пун
< •<*

ББК 84
У45
Редактор О. С. Яремшчук
ISBN 5 301-00738 6
„ 4803640104—203 о_ __
----------------о2.У0.
M206(04)—90
Володимир Бойко, у порядку ван ия, 1990
Олег Петренко, i.uocTpaiiii, 1990
УК PATH ( ЬК i	ДИТлП *
Для молодмого школьного тку
Упорядник Володимир Бойко
Художник Олег Петренко
Kuie ^Веселка» 1990
Повктьно, жал!бно
4 й’ м
Ой у ие.решл- ки та го_.*нв_ка болить.
Тут бу-ла, тут	не. ре_ ш _ лоч - ка,
44?
тут бу_ла, тут	ся_зо_крн_ ла _ я.
Д1вчатка стають в коло, одна — в середи-
ш, ходить i сшвають:
Ой у перешлки та го.йвка болить.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Ой у перешлки та плечищ болять.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Ой у перешлки та рученьки болять.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Ой у перешлки та колшця болять.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Ой у перешлки та спинонька болить.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Щоразу на слов! «болить» перешлка (та
д!вчинка, що в середин!) хапаеться за голо-
ву, плеч!, руки, хитае головою, вдаючи з
себе хвор у.
Дал! вс! сшвають:
Ой у перешлки та старий мужичок.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
1з комори йде i нагайку несе.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Bin нагайку несе, бородою трясе.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Перешлка закривае руками оч!, шби сльо-
зи втирае. Bci сшвають:
А у перешлки молодий мужичок.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
1з базару !де, черевички несе.
Тут була, тут, перешлочка,
Тут була, тут, сизокрилая.
Перешлка шдстрибуе, б’е в долон!, рознь
мае руки д!вчаткам, щоб виб!гти з кола. Кот-
ра д!вчинка пустить руку, та йде в середину.
Гра починаеться спочатку.
Д!вчачка беруться за руки i сгнвають:
А в горобейка
Жшка маленька:
Сидит ь на галочку
Пряде на сорочку.
Що виведе нитку —
Гороб’ю на свитку.
Остануться ганц1 —
Гороб’ю на штанщ.
Остануться торочки —
Гороб’ю на сорочки.
Шд час сгпву дв! крайш д!вчйнки гпдп!
мають руки i нропускають пошд ними ecix
шших.

грай,	тут го - 6i кран!
Д!ти берутьея за руки, витягуються в одну
лшю. Передн! завертаються до задшх, шби
в’ються. Двое останшх шдшмають вгору
руки,- a Bci проходить ноп!д руками, cni
ваючи:
Ой вийтеся, опрочки,
Та в зелен! пуп’яночки,
Грай, жучку, грай,
Тут тоб! край.
Ходить жучок по жучиш,
А жучина по деревин!.
Грай, жучку, грай,
Тут тоб! край.
Дайте, хлопц!, околота *,
Повезем жучка до болота.
Грай, жучку, грай,
Тут тоб! край.
Жучок плаче у болот!.
Д’вки скачуть у золот!.
Грай, жучку, грай,
Тут тоб! край.
Чи ти, жучку, писка не маеш,
Що ти, жучку, р!зко не граеш?
Грай, жучку, грай,
Тут тоб! край.
• и
1 Околот, о к о л i т — снш житньо! соломи,
обмолоченяй нерозв'язаним або черев’язаний
теля обмолоту.
Побравшись за руки, д!ти стають у коло.
В середину одае одна д!вчинка; навколо
не! ходить i сшвають:
Ой на ropi мак,
П1Д горою так;
Маки ж moi, маювочки,
Золоти гол!вочки,
Станьте ви так,
Як на ropi мак!
Просшвавши раз, питають у Д1вчинки:
«Козачок, чи виорав ти мачок?». Д1вчинка
одмовляе: «Виорав». Тод! знову ходить нав
коло i сшвають те саме. Питають знову:
«Козачок, чи поояв мачок?» — «Поояв».
Знову сшвають. «Козачок, чи посходив ма-
чок?»—-«Посходив». Сшвають. «Козачок,
чи пора полоть мачок?» — «Пора». Сш-
вають. «Козачок, чи цвИе мачок?» — «Цвь
те». Сшвають. «Козачок, чи посшв ма-
чок?»— «Посшв». Сшвають. «Козачок, чи
пора брать мачок?» — «Пора».
Тод! yci гуртом кидаються, трусять ту
д!вчинку, в вуха турчать; д!вчинка пруча-
еться, поки не роз!рве чшхось рук i не втече
з кола.

Жваво
А я рак-неборак
Щвки суче1,
Щуконька-рибонька
Догори скаче,
То вгору, то в долину.
Погп’рно
про
Ц8|Т,
Bci дигяться на два piBHi гурти, ям стають
один прети одного кроюв за десять, побрав-
шись за руки i вир!внявшись. ГПд ств пер
ший гурт то наб.тижаеться до другого, го
знов отходить на свое мк'.це. Другий гурт
так само — то наближаеться до nepmoi о
гурту, то знов одходить, сшваючи:

— А ми просо с1яли, ояли,
Зеленая рута, жовтий цвгт, жовтий цвгг!
— А ми просо витопчем, витопчем,
Зеленая рута, жовтий цвгт, жовтий цвпЛ
— А чим же вам витоптать, витоптать?
Зеле ая рута, жовтий цвгт, жовтий цвпЛ
— А ми кон! випустим, випустим,
Зеленая рута, жовтий цв!т, жовтий цв>т!
— А ми кош переймем, переймем,
Зеленая рута, жовтий цвгг, жовтий цвгг!
— Та чим же вам перейнять, перейнять?
Зеленая рута, жовтий цвп\ жовтий цв!т!
— Ой шовковим неводом, неводом
Зеленая рута, жовтий цв1т, жовтий цвгг!
— А ми кош викупим, викучим,
Зеленая рута, жовтий цвп\ жовтий цвгг!
— Ой чим же вам викупить, викупить?
Зеленая рута, жовтий цв!т, жовтий цв1т!
— А ми дамо сто рубл!в, сто рубл^в,
Зеленая рута, жовтий цв1т, жовтий цвгг!
— Не треба нам тисячц тисячц
Зеленая рута, жовтий цвгг, жовтий цвпЛ
— А ми дамо д!вчину, Д1вчину,
Зетеная рута, жовтий цвгг, жовтий цз!т!
— А ми Д1вчину в!зьмемо, В1зьме,мо,
Зеленая рута, жовтий цв!т, жовтий цвпЛ
Перший гурт кричить:
— Нашого полку убуде, убуде.
Др угий:
— Нашого — прибуде, прибуде.
3 другого ряду д!вчинка nepe6irae у пер-
ший. Гра продовжуеться, поки Bci не перебЬ
жать у другий ряд.
®эЕ£нажй®са
Поступово прискорюючи
риб _
У- ШР—
дер- Ж1 _ мо_ ся KpiD- ко;
Дер-
пус _ как —
Д!ти, взявшись за руки i швидко обертаю-
чись колом, присшвують:
Варено!’ рибки
Дериамося кршко:
Як хто ув!рветься,
Тому не минеться,
Держпъ, не пускайте!
Обертаються, поки хто од!рветься з кола.
Пот!м гра починаеться спочатку.
десь тут бу_ ла мо_ ло_декь_
Десь тут бу_ ла по_ до_

во, на впа_ ла, до зем_Л1 при_па.
Д^вчатка роблять коло, крутиться i ства
ють, а одна д!вчинка стае в середину i жеста
ми показуе те, що шнп ствають:
Десь тут була
Подоляночка,
Десь тут була
Молоденькая;
Тут вона впала,
До земл! припала!
Личко не вмивала,
Бо води не мала.
Ой встань, ой встань,
Подоляночко,
Обмий личко,
Як ту скляночку.
В1зьмися в боки
За сво1 скоки.
ГПдскоч до раю,
Бери д1вча скраю.
/
Тре_ба йо.го та ви_во_ди_ти, к!нець ла_ду 13_ка_хо.ди.ти.
Забивають у землю три юлки, щоб ви-
йшло три кути, беруться за руки i кружля-
ють навколо юлюв у два ряди, сшваючи:
4
А в кривого танцю
Та не виведу кшця!
Треба його та виводити,
Швиденько
Др1. бу, 3pt_ бу, ц.Р1_ бу — шеч _ кн,
Грають по двое. Бергться за руки, збли-
/кають палый Hir, а все ткло В1дхи.тяюгь на-
зад: починакмь хутко кружляти то вправо,
то ВЛ1ВО. др1бочучи ногами ' примовляючи:
Д;нбу. др1бу, др1бушечки,
НаУвишся петрушечки,
Нашшися л обо ди,
Тала, гада до води!
А я вержу качурика
По до-ii водою.
Пливи, пливи, качурику,
А я за тобою!

Це irpoBa народна nicHH. IT сшвають,
показуючи рухами все те, про шо стваеться.
Соловеечку, сватку, сватку,
чи бував же ти в наппм садку?
Чи видав же ти, як мак ыють?
Ой так, ой так, ой так ыють мак.
Соловеечку, сватку, сватку,
чи бував же ти в наппм садку?
Чи видав же ти, як pic мак?
Ой так, ой так, ой так iiopic мак.
Соловеечку, сватку, сватку,
чи бував же ти в наппм садку?
Чи видав же ти, як рвуть мак?
Ой так, ой так, ой так рвуть мак.
Соловеечку, сватку, сватку,
чи бував же ти в наппм садку?
Чи видав же ти, як Тдять мак?
Ой так, ой так, ой так Тдять мак.
Хор стае у два ряди. «Вулицею» — м!ж
рядами — нробкае, приганцьовуючи. «жен
чик^. При останшх словах приставу вш бере
крайнього сшвака i пускае зам!сть себе иа
«вулицю».
Женчичок-бренчичок вил!тае,
високо шженьку шдшмае.
ПРИСШВ:
Як бито, набито, шженьку пробито.
В зеленiM лугу бери co6i другу!
Ой до СХ1Д сонечка женчик схопивсь,
росою чистою женчик умивсь.
ПРИСШВ.
Зеленее житечко в пол! bih жав,
з ранку до вечора не спочивав.
ПРИСШВ.
Ой по лапочку вш весь день ходив,
грудою гострою шжку набив.
ПРИС шв.
Хоч стерня колеться, шжка болить,—
спати не хочеться, гуляти кортить.
ПРИСШВ.
Любий мш женчику, возьми мене,
шжка загоггься, бьть твш пройде.
ПРИСШВ.
Та про. дай, ба_бу,
бич
бич
продай,
го бичкас
Bin
Та продай, бабусю, бичка! (2 р.)
Якого? Якого?
Та того бичка полового *. (2 р.)
П о л о в й й — св!тло-рудий
по_ ло-вий, Цього ие продам бич_ка
до_ро_гий.
Цю своерщну шсцешвку грають двое дг
тей: одно — за бабусю, друге — за купця
— BiH у мене половий,
BiH у мене дорогий —
Цього не продам бичка!
— Та продай, бабусю, бичка! (2 р.)
— Якого? Якого?
— Та того бичка мурого2. (2 р.)
— BiH у мене мурий-мурий,
Нагодуе свин! й кури —
Цього не продам бичка!
— Та продай, бабусю, бичка! (2 р.)
— Якого?	(2 р.)
— Та того бичка чорного. (2 р.)
— BiH у мене чорний-чорний,
BiH у мене добрий-добрий —
Цього не продам бичка!
— Та продай, бабусю, бичка! (2 р.)
— Якого?
(2 р.)
— Та того бичка рябого. (2 р.)
— BiH у мене рябий-рябий,
BiH у мене плохий-плохий —
Цього не продам бичка!
— Та продай, бабусю, бичка! (2 р.)
— Якого?	(2 р.)
— Та того бичка лисого. (2 р.)
— BiH у мене лисий-лисий,
Перемие ложки й миски —
Цього не продам бичка!
— Та продай, бабусю, бичка! (2 р.),
— Якого?	(2 р.)
— Та того бичка ciporo. (2 р.)
— BiH у мене с!рий-с!рий,
Вим!тае хату й сши —
Цього не продам бичка!
— Та продай, бабусю бичка! (2 р.)
— Якого?	(2 р.)
— Та того бичка бмюго. (2 р.)
— BiH у мене б{лий-б!лий,
Намолоте й nepeeie —
Цього не продам бичка!
2 М у р и й — темно-орий
або cipo-бурий 13 плямами.
rap
здп_ po
Жваво

Ходить гарбуз по городу,
Питавться свого роду.
— Ой чи жив!. чи здоров!
Bci родич! гарбузов!?
Об!звалась жовта дикя,
Гарбузова господиня:
— 1ще жив! та здоров!
Bci родич! гарбузов!’
Обозвались опрочки,
Гарбузов! сини й дочей:
— 1ще жив! 1 здоров!
Bci родич! гарбузов!.
Об!звалась морковиця,
Гарбузовая сестриця:
— 1ще жив! I здоров!,
Bci родич! гарбузов!.
Об!звались буряки,
Гарбузов! свояки:
— 1ще жив! i здоров!
Bci родич! гарбузов!.
Обозвалась бараболя,
А за нею i квасоля:
— 1ще жив! i здоров!
Bci родич! гарбузов!.
Об!звався старий 6i6:
— Я !здержав увесь р!д.
Ой ти гарбуз, ти перистий,
1з чим тебе будем Тсти?
— Миску пшона, кусок
сала —
От до мене вся приправа.
Пом!рно
ВОДИТЬ Д|’_ТОК,
др1б_ннх
Квок.
У цю гру дни люблять грати найбьтыпе
напровесш, коли вперше випускають квочку
з курчатами надв!р. Забивають в землю Ki-
лочок, прив'язують мотузок до юлочка; по
вибору хтось i3 дгтей стае за квочку i, взяв-
шись за кшець мотузка, шд присшв:
Ходить квочка
Коло юл очка,
А	Водить /цток,
’ 3	Др1бнИХ КВ1ТОК.
/	Дгги — кв(ти: «Квок»,—
ходить кружка. Июля сл!в: «Д1ти — kbith:
«Квок» — yci розбкаються хто	куди, а
квочка, квокчучи, ловить ix та збирае до-
купи.
Насамперед визначають, кому жмури-
тись, а кому ховатися; а це роблять так:
бдае один i3 гравщв на землю i виставляе
кол1но, на яке Bci гравщ кладуть по одному
пальцю, i той, що ciB, кладе свш палець i
говорить:
Котилася торба
3 великого горба,
А в Т1й торб1
Хл1б, паляниця,
Кому доведеться,
Тому i жмуриться.
На чий палець упаде останнс слово, той i
повинен ховатись.
Так проказують щ слова, аж поки не за-
лишиться один гравець, який i повинен
жмуритися.
Останнш у щй Л1чб1 закривае oni та об-
личив руками. Bci ховаються. Той, що жму-
риться, за питу с: «Чи вже?». Коли ж не почуе
Hi вщ кого вщповщц встае i починас шукати.
Кого першого вж знайде, той i жмуриться.
t V
2
Рс,з*лнля_ ся
бро_


Помалу
вес _ на крас _ ла, зЬ«ля зе__ ле _ нень_
Розлилися води на три броди.
ПРИСШВ:
Гей! Д!ти-кв!ти. весна красна, з!лля зелененьке.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.
Що в першому брод! зозуленька куе.
ПРИСШВ:
Гей! Дгги-кв1ти, весна красна, з!лля зелененьке.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку, ку-ку.
Що в другому брод! соловей щебече.
ПРИСШВ:
Гей! Д!тикв!ти, весна красна, з!лля зелененьке.
Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох.
Що в третьему брод! сошлонька грае.
ПРИСШВ;
Гей! Д!ти-кв!ти, весна красна, з!лля зелененьке
Ду-ду, ду-ду, ду-ду, ду-ду.
Зозуленька куе, бо л!течко чуе.
ПРИСШВ:
Гей! Дгги-квгги, весна красна, 31лля зелененькс.
Ку-ку, ку-ку ку-ку, ку-ку.
Соловей щебече, садки розвивае.
ПРИСШВ
Гей! Дгги-кв1ти, весна красна, З1лля зелененьке.
Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох тьох, тьох тьох.
Сошлонька грае, на грання скликае.
ПРИСШВ
Гей! Д1ти-кв1ти, весна красна, з!лля зелененьке.
Ду-ду, ду-ду, ду-ду, ду-ду.


Жваво
Ой ти, ста_рий боб~ре, за_хо_вай_с« доб_ре,
бо я хор_ти ма _ ю, на но__ле нус_ка _
Проказують л!чилку:
Пошл, ПОШЛ, пошльниця...
А де ж наша зозулиця?
Понад морем лИала,
Сишм оком кивала.
А ти, кив, не кивай,
А ти з города тжай!
Останшй у щй л!чб! стае мисливим, а реш-
та — хортами. Хорти вибирають co6i собач!
клички: Сирко, Рябко, Крутько, Бровко,
Лиско, Лиска, Сшвка, Знайда, Жук. Мисли-
вий з бобром В1дходять дал!, щоб хорти не
бачили, де сховаеться бобер. Мисливий ci-
дае, заплющуе оч! або ховае голову i cnieae:
На поле пускаю.
Бобер мусить сховатися, поки мисливий
досшвае. Часом бобер просить просшвати
трич! або й б!льше, щоб мати час сховатись. -
Просшвавши, сюльки раз було домовлено
перед початком три, мисливий гукае:
«Хорти, з nicy!». Хорти б!жать i шукають
бобра, якщо той встиг сховатись. Знайшов-
ши, ловлять бобра, a BiH утшае. Коли ж
бобер ще не встиг сховатись, то все одно за
ним женуться за наказом мисливого. Бобер
може i втжаючи ховатись по юлька раз!в,
а хорти мусять його шукати. Мисливий сам
не щука с i не ловить, пльки кричить, коли
бачить, що хтось лшуеться: «Шукай, Слрко!
Лови, Бровко! Гуджа, хорти, гуджа його!».
Якщо хтось втомиться, то мисливий завер-
тае його: «На сюди, Лиско! Не руш, Сшв-
ко!». Хорти бщаючи гавкають. Коли хорти
зловлять бобра, то мисливий зам1рясться на
нього кийком i кричить: «Ба бах». Бобер
падас додолу, а мисливий гукае: «Хорти, в
Л1с!». BiH б!жить з хортами геть, залишае-
ться бобер i той, хто перший його зловив.
Бобер стае мисливим, а той, хто зловив,—
бобром. Гра починаеться спочатку.
*
у ;
W
ЛУгл
Дгги вибирають з-ло>йж себе двох — мат
ку ? вовка. Матка жене ecix останшх учасни-
‘ к1в. CBoix дней, v поле, a dotim, усевшись на
певжй в!дда п, за лпйею, яка називаеться
городом, кличе сво!х дней:
— Гуси, додому!
— Задля чего?
— Вовк за горою.
— Що Bin робить?
— Гуси скубе.
— Як!?
— Cipi! dpi!
Гуси волохап,
Тшайте прямо до мое! хати!
Гуси бежать в город, а вовк перебнае !м
дорогу i намагасться кого-ьебудь зловити.
Коли вовк злобить за лппею то йог о гу си
б'ють крилами, i пшманого за Л1н1ею гусеня-
ги вш не бере до себе шйманих же на шляху
до городу забирав i садовить !х ycix разом.
Гра продовжуеться доти, поки вовк не
переловить ycix гусей.
Подравшись за руки, ас! стають у коло,
а один з учаснишв три, но вибору. стае за
лиса i йде в середину. Коло подаеться то
вправо, то вл iso з шснею.
Ха-ха, ха-ха-, ri-ri-ri!
Лис зловився в капкан].
Качки, кури, голуб’ята,
Тшггесь, стйтесь, ri-ri-ri!
Злодш лис у капкан!.
Ой, ой! Вирвавсь — уПкайте:
Тепер в його страшна злить,
Кого злобить, того злеть.
Коли иросшвають усю шеню до юнця, то

Гравщ стають в ряд, один за одним,
беруть один одного за пояс i ходить у р!зно-
му напрямку: i прямо, i колом, i в’ються.
В цей час м!ж одним з гравщв — арим котом,
який спить першим i водить ycix,— i тими,
що стоять у ряду за ним i звуться мишами,
вщбуваеться такий д!алог:
— А е мини в стоз1?
— С!
— А не бояться кота?
— Hi!
— Ой як KiT поворушить,
То Bcix мишей подушить!
3 цими словами eci розбиаються, KiT ло-
вить мишей: кого зловить, той стае котом.
Гра починаеться спочатку.
Бкають навколо д!вчинки, у якоУ зав’язан!
O4i, торкають ГУ злегка з ycix 6oKie, щоб не
знала, кого ловити. М1ж ними вщбуваеться
такий д!алог:
— Звщки ти?
— 3 Яворова.
— Чия ж ти?
— Ковальова.
— Бувай здорова, ковальова! Бувай здоро-
ва, ковальова!
нэ fiM5To»“7
Цей же длалог вщбуваеться, коли жмури
ться хлопець.
— На 4iM стоУ’ш?
— На шпильках.
— Чому тебе не колють?
— Бо я в червоних чоб!тках.
— А хто To6i Ух робив?
— Стефа нко.
— Б1жи, 61жи! Лови його!
'50 -
Zffs«T
ПЕРЕШЛКА	2
ГОРОБЕЙКО	4
ОГ1РОЧКИ	5
МАК	6
РАК НЕБОРАК	7
А МП ПРОСО С1ЯЛИ	8
ВАРЕНА РИБКА	10
ДЕСЬ ТУТ БУЛА ПОДОЛЯНОЧКА	11
КРИВИЙ ТАНЕЦЬ	12
ДР1БУ, ДР1БУ, ДР1БУШЕЧКИ	13
СОЛОВЕСЧКУ, СВАТКУ, СВАТКУ	14
ЖЕНЧИЧОК-БРЕНЧИЧОК	16
А ПРОДАЙ, БАБУСЮ, БИЧКА	18
ХОДИТЬ ГАРБУЗ	20
КВОЧКА	22
ШЖМУРКИ	23
РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ	24
БОБЕР	26
ГУСИ	28
ЛИС	29
С1РИЙ KIT	30
ЗВ1ДКИ ТИ?	31
НА Ч1М СТОИЛ?	31

45 к.
Литературно художественное и шни«-
и *<
КАТИЛАСЬ ТОРБА
Украинские народные
детские игры
(На украинском языке)
Для младшего
школьного возраста
Составитеть
Бойко Владимир Григорьева*.
Художник
Петренко Олег Васильевич
Киев *Вэсэлка*
Зав1дуючий редак'иею О. С. Шевченко
Художшй редактор Д. П. Присяжнюк
Техшчннй редактор К. П. Дворська
Коректор Л. К. Скрипчскко
И Б № 5399
Здано на виробництво 29.12.89. ГПдписано до друку 19.04.90.
Формат 84X108/J6- Патр офсстний № 2. Гарноура кудр.
енц. Друк, офсетний. Умовн. друк. арк. 3,36. Умоен. фарб.
В1дб. 15,12. Обл.-вид. арк. 5,15. Тираж 600 000 пр (2-й ’авод
300 001—600 000 пр.). Зам. 0-85. Цша 45 к.
Ордена Дружби народ1в видавництво «Веселка»,
252655. Ки1в. МСП. Мельникова, 63
Голоцне шдприсмство республжаиського
виробничого об'сднання «По.т1графкнига*
252057, Кшв-57, Довженка, 3.
л .
“Л _ f