/
Text
ДОНЩЬИЙ! ДЕШАВШЙ УШШРСИИТ
•.I
На правах ружопксу
ООЛОЙОт Paica ПетрХЕна
0.М.П0Т1ЕО03 У ГКЗМДЦСИЮ-ШДй'ШЧЮМУ РУЙ
ЮС11 /90-Ti р. XIX ст. - I9I7 р . /
Спец1альн1сть 07.00.03 - всесв1тня icropin
АВТОР-ЬФЕРАТ
дисертацх! на здобуття наукового ступени
кандвдата хсторичних наук
Донецьн-1996
Дясер^е1151я е рукопасом.
Робота ЕНЕОншш на кафедр! загаяьноТ icropil Ки1всьКого
кзд1 csaaEbHoro ушвгрсйтету iB.Tepa.ca Шевченка.
Езуйоекй Еер1вго1я: доктор 1сторйчних наук, професор
Ркбцев В.П.
Сф1ц1йш опоненти: доктор 1сторичних на^тс, професор
ерхов Г-П.
вакдвдат icTopmoooc наук, доцент
ieoHOB С.Л11роа1дна оргЕШЗЕп1я: 1нстйтут нацхональних вхднрсин i
пол1толог11 НАН Укра1ни
Захист Е1дбудетьсЕ " /СР " (^^^Ле/у^^^ 1995 р. о„. <Г^,_ го;
на зас1данн1 спедаал1зсванс1 вчено! ради К.Об.06,01 по присудде!
нзуяовогс стуг.екэ кандидата хсторкчшх наук в Донецькому державь
цу уЙБерситет! /340С6Ь, и.Донецьк, вул.Унхверсктетська, 24/,
корпус 2 , Е^-д-ЗО/.
3 лисертацхбБ ысзкна оэнайоьаггися в науковхй бхблхотеш Доиецьпого дернавного ук1Еерситету.
Автореферат розхсланс ^ -^ " ---iC^ik^/Z^'z^cP 1995 р.
Вигний секретер
cnettiaaisoBBHOl ради,
кандидат хсторкчних наук,
доцент
/"
'^.,^<>уг<.< ix—.' '^^ -Б -Kpani в! и
3
I . ЗА1^А1ЬНА ХАРАКТЕШСЯЖА РОВОШ
Актуальность дослтдження. 1сторичне в1дновлення сусшльства на сучасному етап!, його демократизадая та гласность створи
ли реальн! умови для очищения хсторичних знань В1д суб'ективхзму i фальсиф1каи11.
Розширення меж паукового п±знання 1сторик1В BHjiarasTb поглиблзно! розробки питань, пов'язаних з дослхдженням дхяльносг!
лхдерхв couiал-демократ!I, тому що значна кхлькхсть пол1Т1гчних
Д1яч1в, як1 зддйснили суттевий вплив на х1Д сусп1льно~пол1Тичного життя Pocil, були представникаьот соцхал-деыорфат!!.
Олександр Миколайович Потресов /1.09.186^11.07.1934 рр;/
як один 13 Л1дер1в coniал-демократ!I i як представник альтерна
тивно! думки б1льшокизь5^' G своер1дноэз б1лою пляиою в icTopil.
Його особист!сть була сфальсиф!кована.
Актуальн1сть дисертащйно! роботи зизначаеться такоя i тиы<
що дана проблема не розроблена в 1сторичн1й литератур! Украгни.
ДослхД'Кення обраноЛ теми важливо для того, цоб вхдтворити
спр£1вжню icTopira громадсько-пол1тично1 дхяльност! вхдсмо! icToричноЗ; особи О.М.Потресова у Bcix ракурсах , запобггти 11 1Деолог1зац11 i полхтичному спотворенню. Цкми обставинами, а таксж
В1дсутн1стю узагальшгочих прапь з проблеми i зутловлений вибхр
зазначено! теьм дисертацхйно! роботи.
Объектом досл1дження е р1зноман1тн1 лхтературн! та apxJBHi джерела, монографх!, статтх, написел! хсторикаыи, публхдистами, збхрники документхв, що в Т1й чи 1нш1й Mipi висвхтлюють
громадську та лхтературну дхяльнхсть О.М.Потресова.
йредагеТяРм двного досд1джання вкступае формування 1дейшк
погляд18 i стаковлешгл О-М.Потресова як одного :э л1дер1в роcilicbKOl coniaR-flCMOKf^'riS, 1дейно~пол1тична позицхя його в
роЕИ першо! ростйсько! буржуазно-демократично! революц!!
/I9C6-I90? p p . / . Окрез(Ий розд1л досл1дкення присвячено аисв1тденшэ пробаеми громадсько-пслгтигшо! та лхтературноХ д1ялкноcri О.М.Потресоза а перход шж двока буржуазно-декократичниш!
ревохвцг&т /IS07-I9I7 p p . / .
Хронологтчн! рамки дисертац!! охоашоють перход
90~ti
роки ХК стаа1ття - I9I7 рхк, тобто з моменту появи.О.М.Потресова в ргвояициному pyci до жовтня I9I7 року, коли 1дейне проткстояння переросло а окремо взяту позицию до б1льшовизму з
подаяьЕюю емгграцхев за корцов.
• Оган наукрао! розробки теми. Грсма,дсько-пол1тичка дхяль.Ч1еть О.Ы.Потресова до тепер1шнього часу в деяк1й Mipi вхдобракена лише у загальних 1трад.чх з icTopil рос1йськс1 сошалдемократ!!. На каль, весь 11атер1ал про О.М.Потресова сбмежуеться 1Нод1 лкЕзе декхлькома абзацалш, а то й рядками.
Одна 13 пераюс згадок про О.Ы.Потресова виявлена у робот!
К.Лев1на,
опубл1ковано1 на початку XX стол1ття, для яко1 ха-
ршгтерний яскраво вкражений публхцистичний характер. В нтй
О^.Потресов, як лхдер coniал-демократ! 1, характеризузться в
найб1лью загальних рисах, що не дае можливост! детально вхдтво|жти окреы! еп1зоди Лого життед!яльност!. Це характерно i для
ррб1т дещо nisHimoro часу, эокрема пргщ! М.Батурхна. Важливу
•Левин К. Политические партии в России. U., 1907.
Бабурин Н.Н. Кто гакие большевики и &5еньшевики. Ы.: Изд-во
Д.М.КуиаЕ08£, 19Г7,
5
-э
CTopiHKy в пол1Тйхш1й б1ограф11 О.М.Потресоза вхдкриваз робота
Л.Мартова,
в якхй автор фрагментарно, але объективно показув
де5Ж1 аспекти його грозладсько-полхтигшо! д1яльност1: участь у
робот! "Союзу боротьби за визволення роб1тшгчого класу", ВИ7
давкичу д1яльн1сть та 1н. Ця праця е эначним внеском в доробок дослхджузаного штааннк.
Б1льш пргда!етно проблема, що досл1Джзгеться, розроблялась
в 20-30-т1 роки. Сшле в цей перход витхти npani з icTopil
меншовизму,
в яких автори йдуть б1льше шляхом аналхзу в q i -
лому дано! теч!^ i менше зсього звертазоть узагу на всеб1чкий
анализ його Л1дер1з, в тему числ1 i О.М.Потресоза. Деякх аспек
ти громадсько-пол1тично1 д1яльност1 О.М.Потресова висвхтлен! в
публ1кзд15! Г.Зхнов'ева,
де на фон! боротьби В.1.ЛеШна за ство-
рення napTiI нового типу подакий короткий анвл1з штттевого шля
ху Олександра Мкколайовкча. Заслуговуе на, увагу робота В.Колоколк1иа,
в як1й в1добр23!сен1 CTOCJ'HKII О.М.Потресоза з В.1.Лен1-
ним i П.Б.Струве.
Необх1дно вмзна.ти досить суперечливий i неоднозначний
•"•История Российской еощ-;ал-демократии./ Под ред.Л.М.иарто- '
ва/. - Без м/и. - Книга, 1918.
2
Бардин Ил. Революция и меньшешгзм.- М.-Л. Госиздат, 1 9 ^ . ;
Димакштейн СМ, Кто ивхпе меньшевики. Харьков, 1922;
Залежсккй В.И. Ликвидаторы. М.: Молодая гвардия, I93I.;
Лепешинский П. С ликвидаторстве в годы реакции.// Старый
большевик, 1933. - ^^ 3.-С.30-47; Мартынов А.О ыгньиевизме
и большевизме.// Красная новь. М., 1923.
•Зиновьев Г. История Российской Коьйлунистнческой партии /боль
шевиков/: Популярный очерк.- 3-е изд.-ХарьковЛролетаркй,1924.
%олоколкин В. История большевизма в социал-декократическом
осведении.- М.-Л.: Московский рабочий, 1927.
б
характер розВ1»ку 1стор1оГраф11 пройаеми в 20~dO-Ti роки. Ста
ли нська "короткокурсна" icTopioipa^iij» мала яскраво виражекий
кдасовий xa$ifes*6p, Тому особист1сть О.М.Потресоьа була сфальси~
ф1кована i на не1 було нанладено хдеологхчне табу. Нвприклзд,
у Тфацях В.Адоратського, К-Рсзенблвма багато аспектХБ дослхд«Екня от{жи£яи односторошж, мехачхчне висвхтлення i з napriftних та'класоакх позипхй. Зокрема, О.Ы.Потресов у автор!в виступае як "л1кв1датор", 1де! якого були псадживими i небезпечиюш. Суттевий недол1к цкх роб1т поЛйгае в 1х аполог-етичному
характер!, вхдсутност! аналхткчного i критичного птдходу до
д1йсност1, що було притЕманно stTepaTypi цього перхода-, оск1льки, хснувчх в наупх традиц!! не давали мокливосч! БИЙТИ за рам
ки рсзроблених узагальнених схем. Але, незважайчи на це, цх
пращ засдугсвуить увагу досл1дник1в - вони е одними хз аспекTIB для критичного аналхзу особистостх О.М.Гютресова.
Найбхдьш цхкавими s контекстх дисертацхиного дослхдхсення
6 роботи й'Лвановича*^ i Б.Школаевського.
Досить оригинально
П1д кутом зору ПСИХОЛОГ!зму показав аспекти культурно-психолог1чного портрету СМ.Потресова Ст.1ванович. В ц1й робот! цхкаво вхдтворвоеться вмттевий i творчий шлях видатно! постат! росхйсько! духовно! культури О.и.Потресова. Автор особливу уваг^
Адоратский В. Большевизм в годы реакции./ В борьбе с ликвида
торством, отзовизмом и троцкизмом /I90&-I9I4 Г г . / . / / Москов
ский рабочий-U.-Л., 1927.; Розенбдюм К. Второй сьезд партии./
Под ред.С.Аввакумова.- Л.: Ленпартиздат, 1933.
т1ванович Ст. Опыт культурно-психологического портрета.- Па
раш. / Е Л . / . - 1938.
%отресов А.Н. Посме|»нь* сборникТ11И)извбаега1й. Б.Николаевски
А.Н.Потресов. Опыт житературно-п'олитической биографии,- Пари
IS37.
7
придхляе характерисгиц! його складного, суперечливо1%, дааматичного образу. Досить переконлизо розкрнваэ значения теоретич
но! спадцини О.М.Потресова по с£!М1й cyri суспхльного прОгресу.
Дуже широкий матер!ал з проблекя, що розглядееться, М1ститься в книз! Б.Шнолаевського, в ямйавтор зд1йсняв'досить
повний ко1.тлексний анадхз л1 тературно-полхтиггно! б1ограф11
О.М.Потресова, вхрно визначиа мотиви переходу його в опозйрго
по в1дношенню до В.1.Лен1на i б1льшовик1в, продегмонстрував иожливу ступтнь об'ектквност! при аналхзг досл1джувзно1 пррблеии,
грунтовно показав процес фор>лузання сустльно-полхтичних погляД1в О.М.Потресова i становлення його в ростйському сусшльнополхтичному pyci. Певне,м1сце в робот! займае Вйсв1тлевдя •cyri
проблем, розробкою яких займазся О.М.Потресов. Це перша серйозна, .своерхдна спроба заповнити досить суттеву прогалину в icTOpil
сошал-демократ!!. На псаль, обидв! роботи були опубл-Ткова-
Н1 за кордоном. Под1бт« змхстовних i цхкааих праць з дай nepiод у наш1й KpalHi не з'явилось.
Впзннчну qJHHicTb мають науков! прлдх, опублхкованх в
50-80-т1 роки, зокрема В.Степанова^ i В.П.Рябцева.
В.Степанов
об'ектизно розкривае роль О.М.Потресова в icTopil створення газети "1скра". Викладений в ц1й прац! г.га,тергал лаляе собою суттезе
логхчне дСпоэнення дослхджекня радянсьних вчента, особливо при
абсолютнхй вхдсутност! cjtiacHHx узагалъйВ25«ос д«1дволог1зоваишс
•^Степанов В.Н. и дф. Ленинская "Искра". История создания и
распространения. 1900-102 г г . / В.СтепЕШОВ, К.Терйсвск11Й,.Карл
Вигель.: М..: Книга, ЛейлдагФеб-Фаугбухферлаг.- 1984.
Рябцев В.П. Историческое значение опыта борьбы ВЛЛенкна
против ликвидаторства;К.: Впща школа: йзд-so при ifea.универси
тете.- 1988.
6
робхт 3 niel пробдеми. В монограф!! В.П.Рябцева вперше аналхзуиться теоретичн! аспекти политично! дхяльност! О.М.Потресова,
показуеться його керхвка роль в боротьбх меншовикхв проти B.l.Jie
кгнв.. IKEI досл1дження: Х.Ф.Добродомово!, Е.Тортна не позбавлеHJ традицхйних апологетичних стереотипов, викликанкх часом 1х
опублхкування. Автори навхть не намагахзться вийти за рамки 1деолог1чнюс догмат!в i хараитеризують О.М.Потресова лише як представника 1дейно1 теч11 лхквхдаторства. Але, не дивлячись на
упереджен! 1деолог1чними замовленнями висновки, ц1 роботи мають
певниП наукови? интерес э огляду на фактологхчний материал.
В шлому пошук i утверджекня нових гадходхв, Бхдмова в1д
стереотипхЕ здхйснЕеться поки що недостатньо швкдко. При аналх31 пол1тично1 боротьби серед росхйсько! сопхал-демократ!!, на
нал- погляд, непробачно мало в хсторичнхй Л1тератур1 вхдводклося мхсця ouJHqi особи О.М.Потресова, який вхдхгравав одну э керхвних ролей в icTopil рссхйськс!
соц1аЛ-де}^ократ11С. Анал1з
опубл1кованих праць дас змогу зробити висновок, що оцхнка поли
тичного протиборства в росдйськ1й couiал-демократ!I програе в1д
того, що в н1й, по cjTi, В1дсутн1й О.М.Потресов, як полхтичний
дхяч, чи! погляди 3 бхльшсст! питань були вирхшальними для менщовик1в. До нинхшнього часу в1дсутш i в Укра1н1 спешальн! i c торичн! дослхдяення сусшльно-полхтично! д1яльност1 О.М.Потресо
ва, Немае сумнхву, що необххдн! пауков! роботи з дано! проблему..
-^Добродомова Ji.i. Борьба большевиков в годы столыпинской реак
ции за сохранение и укрепление нелегальной революционной пар
тии. Изд-во МГУ, - 1955; Хадипов А.С.Борьба В.И.Ленина против
ликвидаторства /1908-I9I4 г г . / - Минск.- 1982; Тюрин В.И.Борь
ба большевиков во главе с Лениным за партию против ликвидато
ров, отзовистов и примиренцев /1907-I9I0 г г . / . - Пенза. - 1970.
Джередьна база дослтдження дуже широка i р1зноман1тна.
Головним джерелом досл1днення е еп1столярна спадпцша О.М.Потресова.
Дисертантом виявлено понад 300 статей, брошур, рецензий,
написаних О.М.Потресовим, як1 даять змогу розглякути його теоретичн! погляди з ц1лого ряду проблем суспхяьного руху i об'ектквно в1добразити повну картину складних етапхв Bciel його Д1яльност! як полхтичного дхяча. Для його праць були xapairrepHi
широта постановки пррблек, строга перев1рен1сть фактичного матерхалу, чхтка логгка роздумхв, яскрава i образна манера викладу. Спектр питань, як: розглядав СМ.Потресов був досить сзфОкий:
про розстановку пол1тичних сил в кра1н1, про гегемона i соязник1в в буржуазно-демократитгн1й револщ!!, про парлааентську Д1яльнхсть, про розвиток культури, про джерела розвитку росх-ЙйькоЗ!
суспхльно! думки, питания вхйни i ьмру, створення правово! державй i т.д.
Важливу групу джерел складаать apxiBHi документи Централь
ного державного историчного архиву i Арххву Росхйського центру
зберхгання i вивчення документхв новхтньо! icTopil. Але в них
здеб1льшого подан! лише коротк! б1ограф1чн1 вхдохгасм про Пстресова О.Ы. i вхдбит! деякх аспекти громадсько-пол1тично1 Д1яльност! його. Не aci матер!али е ргвнощнншйи, току до б1льтост1 3 них необхгдно гадходити з поэшрй об'ективност!,. Дощльно
зазначити, що сукупн!сть вккористаних документхв фондхв забез-'
печуе наунове вивчення проблеми.
Потресов А.Н. Этюды о русской интеллигенции.- 1907; Его же.
Критические наброски.// Нашя заря.- I9II. - № 3. - С.71-78;
Потресов А.Н., П.Б.Аксельрод /45 лет общественной деятельно
сти/. - Спб. - 1914; Потресов А.Н. Интернац!гонализм и космо
политизм.- Изд-во "Книга". П.-М., 1916.
10
Без суинхву, суттевим джерело« для досдгдження була nepioдична преса,
в як1й з сво1ми статтями виступг1В О.М.Потресов.
Це перш за все, меншовицьк! видання, легапьн! i нелегальн!
б1льшовицьк1 гаэети i журнали, як1 дають уявлення про полхтичну Д1яльн1сть О.М.Потресова.
Необх1дни« джерелом для вивчення проблеми е реэолгда! П-У
з'1зд1в РСДРП та резолющ! парг1йних фсрум1в меншовик1в, де об•
2
грунтовувалась ошнка полхтичнс! поаицИ О.М.Потресова.
Визначне значения для освхтлення теми кають документальн!
збхрники,- енциклопедичн! словники, в яких М1стяться короткх
б1ограф1чн1 дан! про О.Ы.Потресова i алфавхтн! покажчкки його
псевдон1м1В.
UiHHMV. джерелом е листування О.М.Потресова з В.1.Засулич,
Ю.О.Мартовим, Г.В.Плеханови)*!, П.Е.Струве, К.1 .Туган-БарановcbKHV, А.Парвусок i хн.лхдерами сотал-декократИ,
в якИ*:
висвхтлюеться оп1нка поглрд1в О.М.Потресова s р1зних проблем
•^Заря.- I90I. - » 1-3; Звезда. - I9J0. - № НО; Искра. - 1905.Jf 34; Наша заря. - I9I4. - * 7; Каше дело. - I9I5. - № 15;
Речь. - I9I3. - V
. 10.
Резолюция группы оборонцев, предложенная на сьезде пс докла
ду А. Н.Потресова.// .День. - I9I7. - 27 августа.
"^Масанов И.i.Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и
общественных'деятелей. Т.4. Новые дополнения к алфавитному ука
зателю псевдонимов. Алфавитный указатель авторов. Издательство
Всесоюзной палаты. К., I960; Первая русская-революция. Указа
тель литературы. М.: Изд-во Коммунистической академии, 1930.
•^JieniH В.1. О.М.Потресову.- 26 схчня 1899 р . - Повн.зхбр.творгв.Т.46. - C.I8-22; Потресов А.И. Писька к П.Б.Струве /189^-1899/
Вестник МУ. Серия 6. История. 1922. - № 6.-С.37-53.
II
DOcifcbKoro сусп1льного pi^^y. 3 поправкою на суб'ективнх сшнки
I судаення однодумцхв i опонентхв О.М.Потресоза, переписка дозволяе зрозуы1Т1! причини, що зумовнли переххд О.М.Потресова в
опозицхю по в1дношеннЕ до B.l.JieKiHa.
листувачня е у sicniR Mi pi щннув,' i важливш! доку^лентом,
тому шо не лише дас ссковний матер:ал для точного встановлення фактичко! i хронологхчно! каиви псдхй, але й знайоккть з
дхйсник, inofli не вхдображеним в npeci, ставленкям хсторгганих
Д1яч1в до тих псдтй, у1«сника?/и яккх воки булк, - 3 тили ЕнутpiaiHiKii poзбiжнocтя}'lи i
погляджли , яах nisHime, при .внесен-
Hi суперечок в лхтературу, були згладт.енх i стерт!, але точке
вкясненкя яких надзвлчайно ватлизе для хсторика, що Kaj^^ai'-asTbся показати хндивхд^'-альку роль кожного скреиого дхяча в лкщвту
хсторичнкх псд1й, зокрема О.М.Потресова.
В негативноьгу план! впливав на досл1.д?дення однобхчнхсть
листувакня, вгдсутнхсть !нод1 в1дпов1д:-шх' лкст1в, - i цей факт
кеповноти катер!ал!в автор зм^тнений був. враховувати. Але, незЕа-^'ЗЕЧи на це, в переписц! е багато цхкавих Ь!атер1ал1в для
розкриття тегт дисертац!иного досл!дг.ення.
Методолог!чна, теоретична основа дисертацгг базуються на
принцип! науковост!, об'зъгтивност! та !сторкзму. Автор послуговувався переватко суттево-зм!стовням методом при дослхджеьш!
дано! пробле{ди.
Мета досл!дження. Вжодячи !з стану науково! розрсбки
проблеки хгетою дисертац!иного досл!дд€ння е комплексний !
об'ективний а}1ал!з особкстост! О.М.Потресова, розгляд найбхльш
валлйвих пер!од!в його полхтично! i сусшл&но! дхяльност!,
висв!тдення його .особисте); позицт! при вирхкенн! глобальтн
проблем рос!йського В1!звольного руху.
. .12
Дня peazisaqil qisi мети визначапться так! завдання:
- вхдковити 1сторичну справедлив!сть i датк об'ективну
оц1нку особистост! О.М.Потресова, який в1Д11фав значну роль в
icTopil росхйсько! сошал-демократ!! i роб1тничого pjrxy;
- систематизувати все, що напрацьовано 1старичною наукою
по вхдношеннв до 1старично1 особи О.М.Потресова i критично
проаналхзувати публхкацх! з позищй 1сториэму i об'ективност!;
- дослхдити процес становления О.М.Потресова як одного is
л1дер1в соц1ал-декократ11 i виявити причини еволюц11 його теоретичнкх поглядхв i мотиви переходу в опозиц1ю бхльшовикхв;
- ознайомитися з наявн1сто впливу хдей О.М.Потресова на
псзиц11 ментовик1в i лхберально! теч11 Укра1ни к.XIX- початку
XX СТОЛ!ТТЛ;
- роэкрити суть погляд1в i позиц1й О.М.Потресова, його пол1Тично1 i сусп1льно1 дхяльност! в пёр1од м1ж двома буржуазнодемократичними революцхями;
- вивчити cTopiHKH пол1тично1 б1ограф11 О.М.Потресова, пов'язан! 3 революцхею I9I7 року, виявити його ставлення до Лютнево! та Жовтнево! революц1й I9I7 року i взагал! до 1дей coqiaлхэму;
- провести широкий анал1з BcieK маси виявленюс праць
О.М.Потресова. З'ясувати коло проблем, розробкою яких sin зайиався;
- ввести до наукового o6iry маловхдом! факти про О.М.По
тресова;
- обгрунтувати деяк! нов! пхдходи подальшого вивчення те
ми, визначити i конкретизувати ряд аспект!в проблеми, що мають
наукову значим!сть для вхдтворення !сторично1 правди.
13
Результати, одержан! автором у процес! вир1шення досл1дницьких завдань, виносяться на захист:
€>
1. О.М.Потресов був представником коэо! генерац!! рос1йсько1
1нтел1генц1)!: глибоко освхчена, всеб1чно розвииена л!здана, прекрасний полхтик i сусп1льний д1яч, блискучий публ1цист i видавець, соц!ал-демократ за переконанням i л1тератор за поклиданням.
2. О.М.Потресов сз1домо i щлеспря^овано проводив значку
гроиадсько-пол1тичну та л1тературну роботу: пркймав активну
участь у кер1вництв1 органами парт1йно]£ преси4 був у nocrifcaix
пошуках нетрадиц! йних форт сусп1льного прогресу.; прид1лкв велику
увагу механ1зму дуысько!.д1яльност1; виступав у рол! опонента
В.1.Лен1на. Концептуальн! в1Д1Лнност1 у сприйманш каргсизиу,
1нтелектуальна чесн1сть сприяли еволоц!! йоглядхв О Л1.Потресова
i були основной причиною 1дейних розб1жностей В.1.1ешна i
О.М.Потресова.
3. О.М.Потресов буз неординарною лндйнои, повнокровною •
особист1стю, 1ндив1дуалън1стю, над1леного неповтарною лядин!стю.
3 1ншого боку це складний, суперечливяй i дракатиштай образ.
4. Надзвкчайно велике значения 1дей О.Ы.Потрееова за самою
суттю пол1тичного i соц1ального прогресу. Теорегнгв-я полосення
його про необх1дн1сть розвитку на111оналъно1 культури, про важливе значения са.мсд1яльност1 мае, про вихозну роль 1нтел1генц11,
про необх1дн1сть роавитку продуктивнкх сил i сФво|ккия правово!
держави маготь актуальН!сть i на сучасноыу етап! над1сзйального
в1дродясення Укра1ни.
Наукова новизна дисертац1йно1 роботи полягав в тоь^, що
автор робить спробу вперше
в Укра1н1 на основ! широкого кола
дяерел i Л1тератури В1дтваркти 1сторичну'справедлив!сть в -оцхнц!
14
гроыадсько-полхтично! дхяльност! С.Ь'.. Петре сова i
його ролх в
•pociftcbKOwy визвольному pyci. В дссл1дкенн1 на основ: введения
ДО' наукового обхгу ксвсгс фактичного матер! any аналхзуються не
вивчен! аспекти проблеми. В робот! розкривасться значна к1льKiCTb неЕ1дом1сх стсрхнок яа-.ттсво! б1ограф1]! О.М.Потресова. Де
перие кокплексне досл1джеьшя в Укра1н1, що охоплюе в ц1л1сно(л^'
вигхяд! узагальнЕючий анализ громадсько-полхтично! д1яльност1
О.М.Гютрессва.
Прадтичне значения роэробки темк пслягае в току, цо основН1 полокення i висновхи дпсертацх! мотуть бути використан: в
нартових щлях при написаннх ;у'загальнюючюс праць з icTopil розвитку рос1йського визвольного руху i сусглльно! думки i в кон
текст! навчально-виховного процесу вуз!в. Е!ограф!чне досл!дження хсторичних постатей у казчальноку процес! спркяе формувачню
у молод! свхдомих переконшнь, аасновшшх на глиОоких наукових
зканнях, а в виховному процес! е д!ючим педагог!чним эасобом виховання прогресиБно дуьщЕчогс, духовно збагаченого молодого поК0Л1ННЯ.
Апробац!я робсти. Ссковк! положе.'-гня та зисновки'досл!длсення обговорювалксь на теоретичнкх та методичних сем!нарах, зас!дачнях кафедри загальнс! !стор!1 гу\;ан!тарних факультет!в КиХвськогс национального ун!верситету !к.Тараса LeE4eHKo. Скрек!
результати досл!дженнк викладалися автором у допов!дя>: на науково-теоретичних ! нагтссво-метсдичних конферешд!ях Донецькогс
техн!чного университету i Донецького комерц!йного 1нституту.
Структура дисертац!1. Мета, завдання i методолог!чна осно
ва досл!дження эумовили II стр^т^туру. Дисертац!я складаеться !5
BCTjrny, трьох розд!л!в, зисковкхв ! рекомендац!й,списку викориcTQHoI л!тератури ! джерел.
15
П. 3MlCT РОБОта
У BcTyni обгрунтовуеться актуальшсть теки, подаеться icropiorpa4ii4HHfi
огляд Л1тератури i короткий анал1з даерел, фор.!улю-
ються мета i завдання дослхдясення, визначаеться його наукова но
визна.
У першему розд1Л1 - "Формування гдейних погляд1в i станов
ления С.М.Потресова як одного 1з;Л1дер1в рос1йсько1 соцхал-демократх!" аналхзуиться даерела формування суспхльно-полхтичних погляд1в С.М.Потрессва i дослхджуеться процес самовизначення його
у росхйському coqiал-демократичному pyci.
Результатк досл1джень свхдчать, що в К1нц1 XIX - на початку
XX столхття важливе м1сце в плеяд! в1домих1сторичних ф^гур займав Олександр Миколайович Потресов. Розумний, талановктий, неординарний в почуттях i теоретичних поглядах "в1н ще зовс1м моло
дого людиного дуже сильно вразив представник!в високо! культурно!
елхти Pocil. Якась надзвичайна винятков1сть його 1нтелектуально1
cyri В1дчувалась у ньому навхть тодх, коли н1яких оф1Ц1йних сусп1льно-пол1тичних реал1й за НША ще не було".
Необххдно зазначити, що змхстом його идейного орхентиру бу
ло прагнення до високих 1деал1в, звернених у майбутне. Суть його
життево! повед1нки полягала в активнхй спхвучаст! у Bcix зм1нах
в сусп1льств1. Особистост! якост! цього д1яча шсоко ощшшали
однодумц! i поЯ1тичн1 противники.
Автор звертае увагу на те, щ'о О.М,Потресов ще замолоду виробив основн! принципи життед!яльносТ!, в ОСНОВ! яккх були загальнолюдськ! щнност: i якими BIB незламно i непоруано керуваяэся
Ц1ЛИЙ СВ1й В1К. .
Иванович Ст. Опыт культурно-психологического портрета.-С.13.
16
в розд1л1 на ОСНОВ! анал1тичких роздумхв зроблено висновок, що цтй ЛИДИИ! через духовн! i роэуыов! передумовк, самою
природсжз була призначена роль професхйного пол1т!о:а i лхтературтого борця.
Проведене в дисертац!! досл1дження дае шдстави стверджувати, що О.М .Потресов дотримувався еволюц1йно1 концепц!! сусглльного розвитку. Шн визнавгш, що револзоцхйний клас - це двигун
хфогресу, а молодь ор15нтував на yinnicHi вхдносини. його дуже
Ц1кавила проблема icTopil росхйсько!' сусп1льно1 думкк, внаслхдок
чого В1н"ц1нував 1дейН1 традицИ револющйних д1яч1в попередн1х
поколхнь.
В роэд1л1 шдкреслюеться, що з к1нця 80-х на початку 90-х
pOKJB моральна св1дом1сть привела О Ji.IloTpecoBa до лав coqiajiдемократичного ^руху, i з того часу Bin вхдхрвався вхд основного
свого духовного покликання - лхтератора.
Автор приходить до висновку-; що схмейне виховання, громадсько-пол1Тична Д1яльн1сть О.К.Потресова, участь у студентських
гуртках i рухах, "Союз! боротьби за визволення робхтничого класу", знайомство з револпцхйною лттературою, доставка i розповсюдження в Pocil нелегально! сощал-деыократично! лхтературк, встановлення контакту 1з заххдно-европейською соц1ал-демократ1ею
сприяли становление О.М.Потресова як незвичайно! особистост! i
майбутнього лхдера сошал-деыократ!1. В дослхдженн! наголошуеться, що прийняття D з'Тздом РСДН1 резолюц!! О.М.Потресова про
ставлення~до л1берально1 буржуазх! свхдчило про те, що в1н уже
сформувався як один is Л1дер1в сощал-демократх! Pocil.
В дисергащ! за1значено, що СМ.Потресов В1д1грав значну
17
роль у розповсюдкенн! 1дей марксизму в Pocil. На протяз! тривалого перходу BIH стояв на чол1 марксистських виданьЗ! ц1й спраВ1 О.М.ПотресоБ вхдцав не лише багато енергП i сил, а й Bci власHi матер!аяьн1 кошти.
Результати дослхджекня св1дчать, що Олександр Ыиколайович
був зачинателем хскрхвського перхсду в icTopil росхйсько! сощал-демократ!jf, одним 1з засновникхв ц1е1 партЛ, II моральною i
хнтелектуальною гордхстю.
Дсслхдник доводить, що усвхдомлення необххдност! рефорл
у марксизм!, хдейна незгода з теоретичнов концещхею В.1.Лен1на
3 питань сусп1льного прогресу, гнтелектуальна чёснхсть итовхнулк О.М.Потресова в ряди меншовизму. Ц^ш був зумовлений його поступовиЯ переххд на позицх! опонента В.х.Лешна i предсгавника
альтернативно! думки б1льшовик1в та поява його на пол1тичн1й ареН1 в перход революц1йних штурм!в I9C5-I907 pp. як пров1денц1альHol людини патрхотичного синтезу, qo прагне до прогресу .
У другому розд1Л1 - "1дейно-пол1тичн1 погляди i Д1яльн1сть
О.М.Потресова в роки перао! рос1йсько1 буржуазно-дегюкратично!
ревойощ! /I905-I907 pp./" з'ясовуються змхст, форги i методи
дтяльност! О.М.Потресова, визначазоться i акалхзуються проблеми,
розробкою яких В1н займався.
Проведене в дисертац!! дослхдження дае право етвердаувати,
що в 1905-1907 роках почався новий етап д1яйьност1 СМ.Потресова, на зм1СТ1 якого безпосередньо вхдбилось подальше пгднесення
революц1йного руху в Pocil, загог;трення боротьби в суспхльств!,
вплив передових 1дей.
На основ! анал!зу л1тературких. джерел автор п1дкреслзэе, що
виходячи 13-занонхв об'^етстивного розвитку, О.М.Потрессв ровробляв свою теоретично-критихщу концепц!|о соп^ального прогресу по-
16
ступово, д1аЛектиино. Як: б питания вхн не порувував - сощальш , еконс5Ы1ЧН1, хсторичн!, правов!, полхтичн!, - завжди в центpi уваги 1х-були народи Pocil, з 1х хсторичниы 1мкулим, з 1х
sipoD i надхсю на власну незадежнхсть. В робот! особливо наголошусться, щс национальна 1дея була пров1дною ниткою Bciel грокадсько-пол1тшгно1 дхяльност! О.М.Потресова. Усе, що почерпнув
Олександр Микслайович i s
духовно! скарбниц! народу,, в1н пере-
робляв cBolM невтомним талантом у щоденнхй натхненн1й Д1яльност1
i повергав jm^m. у нов1{> якост! .
Автор зазначае, що в буреки! революшйнх роки О.М.Потрессв
досл1джував диалектику взаег.оэв'язку материального i дух,овного,
Бюссдячи 3 того,що-моральность ycix прошарк!в i труп Гарантуватиме просування вперед до правово! держави. Таким Чином, в1н порушував широке коло питань духовно! сфери життя.
В рсзд1л1 эначна увага прид1лкеться позищ! С.М.Потресова
Б!ДНОСНС
гфобле>31 форкування свх^т-огляду народних мае. Аналхзу-
еться Р.ого парламентськкй, рефо^каторський шлях боротьби народе'•Poci!. Сдночаснс звертаеться увага на те., щс внасл1до,к характе
ру i стилю свое! л1тературно1 дхяЛьнсстх, BIK эдебхльшого звертавск до 1нтел1гентсько! елхти, нш до народних мае.
В робот! рсзглкдйзться в1дносеккя С.!й.Петресова до марксиз
му. Марксизм С.М.Пстресов розгляд'аз яК нсву Т€ч1ю, що мае пра
во на гегемон!» в револяц!иному pyciv Але одн&часно виступав за
необх1дн!сть проведения реформ у марксизм!. Д**' були зумовлен!
Яого теоретична розробка !деолог!! менийвизму^ йринципово ново!
ыодел! соц!ал-демократично! парт!! ! вмступ О.М.Потресова у ролi опонента В.1.Лен!на i б!льшовик!в.
Грунтовний анал!з еп!столярно1 сп'адщкни С.М.Потресова i
apxiBHMx 1ттер1ал!в да£; тдстави ствердясувати, що прекрасний
19
-J
суспхлький Д1яч, один 13 найкращих cTKnicriB Pocil О.М.Потресов
BIB велику револющКну Д1яльн1сть, в основ: якй! були покледен!
принципи акумуляцхйност! /можлквост! квалхфхковано i адекватно
t
вира^ати в гво1й дхяльност! хнтереси народу/! 1нновац1йност1
/здатност! пост1йно висувати
HOBI
iflei, або Ix комбхнувати i
удосконалювати^''.
Автор зазначае, що в I9(£i-I907 pp. О.М.11отресов буз пол1тиэованою людиною нового типу: активней учасник i творець полхтики, представник зибору демократично! альтернативи, борець з
партократ1ео i пол1тичн1!ми амбхщями.
Результати дослхдкення свхдчать, що О.М.Потресов п1д чао .
подхй nepnol pociKcbHoiC революцг! був яскразою фхгурою, в якай
слово г Д1ло, хдеал i втхлення завжди йнли nopj'4. Цх яхост!
допомагали йому жкти i добиватись
ускладнювали його стос,ункк э
CBOIX
цхлей, але, одночаено
ПОЛ1ТИЧ!ЕМИ
противниквгли i одноду^^-
цями, особливо в перход иЫ двоыа буржуазно-деыократитййзд! pisЕОЛКЩЯМИ.
у третьоьгу розд1Л1 - "Гро}дадсько-пол1тична 'та Л1тврату5йа
Д1кльн1сть О.М.Потрессва в I907-I9I7 pp." "висвхтлпсться гроыадська, под1тичиа та лхтературна'дтйльнхсть О'ЛА-Потресова.
Автор noKaBj'S, цо поразга першо! рос1йсысо1 реЕоляцг!, епоха реакц!? обумовили радикал!захрю поглядхв О.М.Потресова i присксрилк остаточний переххд його в опоззщхю по вхдаоаеккэ до бгльшовизму. Дослхдник шдкреслпе, що в цей перход Оленсандр МгасолаЙ0В1ГЧ займае керхвн! позип11 в меншовизш. Б!н вкступав проти
марксизму як свхтогляду i пол!тично1 доктрики бхльповнкхв. В
роэд1Л1 наголошуеться, що для пропагандя сзо1х погдядхв в Укра1-
.
.
'.го
HI О.Ы.11отресов вшсористовув£1в pisHi форыи i метода. Автор зааначаг, що праятичне вт1лення 1дей О.Ы.Потресова мало позитивни?
результат; зонк успхшно засвопвались соц1ал-демократами i представнихами лтберально! течП Укра1ни.
В робот! звертаеться увага на те, що усвхдоклкзючи необххдгасть реформ у ыарксизк!, СЫ-Потресов пояснював лише сусшльно-пол1тичне значеннк 1х i аЕцентув£1В увагу здеб1лы1;ого лише
на пробдеш хйформування napril.
Автор показуе, що О.М.Потресов був постхйно у лошуках нетрадицхйних форм сусшльного прогресу, що сприймалось багатьма,
як "onopryHisM" i "лхквхдаторстБо". 1де1 конституц1окал1з\!у,
рефоркування i парламентариэк^', що складалк основу политичного
свгтогляду початковогс перходу його революц1йно1 дхяльност!,
продовяували залишатись основними орхентирами поведхнки 0-К.Потресова до останнього псдих>- життя-.
В робот! шдкреслюеться, що демократ1ю О.М.Потресов роэглядав як псххдну принципхв гуманхзму i ун1версал1зму.. Велику
увагу прадгляв ыехантзму думсько! дхяльност!. Продовжував в1дстоввати 1дев рефорогвання парт11. Виступав як публхилст в соц1ал-демократичних виданнях "На очереди", "Ыал! мир", "Привет",
"Возроядение", "Наша заря", "Луч", "Дело", та i n . Врав участь
у збхрниках "Отклики современности", "На рубеже", "Общественное
движение в России в начале XX века", "Самозащита".
Досл1дник наголоп^, що не вс! прац! О.М.Потресова були
р1внозначн1 за формою i BHICTOM, глибин! викладання матер!алу.
Серед них були роботи науков! ! популярн!, невелик!
за зм!стом
Первая русская революция. Указатель литературы.- М.: Изд-во
Кпм-яжял.— 1930,
Т930- - гС-678
ЛОР.•
К(а1.акад.-
21
реценз11 i публхцистика, де хсторичих фаити 1код! П1дн1маоться
на пошун каукоЕо! icTKHH. Не зЕгяжаош!сь на будь-якхй tx^pi n i a нання, BJH глибоко i всебхчно досл1д^'вав коло проблем не лише
в1тчизняно1, але i
CBITOBQI
i c T o p i l . Тахтл чином, О.М.Потресов
по праву зайглае одне i s центральное мхсць серед передовкх К1Л
1нтел1генц1г.
У вксновках викладен! П1дсу1.аси, зроблен! узагальнення з
головних проблем досл1дження, висловлен! деяк.1 пропозщ!!.
Основш результати дисертац!! виклздеш в публгкацхях ав
тора:
1. Маловхдсш cTopiHKK icTopil: О.М.Потресов./ Рябцез В.Л.,
Соловйова Р.П.; - Деп.ст. в ДШБ УкрЕ1ни 17.10.94 № 2024-УК19415 с.
2 . О.М.Потресов/ До питания про загш:ьно.яюдськ1 щнностх i
моральнхсть особистост!/.// Материалы реп?он&1ьной научно-ыетодическсй конференции.- Донецк, 1994. - С.68-70,
3 . Ринков! вхдносини i еманскпацтя ьгалодх.// Торговля i
ринок УкраЛни.- Донецьк, 1994. - С.70-71.
4 . 1сторична особа в контекст! навчально-виховного процесу/методичнкй а с п е к т / . / / Актуапьн! проблеми методично! роботи в
зищ1Г: пЕчОЛ!./ Тези доповхдей/. Донецьк, 1994. - С.12,
АННОТАДИЯ
Соловьева Р.П. "А.Н.Потресов в общественно-политическом
движении России / 9 0 - е годы XIX века - I9I7 г . / " . Диссертация на
соискание ученой степени кандидата исторических наук по специаль
ности 07.00.03 - всемирная история, Донецкий университет. ~"
Донецк, 1995.
•
22
В работе рассматривается пропесс самоопределения А.Н.Потресова как одного из лидеров сопиал-демократии, раскрывается сущ
ность его сйдественной, политической и литературной деятельности,
исследуптся проблемы, разработкой которых он зачикался.
Solovyova balsa Petrovna. "Potresov Л.1;. in риЪИс and
political activity oX Eusaia Troa 90-th years of the H I century
till 1S17". "ThesiB Xor competition for в scientific decree
of a candidate la history in speciality C7.00.03 - She uorld
Hietoiy, Donetsk UxiiverBity, - lonetsk, 1995.
The process of self-determination of Potresov A.Ii. as
one of the leaders of the social-denocracy is analysed in the
work, also the eeseace of his public, political and literary
activity is lightened and the ргоЪ1евш which he worked out
are also investigated.
Ключов! слова: хромадсько-полхтична д1яльн1сть, опонент,
сощал-демократ!я, загальнолпдськ! щнност!.
1ПП.Л0 HDVKv (^//,^Фоомат 60x84-^/16. Ilanip )ipi?R..'.'2. Ойсатв'ий HPVB.
(<0EH.nDVK.apK.
УыоЕН.5арб.-в1ЛЙ. ОблтЕ.-зли.ярк. I Тзшах ЮЭ тзрим.
эмс^лвння .'• 14-882