ч^

КИШСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ IMEHI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
1СТ0РИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

На правах рукопису

ЗАМЛИНСЬКА Олена Володимир1вка

ЮГЛЬТУРНЕ ЖГТЯ в УКРА1Ш У 1943-1953 Р(ЖАХ

Спец1альн1сть 0 7 . 0 0 . 0 E ) - 1стор1я УкраТни

АВТОРЕФЕРАТ
дисертацИ на здобуття наукового ступени
кандидата хсторичних наук

КИ1В - 1995

р -

Дисертац1бю е рукопис.

Робота виконана в Гнститут! ICTopli" Укра'1ки НАН Укра"1ни.

Науковий кер1вник

- доктор 1сторячних наук
;' ДАШИЕНКО BiKTop 1б1хайлович

Оф1ц1йн1 опонентк

- доктор 1сторичних наук, професор,
заолужений прац1вник вищо1 школи
Украши КАЛАКУРА Ярослав Степанович
- кандидат 1сторичних наук, доцент
ВИГОВ(Я>ХИЙ Мнкола Хф1йович

11ров1дна орган1зац1я

- Ки1вський державний 1нститут
культури

Закист в1дбудеться
1995 року о 10 год.
на зас1данн1 спец1ал1зовано1 в^^ено! ради Д.068.18.06 по захисту
дисертац1й при Ки1вському ун1верситет1 1мен1 Т ^ а с а Шевченка за
адресою: 252017, м.Ки1в, вул.Володимирська. 60. ауд.349.

3 дисертац1ею можна ознайокштись в Науков1й б1бл1отец1 1мен1
М.Максимовича КиХвського ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка
(вул.Володимирська, 5 8 ) .

Автореферат роз1слано " /^Т " tiej^yf^^-^^

Вчений секретар
спец1ал1зовано1 ради,
кандидат 1сторичних наук

1995 року.

М.О.РУДЬ

- 3 Структура досд1дження. Дисертац1я складаеться з1 вступу.
трьох розд1л1в, заключения, додатк1в та списку використаних джерел
та лхтератури.
Вступ. Актуадьн1сть теми. У сучасний пер1од нац1онально-державного вхдродження важливого значения набувае питания об'ективН01 0Ц1НКИ розвитку культурного процесу в Украхн! у перш! повоенHi роки. Перед 1сторичною наукою постало завдання заповнити "61л1 плями", реконструювати 1сторичний процес у його повному обсяз!
та багатогранност!. Сучасний стан розбудови держави зробив надзвичайно актуальними проблеми паукового вивчення тих пер1од1в icTopli, що пов'язан! з часом 1снування системи тотал1таризму, без
повного осмислення якого важко зрозумгти 1 процеси, що в1дбувалисй nisHime.
Важливе м1сце в ЮторИ культури Украхни займае пер1од nicлявоенного десятир1ччя, коли краша з величезними зусиллями 1
втратами переможно вийшла з друго! CBITOBOI В1ЙНИ 1 зосередила
cBo'i зусилля на вХдбудов! народного господарства, зруйнованого
н1мецько-фашистськими окупантами.
Сане на ц1 роки припадае 1 посилення адм1н1стративно-командних метод1в керхБНИцтва культурою, актив1зац1я репресивних заход1в щодо Д1ЯЧ1Е культури, IX звинувачення у нац1снал1зм1 та космопол1тизм1, ш,о було р1внозначно найтяжчому злочину i тягло за
собою покарання та позбавлення вол1 для тих, хто навхть пасивно
протистояв наступу на культуру з боку партапарату.
Такий стан речей з особливою гостротою сприймався 1нтел1генц1ею, яка у cBo'ix наукових та художн1х творах, мистецьк1й д1яльHOCTi не могла не турбуватися за майбутне народу, що вже posyMia
до чого призводить тоталитаризм, зокрема в галуз! культури. Це
було ТИМ б1льш вагомим, що за роки в1йни 1нтел1генц1я i народ, як
н1коли ран1ше, об'едналися у единому бажанн! вигнати загарбник1в, здобути перемогу. Д1яч1 культури прагнули тепер глибоко 1
зримо в1добразити у CBOIX творах драматичн! перепет!'! людського
життя ! пол!тичних П0Д1Й, одночасно щиро в!рячи у 1!еобх!дн!сть
"морально-пол!тично1" едност] зс1х версте населения на шляху Б!Дбудови.
Бее це несло в!дпов!дну загрозу юнуванню тотал!тарного ре­
жиму. Стал!н i його найближче оточення розц!.чюваяи прагнення д!яч1в культури до в!дображення правди життя як вияв критично"! дум­
ки, що протистояла пол!тиц! парт!'!, яка намагалась в1дрету!!1увати
та ВС1ЛЯК0 прикрасити загальну клртину важкого стану п1слявоенного сусп!льстБа.

- 4 Актуаяьнхсть дано! теми зумовлюеться тим, що вивчення 1сторП культурного жиггя Украши дозволяв показати нов1 явища i зм1ни у розвитку п1слявобнно'1 науки 1 культурного життя республ1ки,
акцентувати увагу не т1льки на позитивних заходах парт1йно-державних орган!в по налагодженню культурних процес1в, а й на аспектах
протистояння м1ж владними структурами та дхячами нацхонально!
культури, як1 прагнули демократизацИ сусп1льства, стоячи на за­
садах нац1онального в1дродження.
Виходячи 3 викладеного та керуючись усталеним у в1тчианян1й
icTopiorpa^i'i поняттям терм1ну "культура", т в1дображае дв1 осHOBHi сфери людсько! д1яльност1 - матер1ащ>ну 1 духовну, темою
дисертацГ! обрано, насамперед, проблеми духовного життя украхнського сусп1льства i зосереджено увагу на розвитку осв1ти. науки,
л1тератури та мистецтва. Вид1лення сама цих напрямк1в культурно'!
д1яльност1 в перш! повоенн! рокк для наукового вивчення обумовлено тим, що у Б ! Т Ч И З Н Я Н 1 Й !стор!ограф11 в!дсутн! узагальнююч! прац! 3 icTopii украшсько! культури п!слявоенних рок1в, в яких розвиток всхх Г! складових частин розглядався б у сукупност! як нев1д'емка складова частика загально!стсричного процесу, у т1сному
зв'язку 3 творчою д1яльн1стю широких народких мас^. Таким чином,
при комплексному, всеб1чному вивченн! культурного життя в Украш!
предметом лосл1лження став процес вхдновлення та функц1онуБання
нац1ональних культурно-осв!тн!х структур, 1х орган1зац1йних та
кер1вних засад в1д центраяьних орган1в до нижчо/ ланки.
Хронодог1чн! меж! роботи охоплюють перЮд в!д зв!льнення
Киева Е!Д н1мецько-фашйстських 8агарбник!в (1943 р.) до 1953 р.,
тобто до часу, коли в Kpa'iHl, яка довго перебувала п!д гн!том тотал!тарного режиму, 'повол! розпочинався процес демократизацИ
ж1-!тгя сусп!льогЕа, який благотворно вплинув 1 на роэвкток О С Е ! Т И ,
наукл та культури в Укра1н!.
Незважаючи на те, що питания в1дбудови народного господарства кра'ши
знайшди' свое досить
широке
! р1знопланове
висв!тлення у в1тчизнян1й 1стор1ограф11, проблема Б1дновленкя
культури, функц1онування ycix Ti складових, труднощ! Vi розвитг^у
у цей пер1од в силу ряду причин йалишадися майже поза увагою вчених, або й взагал! вкпадали з поля зору 1сторик!в.
Визначаючи наукову необх1дн1сть, актуаяькхсть та значения
вивчення поставлено! теми, сл1д. перш за все, зиходити э стану
каукоБог розробки проблеми. з Vl недостатнього вивчення в укра1 Див.: Историография истории Украинской ССР. - К.: Наукова
думка, 1986. - С.435.

- 5 1нськ1й 1сторичн1й науц1, враховуючи при цьому те м1сце, яке оз­
начений пер1од займав у загальновд процес! переб1гу культурного
життя Украши у радянський час.
Питания культури повоенного часу законом1рно порушен! у фундаментальних працях, монограф!чних досл!дженнях, де висв!тлюються
загальн! заходи держави щодо в1дбудови народного господарства !
культури в районах Украгни, що постраждали в!д фашистсько! окупац!1^. Зокрема, цим питаниям були присвячен! розд1ли
колективяоК шнографх! ".
У 50-! - 60-i роки в укра1нськ1й 1стор!ограф11 набула поширення традиц1я вивчення духовних процес1в роэвитку сусп1льства в
окремих галузях культури. В цьому план! ц!кавим е зб1рники наукових статей "УкраХнська радянська культура""^, де низка окремих матер!ал!в присвячена розвитку загальноосв!тньо1 школи, вуз1в, нау­
ки, художньо! творчост!, д!я.яьност1 культурно-ocBiTHix установ,
засоб!в масово! !нформац!1 у п!слявоенний пер1од. Цикл роб!т
присвячено в!дОудовчим процесам у Киев! та в!дновленню м!ського
господарства та культури.
У 1963-1964 pp. вийшла друком п1дготовлена сп!вроб1тниками
хнституту icTopii АН УРСР двотомна "История Киева"'*. У другому
том!, серед 1нших важливих проблем подана широка картина в!дбудови м!ста у п!слявоенний пер!од. Проте й тут в!дбудоБа культури
показана фрагментарно, висновки зведено до загально! констатац!!,
а в!дродження заклад!в культури м1ста вхдображено т!льки частково. Докладн!ше ц! питания висв!тлен! у З-томноь^у виданн! (4-х
кн.) "ICTopi'i Киева"^.
1 История Великой Отечественной войны Советского Союза
(1941-1945): В 6-ти тт. - М. •: Воениздат, 1965; Украинская ССР в
Великой Отечественной войне Советского Союза 1941-1945: В 3-х тт.
- К.: Политиздат Украины, 1975; История Украинской ССР: В 8 тт.,
10 кн. - К.: Наукова думка, 1977; История второй мировой войны
1939-1945: В 12 ТТ. - М.: Воепиздат, 1973-1982 та !н.
2 Розвиток украшсько! культури за роки радяксько! влади. К.: Наукова думка, 1977.
3 Украшська радянська культура. - К.: Держл!тзид,ав,
1957; 1960.
4 История Киева: В 2-х тт. - К.; Изд-во АН УССР,
1963-1964.
5 IcToplH Киева: У 3-х тт., -X КН. - К.: Наукова думка,
1932-1987.

- 6 Одними 3 перших досл1дник1в пер1оду в1йни, що оОрали пробле­
мою cBo'ix наукових студ1й галузь украшсько! культури, були Буцько М.О., Коваль М.В. та 1н. Вони вперше в cao'lx працях навели
численн! дан1 нев1домих до того часу арх1вних джерел, що дозволи­
ли 1М створити картину геро1Чно2 боротьби украшського народу по
збереженню культури, показати ii роль у боротьб! з фашизмом, в1дм1тити значения моб1л1зуючого фактора-^.
В1дновлення роботи наукових заклад1в у Киев1, розгортання ix
д1яльност1 щодо допомоги фронту Д0СЛ1ДИВ I.1.Ладив1р^.
Серед монограф!чних досл1джень звертае на себе увагу праця
М.С.Гриценка, присвячена icTopii розвитку в Украш! загальноосвхтньо! школи, де е розд1л про становище народно! осв1ти у роки
BiiiHH'^. Найближче до досл1джувано1 теми
сто1ть
монографхя
B.n.CMiffiKO "Возрожденный Киев (Трудовое содружество народов СССР
в восстановлении столицы Украины, 1943-1950 гг.)^.
У н ш вдеться
и про вхдродження культури столиц!. Проте дослхдник, виконуючи
поставлене темою завдання, зосереджуе увагу виключно на допомоз!,
яку надавали Киеву у в1дбулов1 культури ззовн!. I т1льки частково
невеликий роздхл стосуеться тих ааздань, як1 ставить перед собою
автор дано! дисертацП.
Ц1 питания були висв1тлен1 i у монограф1чному досл1дженн1
В. Ю.Короля^.
1 Буцко Н.А. и др. Во главе защиты Советской Родины. 2-е изд. - М.: Политиздат, 1984; Вуцко М.О., Дубина К.К. Немеркнучий подвиг. - К.: Вид-во Ки1в. ун-ту. 1963; Коваль М.В. У битв!
3 фашизмом. Соц1ал1стична культура - могутне знаряддя в народн1й
боротьб! на Укра1н1 проти фашистських окупант!в. - К.: Вид-во АН
УРСР, 1964; Його ж. Украшська радянська культура в роки Велико!
В!тчизняно1 Б1ЙНК // Роавиток украшсько!" культури за роки радянсько! влади. - К.: Наукова думка, 1967; Його ж. Вишд школа
УРСР у роки Велико! В!тчизняно1 Б 1 Й К И // Вища школа Украшсько!
РСР за 50 poKiB. - К.: Вид. Ки'(в. ун-ту, 1967 та !к.
S-JlaflKBip I.I. Вклад учених АН УРСР у перемогу .чад фашистською Шмеччинсю. - К.: Наукова думка, 1970.
3 Гриценко М.С. Нариси з icTopil школи в Укра1кськ1й РСР
(1917-1965). - К.: Рад. школа, 1966.
4 Смишко В.П. Возрожденный Киев (Трудовое содружество наро­
дов СССР в восстановлении столицы Украины (1943-1950). - К.: Вища
школа, 1990.
5 Король В.Е. Сила великой дружбы. - К . : Вища школа,
1985.

- 7 У ход! вивчення багатогранного культурного яшття республ1ки
Д0СЛ1ДНИКИ, перш за все, звернулися до icTopi'i народно! осв1ти.
В1дразу п1сля зак1нчення в1йни було видано К1лька книг, зб1рник1в
документ1в та матер1ал1в, брошур, як1 висв1тлювали той чи 1нший
аспект uie'i теми^. Шэн1ше були написан! б!льш широк! досл1дження
3 iCTopii осв!ти в Укра'ш!. У книз! М.М.Грищенка^ та ряду 1нших
автор!в е чимало матер!ал1в з важливих проблем в!дбудови вуз1в,
училищ, в!дновлення наукового потенц1алу Укра1ни.
У наступи! роки досл!дженню проблеми осв1ти була присвячена
монограф!я О.М.Ф!л!ппова^, в як1й, поряд з показом динам!ки розвитку шк1л в Украхн! в роки четверто! п'ятир!чки, частково висв!тлено проблему п!дготовки педагог!чних кадр!в, а також розвиток
мереж! педагог!чних вуз!в i училищ, зокрема на територ!! зах!дних
областей Укра1ни.
Значний фактичний материал з дано! теми м!ститься й в спец1агоному розд!л! монограф!"i ВЛ.Юрчука "Боротьба КП Укра1ни за
в!дбудову ! розвиток народного господарства (1945-1952) (К.,
1965).
Ряд аспект!в культурного життя Укра1ни п!слявоенного пер!оду
MiCTHTb монография О.К.Зубаня*, в як!й на зкачному арх1вному матер1ая! показана д1яльн!сть тако! галуз! культурного буд!вництва
в республЩ!, як загальноосв!тня та вища школа, п!дготовка висококвал!ф!кованих спец!ал!став для народного господарства. I хоча
вся ця робота висв!тлена через призму д!яльност! компарт!! Укра!ни, звертае на себе увагу джерельна база, яка не втрачае свого
наукового значения.
Видан! у 50-т! роки назван! та !нш! монограф!!, у б!льшост!
випвдк!а тяж1ють до узагаяьнення статистичних матер!ал!в, що ха1 Школа Закарпаття. 36. матераал1в наради прац!вник!в народ­
но! осв!ти Закарпатсько! облает! УРСР. - К.: Рад. школа, 1946;
Радянська школа та орган!зац!я П роботи. 36. на допомогу вчителев! зах!дних областей Укразни. - К.-Льв!в: Рад.школа, 1946; Грищенко М.М. .Народна допсмога школ!. - К.: Рад.школа, 1948 та !н.
2 Гошценко М.М. Розвиток народно! осв1ти на Украхн! за роки
радянсько! влади. - К.: Тсв-во для поширення пол!т. та наук.
знань в Укра1нськ!й РСР, 1957.
3 Ф!л!ппсв О.М. Розвиток радянсько! школи УРСР в пер!од перШ01 п!слявоБНН01 п'ятир!чки. - К.: Рад. школа, 1957.
4 Зубань O.K. Боротьба KOMynicTffiHoi парт!! Укра1ни за розниток народно! осв!ти 1 п1дготоБку кадр!в для народного госпо­
дарства (1945-1952). - Льв!в: Вид-во Льв!вськ. ун-ту, !9б7.

- 8 рактериаують к1льк1сн1 та як1сн1 зм1ни у склад! учительських,
професорсько-викладацьких кадр1в. контингенту учн1в та студент1в^.
Окремо сл1д В1дм1тити книгу "Розвиток народно'! осв!ти ! педагог!чно1 науки в УкраТнськж РСР"^, де на значному фактичному
матер1ал! досл!джено !стор!ю та стан народно! осв1ти в УкраУн!.
Один 13 автор!в (Грищенко М.М.), хоча ! досить коротко, зупиняеться на питанн! розвитку народно! освхти в зах1дних областях УкpaiHH._Локладн1ше це питания висв1тлено в його монограф!!"^.
., Варто згадати, що з теми розвитку освхти в зах1дних областях
УРСР було захищено ряд дисертац1й^. Основн! питания, що в них
ставилися: л1кв1дац!я неписьменност! та малописьменност! серед
дорослого населения; робота веч!рн!х шк1л роб!тничо1 1 селянсько!
молод!-, педагог1чн! кадри; клубна, музейна та лекц!йна робота тощо.
Ряд дисертант!в об'ектом свого вивчення обрали проблему
б1льш загального плану - розвиток культурного життя в окремих рег!онах зах!дних областей Укра1ни^.
1 Розвиток народно! осв!ти i педагог1чно! науки в УкрахнсьК!й РСР (1917-1957). - К.: Рад.школа, 1957.
2 Розвиток народно! осв!ти ! педагогично! науки в Укра!нськ!й РСР (1917-1957). - К.: Рад.школа, 1957.
3 Грищенко М.М. Народна осв!та в зах1дних областях Укра!нсько! РСР. - К.: Рад. школа, 1960.
4 Кондратюк О.П. Розвиток школи на Терноп!лыщнх: Автореф.
... канд. iGTop. наук. - К., 1958. Таенко О.С. Розвиток народно!
осв1ти на Волин! в роки Радяксько! влади (1939-1954 pp.): Авто­
реф. ... канд. iCTop. наук. - К., 1954; Павлюк I.C. Розвиток на­
родно! 0СВ1ТИ в заххдних областях Украхксько! РСР (1939-1950):
Аьтореф. ... канд. 1стор. наук. - Льв!в, 1956; Ростикус Р.П. Роз­
виток 1 зм1цненкя Biffltoi школи в зах!дних областях Украхни в п1слявоенний пер1од (1945-1955): Автореф. ... канд. icTop. каук. Черн1вц!, 1960 та 1нш.
5 Холевчук В.М. Культурне буд!вництво ка радянськхй Буковин!
в 1940-1965 pp.: Автореф. ... канд. iCTop. наук. - К., 1968; Бур­
кало 1.Ф. Розвиток культури на Закарпатт! за роки Радянсько! вла­
ди (1945-1965): Автореф. ... канд.icTop.наук. - К., 1968; Кошарний 1.Я. Культурне буд!вництво в зах!дних областях Укра1нсько1 РСР
(1939-1958): Автореф. ... докт.1стор.наук. - Льв1в, 1972; Поустовський П.Г. Культурне буд!вниитво на Буковин! за роки Радянсько!
влади (1940-1950): Автореф. ... канд.iCTop.наук. -К.,1954 та !н.

Новий етап в 1стор1ограф11 з проблеми культурного буд1вництва Укра1ни ровпочався п1сля XX з'хзду КПРС (лютий 1956). Проте,
не дивлячись на значке розширення документально! бази досл1джень,
у республ1ц1 наприк1нц1 50-х pp. ще не було створено фундаментальних праць з icTopii загальноосв1тньо1. вищо! i середньо!
шк1л.
Саме розширення документально'! бази^ справило позитивний
вплив на розвиток ряду проблем народно'! осв1ти у п1слявоенний перЮд.

На початку 60-х pp. вийшли друком монограф1чн1 досл1дження з
IcTopl'I вищо'! 1 середньо'! осв1ти. педагог1чно'1 науки. 1х автори
показали, як в1дбудовувалася матер1альна база вуз1в i училищ, орган1зац1К), форми та методи навчально-виховно'! роботи з1 студента­
ми^.
У цей час вперше узагальнено 1 эроблено анал1з л1яльност1
середньо'! спец1ально'! педагог1чно"! школи Укра'1ни>^.
icTopiH укра"1нських вуз1в стала предметом досл1дження авторського колективу монографП "В!Ш1д школа Украхнсько'! РСР за 50
poKlB". де акцентовано увагу на заходах державник орган1в республ1ки по в1дбудов1 вищо'! осв1ти*. Ц1кав1 в1домост1 про роботу нау.коБО-педагог1ЧНИХ заклад1в е у виданнях, присвячених icTopll окремих вуз1в Укра'!ни^.
1 Культурное строительство СССР: Сб. док. - М.: Сов.Россия,
1956; Культурке буд1вництв0 в УРСР: Ваюшв1ш1 р1шення Комун1стично'1 парт!'! 1 Радякського уряду 1917-1959: В Е-т тт. - К.: Держпол1твидав, I960-, Укра'!нська радянська культура: 36. док. - К.:
Держпол1твидав. 195?; Культурная жизнь в СССР 1941-1950: Хроника.
- и.: Наука. 1977 та 1н.
2 Курносов Ю.О., Бондар А.Г. У навчанн! та прац1. - К . :
Наукова думка, 1964; Мойсеенко В.Д. Кер1вкицтво КПРС розвит.ком
народно'! осв1ти (1945-1958). - К.: Вица школа, 1975 та 1н.
3 Павлов Л.И. Захаревич Г.П. Среднее специальное образование
в УССР. - К.: Вща школа, 1976.
4 Вища школа Укра']ясько'1 РСР за 50 рок1в (1917-1967). - В
2-х част. - К.: Ввд-во Ки'!в. ун-ту, 1968.
5 1стор1я Ки'1вського ун1верситету. - К.: Вид-во Ки'!в. ун-ту,
1959; 300 лет Львовского университета. - Львов: йзд-во Львов.
ун-та, 1961; Ки'!зський державний педагог1чний 1нститут 1м.
О.М.Горького. - К.: Рад. школа, 1981 та 1н.

- 10 у 60-т1 pp. виходить ряд монограф1й, як1 висв1тлюють 1стор1ю
yKpaiHCbKoi вщо1 школи^. В них частково розкрито питания загаяьного обов'язкового навчання 1 розвитку загально! освхти. Залишилося майже недосл1дженим в 1сторичнок1у план1 питания навчання 1
виховання Д1тей в интернатах та у дитячих будинках.
Вся проанал1зована в 1стор1ограф1чному огляд! литература загалом не дае оО'ективного та всеб1чного висв1тлення IcTopii роз­
витку народно"! осв1ти, оск1льки Оула видана у роки 1деолог1зац11
сусШльства, коли исторична наука теж повинна була платити далину
партИ, Ti 1деолог11.
Враховуючи джерельну ц1нн1сть, а у ряд1 випацк1в i висновки
названих та 1нших досл1джень, в1дм1чаючи наявн1сть в них фактич­
ного матер1алу, в дисертацГ! вказано на недол1ки цих праць. 3 в1домих причин не показано негативний вплив на культуру культу осо­
би Стал1на, командно-адм1н1стративно1 системи, масових репрес1й.
не в1дм1чалось,,що виховання учн1в 1 студент1в проводилось у дус1
"гвинтика" тотал1тарного режиму. Не висвхтлено у розглянут1й л!тератур! й масштаби тих трудкош,1в. що стояли на шляху осв1тян,
викладач1в Буз1в. Загальна картина, 1сторична правда спотворювалась через навмисний доб1р факт1в, цензурн! утиски з 1деолог1чних м1ркувань, эавдяки чому 1сторичний процес на стор1нках наукових досл1джень вхдображався далеким в1д д1йскост1.
За останн! роки зб1льшилася к1льк1сть монограф1й, статей,
брошур, як1 показують негативний вплив стал1н1зму на культуру Укpa'iHH, у тому числ1 й народну осв1ту^.
1 Завадська О.Я. Школк Украхни в пер1од перебудови системи
народно! ocBlTK. - К.: Рад. школа, 1954; Народна осв1та 1 педагоП ч н а наука в УРСР (1917-1967). - К.: Рад. школа. 1967; Присяжнюк
К.Ф. НоБий етап в розвитку радянсько! школи на Укра1к1. - К.:
Рад. школа, 1966 та in.
2 Ланиленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С В . Стал1н1зм
на Укра1Н1: 20-30 роки. - К . : Либ1дь, Едмонтон: Вид-во'1н-ту
укр.студ., 1991; РубльоБ С . С , Черненко Ю.А. Станхнщика i доля
зах1дноукра"1нсько1 1нтел1гекц1Т (t'O-i - 4.0-i pp. XX ст.). - К . :
Наукова думка, 1993; Шевченко Л.А. Культурно-1деолог1чн1 процеси
В.Укра1н1 в 40-50 pp. // Укр.1стор.журн. - 1992. - N 7-8; Замлинсь.ка О.В. 1деолог1чний терор т а р а п р а с Ц ' проти творчо! 1нтел1генц11 у перш1 повоенн! роки // Кихвська старовина. -1993. N 2. та 1н.

- иСказана переконливо св!дчить про те. що питания в!дновлення
! розгортшшя роботи культурно-ocBiTHix заклад!в Укра1ни п!сля
в!йни лотребуе свого вивчення та висв1тлення на вищому р1вн1, без
огляду на кон'юнктуру.
Мета дослхдження. Враховуючи наукову, пол!тичну i практичну
значим!сть теми, а також П недостатню, в ряд! випадк!в поверхову
розробку, дисертант поставив соб1 за мету на основ! ретельного
анал1зу та узагальнення арх1вних та опублХкованих джерел, спогад1в 1 • матер!ал1в пер!одично'1 преси комплексно досл1дити процес
в!дродження культурного життя Укра'ши.
У в!дпов1дност! 3 метою в дисертац!"! поставлен! так! завдання:
- з'ясувати загальну картину стану культурного життя в Укра­
ди! у перш! повоенн! роки ! д!яльн!сть державних орган!в та установ культури, 1х завдання 1 роль у культурному буд!вництв1;
- узагальнити досв1д мистецьких колектив1в, заклад!в системи
осв!ти, ус!х галузей культури у розгортанн! подальше! д1яльност!;
- визначити Багом!сть внеску творчо! !нтел1генц!1 Укра1ни у
в!дбудову народного господарства республ!ки, в!дродження I'i куль­
турного потенц!алу;
- висв1тлити д!яльн!сть р!знюс верств !нтел!генц!1. творчих
сп1лок, форми i методи 'ix роботи, спрямован! на ефективну вхдбудову культурно-осБ!тн!х закладдв;
- виявити ! показати специф!чн! особливост! культурного буд!вництЕа цього пер!оду, зумовлен! штогеем у ц! роки адм!н!стративно-командних методхв кер!вництва культурою, з'ясувати негативну роль стал!н!зму в орган!заи!1 наступу на украхнську !нтел!генц!ю, у породженн! серед не! страху, створенн! атмосфери п!дозр!лост! i нестерпного морального кл!мату. у зд!йсненн1 репресивно!
пол!тики.
МетодолоПчкою основою дисертац!! е загальн! науков! пркнципк оО'ективност! та !сторизму. В основу побудови роботи покладено
проблемно- тематичнйй принцип.
Джередьна база досдхдження включае в себе комплекс опубл!козаяих та арх!вних матер!ал!в, що висв!тлюють внесок д!яч!в УкраЬ
ни у в!дродження нац1онально1 культури. Автором проанал1зовая! та
введен! до паукового об!гу матер!али Центрального державного ар­
хиву громадських об'еднань Укра1ни (ЦДАГО Украхни) з фонду ЦК
Компарт!'! Украши (ф.1); Центрального державного арх!ву вищих ор-

- 12 raHiB влади та управл1ння Украши (з фонд1в: Ради М1н1стр1в УРСР
(ф.2). Народного KoMicapiaTy осв1ти Укра'Ши (ф.166). Держкомвидава УРСР (ф.4607), РАТАУ (ф.5111), М1н1стерства культури УРСР
(ф.511б), Укра1нсько1 респуОл1кансько1 KOMici'i по оОл1ку збитк1в.
завданих н1мецько-фашистськими загарбниками (ф.3538); Центрально­
го державного арх1ву-музею л1тератури та мистецтва Украши
(ЦДАМЛМ Украши;з особових фонд1в П.Тичини (ф.464), В.Сосюрк
(ф.44), Ю.Яновського (ф.17), О.Корн1йчука (ф.435), М.Рильського
(ф.46) та 1н. та Державного арх1ву м1ста Киева (ДАМК) в фонд1в
КиЧвсько! обласно! та MicbKO'i KOMicri сприяння надзвичайн1й державн1й KOMicii по встановленню та розсл1дуваншо злод1янь н1мецько-фашистських 8агарбник1в 1 ix сп1льник1в та з6итк1в, завданих
ними громадянам, державним п1дприемствам та установам
СРСР
(Ф.Р-1Е65) та Ки1вського ун1верситету. /у.Р •- 1246/.
Першорядне значения для в1дтворення процесу культурного життя
111слявоенного перходу мають матер1али експозкц1й л1тературно-мемор1альних музехЕ М.Рильського, О.Довженка, матер1али музею 1стоpli Киева.
В дисертацИ викориотан1 такок i джерела особистого походкення - мемуари та еп1столяр1я видатних митц1в Укра'Ши (щоденники
О.Довженка) та пол1тичних Д 1 Я Ч 1 Б (спогади М.С.Хрущева) - oci6,
як1 в1д1грали пом1тну роль в культурному та пол1тичному китт!
досл1джуваного перходу. Не дивлячись на в1дбиток суб'бктив1зму
при п1дход1 до оц1нок под1й та характеристик осхб, вони необххдн!
для в1дтворення загально! кфтини розОудови П 1 С Л Я Б О 6 Н Н О Г О життя в
Украхн!. Використан! також матер1ани пер1одичко1 преси, що висв1тлюють вХдбудову середкьо] та вищо! школи в Укра1н1, вХдновлення та роэгортання 'ix д1яльност1, хдейну боротьбу навколо наукових
проблем мовознавства, 1сторично1 науки,нападки тотал1тарно1 сис-теми на лхтературу, мистецтво, науку, ш,о розгорнулись у друг1й
половин1 40-х - на початку 50-х рок!в.
Наукова новизна дисертацИ полягае:
- у правдивому, на основ! фактичного матер1алу, зобрада.енн!
д!яльност1 Ecix лачек кудьтурко-ocBiTHbo'i галуз! та "ii основних
напрямк!в роботк;
- у критичному висв!тленк! умов i особливостей, за яких про­
ходила в1дбудова та розгортанкя культурного життя в Украхн! в повоенне,десятиргччя;
- в об'ективному э'ясуванк! процес!в дискрим!нац11, великсдержавно! шов1н!стичко1 пол!тики, парт!йно1 ХдеологИ та 'ix нега­
тивного впливу,на розвиток культури Укра'ши;

- 13 - у висв1тленн1 сусп1льно-пол1тичних фактор1в, що призвели
до деформацГ! розвитку л1тературного та мистецького життя, згубно
вплинули на творчЮть в1тчизняних д1яч1в культури;
- у науковому осмисленн! упереджених звинувачень в буржуаз­
ному нац1онал1зм1 та космопол1тизм1 в адресу д1яч1в культури,
яким були п1ддан1 талановит!'украхнськ! письменники, композитори.
вчен1.
Практичне значения дисертацИ полйгае в тому, щ,о Vi результати можуть бути використан! для п1дготовки спец1альних праць з
icTopi'i культури п1слявоенного пер1оду, при розробщ лекц1йних
курс1в 3 icTOpii нац1онально1 осв1ти, науки, культури, для п1дготовки енцклопедичних та дов1дково-б1бл1ограф1чних видань.
Наукова апробац1я досл1дження. Дисертац1я прошла обговорення у в1дд1л1 icTopl'i культури украшського народу 1нституту 1стоpii Украши НАН Укра1ни. Основн! положения допов1дались на науково-практичних конференц1ях "Актуальные вопросы развития культуры
и искусства" (Одесса, 1987) та "Рел1г1йна традиЩя в духовному
в1дродженн1 Укра1ни" (Полтава, 1992).
У першому розд1д1 "Втрати укра1нсько1 культури за роки в1йни" висв1тлене становище, в якому опинилась Украша п1сля визволення 11 в1д г1тлер1вських нацист1в.
1деолог1чною основою г1тлер1вських злод1янь у гаяуз! культу­
ри була людиноненависницька "расова теорХя" фашистов, що передбачала повне знищеняя слов'янсько! культури, насадження нового по­
рядку i "культури" рейху, забезпечення ар1йського панування. Г1тлер попередкав CBOIX соратник1в, як1 мали вир1шувати долю окупованих територш: " . . . нехай не думае тут з'явитись який-небудь
шк1льний Д1яч, що5 раптом проголосити оОов'язкове шк1льне навчання п1дкорених карод1в. Коли росхянк, украшц!, киргизи та 1кш1
навчаться читати 1 писати, то це нам може т1льки зашкодити'"-. Щоб
не допусткти под1бного, було на окуповалхй територП заборонено
навгть функц1онуван.чя ycix дошк1льни>; установ. Та , незважаючи на
тяжке становище школи вс1х ранг1в, у позоекня в Украш! починали
в1дбудову культурного життя Соме з освхтянських заклад1в. Програму перших крок1в в1дбудоЕИ народно! осв1ти визначкли ряд партхйно-урядових постанов, як1 зобов'язували Каркомос, обласн! та ра1 Дашичев В.И. Банкротство стратегии германского фашизма. В 2-х тт. - Т.1. - М.: Наука, 1973. - С.67.

- 14 йонн! Ради депутат1в трудящих, "ix в1дд1ди народно'! осв1ти негайно
розпочати роботу щодо в1дбудови шк1л.
Використовуючи apxlBHl документи, у даному розд1л1 показано
процес л1кв1дац11 тяжких насл1дк1в фашистсько! окупацГ!. в яких
опинилась осв1т--янська галузь, висв1тлено заходи, що були прийняTi кер1вництвом держави для швидкого налагодження роботи шк1л.
За роки В1ЙНИ майже повн1стю були зруйнован! будинки 1нститут1в та установ АН УРСР. За меж! Укра1ни було евакуйовано понад
70% вшцих навчальних заклаЛв. серед них 3 ун1верситети, 28 iaдустр1ально-техн1чних 1нститут1в, 18 схльськогосподарських, 12
медичних, 6 художньо-музичних, 4 педагог1чних. У зазначений nepiод т1льки 15 педагог1чних та учительських 1нститут1в, корпуси
яких збереглися, мали необххдну базу для подальшого зб1льшення
контингенту студент1в. 1нш1 39 педвуз1в, yci б ун1верситет1в потребували noBHO'i або частково! в1дбудови.
Три роки панування фашистських окупант1в в У к р а ш ! завдали
1й не т1льки величезних людських втрат, а й нечуваних матер1альних збитк1в, значну частину яких понесла культура. Г1тлер1вц1
знищили чисельн1 культурно-1сторичн1 пам'ятки, що вваясались нац1ональним здобутком - матер1али художн1х та 1сторико-краезнавчих
hVBeiB, документи арх1в1в, книгосховищ, книжков! колекцП, apxlтектурн! та археолог1чн1 пам'ятки та 1нш.
Вивчаючи дане питания, в дисертац11 визначено основн! напрями дХяльност! KepiBKHX орган1в по л1кв1дац11 насл1дк1в фашистсьKo'i окупац!!, а саме:
- орган1эац1я реевакуац!'! устачов, закладХв осв1ти, науки,
культури;
- моб1л1зац1я людських сил та матер1альних ресурсов для в1дбудови зруйновано! навчально-матерхально! бази народно'! осв1ти в1д дошк1льних эаклад1в до вуз1в;
- забезпечення необх1дними ресурсами та обладнанням заклад1в
MacoBO'i культури - б1бл1отек, хат-читалень, клуб1в, палац1в та
будинк1в культури, к1нотеатр1В; налах^оджекня роботи засоб1в масоBo'i 1нформац1'1;
- сприяння в1дновленню роботи системи театральних та музичHiix колектив1В, к1ностуд1й.
В контекст! цих капрямк!в i було сконцентровано дослгдкення
дано'! проОлеми.
У дисертац!'! наведений численний цифровий та фактичкий матер!ал щодо матер1альних, людських та т.зв. непрямил збитк!в, як!
було вавдано Укра'1н1 за роки в1йки 1 н1мецько-фашистсько'1 окупац!"1. Проанэл!зовано опубл1кований материал 1 з урахуванням нових

- 15 apxiBHHX даних зроблена спроба уточнения масштаб1в втрат Украши
в окремих галузях освхти та культури. По-новому розглянуто питан­
ия евакуацИ та вивезення нацюнальних ц1нностей з музеев 1 сховищ, показано пошкоджен! та втрачен! експонати, що ц1нуються за
шкалою музейних раритет1в, навмисне знищен! 1сторичн1 пам'ятки.
До величезних злочин1в г1тлер1вц1в в1днесено пограбування визначН01 пам'ятки iCTopii та культури - Соф1йського собору, з якого
було вивезено фрески ХП стол1ття, дорогоц1нн1 предмети культу та
1н. Зазнала руйнац!'! 1 Ккево-Печерська Лавра, майже повн1стю було
зруйновано Н1кольську церкву, дуде пострагкдала Благовщенська
церква, Лаврська грапезна тощо. За приблизними п1драхунками збитки в1д руйнування т1льки Лаврських буд1ве.чь склали 8 млн.крб. (у
ц1нах 1941 р.). Було зруйновано та вивезено частину експонат1в
Ки1вського музею арх1тектури, розташованого на територГ! Соф1йського залов1дника. Окупанти пограбували музей Тараса Шевченка. 3
1сторичкого музею вивезли вс1 експонати в1дд1лу старовинно'! зброТ
- б1ля 4 -Х.ТИСЯЧ предмет1в. Серед них так! ун1кальн1 реч1," як
зброя заяорожц1в, шабля Стефана Батор1я тощо.
Л1кв1дуючи радянськ! установи, у тому числ! пов'язан! з дхяльнхстю культури, г1тлер1вщ, однак залишили деяк! музех, б1бл1отеки, Щ)х1ви. Ц1 установи очолили н1мецьк1 представники, як1
систематично вивозили ц1нн1 apxiBHi документи та матер1альн1
пам'ятки - як-то колекц1я украшських вишиванок, народного одягу,
парч1, старовинного фаянсу, дерев'яних предмеПв вжитку та 1н.
Значких збиткхв завдамо ки1вським театрам, к1нотеатрам, кон­
серватор! i. Були зниден! театральний рекЕ1зит, майно, частково
спален! прим!щення. Збитки в!д руйнац!'! т!льки ки1вських театр1в
становиди б!льше 7 млн.крб.
У другому розд1л1 "Б1дновлення 1 розгортання д!яльност1 заклад!в осв1ти i культури в Украш! п!сля визБОлення в!д фашистсьKO'i 01^упац!'1" розглянуто процес реорган!зац!1 окремих галузей ос­
вети, науки та культури, всталовлено час в!дновленнн роботи основких культурно-ocBlTHix заклад1в. показано перш! крокк ix д!яльност!.
Особлива увага прид1лена в!дбудов! заклад!в народно] О С Б ! Т И .
Вйсв!тлен1 заходи щодо негайяого поновлення роботи початкових,
неповн5И серодн!х та середн!х шк1л, забезпечення ix прю<11щеннями
та необх!дним обладнанням. Сконцентровано увагу на динамЩ! в!дбудови осв!тньо1 бази, i'l специф!ц1, яка була породжена пЮлявоЕняим станом, демограф!чною та пол!тичною ситуац!бю в республ1ц!.

- 16 Для зд1йснення загального початкового навчання 1 переходу до
середнього в м1стах i семирХчного в селах, кр1м розширення шк1льН01 мереж! i забезпечення шк1л п1дручниками, книгами, наочн1стю,
при школах створюваяись матер1альн1 фонди допомоги д1тям-сиротам,
д1тям 1нвал1д1в в1йни, Оули орган1зоБан1 1нтернати. Для охоплення
школою nepepocTKiB зб1льшилась к1льк1сть шк1л роб1тничо1
i
с1льсько1 молод1. Було створено систему шк1л для дорослих, де
эдобували осв1ту малописьменн1 та неписьменн!, особливо в зах1дних областях Украши. Додатки до роботи м1стять опрацьований фактичний матер1ал про ситуац1Ю, яка склаяась у систем! шк1льно1 осв1ти (дод. N 1-4).
Немало проблем виникло 1 перед вищими навчаяьними закладами
Укршни. В процес! реевакуац!"! до вересня 1944 р. приступили до
прац! т1льки 33% професорсько-викладацького складу вуз1в. Перед
вузами .стояла проблема забезпечення студент!в п!дручниками,учбово-методичною л!тературою, обладнанням, прим!щенням. Процес налагодження д!яльност1 виших навчальних заклад!в розгортався по мхр!
зв!льнення район!в Украхни в1д фашистських окупант1в. У масштабах
республ1ки вир1шенням цих питань займалась спец!альиа урядова ком1с1я. Так. вже в грудн! 1943 р. почалося навчання у Харк!Еському
ун!верситет!, Полтавському, Ворошиловградському, Сумському педагог!чних !нститутач, у с1чн1 1944 р. - у Кк1вському ун1Берситет1.
Б!льш !нтенсивно проходив процес наяагодженнл учбово! д1яльност!
в 1945 роц!, на к!нець року в Украхн! вже працювало 6 ун1верситет!в, 20 педагог!чних з 17 в1дд!лаыи учительських 1нститут!в i 81
педагог!чне училище. Для Шдвшдення осв!тнього i профес1йнсго
р!вня прац!ЕНИк!в народно! осв!ти на початку' 1944 р. була в!дновлена заочна форма навчання в ун!верситетах, педвузах ! педучили­
щах. Ц! та ряд !нших заход!в дали змогу вир!шити в основному
проблему нестач! вчительських кадр!в ! забезпечити подальший розвиток народно! осв!ти.
При активн!й участ! громадськост! зд!йснено заходи щодо в!дновлення роботи б!бл!отек, клуб!в, хат-читалень, к!нопересувок,
театр1Е та !нших заклад1в культури. В!дбудова ix стала загальконародною справою. Вже у 1944 р. приступили до роботи Ки!вський
театр опери та балету !м. Т.Г.Шевченка, украхкський драматичний
театр !м. 1Б.Франка, рос!йський драматичний театр !м. Лес! Укра1НКИ, державна ф!лармон!я, державна калела "Думка", Ки1вська кон­
серватория, музичне училиш,е та !н. заклади культури.
Починають працювати опери! студ!!, як! в.же з 1946 р. зд!йснили постановку твор!в оперко! класики: "Майська к!ч" М.Римського-Корсакова, "Наталка Полтавка" М.Лисенка, "бвген!й 0нбг!н"

- 17 П.Чайковського та iH. В цей час продовжили свою роботу в галуз!
музично! творчост! композитори середнього i старшого поколХнь,
Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, А.Штогаренко. М.Колесса, А.Кос-Анатольський. А.Ф1л1пенко та 1н., до яких приедналася велика трупа
IX молодших сучасник1в - Г.Майборода, П.Майборода, В.Гомоляка,
В.Киреико, 1.Шамо, М.Дремлюга та 1н. У перш! повоенн! роки "ix
твори звучали в камерних ! симфон!чних концертах, в репертуар!
профес1йиих та самод1яльних xopia, в театральних постановках, к1но.
У грудн! 1943 р. р!шенням украшського уряду було засновано
державний украшський народнкй хор. Його очолив знавець украшського фольклору та народного сп1ву Г.Г.Верьовка. Було створено хорову, танцювальну та 1нструмектальну групи, як! стали основою цього згодом прославленого мистецъкого колективу.
Значка увага була прид!ленз поновленню роботи музехв, ре.мокту прим!щень 1 упорядкування колекц!й. До с!чня 1Q45 р. в Укра1н1
працювало 94 музе!, а на к1не1& року Ix д!яло вже 119.
Були вгдбудован! 1 розгорнули роботу клуби, будинки культури. В паяацах культури ки1вських завод1в "Арсенал", "Леи!нська
кузня", "Транссигнал" та !н. орган1зовувались зустр!ч1 з в!домими
письменниками, мктцями. Тут виставляли карткни худой^ники, виступали танцювальн! та хоров! колективи. Однак на зм!ст1 роботи установ культури негативно позначились звинувачення д!яч!в украiHCbKoT нац!онально! культури в нац1онэл1зм!, антирадянщин!, в!дход! в!д класозих та парт!йних позиц!й. Кампан!я тривала ц1ле десятил!ття 1 нанесла непоправт.'.э зло розвитков! украхнсько! куль­
тури.
У третьему розд!л! "Деформа1ийн! процеси в культурному житт!
Украгни повоекного часу"критично розглянуто радянську д1йсн1сть
в пер1од^коли адм1н1стратиБНо-кс.мандн! методи кер!вництва культу­
рою досягли апогею,aKTHBlsyaaiiicb penpecii до Д ! Я Ч ! Е культури та
науки. Першими об'ектами нападок тотал!тарно1 системи у п!слявоекний пер!од стала л!тература, наука. к!нематограф, театр, тобто
т! сфери культури, як! найб!льл доступн! для широких мае ! та!лм
в соб! потенцхйн! М О Ж Л И Е О С Т ! ДЛ.1 критики !снуючо1 системи.
Розгортання кампачИ щодо "викриття" кац1окал!зму i його так
званих виразник!в у культурном) середовищ! Укра1ни не об!йшло !
таких С В ! Т О Ч ! Е укра!нсько1 дхторатури, як О.Довженка, М.Рильського, Ю..Чновського, 1.Сенченка, А.Малюткл, Б.Сосюри та !н. Нагодою
для Стал!на став сценар!й О.Довженка "Укра1ка в огн1", де були
"виявлсн! !деолог!чн!. нац1онал!стичн1 та !нш! збоченкя," як! ха-

- 18 рактеризувались як "в1двертий виступ прети пол1тики партП". До­
носи, пол1тичн1 образи i шельмування стали правилом у культурному
т т т 1 , перетворилися у частину поОуту. Стор1нки центральних i
М1сцевих газет були сповнен! статтями, як1 паплюжили видатних д1яч1в Укра1ни.
Не обшшло це 1 митц1в музично! куль тури. Велику частку у
нагн1танн1 ц1ею атмосфери внесла постанова ЦК' ВКП/б/ в1д 10 люто­
го 1948 р. "Про оперу "Велика дружба" В.Мурадел1. Представниками
антинародного формал1стичкого напрямку були огульно назван! у
постанов! тапановит! композитори А.Хачатурян, В.Шебал!н, Г.Попов,
М.М-ясковський га !н. Все це було проявом негативних рис розвитку
сусп!льства, властивих перходу культу особи Стап!на.
1нтел!генц!ю "ставили на м!сце" парт!йним окриком, нав!шували ярлики, погролсували розправами. Створювали умови, за яких сама
творч!сть стае неможливою.
Розвиток,науки, Г! сподвижницька роль у духовному житт! на­
роду обмежувались диктатом центру, компарт!йним натиском, некомпетентн!стю кер!вництва. 1деолог!чн! кампанИ, що !х проводило
стал!нське кер!вництво, зокрема дискус!! з проблем природознавства,ф!лософ!1, мовознавства, оголошення нових на11рям!в науки,
зокрема генетики, к!бернетик14 - "лженаукою", т.зв. "лисенк!В1цина"
- все це вкрай. негативно позначилось як на дол! окремих вчених,
так i на розвитку укра1ксько1 науки взагал!. Особливо драматично
Б!Д6ИВСЯ стал1н1зм на сусп1льних науках. , як! на той час перетво­
рились на слухняну служницю !деолог!чного режтлу.
В основу наукових розробок ув1йшов стал!н1зм як методолог!чна основа ус!х наук i насамперед сусп!льних. Були ад!йснен1 каральн! акц!1 проти кауковц!в !нституту л!тературк 1 мовознавства
та !нституту iCTopi'i Укра'ши АН УРСР. Авторам прац! "Нарис 1стоp!i украЧнсько! л!тератури" !нкрим1нувався вхдступ в!д марксиз­
му- лен!н!зму (читай стал!н!зму), намагання представити 1стор!ю
украшсько! л!тератури в буржуазно-нац!онал!стичному дус!, у
в!дрив! в!д icTopl'i рос!йсько1 л1тератури та 11 "благотворного
впливу". Сама книга роац!нювалась як шкхдлива i вилучалась is
вжитку.
На потаяу були в!ддан! i у.крашськ! !сторики. Постанова ЦК
КП/б/У"Про пол!тичн! помилки ! незадовхльну роботу !нституту !сTopii Украши АН УРСР" (1947 р.) п!ддала нищ!вн!й критиц! пауков!
розробки вчених за "спроби" вхдродження бур«уаэно-нац!онал!стич~
H01 схеми ICTopii Украхни М.Грушевського. За "пол1тичн1 помилки"
було .зв1льнено з посади директора 1нституту М.Петровського, вчи­
нено справжн!й кадровий погром у його колектив!, посилено !деоло-

- 19 Г1ЧНИЙ нагляд за викладанням icTopii в школах, техн1кумах, вузах.
Отже, можна констатувати, що кампан1я травл! 1нтел1генц11
була широкомасштабною, добре сплановано«>акц1ею, що мала на мет1
компрометацш видатних митц1в та науковц1в в очах народу, щоб "ix
хмена не стали символом укра1нсько1 нац1онально1 1де1, навколо
яких об'бднався б укра'шський народ.
У закдюченн! зроблен! осковн! висновки та визначен! положен­
ия, що виносягься на ззхист:
- культура, 11 Hocil в1д1грають валливу роль у розбудов! незалежно! укра1нсько1 держави на сучасному етап1. Без вивчення П
розБитку в повоепний пер1од неможливо э'ясувати загально! тенденцГ1 духовного життя в Украш! за ц1лу епоху, що складала понад 70
poKlB, вичленити уроки з минулого досв1ду. Подачьша розбудова Ha­
ul ональ но-культурного життя можливз за умов ч1тко1 уяви про потенц1йн1 духовнХ сили кра1ни, а це передбачае знания icTopii розвитку культури на кожному з пройдених етап1в;
- конкретний фактичний та статистичний матер1ал, опрацьований 1 проанал1зований в дкоертацП.в багатьох випадках вперше
встановлюе або уточнюеобсяг духовних втрат украшського народу в
роки В1ЙНИ, час в1дновлення та основн! напр.ямки д1яльност1 заклад1в науки, осв1ти i культури в Украш!;
- вели-кодержавна политика у виховному процес! поизвела до
зменшення у повобнн! роки числа шк1л з украшською новою навчання, до спотворення зм1сту п1дручник1в 3 icTopii, в яких укра1кц1
визначачись "меяшим братом" рос1ян, в1д яких залежали добробут
1 щастя украшського народу, до створення yi6oBoi 1 виховно! л1тератури у контекст! рос1йсько1 першост! 1 написания 'ix рос1йською мовою. Все це призводило до вит1снення з ужитку нац1онально!
мови не т1льки в систем! державних органхв, але й 1 у побут!-,
- одне 3 найб!льш вагомкх завдань складало удоскокалення
стану ВИЩ01 ОСЕ!ТИ в Украхн!. Особлива увага прид1лялася педвузам
та ун1верситетам, що було ЩЛКОМ законом1рко в ситуацИ, яка
склалася у зв'язку з кестачею вчител1в та викладач1в середнього
та вшцого р1Бня. Було розширеко заочну форму навчання, що певною
м!рою сприяло ШЕИдкому поновлекню кадр1в пелагоПв, в1дкрито асп! рантуру тош,о;
- !н!ц1атива творчих 1 чаукових колектйв!в, окремих д!яч!в,
незважаючи на сгримування командно-адм!н!стратинною системою, забезпечила масштаби 1 р!зномак!тя!сть форм "ix участ! у в1дбудов1
народного господарстЕз 1 всенко-шефсько! допомоги фронту;

- 20 - складн! сусп1льно-пол1тичн1 процеси, що в1дбувались у кра"iHi в П1СЛЯВ06ННИЙ час, "ix деформац1йний характер в умовах культу
особи, каральн! акц!! проти украшського руху опору, пересл1дування плюрал1зму в науц1 та мистецтв! наклало св1й в1дОиток на
загальний розвиток культурного життя в Укра'1н1;
- режим cTaniHCbKoro тотал1таризму, пол1тична цензура, принципи парт1йност1 1 класовост! в науц! i культур! справили негативний вплив на шляху поступу украшсько! нац1онально1 духовност1;
- осмислення трагхчних насл1дк1в культурно! ситуац!'! повоенних poKiB, духовндата 1деолог1чного протиборства, врахування урок1в минулого переконуе в тому, що т1льки шляхом утвердкення кац1онально-культурно! ц1лосност1, об'еднання демократично настроених
1нтелектуальних сил мозкливо зберегти i примножити духовн! надбакня, п1знати свою 1стор1ю, в1дновити I'i забут! стор1нки, ш,о^ сьогодн! виступають важливим чинником розбудови нашо! держави,
справжньо! демократизацП суспхльства.
Основний SMicT дисертацП викладено у таких публ1кац1ях ав­
тора:
1. К вопросу об эффективности использования фольклорной
практики в эстетическом воспитании студенческой молодежи // Акту­
альные вопросы развития культуры и искусства: Тезисы докладов
республ. научно-практич. конф. - Одесса, 1987. - 0,2 д.а.
2. Використання фольклору в естетичному вихованн! студентсьК01 молод! // Культурно-осв1тня робота: Респ. м1жвуз. зб. - К.,
1989. - 0,5 д.а., (у cniBaET.).
3. Церква i культура Укра'ши у перш! повоенн! роки // Рел!г1йна традиц!я в духовному в!дродженн1 Украши: Матер, всеукр.
наук. конф. - Полтава, 1992. - 0,2 д.а.
4. 1деолог!чний терор та penpecl'I проти творчо! !нтел!генц!1
у перш! поЕоенн! роки (1945-1947) // Ки1БСЬка старовина. - 1993.
- N 2. - 1 д.а.
5. История Украины и национальной культуры в системе гумани­
тарной подготовки студентов технических вузов // Гуманизация и
гуманитаризация высшего образования и их роль в формировании сов­
ременного специалиста: Сб.научн.тр. - Николаев, 1993. - 0,4 д.а.
(у сп!вавт.).
6. Олександр Довженко // 1стор!я Украйни в особах XIX-XX ст.
- К., 1995. - 0,5 д.а. (у сп!вавт.).

&аыл;;иская Е.В. хСультурная .шшиь Б Украине в I;.4b-Ii;5b гг.
м^юсерташ'.я не, сокскашю учено!! степеня калд1]лаа'а псгорпческш: Л8ук по снещшльяостл 07.00.02 - Ксторпн Украины. iUieBCKiiii
ушизерсн'гет имени Тараса Ьовчолко, Киев, ij'^5,
А!1ссертав/1я является руаошюыэ. В работе комплексно исследо­
ван процесс возро:".доиця иультУ1Л1о;1 .-шзтш в Украине да аавераающан
?таш BoiiHU й в первой десятилетне.
Определены спещ'.Гл'тескнб особеяностл культурного строительст­
ва, оС)усло1:ленд1:е усплне!.! здл'лшстрстнвно-кшландльсс д.етодов руко­
водства культурой, негатлЕЛо-!" ролью сталлш'зма в органлзащи! ласту1хгханля на украпяскуи ннтсплигснп;!», нроведенле:/: репрессявнол
полнишп.
Zamlinskay B.V. the Cultural life in Ukraine in 194:> - I9i>^,
The aiasertation is an application for the scientific degree of
candidate of history. Speciality number - 07.00.02. - The Higtory
of Ukx-aine. The illev University na^ed after Тагов Shevchenko,
Kiev, 1995.
'J?he raanuaoript that la going to be defended contains the
complex exaiainatlon of the ргосебз of reviving of the cultural
life in Ukraine at a completing atage of the war and at an early
stage of the postivar years.
The examination has deteroinad the gpeoific pecularltiea of
the cultural construction baing conditioned by the intensification
of the ad-Tiiniatrative -• comrianding methods of managing culture,
the negative role of atalinisa, dealing a blow to the Ukrainian
intellectuala by putting inta practice the repressive policy
against them.
Клячов; слова: культурно Б{,]!род-;'Шннл, осБ!та, наука, шстацтво.

Пщписано до друку 5.05.95. Формат 60x84 1/16. Пагар офс. Друк офс.
Ум. друк. арк. 1,5. Обл.-вид. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Зам. 23.
Видавшщтво "Хагар", Киш-ЗО, вул. Б. Хмельницького, 19.