Text
                    Кошеня маленьке. Ну, таке м'якеньке! Діти про це знають Гладять, обіймають А їжак колючий - Хоче теж на ручки. ,



От біда! От біда! Лиє дощ, немов з відра! Вовчик мокрий, наче хлющ. Бо не встиг втекти під кущ. А лисичка, ну й, хитренька:1 Заховалась - і сухенька!
Свинка-пинка любить дуже Повалятися в калюжі. Не боїться анітрішки Замастити свої ніжки! Каже козеня-чистюля: «Ой, яка же ти - бруднуля!»
А ведмедик - білий, білий, Він художник дуже вмілий: Білий день намалював. Бо він білі фарби мав. А для ночі фарбу чорну Вже несе йому ворона.
А кабанчик білобрисий Має лобик зовсім лисий. Сів на сіно і зітхає: «Жаль, що кучерів не маю!» Баранець: «Та не журись! Може, виростуть колись!»
Ведмідь, сильний і великий Каченя мале покликав І сказав: «Я силу маю - Що завгодно піднімаю!» Каченя сказало: «Ловко! Ще б до сили трохи толку!»
Бегемотова нога і Більше важить, ніж вага. Щоб, зважити всі ноги. Гир не вистачить для нього Для малого борсука Кожна гиря - заважка.
Слоненя мале, вухате Вперше вийшло погуляти. Все, що бачило, топтало І веселої співало. Мишеня його просило: «Не топчи квіток красивих!»
довгий Довгохвоста і зелена. Геть від мене, геть від мене! Бо я знаю: підповзаєш І отруєно кусаєш... Песик - куций хвостик має Та мене охороняє!
Антилопа струнконога Може бігати швидко й довго Навіть вітер в чистім полі Не догнав її ніколи. Черепаха не сумує. Що повільно чимчикує.
Лебідь гордо пропливає Білу шию вигинає. З його дивної краси Змовкли ріки і ліси. А погане вороня - Аж присіло серед пня.
Зуби вовка заболіли. Бо щось крадене із'їли. Лікар рота зав'язав. Щоб він чуже не крав. Білочка руда - здорова. Із ялинки шишку ловить
У малого зайченяти Кожен день - велике свято: ^ Бо для нього серед літа Зацвітають в лісі квіти. А кабан старий - сумний: Жолудь спілий- восени. 1
Із ведмедя добрий гість: Мед і ягоди він їсть. Хоч не модний, але вмитий, І весь день він ходить ситий. А вовчисько модний Цілий день - голодний!
Дуже злющий крокодил Понад берегом ходив. Шелестів хвостом у листі І хотів когось із'їсти. Добрий цуцик його кликав - Думав: ящірка велика.
Довговухий, куцохвостий Йде з морквинкою у гості. Бадьориться і радіє. Що усюди сонце гріє. В гущі лісу, там, де тінь. На бобра напала лінь.
УДК 821.161.2-1-93 ББК 84(4 Укр)6-5 4-81 КШ^СІСО'ЬД хата Літературно-художнє видання ‘ Ганна Чубач Для дошкільного віку Художник О. В. Коваль e-mail: knigkovahata@yandex.ru Арт.415 Видавець: ФО-П - Д. М. Кейдун Свідоцтво ДК №3874 від 02.09.2010р. м. Київ, вул. Довженка, З, корпус В, к. 511 тел.: (044) 362-94-23 (094) 927-64-23 www.k-hata.org.ua ISBN 978-966-411-033-1 > ФО-П - Д. М. Кейдун > Вірші - Г. Т. Чубач > Малюнки - О. В. Коїваль «Книжкова за реєстрові хата» - на ка.