Політичні протести й інакодумство в Україні (1960–1990): Документи і матеріали - Даниленко В., Баран В., Бурім Д., Калакура Я., Маврін О., Миронець Н.

Author: Даниленко В. Баран В. Бурім Д. Калакура Я. Маврін О. Миронець Н.

Tags: історія україни історія срср політична історія політичні репресії документи та матеріали

ISBN: 978-966-2164-69-5

Year: 2013

Similar

Історичні витоки українського народу

Голодомор 1932-1933 рр. в Україні за документами ГДА СБУ: Анотований довідник

Соціальний склад та правовий статус мешканців міст Галицько-Волинського князівства

Правда про унію. Документи і матеріали

Text

ПОЛІТИЧНІ ПРОТЕСТИ
Й ІНАКОДУМСТВО В УКРАЇНІ
(1960-1990)

NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE
M. HRUSHEVSKY INSTITUTE OF UKRAINIAN
ARCHEOGRAPHY AND SOURCE STUDIES
POLITICAL PROTESTS
AND DISSENT IN UKRAINE
(1960-1990)
Compiler
Vasyl Danylenko
KYIV
«SMOLOSKYP»
2013

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ
ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
ПОЛІТИЧНІ ПРОТЕСТИ
Й ІНАКОДУМСТВО В УКРАЇНІ
(1960-1990)
Упорядник
Василь Даниленко
КИЇВ
«смолоскип»
2013

УДК 94:323.2(477)« 196/198»
ББК 63.3(4Укр)+66.3(4Укр)
П50
Крізь призму документів радянських органів
державної безпеки показано наростання інакодумства й
опозиційного руху в українському суспільстві в 1960-1980-ті
роки. Друкуються розсекречені інформаційні й спеціальні
повідомлення, доповідні записки, направлені до ЦК
Компартії України, а також рішення колегії Комітету
державної безпеки УРСР. Значну частину документів
становлять повідомлення КДБ про різноманітні форми
опору тоталітарному режиму, вилучені антикомуністичні
листи й листівки, записи, твори, зафіксовані промови та
висловлювання.
Для науковців, студентів і викладачів, усіх, хто
цікавиться історією України XX ст.
Редакційна колегія:
Володимир Баран, Дмитро Бурім, Віктор Даниленко,
Ярослав Калакура (відп. редактор), Олександр Маврін,
Надія Миронець
Затверджено до друку Вченою радою
Інституту української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України,
протокол № 3 від 21 червня 2012 р.
Книжка «Політичні протести й інакодумство
в Україні (1960-1990)»
з’являється в пам’ять доктора Ярослава Музички
за фінансового сприяння його дружини Лариси Музички
Рецензенти:
Сергій Гальченко, Ігор Гирич
© В. Даниленко, передмова,
упорядкування, коментарі,
2013
ISBN 978-966-2164-69-5
(ТОВ «Смолоскип»)
ISBN 978-966-1676-45-8
(МВФ «Смолоскип»)
© Ін-т української
археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського
НАН України, 2013
© «Смолоскип», 2013

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНО-
ДЕМОКРАТИЧНИЙ РУХ І ВЛАДА:
НЕРІВНЕ ПРОТИБОРСТВО
Запекла боротьба більшовиків з виразниками
національних інтересів стала невід’ємною рисою становлення
і розвитку радянської влади в Україні. Політичні
репресії проти учасників національно-визвольного руху
жодним чином не припинялись упродовж 1920-1980-х
років, щораз набираючи нових форм і масштабів. Нечу-
ваного розмаху набули депортації, ув’язнення в тюрмах
і таборах, терор голодом, розстріли, обмеження людських
прав і свобод.
Найбільш яскраво прагнення підкорити народи і
зберегти новітню імперію видно на прикладі ставлення
більшовиків до інтелігенції. Вони добре розуміли роль
духовних провідників у житті нації, а тому, всупереч
офіційним гаслам, соціалістичне будівництво
супроводжувалось придушенням інакодумства та нівелюванням
людської особистості. Захопивши в жовтні 1917 р.
владу в Росії, більшовики одразу взялися за діячів науки й
освіти, літератури й мистецтва, здатних словом і ділом
впливати на настрої та поведінку мас. Припливи та
відпливи політичних репресій поглинали й вимивали з
України національні сили, знекровлювали визвольний
рух, кидали зневіру і розбрат у життя українців. І хоча
термін «інакодумство» в українській історіографії
вживається переважно для визначення учасників Руху опору
1960-1980-х років у СРСР, насправді за своєю суттю він
цілком асоціюється з позицією незгодних з політикою
більшовицької влади в усі часи її існування.
Ідеологічна, духовна, соціальна конфронтація в тоталітарній
державі комуністичного зразка, крім поодиноких

незнач6
Василь Даниленко
них поступок, завжди закінчувалась на користь
останньої, і так тривало аж до остаточного її краху.
«Зберегти себе як націю...»
Нищівних ударів творцям національної культури,
учасникам визвольного руху, які відстоювали право
українського народу на самобутність і вільний
демократичний розвиток, завдавали послідовно й жорстоко.
Війська більшовицького генерала Муравйова, які
вдерлися до Києва на початку 1918 p., винищували людей за
ознакою українськості - за мову, національний одяг,
освіченість. У дні більшовицького нашестя в Україні
трагічно загинуло чимало прихильників УНР,
українських інтелігентів. Нищили їх і денікінські війська та
командування інших білих армій, що відстоювали
«єдиную неделимую Россию». В наступні чверть століття у
радянських тюрмах і таборах загинули або були
розстріляні майже всі члени Української Центральної Ради,
яка проголосила Українську Народну Республіку і мала
в своєму складі високоосвічених діячів1. Кого не
знаходили на території СРСР, розшукували за кордоном, аби
таки знищити.
На відміну від Росії, де інтелігенцію виокремлювали
як ворожу за суто антибільшовицькі погляди чи
«буржуазне» походження, в Україні переслідували ще й за
національною ознакою. Виселення інакодумців
радянська влада розглядала як радикальний засіб
самоствердження, оскільки іншого шляху перемоги ідей
комуністичної революції, крім як фізичне усунення опонентів,
не вбачалось. Методом ліквідації опозиції стало
видворення за межі країни найбільш небезпечних, з точки
зору більшовиків, «контрреволюційних елементів» з
числа інтелігенції. 10 серпня 1922 р. ВЦВК прийняв декрет
про адміністративну висилку осіб, причетних до
контр1 Білокінь С. Доля членів Центральної Ради // Україна
XX ст.: культура, ідеологія, політика: 36. статей. - Вип. 3. -
К., 1999. - С. 102-140.

Український національно-демократичний рух... 7
революційних виступів, у певні місцевості РСФРР під
нагляд органів ДПУ або за кордон. Потенційно
небезпечних для більшовиків представників української
інтелігенції вирішено було відправляти в Сибір і ні в якому
разі за кордон, де вони були б недосяжними для ДПУ й
неминуче посилили б українську політичну еміграцію.
Запровадження «українізації» (насправді йшлося про
часткову дерусифікацію) на деякий час призупинило
відверті переслідування за прихильність до української
культури, навпаки, влада всіляко демонструвала
турботу про її розвиток. Із чужини, спокусившись
перспективами «соціалістичного будівництва» й обіцянками
належного працевлаштування та добрих заробітків, приїхали
Михайло Грушевський, Степан Рудницький, інші
західноукраїнські діячі. Вони не звернули уваги на перші
політичні процеси в Україні у справах уряду УНР (1921),
Київського обласного центру дій (1924), які стали
передвісниками масових політичних репресій. Розширення
сфер використання української мови й обнадійливі зміни
в розвитку національної освіти, науки й культури
збіглися в часі із запровадженням нової економічної політики.
В сукупності це призвело до поразки українського
повстанського руху за відновлення УНР, до виявлення осіб,
які щиро переймалися ідеями національного й
соціального відродження України.
Реакцією ДПУ на спроби поглибити «українізацію»
став процес Спілки визволення України, який назрівав
кілька років, коли потай відбувалась т. зв. «розробка»1
1 На кожну особу, яка «розроблялась» радянськими
органами державної безпеки, заводилася справа-формуляр, що
містила різноманітні характеристики, добуті легальними й
нелегальними засобами. Якщо в процесі розробки однієї
людини з’являлися інші об’єкти спостереження, тоді на всіх
заводилась агентурна справа. З 1961 р. в КДБ замість справ-
формулярів велись справи оперативної перевірки (СОП),
потім справи оперативної розробки (СОР, рос,: дело
оперативной разработки, ДОР).

8
Василь Даниленко
діячів української освіти, науки й культури. Під нагляд
чекістів потрапили вчителі, студенти, викладачі ВНЗ,
науковці з усієї України. Справі СВУ передували
арешти серед студентської молоді зі звинуваченням у
підготовці терористичних актів проти керівників партії та
радянського уряду й організації з цією метою Спілки
української молоді - СУМ. З-поміж інших було
заарештовано й 13 студентів Київського інституту народної
освіти (колишній Університет Св. Володимира). Внаслідок
операції ДПУ станом на 10 листопада 1929 р. було
заарештовано 646 осіб, набагато більше перебувало на
секретних оперативних обліках1. Репресії стали буденністю
суспільного життя, і людям доводилося жити в
постійному страху арешту.
1930-ті роки ввійшли в історію України не тільки
сталінською колективізацією й індустріалізацією в роки
перших п’ятирічок, а й жорстокими розправами над
усіма підозрюваними в нелояльності до радянської влади.
Між партійними керівниками й ДПУ спостерігалося
повне взаєморозуміння з питань боротьби з «українською
контрреволюцією». Ніби підводячи жирну риску
«українізації», секретар ЦК КП(б)У П. Постишев у березні
1934 р. надав письмове розпорядження голові ДПУ УСРР
В. Балицькому2:
Треба обов’язково родини заарештованих контрреволю-
ціонерів-націоналістів вигнати із квартир і обов’язково
виселити їх із-за меж України на Північ. З роботи членів
сімей арештованих потрібно негайно зняти, з навчання -
теж.
1 Українська інтелігенція і влада: Зведення секретного
відділу ДПУ УСРР 1927-1929 pp. / Упор. В. М. Даниленко. -
К.: Темпора, 2012. - С. 635.
2 Тут і далі всі документи і матеріали подано в перекладі
українською мовою. Оригінальні українські тексти
позначено зірочкою - (*) - на початку або на кінці. Всі переклади
упорядника В. М. Даниленка.

Український національно-демократичний рух... 9
Повторюю, треба якомога швидше виселити родини з
України, а також і всіх тих, хто з ними жив у одних
«гніздах». Хоча, може бути, на останніх пока
фактичного матеріалу й немає, проте все одно - це, без сумніву,
одна шайка-лєйка.
Завершувала документ багатозначна, навіть
погрозлива, приписка, що мала розвіяти будь-які сумніви у
доцільності його негайного виконання: «Це не лише моя
особиста думка». Кого мав на увазі наближений до Сталіна
кандидат у члени політбюро ЦК ВКП(б), другий
секретар ЦК КП(б)У Постишев? Питання риторичне. Але факт
залишається фактом: членів родин репресованих
українських «контрреволюціонерів-націоналістів» позбавляли
роботи, навчання і виселяли далеко за межі України,
отже, потенційних продовжувачів
національно-визвольної боротьби вирубували під корінь, прагнучи не
залишити жодного їхнього сліду на рідній землі.
«Розстріляним відродженням» не завершилось
переслідування української інтелігенції. Після «Великого
терору» 1937-1938 pp. нові тривожні дні настали в черв-
ні-липні 1941 p., коли органами Народного комісаріату
державної безпеки УРСР проводились арешти й
розстріли тих, хто був зафіксований у попередніх донесеннях
інформаторів як «контрреволюційний елемент». На
вимогу НКДБ СРСР у республіканському комісаріаті було
підготовлено довідки про наявність компрометуючих
матеріалів на членів Спілки письменників УРСР, що
«розроблялись» НКДБ УРСР. «Чорну мітку» мав 41 письменник
радянської України. З червня довідки було направлено
на ім’я заступника наркома державної безпеки СРСР
Кобулова. Невдовзі вони могли послужити підставою для
смертельних вироків; можливо, лише напад нацистської
Німеччини на СРСР зупинив занесені руки і поміняв
плани червоних катів. У зв’язку з унікальністю документа
наводимо його текст повністю.

10
Василь Даниленко
На № 8458
Цілком таємно
ЗАМ. НАРКОМА ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ СРСР
КОМІСАРУ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ 3 рангу
тов. КОБУЛОВУ
м. Москва
Згідно з Вашим розпорядженням, направляю довідки1 про
наявність компрометуючих матеріалів на членів спілки
радянських письменників УРСР, які нами розробляються:
1. ТИЧИНУ Павла Григоровича
2. СОСЮРУ Володимира Миколайовича
3. БАЖАНА Миколу Платоновича
4. Івана ЛЕ - МОЙСЯ Івана Леонтійовича
5. РИЛЬСЬКОГО Максима Тадейовича
6. ГОНЧАРЕНКА Івана Івановича
7. ФЕФЕРА Ісаака Соломоновича
8. ВОСКРЕКАСЕНКА Сергія Ілларіоновича
9. ГЕРАСИМЕНКА Костянтина Михайловича
10. ЛУРЬЄ Ноєха Гешелевича
11. ДМИТЕРКА Любомира Дмитровича
12. ФОМІНА Євгена Павловича
13. ЯНОВСЬКОГО Юрія Івановича
14. РЄЗНІКА Липу Борисовича
15. ПЕРВОМАИСЬКОГО Леоніда Самійловича2
16. КОПИЛЕНКА Олександра Івановича
17. СЄВЄРОВА-ІВАНОВА Петра Федоровича
18. КОЧУРУ Якова Дем’яновича
19. ПАНЧА Петра Йосиповича
20. УШАКОВА Миколу Миколайовича
21. ШИЯНА Анатолія Івановича
22. УСЕНКА Павла Матвійовича
23. ЗИМНОГО Леоніда Яковича
24. ГОЛОВКА Андрія Васильовича
25. ГОРОДСЬКОГО Якова Зіновійовича
26. ГОЛОВАНІВСЬКОГО Саву Овсійовича
1 Довідок у ГДА СБУ не виявлено.
2 Так у тексті. Правильно: Соломоновича.

Український національно-демократичний рух... 11
27. ЛЮБЧЕНКА Аркадія Афанасійовича
28. АРОНСЬКОГО-ЗАКА Мойсея Ароновича
29. ПІНЧЕВСЬКОГО Михайла Яковича
30. КАГАНА Абрама Яковича
31. ВОЛКІНШТЕЙНА Давида Ісааковича
32. КІПНІСА Ісаака Нухимовича
33. ГОФШТЕЙНА Давида Наумовича
34. МАЛИШКА Андрія Давидовича1
35. ЦУРКОВСЬКОГО Ярослава Івановича
36. ШАЯНА Володимира Петровича
37. ОЛІЙНИКА Ярослава Григоровича
38. ПОЛОТНЮК-ВІЛЬДЕ Дарину Дмитрівну
39. КОЗЛАНЮКА Петра Степановича
40. ГАРЦМАНА Мотеля Давидовича
41. ТАЛАЛАЄВСЬКОГО Мотеля Ароновича
НАРОДНИЙ КОМІСАР ДЕРЖБЕЗПЕКИ УРСР
СТАРШИЙ МАЙОР ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ
МЕШИК
«З» червня 1941 року
№А-1783/сп
На першому аркуші документа помітка від руки:
«Одержав 4/VI-41. (Підпис)».
Зазначений список - це вогняний міст між
довоєнним і післявоєнним поколіннями представників творчої
інтелігенції, яких постійно підозрювали й
переслідували тільки за те, що вони жили в Україні й плекали її
культуру. Місце й завдання творчих працівників за
мирного часу партійне керівництво визначило постановами,
які відкрили нову хвилю гонінь на діячів культури під
назвою «ждановщина». В Україні прицільних ударів було
завдано постановами ЦК КП(б)У «Про спотворення та
помилки у висвітленні історії української літератури в
“Нарисі історії української літератури”» від 24 серпня
1946 р. і «Про політичні помилки та незадовільну
роботу Інституту історії України Академії наук УРСР» від
1 Так у тексті. Правильно: Самійловича.

12
Василь Даниленко
29 серпня 1947 рЛ Націоналістичні ухили вбачались у
репертуарі українських театрів, публікаціях журналів
«Дніпро» і «Перець», творчості Максима Рильського й
Олександра Довженка. 1951 р. орган ЦК ВКП(б) газета
«Правда» виступила з гострою критикою на адресу
Володимира Сосюри, приписуючи йому «буржуазний
націоналізм» у патріотичному вірші «Любіть Україну».
Особливістю партійних рішень щодо української інтелігенції
було типове звинувачення у
буржуазно-націоналістичних помилках, у відстороненні від ідеологічної боротьби,
у недостатності контролю з боку центральних та
місцевих органів влади за духовним життям народу,
марксистсько-ленінським вихованням молоді і вимоги негайно
«викорчувати націоналістичні фальсифікації».
Незважаючи на таку послідовність в утриманні
жорстких рамок суспільного розвитку, під час хрущовської
«відлиги» й брежнєвського «застою» з’явилися нові борці
за волю України. Вони зростали й виховувались
переважно за радянської влади, що всіма силами
прищеплювала суспільству марксистсько-ленінський світогляд і
безмежну відданість комуністичним ідеалам. Гігантське
розходження між теорією і практикою, між словом і ділом
у функціонерів КПРС, державних чиновників
змушували замислюватись і конфліктувати з владою та
офіційною ідеологією студентську, селянську і робітничу
молодь, працівників науки, культури й освіти. У
політичному житті України поступово викристалізувалися дві
течії опозиційного руху: одна повсякденна, масова, без
організаційних зв’язків і програми, друга - елітарна,
озброєна глибокими знаннями й відкрита для дискусій.
Серед найрішучіше налаштованої частини української
інтелігенції було чимало таких, хто здійснював разові
політичні акції, співчував репресованим і підтримував з
ними контакти. Раніше прихильників ворожих антира-
1 Національні відносини в Україні у XX ст.: Збірник
документів і матеріалів / Упор. М. І. Панчук та ін. - К.:
Наукова думка, 1994. - С. 287-296.

Український національно-демократичний рух... 13
дянських або «контрреволюційних» елементів називали
«пособниками», тепер же кваліфікували як «зв’язок»
(«связь») активних діячів опозиції, які перебували під
наглядом, були заарештовані або засуджені. Пильне
стеження за незгодними закінчувалось для них у кращому
випадку попередженням, у гіршому - ув’язненням і
засланням. Зберігалась і застосовувалась також смертна
кара - вирок для особливо небезпечних злочинців, до
яких відносили й політичних.
Незгодні або дисиденти були провідною ланкою серед
інакодумців. Українські дисиденти й правозахисники
становили когорту, об’єднану метою здобути незалежну
Українську державу, використовуючи для цього всі
доступні легальні й нелегальні засоби і не вдаючись до
збройних виступів чи фізичного терору.
Інакодумство і, як наслідок, спроби створення
нелегальних політичних організацій від середини 1950-х років
у радянській Україні стали типовими явищами
суспільного життя. За даними КДБ, у 1954-1964 pp. в УРСР
було викрито й ліквідовано 81 організацію й групу
національного спрямування, до яких належало 602 особи. Тоді
ж за «націоналістичну діяльність» заарештовано 439 осіб,
з них 194 було притягнуто до кримінальної
відповідальності, стосовно 408 проведено профілактичні заходи1 (див.
документ № 3). Це ще не був достатньо потужний і
ефективний опір режиму, проте за потенційним
впливом на настрої та поведінку мас влада вважала його
таким же небезпечним, як і збройні виступи повстанців
протягом попередніх десятиліть.
1 Функціями профілактування в КДБ вважали
превентивну протидію потенційному противнику й усунення
передумов небезпечних для радянського політичного ладу дій з
боку окремих осіб і груп. Профілактування здійснювалось у
формі попереджувальної «бесіди» або з використанням
засобів масової інформації, морально-психологічного тиску,
притягнення до адміністративної відповідальності від імені
державних установ і громадських організацій.

14
Василь Даниленко
1959 р. радянські органи держбезпеки розгромили
українську організацію «Об’єднання», програма якої
передбачала акумуляцію спадщини ОУН і продовження
реалізації її мети й завдань. Компартія проголошувалась
непримиренним ворогом, з яким має вестись
викривально-пропагандистська боротьба, а в крайньому разі
застосовуватись індивідуальний терор. Інша викрита КДБ
організація «Об’єднана партія визволення України» у
своїх програмних документах доводила колоніальне
становище України, якого треба революційним шляхом
позбутися, щоб побудувати демократичну національну
суверенну державу.
Численні підпільні організації й групи, які ставили
своїм завданням збереження національної ідентичності
українського народу, проголошення незалежності
України, нерідко опиралися на вчення К. Маркса, Ф.
Енгельса, В. Леніна, яке на словах було дуже дорогим для
партійних лідерів, але з яким вони не рахувалися у
повсякденному житті. Кваліфіковані юристи - засновники
Української робітничо-селянської спілки - зверталися
безпосередньо до робітників і селян, прагнучи залучити
їх до мирної боротьби проти колоніального становища
України, за вихід із складу СРСР, реалізацію
конституційних соціальних і національних прав. Організаторів
та ідеологів спілки чекали після арешту в 1961 р. найсуво-
ріші вироки. Й. Боровницький, С. Вірун, І. Кандиба,
О. Лібович, В. Луцьків та В. Кіпиш мали провести
10-15 років у в’язниці. Керівника групи, який
працював у той час інструктором Радехівського райкому
Компартії України, Л. Лук’яненка засудили до розстрілу
(згодом замінили на 15 років ув’язнення).
Талановита молодь, яка прийшла в літературу та
мистецтво у 1960-ті роки, ще була під враженням
викриття на XX з’їзді культу особи Сталіна, реабілітації
жертв політичних репресій і хотіла вірити у незворотність
демократичних починань у суспільстві. Після
жовтневого 1964 р. пленуму ЦК КПРС і втрати влади М.

ХрущоУкраїнський національно-демократичний рух... 15
вим КДБ стали відомі слова І. Дзюби, який цілком щиро
заявляв!
«Для нас, українців, основне - відвернути процес
асиміляції, зберегти себе як націю. Хрущов був
шовіністом, форсував русифікацію... Тепер підходяща
ситуація виступити з протестом проти такої лінії надалі. Ми
готуємо лист із національних справ до ЦК КПРС і ЦК
КП України... Боятися нічого: репресій проти нас, я
думаю, не будуть застосовувати - не той час, та й ми ж не
збираємося діяти якимось підпільним способом, а
звертаємося з наболілих питань до самого керівництва. При
Хрущові люди уже звикли не боятися необґрунтованих
арештів. Я думаю, що основне завдання нинішніх
керівників - створити таку здорову демократичну
обстановку, коли люди знову навчаться говорити, що думають, а
не лицемірити» ( док. МІ).
Не міг знати Іван Михайлович, що механізм репресій
проти інакодумців, запущений кілька десятиліть тому,
ніхто не збирався зламувати і що його розмови та
висловлювання багатьох інших людей з національного
питання давно старанно вивчають у КДБ та ЦК Компартії,
щоб невдовзі виставити серйозний рахунок знову-таки
за статтями Кримінального кодексу.
На цей час уже було взято в «оперативну розробку»
осіб, які поширювали програмний документ
«Становище і завдання українського визвольного руху (неповні
тези для обговорення)». Хоча в ньому не йшлося про
збройне повстання чи військовий переворот, проте для
комуністичної влади документ вбачався дуже
загрозливим. Він передбачав легальні й нелегальні форми
боротьби, масову й індивідуальну агітацію та пропаганду,
використання товариств, спілок, демонстрацій, зібрань,
забезпечення матеріальних умов антирадянської діяльності,
розвінчання соціальної суті радянської ортодоксальної
ідеології, встановлення в суверенній Україні
демократичного політичного ладу. Автори документа надавали
великого значення поширенню політичної літератури,
впливу мистецтва, вихованню й організації кадрів,

на16
Василь Даниленко
лагодженню тісного співробітництва з демократичним
визвольним рухом інших народів, у тому числі Росії.
Учасники національно-демократичного руху в Україні
вимагали розвитку української мови й культури,
припинення русифікації, дотримання громадянських і
національних прав, гарантування свободи творчості. Опір
антиукраїнським діям влади виявився у численних виступах
на конференціях, письмових протестах, адресованих до
влади, поширенні самвидавної літератури. Проведені
арешти викликали збурення серед української
інтелігенції і підштовхнули до активних протестних дій
видатних діячів української культури як старшого, так і
молодшого покоління. Грубому натиску влади на
українську культуру українські інтелектуали протиставили
вагомі аргументи. їх квінтесенцією стала праця Івана
Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яку автор
наприкінці 1965 р. надіслав на адресу П. Шелеста і
В. Щербицького, а російський переклад - JI. Брежнєву
в Москву. КПРС і КПУ відкрито звинувачувались в
антидемократизмі й русифікації під виглядом
інтернаціоналізму.
Всупереч волі партійних вождів, працю було
вивезено за кордон і там надруковано, водночас вона
нелегально поширювалася в Україні, завдаючи великого клопоту
органам КДБ. До числа заборонених потрапили збірка
документів, укладена молодим журналістом
Вячеславом Чорново лом («Записки Чорновола»), «Репортаж із
заповідника імені Берії» Валентина Мороза, часопис
«Український вісник». У КДБ небезпідставно
побоювались, що ці видання викриватимуть злодіяння влади,
пробуджуватимуть національну свідомість і
згуртовуватимуть українців. Дорого коштував непослух для тих,
хто всупереч усім заборонам приєднувався до Руху
опору і йшов за велінням совісті, ризикуючи потрапити під
прес КДБ. Так, за передрук праці І. Дзюби
«Інтернаціоналізм чи русифікація?» та розмноження на машинці
листівок житель м. Харкова Кравцов у жовтні 1972 р.
одержав 5 років виправно-трудової колонії.

Український національно-демократичний рух... 17
Поширенню правдивого слова на сторінках
нелегальної літератури протистояла вся тоталітарна система: від
контролю за продажем і використанням
розмножувальної техніки до цілеспрямованих оперативних заходів.
Якщо наполегливі усні попередження про протиправність
дій не допомагали, то до порушників заборон
застосовували статті Кримінального кодексу. Переслідування
людей як особливо небезпечних злочинців лише за їхні
ідейно-політичні переконання мало тяжкі наслідки для
долі батьків і дітей, здоров’я й особистого життя
заарештованих. Причому провина могла полягати навіть у
елементарних натяках на зв’язки із підозрюваними в
інакодумстві чи вже викритими й засудженими за
політичні протести. У 1970-ті роки «ідейну нечіткість», яка
служила підставою для переслідувань, вбачали,
наприклад, у тостах за арештованих осіб, у позитивному
ставленні до діяльності ОУН і УПА тощо. Найбільше
боялися закликів до національної незалежності й дій, що
руйнували чи компрометували радянську символіку.
Вчинками, які негайно розслідувались КДБ, були
зривання прапорів СРСР і УРСР, вивішування
жовто-блакитних стягів, пошкодження портретів членів політбюро
ЦК КПРС і ЦК КПУ, а також крайні форми протесту -
самоспалювання. Протестні акції, пік яких припадав на
дні підготовки і святкування ювілеїв радянської
держави, Комуністичної партії та їхніх творців і видатних
діячів, змушували КДБ розробляти справжні операції за
участю сотень військових і їхніх негласних «помічників».
Чекістські заходи передбачали утворення штабів,
координацію дій з представниками міністерства внутрішніх
справ, визначення відповідного командування й засобів
зв’язку, порядку затримання учасників протесту.
Те, що протести не вщухали, викликало постійне
занепокоєння у партійних і чекістських органах.
Доводилося нарощувати апарат негласних помічників, адже
власними силами неможливо було відстежувати настрої
і поведінку учнів і вчителів, студентів і викладачів,
творчої інтелігенції і робітників, сільських і міських жителів

18
Василь Даниленко
та навіть тих, хто відбував свій термін ув’язнення у
виправно-трудових колоніях. Не раз доводилося
проводити слідчі дії, аби з’ясувати, хто і яким чином виготовляв
і поширював у ВТК листівки політичного змісту,
замовляти хірургічні операції для видалення нанесених на най-
видніших місцях тіла татуювань антипартійного змісту.
Вчителька школи № 117 м. Києва Коваленко Надія була
звільнена з роботи, бо намагалася на своїх уроках
привернути увагу учнів до вивчення «сивої минувшини
багатостраждальної України», часто влаштовувала
екскурсії «до українських святинь». Політбюро ЦК КПУ
постійно доповідали про осіб, які виготовляли й
поширювали «націоналістичні» або «антирадянські»
листівки, направляли листи в партійні органи з «наклепами»
на внутрішню і зовнішню політику КПРС і Радянського
уряду, припускалися «політично шкідливих
висловлювань». Під різними приводами (одним з
найпоширеніших з них була боротьба з самогоноварінням) у
підозрюваних проводили обшуки, конфісковували заборонені
документи, літературу, листування, творчі праці - все,
що свідчило про неблагодійність людини і могло
використовуватись проти існуючого режиму.
Влада добилася того, що горизонтальні зв’язки в
українському суспільстві були нетривкими й щораз
штучно обривалися. Розрізнені, слабо структуровані й
консолідовані групи однодумців проводили свою подвижницьку
діяльність, ризикуючи втратити роботу, навчання,
здоров’я і навіть життя. Практично до кінця 1980-х років
їм не вдавалося об’єднатися в масштабах України під
гаслом політичних змін. Спільною акцією протесту
проти русифікації й насаджування комуністичної ідеології
стало започатковане в середині 1960-х років щорічне
відзначення дня 22 травня - річниці перепоховання Т.
Шевченка в українській землі.
В цей день у м. Києві біля пам’ятника поету,
всупереч заборонам, збиралися переконані прихильники ідеї
національної незалежності України. Вони покладали до

Український національно-демократичний рух... 19
пам’ятника вінки і квіти, читали вірші Т. Шевченка й
свої поезії, виголошували промови, вдавалися до мирної
ходи центральними вулицями Києва. До них стихійно й
свідомо долучалися нові люди, внаслідок чого органам
КДБ доводилося посилено працювати над
установленням їхніх прізвищ, місця роботи й навчання, виявляти
ідейні погляди й після «просіювання»
«профілактувати». 1967 р. вперше дійшло до застосування владою проти
мирних демонстрантів міліції та арештів учасників
зібрання в Києві.
Наступного року один із сценаріїв масового заходу
громадськості був докладно розписаний у листівках,
розкиданих у ніч проти 28 березня у навчальних корпусах
Київського державного університету, неподалік
Інституту кібернетики Академії наук УРСР та
сільськогосподарської академії. Співробітники КДБ підібрали тоді в
університеті 371 листівку «націоналістичного» змісту,
поблизу інституту й академії - 200 аналогічних
примірників. Інформація про цю сміливу нелегальну акцію
надзвичайно стурбувала першого секретаря ЦК Компартії
України П. Шелеста. Одразу розпочалися інтенсивні
пошуки тих, хто виготовляв і поширював листівки.
Небезпека для влади крилася не тільки в безпрецедентній
кількості вилучених листівок, а й у заклику розгорнути
всенародний рух і створити Український національний
фронт. 22 травня пропонувалося відзначати як день
вшанування пам’яті українців, які, борючись за вільну
Україну, загинули на Соловках, по тюрмах і таборах.
Цього дня як символу національної непокори не
любили й боялися в КДБ й у керівництві партійною
організацією республіки. До нього готувалися заздалегідь, щоб
звести нанівець зусилля громадськості, яка вперто не
віддавала свого острівця незалежного волевиявлення. Як
правило, до певної вечірньої години учасників зібрання
не чіпали. Сказане присутніми потаємно й докладно
записувалось, щоб потім служити документом -
підтвердженням антирадянської діяльності. Так само активістів
і співчуваючих їм спостерігачів непомітно фотографува-

20
Василь Даниленко
ли для наступної ідентифікації особи. Присутні на мітингу
знали про це, проте продовжували виступати,
наражаючи себе й свої родини на небезпеку. По команді
співробітників КДБ міліція згортала громадську панахиду, вінки
від пам’ятника прибирали. В окремі роки проти
демонстрантів кидали війська, розганяли водою,
заарештовували. Більшість же мирних учасників протестів проти
русифікації й утисків національної культури у наступні
дні перевиховували чекісти та повідомлені ними про
подію керівники установ, партійні й комсомольські
організації. Оперативність установлення прізвищ учасників
мітингів ще раз підтверджує тоталітарний характер
радянського суспільства. До цього часу далеко не всі з них
знають одне одного і, можливо, лише тепер відкриють
для себе імена своїх сміливих однодумців.
Чимало виявлених у фондах ГДА СБУ документів
характеризує суспільно-політичні настрої та суспільно-
політичну думку в Україні в 1960-1980-ті роки. Найбільш
інформативними є листівки, вилучені співробітниками
КДБ при РМ УРСР в окремих громадян або знайдені у
громадських місцях. Нерідко листівки
розповсюджували самі автори. В усякому разі, їх теж старанно
розшукували, щоб переконатись, наскільки небезпечними вони
є для радянської держави та керівної і спрямовуючої
політичної сили - КПРС.
Значна кількість листівок анонімних авторів
свідчила про наявність в Україні численної армії незгодних,
тих, хто був солідарний з відомими дисидентами та
бодай морально підтримував національно-визвольний рух
в Україні. Швидке придушення в зародку національних
потуг, що прагнули вирватися назовні, демонструвало
міць радянської системи та її правоохоронних органів,
які відкрито спиралися на «свідомих» громадян.
Основними темами листівок були повідомлення про створення
тих чи інших політичних організацій, альтернативних
Комуністичній партії, заклики до боротьби проти
монополії комуністів на владу й ідеологію, ув’язування
економічних та соціальних негараздів з панівною

соціалістичУкраїнський національно-демократичний рух... 21
ною системою. Найбільше занепокоєння у владних
органів викликали т. зв. націоналістичні листівки, в яких
своєрідно трактувалося місце України у колі
радянських народів, висловлювалися прагнення бачити її вільною
незалежною державою. Особливо турбували авторів
звуження сфери використання української мови, нестримні
процеси русифікації, що призводило до занепаду
української духовності та культури, які, навпаки, достойні були
свого відродження. Існуючі суспільно-політичні умови
не здатні були забезпечити справжнього розквіту націй,
як це демагогічно проголошували з високих трибун
партійні керівники. У листівках не завжди відкидалися
марксистські догми і суспільний устрій держави. Для
багатьох авторів притаманними були переконання у
справедливості ленінського вчення, яке нібито неправильно
трактують його апологети. Незважаючи на таку
поміркованість, все одно автори листівок розглядалися як такі,
що становлять реальну загрозу соціалістичному ладу,
отже, їх розшукували, щоб з’ясувати справжні мотиви і
домогтися припинення антирадянських дій.
Коло авторів листівок було різноманітним. Нерідко
дух непокори пробуджувався у людей старшого
покоління, але найчастіше це були молоді люди - студенти,
представники творчої інтелігенції, робітники.
Найбільші спалахи антикомуністичної громадсько-
політичної активності фіксувалися напередодні та у дні
офіційних свят, особливо під час ювілеїв. Гостро
відчуваючи соціальну несправедливість, облудність
політичних гасел, накинутих партійними функціонерами,
найактивніші словом і ділом намагалися спростувати
твердження офіційної пропаганди про начебто переможну
ходу комунізму і пов’язані з цим неухильне зростання
добробуту, демократії, розквіт національних культур,
рівність і братерство народів. Організоване владою
славослів’я на адресу партійних і радянських вождів
відгукувалося новими формами протестів, у які втягувалися
навіть школярі. Значну кількість забороненої
літератури, листівок, політичних написів співробітники КДБ

22
Василь Даниленко
вилучали у зв’язку з відзначенням річниць Жовтневої
революції, дня народження В. І. Леніна, у травневі дні,
під час чергових з’їздів партії і виборів до Верховних
Рад СРСР й УРСР тощо. У 1965 р. органи КДБ
зафіксували виготовлення і поширення на території республіки
922 примірників листівок, листів і написів, у 1966 р. -
641, у 1967 р. - 1257 і в 1968 р. - 1781. Зростання
протестів зумовило тенденцію до погіршення статистики
встановлення осіб, незгодних з політикою партії: у 1965 р. -
703, 1966 р. - 468, 1967 р. - 853 і в 1968 р. - 763, тобто
менше половини1.
Характерним було псування
агітаційно-пропагандистських стендів, портретів членів політбюро ЦК КПРС і
ЦК КПУ, руйнування бюстів «засновника радянської
держави» та інших партійних вождів, поширення
закликів не брати участі у виборах і демонстраціях. Люди не
надто переймалися змістом штучно проголошених
радянських свят, хоча влада й намагалася подолати соціальну
апатію, викликати морально-політичне й трудове
піднесення в суспільстві шляхом проведення гучних кампаній.
Поширення набули різні форми соціалістичного
змагання, підготовка до партійних з’їздів і виборів, проведення
урочистих засідань, зльотів, парадів і форумів,
учасники яких старанно фільтрувалися за принципами
ідейності, соціального походження, громадської активності,
віку, статі, роду занять і т. д.
Регіональні органи КДБ керувалися таємною
директивою, в якій небезпечним визнавалося поширення в
республіці великої кількості «ідейно шкідливих»
документів, виготовлених в Україні та за кордоном. Щоб
досягти кращих результатів у пошуку їхніх авторів і
розповсюджувачів, виявити місця зберігання копіювальної
техніки, керівництво КДБ наказувало надавати
докладну інформацію про документи, що мали антирадянський
і національно-патріотичний зміст. У Києві вівся
централізований облік документів, які становили оперативний
1 ГДА СБ України. - Ф. 16. - On. 1 (1972 p.). - Спр. 4. -
Арк. 263.

Український національно-демократичний рух... 23
інтерес, і концентрувалися зусилля, спрямовані на
знешкодження опонентів влади. Державні політичні свята для
працівників Комітету держбезпеки щороку виливалися
в суворі й тяжкі будні. Багато співробітників КДБ
ставали учасниками «чекістських заходів», які нагадували
військові операції зі своїми штабами, координацією дій
різних відомчих підрозділів, жорстким командуванням,
підсумковим звітуванням про перебіг та результати подій.
До масових офіційних заходів керівництво КДБ
готувалося особливо ретельно, старанно розподіляючи й
плануючи роботу своїх підрозділів. Підстав для цього з
кожним роком ставало дедалі більше. Щорічні демонстрації
трудящих 1 травня й 7 листопада з комуністичними
гаслами й транспарантами, зображеннями керівників партії
і уряду, які періодично змінювалися, скандування
здравиць викликали наростаюче невдоволення людей,
активний і пасивний спротив. Щоб запобігти ексцесам,
створити видимість всенародної підтримки
«ленінського курсу», політичного, соціального й національного
благополуччя, вживалися масштабні заходи безпеки. Так,
при підготовці до першотравневої демонстрації 1976 р.
було створено необхідний військовий резерв, а в
оперативні наряди виділено 612 співробітників КДБ і 925
військовослужбовців внутрішніх військ, з якими на місці
було відпрацьовано практичні дії. Для проходження в
колонах демонстрантів підібрано 115 оперативних
працівників, 24 позаштатні співробітники і чекісти запасу, 568
агентів і 805 довірених осіб. Можна тільки уявити,
навіщо знадобилося наповнювати такими силами колони
учасників параду, які сама ж влада й організовувала.
У руслі профілактичних заходів КДБ намагався
контролювати громадську активність і скеровувати в
потрібному напрямку діяльність неформальних новостворених
груп. Самопроголошені молодіжні організації
підштовхувалися під крило комсомольського та партійного
апарату, інші спрямовувались на вирішення другорядних чи
місцевого значення проблем культури, мови, організації
дозвілля, природокористування. Якщо це не

допомага24
Василь Даниленко
ло, тоді вдавалися до рішучіших дій із групами
«неформалів». їх розкладали зсередини і, як крайній варіант, -
застосовували до організаторів заходи
адміністративного впливу, що означало винесення стягнень,
виключення з партії і комсомолу. Особливо впертих позбавляли
можливості продовжувати навчання, втім підставою для
цього служили «хуліганські вчинки», «моральний
розклад», «антигромадська поведінка».
Моральний розклад інкримінували також висланим
з України, щоб не допустити їхнього звільнення. Так
вчинила, наприклад, прокуратура Ленінського району
Якутської АРСР, порушивши у 1980 р. кримінальну
справу проти засудженого й висланого до Якутії В. М. Чор-
новола. Нарешті стали доступними й оприлюднюються
документи, в яких чітко сказано, що КДБ УРСР
проводилися заходи «з метою компрометації перед
однодумцями в Україні та за кордоном засудженого за антирадян-
ську агітацію й пропаганду українського націоналіста
як звичайного злочинця й морально нечистоплотно*!
людини»1.
Поширеним був і спосіб розправи з інакодумцями
шляхом оголошення незгодних психічно хворими і
направлення на примусове лікування до спеціальних
психіатричних лікарень. Типовими були формулювання
«хронічна шизофренія параноїдального характеру»,
«маніакально-депресивний психоз», причому деякі по-
мітки-діагнози трапляються вже на полях
інформаційних документів, направлених з КДБ до ЦК КПУ.
75-літню Оксану Мешко, яка не відгукувалась на
виклики до слідчого, звинуватили у «манії переслідування» й
направили на примусове стаціонарне обстеження й
лікування. Ефективність цих процедур описали
правозахисники генерал Петро Григоренко та лікар за фахом Семен
Глузман. Для людей ліки, які їм уводили, могли мати
небезпечні наслідки, загрожуючи втратою пам’яті,
розладом мислення, розумової діяльності. У 1972 р. лише в
1 ГДА СБ України. - Ф. 16. - Оп. 7 (1985 p.). - Спр. 53. -
Арк. 77.

Український національно-демократичний рух... 25
Києві на обліку перебувало 40 тис. душевнохворих,
справжній стан частини яких, очевидно, не відповідав
діагнозу, встановленому спочатку поза межами
лікувальних закладів.
Незважаючи на всілякі утиски, люди переставали
боятися і дедалі сміливіше висловлювали свою чесну
громадянську позицію. Так, під час слідства у справі
Юрія Бадзьо його дружина Світлана Кириченко не
зреклася своїх поглядів і прямо заявила, що вона вірить
Дзюбі, Світличному, Стусу, Коцюбинській і вважає їх
«українськими героями», «мучениками за теперішнє й
майбутнє України».
Спроби ліквідації інакодумства на всіх рівнях,
позбавлення людей права на свободу слова і демократію
привели до вкорінення у суспільстві переконання про
неефективність політичної системи і її неминучий крах.
Проте українській культурі й носіям ідей національного
відродження політичні репресії радянської доби завдали
непоправної шкоди. Зазнали різних форм переслідувань,
що закінчувались ув’язненням і засланням, перебували
під постійним наглядом спецслужб не тільки родичі й
знайомі репресованих, а й представники нової генерації
талановитих українців, рідні, близькі друзі та навіть
нащадки вже у другому-третьому поколіннях видатних
діячів української науки і культури М. Грушевського,
М. Коцюбинського, М. Лисенка, М. Старицького, Лесі
Українки, І. Франка, Т. Шевченка. Всіх, хто
захоплювався творчістю цих діячів, також вважали
потенційними прихильниками українського націоналізму.
Фактично в Українській РСР відбувалася планомірна
насильницька селекція письменників, художників, учених,
духовенства. КДБ стежило за офіційними й
неофіційними виступами українських письменників і поетів (док. 4,
11, 40, 52 та ін.), учасниками хору Леопольда Ященка
«Гомін» (док. М 69, 90, 95, 101), відвідувачами музеїв
Івана Гончара й Лесі Українки (док. М 46, 64, 119), не
кажучи вже про молодих митців та їхні творчі
колективи. Цілий пласт української культури в масових масшта-

26
Василь Даниленко
бах і поодинці цілеспрямовано вирізався, а на його місце
під гаслом інтернаціоналізму вживлювалася нова
безлика «єдність народів - єдність культур». Протягом 1967-
1971 pp. за ст. 62 КК УРСР до кримінальної
відповідальності було притягнуто 87 осіб, а в 1972-1973 pp. - близько
70 українських правозахисників. Під час обшуків
вилучено й визнано доказами антирадянської діяльності 107
рукописних і 356 машинописних документів, 118
магнітофонних бобін, 974 примірники розроблених
дисидентами ідейно-політичних документів, самвидавні
«Український вісник» і «Хроника текущих событий», друкарські
машинки тощо1.
Вжиті протягом 1970-х років спроби нівелювання
особистостей і націй, фабрикування справи «Блок», за якою
намагалися об’єднати українських і російських змовни-
ків-дисидентів у одну антирадянську організацію,
нав’язливе формування «нової історичної спільності -
радянського народу» в умовах проголошеного, але матеріально
й духовно не підкріпленого «розвинутого соціалізму»,
привели до посилення національно-демократичного руху,
в авангарді якого перебувала творча інтелігенція.
Протягом 1980-х років соціальне й політичне
невдоволення, суспільне неприйняття лицемірних закликів
партійної верхівки, бажання рішуче діяти не тільки
пронизали українські патріотичні кола, а й перекинулись
до лав самої партії та т. зв. «ленінського» комсомолу.
Невідворотні національно-визвольні та демократичні
процеси в Україні істотно прискорилися. Політичні в’язні
поверталися із заслання і одразу вдавалися до активних
громадсько-політичних дій. Національно-демократичні
сили, яких не змогли розгромити в радянській Україні,
стали розкутішими і підняли нову, цього разу
переможну, хвилю боротьби за самостійну державу.
«Шістдесятники», дисиденти й правозахисники виконали свою
історичну місію, зберігши ціною свого здоров’я і навіть життя
1 Дерев*янко /. Слідство спецслужбы: історія, сучасність,
перспективи. - К.: Либідь, 2012. - С. 503.

Український національно-демократичний рух... 27
ідею окремішності української нації та її законного
права мати власну державу. Із здобуттям Україною
незалежності вони зробили вагомий внесок у зміцнення
демократії, викриття комуністичних злочинів, розбудову
національного законодавства, засад внутрішньої і
зовнішньої політики.
Знаряддя комуністичних репресій
На всіх етапах суспільного розвитку національним
силам протистояла могутня репресивно-каральна
машина, започаткована 1917 р. Надзвичайною комісією по
боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем і
посадовими злочинами. ЧК була складовою партійно-
державних органів і зобов’язана була працювати за
директивами й під контролем більшовицької партії.
Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК, рос. ВУЧК)
утворювалася за зразком російської і цілковито їй
підпорядковувалась. ЧК та и наступники - Державне політичне
управління, Народний комісаріат внутрішніх справ,
Народний комісаріат державної безпеки, Міністерство
державної безпеки і, нарешті, Комітет державної
безпеки відігравали провідну роль в упокоренні народів й
утриманні їх у складі Союзу Радянських Соціалістичних
Республік.
Політичні репресії здійснювались на підставі
Кримінального кодексу УРСР, який було ухвалено у 1927 р.
Тоді найчастіше застосовували статті 54 і 58. За
Кримінальним кодексом УРСР 1960 р. інакодумців
переслідували переважно за статтями 62 і 187.
Згідно зі статтею 62 злочином вважалась «агітація
або пропаганда, проваджена з метою підриву чи
ослаблення радянської влади або вчинення окремих особливо
небезпечних державних злочинів, поширювання з тією
ж метою наклепницьких вигадок, що порочать
радянський державний і суспільний лад, а так само
розповсюдження або виготовлення чи зберігання з тією ж метою
в письмовій, друкованій чи в іншій формі творів такого

28
Василь Даниленко
ж змісту». Зазначені дії каралися позбавленням волі на
строк від шести місяців до семи років і з засланням на
строк від двох до п’яти років. Ще суворіші репресії
призначалися для тих, хто вів антирадянську агітацію і
пропаганду на кошти чи матеріальні цінності, одержані від
іноземців. Тут уже можна було отримати до десяти років
позбавлення волі ще й п’ять років заслання. Для
боротьби з політичними протестами було виписано статтю
187 КК УРСР: «Систематичне поширювання в усній
формі завідомо неправдивих вигадок, що порочать
радянський державний і суспільний лад, а так само
виготовлення або розповсюдження в письмовій, друкованій або
іншій формі творів такого ж змісту» (ч. 1), «Глум над
державним гербом або прапором» (ч. 2), «Організація або
активна участь в групових діях, що порушують
громадський порядок» (ч. 3), «Порушення порядку організації
і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і
демонстрацій» (ч. 4). Осіб, які підпадали (або були підведені)
під цю статтю, очікувало ув’язнення або т. зв. виправні
роботи в межах трьох років, утім можна було обійтись
штрафом до трьохсот карбованців. При потребі до
«політичних» застосовувались універсальні статті 188 («Опір
представнику влади або представнику громадськості,
який охороняє громадський порядок») та 183 («Злісна
непокора вимогам адміністрації виправно-трудової
установи»)1.
Хай би які були визначення КК, радянські спецслуж-
би практично завжди в першу чергу залежали від
партійних рішень, які не призначалися для широкого загалу і
приймались у вузькому колі членів ЦК або Політбюро.
На їх виконання розроблялись відомчі нормативні акти,
що теж мали закритий характер. При цьому система
організації боротьби із внутрішніми та зовнішніми
ворогами залишалась незмінною.
1 Кримінальний кодекс Української РСР // Звід законів
Української РСР. - Т. 8. - К.: Політвидав України, 1986. -
С. 546, 579, 581-582.

Український національно-демократичний рух... 29
У післясталінську добу Компартія й КДБ, хоча й
засуджували масові політичні репресії, водночас докладали
великих зусиль до недопущення поширення ідей
національного і духовного розвитку народів поза партійним
впливом. Суспільству нав’язували офіційну філософію
новітніх ідеологів марксизму-ленінізму: культура
повинна бути національною за формою й соціалістичною за
змістом, а її успіх залежить виключно від керівної і
спрямовуючої сили, тобто від Комуністичної партії. На
думку керманичів, щоб успішно («гармонійно») розвиватись,
національне культурне життя має бути чітко
регламентованим і контрольованим партійними організаціями.
Внаслідок таких месіанських теоретичних засад, які
повсюди активно насаджувалися, своєї замкнутості й анти-
людяності тоталітарна система поступово
вихолощувалась і давала збої, аж поки остаточно збанкрутувала й
розпалася разом із державою. Це - закономірний фінал
еволюції головних стрижнів радянської влади -
Комуністичної партії та породжених нею органів державної
безпеки. Понад 70 років ці структури через кадрові
переливання взаємно переплітались, небезпідставно остерігались
одна одної і, розраховуючи на безумовну відданість
ідеям партії, завжди знаходили спільну мову для тісної
взаємодії.
Рішення про створення Комітету державної безпеки
при Раді міністрів СРСР було прийнято Центральним
Комітетом КПРС 12 березня 1954 р. На його виконання
вже наступного дня Президія Верховної Ради СРСР
видала відповідний Указ, за яким Комітет держбезпеки
ставав юридично підпорядкованим і підконтрольним ЦК
КПРС та Раді міністрів СРСР. Як структурна одиниця
КДБ при РМ СРСР комітети держбезпеки постали у
союзних та автономних республіках; у краях та областях
створювались управління, в містах і районах - апарати
уповноважених. Останні у 1967 р. були реорганізовані в
міські й районні відділи та відділення. Таким чином,
органи КДБ пронизали усю вертикаль влади, хоча у

празо
Василь Даниленко
вовому відношенні їхня діяльність тривалий час
залишалась неврегульованою.
2 березня 1959 р. спільною постановою ЦК КПРС і
Ради міністрів СРСР було затверджено цілком таємне
особливої важливості Положення про Комітет
державної безпеки при Раді міністрів СРСР і його органи на
місцях. Цим правовим, однак підзаконним, актом
встановлювались, зокрема, такі завдання КДБ, як «боротьба
з ворожою діяльністю антирадянських і
націоналістичних елементів всередині СРСР», «боротьба зі
шпигунською, диверсійною, терористичною й іншою підривною
діяльністю іноземних розвідувальних органів,
зарубіжних антирадянських центрів», розвідувальна й контр-
розвідувальна робота1. До інструментів виконання
поставлених завдань було віднесено використання послуг
інформаторів, конспіративних квартир, зовнішнє
спостереження, перлюстрацію кореспонденції, інші оперативні
заходи на розсуд керівників КДБ. За рішенням
партійних і радянських органів, оформлених відповідними
наказами КДБ, заборонялось прослуховування телефонних
розмов партійних і радянських керівників, виборних
комсомольських і профспілкових працівників,
починаючи з районної ланки, членів колегій міністерств і
відомств, співробітників партійних і комсомольських
видань, народних депутатів усіх рівнів.
Відверненням загроз з боку закордонних
антирадянських центрів, інакодумством, небезпечними для
радянської влади національними рухами на теренах СРСР з
лютого 1960 р. опікувалося 2-ге Головне управління КДБ,
аж поки з нього не було виділено 5-те управління.
Трапилося це після звільнення у травні 1967 р. з посади
голови КДБ В. Ю. Семичастного і призначення на його
місце Ю. В. Андропова.
Постанову ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР про
утворення самостійних підрозділів у КДБ при РМ СРСР і
1 Коровин В. В. История отечественных органов
безопасности: Учебное пособие. - М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. - С. 63.

Український національно-демократичний рух... 31
його органах на місцях для боротьби з ідеологічними
диверсіями противника було прийнято 17 липня 1967 р.
Новий голова КДБ особисто контролював діяльність
управління, тому його одразу нарекли «дітищем»
Ю. Андропова. В Україні першим начальником 5-го
управління був призначений JI. Г. Каллаш, про якого
навіть колеги говорили, що він має два захоплення -
збирання книжок і вивчення творів «шістдесятників»1.
Від свого заснування 5-ті управління відігравали
активну роль у житті радянського суспільства.
Користуючись визначенням «ідеологічні диверсії», вони дістали
завдання виявляти, попереджувати й припиняти
діяльність розвідок іноземних держав, пропагандистських
центрів і закордонних антирадянських організацій, які
могли підірвати чи послабити морально-політичний
потенціал СРСР, відвернути й нейтралізувати їхній
ідейний вплив на радянських громадян, що насправді
звелося до переслідування КДБ інакодумців. Співробітники
КДБ знали, що коли співбесіди та інші профілактичні
заходи не дадуть результатів, їх можуть звинуватити у
м’якотілості й некомпетентності, винести догану або
застосувати суворіше покарання. Проте дехто йшов на
ризик, інформуючи «підопічних» про наміри КДБ, про
що з тривогою особисто доповідав у жовтні 1969 р.
голова КДБ при РМ УРСР Нікітченко першому секретареві
ЦК КПУ П. Шелесту.
Із зрозумілих причин суворі заходи впливу чекали на
службових осіб, запідозрених у несанкціонованих
зв’язках з іноземцями, навіть якщо це були випадкові
контакти. Крім стягнень морального та матеріального
характеру, могли застосовуватись обмеження допуску в роботі з
документами. Це вже вважалося серйозним гальмом у
просуванні по службі й в оплаті праці. З тих же причин
необхідності відвернення передумов витоку таємної
інфор1 Гавяз М. /. Нова доба органів держбезпеки // Борис
Шульженко. Особистість і час: Документи, спогади,
матеріали. - К.: АДЕФ-Україна, 2006. - С. 378.

32
Василь Даниленко
мації суворо регламентувались поїздки за кордон, навіть
у країни «соціалістичної співдружності». Під підозру
потрапляли й звичайні громадяни, які підтримували
зв’язки з іноземцями, наприклад, мали родичів за
кордоном, листувалися з ними, перебували там у
відрядженнях від організацій чи виїжджали за
запрошеннями самостійно. Гірше було, коли прибулі в СРСР з країн
вірогідного противника встановлювали контакти з
радянськими громадянами. Тоді і ті, й інші могли стати
об’єктом пильної уваги спецслужби і потрапити в оперативну
розробку. Подібний перебіг нічого доброго не обіцяв
жодній зі сторін, адже за кожну відкриту справу
потрібно було звітувати конкретними результатами.
Через 15 років після створення Комітет державної
безпеки при РМ УРСР надав ЦК КП України докладний
звіт про свою діяльність. До основних результатів
роботи було віднесено:
- ліквідацію підпілля ОУН, захоплення останнього
командувача УПА В. Кука («Леміш»), розшук 936
нелегалів ОУН;
- вилучення понад 25 тис. одиниць зброї;
- припинення діяльності 499 «антирадянських,
націоналістичних і антисуспільних» груп;
- установлення 5780 осіб авторів і розповсюджувачів
листівок та інших антирадянських документів;
- профілактування понад 10 тис. радянських
громадян;
- притягнення до кримінальної відповідальності за
державні злочини 4173 осіб.
Там же зазначалось, що від часу утворення комітету
чисельний склад органів державної безпеки республіки
зменшився з 19 тис. до 7839 осіб.
5 липня 1978 р. Верховна Рада СРСР, керуючись
новою Конституцією, перейменувала Комітет державної
безпеки при Раді міністрів СРСР у КДБ СРСР, який мав
спрямовувати, координувати й контролювати діяльність
республіканських комітетів. При цьому функції 5-го

Український національно-демократичний рух... 33
управління залишились незмінними до кінця 1980-х
років.
Новий поворот «ленінського» курсу партії внаслідок
реформ, ініційованих М. С. Горбачовим, викликав
розгублення в КДБ. Співробітників радянської спецслужби
закликали своїми специфічними методами
забезпечувати хід перебудови, а політику гласності розглядати як
джерело вдосконалення діяльності чекістів. Відсутність
ентузіазму в їхніх рядах диктувалась об’єктивними й
суб’єктивними чинниками, що мали історичне
підґрунтя. Противники демократизації суспільства відверто
заявляли, що органи держбезпеки повинні твердо
відстоювати непорушність існуючого суспільного ладу і
притягати до відповідальності всіх, хто на нього посягає. У
вищих ешелонах КДБ до останнього вважали, що для
співробітників комітету головною є каральна, а не виховна
функція.
Проте, оскільки КПРС залишалася згідно із
Конституцією 1977 р. «керівною і спрямовуючою силою» в
суспільстві, КДБ і далі повністю залежав від партійних
рішень і тому своїми засобами сприяв втіленню в життя
принципів перебудови та гласності. В офіційних
документах комітету перебудову і гласність розцінювали як
шлях до зміцнення законності та правопорядку в країні
й у своїх лавах. Вважалося, що участь КДБ в
демократизації суспільства має піти на користь органам
держбезпеки, які потребували реорганізації й очищення від
баласту малопридатних для спецслужби кадрів. Не
арешти й заслання, а профілактичні бесіди і навіть переконливі
публічні виступи повинні були стати головними
формами діяльності борців з ідеологічними диверсіями.
Для агонізуючої партійно-державної системи чергові
кадрові перестановки, які звелися до оновлення
керівного складу, виявилися неефективними. Якщо раніше в
КДБ старанно відбирали співробітників, узгоджували з
партійними органами їхній перехід з партійної роботи
на чекістську, то тепер кандидатів, не особливо радя-

34
Василь Даниленко
чись, інтенсивно направляли на роботу в комуністичну
спецслужбу. 3 одного боку, професіоналів турбувало
засилля партійних діячів, частина яких відправлялась у
«органи» не через відповідні здібності й освіту, а як
креатура впливових груп чи як особи, що не впорались із
роботою на партійних посадах. З іншого боку,
відповідальність за наслідки насичення спецслужби
колишніми партійними й комсомольськими функціонерами дедалі
більше переходила до самих керівників ЦК, обкомів і
райкомів партії.
Нове поповнення КДБ, де й без того значні важелі
впливу знаходились у руках партійних чиновників,
неминуче призводило до політизації військових. У їхніх
лавах з’явилося чимало зневірених у постулатах
наукового комунізму, порядності окремих колег і керівників,
адекватності обраної мети і засобів її досягнення. Із
початком перебудови і гласності серед членів партії і
співробітників КДБ зароджується думка про можливість і
доцільність реформування комуністичної системи,
відмови від переслідувань з політичних мотивів. На початку
1989 р. тодішній голова КДБ УРСР М. М. Голушко
публічно заявив, що вже третій рік як слідчі КДБ не
заарештовували й не притягали до кримінальної
відповідальності за антирадянську агітацію і пропаганду (ст. 62 КК
УРСР) жодної людини1. Останній арешт відбувся в
Житомирі влітку 1986 р. Міркування очільників
національно-демократичного руху були настільки виваженими, а
поведінка впевненою, наступальною, що це викликало і
острах, і повагу супротивників. Сувора дисципліна
змушувала військових не виказувати у відвертій формі своєї
справжньої позиції, але з часом їхня толерантність
посприяла безкровному здобуттю Україною незалежності.
Незважаючи на очевидний анахронізм, Положення
про Комітет державної безпеки при Раді міністрів СРСР
і його органи на місцях діяло до 1991 р. Проект нетаєм-
1 Пристайко В. Я жив разом із країною...: Інтерв’ю,
виступи, коментарі. - К.: Сфера, 2004. - С. 21.

Український національно-демократичний рух... 35
ного, відкритого Закону про органи державної безпеки в
СРСР до Верховної Ради СРСР було подано лише в 1990 р.
і після обговорення в комітетах і комісіях прийнято
16 травня 1991 р.1. Проте він вступав у суперечність з
чинною Конституцією СРСР, іншими законодавчими
актами, а головне, з реаліями суспільно-політичного
життя. Нібито передбачаючи майбутні події, навесні 1990 р.
було утворено Комітет державної безпеки РРФСР.
Заколот і дії ДКНС (рос. ГКЧП) колегія КДБ УРСР засудила
на своєму засіданні 22 серпня 1991 p., підкресливши при
цьому підконтрольність і підзвітність Верховній Раді
республіки та «повний збіг діяльності органів
держбезпеки з інтересами народу». У лічені дні відбулася
департизація державних органів, установ та організацій.
У КДБ СРСР було ліквідовано управління «З», до
компетенції якого належали захист конституційного ладу
та боротьба з тероризмом. КДБ УРСР дістав назву
Служби національної безпеки України. Замість КДБ СРСР у
жовтні 1991 р. постала Міжреспубліканська служба
безпеки. Вона виявилась мертвонародженою структурою
держави, яка доживала останні дні. 25 березня 1992 р.
Президент України JI. Кравчук підписав Указ про
створення Служби безпеки України. Трансформувалася не
лише назва спецслужби, докорінним чином змінилися її
завдання: забезпечення політичної, економічної й
інформаційної безпеки нової європейської держави. Більшість
колишніх співробітників КДБ, які сприйняли і
підтримали незалежність України, дістали можливість стати
на службу її суверенітету й територіальної цілісності, на
захист демократії, прав і свобод українських громадян.
До нового органу перейшло чимало професіоналів, які,
використовуючи свої знання і вміння, почали дбати про
зміцнення української державності, дістали заслужене
визнання й пошану.
1 Про органи державної безпеки в СРСР // Відомості
З’їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. -
1991. - № 22. - С. 3-17.

36
Василь Даниленко
Документальна спадщина КДБ
Після здобуття Україною незалежності
документальну спадщину радянських органів державної безпеки
українські й іноземні вчені досліджували в різних
площинах. Спеціалізованою трибуною для дослідників
таємних документів радянських спецслужб є журнал
«З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ», заснований
1994 р. Головною редакційною колегією
науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». На
його сторінках опубліковано низку ґрунтовних
досліджень та документів, що висвітлюють визвольний рух
у радянській Україні в XX ст. Помітним явищем
української історіографії стали праці В. К. Барана,
Ю. О. Курносова, Г. В. Касьянова, О. Г. Бажана й
Ю. 3. Данилюка, С. В. Кульчицького та інших авторів1.
Окремі пласти історичної наукової та публіцистичної
літератури, яка висвітлює взаємини української
інтелігенції і влади в другій половині XX ст., становлять
праці активних діячів і провідників дисидентського
руху, шістдесятників, правозахисників - С. Ф. Глуз-
мана, І. М. Дзюби, В. С. Лісового, Л. Г. Лук’яненка,
В. В. Овсієнка, Є. О. Сверстюка, В. М. Чорновола,
мемуари й щоденники, насамперед Олеся Гончара2 й
Іва1 Баран В. К. Україна після Сталіна: Нарис історії 1953-
1985 pp. - Львів: МП «Свобода», 1992; його ж: Україна 1950-
1960-х pp.: еволюція тоталітарної системи. - Львів, 1996;
Курносов Ю. О. Інакомислення в Україні (60-ті - перша
половина 80-х років. - К., 1994; Касьянов Г. Незгодні:
українська інтелігенція в русі опору 1960-80-х років. - К.: Либідь,
1995; Бажан О. Г., Данилюк Ю. 3. Опозиція в Україні
(друга половина 50-х - 80-ті pp. XX ст.).- К.: Рідний край, 2000;
Бажан О. «Самвидав» як засіб поширення об’єктивної
інформації про Україну в 60-80-х роках. - 3 архівів ВУЧК-ГПУ-
НКВД-КГБ. - 1998. - № 1-2. - С. 357-364; Кульчицький С. В.
Народження Народного руху України // Український
історичний журнал. - 2010. - № 1. - С. 8-22.
2 Гончар О. Щоденники. - Т. 1-3. Упор., підгот. текстів,
ілюстр. мат-лу Валентини Гончар. - К.: Веселка, 2008.

Український національно-демократичний рух... 37
на Дзюби1. Надзвичайно цінним джерелом для
дослідників є енциклопедичний довідник «Рух опору в
Україні (1960-1990 pp.)»2. Дедалі більше інформації у
вигляді спогадів, коментарів, інтерв’ю, зокрема у відеофор-
маті, оприлюднюється в мережі Інтернет: на сайтах
«Історичної правди», Всеукраїнського товариства
«Меморіал» ім. Василя Стуса, Центру досліджень
визвольного руху та ін.
Чимало раніше не відомих фактів та пояснень
процесів, які мали місце в КДБ та в радянському суспільстві
протягом останніх десятиліть, оприлюднено під час
наукових конференцій та круглих столів «КДБ: учора,
сьогодні, завтра», що відбувалися в першій половині 1990-х
років під егідою Громадського фонду «Гласність»,
Фонду Дж. Сороса «Ініціатива» та за програмою «Схід -
Схід»3. На них уперше зійшлися діячі науки й
культури, літератори, журналісти, правозахисники, в тому числі
з України, Німеччини, Румунії, Польщі, Чехії, Франції,
СІНА, а також недавні співробітники радянських органів
державної безпеки, політичної цензури, які у відвертих
виступах показали підґрунтя трагічних конфліктів
влади й інтелігенції.
Для розуміння специфіки діяльності радянських
органів державної безпеки, бачення ними політичної
еволюції країни, мотивів і обставин прийняття рішень
важливими є мемуари колишніх партійних функціонерів
та керівників спецслужб. В Україні опубліковано
спогади й щоденники першого секретаря ЦК КПУ П. Ю. Шеле-
1 Дзюба І. Спогади і роздуми на фінішній прямій. - К.:
Криниця, 2008.
2 Рух опору в Україні (1960-1990). Гол. редактор О. Зінке-
вич. - К.: Смолоскип, 2010; вид. друге: К.: Смолоскип, 2012.
3 КГБ вчера, сегодня, завтра. - М.: Знак-СП,
Общественный фонд «Гласность», 1994; КГБ вчера, сегодня, завтра.
Законодательство. Общественный контроль. Спецслужбы и
права человека. - М.: Знак-СП, Общественный фонд
«Гласность», 1995.

38
Василь Даниленко
ста1, спогади про В. В. Щербицького його соратників2,
мемуари кандидата в члени політбюро і секретаря ЦК
Компартії України Ф. Д. Овчаренка3 та ін. Про
життєвий шлях і службу в органах держбезпеки розповіли
колишні керівники КДБ СРСР й УРСР Ф. Д. Бобков4,
М. М. Голушко5, Ф. JI. Жорін6, В. О. Крючков7, В. І. При-
1 Шелест П. Ю. «Справжній суд історії ще попереду...»:
Спогади, щоденники, док-ти, мат-ли. - К.: Генеза, 2003.
2 Врублевский В. Владимир Щербицкий: правда и
вымыслы. Записки помощника: воспоминания, документы, слухи,
легенды, факты. - К.: «Довіра», 1993.
3 Овчаренко Ф. Д. Спогади / Упор. В. Г. Буткевич,
Н. Ф. Овчаренко. - К.: Оріяни, 2000.
4 Бобков Філіп Денисович народився 1 грудня 1925 р. в
Україні. В радянських органах державної безпеки працював
у 1946-1991 pp. Перший заступник голови КДБ СРСР,
генерал армії. Автор книги «КГБ и власть» (М.: Ветеран МП, 1995).
5 Голушко Микола Михайлович (1937-2012) народився
в с. Андрєєвка Кокчетавської області (Казахстан). Закінчив
юридичний факультет Томського державного університету.
У 1963-1974 pp. працював в Управлінні КДБ при Раді
міністрів СРСР по Кемеровській області, надалі - в
центральному апараті КДБ у Москві. У травні 1987 р. -
листопаді 1991 р. очолював КДБ УРСР та Службу національної
безпеки України. У грудні 1991 р. - лютому 1994 р. -
заступник міністра, міністр безпеки Російської Федерації,
керівник Служби зовнішньої розвідки та Федеральної служби
контррозвідки РФ. Генерал-полковник. Автор спогадів «КГБ
Украины. Последний председатель» (Донецьк: Каштан, 2009).
6 Жорін Федір Лук’янович - секретар колегії КДБ СРСР
(1981-1987), колегії КДБ УРСР та Служби безпеки України
(1987-1992), полковник. Автор книги «Исповедь чекиста»
(вид. 3-тє, доп. - К.: Новий друк, 2011).
7 Крючков Володимир Олександрович (1924-2007)
народився в Царицині (нині - м. Волгоград), закінчив
Всесоюзний заочний юридичний інститут та Вищу дипломатичну
школу МЗС СРСР. Голова КДБ СРСР у 1988-1991 pp.,
генерал армії. Причетний до створення у серпні 1991 р.
Державного комітету з надзвичайного стану (ГКЧП). Автор книг
«Личное дело» (1996), «На краю пропасти» (2003),
«Личность и власть» (2004), «Без срока давности» (2006).

Український національно-демократичний рух... 39
стайко1, друзі й колеги Б. С. Шульженка2. Деякі з них
очолювали 5-те управління КДБ або ж були його
кураторами.
Надзвичайно цікавими й інформативними можуть
стати спогади колишніх оперативних уповноважених і
слідчих КДБ. Початок цій нелегкій, але корисній для
науки й суспільства справі покладено завдяки книзі
А. А. Дудніченка3. Автор, згадуючи, зокрема, про зустрічі
з Б. Д. Антоненком-Давидовичем, характеризує його як
людину, яка «дуже багато побачила - революції, тюрми,
табори, заслання, реабілітацію, кадебістський “ковпак”
на своїх життєвих “шляхах і роздоріжжях”, а ще,
мабуть, більше пережила, перетерпіла». Колишній опер-
уповноважений, зачіпаючи лише тему «замовних
публікацій», зазначає, що після чемних дискусій кожен
залишався при своїх переконаннях, на своїх життєвих та ідейних
позиціях. Розповідь про «легендарну особистість»,
«патріарха націоналістів 1960-1980-х рр.» А. А. Дудніченко
має намір продовжити на сторінках нової книги, бо, за
його словами, «є над чим розмірковувати, і не тільки
старому оперу»4.
Суспільні настрої в Україні й антидемократичну
діяльність КДБ в останні роки існування СРСР
розкрили автори й упорядники збірників документів і
матеріалів, виданих до 20-ї річниці створення Народного руху
1 Пристайно Володимир Ілліч (1941-2008), перший
заступник Голови СБУ, генерал-лейтенант юстиції. Автор книги
«Я жив разом із країною....» (2004).
2 Шульженко Борис Сергійович (1919-1970) - перший
заступник Голови КДБ при РМ УРСР у 1959-1970 pp.,
генерал-майор. Фотокопії документів Б. С. Шульженка та спогади
про нього вміщено у книзі: «Особистість і час: Документи,
спогади, матеріали» (упор. В. Шульженко. За заг. ред.
Ю. Шаповала. - К.: Вид. дім «АДЕФ-Україна», 2006).
3 Дудніченко А. Роздуми старого опера. Про минуле і
сьогодення: документи і коментарі. - К.: Ред. журн.
«Українське видавництво», 2011.
4 Там само. - С. 340.

40
Василь Даниленко
України1 та до 20-ї річниці незалежності України2. Цю
ж проблему порушив на сторінках «Українського
історичного журналу» О. Г. Бажан, який за основу своєї
статті взяв інформацію із документів таємного
діловодства КДБ УРСР3. Опубліковані документи й
дослідження свідчать, що боротьба з ідеологічними противниками
комуністичного суспільного ладу, насамперед з
національно-визвольними рухами в СРСР, беззаперечне
виконання специфічними методами настанов Комуністичної
партії були найважливішими військово-політичними
завданнями радянських органів державної безпеки.
Основний масив опублікованих досліджень,
публіцистичних і документальних праць висвітлює діяльність
вузького кола дисидентів і правозахисників, хоча з
історичного контексту випливає, що вони мали широке коло
однодумців і користувалися великою моральною
підтримкою в суспільстві. Щоб довести це, потрібно істотно
розширити джерельну базу, взяти до уваги весь комплекс
інформації, якою оперували радянські спецслужби та
партійні органи.
Пропонований читачеві збірник є наслідком
опрацювання нещодавно розсекречених документів КДБ, які
зберігаються в Галузевому державному архіві Служби
безпеки України. Із сотень томів окремих справ і
підшитих у них кількох тисяч різноманітних документів для
публікації відібрано понад 250, що найповніше
відображають роль КДБ у взаєминах влади з українським
національно-демократичним рухом у другій половині XX ст.
Більшість із них вводиться до наукового обігу вперше.
1 Провісники свободи, державності і демократії:
Документи і матеріали. До 20-ї річниці створення Народного руху
України. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2009.
2 Шлях до незалежності: суспільні настрої в Україні кін.
80-х pp. XX ст.: Документи і матеріали. - К.: Ін-т історії
України НАН України, 2011.
3 Бажан О. Г. Спроби протидії КДБ УРСР становленню та
функціонуванню Народного руху України за перебудову //
Український історичний журнал. - 2010. - № 1. - С. 35-39.

Український національно-демократичний рух... 41
Документи у збірнику упорядковано за
хронологічним принципом. У архівних справах він нерідко
порушується по днях, місяцях, навіть роках. Наприклад, фонд
16 (оп. 7, 1985 р.) містить документи за 1980 p., але
трапляються документи і за 1976 та 1979 роки. Очевидно, у
ЦК КПУ спонукальний діловодний штамп «Підлягає
поверненню» не завжди виконувався. Деякі інформаційні
повідомлення датовані одним числом, що свідчить про
оперативність співробітників КДБ, які працювали на
інформаційно-аналітичній ділянці.
Всі документи, крім вилучених творів і листівок,
написано російською мовою. Керівники Компартії України,
як і органів державної влади, спілкувалися переважно
російською мовою, проте були й винятки. Українську
мову в діловодстві використовували члени політбюро ЦК
КПУ Ф. Д. Овчаренко, А. Д. Скаба, завідувач відділом
науки ЦК КПУ Ю. Ю. Кондуфор.
При підготовці збірника вивчалися справи фонду 5 -
архівно-кримінальних справ реабілітованих осіб, фонду
9 - наказів і розпоряджень союзного та республіканського
керівництва радянських органів державної безпеки,
фонду 13 - колекції друкованих видань, фонду 16 -
таємного діловодства та інших фондів. Враховуючи специфіку
збірника, його основу склали інформаційні
повідомлення КДБ УРСР, найменш відомі для науковців спеціальні
повідомлення, доповідні записки, звіти, довідки,
рішення колегії КДБ УРСР. З них постає широка картина
суспільних настроїв, політичного невдоволення,
різноманітних форм індивідуального й колективного опору та про-
тестних акцій у різних регіонах України.
Інформаційні документи під грифами «Секретно» й
«Совершенно секретно» майже щоденно направлялись
до Центрального Комітету Компартії України, частина з
них мала гриф «Особисто» й призначалася тільки
першому секретареві ЦК КПУ (в 1963-1972 pp. - П. Ю.
Шелест, у 1972-1989 pp. - В. В. Щербицький).
Систематизовані повідомлення готувались, починаючи з середини
1960-х років. Формально це позначилось на датуванні

42
Василь Даниленко
вміщених у збірнику документів: перший з них
датовано жовтнем 1964 p., останній - серпнем 1991 р. Найбільш
ранні суспільно-політичні події та процеси в
українському житті висвітлено завдяки узагальнюючим
документам, що дає змогу обґрунтовано встановити хронологічні
рамки збірника як тематично цілісного видання.
Інформація від КДБ потрапляла в загальний відділ
ЦК КПУ, який очолював спочатку О. Однороманенко,
потім - П. Мусієнко. Як правило, на документі ставився
штамп, де від руки вписувалися вхідний номер, дата,
кількість аркушів, наявність додатків, після чого
документ доповідався керівникові Компартії України. Перший
секретар ЦК КПУ одержував його особисто.
Елементарна, але глибоко символічна зміна у діловодстві ЦК:
з грудня 1972 р. замість штампів з написами українською
мовою запроваджено штампи з написами російською
мовою.
Загалом інформаційні повідомлення відкривалися
докладною статистикою та аналізом перебування в
Україні іноземних дипломатів, студентів, аспірантів, туристів.
Зазначались не тільки місця перебування іноземних
делегацій, а й їхній склад, настрої, розмови, біографічні
дані. Країни, відомості про представників яких
повідомлялись, ділилися щоразу на капіталістичні, соціалістичні
й ті, що розвиваються. Постійною була рубрика про
перебування й поведінку радянських громадян - туристів,
спортсменів - за кордоном. У ЦК КПУ ця частина
інформаційних повідомлень викликала великий інтерес, і
рубрика була постійною.
Вище керівництво республіки оперативно реагувало
на повідомлення КДБ. Перші секретарі ЦК КПУ
вчиняли на них резолюції й робили помітки наказового,
рекомендаційного чи узгоджувального змісту. Збереглося
чимало показових записів П. Шелеста та В. Щербиць-
кого, що стосуються боротьби з інакодумством в Україні,
виявлення різних форм протестів і придушення опору.
П. Шелест уважно перечитував інформацію КДБ,
старанно підкреслював синім олівцем кожний рядок, інко-

Український національно-демократичний рух... 43
ли виділяв на полях цілі абзаци. На першому аркуші
документа він педантично проставляв три великі літери:
«О. Ч. П.». Це була не абревіатура, а резолюція, що
означала «Ознайомити членів Політбюро». Інколи він своїми
помітками приструнював керівників республіканського
КДБ за «беззубість», як це було у випадку з часто
повторюваною інформацією про гуртування національних сил
у квартирі-музеї Івана Гончара: «Давно настала пора
надати пропозиції, а не займатися писаниною»1.
В. В. Щербицький впровадив інші стандарти
ділового спілкування і, як правило, зазначав: «Ознайомити
вкруг», тобто по колу, почергово. Судячи із записів по
тексту документа, він теж старанно вивчав
повідомлення КДБ і при потребі писав: «Ознайомити членів ЦК»,
«Членам ПБ (особисто). На погодження», «Доповісти
додатково», «Уточнити», «Контроль».
Із записів, виконаних на титульному аркуші або по
тексту документа, з’ясовується, що члени політбюро
санкціонували досудове переслідування людей, арешти й
ув’язнення. Збереглися звернення КДБ до перших осіб у
керівництві партією з відповідними пропозиціями щодо
репресивних заходів і власноручними доленосними
помітками партійних лідерів: «Згоден», «За» тощо.
За рахунок ознайомлення з документами,
надісланими із КДБ, і висловлення власної згоди із його заходами
всіх або вказаних першим секретарем членів політбюро
створювалася видимість прийняття колегіальних рішень.
Зрештою поля документа виявлялись заповненими
підписами членів політбюро, які формально ставились до
резолюцій першої особи, бо вже знали, кого стосується
викладена КДБ інформація.
Для полегшення та невідворотності прийняття рішень
членами політбюро ЦК КП України у Комітеті
держбезпеки УРСР щоразу приписували наприкінці повідомлення
ключові слова: «З КДБ СРСР погоджено», «КДБ СРСР
відомо». Звідси випливає, що безпосереднім московським
1 ГДА СБ України. - Ф. 16. - Оп. З (1974 p.). - Спр. 4. -
Арк. 332.

44
Василь Даниленко
керівникам інформація з Києва, аж до повідомлень про
написи на автобусній зупинці «Хай живе вільна
Україна!», могла надходити навіть раніше, ніж членам політ-
бюро ЦК КПУ, що давало змогу тримати в напрузі
республіканське керівництво («У Москві про все знають!»).
Це були важелі тиску на Україну в питаннях розвитку
мови й культури і підстави для проведення
наступальних заходів з метою нібито стримування українського
націоналізму. Розслабитись у боротьбі з ідеологічним
супротивником було неможливо, бо в будь-який момент
тією чи іншою справою могли поцікавитися в союзному
центрі. Особливою нетерпимістю у цій царині
відзначалися відповідальні за культуру й ідеологію в ЦК КПРС і
ЦК КП України М. А. Суслов і В. Ю. Маланчук. Останній
запровадив так звані «чорні списки», куди потрапляли
прізвища вільнодумців і «неблагонадійних», твори яких
заборонялося друкувати без його дозволу1. Там
значились Олесь Бердник, Микола Вінграновський, Євген
Гуцало, Іван Дзюба, Іван Драч, Ліна Костенко, Віктор
Некрасов, Борис Олійник, Василь Симоненко, Станіслав
Тельнюк, Борис Харчук та ін.
Власне, це ще раз підкреслює рівень прав України у
складі СРСР, адже найвищі органи КДБ та Компартії
республіки знаходились поза її межами. Зі столиці СРСР
надходили ґрунтовні директиви союзного керівництва
про напрямки й першочергові завдання боротьби з
національними «ухилами». Вказівки, спущені згори, на місцях
конкретизувались і аж до нових розпоряджень ставали
дороговказом, критерієм ефективності роботи партійних
органів та підрозділів Комітету державної безпеки.
Найпоширенішою формою протестів і спроб заявити
про себе, згуртувати людей і натиснути на владу були
листівки політичного змісту, які з’являлися у різних
регіонах України. Вони були написані від руки з
примітивною конспірацією («друкованими літерами»), складені
1 Врублевский В. Владимир Щербицкий: Правда и
вымыслы... - С. 121.

Український національно-демократичний рух... 45
з вирізаних газетних заголовків або виготовлені на
друкарській машинці. У збірнику документів подано лише
ті з них, у яких йдеться про суспільно-політичні настрої
в радянській Україні та політичне бачення її
майбутнього. До уваги не бралися анонімні листи й записки
терористичного спрямування, прямі погрози фізичної розправи
з партійними й державними керівниками, директорами
підприємств і установ тощо.
Оригінали листівок у фондах ГДА СБУ практично
відсутні. Збереглися переважно їхні машинописні копії
або фотокопії, виготовлені співробітниками Комітету
державної безпеки УРСР. Оригінали, як правило, були
незручні для використання в кабінетах через свої
нестандартні форми й вигляд і не накопичувались; після
знищення оригіналу основним документом ставали
уніфіковані завірені машинописні копії. Як додаток, їх
включали до інформаційних повідомлень, доповнивши
припискою, що орфографію та стилістику первинного джерела
збережено. Практично навпроти кожного повідомлення,
в якому йшлося про вилучені листівки, записки,
анонімки, стояла приписка від руки: «Знищено».
До компетенції радянських органів державної
безпеки відносили встановлення й розшук авторів
антирадянських і антипартійних листівок і написів, вибір заходів
покарання. Якщо на полях інших повідомлень
значились якісь рекомендаційні чи спонукальні помітки, то
тут адресат задовольнявся типовим запевненням Комітету
держбезпеки: «Розшук взято на контроль», «Ситуація
контролюється», «Для пошуку виконавців направлені
досвідчені співробітники» тощо. Час від часу
накопичувалась така кількість політичних «проявів», що КДБ
доводилося просити в ЦК зняти їх розслідування із
контролю через неможливість встановлення всіх винуватців.
Інакодумці прагнули донести свої погляди на
становище в радянській Україні іноземцям і використовували
для цього, наприклад, такий малоефективний канал, як
міжнародні виставки, де потай залишали фотоплівки з

46
Василь Даниленко
текстом звернень до світової спільноти. Потрапляли
листівки в КДБ або від окремих «пильних» громадян, або
вилучалися самими співробітниками спецслужб.
Реальної загрози для тоталітарної держави інформація такого
«самвидаву» не становила, хоча свідчила про
поширення інакодумства в суспільстві та існування значного
прошарку патріотично (за визначенням КДБ -
«націоналістично») налаштованих громадян. Такі погляди
придушувалися у самому зародку, що не дозволяло
авторам-однодумцям встановлювати стійких
організаційних зв’язків. До КДБ потрапляло також чимало
листів, які направлялись на адресу партійних органів із
різними вимогами; найбільш політично крамольною з
них вважалась вимога надати Україні волю, незалежність.
Інформаційні повідомлення КДБ до ЦК КПУ буквально
переповнені звинуваченнями на адресу конкретних осіб
типу «виготовляв і поширював націоналістичні
листівки або листівки антирадянського змісту», «направляв
листи в партійні органи з наклепами на внутрішню і
зовнішню політику КПРС і Радянського уряду, на
радянський лад, суспільний устрій, на національну політику,
припускався політично шкідливих висловлювань».
Завдяки старанно проведеним «польовим
дослідженням» та узагальненням співробітників КДБ збереглися
переліки питань, які їм найчастіше ставили на лекціях з
роз’ясненнями необхідності підвищення «політичної
пильності». Із цих переліків з’ясовуються нові аспекти
суспільно-політичних настроїв, інтересів, тенденцій
політичної думки, відсутність одностайності численних
аудиторій в Україні. У неодноразово поставлених питаннях,
на думку співробітників КДБ, містилися сигнали про
загрози для державного і суспільного ладу, і тому їх
розлогий перелік час від часу направляли до вищих
партійних органів, сподіваючись на прийняття дієвих рішень
по партійній та державній лініях. Широкий спектр
настроїв і питань, які давно назріли в суспільстві і які не
боялися ставити слухачі перед офіційними лекторами,
віддзеркалюють, зокрема, доповідні записки КДБ до ЦК

Український національно-демократичний рух... 47
Компартії України, підготовлені у грудні 1969 р. та у
березні 1983 р. (док. № 62,163). Лектори або ігнорували
гострі питання, або давали на них стримані пояснення,
проте настав час, коли накопичені в попередні
десятиліття й загнані всередину проблеми все одно
виплеснулись назовні, вимагаючи свого розв’язання.
Дати та місця подій розкриваються за
повідомленнями КДБ або у примітках упорядника. З етичних
міркувань прізвища окремих осіб змінено або вилучено, а
характеристики, дані їм органами держбезпеки, мотиви та
обставини вчинків подаються не повністю. Пояснюється
це тим, що в КДБ упереджено ставилися до опору
заходам радянської влади, антипартійних випадів чи спроб
пропагувати іншу, ніж комуністична, ідеологію. Свідомі
фальсифікації, до яких вдавалися і співробітники КДБ,
і затримані чи «профілактовані» ними особи, мали своє
підґрунтя. Очорнивши людину, легше було її
репресувати, запроторити до психіатричної лікарні, ввести в
оману громадськість в Україні і за кордоном. Затримані, чиї
дії й слова розглядались як тяжкий злочин, нерідко
змушені були обмовляти себе, визнавати свої «помилки» й
погоджуватись на власне перевиховання в обмін на
припинення переслідувань оперативників і слідчих КДБ чи
міліції.
Документи, створені в надрах КДБ, дають можливість
чіткіше розкрити особливості
національно-демократичного руху в республіці, показати картину інакодумства й
масового опору насаджуванню комуністичного режиму.
Кожний документ, уміщений у збірнику, має
заголовок від упорядника, дату створення чи реєстрації
документа, тогочасний гриф секретності та номер
примірника. Наприкінці зазначено резолюції, помітки, штампи,
які стосуються опублікованого документа чи його
фрагментів, місце зберігання або публікації, автентичність і
тип відтворення. Три крапки у квадратних дужках
вказують на вилучення тексту, не пов’язаного із завданнями
збірника. У такі ж дужки взято окремі слова та частини
слів, уточнені упорядником для кращого сприйняття й

48
Василь Даниленко
розуміння змісту документів. Курсивом виділено
оригінальні підписи, а також слова у тексті, вписані від руки.
Описки виправлено без застережень. Збірник оснащено
іменним та географічним покажчиками, списком
скорочень.
Як ілюстрації, використано фотокопії документів ГДА
СБУ та фотографії, вміщені в енциклопедичному
довіднику «Рух опору в Україні: 1960-1990» (К.: Смолоскип,
2012), книзі Шульженко Б. С. Особистість і час.
Документи, спогади, матеріали / Упор. В. Шульженко (К.:
Вид. дім «АДЕФ-Україна», 2006), а також світлини,
люб’язно надані Ігорем Гиричем, Віктором Лузаном та
Валентиною Троценко. У відповідному розділі в
алфавітному порядку вміщено світлини осіб, про яких ідеться у
документах.
Автор висловлює щиру вдячність науковцям
Галузевого державного архіву СБ України, Інституту української
археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
НАН України, які сприяли підготовці збірника
документів до друку. Особлива подяка співробітникам
видавництва «Смолоскип» і його засновнику Осипові Зінкевичу,
усім творцям Музею-архіву і документаційного центру
українського самвидаву.
Василь Даниленко

ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ

1. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про засудження представниками
української інтелігенції русифікаторської політики
в Україні
28 жовтня 1964 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У КДБ при РМ УРСР надходять дані про те, що у
зв’язку зі змінами, які відбулися у складі керівництва
ЦК КПРС і Радянського уряду1, окремі представники
творчої інтелігенції, стверджуючи у приватних бесідах
про порушення ленінської національної політики, які
нібито мали місце в Україні, висловлюють намір
підготувати й направити до партійних і радянських органів
низку листів і звернень з цього питання.
Нижче наводяться найхарактерніші висловлювання
окремих представників творчої інтелігенції.
ФРАНКО Тарас Іванович, член Спілки письменників
УРСР, член КПРС:
1 Йдеться про пленум Центрального Комітету КПРС 14
жовтня 1964 p., який «задовольнив просьбу т. Хрущова М. С.
про увільнення його від обов’язків Першого секретаря ЦК
КПРС, члена Президії ЦК КПРС і Голови Ради міністрів
СРСР у зв’язу з похилим віком і погіршенням стану
здоров’я». Натомість Першим секретарем ЦК КПРС пленум обрав
Л. І. Брежнєва, наступного дня Головою Ради міністрів СРСР
був призначений О. М. Косигін. 1965 р. Головою Президії
Верховної Ради СРСР став М. В. Підгорний. (Тут і далі
примітки упорядника, якщо не зазначено інше).

52 Політичні протести й інакодумство в Україні
«Буде образливо, якщо й нинішні керівники не
відмовляться проводити, подібно Хрущову, лінію русифікації
в Україні, будуть, слідом за ним, заявляти, що
національне питання в Радянському Союзі вирішене
ідеально. Русифікація - це одна з самих великих помилок
нашого керівництва, вона ображає національну гідність й
викликає недовіру, неприязнь до росіян, як і в часи
дореволюційні. Партійне керівництво помиляється,
вважаючи нас дурнями, які нібито нічого не бачать, сліпо
довіряють демагогічним заявам про рівноправність націй
у Радянському Союзі: кожна більш-менш мисляча
людина бачить, що русифікація в Україні, та й в інших
республіках, особливо в Білорусії, проводиться
планомірно й всіма способами, у першу чергу - шляхом хитрого
придушення національних шкіл, заміни їх школами
російськими. Тому міста на Україні - фактично вже
російські, а не українські міста, фактично мова йде про
національне знищення українського й інших народів,
розчиненні його у великоросійському народі. Так хіба із
цим може примиритися порядний український
інтелігент, якому властиве почуття національної гідності?!
Звичайно, ні! І от, оскільки ведеться планомірна
русифікація, то здорове національне почуття придушується
шляхом інкримінування націоналізму, обов’язково
буржуазного! Це нісенітниця: всі ми віримо в комунізм, він
неминуче витисне капіталізм, але немає ніякої
необхідності в тім, щоб при цьому ми втратили своє
національне обличчя, зникли як нація, як народ. Політика
русифікації - це не ленінська, а навпаки - антиленінська
політика. Ми проти неї повинні боротися, відверто
висловлювати своє невдоволення й незгоду, звертатися
до керівництва з вимогою розібратися в цьому
найскладнішому питанні і правильно його вирішити в інтересах
прогресу...».
НАЗАРЕНКО Юрій Іванович, член Спілки
письменників УРСР, член КПРС:
«Керівництво змінилося. Ми повинні знати, як воно
дивиться на національне питання, як думає його

виріДокументи і матеріали
53
шувати. Щоб знати це - потрібно посилати листи в керівні
органи. Ми заготовили два листи: один - за підписом
робітника Лисенка1 - уже надіслали до ЦК КПРС і ЦК
КПУ, другий - за підписом Тараса Франка - надішлемо
трохи пізніше. Цей другий лист був написаний і
відправлений ще в 1960 році на ім’я Хрущова, але, звичайно,
він на нього не відповів, тому що був переконаним
“великодержавним шовіністом44. Тепер цей лист ми
надішлемо вдруге. Копії обох листів направимо в усі ЦК
національних республік, а також іншим великим
начальникам органів освіти, культури й усім першим секретарям
обкомів України. Ми повинні заявити про свою незгоду
з політикою денаціоналізації, зажадати проведення
справедливої ленінської національної політики. Якщо нам і
знову не нададуть відповіді, то все-таки користь буде:
залишаться в різних місцях примірники наших листів,
які допоможуть майбутнім дослідникам розібратися в
національній політиці нашого часу, документально
підтвердять, що українці протестували проти
дискримінації. Таким чином, ми передамо естафету XXI
століттю...».
ДОНЕЦЬ Григорій Прокопович, член Спілки
письменників УРСР, учений секретар республіканського
Комітету із Шевченківських премій, член КПРС:
«При Хрущові русифікація просунулася далеко
вперед, становище з українською культурою явно
ненормальне. Українських шкіл у містах стає дедалі менше.
От і українська школа № 132, де вчаться діти Бедзика,
Хижняка, мої - переходить на російську мову... Тепер
думай - де вчити своїх дітей, де шукати українську
школу? Мені дзвонили директор і одна вчителька 132-ї
школи, - плачуть: “Що ж це робиться?! Допоможіть!”.
А що я можу? Подзвоню у міськвно, але користі від
цього не чекаю: українську школу закривають під тим
приводом, що вона себе не виправдовує. От до чого дійшло!
У Києві, столиці України, виявилися непотрібними
ук1 Див. документ № 2.

54 Політичні протести й інакодумство в Україні
раїнські школи! Про всі ці нездорові явища повинні б
заявити ЦК партії в першу чергу письменники:
підготувати аргументований лист, підписати його, починаючи
із провідних - Гончара, Малишка, Тичини, Бажана й
продовжуючи середніми - так імен сорок письменників,
та трохи художників, артистів... Від такого листа ЦК не
зміг би відмахнутися, він повинен був би відповісти на
нього, обґрунтувати свою практичну політику в
національному питанні... Може бути, що хтось із
письменників наважиться виступити з національного питання
на майбутньому українському з’їзді письменників,
спираючись на факти й цифри, та в такий день, щоб і
перший секретар ЦК був присутній, це мало б велике
значення... Але хто з наших письменників наважиться
виступити з такою промовою на з’їзді? Хіба тільки
Антоненко-Давидович, або Малишко, або Шумило...
Швидше за все Антоненко-Давидович - на
попередньому з’їзді він виступив дуже сміливо й толково, але його
фактично ніхто не підтримав, хоча багато хто
підтакував, навіть у президії з’їзду, де були й російські
письменники... Дуже багато шкоди українському народові
завдають деякі відповідальні керівники із числа
українців, які уникають говорити ^рідною мовою. От у тім
будинку, де я живу, живе один молодий відповідальний
працівник, українець, дружина його - теж українка, -
так вони української мови не визнають зовсім... А коли
їхня п’ятирічна дочка іноді закине слівце
по-українському, то мамаша, дружина цього працівника, б’є її по
губах: “Я ж заборонила тобі так розмовляти!”. Так чого
можна чекати від таких людей, від таких керівників?».
ДЗЮБА Іван Михайлович, член Спілки письменників
УРСР, член КПРС:
«Викриття культу Сталіна, Хрущова - це позитивне
явище, воно сприяє демократизації, робить людей більш
самостійними у своїх судженнях. Для нас, українців,
основне - запобігти процесу асиміляції, зберегти себе як
націю. Хрущов був шовіністом, форсував русифікацію...
Зараз підходяща ситуація виступити із протестом проти

Документи і матеріали
55
такої лінії надалі. Ми готуємо лист у національних
справах до ЦК КПРС і ЦК КП України. Головне - зібрати
підписи авторитетних людей. Я сподіваюся, що тут
зможе допомогти Павличко. У листі попросимо дати
конкретну відповідь на питання: чи є нинішня національна
політика ленінською? Боятися нема чого: репресій проти нас,
я думаю, не будуть застосовувати - не той час, та й ми ж
не збираємося діяти якимось підпільним методом, а
звертаємося з наболілих питань до самого керівництва. При
Хрущові люди вже звикли не боятися необґрунтованих
арештів... Я думаю, що основне завдання теперішніх
керівників - створити таку здорову демократичну
обстановку, коли люди знову навчаться говорити, що
думають, а не лицемірити. Було б справжнім прогресом і те,
якби керівництво зважилося радикально вирішити
національне питання, відмовилося б від ідеї всіх нас негайно
зробити росіянами. Від цього керівництво тільки б
виграло, тому що національною свободою воно підсилило б
союз наших народів. Адже що вони прагнуть зробити:
щоб ми відреклися від своєї історії, від своєї культури,
від своєї мови! І роблять це дуже тонко, під маркою
добровільності: діти вчаться, мовляв, у тій школі, яку
вибирають їхні батьки! Але, по-перше, у містах зараз дуже
багато росіян і євреїв, яким українська мова не потрібна;
по-друге, у російському оточенні багато українців
асимілюються - такі батьки віддають своїх дітей у російські
школи. Але ж це - пристосуванці, міщани, а партія
повинна б підтримувати національні культури, мови, а не
сприяти їхньому поглинанню з боку найбільш численної
й сильної російської нації. Адже у свій час партія
засуджувала теорію й практику “вільної конкуренції”
національних культур, тому що знала, що в такій
“конкуренції” неминуче перемагатиме найсильніший. Це не має
нічого спільного з ленінською національною політикою.
Тому й була у свій час проголошена “українізація”.
Очевидно, до неї потрібно повернутися й тепер».
ШУМИЛО Микита Михейович, член Спілки
письменників УРСР:

56 Політичні протести й інакодумство в Україні
«Хрущов і хрущовці знищували нашу культуру як
могли. До чого довели! Закривають останні українські
школи в Києві. От збираються закривати 132-у школу.
Кому це потрібно? А потім базікають про ленінську
національну політику...».
ГАЙДУЧОК Марія, науковий співробітник музею Лесі
Українки, член КПРС:
«В Україні при Хрущові відбувалася нечувана
русифікація, дітей неможливо навчити української мови, якщо
батьки й хочуть цього. Наш син семи років говорить
тільки по-російському, мені навіть соромно перед своїми
знайомими - українцями. Але що я можу зробити? У
дитсадку й виховательки, і діти говорили тільки
по-російському, у школі говорять українською мовою тільки на
уроках, а на перерві і вчителі, і учні українську мову
забувають, тим більше - за межами школи. Так і наш
росте “перевертнем”. От коли введуть обов’язкове
навчання українською мовою, коли про це скаже авторитетно
партія - тоді буде справжнє навчання українською
мовою, а не гра в нього, тоді українська мова перестане
бути в наших міських школах мовою іноземною».
ГРИНЬ Микола, науковий співробітник НДІ
геофізики:
«Наш час - це час національного визволення. В
усьому світі народи рвуть кайдани колоніалізму. Теперішні
керівники, які прийшли на зміну Хрущову, повинні
принести щось нове, прогресивне. І єдина реальна
можливість у них - це правильно, справедливо вирішити
національне питання, відмовитися від русифікації.
Згодом всі народи прийдуть до комунізму, але французи
ввійдуть у комунізм французами, англійці -
англійцями й т. п., - так чому ж ми, українці повинні ввійти в
комунізм не українцями, а росіянами? Адже Ленін
говорив, що питання єдиної мови для всіх націй - це
питання далекого майбутнього, - навіщо ж поспішає із цим
керівництво, прагнучи зробити єдиною мовою російську?
Адже все одно, навіть у майбутньому, європейські
народи від своїх мов не відмовляться, а якщо й буде коли-
небудь єдина мова, то хто може тепер сказати, що це

Документи і матеріали
57
буде саме російська мова? Так в ім’я чого нам втрачати
своє національне обличчя? Може, над цим задумається
теперішнє керівництво... Якщо на великі реформи
теперішнє керівництво не піде, то хоча б скасували
горезвісні “школи за бажанням батьків”, а ввели б навчання
національною мовою в кожній республіці, викладання в
технікумах і інститутах теж рідною мовою. Тоді
довелося б внести зміни в програму партії, скасувати
русифікаторський пункт 9-й у ’’Правилах про школу”»1.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко2
1 Йдеться про 9-у статтю Закону, прийнятого першою
сесією Верховної Ради Української РСР п’ятого скликання
17 квітня 1959 р. «Про зміцнення зв’язку школи з життям
і про дальший розвиток системи народної освіти в
Українській РСР» (Хронологічне зібрання законів, указів Президії
Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду Української
РСР. - Т. 5. 1959 рік. - К., Політвидав України, 1964. -
С. 93-110): «Навчання в школах Української РСР
здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання
віддавати своїх дітей, вирішують батьки. Вивчення однієї з
мов народів СРСР, якою не провадиться викладання в даній
школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при
наявності відповідних контингентів.
Доручити Раді міністрів Української РСР розробити
заходи, які б забезпечували всі необхідні умови для вивчення
і поліпшення якості викладання в школах з українською
або іншою мовою навчання російської мови, яка є могутнім
засобом міжнаціонального спілкування, зміцнення дружби
народів СРСР і прилучення їх до скарбів російської і
світової культури, а також української мови в школах з
російською або іншою мовою навчання всіма учнями, батьки яких
і самі учні обрали цю мову для вивчення».
2 Нікітченко Віталій Федотович (1908-1992) народився
у м. Севастополі. Закінчив Харківський інститут інженерів
залізничного транспорту. З 1944 р. - на партійній роботі.
З квітня 1954 р. по 16 липня 1970 р. очолював КДБ при РМ
УРСР, надалі - Вищу Червонопрапорну школу КДБ у Москві.
Генерал-полковник.

58 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі штампи: «Особий1 сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 3960/16 “Г арк. “28”Х.1964 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль»; помітки:
1. «Доповідалось т. Шелесту П. Ю. Однороманенко. 29/X.»;
«С[каба]2»; 2. « Тов. Шелесту П. Ю. пропозиції доповідались.
В письмовій формі вони будуть подаватись на Президію
ЦК в міру потреби. Кондуфор. 27.2£5 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 140-146. Оригінал. Машинопис на бланку.
2. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про лист, підготовлений членом
Союзу письменників УРСР Ю. І. Назаренком
31 жовтня 1964 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
На додаток до № 1392/Н від 28.Х.64 р. направляємо
копію листа, що готується членом Спілки письменників
УРСР НАЗАРЕНКОМ Ю. І. для розсилання в різні
партійні й радянські інстанції.
Додаток: копія на 4 аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штампи: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 4014/16 “5” арк. “2”ХІ.1964 р.
1 Особлиий (особий) сектор у складі ЦК КП(б)У
створений у 1934 р. на базі таємного відділу. 22 серпня 1966 р.
особливі сектори обкомів і ЦК КПУ реорганізовано в загальні
відділи.
2 Помітка, ймовірно, належить П. Шелесту.

Документи і матеріали
59
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль»; помітка:
«Доповідалось т. Шелесту П. Ю. Однороманенко. 29/Х.»;
резолюція: «т. Ск[абі]. Доп[овісти]1».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. - Арк. 147.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Копія
За ленінський облік і на ниві культурній! (*>
Марксистам відомі ленінські слова в січні 1918 p., що
соціалізм - це й облік та контроль. Після XX з’їзду КПРС
Статвидав у Москві випустив збірник написаного Іллічем
про роль статистики для контролю багатогранної
діяльності радянського апарату громадськістю.
У передовій «Правды» 17 жовтня 1964 р. та у виступі
першого секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва йдеться й про
«всемірне розгортання соціалістичної демократії. Наша
партія хоче, щоб радянські люди рік у рік жили краще,
забезпеченіше, культурніше, щоб джерелом била
народна ініціатива... Наша партія добиватиметься зміцнення
єдності великої співдружності братніх соціалістичних
країн на основі повної рівноправності».
Антиленінці призвели до того, що до XX з’їзду КПРС
у міських школах Української РСР навчалося ледве
113 899 дітей мовою Тараса Шевченка - Максима
Рильського із загальної кількості в 543 065 або двадцять один
процент. Скажімо, в стольному граді Києві у школах з
українською викладовою мовою було 22 527 дітей, а з
неукраїнською - 61 247, у Харкові, який у XIX столітті
дав стількох письменників, відповідно 5913 та 63 838, в
Одесі 4767 і 52 978, у Дніпропетровську 11 056 і 52 306,
у Дніпродзержинську, на батьківщині Л. Брежнєва, 8213
і 12 048, у Луганську 1500 і 21 663, в Донецьку 894 і
76266, на батьківщині М. Коцюбинського у Вінниці 4550
і неукраїнською мовою 9195, в стародавньому Луцьку,
1 Резолюція, ймовірно, належить П. Шелесту.

60 Політичні протести й інакодумство в Украіні
де жила Леся Українка, 3481 і 2483, в Сумах 3880 і
5307, в Житомирі 5134 і 8069, у місті Каменяра - Львові
14 790 і 21 750, в Запоріжжі 8808 і 24 522, у
Хмельницькому 2867 і 3786, в Рівному (чи як після М. Гречу-
хи пишуть «Ровно», хоча І. Микитенко народився в
Рівному, на Кіровоградщині) тієї ж області 2801 і 2511, в
Івано-Франківську 2693 і 4141.
У столиці Башкирської АРСР Уфі нема жодної
школи та ясел з башкирською мовою. Кілька років тому в
іншій столиці, Мінську, було ще 4 білоруських школи, а
ось на Шевченківському форумі гості з Білорусі
сумували, що вже немає жодної школи в Мінську з
білоруською мовою викладання. Такі ж нарікання були
недавно і в Казані на всесоюзній нараді мовознавців. Доктор
історичних наук Абилов у 7-му номері журналу
«Партийное просвещение» (тираж 588 000) за 1964 р. радіє, що
не залишилося вже шкіл з рідною викладовою мовою
серед ряду національностей Дагестанської АРСР. Буцім
зроблено це «на бажання батьків». А коли б батьки
побажали, щоб Коран викладали в школах, що сказав би
доктор наук Абилов? Або закон божий у Білорусі? В
«Німецькій ідеології» Карл Маркс писав, що ідеологію
прищеплюють зверху.
Лауреат Ленінської премії Расул Гамзатов в одному з
віршів у московській газеті писав, що краще б він умер,
ніж умерла б аварська мова. Якої думки про отого вірша
доктор історичних наук Абилов?
Яку допомогу подають для 5 200 000 українського
населення в братніх республіках СРСР (за переписом 1939
року) міністерства освіти, культури Української РСР?
Скільки там шкіл з українською мовою викладання?
Молдавські, російські, угорські школи є ж на Україні.
Для 40 000 українців Сербії (а живуть вони там уже 220
років) торік надруковано для 1-8 класів 43 підручники.
У Польщі, Канаді тощо теж школярі навчаються мовою
Франка-Корнійчука. На Кубані в 1927 році було 714
комплектів з українською мовою викладання, як писала
газета «Вісті ВУЦВК» 15 листопада 1927 року. Що

теДокументи і матеріали
61
пер у Цілинному краї, в середній школі ім. Т.
Шевченка в селі Липенці, Джети-Огузького району Киргизької
РСР, у Краснодарському краї, у 8-річній школі хутора
Шевченка Теучезького району Адигейської ордена
Леніна автономної області?
Член редколегії журналу «Вопросы философии»,
либонь, білорус, Іван Кравцев у редагованій тодішнім
головою Спілки журналістів УРСР газеті «Радянська
Україна» 13 квітня 1960 року надрукував велику статтю1, в
якій тішиться, що зменшується кількість українців та
білорусів, за даними перепису 1959 року. Відомо, що з
початку XX століття ПОДВОЇЛОСЯ на Землі населення,
а Іван Кравцев радий, що східних слов’ян -
працьовитих українців та білорусів з їхньою тисячолітньою
культурою меншає. За кордонами СРСР живе понад 4 млн
українців, виходить різного напряму понад сто газет, на
92 радіостанціях, аж до Ватикану, ведуть мовлення
українською мовою. Антирадянські писаки передрукували
в буржуазних українських газетках отой опус Івана Крав-
цева, якому послужливо надав шпальти (тираж 450 000)
теперішній голова Державного комітету в справах преси
при Раді Міністрів Української РСР Іван Педанюк.
Поступові українські діячі з Канади, як відомо, приїздили
до А. Скаби і протестували проти опублікування статті
І. Кравцева, яка ллє воду на млин паліїв війни.
Товариш Скаба відповів, що він не надав ваги отій статті.
Лише згодом І. Кравцев змушений був змінити місце
роботи за станом здоров’я.
Мізерні часом тиражі періодики українською мовою
у порівнянні з періодикою в Прибалтиці, Закавказзі. Так,
перший секретар ЦК КП Естонії І. Кебін з трибуни ХХ-го
з’їзду КПРС розповів, що 197 000 тисяч населення
Естонської РСР дістали за 10 років 40 млн книжок естонською
мовою. 20 000 - ось тираж естонського видання
гуморе1 Кравцев І. В. І. Ленін про російську і національну мови
нашої країни // Радянська Україна. - 1960. - 13 квітня. -
С. З, 4.

62 Політичні протести й інакодумство в Україні
сок О. Вишні, ЗО 000 - оповідань І. Франка, аж 40 000 -
дитячої книжки Н. Забіли. Тираж органу ЦК КП
Естонії газети «Рахва хяяль» («Голос народу») 109 000. У
Литовській РСР населення за переписом 1959 року
2 713 000, а тираж партійної газети «Тєса» («Правда»)
220 000. У 16 разів живе в Литві менше людей, ніж на
Радянській Україні, яким же тиражем мала б виходити
«Радянська Україна»? 1964 року литовський переклад
гомерівської «Одіссеї» видано тиражем у 8000
примірників, а український у перекладі житомирця Б. Тена -
ледве 4000 (у 32 рази менше пропорційно проти
литовського перекладу). Білоруський літературний журнал
«Полымя» на 10 млн населення виходить 1964 року
тиражем у 4400 прим. Українські журнали «Прапор»,
«Жовтень», «Вітчизна» теж недостатніми тиражами
виходять цього року.
На 82 школяри в республіці видано на 4 роки у
дитячому видавництві «Веселка» ледве один «Малий
Кобзар» з передмовою небіжчика О. Білецького (100 000 на
8 200 000 учнів). А в ряді районів батьківські комітети
організовано дарують геть кожному школяреві по
«Кобзарю» (див. середня школа в Бараниківці, на Луганщині -
кожному учневі урочисто подаровано, «Літературна
газета» 16 серпня 1960 року, «Друг читача» 18 червня 1961 р.
Комуністи та комсомольці Корсунь-Шевченківського
району через московську «Литературную газету»
березня 1961 р. звернулися з патріотичною пропозицією: в
кожну родину, де того хочуть, - «Кобзар», портрет,
репродукції картин академіка Т. Шевченка. У тому районі
поширено 25000 «Кобзарів», про це писали в газеті «Друг
читача» 15 лютого 1964 р. А що в інших районах? Ледве
7000 примірників надруковано у «Радянському
письменнику» спогадів про «першу серед поетес світової
літератури» (лауреат Ленінської премії М. Рильський), про
ювілярку Всесвітньої Ради Миру Л. Українку. А в Коло-
дяжному, на Волині, продано за місяць понад 600 прим.
Учителів же в УРСР 441 000, бібліотек 88 000. А де

книжДокументи і матеріали
63
ки, портрети, літературні плакати про ювілярів
ЮНЕСКО - Коцюбинського, Грабовського?
Тов. П. Шелест казав 17 жовтня 1964 p., що УРСР
обігнала щодо виробництва на душу населення США
Англію, ФРН та Францію залізної руди, чавуну, сталі,
вугілля, цукру. І культуру українського народу на
міжнародному форумі - на рівень його економіки.
З щирою повагою М. В. Лисенко, робітник-будівельник.
22.10.1964 р.
Копія вірна: (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 148-151. Завірена копія. Машинопис.
3. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР першому
секретареві ЦК КПУ П. Шелесту про посилення
ідеологічного наступу проти радянського ладу
й політики партії
27 січня 1965 р.
ПЕРШОМУ СЕКРЕТАРЕВІ ЦК КП УКРАЇНИ
товаришеві ШЕЛЕСТУ П. Ю.
Аналіз матеріалів, які є в розпорядженні Комітету
державної безпеки України, свідчить про посилення
ідейного наступу ворожих елементів.
Можливості проникнення буржуазної пропаганди в
середовище радянських людей в останні роки значно зросли.
При нинішньому рівні технічного прогресу практично
немає перешкод для прослуховування закордонних
радіопередач, які у всезростаючих масштабах ведуть часом у
дуже витончених формах антирадянську пропаганду.
Обсяг радіопередач із капіталістичних держав на
Україну в багато разів більший, ніж з України на країни
Заходу.
Останнім часом республіку щорічно відвідує близько
60 тисяч іноземців різними легальними каналами.
Багато хто з них у тій або іншій формі займається

буржуаз64 Політичні протести й інакодумство в Україні
ною пропагандою. Нерідко ми маємо справу із групами
іноземців, які перед поїздкою в СРСР пройшли спеціальну
ідеологічну підготовку.
Через кордон направляється поштою, ввозиться
іноземцями по інших каналах значна кількість
різноманітної літератури, більшість якої призначена для
пропаганди буржуазного способу життя.
Супротивник усіма своїми пропагандистськими
засобами намагається:
- підірвати довіру до Комуністичної партії, до її
політики у всіх сферах, переконати наших громадян у
неспроможності політики Партії й Уряду;
- посіяти сумніви в тому, що соціалізм, комунізм
є найбільш досконалою формою організації людського
суспільства, показати у вигідному плані капіталізм як
суспільство, у якому ініціативний індивідуум може
досягти високого рівня добробуту;
- поширити уявлення про нібито безвихідну кризу
комунізму як у теорії, так і на практиці (особливо після
відкритих виступів проти КПРС керівника КПК);
- використовувати (спотворено трактуючи) гасло
про співіснування держав з різним соціальним ладом для
проповіді тези про пріоритет професійної єдності людей
різних країн світу перед єдністю класовою;
- підживлювати націоналістичні, релігійні,
приватновласницькі тенденції.
Дані свідчать про те, що буржуазна пропаганда іноді
проникає у свідомість деякої частини громадян,
знаходить окремих своїх прихильників, особливо серед
молоді, формування світогляду якої відбувається не без впливу
активних ідейних атак супротивника, а також
розповсюджуваних ревізіоністських і догматичних поглядів
під виглядом істинного марксизму.
Окремі представники молоді, підбадьорювані з-за
кордону, стають у позу таких, що нікому не вірять, не
визнають ніяких авторитетів, самостійно визначають суть
і характер суспільних явищ.

Документи і матеріали
65
Оскільки це «самостійне» визначення відбувається під
впливом буржуазної пропаганди, яка проникає різними
каналами, під впливом помилкових тлумачень
югославських ревізіоністів, злісних наклепів і серйозних
теоретичних помилок китайських керівників - нерідко це
«визначення» виявляється дуже далеким від істини. Але тому
що зовні авторові воно здається незалежним, то він його
й уважає єдино правильним. Тому такий «мислитель»
сам вірить у те, що він «відкрив» суспільну правду.
Ґрунтовно заплутавшись в ідеологічних питаннях, він,
проте, намагається показати себе «борцем за правду».
Перекрученому, помилковому розумінню суспільних
явищ сприяють і такі обставини:
1. У політико-виховній роботі мало ще приділяється
уваги роз’ясненню, розвінчуванню помилкових уявлень.
В умовах активного ідейного наступу противника,
можливо, варто не тільки розраховувати на те, що наше вчення
єдино правильно визначає проблеми людського
суспільства, але й більш наполегливо ідейно боротися проти
конкретних ворожих, неправильних понять і тлумачень.
2. У літературі останнього періоду (особливо в
художній, але не тільки в ній) нерідко вкрай однобічно
висвітлюється радянська дійсність.
Під виглядом критики культу особи період
тридцятих - першої половини п’ятдесятих років показується у
згущених чорних фарбах. Всі труднощі того періоду
відносяться на рахунок різного роду суб’єктивних факторів,
породжених культом особи. Такі ж фактори, як,
наприклад, капіталістичне оточення в передвоєнний період, як
неймовірні руйнування періоду Великої Вітчизняної
війни, які не могли не ускладнювати найсерйознішим
чином розвиток економіки й піднесення добробуту
народу» - У багатьох творах у розрахунок не беруться. У
деякої частини молоді під впливом цього складається дуже
примітивне уявлення про економічну ефективність
нашого суспільства.
3. Після XX з’їзду КПРС реабілітовано багато
громадських і державних діячів республіки, які в минулому

66 Політичні протести й інакодумство в Україні
були необґрунтовано притягнуті до кримінальної
відповідальності. Докладної літератури про суспільну й
політичну діяльність таких осіб украй мало, а у виданих
матеріалах часом показується тільки позитивне в їхній
творчості, у їхній діяльності.
У молоді природний потяг до цих питань. Але багато
хто з реабілітованих з ряду політичних питань
припускалися помилок, їхні погляди з окремих конкретних,
практичних питань, правильні для свого часу, не
можуть бути прийнятні сьогодні, в інших історичних
умовах. Некритичне сприйняття молоддю всієї спадщини
реабілітованих часом негативно позначається на
формуванні світогляду окремих молодих людей.
Помітне місце у всіх ідейних процесах, що
відбуваються в республіці, займають питання національної
політики, хоча вони й не є переважаючими.
Серед зовнішніх чинників, активно
використовуваних противником в ідеологічних диверсіях, в умовах
республіки певне значення має націоналістична еміграція.
З огляду на специфічність цих моментів для
України, про неї вбачається необхідним доповісти трохи
докладніше.
ПРО ЕМІГРАЦІЮ
Закордонні українські буржуазно-націоналістичні
центри ведуть активну антирадянську наклепницьку
діяльність із метою ідеологічної обробки як українців-
емігрантів, так і радянських людей.
Націоналістичні центри намагаються, по можливості,
ізолювати еміграцію від впливу Радянського Союзу,
завадити прагненню до встановлення з нами дружніх
відносин. З іншого боку, окремі націоналістичні центри,
виконуючи спеціальні завдання імперіалістичних розвідок,
намагаються використовувати із злочинною метою ці
бажання емігрантів і монополізувати у своїх руках всі
контакти з радянськими людьми.
Закордонні націоналістичні центри засилають в УРСР
тисячі листів, листівок, брошур, використовують для

Документи і матеріали
67
антирадянської пропаганди мовлення реакційних
радіостанцій на Радянський Союз, організовують щодня
десятки радіопрограм українською мовою, видають і
поширюють сотні націоналістичних газет, журналів, листівок.
Крім великої кількості періодичних видань
українських емігрантських центрів, загальний наклад яких
набагато перевищує наклад літератури, що спеціально
готується й засилається з України за кордон, різні
націоналістичні видавництва публікують чимало антинаукових
і низькопробних праць, що спотворюють у вигідному їм
плані дійсний стан речей. До таких творів належать
«Марксистські й більшовицькі теорії національного
питання» (П. ФЕДЕНКО); «Князівська Русь-Україна й
виникнення трьох східно-слов’янських народів»;
«Українська наука в колоніальних путах» (Дм. СОЛОВЕЙ);
«Світ і ми» (БІЛІНСЬКИЙ) та низка інших.
За останні 4 роки, за неповними даними,
націоналістами були підготовлені й опубліковані за кордоном праці
14 найменувань про Т. Г. Шевченка і його творчість, а
також видано низку його творів у перекладі на іноземні
мови.
Великої уваги націоналісти надають тенденційному
аналізу української літератури й мистецтва радянського
періоду («Розстріляне відродження» Ю. ЛАВРІНЕНКА,
«Поети чумацького шляху», монографія про діяльність
ДОВЖЕНКА-БЕРЕСТА).
За цей же період за кордоном видані:
1. «Енциклопедія українознавства» (англійською мовою,
підготовлена т. зв. науковим товариством ім. Т. Г.
ШЕВЧЕНКА під керівництвом націоналіста й активного
німецького пособника В. КУБІЙОВИЧА).
2. «Українська мала енциклопедія», підготовлена
колишнім членом Центрального «проводу» ОУН-мель-
никівців Є. ОНАЦЬКИМ і видана Українською
автокефальною православною церквою (УАПЦ) в Аргентині.
3. «Історія України» ДОРОШЕНКА іспанською
мовою, видана в Буенос-Айресі, з передмовою професорів
місцевого університету А. АНТОНЮ й М. КАДО.

68 Політичні протести й інакодумство в Україні
4. Переклад творів М. КОЦЮБИНСЬКОГО на
німецьку мову. Зроблений А. ГОРБАЧ, виданий у Швейцарії.
5. «Історія української культури» МІРЧУКА
німецькою мовою, видана в Мюнхені.
6. «Історія української літератури» В. РАДЗИКЕВИ-
ЧА в 3-х томах.
7. «Панорама найновішої літератури в УРСР», вид. в
1963 році в Нью-Йорку й ін.
В антирадянській пропаганді українських
буржуазних націоналістів особливий наголос робиться на такі
питання:
а) закордонні націоналістичні центри намагаються
довести, що Україна є нібито колонією т. зв.
«московського імперіалізму» і що, будучи державою в складі
СРСР, Україна нібито позбавлена всіх політичних прав.
(Чому Україна не самостійна, як Польща, Чехословач-
чина й інші країни народної демократії? Коли Україна
матиме свої гроші, поштові марки, армію й флот, свої
дипломатичні представництва?);
б) поширюються твердження, що культура
українського народу «гине в результаті русифікації». (Чому на
вулицях українських міст неможливо почути українську
мову? Чому багато книг українською мовою видаються
малим накладом? Чи є українські школи за межами
УРСР, де проживає багато українців? Чому діячі
української культури не піднімають голос на захист
української мови? Яка боротьба ведеться в Україні з
російськими шовіністами?);
в) фальсифікується історія, постанови пленумів і
практична діяльність КПРС і Комуністичної партії України.
Цьому великому потокові антирадянських наклепів
ми поки що протиставляємо ще дуже небагато.
Через це необхідно протиставити лавині брехні й
наклепів більш дієві й оперативні ідеологічні заходи як
усередині країни, так і за кордоном, спрямовуючи
зусилля на подальше розкладання націоналістичної еміграції
і створення умов для виникнення в еміграції
патріотичних, дружніх нам груп.

Документи і матеріали
69
При цьому треба виходити з того, що українська
еміграція не є єдиною. Розшарування еміграції
відбувається увесь час. Особливо посилився цей процес останніми
роками. Цьому сприяв курс, вироблений Центральним
Комітетом КП України, що вимагає відрізняти
націоналістичного ватажка, державного злочинця від рядового
емігранта, якого доля занесла далеко від Батьківщини.
У звітній доповіді ЦК КП України XXII з’їзду
Комуністичної партії України 28 вересня 1961 року тов.
ПІДГОРНИЙ1 говорив:
«Необхідно сказати, що багато емігрантів, які свого
часу були обплутані буржуазною ідеологією, дедалі
більше й більше відходять від націоналістичних ватажків,
тому що у невблаганній правді життя ці ватажки
постають перед людьми не як «ідейні борці», а як кримінальні
злочинці в минулому й авантюристи сьогодні.
...Гостинність і сердечність, з якою ми приймаємо
українських братів з-за кордону, знову й знову показує,
що ми ніколи не ототожнювали українських емігрантів
з українськими буржуазними націоналістами. Наш
народ добре знає, хто йому друг, а хто - ворог, добре
розуміє, що переважна більшість українців-емігрантів разом
з нами захоплюються й радіють кожному успіху
Радянської України, кожній перемозі радянського народу...»
Широкий відгук в емігрантському середовищі
знайшли слова, сказані у Вашій доповіді, присвяченій
двадцятиліттю визволення Радянської України від
фашистської окупації, на врочистому засіданні ЦК КП України
й Верховної Ради УРСР 17 жовтня 1964 року2:
«Український народ вдячний тим представникам
трудової еміграції, яких у часи панування поміщиків і
капіталістів зла доля розкидала по всьому світу, за їхню до-
1 М. В. Підгорний очолював Комуністичну партію
України з грудня 1957 р. до липня 1963 р. Після його
переведення до Москви на посаду секретаря ЦК КПРС першим
секретарем ЦК КПУ став П. Ю. Шелест.
2 Радянська Україна. - 1964. - 19 жовтня.

70 Політичні протести й інакодумство в Україні
помогу своїм братам на рідній землі під час Великої
Вітчизняної війни».
Беручи до уваги необхідність подальшого посилення
патріотизму української еміграції і її зв’язків з
Радянською Україною, залучення на наш бік нейтральної
частини еміграції й розкладання націоналістичних центрів
і організацій, у цей час необхідно підсилити
ідеологічний вплив на наших земляків за кордоном.
Це вимагає сміливішого спілкування з еміграцією й
посилення всебічної роботи в її середовищі з
використанням усіх наявних у нас можливостей.
У цей час, коли боротьба на ідеологічному фронті
набула особливо широкого розмаху й гостроти, розрізнена
пропагандистська й контрпропагандистська діяльність
окремих відомств і організацій УРСР, на наш погляд, не
може дати належного ефекту у впливі на політичні
погляди, світогляд і настрої українських емігрантів у
капіталістичних країнах.
Нам видається, доцільно створити єдиний центр
ведення пропаганди на закордон, який би координував
діяльність різних відомств і організацій у галузі
ідеологічної боротьби із противником (преса, радіо, наукові й
вищі навчальні заклади, громадські й культурні
організації, кіно); розробляв і планував основні активні
наступальні дії у сфері пропаганди й контрпропаганди за
кордоном на основі збору відомостей, обліку й глибокого
аналізу всіх націоналістичних центрів і організацій, аналізу
основних націоналістичних видань, періодики, художніх
творів, що видаються націоналістами в капіталістичних
країнах, а також матеріалів іноземних радіопередач.
Як показує наявний досвід, великий ефект у
пропаганді досягнень Радянської України серед української
еміграції мають виїзди за кордон українських радянських
делегацій, творчих колективів, виставок, а також
спеціалізованих туристичних груп, підібраних з людей, які за
своїм суспільним становищем, підготовкою й
особистими якостями можуть бути провідниками радянської

ідеоДокументи і матеріали
71
логії й знайомити широкі емігрантські кола з
досягненнями радянських людей у всіх галузях суспільного й
культурного життя. Аналогічні завдання можуть
виконувати також радянські фахівці, аспіранти й студенти,
які направляються у закордонні відрядження, і радянські
громадяни, які виїжджають у гості до родичів за
приватними візами.
Основною умовою успіху при організації таких виїздів
є кваліфікована підготовка, яку повинні здійснювати
люди, добре знайомі з умовами тієї або іншої
капіталістичної країни, розстановкою там політичних сил,
діяльністю й тактикою існуючих у цих країнах українських
прогресивних і націоналістичних організацій.
Ефективність пропагандистських дій радянських
колективів і окремих громадян змушені визнати й наші
вороги.
Так, про останню поїздку групи творчої інтелігенції
республіки до СІЛА й Канади реакційна
націоналістична газета «Канадійський фермер» від 19 грудня 1964
року, поряд зі злісними антирадянськими випадами,
писала:
«Немає ніяких сумнівів, що комуністичній Москві...
уже вдалося поділити українську еміграцію на
прихильників комуністів-українців і таких, які ще твердо
дотримуються принципів некапітулянтства...»
Аналогічний результат, у більшості випадків,
спостерігається при відвідуванні України емігрантами.
У зв’язку із цим нам вбачається за доцільне ширше
практикувати направлення за кордон по каналах
туризму спеціалізованих невеликих (8-10 осіб)
пропагандистських груп, взявши часткову оплату путівок в окремих
випадках за рахунок держави.
ПРО УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
Нині на перший план в українських націоналістів
висуваються питання ідейної підготовки й загартування
спільників, залучення на свій бік нових кадрів,
особливо із числа молоді. Часом їм це вдається.

72 Політичні протести й інакодумство в Україні
Зі складу учасників націоналістичних організацій і
груп, розкритих і оперативно ліквідованих органами КДБ
республіки за 1954-1964 роки, половину становили люди,
у минулому не пов’язані з націоналістичною діяльністю.
Серед викритих у поширенні націоналістичних листівок
більшість становлять учні або особи, які не мають
націоналістичних переконань й вчинили злочинні дії під
впливом українських націоналістів.
Поряд з нелегальним проведенням прямої антира-
дянської пропаганди й агітації, певна частина
націоналістів почала вдаватись до використання так званих
легальних можливостей для протягування
націоналістичних ідей, справляння негативного впливу на політично
відсталих громадян, у першу чергу із числа молоді,
зокрема й під виглядом «виховання національної свідомості».
Як доповідалося у ЦК КП України, органи державної
безпеки наприкінці 1964 року розкрили у Збаразькому
районі Тернопільської області групу українських
націоналістів, які повернулися з ув’язнення і проводили
активну антирадянську діяльність, мали вогнепальну зброю,
друкарську техніку й націоналістичну літературу,
виношували наміри вчинити розправи над сільськими
активістами. У справі заарештовані й притягуються до
кримінальної відповідальності 4 особи.
Встановлено, що учасники групи, поряд з іншою ан-
тирадянською діяльністю, постійно й продумано
націоналістично впливали на молодь села.
Один з об’єктів справи повчав спільників:
«...для протягування націоналістичних ідей слід
використовувати художню самодіяльність».
Він запропонував:
«Взяти у свої руки керівництво сільськими
драмгуртками і ставити такі п’єси, які б відроджували все
минуле, націоналістичне, виховували б ненависть до росіян,
до радянської влади».
Для цього учасники групи і їхні зв’язки підготували
п’єси «Сава Чалий» і «Невільник», основні ролі в яких
доручено було виконувати колишнім українським

націоДокументи і матеріали
73
налістам, що повернулися з місць ув’язнення і спецпосе-
лень. У перебігу спектаклю виконувалися заборонені
пісні. Щоб зміцнити дух націоналізму в людей, які
раніше відбували покарання, і взяти під свій вплив окремих
нестійких осіб, один з учасників групи організовував
виконання табірних пісень націоналістичного
характеру, привезених ним із Норильських таборів, таких, як
«Розлягалися тумани», «Тернопіль мій, Тернопіль», «У
далеких степах Казахстану».
Як показує один із заарештованих, «молодь
підхоплює й співає ці пісні. Зараз також можна чути серед
молоді виконання цих пісень...».
Після кожного спектаклю керівник націоналістичної
групи цікавився, як реагували глядачі на їхній
спектакль, як поставилися до цього керівники сільської ради,
партійної організації й правління колгоспу. Коли на
адресу організаторів такої самодіяльності не надходило
докорів і претензій з боку керівників села й колгоспу, то
п’єса повторювалася вже в інших селах.
«З метою пропаганди ворожих ідей нами, -
продовжує показання арештований, - використовуються старі
церковні обряди в період релігійних свят, зокрема
колядки. Щорічно в січні збирається група людей, до якої
долучається хто-небудь із нас, і ходимо по селу й
колядуємо. Колядки супроводжуються такою піснею: “Чи ти
чуєш, брате, дивну новину - закували у кайдани нашу
славну Україну. А як закували, в тюрму посадили, люд
невинний тисячами в сиру землю положили...”».
У 1963 році у Львові було розкрито й оперативно
ліквідовано групу українських націоналістів, що
намагалася втягувати в антирадянську діяльність політично
відсталих громадян. Для обробки останніх вони
використовували складене ними «Звернення до українського
народу ЦК Української народної партії» гостро антира-
дянського спрямування, що закликає до боротьби за т. зв.
«Самостійну Україну».
Як було встановлено в ході слідства, учасники групи
нерідко бували у м. Львові на вечірках націоналістично

74 Політичні протести й інакодумство в Україні
налаштованої інтелігенції. Про порядок проведення
одного з таких вечорів заарештований показав таке:
«На цьому вечорі були присутні двадцять “хлопців”,
якщо так можна сказати, тому що майже всім їм було
вже близько 35-40 років... Дівчат було теж близько
двадцяти, вони були учні львівських вузів, а також трохи
працюючих у різних установах.
У перервах між танцями окремі особи декламували
націоналістичні вірші... Два або три рази за вечір на
середину висували стіл з випивкою й закускою.
Піднімаючи келихи з вином, окремі особи проголошували тости
за самостійну Україну, за гетьмана Мазепу й інших
колишніх націоналістичних ватажків. Організовувалася
історична й літературна вікторина, що теж в окремих
випадках носила антирадянський характер... Сама
атмосфера, що панувала на зборищах, мала характер явно
ворожий, і саме можна судити, що на цих зборищах
вирішувалися питання організаційного характеру, а також
вивчення осіб, котрим можна довірити таємницю анти-
радянської організації».
У 1964 році в Тернопільській області розкрито й
оперативно ліквідовано націоналістичну групу, до складу
якої входили:
- ПАНЧУК В. М., кандидат у члени КПРС, з вищою
освітою, викладач Вишневенького профтехучилища;
- КОСЯК В. Д., безпартійний, з н[езакінченою]
середньою освітою, зав[ідувач] сільським клубом;
- ПЕЛИХ Б. І., член КПРС, з н[езакінченою] вищою
освітою, викладач Вишневецького профтехучилища.
Зазначені представники сільської інтелігенції
поширювали наклепницькі вигадки про політику КПРС і
Радянського уряду, а також антирадянські анекдоти, мали
намір вивісити націоналістичний прапор, ПАНЧУК
писав націоналістичного спрямування вірші, з якими
знайомив своїх однодумців.
Всі ці особи значилися агітаторами села. їм
доручалося вести політико-виховну роботу серед колгоспників.
Як самі вони заявляли в розмовах між собою, доручені

Доку менти і матеріали
75
бесіди або читання газет проводилися таким чином, щоб
після них колгоспник задумався: чи правильна
політика Комуністичної партії, і дійшов певних своїх висновків.
Про свою приналежність до партії ПАНЧУК
висловився так:
«От ти думаєш, що я вступив у кандидати в КПРС і
змінився. А я тобі кажу, що все це не так, це потрібно
було вступити про всякий випадок, для створення
думки про себе. На мій погляд, це не зашкодить мені, а
навпаки. А перевиховати мене ця партія не має сил, тому
що я не вірю в неї, як і в бога».
Мають місце й інші випадки, коли в націоналістичну
діяльність втягуються члени КПРС. У складі учасників
розкритих і оперативно ліквідованих за 1954-1964 роки
націоналістичних угруповань було членів і кандидатів у
члени КПРС - 31 особа. В окремих випадках антира-
дянські угруповання очолювали люди, що значаться
членами партії і обіймають відповідальні посади.
Так, у 1962 році органами КДБ було розкрито й
оперативно ліквідовано антирадянське угруповання,
учасники якого проживали на території Рівненської, Івано-
Франківської, Чернівецької областей. Очолював
угруповання СУКНОВАЛЕНКО М. Є., член КПРС, що працював
головою Сарненської контори «Міжколгоспбуд»
Рівненської області.
Як було встановлено в ході слідства,
СУКНОВАЛЕНКО, починаючи з 1961 року, серед свого оточення
систематично проводив антирадянську агітацію, доводив
необхідність і вживав заходів до створення підпільної
організації, що могла б насильницьким шляхом захопити владу
в країні й змінити існуючий державний лад.
Серед осіб, що піддавалися антирадянській обробці з
боку СУКНОВАЛЕНКА, було 17 членів КПРС, деякі з
них обіймали керівні й відповідальні посади. Ніхто з
них не дав відсічі СУКНОВАЛЕНКУ, ніхто не порушив
питання про його непартійне поводження. Негативно
впливає на обстановку в деяких населених пунктах

захід76 Політичні протести й інакодумство в Україні
них областей України те, що сільський актив не завжди
гостро реагує:
- на випадки поширення антирадянських анекдотів
і різних вигадок, націоналістичної літератури
старих видань, а також тієї, що надходить із-за
кордону, співу колишніми оунівцями й особами, що
потрапили під їхній вплив, націоналістичних пісень
або колядок;
- на факти слухання антирадянських передач
закордонних радіостанцій із наступним поширенням
почутого серед своїх зв’язків;
- на спроби з боку колишніх націоналістів і молоді,
що потрапила під їхній вплив, використовувати
культурні заходи в селах у своїх цілях;
- на погрози колишніх націоналістів на адресу
сільського активу.
Для розвінчання ідеології українського буржуазного
націоналізму, викриття антинародної діяльності носіїв
цієї ідеології слабко ще використовуються можливості
преси, радіо й телебачення.
Слабко відтінюється різна роль в антирадянській
боротьбі в післявоєнний період: роль націоналістичних
ватажків, які свідомо йшли на збройну боротьбу, активно
співробітничали з німецькими фашистами,
американськими й англійськими імперіалістами, і роль рядових
учасників підпілля, залучених до антирадянської
боротьби обманом, шантажем, насильством і погрозами.
Трапляється, що у пресі допускаються й неточності
або викривлення у трактуванні характеру минулої оунів-
ської діяльності. Можна послатися хоча б на такий
приклад.
13 листопада 1964 року львівська обласна газета
«Вільна Україна» вмістила загалом гарний і корисний
матеріал під назвою «Слідами кривавих злодіянь»1. У цьому
1 Бартоиіик М. Слідами кривавих злодіянь // Вільна
Україна. Орган Львівських сільських обкому КП України і
обласної Ради депутатів трудящих. - 1964. - 13 листоп.

Документи і матеріали
77
матеріалі розкриваються жахливі бандитські злочини
махрового націоналістичного бандита КУП’ЯКА, стосовно
якого 20 жовтня 1964 року МЗС СРСР вручив
посольству Канади ноту з вимогою видачі його як військового
злочинця для притягнення до кримінальної
відповідальності1.
Наприкінці статті є місце такого змісту:
«Жорстокість вчинків КУП’ЯКА бентежила навіть
ватажка Григорія ПРИШЛЯКА, відомого під кличкою
“Микушка”, який заявив: “Вся діяльність КУП’ЯКА
Дмитра - “Клея” і його роївки, що знаходилася в моєму
підпорядкуванні, не є діяльністю членів політичної
організації й нічим не відрізняється від бандитизму”».
Таким чином, газета мимоволі визнала, що від дій
КУП’ЯКА той же ПРИШЛЯК відхрещується, тому що
ОУН нібито була організацією, що не мала нічого
спільного з бандитизмом, вона переслідувала суто політичні цілі.
Тобто у газеті знайшла підтвердження теза, яку
постійно стверджували й стверджують колишні ватажки ОУН,
але яка завжди нами відкидається як така, що є
неспроможною і не відповідає дійсності2.
При розвінчанні ідеології українського буржуазного
націоналізму й викритті практичної ворожої діяльності
українських націоналістів усе ще недостатньо
приділяється уваги показу соціальних джерел націоналізму,
висвітленню питань співробітництва ватажків українських
націоналістів з гітлерівськими окупантами й
розвідками імперіалістичних держав. Не завжди переконливо,
на яскравих прикладах і місцевих фактах показується,
яким чином ватажки українських націоналістів
зраджу1 Фактично переповідається повідомлення, вміщене в
газеті «Известия» від 24 жовтня 1964 р. під заголовком «В
Міністерстві закордонних справ СРСР. Злочинця до
відповідальності».
2 Радянську кампанію проти Дмитра Куп’яка докладно
описано ним у книжці «Спогади нерозстріляного» (Торонто -
Нью-Йорк, 1991).

78 Політичні протести й інакодумство в Україні
вали український народ, торгували його інтересами,
честю й гідністю у своїх особистих корисливих цілях.
Недостатньо розкривається у засобах масової
інформації антирадянська, ворожа українському народові
діяльність закордонних центрів ОУН, їхній зв’язок і
прислужництво імперіалістичним колам і розвідкам
противника.
ПРО НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ
Аналіз наявних у КДБ при РМ УРСР матеріалів
показує, що, починаючи з 1956-1957 років, частіше стали
фіксуватися випадки, коли окремі представники
інтелігенції й молоді в бесідах серед оточення, поряд із
критикою інших явищ періоду культу особи, твердили про
порушення ленінської національної політики, що мали,
на їхню думку, місце в Україні, про те, що й понині ці
порушення не зжиті стосовно української мови, що
відбувається процес русифікації.
Деякі представники творчої інтелігенції
висловлювали у зв’язку із цим стурбованість, закликали до протидії
русифікації в Україні, до запобігання загибелі
української мови й культури.
У цьому плані характерне таке висловлювання
одного зі львівських письменників у 1957 році:
«Перед нами два вибори: або погодитися з тим, що
українська культура повинна в недалекому
майбутньому повністю розчинитися в російській культурі, або
відстоювати право на подальший розвиток. Для цього
необхідно, щоб розмовна мова культурних центрів і
взагалі міст України була українською мовою, необхідно
відроджувати любов до своєї національної культури.
Зло - це ті, хто забуває українську культуру й нашу
рідну мову. Я оголошую їм непримиренну війну, всім
тим, хто ходить стертими сходами, якими ходили ноги
Франка, і говорить російською мовою. Я не проти
російського народу, але в нас в Україні ми повинні говорити
українською мовою».

Документи і матеріали
79
Надалі відзначалися факти, коли деякі творчі
працівники, поряд з висловлюваннями у вузькому колі про
необхідність захисту української мови й культури,
виступали з такими заявами перед громадськістю.
У 1959 році, виступаючи перед студентами
Харківського бібліотечного інституту, а також низки інших ВНЗ,
один з місцевих письменників закликав роз’яснювати
студентській та робітничій молоді про необхідність
вжиття заходів для запобігання нібито проведенню
русифікації ВНЗ і міських шкіл в Україні. Аналогічні дії були
відзначені в Дніпропетровську й ряді інших місць.
Один з українських письменників у такий спосіб
характеризував явища серед окремих представників
інтелігенції періоду 1955-1958 років, пов’язані з питаннями
розвитку української культури й мови:
«Бути представником української культури, бути и
активним творцем і залишатися байдужим до всього, що
заважає, перешкоджає и розвитку, - явище
ненормальне, несумісне з уявленням про ленінську національну
політику. Тому ряд справжніх діячів в галузі
української радянської культури завжди був і є
непримиренним до всякого роду тенденцій нігілізму, байдужості і,
тим більше, - явної зневаги до питань національної
культури - культури свого народу. Ця частина письменників
(МАЛИШКО, СТЕЛЬМАХ, ГОЛОВКО, ДОВЖЕНКО,
ВИШНЯ, ЯНОВСЬКИЙ, ГОНЧАР, ШУМИЛО, минко
й цілий ряд інших) старої, середньої, молодої генерації
української радянської літератури чомусь завжди
перебувала під підозрою, і зараз до них ставляться як до
можливого вогнища українського націоналізму. Про що
думали й думають, про що турбувалися й турбуються,
до чого прагнули й прагнуть нині ці й багато їм подібних
українських письменників?
1. Щоб 40-мільйонний український народ, народ, що
має славні традиції в історичному минулому, народ, що
є активним будівником комунізму, народ, що створює
великі матеріальні й духовні цінності в нашому
соціалістичному суспільстві, не почував себе зв’язаним і в

пи80 Політичні протести й інакодумство в Україні
таннях національного культурного будівництва на
нинішньому етапі боротьби за комунізм.
2. Щоб історія українського народу висвітлювалася
правильно, об’єктивно, щоб не вважали його народом
другорядним серед інших націй світу.
3. Щоб більше піклувалися про пропаганду його
культури й менше, часом зовсім безпідставно, вбачали в
природному для кожного народу прояві національної
гордості націоналізм. Ось брусок, на якому відточуються певні
настрої, іноді й нездорові, у середовищі письменників.
МАЛИШКО, ШУМИЛО, МИНКО, Василь ШВЕЦЬ
припускаються іноді помилок ідейного порядку не тому,
що вони проти політики партії, що вони проти
комунізму, що вони проти дружби народів, зокрема проти
російського народу, а тому, що вони гостріше, ніж будь-хто з
українців, відчувають утиски національної гідності
українського народу з боку малограмотних політичних
працівників партійного й радянського апарату на місцях.
Вони обурюються тією обставиною, що от такого роду
«апаратники» критику на свою адресу розцінюють як
випади проти партії, радянської влади, як випади проти
комунізму. Обурюючись, вони (ці письменники) часом
помиляються. Але чому не зайнятися з’ясуванням
причин того, чому діячі української радянської культури
змушені обурюватися? Але ж скільки робиться навіть
зараз, після XX з’їзду КПРС, такого, що є несумісним з
ленінською національною політикою».
У 1959-1960 роках у республіці деякий час
спостерігалося зростання невдоволення окремих представників
інтелігенції й студентства у зв’язку з нібито посиленням
процесу витіснення української мови з різних
навчальних закладів і особливо з міських середніх шкіл. Це
невдоволення особливо виявилося у критиці пункту 9
«Закону про зміцнення зв’язку школи з життям і про
дальший розвиток системи народної освіти в
Українській РСР», що обговорювався, а потім був прийнятий
у 1959 році1. Якщо раніше окремі представники
інтелі1 Див. примітку до документа № 1.

Документи і матеріали
81
генції, вбачаючи в різних явищах зневажливе ставлення
до питань розвитку української мови, відносили це на
рахунок неправильних дій місцевих установ, які, на їхню
думку, за інерцією продовжували вести характерну для
періоду культу особи «лінію уніфікації націй і мов», то
після прийняття «Закону про школу» вони стали
розцінювати це як офіційне утвердження «сталінського
курсу русифікації».
Для цього періоду характерна ще одна обставина. У
60-х роках помітно пожвавився творчий процес в
Україні. У мистецтво, й особливо в літературу, прийшла
значна кількість талановитої молоді, що творчо виросла
в умовах, коли партія вела боротьбу щодо усунення
залишків культу особи, а також відбувався процес
реабілітації великої кількості відомих діячів української
культури, необґрунтовано репресованих у 1937 році.
Багато хто з них всі перекручення, що мали місце у
тридцятих роках в Україні, розглядали як
«антиукраїнські дії». їм імпонувало виступати в ролі захисників
України, її історії, культури.
Такі настрої знаходили висвітлення в
розповсюджуваних рукописних творах, де у формі алегорії або відверто
говорилося про витіснення української мови і звучали
заклики до її захисту. Так, в одному з віршів сказано
про те, що українській мові «тесали й тешуть домовину -
зараз навіть наші діти», але знищити її нікому не
вдасться. В іншому вірші автор показує, що народи
Радянського Союзу знайшли «спільну мову життя», а прийде
час - знайдуть і «спільну мову мов», однак цей процес
не треба форсувати.
«Ми знайшли спільну мову життя - ми знайдемо й
спільну мову мов. Але перед тим кожна мова повина
пережити свій розквіт. І якщо настане година умирати,
то хай умре, як рідна мати, - поцілована в натруджені
руки й чоло, а не як жебрачка під тином власного двору».
Помітно підвищується інтерес до вивчення
національної політики в Україні, прагнення самостійно
розібратися в різних подіях суспільно-політичного й культурного

82 Політичні протести й інакодумство в Україні
життя періоду культу особи. В обігу серед молоді,
особливо творчої, з’явилася значна кількість різної
літератури старих видань, у тому числі творів, які раніше були
вилучені як ідеологічно неправильні або застарілі.
Особливий інтерес викликають твори ГРУШЕВСЬКОГО й
ВИННИЧЕНКА.
Вбачається, що в той період, так і в цей час
позначається відсутність достатньої кількості літератури, де б
докладно розглядалися питання національної політики.
Статті, що з’явилися в республіканській пресі, зокрема
тт. БІЛОДІДА, ШАМОТИ й КРАВЦЯ, не тільки не
внесли ясність у питання подальшого розвитку української
мови, але ще більше загострили національні почуття
деяких представників інтелігенції.
До певної міри ускладнює справу відсутність
фундаментального видання з історії України, яке б протистояло
історії України ГРУШЕВСЬКОГО1.
У 1961-1964 роках органами КДБ республіки
розкриті й профілактовані групи з числа молоді й
інтелігенції в містах Києві, Дніпропетровську, Львові й Івано-
Франківську, основою виникнення яких був сумнів у
правильності національної політики в Україні, а у
практичній діяльності - твердження серед оточення про
необхідність протидії нібито проведеної русифікації України.
Наприклад, у статуті розкритої в м.
Дніпропетровську в 1963 році нелегальної молодіжної групи, куди
входили студенти держуніверситету, медичного й гірничого
інститутів, вказувалося:
«Незважаючи на всі переваги й прогресивність нашої
соціалістичної системи, вирішення національного
питання в нас, в Україні, не можна щонайменше назвати цілком
задовільним. Річ у тому, що, хоча після значного
періоду ігнорування української культури, мови й т. д.,
ком1 КДБ фактично визнав силу й правдивість праць М.
Грушевського - десятитомної «Історії України-Руси»,
«Ілюстрованої історії України» та інших, що потрапили до спецфондів
і мали суворо обмежений доступ.

Документи і матеріали
83
партія змінила свою позицію в цьому питанні і в низці
рішень намагалася втілити його в життя, але резолюції
формально українізованих центральних органів
України розбивалися й розбиваються об байдужність, опір
русифікованого бюрократизму на місцях. Перед усією
прогресивною, національно свідомою українською
громадськістю постало завдання перебороти цей опір, тому
що він гальмує наш культурно-національний прогрес.
Або Україна стане жертвою русифікації, або піде по
шляху розвитку своєї національної культури, мови й т. д.,
щоб внести відповідний вклад у скарби світової
культури. Історія ставить таку альтернативу, і середнього
шляху немає».
Деякі представники інтелігенції вбачають своє
завдання в тому, щоб серед своїх зв’язків, у колі знайомих
поширювати невдоволення практикою здійснення
національної політики в Україні, доводити, що допускаються
відступи від ленінських принципів вирішення
національного питання.
Одна із цих осіб заявила у приватній бесіді:
«Нічого недозволеного ми не робимо. Ми не хочемо ні
поміщиків, ні капіталістів, ні фашистів, ми хочемо, щоб
Україна дійсно була соціалістичною й вільною від
усілякого гноблення. І я впевнений, що, нарешті, партійні й
державні керівники зрозуміють, що немає ніякої
практичної потреби обмежувати національне життя і
загострювати цим пристрасті. Єдина мова, єдина культура - це
справа далекого майбутнього, і форсувати його не треба,
а доцільно знати й пам’ятати, що там, де витравлюють
національне, відразу виникає не інтернаціоналізм, а лише
шовінізм або космополітизм.
Якби партія й уряд сприяли формуванню
національного патріотизму, любові й поваги до своєї мови,
культури, то вони б тільки виграли, тому що в такий спосіб
дійсно виховували б стійких патріотів, мали б у своєму
розпорядженні людей, які, не замислюючись, віддали б
своє життя за вітчизну. Не душити, а використовувати
потрібно національний потенціал. Але погано те, що є

84 Політичні протести й інакодумство в Україні
серед українців багато людей, які самі провокують керів-
ників-росіян на різні національні утиски. Вони без кінця
нашіптують їм про націоналізм, про різні ідеологічні
вивихи».
«Я знаю, що про мене в КДБ уже знають, але що
вони можуть мені заподіяти? Я не займаюся якою-не-
будь контрреволюційною діяльністю, я із походження -
бідняк, 4 роки воював на фронті, комуніст, самовіддано
труджуся для рідного народу, відверто й сміливо
висловлюю свою любов до рідної мови, до української
культури, збираю цінності цієї культури, щоб вони не
загинули... Відверто говорю й про те, із чим я не згодний у
нинішній національній політиці - це з недооцінкою,
гальмуванням розвитку української культури, засиллям
росіян... Але до цього й Ленін закликав, тому нічого мені
за це не зроблять».
Останніми роками дедалі частіше фіксуються
випадки, коли окремі представники інтелігенції виступають
із подібними заявами на різних зборах, конференціях,
творчих вечорах. У цьому середовищі побутує
переконання, що вони знаходяться на правильних ленінських
позиціях у національному питанні і тому повинні діяти
відкрито, уникаючи гри в конспірацію й
відмежовуючись від націоналістичних елементів. Однак у ряді
випадків, узагальнюючи різні явища місцевого характеру,
деякі особи самі скочуються на ворожі позиції.
З іншого боку, окремі націоналістичні елементи
намагаються використовувати такі настрої у ворожих цілях.
Після Жовтневого Пленуму (1964 року) ЦК КПРС
серед цієї частини інтелігенції спостерігається
прагнення винести питання розвитку української мови на
обговорення партійних органів і домогтися скасування 9-го
пункту «Закону про школу».
Окремі представники творчої інтелігенції, студентської
молоді республіки, обговорюючи питання національної
політики в Україні, підкреслюють серед оточення, що
українізація, яка проводилася до 30-х років у республіці,
відповідала основним вимогам ленінської національної

Документи і матеріали
85
політики, а реабілітацією СКРИПНИКА, ЗАТОНСЬКО-
ГО, КОСІОРА й інших партія ще раз підтвердила
правильність такого курсу. Тому позиція СКРИПНИКА й
інших у питаннях національної політики береться за
еталон, а все, що не збігається, розглядається як відступ
від ленінських принципів національної політики.
Для того, щоб довести це до широких кіл
громадськості, окремі особи мають намір підготувати й
поширити серед громадськості збірники документів з питань
національної політики, де будуть вміщені партійні
документи періоду 20-30-х років, особливо з питань
українізації.
Деякими особами висловлювалася думка про
можливе звернення з питань національної політики в Україні
до комуністичних партій інших соціалістичних країн,
однак практичних дій у цьому плані не фіксувалося.
Переважна ж більшість осіб, відомих органам КДБ
своїми проявами невдоволення національною політикою
в Україні, у приватних бесідах висловлює думку, що
питання про поліпшення розвитку української мови й
культури можна вирішити тільки в контакті з
партійними органами. У зв’язку із цим висловлюється
невдоволення деякими публічними виступами письменників
ДЗЮБИ й ШУМИЛА, які, на їхню думку, часом носять
провокаційний характер і заважають створенню
нормальної обстановки у творчих організаціях.
Як видно з аналізу закордонної української
національної преси, закордонні ОУНівські центри, зводячи наклеп
на КПРС і Радянський уряд, особливо намагаються
спотворити зміст творчого процесу в республіці,
переконати рядових учасників у нібито русифікації України і,
у зв’язку із цим, наявності серед творчої інтелігенції
людей, на яких можна спертися при проведенні антира-
дянської діяльності.
Одночасно надходять дані, що деякі представники
прогресивної української еміграції також висловлюють
стурбованість розвитком української мови.

86 Політичні протести й інакодумство в Україні
Наприклад, відомий свого часу діяч української
еміграції В. СВИСТУН у листі, адресованому УТКЗу1,
писав (наводяться витяги):
«Дозвольте мені звернутися до вас у справі нечесної
пропаганди українських націоналістів у Канаді проти
Радянської України, заснованої на твердженнях нібито
українська мова не має такого місця в школах України,
яке їй належить.
Кожна людина в Канаді відчуває велику зміну в
міжнародній атмосфері, що настала в результаті досягнень
Радянського Союзу в індустріальному й колгоспному
господарстві і, насамперед, у науці й техніці, доказом
чого стали радянські супутники, міжконтинентальні й
космічні ракети. Це, безумовно, не могло залишитися
без впливу на українських буржуазних націоналістів, з
рук яких випала майже вся їхня “зброя” проти
Радянського Союзу і безпосередньо - проти Радянської
України. Однак вони ще вірять, що в їхніх руках залишається
ще один вид “зброї” - це наклепи на Радянський Союз і
Радянську Україну, що начебто всесоюзний і український
уряди й Центральний Комітет КПРС і КП України
мають намір русифікувати український народ, і що
головна мета “Закону про зміцнення зв’язку школи з життям
і про подальший розвиток системи народної освіти в
Українській РСР” є поступова заміна української мови в
школах російською мовою.
Потрібно остаточно вибити з рук українських
націоналістів цю останню, уявну для них “зброю” про
вигадану русифікацію українського народу, тому що ця “зброя”
ще діє як отруйний газ на багатьох українців у Канаді.
Ця “зброя” затримує ще багатьох українців у лавах
українських націоналістів і, на додачу, негативно
позначається на українських прогресивних організаціях».
За повідомленням одного з радянських громадян, що
виїжджав недавно до Польської Народної Республіки,
1 Українському товариству культурних зв’язків із
закордоном. - Ред.

Документи і матеріали
87
низка представників польської інтелігенції заявила, що
вони уважно вивчають творчий процес в Україні і у
зв’язку із цим стривожені станом української мови у
великих містах і особливо у столиці України Києві. Як
заявили ці особи, з певного часу вони стали критично
ставитися до проблеми культурного зближення Польщі з
Радянським Союзом, тому що на прикладі деяких
радянських республік побоюються, що в перспективі це може
коштувати їм рідної мови.
Органи державної безпеки постійно вивчають найбільш
політично гострі процеси, дбаючи про те, щоб вони не
переросли в державні злочини, у потрібних випадках
уживають профілактичних або репресивних заходів.
Протягом 1954-1964 років в республіці розкрито й
оперативно ліквідовано 81 організацію й групу
українських націоналістів із загальною кількістю учасників
602 особи. З них 194 притягнуто до кримінальної
відповідальності, стосовно 408 осіб проведено профілактичні
заходи. Усього за цей період арештовано за
націоналістичну діяльність 439 осіб.
За своїм минулим учасники угруповань
характеризуються такими даними:
Раніше засуджені
за націоналістичну діяльність 156 осіб
Кол[ишні] учасники ОУН-УПА,
які раніше не були репресовані 56 осіб
Родичі колишніх оунівців і бандпособників 90 осіб
У минулому не причетні
до націоналістичної діяльності 300 осіб
Організаторами 26-ти організацій і груп були
націоналісти, засуджені в минулому за антирадянську
діяльність; 9-ти груп - колишні не репресовані раніше оунівці;
16 груп організували родичі націоналістів, у 30-ти
випадках організували групи особи, в минулому не пов’язані з
націоналізмом.
Учасники організацій і груп намагалися
обґрунтувати необхідність досягнення своїх цілей такими
аргументами:

88 Політичні протести й інакодумство в Україні
Наявністю обмеження державного суверенітету
УРСР і неповнотою демократичних прав українців 24
Тим, що Україна перебуває нібито в
нерівноправному економічному становищі стосовно
інших республік СРСР; при величезних
природних багатствах життєвий рівень
українського народу низький 23
Нібито насильницькою «русифікацією» України
й духовним гнобленням українського народу 15
Ототожненням помилок і зловживань окремих
місцевих керівників з політикою КПРС
і Радянського уряду 9
Невдоволенням колгоспним ладом 4
Переважна більшість груп ставила своїм
першочерговим завданням проведення націоналістичної пропаганди
й агітації.
Із числа розкритих і оперативно ліквідованих за
останні роки в Україні націоналістичних організацій і груп
12 угруповань мали розроблені організаційні документи.
У 1958 році при ліквідації угруповання із числа
українських націоналістів, які звільнилися з місць
ув’язнення, вилучено програмний документ під назвою «Що
робити сьогодні». У ньому вказується:
«Хоча ми програли в нерівному бою з червоним
сатрапом, але це не похитнуло нашу віру в перемогу - ми
продовжуємо свою боротьбу, готуємо українські маси на
останній вирішальний вибух».
І далі:
«У декого з нас виникає питання: що робити сьогодні?
Це питання має широкі масштаби, а саме:
а) нам потрібно не забувати національну свідомість;
б) перевиховати й підготувати молоде покоління;
в) ліквідувати випадки алкоголізму;
г) зберегти максимум революційних сил;
д) ліквідувати міжусобиці й анархічні тенденції.
Якщо ми зуміємо опанувати масами, то тоді будемо
прогресивними й відповідними прагненням населення».

Документи і матеріали
89
У 1959 році органи держбезпеки розкрили
українську націоналістичну організацію під назвою
«Об’єднання». Її учасники, в основному звільнені з місць
ув’язнення українські націоналісти, оселилися в Україні й у
північних районах країни. У Програмі цієї організації
сказано:
«“Об’єднання” проводить у життя й реалізує
програму ОУН, акумулюючи всю її здорову спадщину
минулого, намічаючи подальший напрямок відповідно до
сучасної внутрішньої й міжнародної обстановки...
Компартія є нашим непримиренним ворогом.
Боротьба з компартією й більшовицькою адміністрацією, з
урахуванням стратегії й тактики, буде проводитися
пропагандистсько-викривальним методом, і тільки при гострій
потребі - індивідуальними терактами».
У тому ж році (1959 рік) в Івано-Франківській
області було розкрито націоналістичну групу, що йменувала
себе «Об’єднана партія визволення України». У
програмному документі цієї групи говорилося:
«Наш народ із самого початку його існування завжди
був поневолений, а Україна була й залишається колонією.
Причиною поневолення нашого народу й загарбання
нашої землі є невичерпні багатства нашої Батьківщини,
які здавна захоплювалися й використовувалися нашими
колонізаторами...»
«...Зараз основним завданням нашої партії є розумна
підготовка сил для нашої революції, для знищення
всякого рабства й колоніалізму над нашим народом, дати
йому права й свободу серед народів світу, а країну
перетворити у справжню демократичну національну суверенну
державу, де керуватиме народ, що буде створювати свою
національну історію нового суспільства».
Розкрита в 1961 році націоналістична організація т. зв.
«Українська робітничо-селянська спілка» (УРСС)
складалася в основному з молодої інтелігенції, яка закінчила
вищі навчальні заклади.
У програмі УРСС вказувалося:

90 Політичні протести й інакодумство в Україні
«УРСС ставить своїм завданням показувати
робітникам і селянам непримиренність інтересів української нації
сучасному становищу України;
Роз’яснювати народу історичне значення, характер і
умови виходу України зі складу Союзу РСР, що він має
здійснити.
Якщо ти, робітник України, не хочеш, щоб тебе
грабували й обманювали витонченою соціальною демагогією,
ставай під прапор боротьби за вихід України зі складу
Союзу, що і зараз підняла УРСС!»
І далі:
«Мета нашої партії шляхетна. Вона є прямим
продовженням боротьби Маркса, Енгельса, Леніна проти
колоніалізму, продовженням боротьби мільйонів
колоніальних народів за своє національне визволення...»
Нині органами КДБ республіки взяті в оперативну
розробку особи, які поширюють антирадянський
документ під назвою «Становище й завдання українського
визвольного руху (неповні тези для обговорення)».
Документ фактично є коротким викладом програми анти-
радянської націоналістичної групи:
«Основні завдання українського визвольного руху
полягають у тому, щоб повністю усуспільнити засоби
виробництва й праці й установити демократичний
(республіканський) політичний лад.
Тільки на цих підставах може й повинна існувати
суверенна Україна.
Держава майбутньої України - це держава всього
суспільства (підконтрольна народу), а не певних її частин.
Ліквідація державної власності становитиме економічну
гарантію цього.
Україна, що постане в результаті вирішення завдань
цього визвольного руху, назавжди, нарешті,
позбудеться вікових колоніальних повинностей перед
великодержавною шовіністичною Росією. Державою вона буде
дійсно суверенною.
Свої завдання сили визвольного руху можуть
успішно виконувати тільки шляхом

революційно-демократичДокументи і матеріали
91
ної боротьби. У сучасних умовах СРСР ані збройне
повстання, ані військовий переворот для цього непридатні.
Революційно-демократичний шлях боротьби містить
у собі такі засоби: ідейна, легальна й нелегальна, масова
й індивідуальна агітація й пропаганда, викриття
соціальної сутності ортодоксальної радянської ідеології й,
зокрема, політики, їхнього кастового спрямування;
організація легальних і нелегальних матеріальних умов
(кошти, різні інститути, товариства, спілки, демонстрації,
збори й інше...).
Масовому визвольному руху передує період копіткої
культурно-просвітньої роботи.
Цей період вирішує такі питання, як соціальне й
національне розуміння народом України завдань руху,
створення політичної літератури, бойової поезії й інших
способів впливу мистецтва, налагодження тісного
співробітництва з визвольними силами національних територій
(включаючи й демократичні визвольні сили Росії),
виховання кадрів для професійної революційної роботи й
інше...»
З огляду на те, що в останні роки в діяльності
відомих органам держбезпеки українських націоналістів
переважає прагнення до ідейної обробки своїх зв’язків,
нами вживаються заходи до поліпшення роботи КДБ у
цій сфері.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 332/16, “42” арк. 27.01.1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. 27.01.1965 р.»
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 241-282. Оригінал. Машинопис.

92 Політичні протести й інакодумство в Україні
4. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про промову А. Малишка
на похороні В. Сосюри
29 березня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
За наявними в КДБ при РМ УРСР даними, серед окре-
мої частини творчої інтелігенції й молоді поширюється
текст промови, нібито виголошеної поетом А.
Малишком на похороні В. Сосюри1.
Додаток: копія на 4 аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На документі штампи: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 1091/16 “5” арк. “29”ІІІ. 1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль»; резолюція:
«т. Скаба А. Д. Доповісти. П. Шелест»; помітка: «На
президії про цю промову я доповідав зразу ж після похорону.
Скаба».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. - Арк. 56.
Оригінал. Машинопис на бланку.
1 В. Сосюра помер 8 січня 1965 p., похорон відбувся 11
січня на Байковому кладовищі. А. Малишко входив до складу
урядової комісії з організації похорону, і його виступ із
значними скороченнями та редакційними правками був
опублікований в газеті «Радянська Україна» 12 січня 1965 р. Нижче
подається текст, задокументований співробітниками КДБ.

Документи і матеріали
93
[Додаток]
ПРОМОВА А. МАЛИШКА НА ПОХОРОНІ
В. СОСЮРИ <*>
Дорогі люди, тяжко, невыносимо тяжко прощатися з
тим, хто був тобі вчителем і братом, порадником і
другом по зброї і по душі, а прощатися ж треба. Склав свої
крила соловей нашої пісні, кароокий син України,
Володимир Сосюра. Віддзвеніли червоні зими, відпалали його
сині зорі, змовкли уста, які так недавно славили
людське кохання, красу і ніжність. Чарівне його слово, його
пісня поселялись в серці кожної людини, робили її
добрішою, благороднішою, ласкавішою. Мудрі люди казали
колись: “Життя коротке, та безмежна мука і незгладиме
творче ремесло...”1.
Дорогий брате Володимире, обірвалось твоє життя, і
ми прощаємось з тобою, та не прощаємось ми з срібними
дзвонами твоєї поезії, з твоїм словом, зітканим з
блакитних небес України, з щедрих дібров і ланів, із (1 сл.2)
революцій [і] людського серця. Посмутніла твоя хата,
Володимире Миколайовичу, посмутніли наші очі,
зажурилась Україна. Та немає краю в тихому Дунаю, та немає
процвітку вічному дереву життя, а люди
сьогоднішнього дня і прийдешнього покоління будуть приходити до
твоїх пісенних джерел і черпатимуть в них натхнення і
радість. І до твого прийдешнього, яке ти розвивав (2 сл.3)
комуни, за яке ми боремось багато літ, ми прийдемо з
твоєю піснею на устах. Такий ти ніжний і тривожний
повік житимеш з нами. Прощай, наш український Боя-
не, прощай! Той, хто вийшов з народу, повинен віддати
свою душу, своє серце, свої натхнення, вогонь і все
жит1 Можливо, в оригіналі було «Життя коротке, та
безмежна штука і незглибиме творче ремесло...» («штука» -
мистецтво, лат.: Ars longa, vita brevis).
2 Так у документі. Пропущено слово «троянд».
3 Так у документі. В офіційному тексті читається «яке
ти називав Едемом Комуни».

94 Політичні протести й інакодумство в Україні
тя своє народові. Ти таким і був. Не було в тебе інших
помислів, крім народу, не було в тебе іншої турботи, як
тільки служити щиро йому, своєму вишневому
українському народу. І коли в тебе була своя радість, вона була
народна, і коли в тебе були смутки, вони були теж
народними. Син революції, ти почав пісню і боротьбу під її
щитом і прапором.
Зима, зима, а на пероні люди,
Біля вагонів ми співаєм “Чумака”
І радість лоскот[но] бентежить наші груди,
Шикують злидні нас - юнак до юнака.
Серце українського поета шикує нас в одні ряди, щоб
ми не були безбатченками і людьми, не помнящими
родства. Щоб з наших сердець і наших дум виростали
Шевченки і Франки, щоб ми не збивали квіти на молодих
гілках нашої української поезії, які ти так
по-батьківському опікав. Журиться сьогодні вся Донеччина за своїм
великим сином. Чорніють від смутку копри і далі, плаче
Донецький степ від великої туги за своїм співцем. Ти
був душею робітничого класу, в століття вніс цю душу
своєю поезією, величчям, безсмертям.
І знов Донеччина, і вітер верби хилить.
Тепер ти не зможеш там бувати, але між Донецьких
степів буде ходити твоє ніжне і полум’яне слово, яке
великий поет міг написати.
Так ніхто не кохав...
Через тисячі літ
Лиш приходить подібне кохання.
Яке безмежне повинно бути почуття людини, що
могла так сказати, і як жаль, що і велику любов свою
хотіли вирвати з твого серця і заслати в далеку Сибір. Скільки
передчасних сивин пало тоді на твою голову, і, мабуть,
тепер доречні були б слова Шекспіра:
Ах, как жестока жизнь, и сколько злодеяний!

Документи і матеріали
95
Хай прокляття впаде на голови тих, що це робили,
вкоротивши цим тобі віку. Ми, осиротілі, лишаємось з
своєю великою любов’ю до людей, до слова, до поезії, до
великої нашої матері - України. Камінь розпадеться і
дерево тисячоліття розцвіте і опаде, а твоя поезія
залишиться, і хай не ждуть сноби, що наше слово, наша рідна
Україна зникне, бо Україна безсмертна, як безсмертний
ти в ній. Холодно тобі зараз, поете, і сніг над тобою йде
дуже холодний. Над твоєю труною в цей зимовий
холодний день ми клянемось, що будемо любити свою мову,
свій кароокий народ, свої звичаї так, як ти заповів в
своєму вірші “Любіть Україну”:
Любіть Україну вві сні й наяву,
Вишневу свою Україну!
Красу її вічну, живу і нову,
І мову її солов’їну.
І хай тупість кретинів і невігласів, прелатів і єзуїтів,
які вкоротили твоє життя після написання цього вірша...
(2 сл.1)... їх згадає над могилою великого українського
поета. Пробач, що ми не покрили тебе славною
козацькою китайкою по нашому звичаю і не поклали на твоє
серце червону калину. Ти так те любив. Та червона калина
твоєї України червонітиме в твоєму серці і в твоєму слові.
Комусь, може, набридли ці символи нашої вічної
свободи і гіркоти, а для нас вони зацвітатимуть вічно - від
молодих і до старших, від покоління до покоління.
Ми б хотіли поховати тебе так, як годиться великому
співцеві, і пронести тебе на своїх плечах по всьому
Хрещатику, по всій нашій рідній землі. Що ж, кажуть «не
можна!». А як жаль, шо і в цім ми схиляємось до
циркулярів, а не до вікових традицій нашого народу2.
Ну що ж, тоді ми, невдячні сини твої, понесемо тебе
на своїх романах3 у вічність, і хай майбутнє зацвітає
1 Так у документі. В офіційному тексті згадки про вірш
В. Сосюри «Любіть Україну» повністю вилучено.
2 Весь абзац на полях і окремі рядки в документі
підкреслено синім олівцем.
3 Так у документі. Потрібно - «раменах», тобто плечах.

96 Політичні протести й інакодумство в Україні
твоїм вишневим українським словом, словом
революційного поета. Прощай, наш сизокрилий орле революції!
Прощай, наш український Бояне! Навіки прощай!
Вірно: (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. - Арк. 57-60.
Завірена копія. Машинопис.
5. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у Львівській області
13 квітня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У травні 1962 року на території Львівської області
були поширені 34 примірники листівок
націоналістичного змісту, у яких зводився наклеп на існуючий у СРСР
лад, із закликами до збройної боротьби проти
Радянської влади за створення т. зв. «Самостійної України».
У січні-серпні 1964 року цим же автором були
виготовлені 10 примірників антирадянського документа, т. зв.
«Звернення» до львівських літераторів, у якому
вихвалялись ідеї українських націоналістів.
У січні 1964 року автор цих документів був
установлений, ним виявився ДИКИЙ Іван Степанович, який
разом зі своєю дружиною, співучасницею його
злочинних дій, ТЕРШІВСЬКОЮ Мирославою Василівною, 18
жовтня 1964 року був заарештований УКДБ Львівської
області, про що Центральному Комітету Комуністичної
партії України повідомлялось № 1783/Н від 25 травня
1962 року, № 700/Н від 28 квітня, № 1378/Н від 21
жовтня 1964 року й № 10/Н від 7 січня 1965 року.

Документи і матеріали
97
10-12 березня 1965 року Львівський обласний суд,
розглянувши справу по їхньому обвинуваченню,
засудив: ДИКОГО Степана - до 5 років, ТЕРШІВСЬКУ
Мирославу - до 3 років позбавлення волі з утриманням у
таборах суворого режиму.
Зам. Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів УРСР Шульженко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. JS6 1315/16 “2” арк. 14.04.1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. 14.04.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 29-30. Оригінал. Машинопис.
6. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про диспут «Національні традиції
та духовна культура народу»
23 квітня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
За даними, які надійшли до КДБ при РМ УРСР,
20 квітня цього року в Київському держуніверситеті
ім. Т. Г. Шевченка намічалось продовження диспуту на
тему «Національні традиції й духовна культура
народу», що розпочався 13 квітня ц. р.
Увечері 20 квітня близько 150 осіб із числа прибулих
на зазначений диспут, довідавшись, що він перенесений
на 27 квітня у зв’язку із проведенням вечора,
присвяченого В. І. Леніну, стихійно зібралися в одній з аудиторій
університету.

98 Політичні протести й інакодумство в Україні
Протягом деякого часу присутні вели приватні бесіди
між собою, потім знайшовся один зі студентів КДУ,
котрий, назвавшись «ІКСОМ» і представившись членом
наукового студентського товариства КДУ, запропонував
присутнім, не підмінюючи належної бути 27 квітня дискусії,
обмінятися думками «із приводу загальних, що всіх
хвилюють, питань української культури».
Першим виступив студент 2-го курсу
електроенергетичного факультету Київського політехнічного
інституту Негребецький Олександр Сергійович, який, за
заявою одного із присутніх на цих зборах, стверджував,
що в КПІ немає можливості розмовляти й викладати
українською мовою, що за це нібито чіпляють ярлик
українського націоналіста. На закінчення Негребецький
запропонував виступити з вимогою переведення
протягом 2-х років усіх ВНЗ України на українську мову.
Потім виступив робітник заводу «Київприлад» Тупо-
та Іван Федорович, 1930 року народження,
безпартійний, який стверджував, що у них на заводі багато
робітників не розмовляє українською мовою тому, що боїться
потрапити в розряд «другосортних», що над такими
людьми знущаються. У такому ж дусі, як і Тупота,
виступив робітник Дарницького комбінату штучного волокна
(встановлюється) із закликом відкрито виступити з
питань розвитку української мови, оскільки свобода зборів
і слова гарантовані Конституцією СРСР.
Один із виступаючих (нині встановлюється)
стверджував, що зараз у світі «іде боротьба по двох
напрямках: 1) класовому й 2) національно-визвольному. Там,
де національно-визвольна боротьба перемогла, починається
класова. Однак є така країна, де класова боротьба
закінчилася, а національно-визвольна тільки починається».
Ця теза була зустрінута оплесками.
На цих же зборах відкритим голосуванням було
обрано раду майбутнього «Дискусійного клубу» з питань
української культури, до якої увійшли Негребецький,
Тупота, студент філологічного факультету КДУ
Холодний Микола Костянтинович і кілька інших осіб. За
заявою головуючого, зазначена «рада» повинна

інформуДокументи і матеріали
99
вати про створення клубу Київський обком комсомолу.
Головуючий закликав присутніх привести із собою на
диспут 27 квітня якнайбільше людей. У кулуарах мали
місце розмови про проведення диспуту «просто неба»,
якщо керівництво КДУ з якихось причин скасує його.
З огляду на це, вважали б доцільним зазначений
диспут 27 квітня не скасовувати.
Однак, у зв’язку з тим, що трибуна диспуту може
бути використана окремими особами для виступів з
ідеологічно неправильних позицій, було б доцільно
доручити керівництву й партійній організації КДУ ретельно
підготувати його.
Зам. Голова комітету Держбезпеки
при Раді міністрів УРСР Б. Шульженко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 1428/16 “З” арк. “23” IV 196 5 р.
ПІД ЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось
Шелесту П. Ю. Однороманенко. 24.IV.65»; резолюція: «К [он-
троль]».1
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 165-167. Оригінал. Машинопис на бланку.
7. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про проведення диспуту
у Київському державному університеті
28 квітня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
На додаток до нашої інформації про проведений 20
квітня цього року в Київському держуніверситеті дис-
1 Резолюція належить, ймовірно, П. Шелесту.

100 Політичні протести й інакодумство в Україні
пут «Про національні традиції й духовну культуру
народу» і наміри продовжити цю дискусію, повідомляємо,
що 27 квітня о 19 годині поблизу гуманітарного
корпусу КДУ зібралося близько 170 осіб молоді міста.
У зв’язку з тим, що адміністрація університету
скасувала диспут і встановила пропускний режим у будинок,
ті, хто зібрався, перейшли в парк Т. Г. Шевченка,
розбившись на групи.
Присутній комсомольсько-партійний актив вступив у
полеміку з окремими особами, які намагалися
відстоювати концепцію про нібито неправильну політику з
національного питання в республіці. Значна частина тих,
що зібралися, підтримувала й схвалювала неправильні
судження й дії останніх.
Установлено, що у проведеному зборищі брали участь
відомі своїми ідеологічно неправильними судженнями з
національного питання БІНЯШЕВСЬКИЙ Ераст, 1928
року народження, безпартійний, співробітник Інституту
ортопедії й травматології МОЗ УРСР; ГОРСЬКА Алла,
1929 року народження, безпартійна, художниця;
СВІТЛИЧНИЙ Іван, 1929 року народження,
безпартійний, працює в товаристві охорони природи; ДЗЮБА Іван,
1931 року народження, безпартійний, критик; СВЕР-
СТЮК Євген, 1928 року народження, науковий
співробітник Інституту психології Міністерства освіти УРСР і
ряд інших.
О 22-й годині наряд міліції запропонував тим, хто
зібрався, розійтися, що викликало негативну реакцію в
окремих осіб, які заявили про порушення
конституційних гарантій.
3-х осіб, які не підкорилися вимогам наряду, було
затримано й доставлено в Радянський райвідділ міліції
й після бесіди відпущено.
Після цього ті, хто зібрався, поступово розійшлися.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко

Документи і матеріали
101
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 1524/16 “2” арк. “28”IV. 1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось т. -
Шелесту П. Ю. Однороманенко. 29/IV.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 119-120. Оригінал. Машинопис на бланку.
8. Інформаційне повідомлення про проекти
програми та статуту «Товариства сприяння
поширенню української мови (українізація України)»,
вилучені співробітниками КДБ у Лобка В. Ф.
28 квітня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
27 квітня ц. р. КДБ при РМ УРСР інформував ЦК
КПУ про те, що інженер інституту «УкрНДІпромнафта»
ЛОБКО Василь Федотович має намір поширити в м. Києві
«Програму» й «Статут» товариства з проведення
українізації.
З метою запобігання можливому використанню цих
документів у провокаційних цілях, співробітниками КДБ
27 квітня ц. р. з ЛОБКОМ за місцем його роботи
проведено бесіду, під час якої він передав зазначені
документи нашим співробітникам.
Копії проектів «Програми» й «Статуту» «Товариства
сприяння поширенню української мови (українізація
України)» додаються.
Додаток: на «6» аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко

102 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 1525/16 “7” арк. “28”IV.1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. Однороманенко. 29/IV.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. - Арк. 121.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Копія
Проект
ПРОГРАМА***
товариства сприяння поширенню української мови
(українізація України)
§ 1. Мова - основа духовного життя народу,
найбільше, найважливіше, найцінніше його багатство.
Мова - зірниця народу, його серце, розум, думка. По
її розвитку, її поширенню, и вживанню оцінюються
інтелектуальні здібності народу, його культура, його гідність
як народу, його право на існування.
Зникла, асимілювалася мова - зник і народ. Ось чому
тих, які цураються рідної мови, вороже ставляться до
неї, насміхаються з неї, перетинають їй широкий шлях
в життя - не можна вважати за людей. Вони гірше
черв’яків. Бо, знищуючи свою рідну мову, вони тим самим
живим у могилу кладуть свій народ. Ось тому всякі
шовіністи на протязі століть проводили політику
знищення мов інших народів, добре розуміючи те, що зі
знищенням мови знищується й нарід. Усе це проводилось
по різному: то під приводом «єдиного и неделимого
отечества», то під приводом створення єдиної мови.
Методи знищення мов, асиміляція народів
залишалися однаковими: заборона мови, недопущення
викладання в навчальних закладах (особливо в технічних
училищах, технікумах та інститутах) рідною мовою,
етнографічна зміна населення земель, всіляке сприяння шлюбам,
які ведуть до виродження мови, нації.

Документи і матеріали
103
§ 2. На сьогодні проблема мови є основна проблема
нашого українського народу. Питання існування мови є
питання життя чи смерті нашого народу.
Усякі намагання принизити значення мови для
життя народу, розпускання дикої теорійки двомовності (з
якою так носяться білодіди1, намагання об’єктивними
умовами обґрунтовувати відмирання нашої мови (як це
роблять шенкаруки2), або несерйозний підхід до цієї
справи (такий, як мав місце у виступі про те, що буде писати
трактат про «ой» та «ай» в українській мові, яких в
інших мовах, мовляв, немає) направлені проти
поширення нашої рідної мови в усі сфери життя нашого
народу й є ворожими для українців.
Тільки через суб’єктивні причини ми маємо зараз таке
ненормальне становище щодо поширення й вживання
нашої рідної мови.
§ 3. Усвідомлюючи величезну відповідальність перед
своїм народом, керуючись і підтримуючи хартію вольно-
сті ООН про права людей, розвиток національного
духовного життя народів, основою якого є мова, наслідуючи
приклад братніх соціалістичних (республік) країн та
інших країн світу, уболіваючи за життя, честь і гідність
свого народу, його сучасного й майбутнього, Товариство
сприяння поширенню української мови (українізації
України) ставить собі за найближчу мету:
§ 4. На протязі двох років перевести усі дитячі ясла,
дитячі садки, школи, технічні училища, технікуми,
інститути на виховання в них і викладання нашою рідною
українською мовою.
1 Мається на увазі І. К. Білодід, у 1957-1962 pp. - міністр
освіти УРСР, академік АН УРСР (1957), академік АН СРСР
(1972), директор Інституту мовознавства АН УРСР. Автор
праць з історії української й російської літературних мов,
лексикології й лексикографії, апологет теорії двомовності.
2 Мається на увазі В. І. Шинкарук, у 1965-1968 pp. -
професор, декан факультету Київського університету, надалі -
директор Інституту філософії АН УРСР, академік АН УРСР
(1978). Автор праць з історії марксистсько-ленінської
філософії, закономірностей суспільного розвитку.

104 Політичні протести й інакодумство в Україні
§ 5. В інститутах Академії наук України, галузевих
науково-дослідних інститутах, різних наукових
станціях і лабораторіях запровадити суцільну українізацію:
доповіді, семінари, збори, наради вести українською
мовою; усі наукові праці, книжки, звіти і т. п. писати й
видавати українською мовою.
Запровадити в усіх цих установах ведення справ,
ведення переписки українською мовою.
§ 6. На протязі двох років перевести видання усієї
технічної літератури: книжок, журналів, доповідей,
записок і т. п. на українську мову. Відновити видання
технічного радіожурналу та математичного журналу, які до
війни видавалися українською мовою. Відновити
видання українською мовою журналу «Прикладна механіка»,
який заборонений в 1965 році й переведений на видання
російською мовою.
§ 7. За три роки перевести усі підприємства,
установи, залізничний, річковий транспорт, автотранспорт і
міський транспорт, торгову мережу, медичні заклади та
інші установи й організації з російської мови
спілкування на українську. Запровадити в них як правило: хто не
знає або не бажає розмовляти українською мовою,
відповідати нею, той порушує правильні принципи
національної політики й є ворогом укріплення дружби народів.
§ 8. Перевести демонстрацію усіх кінофільмів з
російської мови на українську мову. Створити при
українських кіностудіях дублюючі відділи для дубляжу
іноземних кінокартин, а також кінокартин братніх республік
на українську мову.
§ 9. Українізувати театри. Вважати за ненормальне
явище те, що на Україні в оперних театрах співають
російською мовою. Більше того, доходить до курйозу, в
столичному оперному театрі панує справжнісінький
вінегрет, такі «артисти», як Ворвулєв, Гуляєв, не бажають
співати українською мовою, чим псують мистецькі
цінності опер. Зачинити двері театрів для таких «артистів».
§ 10. Вважати за першочергове завдання підготувати
здібні кадри українських композиторів, які б поряд з

Документи і матеріали
105
монументальними художніми творами (опери, симфонії,
кантати) прославляли наш нарід піснею, бо гарна пісня -
подруга людини. Щоб вони також писали ліричні пісні
для молоді. Необхідно створити естрадні колективи з
репертуаром української ліричної пісні й мелодії.
§ 11. Домогтися того, щоб письменники, літератори,
художники та інші митці створювали такі художні
цінності, в яких би прославлялось минуле й сучасне
нашого народу, щоб ці твори навчали любити свій нарід,
його мову, його культуру.
Широко провадити пропаганду національної гідності
нашого народу, краси нашої мови, пісні тощо. Для цього
випускати газету «Національна культура українського
народу».
§ 12. Широко висвітлювати в пресі досягнення
українських учених. Показати величний розвиток усіх галузей
знань, як науки й техніки на Україні з давніх років до
наших днів. Наголосити на тому, що український нарід
дав світові великих учених, що його технічна думка -
передова думка світу.
§ 13. З метою підготовки свідомих національних кадрів
з усіх галузей знань вступні іспити в усі середні й вищі
навчальні заклади проводити тільки українською мовою.
Як виняток, проводити іспити іншими мовами тоді, коли
поступаючий не є мешканцем України, та й то з умовою,
що він за рік-два вивчить українську мову.
§ 14. Рішуче засудити антинародну практику
посилки з України випускників вузів, технікумів та
технічних училищ, а на вакантні місця заводів і підприємств
присилати спеціалістів інших республік. Встановити, що
кожен українець повинен нести службу у війську на
Україні, запровадивши в армії українську мову. Це
позбавить юнаків від негативної на них дії, яка веде до
псування рідної мови.
§ 15. Українізувати радіо й телебачення. Через них
вести широку пропаганду краси нашої мови, наших
народних традицій.

106 Політичні протести й інакодумство в Україні
§ 16. Домогтися відновлення українських інститутів
(шкіл, клубів, театрів), видання українських газет і
журналів в тих районах, де проживає багато українців
(Кубань, Сибір, Далекий Схід, Казахстан).
§ 17. Встановити, що не може бути керівником
підприємства, установи, навчального закладу тощо
людина, яка не володіє гарно українською мовою.
Усі поставлені завдання товариство проводить і
виконує демократичним шляхом, опираючись на підтримку
нашого народу, його активну участь в усіх справах.
Методи праці, права й обов’язки членів товариства
обумовлюються статутом товариства.
Вірно: (Підпис)
Копія
Проект
СТАТУТ***
Товариства сприяння поширенню української мови
(українізації України)
§ 1. Членом товариства можуть бути усі бажаючі
сприяти як своєю особистою участю, так і коштами для
поширення нашої рідної української мови в усі сфери
життя нашого народу. Вік необмежений.
§ 2. При вступі в товариство сплачується вступний
внесок в розмірі одного карбованця.
Членські внески член товариства сплачує кожен
місяць в необмеженій, доступній йому сумі.
§ 3. Організації товариства створюються на
підприємствах, в установах, навчальних закладах та інших
організаціях.
§ 4. Вибори правління товариства первинної
організації провадяться на демократичних засадах - на зборах
членів товариства.
§ 5. Районні, обласні й центральні правління
товариства обираються на конференціях чи з’їздах товариства.
§ 6. Товариство має свою печатку й штамп, свій
рахунок в банку.

Документи і матеріали
107
§ 7. Центральне й обласні правління товариства
видають свої газети.
§ 8. Усі зв’язки з центральними й місцевими
органами й організаціями товариство здійснює на ні від кого
не залежних демократичних засадах.
Вірно: (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 122-127. Копія. Машинопис.
9. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР до ЦК КПУ
про виявлення листівок у Рівненській області
ЗО квітня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
23 квітня цього року в селі Ільїн Гощанського району
Рівненської області було виявлено десять примірників
листівок наступного змісту:
«Товариші! Працівники й робітники, не
підкоряйтеся гнобителям народу, беріть до рук зброю, про-
водьте страйки, демонстрації, не виходьте на роботу.
Комітет молоді С. І. 22-4».
Вжитими заходами розшуку встановлено, що
автором і розповсюджувачем зазначених листівок є
ДУБИЧ Віктор, 1951 року народження,
уродженець і житель села Ільїн, учень 6-го класу середньої
школи.
ДУБИЧ виховується без батька й характеризується як
недисциплінований, схильний до хуліганських учинків.
У бесіді ДУБИЧ розповів, що листівки написав і
поширював з метою нагадати жителям села про боротьбу
народу в минулому із царським самодержавством, про
що він читав у літературі.

108 Політичні протести й інакодумство в Україні
ДУБИЧА В. і його матір профілактовано. Останню
попереджено про відповідальність за виховання сина.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі помітка: «Доповідалось т. Шелесту П. Ю.
Однороманенко. ЗУ.65»; резолюція: «О. Ч. /7.».
ГДА СБУ. - Ф. 16.- On. З (1968 p.). - Спр. 2. - Арк. 89-90.
Оригінал. Машинопис на бланку.
10. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Чугуєві
7 червня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
4 червня 1965 р. до Управління КДБ по Харківській
області надійшло повідомлення про те, що в місті
Чугуєві виявлено листівку, підкинуту 2 червня у квартирну
поштову скриньку робітника радгоспу, який проживає в
будинку № 20 по вул. Ворошилова.
У листівці від імені т. зв. «Центрального підпільного
комітету» допускається наклеп на Радянський уряд,
невдоволення заходами щодо ліквідації наслідків культу
особи й рішенням жовтневого Пленуму ЦК КПРС,
а також містяться заклики до повалення Радянського
уряду.
Вжито заходів до розшуку автора.
ДОДАТОК: копія листівки на «1» арк.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко

Документи і матеріали
109
На документі штампи:
1. «Особий сектор ЦК КП України ТАЄМНА ЧАСТИНА
Вх. № 1969/16 “2” арк. “ГУІЛ965 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Контроль».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 287.
Оригінал. Машинопис на бланку.
Додаток
Копія листівки, виявленої
2 червня цього року в місті
Чугуєві Харківської області
Пролетарі Радянського Союзу, об’єднуйтесь!
Від Центрального підпільного комітету.
Товариші! Згадаймо день, коли помер Й. В. Сталін.
Це трапилося 5 березня о 9 годині 50 хвилин вечора.
Після смерті тов. Сталіна керівництво країною перейшло
до рук «борця за народне щастя» Хрущова, а
соратникові й бойовому другові Леніна був пришитий культ особи.
Т. Сталіну пришили «ворога народу», але згадайте
Вітчизняну війну 1941-45 pp., якби т. Сталін був
«ворог народу», він би продав Росію фашистам. За час
перебування при владі Хрущова з народу всякими шляхами
качали кров. Хрущов знищив у Росії худобу, вивіз за
кордон майже весь хліб, залишив голодну. Це
послужило приводом для повстання в місті російської революції
Ленінграді. Для того, щоб зберегти ворожий народу уряд,
Хрущова зняли, але уряд, що тепер править країною,
дотримується політики Хрущова. Тільки ця політика
замаскована ще сильніше, ніж було раніше. У країні
продовжують знищувати худобу, за кордон вивозять
цінності, а вам замазують очі хлібом, що дають по кілька
кілограмів на людину.
Товариші! Розкрийте очі, чи не час устати й сказати:
геть уряд, що розоряє країну.

110 Політичні протести й інакодумство в Україні
Товаришу! Прочитай сам і передай іншому.
ЦПК.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. -
Арк. 287-288. Копія. Машинопис.
11. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про проведення тижня латвійської
літератури в Україні
22 червня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У зв’язку з тижнем латиської літератури в Україні
7 червня 1965 року до м. Львів прибула група
письменників і поетів Латвії, яка здійснювала поїздку по
Прикарпаттю в супроводі українських поетів А.
МАЛИШКА, Д. ПАВЛИЧКА, І. ДРАЧА, Л. ЗАБАШТИ та ін.
Увечері в Будинку дружби народів було організовано
зустріч латиських письменників з інтелігенцією й
представниками громадських організацій Львова.
На зустрічі виступили представники львівської
громадськості, місцеві поети, латиський письменник ЛУНС,
а також ПАВЛИЧКО, ДРАЧ, МАЛИШКО й інші.
Виступаючи на вечорі, Д. ПАВЛИЧКО, зокрема,
заявив: «...Прекрасно те, що ми приїжджаємо один до
одного в гості, що ми не любимо тієї уніфікації, того зоднако-
віння, отої сірої одноманітності, яка може статись, якщо
ми будемо покорятися усе більше асфальтам, машинам і
прочим, так сказати, цивільним справам.
Ми повинні берегти свої квіти й дерева, свої пісні,
свою мову, свої кіптарі, свої стрічки - все те, що є
проявом народного духу, національного духу, нашу любов
до всього того, що росте на нашій землі».

Документи і матеріали
111
Потім виступив А. МАЛИШКО***:
«Дорогі друзі! В 1939 році я був у Львові1. Я був з
військами, коли звільняли західноукраїнські землі від
пілсудщини, і тоді я бачив, що зали, які є тут - великі,
маленькі і середні - ломились від людей. Мені сьогодні,
пробачте на слові, прикро, що такий невеличкий зал і
так мало людей. Я сподівався, їдучи в центр західних
областей України, в оплот української культури,
побачити більше людських облич. Я сьогодні бачу їх мало.
Зате я бачу інтуристів, які п’яні ходять по Львову...
Прийшло мало інтелігенції. Невже вас мало вже
лишилось у Львові? Невже мало населення того, того
інтелігентного духу, щоб зустрінути наших братів латишів,
нашу братню культуру, щоб привітати їх?! Вас сидить
три десятки тут. Мені журно од того. Я -
інтернаціоналіст. На мені оця краватка, оцей галстук латиський. Це
мені друзі подарували. На мені сорочка білоруська, на
мені костюм, зроблений на московській фабриці. Але
під ним б’ється не тканина, не тіло, а б’ється одне серце
і зветься воно серце українця. Скільки я буду жити,
скільки я існуватиму, завжди моє серце... буде давати
життя. Тому що не тканина сама по собі робить братство
народів... Людська душа робить братство народів. Велика
війна показала братство. От сьогодні приїхали до нас
прекрасні наші брати без плакатів, без лозунгів, душа в душу,
серце в серце, краса в красу. І це є братство народів...»
Потім А. МАЛИШКО зачитав перед присутніми свій
вірш під назвою «Покоління» (вірш додається).
У період перебування у Львові А. МАЛИШКО в ряді
випадків поводився нетактовно, грубо дорікаючи
буфетниці за незнання української мови, біля готелю «Інтурист»
у присутності гостей і радянсько-партійних працівників
області викрикував, що тут, у Львові, геть «не бачить
українців», а тільки іноземних туристів і т. д.
1 У вересні-жовтні 1939 р. у Львові побували українські
письменники, які у складі частин Червоної армії вели
широку агітаційно-пропагандистську роботу серед
західноукраїнського населення.

112 Політичні протести й інакодумство в Україні
Виступ А. МАЛИШКА перед латиськими гістьми до
певної міри було згладжено вітальними промовами
товаришів В. Ю. МАЛАНЧУКА, М. Я. ГНИДЮКА,
львівського поета КОЛОДІЯ та інших.
Відвідування м. Львова латиськими письменниками
було позитивно сприйнято громадськістю міста.
Однак виступ Д. ПАВЛИЧКА й особливо А.
МАЛИШКА справили неприємне враження на присутніх, багато
хто був обурений образливим виступом МАЛИШКА.
Так, лауреат Шевченківської премії Ірина ВІЛЬДЕ,
засудивши негідну поведінку МАЛИШКА під час
перебування у Львові, заявила в приватній бесіді, що останнім
часом МАЛИШКО «намагається оригінальничати,
розраховуючи на підтримку наймолодших». Після
неодноразових зустрічей у Києві з А. МАЛИШКОМ, О. ГОНЧАРОМ,
Д. ПАВЛИЧКОМ, І. ДРАЧЕМ, Л. КОСТЕНКО вона
дійшла висновку, що керівники Спілки письменників
України схвально ставляться до виступів «молодих», хоча
ці виступи, за словами І. ВІЛЬДЕ, «часто незрілі й
ідейно невитримані».
Націоналістично налаштовані особи із числа творчої
й наукової інтелігенції Львова зі схваленням
відгукуються про виступ МАЛИШКА. Так, один із них заявив:
«Чудовий був виступ МАЛИШКА. Він прямо заявив,
що коли був у Львові в 1939 році, то стіни залу не вміщали
людей, а от тепер - осіб ЗО у залі. От тобі й розквіт за 20
років! МАЛИШКО, проте, не вірить, щоб у Львові не
залишилося й кілька десятків свідомої інтелігенції».
Додаток: Вірш А. МАЛИШКА на 1 аркуші.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 2144/16 “5” арк. “22”VI.1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 3. -
Арк. 141-144. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
113
[Додаток]
Покоління***
Відгриміло грозою, відблискало,
Розлилося в гарячім промінні
І над сивими обелісками
Молоде піднялось покоління.
Не маленьким у кучерях хлопчиком,
Без наруги, зітхань і облуди
Не за темним і чорним окопчиком,
Не пробите свинцями в груди.
Гордовите у мужності, зрештою,
У піснях, у місіях,
Не залякане вночі арештами,
Не допитуване на комісіях,
Зеленіє, напружено крючиться,
Не чекаючи фальшоовації,
І як треба помучитись - мучиться,
Без печаток і рекомендацій.
Покоління із краю отецького,
Голосами, як сурми у хмарі,
І від тяжкого сну соловецького
Не лягають на душу кошмари.
Видно інші, що повною мірою
Брали муки, не серцю згоріти,
Умираючи нічкою сірою,
Віддали йому добрі завіти.
І воно із батьками - вожатими,
Ненавидячи догми і тризни,
Наше поле зелене жатиме,
Доки серце клекоче Вітчизни.
І воно на дорогах, на трасових,
Де шумлять геніальні тополі,
Дослухається мислів Тарасових,
Виглядає Бетховена в полі.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 р.). - Спр. 3. - Арк. 145.
Копія. Машинопис.

114 Політичні протести й інакодумство в Україні
12. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені у м. Збараж
Тернопільської області листівки
9 липня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
8 липня 1965 року в місті Збараж Тернопільської
області на ринковій площі виявлено 3 листівки антирадян-
ського націоналістичного змісту, прикріплені кнопками
до телефонних стовпів.
Вжито заходів до розшуку автора листівок.
Додаток: Копії листівок на 1 аркуші.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів УРСР В. Нікітченко
[Додаток]
Копії листівок, виявлених
8 липня 1965 року в м. Збараж
Тернопільської області
(*> Громадяни! Вже минає 50 років - на Україні існує
«державно-комуністичний» капіталізм. Вже минає 50
років, ви, робітники і селяни, працюєте на тих, що не
працюють. Ви вже забули, що таке свобода.
Люди, схаменіться!
Треба боротись, треба розбити цю стару машину, яка
ось-ось має тріснути.
За сокиру беріться, люди!
(*> Громадяни!
Сплюндрована і збезчещена стогне Україна під
тягарем жандармських порядків: повсякденно
принижується національна гордість українців, мова і культура.

Документи і матеріали
115
Така ж доля і в білорусів, і в казахів, і в естонців і
навіть в самих росіян, тому що їх робітникам і селянам
живеться не краще, ніж, наприклад, українським.
Такий режим довго не проіснує! Вище голову, будьте
громадянами, люди.
(*> Громадяни!
До Вас звертаються ті, хто ще не зовсім втратив
громадянської честі, ті, хто рахує своїм обов’язком визволити
кріпаків-колгоспників та робітників з-під
комуністичного іга. Чи прийде це швидко, чи пізно, але колесо
історії перемеле існуючий лад і на його руїнах ми
побудуєм справді Вільну Україну.
Вище голову, громадяни!
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 2386/16 “2” арк. 09.07.1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і резолюція: «Ознайомити
членів президії ЦК. 10.07.65. П. Шелест».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 2. -
Арк. 384-385. Копія. Машинопис.
13. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені на залізничній станції
Плиски Чернігівської області листівки
14 серпня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
12 серпня 1965 року на залізничній станції Плиски
Чернігівської області в поштовий вагон поїзда Конотоп-
Ніжин невідомою особою кинуто 25 листів, у яких
пересилалися антирадянські листівки за підписом «Ревштаб
НТС», виготовлені за допомогою саморобного кліше.

116 Політичні протести й інакодумство в Україні
Ці листи з листівками направлялися в адреси
міськвиконкомів, міськпобуткомбінатів, будинків культури
Ленінграда, Омська, Хабаровська, Курська, Архангельська,
Одеси й інших міст Радянського Союзу.
Вжито заходів до розшуку розповсюджувача листівок.
Додаток: 1 листівка.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп з написом: «Особий сектор ЦК КП
України. ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 2885/16 “1+лист”
“14”VIII.1965 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. З (1968 p.). - Спр. 3. - Арк. 75.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Листівка, виявлена на залізничній станції Плиски
Чернігівської області
Дорогі друзі! Вас час кличе рятувати батьківщину від
комунізму. Ставайте членами величезної підпільної партії
НТС, що несе піратам смерть, трудящим свободу.
Слухайте наші поради по радіо на хвилях 26,47 М.
Ревштаб НТС.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 3. - Арк. 76.
Оригінал. Саморобне кліше.

Документи і матеріали
117
14. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про видворення за межі країни
канадського громадянина Коляски І. В.
18 серпня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
11 серпня ц. p., відповідно до отриманої санкції, за
підривну діяльність проти Радянського Союзу
видворений за межі країни канадський громадянин КОЛЯСКА
Іван Васильович, 1915 року народження, уродженець
Канади, учитель історії середньої школи, що навчався з
вересня 1963 року по липень 1965 року за
рекомендацією ТОУК у Вищій партійній школі ЦК КП України.
Матеріали, наявні в КДБ при РМ УРСР, свідчать про
те, що КОЛЯСКА прибув у Радянський Союз
тенденційно налаштованим з національного питання.
Про мету свого перебування в Радянському Союзі
КОЛЯСКА заявляв, що він «...твердо переконався, що
тут розперезався великодержавний шовінізм... І я
докладу всіх зусиль, щоб виконати свою місію: фактами,
цифрами й документами доведу шовіністичну політику,
що проводиться в СРСР, в Україні й приверну до цього
увагу закордонних компартій, у першу чергу італійської
й французької. Я зірву маску із цих уявних захисників
національної свободи, які захищають за кордоном
національне самовизначення крихітних народів, а в себе
позбавляють рідної мови, рідної школи, технікумів і ВНЗ
на рідній мові сорокамільйонний український народ...».
«На підставі отриманих матеріалів ми будемо
готувати статті й нотатки для закордонної преси. Найбільші
надії я покладаю на американську й англійську пресу,
що охоче купуватиме цей матеріал “на пні” (у вигляді
простого викладення фактів) або ж у вигляді вже

напи118 Політичні протести й інакодумство в Україні
саних статей і нотаток. Статті й нотатки підуть,
звичайно, не під моїм ім’ям. Мета всього цього - змусити
компартію СРСР змінити свою шовіністичну національну
політику...
...У канадській компартії не так багато людей, які
будуть проти нас, а тих, хто є, у крайньому випадку ми
знищимо. Це не важко зробити. Зокрема, якщо
КРАВЧУК1 і далі прославлятиме теперішні порядки в Україні,
ми його знищимо. КРАВЧУКА в нас багато хто
ненавидить як продажного писаку: на радянські гонорари він
розбагатів».
Для практичного здійснення своїх задумів
КОЛЯСКА під час перебування в Києві встановив зв’язок з
націоналістично налаштованими особами із числа творчої
інтелігенції столиці України - письменниками АНТО-
НЕНКОМ-ДАВИДОВИЧЕМ, ХАРЧУКОМ Б. М.,
літературними працівниками НАЗАРЕНКОМ Ю. І., ФРАНКОМ
Т. І. і ФРАНКО 3. Т., співробітником журналу
«Вітчизна» ОЛІЙНИКОМ М. Я., літературними критиками СВІТ-
ЛИЧНИМ І. А., ДЗЮБОЮ І. М., СВЕРСТЮКОМ Є. О.,
художниками ЗАРЕЦЬКИМ В. І., ГОРСЬКОЮ А. О.,
науковими співробітниками БІНЯШЕВСЬКИМ Е. В.,
ЛОГВИНОМ Г. М., ІЩУКОМ А. О., ТКАЧЕНКО К. А. та
іншими громадянами, які перебувають у полі зору органів
державної безпеки.
Відомо також, що КОЛЯСКА мав контакти з
особами, які проживають у західних областях України і
підозрюються у проведенні організованої націоналістичної
діяльності.
Встановлено, що зазначені особи, знаючи про задуми
КОЛЯСКИ, мали намір сприяти йому у збиранні
тенденційних матеріалів у надії на опублікування їх за
кордоном і відповідний резонанс на міжнародній арені.
1 Петро Кравчук (1911-1997) - письменник,
літературознавець, історик. Член Комуністичної партії Канади, у 1978-
1991 pp. - голова Товариства об’єднаних українців Канади
(ТОУК), прорадянської емігрантської організації.

Документи і матеріали
119
У результаті широкого спілкування з зазначеною
категорією радянських громадян КОЛЯСКА зібрав велику
кількість ідеологічно шкідливих антирадянських
матеріалів, нелегально розповсюджуваних у республіці.
Серед їх числа КОЛЯСЦІ вдалося одержати статті
невідомих авторів «Громадою обух сталить» і
«Історична необхідність визволення України» різко ворожого
змісту.
У першій з них, зокрема, говориться:
«Україна - напередодні свого звільнення. Інакше й
бути не може в другій половині XX століття, коли
стають самостійними навіть недавні народи-“дикуни”...
...Дедалі більше людей усвідомлює, що тільки
визволення від московського ярма забезпечить українському
народові життєвий рівень, що відповідає багатствам цієї
країни, і скине кайдани з культури нашого народу...
Ми всі повинні діяти, усвідомлюючи, що наша
всенародна мета - визволення матері-України й що ця мета
не може не звершитись уже в найближчі роки під час
одного з потрясінь імперії внаслідок боротьби за
диктаторське крісло, або конфлікту між державами-концта-
борами, або революції пригноблених народів у самій Росії.
Антифашист НАДДНІПРЯНСЬКИЙ».
В іншій статті автор, такий собі М. СИЧЕНКО, пише:
«Дедалі більше усвідомлюють усі верстви українського
народу історичну необхідність повалення диктатури
комуністичної бюрократії, знищення радянського
соціалістичного ладу, визволення від колоніального гніту Росії,
створення державної незалежності України...
Російська комуністична бюрократія, підкоривши із
часу Першої світової війни, революції й інтервенції
український та інші народи, встановила в Україні своє
економічне й політичне панування, радянський
соціалістичний лад, збагачується на експлуатації, на
колоніальному гнобленні нашої батьківщини...
Тільки рішучою масовою боротьбою аж до повалення
панування бюрократії, радянського соціалістичного ладу,

120 Політичні протести й інакодумство в Україні
завоювання державної незалежності України й
створення демократичного ладу у своїй республіці український
народ докорінно поліпшить своє становище...
Радянський лад, із властивим йому політичним
терором, антидемократичною виборчою системою й
законодавством - те саме, що фашистський, націонал-соціаліст-
ський режим у Німеччині й Італії, що понад 20 років
тому зазнав ганебного краху.
Антинародний соціалістичний устрій, соціалістичний
лад, колоніальне становище України, диктатура
російської бюрократії - найтяжчі кайдани на українському
народі...
Науку, освіту, мистецтво, літературу, пресу, радіо,
телебачення й т. д. бюрократія поставила на службу
виправдання соціалістичного гніту, своєї диктатури,
компартії, марксизму, які прагнуть замурувати свідомість
людей застарілими догмами, як християнство в часи
середньовіччя...
Колоніальне становище України в російській
радянській імперії, втрата державної національної незалежності
нашої батьківщини, панування російських окупантів на
українській землі, гальмування розвитку господарства,
науки й культури України - історична трагедія й
національна ганьба українського народу.
Вікова боротьба багатомільйонного українського
народу із гнобителями за волю й краще життя -
справедлива й священна. Визволенню, незалежності України -
всі наші сили, єдність, наполегливість, рішучість!
Україна звільниться!».
У числі отриманих КОЛЯСКОЮ матеріалів про
нібито порушення ленінських принципів національної
політики в Україні є документи, авторами яких є письменник
НАЗАРЕНКО Ю. І. й інженер ЛОВКО В. Ф.
За наявними неперевіреними даними КОЛЯСКА при
відвідуванні поета А. МАЛИШКА нібито одержав від
останнього чотири неопубліковані вірші. Відомо також,
що КОЛЯСКА пропонував дружині померлого поета

Документи і матеріали
121
В. СОСЮРИ велику суму грошей за поему «Розстріляне
безсмертя».
Поряд із цим КОЛЯСКА тенденційно підібрав значну
кількість матеріалів з місцевої й центральної преси про
недоліки в адміністративно-господарській діяльності,
факти тяганини, бюрократизму, розкрадання
соціалістичної власності й т. п.
Особливо активно КОЛЯСКА поводився в останній
період перед від’їздом до Канади. Він робив наполегливі
спроби одержання матеріалів на керівників партійних і
радянських установ республіки - секретаря ЦК КП
України тов. СКАВУ А. Д., а також КОНДУФОРА Ю. Ю.,
ДАДЕНКОВА Ю. М., БОНДАР А. Г., БІЛОДІДА І. К.,
ШАМОТУ М. 3., НОВИЧЕНКА Л. М. та інших осіб, які,
на думку КОЛЯСКИ, є найбільш активними
«русифікаторами». Опублікування в закордонній пресі матеріалів
на таких осіб могло б призвести, за задумом КОЛЯСКИ,
до зняття їх із займаних посад.
Крім того, КОЛЯСКУ цікавили прізвища осіб
російської і єврейської національностей, які працюють на
керівних посадах в установах і на підприємствах України, а
також відомості про колишніх співробітників органів
державної безпеки, які після виходу на пенсію
продовжують працювати в народному господарстві.
Всі ці дані потрібні були КОЛЯСЦІ, за його словами,
для ілюстрації активної русифікації і нищення
української нації, що нібито проводяться на Україні.
Для направлення за кордон зібраних матеріалів
КОЛЯСКА активно використовував Українське товариство
культурних зв’язків із закордонними країнами,
переславши через експедицію зазначеного товариства значну
кількість книжок з різними вкладеннями, при цьому
найбільш злісні антирадянські документи КОЛЯСКА
пересилав із застосуванням різних хитрощів, зокрема у
спеціально вмонтованих схованках у корінцях книг.
Як другий канал для пересилання матеріалів,
КОЛЯСКА використовував керівних працівників компартії
Канади, що приїжджають до Києва як гості. За словами

122 Політичні протести й інакодумство в Україні
КОЛЯСКИ, «передавати через таких людей нелегальні
матеріали дуже зручно, адже їх, дотримуючись
комуністичного етикету, при виїзді за кордон не обшукують».
КДБ при РМ УРСР отримав дані про те, що в липні
1965 року КОЛЯСКА передав гостеві ЦК КП України
МАЦІЄВИЧУ С. В. низку антирадянських і
тенденційно підібраних матеріалів. За узгодженням з керівними
органами, перед вильотом до Канади в московському
аеропорту Шереметьево 8 липня 1965 року в МАЦІЄВИ-
ЧА було проведено митний огляд речей. У результаті
виявлено й вилучено близько 200 аркушів рукописів
КОЛЯСКИ з різного роду антирадянськими записами,
пасквілями на нашу дійсність, тенденційно підібраними
фактами з питань національної політики. Частина
зазначених матеріалів була виявлена у схованці, обладнаній
у коробці з-під фотоапарата.
28 липня 1965 року КОЛЯСКА передав гостеві УТКЗ
ГОЛОСКУ Ж. господарську сумку із проханням
доправити її в Канаду. За узгодженням з керівними органами
було проведено митний огляд зазначеної сумки, у
результаті знову було виявлено дві схованки - одну між
стінками коробки від фотоапарата, де перебувало шість аркушів
з ідеологічно шкідливими записами, другу - у
подвійному дні господарської сумки із шістьма аркушами тексту
аналогічного змісту.
Зазначені дії КОЛЯСКИ викликали негативне
реагування з боку МАЦІЄВИЧА й ГОЛОСКА. Зокрема, МА-
ЦІЄВИЧ в одному з листів говорив:
«...Цей псих використовує наших людей - їхнє добре
ім’я, на додачу до того, що використовує організацію,
щоб передавати якісь сумнівні речі. Учора в мене була
його мати. Вона довідалася про скандал, і їй, старому
члену нашої організації, соромно за сина. Він не тільки
«сучий син», але син скаженої сучки, тільки не своєї
матері. Мати сказала мені, що не була б здивована, якби
її Івана заарештували...
Якщо він, повернувшись до Канади, захотів би
якимось чином шкодити - ми його привселюдно знищимо».

Документи і матеріали
123
Домовляючись зі своїми зв’язками із числа
радянських громадян про збір необхідних матеріалів, після
від’їзду з Радянського Союзу КОЛЯСКА мав намір
використовувати як канал зв’язку для їхнього пересилання
громадян, котрі проживають у суміжних з Радянським
Союзом країнах народної демократії, а також іноземців,
що навчаються в м. Києві.
На підставі отриманих даних за фактом
розповсюдження антирадянських документів було порушено
кримінальну справу.
За місцем проживання КОЛЯСКИ зроблено обшук, а
також вилучено літературу, принесену КОЛЯСКОЮ в
експедицію УТКЗ для відправлення за кордон. У
результаті у книгах, що належать КОЛЯСЦІ, було виявлено
велику кількість сторонніх вкладень всілякого змісту -
бланки, квитки, етикетки, рекламні проспекти, приватні
записки, оголошення, вирізки з місцевої й центральної
преси й т. п., які, на думку КОЛЯСКИ, підтверджують
проведення русифікації в Україні. У корінцях деяких
книжок було виявлено й розкрито схованки, що
містили тенденційні й антирадянські матеріали.
За своєю спрямованістю зазначені матеріали
становлять статті різко антирадянського націоналістичного
змісту; виписки з українських видань 1923-1929 pp. про
політику українізації; записи, вирізки й документи
тенденційного змісту про русифікацію, що нібито
проводиться в Україні; вульгарні анекдоти й пасквілі про
радянську дійсність.
Усього в процесі реалізації отриманих органами КДБ
України даних на КОЛЯСКУ в останнього було
виявлено й вилучено матеріалів із 36 схованок.
У ході розслідування обставин, пов’язаних з
поширенням зазначених матеріалів, КОЛЯСКА, будучи
опитаним, поводився нещиро, відмовився назвати осіб, від
яких він одержав ці матеріали, мотивуючи свою відмову
тим, що ці особи нібито не були інформовані про мету
збирання КОЛЯСКОЮ матеріалів і давали їх йому тільки
для ознайомлення.

124 Політичні протести й інакодумство в Україні
На думку КОЛЯСКИ, обставини, що сприяли
зміцненню в нього неправильної думки про радянську дійсність,
полягали в тому, що після приїзду на навчання до Києва
його залишили напризволяще. Увага з боку офіційних
осіб була відсутня. Його бажання встановити
знайомство із представниками творчої інтелігенції не
знаходило підтримки. Пошуки таких знайомств, як відзначав
КОЛЯСКА, призводили до контактів з нелояльно
налаштованими стосовно Радянської держави особами,
зацікавленими у знайомстві з ним. У цьому зв’язку КОЛЯСКА
підкреслював також, що в процесі дискусій, які в нього
були з національного питання, він не зустрічав
переконливої аргументації помилковості своїх поглядів.
У ході розслідування фактів розповсюдження
антирадянських документів КОЛЯСКУ було допитано з усіх
питань, що цікавлять нас.
У результаті КОЛЯСКА власноручно написав
декларацію, в якій, зокрема, зазначив:
«Хочу довести до відома всіх, кого це цікавить, що в
жодному разі я не буду використовувати різні антирадян-
ські документи, які я добув в Україні, або зміст
документів антирадянських, які я тут читав, в антирадянській
пропаганді й на шкоду Радянському Союзу...
...Залишаюся, як і був, переконаним марксистом і
прихильником світового комуністичного руху й
Радянського Союзу як передової соціалістичної держави...
...Мені дуже соромно й боляче, що я завдав
радянським людям стільки прикрощів і турбот».
У завершальній бесіді перед виїздом КОЛЯСКА ще
раз повторив, що він докладе всіх зусиль до того, щоб
реабілітувати себе в очах своїх товаришів по партії й у
думці радянських людей.
Нами тепер проводяться подальші заходи щодо
розслідування фактів розповсюдження антирадянських
документів і розшуку їхніх авторів.
Додаток: Копії вилучених у КОЛЯСКИ статей,
фотографії схованок і зразків зібраних матеріалів.

Документи і матеріали
125
Усього на 52 аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 2931/16 “9+38 фото і 15
статей" “18“VIII.1965 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. З (1968 p.). - Спр. 3. -
Арк. 99-107. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток 1]
Копія
ГРОМАДОЮ ОБУХ СТАЛИТЬ! <*>
Україна - напередодні свого визволення.
Інакше і бути не може у другій половині XX століття,
коли стають самостійними навіть недавні народи -
«дикуни». Адже тепер уже ніхто не насмілюється заявляти,
що лише при єдиній дії європейців і африканців вільна
Африка можлива, а без такої єдности про неї не може
бути і мови.
Зростає національна свідомість пригноблених народів
СССР. Першими тут ідуть народи Прибалтики і
Закавказзя. Але і на Вкраїні все більше людей переходить з
мови колонізаторів на рідну мову, усвідомлює, що лише
скинення московського ярма забезпечить українському
народові життєвий рівень, відповідний багатствам цієї
країни, і зніме пута з культури нашого народу.
Все більше трудящих усвідомлює також, що
марксистсько-ленінські закони суспільного розвитку - як дишло,
куди повернув, туди і вийшло, а повертати цими
законами в СССР можуть на свою користь лише ті, хто вика-
рабкався на самісінький вершечок соціальної піраміди,
яку збудували большевики замість обіцяної рівности.
Частішають стихійні виступи трудящих на зразок
повстань у Кривому Розі, відмови одеських докерів

ван126 Політичні протести й інакодумство в Україні
тажити для вивозу за кордон ті продукти, яких немає в
одеських магазинах, або на зразок численних в останні
роки страйків.
Керівники Совєтського Союзу бояться своїх народів.
Саме тому нові московські верховоди перше, що зробили
для трудящих, це намагалися одурити їх щодо причин і
методів усунення Хрущова. Директива партійного
центру так і повчає: правдиве пояснення дати лише членам
КПСС, а іншим говорити так, як у газетах. І навіть
повідомлення про пленум ЦК КПСС, який відбувся 14
жовтня 1964 року, ТАСС передав спершу на закордон -
15 жовтня о 22-й годині, потім на Далекий Схід - 16
жовтня о 2-й годині за діючим у нас часом і тільки о
5-й годині 16 жовтня - на європейську частину СССР, а
Київське радіо передало це українською мовою пише о
8-й годині - за 10 годин після того, як московське радіо
повідомило про пленум багатьма іноземними мовами.
Соціальна і національно-визвольна боротьба народів
СССР, з одного боку, а з другого - люта гризня за
диктаторське крісло і зв’язані з нею карколомні зигзаги
генеральної лінії КПСС все більше і більше розхитують со-
вєтську диктатуру.
Отже, умови для визвольної революції на Україні
стають все сприятливішими. Але для перемоги революції
необхідна участь у ній широких народних мас. Ось чому
сьогодні треба, щоб якомога більше українців стали
свідомими і щоб їх зусилля зливалися в єдиний всеперемага-
ючий потік.
Історія нашої Батьківщини дає, на жаль, немало
прикладів того, як відсутність єдности, міжусобиці губили
визвольну справу.
Уже в першому відомому нам політичному гуртку
свідомих українців - Кирило-Мефодіївському братстві -
починалися сварки, бо, поряд з іншими незгодами, одні
стояли за революційні дії, а інші - за просвітянську
роботу. А чого було сваритися? Хіба легальна і нелегальна
діяльності, спрямовані на визволення України,
заважали б одна одній? Тож замість сварки - наввипередки,

Документи і матеріали
127
хто більше зробить, щоб наблизити здійснення
багатовікової мети нашого народу!
А чи не те загубило Українську Народню Республіку
1918-19 років, що деякі и діячі не стільки діяли для
зміцнення України, скільки заважали діяти іншим?
Зокрема, Володимир Винниченко, керуючись своєю і не
лише своєю думкою, що боротися треба було тільки з
російською реакцією (царатом), а з російською
демократією (до якої Винниченко залічував і більшовиків)
можна знайти спільну мову, висунув на посаду військового
міністра Симона Петлюру, сподіваючись, що той, як
цивільна людина, стоятиме проти створення сильного
українського війська, а коли Петлюра підвів ці
сподівання, то Винниченко чим міг перешкоджав йому
будувати українські збройні сили.
Під час Другої світової війни та після неї бандерівці
та інші українські революціонери-націоналісти дійшли
навіть до терору і воєнних акцій проти революціонерів-
націоналістів з інших партій.
Хай з усього цього буде повноцінна наука для тих,
хто тепер бореться за свободу нашої Батьківщини
(воістину нашої, зі столицею - у Києві, а не Москві).
Ці борці діють на Україні у трьох сферах: 1) в
нелегальних організаціях, 2) у легальній роботі, спрямованій на
підвищення національної та соціальної свідомости, 3) на
деяких відповідальних посадах у совєтській державі.
Щодо нелегальних організацій, то хай ніхто не має
сумніву - вони діють. Колись думали, що їх і в
Угорщині немає, а прийшов 1956 рік і виявилося шість
підпільних центрів. Тільки російська інтервенція, як і
1849 року, плюс неперевершена підступність совєтських
інтервентів змогли задушити угорську революцію.
До нелегальних організацій входять люди, які
працюють у совєтських закладах і лише частину свого часу
віддають революційній діяльності, а також революціо-
нери-професіонали, які повністю віддаються підпільній
роботі і живуть за рахунок членських внесків інших
членів організації. Революціонери-професіонали склада-

128 Політичні протести й інакодумство в Україні
ють ядро підпільної організації. Головне завдання
нелегальних організацій в теперішніх умовах боротися за
свідомість кожної людини і очолити масовий
революційний рух народніх мас.
Легальна робота, спрямована на підвищення свідомо-
сти трудящих, - це мистецькі, літературні та
публіцистичні твори, які пропагують українське або натякають
на актуальні завдання народу, українізація концертного
репертуару, створення українських гуртків художньої
самодіяльності, боротьба за українську мову на
кожному кроці і т. п.
В міру можливости свідомі українці повинні займати
відповідальні посади у совєтській державі. Це необхідно
для того, щоб зсередини диктаторського режиму
сприяти українській справі, щоб бути розвідниками підпільних
організацій, щоб протягувати інших свідомих українців
на відповідальні посади, щоб полегшити перехід влади
до рук повсталого народу. Свідомі українці повинні бути
біля керівних органів комуністичної партії та совєтської
держави, в органах безпеки, біля ракет і арсеналів зброї.
Адже навіть у деяких гітлерівських концтаборах
підпільні організації в’язнів мали своїх агентів серед
охорони. А ми живемо у велетенському багатонаціональному
і дещо лібералізованому концтаборі.
Однією з суттєвих різниць між підпільною
діяльністю свідомих українців і двома іншими сферами є те, що
дві останні сфери у великій мірі залежать від
можливостей, які нададуть тубільцям колонізатори. А з
недалекої історії знаємо, що колонізатори забороняли тубільну
мову, фізично винищували майже всю тубільну
інтелігенцію і т. д. Лише підпільники готуватимуть майбутню
революцію, не чекаючи ні в чому дозволу властей.
Легальна робота дуже допоможе підпіллю, але якби влада
и повністю заборонила, то і без легальної підтримки
народні маси на чолі з підпіллям здійснять переможну
революцію.
Отже, головна надія самостійної України - у підпільній
боротьбі. Але той, хто знайшов своє місце у двох інших

Документи і матеріали
129
сферах, хай максимально працює там, його діяльність
дуже потрібна Батьківщині.
Ми всі повинні діяти, усвідомлюючи, що наша
всенародна мета - визволення неньки-України і що ця мета
не може не здійснитися уже в найближчі роки під час
одного з потрясінь імперії внаслідок боротьби за
диктаторське крісло, або конфлікту між державами-концтабора-
ми, або революції підкорених народів чи й у самій Росії.
Антифашист -
Наддніпрянський
Згідно з текстом
Ст. слідчий слідвідділу КДБ при РМ УРСР
майор ( Підпис )
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. З (1968 p.). - Спр. 3. -
Арк. 109-113. Копія. Машинопис.
[Додаток 1]
Копія
М. Сиченко
ІСТОРИЧНА НЕОБХІДНІСТЬ ВИЗВОЛЕННЯ
УКРАЇНИ***
«Вставайте, кайдани порвіте!»
Т. Шевченко
Все більше усвідомлюють всі верстви українського
народу історичну необхідність повалення диктатури
комуністичної бюрократії, знищення радянського
соціалістичного ладу, скинення колоніального гніту Росії,
створення демократичного неексплуататорського устрою,
здобуття державної незалежності України.
Російська комуністична бюрократія, підкоривши з
часів Першої світової війни, революції та інтервенції
український та інші народи, встановила на Україні своє
економічне і політичне панування, радянський
соціалістичний лад, збагачується на експлуатації, на
колоніальному гнобленні нашої вітчизни.

130 Політичні протести й інакодумство в Україні
Соціалізм - суспільний лад панування державного,
партійного, військового, колгоспного і т. п.
чиновництва, бюрократії, що має в своєму розпорядженні
промислові, сільськогосподарські та інші засоби виробництва,
наживається з праці робітників і селян. Вона будує так
званий комунізм, тобто посилює визиск, політичне і
національне гноблення, прагне народні маси звести до
становища роботів, які забезпечували б їй розкішне
паразитичне життя. Щоб збагачуватись ще більше, російська
бюрократія домагається світового панування, провадить
імперіалістичну зовнішню політику, балансує на грані
нової війни.
Нещадна експлуатація українського народу і
колоніальний грабіж України російською бюрократією
викривається з аналізу навіть радянських статистичних даних
про народне господарство, і зокрема про національний
дохід, державний бюджет тощо. Так, державний бюджет
Української РСР по витратах (7,8 млрд крб. у 1961 p.,
7,6 млрд крб. у 1962 р.) («Національний доход
Української РСР...», Київ, 1963, стор. 154) протягом ряду років
становить лише 10% державного бюджету СРСР (76,3
млрд крб. у 1961 p., 80,4 млрд крб. у 1962 р.) («СССР в
цифрах в 1962 г.», Москва, 1963, стор. 45), в той час як
населення України (1961 р. 43 млн чол., в 1962 р. 43,5
млн чол.) («Українська РСР в цифрах в 1962 р.»... 1963,
стор. 8) становить майже 20% населення СРСР (216 млн
чол. в 1961 p., 219 млн чол. в 1962 р.) («СССР в цифрах
в 1962 г.», стор. 10), а національний дохід України (29
млрд крб. у 1961 р.) («Народне господарство Української
РСР в 1962 р.», 1963, стор. 14) становить майже 18%
національного доходу СРСР (153 млрд крб. у 1961 р.)
(«Народное хозяйство СССР в 1961 г.», М., 1962, стор. 598).
При цьому може виникнути питання, що велика
частина підприємств України фінансується з коштів союзного
бюджету, але з 1960 року на Україні підприємств,
підпорядкованих Раді міністрів Української РСР,
налічується 97% за обсягом валової продукції промисловості
республіки («Національний доход Української РСР», стор. 50).

Документи і матеріали
131
Велику частину національного доходу України, отже,
привласнює російська бюрократія, збагачуючись на
експлуатації українського народу через колоніальну
залежність нашої батьківщини від Росії у вигляді союзної
республіки СРСР. Тільки самі відрахування з
національного доходу України до так званого союзного бюджету
становлять майже половину державного бюджету
республіки! В 1960 році було «передано до союзного
бюджету відрахувань з усіх надходжень на Україні» (читай:
забрала російська бюрократія) 4 млрд 113 млн крб., в
1961 році - 3,6 млрд крб. Такого грабежу, як зазнає
Україна за панування російських комуністів, не бачив
ще, мабуть, жоден народ за всю історію колоніального
варварства. З Індії, наприклад, перлини бувшої
Британської імперії, Англія мала в 3-4 рази менше коштів (в
1937 році, сприятливому, біля 400 млн ф[унтів] ст[ер-
лінгів], або один млрд крб. («Економіка і політика Англії
після 2-ї світ[ової] війни», М., 1958, с. 442-443).
Російське самодержавство привласнювало 45%
державних прибутків, що надходили з України, з решти
55% продуктивні витрати становили лише 18%, бо 37%
йшло на утримання війська, на виплату державних
боргів, утримання чиновництва, духівництва, на допомогу
капіталістам і монополістам тощо (О. Щусь. «Українське
питання на історичному зламі». К., 1980, стор. 13)
Із здобуттям державної незалежності України,
поваленням радянського соціалістичного ладу і створенням
демократичного суспільного устрою української
республіки тільки внаслідок знищення колоніального грабежу
Росією український народ зможе одразу набагато
підвищити свій матеріальний життєвий рівень, адже
припинення лише відрахувань до так званого союзного
бюджету 3-4 млрд крб. щорічно - це додаткове будівництво
необхідних сотень тисяч квартир, тисяч шкіл, лікарень,
сотень великих підприємств, наукових закладів тощо.
Російська бюрократія, грабуючи український народ,
гальмує розвиток економіки, господарства України,
особливо промисловості, щоб наша вітчизна і далі

залиша132 Політичні протести й інакодумство в Україні
лась аграрно-сировинним придатком Росії. Викривають
це разючі дані про державні капіталовкладення, бюджетні
асигнування на промисловість, транспорт, сільське
господарство і т. д.; капіталовкладення держави на душу
населення на Україні (116 крб у 1961 p., 121 крб у 1962 р.)
(«Українська РСР в цифрах в 1962 р.», К., 1963,
стор. 142, 8) із року в рік нижчі, ніж на душу населення
в Росії (172 крб у 1961 p., 182 крб у 1962 р.) («Народное
хозяйство РСФСР в 1962 г.», М., 1963, стр. 11), а сам
приріст цих коштів на Україні нижчий, ніж в Росії,
майже в два рази.
Російська бюрократія, щоб збагачуватись на
підкорених народах, утримувати васальні радянські республіки
в економічній залежності, зосередила в Росії майже дві
третини всього виробництва промислової продукції і
майже 75% продукції машинобудування та
металообробки, а виробництва таких найважливіших видів
промислової продукції, як автомобілі - 89%, зернозбиральні
комбайни - 100%, ткацькі верстати - 97%, бавовняні
тканини - 86%, штучні і синтетичні волокна - 85%,
годинники - 88%, телевізори - 82% та ін., тоді як
населення РРФСР становить 55% населення СРСР
(«Народное хозяйство РСФСР в 1962 г.», М., 1963, стр. 25, 11).
Напівколоніальна залежність України від Росії
позбавляє український народ можливостей
використовувати внутрішні виробничі резерви, національні багатства
своєї країни. Уряд УРСР - маріонетка російської
бюрократії, без дозволу з Москви на Україні не можна
збудувати жодного потужного підприємства, і російські
колонізатори вже дбають, щоб ми не мали найважливіших
галузей сучасного промислового виробництва, особливо
середнього і точного машинобудування,
радіоелектроніки, приладобудування тощо. Зменшилось виробництво
Україною промислової продукції у відсотках до
загального випуску в СРСР, зокрема чавуну з 68% у 1913 р. до
51% в 1962 p., сталі за цей же час з 56% до 40%,
вугілля - з 78% до 34% («Народне господарство Української
РСР в 1962 р.», стор. 36-37).

Документи і матеріали
133
Російське радянське колоніальне ярмо все більше
перешкоджає розвиткові економіки, продуктивних сил
українського суспільства, прирікає народне господарство
України на відставання порівняно з швидким розвитком
незалежних країн. Так, приріст промислової продукції
на Україні за 1963 рік становив 7% («Економіка
Радянської України», № 2, 1964, стор. 123), в той час як
середньорічний приріст з 1953 р. по 1963 р. у Франції і ФРН -
10%, Греції - 12%, Італії - 14%, Японії - 24%
(«Мировая экономика и международные отношения», № 10,
1964, стр. 150-154).
Колоніальне гноблення російською бюрократією
охоплює всі сторони життя українського народу. На Україні
на душу населення менше, ніж в Росії, виділяється
державних коштів на житлове будівництво, медичне
обслуговування, освіту і т. д.
В той час, як населення України становить 35%
населення РРФСР, державні капіталовкладення в житлове
будівництво в 1962 році на Україні становили лише 20%
цих коштів в Росії («Українська РСР в цифрах в 1962 р.»,
стор. 144; «Народное хозяйство РСФСР в 1962 г.», стр.
397), кількість місць в постійних дитячих яслах - 22%
(«Народное хозяйство СССР в 1962 г.», М., 1963, стр.
622), вищих і середніх спеціальних учбових закладів -
31%, студентів у вузах - 28%, учнів у технікумах -
30% («Українська РСР в цифрах в 1962 р.», стор. 187;
«Народное хозяйство СССР в 1962 г.», с. 500), наукових
працівників на Україні є 19% чисельності їх в Росії, з
них науковців української національності - тільки 15%
(«Народное хозяйство СССР в 1962 г.», стр. 584, 585), а
загальна кількість робітників і службовців в народному
господарстві України становить лише 27% чисельності
їх в Росії («Народне господарство Української РСР в 1962
р.», с. 438. «Народное хозяйство РСФСР в 1962 г.», стр.
416). Якщо до 1913 року відсоток міських жителів на
Україні був вищим, ніж в Росії, то в роки панування
російських комуністів стало навпаки (в 1962 р. на
Україні - 49%, в Росії - 56%), причому українців в містах

134 Політичні протести й інакодумство в Україні
проживає всього 36% («Народне господарство
Української РСР в 1962 р.», стор. 8; «Народное хозяйство
РСФСР в 1962 г.», стр. 11. «Итоги Всесоюзной переписи
населения 1959 г.», стор. 168, 70).
На кожні 10 тисяч жителів в 1962 році на Україні
було менше, ніж в Росії, на 6 лікарів і на 17 ліжок в
лікарнях («Народне господарство УРСР в 1962 р.», стор.
625; «Народное хозяйство РСФСР в 1962 г.», стр. 541, 551).
Роздрібний товарообіг на Україні в 1961-1962 pp. був
нижчий, ніж в Росії, на 100 крб на кожного жителя, або
на третину всієї суми його на душу населення України
(«Народне господарство УРСР в 1962 р.», стор. 470;
«Народное хозяйство РСФСР в 1962 г.», стр. 454).
Хоч Україна і виробляє на душу населення набагато
більше, ніж Росія і навіть більше, ніж СІЛА, чавуну,
сталі, вугілля, пшениці, масла, цукру («Українська РСР
в цифрах в 1962 р.», стор. 11; «СССР в цифрах в 1962 г.»,
стр. 69; «Народное хозяйство РСФСР в 1962 г.», стр. 60),
природний приріст населення на Україні став нижчим,
ніж в Росії, СІЛА, Нідерландах та інших країнах і на
третину нижчим, ніж був до 1913 року.
Внаслідок колоніальної залежності від царської Росії
Україна була втягнута в Першу світову війну, зазнала
воєнних інтервенцій в 1918-1921 роках, під час яких
загинуло 4,5-5 млн наших співвітчизників (Хоменко А.
«Населення України в 1897-1926 pp.», Харків, 1927,
стор. 20).
Внаслідок напівколоніальної залежності Української
РСР від радянської Росії - голод в 1921 році, розорення
18,5 млн селян-одноосібників і заснування колгоспів
(«Українська Радянська Енциклопедія», т. 6, стор. 555),
криза сільського господарства і голод 1932 року (під час
якого, за повідомленнями емігрантської преси,
загинуло 8-10 млн чол., радянських даних не опубліковано),
репресії сотень тисяч українських патріотів,
руйнування і мільйони жертв у роки Другої світової війни, голод
1946 року, криваве придушення
національно-визвольної війни Західної України і т. д.

Документи і матеріали
135
Тяжке колоніальне становище України в Російській
радянській імперії стало, очевидно, причиною того, що
за 33 роки з 1926 р. по 1959 р. населення української
національності на Україні майже не зросло, в той час як
населення російської національності на Україні
збільшилось на 4,3 млн чол. (в 1913 р. населення України в
сучасних межах становило 35,2 млн чол., в межах до 17
вересня 1939 p., до приєднання Західної України, УРСР
населяло 27,2 млн чол., отже, Західну Україну - 8 млн
чол., в 1926 р. в Українській РСР проживало 29,5 млн
чол., а, отже, на території України в сучасних межах
близько 37,5 млн чол., в 1959 р. за переписом Україну
населяло 41,9 млн чол., населення України з 1926 р. по
1959 р. зросло, отже, на 4,4 млн чол., в тому числі
населення російської національності збільшилось з 2,7 млн
чол. в 1926 р. до 7 млн чол. в 1959 р. («Народне
господарство Української РСР в 1962 р.», стор. 8;
«Всесоюзний перепис людності 1926 р.», т. XI, Укр[аїнська] СРР,
стор. 2, 8; «Національний перепис робітників і
службовців 1929 р.», «Итоги Всесоюзной переписи населения
1959 г. Украинская ССР», стр. 168).
Бюрократія, щоб збагачуватись, панувати,
привласнює більшу частину результатів праці робітників і
селян. Наприклад, на підприємствах Львівського
економічного району, які випускають 51% продукції району,
річний виробіток в середньому на робітника становив у
1961 році 10,2 тис. крб. (Український історичний
журнал», № 1, 1963, стор. 7), що при середньому заробітку
90 крб на місяць, оплата праці є лише 10-ю частиною
(10%) вартості виробленої ним продукції, тобто з 7
годин роботи на цих підприємствах на свій заробіток він
працює лише 40-45 хвилин, а решту часу на радянську
соціалістичну державу, на чиновників-експлуататорів.
В багатьох колгоспах Черкаської області виробіток
продукції за один людино-день в 1961 році становив 13
крб («Економіка Радянської України», № 1, 1963, стор.
40), а оплата праці колгоспникові одного людино-дня за
першим розрядом 60 коп. вважається завищеною

(«Еко136 Політичні протести й інакодумство в Україні
номіка Радянської України», № 1, 1964, стор. 59), що
так само менше 10-ї частини вартості виробленої
продукції.
В СІЛА, де економічне панування монополістів,
середній заробіток робітника становить 40-45% вартості
виробленої ним продукції («Вопросы экономики», № 1,
1963, стр. ЗО). Експлуатація народних мас радянською
бюрократією, отже, набагато сильніша, ніж
монополістична.
Бюрократія посилює експлуатацію робітників і селян,
збільшує норми виробітку при низькій оплаті праці,
прикриваючись будівництвом «матеріальної бази»
міфічного комунізму. Хоч за роки радянської влади
виробництво матеріальних благ і зросло, але життєвий рівень
народних мас, внаслідок більшого збагачення
експлуататорів, залишається майже на такому ж низькому рівні,
як і за царату. Так, напередодні Першої світової війни
середній заробіток міських робітників був коло 1,5 крб
на день, а в перший місяць війни 1 кілограм чорного
хліба коштував 6 коп., білого - 13 коп., 1 кілограм
масла - 1,2 крб, свинини - 58 коп., 1 метр ситцю - 15 коп.,
сукна - 2,8 крб, чоловіче взуття - 12 крб, костюм -
40 крб (Рід Д., «10 днів, що потрясли світ», К., 1958,
стор. 249-250; Хромов П., «Очерки экономики России
периода монополистического капитализма», М., 1960,
стр. 77-78). В наш час, за будівництва комунізму,
середній заробіток міського робітника 3 крб на день, 1 кг
чорного хліба коштує 13 коп., білого 22 коп., 1 кг масла -
3-5 крб, свинини - 1,9 крб і т. д. («Економіка
Радянської України», 1963, стор. 29; (№ 2, 1963, стор. 21).
Додаткових 47 коп. на день (170 крб на рік), що їх
одержує радянська людина (в середньому бюрократ і
робітник) до заробітку як державні виплати, пільги і послуги
(медичне обслуговування, освіта, пенсії тощо) не
полегшують скрутного, незадовільного матеріального
становища сім’ї робітника і селянина («Блокнот агітатора»,
№ 1, 1964, стор. 6, Київ).

Документи і матеріали
137
Наживається бюрократія також і за допомогою
державної торгівлі, на продажу товарів масового
споживання за спекулятивними цінами, набагато вищими
державних витрат, і заниженні цін на предмети розкоші.
Так, державна роздрібна ціна на м’ясо птиці, яке
споживають, в основному, сім’ї середнього і вищого
чиновництва, була в 1961 р. на 31% нижче витрат держави, а
роздрібна ціна на молоко на 28% вище державних
витрат («Економіка Радянської України», № 5, 1963, стор.
35). Від підвищення цін на м’ясо і масло в 1962 р.
соціалістичні експлуататори гребуть до своїх кишень
додатково 30-40 крб із заробітку робітника щороку. Великі
прибутки має бюрократія від завищених цін за
користування населенням засобами зв’язку, транспортом,
комунальним господарством і т. д.
Внаслідок дальшого посилення соціалістичної
експлуатації робітники і селяни не мають заінтересованості
підвищувати продуктивність праці, збільшувати
виробництво. Поскільки соціалістичне відтворення,
розширення соціалістичного виробництва супроводжується
посиленням бюрократичного зиску і гноблення, народні маси
не заінтересовані в дальшому існуванні соціалістичного
радянського ладу, він приречений на занепад і загибель.
Експлуататорські інтереси бюрократії супротивні
життєвим інтересам народних мас, суперечать їх
справедливим вимогам покращення умов життя. Окремі
поступки її наростаючому незадоволенню робітників і
селян не змінять радянського ладу, що породжує
соціальну і національну несправедливість, гноблення, нестатки.
Тільки рішучою масовою боротьбою аж до повалення
панування бюрократії, радянського соціалістичного ладу,
здобуття державної незалежності України і створення
демократичного устрою в своїй республіці український
народ докорінно покращить своє становище, негайно в
2-3 рази підніме життєвий рівень внаслідок знищення
бюрократії як гнобительського класу, заборони
соціалістичної (бюрократичної), монополістичної,
капіталістичної та іншої експлуатації людини, скинення

колоніаль138 Політичні протести й інакодумство в Украіні
ного ярма Росії, застосування засобів виробництва і
результатів праці в інтересах всього українського
суспільства, внаслідок підвищення не менше як в два рази оплати
праці, значного зниження цін, скорочення робочого дня
і т. д.
Для забезпечення економічного, класового
панування бюрократія встановила радянський політичний лад -
диктатуру комуністичної партії. За виступи проти
експлуататорської соціалістичної системи, антинародного
радянського ладу, брехливої комуністичної ідеології,
колонізаторської політики російського чиновництва -
переслідування законом, тюрми, заслання в Сибір
(«Кримінальний Кодекс Української РСР», К., 1963, стаття
62, стор. 33). В страху перед наростанням революційної
і національно-визвольної боротьби комуністичні
поневолювачі забороняють демократичні і національні
організації мас, карають за участь у них (там же, стаття 64,
стор. 34).
Антинародну суть диктатури бюрократія
намагається прикрити лицемірним радянським законодавством,
фальшивими виборами до органів державної влади і
управління.
На виборах до радянських органів компартія
допускає лише своїх кандидатів, інші кандидатські списки
заборонені. Виставлення на виборну посаду єдиного
кандидата позбавляє населення можливості вибору, навіть
вибору менш гіршого з комуністичних ставлеників.
Провадяться вибори примусово, без таємності подання
голосів, бо бюлетені видають під час голосування і
спостерігають за тими, хто користується кабіною. Підрахунок
голосів і опублікування результатів радянських «виборів» -
виключне право органів влади, що дає їм необмежені
можливості фальсифікації результатів голосування.
Радянський устрій, з властивими йому політичним
терором, антидемократичною виборчою системою і
законодавством, споріднений фашистському, націонал-со-
ціалістичному режимові в Німеччині та Італії, який
понад 20 років тому зазнав ганебного краху.

Документи і матеріали
139
Диктатура радянської бюрократії перешкоджає
політичному розвиткові українського суспільства.
Антинародний радянський устрій, соціалістичний лад,
колоніальне становище України, диктатура російської
бюрократії - найтяжчі кайдани українського народу.
Знищення радянського соціалістичного ладу,
повалення влади російської бюрократії, створення
демократичного устрою самостійної української республіки на основі
законів, прийнятих таємним голосуванням дорослого
населення, обрання всіх представників влади і
керівництва з кандидатів різних політичних угруповань, партій,
заборона переслідування за критику суспільного устрою
та керівників і т. д. необхідні для народовладдя і
розквіту України.
Бюрократія перетворила громадські та профспілкові
організації в знаряддя політичного гніту і посилення
експлуатації мас. Так, керівництво радянських
профспілок, укладаючи т. зв. «колективний договір» від імені
робітників з державною адміністрацією, зобов’язує
працівників перевиконувати виробничі плані, підвищувати
продуктивність праці, але не зобов’язує бюрократію
відповідно підвищити робітникам оплату праці, поліпшити
виробничі і побутові умови. Усунення з керівництва
масових організацій колонізаторів та їх прислужників
сприятиме перемозі боротьби за знищення соціалістичного і
національного гніту.
Для посилення класового і колоніального гноблення
бюрократія використовує і такі винаходи капіталістів,
як паспорти і трудові книжки. За допомогою паспортів і
режиму прописки радянські чиновники обмежують
робітникам пошуки вищого заробітку і кращих умов
життя, за участь у політичній боротьбі забороняють
проживання у промислових містах, а селян прикріпляють до
колгоспів і прирікають на часткове безробіття. Так,
зайнятість роботою в колгоспах України становила в 1961 р.
14-15 днів на місяць в середньому на кожного
працездатного, а в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій

140 Політичні протести й інакодумство в Україні
областях - навіть 9-12 днів («Економіка Радянської]
України», № 4, 1963, стор. 69-70).
Трудові книжки, як необхідний документ для нового
місця роботи, поскільки в них зазначають причини
звільнення, соціалістичні експлуататори запровадили для
боротьби з розрізненими стихійними страйками, з
проявами поодинокого незадоволення робітників, щоб
поставити їх ще й в юридичну залежність від бюрократії
підприємства (Тарле Е. «Наполеон», М., 1957, стр. 133, 438).
Науку, освіту, мистецтво, літературу, пресу, радіо,
телебачення і т. д. бюрократія поставила на службу
виправдування соціалістичного гніту, своєї диктатури,
компартії, марксизму, які прагнуть закувати свідомість
людей застарілими догмами, як християнство в часи
середньовіччя.
Російські колонізатори насаджують на Україні
шовіністичну, великодержавницьку комуністичну ідеологію
панування Росії, провадять насильницьку русифікацію,
прагнуть позбавити український народ національної
самобутності, української культури, української мови.
Російський національний гніт щодо культури українського
народу, як партійна політика «зближення націй», - це
державні дискримінаційні заходи проти української
науки, мистецтва, літератури, мови, обмеження українських
публікацій, наводнення російських видань, російських
передач республіканського радіо і телебачення, неозву-
чення українською мовою кінофільмів і т. д.
Наприклад, книг українською мовою видано в 1962 р. в СРСР
лише 6%, їх тираж 8% від виданих російською, тоді як
населення, що вважає рідною мовою українську,
становить в СРСР 25% від вважаючих рідною російську
(«Народнеє] хозяйство СССР в 1962 г.», стр. 605; «Итоги
Всесоюзной переписи населения в 1959 г.», стр. 226).
Російське радянське колоніальне ярмо гальмує
розвиток науки і культури на Україні. Повалення
російського радянського ладу, здобуття незалежності необхідні
для розкріпачення духовних сил нашого народу.
Автономія наукового і культурного життя від партії і
держави за існуючих умов послабить політичний і

наДокументи і матеріали
141
ціональний гніт бюрократії. Протиставлення російським
колонізаторам та їх прислужникам української
національної гордості, любові до українського народу,
української культури і мови, боротьба з русифікацією,
піднесення національної свідомості - складові частини нашої
визвольної боротьби.
Поневолення російською бюрократією українського та
інших народів радянської імперії викликає бажання
підкорити й незалежні країни. Прагнучи до світового
панування, «світового комунізму», вона втручається у
внутрішні справи інших держав, створює в них
комуністичний рух, організовує державні перевороти, для
пропаганди радянського ладу надає кредити, так зв[ану]
«технічну допомогу» і т. д., які становлять вже біля
12 млрд крб. («Мировая экономика и международные]
отношения», № 3, 1964, стр. 83, 84).
З розпадом СРСР, здобуттям самостійності України
настане кінець загарбницьким замірам російської
бюрократії, десятки мільярдів карбованців, що їх витрачає
вона для гонки озброєнь, експансивної зовнішньої
політики, розкуті народи зможуть застосувати на
піднесення життєвого рівня, на зміцнення миру.
Колоніальне становище України в російській
радянській імперії, економічна і політична підлеглість
Української РСР Росії, втрата державної національної
незалежності нашої вітчизни, панування російських
окупантів на українській землі, збагачення російської
бюрократії на експлуатації українських робітників і селян,
гальмування нею розвитку господарства, науки і
культури України - історична трагедія і національна ганьба
українського народу.
Колоніальний режим російського комуністичного
чиновництва на Україні загрожує посиленням
національного гноблення українського народу - зростання грабежу
національних багатств, посилення експлуатації,
політичного гніту, русифікації і т. д.
Повалення радянського соціалістичного ладу, влади
російської бюрократії, здобуття незалежності України,

142 Політичні протести й інакодумство в Україні
створення демократичного устрою - життєва необхідність,
об’єктивна історична закономірність сутності. Історична
закономірність визволення України, боротьба
українського народу за свободу і демократію прокладає собі
шлях через російське колоніальне варварство і
гноблення класу бюрократії. Ніякими ланцями поневолювачі не
стримають наростання визвольної боротьби України.
Вікова боротьба багатомільйонного українського
народу з гнобителями за волю і краще життя - справедлива
і священна. Визволенню, незалежності України - всі наші
сили, єдність, наполегливість, рішучість!
Україна визволиться!!
Згідно з текстом:
Ст[арший] слідчий слідвідділу
КДБ при РМ УРСР
майор (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 3. -
Арк. 114-123. Копія. Машинопис.
15. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Збараж
Тернопільської області
ЗО серпня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
29 серпня 1965 року у м. Збараж Тернопільської
області на вулиці Комсомольській та у сквері в центрі міста
виявлено дві листівки такого змісту:
«Громадяни! п
До Вас звертається СДПУ. Ми, соціал-демократи,
звертаємось до Вас, до тих, хто ще не впав духом, хто ще

Документи і матеріали
143
може і хоче боротись. Багато років вже пройшло, а ми,
українці та росіяни, білоруси та латиші, ще не бачили і
не чули, що таке воля.
І щоб змінити своє життя, нам треба боротись. Вище
голову громадяни!
СДПУ».
Вжито заходів до розшуку автора листівок.
Зам. Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Шульженко
На документі штамп з написом: «Особий сектор ЦК КП
України. ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 3078/16 “1” арк.
“30”VIIL1965 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 3. - Арк. 166.
Оригінал. Машинопис на бланку.
16. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Жданові
Донецької області
7 вересня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
4 і 6 вересня 1965 року в м. Жданові Донецької
області у трамвайному вагоні й у квартирній поштовій
скриньці були виявлені дві листівки, видрукувані на
друкарській машинці.
Вжито заходів до розшуку автора й розповсюджувача
листівок.
ДОДАТОК: копія листівки на 1 аркуші.
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів УРСР Б. Шульженко

144 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 3177/16 “2” арк. “7”ІХ.1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і резолюція: «ОЧП».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 3. - Арк. 202.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Копія листівок, виявлених у м. Жданові
4 і 6.IX. 1965 року
«Ми звертаємося до вас у надії на ваш розум і любов
до Вітчизни. Невже вас не стосуються неподобства й
несправедливості, що діються у країні, яка вважається
найдемократичнішою в світі? Невже вас не хвилює те,
що ви живете за конституцією, що зуміла породити культ
особи Сталіна й залишається після цього незмінною ось
уже майже ЗО років? Вас не обурюють продажні органи
міліції, суду й прокуратури, здатної за хабар
виправдати будь-який злочин? Хіба вашу свідомість не придушує
засилля бюрократії? Не викликає почуття обурення
боротьба за владу й управлінська чехарда в партії й уряді?
Не викликає тривоги за майбутнє загальний низький
рівень культури? Продажність преси? Фарс виборів?
Знущання над демократією? Невже ви, люди, котрі
бачать це й страждають від цього, не маєте сил глянути
правді в обличчя й скинути із себе ганебне ярмо
взаємного обдурювання, кумівства й лестощів, що зводять
нанівець завоювання нашої революції. Країні необхідні
докорінні реформи! Проведення їх - ваша справа.
Думайте! Піклуйтеся про свою Батьківщину! Об’єднуйте свої
зусилля! Щастя треба брати своїми руками!».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 3. - Арк. 203.
Копія. Машинопис.

Документи і матеріали
145
17. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Надвірній
Івано-Франківської області
15 вересня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
16 серпня цього року у місті Надвірній
Івано-Франківської області було виявлено три листівки з текстом «Геть
Радянську владу» і одну «Геть червону сволоту».
Вжитими заходами автор і розповсюджувач
зазначених листівок розшуканий, ним виявився
ДЯДЬКОВИЧ Віталій, 1954 року народження, учень
4 класу.
[.„і
Зам. Голова Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР Б. Шульженко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 3283/16 “2” арк. “75’7Х. 1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось т. -
Шелесту П. Ю. О. Однороманенко» та резолюція: «0477».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. З (1968 p.). - Спр. 3. - Арк. 232.
Оригінал. Машинопис на бланку.

146 Політичні протести й інакодумство в Україні
18. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Львові
23 вересня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
21 вересня цього року в місті Львові на Будинку
культури працівників зв’язку виявлено листівку такого
змісту:
«Українці! Єднайтесь. (*>
Чому на нашій рідній землі чути російську мову?
Ой Богдане, ти вражий сину,
Нащо возз’єднав ти Україну».
Вжито заходів до розшуку автора й розповсюджувача
зазначеної листівки.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 3374/16 “1” арк. “23”ІХ.
1965 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ», помітка «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. 24IX.6 5. О. Однороманенко» та
резолюція: «ОЧП».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. З. - Арк. 259.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
147
19. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ РСР до
ЦК КПУ про виявлення листівки антирадянського
націоналістичного змісту в м. Здолбунові
Рівненської області
23 грудня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
21 грудня 1965 року в місті Здолбунові Рівненської
області на автобусній зупинці виявлено 2 листівки
антирадянського націоналістичного змісту, видрукувані на
друкарській машинці.
Вжито заходів до розшуку автора листівок.
ДОДАТОК: копія листівки на 1 аркуші.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 4423/16 “2” арк. “23”ХІІ.
1965 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція:
«Інфор[жувати ] Москву»; помітка: «Доповідалось т. Шелесту П. Ю.
Поінформовано ЦК КПРС. О. Однороманенко. 27/XII 65».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 25.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
ЗВЕРНЕННЯ! <*>
Батьки та матері! Брати й сестри! Обездолений
український народе! Наш цвіт, наша молодь! До вас
звертаємось ми. До вас, хто по вині комуністично-колоніальної
влади загубив все найдорожче в житті, хто плакав дале-

148 Політичні протести й інакодумство в Україні
ко від батьківщини в тюремних застінках, в кого
родилися діти безбатченки на цілинних землях, на будовах.
В пошуках кращої долі, в пошуках шматка черствого
хліба ви йшли туди чесними, добрими, ви не знали
комуністичного рабства, ви кидали свою країну, яка могла
б забезпечити вам безжурне життя. На наших землях
живуть росіяни, їдять хліб, що належить нам. Все
менше чути нашу рідну мову. Вона вмирає! Стогне наша
земля! Встаньмо ж захистити її! Чи ми не внуки
Залізняка, Гонти та Кармелюка, чи ми не діти своєї землі?
По всьому світу рвуться кайдани рабства, народи
борються! Настав і наш час! Об’єднуйтесь в гуртки патріотів
України! Хай засяє сонце щастя в сім’ях! Нехай не
плачуть старечі материнські очі! За замучених! Хай згине
тиран! Воля, щастя або смерть! Патріоти України».
На документі штамп: «ТАЄМНА ЧАСТИНА Особого
сектору ЦК КП України. Додаток до вх. № 4423/16 “23”
XI1.1965 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 26.
Копія. Машинопис.
20. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок в м. Тальному
Черкаської області
23 грудня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У ніч на 21 грудня 1965 року в місті Тальному
Черкаської області по вулиці Леніна виявлено 9 листівок,
прикріплених кнопками до парканів і стовпів
електролінії.
Вжито заходів до розшуку автора листівок.

Документи і матеріали
149
Додаток: Копії листівок на 1 арк.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів УРСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 4424/16 “2” арк. “23”ХІІ.
1965 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція: «Інформу-
в[ати] Москву»; помітка: «Доповідалось т. Шелесту П. Ю.
Поінформовано ЦК КПРС. О. Однороманенко. 27/XII 65».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 27.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Текст 4 листівок, виявлених
21.ХІІ.1965 р. у м. Тальне
Черкаської області (4 листівки)
«Товариші! Ми звертаємося до всіх тих, кому дороге
й близьке ім’я Сталіна! Не лякайтеся звучання цього
слова. Близько десятка років це ім’я носило символ
чогось злого, жорстокого. Вивчивши творіння його генія,
ми доходимо висновку: те, що він зробив, було
незрівнянним за силою розмаху можливого генія, розуму, енергії.
Невже ви забули грізні роки революції й громадянської
[війни]. Сталін у Петрограді, Сталін в Уфі, Сталін проти
Денікіна, Сталін скрізь. Сталін усюди. Цього мало? А
про це мовчать. Мовчать завзято, не бажаючи
розповідати правду про найбільшу людину нашої епохи. Не
бажаючи повідати нам істину про те, хто створював цю
державу. Наш час не визнає геніїв. Але не визнати генія
Сталіна - це дивовижно. Люди, що бачили війну, скажіть,
з яким ім’ям ви йшли в бій? З яким ім’ям ви вмирали,
люди? Хіба це забувається? А вас змушують забути це.
Забути назавжди. Ні, ніколи ми не забудемо про нього.
Нехай нас ще мало й нехай ми ще юні. Але ця справа, за
яку ми взялися, робить нас великими. Ми переможемо,
тому що наша справа правдива.
Сталінець».

150 Політичні протести й інакодумство в Україні
Копія 5 листівок
«Хай живе Сталін, Сталіну ура».
На документі штамп: «ТАЄМНА ЧАСТИНА Особого
сектору ЦК КП України. Додаток до вх. № 4424/16 “23”
ХІІА965 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 28.
Копія. Машинопис.
21. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену листівку у с. Новопетрівка
Високопільського району Херсонської області
27 грудня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
23 грудня 1965 року в Управління КДБ при РМ УРСР
по Херсонській області надійшов для розшуку
анонімний лист із погрозами, відправлений поштою на адресу
секретаря парторганізації колгоспу ім. Калініна села
Ново-петрівка В-Олександрівського району1 Херсонської
області тов. ЛЄСКОВА, такого змісту:
«Убірайся паразіт з Петрівки. Приїхав сюди нашими
мозолями наживатися, в нас своїх паразітів хватає, ми
на їх робим, хазяїн який. Підібрав ворів і дєйствуєш з
ними. Як не вибирешся, то ти живий не останешся» п.
Вжито заходів до розшуку автора.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
1 Так у тексті. Правильно: с. Новопетрівка
Високопільського району.

Документи і матеріали
151
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України
ТАЄМНА ЧАСТИНА Вх. № 4461/16 “1” арк. “2ГХІІ.1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. О. Однороманенко. 28/XII 65»;
резолюція: «0477».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 31.
Оригінал. Машинопис на бланку.
22. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про відвідання іноземних консульств
«антирадянськими елементами»
28 грудня 1965 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Органами КДБ при РМ УРСР отримані оперативні дані
про те, що деякі зв’язки арештованих за антирадянську
діяльність осіб відвідують у місті Києві Чехословацьке й
Польське консульства, де залишають письмові
документи й роблять усні заяви політично шкідливого
характеру про проведені в Україні арешти антирадянських
елементів і просять втручання у наші внутрішні справи.
Зокрема, як нам стало відомо, нині ув’язнений у ВТТ
Караванський мав зустріч і бесіду з консулом ЧССР і
залишив йому заяви про нібито наявні в Україні
перекручення у національній політиці. Його дії схвалив
Антоненко-Давидович і в бесіді із дружиною Каравансько-
го рекомендував їй також відвідати консула ЧССР і
заявити про арешт чоловіка.
Той же Антоненко-Давидович у колі своїх зв’язків
висловлювався, що з даного питання нібито мала місце
різка розмова між товаришами Гомулкою, Брежнєвим і
Сусловим.

152 Політичні протести й інакодумство в Україні
У листопаді ц. р. аспірант Київського
держуніверситету громадянин ЧССР Му шинка Міклаш, про дії якого
ЦК КПУ інформовано 14 листопада, на квартирі Дзюби
Івана в присутності Антоненка-Давидовича й інших осіб
говорив, що він мав доручення від консула ЧССР
поцікавитися в місті Києві «українськими справами»,
довідатися, що там відбувається, тому що в консульство
звертаються із заявами про арешти, а на його запит
представникам влади отримано відповідь, що ці акції здійснюються
стосовно колишніх амністованих фашистів.
Комітетом держбезпеки при РМ УРСР вжито заходів
щодо запобігання відвідувань консульств антирадянсь-
ки налаштованими елементами.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України
ТАЄМНА ЧАСТИНА Вх. № 4487/16 “2” арк. “29”ХІІ. 1965 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. О. Однороманенко. ЗО/XII 65»;
резолюція: «ОЧП».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 32-33.
Оригінал. Машинопис на бланку.
23. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про ставлення інтелігенції республіки
до реабілітації Сталіна
13 січня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
До Комітету держбезпеки при Раді міністрів
Української РСР надходять дані про те, що серед деякої части-

Документи і матеріали
153
ни творчої й наукової інтелігенції республіки активно
обговорюється питання про нібито передбачувану
«реабілітацію» Сталіна на майбутньому XXIII з’їзді КПРС.
Один із письменників, у минулому засуджений за
націоналістичну діяльність, обговорюючи в довірчій бесіді
це питання, висловлював побоювання, що це спричинить
повернення до колишньої політики репресій, що всі
реабілітовані особи знову будуть повернуті до місць ув’язнення.
«Якщо говорити про шкурні інтереси, то моя голова
покотиться однією з перших... Але ця реабілітація - це
дуже добре, тому що вона прискорить катастрофу самої
комуністичної ідеї, дуже прискорить. У цю ідею ніхто
не вірить...».
І далі:
«У повному масштабі все вернутися не може. Але,
якщо Сталіна реабілітують хоча б частково, це внесе
розкол у єдність компартій соціалістичних країн, не
кажучи вже про капіталістичні...».
Один з науковців у приватній бесіді заявив:
«При вирішенні питання про повернення до колишніх
оцінок діяльності Сталіна не можна не враховувати, який
вплив зробить цей перегляд на комуністичні партії
Європи - Італії, Франції, Польщі, Чехословаччини, Югославії.
Там, особливо в Італії й Франції, відновлення
колишньої оцінки Сталіна завдасть сильного удару по
комуністах. Буржуазні й дрібнобуржуазні партії, безсумнівно,
використають це для політичної дискримінації
комуністів. Не виключена можливість, що керівництво
компартій низки країн не погодиться з переглядом
оцінки Сталіна й з’явиться небезпека виникнення нового
третього центру й розколу в міжнародному
комуністичному русі. Питання про оцінку Сталіна - це не питання
про його особистість, а проблема методу партійного й
державного керівництва...».
Один з відомих істориків у колі своїх знайомих,
обговорюючи питання про нібито майбутню реабілітацію
Сталіна, говорив:

154 Політичні протести й інакодумство в Україні
«Що ж ми скажемо студентам, радянській інтелігенції,
народу?! Багато років вихваляли Сталіна до небес, потім
десять років його викривали й лаяли, а тепер нам знову
пропонують писати про історичні заслуги Сталіна... Важко
й сумно! Ми власними руками підриваємо авторитет
історичної науки. Нам перестануть вірити й у тім, що ми
правдиво науково викладаємо».
Інший провідний історик у такий спосіб оцінює
сформоване, на його думку, положення:
«Не можна ігнорувати сформовану протягом десяти
років партійну думку про негативні сторони діяльності
Сталіна. Вона прижилася й стала панівною в більшості
комуністичних партій світу, крім китайської й
албанської. Шарахання то в той, то в інший бік розхитує наш
авторитет, грає на руку нашим ворогам. Треба
відкинути все наносне, що не відповідає дійсності, але не
впадати у зворотну крайність».
Наведені матеріали отримано оперативним шляхом.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України
ТАЄМНА ЧАСТИНА Вх. № 127/16 “З” арк. “134.1966 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. О. Однороманенко 21 /І 66».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 67-69.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
155
24. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження вірша
Холодного М. К. «Я іноземець поміж вами...»
27 січня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Раніше нами повідомлялося ЦК КП України про те,
що колишній студент Київського державного
університету ХОЛОДНИЙ Микола Костянтинович, 1939 року
народження, у цей час без певного місця проживання й
занять, кілька разів використовував літературні вечори
за участю молодих поетів-початківців для виступу із
читанням окремих своїх віршів політично шкідливого
характеру.
За оперативними даними серед студентів Київського
держуніверситету поширюється вірш, що починається
словами «Я іноземець поміж вами....», автором якого
нібито є ХОЛОДНИЙ. Текст зазначеного вірша додається.
КДБ при РМ УРСР здійснюються заходи щодо
виявлення автора цього вірша.
ДОДАТОК: вірш на одному аркуші.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На документі штампи: 1. «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 318/16 “2” арк. “28”ІЛ966 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль» і резолюція:
«т. Нікітч[енко]. Доповісти. І. Лутак. 31.1.66».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 313.
Оригінал. Машинопис.

156 Політичні протести й інакодумство в Україні
[Додаток]
Я іноземець поміж вами,
Чужі-бо вам мої слова!
Не вам на них мені права
Брудними дарувать руками.
Вам краще водити власні «ЗІМи»,
Ніж нас чортзна-куди вести.
Де ж ті вершини ваші «зримі»,
Що ви до них давно мости
По наших спинах помостили,
І ведете, і ведете?..
Щоб язики ми вам мастили,
Казки нові нам плетете!
Ми вам робили революцію,
В війну звільняли від ярма,
А ви розвели проституцію
Біля державного керма...
Навкруг міста ростуть лісами -
«До комунізма ідемо».
Тим часом податі ті самі,
В тих самих тюрмах сидимо.
Є мова п[олів], озер і неба -
Та ходить мова та німа.
Є українців більш ніж треба,
Та України-то нема.
Нехай нема. Китайський рис
Купуйте, водяні піжами, -
Ми ще розпишемось колись
На серці вашому ножами. (*>
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 314.
Копія. Машинопис.

Документи і матеріали
157
25. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антипартійних написів
у Харкові та у Одесі
18 лютого 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
1.17 лютого 1966 року о 7 годині ранку в м. Харкові
на будинку Харківського державного університету
ім. Горького з центрального входу з боку площі Дзер-
жинського виявлено напис:
«Будь проклята КПРС».
2. 17 лютого 1966 року в м. Одесі по вулиці Черняхів-
ського № 14 на звороті оголошення про підключення до
будинку газу виявлено напис:
«КПРС зрадила народ А. Р.».
Вжито заходів до розшуку осіб, що вчинили написи.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 546/16 “1” арк. “19”ІІ.1966 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. О. Однороманенко 21.11.66».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. З (1968).- Спр. 5. - Арк. 219.
Оригінал. Машинопис на бланку.

158 Політичні протести й інакодумство в Україні
26. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення віршів Холодного М. К.
22 лютого 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Комітетом державної безпеки при РМ УРСР № 52/Н
від 27 січня 1966 року повідомлялося, що серед студентів
Київського державного університету поширюється вірш,
що починається словами «Я іноземець поміж вами...».
Оперативним шляхом установлено, що автором
зазначеного вірша є ХОЛОДНИЙ Микола Костянтинович, 1939
року народження, у грудні 1965 року виключений з
Київського держуніверситету.
Крім того, КДБ при РМ УРСР добуто ще два вірші
політично шкідливого характеру, автором яких за
оперативними даними є ХОЛОДНИЙ М. К.
Додаток: вірші на 2 аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штампи: 1. «Особий сектор ЦК КП
України. ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 573/16 “3” арк. “22”ІІ.
1966 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль»;
помітки: 1. «Доповідалось т. Шелесту П. Ю. 23/II 1966 р.
О. Однороманенко». 2. «Товаришу Шелесту доповідалось.
23.2.66»; 3. «А далі що? І. Лутак».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 315.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
159
Копія
Настали радянські морози,
Лютує радянська зима,
Втирайте радянські сльози
І сходьте усі з ума.
А я вас нічим не зігрію,
Не ахну на вас і не охну.
А тільки й того, що завию,
А потім піду і здохну,
А море було вже скресло.
І риба не дохла б без нересту,
Та вам щось колись шелеснуло
І молитесь богові Шелесту.
Моліться, миріться, моріться
І кров’ю клопів напувайте,
Аби не на нашому тілі,
Як дома себе почувайте.
Блаженствуйте в нашому вули[ку],
В готелях облежуйте боки,
Для вас тут на кожній вулиці
Написано - «Пийте соки»! (*>
Вірно: ( Підпис )
На документі штамп з написом: «ТАЄМНА ЧАСТИНА
Особого сектору ЦК КП України. Додаток до вх. № 573/16
“22”II.1966 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 316.
Завірена копія. Машинопис.
Копія
Терен знати не хтів нікого.
Він коловсь, як по ньому ходили.
І не міг не родити гіркого,
Хоча інші солодке родили.
Йому все щось на серці щеміло,
Він усе щось носив на умі.
Рано-вранці авто прошуміло,
Рано-вранці і він зашумів.

160 Політичні протести й інакодумство в Україні
Посадили його до саду,
Сторожів коло саду три,
Не почують його досаду
Ні тернята, ані вітри.
Його будуть там сердечно любити,
Ще й даватимуть-ба води -
Тільки б став він нарешті родити
Не якісь - а потрібні плоди.
Щоб скоріше з гібридних зерен
Покоління зросло гібридне.
Та й зведеться звичайно терен,
Нове місце освоїть, як рідне.
Ну а ми? Ну а ми, самобутні,
Возведем йому вірші й хрести.
Як хвалити за що нас не буде,
Так хоч буде за що клясти. (*>
Вірно: ( Підпис )
На документі штамп з написом: «ТАЄМНА ЧАСТИНА
Особого сектору ЦК КП України. Додаток до вх. № 573/16
“22”II.1966 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968). - Спр. 5. -
Арк. 317. Завірена копія. Машинопис.
27. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Івано-Франківську
9 березня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
6 і 7 березня 1966 року в місті Івано-Франківську
виявлено п’ять листівок такого змісту:

Документи і матеріали
161
«Ми українці! Ми ненавидимо московське ярмо»!
Вжито заходів до розшуку автора листівок.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 742/16 “1” арк. “9”ІІІ.1966 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. О. Однороманенко 12/II 66» та
резолюція: «ОЧП».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 246.
Оригінал. Машинопис на бланку.
28. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення 85-ти листівок
у м. Херсоні
14 березня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
12 березня 1966 р. у місті Херсоні виявлені
видрукувані саморобним кліше 85 листівок такого змісту:
«Життя буде нелегке, не вірте КПРС і ЦК».
Вжито заходів до розшуку автора листівок.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 794/16 “1” арк. и 144І1.1966 р.

162 Політичні протести й інакодумство в Україні
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» та резолюція: «Доповідалось
т. Шелесту 17. Ю. О. Однороманенко 21 /III».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 5. - Арк. 254.
Оригінал. Машинопис на бланку.
29. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антирадянської групи
у Сумській області
25 березня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У грудні 1965 року в УКДБ при РМ УРСР по Сумській
області надійшла заява про існування антирадянської
націоналістичної групи у складі:
ЯКОВЕНКА Петра Михайловича, 1943 року
народження, уродженця с. Оснач[і] Гадяцького району
Полтавської області, українця, члена ВЛКСМ, із середньою
освітою, викладача неповно-середньої школи с. Русанів-
ка Липоводолинського району Сумської області.
ПОНОМАРЕНКА Івана Кириловича, 1907 року
народження, уродженця і жителя с. Русанівка
Липоводолинського району Сумської області, з початковою освітою,
колгоспника, неодноразово засудженого за кримінальні
злочини.
ШТАЛТОВНОЇ Катерини Мойсеївни, 1910 року
народження, уродженки й жительки с. Русанівка
Липоводолинського району Сумської області, українки,
неписьменної, працівника лісництва.
У процесі перевірки заяви було встановлено, що
ПОНОМАРЕНКО і ЯКОВЕНКО влаштовували зборища на
квартирі ШТАЛТОВНОЇ, на яких обговорювали питання

боДокументи і матеріали
163
ротьби з Радянською владою за «Самостійну Україну».
Із цією метою вони виготовили друкарський верстат,
придбали типографський шрифт, вибрали й набрали
матриці «клятви», «звернення» і членського квитка
«УНП» - «Української національної партії».
Вишукували також можливості придбання вогнепальної зброї й
боєприпасів.
19 березня ц. р. на квартирі ШТАЛТОВНОЇ під час
друкування т. зв. «клятви» було затримано на місці
злочину ЯКОВЕНКА й ШТАЛТОВНУ.
При обшуку в них виявлено й вилучено друкарський
саморобний верстат, типографський шрифт, 4 примірники
видрукуваної «клятви», фарби, папір. У ЯКОВЕНКА
вилучено список їхніх однодумців у кількості 7 осіб.
На квартирі в ЯКОВЕНКА вилучено шрифт, матриці
членських квитків «УНП», «обов’язки члена партії»,
заголовки для членських квитків, зошити з ідейно
невитриманими віршами й малокаліберну гвинтівку.
20 березня затримано ПОНОМАРЕНКА, в якого
вилучено 2 незареєстровані гладкоствольні рушниці.
Стосовно ПОНОМАРЕНКА і ЯКОВЕНКА порушено
кримінальну справу.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 917/16 “2” арк. “25”ІІІЛ966 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. ЗО/III. О. Однороманенко» та резолюція:
«0477».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. З (1968 p.). - Спр. 5. -
Арк. 322-323. Оригінал. Машинопис на бланку.

164 Політичні протести й інакодумство в Україні
ЗО. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в Києві листівки
Українського національного фронту
20 квітня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
19 квітня 1966 року в місті Києві при сортуванні
поштової кореспонденції й у квартирних поштових
скриньках було виявлено 19 листівок націоналістичного змісту
під заголовком «Заява українського національного
фронту». Листівки виконані українською мовою.
Повідомляється в порядку інформації.
Додаток: Копія листівки на 1 аркуші.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На документі штампи: 1. «Особий сектор ЦК КП
України. ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 1196/16 “2” арк.
“20”IV.1966 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і 2. «Контроль»;
резолюція: «Нікітченко Б. Ф. Розшукати, вжити заходів,
доповісти. 20JV.66. (Підпис)»; помітка: «Виконано. № 989/н
від 29X1-67р.».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 1 (1971 р.). - Спр. 1. - Арк. 6.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Заява
Українського національного фронту Г)
Чорні роки сталінського терору принесли Україні
мільйони жертв, але не зламали волі українського

нароДокументи і матеріали
165
ду до боротьби за свої національні права. Ці законні
права визнані всім світом. На словах признала їх і Москва.
Але як тільки українці домагаються їх, вона пускає в
хід весь багатий арсенал віками випробуваних методів
насильства - від Петра І до наших днів.
Найменший прояв національного життя в Україні вона
душить ще в зародку. Навіть боротьбу за права
української мови і національної культури жорстоко переслідує
як антисов’єтський злочин. По всій Україні
прокотилася хвиля репресій. Як в добу Сталіна, так і тепер
українську інтелігенцію ув’язнюють, судять і засилають в
концтабори.
Українському національному рухові Москва приклеює
ярлик буржуазного націоналізму, щоб легше з ним
розправитися. Мало того, вона хоче видати його за справу
рук іноземних розвідок і тим здобути світову опінію для
своїх злочинних намірів. Це шахрайство треба здемас-
кувати! Світ повинен знати правду!
Національний рух в Україну не в силі імпортувати
ніяка іноземна розвідка та ще у відгороджений від світу
Сов’єтський Союз. Цей рух розпочав і веде сам
український нарід.
Свої найелементарніші, наймінімальніші вимоги він
виклав у Меморандумі УНФ ХХІІІ-у з’їздові КПСС. Але
з’їзд не тільки не розглянув і не задовільнив їх, а втаїв
від світової громадськості. Натомість кремлівське
керівництво збирає прес-конференцію в Києві із
запрошенням іноземних кореспондентів по українській
національній проблемі, де буде чорнити українську справу
перед усім світом. Але йому не вдасться ні приховати
дійсний стан речей, ані вбити волі народу до боротьби за
своє визволення.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПРОВІД
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ФРОНТУ
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1971 p.). - Спр. 1. - Арк. 7.
Копія. Машинопис.

166 Політичні протести й інакодумство в Україні
31. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про зібрання української інтелігенції
біля пам’ятника Т. Г. Шевченку в м. Києві
23 травня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
22 травня 1966 року біля пам’ятника Т. Г. Шевченку
групою осіб із числа творчої інтелігенції м. Києва само-
ініціативно було організовано зборище, учасниками якого
були: літературний критик І. СВІТЛИЧНИЙ,
художники А. ГОРСЬКА, М. СТОРОЖЕНКО, артистка Т.
ЦИМБАЛ, лікар Е. БІНЯШЕВСЬКИЙ, інженери В. ЛОВКО,
Л. БАБЛЯК, учитель Г. ВОЛОЩУК, пенсіонер Д. ПОР-
ХУН, студенти медінституту М. ПЛАХОТНЮК,
0. СЕРПЄНКО, дружина останнього Надія СВІТЛИЧНА
й інші особи, усього близько 150 осіб.
Присутні поклали до пам’ятника Т. Г. Шевченку вінки
з написами: «Борітеся - поборете», «Від нащадків» та
ін. Потім виконувалися українські народні пісні, пісні
на вірші Т. Г. Шевченка.
Перед присутніми виступили із читанням своїх віршів,
віршів Л. КОСТЕНКО й В. СИМОНЕНКА - М.
ХОЛОДНИЙ, Надія СВІТЛИЧНА й ряд інших.
Зам. Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Шульженко
На документі штампи: 1. «Особий сектор ЦК КП України.
ТАЄМНА ЧАСТИНА Вх. № 1595/16 “1” арк. “23”V.l966 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль» та резолюції:
1. «ттіов. Скаба А. Д. Дайте докладнішу інформацію і
спрямування. І. Лутак. 23.V.66»; 2. «ттг. Кондуфору. Установіть
більш детально, хто був, і дайте списки мені. Скаба».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 7. - Арк. 250.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
167
32. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про наміри представників української
інтелігенції відвідати могилу М. С. Грушевського
на Байковому кладовищі
27 вересня 1966 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У Комітет держбезпеки при РМ УРСР надійшли дані
про те, що 29 вересня 1966 року, у день 100-річчя від
дня народження історика ГРУШЕВСЬКОГО М. С., окремі
представники творчої й наукової інтелігенції м. Києва
мають намір відвідати Байкове кладовище і покласти
вінки на могилу ГРУШЕВСЬКОГО.
Окремі особи висловлюють намір провести
покладання вінків організовано з виконанням українських пісень.
Зам. Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР Шульженко
На документі штамп: 1. «Особий сектор ЦК КП
України. ТАЄМНА ЧАСТИНА. Вх. № 3337/16 “1” арк.
“2ПХ1966 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» та помітка:
«Доповідалось т. Ляшку О. П. Бугаєвський.1 30JX.66».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1968 p.). - Спр. 7. - Арк. 250.
Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Ю. Бугаєвський - заступник завідувача особим
сектором ЦК КПУ.

168 Політичні протести й інакодумство в Україні
33. Анонімний лист, який надійшов до Одеського
державного університету
2 листопада 1967 р.
Копія анонімного листа, що надійшов 1 листопада
1967 р. до Одеського державного університету1
50 років, а толку немає.
Історія Радянської влади є історія виродження
держави, що будує соціалізм, у державу державного
капіталізму, що не знає межі в експлуатації й придушенні
людини державою, історія небаченого економічного й
духовного поневолення багатомільйонного народу,
історія виродження партії Леніна, як ідейної сили, у партію
профашистського типу, історія фізичного знищення
гвардії Леніна, Кірова, Горького, історія сліз і горя
радянських людей.
Історія ще не знала держави, крім СРСР, де б так
цинічно й підло чорне видавалося за біле, духовне,
політичне й економічне гноблення за демократію й волю, де
б усе робилося від імені народу й проти народу, де б так
інтенсивно отруювалася людська свідомість. Навіть
фашизм не знав такої єзуїтськи витонченої спекуляції на
почуттях і неуцтві народу. Видимість загального
благополуччя і єдності, видимість виборів і влади народу,
видимість свободи друку й свободи слова, ізоляція
радянських людей, дезінформація, показуха, цькування
інакодумців, - от комбінації політичних шахраїв, які йменують
себе ленінцями. Комунізм, ідеї марксизму й ленінізму
перетворилися в очікування загробного життя, у святе
писання, у культ ідолопоклонства, у знаряддя
фанатизму й поневолення. А де ж ідеали революції, свободи,
демократії?
1 Два анонімних листи за підписом «Дзвін» було
вкинуто 29 жовтня 1967 р. в поштовому вагоні потяга Жданов
(Маріуполь) - Ленінград. КДБ при РМ УРСР направив
копію листа до ЦК Компартії України, де з нею ознайомився
П. Шелест.

Документи і матеріали
169
Скаженим галасом навколо космосу, миру й війни
вони відволікають твою увагу, ховають колоду у власному
оці, знущаються на почуттях патріотизму й гуманізму.
Таке виродження партії й держави має свої причини:
необмежена й безконтрольна влада однієї партії,
відсутність демократичних свобод закономірно призвели до
бюрократизації партії й держапарату (чого дуже
побоювався Ленін), до насильства й сваволі в ідеології,
політиці й економіці, до природного відбору кар’єристів і
пройдисвітів у партії й державі в центрі й на місцях. От де
треба шукати справжніх зрадників Батьківщини й
народу, от чому народи світу ставлять знак рівності між
фашизмом і радянським соціалізмом. Думай, товаришу, не
давай себе обдурити, буди народ, ставай у наші лави,
переписуй, розмножуй, революцію треба робити знову.
«Дзвін».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1971 p.). - Спр. 3. - Арк. 87-88.
Копія. Машинопис.
34. Директива керівництва КДБ при РМ УРСР
начальникам управлінь КДБ про організацію
боротьби з поширенням антирадянських документів
6 листопада 1967 р.
Таємно
Прим. № 1
НАЧАЛЬНИКОВІ УПРАВЛІННЯ КДБ
ПРИ РМ УРСР ПО ОБЛ.
тов.
м.
На території республіки фіксується поширення
великої кількості антирадянських та ідейно шкідливих
документів, виготовлених як усередині країни, так і таких,
що надійшли нелегальними каналами з-за кордону.

170 Політичні протести й інакодумство в Україні
Органи КДБ України вживають заходів щодо
розшуку авторів і розповсюджувачів антирадянських та
ідейно шкідливих документів, а також установленню місць
зберігання розмножувальної техніки і її вилучення.
Для організації ефективного розшуку вводиться
централізований облік зафіксованих антирадянських,
націоналістичних та інших документів, що становлять
оперативний інтерес.
У зв’язку із цим усі УКДБ зобов’язані вчасно
представляти у 5-те Управління КДБ при РМ УРСР дані про
такий вид документів. У них повинно бути відображено:
1. Де, коли, у кого, яким шляхом зафіксований
документ. Чи була можливість ознайомитися з оригіналом
документа оперативним працівникам і зняти копію або
фотокопію.
2. Повна назва документа (без перекручень і
перекладу на російську мову), як його підписано і датовано. Якщо
документ назви не має, то його особливі ознаки
(початковий і кінцевий термін, найбільш характерні фрази й т. п.).
3. Чи відомо, ким і коли написано документ (автор,
співавтори, хто й коли вносив корективи) або де й коли
було опубліковано у старих антирадянських або
націоналістичних виданнях, у сучасній закордонній пресі й т. п.).
4. Спосіб виготовлення документа (рукопис,
машинопис, типографський набір або фотокопія, кількість
аркушів, формат) і чи фіксувалися інші документи,
виготовлені тією ж особою, що й даний документ (той самий
почерк, та ж друкарська машинка й т. д.).
До матеріалів, що надсилаються, мають бути додані
фотокопії документів, зняті в масштабі один до одного.
Якщо аналогічний документ раніше вже фіксувався, то
додавати копію всього тексту не слід. Можна
обмежитися його частиною, але з достатньо повними зразками
почерку або шрифту друкарської машинки.
Всім УКДБ слід завести аналогічний облік документів,
зафіксованих на території області. Зразок облікової
картки додається1.
1 У справі зазначений зразок облікової картки відсутній.

Документи і матеріали
171
Додаток: картка, без додатка.
П/п1 Заступник Голови
КДБ при РМ УРСР
генерал-майор Шульженко
6 листопада 1967 р.
Вірно: Ст. оперуповноважений 2 відд[ілу]
5 Упр[авління] КДБ при РМ УРСР (Підпис)
«13» листопада 1967 р.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 5-А (1969 p.). - Спр. 13. -
Арк. 6-6 зв. Завірена копія. Ротапринт.
35. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки в м. Львові
18 грудня 1967 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
14 грудня 1967 року в Управління КДБ по Львівській
області передано листівку, виявлену у місті Львові в кабіні
телефону-автомата біля оперного театру, такого змісту:
«Молодь - студенти України. Боріться за свої українські
права. Любіть свою рідну Україну. Хай живе Україна». п
На лицьовому й зворотному боці листівки
намальований націоналістичний знак тризуб.
Вжито заходів до розшуку автора листівки.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штампи: 1. «ЦК КП України. Загальний
відділ. II сектор. Вх. 4808/16 “1” арк. “1S”XJJ.1967 р.
1 «Підпис підтверджую» - помітка особи, яка завірила
документ.

172 Політичні протести й інакодумство в Україні
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і 2. «Контроль»; резолюція:
«Доповідайте. П. Шелест»; помітка: «т. Шелесту П. Ю.
доповідалось 20.XII. Однороманенко».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. - Арк. 264.
Оригінал. Машинопис на бланку.
36. Анонімний лист, направлений студентам
Харківського медичного інституту
25 січня 1968 р.
Товариші!
Свобода слова й демонстрацій, гарантована нашою
Конституцією, будуть порожнім звуком доти, доки
влада буде тупо й нещадно переслідувати всіх, хто хотів би
цими свободами користуватися.
Синявський і Данієль, Буковський, потім Галансков,
Гінзбург, Добровольський і Лашкова - список росте.
Провина жертв нової хвилі терору полягає в тому, що
в цих людей були свої думки і вони мали сміливість
висловити їх за рубежем.
А хто дозволив би їм висловитися тут, на
Батьківщині! їх звинуватили в наклепі на радянський лад, але
чому нам бояться показати, навіть процитувати цей
наклеп?
Може, тому, що це не наклеп, а згусток правди,
кинутої в обличчя сп’янілим від влади партбосам?
Товариші, листи в Москву - єдиний вид протесту,
який ми можемо собі дозволити.
Пишіть більше - до ЦК, у газети, у КДБ. Пишіть,
якщо ви не згодні з ганебною практикою влади,
вимагайте здійснення Конституції на ділі, а не на папері!
Пишіть, інакше черга може дійти й до вас!
Пам’ятайте, був 1937 рік!
«Чесна людина».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. - Арк. 183.
Копія. Машинопис.

Документи і матеріали
173
37. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки в м. Зборові
Тернопільської області
5 лютого 1968 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
З лютого 1968 р. у м. Зборові Тернопільської області
на дошці оголошень виявлено таку листівку.
«Брати українці! Не вірте червоним провокаторам!
Слухайте закордонні радіостанції. Виступайте проти
червоного диявола. Йому незабаром кінець, тому що між
соціалістичними країнами точиться непримиренна й з
кожним роком гостріша боротьба, що розхитує червоне
гніздо, яке незабаром завалиться зовсім. Слава Україні,
смерть наїзникам!» (*>
Вжито заходів до розшуку автора листівки1.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штампи: 1. «ЦК КП України. Загальний
відділ. II сектор. Вх. № 428/16 “І” арк. “5”JJ.196S р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і 2. «Контроль»; резолюція:
«Д[оповісти]»; помітка «Доповідалось т. Шелесту 77. ТО. 5JI.68.
(Підпис)».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1971 р.). - Спр. 2. - Арк. 221.
Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Автором листівки виявився учень 9 класу Зборівської
середньої школи Михайло Романишин.

174 Політичні протести й інакодумство в Україні
38. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені на Київському поштамті
написи антирадянського змісту
26 лютого 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
В операційному залі Київського головпоштамту на
одному зі столів виявлені два поштових бланки з
текстом антирадянського націоналістичного змісту.
Вжито заходів до розшуку автора.
Додаток: Копія документів на «1» аркуші.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів УРСР В. Нікітченко
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Вх. № 659/16 “2” арк. “26”ІІЛ968 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція: «Д[оповісти]»; помітка:
«т. Шелесту П. Ю. доповідалось 26/II. Однороманенко.
27/II 68».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 185-186. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Копії документів,
виявлених на Київському головпоштамті
І (*)
Я тут й мій труп (нерозбірливо1) вже гадаю я, що вже
капут.
1 Тут і далі помітки в дужках належать співробітнику
КДБ, який копіював виявлені документи.

Документи і матеріали
175
Моєму щастю й життю, що ж вже (нерозбірливо) від
комуністичного п’яти {нерозбірливо} ярма життя усе
людей, що жили з 17-го року по сей час проживає.
Розуміється, так буде і надалі, поки існуватиме
комуністичне ярмо, рабство. Гадаю я, що це рабство
недовговічне, настане час, й народ повстане й рабство знищить.
Україна стане вільною державою, й запануєм і ми,
браття, у своїй сторонці. Ще не вмерла Україна і слава і
воля, ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.
II <*>
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, ще нам, брат-
ця-молодці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороги, як роса на сонці, запануєм і ми,
браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим і покажем, що ми, браття,
козацького роду.
Настане час, й ярмо комуністичне ми скинем і
заживем ми на свободі.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 185-186. Копія. Машинопис.
39. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у навчальних
корпусах Київського державного університету
ім. Т. Г. Шевченка
28 березня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У ніч на 28 березня 1968 року в навчальних корпусах
Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка
виявлено й вилучено 371 листівку націоналістичного
змісту, виготовлених фотоспособом. 200 примірників

176 Політичні протести й інакодумство в Украіні
листівок аналогічного змісту вилучено в р[айо]ні
Інституту кібернетики й сільськогосподарської Академії.
Вжито заходів до розшуку розповсюджувачів листівок.
Додаток: копії листівок.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штампи: 1. «ЦК КП України. Загальний
відділ. II сектор. Вх. № 1016/16 “5+2” арк. “28” III.1968 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і 2. «КонтрольИ; резолюція:
«К[онтроль7». О. Ч. П. т. т. Ляшко О. 77., Овчаренко Ф. Д.,
Шевель 7і. Г., Нікітченко В. Ф., Ботвин О. 77. Прошу
розробити заходи. Інформувати - доповісти. Підготув[ати]
інформац[ію] [в] інстанцію2. 29.111.68.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 2. - Арк. 186.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток І]3
Українці! Єднайтесь в національний фронт! (*>
ХХІІ-го травня - день перенесення тіла Т. Г.
Шевченка на Українську землю оголошується днем протесту
проти русифікації України.
Вже кілька років підряд міліція розгонить від
пам’ятника Шевченку в Києві українців, які 22 травня
приходять вшанувати пам’ять свого національного героя.
Останній раз в 1967 році громадяни, обурені
арештами, що тут же почались, прийшли демонстрацією до
будинку ЦК з вимогою випустити арештованих. Міліція
намагалась розігнати демонстрантів водою з машин,
якими миють тротуари, перепиняла, взявшись за руки.
1 Закреслено.
2 Орфографію збережено.
3 Як «копія» у справі містяться передруковані
машинописні варіанти листівок; порівняння їх з фотокопією свідчить
про наявність відмінностей з оригіналом, пов’язаних,
очевидно, з поганим знанням виконавцями документа
української мови.

Документи і матеріали
177
Замість того, щоб чесно обговорити наболіле питання
з громадськістю в пресі, як то записано в найдемокра-
тичнішій Конституції світу, уряд видає таємні інструкції,
арешти, суди, вигнання з роботи.
Цей день буде також днем вшанування пам’яті тих
українців, могили яких нема, які загинули на Соловках
і сибірських тюрмах, борючись за вільну Україну.
Закликаємо всіх українців 22 травня кожного року
збиратися біля пам’ятника Шевченку в Києві о 18
годині (в інших містах та селах там, де вирішить
громадськість).
О 20 годині всі, хто прийде, організовано, по 8
чоловік в шерензі ідуть в напрямку червоного корпусу
університету, по Володимирській, по бульвару Шевченка до
Хрещатика, по Хрещатику до площі Калініна, біля
пам’ятника дорогою будем виголошувати промови, нести і
дружно вигукувати гасла, співати.
На площі Калініна, там, де буває книжковий базар,
всі зупиняються і до 23 години стоять в урочистій
шанобливій мовчанці, вивіряючи свою совість іменами
Великих Українців.
В 23 години розходитись.
Хай живе Україна вільна від російського засилля!
Прочитав, передай далі, розмнож! ВУ.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 2. - Арк. 191
(конверт ). Фотокопія.
[Додаток 2]
Українці! Єднайтесь в національний фронт! (*>
Це слово не до запроданців, перевертнів і боягузів! Це
слово до патріотів, які зберегли здоровий національний
дух, до тих, хто забувсь рідну мову з вини виховання,
кого ножем ріже по серці, коли він бачить колону
українських дітей і не чує ні одного рідного слова.
Національний фронт - це внутрішня і зовнішня
солідарність людей, українців за національністю - на
спротив російському великодержавному шовінізму.

178 Політичні протести й інакодумство в Україні
Любов до свого народу об’єднавча - через листівки,
усну розмову, наукові праці, художні твори, через
демонстрації і мітинги ми повинні прийти до солідарності, щоб
виштовхнути зі здорового тіла нації шкідливі домішки.
Звернути увагу на фонди бібліотек (де 70 [відсотків]
російськомовних книжок) і залишити російські] лише
найцінніші російських авторів.
якою мовою виховують наших дітей в дитячих
садках, школах, вузах,
мова міліції, медиків, спортивних організацій,
робітників, службовців,
чого нема українського кіно, цього найдоступнішого
мистецтва і інформації.
Наша найрозумніша молодь, цвіт нації,
русифікується в вузах, втузах, професійних школах.
Яких ми результатів чекаємо. Дехто, повіривши в
байку, що в СРСР прекрасні умови для розвитку націй,
розводить руками - чому мова занепадає?
Тому, що від часів зруйнування козацького
самоврядування і до 1917 року українська мова і культура
буквально заборонялась російським урядом (263 роки
щасливого рабства).
Тому, що до 1927 року до культури через розруху
руки не доходили, а потім сталінський терор і знищення
цвіту нації українських письменників і політиків, аж до
1953 року.
Сьогодні національно свідомих українців позбавляють
роботи, можливості вчитися, ізолюють аж до тюрми, куди
в 1966 р. посадили 25, терміном від 5 до 10 р[оків].
Сьогоднішній стан української культури і мови
свідчить лише про їх життєздатність у найважчих умовах.
Невже Україна, яка виробляє більше половини
основної продукції СРСР, не має коштів.
Чи вона, як наймичка, носить тільки те, що затуляє
грішне тіло. Сором і ганьба.
Український національний фронт, це не шукання
зв’язків у єдину організацію. Це всенародний рух, що
включає КПУ, комсомол, піонерів і профспілки.

Документи і матеріали
179
Дійте від себе, окремих груп, від імені своєї любові.
22 травня - день протесту російському націоналізму
на Україні!
ВУ.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 p.). - Спр. 2. - Арк. 190
(конверт ). Фотокопія.
40. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виїзне засідання секретаріату
Спілки письменників України в м. Харкові
15 квітня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
5-6 березня цього року в Харкові відбулося виїзне
засідання секретаріату Спілки письменників України,
присвячене обговоренню журналу «Прапор».
У роботі засідання, крім ГОНЧАРА О. Т.,
КОЗАЧЕНКА В. П., ПАНЧА П. Й., ЗАГРЕБЕЛЬНОГО П. А., ПАВ-
ЛИЧКА Д. В., КОРОТИЧА В. О., ЗАРУДНОГО М. Я.,
взяли участь головні редактори літературно-художніх і
громадсько-політичних журналів Спілки письменників
України, письменники, наукова громадськість міста
Харкова й інших міст України.
За даними, що надійшли до КДБ при РМ УРСР, у
виступах деяких учасників засідання було порушено так
звану «проблему української мови й культури».
Першим, хто підняв це питання, був харківський
письменник МУРАТОВ І. Л.
Говорячи про становище української мови в Харкові,
МУРАТОВ заявив, що нібито в театрах, на телестудії, у

180 Політичні протести й інакодумство в Україні
школах міста ніде не почуєш української мови й що для
її поширення в місті нічого не робиться.
Виступивши наступного дня, письменник Ю.
ГЕРАСИМЕНКО, інженер електромеханічного заводу П. БРИ-
КУЛЕЦЬ, викладач педагогічного інституту К. БАЛА-
БУХА підтримали заяву МУРАТОВА.
Свою незгоду із заявами МУРАТОВА, БРИКУЛЬЦЯ,
ГЕРАСИМЕНКА, БАЛАБУХИ висловив, виступивши на
засіданні, письменник ШУТОВ.
Зазначені виступи викликали різні судження в
середовищі творчої інтелігенції міста Харкова.
Так, наприклад, драматург БОЛОБАН Л. В. заявив:
«Муратов усім нам дав урок громадянської мужності».
Поет ШАПОВАЛ М. Т. розцінює виступ МУРАТОВА
як «правильний і сміливий».
Присутній на засіданні письменник ВИРГАН І. О. із
приводу виступу заявив:
«Це був дуже правильний і сміливий виступ на
захист української мови й культури, проти русифікації
шкіл і театрів Харкова».
Викладач Сумського педінституту ГАВРИЛОВ сказав
своєму співрозмовникові:
«Все це правильно, але нічого цими виступами не
зміниш».
Письменник-початківець ЧАГОВЕЦЬ В. Д. висловив
таке:
«Про це треба менше говорити. У нас так буває: тільки
починають про щось багато говорити, як гине будь-яка
справа... Обговорення “Прапора” було організовано з
єдиною метою: з’ясувати, хто в Харкові прихильники й
супротивники української культури».
Поет КОТЛЯРОВ заявив:
«Муратов хоче сподобатися киянам. Його виступ -
дешева демагогія».
Поет КРАВЦОВ О. Ф. із приводу виступу
МУРАТОВА у приватній бесіді сказав:
«Виступ Муратова неправильний й місцями
кошмарний. Такої проблеми не існує, а якби вона й виникла,

Документи і матеріали
181
партія її перша поставила б. Такі виступи шкідливі, тому
що вони роз’єднують літераторів різних
національностей. Треба краще писати, а не видумувати неіснуючі
проблеми».
Головуючий на засіданні поет ПАВ ЛИЧКО Д. В. у
своєму заключному слові підтримав виступи
МУРАТОВА й ГЕРАСИМЕНКА.
По закінченні роботи засідання у приміщенні
Харківського університету відбулася зустріч його учасників зі
студентами, під час якої письменникові ГОНЧАРУ О. Т.
було подано записку такого змісту:
«Минуло більше року після з’їзду письменників
України, на якому ставилося питання про становище
української мови. У Харкові ж дотепер нічого не робиться.
Чи підтримають молодь, якщо вона виступить? Або так
буде від з’їзду до з’їзду?»
Відповідаючи на поставлене у записці питання,
ГОНЧАР позитивно відгукнувся про виступ МУРАТОВА, а
потім заявив:
«Доки молодь студентського віку почуватиме себе
утриманцями?! Якби всі уболівали за це так, як
письменники України, питання давно було б вирішене».
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 1243/16 “4” арк.
“75”7У.197І р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка:
«Доповідалось Шелесту 77. ТО. (Підпис). 16.IV-68р.»;
резолюція: «О.Ч.П.». Більшість рядків документа підкреслено
П. Шелестом, останній абзац підкреслено двічі.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1971 р.). - Спр. 3. -
Арк. 36-39. Оригінал. Машинопис на бланку.

182 Політичні протести й інакодумство в Україні
41. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист, який надійшов
на адресу газети «Молода гвардія»
18 квітня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
До Управління КДБ при РМ УРСР по Київській
області передано з Київського обкому ЛКСМУ анонімний лист
антирадянського змісту під заголовком «Передова
підпільного журналу “Прометей”», що надійшов поштою
З квітня 1968 року з м. Києва до редакції обласної
газети «Молода гвардія».
Вжито заходів до розшуку автора анонімного листа.
Додаток: копія анонімного листа.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Вх. № 1289/16 “3” арк. “18’TV.196S р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція: «К[онтроль].
Доповідайте. П. Шелест. 20IV.68р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. - Арк. 16.
Копія. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Копія анонімного листа, що надійшов
З квітня 1968 року з м. Києва до редакції
обласної газети «Молода гвардія».
Передова підпільного журналу «Прометей».
Відповідальним писарям з «Ізвєстій», «Правди»,
«Комсомольської правди» і інших правд
присвячується.

Документи і матеріали
183
Останнім часом ви, писарі, підлизи та інші, багато
просторікували про людей, які не погодились з вами
жити, дихати одним повітрям і перейшли на Захід. Але
вони маленькі люди, й з них мало можна спитати.
Але ви теж зрадники, тому що зрадили ідеали
Революції, ідеали правди, ідеали честі.
І за це як зрадники повинні понести найвищу кару.
Своїм життям боягузів, дволикістю, продажністю ви
заслужили цей суворий суд і презирство нащадків. Ви
боїтеся відкритого, чесного слова. Боїтеся викриттів вашої
недбайливості, тупості, самодурства, ваших помилок.
Боїтеся вільних виборів і преси.
Ви боїтеся народу, боїтеся за свою шкуру, тепленькі
місця. Боїтеся втратити владу й особисту вигоду, а отже
нічого спільного з народом не маєте.
Саме цим можна пояснити репресії, підробки, фальш,
лицемірство, саме цим, а не почуттям правоти й
справедливості своєї справи. Саме тому Сталін винищив
кращу частину народу, Хрущов обпльовував передових
представників культури, письменників, поетів, а Брежнєв
саджає у в’язниці Синявського, Данієля, Буковського,
Гінзбурга, Галанскова, Дашкову й т.д., забороняє
писати Солженіцину.
З якою легкістю Брежнєв саджає у в’язниці,
психіатричні лікарні, зводить наклепи на невгодних. З такою ж
легкістю він і ви засадили б і Леніна, заборонили б
писати Шевченку, затикали б роти Герценові, Чернишев-
ському, провокували б Лєрмонтова, Пушкіна.
Тому що методи царя Миколи - це методи й
Брежнєва.
Заприсягнемось, що ми будемо боротися із цим до
останньої краплі крові, а не братимемо участь або будемо
мовчазними свідками цих брудних і підлих оборудок.
Бо ж усе краще, що було в народі, завжди
протистояло й повставало проти безмежної влади дурнів, нікчем,
царів.
Ті, що зараз по велінню Брежнєвих сидять у
в’язницях, психіатричках, концтаборах, у майбутньому будуть

184 Політичні протести й інакодумство в Україні
ідеалами боротьби й вільного духу народу, але не
Хрущови, Косигіни, Брежнєви та інші писарі, псарі й підлизи.
Редакція журналу.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. - Арк. 17-18.
Копія. Машинопис.
42. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про листівку, виявлену
в м. Кривому Розі Дніпропетровської області
19 квітня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
18 квітня 1968 року в м. Кривому Розі
Дніпропетровської області по вул. Карла Маркса на рекламному
щиті виявлено листівку такого змісту:
«Що робити?! Нині 20 століття, століття величезних
розподілів і гігантських стрибків цивілізації. У цей час
Радянський Союз переживає перелом, як на міжнародній
арені, так і в повсякденному житті. Радянський народ
позбавлений волі, самостійності й справедливості
конституційних прав. Прикладом цього є закриті й
несправедливі суди над радянськими письменниками, над
людьми, які розуміють життя людей. Вони борються за
правду, проти відродження сталінського культу особи, щоб
не повторювалися масові репресії ні в чому не винних
людей. Але уряд не звертає уваги на голоси чесних
людей, він підтримує вдаваність, що супроводжує на
кожному кроці. Ми вимагаємо свободи й дотримання всіх
правил Конституції. Якщо цього не зробить уряд, то це
зробить народ!»
Вжито заходів до розшуку автора листівки.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко

Документи і матеріали
185
На документі штампи: 1. «ЦК КП України. Загальний
відділ. II сектор. Вх. № 1309/16 “1” арк. “19”1У.1968 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль»; резолюція:
«Доповідалось Шелесту П. Ю. Однороманенко 21/IV-68 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. - Арк. 19.
Оригінал. Машинопис на бланку.
43. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про публікацію критичних матеріалів
про роман О. Гончара «Собор»
ЗО квітня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У м. Дніпропетровську в обласних газетах «Зоря»1 і
«Дніпровська правда»2 було опубліковано ряд
критичних матеріалів про роман О. Гончара «Собор», у яких
1 Г. Діхтяренко. Я бачу життя не таким. Мої враження
про новий роман О. Гончара «Собор» // Зоря. - 1968. - 6 квіт.
Стаття опублікована в рубриці «Читачі про книги», автор -
машиніст електрокрана мартенівського цеху заводу ім.
Карла Лібкнехта; Мороз І. Собор, революція та ідейність // Зоря. -
1968. - 7 квіт. Журналіст газети «Зоря» М. Скорик, який
відмовився організовувати негативні відгуки на роман О.
Гончара «Собор» і виступив проти публікації статті Г. Діхтя-
ренка, був виключений з партії й звільнений з роботи (Див.:
Баран В. К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953-
1985 pp. - Львів: Свобода, 1992. - С. 86).
2 Соловьев К. Реализм наизнанку // Днепровская
правда. - 1968. - 18 апр. Стаття опублікована в рубриці «Читачі
про книги»; автор - член КПРС з 1927 р., ветеран
Дніпропетровського заводу ім. Леніна.

186 Політичні протести й інакодумство в Україні
дана оцінка цьому твору й висловлено сумнів про його
ідейну цінність1.
За наявними оперативними даними, з м. Києва на
адресу авторів критичних статей почали надходити
анонімні листи, що містять образи, а також злісні
висловлювання стосовно окремих сторін радянської дійсності.
Додаток: на 2-х аркушах.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штампи: 1. «ЦК КП України. Загальний
відділ. II сектор. Вх. № 1448/16 “3” арк. “30”/У.196Я р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль»; резолюція:
«Тов. Нікітченко В. Ф. Вжити всіх заходів, розшукати
авторів. Доповісти. П. Шелест. 3/IV-68р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 195. Оригінал. Машинопис на бланку.
Копія
Дніпропетровськ, інж[енерно]-будівельний інститут
кафедра марксизму-ленінізму
зав. кафедрою І. Морозу (*>
Оце хотів написати «товариш» після «громадянин»,
та не піднялася рука. Тож слухайте, Морозе! Прочитав у
1 Примірники газет (обидві - орган Дніпропетровського
обкому КП України та обласної Ради депутатів трудящих,
Дніпропетровського міськкому КП України та міської Ради
депутатів трудящих) було надіслано редакторами до Києва
О. Гончару, проте його дружина відправила їх у зворотному
напрямку з припискою, що Олесь Терентійович руки
бруднити об них не буде. 12 квітня 1968 р. О. Гончар записав у
своєму щоденнику: «За “Собор” цькують, отруюють життя.
Не гребують нічим». Через деякий час після виклику до ЦК
КПУ він зазначив: «Мордують знову... А головне: кайся в
“помилках”, допущених у “Соборі”. Чотири години тривали
тортури. Федір Данилович (секретар по ідеології) в міру сил
допомагав» (Див.: Гончар О. Щоденники. - Т. 2. - К.:
Веселка, 2008. - Є. 14, 31).

Документи і матеріали
187
«Зорі» вашу статтю (7.4. ц. р.) «Собор, революція та
ідейність». Читаючи, коментував і думав дати вам відсіч
у багатьох місцях, проте в цілому скажу - так може
написати лише вірнопідданий карбованцю халуй-гвинтик.
Кандидат?!..в науку? Та я впевнений, що у дисертації
(якщо вона написана, точніше, списана при Сталіні)
сказано не одне солоденько-облесливе слівце папуги-хапуги
вождю, якщо при М. С. Хрущові такі, як ти, молились і
цьому ідолові, а «Собор» і тут вистояв! Перестоїть усіх
пігмеїв.
Тепер кілька коментарів: пишеш за ГЕСи? А чи
відомо тобі, лакузо, що усі каскади на Дніпрі (окрім Дніпро-
гесу) нерентабельні, а ти і не знав? Приїдь до Києва, ми
тебе поведемо до АН УРСР, щоб тобі, істото,
розтлумачили. Пишеш, що народ руйнувач? - О, брешеш,
перевертню! Його так виховують віки ті, хто споконвічно
б’ється йому у духовні батьки, та він вистояв! І вистоїть.
Та до біса ці коментарі! Скажу інше словами Василя
Симоненка: «Велетням справжнім не треба спиратись на
плечі нікчем». Отож ім’я О. Гончара буде вічним, як і
його Собори.
Від молоді Києва
Т. Вільний.
І цікаво? За чиїми вказівками ви там, наче наймані,
що день, то у «Зорі» стаття на «Собор» і на півсторінки,
їй-богу диваки, що, горите?
Згідно: ( Підпис )
Копія
м. Дніпропетровськ, редакція газети «Зоря»
для Г. Діхтаренка, автора ст[атті]
«Я бачу життя не таким». (*]
Діхтаренко, ви мені пробачте...
Чому ти таке продажне, сліпе? Хто тобі дав право
теленькати від робітничої молоді. Ось тут у Києві я
читаю «Зорю» із твоєю балаканиною пігмея...

188 Політичні протести й інакодумство в Україні
Я працював на Петровці (м. Дніпропетровськ), був у
багатьох містах і селах України (і не тільки) і бачив
скільки (і чув) вже знищено і скільки ось-ось впаде само,
а ти, наче та папуга, ляпаєш слідом за «наставниками».
Якщо я буду у Дніпрі десь ближчим часом, я стрінусь
з тобою і ми завітаємо у «Прокатник» заводу ім. Петров-
ського після авансу чи получки і ти побачиш сам, а я,
власне, не сумніваюсь, що ти цього не бачив. Знаєш, і не
пишеться за твою оболваненість. Бо ти ж навіть не
зрозумів, що таке сам-то Собор.
Згідно: ( Підпис )
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 196-197. Копія. Машинопис.
44. Довідка КДБ при РМ УРСР
про «ворожі прояви» серед студентів Київського
державного університету ім. Т. Г. Шевченка
13 травня 1968 р.
В 1964-1965 pp. у Київському держуніверситеті мали
місце ворожі вихватки з боку націоналістично
налаштованих осіб, що виявилися в організації зборищ, на яких
у т. зв. «дискусіях» піддавали перекручуванням
Ленінську національну політику, особливо в питаннях мови,
літератури й культури. Мало місце поширення ідейно
невитриманих рукописних творів, учинення написів, що
ганьблять радянський лад і т.д.
Окремі особи із числа студентів КДУ (Васильчук,
Парфенюк, Скорик, Мицик - усі виключені з
факультету журналістики, але знову відновлені за винятком Мици-
ка) виправдовували діяльність українських буржуазних
націоналістів і банд оунівського підпілля на території
західних областей республіки, висловлювали думки
своєму оточенню про необхідність виділення України зі складу
Радянського Союзу в самостійну державу, визначаючи
при цьому особливу роль інтелігенції й молоді.
(Довідка: батько й брат Васильчука були учасниками банди

Документи і матеріали
189
ОУН. Батько помер в ув’язненні. Брат убитий при
проведенні чекістсько-військової операції).
Ці розмови часом відкрито велися в аудиторіях і
гуртожитках університету, іноді навіть у присутності
викладачів. Як правило, ініціатори й завсідники подібних
розмов відомі широкому колу студентів, однак стосовно них
в університеті не було створено атмосфери нетерпимості.
Після засудження низки осіб за націоналістичну
діяльність і проведення профілактичних заходів у КДУ
в 1965-1967 pp. націоналістично налаштовані елементи
із числа студентства не тільки не припинили свою
ворожу діяльність, але й втягують у неї нових учасників із
числа політично незрілих осіб, які вступили на І курси.
Наявні матеріали свідчать про те, що
націоналістично налаштовані особи не тільки із числа однокурсників і
студентів старших курсів, але навіть із числа тих, хто
закінчив КДУ, був виключений і просто зі сторони, з
перших днів перебування першокурсників намагаються
чинити на них ідеологічно шкідливий вплив і обробляти
в націоналістичному дусі.
До першокурсників факультету журналістики, які
перебували на польових роботах, приїжджав раніше
виключений із КДУ, нині студент VI курсу заочного
навчання СКОРИК з метою виявити здібних поетів і прозаїків,
щоб надрукувати їх у Бориспільській районній газеті.
Він же до вступу в КДУ ТЮТЮНА В. В. повідомив йому
про події, що мали місце в Університеті у 1965-1967 pp.,
а МИЦИК в Умані підготував іншого першокурсника -
Л. ПУСТОВІТА.
Як показав аналіз, у 1967 році на І курси
гуманітарних факультетів (філологічний, історичний, філософський
факультети, факультет журналістики) вступило 357 осіб,
з яких 200 осіб 1949-1950 років народження. Це
молодь, світогляд якої перебуває переважно в стадії
формування, вони легко підпадають під вплив
націоналістично налаштованих осіб.
Студентка IV курсу факультету журналістики Л. ЧЕР-
НЯВСЬКА повідомила першокурсникам про події 1965

190 Політичні протести й інакодумство в Україні
року на факультеті, про нібито проведене стеження з
боку органів КДБ, про «чищення, що готується» серед
першокурсників, про нібито переслідування на
факультеті всього українського. Ця «робота» не минає даром.
Студенти І курсу факультету журналістики СОРОКА,
ПУСТОВІТ уже виявили себе як поборники боротьби за
українське. СОРОКА організував курс для походу на вечір
СИМОНЕНКА в БК «Арсенал», близько здружився з
КОЛОДІЙЧУКОМ (IV курс), відомим оточенню своїми
націоналістичними поглядами й судженнями. ПУСТОВІТ
серед свого оточення стверджує, що поява в КДУ
листівок - це справа рук КДБ.
На IV курсі філологічного факультету вчиться МИ-
ХАЙЛЕНКО Т. І., член КПРС, який підтримує зв’язок з
націоналістично налаштованими письменниками,
знайомиться з ідеологічно шкідливою літературою й
поширює її, негативно впливає на студентів.
В Університет за різного роду рекомендаціями іноді
вступають люди, добре обізнані про те, що національне
питання гостро стоїть у КДУ, сприяють вступу таких
осіб. Рекомендують члени СПУ, працівники редакцій
газет і журналів, видавництв.
У 1966-1967 pp. члени приймальної комісії на
філологічному факультеті П. КОНОНЕНКО, А. ІЩУК, А.
МОГИЛА й особливо запрошені для роботи в екзаменаційній
комісії - П. БОЙКО (радіокомітет), О. ГОНЧАР
(Інститут літератури АН УРСР), ПЕТИК (видавництво) й інші
всіляко сприяли вступу РАЧУ К А М. С. та інших.
Погляди РАЧУКА формувалися під впливом поезії
В. СИМОНЕНКА і його особистості. Це людина з дуже
слабкою загальноосвітньою підготовкою й низькою
культурою. У свій час В. П’ЯНОВИМ під час вступних іспитів
рекомендувалися для вступу на філологічний факультет
Н. КИР’ЯН, М. САЧЕНКО, В. КОРДУН та інші. Крім
обробки в невигідному для нас ідеологічному плані, П’Я-
НОВ визначив їм напрямки їхньої творчості.
На III курсі цього ж факультету вчиться дочка
письменника АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА, що прийшла на

Документи і матеріали
191
факультет, уже утвердившись у своїх поглядах з
національного питання, і негативно впливає на своїх
однолітків,
і...]
При філологічному факультеті працює літературна
студія. Заняття в цій студії заражені місництвом,
національною вузькістю, замилуванням українськими
творами 20-х років - творами, на думку фахівців, що
анітрохи не просунули українську літературу. Студенти, які
пишуть російською, на заняття студії не ходять, до них
ставляться вороже.
Колишні студенти філологічного факультету М. ВО-
РОБЙОВ, М. САЧЕНКО, В. КОРДУН, прагнучи створи-
ти собі популярність, намагаються передати за кордон
рукописи своїх віршів.
У 1967 році зазначені студенти зустрічалися з
поетесою В. ВОВК (СІЛА), яка гостювала в Києві. У бесідах з
нею скаржилися, що їх «затискають», не дають
друкуватися. їй же вони передали свої збірники з
автографами для видання їх у ФРН (збірники вилучені при
митному огляді, а зазначені особи профілактовані). За
висновком компетентних осіб, вірші цих студентів ніякої
цінності не становлять, однак окремі з них можна
трактувати з різних позицій.
Викладання суспільних дисциплін на гуманітарних
факультетах ведеться не на належному рівні. Особливо
це стосується питань національної політики нашої партії,
розвитку національних культур і мов на сучасному етапі.
Від багатьох питань, що вимагають пояснення на
лекціях, семінарах, в особистих бесідах зі студентами,
викладачі ухиляються або просто не знають, як їх пояснити.
Бувають випадки, коли викладачам ставляться
студентами т. зв. «слизькі», а іноді й провокаційні питання,
що стосуються національної політики, української мови,
культури й т. п. Найчастіше ця категорія студентів не
одержує належної відсічі й роз’яснень. Окремі
викладачі проявляють байдужість до студента, його
виховання, його духовного життя, запитів.

192 Політичні протести й інакодумство в Україні
Негативно впливають на студентську молодь студен-
ти-вечірники - КРИВОРУЧКО Г. (юридичний
факультет), без певного місця проживання й роботи, без
прописки; КОМАШКОВ В. І. (філологічний факультет);
ТИМЕНКО (філологічний факультет); НАЗАРЕНКО
Олексій Терентійович, які постійно перебувають у
студентському колективі, нині проводять роботу з
підготовки до святкування дня 22 травня, розповсюджують
ідеологічно шкідливу літературу.
(Підпис)1
ГДА СБУ. - Ф. 16, - On, 1 (1972 p.). - Спр, 7, - Арк, 43-48.
Оригінал. Машинопис.
45. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
про листи-звернення до громадян Києва
та редакції газети «Нове життя»,
виявлені на київському поштамті
20 травня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
20 травня 1968 року на Київському поштамті серед
вихідної кореспонденції виявлено 19 листів, що
направлялися з м. Києва на адреси комітетів ВЛКСМ ряду
підприємств, організацій і установ м. Києва, а також у
м. Пряшів Чехословацької Соціалістичної Республіки
редакції газети «Нове життя»2.
1 Супровідний лист на адресу ЦК КП України підписав
Голова КДБ при РМ УРСР В. Нікітченко.
2 «Нове життя» - газета, орган Центрального комітету
Культурного союзу українських трудящих ЧССР.

Документи і матеріали
193
У листах пересилалось звернення до всіх громадян
м. Києва націоналістичного характеру.
Вжито заходів до розшуку авторів і розповсюджувачів
«звернення».
Додаток: Копія «звернення» на 4 аркушах, перелік
організацій, до яких направлялися листи, на 2 аркушах1.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів УРСР В. Нікітченко
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Вх. № 1742/16 “7” арк. 20.V.196S р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ» і резолюції: 1. «К[онтроль]». 2. «тов.
Нікітченко В.Ф. Час уже викрити цього злісного писаку,
а, можливо, й групу. Прошу вжити заходів, доповісти.
Шелест. 21.05.68».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1971 р.). - Спр. 5. - Арк. 9.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Копія листа, виявленого 20 травня 1968
року в м. Києві на поштамті
До всіх громадян Києва. (*>
Дорогі товариші!
Наближається день 22 травня. Щороку біля
пам’ятника Т. Г. Шевченку збираються люди вшанувати пам’ять
Великого Кобзаря. В цей день тіло поета було перевезено
до Києва і згідно заповіту було перевезено до Канева і
поховано на Чернечій Горі. Царизм, наляканий
зростанням національної свідомості малоросів, заборонив
відзначати цей день. Ленін, викриваючи
людиноненависницьку політику уряду, писав: «Після цього заходу мільйони
і мільйони “обивателів” стали перетворюватися в
свідомих громадян і переконуватися в правильності того
вислову, що Росія є “тюрма народів”».
1 Перелік адресатів не друкується.

194 Політичні протести й інакодумство в Україні
Після перемоги Жовтневої революції соціалістична
Росія на рівних правах з усіма увійшла в союз вільних
соціалістичних республік. Але за часів культу знайшлися
люди, які ігнорували вільний союз, приписали Росії
керівну роль і фактично зробили и всесоюзним жандармом.
Українська інтелігенція в 1934-1937 роках
намагалася підняти голос на захист прав своєї республіки.
Диктатура «партійних чиновників» вчинила жорстоку
розправу над чесними людьми. Більша частина інтелігенції,
члени українського уряду і сотні тисяч інших громадян
були фізично знищені. Постишев і ряд інших керівних
осіб, присланих проводити на Україні
великодержавницьку політику, навіть вони вимушені були визнати, що
ніяких націоналістів не існує, що ніхто тут не хоче
закликати на Україну німців. їм не повірили,
звинуватили ворогами народу і також ліквідували. В такий спосіб
соціалістична держава перетворилася в колишню тюрму
народів.
Україноненависники вивезли з України хліб,
внаслідок чого в 1933 році штучно був створений голод, під час
якого вимерло мільйони людей колгоспного селянства.
Виголошувалася нерушима дружба і братерство, а
насправді з року в рік велася травля на українців. Навіть
вину за тимчасову поразку в вітчизняній війні
намагалися перекласти на безправний український народ,
всупереч здоровому глузду, українців обзивали
зрадниками, хоча одним із головних факторів поразки була
гнила довоєнна політика.
XXI і XXII з’їзди, враховуючи дух часу, порушили
питання поновити в країні нормальне життя. «Партійні
чиновники» знову наслідують сталінську політику. Вони
знову намагаються загальмувати соціалістичний
розвиток суспільства, реставрувати в країні атмосферу
страху, узаконити необмежене свавілля, довести людей до
інтелектуального виродження, щоб трудовий народ
втратив людську гідність, відмовився мати власну думку,
опустився до стану споживача харчів.

Документи і матеріали
195
В країні, де немає гласності, де все «неугодне»
приховується від громадськості, рідко кому відомо, що за
останні роки на Україні відбулися закриті судові процеси
над людьми, які ніякої антирадянської діяльності не вели,
їх судили тільки за те, що вони мали «нестандартний
образ мислення», піднімали голос на захист радянських
законів, відстоювали чистоту ленінського вчення.
Але, не дивлячись на все, громадська свідомість
серед населення неухильно зростає. Все більше
з’являється людей, які цікавляться станом суспільного життя
республіки, турбуються за долю і розвиток національної
культури. Цих людей вважають націоналістичними
ворожими елементами, розпускаються провокаційні чутки,
офіційно заявляється на партійних зборах, що в Києві
існує націоналістична організація, яка провадить анти-
радянську пропаганду, ставить за мету реставрувати
капіталізм.
Нікому не секрет, що це робиться для того, щоб
обдурити народ, посіяти ворожнечу між українцями і
росіянами, а потім, як це робилося раніше, розгорнути
масову кампанію проти українства, за ліквідацію
«неугодних» елементів.
Минулого року кадебісти і міліція грубими і
жандармськими засобами розігнали вечір біля пам’ятника
Шевченку. Багатолюдну демонстрацію протесту до ЦК КПУ
було оточено міліцією і військами внутрішньої безпеки.
Демонстрантів обливали водою. Прибуло декілька
десятків арештантських і санітарних машин. Керівники
ЦК ждали з Москви дальнійших вказівок. Люди не
розходилися до 2-ї години ночі, поки не було звільнено
заарештованих біля пам’ятника.
На цей раз затівається значно більше. Постійно
нагнітаючи недоброзичливу атмосферу, в державному
університеті, в якому начебто «центр націоналістичної зарази»,
введені перепустки, звільняють з роботи «неугодних»
викладачів, установили сліжку за неблагонадійними
студентами.

196 Політичні протести й інакодумство в Україні
Є підстави сподіватися, що 22 травня до пам’ятника
спровокують робітників, які начебто обурені існуючим
станом, самі виявлять бажання ліквідувати «этих
националистов».
Товариші робітники, закликаємо вас не йти на
можливу провокацію! Не вірте бузувірам, викривайте
людиноненависницьку політику «партійних чиновників».
Прикриваючись Леніним, вони насправді творять наругу над
вождем революції, грубо порушують та фальсифікують
ленінські норми національного життя.
Це вони відняли в нас людські права, це вони
вигнали з українських міст українську мову. Процес
русифікації поширюється на села, це також діло їхніх рук.
Топчучи ленінське вчення, вони розвивають
антинаукову антирадянську теорію про єдину російську мову і цим
самим хочуть підступно викреслити з історії мільйони
неросійських народів.
Таких теоретиків Ленін називав «великоруськими
держимордами», «шовіністичною шушваллю», які
борються з «націоналістами», а насправді самі являються
типовими російськими націоналістами, яким треба,
вказував Ленін, «оголосити війну не на життя, а на смерть».
Товариші! Будьмо людьми, гідними пам’яті Леніна!
Заявимо біля пам’ятника Шевченку нашим недругам:
«Ганьба русифікаторам! Хай живе український народ!
Ганьба фальсифікаторам історії! Хай живе ленінська
національна політика! Початок о 19-й год[ині].
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 1 (1971 p.). - Спр. 5. - Арк. 10-13.
Копія. Машинопис.

Документи і матеріали
197
46. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про будинок-музей І. Гончара
23 травня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Своїм номером 180-Н від 1 квітня 1967 року КДБ при
РМ УРСР інформував ЦК КПУ щодо члена Союзу
художників УРСР, скульптора ГОНЧАРА Івана Макаровича.
Будинок-музей ГОНЧАРА продовжують відвідувати
багато представників творчої інтелігенції й молоді. У своїх
виступах перед відвідувачами з різних міст республіки
І. ГОНЧАР допускає наклепницькі вигадки про
проведення, на його думку, русифікації України, руйнування
пам’яток старовини й т. п.
Останнім часом до КДБ при РМ УРСР надходять
матеріали про активізацію ГОНЧАРОМ ідеологічно
шкідливої діяльності.
Так, останнім часом у бесідах з відвідувачами музею
ГОНЧАР неодноразово заявляв:
«В Києві інтелігенція за прикладом поляків ставить
питання про те, що українці повинні вимагати
відокремлення України від СРСР як самостійної республіки». (*}
Часто в бесідах він стверджує таке:
«Всі пам’ятки нищаться з відома і за підтримки
державних органів, щоб асимілювати український народ,
залишивши його без культурної спадщини.
Проводиться політика нищення культурних цінностей. Російський
шовінізм процвітає, як і за царату». (*>
У розмовах з молоддю, яка його відвідує, ГОНЧАР
намагається нав’язати свої переконання, більше того -
радить пропагувати його погляди:
«Зверху нічого чекати національного відродження, а
от знизу це можливо. Якщо ось ви вп’ятьох зрозумієте

198 Політичні протести й інакодумство в Україні
все це, що українцю тільки українське, і передасте
кожен ще п’ятьом і т. д., то буде велика сила». (*>
ГОНЧАР постійно пропагує серед відвідувачів музею
думку про, як він вважає, занепад української культури:
«В Києві уже не чути української мови. Якщо народ
перестає розмовляти рідною мовою, він перестає
створювати свою культуру, так може все загинути». (*}
Крім того, ГОНЧАР поширює серед своїх зв’язків
ідеологічно невитримані й тенденційні матеріали (лист Сол-
женіцина, статті І. Дзюби, книги старих видань з
національного питання і т. п.).
Націоналістично налаштовані особи продовжують
використовувати музей для пропаганди своїх ідей, для
підігрівання націоналістичних почуттів у студентської й
творчої молоді.
З метою запобігання цих ексцесів надалі вважали б
за доцільне розглянути питання про придбання
Міністерством культури УРСР експонатів будинку-музею
ГОНЧАРА І. М. з наступною їхньою передачею одному з
музеїв міста Києва.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Вх. № 1801/16 “З” арк. 23.V.1963 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
Резолюція:
Ювчаренко Ф. Д. Прошу дати пропозицій
В. Ф.! Думка моя, що слід попередити Гончара про його
відповідальність за дії. Прошу доповісти. П. Шелест.
25.05.68.».
Помітки: 1. «Нікітченку В. Ф. резолюція шов.
Шелеста П. Ю. повідомлена. Однороманенко. 27.05.68.»
2. «Тов. Овчаренко Ф. Д. викликав для бесіди І. М.
Гончара. Тов. Шелесту П. Ю. доповідалось про наслідки бесіди
(підпис нерозбірливий). 9.07.68».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1971 p.). - Спр. 5. - Арк. 16-18.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
199
47. З інформаційного повідомлення КДБ при РМ
УРСР до ЦК КПУ про листівку,
виявлену в м. Житомирі
2 липня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
1 липня 1968 р. у м. Житомирі по вул. Чернишев-
ського, біля бібліотеки педінституту виявлено листівку
такого змісту:
«Брати-українці! Радянська влада знищує вас як
націю, почалися арешти українців. 2 роки іде знущання в
тюрмах органами КГБ над кращими синами України,
талановитими митцями Караванським, Чумаком, Зали-
вахою, Чорново лом. Сотні людей засуджено таємним
судом. Цю політику КГБ підтримують уряд і ЦК.
Молоде Полісся». (*>
Вжито заходів до розшуку автора листівки.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
Навпроти повідомлення резолюція: «Д[оповісти]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 4. - Арк. 49.
Оригінал. Машинопис на бланку.

200 Політичні протести й інакодумство в Україні
48. Інформаційне повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
виявлені у Дніпропетровську та Житомирі
З липня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
2 липня в м. Дніпропетровську поштою до редакції
газети «Прапор юності» надійшла листівка такого змісту:
«Товариші! Злочинна кліка лжекомуністів робить
відчайдушні зусилля для збереження режиму тиранії,
деспотизму, кричущого лицемірства й беззаконня. Після
перевороту 8 липня 1918 року наш народ позбавлений
навіть тих куцих свобод особи, які були за царя. Одна є
свобода - працювати задарма й хвалити тиранів, які
обікрали мертвих і живих борців. Лжекомуністи
розстріляли й згноїли в концтаборах десятки мільйонів борців
за волю. І зараз тисячі їх таємно запроторені в табори.
Без елементарних свобод не може бути ні соціалізму, ні
комунізму. Це нове рабство. Юність! Включайся в
боротьбу, об’єднуйся, застосовуй усі форми актив[ної] і
пасив[ної] боротьби. Бери приклад з молоді Франції.
Розмнож цю листівку або склади свою і розповсюдь.
Підпільний комітет шкіл[ьної] молоді.
Завод М/р-ну м. Дніпропетровськ.
Травень 1968 р.»
(Орфографію тексту збережено).
Листівка виконана олівцем під копіювальний папір.
1 липня в м. Житомирі по вул. Карла Маркса
виявлено листівку такого змісту:
«Брати українці!
Москва знищує Ваших братів. Україна поневолена.

Документи і матеріали
201
Радянські закони порушені. Ідуть арешти ні в чому не
винних людей. Рідний край позбавлений прав. Беріть
приклад з польських та чеських патріотів. Новий Уряд
дасть краще життя.
Молоде Полісся». (*}
[...і
Вжито заходів до розшуку авторів листівок.
Навпроти кожного повідомлення резолюція:
«Д[оповісти]». Поруч з останнім повідомленням помітка
олівцем: «Доповідалось ЦК КПУ 14.3 69 № 164/Н».
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР
В. Нікітченко
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний
відділ. II сектор. Вх. № 2399/16 “5” арк. “3”V7J.196S р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось
т. Шелесту П. Ю. Однороманенко. 4/VII-68»;
резолюція: «О. Ч. П.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 211-212. Оригінал. Машинопис на бланку.
49. Довідки КДБ при РМ УРСР щодо заарештованих
діячів визвольного руху в Україні
23 липня 1968 р.
Таємно
Прим. № 1
СЕКРЕТАРІАТУ КДБ ПРИ РАДІ МІНІСТРІВ УРСР
Загальний відділ ЦК КП України повертає довідки
на заарештованих Моргуна П. С., Світличного І. О., Геля
І. А., Менкуш Я. М., Осадчого М. Г., Бутурина С. Ф.,
Заливаху П. І., Озерного М. Д., Геврича Я. Б., Гриня
М. С., Мартиненка О. І., Кузнецову Є. Ф., Русина І. І.,
Гориня М. М., Гориня Б. М., Зваричевську М. В., Косі-

202 Політичні протести й інакодумство в Україні
ва М. В., Масютка М. С., Садовську Г. В., Іванишина
В. М., Мороза В. Я., Іващенка Д. П., Герету І. П.,
Чубатого М. В.
Додаток: на 27 аркушах.
Зав[ідувач] Загального відділу
ЦК КП України О. Однороманенко
[Додаток]
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на заарештованого МОРГУНА П. С.
МОРГУН Петро Степанович, 1927 року
народження, уродженець села Яцьки
Васильківського району Київської області,
українець, член КПРС, з н/вищою
освітою - студент V курсу вечірнього
відділення історико-філософського факультету
Київського держуніверситету,
неодружений, до арешту працював художником
Київського театру ім. Франка, проживав
у м. Києві по вул. Воровського № 9...
У процесі вивчення МОРГУНА було отримано дані,
що свідчать про те, що він у себе на квартирі
організовував зборища однодумців, проводив обробку своїх зв’язків
в антирадянському дусі, зберігав і розповсюджував
ворожу літературу.
При обшуку в МОРГУНА П. С. вилучено велику
кількість антирадянських націоналістичних документів і його
власноручних записів, у тому числі:
- «12 відповідей для тих, хто вивчає
суспільствознавство» (*>;
- «Думки комуніста про сучасне і майбутнє України»(*};
- «Критичні зауваження щодо національного
питання»

Документи і матеріали
203
- «Що таке соціалізм» - уривок [з праці] польського
журналіста (Л);
- 32 плівки й 11 щоденників з націоналістичними
антирадянськими записами. Так, в одному із щоденників
МОРГУН пише:
«...потрібно не що інше як революція, а для нашого
українського люду кроми1 цього ще потрібна і
національна незалежна республіка. Ось до чого зараз наш народ
повинен прагнути. Але це зробити не легко. Це тому, що
жиди і москалі скалічили багато нашого люду духовно і
національно, матеріальними утисками розмежували наш
народ...» (*>.
І далі:
«...Ось така правда радянська!.. Після Жовтневої
революції лишились у нашого уряду лише красиві ідеї!
А про справедливість і чесність уже й мовити нічого» (*\
Називаючи КПРС «партійною сектою», МОРГУН
пише:
«...А поступати потрібно до цієї секти. Нам потрібно
самим займати керівні посади і своїх людей потім
піднімати... А хоч і поступлю до цієї партії, то я не продамся
їм...» (*>
І далі:
«...Не знаю, чи пропустять мене? Бо я останній час
розвернув таку роботу по роз’ясненню людям про
правду укр[аїнського] люду і про те, як обдурюють наш люд
москалі і жиди, що оце й не знаю, чим може
кінчитись...» (*>
Доводячи наявність т. зв. насильницької русифікації,
МОРГУН пише:
«...Не даром вони проголошують на сесіях та з’їздах
про зближення України до Росії (цебто так по-їхньому,
знищити наше і вважати нас росіянами). Не вийде, підлі
душі, у Вас... Буде існувати колись сама Україна...» (*}
Крім цього в МОРГУНА П. С. вилучено ряд ідейно
порочних статей і фейлетонів, а також націоналістичну
літературу старих видань.
1 Так у тексті.

204 Політичні протести й інакодумство в Україні
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на заарештованого СВІТ ЛИЧНОГО І. О.
СВІТЛИЧНИЙ Іван Олексійович, 1929
року народження, уродженець с. Половин-
кине Старобільського району Луганської
області, українець, громадянин СРСР,
безпартійний, одружений, з вищою освітою,
до арешту працював літературним
критиком, проживав у м. Києві по вул.
Уманській, буд. № 35...
[...]
СВІТЛИЧНИЙ, починаючи з 1963 року, серед своїх
зв’язків систематично поширював наклепницькі
вигадки про радянську дійсність, заявляв про відсутність
«вільної думки», що притісняється державними й
партійними органами, і що вихід із цього становища він
бачить у постійній боротьбі - протестах проти всіляких
проявів шовінізму.
СВІТЛИЧНИЙ зберігав і розповсюджував серед своїх
однодумців націоналістичну літературу.
При обшуку у СВІТ ЛИЧНОГО виявлено й вилучено:
- 4 примірники антирадянської статті «Із приводу
процесу над ПОГРУЖАЛЬСЬКИМ1»;
- 2 примірники закінчення статті про ХВИЛЬОВОГО
з наклепом на радянський державний і суспільний лад;
1 Наприкінці травня 1964 р. співробітник Публічної
бібліотеки АН УРСР (тепер - Національна бібліотека
України ім. В. Вернадського НАН України) В. Погружальський
підпалив зал, в якому зберігалися цінні українські
стародруки, рідкісні книги, рукописи, архіви. Втрати становили
понад 600 тис. томів. Судовий процес над Погружальським
відбувся в серпні 1964 р. Громадськість розцінювала
пожежу як акт вандалізму, вчинений щодо української історії та
культури за повної байдужості влади. Автором зазначеної
статті був Євген Сверстюк.

Документи і матеріали
205
- вірші антирадянського змісту: «Апеляція до
майбутнього», «Лист у невідоме», «Хутір Михайлівський»
автора Катриченка, книги й журнали видання 1920-36
років з антирадянськими статтями.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на заарештованого ГЕЛЯ І. А.
ГЕЛЬ Іван Андрійович, 1937 року
народження, уродженець села Клицько Горо-
доцького району Львівської області,
українець, член ВЛКСМ, з незакінченою
вищою освітою (студент-заочник
історичного факультету Львівського
держуніверситету), до арешту працював слюсарем
Львівського телевізійного заводу.
Батько ГЕЛЯ в 1943 році був засуджений до 10 років
ВТТ за бандпособницьку діяльність. Мати - родичка
ліквідованого ватажка Львівського крайового «проводу»
ОУН «ФЕДОРА» (ТЕРШАКОВЕЦЬ), перебувала на спец-
поселенні.
В 1963-64 роках ГЕЛЬ вивчався як учасник групи
націоналістично налаштованої молоді Львова. У колі своїх
зв’язків поширював наклепницькі вигадки про
радянську дійсність і націоналістичні документи, за що був
підданий профілактиці на цехових
партійно-комсомольських зборах. У травні 1964 року мав намір поширити
ідеологічно шкідливі документи на Шевченківських
урочистостях у м. Каневі, у зв’язку із чим був удруге
профілактований шляхом бесід в УКДБ.
ГЕЛЬ був активним розповсюджувачем ворожої
літератури, проводив обробку своїх зв’язків у
націоналістичному дусі. Зберігав антирадянську літературу,
висловлював намір встановити контакти із націоналістами, які
проживають за кордоном.

206 Політичні протести й інакодумство в Україні
При обшуку в ГЕЛЯ виявлено й вилучено: фотокопію
антирадянського документа т. зв. «Стан та завдання
українського визвольного руху», статтю «Думки та
роздуми збентеженого читача», «Відповідь матері Симонен-
ка - Щербань Г. Ф.» та інші матеріали.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештовану МЕНКУШ Я. М.
МЕНКУШ Ярослава Михайлівна, 1923
року народження, уродженка сел. Пусто-
мити Львівської області, українка,
безпартійна, з освітою 7 класів, до 1956 року
перебувала на нелегальному становищі.
Працювала модельєром Львівського
інституту легкої промисловості.
У процесі вивчення МЕНКУШ було отримано дані,
що вона підтримує контакт із націоналістично
налаштованими особами, зберігає, розмножує й розповсюджує
серед своїх зв’язків документи антирадянського змісту.
На допиті МЕНКУШ розповіла, що за завданням ГЕЛЯ
(арештований) вона друкувала на друкарській машинці
антирадянські наклепницькі матеріали «Сучасний
імперіалізм» та інші ворожі нашому ладу документи.
За показаннями МЕНКУШ, зробленим обшуком у її
квартирі було виявлено й вилучено:
- статтю «Сучасний імперіалізм» антирадянського
змісту, видрукувану на друкарській машинці, і 7 незакін-
чених примірників цієї ж статті;
- статтю «Зауваження», що є документом
програмного характеру, який ставить завдання боротьби з
радянським державним ладом;
- різного роду записи й вірші ворожого змісту;
- портативну друкарську машинку «Москва»,
велику кількість паперу для письма й копіювання.

Документи і матеріали
207
Таємно
Прим. N°
ДОВІДКА
на арештованого ОСАДЧОГО М. Г.
ОСАДЧИЙ Михайло Григорович, 1936
року народження, уродженець с. Курма-
ни Недригайлівського району Сумської
області, українець, член КПРС, з вищою
освітою, до арешту працював викладачем
Львівського держуніверситету.
У процесі вивчення ОСАДЧОГО отримано дані, які
свідчать про те, що він на ґрунті єдності
націоналістичних поглядів встановив зв’язок з ГОРИНЕМ Михайлом і
ГОРИНЕМ Богданом (обоє заарештовані), розмножував і
розповсюджував антирадянські документи, обробляв свої
зв’язки в націоналістичному дусі.
При обшуку в ОСАДЧОГО виявлено й вилучено:
- щоденник з антирадянськими й націоналістичними
записами;
- статтю «Із приводу процесу над Погружальським»,
вірш Мозолевського1 «Фрідріх Енгельс», а також ряд
ідейно шкідливих віршів і статей, у тому числі виступ
І. Дзюби, та друкарську машинку.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого БУТУРИНА С. Ф.
БУТУРИН Степан Федорович, 1912 року
народження, уродженець с. Порудне
Львівської області, українець,
безпартійний, з вищою освітою, працював
бухгалтером обкому профспілки робітників
лісо1 Мозолевський Борис Миколайович - науковий
співробітник Інституту археології Академії наук УРСР, автор збірок
поезій, член Спілки письменників СРСР (із 1971 p.).

208 Політичні протести й інакодумство в Україні
вої й деревообробної промисловості, до
арешту проживав у м. Львові, вул.
Жовтнева, 62...
БУТУРИН - кадровий український націоналіст, у
минулому - організаційний референт Городоцького
районного «проводу» ОУН, в 1943 році заарештовувався за
участь у банді ОУН, був виселений на спецпоселення.
БУТУРИН розповсюджував програмний антирадян-
ський документ, т. зв. «тези», збирав серед спільників
відгуки на них. Намагався відновити організаційну
націоналістичну роботу, із цією метою відновлював
зв’язки з кадровими українськими націоналістами,
організовував зборища. Активно обробляв однодумців в антира-
дянському націоналістичному дусі.
При обшуку в БУТУРИНА вилучено:
- зошит з рукописами «Із приводу процесу над Погру-
жальським», «Відповідь діячам культури УРСР від діячів
культури Америки й Канади», «Боріться, поборемо»;
- зошит із записами «Атеїзм не має наукової
основи», ряд ідейно шкідливих віршів, а також друкарську
машинку марки «Колібрі».
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ЗАЛИВАХУ П. І.
ЗАЛИВАХА Панас Іванович, 1925 року
народження, уродженець Харківської
області, українець, безпартійний, з вищою
освітою, неодружений, до арешту
працював художником Івано-Франківського
художнього фонду, проживав у м. Івано-
Франківську.
У жовтні 1964 року був профілактований органами
КДБ як розповсюджувач серед оточення
націоналістичної літератури й ідейно шкідливих документів.

Документи і матеріали
209
Подальше вивчення ЗАЛИВАХИ показало, що він
продовжував залишатися на колишніх націоналістичних
позиціях, підтримував зв’язок з націоналістично
налаштованими особами, брав участь у практикованих ними
зустрічах, де читалися й обговорювалися антирадянські
документи, розмножував такі документи шляхом
фотокопіювання, і розповсюджував їх серед своїх зв’язків.
При обшуку квартири ЗАЛИВАХИ виявлено й
вилучено дві фотоплівки зі знятими «Бюлетенями ЗП УГВР»,
які видаються закордонним націоналістичним центром
у Мюнхені й періодично засилаються в СРСР.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ОЗЕРНОГО М. Д.
ОЗЕРНИЙ Михайло Дмитрович (він же
КЛЕПУЦ), 1929 року народження,
уродженець с. Верхнє Синєвидове Сколівсько-
го району Львівської області, українець,
безпартійний, з вищою освітою, до
арешту працював викладачем німецької мови
в середній школі с. Ріпне Рожнятівського
району Івано-Франківської області.
Мати ОЗЕРНОГО - активна бандпособниця,
заарештовувалася в 1947 році.
Під час вивчення ОЗЕРНОГО було отримано дані про
його близькі взаємини з рядом націоналістично
налаштованих осіб, про те, що він обробляє в антирадянському
дусі окремих осіб зі свого оточення. За допомогою своїх
зв’язків розмножує й розповсюджує націоналістичну
літературу, зберігає таку літературу в себе вдома.
При обшуку на квартирі ОЗЕРНОГО виявлено й
вилучено:
- «Відповідь діячам культури Української РСР від
діячів культури в Америці й Канаді» (переписано з
бюлетенів УГВР);

210 Політичні протести й інакодумство в Україні
- «Дві молитви», що закликають український народ
до боротьби з його ворогами;
- статті: «Відкриття Києва», «А віз і нині там»,
«Людина це прекрасно», копія листа
АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА ОЗЕРНОМУ і ряд тенденційних віршів.
При особистому обшуку в УКДБ у портфелі
ОЗЕРНОГО виявлено:
- «Із приводу процесу над Погружальським» - 2 прим.;
- «Забувайте українську мову»;
- рукопис «Прокуророві УРСР від 4.VH і 5.VI. 1964 р.»;
- «Відповідь матері СИМОНЕНКА - ЩЕРБАНЬ Г. Ф.»;
- виступ ЕЙЗЕНХАУЕРА на відкритті пам’ятника
Т. Г. Шевченку у Вашингтоні;
- звернення папи Павла VI до українського народу й
ряд інших документів ідейно шкідливого змісту.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ГЕВРИЧА Я.Б.
ГЕВРИЧ Ярослав Богданович, 1937 року
народження, уродженець с. Остап’є
Тернопільської області, українець, член ВЛКСМ,
до арешту - студент 5 курсу Київського
медінституту.
Вивчення ГЕВРИЧА Я. Б. показало, що він
підтримував злочинні зв’язки із заарештованими у справі
ГОРИНЕМ Михайлом і ЗАЛИВАХОЮ Панасом, мав намір
розповсюдити у великій кількості антирадянські
націоналістичні документи.
При обшуку в нього вилучено велику кількість
антирадянських націоналістичних документів, у тому числі:
- фотокопію книги «Україна й українська політика
Москви», вид[ання] Мюнхен, 1956 p.;
- «Вивід прав України», вид[авництво] «Пролог»,
1964 p.;

Документи і матеріали
211
Фотоплівки з текстами документів:
- «Про сучасне й майбутнє України» (неповні тези
для обговорення);
- «12 запитань для тих, хто вивчає
суспільствознавство»;
- «Що таке український націоналізм»;
- «Критичні зауваження відносно питання»;
- «Що таке соціалізм», а також ряд рукописів
антирадянського характеру.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ГРИНЯ М. Є.
ГРИНЬ Микола Євдокимович, 1927 року
народження, уродженець с. Лишня
Волинської області, українець, безпартійний, з
вищою освітою, до арешту - ст[арший]
науковий співробітник Інституту
геофізики АН УРСР, кандидат наук, проживав у
м. Києві.
За оперативними матеріалами було відомо, що ГРИНЬ
націоналістично налаштований, на його квартирі
влаштовувалися зборища однодумців, на основі спільності
антирадянських націоналістичних поглядів він
підтримував контакти із заарештованим у цій справі МАРТИ-
НЕНКОМ О. І.
У нього вилучено:
- фотоплівку з текстом антирадянського документа
«12 запитань для тих, хто вивчає суспільствознавство»;
- «Думки комуніста про сучасне й майбутнє
українського народу»;
- антирадянський запис «Інтернаціональна ширма,
так званий «буржуазний націоналізм»;
- «Відповідь діячам культури УРСР від діячів
української культури в Америці й Канаді»;

212 Політичні протести й інакодумство в Україні
- листівку НТС1 із інструкцією про виготовлення й
поширення антирадянських документів.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого МАРТИНЕНКА О. І.
МАРТИНЕНКО Олександр Іванович, 1935
року народження, уродженець м. Горлів-
ки Донецької області, українець,
безпартійний, з вищою освітою, до арешту -
інженер Київської експедиції
Українського науково-дослідного
геологорозвідувального інституту, проживав у м. Києві.
У 1958 році МАРТИНЕНКО О. І. органами КДБ профі-
лактований, оскільки припускався серед свого оточення
різких націоналістичних висловлювань. Подальше
вивчення показало, що він залишився на колишніх
націоналістичних позиціях, висловлював намір проводити
активну антирадянську роботу, серед своїх зв’язків
розповсюджував антирадянські документи, вживав заходів
для придбання друкарської техніки й шрифту.
При обшуку в МАРТИНЕНКА вилучено власноручні
записи ворожого антирадянського характеру про т. зв.
штучно створений голод в Україні у 1933 році, про
знищення діячів української культури й національних
кадрів, про політику КПРС, нібито спрямовану на
русифікацію України, блокноти з націоналістичними
записами.
1 Народно-трудовий союз - білоемігрантська організація,
створена у 1930 р. в Югославії. Центр НТС знаходився у
Франкфурті-на-Майні (Німеччина), представництва і групи -
у СІЛА, Франції й інших країнах. Видавав журнали
«Посев», «Грани», газету «За Россию», брошури та листівки.
Від початку 1960-х років намагався розповсюджувати
антирадянську літературу на території СРСР, використовуючи
туристів, членів делегацій, студентів.

Документи і матеріали
213
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештовану КУЗНЕЦОВУ Є. Ф.
КУЗНЕЦОВА (САВЧУК) Євгенія Федорів-
на, 1913 року народження, уродженка
м. Шостки Сумської області, українка,
безпартійна, до арешту - лаборант-хімік
Київського державного університету,
проживала за адресою: м. Київ, провулок Мар’я-
ненка, 10...
У грудні 1963 року КУЗНЕЦОВА Є. Ф. органами КДБ
профілактована за розповсюдження антирадянських
націоналістичних документів. Подальше вивчення КУЗНЕ-
ЦОВОЇ показало, що вона залишилася на колишніх
націоналістичних позиціях, активізувала ворожу роботу,
за допомогою друкарської машинки, придбаної в цих
цілях, стала виготовляти й розповсюджувати велику
кількість документів антирадянського націоналістичного
змісту, обробляла свої зв’язки в націоналістичному дусі.
При обшуку на квартирах КУЗНЕЦОВОЇ та її родичів
у м. Шостка Сумської області вилучено особисто нею
складені й розмножені антирадянські документи:
«Націоналісти?», «Мої роздуми», «Уроки історії», а також
«Із приводу процесу над Погружальським». Останній
документ нею видрукуваний у кількості 100 примірників
і розповсюджений серед зв’язків.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого РУСИНА І. І.
РУСИН Іван Іванович, 1937 року
народження, уродженець хут[ора] Бурталь
Львівської області, українець,
безпартійний, з вищою освітою, до арешту -

інже214 Політичні протести й інакодумство в Україні
нер-геодезист Київського облпроекту,
проживав у м. Києві.
Під час вивчення РУСИНА стало відомо, що він
націоналістично налаштований, на основі єдності
антирадянських поглядів підтримував контакти із
заарештованими по даній справі МАРТИНЕНКОМ і КУЗНЕЦОВОЮ,
зберігав друкарську машинку, на якій друкував антира-
дянські документи.
Під час проведення обшуку РУСИН намагався анти-
радянські документи, що були в нього, знищити.
У нього вилучено:
- друкарську машинку;
- книжку С. Русової «Мої спогади», вид[ання] Львів,
1937 р. - антирадянського змісту;
- антирадянський документ «Із приводу процесу над
Погружальським »;
- збірник віршів націоналістичного характеру.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ГОРИНЯ М. М.
ГОРИНЬ Михайло Миколайович, 1930
року народження, уродженець Львівської
області, українець, безпартійний, з вищою
освітою, одружений, до арешту працював
психологом на заводі автонавантажувачів,
проживав у м. Львові.
Вивченням ГОРИНЯ було встановлено, що він
налаштований антирадянськи, обробляв свої зв’язки, особливо
молодь, у націоналістичному дусі. У цих ворожих цілях
активно використовував націоналістичну літературу й
магнітофонні записи.
Антирадянськи налаштовані зв’язки ГОРИНЯ
збиралися в його квартирі для обговорення з
націоналістичних позицій становища в Україні та інших питань.
ГОРИНЬ напрацьовував методи використання легальних

Документи і матеріали
215
можливостей (вечорів, зборів і т. п.) для обробки молоді
в націоналістичному дусі. З цією ж метою практикував
тенденційний підбір творів деяких класиків української
літератури й сучасних молодих поетів для репертуару
вечорів і концертів.
При обшуку в ГОРИНЯ вилучено антирадянську
націоналістичну літературу, спрямовану проти нашого
суспільного й державного ладу:
- книжку «Україна. Сучасність і майбутнє» видання
УГВР, 1959 р. (збірник статей);
- фотокопію книжки М. Прокопа «Україна й
українська політика Москви», виданої в Мюнхені в 1956 році;
- статтю «За ленінський принцип на ниві культурній»;
- рукопис «Із приводу процесу над Погружальським»;
- значну кількість літератури старих видань
націоналістичного змісту;
- фотоплівки текстів рукописів, виконаних на
друкарській машинці, і 10 магнітофонних стрічок із записами.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ГОРИНЯ Б. М.
ГОРИНЬ Богдан Миколайович, 1936 року
народження, уродженець Львівської
області, українець, безпартійний, з вищою
освітою, до арешту працював науковим
співробітником Львівського музею
українського мистецтва, проживав у м. Львові.
У 1959 році ГОРИНЬ за націоналістичні прояви був
профіл актований У КДБ по Львівській області.
Вивчення показало, що ГОРИНЬ продовжував
підтримувати зв’язки з низкою націоналістично налаштованих
осіб, брав участь у влаштовуваних ними зборищах, на
яких обговорювалися питання проведення антирадянської
діяльності, зберігав у своїй квартирі й розповсюджував
документи антирадянського націоналістичного змісту.

216 Політичні протести й інакодумство в Україні
При обшуку у квартирі ГОРИНЯ виявлено й вилучено:
- відгук на статтю «Сучасний імперіалізм», що містить
наклеп на радянський державний і суспільний лад;
- «Панораму найновішої літератури УРСР», видану у
Нью-Йорку;
- рукописи із записами антирадянського й
націоналістичного змісту, конспекти окремих статей з
націоналістичного журналу «Сучасність», що видається в Мюнхені.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештовану ЗВАРИЧЕВСЬКУ М. В.
ЗВАРИЧЕВСЬКА Мирослава Василівна,
1936 року народження, уродженка с. При-
пухівці Гусятинського району
Тернопільської області, українка, безпартійна, з
вищою освітою, незаміжня, до арешту
працювала архіваріусом обласного архіву,
проживала в м. Львові, по вул. Кірова, 33...
Вивченням було встановлено, що ЗВОРИЧЕВСЬКА
підтримувала зв’язки з націоналістично
налаштованими особами, брала участь у читанні й обговоренні
антирадянських документів, що проводилися у квартирі
ГОРИНЯ М. М.
За матеріалами слідства у квартирі ЗВОРИЧЕВСЬКОЇ
виявлено й вилучено:
- статтю «Із приводу процесу над Погружальським»
у 2 примірниках;
- статтю «Думки й роздуми збентеженого читача»;
- «Відповідь матері В. Симоненка»;
- «Спогади про Леся Курбаса»;
- документ антирадянського змісту про стан
української літератури;
- фотокопії із книги «Звернення українців до
сербського народу»;

Документи і матеріали
217
- «Історію України» М. Грушевського й іншу
літературу старих видань;
- документ націоналістичного спрямування,
виготовлений на друкарській машинці;
- записи ЗВАРИЧЕВСЬКОЇ ворожого змісту,
тенденційно підібрані вірші й матеріали.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого КОСІВА М. В.
КОСІВ Михайло Васильович, 1934 року
народження, уродженець с. Вільхівка До-
линського району Івано-Франківської
області, українець, безпартійний, з вищою
освітою, до арешту працював викладачем
Львівського держуніверситету. Президент
львівського клубу творчої молоді
«Пролісок».
КОСІВА М. В. у 1964 році за націоналістичні прояви
було піддано профілактиці.
У процесі вивчення КОСІВА було встановлено, що він
брав активну участь у зборищах націоналістично
налаштованих осіб, яких обробляв в антирадянському дусі.
Розповсюджував націоналістичну літературу серед своїх
зв’язків.
При обшуку в КОСІВА М. В. вилучено значну
кількість антирадянської націоналістичної літератури,
зокрема: «Відповідь діячам культури УРСР від діячів
культури Америки й Канади», «Класова та національна
боротьба на сучасному етапі розвитку суспільства»,
«Література та псевдолітература», «Українська освіта в
шовіністичному зашморзі». Крім цього, у нього виявлено ряд
віршів і статей ідейно шкідливого змісту.

218 Політичні протести й інакодумство в Україні
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого МАСЮТКА М. С.
МАСЮТКО Михайло Савич, 1918 року
народження, уродженець сел. Чап линка
Херсонської області, українець, з вищою
освітою (філолог), одружений, до арешту
працював художником фабрики дитячих
іграшок і проживав у м. Феодосії
Кримської області.
МАСЮТКО в 1937 році був засуджений за ст. 54-10
за антирадянську агітацію.
У процесі вивчення МАСЮТКА отримано дані, які
свідчать про те, що він на ґрунті спільних
націоналістичних поглядів установив зв’язки з заарештованими
нині ГОРИНЕМ М. М. і ГОРИНЕМ Б. М. і їхньою
однодумницею ГОРИНЬ (МАЦЕЛЮХ) О. П., від яких
одержував антирадянську літературу й розмножував на своїй
друкарській мавшинці.
При обшуку в МАСЮТКА М. С. вилучено велику
кількість машинописних націоналістичних документів,
у тому числі:
- «Із приводу процесу над Погружальським»;
- «Відповідь діячам культури УРСР від діячів
української культури в Америці й Канаді»;
- «Сучасний імперіалізм»;
- «Література та псевдолітература на Україні»;
- «Класова та національна боротьба на сучасному етапі
розвитку людства»;
- «Українська освіта в шовіністичному зашморзі»;
- «Виступ ЕЙЗЕНХАУЕРА на відкритті пам’ятника
Т. Г. Шевченку у Вашингтоні»;
- «Останні твори М. ХВИЛЬОВОГО»;
- «Документи найновішої історії України, написані в
Києві»;

Документи і матеріали
219
- «Відповідь І. Вільде і її землякам, які не бояться
правди»;
- «Химера» - документ за редакцією заарештованого.
Вилучено друкарську машинку.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештовану САДОВСЬКУ Г. В.
САДОВСЬКА Ганна Вікторівна, 1928 року
народження, уродженка м. Ярослав
(ПНР), українка, громадянка СРСР,
безпартійна, незаміжня, з вищою освітою,
працювала начальником будівельного
сектора Львівського проектного відділу
інституту Центросоюзу, проживала в м. Львові,
раніше не судима.
САДОВСЬКА на основі спільних антирадянських
націоналістичних поглядів встановила злочинний зв’язок
із заарештованим ГОРИНЕМ Михайлом, від якого
протягом 1964-65 років систематично одержувала антира-
дянські документи й літературу, видані за кордоном. Ці
документи вона за завданням ГОРИНЯ розмножувала
на друкарській машинці, а також шляхом
фотографування. Зокрема, нею були розмножені антирадянські
документи: «Вивід прав України», «Сучасна література
в УРСР», «Збірник на пошану українських вчених,
знищених більшовицькою Москвою», «Дві українські
енциклопедії», «Із приводу процесу над Погружальським»,
«Відповідь матері Василя СИМОНЕНКА - ЩЕРБАНЬ
Г. Ф.», «Декларація ЗП УГВР» та інші.
При обшуку на квартирі САДОВСЬКОЇ виявлено й
вилучено: друкарську машинку, фотоплівки
антирадянських документів.

220 Політичні протести й інакодумство в Україні
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ІВАНИШИНА В. М.
ІВАНИШИН Володимир Михайлович,
1939 року народження, уродженець
с. Дуба Рожнятівського району Івано-
Франківської області, українець,
безпартійний, з незакінченою вищою освітою,
до арешту працював викладачем
російської мови й літератури 8-річної школи
с. Дуба, проживав за місцем народження.
У процесі вивчення ІВАНИШИНА було отримано дані,
які свідчать про те, що він зберігає й систематично
розповсюджує серед свого оточення націоналістичні
документи, обробляє окремих осіб в антирадянському дусі.
При обшуку в ІВАНИШИНА В. М. вилучено:
- статтю гостро антирадянського змісту «Українська
освіта в шовіністичному зашморзі» (переписана ним
власноручно);
- бобіну із записом вірша націоналістичного змісту;
- 4 націоналістичні книжки старих видань.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого МОРОЗА В. Я.
МОРОЗ Валентин Якович, 1939 року
народження, уродженець Волинської
області, українець, безпартійний, з вищою
освітою, до арешту працював викладачем
історії Івано-Франківського педінституту,
проживав у м. Івано-Франківську.
Під час вивчення МОРОЗА було отримано дані, які
свідчать про те, що він на ґрунті спільних
націоналістичних поглядів мав тісний зв’язок з нині

заарештоваДокументи і матеріали
221
ним ІВАЩЕНКОМ Д. П., розмножував і
розповсюджував антирадянські документи, обробляв свої зв’язки в
націоналістичному дусі, систематично проводив
зборища однодумців.
При обшуку в МОРОЗА В. Я. вилучено статті антира-
дянського змісту й літературу:
- «Вивід прав України» - видавництво «Пролог»,
1964 p.;
- «Із приводу процесу над Погружальським»;
- «Братнє послання українців сербському товариству
«Зоря» - видане у Відні, 1868 р.
Крім цього вилучено стару націоналістичну літературу.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ІВАЩЕНКА Д. П.
ІВАЩЕНКО Дмитро Полікарпович, 1919
року народження, уродженець с.
Шишаки Хорольского району Полтавської
області, українець, член КПРС, з вищою
освітою, до арешту працював викладачем
української мови й літератури Луцького
педінституту.
Під час вивчення отримано дані, які свідчать про те,
що він неодноразово брав участь у зборищах, на одному
з яких читалася й розмножувалася антирадянська
література, обговорювалися питання активізації антирадян-
ської діяльності й роботи серед молоді. ІВАЩЕНКО
розповсюджував націоналістичну літературу серед своїх
зв’язків, частину літератури зберігав удома.
При обшуку в ІВАЩЕНКА виявлено й вилучено
значну кількість антирадянської й націоналістичної
літератури, частина з якої була знята на фотоплівку, у тому
числі:
- «Україна й українська політика Москви»;
- «Із приводу процесу над Погружальським» та ін.

222 Політичні протести й інакодумство в Україні
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ГЕРЕТУ І. П.
ГЕРЕТА Ігор Петрович, 1938 року
народження, уродженець с. Блазні Підволочи-
ського району Тернопільської області,
українець, член ВЛКСМ, з вищою освітою,
до арешту працював ст[аршим] науковим
співробітником Тернопільського
обласного музею, проживав у м. Тернополі.
ГЕРЕТА - виходець із родини уніатського священика.
Під час вивчення ГЕРЕТИ було отримано дані, які
свідчать про те, що він був організатором зборищ
націоналістично налаштованої молоді, обробляв свої зв’язки
в націоналістичному дусі й постачав їх антирадянською
літературою. Займався розмноженням і
розповсюдженням націоналістичних документів.
При обшуку в ГЕРЕТИ вилучено:
- «Українська освіта в шовіністичному зашморзі»;
- «Промова до урядників військових і цивільних
козацької України напередодні розриву з Москвою -
1708 р.» І. Мазепи;
- «Відповідь діячам культури УРСР від діячів
української культури в Америці й Канаді»;
- націоналістичну літературу старих видань, у т. ч.
Грушевського, тритомник Галицької енциклопедії,
ідейно не витримані вірші деяких молодих поетів.
Таємно
Прим. №
ДОВІДКА
на арештованого ЧУБАТОГО М. В.
ЧУБАТИЙ Методій Володимирович, 1938
року народження, уродженець

ТернопільДокументи і матеріали
223
ської області, українець, член ВЛКСМ, із
середньою освітою, до арешту працював
викладачем Заліщицької музичної школи.
Вивченням було встановлено, що ЧУБАТИЙ
налаштований антирадянськи, налагоджував зв’язки з
націоналістично налаштованими особами із числа інтелігенції,
брав активну участь у зборищах, де обговорювалися
питання становища в країні з націоналістичних позицій.
При обшуку у квартирі ЧУБАТОГО виявлено й
вилучено його рукописи антирадянського змісту й
конспекти: «Генерал Мирон Тарнавський», «Гетьман Іван
Мазепа», «Хто була мати святого Володимира», «Микола
Міхновський - творець українського націоналізму»,
«Промова Папи Павла VI», блокноти із записами
антирадянського змісту й літературу старих видань
націоналістичного спрямування.
На документі резолюція: «Довідки т. Шелесту П. Ю.
доповідались. Однороманенко».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1971 р.). - Спр. 5. -
Арк. 77-103. Оригінал. Машинопис на бланку.
50. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про самоспалення Макуха В. О.
6 листопада 1968 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
5 листопада цього року о 16-й годині ЗО хвилин у
м. Києві на Хрещатику, біля будинку № 27, невідома
особа намагалася піддати себе самоспаленню.

224 Політичні протести й інакодумство в Україні
Доставлений «швидкою допомогою» до лікарні,
невідомий назвався МАКУХОМ Василем Омеляновичем,
1927 р. народження, уродженцем Львівської області.
Персоналу лікарні МАКУХ заявив, що спробу
самоспалення він зробив на знак протесту проти Радянської
влади й того, що в Україні нібито відсутня справедливість
і рівноправність між українцями й росіянами. Із цього
приводу він направив лист до Центрального Комітету
Комуністичної партії України.
[•••і
МАКУХ має 70% опіків шкірного покриву,
перебуває в шоковому стані.
Проводиться розслідування.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На першому аркуші документа помітка: «Доповідалось
т. Ляшку О. П. Однороманенко. 10.XI.68р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 4. - Арк. 49.
Оригінал. Машинопис на бланку.
51. Довідка КДБ при РМ УРСР про осіб,
які висловлювали терористичні наміри й
розповсюджували анонімні документи
З лютого 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
Відповідно до вказівки Комітету держбезпеки при Раді
міністрів СРСР 1 лютого цього року в КДБ при РМ СРСР
направлено довідку про осіб, які допускали терористичні
дії, висловлювання й розповсюджували анонімні
документи із закликом до терору на території Української
РСР за період 1965-1968 pp.

Документи і матеріали
225
У порядку інформації надаємо ці відомості.
Додаток: Довідка на «11» аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
УКРАЇНИ Загальний відділ. II сектор. Вх. № 583/16 “12”
арк. “З” II.1969 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2.
«Контроль»; резолюція: «Нікітченку Б. Ф. Прошу доповісти
особисто. П. Шелест. 4/11-69р.»; помітка: «Товаришеві
Шелесту П. Ю. доповідалось. В. Нікітченко. 17.04.69 р.».
про осіб, які допускали терористичні дії,
висловлювання й розповсюджували анонімні
документи із закликом до терору на території
Української РСР за період 1965-1968 pp.
У 1965-1968 pp. за допущені погрози в усній і
письмовій формі на адресу керівників партії й уряду, а також
місцевого активу органами КДБ республіки профілак-
товано 523 особи, з них 14 - по центральному терору1.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 p.). - Спр. 4. -
Арк. 203-214. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
ДОВІДКА
По областях
Центральний
терор
Погрози
місцевому активу
Дніпропетровська
Донецька
Вінницька
Волинська
20
51
37
35
1 На сленгу КДБ «центральний терор» - висловлені
наміри вчинити терористичні акти проти вищих партійних і
державних керівників у Москві та Києві.

226 Політичні протести й інакодумство в Україні
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано-Франківська
Київська
Кіровоградська
Кримська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернігівська
Чернівецька
-
20
-
26
-
8
-
29
1
8
2
32
1
9
4
62
_
6
2
5
-
11
1
-
-
15
1
45
-
9
2
24
-
23
-
4
-
13
-
16
Начальник відділення Управління КДБ
при Раді міністрів УРСР
«З» лютого 1969 року
(Підпис)

Документи і матеріали
227
52. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про неблагополучный стан справ
у Спілці письменників України
4 березня 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
До Комітету державної безпеки при Раді міністрів
Української РСР продовжують надходити матеріали про
неблагополучний стан справ у Спілці письменників
України.
Останнім часом у письменницькому колективі
республіки активізувались антагоністичні процеси,
загострилися взаємини між окремими групами письменників, які
по-різному трактують події політичного, літературного
й іншого характеру в країні та за її межами.
[...]
Серед письменників ведеться полеміка про те, що в
ідейно не витриманих творах, які з’явилися після 1960
року, дедалі більше випинається небезпечна тенденція
переходу від алегоричних натяків до відвертих і
узагальнених виступів, що чорнять радянську дійсність,
піднімають на щит проголошення мистецтва в нашій країні
«єдиним пристановищем свободи».
У такого роду творах робляться спроби ідеалізації
козацької вольниці на противагу нинішнім
«бюрократичним» порядкам і відродження теорії «єдиного потоку
розвитку української нації», її «безбуржуазної».
[...]
Подив і здивування викликає в письменницького
колективу республіки ставлення керівництва СПУ й
інших провідних письменників до корінних питань
внутрішньої й зовнішньої політики КПРС і Радянського

228 Політичні протести й інакодумство в Україні
уряду, що особливо наочно виявилося в період подій у
Чехословаччині.
Так, 27 серпня 1968 р. у Спілці письменників
проводився мітинг, присвячений цим подіям. Партійний
комітет СПУ запропонував Л. НОВИЧЕНКУ, Д. ПАВЛИЧ-
КУ й В. КОРОТИЧУ виступити на мітингу, оскільки
раніше всі вони відвідували ЧССР.
Пославшись на «хворобу», НОВИЧЕНКО від виступу
відмовився. Його приклад наслідували ПАВ ЛИЧКО й
КОРОТИЧ, який поїхав із СПУ прямо перед початком
мітингу.
Не з’явилися на мітинг і члени Правління Спілки
письменників І. ДРАЧ та Є. ГУЦАЛО, хоча вони були
заздалегідь попереджені, що явка обов’язкова.
Аналогічну позицію зайняли в цей період такі відомі
письменники, як О. ГОНЧАР, М. СТЕЛЬМАХ і А.
МАЛИШКО, що уникали під будь-яким приводом виступів
у пресі з оцінкою чехословацьких подій.
М. СТЕЛЬМАХ, наприклад, свою думку про вступ
радянських військ і армій інших соціалістичних країн
на територію ЧССР висловив у такий спосіб:
«Адже це справжня окупація, скільки не прикрашай.
Соромно перед світом за нашу країну, особливо
письменникам. Я почав писати роман - кинув: нехай інші їм
пишуть».
Його підтримав Іван ЦЮПА, заявивши:
«Це міжнародний розбій! Показали щиру ціну своїм
високим словам про невтручання у внутрішні справи,
про національний суверенітет. І, головне, що завжди
лицемірять: здійснюють окупацію, а кричать про
братню допомогу, про інтернаціональний обов’язок. Але
тепер увесь світ зрозумів, яке в них справжнє обличчя».
Письменник П. АВТОМОНОВ:
«Навіщо наші пішли на військове втручання? Шкода
від нього більша, ніж користь. Я пригнічений і
спустошений: нічого не хочу робити, не можу писати... Виїхати б
куди-небудь у нетрі або пити горілку. Наше керівництво
не хоче помічати, що своєю внутрішньою репресивною

Документи і матеріали
229
політикою й несправедливою зовнішньою відштовхує від
себе нашу творчу інтелігенцію, змушує її протестувати
або відкрито, або хоч у душі».
Письменників старшого покоління хвилює також стан
справ, що склався у секції художнього перекладу Спілки
письменників України, яку очолює офіційно В.
КОРОТИЧ, а фактично Григорій КОЧУР.
Обговорення цього питання також ведеться часом у
винятково різких тонах.
Так, наприклад, один із письменників із цього
приводу казав:
«...КОЧУР відкрив за державний кошт справжнє анти-
радянське підпілля, справжній арсенал для
виготовлення отруйної ідейної зброї, справжню школу політичних
диверсантів. У сучасному українському перекладацтві
склалася неймовірна ситуація, коли служити КОЧУРОВІ,
працювати на КОЧУРА, прославляти КОЧУРА та навіть
носити КОЧУРОВІ портфелі стало набагато вигідніше,
незрівнянно вигідніше, ніж бути вірним існуючому ладу
та політиці партії й уряду. А вірність існуючому ладу та
політиці партії й уряду, вірність радянській
перекладацькій традиції, що геть забороняє використовувати
чужомовні твори з метою ідеологічної та політичної
диверсії, вимагає неабиякої громадянської й просто
людської мужності»1... (*}
Літературна громадськість стурбована тим, що
«...КОЧУР став фактичним керівником Спілки перекладачів,
а точніше другого бюро політичної пропаганди,
всемогутнім другим керівником СПУ, наставником
радянської молоді, національним месією...».
[•••і
Особливу тривогу викликає становище серед молодих
письменників України.
Останніми роками у творах окремих представників
творчої молоді республіки спостерігається тенденція до
1 Абзац підкреслено на полях синім чорнилом з поміткою:
«Перевірити».

230 Політичні протести й інакодумство в Україні
відхилення від принципу партійності й класового
підходу при аналізі розглядуваних процесів, подій і явищ,
захоплення й копіювання гірших зразків західної поезії
й прози, які несуть у собі відверту містику й зневажливе
ставлення до свого громадянського обов’язку.
«Як результат цього, - на думку одного зі
співробітників видавництва «Радянський письменник», - нігілізм,
песимізм, трагічна безнадійність, туман, за яким не
видно ніяких перспектив, наводнили збірники поезій і
сторінки наших журналів».
Розглядаючи такі твори, офіційна критика
соромливо мовчить, уважаючи, що модернізм авторів-по-
чатківців - це захоплення молодості, які згодом
минають. Своєю чергою «неофіційна» критика в особі
Володимира П’ЯНОВА, Леоніда КОВАЛЕНКА, Михайлини
КОЦЮБИНСЬКОЇ, Євгена СВЕРСТЮКА, Івана ДЗЮБИ
й Івана СВІТ ЛИЧНОГО спрямовує всі зусилля, щоб
підігріти нездорові тенденції у творчості молодих,
постійно підкреслює їхню винятковість і неповторність. Замість
вдумливого виховання літературної зміни в дусі вірності
принципам ленінської партійності в літературі, замість
глибокого аналізу творчості молодих мали місце
парадний галас із роздачею «мандатів на геніальність». Це
лестило молодим літераторам, їх поспішно приймали у
члени Спілки письменників України, не чекаючи, поки
вони ідейно й творчо зміцніють. Таким чином,
з’явилася значна кількість нових членів СПУ, які
беззастережно підтримують своїх покровителів і захисників
(ГОНЧАРА, ПАВЛИЧКА, П’ЯНОВА, ЗАГРЕБЕЛЬНОГО й
інших).
Говорячи про ідеологічні вивихи окремих молодих
літераторів і деякі причини, що їх породжують, один з
молодих поетів у приватній бесіді заявив:
«Неабияким аргументом є ще й те, що таких, як
І. ДЗЮБА, СВІТЛИЧНИЙ позбавлено права друку, вони
постійно зазнають критики. В очах молоді, яка хоч
трохи вже ввійшла в курс подій, вони постають як
подвижники, як справжнісінькі герої, котрі, незважаючи ні на

Документи і матеріали
231
які «переслідування», мужньо борються. Спочатку це
несвідоме захоплення «мужністю», яке переростає в
переконання, що саме так і треба жити.
Крім того, розповсюджувані в рукописах «твори»
ДЗЮБИ теж справляють велике враження на людей,
недостатньо підкованих у подібних «науках». Цим
пояснюється великий до них потяг. Надто вже привабливо
бути знайомим з «національними героями», яких
«переслідують», яким закрито шлях на сторінки друкованих
органів».
Великої шкоди справі виховання молодих літераторів
завдає низка редакцій газет і журналів безсистемним, а
найчастіше безвідповідальним підбором авторів із числа
молодих для публікації їхніх творів у періодичних
виданнях. У теперішній час стало майже правилом, коли
редакції газет і журналів не цікавляться
суспільно-політичним обличчям того чи іншого автора, його
характеристикою за місцем роботи або навчання.
Більше того, мають місце випадки, коли окремі
літературні працівники популяризують молодих поетів, які
з різних причин виключалися з навчальних закладів і
не займалися суспільно корисною працею.
Так, у травні 1967 року Василя РУБАНА за
хуліганські прояви відрахували із КДУ. У тому ж місяці в № 35
газета «Літературна Україна» опублікувала добірку його
віршів із хвалебною статтею С. КРИЖАНІВСЬКОГО1.
Одночасно із цим журнал «Дніпро» № 6 також помістив
вірші РУБАНА. Крім цього, той же КРИЖАНІВСЬКИЙ
на засіданні секції критики виступив із пропозицією
видати окремою книжкою поезії В. РУБАНА2.
1 Поезії Василя Рубана // Літературна Україна. - 1967. -
5 трав. У своєму відгуку на цю публікацію «Завжди радість -
першовідкриття» Степан Крижанівський нагадує читачам,
що колись він так назвав передмову до книжки Василя Си-
моненка «Тиша і грім» і тим самим «ще одна зірка першої
величини була занесена до атласу поетичних зірок».
2 Останні два абзаци підкреслено на полях з поміткою:
«,Доповісти».

232 Політичні протести й інакодумство в Україні
Аналогічні явища відзначалися при виключенні із
КДУ ВОРОБЙОВА1 й РАЧУКА2 («Літературна Україна»,
№ 37, 1967 p., № 44, 1968 рік).
Наприкінці 1967 року профілактованій органами КДБ
за зберігання антирадянських документів Кир’ян Надії
керівництво КДУ заявило, що вирішується питання про
її подальше перебування на навчанні в університеті. Ніби
у відповідь на це її твори стали часто друкуватися в
центральних газетах і журналах.
Твори М. Воробйова, Н. Кир’ян, М. Рачука, а також
Д. Кулиняка, В. Міщенка, В. Могильного, В. Кінзбурзь-
кого, М. Романушка, І. Сокульского, що припускалися
ідеологічно шкідливих суджень, висловлювали
наклепницькі заяви з питань національної політики в Україні,
були опубліковані у збірнику «Вітрила», що вийшов
1967 р. у видавництві «Молодь»3, незважаючи на те, що
їхня поведінка неодноразово була предметом
обговорення громадськості.
Комітет державної безпеки республіки своїм № 654/Н
від 19 липня 1968 року повідомляв про те, що деякі
націоналістично налаштовані особи із числа молоді, не
маючи відповідної прописки, вдаються до всіляких
хитрувань, щоб узаконити своє перебування в м. Києві.
Окремі з них після виключення з вищих навчальних
закладів за прояви ворожого характеру із прописки по
1 Вірші Миколи Воробйова // Літературна Україна, 1967. -
12 трав. У післямові «Прониклива бентежність» Платон
Воронько написав про талановитість М. Воробйова -
студента Київського університету і поета та побажав йому
великого творчого щастя.
2 На початку червня 1968 р. «Літературна Україна»
надрукувала кілька віршів Миколи Рачука без будь-яких
коментарів.
3 Вітрила / Упор. П. П. Засенко. - К., Молодь, 1967.
В альманасі опубліковано твори молодих письменників майже
з усієї України, подано їхні стислі біографії та світлини.
В анотації до видання зазначено: «Це автори, які під
вітрилами творчості тільки-но виходять у широкий світ».

Документи і матеріали
233
гуртожитку не знімаються, через свої зв’язки
домагаються відновлення на вечірні й заочні відділення,
влаштовуються на роботу в різні установи, інші переходять зі
стаціонарного на заочне навчання й за протекцією своїх
покровителів влаштовуються на роботу1.
[...]
До 1966 року при видавництві «Молодь»
функціонувала студія літераторів-початківців, що згодом була
закрита. Це призвело до того, що молодь, яка
захоплюється літературою, у цей час не має можливості
організовано збиратися для читання й обговорення своїх творів.
Скориставшись цим, КОЧУР і СВІТЛИЧНИЙ донедавна
організовували зі своєї ініціативи зборища молоді в
письменницькій кімнаті магазину «Сяйво», а в цей час вони
проводяться на приватних квартирах (П’ЯНОВА,
НЕКРАСОВА, СТЕШЕНКО) і в коридорах видавництв2.
Є дані про те, що при обговоренні там питань деякі
особи займають неправильні позиції й у силу своєї
непідготовленості не можуть знайти правильні відповіді
на питання, які їх цікавлять, і це згодом позначається
на змісті їхніх творів.
З урахуванням викладеного й для поліпшення
виховної роботи із творчою молоддю вважали б за доцільне
зобов’язати керівництво Спілки письменників
республіки знайти постійну організаційну форму роботи з літе-
раторами-початківцями й доручити ведення цієї роботи
ідейно стійким, кваліфікованим, авторитетним
письменникам.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штампи: 1.«ЦК КП УКРАЇНИ Загальний
відділ. II сектор Вх. №987/16 “16” арк. “4”///.1969 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль» і резолюція:
1 Абзац підкреслено на полях з поміткою: «Перевірити».
2 Абзац підкреслено на полях з поміткою: «Чому».

234 Політичні протести й інакодумство в Україні
«К[онтроль]. Тов. Овчаренко Ф. Д. Дайте пропозиції із
поставлених питань. П. Шелест. 7. III.69*.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 6. -
Арк. 167-182. Оригінал. Машинопис на бланку.
53. Листівка, виявлена у м. Львові
12 березня 1969 р.
Копія тексту листівки, виявленої 12
березня 1969 року в парку імені Івана
Франка в м. Львові
Прочитай. (*>
Совети хочуть захопити світ. Комуністи говорять, що
вони не забороняють релігію. Брехня. Вони закривають
наші церкви і костели. В них роблять склади і в церквах
роблять клуби. Комуністи - це дьяволи. Вони танцюють
в церкві бо це клуб. На пасху вони засилають шпіонив в
церкву, а на роботі її висміюють за те, що ходиш в
церкву. Вбивайте комуністів, за нас - Бог. Хто зірве
листівку - куля в спину. Ісус Христос за нас. «Вільна Європа».
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Додаток до вх. № 1144/16.
17.111.1969 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 10. Копія. Машинопис.
54. Листівка, виявлена у с. Старі Безрадичі
Київської області
14 березня 1969 р.
«Товариші - хіба це пани. Товариші, партія нас
дурить, це не партія, а просто халтура. Товариші,
український народ протестував проти Союзу, то ЦК КПСС
Український народ почав нагло дурити. Наших солдатів
засилають дуже далеко за кордон, а до нас присилають
іностранців. Вони народ в Україні змінюють. Товариші,

Документи і матеріали
235
нафту, газ, вугілля для України хватає достаточно цих
продукцій. Гроші йдуть на космічні кораблі та
супутники. Як веде до цього приклад. Прошлий рік упала
ракета і загинули космонавти, скільки то грошей загинуло.
Протестуйте». (*}
На звороті листівки є напис:
«Прочитай, передавайте другому».
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Додаток до вх. № 1144/16. 17.III. 1969 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 р.). - Спр. 2. -
Арк. 11. Копія. Машинопис.
55. Листівка, виявлена у смт. Липовець
Вінницької області
16 березня 1969 р.
Трудящі Липовця! (*}
Не голосуйте! Наші вибори - це комедія, формальні.
По нашій Конституції правити повинні депутати, а
править всіма справами партія, куди залізли пройдисвіти.
Партія вибирає депутатів, а не ми. Вибирає тих, хто буде
танцювати під їх дудку.
Нам треба пам’ятати основне:
1. Депутат - слуга народу.
2. Вся влада повинна бути у рад.
І.ІІІ-1969.
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Додаток до вх. № 1144/16. 17.111.1969 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 12. Копія. Машинопис.

236 Політичні протести й інакодумство в Україні
56. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антирадянського
оголошення в м. Києві
20 березня 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
19 березня цього року в КДБ при РМ УРСР було
передано антирадянського змісту оголошення, що 13 березня
цього ж року невідомою особою було вивішене на фасаді
житлового будинку м. Києва по вул. Філатова, 7.
«Оголошення» говорить: «Оголошується конкурс на
кращий анекдот до 100-річчя від дня народження
В. І. ЛЕНІНА.
Перша премія - 15 років. Дві других премії - по
5 років і три третіх заохочувальних - на 15 діб.
(Вечірній Київ)».
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На документі помітка: «Доповідалось т. Шелесту. Одно-
романенко. 24.НІ.69 р.» і резолюція: «О. Ч.П.». Навпроти
повідомлення помітка: «Д[оповісти]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 4. - Арк. 119.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
237
57. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про відкриття кримінальної справи
проти В. С. Белоусова
7 квітня 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
...Повідомляємо, що прокурор м. Луганська порушив
кримінальну справу проти Белоусова В. С., який зірвав
зі стінної газети портрет В. І. ЛЕНІНА й учинив на його
зворотному боці політично шкідливий напис.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі помітка: «Доповідалось т. Шелесту. Одно-
романенко. 8.IV.69р.» і резолюція: «О. Ч. П.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 4. - Арк. 99.
Оригінал. Машинопис на бланку.
58. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про поширення антирадянських
листівок, анонімних листів і написів
17 квітня 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
Комітет державної безпеки при Раді міністрів
Української РСР систематично інформує Центральний Комітет
Комуністичної партії України про ворожі й політично
шкідливі прояви в республіці, пов’язані з
виготовленням і поширенням антирадянських листівок, анонімних
листів і написів.

238 Політичні протести й інакодумство в Україні
Надаючи виняткової важливості припиненню дій
антирадянських елементів, що вдаються до цієї форми анти-
радянської діяльності, Комітет держбезпеки і його
органи на місцях вживають усіх заходів до того, щоб автори
й розповсюджувачі анонімних документів у
максимально короткі терміни були розшукані, злочинці покарані,
а політично незрілі особи, особливо із числа молоді,
попереджені про неприпустимість подібних дій.
Про масштаби подібного роду проявів за останні
чотири роки свідчать такі дані: в 1965 році на території
республіки виготовлено й розповсюджено 922 примірники
листівок, листів і написів, у 1966 році - 641, в 1967 р. -
1257 і в 1968 р. - 1781. За цей же час розкрито: в 1965 р. -
703, в 1966 р. - 468, в 1967 р. - 853 і в 1968 р. - 763.
Із цих даних видно тенденцію до збільшення числа
проявів.
Комітет державної безпеки веде деякі справи, узяті
на контроль у ЦК КП України, за якими тривалий час,
незважаючи на вжиті заходи, не вдалося встановити осіб,
які допустили прояви.
Деякі з них вчинені у минулому, втратили
актуальність і в цей час не становлять особливої небезпеки
для держави.
У той же час в оперативному провадженні перебуває
низка справ про найбільш зухвалі прояви, пов’язані з
терористичними намірами на адресу керівників партії й
держави, погрозами місцевому партійному й
радянському активу, що вимагає зосередження оперативних сил
саме на цій категорії справ.
У зв’язку із цим вважали б можливим припинити
активний розшук за деякими минулими малозначущи-
ми справами, вести його паралельно з розшуком найне-
безпечніших злочинців і з контролю зняти.
[...]
У даний час Комітет держбезпеки республіки веде
активний розшук 806-ти авторів анонімних
антирадянських документів, що розповсюдили 2639 листівок, листів

Документи і матеріали
239
і написів. З-поміж цих справ 99 - по терору і з
погрозами розправи з активом і 907 - націоналістичного
характеру.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 1656/16 “8” арк.
“21 "IV.1969 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка:
«Товаришу Шелесту П. Ю. доповідалось. Б. Нікітченко.
17.04.69 р.>.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 1 (1972 р.). - Спр. 4. -
Арк. 263-270. Оригінал. Машинопис на бланку.
59. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про судовий процес
над учасниками групи ОУН,
яка діяла у Львівській області в роки війни
7 жовтня 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
23 жовтня цього року в смт. Красне Буського району
Львівської області починається відкритий судовий
процес у справі учасників банди ОУН у кількості 5 осіб,
керівник якої КУП’ЯК проживає в цей час у Канаді.
Бандою КУП’ЯКА, що діяла в 1944-1945 роках на
території Львівської області, було вбито й замучено
понад 200 осіб радянських громадян, у тому числі - діти,
жінки, старі люди, військовослужбовці,
радянсько-партійний актив. Цією ж бандою спалено село Адами, що

240 Політичні протести й інакодумство в Україні
нараховувало 300 дворів, а частина його жителів -
поляків була по-звірячому вбита1.
Комітет державної безпеки при РМ УРСР планує
використовувати матеріали цього процесу для викриття
антинародної суті українського націоналізму й
компрометації КУП’ЯКА.
З цією метою намічаємо використовувати періодичну
пресу, залучивши кореспондентів газет «Радянська
Україна», «Робітничагазета», «Сільськівісті», «Літературна
Україна», «Вісті з України», а також обласне радіо й
кінохроніку.
Після закінчення відкритого судового процесу,
використовуючи отримані матеріали, вважаємо за необхідне
провести такі заходи:
- у населених пунктах, жителі яких постраждали
від банди КУП’ЯКА, організувати й провести збори
трудящих з вимогами до канадської влади про видачу
КУП’ЯКА органам Радянського правосуддя;
- організувати направлення радянськими
громадянами колективних і індивідуальних листів до Канадського
посольства, знайомих і родичів, що проживають у
Канаді, в яких розкрити злочини КУП’ЯКА і його банди, а
також інших українських націоналістів на території
західних областей України. Аналогічні листи направляти
на адресу КУП’ЯКА;
- кінокадри судового процесу й матеріали
періодичної преси використовувати для засилання в Канаду й
інші капіталістичні країни, де є велика концентрація
осіб української національності;
- українському радіо, що веде передачі на
капіталістичні країни, підготувати серію матеріалів про звірства
банд ОУН на території України з використанням
фактичного матеріалу відкритого судового процесу над
спільниками КУП’ЯКА.
1 Фактично повторюються матеріали, опубліковані 20
жовтня 1964 р. в газеті «Известия» і 14 листопада 1964 р. в
газеті «Вільна Україна» з доповненням про «звірячі
вбивства поляків».

Документи і матеріали
241
Було б бажано через можливості польських друзів
провести низку заходів щодо приєднання до голосу
протесту віруючих громадян ПНР і можливого направлення
від їхнього імені відповідних петицій Папі Римському.
Доповідаємо на Ваше рішення.
Голова Комітету держбезпеки
при РМ УРСР В. Нікітченко1
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Вх. № 4066/16 “З” арк. 8.10.1969 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ» і помітка: «Згоден. П. Шелест 8/Х-69 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 110-112. Оригінал. Машинопис.
60. Інформаційне повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про публікацію
в газеті «Молодь України»
7 жовтня 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
КДБ при РМ УРСР має у своєму розпорядженні дані
про те, що стаття «У духовній еміграції», опублікована
в газеті «Молодь України» за 10 вересня 1969 року з
осудом діяльності І. Дзюби2, широко коментується пев-
ною частиною творчої інтелігенції міста Києва.
1 Документ підписав заступник Голови КДБ при РМ УРСР
Б. Шульженко.
2 У духовній еміграції // Молодь України. - 1969. - 10
верес. Лист підписали письменники Б. Чалий і Ю. Ярмиш,
журналісти Л. Стефанович, В. Прокопенко, Л. Губарева,
В. Конюк, В. Мар’янин, Б. Машталярчук, В. Мельник.
Обурюючись «негідною поведінкою» члена Спілки письменників

242 Політичні протести й інакодумство в Україні
Деякі особи із числа письменників висловлюють
невдоволення поведінкою директора видавництва «Молодь»
ЧАЙКОВСЬКОГО, головного редактора цього ж
видавництва БЛИЗНЕЦЯ, головного редактора журналу
«Дніпро» МУ ШКЕТИК А й інших, які нібито ухилилися
поставити свої підписи під цією статтею.
Так, один з київських письменників заявив:
«Ухилення ЧАЙКОВСЬКОГО, БЛИЗНЕЦЯ, МУШКЕ-
ТИКА й інших підписати цю статтю викликає не тільки
обурення, але й занепокоєння у значної частини
інтелігенції. Вони порушують питання: «У чиїх руках
перебуває преса? Якщо ці люди не підписали статтю, то
виходить, що вони поділяють погляди ДЗЮБИ. Чому ж тоді
вони керують пресою?»
Повідомляємо в порядку інформації.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів
Української УРСР В. Нікітченко1
На документі резолюції: 1. «К[онтролъ]ъ. 2. «/ті. т.Ше-
велЬу Капто. Дайте пропозиції. Доповідайте. П. Шелест.
7/Х-69».
На документі штампи: 1. «ЦК КП України. Загальний
відділ. II сектор. Вх. № 4056/16 “2” арк. 7.10.1969 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 108-109. Оригінал. Машинопис на бланку.
України Івана Дзюби, автори листа зазначали: «Його писання
далекі, як небо од землі, від принципів соціалістичного
реалізму, партійності і народності нашої літератури».
1 Документ підписав заступник Голови КДБ при РМ УРСР
Б. Шульженко.

Документи і матеріали
243
61. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
першому секретареві ЦК КПУ П. Шелесту
про підсумки роботи КДБ за 15 років
18 листопада 1969 р.
Цілком таємно
Серія «К»
Прим. № 2
ПЕРШОМУ СЕКРЕТАРЕВІ
ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ШЕЛЕСТУ П. Ю.
Цього року виповнилося 15 років від дня утворення
Комітету державної безпеки при Раді міністрів СРСР і
його органів на місцях. Розгляд деяких підсумків
діяльності органів КДБ України за цей період і зіставлення їх
з устремліннями й діями супротивника дає можливість
зробити ряд висновків і пропозицій, спрямованих на
поліпшення роботи органів держбезпеки республіки.
Ось деякі показники оперативної діяльності
колективу чекістів України за минулі 15 років:
[...і
- остаточно ліквідовані залишки банд ОУН,
захоплено ватажка ОУН «ЛЕМІША» (1954 p.), розшукано 936
нелегалів ОУН;
- вилучено понад 25 тисяч одиниць зброї;
- припинено діяльність 499 антирадянських,
націоналістичних і антигромадських груп;
- установлено авторів і розповсюджувачів листівок
та інших антирадянських документів - 5780 осіб;
- профілактовано радянських громадян - понад 10 тис.
осіб;
- притягнуто до кримінальної відповідальності за різні
державні злочини - 4173 особи.
[...]
Кадри органів держбезпеки республіки за 15 років у
якісному відношенні стали набагато кращими, хоча
кількісно значно скорочені.

244 Політичні протести й інакодумство в Україні
До утворення КДБ при РМ УРСР загальна чисельність
органів держбезпеки республіки становила близько
19 тис. осіб, а зараз - 7839 осіб.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР1
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор Вх. № 143сс “20” арк.
“18”ХІ.1969 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка:
«Доповідалось т. Шелесту 77. ТО. Однороманенко. 18/ ХІ-69р.».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 13 (1989 р.). - Спр. 2. -
Арк. 191-210. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 У заголовку вказано дату надходження документа до
ЦК КП України. В оригіналі, що зберігається у ГДА СБУ,
документ підписав у листопаді 1970 р. Голова КДБ при РМ
УРСР В. В. Федорчук, призначений на цю посаду в липні
1970 р.
Федорчук Віталій Васильович (1918-2008) народився в
с. Огіївка Ружинського району Житомирської області.
Закінчив Київське військове училище зв’язку ім. М. І. Калініна
(1939 р.) та Вищу школу КДБ при РМ СРСР (1960 p.).
З 1967 р. - начальник 3-го Головного управління КДБ при
РМ СРСР (військова контррозвідка), з 18 липня 1970 р. по
26 травня 1982 р. - голова КДБ при РМ УРСР. Надалі
очолював союзний Комітет державної безпеки, 17 грудня 1982 р.
призначений міністром внутрішніх справ СРСР. Звільнений
у січні 1986 р. і переведений до групи генеральних
інспекторів Міністерства оборони СРСР. Генерал армії.

Документи і матеріали
245
62. Повідомлення КДБ при РМ УРСР до ЦК КПУ
про питання, які використовуються інакодумцями
для поширення антирадянської й національно-
визвольної ідеології
22 грудня 1969 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
Комітетом держбезпеки при РМ Української РСР за
отриманими оперативними матеріалами узагальнено
питання, які тенденційно трактуються й
використовуються антирадянськими й антигромадськими елементами
республіки для розпалювання націоналістичних
тенденцій, пропаганди ворожої ідеології й придбання
однодумців.
Перелік цих питань направляємо для інформації.
Додаток: на «17» аркушах.
Голова Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР В. Нікітченко
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Вх. № 4962/16 “18” арк. “22”Х11Л969 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція: «Доповісти»; помітка:
«Доповідалось повторно т. Шелесту П. Ю. Однороманен-
ко. 11/V-70 р.».
[Додаток]
Таємно
Прим. № 1
ПЕРЕЛІК
питань і тенденційних трактувань, використовуваних
антирадянськими й антигромадськими елементами
для розпалювання націоналістичних тенденцій
і пропаганди ворожих ідеологій
І. У галузі марксистсько-ленінської теорії

246 Політичні протести й інакодумство в Україні
1. У країні немає демократичних свобод. Будь-яка
думка при найменшій невідповідності з політикою партії
душиться в зародку. Репресії за погляди є ознакою
слабкості ідеологічних позицій влади1 *.
2. У СРСР немає серйозних капітальних праць в галузі
подальшого розвитку марксистсько-ленінської теорії, ми
тупцюємо на місці. У результаті цього багато подій не
можемо вгадати, а намагаємося знайти їм якесь
пояснення після того, як події відбулися.
Науковий комунізм сьогодні - поєднання вже відомих
істин політекономії, філософії, історії й нічого нового.
3. Теорія Леніна про зростаюче зубожіння
пролетаріату в капіталістичних країнах не відповідає дійсності.
Основні положення марксистсько-ленінської філософії
бездоказові, ця наука догматична, не гнучка й не в змозі
пояснити, тим більше - пророчити хід подій.
Філософські концепції низки сучасних буржуазних
філософів містять багато цінного й даремно
засуджуються нашими теоретиками.
4. Робітничий клас СРСР втратив свою революційність,
істинно революційною силою в нинішній період є
молодь і інтелігенція, які через кілька років розв’яжуть у
нашій країні події, подібні чехословацьким*.
5. Чи не застаріло для теперішнього часу положення
К. Маркса про провідну роль пролетаріату в розвитку
суспільства?*
В обґрунтування цього наводиться теза про те, що
економічний прогрес веде до автоматизації
виробництва, у результаті чисельність робітничого класу
скорочується, а за рахунок цього росте інтелігенція. Чи не веде це
до втрати робітничим класом своєї керівної ролі в
суспільному розвитку? Чи не здобуває цю роль інтелігенція?
6. Визначення в підручниках поняття матеріально-
технічної бази комунізму не витримує ніякої критики,
1 Пункти, позначені зірочкою, підкреслено П. Шелестом
на полях.

Документи і матеріали
247
оскільки воно розпливчасте і не опирається на
математичний аналіз*.
II. У галузі національної політики
1. Чому боротьба під прапором націоналізму була
прогресивним явищем і сприяла як виживанню самої нації,
так і збереженню її культури, мови, традицій, а в наш
час любов і тяжіння до всього національного розцінюється
як націоналізм?*
2. Чому комуністи Радянського Союзу підтримують
націоналізм в Індії, на Африканському континенті і в
той же час ведуть боротьбу з українським
націоналізмом?*
3. Чому українських націоналістів називають
буржуазними націоналістами, у той час як більшість
українських націоналістів за своїм походженням і становищем
ніколи не належали до експлуататорського класу і є
виразниками інтересів українського народу й нації?
4. Економічне й політичне становище України
порівнюється зі становищем колоніальних країн.
Стверджується, що в Україні настав новий етап
національно-визвольного руху, який є однією з ланок національно-
визвольної боротьби у всесвітньому масштабі*.
5. Ленінське положення про право націй на
самовизначення піддано забуттю. Національне питання
вирішується з позиції сили, у великодержавному дусі.
Стосовно українців проводиться асиміляція. Думка про
можливість відокремлення України - у минулому і тепер
жорстоко карається. Вимога відокремлення України -
явище об’єктивне, але КПРС із цим не рахується*.
6. Чому українці, які проживають у РРФСР,
Казахстані й інших союзних республіках, не користуються
всіма можливостями для національного й культурного
розвитку такою ж мірою, як особи російської
національності, які проживають в Україні?
7. Україна не має своєї державності, хоча повинна
бути самостійною як ПНР, ЧССР, НРБ*.

248 Політичні протести й інакодумство в Україні
8. Чому немає вільних дискусій з національного
питання?*
9. Чому звужені права союзних республік?*
10. Чому багато керівних посад у радянських,
партійних і господарських органах в Україні зайняті особами
російської національності?1 *
11. Євреї нерівноправні в СРСР, на них іде гоніння,
євреїв не допускають до секретних робіт, на керівні
посади, процвітає антисемітизм2*.
12. Не дотримуються ленінські принципи
національної політики. Національні республіки нерівноправні,
особливо притісняються національні меншини.
13. Чому не вживається заходів до припинення
русифікації і навіть не визнається взагалі русифікація
населення України?
14. Закликають:
- за проведення КП України політики захисту
національних інтересів українського народу;
- за перетворення союзних державних і
господарських органів у координаційні комітети взаємодопомоги і
надання союзним республікам їхніх суверенних прав у
господарській, політичній і військовій галузях;
- за перетворення КПРС у федерацію
комуністичних партій союзних республік, за дійсний суверенітет
кожної партії союзної республіки.
15. Радянський уряд розглядає національне питання
в Україні як буржуазне, шкідливе, а нашу державу - як
«єдину й неподільну Росію»*.
16. Деякі питання історії України трактуються
неправильно. Зокрема, Б. Хмельницький уклав договір з
Росією тимчасово, на певний час. Наприкінці свого
життя шкодував, що возз’єднав Україну з Росією*.
17. Чому немає прикладів припинення проявів
великодержавного шовінізму?
1 Крім підкреслення, навпроти абзацу помітка:
«Відповідь».
2 Крім підкреслення, навпроти абзацу помітка:
«Відповідь».

Документи і матеріали
249
III. У галузі державного й суспільного устрою
1. Чому не виконуються рішення VIII, X і XII з’їздів
РКП(б) про національно-державне й
національно-культурне будівництво?
2. Чому не популяризуються постанови Комінтерну,
РКП(б) і КП(б)У з українського питання, зокрема їхні
ідеї про національно-культурне будівництво в Україні?
3. Чому Україна не має своєї армії, грошових знаків,
дипломатичних відносин з іншими державами?*
4. Чому в СРСР заборонене існування інших
прогресивних партій? Чи відповідає однопартійність поняттю
об’єктивної демократії в країні?*
5. Чому не допускається й не трапляється в радянській
пресі критика на адресу уряду?
6. Чому має місце диктаторство КПРС і
нерівноправність у лавах КПРС? Чим пояснити засміченість рядів
КПРС особами, не гідними бути її членами?*
7. Чому слабко організована боротьба з
бюрократизмом у державному апараті?
8. Чи можна вважати вибори в Ради народними і
демократичними, якщо висувається один кандидат і його
обрання заздалегідь вирішене? Чому не допускається
внесення в бюлетень кількох кандидатів, щоб можна було
вибрати більш достойного?
9. У країні немає опозиції, міркувати й сперечатися
тому доводиться в «доморослому саду». Відсутня
гарантія конституційних прав особистості на свободу
політичних переконань, демонстрацій, мітингів*.
10. Через недосконалість суспільного устрою спроби
чесних людей говорити правду про недоліки й пороки
натрапляють на протидію з боку влади.
11. На будь-якому кворумі ділове обговорення питань
неможливе, тому що доповіді й виступи готуються
заздалегідь і рецензуються.
12. У країні немає справедливості; неправда,
беззаконня зводяться у право, процвітає наруга над
людською гідністю. Продовжує існувати культ особи, відсутня
належна критика й повна демократія*.

250 Політичні протести й інакодумство в Україні
13. Державний і партійний апарат у нашій країні є
бюрократичним, відірваним від інтересів і потреб
трудящих*.
14. Система керівництва промисловістю й сільським
господарством у СРСР зжила себе. Варто обирати
керівництво промислових підприємств на зборах робітників,
а доходи після остаточних розрахунків розподіляти
порівну. У сільському господарстві землю обробляти
громадами, не виключаючи одноосібного обробітку, а
доходи розподіляти як у промисловості*.
IV. У галузі зовнішньої політики
1. Чому Україна не має представництв в інших
країнах?
2. Чому ми не боремося за авторитет нашої
зовнішньої політики? Багато шумимо, загрожуємо,
попереджаємо в той час, коли практично нічого робити не
збираємося. (Вибори президента ФРН у Берліні й т. п.).
3. Наявним є порушення принципів зовнішньої
політики СРСР у взаєминах з іншими країнами
(утриманство з боку малих країн, запобігання й поступки з нашого
боку).
Доки за рахунок добробуту свого народу будемо
постачати африканців, німців, чехів та ін.?
4. СРСР - країна миру. Але ж СРСР, як і Америка,
застосовує військову силу проти країн співдружності, які
не хочуть іти одним шляхом з нами (ЧССР, УНР).
Чи немає спільного у світовій політиці СРСР і СІЛА?
5. Останнім часом у таборі соціалізму відбувся відхід
низки країн (Албанія, Китай, Румунія, ЧССР, СФРЮ)
від єдиної лінії будівництва соціалізму. Чи не є це
недосконалістю соціалістичної системи? Чим пояснити
тенденцію до розколу в соціалістичному таборі й світовому
комуністичному русі?
Чи тільки ідеологічними диверсіями й підривною
пропагандою противника пояснюється відсутність єдності
в таборі соціалізму?

Документи і матеріали
251
6. Якими принципами керується Радянський Союз і
країни соціалістичного табору (крім СРР) у взаєминах з
Ізраїлем і країнами арабського Сходу?
V. У галузі внутрішньої політики
1. Чому існує ультрацентралізація?
2. Чому в СРСР немає закону, що обмежує строк
перебування при владі одного керівника?
3. У ПНР Греко-католицька церква існує вільно, чому
в Радянському Союзі вона переслідується?
4. Чому в СРСР церква займає лояльну позицію до
уряду навіть у випадку, коли закриваються окремі
церкви? Доводиться несумісність Постанови РНК 1929 року
й Указу ПВР СРСР 1966 року, які нібито суперечать
ленінському Декрету про відокремлення церкви від
держави.
5. Чому наші органи інформації із запізненням, а іноді
й зовсім не інформують населення нашої країни про
деякі події, актуальні питання міжнародного й
внутрішнього життя?
6. Чому сільська місцевість не паспортизована?
(Трактується як наявність другорядних громадян у державі).
7. У пресі багато повідомляється про помилки в
керівництві країною колишніх керівників партії й держави
Сталіна й Хрущова. Чи можна у зв’язку із цим вірити у
правильність політики керівників партії й уряду зараз?
Як можна розцінювати той факт, що Сталін і Хрущов
тривалий час були при владі, припускалися помилок, а
їхні найближчі колеги по роботі мирилися із цими
неподобствами?
8. Чи є нормальним зростання держапарату?
9. Чому не вживається рішучих заходів до
викорінювання карної злочинності? Чому дані про злочинність не
публікуються у пресі?
10. Чи буде припинено марнотратство державних і
суспільних коштів на всілякі прийоми, бали, обіди,
частування на місцях і в центрі? Чи можна назвати
скромними наших партійних, радянських і господарських

керів252 Політичні протести й інакодумство в Україні
ників, які обслуговуються окремими магазинами,
лікарнями, мають розкішні квартири, дачі, машини,
одержують зарплату, що у кілька разів перевищує зарплату
робітника й колгоспника, багато уваги надають
особистому добробуту?
11. Чому в Радянському Союзі існує цензура?
12. Чому життєвий рівень робітників у низці
капіталістичних країн вищий, ніж у СРСР?
13. Чому в діяльності партійного й державного
апарату спостерігається тенденція до методів роботи,
властивих часам культу особи Сталіна?
14. Система комплектування керівних кадрів на
промислових підприємствах недосконала. Перевага в цьому
питанні надається комуністам незалежно від рівня
кваліфікації й здібностей.
15. Чому існує великий розрив заробітної плати
робітників і керівників?
16. Чому засоби масової інформації - радіо,
телебачення працюють гірше закордонних? Стиль роботи
органів масової інформації й характер передач відстає
від запитів споживачів і зростаючого культурного рівня
радянських людей. У газетах, по радіо, телебаченню часто
повідомляють уже «пережовані» думки, і людям
залишається тільки їх засвоювати. Це позбавляє можливості
самостійно мислити, давати оцінку інформації. Це
ображає людей, створює в них враження, що їм не
довіряють, намагаються щось приховати. В іноземних
радіопередачах міститься багато пікантних подробиць,
передається завжди найсвіжіша й докладна інформація.
У нашій інформації життя в капіталістичних країнах
показується необ’єктивно, однобоко.
17. У СРСР відсутня свобода слова, друку й
демократія, порушуються положення Конституції й гласності
суду. Матеріали судових процесів над людьми, які
критикують існуючі порядки, не доводять до відома
громадськості, а якщо вони й публікуються у пресі, то в
лайливому тоні, без викладу точок зору прокурора й
захисту.

Документи і матеріали
253
18. Чому зараз вільно почуваються політичні
демагоги й базіки, чому до них не вживається рішучих заходів
припинення?
19. Чому в нашій країні досі залишається безкарним
протекціонізм?
20. Чому наша партія рішуче не очищає своїх лав від
осіб, які грубо порушують статутні вимоги,
припускаються зловживань, що дає привід ворожим елементам
ганьбити партію в цілому?
21. Чому з кожним роком керівні діячі партії й уряду
дедалі більше відриваються від народу, від робітничого
класу? Чому вони рідко виступають перед колективами
підприємств, будов, установ; у пресі - з актуальних
питань сучасності, як це робив В. І. Ленін?
22. З яких причин не застосовується така
демократична форма з’ясування думки громадян у
найважливіших питаннях розвитку держави, як референдуми?
23. Керівні партійні й радянські працівники є
повновладними господарями, роблять, що хочуть, і ніким не
контролюються. Рядові комуністи нічого не вирішують,
а лише голосують за те, що їм скажуть зверху.
VI. З питань економічного характеру
1. Чому стримується розвиток промисловості?
2. Чи одержує Україна належну їй частку в
загальних доходах (відповідно до и частки виробництва)?
3. Чому не освоюються нові відкриті родовища
корисних копалин? Чому переселяють українців до Сибіру
для розробки її багатств? Чи не переслідується тут
подвійна мета: забезпечити промисловий розвиток Сибіру
й русифікувати українське населення?
4. Чому за значні збитки на виробництві, особливо в
будівництві, ніхто з керівників, з вини яких вони
допущені, не притягується до суворої відповідальності? Чи
не є це однією з головних причин низької
продуктивності праці й характерним явищем соціалістичної
системи господарювання?

254 Політичні протести й інакодумство в Україні
5. Чому з бюджету України щорічно збільшується
відсоток відрахування в союзний бюджет?
6. Чому у промисловості й сільському господарстві
СРСР велика безгосподарність?
7. Політика розвитку темпів освоєння космосу
недосконала, у результаті чого здійснюються непомірні
видатки за рахунок життєвого рівня трудящих.
8. Нова система планування й економічного
стимулювання вносить безліч труднощів у роботу промислових
підприємств, знижує ефективність їхньої роботи, а
партійні й господарські органи не вживають рішучих
заходів задля усунення цих недоліків.
Розподіл премій на заводах при переході на нову
систему планування й економічного стимулювання
здійснюється неправильно.
9. У чому причини сповільнених темпів, що
намітилися в останні роки, розвитку нашої економіки,
сільського господарства, особливо на тлі темпів розвитку таких
країн, як Японія, Італія, ФРН, Франція, навіть
Румунія?
10. Як пояснити той факт, що, незважаючи на
безумовні досягнення нашої країни в галузі економіки,
продовжують зростати ціни на товари широкого вжитку,
значно виросли ринкові ціни, у результаті чого знижується
реальна заробітна плата робітників та службовців? Чому
допускається ніде не пояснюване зростання цін на
продукти й промислові товари?
11. Чому у промисловості й сільському господарстві
існує окозамилювання й показуха?
12. Чи можна вірити у побудову комунізму в СРСР,
якщо за рівнем матеріального життя людей наша країна
відстає від країн народної демократії Східної Європи,
що будують соціалізм?
VII. У галузі науки, культури й мистецтва,
літератури й мови
1. Чому не виконується постанова ВУЦВК і РНК УРСР
від 1. VIII. 1923 року щодо обрання української мови
для офіційних відносин?

Документи і матеріали
255
2. Чому в Україні видається більше російських
книжок, ніж українських (особливо технічної й
науково-технічної літератури)?
3. Чому в Києві немає дитсадків з українською мовою?
4. Чому в Україні, зокрема в Києві, мало українських
шкіл і щороку їхня кількість скорочується?
5. Чому у ВНЗ України викладання ведеться в
основному російською мовою?
6. Чому мало кінофільмів українською мовою?
7. Чому в місцях проживання українців (Курська,
Воронезька області, Кубань, Урал, Казахстан та інші
місця зосередження українців) немає українських шкіл,
газет, радіопередач, культосвітніх установ?
8. Чому існує дискредитація й замовчується творчість
низки самобутніх молодих українських художників,
поетів, письменників?
9. Чому у Москві не видається українська газета й
немає українських шкіл?
10. Чому замовчуються деякі видатні українські вчені
(М. Грушевський, М. Драгоманов) і літератори
(Винниченко, Грінченко, Куліш та інші)?
11. Чому мало перекладів світової класики на
українську мову?
12. Чому не опубліковано праці ДЗЮБИ
«Інтернаціоналізм чи русифікація?» і Брайчевського «Возз’єднання
чи приєднання?»?
13. Чому основна маса населення м. Києва розмовляє
російською мовою і майже не чутно української мови?
Чи правильно, що в більшості установ документація
ведеться російською мовою?
14. Чому багато вивісок, наочна агітація,
оголошення в м. Києві в більшості випадків виконані російською
мовою?
15. Чому офіційно не відзначається дата (22 травня)
перепоховання Т. Г. Шевченка?
16. Чому у виданнях творів Т. Г. Шевченка, І.
Франка, Руданського не друкується низка творів, у яких
особи російської національності показані негативно?

256 Політичні протести й інакодумство в Україні
17. Чому у школах України не викладається історія
України, зокрема історія М. Грушевського й
Антоновича? Чому із широкого вжитку вилучені їхні роботи, не
вивчаються студентами у ВНЗ?
18. Чому впровадження української мови й культури
в Україні віддане на відкуп ентузіастам, а не є
предметом турботи уряду України?
19. Чим пояснити той факт, що окремі керівники
партійних і радянських органів виступають на
пленумах і нарадах районного й обласного масштабу
російською мовою?*
20. Для чого створено «змішані школи» з українською
й російською мовою навчання? Чи не є вони
розсадником нездорових суджень і ворожнечі між українцями й
росіянами?
21. Переглянути роль в історії Б. Хмельницького,
І. Мазепи.
22. Чому курси суспільно-політичних наук слабко
впливають на світогляд людей, які незадоволені
становищем України у складі СРСР?
23. Критика роману «Собор» О. Гончара
розглядається як обмеження української літератури, як
«хуліганський наскок на О. Гончара й бандитизм у літературі».
24. Чому відсутні:
- обов’язкове викладання єврейської мови й
літератури у школах СРСР;
- видання загальносоюзної й республіканської газет
єврейською мовою;
- щоденне всесоюзне мовлення єврейською мовою;
- видання навчальної літератури єврейською мовою;
- інститут єврейської мови й літератури;
- вільний продаж (передплата) прогресивних газет
єврейською мовою країн світу?
25. Як ідуть справи з теорією «двомовності», свого
часу висунутою академіком Білодідом І. К.?
26. Чи будуть видані й перевидані твори
українського письменника Винниченка, подібно тому, як це
зроблено з монархістом Буніним?

Документи і матеріали
257
27. Чим викликано надмірну опіку з боку партійних
органів творчої діяльності українських діячів мистецтв?
28. Чому в літературі, пресі, у виступах окремих
керівників уживається слово «Росія» замість СРСР,
«російський народ» замість радянський народ і т. д.?
29. Чому твори окремих авторів не публікуються в
офіційній пресі? Чи не породжує це «самвидав»? Чи не
краще було б публікувати всякі твори, надавши
можливість для їх загального обговорення?
НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ КДБ
ПРИ РМ УРСР Л. Каллаш1
«22» грудня 1969 року
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. -
Арк. 204-221. Оригінал. Машинопис.
63. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про боротьбу з розповсюдженням
антирадянських листівок і анонімних документів
7 квітня 1970 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Органи Комітету державної безпеки республіки
вживають активних заходів стосовно антирадянських
елементів, які намагаються вести боротьбу з Радянською
владою методами виготовлення й розповсюдження
антирадянських листівок і анонімних документів, а також
1 Каллаш Леонід Георгійович народився у м. Остер на
Чернігівщині. Закінчив Київський річковий технікум, Вищу
партійну школу при ЦК КПУ, аспірантуру Академії
суспільних наук у Москві. У 1967-1973 pp. - начальник 5-го
Управління КДБ при РМ УРСР. Полковник.

258 Політичні протести й інакодумство в Україні
погрозами розправи із представниками
партійно-радянського активу.
На території України в 1969 році 515-ма особами
розповсюджені в 151-му випадку 1817 примірників
листівок і 809 анонімних документів антирадянського
наклепницького, ідеологічно шкідливого й погрожуючого змісту.
Порівняно з 1968 роком у минулому році
збільшилося число випадків і загальна кількість розповсюджених
листівок на 50%.
Кількість осіб, які виготовляли та розповсюджували
ворожі листівки й анонімні листи, збільшилася з 406
осіб у 1968 році до 515 в 1969 році, або на 27 %.
У два рази зросла кількість анонімних листів
погрозливого змісту - 163 проти 86 за 1968 рік, а число осіб,
які виготовили анонімні листи погрозливого змісту,
збільшилася з 59 осіб у 1968 році до 121 в 1969 році або
у два із лишнім рази.
Анонімні листи погрозливого характеру становлять
п’яту частину всіх анонімних документів авторів, які
перебувають у розшуку, розповсюджуються у всіх
областях республіки, найбільша їх кількість надійшла в
таких областях:
Вінницька
7
Дніпропетровська
7
Івано-Франківська
12
Київська
19
Ворошиловградська
9
Сумська
10
Тернопільська
12
Чернігівська
8
Чернівецька
7
Переважна більшість листівок розповсюджується в
сільській місцевості. Дані про розповсюдження
антирадянських листівок і анонімних документів у республіці
за останні 10 років показують, що в перші три роки була
помітна тенденція збільшення кількості цих документів.

Документи і матеріали
259
1960
1961
1962
Випадки
розповсюдження листівок
140
111
204
Анонімних документів
950
1114
1378
3 1963 по 1966 р. включно відбувається щорічне
зменшення цього виду ворожих проявів.
1963
1964
1965
1966
Випадки
розповсюдження
листівок 186
99
79
62
Анонімних
документів 785
973
280
249
В останні три роки відбувається збільшення кількості
таких проявів.
1967
1968 1969
Випадки
розповсюдження листівок
114
99
151
Анонімних документів
589
762
809
У листівках і анонімних листах,
розповсюджених у
1969 p., висловлюється:
Листівки,
Анонімні
кількість
, % документи, %
випадків
кількість
Невдоволення політикою
партії і уряду
53
35%
248 30%
Невдоволення діяльністю,
особистою поведінкою
місцевих керівників,
комуністів, погрози
місцевому активу
47
31%
270 33%
Невдоволення
національною політикою
22
14%
53 6%
Невдоволення зарплатою,
умовами праці, заклики
до страйків, повстання
12
8 %
25 3 %

260 Політичні протести й інакодумство в Україні
Органами держбезпеки республіки в 1969 р.
розшукано 245 авторів, що поширили в 86-ти випадках 465
листівок і 383 анонімні листи, у тому числі 71 автор, що
направив місцевому активу 120 листів погрозливого
характеру.
[...і
Комітет державної безпеки вживає подальших заходів
посилення оперативної роботи, спрямованої на
попередження й припинення ворожої діяльності осіб, що
виготовляють і розповсюджують антирадянські листівки й
анонімні документи, а також висловлюють погрози
розправи із представниками партійно-радянського активу.
Додаток: Довідка на 15-ти аркушах1.
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор Вх. № 1437/16 “23” арк.
“ПУЛ970 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка:
«Доповідалось т. Шелесту П. Ю. Однороманенко. 8/IV-70 рл;
резолюція: «О. ¥.77.».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 2. -
Арк. 161-168. Оригінал. Машинопис на бланку.
64. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про квартиру-музей І. Гончара
20 квітня 1970 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Своїми номерами 111/Н від 6.111.67 p., 180/Н від
I.IV.67 p., 449/Н від 23.V.68 p., 429/Н від 19.VI.69 р. і
1 Довідка про погрози партійно-радянському активу в
1968-1969 pp. (кому адресовані, хто автор, яких заходів
вжито) не друкується.

Документи і матеріали
261
673/Ш від 13.Х.69 р. КДБ при РМ УРСР інформував
Центральний Комітет КП України й Раду міністрів УРСР
про члена Спілки художників, скульптора ГОНЧАРА
Івана Макаровича, члена КПРС. До КДБ при РМ УРСР
продовжують надходити дані про те, що його квартира,
як і раніше, є об’єктом відвідувань іноземців і
радянських громадян, які знайомляться із зібраною ним
колекцією пам’яток української культури.
За 10-літню історію існування колекція набула
широкої популярності, стала йменуватися музеєм,
перетворилася на місце паломництва осіб, що висловлюють
незадоволення політикою партії в національному питанні, а
сам її власник здобув славу подвижника,
безкорисливого борця за збереження національної культури.
ГОНЧАР представляє справу таким чином, що на тлі
нібито прогресуючого занепаду української культури його
колекція є, по суті, єдиним місцем, де свято
зберігаються національні традиції. У цих умовах він вважає своїм
обов’язком «будити національну свідомість у відвідувачів
музею» для того, щоб вони боролися за розквіт
національної культури - за збереження мови, літератури,
пам’яток матеріальної культури.
З огляду на те, що основний склад відвідувачів
становлять тенденційно налаштовані з національного питання
особи, обстановка в музеї сприяє зародженню й
поглибленню в них ідеологічно неправильних поглядів з
питань розвитку української культури й ставлення до неї.
Повідомляється в порядку інформації.
Зам. Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Шульженко
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор Вх. № 1595/16 “2” арк.
“20”IV.1970 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Контроль»;
резолюція: «К[онтроль]. т. т. Овчаренко, Нікітченко.
Давно настала пора надати пропозиції, а не займатися
писан[иною]. П. Шелест. 24/W-70 р.»; помітка: «Нікітчен-

262 Політичні протести й інакодумство в Україні
ку В. Ф. повідомлено текст резолюції по телефону. Одноро-
маненко. 27JV-70 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. -
Арк. 331-332. Оригінал. Машинопис на бланку.
65. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені в м. Чернівцях,
анонімні написи в смт. Добротвір Львівської області,
містах Краматорську і Горлівці Донецької області
та акт протесту в м. Одесі
22 квітня 1970 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
1. 22 квітня 1970 року о 8-й годині 20 хв. ранку
в м. Чернівцях на вулиці Федьковича виявлено дві лис-
тівки такого змісту:
«Шановні громадяни українці, чи любите ви неньку
Україну, як любили її ваші предки? Шануйте хоч мову її,
пам’ятайте, на чиїй землі ви сидите. Любіть Україну!» (*>
2. 22 квітня 1970 року о 7-й годині ЗО хвилин у
селищі Добротвір Кам’янсько-Буського району Львівської
області на хлібному магазині, газетному й
парфумерному кіосках виявлено сім написів «Смерть комунізму»,
виконаних білим барвником.
3. 22 квітня 1970 року о 6-й годині 30 хвилин у
м. Краматорську Донецької області на вулиці Орджонікі-
дзе виявлено вчинені олійною фарбою на
залізобетонному паркані написи:
«Почистимо ряди КПРС!»
«Більше влади робітникам!
Де наша свобода слова, друку,
свобода особи!»

Документи і матеріали
263
4. 21 квітня 1970 року о 19-й годині 15 хвилин у
м. Горлівці Донецької області біля вихідних дверей
кінотеатру «Комсомолець» виявлено листівку, виконану від
руки друкованими літерами:
«Відновити демократичні свободи в СРСР!
Свободу генералу Григоренку, Гінзбургу, Галанско-
ву, Данієлю, Морозу й іншим політв’язням у СРСР!
Ганьба неосталінській політиці КПРС! Свободу народам
СРСР!»
Вжито заходів до розшуку авторів листівок і написів.
5. 22 квітня 1970 року в м. Одесі на центральній площі
після покладання вінків представниками партійних і
радянських органів до пам’ятника В. І. Леніну проникнув -
КУНИЦЯ Михайло Олексійович, 1945 року
народження, житель м. Харкова, який тимчасово
перебуває на курсах удосконалення в Одеському інституті
зв’язку, працює в Харківському
експлуатаційно-технічному вузлі зв’язку,
і кинув до пам’ятника прапор Української РСР,
обшитий по краях чорним крепом.
КУНИЦЮ затримано. За його заявою, він зробив
це на знак протесту проти нібито наявної русифікації
України. Ведеться розслідування.
Зам. Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Шульженко
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Вх. № 1625/16 “3” арк. “22”ІУ.1970 р.
ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка: «Доповідалось т. Шелесту
П. Ю. Однороманенко. 24/IV.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 3. -
Арк. 279-281. Оригінал. Машинопис на бланку.

264 Політичні протести й інакодумство в Україні
66. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про архів поета А. Малишка
8 травня 1970 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
За отриманими КДБ при РМ УРСР оперативними
даними, у розбиранні й систематизації матеріалів нині
покійного поета А. МАЛИШКА беруть участь
націоналістично налаштовані особи, у тому числі І. СВІТЛИЧНИЙ,
до консультацій якого вдалася вдова А. МАЛИШКА,
поетеса Л. ЗАБАШТА.
В одній із бесід зі СВІТЛИЧНИМ Л. ЗАБАШТА
висловила побоювання, що в архівах покійного поета
можуть знаходитись твори ворожого й ідейно шкідливого
змісту, виявлення яких може викликати небажані
наслідки.
Л. ЗАБАШТА попросила І. СВІТЛИЧНОГО
попередити про це його друзів і додала:
«Треба, щоб хлопці були дуже обережні, бо якщо
трапиться що-небудь, якщо кримінальне щось знайдуть...
тільки я відповідатиму». (*}
Повідомляємо на Ваше рішення.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Нікітченко
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор Вх. № 1862/16 “2” арк.
«Б»У.1970 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; помітка:
«Доповідалось т. Шелесту П. Ю. Однороманенко. 11УЛ970 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. -
Арк. 337-338. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
265
67. Довідка про роботу 5-го відділу УКДБ
при РМ УРСР по Львівській області
25 січня 1971 р.
Таємно
Прим. № 1
ДОВІДКА
про роботу 5-го відділу УКДБ при РМ УРСР
по Львівській області
Оперативна обстановка на території Львівської області
по лініях 5-го відділу характеризується наявністю
близько 48-ми тис. осіб, які повернулися з місць ув’язнення й
спецпоселення, колишніх учасників бандоунівського1
підпілля і їхніх пособників, значною кількістю колишніх
учасників ОУН, які не зазнали репресій. Обліковано
багато інших осіб, які у минулому проводили антирадян-
ську діяльність. Діють численні церковно-сектантські
ланки, а також сіоністські елементи. Багато хто з
жителів області має зв’язки в капіталістичних країнах.
В область приїжджає багато іноземців. У навчальних
закладах м. Львова навчаються студенти із
соціалістичних країн і країн, що розвиваються.
[•••і
Фіксується блокування колишніх кадрових
націоналістів із церковниками й сектантами, з
націоналістичними елементами нового покоління. Останні
намагаються проникати на керівні посади, в ідеологічні й наукові
установи, у лави КПРС. Цими особами
використовуються легальні можливості для шкідливого впливу на
частину населення. За перевірений період (з вересня 1967
року по січень 1971 року) на території області вчинено
45 відкритих ворожих проявів, крім того, в 122
випадках - 83 автори розповсюдили 194 примірники листівок
і 99 анонімних листів антирадянського й погрозливого
характеру, вчинили 9 націоналістичних написів.
1 Так у документі.

266 Політичні протести й інакодумство в Україні
У результаті агентурно-оперативної роботи 5-им
відділом і міськрайорганами отримано певні конкретні
результати... Припинено діяльність груп: 48 із числа
українських націоналістів, 4 антирадянських, 3 антису-
спільних. Розкрито 40 ворожих проявів, розшукано 39
авторів і розповсюджувачів листівок і анонімних
документів. Вилучено 166 одиниць вогнепальної зброї, 48
гранат, 698 кг вибухівки, близько 5,5 тисяч патронів.
За ворожу діяльність притягнуто до кримінальної
відповідальності УКДБ - 13 осіб, прокуратурою й
міліцією за матеріалами УКДБ - 34 особи. Профілакто-
вано - 2680 осіб. За участю співробітників 5-го відділу й
міськрайорганів проведено 113 тематичних вечорів,
опубліковано в пресі 221 статтю, організовано 28 передач по
радіо й телебаченню, створено документальний фільм і
випущено брошуру за матеріалами відкритого судового
процесу над групою оунівських бандитів. У партійні
органи спрямовано 159 інформацій з різних питань.
Загалом же рівень і зміст роботи 5-го відділу й
міськрайорганів ще не відповідає вимогам рішення
Колегії КДБ при РМ СРСР «Про завдання органів
держбезпеки в боротьбі з ідеологічними диверсіями
противника», оголошеного наказом Голови КДБ при РМ СРСР
№ 0051 від 8 травня 1968 року.
[...і
За перевірений період УКДБ не домоглося відчутних
результатів з припинення ворожої діяльності
українських націоналістів. Це пояснюється тим, що 5-ий відділ і
міськрайоргани при плануванні й здійсненні
чекістських заходів не завжди враховують нове в тактичних
прийомах націоналістичних елементів, зокрема: перехід
від відкритих ворожих проявів до ідейного впливу на
частину населення, проведення ними організованої
діяльності без створення організованих ланок, поширення
матеріалів «самвидаву» найчастіше без яскраво
вираженої антирадянської спрямованості. Співробітники 5-го
відділу мало що роблять для документування й
припинення такої діяльності українських націоналістів, не

виДокументи і матеріали
267
користовують можливості, що складаються природним
чином, для внесення розбрату в їхні угруповання,
відриву від націоналістів осіб, які вагаються, компрометації
інспіраторів націоналістичних проявів.
[...і
У 1970 році для здійснення заходів щодо розкриття
4-х проявів у Самбірський, Нестеровський і Яворівський
райони виїжджали 17 працівників загалом 86 разів на
523 дні. Крім оперскладу 5-го відділення, котре
займається цією роботою, залучалися 6 оперпрацівників інших
відділень на 191 день на шкоду їхній роботі на основних
ділянках. При встановленні осіб, які вчинили ворожі
прояви, не завжди вивчаються причини, що спонукали
їх до злочинних дій, можливий вплив на них з боку
об’єктів оперативного обліку, інших ворожих елементів.
[...]
На зв’язку у співробітників відділу - 430 агентів
(при створенні відділу було 339). Набуто 177 агентів.
Із загального числа агентів використовуються по лініях
боротьби з ворожою діяльністю: українських
націоналістів - 280, сіоністів - 24, уніатів - 19.
[...і
Загалом на основних ділянках роботи агентурний
апарат використовується слабко. Із числа працюючих по
українських націоналістах 77-ми агентів першого
відділення в 1970 році від 44-х повідомлень не надходило.
Тільки 5% повідомлень, отриманих від агентів другого
відділення за період, який перевірявся, реалізовано
шляхом притягнення окремих осіб до кримінальної
відповідальності, профілактики, запобігання проявам,
заведення справ оперативного обліку. 40% усіх повідомлень,
отриманих від агентури, використовуваної по сіоністах,
припадає на двох агентів... 7 агентів повідомлень не
надавали понад два роки. Агентура, використовувана по
уніатах, за якісним складом й становищем у цьому
середовищі не може забезпечити розробку уніатських
ватажків, розкрити проведену ними організовану ворожу
діяльність. За три роки завербовано лише 3 агенти, з

268 Політичні протести й інакодумство в Україні
них тільки агент «Подільський» належить до
уніатського духівництва.
Із загальної кількості зустрічей з усіма агентами
відділу за період, що перевірявся, близько 30% було без
матеріалів, по 9,4% зустрічей складено агентурні
нотатки й довідки. Оперпрацівники не завжди ретельно
готуються до явок, ставлять на них агентам конкретні
завдання, навчають способам їхнього виконання. З
розглянутих справ 50-ти агентів, які працюють у конкретних
напрямках, убачається, що інструктаж про способи
виконання завдань регулярно проводився з 31-им агентом.
У 1970 році співробітниками відділу завербовано 50
агентів. 16 працівників агентів не вербували. Деякі з
агентів завербовані поспішно, без достатньої перевірки
їхніх можливостей, особистих і ділових якостей,
внаслідок чого від них після вербування матеріалів не
надходило...
У КДБ не маневрує агентурою підрозділів.
Наприклад, у ВНЗ м. Львова крім агентів 5-го відділу є 111
агентів інших відділів. Від них надходить украй мало
повідомлень по лініях 5-го відділу. Від 21-го агента
2-го відділу в політехнічному інституті за період, що
перевіряється, надійшло 7 повідомлень, від 19-ти агентів у
держуніверситеті - 9 повідомлень.
У співробітників відділу значиться на зв’язку 422
довірені особи. їхні можливості використовуються
слабко. Із загальної кількості отриманих у 1970 році
сигналів на довірених осіб припадає 7%. Від 136-ти довірених
осіб у вузах отримано 14 сигналів, від 50-ти довірених
осіб у творчих спілках і організаціях сигналів не
надходило.
Незадовільний стан роботи на ряді ділянок
пояснюється, насамперед, слабкою організаторською роллю керівного
складу відділу, недоліками у розстановці співробітників
на цих ділянках і частими їх переміщеннями, низькою
оперативною дисципліною у відділі.
[...]
У 1970 році керівниками завербовано 5 агентів,
вербувань не проводили тт. ГНАП, ГОРБАНЬ, СИНЧЕН-

Документи і матеріали
269
КО. Керівний склад мало зустрічається з агентурою, що
перебуває на зв’язку у співробітників відділу. При
вивченні справ оперативного обліку розглянуто справи, за
якими працююють 50 агентів. Зустрічалися: начальник
відділу - з 3-ма, заступник начальника відділу - з 1-м,
начальники відділень - з 22-ма агентами. У цей час
працюють на ділянках: до 1 року - 8, 1 рік - 12. За період,
що перевірявся, змінився весь склад співробітників І
відділення (крім одного співробітника). Змінилося по 2-3
співробітники, які ведуть контррозвідувальну роботу
серед викладацького складу й студентів ряду ВНЗ.
У 1970 році в міськрайоргани виїжджали 39
працівників відділу на термін до 1300 днів. Із цієї кількості днів
витрачено: на роботу у справах оперативного обліку -
20%, на роботу з агентурою - 6%, на участь у розкритті
проявів - 56%, на перевірку роботи - 8%.
У той же час ознайомлення з роботою 8-ми
міськрайорганів показало, що вони потребують практичної
допомоги з боку 5-го відділу насамперед у проведенні
кваліфікованих заходів у конкретних справах і в роботі з агентурою.
За період, що перевірявся, 2-х співробітників відділу
звільнено з органів КДБ за тяжкі провини, накладено
дисциплінарні стягнення на 6 осіб, у тому числі на 5
керівних співробітників.
У процесі перевірки члени бригади вказували
керівному оперативному складу на недоліки й недогляди в
організації роботи, у роботі з агентурою, у справах
оперативного обліку, давали рекомендації з усунення
недоліків, брали участь у розробці конкретних заходів.
Керівник бригади -
заступник начальника 5-го Управління
КДБ при РМ УРСР
підполковник Кочерга
«25» січня 1971 року
№ 371
ГДА СБУ. -Ф. 9.- Спр. 336. - Арк. 17-25.
Оригінал. Машинопис.

270 Політичні протести й інакодумство в Україні
68. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про вивішування українського
національного прапора в с. Малехові
Львівської області
1 травня 1971 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Ворожий прояв
30 квітня 1971 p., близько 7-ї години 30-ти хв. ранку
в с. Малехові (пригород м. Новий Розділ)
Миколаївського району на шпилі нині не діючої водонапірної башти
Новороздільського гірничохімічного комбінату на висоті
45-50 м виявлено націоналістичний прапор розміром
70x80 см.
Управліням КДБ вжито заходів до розшуку злочинців,
які вивісили прапор.
[...]
Зам. Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР С. Крикун1
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 4 (1977). - Спр. З. - Арк. 3.
Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Крикун Серафим Іванович народився 1917 р. на
Черкащині, в органах державної безпеки пропрацював понад
тридцять років, пройшовши шлях від оперативного
уповноваженого до першого заступника голови КДБ УРСР.

Документи і матеріали
271
69. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про учасників неофіційних заходів
біля пам’ятника Т. Шевченку в м. Києві
25 травня 1971 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
22 травня цього року в м. Києві проходив другий день
фестивалю «Київська весна» під девізом «Хай дружба
міцніє народів-братів »1.
За отриманими оперативними даними окремі
націоналістично налаштовані особи, як і в попередні роки,
припускали, що біля пам’ятника Т. Шевченку буде
розповсюджено листівки.
КДБ при РМ УРСР шляхом аналізу матеріалів
визначив осіб, які б могли вчинити цей прояв, і встановив за
ними негласне спостереження, яким передбачалося не
допустити таких ворожих дій.
Крім цього, було намічено й здійснено ряд інших
чекістських заходів для зниження активності
націоналістично налаштованих елементів, а також
документування можливих ворожих дій, у тому числі й негласного
запису виступів.
Під час офіційних виступів до пам’ятника Т.
Шевченку було покладено групою осіб вінок зі стрічками,
1 Ідея проведення громадських розважальних заходів, які
можна було б контролювати, належить заступникові голови
КДБ при РМ УРСР Б. С. Шульженку. На його думку,
переслідування учасників «націоналістичних» зібрань біля
пам’ятника Т. Шевченку й «сіоністських» у Бабиному Яру
призводить до погіршення взаємин влади й інтелігенції,
формування антирадянських підпільних зв’язків. Щоб не
допустити цього, було запроваджено, зокрема, проведення в
Києві у травневі дні фестивалю «Київська весна».

272 Політичні протести й інакодумство в Україні
що утворюють число 110 - річницю перепоховання
поета (цей вінок від пам’ятника було прибрано)1.
Після закінчення фестивалю, тобто після 23-ї
години, біля пам’ятника Шевченку залишилося понад 100
осіб. Найактивніше проявляли себе 20-40 осіб, у тому
числі деякі учасники хору «Гомін».
Ці особи періодично співали «Заповіт», «Думи мої»,
«Реве та стогне Дніпр широкий», «Ой, на горі та й женці
жнуть», а окремі з них у перервах між співом
піднімалися на поміст і декламували вірші, у тому числі
ворожого й ідейно шкідливого змісту.
Найбільшу активність в організації цих виступів біля
пам’ятника Т. Г. Шевченку виявив відомий органам
держбезпеки націоналістичними переконаннями ЛУ-
ПИНІС А. І. (довідка на якого додається)2.
Усього виступили 18 осіб, з яких установлені такі:
БОГУН Лілія Федорівна, 1941 року народження,
уродженка Львівської області, місце роботи
встановлюється, проживає в м. Києві...;
БІРЮКОВИЧ Валентина Дмитрівна, 1948 року
народження, інженер Інституту історії й теорії архітектури;
ТАРАН Віктор Васильович, 1941 року народження,
інженер заводу «Арсенал»;
ЛАНДАУЕР Тетяна Євгенівна, 1949 року
народження, працює старшою піонервожатою СШ № 169 м.
Києва, вчиться на 3 курсі вечірнього відділення
філософського факультету КДУ;
СМАЧИЛО Степан Йосипович, 1942 року
народження, працює на заводі «Буддеталь», проживає в м. Києві...,
учасник хору «Гомін»;
ДИКИЙ Микола Павлович, 1942 року народження,
інженер заводу «Радіоприлад», проживає в м. Києві...,
учасник хору «Гомін»;
1 Навпроти абзацу синім олівцем поставлено знак питан
ня. Помітка, ймовірно, належить П. Ю. Шелесту.
2 Довідка не друкується.

Документи і матеріали
273
ОСАДЧИЙ Михайло Васильович, 1936 року
народження, уродженець Івано-Франківської області, раніше
судимий за антирадянську діяльність, проживає у Львові;
ЛУПИНІС Анатолій Іванович, 1938 року
народження, уродженець Черкаської області, без певного місця
проживання й роботи;
ЧИЖУК Людмила Іванівна, 1951 року
народження, уродженка м. Києва, студентка 3-го курсу
філологічного факультету Київського педінституту,
проживає в м. Києві...;
ТРОЦЕНКО Микола Іванович, 1950 року народження,
уродженець с. Каралиші Миронівського району Київської
області, студент 3-го курсу філологічного факультету
Київського педінституту, проживає в м. Києві, вул.
Освіти, 6а;
МАТУСЕВИЧ Микола Іванович, 1946 року
народження, уродженець Білоцерківського району Київської
області. Місце проживання й роботи встановлюється.
Тексти прочитаних віршів Т. Шевченка, В. Симонен-
ка, Є. Плужника й поки не встановлених авторів
додаються1 (з технічних причин записи неповні).
Із числа учасників зборища, що закінчилося о 1-й
годині 45 хв. 23 травня цього року, нами встановлені
особи, відомі органам КДБ своїми націоналістичними
проявами, а також ті, хто вперше потрапив у наше поле
зору (списки додаються).
КДБ при РМ УРСР проводиться робота з
установлення інших осіб із числа націоналістичних елементів, які
виступали й були присутніми на зборищі,
документування їхніх провокаційних дій, установлення можливих
організаторів цього зборища.
Стосовно ЛУПИНОСА Комітетом держбезпеки
України проводиться комплекс чекістських заходів із
збиран1 Додаток до інформаційного повідомлення з віршами,
записаними співробітниками КДБ біля пам’ятника Т.
Шевченку, має 11 сторінок машинопису. Прізвища декламаторів
не зазначено.

274 Політичні протести й інакодумство в Україні
ня на нього додаткових матеріалів і вирішення питання
про його арешт1.
Додаток: за текстом на «19» аркушах.
Зам. Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР С. Крикун
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 2239/16 “23” арк.
“25”F.1971 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Контроль»
і резолюція: «К[онтроль]» тт. Овчаренко Ф.Д., Федорчук
В. В. Заходи. 1.VI-71 р.».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 250-253. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Список
осіб, присутніх біля пам’ятника Т. Г. Шевченку
після 23-ї години 22 травня 1971 року, відомих
органам КДБ своїми націоналістичними поглядами
1. АНДРУШКО Анатолій Миколайович, 1936 року
народження, уродженець с. Н. Річиця Дубровського
району2 Рівненської області, ст[арший] інженер «Украгаз-
спецбуду», Боярка...
2. БАЛАНІВСЬКИЙ Володимир Федорович, 1938 року
народження, уродженець Київської області, не працює...
3. КИР’ЯН Надія Володимирівна, 1946 року
народження, уродженка м. Іваново, проживає в м. Полтаві.
4. КУКСА Віктор Іванович, 1940 року народження,
слюсар заводу ВУМ, був суджений в 1967 р. за
вивішування націоналістичного прапора, звільнений в 1969 р.
5. МЕШКО Оксана Яківна, 1905 року народження,
пенсіонерка, проживає в м. Києві...
1 Кожен рядок документа, а також поля підкреслено
синім олівцем.
2 Правильно: Новорічиця Здолбунівського району.

Документи і матеріали
275
6. СМИРНОВ Євген Леонідович, 1947 року
народження, уродженець м. Тульчин Вінницької області, студент
І курсу філософського факультету КДУ.
7. КОВАЛЬЧУК Тетяна Олексіївна, 1951 року
народження, уродженка м. Києва, секретар Міністерства
фінансів УРСР, проживає в м. Києві...
8. РУБАН Василь Федорович, 1942 року
народження, уродженець с. Лісники Києво-Святошинського району
Київської області, працює кочегаром взуттєвої фабрики,
проживає за місцем народження.
9. ЛЯЩУК Дмитро Остапович, 1936 року
народження, уродженець м. Краснодона, Ворошиловградської
області, проживає по Десятинному провулку, 4.
10. КРАВЕЦЬ Микола Андрійович, 1927 року
народження, уродженець Черкаської області, ст[арший]
інженер УкрНДІпластмас...
11. ЩЕРБАК Степан Дмитрович, 1949 року
народження, уродженець м. Узина Київської області, артист
капели бандуристів УРСР...
12. ЛУЗАН Віктор Андрійович1, 1947 року
народження, уродженець с. Миронівки Київської області, учитель
СІП № 522, проживає у приміщенні школи.
13. АНДРІЯЩЕНКО Михайло Петрович, 1944 року
народження, уродженець с. Калита Бориспільського
району Київської області, працює інженером-економістом...
14. ПИСЬМЕННИЙ Василь Іванович, 1938 року
народження, уродженець м. Дніпродзержинська, учитель
СІП № 55...
15. БІЛИНСЬКА Орислава Володимирівна, 1949 року
народження, уродженка с. Блищанка Тернопільської
області, інспектор Держстраху Київської області,
проживає в смт. Вишневому...
16. ГЛУЩУК Марія Петрівна, 1944 року
народження, уродженка с. Плисків Вінницької області,
учителька СІП № 38...
1 Правильно:Іванович.
2 Правильно: № 55 (м. Київ).

276 Політичні протести й інакодумство в Україні
17. ПЛЮЩ Леонід Іванович, 1939 року народження,
уродженець Киргизької РСР, не працює...
18. КОВАЛЬ Алла Петрівна, 1943 року народження,
працює в комбінаті друку «Радянська Україна»...
19. ГУДИМА Манолій Дмитрович, 1947 року
народження, уродженець с. Бридок Чернівецької області,
інженер-будівельник БУ-1 ДБК...
20. КОВАЛЕНКО Ганна Володимирівна, 1939 року
народження, уродженка м. Кадіївка, Ворошиловградської
області, інженер інституту «Укрпластмас», проживає в
с. Коцюбинське...
21. ДОЦЕНКО Ганна Миколаївна, 1930 року
народження, уродженка м. Тараща Київської області,
інженер обчислювального центру...
22. ЯЩЕНКО Леопольд Іванович, 1928 року
народження, уродженець м. Києва, керівник хору «Гомін»...
23. ШЕВАГА Михайло Іванович, 1934 року
народження, уродженець Івано-Франківської області,
десятник радгоспу, проживає в с. Чабани.
24. ГУЛЕВАТИЙ Яків Трохимович, 1933 року
народження, уродженець с. Кордіївка Вінницької області,
працює в «Київрекламі»...
25. СОБОЛЄВ Анатолій Борисович, 1940 року
народження, уродженець с. Попівка Конотопського району
Сумської області, вихователь гуртожитку заводу
порошкової металургії, проживає в м. Бровари Київської
області.
Вірно: ( підпис )
Список
осіб, присутніх біля пам’ятника Т. Г. Шевченку
після 23.00 22 травня 1971 року,
які вперше потрапили в поле зору органів КДБ
1. Б’ЯТЕЦЬ Валентина Сергіївна, 1934 року
народження, уродженка с. Поділля Баришівського району
Київської області, інженер Інституту електродинаміки
АН УРСР...

Документи і матеріали
277
2. САВЧЕНКО Людмила Іванівна, 1934 року
народження, інженер фабрики фотопаперу...
3. СЕНЧЕНКО Ольга Петрівна, 1942 року
народження, уродженка с. Білопілля, старший технік
видавництва «Веселка»...
4. ТЕСЛЕНКО Людмила Михайлівна, 1952 року
народження, уродженка с. Поділля Баришівського району
Київської області, гідрометеоролог обсерваторії...
5. ВОЛКОВИЧ Надія Федорівна, 1947 року
народження, уродженка с. Ірдинь Черкаської області, вихователь
дитячого садка № 463...
6. БОГУН Віра Яківна, 1918 року народження,
вихователь школи-інтернату, живе в м. Києві...
7. ОСТРОВСЬКИЙ Богдан Іванович, 1945 року
народження, артист заслуженої капели бандуристів УРСР...
8. ПЕРЕДРІЄНКО Віталій, аспірант Інституту
літератури мовознавства АН УРСР.
9. ЛИТВИНЧУК Олена Михайлівна, 1933 року
народження, уродженка с. Брусилівка Коростишівського
району Житомирської області, учителька 134-ї середньої
школи...
10. ЯНОВСЬКА Олена Юхимівна, 1931 року
народження, уродженка м. Києва, викладач КДУ...
11. ГОЛОДНА Надія Григорівна, 1948 року
народження, уродженка м. Одеси, студентка Київського
інституту іноземних мов...
12. ДЕБЕЛЮХ Іван Іванович, 1941 року
народження, робітник ЗБК-2...
13. ТАУЖНЯНСЬКИЙ Сергій Сергійович, 1929 року
народження, уродженець м. Києва, інженер Головкиїв-
буду...
14. КНЯЗЮК Григорій, 1946 року народження,
уродженець Вінницької області, с. Єленівка, працює у ДБК-3...
15. ПИТЬКО Надія Степанівна, 1947 року
народження, уродженка Луганської області, українка, член
ВЛКСМ, студентка 5-го курсу хімтехфакультету КПІ...
16. ПИПКІВСЬКА Мирослава Богданівна, 1948 року
народження, фізик Інституту ядерних досліджень.

278 Політичні протести й інакодумство в Україні
17. ЯВІР Микола, проживає вул. Корольова, 9.
18. СЕРЕДА Валерій Павлович, 1948 року
народження, студент 1-го курсу фізичного факультету КДУ.
19. ДАНЬКІВ Богдан Володимирович, 1947 року
народження, студент 1-го курсу юридичного факультету КДУ.
20. ГУК Олег Михайлович, 1950 року народження,
студент 1-го курсу юридичного факультету КДУ.
21. АТ АЛОВА Мирослава Федорівна, 1948 року
народження, студентка 2-го курсу заочного відділення
філологічного факультету КДУ.
22. ДИВАК Микола Омелянович, 1941 року
народження, студент 2-го курсу заочного відділення
філологічного факультету КДУ.
23. ПОКЛАД Юрій Леонідович, 1946 року
народження, студент 4-го курсу заочного відділення
філологічного факультету КДУ.
24. САВИЦЬКИЙ Іван Адамович, 1942 року
народження, уродженець с. Королівка Житомирської області,
студент 1-го курсу філософського факультету КДУ.
25. ЗАВГОРОДНІЙ Микола Петрович, 1950 року
народження, уродженець м. Макіївка Донецької області,
член ВЛКСМ, студент 1-го курсу філософського
факультету КДУ.
26. ВОЛОК Микола Микитович, 1951 року
народження, уродженець с. Олельник Онуфріївського району
Кіровоградської області, студент 3-го курсу філологічного
факультету КДУ.
27. ДОЛОМАН Сергій Євменович, 1951 року
народження, уродженець м. Києва, студент-го 3 курсу
філологічного факультету КДУ.
28. НЕМЕНІПА Оксана Іванівна, 1951 року
народження, уродженка м. Березань Київської області,
студентка 3-го курсу філологічного факультету КДУ.
29. МАКАРЕНКО Ольга Петрівна, 1950 року
народження, уродженка с. Рогозів Бориспільського району
Київської області, студентка 3-го курсу філологічного
факультету КДУ.

Документи і матеріали
279
30. БЕЗВЕРШЕНКО Валентина Олександрівна, 1949
року народження, уродженка с. Єрки Звенигородського
району Черкаської області, студентка 5-го курсу
філологічного факультету КДУ.
31. КОЗАЧЕНКО Олена Павлівна, 1949 року
народження, уродженка м. Новоархангельська
Кіровоградської області, студентка 5-го курсу філологічного
факультету КДУ.
32. ЗІЛЬ Андрій - студент 3-го курсу філологічного
факультету Київського педінституту.
33. ОЛІЙНИК Віктор - студент 4-го курсу
філологічного факультету Київського педінституту.
34. ОЛИСЕЄНКО Віктор - студент 4-го курсу
філологічного факультету Київського педінституту.
35. ХАРЧУК Василь - студент 2-го курсу історичного
факультету Київського педінституту.
36. ЗАЙЧУК Валентин - студент 4-го курсу
філологічного факультету Київського педінституту.
Вірно: ( підпис )
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 254-260. Оригінал. Машинопис на бланку.
70. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про витік інформації
із закритих фондів архівних установ
16 липня 1971 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Комітет державної безпеки при РМ УРСР має у
своєму розпорядженні дані про те, що деякі особи, які пра-
цюють у державних архівних установах, є джерелами

280 Політичні протести й інакодумство в Україні
витоку інформації із закритих фондів історичного,
статистичного й іншого профілю.
З використанням таких даних особами, відомими
своїми націоналістичними переконаннями, написано
низку ідеологічно шкідливих документів, таких як
«Інтернаціоналізм чи русифікація?», «За ленінський
облік на ниві культурній», «Неухильно виконувати
ухвали VIII партконференції КП(б)У про українську
культуру» та інші.
Неодноразово фіксувалися випадки ходіння по руках
копій і навіть оригіналів документів, отриманих із архівів,
ознайомлення з якими широкого кола громадськості є
небажаним. Як приклад, можна назвати такі
документи, як «Звіт про діяльність Полтавського губвідділу ДПУ
з 1921 року по 1 жовтня 1922 року», «Довідка про
роботу клінічного санаторію “Конча-Заспа“», «Стенограма
зустрічі з учасниками ідеологічної наради в Москві 7-8
березня 1963 р.» та інші.
З метою припинення витоку з архівів
документальних даних і недопущення використання їх у ворожому
напрямку вважаємо за доцільне взяти в оперативне
обслуговування у місті Києві:
- Центральний державний архів кінофотодокументів
УРСР;
- Центральний історичний архів при РМ УРСР;
- Архівне управління при РМ УРСР;
- Центральний державний історичний архів
Жовтневої революції й соціалістичного будівництва;
- Київський обласний державний архів «Облдер-
жархів» і Київський міський державний архів з
постійним складом документальних матеріалів.
Доповідаємо на Ваше рішення.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 2935/16 “2” арк.

Документи і матеріали
281
“16”VII.1971 р. ПЩЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Контроль»
і резолюція: «ВВ1 згоден. Доповісти заходи. П. Мусієнко.
19.VI 1-71».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 8-9. Оригінал. Машйнопис на бланку.
71. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про вивішування
українського національного прапора
та зривання прапорів СРСР й УРСР
9 листопада 1971 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Вивішування націоналістичного прапора
Львівська область
7 листопада 1971 p., близько 12-ї години дня, у
трьохстах метрах від селища Старий Розділ Миколаївського
району виявлено націоналістичний прапор розміром
86,5x63,5 см, прикріплений до стовбура дерева на
висоті 15 м.
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку особи,
яка вчинила цей ворожий прояв.
Псування прапорів
Кримська область
Ранком 7 листопада 1971 р. у селі Виноградне
Ленінського району виявлено порізаним червоний прапор,
1 «ВВ» - Володимир Васильович Щербицький, на той
час Голова Ради міністрів УРСР; архівні установи
підпорядковувались Раді Міністрів.

282 Політичні протести й інакодумство в Україні
вивішений на Будинку культури, і зрізаними із
флагштоків прапори СРСР і УРСР біля контори колгоспу.
Керченським MB УКДБ вжито заходів до розшуку
особи, яка вчинила цей прояв.
Київська область
У ніч із 6 на 7 листопада 1971 р. у с. Іванкове зірвано
п’ять червоних прапорів, вивішених на будинках
районного комітету партії, райвиконкому й селищної Ради.
Іванківським MB ВС за участю співробітників УКДБ
здійснюється розшук особи, яка вчинила цей прояв.
[...і
На першому аркуші документа резолюція: «О. Ч. П.» і
помітка: «Доповідалось т. Шелесту П. Ю. 9. ХІ-71 р.
("Підпис)». Кожне повідомлення підкреслено синім олівцем,
навпроти них помітка: «Д[оповісти]» 1.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 4 (1977 р.). - Спр. 3. - Арк. 7.
Оригінал. Машинопис на бланку.
72. Листівка, виявлена на поштамті
в м. Хмельницькому
11 листопада 1971 р.
Таємно
Прим. № 1
[...]
10 листопада 1971 р. при сортуванні кореспонденції
на міському поштамті виявлено й 11 листопада
передано в Управління КДБ листівку злісного
антирадянського змісту.
(Текст листівки в додатку).
УКДБ вжито заходів до розшуку автора цього
ворожого документа.
[...і
1 Резолюція, підкреслення і помітки навпроти
повідомлень належать П. Ю. Шелесту.

Документи і матеріали
283
На першому аркуші документа резолюція: «О. Ч. П.» і
помітка: «Доповідалось т. Шелесту П. Ю. 12. ХІ-71 р.
("Підпис)». Повідомлення підкреслено синім олівцем,
навпроти нього помітка: «Д[оповісти]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. - Арк. 274.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Текст антирадянської листівки,
виявленої при сортуванні кореспонденції
на поштамті м. Хмельницького
Кажемо партія, маємо на увазі бог, кажемо бог,
маємо на увазі партія. Кажемо комунізм, маємо на увазі
рай на тім світі, кажемо рай на тім світі, маємо на увазі
комунізм. ДНШРЕНКО.
(Орфографію й стиль викладу збережено).
Вірно: Співробітник КДБ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 278. Копія. Машинопис на бланку.
73. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про діяльність JI. Гук
6 квітня 1972 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Стосовно ГУК Л. Л., яка звернулася з листом до
Центрального Комітету Комуністичної партії України,
відомо таке.
З кінця 1970 року в органи державної безпеки стали
надходити дані про націоналістичні настрої жительки
м. Скадовська Херсонської області

284 Політичні протести й інакодумство в Україні
ГУК Лідії Ларіонівни, 1938 року народження,
уродженки с. Сенча Полтавської області, українки,
члена КПРС, з вищою медичною освітою, працює
лікарем у Скадовській районній санепідемстанції. На
вихованні має сина.
За узгодженням з обкомом КП України її взято в
перевірку.
У процесі перевірки встановлено, що ГУК зберігає в
себе вдома переписані від руки вірші націоналістичного
спрямування М. ХОЛОДНОГО, В. СИМОНЕНКА, М.
ВОРОНОГО, виписки антирадянського характеру з
журналу «Прибій», що видавався у 1926 році, та інші
матеріали ідейно шкідливого змісту, з якими знайомить свої
зв’язки, в основному із числа молоді. Її квартиру часто
відвідували відомі органам КДБ своїми
націоналістичними настроями жителі м. Києва МІНЯЙЛО, ВЕРЕМЕЙ-
ЧИК, БАДЗЬО, КИРИЧЕНКО, деякі з них обробляли
разом з ГУК її зв’язки в націоналістичному дусі.
15 лютого 1972 року у зв’язку з реалізацією справи
«Блок» у будинку ГУК із санкції Прокурора УРСР було
вчинено обшук, у результаті якого виявлено й вилучено
документи «самвидаву» - «Приєднання чи
возз’єднання» БРАЙЧЕВСЬКОГО, «Остання сльоза» і «Собор у
риштованні» СВЕРСТЮКА, «Українська пісня», «Із залу
суду», вірш ГУК, у тому числі «Балада про суховій»
націоналістичного змісту, виписки з журналу «Прибій»,
зошит ГУК із власноручними записами антирадянських
анекдотів, у тому числі плюндруючих образ В. І.
Леніна, вірші ХОЛОДНОГО, СИМОНЕНКА, КОСТЕНКО,
ВОРОНОГО й інші ідейно шкідливі документи.
Встановлено, що ГУК систематично прагнула
обробляти свої зв’язки в націоналістичному дусі, заявляла,
що політика нашої партії з національного питання
проводиться нібито неправильно, стверджувала, що в
Україні нібито має місце русифікація...
Під час проведення в неї на квартирі обшуку й на
допиті ГУК поводилася зухвало, відповідати на питання

Документи і матеріали
285
співробітників КДБ по суті вилучених у неї матеріалів
категорично відмовилася.
Після арешту об’єктів справи «Блок» ГУК надавала
їм матеріальну допомогу через МЕШКО, відому органам
КДБ своєю активною націоналістичною діяльністю, матір
арештованого СЕРГІЄНКАО., попередила останню про
зроблений у неї обшук і як поводитися, якщо будуть
допитувати про вислані нею гроші.
У бесіді зі співробітником органів КДБ ГУК заявила
про свою солідарність із заарештованими, що вона
також вирішила присвятити своє життя «боротьбі» і
готова за це навіть піддатися репресії.
З 31 березня ГУК перебуває в Києві, проживає на
квартирі МЕШКО, зустрічається з відомими органам КДБ
СВІТЛИЧНОЮ Н. О., ЧОРНОВІЛ Валентиною, ПЛАХОТ-
НЮКОМ Іваном та іншими.
ГУК нами взято під нагляд.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 186сс “4” арк.
“10”JF.1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка:
«Доповідалось т. Шелесту. 7. IV-72р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 20-22. Оригінал. Машинопис на бланку.

286 Політичні протести й інакодумство в Україні
74. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Івано-Франківську
листівки з протестом проти введення військ
у Чехословаччину
21 серпня 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
21 серпня 1972 року о 8-й годині ранку в м. Івано-
Франківську на вулицях Івана Франка, Радянській,
Бєлінського й інших виявлено наклеєні на стінах
будинків і установ 9 листівок антирадянського
націоналістичного змісту.
У листівках, надрукованих на друкарській машинці
українською мовою за підписом «Укр[аїнський] Комітет
справедливості», міститься протест проти введення військ
у Чехословаччину в 1968 році й заклики до відокремлення
республік, що входять до складу Радянського Союзу.
Аналогічні 3 листівки виявлено у м. Стрий Львівської
області на вулицях Котовського й Костюшка.
Для розшуку авторів і розповсюджувачів листівок
створено оперативно-слідчі групи УКДБ
Івано-Франківської й Львівської областей.
Про хід розшуку будемо доповідати.
ДОДАТОК: копія листівки на 2-х аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 3745с “4” арк.
“ 21”VI11.1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2.
«Контроль» і резолюція: «т. Федорчуку В. В. Прошу Вас взяти
розшук авторів і розповсюджувачів під особистий
контроль. В. Щербицький. 23.8.72».

Документи і матеріали
287
На останньому аркуші документа машинописна помітка:
«Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 324-325. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Копія листівки, виявленої 21 серпня 1972 року
в м. Івано-Франківську
Шановні громадяни! (Л)
У серпні цього року минає четверта річниця від дня
окупації братньої Чехословаччини військами Радянського
Союзу, а також Угорщини, ПНР, Болгарії і НДР. Багато
причин невдоволення радянських урядових кіл т. зв.
«Братською1 весною». Але наша мета зупинитись на одній
з них, а саме: вплив чехословацьких ідей «соціалізму з
людським обличчям», зокрема у національному] питанні,
на громадську Україну. Саме тому Перший секретар ЦК
КПУ Шелест і був головним натхненником поневолення
ЧССР і встановлення там маріонеткового уряду.
Чому? - Виявилося, що українське населення
Словаччини має більше автономії, аніж на батьківщині, тобто
має сприятливі умови для розвитку національної] мови,
культури, зрештою навіть для створення власної
державності, на відміну від УРСР, де воно нещадно
русифікується, обдирається в культ[урній] і економічній
сферах, а отже, терпить важкий гніт колоніальної політики
КПРС. А що, коли люди на Україні забажають жити
краще, хоч би так, як живуть українці Пряшівщини?
Адже вони з часом довідаються про долю своїх
одноплемінників з чехословацької] преси чи радіо, які після
березня 1968 р. стали вільними від партійної] цензури.
Що, коли люди довідаються про ліквідацію в ЧССР
КДБ, про припинення судів і жорстоких покарань тільки
за те, що люди одверто висловлюють свою думку.
1 Так у документі. Правильно - «Празькою».

288 Політичні протести й інакодумство в Україні
Бо навіть більше, у Чехосл[оваччині] друкують авто-
рів-українців, які перебувають в тюрмах і таборах для
політв’язнів у Радянському] Союзі.
Все це слід було задушити, змусити замовчати, і це
було зроблено силою грубою, силою зброї.
«Празька весна», а разом з тим надії України на своє
відродження, у серпні 1968 р. стікали кров’ю під
гусеницями Радянських] танків.
Громадяни! Наша до Вас просьба у часті річниці Чехо-
сл[овацької] трагедії: забудьте, хоч на хвилину, про свої
дрібні інтереси і пройміться почуттям щирого співчуття
до маленького, але гордого народу чехів і словаків, за
своє мовчання під час коєння насильства, а також
почуттям гніву і сорому до себе за те, що у війську
поневолювачів були ваші сини, батьки, чоловіки, кохані, друзі і,
накінець, ви самі!
Здобудьтеся хоч на найменший протест, заявіть, як
хто може, про свою солідарність з пригнобленими,
доведіть, що укр[аїнський] народ є поборником
справедливості і тільки фатальна необізнаність і безцілість дозволила
представникам цього народу бути в лавах завойовників.
Тож боріться, громадяни, переконуйте, доводьте,
готуйте себе і своїх близьких до здатності пожертвувати
всім, навіть життям, заради життя своєї нації, заради
життя інших націй, заради дружби вільних, рівних націй.
Хай живуть вільни[м]и народи!
Хай живе вільна Україна, вільна Грузія, вільні
Латвія, Литва, Естонія.
Хай живе вільна і звільнена від
великодержавницької шовіністичної політики Росія!
Нехай народи Чехословаччини знову стануть
нашими братами!
Слава Свободі!
Слава Братерству!
Слава Справедливості!
Слава Мученикам!
Укр[аїнський] Комітет справедливості
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 326-327. Копія. Машинопис.

Документи і матеріали
289
75. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР ЦК КПУ
про листівки, виявлені у виправно-трудових
установах МВС УРСР
24 серпня 1972 р.
Таємно
Прим. № І
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Органами Комітету держбезпеки при Раді міністрів
УРСР розслідувано ряд кримінальних справ на
ув’язнених, які, відбуваючи покарання за загальнокримінальні
злочини у виправно-трудових установах МВС Української
РСР, займалися виготовленням і розповсюдженням
антирадянських листівок.
У листівках, виготовлених і розповсюджених
ув’язненими, містяться наклепницькі вигадки на радянський
державний і суспільний лад, заклики до страйків, відмов
від роботи, непідкорення адміністрації, боротьби проти
КПРС і Радянського уряду.
В 1970-1972 роках 34 ув’язнених в 29-ти випадках
поширили 1009 примірників таких листівок у місцях
позбавлення волі... 26 осіб засуджених на своєму тілі
нанесли татуювання «Раб КПРС».
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штамп: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 3818/16 “3” арк.
“24”VIII.1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2.
«Контроль» і резолюція: «До плану роботи ЦК. Вивчити
становище у ВТК і розр[обити]заходи посилення вих[овної]
роботи й орг[анізації] праці, суворого дотримання
вст[оновленого] режиму. В. Щербицький. 26.8.72». Нижче підписи:
«Лутак 1.ІХ»; «Федорчук. 11JX.72р.».

290 Політичні протести й інакодумство в Україні
На останньому аркуші документа машинописна помітка:
«Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 328-329. Оригінал. Машинопис на бланку.
76. Повідомлення КДБ при РМ УРСР до ЦК КПУ
про результати слідства у справі завідувача
фондами Державного музею народної архітектури і
побуту УРСР Ковгара Б. Ф.
11 вересня 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
11 серпня 1972 року № 747-1 доповідалося про закін-
чення попереднього слідства у кримінальній справі
стосовно КОВГАРА Бориса Федоровича, 1932 року
народження, уродженця хутора Мила Києво-Святошинського
району, з вищою освітою, виключеного із членів КПРС у
зв’язку з цією справою, працював завідувачем фондами
державного музею народної архітектури й побуту
Української РСР, житель міста Києва.
У процесі слідства встановлено, що КОВГАР
протягом 1965-1972 років систематично виготовляв,
розмножував за місцем роботи в редакції багатотиражної газети
на авіаційному заводі й поширював серед свого оточення
документи антирадянського змісту, що ганьблять
радянський державний і суспільний лад.
Ним написано понад 50 віршів антирадянського змісту,
у тому числі: «Тризуб», «Банкрути», «До 100-річчя
В. І. Леніна» й інші, які помістив у саморобні збірники
«Луна», «Після сповіді», «Хрущов і Маркс», «Сама собі»,
«Кома Сатира», «А товариства щирого немає».

Документи і матеріали
291
Починаючи з 1967 року, вів щоденникові й інші
записи, що містять наклеп на внутрішню та зовнішню
політику КПРС і Радянського уряду. Подібні записи він
учинив на сторінках своїх книжок ГЕРЦЕНА й ОГАРЬОВА.
У січні-березні 1972 року написав п’ять так званих
«листів громадянинові слідчому», у яких зводив злісний
наклеп на засновника Радянської держави й політику
КПРС.
Проведеною стаціонарною судово-психіатричною
експертизою встановлено, що КОВГАР страждає
тяжкою психічною хворобою у формі шизофренії, суспільно
небезпечні діяння вчинив у неосудному стані й має
потребу в направленні на примусове лікування.
8 вересня 1972 року кримінальну справу стосовно
КОВГАРА розглянуто Київським обласним судом.
[...і
Суд виніс ухвалу про направлення КОВГАРА на
примусове лікування до психіатричної лікарні спеціального
типу.
Заступник Голови
Комітету держбезпеки С. Крикун
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 482с “2” арк.
“12”/Х.1972 р. Підлягає поверненню». 2. «Тов. Щербицько-
му В. В. доповідалось. 25.W.1973 г. П. Мусієнко1». На
останньому аркуші документа машинописна помітка: «Розіслано
членам і кандидатам у члени Політбюро ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 41-42. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Низку документів, які потрібно було повертати з ЦК
КПУ до КДБ, ймовірно, було проштамповано в один день
1973 р. без зазначення місяця.

292 Політичні протести й інакодумство в Украіні
77. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про зв’язки творчих працівників
із заарештованими за антирадянську
діяльність особами
4 жовтня 1972 р.
Цілком таємно
Серія «К»
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Аналіз матеріалів, які надходять до КДБ при РМ
УРСР, свідчить про те, що в деяких редакціях газет і
журналів, а також видавництвах республіки у справі
підбору й розстановки журналістських кадрів
відзначаються факти, що заслуговують на певну увагу. Як видно
з цих матеріалів, окремі творчі працівники
підтримували близькі стосунки з особами, заарештованими за
націоналістичну, антирадянську діяльність, і поділяють їхні
погляди. Використовуючи своє службове становище, вони
сприяють публікації творів своїх однодумців, які нерідко
містять серйозні недоліки ідейного плану.
Так, старшим редактором видавництва «Вища
школа» працює
КОЦЮБИНСЬКА Михайлина Хомівна, 1931 року
народження, українка, безпартійна, з вищою освітою,
проживає в м. Києві.
Підтримуючи тісний зв’язок з націоналістично
налаштованими особами, КОЦЮБИНСЬКА спільно з іншими
однодумцями робила спроби до згуртування
представників творчої інтелігенції й молоді, які припускаються
ідеологічно шкідливих суджень з питань національної
політики КПРС, прагнула використовувати для
поширення своїх помилкових поглядів і впливу на молодь
різні масові заходи.

Документи і матеріали
293
Будучи присутньою на зборищі націоналістично
налаштованих осіб біля пам’ятника Т. Г. Шевченку у травні
1967 року, КОЦЮБИНСЬКА разом з І. ДЗЮБОЮ та
3. ФРАНКО надалі намагалися представити втручання
працівників міліції як «грубу розправу» над
учасниками зборища, у зв’язку із чим направили 3 телеграми на
адресу Президії IV з’їзду письменників СРСР, делегатів
з’їзду від України ПАВЛИЧКА Д. і ДРАЧА І., а також
на адресу редакції журналу «Новый мир» з викладом
суті інциденту.
У липні 1968 р. КОЦЮБИНСЬКА разом з І. ДЗЮБОЮ,
Л. КОСТЕНКО, Є. СВЕРСТЮКОМ, В. НЕКРАСОВИМ
виготовили й направили за своїми підписами т. зв.
«Відкритий лист до редакції “Літературної України”», в
якому виступили на захист засуджених за
антирадянську діяльність С. КАРАВАНСЬКОГО й В. ЧОРНОВОЛА,
свій учинок пояснювали наміром «хоч трохи розвіяти
той людоїдський чад, атмосферу брехні й безкарності».
Використовуючи свої можливості «неофіційного»
критика, М. КОЦЮБИНСЬКА звеличує окремих
представників творчої молоді, у творах яких спостерігаються
тенденції до відхилення від принципу партійності й
класового підходу при аналізі розглядуваних подій і явищ,
захоплення й копіювання гірших зразків західної поезії
й прози, що несуть у собі відверту містику й зневажливе
ставлення до свого громадянського обов’язку.
Підкреслюючи винятковість, геніальність, неповторність таких
авторів, КОЦЮБИНСЬКА спрямовує всі зусилля до того,
щоб підігрівати нездорові тенденції у творчості молодих.
За наявними оперативними даними, КОЦЮБИНСЬКА
неодноразово зустрічалася з В. ВОВК-СЕЛЯНСЬКОЮ,
підозрюваною у приналежності до закордонних
націоналістичних центрів, та іншими іноземцями, які
приїжджали на територію України і через яких намагалася
передавати за кордон тенденційну, наклепницьку інформацію
про радянську дійсність.
Протягом 3 років КОЦЮБИНСЬКА систематично
одержує речові посилки з-за кордону.

294 Політичні протести й інакодумство в Україні
КОЦЮБИНСЬКА викликалася до КДБ при РМ УРСР
і опитувалась по достовірно відомих їй фактах
злочинної діяльності заарештованих, однак давати показання
відмовилася. Попереджена про можливі наслідки у
випадку участі в антигромадській діяльності.
Старшим редактором видавництва «Радянський
письменник» працює
ШЕВЧЕНКО Анатолій Якович, 1932 року
народження, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської
області, українець, безпартійний, проживає в м. Києві.
У 1966 році він у числі інших підписав лист-протест
на захист групи осіб, засуджених за націоналістичну
діяльність.
У 1968 році ШЕВЧЕНКО виїжджав до м. Ніжина у
складі групи літераторів для зустрічі зі студентами
педінституту. Один з учасників цієї поїздки із приводу
виступів деяких літераторів у м. Ніжині заявив:
«Особливо виділявся своїм виступом М. ВІНГРА-
НОВСЬКИЙ, який прочитав ідейно не витриманий
вірш «Смерть Івана Богуна», та Анатолій
ШЕВЧЕНКО, котрий зробив огляд української сучасної
літератури, відзначивши з позитивної сторони все те, що
партійна критика вважає за шкідливе». (*}
У зв’язку з рішенням Київської письменницької
організації про виключення із членів СПУ письменника
В. ІВАНИСЕНКА, який зберігав і розмножував
матеріали «самвидаву», ШЕВЧЕНКО заявив:
«Виключили порядного хлопця, грамотного й
талановитого критика. Та що тут дивуватися нашим
“самоїдам”».
У липні 1969 року органами КДБ у ШЕВЧЕНКА було
вилучено рукописний текст роману О. СОЛЖЕНІЦИНА
«У колі першому», а також п’ять машинописних
примірників цього твору, які на його прохання були
виготовлені друкаркою редакції журналу «Наука і
культура». Під час бесіди з цього питання ШЕВЧЕНКО
поводився нещиро й відмовився назвати особу, від якої
одержав рукопис.

Документи і матеріали
295
ШЕВЧЕНКО підтримує близькі стосунки з ТЕЛЬНЮ-
КОМ, ГУЦАЛОМ, ПІДПАЛИМ та іншими особами,
відомими своїми націоналістичними настроями, поділяє їхні
погляди, користується в них авторитетом. Його ідейне
кредо, за словами одного зі членів СПУ, полягає в
наступному:
«Вся література соціалістичного реалізму -
суцільна графоманія й маразм. Творчий працівник має бути
вільним від будь-яких обов’язків перед суспільством,
тим більше перед партією».
Характеризуючи ШЕВЧЕНКА, співробітник
видавництва, який добре його знає, висловив таку думку:
«Його взяли у видавництво за рекомендацією СПУ.
Перед цим він був звільнений з роботи в щорічнику
«Наука і культура» за розмноження «самвидавівської»
літератури. Друг і поплічник І. ДЗЮБИ, Є. СВЕРСТЮ-
КА, В. ІВАНИСЕНКА, М. КОЦЮБИНСЬКОЇ, один з
«теоретиків» фрондизму і сучасного наступального
нігілізму, автор низки злих літературних фейлетонів,
у яких паплюжить чесних і принципових
письменників. Цікаво, що А. ШЕВЧЕНКО навіть не
приховує свого скепсису і нігілізму у ставленні до всього
нашого ладу». (*}
Коментуючи прес-конференцію з ДОБОШЕМ1,
ШЕВЧЕНКО в бесіді зі співробітниками видавництва
«Радянський письменник» говорив:
«Вся ця справа з ДОБОШЕМ скидається на
провокацію. Жодна конституція світу не передбачає стано-
1 Добош Ярослав - громадянин Бельгії, заарештований
на станції Чоп на початку січня 1972 р. За офіційним
повідомленням радянської преси, він нібито виконував завдання
закордонного центру ОУН, вів в Україні підривну діяльність.
Справу Добоша і його «зізнання» було використано для
розгортання нової хвилі політичних репресій в Україні. Під
час прес-конференції у Києві «розкаявся», проте
повернувшись до Бельгії, відмовився від усіх свідчень в ізоляторі
КДБ та перед журналістами.

296 Політичні протести й інакодумство в Україні
вища, за якого людей судять, а основного свідка
видворяють не лише за межі суду, а й за межі держави.
Тож виникає сумнів щодо всього сказаного ним. При
чому тут, до речі, Іван ДЗЮБА? Адже ДОБОШ нічого
про ДЗЮБУ не згадував. Та й чого на конференції
жодним словом не обмовились про наших
арештованих? Начебто їх і на світі немає. А щодо грошей, то
думаю, той ДОБОШ давав їх для придбання різної
літератури. Невже хтось може повірити в байку про
те, що він давав їх на підтримку якогось руху?». п
У грудні 1971 р. Київська письменницька
організація рекомендувала ШЕВЧЕНКА для прийняття в члени
СІГУ. На республіканській приймальній комісії його
кандидатуру було відхилено, однак з порядку денного це
питання остаточно не знято.
За наявними даними, ШЕВЧЕНКО робить активні
спроби через свої знайомства домогтися прийняття у
члени СПУ. Серед співробітників видавництва
«Радянський письменник», а також у Спілці письменників
поширюються чутки про те, що він користується
особливим заступництвом письменника КИСЕЛЬОВА В. Л.,
який через свої зв’язки намагається домогтися
прийняття ШЕВЧЕНКА у члени Спілки письменників України.
Старшим редактором видавництва «Радянський
письменник» є
ПІДПАЛИЙ Володимир Олексійович, 1936 року
народження, уродженець с. Лазорки Полтавської
області, українець, безпартійний, член Спілки
письменників України.
Ще будучи студентом Київського державного
університету ПІДПАЛИЙ припускався націоналістичних суджень,
брав участь у різного роду зборищах націоналістично
налаштованих осіб.
У цей час, використовуючи можливості старшого
редактора видавництва, ПІДПАЛИЙ сприяє
націоналістично налаштованим особам із числа творчої інтелігенції в
публікації їхніх творів. У книжках, що ним

редагуютьДокументи і матеріали
297
ся, неодноразово друкувалися твори тенденційного змісту
(«Всесвіт у тобі» М. РУДЕНКА, 1968 рік; «Гранослов»
Д. ПАВЛИЧКА, 1968 рік та ін.).
У своїй творчості ПІДПАЛИЙ відходить від тем
сучасності. Як заявив відповідальний працівник видавництва
«Радянський письменник», ПІДПАЛОГО довелося
змушувати написати для свого збірника «Вишневий цвіт»
(1970 р.) вірші суспільного звучання. У той же час зі
збірника було вилучено низку тенденційних творів.
Даючи оцінку його творчості, один із членів Спілки
письменників України висловив таке:
«У своїй творчості ПІДПАЛИЙ свідомо
асоціальний, пише поезії досить вправно з технічного погляду,
але жодної серйозної, вагомої соціальної теми не
піднімає». (*}
За наявними у КДБ при РМ УРСР даними,
ПІДПАЛИЙ неодноразово зустрічався із громадянкою ЧССР
А. КОЦУР, остання часто відвідувала його квартиру.
Будучи студенткою філологічного факультету
Київського державного університету, КОЦУР встановила
зв’язок з об’єктами справи «Блок», з їхньою допомогою
збирала матеріали т. зв. «самвидаву» і вивозила їх до ЧССР
із метою подальшої передачі в закордонні націоналістичні
центри. У даний час КОЦУР А. заарештована органами
держбезпеки ЧССР.
Раніше ПІДПАЛИЙ в одній із приватних бесід
висловлював невдоволення життям у СРСР, заявляв про
намір порушити клопотання перед інстанціями про виїзд
на проживання в одну із країн Західної Європи, зокрема
в Югославію або Чехословаччину. Свій намір
ПІДПАЛИЙ пояснював відсутністю житла й умов у СРСР «вільно
мислити».
Редактором журналу «Гігієна міст», що видається
Інститутом комунальної гігієни, працює
БАДЗЬО Георгій Васильович, 1936 року
народження, уродженець с. Калинівці Мукачівського району
Закарпатської області, українець, безпартійний, з
вищою освітою, проживає в м. Києві.

298 Політичні протести й інакодумство в Україні
У 1966 році він серед інших підписав лист-протест на
захист групи осіб, засуджених за націоналістичну
діяльність, у зв’язку із чим був виключений зі членів КПРС і
з аспірантури Інституту літератури АН УРСР.
За наявними оперативними даними, БАДЗЬО надалі
не відмовився від своїх націоналістичних поглядів,
підтримував тісний зв’язок з І. ДЗЮБОЮ, М.
КОЦЮБИНСЬКОЮ, І. СВІТЛИЧНИМ і його сестрою Надією,
брав участь в обговоренні питань, пов’язаних з
виготовленням і розповсюдженням документів «самвидаву».
В одній із приватних бесід БАДЗЬО переконував
присутніх у тім, що «всім нам з національного питання
потрібно дотримуватися тієї точки зору, яку ДЗЮБА
виклав у листі, адресованому до ЦК КПУ. Це наша спільна
лінія дій і боротьби».
Продовжуючи полеміку з цього питання, БАДЗЬО
висловлював невдоволення внутрішньою політикою
КПРС і Радянського уряду, заявляючи, що вона
«проводиться не по-ленінськи, заповіти Леніна порушуються».
20 квітня ц. р. БАДЗЬО був викликаний до УКДБ
при РМ УРСР по Київській області, де з ним
проводилася бесіда. БАДЗЬО не приховував своїх переконань;
викладаючи свої погляди з національного питання, він
заявив таке:
«1. Я за те, щоб українська держава була
абсолютно незалежна й самостійна, мала свої кордони,
власну армію. Це не забороняється Конституцією. Я
проти зняття цього питання з порядку денного.
2. Я не засуджую той факт, що існує й поширюється
“самвидав”, тому що це явище виникло внаслідок
русифікації України й інтелігенція змушена вести
боротьбу, для цього обрала саме таку форму протесту.
Я також не засуджую факту передачі такої
літератури за кордон, тому що обмін інформацією й її
поширення згідно з Конституцією не є порушенням закону.
3. Я впевнений, що русифікація, наявна в Україні,
глушить творчу думку української інтелігенції, у зв’яз-

Документи і матеріали
299
ку із чим остання не може створити твори високої
художньої цінності й культура України деградує».
Націоналістичні, ідеологічно шкідливі погляди
БАДЗЬО поділяє і його дружина -
КИРИЧЕНКО Світлана Тихонівна, 1935 року
народження, уродженка м. Києва, яка працювала в
журналі «Філософська думка».
Вона не приховує ворожості до всього російського -
історії, літератури, мови, культури. В одній із
приватних бесід КИРИЧЕНКО заявила:
«Я ненавиджу цей радянський режим. Скажіть,
чим (назвала одного з керівників КПРС) кращий за
Гітлера? Хіба в нашій державі немає фашизму?»
БАДЗЬО і його дружина відповідно виховують і своїх
неповнолітніх дітей, які під впливом батьків заявляють,
що російська мова - «це не наша мова», свято Великого
Жовтня - «не наше свято».
29 квітня ц. р. в УКДБ при РМ УРСР по Київській
області з КИРИЧЕНКО проводилася бесіда, під час якої
роз’яснялася помилковість, неспроможність її поглядів,
однак позитивних результатів бесіда не дала.
КИРИЧЕНКО заявила, що вона вірить ДЗЮБІ, СВІТЛИЧНОМУ,
СТУСУ, КОЦЮБИНСЬКІЙ і вважає їх «українськими
героями», «мучениками за сьогодення й майбутнє
України».
Редактор видавництва «Дніпро»
ДОЦЕНКО Ростислав Іванович, 1931 року
народження, уродженець м. Києва, українець,
безпартійний, проживає в м. Києві.
Раніше судимий, відбував покарання за антирадян-
ську діяльність. Повернувшись із ув’язнення,
ДОЦЕНКО продовжує відстоювати свої ідейно шкідливі
концепції. Підтримував близькі стосунки з І. ДЗЮБОЮ,
Є. СВЕРСТЮКОМ, Г. ВОЛОЩУКОМ, поділяє їхні
націоналістичні погляди, займався нелегальним
розповсюдженням ідеологічно шкідливої літератури.

300 Політичні протести й інакодумство в Україні
Використовуючи своє службове становище, ДОЦЕН-
КО негативно впливає на окремих осіб із числа творчої
молоді, є одним із теоретиків т. зв. «кочурівської
школи» художнього перекладу. У цьому зв’язку один з
літераторів дав ДОЦЕНКУ таку характеристику:
«Редагуючи переклади, він засмічує українську
мову архаїзмами й діалектизмами, пояснюючи це тим,
що нібито сучасна українська мова - фотографічне
відображення російської й тому її «потрібно
повернути до традицій 20-х років»».
У журналі «Всесвіт» (№ 9, 1971 рік) ДОЦЕНКО
виступив зі статтею «ФОЛКНЕР: на підступах до стилю
письменника», в якій вихваляв цього письменника,
знаючи, що радянська критика засуджує ФОЛКНЕРА як
ренегата, що порвав з комуністичним рухом і
неодноразово виступав з антирадянськими заявами. На сторінках
журналу ДОЦЕНКО заявляв також про розроблений у
видавництві «Дніпро» проспект видань творів
ФОЛКНЕРА в 9-10-ти томах, у той час як керівництво видавництва
цього зовсім не планувало.
Із цього приводу один з перекладачів висловив таке:
«ДОЦЕНКО готує суспільну думку. Потім буде
посилатися на цю статтю й вимагати видання
ФОЛКНЕРА».
У журналі «Українська мова й література в школі»
працює
ЧЕРЕДНИЧЕНКО Віра Микитівна1, 1918 року
народження, уродженка м. Дніпропетровська,
українка, безпартійна, проживає в м. Києві.
ЧЕРЕДНИЧЕНКО націоналістично налаштована. За
наявними оперативними даними, у колі близьких зв’язків
допускає тенденційні, суб’єктивістські висловлювання з
національного питання. 10 лютого ц. р.
ЧЕРЕДНИЧЕНКО у вузькому колі знайомих, які зібралися в неї на
квартирі, проголосила тост за осіб, арештованих
органами КДБ за антирадянську діяльність.
1 Правильно: Никифорівна.

Документи і матеріали
ЗОЇ
Її чоловік - ЧЕРЕДНИЧЕНКО Євген Романович,
1914 року народження, уродженець м. Фастова,
Київської області, українець, безпартійний, з вищою
освітою, методист фізкультури Київського інституту
вдосконалення вчителів. У минулому судимий,
відбував покарання за антирадянську діяльність (у період
окупації дезертирував з Радянської армії, був
керівником фастівського міського «проводу» ОУН).
За наявними у КДБ при РМ УРСР оперативними
даними, у цей час ЧЕРЕДНИЧЕНКО Є. Р. продовжує
залишатися на націоналістичних позиціях, у колі
близьких зв’язків висловлює невдоволення політикою КПРС і
Радянського уряду з національного питання, позитивно
відгукується про діяльність ОУН-УПА, шукає зв’язки й
установлює контакти з учасниками колишнього
націоналістичного підпілля, які повернулися з місць ув’яз-
нення (ВЕРЖБИЦЬКИЙ, ОЛІЙНИК, ЛЕБЩЬ,
ГОРДІЄНКО, ПАТРУС-КАРПАТСЬКИЙ, КОСОВСЬКИЙ) та інши-
ми націоналістично налаштованими особами.
У приватних бесідах ЧЕРЕДНИЧЕНКО висловлював
думку про необхідність виготовлення листівок
націоналістичного змісту, порушив питання про «недостатню
ідеологічну роботу» націоналістів серед оточення й,
зокрема, серед молоді, однак якихось конкретних пропозицій
у цьому плані не висловлював.
Пробуючи свої сили в поезії, ЧЕРЕДНИЧЕНКО в
завуальованій формі оспівує ідею боротьби «за
національну незалежність, за визволення України».
Підтримуючи контакти з окремими представниками
творчої молоді, ЧЕРЕДНИЧЕНКО і його дружина
намагаються впливати на них з націоналістичних позицій,
зробити своїми однодумцями.
Старший редактор журналу «Дніпро»
БОЙЧАК Іван Яремович, 1921 року народження,
уродженець Хмельницької області, безпартійний,
українець, з вищою освітою, член СПУ, кандидат
філологічних наук, інвалід Вітчизняної війни II групи,
проживає в м. Києві.

302 Політичні протести й інакодумство в Україні
У березні 1968 року БОЙЧАК поставив свій підпис
під «листом-протестом» наклепницького змісту на захист
засуджених за антирадянську діяльність ГІНЗБУРГА,
ГАЛАНСКОВА, ДОБРОВОЛЬСЬКОГО.
[...]
Заступник відповідального секретаря редакції газети
«Літературна Україна»
ГОЛОБОРОДЬКО Володимир Ілліч, 1940 року
народження, уродженець с. Галиця Лосинівського району
Чернігівської області, українець, з вищою освітою,
член КПРС, одружений, проживає в м. Києві.
Під час навчання на філософському факультеті
Московського університету в 1965-1970 р.
ГОЛОБОРОДЬКО підтримував близькі зв’язки з націоналістично
налаштованими особам, припускався націоналістичних
суджень, знайомився з ідеологічно шкідливими
матеріалами, що нелегально поширювалися.
У той період ним було підготовлено до видання збірник
афоризмів, що через ідейну нечіткість окремих з них
здобув негативні відгуки й до друку не був
рекомендований. У зв’язку із цим ГОЛОБОРОДЬКО висловлював
намір передати його для публікації за кордон.
Прибувши після закінчення університету до м.
Києва, ГОЛОБОРОДЬКО в колі близьких зв’язків
продовжує припускатися націоналістичних суджень,
протиставляє українську культуру російській, доводить
перевагу першої, складає наклепницького змісту афоризми.
У приватній бесіді у квітні ц. p., розповідаючи про
невдалі спроби видати збірник своїх афоризмів, він
висловив упевненість, що рано чи пізно видасть його «під
якимось прихованим змістом».
При цьому він зачитав деякі з них:
«Комунізм є соціалізм плюс русифікація країни». (*>
«Коли насаджують одну мову, то люди перестають
розуміти один одного». п
22 травня 1971 року ГОЛОБОРОДЬКО брав участь у
зборищі біля пам’ятника Т. Шевченку в м. Києві.

Документи і матеріали
303
Є дані про те, що в редакцію газети «Літературна
Україна» ГОЛОБОРОДЬКО влаштувався за допомогою
О. ГОНЧАРА, який був на той час головою правління
Спілки письменників України. Директор Літфонду, член
СПУ П’ЯНОВ Володимир Якович (про нього
доповідалося ЦК КПУ № 757-1 від 16.VI.72 р.) прописав ГОЛОБО-
РОДЬКА на проживання у своїй квартирі.
Редактор сценарного відділу кіностудії ім. Довженка
ЧЕРЕВАТЕНКО Леонід Васильович, 1938 року
народження, уродженець м. Дніпропетровська,
українець, безпартійний, проживає в сел. Буча Київської
області.
За наявними у КДБ при РМ УРСР даними,
ЧЕРЕВАТЕНКО націоналістично налаштований, підтримував
близькі стосунки із заарештованими І. СВІТЛИЧНИМ,
Є. СВЕРСТЮКОМ, СТУСОМ і їхніми однодумцями
(О. КОЧУРОМ, І. СТЕШЕНКО), поділяє їхні погляди,
брав участь у різного роду зборищах націоналістично
налаштованих осіб.
У жовтні 1970 року ЧЕРЕВАТЕНКО зустрічався із
бразильською туристкою В. ВОВК-СЕЛЯНСЬКОЮ і
туристкою із ФРН А. ГОРБАЧ, підозрюваними у
приналежності до закордонних націоналістичних центрів. У
зустрічі брали участь І. СВІТЛИЧНИЙ, Н. СВІТЛИЧНА,
М. КОЦЮБИНСЬКА, Г. БАДЗЬО, О. КОЧУР та інші.
Літературний співробітник черкаської обласної газети
ЗАХАРЧЕНКО Василь Іванович, 1936 року
народження, українець, безпартійний, з вищою освітою,
член Спілки письменників України, проживає в
м. Черкаси.
У поле зору органів КДБ ЗАХАРЧЕНКО потрапив як
зв’язок засудженого у грудні 1970 р. за антирадянську
діяльність СУКА І. С., якому він протягом 1966-1968 р.
передавав документи, що містять наклепницькі
вигадки, які ганьблять радянський державний і суспільний
лад, т. зв. «самвидав»: «Репортаж із заповідника імені
Берія», лист «Голові Ради міністрів Української РСР»
та інші.

304 Політичні протести й інакодумство в Україні
У результаті проведеного на квартирі ЗАХАРЧЕНКА
в червні 1970 року обшуку в нього було вилучено анти-
радянські документи під назвою «Холодний Яр» ГОРЛІС-
ГОРСЬКОГО й «Хроніка опору» Валентина МОРОЗА,
засудженого за антирадянську діяльність.
Крім цього, у ЗАХАРЧЕНКА було також вилучено
велику кількість чорнових літературних начерків і
записів, у яких у відвертій формі зводився наклеп на
радянський державний і суспільний лад, соціалістичну
законність і національну політику в СРСР, з
націоналістичних позицій трактувалася історія нашої держави.
Будучи допитаним у справі СУКА як свідок,
ЗАХАРЧЕНКО підтвердив антирадянську спрямованість
вилучених у нього документів і записів, заявивши на слідстві,
що він нібито мав намір використовувати їх у своїх
майбутніх художніх творах.
Про викладене КДБ при РМ УРСР доповідав Вам своїм
№ 404-1 від 12 червня 1971 року.
За наявними оперативними даними, у цей час
ЗАХАРЧЕНКО продовжує залишатися на ідейно
шкідливих позиціях, підтримував близькі стосунки із
заарештованими І. ДЗЮБОЮ, СТУСОМ, поділяє їхні погляди,
припускається тенденційних висловлювань з різних
питань внутрішньої й зовнішньої політики КПРС1.
Старший редактор видавництва «Карпати»
СКУНЦЬ Петро Миколайович, 1942 року
народження, уродженець с. Міжгір’я Закарпатської області,
українець, член Спілки письменників України,
проживає в м. Ужгороді.
Із приводу прийняття СКУНЦЯ у члени СПУ один з
літераторів висловив таке:
«Петро СКУНЦЬ - наймолодший поет - член
Спілки письменників. Його прийняли після першої
ж книжки віршів, що вийшла в 1961 році.
Прийняттю СКУНЦЯ в СПУ сприяв поет Д. ПАВЛИЧКО.
СКУНЦЬ явно схильний до націоналізму. Особи, які
1 Див. також документ № 94.

Документи і матеріали
305
його добре знають, стверджують, що ці настрої -
результат впливу ПАВ ЛИЧКА й ЧЕНДЕЯ. За своєю
натурою СКУНЦЬ має слабку волю, тому потрапив
під вплив націоналістично налаштованих осіб».
У період чехословацьких подій у 1968 році СКУНЦЬ
в одній із приватних бесід заявив таке:
«Нам не треба вмішуватись у справи чехів. Вони
роблять зараз те, що у нас уже давно треба було
зробити. Тільки у нас поки що мовчать. Мовчать, бо так
навчені ще Сталіним, вірніше - всіма попередніми
роками існування соціалізму. Але як прорветься
хвиля і в нас, тоді не зупиниш. Простір є - від Карпат до
океану. А чехи молодці. Роблять своє діло». (*>
За наявними оперативними даними, СКУНЦЬ і в цей
час припускається серед оточення ідеологічно
шкідливих висловлювань, зберігав і поширював серед зв’язків
книгу І. ДЗЮБИ «Інтернаціоналізм чи русифікація?» та
інші матеріали т. зв. «самвидаву».
Із приводу партійного керівництва літературою й
мистецтвом СКУНЦЬ заявив таке:
«В обкомі партії сидять недалекі люди. Вони
втручаються у справи видавництва й літератури, а самі
зовсім не розуміються на цьому. Спілка письменників
має бути завжди незалежною від партії. У ній об’єднані
розумніші люди. Тоді наша література була б
сильнішою й цікавішою. А так писати треба тільки про
“мудру політику партії й уряду”».
У 1971 році у видавництві «Карпати» (Ужгород)
вийшла поема П. СКУНЦЯ «Розп’яття», вилучена надалі із
продажу за ідеологічні прорахунки. Із приводу цього
видання один із журналістів сказав:
«Якби на суперобкладинці не значилося, що
поема присвячена національному героєві Чехословаччи-
ни КУБИНЦЮ1, то за змістом вона нагадує видання з
Мюнхена».
1 Іван Кубинець - розвідник чехословацької танкової
бригади. Народився в 1923 р. в с. Новоселиця на Тячівщині, у
квітні 1945 р. закатований нацистами під час Остравської
операції.

306 Політичні протести й інакодумство в Україні
У редакції журналу «Львівський залізничник»
працює
КУДЛИК Роман Михайлович, 1941 року
народження, уродженець м. Ярослава (ПНР), українець,
безпартійний, проживає в м. Львові.
Відомий органам КДБ як зв’язок заарештованих за
антирадянську діяльність Є. СВЕРСТЮКА, І. ДЗЮБИ,
В. ЧОРНОВОЛА та їхніх однодумців (ОСАДЧОГО, О. КО-
ЧУРА), поділяє їхні ідеологічно шкідливі погляди,
націоналістично налаштований.
За наявними даними, КУДЛИК неодноразово брав
участь у різного роду зборищах націоналістично
налаштованих осіб. У 1971 році він зустрічався з канадським
туристом СЕРБИНИМ, підозрюваним у причетності до
закордонних націоналістичних центрів. У колі
однодумців припускається тенденційних, суб’єктивістських
висловлювань з деяких питань внутрішньої політики
КПРС і Радянського уряду, зокрема з національного
питання.
Доповідаємо в порядку інформації.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 504сс “16” арк.
“4”Х.1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Тов. Щер-
бицькому В. В. доповідалось. 25.W.1973 р.1 П. Мусієнко».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 55-70. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Так у оригіналі. Діловодну помітку зроблено із
великим запізненням, формально.

Документи і матеріали
307
78. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про вилучення «Програми укомуністів»
4 жовтня 1972 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
На додаток до № 32-1 від 13 січня й № 7313 від 17
вересня 1972 року доповідаємо, що в ході часткової
реалізації справи «Блок» під час обшуку на квартирі
обвинувачуваного СВЕРСТЮКА Є. О. було виявлено і вилучено
антирадянський націоналістичний документ «Програма
укомуністів». На попередньому слідстві у справі
заарештований СВЕРСТЮК автора зазначеного документа не
назвав.
Комітетом держбезпеки республіки проведено
комплекс оперативних заходів, у ході яких було встановлено,
що ймовірним автором «Програми укомуністів» міг бути
РУБАН Василь Федорович, 1942 року
народження, уродженець і житель села Лісники Києво-Свя-
тошинського району Київської області, українець,
громадянин СРСР, безпартійний, з незакінченою вищою
освітою (навчався з 1964 по 1967 р. на українському
відділенні філологічного факультету Київського
держуніверситету, виключений у травні 1967 року у
зв’язку з засудженням за дрібне хуліганство на 15 діб)...
У результаті проведеного комплексу оперативних
заходів з вивчення РУБАНА з’ясовано, що він є близьким
зв’язком заарештованих за антирадянську діяльність
СВЕРСТЮКА, СВІТЛИЧНОГО й ДЗЮБИ.
У 1970 році ним був написаний і серед його оточення
розповсюджений антирадянський наклепницький
документ «Умирав убитий проліском сніг».
[...і

308 Політичні протести й інакодумство в Україні
2 жовтня 1972 року РУБАН арештований за
ознаками ст. 62 ч. 1 КК УРСР.
Під час проведеного обшуку за місцем проживання
РУБАНА виявлено й вилучено друкарську машинку
системи «Москва», на якій за висновком фахівців було ви-
друкувано раніше вилучений в арештованого СВЕРСТЮ-
КА Є. О. антирадянський документ під назвою
«Програма укомуністів», надруковані на машинці окремі статті
й виписки із книг КОСТОМАРОВА й ГРУШЕВСЬКОГО,
імовірно використані при написанні «Програми
укомуністів», частину рукописів т. зв. автобіографічної
повісті РУБАНА «Умирав убитий проліском сніг»,
велику кількість машинописних і рукописних документів.
[...]
Одночасно із цим 2 жовтня ц. р. проведено обшуки в
родичів і близьких знайомих РУБАНА, у яких могли
зберігатися матеріали й документи, що мають
відношення до злочинної діяльності РУБАНА.
[-і
Про роботу за справою заарештованого РУБАНА
доповідатимемо1 .
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 505сс “4” арк.
“4”Х.1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і помітка:
«Доповідалось. Ю. Бугаєвський. 4.Х.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 205-206. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Див. документ № 85.

Документи і матеріали
309
79. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про результати розгляду
кримінальних справ за антирадянську агітацію і
пропаганду та виявлення листівки у м. Сокаль
16 жовтня 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Результати розгляду кримінальних справ у суді
м. Харків
1. 26 червня й 15 вересня 1972 р. № 608-1 і 826-2
доповідалося про притягнення Управлінням КДБ до
кримінальної відповідальності за проведення антирадянської
агітації й пропаганди жителя м. Харкова Кравцова І. І.,
1938 року народження, з вищою освітою, до арешту ніде
не працював.
9-13 жовтня ц. р. кримінальна справа за
обвинуваченням КРАВЦОВА слухалася карною колегією
Харківського обласного суду.
Суд установив, що КРАВЦОВ під впливом ворожих
передач радіо «Свобода» та інших закордонних
радіостанцій, а також у результаті спілкування з
націоналістично налаштованими особами з літа 1968 р. і до дня
арешту, з метою підриву й ослаблення Радянської
влади, займався виготовленням і поширенням матеріалів
антирадянського націоналістичного змісту й проводив
антирадянську агітацію в усній формі.
У цих матеріалах і усно КРАВЦОВ зводив злісні
наклепницькі вигадки на внутрішню й зовнішню політику
КПРС і Радянського уряду. Для нелегального
виготовлення й розповсюдження документів антирадянського
змісту влітку 1971 р. він придбав друкарську машинку

310 Політичні протести й інакодумство в Україні
«Москва» і 20 кг паперу для письма. 20 червня ц. р.
КРАВЦОВ був затриманий на місці злочину під час
виготовлення ним у 15 примірниках частини антирадянського
документа І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?».
За проведення ворожої діяльності суд засудив
КРАВЦОВА до 5 років позбавлення волі з утриманням у
виправно-трудовій колонії суворого режиму.
Кримська область
2. 25 травня й 15 серпня 1972 р. № 494-1 і 753-1
доповідалося про притягнення Управлінням КДБ до
кримінальної відповідальності за проведення антирадянської
агітації й пропаганди жителя с. Перове
Сімферопольського району БОРОДІНА А. А., 1895 року
народження, який виготовив і поширював документ ворожого
змісту під назвою «Тлумачення одкровення божого Іоан-
на Богослова», де виклав свої наклепницькі вигадки на
радянський державний і суспільний лад.
Проведеною судово-психіатричною експертизою
встановлено, що БОРОДІН страждає хронічним психічним
захворюванням, стосовно вчинених ним суспільно
небезпечних дій є неосудним і має потребу у примусовому
лікуванні.
20 вересня ц. р. за ухвалою Кримського обласного суду
БОРОДІН направлений на примусове лікування до
психіатричної лікарні спеціального типу.
[...і
Поширення листівок провокаційного характеру
Львівська область
12 жовтня 1972 р. о 22-й годині 40 хв. у м. Сокаль на
пам’ятнику Богданові Хмельницькому, встановленому
у сквері, що носить його ім’я, було виявлено листівку з
текстом: «Стань, Хмельницький, встань, Богдан,
пробудись й до зброї берись» (орфографію збережено). Угорі
документа намальовано хрест, а в правому і лівому
кутах - знаки, схожі на тризубець.

Документи і матеріали
311
Сокальським РВ УКДБ було затримано жителя с. Пе-
респа Сокальського району СТОШИНСЬКОГО Зіновія
Івановича, 1949 року народження, ніде не працюючого,
у якого в сумці виявлено два аркуші такого ж паперу з
намальованими на них націоналістичними знаками-три-
зубцями...
Після проведення лікарями-психіатрами огляду
затриманого Управлінням КДБ буде вирішено питання про
притягнення його до кримінальної відповідальності або
направлення у встановленому законом порядку на
примусове лікування до психіатричної лікарні.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 532з “17” арк.
“10”Х.1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Контроль»
і помітка: «Див. стор. 12і». На останній сторінці документа
діловодна помітка: «Розіслано членам і кадидатам у члени
Політбюро ЦК КПУ».
До документа додано записку:
«Тов. Федорчук В. В.
Тов. Щербицький В. В. просить справи, що мають його
позначку, доповісти повторно за матеріалами
розслідування. П. Мусієнко. 19Х-72 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 11-15. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 На с. 12 документа навпроти абзацу про засудження
Кравцова до 5 років позбавлення волі поставлено «пташку»,
а також підкреслено рік народження Бородіна. Помітки,
ймовірно, належать В. Щербицькому.

312 Політичні протести й інакодумство в Україні
80. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про щоденники В. А. Колесника
17 жовтня 1972 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
[...]
12 жовтня ц. р. у будинку ЛІСОВОЇ Одарки
Миколаївни було проведено обшук, у процесі якого виявлено й
вилучено щоденники КОЛЕСНИКА В. А.1 і його
дружини - КОЛЕСНИК Г. МА
Записи у щоденнику КОЛЕСНИКА В. А. належать до
1967 року - періоду проведення XXIX районної, XXII
міської партконференцій і XXIII з’їзду КП України. Про
районну партконференцію він пише:
«Жодного розумного виступу. Ганьба, щоб у районі,
де академія, університет, інститути, театр - так би
мовити, мозок України, - жодного толкового, розумного
виступу, все газетна мова й брехня. Знову загублено дух
Жовтневого пленуму ЦК КПРС від 1964 року. А він
необхідний, як повітря».
Далі у щоденнику є таке:
«Весь день був на XXII міській партконференції
(вибраний делегатом). Доповідь була зроблена пристойно.
1 Колесник Володимир Андрійович - у 1953-1972 pp.
головний хормейстер, 1969-1972 pp. - директор Київського
театру опери та балету. З 1973 р. - диригент та художній
керівник українських мистецьких колективів у Австралії,
Канаді та СІЛА. Лауреат Державної премії України
ім. Т. Г. Шевченка (1992 p.).
2 Колесник Ганна Михайлівна, дружина В. А.
Колесника, солістка Київського театру опери та балету. 1972 р.
виїхала до Австралії, потім до Канади.

Документи і матеріали
313
«Підготовлені» виступи делегатів - просто огидні.
Поступово відходить «дух» Жовтневого пленуму ЦК КПРС
1964 року. Невже це була знову тільки кампанія. Ні, не
вірю, все це робиться на місцях, необхідно замінити
поступово всі керівні місцеві кадри, тоді тільки, очевидно,
буде користь. Мені виступити так і не довелось, а дуже
шкода».
Завершальне слово Першого секретаря ЦК КП
України на XXIII з’їзді партії КОЛЕСНИК називає «слабким»,
а відповіді на питання делегатів - незрозумілими.
Обшуком у квартирі КОЛЕСНИКА В. А. виявлено й
вилучено копії його скарг до Ради міністрів УРСР,
Прокуратури УРСР і Республіканської ради профспілок,
написані ним у липні 1972 р.
У них КОЛЕСНИК В. А. скаржився на
необґрунтованість звільнення його з посади головного хормейстера
оперного театру, пояснюючи, що причиною до
відсторонення його від цієї посади послужив факт недотримання
протоколу прийому урядової делегації ЧССР на
спектаклі «Запорожець за Дунаєм»,
і...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 533сс “7” арк.
“17”Х.1972р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Тов. Щер-
бицькому В. В. доповідалось. 9.XI.1972 р. П. Мусієнко». На
останній сторінці документа діловодна помітка: «Розіслано
членам і кандидатам у члени Політбюро ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 3(1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 30-33. Оригінал. Машинопис на бланку.

314 Політичні протести й інакодумство в Україні
81. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про політичну ситуацію в республіці
напередодні 50-річчя утворення СРСР
26 жовтня 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
За наявними в КДБ даними, оперативна обстановка
напередодні святкування 55-ї річниці Великої
Жовтневої соціалістичної революції й 50-річчя утворення
Союзу РСР характеризується активізацією підривної
діяльності спецслужб противника, ідеологічних центрів і
закордонних антирадянських організацій, насамперед
українських націоналістів і сіоністів.
[...]
Усередині республіки активізували антирадянську
діяльність єврейські буржуазні націоналісти, церковно-
сектантські авторитети, ревізіоністські й інші ворожі
елементи. Багато прихильників Дзюби - Світ личного
відходять від націоналістичної діяльності, частина їх поки
що вичікує, а екстремістськи налаштовані угруповання
(Коцюбинська, Русин, Волицька й ін.) продовжують
проводити ворожу діяльність у більш конспіративній формі.
За даними радіоперехоплення пройшла передача 6-го
номера «Українського вісника»1.
1 «Український вісник» - перший в УРСР позацензур-
ний самвидавний журнал, ініціатором видання якого був
В. Чорновіл. У 1970-1972 pp. виходив у Львові. Нелегально
переправлявся за кордон, перевидавався українською та
іншими мовами, в т. ч. у видавництві «Смолоскип».
Шостий, київський, випуск підготували у березні 1972 р. Євген
Пронюк та Василь Лісовий.

Документи і матеріали
315
Цього року в республіці 361-им автором
розповсюджено 428 листівок і 495 листів антирадянського,
наклепницького й провокаційного змісту, у т. ч. 98 листів,
що містять погрози на адресу місцевого
партійно-радянського активу, вчинено 45 інших ворожих проявів
(вивішування націоналістичних прапорів,
пошкодження погрудь, стендів) отримано 192 сигнали про погрози
радпартактиву, 321 сигнал про зберігання зброї.
[...і
За ідейно шкідливі дії, висловлювання,
виготовлення й розповсюдження самвидаву, анонімних документів,
листівок провокаційного характеру, що містять наклепи
на радянську дійсність, погрози на адресу радянсько-
партійного активу й т. п. профілактовано 1635 осіб.
Відповідно до директив Партії й уряду, вказівок КДБ
СРСР і з урахуванням складної оперативної обстановки
Комітет держбезпеки України вживає необхідних заходів
щодо забезпечення державної безпеки в республіці у дні
підготовки й святкування 55-ї річниці Великої
Жовтневої соціалістичної революції й 50-річчя утворення
Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
З метою координації дій підрозділів Комітету
держбезпеки республіки, УКДБ областей і контролю за
здійсненням запланованих заходів, а також організації
взаємодії з Особливим1 відділом КДБ і органами МВС
УРСР створено оперативний штаб КДБ при РМ УРСР у
кількості 13 осіб...
Аналогічні штаби створені в УКДБ областей
республіки на чолі із заступниками начальників управлінь.
На випадок проведення невідкладних чекістських
заходів щодо можливих надзвичайних подій у Києві й
областях створено оперативно-слідчі групи.
1 Особливий (особий) відділ ЧК-КДБ - орган військової
контррозвідки. До його повноважень, крім
агентурно-оперативної роботи в армії і на флоті, було віднесено боротьбу зі
шпигунством, повстанськими, диверсійно-терористичними,
націоналістичними й іншими антирадянськими
організаціями й групами.

316 Політичні протести й інакодумство в Україні
Проведено оперативні наради з усім особовим
складом Комітету держбезпеки республіки й УКДБ
областей, на яких перед кожним співробітником поставлено
конкретні контррозвідувальні завдання. Звернено
особливу увагу на підвищення пильності й відповідальності
за доручену справу.
[...]
На передсвяткові й святкові дні передбачені й
здійснюються необхідні заходи щодо забезпечення надійного
контролю за особами, підозрюваними у причетності до
агентури противника, які виношують зрадницькі,
терористичні, диверсійні й інші ворожі наміри, були бандвожа-
ками й терористами ОУН (1044 особи). Посилюється
спостереження й за іншими особами, що становлять
небезпеку. Враховується також наявність у м. Києві 1500 учасників
нелегальних сект, проживання близько 40 тис.
душевнохворих, у т. ч. 174 особи з агресивними намірами.
[...]
Проводяться заходи щодо 15 групових справ на
локальні групування націоналістичних елементів
загальним числом 59 учасників (Київ, Львів, Івано-Франківськ).
[...]
Вжито додаткових заходів з активізації роботи з
розшуку 84-х авторів анонімних антирадянських
документів, у т. ч. з погрозами на адресу керівників партії й
Радянського уряду.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 554с “7” арк.
“27”Х.1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Тов. Щер-
бицькому В. В. доповідалось. 9.ХІЛ972 р. 17. Мусієнко». На
останній сторінці документа діловодна помітка: «Розіслано
членам і кандидатам у члени Політбюро ЦК КПУ».
ГДА СБУ - Ф. 16. - Оті. З (1976 p.). - Спр. 1. -
Арк. 50-56. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
317
82. Із довідки на осіб, за якими встановлено
оперативний нагляд КДБ при РМ УРСР
9 листопада 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ДОВІДКА
на ЛЕОНЮКА В. І.
ЛЕОНЮК Володимир Гнатович, 1932 року
народження, уродженець с. Критишин
Іванівського району Брестської області,
білорус, освіта середня, виходець із
куркульської родини, проживає в с.
Тернопілля Миколаївського району Львівської
області, працює робітником
монтажно-будівельного управління «Львівспецбуду».
Будучи учнем Іванівської середньої школи Брестської
області, ЛЕОНЮК у листах до своїх знайомих і родичів
висловлював різкі антирадянські судження й поділяв
погляди українських націоналістів. Поряд із цим
ЛЕОНЮК писав вірші й п’єси антирадянського змісту,
виготовляв відозви із закликами до повалення Радянської
влади і терористичних дій стосовно керівників
Комуністичної партії.
За зазначену злочинну діяльність ЛЕОНЮК у 1952
році був засуджений Військовим Трибуналом Пінської
області до 25 років позбавлення волі. В 1956 році з місць
ув’язнення він достроково звільнений.
Після цього, проживаючи в м. Інта, ЛЕОНЮК
створив там антирадянську націоналістичну організацію, так
зване «Об’єднання», учасники якої мали у своєму
розпорядженні свою підпільну друкарню, виготовляли й
розповсюджували антирадянські листівки.
За вчинений злочин ЛЕОНЮК у 1960 році був знову
заарештований і вдруге засуджений до 12 років
виправно-трудових таборів.

318 Політичні протести й інакодумство в Україні
Відбувши покарання, ЛЕОНЮК був звільнений з місць
ув’язнення в 1971 році й прибув на проживання у
Львівську область.
За наявними оперативними даними, перебуваючи у
ВТУ, ЛЕОНЮК на шлях виправлення не став і
продовжував залишатися на ворожих позиціях.
Від своїх націоналістичних поглядів не відмовився, у
зв’язку із чим перебуває під наглядом органів КДБ.
Начальник Управління КДБ
при РМ Української РСР Каллаш
Таємно
Прим. № 1
ДОВІДКА
на КОВАЛЕНКА Л. М.
КОВАЛЕНКО Леонід Миколайович, 1922
року народження, уродженець с. Гер-
манівці Обухівського району Київської
області, українець, член КПРС, з вищою
освітою, кандидат філологічних наук,
старший науковий співробітник
Інституту літератури АН УРСР, член Спілки
письменників, проживає в м. Києві...
КОВАЛЕНКО Л. М., будучи аспірантом Інституту
літератури АН УРСР, навчався спільно зі СВІТЛИЧНИМ І.,
підтримував з ним товариські стосунки. В 1968 році
підписав лист на захист засуджених за антирадянську
діяльність КАРАВАНСЬКОГО й інших, за що
притягувався до відповідальності в партійному порядку (було
винесено сувору догану із занесенням в облікову картку).
За отриманими оперативними даними, засуджений за
антирадянську діяльність АНТОНЮК, кажучи про
«програму укомуністів», заявляв, що вона вилучена при
обшуку в КОВАЛЕНКА Л. М.
Вжитими заходами даних про причетність
КОВАЛЕНКА до написання зазначеної «програми» не виявлено.

Документи і матеріали
319
Яких-небудь офіційних слідчих заходів (допит, обшук)
стосовно КОВАЛЕНКА Л. М. не проводилося.
У журналі «Визвольний шлях» вміщено фотографію
КОВАЛЕНКА Л. М., репродуковану з довідника
«Письменники Радянської України».
Стосовно КОВАЛЕНКА Л. М. вказується, що він
нібито звільнений з роботи, що не відповідає дійсності.
У числі арештованих за антирадянську діяльність є
КОВАЛЕНКО І. Є., учитель німецької мови смт Боярка
Києво-Святошинського району.
Начальник управління КДБ
при РМ Української РСР Каллаш
Таємно
Прим. № 1
ДОВІДКА
на ЛАЗАРЕНКА Є. К.,
академіка АН УРСР
ЛАЗАРЕНКО Євгеній Костянтинович,
1912 року народження, уродженець
м. Харкова, українець, член КПРС,
працює завідувачем] відділу Інституту
геохімії й фізики мінералів АН УРСР,
академік АН УРСР, проживає в м. Києві...
ЛАЗАРЕНКО з 1945 по 1968 роки проживав у м.
Львові і працював зав[ідувачем] кафедри мінералогії, потім -
деканом факультету, проректором і ректором
Львівського держуніверситету, з 1969 по 1972 роки - директор
Інституту геологічних наук АН УРСР.
З матеріалів, що надійшли в різний час в органи
держбезпеки, видно, що ЛАЗАРЕНКО, особливо в період
роботи у Львівському держуніверситеті, у політичному, а
також у моральному відношенні характеризувався
негативно.
За наявними оперативними даними, ЛАЗАРЕНКО
вороже ставився до ленінської теорії з національного

320 Політичні протести й інакодумство в Україні
питання й ленінських положень з наукового комунізму.
За час роботи в університеті ЛАЗАРЕНКО ігнорував
значення суспільно-політичних дисциплін у
навчально-виховному процесі, а сам стояв на позиціях українського
буржуазного націоналізму. Про це, зокрема, свідчать
факти оточення себе націоналістично налаштованими
особами, призначення їх на низку відповідальних посад,
узяття окремих з них під захист, прагнення
комплектувати кадри за їхнім ставленням до національного питання.
ЛАЗАРЕНКО серед свого оточення неодноразово
висловлював ідейно шкідливі й націоналістичні судження.
Так, перебуваючи в липні 1957 року у відрядженні в
Канаді, ЛАЗАРЕНКО на одному із прийомів,
захоплюючись українськими вишивками, сказав:
«Спасибі, товариші канадці, за те, що ви в Канаді
розвиваєте й підтримуєте українську культуру і цим
стимулюєте розвиток української культури в нас на
Батьківщині».
Виступаючи на одній з партійних конференцій,
ЛАЗАРЕНКО привселюдно заявив, що «прибулі у Львів зі
Сходу поводяться як окупанти», що викликало
обурення й гнів делегатів.
Будучи деканом геологічного факультету
Львівського держуніверситету, ЛАЗАРЕНКО одного разу заявив,
що «будувати комунізм нічого, тому що йому й при
соціалізмі живеться добре».
Природно, що при такому особистому ставленні ЛАЗА-
РЕНКА до національного питання, а також до
постановки ідейно-виховної роботи в університеті фіксувалася
значна кількість націоналістичних проявів.
Багато хто з націоналістично налаштованих осіб
вважають ЛАЗАРЕНКА своїм однодумцем.
Під час роботи у Львівському держуніверситеті, а
також в Інституті геологічних наук АН УРСР,
ЛАЗАРЕНКО оточував себе людьми, що беззаперечно виконують
його волю. Будучи за характером людиною владною,
егоїстичною, яка не терпить критики, він неодноразово

Документи і матеріали
321
звільняв з роботи тих співробітників, які намагалися
вказати на його недогляди й недоліки в роботі.
З метою самореклами він часто вдавався до
розсилання в різні організації значної кількості відомчих видань,
у яких публікувалися наукові праці JIA3APEHKA і його
підлеглих.
Так, протягом 1953-54 років ЛАЗАРЕНКОМ було
направлено до СІЛА, Англії, Франції та інших
капіталістичних країн значну кількість «Мінералогічного
збірника», що було порушенням постанови Ради міністрів СРСР
про порядок передачі наукових праць за кордон.
У лютому 1977 року було знову отримано відомості
про те, що «НАЗАРЕНКО має намір вивезти до Франції
для передачі іноземцям значну кількість примірників
«Атласу палеографічних карт Української й Молдавської
РСР», які постановами партії й уряду 1963 і 1964 років
закриті для публікації у пресі.
Під час митного й прикордонного огляду у
«НАЗАРЕНКА було вилучено 17 примірників зазначеного атласу.
В органи державної безпеки також надходили дані
про аморальну поведінку «НАЗАРЕНКА під час
службових відряджень за кордон, про його інтимні зв’язки з
підлеглими, про зловживання спиртними напоями, а
також зловживання «НАЗАРЕНКА своїм службовим
становищем і присвоєння матеріальних цінностей на
значну суму.
Станом справ у ЛДУ неодноразово займалися
Львівський міськком і обком КПУ.
У 1963 році секретаріатом ЦК КП України
«НАЗАРЕНКУ було оголошено догану за порушення фінансової
дисципліни, після чого він був відсторонений від посади
ректора і призначений зав[ідувачем] кафедри мінералогії
Львівського держуніверситету.
У 1969 році «НАЗАРЕНКО був призначений
директором Інституту геологічних наук АН УРСР. Працюючи в
інституті, він також оточив себе людьми, відомими
органам КДБ своїми націоналістичними поглядами, у
їхньому числі ПУТЬ і ЩИРИЦЯ, які підписали у 1968 році

322 Політичні протести й інакодумство в Україні
лист на захист осіб, засуджених за антирадянську
діяльність.
За помилки й недогляди в керівництві інститутом
ЛАЗАРЕНКО був звільнений від обов’язків директора.
У жовтні 1971 і березні 1972 років у передачах
українською мовою радіостанція «Свобода» «повідомила» про
переслідування, які нібито чиняться стосовно ЛАЗАРЕН-
КА. У націоналістичному антирадянському журналі
«Визвольний шлях» в №№ 6-7 1972 року під рубрикою
«Жертви московського терору в Україні» вміщено його
фотографію.
Начальник управління КДБ
при РМ Української РСР Каллаш
Таємно
Прим. № 1
ДОВІДКА
на КОЧУРА Г. П.
КОЧУР Григорій Порфирійович, 1908
року народження, уродженець с. Феськів-
ка Менського району Чернігівської
області, українець, безпартійний, член
Спілки письменників України, проживає
в м. Ірпінь Київської області.
До 1941 року працював завідувачем кафедри
літератури Вінницького педагогічного інституту, а на початку
Вітчизняної війни переїхав на проживання до м.
Полтави і одержав призначення у Полтавський педінститут.
Проживаючи під час окупації в м. Полтаві, КОЧУР
був активним пособником окупаційної влади, встановив
зв’язок з емісарами ОУН, від яких одержував
націоналістичну літературу й поширював її серед своїх зв’язків.
За зазначену злочинну діяльність 4 березня 1949 року
КОЧУР за статтями] 54-10, ч[астина] 2, 54-11 КК УРСР ВТ1
1 Військовим Трибуналом.

Документи і матеріали
323
військ НКВС Полтавської області був засуджений до 10
років позбавлення волі. Відбуваючи покарання в
Мінеральному ВТТ, підтримував тісний зв’язок з
українськими націоналістами, припускався антирадянських
висловлювань, готував документи ворожого змісту, які
розповсюджував серед ув’язнених, підтримував зв’язок
з однодумцями на волі.
Після звільнення з Мінлагу 8 жовтня 1953 року
КОНУР був направлений на поселення до м. Інти, де також
намагався групувати навколо себе націоналістично
налаштованих осіб, продовжував писати й
розповсюджувати документи антирадянського змісту, висловлював
націоналістичні судження.
Так, із приводу святкування 300-річчя возз’єднання
України з Росією він говорив:
«...Ця дата - ганьба для України й українців.
Боротьба українців протягом 300 років за створення своєї
держави не увінчалася успіхом, і тільки тому, що
національна самосвідомість українців систематично й
наполегливо придушується... Так було при цараті, так
залишилося й зараз... Завдання справжніх українців, а
такими я називаю членів ОУН, помічати слабкі сторони
існуючого ладу й розхитувати його.
Українську державу можна побудувати тільки на
руїнах Росії... ОУН тепер сильніша, ніж була перед війною.
Якщо під час війни полем діяльності була Галичина, то
тепер - Східна Україна з Києвом, Харковом і т. д.»
7 вересня 1956 року на ім’я прокурора КВО1 КОЧУР
направив заяву, у якій заперечував пред’явлене йому в
1944 році обвинувачення і просив переглянути його
справу. 8 січня 1957 року Військовий Трибунал КВО своїм
визначенням 1817/ Н-Н-56 установив, що справа
стосовно КОЧУРА підлягає припиненню не за відсутністю в його
діях складу злочину, а за недоведеністю обвинувачення.
У 1959 році КОЧУР прибув на постійне проживання
до м. Ірпеня Києво-Святошинського району. Нині він є
1 Київського військового округу.

324 Політичні протести й інакодумство в Україні
членом Спілки письменників України, веде
перекладацьку діяльність.
У Києві КОЧУР установив близькі стосунки з
націоналістично налаштованими ДЗЮБОЮ, СВІТЛИЧНИМ,
СВЕРСТЮКОМ, СТУСОМ й іншими, користувався в них
авторитетом. Надалі ці особи орієнтувалися на
КОЧУРА, на його думку й підказку у своїй антирадянській
діяльності.
Перебуваючи тривалий час у складі керівництва
перекладацької секції Спілки письменників, КОЧУР в
основному особисто визначав, які з творів закордонних
письменників підлягають перекладу і хто з його друзів
повинен перекладати.
З ініціативи КОЧУРА і його близьких друзів із Спілки
письменників до Спілки були прийняті відомі своїми
націоналістичними настроями ШЕВЧУК Валерій, ТА-
НЮК Лесь та інші.
КОЧУР зберігав і поширював антирадянські
матеріали. 28.Х.68 року під час обшуку в будинку КОЧУРА
було виявлено й вилучено 17 найменувань різних
ворожих та ідейно шкідливих документів.
У січні 1968 року при виїзді з СРСР у громадянки
ЧССР ГЕНИК-БЕРЕЗОВСЬКОЇ було вилучено
рукописний текст на двох аркушах, написаний КОЧУРОМ, у
якому він тенденційно висвітлює стан перекладацької
справи в Україні.
КОЧУР систематично зустрічався з причетними до
діяльності закордонних націоналістичних центрів
іноземцями українського походження, які приїжджали в
Україну, Вірою ВОВК-СЕЛЯНСЬКОЮ, Анною ГОРБАЧ,
БУРГАРДТОМ (редактором журналу ЗП УГВР
«Сучасність»). Активно листується з А. ЖУКОВСЬКИМ,
керівником референтури з вивчення становища в Україні т. зв.
«проводу українських націоналістів».
У зв’язку з арештом зазначених однодумців КОЧУР
в органи КДБ не викликався.
Начальник управління КДБ
при РМ Української РСР Каллаш

Документи і матеріали
325
На документі штамп: «ЦК КП України. Загальний відділ.
II сектор. Додаток до вх. № 590сс. 09.11.1972 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1974 p.). - Спр. 4. -
Арк. 104-114. Оригінал. Машинопис.
83. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про виявлення
«ідеологічно шкідливих» листівок у Кременчуці
та Сімферополі й написів у Білій Церкві
13 листопада 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 10, 11 і 12 листопада 1972 р.
[...]
Виявлення листівок націоналістичного характеру
Полтавська область
У ніч на 11 листопада 1972 р. співробітниками MB
УКДБ і міліції в м. Кременчуці на парканах
колгоспного ринку й міськводоканалу, рекламному щиті Будинку
культури й на стінах магазинів у селищі автозаводу
виявлено 7 листівок націоналістичного змісту під
заголовками: «Розгул шовінізму», «Правда за гратами», «50
років СРСР», «Хто він такий», «Колоніальна імперія»,
« Середньовічна інквізиція ».
У листівці під заголовком «Розгул шовінізму»
вихваляються заарештовані органами КДБ республіки за
націоналістичну діяльність ДЗЮБА, СВЕРСТЮК, ЧОРНО-
ВІЛ, ОСАДЧИЙ, КАЛИНЕЦЬ та інші. У двох листівках
під назвою «Правда за гратами», зводиться наклеп на
національну політику КПРС, з ворожих позицій
коментується стаття тов. РАШИДОВА з національного питан-

326 Політичні протести й інакодумство в Україні
ня, опублікована в журналі «Комуніст» № 7 за травень
1972 р.1.
У листівці під назвою «Колоніальна імперія» містяться
різко ворожі випади на адресу КПРС і Радянського
уряду й повідомляється про «незаконний арешт» органами
КДБ за націоналістичну діяльність КАРАВАНСЬКОГО.
У листівці під назвою «Хто він такий» зводиться
наклеп на Генерального прокурора СРСР тов. Руденка.
Всі листівки виконано одним автором скорописом
українською мовою. Кожна листівка розміром 66x40 см
склеєна із чотирьох подвійних аркушів учнівського
зошита.
Управлінням КДБ вжито активних заходів до розшуку
автора й розповсюджувача цих документів2.
КДБ при РМ УРСР хід розшуку взято на контроль.
КДБ при РМ СРСР повідомлено.
Виявлення антирадянських написів
Київська область
10 листопада 1972 р. у м. Біла Церква на стінах
громадського туалету у дворі будинку по вул. Леніна
виявлено виконані олівцем чорного кольору написи такого
змісту:
«Комунізм - це смерть.
Kommunismus das ist To[d]t!
Комунізм - це хаос убогість терор і експлуатація
нашого народу чим швидше його знищимо тим раніше ми
забезпечимо волю й життя!»
1 Рашидов Ш. Могучее средство общения и
интернационального воспитания // Коммунист. Теоретический и
политический журнал ЦК КПСС. - 1972. - № 7. - С. 13-28.
Перший секретар ЦК КП Узбекистану Ш. Рашидов повністю
присвятив свою статтю винятковій ролі російської мови в
житті народів СРСР.
2 Речення підкреслено синім чорнилом. Навпроти
абзацу помітка В. Щербицького: «Треба розшукати».

Документи і матеріали
327
Українці та євреї боріться за незалежність нашої
України».
(Орфографію й стиль викладу збережено).
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку
виконавця цих антирадянських написів.
Виявлення листівки ідеологічно шкідливого змісту
м. Сімферополь
12 листопада 1972 р. о 15-й годині на стенді міської
санепідемстанції виявлено листівку ідеологічно
шкідливого змісту, у якій стверджується про нібито
нерівноправне становище Української РСР і висувається вимога
«виставляти українські національні команди з футболу
для участі в європейських, світових, олімпійських
турнірах...»
Листівка підписана Анатолієм АВЛИДСЬКИМ.
Управлінням КДБ вжито заходів до встановлення й
перевірки автора цієї листівки.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 595с арк.
“13”ХІ.197 2 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. Контроль.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 116-123. Оригінал. Машинопис на бланку.

328 Політичні протести й інакодумство в Україні
84. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про відкриття
кримінальної справи за фактом розповсюдження
листівок у м. Кременчуці
21 листопада 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 20 листопада 1972 р.
[...]
Порушення кримінальної справи за фактом
розповсюдження націоналістичних листівок
13 листопада 1972 р. № 941-1 доповідалося про
розповсюдження в ніч на 11 листопада ц. р. у м.
Кременчуці 7-ми листівок антирадянського націоналістичного
змісту, у яких зводився наклеп на радянський
державний і суспільний лад, національну політику КПРС і
вихвалялись заарештовані органами КДБ республіки за
націоналістичну діяльність ДЗЮБА, СВЕРСТЮК, ЧОРНОВІЛ,
ОСАДЧИЙ, КАЛИНЕЦЬ та інші.
11 листопада ц. р. прокурором м. Кременчука за
даним фактом порушено кримінальну справу й передано
для розслідування в УКДБ.
Управлінням КДБ проводяться оперативні й слідчі
заходи для розшуку автора й розповсюджувача
зазначених антирадянських листівок.
[...]
Заступник Голови
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР С. Крикун
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 702с ”3“ арк.
“21” листопада 1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».

Документи і матеріали
329
2. «Тов. Щербицькому В. В. доповідалось. 21.ХІЛ972 р.
П. Мусієнко». На останній сторінці документа діловодна
помітка: «Розіслано членам і кадидатам у члени Політбюро
ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 60. Оригінал. Машинопис на бланку.
85. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про кримінальну справу
К. Матвіюка та Б. Чорномаза
21 листопада 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 21 листопада 1972 р.
[...]
Результати розгляду кримінальної справи в суді
Черкаська область
17 липня й 20 жовтня 1972 р. № 683-1 і 899-1
доповідалося про притягнення Управлінням КДБ до карної
відповідальності за антирадянську агітацію й
пропаганду викладача Уманського педтехнікуму механізації
сільського господарства МАТВІЮКА К. І., 1941 року
народження, і обліковця навчального господарства
Уманського сільськогосподарського інституту
ЧОРНОМАЗА Б. Д., 1948 року народження.
Слідством установлено, що МАТВІЮК і ЧОРНОМАЗ
на основі націоналістичних переконань протягом 1969-
1972 років виготовляли, зберігали й розповсюджували
антирадянські документи «самвидаву», у тому числі
«трактат» І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»,
серед свого оточення в усній формі систематично
проводили ворожу агітацію.

330 Політичні протести й інакодумство в Україні
14-16 листопада ц. р. кримінальна справа на МАТВІЮ-
КА й ЧОРНОМАЗА розглядалась на закритому судовому
засіданні Черкаським обласним судом. Пред’явлене на
попередньому слідстві обвинувачення повністю
підтверджене в суді. МАТВПОК і ЧОРНОМАЗ визнали себе
винними у скоєних ними злочинах і засудили свою ворожу
діяльність. З урахуванням особистості й поведінки підсудних
під час судового слідства суд засудив МАТВІЮКА до 4
років і ЧОРНОМАЗА до 3 років позбавлення волі з
утриманням у виправно-трудовій колонії суворого режиму.
Судом також винесено окрему ухвалу про негідне
поводження свідків у справі МАТВІЮКА - БАЗЯКА
Миколи Івановича, 1942 року народження, члена КПРС,
директора школи в с. Ленінському Сквирського району
Київської області, і МОРОЗЮКА Володимира Амбросійо-
вича, 1945 року народження, безпартійного, директора
школи в с. Капітанка Голованівського району
Кіровоградської області, які протягом 1970-1971 років
знайомилися у засудженого з документами ворожого змісту,
слухали його антирадянські наклепницькі вигадки й не
перепиняли цих злочинних дій.
Про поводження БАЗЯКА й МОРОЗЮКА повідомлено
Київському й Кіровоградському обкомам КП України.
Антигромадських проявів з боку родичів і зв’язків
засуджених у період проведення судового процесу не
відзначено.
[...]
Заступник Голови
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР С. Крикун
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 704с “5” арк. “22”
листопада 1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Тов.
Щербицькому В. В. доповідалось. 22.XI.1972 р. 17. Мусієн-
ко». На останній сторінці документа діловодна помітка:
«Розіслано членам і кадидатам у члени Політбюро ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 3(1976 p.). - Cap. 1. -
Арк. 64. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
331
86. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про встановлення автора
анонімного листа з Житомира
24 листопада 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 23 листопада 1972 р.
[...]
Установлення автора анонімного листа
націоналістичного змісту
Житомирська область
21 червня 1972 р. із ЦК КП України № 1767/06 до
КДБ при РМ УРСР було передано анонімного листа
націоналістичного змісту, відправленого 19 червня ц. р.
поштою з м. Житомира.
Вжитими Управлінням КДБ заходами встановлено,
що автором цього листа є вчителька української мови й
літератури Троковицької середньої школи
РУБАН Федора Марківна, 1918 року народження,
уродженка с. Лісники Києво-Святошинського
району Київської області, українка, безпартійна, із
середньою педагогічною освітою, проживає в с. Троковичі
Черняхівського району Житомирської області.
РУБАН Ф. М. і її чоловік - РУБАН Федір Іванович,
також учитель Троковицької середньої школи, ведуть
замкнутий спосіб життя, участі в громадському житті
школи й села не беруть, користолюбні.
їхній син - РУБАН Василь Федорович, 1942 року
народження, 2 жовтня 1972 р. заарештований КДБ при
РМ УРСР і притягнутий до кримінальної
відповідальності за антирадянську агітацію й пропаганду як автор

332 Політичні протести й інакодумство в Україні
низки антирадянських документів «самвидаву», у тому
числі «Програми укомуністів», підтримував близькі
стосунки із притягнутими до кримінальної відповідальності
за націоналістичну діяльність СВЕРСТЮКОМ, СВІТЛИЧ-
НИМ і ДЗЮБОЮ1.
При обшуку на квартирі у батьків РУБАНА виявлено
й вилучено велику кількість машинописних і
рукописних текстів, у тому числі чернетка анонімного листа
націоналістичного змісту, адресованого Міністерству освіти
Української РСР, автором якого є РУБАН Ф. М.
У другого сина - РУБАНА Олександра Федоровича,
студента Харківського державного університету, при
обшуку виявлено й вилучено рукописи наклепницького
змісту, у деяких з них містяться заклики до боротьби із
соціалістичним ладом.
РУБАН Ф. М. і РУБАНА О. Ф. узято в оперативну
перевірку.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. IV сектор. Вх. № 707с лист.
“24” листопада 1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Тов. Щербицькому В. В. доповідалось. 25.ХІ.1912 р.
П. Мусієнко». На останній сторінці документа діловодна
помітка: «Розіслано членам і кадидатам у члени Політбюро
ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 3(1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 85-86. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Див. документ № 78.

Документи і матеріали
333
87. Повідомлення КДБ при РМ УРСР ЦК КПУ
про скаргу JI. Плюща, направлену до
адміністративного відділу ЦК КПРС
24 листопада 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
При цьому надсилаємо копію скарги заарештованого
ПЛЮЩА Леоніда Івановича, адресовану в
адміністративний відділ ЦК КПРС.
ПЛЮЩ заарештований Комітетом державної
безпеки України 15 січня 1972 року за проведення антира-
дянської агітації й пропаганди.
У поле зору органів КДБ він потрапив у 1964 році у
зв’язку з написанням і передачею своєму знайомому
НЕДОРОСЛОВУ рукописного документа з наклепом на
радянський державний і суспільний лад для
розмноження й нелегального розповсюдження.
У цьому документі від імені «групи інтелігентів»
закликав «Досить комедії виборів! Досить брехливих
перемог, прожектерства й невмілої пропаганди, що так часто
схожа на неправду!» й т. п., а також вимагав переробки
Конституції й «корінної реорганізації партії, профспілок,
комсомолу й усієї державної машини».
За даним фактом ПЛЮЩ у грудні 1964 року був профі-
лактований шляхом бесід у КДБ при РМ УРСР і за місцем
роботи. Однак він залишився при своїх переконаннях і
зайнявся активним поширенням вигадок, що ганьблять
радянську дійсність.
З 1964 р. він підтримував контакти із
представниками кримських татар, які вимагають повернення до Криму,
окремими сіоністами й українськими націоналістами, у
тому числі ЧОРНОВОЛОМ, СВІТЛИЧНИМ, ДЗЮБОЮ й
іншими, намагаючись скоординувати й об’єднати їхні
ворожі устремління у т. зв. «загальнодемократичне» русло.

334 Політичні протести й інакодумство в Україні
Так, 1 серпня 1971 року він звертався із проханням
до СВІТ ЛИЧНОГО «підкинути своїх людей» до
Бабиного Яру для підтримки сіоністів, які там зібралися і
протестували проти відмови їм у виїзді до Ізраїлю.
17 і 18 жовтня 1971 року на квартирі ПЛЮЩА за
участю його дружини й зв’язків - ОЛИЦЬКОЇ, ГЛУЗМА-
НА, МІНЯЙЛА, БОРЩЕВСЬКОГО, ЮВЧЕНКА,
НЕКРАСОВА обговорювалися програмні й тактичні установки
«демократів», сіоністів, «толстовців», українських
націоналістів. При цьому ПЛЮЩ, зокрема, говорив:
«...У цій проклятій країні (має на увазі СРСР) на
сьогоднішній день абсолютно все від початку до кінця
неправильно, перекручено. Перекручено елементарні
відносини між людьми, між людиною й річчю, між людиною й
власністю, між людиною й державою. Абсолютно все
перекручено. У кожного з нас тенденція до переробки.
Потрібно переробляти із самого верху, тому що
переробка по дріб’язках - майже гарантована нісенітниця...»
І далі: «...Стосовно українського київського руху в мене
є претензія в тім, що він захопився тільки
академічними проблемами, які годяться для більш-менш
спокійних часів. Все це цікаво, але таке відчуття, що вони
(представники українського руху) зовсім відійшли від
гострої проблематики, причому суто політичної й
занадто концентрованої...».
Отримані оперативні й слідчі матеріали свідчили про
те, що ПЛЮЩ обмінювався зі своїми зв’язками у Києві,
Москві, Харкові й інших містах літературою та
інформацією антирадянського, наклепницького характеру,
особисто виготовляв, зберігав і розповсюджував
матеріали т. зв. «самвидаву». До цієї діяльності він залучив і
свою дружину, яка була активним його помічником.
У зв’язку з реалізацією справи «Блок» 14 січня 1972
року у квартирі ПЛЮЩА зроблено обшук, під час якого
у спеціально обладнаних схованках виявлено й
вилучено антирадянські, наклепницькі документи: два
нелегальних журнали - т. зв. «Український вісник», випуски
перший і другий, видані в Парижі; чотири примірники т. зв.

Документи і матеріали
335
«Хроніки поточних подій»; дві антирадянські листівки,
випущені в 1970 році у Бельгії; машинописні тексти під
назвами «Чи потрібна СРСР багатопартійна система?»,
«Соціалізм і демократія» і різні рукописи ПЛЮЩА.
У рукописі під назвою «Психологічні прийоми на
допиті» він прагне ототожнити діяльність органів
Комітету державної безпеки й діяльність гестапо й дає
настанови, як повинні поводитися на допитах ті особи, які
можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності
за антирадянську діяльність, щоб приховати свої
злочини. Категорично вимагає не називати своїх однодумців і
не розповідати про їхню ворожу діяльність.
У рукописі під назвою «Наші цілі», ПЛЮЩ
пропонує як «програму мінімум» нібито існуючого в СРСР «нео-
комуністичного руху» «загальну демократизацію
країни». Радянське суспільство він описує як «суспільство
варварів, людей, що потоптали всі моральні категорії,
злодіїв, хабарників, шахраїв». Зводить наклепи на
внутрішню й зовнішню політику нашої країни,
стверджуючи, що нібито «радянське суспільство деформоване,
апарат контролю потонув у бюрократії... У країні немає ні
свободи, ні демократії, а є гноблення з боку держави...».
Слідством у справі також установлено, що в 1969 році
ПЛЮЩ увійшов до складу нелегально створеної ЯКІ-
РОМ П. І. у місті Москві т. зв. «ініціативної групи із
захисту людських прав». У складі цієї групи він узяв
активну участь у виготовленні й розповсюдженні низки
наклепницьких документів. Деякі з таких документів
ЯКІРОМ були передані за кордон, де широко
використовувалися в антирадянській пропаганді.
Аналогічні за змістом документи ПЛЮЩ особисто
виготовляв і розповсюджував серед своїх знайомих,
передавав їх для ознайомлення СВІТЛИЧНОМУ й ДЗЮБІ.
Навесні 1970 року розповсюдив злісний антирадян-
ський документ програмного характеру під назвою
«Тактичні основи демократичного руху Радянського Союзу»,
Що був вилучений при обшуку в його близького зв’язку -
БОНДАРЧУКА В. Г.

336 Політичні протести й інакодумство в Україні
У зазначеному документі робиться спроба довести, що
внутрішня політика КПРС і Радянського уряду нібито
призвела до «кризи, яка дедалі більше насувається у всіх
галузях і сферах життя суспільства», а зовнішня
політика розглядається як «великодержавна загарбницька».
Радянський державний і суспільний лад представлений
як «реакційна антидемократична надбудова, що
перешкоджає поступальному руху суспільства». Соціалізм
нібито «втратив історичну перспективу й не може стати
фазою для світового єднання», а тому т. зв.
«демократичний рух» повинен розгорнути «рішучу боротьбу за
політичне звільнення від тоталітарної диктатури
партійно-урядової еліти», залучаючи на свою сторону
«національні рухи українців, татар» і ін. У цій боротьбі
рекомендується використовувати як легальні, так і підпільні
форми, ставиться завдання накопичувати кадри, здатні
очолити боротьбу з «засиллям партійної еліти й
створити конфронтуючу їй силу».
У документі містяться відверті заклики до боротьби
із КПРС і Радянським урядом.
Окремі положення з т. зв. «Тактичних основ» ПЛЮЩ
висловлював при його допитах, загрожуючи, що не
пізніше, ніж через п’ять років його однодумці замінять
існуючу владу в СРСР і тоді він, ПЛЮЩ, судитиме тих,
хто нині перебуває при владі.
Поряд із зазначеними злочинними діями ПЛЮЩА
він серед свого оточення поширював в усній формі
наклепи на внутрішню й зовнішню політику КПРС і
Радянського уряду.
ПЛЮЩ відповідно до вищезазначених його
рекомендацій представив після арешту письмову заяву, в якій
вказав, що він відмовляється брати участь у слідстві,
оскільки застосовані до нього заходи вважає
«протизаконними». Надалі на допитах показань не давав.
У зв’язку з тим, що в ході попереднього слідства були
отримані дані про дивацтва, що спостерігались у поведінці
ПЛЮЩА, він двічі направлявся на стаціонарну судово-
психіатричну експертизу до Центрального

науково-доДокументи і матеріали
337
слідного Інституту судової психіатрії імені професора
Сербського. В обох випадках експерти дали висновок,
що ПЛЮЩ страждає хронічним психічним
захворюванням у формі шизофренії й інкриміновані йому злочини
вчинені у неосудному стані.
29 жовтня цього року після експертизи ПЛЮЩА
повернуто до слідізолятора КДБ при РМ УРСР. Попереднє
слідство перебуває у стадії завершення.
Строк розслідування у справі й утримання під
вартою ПЛЮЩА продовжено Президією Верховної Ради
Союзу РСР до 25 грудня 1972 року, про що йому
оголошено. Оригінал скарги направлено нами до КДБ при РМ
СРСР.
ДОДАТОК: за текстом на 3-х аркушах.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. IV сектор. Вх. № 713с “8” арк. “24”
листопада 1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і
резолюція: «т. Лутаку І. К. Прошу розглянути. В. Щербицький.
25.11.1972 р.» Нижче підпис: «І. Лутак. 27X1». На останній
сторінці документа діловодна помітка: «Розіслано членам і
кадидатам у члени Політбюро ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 3(1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 97-101. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО ВІДДІЛУ ЦК КПРС
Від гр-на ПЛЮЩА Леоніда Івановича
СКАРГА
З 15 січня 1972 року я утримуюсь у слідчих
ізоляторах КДБ за обвинуваченням у так званій антирадянській
пропаганді й агітації. Винним себе не вважаю.

338 Політичні протести й інакодумство в Україні
У травні слідчим ФЕДОСЕНКОМ я був направлений
на судово-психіатричну експертизу до Інституту імені
Сербського. Я клопотався перед слідством про те, щоб
експертиза була проведена в Києві, тому що тут
проживають майже всі мої родичі й знайомі, і їхня присутність
у місті, де проводиться експертиза, сприяла б більш
повній і всебічній, а отже, більш об’єктивній,
експертизі. Клопотався я також про те, щоб у комісії брав участь
експерт, запропонований моїми родичами. Слідчий
відхилив обидва клопотання - перше на тій підставі, що він
вважає комісію Інституту імені Сербського цілком
об’єктивною (у своєму клопотанні я не піддавав це сумніву),
друге тому, що за законом нібито не мої родичі, а я сам
повинен пропонувати кандидатуру експерта. Оскільки
обидва клопотання я викладав слідчому спочатку усно й
він нічого не заперечив мені, то я вважаю, що слідчий
навмисне не роз’яснив мені вчасно зміст відповідної статті
КПК і тим самим позбавив мене можливості мати в комісії
експерта, запропонованого мною або моїми родичами.
З 11 травня по 22 жовтня я утримувався у
Московському слідчому ізоляторі КДБ, де й було проведено
амбулаторну психіатричну експертизу. Слідчий дотепер не
повідомив мене результатів цієї експертизи, збрехавши
мені, що він ще не знає їх. Висновки цієї комісії були
відхилені слідчим, і 17 жовтня знов-таки амбулаторно
було проведено другу експертизу комісією від
Міністерства охорони здоров’я.
За кілька років до мого арешту один із працівників
КДБ заявив моєму знайомому, що я вже перебуваю у
божевільні. Цей епізод, наполегливість, з якою слідство
домагається того, щоб оголосити мене психічно хворим,
необґрунтоване відхилення моїх клопотань,
спрямованих у бік об’єктивізації експертизи, що нашуміла в
наукових колах усього світу через ганебну історію з
Жоресом Медведєвим, який зовсім нахабним і незаконним
чином був оголошений божевільним, - все це породжує
в мене побоювання, що слідство незаконними методами

Документи і матеріали
339
намагається запроторити мене до спеціальної
психіатричної лікарні.
15 жовтня закінчився дев’ятимісячний термін мого
утримання під вартою, а мені дотепер не оголосили
санкції Президії Верховної Ради про продовження мого
утримання під вартою.
На мої наполегливі вимоги пояснити мені причини й
підстави мого утримання під вартою я одержав три
суперечних одна одній відповіді.
Заступник начальника Лефортівської в’язниці
п[ід]п[олковник] СТЕПАНОВ пояснив, що куратором
України полковником СОКОЛОВИМ порушено
клопотання про продовження Президією Верховної Ради санкції
на утримання мене під вартою і ця санкція заднім
числом зробить нинішнє незаконне утримання під вартою
(підполковник визнав, отже, незаконність нинішнього
утримання під вартою) законним. Я із приводу цього
«пояснення» писав скаргу прокуророві з нагляду за КДБ
при РМ СРСР, але дотепер не маю відповіді. Начальник
слідчого ізолятора КДБ при РМ УРСР підполковник
САПОЖНИКОВ пояснив мені, що було відповідне
роз’яснення статті КПК, з якого випливає, що якщо слідчий (а
не куратор України!) за місяць до закінчення терміну
санкції клопотався про продовження терміну і це
клопотання підтримане прокурором, то утримання під вартою
є законним.
Слідчий ФЕДОСЕНКО заявив мені, що «можливо,
санкція вже є», але він її ще не одержав. Ця безглузда
відповідь юриста, протиріччя в роз’ясненнях, відсутність
письмових роз’яснень, на яких я наполягав, відсутність
протягом місяця відповідей на мої письмові заяви
прокуророві з нагляду за КДБ при РМ СРСР, відсутність
протягом півмісяця відповіді на мою скаргу прокуророві
по нагляду за КДБ при РМ УРСР знов-таки породжує в
мене побоювання, що КДБ не зжило остаточно порочних
методів слідства, які практикувалися ворогами народу
ЯГОДОЮ, ЄЖОВИМ, БЕРІЯ, АБАКУМОВЫМ та

інши340 Політичні протести й інакодумство в Україні
ми керівниками КДБ і припускається істотних порушень
закону.
Прошу перевірити викладені мною факти, а також
законність методів ведення моєї справи.
21.ХІ.1972 р.
Плющ.
Копія вірна: Старший слідчий слідчого відділу
КДБ при Раді Міністрів УРСР
капітан (Підпис )
На першому аркуші додатку штамп: «ЦК КП України.
Загальний відділ. II сектор. Додаток до вх. № 713с “3” арк.
“25” листопада 1972 р.».
ГДА СБУ: - Ф. 16. - On. 3(1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 97-101. Оригінал. Машинопис на бланку.
88. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про музичну поему «Україна»
у виконанні хору філії Київського інституту
культури в м. Миколаєві
25 листопада 1972 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
У Комітет держбезпеки при РМ УРСР надійшли дані
про те, що викладачі Миколаївської філії Київського
інституту культури КУЧЕРЕНКО В. А. і АНДРЕЄВ А. І.
у репертуар хору інституту включили музичну поему
«Україна».
Партитура поеми, видана до революції, є власністю
викладача КУЧЕРЕНКА.
Текст поеми «Україна» не є єдиним цілим, а
складений з окремих строф, узятих з творів Т. Г. Шевченка, у

Документи і матеріали
341
яких йдеться про національне гноблення українців і
України, проголошується заклик до боротьби за
національну незалежність.
Програма хору готувалася на ювілейний виступ на
честь 50-річчя утворення СРСР і повинна була
транслюватися по телебаченню.
З огляду на ту обставину, що виконання поеми могло
сприяти виникненню ідеологічно шкідливих
націоналістичних настроїв в окремих слухачів, УКДБ по
Миколаївській області про даний факт повідомлено ОК КП
України, за вказівкою якого поему виключено із
програми.
Викладач АНДРЕЄВ А. І., що раніше припускався
націоналістичних суджень, узятий у перевірку.
Повідомляємо в порядку інформації.
Додаток: текст поеми на 2 аркушах1.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. IV сектор. Вх. № 718сс “4” арк.
“27” листопада 1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»;
2. «Тов. Щербицькому В. В. доповідалось. 14.XJJ.1972 р.
JJ. Мусієнко». На останній сторінці документа діловодна
помітка: «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 142-143. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Не друкується.

342 Політичні протести й інакодумство в Україні
89. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про антирадянську діяльність
В. Харитонова та доцільність його арешту
8 грудня 1972 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
871-1 від 9 жовтня 1972 року Вам доповідалося про
проведення антирадянської агітації й пропаганди
інструктором пожежної охорони Одеського заводу «Продмаш»
ХАРИТОНОВЫМ Василем Никифоровичем, 1936 року
народження, який в усній і письмовій формі
систематично поширює завідомо брехливі вигадки, що
ганьблять радянський державний і суспільний лад. У 1971
році він написав і розмножив проект т. зв. «Конституції
Російської Федеративної Республіки», в якому називає
Радянську державу «тоталітарно-терористичним
партійно-чекістським самодержавством» і закликає до його
повалення.
У підготовленому листі на ім’я шведських
соціал-демократів ХАРИТОНОВ виступає від імені групи
«Молода Росія», просить їх про допомогу в боротьбі з
небезпекою нібито запанування в нашій країні «несамовитого в
жорстокості тероризму».
Незважаючи на вжиті в 1971 році до ХАРИТОНОВА
заходи профілактичного характеру, він не припинив своєї
ворожої діяльності й продовжує виготовляти й
розповсюджувати документи антирадянського
наклепницького характеру.
У зв’язку із цим Комітетом держбезпеки України було
дано вказівку Управлінню КДБ Одеської області
активізувати оперативне вивчення ХАРИТОНОВА й при
одержанні додаткових матеріалів вирішити разом з

обласДокументи і матеріали
343
ною прокуратурою питання про доцільність порушення
проти ХАРИТОНОВА кримінальної справи і його арешт.
Після цього Управлінням КДБ Одеської області було
отримано нові дані про ворожу діяльність ХАРИТОНОВА.
Так, у жовтні 1972 року... в УКДБ Одеської області
[надійшла] чернетка його листа на ім’я відомого
музиканта РОСТРОПОВИЧА. У цьому документі він зводить
наклеп на радянську дійсність і звеличує СОЛЖЕНІЦИ-
НА як «борця за демократію».
20 листопада 1972 року проведеними оперативними
заходами виявлено у портфелі ХАРИТОНОВА шість
загальних зошитів з його власноручними записами під
назвами «Права людини й громадянина»,
«Справедливість і праведність», «Про нову й стару критику»,
«Політична хроніка», стаття «Зроби сам, або нотація
людям, схильним зловживати словом культура» і один
примірник т. зв. «Конституції РФР».
Всі ці документи за своїм змістом є антирадянськими.
Враховуючи це, Управління КДБ Одеської області за
узгодженням з обласною прокуратурою вважає за
необхідне проти ХАРИТОНОВА порушити кримінальну справу
й обрати йому запобіжний захід - утримання під вартою.
Комітет держбезпеки при Раді міністрів Української
РСР таку пропозицію підтримує й просить Вашої згоди
на арешт ХАРИТОНОВА.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 23-24. Оригінал. Машинопис на бланку.
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. IV сектор. Вх. № 740с “2” арк.
грудня 1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція:
«Згоден. В. Щербицький. 7.1.73»; помітка: «Туркіну В. П.1
Федорчук. 71».
1 Туркін Влаленін Петрович - начальник Слідчого відділу
КДБ при РМ УРСР у 1972-1986 pp.

344 Політичні протести й інакодумство в Україні
90. Зі спеціального повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про організацію груп
для проведення колядок і щедрівок
20 грудня 1972 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Комітетом держбезпеки при РМ УРСР отримано one-
ративні дані про те, що за прикладом минулих років
окремі націоналістично налаштовані особи, в основному
із числа колишніх учасників хору «Гомін», вживають
заходів до проведення т. зв. «колядок» і «щедрівок».
Відомо, що націоналістичні елементи у своїй ворожій
діяльності раніше використовували «колядки» і
«щедрівки» як одну з легальних форм залучення нових
учасників в «український рух» і в інтересах збору т. зв.
«громадських коштів».
Як установлено, ініціатором створення однієї з груп
«колядників» є однодумець заарештованого у справі
«Блок»
РУСИН Іван Іванович, 1937 року народження,
уродженець Львівської області, українець, безпартійний,
інженер-геодезист «Діпроцивільпромбуду», проживає
в м. Києві...
У минулому судимий за антирадянську діяльність.
У 1971 році він уже очолював таку групу.
Разом з РУСИНИМ підготовкою до «колядок»
займається також
БІРЮКОВИЧ Валентина Дмитрівна, 1946 року
народження, уродженка м. Києва, українка,
безпартійна, архітектор НДІП «Містобудування», проживає в
м. Києві...

Документи і матеріали
345
На квартирі останньої проводяться репетиції
учасників, розучуються тексти «колядок», в основному
релігійного й обрядового характеру. У той же час текст однієї
з «колядок» містить фразу:
«Боже, волю Україні дай!», (*}
що, на думку багатьох учасників, відображає
справжній зміст «колядок».
Іншу аналогічну групу очолює
СОБОЛЄВ Анатолій Борисович, 1940 року
народження, уродженець с. Попівка Конотопського
району Сумської області, українець, безпартійний (в 1969 р.
виключений з лав КПРС за націоналістичні прояви),
проживає в м. Конотопі, однак більшу частину
вільного часу проводить у однодумців у Києві.
У колі близьких зв’язків СОБОЛЄВ продовжує
припускатися націоналістичних суджень.
Для репетицій його групи використовується квартира
ТВЕРДОХЛІБА Миколи Карповича, 1941 року
народження, уродженця Чуднівського району Житомирської
області, українця, безпартійного, контролера заводу
«Радіоприлад» (навчається на вечірньому відділенні
філологічного факультету Київського держуніверситету),
проживає в м. Києві...
ТВЕРДОХЛІБ проявляє себе як націоналістично
налаштована особа і підозрюється у зберіганні
документів «самвидаву».
Отримано дані про те, що для зборищ і підготовки
учасників «колядок» планується використання
квартири їхньої однодумниці
САБЧЕНКО Людмили Іванівни, 1927 року
народження, уродженки м. Бердичева Житомирської
області, українки, безпартійної, інженера-технолога
фабрики фотопаперу...
Є також дані про намір студента консерваторії
ДОВГОГО організувати групу із числа студентів для
проведення «КОЛЯДОК».
У кожну із груп входить по 15-20 осіб, однак
установчі дані на більшість із них, а також на всіх осіб, яких
вони мають намір відвідати, поки невідомі.

346 Політичні протести й інакодумство в Україні
З’ясовано, що учасники групи СОБОЛЄВА мають
намір відвідати квартиру письменника СТЕЛЬМАХА, що
торік нібито не прийняв «колядників». Цього разу у
випадку, якщо СТЕЛЬМАХ вчинить аналогічно, учасники
групи мають намір на дверях його квартири повісити
табличку з написом «Ганьба!»
«Колядники» цієї групи мають намір також
відвідати екзарха України митрополита Філарета, який торік
вручив їм сто рублів.
За оперативними даними, організатори «колядок»
вживають заходів обережності, рекомендують своїм
учасникам поки не привертати до себе уваги, не з’являтися
групами, дотримуватися лояльної лінії поводження й не
робити «маскараду», вважаючи, що в костюмах і
масках співробітники КДБ легко можуть їх затримати у дні
«колядок». У цьому зв’язку висловлюється думка, що
найбезпечніше бувати тільки на околиці міста.
Комітет держбезпеки при РМ УРСР вживає заходів
до попередження можливих спроб використання
«колядок» українськими націоналістами у ворожих цілях.
Зам. Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР С. Крикун
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. IV сектор. Вх. № 757с “4” арк. “20”
грудня 1972 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція:
«Озн[айомити] секр[етарів] ЦК. В. Щербицький. 26.12.72»;
нижче на полях - підписи секретарів ЦК КПУ.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 р.). - Спр. 1. -
Арк. 74-77. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
347
91. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про виявлення ворожих
написів у м. Очакові
16 березня 1973 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 15 березня 1973 р.
[...]
Виявлення ворожих написів
Миколаївська область
15 березня 1973 р. близько 8-ї годин ранку в м. Очакові
на житлових будинках по вулицях Суворова, Леніна,
Миру й Луначарського виявлено написи: «КПРС
зрадила нас», «Чи буде радянська влада в нас», «Будь
проклятий той, хто не знав волі», «Геть бюрократів». Зазначені
написи виконані барвником фіолетового кольору на
висоті 1 м 20 см друкованими літерами розміром 15-20 см.
Після відповідного документування написи знищено.
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку осіб, які
вчинили ці написи.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/152с “7” арк.
“16ЧІІ.ШЗ р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Контроль».
Поруч з повідомленням помітка: «Автор установлений -
Манжос В. Б., прапорщик в/ч 42933. Про Манжоса
повідомлено ЦК КПУ № 228 від 6JV.73 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 139. Оригінал. Машинопис на бланку.

348 Політичні протести й інакодумство в Україні
92. Листівка, виявлена у м. Калуш
Івано-Франківської області
9 квітня 1973 р.
Ще не вмерла Україна. Український народе,
звертаюсь до тебе з надією на реакцію. Уже минув час, і пора
було «розкусити» нашого «визволителя» - москалів, пора
було побачити, як жадібно вони тягнуть з України хліб,
кам’яне вугілля, грабують церкви і монастирі та інше
добро. Москалі майже повністю зруйнували нашу
культуру, вона збереглася лише в глухих селах гір, лісів [і]
степів, де москалі мають малий вплив. Жаль дивитися
на сучасну молодь, яка попала під вплив москалів,
втративши і порвавши все, що зв’язувало її з предками, з
Україною. Невже можна на все це дивитися з спокійним
серцем, це може лише кат, який замучив своїх рідних,
не скривившись. Ми не є ні мумії, ні кати і не хочемо,
щоб наш народ так страждав. «Український народ
мусить у історичній хвилі показати, що має досить почуття
авторитету, солідарності і життєвої сили, щоб
заслужити на таке положення серед народів Європи, в якім би
міг розвинути усі богом дані сили. Карністю, совісним
сповненням обов’язків докажіть, що ви дозріли до
державшого] життя» (Послання митрополита ШЕПТИЦЬ-
КОГО в Укр[аїнському] листку газети «Укр[аїнські]
щоденні вісті» за 1 липня 1941 р. у Льв[ові].
Український народе, не терпіть більше москалів -
збирайтесь у гуртки, дійте словом, страйками, а ми,
помітивши цей рух, підтримаємо вас.
Комітет за визволення України. Синє полум’я з
жовтим відтінком. Організатор «КОВАЛЕНКО»1. (*}
(Орфографію та стиль викладу документа збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
1 Листівку виявлено 6 квітня 1973 р. на дошці
оголошень поблизу кінотеатру «Аврора» в м. Калуші.

Документи і матеріали
349
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/230с “S” арк.
“9”/УЛ973 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Контроль»
і помітка В. Щербицького: «Див. заув[аження]. 9.4.73».
Поруч із повідомленням помітки В. Щербицького
«Треба розшукати» та невстановленої особи «Автора
розшукано, ним виявився Крайник О. В. Про Крайника
доповідалося ЦК КПУ № 292 від 27.4.73 р. і М 296 від 28.4.1973 р.».
На останньому аркуші документа діловодна помітка:
«Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро ЦК
КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 153. Оригінал. Машинопис на бланку.
93. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про притягнення до кримінальної
відповідальності вчителя біології В. Гука
21 травня 1973 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
24 квітня 1973 року № 275 КДБ при РМ УРСР
доповідав про притягнення до кримінальної відповідальності
прокуратурою Івано-Франківської області за
матеріалами органів КДБ за поширення завідомо брехливих
відомостей, що ганьблять Радянський державний і
суспільний лад,
ГУКА Василя Юрійовича, 1927 року народження,
уродженця села Церков[н]а Долинського району
Івано-Франківської області, українця, безпартійного,
учителя біології восьмирічної школи села Іваниківка
Богородчанського району тієї ж області.

350 Політичні протести й інакодумство в Україні
У минулому ГУК підтримував зв’язок з підпіллям
ОУН, вів листування націоналістичного характеру з
учасниками банд ОУН, які відбували покарання,
поширював чутки про існування в західних областях України
націоналістичної організації.
У зв’язку із цим органами КДБ в 1970 році ГУК був
узятий в оперативну перевірку, у процесі якої
встановлено, що він, працюючи в Іваниківській школі, припускався
націоналістичних висловлювань серед викладацького
колективу, зводив наклеп на радянську дійсність, схвалював
ворожу діяльність заарештованого В. МОРОЗА й інших.
За оперативними даними ГУК зберігав у себе на
квартирі документи націоналістичного змісту.
У 1970 році вручив антирадянський документ
«Хроніка опору» В. МОРОЗА своєму товаришеві по службі
РОМАНИШИНУ Ф. І. (взятий в оперативну перевірку).
З огляду на те, що достатніх доказів для притягнення
його до кримінальної відповідальності за антирадянську
агітацію й пропаганду не було, зібрані матеріали були
передані до обласної прокуратури, що 20 квітня 1973
року порушила щодо ГУКА В. Ю. кримінальну справу
за ознаками статті 187-1 КК УРСР і заарештувала його.
Під час обшуку у квартирі ГУКА виявлено й
вилучено виконані ним записи націоналістичного й
наклепницького характеру, що становлять собою тексти
закордонних радіопередач.
Злочинна діяльність ГУКА підтверджується
показаннями ряду свідків.
Слідство у цій справі триває.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/328сс “2” арк.
“2ГТ.1973 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Тов. Щер-
бицькому доповідалось. 26.V. 1973 р. П. Мусієнко».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 236-237. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
351
94. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про «антирадянську націоналістичну»
діяльність літературного співробітника газети
«Черкаська правда» В. Захарченка
21 травня 1973 р.
Цілком таємно
Серія «К»
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Комітет держбезпеки при РМ УРСР №№ 499-1 від
26 травня 1972 року й 71-1 від 2 лютого 1973 року
доповідав про притягнення прокуратурою Черкаської області
до кримінальної відповідальності за антирадянську
націоналістичну діяльність
ЗАХАРЧЕНКА Василя Івановича, 1936 року
народження, уродженця села Гутирівки Полтавської
області, українця, безпартійного, з вищою освітою,
колишнього члена Спілки письменників України й
літературного співробітника обласної газети
«Черкаська правда», жителя міста Черкас.
У ході попереднього слідства, що ведеться обласною
прокуратурою за сприяння Управління КДБ при РМ
УРСР по Черкаській області, встановлено й
підтверджено показаннями свідків, що ЗАХАРЧЕНКО зберігав і
розповсюджував написані особисто ним антирадянські
документи «Дзвінок», «Пам’ятник чекістам у Києві»,
«Моцарт», «Без сорому».
Розповсюджував аналогічні за змістом документи
І. ДЗЮБИ - «Інтернаціоналізм чи русифікація?», В.
МОРОЗА - «Репортаж із заповідника ім. Берія», «Лист
творчої молоді міста Дніпропетровська», а також зберігав
літературу антирадянського змісту - «Холодний Яр»
Ю. ГОРЛІС-ГОРСЬКОГО й «Хроніка опору» В. МОРОЗА.

352 Політичні протести й інакодумство в Україні
ЗАХАРЧЕНКО повністю визнав свою провину й
показав, що його антирадянські націоналістичні
переконання сформувалися під впливом трактату І. ДЗЮБИ
«Інтернаціоналізм чи русифікація?» і в результаті
систематичного прослуховування закордонних
антирадянських радіопередач. Він також показав, що ворожі
документи одержував від черкаського художника
КУЛИКА І. О., літпрацівника Тальнівської районної газети
МИЦИКА В. Ф. (відомі органам КДБ і перебувають в
оперативній перевірці), а також київської художниці
Алли ГОРСЬКОЇ (загинула в 1970 році).
Перебуваючи у слідчому ізоляторі, ЗАХАРЧЕНКО із
власної ініціативи написав відкритий лист для
опублікування у пресі, в якому докладно розповідає про шлях
переходу на антирадянські позиції, засуджує свої ворожі
дії й кається перед Радянською владою.
Аналіз слідчих матеріалів і листа свідчить про те, що
ЗАХАРЧЕНКО не називає своїх злочинних зв’язків й не
дає показань про їхню ворожу діяльність, за винятком
тільки осіб, що виступають як свідки у його справі.
Слідство триває в напрямку повного розкриття
злочинної діяльності ЗАХАРЧЕНКА, одержання вичерпних
даних про спільників обвинувачуваного і їхню
практичну ворожу діяльність.
Лист ЗАХАРЧЕНКА використовується як основа для
роботи у плані його перевиховання, схиляння до
надання відвертих і повних показань по суті справи.
Голова Прокурор Української РСР
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів
Української РСР
Б. Федорчук Ф. Глух1
21 травня 1973 р.
1 Глух Федір Кирилович (1912-1984) народився у с. Беє-
ве Сумської області. Навчався у Харківському юридичному
інституті. У 1953-1957 pp. - міністр юстиції УРСР, надалі -
голова Верховного суду УРСР. У 1963-1983 pp. - прокурор
УРСР.

Документи і матеріали
353
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/336сс “2” арк.
“23”F.1973 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. Тов. Щер-
бицькому доповідалось. 25.V. 1973 р. П. Мусієнко».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - Оті. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 238-239. Оригінал. Машинопис.
95. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про заходи, вжиті для недопущення
зібрань біля пам’ятника Т. Шевченку
23 травня 1973 р.
Цілком таємно
Серія «К»
Прим. № І
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Останніми роками націоналістичні елементи,
насамперед об’єкти справи «Блок», намагалися 22 травня
організувати самочинні зборища біля пам’ятника Т. Г.
Шевченку з метою згуртування однодумців і підігрівання їхніх
націоналістичних настроїв.
З урахуванням цього Київським обкомом і
міськкомом КП України, КДБ при РМ УРСР і МВС УРСР були
розроблені й здійснювалися заходи роз’яснювального й
профілактичного характеру, а також комплекс
оперативних заходів, спрямованих на виявлення інспіраторів,
організаторів і активних учасників зборищ
націоналістично налаштованих осіб біля пам’ятника Т. Г.
Шевченку, попередження й припинення можливих з їхнього боку
ворожих або антигромадських проявів. Ці заходи було
розглянуто й схвалено Секретаріатом ЦК КП України1.
1 Напередодні секретар Київського обкому Компартії
України В. Цибулько під грифом «Цілком таємно» надіслав до

354 Політичні протести й інакодумство в Україні
У результаті проведеної напередодні 22 травня
роботи КДБ при РМ УРСР і Управлінням КДБ по Київській
області було отримано низку сигналів про те, що деякі
націоналістично налаштовані особи мають намір
продовжувати участь у подібних зборищах, рекомендують
однодумцям покласти в цей день квіти до пам’ятника або
хоча б прийти туди й своєю присутністю підтримати дії
інших осіб.
Так, об’єкт справи «Блок» РУСИН у колі близьких
однодумців заявив:
«Потрібно діяти. Соромно за себе й подібних, що
ми дали себе залякати. Адже нинішнє 22 травня - це
свого роду іспит, за яким КДБ зможе судити про
результати своїх заходів - чи зуміли вони загнати всіх
непокірних у щілини».
21 травня у вестибюлі корпусу № 3 Української
сільськогосподарської академії на дошці оголошень
комітету комсомолу було виявлено виконану від руки
друкованими літерами листівку такого змісту:
«Шановні вчителі, студенти, службовці і
робітники академії!
22 травня 1973 року виповнюється 112-та річниця
від дня поховання геніального письменника-рево-
люціонера й художника, великого кобзаря України
Т. Г. Шевченка в Україні. Цей день відзначається
народом України із часу його поховання в Україні й
набув всенародного значення. Рекомендуємо Вам у цей
день пройти по бульвару Т. Г. Шевченка, зайти в парк
Т. Г. Шевченка проти Київського державного
університету, де вперше був похований Т. Г. Шевченко в
Україні. Виконаємо заповіт великого кобзаря!».
Надходили й інші аналогічні сигнали.
ЦК КПУ листа з пропозицією провести 25 травня - 3 червня
1973 р. замість свята «Київська весна» Перший Всесоюзний
фестиваль мистецтв, присвячений дружбі народів
Радянського Союзу.

Документи і матеріали
355
Комітетом держбезпеки проводилася ретельна
перевірка таких сигналів, було проаналізовано всі оперативні
матеріали на осіб, які брали в минулому участь у
зборищах біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. Список на 132
особи надано обкому й міськкому КП України, за
вказівкою яких стосовно цих осіб проводилися
попереджувально-профілактичні заходи через партійні організації або
адміністрацію за місцем їхньої роботи.
Одночасно разом з парткомами, комсомольськими
організаціями й керівництвом Київського
держуніверситету, художнього, театрального й іншого інститутів
вживалися заходи до посилення ідейно-політичного
впливу на студентів, особливо колишніх учасників раніше
існуючих хорів «Гомін», «Жайворонок», інших
націоналістично налаштованих осіб, з метою недопущення
можливих з їхнього боку небажаних дій 22 травня біля
пам’ятника Т. Г. Шевченку.
КДБ при РМ УРСР здійснювався посилений контроль
за поведінкою і діями АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА,
КОЦЮБИНСЬКОЇ, БАДЗЬО, СВІТЛИЧНОЇ Л., МЕШКО,
РУСИНА й інших об’єктів справи «Блок», що
залишилися на волі, і їхніх близьких зв’язків у м. Києві. Із
числа націоналістично налаштованих осіб напередодні
22 травня органами КДБ було профілактовано 21 особу,
деякі з них попереджені відповідно до Указу Президії
Верховної Ради СРСР від 25 грудня 1972 року1. Ніхто із
числа профілактованих біля пам’ятника Т. Г.
Шевченку не з’являвся.
1 Йдеться про закритий Указ Президії Верховної Ради
СРСР «Про застосування органами держбезпеки
попередження як засобу профілактичного впливу». Його поява
пояснюється неефективністю попередніх профілактичних дій
КДБ, які нерідко ігнорували інакодумці. Відтепер
виносилось письмове попередження про можливість порушення
кримінальної справи і обов’язковість реагування на
виклики до КДБ, що служило засобом психологічного тиску (див.:
Рух опору в Україні. 1960-1990... - С. 510).

356 Політичні протести й інакодумство в Україні
Було також дано вказівки відповідним УКДБ
республіки активізувати спостереження за ХОЛОДНИМ, ЗАЛИ-
ВАХОЮ, братами ГОРИНЯМИ і іншими однодумцями
засуджених СВІТЛИЧНОГО, ЧОРНОВОЛА й ДЗЮБИ,
вживши необхідних заходів до недопущення їхнього
виїзду 22 травня до Києва.
Для своєчасного одержання й перевірки сигналів про
поведінку й задуми націоналістично налаштованих осіб,
особливо із числа студентів і молоді, з 10 травня ц. р.
оперативний склад КДБ при РМ УРСР і УКДБ Київської
області був переведений на частіший прийом агентури,
яка використовується у боротьбі із проявами українського
буржуазного націоналізму.
Органами МВС УРСР у той же час здійснювалася
широка попереджувально-профілактична робота серед
антигромадських елементів.
Для запобігання можливим ексцесам, відповідно до
розробленого плану спільних заходів органів
держбезпеки й внутрішніх справ, з 20 травня виставлялися
наряди оперативних працівників, міліції й дружинників у
районі парку ім. Т. Г. Шевченка й в інших місцях
можливих зборищ антирадянських і антигромадських
елементів. Робота нарядів КДБ і МВС будувалася таким
чином, щоб не порушити обстановку, що існує в парку у
звичайні дні. Дії нарядів координувалися оперативним
штабом під керівництвом секретаря Київського
міськкому КПУ ДОБРОТВОРА В. Д.
Вжиті заходи дозволили запобігти намірам екстреміст-
ськи налаштованих націоналістичних елементів
здійснити 22 травня біля пам’ятника Т. Г. Шевченку
організовані провокаційні дії. Ніхто з об’єктів справи «Блок»
або їхніх однодумців біля пам’ятника не з’являвся.
Разом з тим зафіксовано, що протягом дня до
пам’ятника Т. Г. Шевченку поклали квіти 39 осіб і 5 осіб мали
намір покласти вінок. Серед цих осіб були:
МЕЛЬНИК Михайло Спиридонович, 1944 року
народження, член КПРС, учитель історії середньої школи

Документи і матеріали
357
№ 109 м. Києва. Раніше він поширював фотокопії анти-
радянської книги АВТОРХАНОВА «Технологія влади»,
у квітні 1972 року направив у журнал «Вітчизна» вірші
ідейно шкідливого змісту. 22 травня 1972 року разом із
дружиною брав участь у зборищі націоналістичних
елементів біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. За
антигромадську поведінку МЕЛЬНИКОВІ по партійній лінії було
оголошено догану й він звільнений з аспірантури
Інституту історії АН УРСР;
ОГУЛЬЧАНСЬКИЙ Юрій Антонович, 1932 року
народження, начальник машинно-обчислювальної станції,
відомий органам КДБ своїми націоналістичними
настроями, є близьким зв’язком засуджених за антирадянську
діяльність ДЗЮБИ, СЕРГІЄНКА й ПЛАХОТНЮКА;
КОМПАНІЄЦЬ Іван Терентійович, 1938 року
народження, член КПРС, начальник відділу телебачення
Головного управління Міністерства зв’язку УРСР.
20 травня ц. р. до Києва прибув житель м.
Караганди ШЕВЧЕНКО Андрій Микитович, 1908 року
народження, уродженець Сумської області, пенсіонер, двічі
судимий за націоналістичну діяльність, близький зв’язок
АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА.
За орієнтуванням УКДБ Карагандинської області він
має намір взяти участь у зборищі націоналістичних
елементів біля пам’ятника Т. Г. Шевченку й зібрати
відомості для написання антирадянського документа, у
зв’язку із чим узятий під нагляд.
Біля пам’ятника Т. Г. Шевченку привернув до себе
увагу громадянин, який вів записи. У зв’язку із цим
працівниками міліції він під пристойним приводом був
запрошений до Ленінського РВ ВС. Ним виявився
турист із СІНА КУШНІРЕНКО Микола, 1906 року
народження, який прибув в Україну 19 травня ц. р. Він
пояснив, що записи вів під час ознайомлення з
визначними пам’ятками міста. За подальшою поведінкою
КУШНІРЕНКА встановлено спостереження.

358 Політичні протести й інакодумство в Україні
О 22.30 наряд у парку звернув увагу на групу з 5 осіб,
які готували вінок. При з’ясуванні осіб у складі групи
виявився відомий органам КДБ своїми
націоналістичними настроями БОНДАР І. Н., механік шинного комбіна-
ту, його дружина ПОЛІЩУК Є. М., БОЙКО І. М., БОЙ-
КО І. В. і КОНЦЕВИЧ В. Б., всі жителі міста Біла
Церква, які заявили, що вони готують вінок для покладання
до пам’ятника.
Зазначених осіб взято у вивчення.
Інших якихось проявів біля пам’ятника не було.
Голова Міністр внутрішніх справ
Комітету держбезпеки Української РСР
при Раді міністрів
Української РСР
В. Федорчук І. Головченко1
23 травня 1973 р.
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/337сс “5” арк.
“23”F.1973p. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ». 2. «Тов. Щер-
бицькому доповідалось. 25.V.1913 р. П. Мусієнко».
На останньому аркуші документа машинописна помітка:
«Розіслано ЛУТАКУ І. К., ЛЯШКУ О. П., ГРУШЕЦЬКОМУ
І. С. і МАЛАНЧУКУ В. Ю.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 238-239. Оригінал. Машинопис.
1 Головченко Іван Харитонович (1918-1992) народився
в с. Другий Лиман Харківської області. Закінчив Вищу
партійну школу при ЦК КПРС. У 1962-1982 pp. - міністр
внутрішніх справ УРСР. Генерал-полковник. Автор низки
книжок оповідань та повістей.

Документи і матеріали
359
96. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про антирадянські
листівки, що направлялись радянським громадянам
через поштові відділення
23 листопада 1973 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
За 22 листопада 1973 р.
[...]
Запобігання розповсюдженню антирадянських
націоналістичних листівок
м. Львів
20 листопада 1973 р. Управлінням КДБ перехоплено
20 анонімних листів, які від імені вигаданих осіб зі
Львова, Івано-Франківська, Тернополя й Кременця
направлялися внутрішньосоюзним поштовим каналом на адреси
радянських громадян, які проживають у Ворошилов-
градській, Житомирській, Запорізькій, Київській,
Полтавській і Тернопільській областях. До листів було
вкладено листівки, видрукувані на склографі, злісного
антирадянського, націоналістичного змісту (текст у додатку).
У листопаді 1969 р. УКДБ було відвернено
розповсюдження цим же злочинцем 36 анонімних листів з
листівками ворожого характеру, присвяченими 10-й річниці
від дня смерті ватажка українських буржуазних
націоналістів С. Банд ери. Зазначені листівки адресувалися
радянським громадянам і ряду державних установ в
Україні. У квітні 1970 р. він же направив
співробітникам редакцій журналів «Жовтень» (Львів) і «Радянська
жінка» (Київ) ще 8 таких листівок. Всі вони
конфісковані. (Про ці ворожі прояви доповідалося ЦК КП
України у грудні 1969 р. і травні 1970 р. усно).

360 Політичні протести й інакодумство в Україні
Є достатні підстави думати, що виконавцем і
розповсюджувачем антирадянських листівок є відомий
органам КДБ український націоналіст, житель м. Борислава
ДАСІВ Кузьма Андрійович, 1925 року
народження, уродженець с. Грабовець Сколівського району
Львівської області, українець, старший інженер-еко-
номіст планово-виробничого відділу Бориславського
дорожньо-будівельного управління.
Управлінням КДБ проводяться заходи щодо перевірки
даних про причетність ДАСІВА до виготовлення й
поширення листівок. При їхньому підтвердженні буде
вирішено питання про арешт і притягнення його до
кримінальної відповідальності за антирадянську агітацію й
пропаганду.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/744с “7” арк.
“23”Х7.1973 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Контроль»
і резолюція «Див. стор. 4. В. Щербицький. 23.11.73».
На с. 4 помітка: «Треба розшукати. Прошу
інформувати».
На с. 5 машинописна помітка: «Розіслано членам і
кандидатам у члени Політбюро ЦК КПУ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 236-237. Оригінал. Машинопис на бланку.
Додаток
Текст
антирадянських націоналістичних листівок,
що у вигляді анонімних листів направлялися
на адреси радянських громадян,
які проживають у різних областях України
Український народе! Останнім часом органами КДБ
арештовано ряд видатних громадсько-політичних діячів,

Документи і матеріали
361
письменників, науковців, яких звинувачують у ворожій
діяльності проти радянської влади на Україні.
В чому суть тієї «ворожої діяльності» цих людей?
А суть в тому, що ці люди вимагають ширших
демократичних свобод для всіх народів поневолених Москвою,
стають на захист своєї рідної мови, культури, історії,
виступають проти наступу російського шовінізму на
національні меншинства, проти насильницької русифікації
як українського народу, так і інших національних груп,
що проживають на Україні.
Всіх арештованих звинувачують в буржуазному
націоналізмі, в шпіонажі на користь іноземних розвідок і
т. п. Все це вигадки КДБ. Ніхто не був і не являється
шпигуном. Це звинувачення повинно бути підставою
органами КДБ для розправи з небажаними людьми.
Масові арешти повинні поповнити армію безплатної
робочої сили на будовах комунізму. Ці арешти повинні в
корені вбити будь-які стремління народу до вільного
життя і перетворити його в стадо худоби, яка покірно
йде під обух. Про культурні потреби поневоленого
народу потурбується російський великодержавний шовінізм
і керовані ним органи КГБ.
Український народе! Чи довго ще плюватиме тобі в
обличчя московський шовініст, чи довго ще гноїтиме по
тюрмах і таборах праці твоїх найкращих синів та дочок,
таких як: Караванський, Світличний, Дзюба, Чорновіл,
Сверстюк, Сергієнко, Мешко та інші. Чи довго
тероризуватимуть Б. Антоненка-Давидовича і І. Гончара? Чи
довго триматимуть ув’язнених в СРСР 43-х українців,
арештованих львівським КДБ в Чехословаччині? Чи не
пора сказати заклятому ворогові - годі. Доволі напивсь
московський вампір української крові. Доволі бути нам
погноєм для Сибірської тундри і Казахстану. Доволі
русифікувати нам мову. Пора вернути українському
народові його історію, право та свободу. Свободу народам
України. (*>
(Орфографію і стиль викладу збережено)

362 Політичні протести й інакодумство в Україні
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. З (1976 p.). - Спр. 4. -
Арк. 6-7. Оригінал. Машинопис на бланку.
97. Листівка, виявлена у м. Жданові
21 січня 1974 р.1
Товариші робочі бази2, ви працюєте тут як раби за
нещасну плату, вимагайте підвищення зарплати.
Піднімайте повстання. Не працюйте. Ламайте знаряддя праці.
Переходьте на інші роботи.
ІПС.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 91. Копія. Машинопис.
98. Про татуювання ув’язнених
26 липня 1974 р.
Вчинення татуювань наклепницького характеру
24 липня 1974 р. ув’язнені, які відбувають
покарання у ВТК-36 суворого режиму (м. Суходольск Красно-
донського району)... зробили один одному на обличчі
наколки «Раб КПРС». Вжито заходів до видалення
татуювань хірургічним шляхом.
Розслідування за фактом провадить прокуратура
м. Краснодона.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 4 (1977 р.). - Спр. 18. - Арк. 5.
Копія. Машинопис.
1 Дата виявлення листівки.
2 Листівку виявлено на території овочевої бази відділу
робітничого постачання заводу імені Ілліча, м. Жданов
(тепер м. Маріуполь) Донецької області.

Документи і матеріали
363
99. Про вивішування тканини
жовто-синього кольору
5 серпня 1974 р.
Установлення осіб, які вчинили ворожий прояв
Львівська область
17 червня 1974 р. № 310 доповідалося про виявлення
ранком 16 червня ц. р. у м. Рава-Руська Нестеровського
району закинутих на проводи електричних і телефонних
ліній чотирьох шматків тканини жовто-синього кольору.
21 липня ц. р. обласною прокуратурою за підозрою в
учиненні цього ворожого прояву арештовані уродженці
й жителі м. Рава-Руська...
Слідство триває за участю Управління КДБ у
напрямку всебічного з’ясування причин і мотивів вчиненого...
злочину й виявлення можливих інспіраторів для того,
щоб прийняти правильне рішення про його кваліфікацію.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 4 (1977 р.). - Спр. 18. -
Арк. 46-47. Копія. Машинопис.
100. Анонімний документ
про виборчу систему в СРСР
5 серпня 1974 р.
Поширення анонімного документа ворожого змісту
м. Дніпропетровськ
24 липня 1974 р. Управлінням КДБ оперативним
шляхом перехоплено і конфісковано кинутий у поштову
скриньку на залізничному вокзалі й адресований Спілці
письменників СРСР анонімний лист, що містить злісний
наклеп на радянський суспільний і державний лад,
виборчу систему в нашій країні (текст у додатку). Лист
виконано на друкарській машинці під копірку на
половині аркуша канцелярського паперу.
До вкладення приклеєно вирізку з газети «Вісті» від
25 травня 1974 р. № 120 із заміткою «Агітація... при-

364 Політичні протести й інакодумство в Україні
кладами», в якій коментуються результати виборчого
фарсу в Домініканській Республіці.
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку автора
й розповсюджувача цього документа. КДБ при РМ УРСР
розшук узято на контроль.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 4 (1977 р.). - Спр. 18. - Арк. 53.
Копія. Машинопис.
[Додаток]
Чудесна агітаційна замітка. Демократія точно як у
нас. Хоча в нас агітація проводиться й не прикладами,
але ведеться не менш дієвими засобами - економічним
кийком, звільненням з роботи, проробленням на зборах
з оргвисновками й т. п. прийомами «викручування рук»
у неслухняних інакомислячих виборців. Вибір визначає
не простий виборець, а за нього райком, обком, ЦК партії,
де складаються списки осіб, які повинні бути обрані. От
і весь демократичний механізм виборів. Потрапив до
списків - будеш обраний. Потім наступає фарс виборів,
де дійовими особами виступають «блок комуністів і
безпартійних». У виборчому бюлетені надрукований один
кандидат, а потрібно «всіх інших викресліть, а одного
залиште». Ну хіба це не фарс і не знущання над
виборцями. Наші «Балагери» самі себе обирають не втретє підряд,
а довічно. Уже пісок сиплеться з Колі, а він обирається
вкотре на високий пост голови1. Настав час змінити
конституцію, обмежити число термінів переобрання,
зробити вибори дійсно демократичними. Необхідно відкрити
дорогу у Верховний Орган Країни такому великому
патріоту, видатному оборонцеві прав людини й
справжніх демократичних свобод, як академік Андрій Сахаров.
Немає сумніву в тому, що справжня й повна демократія
для всіх буде ним наполегливо проводитися в життя. Ми
за соціалізм із людським обличчям, без рабства й
еконо1 Ймовірно, мається на увазі Микола Підгорний, Голова
Верховної Ради СРСР.

Документи і матеріали
365
мічного кийка. Ми проти Гулагів. Ми за вільний обмін
людьми й ідеями на всіх рівнях, а не однієї еліти. Ми за
свободу виїзду й повернення на Батьківщину. Геть
дискримінаційні бюрократичні візи!
Письменники-реформісти
Самвидав
Червень 1974 р.
(Орфографію й стиль викладу збережено)
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 4 (1977 р.). - Спр. 18. - Арк. 55.
Завірена копія. Машинопис.
101. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про концерт капели
бандуристів УРСР в залі Київської філармонії
4 листопада 1974 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Націоналістичний прояв
За отриманими КДБ при РМ УРСР оперативними
даними, увечері 29 жовтня 1974 р. під час концерту
капели бандуристів УРСР у залі Київської філармонії з боку
окремих глядачів спостерігалося прагнення створити
ажіотаж навколо українських народних пісень, що
виконуються. При виконанні пісні «За світ встали
козаченьки» із залу хтось вигукнув: «Слава Україні!». Після
закінчення програми концерту лунали вигуки із
проханням виконати «Заповіт» Т. Шевченка. Коли ж замість
нього було проспівано пісню «Балада про сурмачів» І. Ша-

366 Політичні протести й інакодумство в Україні
мо російською мовою, це викликало негативну реакцію
частини глядачів, демонстративний шум у залі.
Як установлено, на концерті були присутні низка
колишніх учасників самодіяльного хору «Гомін», у тому
числі особи, відомі органам КДБ своїми
націоналістичними настроями. їхнє вивчення триває.
[...і
Голова Комітету держбезпеки при
Раді міністрів Української РСР Б. Федорчук
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 4. - Арк. 69.
Оригінал. Машинопис на бланку.
102. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про виявлені написи
в Київському політехнічному інституті
28 листопада 1974 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Ворожий прояв
м. Київ
27 листопада 1974 р. близько 9-ї години ранку в
головному корпусі політехнічного інституту на стіні
коридора 2-го поверху виявлено вчинений простим олівцем
друкованими літерами напис: «Хай живе самостійна
Україна! Смерть радянським загарбникам. Волю Україні!
Український патріот». (*}
Оперативною групою УКДБ, що прибула на місце,
напис було знищено після відповідного
документування. Вжито заходів до встановлення особи, яка вчинила
цей прояв.

Документи і матеріали
367
[...]
Зам. Голови Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР С. Муха1
ГДА СБУ. - Ф. 20. - Оя. 7 (2305 р.;. - Слр. 4. - Арк. 151.
Оригінал. Машинопис на бланку.
103. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про непокору й протести
засуджених за «націоналістичну діяльність»
12 грудня 1974 р.
Таємно
Прим. № 2
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••І
Провокаційні дії осіб, засуджених за
антирадянську діяльність
10 грудня 1974 р. у Дубравній виправно-трудовій
установі (Мордовська АРСР) оголосили одноденне
голодування, присвячене 26-й річниці прийняття ООН «Загальної
декларації прав людини», і не вийшли на роботу
засуджені за націоналістичну діяльність КАЛИНЕЦЬ Ірина,
СТРОКАТОВА, СВІТЛИЧНА, СЕНИК і ШАБАТУРА. У
той же день аналогічну акцію провели 26 ув’язнених
Скальнинської ВТУ (Пермська область), у тому числі
КАЛИНЕЦЬ Ігор, КАНДИБА, ПРОНЮК і СВЕРСТЮК.
1 Муха Степан Несторович (1930-1993) народився в смт.
Підгородне Дніпропетровської області. З вересня 1973 р. -
заступник, а з січня 1975 р. - перший заступник голови
КДБ при РМ УРСР. У червні 1982 р. призначений на посаду
голови КДБ УРСР. У травні-червні 1987 р. знаходився у
розпорядженні Управління кадрів КДБ СРСР. Після
звільнення в запас проживав у Києві. Генерал-лейтенант.

368 Політичні протести й інакодумство в Україні
Оперативним шляхом отримані дані про наміри
ув’язнених СТУСА й ПРОНЮКА 12 січня наступного року
провести голодування й направити в різні інстанції лис-
ти-протести у зв’язку з річницею «групових арештів в
Україні».
Викладені дані органами КДБ республіки
враховуються в роботі по українських націоналістах.
[...і
Голова Комітету держбезпеки при
Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - Оті. 7 (1985 p.). - Спр. 4. - Арк. 194.
Оригінал. Машинопис на бланку.
104. Із рукопису М. М. Крайника «Прозріння»
Грудень 1974 р.
Звернення до українського народу на Україні
і в усьому світі1 (*}
Дорогі друзі, брати, товариші!
Робітники, селяни, інтелігенти!
Чоловіки і жінки! Старі і молоді! Безпартійні, члени
різних партій і організацій! Віруючі і не віруючі!
Ми, група українських однодумців, звертаємось до
вас із словами доброї волі, з висловленням наших думок
про сучасне становище українського народу.
Дорогі українці, подумайте про долю своєї Вітчизни -
України, подивіться тверезо на її теперішнє і ви
побачи1 За даними КДБ, автор звернення - Крайник Микола
Михайлович, 1935 року народження, уродженець і житель
села Солуків Долинського району Івано-Франківської області,
українець, з вищою освітою, слюсар будівельної дільниці,
виключений з лав КПРС у 1971 р. за націоналістичні
прояви. Рукописний варіант звернення став відомий КДБ під
назвою «Прозріння». У ГДА СБУ зберігається машинописна
копія документа, який подається повністю за винятком
поетичних творів І.Франка та П. Грабовського.

Документи і матеріали
369
те, що Україна - одна з найбагатших країн світу -
являється найбільшою колонією в теперішньому світі в той
час, коли вже майже всі народи нашої планети
одержали свою державну незалежність.
Ви побачите, що український народ, що нараховує в
усьому світі понад сорок мільйонів чоловік, який на
протязі кількасотлітнього перебування під владою
іноземних загарбників не втратив свого національного
обличчя, тепер приречений на національну смерть - етноцид.
Україна - колонія, бо вона не має своєї державності,
не має своєї національної армії, не має своїх посольств у
інших державах, а Верховна Рада УРСР (обрана на
недемократичних виборах) та маріонетковий уряд не мають
повних політичних державних прав ні у внутрішній, ні
у зовнішній політиці. Вони не дбають про задоволення
законних потреб українського народу, бо вони
призначені, контролюються і залежні повністю від Москви.
Ми на Україні не маємо ні одної легальної політичної
партії, не маємо ми Української Комуністичної партії.
КПУ - це філіал КПРС, яка не має ніякого самостійного
права, вона не обстоює національні українські інтереси,
а являється знаряддям економічного і національного
гноблення українського народу.
Ключові позиції в партійному і адміністративному
апараті УРСР перебувають в руках росіян або в руках
українців, цілком байдужих до українських
національних інтересів.
Конституція УРСР є формальною, тому що з вини
КПРС і Радянського Уряду статті и, прийняті
Верховною Радою УРСР, постійно порушуються.
Повністю являється формальною стаття 14
Конституції УРСР, що «Українська Радянська Соціалістична
Республіка зберігає за собою право виходу з Союзу
Радянських соціалістичних Республік». Право це звів нанівець
московський терористичний режим.
Основні права радянських громадян, гарантовані
розділом VIII Конституції УРСР, не забезпечуються,
наприклад, про рівноправність націй в СРСР, про свободу

370 Політичні протести й інакодумство в Україні
совісті, свободи слова, друку, зборів і мітингів,
вуличних демонстрацій, право об’єднання в громадські
організації, право на недоторканість особи, недоторканість
житла громадян і тайна листування та інші права.
Фікцією є радянська виборча система, бо Ради в УРСР
обирались і обираються шляхом формальних виборів по
обранню депутатів, призначених партійними органами.
Тому назви «Ради» і «Радянська влада» ми розуміємо
умовно.
Українці в Радянській Україні і в усьому СРСР
зазнають національного гноблення. Вони приречені на
поступову русифікацію, втрату своєї національної
самосвідомості, своїх традицій, своєї культури, свого минулого.
І все це робиться нібито заради «інтернаціональних»
інтересів, задля перемоги комунізму згідно марксистсько-
ленінського вчення. Русифікація України проводиться
тепер так же, як і в минулому на різних українських
територіях проводились ополячення, мадяризація,
отуречення, русифікація, онімечення, румунізація з тією
тільки різницею, що тепер це робиться впертіше і хитріше.
Все це зображають (русифікацію, національне
гноблення, економічне пограбування України, релігійні утиски)
закономірним процесом розвитку суспільства, а
фактично пов’язують все це небаченим досі терором,
підступністю, обманом, застосовуючи при цьому тюрми,
психіатричні лікарні для здорових людей, моральне цькування,
провокації, звільнення з роботи і т. п. до людей, які
вимагають свободи, демократії, справедливості,
національних прав. Насильницька русифікація, поступове
духовне знищення української нації, а то й фізичне
винищення свідомих українців зображається як закономірність
утворення нової соціально-класової і інтернаціональної
спільності людей - радянського народу, який
користується російською мовою, що стала законом
міжнаціонального спілкування радянських народів.
Національне питання в Україні вирішується по-коло-
ніальному, антиприродним, антигуманним
насильницьким шляхом.

Документи і матеріали
371
Дорогі українці, огляньмо нашу Україну із сходу на
захід і ми побачимо, що русифікація здійснюється з
плановою пунктуальністю. У містах і селах східних
областей України поступово зникають українські школи, які
заміняють російські. Це саме починається в західних
областях України. По всій Україні заохочується
національна байдужість і проросійські настрої. У багатьох
містах і селах східних областей України з презирством
відносяться до тих людей, які говорять українською
мовою, яку росіяни і багато вас, «шановні українці»,
називають «бендеровским языком». В цьому
національна наша байдужість уже повністю викінчена.
Подивіться на Україні в установи, підприємства,
наукові і навчальні заклади, де діловодство і навчання
ведуться тільки на російській мові, а папери на українській
мові вважаються небажаними або просто не
приймаються, то ще більше переконаєтесь в русифікації.
Це на Україні.
А понад п’ять мільйонів українців поза межами
республіки в СРСР повністю приречені на русифікацію. Тут
ви, дорогі українці, не маєте ні однієї української
національної школи, ні одного національного
культурно-освітнього товариства.
На Україні постійно збільшується російське
населення. Так як в 1959 році тут проживало 32 млн українців
і 7 млн росіян, то в 1971 р. росіян на Україні вже
нараховувалось понад 9 млн чоловік, а українців - 35 млн
чоловік. Ми з повагою ставимось до представників усіх
націй і народностей, в т. ч. і росіян. Що ж до більшості
проживаючих на Україні росіян, то вони з презирством
відносяться до українських національних традицій, до
української мови, до історичного минулого, до
української культури. Більша частина росіян, що заселені на
території України, проживає в містах, займає керівні
посади або високооплачувані професії та перебуває у
привілейованому становищі. їм на Україні забезпечені всі
права, що не мають українці в Російській федерації.

372 Політичні протести й інакодумство в Україні
Нарівні з українцями зазнають національного
гноблення представники інших національних меншостей,
заселених на Україні. Це євреї, білоруси, поляки, греки,
татари і інші, позбавлені своїх національних шкіл і
культурно-освітніх товариств та релігійних вірувань. Євреїв
жорстоко переслідують за їх бажання емігрувати в свою
національну батьківщину Ізраїль, кримських татар
позбавили можливості повернутись в Крим, де вони
проживали протягом багатьох століть. Поляки не мають своїх
національних шкіл і католицьких церков. Ми за те, щоб
всі національні меншості на Україні мали повні політичні,
економічні, національні, релігійні права нарівні з
росіянами і українцями.
Дорогі друзі, пора зрозуміти, що перебування наше в
насильницькому Союзі УРСР1 нам не вигідне ні в
економічному, ні в політичному відношеннях. Економічний
потенціал нашої республіки дозволив би забезпечити для
всього населення України набагато вищий матеріальний
і культурний рівень, ніж той, який існує в даний час.
Коли територія УРСР становить 3 проценти території
СРСР, а населення УРСР становить 1/5 населення СРСР,
то «в 1971 році в Українській РСР було вироблено (в
процентах до загальносоюзного виробництва):
електроенергії - 19, вугілля - 33, чавуну - 47, сталі - 31,9,
готового прокату чорних металів - 40, залізної руди -
58, магістральних тепловозів - 94, тракторів (у
фізичних одиницях) - 32, цементу - 18... На Україну в 1971
році припадало близько 21,4 процентів валової
сільськогосподарської продукції, вироблюваної в нашій країні,
понад 20 процентів зерна, 47 процентів соняшнику,
близько 64 процентів цукрових буряків, близько чверті
продуктів тваринництва» (О. П. Ляшко, «УкраїнськаРСР»,
Київ, 1972).
«Менш як 0,5 процентів території і 1,4 процентів
населення земної кулі припадає на Радянську Україну, але
вона дає 8-10 процентів світового виробництва сталі,
ча1 Помилка в тексті. Слід: Союзі РСР.

Документи і матеріали
373
вуну, тракторів, цукру, видобутку вугілля, природного
газу... За питомою вагою електрифікованих дільниць
Україна залишає далеко позаду СІЛА і Англію. У
світовому вантажному обороті залізничний транспорт
України займає майже 8 процентів і значно перевищує ванта-
жооборот таких країн як Англія, Франція, ФРН, Італія
і Японія разом узятих» (П. Ю. Шелест, «Україно наша
Радянська», Київ, 1970).
- Ви скажете, дорогі товариші, що самостійна
Україна не вистоїть. А як існують такі держави, як
Югославія, Румунія, Албанія, Куба та багато інших молодих
незалежних держав. В нас є все необхідне для
самостійного існування української держави: багатющі різнобічні
природні багатства, розвинуті індустрія і сільське
господарство, вигідне географічне положення, працьовитий і
кооперативний народ. Поза Союзом РСР Україна
розвивалась би набагато краще, та незалежності не дає нам
російська так звана соціалістична імперія, яка при
допомозі наших багатств прокладає собі дорогу до світового
панування.
- Ми, українці, на Україні зазнаємо соціального
гноблення. Незважаючи на таку велику частку в
загальносоюзному виробництві, яку дає Україна, на високу
продуктивність праці та низьку собівартість продукції,
заробітна плата і життєвий рівень основної маси українського
народу в УРСР не вищий від інших союзних республік
та набагато нижчий від матеріального забезпечення
трудових мас в розвинутих капіталістичних та деяких
соціалістичних державах.
- Соціальної рівності на Україні немає. Фактично в
соціальному відношенні населення України, як і
населення всього СРСР, можна поділити на два класи: клас
привілейованої високооплачуваної верхівки і безправних
в політичному і економічному відношеннях народних мас.
Добиватись задоволення своїх економічних прав,
підвищення заробітної плати шляхом страйків чи іншими
законними методами у нас заборонено. Хто навіть, цілком
конституційним шляхом вимагає підвищення свого

ма374 Політичні протести й інакодумство в Україні
теріального життя чи забезпечення політичних
законних свобод, національних духовних і культурних потреб,
той вважається підозрілим, того органи влади
обвинувачують у антирадянщині, націоналізмі, шпіонажі, зраді і
інших видуманих злочинах.
- Українці в УРСР і в СРСР зазнають релігійного
гноблення. Забираючи в людей віру в Бога як вияв
надлюдського ідеалу миру, любові добра, правди, правителі
породжують культ вождя і партії. Одну віру заміняють
другою. Надію на загробний рай у людей заміняють на
такий самий міфічний земний рай - майбутнє
комуністичне суспільство. Вакуум, який створюється у вірі
людей, заповнюється алкоголем і підлістю. В нашій
республіці руйнуються пам’ятники не тільки релігії, але й
культури та історії українського народу - церкви.
Войовничі атеїсти за вказівками партійних органів ночами по-
варварському розбивають хрести біля доріг. Дозволена
православна церква ніякого практичного значення для
українського національного руху не має, крім
задоволення потреб віруючих людей, як релігія вона зазнає також
всяких утисків з боку радянської влади і обмежена
рамками релігійних обрядів. Багато церковних обрядів
заборонено, церковні служителі зводяться часто до
принизливого становища примхами уповноважених партії по
культах та партійних працівників. Церква обкладена
великими держзборами, за несвоєчасну сплату яких та в
зв’язку з іншими видуманими причинами церкви
закривають.
Брати українці, в СРСР ми перебуваємо в духовному
рабстві. Ми позбавлені свободи слова, ми позбавлені
правдивої інформації, ми не маємо права еміграції. Ми не
маємо демократії, яку повинні мати громадяни «найпе-
редовішої і найдемократичнішої» держави, бо в нас не
народна держава, а диктатура панівної верхівки
Російської імперії - не пролетарська.
Нас дезінформують про подібне становище у світі і в
нашій країні засобами масової офіціальної пропаганди,
заглушуванням закордонних радіопередач, відсутністю

Документи і матеріали
375
критичної літератури, переслідуванням інакше
думаючих. Нас тримають у політичній клітці, не довіряють
нам нічого. Нас все життя супроводжують три зла:
брехня, зрада, терор.
В Радянському Союзі масово оцінюються особи не за
їх розумові здібності чи за їх матеріальний вклад у
скарбницю держави, а за їх лояльне ставлення та підтримку
політики партії і уряду.
Розумні, правдиві, свідомі люди відносяться на задній
план, краще живуть особи, які не гребують ніякими
засобами для свого матеріального збагачення.
Скрізь панує бюрократія, несправедливість,
злодійство, шахрайство, п’янство. Багато українців потопає в
алкоголі. Алкоголізм притуплює волю в людей до
боротьби за краще майбутнє, сприяє духовному рабству народу.
Радянська терористична машина своїх громадян
прив’язала так до роботи і до других обов’язків у суспільстві,
що їм немає коли серйозно задуматись над своїм життям
і своїм становищем. Більшість українського народу
політично спить, приспана радянською пропагандою,
залякана постійним терором.
В даний час терор проти українського народу
посилюється. Присікаються найменші прояви національної
самосвідомості, створюється обстановка шпіономанії,
доносів, за кілька слів про законні права народу людей
тягають в КДБ. Створюється справжнє підпілля агентів
КДБ, які є в кожному колективі, цеху, бригаді, селах,
вулицях міст, школах, вузах, всюди, навіть в церковних
братствах. Органи влади нацьковують одні верстви
населення на другі, сіють ворожнечу і недовір’я.
Багато тисяч кращих синів і дочок українського
народу, політичних в’язнів, мучаться в тюрмах і
концтаборах за те, що вони підняли голос на захист
багатостраждального українського народу. За це засуджено на
багаторічне ув’язнення юриста Лук’яненка, публіциста
Чорновола, історика Мороза, математика Плюща і
багато інших. Це справжні люди нашого суспільства, які
стали на героїчну нерівну боротьбу з тиранією 20-[го]
сторіччя. Історична справедливість за нами.

376 Політичні протести й інакодумство в Україні
Нам українцям пора вже подумати про свої
національні інтереси. Нас обкрадають економічно і духовно.
Планово з підступною жорстокістю з наших рядів
виривають найактивніших людей-патріотів України, щоб
знищити їх, фізично чи духовно, інших забирають у нас,
виховуючи їх з молодих років байдужими до
національної справи яничарами, що являється трагедією
українського народу.
Сором нам, українцям - понад сорокамільйонній нації,
що ми не маємо своєї держави. Коли вже майже всі
народи світу одержали незалежність, ми задовольняємось
неоколоніальною залежністю від великоруських братів.
В цьому, що ми перебуваємо в колоніальному
становищі - ми самі винні, бо не дбаємо про свої національні
інтереси. Над нами тяжить спадковість
багатосотлітнього гноблення в минулому, тому в нас притуплена
національна самосвідомість.
Приходить час нашого національного прозріння ціною
наших величезних жертв і втрат, коли ми віддавали своє
життя, свої зусилля і знання за чужі нам інтереси, з
чого користали наші заздрісні сусіди.
Пора вже припинити ворожнечу між українськими
комуністами і українськими націоналістами, що є зовсім
нам не корисним. Склалася така думка, що комуністи-
українці нібито дбають про матеріальний добробут
народу, але нехтують національними інтересами України, а
націоналісти-українці борються за національне
визволення України, але в той час планують установити на
Україні буржуазний лад. В цьому фаталізмі чи іронії долі
криється також трагедія українського народу. До речі,
українці, на Україну ніколи не повернуться
капіталістичні порядки, чим так давно застрашує вас офіціальна
радянська пропаганда. Історія назад не повертається. На
Україні ж немає соціального грунту для цього.
Навпаки, класові протиріччя можуть виникнути хіба ж між
пригнобленими і низькооплачуваними масами і високо
матеріально забезпеченою партійною та

адміністративДокументи і матеріали
377
ною верхівкою. Ми віримо, що в майбутньому на
Україні буде побудоване суспільство рівності і справедливості.
Не буде терору з боку борців за волю України, яким
вас так вперто залякують масові засоби агітації і
пропаганди Радянського Союзу, а в цей час замовчують терор,
за допомогою якого вони прийшли до влади і при
допомозі якого управляють уже 57 років. Тверезий розум і
логіка речей диктують про недоцільність терору проти
свого народу, бажаючи мати успіхи у справедливій
боротьбі за визволення цього народу.
Друзі, українці, не вірте, що всі інакшедумаючі, всі,
що обстоюють інтереси народу і права людини або в
чомусь не згідні з політикою існуючого режиму є піпіона-
ми і ворогами народу. Цей погляд насаджується
органами КДБ і є зовсім неправильним. Ми, наприклад, не
являємось членами підпільної організації та не маємо
зв’язків з іноземними розвідками та закордонними
організаціями.
Дорогі українці, що проживаєте на території УРСР,
просніться від багаторічної політичної сплячки, не
будьте байдужими до самих себе, бо історія таким жорстоко
мститиме. Переможіть цей страх, який окультивувала у
вас Радянська влада. Зрозумійте, що ви маєте право
довідуватись правду, думати і висловлювати вільно свої
думки, право захищати свої справедливі інтереси. Це
право дано вам природою і загальною Декларацією прав
людини. Всіх вас новітні інквізитори не посадять в
тюрми. Сила наша в єдності.
Вимагайте проведення дійсно вільних і
демократичних без тиску з боку КПРС виборів у Ради, які дійсно
виявляли б волю більшості українського народу.
Вимагайте проведення загальнонаціонального
референдуму з присутністю представників ООН і
міжнародної преси, згідно якого можна б визначити, бажає
український народ і далі перебувати в колоніальній залежності
чи бажає жити в своїй суверенній самостійній державі.
Добивайтесь підвищення життєвого рівня робітників
і колгоспників у відповідності з економічним розвитком

378 Політичні протести й інакодумство в Україні
УРСР та тими прибутками, які дають промислові
підприємства та сільське господарство України в цілому.
Захищайте права всіх переслідуваних і репресованих
на Україні за політичні і релігійні переконання згідно
міжнародного пакту про громадянські і політичні права
людини, які були ратифіковані Радянським Союзом у
жовтні 1973 року, підпис під якими поставив і
представник Радянської України.
Захищайте українську науку, культуру, українську
мову й історію від утисків, витіснення й перекручення
російськими шовіністами.
Дорогі наші співвітчизники, які вимушено чи
добровільно виїхали в Російську Федерацію чи в союзні
республіки, зберігайте свою національну самосвідомість
перед натиском русифікації, сприяйте українському
національному відродженню.
Дорогі наші земляки, що перебувають в
соціалістичних країнах, використовуйте всякі можливості, надані
вам урядами даних держав, для національного
розвитку, для зв’язків з Україною і українцями в
капіталістичних державах.
Дорогі українці, проживаючі в Радянському Союзі і в
соціалістичних країнах, вивчайте правдиву історію
нашого багатостраждального героїчного народу, вивчайте і
описуйте героїчне минуле українського народу,
довідуйтесь істину, яка перекручується владою.
Використовуйте при цьому могутній засіб популяризації українського
відродження радіо «Свободу», що являється неперевер-
шеним позацензурним джерелом українознавства, яке
не можуть відняти новітні опричники. Висловлюйте свої
погляди і заповітні мрії в позацензурних виданнях
українського самвидаву. Ні один факт з визвольної
боротьби українського народу не повинен бути забутим.
Дорогі друзі українці, що проживаєте в
капіталістичному світі, ми вам щиро дякуємо за ту велику роботу в
захисті національних прав українського народу, його
національної культури, його історичної спадщини.
Використовуйте і в дальнішому ті можливості, які вам

наДокументи і матеріали
379
дані в цих країнах для розвитку українського
національного руху, для оборони переслідуваних на Україні борців
за українські національні права. Без вас український
народ тут на українських землях в даний час був би
набагато більш пригноблений під натиском витонченого
новітнього терору і брехливої, прикритої новим вченням
пропаганди. В той час оберігайтесь від цієї пропаганди,
шпіонажу і зради, які просочуються за допомогою
мільйонів карбованців туди до вас різними шляхами.
Ми надіємось і віримо, що всі українці за кордоном
об’єднаються на єдиній політичній платформі, яка буде
зрозуміла і прийнятна для українців і тут на Україні.
Дорогі українці в усьому світі, знайте, що боротьба
наша справедлива по загальнолюдських поняттях
міжнародного права і законності і по праву, даному
українському народові самою природою - жити вільними
людьми на своїй рідній землі, освоєній ними на протязі
багатьох століть, говорити своєю рідною мовою,
розпоряджатися природними ресурсами і природними
багатствами, користуватися благами своєї праці, мати право
вільного пересування в інші країни, мати свою державність і
бути повноправним членом світової співдружності націй.
Дорогі друзі, ми, група українських однодумців,
звертаємось до вас від щирого серця, з найкращими
побажаннями, виходячи з позицій корінних інтересів
українського народу, з принципів Організації Об’єднаних Націй
і загальнолюдських понять справедливості.
Ми, група українських однодумців, звертаємось до
всіх українців на Україні і поза її межами в усьому світі
з пропозицією після відповідної підготовки створити
Фронт Національної Єдності України, який повів би у
майбутньому діяльність за вихід України із складу СРСР
мирним конституційним шляхом.
Ми, група українських однодумців, заявляємо всім,
що ми не виступаємо ні проти радянської системи
управління, ні проти ідеалів комуністичного суспільства, ні
проти інтернаціональної дружби народів, але ми не

мо380 Політичні протести й інакодумство в Україні
жемо згодитись з сучасним становищем на Україні, яке
склалось в період культу особи Сталіна і продовжується
й донині, що рівнозначне зраді революції і тих всіх
обіцянок, що давали народам В. І. Ленін та більшовицька
партія.
Під даним зверненням ми ще не називаємо своїх
прізвищ у зв’язку з відомими вам всім причинами.
Повідомляємо тільки те, що над складанням тексту
звернення приймали участь і підписались тридцять одна особа.
Дорогий друг, якщо до тебе попаде це звернення, то
не поспішай з ним в КДБ за іудиними ЗО срібняками, а
постарайся розмножити його в кількох екземплярах і
передати своїм добрим знайомим. Якщо маєш
можливість, то передай це звернення за кордон для
розповсюдження його в пресі і по радіо.
Ми віримо, що український народ нарешті пробудиться
від сну, розправить свої могутні плечі і здобуде свою
державність та стане господарем на вільній землі.
Грудень 1974 року.
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 10. -
Арк. 43-54. Копія. Машинопис.
105. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про компрометуючі дані щодо
співробітників ідеологічних установ УРСР
12 лютого 1975 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
16 квітня 1974 року № 258 КДБ при РМ УРСР
доповідав ЦК Компартії України про наявні компрометуючі
матеріали стосовно 323-х співробітників ідеологічних
установ республіки.

Документи і матеріали
381
За минулий період стосовно 48-ми осіб проведено
профілактичні заходи, двом оголошено офіційне
застереження відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР
від 25 грудня 1972 року. Вивчення профілактованих
показало, що 37 з них засудили свою минулу
націоналістичну діяльність, беруть активну участь у
громадському житті, про що повідомлено місцевим партійним
органам, які визнали за можливе залишити їх на попередніх
місцях роботи.
Із решти 286-ти осіб 100 на підставі нашої інформації
в місцеві партійні органи відсторонені під відповідними
пристойними приводами від роботи в ідеологічних
установах. Більшість цих осіб є жителями Львівської - 33,
Київської - ЗО, Івано-Франківської - 12, Рівненської -
6, Тернопільської - 5 - областей. У числі відсторонених
від роботи - 35 колишніх учасників і пособників банд-
підпілля ОУН, 33 підтримують контакти з об’єктами
справи «Блок», іншими націоналістично налаштованими
особами й поділяють їхні ворожі погляди, 32
припускаються окремих націоналістичних й інших шкідливих
проявів. Органи КДБ продовжують оперативне
спостереження за цими особами.
Інші 186 осіб, у т. ч. 11 профілактованих, нами
додатково оперативно вивчаються, про результати чого
партійні органи на місцях будуть інформовані для
остаточного вирішення питання про подальшу роботу цих
осіб в ідеологічних установах.
Одночасно вносимо пропозицію розглянути питання
доцільності залишення на ідеологічній ділянці роботи
знову виявлених 12-ох осіб, на яких в органах КДБ є
компрометуючі матеріали.
Додаток: список на 4 аркушах.
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Федорчук

382 Політичні протести й інакодумство в Україні
На першому аркуші документа штамп: «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/45сс “5” арк.
“72”//.1975 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і резолюція:
«Особисто т. Маланчуку В. Ю. Пр[оиіу] продумати,
звернувши особливу увагу на І[нститу]т мовознавства АН
[УРСР] і переговорити зі мною. В. Щербицький. 73.2.75».
ГДА СБУ. -Ф. 16,- От 7 (1985 р.). - Спр. 45. - Артс. 3-4.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Таємно
Прим. № І
Список
співробітників ідеологічних установ республіки,
стосовно яких надійшли матеріали про причетність
їх до антирадянських націоналістичних проявів
Установчі
Місце
Характер При-
дані
роботи
наявних мітка
матеріалів
Київська область
ГУРСЬКИЙ
Артист
конПрипускається
Євген

Володицертно-естрадполітично
шкідмирович
ного оркестру
ливих дій,
виУкраїнського
словлював
зрадтелебачення й
ницькі настрої,
радіо
перевіряється. По
роботі
характеризується негативно
КРЕКОТЕНЬ
Інститут
літеЄ близьким
зв’язВолодимир
Іваратури АН
ком СВІТЛИЧ-
нович, 1928
роУРСР,
старНОГО. Під своїм
ку
народженший науковий
прізвищем
публіня,
безпартійспівробітник
кував роботи
ний, кандидат
СВІТЛИЧНОГО й
філологічних
передавав йому
наук
гонорар, націона-

Документи і матеріали
383
лістично
налаштований. По
роботі
характеризується позитивно
КЛИМОВИЧ
Юрій
Анатолійович, 1937
року
народження,
українець,
безпартійний з
вищою освітою
Інститут
мовознавства АН
УРСР,
молодший науковий
співробітник
Учасник зборищ
біля пам’ятника
Т. Г. Шевченку в
1971 р. За
оперативними даними,
націоналістично
налаштований.
По роботі
характеризується
позитивно
МАСЕНКО
Лариса Терен-
тіївна, 1942
року
народження,
українка,
безпартійна,
кандидат
філологічних наук
Інститут
мовознавства АН
УРСР,
молодший науковий
співробітник
Є близьким
зв’язком засудженого
за антирадянську
діяльність ПРО-
НЮКА,
виконувала його окремі
доручення. По
роботі
характеризується позитивно
ОСИКА
Леонід
Михайлович, 1940 року
народження,
українець,
безпартійний, з
вищою
освітою
Режисер-поста-
новник
кіностудії ім.
Довженка
Зв’язок І.
ДЗЮБИ,
НЕКРАСОВА,
ПАРАДЖАНОВА, допускає
ідейно шкідливі
судження. По
роботі
характеризується позитивно
ПОНОМАРІВ
Олександр
Данилович, 1935
року
народження,
українець, безпар-
Інститут
мовознавства АН
УРСР,
молодший науковий
співробітник
Близький зв’язок
3. ФРАНКО й
М.
КОЦЮБИНСЬКОЇ. Допускає
серед свого
оточення ідейно шкі-

384 Політичні протести й інакодумство в Україні
тійний, з
вищою освітою
дливі судження.
По роботі
характеризується
позитивно
ПІВТОРАК
Григорій
Петрович, 1935
року
народження, українець,
безпартійний,
кандидат філо-
ло- гічних наук
ПОКЛАД
Юрій
Леонідович, 1946 року
народження,
українець,
безпартійний, з
вищою
освітою.
Інститут
мовознавства АН
УРСР,
молодший науковий
співробітник
Співробітник
видавництва
«Мистецтво»
Зв’язок 3.
ФРАНКО й М. КОЦЮ-
БИНСЬКОЇ, за
оперативними
даними,
націоналістично
налаштований. За
матеріалами КДБ при
РМ Білоруської
РСР, виступав
посередником
між
українськими й
білоруськими
націоналістами. Поширював
серед оточення
ідейно шкідливі
документи. По
роботі
характеризується позитивно
У 1970-1971 pp.
зустрічався з
емісаром ОУН,
близький зв’язок
ПЛАХОТНЮКА,
націоналістично
налаштований,
причетний до
зберігання
наклепницької
літератури.
Перевіряється. По роботі
характеризується
позитивно

Документи і матеріали
385
СМОГИТЕЛЬ
Вадим
Володимирович, 1939
року
народження, українець,
безпартійний,
із середньою
освітою
СЕЛІВАЧОВ
Михайло Рома-
нович, 1946
року
народження, росіянин,
член ВЛКСМ, з
вищою освітою
ТКАЧЕНКО
Юрій
Анатолійович, 1935
року
народження, українець,
з вищою
освітою
Викладач
музики середньої
школи № 128
Аспірант
інституту

мистецтвознавства,
фольклору й етнографії
Режисер студії
хронікально-

документальних фільмів
Зв’язок СВІТ-
ЛИЧНОГО,
ХОЛОДНОГО,
поділяв їхні погляди,
припускається

націоналістичних суджень.
Перевіряється. По
роботі
характеризується
позитивно
Учасник зборищ
біля пам’ятника
Т. Г. Шевченку в
1967 р. Підписав
у числі інших
колективний лист в
інстанції із
приводу нібито
незаконних арештів.
По роботі
характеризується
негативно
Зв’язок СВІТ-
ЛИЧНОГО ,
СВЕРСТЮКА,
ДЗЮБИ,
ХОЛОДНОГО,
причетний до
зберігання
наклепницьких
документів,
націоналістично
налаштований.
Перевіряється. По
роботі
характеризується
негативно

386 Політичні протести й інакодумство в Україні
Львівська область
БРИЛИН-
СЬКИЙ Юрій
Богданович,
1942 року
народження,
українець,
безпартійний
Артист театру
ім. Занько-
вецької
Націоналістично
налаштований,
брав участь у
нелегальних
зборищах, зв’язок
об’єкта справи
«Блок» МАК-
СИМЧУКА. По
роботі
характеризується
позитивно
Начальник Управління КДБ
при РМ УРСР
«10» лютого 1975 року
А Цветков
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 45. - Арк. 5-8.
Оригінал. Машинопис.
106. Текст клятви, виявлений у гуртожитку
Бережанського профтехучилища
Тернопільської області
4 травня 1975 р.
Я, син і внук своїх дідів і батьків, які боролись за
вільну і незалежну Україну. Ми також клянемось
боротись тільки за незалежну Україну, в якій багато законів,
а мало справедливості. І якщо потрібно буде, всі
помремо за незалежність України, а не по закону, котрий
виданий і затверджений верховним командуванням
Комуністичної партії. Я стаю в ряди українського повстанчо-
го отряду. І буду боротись, не жаліючи своїх сил і свого
життя. Буду виконувати безвинятково свої обов’язки
перед моїм командиром. Но якщо я порушу цю
священну клятву, то нехай мене покарає сувора рука своїх же
братів. Клянусь бути відданим своїм братам. Клянусь
бути між ними справедливим. Клянусь ніколи нічого не
скривати від своїх братів. Клянусь не ворогувати між

Документи і матеріали
387
собою. Клянусь бути відданим своїм же законам і буду
продовжувати справу своїх дідів і батьків, які пролили
кров за незалежність вільної України. Хай буде завжди
вільна незалежна Україна. Один за всіх, всі за одного.
Слава, слава, слава! Перед лицем своїх братів клянусь,
якщо я не прибуду на місце збору братів, то я завжди
готовий умерти від рук своїх братів. Своєю рукою і
підписую. (*}
(Орфографію й стиль викладу документа збережено).
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 9. - Арк. 24.
Копія. Машинопис.
107. Листівка, надіслана в газету «Вільна Україна»
(м. Львів)
4 червня 1975 р.
Незалежність УРСР! Москва грабує природні
багатства і народ УРСР. Централізм - насильство! Політика
УРСР має і буде родитися в Києві, а не в Москві.
Українець, хочеш бути господарем у своїй хаті, борися за
незалежність УРСР! (*>
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 9. -
Арк. 137; оригінал: Арк. 149 (конверт).
108. Довідка КДБ при РМ УРСР
про наявність посилань на праці Я. Р. Дашкевича
у проекті покажчика літератури з історії УРСР
4 червня 1975 р.
Цілком таємно
Прим. № 1
Довідка
Укладачі науково-допоміжного покажчика
літератури з історії Української РСР, що готується до видання
Міністерством культури УРСР і Державною історичною

388 Політичні протести й інакодумство в Україні
бібліотекою, вмістили в ньому посилання на рецензії,
анотації й роботи з історичної тематики низки авторів,
стосовно яких органи КДБ мають у своєму
розпорядженні компрометуючі дані.
Дашкевич Ярослав Романович, 1926 року
народження, уродженець і житель м. Львова, безпартійний, у
минулому судимий до 10 років позбавлення волі за
націоналістичну діяльність. Залишився на колишніх позиціях.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 10. - Арк. 227.
Копія. Машинопис.
109. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
вилучені на Головпоштамті в м. Києві
12 червня 1975 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Ворожі прояви
Ранком 12 червня 1975 р. на Головпоштамті при
сортуванні кореспонденції, вибраної з поштових скриньок,
розташованих у центральній частині міста й
операційному залі поштамту, виявлено 7 листівок, у яких у різній
послідовності наводяться вислови:
«Комунізм - це опіум для народу.
Комунізм - це обман - царство небесне.
Комунізм - політична проституція.
Комунізм - убогість.
Боріться з комунізмом наполегливо.
При вільних виборах комунізм не пройде.
Комуністичних мракобісів на суд народу».

Документи і матеріали
389
У п’яти з них міститься заклик: «Голосуйте проти»1.
[...]
ГДА СБУ: - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 6. - Арк. 3-4.
Оригінал. Машинопис на бланку.
110. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
виявлені в с. Станичному Нововодолазького району
Харківської області та в м. Ізмаїлі
21 червня 1975 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Поширення листівок
21 червня 1975 р. у с. Станичному Нововодолазького
району виявлено приклеєну до дошки оголошень біля
сільського клубу листівку такого змісту:
«Комуніст - це сама підла людина земної кулі. Це
ближче всього шакали й червоточина, що лізе по всьому
дереву й з’їдає його. Зараз усе для міста: і поля й ферми,
а місто вкрите повіями, злодіями, шахраями. Тільки 7%
робітники, а інші - це із сіл, селищ діти, які залишили
школу - їм 15 років. Убивайте кожну комуністичну
сволоту. Як ні - дарма ваші діти народжуються».
(орфографію збережено).
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 6. - Арк. 10.
Оригінал. Машинопис на бланку.
1 16 червня 1975 р. мали відбутися вибори до Верховної
Ради УРСР та місцевих рад депутатів трудящих.

390 Політичні протести й інакодумство в Україні
[Додаток]
Текст листівки, виявленої 18 червня ц. р.
у м. Ізмаїлі Одеської області
Увага, громадяни робітничий клас. Ми висуваємо в
депутати, авжеж так. Вони давно призначені, а ми аби
тільки «приший кобилі хвіст». Наші пани вибрали собі
людей, які не вміють мислити, а точно виконують
накази своїх панів. Хіба можна довірити свою долю, як,
приміром, БУРСЬКОМУ чи багатьом іншим, які гидують
їсти те, що ми їмо, й себе прикривають доярками й
штукатурами. Такі люди хочуть жити краще нас. Хіба ці
люди не буржуї. БУРСЬКИЙ може служити партії
(називається ім’я засновника Радянської держави1),
народу, якщо він розбив чужу родину? Тепер наша [доля]
залежить від першого секретаря і його дружини,
прокурора. Ми даємо один день «за того хлопця» (за мертву
душу), навіть дуже багато чого тільки по зарплаті ми
помічаємо, а це вони видумують для себе, своєї кар’єри
й усе (добровільно) примусово. Такі нам співають, що
щастя робітничого класу тільки у праці, а не в грошах,
так чому ж свою зарплату не зменшують? А є відставни-
ки, які одержують великі пенсії по 150 карбованців, і
вони кажуть, що мало їм ще, займають місця потеплі-
ше, де ще більше платять, а що, коли вони
одержуватимуть за працю 80-100 карбованців, то напевно, будуть
перші вороги держави. Ні, це не ленінський шлях, не
всі його заповіти, він не дозволяв жити краще
робітничого класу ні самому, ні іншим. Сучасні комуністи
знеславили Сталіна, тепер ганьблять (називається ім’я
засновника Радянської держави), довели до китайської
політики, живемо цитатами, підвищивши зарплату, а ціни ще
більше, все народне добро тільки комуністам.
Організація захисту закону м. Ізмаїла».
1 При згадці в негативному контексті ім’я Леніна в
документах співробітники КДБ замінювали словосполученням
«засновник Радянської держави».

Документи і матеріали
391
(Орфографію й стиль викладу документа збережено).
Згадуваний у тексті ГУРСЬКИЙ А. Г. - перший
секретар Ізмаїльського міськкому Компартії України.
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 6. - Арк. 15.
Завірена копія. Машинопис.
111. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімниий лист, відправлений
на ім’я письменника М. Шолохова
7 липня 1975 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Поширення анонімних листів
З липня 1975 р. Управлінням КДБ у потоці
кореспонденції виявлено анонімний лист ворожого
наклепницького змісту (текст у додатку № 1), направлений на
адресу письменника М. ШОЛОХОВА. Лист
сфотографовано і пропущено за призначенням.
За даним фактом орієнтовано УКДБ по Ростовській
області.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 6. - Арк. 25.
Оригінал. Машинопис.
[Додаток]
Шолохов! Ну от і прийшла черга вислухати той
самий, що тільки й є правдивим, твій вирок. Що ж ти
сидиш, «письменнику», гуманісте, чому не пишеш
правди, навіщо все прикрашаєш, брешеш безбожно. Ти

ба392 Політичні протести й інакодумство в Україні
чиш чи не бачиш, що робиться в нашій країні. Ти знаєш,
скільки гине людей, ти знаєш скільки загинуло людей
заради цього «комунізму», цього анекдота з одного
слова. Адже ти знаєш, що із цього комунізму всі сміються,
адже ти знаєш, що в цей комунізм ніхто не вірить.
Скільки можна знущатися з російського народу, скільки
можна знищувати російський народ і інші народи. Адже
ти знаєш, скільки знищили народу під час
колективізації й що тепер із цих колгоспів, незабаром буде 60
років, користі ніякої, чому ти про це не пишеш,
лауреате, гуманісте, що ти захищаєш... немає ніякої довіри,
немає ніякої віри. У бога не вірять, з Комуністичної партії
сміються, ніякої довіри, погано вона себе
зарекомендувала і її члени. Страхіття. Куди ти дивишся, чому
мовчиш... отямся, мерзотнику. Чому в нас однопартійна
система. Твоя партія вилетить відразу в трубу, якщо буде
ще партія інша... чому інші країни не бояться, мають
навіть комуністичні. Дуже велике обурення народу.
Начальство місцеве творить на місцях страхітливі дива, що
заманеться, навіть відкриває свої притони, поставляють
щодня нових жінок... собі створили умови, оточили
органами, які вас охороняють... хіба можна так жити, ні в
що не вірити. Я їздив до НДР, там є КІРХИ1 й народ
ходить. Чому вони живуть краще нас? А самі живемо на
60-70 крб. У нас поживи на 60-70, то дізнаєшся, та ще
вирости дітей... ти цього не бачиш, мерзотнику, боїшся
подати свій голос, боїшся підтримати Солженіцина...
прийде черга й за тобою, забреханий хаме... усі клянуть
цей «комунізм».
(Орфографію й стиль викладу збережено)
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 6. - Арк. 25.
Завірена копія. Машинопис.
1 Кірхи - (цім. Die Kirche) - церкви.

Документи і матеріали
393
112. Листівка, виявлена в с. Бужанах
Горохівського району Волинської області
7 липня 1975 р.
Іскра - Товариші! - робочі і усі, кому важке життя.
Прочитайте наш випуск і вдумайтесь в його зміст.
Раніше багато років тому були капіталісти, поміщики. На
них працювали люди, яких називали робітниками й
селянами. Вони від зорі до зорі працювали на багатіїв,
помираючи на їх ланах. Ленін скасував це право і
пройшло немало років в рівності людей. Зараз право
капіталістів відновлюється. Тим, що ви працюєте до
десятого поту від зорі до зорі, навіть помираючи на них.
Получивши за свій важкий труд невелику зарплату. А ці, на
кого ви працюєте, не дбають про ваші умови, требують
від вас неможливого. Тільки заради того, щоб у десять
раз получити більшу зарплату. Люди! - хіба це не
капіталісти - усі бригадири, інженери, голови і все
начальство, а точніше капіталісти. Порівняйтесь з ними і все
побачити всю нерівність. Люди! - дружіть меж собою.
Люди! - не давайтесь, щоб вас принижували. Не
працюйте на капіталістів. Боріться, щоб усі були рівні.
Скиньте багатіїв, нас багато, а їх мало. Боріться за
краще майбутнє. Ми з вами, а з нами правда. Боріться з
царями і не пробувайте, хто над нами цар. Підпільний
комітет. Боротись, боротись, боротись. (*>
(Орфографію й стиль викладу збережено)
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 6. -
Арк. 60. Завірена копія. Машинопис.

394 Політичні протести й інакодумство в Україні
113. Листівка, вилучена у робітника радгоспу
с. Янівка Каховського району Херсонської області
Р. Шакулова в м. Сімферополі
2 жовтня 1975 р.
Зупинися друг, прочитай. Не знищуй, дай прочитати
й іншим. Діюча в країні із січня 1975 року нелегальна
студентська організація «Демократична спілка молоді»
днями прийняла знаменне рішення - влитися в
«Демократичний фронт», що перебуває в організаційній стадії
і є основою майбутньої демократичної партії СРСР.
Студентська організація, що нараховує у своїх рядах понад
15 000 осіб за дев’ять місяців провела велику роботу у
вузах країни, залучила до боротьби проти тоталітарного
режиму КПРС тисячі й тисячі юнаків і дівчат.
Оргкомітет «Демфронту», відзначаючи велику, плідну діяльність
«Демспілкимолоді», закликає вас, юнаки й дівчата -
організовуйте групи боротьби у вузах, заводах,
фабриках. Єднайтеся й чекайте представника «Демфронту».
(Орфографію й стиль викладу збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 27. Завірена копія. Машинопис.
114. Листівка, виявлена у м. Ровеньках
Ворошиловградської області
8 жовтня 1975 р.
Товариші робітники й селяни: будьте дуже уважні до
сучасного політичного становища. Всі ми бачимо й
знаємо, що робітничий клас перебуває поза увагою партії й
уряду. Всі ці ЗО років ми тільки бачили написане на
папері чорним по білому, котрий коштує 3 копійки1.
Наша фізична праця й сила безцінні, тому що щоб
прожи1 Очевидно, маються на увазі газети, які в радянські часи
коштували 2-3 копійки.

Документи і матеріали
395
ти з родиною це мінімум треба ЗО карбованців на день,
але працюючи вдвох, тобто чоловік і дружина, середній
заробіток становить у простих робітників 10 карбованців,
а родина складається з 4-х, двоє робітників, двоє
утриманців. Ми повинні разом домагатися, щоб ми були
задоволені. Геть бюрократію. Хай живе політика В. І. Ульянова.
Товариші робітники, ми просимо вас бути
згуртованими і йти в ногу із профспілкою. Намагайтесь вигнати
бюрократів із всіх низьких постів. Голосуйте за
вибраних вами, а не за тих, які обираються, тобто
висуваються бюрократами, а ми голосуємо одноголосно. Якщо ви
залякані, то діти ваші будуть замучені в катівнях
в’язниць міліції.
Солженіцин
(Орфографію збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 40. Завірена копія. Машинопис.
115. Листівка, виявлена у виправно-трудовій колонії
№ 58 у м. Ізяславі Хмельницької області
8 жовтня 1975 р.
Громадяни засуджені. Ми до вас звертаємося із
закликом. Убивайте членів КПРС, де тільки є така можливість -
тут і там, на волі. Улаштовуйте саботажі, ламайте
устаткування на виробництві. Тільки таким шляхом можна
домогтися волі. І вони почнуть зважати на вас і вважати
вас людьми. Ви знаєте всі, це всесвітня зараза, що не дає
жити людям, мало того, вони вас перетворили на робочу
худобу. От уже 15 років як ви живете без усяких прав на
волі, також тут. Громадяни засуджені. Будьте між
собою згуртованими.
(Орфографію збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 41. Завірена копія. Машинопис.

396 Політичні протести й інакодумство в Україні
116. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист до редакції газети
«Індустріальне Запоріжжя»
15 жовтня 1975 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Направлення листа із вкладенням т. зв. «звернення»
антирадянського, ревізіоністського змісту
м. Запоріжжя
13 жовтня 1975 р. № 378/св доповідалося про те, що
в павільйоні виставки «Техніка в американському домі»
співробітник УКДБ виявив підкинуту невідомою особою
фотоплівку, на яку перезняте «Інформаційне
повідомлення» про «Всесоюзну нараду опозиційних
комуністичних груп», яка нібито відбулася у серпні минулого року
під Москвою, і обрання на ній т. зв. Установчого
комітету Комуністичної спілки трудящих Радянського Союзу
(КСТРС). У повідомленні з ревізіоністських позицій
дається оцінка діяльності КПРС і викладаються «основні
завдання КСТРС».
13 жовтня до редакції газети «Індустріальне
Запоріжжя» надійшов лист із вкладенням т. зв. «Звернення до
всіх комуністів планети» на 13 сторінках
машинописного тексту й виконаної від руки супровідної записки. У
ній автор повідомляє про створення «Установчого
комітету КСТРС» у складі представників від РРФСР, УРСР
(т. зв. Комуністична спілка трудящих України),
Білоруської РСР, Молдавської РСР, прибалтійських
радянських республік, просить передати «звернення»
першому секретареві Запорізького обкому Компартії України
тов. ВСЕВОЛОЖСЬКОМУ М. М. «для поширення серед

Документи і матеріали
397
делегатів XXV з’їзду КПРС» і заявляє, що «з його
текстом будуть ознайомлені компартії зарубіжних країн».
Лист опущено у поштову скриньку 11 жовтня ц. р. у
Запоріжжі, зазначено вигадану зворотну адресу...
14 жовтня цей лист редактором газети «Індустріальне
Запоріжжя» було передано тов. ВСЕВОЛОЖСЬКОМУ М. М.
Управління КДБ вживає активних заходів щодо
розшуку особи, яка підкинула фотоплівку до
павільйону американської виставки й направила листа до редакції
газети «Індустріальне Запоріжжя».
КДБ при РМ СРСР повідомлено.
[...]
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 61-62. Оригінал. Машинопис на бланку.
117. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про написи, виявлені
у с. Вороновиця Кельменецького району
Чернівецької області
15 жовтня 1975 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Чернівецька область
Вранці 13 і 14 жовтня 1975 р. в с. Вороновиця
Кельменецького району на стінах трьох повіток колгоспників,
шкільному паркані та на прикріпленому до стінки
павільйону автобусної зупинки плакаті з текстом «24 лютого
1976 року відкривається XXV з’їзд КПРС» було
виявлено написи:

398 Політичні протести й інакодумство в Україні
«Слава вільній Україні» (*}
«КПРС - брехуни - слава Ісусу» (*}
«Брехня - це комуністи, ура» (*}
«Діти, віруйте в бога й Ісуса» (*}
«ЦК - (нецензурне слово)» (*}
(Орфографію збережено)
У перших трьох випадках написи виконані гострим
предметом, в решті двох - крейдою. Розмір букв 15-30 см.
Біля чотирьох написів зображено фашистську свастику.
[...]
Голова Комітету держбезпеки при
Раді міністрів Української РСР Б. Федорчук
ГДА СБУ -Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 62-63. Оригінал. Машинопис на бланку.
118. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
виявлені в м. Івано-Франківську
17 жовтня 1975 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Розповсюдження листівок
м. Івано-Франківськ
17 жовтня 1975 р. до Управління КДБ звернулися
місцеві жителі, які передали дві листівки такого змісту:
«Українці! Доки ви будете терпіти москалів?!
Піднімайтесь на повстання! ВУ1».
1 Ймовірно, «Вільна Україна».

Документи і матеріали
399
Орфографію збережено.
Листівки виконані друкованими від руки буквами
червоним чорнилом на аркушах ватманського паперу
розміром 20x28 см.
[...]
Голова Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 156. Оригінал. Машинопис на бланку.
119. Запис у книзі відгуків Київського
літературно-меморіального музею Лесі Українки,
вилучений співробітниками КДБ
17 жовтня 1975 р. (*}
Схиляю свою голову перед Лесею Українкою за її
любов до рідної мови, свого народу, рідної України...
Лесю, Лесю! Якби ти встала, то знову вмерла б, бо
покинутий вогонь твоїх пісень знов згасає, знов ніде не
чути рідної мови, знищуються українські школи і всі
мовчать, ніби заціпило.
Без рідної мови згине українська нація, культура і
вся Україна.
Схаменіться, українці, вч[і]тесь у Лесі Українки.
Музей чудовий. Дякую.
(підпис)
(Орфографію і стиль викладу збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР
( Підпис )
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. -
Арк. 170. Завірена копія. Машинопис.

400 Політичні протести й інакодумство в Украіні
120. Текст листівки, виявленої КДБ
на дошці оголошень Київського заводу ім. Лепсе
24 жовтня 1975 р.
Товариші робітникиї
Боріться за повернення своїх колишніх розцінок,
боріться за свої права.
У нас заробітна плата повинна підвищуватися, а
керівники ріжуть розцінки, чим викликають невдоволення в
робітників усього заводу. За таку «економію» вони
одержать гарну премію, а ми на свято покладемо зуби на
полицю.
Товариші, з листопада потрібно вийти на роботу, але
не приступати до неї, поки не встановлять старі розцінки.
Головне - дружно й разом.
(Орфографію й стиль викладу збережено).
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 8. - Арк. 181.
Машинопис. Завірена копія.
121. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про оперативну обстановку
та заходи протидії ідеологічним диверсіям
напередодні святкування 1 Травня
29 квітня 1976 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
З метою забезпечення державної безпеки в дні
підготовки й святкування Першого травня органами
Комітету держбезпеки України відповідно до вказівки КДБ при
РМ СРСР і з урахуванням оперативної обстановки, про
зміни якої Центральному Комітету систематично

доповіДокументи і матеріали
401
далось, розроблені й здійснюються організаційні й
агентурно-оперативні заходи зі своєчасного виявлення,
попередження й припинення можливих підривних акцій
спецслужб і ідеологічних центрів імперіалістичних
держав, а також ворожих і антигромадських проявів з боку
антирадянських елементів.
[•••і
В оперативні наряди виділено 612 співробітників КДБ
і 925 військовослужбовців внутрішніх військ, з якими
проведено інструктаж і на місці відпрацьовано їхні
практичні дії. Створено необхідний військовий резерв. У
колонах демонстрантів перебуватимуть 115 оперативних
працівників, 24 позаштатних співробітники і чекісти
запасу, 568 агентів і 805 довірених.
[...]
Забезпечено належний контроль за діями об’єктів
справи «Блок», екстремістськи налаштованих єврейських
націоналістів і татарських «автономістів».
[...]
Органами КДБ республіки розробляється 16 осіб, які
припускаються висловлювань терористичного
характеру, даних про їхні наміри вжити практичних заходів до
здійснення злочинних задумів не добуто. З 91-го
хворого з агресивними й маячними ідеями 47 осіб уміщено до
психіатричних лікарень, а інші взяті під нагляд родичів,
довірених, працівників охорони здоров’я й міліції.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
На першому аркуші документа штампи: 1. «ЦК КП
України. Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/135с “5” арк.
“29”IV.1976 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; 2. «Тов. Щер-
бицькому В. В. доповідалось «30»04Л976 р. /7. Мусієнко».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 22. - Арк. 5-9.
Оригінал. Машинопис.

402 Політичні протести й інакодумство в Украіні
122. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про виявлені
в м. Червонограді Львівської області
написи та зображення
8 грудня 1976 р.
[...і
Прояв
Львівська область
7 грудня 1976 р. о 8-й годині 55 хв. секретар
партійної організації першої Червоноградської шахти ім. Ло-
патіна на постаменті пам’ятника Героєві Радянського
Союзу прикордонникові Лопатіну О. В., перед будинком
шахтоуправління, виявив виконані жовтою й синьою
фарбою зображення тризубця розміром 50x30 см, напис
«Слава Україні» і образливий вислів стосовно одного з
керівників ЦК КПРС (висота букв до 12 см). Такі ж
зображення й напис було виявлено на склі вікна клубу
шахти, що знаходиться за 50 метрів від пам’ятника.
Розшук особи, яка вчинила цей прояв, проводиться
оперативно-слідчою групою УКДБ-УВС. Комітетом
держбезпеки республіки розшук узято на контроль.
Обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 22. -
Арк. 228-229. Оригінал. Машинопис.

Документи і матеріали
403
123. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про виявлені написи
на стінах приміщення Сосновської районної ради
депутатів трудящих м. Черкаси
5 січня 1977 р.
[...і
Ворожий прояв
м. Черкаси
4 січня 1977 року о 16-й годині на стінах будинку
Сосновської районної Ради депутатів трудящих міста
Черкаси було виявлено 4 написи «Геть КПРС»,
виконані на штукатурці гострим предметом, буквами
висотою до 9 см.
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку особи,
яка вчинила цей прояв. Комітетом держбезпеки
республіки розшук узято на контроль.
Обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 22. -
Арк. 128-129. Оригінал. Машинопис.
124. Листівка, виявлена в м. Березівка
Одеської області
25 квітня 1977 р.
Текст листівки, виявленої в м. Березівка
Одеської області1
Товариші! Ви тільки подивіться, що це коїться, що
це вони, «радянська влада», з нами роблять. Де ж
ленінська правда. Ми з вами незабаром дійдемо до потрібної
1 Див. також документ № 154.

404 Політичні протести й інакодумство в Україні
їм кондиції. Де м’ясо? Усе посилають «братам». А в нас
самих їсти нічого.
Не вірте цим байкам про холеру й чуму. Це політика
не ленінська, а (називається ім’я одного з керівників ЦК
КПРС). Нам не потрібна ця політика. Ви не чіпайте нас,
і скрізь буде м’ясо, ковбаса й сало, окіст і все потрібне
нам для життя. Тремти, владо!!! Ми до вас ще
доберемося. Це кажу я, Чапай.
(Орфографію збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР
( Підпис )
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 24. - Арк. 142.
Завірена копія. Машинопис.
125. Листівка, виявлена в с. Почаєві
Тернопільської області
16 червня 1977 р.
Текст листівки, виявленої в с. Почаєві
Кременецького району Тернопільської області
Свідомі громадяни України! Не приймайте участі в
фальшивих «виборах» до фальшивих «рад». Чому ці
вибори фальшиві? Тому що на кожне депутатське місце
висувається лише один кандидат. Вибирать немає кого!!!
Незалежно від вашого голосу, цей єдиний, призначений
парторгом, кандидат стане все одно депутатом... Чиїм
депутатом? - парторговим! Чому ці «ради» фальшиві?
Тому що в[сі] їхні депутати - маріонетки партійного
начальства. Вони не мають власної думки і не грають
жодної самостійної ролі. Радити вони не вміють, а тільки
підтакують і схвалюють усе, що накаже партійне
начальство. Ясно, що «ради», складені з таких депутатів,
не мають реальної влади. Все вирішується в парткомах.
Маємо, отже, не радянську владу, а партійну. Теперішні
«ради» - тільки декорація для прикриття необмеженої
влади парткомів. Свідомі громадяни України! Не
підтримуйте цього обману! Не ходіть на фальшиві «вибори»!

Документи і матеріали
405
Будьте певні: призначений парторгом кандидат і без
вашого голосу стане депутатом.
Тож не беріть свою совість участі1 в цій демагогічній
комедії! Справжні вибори, справжні депутати і
справжня радянська влада стануть можливими тільки тоді, коли
в нашому суспільстві, замість однієї, монопольно
правлячої, партії буде хоч би дві рівноправні політичні партії,
що чесно змагатимуться за довір’я та за голоси виборців!
Доки ж цього нема - всякі вибори будуть лише обманом!
Червень 1977 року. Валентин БУЛАШЕНКО, патріот
України. (*>
(Орфографію збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 26. - Арк. 133.
Завірена копія. Машинопис.
126. Листівка, виявлена в м. Білій Церкві
Київської області
29 серпня 1977 р.
Текст листівки, виявленої в м. Білій Церкві
Київської області
За самостійну соборну Україну! (*>
Не треба комісарів, давай гетьмана!
Гей, комісари!
Хто вам, собакам, дав право зривати требования
справедливі і не доводити їх до свідомості народної. Україна
і українці не хочуть, щоб ви панували над нами. 60 год
терпіли і пойняли, що дарма ми вам повірили. Качаєте
хліб, нафту, вугілля, курортні грошики. Русифікуєте
українську націю. Пишуть вам там свою конституцію,
вихиляють її на різні боки, аби на свою вигоду. Знаємо
ваші коники! Українці!!! Пам’ятаєте, як затвердили вони
свою конституцію у 1936-му, то що потім робилося.
1 Так у тексті.

406 Політичні протести й інакодумство в Україні
Скільки наших земляків полягло за так, за то, що
казали правду і були неугодні Совітам! Панове! Ждіть оцього
ж і в 1978-му, та краще не ждать, а підніматись і йти за
нами!
«Трезубець».
(Орфографію і стиль викладу збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 28. - Арк. 63.
Завірена копія. Машинопис.
127. Листівки, виявлені в м. Білій Церкві
Київської області
29 вересня 1977 р.
Текст листівок, виявлених у м. Біла Церква
Київської області
Українці!!! Бийте клятих більшовиків, яких
прокляли наші діди, прадіди за те, що вони всіляко утиснюва-
ли укрїнців. Не голосуйте за кляту брехливу
Конституцію, яка повністю утісняє українців. Трезубець. п
Гей Совіти!!!
Забирайтеся геть з української землі, поки ми за вас
не взялись. Забирайтесь в Москву і не знущайтесь над
нашим народом, бо це вам так не минеться. Українці,
об’єднуйтесь під жовто-блакитним прапором на
боротьбу проти комісарів.
Трьохзубець. (*>
(Орфографію й стиль викладу збережено).
Вірно: Співробітник КДБ при РМ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 28. - Арк. 274.
Завірена копія. Машинопис.

Документи і матеріали
407
128. Листівки, виявлені в м. Городище
Рівненської області
24 січня 1978 р.
Заклик1
За час свого існування КПРС вчинила стільки
найтяжчих злодіянь, що втратила моральне право на владу!!
КПРС злочинна організація! Конституція,
розроблена нею, служить ширмою, за якою відбувається
кривавий злочин. На службі КПРС знаходиться злагоджений,
добре продуманий репресивно-каральний апарат. У країні
втримується 47 млн засуджених. Половина із них
страждає в катівнях за сфабрикованими обвинуваченнями.
Умови, в яких перебувають ці невинні, не піддаються
опису. КПРС потонула в брехні. КПРС не виконує
жодного із пунктів підписаної гельсінської відозви. В
ситуації, що склалася, народ знаходить у собі велику
громадянську мужність не закривати очі на злочини, що
чиняться проти людяності. На терор відповідайте терором.
Знищуйте керівників державних і партійних установ!
Дезорганізуйте їхню роботу! Саботуйте їхні вказівки й
розпорядження. Знищуйте керівників МВС і КДБ.
Озброюйтесь! Об’єднуйтесь у глибоко законспіровані
організації й координуйте їхню діяльність. Експропріюйте
кошти на діяльність цих організацій у державних установ.
Досить пасивного опору сваволі Радянського уряду й
КПРС. До зброї! Стріляйте і йдіть у підпілля.
Стиль і орфографію збережено.
Вірно: Начальник відділу (Підпис)
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 38. - Арк. 33.
Завірена копія. Машинопис.
1 Заклик містився у 13 листівках і 4 листах,
адресованих посольствам США і ФРН, зарубіжним радіостанціям
«Свобода» й «Німецька хвиля». Документ було виготовлено
і розмножено у виправно-трудовій колонії. Співробітникам
КДБ оперативним шляхом вдалося не допустити його
розповсюдження за межами ВТК.

408 Політичні протести й інакодумство в Україні
129. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про «політичну
незрілість» студентів юридичного факультету
Одеського університету
20 квітня 1978 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Застосування профілактичних заходів
м. Одеса
Управлінням КДБ отримано оперативні дані про те,
що 20 квітня 1978 р. на семінарських заняттях з
наукового комунізму студенти 4-го курсу юридичного
факультету Одеського університету Білик В. С., 1950 року
народження, Федосеев П. М., 1952 року народження, і
Домбровський С. І., 1956 року народження, члени
BJIKCM, під час обговорення теми про історичну
закономірність переходу від капіталізму до соціалізму
припускалися ідейно шкідливих суджень.
Білик стверджував, що побудова соціалізму в НДР,
ЧССР та інших європейських соціалістичних державах
стала можливою лише за сприяння Збройних сил СРСР,
назвав братню допомогу радянського народу цим
країнам «інтернаціоналізмом на багнетах». Федосеев
пропонував обговорити питання «про незмінюваність уряду й
занадто високу зарплатню міністрів у нашій країні».
Комаров і Домбровський намагалися переказати зміст
окремих тенденційних передач радіостанції «Голос
Америки», яку вони вважали джерелом об’єктивної інформації.
Установлено, що цих висловлювань вони
припустилися через політичну незрілість під впливом прослухо-
вування ворожих передач закордонних радіостанцій.

Документи і матеріали
409
Про отримані дані було поінформовано партком
університету, за рішенням якого поведінка Білика й
Федосеева 28 червня ц. р. обговорювалася на партійних
зборах, а Комарова й Домбровського - 29 червня на
загальних зборах студентів курсу. Всі вони визнали й засудили
свої помилки, просили дати можливість виправитися.
Рішеннями зборів Білик, Федосеев, Комаров і Домбров-
ський попереджені, що у випадку повторення подібних
дій їх буде суворо покарано.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР Б. Федорчук
На полях інформаційного повідомлення резолюція
В. Щербицького: «Маланчуку В. Ю. 1. Запросіть інф[орма-
цію] парткому про стан справ в університети у т[ім]
ч[ислі] за цим фактом. 2. Орг[анізуйте] перевірку по лінії
обкому партії й комсомолу».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 45. -
Арк. 22-23. Оригінал. Машинопис.
130. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені в м. Львові
6 грудня 1978 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Ворожі прояви
м. Львів
Уранці 5 грудня 1978 р. на стіні цегляного паркану,
що прилягає до території міжреспубліканської

реставра410 Політичні протести й інакодумство в Україні
ційної майстерні (вул. Валова), вітрині для газет по вул.
Спартака й дошках оголошень по вул. Жовтневій і
А. Міцкевича виявлено 5 виконаних на друкарській
машинці листівок під заголовком: «Слово про правду.
Щотижневик Львівської ради захисту прав людини. № 67».
У листівках вміщено два вірші націоналістичного
характеру, невеликі статті «Пригнічені усіх країн,
єднайтесь!» і «Де справжні друзі?».
Того ж дня на стенді стінгазети й дошках оголошень
на 2-му, 3-му і 4-му поверхах головного корпусу
поліграфічного інституту виявлено виконані скорописом три
листівки, що містять заклики визволити Україну від
«москалів» і вихваляють ватажків ОУН.
Управлінням КДБ вжито активних заходів до
встановлення виконавців і розповсюджувачів листівок.
Комітетом держбезпеки республіки заходи УКДБ взято на
особливий контроль, надається практична допомога в
розшуку осіб, які вчинили ці прояви.
КДБ СРСР повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 42. -
Арк. 57-58. Оригінал. Машинопис.

Документи і матеріали
411
131. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені в маршрутному
автобусі Іллічівськ — Одеса
13 грудня 1978 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Прояв
м. Одеса
12 грудня 1978 р. о 16-й годині ЗО хв. водій автобуса
маршруту № 50 Іллічівськ - Одеса після повернення з
рейсу виявив у салоні машини виготовлену фотоспосо-
бом листівку такого змісту:
«Конституція СРСР, річницю якої зовсім недавно
з неймовірною пропагандистською тріскотнею
відзначали лідери КПРС, не тільки не відповідає
сподіванням народу, але й прийнята проти його волі.
Узаконивши, завдяки продажності парламенту, диктатуру
й сваволю, ЦК КПРС розпочав придушення всякого
інакомислення в країні. Переслідування громадян за
політичними мотивами ширяться з кожним днем, але,
незважаючи на репресії, борців за волю й демократію
стає дедалі більше й більше, все рішучіше й
голосніше вони говорять: геть лицемірну конституцію та її
авторів. Геть існуючу виборчу систему, що дає
кар’єристам і пройдисвітам право управляти країною. Геть
однопартійність. Хай живе політична свобода»
(орфографію збережено).
За даними КДБ Молдавської РСР, 3-4 грудня ц. р. у
м. Кишиневі було розповсюджено три такі ж листівки.

412 Політичні протести й інакодумство в Україні
Заходи УКДБ щодо розшуку особи, яка вчинила цей
прояв, Комітетом держбезпеки республіки взято на
контроль.
КДБ СРСР повідомлено.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді міністрів Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 45. -
Арк. 30-31. Оригінал. Машинопис.
132. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену листівку
в м. Севастополі
17 січня 1979 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Прояви
м. Севастополь
16 січня 1979 р. о 18 годині ЗО хв. місцева жителька
передала в Нахімовський РВВС виявлену нею на
сходовій клітці будинку № 6 по вул. Горького листівку з
виконаним від руки друкованими літерами текстом такого
змісту:
«Товариші робітники. Доки ви будете терпіти
нечувані приниження й безправ’я від радянських
хазяїв-капіталістів. У країні ріст цін, інфляція,
злочинність. Радянські соціал-імперіалісти в суперництві
зі СІЛА готуються до війни. Досить (далі йде
ворожий випад стосовно одного з керівників КПРС і

РаДокументи і матеріали
413
дянської держави) і К°. Хай живе революція»
(орфографію збережено).
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку особи,
яка вчинила цей прояв.
Заходи УКДБ Комітетом держбезпеки республіки
взято на контроль.
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 43. - Арк. 4-5.
Оригінал. Машинопис на бланку.
133. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену листівку в м. Жданові
1 лютого 1979 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Виявлення листівки
Донецька область
31 січня 1979 р. у Ждановський міськвідділ УКДБ
передано виявлену на стіні середньої школи № 18
листівку із закликом не брати участь у виборах до Верховної
Ради СРСР і ворожими випадами на адресу одного з
керівників КПРС і Радянської держави.
УКДБ вжито заходів до встановлення особи, яка
вчинила цей прояв.
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 43. - Арк. 42.
Оригінал. Машинопис на бланку.

414 Політичні протести й інакодумство в Україні
134. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки та пошкоджені стенди,
виявлені у м. Львові
26 лютого 1979 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Прояви
м. Львів
24 лютого 1979 р. під час виїмки кореспонденції з
поштових скриньок на вулицях Б. Хмельницького, Ха-
санській, Суворова, Котляревського, Артема, Боженка й
1 Травня поштовим працівником було виявлено
виконані скорописом на аркушах паперу з учнівського
зошита чотири листівки націоналістичного змісту (текст у
додатку).
25 лютого 1979 р. о 19 годині 50 хв. у трамваї
маршруту № 6 було виявлено газетний згорток, у якому
знаходились видрукувані за допомогою саморобного кліше
три листівки такого змісту:
«Незалежність УРСР! Москва грабує природні
багатства й народ УРСР. Централізм - насильство!
Політика УРСР має й буде робитися в Києві, а не в Москві!
Українець, хочеш бути господарем у своїй хаті,
борися за незалежність УРСР» (орфографію збережено). (*>
У 1975-1978 pp. у м. Львові мали місце чотири
випадки розповсюдження таких же листівок...
Управлінням КДБ активізовано розшук автора й
розповсюджувача листівок.
25 лютого 1979 р. близько 00 годин ЗО хв. з панно
«Наша мета - комунізм» і «Держава - це ми»,
встановлених на перетині вулиць Б. Хмельницького й Улянів-

Документи і матеріали
415
ської, невідомою особою було зірвано 16 щитів із
плакатами й діаграмами, п’ять із них мають механічні
пошкодження.
Розшук злочинця здійснюється Управлінням КДБ
разом з органами міліції.
Заходи УКДБ Львівської області щодо встановлення
осіб, причетних до даних проявів, Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль.
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 p.). - Спр. 44. - Арк. 86.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Текст листівок, виявлених у поштових скриньках
м. Львова
Народе мій! 325 р[оків] Україна потом і кров’ю
платить Росії за своє існування під сонцем на землі. Сотні
тисяч кращих синів і дочок України, цвіт нашої
богатирської нації, загинули за волю України, замуровані
живими в мури Львова, Луцька, Ровна, тисячі
потоплених в баржах Льодовитого океану, сотні тисяч ще й
тепер в Сибіру конають, за одне тільки слово вільне, а всіх
живих стараються орусофілити. Для нас тільки назви
вулиць і магазинів, для людського ока, по-українському
пишуть. На кожному кроці тільки їхня мова. А нашу
мову і віру, за яку споконвік клали свої буйні голови
козаки, - нехтують. Чи не правда? І почувають вони
себе у нас, як в райському небі. Весь світ ненавидить їх
погану брехню. їх облуду і їх жорстокість. Не думайте
собі, псявіри, що ви вільність народу знищили,
послухайте добре, як гудить народний гнів, скоро земля під
вами буде горіти і народ скаже вам - «геть з України,
гнобителі».
П. О. «Нескорена Україна» (*}

416 Політичні протести й інакодумство в Україні
(Орфографію і стиль викладу збережено).
Вірно: співробітник КДБ УРСР (Підпис)
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 7 (1985 р.). - Спр. 44. - Арк. 90.
Завірена копія. Машинопис.
135. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про вилучені в жителів Чернівців
та Одеси транспаранти
З травня 1979 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про запобігання антигромадським проявам
м. Чернівці
29 квітня 1979 р. Управлінням КДБ отримано
оперативні дані про те, що місцевий житель Ільків С. В., 1922
року народження, українець, безпартійний, робітник
ЖЕК № 7, учасник Великої Вітчизняної війни, має намір
вийти на першотравневу демонстрацію з виготовленим
ним гаслом.
Як установлено, Ільків дійсно підготував червоне
полотнище розміром 75x25 см, наклеїв на нього портрет
В. І. Леніна й білою фарбою вчинив текст: «Керівники,
прошу вас, виконуйте Конституцію СРСР».
[...]
У результаті проведеної співробітниками УКДБ із
Ільківим попереджувальної бесіди він видав
виготовлене ним гасло й запевнив, що якихось негативних вчинків
не робитиме.
[...]

Документи і матеріали
417
У той же день до УКДБ надійшов сигнал про намір
вийти 1 Травня на демонстрацію з гаслом, що містить
вимогу «дотримуватися законності», жительки м.
Чернівці Юришкевич А. І., 1944 року народження,
українки, безпартійної, працівниці деревообробного комбінату.
[...і
Під час проведеної УКДБ бесіди Юришкевич
заявила, що виготовлення плаката не починала й від здійснення
своїх намірів відмовилася.
Управлінням КДБ спостереження за Ільківим і
Юришкевич триває.
м. Одеса
1 травня 1979 р. о 12 годині 20 хв. за кілька хвилин
до закінчення першотравневої демонстрації при спробі
розгорнути транспарант із написом: «Геть культоцид
української національності. Свободу борцям за
національну незалежність. Здобуток революції» було затримано у
колоні трудящих Київського району Коденчука О. Г.,
1941 року народження, українця, безпартійного, освіта
7 класів, водія...
Текст виконаний білим барвником буквами висотою
6-9 см на червоній тканині (розмір 140x90 см),
прикріпленій до двох дерев’яних планок довжиною 240 і 230 см.
Він пояснив, що транспарант виготовив сам і
вирішив пронести його в колоні демонстрантів, щоб у такий
спосіб висловити свою незгоду з «відсутністю українських
дитячих садків, шкіл і вузів».
Коденчук відомий як націоналістично й еміграційно
налаштована особа, раніше направляв у різні інстанції й
за кордон листи націоналістичного характеру...
Управління КДБ стосовно Коденчука вживає заходів
для встановлення справжніх мотивів його намірів і дій,
а також щоб справити на нього попереджувальний вплив.
Голова
Комітету держбезпеки
при Раді Міністрів Української РСР Б. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 45. -
Арк. 238-240. Оригінал. Машинопис на бланку.

418 Політичні протести й інакодумство в Україні
136. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про примусове лікування О. Мешко
у психіатричній лікарні та заходи з компрометації
В. Чорновола
13 червня 1980 р.
Про поміщення на медичне обстеження особи,
яка припускається суспільно небезпечних дій
За порушеною Управлінням КДБ по Одеській області
кримінальною справою за ст. 62 КК УРСР (антирадян-
ська агітація й пропаганда) стосовно української
націоналістки Михайленко А. В. УКДБ Київської області на
допит як свідок неодноразово викликалася жителька
Києва, одна з організаторів т. зв. «української групи
сприяння виконанню гельсінських угод» Мешко О. Я., 1905
року народження. Будучи до фанатизму антирадянськи
налаштованою особою, вона ігнорувала виклики
слідчого й на допит не з’являлась.
У встановленому законом порядку через органи міліції
було вжито заходів до и приводу. Прибулим до неї із
цією метою 12 червня ц. р. працівникам міліції вона
підкоритися відмовилася, вибухнула на їхню адресу
нецензурною лайкою, називала їх «бандитами» і
«фашистами». Оскільки у поводженні Мешко мали місце
ознаки порушення психіки, вона була доставлена на
консультацію до міської психоневрологічної лікарні ім. Павлова,
де поміщена на стаціонарне обстеження.
За наявними даними, у поводженні Мешко й раніше
мали місце подібні відхилення: заявляла, що на неї
«направляють промені, що викликають головні болі»,
відмовлялася від медичних послуг за місцем проживання,
стверджуючи, що її «хочуть умервити», і т. п. У зв’язку з
цим із грудня 1979 р. вона перебуває на обліку у
психоневрологічному диспансері з діагнозом: «психопатія
збудливого кола з параноїдальними включеннями» (важкий
патологічний розвиток характеру, висловлення маячних
ідей, манія переслідування).

Документи і матеріали
419
Про засудження судом антирадянщина
за зґвалтування
10 квітня 1980 р. № 118/св доповідалося про
порушення прокуратурою Ленінського району Якутської
АРСР кримінальної справи за ст. ст. 15 і 117 КК РСФСР
(замах на зґвалтування) стосовно засудженого в 1973 році
за антирадянську агітацію й пропаганду екстремістськи
налаштованого українського націоналіста Чорновола
В. М., який відбуває в Якутії заслання.
6 червня ц. р. справа за обвинуваченням Чорновола
розглянута народним судом м. Мирний. Він визнаний
винним у здійсненні зазначеного злочину й засуджений
до 5 років позбавлення волі у ВТК суворого режиму.
[...]
З урахуванням матеріалів судового процесу й інших
даних про аморальну поведінку Чорновола КДБ УРСР
проводяться заходи щодо його компрометації перед
однодумцями в СРСР і за кордоном як звичайного
кримінальника й морально нечистоплотно!* людини.
[...]
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 53. -
Арк. 75-77. Оригінал. Машинопис на бланку.
137. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про вилучення «ворожих» матеріалів
у А. Радченка
27 серпня 1980 р.
Вилучення ворожих матеріалів
м. Київ
КДБ УРСР було узято у перевірку як зв’язок
фанатично налаштованої української націоналістки Мешко -
Радченка А. А., 1900 року народження, українець,
член КПРС, доктор економічних наук, пенсіонер.

420 Політичні протести й інакодумство в Україні
За оперативними даними, Мешко мала намір
залучити Радченка до націоналістичної діяльності як
керівника т. зв. «української гельсінської групи». Крім того,
Радченко готував «працю» ворожого змісту, з якою
знайомив свої зв’язки.
З урахуванням цих даних із санкції Прокурора
Української РСР на підставі порушеної КДБ УРСР
кримінальної справи стосовно Стуса В. С. (доповідалося 15
травня ц. р. № 142/св), який є однодумцем Мешко й
Радченка, у квартирі останнього було проведено обшук.
У результаті виявлено й вилучено антирадянський
пасквіль засудженого за ворожу діяльність націоналіста
Сверстюка «Собор у риштуванні», а також рукопис
Радченка «Людина і епоха», велика кількість виконаних
ним інших матеріалів (понад 3 тис. аркушів, вивчаються).
Вирішується питання про форми припинення
антигромадської діяльності Радченка.
Зам. Голови Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 54. -
Арк. 141-142. Оригінал. Машинопис на бланку.
138. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені листівки в с. Високопілля
Херсонської області, містах Кривому Розі та
Запоріжжі, наругу над бюстом Леніна
у м. Бердянську
24 листопада 1980 р.
[...]
Прояви
Херсонська область
23 листопада 1980 р. близько 08-ї години ранку в
селищі Високопілля виявлено приклеєними до стіни
будинку районного вузла зв’язку й шибки кіоску «Союздрук»,
розташованого на території колгоспного ринку, 2

листівДокументи і матеріали
421
ки. У них стверджується, що «із країн соціалізму в СРСР
найнижчий життєвий рівень», наводяться «порівняльні
дані» про виробництво м’яса, молока, яєць, картоплі й
пшениці у США, СРСР, ПНР і МНР на душу населення,
повідомляється про нібито очікуване в нашій країні
підвищення цін на бензин, автомобілі, килими, золото. В
одній з листівок міститься заклик до «терору»
(«підпалювати магазини, склади», «підтримати робітників
Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Кривого Рогу,
Херсона, Тули, Москви»); у другій - іти за прикладом
польських робітників, які, незважаючи на підвищення
зарплати у 1972-80 pp., страйкують.
[...]
Дніпропетровська область
22 листопада 1980 р. близько 18-ї години ЗО хв. у
м. Кривому Розі місцевими жителями виявлено
приклеєні до вхідних дверей тролейбусів маршруту № 1 три
листівки: «Геть КПРС! Хай живе ОУН!» (виконані від
руки друкованими літерами на аркуші паперу розміром
9x7,5 см).
Запорізька область
20 листопада 1980 р. № 349/св доповідалося про
виявлення в м. Запоріжжі у під’їздах житлових будинків № 22
і 24 по вул. Дудикіна, а також на тротуарі поблизу
зазначених будинків, 7-ми листівок антирадянського
характеру (т. зв. «звернення правозахисної групи “Мадрид”»).
20-22 листопада ц. р. в УКДБ передано ще 12 таких
самих листівок, виявлених 19-20 листопада місцевими
жителями біля входу до книгарні № 36, в універмазі
«Правобережний» (були вкладені в кишені верхнього
чоловічого одягу, що знаходився на стелажах), а також
у під’їздах житлових будинків у тому ж районі, де було
виявлено перших 7 листівок.
21 січня1 1980 р. о 13-й годині в коридорі на 3-му
поверсі Бердянського райкому Компартії України
вияв1 Ймовірно, описка. Правильно: 21 листопада.

422 Політичні протести й інакодумство в Україні
лено залишене невідомою особою на підлозі в лежачому
положенні погруддя засновника Радянської держави,
у лобовій частині якого зроблено отвір діаметром 4 мм,
а на шиї зі шпагату зав’язано зашморг.
Погруддя відлите з металу білого кольору, його
висота - 14 см. За заявою працівників міськкому,
зазначеного погруддя раніше у приміщенні не було.
УКДБ Херсонської, Дніпропетровської й Запорізької
областей здійснюються активні заходи щодо
встановлення осіб, які вчинили ці прояви. КДБ УРСР розшук узято
на контроль.
КДБ СРСР, Херсонському, Дніпропетровському й
Запорізькому обкомам Компартії України повідомлено.
[...]
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 55. -
Арк. 299-300. Оригінал. Машинопис на бланку.
139. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Феодосії листівки
10 грудня 1980 р.
[...]
Прояви
Кримська область
8 грудня 1980 р. у м. Феодосії на міському вузлі
зв’язку при сортуванні вихідної кореспонденції виявлено дві
листівки з текстом: «Хай буде свобода. Геть партію.
Піднімемось за свободу» і одна - «Геть комуністів.
Товариші, настав час прокидатися». Виконані вони
друкованими літерами на аркушах з учнівського зошита, перші
дві - під копірку.
Заходи УКДБ з розшуку осіб, причетних до
виготовлення й розповсюдження зазначених листівок,
Комітетом держбезпеки взято на контроль.

Документи і матеріали
423
[...]
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 55. -
Арк. 299-300. Оригінал. Машинопис на бланку.
140. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР до
ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Запоріжжі
20 лютого 1981 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Прояви
м. Запоріжжя
19 лютого 1981 р. після 20-ї години 50 хв. на
тротуарах і в скверах Жовтневого району міста, а також у
машинобудівному інституті й на залізничному вокзалі Запоріж-
жя-ІІ виявлено 67 листівок антирадянського змісту від
імені т. зв. «української групи боротьби за права
людини в СРСР» (розмножені фотоспособом з тексту,
виконаного від руки друкованими літерами, розмір 8x12 см).
За способом виготовлення вони мають подібність із
листівками від імені т. зв. «правозахисної групи «Мадрид»,
розповсюдженими в м. Запоріжжі в листопаді 1980 р.
(доповідалося № 352/св 24 листопада 1980 p.).
В 50-ти листівках зводиться злісний наклеп на
радянську дійсність, соціалістичну демократію, містяться
заклики до «чищення лав партії й створення дійсно
народного уряду», а також до повного виведення
радянських військ з Афганістану й «невтручання у внутрішні
справи Польщі». В інших (написані у віршованій формі)

424 Політичні протести й інакодумство в Україні
містяться наклепницькі вигадки про КПРС, а також
заклики до боротьби з існуючим у нашій країні ладом.
Оперативно-слідчою групою УКДБ-УВС триває огляд
міста. Здійснюються активні заходи щодо розшуку
виконавця й розповсюджувача листівок.
Заходи УКДБ Комітетом держбезпеки республіки
взято на контроль. Для надання практичної допомоги на
місце відряджено досвідченого розшукувана КДБ УРСР.
КДБ СРСР повідомлено.
Зам. Голови Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
ГДА СБУ. -Ф. 16,- On. 7 (1985 р.). - Спр. 59. -
Арк. 111-112. Оригінал. Машинопис на бланку.
141. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про нищення радянських державних
прапорів у смт. Петропавлівка
Дніпропетровської області
8 травня 1981 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Прояв
Дніпропетровська область
У ніч на 7 травня 1981 р. у селищі Петропавлівка
невідомими особами було ушкоджено вивішені на
фасадах адміністративних будинків прапори й інші
предмети святкового оздоблення: зі стіни будинку райсоцзабез-
печення зірвано й кинуто на землю державні прапори
СРСР і УРСР, 2 червоні полотнища розміром 2x0,5 м, 12
червоних прапорців розміром 1,8x0,25 м; на будинку

Документи і матеріали
425
райВНО зламано древко прапора СРСР, зірвано
полотнище прапора УРСР, 4 червоних прапорці (залишені на
місці). Тоді ж було порізано два червоних полотнища,
вивішених на будинку селищної Ради народних депутатів.
Управлінням КДБ разом з органами міліції вжито
заходів до розшуку осіб, які вчинили цей прояв1.
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 61. -
Арк. 24-25. Оригінал. Машинопис на бланку.
142. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені на автотрасі
Донецьк-Запоріжжя
22 травня 1981 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Прояв
Донецька область
21 травня 1981 р. на автотрасі Донецьк - Запоріжжя
поблизу с. Времівка Великоновоселківського району
робітниками дорожньої бригади колгоспу «Україна»
виявлено розкидані уздовж дороги протягом 1,8 км виконані
за допомогою кліше 11 листівок такого змісту:
«Комунізм - це диявольська сатанинська релігія.
Програма комунізму: «Формування нової людини».
1 УКДБ по Дніпропетровській області встановлено, що
прапори пошкодили учні місцевої школи. При перевірці їхніх
батьків - працівників підприємств і установ Петропавлівки -
компрометуючих даних не виявлено.

426 Політичні протести й інакодумство в Україні
Перетворення нормальної людини на потворну
слухняну скотину. Комуністи - це колишні люди. Бо,
чоловіче, якщо ти хочеш стати комуністом, то ти не
хочеш бути людиною. Схаменіться й будьте люди, бо
лихо вам буде... Спасайтесь від цього роду
развратного» (орфографію збережено). (*>
Ще 4 такі листівки виявлені при огляді місця події
співробітниками УКДБ.
Аналогічні листівки було розповсюджено у вересні
1980 р. у цьому ж районі на полях колгоспу ім. Жданова й
радгоспу «Мир» (доповідалося 22 вересня 1980 р. № 278/св).
Управлінням КДБ вжито заходів активізації
розшуку особи, яка вчинила зазначені прояви.
КДБ СРСР повідомлено.
[...]
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР В. Федорчук
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 7 (1985 р.). - Спр. 61. - Арк. 107.
Оригінал. Машинопис на бланку.
143. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Дніпропетровській області
8 грудня 1982 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
Дніпропетровська область
4 грудня 1982 р. о 08-й годині на вхідних дверях
заводоуправління, 3-й і 4-й прохідних трубопрокатного

завоДокументи і матеріали
427
ду ім. К. Лібкнехта Мінчормету УРСР виявлено 3
листівки із закликом до робітників цього підприємства, які
одержали «неякісне вугілля» для опалення своїх
будинків, звернутися з колективною скаргою до обкому
партії й «не терпіти в керівництві людей, які
спотворюють права трудящих» (виконані скорописом на аркушах
паперу розміром 40x50 см).
Установлено, що листівки виготовив і вивісив
електромонтер колесопрокатного цеху заводу, житель смт. Іла-
ріонове Синельниківського району
Різо В. А., 1937 року народження, українець,
безпартійний, освіта середня, одружений, на
утриманні троє дітей.
Під час бесіди із співробітником УКДБ він пояснив,
що, одержавши на заводі неякісне вугілля, звернувся з
письмовою заявою до голови завкому Кузьменка В. П.,
члена КПРС. Будучи незадоволеним відповіддю
останнього, вчинив зазначені дії, маючи намір у такий спосіб
привернути увагу адміністрації до невиконання умов
колективного договору й домогтися видачі якісного
вугілля. З огляду на щире розкаяння Різо, вирішено
обмежитися застосуванням до нього заходів профілактичного
впливу.
Обстановка в колективі колесопрокатного цеху (1,2
тис. чол.) і на заводі (усього близько 10 тис. чол.)
нормальна, УКДБ контролюється. Адміністрація вживає
заходів до поліпшення постачання робітників паливом.
Обкому Компартії України повідомлено.
[...і
Зам. голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтушенко1
1 Євтушенко Василь Мойсейович - заступник, перший
заступник голови КДБ УРСР у 1977-1990 pp. Генерал-майор.

428 Політичні протести й інакодумство в Украіні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 9/322с на 7 арк. W12.1982 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ» .
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 5.
Оригінал. Машинопис на бланку.
144. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Запорізькій області
16 грудня 1982 р.
Таємно
Прим. № І
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
Запорізька область
14 грудня 1982 р. співробітник Запорізького РВВС
передав до РВ КДБ виявлений ним уранці 13 грудня ц. р.
на дверях Балабинської школи робітничої молоді аркуш
паперу розміром 61x26 см з написом: «Україна для
українців» (текст виконаний від руки друкованими
літерами висотою 7 см).
УКДБ вжито заходів до встановлення особи, яка
вчинила цей прояв. КДБ УРСР розшук узято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено,
і...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

Документи і матеріали
429
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/329с на 5 арк. “16”12.1982 р. Підлягає
поверненню».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 41.
Оригінал. Машинопис на бланку.
145. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про перекручення тексту у книжці
для дітей
17 грудня 1982 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[-.] J
Про перекручення тексту у книжці для дітей
м. Харків
16 грудня 1982 р. до УКДБ від місцевого жителя
надійшла заява про виявлене ним у збірнику «Піонерським
дзвінким маршем» (виданий у 1982 році видавництвом
ЦК ЛКСМУ «Молодь» накладом 115 тис. примірників)
спотворення тексту в «Марші юних піонерів». Остання
строфа зазначеного «Маршу» закінчується словами: «Мы
поднимаем алое знамя, дети рабочих, слепо за нами!»
(замість слова «смело» надруковане «слепо»).
Установлено, що з 6 тис. примірників, які надійшли
на Харківську обласну книжкову базу, продано 117.
За розпорядженням Держкомвидаву УРСР
реалізацію збірника припинено.

430 Політичні протести й інакодумство в Украіні
КДБ УРСР здійснюються заходи для встановлення
осіб, винних у допущеному перекручуванні тексту.
КДБ СРСР і Харківському обкому Компартії України
повідомлено.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
2. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/330с на 9 арк. “17”12.1982 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 48.
Оригінал. Машинопис на бланку.
146. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
націоналістичного характеру у м. Львові
21 грудня 1982 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Учинення написів націоналістичного характеру
м. Львів
20 грудня 1982 р. о 07-й годині 05 хв. учитель
середньої школи № 47 м. Винники Червоноармійської
райради м. Львова, член КПРС, повідомив до Управління КДБ

Документи і матеріали
431
про виявлення у приміщеннях школи написів ідейно
шкідливого змісту.
Проведеним оперативно-слідчою групою УКДБ
оглядом установлено, що злочинці, проникнувши в будинок
школи через вікно першого поверху в ніч на 20 грудня
ц. p., на панелях стін у коридорах першого й другого
поверхів, класних дошках і шафах для навчальних
посібників у 4-х навчальних кабінетах учинили написи: «Слава
соборній Україні», «Смерть москалям», «Слава СС
Галичина», «Москалі гірше фашистів» (орфографію
збережено) і т. п., а також зображення свастики й тризубця.
Написи й зазначені знаки виконані крейдою й
гострим предметом від руки буквами висотою 20-35 см.
УКДБ разом з органами внутрішніх справ вжито
заходів до розшуку осіб, які вчинили цей прояв. Заходи,
що проводяться Управлінням КДБ, Комітет
держбезпеки республіки взяв на контроль, надається практична
допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Зам. Голови Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор Вх. № 39/332с на 4 арк. “21”12.1982 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. -
Арк. 61-62. Оригінал. Машинопис на бланку.

432 Політичні протести й інакодумство в Україні
147. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Кримській області
23 грудня 1982 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
Кримська область
22 грудня 1982 р. о 06-й і 08-й годинах у с.
Богданівна Сімферопольського району на дверях їдальні
радгоспу «Приміський» і житлового будинку № 16 по вул.
Будівельників місцевими жителями виявлено дві листівки.
У них від імені «райкомітету справедливості панків»
стверджується про відсутність рівності в нашій країні,
містяться інші наклепницькі вигадки про радянську
дійсність. Тексти виконані скорописом під копірку на
аркушах паперу розміром 21x14,5 см.
Заходи УКДБ щодо розшуку виконавця листівок КДБ
УРСР узято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/334с на 5 арк. “23”12.1982 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».

Документи і матеріали
433
1. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. -
Арк. 75-76. Оригінал. Машинопис на бланку.
148. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок та написів
у м. Запоріжжі
27 грудня 1982 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок і написів
м. Запоріжжя
24 грудня 1982 р. в 07-й годині 25 хв. місцева
жителька, інженер-конструктор Запорізького виробничого
об’єднання «Моторобудівельник» Мінавіапрому СРСР, на
стіні адміністративного будинку зазначеного об’єднання
(вул. 8-го Березня, 15) виявила й передала до УКДБ три
листівки.
В одній з них автор закликає «не допускати
гегемонізму й засилля партійних і профспілкових діячів у
суспільній і трудовій сферах нашого життя», створювати
так звані «робітничі й народні комітети» і т. п. У двох
інших містяться образливі випади на адресу
генерального директора названого об’єднання Омельченка В. І.,
члена обкому Компартії України, Героя Соціалістичної
Праці. Тексти виконані друкованими літерами від руки.
Заходи Управління КДБ щодо розшуку виконавця
листівок Комітетом держбезпеки республіки взято на
контроль, надається необхідна практична допомога.

434 Політичні протести й інакодумство в Україні
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
26 грудня 1982 р. близько 13-ї години на стіні
житлового будинку № 4 по вул. Комсомольській (Ленінський
район) виявлено виконаний аерозольним барвником
червоно-коричневого кольору напис: «Бий Москву». Висота
букв - 38-42 см.
Проведеним оперативно-слідчою групою УКДБ
оглядом прилеглої території аналогічний напис виявлено на
стіні кінотеатру ім. Коперника (вул. Руднєва), на стінах
будинків № 20 і 31 по вул. Чайковського - зображення
свастики й тризубця.
УКДБ вжито заходів до розшуку особи, яка вчинила
цей прояв. КДБ УРСР розшук узято на контроль.
КДБ УРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор Вх. № 39/338с на 11 арк. “2Г12.1982 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. -
Арк. 87-88. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
435
149. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у Донецькій області
10 січня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Прояв
Донецька область
9 січня 1983 р. близько 15-ї години у селищі Північне
Сніжнянської міськради біля пам’ятника засновникові
Радянської держави, встановленого у сквері Палацу
культури ім. Шевченка шахти «Зоря» виробничого
об’єднання «Торезантрацит», секретарем комітету комсомолу
зазначеної шахти виявлено біле полотнище (розмір -
144x194 см) з написом, що містить образливі випади
стосовно одного з керівників КПРС. Напис виконаний
червоним барвником, висота букв - 10-15 см.
Заходи УКДБ з розшуку особи, яка вчинила цей
прояв, КДБ УРСР узято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/6с на 9 арк. “10”01.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».

436 Політичні протести й інакодумство в Україні
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16.- On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 144.
Оригінал. Машинопис на бланку.
150. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у Криму
25 січня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 24 січня 1983 року
[...]
Виявлення листівок
Кримська область
24 січня 1983 р. з 07-ї до 09-ї години у с. Виноградне
Ленінського району на вхідних дверях правління
колгоспу «Україна», Будинку культури, продовольчого
магазину й опорі електромережі біля автобусної зупинки
виявлено 6 листівок ідейно шкідливої спрямованості
(виконані друкованими літерами від руки). У чотирьох з
них від імені «підпільного комітету молоді «Свобода і
правда» стверджується про низьку заробітну плату
робітників у нашій країні, зростання цін і т. п., у двох (у
віршованій формі) містяться вигадки про «безправне»
становище «чорнороба».
УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця й
розповсюджувача листівок. Для надання практичної
допомоги в розшуку на місце відряджено досвідчених
працівників КДБ УРСР.

Документи і матеріали
437
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[•••]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/19с на 6 арк. “25”01.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. -
Арк. 213-214. Оригінал. Машинопис на бланку.
151. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Запоріжжі
26 січня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 25 січня 1983 року
[...і
Виявлення листівок
м. Запоріжжя
25 січня 1983 р. з органів внутрішніх справ в УКДБ
передані три листівки ворожого змісту, виявлені 22 січня
ц. р. близько 06 години місцевою жителькою на стіні
павільйону трамвайної зупинки «Міський паливний
склад» (вул. 8 Березня). В одній з них містяться грубі,
образливі випади стосовно одного з керівників КПРС.
Два інші такого змісту:

438 Політичні протести й інакодумство в Україні
«Геть партію й профцентри, що ведуть за спиною
привілейованої верхівки робітничого класу політику тиску
й закручування гайок на рядових трудящих»;
«Партія - спинний мозоль робітничого класу.
В. Маяковський».
Тексти виконані від руки на аркушах паперу розміром
9x13 см. Аналогічні за способом виготовлення три
листівки були поширені на тій же вулиці 24 грудня 1982 р.
(доповідалося № 355/св 27 грудня 1982 p.).
Здійснювані УКДБ пошукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взяті на контроль, надається
практична допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ Загальний відділ. II
сектор Вх. № 39/19с на 6 арк. “25”01Л983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 219.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
439
152. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у Волинській області
28 січня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення напису
Волинська область
27 січня 1983 р. близько 12-ї години у м. Новово-
линську на стіні павільйону автобусної зупинки «Завод
спеціального технологічного устаткування» робітник
цього підприємства виявив виконаний крейдою напис:
«Ганьба головорізам, головорізам на Україні».
На цьому ж місці 20 січня ц. р. було виявлено
учинений аналогічним способом напис націоналістичного
характеру (доповідалося 24 січня ц. р. № 17/св).
Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР
узято на контроль.
Обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/23с на 6 арк. “28”01.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 9 (1986 p.). - Спр. 8. - Арк. 233.
Оригінал. Машинопис на бланку.

440 Політичні протести й інакодумство в Україні
153. Доповідна записка КДБ УРСР
першому секретареві ЦК КПУ В. Щербицькому
про встановлення автора анонімних документів
31 січня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
Особисто
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві Щербицькому В. В.
Управлінням КДБ по м. Києву й Київській області з
1974 року розшукувався автор, виконавець і
розповсюджувач 99 листів антирадянського й націоналістичного
змісту, направлених на адреси редакцій газет «Вечірній
Київ», «Правда України», Інститутів історії АН
Білоруської, Литовської РСР, Комітету з радіомовлення й
телебачення УРСР й інших установ і організацій. Крім
того, 5 листів було підкинуто ним у м. Києві в під’їзди
будинків по вулицях Володимирська, Басейна, Героїв
Севастополя, Леніна.
Усі документи виконані витіювато, перекрученим
скорописом і друкованими від руки літерами. У них
анонім зводить злісні наклепи на зовнішню й
внутрішню політику КПРС і Радянський уряд, вимагає, щоб
Радянський Союз віддав частину своєї території Китаю,
Польщі, виступає проти надання інтернаціональної
допомоги Афганістану, стверджує, що в УРСР нібито
триває процес насильницької русифікації.
У результаті проведення пошукових заходів
оперативною групою, створеною Комітетом держбезпеки
республіки, автор і розповсюджувач зазначених листів
установлений. Ним виявився Січкарук Петро Іванович,
1907 року народження, уродженець с. Грушки
Житомирської області, українець, член КПРС із 1939 року, з
вищою освітою, персональний пенсіонер
республіканського значення, житель міста Києва...

Документи і матеріали
441
Січкарук з 1942 року працював заступником
завідувача відділу будівництва й промисловості будівельних
матеріалів Пермського обкому партії, заступником
секретаря з будівництва й промбудматеріалів, заступником
завідувача відділу машинобудування ЦК КП Литви. Із
прибуттям в Україну 1953 року працював начальником
відділу капітального будівництва Міністерства промбуд-
матеріалів УРСР, заступником начальника управління
капітального будівництва й проектування Міністерства
промисловості будівельних матеріалів УРСР,
начальником відділу капітального будівництва
Івано-Франківського раднаргоспу, заступником начальника головного
управління капітального будівництва Укрраднаргоспу,
а з 1966 року й до виходу на пенсію в 1968 році -
начальником управління капітального будівництва
Міністерства лісової й деревообробної промисловості УРСР, у
парторганізації якого перебуває на партійному обліку й
у цей час1.
Нагороджений орденами Трудового червоного
прапора, «Знак пошани» і медаллю «За доблесну працю у
Великій Вітчизняній війні».
[...]
Оперативним шляхом було отримано дані про те, що
Січкарук зберігає в себе велику кількість документів
антирадянського й наклепницького змісту, у тому числі
підготовлений до відправлення в ЦК КПРС черговий
злісний пасквіль.
Із санкції прокурора м. Києва 29 січня ц. р. у
кримінальній справі, порушеній прокуратурою в січні 1982
року за фактом поширення антирадянської й релігійної
літератури, за місцем проживання сина Січкарука
зроблено обшук. У результаті виявлено й вилучено понад
2 тисячі аркушів із записами антирадянського,
націоналістичного й наклепницького характеру. Окремі з них
аналогічні за змістом анонімним листам, раніше
розповсюдженим Січкаруком.
1 Підкреслення чорним чорнилом у документі.

442 Політичні протести й інакодумство в Україні
У зазначених матеріалах автор зводить наклеп на
національну політику радянської держави й ратує за вихід
України зі складу СРСР, закликає до «ліквідації
союзних республік» і проведення т. зв. всенародного
референдуму з національного питання.
При обшуку виявлені також 2 примірники
документа на ім’я Генерального секретаря ЦК КПРС, у якому
Січкарук з ворожих позицій зводить наклепи на
радянський державний і суспільний лад, діяльність КПРС і
Радянського уряду,
і...]
З урахуванням особистості й віку Січкарука
вважаємо за доцільне розглянути питання про його
відповідальність у партійному порядку, а по лінії органів
держбезпеки обмежитися оголошенням офіційного застереження
згідно з Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від
25 грудня 1972 року.
Додаток: Ксерокопії документів у пакеті на 14
сторінках1.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Н. Муха
На документі резолюція: «Членам ПБ (особисто, по
колу). На згоду. Із проп[озиціями] КДБ погодитися.
Вирішити питання про партійність у ПК ЦК, з наступною
інф[ормаці]єю п[артійної] о[рганізацїї] Міністерства.
В. Щербицький. 02.02.83. + т. Шевчуку Г. І.2 - вирішити
питання про позбавлення перс[ональноі] пенсії. В.
Щербицький. 4.2.83». Нижче на полях - підписи членів Політбюро
ЦК Компартії України.
Помітка на полях документа: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. -
Арк. 99-101. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 Ксерокопії зазначених документів у справі відсутні.
2 Шевчук Г. І. (1911-1992) - голова Партійної комісії при
ЦК Компартії України у 1976-1984 pp.

Документи і матеріали
443
154. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в Одеській області
2 лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 1 лютого 1983 року
[...]
Виявлення листівки1
Одеська область
1 лютого 1983 р. о 09-й годині ЗО хв. у м. Березівка
вчителька середньої школи № 3 виявила прикріплену до
опори телефонної мережі на території колгоспного
ринку листівку такого змісту:
«Товариші, всі ми знаємо, що Україна ввійшла до
складу Радянського Союзу із правом виходу з нього. Ми,
українці, не хотіли бути в складі СРСР. Ми, українці,
зубожіли. У нас є все. Море наше. Вугілля наше.
Пшениця наша. Ліс у Карпатах наш. Так чому за все ми
тепер платимо такі гроші. Молоко наше, а де масло.
Зерно наше, а де хліб. Море наше, а де риба? Ми не хочемо
бути у складі СРСР. Поки нас мало, але ми подамо свій
голос свого часу. Гуртуйтесь навколо мене. Створимо нову
партію. Чапай!!!»
(орфографію збережено).
Текст виконаний друкованими літерами від руки на
аркуші з учнівського зошита.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль, надається
необхідна практична допомога.
1 Див. також документ № 124.

444 Політичні протести й інакодумство в Україні
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/26с на 6 арк. “02”02.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. -
Арк. 249. Оригінал. Машинопис на бланку.
155. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені у
Кіровоградській та Івано-Франківській областях
З лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[™]
Націоналістичні прояви
Кіровоградська область
1 лютого 1983 р. близько 09-ї години у райцентрі
Устинівка місцеві жителі виявили прикріплені до опор
лінії електропередачі на стоянці автомобілів у центрі
селища й на колгоспному ринку дві листівки такого
змісту:
«Хай живе вільна Україна! Смерть російським
окупантам! Товариші! Не вірте брехливій радянській
пропаганді. З кожним днем хуже жити. Росія все роздає

Документи і матеріали
445
братам, а українцям нема в чому ходити, немає
заробітку і що їсти. Все дороге. Росія веде до загибелі.
Вступайте до Українських бригад! Боріться за
незалежність. Українські бригади» (орфографію й
пунктуацію збережено). (*>
Тексти виконані рукописом на аркушах паперу
розміром 15x21 см. Оглядом прилеглої території інших
подібних листівок не виявлено.
Здійснювані УКГБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взяті на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Івано-Франківська область
2 лютого 1983 р. близько 08-ї години у селищі Бого-
родчани на дверях квартир п’ятиповерхового житлового
будинку № 76 по вул. Шевченка й сходовій площадці
двоповерхового житлового будинку № 7 по вул. Тихій
виявлено три аркуші паперу (розмір - 15x10 см) з
написом «ОУН» на жовто-блакитному тлі.
УКДБ вжито заходів до встановлення особи, яка
вчинила цей прояв.
Обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор Вх. № 39/27с на 4 арк. “03”02.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
На першому аркуші документа помітка: «Див. стор. З»1.
По тексту інформаційного повідомлення на зазначеній
сторін1 На с. З вміщено інформаційне повідомлення про
виявлення листівок у Кіровоградській області.

446 Політичні протести й інакодумство в Україні
ці резолюції: «Мусі С. Н. Треба розшукати. [Щербицький] »;
«Тов. Цвєткову А. А. Для надання допомоги направити на
місце події розшукувачів. Розшук вести с особливою стара-
н[ністю]. Про хід розшуку й матеріали прошу доповідати.
7.ІІ.83. С. Муха».
Навпроти другого інформаційного повідомлення помітка:
«Поставлено завдання т. Лосцеву Н. П. і Котвицькому А. К.
Для надання допомоги в розшуку направлений у
Кіровоградську область т. Стебловський В. М. 7JI.83. (Підпис
нерозбірливий)».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. -
Арк. 111. Оригінал. Машинопис на бланку.
156. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про реагування населення
на «впорядкування» цін
5 лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
про реагування населення
на деяке впорядкування цін
[...]
Крім того, мав місце один відкритий негативний прояв.
4 лютого 1983 р. у смт. Гостомель Ірпінського району
Київської області на парканах ряду приватних домобу-
дівництв, господарських будівель і в павільйоні
автобусної зупинки, розташованих на вулицях Леніна й
Пушкіна, невідомою особою учинено 6 написів такого змісту:
«Геть дорожнечу... (вказується прізвище одного з
керівників КПРС)», «А ви знаєте наскільки подорожчали
продукти?», «Хіба на Заході підвищення цін? А в нас?»,

Документи і матеріали
447
«Чому підвищення цін?», «Незабаром кінець свавіллю»,
«Де... (вказується прізвище творця Радянської держави)?».
Управлінням КДБ по м. Києву й Київській області
разом з органами УВС вжито заходів по встановленню
виконавця зазначених написів.
КДБ УРСР і обласні УКДБ продовжують спостерігати
за складною обстановкою з метою запобігання
можливим ворожим та іншим негативним проявам.
Доповідаємо в порядку інформації.
КДБ СРСР повідомлено.
[...]
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі штамп: «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ.
Загальний відділ. II сектор Вх. № 39/30з на 4 аркуш.
“ОГ021983 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 268.
Оригінал. Машинопис на бланку.
157. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у Одеській області
7 лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Прояв
м. Тернопіль
5 лютого 1983 р. о 19-й годині на дверях одного з
під’їздів дев’ятиповерхового житлового будинку № 2 по
вул. Чаадаева виявлено виконану на друкарській машин-

448 Політичні протести й інакодумство в Україні
ці листівку із закликами «звільнятися від
насильницької окупації України в 1939 році», «брати приклад з
патріотів Хоростківщини» (ймовірно, маються на увазі
навмисні підпали аптеки й бібліотеки м. Хоросткова, а
також трьох скирт соломи на околиці цього міста, про
що доповідалося 20 грудня 1982 р. № 329/св і 6 січня
ц. р. № 4/1 св). У тексті висловлюється невдоволення
підвищенням цін на окремі товари.
Листівка виконана українською мовою на аркуші
паперу розміром 21x30 см.
Оглядом під’їздів сусідніх будинків і прилеглої
території інших подібних матеріалів не виявлено.
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку особи,
яка вчинила цей прояв.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 391/29с на 6 арк. “07”02.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. -
Арк. 259-260. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Додаток до № 30/св від 7 лютого 1983 року
Текст листівки, виявленої у м. Тернополі
Друже! <*>
Якщо ти правильно оцінюєш ситуацію
сьогоднішнього дня, прочитай і передай друзям, яким довіряєш!!!

Документи і матеріали
449
Браття і сестри України! Пробудіться від сну!
Звільняйтесь від кайданів насильства окупантів. Народ України,
окупований москалями з 1939 року, страждаючи, вже
втратив терпець. До яких пір на Україні, годувальниці
трудового люду, не буде м’яса, масла і других продуктів.
До яких пір будуть підвищуватись ціни на предмети
першої необхідності в житті і побуті. Беріть приклад з
патріотів Хоростківщини. Нас усіх не залякають і в
кайдани не закують. Бий москалів, які сидять на нашій шиї,
прикриваючись партійними квитками.
Хай живе вільна Україна.
(Орфографію й пунктуацію збережено).
Копія вірна:
Співробітник Комітету держбезпеки
Української РСР (Підпис)
На конверті штамп: «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ.
Загальний відділ. II сектор. Додаток до вх. № 39/29с
“07”02.1983 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16, - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 264.
Завірена копія. Машинопис.
158. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів у м. Житомирі
8 лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення напису
м. Житомир
7 лютого 1983 р. о 09-й годині ЗО хв. у ліфті
житлового будинку № 31 по вул. Вітрука виявлено виконаний

450 Політичні протести й інакодумство в Україні
гострим предметом напис із образливим випадом на
адресу одного з керівників КПРС.
Розшукові заходи Управління КДБ узято на контроль
КДБ УРСР.
Обкому Компартії України повідомлено.
[•••і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/ЗІс на 6 аркуш. ‘W’02.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 8. - Арк. 272.
Оригінал. Машинопис на бланку.
159. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Тернополі
та м. Новомосковську Дніпропетровської області
14 лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Установлення автора й розповсюджувача листівок
м. Тернопіль
5-7 лютого 1983 р. у під’їздах житлових будинків по
вулицях Чаадаева й Ковпака, на двері лудильного цеху
молокозаводу й у салоні тролейбуса було виявлено 4

виДокументи і матеріали
451
конані на друкарській машинці листівки із закликами
«звільнятися від насильницької окупації народу
України» і наклепницькими вигадками про радянську дійсність
(доповідалося 7 лютого ц. р. № 30/св).
Вжитими УКДБ заходами встановлено, що листівки
виготовив і розповсюдив місцевий житель.
Любий Д. А., 1944 року народження, українець,
безпартійний, освіта середня спеціальна, майстер
столярного цеху Тернопільського молокозаводу,
одружений, на утриманні двоє дітей.
Він пояснив, що ввечері 5 лютого ц. p., будучи
черговим по молокозаводу, у приймальні директора
віддрукував 5 прим, зазначеної листівки, 4 з них розповсюдив, а
одну знищив. Заявив, що зробив це, не подумавши.
Його батько - Любий А. М., 1922 року народження,
пенсіонер, житель м. Тернополя, з 1944 по 1956 р.
перебував на нелегальному становищі, боячись
відповідальності за ухиляння від служби в Радянській армії (не
судимий). Компрометуючих матеріалів на інших родичів
Любого Д. А. УКДБ не має.
12 лютого ц. р. за матеріалами УКДБ органами
прокуратури проти Любого порушено кримінальну справу
за ст. 187 КК УРСР (поширення завідомо неправдивих
відомостей, які ганьблять радянський державний і
суспільний лад). Він заарештований. УКДБ надає
допомогу у виявленні можливих інспіраторів і співучасників
цього злочину.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено,
[...і
Дніпропетровська область
13 лютого 1983 р. о 08-й годині 10 хв. у м.
Новомосковську позаштатний співробітник МВВС виявив
прикріплену до стіни складу розташованого на колгоспному
ринку меблевого магазину листівку. У ній зводиться
наклеп на КПРС і Радянський уряд, стверджується, що
за останні 10 років у нашій країні ціни виросли в 3-4, а
на деякі товари - в 10-12 разів, держава «обдирає» на-

452 Політичні протести й інакодумство в Україні
род, припускаються злісні випади на адресу окремих
керівників КПРС.
Текст виконаний скорописом на аркуші з учнівського
зошита. Оглядом прилеглої території інших листівок не
виявлено.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР
узято на контроль, надається необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39,/36с на 6 арк. “14п02Л983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. -
Арк. 68-69, 70. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Додаток до інформаційного
повідомлення за 11, 12 і
13 лютого 1983 року
Текст листівки, виявленої в м. Новомосковську
Дніпропетровської області
Громадяни!
Державна інформація постійно й наполегливо
кричить, як про нас піклується партійно-урядовий апарат.
Він жиріє на нашому поту, вихваляє себе й у дні
народження вішає собі на груди Героїв Соціалістичної Праці,
за свою, як вони висловлюються, «скромну» працю, а
нам за наш «нескромний» труд поліпшують добробут.
Виражається це в постійному підвищенні цін, які за

останДокументи і матеріали
453
ні 10 років виросли в 3, 4, а деякі - в 10-12 разів.
Держава стала гірша за спекулянтів. Обдирає нас, а наша
праця йде на будівництво розкішних дач, влаштування
свят, прийомів і обідів, на прогулянки іноземних
космонавтів у космос, на створення інформаційних центрів,
які дурять світову громадськість, змальовуючи, як
відмінно живуть радянські люди, на утримання родичів і
дітей, які в них народжуються «вундеркіндами», і ніхто
з них не буде вирощувати хліб, працювати доярками,
тваринниками, слюсарями, прокатниками,
верстатниками, а вони народжуються для того, щоб сидіти в нас на
шиї й уже з пелюшок керувати народом. У найтяжчі
післявоєнні роки ціни знижувалися, а за царювання
Хрущова, Брежнєва, Андропова вони катастрофічно
зростають. Доки будемо мовчати? Згуртовуйте робітничі
лави!».
(Орфографію збережено).
Копія вірна:
Співробітник КДБ УРСР (Підпис)
На документі штамп:
«ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Додаток до вх. № 39/36с “14”02Л983 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 75.
Завірена копія. Машинопис.

454 Політичні протести й інакодумство в Україні
160. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Києві та м. Чернігові
18 лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
м. Київ
17 лютого 1983 р. об 11-й годині робітник заводу «Ана-
літприлад» на батареї опалення в під’їзді житлового
будинку № 5 по вул. Шпака виявив листівку з
наклепницькими випадами стосовно керівників КПРС і
Компартії України. Текст виконаний друкованими літерами
від руки, на аркуші паперу розміром 10x14 см.
Раніше цим же автором у Києві було розповсюджено
34 аналогічних за змістом листівки (доповідалося № 62/
св 22 лютого 1982 p.).
УКДБ активізовані заходи щодо розшуку виконавця
й розповсюджувача зазначених матеріалів.
м. Чернігів
17 лютого 1983 р. завуч з виховної роботи середньої
школи № 20 передала до УКДБ виявлені 14 і 15 лютого
ц. р. на дошці оголошень школи й дверях кабінету
біології... дві виконані друкованими від руки літерами
листівки націоналістичного й антисемітського характеру.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

Документи і матеріали
455
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/42с на 7 арк. “1£”02.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 7.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Додаток до інформаційного
повідомлення за 17 лютого 1983 року
Тексти листівок, виявлених
у середній школі № 20 м. Чернігова
1. «Владу - українцям. Смерть - євреям» (виконана
українською, російською, англійською і німецькою
мовами; є зображення націоналістичного знака - тризубця й
зірки Давида.
2. «Смерть жидам. Всіх жидів в Ізраїль. Українцям
Україну. Українська республіка Українська мафія»
(орфографію збережено).
Копія вірна:
Співробітник КДБ Української РСР (Підпис)
18 лютого 1983 року
На документі штамп з написом:
«ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Додаток до вх. № 39/42с “1 £”02.1983 р.».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 11.
Завірена копія. Машинопис.

456 Політичні протести й інакодумство в Україні
161. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про письмові погрози партійним
органам у м. Житомирі
25 лютого 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
м. Житомир
23 лютого 1983 р. о 23-й годині 40 хв. невідомою
особою у вікно кабінету позаштатних членів партійної
комісії міськкому Компартії України був кинутий
загорнений в аркуш із учнівського зошита камінь (кабінет
розташований на першому поверсі). На аркуші
учинений текст наступного змісту:
«Неподобство, коли буде порядок?!
Не потрібно використовувати КДБ, це соромно,
пише народ, не перебільшується й не
прикривається народом, пишуть прості
робітники, їх немало і якщо візьмуть
одного (хто писав), то підуть інші. Не
поспішайте з висновками. Інакше буде пізно.
Краще говорити правду, ніж
прикриватися правдою. Народ»
(орфографію й пунктуацію збережено).
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль.
Обкому Компартії України відомо.
[...]
Зам. Голови Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко

Документи і матеріали
457
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/47с на 5 арк. “25”02.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. -
Арк. 32-33. Оригінал. Машинопис на бланку.
162. Доповідна записка КДБ УРСР першому
секретареві ЦК КПУ В. Щербицькому
про антирадянську діяльність О. Матусевич
7 березня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
про заходи запобігання антирадянській діяльності
Матусевич О. Д.
Управлінням КДБ УРСР по Одеській області
розробляється Матусевич Ольга Дмитрівна...1, яка відбуває
покарання у ВТК-74 УВС Одеського облвиконкому. Під час
розробки встановлено, що Матусевич О. Д. на шлях
виправлення не стала, серед засуджених систематично
зводить наклепи на радянський державний і суспільний лад,
підбурює деяких з них до боротьби проти Радянської
влади, за відокремлення України від СРСР, виготовляє
1 Матусевич Ольга Дмитрівна, дружина Матусевича М. І.
Народилася 1953 р. в м. Києві, освіта вища. 1980 р.
засуджена Київським міським судом до 3 років позбавлення волі
за «систематичне поширювання завідомо неправдивих
вигадок, що порочать радянський державний лад». Термін
покарання закінчувався 12 березня 1983 р.

458 Політичні протести й інакодумство в Україні
ворожі документи, призначені для передачі за кордон.
Так, у легалізованих листах дружині антирадянщина
Зісельса, виконаних на п’яти шматочках тканини, Мату-
севич зводить наклеп на внутрішню й зовнішню
політику КПРС і Радянський уряд, стверджує, що СРСР
нібито становить собою «величезний концтабір, для якого
свобода й гуманізм - порожні слова, права людини
розтоптані й повністю знищені». В іншому вилученому в
офіційному порядку листі невідомому авторові вона висловлює
свої націоналістичні переконання й неприязнь до
росіян, які проживають в Україні, вказуючи: «Знищувати
треба тих, хто хоче господарювати в нашому домі».
Поряд із цим задокументовано факти проведення нею
антирадянської агітації й пропаганди в усній формі...
2 квітня 1982 року Матусевич... стверджувала, що
радянський народ нібито не має ніяких політичних прав,
«морально закріпачений, його свідомість приводять до одного
рівня, щоб усі думали тільки про хліб насущний, а ті,
хто намагається боротися за політичні права,
піддаються переслідуванню з боку влади». Представившись
учасницею так званої гельсінської групи, Матусевич
намагалася переконувати в тому, що члени названого
антирадянського угруповання нібито боролися за права
людини, говорила про свою незгоду із політикою
Радянського уряду.
...Матусевич стверджувала, що в нашій країні люди
нібито «переслідуються за свої переконання..., повно
безробітних, народ голодує, а продукти розподіляються між
керівниками, які на цьому наживаються», ототожнювала
політику нашої партії з політикою фашистської
Німеччини, висловлювала намір домогтися виїзду на проживання
за кордон і там «боротися з існуючим у СРСР ладом».
...Вона... переконувала в необхідності виходу України
зі складу СРСР, стверджувала, що Радянська влада нібито
«поневолює українців, які безправні, а повинні бути
господарями й жити без комуністів». Заявила, що після
звільнення з ув’язнення «продовжуватиме боротьбу з
Радянською владою до переможного кінця».

Документи і матеріали
459
[...]
З урахуванням викладеного й суспільної небезпеки
Матусевич, яка, незважаючи на кількаразові заходи
профілактичного впливу й притягнення до кримінальної
відповідальності, ворожої діяльності не припиняє,
вважаємо за доцільне порушити стосовно неї кримінальну
справу за ст. 62, частина 1 КК УРСР (антирадянська
агітація й пропаганда).
ІЗ КДБ СРСР погоджено.
Просимо розглянути.
Заступник Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. М. Євтуиіенко
На документі штамп: «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ.
Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/55с на 3 арк.
“00”03.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ» і резолюція:
«Особисто. Ляшку О. /7., Ватченку О. Ф., Єльченку Ю. Н.,
Качуру Б. В. На згоду. О. А. Титаренко. 9.03.83 р.». Підпис
О. П. Ляшка міститься поруч із прізвищем у резолюції,
нижче з поміткою «За» йдуть підписи решти осіб.
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 9 (1986 р.). - Спр. 10.-
Арк. 94-96. Оригінал. Машинопис на бланку.
163. Супровідний лист заступника голови КДБ УРСР
до ЦК КПУ з переліком питань,
які ставлять слухачі під час лекцій
15 березня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
Направляємо в порядку інформації перелік питань,
що надійшли у другому півріччі 1982 року
співробітникам органів КДБ УРСР при читанні лекцій про

підви460 Політичні протести й інакодумство в Україні
щення політичної пильності радянських людей, а також
питань на території республіки.
Додаток: перелік питань, на 24 аркушах.
Зам Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі штамп з написом:
«ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/бІс на 25 арк. “15”03Л983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
На документі резолюція: «Озн[айомити] Секр[етаріат]
ЦК і т. Врублевського В. К. 18.03.83 Щербицький» та три
підписи:
Мозговий 2.04.83
Врублевський 18/04.83
Погребняк 26/III. 83 р.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 117.
Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Таємно
Прим. № 1
ПЕРЕЛІК
деяких характерних питань, що надійшли
в другому півріччі 1982 р. співробітникам органів
КДБ УРСР при читанні лекцій
про підвищення політичної пильності
І. Питання стосовно міжнародного життя й
зовнішньополітичних відносин СРСР
із іншими державами
- Чому Ізраїль так сміливо веде агресивну війну в
Лівані й не реагує на рішення ООН? (Вінниця, Київ,
Кіровоград, Львів, Тернопіль, Черкаси);

Документи і матеріали
461
- Яких заходів може вжити Радянський Союз, якщо
адміністрація СІЛА не візьме до уваги заяву
Радянського уряду з приводу подій у Лівані? (Вінниця);
- На багатьох підприємствах країни проходять
мітинги протесту проти агресії Ізраїлю в Лівані. Чи справляє
це який-небудь вплив на агресора й обстановку в цій
країні? (Вінниця, Кіровоград);
- Чому СРСР не зміг надати військову допомогу
Лівану, як це роблять СІЛА стосовно Ізраїлю? (Миколаїв,
Чернігів, Черкаси);
- Чому в міжнародних силах безпеки ООН не
представлені війська країн-учасниць Варшавського
договору? (Кіровоград);
- Які перспективи поліпшення взаємин, у тому числі
встановлення дипломатичних відносин СРСР з Ізраїлем?
(Львів, Одеса);
- У чому полягають особливості
внутрішньополітичного життя й зовнішньополітичних відносин Албанії,
Югославії, Румунії? (Житомир, Київ, Кіровоград, Львів,
Суми);
- Чим характерно в цей час становище у ПНР,
Афганістані, Китаї? (Вінниця, Волинь, Житомир, Київ,
Кіровоград, Крим, Львів, Миколаїв, Полтава, Суми,
Тернопіль, Херсон, Черкаси, Чернігів);
- Скільки часу в Афганістані будуть перебувати наші
війська, й чи дійсно там загинуло багато радянських
солдатів? (Волинь, Київ, Харків, Херсон);
- Чому уряд й органи держбезпеки ПНР практично
не припиняють контрреволюційну діяльність ворожих
реакційних елементів у Польщі? (Вінниця,
Дніпропетровськ, Житомир, Київ, Кіровоград, Миколаїв,
Полтава, Суми, Херсон);
- Яким є вплив Ватикану на події у ПНР, і чому
католицька церква в Польщі підтримує реакційні сили?
(Львів, Полтава, Суми);
- Чим викликане звільнення урядом ПНР Валенси,
який був одним із керівників і натхненників ворожої

462 Політичні протести й інакодумство в Україні
діяльності реакційних і контрреволюційних елементів?
(Кіровоград, Львів, Полтава);
- Чи погасив Радянський Союз заборгованість ПНР
західним державам? (Суми);
- Коли органи Радянської влади дозволять виїзд у
ПНР у приватних справах? (Дніпропетровськ, Львів,
Тернопіль);
- Чи буде нормалізовано відносини СРСР із Китаєм,
і чи ведуться в цей час які-небудь переговори із цього
приводу? (Вінниця, Волинь, Ворошиловград,
Дніпропетровськ, Житомир, Київ, Кіровоград, Крим, Львів,
Полтава, Тернопіль, Херсон, Черкаси, Чернігів);
- Які перспективи розвитку відносин і ймовірність
війни СРСР зі США? (Київ, Львів, Рівне, Суми,
Полтава, Тернопіль, Чернігів);
- Чи відбився на економіці СРСР бойкот СІНА? (Київ,
Полтава);
- Чи виконуються в цей час договори з Канадою й
СІНА про постачання в СРСР зерна, які обставини
впливають на їхнє дотримання? (Миколаїв, Чернігів);
- У якому обсязі СРСР надає допомогу країнам, що
розвиваються, Азії й Африки, на яку суму продає за
кордоном і купує за рубежем товари? (Полтава, Суми);
- Чому турецька влада не видає СРСР злочинців,
які викрали літак «Аерофлоту» і вбили бортпровідницю
Н. Курченко? (Донецьк, Кіровоград).
П. Питання стосовно окремих сторін
внутрішнього життя СРСР
- Чому органи влади вкрай недостатньо притягають
до кримінальної відповідальності осіб, що допускають
недбалість, безгосподарність, хабарництво, розкрадання
соціалістичної власності, спекуляцію? (Волинь,
Дніпропетровськ, Житомир, Київ, Кіровоград, Крим, Львів,
Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Тернопіль, Харків,
Херсон, Хмельницький, Черкаси);
- Чи будуть внесені які-небудь зміни в чинне
законодавство з погляду підвищення відповідальності за

посаДокументи і матеріали
463
дові злочини, дармоїдство, наркоманію й т. п.?
(Дніпропетровськ, Донецьк, Кіровоград, Крим, Львів, Миколаїв,
Одеса, Полтава, Суми, Тернопіль, Харків, Херсон,
Хмельницький, Черкаси, Чернігів);
- Чому настільки мало вагонів і рефрижераторів
надходить для завантаження овочами і фруктами, а
винних у псуванні сільськогосподарської продукції не
притягують до кримінальної відповідальності? (Вінниця,
Одеса);
- Чи не вважають органи влади, що вже давно
назріла необхідність притягнення до суворішої
відповідальності осіб, які часто міняють місця роботи, пиячать, злісно
порушують трудову дисципліну, ведуть розгульний спосіб
життя? (Вінниця, Волинь, Київ, Кіровоград, Крим, Львів,
Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Харків, Херсон,
Чернігів);
- Чому наші закони занадто гуманні стосовно
злочинців? (Київ, Кіровоград, Львів, Миколаїв, Одеса,
Полтава, Черкаси);
- Чи не здається вам ненормальним таке
становище, коли заподіяний з вини адміністрації збиток
відшкодовується за рахунок підприємства, тобто за рахунок
держави? (Тернопіль);
- Чому не вживається належних правових заходів
до осіб, у яких видатки значно перевищують їхні
матеріальні доходи? (Київ, Львів, Одеса, Херсон);
- Яку відповідальність несуть радянські громадяни,
що здійснюють валютні операції з іноземцями,
займаються фарцовкою? (Вінниця, Донецьк, Київ, Крим, Львів,
Одеса, Черкаси);
- Чи застосовується яке-небудь покарання стосовно
осіб, які схиляються перед західним способом життя?
(Київ, Миколаїв, Одеса);
- Чи зростає в останні роки в СРСР злочинність?
(Київ, Львів, Одеса);
- Як позначається гонитва озброєнь на добробуті
трудящих нашої країни? (Київ, Кіровоград, Львів);

464 Політичні протести й інакодумство в Україні
- Із чим пов’язані перебої в постачанні населення
продовольчими товарами, чи передбачається
погіршення у зв’язку із загостренням міжнародної обстановки?
(Волинь, Київ, Кіровоград, Крим, Львів, Миколаїв,
Одеса, Херсон, Чернігів);
- Чи намічається підвищення цін на основні
продукти, товари першої необхідності й зниження цін на
легкові автомобілі, килими, золото й т. п. промислову
продукцію? (Вінниця, Кіровоград, Крим, Львів,
Миколаїв, Одеса, Полтава, Харків, Чернігів, Чернівці);
- Чому в СРСР не вистачає м’яса, відсутні у
продажу інші продукти? (Київ, Кіровоград, Крим, Львів,
Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Харків, Херсон);
- Чи правда, що в деяких областях країни введено
картки на продукти? (Вінниця, Суми);
- Чому органи влади не встановлять тверді ринкові
ціни на продукти? (Донецьк, Одеса, Чернівці);
- Які причини низької якості продукції вітчизняної
легкої промисловості? (Полтава, Тернопіль);
- Чим викликана відсутність у продажу бавовняних
виробів, коли буде задоволено попит населення на інші
товари масового споживання? (Київ, Крим, Львів,
Миколаїв);
- Що заважає нашій промисловості освоїти випуск
виробів із джинсової тканини? (Київ);
- Чи правда, що партійні керівники користуються
«закритими» магазинами, спеціальними лікарнями й
іншими благами? Як відповідати людям на ці питання?
(Харків, Херсон);
- Чи може СРСР обходитися без закупівель у
капіталістичних країнах зерна й устаткування? (Київ,
Чернігів);
- Чи є рація, виснажуючи власні запаси природного
газу, продавати його за кордон? (Київ);
- Чому в цей час в умовах загострення ідеологічної
боротьби мало приділяється уваги молоді, не залученої
до суспільно корисної праці? (Київ, Кіровоград, Крим,

Документи і матеріали
465
Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Харків,
Херсон, Чернігів);
- Чи є що-небудь спільне між «гіпі» і «панками»?
Чи дійсно в деяких містах, зокрема у Києві, Львові, діють
профашистські організації «панків», чи є ідейні
натхненники й організатори цієї течії серед дорослих?
(Ворошиловград, Запоріжжя, Київ, Кіровоград, Крим, Львів,
Миколаїв, Одеса, Суми, Хмельницький, Чернігів,
Чернівці);
- Які музичні ансамблі Заходу пропагують «рух
“панків”»? Чи забороняється прослуховувати записи
ансамблів «Чингіз-хан», «Магнетик Бенд», «Кісс» і їм
подібних? (Дніпропетровськ, Кіровоград, Одеса, Рівне,
Черкаси);
- Хто такі «дисиденти»? Чому їм дозволяють
виїжджати за кордон, де вони зводять наклепи на радянську
дійсність? (Житомир, Крим, Львів, Миколаїв, Одеса,
Полтава, Суми, Харків);
- Чому введено обмеження для занять боротьбою
карате? (Дніпропетровськ, Київ, Кіровоград, Львів,
Миколаїв, Одеса);
- Який порядок виїзду за кордон, у т. ч. подружніх
пар, хто дає на це дозвіл, як часто можна виїжджати в
капіталістичні й країни, що розвиваються, за
туристичними путівками? (Ворошиловград, Дніпропетровськ,
Київ, Кіровоград, Крим, Харків, Хмельницький);
- Про що свідчить те, що серед осіб, які зраджують
Батьківщину і виїжджають на постійне місце
проживання за кордон, більше представників інтелігенції, ніж
робітників і колгоспників? (Дніпропетровськ, Донецьк);
- Чому про наявність родичів за кордоном
необхідно доводити до відома відділи режиму підприємств і
установ? Чи дозволяється листуватися з іноземцями?
(Запоріжжя, Київ, Крим, Одеса, Харків);
- Чому не задовольняються всі клопотання осіб
єврейської національності, які подають заяви про виїзд
за кордон на постійне проживання? (Дніпропетровськ,

466 Політичні протести й інакодумство в Украіні
Запоріжжя, Київ, Кіровоград, Крим, Львів, Одеса,
Харків, Хмельницький);
- Багато хто з євреїв, які емігрували раніше в Ізраїль,
домагаються повернення в Радянський Союз. Чи
дозволять їм це й чому органи влади йдуть назустріч особам,
які фактично зрадили Батьківщину? (Вінниця,
Дніпропетровськ, Донецьк, Київ, Кіровоград, Крим, Львів,
Одеса, Полтава, Суми, Харків, Черкаси, Чернігів, Чернівці);
- Що відомо про долю колишніх жителів області,
які виїхали на постійне проживання за кордон? (Донецьк,
Запоріжжя, Київ, Крим, Львів, Одеса, Харків, Чернівці);
- Яке покарання понесли особи, які залишились за
кордоном, попросили там політичний притулок, а згодом
повернулися до СРСР? (Вінниця, Київ, Львів, Одеса);
- Чи є серед тих, хто добивається виїзду з СРСР,
крім євреїв, особи іншої національності? (Житомир, Київ,
Харків);
- Чи є факти еміграції із-за кордону в нашу країну і
як багато їх? (Житомир);
- Чи передбачається у зв’язку з 60-річчям
утворення СРСР амністія особам, які відбувають покарання?
(Львів, Херсон).
III. Питання стосовно різних сторін
ідеологічної роботи
- У чому полягає розходження між ідеологічною
диверсією й психологічною війною, їхні завдання й мета?
(Волинь, Запоріжжя, Київ, Крим);
- Скільки і які ідеологічні центри ведуть ворожу
пропаганду проти СРСР? (Чернігів);
- Хто фінансує діяльність закордонних
антирадянських радіостанцій? (Київ);
- Методи радянської ідеологічної пропаганди на
закордон? (Волинь, Львів, Рівне, Суми, Тернопіль,
Чернівці);
- Які категорії населення СРСР найчастіше стають
об’єктом впливу буржуазних засобів масової інформації?
(Запоріжжя);

Документи і матеріали
467
- Чому наші засоби масової інформації, особливо
радіо й телебачення, із значним запізненням
повідомляють про події в країні, тоді як закордонні подають
інформацію оперативно? (Дніпропетровськ, Кіровоград, Крим,
Львів, Полтава, Тернопіль, Черкаси, Чернігів, Херсон);
- Чим пояснити невелику кількість виданої в СРСР
літератури про підривну діяльність імперіалістичних
розвідок? (Херсон);
- Чому радянська преса рідко висвітлює факти
зради Батьківщині? (Херсон);
- Чи правда, що американський народ не знає
дійсності радянського способу життя? (Чернігів);
- Що означає «хрестовий похід проти комунізму»,
оголошений адміністрацією Рейгана? (Львів);
- Як відрізнити антирадянську пропаганду від
звичайного невдоволення безгосподарністю, чергами,
нестачею продуктів, низькою якістю товарів? (Черкаси);
- Чому молодь схиляється перед закордонним
мистецтвом? (Вінниця);
- Чи впливає на світогляд радянської молоді
закордонна культура, зокрема, «поп-музика»?
(Дніпропетровськ);
- В одних статтях радянські журналісти лають
ансамбль «Біттлз», а в інших хвалять. Де ж істина?
(Дніпропетровськ);
- Невже твори радянських композиторів
недостатньо близько сприймаються нашою молоддю, якщо в
дискотеках звучить переважно музика західних ансамблів?
(Київ);
- Чому в нашій країні виникають такі потворні
явища як наслідування «гіпі», «панкам» та ін.? (Київ,
Кіровоград);
- Які причини появи в радянському суспільстві так
званих «дисидентів», чи не інспірується це явище з-за
кордону? (Запоріжжя);
- Чи не є пропагандою насильства, жорстокості й
агресивності нашої армії показ прийомів карате, напри-

468 Політичні протести й інакодумство в Україні
клад, у фільмі «У зоні особливої уваги», в інших із цієї
ж серії? (Київ);
- Чому Радянський уряд дозволяє купувати й
демонструвати на екранах країни закордонні фільми, у яких
пропагується західний спосіб життя, що чинить
негативний ідейний і виховний вплив, особливо на молодь?
(Одеса, Полтава, Суми, Чернігів);
- Що означає відокремлення церкви від держави й
школи від церкви? (Миколаїв);
- Яку реальну небезпеку для радянського
суспільства становлять віруючі: церковники й сектанти?
(Донецьк, Київ);
- Чи не в тому полягає слабка ефективність
антирелігійної пропаганди, що вона звернена в основному до
невіруючих? (Харків);
- Чи є статистичні й інші відомості про кількість
осіб, що дотримуються того або іншого віросповідання, і
як це враховується при плануванні пропагандистських
заходів? (Харків);
- Чому багато партійних і господарських керівників,
особливо в сільській місцевості, не ведуть серед
населення атеїстичної пропаганди? (Львів);
- Чим пояснити, що передачі телебачення, що
викривають реакційну сутність ідеології українського
буржуазного націоналізму, сіонізму, уніатства,
антигромадську діяльність сектантів, транслюються після 23-ї
години, адже вони практично не проглядаються більшістю
трудящих? (Львів);
- В обласних газетах західних областей України
ведуться рубрики типу: «Націоналізм - пережиток
минулого». Чи потрібні публікації на цю тематику у
центральній і республіканській пресі? (Київ).
IV. Питання стосовно ідеологічних диверсій
імперіалістичних держав
- Які форми ідеологічної диверсії у зв’язку із
загостренням міжнародної обстановки, новим витком гонит-

Документи і матеріали
469
ви озброєнь найактивніше використовують проти СРСР
імперіалістичні держави? (Одеса, Херсон);
- Чому все-таки багато реакційної, ідейно
шкідливої літератури потрапляє в нашу країну, і яким чином
вона переправляється до СРСР? (Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Одеса);
- Як розцінювати спроби створення в СРСР так
званих «вільних профспілок», що вони собою являють?
(Київ, Одеса);
- Чи не є однією з форм підривної діяльності
імперіалістичних держав практика направлення на адресу
окремих радянських громадян матеріальної допомоги з-за
кордону, й чому не перекривається цей канал? (Київ,
Тернопіль, Чернігів);
- У чому полягає реакційна сутність і
ворожо-підривна спрямованість релігійної пропаганди Заходу? (Київ,
Одеса);
- Які закордонні антирадянські радіостанції ведуть
передачі на Радянський Союз, і чи забороняється їхнє
прослуховування? (Вінниця, Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Київ, Миколаїв, Одеса, Полтава, Суми, Чернігів);
- Чому не вживаються ефективніші заходи з
приглушення передач закордонних радіостанцій? (Київ,
Кіровоград, Одеса, Полтава, Суми, Херсон, Чернівці);
- З яких міркувань створюються спеціальні
перешкоди в ефірі, що заважають прослуховуванню передач
радіостанцій «Голос Америки», «Німецька хвиля», «Вільна
Європа» та інших? (Дніпропетровськ, Донецьк, Київ,
Крим, Львів, Одеса, Полтава, Рівне, Чернівці);
- Що становить собою радіостанція «Бі-Бі-Сі»,
характер її передач? (Суми, Херсон);
- Чи веде радіостанція «Вільна Європа» передачі
російською мовою чи тільки мовами соціалістичних країн, що
є характерним у змісті її матеріалів? (Кіровоград);
- Чи можна листуватися з редакціями радіостанцій
«Свобода», «Голос Америки» і сподіватися на
одержання від них грамплатівок із записами виступів
популярних рок-груп? (Ворошиловград).

470 Політичні протести й інакодумство в Україні
V. Питання, пов’язані з діяльністю
спецслужб противника
- Які причини активізації діяльності іноземних
розвідок у сучасних умовах? (Київ, Одеса);
- Якою є структура спецслужб головних
капіталістичних держав? (Миколаїв);
- У чому полягають основні аспекти й напрямки
діяльності Центрального розвідувального управління
США, його роль у польських подіях? (Київ, Крим,
Чернігів);
- Які технічні засоби використовує противник для
збору секретної інформації? (Київ, Одеса);
- Якою є космічна розвідка СІЛА і які її
можливості? (Суми);
- Чому органи Радянської влади дозволяють
американцям установлювати розвідувальну апаратуру в
посольстві СІЛА в Москві? (Київ);
- ЛІ^о цікавить противника в нашому місті? (Одеса,
Суми, Чернігів, Чернівці);
- Чи зафіксовані в останні роки з боку
імперіалістичних спецслужб спроби створення в СРСР
антирадянських угруповань? (Кіровоград, Одеса, Чернівці);
- Чи спостерігаються в нашій країні факти
економічного шпигунства? (Миколаїв);
- Яку ворожу діяльність ведуть, перебуваючи в СРСР
іноземці? Яких заходів до них вживають? (Вінниця,
Одеса, Суми);
- Якщо дипломати капіталістичних країн
використовують поїздки по нашій країні для збору відомостей
шпигунського характеру, то навіщо органи влади
дозволяють подібні поїздки? Яким чином дипломати
збирають секретну інформацію? (Вінниця, Крим, Одеса,
Полтава);
- Як спецслужби противника використовують у
підривних цілях канал туризму? (Львів, Одеса);
- Чи ведуть вчені капіталістичних країн у період
свого перебування в СРСР підривну ідеологічну діяльність
вивідуванням наших науково-технічних секретів? (Львів);

Документи і матеріали
471
- Якщо спецслужбы противника використовують
іноземних туристів як ідеологічних диверсантів, то чому
Радянський уряд не обмежує їхній в’їзд на територію
СРСР? (Кіровоград, Крим, Одеса, Херсон, Черкаси);
- З повідомлень газет, радіо, телебачення відомо, що
митною службою періодично затримуються іноземці, які
намагаються провезти через кордон антирадянську
літературу. Яким чином вони це роблять, і які правові
заходи до них вживаються? (Вінниця, Крим, Одеса);
- Як спецслужбы імперіалістичних держав
використовують у підривних цілях наявні у нас недоліки?
(Черкаси);
- Чи не є факти зриву виконання планових завдань,
безгосподарності, інших виробничих недоліків наслідком
навмисних дій, спрямованих на підрив радянської
економіки? (Запоріжжя);
- Чому викритих у шпигунстві іноземців
видворяють із СРСР, а не притягують до кримінальної
відповідальності? (Волинь, Крим, Одеса, Полтава, Суми,
Чернігів);
- Які можливі провокації спецслужб стосовно
радянських громадян, що перебувають за кордоном?
(Черкаси);
- Чи є факти викриття шпигунів, які діяли на
території області? (Дніпропетровськ, Донецьк, Суми, Херсон,
Чернівці);
- Чи веде Китай розвідувально-підривну діяльність
проти СРСР, у чому вона виражається? Який рівень
роботи розвідки Ізраїлю? (Кіровоград, Крим, Чернівці).
VI. Питання стосовно українського буржуазного
націоналізму й діяльності закордонних
оунівських організацій
- Що таке український буржуазний націоналізм?
(Суми);
- Чим пояснюються прояви українського
буржуазного націоналізму на сучасному етапі розвитку нашого
суспільства? (Житомир, Полтава);

472 Політичні протести й інакодумство в Україні
- Чи є в Україні підпільні націоналістичні
організації? (Вінниця, Львів, Чернівці);
- Хто такі сучасні українські націоналісти? Яке їхнє
соціальне походження? (Київ);
- Чи носила коли-небудь діяльність
націоналістичних організацій прогресивний характер? (Рівне);
- Яку підривну діяльність ведуть у цей час
закордонні націоналістичні центри? (Київ, Полтава);
- Чи вимагає СРСР видачі урядами капіталістичних
країн оунівців-карателів і терористів, які втекли за
кордон і дотепер ведуть антирадянську діяльність? (Львів,
Тернопіль);
- Що собою являє СКВУ (так званий «Світовий
конгрес вільних українців»)? Це прогресивна чи реакційно-
ворожа організація? (Київ);
- Чи підтримують націоналістичні елементи, які
проживають на території республіки, зв’язок із
закордонними оунівськими центрами? (Одеса);
- Чому органи Радянської влади дозволили
повернутися на проживання в західні області України
колишнім членам націоналістичного бандпідпілля, які
відбули покарання? (Львів);
- Чим небезпечна в цей час діяльність окремих
радянських громадян, які припускаються проявів
українського буржуазного націоналізму? (Полтава);
- Чому родичі колишніх бандитів ОУН обіймають
відповідальні посади? (Волинь);
- Скільки осіб із числа мирного населення області
загинуло від рук українських буржуазних націоналістів?
(Тернопіль);
- Протягом якого часу може бути притягнута до
кримінальної відповідальності особа, яка вчинила
злочини під час перебування в бандоунівському підпіллі?
(Тернопіль);
- Чи є в нас студенти й молодь із
націоналістичними й антирадянськими поглядами? (Київ, Одеса,
Чернівці).

Документи і матеріали
473
- Як органи Радянської влади ставляться до дітей
репресованих українських буржуазних націоналістів?
(Тернопіль).
VII. Питання стосовно єврейського буржуазного
націоналізму й сіонізму
- Що таке сіонізм, як виникла й розвивалася його
ідеологія? (Київ, Миколаїв, Крим, Суми);
- Чи є в області сіоністські організації? (Донецьк,
Одеса);
- Які нові тенденції в методах ідеологічної обробки
осіб єврейської національності - громадян СРСР - із боку
закордонних сіоністських організацій? (Чернівці);
- Розміри еміграції з СРСР осіб єврейської
національності? (Суми, Черкаси);
- Чи правда, що сіоністські організації вербують
агентів серед проживаючих у СРСР євреїв, і скільки
таких осіб викрито на території області? (Харків);
- Чим виправдані дозволи на виїзд за кордон
негативно налаштованим стосовно Радянської влади особам
єврейської національності? (Миколаїв, Одеса);
- Чи вдавалося переконати у відсутності в СРСР так
званого «єврейського питання» сіоністських емісарів, які
приїжджали в Україну? (Харків);
- Чи варто вважати зрадниками Батьківщини осіб
єврейської національності, які виїхали за кордон на
постійне проживання? (Київ, Одеса, Черкаси);
- Яких заходів надалі буде вживатися до осіб, які
наполегливо домагаються виїзду за кордон? (Київ, Одеса);
- Що собою становить «Біла книга», і чому вона
практично була відсутня у продажу? (Київ, Одеса);
- Чому більшість осіб єврейської національності, які
виїхали на проживання за кордон, поселяються не в
Ізраїлі, а у СІЛА, Італії й інших капіталістичних
країнах? (Одеса);
- Чи є випадки возз’єднання родин на території СРСР
після минулої Гельсінської наради? (Суми);

474 Політичні протести й інакодумство в Україні
- Чому в керівних обласних і республіканських
органах влади немає осіб єврейської національності? (Харків).
VIII. Питання стосовно діяльності церковників і
сектантів, закордонних клерикальних центрів
- У чому сутність сектантства? (Київ, Херсон);
- Яка роль в ідеологічній боротьбі приділяється
противником різним сектантським формуванням? (Волинь,
Київ);
- Чи не є розповсюджувані сектантами так звані
«святі листи» наслідком підривної діяльності
противника? (Суми)?
- Якщо в СРСР немає соціальної основи для
зростання релігійних забобонів, то чим пояснюється їхня
живучість? (Хмельницький);
- Скільки сект у СРСР, чи займаються їхні члени
шпигунською діяльністю? (Чернігів);
- У західних засобах масової інформації широко
обговорюється питання про нібито переслідування в СРСР
за релігійні переконання. Чи так це насправді? (Крим);
- У чому полягає взаємозв’язок у діяльності
сектантських формувань на території СРСР і закордонних
клерикальних, інших ворожих ідеологічних центрів? (Київ,
Одеса);
- Чому органи влади не забороняють і не
припиняють діяльність різних сект? Чи застосовуватимуться до
їхніх членів суворіші заходи впливу? (Вінниця,
Дніпропетровськ, Житомир, Кіровоград, Крим, Одеса,
Полтава, Суми, Тернопіль);
- Чим пояснити позицію органів влади, коли злісних
порушників законодавства про культи беруть на роботу,
дають можливість користуватися всіма соціальними
благами, а не відправляють на спецпоселення у віддалені
райони країни? (Кіровоград, Крим);
- Чи діють у місті й області заборонені секти, яких
заходів вживається до їхніх ватажків і членів? (Київ,
Львів, Полтава, Суми);

Документи і матеріали
475
- Яким чином сектантам вдається організовувати
роботу нелегальних друкарень із використанням
поліграфічної техніки високого класу? (Кіровоград);
- Хто такі баптисти й, зокрема, баптисти-розколь-
ники? У чому полягає шкода й небезпека їхньої
діяльності? (Запоріжжя, Полтава, Рівне, Чернігів);
- Якщо єговісти проповідують боротьбу з
комунізмом, то чому їх не притягують до кримінальної
відповідальності? (Крим);
- Які причини виникнення еміграційних настроїв
серед сектантів-п’ятидесятників? (Крим, Львів);
- Хто такі «крішнаїти»? У зв’язку із чим у нашій
країні має поширення ця течія? (Київ);
- У чому розходження між легальними й
нелегальними сектами, які взаємини між ними? (Кіровоград,
Суми);
- Хто такий «релігійний діяч» Вінс, де він
перебуває й у чому полягає його ворожа діяльність? (Крим);
- Чи не збігаються деякі положення морального
кодексу будівників комунізму з біблійними заповідями?
(Миколаїв);
- Чим викликано внесення до Конституції СРСР
закону про заборону розпалювання ворожнечі й ненависті
у зв’язку з релігійними переконаннями? (Миколаїв);
- Чи існують у СРСР видавництва релігійної
літератури? (Львів, Суми);
- У чому причини зростання релігійності молоді?
(Київ);
- Чи втрачають батьківські права особи, які
виховують своїх дітей у релігійному дусі? (Харків);
- Чи можна карати домовласника, якщо під час
зборів віруючих у будинку перебувають діти? (Вінниця);
- Як вчинити, якщо представники влади приходять
на збори віруючих, а проповідник міняє тему проповіді?
(Вінниця);
- Яку літературу можна вилучати на зборах
віруючих? (Вінниця);

476 Політичні протести й інакодумство в Україні
- Які підстави повинні бути в місцевих органів
влади для зняття з реєстрації церков? (Львів);
- Чому, незважаючи на клопотання віруючих,
органи влади не дають дозволу на відкриття нових церков?
(Львів);
- Чи будуть застосовуватися адміністративні або інші
більш суворі заходи до сектантів, діти яких
відмовляються брати участь у житті піонерських і
комсомольських організацій? (Київ, Одеса, Полтава);
- Чому держава не субсидіює церкву? (Чернівці);
- У чому проявлялося співробітництво ватажків
уніатської церкви з німецько-фашистськими
окупантами? (Львів);
- Яка роль католицької церкви й Папи Римського в
тому, що сталось у ПНР? (Київ, Львів).
IX. Питання стосовно ворожої діяльності Сахарова,
Солженіцина, інших відщепенців і осіб,
які вчинили негативні дії
- У чому конкретно полягає антирадянська
діяльність Сахарова й Солженіцина? Де вони в цей час
перебувають? Чому західна пропаганда стала рідше згадувати
їхні імена? (Дніпропетровськ, Ворошиловград, Житомир,
Київ, Крим, Кіровоград, Одеса, Полтава, Рівне, Херсон,
Хмельницький, Чернігів, Чернівці);
- Чому не притягують до кримінальної
відповідальності Сахарова і йому подібних відщепенців? (Крим,
Львів, Одеса, Рівне, Херсон, Черкаси, Чернігів);
- Яка доля Білоусової і Протопопова, Корчного,
родини Половчаків, Шостаковича, зрадників Батьківщині
Солженіцина й Біленка, які виїхали за кордон?
(Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Київ, Крим, Миколаїв,
Одеса, Полтава, Рівне, Херсон, Хмельницький, Чернігів,
Чернівці);
- Хто такий Буковський, де він перебуває, чим
займається, у чому полягає його ворожа діяльність?
(Кіровоград, Чернівці);

Документи і матеріали
477
- Чи дійсно Голубенко й Сорочинський, які зрадили
Батьківщину, домагаються дозволу на повернення в
СРСР? Чи підуть органи влади назустріч їхнім
проханням? (Вінниця);
- Наскільки відповідають істині чутки, що тріо Ма-
реничів, артист Крамаров мали намір зрадити
Батьківщину? (Вінниця, Ворошиловград, Дніпропетровськ, Київ,
Крим, Одеса, Чернігів, Чернівці).
- Чи взаємодіють органи КДБ із відповідними
органами державної безпеки соціалістичних країн?
(Кіровоград);
- Якими засобами володіють органи КДБ СРСР у
боротьбі проти Центрального розвідувального
управління СІЛА? Чи є в нас така розвідтехніка, як у
американців? (Крим, Київ);
- У чому полягає роль органів КДБ у боротьбі з
ідеологічною диверсією противника? (Волинь);
- Як було викрито оунівського емісара А. Климчу-
ка, і яких заходів вживають органи КДБ для боротьби з
підривною діяльністю закордонних націоналістичних
організацій? (Львів);
- Які заходи здійснюють органи держбезпеки для
припинення ворожих устремлінь ізраїльської розвідки?
(Херсон);
- Чи притягуються до відповідальності іноземці, які
порушують правила проживання в СРСР,
припускаються дій, що завдають нашому суспільству моральної і
політичної шкоди? (Донецьк, Одеса, Полтава);
- Чи є за кордоном радянські розвідники, що
роблять з ними у випадку їхнього викриття? (Донецьк, Крим,
Одеса);
- Чи мали органи КДБ СРСР інформацію про
назрівання нездорової обстановки в Польщі, й чому не
вжили заходів для її попередження? (Київ);
- Чи ведуть органи держбезпеки облік радянських
громадян, які вступають у контакти з іноземцями?
(Ворошиловград, Дніпропетровськ, Житомир, Одеса);

478 Політичні протести й інакодумство в Україні
- Якщо багато осіб єврейської національності -
колишні працівники режимних підприємств виїхали до
Ізраїлю та інших капіталістичних країн, то чи є рація
перепиняти факти порушень режиму, зокрема
розголошення відомостей про місця службових відряджень, про
те, що підприємство випускає продукцію на замовлення
Міністерства оборони СРСР? (Київ);
- Чи надаватимуть органам державної безпеки більші
права й повноваження? Чим викликано створення в
областях і районах відділів КДБ? (Дніпропетровськ, Львів,
Одеса);
- Як влаштуватись працювати в органи КДБ, основні
напрямки їхньої діяльності і які навчальні заклади
готують співробітників держбезпеки? (Дніпропетровськ,
Київ, Кіровоград, Крим, Одеса, Суми, Херсон, Чернівці);
- Чим викликано прийняття нового Закону про
державний кордон СРСР, у чому його суть і відмінність від
попередніх законоположень? (Полтава, Херсон,
Хмельницький);
- Раніше співробітники органів держбезпеки не
займалися лекційною пропагандою. Чим викликано їхню
участь у цій роботі? (Дніпропетровськ);
- Яким чином органи КДБ одержують інформацію,
яка їх цікавить? Чи є в цей час секретні інформатори й
чи одержують вони грошову винагороду? (Тернопіль);
- Чому до осіб, які ведуть антирадянську агітацію й
пропаганду, прослуховують і поширюють ворожі передачі
закордонних радіостанцій, припускаються інших
антирадянських вчинків, не вживається жорсткіших заходів?
(Волинь, Вінниця, Ворошиловград, Дніпропетровськ,
Кіровоград, Крим, Миколаїв, Одеса, Суми, Херсон,
Черкаси, Чернівці);
- Чим пояснити, що органами КДБ застосовуються
надто м’які заходи до осіб єврейської національності,
які зводять наклеп на радянську дійсність, вихваляють
західний спосіб життя й підігрівають еміграційні настрої?
(Одеса);

Документи і матеріали
479
- Які заходи застосовуються до злісних анонімників,
і хто має право їх розшукувати? (Кіровоград, Львів);
- Чи є факти поширення на території області
антирадянських листівок, чи розшукані особи, які вчинили
ці злочини, хто вони? (Полтава);
- Як органи КДБ розцінюють і враховують у
запобіганні ворожій діяльності противника соціальну апатію
деякої частини радянської молоді? Яку проводять
роботу з відмежування її від ідейно шкідливого впливу
іноземців і припинення фактів «фарцовки»? (Київ, Одеса,
Черкаси);
- Чи ведуть органи держбезпеки роботу (якщо ні, то
чому) із запобігання акціям противника, спрямованим
на підрив радянської економіки? Чи займаються
припиненням, викорінюванням негативних явищ у сфері
народного господарства (зловживань, недбалості, приписок,
хабарництва, розкрадань, порушень трудової
дисципліни й т. п.)? (Дніпропетровськ, Київ, Кіровоград, Львів,
Миколаїв, Одеса, Полтава, Харків, Херсон);
- Чому засоби масової інформації широко не
висвітлюють усі сторони діяльності органів державної
безпеки? (Дніпропетровськ, Київ, Львів, Одеса, Чернігів).
XI. Питання стосовно деяких партійно-радянських і
державних діячів СРСР
- Чи означає обрання т. Андропова Ю. В.
Генеральним секретарем ЦК КПРС поворот до жорсткішої
внутрішньої й зовнішньої політики КПРС і Радянського
уряду? Як це позначилося на діяльності й становищі
Комітету держбезпеки в системі державних органів? (Київ,
Кіровоград);
- Чому в радянській пресі немає ніякої інформації
стосовно обраного секретарем ЦК КПРС тов. Рижкова
М. І.? (Львів);
- Чим пояснити необхідність призначення Голови
КДБ СРСР тов. Федорчука В. В. міністром МВС СРСР?
(Донецьк);

480 Політичні протести й інакодумство в Україні
- Які посади до призначення Головою КДБ СРСР
обіймав тов. Чебриков В. М.? (Кіровоград);
- У зв’язку із чим здійснюються значні
перестановки в керівних ланках міністерств, відомств? (Одеса);
- Чому затрималося повідомлення про смерть тов.
JI. І. Брежнєва? (Кіровоград, Львів);
- Які причини виведення із членів Політбюро ЦК
КПРС т. Кириленка А. П.? Чи дійсно його син зрадив
Батьківщину? (Донецьк, Кіровоград, Львів).
XII. Питання іноземців,
які перебували на території УРСР
- Чому в СРСР однопартійна система? (Донецьк,
Крим, Львів, Одеса, Херсон);
- Які повноваження партійних органів, і чи
зобов’язані органи держуправління виконувати їхні рішення?
(Київ, Крим, Львів, Одеса);
- Чи передбачені які-небудь пільги членам КПРС у
порівнянні з безпартійними особами? (Донецьк, Київ,
Крим, Львів, Одеса, Харків);
- Яким є у відсотковому відношенні число комуністів
серед керівників і робітників? (Київ, Крим, Львів, Одеса);
- Чи мають місце конфлікти між партійними,
профспілковими організаціями й адміністрацією підприємств?
(Донецьк, Київ, Крим, Львів, Одеса, Харків);
- Чи існують у СРСР інші молодіжні організації, крім
піонерської й комсомольської? (Донецьк, Крим, Львів);
- Структура й завдання ВЛКСМ, її роль у суспільстві,
системі виховання й управління? (Київ, Крим, Львів);
- Чи правда, що в СРСР для керівних партійних і
адміністративних працівників існують спеціальні
магазини, лікувальні установи? (Дніпропетровськ, Київ);
- Чи дійсно всі керівні посади обіймають росіяни?
Чи фабрикуються справи проти керівників української
національності з метою їхнього звільнення або
притягнення до кримінальної відповідальності? (Волинь, Київ,
Крим, Львів);

Документи і матеріали
481
- Чи всі громадяни СРСР задоволені існуючою у
країні суспільно-політичною системою? (Київ, Крим,
Львів, Одеса, Харків);
- Роль КДБ у системі соціалістичного суспільства й
формуванні суспільної думки? Які повноваження КДБ, і
чи можна зустрітися із працівником органів
держбезпеки? (Київ, Херсон);
- Чи є в СРСР політв’язні, як і де вони
утримуються? (Волинь, Київ, Крим, Львів);
- Чи видані в Радянському Союзі книжки про
помилки в діяльності КПРС, зроблені за роки Радянської
влади? (Київ);
- Чи існує в СРСР свобода друку, чи об’єктивними є
засоби масової інформації? (Київ, Крим, Львів, Одеса,
Херсон);
- Чи критикує радянська преса уряд СРСР? (Київ,
Крим, Львів, Одеса, Харків);
- Які можливості одержання інформації з-за кордону
мають радянські громадяни? (Київ, Крим, Львів, Одеса);
- За кордоном у бібліотеках і у вільному продажі є
твори Маркса, Енгельса, Леніна. Чому в СРСР
заборонено читати роботи західних ідеологів? (Дніпропетровськ,
Одеса);
- Чим пояснити, що в СРСР немає пам’ятників
Й. В. Сталіну, відсутня література про нього? (Київ,
Крим, Львів);
- Чи правда, що в СРСР для боротьби з дисидент-
ствуючими елементами використовуються психіатричні
лікарні? (Дніпропетровськ);
- Чи відзначається зростання злочинності в СРСР?
(Київ, Крим, Львів, Одеса, Харків);
- Чи не бажаєте виїхати за кордон і залишитися там
на постійне проживання? (Волинь, Крим, Одеса);
- Чим пояснюється обмеження права виїзду із
СРСР, особливо осіб єврейської національності? (Донецьк,
Київ, Кіровоград, Крим, Львів, Одеса, Полтава, Харків,
Херсон);

482 Політичні протести й інакодумство в Україні
- Як ставляться радянські люди й органи влади до
шлюбів громадян СРСР із іноземцями? (Вінниця,
Донецьк, Крим, Одеса, Херсон);
- Чому існує контроль за особами, які відвідують у
готелях іноземців, яких заходів до них потім
вживається органами влади? (Волинь, Крим, Львів, Одеса);
- У силу яких причин органи влади забороняють
іноземцям самостійно виїжджати в інші населені
пункти області й республіки? (Волинь, Донецьк, Київ, Крим,
Львів, Одеса, Тернопіль);
- Як прослуховуються на території міста, області
передачі закордонних радіостанцій? (Волинь, Київ, Крим,
Львів, Одеса);
- Чому Радянські республіки не використовують
конституційне право на вихід зі складу СРСР? (Київ,
Крим, Львів, Херсон);
- Чи вірить народ, що Україна буде «самостійною»?
Чи обговорюється серед українців питання про
виселення росіян з республіки? (Волинь, Львів);
- Чи є в місті, області школи з викладанням
українською мовою, їхнє співвідношення з кількістю шкіл, де
викладання ведеться російською мовою? (Волинь,
Житомир, Київ, Крим, Львів, Харків);
- Як ставиться молодь до колишньої діяльності
«Української повстанської армії»? Чи є в республіці в цей
час націоналістичні організації? (Волинь, Львів,
Тернопіль, Харків);
- Чи обмежує держава діяльність церкви,
сектантських угруповань? (Київ, Крим, Львів, Одеса, Тернопіль);
- Що собою становлять система й правила вступу у
ВНЗ? Чи всі бажаючі можуть одержати вищу освіту?
(Київ, Крим, Львів, Одеса, Тернопіль);
- Яка різниця в зарплаті керівників, робітників та
службовців? (Вінниця, Волинь, Донецьк, Житомир, Київ,
Крим, Львів, Одеса, Полтава, Херсон);
- Чи є в СРСР безробіття? Чи не є наявність
практично непотрібних посад у сфері обслуговування й

управДокументи і матеріали
483
ління формою прикриття безробіття у вашій країні?
(Вінниця, Київ, Крим, Львів, Одеса, Полтава);
- Чому в СРСР жінки трудяться на важких
роботах? (Київ, Львів, Одеса, Полтава, Тернопіль);
- Уже тривалий час у СРСР говорять про
Продовольчу програму, а продуктів у продажу немає. У чому ж
вона полягає? (Донецьк, Київ, Крим, Львів, Одеса,
Харків);
- Чому в СРСР ростуть ціни на промислові й
продовольчі товари? (Вінниця, Волинь, Дніпропетровськ,
Житомир, Київ, Крим, Львів, Одеса, Полтава, Харків,
Херсон);
- Чи не є серйозні недоліки в економіці СРСР
наслідком кризи соціалістичного способу виробництва?
(Дніпропетровськ, Київ, Крим, Львів, Одеса, Харків);
- Які цілі переслідує СРСР в Афганістані, Польщі?
(Дніпропетровськ, Київ, Крим, Львів, Одеса, Тернопіль,
Харків);
- Що думають радянські люди про подальший
розвиток відносин між СРСР і США? (Вінниця, Київ, Крим,
Львів, Одеса, Тернопіль);
- У чому полягають причини розбіжностей СРСР і
КНР? (Вінниця, Київ, Кіровоград, Крим, Львів, Одеса);
- Яку позицію займає СРСР з палестинського
питання? (Вінниця, Київ, Крим, Львів, Одеса).
Інспекція при Голові КДБ УРСР
« 24 » лютого 1983 року
( Підпис )
№ 3/125
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. -
Арк. 118-141. Копія. Машинопис.

484 Політичні протести й інакодумство в Україні
164. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист з м. Бучача
Тернопільської області
17 березня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Прояв
Тернопільська область
15 березня 1983 р. до Управління КДБ із КДБ
Молдавської РСР переслано відправлений 21 лютого ц. р. з м.
Бучача Тернопільської області на адресу ЦК Компартії
Молдавії анонімний лист злісного антирадянського змісту.
Текст виконаний скорописом на аркуші учнівського
зошита українською мовою. У лівому верхньому куті є
відбиток саморобного штампу: «Військово-Повстанський
штаб визволення від російського колоніалізму».
Комітетом держбезпеки республіки заходи УКДБ з
розшуку особи, яка вчинила цей прояв, узято на контроль.
Обкому Компартії повідомлено.
[...]
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/65с на 5 арк. “1Г'03.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 110.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
485
165. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про встановлення особи,
яка здійснила випад проти керівника КПРС
18 березня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 17 березня 1983 року
[...]
Установлення особи, яка вчинила прояв
Донецька область
10 січня 1983 р. № 6/св доповідалося про виявлення
в селищі Північне Сніжнянської міськради біля
пам’ятника засновникові Радянської держави полотнища з
написом, що містить образливі випади на адресу одного з
керівників КПРС.
Вжитими УКДБ заходами встановлено, що напис
учинив місцевий житель
Калашник В. В., 1949 року народження,
безпартійний, освіта середня, прохідник
шахти «Північна» виробничого
об’єднання «Торезантрацит»...
Він пояснив, що зробив це, будучи в нетверезому стані,
ворожої мети не переслідував...
Ухвалено рішення обмежитися оголошенням йому
відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від
25 грудня 1972 р. офіційного застереження, після чого
він буде направлений на лікування до
психоневрологічного диспансеру.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтушенко

486 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/66с на 3 аркуш. “І£”03.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 115.
Оригінал. Машинопис на бланку.
166. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Нововолинську
24 березня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівки
Волинська область
23 березня 1983 р. о 18-й годині у м. Нововолинську
робітник шахти № 4 комбінату «Укрзахідвугілля» на
дошці оголошень в адміністративному будинку зазначеної
шахти виявив листівку антирадянського,
націоналістичного змісту (у той же день він передав її до MB КДБ). Текст
виконаний рукописом на аркуші з учнівського зошита.
УКДБ вжито заходів до встановлення особи, яка
вчинила цей прояв. Здійснювані Управлінням КДБ
розшукові заходи КДБ УРСР узято на контроль.
Обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

Документи і матеріали
487
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/Ис на 5 аркуш. “24”03.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 156.
Оригінал. Машинопис на бланку.
167. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Києві
29 березня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Розповсюдження листівок1
м. Київ
28 березня 1983 р. з 16-ї до 18-ї години 40 хв. на
прилавках ювелірного і взуттєвого магазинів по вул.
Хрещатик, на столах у кафе «Сніжинка» та їдальні № 2/34
по вул. Червоноармійській виявлено й передано до УКДБ
сім листівок зі злісним наклепом стосовно одного з
керівників КПРС. Тексти підписані від імені «Камо»,
виконані друкованими від руки літерами.
Аналогічні за способом виготовлення листівки
розповсюджувалися в місті в липні й листопаді 1982 p., про
що раніше доповідалося.
УКДБ активізовано розшук особи, яка вчинила ці
прояви. КДБ УРСР вжиті заходи взято на контроль,
на1 Див. також документи №№ 192, 206.

488 Політичні протести й інакодумство в Україні
дається необхідна допомога. КДБ СРСР і міськкому
Компартії України повідомлено.
[...]
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/74с на 4 аркуш. “25”03Л983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. -
Арк. 171-172. Оригінал. Машинопис на бланку.
168. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Івано-Франківську
13 квітня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Виявлення листівки
Івано-Франківська область
12 квітня 1983 р. жителька м. Коломиї передала до
MB КДБ листівку, виявлену нею напередодні ввечері на
лавці біля автобусної зупинки по вул. Дзержинського. У
ній від імені ОУН зводиться злісний наклеп на політику
КПРС, стверджується про нібито підготовку
Радянського Союзу до ядерної війни із СІНА, міститься заклик
«скинути комуністичний гніт, утворити вільну й

нейтДокументи і матеріали
489
ральну Україну». Текст виконаний скорописом
українською мовою.
Розшукові заходи УКДБ взято на контроль Комітетом
держбезпеки республіки, надається необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[-і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/88с на 7 арк. “13”04.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 218.
Оригінал. Машинопис на бланку.
169. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у Херсонській області
15 квітня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівки
Херсонська область
14 квітня 1983 р. у Каховський міськвідділ КДБ із
органів внутрішніх справ передано виявлену вранці 11
квітня ц. р. на дверях контори радгоспу «Червоний
Перекоп» Каховського району листівку із

наклепницьки490 Політичні протести й інакодумство в Україні
ми випадами стосовно одного з керівників КПРС. Текст
виконаний рукописом на аркуші з учнівського зошита.
Комітетом держбезпеки республіки розшукові
заходи УКДБ взято на контроль, надається необхідна
допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/90с на 4 арк. “15”04.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. - Арк. 226.
Оригінал. Машинопис на бланку.
170. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення анонімного листа
у м. Одесі
25 квітня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про відсилання листа наклепницького характеру
м. Одеса
22 квітня 1983 р. начальник Одеської морехідної
школи передав до УКДБ відправлений поштою з Москви

Документи і матеріали
491
на адресу комсомольського бюро 1-го курсу цього
навчального закладу анонімний лист із вкладенням
видрукуваного на друкарській машинці віршованого тексту.
У ньому зводиться злісний наклеп на радянський
державний і суспільний лад, містяться ворожі випади
стосовно одного з колишніх керівників КПРС і Радянської
держави, стверджується про «переслідування ленінців»
і порушення у нашій країні соцзаконності...
В учиненому над текстом від руки напису міститься
заклик розмножити вірш у 100-200 примірниках і, «не
називаючи себе, розіслати всім партійним і
комсомольським ОК і МК України, Молдавії й Білорусії». На
конверті зазначено зворотну адресу: МДУ, хімічний
факультет, І курс, бюро BJIKCM.
УКДБ здійснюються розшукові заходи.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/103с на 7 арк. “25”04.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ: - Ф. 16. - On. 9 (1986 p.). - Спр. 9. - Арк. 255.
Оригінал. Машинопис на бланку.

492 Політичні протести й інакодумство в Україні
171. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у Дніпропетровській області
27 квітня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівки
Дніпропетровська область
27 квітня 1983 р. прибиральниця Васильківської
районної лікарні передала до РВ КДБ виявлену нею о
06-й годині того ж дня на дверях бухгалтерії лікарні
листівку з образливими випадами стосовно одного з
керівників КПРС.
Текст виконаний у віршованій формі друкованими від
руки літерами.
Вжиті УКДБ заходи для встановлення виконавця
листівки взято на контроль КДБ УРСР.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/106с на 7 арк. “28”04Л983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. -
Арк. 268-269. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
493
172. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Мелітополі
Запорізької області
З травня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівки
Запорізька область
ЗО квітня 1983 р. о 16-й годині у м. Мелітополі місцева
жителька виявила у своїй поштовій скриньці листівку з
наклепницькими випадами стосовно одного з керівників
КПРС і закликом боротися за 4-годинний робочий день.
Текст виконаний шляхом наклеювання вирізаних з
газет букв розміром 7x14 см на аркуш паперу.
Оглядом прилеглої території інших подібних
матеріалів не виявлено.
Управлінням КДБ вжито заходів до встановлення
виконавця й розповсюджувача листівки. КДБ УРСР
розшук узято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 9/110с на 7 арк. “03”05.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 9. -
Арк. 283-284. Оригінал. Машинопис на бланку.

494 Політичні протести й інакодумство в Україні
173. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про наругу над прапором УРСР
11 травня 1983 р.
[...]
Про наругу над Державним прапором УРСР
м. Одеса
10 травня 1983 р. о 07-й годині місцева жителька у
палісаднику п’ятиповерхового житлового будинку № 68
по вул. Гайдара виявила Державний прапор УРСР, на
якому невідомою особою зображено свастику (розмір
29x27 см).
Розшукові заходи УКДБ Комітетом держбезпеки
республіки взято на контроль.
За фактом прокуратурою Малиновського району міста
порушено кримінальну справу за ст. 187-2 КК УРСР
(наруга над Державним прапором).
Обком Компартії України інформований.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/118с на 3 арк. “Л”05.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка від руки: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. -
Арк. 11. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
495
174. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену в м. Чернівцях листівку та
анонімний лист до Луцького педагогічного інституту
ЗО травня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 27, 28 і 29 травня 1983 року
[...]
Виявлення листівки націоналістичного характеру
29 травня 1983 р. із Чернівецького МВВС до УКДБ
передано виявлену близько 09-ї години ранку того ж дня
на стіні будинку № 19 по вул. Кобилянської листівку
такого змісту:
«Українці! Боріться проти русифікації нашого народу
та за свої національні права!» (орфографію збережено). (*}
Текст виконаний за допомогою трафарету барвником
синього кольору на чверті стандартного аркуша паперу
для письма. Оглядом прилеглої території інших подібних
листівок не виявлено.
Розшукові заходи УКДБ узято на контроль КДБ УРСР.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Про поширення тексту політично
шкідливого характеру
Волинська область
27 травня 1983 р. з Луцького педагогічного інституту
до УКДБ передано анонімний лист із вкладенням
віршованого тексту ідейно шкідливого змісту, що
починається словами: «По Радянському Союзу ціни знижено
ізнов...» (про поширення аналогічних текстів
доповідалося у 1981-1982 pp.). Лист надійшов по місцевій пошті

496 Політичні протести й інакодумство в Україні
17 квітня ц. р. на ім’я декана філологічного факультету
Удалова В. JL, 1938 року народження, члена КПРС.
З квітня ц. р. на адресу Удалова цим же автором було
направлено анонімку вульгарного характеру.
Розшукові заходи УКДБ Комітетом держбезпеки
республіки взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/136с на 7 арк. “30”05.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлень помітки від руки: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16, - On, 9 (1986 р.). - Спр, 10, -
Арк. 68-69. Оригінал. Машинопис на бланку.
175. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Христинівка Черкаської області
2 червня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...і
Виявлення листівок
Черкаська область
1 червня 1983 р. близько 08-ї години ЗО хв. у м.
Христинівка на тротуарі по вул. Маяковського й на поштовій

Документи і матеріали
497
скриньці, прикріпленій до стіни житлового будинку
№ 81 по вул. Леніна, виявлено дві листівки під
заголовком «Слово правди» (виготовлені фотоспособом з тексту,
виконаного від руки друкованими літерами).
У них міститься заклик до робітників, учасників
Великої Вітчизняної війни й жінок замість участі у першо-
травневих демонстраціях боротись із розкраданням,
хабарництвом і зловживанням службовим становищем, що
чиняться посадовими особами районних організацій...
УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця й
розповсюджувача листівок.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 391140с на 5 арк. “02”00.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
На першому аркуші документа помітка: «Див. стор. З»1.
По тексту інформаційного повідомлення на зазначеній
сторінці резолюція: «Т. Чумакові А. С.2, m. Крючкову Г. К.3
Треба проаналізувати стан справ у цьому районі й
вибірково в окр[емих] 2-х радах і районах. В. Щербицький».
Нижче підписи зазначених у резолюції осіб.
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. -
Арк. 217. Оригінал. Машинопис на бланку.
1 На с. З вміщено інформаційне повідомлення про
виявлення листівок у Черкаській області.
2 А. С. Чумак - завідувач відділу адміністративних
органів ЦК Компартії України.
3 Г. К. Крючков - завідувач організаційним відділом ЦК
Компартії України.

498 Політичні протести й інакодумство в Україні
176. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів у м. Марганець
Дніпропетровської області
15 червня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 14 червня 1983 року
[...]
Виявлення ворожих написів
Дніпропетровська область
Вранці 14 червня 1983 р. у м. Марганець на
зворотному боці меморіальної плити, установленої на честь
відкриття в новому мікрорайоні (по вул. Лєрмонтова)
парку культури й відпочинку, виявлено написи: «Свободу
політв’язням у СРСР» і «Свободу Сахарову». Тексти
виконані крейдою, друкованими літерами висотою до 15 см.
Оглядом прилеглої території два аналогічні написи
виявлено на бічній стіні овочевого кіоску по вул. Миру.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль.
Обкому Компартії України повідомлено,
і...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 391159с на 4 арк. “15”00.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».

Документи і матеріали
499
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. -
Арк. 146. Оригінал. Машинопис на бланку.
177. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Серединій-Буді Сумської області
ЗО червня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Виявлення листівки
Сумська область
29 червня 1983 р. о 10-й годині завідувач загального
відділу Середино-Будського райкому Компартії України
виявив наклеєною на газету «Правда» у встановленій у
міському сквері газетній вітрині листівку такого змісту:
«Відозва. До всіх жителів СРСР. Геть КПРС.
Передати всю владу профспілкам ВЦРПС, найбільш
масовому органу трудящих. Управління на себе беруть
трудові колективи. Усім орати й сіяти землю.
Робітники й селяни».
Текст виконаний від руки на аркуші з учнівського
зошита. Здійснювані УКГБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

500 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/174с на 4 арк. “30”06Л983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. - Арк. 212.
Оригінал. Машинопис на бланку.
178. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Теребовля
Тернопільської області
14 липня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Виявлення листівки
Тернопільська область
13 липня 1983 р. о 06-й годині ЗО хв. у м. Теребовля
прокурор району виявив приклеєну до опори
електромережі на перетині вулиць Леніна й 17 Вересня листівку
такого змісту:
«Люди! Не забувайте. Про окуповану нашу рідну
Галичину загарбану Советами, які гноять нашу
західно-українську націю. Люди, повстаньмо за нашу рідну
землю. СУМ. Крук. Воля» (орфографію збережено). (*>
Текст виконаний скорописом на аркуші з учнівського
зошита. У нижній частині зображено тризубець і прапор
із цією емблемою. Оглядом прилеглої території інших
подібних матеріалів не виявлено.

Документи і матеріали
501
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено,
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/19ІС на 4 арк. «14»07.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- Оті. 9 (1986 p.). - Спр. 10.-
Арк. 256-257. Оригінал. Машинопис на бланку.
179. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про встановлення авторів листівок
у м. Теребовля Тернопільської області
21 липня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 20 липня 1983 року
[...і
Установлення осіб, які вчинили прояв
Тернопільська область
14 липня 1983 р. № 169/св доповідалося про виявлення
в м. Теребовля листівки націоналістичного характеру.
Вжитими УКДБ заходами встановлено, що
зазначений прояв вчинили місцеві жителі
Авдеев В. І., 1962 року народження, після
демобілізації з Радянської Армії в січні ц. р. не працює,

502 Політичні протести й інакодумство в Україні
Чіп В. М., 1966 року народження, тимчасово не
працює (до червня ц. р. - робітник взуттєвої фабрики), і
Гумницький І. А., 1968 року народження, учень 9
класу середньої школи, всі члени ВЛКСМ.
За їхніми поясненнями, увечері 12 липня ц. p.,
будучи в нетверезому стані, під впливом переглянутого
кінофільму «Високий перевал» (про боротьбу з бандоунів-
ським підпіллям) на квартирі Авдеева разом склали текст
листівки. Написав її Чіп. Він же й Гумницький потім
прикріпили її до опори електромережі. Зробили це з
метою «з’ясування реагування органів міліції».
Батьки зазначених осіб - робітники та службовці
підприємств і установ міста, характеризуються
позитивно. УКДБ компрометуючих даних на них не має.
Управлінням КДБ Авдеева, Чіпа і Гумницького
узято в перевірку. Вживається заходів до встановлення
можливо інших мотивів та інспіраторів вчинених ними дій.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/20ІС на 3 арк. “2Г07Л983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. -
Арк. 279. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
503
180. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Калуш
Івано-Франківської області
1 серпня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
Івано-Франківська область
ЗО липня 1983 р. о 01-й годині 10 хв. і 06-й годині
50 хв. у м. Калуш на дверях опорного пункту № 5
добровільної народної дружини й стіні павільйону автобусної
зупинки (розташовані на вул. Б. Хмельницького)
виявлено аналогічні за способом виготовлення дві листівки
такого змісту:
«Ми проти поневолення України російським
націоналізмом! МО «М». Хай живе наша Україна!»
«Відозва. Слава Україні! КГБ - опора російського
націоналізму на Україні. Де наша Україна!? Її доля
зовсім байдужа для російських партійних чиновників.
Українці, брати і сестри, борітесь за свої законні
права! Героям слава. М.» (орфографію збережено). (*}
Тексти виконані скорописом на аркушах паперу
розміром 20x14,5 см.
Оглядом прилеглої території інших подібних
матеріалів не виявлено.
КДБ УРСР здійснювані Управлінням КДБ розшукові
заходи взято на контроль, надається необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

504 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/208с на 7 арк. “01”08.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 10. -
Арк. 309. Оригінал. Машинопис на бланку.
181. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Києві
5 серпня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 4 серпня 1983 року
[...]
Розповсюдження листівок антирадянського змісту
м. Київ
4 серпня 1983 р. о 13-й годині ЗО хв. і 15-й годині
жителями будинків № 1а й 16 по проспекту
Возз’єднання (Дарницький район) у поштових скриньках виявлено
6 листівок такого змісту:
«Геть Радянську владу. Земля народу!
Ні колгоспам. Заводи народу!»
Текст виконаний скорописом на аркушах паперу
розміром 13,4x13 см.
Оперативно-слідчою групою УКДБ, що прибула на
місце, у тих же будинках виявлено ще 3 такі листівки.
Оглядом прилеглої території інших подібних
матеріалів не виявлено.

Документи і матеріали
505
Комітетом держбезпеки республіки розшукові
заходи УКДБ взято на контроль, надається необхідна
допомога.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України
повідомлено.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/212с на 3 арк. “05’ті983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11. -
Арк. 59. Оригінал. Машинопис на бланку.
182. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в м. Івано-Франківську
15 серпня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 12, 13 і 14 серпня 1983 року
і...]
Виявлення листівки
м. Івано-Франківськ
12 серпня 1983 р. о 07-й годині 50 хв. на стіні
павільйону автобусної зупинки (розташована на вул. Льотчиків)

506 Політичні протести й інакодумство в Україні
заступник секретаря парткому радіозаводу виявив і
передав до УКДБ листівку такого змісту:
«Комунізм - видумка. Хай живе незалежна
демократична Україна! Свідомі українці, єднайтесь!»
(орфографію збережено).
Текст виконаний на аркуші паперу розміром 29x21 см
друкованими від руки літерами.
Оглядом прилеглої території інших подібних
листівок не виявлено.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль. Надається
необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено,
і...]
Заступник голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/218с на 7 арк. “15”08.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11. -
Арк. 81-82. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
507
183. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
та анонімного листа у м. Києві
23 серпня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 22 серпня 1983 року
[...]
Виявлення напису
м. Київ
22 серпня 1983 р. об 11-й годині ЗО хв. на бетонних
плитах пішохідної доріжки від вулиці Микільсько-
Борщагівської до прохідної науково-дослідного
інституту «Сатурн» Мінелектронпрому СРСР (Ленінградський
район) виявлено виконані крейдою три написи: «ОУН»,
«Хай живе вільна Україна», «УПА» (висота букв 14-20 см).
Оглядом прилеглої території інших аналогічних
написів не виявлено.
Розшукові заходи УКДБ Комітетом держбезпеки
республіки взято на контроль.
Міськкому Компартії України повідомлено.
Анонімний прояв
м. Київ
22 серпня 1983 р. оперативним шляхом виявлено й
вилучено відправлений у редакцію «Літературної
газети» (м. Москва) анонімний лист із фотознімками двох
малюнків наклепницького характеру стосовно надання
допомоги країнам соціалістичної співдружності й нібито
наявній невідповідності розмірів заробітної плати й пенсій
із цінами в СРСР.

508 Політичні протести й інакодумство в Україні
До фотознімків прикладено записку із проханням про
їхнє опублікування. Здійснюються розшукові заходи.
[...і
Заступник Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/225с на 4 арк. “23”08.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11.-
Арк. 107. Оригінал. Машинопис на бланку.
184. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у виправно-трудовій колонії
31 серпня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за ЗО серпня 1983 року
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
[...]
Виявлення листівки
Рівненська область
ЗО серпня 1983 р. о 07-й годині ЗО хв. у ВТК-46
суворого режиму (с. Катеринівка Сарненського району) на
дошці оголошень у коридорі житлового приміщення
виявлено листівку антирадянського змісту. У ній від імені
так званого «центру-6» містяться заклики до повалення

Документи і матеріали
509
Радянської влади шляхом диверсій і терору, зводиться
злісний наклеп на радянський державний і суспільний
лад.
Текст листівки виконаний на аркуші з учнівського
зошита друкованими від руки літерами.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[..о
Заступник Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відціл. II
сектор. Вх. № 39/235с на 4 арк. “31” 08.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11. -
Арк. 34. Оригінал. Машинопис на бланку.

510 Політичні протести й інакодумство в Україні
185. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Пологах Запорізької області
9 вересня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 8 вересня 1983 року
[...]
Про поширення листівок
Запорізька область
8 вересня 1983 р. о 03-й годині ЗО хв. у м. Пологах
виявлено прикріпленими до парканів, телеграфних
стовпів і дерев 35 листівок. У них у формі маячні зводяться
вигадки про «навмисне знищення пенсіонерів і молоді»
шляхом отруєння їх продуктами й медикаментами,
зараження інфекційними хворобами й іншими способами,
міститься наклеп на внутрішню політику КПРС і
заклики «виступати проти місцевого керівництва».
Тексти виконані від руки на аркушах паперу
розміром 20x29 см і 42x60 см.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль, надається
необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/245с на 4 арк. “09’ті983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».

Документи і матеріали
511
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11.-
Арк. 140. Оригінал. Машинопис на бланку.
186. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені написи
поблизу траси Суми — Лебедин
21 вересня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 20 вересня 1983 року
[...і
Про поширення написів
Сумська область
20 вересня 1983 р. близько 15-ї години на стінах
розташованого на автодорозі Суми - Лебедин павільйону
автобусної зупинки «Селище Низи» (Сумський район)
виявлено виконаний чорним барвником напис: «1933-
1983. 7 млн осіб тільки на Україні» (висота букв - 35-60 см,
цифр - 75 см) і зображення хреста. Оглядом зазначеної
автодороги на стіні павільйону автобусної зупинки «Хутір
Важниче» (Лебединський район) виявлено учинений
аналогічним способом напис: «1933-1983».
Імовірно, написи присвячені так званому «50-річчю
голоду в Україні».
УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця
написів.

512 Політичні протести й інакодумство в Україні
Комітетом держбезпеки республіки розшукові
заходи взято на контроль, надається необхідна допомога. КДБ
СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/253с на 5 арк. “21”09.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11. -
Арк. 177. Оригінал. Машинопис на бланку.
187. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у с. Войниха Полтавської області
20 жовтня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 19 жовтня 1983 року
[...і
Поширення листівки
Полтавська область
19 жовтня 1983 р. близько 8-ї години у с. Войниха
Лубенського району на стінах будинків котельні,
тракторної бригади колгоспу імені Жданова, павільйону

автоДокументи і матеріали
513
бусної зупинки й на борту вантажної автомашини, що
знаходилась біля будинку одного з місцевих жителів,
виявлено 4 листівки такого змісту:
«Товариші колгоспники! Не вийдемо організовано
20 жовтня й не будемо виходить, поки не буде тепло
у квартирах, в дитсадку і в школі. Страйк. Не
позволимо куркуляці Нікітенко холодить дітей. ПКС»
(орфографію збережено).
Згадуваний у тексті Нікітенко М. М., 1936 року
народження, член КПРС, - голова колгоспу. Райкомом
партії він характеризується позитивно.
З’ясовано, що опалювальна система в названому селі
(забезпечує теплом школу, дитячий садок, 3
чотириповерхових і 9 двоповерхових будинків - усього 252
квартири) не працює з початку опалювального сезону у зв’язку
з ремонтом котла. Ремонтні роботи будуть завершені 20
жовтня ц. р.
Обстановка в селі нормальна, УКДБ контролюється.
19 і 20 жовтня групових відмов від виходу на роботу не
відзначено.
УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця й
розповсюджувача листівок.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/279с на 5 арк. “20”10.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11. -
Арк. 269. Оригінал. Машинопис на бланку.

514 Політичні протести й інакодумство в Україні
188. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Коломия
Івано-Франківської області
27 жовтня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 26 жовтня 1983 року
[...]
Про поширення листівок націоналістичного змісту
Івано-Франківська область
26 жовтня 1983 р. близько 21-ї години в коридорах і
місцях загального користування З-го-5-го поверхів
гуртожитку Коломийського технікуму механічної обробки
деревини Мінліспрому УРСР виявлено розкиданими 9
листівок такого змісту:
«Ти - українець. Не забувай землю твоїх батьків.
Велика й багата Україна. Українці можуть самі
вирішувати свою долю. Якщо любиш Україну, зроби все
можливе, щоб кайдани Москви упали. Українець»
(орфографію збережено). (*>
Тексти виконані друкованими від руки літерами
(висота - до 2 см) на аркушах паперу розміром 17x22 см.
Оглядом інших поверхів будинку (усього - 5) і
прилеглої до гуртожитку території подібних матеріалів не
виявлено.
УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця й
розповсюджувача листівок. Комітетом держбезпеки
республіки розшукові заходи взято на контроль. Для надання
допомоги на місце відряджено працівника КДБ УРСР.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.

Документи і матеріали
515
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 391285с на 4 арк. “2Г10.1983 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 11. -
Арк. 287. Оригінал. Машинопис на бланку.
189. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про політичні акції
у Сумах, Дніпропетровську, Севастополі
та Хмельницькій області
9 листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 5, 6, 7 і 8 листопада 1983 року
[...]
Виявлення націоналістичних написів
м. Суми
6 листопада 1983 р. о 08-й годині 50 хв. на фасаді
Сумського машинобудівного технікуму (проспект
К. Маркса) виявлено напис: «Перед русифікацією скапі-
тулюємо? Ні!»

516 Політичні протести й інакодумство в Україні
Проведеним оперативно-слідчою групою УКДБ
оглядом прилеглої території на стінах кінотеатрів «Дружба»
(проспект К. Маркса), «Комсомолець» (площа Леніна) і
спортзалу середньої школи № 10 (вул. Новоместенська)
відповідно виявлено такі написи:
«Якби то ти, Богдане п’яний, тепер на Переяслів
глянув!» (*>
«Сьогодні черги, завтра картки, ото є провід Москви» (*}
«В школи та учбові заклади - рідну мову!». (*>
(Висота букв - 16-51 см).
Крім того, на парканах інвентаризаційного бюро (вул.
Фрунзе), а також житлових будинків № 55 по вул.
Леніна й № 90 по вул. Червоногвардійській виявлено чотири
зображення тризубця.
Тексти й націоналістичні символи виконані синім
барвником (ймовірно, нітрофарбою).
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль. Для надання
допомоги на місце направлено співробітників КДБ УРСР.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Поширення листівок
м. Дніпропетровськ
7 листопада 1983 р. о 13-й годині 45 хв. у поштовій
скриньці житлового будинку № 17 по вул. Свердлова
(Кіровський район) було виявлено листівку такого змісту:
«Держава - апарат насильства. В. І. Ленін.
Експлуатовані класи - робітничий клас, селянство.
Визискувач - чиновництво. Подивися, як живе твій
директор, а вище?» (орфографію збережено).
На її зворотному боці є зображення рук в кайданах і
напис: «Чиновництво».
Виїздом на місце події в поштових скриньках інших
квартир зазначеного й 10-ти житлових
багатоквартирних будинків по вулицях Ю. Савченка, Високовольтній,
проспектах Кірова й Гагаріна виявлено ще 57
аналогічних за змістом листівок.

Документи і матеріали
517
Тексти виконані друкованими літерами на аркушах
паперу розміром 15x21 см, імовірно, з використанням
саморобного кліше й розмножені за допомогою
світлокопіювальної техніки.
Здійснювані УКДБ пошукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Про пошкодження портретів керівників
КПРС і Радянської держави
м. Севастополь
7 листопада 1983 р. о 9-й годині ЗО хв. в
адміністративному корпусі приладобудівного інституту виявлено
пошкодження шляхом проколів і розривів полотна
9 планшетів з портретами керівників КПРС і Радянського
уряду, призначених для святкового оформлення колони
викладацького складу й студентів.
УКДБ вжито заходів до встановлення особи, яка
вчинила цей прояв. КДБ УРСР розшукові заходи взято на
контроль.
Обкому Компартії України повідомлено.
Прояв
Хмельницька область
4 листопада 1983 р. у Городоцьке управління КДБ
передано знайдений на дорозі водієм колгоспу
«Україна» (с. Лісівники Городоцького району) комсомольський
квиток з учиненим на вклеєному в ньому аркуші з
учнівського зошита текстом такого змісту: «Цей білет я викі-
нув. Він мені не нужен. Власть долой. Хай живе бес-
правіє, насиліє і вбивство» (орфографію збережено). Там
же є напис образливого характеру стосовно засновника
Радянської держави. Номер квитка стертий, установчі
дані власника вирізані.
Вжитими УКДБ заходами встановлено, що
зазначений комсомольський квиток належить жителеві с.
Велика Яромирка Городоцького району

518 Політичні протести й інакодумство в Україні
Гуцалу А. В., 1958 року народження, освіта 8
класів, ніде не працює (до серпня ц. р. - робітник
Скинчанського цегельного заводу).
Він пояснив, що зробив це під впливом
систематичного прослуховування антирадянських передач
закордонних радіостанцій. Гуцал характеризується негативно,
зловживає спиртними напоями.
УКДБ із ним проведено профілактичну бесіду. Гуцал
у вчиненому покаявся й запевнив, що надалі подібного
не допустить. З метою з’ясування можливих інших
мотивів вчиненого прояву його взято в оперативну
перевірку.
УКДБ СРСР повідомлено. Обком Компартії України
інформований.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/295с на 9 арк. “00”.11.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлень помітки: «Зн[ищено]>.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 16-19. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
519
190. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в м. Дубно Рівненської області
10 листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 9 листопада 1983 року
[...]
Виявлення листівки антирадянського,
націоналістичного змісту
Рівненська область
9 листопада 1983 р. о 08-й годині в м. Дубно на
дверях продовольчого магазину «Добробут» (вул. 17
Вересня) виявлено листівку. У ній від імені «Союзу
визволення України - національної української партії»
зводиться злісний наклеп на радянський державний і суспільний
лад, містяться заклики боротися з Радянською владою й
комуністами за «самостійну й вільну Україну»,
допускаються образливі випади на адресу одного з керівників
КПРС і Радянської держави.
Текст виконаний українською мовою, від руки, на
аркуші паперу для письма.
Оглядом прилеглої території інших подібних
матеріалів не виявлено.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль, надається
необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

520 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/296с на 4 арк. “10”! 1.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]»,
ГДА СБУ - Ф, 16, - On, 9 (1986 р.), - Спр, 12, -
Арк, 22-23, Оригінал, Машинопис на бланку,
191. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист до редакції газети
«Ленінська правда»
15 листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 14 листопада 1983 року
[...]
Про направлення анонімного листа
антирадянського характеру
м. Суми
14 листопада 1983 р. до УКДБ із редакції обласної
газети «Ленінська правда» передано отриманий у той же
день по місцевій пошті анонімний лист. У ньому у
зв’язку з публікацією 11 листопада ц. р. у газеті статті
місцевого жителя Данька М. М., 1926 року народження,
безпартійного, контролера позавідомчої охорони РВВС (про-
філактований Управлінням КДБ у жовтні ц. р. за
націоналістичні судження) із засудженням своїх
ворожих поглядів анонім висловлює погрозу на адресу
редакції, вимагає припинити публікацію подібних матеріалів.
У листі також зводиться злісний наклеп на радянський

Документи і матеріали
521
державний і суспільний лад, вихваляється західний спосіб
життя, антирадянський курс президента США Рейгана.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль, надається
необхідна допомога. Перевіряється версія про можливу
причетність автора зазначеного листа до вчинення в м.
Суми націоналістичних написів (доповідалося № 268/св
9 листопада ц. p.).
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/299с на 3 арк. “15”11.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 34-35. Оригінал. Машинопис на бланку.
192. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок у м. Києві
21 листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 18, 19 і 20 листопада 1983 року
[...]
Розповсюдження листівок1
м. Київ
19 листопада 1983 р. близько 15-ї години на
прилавках у книгарні «Дружба», центральних універмазі й
га1 Див. також документи №№ 167, 206.

522 Політичні протести й інакодумство в Україні
строномі по вул. Хрещатик, кафе «Донецьк» по бульварі
Шевченка й у книгарні «Пропагандист» по вул. Черво-
ноармійській виявлено 6 листівок зі злісними випадами
стосовно керівників КПРС. Тексти підписані від імені
«Камо», виконані друкованими від руки літерами на
аркушах паперу розміром 13x19 см. Оглядом прилеглої
території інших подібних матеріалів не виявлено.
Аналогічні за способом виготовлення листівки
розповсюджувалися в м. Києві в липні, листопаді 1982 р. у
березні 1983 p., про що раніше доповідалося.
УКДБ активізовано розшук особи, яка вчинила ці
прояви. КДБ УРСР заходи УКДБ взято на контроль,
надається необхідна допомога.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України
повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. N2 39/304с на 6 арк. “21”11.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 51-52. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
523
193. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Димитрове Донецької області
23 листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 22 листопада 1983 року
[...]
Поширення листівок
Донецька область
22 листопада 1983 р. між 07-ю і 13-ю годинами в
м. Димитрові Червоноармійської міськради за
маршрутом руху автобуса Димитров - Червоноармійськ на стінах
павільйонів автобусних зупинок, будинків МПТУ-94,
магазину № 57 і аптеки № 117 (вулиці Ватутіна й
Радянська) виявлено й вилучено 8 листівок.
У них зводиться злісний наклеп на заходи, що
вживаються КПРС і Радянським урядом щодо роззброєння,
забезпечення безпеки СРСР та інших країн
соціалістичної співдружності, містяться вигадки про відсутність у
нашій країні демократичних свобод і заклик вступати в
організацію «Союз вільної російської молоді».
Тексти виконані друкованими від руки літерами на
аркушах з учнівського зошита.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль, надається
необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

524 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/306с на 5 арк. “23”! 1.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 61-62. Оригінал. Машинопис на бланку.
194. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Одесі
анонімний лист та листівку
25 листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 24 листопада 1983 року
і...]
Анонімний прояв
24 листопада 1983 р. до КДБ УРСР поштою надійшов
відправлений з Одеси анонімний лист із вкладенням
листівки, що нібито була виявлена в Одеському порту.
У ній міститься заклик до «робітників, інтелігенції,
студентів і військовослужбовців» до «збройної
боротьби» з Радянською владою.
Текст виконаний від імені так званого «ЦК Народної
демократичної партії СРСР» друкованими від руки
літерами. Розповсюдження таких листівок у м. Одесі не
фіксувалося.
Вжито заходів до встановлення автора листівки.

Документи і матеріали
525
КДБ СРСР повідомлено.
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/309с на 4 арк. “25”! 1.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 68-69. Оригінал. Машинопис на бланку.
195. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист до редакції газети
«Комуніст» у м. Слов’янську Донецької області
28 листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 25, 26 і 27 листопада 1983 року
[...]
Анонімний прояв
Донецька область
25 листопада 1983 р. у Слов’янський міськвідділ КДБ
з редакції районної газети «Комуніст» передано
анонімний лист, що надійшов туди по місцевій пошті. У ньому
зводиться наклеп про відсутність демократичних свобод
і низький рівень життя у нашій країні, допускаються
образливі випади стосовно керівників КПРС і Радянської
держави.

526 Політичні протести й інакодумство в Україні
Текст виконаний скорописом на двох аркушах з
учнівського зошита.
УКДБ вжито заходів до встановлення автора листа.
КДБ УРСР розшукові заходи взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено,
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/310с на 5 арк. “28”11.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 73. Оригінал. Машинопис на бланку.
196. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Львові
ЗО листопада 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 29 листопада 1983 року
[•••]
Виявлення листівок
м. Львів
29 листопада 1983 р. о 09-й годині 20 хв. на вхідних
дверях пункту № 2 з прийому макулатури об’єднання

Документи і матеріали
527
«Львіввторсировина», розташованого на складській
території продовольчого магазину № 441 по вул. Б.
Хмельницького (Шевченківський район), виявлено листівку.
У ній від імені «Західно-Української республіки»
зводиться злісний наклеп на радянський державний і
суспільний лад, містяться заклики до відокремлення
України від СРСР і виведення радянських військ з
Афганістану. Текст виконаний друкованими від руки літерами.
Оглядом прилеглої території дві аналогічні листівки
виявлено в ліфті будинку видавництва «Радянська
школа» і на опорі залізничного шляхопроводу на тій же
вулиці. У той же день УКДБ оперативним шляхом виявлено
таку ж листівку, опущену в поштову скриньку на розі
Промислової й Б. Хмельницького.
Ще дві листівки такого ж змісту виявлено 28
листопада ц. р. у будинку адміністративного корпусу
виробничого об’єднання «Маяк» й передано до УКДБ секретарем
парткому цього підприємства.
Розшукові заходи УКДБ узято на контроль КДБ УРСР,
надається необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/313с на 5 арк. “ЗО”! 1.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 81. Оригінал. Машинопис на бланку.

528 Політичні протести й інакодумство в Україні
197. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в смт. Нововоронцовка Херсонської області
6 грудня 1983 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 5 грудня 1983 року
[...]
Виявлення листівки
Херсонська область
4 грудня 1983 р. з Нововоронцовського РВВС у Бери-
славське РВ КДБ переслано виявлену 25 листопада ц. р.
у селищі Нововоронцовка на телеграфній опорі біля
цвинтаря листівку на підтримку «програми Рейгана», що
містить злісні випади стосовно одного з керівників КПРС
і Радянської держави. Текст виконаний друкованими від
руки літерами на аркуші паперу розміром 17,5x7 см.
Розшукові заходи УКДБ узято на контроль КДБ УРСР,
надається необхідна допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/319 с на 4 арк. W’12.1983 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
Навпроти повідомлення помітка: «Зн[ищено]».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 12. -
Арк. 102. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
529
198. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Львові
та жовто-блакитного прапора в с. Давидові
Львівської області
9 січня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
за 6, 7 і 8 січня 1984 року
[...]
Про виявлення листівок
м. Львів
5 січня 1984 р. о 13-й годині 15 хв. на опорі
підземного переходу по вул. Б. Хмельницького (Шевченківський
район) виявлено прикріплену за допомогою ізоляційної
стрічки листівку. У ній містяться заклики до
відокремлення України від СРСР і виведення радянських військ
з Афганістану, зводиться злісний наклеп на радянський
державний і суспільний лад.
Оглядом прилеглої території таку ж листівку
виявлено в під’їзді будинку № 65 по вул. І. Франка. Обидві
листівки виконані друкованими від руки літерами на
аркушах з учнівського зошита. За змістом і способом
виготовлення вони ідентичні листівкам,
розповсюдженим у місті (6 прим.) 28 і 29 листопада 1983 р.
(доповідалося № 285/св ЗО листопада 1983 p.).
Управлінням КДБ проводяться активні розшукові
заходи. КДБ УРСР посилено контроль за розшуком,
надається практична допомога.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.

530 Політичні протести й інакодумство в Україні
Націоналістичний прояв
Львівська область
7 січня 1984 р. близько 09-ї години у с. Давидові
Пустомитівського району над вхідними дверима
поштового відділення виявлено вставленим у древкотримач
(прикріплений до стіни на висоті 2 м) жовто-блакитний
прапор розміром 40x41 см із зображенням тризубця.
Тканина, що була у вжитку (пофарбована кустарним
способом у жовтий і блакитний кольори), прикріплена
канцелярськими кнопками до древка довжиною
близько 70 см.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР
узято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[..о
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/7с на 6 арк. “00”01.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 15. -
Арк. 80-81. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
531
199. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Луцьку
та написів у м. Прилуках Чернігівської області
2 квітня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про розповсюдження листівок
м. Луцьк
1 квітня 1984 р. о 09-й і 19-й годинах на вхідних
дверях обласного управління лісового господарства й у
телефонній будці (розташовані по вул. Леніна) виявлено
приклеєними аналогічні за змістом дві листівки із
закликом до збройної боротьби за «волю України».
Текст виконаний у віршованій формі друкованими від
руки літерами під копірку.
УКДБ вжито заходів до встановлення виконавця
листівок. КДБ УРСР розшук узято на контроль. КДБ СРСР
і обкому Компартії України повідомлено.
Виявлення написів націоналістичного характеру
Чернігівська область
31 березня 1984 р. о 17-й годині у м. Прилуках на
фасадах розташованих по вул. Леніна прохідної та їдальні
швейної фабрики, а також двох одноповерхових будинків
виявлено виконані гострим металевим предметом написи:
«Ми хочемо життя дайте нам свободу
Україна вільна»,
«Росія - ні, Україна - так»,
«Хай живе і процвітає наша Україна,
нам потрібна свобода»,
«Ми вас не боїмося, вільна Україна,
Україна ура».

532 Політичні протести й інакодумство в Україні
(орфографію збережено, висота букв - 10-13 см).
Поруч із написами є зображення фашистської
свастики. Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР узято
на контроль. На місце відряджено співробітника Комітету.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено,
[.„і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/90с на 6 арк. “02”04.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 65-66. Оригінал. Машинопис на бланку.
[Додаток]
Додаток до інформаційного повідомлення
за ЗО, 31 березня й 1 квітня 1984 року
Текст листівок, виявлених 1 квітня ц. р. у м. Луцьку
Україно, моя ненько,
Занило моє серденько.
Дивлячись на тебе,
Я вмираю.
Інтервенти нищать мову,
Вже планують нову змову.
На Вкраїні щастя
Нема знову.
Як боротись українцям,
Виганяти всіх чужинців,
Щоб не наживались
На Вкраїні.

Документи і матеріали
533
Треба взяти зброю в руки,
Щоб не мучилися внуки,
І здобути волю
Україні.
А як ми будем терпіти,
То зганьбимось навіки
І не здобудем щастя
Ми вовіки. (*>
Копія вірна: Співробітник КДБ УРСР (Підпис)
«2» квітня 1984 року
На документі штамп: «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ.
Загальний відділ. II сектор. Додаток, до вх. № 90/17
“02”04.1984 р.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. - Арк. 68.
Завірена копія. Машинопис.
200. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антирадянських
написів на грошових купюрах
19 квітня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення ворожих написів
на грошових купюрах
Полтавська область
18 квітня 1984 р. із Шишацького райкому Компартії
України до Миргородського райвідділу УКДБ передано

534 Політичні протести й інакодумство в Україні
дві однокарбованцеві купюри, на яких барвником
червоного кольору вчинено написи:
«Війна й смерть проклятому Радянському Союзу»,
«Прокляття й смерть кривавому комунізму».
Одну з купюр було виявлено 13 квітня ц. р. касиром
колгоспу імені Гоголя Шишацького району Чуб Н. А.
при підготовці грошей до інкасації, друга - 14 квітня
продавцем магазину № 22 у с. Ковердина Балка
зазначеного району Скороход А. Д.
Здійснювані УКДБ заходи щодо розшуку особи, яка
вчинила цей прояв, Комітетом держбезпеки республіки
взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/105с на 5 арк. “10”04.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 107-108. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
535
201. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР до
ЦК КПУ про розповсюдження листівок у м. Львові
26 квітня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Установлення розповсюджувача листівок
м. Львів
ЗО листопада 1983 р. № 285/св доповідалося про
розповсюдження в м. Львові 6-ти листівок, у яких від імені
так званої «Західноукраїнської республіки» зводився
злісний наклеп на радянський державний і суспільний
лад, містилися заклики до відокремлення України від
СРСР і виведення радянських військ з Афганістану. Мали
місце ще три випадки розповсюдження в місті таких же
листівок (виявлено 41 прим.).
24 квітня ц. р. о 18-й годині 20 хв. оперативною
групою УКДБ у парку культури й відпочинку «Високий
замок» у момент розповсюдження листівок (3 піт.)
подібного змісту було затримано місцевого жителя
Плеховича І., 15 років, українця, учня 7-го класу
середньої школи № 87.
У бесіді з оперспівробітником, у якій взяла участь
класний керівник, він розповів, що з листопада 1983 р.
періодично виготовляв і розповсюджував у м. Львові
шляхом підкидання в поштові скриньки, ліфти, під’їзди
житлових будинків і розклеювання в людних місцях
листівки зазначеного змісту. З його слів, текст їх писав
самостійно, після прослуховування закордонних
радіостанцій. Плехович передав 6 виготовлених ним листівок
і касету із записами антирадянських радіопередач, що
зберігалися в його будинку

536 Політичні протести й інакодумство в Украіні
Його батьки: батько - Плехович Б. І., 1941 року
народження, українець, уродженець ПНР, заступник
головного технолога мотозаводу; мати - Плехович Г. М.,
1943 року народження, українка, уродженка
Вінницької області, робітниця м’ясокомбінату, безпартійні.
Компрометуючих даних на них УКДБ не має. Вони суворо
попереджені про відповідальність за виховання сина.
УКДБ здійснюються заходи щодо виявлення
можливих інспіраторів зазначених дій підлітка.
КДБ СРСР і обкому Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/111с на 5 арк. “26”04.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 123. Оригінал. Машинопис на бланку.
202. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Сумах
28 квітня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівки ворожого змісту
м. Суми

Документи і матеріали
537
27 квітня 1984 р. о 06-й годині 45 хв. на вхідних
дверях одного з під’їздів п’ятиповерхового житлового
будинку № 24 по вул. Охтирській (Зарічний район)
виявлено приклеєною листівку.
У ній зводиться злісний наклеп на радянську дійсність,
стверджується про нібито існуючі в нашій країні
експлуатацію й тяжкі умови праці, містяться заклики до
«розплати з комуністами», до страйків, бойкотування
занять у школах і училищах, боротьби зі «зброєю в
руках за свободу». Текст виконаний на аркуші з
учнівського зошита друкованими від руки літерами.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль. КДБ СРСР і обкому
Компартії України повідомлено.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/113с на 3 арк. “28”04.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. - Арк. 130.
Оригінал. Машинопис на бланку.

538 Політичні протести й інакодумство в Україні
203. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Києві та м. Чернігові
З травня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про затримання розповсюджувача листівок
м. Київ
1 травня 1984 р. о 15-й годині ЗО хв. при спробі
наклеїти листівку в ліфті житлового будинку № 8 по По-
вітрофлотському проспекту (Залізничний район) його
жителями затриманий і переданий в органи внутрішніх
справ
Ольшанський Н. А., 1946 року народження,
українець, член КПРС, освіта вища, заступник
начальника поліклініки УВС Новгородського облвиконкому з
цивільної оборони, розлучений, житель м. Новгорода.
У листівці під заголовком «Цілі групи “Народна
солідарність”» допускаються злісні наклепницькі вигадки
про радянську дійсність і політику КПРС, містяться
заклики ліквідувати партійні органи, домагатися
«прямих всенародних виборів президента СРСР», боротися
за громадянські свободи.
В Ольшанського виявлено й вилучено 5 листівок
такого ж змісту (виконані друкованими від руки літерами
на аркушах паперу розміром 14x24 см), а також 11
примірників виконаних під копірку машинописних текстів.
У них з тенденційних позицій оцінюється стан
радянської системи охорони здоров’я, висловлюється вимога
ліквідувати «урядову медицину».

Документи і матеріали
539
Ольшанський пояснив, що в Києві перебуває проїздом,
прямуючи в Ленінград. У лютому-березні ц. р. у
Ленінграді розповсюдив близько 15 листівок, аналогічних
вилученим. Машинописні матеріали направляв поштою до
ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР, Мінздраву СРСР.
Органами внутрішніх справ стосовно Ольшанського
порушено кримінальну справу за ст. 187і КК УРСР
(поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять
радянський державний і суспільний лад). Його
арештовано. Управлінням КДБ надається допомога в
розслідуванні. КДБ УРСР заходи УКДБ узято на контроль1.
За фактом орієнтовано УКДБ по Новгородській і
Ленінградській областях. В УКДБ Новгородської області
компрометуючих даних на Ольшанського немає.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України
доповідалось.
Виявлення листівки профоб’єднання «Солідарність»
м. Чернігів
28 квітня 1984 р. на розвантажувальному
майданчику виробничого об’єднання «Чернігівський
розвантажувальний завод» Міністерства загального
машинобудування СРСР при відкритті 2-х ящиків із пресами, що
надійшли із ПНР, в одному з них виявлено виготовлену
світлокопіювальним способом листівку польською мовою
під назвою «Чи тільки вижити?»
У ній від імені так званої тимчасової координаційної
комісії профоб’єднання «Солідарність» стверджується,
що в ПНР знижується рівень життя, збільшується
робочий день до 10-ти годин, ліквідуються додаткові
виплати, а також містяться наклепницькі вигадки про
«зубожіння» при соціалізмі.
Зазначене устаткування відправлено 15 квітня ц. р. з
Варшавського заводу автоматичних ліній пресів.
З метою можливого виявлення й вилучення подібних
матеріалів за даним фактом орієнтовано УКДБ
облас1 Навпроти абзацу помітка: «Шизофренія?»

540 Політичні протести й інакодумство в Україні
тей, на території яких є підприємства, що одержують
устаткування із ПНР.
КДБ СРСР повідомлено.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/117с на 7 арк. “28”04.1984 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 136-137. Оригінал. Машинопис на бланку.
204. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Львові та Львівській області
25 травня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про розповсюдження націоналістичних листівок
Львівська область
24 травня 1984 р. о 07-й годині 15 хв. в одній з
аудиторій навчального корпусу № 1 Львівського
політехнічного інституту виявлено виготовлену
світлокопіювальним способом з виконаного від руки друкованими
літерами тексту листівку націоналістичного змісту.

Документи і матеріали
541
Аналогічну за змістом і способом виготовлення
листівку було виявлено ранком 22 травня ц. р. у с. Лісневичі
Пустомитівського району на землі біля входу до
продуктової крамниці.
Такі ж листівки розповсюджувались у грудні 1979 p.,
лютому 1981 р. і березні 1983 р. шляхом направлення
поштою за адресами жителів мм. Києва,
Дніпропетровська, Львова, Харкова й ін. (доповідалося № 436/св 27
грудня 1979 p., № 61/св і 63/св 20 і 23 лютого 1981 p.,
№ 69/св 21 березня 1983 p.).
УКДБ здійснюються розшукові заходи. Комітетом
держбезпеки республіки вжито заходів до активізації
УКДБ областей заходів з розшуку виконавця й
розповсюджувача зазначених листівок.
Обкому Компартії України доповідалось.
[•••і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/136с на 4 арк. “25”05.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 193. Оригінал. Машинопис на бланку.

542 Політичні протести й інакодумство в Україні
205. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів у с. Садках
Тернопільської області
1 червня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення напису націоналістичного,
погрожувального характеру
Тернопільська область
31 травня 1984 р. о 07-й годині на внутрішній стіні
павільйону автобусної зупинки біля с. Садки Заліщиць-
кого району виявлено виконаний чорним олівцем напис:
«Най жиє наш прапор! Най жиє вільна ненька
Україна! Смерть комуністам-посіпакам! Смерть Драгану! Смерть
йому!» (орфографію збережено). (*}
Висота букв - 2-5 см. У верхній частині зображено
тризубець. Згадуваний у тексті ДРАГАН М. Ю. - голова
колгоспу імені Леніна (с. Садки), 1933 року
народження, член КПРС. Райкомом Компартії України він
характеризується позитивно.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 391143с на 4 арк. “0Г06.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».

Документи і матеріали
543
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 218. Оригінал. Машинопис на бланку.
206. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Києві
21 червня 1984 р.
Таємно
Прим. № І
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок1
м. Київ
20 червня 1984 р. о 17-й годині 25 хв. на прилавках
кафе «Варенична» і кондитерського відділу
центрального гастроному по вулиці Хрещатик виявлено 2 листівки
з наклепницькими вигадками стосовно одного з
керівників КПРС і Радянської держави, підписані від імені
«Камо». Тексти виконані друкованими від руки
літерами на аркушах паперу розміром 13x19 см. Оглядом
прилеглої території інших подібних матеріалів не виявлено.
Аналогічні за способом виготовлення листівки
розповсюджувалися в Києві в липні й листопаді 1982 p., а
також у березні й листопаді 1983 p., про що раніше
доповідалося.
УКДБ здійснюються розшукові заходи. КДБ УРСР
надається необхідна допомога.
КДБ СРСР доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
1 Див. також документи №№ 167, 192.

544 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/163с на 4 арк. “21”06.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ -Ф. 16.- On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 282-283. Оригінал. Машинопис на бланку.
207. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Чернігові
25 червня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
м. Чернігів
22 червня 1984 р. о 13-й годині 35 хв. на стіні
промтоварного магазину № 12 (вул. 50 років ВЛКСМ)
виявлено листівку такого змісту:
«Всім!!! Хто служив в Афганістані («ДРА»), збір
ЗО червня о 15.00 в Києві біля входу на центральний
стадіон. Явка обов’язкова» (орфографію збережено).
Текст виконаний на друкарській машинці на аркуші
розміром 21x9,4 см.
Оперативно-слідчою групою УКДБ при огляді інших
вулиць міста дві такі ж листівки виявлено на ринві
житлового будинку № 22 по вул. Шевченка й електроопорі у
сквері імені Попудренка (площа Куйбишева).
УКДБ вжито заходів до розшуку виконавця
листівок, попередження проведення зазначеного збору,

виявДокументи і матеріали
545
лення його інспіраторів, а також цілей і мотивів. КДБ
УРСР здійснювані заходи взято на контроль. За фактом
орієнтовано УКДБ областей. В інших містах республіки
розповсюдження подібних листівок не зафіксовано.
Обкому Компартії України доповідалось.
[•••і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/165с на 5 арк. “25”00.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 289. Оригінал. Машинопис на бланку.
208. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Львові
26 червня 1984 р.
Таємно
Прим. № І
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
м. Львів
24 червня 1984 р. на Головпоштамті в потоці вихідної
кореспонденції виявлено й вилучено 3 незаклеєних і не-
підписаних конверти із вкладеними в них 32-ма
листівками націоналістичного характеру.

546 Політичні протести й інакодумство в Україні
Тексти виконані українською мовою, друкованими від
руки літерами, на аркушах паперу розміром 7,5x10,5 см.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР
контролюються. З метою можливого виявлення й
вилучення подібних матеріалів орієнтовано УКДБ областей
республіки.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/166с на 3 арк. “26”06.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ; - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 294. Оригінал. Машинопис на бланку.
209. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про антирадянські написи поблизу
автотраси Сімферополь—Євпаторія
28 червня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Ворожий прояв
Кримська область
26 червня 1984 р. о 17-й годині на стіні розташованої
поблизу автодороги Сімферополь-Євпаторія

водонапірДокументи і матеріали
547
ної станції радгоспу «Приміський» (с. Комсомольське
Сімферопольського району) виявлено зображення
фашистської свастики, а також серпа й молота з
учиненими під ними російською та англійською мовами
написами: «Те саме». Зазначені написи (висота букв - ЗО см) і
зображення (розмір - 82x76 см) виконані чорним
барвником на висоті близько 2 м.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи контролюються.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось,
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/168с на 4 арк. “28”06.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ, - Ф, 16, - On, 9 (1986 р,), - Спр, 16, -
Арк, 300, Оригінал, Машинопис на бланку,
210. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Донецьку
2 липня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Виявлення листівок
м. Донецьк
ЗО червня 1984 р. о 09-й годині ЗО хв. у телефонній
будці, встановленій біля будинку № 52 по вул.

Універ548 Політичні протести й інакодумство в Україні
ситетській (Ворошиловський район), виявлено
приклеєну листівку із заголовком: «Звернення групи ПК до
громадян СРСР». У ній зводиться наклеп на надання
Радянським Союзом інтернаціональної допомоги
Афганістану, стверджується, що «соціалізм у ДРА насаджується
радянським багнетом», міститься заклик до виведення
радянських військ із цієї країни з метою надання
афганському народу «права на самовизначення»,
недопущення загибелі радянських воїнів. Текст виконаний
машинописом під копірку на аркуші з учнівського зошита.
Оглядом прилеглої території аналогічну листівку
виявлено приклеєною в телефонній будці між будинками
№ 52 і 56 по тій же вулиці.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР
узято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/170с на 7 арк. “02”07.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 16. -
Арк. 309-310. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
549
211. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Ялті Кримської області
23 липня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про розповсюдження листівок
Кримська область
20 липня 1984 р. близько 15-ї години у м. Ялті на стіні
будинку № 26 по вул. Кірова, а також на телефонній будці
й кіоску «Спортлото», розташованих біля їдальні по вул.
Садовій, 6, і біля будинку № 10 по вул. Чехова виявлено
приклеєними три листівки із закликом «убивати
комуністів».
Тексти виконані скорописом на аркушах паперу
розміром 15x15 см, висота букв - до 3 см.
21 липня ц. р. три аналогічні за змістом і способом
виготовлення листівки виявлено на території турбази
«Магнолія» (вул. Ломоносова): на стенді з матеріалами XXVI
з’їзду КПРС, художньому панно й стіні одного з корпусів.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР
узято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/188с на 5 арк. “23”07.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».

550 Політичні протести й інакодумство в Україні
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ, - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 17,- Арк. 48.
Оригінал. Машинопис на бланку.
212. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Новоукраїнка Кіровоградської області
ЗО липня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про поширення листівок
Кіровоградська область
27 липня 1984 р. між 07-ю і 08-ю годинами біля
входу до тваринницького комплексу колгоспу «Дружба»
(м. Новоукраїнка) і на дорозі в 200 м від нього виявлено
4 листівки такого змісту:
«Геть із шляху власть совєтську. Змагаться за
самостійну Україну» (орфографію збережено). (*>
Тексти виконані за допомогою трафарету на шматках
шпалер розміром 20x20 см.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:

Документи і матеріали
551
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 391194с на 6 арк. “30”07.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. -Ф. 16.- On. 9 (1986 р.). - Спр. 17.- Арк. 68.
Оригінал. Машинопис на бланку.
213. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про написи, виявлені в с. Михалковому
Миколаївської області
31 серпня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Ворожий прояв
Миколаївська область
29 серпня 1984 р. о 7-й годині ЗО хв. у с.
Михалковому Кривоозерського району на дверях клубу й стенді
кіноафіш виявлено прикріплені три вирізки з газети
«Правда України» за 15 червня 1984 року з фотоінформацією
про завершальне засідання Економічної наради країн -
членів РЕВ1 у Москві. На них скорописом учинено
написи злісного наклепницького змісту.
Управлінням КДБ вжито заходів до розшуку особи,
яка вчинила цей прояв. Здійснювані УКДБ заходи
Комітетом держбезпеки республіки контролюються
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
1 Ради економічної взаємодопомоги, до якої входили
країни т. зв. «соціалістичної співдружності».

552 Політичні протести й інакодумство в Україні
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/223с на 4 арк. “31”03.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 17.-
Арк. 151. Оригінал. Машинопис на бланку.
214. Спеціальне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про самогубство Ю. Т. Литвина
10 вересня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
СПЕЦІАЛЬНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Про самогубство у ВТК українського націоналіста
25 червня 1982 р. № 177/св доповідалося про
антирадянську діяльність фанатично налаштованого
українського націоналіста
Литвина Юрія Тимоновича, 1934 року
народження, уродженця с. Ксаверівка Васильківського району
Київської області, з неповною середньою освітою, п’ять
разів засудженого, у тому числі за поширення наклепів
на радянську дійсність (1974 р.) і двічі за
антирадянську агітацію й пропаганду (1955 і 1982 p., обидва
рази на 10 років позбавлення волі), у 1977-1979 pp.

Документи і матеріали
553
працював контролером ВТК1 Васильківського заводу
холодильників, розлученого.
Відбуваючи покарання за останнім вироком у Скаль-
нинській ВТУ МВС СРСР, Литвин робив спроби до
групування співтабірників на ідейно шкідливій основі,
підбурював їх до здійснення ворожих проявів, систематично
порушував режим ув’язнення.
23 серпня 1984 р. Литвин спробував покінчити
життя самогубством, розрізавши лезом собі живіт.
Незважаючи на вжиті заходи для його порятунку, 5 вересня він
помер у лікарні м. Чусової Пермської області2.
Повертаючись на нетривалий час із місць ув’язнення,
Литвин продовжував ворожу діяльність, поновив
зв’язок із екстремістськи налаштованими українськими
націоналістами Мешко, Семенюком, Стокотельним, Мату-
севичем, Марченком та іншими, вступив у т. зв.
«українську гельсінську групу», особисто виготовляв і поширював
матеріали антирадянського змісту.
Із числа близьких родичів Литвина в с. Барахти
Васильківського району Київської області проживає його
мати - Парубченко Н. А., 1912 року народження,
пенсіонерка, у минулому вчителька, і разом з нею син
Литвина Володимир, 1968 року народження, учень 9 класу
Васильківської середньої школи № 3.
Органами держбезпеки вживається заходів до
недопущення можливих негативних проявів з боку
однодумців Литвина.
Доповідаємо в порядку інформації.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі штамп: «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ.
Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/234с на 2 арк.
1 Відділу технічного контролю.
2 У листопаді 1989 р. прах Ю. Литвина, В. Стуса й О.
Тихого перевезено в Україну й поховано на Байковому
кладовищі.

554 Політичні протести й інакодумство в Україні
“10”09Л984 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ»; резолюція:
«Ознайомити особисто т. Титаренка, т. Ватченка О. Ф.
В. Щербицький. 10.9.84.»; поруч підписи зазначених осіб про
ознайомлення з документом.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 17.-
Арк. 173-174. Оригінал. Машинопис на бланку.
215. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок у м. Києві
17 жовтня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про розповсюдження листівок
м. Київ
16 жовтня 1984 р. о 10-й годині 05 хв. на прилавках
магазину «Мистецтво» (вул. Хрещатик, 26) продавцями
виявлено 4 листівки з виконаними по обидва боки за
допомогою саморобного кліше текстами:
«Якщо ти українець, голосуй за Вільну Україну.
Народна партія України». (*)
«Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І ворожою злою кров’ю
Землю окропіте
Т. Г. Шевченко»
(орфографію збережено).
Розмір листівок - 6x14 см.
Оглядом прилеглої території оперативно-слідчою
групою УКДБ було виявлено ще 7 таких же листівок у

розтаДокументи і матеріали
555
шованих на тій самій вулиці книгарнях «Дружба»,
«Ноти», а також на ескалаторі Центрального універмагу.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки контролюються, надається
необхідна допомога.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України
доповідалось.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/267с на 5 арк. “І Г10.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 17. -
Арк. 251-252. Оригінал. Машинопис на бланку.
216. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Білицькому
Донецької області
25 жовтня 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівок
Донецька область
24 жовтня 1984 р. о 09-й годині у м. Білицькому Добро-
пільської міськради на торцевій стіні 2-поверхового

жит556 Політичні протести й інакодумство в Україні
лового будинку № 1 у провулку Фрунзе, в якому
розміщено продуктову крамницю, виявлено наклеєну
листівку з наклепницькими вигадками, що ганьблять
радянський державний і суспільний лад. Текст виконаний
скорописом на аркуші паперу розміром 16x20 см.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки контролюються.
КДБ СРСР і обкому компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/275с на 4 арк. “25” 10.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16. - Оті. 9 (1986 p.). - Спр. 18. - Арк. 16.
Оригінал. Машинопис на бланку.
217. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Києві написи на
портретах керівників КПРС і Радянського уряду
10 листопада 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про антигромадський прояв
м. Київ
8 листопада 1984 р. о 10-й годині 05 хв. у кабіні теле-
фону-автомата біля будинку № 21/2 по вул. Толстого,

Документи і матеріали
557
напроти входу в Ботанічний сад держуніверситету
(Ленінський район), виявлено прикріплені два аркуші паперу
розмірами 11x18 і 9x15 см з наклеєними на них двома
портретами керівників КПРС і Радянського уряду й
образливими написами на їхню адресу.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взяті на контроль.
Міськкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/289с на 6 арк. “10”11Л984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 18. - Арк. 50.
Оригінал. Машинопис на бланку.
218. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Києві
21 листопада 1984 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
м. Київ
17 жовтня 1984 р. № 237/св доповідалося про
виявлення в магазинах по вул. Хрещатик виготовлених за

558 Політичні протести й інакодумство в Україні
допомогою саморобного кліше 11 листівок, у яких від
імені так званої «народної партії України» містився
заклик голосувати за «вільну Україну» і наводилася
цитата із «Заповіту» Т. Г. Шевченка.
Удень 20 листопада ц. р. при здійсненні
Управлінням КДБ заходів щодо розшуку особи, яка вчинила цей
прояв, у кабіні телефону-автомата біля входу до
Головпоштамту (площа Жовтневої Революції) і в магазині
«Дитячий світ» (вул. Хрещатик, 15) виявлено дві такі
самі листівки.
Комітетом держбезпеки республіки проведені УКДБ
розшукові заходи контролюються, надається необхідна
допомога.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України
доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/ЗООс на 4 арк. “2Г11.1984 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 9 (1986 р.). - Спр. 18. - Арк. 72.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
559
219. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Новій Каховці Херсонської області
23 січня 1985 р.
Таємно
Прим. № 1
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівки
Херсонська область
18 січня 1985 р. у цеху Новокаховського
електромашинобудівного заводу Мінелектротехпрому СРСР
виявлено вкладену у статор електродвигуна, що надійшов на
складання, листівку, в якій від імені «людей, які
перебувають із вини комуністичного режиму в ув’язненні»
містяться заклики боротися за «громадянські права»,
проти політики КПРС. У тексті зводяться наклепницькі
вигадки на радянську дійсність, схвалюється ворожа
діяльність Солженіцина, Сахарова й інших відщепенців.
Листівку виконано скорописом на аркуші паперу
розміром 17x24 см.
Зазначений статор виготовлено у промисловій зоні
виправно-трудової колонії № 90 суворого режиму (м.
Херсон), звідки надійшов на завод як комплектуючий виріб.
УКДБ разом з УВС здійснюються заходи щодо
розшуку виконавця листівки.
КДБ УРСР розшук контролюється. КДБ СРСР і
обкому Компартії України доповідалось.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

560 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/19с на 5 арк. “23”01.1985 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 10 (1987 р.). - Спр. 9. - Арк. 87.
Оригінал. Машинопис на бланку.
220. Доповідна записка КДБ УРСР до ЦК КПУ
про виявлення написів на виборчих бюлетенях
25 лютого 1985 р.
Таємно
Прим. № 2
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
товаришеві ЩЕРБИЦЬКОМУ В. В.
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Про забезпечення держбезпеки в період підготовки
й проведення виборів до Верховної Ради УРСР
і місцевих Рад народних депутатів
22 лютого 1985 р. № 44 доповідалося про вжиті
органами КДБ республіки заходи забезпечення державної
безпеки в період підготовки й проведення виборів до
Верховної Ради УРСР і місцевих Рад народних депутатів.
Під керівництвом Центрального Комітету й обкомів
Компартії України органами держбезпеки УРСР у
взаємодії з органами МВС напередодні й у день виборів
здійснювався посилений контроль за оперативною
обстановкою.
За доповідями, що надійшли з УКДБ областей, у день
виборів на території республіки ворожих дій з боку анти-
радянськи налаштованих осіб не відзначалося, за
винятком окремих негативних проявів, про які ЦК Компартії
України повідомлено 25 лютого 1985 р. № 45/св.

Документи і матеріали
561
На 282-х бюлетенях виборцями вчинено написи
негативного змісту (у 1982 р. - 360). Найбільша кількість їх
у Кримській (99), Ворошиловградській (34),
Дніпропетровській й Одеській (по 24) областях. На 6-ти бюлетенях
є написи ворожого характеру, у 5-ти з них містяться
наклепницькі вигадки із приводу надання нашою
країною інтернаціональної допомоги Афганістану (Крим,
Київ), в одній - націоналістичні судження (Київ).
Окремі особи висловили невдоволення й наклепи на
адресу радянської виборчої системи (Дніпропетровська,
Одеська, Житомирська області), припустилися
образливих випадів стосовно деяких кандидатів (Вінницька,
Запорізька, Чернігівська, Сумська області), висловили
незадоволення службовою діяльністю низки посадових
осіб, особливо представників місцевих органів влади
(Донецька, Київська, Кримська, Рівненська й інші області).
У ряді випадків написи на бюлетенях містять
критичні зауваження виборців стосовно недоліків в
організації торгівлі, необхідності поліпшення
житлово-побутових умов і т. п.
Інших якихось негативних проявів, пов’язаних з
виборами, у республіці не відзначалося.
Органами КДБ республіки здійснюються заходи щодо
встановлення й перевірки осіб, які вчинили на
бюлетенях написи ворожого й ідейно шкідливого змісту,
з’ясування мотивів і можливих інспіраторів їхніх дій.
Доповідаємо в порядку інформації.
П/п Голова Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На останньому аркуші власноручні підписи осіб, які
ознайомилися з документом.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 p.). - Спр. 15. -
Арк. 13. Завірена копія. Машинопис.

562 Політичні протести й інакодумство в Україні
221. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Одесі
11 березня 1985 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
м. Одеса
6 березня 1985 року електрик будинку відпочинку
«Мирний» (вул. Перекопської дивізії, 71, Київський
район) передав до УКДБ листівку, виявлену ним
напередодні вранці на вхідних воротах будинку відпочинку.
У ній від імені «Союзу порятунку вільної думки»
стверджується про неможливість побудови комунізму в нашій
країні у зв’язку з «низькою свідомістю радянських
людей». Текст виконаний на друкарській машинці на
аркуші розміром 21,6x8,6 см.
Оглядом прилеглої території ще дві листівки
виявлені на освітлювальних опорах біля санаторію
«Примор’я» (вул. М. Посмітного, 1) і на пляжі «Аркадія». В
одній з них містяться заклики не довіряти радянським
засобам масової інформації, тому що вони «об’єктивно
не відображають події», інша аналогічна за змістом
першій.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи КДБ УРСР
контролюються.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

Документи і матеріали
563
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/бІс на 4 арк. “11”03.1985 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 10 (1987 р.). - Спр. 9. -
Арк. 202. Оригінал. Машинопис на бланку.
222. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення анонімних листів
у м. Севастополі
26 квітня 1985 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[-]
Про анонімний прояв
Кримська область
24 квітня 1985 р. Севастопольським міськвідділом
УКДБ оперативним шляхом виявлено й вилучено
адресовані в центральні видавництва, редакції газет і
журналів 12 анонімних листів, у яких містяться наклепницькі
вигадки про «буржуазний характер» партії, органів
Радянської влади й періодичної преси, в одному з них
допускаються образливі випади стосовно одного з
керівників КПРС. Два подібних листи в той же день передані
до MB УКДБ із профкому виробничого об’єднання «Сев-
морзавод ім. Орджонікідзе», куди вони надійшли
поштою.
Тексти виконані скорописом на аркушах з
учнівського зошита.

564 Політичні протести й інакодумство в Україні
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКГБ
розшукові заходи взято на контроль. За фактом
орієнтовано УКДБ областей республіки з метою можливого
виявлення подібних матеріалів.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/102с на 3 арк. “20”04.1985 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 10 (1987 р.). - Спр. 10. -
Арк. 16. Оригінал. Машинопис на бланку.
223. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Великі Мости Львівської області
5 липня 1985 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••і
Про виявлення листівок
Львівська область
4 липня 1985 р. дільничний уповноважений Сокаль-
ського РВВС передав до РВ УКДБ виявлені ним
напередодні ввечері на дверях місця загального користування
на автобусній станції й на дереві у сквері м. Великі
Мости Сокальського району дві листівки. У них містяться

Документи і матеріали
565
наклепницькі вигадки про радянську дійсність і
національну політику КПРС, заклики боротися за «знищення
комуністичної системи й проголошення української
народної республіки».
Тексти виконані скорописом українською мовою на
обкладинках з учнівських зошитів.
Оглядом прилеглої території інших подібних
матеріалів не виявлено.
У виготовленні й розповсюдженні зазначених
листівок обґрунтовано підозрюється місцевий житель
Яцишин М. К., 1946 року народження, ніде не
працює, інвалід 2-ї групи (хворий на шизофренію), в 1971
році засуджений за антирадянську агітацію й
пропаганду, викрадення й зберігання вогнепальної зброї на
8 років позбавлення волі.
Управлінням КДБ його узято у вивчення. За
підтвердження цих даних буде вирішено питання про
направлення Яцишина на лікування до психіатричної лікарні.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
заходи контролюються.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/161с на 3 арк. “05”07.1985 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 10 (1987 р.). - Спр. 10. -
Арк. 129. Оригінал. Машинопис на бланку.

566 Політичні протести й інакодумство в Україні
224. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Дніпропетровську
27 серпня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Про виявлення листівки
м. Дніпропетровськ
25 серпня 1986 р. у райвідділ УКДБ з органів
внутрішніх справ передано виявлену 23 серпня ц. р. на опорі
лінії електропередач по проспекту Гагаріна (Бабушкін-
ський район) листівку з ворожим випадом на адресу
одного з керівників КПРС. Текст виконаний за допомогою
трафарету на аркуші паперу розміром 4,5x14 см.
Оглядом прилеглої території інших листівок не виявлено.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
розшукові заходи взято на контроль.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/340с на 3 арк. “2Г 08.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 р.). - Спр. 14. -
Арк. 70. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
567
225. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення в м. Херсоні тексту
на ювілейній монеті
13 листопада 1986 р.
Таємно
Прим. № І
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Про виявлення текстів ідейно шкідливого змісту
на ювілейній монеті
м. Херсон
11 листопада 1986 р. при здачі виторгу водієм
таксопарку АТП 16501 виявлено випущену на відзначення
100-річчя від дня народження В. І. Леніна ювілейну
монету номіналом в 1 карбованець із висіченими на ній
гострим предметом текстами ідейно-шкідливого змісту
стосовно засновника Радянської держави.
Управлінням КДБ вживається заходів щодо
встановлення виконавця зазначених написів. Через обласну
контору Держбанку організовано перевірку грошей, що
надходять від населення. Здійснювані УКДБ розшукові
заходи Комітетом держбезпеки республіки контролюються.
КДБ СРСР доповідалось.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 391412с на 3 арк. “13”11.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».

568 Політичні протести й інакодумство в Україні
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11А (1988 p.). - Спр. 14. -
Арк. 231-232. Оригінал. Машинопис на бланку.
226. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Макіївка
Донецької області
17 січня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
Донецька область
16 січня 1986 р. з 10-ї до 11-ї години ЗО хв. у
м. Макіївка на вхідних дверях Центральноміського
райвиконкому й універмагу, а також на стіні кінотеатру
ім. Кірова (розташовані на вул. Леніна) виявлено 3
листівки із заголовком «Відозва». У них висловлюються
наклепницькі вигадки про радянську дійсність і політику
КПРС. Тексти виконані рукописним способом на
аркушах з учнівського зошита.
Оглядом прилеглої території інших подібних
матеріалів не виявлено. Місцева жителька повідомила
прикмети чоловіка, що приклеїв листівку до дверей універмагу.
Управлінням КДБ вживається заходів до розшуку
особи, яка вчинила цей прояв. Комітетом держбезпеки
республіки здійснювані УКДБ заходи взято на контроль,
за фактом орієнтовано УКДБ сусідніх областей.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

Документи і матеріали
569
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/13с на 3 арк. “1Г01.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11 А (1988 p.). - Спр. 12. -
Арк. 107. Оригінал. Машинопис на бланку.
227. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про спалення державних прапорів СРСР
і УРСР у смт. Красноїльську Чернівецької області
27 лютого 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про наругу над державними прапорами
Чернівецька область
У ніч на 26 лютого 1986 р. у смт. Красноїльську Сто-
рожинецького району невідомими особами зірвано й
спалено Державний прапор СРСР і два Державних прапори
УРСР, вивішені біля входу до продуктової крамниці і на
арці тваринницької ферми.
[...і
Розслідування проводиться органами внутрішніх справ
за участю УКДБ. Комітетом держбезпеки республіки
здійснювані УКДБ заходи контролюються.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтуиіенко

570 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/50с на 4 арк. “27”02.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 p.). - Спр. 12. -
Арк. 181-182. Оригінал. Машинопис на бланку.
228. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про спалення державного прапора УРСР
на ст. Немішаєве Південно-Західної залізниці
З березня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про наругу над Державним прапором
Київська область
2 березня 1986 р. о 02-й годині 10 хв. чергова по
залізничній станції Немішаєве Південно-Західної залізниці
виявила, що вивішений біля входу до приміщення
вокзалу Державний прапор УРСР був підпалений невідомою
особою.
[...і
Розслідування проводиться органами внутрішніх справ
за участю УКДБ.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтушенко

Документи і матеріали
571
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/53с на 4 арк. “03”03.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. Н А (1988 p.). - Спр. 12. -
Арк. 189. Оригінал. Машинопис на бланку.
229. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про спалення державного прапора УРСР
у м. Одесі
6 березня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про наругу над Державним прапором УРСР
м. Одеса
5 березня 1986 р. близько 22-ї години невідомою
особою було зірвано і підпалено Державний прапор УРСР,
вивішений на житловому будинку № 14 по вул. Б.
Хмельницького (Іллічівський район).
Розслідування проводиться органами внутрішніх справ
за участю УКДБ. Комітетом держбезпеки республіки
здійснювані УКДБ розшукові заходи контролюються.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтушенко
На документі 2 штампи:

572 Політичні протести й інакодумство в Україні
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/57с на 3 арк. “06”03.1980 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 11-А (1988 p.). - Спр. 12. -
Арк. 199. Оригінал. Машинопис на бланку.
230. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення у м. Львові плакатів,
присвячених пам’яті Т. Г. Шевченка
10 березня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[-]
Про виявлення текстів тенденційного характеру
м. Львів
9 березня 1986 р. з 20-ї години ЗО хв. до 22-ї години
ЗО хв. на стінах будинків обласної філармонії (вул. Чай-
ковського, 7), корпусу № 5 політехнічного інституту (вул.
Миру, 3) і житлового будинку (площа Ринок, 32)
виявлено 3 саморобних плакати з текстами, присвяченими
пам’яті Т. Г. Шевченка, у яких наводяться уривки з
віршів поета, що трактуються українськими націоналістами
з тенденційних позицій. У зазначений день у приміщенні
філармонії проводився вечір пам’яті Т. Г. Шевченка.
Тексти виконані друкованими літерами з
використанням трафаретів на аркушах паперу розміром 44x81 см.
Управлінням КДБ вживається заходів до
встановлення особи, яка вчинила цей прояв. Комітетом держбезпеки
республіки здійснювані УКДБ заходи взято на контроль.

Документи і матеріали
573
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтушенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/62с на 4 арк. “10”03.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11 А (1988 p.). - Спр. 12. -
Арк. 207. Оригінал. Машинопис на бланку.
231. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів у м. Миколаєві
18 березня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення напису
м. Миколаїв
17 березня 1986 р. о 22-й годині ЗО хв. на алеї
Піонерського скверу (Заводський район) виявлено виконаний,
імовірно, цеглою напис на асфальті: «Вступайте в
органи ‘‘Визволення України від комуністичного] гніту”. ОУН».
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки контролюються.
Обкому Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР
С. Муха

574 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/7ІС на 3 арк. “18”03Л986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11А (1988 p.). - Спр. 12. -
Арк. 223-224. Оригінал. Машинопис на бланку.
232. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Білицькому
Донецької області
31 березня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
Донецька область
28 березня 1986 р. з 07-ї години до 9-ї години ЗО хв. у
м. Білицькому Добропільської міськради на стінах трьох
будинків по вулицях Вознесенська й Горького, а також
на землі біля зазначених будинків виявлено 7 листівок.
У них містяться заклики боротися проти «загарбників»
і «насильства, що прикривається правами людини».
Тексти виконані скорописом на аркушах паперу з
учнівського зошита.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки контролюються.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

Документи і матеріали
575
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/83с на 6 арк. “31”03.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 р.). - Спр. 12. -
Арк. 247-248. Оригінал. Машинопис на бланку.
233. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Києві
9 квітня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Виявлення листівки
м. Київ
8 квітня 1986 р. о 10-й годині 15 хв. у кабіні телефо-
ну-автомата біля будинку № 2 по Харківському шосе
(Дарницький район) виявлено листівку, що містить
наклепницькі вигадки про радянську дійсність і образливі
випади на адресу одного з керівників КПРС. Текст
виконаний скорописом на аркуші паперу розміром 13x10 см.
Оглядом прилеглої території інших подібних
матеріалів не виявлено.
Здійснювані УКДБ пошукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки контролюються.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України доповідалось.
[...і
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

576 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/93с на 3 арк. “09”04.1986 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 p.). - Спр. 13. -
Арк. 8-9. Оригінал. Машинопис на бланку.
234. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Запоріжжі
та Закарпатській області
23 квітня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[•••]
Про виявлення листівок
м. Запоріжжя
21 квітня 1986 р. о 21-й годині 50 хв. на цегляних
стовпах огорожі дитячої лікарні № 12 (Орджонікідзев-
ський район) виявлено приклеєні дві листівки, що містять
наклепницькі вигадки стосовно КПРС. Тексти виконані
у віршованій формі друкованими від руки літерами на
аркушах паперу з учнівського зошита.
Закарпатська область
22 квітня 1986 р. о 07-й годині у м. Береговому на
стіні будинку ПТУ № 11 виявлено приклеєну листівку із
закликами до звільнення «політв’язнів», приєднання
Закарпаття до Угорщини й наклепницьким випадом на
адресу одного з керівників КПРС (виконана
друкованими літерами плакатним пером на аркуші паперу
розміром 60x75 см.

Документи і матеріали
577
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
Запорізької й Закарпатської областей розшукові заходи
взято на контроль.
КДБ СРСР, Запорізькому й Закарпатському обкомам
Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/106с на 4 арк. “23”04.19Ъ6 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 p.). - Спр. 13. -
Арк. 43. Оригінал. Машинопис на бланку.
235. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Києві
1 травня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
м. Київ
ЗО квітня 1986 р. близько 06-ї години ЗО хв. на
дверях кабін телефонів-автоматів, установлених на
вулицях Героїв Сталінграда й Мате Залки (Мінський район)
виявлено 8 листівок з тенденційними вигадками про
наслідки аварії на Чорнобильській АЕС і
наклепницькими випадами стосовно керівників Радянської держави.

578 Політичні протести й інакодумство в Україні
Оглядом прилеглої території інших подібних матеріалів
не виявлено.
Тексти виконані машинописним способом на
смужках паперу розміром 6x20 см.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взято на контроль, надається
необхідна допомога.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України доповідалось.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/115с на 3 арк. и0Г05.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 11 А (1988 p.). - Спр. 13. -
Арк. 58-59. Оригінал. Машинопис на бланку.
236. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
.до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Нікополі
Дніпропетровської області
7 травня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
Дніпропетровська область
6 травня 1986 р. о 08-ї годині 15 хв. і 08-й годині 40 хв.
у м. Нікополі на стіні одного з будинків міського

туберДокументи і матеріали
579
кульозного диспансеру й на стенді наочної агітації біля
залізничного вокзалу виявлено 2 листівки з
наклепницькими вигадками на адресу КПРС, окремих партійних і
радянських працівників Запорізької області й закликом
«на захист людини праці».
Тексти виконані машинописним способом на аркушах
паперу розміром 15x21 см.
Управліннями КДБ по Дніпропетровській і Запорізькій
областях вживається заходів до встановлення особи, яка
вчинила цей прояв. Комітетом держбезпеки республіки
розшукові заходи взято на контроль.
КДБ СРСР відомо.
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/118с на 4 арк. “0Г05.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 р.). - Спр. 13. -
Арк. 65-66. Оригінал. Машинопис на бланку.

580 Політичні протести й інакодумство в Україні
237. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів у с. Борова
Харківської області
24 червня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про вчинення написів націоналістичного змісту
Харківська область
22 червня 1986 р. о 06-й годині у с. Борова на фасаді
дерев’яного будинку автобусної станції на висоті 2 м
виявлено напис «Хай живе вільна Україна!» із
зображенням тризубця (учинена білим барвником, висота букв -
10-13 см).
Оглядом прилеглої території виявлено ще два написи
аналогічного змісту на трансформаторній будці за 150 м
від автостанції й повітрозабірнику Будинку культури
поблизу селищної Ради (останній виконано барвником
коричневого кольору).
Управління КДБ вживає заходів до встановлення
особи, яка вчинила цей прояв. Комітетом держбезпеки
республіки здійснювані УКДБ заходи взято на контроль.
На місце відряджено співробітника КДБ УРСР.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР Б. Євтуиіенко
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/173с на 3 арк. “24”06.1986 р. ПІДЛЯГАЄ ПО-
ВЕРНЕННЮ».

Документи і матеріали
581
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 p.). - Спр. 13. -
Арк. 215. Оригінал. Машинопис на бланку.
238. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Вільнянсь-
ку Запорізької області
1 серпня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівки
Запорізька область
31 липня 1986 р. близько 12-ї години у Вільнянському
районному універмазі одним із покупців у кишені
чоловічого костюма було виявлено й передано до райвідділу
УКДБ листівку з наклепницькими вигадками на адресу
КПРС, окремих партійних і радянських працівників
Запорізької області й закликом «на захист людини праці».
Текст виконаний машинописним способом на аркуші
паперу розміром 15x21 см.
Раніше аналогічні за змістом і способом
виготовлення 2 листівки було виявлено в м. Нікополі
Дніпропетровської області (доповідалося № 98/св 7 травня ц. p.).
КДБ УРСР здійснювані УКДБ Дніпропетровської й
Запорізької областей розшукові заходи контролюються.
Обкому Компартії України доповідалось.
[...і
Зам. Голови
Комітету держбезпеки
Української РСР В. Євтушенко

582 Політичні протести й інакодумство в Україні
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/216с на 3 арк. “01" 08.1986 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 p.). - Спр. 13. -
Арк. 290-291. Оригінал. Машинопис на бланку.
239. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Запоріжжі
2 серпня 1986 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівки
м. Запоріжжя
2 серпня 1986 р. близько 07-ї години на стіні
житлового будинку по вул. Чумаченка (Комунарський район)
виявлено приклеєні 3 листівки наклепницького
характеру, у двох з них містяться злісні випади на адресу
одного з керівників КПРС.
Тексти виконані скорописом на аркушах паперу
розміром 10x20 см.
Управління КДБ вживає заходів до встановлення
виконавця листівок. КДБ УРСР розшукові заходи
контролюються.
КДБ СРСР і обкому Компартії України доповідалось.
[...]
Голова
Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха

Документи і матеріали
583
На документі 2 штампи:
1. «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ. Загальний відділ. II
сектор. Вх. № 39/217с на 4 арк. “02”0£.1980 р. ПІДЛЯГАЄ
ПОВЕРНЕННЮ».
2. «Розіслано членам і кандидатам у члени Політбюро
ЦК КП України».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 11-А (1988 р.). - Спр. 13. -
Арк. 294. Оригінал. Машинопис на бланку.
240. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення у київському
метрополітені антирадянських брошур
21 березня 1987 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення матеріалів політично
шкідливого змісту
м. Київ
20 березня 1987 р. близько 10-ї години у вагонах
електропоїздів Київського метрополітену, що прямували за
маршрутом «Дзержинська1 - Героїв Дніпра» і у
зворотному напрямку, пасажирами було виявлено 2 саморобні
брошури із заголовком «70 років у СРСР», у яких з
політично шкідливих позицій оцінюється внутрішня й
зовнішня політика СРСР, стверджується про порушення прав
людини в нашій країні. Тексти брошур виконані від руки
(одна - скорописом, друга - під копірку), кожна на
131-му аркуші паперу для письма.
1 Тепер станція метро «Либідська».

584 Політичні протести й інакодумство в Україні
Оглядом вагонів електропоїздів і станцій
метрополітену інших подібних матеріалів не виявлено.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки взяті на контроль.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України
доповідалось.
[...і
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 3. - Арк. 81.
Оригінал. Машинопис на бланку.
241. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про профілактичні та оперативні дії
стосовно осіб, засуджених за антирадянську
пропаганду і агітацію
21 березня 1987 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Комітетом держбезпеки республіки у взаємодії із про-
куратурою й іншими правоохоронними органами
здійснюється комплекс профілактичних і оперативних
заходів стосовно осіб, засуджених за ст[аттею] 62 (антира-
дянська агітація й пропаганда), а також за ст[аттею] 187
КК УРСР (наклеп на радянський державний і
суспільний лад). При цьому основну увагу приділяється
переконанню в помилковості їхніх поглядів і схилянню до
подання представникам прокуратури письмових заяв до
Президії Верховної Ради СРСР про помилування й
недопущення надалі ворожої й іншої протиправної діяльності.
У результаті проведеної роботи з 72-ма особами (із
109-ти), раніше засудженими за названими статтями КК

Документи і матеріали
585
УРСР на території республіки, 48 подали такі заяви. У
цьому числі 31 (з 52-х) відбували покарання за
антирадянську агітацію й пропаганду, і 17 (з 57-ми) - за наклеп на
радянський державний і суспільний лад.
Від подачі заяв про помилування категорично
відмовилися 24 особи (Бадзьо Г. В., Руденко М. Д., Нечипо-
ренко Г. Ф., Матусевич М. І. та ін.). Крім того, у місцях
позбавлення волі продовжують відбувати покарання ще
37 осіб (15 засуджених за ст[аттею] 62 і 22 - за ст[аттею]
187.1 КК УРСР), які як особливо небезпечні
рецидивісти звільненню від покарання не підлягають.
На підставі указів Президії Верховної Ради СРСР
станом на 20 березня ц. р. уже звільнено 36 осіб (за ст[ат-
тею] 62 - 24, за ст[аттею] 187.1 - 12). Матеріали
стосовно інших перебувають у стадії розгляду.
Всіх звільнених з місць позбавлення волі осіб узято
під оперативний контроль. За участю громадських органів
і правоохоронних органів триває робота з їхнього
ідейного роззброювання й повернення до суспільно корисної
діяльності.
За отриманими оперативними даними, Бедарьков А. М.
(м. Чернігів), Мельник Ю. І. (м. Донецьк), Бєліков В. І.
(м. Київ) і деякі інші мають намір виконувати свої
обіцянки про відмову від протиправної діяльності,
схвально відгукуються про перетворення в нашій країні й
демократизацію суспільного життя.
У той же час українські націоналісти Попадюк 3. В.,
Хмара С. І. (Львів), антирадянщики Анаденко Ф. Ф.
(Київ), Корягін А. І., Анцупов Є. М. і Алтунян (Харків),
релігійні фанатики Ахтеров П. А. (Донецьк), Тереля І. М.
(Закарпаття) й Ігнатенко М. С. (Черкаси) своїх ворожих
переконань переглядати не збираються, більше того -
висловлюють намір в умовах поглиблення
демократизації продовжувати антигромадську діяльність.
Зокрема Тереля І. М. під час прямування до місця
проживання своїм попутникам заявив, що нібито є
головою створеного ним «ЦК Української католицької
церкви». У лютому ц. р. він виїжджав до Москви, де через

586 Політичні протести й інакодумство в Україні
іноземних кореспондентів передав для публікації на
Заході чергову т. зв. «Хроніку католицької церкви»,
виготовлену ним уже після помилування.
Більшість із тих, хто повернувся з місць позбавлення
волі, своє дострокове звільнення від покарання схильні
розцінювати як вимушену поступку влади, зроблену «під
тиском» Заходу. Багато хто з них прагне показати себе
перед зв’язками як «безвинно потерпілий» нібито за
написання й розповсюдження критичних матеріалів про
негативні явища в суспільному житті, розвитку
української мови, культури й літератури. У цьому зв’язку
вживають заходів до оскарження винесених судами вироків
у їхніх кримінальних справах з вимогами повної
реабілітації. Деякі вважають, що така кампанія з перегляду
справ дасть їм змогу серйозно скомпрометувати перед
громадськістю органи КДБ.
Один з активних українських націоналістів Чорновіл
В. М., який повернувся після відбуття покарання до
м. Львова, 24 лютого ц. р. виїжджав до м. Москви й
звернувся у приймальню КДБ СРСР, де в бесіді висунув
вимоги про реабілітацію «політв’язнів», у тому числі і його
за останню судимість, дозвіл публікуватися під власним
прізвищем, повернення речових доказів, вилучених у
нього при обшуку в 1972 році.
Одночасно довів до відома те, що до 1000-ліття
введення християнства на Русі він разом з іншими
однодумцями із числа уніатських авторитетів підніме рух за
легалізацію Греко-католицької церкви в Україні й
скасування рішень Львівського Собору 1946 року1 як
неправомочного.
Фанатично налаштована українська націоналістка
Мешко О. Я. (82 роки), яка повернулася до Києва після
1 Псевдособор, на якому за сценарієм радянських органів
державної безпеки було ліквідовано УГКЦ. Значна частина
греко-католиків не прийняла православ’я і не приєдналась
до РПЦ. До 1989 р. в УРСР діяли нелегальні структури
Української греко-католицької церкви.

Документи і матеріали
587
5-річного заслання, також має намір домагатися
реабілітації спільників із числа т. зв. «Української гельсінської
групи».
Поруч із цим звільнені від покарання Тереля І. М.,
Анцупов Є. М., Корягін А. І., Владимирова Т. В.
висловлюють наміри домагатися дозволу на виїзд за кордон у
приватних справах або на постійне проживання. Такі ж
плани виношують Руденко М. Д. і його дружина, які ще
перебувають у місцях заслання (звільняються
відповідно у 1989 і 1991 році).
Небезпечні рецидивісти, які відбувають покарання,
особливо Лук’яненко JI. Г., Горинь М. М., Кандиба І. А.,
Горбаль М. А., Рубан П. В., Овсіенко В. В.,
Калиниченко В. В., Приходько Т. А. залишаються на ворожих
позиціях, але якихось відкритих антисуспільних дій не
допускають. Незважаючи на проведену з ними виховну
роботу, ніхто із цих осіб в індивідуальному порядку із
проханням про помилування не звернувся, тому що вони
вважають, що, найімовірніше, будуть звільнені від
покарання в порядку амністії. До зазначених осіб виявляють
зростаючий інтерес закордонні підривні центри, і варто
очікувати посилення пропагандистського галасу на
Заході з вимогами їхнього звільнення.
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
На документі штамп: «ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ.
Загальний відділ. II сектор. Вх. № 39/79с на “5” арк.
21.03.1987 р. ПІДЛЯГАЄ ПОВЕРНЕННЮ».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 p.). - Спр. 3. -
Арк. 76-80. Оригінал. Машинопис на бланку.

588 Політичні протести й інакодумство в Україні
242. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про поширення в м. Києві листівок з
критикою внутрішньої і зовнішньої політики КПРС
29 квітня 1987 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про розповсюдження листівок
м. Київ
29 квітня 1987 р. о 04-й годині 55 хв. Управлінням
КДБ по м. Києву й Київській області отримано дані про
виявлення на сходах, що ведуть до Історичного музею
УРСР (вул. Володимирська, 2), пачки листівок з
наклепницькими вигадками про наслідки аварії на
Чорнобильській АЕС, а також зовнішню та внутрішню
політику КПРС. Текст виконаний на друкарській машинці й
розмножений за допомогою розмножувальної техніки.
Ймовірно, листівки виготовлені за кордоном.
Оглядом прилеглої території й інших вулиць міста
оперативно-слідчою групою УКДБ разом з органами
внутрішніх справ такі ж листівки (у пачках по 30-100
прим., усього до 400 прим.) виявлено також на
Андріївському узвозі, вулицях Хоревій, Ярославів Вал, І. Франка
й Воровського.
Комітетом держбезпеки республіки здійснювані УКДБ
заходи контролюються, надається необхідна допомога.
КДБ СРСР і міськкому Компартії України доповідалось.
Голова Комітету держбезпеки
Української РСР С. Муха
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 3. - Арк. 72.
Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
589
243. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження анонімних листів
29 травня 1987 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення анонімних листів
націоналістичного змісту
м. Київ
28 травня 1987 р. КДБ УРСР оперативним шляхом
виявлено направлені з м. Києва на адреси жителів
Ворошиловградської, Донецької й Київської областей 29
анонімних листів із вкладенням виконаних скорописом
російською та українською мовами «звернень» від імені
нібито існуючого «Українського міжнаціонального центру
з вивчення громадської думки». У них повідомляється,
що зазначений «центр» проводить оцінку ставлення
населення України до питання про вихід республіки зі
складу СРСР і міститься заклик поширювати подібні
документи. Тексти виконані шістьма різними почерками.
Комітетом держбезпеки республіки вжито заходів до
розшуку виконавців і розповсюджувачів цих листів. За
фактом орієнтовано УКДБ областей республіки з метою
можливого виявлення аналогічних матеріалів.
КДБ СРСР доповідалось.
Голова Комітету М. М. Голушко
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 3. - Арк. 134.
Оригінал. Машинопис на бланку.

590 Політичні протести й інакодумство в Україні
244. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Дніпропетровську
14 липня 1987 р.
Таємно
Прим. № 1
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
націоналістичного змісту
13 липня в м. Дніпропетровську у вечірній час у
поштових скриньках будинку № 8 по вул. Прогресивній
(Амур-Нижньодніпровський район) виявлено 5 листівок
від імені нібито існуючої «Дніпропетровської ради ОУН
Східної України» із закликами націоналістичного
характеру. Тексти виконані друкованим шрифтом від руки на
аркушах паперу для письма.
УКДБ по Дніпропетровській області здійснюються
розшукові заходи. На місце для надання допомоги
відряджено співробітників КДБ УРСР.
і...]
Голова Комітету М. Голушко
ГДА СБУ - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 3. -
Арк. 210-211. Оригінал. Машинопис на бланку.

Документи і матеріали
591
245. Із доповідної записки КДБ УРСР до ЦК КПУ
про заходи органів державної безпеки в період
підготовки до 70-ї річниці Жовтневої революції
ЗО жовтня 1987 р.
Цілком таємно
ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
Товаришеві Щербицькому В. В.
Про заходи забезпечення державної безпеки
в період підготовки й святкування 70-річчя
Великої Жовтневої соціалістичної революції
[...]
У вирішенні завдань забезпечення державної безпеки
й громадського порядку в період підготовки й проведення
ювілейних урочистостей задіяні всі наявні сили й засоби.
[...]
Інформація, котра надходить в органи КДБ, свідчить,
що підготовка до святкування 70-ї річниці Великого
Жовтня в республіці проходить у здоровій атмосфері, за
високої політичної й трудової активності громадян. У
той же час у практичній діяльності нами враховуються
добуті оперативні дані про спроби спецслужб
противника й закордонних антирадянських центрів, окремих ек-
стремістськи налаштованих осіб із числа українських
націоналістів, кримсько-татарських автономістів та інших
антигромадських елементів вчинити розвідувально-
підривні акції, ворожі й провокаційні дії.
Для їхньої локалізації й припинення проводиться
комплекс заходів оперативного,
попереджувально-профілактичного характеру. Посилено прикордонний і
митний контроль на пунктах в’їзду іноземців. З метою
недопущення можливих підривних акцій забезпечено
оперативний контроль за поведінкою 26 855 громадян
капіталістичних країн і країн, що розвиваються, котрі
знаходяться в республіці (у Києві - 1185).
[...]

592 Політичні протести й інакодумство в Україні
Узято в активну перевірку понад двісті осіб, з боку
яких можливі антигромадські й політично шкідливі
прояви, у тому числі 67 українських націоналістів, 9
єврейських екстремістів, 18 кримсько-татарських автономістів,
7 реакційно налаштованих церковників і сектантів, а
також ті, хто висловлює погрози терористичного
характеру (21), виношує зрадницькі наміри в різних формах
(92). Особливу увагу приділяється забезпеченню надійного
спостереження за поведінкою достроково звільнених
(40 осіб) у порядку помилування від подальшого
відбуття покарання за антирадянську діяльність, які не стали
на шлях остаточного виправлення.
Виявлено 221-го (Київ - 20) психічно хворого з
агресивними намірами, з яких 57 (Київ - 5) госпіталізовано,
за іншими 164-ма здійснюється спостереження за місцем
проживання. Активізовано розшук 127-ми авторів
антирадянських анонімних документів.
[...і
Вилучено 1500 примірників релігійних та ідейно
шкідливих матеріалів; конфісковано майже 150 тисяч
примірників антирадянських і політично шкідливих
матеріалів (за жовтень у м. Києві - 3315); виявлено 32
автори антирадянських анонімних документів.
Не допущено створення націоналістичного
угруповання із числа учнівської молоді м. Дніпропетровська,
учасники якого розповсюдили в червні - липні цього року
листівки ворожого змісту й мали намір вчинити ворожу
акцію у дні ювілейних урочистостей. Виявлено й профі-
лактовано автора й розповсюджувача листівок
націоналістичного змісту у м. Дрогобичі Львівської області -
учень ПТУ № 19 Ступка, 1971 року народження.
Встановлено автора вчинених у м. Києві в ніч із 22 на 23
вересня й з 2 на 3 жовтня цього року 14-ти написів
наклепницького характеру - робітник київського заводу
імені Петровського Меліхов, 1958 року народження.
З метою запобігання можливим фактам
розповсюдження антирадянських листівок, учинення ворожих на-

Документи і матеріали
593
писів, здійснення інших антигромадських проявів і
своєчасної затримки злочинців у період з 6 по 9 листопада
цього року в м. Києві, обласних центрах і великих містах
республіки в нічний час силами органів КДБ-МВС,
представників громадськості буде організовано
патрулювання.
Для забезпечення безпеки святкових заходів у м.
Києві підготовлено і задіяно оперативний наряд у кількості
766 співробітників КДБ. У період з 5 по 10 листопада
цього року в органах КДБ республіки встановлюється
посилене чергування керівного складу й оперативно-
слідчих груп.
Про всі дані, що заслуговують на оперативну увагу,
систематично доповідається партійним і радянським
органам на місцях. Адміністрації й громадським
організаціям об’єктів народного господарства надається допомога
у проведенні заходів підвищення політичної пильності
трудящих.
Доповідається в порядку інформації.
Голова Комітету М. Голушко
На документі штамп: «Вх. № 39/296с на 5 арк.
“ЗО”10.1987 р. Підлягає поверненню до II сектору
загального відділу ЦК Компартії України»; резолюція: «т.
Кузнецову В. В. Озн[айомити] особисто (по колу) членів і канд[и-
датів] у члени ПБ. В. Щербицький. 30.10.87».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 3. -
Арк. 29-33. Оригінал. Машинопис на бланку.

594 Політичні протести й інакодумство в Україні
246. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у Донецькій
та Дніпропетровській областях
16 березня 1988 р.
Таємно
Прим. № 6
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
[...]
Про виявлення листівок
15 березня в м. Амвросіївка Донецької області на
будинках Палацу культури, військкомату,
спорткомплексу та в інших місцях виявлено 15 листівок, що містять
заклики не вірити перебудові й керівництву країни,
організувати боротьбу з ним, а також вимоги припинити
звільнення з роботи, підвищити зарплату, знизити ціни
на продовольчі товари.
У с. Виковому Криничанського району
Дніпропетровської області виявлено 5 листівок, у яких від імені
«таємної комуністичної групи» зводяться наклепницькі
вигадки стосовно одного з керівників КПРС і
економічної політики в СРСР.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки контролюються, надається
необхідна допомога. Донецький і Дніпропетровський обкоми
Компартії України проінформовані.
Голова Комітету М. Голушко
На документі машинописна помітка: «Ознайомити
секретарів ЦК Компартії України. 16.03.88 р. В. Щербицький».
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 7. -
Арк. 109-110. Копія. Машинопис.

Документи і матеріали
595
247. Із доповідної записки КДБ УРСР до ЦК КПУ
про перебудову роботи з кадрами в КДБ УРСР
16 березня 1988 р.
Таємно
ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
Про деякі питання перебудови роботи з кадрами
в КДБ Української РСР
На виконання рішення січневого (1987 р.) Пленуму
ЦК КПРС, березневого (1987 р.) Пленуму ЦК Компартії
України, настанов КДБ СРСР під безпосереднім
керівництвом Центрального Комітету Компартії України,
обласних комітетів партії у КДБ УРСР та його органах на
місцях здійснюється цілеспрямована робота з
перебудови кадрового забезпечення чекістської діяльності. При
цьому першочергову увагу приділяється посиленню ролі
керівного складу і якісному його зміцненню, найбільш
раціональному використанню кадрового потенціалу,
суворому дотриманню соціалістичної законності,
підвищенню рівня ідейно-морального загартування, політичної й
професійної підготовки, забезпеченню в чекістських
колективах атмосфери наполегливої праці, високої
службово-військової й виконавської дисципліни. Створено
умови, що забезпечують активну участь партійних
організацій у проведенні кадрової політики, поєднанні заходів
зміцнення єдиноначальності й розширення демократії та
гласності в роботі з кадрами.
Для виконання покладених на органи держбезпеки
завдань у КДБ республіки за допомогою ЦК Компартії
України створено кадровий потенціал ідейно зрілих і
професійно підготовлених співробітників. Всі офіцерські
кадри є членами й кандидатами у члени КПРС, 95,5
відсотка з вищою освітою і 92 відсотки мають чекістську
підготовку. Кожний шостий з них з досвідом звільненої
партійної, радянської або комсомольської роботи.
Співробітники органів КДБ України здатні й готові
вирішувати поставлені завдання в сучасній міжнародній і

внут596 Політичні протести й інакодумство в Україні
рішній обстановці, у тому числі в будь-яких
екстремальних умовах, що підтверджується їхньою активною участю
в наданні інтернаціональної допомоги Республіці Афганістан
і ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
[...]
У той же час у роботі з кадрами КДБ республіки є ще
чимало недоліків і проблем, на вирішення яких
спрямовано зусилля керівного складу й партійних організацій.
При цьому, винісши уроки з минулого досвіду, істотно
переглядаються сформовані стереотипи й положення у
кадровій практиці.
Насамперед це стосується підвищення відповідальності
керівних кадрів1. Не всі керівники виявилися готовими
до ефективних дій в умовах перебудови, активно
включилися в пошук нових підходів до підвищення рівня
чекістської справи. Повільно здійснюється
омолодження керівного складу.
У 1987 році замінено 69 керівників середньої й
первинної ланки, що не забезпечували в нових умовах
удосконалення оперативно-службової діяльності. З метою
зміцнення важливих ділянок роботи здійснено
плановий обмін керівними кадрами між КДБ і обласними
управліннями (29), на посади номенклатури КДБ СРСР і
КДБ УРСР призначено 193 підготовлених керівники, з
них третина у віці до 40 років. У цей час серед перших
керівників органів і їхніх заступників 25 раніше
перебували на відповідальній партійній, радянській або
комсомольській роботі й за рішенням ЦК Компартії України в
персональному порядку були направлені на керівні
посади в органи держбезпеки. Проводиться подальша
робота з визначення відповідності керівників займаним
посадам.
Виходячи з необхідності подальшого зміцнення
керівної ланки вдосконалюється робота з резервом висування.
Його формування проходить в обстановці широкої
гласності за активної участі партійних організацій,
насампе1 Тут і далі підкреслення в документі.

Документи і матеріали
597
ред за рахунок співробітників, які позитивно
зарекомендували себе на першому етапі перебудови. Вживаються
заходи щодо підвищення ролі й відповідальності
керівників за професійну підготовку й виховання офіцерів,
що перебувають у резерві. Здійснено відбір молодих
перспективних співробітників (97), яких згодом можна
рекомендувати як кандидатів на посади керівників органів
КДБ ( «далекий резерв»). У 1987 році з резерву висунуто
92,2 відсотка від загальної кількості призначених
керівників номенклатури КДБ СРСР і КДБ УРСР (у 1986 р. -
87,4 відсотка, у 1985 р. - 83 відсотка, в 1984 р. - 67
відсотків).
[...]
З урахуванням підвищених вимог у період
перебудови до якісного складу нового набору й забезпечення
чистоти чекістських рядів розроблено п’ятирічний план
комплектування КДБ УРСР (у 1986-1990 р.)... Офіцерські
посади в оперативних підрозділах заміщуються тільки
за рахунок випускників навчальних закладів КДБ СРСР.
Всі вони рекомендуються на службу в органи
партійними комітетами.
[...]
П/п Голова Комітету М. Голушко
Вірно: референт секретаріату КДБ УРСР
майор ( Підпис )
16.03.88
На документі машинописні резолюції:
«1. Ознайомити особисто (по колу) секретарів ЦК
Компартії України. 2. Тов. Чумак А. С. Уточніть з т. Пихтіним
В. О., на яких конкретно ділянках потрібна наша
допомога. 17.03.88 р. В. Щербицький».
«1. Ознайомити заступників Голови КДБ УРСР,
секретаря парткому Комітету. 2. Тов. Пихтін В. О. Разом з відділом
адміністративних органів підготуйте пропозиції з питань,
що вимагають допомоги ЦК Компартії України. М.
Голушко “28” березня 1988 р.». Нижче підписи зазначених осіб.
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 7. -
Арк. 111-117. Завірена копія. Машинопис.

598 Політичні протести й інакодумство в Україні
248. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про вивішування жовто-блакитних
полотнищ у Львові
2 листопада 1988 р.
Таємно
Прим. № 6
ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ
КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
[...]
Про націоналістичний прояв
1 листопада у Львові на Янівському цвинтарі у
районі поховань так званих «січових стрільців»1 виявлено
закріплені на деревах два полотнища жовто-блакитного
кольору. До древка прикріплені два предмети
циліндричної форми з електропроводами, які, за попередньою
оцінкою, можуть бути саморобними вибуховими
пристроями.
Здійснювані УКДБ розшукові заходи Комітетом
держбезпеки республіки контролюються. Для дослідження
вилучених предметів залучено відповідних фахівців КДБ
СРСР.
[...і
Голова Комітету М. Голуиіко
ГДА СБУ. - Ф. 16. - On. 14 (1990 р.). - Спр. 9. - Арк. 13.
Копія. Машинопис.
1 До Другої світової війни на Янівському цвинтарі було
близько 115 тис. поховань, в тому числі Українських
Січових Стрільців, які загинули у боях за Львів у листопаді 1918 р.
їхні могили та хрести знищено у 1971 р.

Документи і матеріали
599
249. Рішення колегії КДБ УРСР про особливості
суспільно-політичної та оперативної обстановки
й завдання органів КДБ республіки
18 серпня 1989 р.
Таємно
Прим. № 27
РІШЕННЯ
Колегії КДБ Української РСР
від 18 серпня 1989 року
Особливості суспільно-політичної
та оперативної обстановки й завдання органів
КДБ республіки в сучасних умовах
Обговоривши питання про особливості
суспільно-політичної та оперативної обстановки й завдання органів КДБ
республіки в сучасних умовах, Колегія відзначає, що
сформована ситуація характеризується як складна,
напружена, і вимагає вжиття невідкладних заходів з
недопущення виходу її з-під контролю, використання анти-
соціалістичними елементами у ворожих цілях.
На нинішньому етапі перебудова зіштовхується з
живучістю старих структур і методів роботи, стереотипів
мислення. Загострилися економічні, екологічні,
національні й інші проблеми, підсилюється соціальна
напруженість. Украй ускладнила морально-політичну
обстановку в республіці хвиля страйків шахтарів у липні
цього року, якими було охоплено 203 з 286 наявних шахт із
загальною чисельністю страйкарів понад 120 тис. чол.
Під час страйків виявився дефіцит довіри до
партійних і господарських працівників, відзначалися спроби
екстремістів протиставити партію Радам. Страйкові
комітети нерідко претендували на всю повноту влади на
підприємстві, у місті, районі. Мали місце спроби
страйкарів пред’явити, поряд з економічними, вимоги
політичного характеру, взяти під контроль засоби масової
інформації. Становище погіршилося через потенційну

600 Політичні протести й інакодумство в Україні
небезпеку виникнення страйків на транспорті, у
металургійній, хімічній та інших галузях, де, як і у вугільній
промисловості, занедбано соціально-побутову сферу, люди
незадоволені умовами, організацією праці та її оплатою,
погіршенням екологічної ситуації, не бажають
миритися з існуючою системою придушення особистості
адміністративно-бюрократичним апаратом, із соціальною
несправедливістю .
Масові виступи шахтарів привернули увагу різного
роду екстремістів, елементів із хуліганськими
схильностями, які намагалися повернути їх у деструктивне
русло, викликати антигромадські заворушення, безладдя.
У ряді випадків відбувалося змикання з ними антисоці-
алістично, націоналістично налаштованих осіб. За
матеріальної і моральної підтримки з-за кордону ворожі
елементи посилили діяльність зі створення опозиційних
структур, розгортання в Україні «широкого
національного руху». Помітно розширення масштабів діяльності
закордонних спецслужб, емігрантських антирадянських
центрів і організацій проти республіки, їхнє прагнення
реалізувати стратегію підриву соціалізму зсередини
шляхом дестабілізації внутрішньополітичної обстановки,
дискредитації керівної ролі КПРС, інспірування
сепаратистських виступів.
Активізувалися антигромадські дії лідерів УХС,
УНДЛ, «Комітету захисту УКЦ» та інших подібних
угруповань. Простежуються конкретні дії ворожих елементів,
спрямовані на створення замаскованих
націоналістичних ланок у багатьох регіонах республіки, на
завоювання більшості місць у республіканських і місцевих
Радах, і в остаточному підсумку - на захоплення
політичної влади в Україні з метою виходу зі складу СРСР і
трансформації існуючого ладу. Для реалізації своїх
задумів націоналісти, керівники неформальних об’єднань
негативної спрямованості намагаються втягнути в
антигромадські акції нових осіб із числа робітничого класу,
інтелігенції, молоді, організовують масові мітинги й
демонстрації, що переслідують мету компрометації партії

Документи і матеріали
601
й правоохоронних органів, проштовхування антисоціалі-
стичних ідей.
Стурбованість населення республіки викликає різке
зростання злочинності, у тому числі - організованої.
У контексті суспільно-політичної й оперативної
обстановки, що загострилася в республіці, Колегією й
керівництвом КДБ УРСР, УКДБ областей здійснюються
організаційні й практичні заходи для її локалізації й нормалі-
защї. Важливе місце в цій роботі приділяється всебічному
аналізу основних напрямків ворожої діяльності антисо-
ціалістичних, деструктивних елементів і закордонних
підривних центрів, своєчасному інформуванню про їхні
задуми й зміни обстановки Центральний Комітет й
обкоми Компартії України. Чекістські органи активно
включилися в роботу з боротьби зі злочинністю,
особливо з такими небезпечними її видами, як тіньова
економіка, корупція, хабарництво й рекет, використання в
корисливих цілях кооперативного руху. У республіці
створено тимчасові комітети боротьби зі злочинністю, куди
поряд з іншими правоохоронними органами ввійшли
представники органів КДБ.
Вжиті заходи дали змогу в основному забезпечити
контроль за розвитком обстановки в республіці, не
допустити в деяких регіонах її ускладнення, групових
антигромадських проявів і ворожих акцій, обмежити й
припинити підривну діяльність спецслужб противника, ан-
тисоціалістичних елементів та емісарів антирадянських
центрів.
Робота органів держбезпеки УРСР в екстремальних
умовах, особливо у період страйків шахтарів, привела
до пошуку нових форм чекістської діяльності.
Насамперед - це прямі контакти співробітників КДБ із
представниками страйкових комітетів, активне використання
довірчих і особистих зв’язків, вступ у діалог з лідерами
неформальних об’єднань негативної спрямованості й інші.
Разом з тим результативність зусиль, спрямованих
на вирішення завдань, які постали перед органами
держбезпеки республіки в сучасний період, ще не відповідає

602 Політичні протести й інакодумство в Україні
гостроті суспільно-політичної й оперативної обстановки,
а на ряді напрямків - неадекватна активізації підривної
діяльності противника, націоналістичних і
екстремістських елементів. В окремих органах є прояви елементів
розгубленості, нерішучості в діях керівного й
оперативного складу, які, в основному, зводяться до
нагромадження інформації, що вимагає у низці випадків
негайної реалізації. У деяких областях мають місце масові
виступи на міжнаціональній основі, змикання
негативних елементів з націоналістично й клерикально
налаштованими особами, ускладнення криміногенної
обстановки й інші небезпечні явища, що вимагають подальшої
перебудови й активізації оперативно-службової діяльності
КДБ УРСР, значного посилення роботи з особовим
складом з його ідейного загартування й виховання,
підвищення боєздатності, готовності захистити інтереси
соціалізму й непорушність Радянської держави.
Колегія вирішила:
Керівному й оперативному складу Комітету і його
органів на місцях забезпечити чітке виконання настанов
і рішень ЦК КПРС і Верховної Ради СРСР, що
стосуються діяльності органів держбезпеки на нинішньому,
винятково відповідальному, етапі перебудови, підсилити
спостереження й контроль за суспільно-політичною й
оперативною обстановкою в республіці з метою
недопущення її дестабілізації, особливо в таких небезпечних
формах, як антирадянщина, націоналізм і політичний
екстремізм. Для цього:
- зосередити зусилля на агентурному проникненні в
закордонні антирадянські центри й організації, що
формують ворожі задуми і намагаються пробратися в керівні
ланки самодіяльних громадських об’єднань у підривних
цілях;
- при організації агентурно-оперативної діяльності
виходити зі складної оперативної обстановки й прогнозів
її розвитку; націлити роботу агентури на глибоке
вивчення процесів, що відбуваються у всіх соціальних вер-

Документи і матеріали
603
ствах суспільства, домагаючись одержання даних про
реально складну ситуацію;
- за необхідності переглянути розміщення й
придбати оперативні джерела з метою створення надійних
позицій у керівництві неформальних угруповань,
страйкових комітетів та інших організаційних ланок
самодіяльних формувань; вжити заходів до виховання в агентів і
довірених осіб патріотизму, політичної переконаності й
моральної впевненості при виконанні завдань, що
доручаються їм, посилення конспірації, забезпечення
соціально-правової захищеності; усіляко підтримувати діяльність
оперативних джерел, які сприяють забезпеченню
перебудови й захисту конституційного ладу;
- чекістську діяльність спрямувати на недопущення
використання антисоціалістичними, націоналістичними
елементами вогнищ соціальної напруженості у ворожих
цілях, ураховувати, що багато лідерів і активісти
неформальних угруповань опозиційного характеру відкрито
ведуть боротьбу за владу; забезпечити на всіх рівнях
глибокий аналіз матеріалів, що здобуваються,
прогнозування на цій основі подальшого розвитку оперативної
обстановки й своєчасне подання в партійні й радянські
органи інформації, що містить конструктивні пропозиції
щодо припинення антисоціалістичних акцій, усунення
причин і умов виникнення негативних, небезпечних для
радянського ладу процесів, надавати їм наявними
чекістськими засобами предметну допомогу в нормалізації
обстановки;
- активніше вчитися працювати по-новому,
виробляти сучасні концепції організації боротьби з
націоналістично налаштованими особами, використовуючи
традиційні методи чекістської діяльності, що позитивно
зарекомендували себе, а також нові, напрацьовані в
екстремальних умовах; ширше задіювати гласні форми
чекістської роботи, уміло поєднувати оперативні й
політичні методи боротьби, постійно зміцнювати й
поглиблювати зв’язки з трудящими; установити індивідуальну

604 Політичні протести й інакодумство в Україні
відповідальність за глибину розробки об’єктів із числа
націоналістів, вороже налаштованих лідерів і активістів
неформальних об’єднань, зосередивши особливу увагу на
їхніх спробах консолідації з подібними елементами в
інших союзних республіках і за кордоном, розширення
сфери своєї діяльності на центральні й східні області
республіки; у цій боротьбі намітити конкретну програму
дій кожного співробітника оперативного підрозділу.
II. 5-му, 4-му, 6-му управлінням, Слідвідділу КДБ
УРСР, УКДБ областей звернути увагу на необхідність
кваліфікованого документування протиправної діяльності
антисоціалістичних елементів, особливо спрямованої на
розпалювання міжнаціональної ворожнечі й
насильницької зміни суспільного ладу. У роботі із припинення ан-
тиконституційної діяльності виходити із принципу: чинне
карне й карно-процесуальне законодавство повинно
функціонувати повною мірою. На основі суворого
дотримання соціалістичної законності поряд із залученням до
кримінальної відповідальності таких осіб активно
застосовувати гласні й негласні форми профілактичного впливу
на політично незрілих правопорушників.
III. Начальникам підрозділів Комітету й УКДБ
областей забезпечити активну участь чекістських органів у
вирішенні завдань, що випливають із постанови
Верховної Ради СРСР «Про рішуче посилення боротьби із
злочинністю»1, виходити з того, що успіхи в цій справі
сприятимуть підвищенню авторитету органів держбезпеки в
народі. Зазначену роботу здійснювати у таких напрямках:
- розвідувальним підрозділам організувати
одержання даних, що стосуються досвіду, форм і методів роботи
спецслужб Заходу з протидії злочинності;
1 Постанову Верховної Ради СРСР «Про рішуче
посилення боротьби із злочинністю» Голова Верховної Ради СРСР
М. С. Горбачов підписав 4 серпня 1989 р. // Відомості З’їзду
народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР. - 1989. -
№ 9. - С. 27-28.

Документи і матеріали
605
- другим підрозділам здійснювати координацію
роботи між підрозділами й органами КДБ УРСР по лінії
боротьби з організованою злочинністю, надавати їм
практичну допомогу;
- третім підрозділам зосередити зусилля на виявленні
злочинних зв’язків співробітників міліції з
організованими злочинними групами, організувати чітку
взаємодію з органами МВС із питань боротьби з організованою
злочинністю;
- четвертим і шостим підрозділам здійснювати
роботу з розкриття організованої злочинності на об’єктах
економіки, транспорту й зв’язку, у кооперативах, у сфері
зовнішньоекономічних зв’язків;
- п’ятим підрозділам вжити необхідних заходів з
виявлення й припинення злочинної діяльності рекетирів
із числа спортсменів;
- слідчим підрозділам забезпечувати правову
оцінку оперативних матеріалів, які підлягають реалізації за
фактами проявів організованої злочинності, за наявності
підстав порушувати кримінальні справи за ознаками
злочинів, віднесених до компетенції органів КДБ, вести
розслідування таких справ.
Керівництву КДБ-УКДБ забезпечити залучення
чекістських сил і засобів до реалізації завдань, що постали
перед тимчасовими комітетами з боротьби зі
злочинністю, звернувши увагу на політичний аспект цієї роботи,
спрямованої на усунення небезпечних деформацій, що
загрожують успіху перебудови. Організувати надання
допомоги органам прокуратури й МВС у розслідуванні
кримінальних справ, порушених ними за матеріалами
КДБ, тісну взаємодію та співробітництво з ними й
іншими державними органами, особливо в періоди
ускладнення суспільно-політичної обстановки.
IV. З урахуванням ускладнення обстановки на об’єктах
прийому й обслуговування іноземних туристів,
пов’язаної з активізацією протиправної діяльності з боку
злочинних елементів, оперативним підрозділам КДБ УРСР,
УКДБ областей здійснити таке:

606 Політичні протести й інакодумство в Україні
- агентуру, довірених осіб, можливості ОДР1 у
підрозділах Держкомінтуризму, сили й засоби сьомих,
оперативно-технічних підрозділів, використовувані на цих
об’єктах, спрямувати на виявлення конкретних осіб, які
чинять валютно-спекулятивні й інші протиправні дії
стосовно іноземців;
- через оперативні можливості на ОКПП-КПП2
виявляти спроби ввезення іноземцями дорогих речей для
стимулювання діяльності ворожих елементів, їхнього
продажу фарцовщикам та іншим особам; у взаємодії з
органами МВС і прокуратури вживати заходів до
припинення зазначених дій;
- систематично вести
попереджувально-профілактичну роботу, брати активну участь у формуванні у
громадськості нетерпимості до дій осіб, які вступають у злочинні
зв’язки з іноземцями, реалізуючи в доцільних випадках
через засоби масової інформації наявні на них матеріали.
V. Управліню кадрів, керівникам підрозділів
Комітету й УКДБ областей ідейно-політичну й виховну роботу
направити на згуртування чекістських лав, формування
правильного розуміння ролі й місця органів КДБ на
нинішньому етапі революційних перетворень, підвищення
впевненості, бойовитості й наступальності у вирішенні
складних і відповідальних завдань, які стоять перед ними,
всебічне зміцнення дисципліни й порядку, а також
безумовне виконання свого партійного й професійного
обов’язку.
Голова М. Голушко
№ 3/336
ГДА СБУ; - Ф. 9. - Спр. 734. - Арк. 136-142.
Оригінал. Машинопис.
1 Офіцерів діючого резерву.
2 Контрольно-пропускні пункти у складі прикордонного
загону або прикордонних військ округу. Діяли на
сухопутних, морських (річкових) і повітряних шляхах сполучення,
відкритих для перетину державного кордону СРСР.

Документи і матеріали
607
250. Рішення спільного засідання оперативних
штабів МВС і КДБ УРСР про заходи попередження
масових антигромадських проявів
23 серпня 1989 р.
Таємно
Прим. № 1
РІШЕННЯ
спільного засідання оперативних штабів МВС і КДБ
республіки про заходи щодо попередження
масових антигромадських проявів
тт. Дурдинець В. В., Костецький М. І., Нестерчук К. К.,
Повстяний В. Г., Шапошник В. І., Білоконь М. В.,
Підгайний П. С., Долот П. К.
Оперативні штаби МВС і КДБ УРСР відзначають, що
в ряді обласних центрів і міст республіки, насамперед у
мм. Києві, Харкові, Львівській, Івано-Франківській,
Тернопільській областях, обстановка останнім часом
значно ускладнилася. Спостерігається консолідація
самодіяльних об’єднань негативного спрямування на спільній ан-
тисоціалістичній платформі, помітне зростання
націоналістичних настроїв, порушень правопорядку, проявів
крайнього екстремізму й релігійного фанатизму. В
орбіту антигромадської діяльності втягується дедалі більша
кількість осіб: цього року проведено понад 170
несанкціонованих зборищ за участю від 300 до 10 тисяч осіб.
Основну роль інспіраторів у цьому відіграють лідери
«Української гельсінської спілки» (УХС), «Комітету
захисту української католицької церкви» (УКЦ, Львів),
«Української народно-демократичної ліги» (УНДЛ, Київ)
та інші.
Прикриваючись популярними гаслами про «захист
інтересів нації й мови», вони відкрито пропагують
ворожі соціалізму ідеї, сепаратизм, націоналістичну
символіку, ведуть лінію на підрив конституційної законності
й правопорядку, створення опозиційних КПРС структур,
розгортання широкого «Національного руху» за вихід

608 Політичні протести й інакодумство в Україні
республіки зі складу СРСР, налагодили видання й
поширення провокаційних і політично шкідливих
матеріалів.
Докладаються конкретні зусилля для створення на
противагу ЛКСМУ таких молодіжних формувань
націоналістичного спрямування, як «Українська студентська
спілка» (УСС), «Пласт» і т. п.
Для надання своїй діяльності масштабності й
організованості, розширення кола однодумців у центральних і
східних областях України ватажками УХС ухвалено
рішення про поступове переведення «штабу
національного руху» до столиці республіки. У цьому зв’язку з
листопада минулого року вони стали демонстративно
проводити в Києві засідання «республіканської
координаційної ради», вживати практичні дії для
розташування тут «інформаційного центру», нової редакції
«Українського вісника», регулярно організовують групові
провокаційні акції, націлені на дестабілізацію обстановки в
столиці.
Націоналістичні елементи прагнуть повністю
підпорядкувати своєму впливу деякі самодіяльні об’єднання,
насамперед - Народний рух України (НРУ),
«Меморіал», «Товариство української мови» ім. Т. Г. Шевченка,
і використовувати їхні суспільно-політичні заходи для
розширення своєї антигромадської діяльності й втягнен-
ня в неї нових осіб. Вони регулярно організовують,
зокрема біля будинку Верховної Ради УРСР та інших
державних установ, т. зв. мітинги й пікети з демонстрацією
націоналістичної символіки й провокаційних гасел. На
цих зборищах звучать відверті нападки на КПРС,
радянські й правоохоронні органи.
Так, 13 серпня ц. р. активісти угруповань
негативного спрямування, що прибули до Києва зі Львова,
провели біля пам’ятника князеві Володимиру богослужіння з
використанням націоналістичних полотнищ, а потім,
разом з лідерами УХС і УНДЛ, організували вуличний
хід і несанкціонований мітинг біля будинку Верховної
Ради УРСР.

Документи і матеріали
609
Того ж дня в Івано-Франківську активістами УХС і
УХДФ було спровоковано несанкціоноване збіговисько
й вуличний хід, у перебігу якого окремі екстремісти
вчинили злісну непокору законним вимогам співробітників
міліції припинити протиправні дії, закидали заслони
камінням, пляшками й палицями. У результаті цього 6
працівників міліції одержали тілесні ушкодження.
Інспіровані націоналістами антигромадські виступи у
Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській
областях підтримуються частиною колишніх учасників ОУН-
УПА, а також певними верствами населення. Під їхнім
впливом зросла агресивність проуніатськи
налаштованих віруючих, які беруть участь у масових виступах,
ігнорують вимоги органів влади й правопорядку. На
серйозну увагу заслуговує та обставина, що зазначені акції
ретельно готуються і в багатьох випадках проводяться
під охороною т. зв. «бойових дружин».
Інформація, що надходить, свідчить про те, що анти-
соціалістичні елементи з метою дестабілізації
обстановки мають намір і надалі розширювати мітингову стихію.
Після страйків, які відбулись у країні, вони мають намір
активно використовувати цю форму суспільного
протесту для чинення «тиску на органи влади».
У той же час, незважаючи на складність ситуації,
оперативні штаби УВС-УКДБ, насамперед Київської,
Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської,
Харківської областей, не вживають дійових заходів для
здобуття упереджувальної інформації про наміри
націоналістів і екстремістськи налаштованих осіб вчинити
масові провокаційні вилазки. Неякісно часом
здійснюється документування протиправної діяльності інспіраторів
антигромадських дій та їхніх спільників. Не приділяється
належної уваги індивідуальній роботі з активістами
угруповань негативної спрямованості, підвищенню
ефективності пропагандистських заходів.
З огляду на складність ситуації, з метою
призупинення подальшого негативного розвитку обстановки і її
оздоровлення, відвернення спроб націоналістичних і

екстре610 Політичні протести й інакодумство в Україні
містських елементів дестабілізувати обстановку в
республіці, оперативні штаби МВС-КДБ УРСР вирішили:
1. Начальникам УВС-УКДБ, особливо УВС
Київського міськвиконкому (тт. Василишин А. В.,
Повстяний В. Г.), Львівського облвиконкому (тт. Попов В. І.,
Гог І. С.), Львівського УВС (т. Берещук Л. С.), УКДБ по
Києву й Київській (тт. Шрамко Ю. М., Долот П. К.) і
Львівській (тт. Малик С. І., Самойленко I. П.) областях
необхідно приділити увагу глибокому опрацюванню
питань протидії інспіраторам і організаторам масових
антигромадських проявів, вчасно доповідати в інстанції
інформацію про задуми екстремістів і напрацьовувати
дійові заходи з локалізації, попередження й рішучого
припинення їхніх провокаційних акцій, якісно
документувати протиправні дії організаторів зборищ і
вирішувати питання про притягнення їх до відповідальності.
2. Керівникам УВС м. Києва й УКДБ по м. Києву й
Київській області додатково проаналізувати складну
обстановку і проінформувати (до кінця серпня ц. р.)
Київський міськком Компартії України про задуми й наміри
ватажків угруповань негативної спрямованості, внести
конкретні пропозиції про організацію цілеспрямованої,
послідовної ідеологічної протидії масовим
антигромадським проявам, а також доповісти про вжиті заходи
органами внутрішніх справ і держбезпеки разом з іншими
правоохоронними органами для припинення
провокаційних акцій. Увійти із пропозицією в Київський
міськвиконком про виділення в місті 2-3 місць для проведення
самостійними об’єднаннями мітингів, демонстрацій та
інших заходів.
3. Начальникам УВС-УКДБ забезпечити
наступальність і оперативність контрпропагандистських заходів.
Для оформлення об’єктивної громадської думки
стосовно масових антисуспільних акцій через засоби інформації
організувати (серпень-вересень) серію публікацій із
викриттям їхніх інспіраторів і екстремістськи
налаштованих учасників. З цією ж метою надати допомогу
Державному комітету УРСР з телебачення і радіомовлення

Документи і матеріали
611
у підготовці на підставі наявних відеоматеріалів та інших
офіційних документів телевізійних фільмів про
провокаційні зборища у Львові, Києві й інших містах.
4. УВС-УКДБ розробити й здійснити (вересень-лис-
топад) скоординовані заходи щодо посилення
індивідуальної роботи з інспіраторами й організаторами масових
виступів з метою втримання їх від протиправних дій,
недопущення залучення ними молоді для використання
у групових провокаційних акціях.
5. Оперативним штабам УВС-КДБ областей
республіки виробити й здійснити (вересень) дійові заходи із
забезпечення чіткого знання співробітниками своїх завдань
і способів їхнього вирішення у випадку масових
антигромадських проявів. Залежно від оперативної
обстановки встановити порядок обов’язкового екіпірування
працівників патрульно-постової служби й інспекторів міліції
табельною зброєю, гумовими кийками встановленого
зразка й спецзасобами «Черемшина». Ще раз
роз’яснити особовому складу, що при застосуванні спецзасобів
суворо керуватися інструкцією, оголошеною наказом МВС
СРСР № 127 від 6 липня 1989 року.
6. Активізувати роботу служб і підрозділів органів
внутрішніх справ із виявлення й вилучення в населення
вогнепальної зброї, що незаконно зберігається,
боєприпасів і вибухових речовин. У необхідних випадках через
засоби масової інформації звертатися із закликом про
їхню добровільну видачу.
7. Підсилити виховну роботу зі співробітниками
органів МВС. На основі аналізу практики застосування
чинного законодавства гостро й принципово реагувати
на факти протиправних дій стосовно особового складу. У
кожному випадку притягати до відповідальності згідно
із законом осіб, що припускаються образ, опору,
непокори й невиконання законних вимог працівників міліції й
зазіхання на їхнє життя.
8. У планах професійної підготовки УВС-УКДБ
передбачити й здійснити конкретні заходи щодо навчання
особового складу практичним навичкам прийомів із

ло612 Політичні протести й інакодумство в Україні
калізації масових антигромадських проявів. Провести
(серпень-вересень) відповідні навчання із залученням
оперативних сил і засобів і подальшим докладним
підведенням їхніх підсумків.
9. Організувати вивчення громадської думки про
діяльність правоохоронних органів. За результатами
вживати негайних заходів до усунення наявних
недоглядів й інформувати про це населення.
Голова КДБ УРСР
генерал-лейтенант М. М. Голушко
В. о. Міністра внутрішніх справ УРСР
генерал-лейтенант внутрішньої служби
Б. Б. Дурдинець
«23» серпня 1989 року
ГДА СБУ. -Ф.9.- Спр. 734. - Арк. 142-146.
Оригінал. Машинопис.
251. Огляд про досвід КДБ УРСР
із зміцнення зв’язків з громадськістю
23 липня 1991 р.
Таємно
Додаток
до вказівки КДБ СРСР
від 23 липня 1991 року
№ 37с
ОГЛЯД
Про досвід роботи КДБ Української РСР
у зміцненні зв’язків з громадськістю
Радикальні зміни в політичному курсі й економіці
СРСР по-новому визначають роль і місце органів
державної безпеки в механізмі створюваної правової
соціалістичної держави в умовах демократичних перетворень,
багатопартійності, реальній підконтрольності їх вищим
законодавчим і виконавчим органам країни й республіки.

Документи і матеріали
613
Відповідно до Закону СРСР «Про органи державної
безпеки в СРСР» розвиток гласності й інформування
державних органів, трудових колективів, громадських
об’єднань, засобів масової інформації з питань забезпечення
державної безпеки стає нормативно закріпленим
обов’язком органів державної безпеки, що буде гарантією
суворого дотримання законності, вимогливою формою
громадського контролю, запорукою подальшого
вдосконалення оперативно-службової діяльності.
У цьому Огляді розкрито деякі особливості роботи КДБ
Української РСР із виконання вимог наказів Голови КДБ
СРСР № 0227-1989 р. і № 0687-1990 р. про
утвердження гласних форм роботи, формування в суспільній
свідомості розуміння відповідальності й важливості завдань
із забезпечення державної безпеки як основи довіри до
діяльності органів. На конкретних прикладах показано
традиційні й нові форми зв’язку із трудящими,
використовувані в цей час.
У 1990 році було в основному завершено
комплектування в усіх УКДБ по областях підрозділів громадських
зв’язків, які у своїй повсякденній діяльності,
взаємодіючи з оперативними підрозділами й опираючись на них,
ведуть пошук тем, матеріалів, сюжетів для реалізації в
засобах масової інформації (ЗМІ), формують банк
необхідної інформації, наполегливо шукають нові форми зв’язків
із громадськістю.
Досить важливого значення набула сьогодні робота зі
зміцнення зв’язків органів державної безпеки з
депутатським корпусом. Здійснення цього відповідального
завдання дало змогу деякою мірою включити потенціал
органів державної безпеки у розв’язання проблеми
нормалізації суспільно-політичної й оперативної обстановки в
республіці.
Одним з основних напрямків зміцнення зв’язків з
народними депутатами стало їх систематичне та якісне
інформування про особливості й тенденції розвитку
оперативної обстановки, про боротьбу з
розвідувально-підривною діяльністю спецслужб іноземних держав, з

органі614 Політичні протести й інакодумство в Україні
зованою злочинністю й економічним саботажем, з інших
питань, що належать до компетенції органів державної
безпеки.
У багатьох УКДБ по областях практикуються зустрічі,
на яких народні депутати СРСР розповідають про роботу
з’їздів народних депутатів, сесій Верховної Ради СРСР,
свої позиції на цих форумах, висвітлюють суспільні,
політичні й соціально-економічні проблеми перебудови
в країні, республіці й областях, висловлюють
побажання чекістам щодо вдосконалення роботи, зміцнення
зв’язків із трудящими, розширення гласності у
діяльності органів державної безпеки. Зокрема, на зустрічах
із чекістами УКДБ по Києву й Київській області, УКДБ
по Миколаївській області народні депутати СРСР
рекомендували більше орієнтуватися в роботі на протидію
спецслужбам іноземних держав, активніше займатися
зовнішньоекономічними питаннями в рамках компетенції
органів державної безпеки, пов’язували з органами
державної безпеки надії на недопущення міжнаціональних
конфліктів, підвищення результативності в боротьбі з
організованою злочинністю, висловлювали побажання
знижувати рівень таємності окремої інформації,
наприклад, що стосується екологічної обстановки в регіоні,
цікавилися механізмом впливу закордонних антирадянських
центрів на неформальні громадські організації.
Зі свого боку, співробітники інформували депутатів
про деякі особливості оперативної обстановки,
вирішувані завдання із протидії підривним устремлінням
закордонних спецслужб, відверто ділилися проблемами
перебудови роботи органів державної безпеки в
сучасний період, нерозв’язаності ряду правових і соціальних
аспектів їхньої діяльності. Наприклад, під час зустрічі з
народними депутатами СРСР Павлевичем І. Б. і
Шуляком В. К. оперспівробітники УКДБ по Хмельницькій
області у зв’язку з підготовкою Закону про органи
державної безпеки порушували питання про необхідність
чіткого визначення прав і обов’язків чекістів,
законодавчого закріплення положення про негласних

помічДокументи і матеріали
615
ників, про використання як доказів матеріалів, добутих
у результаті оперативно-технічних заходів.
Оцінюючи результати таких зустрічей, народні
депутати відзначали, що тісніше спілкування із чекістами
дозволило їм глибше вникнути в завдання й проблеми
органів держбезпеки, обіцяли сприяння у вирішенні
назрілих питань службової діяльності й
соціально-побутового характеру.
Нові форми зміцнення контактів із депутатами
впроваджуються в УКДБ по Закарпатській, Кіровоградській,
Миколаївській, Одеській та інших областях, де народні
обранці разом із представниками громадських
формувань і засобів масової інформації відвідують службові
кабінети, музеї й кімнати чекістської слави, знайомляться
за необхідності з деякими архівно-слідчими
матеріалами, проводять бесіди з керівниками й оперативними
працівниками. Багато народних депутатів СРСР і УРСР
побували на прийомі в керівництва Комітету держбезпеки
республіки. Проведено зустріч керівництва КДБ УРСР у
Президії Верховної Ради республіки із групою народних
депутатів УРСР (40 осіб), що входять до складу
парламентської опозиції («Народна воля»), у процесі якої
відбулася обопільно зацікавлена розмова, було дано відповіді
на численні, у низці випадків - дуже гострі питання. Це
сприяло формуванню у громадськості об’єктивного
уявлення про сучасних чекістів, умови їхньої праці й
побуту, відсутність яких-небудь пільг і привілеїв. Істотно
вплинули на цей процес відгуки й виступи депутатів і
журналістів у засобах масової інформації.
Розширюється практика участі представників
народної влади в суспільно-політичних і службових заходах
(засіданнях рад, партійних і офіцерських зборах і т. д.),
які проводяться органами держбезпеки республіки.
Характерним щодо цього є приклад відкритих партійних
зборів комуністів УКДБ по Черкаській області «Про стан
і заходи подальшого зміцнення зв’язків із трудящими,
розвитку гласності в діяльності УКДБ», на які було
запрошено народних депутатів СРСР Гонтар В. О., Захаренка

616 Політичні протести й інакодумство в Україні
О. А., Чайку К. Ф., а також журналістів й керівників
деяких самодіяльних організацій.
У свою чергу, постійний зв’язок і живе спілкування з
народними депутатами мають важливе значення для
виховання чекістів у дусі законослухняності й
усвідомлення підконтрольності органам народної влади,
формування в них правильного бачення ролі й місця органів
державної безпеки в умовах побудови правової держави
й розвитку демократії.
Процеси, що відбуваються в республіці,
характеризуються наростанням націоналістичних і сепаратистських
настроїв, активізацією антисоціалістичних сил, їхніх
ворожих випадів на адресу правоохоронних органів, у
тому числі КДБ УРСР.
Незважаючи на кількаразові заяви керівників КДБ
СРСР про засудження періоду беззаконня і
відмежування сьогоднішніх органів державної безпеки від
репресивних органів НКВС-МДБ, у ЗМІ триває їхнє навмисне
ототожнення. Представники незалежної преси,
наприклад, не гребують навіть такими нечистоплотними
прийомами, як поширення різних фальшивок «про таємне
знищення активістів Українського національного
відродження за допомогою радіоактивних матеріалів».
У цьому зв’язку чекістами України вживається
заходів із протидії негативним публікаціям у пресі,
припинення через правоохоронні органи провокаційних дій
різного роду наклепників. З викриттям фальшивок на
сторінках обласних газет регулярно виступають
представники УКДБ по Тернопільській, Хмельницькій,
Чернігівській, Вінницькій та іншим областям. Вижницький
районний суд задовольнив позов Вижницького РВ УКДБ
по Чернівецькій області до видання газети «За нашу
республіку», що є друкованим органом місцевої філії УРП.
Суд зобов’язав газету в місячний термін опублікувати
спростування раніше вміщеної статті під назвою
«Хлопчикам із КДБ», що зачіпає честь і гідність
співробітників Вижницького РВ УКДБ, а також спотворює деякі
факти.

Документи і матеріали
617
В силу неоднозначності політичної обстановки в різних
областях республіки заходи підрозділів громадських
зв’язків мають різний ефект впливу на масову свідомість.
Наприклад, громадська думка Львівської області
практично не сприймає аргументів і доводів офіційної
пропаганди, а більшою мірою схильна довіряти й співчувати
спогадам колишніх учасників бандоунівського підпілля,
публікаціям про події минулих років, які не
відповідають історичній дійсності.
У цих умовах УКДБ по Львівській області,
Тернопільській і Івано-Франківській областях було визнано
доцільним зосередити зусилля підрозділів громадських
зв’язків на висвітленні у ЗМІ питань антинародної
діяльності бандоунівського підпілля на території західних
областей, конкретної участі співробітників органів
державної безпеки в боротьбі з організованою злочинністю
й повітряним тероризмом, в охороні кордону й надання
допомоги митниці. Беручи до уваги неоднозначність
сприйняття населенням зазначеного регіону публікацій
про діяльність націоналістичного підпілля, спроби
певних сил реабілітувати цей рух і представити його як
форму протесту проти сталінського режиму, підрозділи
громадських зв’язків УКДБ обрали шлях показу в пресі
фактів зради інтересів народу Галичини керівною
верхівкою ОУН-УПА, що активно співробітничала з
фашистською Німеччиною, а також Англією та СІЛА.
Представлені факти про те, як прості виконавці в ОУН були від
початку введені в оману своїми керівниками або
насильно втягнуті в банди, не були спростовані політичними
опонентами і мали позитивний пропагандистський вплив.
Як важливий аргумент у роз’ясненні антинародної суті
оунівського руху використовується історичний факт, коли
переважна більшість учасників бандоунівського підпілля
під впливом звернень ЦК КПУ й уряду республіки про
явку з повинною втекла з банд. Як відомо, заходи
репресивного впливу до цих осіб не застосовувалися, вони
користувалися всіма конституційними правами
радянських громадян.

618 Політичні протести й інакодумство в Україні
Останнім часом намітилася тенденція повороту
громадської думки в цих областях на користь органів
держбезпеки, чому значною мірою сприяло своєчасне
інформування населення про вжиті заходи із захисту
економіки, недопущенню контрабандного вивозу за кордон
значних історичних, ювелірних, матеріальних цінностей
і товарів підвищеного попиту, боротьби з організованою
злочинністю, про арешти осіб, які промишляли рекетом
і валютними спекуляціями. Це позбавило політичних та
ідеологічних опонентів одного з їхніх головних аргументів
про «некорисність» і «нерентабельність» органів
держбезпеки, їхнє «паразитування» на коштах народу,
«витрачання» величезних сум грошей і т. п.
Події, що відбулися в республіці в 1990 році,
показали також, що деструктивні сили не відмовилися від
намірів поширити ідеї націоналізму у східному регіоні
України. З метою попередження цих процесів, надання
пропагандистським заходам більшої наступальності з
опорою при їхній реалізації на здорові політичні сили в
суспільстві центр громадських зв’язків КДБ УРСР провів
організаторську роботу з координації зусиль,
спрямованих на викриття ідей, практики націонал-шовінізму й
бандерівщини. Для реалізації цього завдання створено
робочі групи співробітників відділів «З», слідчих відділів,
архівів і підрозділів громадських зв’язків в УКДБ по
Тернопільській, Івано-Франківській, Рівненській і
Волинській областях, які здійснюють відбір архівних
матеріалів, що відображають історичну правду про реакційну
сутність українського націоналізму, ведуть пошук ще
живих свідків бандоунівського терору, аналізують
справи на осіб, які не підлягають реабілітації, а також листи
і звернення, які надходять від трудящих і містять
критику націоналізму, готують на цій основі матеріали для
засобів масової інформації, у тому числі й у східних
областях республіки.
Поряд із цим посилено роботу з антиоунівської
пропаганди безпосередньо підрозділами громадських зв’язків

Документи і матеріали
619
УКДБ східного регіону України. Характерним
прикладом цієї діяльності може служити широкомасштабна
контрпропагандистська акція під умовною назвою
«Відкрите обличчя націоналізму», проведена УКДБ по
Вінницькій області. В її ході в кінотеатрах м. Літина й
Літинського району, жителі якого найбільш
сприйнятливі до впливу націоналістичних ідей, зокрема з боку
осіб із західних областей України, було організовано
демонстрацію низки художніх і документальних фільмів
про криваву діяльність націоналістів - «Іванна»,
«Високий перевал», «Троянський кінь», «Упирі» та ін., а в
районній і обласній пресі опубліковано статті, що
викривають націоналістичних ватажків в організації
масового знищення мирних жителів, у тому числі й на
території Вінницької області. Це сприяло підготовці жителів
міста й району до серйозної розмови про трагічну роль
українських націоналістів у нашій історії, що відбулася
з участю письменників, суспільствознавців,
співробітників центру громадських зв’язків КДБ УРСР і
викладачів Вищих курсів КДБ СРСР (м. Київ).
Член Спілки письменників СРСР В. М. Тимчук у
формі «письменницького розслідування» провів зустрічі
в трудових колективах, під час яких використовував
архівні матеріали про діяльність бандитів ОУН-УПА на
території Літинського району Вінницької області, їхнє
співробітництво з німецькими окупантами.
Одночасно із цим у місті відбулася зустріч
співробітників підрозділу громадських зв’язків з інтелігенцією,
на якій мова йшла про роботу органів держбезпеки в
сучасних умовах, а також зачіпалися питання діяльності
бандформувань ОУН-УПА на території області. Присутні
на цих двох зустрічах місцеві активісти Руху під тиском
неспростовних фактів змушені були визнати й засудити
разом з усіма злодіяння оунівців. За результатами контр-
пропагандистської акції було підготовлено передачі по
обласному радіо й цикл статей в обласній газеті
«Вінницька правда».

620 Політичні протести й інакодумство в Україні
Комплекс заходів щодо розвінчання ідей
націоналізму проведено УКДБ по Запорізькій області напередодні
святкування 500-річчя запорозького козацтва (серпень
1990 року), яке активісти Руху й УРП намагалися
використати у своїх політичних цілях. В обласній і
багатотиражній пресі публікувалися статті «Під чиї прапори ви
нас кличете?», «В чаду націоналізму», «Непрохані гості»
й інші, що викривають ватажків ОУН-УПА й
протидіють спробам реабілітації бандерівщини.
З метою розкриття справжнього обличчя лідерів
українських націоналістів, яких сили сепаратизму
намагаються виряджати в тогу «національних героїв», у
республіканській і обласній пресі в 1990 році опубліковано
серію документів із захоплених архівів ОУН-УПА, що
свідчать про справжні цілі цих організацій, їхні злочинні
зв’язки зі спецслужбами фашистської Німеччини й країн
Заходу. Протягом 1990-1991 років друкується із
продовженням серіал «Політичні портрети. Хто є хто».
Серед них: «Симон Петлюра: міфи й реальність», «Кому
вигідно робити С. Бандеру національним героєм?», «Чи
був він прем’єром?» (про Я. Стецька) і низка інших.
З урахуванням численних прохань читачів зазначені
публікації планується видати масовим тиражем окремою
брошурою.
1990 року у вирішенні завдань подальшого розвитку
гласності у діяльності органів держбезпеки республіки
активно використовувалися можливості міської й
районної преси, радіо й телебачення, а також
багатотиражних газет підприємств і навчальних закладів. КДБ УРСР
і особливо - обласними управліннями й
міськрайорганами їм надавалася необхідна допомога в організації й
підготовці відповідних матеріалів. На сторінках цієї преси
досить значне місце приділяється публікаціям про
практичну діяльність органів держбезпеки, зустрічі
співробітників КДБ із трудовими колективами, їхнім інтерв’ю
кореспондентам.
Триває практика, що виправдала себе, виступів у
засобах масової інформації керівників Комітету

держбезпеДокументи і матеріали
621
ки України, УКДБ по областях і міськрайорганів.
Значну роботу проводять органи держбезпеки України у
взаємодії з історико-просвітницьким товариством
«Меморіал» з відновлення справедливості стосовно необґрунто-
вано репресованих у роки сталінщини громадян. Ця
робота здійснюється в обстановці гласності й широкого
інформування громадськості. Тільки в 1990 році
опубліковано понад 189 статей, підготовлено 51 радіо- і
телепередачу, проведено понад 30 зустрічей за «круглим
столом», що відображають роботу Комітету й УКДБ по
областях з відновлення справедливості стосовно жертв
беззаконня. У багатьох обласних, районних і окремих
багатотиражних газетах публікуються списки
реабілітованих громадян («Соціалістичний Донбас» - Донецьк,
«Ленінська правда» - Суми, «Наддніпрянська правда» -
Херсон, «Черкаська правда» - Черкаси, «Київська
правда», «Київський вісник» та ін.).
Для відновлення пам’яті про безвинно загиблих
розшукуються місця їхніх поховань, вирішуються разом з
радянськими органами й громадськістю питання про
визнання таких місць офіційними цвинтарями,
спорудження там пам’ятників і меморіалів. Зокрема, у листі
на ім’я голови Харківської міськради співробітники
УКДБ внесли пропозицію про оголошення місця
поховання незаконно репресованих радянських громадян і
розстріляних в 1940 році інтернованих польських
військовослужбовців офіційним кладовищем жертв
політичного терору 30-40-х років і встановлення на ньому
пам’ятного знака. На суботнику 20 квітня ц. р. особовий склад
УКДБ виконав великий обсяг робіт із встановлення
стилізованого хреста й двох стел із дзвонами й списками
загиблих. На відкриття пам’ятного знака
передбачається запросити представників громадськості,
депутатського корпусу, польського консульства в Києві, Харківської
єпархії, рідних і близьких незаконно репресованих осіб.
З ініціативою встановити меморіальну дошку пам’яті
колишнього голови Київської міськради Христича П. Д.,

622 Політичні протести й інакодумство в Україні
який також став жертвою сваволі сталінщини,
виступили чекісти УКДБ по м. Києву й Київській області.
Питання про увічнення пам’яті жертв репресій
розглядалось на Раді при начальникові УКДБ по Сумській
області з участю представників обласної прокуратури,
суду, облвиконкому, громадських організацій,
кореспондентів радіо, телебачення, преси. Запрошувалися також
реабілітовані громадяни, їхні родичі.
Заслуговуючі на увагу заходи з увічнення пам’яті
жертв сталінщини здійснені УКДБ по Закарпатській
області. У м. Береговому з участю співробітників УКДБ було
проведено вечір пам’яті безвинно постраждалих
місцевих жителів, на якому були присутні й високо оцінили
цей захід генеральний консул Угорської Республіки в
Києві, представники угорської преси, радіо, телебачення.
Усього в результаті вжитих заходів виявлено й
офіційно визнано меморіальними кладовища 18 місць
поховань у 13 областях республіки, про що через засоби
масової інформації широко інформувалося населення.
Значна робота з відновлення прав громадян
проводиться за листами й заявами реабілітованих та їхніх родичів.
Останнім часом збільшилося число звернень до КДБ-
УКДБ співробітників наукових установ, музеїв, окремих
суспільствознавців-дослідників, письменників і інших
осіб з питань надання їм допомоги в розшуку архівних
матеріалів, що становлять наукову й історичну цінність.
На цій основі склалися постійні контакти з низкою
інститутів АН УРСР, вищих навчальних закладів, деякими
республіканськими, обласними, військово-історичними
й заводськими музеями.
Комітет держбезпеки республіки разом з Інститутом
держави і права АН УРСР готує до виходу в світ низку
видань про жертви сталінщини, в основу яких буде
покладено відібрані архівні матеріали про різні категорії
репресованих громадян. Надається допомога
видавництву Української радянської енциклопедії, Інституту
літератури АН УРСР, Спілці письменників України в підборі

Документи і матеріали
623
архівних матеріалів про життя й творчу діяльність
письменників, художників, театральних діячів,
репресованих у роки культу особи.
Архівні матеріали КДБ УРСР і ряду УКДБ по
областях використані також у монографії «Всеукраїнська
надзвичайна комісія (1918-1922 роки)», що вийшла за
редакцією голови КДБ УРСР, спогадах чекіста-ветерана
Федорова І. П. «Партизанські версти»1, нарисах про
учасниць розвідувально-диверсійних і оперативних груп
М. Бобирьову, Т. Рибакову, Г. Стругалевич та інших
(загалом у 1990 році видано 13 книжок і брошур).
Органи держбезпеки республіки ведуть постійний
пошук шляхів розширення діалогу із трудящими.
Стали традиційними прес-конференції, бесіди співробітників
за «круглим столом», передачі у прямому ефірі по
каналах радіо й телебачення (в 1990 році вийшло 872 теле- і
радіопередачі на чекістську тематику). Практикуються
звіти чекістів у колективах, що рекомендували їх на
роботу. З інтересом зустрінуті читачами й
радіослухачами нариси «Один день у приймальні КДБ УРСР» та інші
матеріали.
Все більше відображення в засобах масової інформації
одержує злободенна тема: участь органів держбезпеки
республіки в боротьбі з організованою злочинністю й
економічним саботажем (у 1990 році опубліковано 136
статей, здійснено 46 радіо- і телепередач).
В інтересах розширення гласності в діяльності органів
держбезпеки активно використовується музей історії
органів держбезпеки України (Київ). Постійно
оновлюються експозиції в народних музеях, чекістських залах,
організовуються пересувні виставки. У 1990 році в УКДБ
по областях направлено ксеро-фотокопії документів про
зв’язок ОУН-УПА з гітлерівськими спецслужбами, їхнє
прислужництво німецько-фашистським загарбникам у
1 Федоров И. Ф. Партизанские версты: Воспоминания
командира соединения. - К.: Политиздат Украины, 1990.

624 Політичні протести й інакодумство в Україні
роки Великої Вітчизняної війни, про криваві злодіяння
націоналістів проти мирного населення України.
КДБ республіки й УКДБ по областях вишукують нові
форми зв’язків із громадськістю. Так, групою
громадських зв’язків УКДБ по Вінницькій області торік було
організовано похід місцями чекістської слави. Під час
проведення заходу за маршрутом руху Тиврів-Тульчин-
Томашпіль було впорядковано могили чекістів, які
загинули в 20-ті роки від рук бандитів, у Тульчині
врочисто відкрито меморіальну дошку пам’яті перших чекістів,
районним краєзнавчим музеям (Тиврів, Тульчин)
передано комплекти фотодокументів з архіву УКДБ для
оформлення окремих експозицій з історії чекістських органів,
проведено зустрічі із громадськістю. Похід
висвітлювався в місцевих засобах масової інформації. Республіканське
телебачення зняло окремий сюжет для програми
«Вечірній вісник».
За узгодженням із КДБ УРСР Управлінням КДБ по
Запорізькій області проведено комплекс заходів,
присвячених річниці Радянської армії й Дню прикордонника,
під гаслом збереження цілісності СРСР, консолідації
здорових сил суспільства, протидії антиармійським
кампаніям і шельмуванню органів ВЧК-КДБ. Ініціатива УКДБ
знайшла активну підтримку з боку керівників
радянських і партійних органів області й міста, командування
Запорізького гарнізону, трудових колективів, народних
депутатів, ветеранів і членів військово-патріотичних
клубів «Обов’язок» і «Кордон», у взаємодії з якими було
здійснено ці заходи і їхнє пропагандистське забезпечення.
Аналогічні торжества було підготовлено й проведено
в мм. Бердянську, Мелітополі, Енергодарі й низці
райцентрів області.
Високий рівень організації заходів, правильне
поєднання оперативних і гласних форм роботи дозволили
перешкодити проведенню запланованих деструктивними
силами акцій (мітинги, демонстрації, пікетування) з
дискредитації Радянської Армії й КДБ, сприяли зміцненню

Документи і матеріали
625
згуртованості здорових сил суспільства і знайшли
позитивний відгук у населення. Так, у листі на ім’я
начальника УКДБ робітник автозаводу «Комунар» А. К. Іщен-
ко відзначив таке: «У важку годину історії нашої
держави прості люди сподіваються на вас, і у важку годину
будуть із вами по один бік барикад».
У той же час реалізуються не всі наявні можливості
розвитку гласності в діяльності органів держбезпеки
УРСР. Ця робота потребує подальшого поглиблення й
наповнення конкретним змістом. Дефіцит інформованості
громадськості далеко не вичерпаний, про що свідчать
дисти трудящих, у яких одночасно з позитивною
оцінкою повідомлень підрозділів громадських зв’язків,
інтерв’ю в засобах масової інформації й відеосюжетів про
діяльність органів держбезпеки в сучасних умовах
висловлюються побажання щодо необхідності підвищення
оперативності й повноти інформування громадськості із
зазначених питань.
Варто також ураховувати, що деякі публічні виступи
співробітників органів державної безпеки, що містять
незважені оцінки складної політичної обстановки в
регіоні і ролі в її формуванні нових партій, громадських
об’єднань, релігійних конфесій, сприймаються як
офіційна позиція Комітету держбезпеки України, викликаючи
відповідні критичні публікації, звернення громадян і
народних депутатів. Такі факти створюють прецеденти
для активізації скоординованих нападок на органи
державної безпеки й різних спекуляцій навколо них.
У низці листів громадяни висловлюють
незадоволення змістом офіційних повідомлень у засобах масової
інформації про участь органів держбезпеки республіки в
боротьбі з організованою злочинністю, економічним
саботажем і корупцією, які носять констатуючий
характер, містять неточності й не дають уявлення про логічне
завершення проведених заходів.
З метою внесення відповідних корективів у роботу
підрозділів громадських зв’язків у квітні цього року було

626 Політичні протести й інакодумство в Україні
направлено вказівку в УКДБ по областях, у якій,
зокрема, поряд з іншими заходами передбачено посилення
координуючого начала з боку КДБ УРСР у частині всіх
підготовлених на місцях для засобів масової інформації
матеріалів, що містять концептуальні положення про
діяльність органів держбезпеки в цілому і гострі
проблеми, що зачіпають функціонування політичних,
громадських формувань і релігійних конфесій.
Узагальнення досвіду роботи органів держбезпеки
Української РСР із зміцнення зв’язків із громадськістю
дає змогу поряд з його використанням у повсякденній
діяльності зробити низку практичних пропозицій.
У зв’язку із прийняттям Верховною Радою СРСР
Закону про органи державної безпеки в СРСР необхідно
розгорнути широку кампанію з його
пропагандистського забезпечення, у публікаціях і повідомленнях про
діяльність органів державної безпеки на нинішньому етапі
перебудови великий акцент робити на кінцевих
результатах вжитих заходів (яка акція припинена, хто і яке
одержав покарання). Відмовитися від виправдовувальної
тональності у спілкуванні із глядачем, читачем, слухачем.
У засобах масової інформації частіше повідомляти про
активну участь співробітників органів державної
безпеки в загальносоюзних, республіканських і обласних
заходах (благодійних акціях, ліквідації надзвичайних подій
і т. п.). Формувати у громадськості образ чекіста -
захисника прав і свобод особи, а не тільки представника
правоохоронного органу. Розкривати одне з головних завдань
у діяльності органів державної безпеки - попередження,
виявлення й припинення злочинів.
Організовувати публічні виступи керівників
міністерств, великих промислових підприємств і науково-
дослідних інститутів про надану їм допомогу органами
державної безпеки в захисті державних секретів,
сприянні в одержанні важливої науково-технічної інформації.
Для підвищення ефективності й оперативності
пропагандистської роботи варто активізувати виступи

народДокументи і матеріали
627
них депутатів всіх рівнів, обраних із числа співробітників
органів державної безпеки, як у засобах масової
інформації, так і на депутатських засіданнях, перед трудящими.
Центр громадських
зв’язків КДБ СРСР
Інспекторське управління КДБ
Української РСР
ГДА СБУ. - Ф. 9.- Спр. 43. - Арк. 164-169.
Оригінал. Машинопис.
252. Довідка слідчого відділу КДБ УРСР
про правову оцінку документів, прийнятих
керівниками ДКНС
20 серпня 1991 р.
У слідчому відділі КДБ УРСР згідно із вказівкою
Голови КДБ УРСР Голушка М. М. проаналізовано
опубліковані 20 серпня ц. р. у газеті «Известия» та в інших
засобах масової інформації Указ віце-президента СРСР
від 18 серпня 1991 року, Заяву радянського керівництва
та Постанову № 1 Державного комітету з надзвичайного
стану в СРСР.
У зазначених Указі та Заяві повідомляється про
перехід до віце-президента країни повноважень
Президента у зв’язку з неможливістю виконання останнім своїх
обов’язків через стан здоров’я. Відповідно до статті
127-6 Конституції СРСР Президента СРСР наділено
правом недоторканності й він може бути усунений
виключно З’їздом народних депутатів СРСР з ініціативи
самого З’їзду або Верховної Ради з урахуванням
висновку Комітету Конституційного нагляду СРСР.
Відповідно до статті 127-7 Конституції країни
повноваження Президента можуть переходити до віце-президента
до виборів нового Президента СРСР лише в тому разі,
якщо він з тієї чи іншої причини не може надалі
виконувати свої обов’язки.

628 Політичні протести й інакодумство в Україні
В Указі віце-президента та Заяві радянського
керівництва такою причиною зазначено стан здоров’я
Президента. Проте в жодному із засобів масової інформації не
опубліковано висновку медичної комісії з цього
приводу. Немає повідомлень про характер і ступінь тяжкості
захворювання, а також про ставлення самого
Президента до питання про можливість виконання ним своїх
обов’язків.
Отже, незважаючи на формально витриману
структуру правової норми, Указ віце-президента СРСР від 18
серпня 1991 року про перебирання ним на себе обов’язків
Президента країни не має фактичного підгрунтя, що
ставить під сумнів його юридичну силу.
Не можна визнати законним запровадження
надзвичайного стану в окремих місцевостях СРСР і утворення
«для керування країною та ефективного здійснення
режиму надзвичайного стану» Державного комітету з
надзвичайного стану в СРСР, оскільки про це оголошено в
Заяві радянського керівництва, яка не є нормативним
актом. Крім того, посилання в Заяві на те, що рішення
ДКНС СРСР є обов’язковим для безумовного виконання
всіма органами влади та управління, посадовими
особами та громадянами на всій території Союзу РСР
суперечить Конституції СРСР. У ній вищими органами влади
та управління країни визнано З’їзд народних депутатів
СРСР, Верховну Раду СРСР, Президента та Кабінет
Міністрів СРСР і не передбачено створення будь-яких
спеціальних надзвичайних органів, яким би
делегувалася вся повнота влади в країні. Не є конституційним
органом і ДКНС.
Аналізовані документи суперечать також Закону СРСР
від 3 квітня 1990 року «Про правовий режим
надзвичайного стану». Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1
цього Закону до умов, за яких може бути оголошено
надзвичайний стан, віднесено виключно стихійне лихо,
великі аварії та катастрофи, епідемії, епізоотії та масові
безпорядки. У Заяві, якою запроваджено надзвичайний

Документи і матеріали
629
стан, жодної із названих умов не зазначено. Не
зазначено в Заяві, як передбачає стаття 2 Закону, «території
автономної республіки чи окремої місцевості», на які
поширюється режим надзвичайного стану, а тому
фактично він не має застосування.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону «Про
правовий режим надзвичайного стану» «Президент СРСР
попереджає про провадження надзвичайного стану в
окремих місцевостях, а в разі потреби і запроваджує його на
прохання Президії Верховної Ради чи вищого органу
державної влади відповідної союзної республіки. У разі
відсутності такої згоди, він запроваджує надзвичайний
стан з невідкладним внесенням цього рішення для
затвердження Верховною Радою СРСР». У зазначеній
Заяві немає посилання на наявні прохання чи згоду
передбачених Законом органів з питання запровадження
надзвичайного стану.
Зобов’язуючи всі органи влади та управління Союзу
РСР, союзних і автономних республік, країв, областей,
міст, районів, селищ і сіл беззастережно дотримуватися
режиму надзвичайного стану відповідно до постанови
ДКНС і залишаючи за собою право призупиняти
повноваження органів влади та управління, а їхні функції
покладати на спеціально уповноважених осіб (пункт 1
постанови № 1 ДКНС), Державний комітет з надзвичайного
стану в СРСР фактично привласнив собі функції вищих
органів державної влади та управління в країні, що є
грубим порушенням Конституції СРСР.
Суперечить законодавству й пункт 5 постанови, у
якому йдеться про припинення діяльності Ради
Безпеки СРСР, позаяк вона є конституційним органом, а її
члени призначаються Президентом СРСР із
урахуванням пропозицій Ради Федерації та за погодженням з
Верховною Радою СРСР. У зв’язку з цим перебирання
ДКНС на себе функцій Ради Безпеки не можна
визнати правомірним.

630 Політичні протести й інакодумство в Україні
З урахуванням викладеного, проаналізовані документи
через їх неправомірність не можуть бути прийняті до
виконання як нормативні документи1.
Начальник слідчого відділу КДБ УРСР
полковник юстиції В. І. Пристайко (*}
20 серпня 1991 року
№ 6/374
Опубл.: Пристайко В. Я жив разом із країною...
Інтерв’ю, виступи, коментарі. - К.: Сфера, 2004. - С. 29-31.
253. Рішення колегії КДБ УРСР
про ставлення до дій ДКНС,
завдання й організацію роботи Комітету
22 серпня 1991 р.
Таємно
Прим. 1
Про діяльність КДБ УРСР у період
з 19 по 22 серпня 1991 року й найближчі завдання
Колегія Комітету держбезпеки республіки на своєму
розширеному засіданні з участю голови Комісії
Верховної Ради УРСР з питань оборони й державної безпеки
т. Дурдинця В. В., голови підкомісії Верховної Ради
УРСР з питань державної безпеки т. Поперняка А. Н. і
керівного складу підрозділів Комітету проаналізувала
діяльність органів держбезпеки України в період
кризової ситуації, викликаної антиконституційними діями так
званого державного комітету з надзвичайного стану в
СРСР.
1 У резолюції Голова КДБ УРСР М. М. Голушко вказав:
«Шамі М. М., Пристайку В. І. Згоден. Прошу керуватися в
роботі оперштабу. 20.08». З довідкою ознайомилися
керівники уряду, члени Президії Верховної Ради УРСР і
Тимчасової комісії Верховної Ради УРСР, яка готувала висновок
про антидержавну діяльність у період перевороту 19-21
серпня 1991 р.

Документи і матеріали
631
Заслухавши інформацію голови Комітету
держбезпеки УРСР т. Голушка М. М. і керівника оперативного
штабу - першого заступника голови КДБ УРСР т. Ша-
ми М. М., а також інших керівників Комітету і його
підрозділів, Колегія відзначає, що в період з 19 по 22
серпня діяльність Комітету державної безпеки України
будувалася в суворій відповідності з Конституціями СРСР
і УРСР, настановами Президії й Голови Верховної Ради
Української РСР і скеровувалася на попередження
передумов антигромадських проявів, які б могли послужити
приводом для введення надзвичайного стану на території
республіки з усіма наслідками, що випливають для
суверенітету України. Основна увага зосереджувалася на тому,
щоб у взаємодії з конституційними органами влади й
управління як у центрі, так і на місцях не допустити
дестабілізації обстановки, загострення
соціально-політичної ситуації, попередити можливі екстремістські,
насильницькі, групові акції. Вживалося заходів до
забезпечення державної безпеки й правопорядку, захисту
конституційних прав громадян, припинення
провокаційних дій з боку соціально небезпечних і корумпованих
елементів, спроб їхнього втручання у діяльність законно
обраних органів влади республіки й областей.
У цей критичний час вживалося заходів до
з’ясування обставин і умов перебування Президента СРСР
М. С. Горбачова в резиденції у Криму, які виявилися
безуспішними у зв’язку з тим, що вона перебувала під
охороною підрозділів Радянської Армії й служб КДБ
СРСР. Про розвиток ситуації в республіці й ужиті
заходи регулярно інформувалися вищі органи влади й
управління, а також місцеві Ради.
Колегія одностайно засудила авантюристів, які
намагалися вчинити державний переворот, і рішуче
відмежувалася від дій колишнього керівника КДБ СРСР, який
прагнув втягнути органи держбезпеки в антиконститу-
ційну діяльність. Особовий склад органів держбезпеки
республіки в цій складній обстановці не виконував рішень
так званого ДКНС, підвищив вимогливість до

неухиль632 Політичні протести й інакодумство в Україні
ного дотримання законності в умовах, що склалися.
Співробітники залишилися вірними своєму обов’язку,
забезпечували безпеку конституційних органів влади
республіки.
Колегія вирішила:
1. Рішуче відмежуватися від антиконституційних дій
колишнього керівника КДБ СРСР Крючкова В. О. і його
спільників, що фактично виявилося в позиції
українських чекістів у кризовій ситуації. Підтвердити
підзвітність і підконтрольність КДБ УРСР Верховній Раді
республіки, його готовність і надалі діяти тільки на основі
пріоритетності рішень конституційних органів влади
республіки й Союзу в установленому законами УРСР
порядку.
2. Оцінюючи в основному позитивно організацію
управління підрозділами й органами КДБ УРСР,
забезпечення органів влади поточною інформацією, у тому
числі з боку оперативного штабу КДБ УРСР, звернути
увагу на необхідність усунення низки недоліків і
упущень, що мали місце.
Товаришам Шамі М. М., Пихтіну В. О., Ганчуку А. П.
проаналізувати роботу штабу в кризовий період і
доповісти Колегії пропозиції із вдосконалення його
організаційної структури й технічного оснащення, із створення в
ІАС КДБ УРСР підрозділу, призначеного для постійного
забезпечення вищих органів влади республіки
інформацією, що належить до компетенції органів держбезпеки.
Начальникам УКДБ областей в обов’язковому
порядку направляти в КДБ УРСР копії доповідних записок у
місцеві органи влади й управління.
3. Голові Комітету держбезпеки т. Голушку М. М.
підготувати у двотижневий строк погоджені з
Верховною Радою УРСР пропозиції до КДБ СРСР про передачу
в оперативне підпорядкування КДБ республіки об’єктів
КДБ СРСР, що перебувають на її території.
4. Керівникам підрозділів Комітету прийняти до
негайного виконання висловлені головою Комісії Верхов-

Документи і матеріали
633
ної Ради УРСР з питань оборони й безпеки т. Дурдин-
цем В. В. рекомендації з посилення роботи на пріоритет-
них напрямках, а також з доопрацювання нормативних
актів, що визначають правовий статус органів КДБ
республіки й зміст їхньої діяльності.
Комісії КДБ УРСР (т. Ковтун Г. К.) разом із
Секретаріатом, Слідчим відділом і Інспекцією провести аналіз і
доповісти у двотижневий строк пропозиції з визнання
відомчих нормативних актів такими, що втратили
чинність, і підготовці нових.
5. Керівному складу підрозділів КДБ-УКДБ зробити
все можливе для збереження агентурного апарату,
посилити виховну роботу серед особового складу в дусі
законослухняності, вірності конституційному уряду, безмежній
відданості Батьківщині й своєму народу.
6. Керівникам КДБ-УКДБ, Центру громадських
зв’язків посилити роботу зі зміцнення зв’язку із
трудящими. Ширше пропагувати повний збіг діяльності органів
держбезпеки з інтересами народу. Рекомендувати
членам Колегії виступити найближчим часом у засобах
масової інформації перед громадськістю з політичною
оцінкою подій, що мали місце, і позиції чекістів.
7. Відзначити організовані дії в період кризової
ситуації керівництва й особового складу УКДБ по Кримській
АРСР.
Голова М. Голушко
Опубл.: Дерев’янко І. Слідство спецслужби: історія,
сучасність, перспективи. - К.: Либідь, 2012. - С. 515-517.

ФОТОМАТЕРІАЛИ
Борис Антоненко-Давидович Юрій Бадзьо
Михайло Брайчевський
Микола Вінграновський

636 Політичні протести й інакодумство в Україні
Микола Воробйов
Іван Гель
Ярослав Геврич
Семен Глузман

Фотоматеріали
637
Іван Гончар
Богдан Горинь
Олесь Гончар
Михайло Горинь

638 Політичні протести й інакодумство в Україні
Ольга Горинь
( Мацелюх )
Петро Григоренко
Алла Горська
Лідія Гук

Фотоматеріали
639
Ярослав Дашкевич
Ростислав Доценко
Іван Дзюба
Іван Драч

640 Політичні протести й інакодумство в Україні
Опанас Заливаха Мирослава Зваричевська
Віктор Іванисенко
Ігор Калинець

Фотоматеріали
641
Ірина Калинецъ Іван Кандиба
(Стасів )
Святослав Караванський Світлана Кириченко
(Бадзъо )

642 Політичні протести й інакодумство в Україні
Надія Кир’ян Надія Коваленко
(Кикоть)
Леонід Коваленко
Віктор Кордун

Фотоматеріали
643
Михайло Косів Ліна Костенко
Михайлина Коцюбинська Григорій Кочур

644 Політичні протести й інакодумство в Україні
Микола Крайник Євгенія Кузнецова
(Савчук)
Віктор Кукса
Данило Кулиняк

Фотоматеріали
645
Володимир Леонюк
Василь Лобко
Юрій Литвин
Віктор Лузан

646 Політичні протести й інакодумство в Україні
Левко Лук'яненко Анатолій Лупиніс
Василь Макух з дочкою
Андрій Малишко

Фотоматеріали
647
Валерій Марченко
Михайло Масютко
Лариса Масенко
Кузьма Матвіюк

648 Політичні протести й інакодумство в Україні
Микола Матусевич Ярослава Менкуш
Оксана Мешко
Віктор Могильний

Фотоматеріали
649
Валентин Мороз
Віктор Некрасов
Юрій Назаренко
Василь Овсієнко

650 Політичні протести й інакодумство в Україні
Михайло Осадчий
Григорій Півторак
Леонід Осика
Володимир Підпалий

Фотоматеріали
651
Микола Плахотнюк
Олександр Пономарів
Леонід Плющ
Євген Пронюк

652 Політичні протести й інакодумство в Україні
Володимир П*янов
Микола Руденко
Василь Рубан
Іван Русин

Фотоматеріали
653
Ганна Садовська
Євген Сверстюк
Михайло Саченко
Надія Світлична

654 Політичні протести й інакодумство в Україні
Іван Світличний Михайло Селівачов
Клим Семенюк
Ірина Сеник

Фотоматеріали
Олександр Сергіенко Василь Симоненко
Петро Скунць Вадим Смогитель
655

656 Політичні протести й інакодумство в Украіні
Ірина Стешенко Ніна Строката
( Караванська )
Василь Стус
Микола Троценко

Фотоматеріали
657
Степан Хмара
Тетяна Цимбал
Микола Холодний
Леонід Череватенко

658 Політичні протести й інакодумство в Україні
В'ячеслав Чорновіл Стефанія Шабатура
Микита Шумило
Леопольд Ященко

Фотоматеріали
659
Дмитро Павличко виступає на зборах студентів та
викладачів Львівського університету ім. І. Франка. 1956 р.
Дмитро Павличко, Іван Дзюба, Микола Вінграновський та
Іван Драч у Львові (1962 p.). Посередині Адріяна Савків

660 Політичні протести й інакодумство в Украіні
Група шістдесятників у саду кіностудії ім. 0. Довженка,
1969 р. Сидять (зліва направо): М. Вінграновський, Є.
Гуцало, В. Дрозд, Григір Тютюнник, В. Шевчук, Б. Олійник.
Стоять зліва: В. Іванисенко, JI. Коваленко, В. Дончик
Київ, жовтень 1978 р. Друзі проводжають Н. Світличну за
кордон. Зліва направо: 0. Мешко, В. Лісова, М. Коцюбинська,
Н. Світлична, Д. Гусяк, М. Горинь, А. Пашко, В. Чорновіл

Фотоматеріали
661
Євген та Віра Чередниченки з учнями та гостями
середньої школи № 174 м. Києва

662 Політичні протести й інакодумство в Україні
Київ, 1988 p., приміщення СПУ. Перші учасники-ініціа-
тори створення НРУ. Зліва направо: С. Дудко, С. Набока,
О. Шевченко, Є. Сверстюк, JI. Костенко, Д. Павличко,
С. Гречанюк
Віктор Лузан та Василь Письменний на ювілеї
літературного об’єднання «Радосинь»

Фотоматеріали
663
Колядники
Хор «Гомін» JI. Ященка

664 Політичні протести й інакодумство в Україні
Розпорядження П. Постишева про виселення на Північ
сімей « контрреволюціонерів-націоналістів »

Фотоматеріали
665
Спеціальне повідомлення КДБ про виявлені 28 березня
1968 р. листівки

666 Політичні протести й інакодумство в Україні
Фотокопії листівок, розкиданих у Київському університеті,
Інституті кібернетики та в сільськогосподарській академії
у березні 1968 р.

Фотоматеріали
667
Фотокопії листівок, розкиданих у Київському університеті,
Інституті кібернетики та в сільськогосподарській академії
у березні 1968 р.

668 Політичні протести й інакодумство в Україні
Листівки-протести проти політичних арештів в Україні

Фотоматеріали 669
Листівки-протести проти політичних арештів в Україні

670 Політичні протести й інакодумство в Україні
Повідомлення про виявлені у М. Троценка записи
націоналістичного змісту
Наказ про виключення М. Троценка зі складу студентів
педагогічного інституту

Фотоматеріали
671
Свідчення про причини, форми й мету розправи з
молодими українськими патріотами

672 Політичні протести й інакодумство в У країні
Повідомлення КДБ про підготовку чергових номерів
журналу «Український вісник», 1987 р.

Фотоматеріали 673
Балтимор: Смолоскип, Балтимор-Париж: Смоло-
1968 р. скип, ПУДФ, 1970 р.
Мюнхен: Сучасність,
1968 р.
Торонто: Нові дні,
1972 р.

674 Політичні протести й інакодумство в Україні
Париж: ПУДФ, 1967 р. Балтимор: Смолоскип,
1982 р.
Балтимор-Париж: Смоло- Балтимор: Сп
скип, ПУДФ, 1970-1975 pp.; 1981
Нью-Йорк: ЗП УГГ,
1988-1989 pp.

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Абакумов - 339
Абилов - 60
Авдеев В. I. - 501, 502
Авлидський Анатолій -
327
Автомонов П. - 228
Авторханов - 357
Алтунян - 585
Анаденко Ф. Ф. - 585
Андреев А. I. - 340, 341
Андріященко Михайло
Петрович - 275
Андропов Юрій
Володимирович - ЗО, 31, 453, 479
Андрушко Анатолій
Миколайович - 274
Антоненко-Давидович
Борис - 39, 54, 118, 151,
152, 190, 210, 355, 357,
361, 637
Антоніо А. - 67
Антонович - 256
Антонюк - 318
Анцупов Є. М. - 585, 586
Аронський-Зак Мойсей
Аронович - 11
Атанова Мирослава
Федорівна - 278
Ахтеров П. А. - 585
Бабляк JL - 166
Бадзьо Юрій Васильович -
25, 284, 297-299, 303,
355, 585, 637
Бажан Микола Платонович
- 10, 54
Бажан О. Г. - 36, 40
Базяк Микола Іванович -
330
Балабуха К. - 180
Баланівський Володимир
Федорович - 274
Балицький В. А. - 8
Бандера С. - 359, 620
Баран В. К. - 36, 185
Бартошик М. - 76
Бедарьков А. М. - 585
Бедзик Дмитро 53
Безвершенко Валентина
Олександрівна - 279
Беліков В. І. - 585
Бердник Олесь - 44
Берещук JI. С. - 610
Берія - 16, 303, 339, 351
Бетховен - 113
Белоусов В. С. - 237
Біленко - 476
Білецький О. - 62
Білик В. С. - 408, 409
Білинська Орислава
Володимирівна - 275
Білінський - 67
Білодід І. К. - 82,103, 121,
256
Білокінь С. І. - 6
Білоконь М. В. - 607
Білоусова - 476

676 Політичні протести й інакодумство в Україні
Біняшевський Е. В. - 100,
118, 166
Бірюкович Валентина
Дмитрівна - 272, 344
Близнець - 242
Бобирьова М. - 623
Бобков Філіп Денисович -
38, 48
Богдан див. Хмельницький
Богдан
Богун Віра Яківна - 277
Богун Іван - 294
Богун Лілія Федорівна -
272
Бойко І. В. - 358
Бойко І. М. - 358
Бойко П. - 190
Бойчак Іван Яремович -
301, 302
Болобан Л. В. - 180
Бондар А. Г. - 121
Бондар І. Н. - 358
Бондарчук В. Г. - 335
Боровницький Й. - 14
Бородін А. А. - 310, 311
Ботвин О. П. - 176
Борщевський - 334
Боян - 93, 96
Брайчевський Михайло -
255, 284, 637
Брежнєв Леонід Ілліч - 16,
51, 59, 151, 183, 184,
453, 480
Брикулець П. - 180
Брилинський Юрій
Богданович - 386
Бугаєвський Ю. - 167, 308
Буковський - 172, 183, 476
Булашенко Валентин - 405
Бунін - 256
Бургардт - 324
Буткевич В. Г. - 38
Бутурин Степан Федорович
- 201, 207, 208
Б’ятець Валентина
Сергіївна - 276
Валенса - 461
Василишин А. В. - 610
Басильчук - 188
Ватченко О. Ф. - 459, 554
Веремейчик - 284
Вержбицький - 301
Вернадський В. - 204
Винниченко Володимир
Кирилович - 82, 127,
255, 256
Вирган І. О. - 180
Вишня Остап - 62, 79
Вільде Ірина див. Полот-
нюк-Вільде Дарина
Дмитрівна
Вільний Т. - 187
Вінграновський Микола -
44, 294, 637, 661, 662
Вінс - 475
Вірун С. - 14
Владимирова Т. В. - 586
Вовк-Селянська Віра - 191,
293, 303, 324
Волицька - 314
Волкінштейн Давид Ісако-
вич - 11
Волкович Надія Федорівна
- 277

Іменний покажчик
677
Волок Микола Микитович
- 278
Волощук Г. - 166, 299
Ворвулєв - 104
Воробйов Микола - 191,
232, 638
Вороний Микола - 284
Воронько Платон - 232
Воскрекасенко Сергій Іла-
ріонович - 10
Врублевський В. К. - 38,
44, 460
Всеволожський М. М. -
396, 397
Гаврилов - 180
Гавяз М. І. - 31
Гайдучок Марія - 56
Гамзатов Расул - 60
Ганчук А. П. - 632
Гарцман Матвій Давидович
- 11
Геврич Ярослав
Богданович - 201, 210, 638
Гель Іван Андрійович -
201, 205, 206, 638
Геник-Березовська - 324
Герасименко Костянтин
Михайлович - 10
Герасименко Ю. - 180, 181
Герета Ігор Петрович - 202,
222
Герцен - 183, 291
Гітлер - 299
Глузман С. Ф. - 24, 25, 36,
334, 638
Глух Ф. - 352
Глущук Марія Петрівна -
275
Гнап - 268
Гнидюк М. Я. - 112
Гог І. С. - 610
Голобородько Володимир
Ілліч 302, 303
Голованівський Сава Овсі-
йович - 11
Головко Андрій
Васильович - 11, 79
Головченко Іван
Харитонович - 358
Голодна Надія Григорівна
- 277
Голоско Ж. - 122
Голубенко - 477
Голушко М. М. - 34, 38,
589, 590, 593, 594, 597,
598, 606, 612, 627, 630-
633
Гомулка - 151
Гонта - 148
Гонтар В. О. - 615
Гончар Валентина - 36
Гончар Іван - 26, 43, 197,
198, 260, 261, 361, 639
Гончар Олесь Терентійович
- 36, 54, 79, 112, 179,
181, 185-187, 190, 228,
230, 256, 303, 639
Гончаренко Іван Іванович
- 10
Горбаль М. А. - 587
Горбань - 268
Горбач Анна - 68, 303, 324
Горбачов М. С. - 33, 604,
631

678 Політичні протести й інакодумство в Україні
Гордієнко - 301
Горинь Богдан
Миколайович - 201, 207, 215, 216,
218, 356, 639
Горинь Михайло
Миколайович - 201, 207, 210,
214-216, 218, 219, 356,
587, 639, 662
Горинь (Мацелюх) О. П. -
218, 640
Горліс-Горський Ю. - 304,
351
Городськой Яків Зіновійо-
вич - 11
Горська Алла - 100, 118,
166, 352, 640
Горький - 168
Гофштейн Давид Наумович
- 11
Грабовський П. - 63, 368
Гречанюк С. - 664
Гречуха М. - 60
Григоренко Петро - 24,
263, 640
Гринь Микола Євдокимо-
вич - 56, 201, 211
Грінченко - 255
Грушевський Михайло
Сергійович - 7, 25, 48,
82, 167, 217, 222, 255,
256, 308
Грушецький І. С. - 358
Губарева JI. - 241
Гудима Манолій
Дмитрович - 276
Гук Василь Юрійович -
349, 350
Гук Лідія Ларіонівна -
283-285, 640
Гук Олег Михайлович -
277
Гулеватий Яків Трохимо-
вич - 276
Гуляєв Юрій - 104
Гумницький І. А. - 502
Гурський А. Г. - 390, 391
Гурський Євген
Володимирович - 382
Гусяк Д. - 662
Гуцал А. В. - 518
Гуцало Євген - 44, 228,
295, 662
Ґалансков - 172, 183, 263,
302
Ґінзбург - 172, 183, 263,
302
Давид - 455
Даденков Ю. М. - 121
Даниленко В. М. - 8, 10
Данилюк Ю. 3. - 36
Даніель - 172, 183, 263
Даньків Богдан
Володимирович - 278
Данько М. М. - 520
Дасів Кузьма Андрійович -
360
Дашкевич Ярослав
Романович - 387, 388, 641
Дебелюх Іван Іванович -
277
Денікін Антон Іванович -
149

Іменний покажчик
679
Дерев’янко І. - 26, 633
Дивак Микола Омелянович
- 277
Дикий Іван Степанович -
96
Дикий Микола Павлович -
272
Дикий Степан - 97
«Дзвін» - 168, 169
Дзюба Іван Михайлович -
15, 16, 25, 36, 37, 44,
54, 85, 100, 118, 152,
198, 207, 230, 231, 241,
242, 255, 293, 295, 296,
298, 299, 304-307, 310,
314, 324, 325, 327, 328,
332, 333, 335, 351, 352,
356, 357, 361, 383, 385,
641, 661
Діхтяренко Г. - 185, 187
Дмитерко Любомир
Дмитрович - 10
Дніпренко - 283
Добош - 295, 296
Добровольський - 172, 302
Добротвор В. Д. - 356
Довгий - 345
Довженко - 12, 79, 303,
383
Довженко-Берест - 67
Доломан Сергій Євменович
- 278
Долот П. К. - 607, 610
Домбровський С. І. - 408,
409
Донець Григорій
Прокопович - 53
Дончик В. - 662
Дорошенко Д. - 67
Доценко Ганна
Миколаївна - 276
Доценко Ростислав
Іванович - 299, 300, 641
Драган М. Ю. - 542
Драгоманов М. - 255
Драч Іван Федорович - 44,
110, 112, 228, 293, 641,
661
Дрозд В. - 662
Дубич Віктор - 107, 108
Дудко С. - 664
Дудніченко А. А. - 39
Дурдинець В. В. - 607,
612, 630, 633
Дядькович Віталій - 145
Ейзенхауер - 210, 218
Енгельс Фрідріх - 14, 90,
207, 481
Євтушенко Василь Мойсе-
йович - 427, 431, 456,
459, 460, 484, 485, 488,
506, 508, 509, 525, 552,
569-571, 573, 580, 581
Єльченко Ю. Н. - 459
Єжов - 339
Жданов - 426, 512
Жорін Федір Лук’янович -
38
Жуковський А. - 324
Забашта Любов - 110, 264
Забіла Н. - 62

680 Політичні протести й інакодумство в Україні
Завгородній Микола
Петрович - 278
Загребельний П. А. - 179,
230
Зайчук Валентин - 279
Заливаха Панас Іванович -
199, 201, 208, 209, 210,
356, 642
Залізняк - 148
Заньковецька - 386
Зарецький В. І. - 118
Зарудний М. Я. - 179
Засенко П. П. - 232
Затонський - 85
Захаренко О. А. - 615, 616
Захарченко Василь
Іванович-303, 304, 351,352
Зваричевська Мирослава
Василівна - 201, 216,
217, 642
Зимний Леонід Якович -
11
Зіль Андрій - 279
Зінкевич Осип - 37, 48
Зісельс - 458
Іванишин Володимир
Михайлович - 202, 220
Іванисенко В. - 294, 295,
642, 662
Іващенко Дмитро Полікар-
пович - 202, 221
Ігнатенко М. С. - 585
Ілліч див. Ленін В. І.
Ільків С. В. - 416, 417
«Ікс» - 98
Іщенко А. К. - 625
Іщук А. О. - 118, 190
Каган Абрам Якович - 11
Кадо М. - 67
Калашник В. В. - 485
Калинець - 325, 328, 367,
642
КалинецьІрина - 367, 643
Калиниченко В. В. - 587
Каллаш Л. Г. - 31, 257,
318, 319, 322, 324
«Камо» - 487, 522, 543
Кандиба І. А. - 14, 367,
587, 643
Капто - 242
Караванський - 151, 199,
293, 318, 326, 361, 643
Кармелюк - 148
Касьянов Г. В. - 36
Катриченко - 205
Качур Б. В. - 459
Кебін І. - 61
Кириленко А. П. - 480
Кириченко Світлана Тихо-
нівна - 25, 284, 299, 643
Кир’ян Надія
Володимирівна-190, 232,274, 644
Кисельов В. Л. - 296
Кінзбурзький В. - 232
Кіпиш В. - 14
Кіпніс Ісаак Нухимович -
11
Кіров - 168
«Клей» див. Куп’як
Дмитро
Климович Юрій
Анатолійович - 383
Климчук А. - 477

Іменний покажчик
681
Князюк Григорій -277
Кобулов Б. - 9, 10
Коваленко Надія - 18, 644
«Коваленко» - 348
Коваленко Ганна
Володимирівна - 276
Коваленко Леонід
Миколайович - 230,318,319,
644, 662
Коваль Алла Петрівна -
276
Ковальчук Тетяна
Олексіївна - 275
Ковгар Борис Федорович -
290, 291
Ковтун Г. К. - 633
Коденчук О. Г. - 417
Козаченко В. П. - 179
Козаченко Олена Павлівна
- 279
Козланюк Петро
Степанович - 11
Колесник Володимир Анд-
рійович - 312, 313
Колесник Ганна
Михайлівна - 312
Колодій - 112
Колодійчук - 190
Коляска Іван Васильович -
117-124
Комаров - 408, 409
Комашков В. І. - 192
Компанієць Іван Теренті-
йович - 357
Кондуфор Юрій Юрійович
- 41, 58, 121, 166
Кононенко П. - 190
Концевич В. Б. - 358
Конюк В. - 241
Копиленко Олександр
Іванович - 10
Кордун В. - 190, 191, 644
Корнійчук Олександр Євдо-
кимович - 60
Коровін В. В. - ЗО
Коротич В. О. - 179, 228,
229
Корчной - 476
Корягін А. І. - 585, 586
Косигін О. М. - 51, 184
Косів Михайло Васильович
- 201, 202, 217, 645
Косіор - 85
Косовський - 301
Костенко Ліна - 44, 112,
166, 284, 293, 645, 664
Костецький М. І. - 607
Костомаров - 308
Костюшко - 286
Косяк В. Д. - 74
Котвицький А. К. - 446
Котляров - 180
Котовський - 286
Коцур Ганна - 297
Коцюбинська Михайлина
Хомівна - 25, 230, 292-
295, 298, 299, 303, 314,
355, 383, 384, 645, 662
Коцюбинський Михайло -
25, 59, 63, 68
Кочерга - 269
Кочур Григорій Порфиро-
вич - 229, 233, 322-324,
645

682 Політичні протести й інакодумство в Україні
Кочур О. - 303, 306
Кочура Яків Дем’янович -
10
Кравець - 82
Кравець Микола
Андрійович - 275
Кравцев Іван - 61
Кравцов О. Ф. - 180
Кравцов І. І. - 17, 309-311
Кравчук - 118
Кравчук JI. - 35
Крайник Микола
Михайлович - 368, 646
Крайник О. В. - 349
Крамаров Савелій - 477
Крекотень Володимир
Іванович - 382
Криворучко Г. - 192
Крижанівський Степан -
231
Крикун Серафим Іванович
- 270, 274, 291, 328,
330, 346
Крючков Володимир
Олександрович - 38, 632
Крючков Г. К. - 497
Кубинець - 305
Кубійович В. - 67
Кудлик Роман Михайлович
- 306
Кузнецова (Савчук) Євгенія
Федорівна - 201, 213,
214, 646
Кузнецов В. В. - 593
Кузьменко В. П. - 427
Кук В. («Леміш») - 32, 243
Кукса Віктор Іванович -
274, 646
Кулик І. О. - 352
Кулиняк Д. - 232, 646
Куліш - 255
Кульчицький С. В. - 36
Куниця Михайло
Олексійович - 263
Куп’як Дмитро - 77, 239,
240
Курбас Лесь - 216
Курносов Ю. О. - 36
Курченко Н. - 462
Кучеренко - 340
Кушніренко Микола - 357
Лавріненко Ю. - 67
Лазаренко Євген
Костянтинович - 319-322
Ландауер Тетяна Євгенівна
- 272
Лашкова - 172, 183
Ле Іван (Мойся Іван Леон-
тійович) - 10
Лебідь - 301
«Леміш» див. Кук
Ленін Володимир Ілліч -
14, 22, 56, 59, 61, 84,
90, 97, 109, 168, 169,
183, 185, 193, 196, 236,
237, 246, 253, 263, 284,
290, 298, 362, 380, 390,
393, 395, 416, 420, 481,
516, 542, 567
Леонюк Володимир Гнато-
вич - 317, 318, 647
Лєрмонтов - 183

Іменний покажчик
683
Лесков - 150
Лисенко М. В. - 25, 53, 63
Литвин Володимир - 553
Литвин Юрій Тимонович -
552, 553, 647
Литвинчук Олена
Михайлівна - 277
Лібкнехт Карл - 185, 427
Лібович О. - 14
Лісова Одарка Миколаївна
- 312
Лісова В. - 662
Лісовий В. - 36, 314
Лобко Василь Федотович -
101, 120, 166, 647
Логвин Г. М. - 118
Лопатін О. В. - 402
Лосцев Н. П. - 446
Лузан Віктор Андрійович -
275, 647, 664
Лук’яненко Левко - 14, 36,
375, 587, 648
Лунс - 110
Лупиніс Анатолій Іванович
- 272, 273, 648
Лур’є Ноєх Гешелевич - 10
Лутак І. К. - 155,158,166,
289, 337, 358, 664
Луцьків В. - 14
Любий А. М. - 451
Любий Д. А. - 451
Любченко Аркадій
Панасович - 11
Ляшко О. П. - 167, 176,
224, 358, 372, 459
Лящук Дмитро Остапович
- 275
Мазепа Іван - 74, 222, 223,
256
Макаренко Ольга Петрівна
- 278
Максимчук - 386
Макух Василь Омелянович
- 223, 224, 648
Маланчук Валентин
Юхимович - 44, 112, 358,
382, 409
Малик С. І. - 610
Малишко Андрій Самій-
лович - 11, 54, 79, 80,
92, 93, 110-112, 120,
228, 264, 648
Манжос В. В. - 347
Мареничі - 477
Маркс Карл - 14, 60, 90,
246, 290, 481
Мартиненко Олександр
Іванович - 201, 211,
212, 214
Марченко - 553, 648, 649
Мар’янин В. - 241
Масенко Лариса Терентіїв-
на - 383, 649
Масютко Михайло Савович
- 202, 218, 649
Матвіюк К. І. - 329, 330,
649
Матусевич Микола
Іванович-273, 457, 553, 585,
650
Матусевич Ольга
Дмитрівна - 457-459
Мацієвич С. В. - 122
Машталярчук Б. - 241

684 Політичні протести й інакодумство в Україні
Маяковський В. - 438
Медведев Жорес - 338
Меліхов - 592
Мельник В. - 241
Мельник Михайло
Спиридонович - 356, 357
Мельник Ю. І. - 585
Менкуш Ярослава
Михайлівна - 201, 206, 650
Мешик - 11
Мешко Оксана Яківна - 24,
274, 285, 355, 361, 418-
420, 553, 586, 650, 662
Микитенко І. - 60
Минко - 79, 80
Михайленко А. В. - 418
Михайленко Т. І. - 190
Мицик В. Ф. - 188, 189,
352
Міняйло - 284, 334
Мірчук - 68
Міхновський Микола - 223
Міщенко В. - 232
Могила А. - 190
Могильний В. - 232, 650
Мозговий - 460
Мозолевський Борис
Миколайович - 207
Моргун Петро Степанович
- 201-203
Мороз Валентин Якович -
16, 202, 220, 221, 263,
304, 350, 351, 651
Мороз І. - 185, 186, 375
Морозюк Володимир Амб-
російович - 330
Моцарт - 351
Муравйов - 6
Муратов I. JL - 179-181
Мусієнко П. - 42, 281, 291,
306, 311, 313, 316, 329,
330, 332, 341, 350, 353,
358, 401
Муха Степан Несторович -
367, 420, 424, 428, 430,
432, 434,435, 437-439,
442, 444-448, 450, 452,
454,486,489-494, 496-
499, 501-503, 505, 510,
512, 513, 515, 518, 519,
522, 523, 526-528, 530,
532, 534, 536, 537, 540-
543, 545-550,553, 555-
559, 561, 562, 564-568,
573-575, 577-579, 582,
584, 587, 588
Мушинка М. - 152
Мушкетик - 242
Набока С. - 664
Наддніпрянський - 119,
129
Назаренко Юрій Іванович
- 52, 58, 118, 120, 651
Назаренко Олексій Терен-
тійович - 192
Негребецький Олександр
Сергійович - 98
Недорослов - 333
Некрасов Віктор - 44, 233,
293, 334, 383, 651
Неменша Оксана Іванівна
- 278
Нестерчук К. К. - 607
Нечипоренко Г. Ф. - 585
Нікітенко М. М. - 513

Іменний покажчик
685
Нікітченко В. Ф. - 31, 57,
58, 91, 92,100,101,108,
112, 114, 116, 125, 146,
147, 149, 150, 152, 154,
155, 157, 158, 161, 163,
164, 171, 173, 174, 176,
181, 182, 184, 186, 192,
193, 198, 199, 201, 224,
225, 233, 236, 237, 239,
241, 242, 245, 261, 262,
264
Новиченко JI. М. - 121,
228
Овсієнко В. - 36, 587, 651
Овчаренко Ф. Д. - 38, 41,
176, 198, 234, 261, 274
Огарьов - 291
Огульчанський Юрій
Антонович - 357
Однороманенко О. М. - 42,
58, 59, 99,101,102,108,
145-147, 149, 151, 152,
154, 157, 158, 161-163,
172, 174, 185, 198, 201,
202, 223, 224, 236, 237,
244, 245, 260, 262-264
Озерний (Клепуц)
Михайло Дмитрович - 201,
209, 210
Олисеєнко Віктор - 279
Олицька - 334
Олійник - 301
Олійник Борис - 44, 662
Олійник Віктор - 279
Онацький Є. - 67
Олійник М. Я. - 118
Олійник Ярослав
Григорович - 11
Ольшанський Н. А. - 538,
539
Омельченко В. І. - 433
Орджонікідзе - 262, 563
Осадчий Михайло
Васильович - 273
Осадчий Михайло
Григорович - 201, 207, 306, 325,
328, 652
Осика Леонід Михайлович
- 383, 652
Островський Богдан
Іванович - 277
Павлевич І. Б. - 614
Павличко Дмитро - 55,
110, 112, 179, 181, 228,
230, 293, 297, 304, 305,
652, 661, 664
Павло VI - 210, 223
Панч Петро Йосипович -
10, 179
Панчук В. М. - 74, 75
Панчук М. І. - 12
Параджанов - 383
Парубченко Н. А. - 553
Патрус-Карпатський - 301
Парфенюк - 188
Паніко А. - 662
Педанюк Іван - 61
Пелих Б. І. - 74
Первомайський Леонід Са-
мійлович - 10
Передрієнко Віталій - 277
Петик - 190

686 Політичні протести й інакодумство в Україні
Петлюра Симон - 127, 620
Петровський - 188, 592
Пипківська Мирослава
Богданівна - 277
Письменний Василь
Іванович - 275, 664
Питько Надія Степанівна -
277
Пихтін В. О. - 597, 632
Півторак Григорій
Петрович - 384, 652
Підгайний П. С. - 607
Підгорний М. В. - 51, 69,
364
Підпалий Володимир
Олексійович - 295-297, 652
Пінчевський Михайло
Якович - 11
Плахотнюк Іван - 285
Плахотнюк М. - 166, 357,
384, 653
Плехович Б. І. - 536
Плехович Г. М. - 536
Плехович І. - 535
Плужник Є. - 273
Плющ Леонід Іванович -
276, 333-337, 340, 375,
653
Повстяний В. Г. - 607, 610
Погребняк - 460
Погружальський - 204,
207, 208, 210, 213, 215,
216, 218, 219, 221
«Подільський» - 268
Поклад Юрій Леонідович -
278, 384
Поліщук Є. М. - 358
Половчак - 476
Полотнюк-Вільде Дарина
Дмитрівна - 11, 112,
219
Пономаренко Іван Кирило-
вич - 162, 163
Пономарів Олександр
Данилович - 383, 653
Попадюк 3. В. - 585
Поперняк А. Н. - 630
Попов В. І. - 610
Порхун Д. - 166
Постишев П. - 8, 9, 194,
666
Пристайко Володимир
Ілліч - 34, 38, 39, 630
Приходько Т. А. - 587
Пришляк Григорій - 77
Прокоп М. - 215
Прокопенко В. - 241
Пронюк Євген - 314, 367,
368, 383, 653
Протопопов - 476
Путь - 321
Пустовіт Л. - 189, 190
Пушкін - 183
П’янов Володимир Якович
- 190, 230, 233, 303, 654
Радзикевич В. - 68
Радченко А. А. - 419
Рачук Микола - 190, 232
Рашидов ПІ. - 325, 326
Рейган Рональд - 467, 521,
528
Рибакова Т. - 623
Рижков Микола Іванович
- 479

Іменний покажчик
687
Рильський Максим Таде-
йович - 10, 12, 59, 62
Рід Джон - 136
Різник Липа Борисович -
10
Різо В. А. - 427
Романишин Михайло - 173
Романишин Ф. І. - 350
Романушко М. - 232
Ростропович - 343
Рубан Василь Федорович -
231, 275, 307, 308, 331,
332, 654
Рубан Олександр
Федорович - 332
Рубан П. В. - 587
Рубан Федора Марківна -
331, 332
Рубан Федір Іванович - 331
Руданський - 255
Руденко - 326
Руденко М. - 297, 585,
587, 654
Руднев - 434
Рудницький Степан - 7
Русин Іван Іванович - 201,
213, 214, 314, 344, 354,
355, 654
Русова С. - 214
Савицький Іван Адамович
- 278
Савків Адріяна - 661
Савченко Людмила
Іванівна - 277, 345
Садовська Ганна
Вікторівна - 202, 219, 655
Самойленко I. П. - 610
Сапожников - 339
Сахаров Андрій - 364, 476,
498, 559
Саченко М. - 190, 191, 655
Сверстюк Євген - 36, 100,
118, 204, 230, 284, 293,
295, 299, 303, 306- 308,
324, 325, 328, 332, 361,
367, 385, 420, 655, 664
Свистун В. - 86
Світлична Л. - 355
Світлична Надія - 166,
285, 298, 303, 367, 655,
662
Світличний Іван
Олексійович - 25, 100, 118, 166,
201, 204, 230, 233, 264,
298, 299, 303, 307, 314,
318, 324, 332-335, 356,
361, 382, 385, 656
Селівачов Михайло
Романович - 385, 656
Семенюк - 553, 656
Семичастний В. Ю. - ЗО
Сеник Ірина - 367, 656
Сенченко Ольга Петрівна -
277
Сербии - 306
Сербський - 337, 338
Сергієнко Олександр - 285,
357, 361, 657
Сергієнко Н. - 166
Середа Валерій Павлович -
278
Сєвєров-Іванов Петро
Федорович - 10

688 Політичні протести й інакодумство в Україні
Симоненко Василь - 44,
166, 187, 190, 206, 210,
216, 219, 231, 273, 284,
657
Синченко - 268, 269
Синявський - 172, 183
Сиченко М. - 119, 129
Січкарук Петро Іванович -
440-442
Скаба Андрій Данилович -
41, 58, 59, 61, 92, 121,
166
Скорик М. - 185
Скорик - 188, 189
Скороход А. Д. - 534
Скрипник - 85
Скунць Петро
Миколайович - 304, 305, 657
Смачило Степан Йосипович
- 272
Смирнов Євген Леонідович
- 275
Смогитель Вадим
Володимирович - 385, 657
Соболев Анатолій
Борисович - 276, 345, 346
Соколов - 339
Сокульський І. - 232, 657
Солженіцин Олександр -
183, 198, 294, 343, 392,
476, 559
Солженіцин - 395
Соловей Д. - 67
Соловйов К. - 185
Сорока - 190
Сорос Дж. - 37
Сорочинський - 477
Сосюра Володимир
Миколайович - 10, 12, 92, 93,
95, 121
Сталін - 9, 14, 36, 54, 109,
144, 149, 150, 152-154,
165, 183, 185, 187, 251,
252, 305, 380, 390, 481
Старицький М. - 25
Стебловський В. М. - 446
Стельмах Михайло
Панасович - 79, 228, 346
Степанов - 339
Стефанович Л. - 241
Стецько Я. - 620
Стешенко І. - 233, 303, 658
Стокотельний - 553
Стороженко М. - 166
Стошинський Зіновій
Іванович - 311
Строката Ніна - 367, 658
Стругалевич Г. - 623
Ступка - 592
Стус Василь - 25, 37, 299,
303, 304, 324, 368, 420,
553, 658
Сук І. С. - 303, 304
Сукноваленко М. Є. - 75
Суслов М. А. - 44, 151
Талалаєвський Мотель
Аронович - 11
Танюк Лесь - 324
Таран Віктор Васильович -
272
Тарле Є. - 140
Тарнавський Мирон - 223
Таужнянський Сергій
Сергійович - 277

Іменний покажчик
689
Твердохліб Микола
Карпович - 345
Тельнюк Станіслав - 44,
295
Тен Борис - 62
Тереля І. М. - 585, 586
Тершаковець - 205
Тершівська Мирослава
Василівна - 96, 97
Тесленко Людмила
Михайлівна - 277
Тименко - 192
Тимчук В. М. - 619
Титаренко О. А. - 459, 554
Тихий О. - 553
Тичина Павло Григорович
- 10, 54
Ткаченко К. А. - 118
Ткаченко Юрій
Анатолійович - 385
« Трезубець », Трьохзубець
-406
Троценко Микола Іванович
- 273, 658, 672
Тупота Іван Федорович -
98
Туркін В. П. - 343
Тютюн В. В. - 189
Тютюнник Григір - 662
Удалов В. Л. - 496
Українка Леся - 25, 26, 56,
60, 62, 399
Ульянов В. І. див. Ленін
В. І.
Усенко Павло Матвійович
- 10
Ушаков Микола
Миколайович - 10
Феденко П. - 67
«Федір» див. Тершаковець
Федоров І. П. - 623
Федорчук В. В. - 244, 274,
280, 285, 286, 289, 306,
308, 311, 313, 316, 327,
332, 337, 341, 343, 347,
350, 352, 358, 360, 366,
368, 381,397-399, 401-
403, 409, 410, 412, 413,
415, 417, 419, 422, 423,
425, 426, 479
Федосенко - 338, 339
Федосеев П. М. - 408, 409
Федькович - 262
Фефер Ісаак Соломонович
- 10
Філарет - 346
Фолкнер - 300
Фомін Євген Павлович - 10
Франко 3. Т. - 118, 293,
383, 384
Франко Іван - 25, 60, 62,
78, 94, 202, 234, 255,
368
Франко Тарас Іванович -
51, 53, 118
Харитонов Василь
Никифорович - 342, 343
Харчук Б. М. - 44, 118
Харчук Василь - 279
Хвильовий - 204, 218
Хижняк - 53
Хмара С. І. - 585, 659

690 Політичні протести й інакодумство в Україні
Хмельницький Богдан -
146, 248, 256, 310, 516
Холодний Микола
Костянтинович - 98, 155, 158,
166, 284, 356, 385, 659
Хоменко А. - 134
Христич П. Д. - 621
Хромов П. - 136
Хрущов Микита
Сергійович-15, 51,52-56,109,
126, 183, 184, 187, 251,
290, 453
Цветков А. А. - 386, 446
Цибулько В. - 353
Цимбал Т. - 166, 659
Цурковський Ярослав
Іванович - 11
Цюпа Іван - 228
Чаговець В. Д. - 180
Чайка К. Ф. - 616
Чайковський - 242
Чалий Б. - 241
Чапай - 404
Чебриков В. М. - 480
Чендей - 305
Череватенко Леонід
Васильович - 303, 659
Чередниченко Віра Ники-
форівна - 300, 301, 659,
663
Чередниченко Євген
Романович - 300, 301, 663
Чернявська Л. - 189
Чижук Людмила Іванівна
- 273
Чіп В. М. - 502
Чорновіл Валентина - 285
Чорновіл В’ячеслав
Максимович - 16, 24, 36, 199,
293, 306, 314, 325, 328,
333, 356, 361, 375, 418,
419, 586, 660, 662
Чорномаз Б. Д. - 329, 330
Чуб Н. А. - 534
Чубатий Методій
Володимирович - 202,222, 223
Чумак А. С. - 199, 497, 597
Шабатура Стефанія - 367,
660
Шакулов Р. - 394
Шама М. М. - 630-632
Шамо І. - 365, 366
Шамота М. 3. - 82, 121
Шаповал М. Т. - 180
Шаповал Ю. І. - 39
Шапошник В. І. - 607
Шаян Володимир
Петрович - 11
Швець Василь - 80
Шевага Михайло Іванович
- 276
Шевель Г. Г. - 176, 242
Шевченко Анатолій
Якович - 294-296
Шевченко Андрій
Микитович - 357
Шевченко О. - 664
Шевченко Тарас
Григорович - 18, 19, 25, 59, 61,
62, 67, 94, 97, 100, 113,
129, 166, 175-177, 183,
188, 193, 195, 196, 210,

Іменний покажчик
691
218, 255,271-274, 276,
293,302,312, 340, 353-
357, 365, 383, 385, 435,
554, 558, 572, 608
Шевчук Валерій - 324, 662
Шевчук Г. І. - 442
Шекспір - 94
Шелест Петро Юхимович -
16, 19, 31, 37, 38, 41,
42, 48, 58, 59, 63, 69,
91, 92, 97, 99, 101, 102,
108, 115,145-147, 149,
151, 152, 154, 157-159,
161-163, 168, 172-174,
181, 182, 185,186,193,
198, 201, 223, 225, 234,
236, 237, 239, 241-246,
260, 261, 263, 264, 272,
282, 283, 285, 287, 373
Шептицький - 348
Шинкарук В. І. - 103
Шиян Анатолій Іванович -
10
Шолохов М. - 391
Шостакович - 476
Шрамко Ю. М. - 610
Шталтовна Катерина Мой-
сеївна - 162, 163
Шуляк В. К. - 614
Шульженко Борис
Сергійович - 31, 39, 48, 97, 99,
143, 145, 166, 167, 171,
241, 242, 261, 263, 271
Шульженко В. - 39
Шумило Микита Михе-
йович - 54, 55, 79, 80,
85, 660
Шутов - 180
Щербак Степан Дмитрович
- 275
Щербань Г. Ф. - 206, 210,
219
Щербицький Володимир
Васильович - 16, 38,
41-44, 281, 286, 289,
291, 292, 306, 307,311,
313, 316, 326, 328, 330,
332, 337, 341-344, 346,
349-351, 353, 358, 360,
380, 382, 400, 401, 409,
440, 442, 446, 457, 459,
460, 497, 552, 554, 560,
591, 593, 594, 597
Щириця - 321
Щусь О. - 131
Ювченко - 334
Юришкевич А. І. - 417
Явір Микола - 278
Ягода - 339
Якір П. І. - 335
Яковенко Петро
Михайлович - 162, 163
Яновська Олена Юхимівна
- 277
Яновський Юрій Іванович
- 10, 79
Ярмиш Ю. - 241
Яцишин М. К. - 565
Ященко Леопольд Іванович
- 25, 276, 660, 665

ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
Австралія - 312
Адами, с. - 239
Адигейська автономна
область - 61
Азія - 462
Албанія - 250, 373, 461
Амвросіївка, м. - 594
Америка - 208, 209, 211,
217, 218, 222, 250, 408,
469
Англія - 63, 131, 321, 373,
617
Андрєєвка, с. - 38
Аргентина - 67
Архангельськ, м. - 116
Афганістан, Демократична
Республіка Афганістан,
ДРА - 423, 440, 461,
483, 527, 529, 535, 544,
548, 561, 596
Африка - 247, 462
Бабин Яр - 334
Бараниківка, с. - 62
Барахти, с. - 553
Білорусія, Білорусь,
Білоруська РСР, - 52, 60,
384, 396, 440, 491
Баришівський район - 276,
277
Башкирська АРСР - 60
Беєве, с. - 352
Бельгія - 295, 335
Бердичів, м. - 345
Бердянськ, м. - 420, 624
Берегове, м. - 576, 622
Березань, м. - 278
Березівка, м. - 403, 443
Берлін, м. - 250
Бикове, с. - 594
Біла Церква, м. - 325, 326,
358, 405, 406
Білоцерківський район - 273
Білицьке, м. - 555, 574
Білопілля, с. - 277
Блазні, с. - 222
Блищанка, с. - 275
Богданівна, с. - 432
Богородчани, смт - 445
Богородчанський район -
349
Болгарія, НРБ - 247, 287
Борислав, м. - 360
Бориспільський район -
275, 278
Борова, с. - 580
Боярка, м. - 274, 319
Брестська область - 317
Бридок, с. - 276
Британська імперія - 131
Бровари, м. - 276
Брусилівка, с. - 277
Буенос-Айрес, м. - 67
Бужани, с. - 393
Бурталь, х. - 213
Буський район - 239
Буча, с. - 303
Бучач, м. - 484

Географічний покажчик
693
Важниче, х. - 511
Васильківський район -
202, 552, 553
Ватикан - 61, 461
Вашингтон, м. - 210, 218
Велика Яромирка, с. - 517
Великі Мости, м. - 564
Великоновоселківський
район - 425
Великоолександрівський
район - 150
Верхнє Синьовидне, смт -
209
Винники, м. - 430
Виноградне, с. - 281, 436
Високопілля, с. - 420
Високопільський район -
150
Вишневе, с. - 275
Відень, м. - 221
Вільнянськ, м. - 581
Вільхівка, с. - 217
Вінниця, м. - 59, 460-464,
466, 467, 469, 470-472,
474, 475, 477, 478, 482,
483
Вінницька область - 225,
235, 258, 275-277, 536,
561, 616, 619, 624
Войниха, с. - 512
Волгоград (Царицин), м. -
38
Волинська область - 211,
220, 225, 393, 439, 486,
495, 618
Волинь - 62, 461-464, 466,
471, 472, 474, 477, 478,
480-483
Воронезька область - 255
Вороновиця, с. - 397
Ворошиловград див.
Луганськ
Ворошиловградська
область див. Луганська
область
Времівка, с. - 425
Гадяцький район - 162
Галиця, с. - 302
Галичина - 323, 431, 500,
617
Германівці, с. - 318
Голованівський район -
330
Горлівка, м. - 212, 262, 263
Городище, м. - 407
Городоцький район,
Львівська область - 205
Городоцький район,
Хмельницька область - 517
Горохівський район - 393
Гостомель, смт - 446
Гощанський район - 107
Грабовець, с. - 360
Греція - 133
Грузія - 288
Грушки, с. - 440
Гусятинський район - 216
Гутирівка, с. - 351
Давидів, с. - 529, 530
Дагестанська АРСР - 60
Далекий Схід - 106, 126
Джети-Огузький район -
61
Димитров, м. - 523
Дніпродзержинськ, м. -
59, 275

694 Політичні протести й інакодумство в Україні
Дніпропетровськ, м. - 59,
79, 82, 185-188, 200,
300, 303, 351, 363, 421,
461-463, 465-467, 469,
471, 474, 476-481, 483,
515, 516, 541, 566, 590,
592
Дніпропетровська область
- 184, 225, 258, 294,
367, 421, 422, 424-426,
450-452, 492, 498, 561,
578, 579, 581, 590, 594
Добротвір, смт - 262
Долинський район - 217,
349, 368
Домініканська Республіка
- 364
Донецьк, м. - 38, 59, 421,
425, 462-466, 468, 469,
471, 473, 476, 477, 479-
483, 547, 585, 621
Донецька область,
Донеччина-94, 143,212, 225,
262, 263, 278, 362, 413,
425, 435, 485, 523, 525,
555, 561, 568, 574, 589,
594
Донецький степ - 94
Дрогобич, м. - 592
Другий Лиман, с. - 358
Дуба, с. - 220
Дубно, м. - 519
Дубровський район - 274
Дунай, р. - 93, 313
Енергодар, м. - 624
Естонія, Естонська РСР -
61, 62, 288
Євпаторія, м. - 546
Єленівка, с. - 277
Єрки, с. - 279
Жданов, м. див.
Маріуполь, м.
Житомир, м. - 34, 60, 199,
200, 331, 449, 456, 461,
462, 465, 466, 471, 474,
476, 477, 482, 483
Житомирська область -
226, 244, 277, 278, 331,
345, 359, 440, 561
Закавказзя - 61, 125
Закарпатська область,
(Закарпаття) - 226, 297,
304, 576, 577, 585, 615,
622
Заліщицький район - 542
Запоріжжя, м. - 60, 396,
397, 420, 421, 423, 425,
433, 437, 465-467, 469,
471, 475, 576, 582
Запорізька область - 226,
359, 421, 422, 428, 493,
510, 561, 577, 579, 581,
619, 624
Захід - 63, 183, 446, 469,
586, 587, 620
Західна Європа - 297
Західна Україна - 134, 135
Збараж, м. - 114, 142
Збаразький район - 72
Зборів, м. - 173
Звенигородський район -
279
Здолбунів, м. - 147
Здолбунівський район -
274

Географічний покажчик
695
Іваниківка, с. - 349
Іванівський район - 317
Іваново, м. - 274
Іванкове, смт — 282
Івано-Франківськ, м. - 60,
82, 160, 208, 220, 286,
287, 316, 359, 398, 488,
505, 609
Івано-Франківська область
- 75, 89, 139, 145, 209,
217, 220, 226, 258, 273,
276, 286, 348, 349, 368,
381, 444, 445, 488, 503,
514, 607, 609, 617, 618
Ізмаїл, м. - 389, 390
Ізраїль - 251, 334, 372,
390, 455, 460, 461, 466,
471, 473
Ізяслав, м. - 395
Іларіонове, смт - 427
Іллін, с. - 107
Іллічівськ, м. - 411
Індія — 131, 247
Інта, м. - 317, 323
Ірдинь, с. - 277
Ірпінь, м. — 322, 323
Ірпінський район - 446
Італія - 120, 133,138, 153,
254, 373, 473
Кадіївка, м. - 276
Казань, м. - 60
Казахстан - 38, 73, 106,
247, 255, 361
Калинівці, с. - 297
Калита, с. - 275
Калуш, м. — 348, 503
Кам’янсько-Буський район
- 262
Канада - 60, 61, 71, 86,
117, 118, 121, 122, 208,
209, 211, 217, 218, 222,
239, 240, 312, 328, 462
Канів, м. - 205
Капітанка, с. - 330
Караганда, м. - 357
Карагандинська область -
357
Карапиші, с. - 273
Карпати, г. - 305, 443
Катеринівка, с. - 508
Каховський район - 394
Кельменецький район -
397
Кемеровська область - 38
Києво-Святошинський
район - 275, 290, 307, 319,
323, 331
Київ, м. - 6, 18, 19, 23, 25,
43, 53, 56, 59, 82, 87,
112, 118, 121, 123, 124,
127, 130, 136, 151, 152,
164-167, 176, 177, 182,
186, 187, 191-193,195,
197,198,202,204,210-
214, 218, 223, 225,232,
236, 241, 255, 271-278,
280, 284, 285, 290, 292,
294, 295, 297, 299-302,
315, 316, 318, 319, 323,
324, 334, 338, 344, 345,
351, 355-357, 359,366,
367, 372, 373, 387,388,
414, 418, 419, 440, 441,
447, 454, 457, 460-470,
472-483, 487, 504, 507,
521, 522, 538, 539, 541,
543, 544, 554, 556, 557,

696 Політичні протести й інакодумство в Україні
561, 575, 577, 583, 585,
586, 588, 589, 591-593,
607, 608, 610, 611, 614,
619, 621-623
Київська область - 182,
202, 226, 234, 258, 273-
278, 282, 298-301, 303,
307, 318, 322, 326, 330,
331, 354, 356, 359, 381,
405, 406, 418, 440, 446,
447, 552, 553, 561, 570,
588, 589, 609, 610, 614,
621
Киргизька РСР - 61, 276
Китай, Китайська Народна
Республіка, КНР - 250,
440, 461, 462, 471, 483
Кишинів, м. - 411
Кіровоград, м. - 460-467,
469, 471, 474-481, 483
Кіровоградська область,
Кіровоградщина - 60,
226, 278, 279, 330, 444,
445, 550, 615
Кліцько, с. - 205
Ковердина Балка, с. - 534
Кокчетавська область - 38
Колодяжне, с. - 62
Коломия, м. - 488, 514
Комсомольське, с. - 547
Конотоп, м. - 115, 345
Конотопський район - 276,
345
Кордіївка, с. - 276
Королівка, с. - 278
Коростишівський район -
277
Коцюбинське, с. - 276
Краматорськ, м. - 262
Красне, смт - 239
Краснодарський край - 61
Краснодон, м. - 275, 362
Краснодонський район -
362
Красноїльськ, смт - 569
Кременець, м. - 359
Кременецький район - 404
Кременчук, м. - 325, 328
Кривий Ріг, м. - 125, 184,
294, 420, 421
Кривоозерський район -
551
Кримська область,
Кримська АРСР, Крим - 218,
226, 281, 310, 333, 372,
422, 432, 436, 461-465,
467, 469-471, 473-478,
480-483, 546, 549, 561,
563, 631, 633
Криничанський район -
594
Критишин, с. - 317
Ксаверівка, с. - 552
Куба - 373
Кубань - 60, 106, 255
Курмани, с. - 207
Курськ, м. - 116
Курська область - 255
Лазірки, с. - 296
Латвія - 110, 288
Лебедин, м. - 511
Лебединський район - 511
Ленінград, м. - 109, 116,
149, 168, 539
Ленінградська область -
539
Ленінське, с. - 330

Географічний покажчик
697
Ленінський район - 24,
281, 419, 436
Липенці, с. - 61
Липовець, смт - 235
Липоводолинський район -
162
Литва, Литовська РСР -
62, 288, 440, 441
Лишня, с. - 211
Ліван - 461
Лісівники, с. - 517
Лісневичі, с. - 541
Лісники, с. - 275, 307, 331
Літин, м. - 619
Літинський район - 619
Лосинівський район - 302
Лубенський район - 512
Луганськ, м. - 59, 237,
462, 465, 469, 476-478
Луганська область,
Луганщина - 62, 204, 226,
258, 275-277, 359, 394,
561, 589
Луцьк, м. - 59, 415, 531,
532
Львів, м. - 36, 60, 73, 82,
110-112, 146, 171, 185,
205, 208, 214-216, 219,
234, 265, 268, 273, 306,
310, 314, 316, 319, 320,
348, 359, 387, 388, 409,
414, 415, 430, 460-470,
472, 474-483, 526, 529,
535, 540, 541, 545, 572,
585, 586, 598, 607, 608,
611
Львівська область - 96,
139, 171, 205-207, 209,
213-215, 224, 226, 239,
262, 265, 270, 272, 281,
286, 310, 317, 318, 344,
360, 363, 381, 402, 415,
529, 530, 540, 564, 592,
607, 609, 610, 617
Льодовитий океан - 415
Макіївка, м. - 278, 568
Малехове, с. - 270
Марганець, м. - 498
Маріуполь, м. - 143, 144,
168, 362, 413
Мелітополь, м. - 493, 624
Менський район - 322
Миколаїв, м. - 340, 461-
465, 468-470, 473, 475,
476, 478, 479, 573
Миколаївська область -
226, 341, 347, 551, 614,
615
Миколаївський район -
270, 281, 317
Мила, х. - 290
Миронівка, м. - 275
Миронівський район - 273
Мирний, м. - 419
Михалкове, с. - 551
Міжгір’я, с. - 304
Мінськ, м. - 60
Молдавія, Молдавська РСР
-321,396,411,484, 491
Монгольська Народна
Республіка, МНР - 421
Мордовська АРСР - 367
Москва, м. - 10, 16, 38, 44,
57, 59, 69, 71, 127, 130,
132, 147, 149, 165, 172,
195, 200, 210, 215, 219,
221, 222, 225, 255, 257,

698 Політичні протести й інакодумство в Україні
280, 334, 335, 361, 369,
387, 396, 406, 414, 421,
434, 470, 490, 507, 514,
516, 551, 585, 586
Мукачівський район - 297
Мюнхен, м. - 68, 209, 210,
215, 216, 305
Надвірна, м. - 145
Недригайлівський район -
207
Немішаєве, смт - 570
Нестерівський район - 267,
363
Низи, с. - 511
Нідерланди - 134
Німеччина, ФРН - 9, 37,
63, 120, 133, 138, 191,
212, 250, 254, 303, 373,
407, 617, 620
Німецька Демократична
Республіка, НДР - 287,
392, 408
Нікополь, м. - 578, 581
Ніжин, м. - 115, 294
Нова Каховка, м. - 559
Новгород, м. - 538
Новгородська область - 539
Новий Розділ, м. - 270
Новоархангельськ, м. - 279
Нововолинськ, м. - 439,
486
Нововодолазький район -
389
Нововоронцовка, смт - 528
Новомосковськ, м. - 450-
452
Новопетрівка, с. - 150
Новорічиця, с. - 274
Новоселиця, с. - 305
Новоукраїнка, м. - 550
Нью-Йорк, м. - 68, 77, 216
Огіївка, с. - 244
Обухівський район - 318
Одеса, м. - 59, 116, 157,
262, 263, 277, 408, 411,
416, 417, 421, 461-466,
468- 474, 476-483, 490,
494, 524, 562, 571
Одеська область - 226, 342,
343, 390, 403, 418, 443,
447, 457, 561, 615
Олельник, с. - 278
Омськ, м. - 116
Онуфріївський район - 278
Осначі, с. - 162
Остап’є, с. - 210
Остер, м. - 257
Очаків, м. - 347
Париж - 334
Переспа, с. - 311
Переяслав-Хмельницький,
м. - 516
Пермська область - 367,
553
Перове, с. - 310
Петроград, м. див.
Ленінград
Петропавлівка, с. - 424,425
Північне, с. - 435, 485
Підволочиський район -
222
Підгородне, смт - 367
Пінська область - 317
Плиски, с. - 115, 116
Плисків, с. - 275

Географічний покажчик
699
Поділля, с. - 276, 277
Половинкине, с. - 204
Пологи, м. - 510
Полтава, м. - 274, 322,
461-472, 474-479, 481,
483
Полтавська область - 162,
221, 226, 284, 296,323,
325, 351, 359, 512, 533
Польща, ПНР - 37, 60, 68,
86, 87, 153, 219, 241,
247, 251, 287, 306, 421,
423, 440, 461, 462, 476,
483, 536, 539, 540
Попівка, с. - 276, 345
Порудне, с. - 207
Почаїв, с. - 404
Прибалтика - 61, 125
Прикарпаття - 110
Прилуки, м. - 531
Припухівці, с. - 216
Пряшів, м. - 192
Пряшівщина - 287
Пустомити, смт - 206
Пустомитівський район -
530, 541
Рава-Руська, м. - 363
Радянський Союз, СРСР -
5, 6, 9, 14, 17, 22, 27,
29-32, 35, 38-40, 43,
44, 51, 52, 57, 60, 61,
64, 66, 67, 77, 81, 86-
88, 90, 91, 96, 98, 103,
109,116-118, 123-126,
130-132, 134, 140,141,
165, 168, 178, 184, 188,
197, 204, 207, 209, 212,
219, 224, 234, 243, 244,
246-252, 254, 256, 257,
263,266,281,282,286-
288, 293, 297, 304, 307,
314, 315, 321, 324,326,
334-337, 339, 341, 354,
355, 361, 363, 364, 367,
369-375, 377-379, 381,
394, 396, 397, 400, 402,
408,410-413, 416, 419,
421-426, 430-435, 437,
438, 442-445, 447, 448,
451, 452, 454, 458-464,
466,467, 469-475, 477-
483,485, 487-493, 495-
499, 501-503, 505-507,
509,510, 512-514, 516-
519, 521-532, 534-540,
542, 543, 546-551, 553,
555, 556, 558, 559, 562,
564-571, 573-575, 577-
580, 582-586, 588,589,
594-598, 600,602,604,
606, 608,612-616, 619,
624, 626-632
Рівне, м. - 60, 415, 462,
465, 466, 469, 472,475,
476
Рівненська область - 75,
107, 147, 226, 274, 381,
407, 508, 519, 561, 618
Ріпне, с. - 209
Ровеньки, м. - 394
Рогозів, с. - 278
Рожнятівський район -
209, 220
Росія, Російська
Федерація, РРФСР, РСФСР,
РФ - 5-7, 16, 35, 38, 90,
91, 109, 119, 129, 131-

700 Політичні протести й інакодумство в Україні
134, 136, 138, 140, 193,
194, 203, 212, 247, 248,
257, 288, 323, 342, 343,
371, 378, 396, 415, 419,
444, 445, 531
Ростовська область - 391
Ружинський район - 244
Румунія, СРР - 37, 250,
251, 254, 373, 461
Русанівка, с. - 162
Садки, с. - 542
Самбірський район - 267
Сарненський район - 508
Севастополь, м. - 57, 412,
440, 515, 517, 563
Сенча, с. - 284
Сербія - 60
Середина-Буда, м. - 499
Сибір-7, 94,106,138, 253,
415
Синельниківський район -
427
Сімферополь, м. - 325,
327, 394, 546
Сімферопольський район -
310, 432, 547
Скадовськ, м. - 283
Сквирський район - 330
Сколівський район - 209,
360
Словаччина - 287
Слов’янськ, м. - 525
Сокаль, м. - 309, 310
Сокальський район - 311,
564
Солуків, с. - 368
Сполучені Штати
Америки, СІЛА - 37, 63, 71,
134, 136, 191, 212, 312,
321, 357, 373, 407, 412,
421, 461, 462, 470, 473,
477, 483, 488, 521, 617
Станичне, с. - 389
Старий Розділ, с. - 281
Старі Безрадичі, с. - 234
Старобільський район -
204
Сторожинецький район -
569
Стрий, м. - 286
Суми, м. - 60, 461-466,
468-471, 473-475, 478,
511, 515, 520, 521, 536,
621
Сумська область - 162, 207,
213, 226, 258, 276, 345,
352, 357, 499, 511, 561,
622
Сумський район - 511
Суходольськ, м. - 362
Схід - 251, 320
Східна Україна - 323, 590
Тальне, м. - 148, 149
Тараща, м. - 276
Теучезький район - 61
Теребовля, м. - 500, 501
Тернопіль, м. - 73, 222,
359, 447, 448, 450, 451,
460-464, 466, 467, 469,
472-474, 478, 482, 483
Тернопільська область -
72, 74, 114, 142, 173,
210, 216, 222, 223, 226,
258, 275, 359, 381, 386,
404, 484, 500, 501, 542,
607, 609, 616-618

Географічний покажчик
701
Тернопілля, с. - 317
Тиврів, м. — 624
Томашпіль, м. - 624
Торонто, м. - 77
Троковичі, с. - 331
Тула, м. - 421
Тульчин, м. - 275, 624
Тячівщина - 305
Угорщина, УНР - 127, 250,
287, 576, 622
Ужгород, м. - 304, 305
Узбекистан - 326
Узин, м. - 275
Українська Народна
Республіка, УНР - 6, 7,127
Українська РСР,
Радянська Україна, Україна,
УРСР - 5-22, 24-28, 31,
32, 34-48, 51-66, 67-
74, 76, 78-83, 85-93,
95-99, 101, 103-108,
110,111,114-148,150-
152, 155-158,160,162-
164, 166-168, 170, 171,
173-179,181,182, 184-
186, 188, 192-195,197-
204, 207-212, 214-219,
221-225, 227, 229,230,
232, 234, 235, 237-245,
247-250, 253-258,261-
265, 270, 274, 275, 277,
279, 281-290, 292-296,
298, 299, 303,304,307-
309, 314, 315, 318-333,
337,339-342, 344-362,
364-374, 376-380, 382,
384, 386-389, 391-406,
408-445, 447-460, 468,
472,480-591, 593-602,
604, 605, 607, 608, 610,
612, 613, 615,616,618,
619,620,622-627, 630-
632
Урал - 255
Устинівка, смт - 444
Уфа, м. - 60, 149
Фастів, м. - 300
Федеративна Республіка
Німеччина, ФРН, ФРГ -
63, 133, 191, 250, 254,
303, 373, 407
Феодосія, м. - 218, 422
Феськівка, с. - 322
Франкфурт-на-Майні, м. -
212
Франція - 37, 63,133,153,
200, 212, 254, 321, 373
Хабаровськ, м. - 116
Харків, м. - 17, 59, 134,
157, 179-181, 263, 309,
319,323,334, 429, 461-
466,468,473-475, 479-
483, 541, 585, 607
Харківська область - 108,
109, 208, 226, 358,389,
580, 609
Херсон, м. - 161, 421, 461-
467, 469, 471, 474, 476-
483, 559, 567, 621
Херсонська область - 150,
218, 226, 283, 394, 420,
422, 489, 528, 559
Хмельницький, м. — 60,
282, 283, 462, 463, 465,
466, 474, 476, 478

702 Політичні протести й інакодумство в Україні
Хмельницька область -
226, 301, 395, 515, 517,
614, 616
Хорольський район - 221
Хоростків, смт - 448
Хоростківщина - 448
Христинівка, м. - 496
Царицин (Волгоград), м. -
38
Церковна, с. - 349
Цілинний край - 61
Чабани, с. - 276
Чаплинка, смт - 218
Червоноармійськ, м. - 523
Червоноград, м. - 402
Черкаси, м. - 303, 351,
403, 460-463, 465-467,
471, 473, 476, 478, 479,
585, 621
Черкаська область,
Черкащина - 135, 148, 149,
226, 270, 273, 275, 277,
279, 329, 351, 496, 497,
615
Чернівецька область - 75,
139, 226, 258, 276, 397,
569, 616
Чернівці, м. - 262, 416,
417, 464-466, 469-473,
476-478, 495
Чернігів, м. - 454, 455,
461-471, 474-477, 479,
538, 539, 544, 585
Чернігівська область,
Чернігівщина - 115,
116, 226, 257, 258, 302,
322, 531, 561, 616
Черняхівський район - 331
Чехія - 37
Чехословаччина,
Чехословацька Соціалістична
Республіка, ЧССР - 68,
151, 152, 153, 192, 228,
247, 250, 286-288, 297,
305, 313, 324, 361, 408
Чоп, ст. - 295
Чугуїв, м. - 108, 109
Чуднівський район - 345
Чусова, м. - 553
Швейцарія - 68
Шевченка, х. - 61
Шишаки, с. - 221
Шишацький район - 534
Шостка, м. - 213
Югославія, СФРЮ - 153,
212, 250, 297, 373, 461
Яворівський район - 267
Якутія, Якутська АРСР -
24, 419
Ялта, м. - 549
Янівка, с. - 394
Японія - 133, 254, 373
Ярослав, м. - 219, 306
Яцьки, с. - 202

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АРСР - Автономна Радянська Соціалістична
Республіка
БК - Будинок культури
ВЛКСМ - Всесоюзна ленінська комуністична спілка
молоді
ВНЗ - вищий навчальний заклад
ВТТ - виправно-трудовий табір
ВУЦВК - Всеукраїнський центральний виконавчий
комітет
ДКНС - Державний комітет з надзвичайного стану в
СРСР
ДРА - Демократична Республіка Афганістан
ЗП УГВР- Закордонне представництво Української
головної визвольної ради
ІАС - Інформаційно-аналітична служба
КДБ - Комітет державної безпеки
КПРС - Комуністична партія Радянського Союзу
КПУ - Комуністична партія України
ЛКСМУ - Ленінська комуністична спілка молоді
України
MB - міський відділ
МВВС - міський відділ внутрішніх справ
МВС - Міністерство внутрішніх справ
МДУ - Московський державний університет
Міськвно- міський відділ народної освіти
МК - міський комітет
НДР - Німецька Демократична Республіка
НРБ - Народна Республіка Болгарія
НТС - Народно-трудовий союз
ОК - обласний комітет
ОУН - Організація Українських Націоналістів
ПВР - Президія Верховної Ради
ПНР - Польська Народна Республіка

704 Політичні протести й інакодумство в Україні
РВ - районний відділ
РВВС - районний відділ внутрішніх справ
РМ - Рада міністрів
РНК - Рада народних комісарів
РРФСР - Російська Радянська Федеративна
Соціалістична Республіка
СДПУ - Соціал-демократична партія України
СКВУ - Світовий конгрес вільних українців
СРР - Соціалістична Республіка Румунія
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік
СФРЮ - Соціалістична Федеративна Республіка
Югославія
ТАРС - Телеграфне агентство Радянського Союзу
ТОУК - Товариство об’єднаних українців Канади
УГВР - Українська головна визвольна рада
УГС(УХС)- Українська Гельсінська спілка
УКДБ - Управління Комітету державної безпеки
УКЦ - Українська католицька церква
УНДЛ - Українська Народ но-демократична ліга
УНП - Українська національна партія
УНР - Угорська Народна Республіка
УНР - Українська Народна Республіка
УНФ - Український національний фронт
УРСР - Українська Радянська Соціалістична
Республіка
УРСС - Українська робітничо-селянська спілка
УТДКЗ - Українське товариство дружби і
культурного зв’язку
УХДФ - Український християнсько-демократичний
фронт
ФРН - Федеративна Республіка Німеччина
ЦК - Центральний Комітет
ЦПК - Центральний підпільний комітет

ЗМІСТ
Український національно-демократичний рух і влада:
нерівне протиборство. Василь Даниленко 5
ДОКУМЕНТИ І МАТЕРІАЛИ
1. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про засудження представниками
української інтелігенції русифікаторської
політики в Україні
28 жовтня 1964 р 51
2. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про лист, підготовлений членом
Союзу письменників УРСР Ю. І. Назаренком
31 жовтня 1964 р 58
3. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
першому секретареві ЦК КПУ П. Шелесту
про посилення ідеологічного наступу проти
радянського ладу й політики партії
27 січня 1965 р 63
4. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про промову А. Малишка
на похороні В. Сосюри
29 березня 1965 р 92
5. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у Львівській області
13 квітня 1965 р 96
6. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про диспут «Національні традиції
та духовна культура народу»
23 квітня 1965 р 97
7. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про проведення диспуту
у Київському державному університеті
28 квітня 1965 р 99

706 Політичні протести й інакодумство в Україні
8. Інформаційне повідомлення про проекти
програми та статуту «Товариства сприяння
поширенню української мови (українізація України)»,
вилучені співробітниками КДБ у Лобка В. Ф.
28 квітня 1965 р 101
9. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Рівненській області
ЗО квітня 1965 р 107
10. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Чугуєві
7 червня 1965 р 108
11. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про проведення тижня
латвійської літератури в Україні
22 червня 1965 р 110
12. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені у м. Збараж
Тернопільської області листівки
9 липня 1965 р 114
13. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені на залізничній станції
Плиски Чернігівської області листівки
14 серпня 1965 р 115
14. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про видворення за межі країни
канадського громадянина Коляски І. В.
18 серпня 1965 р 117
15. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Збараж
Тернопільської області
ЗО серпня 1965 р 142
16. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Жданові Донецької області
7 вересня 1965 р 143

Зміст
707
17. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Надвірній Івано-Франківської області
15 вересня 1965 р 145
18. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Львові
23 вересня 1965 р 146
19. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ РСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
антирадянського націоналістичного змісту
в м. Здолбунові Рівненської області
23 грудня 1965 р 147
20. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
в м. Тальному Черкаської області
23 грудня 1965 р 148
21. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену листівку
у с. Новопетрівка Великоолександрівського
району Херсонської області
27 грудня 1965 р 150
22. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про відвідання іноземних
консульств «антирадянськими елементами»
28 грудня 1965 р 151
23. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про ставлення інтелігенції
республіки до реабілітації Сталіна
13 січня 1966 р 152
24. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження вірша
Холодного М. К. «Я іноземець поміж вами...»
27 січня 1966 р 155
25. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антипартійних
написів у Харкові та у Одесі
18 лютого 1966 р 157

708 Політичні протести й інакодумство в Україні
26. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення віршів
Холодного М. К.
22 лютого 1966 р 158
27. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Івано-Франківську
9 березня 1966 р 160
28. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення 85-ти листівок
у м. Херсоні
14 березня 1966 р 161
29. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антирадянської
групи у Сумській області
25 березня 1966 р 162
30. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в Києві листівки
Українського національного фронту
20 квітня 1966 р 164
31. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про зібрання української інтелігенції
біля пам’ятника Т. Г. Шевченку в м. Києві
23 травня 1966 р 166
32. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про наміри представників
української інтелігенції відвідати могилу
М. С. Грушевського на Байковому кладовищі
27 вересня 1966 р 167
33. Анонімний лист, який надійшов до Одеського
державного університету
2 листопада 1967 р 168
34. Директива керівництва КДБ при РМ УРСР
начальникам управлінь КДБ про організацію
боротьби з поширенням антирадянських
документів
6 листопада 1967 р 169

Зміст
709
35. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки в м. Львові
18 грудня 1967 р 171
36. Анонімний лист, направлений студентам
Харківського медичного інституту
25 січня 1968 р 172
37. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в м. Зборові Тернопільської області
5 лютого 1968 р 173
38. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені на Київскому
поштамті написи антирадянського змісту
26 лютого 1968 р 174
39. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у навчальних корпусах Київського
державного університету ім. Т. Г. Шевченка
28 березня 1968 р 175
40. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виїзне засідання секретаріату
Спілки письменників України в м. Харкові
15 квітня 1968 р 179
41. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист, який надійшов
на адресу газети «Молода гвардія»
18 квітня 1968 р 182
42. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про листівку, виявлену
в м. Кривому Розі Дніпропетровської області
19 квітня 1968 р 184
43. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про публікацію критичних
матеріалів про роман О. Гончара «Собор»
ЗО квітня 1968 р 185
44. Довідка КДБ при РМ УРСР про «ворожі прояви»
серед студентів Київського державного
університету ім. Т. Г. Шевченка
13 травня 1968 р 188

710 Політичні протести й інакодумство в Україні
45. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
про листи-звернення до громадян Києва
та редакції газети «Нове життя»,
виявлені на київському поштамті
20 травня 1968 р 192
46. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про будинок-музей І. Гончара
23 травня 1968 р 197
47. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівку,
виявлену в м. Житомирі
2 липня 1968 р 199
48. Інформаційне повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
виявлені у Дніпропетровську та Житомирі
3 липня 1968 р 200
49. Довідки КДБ при РМ УРСР
щодо заарештованих діячів
визвольного руху в Україні
23 липня 1968 р 201
50. Інформаційне повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ
про самоспалення Макуха В. О.
6 листопада 1968 р 223
51. Довідка КДБ при РМ УРСР про осіб,
які висловлювали терористичні наміри й
розповсюджували анонімні документи
3 лютого 1969 р 224
52. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про неблагополучний стан справ
у Спілці письменників України
4 березня 1969 р 227
53. Листівка, виявлена у м. Львові
12 березня 1969 р 234
54. Листівка, виявлена у с. Старі Безрадичі
Київської області
14 березня 1969 р 234

Зміст
711
55. Листівка, виявлена у смт. Липовець
Вінницької області
16 березня 1969 р 235
56. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антирадянського
оголошення в м. Києві
20 березня 1969 р 236
57. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про відкриття кримінальної справи
проти В. С. Белоусова
7 квітня 1969 р 237
58. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про поширення антирадянських
листівок, анонімних листів і написів
17 квітня 1969 р 237
59. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР до ЦК КПУ
про судовий процес над учасниками групи ОУН,
яка діяла у Львівській області в роки війни
7 жовтня 1969 р 239
60. Інформаційне повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про публікацію
в газеті «Молодь України»
7 жовтня 1969 р 241
61. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
першому секретареві ЦК КПУ П. Шелесту
про підсумки роботи КДБ за 15 років
18 листопада 1969 р 243
62. Повідомлення КДБ при РМ УРСР до ЦК КПУ
про питання, які використовуються
інакодумцями для поширення антирадянської
й національно-визвольної ідеології
22 грудня 1969 р 245
63. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про боротьбу з розповсюдженням
антирадянських листівок
і анонімних документів
7 квітня 1970 р 257

712 Політичні протести й інакодумство в Україні
64. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про квартиру-музей І. Гончара
65. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені
в м. Чернівцях, анонімні написи
в смт. Добротвір Львівської області, містах
Краматорську і Горлівці Донецької області
та акт протесту в м. Одесі
22 квітня 1970 р 262
66. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про архів поета А. Малишка
8 травня 1970 р 264
67. Довідка про роботу 5-го відділу УКДБ
при РМ УРСР по Львівській області
25 січня 1971 р 265
68. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про вивішування українського
національного прапора в с. Малехові
Львівської області
1 травня 1971 р 270
69. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про учасників неофіційних заходів
біля пам’ятника Т. Шевченку в м. Києві
25 травня 1971 р 271
70. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про витік інформації
із закритих фондів архівних установ
71. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про вивішування
українського національного прапора
та зривання прапорів СРСР й УРСР
20 квітня 1970 р.
260
16 липня 1971 р.
279
9 листопада 1971 р.
281
72. Листівка, виявлена на поштамті
в м. Хмельницькому
11 листопада 1971 р
282

Зміст
713
73. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про діяльність JI. Гук
6 квітня 1972 р 283
74. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Івано-Франківську
листівки з протестом проти введення військ
у Чехословаччину
21 серпня 1972 р 286
75. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР ЦК КПУ
про листівки, виявлені у виправно-трудових
установах МВС УРСР
24 серпня 1972 р 289
76. Повідомлення КДБ при РМ УРСР до ЦК КПУ
про результати слідства у справі завідувача
фондами Державного музею народної
архітектури і побуту УРСР Ковгара Б. Ф.
11 вересня 1972 р 290
77. Доповідна записка КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про зв’язки творчих працівників
із заарештованими за антирадянську
діяльність особами
4 жовтня 1972 р 292
78. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про вилучення
«Програми укомуністів»
4 жовтня 1972 р 307
79. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про результати
розгляду кримінальних справ за антирадянську
агітацію і пропаганду та виявлення листівки
у м. Сокаль
16 жовтня 1972 р 309
80. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про щоденники В. А. Колесника
17 жовтня 1972 р 312
81. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про політичну ситуацію в республіці

714 Політичні протести й інакодумство в Україні
напередодні 50-річчя утворення СРСР
26 жовтня 1972 р 314
82. Із довідки на осіб, за якими встановлено
оперативний нагляд КДБ при РМ УРСР
9 листопада 1972 р 317
83. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про виявлення
«ідеологічно шкідливих» листівок у Кременчуці
та Сімферополі й написів у Білій Церкві
13 листопада 1972 р 325
84. З інформаційного повідомлення КДБ при РМ
УРСР ЦК КПУ про відкриття кримінальної
справи за фактом розповсюдження листівок
у м. Кременчуці
21 листопада 1972 р 328
85. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про кримінальну
справу К. Матвіюка та Б. Чорномаза
21 листопада 1972 р 329
86. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про встановлення
автора анонімного листа з Житомира
24 листопада 1972 р 331
87. Повідомлення КДБ при РМ УРСР ЦК КПУ
про скаргу JI. Плюща, направлену
до адміністративного відділу ЦК КПРС
24 листопада 1972 р 333
88. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про музичну поему «Україна»
у виконанні хору філії Київського інституту
культури в м. Миколаєві
25 листопада 1972 р 340
89. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про антирадянську діяльність
В. Харитонова та доцільність його арешту
8 грудня 1972 р 342

Зміст
715
90. Зі спеціального повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про організацію груп
для проведення колядок і щедрівок
20 грудня 1972 р 344
91. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР ЦК КПУ про виявлення
ворожих написів у м. Очакові
16 березня 1973 р 347
92. Листівка, виявлена у м. Калуш
Івано-Франківської області
9 квітня 1973 р 348
93. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про притягнення до кримінальної
відповідальності вчителя біології В. Гука
21 травня 1973 р 349
94. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про «антирадянську націоналістичну»
діяльність літературного співробітника газети
«Черкаська правда» В. Захарченка
21 травня 1973 р 351
95. Спеціальне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про заходи, вжиті для недопущення
зібрань біля пам’ятника Т. Шевченку
23 травня 1973 р 353
96. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про антирадянські
листівки, що направлялись радянським
громадянам через поштові відділення
23 листопада 1973 р 359
97. Листівка, виявлена у м. Жданові
21 січня 1974 р 362
98. Про татуювання ув’язнених
26 липня 1974 р 362
99. Про вивішування тканини
жовто-синього кольору
5 серпня 1974 р 363

716 Політичні протести й інакодумство в Україні
100. Анонімний документ
про виборчу систему в СРСР
5 серпня 1974 р 363
101. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про концерт капели
бандуристів УРСР в залі Київської філармонії
4 листопада 1974 р 365
102. З інформаційного повідомлення КДБ при РМ
УРСР до ЦК КПУ про виявлені написи
в Київському політехнічному інституті
28 листопада 1974 р 366
103. З інформаційного повідомлення КДБ при РМ
УРСР до ЦК КПУ про непокору й протести
засуджених за «націоналістичну діяльність»
12 грудня 1974 р 367
104. Із рукопису М. М. Крайника «Прозріння»
Грудень 1974 р 368
105. Інформаційне повідомлення КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про компрометуючі дані щодо
співробітників ідеологічних установ УРСР
12 лютого 1975 р 380
106. Текст клятви, виявлений у гуртожитку
Бережанського профтехучилища
Тернопільської області
4 травня 1975 р 386
107. Листівка, надіслана в газету
«Вільна Україна» (м. Львів)
4 червня 1975 р 387
108. Довідка КДБ при РМ УРСР про наявність
посилань на праці Я. Р. Дашкевича у проекті
покажчика літератури з історії УРСР
4 червня 1975 р 387
109. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
вилучені на Головпоштамті в м. Києві
12 червня 1975 р 388

Зміст
717
110. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
виявлені в с. Станичному Нововод о лазького
району Харківської області та в м. Ізмаїлі
21 червня 1975 р 389
111. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімниий лист,
відправлений на ім’я письменника
М. Шолохова
7 липня 1975 р 391
112. Листівка, виявлена в с. Бужанах
Горохівського району Волинської області
7 липня 1975 р 393
113. Листівка, вилучена у робітника радгоспу
с. Янівка Каховського району
Херсонської області Р. Шакулова
в м. Сімферополі
2 жовтня 1975 р 394
114. Листівка, виявлена у м. Ровеньках
Ворошиловградської області
8 жовтня 1975 р 394
115. Листівка, виявлена у виправно-трудовій колонії
№ 58 у м. Ізяславі Хмельницької області
8 жовтня 1975 р 395
116. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист до редакції
газети «Індустріальне Запоріжжя»
15 жовтня 1975 р 396
117. З інформаційного повідомлення КДБ при РМ
УРСР до ЦК КПУ про написи, виявлені
у с. Вороновиця Кельменецького району
Чернівецької області
15 жовтня 1975 р 397
118. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про листівки,
виявлені в м. Івано-Франківську
17 жовтня 1975 р 398

718 Політичні протести й інакодумство в Україні
119. Запис у книзі відгуків Київського літературно-
меморіального музею Лесі Українки,
вилучений співробітниками КДБ
17 жовтня 1975 р 399
120. Текст листівки, виявленої КДБ на дошці
оголошень Київського заводу ім. Лепсе
4 жовтня 1975 р 400
121. Із доповідної записки КДБ при РМ УРСР
до ЦК КПУ про оперативну обстановку
та заходи протидії ідеологічним диверсіям
напередодні святкування 1 Травня
29 квітня 1976 р 400
122. З інформаційного повідомлення КДБ при РМ
УРСР до ЦК КПУ про виявлені в м. Червонограді
Львівської області написи та зображення
8 грудня 1976 р 402
123. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про виявлені написи
на стінах приміщення Сосновської районної ради
депутатів трудящих м. Черкаси
5 січня 1977 р 403
124. Листівка, виявлена в м. Березівка
Одеської області
25 квітня 1977 р 403
125. Листівка, виявлена в с. Почаєві
Тернопільської області
16 червня 1977 р 404
126. Листівка, виявлена в м. Білій Церкві
Київської області
29 серпня 1977 р 405
127. Листівки, виявлені в м. Білій Церкві
Київської області
29 вересня 1977 р 406
128. Листівки, виявлені в м. Городище
Рівненської області
24 січня 1978 р 407

Зміст
719
129. З інформаційного повідомлення КДБ
при РМ УРСР до ЦК КПУ про «політичну
незрілість» студентів юридичного факультету
Одеського університету
20 квітня 1978 р 408
130. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені в м. Львові
6 грудня 1978 р 409
131. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені
в маршрутному автобусі Іллічівськ - Одеса
13 грудня 1978 р 411
132. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену листівку
в м. Севастополі
17 січня 1979 р 412
133. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену листівку
в м. Жданові
1 лютого 1979 р 413
134. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки та пошкоджені
стенди, виявлені у м. Львові
26 лютого 1979 р 414
135. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про вилучені в жителів Чернівців
та Одеси транспаранти
З травня 1979 р 416
136. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про примусове лікування О. Мешко
у психіатричній лікарні та заходи
з компрометації В. Чорновола
13 червня 1980 р 418
137. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про вилучення «ворожих»
матеріалів у А. Радченка
27 серпня 1980 р 419

720 Політичні протести й інакодумство в Україні
138. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені листівки
в с. Високопілля Херсонської області,
містах Кривому Розі та Запоріжжі,
наругу над бюстом Леніна у м. Бердянську
24 листопада 1980 р 420
139. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Феодосії листівки
10 грудня 1980 р 422
140. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Запоріжжі
20 лютого 1981 р 423
141. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про нищення радянських
державних прапорів у смт. Петропавлівка
Дніпропетровської області
8 травня 1981 р 424
142. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені
на автотрасі Донецьк-Запоріжжя
22 травня 1981 р 425
143. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Дніпропетровській області
8 грудня 1982 р 426
144. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Запорізькій області
16 грудня 1982 р 428
145. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про перекручення тексту
у книжці для дітей
17 грудня 1982 р 429
146. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів

Зміст
721
націоналістичного характеру у м. Львові
21 грудня 1982 р 430
147. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Кримській області
23 грудня 1982 р 432
148. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
та написів у м. Запоріжжі
27 грудня 1982 р 433
149. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у Донецькій області
10 січня 1983 р 435
150. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у Криму
25 січня 1983 р 436
151. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Запоріжжі
26 січня 1983 р 437
152. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у Волинській області
28 січня 1983 р 439
153. Доповідна записка КДБ УРСР першому
секретареві ЦК КПУ В. Щербицькому про
встановлення автора анонімних документів
31 січня 1983 р 440
154. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в Одеській області
2 лютого 1983 р 443
155. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про листівки, виявлені у
Кіровоградській та Івано-Франківській областях
3 лютого 1983 р 444
156. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР

722 Політичні протести й інакодумство в Україні
до ЦК КПУ про реагування населення
на «впорядкування» цін
5 лютого 1983 р 446
157. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у Одеській області
7 лютого 1983 р 447
158. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у м. Житомирі
8 лютого 1983 р 449
159. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Тернополі та м. Новомосковську
Дніпропетровської області
14 лютого 1983 р 450
160. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Києві та м. Чернігові
18 лютого 1983 р 454
161. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про письмові погрози партійним
органам у м. Житомирі
25 лютого 1983 р 456
162. Доповідна записка КДБ УРСР першому
секретареві ЦК КПУ В. Щербицькому
про антирадянську діяльність О. Матусевич
7 березня 1983 р 457
163. Супровідний лист заступника голови КДБ УРСР
до ЦК КПУ з переліком питань,
які ставлять слухачі під час лекцій
15 березня 1983 р 459
164. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист з м. Бучача
Тернопільської області
17 березня 1983 р 484

Зміст
723
165. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про встановлення особи,
яка здійснила випад проти керівника КПРС
18 березня 1983 р 485
166. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Нововолинську
24 березня 1983 р 486
167. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Києві
29 березня 1983 р 487
168. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Івано-Франківську
13 квітня 1983 р 488
169. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у Херсонській області
15 квітня 1983 р 489
170. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення анонімного листа
у м. Одесі
25 квітня 1983 р 490
171. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у Дніпропетровській області
27 квітня 1983 р 492
172. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Мелітополі Запорізької області
З травня 1983 р 493
173. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про наругу над прапором УРСР
11 травня 1983 р 494

724 Політичні протести й інакодумство в Україні
174. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлену в м. Чернівцях
листівку та анонімний лист до Луцького
педагогічного інституту
ЗО травня 1983 р 495
175. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Христинівка Черкаської області
2 червня 1983 р 496
176. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у м. Марганець Дніпропетровської області
15 червня 1983 р 498
177. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Серединій-Буді Сумської області
ЗО червня 1983 р 499
178. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Теребовля Тернопільської області
14 липня 1983 р 500
179. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про встановлення авторів листівок
у м. Теребовля Тернопільської області
21 липня 1983 р 501
180. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Калуш Івано-Франківської області
1 серпня 1983 р 503
181. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Києві
5 серпня 1983 р 504
182. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в м. Івано-Франківську
15 серпня 1983 р 505

Зміст
725
183. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
та анонімного листа у м. Києві
23 серпня 1983 р 507
184. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у виправно-трудовій колонії
31 серпня 1983 р 508
185. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Пологах Запорізької області
9 вересня 1983 р 510
186. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені написи
поблизу траси Суми - Лебедин
21 вересня 1983 р 511
187. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у с. Войниха Полтавської області
20 жовтня 1983 р 512
188. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Коломия Івано-Франківської області
27 жовтня 1983 р 514
189. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про політичні акції
у Сумах, Дніпропетровську, Севастополі
та Хмельницькій області
9 листопада 1983 р 515
190. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в м. Дубно Рівненської області
10 листопада 1983 р 519
191. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист до редакції
газети «Ленінська правда»
15 листопада 1983 р 520

726 Політичні протести й інакодумство в Україні
192. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Києві
21 листопада 1983 р 521
193. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Димитрове Донецької області
23 листопада 1983 р 523
194. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Одесі
анонімний лист та листівку
25 листопада 1983 р 524
195. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про анонімний лист до редакції
газети «Комуніст» у м. Слов’янську
Донецької області
28 листопада 1983 р 525
196. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Львові
ЗО листопада 1983 р 526
197. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
в смт. Нововоронцовка Херсонської області
6 грудня 1983 р 528
198. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Львові
та жовто-блакитного прапора в с. Давидові
Львівської області
9 січня 1984 р 529
199. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Луцьку та написів у м. Прилуках
Чернігівської області
2 квітня 1984 р 531
200. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення антирадянських

Зміст
727
написів на грошових купюрах
19 квітня 1984 р 533
201. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Львові
26 квітня 1984 р 535
202. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки у м. Сумах
28 квітня 1984 р 536
203. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Києві та м. Чернігові
З травня 1984 р 538
204. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Львові та Львівській області
25 травня 1984 р 540
205. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у с. Садках Тернопільської області
1 червня 1984 р 542
206. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Києві
21 червня 1984 р 543
207. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Чернігові
25 червня 1984 р 544
208. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок у м. Львові
26 червіія 1984 р 545
209. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про антирадянські написи
поблизу автотраси Сімферополь-Євпаторія
28 червня 1984 р 546

728 Політичні протести й інакодумство в Україні
210. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Донецьку
2 липня 1984 р 547
211.3 інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Ялті Кримської області
23 липня 1984 р 549
212. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Новоукраїнка Кіровоградської області
30 липня 1984 р 550
213. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про написи, виявлені
в с. Михалковому Миколаївської області
31 серпня 1984 р 551
214. Спеціальне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про самогубство Ю. Т. Литвина
10 вересня 1984 р 552
215. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження листівок
у м. Києві
17 жовтня 1984 р 554
216. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Білицькому Донецької області
25 жовтня 1984 р 555
217. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлені в м. Києві
написи на портретах керівників КПРС
і Радянського уряду
10 листопада 1984 р 556
218. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Києві
21 листопада 1984 р 557

Зміст
729
219. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Новій Каховці Херсонської області
23 січня 1985 р 559
220. Доповідна записка КДБ УРСР до ЦК КПУ
про виявлення написів на виборчих бюлетенях
25 лютого 1985 р 560
221. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Одесі
11 березня 1985 р 562
222. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення анонімних листів
у м. Севастополі
26 квітня 1985 р 563
223. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Великі Мости Львівської області
5 липня 1985 р 564
224. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Дніпропетровську
27 серпня 1986 р 566
225. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення в м. Херсоні
тексту на ювілейній монеті
13 листопада 1986 р 567
226. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Макіївка Донецької області
17 січня 1986 р 568
227. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про спалення державних прапорів
СРСР і УРСР у смт Красноїльську
Чернівецької області
27 лютого 1986 р 569

730 Політичні протести й інакодумство в Україні
228. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про спалення державного прапору
УРСР на ст. Немішаєве Південно-Західної
залізниці
З березня 1986 р 570
229. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про спалення державного
прапору УРСР у м. Одесі
6 березня 1986 р 571
230. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення у м. Львові плакатів,
присвячених пам’яті Т. Г. Шевченка
10 березня 1986 р 572
231. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у м. Миколаєві
18 березня 1986 р 573
232. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Білецькому Донецької області
31 березня 1986 р 574
233. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Києві
9 квітня 1986 р 575
234. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Запоріжжі та Закарпатській області
23 квітня 1986 р 576
235. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Києві
1 травня 1986 р 577
236. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Нікополі Дніпропетровської області
7 травня 1986 р 578

Зміст
731
237. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення написів
у с. Борова Харківської області
24 червня 1986 р 580
238. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівки
у м. Вільнянську Запорізької області
1 серпня 1986 р 581
239. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Запоріжжі
2 серпня 1986 р 582
240. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення у київському
метрополітені антирадянських брошур
21 березня 1987 р 583
241. Інформаційне повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про профілактичні та оперативні
дії стосовно осіб, засуджених
за антирадянську пропаганду і агітацію
21 березня 1987 р 584
242. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про поширення в м. Києві
листівок з критикою внутрішньої
і зовнішньої політики КПРС
29 квітня 1987 р 588
243. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про розповсюдження
анонімних листів
29 травня 1987 р 589
244. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у м. Дніпропетровську
14 липня 1987 р 590
245. Із доповідної записки КДБ УРСР до ЦК КПУ
про заходи органів державної безпеки
в період підготовки до 70-ї річниці

732 Політичні протести й інакодумство в Україні
Жовтневої революції
ЗО жовтня 1987 р 591
246. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про виявлення листівок
у Донецькій та Дніпропетровській областях
16 березня 1988 р 594
247. Із доповідної записки КДБ УРСР до ЦК КПУ
про перебудову роботи з кадрами в КДБ УРСР
16 березня 1988 р 595
248. З інформаційного повідомлення КДБ УРСР
до ЦК КПУ про вивішування
жовто-блакитних полотнищ у Львові
2 листопада 1988 р 598
249. Рішення колегії КДБ УРСР про особливості
суспільно-політичної та оперативної обстановки
й завдання органів КДБ республіки
18 серпня 1989 р 599
250. Рішення спільного засідання оперативних
штабів МВС і КДБ УРСР про заходи
попередження масових антигромадських проявів
23 серпня 1989 р 607
251. Огляд про досвід КДБ УРСР
із зміцнення зв’язків з громадськістю
23 липня 1991 р 612
252. Довідка слідчого відділу КДБ УРСР
про правову оцінку документів,
прийнятих керівниками ДКНС
20 серпня 1991 р 627
253. Рішення колегії КДБ УРСР про ставлення
до дій ДКНС, завдання й організацію
роботи Комітету
22 серпня 1991 р 630
Фотоматеріали 635
Іменний покажчик 675
Географічний покажчик 692
Список скорочень 703

У пам’ять
ДОКТОРА ЯРОСЛАВА МУЗИЧКИ
У далеких світах, далеко від
України жив доктор Ярослав
Музичка з дружиною Ларисою.
Подружжя було активне в
українському громадському
житті Америки, жило подіями
в Україні. 4 вересня 2012 р.
доктор Ярослав Музичка відійшов
у Вічність, а його вірна
дружина, довідавшись, що у Києві у
видавництві «Смолоскип»
готується до друку важлива
книжка про політичні протести й
інакодумство в Україні 1960-
1980-х pp., вирішила
фінансово допомогти цьому виданню. Тож ця важлива книжка
про спротив більшовицько-комуністичному режимові
в Україні з’являється у Його пам’ять.
Доктор Ярослав Музичка народився 11 червня 1921 р.
у с. Голошів Жидачівського повіту в Західній Україні
у сім’ї пароха о. Григорія і Марії з дому Михайлович.
У родині розвивався дух релігійного й патріотичного
життя, за що батько Ярослава був кілька разів арештований
польською владою, а з першим приходом більшовиків
у Західну Україну його мати була вивезена в Казахстан.
У родині Музичків було троє синів. Наймолодший син
Євген став воїном Української Повстанської Армії, і доля
його невідома. Найстарший син Роман закінчив теологічні
студії і був священиком у Канаді. Середущий син
Ярослав після закінчення гімназії 1942 р. в Стрию навчався
в Державному медичному університеті у Львові. Медичні
студії закінчив 1949 р. в університеті Людвіґа Максимі-

ліана в Мюнхені, а роком пізніше отримав диплом
доктора. 1950 р. виїхав до СІЛА, де розпочав спеціалізацію
внутрішньої медицини у м. Чикаґо. 1953 р. доктор
Ярослав був покликаний до американської армії. Служив
військовим лікарем у Кореї, де отримав американське
громадянство. Згодом служив у Японії. Був
нагороджений високими військовими відзнаками і підвищений до
звання капітана. 1956 р. після закінчення військової
служби з почестями повернувся до СІЛА, оселився
у м. Кентон штату Огайо, де закінчив спеціалізацію
внутрішньої медицини з правом практикувати як лікар.
З травня 1958 р. доктор Ярослав одружився з
Ларисою Зварун, дочкою адвоката Івана Зваруна і вчительки
Стефанії. Брат пані Лариси, доктор Андрій Зварун
протягом 1977-1991 pp. був головою видавництва «Смолоскип»
у СІЛА.
У липні 1958 р. доктор Ярослав Музичка відкрив
власну лікарську практику внутрішньої медицини, де
пропрацював 32 роки. Він був взірцевим християнином і
відданим професіоналом свого фаху, користувався пошаною
колег-лікарів та любов’ю пацієнтів. Був членом
американських лікарських товариств у штаті Огайо,
Українського лікарського товариства Північної Америки та
членом Українсько-Американських ветеранів.
Доктор Ярослав Музичка разом зі своєю вірною
дружиною Ларисою відвідували Україну, були гостями
видавництва «Смолоскип» у Києві. Подружжя Музичків
щедро підтримувало українські музеї у СІЛА, церковні,
наукові й харитативні організації в діаспорі й Україні,
зокрема діяльність «Смолоскипа» та Фонду допомоги
українському студентству в Україні.

Науково-документальне видання
ПОЛІТИЧНІ ПРОТЕСТИ
Й ІНАКОДУМСТВО В УКРАЇНІ
(1960-1990)
Упорядник
Даниленко Василь Михайлович
Відповідальний за випуск Осип Зінкевич
Випусковий редактор Наталія Ксьондзик
Літературний редактор Лариса Білик
Коректор Ніна Тихоновська
Верстка Олени Нужної
Дизайн обкладинки Уляни Мельникової
Художня обробка фото Євгена Нужного
Технічне забезпечення Юрія Нетреби
Підписано до друку 31.05.2013
Формат 84x108 732
Папір офсетний. Друк офсетний
Умови, друк. арк. 38,64.
Тираж 1000 прим. Зам. № 13-274.
ТОВ «Смолоскип», МБФ «Смолоскип»
04071, Київ, вул. Межигірська, 21
Тел. і факс (044) 425-23-93
E-mail: mbf.smoloskyp@gmail.com
www.smoloskyp.org.ua
Державний реєстраційний номер 2348 від 21.11.2005,
3202 від 28.05.2008
Віддруковано на ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»,
09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.
Свідоцтво серія ДК № 4063 від 11.05.2011р.
Впроваджена система управління якістю
згідно з міжнародним стандартом DIN EN ISO 9001:2000

П50 Політичні протести й інакодумство в Україні (1960—
1990): Документи і матеріали / Упор. В. М. Данилен-
ко. - К. : Смолоскип, 2013. - 736 с. : іл.
ISBN 978-966-2164-69-5 (ТОВ «Смолоскип»)
ISBN 978-966-1676-45-8 (МВФ «Смолоскип»)
Крізь призму документів радянських органів державної
безпеки показано наростання інакодумства й опозиційного руху
в українському суспільстві в 1960-1980-ті роки. Друкуються
розсекречені інформаційні й спеціальні повідомлення, доповідні
записки, направлені до ЦК Компартії України, а також
рішення колегії Комітету державної безпеки УРСР. Значну частину
документів становлять повідомлення КДБ про різноманітні
форми опору тоталітарному режиму, вилучені антикомуністичні
листи й листівки, записи, твори, зафіксовані промови та
висловлювання.
Для науковців, студентів і викладачів, усіх, хто цікавиться
історією України XX ст.
УДК 94:323.2(477)« 196/198»
ББК 63.3(4Укр)+66.3(4Укр)