Text
                    



Табд. III. Рис. 1. Узбскистан. Бухара. Мавзолей Самаппдов IX в. Рис. 2. Таджики ста и. Термез. Минарет 1031 г.
РЮИ ГОНЗАЛЕСЪ ДЕ КЛАВИХО. ДНЕВНИКЪ ПУТЕШЕСТВІЯ КО ДВОРУ ТИМУРА ВЪ САМАРКАНДЪ въ 1403 — 1406 гг. ПОДЛИННЫЙ ТЕКСТЪ СЪ ПЕРЕВОДОМЪ И ПРИМѢЧАНІЯМИ, СОСТАВЛЕННЫМИ ПОДЪ РЕДАКЦІЕЮ И. И. Срезневскаго. САНКТПЕТЕРБУРГЪ. ТИПОГРАФІЯ ИМПЕРАТОРСКОЙ АКАДЕМІИ НАУКЪ. (Вао. Оотр., 9 хин., № 12.) 1&&1.
Напечатано по распоряженію Императорской Академіи Наукъ. С.-Петербургъ, Ноябрь 1881 г. Непремѣнный Секретарь, Академикъ К. Веселовскій.
ЖИЗНЬ И ДѢЯНІЯ ВЕЛИКАГО ТАМЕРЛАНА СЪ ОПИСАНІЕМЪ ЗЕМЕЛЬ ПОДЪ ЕГО ВЛАДѢНІЕМЪ И ГОСПОДСТВОМЪ, НАПИСАННЫЯ РЮИ ГОНЗАЛЕСОМЪ ДЕ КЛАВИХО, КАМЕРЬЕРОМЪ ВЕЛИКАГО И МОГУЩЕСТВЕННАГО ГОСУДАРЯ ДОНА ЕНРИКЕ ТРЕТЬЯГО ЭТОГО ИМЕНИ КОРОЛЯ КАСТИЛІИ И ЛЕОНА. Вмѣстѣ съ записками о томъ, что случилось во время посольства, которое отъ этого короля совершилъ онъ къ этому государю, называющемуся иначе Та- мурбекомъ, года отъ Рождества Христова тысяча четыреста третьяго. ѴЮА У НА2АЙА8 БЕЙ СгВАХ ТАМОВЬАЯ СОЯ БА БЕ8СВІРСІОМ1 БЕ БА8 ТІЕВВА8 ЕЕ 81Т ІМРЕВІО У 8ЕХОВІО, Е8СВІТА РОВ ВПТ бгОЯгАЪЕг БЕ СІАѴПО, САМАВЕВО БЕЬ МГТУ АВТО У РОБЕВОЗО ЗЕЫОВ ООМ Е1ХКІ0ОЕ ТЕВСЕКО БЕ8ТЕ ШІВКЕ, ВЕУ ЕЕ СА8ТІЕЕА У ЕЕ ЕЕ(Ж. €оп ип іііпегагіо <1е Іо зисейісіо еп Іа етЪа]айа цие рог йісЬо зепог геу Ьіго а! <1ісЬо 'ргіпсіре Патасіо рог оіго потЪге ТатигЪес, апо (іеі пасітіепіо сіе тіі у диаігосіепіоз у Ігез. Сборникъ II Отд. И. А. Н. 1
2 ВСТУПЛЕНІЕ. Великій Государь Тамурбекъ, убивши царя Самаркандскаго и взявши у него его владѣнія (откуда и началось его царство, какъ вы сейчасъ услышите); затѣмъ завоевавши всю землю Мон- гольскую, которая соприкасается съ этимъ царствомъ и съ зем- лею малой Индіи; кромѣ того завоевавши всю землю и владѣнія великаго царства Орасанскаго и покоривши и подчинивши своей власти землю Тагигинскую съ землею и владѣніемъ земли, кото- рая называется Рей; да кромѣ того покоривши и подчинивши себѣ всю Персію и Мидію съ царствомъ Тауриса и Солтаніи, и кромѣ того покоривши землю и царство Гилянское съ землею Дербент- скою и завоевавши кромѣ того страну малую Арменію и землю Арсингскую и Асеронскую и Ауникскую и подчинивши своей вла- сти царство Мерди и землю Курчистанъ, которая находится въ той же Арменіи; кромѣ того побѣдивши въ сраженіи царя малой Индіи и взявши у него большую часть его земель; кромѣ того разрушивши городъ Дамаскъ и взявши и подчинивши своей власти города Алепъ и Вавилонію и Балдасъ и разрушивши много другихъ странъ и владѣній и одержавши побѣду во многихъ дру- Е1 §гап Зейог ТатигЪес, аѵіепйо тиегіо аі Етрегайог йе Затаг- сапіе у іотайозе [іотайоіе] еі Ітрегіо, опйе сотепзо Іа зи зейогіа, зе§ип айеіапіе оігейез, у аѵіепйо йезриез сопдиізіайо іойа йегга Де Мо- §аИа, дие зе сопйепе соп езіе йісЪо Ітрегіо у соп йегга йе Іа Іпйіа те- • пог: ойозі аѵіепйо сопдиізіайо іойа йегга ё Ітрегіо йе Огагапіа, дие ез ип §гап зейогіо, ё аѵіепйо сопдиізіайо ё теййо зо зи зейогіо йегга йе Та§і§иіпіа, сои йегга у зейогіа йе ипа йегга, дие ез Патайа Веу: ё аѵіепйо ойозі сопдиізіайо ё риезіо зо зи зейогіо іойа Іа Регзіа у Мейіасопеі Ітрегіо йе Таигіз ё йе.йоііапіа: ё оігозі аѵіепйо сопдиізіайо йегга у зейогіо йе виііап соп йегга йе ОагЬапіе, ё сопдиізіайо оігозі 26. ііегга йе Агтепіа Іа тепог ё ііегга сіе Агзіп^а у йе Азегоп ё <1е Аипідие, ё риезіо зо зи зепогіо еі Ітрегіо (1е Мегйі ё ііегга йе Сигсііізіап, дие зе сопііепе еп Іа (Иска Агтепіа: оігозі аѵіепйо ѵепсійо еп Ъаіаііа аі зепог сіе Іа Іпйіа тепог, ё іотайоіе §гап раНійа йе зиз ііеггаз.: ё аѵіепйо оігозі йезігиійо Іа сіийай йе Эатазсо, ё іотайаз ё риезіаз зо зи зепогіо іаз сіийайез йе Аіере ё ВаЪуІопіа у Ваійаз, у аѵіепйо йезігиійо оігаз тисііаз ііеггаз ё зепогіоз, ё ѵепсійо оігаз | тисііаз Ъаіаііаз, ё Гесказ тисііаз соп-
ВСТУПЛЕНІЕ. а гихъ битвахъ и совершивши много завоеваній, пошелъ на Турка Ильдринъ Баясита (который былъ одинъ изъ самыхъ великихъ и сильныхъ царей, какіе только извѣстны на свѣтѣ) на его землю Турецкую и сразился съ нимъ подлѣ одного замка, который назы- вается Ангури, и побѣдилъ его и взялъ его въ плѣнъ, его и одного изъ его сыновей; а въ этомъ сраженіи пришлось быть Пайо де Сотомайору и Гернану Санчесу де Паласуеласъ, по- сланникамъ, которыхъ великій и славный государь донъ Енрике Божіею милостью король Кастиліи и Леона, да хранитъ его Богъ, послалъ, чтобъ узнать, каково могущество Тамурбека и Турка Ильдрина и каково ихъ богатство и сила народовъ, которыхъ они соединили одинъ противъ другого; и также чтобъ они присутство- вали на этомъ сраженіи, которое они хотѣли дать; а объ этихъ Пайо и Гернанѣ Санчесѣ узналъ великій государь Тамурбекъ и изъ любви къ великому государю королю Кастиліи воздалъ имъ большія почести, взялъ ихъ съ собою, устроилъ въ честь ихъ большія празднества, далъ имъ подарки и получивъ свѣдѣнія о силѣ великаго и славнаго государя короля Кастиліи и о велико- диізіаз, ѵщо зоЬге еі Тигсо Нбгіп Вауасіі (дие ега ипо бе Іоз дгапбез у роіепіез зепогез дие еп еі типбо зе заЬіа) а Іа зи ііегга бе [бе Іа] Тигдиіа, ё бібіе ЬаШІа сегса бе ип сазЫПо дие ев Патабо Ап^игі, 6 ѵепсібіо ё іотоіе ргезо а еі ё а ип зи й]'о, еп Іа диаі Ъаіаііа зе асаезсіегоп Рауо бе Зоіотауог, ё Негпап ЗапсЬез бе Раіагиеіоз, ЕтЬв^абогез дие еі аііо у робегозо [Гатозо] Зепог Боп Епгідие, рог Іа §гасіа бе Біоз Веу бе Сазііііа ё бе Ьеоп, дие Біоз тапіеп^а, епѵіага, рог заЬег Іа рщапга дие еп еі типбо аѵіа еі бісЬо ТатигЬес у Тигсо Пбгіп, рогдие ѵіезеп Іаз зиз та§пійсепсіаз у робегіо бе депіез дие Іепіап ауипіабаз еі ипо сопіга еі оіѣго, у зе асаезсіезеп еп Іа Ьаіаііа дие еп ипо диегіап аѵег, бе Іоз диаіез бісЬоз Рауо ё Негпап ЗапсЬез оѵо поіісіа еі §гап Зепог ТатигЬес, у рог атог беі бісЬо аіѣо Зепог Веу бе Сазііііа йзоіез т.исЬа Ьопга [у] іиѵоіоз сопзідо, у йзоіез §гапбез сотЬііез, ё бібіез сіегіаз бё- біѵаз, ё оѵіба поіісіа бе [беі робегіо беі] аіѣо ё Гатозо [Зепог] Веу бе Сазііііа у бе Іа зи §гап зепогіа ё Ггапдиега дие зоЬге іоз Веуез СЬгі- зііапоз аѵіа, у рог аѵег зи атогіо, бездие Іа Ьаіаііа Гиё ѵепсіба, ’огбепб бе 1е епѵіаг ип ЕтЬа]абог ё зиз іеігаз, ё сіегіо ргезепіе рог ропег зи 1*
4 ВСТУПЛЕНІЕ. душіи, которымъ онъ отличался надъ христіанскими государями, онъ, чтобы пріобрѣсть,его дружбу, только что было кончено сраженіе, приказалъ послать къ нему посланника, и письма, и по- дарокъ въ доказательство его пріязни. Съ этимъ посланникомъ былъ одинъ Чакатайскій витязь, котораго звали Магометъ Аль- каги, съ которымъ онъ и послалъ свои дары, и приношенія, и тор- жественныя грамоты. Этотъ посланникъ прибылъ къ государю королю Кастиліи и передалъ ему письма, которыя ему посылалъ государь Тамурбекъ, и его подарокъ и драгоцѣнные камни и женъ, которыхъ онъ посылалъ по своему обычаю. Великій государь король, получивши письма и подарокъ и выслушавши добрыя рѣчи, которыя Тамурбекъ приказалъ посланнику передать ему на письмѣ и на словахъ, и увидавъ, какую онъ ему оказываетъ друж- бу, приказалъ приготовить подарокъ и отправить посланниковъ . къ Тамурбеку, чтобъ закрѣпить дружбу, которую онъ ему предлагалъ; а посланниками въ это посольство онъ приказалъ по- слать Фра АльФОнса Паесъ де Санта Марія, Магистра Богосло- вія, и Рюи Гонзалеса де Клавихо и Гомеса де Салазара, своего ато|гіо. Ооп еі циаі ЕтЪа^абог Гиё ип СаЬаІІего СЬесаІау, дие аѵіа потЪге МаЪотаі А1са§і, соп еі диаі епѵіб зиз бопез у ргезепіе у зиз Іеігаз Ъіеп зоіетпез. ЕІ циаі ЕтЪа|абог ѵіпо аі бісЪо Зепог Веу сіе Сазііііа, , у сіібіе зиз іеѣгаз ^ие еі бісЪо Зепог ТатигЪес 1е епѵіаЪа, ё зи ргезепіе ё іоуаз ё ти§егез цие 1е епѵіб зе§ип зи созіитЪге. У еі аііо Зепог Веу гесіЪібаз Іаз бісЪаз Іеігаз у ргезепіе, ё оібаз Іаз Ъиепаз гагопез цие еі бісЪо ТатигЪес 1е епѵіаЪа б бесіг рогІаз зиз Іеігаз у ЕтЪа]'абог, ё ато- гіо дие. 1е тозігаЪа огбепб ёі оіігозі сіегіо ргезепЬе у ЕтЪаз’абогез аі • бісЪо ТатигЪес, рог асгесепіаг еп еі атогіо дие 1е тозігаЪа, у огбепб 27. бе епѵіаг рог зиз ЕтЪаіабогез еп 1а бісЪа етЪаіаба а ЕгеуАКопзо Раег бе Запсіа Магіа, Маезіго еп Теоіо^іа, ё а Виу Оопгаіег бе Сіаѵцо, ё а Сотегбе Заіагаг зи §иагба, соп Іоздиаіез 1е епѵіб зиз Іеігаз у ргезепіе: ё рогдие Іа бісЪа етЪа]'аба ез тиу агбиа, у а Іиеііез Ііеітаз, ез песе- » загіо у сотріібего бе ропег еп езсгііо іобоз Іоз Іи&агез ё ііеггаз рог бо Іоз бісЪоз ЕтЪаіабогёз Гиегоп, ё созаз цие Іез епбе асаезсіегоп рогцие поп сауап еп оіѵібо, у те^ог у таз ситріібатепіе зе риебап соійаг у заЪег.
Отъѣздъ посланниковъ. 5 тѣлохранителя,, съ которыми онъ й послалъ свои письма и подарки. А такъ какъ это посольство очень трудно и въ отдаленныя земли, то будетъ умѣстно и необходимо описать на письмѣ всѣ земли и мѣста, въ которыхъ были эти посланники, и все, что съ ними слу- чилось, чтобъ оно не было забыто и чтобы можно было его луч- ше и полнѣе разсказывать и знать. И поэтому во имя Господа, во власти котораго все находится, и въ честь святой дѣвы Маріи Матери Божіей началъ я писать съ того дня, какъ посланники достигли порта святой Маріи возлѣ Кадикса, чтобы сѣсть на карраку, на которой должны были ѣхать, и съ ними, тотъ по- сланникъ, котораго Тамурбекъ присылалъ къ государю королю. П. Въ понедѣльникъ 21 мая года отъ Рождества Христова 1403, прибыли посланники въ портъ Святой Маріи, ивъ тотъ же день приказали перенести на карраку, на которой должны были отправиться, провизію, какая у нихъ тамъ была; кромѣ того дру- гіе запасы, которые велѣли привезти изъ Севильи низъ Хереса, и вмѣстѣ съ ними нѣкоторыхъ изъ своихъ людей. На другой же день, во вторникъ, 22 числа того же мѣсяца) они выѣхали оттуда въ. лодкѣ и съ ними мессеръ Юліанъ Сенту- Е рог епйе еп еі потЪге йе Віоз, еп сиуо ройег зоп іойаз Іаз со- заз, ё ё. Иопог де Іа Ѵіг§еп Запсіа Магіа зи тайте,, сотепсё а езсгеЪіг йезйе еі йіа дие Іоз ЕтЪаіайогез Педагоп аі риегіо йе Запсіа Магіа сегса йе Сайіг рага епігагеп ипа саггаса еп дие аѵіап йе іг, у сопеііоз еі йісЬо ЕтЪа^айог дие еі йісЬо ТатигЪес епѵіё аі йісЬо Зепог Веу. II. Ьипез, дие іиегоп ѵеіпіе у ип йіаз йеі тез йе Мау.о йеі айо йеі Зепог йе тіі е дпаігосіепіоз у ігез апоз 11е§агоп Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез аі риегіо йе Запей Магіа, у езіе | йіа йсіегоп Иеѵаг аідппа ѵііпаііа дие аііі іепіап й Іа саггаса еп дие аѵіай йе іг, йетёз йе оіга дие аѵіап ГесЬо Иеѵаг йе Зеѵіііа у йе Хегёг, у аідипоз йе зиз отез соп еііа. Ьие§о оѣго йіа тагіез зідиіепіе, дие Іиегоп ѵеіпіе у Йоз йеі йісЬо тез, рагііегоп йе адиі еп ипа Ъагса, у соп еііоз Місег' Йиііап Сёпіигіо, раігоп Йе Іа саггаса еп дие аѵіап йе іг, у Педагоп аіриегіо йе Іаз Мие- Іаз, дие ез еп раг йе Сайія опйе Іа йісЬа саггаса езіаЬа. Е тіегсоіез зідиіепіе [йсіегоп ѵеіа ё] рагііо йе адиі Іа йісЬа саггаса, ё іасіа Ъиеп ііетро, у еп апосЬесіепйо Иедагоп еп рег йеі саЪо дие зе Пата Везрагіеі.
6 Малага. ріонъ, хозяинъ карраки, на которой они должны были ѣхать, и прибыли въ портъ де Ласъ Муеласъ, что возлѣ Кадикса, гдѣ сто- яла эта каррака. Въ слѣдующую среду каррака ихъ выѣхала оттуда. Погода была хорошая, и, когда стала приближаться ночь, они поровнялись съ мысомъ, который называется Деспартель. На слѣдующій день въ четвергъ они проѣхали мимо Танхара и горъ Варварскихъ, мимо Тарифы, и Химены, и Септы, и Алге- сиры, и Гибралтара, и Марбельи, такъ близко, что могли очень хорошо видѣть эти мѣста, такъ какъ всѣ они лежатъ у подошвы горъ пролива, и въ тотъ же день проѣхали около горъ Фи. III. На слѣдующую пятницу, 25 дня того же мѣсяца мая, когда совсѣмъ разсвѣло, были они около Малаги; бросили якорь въ портѣ и остались въ немъ стоять ту пятницу, что пріѣхали, и субботу, и воскресенье, и понедѣльникъ и вторникъ; потому что хозяину карраки нужно было сгрузить на берегъ нѣсколько кув- шиновъ масла и другой товаръ. Въ этой Малагѣ городъ лежитъ плоско и одной стороной подходитъ къ морю. Внутри города на одномъ концѣ его на возвышеніи стоитъ высокій замокъ съ двумя оградами; а внѣ города стоитъ другой замокъ еще выше, который Оіго йіа реѵез зідиіепіе Пе^агоп еп раг йе Тащаг, ё еп раг йе Іа зіегга йе ВагЬагоз, ё еп раг йе ТагіГа ё йе Хітепа, ё йе Серіа ё йе А1§есіга, у йе бтіЬгаІіаг у йе МагЪеІІа ё іап сегса, дие Іез ройіап Ьіеп ѵег езіоз йісіюз Іидагез езіапйо Ъахо йе Іа зіегга йеі езігесЬо, ё йіегоп езіе йіа ё раг йе Іа зіегга йе Іа Еі. III . Ѵіегпез зі^иіепіе дие Іиегоп ѵеіпіе у сіпсо йіаз йе йісЬо тез йе Мауо, диапйо атапесіо еі йіа сіаго, Іиегоп ё раг йе Мёіада, ё есЬагоп апсіа ёп еі риегіо, у езіоѵіегоп аЬі еі йісЬо йіа ѵіегпез дие Ьі Пе^агоп, у за- Ъайр у йотіпдо ё Іипез ё тагіез, рог диапіо еі раігоп оѵо йе йезсаг§аг сіегіаз іаггаз йе асеуіе ё оігаз тегсайегіаз. Е Іа йісЬа Мёіада ііепе Іа ѵіііа Папа, у йе Іа ипа рагіе езіё іипіа соп еі таг, у йепіго йа еііа аі ип саЬо ііепе ип сазііііо аііо е ип оіего соп йоз сегсаз, у йе Гиега йе Іа ѵіііа езіё оіго сазііііо таз аііо дие 1е Патап еі АІсагаЬа, у йеі ип сазііііо аі оіго ѵап йоз сегсаз іипіаз ипаз соп оігаз, ё Ьахо еп еі оіго саЪо йе Іа ѵіііа ё еп раг йеі таг йе йіѳга йе Іа ѵіііа езіап ипаз іагаха- паз, ё 1ие§о сегса йеііаз епсотіепга ипа сегса дие ѵа ]ипіа соп еі таг^
Балеарскіе острова и остановка на Ивисѣ. 7 называется Алькасаба; отъ одного замка къ другому идутъ двѣ ограды смежныя одна съ другою. А въ низу на другомъ концѣ города, возлѣ моря, и внѣ самаго города стоятъ складочныя по- стройки, и какъ разъ подлѣ нихъ начинается ограда изъ стѣнъ и башенъ и идетъ подлѣ моря. Внутри этой ограды находится много прекрасныхъ садовъ, а выше этихъ городскихъ садовъ стоятъ высокія горы, а на нихъ есть дома, и виноградники, и сады; а между моремъ и городской оградой стоитъ нѣсколько домовъ, въ которыхъ находится гостинный дворъ. А городъ очень населенъ. Въ слѣдующую среду 29 числа мѣсяца мая уѣхала оттуда каррака и проѣхали они мимо горъ Малаги, которыя всѣ покрыты виноградниками, полями и садами, и проѣхали возлѣ Велесъ Малаги, высокаго замка, который стоитъ на этихъ горахъ; по- томъ проѣхали мимо Альмуньекара, который стоитъ внизу у моря, и къ ночи были около Сьерры Невады. На другой день въ четвергъ проѣхали они около мыса Пало- са, что возлѣ Картагены; а на другой день, въ пятницу возлѣ мыса Мартина; это высокая гора и она уже въ Каталоніи. IV . Въ субботу, когда разсвѣло, они поровнялись съ однимъ [2] йе іоггез у йе пшго. V йепіго йезіа сегса езіёп тисЬаз Ьиегіаз Гегтозаз ё епсіта йезіаз Ьиегіаз йе Іа ѵіііа езіап ипаз зіеггаз аііаз еп дие Ьау сазаз, ё ѵіпаз, ё Ьиегіаз, у епіге еі таг у Іа сегса йе 1а ѵіііа езіап ипаз росаз йе сазаз, дие зоп Іоп^аз йе тегсайегез, у Іа ѵіііа ез тиу роЫайа Міегсоіез зідиіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у пиеѵе йіаз йеі йісЬо, тез йе Мауо, рагііё йе адиі Іа йісЬа саггаса ё Гиегоп ё раг йе 1а зіегга йе Мёіада, дие ез іойа ІаЬгайа йе ѵіпаз ё йе рапез ё йе Ьиегіаз, у разагоп ё раг йе Ѵеіег Мёіада, ип сазііііо аііо дие езіё еп езіа зіегга, ё разагоп ё раг йе Аітипесаг, дие езіё Ьахо Гёсіа еі таг, ё Гиегоп еп апосЬесіепйо ё раг йе Іа Зіегга Ыеѵайа. Оігойіа іиѵѳз Гиегоп еп раг йеі саЬо йе Раіоз, дие ез еп раг йе Сагіа^епа, ё оіго йіа ѵіегпез Гиегоп еп раг йеі саЬо йе Магііп, дие ез ипа зіегга аііа дие ез уа йе Саіаіипа. IV. Е заЬайо, диапіо атапесіб, Гиегоп еп раг йе ипа ізіа дие ііатап Гогтепіега, у ез йезроЫайа у ё ор йе Іа ізіа йе ІЬіга, у езіоѵіегоп аііі езіе йісЬо йіа заЪайо у йотіп^о у Іипез у тагіез, апйёпйо йе ипа
8 Описаніе Ивисы. островомъ, который называется Форментера и никѣмъ не обита- емъ, и стали въ виду острова Ивисы; здѣсь они простояли эту суб- боту и воскресенье, и понедѣльникъ, и вторникъ, подвигаясь то въ одну сторону, то въ другую, и не могли обойдти мыса, чтобы войдти въ портъ Ивисы, потому что вѣтеръ былъ противный; а во втор- никъ уже поздно вступили въ портъ. Это было пятаго числа іюня мѣсяца. Хозяинъ приказалъ сгрузить грузъ, который онъ при- везъ, и нагрузить соли и они простояли въ этой гавани тотъ втор- никъ, что пріѣхали, и среду, и четвергъ, и пятницу и не могли выѣхать изъ порта, потому что вѣтеръ былъ противный; а въ среду тринадцатаго іюня выѣхали; а въ четвергъ и пятницу было тихо, такъ что они прошли очень мало. V. Эта Ивиса маленькій островокъ: въ ней пять лигъ въ длину и три въ поперечникѣ. Въ тотъ день, когда пріѣхали посланники, вышли они на землю и губернаторъ, который былъ тамъ отъ ко- роля Аррагонскаго, приказалъ дать имъ помѣщеніе, гдѣ бы имъ можно было остановиться для прожитія и послалъ за ними людей и лошадей, чтобы привезти ихъ въ городъ. Этотъ островъ почти весь лѣсистый, покрытъ крупнымъ и мелкимъ лѣсомъ и сосновыми рагіе ё. оіга, дие пои родіап доЫаг еі саЪо рага іотаг еі риегіо де ІЬіха, рог диапіо аѵіап еі ѵіепіо сопігагіо, ё еі дісЬо тагіез еп Іа іагде іотагоп еі риегіо, дие йіё а сіпсо діаз деі тез де Лцпіо, ё еі раігопйго дезсагдаг де Іаз саг§аз дие ІеѵаЪа, у сагдаг сіегіа заі, ё езіоѵіегоп еп еі дісЬо риегіо еі дісЬо діа тагіез дие Ьі Педагоп, у тіегсоіез у з'иеѵез у ѵіегпез поп родіап заііг деі риегіо, рог диапіо аѵіап еі ѵіепіо соп- ігагіо, ё тіегсоіез, дие йіегоп Ігесе діаз де дипіо, рагііегоп де адиі, у йго саіта еі дісЬо з'иеѵез у ѵіегпез, іапіо дие апдоѵіегоп Ьіеп росо. 29. V. Е езіа дісЬа ІЬіга ез ип ізіа редиепа, еп дие Ьа сіпсо Іедиаз еп | Іиеп^о ё ігез еп апсЬо. У еі діа дие Пе^агоп Іоз ЕтЬаіадогез, іотагоп іаегга, у еі СгоЬегпадог дие епде езіаЬа рог еі Кеу де Ага^оп, тапдёіез даг розада еп дие езіоѵіезеп, у епѵіёіез отез у Ьезііаз еп дие ѵіпіезеп а Іа ѵіііа, ё Іа дісЬа ізіа ез іода Іа таз деііа топіапаз аііаз де топіез Ъахоз ё ріпагез: е Іа ѵіііа ез роЫада еп ип оіего аіѣо дие езіа іипіо соп еі таг, ё ііепе ігез сегсаз, у епіге сада сегса тога 2епіе> У йепе ип сазШІо еп Іо таз ако де Іа ѵіііа Гйсіа Іа таг, ё, ііепе аііаз іоггез ё сегса
Описаніе Ивисы. 9 борами. Городъ построенъ на высокомъ холмѣ возлѣ моря, и въ немъ три ограды; и въ каждой оградѣ живутъ люди. На самомъ высокомъ мѣстѣ города противъ моря стоитъ высокій замокъ съ высокими башнями и оградою. Городская церковь стоитъ рядомъ съ замкомъ, и въ ней есть высокая башня, которая соединяется съ замкомъ; и городъ, и замокъ окружены одной стѣной. На этомъ островѣ есть солеварни, въ которыхъ много соли,, и каж- дый годъ выдѣлывается очень хорошая соль изъ морской воды, которая въ нихъ входитъ. И эти солеварни приносятъ большой доходъ, потому что каждый годъ туда приходитъ много кораблей съ востока нагружаться солью. Въ стѣнахъ города есть башня, въ которой устроены помѣщенія, и которая называется башней Ависены: говорятъ, что Ависена былъ съ этого острова. Въ стѣнѣ и башняхъ видны слѣды ударовъ метательныхъ орудій, которыя приказывалъ кидать король дояъ Педро, когда онъ осаждалъ го- родъ. Въ слѣдующую субботу, что была восемнадцатаго числа іюня мѣсяца, въ девятомъ часу проѣхали они около острова Ма- іцрки, такъ что могли хорошо его различить. А въ слѣдующее зоЬгезі. у Іа І^іезіа де Іа ѵіііа езѣй. й раг деі сазііііо, ё ііепе ипа іогге аііа дие зе сопііеие соп еІДісЬо сазііііо, ё сегса Іа ѵіііа ё сазііііо де рагіез де Гиега ипа сегса зоіа. Е еп езіа ізіа Ьа ипаз заііпаз еп дие Ьа тисЬа заі, дие зе Гасе еп еііа тиу йпа сада апо деі а§иа деі таі’ дие епіга аііі. Е езіаз заііпаз зоп де дгап гепдісіоп, дие сада апо ѵіепеп аііі тисЬаз паоз де Ьеѵапіе й саг§аг де заі. Ееп Іа-сегса де Іа ѵіііа Ьа ипа іогге еп. дие езіап ГесЬаз ипаз сазаз, дие Патап Іа Тогге де Аѵі- :сепа, у дісеп дие дезіа . ізіа Гиё паіигаі Аѵісепа, ё еп Іа сегса у іоггез деііа езіап редгадаз де еп§епіоз диеі Веу Боп Редго йзо Іапхаг, диапдо Іа іоѵо сегсада. ' Е заЬадо зідиіепіе, дие Гиегоп діег у осЬо діаз деі дісЬо тез де дипіо, ё Ьога дё попа Гиегоп еп раг де Іа ізіа де МаПогсаз, й іапіо дие Іоз ридіегап Ьіеп дѳѵізаг, у дотіпдо зідиіепіе Гиегоп еп раг де ипа ізіа дие ез Иатада 1а СаЪгега, ё ііепе ип сазііііо редиепо; ё Іипез ё тагіез апдоѵіегоп зи ѵіа§е, ё поп тисЬо, дие аѵіап ѵіепіо езсазо, ё еі тіегсоіез еп Іа іагде Гиегоп еп.раг де Іа ізіа де Мепогсаз, ё епігагоп еп еі (ІоІГо
10 Проливъ Бонифащо. воскресенье поровнялись они съ однимъ островомъ, который на- зывается Кабрерой; на немъ есть маленькій замокъ. Въ поне- дѣльникъ и во вторникъ они продолжали свой путь, но не много, такъ какъ вѣтеръ былъ слабъ. Въ среду поздно проѣхали мимо острова Минорки и вошли въ Ліонскій заливъ, и шли по Ліонско- му заливу и четвергъ, и пятницу, и субботу. Всѣ эти дни была хорошая погода. А въ воскресенье, въ день св. Іоанна проѣхали вблизи одного острова, который называется Линера и принадле- житъ ко владѣніямъ вице-короля Аррагонскаго. VI. Въ понедѣльникъ, когда разсвѣло, проѣхали они между двумя островами, которые называются, одинъ—Корсика; и стоитъ на немъ замокъ, по имени БониФаціо, принадлежащій одному Гену- езцу; а другой островъ называется Сардинія, и на немъ стоитъ замокъ по имени Луенгосардо и принадлежитъ Каталанцамъ. Эти два замка на этихъ двухъ островахъ стоятъ у моря одинъ про- тивъ другого точно на стражѣ, а проходъ между этими двумя островами, узкій и опасный, называется тамъ проливомъ Бони- Фаціо. Въ слѣдующій вторникъ, поздно, проѣхали они вблизи одного Де Ьеоп, ё іиеѵез у ѵіегпез у заЪайо разагоп еі СгоІГо Де | Ьеоп, ё йзо- Іез езіоз Діаз Ъиеп ііетро, у Дотіпдо дие Гиё Діа Де 8апі «Гиап, Гиегоп еп раг Де ипа ізіа дие'Ьа потЪге Ьіпега, ё ез Деі зепогіо’ДеІ Ѵіггеу Де Ага^оп. VI. Ьипез диапДо атапезсіё, Гиегоп епіге Доз ізіаз дие Ьап потЪге Іа ипа Согседа, у ііепе ип сазііііо дие Ьа потЪге ВопіГасіо, ё ез Де ип б-епоѵез, ё Іа оіга ізіа Ьа потЪге СегДеііа,' у ііепе ип сазііііо дие Ьа потЪге Ьиезі^озагДо, у ез Де Саіаіапез. У езіоз Доз сазііііоз Дезіаз Ді- сЪаз Доз ізіаз езіап Гасіа еі таг еі ипо еп ДегесЬо Деі оіго сото еп {ріагДа, у еі разо Де епігѳ езіаз Доз ізіаз, дие ез езігесЬо у реіі^гозо, ез 30. ПатаДо аііі еп адиеі разо Іаз Восаз Де ВопіГасіо. Махіез зі§иіепіе еп Іа ідгДе Гиегоп еп раг Де ипа ізіа дие ез ІІатаДа Ропза, у ез ДезЬаЪііаДа, рего оіго ііетро Гиё роЫаДа, ё оѵо еп еііа Доз Мопезіѳгіоз, у Ьау еп еііа дгапДез еДійсіоз Де тиу дгапДе оЪга дие йго Ѵігдіііо, у еп Дегерію Дезіа ізіа ё Іа тапо ігдиіегДа рагезсіегоп ипаз топіапаз аііаз, дие егап еп Іа ііегга йгте, дие зоп ПатаДаз Мопіѳсаг-
Гаэта. 11 острова, который называется Понса и теперь не обитаемъ; а прежде онъ былъ обитаемъ, и было на немъ два монастыря, а (теперь) есть на немъ большія очень хорошія зданія, построенныя Виргиліемъ. Прямо за этимъ островомъ на лѣвой рукѣ видны вы- сокія горы, которыя уже на твердой землѣ и называются Монте- карсель, и тамъ есть замокъ, который называется Сайтъ Фели- сесъ и принадлежитъ ко владѣніямъ короля Лансалаго. Немного дальше прошли они мимо другихъ горъ, тоже на твердой'землѣ, и у подошвы ихъ виденъ былъ городъ, который называется Та- расова и принадлежитъ ко владѣніямъ Рима. Оттуда до Рима двѣ- надцать лигъ. Между моремъ и городомъ видны были сады и высокія деревья, а между садами и городомъ стоялъ монастырь, въ которомъ прежде были монахини, но ихъ увезли оттуда Мавры Берберскіе. VII. Въ среду они продолжали свой путь,'а въ слѣдующій четвергъ, 27 іюня, къ ночи пріѣхали въ портъ Гаэты и бросили якорь у самаго города, такъ близко, что могли переложить доску на стѣну города. Посланники вышли на землю и остановились въ одномъ домѣ возлѣ Санъ Франциско внѣ города и стояли тамъ геі, ё ііепе ип сазііііо дие ез ііатабо 8апі-Ее1ісез, у ез беі зепогіо Де! Веу Ьапзаіа^о, ё ип росо абеіапіе разагоп а раг сіе оігаз топіапаз дие егап езо тезто еп Іа ііегга йгте, ё ауизо беііаз рагезсіб ипа ѵіііа дие ез Ііатаба Тагасепа, у ез <1е1 зепогіо бе Вота, у бе аііі а Вота аѵіа босе Іе^иаз, ё епіге еі таг ё Іа ѵіііа рагезсіегоп ипаз Ьиегіаз ё агЬоІез аііоз, у епіге езіаз Ьиегіаз ё Іа ѵіііа езіаЪа ип Мопезіегіо дие аѵіа зібо бе Моп]аз, дие Іаз аѵіап Иеѵабо бе аііі Могоз бе Іа ВегЬегіа. | VII. Е тіегсоіез апбоѵіегоп зи ѵіаде; ё зиеѵез зі§иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у зіеіе беі бісЬо тез бе «Гипіо, еп апосЬезсіепбо Гиегоп еп еі риёгіо бе Саеіа, у есЬагоп апсіа 4 гаіг бе Іа ѵіііа а іап сегса, дие рибіегоп ропег рІапсЬа еп еі тиго бе 1а сіибаб. Т Іоз бісЬоз ЕтЬаіабогез іотагоп ііегга, у Гиегоп а. розаг еп ипа розаба дие ега сегса бе 8апі Егапсізко Гиега бе Іа сіибаб, у езіоѵіегоп аііі біег у зеіз біаз, рог диапіо еі раігоп ё аі^ипоз тегсабегез бе Іа саггаса оѵіегоп бе безсагдаг аі^ипаз тег- сабегіаз дие ігаіап, у саг§агоп асеуіе.
12 Описаніе Гаэты. шестнадцать дней, потому что хозяинъ и нѣкоторые купцы съ карраки должны были сгрузить разные товары, которые везли, и нагрузить масла. VII I. Этотъ городъ Гаэта и гавань его очень красивы, такъ какъ при самомъ входѣ портъ узкій, а внутри очень широкій и окруженъ вокругъ высокими горами, на которыхъ есть замки и красивые дома и много садовъ; а на лѣвой рукѣ, какъ входишь въ портъ, стоитъ высокій холмъ, а на верху его башня, точно большая сторожевая башня. Ее построилъ, говорятъ, Рольданъ, и такъ и зовутъ ее башней Рольдана. Возлѣ этого холма стоитъ другой холмъ, смежный съ нимъ, и на немъ построенъ городъ; ворота и дома его спускаются по склону горы къ морю, тамъ гдѣ портъ, такъ что почти подходятъ къ водѣ, и тутъ то стоитъ стѣна, которую омываетъ море. Отъ стѣны идутъ двѣ башни со стѣной, которыя входятъ въ воду; разстояніе отъ одной башни къ другой такое, какъ можно бросить стрѣлой изъ самострѣ- ла. И отъ одной башни къ другой протягиваютъ цѣпь, когда это нужно, и за этой цѣпью стоятъ галеры и барки во в,ремя войны. Между холмомъ, на которомъ построенъ городъ и дру- VIII. Езіа йісЬа сіийай йе баеіа, у еі рпегіо йеііа ез Ьіеп іегтозо, са 1ие§о еп Іа епігайа йеі рпегіо ез ап§озіо, ё йе йепіго таз апсЬо, у ез сеггайд іойо еп йеггейог йе аііаз зіеггаз, еп дие Ьау сазііііоз ё сазаз- Ъіеп Іегтозаз, ё тисЬаз Ьиегіаз, у ё Іа тапо іхдиіегйа соте оте епіга еп еі риегіо, езіё ип сегго аііо, ё епсіта йёі езіё ипа іогге сото аіаіауа тиу дгапйе, дие йісеп дие йхо Воійап, у азі Іа Натай Іа Тогге йе Воі- йап: у еп раг йезіе сегго езіё оіго ]’ипіо соп ёі, у еп езіо езіё роЫайа 1а сіийай, у 1а риегіа у сазаз йеііа йісеп еп Іайега Гёсіа еі тёг ё йо езіё еі рпегіо, а іапіо дие 11е§а Газіа сегса йеі а§па, ё 1ие§о езіё еі тиго еп дие Ьаіе еі таг. Е йеі тиго заіеп йоз іоггез соп зи тиго дие епігап еп еі а§иа, дие риейе аѵег йе Іа ипа іогге а Іа оіга диапіо ипа 31. Ьаііезіа ройгіа есЬаг ип ѵігаіоп, ё йе Іа ипа іогге а Іа оііга есЬап ипа сайепа, диапіо е песезагіо, ё ігаз адиеііа сайепа езіап Іаз §а!егаз у Іи- зіаз еп ііетро йе §иегга, у ёпіге еі оіего еп дие езіё роЫайа Іа сіийай, у [3] епіге еі оіго оіего еп дие езіё ГесЬа Іа іогге йе Воійап, ѵа ГесЬа ипа іогге соп аііаз іоггез ё реігіі у аітепаз, дие ѵап іазіа Іа ЙісЬа
Описаніе Гаэты. 13 гимъ холмомъ, на которомъ стоитъ башня Рольдана, построена башня съ высокими башенками, перилами и зубчатыми стѣнами, которыя идутъ'до самой башни Рольдана, вокругъ холма, на ко- торомъ стоитъ городъ, и другого холма, на которомъ стоитъ башня Рольдана; эти стѣны поставлены для охраненія города. Со стороны моря нѣтъ ни какой опасности, потому что оно окру- жено съ двухъ сторонъ, и по берегу идутъ высокія скалы, такъ что никакъ нельзя опасаться, чтобы во время войны въ гавань могли войдти какіе нибудь корабли. Какъ разъ у той городской ограды начинается другая, которая идетъ довольно долго около моря; и внутри этой ограды есть высокій холмъ, окруженный съ двухъ сторонъ моремъ, и на немъ много виноградниковъ и маслич- ныхъ и другихъ садовъ; а между этимъ холмомъ и оградою, которая идетъ по берегу моря, идетъ улица, обстроенная мно- гими домами и лавками. Въ этой улицѣ есть церковь, очень почи- таемая, . къ которой люди имѣютъ очень большое уваженіе; она называется Святой Маріи Благовѣщеніе. Напротивъ нея есть другая очень почитаемая церковь, которая называется св. Антонъ; а надъ этою церковью св. Маріи есть прекрасный монастырь іогге йе Воійап, у сегса еі оіего еп дие евѣй. Іа сіийай, у еі оіего еп дие езіа Іа іогге йе Воійап, ез рага диагйа йе Іа сіийай. Е поп Ьа гесеіо йе ратіез йе Іа таг, рог диапіо Іо сегса йе Іаз йоз рагіез, ё ііепе тиу аііаз репаз дие поп Ьа гесеіо еп ііетро йе §иегга іотеп аііі риегіо піп§ипоз паѵіоз, ё 1ие§о йезіа сегса йе. Іа сіийай епсотіепга оіга дие ѵа тиу §гапйе ріега ^ипіо соп еітаг, у йепіго йезіа сегса езіа ип оіего аііо дие ез сегсайо йе йоз рагіез йеі таг, у ез роЫайо йе тисЬаз ѵіпаз у Ьиег- іаз у оііѵагез, у епіге езіе оіего у Іа сегса дие ѵа іипіо соп еі таг, ѵа ипа саііе роЫайа соп тисЬаз сазаз у ііепйаз. Е еп езіа саііе езіа ипа 1§1езіа тиу йеѵоіа еп дие Ьап Іаз депіез тиу дгап йеѵосіоп, дие ез Патайа 8апсіа Магіа Іа Апипсіайа, у йеіапіе йезіа езіа. оіга І^іезіа тиу йеѵоіа дие ез Патайа 8апі Апіоп, у епсіта йезіа І^іезіа йе 8апсіа Ма- гіа езіё ип іегтозо Мопезіегіо йе 8апі Егапсізсо, у сото зе асаЬа езіа саііе, зиЬе 1а сегса Іа сиезіа аггіЬа йезіе оіего, у ѵа Газіа еі оіго таг, азі дие езіа сегса гойеа іойо еп йеггейог езіе оіего. Е езіа сегса ез іесЬа, рогдие еп сазо дие аі^ипаз йізіаз 11е§иеп аііі, Іез зеа йеіепйійа
14 Описаніе Гаэты. св. Франциска. Какъ оканчивается эта улица, ограда поднимается вверхъ по склону холма и идетъ до другого моря, такъ что она окружаетъ весь этотъ холмъ. Эта ограда сдѣлана для того, чтобы въ случаѣ, если пріидутъ какія нибудь суда, съ нихъ нельзя было выйдти на берегъ и чтобъ не былъ нанесенъ какой ни- будь вредъ городу. Въ концѣ ограды, гдѣ соединяются обѣ ограды, которыя окружаютъ эти холмы, стоитъ церковь, которая назы- вается Троица, и вокругъ нея стоятъ башни и домы въ родѣ крѣпости. Возлѣ этой церкви въ скалѣ есть пещера, точно на- рочно устроенная, какъ будто силою раздвинули скалу въ раз- ныя стороны. Въ глубину эта пещера входитъ почти на десять брасъ, въ длину въ ней будетъ до пятидесяти шаговъ, и она такъ узка, что въ нее можно входить только по одному. Внутри устроена пустынька, которая называется пустынею Святаго Креста. Го- ворятъ, что въ городѣ есть запись, что это отверстіе сдѣлалось въ тотъ день, когда Іисусъ Христосъ пострадалъ на Крестѣ. Внутри этой ограды насажено много красивыхъ садовъ, и домовъ и террасъ, много апельсинныхъ и лимонныхъ и масличныхъ са- довъ и виноградниковъ, и все это очень красиво на видъ. А внѣ Іа заІіДа, рогдие поп ѵеп^а Дапо & Іа сіиДаД. Е еп саЬо Дезіа сегса, До зе іипіа еі ипо у еі оііго дие сегса езіоз оіегоз, езій, ипа І^іезіа дие ез ІІатаДа Іа Тгіпійасі, ё сегса Деііа езіап ипаз іоггез ёсазаз сото аісйгаг, ё сегса Дезіа Ідіезіа езіа ип аІЬегса ГесЬа еп ипа реііа, ё езіё іап рго- ргіо сото зі Гиега ГесЬо а Гиегга, рагііДо Іо ипо <1е Іо оіго, у епіга еп ГопДо Іа ДісЬа аІЬегса рог Іа репа ауизо Ьіеп Діез Ьгагаз, у ез еп 1иеп§о Ьіеп сіпсиепіа разоз, у ез | іап ап^озіа дие поп риеДе епігаг заіѵо ип оте апіе оіго, у Депіго езіа ГесЬа ипа Ііегтііа дие ез ІІатаДа Запсіа Сгиг, у Десіап дие езій рог езсгіріига аііі еп Іа сіисіасі дие адиеііа аЬегіига зе йсіега еі <ііа- дие Дези-СЬгізіо, гесіЬіё разіоп. Е Депіго (іезіа сегса ез роЫаДа <іе тисЬаз Гегтозаз Ьиегіаз ё сазаз ё агоіеаз, у Де ти- сЬаз гіагапіаіез ё Іітопагез ё сіДгаІёз, ё Де ѵіпав ё оііѵагез, у рагезсе 32. тиу Гегтозо Де ѵег. Е Гиега (іезіа сегса й гаів Деі таг ѵа ипа саііе тиу Гегтоза Де сазаз ё раіасіоз е Ьиегіаз, у тисЬа а§иа дие ѵа рог еііав дие сегса еі риегіо сото еп ДеггеДог, у ѵа езіа саііе азі роЫаДа Газіа еі 1и§аг дие ез ПатаДо Моіа, у Де Іа сіиДаД аііі Ьа Доз 1е§иаз, Е езіа
Описаніе Гаэты. 15 ограды, у самаго моря, идетъ очень красивая улица, обстроен- ная домами, дворцами и садами, по которымъ протекаетъ вода, и окружаетъ весь портъ кругомъ. Эта многолюдная улица идетъ до самаго того мѣста, которое называется Мола, а отъ города до него лиги двѣ. Улица эта очень многолюдна и вся вымощена. Выше нея идутъ холмы, тоже покрытые домами и деревнями, и все это видно изъ города и такъ красиво, что чудо. Все это по- сланники осматривали, пока оставались тамъ. За тѣмъ мѣстомъ, что называется Молой, видно предмѣстье и высокій замокъ, и много другихъ мѣстъ на горѣ; а на концѣ той горы, на которой стояло все это, при входѣ въ портъ, на правой рукѣ стояла очень высокая башня, точно сторожевая, которая называется башней Карельяно. Всѣ эти мѣста принадлежали прежде графу Фонди, а теперь принадлежатъ королю Лансалаго, который потерялъ было ихъ по случаю своей войны съ королемъ Людовикомъ. Дома города Гаэты очень красивы на видъ; они идутъ до самаго пор- та, очень высоки и выходятъ окнами на море. Самое красивое мѣсто въ городѣ, это ровная улица, которая идетъ по самому берегу моря; другія же улицы узки, круты и не удобны. На саііе ез пшу роЫайа, у іойа етрейгайа, ё епсіта йезіа саііе езіёп ипаз зіеггаз езо тізто роЫайаз сіе аійеаз у сазаз, у іойо езѣо рагезсе <іе іа сіийай, у ез ип ріасепіего йе ѵег дие ез тагаѵіііа. Е іойо Гиегоп ѵег Іоз йісЬоз ЕтЪазайогез тіепіга адиі езіоѵіегоп, ё айеіапіе <Іе1 ЙісЬо 1и§аг йе Моіа рагезсіо ипа ѵіііа ё ип сазііііо аііо, ё оігоз Іидагез азаг еп ипа топіапа, у еп саЬо йезіа зіегга еп дие езіаЬап езіоз Іидагез, ё, Іа епігайа йеі рпегіо ё. Іа тапо йегесІа езіаЬа ипа іогге пшу аііа сото аіаіауа, дие ез Патайо Іа іогге йе СагеПапо: ё езіоз йісЬоз Іидагез аѵіап зійо йеі Сопйе йе Гопйі, у адога зоп йеі Веу Ьапхаіадо, дие зе Іоз аѵіа диііайо рог осазіоп йе Іа зи диегга, ё йеі Веу Ьиіз: ё Іаз сазаз йе Іа сіи- йай йе Ѳаеіа зоп пшу Гегтозаз йе ѵег йе рагіез йе Гиега, рог диапіо йісеп еп Іайега Газіа еі риегіо, у зоп пшу аііаз у соп ѵепіапаз Іазіа е^ таг, у Іо таз Гегтозо йе Іа сіийай ез ипа саііе Папа дие ѵа ё раг йеі таг, у Іаз оігаз саііез зоп апдозіаз у аііаз, таіаз йе апйаг. Е еп езіа саііе тауог ез еі тепео| йезіа сіийай, у еп езіа сіийай зе ігаіап тисЬаз тег- сайогіаз йе сайа агіо.
16 Разсказъ о королѣ Ланселотѣ. этой главной улицѣ идетъ вся торговля города, а въ городѣ каж- дый годъ продается много товару. IX. Когда король Лансалаго велъ войну съ королемъ Людо- викомъ, онъ потерялъ все царство, кромѣ этого города и отсюда онъ поднялся снова и возвратилъ себѣ всѣ свои владѣнія. Когда король Лансалаго былъ въ этомъ городѣ, и былъ женатъ на Констанціи, дочери МанФреда Карамете, онъ, развелся съ нею и самъ насильно выдалъ ее за одного своёгб вассала,’ сына мессера Людовика изъ Капуи. Говорятъ, что самъ король, бывши въ этой самой церкви Троицы, взялъ ихъ за руки, и женилъ ихъ на гла- захъ большого множества народа бывшаго тамъ, а потомъ устро- илъ свадебныя празднества; говорятъ также, что самъ король на пиру взялъ за руку эту самую жену свою и танцовалъ съ нею. И жена его говорила много дурного на площадяхъ и на улицахъ. Говорятъ, что король сдѣлалъ это по совѣту Своей матери Мар- гариты. Послѣ король женился на сестрѣ короля Кипрскаго, ко- торую звали донья Марія. Король не имѣлъ дѣтей отъ жены своей Констанціи, хотя былъ женатъ на ней полтора года; а тотъ, ко* торый теперь женился на ней, имѣетъ отъ нея дѣтей. У короля IX . У диапйо еі Веу Ьапза1а§о аѵіа зи §иегга соц еі Веу Ьиіз регйіб іойо еі Веупо, заіѵо езіа сіийай, у йе адиі заііб у соЬго і'ойо зи зеііогіо. Езіапйо еі Веу Ьапгаіадо еп езіа сіийай, у зіепйо сазайо соп Ма- йата (хозіапга, йда йе Мопргеу йе СЬагатеіе рагііо зе йеііа, ё са- збіа ёі тізто рог йіегга соп ип зи ѵазаііо й]о йе Місёг Ьйіз йе Сариа, у йесіап дие еі Веу тізто езіапйо еп Іа йісЬа Ідіезіа йе Іа Тгіпійай іез іотб Іаз тапоз, у Іоз сазб й, одо йе тиу §гап, §епіе дие аііі езіаЬап, у 1е [Іез] йго зиз Ьойаз, ё йесіап дие еі Веу тезтб іотб рог Іа тапо езіе йіа йе зиз Ьойаз & Іа йісЬа зи ти§ег, у дие йапзб соп еііа. Е Іа йі- сЬа зи тидег йесіа тисЬаз' созаз у Іеаз рог ріага у саііез, ё йесіап дие езіо Гасіа еі Веу рог сопзе]о йе Майата Магдагііа зи тайге. Е йезриез еі Веу сазб соп ІаЬегтапа йеі Веу йе СЬірге, дие ПатаЬап Ропа Магіа, 33. у еі Веу поп оѵо й]оз еп Майата Оозіапза за ти§ег, сото диіега, дие Іа іоѵо ип апо у тейіо: рего еі дие а§ога сазб соп еііа Ьа іцоз йеііа, у еі Веу Ьапзаіазо Ьа ипа &егтапа дие Патап Майата йоапеіа, у сазб соп
Отъѣздъ изъ Гаэты. — Смерчь. 17 Лансалаго есть сестра, которую зовутъ Іоанелла; она вышла замужь за герцога Стерлика, который также герцогъ Баберскій; говорятъ, что она очень хороша собою. X. Въ пятницу, тринадцатаго числа мѣсяца іюля, около полу- дня, каррака подняла паруса и выѣхала изъ Гаэты, и весь этотъ день они были въ пути. На слѣдующій день, въ субботу, они прошли мимо острова, который называется Искіа и мимо другого острова, который на- зывается Прочида; они оба не обитаемы. Въ этотъ же день они прошли мимо другого острова, который называется Трапе; онъ населенъ, принадлежитъ къ королевству Неаполитанскому, и на немъ есть хорошій городъ. Въ тотъ же день они были противъ мыса Минервы, что на твердой землѣ, и кромѣ того прошли мимо. двухъ высокихъ горъ, посреди которыхъ стоитъ городъ, по имени МальФа. На этихъ горахъ видно было нѣсколько замковъ; а въ этомъ городѣ МальФѣ, говорятъ, находится голова св. Андрея. XI. Въ тотъ же самый день, въ субботу, въ вечерню они увидѣли, какъ упали съ неба точно два столба дыма, которые достигли до моря, и вода поднялась по нимъ такъ скоро, такъ еі Ьидие бе Віегііс, дие ез еі Видие бе ВаЬега, ё аІаЬаиІа рог тиу Гег- тоза тй§ег. X. Е ѵіегпез, дие Гиегоп ігесе біаз беі тез бе «Гиііо, а Ьога бе те- біо біа Іа бісЬа саггаса йго ѵеіа, ё рагЬіб бе адиі бе Ѳаеіа, у апби- ѵіегоп езіе біа зи ѵіаде. X оіго біа заЬабо зі§иіепіе разагоп рог сегса бе ипа ізіа дие ез Ііатаба Ізсіа, у й, раг бе оіга ізіа дие ез Иатаба РгосЬеба, ё зоп безЬаЬі-| іабаз, ё езо тізто разагоп езіе бісЬо біа & раг бе оіга ізіа дие ез Иатаба Тгаре, у ез ЬаЬііаба, у беі зепогіо беі Кеупо бе Ыароіев, у еп еііа Ьа ипа Ьиепа ѵіііа, ё Гиегоп езіе біа еп раг беі саЬо бе Іа Міпегѵа, дие ез еп ііегга йгте, у оігозі Гиегоп еп раг бе боз топіез аііоз,.. у еп тебіо беііоз езій ипа сіибаб дие Ьа потЬге МаІГа: еп езіоз боз топіез рагез- сіегоп зепбоз сазііііоз, уеп езіа сіибаб . бе МаІГа бісеп дие езій, ІасаЬега бе 8апі Апбгёз. XI. Е езіе тезто біа заЬабо й, Ьога бе ѵізрегаз, ѵіегоп безсаег беі сіеіо боз гаисоз сото бе Гито, дие 11е§агоп Газіа еі таг, у еі адиа зиЬіб Сборнпвъ II Отд. И. А. И. 2
18 ЛиПАРСКІЕ ОСТРОВА. сильно и съ такимъ шумомъ, что облака наполнились водою и небо потемнѣло и покрылось тучами. Тогда они удалились на сколько могли со своею карракою, такъ какъ еслибъ этимъ столбамъ уда- лось попасть на карраку, то, говорятъ, они могли бы уничтожить ее. XII . Въ слѣдующее воскресенье, когда разсвѣло, они прошли мимо двухъ пустынныхъ острововъ, плоскихъ и безлѣсныхъ, которые называются одинъ Арку, а другой Фируку; а немного подальше на лѣвой рукѣ появился другой островъ, точно одна вы- сокая гора, который называется Странголь; въ немъ есть отвер- стіе, изъ котораго поднимается дымъ и огонь; ночью изъ этого отверстія вылетѣло большое пламя и огонь съ сильнѣйшимъ шу- момъ. Послѣ того на правой рукѣ они увидѣли другой островъ, который называется Липари. Онъ населенъ и принадлежитъ ко- ролю Лансалаго; на этомъ островѣ находится покровъ блаженной св. Агуеды. Этотъ островъ какъ то горѣлъ, и заступничествомъ блаженной св. Агуеды пересталъ горѣть и онъ, и другіе острова около него, которые горѣли. И съ тѣхъ поръ жители, когда ви- дятъ, что горятъ другіе острова, то выносятъ этотъ покровъ, чтобъ огонь не достигъ ихъ, и пожаръ тотчасъ же прекращается. рог еііоз іап аіпа, ё іап гевсіо соп §гап гиійо дие Іаз пиЪез йпсЬб йе а§иа, у езсигезсіё у апиЫб еі сіеіо, у аггейгагопзе соп' Іа саггаса диапіо рийіе- гоп, са йесіап дие зі адиеііоз гатоз асегібгап б іошаг б Іа саггаса, дие Іа ройгіап апедаг. ‘ XII. Ботіп§о зідиіепіе еп атапесіепйо разагоп рог епіге йоз ізіазйез- роЫайаз, газаз зіп топіез, дие зоп Патайаз Іа ипа Агси, у Іа оіга Еігиси, у 1ие§о ип росо[ро] айёіапіе а Іа тапо іздиіегйа рагезсіо оіга ізіа йе ипа зіегга аііа дие ез Патайа 8ігап§о1, у ііепе ипа Ъоса рог Йо заііа еі йіто ё йіе§о, ё еп Іа посЬе 'заііб дгапйез Патаз йе йіе§о рог Іа йісЬа Ьоса соп §гапйіззіто гиійо, ё ѵіегоп оігозі б Іа тапо йегесЬа оіга ізіа дие ев Патайа Ьіраг, у ез роЫайа, у езіё, рог еі Веу Ьапзаіадо: у еп езіа ізіа езіё еі ѵеіо йе Іа Ьіепаѵепіигайа Запсіа Адиейа, ё адиі еп езіа івіа зоііа агйег, у рог гие§о йе Іа Ьіепаѵепіигайа 8апсіа А^и.ейа сез[4]|6 йе агйег езіа ізіа, у оігаз ізіаз дие зоп сегса йеііа дие зоііап агйег: у. 34. дпапйо ѵѳп дие агйеп Іаз оігаз ізіаз, рогдие поп ѵеп§а еі Гие^о йеііаз & езіа, дие засап адиеі ѵеіо, у дие Іиедо сеза адиеі іие^о.
Изверженіе Стромболи и Волкано. —• Буря. — Огни св. Ельма. 19 Въ слѣдующій понедѣльникъ утромъ они прошли между не- обитаемыми островами, которые называются одинъ Салинасъ, другой Странголинъ, а третій Волькани, низъ нихъ выходилъ большой дымъ съ сильнымъ шумомъ. Кромѣ того прошли они мимо другихъ острововъ, тоже необитаемыхъ; одинъ зовутъ Па- ранеа, а другой Панаринъ. XIII . Въ слѣдующій вторникъ, семнадцатаго числа іюля мѣ- сяца, они все еще шли между этими двумя островами, и не могли выйдти, потому что была тишь. А ночью, когда они стояли между ними, въ три часа сдѣлалась большая буря, и подулъ сильный противный вѣтеръ, который продолжался до утра. Въ среду'около полудня разорвало вѣтромъ паруса на карра- кѣ, и весь день они плавали съ пустыми мачтами то въ одну, то въ другую сторону, такъ что считали себя въ большой опасности. И продолжалась эта буря вторникъ и среду до двухъ часовъ ночи. Въ это время изъ отверстій, именно изъ Странголя и Вольканте вы- брасывалось высокое пламя и дымъ съ сильнымъ вѣтромъ и шу- момъ. Въ продолженіе бури хозяинъ приказалъ пѣть Литаніи, и Іліпез зі^иіепіе еп Іа тапапа разагоп епіге ипаз ізіаз безроЬІабаз дие зоп Патабаз Іа ипа Заііпаз, у Іа оіга 8ігап§о1іп, у Іа оіга Воісапі, ё заііо §гап йіто беііаз, ё Гасіап §гап гиібо, ё оігозі разагоп & раг бё оігаз боз ізіаз дие зоп’ безроЬІабаз, ё Ііатап ё Іа ипа Рагапеа, ё '& Іа оіга Рапагіп. XIII. Е тагіез зі§иіепіе, дие Гиегоп біег у зіеіе біаз беі бісЪо тез бе биііо, апбиѵіегоп епіге езіаз бісЬаз боз ізіаз дие поп робіап заііг беііаз рог саіта дие Гасіа. Е еп Іа посЬе езіапбо епіге еііаз, а ігез Ьогаз бе Іа посЬе йго §гап іогтепіа, ё оѵіегоп ип $гап ѵіепіо сопігагіо дие Іез биго Газіа Іа тапапа. ’Е тіегсоіез іобо еі біа^а Ьога бе тебіо біа готріб Іаз ѵеіаз бе Іа саггаса, у апбиѵіегоп а агЬоІ зесо бе ипа рагіе а оіга, бе тапега дие зе ѵіегоп еп §гап реіідго. Е биго Іа бісЬа іогтепіа тагіез у тіегсоіез Газіа боз Ьогаз бе Іа посЬе, ё Іаз бісЬаз Ьосаз, зепаіабатепіе Іа бе Зігап- §о1 у Воісапіе соп еі §гап- ѵіепіо ІапгаЬа §гапбез Патав бе іие§о у Гито соп §гап гиібо, у бигапіе Іа іогтепіа йзо еі раігоп сапіаг Іаз Іеіапіаз, 2*
20 Изверженіе Стромболи и Волкано. — Буря.—Огни св. Ельма. всѣмъ молиться Богу о помилованіи. Когда молитва окончилась и они все еще шли посреди бури, появился свѣтъ точно свѣчка на марсѣ, на верху мачты карраки’и другой свѣтъ на томъ бревнѣ, что на- зывается бушпритъ, которое находится на переди корабля, и еще одинъ свѣтъ точно свѣчка на той реѣ, которая находится надъ кормой. Этотъ свѣтъ видѣли всѣ, кто были на карракѣ, потому что всѣхъ созвали смотрѣть на него. Онъ продолжался нѣсколько времени, потомъ исчезъ самъ собою, и все это время не пере- ставала буря. Скоро всѣ пошли спать кромѣ кормчаго и нѣсколь- кихъ матросовъ, которые должны были сторожить. И въ то время, какъ эти матросы и кормчій не спали, услышали они недалеко отъ карраки нѣсколько позади голоса, точно человѣческіе, и корм- чій спросилъ двухъ матросовъ, слышатъ ли они этотъ шумъ. Они сказали, что да. Все это время буря не прекращалась, и вдругъ они увидѣли, что тотъ же свѣтъ опять появился на тѣхъ мѣстахъ гдѣ былъ прежде. Тогда разбудили всѣхъ людей на карракѣ, и они всѣ увидѣли свѣтъ, а кормчій разсказалъ имъ, что слышалъ. Эти огни оставались столько времени, сколько продолжается обѣдня, и потомъ вдругъ буря прекратилась., Этотъ свѣтъ, что ё дие іодоз рідіезеп тізегісогдіа й Біоз. Е асаЪада Іа огасіои апдапдо еп Іа іогтепіа рагезсіо' ипа ІитЪге де сапдеіа еп Іа даЬіа епсіта деі тазііі де Іа саггаса, у оіга ІитЪге еп еі тадего дие Ііатап Ъаиргёз, дие езіа еп еі сазііііо йе аЪапіе: ё оіга | ІитЪге сото сапдеіа епипауага де езріпеіо дие езіа еп Іа рора, ё езіаз ІитЪгез ѵіегоп диапіоз езіаЬап еп Іа саггаса, дие Гиегоп Патадоз дие Іаз ѵіпіезеп ѵег, у дигагоп ипа ріеза, де зі дезарагесіегоп, ё поп сезаЪа. еп іодо езіо Іа іогтепіа, у а роса дё- Ьога Гиегоп догтіг, заіѵо еі паисЬеІ у сіегіоз тагіпегоз дие аѵіап де диаг- даг. Е езіапдо еі паисЪеІ у доз тагіпегоз дие ѵеІаЪап дезріегіоз, оуегоп а раг де Іа саггаса ип росо аггедгадо ѵосез сото де отез, у еі паи- сЬе! рге^ипіо' а Іоз доз тагіпегоз, зі оуегап адиеі гиідо, еііоз діхегоп дие зі, у еп іодо езіо Іа іогтепіа поп сезаЪа. Е й езіа Ьога ѵіегоп оіга ѵѳз Іаз дісЬаз ІитЪгез іогпадаз опде ргітего езіаЬап,. ё епіопсе дезрег- іагоп а Іа §епіе де Іа саггаса, ё ѵіегоп Іаз ІитЪгез, у сопіоіез еі паи- 35. сЬеІ Іо дие оуега, у дигагоп езіаз ІитЪгез диапіо дига ипа Міза, ё Іиедо сезб Іа іогтепіа. Е езіаз ІитЪгез дие азі ѵіегоп десіап дие ега Егау
Опасности Мессинскаго пролива. 21 они видѣли, говорятъ, былъ св. Перо Гонзалесъ Туйскій, потому что они поручили себя ему. Слѣдующее утро застало ихъ возлѣ этихъ же острововъ и въ виду острова Сициліи, при хорошей на- дежной погодѣ. И они плыли промежду этихъ острововъ до слѣдующаго чет- верга при большой тиши. XIV. Въ пятницу поздно вечеромъ они подошли къ острову Си- циліи, въ виду одной башни, которая называется башнею Фаро и стоитъ при заворотѣ у входа, въ Мессину, у самаго порта. Отъ сильнаго теченія, которое идетъ по этому проливу Фаро и отъ слишкомъ слабаго вѣтра, который дулъ, они не могли въ этотъ день войдти въ проливъ, чтобы остановиться въ портѣ Мессины. Ночью вѣтеръ усилился и кормчій, который пріѣхалъ изъ горо- да, чтобы провести карраку по этому проливу, велѣлъ поднять паруса; проходя мимо башни Фаро, каррака сѣла на мель и руль выскочилъ изъ своего мѣста. Они уже считали себя погибшими; но вѣтеръ былъ не великъ, и на морѣ былъ отливъ; и они устрои- ли такъ, чтобы ввести корабль въ воду однимъ концомъ. Какъ Рего (хопзаіег Де Тиу, дие зе аѵіап епсотепДаДо а ёі, ё оіго Діа ата- песіегоп сегса Дезіаз ДісЬаз ізіаз, ё а о^о Де Іа ізіа Де Зісіііа, соп Ьиеп ііетро зе§иго. Е апДиѵіегоп епіге езіаз ДісЬаз ізкз Іазіа еі іиеѵез зі^иіепіе соп дгапДёз саітаз дие іасіа. XIV. Е ѵіегпез еп Іа іагДе Гиегоп еп раг Де Іа ізіа Де Зісіііа ё а 030 Де ипа іогге дие ез ПатаДа Іа іогге Деі Еаго, дие езіё, ё Іа ѵиеііа Де Іа епігаДа Де Месіпа, а Іа епігаДа Деі риегіо, ё соп Іа §гап соггіепіе дие заіе рог адиеііа Ьоса Деі Еаго, ё рогросо ѵіепіо дие Гасіа, поп риДіегоп езіе Діа еііігаг рог адиеііа Ьоса рага іг а іотаг еі риегіо Де Месіпа, ё еп Іа посЬе сгезсіб еі ѵіепіо, ё ип рііоіо дие аѵіа ѵепіДо Де ДеІасіиДаД Де | Месіпа рага теіег рог адиеііа Ьоса Іа саггаса, йзо іасег ѵеіа, у еп 11е§апДо еп раг Де адиеііа іогге Деі Еаго, іосб Іа саггаса еп ііегга, у заііб еі іітогі Де саха, ё оѵіегоп Де зег регДіДоз, заіѵо еі ѵіепіо дие ега росо, ё еі таг апДаЬа Ьахо, ё йсіегоп Де тапега сото еп ип рипіо Іа саггаса Гиега соЬгаДа, ё теііДа аі 1аг§о: ё Дездие Гиегоп а Іо 1аг§о зиг-
22 Мессина. только они сошли съ мели, сейчасъ бросили два якоря и простояли такъ до утра, а когда наступилъ гень, начался приливъ, усилился вѣтеръ, они подняли паруса и пріѣхали въ Мессинскій портъ. Противъ той башни Фаро находится твердая земля Калабрія, а между Калабріей и Сициліей противъ этой башни море не шире одной лиги. На башнѣ Фаро есть Фонарь, который горитъ ночью, чтобъ корабли, которые проходятъ, могли знать гдѣ входъ въ проливъ. Калабрія въ этомъ мѣстѣ казалась обработанною и по- крытою полями, садами и виноградниками. XV. Городъ Мессина лежитъ на берегу моря; у самаго моря идетъ его стѣна съ многими, хорошо построенными башнями. Дома въ немъ красивые, высокіе и крѣпкіе, особенно красивые со сторо- ны моря, потому что ихъ окна смотрятъ на море, и они большія; глав- ныя улицы идутъ вдоль у самаго моря. Въ немъ есть пять или шесть городскихъ воротъ, которые выходятъ также къ морю. На концѣ города есть магазины, а внѣ города стоитъ монастырь черныхъ монаховъ, который называется Монастыремъ Спасителя. Они молятся и совершаютъ': богослуженіе такъ какъ Греки. Въ го- родѣ есть сильно укрѣпленный замокъ. §іегоп йоз апсіаз, ё езіб[и]ѵіегоп азі іазіа. еі йіа; ё йездие йіё еі йіа ѵіпо Іа сгесіепіе, ё сгесіё еі ѵіепіо, ё йсіегоп ѵеіа, ё Гиегоп еп еі риегіо йе Ме- сіпа: ё еп йегесЬо йезіа іогге йеі Еаго езіа Іа ііегга йе Іа СаІаЬгіа, дие ез ііегга йппе, у епіге Іа ііегга йе Іа СаІаЬгіа ё Іа ізіа йе Вісіііа, еп адиеі йегесЬо йе Іа іогге ез іап езігесЬо еі таг диапіо ипа 1е§иа, у еп езіа іогге йеі Гаго езіа зіетрге ип Гагоп дие агйе йе посЬе, рогдие Іоз паѵіоз ' дие аііі Гиегеп асіегіеп еп адиеііа епігайа. Е Іа ііегга йе Іа СаІаЬгіа еп адиеі ЙегесЬо рагезсіб ІаЪгайа у зетЬгайа йе рапез, ё тисЬаз Ьиегіаз ё ѵіпаз. XV. Е езіа сіийай йе Месіпа ез іипіа соп еі таг, ё еі зи тиго ѵа Іипіо сопеГтаг, йе тисЬаз іоггез ёЬіеп ГесЬаз, у Іаз сазаз йеііа зоп Ъіеп Гегтозаз ё аііаз йр саі у йе сапіо, ё йе рагіез йеі таг рагезсеп Гегтозаз, рог диапіо асаіап Іаз ѵепіапаз [ѵепіаз] йе Іаз сазаз Гасіа еі таг, е зоп аііаз, ё Іаз саііез тауогез йеііа ѵап а 1иеп§о й, гаіз йеі таг, ё ііепе Ьіеп 36. сіпсо б зеіз риѳгіаз дие заіеп аі таг, ё еп саЬо Йе Іа сіийай езійп ипаз іагагапаз, у еі йегесЬо йіега йе Іа сіийай езіё. ип Мопезіегіо йе Моп^ез
Этна. — Берега Греціи. — Острова Архипелага. 23 XVI. Въ слѣдующій понедѣльникъ, двадцать второго числа іюля мѣсяца, подняли паруса и отправились оттуда при хорошей погодѣ. На правой рукѣ показался островъ, на которомъ нахо- дится отверстіе Монджибле; они прошли мимо Калабріи и по- казался городъ, который называется Реголь. Потомъ они вошли въ заливъ Венеціанскій и шли чю нему вторникъ, среду и чет- вергъ. Въ пятницу вечеромъ подъѣхали къ землѣ Мондонъ, твер- дой землѣ, принадлежащей къ Венеціанскимъ владѣніямъ. Также проѣхали они мимо острова, который называется Сапіенсіа, и возлѣ другого острова, который называется Бенетико, и другого, который называется Серне, и проѣхали мимо мыса Гало, и также показалась твердая земля, которая называется Коронъ. Въ слѣдующую субботу были они противъ мыса, который назы- вается Марія Матапанъ, и мыса Сайтъ-Анжело, что на твердой землѣ владѣній Венеціанскихъ; а въ полдень подошли къ населен- ному острову, который называется Сетуль, и прошли между этимъ островомъ и высокой скалой, по имени Лобо. На этомъ островѣ Сетуль видѣнъ былъ маленькій замокъ съ высокими баш- педгоз дие ее Патайо 8апі Заіѵайог, ё сопзадгап ё йісеп зиз Ьогаз аз сото Іоз (Ігіедоз, ё еп Іа сіийай Ьа ип сазііііо Ьіеп Гиегіе. XVI. Е Іипез зі§иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у боз йіаз йеі йісЬо тез бе | СГиІіо, йсіегоп ѵеіа ё рагііегоп йе адиі, ё оѵіегоп Ьиеп ііетро, ё рагезсіё а Іа тапо йегесЬа Іа ізіа еп дие езіа Іа Ьоса йе Моп^іЫе, ё Гиегоп а раг йе Іа ііегга йе Іа СаІаЪгіа, ё рагезсіё ипа ѵіііа дие Ьа потЬге Кедоі, ё епігагоп еп еі §о1Го йе Ѵепесіа, ё апйиѵіегоп еп ёі тагіез ё тіегсоіез ё Зиеѵез. Е ѵіегпез зідиіепіе еп Іа іагйе Гиегоп еп раг йе Мопйоп, ипа ііегга йгте йеі зепогіо йе Ѵепесіа, ё езо тізто Гиегоп еп раг йе ипа ізіа дие Ьа потЬ'ге Заріепсіа, ё & раг йе оіга ізіа дие ез Патайа Вепеіісо, ё йе оіга дие ез Патайа Сегпе, ё разагоп & раг йеі саЪо йе Ѳаіо, ё рагезсіё езо тізто ипа ііегга йгте дие ез Патайа Согоп. Е заЪайо зі§иіепіе Гие- гоп еп раг йеі саЬо дие ез Патайо йе Магіа Маіарап, е йеі саЪо йе 8апі Апдеіо, дие зоп ііегга йгте йеі зепогіо йе Ѵепесіа, ё ё. Ьога йе тейіо йіа Гиегоп & гаіз йе ипа ізіа роЫайа дие ез Патайа Сеіиі, ё раза- гоп рог епіге езіа ізіа ё ипа госа аііа дие ез Патайа еі ЬоЬо, у еп езіа
' 24 . Этна. — Берега Греціи. — Острова Архипелага. нями, построенный на высокой скалѣ на берегу моря, а внизу у самаго моря стояла башня для охраненія входа въ замокъ; не- много дальше, завернувши около острова, на равнинѣ у моря по- казался остатокъ стѣны и разрушенныя башни; говорили, что , тамъ стоялъ храмъ, который разрушилъ Парисъ, когда похитилъ Елену и сжегъ идола, въ то время какъ отецъ его царь Пріамъ послалъ его воевать въ Грецію. У конца этого острова они про- шли между тремя скалами, которыя называются Тройка, Двойка и Тузъ. Въ воскресенье, двадцать девятаго іюля, около третьяго часа поровнялись они съ необитаемымъ островомъ, который назы- вается Секило, покрытымъ высокими горами, гдѣ водятся со- колы. Каррака хотѣла пройдти между этимъ островомъ и высо- кой скалой, которая находится подлѣ него; но въ этомъ мѣстѣ было сильное теченіе, и оно гнало ихъ къ землѣ; а когда они за- хотѣли повернуть, то не могли повернуться скоро, и каррака шла такъ близко къ землѣ, что нѣсколько маленькихъ соколен- ковъ, сидѣвшихъ на скалѣ, начали кричать. Они считали себя въ опасности, такъ что кормчій и нѣсколько купцовъ и матросовъ ізіа сіе Сеіиі рагезсіб ип сазііііо редиепо де іоггез аііаз, ГесЬо еп ипа аііа рѳпа <іе ІАсіа еі таг, ё ауцзо іипіо соп еі таг езіаЬа ипа іогге еп §иагда сіе Іа зоЬіда деі сазііііо, ё ип росо адеіапіе & Іа ѵиеііа де Іа ді- сЬа ізіа еп ип Папо де Йсіа еі таг рагезсіб. ип §гап редаго де тиго ё іоггез деггосадаз, ё діхіегоп [діхегоп] дие аііі іиега еі іетріо дие Рагіз деггосага диапдо гоЬага ё [а] Еіепа, ё диеЬгапіага еі Ідоіо аі ііетро дие еі Веу Ргіато зи радге Іо епѵіага Гасег диегга еп Іа бггесіа, у еп саЬо. дезіа ізіа разагоп епіге ігез госаз, дие зоп Патадаз Тгез Воз у Аз. Ботіп@о дие іиегоп ѵеіпіе у пиеѵе діаз де «Гиііо, а Ьога де іѳгсіа Гиегоп еп раг де ипа ізіа дезроЫа[5]да дие ез Иатада С.едиііо, ё зоп ипаз аііаз зіеггаз до сгіап Гаісопез, у Іа дісЬа сагггаса диізд разаг епіге езіа дісЬа ізіа. ё ипа госа аііа дие езіаЬа к раг деііа, ё еп адиеі деге- сЬо аѵіа §гап соггіепіе, дие Іоз есЬаЬа & ііегга, у диапдо диізіегоп до-. Ыаг, поп [по] ридіегоп іотаг Іа ѵиеііа іап аіпа дие Іа дісЬа саггаса поп 37. разб іап сегса де ііегга, дие ипоз Гаісопез редиепоз дие сгіаЬап еп ипа репа зопаЬап, ё ѵіегоп зё еп ре1і§го, де тапега дие еі паисЬеІ ё аідипоэ
Этна. — Берега Грещи. — Острова Архипелага. 25 почти раздѣлись: и когда они вышли на открытое мѣсто, то всѣ согласились, что истинно Богъ смиловался надъ ними. Въ слѣдующій понедѣльникъ они были между двумя населен- ными островами, которые называются одинъ Нилло, а другой Антенилло. Они прежде принадлежали герцогству Архипелага, а теперь принадлежатъ Венеціанцамъ, и очень богаты скотомъ. Во вторникъ и въ среду они стояли между этими двумя остро- вами, потому что нельзя было продолжать путь, такъ какъ было очень тихо. Въ слѣдующій четвергъ они поровнялись съ тремя населенными островами, которые принадлежатъ къ герцогству Архипелага и называются одинъ Мо, другой Сентуріона, а тре- тій Христіана. Около полудня подъѣхали къ другому острову, который называется Нехіа; это очень большой городъ и столица герцогства. Въ пятницу третьяго августа, когда разсвѣло, они поровня- лись съ однимъ населеннымъ островомъ, который называется Каламо; на немъ показалось очень много обработанныхъ полей. Они довольно долго ѣхали около него, пока подъѣхали къ остро- ву по имени Ланго; онъ населенъ подданными острова Родоса, и тетсайегез ё татіпегоз зе йезпийагоп еп іиЬопез, у диапйо Гиегоп Іоп- дайоз еЫепйіегоп дие Біоз 1е аѵіа ГесЬо шисЬа тегсей. Е Іипез зідиіепіе Гиегоп епіге йоз ізіаз роЫайаз дие зоп Патайаз Іа ипа №11о, у Іа оіга Апіе-піііо, у зоііап зег йеі Висайо йе Агсі[Агда]- ріеіадо, ё а^ога зоп йе Ѵепесіапоз, у езіаз ізіаз зоп тиу аЬазіайаз йе §а- пайоз. Е тагіез’ ё тіегсоіез езіпѵіегоп епіге езіаз ізіаз дие поп ройіап апйаг зи ѵіа§е рог саіта дие Гасіа, ё ]'иеѵез зі§иіепіе Гиегоп еп раг йе ігез ізіаз роЪІайаз дие зоп йеі Висайо йеі Агсіріеіадо, дие зоп Патайаз Іа ипа Мо, у Іа оіга Оепіигіопа, ё Іа оіга СЬгізііапа ё а Ьога йе тейіо йіа Гиегоп а, раг йе оіга ізіа дие ез Патайа Кехіа, у езіа ез тиу^гапйе, у саЬеза йеі Висайо. Ѵіегпез Гиегоп ігез йіаз йе А§озіо, диапйо атапезсіё Гиегоп еп раг йе ипа ізіа роЪІайа дие ез Патайа Саіато, е рагезсіб еп еііа тисЬаз ІаЬгапхаз йе рап, ё Гиегоп дипіо соп еііа ипа дгап ріеза, Газіа дие Педа- гоп а ипа ізіа дие ез Патайа Ьап^о, ё ез роЫайа йеі зепогіо йе Іа ізіа йе Войаз, ё ііе|пеп1а СаЬаІІегоз йе Іа Огйеп, ё а Іа тапо іздпіегйа ра-
26 Родосъ. — Извѣстія о Тимурѣ. имъ владѣютъ рыцари ордена. На лѣвой рукѣ возлѣ нихъ была твердая земля Турціи, которая называется Низари и Лукріо; и эти острова лежатъ такъ близко отъ Турецкой земли, что они не смѣли пройдти со своею карракою между ними ночью, пока не на- ступитъ день, боясь зацѣпиться; потомъ прошли такъ же промежду другихъ острововъ, принадлежащихъ острову Родосу, которые стоятъ противъ Турціи, и называются Пископіа, Сайтъ Николао де Каркини и Пимія. Въ тотъ же самый день вечеромъ, они прі- ѣхали къ городу острова Родоса и каррака вошла въ портъ. XVII. Только что пріѣхали посланники въ портъ, они послали въ городъ узнать, тамъ'ли великій магистръ. Къ нимъ.пришли съ извѣстіемъ, что великій магистръ съ нѣсколькими галерами и большимъ числомъ народа, кромѣ того съ нѣсколькими карраками и галерами Генуэзскими, которыхъ капитаномъ былъ Мозенъ Бучикате, отправился на консервѣ воевать съ царствомъ Але- ксандрійскимъ. XVIII. Въ слѣдующую субботу посланники сошли на землю, и отправились въ большой Родосскій дворецъ, къ намѣстнику оста- вленному великимъ магистромъ, чтобъ переговорить съ нимъ. загоп а гаіх <іе ипа йегга йгте йе Іа Тигдиіа дие ез Патайа Кізагі ё Ьисгіо, ё іап ^ипіаз зоп езіаз ізіаз, у Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, дие поп озагоп разаг еоп Іа йісЬа саггаса епіге еііаз йе посЬе, Газіа дие Гие ёі йіа, рог гесеіо йе поп іосаг, ё езо тізто разагоп ^ипіатепіе епіге оігаз ізіаз йеі зепогіо йе Іа ізіа йе Войаз, дие зоп йе Ггепіе йе Іа Тигдиіа, дие Іез йісеп Різсоріа, ё 8апі №со1ао йе Сагдиіпі, ё Рітіа. У езіе йісЬо йіа еп Іа іагйе Гиегоп еп Іа сіийай йе Іа ізіа йе Войаз, ё зиг§іо Іа саг- гаса еп ёі риегіо. XVII. Е йездие еп еі йісЬо риегіо Гиегоп Іоз йісЬоз ЕтЬадайогез, епѵіагоп а Іа сіийай а заЪег, зі еі §гап Маезіге езіаЬа аііі, ё ѵіпіегопіез соп пиеѵав дие еі Маезіге соп сіегіаз §а1еаз ё соп §гап ріеха йе зи §епіе, ё оігозі сіегіаз саггасаз ё &а1еаз йе бепоѵезез, йе дие ега Сарііап Мозеп ВисЫсаіе, егап ійоз еп ипа сопзегѵа Гасег §иегга аі Веупо йе Аіехапйгіа. 38. XVIII. Е заЬайо зі§иіепіе іоз йісЬоз Зепогез Етбадайогез йезсепйіегоп еп йегга, ё Гиегоп аі §гап раіасіо йе Войаз й ѵег еі іепіепіе дие аШ аѵіа йехайо еі §гап Маезіге, рогГаЫаг соп ёі. Е еі йісЬо іепіепіе ё іоз Ггеу-
Родосъ. — Извѣстія о Тимурѣ. 27 Намѣстникъ и рыцари, которые тамъ были, какъ только узнали, что идутъ посланники, вышли къ нимъ на встрѣчу и сказали, что хотя великаго магистра ихъ начальника нѣтъ, но что они охотно готовы сдѣлать все, что имъ будетъ угодно, изъ уваженія къ ихъ государю королю Кастиліи. Когда посланники отвѣчали, что же- лали бы сойдти на землю, чтобы собрать кое какія извѣстія о Тамурбекѣ и развѣдать то что имъ нужно, тогда имъ назначили для помѣщенія домъ одного рыцаря ордена, въ которомъ была церковь св. блаженной Катерины. Они поселились въ немъ въ воскресенье пятаго числа августа мѣсяца, и оставались до чет- верга тридцатаго числа августа, и во все это время они не могли имѣть извѣстій, которыя бы были вѣрны, кромѣ тѣхъ, что раз- сказывали нѣкоторые приходившіе изъ Флота и со стороны Сиріи, и также богомольцы, которые шли изъ Іерусалима. Они говорили, что Тамурбекъ сбирался идти въ Сирію, чтобъ покорить султана Вавилонскаго, и что онъ уже послалъ туда своихъ пословъ, ко- торымъ, говорятъ, приказалъ сказать ему, чтобъ онъ чеканилъ въ своей землѣ его монету, принялъ его гербъ и платилъ ему Іез дие аііі езіаЪап, йездие зиріегоп дие Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез іЬап, заііегопіоз а гезсеЬіг, ё йіхегопіез дие сото диіега дие еі §гап Маезіге зи зепог поп ега аііі, дие рог Ьопга йеі зепог Кеу йе Савііііа, дие іойаз Іаз созаз дие Іез ситрііезеп Іаз Гагіап йе Ьиепа тепіе. Е рог | диапіо Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез йіхегоп, дие аѵіап ѵоіипіай йе йезсепйег еп ііегга рог заЬег аідипаз пиеѵаз йеі ТатигЬес, ё йе зе аѵізаг еп Іо дие аѵіап тепезіег: тапйагопіез арозепіаг еп ипа розайа йе ип СаЬаІІего йе Іа Огйеп, еп дие езіаЬа ипа І^іезіа йе іа Ьіепаѵепіигайа Запсіа Саіаііпа, у еііоз ѵіпіегоп аіііі еі йотіпдо, дие Гиегоп сіпсо йіаз йеі тез йе Адозіо у езіиѵіегоп іазіа іиеѵез а ігеіпіа йіаз йе А^озіо,' у еп іойо езіе ііетро поп рийіегоп аѵег пиеѵаз дие сіегіаз йіезеп, заіѵо іапіо дие сопіаЬап аі^ипоз дие ѵепіап йе Іа йісЬа агтайа, у йе Іаз рагіез йе Іа 8игіа, у езо тезто реіе^гіпоз дие ѵепіап йе йегизаіёп, дие еі ТатигЬес диегіа ѵепіг еп Іа 8игіа рага сопдиізіаг аі Зоійап йе ВаЬуІопіа, у дие 1е аѵіа уа епѵіайо зив ЕтЬецайогез: соп Іоз диаіев йесіап дие 1е епѵіаЬа йесіг, дие ёі дие ігаіазе еп зи ііегга Іа зй топейа, ё іотазе рог йеѵіза Іаз зиз агтаз, ё 1е йіезе сіегіо ігіЬиіо йе сайа апо, ё дие зі еі Зоійап йе ВаЬуІопіа
28 Разсказъ о походѣ великаго магистра въ Сирію. дань каждый годъ, а если султанъ Вавилонскій не захочетъ это дѣлать, то великій Тамурбекъ подождетъ только вока наступитъ весна й пойдетъ немного дождя, чтобъ не было недостатка въ водѣ, и потомъ сейчасъ прійдетъ въ Сирію. Говорили, что этого боятся всѣ Мавры въ Іерусалимѣ и въ его странѣ, но что объ этой войнѣ только ходятъ слухи; поэтому и посланники не при- няли эти извѣстія за достовѣрныя. XIX. Въ то время, пока они были тамъ, пришли четыре боль- шихъ генуэзскихъ карраки и еще два судна изъ Флота и привезли извѣстія о флотѢ. Они разсказывали, что флотъ и начальники его пошли прямо къ Канделору, одному Турецкому замку, окружили его и стояли около него двѣнадцать дней, пока не пришелъ къ нему на помощь владѣтель Канделора; они сразились съ нимъ, онъ взялъ у нихъ пятнадцать лошадей, и у нихъ погибло нѣсколько Французовъ и Генуэзцевъ. Тогда они ушли оттуда, пошли къ Рипули, городу въ Сиріи и. напали на него; жители города запру- дили рѣку, которая проходитъ возлѣ; а когда увидѣли, что они вышли изъ кораблей, то опять пустили на нихъ рѣку, и она при- пои [по] Іо дпізіезе Гасег, дие еі дгап ТатигЬес поп ^иагйаЬа аі зі поп диапіо заііезе еі ѵегапо, ё Ііоѵіезе аі^ип росо рог диапіо поп оѵіезе теп^иа йе адиа, дие Іиедо зегіа аііі еп Іа Зигіа, е дие соп езіе гесеіо езіаЬап іойоз Іоз Могоз сіе йегизаіёп ё сіе зи ііегга; у езіаз §иеггаз соп- іаЬап рог оійаз, рог іо диаі Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез Іаз поп оѵіегоп рог сіегіаз. XIX. Е еп езіе ііетро дие аііі езіиѵіегоп ѵіпіегоп диаіго саггасаз ^гапйез е йоз паоз сіе Іа йісЬа агтайа, дие егап сіе Оепоѵезез, ё сопіаЪап пиеѵаз сіе Іа йісЬа агтайа. Е йесіап дие Іа йісЬа агтайа у Зеііогез йеііа дие аѵіап ійо 1ие§о йегесЬатепіе аі Сапйеіог, ип сазііііо йе Іа Тигдиіа, у дие Іо сегсатап, ё е|зіиѵіегоп зоЬге ёі йосе йіаз, Газіа дие Іо асоггіб еі. Зепог йеі Оапйеіог, у диё реіеагап соп Іоз йе Іа агтайа, у дие Іез іотага диіпсе саЪаІІоз, у дие зе регйіега сіегіа §епіе йе Егапсезез у йе . бѳпоѵезез, у дие рагііегап йе аііі, Гиегоп а Віриіі ипа ѵіііа дие ёз еп 39. 1а Зигіа, у дие Іа сотЬаііегап, у дие Іоз йе.іа ѵіііа дие Іе іепіап асо^ійо ип гіо дие раза сегса йеііа, у йездие Іоз ѵіегоп Гиега йе Іаз Гйзіаз, дие зоііагап еі гіо : у йго тисЬо йапо еп еііоз, дие рог Гиегза Іез йсіега
Описаніе Родоса. 29 несла имъ много вреда, и заставила ихъ по неволѣ искать спасе- нія въ корабляхъ. Послѣ того начальники Флота составили со- вѣтъ, чтобы разсудить, что имъ дѣлать, и совѣтъ былъ вотъ какой: такъ какъ корабли и карраки, что были у нихъ, идутъ скорѣе чѣмъ галеры, то они пойдутъ впередъ по пути къ Александріи, и когда будутъ уже совсѣмъ близко, то подождутъ ихъ девять дней; а между тѣмъ галеры и начальники флота нападутъ на Баруте, Сирійскій городъ, который служитъ портомъ Дамаску и нахо- дится отъ него въ двухъ дняхъ пути. Карраки пошли къ Алек- сандріи, а галеры съ начальниками Флота пошли въ Баруте, вошли въ него и сожгли городъ. Карраки, пришедши къ Александріи, ждали ихъ девять дней, не получая въ эти дни никакихъ извѣстій о галерахъ, и такъ какъ у нихъ умирали лошади отъ недостатка воды, и у нихъ самихъ было мало провизіи, то они воротились въ Родосъ. Прежде чѣмъ посланники уѣхали оттуда, эти карраки уже пришли въ Родосъ. Такъ какъ во все это время, посланники не могли имѣть никакихъ вѣрныхъ извѣстій о великомъ Тамур- бекѣ, кромѣ этихъ, то они рѣшились идти въ Карабаки, мѣсто въ асодег а Іаз йізіаз, у дие безриез безіо 1оз-8епогез бе Іа бісЬа агтаба дие оѵіегои зи сопзе^о сото аѵіап бе іасег, еі диаі соизе^о Гиё (іезіа тапега: дие рог диапіо Іоз бё Іаз саггасаз у паоз дие аііі Іепіап егап таз ргезіабоз дие Іаз даіеаз, дие йіезеп абеіапіе, ё йсіезеп Іа ѵіа бе Аіехапбгіа, у бездие Гиезеп сеггаг, дие езрегазеи аііі ииеѵе біаз, у дие Іаз даіеаз у Вепогез бё Іа бісЬа агтаба дие ігіап еп іапіо а соггег а Вагиіе, ипа ѵіііа бе Іа 8игіа дие ез риегіо бе Юатазсо а боз іогпабаз; Е Іаз бісЬаз саггасаз йсіегоп Іа ѵіа бе Аіехапбгіа, у Іаз §а1еаз у Зепогез беі агтаба Гиегоп а Вагиіе, у епігагопіо, у диетагоп Іа ѵіііа. Е Іаз бі- сЬаз саггасаз бездие Гиегоп сегса бе Аіехапбгіа, езрегагоп Іоз бісЬоз пиеѵе біаз, ё рогдие еп езіоз біаз поп рпбіегоп заЪег пиеѵаз бе Іаз §а- Іеаз, у рог дпапіо зе Іез регбіап Іоз саЬаІІоз дие еп еііаз ігаіап рог тепдиа бе а§иа, е оігозі рогдие аѵіап роса ѵііиаііа, ѵоіѵіегоп а Вобаз. Е апіез дие Іоз бісЬоз ЕтЪ^абогез бе адиі рагііезеп, егап уа Педабаз езіаз бісЬаз саггасаз а Вобаз, у рог диапіо Іоз бісЬоз ЕтЬадабогез еп іобо езіе ііетро поп рпбіегоп заЪег оігаз пиеѵаз сіегіаз беі §гап Татиг- Ъес заіѵо езіаз, оѵіегоп зи [6] асиегбо бе іг а СагаЬадиі, ип 1и§аг дие
Описаніе Родоса. 30 Персіи, гдѣ онъ обыкновенно проводитъ зиму, чтобы тамъ полу- чить объ немъ достовѣрныя свѣдѣнія. XX. Этотъ городъ Родосъ не очень великъ и стоитъ онъ на равнинѣ на берегу моря; онъ островъ; въ немъ есть большой за- мокъ, который стоитъ отдѣльно и окруженъ оградою и валомъ со стороны города такъ же какъ и извнѣ. Внутри его есть мѣсто отдѣленное и огороженное стѣной и башнями, и тамъ находится крѣпость и дворецъ великаго магистра и его рыцарей; тамъ же внутри находится монастырь, и прекрасная церковь, и большой госпиталь, куда принимаютъ больныхъ. Оттуда, изъ этой крѣпо- сти, рыцари не могутъ выходить никуда безъ позволенія началь- ника. Портъ города очень великъ и хорошо защищенъ городскою стѣною; въ немъ есть точно два большихъ Фундамента крѣпкой работы, которыя называются плотинами и входятъ въ море; между ними то и есть портъ, гдѣ стоятъ суда. На одной изъ этихъ плотинъ построено четырнадцать вѣтреныхъ мельницъ. Внѣ города есть много домовъ и очень красивыхъ садовъ съ множествомъ лимонныхъ, апельсинныхъ и другихъ Фруктовыхъ деревьевъ. Жители города и острова родомъ Греки и исповѣ- ез еп Іа Регзіа, йопйе еі Зепог зиеіе ЬіЬегпаг [іпѵегпаг] ё аііі заЬгіап сіегіаз пиеѵаз йёі. XX. Е езіа йісЬа сіийай йе Войаз поп ез тиу ^гапйе, у езіа еп ип Папо іипіа соп еі таг, ё ез ізіа, у ііепе ип сазііііо Ьіеп §гапйе у ез арагіайо зоЬге зі, ё ііепе зи сегса у Ьаггега азі йе рагіез йе Іа сіийай, сото йе рагіез йе Гиега. Е йепіго Ьа ип арагіайо зоЬге зі, ё сеггайо йе тиго ё іоггез ё аііі ез Іа іогіаіега ё еі раіасіо йеі §гап Маезіге ё йе зиз Егеуіез, ё аііі йепіго езіа зи Сопѵепіо ё ипа іегтоза 1§1езіа, ё ип §гапйе Ьозрііаі йо асо§еп Іоз епіегтоз, ё йе адиі йезіа Гогіаіеза поп озап заііг Іоз Ггеуіез рага іг а рагіе піп^ипа зіп Іісепсіа йе зи таіог, ё еі риегіо дие езіа сіийай ііепе ез Ьіеп дгапйе, ё Ьіеп диагйййо дипіо соп еі тиго йе Іа сіийай, ё Ьа йоз сото сітіепіоз тиу дгапйез йе гесіа 40. оЬга, дие Патап тоііез дие епігап рог еі таг, епіге тейіаз йе атоз а йоз ез риегіо йо езіап іаз Гизіаз. Е еп еі ипо йе адиеііоз тоііез езіап ГесЬоз саіогсе тоііпоз йе ѵіепіо, ё йе Гиѳга йе Іа сіийай Ьа тисЬаз са- заз у Ьиегіаз тиу іѳгтозаз, ё тисЬаз сійгаз ё Іітаз ё Іітопез, ё оігаз
Отъѣздъ съ Родоса. 31 дуютъ почти всѣ Греческую вѣру. Этотъ городъ — важный рынокъ для товаровъ, которые приходятъ сюда съ разныхъ сто- ронъ, потому что ни одинъ корабль не можетъ идти ни въ Але- ксандрію, ни въ Іерусалимъ, ни въ Сирію, чтобы не зайдти къ этому острову или по крайней мѣрѣ не пройдти мимо него. А Ту- рецкая земля такъ близко отъ этого острова, что ее очень хо- рошо видно. На островѣ Родосѣ есть другіе города и замки, кромѣ города Родоса. XXI. Въ пятницу 31 числа августа мѣсяца, посланники наняли корабль, чтобъ ѣхать до острова Хіоса; хозяинъ этого корабля былъ Генуэзецъ, по имени мессеръ Леонардо Гентиль. И выѣха- ли они оттуда съ острова Родоса, не смотря на то, что погода была неблагопріятная. А дорога отъ острова Родоса до Хіоса опасная, потому что Турецкая земля лежитъ по правую руку, и надо идти очень близко къ ней, а съ другой стороны есть много острововъ, населенныхъ и ненаселенныхъ. Опасно идти этой до- рогой ночью, а еще опаснѣе, когда дурная погода. Въ эту пятницу, когда они уѣхали, и въ субботу, и въ вос- тисЬаз йтііаз [ігисіаз]; ё Іа §епегасіоп йе Іа §епіе йезіа сіийай ё йезіа ізіа зоп Сггіе§оз, ё изап Іа І^іезіа Сггіеда сазі іойоз Іоз піаз: ё езіа сіийай ез ипа ^гапйе езсаіа йе тегсайогіаз, дие ѵіепеп аііі йе тиу тисЬаз раг- іез, са піпдипоз паѵіоз поп риейеп іг еп Аіехапйгіа, піп еп йегизаіёп, піп еп Іа 8угіа, дие поп ѵауап а езіа ізіа, 6 а іо тепоз разеп а ор йеііа. Е Іа ііегга йе 1а Тигдиіа езіа іап сегса йезіа ізіа, дие зе рагезсе тиу Ъіеп | ё еп езіа ЙісЬа ізіа йе Войаз Ьа оігаз ѵіііаз ё сазііііоз зіп Іа сіи- йай йе Войаз. XXI. Ѵіегпез, дие йіегоп ігеіпіа ё ип йіаз йеі тез йе А§озіо, Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез аггепйагоп ипа паѵе рага іг &зіа еп Іа ізіа йе Хіо, йе дие ега раігоп ип (Зепоѵез дие аѵіа потЪге Місѳг Ьеопагйо бепііі. Е рагііе- гоп йе адиі йе Іа ізіа йе Войаз, сото дпіега дие Гасіа ііетро сопігагіо; ё езіе сатіпо йезйе Іа ізіа йе Войаз а Хіо ез реіідгозо, рог диапіо Іа ііегга йе Іа Тигдиіа езіа а Іа тапо йегесЬа, у Ьап йе іг л'ипіо соп еііа, ё йе Іа оіга рагіе Ьа тисЬаз ізіаз роЫайаз, ё йеііаз йезроЫайаз, ё ез ре1і§гоза рага апйаг рог аііі йе посЬе, ё таз рага соп ііетро сопігагіо. Е еі йісЬо йіа ѵіегпез дие рагііегоп, ё заЪайо ё йотіп§о ё іипез ё
32 Отъѣздъ съ Родоса. кресенье, и въ понедѣльникъ, и во вторникъ былъ вѣтеръ против- ный, и они шли, все ворочаясь въ ту и другую сторону, потому что не могли обогнуть одного мыса Турецкой земли. Въ слѣдующую среду, пятаго числа сентября мѣсяца, поров- нялись они съ островомъ Ланго, и такъ какъ не могли идти впе- редъ изъ за противнаго вѣтра, то вошли въ портъ этого острова Ланго, простояли тамъ весь день, взяли воды и сдѣлали запасы провизіи. Этотъ островъ Ланго принадлежитъ къ владѣніямъ острова Родоса. Городъ построенъ на равнинѣ на берегу моря; въ немъ есть маленькій замокъ, а между городомъ и замкомъ есть большое озеро морской воды; оно входитъ внутрь, подъ мостъ, черезъ который идетъ ходъ въ подземелье замка. Вокругъ города есть множество садовъ, виноградниковъ и домовъ. На этомъ островѣ всегда живутъ сто рыцарей изъ Родоса и намѣст- никъ, который управляетъ городомъ и замкомъ. . Въ слѣдующій четвергъ, шестаго числа сентября мѣсяца они выѣхали оттуда и шли цѣлый день, но прошли немного, потому что вѣтеръ все былъ противный. На другой день.въ пятницу, они тоже прошли очень мало изъ за противнаго вѣтра, будучи въ со- тагіез оѵіегоп ѵіепіо сопігагіо, ё апйиѵіегоп ѵо1іеапйо[е] йе ипа рагіе рага оіга, дие поп [по] ройіап йоЫаг ип саЬо йе Іа йегга йе Іа Тигдиіа. Е тіегсоіез зідиіепіе, дие Гиегоп сіпсо йіаз йеі тез йе ВеііетЬге, Гиегоп а раг йе Іа ізіа йе Ьап§о, ё рог диапіо поп ройіап рц,аг айеіапіе рог ііетро сопігагіо, зи[о]г§іегоп. еп еі риегіо йе Іа ѵіііа йезіа- ізіа йе Ьап§о, ё езіоѵіегой аііі іойо езіе йіа, у іотагоп а§иа у геГгезсо йе ѵіап- йаз. Е езіа ізіа йе Ьап§о ез йеі зепогіо йе Іа ізіа йе Войаз, ё Іа ѵіііа езіа роЪІайа еп ип Папо іипіо аі таг, у ііёпе ип сазііііо редиепо, ё епіге еі сазііііо у Іа ѵіііа езіа ипа §гап<1е 1а§ипа йеі а&иа йе Іа таг, дие епіга йепіго еп ііпа риепіе рог йо епігап аі са|ѵа еі сазііііо, ё аі 41. йеггейог йе Іа ѵіііа езіап тисЬаз Ьиегіаз ё ѵіпаз ё сазаз: еп езіа йісЬа ізіа езіап зіетрге сіеп [сіепі] Егеуіез йе Іоз йе Войаз, ё ип іепіепіе дие ііепе еі сазііііо ё Іа ѵіііа. Йиеѵез зі§иіепіе зеіз йіаз йе ЗейетЬге рагііегоп йе адиі, у апйиѵіе- гоп іойо еі йіа тиу росо, рог еі ѵіепіо зёг сопігагіо, ё оіго йіа ѵіегпѳз апйиѵіегоп езо тізто тиу росо, рог еі ѵіепіо зег сопігагіо, е рог поп
Леросъ. 33 стояніи дѣлать только небольшіе повороты, отъ того что острововъ было много, а земля Турецкая близко. Весь этотъ день они шли поворачиваясь то въ одну сторону, то въ другую, и только не- много подвинулись впередъ. Когда около полудня они были возлѣ одного острова, который называется Звѣринымъ, противный вѣ- теръ усилился и погналъ корабль къ берегу острова, такъ что они думали, что погибнутъ. Они бросили якорь, и простояли тамъ весь день. Этотъ островъ не обитаемый, и на немъ нѣтъ ни воды, ни горъ. Въ слѣдующее воскресенье около полудня они уѣхали оттуда, и весь день шли между необитаемыми островами, и прошли мимо ~ одного населеннаго острова, принадлежащаго къ владѣніямъ Ро- доса, который называется Каламо. Въ понедѣльникъ утромъ, когда разсвѣло, они были очень не- далеко отъ того мѣста, гдѣ ихъ застала ночь. Въ полдень они по- дошли 'къ одному городу, лежащему въ Турецкой землѣ, который называется новая Палація. Въ этомъ городѣ, говорили, жилъ Тамурбекъ, когда онъ побѣдилъ Турка и захватилъ Турцію. XXII. Во вторникъ утромъ ойи подошли къ одному населенно- му острову, принадлежащему къ Родосскимъ владѣніямъ, по имени ройег іотаг ѵиеііаз заіѵо согіаз рог Іаз тисЬаз ізіаз, у рог Іа ііегга сіе Іа Тигдиіа зет сегса, ё апйиѵіегоп іойо езіе йісЬо йіа ѵоііеапйо, дие поп рийіегоп рціаг заіѵо тиу росо, ё а Ьога йе тейіо йіа зіепйо а сегса йе ипа ізіа дие Патап Іа ізіа йе Іаз Везііаз, сгезсіо еі ѵіепіо сопігагіо, е Іапгб Іа- пао а Іа созіа йе Іа ізіа, йе тапега дие оѵіегоп йе зег регйійоз, ё есЬагоп апсіа, ё езіоѵіегоп іойо еі йіа аііі, ё езіа ізіа ез йезроЫайа, у зіп адиа у зіп топіез. Ё йотіп^о зі^иіепіе а Ьога йе тейіо йіа рагііегоп йе адиі, ё апйи- ѵіегоп іойо езіе йіа епіге ииав ізіаз йезроЫайаз, ё ё. раг йе ипа ізіа роЫайа йеі зепогіо йе Войаз дие ез Патайа Саіато. • Ьипез еп Іа тапапа атапезсіегоп Ьіеп сегса йе йопйе Іез апосЬе- сіо, ё а Ьога йе тейіо йіа Гиегоп а раг йе ипа сіийай дие езіаЬа еп-іа ііегга йе Іа Тигдиіа дие Ьа потЬге Іа Раіасіа пиеѵа, е еп адиеііа сіийай йесіа дие езіоѵіега еі ТатигЬес, диапйо ѵепсіб аі Тигсо ё гоЬо Іа Тигдиіа. XXII. Е тагіез еп Іа тапапа іиегоп ^ипіоз соп ипа ізіа роЫайа йеі зепогіо йе Войа[о]з дие ез Патайа еі Вегго, ё рог диапіо еі ѵіепіо ега Сборникъ II Отд. И. А. И. 3
34 Леросъ. Берро. Такъ какъ вѣтеръ былъ противный, то, чтобъ не потерять того-, что уже было пройдено, они приблизились и бросили якорь въ портѣ острова и запаслись водою. На этомъ островѣ Берро былъ городъ и замокъ, крѣпкій, высокій, и съ большими строеніями, но поврежденный. Имъ управлялъ одинъ Родосскій рыцарь. Населе- ніе этого острова Греческое; говорятъ, что Турки изъ Палаціи многое разрушили и повредили на немъ, что даже въ тотъ самый годъ приходила туда галеота съ Маврами изъ Палаціи и они увезли у нихъ много скота и людей, которые въ это время жали хлѣбъ. Въ четвергъ они уѣхали оттуда, а въ пятницу утромъ поров- нялись съ необитаемымъ островомъ, который называется Ма- дреа и на которомъ есть пастбища и прѣсная вода. Въ тотъ же день они проѣхали около другого острова, по имени Форно, и еще одного, который называется Татанисъ и населенъ Греками. На другой день они проѣхали мимо больщого острова, называю- щагося Хамо и населеннаго Турками, и въ виду еііф одного острова, по имени Микареа; онъ населенъ и принадлежитъ одной женщинѣ, и у него есть своя галера; на немъ видно было много сопігагіо, рог поп регііег Іо дие аѵіап апйайо, зи[о]г§іегоп ё есЬагоп апсіа еп | еі риегіо йезіа ізіа ё іотагоп а§иа, Е езіа йісЬа ізіа йеі Вегго аѵіа ипа ѵіііа у сазііііо тиу Гиегіе ё аііо, ё <1е тиу дгапйез ейі[е]йсіоз, рего езіаЬа таі рагайо ё іепіаіа ип Егеиіе іе Войаз: ё 1а §епіе йезіа ізіа егап Сігіедоз, ё йесіап дие Тигсоз йе Іа Раіасіа аѵіап йезігиійо ё ГесЬо тисЬо таі еп адиеііа ізіа, ё дие айп адиеі апо аѵіа ѵепійо аііі ипа §а- Іеоіа йе Могоз йе Іа Раіасіа дие Іез аѵіап Ііеѵайо тисію §апайо, ё Іоз отез дие зе^аЬап Іоз рапез. Е ріеѵез рагііегоп йе адиі, ё ѵіегпез еп Іа тапапа атапезсіегоп 42. еп раг йе ипа ізіа йезроЪІайа дие ез Патайа Майгеа, еп еііа Ьа разіоз рага дапайоз у а^иа йиісе. Е Гиегоп езіе йіа а раг йе оіга ізіа дие ез Патайа еі Еогпо, ё а раг йе оіга ізіа дие ез Патайа Таіапіз, дие ез ро- Ыайа йе Сігіе^оз, е Гиегоп оіго йіа раг йе ипа ізіа дгапйе дие ез Патайа Хато, у ез роЫайа йе Тигсоз, ё Гиегоп оігозі а ор йе оіга ізіа дие ез Патайа Місагеа, ё ез роЫайа, у ез йе ипа Риепа, ё агта еп еііа ипа
Хіосъ. — Извѣстія изъ Турціи. 35 обработанныхъ полей. Въ тотъ же день они прошли мимо мно- гихъ большихъ и маленькихъ острововъ. Слѣдующую субботу, 15 сентября, и слѣдующее воскресенье они плыли между этими островами, и не могли продолжать своего пути отъ безвѣтрія. Только вечеромъ подулъ попутный вѣтеръ, но не на долго. Въ понедѣльникъ утромъ они приблизились къ одному мысу на Турецкой землѣ, который называется Кабоханто, и оттуда сталъ видѣнъ островъ Хіосъ. Во вторникъ утромъ около обѣдни посланники вступили въ портъ Хіоса, и въ тотъ же день они вышли на берегъ и прика- зали снести съ корабля все, что привезли. ' XXIII. Этотъ Хіосъ маленькій городъ, и самъ островъ малень- кій. Онъ принадлежитъ Генуэзцамъ. Городъ лежитъ плоско, у самаго берега моря; и въ немъ есть два предмѣстья: одно съ одной стороны, а другое съ другой. На немъ много садовъ и вино- градниковъ. Турецкая земля лежитъ очень близко отъ него, такъ что ее очень хорошо видно. На этомъ островѣ есть деревни и замки, и вся его окружность будетъ лигъ сто двадцать. На этомъ островѣ добывается смола съ нѣкоторыхъ деревьевъ, которыя §а!еа, ё рагезсіегоп еп еііа тисЬаз ІаЬгапгаз: ё рагезсіегоп езіе <ііа оігаз тисЬаз ізіаз §гапйез у редиепаз. Е заЪайо зі§иіепіе, дие Гиегоп диіпсе йеі ЙісЬо тез сіе ЗеііетЬге, ё йотіп§о зі§иіепіе апйиЪіегоп еп езіаз йісЬаз ізіаз дие поп рийіегоп апйаг зи ѵіа§е соп саіта дие йго, е еп Іа іагйе йго ип росо йе Ъиеп ѵіепіо дие йиго росо, е Іипез еп Іа тапапа Гиегоп еп раг йе ип саЬо йе Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, дие ез Патайо СаЪо Хапіо, ё рагезсіб йе аііі Іа ізіа йе Хіо. Е тагіез еп Іа тапапа а йога йе Міза іотагоп еі риегіо йе Хіо, ё езіе йіа іотагоп ііегга Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё йсіегоп засаг йе Іа пао іойаз Іаз созаз дие ИеѵаЪап. XXIII. [7] Е Іа йісЬа Хіо ез ипа ѵіііа редиепа, е Іа ізіа езо тезто ез редиепа, ё ез йе Сгепоѵезез, ё Іа ѵіііа езіа Папа а. гаіг йеі таг, е Ьа йоз агга- Ьаіез, ипо йе ипа рагіе ё оіго йе оіга, ё еп еііа Ьа тисЬаз Ьиегіаз е ѵіпаз ё асегса йеііа езіа Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, іапіо дие зе рагезсе тиу Ьіеп. Е еп езіа ізіа Ьа аійеаз ё сазііііоз, Ьоха [ѵа§а] еп йеггейог сіепіо ё 3*
36 Буря. похожи на мастиковыя. Самый городъ хорошо укрѣпленъ стѣ- ной и башнями, хотя стоитъ на равнинѣ. Между тѣмъ какъ посланники были здѣсь на этомъ островѣ, они получили извѣстіе, что старшій сынъ Турецкаго государя, котораго побѣдилъ Та- мерланъ, тотъ, -который долженъ былъ наслѣдовать Турецкое царство, умеръ, и что другіе братья его воюютъ между собой изъ за царства. XXIV. Посланники хотѣли тотчасъ же уѣхать съ Хіоса, но не нашли готоваго корабля и остались тамъ на островѣ Хіосѣ тотъ вторникъ, что пріѣхали, и среду, и четвергъ, и пятницу, и субботу, и воскресенье, до другого слѣдующаго воскресенья 30 числа сен- тября мѣсяца, когда они наняли маленькій Кастильскій корабль, котораго хозяиномъ былъ Генуэзецъ, по имени мессеръ Бо- кира де Марта. Въ это самое воскресенье корабль вышелъ изъ порта въ полночь; подняли паруса и поѣхали. Вѣтеръ дулъ довольно сильно на корму, и когда разсвѣло, они были уже пе- редъ однимъ населеннымъ островомъ, который лежитъ по пра- вую руку около Турецкой земли и называется Метелла. Кромѣ того они проѣхали мимо другихъ двухъ населенныхъ острововъ, ѵеіпіе шіііаз, е еп езіа ізіа пазсе еі аітазіі^а еп ппоз агЪоІез дие ра- гезсеп Іапіізсоз, ё Іа ѵіііа ез Ьіепйіегіе бе тиго е бе іоггез, рего дие езіа Папа. Езіапйо адиі Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез оѵіегоп пиеѵаз еп сото еі фо тауог йеі Тигсо, дие ѵепсіо' еі Татогіап, ега йпайо, еі дие аѵіа йе Ьегейаг Іа Тигдиіа, ё дие оігоз зиз Ьегтапоз аѵіап §иегга еп ипо зоЬге еі зепогіо йе Іа ііегга. XXIV . Е Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез диізіегап рагііг йе адиі йе Хіо 1ие§о, рего поп ГаПагоп іизіа ргезіа, е езіоѵіегоп адиі еп езіа ізіа йе Хіо еі йісЬо йіа тагіез дие Пе^агоп, ё тіегсоіез ё іиеѵез ё ѵіегпез ё заЪайо ё йотіп^о, Газіа оіго йотіпдо зі§иіепіе, дие Гиегоп ігеіпіа йіаз йеі йісЬо тез йе ЗеііетЬге, дие аігеіагоп ипа паѵе редиепа Сазіеііапа, йе дие 43. ега раігоп ип (Іепоѵез, дие аѵіа потЬге Місег Водиіга йе Магіа. Е езіе йісЬо йіа йотіп§о заііо' Іа йісЬа паѵе йеі риегіо й Іа тейіа посЬе, е йсіегоп ѵеіа, у Іиегоп йе адиі, ё оѵіегоп Ьиеп ѵіепіо еп рора, ё диапіо Гиё еі йіа сіаго Гиегоп еп раг йе ипа ізіа роЫайа, дие ега & Іа тапо йегесііа епіге Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, дие Ьа потЬге Меіеііа, е оігозі
Буря. 37 которые появились на лѣвой рукѣ, по имени Пихара и Антипи- хара; а вечеромъ проѣхали мимо одного мыса Турецкой земли, который называется мысомъ св. Маріи; когда же наступила ночь, вѣтеръ такъ усилился, что прорвалъ паруса и бросилъ ихъ въ море. Такъ какъ проливъ, который называется Романскимъ, былъ близко, и вѣтеръ усиливался, а ночь уже наступила, и боя- лись не найдти входа въ заливъ, то хозяинъ рѣшился двигаться на одномъ мѣстѣ съ кораблемъ, пока не наступитъ день. Немного раньше полуночи поднялась большая. буря, а когда наступило утро, они очутились около острова Мерди при входѣ въ Турецкую землю. Тогда они рѣшились идти къ острову Метеллину, чтобъ починить тамъ свои паруса и взять какого нибудь кормчаго, такъ какъ у нихъ его не было. Прежде чѣмъ они пріѣхали въ портъ, на островѣ Метеллинѣ показался замокъ, который называется Молленосъ; не много дальше показался другой замокъ, который называется Куарака. Около полудня прибыли они въ портъ го- рода Метеллина, и остались тамъ вторникъ, когда пріѣхали, среду, четвергъ и пятницу; починили паруса и взяли кормчаго Гиегоп а раг йе оігаз йоз ізіаз роЫайаз дие рагезсіегоп 4 Іатапо іхдиі- егйа, дие Ііап потЪге РіХага у Апііріхага, ё еп Іа іагйе Гие|гоп 4 сегса йе ип саЪо йе Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, дие На потЪге еі саЪо йе Бапсіа Магіа е еп апосЪесіепйо сгезсіб еі ѵіепіо а іапіо, дие готріо' Іаз ѵёіаз ё Іаз есЬо' аі таг. Е рог диапіо Іа Боса дие йесіап йе Вотапіа, ега сегса, ё еі ѵіепіо сгесіа, ё Іа посЬе ега епігайа, е рог гесеіо йе поп ро- йег Гаііаг Іа Боса рага епігаг, асогйо еі раігоп йе ѵоііеіаг соп Іа паѵе Газіа дие Гиезе еі йіа: ё а Іа тейіа посЬе ип росо апіез Іеѵапібзе ипа §гап іогтепіа, ё диапйо Гиё еі йіа, Гаііагопзе сегса йе Іа ізіа йе Мегйі 4 Іа епігайа йе Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, ё оѵіегоп зи асиегйо йе іг а Іа ізіа йе МеіеІІіп рог айоЪаг аііі зиз ѵеіаз ё іотаг а1§ип рііоіо, дие поп ПеѵаЪап піп§ипо. Е апіез дие 11е§азеп аі риегіо рагезсіо' еп Іа ЙісЬа ізіа йе МеіеІІіп ип сазііііо дие Ьа потЪге Моііепоз, ё 1ие§о айеіапіе рагезсіо оіго сазііііо дие Патап Сиагаса, ё а Ъога йе тейіо йіа Гиегоп еп еі риегіо Йе Іа ѵіііа Йе МеіеІІіп, ё езіоѵіегоп аііі еі ЙісЬо йіа тагіез дие Ъі 11е§агоп, ё тіегсоіез ё іиеѵез ё ѵіегпез айоЪагоп зиз ѵеіаз, ё іотагоп рііоіо.
38 Метеллинъ. — Чудесное спасеніе Метеллинскаго князя. XXV. Городъ Метеллинъ построенъ , на высокомъ холмѣ на самомъ берегу моря, которое окружаетъ его съ двухъ сторонъ, и съ обѣихъ сторонъ у него есть по гавани. Городъ окруженъ высокой, хорошей стѣной со многими башнями, а внѣ его есть большое предмѣстіе. Этотъ островъ имѣетъ триста миль въ окружности, и на немъ много замковъ и деревень. Вокругъ города много садовъ и виноградниковъ. Недалеко отъ города на островѣ есть большія строенія, дома и церкви, и кажется, что прежде этотъ островъ былъ очень населенъ; на одномъ концѣ города на равнинѣ возлѣ источниковъ и садовъ стоятъ большіе развалившіеся дворцы и посреди нихъ около сорока бѣлыхъ мраморныхъ ко- лоннъ, поставленныхъ четыреугольникомъ; говорятъ, что прежде на этихъ колоннахъ была зала, въ которой собирались для совѣ- щанія жители города. Населеніе острова Греческое; прежде онъ принадлежалъ къ имперіи Константинопольской; а теперь принад- лежитъ одному Генуэзцу, по имени мессеръ Хуанъ де Каталусъ. Его отецъ былъ женатъ на дочери Константинопольскаго импе- ратора. О томъ какъ онъ сдѣлался государемъ этого острова разсказывали чудесное происшествіе: говорили, что тому назадъ XXV. Е Іа ѵіііа йе Меіеіііп ее роЫайа еп ип оіего аііо дие ез іипіо соп еі таг, ё сегсаіа Йе Іаз йоз рагіез, ё а сайа рагіе ііепе ип риегіо, ё Іа ѵіііа ез сегсайа йе Ьиеп тиго аііо, ё йе тисііаз іоггез, ё йе Гиега ііепе ип §гап аггаЪаІ: ё езіа ізіа Ьа ігесіепіаз тіііаз еп йеггейог, ё Ьа аійеаз ё сазШІоз еп еііа азаг, ё аі йеггейог йе Іа ѵіііа ііепе тисЬаз Ьиегіаз ё ѵіпаз. Еп езіа ізіа асегса йе Іа ѵіііа аѵіа тиу цгапйез ейійсіоз йе сазаз ё йе 1§1езіаз, ё рагезсе дие оіго ііетро іиё тиу роЫайа езіа ізіа: ё аі ип саЬо йе Іа сіийай еп ип Папо асегса йе Іаз Гиепіез ё Ьиегіаз | езіаЬап ипоз §гапйез раіасіоз саійоз, ё еп тейіо йеііоз езіаЬап Газіа диагепіа тагтоіез Ыапсоз епйезіоз риезіоз сото диайга, ё йесіап дие епсіта йе 44. адиеііоз тагтоіез зоііа езіаг ипа диайга еп дие Гасіап сопзеіо Іоз йе Іа сіийай: ё Іа депіе йезіа ізіа.ез 6гіе§а, ё зоііап зег йеі Ітрегіо йе Соп- зіапііпоріа, ё адога ез йе ип й-епоѵёз дие Ьа потЬге Місег Йиап йе Са- іаіиз, ё зи райге оѵо сазайо соп ипа й]'а йеі Етрегайог йе Сопзіапііпо- ріа, ё йе дие [йѳздие] а^ога ез Зепог йезіа ізіа сопіаЬап ипа тиу §гапйе тагаѵіііа, у йесіап, дие а§ога риейе аѵег ѵеіпіе апоз, дие іетЫага адиеі-
Разсказъ о несогласіяхъ между Византійскими императорами. 39 можетъ быть лѣтъ двадцать, въ одну ночь было на этомъ островѣ землетрясеніе; онъ и его отецъ и мать и другіе его два брата спали во дворцѣ замка; замокъ въ эту ночь обрушился, и всѣ по- гибли кромѣ него; только онъ одинъ спасся въ той колыбели, въ которой лежалъ, и на другой день его нашли въ виноградникѣ, который находился внизу замка у подошвы высокой скалы. Это спасеніе было великимъ чудомъ. XXVI. Когда посланники пріѣхали на этотъ островъ, они за- стали тамъ молодого императора Константинопольскаго, который былъ изгнанъ изъ имперіи, какъ вамъ будетъ дальше разсказано. Онъ былъ женатъ на дочери Метеллинскаго государя и большую часть времени проводилъ на этомъ островѣ. Не задолго передъ тѣмъ тесть и зять вмѣстѣ отправились оттуда съ двумя галерами и пятью галеотами, чтобъ взять городъ Салоники, который при- надлежитъ старому императору Константинопольскому. Причи- на, которая заставила ихъ идти на этотъ городъ, вотъ какая: этотъ молодой императоръ жилъ у Турка Мурата, и въ то вре- мя, какъ онъ былъ въ одномъ Турецкомъ городѣ, по имени Со- ломбрія, пріѣхалъ туда Мозенъ Бучикате, правитель Генуи, съ 1а ізіа ипа посЬе, ё дие езіе 8епог у зи райге ё зи тайге ё оігоз йоз §из Ьеппапоз, дие йогтіап еп ип раіасіо Деі сазііііо, ё дие сауега адиеііа посЬе, ё дие тигіегап іойоз заіѵо езіе дие езсаро' еп ипа сипа еп дие езіаЬа, ё Гаііагопіо оіго Діа еп ипа ѵіііа дие аі ріе йеі сазііііо езіаЬа, ауизо йе ипаз репаз тиу аііаз, дие Гиё ипа §гап тагаѵіііа езсараг. XXVI. Едиапйо іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез а езіа ізіа 11е§агоп, ГаПагоп аі Етрегайог йе Сопзіапііпоріа еі того дие апйаЬа [апйа] есЬайо йеі Ітрегіо, зедип айеіапіе ѵоз зега сопіайо, дие аѵіа сазайо соп ипа й]а йеі зепог йе Меіеіііп, ё дие іасіа соп еі зи тогайа Іо таз йеі ііетро еп адиеііа ізіа, ё дие а§ога росо аѵіа, уегпо ё зиедго аѵіап рагіійо йе аііі соп йоз §а1еаз ё сіпсо §а!еоіаз рага іотаг Іа сіийай йе Баіопідие дие ез йеі Етрегайог ѵіедо йе Сопзіапііпоріа: ё Іа гагопдие Іоз тоѵіега іг зоЬге адиеііа сіийай, ега езіа: <3ие езіе Етрегайог того ѵіѵіа соп еі Тигсо Мигаі, ё езіапйо еп ипа сіийай йе Іа Тигдиіа сЬе Ьа потЬге 8о- ІотЪгіа, 11е§ага аііі Мозеп ВисЬісаіе, СоЬегпайог йе 6гё|поѵа, соп йіег §а1еаз, ё дие іотага аі йісЬо Етрегайог йе аііі рог Гиегга, ё Іо Исѵйга
40 Разсказъ о несогласіяхъ между Византійскими императорами. десятью галерами,- силою взялъ оттуда императора, отвезъ его въ Константинополь и помирилъ его съ императоромъ его дядею на томъ условіи, что онъ дастъ ему этотъ городъ Салоники, чтобы въ немъ жить; а причина несогласія между этими двумя императорами будетъ вамъ разсказана дальше, въ своемъ мѣстѣ. Мозенъ Бучикате, только что помирилъ ихъ, взялъ съ собою стараго императора и отвезъ его во Францію просить помощи у короля, а въ имперіи оставилъ молодого императора, чтобъ управлять ею, пока онъ вернется изъ Франціи. Между тѣмъ какъ старый императоръ былъ во Франціи, когда между Муратомъ и Тамурбекомъ подготовлялась битва, молодой императоръ усло- вился, если Турокъ побѣдитъ Тамурбека, сдать ему Константи- нополь и давать дань. За то когда старый императоръ вернулся въ Константинополь, и узналъ, что замышлялъ его племянникъ, онъ сильно разгнѣвался на него, запретилъ ему показываться себѣ на глаза, велѣлъ выѣхать изъ своей земли, отнялъ у.него городъ Салоники и далъ ему островъ Есталименъ. Такъ какъ прежде онъ обѣщалъ ему городъ Салоники, а теперь не да- валъ, то онъ и его тесть отправились, чтобъ взять его силою, а Сопзіапііпоріа, ё дие Іо йсіега аті§о соп еі ЕтрегаДог зи ііо соп іаі сопДісіоп, дие Іе Аіезе езіа ЙісЬа сіиДаД йе Заіопідие, еп дие ѵіѵіезе, ё Іа газоп Де Іа йізсогйіа дие епіге езіоз йісЬоз Доз ЕтрегаДогез ез, аДе- Іапіе еп зи 1и§аг ѵоз зегё, сопіаДа. Е Мозеп ВисЫсаіе Дездие Іоз оѵо аѵепіДо, іотб сопзі^о аі ЁтрегаДог ѵіе^о, ё ігихоіо еп Егапсіа а Детап- Даг ауиДа аі Веу, ё диеДб соп еі Ітрегіо еі ЕтрегаДог того рогСоЬег- паДог, Газіа дие ёі іогпазе Де Егапсіа. ЕзІапДо еі ЕтрегаДог ѵіедо еп Егапсіа, еі ЕтрегаДог того іепіа асогДаДо, диапДо еі Мигаі ё еі Татиг- Ьес диегіап еп ипо аѵег зи Ьаіаііа, дие зі еі Тигсо ѵепсіезе аі ТатигЬес, Де епіге§аг аі Тигсо Іа сіиДаД Де Сопзіапііпоріа, ё зе Іа аігеЬиіаг; рог 45. Іо диаі еі ЕтрегаДог ѵіе]о Дездие Гиё іогпаДо еп Сопзіапііпоріа, ё зиро Іо дие за зоЬгіпо іепіа асогДаДо, оѵо §гапДе запа Дёі, ё тапДбІе дие поп рагезсіезе таз апіе ёі, ё дие заііезе Де зи ііегга, ё Дібіе Іа ізіа Де Езіа- Іітеп, е диіідіе езіа ДісЬа сіиДаД Де Заіопідие, ё рог диапіо ргітега- тепіе Іе- аѵіа рготеііДо Іа сіиДаД Де Заіопідие; ё адога поп Іа ДаЬа, аѵіапзе тоѵіДо ёі у еі ДісЬо зи зие§го рог Іа іотаг, зі ри[о]Діезеп: ё еі
Отъѣздъ съ Метеллина. 41 если будетъ возможно; а мессеръ Хуанъ, владѣтель этого остро- ва, послалъ одну галеоту къ Мозенъ Бучикате, и отправилъ на ней посла сказать ему, что онъ хорошо знаетъ, что старый им- ператоръ прежде обѣщалъ императору его зятю городъ Салони- ки, чтобъ жить въ немъ, теперь же не хочетъ дать, а даетъ только островъ Ескалинесъ.’ И потому де онъ проситъ его, когда онъ уѣдетъ изъ Александріи, пріѣхать помочь имъ взять этотъ городъ съ тѣмъ флотомъ, который у него былъ, а они де ждутъ его на островѣ Ескалинесѣ. Между тѣмъ какъ посланники были еще на островѣ Метеллинѣ, пріѣхала эта галеота, что была по- слана съ посольствомъ; никто не могъ узнать, какой отвѣтъ она принесла; узнали только, что Бучикате воротился съ флотомъ въ Родосъ, и что опять уѣхалъ оттуда, неизвѣстно куда. XXVII. Въ субботу, шестого октября, съ разсвѣтомъ подняли паруса и отправились; воротились на ту дорогу, по которой ѣхали, когда заѣхали въ Метеллинъ, и поплыли между Турецкой землей и островомъ Метеллиномъ до тѣхъ поръ йока достигли мыса св. Маріи, что на твердой землѣ Турціи. Въ воскресенье утромъ они очутились по ту сторону мыса св. Маріи, уже обошедши его, сіісііо Місег йиап, Зепог йе Іа йісЬа ізіа, аѵіа епѵіайо ипа даіёоіа аі йісЬо Мозеп ВисЬісаіе. еп дие 1е епѵіага ип ЕтЬаз’айог, соп еі диаі 1е епѵіага йесіг, дие Ьіеп заЫа еп сото еі Етрегайог ѵіе]'о рготеііега рог апіе ёі аі Етрегайог зи уегпо Іа сіийай йе Заіопідие, еп дие ѵіѵіезе, ё дие а^ога дие §е Іа поп диегіа йаг, заіѵо Іа ізіа йе Езсаііпез, рогдие 1е епѵіаЪа го- §аг, дие.йездие йе А1е[і]хапйгіа рагііезе 1е диізіезе ѵе*[8]піг Й ауийаг й. іотаг Іа йісЬа сіийай, соп адиеііа агтайа дие аііі іепіа, ё дие еп Іа йісЬа Езсаііпез Іо езрегаЪап: ё езіапйо Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез еп езіа ізіа йе Меіеіііп, 1іе§6 Іа йісЬа §а!еоіа дие аѵіа ійо еп Іа йісЬа етЪа]’айа, ё поп зе ри(Іо аргепйег соп дие ѵепіа, заіѵо іапіо дие ВисЬісаіе ега ѵепійо соп Іа йісЬа агтайа а- Войаз, ё дие рагііега йе аііі, ё поп заЪіап рага йопйе. XXVII. ЗаЪайо, дие Гиегоп зеіз йіаз йё ОсіиЪге, аі аіѵа диапйо ата- пезсіа, йсіегоп ѵеіа, ё рагііегоп йе адиі, ё іотагоп рог 1а ѵіа дие Пеѵагоп диапйо аііі й Меіеіііп Педагоп, ё ѵіпіегоп епіге Іа ііегга йе Іа Тигдиіа о Іа йісЬа ізіа йе Меіеіііп, Газіа дие 11е§агоп аі саЬо йе Запсіа Магіа, дие сз сп 1а ііегга йгта йе 1а Тигдиіа. Е йотіпцо зідиіепіе рог Іа тапапа
42 Развалины Трои. и на лѣвой рукѣ показался островъ, теперь необитаемый, по имени Теніо. Дальше показался другой островъ обитаемый, при- надлежащій ко владѣніямъ Константинополя, по имени Нембро. Въ этотъ день вѣтеръ былъ противный и, начавшись слабо, уси- ливался все время до самой ночи, такъ что они прошли очень мало. И хотя островъ Теніо былъ близко, и они хотѣли заѣхать въ его портъ, однако не могли отъ противнаго вѣтра и отъ теченія, и ночью бросили якорь между твердой землей Турецкой и этимъ самымъ островомъ Теніо. Тамъ есть узкое мѣсто передъ входомъ въ проливъ, что называется Романскимъ. Прямо противъ былъ построенъ великій городъ Троя, и оттуда видны зданія этой Трои и куски стѣнъ, разрушенныхъ въ разныхъ мѣстахъ, и слѣды того, какъ шла дальше стѣна, и обломки башень, и другія зданія, какъ будто замки, и стѣны, по которымъ видно было, гдѣ нахо- дился городъ. Городъ начинался въ равнинѣ, нѣсколько вдали отъ моря, шелъ вглубь до высокихъ горъ, и заключалъ въ себѣ, какъ казалось по тому мѣсту, гдѣ шелъ валъ, Много миль. Въ концѣ города видна была большая гора, высокая и острая, и на ней, го- [тапа] і'аііагопзе аііепйе сіеі йісЬо саЬо, дие Іо аѵіап уа йоЫайо, ё ра- гезсіо' а Іа тапо ігдиіегйа ипа ізіа дие ез а§ога йезЬаЬііайа дие Ьа потЬге Тепіо, ё рагезсіо оіга ізіа таз аііепсіе роЫайа, дие ез йеі зепо- гіо йе Сопзіапііпоріа, дие Ьа потЬге ЬСетЪго. Езіе йіа йго ііетро соп- ігагіо, ё ѵіпіепйо езсазо сгезсіо' іойаѵіа Газіа Іа посЬе, аппдие апйиѵіе- гоп тиу росо езіе йіа, ё сото диіега дие Іа ЙісЬа ізіа йеі Тепіо езіо- ѵіезе сегса, ё аѵіап ѵоіипйай йе іотаг аііі риегіо, поп рийіегоп рог еі ѵіепіо зег сопігагіо, ё Іа соггіепіе дие аііі ега, ё ё Іа посЬе зигдіегоп Іаз апсіаз епіге Іа ііегга йгте йе Іа Тигдиіа, ё епіге езіа ЙісЬа ізіа йеі Те- 46. піо, дие ез аііі ип езігесЬо рага епігаг а Іа Воса дие йісеп йе Котапіа, ё еп йегесЬо йе йопйе і'ие роЫайа Іа §гапйе сіийай йе Тгоуа, ё йе аііі рагезсіап Іоз ейійсіоз йе Іа йісЬа Тгоуа ё рейагоз йеі тиго арогіеііайоз ё 1и§агез, ё Іа зеііаі рог йо іЬа еі тиго айеіапіе, ё рсйазоз йе іоггез епйезіаз, о оігоз ейійсіоз сото йе сазііііоз ё Іоз тигоз | дие рагезсіап рог йо Гиега Іа сіийай, ё сотепгаЬа йс ип Папо дие езіаЬа ип ро,со агге- йгайо йе Іа таг, ё іЬа айеіапіе іазіа ипаз зіеггаз аііаз, у іотаЬа еп зі адиеііо дие рагезсіа, рог йо Гиега 1а сегса тисЬаз тіііаз, ё еп саЬо йе Іа
Тенедосъ; вражда Генуэзцевъ и Венеціанцевъ изъ за него. 43 ворятъ, былъ замокъ, который назывался Еліонъ. А этотъ ост- ровъ Теніо, который стоялъ противъ этого города, гдѣ сталъ корабль, былъ прежде портомъ города, и въ немъ останавливались суда, которыя туда приходили. Этотъ островъ населилъ царь Пріамъ, и устроилъ въ немъ большой замокъ, который назы- вается Тенедонъ, для защиты кораблей, которые приходили въ городъ. Прежде этотъ островъ былъ населенъ, а теперь необи- таемъ. Когда корабль остановился, то къ острову поѣхала лодка за водой и за дровами, нужными для корабля, и нѣкоторые изъ людей посланниковъ поѣхали посмотрѣть островъ и вышли на него. На немъ было,много виноградниковъ и садовъ и деревьевъ, много источниковъ и обработанныхъ полей; виноградники хорошіе, и много ихъ, хорошая охота на куропатокъ и кроликовъ. Еще былъ на немъ большой разрушенный замокъ. А причина, почему этотъ островъ необитаемъ, вотъ какая: говорятъ, что тому на- задъ можетъ быть года двадцать два, императоръ Константино- польскій, которому принадлежалъ этотъ островъ, обѣщалъ дать его Генуэзцамъ за то, что они помогли ему нѣсколькими галерами въ войнѣ, которая была у него съ Муратомъ, а обѣщавши, про- еіи<1а<1 рагезсіа ипа зіегга аііа ё адийа, ё аііі йесіап дие зоііа зег еі са- зііііо дие ПашаЬап Еііоп, ё Іа ЙісЬа ізіа йеі Тепіо дие еп ЙегесЬо йезіа сіийай сзіаЬа, опйе Іа паѵе езіаЬа зигіа, аііі зоііа зег риегіо йе Іа сіийай опйе езіаЬап Іаз і'изіаз дие а Іа сіийай ѵепіап. Е езіа ізіа роЫага еі Веу Ргіато, ё йсіега еп еііа ип §гап сазііііо дие ез Ііашайо Тепейоп, рага йеіепйішіепіо йе Іоз паѵіоз дие а Іа сіийай ѵіпіезеп, ё езіа йісЬа ізіа зоііа зег тиу роЫайа, ё адога езіа йезЬаЬііайа. Е йездие Іа паѵе йіё зигіа, Іа Ьагса і’иё й Іа ізіа рог а§иа ё Іепа, дие Йісіа тепезіег рага Іа паѵе, ё аідипоз ае Іоз отез йе Іоз ЕтЬаіайогез Гиегоп а Іа йісЬа ізіа рог Іа ѵег, ё апйиѵіегоп рог еііа, ё еп еііа аѵіа тисЬаз ѵіпаз ё Ьиегіаз ё агЬоІез, ё тисЬаз йіспіез Йе а§иаз, ё ііеггаз йе §гап ІаЬгапза йе рап, ё Іаз ѵіпаз тисЬо Ьиепаз ё тисЬаз, ё еп еііа аѵіа тисЬа саза йе регйісез ё сопез'оз, ё еп еііа аѵіа ип §гап сазііііо йеггосайо, ё Іа газоп рогдие езіа йісЬа ізіа ез йезроЫайа, ез езіа: Юесіап дие а^ога ройіа аѵег ѵеіпіе ё йоз апоз дие еі Етрегайог йе Сопзіапііпоріа, сиуа зоііа зег Іа йісЬа ізіа, у дие Іа рготеііега йаг а Сепоѵезез, рогдие Іе ауийазеп соп сіегіаз
44 Остановка на Тенедосѣ. — Аѳонская гора. далъ его Венеціанцамъ и уступилъ имъ владѣніе; они населили его, такъ какъ онъ былъ необитаемъ и укрѣпили городъ и замокъ. Генуэзцы, какъ узнали, что Венеціанцы владѣютъ этимъ остро- вомъ, сказали, что онъ ихъ, и принадлежитъ имъ, потому что императоръ обѣщалъ имъ его, что они сдѣлали ему услугу, когда трудились вмѣстѣ съ нимъ, и что онъ его не смѣлъ ни продавать, ни дарить кому бы то ни было. Послѣ этого начался раздоръ между Венеціанцами и Генуэзцами, такъ что и тѣ и другіе со- брали большой флотъ изъ галеръ и кораблей, опустошили боль- шую часть острова и потеряли многихъ убитыми, какъ тѣ, такъ и другіе; потомъ пріѣхали въ Венецію и заключили миръ на томъ условіи, чтобъ разрушить городъ и-замокъ, , увезти все населеніе съ острова, и чтобы имъ ни владѣли, ни селились на немъ ни одни, ни другіе; и такимъ образомъ онъ былъ опустошенъ. Это была одна изъ причинъ, почему и теперь продолжается вражда между Венеціанцами и Генуэзцами. ХХѴІП. Въ слѣдующую среду хотѣли они уѣхать оттуда, но не могли, потому что вѣтеръ былъ противный, и они остались четвергъ, §а1еаз еп Іа ^ііегга дие ёі аѵіа соп еі Могаіе, ё аѵіепйо §е Іа аві рготе- іійо, дие Іа ѵспйіб а Ѵепесіапоз, ё дие Іез йіб Іа розезіоп йеііа, ё дие Іа ЬаЪііагоп, дие езіаЬа йезроЫайа, ё Гогіаіесіегоп Іа ѵіііа у еі сазііііо, ё дие Іоз (тепоѵезез, бездие зоріегоп дие Іоз Ѵепесіапоз іепіап Іа ЙісЬа ізіа, йіхегоп дие ега зиуа, ё дие а еііоз Іез | регіепезсіа, риез дие еі ' Етрегайог Іо рготеііега, ё еііоз 1е йсіегоп еі зегѵісіо дие соп ёі ри- зіегап, ё дие Іа поп рийіега ѵепйег, піп йаг а регзопа аі^ипа: ё зоЪге езіо, оѵіегоп зи йізсогйіа епіге Ѵепесіапоз ё бепоѵезез, а іапіо дие Іоз 47. ипоз ё Іоз оігоз оѵіегоп йе Гасег тиу §гап агтайа йе ^аіеаз [^аіегаз] ё йе паоз, ё йез[ез]ігоуегоп Іо таз йе Іа ізіа, ё оѵо ^гапйез тиегіез епіге Іоз ипоз ё Іоз оігоз, ё ѵіпіегоп а Ѵепесіа, ё ѣсіегоп рагсопіаі сопйісіоп, . дие еі сазііііо ё Іа ѵіііа Гиезе йеггосайо, ё йезроЪІазеп Іа йісЬа ізіа, ё дие Іоз ипоз піп Іоз оігоз поп Іа оѵіезеп піп роЫазеп, ё йезіа тапега і‘иё йезроЫайа. Е езіа Гиё ипа йе Іаз созаз рогдие Ьоу йіа Ъау йезаѵе- пепсіа епіге Ѵепесіапоз ё (іепоѵезез. ХХѴІП. Еітіегсоіез зі^иіепіе диізіегоп рагііг йе адиі, ё поп рийіегоп, рогдие еі ѵіепіо ега сопігагіо, ё езіоѵіегоп аііі еі ^иеѵез ё ѵіегпез ё за-
Остановка на Тенедосѣ. — Аѳонская гора. 45 пятницу, субботу и слѣдующее воскресенье, такъ какъ все нельзя было ѣхать. Въ воскресенье вечеромъ пріѣхалъ туда въ портъ Те- ніо, одинъ купеческій корабль, который шелъ со стороны Констан- тинополя; они послали'спросить, откуда онъ, и получили свѣдѣніе что онъ изъ Галиполи, Турецкаго владѣнія, которое находится на Греческой землѣ, и идетъ въ Хіосъ, нагруженный хлѣбомъ. Раз- сказывали, что въ этомъ мѣстечкѣ Галиполи была большая смерт- ность отъ чумы. Вѣтеръ былъ противный, они не могли уѣхать и остались тамъ тринадцать дней, Оттуда, съ острова Теніо, у котораго они стояли, на лѣвой рукѣ виднѣлась очень высокая гора, которая находится на Греческой землѣ, и называется Мон- тестонъ; говорятъ, что на ней есть монастырь Греческихъ мона- ховъ, и что они ведутъ хорошую жизнь: они не допускаютъ туда ни женщинъ, ни собакъ, ни кошекъ, и никакихъ другихъ ручныхъ животныхъ, которыя рождаютъ дѣтей; и не ѣдятъ мяса. Этотъ монастырь очень богатъ, и говорятъ, что отъ подошвы этой горы до верху, до того мѣста гдѣ стритъ монастырь, два дня пути. Кромѣ этого монастыря, на горѣ будто бы есть еще пятьдесятъ или шестьдесятъ монастырей, и будто бы всѣ монахи носятъ < Ьасіо ё дотіп^о зі^иіепіе, дие поп ридіегоп рагііг. ЕІ дотіп^о еп Іа Іагде 11е§о' аііі ип §гіро аі риегіо деі Тепіо, дие ѵепіа де Гасіа Сопзіап- ііпоріа, ё епѵіагоп заЬег дёі де дие рагііда ега, ё оѵіегоп пиеѵаз дие ега де Сгаііроіі, ип Іи^аг деі Тигсо дие езіё, еп Іа Ііегга де Іа бггесіа, ё дие іЬа саг^адо де Ігі&о рага Хіо, ё десіап дие еп еі дісііо Іи&аг де Сгаііроіі апдаЪа §гап тогіапдад де резіііепсіа, ё еі ѵіепіо іиё сопігагіо- ё езіоѵіёгоп адиі Ігесе діаз, ё поп ри[о]діегоп рагііг, ё дезде езіа дісЬа ізіа деі Тепіо опде езІаЬап, а Іа тапо ігдиіегда рагезсіё ип топіе тиу аііо дие ез еп Іа Ііегга де Іа Сггесіа, дие Ьа потЬге Мопіезіоп, ё діздие Ьа еп ёі ип Мопезіегіо де Моп^ез Сгіе^оз, ё Гасеп Ъиепа ѵіда, дие поп сопзіепіеп аііі езіаг ти&егез,' піп реггоз піп §а1оз, піп оіга соза тапза дие Га^а іцоз; ё поп сотеп сагпе, ё | дие езіе Мопезіегіо ез де §гап геп- Іа, ё десіап дие дезде еі ріе де адиеі топіе Газіа аггіЪа, опде еі дісЬо Мопезіегіо езій, диеЬа доз ]огпадаз: ё зіп езіе Мопезіегіо диеііа епезіе топіе, Ьа оігоз сіпсиепіа ё зезепіа Мопезіегіоз, ё дие Іодоз Іоз Моп^ез деііоз ѵізіеп зііісіо пе^го, ё дие поп сотеп сагпе, піп ЬеЬеп ѵіпо, піп
46 Отъѣздъ съ Тенедоса. — Дарданеллы. черныя власяницы, не ѣдятъ мяса, не пьютъ вина, не ѣдятъ масла, а также и рыбы, въ которой есть кровь. Это разсказывали нѣкоторые Греки, которые были на этомъ кораблѣ и которые бывали и жили нѣкоторое время на этой Святой горѣ. Тоже са- мое разсказывалъ и хозяинъ и другіе люди, которые бывали тамъ. XXIX. Въ среду, двадцать второго числа октября мѣсяца, подулъ попутный вѣтеръ, хотя и слабый; они подняли паруса и поѣхали; такъ что всего простояли они тамъ въ этомъ проливѣ между островомъ Теніо и Турецкой землей пятнадцать дней. Въ эту среду, когда они выѣхали, около полудня поровнялись съ од- нимъ необитаемымъ островомъ, который называется Мамбре. Въ слѣдующій четвергъ сдѣлалось тихо, и они не могли пойдти дальше этого острова, ни войдти въ проливъ, хоть онъ казался близко; а въ слѣдующую пятницу около вечерни, подулъ попут- ный вѣтеръ, и они вошли въ проливъ Романскій; а входъ въ него такой узкій, что не будетъ больше восьми миль въ ширину. У самаго входа на правой рукѣ лежитъ Турецкая земля, и тутъ же сейчасъ при входѣ на высокомъ холмѣ у самаго моря стоитъ вы- сокій замокъ съ большимъ городомъ вокругъ; ограда его по- сотеп асеуіе, піп резсайо дие іеп^а зап§ге: ё езіо сопіаЬап аі^ипоз вгіе§оз дие еп Іа йісЬа паѵе езіаЬап, дие аѵіап езсайо ё ѵіѵійо аі^ип ііетро еп адиеі топіе запсіо [запіо]. Езо тезто Іо сопіаЬа еі раігоп, ё оігоз отез дие аѵіап езіайо аЦі. XXIX. Міегсоіез, дие Гиегоп ѵеіпіе ё йоз йіаз йеі йісЬо тез йе Осіи- Ъге, оѵіегоп Ьиеп ѵіепіо, сото диіега дие йіезе росо, ё йсіегоп ѵеіа, ё раг- ііегоп йе адиі, азі дие езіоѵіегоп йе адиі зигіоз епіге Іа ЙісЬа ізіа йеі 48. Тепіо, ё Іа ііегга йе Іа Тигдиіа еп Іа сапаі диіпсе йіаз..Е езіе йіа тіег- соіез дие йе адиі рагііегоп, й Ьога йе тейіо йіа Гиегоп еп раг йе ипа ізіа йезроЫайа дие Ьа потЬге МатЬге, ё іиеѵез зі&иіепіе йго саіта, дие поп рийіегоп рщаг йезіа ізіа айеіапіе, піп ройіап епігаг рог Іа Боса, сото диіега дие рагезсіа: ё ѵіегпез зі^иіепіе ёйога йе ѵізрегаз йго Ьиеп ѵіепіо. Е епігаТоп рог Іа йісЬа Боса йе Вотапіа, ё й Іа епігайа ез іап апдозіа, дие поп Ьа еп апсЬо таз йе осЬо тіііаз, ё 1ие§о й Іа епігайа & Іа тапо йегесЬа езіё. Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, ё рагезсіо' 1ие§о аііі еп еііа й Іа епігайа еп ип оіего аііо дие езіё, іипіо йеі таг, ип сазііііо аііо
Отъѣздъ съ Тенедоса. — Дарданеллы. 47 вреждена и частью разрушена. Говорятъ, что тому назадъ года полтора, пріѣхали сюда восемь галеръ Генуэзскихъ, взяли его и разграбили. Этотъ замокъ называется Конецъ путей. Когда Греки шли изъ Греціи разрушить Трою, то здѣсь у этого замка они стали лагеремъ; передъ замкомъ были большіе рвы, ко- торые Греки сдѣлали между собою и городомъ Троей, для того чтобы, въ случаѣ если изъ города нападутъ на нихъ въ рас- плохъ, то не могли бы дойдти до самаго войска. Этихъ рвовъ было три, одинъ передъ другимъ. На лѣвой сторонѣ, на твер- дой землѣ Греціи, противъ этого замка Армянскаго, видѣнъ былъ другой замокъ на холмѣ на берегу моря, который на- зывается Хетеа. Кажется, что эти замки построены тутъ для того чтобъ защищать входъ въ Романскій проливъ. Немного дальше, на Турецкой землѣ показались двѣ большія башни съ нѣсколькими домами у подошвы ихъ; это мѣсто называлось Дю- бекъ. Говорятъ, что отъ мыса св. Маріи до самаго этого мѣста шелъ городъ Троя; это будетъ шестьдесятъ миль. Вечеромъ, когда солнце уже заходило, они подъѣхали къ одной башнѣ, ко- сой §гапйе риеЫо аі йеггейог йёі, ё Іа сегса йёі езіаЬа йезтосЬайа ё арогіеііайа, ё йесіап дие ройіа аѵег ип апо ё тейіо дие Педагоп аііі осію §а1еаз йе Ѳепоѵезез, ё дие Іа іотагоп ё гоЪагоп, ё езіе сазііііо Ьа потЬге еі СаЪо йе [9] Іоз Сатіпоз, ё диапйо Іоз Сгіе§оз разагоп йе Іа (лгесіа рага йезігиіг ё Тгоуа, адиі еп езіе сазііііо іоѵіегоп зи геаі, ё йе- Іапіе езіе сазііііо езіаЬап ГесЬаз ипаз §гапйез саѵаз дие Іоз Сггіе§оз йсіе- гоп епіге зі, ё Іа сіийай йе Тгоуа; рогдие еп сазо дие Іоз йе Іа сіийай ѵіпіезеп а Гасег геЪаіо еп еііоз, поп ри[о]йіезеп 11е§аг ё Іа Ьиезіе. Е езіаз саѵаз егап ігез, ипа апіе оіга, ё ё Іа тапо ігдиіегйа еп Іа ііегга йгте йе Іа Сггесіа еп йегесЬо йезіе сазііііо йе Іоз Агтепіоз рагезсіё оіго са- зііііо еп ип сегго сегса йеі таг дие Ьа потЬге Хеіеа, ё рагезсіа адие- зіоз ЙісЬоз Іидагез зе§ип езіаЬап ГесЬоз, дие Гиегоп рог^иагйагіа епігайа йе Іа йісЬа Боса йе Вотапіа: ёіиедо ип росо айеіапіе еп Іа ііегга йе[1а] Тигдиіа рагезсіегоп йоз іоггез дгапйез, ё аі ріе йеііаз ипаз росаз йе са- заз, дие аѵіа потЬге БиЪедие. Е йесіап дие йезйе еі саЪо йе Запсіа Ма- гіа Газіа аііі йигаЪа Іа сіийай йе Тгоуа, дие зоп зезепіа тіііаз; ё ё Іа іагйе диапйо еі зоі зедиегіа ропег, Гиегоп еп раг йе ипа іогге дие езіаЬа
48 Галиполи. торая стояла у самаго .моря на Греческой землѣ, и называется башней Витуперіо. XXX. На слѣдующій день, въ субботу они проѣхали мимо Га- липоли, города съ замкомъ который находится на Греческой землѣ, но принадлежитъ Мусальману Агалали, старшему сыну Турка, оставшемуся въ живыхъ. Въ этомъ Галиполи держитъ Турокъ весь свой флотъ галеръ и кораблей. Тамъ есть большія складоч- ныя зданія, и стоитъ почти сорокъ галеръ. Въ замкѣ много запа- совъ, много народу и большой гарнизонъ. Этотъ Галиполи первое мѣсто, которымъ Турки завладѣли на Греческой землѣ. А до- стался онъ имъ изъ за Генуэзцевъ. Отъ этого замка до Турецкой земли не будетъ больше десяти миль, что составляетъ три лиги. Съ помощью этого замка овладѣли Турки всѣми тѣми землями и мѣстами; которыя они отняли въ Греціи, и если бы они потеряли это мѣсто, то потеряли бы все чѣмъ завладѣли въ Греціи, потому что такъ какъ тутъ они держатъ свои суда, и Турецкая земля . близко, то имъ сейчасъ является подкрѣпленіе. На этотъ замокъ полагаетъ Турокъ всю свою надежду, чтобъ притѣснять Гре- ковъ. Отъ начала Романскаго прохода до самаго этого города Іипіа соп еі таі’ еп ііегга де Іа Сігесіа, дие На потЬге Іа іогге деі Ѵі- іирегіо. XXX. Е оіго діа заЬадо зі^иіепіе Гиегоп епсіта деі 1и§аг де Сіаііроіі, ип сазііііо ё ипа ѵіііа диёезеп Іа Сігесіа, рего ез де Мизаітап АЬаІаІі, іцо тауог дие диедб деі Тигсо. Е еп езіе дісЬо баііроіі ііепе еі Тигсо іода зи Йоіа де §а1еаз ё де паоз, ё ііепе ипаз іагахапаз тиу §гапдез, ё ііепе 49; аііі Газіа диагепіа §а1еаз, ё ііепе аііі еі дісЬо сазііііо тиу Ьазіесідо, ё соп тисЬа §епіе ё §гапде §иагда. Е езіе Сгаііроіі іиё еі ргітег 1и§аг дие Іоз Тигсоз оѵіегоп еп ііегга де Сігесіа, ё оѵіегопіо рог осазіоп де Сіепо- ѵезез: ё дезіе сазііііо ё, ііегга де Тигдиіа поп Ьа таз де іазіа діег тіі- Іаз, дие зоп | ігез 1е§иаз. Е рог осазіоп дезіе сазііііо §апагоп Іоз Тигсоз Іоз 1и§агез ё ііегга дие Ьап §ападо де Іа Сігесіа, ё зі езіе 1и§аг регдіе- зеп, регдегіап диапіо еп Іа Сігесіа Ьап §ападо, са сото ііепеп еп езіе сазііііо зиз йізіаз ё Іа ііегга де Іа Тигдиіа сегса, 1ие§о Іез раза зосогго де §епіе. Е еп езіе сазііііо ііепе еі Тигсо іода зи Гисіа рага аргетіаг ё Іоз Огіе^оз, е дезде Іа епігада де Іа Боса де Вотапіа, і'азіа езіе дісііо
Галиполи. 49 Галиполй, онъ очень узкій, потому что море входитъ узкой поло- сой между Турецкой землей и Греческой; а отъ сихъ поръ дальше море дѣлается немного шире. Выше за этимъ городомъ Галиполи показалось два замка, которые называются одинъ Саторадо, а другой Ёхамилле. Отсюда Турецкая земля представляется по- крытой высокими горами и холмами, а Греческая земля плоскою, и покрытою обработанными полями. Къ ночи подъѣхали они къ одному мысу на Турецкой землѣ, который называется Кинизико; говорятъ, что. когда Тамурбекъ побѣдилъ Турка, нѣкоторые бѣ- жали изъ сраженія, спасаясь прибѣжали къ этому мысу и попы- тались обратить его въ островъ, и окопали его. На другой день, въ воскресенье, они поровнялись съ однимъ населеннымъ остро- вомъ, который называется Мармора. Съ этого острова были взяты яшма, мраморъ и плиты, которые есть въ Константино- полѣ. Въ этотъ же день вечеромъ были они возлѣ одного имѣнія императора, которое называется Редеа, и со стороны Турецкой земли показался островъ, который называется Калонимо; по- томъ показался заливъ Трилла, гдѣ находится важное торговое 1и§аг бе баііроіі ез тиу езігесЬо, са еі таг епіга ап§озіо аііі епіге Іа ііегга Де Іа Сгесіа, у Іа ііегга бе Іа Тигдиіа, ё бе адиі абеіапіе зе Гасе еі таг ип росо таз апсЬо: ё епсіта беГбісЬо 1и§аг бе баііроіі рагезсіе- гоп боз сазііііоз, дие Ьа потЪге еі ипо беііоз Ваіогабо, у еі оіго Еха- тіііе. Е еп езіе бегесЬо рагезсіб Іа ііегга бе Іа Тигдиіа, зіеггаз у топ- іапаз аііаз, ё Іа ііегга бе Іа Сггесіа Папа ё ііегга бе ІаЪгапгаз бе рап. Е а Іа посЬе Гиегоп 4 раг бе ип саЬо бе Іа ііегга бе Іа Тигдиіа дие Ьа потЪге (^иіпізісо, ё бесіап дие диапбо еі ТатигЬес ѵепсіб аі Тигсо, дие сіегіа.§епіе дие Гиуб бе Іа Ьаіаііа, дие зе ѵіціега аііі а адиеі саЬо рог езсараг/.ё ргоЬагоц бе іо Гасег ізіа ё саЬагопІо. Е оіго біа ботіп§о Гие- гбп еп раг бе ипа ізіа роЬІаба дие Ьа потЪге еі Магтога. Е безіа ізіа Гиегоп засабоз. Іоз. іазрез ё тагтоіез ё Іозаз дие еп Сопзіапііпоріа Ьау. Езіе біа еп Іа іагбе Гиегоп еп раг бе ип 1и§аг беі Етрегабог дие Ьа потЬге Іа Вебеа,. ё рагезсіб ипа ізіа бе Гбсіа ііегга бе Іа Тигдиіа дие Ьа . потЪге еі Саібпіто,. у рагезсіо' еі й°1^о бе Тгіііа, у аііі ез ипа §гап езсаіа бе Іоз дйе.ѵап еп Ѵигзса, ипа §гап сіибаб бе Іа Тигдиіа. У Сборникъ II О?д. И. А. Н. 4
50 Прибытіе въ Перу. — Пріемъ у императора Мануила. мѣсто для ѣдущихъ въ Бурсу, большой городъ въ Турціи. Въ слѣдующій понедѣльникъ утро застало ихъ близко оттуда, потому что было тихо и вѣтра было мало. На другой день, во вторникъ, подулъ слабый противный вѣтеръ; они приблизились къ Греческой землѣ, остановились и бросили якорь миляхъ въ двухъ отъ земли. Оттуда до Константинополя оставалось пятнадцать миль, и оттуда посланники послали приготовить имъ помѣщеніе въ городѣ Перѣ и дать знать императору, что они ѣдутъ. XXXI. Въ слѣдующую среду, двадцать четвертаго октября, они приказали сложить всѣ свои вещи въ большую лодку, сѣли въ нее и поѣхали въ Перу, гдѣ имъ было уже приготовлено гдѣ остановиться. Это они сдѣлали отъ того, что корабль не могъ войдти въ гавань, такъ какъ вѣтеръ былъ противный; а имъ надо было поскорѣе обдумать и приготовить все для продолженія путешествія, времени же было мало. XXXII. Въ слѣдующее воскресенье, которое было 28 числа мѣсяца октября, императоръ Константинопольскій прислалъ за послами; они переѣхали изъ Перы въ Константинополь въ лодкѣ, и нашли много народу, который ихъ ждалъ, и лошадей, пригото- Іипез зідиіепіе атапезсіегоп сегса Де адиі, са й|го саіта у росо ѵіепіо, у оіго Діа тагіез йго росо ѵіепіо ё ііетро сопігагіо, у Гиегоп Газіа ііегга Де Іа бгесіа, у зиг^іегоп ё есЬагоп апсіа диапіо Доз тіііаз Де Іа ііегга. У Де аііі а Сопзіапііпоріа аѵіа диіпсе тіііаз, у Де аііі епѵіагоп Іоз Ді- сЬоз ЕтБа^аДогез іотаг розаДаз й Іа сіиДаД Де Рега, у Гасег заЪег аі Етрегайог еп сото іЬап. 50. XXXI. Е тіегсоіез зі[е]§иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у диаіго Деі Дісію тез Де ОсіиЬге й[е]сіегоп ропег іоДаз зиз созаз еп ипа Багса §гапДе, ё еііоз епігагоп еп еііа, у Гиегопзе рага Рега, ДопДе іепіап арагеіаДо ДопДе ро- зазеп, у езіо йсіегоп еііоз рог диапіо еі ѵіепіо ега сопігагіо, у Іа пао поп роДіа іг іотаг еі риегіо, у рог ДеІіЬегаг аіпа, у аДегегаг Іо дие Іез ситрііа рага із зи ѵіаде, дие еі ііетро ега Ьгеѵе. XXXII. Е Дотіпдо зі[е]диіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у осЬо Діаз Деі тез Де ОсіиБге, еі ЕтрегаДог Де Сопзіапііпоріа епѵіб рог Іоз ДісЬоз ЕтЬа]аДогез, у разагоп Де Рега еп Сопзіапііпоріа еп ипа Багса, у Гаііагоп азая Де депіе дие Іез езіаБа езрегапДо, у саБаІІоз еп дие Гиезеп, у Гиегоп ѵег
Обзоръ города. 51 вленныхъ, чтобъ везти ихъ; они поѣхали къ императору и застали его во дворцѣ, дослушивавшаго обѣдню; съ нимъ было много народу, и онъ принялъ ихъ очень хорошо и удалился съ вими въ особенную комнату; они увидѣли его тамъ на небольшомъ возвышеніи, покрытомъ маленькими коврами; на одномъ изъ нихъ была положена кожа леопарда, а на спинкѣ подушка изъ темной ткани, отдѣланная золотымъ шитьемъ. Побывши съ послами до- вольно много времени, отослалъ онъ ихъ въ ихъ помѣщеніе и велѣлъ отнести къ нимъ большого оленя, котораго тогда принесли ему его охотники; вмѣстѣ съ императоромъ была императрица жена его и три маленькихъ сына, старшему изъ которыхъ могло быть около восьми лѣтъ. Въ слѣдующій понедѣльникъ импера- торъ отправилъ нѣсколькихъ своихъ придворныхъ къ посламъ, и съ ними послалъ отвѣтъ на то, что они ему говорили. XXXIII. Въ слѣдующій вторникъ, который былъ ЗО-го числа мѣсяца октября, послы поручили сказать императору, что они имѣютъ желаніе посмотрѣть и полюбоваться на городъ, и кромѣ того видѣть святыни и церкви, которыя въ немъ находятся, и аі Етрегайог, у Гаііагопіо еп зи раіасіо дие асаЬаЬа йе оіг Міза, у соп еі езіаЬа азаг йе депіе, у гезсіЬібІоз тиу Ьіеп, у арагібзе соп еііоз еп ипа сйтага: у аі Етрегайог Гаііагоп еп ип езігайо ип росо аііо соп ипоз іареіез редиепоз, у еп еі ипо йеііоз риезіо ип сиего йе Іеоп рагйо, у а Іаз езраійаз ипа аітоіайа йе іареіе ргіеіо соп ипаз ІаЪогез йе ого. Ё йездие оѵо езіайо соп Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез ипа §гап ріеяа, тапйб- Іез іг рага зиз розайаз, у ип §гап сіегѵо дпе еп[ез]іопсез ігохіегоп аі йісЬо Етрегайог ипоз зиз топіегоз, тапйбіо ігаег [іепег] а Іа розайа йе | Іоз йісЬоз ЕтЬаз’айогез, ё еі Етрегайог іепіа аііі сопзі^о аІаЕтре- гаігіг зи ти^ег, ё ігез іцоз редиеііоз тасЬоз, ё еі тауог йеііоз ройіа аѵег Газіа осЬо апоз. У Іипез зі^иіепіе еі Етрегайог епѵіб ипоз СаЬаІІе- гоз йе зи саза а Іоз ЙісЬоз ЕтЬа]айогез, соп Іоз диаіез Іез епѵіб гезроп- йеі* а Іо дие аѵіап ГаЫайо. XXXIII. Е тагіез зі^иіепіе, дие Гиегоп ігеіпіа йіаз йеі йісЬо тез йе ОсіиЬге, Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез епѵіагоп йесіг аі Етрегайог, еп сото еііоз аѵіап ѵоіипіай йе ѵег у тігаг адиеііа сіийай, у оігозі йе ѵег іаз зиз геіідиіаз ё І^іезіаз дие еп еііа аѵіа, ё дие 1е рейіап рог тегсей дие §е 4*
52 Храмъ св. Іоанна Крестителя. что они покорно просятъ, чтобъ онъ велѣлъ имъ все показать; и императоръ назначилъ своего зятя, котораго звали мессеръ Иларіо, Генуезца, женатаго на его дочери, незаконной, чтобъ онъ отправился съ ними, и также назначилъ нѣкоторыхъ дру- гихъ своихъ'приближенныхъ, чтобъ они показали имъ все, что они желали видѣть. XXXIV. Первое, что они имъ показали, была церковь свя- того Іоанна Крестителя, которую зовутъ святой Іоаннъ Камен- ный и которая находится пОдлѣ императорскаго дворца. При входѣ надъ первой дверью въ эту церковь находилось изображеніе свя- того Іоанна, очень богатое и очень хорошо сдѣланное мозаикой; рядомъ съ этой дверью находится высокій навѣсъ, опираю- . щійся на четыре свода, и подъ нимъ проходятъ, чтобы войти въ - самую церковь, а верхъ этого навѣса и стѣны его всѣ покрыты прекрасными мозаичными изображеніями и образами; эта мозаика сдѣлана изъ очень маленькихъ камешковъ, между которыми есть позолоченные чистымъ золотомъ и сдѣланные изъ эмали и голу- бой, и бѣлой, и зеленой, и красной, и другихъ многихъ цвѣтовъ, какіе нужны, чтобы исполнить Фигуры, изображенія и разводы, Іо тапйазе тозігаг, ё еі Етрегайог тапйб а зи уегпо дие ПатаЬап Місег Ііагіо Сепоѵёз, дие ега сазайо соп ипа зи й^а дие поп ега Іедіііта, дие апйиѵіезе соп еііоз, у оігоз сіегіоз отез йе зи саза, у дие Іез то- зігазеп Іо дие диізіезеп ѵег. ХХХГѴ. Е Іа ргітега созадиеіез Гиегоп тозігаг Гиё ипа 1§1езіа йе 8апі йиап Варіізіа,. дие Патап 8апі йиап йеІаРіейга, Іадиаі І^Іезіа езіё, сегса йеі раіасіо йеі Етрегайог. Е 1ие§о епсіта йе Іа епігайа йе Іа ргі- 51. тега риегіа йезіа 1§1езіа езіаЪа ипа й§ига йе 8апі йиап тиу гіса е тиу Ъіеп йеЪадайа йе оЬга йе тизауса, у іипіо соп езіа риегіа езіа ип сЬа- рііеі аііо агтайо зоЬге диаіго агсоз, у зо ёі разап рага епігаг аі сиегро йе Іа 1§1езіа, ё еі сіеіо йезіе сЬарііеІ уіаз рагёйез йёі ез іойо ітадіпайо йе іта^епез у йдигаз тиу Гегтозаз йе оЬга йе тизауса, Іа диаі оЬга йе тизауса зоп йе ипоз рейазиеіоз тиу редиепоз, дие зоп йеііоз йогайоз йе йпо ого, у йеііоз йе езтаііе азиі у Ыапсо ё ѵегйе ё соіогайо, ё йе оігаз тисЬаз соіогез диапіаз регіепезсеп рага йерагііг Іаз й^игаз ё іта- депез у Іагоз дие аііі езіап ГесЬоз: азі дие езіа оЬга рагезсе тиу езігаііа
Храмъ св. Іоанна Крестителя. 53 на нихъ сдѣланные, такъ что на эту .работу нельзя смотрѣть безъ удивленія. Внѣ этого навѣса находится большой дворъ, окруженный домами съ надстройками и сѣнями, и въ немъ есть много кипарисныхъ деревьевъ; подлѣ входной двери въ церковь стоитъ прекрасный, колодезь подъ навѣсомъ, который опирается на восемь бѣлыхъ колоннъ; углубленіе колодца сдѣлано изъ одной бѣлой плиты. А самая средина церкви круглая, и на верху сводъ, очень высокій й опирается онъ на колонны изъ зеленой яшмы; прямо противъ входа стоятъ три маленькіе алтаря, въ которыхъ три престола; тотъ, что въ серединѣ — главный, и двери этого алтаря покрыты позолоченнымъ серебромъ. У этихъ дверей въ алтарь стоятъ четыре маленькія яшмовыя колонны, а по нимъ серебрянныя позолоченныя полоски, которыя ихъ пере- крещиваютъ на крестъ, и въ нихъ вставлено много камней раз- ными манерами; а у дверей этихъ алтарей есть завѣсы изъ шел- ковой ткани, которыя задергиваются отъ одной стороны къ дру- гой; эти завѣсы дѣлаютъ для того, чтобы, когда священникъ вхо- дитъ совершать обѣдню, его не было видно; а верхъ церкви очень богатъ и украшенъ мозаикой. На самомъ верху сдѣлано изображе- ніе ѵег; | у аііепйе йезіе сЬарііеІ езіа 1ие§о ип §гап соггаі сегсайо аі йеггейог йе сазаз зоЬгайайа,з соп зиз рогіаіез, у еп ёі тисЬоз агЪоІез у асіргезез, ё а раг йе Іа риегіа йе Іа епігайа йеі сиегро йе Іа 1§1езіа езіа ипа Гегтоза Гиепіе зо ип сЬарііеІ дие езіа агтайо зоЬге осЬо таг- тоіез Ыапсоз, у Іа рііа йе Іа ійепіе ез йе ипа Іоза Ъіапса, у еі сиегро йе Іа 1§1езіа ез сото ипа диайга гейопйа, у епсіта ип сЬарііеІ, у ез тиу аііа ё агтайа зоЬге тагтоіез йе ]азре ѵегйез; ё йе Ггепіе сото оте епіга езіап ігез саріііаз редиепаз еп дие езіап (гез аііагез, ё еі йе еп тейіо ез еі тауог, ё іаз риегіаз йезіа саріііа зоп сиЬіегіаз йе ріаіа зо- Ьгейогайа. Е а езіа риегіа йезіа. саріііа езіап диаіго тагтоіез йе іазре редиепоз, ё рог еііоз ипаз сіпіаз йе ріаіа зоЬгейогайаз дие Іез сгихаи сото еп сгих, у еп еііаз еп^азіопайаз тисЬаз ріейгаз у йе тисЬаз та- пегаз, ё а Іаз риегіаз йезіаз саріііаз езіап ипоз йезіаіоз йе рапоз йе зейа дие зе соггеп а ипа рагіе ё а оіга, ё езіоз йезіаіоз ропеп, рогдие диапйо еі Ргезіе епіга а йесіг Міза дие Іо поп ѵеап, ё еі сіеіо йезіа диайга ез тиу гісо, оЬгайо йе оЬга йе тйзауса. Е еп еі сіеіо аііо езіа ипа й§ига
54 Храмъ св. Іоанна Крестителя. ніе Бога Отца. Стѣны этого алтаря украшены такой же работой почти до самой земли; самый низъ плитами зеленой яшмы, а полъ плитами разноцвѣтной яшмы, расположенными разными развода- ми; весь алтарь окруженъ вокругъ деревянными рѣзными кре- слами, очень хорошо сдѣланными, и между каждыми двумя кре- слами стоятъ точно какъ жаровни изъ желтой мѣди, куда люди плюютъ, чтобы не плевать на полъ. Тамъ такъ же много се- ребряныхъ и стеклянныхъ лампадъ. Въ этой церкви есть много святынь, ключи отъ которыхъ, находятся у императора. Въ этотъ день имъ была показана лѣвая'рука св. Іоанна Крестите- ля; эта рука была отъ плеча и до кисти. Эта рука была высохши, такъ что оставалась только кожа.да кости и при соединеніи локтя съ рукой была украшена золотомъ съ каменьями. Въ этой церкви было также много святынь оставшихся отъ Іисуса Христа, но они имъ не были показаны въ тотъ день, потому что императоръ уѣхалъ на охоту и оставилъ ключи у императрицы своей супруги, а когда она давала ихъ, то забыла дать тѣ, которыя были отъ этихъ вещей; впрочемъ послѣ на другой день они имъ были по- казаны, какъ я послѣ вамъ скажу и опишу. Эта самая церковь бе Віо8 Райге, ё Іаз рагейез йезіа саріііа зоп йезіа оЬга тізіпа Газіа сегса йеі зпеіо, у йепйе ауизо йе Іозаз ѵегйез йе зазре, ё еі зиеіо йе Іозаз йе іазре йе тисЬаз соіогез ІесЬаз а тисЬоз Іагоз, ё езіа саріііа езіаЬа сеггайа іойа аі йеггейог йе зіііаз йе тайега епігеіаііайаз тиу Ьіеп ГесЬаз, ё епіге сайа зіііа езіаЬа ипо сото Ьгазего йе Іаіоп соп се- 52. піга, еп дие езсире Іа §епіе рогдие поп езсира еп еі зиеіо, ё тисЬаз Іатрагаз йе ріаіа у йе ѵійго, ё адиі еп езіа І^іезіа аѵіа ти|сЬаз геіідиіаз, йе Іаз диаіез ііепе Іа Паѵе еі Етрегайог. Е Гиеіез тозігайо езіе йіа еі Ьгаго ігдиіегйо йе 8апі йиап Варіізіа: еі диаі Ьгаго ега йе зо еі отЪго ауизо Газіа еп Іа тапо. Е езіе Ьгаго Гиё диетайо, ё поп іепіа заіѵо еі сиего ё еі Ьиезо, ё а Іаз соуипіигаз йеі сойо ё йе Іа тапо езіаЬа §иаг- песійа йе ого соп ріейгаз. Е езіа йісііа І^іезіа аѵіа оігаз тисЬаз геіі- диіаз йе йези-СІігізіо, ё поп Іез іиегоп тозігайаз езіе йіа, рог диапіо еі Етрегайог ега ійо а сагаг, ё Іаз Паѵез йехоіаз а Іа Етрегаігіг зи тидег, ё диапйо еііа Іаз йіё оіѵійбзе йе йаг Іаз йо езіаЬап Іаз йісЬаз геіідпіаз; рего йезриез оіго йіа Іез йіегоп тозігайаз, зедип айеіапіе ѵоз
Храмъ Богородицы Перивлепты.— Преданіе о драконѣ. 55 есть также мужской монастырь; у монаховъ есть очень большая трапеза въ верхнемъ этажѣ, и въ серединѣ ея стоитъ столъ изъ бѣлаго мрамора, въ тридцать шаговъ длины, а передъ нимъ много деревянныхъ креселъ, и на немъ стоитъ двадцать одна бѣлая ка- менная плитка, такъ какъ будто подставка, чтобы ставить блюда или кушанья; и кромѣ того есть также еще три маленькіе стола, также изъ каменныхъ плитъ. Внутри этого монастыря есть много садовъ и виноградниковъ, и много другого, такъ что все нельзя описать въ немногихъ словахъ. XXXV. Въ тотъ же день они смотрѣли другую цер- ковь, святой Маріи, которая называется РегіЬеІісо; при входѣ въ эту церковь есть большой дворъ, въ которомъ растутъ кипа- рисы, орѣшникъ, вязы и другія разныя деревья; а самая церковь вся снаружи расписана разнымъ способомъ образами и Фигурами богатой работы, золотомъ, лазурью и другими разными красками. Какъ разъ у входа въ самую церковь есть много писанныхъ изоб- раженій, и въ числѣ ихъ св. Маріи, и возлѣ нея съ одной сто- роны стоитъ изображеніе императора, а съ другой изображеніе йігё у сопіагё: ё езіа йісЬа Ідіезіа ез Мопезіегіо йе Мопдез геіідіозоз, у Ііепеп ип гейіог еп ип зоЬгайо тиу дгапйе, ё еп тейіо йёі езіаЬа ипа теза йе ріейга таппоі Ыапсо, еп дие аѵіа Ігеіпіа разоз, ё апіе еііа, ти- сЬаз зіііаз йе тайега, ё Іепіа ѵеіпіе у ип роуо оігозі йе Іозаз Ыапсаз, дие егап азі сото ріаіегез рага ропег ЬахіІІа о ѵіапйа: ё оігозі Іепіа оігаз Ігез тезаз редиепаз оігозі йе Іозаз: йепіго еп езіе Мопезіегіо Ьау тисЬаз Ьиегіаз ё ѵіііаз ё оігаз созаз азаг дие зе поп ройгіап езсгеЬіг еп Ъгеѵе. ХХХѴ..Е Іиедо езіе йіа Гиегоп ѵег оіга Ідіезіа йе Запсіа Магіа дие Ьа потЬге РегіЬеІісо, ё еп Іа епігайа йезіа Ідіезіа езіа ип §гап соггаі еп дие Ьа асіргезез, подаіез ё оітоз у оігоз тисЬоз агЬоІез, ё еі сиегро йе Іа Ідіезіа йе рагіез йе Гиега ез Іойо ітадіпайа йе ітадепез у йдигаз йе гтисЬаз тапегаз йе оЬга гіса йе ого у йе агиі, ё йе оігаз тисЬаз соіо- ез. Е Іиедо а Іа епігайа йеі сиегро йе Іа Ідіезіа а 1а та|по іхдиіегйа езіаЬап тисЬаз ітадепез й§игайаз, епіге Іаз диаіез езіа ипа ітадеп йе бапсіа Магіа, ё а раг йеііа йе Іа ипа рагіе езіа ипа ітадеп йе Етрега-
56 Храмъ Богородицы Перивлепты. —• Предайте о драконѣ. императрицы; а у подножія образа св. Маріи представлены трид- цать замковъ и городовъ, и написано по Гречески имя каждаго изъ нихъ. Намъ сказали, что эти замки и города принадлежали этой церкви, и что они были даны ей однимъ императоромъ по имени Романомъ, который назначилъ ей имѣніе и который въ ней и похороненъ. А у подножія этого изображенія были привѣ- шены написанныя на стали .грамоты, припечатанныя печатями восковыми и свинцовыми, въ которыхъ, какъ говорятъ, были на- писаны всѣ права, которыя эта церковь имѣла надъ этими горо- дами и замками. Внутри церкви пять алтарей. Середина церкви, круглая, очень большая и высокая, поддержанная яшмовыми ко- лоннами разныхъ цвѣтовъ, а полъ и стѣны тоже покрыты пли- тами яшмы; эта главная церковь была окружена тремя корабля- ми, которые всѣ смежны съ нею, а верхъ былъ одинъ и тотъ же и надъ самой церковью, и надъ кораблями, и былъ украшенъ очень богатой мозаикой; на одномъ концѣ церкви на лѣвой сто- ронѣ стоитъ большая гробница изъ цвѣтной яшмы, а въ ней ле- житъ императоръ Романъ, и говорятъ, что эта гробница была оѵіега потЪге Вотапо, іта^еп езіаЬап соі^айоз соп зеііоз йе сега ё йе адиеііа І^іезіа оѵіега йе йезіа І^іезіа аѵіа сіпсо йог, ё а Іа оіга рагіе ипа іта^еп йе Етрегаігія, ё а Іоз ріез йе Іа іта- §еп йе 8апсіа Магіа езіап й^игайоз ігеіпіа сазіШоз у сіийайез, ё езсгір- іоз Іоз потЬгез йе сайа ипо йеііоз еп Сггіе^о. Е езіаз йісЪаз сіийайез у сазііПоз йіхегоп дие зоііап зег йеі зепогіо йе адиеііа І&іезіа, ё дие §е Іаз оѵіега йайо ип Етрегайог дие Іа йоіё дие дие аііі уасе епіеггайо. Е а Іоз ріез йе адиеііа ипоз ргеѵііе^іоз йе езсгіріо еп асего, зеііайоз 53. ріото, дие йесіап дие егап Іоз ргеѵііе^іоз дие Іаз йісЪаз сіийайез у сазШІоз. Е еп еі сиегро аііагез. Е еі сиегро йезіа І^іезіа ега ипа диайга гейопйа тиу дгапйе, ё аііа, ё ега агтайа зоЪге тагтоіез йе ]азрё йе тиеЪаз соіогез, ё еі зиёіо у Іаз рагейез ега езо тезто йе Іозаз йе ]азре: у езіа диайга ега сегсайа • аі йеггейог йе ігез паѵез дие зе сопіепіап еп еііа, ё еі сіеіо ега іойо ипо, еі йе Іаз паѵез, у еі йе Іа диайга [е] ега іойо ІаЪгайо йе оЪга ти- зауса тиу гіса, у еп еі ип саЪо йе Іа І&іезіа а Іа тапо ігдиіегйа езіаЪа ипа §гап зери[о]1іига йе ріейга йе ]азре соіогайо, у аііі уасіа еі йісію Етрегайог Вотапо, ё йіхегоп дие адиеііа зериііига зоііа зег сиЪіегіа йе
, Храмъ Богородицы Перивлепты. — Преданіе о драконѣ. 57 покрыта золотомъ и въ нее вдѣлано было много драгоцѣнныхъ камней; и что когда Латыняне взяли этотъ городъ, тому можетъ быть лѣтъ 90 г) назадъ, то они разграбили эту гробницу. Въ этой церкви есть еще другая гробница изъ яшмы, въ которой лежитъ другой императоръ; еще въ этой церкви есть другая рука святого блаженнаго Іоанна Крестителя, которая была показана посламъ; это была правая рука, отъ локтя внизъ съ кистью, и она была совсѣмъ крѣпкая и свѣжая; хоть и говорятъ, что все тѣло святого блаженнаго Іоанна высохло, кромѣ того пальца пра- вой руки, которымъ онъ указалъ когда сказалъ: Се Агнецъ Бо- жій; однако вся эта рука была крѣпка, какъ казалось; она была вдѣлана въ тоненькія золотыя палочки, и въ ней недоставало большого пальца; и вотъ по какой причинѣ, говорили монахи, не- доставало этого пальца.' Говорятъ, что въ городѣ Антіохіи, въ то время, когда еще тамъ были язычники, былъ драконъ, и жи- тели города имѣли обыкновеніе давать этому дракону каждый ого, ё еп еііа еп^азІопаДаз тисЬаз ріеДгаз ргесіозаз, ё Десіап дие диапДо іоз Еаііпоз §апагоп адиеііа сіиДаД, роДіа аѵег поѵепіа апоз дие гоЬагап адиеііа зери[о]11ига. Е еп езіа 1§1езіа езіаЬа оіга §гап зе|ри11ига Де ріеДга Де іазре еп дие уасіа оіго ЕтрегаДог: ё адиі еп езіа 1§1езіа езіаЬа еі оіго Ьгаго Деі ЬіепаѵепІигаДо ЗапІ.Диап Варіізіа, еі диаі Гие шозІгаДо а Іоз ДісЬоз ЕтЪадаДогез: еі диаі Ьгаго ега еі ДегесЬо, у ега ДезДе еі со[Ь]- До ауизо соп зи тапо, ё езіаЬа Ьіеп Ггезсо ё запо, ё сото диіега дие Дісеп дие Іо До еі сиегро Деі ЬіепаѵепІигаДо 8апІ Диап Гиё диетаДо заіѵо еі ип ДеДо Де Іа тапо ДегесЬа соп дие зеііаіо' диапДо Діхо: Ессе А^пиз [Апиз] Беі: ІоДо езіе ДісЬо Ьгаго езіаЬа запо, зе§ип аііі рагезсіо: езіаЬа еп^азІопаДо соп ипаз ѵег^аз Де ого ДеІ^аДаз, у Гаііезсіаіе еі ДеДо риі^аг, у 1а гагоп дие Іоз Моп§ез Десіап ’рогдие Гаііезсіа адиеі ДеДо Де аііі, ега езіа: Бесіап дие еп 1а сіиДаД Де АпІіосЬіа, аі Ііетро дие еп еііа аѵіа іДоІаІгаз, дие апДаЪа еп еі ипа й§ига Де Дга^оп, ё дие аѵіап рогсозіит- х) Въ подлинникѣ написано число поѵепіа буквами, но если въ рукописи оно было написано цифрами, то очень вѣроятно, что переписчикъ или набор- щикъ могъ принять цифру 2 за 9, и пропустивши второй нуль, измѣнить 200 въ 90.
58 Храмъ Богородицы Перивлепты. — Преданіе о драконѣ. годъ человѣка на съѣденіе. Бросали жребій кому придется, и на кого падалъ жребій, тотъ не могъ освободиться отъ участи быть съѣденнымъ дракономъ. Однажды жребій палъ на дочь одного добраго человѣка, и когда онъ узналъ, что не можетъ спасти свою дочь отъ дракона, онъ былъ очень опечаленъ; скорбя о до- чери, пошелъ онъ въ церковь христіанскихъ монаховъ, которая была въ этомъ городѣ, и сказалъ монахамъ, что онъ слышалъ нѣсколько разъ, какъ Господь совершилъ многія чудеса черезъ св. Іоанна, и что онъ желаетъ увѣровать и поклониться рукѣ этого святого, которою они обладали. Онъ молился, чтобы въ добавокъ къ другимъ чудесамъ, которыя Богъ совершилъ чрезъ него, онъ спасъ его дочь отъ ужасной участи быть съѣденной лютымъ звѣремъ и избавилъ ее отъ опасности. Монахи, состра- дая ему, показали ему руку: онъ упалъ на колѣна, чтобы покло- ниться ей, и плача о дочери, схватилъ зубами большой палецъ руки блаженнаго святого, откусилъ его и спряталъ во рту, такъ что монахи не замѣтили. Когда народъ собрался, чтобъ отдать дѣвушку дракону, и чудовище открыло свою пасть, чтобы съѣсть Ъге Іоз бе Іа сіибаб бе багсаба апо а сотег а адиеі бга^оп ипарегзопа. Е дие есЪаЪап зиегіез а диаі саегіа, ё дие адиеі а диіеп саіа, дие поп рибіезе езсизаг дие Іо поп сотіезе адиеі бга^оп: Іа диаі зиегіе біг дие сауб еп адиеі ііетро а ипа фа бе ип оте Ъиепо, ё дие диапбо ѵібо дие поп робіа езсизаг бе баг зи фа а адиеі бга&оп, дие оѵо дгап сиііа еп зи согагоп, ё дие соп боіог бе Іа фа дие зе Гиега'а ипа І^іезіа бе Моп- §ез СЪгізііапоз, дие епіопсез [езіопсе] еп Іа бісЬа сіибаб аѵіа, ё біхо а Іоз Моп^ез дие ёі аѵіа оібо аі^ипаз ѵесез, дие Біоз аѵіа ГесЬо тисіюз 54. тііа&гоз рог 8апі биап, рог епбе дие ёі диегіа сгеег дие ега ѵегбаб, ё абогаг еп адиеі Ъгаго зиуо' дие аііі іепіап. Е бетапбб 1е тегсеб дие епіге Іоз оігоз тііа^гоз [тіга^іоз] дие Віоз пиезіго Зепог аѵіа | тозігабо рог ёі, дие диізіезе а^ога Гасегіе тегсеб бе тозігаг езір, ё йсіезе сото зи фа поп тигіезе іап таіа тиегіе, сото ега [тогіг] сотіба бе адиеііа йега, ё Іа ІіЬгазе бе адиеі реіі&го: ё дие Іоз Моп^ез аѵіепбо сотразіоп бёі, дие 1е тозігагоп еі бісЬо Ъгаго, ё дие ёі дие йпсага Іоз Ыпорз рог Іо абогаг, ё дие соп боіог бе Іа фа дие ігаѵага соп Іоз біепіез беі бебо риі^аг бе Іа тапо беі 8апсіо ^Іогіозо, ё дие §е Іо аггапсага ё Пеѵёга
Храмъ Богородицы Перивлепты. — Преданіе о драконѣ. 59 ее, этотъ человѣкъ бросилъ въ его пасть палецъ блаженнаго святаго Іоанна Крестителя; и въ ту же минуту драконъ издохъ, что было большимъ чудомъ; а человѣкъ этотъ обратился къ вѣрѣ въ Господа нашего Іисуса Христа. Кромѣ того въ этой самой церкви имъ показали маленькій крестъ длиной въ пальмо съ золотымъ подножіемъ, золотыми наконечниками и съ маленькимъ'распятіемъ, которое было вста- влено въ углубленіи, покрытомъ золотомъ, такъ что его можно было по желанію вынимать и снова вставлять. Говорятъ, что онъ сдѣланъ изъ дерева животворящаго креста, на которомъ былъ распятъ Господь нашь Іисусъ Христосъ, и цвѣтъ его черноватый; и что его сдѣлали, когда блаженная св. Елена, мать Константина, который построилъ этотъ городъ, привезла животворящій крестъ въ городъ Константинополь, въ цѣлости перевезши его изъ Іеру- салима, гдѣ она его нашла и велѣла вырыть. Кромѣ того имъ были показаны мощи блаженнаго св. Григорія, цѣлыя и не по- порченныя. Внѣ церкви есть ограда, гдѣ находится много хо- рошихъ картинъ изъ исторіи, между прочими родословное де- еп зи Ьоса, дие Іоз Мопдез пои 16 ѵіегоп, ё дие диапДо диізіегоп Даг Іа Вопсеііа аі Дга§оп, дие ёі дие аЪгіб Іа Ьоса рог Іа сотег, ё дие еі епіопсез [епіопсе] дие Іе Іапхб еі ДеДо йеі ЬіепаѵепіигаДо Запі Диап Варіізіа еп Іа Ьоса, ё дие геЪепіб 1ие§о еІДгадоп, дие Гиё ип §гап тііадго [тіга§1о]; ё дие адиеі оте дие зе сопѵегііб а Іа Гё Де пиезіго Зепог Дези-СЬгізіо. Е оігозі еп езіа тезта 1§1езіа Іез іиё тозігаДа ипа сгих редиепа диапіо ип раіто, диагпіДа соп ип ріе Де ого, ё соп ипаз ѵег§аз Де ого рог Іоз саЪоз, ё соп ип сгисійхо редиепо, ё езіаЬа епдазіопаДо еп ипа іаііа дие ега сиЬіегіа Де ого, дие зе роДіа диііаг у ропегеп еііа, Іа диаі ез дие Діхегбп дие Гиега ГесЬа Деі раіо тезто Де Іа ѵега сгих еп дие пиезіго Зепог Дези Сіігізіо йіега риезіо, у ега Де соіог ргіеіо, у Йіега ГесЬо диапДо Іа ЫепаѵепіигаДа Запсіа Еіепа, таДге Де Сопзіапііпо дие роЫо адиеііа сіиДаД, ігахо Іа ѵегасгиз аііі а Іа сіиДаД Де Сопзіапііпоріа, дие аііі Гиё ігаіДа іоДа епіегатепіе ДезДе Дегизаіёп [Ніегизаіет], ДопДе Іа Гаііо диапДо Іа йго Ьизсаг у Дезепіеггаг. Е оігозі Іез Гиё тозігаДо еі сиегро Деі ЬіепаѵепіигаДо Запі | Сгедогіо, еі диаі езіаЬа запо у епіего: ё Гиега Деі сиегро Де Іа Ідіезіа езіаЬа ипа сіаизіга Де оЬга Ьіеп Гегтоза
60 Храмъ Богородицы Перивлепты. — Преданіе о драконѣ. рево Іессея, изъ рода котораго произошла Пресвятая Дѣва Марія. Оно было сдѣлано мозаикой, такой чудесной, такой бога- той, и такъ хорошо изображено, что, я увѣренъ, никто, видѣв- шій его, не видалъ другого, такого же удивительнаго. При этой церкви есть много монаховъ, которые показывали посланникамъ все это. Они также показали имъ большую и высокую трапезу, по срединѣ которой стоитъ бѣлый мраморный столъ, очень хорошо сдѣланный и очень почернѣвшій, длиною въ 18 пальмъ. Полъ былъ также изъ мраморныхъ гладкихъ плитъ. Въ концѣ этой трапезы было еще два маленькихъ стола изъ бѣлаго же мрамора; потолокъ же былъ весь покрытъ мозаикой. На стѣнахъ были изображены мозаическія историческія картины, начиная отъ Бла- говѣщенія св. Гавріила Пресвятой Дѣвѣ Маріи до Рождества Господа нашего Іисуса Христа, и послѣ того странствія Его съ учениками, и вся Его благословенная жизнь до тѣхъ поръ, какъ онъ былъ распятъ. Въ этой трапезѣ было много каменныхъ пли- токъ, разстановленныхъ каждая отдѣльно, для того, чтобъ ста- вить посуду и кушанье. Въ монастырѣ было много домовъ, гдѣ йе тисЬаз Ьізіогіаз, епіге Іаз диаіез езіаЬа й§игайо Іа ѵігда <3е Іеззе, йеі 1іпа§е йопйе ѵіпо Іа Ѵігдеп Запсіа Магіа, у ега йе оЬга тйзауса, у ега іап тагаѵіііоза 6 іап гіса, ё іап Ьіеп йеЬихайа, дие іепдо дие еі дие езіа ѵійо дие поп ѵійо оіга іап тагаѵіііоза: ё еп езіа 1§1езіа аѵіа тисііоз 55. Мопдез дие тозігагоп а іоз йісЬоз ЕтЬа^айогез Іаз зоЬгейісЬаз созаз, ё тозігагопіез ип гейіогіо тиу апсЬо ё тиу аііо, ё еп тейіо йёі езіаЬа ипа теза йе тагтоі Ыапсо тиу Ьгопійо ё тиу Ьіеп ГесЬа, ё аѵіа еп 1иеп§о ігеіпіа ё сіпсо раітаз, у еі зиеіо йе Іозаз Папаз оігозі, ё аі саЬо йезіе гейіогіо аѵіа оігаз йоз тезаз редиепаз йе тагтоі Ыапсо, у еі сіеіо ега іойо йе оЬга тйзауса, ё еп Іаз рагейез йёі езіаЬа Ьізіогіайо [езіогеайо] йе оЬга йё тйзауса, Іа диаі ега йезйе дие еі Ап§е1 Запі ѲаЬгіеІ заіийб а Іа Ѵігдеп Запсіа Магіа, Газіа дие пазсіо йези-СЬгізіо пиезіго Біоз, ё йезриез дие апйиѵо рог еі типйо соп зиз йізсіриіоз, у іойо еі йізсигзо йе зи Ьепйііа ѵійа іазіа дие йіё сгисійсайо. Е еп езіе гейіогіо аѵіа ти- сЬоз роуоз йе іоза Ыапса[з] арагіайоз сайа ипо зоЬге зі дие егап ГёсЬоз рог ропег еп еііоз Іа Ьахіііа ё ѵіапйа. Е йетаз еп езіе Мопезіегіо аѵіа тисЬаз сазаз еп дие тогаЬап Іоз Мопдиез, ё аѵіа тисЬоз ситріітіегііоз
Церковь св. Іоанна. 61 жили монахи, и при домахъ множество садовъ, и воды, ивиноградт никовъ, такъ что казалось, въ этомъ монастырѣ могъ помѣститься большой городъ. XXXVI. Въ этотъ же день была имъ показана другая цер-; ковь, называющаяся церковью св. Іоанна;, это монастырь, гдѣ живетъ много монаховъ, и у нихъ есть настоятель. Первая дверь *) церкви очень велика и богатой работы; передъ этой дверью находится большой дворъ, а сейчасъ за нею самая цер- ковь. Эта церковь круглая, безъ угловъ и окружена тремя большими кораблями, покрытыми однимъ верхомъ съ самой церковью. Въ ней семь алтарей; верхъ ея и кораблей, такъ же какъ стѣны, покрыты богатой, мозаикой, изображающей истори- ческія событія; куполъ опирается на 24 колонны изъ зеленой яшмы; надъ кораблями есть ходы и они поднимаются до верху самой церкви; на нихъ стоятъ также 24 колонны изъ зеленой яшмы; верхъ самой церкви и стѣны покрыты мозаикой, а ходы надъ кораблями поднимаются выше самой церкви, и тамъ, гдѣ должна быть рѣшетка, стоятъ маленькія яшмовыя колонны. Внѣ ёп Іаз йісЬаз сазаз, рогдие аѵіа Ьиегіаз ё а§иа ё ѵіпаз, а іапіо дие ра- гезсіа дие росііа еп еііа зет роЫайа ипа дгапйе ѵіііа. XXXVI, Оігозі езіе ЙісЬо йіа Іез іиё тозігайо оіга І^іезіа дие Ьа потЬге 8апі Йиап, у ез ип Мопезіегіо Йо ѵіѵеп тисЬоз Мопдез геіі^іозоз, ё | Ьап ип тауогаі епіге еііоз. Е Іа ргітега рагіе йе Іа 1§1езіа ез тиу аііа ё йе оЪга гіса, ё йеіапіе йезіа риегіа езіа ип дгапйе соггаі у Іие^о еі сиегро йе Іа 1§1езіа, ё еі диаі сиегро ез ипа диайга гейопйа.зіп ездиіпаз тиу аііа, ё ез сеггайа аі йеггейог йе ігез §гапйез паѵез, дие зоп сиЪіегіаз йе ип сіеіо еііаз у Іа диайга. Е Ьа еп еііа зіеіе аііагез, ё еі сіеіо йезіа диайга ё паѵез ё Іаз рагейез ез йе оЪга йе тизауса тиу гісатепіе ІаЬгайа, ё еп ёііо тисЬаз Ьізіогіаз, ё Іа диайга езіа агтайа зоЬге ѵеіпіе ё диаіго тагтоіез йе іазре ѵегйе, ё Іаз йісЬаз паѵез зоп зоЬгайайаз, ё Іоз зоЬга- йоз йеііаз заіеп аі сиегро йе Іа 1§1езіа: ё аііі аѵіа оігоз ѵеіпіе ё диаіго тагтоіез йе іазре ѵегйе, ё еі сіеіо йе Іа диайга ё Іаз рагейез ез йе оЬга тизауса, ё Іоз апйатіоз йе Іаз паѵез заіеп зоЬге еі сиегро йе Іа І^іезіа, ё аііі йо аѵіа йе аѵег ѵецаз аѵіа тагтоіез редиепоз йе ^азре, ё Гиега *) Въ подлинникѣ рагіе, вѣроятно опечатка вмѣсто риеіѣа. •
62 Ги(1П ОДРОМЪ. самой церкви находится прекрасная часовня, украшенная мозаи- кой удивительной работы, изображающей св. Марію, и ясно видно, что въ честь ея и построена часовня. Кромѣ того въ монастырѣ находится большая трапеза съ бѣлымъ мраморнымъ столомъ; на стѣнахъ ея сдѣлана мозаичная картина, изобра- жающая Тайную Вечерю, гдѣ нашь Господь Іисусъ Христосъ сидитъ вмѣстѣ со своими учениками. Въ этомъ монастырѣ есть домы, сады, водоемы и много другого. XXXVII. На другой день посланники отправились смотрѣть площадь, называемую Гипподромомъ, гдѣ сражаются и бьются на копьяхъ. Она окружена бѣлыми мраморными колоннами, такими толстыми, что развѣ только три человѣка могутъ обхватить ихъ, а высотой въ два копья, если не больше. Эти колонны были поста- влены вокругъ одна за другой и числомъ ихъ было тридцать семь, онѣ укрѣплены на очень большихъ бѣлыхъ мраморныхъ осно- ваніяхъ, и на верху соединены арками отъ одной къ другой, такъ что можно ходить вокругъ по ихъ вершинамъ; на верху сдѣланы ходы, защищенные съ обѣихъ сторонъ рѣшеткою и зубцами, и йеі сиегро йе Іа Ідіезіа езіаЪа ипа Гегтоза саріііа оЬгайа йе тагаѵіііоза ІаЪог йе оЪга йе тизаус.а[о] гіса, ё еп еііа езіаЪа тиу гісатепіе йдигайа Іа іта§еп йе Запсіа Магіа, ё Ъіеп рагезсіа дие а геѵегепсіа зиуа аѵіа 56. зійо ГесЬа адиеііа саріііа. Е езо тезто аѵіа еп адиеііа Ідіезіа ип дгапйе гейіогіо йе ипа дгап теза йе тагтоі Ыапсо, ё еп Іаз рагейез йезіе ге- йіогіо езіаЪа Ьіз[ез]іогіайо йе тизаусо еі тізіегіо йеі [йе еі] з’иеѵез йе Іа сепа, еп сото пиезіго Зепог йези-СЪгізіо езіаЪа зепіайй а Іа теза соп зиз йізсіриіоз, ё еп езіе Мопезіегіо аѵіа тисЬоз ситріітіепіоз йе сазаз йе Ьиегіаз ё адиаз, ё оігаз тисЬаз созаз. XXXVII. Оіго йіа Іез Гиегоп тозігайоз ип сатро дие ез Ііатайо еі Ніро-| йіато, опйе зоііап ]изіаг у іогпеаг, еі диаі ез сеггайо йе тагтоіез Ыапсоз, а іап §гиезоз диапіо ігез отез ройгіап аЪагсагсоп Іоз Ьгазоз, ё іапаііоз сото йоз Іапзаз йе агтаз, ё таз, Іоз диаіез тагтоіез егап риезіоз рог сотрёз ипо соп оіго аі йеггейог, ё егап ігеіпіа ё зіеіе тагтоіез, ё езіа- Ъап азепіайоз зоЬге ипаз Ъазаз Ыапсаз тиу §гапйез, ё епсіта егап іойоз сеггайоз йе агсоз дие іЪап йе ипо аі оіго, йе тапега дие зе ройіап іо- йоз апйаг рог епсіта аі йеггейог, ё епсіта аѵіа ГесЬоз апйатіоз соп .зи
Гипнодгомъ. 63 эта ограда устроенная на верху, такъ высока, что будетъ чело- вѣку по грудь; она сдѣлана изъ плитъ и бѣлыхъ колоннъ, вста- вленныхъ промежду на этихъ ходахъ. Все это сдѣлано для жен- щинъ, дѣвушекъ и благородныхъ дамъ, когда онѣ смотрятъ на борьбу и турниры, которые тамъ бываютъ. Впереди этихъ колоннъ идетъ рядъ колоннъ прямо одна предъ другой; шаговъ 20 или 30 впереди нихъ стоитъ возвышеніе, поднимающееся на четырехъ столбахъ, а на верху его стоитъ бѣлое мраморное кресло, окру- женное другими сидѣньями; на возвышеніи поднимаются вверхъ четыре изображенія изъ бѣлаго мрамора въ человѣческій ростъ; на этомъ возвышеніи и на этомъ креслѣ обыкновенно сидятъ императоры, когда смотрятъ на бои и турниры. Недалеко отъ этихъ колоннъ есть два бѣлыхъ мраморныхъ камня, одинъ на другомъ, очень большой величины, каждый высотой въ копье, если не больше, и на верху этихъ камней четыре четырехъуголь- ныхъ куска мѣди. На верху этихъ кусковъ положенъ огромный камень, съуживающійся къ верху и очень острый на концѣ, по крайней мѣрѣ въ шесть копій высотой. Онъ лежитъ на этихъ реігіі ё аітепаз сеггайо Де атаз рагіез, ё адиеііоз агсоз ё сеггатіепіо дие епсіта ега ГесЬо, ега іап аііо, дие йагіа а ип оте .а Іоз ресЬоз: ё ега ГесЬо йе Іозаз ё тагтоіез Ыапсоз епігеіаііайоз епіге адиеііоз апйа- тіоз дие езіаЬап ГесЬоз: іойо Іо диаі ега ГесЬо й еіесіо йе дие зоЬге езіоз йісЬоз тагтоіез асозіитЪгаЬап езійг Іаз Сиепаз ё Ропсеііаз, ё §епіі1ез ти^егез, диапйо тігаЬап Іаз з'изіаз ё іогпеоз дие аііі зі Гасіап: ё 1ие§о йезіоз тагтоіез айеіапіе рог ип Папо іЬа ипо геп§1е йе тагтоіез, йегесЬо ипо соп оіго; ё диапіо уеіпіе 6 ігеіпіа разоз йе адиеііоз тагто- Іез езіаЬа епіге еііоз ип азепіатіепіо аііо зоЬге диаіго рііагез йе таг- тоіез, ё епсіта йеііоз езіаЬа ипа зіііа йе тагтоі Ыапсо соп оігоз азеп- іатіепіоз аі йеггейог, ё йе Іоз азепіатіепіоз заііап Гасіа аггіЬа диаіго іта§епез йе ріейга Ыапса, іап §гапйез сото ип оте [ЬотЬге] сайа ипа, ё еп адиеііа зіііа ё азепіатіепіо зоііап езіаг Іоз Етрегайогез, диапйо тігаЬап Іаз ^изіаз ё іогпеоз. Е ип росо айеіапіе епіге езіоз йісЬоз таг- тоіез езіаЬап йоз Ьазаз йе ріейга тагтоі тиу §гапйез, ипа епсі]та йе оіга, дие ега сайа ипа іап аііа сото ипа Іапга йе агтаз, ё таз: ё епсіта йезіаз Ьазаз езіаЬап диаіго Іарз йе соЬге диайгайоз, ё епсіта йезіоз
64 ГЙППОДРОМЪ. четырехъ кускахъ ничѣмъ не прикрѣпленный, такъ что нельзя не удивляться, какъ такая громада камня, острая и тонкая, могла . быть положена туда, какимъ умомъ или какой силой человѣческой она могла быть поднята и укрѣплена тамъ. Она такъ высока, что съ моря ее можно видѣть поднимающеюся надъ городомъ. Гово- рятъ , что эта колонна была поставлена здѣсь въ память какого то великаго событія, которое случилось въ то время; на основаніи ея есть напись, въ которой говорится, кто велѣлъ поставить этотъ камень и по какому случаю; но такъ какъ напись на Латин- . ско-Греческомъ языкѣ, и уже было поздно, то посланники не могли оставаться чтобы, ее прочесть; говорятъ только что онъ былъ поставленъ въ воспоминаніе о какомъ то великомъ подвигѣ кото- рый тогда былъ Совершенъ. Отсюда дальше продолжается рядъ • кблоннъ, но не такихъ высокихъ какъ первыя, и на нихъ начер- таны и высѣчены великіе подвиги витязей и благородныхъ людей; между этими колоннами находятся три Фигуры изъ мѣди и дру- гихъ металловъ, изображающія змѣй; онѣ переплелись между со- > бою какъ, веревка, а три головы ихъ торчатъ отдѣльно одна отъ іа]о8 езіаЬа епйезіа ипа ріейга аГизайа іойаѵіа таг адийа Гасіа аггіЬа, Іа 57. диаГ ріейга ройіа зет іап аііа сото зеіз Іапхаз сіе аппаз, ё езіа ріейга , езіаЬа зоЬге Іоз ЙісЬоз іа]оз, дие поп езіаЬа ре§айа піп зе іепіа соп піп- &ипа соза, іапіо дие ега ипа тагаѵіііа йе ѵег ипа іап §гапйе сова йе ріейга іап а§ийа ё йеі^айа сото, рийо зег риезіа аііі, 6 диёі еп^епіо, 6 диаі Гиёгга йе оте Іа рийіегоп епіезіаг ё ропег аііі, дие іап аііа ез дие рог Іа таг зе рагезсе апіез адиеііа соіитпа [соіипа] йе тиу дгапйе ріеад. дие поп [по] Іа сіийай, ё езіа ріейга йісезе дие Гиё риезіа аііі рог тетогіа йе ип §гап ГесЬо дие асаезсіб еп еі ііетро дие аііі зе ризо, ё еп Іаз Ьазаз йеЪахойееІІа езіаЬа езсгіріо, диіептапйб аііі ропег адиеііа ріейга, у рог дий.1 ГесЬо: ё рог диапіо Іа езсгіріига ега еп Іаііп Сггіе^о, у ега уа іагйе, рог езо поп зе [зе поп] рийіегоп йеіепег, а дие Гиезеп рог диіеп Іа Іеуезе; рего йесіап дие рог ип §гапйе ГесЬо дие ед адиеі ііетро асаезсіега Гиега . аііі риезіа, ё йе аііі рага айеіапіе [йеіапіе] іЬа зіетрге еі йісЬо геп§1е йе тагтоіез, рего поп [по] егап іап аііоз сото Іоз ргітегоз: ё еп еііоз езіаЬа епігеіаііайо ё ріпіайо іоз дгапйез ГесЬоз ё созаз дие еп адиеі ііетро Га- сіап Іоз СаЬаІІегоз ё Сіепіііез отез, ё епіге езіоз тагтоіез езіаЬап ігез
Св. Софія. 65 другой, съ открытыми пастями. Говорятъ, что эти Фигуры были поставлены здѣсь для заговора: однажды въ городѣ было много змѣй и другихъ вредныхъ животныхъ, которыя жалили и умерщ- вляли людей; царствовавшій тогда императоръ велѣлъ заколдо- вать ихъ этими Фигурами, и съ тѣхъ поръ никогда больше змѣи не дѣлали вреда людямъ. Вся площадь очень большая и окру- жена ступенями, поднимающимися одна надъ другой очень высо- ко. Эти ступени сдѣланы для того, чтобы простой народъ могъ съ нихъ смотрѣть, а ниже ихъ находятся большія постройки съ дверями отпирающимися на площадь, гдѣ обыкновенно вооружа- лись и разоружались рыцари, которые должны были сражаться. XXXVIII. Въ этотъ же день посланники отправились осма- тривать церковь, которая называется Св. Софіей. Св. Софія по Гречески значитъ «истинная мудрость» и означаетъ Сына Божьяго. Съ такимъ смысломъ и построена эта церковь. Она больше всѣхъ по величинѣ, болѣе всѣхъ почитается и имѣетъ самые большія права изъ всѣхъ церквей города; при ней есть каноники, которые й^игаз йе сиІеЪгаз йе соЪге ё йе оігоз шеіаіез, ё егап іогсійаз еп ипо сото зо&а, ё епсіта іепіа ігез саЬезаз арагіайа Іа ипа йе Іа оіга, ё Іаз Ъосаз аЪіегіаз, ё йесіап дие іиегап риезіаз адиеііаз й§игаз йе сиІеЪгаз аііі рог ип епсаіат[і]епіо дие | ійега ГесЬо; дие йесіап дие еп Іа сіийай зоііа зег ё аѵег тисЬаз сиІеЪгаз, ё оігаз апітаііаз таіаз дие таіаЬап Іоз отез, ё Іоз етропгопаЪап: ё дие ип Етрегайог дие а Іа зазоп ега дие Іаз йзо епсапіаг еп адиеііаз й^игаз йе сиІеЬгаз, ё дие йепйе айеіапіе пипса йсіегоп таі а піпдипа регзопа еп Іа сіийай. Е езіе йісЬо сатро ега тиу ^гапйе, ё ега іойо аі йеггейог сегсайо йе ^гапйез §гайаз, ипаз дие зоЪіап епсіта йеіаз оігаз Ьіеп аііаз, уезіаз §гайаз егап ГесЬаз, рага дие езіоѵіезе ё тігазе Іа §епіе тепийа йеі риеЫо, ё йеЬахо йезіаз §га- йаз езіаЬап ^гапйез сазаз соп риегіаз дие заііап аі сатро, йопйе зе агта- Ъап ё йезаііпаЪап Іоз СаЬаІІегоз дие аѵіап йе з'изіаг ё йе іогпеаг. ХХХѴІП. Е оігозі Гиегоп ѵег езіе йісЬо йіа Іа І^іезіа дие йісеп Запсіа ЗорЬіа. Е Запсіа ЗорЬіа диіеге йесіг еп 1еп§иа§е бгіесіапо, сото ѵега за- ріепсіа^ дие ез й]о йе Біоз. Е а езіа зіпійсапза Гиё ГесЬа езіа 1§1езіа, ё ез Іа тауог ё Іа таз Ьопгайа, ё таз ргеѵііе^іайа йе іойаз диапіаз еп Іа Сборникъ II Отд. И. А. Н. 5
66 Св. Софія. называются калугерами и служатъ въ ней какъ въ соборной церкви; при ней же живетъ и патріархъ, котораго Греки назы- ваютъ «МагроШі». На площади, которая находится передъ церковью, стоятъ девять большихъ бѣлыхъ мраморныхъ колоннъ, самыхъ большихъ и самыхъ толстыхъ, какія, я думаю, кто нибудь видѣлъ; на верху ихъ видны основанія и говорятъ, что на нихъ была прежде по- строена большая палата, гдѣ обыкновенно собирались и совѣщались патріархъ и духовенство. На этой самой площади передъ церковью стояла удивительно высокая каменная колонна, а на верху ея была поставлена мѣдная лошадь, такая большая и такая высокая, какъ могли бы быть четыре большихъ лошади; а на ней была Фигура вооруженнаго всадника также изъ мѣди съ очень большимъ сул- таномъ на головѣ на подобіе павлиньяго хвоста. Черезъ эту ло- шадь были проведены желѣзныя цѣпи, которыя были прикрѣплены къ колоннѣ и держали ее, чтобы она не упала и чтобъ ее не опро- кинулъ вѣтеръ. Эта лошадь очень хорошо сдѣлана и представлена съ одной задней и одной передней ногами поднятыми, какъ если бы она собиралась спрыгнуть внизъ; всадникъ, который сидитъ 58. сіийай Ьау: ё еп езіа Ідіезіа Ьау Сапопі§оз дие Патап Саіоуегоз, дие Іа зігѵеп азі сото Ідіезіа СаіЬейгаІ, ё епеііа езіа еі РаігіагсЬа сіе Іоз бггіе- §оз дие еііоз Патап Магроіііі. Е еп ипа ріага дие езіё, апіе Іа 1§1езіа езіап пиѳѵе тагтоіез Ыапсоз, Іоз тауогез ё таз §гиезоз’ дие сгео дие оте ѵіезе, ё епсіта іепіап зиз Ьазаз, ё йесіап дие аііі зо1іа[п] езіаг ейі- йсайо епсіта ип §гап раіасіо отіе зоііап зипіагве ё іасег зи саЬПйо е РаігіагсЬа ё Іоз Сіёгідоз: ё еп езіа тізта ріага апіе Іа 1§1езіа езіаЬа ипа соіитпа сіе ріесіга тиу аііа а тагаѵіііа ё епсіта йеііа езіаЬа риезіо ип саЬаІІо йе со|Ьге, а іап аііо у іап §гапйе сото ройгіап зег диаіго саЬаІІоз §гапйез, ё епсіта йёі езіаЬа ипа й§ига йе СаЬаІІего агтайа[о], азі тізто йе соЬге, соп ип р1ита§е тиу дгапйе еп Іа саЬега а зете- ,)апга йе соіа йе раѵоп. Е еі саЬаІІо іепіа ипаз сайепаз йе йегго аігаѵе- 'зайаз рог еі сиегро дие езіаЬап аіайаз а Іа соіитпа, дие Іо іепіап дие поп сауезе піп Іо йеггосазе еі ѵіепіо: еі диаі саЬаІІо ез тиу Ьіеп ГесЬо‘ ё езіа й§игайо соп Іа ипа тапо ё соп еі ип ріе аізайо, сото дие диіеге заііаг ауизо, ё еі СаЬаІІего дие езіа епсіта ііепе еі Ьгаго йегесЬо аііо
Св. Софія. 67 на ней, держитъ правую руку высоко, съ кистью открытою, а кистью лѣвой руки онъ держитъ поводья и круглый золотой ша- рикъ. Эта лошадь и этотъ всадникъ такъ велики, а колонна такъ высока, что нельзя смотрѣть безъ удивленія; и эта удивительная Фигура всадника, который стоитъ на этой колоннѣ, говорятъ, изоб- ражаетъ императора Юстиніана, который поставилъ эту статую и эту церковь и совершилъ въ свое время великіе и замѣчатель- ные подвиги противъ Турокъ. При входѣ въ эту церковь подъ сводомъ, который находится по сю сторону двери, есть навѣсъ, опирающійся на четыре колонны, а подъ нимъ маленькая часовня, очень богатая и красивая; передъ этой часовнею есть дверь въ церковь, очень большая, высокая и покрытая латунью, а передъ нею находится маленькій дворикъ и въ немъ высокіе ходы. Вслѣдѣ за тѣмъ есть другая дверь, покрытая латунью какъ и первая, и за этой дверью идетъ очень широкій и высокій ходъ, покрытый деревяннымъ потолкомъ; по лѣвую руку его находится очень большой и очень хорошо отдѣланный дворъ съ многими плитами и колоннами изъ яшмы разныхъ цвѣтовъ; а по правую руку подъ этимъ крытымъ ходомъ, который находится за второй дверью, ё Іа тапо аЬіегіа, у соп Іа тапо ігдиіегйа [уздиіегйа] йеі оіго Ъгаго ііепеіа гіепйа йёі саЬаПо, ё ипа реііа гейопйа йогайа еп Іа тапо, еі диаі саЬаІІо ё СаЬаІІего ез іап ^гапйе, у Іа соішппа [соіипа] іап аііа дие ез ипа тагаѵіііоза соза йе ѵег: у езіа тагаѵіііоза й§ига йе СаЬаІІего дие епсіта йезіа соіитпа [соіипа] езіаЬа, йісезе, дие ега йеі Етрегайог йизііпіапо, дие ейійсё езіа й§ига ё езіа 1§1езіа, ё йго §гапйез ё пдіаЫез ГесЬоз соп Іоз Тигсоз епзи ііетро. Е а Іа епігайа йезіа 1§1езіа йеЬахо йе ип агсо дие езіа адиепйе йе Іа риегіа езіа ёі риезіо агтайо зоЬге диаіго. тагтоіез, ё зо ёі езіа ипа саріііа редиепа тиу гіса ё тиу Гегтоза, ё айеіапіе йезіа саріііа езіа 1а риегіа йе Іа 1§1езіа, у ез тиу §гапйе ё аііа ё сиЬіегіа [соЬіегіа] йе Іаіоп, ё айеіапіе йеііа езіа ип соггаі редиеііо, ё еп ёі ипоз апйатіоз аііоз: ё Іиедо езіа оіга риегіа сиЬіегіа йе іаіоп зе§ип 1а ргітега, ё йеіапіе йе адиеііа риегіа ѵа ипа паѵе тиуапсЬа ё аііа, дие ез сиЬіегіа сіе ип сіеіо йетайега, ёаіа тапо ігдиіегйа [ехдиіегйа] езіа ипа сіаизіга [саизіга] тиу дгапйе ё тиу Ьіеп ГесЬа, соп тисЬаз Іозаз ё тагтоіез йе з’азре йе тисЬоз соіогез, ё а Іа та|по йегесііа зо еза йісЬа паѵе сиЬіегіа, дие езіа апіе Іа 59. 5*
68 Св. Софія. и есть самая церковь. Въ ней пять большихъ и высокихъ дверей, покрытыхъ латунью; средняя изъ нихъ самая большая и высокая: онѣ ведутъ въ самую церковь. Эта церковь округленная, и я думаю, что больше, выше, богаче и красивѣе ея нѣтъ другой въ мирѣ; округленное мѣсто занимаетъ середину церкви и окру- жено тремя ходами очень большими и широкими; они смежны съ самой церковью и не имѣютъ раздѣленія между собой. Са- мая церковь и ходы имѣютъ надъ собой хоры, которые дохо- дятъ до главной части церкви, такъ что съ нихъ можно слушать обѣдню и часы; эти хоры соединяются одни съ другими, и опи- раются на колонны изъ зеленой яшмы, а своды покрываютъ ихъ вмѣстѣ съ самой церковью; но куполъ середины церкви подни- мается гораздо выше, чѣмъ своды ходовъ; этотъ куполъ круглый и очень высокій, такъ что очень трудно смотрѣть съ низу вверхъ. Церковь въ длину сто пять шаговъ а въ ширину девяносто три; она опирается на четыре устоя очень большихъ и толстыхъ, по- крытыхъ плитами разноцвѣтной яшмы; отъ устоя къ устою идутъ очень большія и высокія арки, которыя поддерживаютъ середину зедшійа риегіа, езіа еі сиегро йе Іа 1§1евіа: еі диаі ііепе сіпсо риегіаз аііаз ё §гапйез сиЬіегіав йе Іаіоп, ё Іа йе еп тейіо ев тав аііа ё тауог ё рог еііав епігап аі сиегро йе Іа І^іевіа, еі диаі сиегро йе Іа І^іевіа ев ипа сото диайга гейопйа, Іа тауог ё тав аііа ё «тав» гіса ё Гегтоза дие сгео дие еп еі типйо риейа вег, Іа диаі диайга ев еп еі сиегро йе Іа Ідіевіа, ё ев сегсайа аі йеггейог йе ігев паѵев тиу дгапйев ё апсЬав, дие ве сопііепеп соп Іа йісЬа диайга, дие поп Ьау йерагіітіепіо епіге еііав [епігеііав]: ё Іа йісііа диайга ё езіаз паѵев воп воЬгайайав, ё Іов во- Ьгайов ваіеп аі сиегро йе Іа диайга, йе виегіе дие йе'вйе аііі риейеп оіг Іа Міва ё Іаз Ьогав, ё йезіоз воЬгайов зиЬеп ипоз а оігоз, Іов диаіез воп агтайов воЬге тагтоіез йе давре ѵегйе[в], ё йевриев Іов сіеіов дипіатепіе соп Іа диайга; рего еі сЬарііеІ йе Іа диайга виЪе тиу тав аііо дие поп еі сіеіо йе Іав паѵев: еі диаі ев ип сЬарііеІ гейопйо ё тиу аііо, іапіо дие Ьіеп Ьа тепевіег оте дие саіаг соп Іов одов йевйе ауиво: Іа диаі диайга Ьа еп 1иеп§о сіепіо ё сіпсо равов, ё еп апсЬо поѵепіа у ігев, у ев агтайа воЬге диаіго рііагев тиу дгапйез ё дгиевов, дие воп сиЬіѳгіов йе Іова йе давре йе тисЬав соіогев, ё йе рііаг а рііаг іЬап ипов агсов дие
Св. Софія. 69 зданія, вонѣ опираются на двѣнадцать колоннъ изъ зеленой яшмы. Между ними есть четыре очень большихъ колонны, двѣ на пра- вой сторонѣ и двѣ другія на лѣвой, окрашенныя однимъ веще- ствомъ, сдѣланнымъ искуственно изъ порошковъ, которое назы- ваютъ порфиромъ; а своды этой церкви покрыты и расписаны бо- гатѣйшей мозаичной работой; по срединѣ же свода надъ главнымъ алтаремъ сдѣланъ изъ разноцвѣтной мозаики очень почитаемый образъ Бога Отца, огромный и очень хорошо исполненный; сводъ, на которомъ сдѣлано это изображеніе Бога Отца, такъ высокъ, что снизу оно кажется величиной съ человѣка, или немного боль- ше, а между тѣмъ оно такъ велико, что, какъ говорятъ, отъ одного глаза до другого три пальма; а тому кто на него смотритъ, оно представляется ни больше, ни меньше какъ человѣкъ; и это про- исходитъ отъ той огромной высоты, на которой оно помѣщено. На полу посреди церкви стоитъ что то въ родѣ каѳедры, поста- вленной на четырехъ яшмовыхъ колоннахъ; стѣны ея покрыты множествомъ плитъ разноцвѣтной яшмы; эта каѳедра вся покрыта сѣнью, стоящею на восьми колоннахъ разноцвѣтной яшмы: от- егап агтайоз зоЬге йосе тагтоіез йе ^азре ѵегйе, ё тиу аііоз ё ^гапйез дие зозііепеп Іа йісЬа диайга. Е еп еііоз аѵіа диаіго тагтоіез тиудгап- йез, Іоз йоз а Іа ипа рагіе йегесЬа, ё Іоз оігоз йоз а Іа зіпіезіга, Іоз диаіез егап соіогайоз йе ипа соза дие ез ГесЬа йе роіѵоз агіійсіаітепіе, ё Патапіе рогййо: у еі сіеіо йезіа диайга ега си[13]Ьіегіо ё йеЬи) айо йе оЬга йе тизауса тиу гіса, у еп тейіо йеі сіеіо епсіта йеі аііаг тауог езіаЬа йдигайа ипа іта§еп тиу йеѵоіа йе Біоз Райге тиу §гапйе ё тиу ргоргіа йе адиеііа оЬга тизауса йе тисЬаз соіогез, ё іап аііа ез езіа диайга опйе езіе Біоз Райге езіа ГесЬо, дие йезйе аЬахо поп рагезсіа заіѵо іап цгапйе .сото ип оте, 6 росо таз, ё іап §гапйе ез дие йіЙеп дие йеі ип о] о аі оіго Ьа ігез раітоз, ё аі дие 1о/тіга поп рагезсе заіѵо дие ез сото піп [пі] таз піп [пі] тепоз ип оте [ЬотЬге], ё езіо ез рог Іа §гапйізіта аііига еп дие езіа. Е еп еі зиеіо еп тейіо йезіа диайга езіаЬа ипо сото ргейісаіогіо [рейгісаіогіо] ГесЬо зоЬге диаіго тагтоіез йе]азре, ё Іаз рагейез йёі сиЪіегіаз йе тисЬаз Іозаз йе ]азре йе тисЬаз соіогез, у езіе. 60. ргейісаіогіо ега іойо сиЬіегіо йе ип сЬарііеІ, дие езіаЬа зоЬге осЬо тагто- іез тиу §гапйез йе ]азре йе тисЬаз соіогез, ё аііі ргейісаЬап [рейгісаЬап]>
70 Св. Софія. туда говорятся проповѣди и также читается Евангеліе въ празд- ничные дни. Стѣны церкви и боковыхъ ходовъ такъ же какъ и полъ ея сдѣланы изъ очень большихъ плитъ разноцвѣтной яшмы, очень почернѣвшей; все это выдѣлано разными рисунками и раз- водами, очень красивыми на видъ. Часть стѣнъ арокъ поддер- живающихъ главный сводъ, сдѣлана изъ очень красивыхъ большихъ камней, на которыхъ вырѣзано много разныхъ под- ходящихъ Фигуръ; такъ отдѣлано рѣзьбой и каменными плит- ками на высоту человѣческаго роста отъ пола, а оттуда выше идетъ очень богатая и прекрасно сдѣланная мозаичная работа. Хоры надъ боковыми ходами окружаютъ по верху всю глав- ную церковь кромѣ той стороны, гдѣ главный алтарь; все это стоитъ посмотрѣть. Хоры около девяноста шаговъ въ шири- ну, а вокругъ ихъ всѣхъ почти четыреста десять шаговъ; всѣ эти верхніе ходы и ихъ своды украшены мозаичной ра- ботой, сдѣланной чрезвычайно красиво и искусно. На одной стѣнѣ этихъ ходовъ, какъ взойдешь на верхъ, такъ прямо по лѣвую руку, есть огромная бѣлая плита, вставленная въ стѣну 6 іатЪіеп йесіап еп ёі еі Еѵапдеііо еі йіа йе йезіа, ё азі Іаз рагейез сото еі зиеіо йе Іа йісЬа диайга ё паѵез йе Іа І^іезіа егап йе ипаз тиу §гаіійез Іозаз [Іозаз тиу §гапйез] йе з'азре йе тцсЬаз соіогез, ё тиу Ъгипійаз: іойо Іо диаі езіаЬа ІаЪгайо ё ГесЬо соп тисЬоз Іагоз ё ігиатіепіоз [глатіепіоз] Ьіеп Гегтозаз йе ѵег, ё ипа ріега йе Іаз рагейез йе Іоз агсоз дие зозіепіап Іа йісЬа диайга, ега йе Іозаз Ыапсаз тиу Гегтозаз, еп дие езіаЬап ГесЬоз ти- сЬоз епіаііатіепіоз йе тисЬаз ё йіГегепіез йдигаз ргоргіаз, ё Іо дие ега азі епігеіаііайо ё сиЬіегіо йе Іозаз, ега диапіо ип езіайо йе оте еп аііо йеі зиеіо, ё йепйе аггіЬа ега йе оЬга йе тизауса [тизаісо] тиу гіса ё тиу Ьіеп ГесЬа; | ё Іоз зоЬгайоз йе Іаз паѵез йе 1а зоЬгейісЬа І^іезіа сегсаЬап аггіЬа іойа Іа диайга еп йеггейог, заіѵо аііі йо ега еі аііаг тауог, іойо Іо диаі ега соза йе ѵег. Е езіоз зоЬгейісЬоз зоЬгайоз аѵіап еп апсЬо Газіа поѵепіа разоз, росо таз 6 тепоз, ё аі йеггейог іепйгіа сото Газіа диаігосіепіоз ё йіег разоз, у езіоз апйатіоз ё зоЬгайоз, у еі сіеіо йеііоз егап оЪгайоз йе оЬга йе тизауса, тиу Гегтозатепіе агіійсіайо: у еп ипа рагей йезіоз зоЬгейісЬоз зоЬгайоз йе Гасіа Іа тапо ігдиіегйа сото оте [ІютЬге] зоЬіа аггіЬа, езіаЬа ипа дгапйізіта Іоза Ыапса риезіа еп Іа рагей, епіге оігаз
Св. Софія. 71 между многими другими, на которой само собою изображено со- вершенно вѣрно, безъ всякаго человѣческаго искуства, ни живо- писи, ни ваянія, изображеніе Пресвятой блаженной Дѣвы Маріи съ Господомъ нашимъ Іисусомъ Христомъ на Ея святыхъ рукахъ, и преславнаго Предтечи его св. Іоанна Крестителя съ другой сто- роны; и эти изображенія, какъ я сказалъ, не нарисованы, ни на- писаны какой нибудь краской, ни изваяны, а сдѣлались такъ сами собою; потому что самъ камень такъ и родился со всѣми этими жилками и знаками, которыя на немъ ясно видны, и сами собою образовались на немъ эти изображенія. Говорятъ, что когда этотъ камень былъ отломанъ и приготовленъ чтобы быть вста- вленнымъ въ этомъ святомъ мѣстѣ, то замѣтили на немъ эти уди- вительныя святыя изображенія; увидѣвши это великое и таинст- венное1 чудо, этотъ камень привезли и поставили сюда, такъ какъ эта церковь должна была быть самой главной церковью въ го- родѣ. Это изображеніе выглядитъ какъ если бы оно было про- между небесными облаками, когда небо ясно, и какъ будто бы предъ нимъ было тонкое покрывало. И оно тѣмъ болѣе удиви- тельно, что кажется чѣмъ то духовнымъ,'что Богъ хотѣлъ пока- тиу тисЬаз еп дие езіаЬа йе зиуо йеЪи]айо тиу паіигаітепіе зіп піп§ип агіійсіо Ьитапо йе езсиірійо піп [пі] ріпіайо, Іа засгаіізіта у Ьіепаѵеп- іигайа Ѵіг§еп Запсіа Магіа, соп пиезіго Зепог йези-СЬгізіо еп зиз запіі- зітоз Ьгахоз, ё еі [аі] §1огіозізіто ргесигзог зиуо Вапі йиап Варіізіа йе Іа оіга рагіе; у езіаз іта§епез, сото адиі йі§о, поп егап йеЬціайаз піп [пі] ріпіайаз соп піп§ип соіог, піп [пі] ГесЬа йе піп§ип епіаііатіепіо, таз йе зиуо тезто, рогдие Іа ргоргіа ріейга пазсіб азі у зе сгіб соп Іаз рго- ргіаз ѵепаз у зепаіез дие еп еііа сіагатепіе зе рагезсіап, у ГогтаЬапзе еп еііа адиеііаз ітадепез, ё йесіап дие диапйо адиеііа ріейга Гиё ІаЬгайа у засайа, рага ропег аііі еп адиеі запіізіто 1и§аг, ѵіегоп адиеііоз тага- ѵіііозізітаз у Ьіепаѵепіигайаз іта^епез еп еііа, ё ѵізіо адиеі тізіегіо іап егапйе ё тііадго, ё рог зег езіа йісЬа 1§1езіа Іа тауог йе Іа сіийай, іиё ігаійа ё риезіа аііі адиеііа ріейга; ё езіаз йі|сЬаз іта^епез рагезсіап сото дие езіоѵіезеп епіге Іаз пиЬез йеі сіеіо, диапйо езій сіаго, ё сото 61. зі іоѵіезе [іиЬіезе] ип ѵеіо йе1§айо апіе зі. Е іапіо рагезсіап таз тага- ѵіііозаз зіепйо сото соза езрігііиаі [езрипаі] дие Віоз диізо аііі тозігаг,
12 Св. Софія. зать. У подножія этого образа стоитъ алтарь и маленькая церковца, въ которой служатъ обѣдню. Тутъ же въ этой церкви были имъ показаны святыя мощи одного патріарха, которыя сохранились совершенно съ тѣломъ и костями. Кромѣ того была имъ показана рѣшетка, на которой сожгли св. Лаврентія. Въ этой церкви есть много погребовъ и цистернъ и помѣщеній въ низу, въ которыхъ есть замѣчательныя вещи удивительной работы, и много домовъ и разныхъ устройствъ, но большая часть этого приходитъ уже въ упадокъ кромѣ того есть много пристроенныхъ къ этой церкви разрушенныхъ строе- ній, и дверей ведущихъ въ церковь, запертыхъ и развалившихся; говорятъ, что если обойти все въ церкви кругомъ, такъ будетъ около десяти миль. Въ этой церкви есть огромная цистерна подъ землею, въ которой очень много воды и она такъ велика, что го- ворятъ, въ ней могутъ помѣститься сто галеръ. Все это и еще многое видѣли они въ этой церкви; такъ много, что нельзя ни разсказать, ни описать въ немногихъ словахъ; потому что такъ велико это зданіе и такъ много въ немъ удивительныхъ вещей, что въ долгое время всего не осмотришь, и хоть каждый день у аі ріе йезіаз ітадепез езіаЪа ип аііаг у ипа саріііа редиепа еп дие йесіап Міза; ё адиі еп езіа Ідіезіа Іез йіё тозігайо ип сиегро запсіо йе ип РаігіагсЬа, дие езіаЪа епіего еп сагпе у еп Ьиезо. Оігозі Іез Гиегоп [йіе] тозігайаз Іаз.рагіііаз епдие еі Ъіепаѵепіигайо 8апі Ьогепго Гиё азайо, у еп езіа йісЬа Ідіезіа Ьау зоіапоз ё сізіегйаз, ё сазаз йеЪахо еп дие Ьау езігапа соза йе оЪга тагаѵіііоза йе ѵег, ё ти- сЬаз сазаз, ё ситріітіепіоз йе іойаз созаз, рего дие зе ѵа а регйег Іо таз- йеііо: ё оігозі іипіа соп езіа Ідіезіа Ьау тисЬов ейійсіоз [Ьейійсіоз] саі- йоз, ё риегіаз дие епігаЪап а Іа Ідіезіа сеггайаз ё саійаз, ё йесіап дие еі сігсиііо йезіа Ідіезіа зоііа йигаг аі йеггейог йезіа Ідіезіа йіег шіііаз; ё еп езіа 1§1езіа аѵіа ипа сізіегпа тиу §гапйе дие езіаЬа зо ііегга дие іепіа тисЬа а§иа, ё іап §гапйе ега дие йесіап дие ройгіап [ройгіа] еп еііа езіёг сіеп §а1еаз: іойаз езіаз йісЬаз оЪгаз, ё оігаз тисЬаз Гиегоп ѵізіаз еп езіа Ідіезіа, у іапіаз дие зе поп ройгіап сопіаг піп езсгѳЬіг іап еп, Ъгеѵе, са іап дгапйе ез еі ейійсіо ё оЪгаз тагаѵіііозаз дие еп езіа І^іезіа Ьа, дие поп зе асаЬёга йе ѵег еп тисЬо ііетро, аипдие еі оте поп зе
Церковь св. Георгія. 73 ходить смотрѣть сколько только возможно осмотрѣть, все таки всегда будешь видѣть новое. Крыши всѣ покрыты свинцомъ. Эта церковь имѣетъ много правъ и преимуществъ, и по этимъ пра- вамъ, если кто нибудь, будетъ ли онъ Грекъ или какого бы то ни было другого народа, совершитъ какое нибудь преступленіе, грабежь ли, смертоубійство ли, воровство ли, и если онъ скроется въ ней, то оттуда его не возьмутъ. XXXIX. Въ тотъ же день посланники были въ другой церкви, которую называютъ св. Георгій. Въ этомъ храмѣ какъ разъ за первыми вратами есть большая площадь, на которой много садовъ и домовъ, и зданіе церкви стоитъ между этими са- дами. Передъ дверью церкви со внѣшней стороны есть купель для крещенія, очень большая и красивая, и надъ нею сѣнь, поддержи- ваемая восемью бѣлыми колоннами съ высѣченными на нихъ мно- гими Фигурами; а зданіе церкви очень высоко и все покрыто мо- заичной работой; тамъ изображено, какъ вознесся на небо Го- сподь нашь Іисусъ Христосъ. Полъ этой церкви удивительной работы, потому что онъ покрытъ кусочками порфира и Яшмы разныхъ цвѣтовъ, и на немъ сдѣланы прекрасные узоры; такой ехегсііага таз Де диапіо рпДіезе тігаг Де саДа Діа, дие зіетрге ѵегіа созаз пиеѵаз, ё Іоз іехаДоз Деііа зоп іоДоз сиЬіегіоз Де ріото. Е езіа ДісЬа Ідіезіа ез тиу ргіѵіІедіаДа, рогдие диаідиіега регзопа, азі (хгіедо сото Де оіга диаідиіега | депегасіоп дие зеа, дие Гада диаідиіег таіе- йсіо, азі Де гоЬо, сото Де Гигіо 6 Де тиегіе, ё зе асо]а й еііа, поп зега Де аііі засаДо. XXXIX. Е езіе ДісЬо Діа Гиегоп ѵег оіга Ідіезіа дие Ьа потЬге 8апі Догде: епеідиаі іетріо Іиедо апіе Іа ргітега риегіа езіё, ип дгапДе соггаі еп дие Ьа тисЬаз Ьиегіаз ё сазаз, у еі сиегро Де Іа Ідіезіа езіё епіге езіаз Ьиегіаз, ё апіе Іа риегіа Де Іа Ідіезіа Де рагіез Де Гиега езіё ипа рііа Де Ьаріігаг Ьіеп дгапДе ё Гегтоза, ё зоЬге еііа езіа ип сЬарііеІ агтаДо зоЬге осЬо тагтоіез Ыапсоз епігеіаІІаДоз Де тисЬаз йдигаз, у еі сиегро Дезіа Ідіезіа езіё тиу аііо, ё іоДа сиЬіегіа Де оЬга Де тизауса, ё еп еі езіаЬа йдигаДо диапДо пиезіго Зепог Дези-СЬгізіо зиЬіё А Іоз сіеіоз: ё еі 62. зиеіо Дезіа Ідіезіа езіаЬа тагаѵіііозатепіе оЪгаДо, са ега сиЬіегіо Де Іо- заз Де рогйДо, ё Де іазре Де тисЬаз соіогез, у еп ёі ГесЬоз тисЬоз Іагоз
74 Возмущеніе въ Перѣ. же работы и стѣны. По срединѣ свода этой церкви изображенъ Богъ Отецъ надъ входной дверью и изображенъ животворящій крестъ, который изъ середины облаковъ съ неба Ангелъ пока- зываетъ апостоламъ въ то время, какъ на нихъ нисходитъ Св. Духъ въ видѣ огня, что удивительно исполнено мозаичной рабо- той. Въ этомъ храмѣ есть большая гробница изъ яшмы, покры- тая шелковой тканью, а въ ней лежитъ одна императрица. Такъ какъ уже было близко къ ночи, то рѣшено было, что на другой день, въ среду, посланники пріѣдутъ въ Константинополь къ во- ротамъ, которыя называются Киниго, и что тамъ найдутъ они мессера Иларія и другихъ родственниковъ императора, которые съ ними ходили, и лошадей чтобъ имъ поѣхать, и что они отпра- вятся осматривать дальше городъ и то, что въ немъ есть; и посланники воротились въ Перу, туда, гдѣ они жили, а другіе отправились по своимъ домамъ. ХЬ. На другой день, въ среду, посланники не могли пе- реѣхать въ Константинополь, какъ условились, потому что въ тотъ день пришло извѣстіе въ городъ Перу, что нѣкоторыя Ве- тиу Ьіеп ГесЬоз, ё сіезѣа оЬга тезта егап Іаз рагейез, ё еп тейіо йеі сіеіо йезіа 1§1езіа езіё й^игайо ип Біоз Райге йе оЬга йе тйзауса епсіта йе Іа епігайа йе Іа риегіа, ё езіё й§игайа [й^цгайо] Іа ѵега-сгиг, дие Іа ти- езіга ип Ап§е1 йе епіге Іаз пиЬез Йеі сіеіо ё Іоз Арёзіоіез, аі ііетро дие ѵіепе зоЬге еііоз еі Зрігііи Запсіо еп й^ига йе йіе^о, йе оЬга йе тйзауса тиу тагаѵіііозатепіе оЬгайо; ё еп езіа Ідіезіа езіаЬа ипа §гап зериііига йе ]азре, ё сиЬіегіа соп ип рапо Йе зейа, ё уасіа аііі ипа Етрегаігіг, ё рог диапіо ега уа Іа. посЬе сегса, диейё рага оіго йіа тіегсоіез дие Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез разазеп еп Сопзіапііпоріа ё Іа риегіа дие ез Патайа <^иіпі§о, ё дие аііі Гаііагіа аі ЙісЬо Місег Патіо, ё ё Іоз оігоз йесаза йеі Етрегайог дие [14] соп еііоз апйаЬап, ё саЬаІІоз епдие саЬаІдазеп, ё дие ігіап [угап] ё ѵег Іо таз йе Іа сіийай, ё йе Іаз созаз йеііа, ё Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез зе іогпагоп ё Рега опйе розаЪап, ё Іоз оігоз зоЬгейісЬоз зе йіегоп ё зиз сазаз. ХЬ. Еоіго йіа тіегсоіез Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез поп рийіегоп раза? еп Сопзіапііпоріа сото іепіап асогйайо, рогдие езіе йіа ѵіпіегоп пиеѵаз ё Іа сіийай йе Рега, еп сото сіегіаз §а1еаз йе Ѵепесіапоз аѵіап заіійо ё Іа
Возмущеніе въ Перѣ. 75 неціанскія галеры напали на Флотъ Генуезскихъ галеръ, которыя шли съ войны съ Александрійскимъ царствомъ, и у которыхъ начальникомъ былъ Мозенъ Бучикате; разбили ихъ близь Мон- дона, убили очень многихъ, захватили нѣкоторыя галеры и вмѣ- стѣ съ тѣмъ взяли въ плѣнъ Щатель Мората, племянника Бучи- ката. Послѣ этого въ городѣ сдѣлалось'большое волненіе: захва- тили нѣсколькихъ Венеціанцевъ, которые тамъ жили, и взяли нѣ- сколько кораблей, которые они содержали, а власти и городское правительство приказали взять галеоту, въ которой посланники должны были ѣхать въ Трапезондъ, потому что они хотѣли ( послать ее съ извѣстіемъ. Посланникамъ было очень непріят- но, что у нихъ взяли эту галеоту, потому что времени было мало и они не могли найдти корабля такъ скоро, какъ бы желали, и должны были искать другого, чтобы имѣть возможность испол- нить королевскую службу: они послали сказать мессеру Иларію, что не могутъ въ тотъ день пріѣхать въ Константинополь, какъ обѣщали и условились, но что на другой день пріѣдутъ. Въ этотъ агтайа йе §а1еаз йе Сепоѵезез дие іЬап йе Іа §иегга йе [йеі] Веупо йе Аіехапйгіа йе дие ега Сарііап Мозеп. ВисЬісаіе [ВисЬісайе], ёдие Іаз аѵіа йезЬагаіайо а сегса йе Мопйоп [Мойоп], ё аѵіап тиегіо тиу тисЬоз йеі- іоз еп йетазіа, ё аѵіа іотайо сіегіаз §а!еаз, ё аѵіап ргепйійо а СЬазіеІ Могаіе зоЬгіпо йе ВисЬісаіе. Е зоЬге езіо оѵо еп Іа сіийай тиу §гапйе Ьиііісіо ё ргепйіегоп сіегіоз Ѵепесіапоз дие аЫ езіайал, ё іотагопіез сіегіоз паѵіоз дие- аііі іепіап, ё Іа роіезіай ё доЬіегпо. йе Іа сіийай йго іотаг ипа §а1еоіа еп дие Іоз ЙісЬоз Зепогез ЕтЬа]айогез аѵіап йе іг а Тгарізопйа, еі рогдие Іа диегіап рага епѵіаг еп тепзадегіа, ё Гиё §гап йезтап а Іоз йісЬоз ЕтЪа]айогез, еі Гасегіез іотаг адиеііа даіеоіа, рог диапіо, еі ііетро ега Ъгеѵе, ё поп рой[г]іап іаііаг паѵіо іап аіпа сото диегіап, ё оѵіегоп йе Ьизсаг оіго паѵіо рага аѵег йе аѵізагзе еп Іо дие ситрііа а зегѵіс.іо йеі Веу, ё епѵіагоп йесіг аі йісЬо Місег Ііагіо, дие поп ройіап . адиеі йіа разаг еп Сопзіапііпоріа сото Іе аѵіап рготеіійо ё іепіап асогйайо, 63. рего дие оіго йіа разагіап: ё езіе йіа ѵіпо | еі Етрегайог йе топіе,
76 Храмъ Богородицы во Влахернѣ. день воротился императоръ съ охоты и прислалъ посланникамъ половину кабана, котораго убилъ. ХЫ. Наслѣдующій день въ четвергъ, 1-го числа ноября мѣ- сяца, посланники переѣхали въ Константинополь и застали мес- сера Иларія и другихъ родственниковъ императора, ожидавшихъ ихъ у воротъ Киниго; они поѣхали верхомъ и отправились осма- тривать церковь, которая называется святая Марія йе Іа Сііегпе. Эта церковь была внутри города возлѣ одного разрушеннаго зам- ка, который прежде былъ мѣстопребываніемъ императоровъ; этотъ замокъ разрушилъ одинъ императоръ, потому что его взялъ въ немъ въ плѣнъ его сынъ, какъ вамъ послѣ будетъ раз- сказано. Эта церковь св. Маріи йе Іа СЬегпе была прежде при- дворной церковью императоровъ: она состояла изъ трехъ кораб- лей, средній былъ самый главный, самый большой и самый вы- сокій, а два другіе были ниже и надъ ними были хоры и эти хоры поднимались до верху главнаго корабля. Корабли этой церкви были устроены такъ, что они стояли на высокихъ колоннахъ изъ зеле- ной яшмы, а основанія, на которыхъ они стояли, и базы были изъ бѣлаго йрамора, со вставленными въ него разными украше- ё епѵіо а Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез тейіо риегсо бе ипо дие аѵіа тиегіо. ХЫ. Ейезриез оіго йіа іиеѵез ргітего Йіа йе КоѵіетЬге, Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез разагоп еп Сопзіапііпоріа, ё Гаііагоп ргезіо аі йісЬо Місег Пагіо, ё оігоз йе саза йеі Етрегайог а Іа риегіа йе (ЭиіпіёО, дие Іоз езіаЬап езрегапйо, ё саѵаідагоп, ё Гиегоп ѵег ипа Ідіезіа дие Ьа потЬге Запсіа Магіа йе Іа СЬегпе, Іа диаі 1§1езіа езіаЬа йепіго еп Іа сіийай а раг йе ип сазііііо дие езіаЬа йеггосайо, дие зоііа зег розайа йопйе Іоз ЕтЬаіайогез ЬаЬііаЪап: еі диаі сазііііо йеггосб ип Етрегайог рогдие Іо ргепйіб еп ёі ип зи й)'о, зедип айеіапіе ѵоз зега сопіайо: Іа диаі 1§1езіа йе Запсіа Магіа йе Іа СЬегпе зоііа зеі’ саріііа йе Іоз Етрегайогез, ё еі сиегро йеііа егап ігез паѵез ё Іа йе еп тейіо ега Іа таз §гапйе ё тауог ё таз.аііа, ё Іаз оігаз йоз егап таз Ьахаз, у егап зоЬгайайаз, ё Іоз зо- Ьгайоз йеііаз заііап а Іа паѵе тауог: Іаз диаіез паѵез йе Іа йісЬа 1§1езіа, азі Іа тауог сото Іаз оігаз, егап агтайаз еп езіа тапега: дие зе Іеѵап- іаЬап йе ипоз дгапйез тагтоіез йе Іазре ѵегйе, ё Іоз ріез зоЬге дие езіа-
Святыня ХРАМА СВ. ІОАННА. 77 ніями и Фигурами. Верхъ этихъ кораблей и стѣны до половины были покрыты плитами разноцвѣтной яшмы, и на нихъ были искусно сдѣланы разные разводы и прекрасныя украшенія. Верхъ главнаго корабля былъ богаче другихъ и сдѣланъ изъ дерева чет- вероугольниками и балками, и весь верхъ и четвероугольники и балки были позолочены чистымъ золотомъ. Хотя самая церковь во многихъ частяхъ была уже повреждена, однако отдѣлка этого верха и позолота была такъ свѣжа и такъ хороша, какъ будто работа была только что окончена. Въ главномъ кораблѣ стоялъ богатый алтарь и каѳедра, тоже очень богатая. Вся отдѣлка этой церкви очень богата и много стоитъ; а крыши ея всѣ покрыты свинцомъ. ХЫІ. Въ этотъ же день они отправились смотрѣть святыни, котррыя хранятся въ церкви св. Іоанна, и которыя не были имъ показаны прежде, потому что не было ключей. Когда они пріѣхали въ церковь, мрнахи надѣли облаченія, зажгли много Факеловъ и свѣчей, взяли ключи и съ пѣніемъ взошли во что то въ родѣ башни, гдѣ хранились святыни. Съ ними отправился и одинъ изъ вельможъ императорскихъ, и они принесли ковчегъ краснаго Ьап, ё Іаз Ьазаз егап йе тагтоі Ыапсо епігеіаііайоз йе тисЬаз ІаЬогез ё йдигаз, ё еі сіеіо йезіаз паѵез ё Іаз рагейез йеііаз, іазіа Іа теуіай йеііаз егап йе Іозаз йе іазре йе тисЬаз соіогез, ё агіійсіозатепіе езіаЬап ГесЬоз тисЬоз Іазоз ё оЬгаз Ьіеп Гегтозаз, у еі сіеіо йе Іа паѵе тауог ега тиу гісо, ё ега ГесЬо йе тайега ё. сиЬоз ё а ігаѵатіепіоз, ё ега іойо еі сіеіо ё сиЬоз ё ігаѵатіепіоз йогайо йе тиу йпо ого, са сото диіега дие Іа 1§1езіа езіаЬа таі рагайа а тисЬаз рагіез, етрего Іа ІаЬог йе адиеі сіе1о| ё йогайига йёі езіаЬа іап Ггезсо ё іап Гегтозо сото зі епіопсез зе асаЬага йе ІаЬгаг; у еп Іа паѵе тауог езіаЬа ип гісо аііаг ё ип ргейісаіогіо, ё езо тезто тиу гісо: ё езіа оЬга Йезіа [йазіа] Ідіезіа ега тиу гіса ё со- зіоза, ё Іоз іе^айоз йеііа егап іойоз сиЬіегіоз йе ріото. ХЫІ. Е езіе йісЬо йіа іиегоп ѵегіазгеіідиіаздие езіаЬап еп1аІ§1езіа йе 8апі <Гиап, Іаз диаіез поп Іез Іиегоп тозігайаз еі йіа йе апіез рог тепдиа йе Іаз Паѵез, ё сото 11е§агоп а Іа 1§1езіа Іоз Моп§ез геѵезііе- 64. гопзе, ё епсепйіегоп тисЬаз ЬасЬаз ё сігіоз, ё іотагоп Іаз Паѵез, ё сап- іапйо зиз сапіоз зоЬіегоп а ипа сото іогге, йо езіаЬап Іаз йісЬаз геіідиіаз,
78 > СВЯТЫНИ ХРАМА СВ. ІОАННА. цвѣта. Монахи шли, неся его, и пѣли свои печальныя пѣсни, съ зажженными свѣчами и со множествомъ кадильницъ, которыя несли предъ нимъ, и поставили его въ самой церкви, на высокомъ столѣ, покрытомъ шелковой тканью. Этотъ ковчегъ былъ запе- чатанъ двумя печатями изъ бѣлаго воску, которыя были поло- жены у двухъ серебряныхъ застежекъ, и запертъ двумя замками. Они открыли его и вынули оттуда два серебряныя позолоченныя блюдца, которыя служили для того, чтобы класть на нихъ свя- тыни, когда онѣ вынимаются. Потомъ изъ ковчега вынули мѣ- шокъ изъ бѣлаго димита, запечатанный печатью изъ бѣлаго воска. Они распечатали его и вынули изъ него маленькій круглый золо- той ковчежецъ; внутри его былъ тотъ хлѣбъ, который въ четвергъ на тайной вечерѣ Господь нашь Іисусъ Христосъ далъ Іудѣ въ знакъ того, что онъ предастъ его, и Іуда не могъ его съѣсть. Онъ былъ завернутъ въ тонкій красный сендаль и запечатанъ двумя печатями алаго воску; и былъ этотъ хлѣбъ пальца въ три величиною. Кромѣ того изъ этого мѣшка вынули золотой ковче- жецъ, меньше перваго. Внутри въ немъ была коробочка, вдѣлан- / ё соп[1] еііоз ип СаЬаІІего йеі Етрегайог, ё йесепйіегоп [йесіпйіегоп] ип агса соіогайа, ёі Іоз Моп^ез ѵепіап ІгаЬайоз йеііа йісіепйо [йесіепйо] зиз сапіоз тиу Йоіогозоз, ё Іаз ЬасЬаз епсепйійаз, ё тисЬоз іпсепзагіоз апіе еііа [ап- Іеііа], ёрияіегопіа еп еі сиегро йе Іа І^іезіа зоЬге ипа теза аііа дие ега соЪіегІа йеип рапо йе яейа: Іа диаі агса езіаЬа зеііайа соп йоз зеііоз йе еега Ыапса, дие езІаЬап есЬайоз а йоз аійаѵіііаз ,йе ріаіа. Е езо піезто езіаЬа сеггайа соп йоз сеггайигаз, ё аЬгіегопІаз ё засагоп йеііаз йоз ріаіеіез §гапйез йе ріаіа йогайоз, Іоз диаіез диапйо засаЬап іаз геіідиіаз зегѵіап рага ропегіаз епсіта. Е засагоп Іие^о йе Іа йісЬа агса ип Іаіе^оп йе йітііо Ыапсо дие езіаЬа зеііайо соп ип зеііо йе сега, ё йезе11агоп1оэ ё засагоп йёі ипа агдиеіа йе ого редиепа гейопйа, ё йепіго езіаЬа еі рап дие еі зиеѵез йе Іа сепа йіб пиезіго Зепог Іези-СЬгізІо а Йийаз, еп зепаі йе диіеп ега еідие Іо Ігаіа, еідиаі поп Іо рийо сотег. Е езіаЬа епѵиеііо еп | ип сепйаі соіогайо, ё 'зеііайо соп йоз зеііоз йе сега Ьегте^а, ё зегіа адиеі рап диапіо Ігез йейоз йе Іа тапо. Оігозі засагоп йе адиеі Іаіе^оп ип агдиеіа йе' ого таз редиепа дие Іа ргітега, ё йепіго еп еііа езіаЬа ипа Ьихеіа еп^азіопайа еп еііа дие зе поп ройіап йе аііі диііаг: Іа диаі
Святыни ХРАМА СВ. ІОАННА. 79 ная такъ, что ее нельзя было вынимать; она была изъ хрусталя . и внутри въ ней была кровь Господа нашего Іисуса Христа, та, которая потекла изъ бока Его, когда Лонгинъ ранилъ Его копьемъ. Изъ этого же мѣшка вынули другой маленькій золотой ковчежецъ, крышка котораго была пробита насквозь какъ терка; внутри его была кровь, истекшая изъ одного распятія, которое разъ ударилъ издѣваясь одинъ Жидъ въ городѣ Барутѣ. Потомъ вынули хрустальный ящичекъ съ пробкой, прикрѣпленной золотой цѣпоч- кой, въ которой лежалъ маленькій кусочекъ краснаго сендаля, а въ немъ были завернуты волоса изъ бороды Господа нашего Іисуса Христа, которые Жиды вырвали у Него, когда распинали Его. Потомъ изъ этого же мѣшка вынули ковчежецъ, гдѣ хра- нился кусочекъ камня, на которомъ былъ положенъ Господь нашь Іисусъ Христосъ, когда Его сняли со креста. Кромѣ того изъ ковчега вынули другой ковчегъ серебряный позолоченный, че- тырехугольный, длиною около двухъ съ половиною пальмъ. Онъ былъ запечатанъ шестью печалями, приложенными у шести паръ круглыхъ серебрянныхъ застежекъ; у него былъ замокъ и при немъ висѣлъ серебряный ключь; отворили этотъ ковчежецъ Ьихеііііа ега бе сЬгізіаІ, ё бепіго еп еііа езіаЬа бе Іа запдге бе пиезіго Зепог бези-СЬгізіо, бе Іа дие 1е заііб рог еі созіабо, диапбо Ьоп§іпоз 1е біо Іа Іапгаба. Е безіе іаіедоп засагоп оіга агдиеіа редиепа бе ого, ё Іа іара бе епсіта ега Гогабаба азі сото ип гаііо, ё бепіго беііа езіаЬа бе Іа запдге дие заііб бе ип СЬгізіо сгисійсабо дие ипа ѵег йгіб ип бибіо рог Гасег езсагпіо бёі еп Іа сіибаб бе Вагиіо: ё засагоп оігозі ипа Ьихе- ііііа бе сіігізіаі, дие іепіа ип іарабего ё ипа сабепіііа бе оі’о бе дие зе іепіа, ёп дие езіаЬа ип сепбаі редиепо соіогабо, еп дие езіаЬап бе Іаз ЬагЬаз бе пиезіго Зепог бези-СЬгізіо, бе Іаз дие 1е тезагоп Іоз бибіоз диапбо Іо сгисійсагоп. Оігозі засагоп беі бісЬо іа!е§оп ип геіісагіо еп дие езіаЬа ип ребаго бе Іа ріебга еп дие пиезіго Зепог бези-СЬгізіо Гиё риезіо, диапбо Іо безсепбіегоп [безсіпбіегоп] бе Іа сгиг. Е оігозі бе езіа агса Гиё засаба ипа агса бе ріаіа зоЬгебогаба диабгаба, бе Газіа боз раітоз 65. ё тебіо еп 1иеп§о: ё Іа диаі езіаЬа зеііаба соп зеіз зеііоз дие езіаЬап есЬа- боз а зеіз рагез бе аібаѵіііаз бе ріаіа гебопбаз, ё іепіа ипа сетбига, ё беііа соідаба ипа Паѵе бе ріаіа, ё аЬгіёгоп адиеііа агса, ё засагоп беііа
80 СВЯТЫНИ ХРАМА СВ. ІОАННА. и вынули изъ него доску, которая вся была покрыта золотомъ, и на ней лежало желѣзо съ того копья, которымъ Лонгинъ ра- нилъ Господа нашего Іисуса Христа; оно было тонко и остро какъ шипъ или стрѣла, а гдѣ была ручка, въ немъ были дырки; длиною оно было можетъ быть одно пальмо и два дюйма; на концѣ у острія была кровь такая свѣжая, какъ будто бы только что случилось то, что сдѣлали .Іисусу Христу; это же- лѣзо было шириною около двухъ дюймовъ, и оно было вдѣлано въ эту доску, покрытую золотомъ; оно не было свѣтло, потускло. Кромѣ того въ ту же доску былъ вдѣланъ кусокъ трости, кото- рою били по головѣ Іисуса Христа, когда онъ стоялъ предъ Пи- латомъ; этотъ кусокъ былъ длиною около полутора пальма, и казался краснаго цвѣта. А внизу подъ этимъ копьемъ и тростью, на этой же самой доскѣ былъ вдѣланъ кусокъ губки, на которой подали Господу нашему Іисусу Христу желчь и уксусъ, когда онъ былъ на крестѣ. Въ этомъ же самомъ серебряномъ ковчегѣ, откуда была вынута эта доска, лежала одежда Господа нашего Іисуса Христа, о которой воины Пилата бросали жребій; она ипа іаЫа дие ега іойа сиЬіегіа сіе ого, у езіаЬа еп еііа еі йегго йе. Іа ’ Іапза соп дие Ьоп^іпоз йіб а пиезіго Зепог Йези-СЬгізіо, у [15] егайеідайо сото езріоіе ё Нетто йе аЦаЬа, ё а йопйе езіаЬа еі Ьазіа, езіаЬа Готайа- йо, ё ройтіа зет іап 1иеп§о сото ип раіто ё йоз йейоз, ё еп ёі ё Іоз саЬоз а Іо адийо езіаЬа Іа зап^ге іап Гтезса, сото зі епіопсез асаезсіета Іо дие соп ёІНсіетоп а йези-СЬтізіо, узегіа езіе Нетто ё, іап апсЬо диапіо йоз йейоз, у езіаЬа еп^азіопайо еп адиеііа іаЫа, дие ега сиЬіетіа йе ото, уеі Нетто поп ега сіато, апіез езіаЬа езсито сото тепіепіо. Е оітозі езіаЬа еп§азіопайо еп адиеііа іаЫа ип рейазо йе Іа сапа соп дие йіетоп ё йези- СЬтізіо пиезіго Зепог еп Іа саЬеза, диапйо езіаЬа апіе Рііаіоз, ё ега а іап 1иеп§а сото ип раіто ё тейіо, ё ега сото соіогайа, ё ауизо йеі Нетто йе Іа Іапза, у йезіа сапа езіаЬа еп езіа іаЫа езо тезто еп§азіо- пайо ип рейазо йе Іа езроіца соп дие а .Іези-СЬгізіо пиезіго Біоз іиё йайа Іа Ьіеі ё еі ѵіпадте еп Іа сгиз; у еп Іа йісЬа атса йе ріаіа опйе езіа іаЫа йіё засайа езіаЬа Іа ѵезіійита йе йези-СЬтізіо пиезіго Оіоз, зо- Ъте дие есЬатоп зиетіез Іоз СаЬаІІетоз йе Рііаіоз, у езіаЬа йоЫайа ё зеі- Іайа соп зеііоз ротдие поп согіазеп йеііа Іоз дие Іа ѵіпіезеп а ѵег, сото
Монастырь Вседержителя. 81 была сложена и запечатана, для того чтобы .тѣ, которые прихо- дятъ смотрѣть, не могли отрѣзывать отъ нея, какъ уже дѣлали нѣсколько разъ; только одинъ рукавъ былъ сложенъ отдѣльно и внѣ печатей. Эта одежда была подложена краснымъ лими- томъ, который похожь на сендаль, а рукавъ былъ узенькій, та- кой что застегивается, и былъ разрѣзанъ до локтя, и было у него три пуговки, сдѣланныя точно изъ шнурочка, какъ узлы на об- насцахъ; и пуговки,' и рукавъ, и то что можно было видѣть стана казалось темно краснаго цвѣта въ родѣ розоваго и больше подхо- дило къ этому цвѣту чѣмъ къ какому нибудь другому; не каза- лось, чтобъ она была однотканая, а сшита иголкой; потому что нитки были точно сученыя и шли очень плотно одна къ другой. Когда посланники отправились смотрѣть эти святыни, то знат- ные люди и жители города, узнавши объ этомъ, тоже пришли туда посмотрѣть ихъ и всѣ много плакали и молились. ХЫП. Въ тотъ же день они осматривали одинъ женскій мо- настырь, который называется монастыремъ Вседержителя. Тамъ въ церкви имъ показали мраморный разноцвѣтный камень въ дет вять пальмъ длиною. На этомъ камнѣ, говорятъ, былъ положенъ аѵіап уа ГесЬо оігаз а1§ипаз ѵесез, ё Іа ипа шап^а езіаЬа Гиега йе Іа йоЫайига ё йе Іоз зеііоз, Іа диаі ѵезіійига ега [а]Гоггайа йе ип йешііе соіогайо, дие [диез] ез сото сепйаі ё Іа тапда ега апдозііііа йе Іаз дие зе аѣгосЬап, у ега Гепйійа Газіа еі сойо: іепіа ігез Ьоіопсіііоз ГесЬоз сото йе согйопсіііо, азі сото пийо йе рідиеіаз, ё Іоз Ьоіопсіііоз ё Іа тап§а, ё Іо дие зе рийо ѵег йе Іа зауа, рагезсіб йе соіог соіогайо езсиго сото йе соіог гозайо, ё рагезсіб дие таз іігаЪа & езіе соіог дие & оіго, ё поп рагезсіа | дие Гиезе іехійа заіѵо сото ІаЬгайа йе а§и]а, са Іоз йіоз ра- гёзсіап сото іогсійоз еп ігізпе, ё тиу іипіоз: ё диапйо Іоз йісЬоз ЕтЬа- ^айогез Гиегоп ѵег езіаз геіідиіаз, Іоз отез Ьопгайоз ё §епіе йе Іа сіийай дие Іо зиріегоп, Гиегоп 11е§айоз аііі рог Іоз ѵег, ё ПогаЬап тиу Гиегіе- тепіе, ё Гасіап іойоз огасіоп. ХЫП. Е езіе йіа Гиегоп ѵегип Мопезіегіо йе Эиепаз дие езііатайо 66. Отпіроіепз, у еп езіа Ідіезіа Іез Гиё тозігайа ипа іаііа йе тагтоі йе тисЬаз соіогез, еп дие аѵіа пиеѵе раітоз еп 1иеп§о, у еп адиеііа ріейга Сборникъ II Отд. И. А. Н. 0
82 Храмъ Богородицы Одигитріи Господь нашь Іисусъ Христосъ, когда былъ снятъ со креста; на немъ видны были слезы трехъ Марій и св. Іоанна, которые пла- кали, когда Господь нашь Іисусъ Христосъ былъ снятъ со кре- ста, и слезы были такъ свѣжи, какъ будто бы это только что тамъ случилось, ХЫѴ. Кромѣ того въ этомъ городѣ Константинополѣ есть одна очень почитаемая церковь, которая называется Святая Марія беііа Беззеігіа. Эта церковь маленькая, и въ ней живутъ нѣсколько монашествующихъ канониковъ, которые не ѣдятъ мяса, не пьютъ вина и не ѣдятъ ни масла, ни какого другого жира, ни рыбы, въ которой есть кровь. Внутренность этой церкви превосходно от- дѣлана мозаикой, и въ ней находится образъ св. Маріи на доскѣ, который, какъ говорятъ, сдѣлалъ и нарисовалъ своею рукою славный и блаженный св. Лука. Этотъ образъ совершилъ и совер- шаетъ каждый день много чудесъ, и Греки очень почитаютъ его и празднуютъ. Этотъ образъ написанъ на квадратной доскѣ около шести пальмъ въ ширину и столько же въ длину; онъ стоитъ на двухъ ножкахъ; доска его покрыта серебромъ и въ нее вдѣлано «ііхегоп, дие Гиё риезіо Йези-СЬгізіо пиезіго Эіоз, диапйо Іо йезсепйіегоп йе Іа сгиг, ё еп еііа езіаЬап Іаз Іё^гішаз йе Іаз ігез Магіаз ё йе 8апі йиап, дие Погагоп диапйо Гиё Іези-СЬгізіо пиезіго Оіоз йезсгисійсайо: Іаз диаіез Іё^гітаз рагесіап еіайаз ргоргіатепіе, сото зі епіопсез [езіоп- сез] асаезсіега аііі. ХЫѴ. Оігозі еп езіа сіийай йе Сопзіапііпоріа езіа ипа І^іезіа тиу йе- ѵоіа дие Патап 8апсіа Магіа йе 1а Веззеігіа, у ез ипа І^іезіа редиепа, у еп еііа ѵіѵеп ипоз Сапопі^оз геіі^іозоз дие поп сотеп сагпе, піп ЬеЬеп ѵіпо, піп сотеп асеуіе піп оіга §гозига аі^ипа, піп резсайо еп-дие Ьауа зап- §ге; ё еі сиегро йезіа І&Іезіа ез оЬгайо йе тизауса тиу Гегтозатепіе, ё еп езіа 1§1езіа езіа й^игайа ипа іта^еп йе 8апсіа Магіа еп ипа іаііа, Іа диаі іта^еп, йісеп дие Ьа ГесЬо ё йѳЬи]6, ё йго соп зи тапо ргоргіа еі §1огіозо ё Ьіепаѵепіигайо 8апі Ьисаз: Іа диаі іта^еп, йісеп, дие Ьа ГесЬо ё Гасе тисЬоз ті1а§гоз сайа йіа, ё Іоз Сгіе^оз Ьап 'еп еііа §гап йеѵосіоп, ё Гасепіа §гап | йезіа, Іа диаі іта^еп езіа ріпіайа еп ипа іаЫа диайгайа іап апсЬа сото зеіз раітоз, ё оігоз іапіоз еп Іиеп^о, у езіа зоЬге йоз ріез, ё Іа йісЬа іаЫа ез сиЬіегіа йе ріаіа, у еп еііа еп^азіопа-
Чудотворный образъ Богородицы, 83 много изумрудовъ, саФировъ, бирюзы, жемчугу и другихъ раз- ныхъ камней; и онъ вставленъ въ желѣзный кіотъ. Каждый втор- никъ въ честь его совершается большое торжество: собирается много монаховъ и отшельниковъ и разнаго другого народа, также приходитъ духовенство изъ многихъ другихъ церквей, и когда читаютъ часы, то этотъ образъ выносятъ изъ церкви на площадь, которая тамъ находится. Онъ такъ тяжелъ, что его несутъ три или четыре человѣка на кожаныхъ поясахъ, прицѣпленныхъ крюками, съ помощью которыхъ и вытягиваютъ образъ съ мѣста; вынесши его, ставятъ по серединѣ площади, и весь народъ начи- наетъ -молиться передъ нимъ съ большимъ плачемъ и воплями. Когда такъ всѣ стоятъ, приходитъ одинъ старикъ и молится передъ образомъ. Потомъ онъ беретъ его, поднимаетъ вверхъ легко, какъ будто бы въ немъ не было никакой тяжести, держитъ во время шествія и затѣмъ ставитъ въ церкви. Удивительно, что одинъ человѣкъ можетъ поднять такую тяжесть какъ этотъ об- разъ; и говорятъ, что никакой другой человѣкъ не можетъ его поднять кромѣ этого, потому что онъ происходитъ изъ такого рода, которому Богъ позволяетъ поднять его. Въ нѣкоторые го- йаз тисЬаз езтегаНаз у зайгез ё іогдиезаз ё аІхоГаг, ё оігаз тисЬаз ріейгаз, у езіа теіійа еп ипа саха сіе йегго, ё сайа тагіез Іе Гасеп ипа ^гапйе йезіа, ё ауипіазе аііі ипа §гапйе ріеза йе депіе йе геіі^іозоз ё йе Ьеаіоз, ё оігаз тисЬаз §еп1ез, ё оігозі зе а,уип1ап сіёгі^оз йе оігаз тисЬаз І^іезіаз, ё диапйо йісеп Іаз Ьогаз, засап адиеііа ітадеп Гиега йе Іа 1§1е- зіа ё ипа ріаза дие ау езіё, ё Іап резайа ез дие ау ё Ігез 6 диаіго отез дие Іа засап ё Гиега соп ипоз сото сіпіоз йе сиего дие Ііепеп соп зиз Ьагропез, йе дие ІігаЬап йе адиеііа ітадеп, ё йездие Іа Ьап засайо, ро- пепіа еп тейіо йе Іа ріаза, ё Гасеп Іойа Іа §еп1е огасіоп ё еііа соп §гап Пого ё §етійоз дие Іа §епіе йё. Е езіапйо а[п]зі ѵіепе ип оте ѵіедо ё Гасе огасіоп апіе адиеііа ітадеп. Е йе зі Іотаіа еп резо тиу Идегатеп- іе, сото зі поп резёга пайа, ё Ііепеіа еп Іа ргосезіоп, ё йе зі теіеіа еп Іа І^іезіа. Е тагаѵіііа ез, ип оте зоіо аізаі* Іап §гапйе резо сото адиеііа 67. іта§еп реза, ё йісеп, дие оіго оте піп§ипо поп Іа ройгіа аізаг, заіѵо адиеі, рогдие ѵіепе йе ип 1іпа§е, дие ріасе ё Біоз дие, Іа аісе. Е еп сіегіаз йезіаз йеі аііо Пеѵап адиеііа іта§еп ё Іа 1§1езіа йе Вапсіа 6*
84 Разсказъ о спорахъ за Византійскій престолъ. довые праздники этотъ образъ переносятъ въ церковь Св. Софіи съ большимъ торжествомъ; потому что народъ имѣетъ къ нему большое уваженіе. ХЬѴ. Въ этой церкви похороненъ императоръ, отецъ того' императора, который изгнанъ изъ Константинополя. А причины, почему этотъ императоръ, изгнанный изъ Константинополя, имѣетъ право на имперію, и такъ же почему Константинополь- скій замокъ разрушенъ, вотъ какія. Тотъ, что теперь императо- ромъ въ Константинополѣ, называется Кирманоли, что значитъ Ма- нуилъ. Его братъ былъ императоромъ прежде него, и у него былъ сынъ, который былъ ему непослушенъ до такой степени, что воз- будилъ противъ него заговоръ. А у Турка Мурата, отца того, котораго побѣдилъ Тамурбекъ, былъ тоже сынъ въ то же время, который былъ ему такъ же непослушенъ. Сынъ Турка и сынъ, императора соединились вмѣстѣ, чтобъ низложить своихъ отцовъ и отнять у нихъ владѣніе. А Муратъ и императоръ Константи- нопольскій тоже соединились вмѣстѣ противъ своихъ сыновей, пошли на нихъ и нашли ихъ въ замкѣ Галиполи, въ томъ, что теперь принадлежитъ Турку. Окруживши ихъ тамъ, Муратъ и 8ойа [8ийа] соп §гап зоіетпійай, рог Іа §гап йеѵосіоп дие Іа депіе Ьа еп еііа. ХЬѴ. Еп езіа 1§1езіа езіа епіеггайо ип Етрегайог, райге йеі Етрега- йог дие апйа Гиега йе Сопзіапііпоріа еп Іаз гааопез, рогдие еі Етрегайог дие апйа есЬайо Гиега йе | Сопзіапііпоріа, йісеп [йісе], дие Ьа йегесЬо аі Ітрегіо, ё оігозі рогдие еі сазііііо йе Сопзіапііпоріа йіё йеггосайо ез езіо. Езіе дие адога ез Етрегайог еп Сопзіапііпоріа Патазе СЬігтапоІі, дие диіеге йесіг Мапиеі, ё зи Ьегтапо йіё Етрегайог апіез йёі, ё оѵо ип й)'о, еі диаі йіё йезоЬейіепіе а зи райге іапіо, дие ігаіаЬа зег сопіга ёі. Е еі Тигсо Могаіо, райге йезіе дие еі ТатигЬес ѵепсіб, оѵо оігозі оіго й)'о еп адиеі ііетро, дие Іе йіё ЙезоЬейіепіе. У еі й]’о йеі Тигсо ё йеі Етрегайог йсіегопзе а ипа, рага йеропег ё зиз райгез, ё іотагіез еі зепогіо. Е еі Мо- гаіо у еі Етрегайог йе Сопзіапііпоріа йсіегоп езо тевто еп ипо сопіга Іоз й]оз, ё ѵіпіегоп зоЬге еііоз, ё Гаііагопіоз еп еі сазііііо йе Саііроіі, еі дие а§ога ез йеі Тигсо, ё сегсагопіез аііі, ё асогйагоп еі Могаіо у еі Етре- гайог, дие зі а зиз йіоз іотазеп, дие Іез засазеп Іоз орз, ё дие адиеі са-
Разсказъ о спорахъ за Византійскій престолъ. 85 императоръ сговорились, если возьмутъ своихъ сыновей, выколоть имъ глаза и разрушить замокъ, чтобъ это послужило примѣромъ для потомства. Они такъ и сдѣлали, и какъ только взяли ихъ, тотчасъ разрушили замокъ и Турокъ приказалъ выколоть глаза своему сыну. А императору стало жаль сына, и онъ не велѣлъ выкалывать ему глаза, а посадилъ его въ темницу очень глубокую и. темную, и тамъ лишилъ его зрѣнія съ помощію горячихъ горш- ковъ (?) Когда онъ уже нѣсколько времени пробылъ въ этой тем- ницѣ, онъ позволилъ, чтобъ жена его сына тоже поселилась въ темницѣ вмѣстѣ съ нимъ; а она стала прикладывать ему къ гла- замъ что то такое, отъ чего онъ началъ немного видѣть. Разъ, когда эта жена была съ сыномъ императора, она увидѣла, что изъ одной большой щели вылѣзъ ужь; она это передала мужу, а онъ тотчасъ же сказалъ ей, чтобъ она привела его къ тому мѣсту, куда этотъ ужь вошелъ; стоялъ тамъ пока ужь не вылѣзъ и тогда убилъ его руками; а говорятъ, что ужь былъ удивительно великъ. Его показали императору его отцу и когда онъ его уви- дѣлъ, ему стало очень жаль своего сына и онъ приказалъ осво- бодить его. Чрезъ нѣсколько времени тотъ возвратился къ сво- ему дурному намѣренію, захватилъ отца своего императора, и , зііііо дие Іо йеггосазеп, рогдие диейазе рог ехетріо рага Іоз дие йеііоз ѵіпіезеп; ё йсіегопіо а[п]зі дие 1ие§о сото Іоз іотагоп, йеггосагоп еі сазііііо, ё еі Тигсо засб Іоз оіоз аі зи фо: ё еі Етрегайог оѵо йиеіо йеі зи Що, ё поп §е Іоз диізо засаг, таз тапйбіо ропег еп ипа сагсеі тиу Гопйа езсига, ё соп Ъасіпез саііепіез йгоіе регйег Іа ѵізіа йе Іоз оіоз: ё йезриез дие ип ііетро езіоѵо азі еп Іа ЙісЬа ргізіоп, сопзіпііб [сопзепііо] дие Іа ти§ег бе зи й]О езіоѵіезе аііі еп Іа ргізіоп соп ёі, у еііа 1е ризо іаіез созаз еп Іоз оіоз соп дие іогпб & ѵег ип росо: ё ип біа езіапйо адиеііа ти§ег соп еі йіо йеі Етрегайог ѵійо ипа §гап сиІеЪга заііг йе ип §гап Гогайо, ёйіхоіо бзитагійо, у ёі 1ие§о йіхо[16] аіа ти^ег, дие 1е Пеѵазе [а] Йо адиеііа сиІеЪга аѵіа епігайо, ё езіоѵо аііі Газіа дие заііб, ё таібіа соп Іаз тапоз, ё йіз дие ега тиу §гапйе а тагаѵіііа, ё тозігагопіа аі Етрегайог зи райге, ё диапйо Іа ѵійо, оѵо §гапйе сотразіоп йе зц йіо ё тапйбіо засаг; ё а саЪо йе ііетро іогпб а зи таі ргорбзііо, ё ргепйіб а 68'. зи райге еі Етрегайог, ё іоѵоіо ргезо ип ііетро, Газіа дие іиѵо тапаз
86 Колодезь Магомета. нѣкоторое время держалъ его въ плѣну, до тѣхъ поръ пока не представился случай и его освободили его вельможи. Какъ толькб онъ освободился, сынъ обратился въ бѣгство; а онъ поспѣшно разрушилъ тотъ замокъ, въ которомъ сынъ его захватилъ, ли- шилъ его наслѣдства, и при смерти оставилъ царство этому Кир- маноли, который и теперь имъ владѣетъ. А сынъ его Оставилъ сына, котораго зовутъ Димитрій. Этотъ теперь говоритъ, что имѣетъ право царствовать, и бунтуетъ противъ императора. Теперь они согласились на томъ, что оба они называются импе- раторами и что послѣ смерти того, который теперь владѣетъ им- періей, будетъ императоромъ другой, а послѣ его смерти, будетъ сынъ того, который теперь царствуетъ, а потомъ сынъ другого. Такимъ образомъ они условились, но я думаю, что ни тотъ, ни другой не исполнятъ условія. ХЬѴІ. Въ этомъ городѣ есть очень красивый колодезь, кото- рый называется колодцемъ Магомета; этотъ колодезь состоитъ изъ известковыхъ сводовъ, и внизу опирается на колонны, такъ что въ немъ образуется шестнадцать сводовъ, а верхъ его лежитъ на 490 очень толстыхъ колоннахъ; въ немъ обыкновенно собира- лось очень много воды, которой хватало на большое число народа. еп сото ипоз СаЬаІІегоз зиуоз Іо засагоп, ё йездие іиё зиеііо, і'иуб еі й]0, у ёі соп йезресЬо йеггосб еі сазііііо еп дие Іо ргепйіб зи й]'о, ё йезЬе- гейбіо, ё йезриез <іе зиз йіаз йехб еі Ітрегіо а езіе СЬігтароІі [СЬіітапоІі] зиЬегтапо, диеа§ога Іо ііепе. Ееізи йдо йехбип йр дие Патап Эітіііе. Е езіе а^ога йісеп [йісе] дие Ьа йегесЬо аі Ітрегіо, ё ігае геѵиеііа аі Ет- регайог, ё зоп а§ога аѵепійоз еп езіа тапега: дие зе Натеп атоз & йоз Етрегайогез, ё дие .йезриез йе зиз йіаз йезіе дие а^ога ііепе еі зепогіо йеі Ітрегіо, дие зеа еі оіго Етрегайог, ё йезриез йе зиз йіаз дие Іо іогпе б зег еі й]'о йезіе дие а§ога ез, ё йезриез еі йр йеі оіго: ё йезіа тапега зоп асогйайоз, Іо диаі іеп§о дие Іо поп ситрИ[е]гап еі ипо «піп еі» оіго. ХЬѴІ. Е еп езіа сіийай Ьа ипа сізіета Ьіеп Гегтоза йе ѵег, дие 1е 11а- тап Іа сізіегпа йе МаЬотеіе: Іа диаі сізіегпа ез йе ЬоЬейаз йеаг^атаза, ё йеЬахо ез агтайа зоЬге тагтоіез, ГесЬа еп еііа йіег у зеіз паѵез, у еі сіеіо йеііа езіа зоЬге диаігосіепіоз ё поѵепіа тагтоіез тиу §гиезоз, ё аііі зе зоііа асодег тисЬа а§иа, дие аЬазіаЬа ё. &гап депіе.
Общее описаніе города. 87 ХЬѴІІ. Городъ Константинополь очень хорошо огражденъ высокой и крѣпкой стѣною и большими крѣпкими башнями; въ этой стѣнѣ три угла; отъ угла до угла шесть миль, такъ что окружность всего города равняется восемнадцати милямъ, что со- ставляетъ шесть лигъ. Двѣ стороны обращены къ морю, а. третья къ землѣ; на концѣ у того угла, который смотритъ не на море, стоятъ дворцы императора. Хотя городъ большой и окружность его велика, онъ не весь хорошо населенъ, потому что внутри его есть много холмовъ и долинъ, на которыхъ находятся обработан- ныя поля и сады. Тамъ, гдѣ эти сады, стоятъ все простые дома. Это внутри города, а самая населенная часть внизу у края го- рода, съ той стороны, которая ближе къ морю. Самое, большое движеніе въ городѣ возлѣ воротъ, которые выходятъ къ морю, особенно у тѣхъ воротъ, что противъ города Перы, потому что туда приходятъ разгружаться корабли и суда. И такъ какъ жи- тели того и другого города сходятся торговать между собою, то они торгуютъ на берегу. Кромѣ того въ городѣ Константинополѣ есть много большихъ зданій, домовъ, и церквей, и монастырей, изъ которыхъ большая часть въ развалинахъ. И ясно видно, что ХЬѴІІ. Еіа сіийай <іе Сопзіапііпоріа ез сеггайа тиу Ыеп йеип аііо ти|го ё йіегіе, ё йе Гиегіез іоггез ё дгапйез, ё Ьап еп еііаз ігез ездиіпаз сіе ездиіпа а ездиіпа Ьа зеіз тіііаз, азі дие Ъоха еп йеггейог іойа Іа сіи- йай йіез у осЬо тіііаз, дие зоп зеіз 1е§иаз, ё Іаз йоз рагіез йеііа сегса еі таг, ё Іа оіга Іа ііегга, у аі ип саЬо аі ездиіпа дие поп сегса еі таг, еп ипо аііо езіап Іоз раіасіоз йеі Етрегайог, ё сото диіега дие Іа сіийай зеа §гапйе ё йе §гап сегса, поп ез іойа Ьіеп роЫайа, са еп тейіо йеііа Ьау тисЬоз оіегоз ё ѵаііез, еп дие Ьа ІаЬгапзаз йе рап ё Ьиегіаз. Е а йо езіап езіаз йісЬаз Ьиегіаз Ьау сазаз сото й Ьаггіоз, у езіо ез еп тейіо йезіа сіийай: ё Іо таз роЫайо йеііа ез еп Іо Ьахо а гаіз йе Іа сіийай, сегса дие ѵа ]'ипіа соп ёі таг. Е еі тауог тепео ез йе Іа сіийай а Іаз риегіаз дие заіеп аі таг зепаіайатепіе а Іаз риегіаз дие зоп еп йегесЬо йе Іа сіийай йе Рега, рог Іаз Гизіаз ё паѵіоз дие аііі 11е§ап й йезсаг^аг. X рогдие Іоз йе Іа ипа сіийай у йе Іа оіга разап а Гасег зиз тегсайигіаз, 69. ё Гасепіаз аііі еп йегесЬо йе Іа таг. Оігозі еп езіа сіийай йе Сопзіапіі- поріа Ьау тиу §гапйез ейійсіоз йе сазаз ё йе 1§1езіаз ё йе Мопезіегіоз
88 Общее описаніе города. прежде, когда этотъ городъ былъ новымъ, то онъ былъ однимъ изъ замѣчательныхъ городовъ мира. Говорятъ, что и теперь въ этомъ городѣ будетъ три тысячи церквей, большихъ и малень- кихъ. Внутри города есть колодцы и источники прѣсной воды; а въ одной части города, ниже церкви, которая называется цер- ковью св. Апостоловъ, есть часть моста, который шелъ изъ одной долины въ другую чрезъ дома и сады, и по этому мосту шла вода, орошавшая эти сады и улицу, которая идетъ около тѣхъ воротъ города, что противъ Перы. Посреди улицы, гдѣ мѣ- няютъ деньги, вставлены въ землю колодки: эти колодки на- значены для тѣхъ людей, которые подвергаются наказанію, или которые преступаютъ какой нибудь законъ или правило, по- становленное городскимъ управленіемъ, или продаютъ мясо или хлѣбъ невѣрною мѣрой; такимъ людямъ надѣваютъ эти колодки и. оставляютъ ихъ тамъ день и ночь, на вѣтру и на дождѣ, и никто не смѣетъ подойдти къ нимъ. Внѣ города, между стѣной и моремъ, противъ Перы стоитъ много домовъ, въ которыхъ продаютъ разныя вещи, и много складовъ, гдѣ держатъ товары, [Мопазіегіоз], дие ез Іо тазйеііо іойо саійо [саійа]. ЕЪіеп рагезсе, диееп оіго ііетро, диапйо езіа сіийай езіаЬа еп зи іиѵепіий, дие ега ипа йе Іаз поіаЫез сіийайез йеі типйо. Е йісезе, дие Ноу йіа Ьау еп езіа сіийай Ьіеп ігез тіі 1§1езіаз епіге ^гапйез у редиепаз: ё йепіго еп Іа сіийай Ііау Гиепіез ё рогоз йе адиа йиісе: еп Іа сіийай а Іа ипа рагіе Ьахо йе Іа 1§1езіа дие Ііатап 8апсіо Арозіоі Ьау ипа рагіе йе риепіе дие Пе^аЬа йе ип ѵаііе & оіго рог епіге сазаз ё Ьиегіаз, ё рог езіа ЙісЬа риепіе | зоііа іг а§иа йе дие зе ге^аЪап езіаз Ьиегіаз, ё ипа гиа дие ез а ипа йе Іаз риегіаз йе Іа сіийай, йе Іаз дие заіеп еп йегесЬо йе Рега; еп тейіо йе Іа саііе а йо зоп Іоз ’сатЪіоз, езіа ип серо еп тейіо йпсайо еп еі зиеіо, ё адиеі серо ез рага Іоз отез дие саеп еп аі^ипа репа йе сагсеі, 6 дие разап аі^ип тапйатіепіо ё ге§1а йе Іаз дие огйепа Іа сіийай, б ѵепйе Іа сагпе 6 рап соп Гаізаз резаз, ё а езіоз іаіез есЬапІоз аііі, ё йехапіоз езібг йе йіа ё йе посЬе аі а§иа ё аі ѵіепіо, дие піп^ипо поп оза 11е§аг а еііоз. Е йе рагіез йе Гиега йе Іа сіийай епіге еі тиго у Іа таг, еп йегесЬо йеіа сіийай йе Рега, езійп тисЬаз сазаз еп дие ѵепйеп тисЬаз созаз, ё аітасепез еп дие ііепеп Іаз тегсайигіаз [тегсайагіаз] дие аііі ігаеп & ѵепйег зоЬге
Описаніе Перы. 89 которые привозятъ туда изъ за моря чтобъ продавать. Городъ • Константинополь стоитъ у моря, какъ я уже вамъ сказалъ, и двумя сторонами прикасается къ морю; противъ него стоитъ го- родъ Пера, а между обоими городами портъ. Константинополь стоитъ такъ какъ Севилья, а городъ Пера какъ Тріана; а портъ и корабли между ними. Греки не зовутъ Константинополь какъ мы его зовемъ, а Ескомболи. ХЬѴІП. Городъ Пера маленькій городъ, хорошо населен- ный, съ хорошими стѣнами, съ хорошими и красивыми домами; онъ принадлежитъ Генуэзцамъ и составляетъ часть Генуезскихъ владѣній. Въ немъ живутъ Генуезцы и Греки; и онъ стоитъ такъ близко къ морю, что между стѣною и моремъ не много больше разстоянія, какъ могла бы занять маленькая каррака; ограда идетъ вдоль моря у самаго берега; потомъ поднимается холмъ и на самомъ верху его стоитъ большая башня, откуда смо- .трятъ и стерегутъ городъ. Холмъ, на которомъ стоитъ башня, не такъ высокъ какъ другой, который стоитъ противъ него съ внѣшней стороны; этотъ гораздо выше, чѣмъ тотъ, что въ го- родѣ. На этомъ холмѣ ставилъ Турокъ свой лагерь, когда оса- таг: 6 Іа сіийай йе Сопзіапііпоріа езіа іипіа соп еі таг, сото ѵоз Ье йісЬо, ё Іаз йоз рагіез йеііа сегса еі таг, ё йе Ггепіе йеііа езіа Іа сіийай йе Рега, ё епіге атаз Іаз сіийайез ез еі риегіо. Е Сопзіапііпоріа езіа азі сото 8еѵі11а, ё Іа сіийай йе Рега азі сото Тгіапа, у еі риегіо у Іоз паѵіоз еп тейіо; ё Іоз Сгіе§оз поп Патап а Сопзіапііпоріа сото Іа поз Пататоз, заіѵо ЕзсотЪоІі. ХЬѴІП. Е Іа сіийай йе Рега ез ипа сіийай редиепа ё Ьіеп роЫайа, ё йе Ьиеп тиго, ё йе Ъиепаз сазаз ё Ьіеп Гегтозаз: ез йе бепоѵезез, ё йеі зепогіо йе Сгёпоѵа. Е езіё роЫайа йе бепоѵезез ё йе Огіе^оз, ё езіа іап Іипіа соп еі таг, дие епіге еі тиго у еі таг поп Ьа таз апсЬига йе диапіо ипа саггаса ройгіа іг, росо таз, ё Іа сегса ѵа іипіа соп еі таг аі Іпепдо, ё йе зі зиЬе ип сегго аггіЬа, ё еп Іо таз аііо езіа ипа іогге §гапйе, йопйе зе ѵѳіа ё §иагйап Іа сіийай; ё езіе сегго еп дие езіа Іа 70. іогге поп ез іап аііо, дие Йе раг|іез йе іиега поп езіа оігоепзи ЙегесЬо, дие ез таз аііо дие поп еі дие езіё еп Іа сіийай. Е еп езіе сегго іиѵо еі Тигсо риезіо зи геаі, диапйо іиѵо сегсайаз [сеггайаз] езіаз йісЬаз сіийайез
90 Описаніе Перы. ждалъ города Константинополь и Перу; оттуда сражались и бро- сали орудія. Онъ самъ два раза приходилъ къ этому городу и окружалъ его со стороны моря и со стороны земли, и разъ стоялъ подъ нимъ шесть мѣсяцевъ; на землѣ у него было доб- рыхъ четыреста тысячъ человѣкъ, а на морѣ шестьсотъ га- леръ и кораблей, и онъ не могъ войдти даже и въ предмѣстье его. Противъ такого огромнаго числа народа, какъ были эти Турки, невозможно было бы держаться этому городу, и видно. Турки не умѣютъ хорошо сражаться, если они не вошли въ него. Это море, что проходитъ между городами Перой и Констан- тинополемъ, очень узко, такъ что отъ одного городу до дру- гого будетъ не больше одной мили, т. е. одной трети лиги. Это море служитъ гаванью обоимъ городамъ, и я думаю, что это са- мая лучшая и прекраснѣйшая гавань въ мирѣ, и самая безопас- ная; потому что она безопасна отъ бури, отъ всѣхъ вѣтровъ, и кромѣ того безопасна тѣмъ, что когда корабли въ ней, то имъ не могутъ повредить непріятельскія суда, если оба города за одно. Она очень глубокая и чистая, такъ что лучшій въ свѣтѣ корабль или каррака можетъ подойдти къ самой стѣнѣ и положить мостокъ на Де Сопзіапііпоріа ё йе Рега, ё йе аііі сотЬаііап ё Гасіап Іапзаг соп епде- піов, ё ёі тезто ѵіпо йоз ѵесез зоЬге езіа сіийай, ё Іа іоѵо сегсайа рог таг ё рог ііегга, ё езіоѵо зоЬге еііа ипа ѵег зеіз тезез, ё іепіа рог ііегга Ьіеп диаігосіепіоз тіі отез, ё рог таг зезепіа §а1еаз ё паоз, ё поп Іа рийо епігаг, піп зоіатепіе еі аггаЦІ йеііа, са рага іап §гапйе §епіесото Іоз Тигсоз егап поп ега йеіепйейега езіа сіийай, ё рагезсе[п] дие Іоз Тигсоз поп зоп Ьиепоз сотЬаііепіез, зі поп епігагапіа. Е езіа таг дие зиЬе епіге езіаз сіийайез йе Рега ё' йе Сопзіапііпоріа ез апдозіа, дие поп Ьа йе ипа сіийай а оіга заіѵо Газіа ипа тіііа, дие ез іегсіо йе 1е§иа: ё езіа таг ез риегіо йезіаз атаз сіийайез, ё іеп^о дие зеа еГте^ог ё таз Гегтозо йеі типйо, у еі таз зе^иго, са ез зе^иго йе іогтепіа йе іойоз ѵіепіоз; оігозі ез зе§иго, дие йездие Іов паѵіоз аііі зоп, езіап зе§и- гоз йе паѵіоз йе епеті§оз, дие Іез поп риейеп етрезсег, зі атаз Іаз сіи- йайез зоп а ипо. Е ёі ез тиуіопйо ё Іітріо, дие Іа те^ог пао б саггаса йеі типйо риейе 11е§аг Газіа сегса йеі тиго, ё ропег рІапсЬа еп ііегга сото зі Гиезеп даіеаз; ё йе Іа ііегга йе Іа Тигдиіа [Тогдиіа] а езіаз сіийайез Ьа
Описаніе Перы. 91 землю, какъ галера. Отъ Турецкой земли до этихъ городовъ очень не далеко, такъ что изъ Константинополя въ Турецкой землѣ видно поле, которое называется Ескотари. И чтобы переѣхать изъ одного города въ другой, такъ же чтобъ ѣхать въ Турецкую зем- лю, каждый день можно найдти много лодокъ. Это море, что прохо- дитъ между этими двумя городами, идетъ вверхъ на полъ лиги, и потомъ поварачиваетъ. Городъ Перу Генуезцы получили та- кимъ образомъ. Они купили у одного императора это мѣсто и землю, столько, сколько обхватитъ бычья кожа, изрѣзанная на ремни, и купивши и построивши этотъ городъ, сдѣлали двѣ дру- гихъ стѣны возлѣ, въ которыхъ устроили два предмѣстья, сое-< динивъ ихъ съ городомъ; и это они сдѣлали скорѣе насильно чѣмъ свободно; однако первое лицо въ городѣ все таки импе- раторъ: они должны чеканить его монету и онъ имѣетъ нѣ- которое право суда. И хотя Генуезцы называютъ этотъ го- родъ Перой, Греки зовутъ его Галатой. Это имя они ему даютъ потому что прежде чѣмъ городъ былъ построенъ, тамъ были мызы, куда каждый день собирался скотъ и тамъ доили молоко, которое шло на продажу въ городъ, и оттого его называютъ тиу росо, диейезйе еі ип саЬо йе Сопзіапііпоріа, іазіа Іа ііегга йе Іа Тиг- диіа [Тогдиіа], Ьа ип сатродие езіа іипіо соп еі таг дие Патап еі Езсоіагі. Е рага разагйезіаз сіийайез йе ипа а оіга, рага іг а Іа ііегга йе Іа Тиг- диіа [Тогдиіа], сайа йіа зе іаііап тисЬаз Ъагсаз, ё езіе таг дие епіга епіге езіаз сіийайез зиЪе[п] аггіЬа диапіо тейіа 1е§иа, ё[17]йезііогпазе; ёезіа сіийай йе Рега оѵіегоп Сепоѵезез еп езіа тапега. Сотргагоп йе ип Етре- гайог адиеі зіііо у зоіаг, диапіо ип сиего йе Ъиеу аЬагсазе [аЬазіазе] ГесЬо іойо соггеаз, ё йездие оѵіегоп ГесЬо ё ейійсайо адиеііа сіийай, йсіегоп оігоз йоз тигоз айеіапіе, еп дие сегсагоп йоз аггаЪаІез дие іепіап дипіоз соп Іа сіийай, ё езіо таз йе йіегза дие йе §гайо: рего еі ргітег саг^о йезіа сіийай ез йеі Етрегайог, у ігаіап еп еііа зи топейа рог Гиегга, ё Ьа еп еііа сіегіа іигізйісіоп; ё сото диіега дие Сгепоѵезез [Сгіпоѵезез] Патап & езіа сіийай Рега, Іоз Сгіедоз Іа Патап бгаіаіа, ё езіе потЬге 1е йісеп еііоз, 71. рог диапіо апіез дие адиеПа сіийай аііі зе ейійсазе, ега аііі ипоз сазагез йопйе зе ауипіаЬа еі §апайо сайа йіа, ё огйеііаЬап аііі 1а ІесЬе йе Іоз дие ПеѵаЬап а ѵепйег & Іа сіийай, ё роі’ езо 1е йесіап [йігеп] бгаіаіа, дие
92 Монастыри св. Франциска и св. Павла. Галата, т. е. по нашему молочный дворъ, потому что молоко на ихъ языкѣ гала. Этотъ городъ былъ построенъ тому назадъ де- вяносто шесть лѣтъ, немного больше или меньше. ХЫХ. Въ городѣ Перѣ есть два монастыря съ очень кра- сивыми домами и постройками; одинъ изъ нихъ св. Павла, а дру- гой св. Франциска, и ихъ осматривали посланники. Монастырь св. Франциска богатъ разными украшеніями и хорошо устроенъ. Въ этомъ монастырѣ было имъ показано много хорошо убран- ныхъ святынь, которыя суть вотъ какія: Во первыхъ показали имъ хрустальный богато-украшенный ящикъ на серебряной позолоченой ножкѣ, въ которомъ лежали кости св. Андрея и св. славнаго Николая и часть одежды св. блаженнаго Франциска. Кромѣ того имъ былъ показанъ. другой хрустальный ящичекъ, отдѣланный серебромъ, въ которомъ была кость изъ бока св. Екатерины. Кромѣ того имъ показали еще одинъ хрустальный ящикъ, богато украшенный позолоченнымъ серебромъ съ кам- нями и жемчугомъ, въ которомъ лежали кости св. Людовика Французскаго и св. Си Генуезскаго. Кромѣ того имъ былъ по- диіеге йесіг, еі [ез] соггаі йе Іа ІесЬе еп пиезіга 1еп§иа, са рог ІесЬе йісеп еііоз даіа: у езіа сіийай Ьа поѵепіа у зеіз апоз, росо таз 6 тепоз дие іиё ейійсайа. ХЫХ. Еп езіа сіийай йе Рега Ьау йоз Мопезіегіоз Ьіеп Гегтозоз йе созазу сшпріітіепіоз, у еіипо йеііоз ез йе 8апі РаЫо, у еі оіго йе 8апі, Ггапсізсо, Іоз диаіез Гиегоп ѵег Іоз ЙісЬоз ЕтЬа]айогез. Е еі йісЬо Мо- пезіегіо йе 8апі Егапсізсо ез ситріійо йе азаз огпатепіоз, ё Ьіеп рго- ѵеійо, ё адиі еп езіе Мопезіегіо Іез йіегоп тозігайаз азаг геіідиіаз тиу Ьіеп §иагпійаз, Іаз диаіез зоп езіаз: Ргітегатепіе Іез йіё тозігайо ип геіісагіо йе сЬгізіа! дие ез тиу гісатепіе §иагпійо, зоЬге ип ріе йе ріаіа зоЬгейогайо, еп дие езіаЪап Іоз Ьиезоз йеі Ьіепаѵепіигайо 8апі Апйгёз, ё йеі §1огіозо 8апі №со1ёз ё йеі Ьа|Ьііо йеі §1огіозо у Ьіепаѵепіигайо 8апі Егапсізсо. Е оігозі Іез йіё тозігайо оіго геіісагіо йе сЬгізіаІ §иаг- пійо еп ріаіа, еп дие езіаЪа ип Ьиезо йе Іа ізіаііа йе 8апсіа Саіаііпа. Оігозі Іез тозігагоп оіго геіісагіо йе сЬгізіаІ, дие езіаЬа гісатепіе §иаг- пійо еп ріаіа зоЬгейогайа соп ріейгаз ё аІхоГаг, еп дие езіаЬап Ьиезоз йеі Ьіепаѵепіигайо 8апі Ьиіз йе Егапсіа ё йе 8апі 8і йе Оепоа. Оігозі
Монастыри св. Франциска и св. Павла. 93 казанъ ковчежецъ очень хорошо отдѣланный, въ которомъ на- ходились кости Невинныхъ. Кромѣ того имъ показали ручную кость св. Пантелеймона. Кромѣ того показали имъ ручную кость св. Маріи Магдалины и ручную кость св. Луки Евангелиста, три головы отъ одиннадцати тысячъ дѣвъ, и кость св. Игнатія, посвя- щеннаго Пресвятой Дѣвѣ Маріи. Кромѣ того имъ была показана правая рука безъ кисти св. Стефана Первомученика, украшенная . серебромъ съ камнями и жемчугомъ. Кромѣ того имъ была по- казана правая рука съ кистью св. Анны; она была богато укра- шена, и на ней недоставало маленькаго пальца; говорятъ, что его взялъ оттуда императоръ Константинопольскій, чтобы присоеди- нить его къ своимъ святынямъ, и что по этому поводу шла тяжба. Кромѣ того имъ показали серебряный позолоченый крестъ, украшенный камнями и жемчугомъ, и по срединѣ его былъ вдѣ- ланъ маленькій крестъ изъ дерева святого животворящаго креста. Кромѣ того показали имъ богатый хрустальный ящичекъ, вели- колѣпно отдѣланный, въ которомъ хранилась одна кость св. слав- наго Василія. Кромѣ того имъ показали очень богатый серебря- ный позолоченный крестъ, роскошно украшенный крупнымъ жем- Іез Гиё тозігаба ипа агдиеіа тиу Ьіеп оЬгаба, еп дие езіаЬап Ьиезоз бе іоз Іппосепіез. Оігозі Іез Гиё тозігабо ипа сапШа беі Ьгаго бе 8апі Рап- іаіеоп. Оігозі Іез Гиё тозігабо [тозігаба] ипа сапіііа беі Ьгаго бе Запсіа Магіа Ма§ба1епа, ё ипа сапіііа беі Ьгаго бе 8апі Ьисаз Еѵапдеіізіа, ігев саЪегаз бе іаз опсе тіі Ѵігдепез, ё ип Ьиезо бе 8апі Ідпасіо, ип беѵоіо бе Іа Ѵіг§еп 8апсіа Магіа. Оігозі іез Гиё тозігабо еі Ьгаго бегесЬо зіп тапо бе 8апі Езіеѵап еі ргітег тагіуг, Іо диаі езіаЬа тиу Ьіеп §иагпібо еп ріаіа соп ріебгаз ё аІхоГаг. Оігозі Іез Гиё тозігабо еі Ьгаго бегесЬо соп зи тапо бе 8апсіа Аппа: езіаЬа тиу диагпібо, ё Гаііезсіаіе еі бебо ре- диепо, ё бесіап дие Іо іа^ага бе аііі' еі Етрегабог бе. Сопзіапііпоріа, рага іо ропег егі зиз геіідиіаз, ё дие апбиѵіегоп зоЬге еііо а ріеуіо. Оігозі Іез Гиё тозігаба ипа сгих бе ріаіа богаба диагпіба бе ріебгаз ё бе аіхо- 72. Гаг, ё еп тебіо беііа езіаЬа епдазіопаба ипа сгиг редиепа беі табего бе Іа запсііззіта ѵега-сгиг: ё Гиеіез оігозі тозігабо ип гісо геіісагіо бе сЬгі- зіаі §иагпібо гісатепіе, еп дие езіаЬа ип Ьиезо беі діогіозо 8апі Вазіііо. Оігозі Іез Гиё тозігаба ипа тиу гіса сгиг бе ріаіа зоЬгебогаба, диагпіба
94 Монастыри св. Франциска и Павла. чугомъ и многими каменьями, въ которомъ были вдѣланы мощи разныхъ святыхъ. Кромѣ того имъ показали очень украшенный хрустальный ящикъ, въ которомъ хранилась серебряная рука, дер- жавшая двумя пальцами поднятую вверхъ кость блаженнаго св. Лаврентія; показали имъ еще мѣшокъ, покрытый серебромъ, въ которомъ были мощи св. блаженнаго Іоанна, св. Діонисія, и дру- гихъ многихъ святыхъ. Говорятъ, что всѣ эти мощи достались имъ, когда Константинополь взяли Латыняне, и что послѣ ихъ требовалъ назадъ Греческій патріархъ и у нихъ была съ нимъ тяжба. Имъ показали также разныя богатыя церковныя одежды, которыя у нихъ были, и чаши, и кресты. Въ этомъ монастырѣ похороненъ у самаго хора передъ главнымъ алтаремъ великій маршалъ Франціи, котораго взялъ въ плѣнъ Турокъ, когда раз- билъ Французовъ, шедшихъ съ Венгерскимъ королемъ; а въ монастырѣ св. Павла лежитъ похороненъ сеньоръ де Трусси и многіе другіе рыцари, которыхъ Турокъ приказалъ отра- вить, послѣ того какъ ихъ выкупили и за нихъ были получены деньги. гісатепіе йе тпсЬо аіхоіаг | §гиезо ё йе тисЬаз ріейгаз, еп дие езіаЬап еп§азіопайаз тисЬаз геіідиіаз йе Запсіоз. Оігозі Іез Гиё тозігайо ип ге- Іісагіо <1е сЬгізіаІ тиу^иагпійо, ё йепіго еп ёі езіаЬа ипа тапо йе ріаіа, дие іепіа соп Іоз йоз йейоз епйезіо Гасіа аггіЬа ип Ьиезо йеі Ъіепаѵеп- іигайо 8апі Ыогепіе, ё тозігагопіез ипа іа!е§а сиЬіегіа сіе ріаіа, еп дие езіаЬап геіідиіаз [геіідиаз] сіеі Ъіепаѵепіигайо Запі Йиап, ё <іе 8апі Біопізіо, ё йе оігоз тиу тисЬоз 8апсіоз, у езіаз геіідиіаз, йесіап, дие оѵіегоп диапйо Сопзіапііпоріа епігагоп Іоз Ьаііпоз, ё дие йезриез зе Іаз йетапйёга еі РаігіагсЬа йе Іоз Огіе^оз, ё дие апйиѵіегоп еп ріеуіо зоЬге еііо, ё тозіга- гопіез тиу гісоз огпатепіоз дие іепіап йе ѵезіітепіаз е йе саіісез ё йе сгисез. Е еп езіе Мопезіегіо [Мопазіегіо] уасіа епіеггайо [еп еі Мопазіегіо] Іипіо аі сого апіе еі аііаг тауог еі дгап Магізсаі йе Егапсіа, дие ргепйіб еі Тигсо, диапйо йезЬагаіб іоз Егапсёзез дие іЬап соп еі Веу йе ІІп§гіа: у еп еі Мопезіегіо йе 8апі РаЫо уасіа епіеггайо еі Зепог йе Тгихі, ё оігоз тисЬоз СаЬаІІегоз дие еі Тигсо Взо таіаг соп ипаз ЬіегЬаз йезриез дие Іоз оѵіегоп [оѵоп] гезсаіайо, ё гесеЬійо [гесіЬійо] еі ргесіо йеііоз.
Приготовленіе къ отъѣзду. — Отъѣздъ изъ Перы. 95 Ь. Посланники остались въ этомъ городѣ Перѣ отъ среды, когда пріѣхали, до вторника тринадцатаго числа ноября мѣсяца, и все это время не могли найдти корабля и никакого судна, чтобы переѣхать въ Трапезондъ; и такъ какъ зима при- ближалась, а по Большому морю очень опасно плавать зимою, то чтобы не запоздать, они наняли и снарядили маленькую галеру, которой хозяиномъ былъ Генуезецъ, называвшійся мессеръ Ни- коло Сокато. Они приказали нанять матросовъ и приготовить все что было нужно, и во вторникъ вывели галеру съ тѣмъ, чтобъ поднять паруса и отправиться въ путь; но въ этотъ день не могли поѣхать, потому что не было довольно матросовъ и многаго дру- гого, чего имъ недоставало. Ы. На другой день въ среду, 14 числа ноября мѣсяца, въ обѣдню подняли паруса, такъ какъ была хорошая погода, двину- лись и выѣхали въ узкое мѣсто при входѣ въ устье Большого моря, и около третьяго часа поровнялись съ одной башней, кото-, рая стоитъ на Греческой землѣ возлѣ самаго моря и называется Трапеа; тамъ зашли въ портъ, цотому что надо было запастись 1». Е Іоз йісЬоз ЕтЪазайогезезіоѵіегоп еп езіа йісЬа сіийай (іе Рега йезйе еі йісЬо йіа тіегсоіез дие аііі Пе^агоп, Газіа тагіез ігесе йіаз йеі тез йе ХоѵіетЬге, дие еп іойо езіе ііетро поп рийіегоп Гаііаг пао, піп оіга Гизіа еп дие разазеп еп Тгарізопйа, ё рог диапіо еі ЬіЬіегпо [іпѵіегпо] зе Пе^аЬа, у еі таг тауог ез тиу реіі^гозо йе паѵе^аг еп ЬіЬіегпо [іп- ѵіегпо], рог зе поп йеіепег, оѵіегоп йе айеіаг, ё іотаг зоЬге зі ипа §а- іеоіа йе дие ега раігоп | ип Оепоѵёз дие зе ПатаЬа Місег Кісоіо Зосаіо, ё йсіегопіа айоЬаг йе тагіпегоз, ё йе Іаз созаз дие оѵіегоп тепезіег, ё езіе йісЬо йіа тагіез іігагоп Іа §а!еоіа а Гиега Гасег ѵеіа ё апйаг зи ѵіа- §е, ё езіе йіа поп рийіегоп рагііг рог тепдиа йе даіеоіез, у йе оігаз тисЬаз созаз дие Іез Гаііезсіап. Ы. Е оіго йіа тіегсоіез, дие Гиегоп саіогсе йіаз йеі йісЬо тезйеХо- 73. ѵіетЬге, а Ьога йе Міза Ясіегоп ѵеіа дие Гасіа Ьиеп ііетро, ё Гиегоп зи ѵіа, у епігагоп еп еі езігесЬо йе Іа епігайа йе Іа Ьоса йеі таг тауог, ё & Ьога йе іегсіа Гиёгоп а раг йе ипа іогге дие езіа еп Іа ііегга сіе Іа Огесіа ]ипіа соп еі таг, дие Ьа потЪге Іа Тгареа, ё іотагоп аШ риегіо, дие зе аѵіап аііі йе Ьазіесеі’ йе а§иа, ё сотіегоп; ё йезриез йе сотег
96 Отъѣздъ изъ Перы. водою, пообѣдали и послѣ обѣда поѣхали въ путь. Немного даль- ше прошли мимо двухъ замковъ, которые стоять на двухъ воз- вышеніяхъ на берегу моря; одинъ изъ этихъ замковъ назы- вается Гироль Греческій, а другой Гироль Турецкій. Одинъ стоитъ въ Греціи, а другой въ Турціи; Греческій разрушенъ и не обитаемъ, а Турецкій населенъ. На морѣ между этими двумя замками стоитъ башня въ самой водѣ, а у подошвы Ту- рецкаго замка стоитъ скала, и на ней тоже башня; отъ замка до этой башни идетъ стѣна, а между этими башнями отъ одной до другой шла прежде цѣпь; и когда эта земля Турецкая и Греческая принадлежала Грекамъ, тогда эти замки и башни были сдѣланы для охраны входа въ городъ и въ проливъ; и когда какой нибудь корабль или судно шло изъ Большого моря въ го- родъ Перу и въ Константинополь, или какой нибудь другой ко- рабль хотѣлъ войдти въ Большое море, то протягивали эту цѣпь отъ одной башни къ другой и не позволяли пройдти, пока не за- платятъ пошлины. Около вечерни пріѣхали къ началу Большого моря, и такъ какъ было уже близко къ ночи, то остановились и рагііегоп де аііі ё Гиегоп зи ѵіа, ё ип росо айеіапіе разагоп а сегса де доз сазііііоз дие езіап еп доз оіегоз дие зоп ]ипіоз соп еі таг, ё еі ип сазііііо Ьа рог потЬге еі Сгиігоі де Іа Сігесіа, у еі оіго еі Сгиігоі де Іа Тигдиіа. Е еі ипо езіа еп Іа Сігесіа, ё еі оіго еп Іа Тигдиіа: ё еі де Іа Сігесіа езіа дезроЫадо у дезігиідо, у еі де Іа Тигдиіа езіа роЫадо. Е еп Іа таг епіге езіоз зоЬгедісЬоз сазііііоз езіа ипа іогге депіго .еп еі а§иа, у аі ріе деі сазііііо де Іа Тигдиіа [Тигдиеа] езіа ипа репа еп дие езіё. ипа іогге, ё деі сазііііо дісе ипа сегса Газіа езіа іогге, ё дезіаз зоЬгедісЬаз іоггез зоііа іг ипа садепа де Іа ипа а Іа іогге [оіга], ё диапдо адиеііа ііегга де Іа Тигдиіа [Тигдиеа] ё де 1а Сігесіа зоііа зег де Іоз С1гіе§оз, епіопсез езіоз сазііііоз ё іоггез Гиегоп ГесЬоз рага еп §иагда де Іа епігада де адиеііа іогге ё Ьоса, ё дие диапдо а!§ип паѵіо [18] 6 Гизіа ѵепіа деі таг тауог рага епігаг еп Іа сіидад де Рега, д еп Сопзіапііпоріа, «6» аідип оіго паѵіо диізіезе епігаг аі дісЬо таг тауог, дие есЬаЬап адиеііа садепа де ипа іогге а оіга, у дие поп сопзепііа дие рог аііі разазеп Газіа дие ра^аЬап зиз де- гесЬоз. Е а Ьога де ѵізрегаз Гиегоп а Іа Ьоса деі таг тауог, ё рог диапіо ега сегса [сега] де Іа посЬе, зигдіегоп, ё езіоѵіегоп аііі Газіа оіго діа: ё
Отъѣздъ изъ Перы. 97 стояли до другого дня. Этотъ проливъ очень узокъ, и на правой рукѣ земля Турецкая, а на лѣвой Греческая; и на Турецкой и на Греческой землѣ видно было на берегу моря много церквей и разрушенныхъ зданій. Около полуночи вышли оттуда и вошли въ Большое море. Путь лежалъ у самаго берега Турецкой земли; около третьяго часа, когда шли на парусахъ при хорошей погодѣ, поломалась рея; прошедши немного.на веслахъ, приблизились къ землѣ и по- чинили рею. Отправились оттуда немного спустя послѣ полудня, и прошли мимо одного маленькаго замка, который стоялъ на верху скалы на Турецкой землѣ, и море окружало его со всѣхъ сто- ронъ, кромѣ одного маленькаго входа; этотъ замокъ назывался Секелло. Когда наступилъ часъ Аѵе Магіа, пришли къ порту на маленькомъ островѣ, который назывался Финогіей Генуэзской. Община города Перы послала въ это Большое море двѣ во- оруженныхъ карраки, чтобъ онѣ стерегли Венеціанскіе корабли, которые должны были прійдти изъ Танскаго моря нагруженные товарами, и чтобы взяли ихъ въ плѣнъ, когда они подойдутъ ни- езіа Ьоса ез тиу ап§озіа, ё а Іа тапо йегесЬа езіа Іа ііегга йе Іа Тиг- диіа, ё а Іа тапо ігдиіегйа [егдиіегйа] езіа, іа ііегга <іе Іа 6-гесіа, у еп Іа ііегга йе Іа Сггесіа ё сіе Іа Тигдиіа рагезсіегоп а сегса йеі таг тисЬаз 1§1езіаз, ё Ьа ейійсіоз [ейейсіоз] йеггіЬайоз. Е а. Ьога йе Іа тейіа посЬе рагііегоп йе адиі, ё епігагоп еп еі таг тауог, у еі зи сатіпо Гиё іипіо соп Іа ііегга йе Іа Тигдиіа, ё а Ьога йе іегсіа, уеийо а. Іа ѵеіа соп Ьиеп ііетро, диеЬгб еі апіепа ё апйиѵіегоп ип росо а. гетоз, ё Педагопзе ип росо а Іа ііегга, ё айоЪагоп зи апіепа, ё рагііегоп йе адиі йезриез йе тейіо «йіа» ип росо, ё Гиегоп еп раг йе ип сазііііо редиепо дие езіаЬа епсіта йе ипа репа еп Іа ііегга йе Іа 74. Тигдиіа, ё сегсаЬаІо ёі таі’ іойо епйеггейог, заіѵо ипа епігайа редиепа, ё аѵіа потЬге езіе сазііііо Зедиеііо. Е йездие Гиё Ьога йе Аѵе Магіаз, Гиегоп еп ип риегіо дие ез еп ипа ізіа редиепа, Іа диаі ез Патайа Іа Гіподіа йе [е] Іоз Сепоѵезез: ё еі сотип йе Іа сіийай йе Рега аѵіап епѵіайо а езіе таг тауог йоз саггасаз агтайаз дие езіоѵіезеп еп а§иагйа йе Іаз иаоз йе Ѵепесіапоз, дие аѵіап йеѵепіг йеі тагйеІаТапа, саг^айаз йе тег- сайигіаз [тегсайегіаз], ё дие еп Пе^апйо зе^игаз Іаз іотазеп, рогдие поп Сборникъ II Отд. И. А. Н. у
98 Островъ Финогія. чего не подозрѣвая, такъ какъ они не знали о войнѣ' которая была между ними; одна изъ этихъ Генуэзскихъ карракъ стояла у этого острова Финогіи. Эту ночь простояли тутъ. ЫІ. На другой день въ пятницу собирались уѣхать оттуда, но вѣтеръ былъ противный, и остались стоять вмѣстѣ съ этою карракою. Этотъ островъ Финогія маленькій и необитаемый островъ, и на немъ не живетъ никто; есть на немъ замокъ, такой большой, какъ весь островъ самъ. Оттуда до Турец- кой земли двѣ мили; и такъ какъ гавань Финогіи не безопасна, то рѣшились идти къ порту Карпи, который былъ въ шести ми- ляхъ оттуда, и гдѣ стояла другая Генуэзская каррака, подстере- гавшая Венеціанскіе корабли. Капитанъ сказалъ, что лучше стоять здѣсь, чѣмъ въ Карпи, для того чтобы послѣ продолжать путь; по этому приказали сняться съ мѣста и подвинулись немного внутрь гавани. Около полуночи противный вѣтеръ усилился, и море взволновалось; капитанъ, думая, что лучше и безопаснѣе стоять за карракою, чѣмъ тамъ, гдѣ стояли, велѣлъ поднять якорь и хотѣлъ подойдти къ карракѣ на веслахъ, но не могъ, потому что море очень бушевало и вѣтеръ былъ очень рѣзокъ, а волненіе сильно; за|Ъіап йе Іа §иеггадие еп ипо аѵіа: йе Іаз диаіез саггасаз йе (Іепоѵезез езіаЬа аііі Іа ипа еп адиеііа ізіа йе Іа Гіпо^іа, ё езіа посЬе езіоѵіегоп аііі ЫІ. Е оіго йіа ѵіегпез сиійагоп рагЫг йе аііі, ё йзо ііетро сопігагіо, у езіоѵіегоп диейоз еп сопзегѵа йе Іа йісЬа саггаса: ё езіа йісЬа ізіа йе 1 а Еіпо^іа ез ипа ізіа редиеііа, ё езіа йезроЫайа дие поп ѵіѵе[п] еп еііа піпдипо, ё ііепе ип сазііііо дие ез іап дгапйе диапіо ез Іа ізіа, ё йе аііі ё, Іа ііегга йе Іа Тигдиіа Ьа йоз тіііаз: ё рог диапіо езіе риегіо йе Іа Гіпо§іа поп ез зе^иго, асогйаЬап йе іг аі риегіо йеі Сагрі, дие ега а зеіз тіііаз йе аііі йопйе езіаЬа Іа оіга саггаса йе Оепоѵезез дие а^иагйаЬа а. Іаз паоз йе Ѵепесіапоз. Е еі сбтііге Іез йіхо, дие терг езіаЬап аііі, рага іг зи сатіпо, дие поп еп еі Сагрі, ё йсіегоп Іеѵаг еі езсаіа, ё йіе- гопзе айепіго ип росо, ё &, Ьога йе Іа тейіа посЬе сгезсіё еі ѵіепіо соп- ігагіо, ё аігбзе еі таг; ё еі сбтііге репзапйо езіаг те,)ог ё таз зе§иго ігаз Іа саггаса дие поп аііі, Изо Іеѵаг еі апсіа, ё а гетоз репзб 11е§аг а Іа саггаса, ё поп рийо, са еі таг сгезсіб тисію, у еі ѵіепіо ега гесіо 6 Іа іогтепіа аііа, ё диапйо репзагоп іогпаг' аі риегіо, йо аѵіап рагіійо,
Буря уничтожаетъ судно. 99 I когда же вздумали воротиться въ гавань, откуда ушли, уже не могли. Увидѣвъ, что нельзя ни подойдти къ карракѣ, ни воро- титься въ гавань, бросили два якоря; между тѣмъ буря все усили- валась, и тянула якори такъ, что кинула галеоту на скалы: но Богу угодно было, чтобъ въ это время якори зацѣпились и галеота . миновала скалы и не ударилась объ нихъ; а еслибъ она ударилась, то тутъ же была бы разбита; тогда подняли якорь, который не зацѣпился. Буря такъ усиливалась, что было страшно, и всѣ пре- дали себя на волю Божію, потому что никакъ не надѣялись спа- стись; волны морскія были такъ высоки, что вздуваясь онѣ под- нимались на одинъ бортъ и скатывались съ другого; галеоту страшно кидало и въ ней сдѣлалась сильная течь; все это совер- шилось въ такое короткое время, что люди уже ни на что не надѣялись, какъ только на милость благословеннаго Господа Бога. Если бы было свѣтло, то подняли бы паруса и поплыли бы къ землѣ, но было темно и не знали гдѣ стоятъ. Во время этой бури у той карраки, что тутъ же стояла, снесло ком- паньо и понесло прямо на галеоту. Но Господу Богу угодно было, чтобъ оно прошло не тронувши ее. Черезъ нѣсколько времени поп рийіегоп, а, йездие ѵіегоп дие поп рийіегоп 11е§аг а Іа саггаса, піп іогпаг аі риегіо, есЬагопйоз апсіаз, ё Іа іогтепіа сгезсіб іойаѵіа, ё ігаіа Іаз апсіаз а іапіо дие есЬб Іа даіеоіа епіге ипаз госаз, ё диізо пиезіго Зепог Біоз дие Іаз апсіаз Гаііагоп [Ьагагоп] іапіо, і. дие Іа даіеоіа заіѵо Іаз госаз зіп іосаг еп еііаз, са зі іосага 1ие§о Гиега йезЬесЬа, ё епіопсез іоѵіегоп Іаз апсіаз дие поп Гаііагоп [Ьагагоп]; ё Іа ібгтепіа сгезсіб еп іапіа тапега дие ега езрапіо, ё | іойоз зе епсотепйаЬап а пиезіго 8епог Біоз, дие репзаЬап пипса езсараг: ё1азѴа§аз йеІтагГасіап іап аііаз, диедиеЬгаЬап 75. у епігаЬап рог еі ип Ьогйе, ё заііап рог еі оіго, ё Іа даіеоіа ІгаЬа]аЬа тисЬо ё Гасіа тисЬа а§иа, у еп роса йе Ьога, іаі сото Іа §еиіе, дие Іоз таз поп Гасіап уа йе зі сиепіа, заіѵо езрегаг Іа тегсей йе пиезіго Ьепйііізітб Зепог Біоз, ё зі сіага йсіега, йсіегап ѵеіа, ё йіегап а ііегга таз Гасіа езсиго ё поп за- Ьіап йопйе езіаЬап: у езіапйо еп езіа іогтепіа Іа саггаса дие аЬі езіаЬа, зоіібзеіез еі сотрапо,' ё ѵіпо йегесЬо а Гегіг еп Іа даіеоіа, етрего диізо пиезіго 8епог Біоз зосоггегіоз, дие разо зіп іосйг еп еііа, ё а роса йе Ьога Гаііезсіегоп Іаз апсіаз а Іа зоЬгейісЬа саггаса, ё Гиё йе ігаЬёз а Іа 7*
100 Буря уничтожаетъ судно. ушли якори этой карраки, ее понесло на землю къ острову, и прежде чѣмъ наступилъ день, вся она была разрушена и отъ нея не осталось ничего; на лодкѣ, которая была при карракѣ, спаслись всѣ люди; но все имущество ихъ погибло. Мачта и бушпритъ этой карраки пронеслись какъ разъ возлѣ самой галеоты, но Господу Богу и Его блаженной Матери угодно было, чтобы галеота спаслась отъ всѣхъ этихъ корабель- ныхъ снастей, такъ что онѣ не принесли ей никакого вреда. Въ галеотѣ была сильная течь, и какъ ни старались выливать воду, все таки были на краю гибели. Такъ продолжалось до самаго раз- свѣта; тогда вѣтеръ перемѣнился, и сдѣлался удобнымъ для того, чтобы плыть въ Турцію; повернули рею, и при этомъ очень не- многіе могли помочь, потому что большая часть народа была ближе къ смерти, чѣмъ къ жизни, и если бы пришла смерть, они бы ее очень мало почувствовали. Потомъ подняли паруса и при- плыли къ Турецкой землѣ въ субботу утромъ. А люди съ карра- ки, которые спаслись и оставались на томъ островѣ, думали уже, что галеота потонула и люди бывшіе на ней погибли, и удивлялись, какъ они послѣ разсказывали, когда увидѣли, что галеота под- ііегга йе Іа ізіа, ё апіез дие Гиезе еі йіа, Гиё іоба йезЬесЬа, дие пои диейб беііа паба, ё еп ипа Ьагса дие іепіа Гиега бе Іа саггаса, езсарё іоба Іа депіе: рего іойо Іо зиуо регбіегоп, у еі сіто у еі Ьаиргёз бе Іа зоЬгебісЬа саггаса Гиё іоба разаг дипіо соп Іа §а1еоіа, ё зі еп еііа іосага, безЬісіегазе, ё диізо пиезіго Зепог Біоз у зи Ьепбііа тайге езсараг ё Іа §а!еоіа бе іоба Іа табега йе Іа саггаса, дие 1е поп йго піп^ип йаііо: ё Іа бісЬа даіеоіа Гасіа тисЬа а§иа еп бетазіа, іапіо дие, рог ез^оіаг дие Гасіап, езіаЬа уа еп рипіо бе 'зе апедаг; еп езіо бигагоп Газіа еі аіѵа, у еі ѵіепіо зе сатЬеб, ё Гиё тиу Ьиепо рага іг Гиега а Іа Тигдиіа, ё ѵоі- ѵіегоп еі апіепа, ё аі ѵоіѵег аѵіа тиу росоз дие ауибазеп, дие Іоз таз беііоз езіаЬап уа таз сегса бе Іа тиегіе дие бе Іа ѵіба, ё дие зі Іа тиегіе ѵіпіега, дие Іа зіпііегап тиу росо: ё бе зі йсіегоп ѵеіа, ё Гиегоп за1ігеп| ііегга бе Іа Тигдиіа [Тигдиеа] заЬабо еп атапезсіе[п]бо, ё Іа §епіе бе Іа саггаса дие аѵіа езсарабо дие езіаЬап еп Іа бісЬа ізіа, Ьіеп репзаЬап, дие 1а §а1еоіа ега апедаба ё регесіба Іа депіе беііа, ё оѵіегоп а тага- ѵіііа, диапбо а Іа §а1еоіа ѵіегоп Гасег ѵеіа, зе§ип безриез сопіаЬай, са
Буря уничтожаетъ судно. 101 нала паруса; потому что послѣ того, какъ галеота отдѣлилась отъ карраки, думали, что она сейчасъ будетъ уничтожена, и прежде чѣмъ они увидѣли, какъ ей удалось спастись, они молились, чтобъ Господь Богъ спасъ ее и тѣхъ, которые были на ней. Когда га- леота подошла къ землѣ, всѣ, кто только могъ, бросились въ море; и такъ всѣ спаслись и вышли на землю. Когда посланники вышли на берегъ, они приложили всѣ старанія, чтобы тѣ вещи, которыя посылалъ король, взять съ галеоты и перенести на землю; и все было взято, ничто не пропало, хотя и было оно спасено съ боль- шимъ трудомъ и опасностью. Когда галеота стояла у земли, море иногда увлекало ее назадъ; потомъ приходила волна и уда- рялась съ нею объ землю, и когда она приходила къ землѣ, люди, которые были на ней, бросали то, что въ ней было, на землю, а другіе брали это, и такъ было спасено все, что посы- лалъ государь король. Прошло немного времени и скоро вся галеоіа разрушилась. Когда было снесено на землю то, что везли на галеотѣ, все сложили на одномъ холмѣ, который тамъ былъ, и капитанъ галеоты сказалъ посланникамъ, что такъ какъ йесіап, дие йезриез дие йе сегса йе Іа саггаса зе рагііб Іа даіеоіа, дие репзаЪап дие 1ие§о Гиега апедайа, ё дие апіез дие еііоз ѵіезеп зи зисезо дие йсіегоп огасіоп а Біоз пиезіго Зепог, дие диізіезе езсараг Іа ЙісЬа §а1еоіа у депіе йеііа, ё сото Іа даіеоіа Гиё а ііегга, іойо оте еі дие таз ройіа зе есЬаЪа а 1а таг, у езсарагоп іойоз ё Гиегоп а ііегга: ё йездие Іоз йісЬоз Зепогез ЕтЪаіайогез зе ѵіпіегоп еп ііегга, ризіегоп зи йііі^еп- сіа, еп сото Іаз созаз дие еі ЙісЬо Зепог Веу епѵіаЬа, зе засазеп йе Іа йісЬа §а1еоіа, ё зе ризіезеп еп ііегга, ё Гиё іойо засайо, дие поп зе рёгйіб 76. піп^ипа соза; рего дие Іа засагоп соп тиу §гап ігаЬа]о ё реіідго, са со- то 1а §а1еоіа Гиё а ііегга, еі таг Іа іогпаЪа айепіго, ё йезриез ѵепіа Іа ѵа§а йе Іа іогтепіа ё йаЬа соп еііа а ііегга, - ё диапйо а ііегга ѵепіа, Іоз отез дие еп еііа езіаЬап есЬаЬап 'Іо дие еп еііа ѵепіа ё ііегга, ё іота- Ъапіо оігоз, ё азі езсарб іойо Іо дие еі зепог Веу епѵіаЬа, ё поп іагйб тисЬо, дие Іа зоЬгейісЬа §а1ёоіа поп Гиезе еп Ьгеѵе езрасіо іойа йезЬе- сЬа, ё йездие Гиё риезіо іойо Іо дие Іа ЙісЬа §а1еоіа ігаіа еп ііегга, Не- ѵагопіо а ип топіе дие епйе езіаЬа, ё еі сбтііге йе Іа §а1еоіа йіхо а Іоз йісЬоз Зепогез ЕтЬадайогез, дие сото диіега дие іойо адиеііо іепіа ри-
102 Керпе Лиманъ. все было положено на берегу, то Турки пріидутъ и возьмутъ все для своего государя. Въ это время пришли Турки и спросили, что они за люди. Они сказали, что Генуэзцы изъ Перы, что они пріѣхали на карракѣ, которая погибла въ эту ночь въ томъ портѣ, что эти вещи, которыя у нихъ были, они должны были отвезти на другую карраку, которая стояла у Карпи, и что если они до- станутъ имъ для этого лошадей, то имъ заплатятъ. Тѣ сказали, что можно достать лошадей на слѣдующій день, но не сейчасъ; впрочемъ прибавили, что пойдутъ въ деревни, для того, чтобы на другой день навѣрно тотчасъ же это было исполнено. Такъ и сдѣ- лалось: такъ что на слѣдующій день въ воскресенье пришло много народу съ лошадьми и перевезли посланниковъ и все что у нихъ было въ Карпи, гдѣ стояла та каррака. Пріѣхавши туда, послан- ники застали карраку въ гавани и отправились поговорить съ мес- серомъ Амброзіо, хозяиномъ ея, и разсказали ему о своей удачѣ въ томъ, что съ ними случилось, и о томъ, какъ другая каррака погибла. Хозяинъ очень хорошо принялъ ихъ и сказалъ имъ, что готовъ услужить королю Кастиліи, что они могутъ распо- ряжаться этою карракою, какъ своею собственною, сказалъ, езіо еп ііегга, дие Іоз Тигсоз ѵегпіап ё Іо іотагіап [19] іойо рага еі Зепог. Е езіапйо еп езіо ѵіпіегоп ипоз Тигсоз ё рге§ипіагоп, дие диё §епіе ега, ё Йіхегоп дие егап (Іепоѵезез йе Рега, ё дие ѵепіап еп Іа саггаса дие зе аѵіа регйійо еп еза посЬе еп адиеі риегіо, ё дие адиеііаз созаз дие аііі іепіап, дие Іаз диегіап Пеѵаг ё. Іа оіга саггаса дие езіаЪа еп еі Сагрі, ё дие зі саЬаІІоз оѵіезеп рага еііо, дие зе Іоз ра^агіап, ё йіхегоп, дие Ъіеп'ройгіа аѵегсаЪаІІоз рага оіго йіа, таз поп 1ие§о: етрего еііоз йіхе- гоп, дие ігіап а Іаз аійеаз, ё рогдие оіго йіа зі^иіепіе аѵгіа геса[и]йо 1ие§о еп Іа тапега дие Гиё: азі дие 1ие§о оіго йіа йотіп§о ѵіпіегоп ти- сЬа §епіе соп зиз саЬаІІоз, дие Пеѵагоп а Іоз ЙісЬоз Зеііогез ЕтЪа]айо- гез ё а Іо дие. аііі Іепіап аі Сагрі, йопйе Іа йісЬа саггаса езіаЪа: ёдиапйо аііі Пеѵагоп, Іоз йісЬоз Зепогез ЕтЪа]айогез Гаііагоп Іа йісЬа саггаса еп еі риегіо, ё Гиегоп ГаЪІаг соп Місег АтЪгозіо дие ега раігоп йеііа, ё сопіагопіе зи зисезо йе Іо дие Іез аѵіа асаезсійо, ё йе сото 1а оіга саггаса ега регйійа: у еп еі йісЬо раігоп Гаііагоп Ъиеп асодітіепіо, ё йіхоіез дие рог зегѵісіо йеі зепог Кеу йе Сазііііа, дие еііоз йсіезеп йе
Керне Лиманъ. . 103 чтобъ они положили всѣ свои вещи на нее, что онъ будетъ от- вѣчать за ихъ сохранность, и скажетъ тамошнимъ Туркамъ, что они люди съ той, другой карраки. Посла Тамурбека, который былъ съ ними, они одѣли христіаниномъ, и сказали, что онъ изъ города Перы; потому что если бы Турки его узнали, они бы его убили и всѣмъ имъ грозила отъ этого опасность. Когда всѣ вещи положены были на карраку и все было въ безопасности, они по- няли, что Господь Богъ совершилъ для нихъ много чудесъ раз- нымъ образомъ. Во первыхъ въ томъ, что они спаслись отъ та- кой сильной и страшной бури, какъ эта; потому что хозяинъ и матросы, которые тамъ были, говорили, что они плавали уже двѣнадцать лѣтъ и никогда не испытывали такой бури. Другое чудо, которое совершилъ Господь Богъ, было въ томъ, что онъ спасъ и ихъ самихъ и вещи ихъ государя короля, и они не были разграблены ни Турками, ни матросами, которые сдѣлали бы это скорѣе если бы не были въ Турецкой землѣ; потомъ въ томъ, что они'нашли эту карраку, которая, какъ говорилъ хозяинъ, тоже едва не погибла. Въ этой гавани они простояли до слѣдую- щаго вторника, ожидая хорошей погоды. Въ этотъ день при- адиеііа саггаса, сото зі Гиезе зиуа ргоргіа, ё дие ризіезеп Іойаз зиз созаз еп еііа, дие ёі [диаі] рогпіа Ьиеп гесаЬйо [гесаийо] еп еііаз, ё дие еі йігіа а, Іоз Тигсоз йеі 1и§аг, дие егап Іоз сіе Іа оіга саггаса: ё аі ЕіпЪа- Іайог йеі ТатигЬес дие ау езіаЬа ѵізііегопіе сото СЬгізІіапо, ё йіхегоп дие ега йе Іа сіийай йе Рега, са зі Іоз Тигсоз 1е сопосіегап, таіагопіо, ё ѵіегапзе еп ре1і§го рог еііо: ё йездие Гиегоп риезіаз іойаз іаз созаз еп Іа зоЬгейісЬа саггаса, ё е11о[з] еп заіѵо, епіепйіегоп дие Оіоз пиезіго 8епоі’ | аѵіа [Г]есЬо рог еііоз тисЬоз ті1а§гоз еп тисЬаз тапегаз. Ьо 77. ргітего еп Іоз езсараг йе іогтепіа Іап §гапйе ё Іап йезЬесЬа сото адиеііа; са йесіа еі раігоп ё тагіпегоз дие аііі езіаЬап, дие аѵіа йосе апоз, дие паѵе^аЬап [паѵе^аЬа] еп адиеі таг, ё дие пипса Іап §гап Іогтепіа ѵіегап: ё Іо оіго, Іепіа дие тозІгаЬа Оіоз пиезіго Зепог тііа^го, еп [еі] Іоз ропег еп заіѵо а еііоз ё а Іаз созаз йеі Кеу зи Зепог, ё поп зег гоЬайоз йе Тигсоз, піп йе Іоз тагіпегоз дие Іо йсіегап таз аіпа, заіѵо рог езіёг еп Ііегга йе Тигсоз, ё оігозі еп Гаііаг аііі адиеііа саггаса, 1а диаі йіхо еі раігоп дие езіоѵо еп" Ііетро йе зег регйійа: ё езіоѵіегоп адиі еп еі
104 Возвращеніе въ Перу. . шелъ къ посланникамъ одинъ Турокъ, который былъ царскимъ старшиной въ этой деревнѣ и сказалъ имъ, что они пріѣхали и провезли по землѣ ихъ государя ткани и разныя другія вещи, за которыя должны были заплатить пошлину, и требовалъ, чтобъ они приказали заплатить и дать ему что нибудь. Это было оттого, что Турки узнали, что они не Генуэзцы, и не изъ Перы; и если бы они застали ихъ на землѣ, то не пустили бы ихъ. По этому въ тотъ же день вечеромъ подняли паруса и выѣхали оттуда, чтобы сейчасъ же воротиться въ городъ Перу. ЫП. Въ четвергъ утромъ, двадцать второго числа ноября мѣсяца, пріѣхали въ городъ Перу и посланники приказали свезти въ городъ всѣ свои вещи. Когда ихъ увидѣли тѣ, которые ихъ знали, то всѣ сказали, что судя по бур^, которая была, и по мѣ- сту, въ которомъ она разразилась, было въ самомъ дѣлѣ чудомъ, что они спаслись. Посланники хотѣли тотчасъ же распорядиться чтобы ѣхать, но не могли найдти корабля, который бы рѣшился поплыть чрезъ Большое море, такъ какъ уже наступила зима; по этому и тѣ корабли, которые были уже приготовлены чтобъ риегіо Газіа еі тагіез зідиіепіе езрегапбо Ьиеп ііетро, ё езіе еііа 11е§6 а Іоз бісЬоз Зепогез ЕтЪа]абогез ип Тигсо, дие ега тауога! рог еі Зепог еп адиеііа [адиеі] аібеа, ё біхоіез, дие еііоз аѵіап ѵепібо ё разабо рог ііегга беі Зепог раііоз ё оігаз созаз, бе дие беЬіап радаг бегесЬо, ё дие §е Іо тапбазеп ра§аг, ё йсіегопіе баг аі^ипа соза; ё езіо Гиё, рог диапіо Іоз Тигсоз аѵіап заЬібо, дие еііоз піп адиеііоз поп егап (Зепоѵезез, піп бе Іа сіибаб бе Рега, ё зі еп ііегга Іоз іоѵіегап, поп Іоз бехагап ѵепіг: ё езіе ЙісЬо біа еп Іа іагбе йсіегоп ѵеіа, ё рагііегоп бе адиі рага зе іогпаг 1ие§о ё Іа сіибаб бе Рега. ЫП. Е іиеѵез [еп] атапесіепбо, дие Гиегоп ѵеіпіе у боз біаз беі бісЬо тез бе МоѵіетЬге, Гиегоп еп Іа сіибаб бе Рега, ё Іоз бісЬоз Зепогез ЕтЬа]абогез йсіегоп іобаз Іаз созаз Иеѵаг [Іеѵаг] ё Іа сіибаб, ё диапіоз Іоз [Іо] ѵеіап [ѵіап] дие Іоз сопосіап, Іез бесіап дие зедип Іа іогтепіа дие йсіе- га, у еі 1и§аг еп дие диеЪгапіё, дие ега тагаѵіііа, еп со|то аѵіап езсарабо. Е Іоз бісЬоз Зепогез ЕтЬа]абогез диізіегап 1ие§о саіаг, еп сото рагііе- зеп бе аііі, ё поп рибіегоп Гаііаг паѵіо дие озазе епігаг а паѵе§аг еп еі таг тауог, рог диапіо ега епігабо еі ЫЬіегпо [іпѵіегпо]; рог [ро] Іо диаі
Опасности Чернаго моря. 105 идти въ Трапезондъ и нагружены, не смѣли пуститься въ путь; и даже тѣ, которые уже раньше уѣхали, возвращались, чтобъ зи- мовать тутъ, и ждать до марта мѣсяца. Причина, почему это Большое море такъ опасно, и бурно, и велико, вотъ какая: такъ какъ оно море круглое, и окружность его будетъ почти три ты- сячи миль, и въ него нѣтъ другого входа ни выхода, кромѣ этого пролива, что возлѣ города Перы, и оно окружено со всѣхъ сто- ' ронъ большими и высокими горами, и у него нѣтъ плоскихъ бе- реговъ, на которые ему бы можно было разливаться, и въ него входитъ много большихъ рѣкъ, то море все только ки- питъ и ходитъ кругомъ; вода, которой удастся войдти въ про- ливъ, идетъ вонъ, а другая идетъ вокругъ; и когда подни- мается сильный вѣтеръ, море сейчасъ кипитъ, волнуется и на- чинается буря; особенно это бываетъ при сѣверномъ вѣтрѣ и при сѣверо-западномъ, который называется маестро, потому что онъ дуетъ поперегъ этого моря. Кромѣ того оно опасно потому, что когда корабли приближаются къ проливу, имъ его очень трудно узнать; если не узнаютъ какъ въ него войдти, то попадаютъ на мель и погибаютъ, какъ уже не разъ случалось; кромѣ того, въ Іоз паѵіоз дие езіаЬап Яеіайоз рага іг еп Тгарізопйа, ё саг^айоз, поп озагоп рагііг, апіез аідипоз дие егап рагіійоз, зе іогпагоп а ЫЪегпаг [іпѵегпаг] аііі, у езрегаг Газіа еі тез йе Магго; ё Іа гагоп рогдие езіе таг тауог ез іап гесеіайо ё реіі^гозо ё іап §гапйе, ез, рог диапіо ез ёі ип таг гейопйо, ё Ъоха [Ьог§е] еп йеггейог Газіа ігез тіі тіііаз, ё поп Ьа оіга епігайа піп заіійа еп ёі заіѵо езіа Ьоса, дие ез асегса йе 1а сіийай йе Рега, у ез іойо сегсайо йе тиу аііаз у §гапйез зіеггаз еп йег- гейог, ё поп Ьа ріауаз, йопйе [йо] зе езііепйа, у епігап еп ёі тиу тисЬоз 78. гіоз у §гапйез, у еі таг поп Гасе іойаѵіа зі поп ЬоПіг ё апйаг еп йегге- йог ё еі а&иа дие асіегіа ё [а] заііг рог адиеііа Ьоса, ѵа а заііг Гиега, ё Іа оіга апйа еп йеггейог, ё диапйо зе Іеѵапіа аі^ип ѵіепіо Гигіозо 1ие§о Ьиііе ё зе аіга еі таг, ё ез іогтепіа; ё ^епаіайатепіе ез соп еі ѵіепіо ігазтопіапа, ё соп §а11е§о, дие Патап таезіго, рог диапіо ѵіепе еп іга- Ъіезо еп адиеі таг. Е ез оігозі реіі^гозо, рог диапіо Іоз паѵіоз ѵіепеп асегса йе Іа Ьоса, ё ез тиу таіа йе сопозсег, ё зі Іа поп сопозсеп, ѵап а ііегга ё ріегйепзе, сото зе Ьап регйійо уа тисЬаз ѵесез, ё оігозі еп
106 Зимовка въ Перѣ. случаѣ даже когда знаютъ проливъ, если при приближеніи къ нему, поднимется одинъ изъ этихъ вѣтровъ, сѣверный или мае- стро, то грозитъ опасность, такъ какъ они дуютъ поперегъ моря и могутъ бросить ихъ на землю; въ это время погибъ одинъ ко- рабль, который шелъ изъ Кяфы. Въ то же время пріѣхало шесть Венеціанскихъ галеръ въ великій городъ Константинополь, для того чтобы провести всѣ свои корабли, которые шли изъ Тай- скаго моря; императоръ велѣлъ впустить ихъ въ городъ, и ска- залъ хозяевамъ кораблей, что гавань принадлежитъ ему, и что онъ находится въ мирѣ съ ними и съ Генуэзцами и (потребовалъ) чтобъ они не дѣлали вреда другъ другу. Венеціанцы и Генуэзцы заключили между собою перемиріе на нѣкоторое время, и тогда Венеціанцы провели свои корабли. Посланники должны были остаться въ городѣ Перѣ всю зиму и не могли найдти никакого болѣе удобнаго корабля, какъ галеоту въ девятнадцать скамеекъ; они велѣли снарядить ее, что имъ стоило много денегъ, и эта га- леота была готова и снаряжена къ марту мѣсяцу; а хозяева этой галеоты были мессеръ Николао изъ Пизы и мессеръ Лоренцо изъ сазо дие сопозсап Іа Ьоса, ѵіпіепйо сегса йеііа, еі ее Іеѵапіа диаідиіег йе Іоз йісЬоз ѵіепіоз таезіго 6 ігазтопіапа, вой еп ре1і§го, рог диапіо еоп ігаЬіезо, дие Іов есЬа а ііегга: еп езіе ііетро зе регйіб ипа пао дие ѵепіа йе | СаГа. Е еп езіе ііетро 11е§агоп зеіз даіеаз йе Ѵепесіапоз а Іа §гап сіийай йе Сопзіапііпоріа, дие ѵепіап рог разаг іойаз Іаз зиз паоз дие ѵепіап йе Іа Тапа, ё еі Етрегайог тапйбіез гесодег [асодег] йепіго еп Іа сіийай, ёйіхоаіоз раігопез, дие еі риегіо ега зиуо, ё ёі іепіа зи раг соп еііоз ё соп Іоз Сепоѵезез; дие зе поп йсіезеп таі Іоз ипоз а Іоз оігоз: ё Іоз Ѵепесіапоз ё Сепоѵезез йсіегоп іге§иаз рог сіегіо ііетро, ё разагоп зиз паоз Іоз Ѵепесіапоз. Е Іоз йісЬоз 8епогез ЕтЬа]айогез оѵіе- гоп йе езіаг еп езіа сіийай йе Рега іойо еі ЫЬіегпо [езіе іпѵіегпо], еп [е] поп рийіегоп епйе Гаііаг паѵіо таз ргезіо дие Гиё ипа §а1еоіа йе Газіа йіег у пиеѵе Ьапсоз, ё йсіегопіа агтаг, дие Іез созіё азаг йе йіпего, Іа диаі зоЬгейісЬа даіеоіа Гиё агтайа ё ргевіа рага еп еі тее йе Магго; ё егап раігопез йезіа йісііа даіеоіа Місег Ыісоіао Резапо [Різапо], ё Місег Ьогепзо Ѵепесіапо. У Іоз йісЬоз Вепогез ЕтЬеуайогез Йеіагоп езіа йісЬа
Отплытіе въ Черное море. 107 Венеціи. Посланники приготовили эту галеоту, чтобъ ѣхать ско- рѣе, прежде чѣмъ Тамурбекъ уѣдетъ оттуда, гдѣ проводилъ зиму; и первое судно, которое въ этотъ годъ вошло въ Большое море, была эта галеота. ЫѴ. Въ четвергъ двадцатаго марта, года отъ Р. X. тысяча четыреста четвертаго, галеота была готова и посланники выѣ- хали оттуда поздно, во время вечерни. Вмѣстѣ съ этими по- сланниками ѣхалъ также тотъ посолъ, котораго Тамурбекъ посы- лалъ къ государю королю; и въ этотъ день они проѣхали только до колоннъ, что составляетъ около мили отъ города Перы, потому что тамъ надобно было запастись водой. Въ слѣдующую пятницу они выѣхали оттуда и вошли въ Большое море около обѣдни, и была хорошая погода, а во время вечерни подъѣхали къ замку Секель и простояли тамъ ночь. Послѣ полуночи уѣхали оттуда и продолжали свой путь; во время вечерни были у Финогіи, гдѣ у нихъ погибла прежняя галеота, и не захотѣли останавли- ваться тамъ, а пошли дальше, и во время вечерни же подошли къ одной рѣкѣ, которая течетъ изъ Турціи; они хотѣли остановиться даіеоіа рог іг таз аіпа, апіез дие еі ТатигЬес рагііезе <1е аііі йопйе ЫЬетйга [іпѵегпага]; ё Іа ргітега Гизіа дие езіе апо епігб еп еі таг тауог й. паѵедаг, Гиё езіа збЬгейісЬа даіеоіа. ЫѴ. Е іиеѵез ѵеіпіе йіаз йе Магзо йеі апо йеі Зепог йетіі у диа- ігосіепіоз у диаіго апоз, Іа зоЪгейісЬа §а1еоіа Гиё ргезіа ё Іоз йісЬоз Зе- погез ЕтЪаіайогез рагііегоп йе адиі еп Іа іагйе йіюга йе ѵізрегаз. ЕіЬа і’ипіатепіе соп Іоз ЕтЪаіайогез еі йісЬо ЕтЪаіайбг дие еі ТатигЬес епѵіб аі йісЬо зепог Веу; ё езіе йіа поп Гиегоп таз дие Газіа Іаз соіит- 79. паз дие ез диапіо ипа тіііа йе Іа сіийай йе Рега, рог диапіо аѵіа [20] аііі йе іотаг а§иа. Е ѵіегпез зі§иіепіе рагііегоп йе адиі ё епігагоп еп еі таг тауог а Ьога йе Міза, «ё» оѵіегоп Ьиеп ііетро. ё а Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп еі сазііііо йе Зедиеі ё езіоѵіегоп аііі адиеііа посЬе: ё йезриез йе тейіа посЬе рагііегоп йе адиі, ё Гиегоп зи ѵіа, ё й. Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп Іа Гіпо§іа, йопйе регйіегоп Іа оіга §а!еоіа, ё поп диізіегоп диейаг аііі, ё Гиегоп йе Іагдо; ё а Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп ип раг йе ип гіо дие заііа йе Іа Тигдиіа, ё диізіегап аііі диейаг езіа посЬе заіѵо
108 Пендераклія. въ ней на ночь, но она была не глубока. Ночь была тихая, и они простояли внѣ гавани. ЬѴ. Въ слѣдующее воскресенье во время вечерни они прі- ѣхали въ портъ, находившійся у Турецкаго города, который на- зывается Понторакія, и принадлежитъ Мисалъ Маталаби, стар- шему сыну Турка; и тутъ они остановились. На другой день, въ понедѣльникъ, они остались тамъ, такъ какъ не могли поѣхать, потому что вѣтеръ былъ противный. Этотъ го- родъ Понторакія построенъ на скалахъ, на самомъ берегу моря, и на вершинѣ стоитъ замокъ, очень сильно укрѣпленный. Городъ мало населенъ, и тѣ, которые живутъ въ немъ, по большей части Греки и только немногіе Турки. Прежде они принадлежали къ имперіи Константинопольской; говорятъ, что тому назадъ лѣтъ тридцать, немного больше или меньше, императоръ Константинопольскій продалъ городъ Турку, отцу того Мисала Маталаби, за сколько то тысячь дукатовъ. Этотъ городъ былъ очень богатъ и очень знаменитъ въ этой землѣ своимъ хорошимъ портомъ; а это имя получилъ онъ отъ одного императора, который его построилъ, и котораго звали Понто; земля же эта называлась Ракія. рогдие ега Ьаха, ё Гиегоп сіе 1аг§о ё йхо саіта езіа посйе, ё езіоѵіегоп Гиега Де риегіо. ЬѴ. Е Дотіпдо зі^піепіе а Ьога Де ѵізрегаз Гиегоп еп ип риегіо дие ез |ипіо соп ипа ѵіііа Де Іа Тигдиіа дие Ьа потЬге Ропіогадиіа, Іа диаі ѵіііа ез Де МіхаІ МаіЬаІаЬі, й]‘о тауог Деі Тигсо, ё езіоѵіегоп аііі. Е оіго Діа Іипез зе езіоѵіегоп зигіоз аііі адиеі Діа, дие поп ро- Діап рагііг, рог еі ѵіепіо зег сопігагіо: у езіа ѵіііа Де Ропіогадиіа ез роЫаДа еп ипаз репаз дие зоп рпіаз соп еі таг, у еп Іо таз аііо ііепе ип сазііііо, еі диаі ез тиу Гиегіе, у езій таі роЫаДа, ё Іоз дие ѵіѵеп еп еііа зоп ІоДоз Іоз таз Сгіедоз, ё заіѵо ипоз росоз Де Тигсоз, ё зоііап зеі* Деі Ітрегіо Де Іа §гап сіиДаД Де Сопзіапііпоріа; ё Десіапдие роДіа аѵег Газіа ігеіпіа апоз, росо таз 6 тепоз, дие еі ЕтрегаДог Де Сопзіапііпоріа Іа ѵепДіега аі Тигсо, раДге Деі ДісЬо Мігаі МаіЬаІаЬі рог іапіоз тіі Ди- саДоз. Е езіа ѵіііа ега еп адиеііа ііегга тиу Гатозізіта ё гіса еп Дета- зіа, рог еі Ьиеп риегіо дие Ьа; у адиезіе | потЬге іотб еііа Де ип Етре- гаДог дие Іа еДійсб, еі диаі аѵіа потЬге Ропіо, ё ё Іа ііегга Десіап Вадиіа.
Амассера. 109 На другой день, во вторникъ, двадцать пятаго числа марта мѣсяца, они выѣхали оттуда и продолжали свой путь, и во время вечерни поровнялись съ однимъ замкомъ, который стоялъ на Турецкой землѣ у самаго моря; онъ называется Ріо, и въ немъ никто не живетъ. У подошвы еГо находится гавань, но они не могли войдти въ нее, потому что тамъ собралось много Турокъ, которые пришли на берегъ, какъ только увидѣли галеоту, думая что на ней ѣдутъ люди, которые замышляютъ нанести какой нибудь вредъ ихъ землѣ. Они остановились внѣ гавани у плоскаго бере- га, а въ полночь выѣхали оттуда, и во время обѣдни подошли къ рѣкѣ, которая течетъ изъ Турціи и называется Партенъ. Они вошли въ нее, чтобъ запастись водою; при входѣ въ нее стояла высокая скала и на верху ея была построена башня, которая была сдѣ- лана для охраненія входа въ эту рѣку, для того чтобы галеры не могли въ ней останавливаться; они тотчасъ же уѣхали оттуда, и въ полдень пріѣхали къ городу, который называется Самастро. ЬѴІ. Этотъ городъ Самастро принадлежитъ Генуэзцамъ и сто- итъ на Турецкой землѣ у самаго моря, на высокомъ холмѣ; а впере- ди этого холма, глубже въ море стоитъ другой тоже высокій холмъ, Е оіго <ііа тагіез, дие Гиегоп ѵеіпіе ё сіпсо йіаз беі бісЬо тез бе Магхо, рагііегоп бе адиі ё Гиегоп зи ѵіа, ё ё Ьога бе ѵізрегаз Гиегоп еп раг бе ип сазііііо дие езіаЬа еп Іа ііегга бе Іа Тигдиіа іипіо соп еі таг дие Ьа потЬге Кіо, у езіа безЬаЬііабо, у аі ріе бёі езіа ип риегіо, ё поп Іо рибіегоп іотаг, рог диапіо езіаЬап аііі 11е§абоз тисЬаз §епіез бе Тигсоз, дие зе аѵіап 11е§або бе Іа созіа, бездие Іа §а1еоіа ѵіегоп, репзапбо дие ега бе §епіе дие ѵепіа а Гасег бапо еп Іа ііегга, ё зиг^іе- гоп бе Гиега еп ипа ріауа, ё а Іа тебіа посЬе рагііегоп бе адиі, ё а Ьога 80. бе Міза Гиегоп еп ип гіо дие заііа бе Іа Тигдиіа, диеЬа потЬге Рагіеп. Е епігагоп еп ёі а іотаг а§иа, ё а Іа епігаба езіаЬап ипаз репаз тиу аііаз, ё епсіта беііаз езіаЬа ип ебійсіо бе іогге, дие Гиега ГесЬа рага еп диагба бе Іа епігаба бе адиеі гіо, рогдие §а1еаз поп рибіезеп аііі іотаг риегіо, ё рагііегоп 1ие§о бе аііі, ё а Ьога бе тебіо біа Гиегоп еп ипа ѵіііа дие ез Патаба Затазіго. ЬѴІ. Ьа диаі бісЬа ѵіііа бе ,8атаз(го ез бе Ѳепоуезез, ё езіа еп Іа ііегга бе Іа Тигдиіа зипіа соп еі таг еп ип оіего тиу аііо, ё беіапіе
110 АМАССЕРА. соединенный съ тѣмъ, на которомъ построенъ городъ; ихъ оба окру- жаетъ одна стѣна, и съ одного холма, который очень высокъ, на другой идетъ огромный сводъ въ видѣ моста, по которому и хо- дятъ. Тамъ есть двѣ гавани: одна съ одной стороны, а другая съ другой. Городъ маленькій, и дома въ немъ тоже маленькіе; а внѣ города были большія разрушенныя зданія: церкви, дворцы и дома, и казалось, что прежде самое лучшее было то, что теперь стояло внѣ, и что теперь было въ развалинахъ. Они простояли тамъ тотъ день, когда пріѣхали и слѣдующій четвергъ, а на другой день, въ Страстную пятницу, уѣхали оттуда и во время вечерни пріѣхали къ гавани, которая называется Два Замка. На другой день, въ субботу, выѣхали оттуда, и поднялся густой туманъ, а въ третьемъ часу подулъ довольно сильный вѣтеръ, море взвол- новалось и заходили большія волны. Боялись, что будетъ буря, и не знали, близко ли они отъ земли или далеко; а такъ какъ не было гавани вблизи, то старались плыть, и послѣ полудня поров- нялись съ замкомъ, который называется Нинополи, и принадле- житъ Турціи; тутъ хотѣли остановиться, но такъ какъ не было гавани, то поѣхали оттуда и продолжали свой путь. Около вечер- безіе сегго таз абепіго еп еі таг езіа оіго іап аііо дие ез іипіо соп ёі еп дие езіа Іа -ѵіііа, ё сегсаіоз атоз а йоз ипа сегса, ё беі ип сегго, дие ёз тиу аііо, аі оіго езіё ип агсо тиу дгапбе еп бетазіа бе риепіе, рог бо разап, ё Ьа боз риегіоз, ипо бе ип саЬо | ё оіго бе оіго саЬо: ё Іа ѵіііа ез редиепа, ё Іаз сазаз редиепаз езо тѳзто, ё бе рагіез бе Гиега бе Іа ѵіііа аѵіа §гапбез ебійсіоз саібоз бе Ідіезіаз ё бе раіасіоз ё бе сазаз, ё рагезсіо, дие оіго ііетро Іо теіог беііо Гиё Іо- бе іиега дие адога езіаЬа саібо: ё езіоѵіегоп адиеі біа дие 11е§агоп, ё іиеѵез зі^піепіе, ё оіго біа ѵіегпез бе Іа Сгиг безриез бе Іа разіоп бісЬа рагііегоп бе адиі, ё а, Ьога бе ѵізрегаз Гиегоп еп ип риегіо дие ез Патабо Воз-Сазіеііоз, ё оіго біа ваЬабо рагііегоп бе адиі, ё йзо §гапбе піеЫа сеггаба, ё а Ьога бе іегсіа теііёзе ип ѵіепіо Ьіеп езГогхабо, у еі таг зе Іеѵапіб, ё Гасіа §гапбез ѵа^аз, ё оѵіегоп гезсеіо бе іогтепіа, ё поп заЬіап зі егап асегса бе ііегга, 6 Іехоз беііа; ё рог диапіо поп аѵіап риегіо заіѵо а Іехоз, сигагоп бе апбаг, ё безриез бе тебіо біа Гиегоп еп раг бе ип сазііііо дие ез Патабо Міпороіі, у ез бе Іа Тигдиіа, у диізіегап аііі диебаг, заіѵо рогдие поп
Кинолисъ. 111 ни опять поднялся туманъ, такъ что нельзя было видѣть землю, хоть она была близко. Пришла ночь, и всетаки не знали, гдѣ стоятъ; а море все волновалось. Одни говорили, что уже прошли мимо гавани, а другіе, что нѣтъ; и въ то время какъ совѣтывались, что имъ дѣлать, услышали лай собаки; тогда съ галеоты подали голосъ, его услышали въ замкѣ и зажгли огни на верху замка, (чтобъ показать), что тутъ была гавань, и галеота пошла къ га- вани. Передъ входомъ въ нее были скалы, о которыя разбива- лась вода; не знали, какъ войдти, и были въ опасности; тогда одинъ матросъ бросился въ воду, приплылъ къ землѣ, взялъ Фо- нарь и освѣтилъ такъ, что галеота безопасно вошла въ гавань. ЬѴП. На другой день, въ Свѣтлое Воскресеніе, остались стоять тамъ въ гавани. Надъ нею на высокой скалѣ былъ очень укрѣпленный замокъ, который называется Киноли и принадле- житъ одному Мавританскому рыцарю по имени Еспандіару. Онъ владѣетъ многими землями и платитъ дань Тамурбеку, и въ своей землѣ чеканитъ монету Тамурбека. Самъ владѣтель не былъ тамъ, а одинъ его алькадъ, когда узналъ, что посланники тамъ, изъ по- аѵіап риегіо, ё рагііегоп йе аііі ё Гиегоп зи ѵіа: ё а Ьога Де ѵізрегаз іогпбзе Іа піеЫа [піеЬга], дие поп ройіап ѵег ііегга, сото диіега дие іиезеп сегса йеііа, ё Іа посЬе ѵіпо, дие поп заЬіап Йо езіаЬап, у еі таг апйаЬа аііо, ё ипоз йесіап, дие аѵіап разайо еі риегіо ё оігоз йесіап дие поп; ё езіапйо а[п]зі іотапйо сопзеіо йе Іо дие йеЬіап Гасег, оуегоп Іайгаг ип регго, ё йіегоп ѵосез йе Іа §а1еоіа, ё оуегопіаз Іоз дие ѵеІаЬап еі саз- ііИо, ё засагоп ІитЬгез йе епсіта [йепсіта] йеі сазііііо, дие ега аііі еі 81. риегіо, ё 11ё§бзе Іа даіеоіа; ё апіе еі риегіо аѵіа ипаз госаз еп дие дие- ЪгаЬа еі а§иа, ё поп заЬіап Іа епігайа рага еі риегіо, у езіаЬап еп ре- И§го, ё ип §а!еоіе зе Іапгб аі а§иа ё іиё пайапйо ё ііегга,' ё іотб ипа Ііпіегпа, ё аІІитЬгб йе тапега, дие Іа даіеоіа Гиё аі риегіо еп | заіѵо. ЬѴП. Е оіго йіа йотіп§о йіа йе Раздиа тауог езіоѵіегоп адиі еп езіе риегіо, у епсіта йёі еп ипаз репаз аііаз езіаЬа ип сазііііо тиу Гиегіе ё Ьа потЬге (^иіпоіі, у ез йе ип СаЬаІІего Мого дие Патап Езрапйіаг, дие ез ип §гапйе Зепог йе тисЬа ііегга, у ега аігеЬиіайо аі ТатигЬес, у еп зи ііегга ігаіаЪа Іа топейа йеі ТатигЬес. ЕІ Зепог поп езіаЬа аііі, рего ип зи Аісауйе, йездие зиро, еп сото езіаЬап аііі Іоз ЙісЬоз ЕтЬа]айогез
112 Синопъ. чтенія къ Тамурбеку, отправился повидать ихъ и приказалъ при- нести имъ баранины, куръ, хлѣба и вина. Здѣсь на горахъ этого замка Киноли находится лучшее дерево для самострѣловъ, какое только можно найдти во всей Романіи. ЬѴІІІ. На другой день, въ понедѣльникъ, тридцать перваго числа того же мѣсяца марта, выѣхали оттуда, и во время вечер- ни пріѣхали въ гавань Турецкаго города, который называется Синополи, и остановились тамъ. Этотъ городъ Синополи принад- лежитъ Еспандіару, и когда посланники пріѣхали туда, они узна- ли, что этотъ Еспандіаръ, владѣтель этой земли, не былъ тамъ, а былъ въ другомъ городѣ, который находится въ трехъ дняхъ пути оттуда, и называется Кастамеа; и что тамъ у него было собрано почти сорокъ тысячь человѣкъ, чтобы воевать съ сы- номъ Турка, который сердился на него за то, что онъ платилъ дань Тамурбеку. А посланники очень желали застать его тамъ, чтобъ получить отъ него вѣрныя свѣдѣнія о томъ, гдѣ находится царь, и чтобъ онъ далъ имъ совѣтъ, какъ ѣхать землею. Причина же, по которой этотъ рыцарь, владѣтель этой земли, платитъ дань Тамурбеку, та, что Турокъ Баязетъ, котораго побѣдилъ Тамур- рог Ьопга беі ТатигЪес, ѵіпоіез а ѵег, ё йгоіез ігаег ип сагпего ё §аШ- паз ё рап «ё» ѵіпо: ё адиі еп Іаз топіаііаз безіе сазііііо бе (^иіпоіі зоп Іаз тергез Гизіез рага Ъаііезіаз дие еп іоба Котапіа зе Гаііап. ЬѴІІІ. Е оіго біа Іипез, а ігеіпіа ё ип біаз [біа] беі бісЪо тез бе Магго, рагііегоп бе адиі, ё а Ьога бе ѵізрегаз Гиегоп еп еі риегіо бе ипа сіибаб бе Іа Тигдиіа дие ез Иатаба Зіпороіі, ё зиг^іегоп аііі: у езіа бісЬа сіи- баб бе 8іпоро1і ез бе Езрапбіаг, ё диапбо іоз бісЬоз ЕтЬа]абогез аііі Педагоп, зиріегоп еп сото еі бісЬо Езрапбіаг, Зепог бе адиеііа ііегга, поп ега аііі, заіѵо еп оіга сіибаб дие ега а ігез ]огпабаз бе аііі, дие ПатаЪап Сазіатеа, ё дие іепіа ауипіабоз Газіа диагепіа тіі о'тез рага реіеаг соп еі й)'о беі Тигсо, дие Іо диегіа таі, рогдие зе аѵіа аігеЬиіабо аі ТатигЪес, ё Іоз бісЬоз ЕтЪа]абогез Іо диізіегап тисЬо Гаііаг аііі, рогдие Іез біхега пиеѵаз сіегіаз бопбе езіаЬа еі Зепог, ё Іоз ризіега еп сопзе]о, рага іг рог ііегга; ё Іа гагоп рогдие езіе СаЬаІІего Зепог безіа ііегга зе аігеЬиіб аі ТатигЪес ез, рог диапіо еі Тигсо Вауасеіо, еі дие
У НІЕ. 113 бекъ, убилъ его отца и отнялъ у него землю; а послѣ, когда Та- мурбекъ побѣдилъ его, то возвратилъ всю землю этому рыцарю Еспандіару. ЫХ. Съ разсвѣтомъ въ субботу, пятаго числа мѣсяца апрѣ- ля, посланники отплыли оттуда; но настала тишь, въ гавань не могли войдти и простояли эту ночь въ морѣ. ' На другой день, въ воскресенье, во время обѣдни поров- нялись съ однимъ городомъ, который стоитъ въ Турціи на самомъ берегу моря, и называется Симисо; въ немъ есть два замка: одинъ принадлежитъ Генуэзцамъ, а другой и самый го- родъ Мусульману Челеби. Они не захотѣли входить въ гавань и остались въ морѣ, и простояли эту ночь въ морѣ, потому что была тишь. На другой день, въ понедѣльникъ, около полудня, при- шли къ порту одного замка, который называется Хиніо, и вошли въ гавань, потому что былъ противный вѣтеръ. У самой гавани на высокой скалѣ стоялъ городъ; онъ былъ очень малъ и насе- ленъ Греками; а на вершинѣ очень высокой горы, стоявшей возлѣ города, былъ высокій замокъ, принадлежавшій городу, гдѣ гово- рятъ, жило около трехъ сотъ Турокъ. Этотъ замокъ и городъ при- ѵепсіё еі ТатигЬес, таіб & зи рабге, ё іігбіе Іа ііегга: ё безриез дие еі ТатигЬес Іо ѵепсіё іогпё іоба Іа [21] ііегга а езіе СаЬаІІего Езрапбіаг. ЫХ. ВаЬабо еп атапезсіепбо, дие Гиегоп сіпсо біаз беі тез бе АЬгіІ, рагііегоп бе адиі Іоз бісЬоз ЕтЬа]абогез, ё йго саіта, ё поп рибіегоп аісапзаг а риегіо, ё езіоѵіегоп езіа посЬе еп еі таг; ё оіго біа ботіпдо а Ьога бе Міза Гиегоп еп раг бе ипа ѵіііа дие езіё еп Іа Тигдиіа іипіа 82. соп еі таг, диеЬа потЬге Бітізо, ё Ьа боз сазііііоз, ё еі ипо ез беСіепо- ѵезез, ё еі оіго ё Іа ѵіііа ез бе Мизиітап [Мизаітап] СЬаІаЬі, ё поп диізіегоп іотаг аііі риегіо, ё Гиегоп бе 1аг§о: ё езіа посЬе езіоѵіегоп еп таг, са Гасіа саіта, ё оіго біа Іипез ё Ьога бе тебіо біа Гиегоп еп ип риегіо бе ип сазііііо дие Ьа потЬге Ніпіо, ё іотагоп аііі риегіо, рогдие аѵіап еі ѵіепіо сопігагіо, ё з'ипіо соп еі риегіо еп ипаз репаз аііаз езіаЬа Іа ѵіііа, у ега Ьіеп редиепа ё роЫаба бе (Ггіедоз, у еп ипа саЬеза бе зіегга тиу аііа дие сегса бе Іа ѵіііа езіаЬа аѵіа ип сазііііо тиу аііо дие ега бе Іа ѵіііа, еп дие бесіап, дие ѵіѵіап Газіа ігесіепіоз Тигсоз: еі диаі сазііііо ё Сборникъ II Отд. И. А. Й. 8
114 УНІЕ. надлежать одному Греческому вельможѣ, по имени Меласено, ко- торый платитъ дань Тамурбеку. У самаго моря въ гавани стояло нѣсколько кузницъ: въ этомъ мѣстѣ море выбрасывало мелкій чер- ный песокъ, его собирали и дѣлали изъ него желѣзо. На другой день, во вторникъ, уѣхали оттуда. Вѣтеръ былъ противный и они зашли въ гавань, которая находится у Турецкой земли и называется Ле- она. У этой гавани стоялъ замокъ у самаго моря на верху скалы; онъ былъ необитаемъ; говорятъ, тому назадъ года четыре, Ге- нуэзцы ограбили его. Эта земля принадлежитъ одному Турецкому вельможѣ, по имени Арзамиру. Въ тотъ же день уѣхали оттуда и не много спустя поровнялись съ маленькимъ замкомъ, который стоитъ на берегу моря на скалѣ, и называется Санкто-Нисіо; проѣхали не много дальше этого замка и остановились, потому что вѣтеръ былъ противный, и простояли эту ночь въ устьѣ одной рѣки. Эта земля и другія селенья, которыя были видны, принадле- жали тому же Арзамиру; у владѣтеля этой земли, говорятъ, около десяти тысячъ конницы, если не больше, и онъ платитъ дань Тамурбеку. На слѣдующій день, въ среду, отправились, и вѣтеръ ѵіііа ез сіе ип Зепог Сггіе^о дие Ьа потЬге Меіазепо, еі диаі Гасіа іге- Ьиіо аі ТатигЪес; ё еп еі риегіо рпіо соп еі таг аѵіа ипаз росаз сіе сазаз Йе Геггегіаз, ё еп адиеі ЙегесЬо ІапзаЬа еі таг ипа агепа пе§га тепийа, ё а11е§аЬап1а ё Гасіап йеііа йегго: ё оіго йіа тагіез рагііегоп йе адиі, ё йзо ѵіепіо сопігагіо, ё Гиегоп іотаг ип риегіо дие ез еп Іа ііегга йе Іа Тигдиіа дие Ьа потЬге Ьеопа, ё еп еі диаі риегіо езіаЬа ип сазііііо іипіо соп еі таг епсіта йе ипаз реііаз, ё езіаЬа йезроЫайо, ё йесіап, дие ройгіа аѵег диаіго апоз дие Оепоѵезез 1е [Іа] гоЬагап: ё езіа ііегга ез йе ип зепог Тигсо дие Ьа потЬге Агяатіг; ё езіе йіа рагііегоп йе адиі, ё йепйе & росо Гиегоп еп раг йе ип | сазііііо редиепо, дие езіё, ]ипіо соп еі таг епсіта йе ипа репа, дие Ьа потЬге 8апсіо Кісіо, ёТие- гоп ип росо епсіта йезіе сазііііо, ё зигдіегоп, рог диапіо еі ѵіепіо ега сопігагіо, ё езіоѵіегоп езіа посЬе аііі а ипа Ьоса йе ип гіо; ё езіа ііегга ё оігаз аійѳаз дие аііі рагезсіегоп, егап йеі йісЬо Аггатіг: ё езіе Зепог йезіа ііегга, йесіап, дие ройіа аѵег Газіа йіег тіі 6 таз ё саЬаІІо, ё Гасіап ігеЬиіо [ігіЬиіо] аі ТатигЪес; ё оіго йіа тіегсоіёз рагііегоп йе адиі ё йхо
Фоль. — Платана. 115 былъ попутный, хотя шелъ дождь. Около третьяго часа пріѣхали къ городу, который называется ГириФОнда; онъ стоялъ на берегу моря и былъ построенъ на верху высокой скалы; большая стѣна окружала всю скалу, а внутри ея было много садовъ и деревьевъ. Въ полдень поровнялись съ большимъ городомъ, который былъ тоже построенъ на берегу моря, и называется Триполи; эта земля принадлежала императору Трапезондскому. Черезъ нѣсколько времени” были у замка, стоящаго на берегу моря, по имени Ко- рила. Въ этихъ мѣстахъ не захотѣли останавливаться,1 потому что погода была благопріятная. Около вечерни подъѣхали къ замку, по имени Віополи; тутъ вошли въ гавань и переночевали въ ней. На слѣдующій день, въ четвергъ, выѣхали оттуда; вѣ- теръ былъ противный и море вздувалось. Въ третьемъ часу поровнялись съ замкомъ, который называется Санфока, и оста- новились тамъ, чтобъ народъ отдохнулъ; потомъ тотчасъ же уѣ- хали и во время вечерни подъѣхали къ порту, по имени Платана; а такъ какъ вѣтеръ былъ противный, то не осмѣлились идти въ эту ночь въ Трапезондъ, хотя до него было не больше двѣнад- цати миль, и эту ночь переночевали тамъ. Вѣтеръ былъ против- ѵіепіо Ьиепо рага зи ѵіаде, рего дие Поѵіа; ё а Ьога йе іегсіа Гиегоп еп раг йе ипа ѵіііа дие Ьа потЬге биігіГопйа, Іа диаі ега зипіо соп еі таг, ё роЫайа епсіта йе ипа репа аііа, ё аѵіа ипа §гапйе сегса дие сегсаЬа іойа Іа репа, ё йепіго аѵіа тисЬаз Ьиегіаз ё агЬоІез; ё ё. Ьога йе тейіо йіа Гиегоп еп раг йе ипа §гап ѵіііа дие ега езо тезто. роЫайа аі таг, дие Ьа потЬге Тгіріі, у езіа ііегга ез йеі Етрегайог йе Тгарізопйа, ё & роса йе Ьога Гиегоп еп ,ип сазііііо дие ез іапіо соп еі таг, дие Ьа пот- 83. Ьге Согііа, ё поп диізіегоп іотаг риегіо еп езіоз 1и§агез, рог диапіо аѵіа Ьиеп ііетро: ё а Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп ип сазііііо дие Ьа потЬге Ѵіороіі, ё іотагоп аііі риегіо, ё езіоѵіегоп [езіиѵоп] езіа посЬе, ё оіго йіа іиеѵез зідиіепіе рагііегоп йе адиі, ё йго ііетро сопігагіо ё еі таг тиу §гиезо, ё а Ьога йе іегсіа Гиегоп еп раг йе ип сазііііо дие Ьа пот- Ьге ЗапГоса, ё зиг^іегоп аііі, рогдие геГгезсазе Іа §епіе; ё рагііегоп Іиедо йепйе, ё а Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп ип риегіЬ дие Ьа потЬге Ріаіапа, ё рог диапіо еі ѵіепіо ега сопігагіо, поп зе аігеѵіегоп іг езіа посЬе & [е] Тгарізопйа [Тгазрізопйа], сото диіега дие поп аѵіа таз йе йосе тіііаз, ё 8*
116 Прибытіе въ Трапезондъ. — Пріемъ у императора. ный и такой сильный, что волны подымались, и они думали, что погибнутъ. ЬХ. На слѣдующій день, въ пятницу, одиннадцатаго числа апрѣля мѣсяца, выѣхали оттуда и около вечерни прибыли въ городъ Трапезондъ; а отъ города Перы, откуда они поѣхали на этой галеотѣ, до этого города Трапезонда девятьсотъ шестьде- сятъ миль. У Генуэзцевъ есть въ этомъ городѣ внѣ стѣнъ его хорошій замокъ, и посланники остановились тамъ у нихъ и были приняты съ большимъ почетомъ. На другой день, въ субботу, императоръ прислалъ за по- сланниками лошадей, чтобы они пріѣхали. Когда они пріѣхали въ его дворецъ, они застали его въ залѣ, которая была въ верх- немъ этажѣ, и онъ принялъ ихъ очень хорошо; поговоривши съ нимъ, они воротились къ себѣ. Съ этимъ императоромъ они застали его сына, который былъ съ нимъ, и которому казалось лѣтъ двадцать пять. Императоръ былъ хорошъ собою и особа видная; одѣты были и императоръ и сынъ его въ император- скія одежды, на головахъ у нихъ были высокія шапки съ зо- езіа посЬе езіоѵіегоп аііі, ё еі ѵіепіо Гиё сопігагіо, ё іап гесіо, дие агагоп Іаз опдаз, ё о|ѵіегопзе еза посЬе де регдег. ЬХ. Е оіго діа ѵіегпез зі§иіепіе, дие Гиегоп опсе діаз деі тез. де АЬгіІ, рагііегоп де адиі, ё сото й Ьога де ѵізрегаз, ё Гиегоп & Іа сіидад де Тгарізопда; ё дезде Іа сіидад де Рега, опде рагііегоп соп езіадаіеоіа, Газіа езіа дісЬа сіидад де Тгарізопда Ьа пиеѵесіепіаз ё зезепіа тіііаз, ё 6-епоѵезез Ьа еп езіа сіидад [сіида] де рагіез де Гиега де Іа сегса деііа еп ип Ьиеп сазііііо, ё Іоз дісЬоз ЕтЬаз’адогез Гиегоп розаг аііі соп еііоз. е йсіегопіез азаг Ьопга. Е оіго діа заЬадо зі^иіепіе еі Етрегадог епѵіб рог Іоз дісЬоз ЕтЬа^адогез, ё епѵібіез саЬаІІоз еп дие Гиезеп ё диапдо 11е§агоп а зи раіасіо, Гаііагопіо еп ипа заіа дие ега еп ип зоЪгадо, ё гезсіЬібІоз тиу' Ьіеп, ё дездие оѵіегоп ГаЫадо соп ёі, іогпагопзе рага зи розада; ё соп еі дісЬо Етрегадог Гаііагоп [соп еі] б ип зи Гуо дие езіаЬа соп ёі, ё ро- діа аѵег Газіа ѵеіпіе ё сіпсо. апоз, у еі Етрегадог ега де Ьиеп сиегро ё ‘регзопа Ьіеп рагезсіепіе, ё езіаЬап ѵѳзіідоз еі Етрегадог ё зи іцо де рапоз ітрегіаіез, ё іепіап еп Іаз саЬезаз зепдоз зотЬгегоз аііоз соп ипаз
Разсказъ о несогласіяхъ при дворѣ. 117 лотыми палочками, которыя торчали вверхъ, а на верху ихъ султаны изъ журавлиныхъ перьевъ, на шапкахъ же верхушки изъ куньяго мѣха. Императора зовутъ Германоли, а сына его Ке- лексъ; сына зовутъ императоромъ также какъ и отца, потому что есть обычай, старшаго законнаго сына, который долженъ наслѣ- довать, называть императоромъ, хотя его отецъ живъ; а вмѣсто императора Греки говорятъ Базилео. Этотъ императоръ платилъ дань и другимъ Туркамъ своимъ сосѣдямъ, и былъ женатъ на одной родственницѣ Константинопольскаго императора, а сынъ его женатъ на дочери .одного Константинопольскаго вельможи, и у него есть двѣ маленькихъ дочери. ЬХІ. На другой день въ воскресенье, вечеромъ, когда по- сланники были у себя дома, пришли навѣстить ихъ два очень важныхъ вельможи императорскаго двора и самые прибли- женные; одного звали Горчи, что значитъ пажь, который несетъ лукъ передъ императоромъ, а другого звали Протовеста- ти, т. е. хранитель сокровищъ. Этотъ былъ кромѣ того очень близокъ къ императору, такъ что все въ государствѣ дѣлалось только такъ какъ онъ желалъ; говорятъ, что онъ былъ низкаго ѵег§аз бе ого дие зоЬіап аггіЬа, ё епсіта ипоз сазііііеіоз соп ипаз ріи- таз бе §ги11аз, ё еп Іоз зотЬгегоз ипоз сЬарігоіез бе сиегоз бе тагіаз, х ё аі Етрегайог йісеп 6-егтапоІі, ё аі й]о (^иеіех: ё аі й]о Патап Етре- гайог азі сото аі райге, са ез [зи] созіитЬге, йе Патаг аі й]о тауог 1е§іііто дие Ьа йе Ьегейаг, Етрегайог^ аипдие зи райге зеа ѵіѵо, ё рог Етрегайог йісеп Іоз, 6гіе§оз Вазііео; у езіе Етрегайог йаЪа ігіЬиіо аі ТатигЬес, ё & оігоз Тигсоз зиз ѵесіпоз: у еі Етрегайог ега сазайо соп 84. ипа рагіепіа йеі Етрегайог йе Сопзіапііпоріа [Созіапііпоріа], ё зи й]о * саз[з]айо соп ипа й]а йе ип СаЬаІІего йе Сопзіапііпоріа [Созіапііпоріа], ё ііепе йоз й]аз редиепаз. ЬХІ. Е оіго йіа йотіпдо еп Іа іагйё, езіапйо Іоз йісЬоз ЕтЬаз'айогез еп зи розайа, ѵіпіегопіоз ё, ѵег йоз СаЬаІІегоз [Іоз] таз Ьопгайоз йе саза йеі Етрегайог, ё Іоз таз ргіѵайоз, у еі ипо аѵіа потЬге НогсЬі, дие диіеге йесіг сото ра§е дие Пеѵа еі агсо апіе еі Етрегайог; ё еі оіго аѵіа пот- Ьге Ргоіеѵезіаіі, дие диіеге Йесіг іапіо сото Тезогего. Е езіе оігозі ега тиу ргіѵайо йеі Етрегайог, дие поп зе Гасіа[п] еп еі Ітрегіо заіѵо
118 Описаніе Трапезонда. происхожденія, былъ сынъ хлѣбника, однако былъ красивъ. Раз- сказываютъ, что молодой императоръ, видя, что его отецъ такъ довѣрялъ этому человѣку и не обращалъ вниманія на знатныхъ людей своей имперіи, разсердился и возсталъ противъ отца, го- воря, чтобъ онъ прогналъ этого человѣка; началъ войну и оса- ждалъ его въ этомъ городѣ добрыхъ три мѣсяца, и ему помо- гали самые , знатные люди имперіи; а потомъ они заключили такое условіе, что этотъ Горчи сдѣлался другомъ молодого императора и другихъ, которые его направляли; однако послѣ произошло много безчестія, и бѣды, и вреда этому императору изъ-за того, что онъ держалъ при себѣ этого вельможу. ЬХП. Этотъ городъ Трапезондъ построенъ у моря, и стѣны его идутъ вверхъ по скаламъ, а на самомъ верху горы стоитъ укрѣпленный замокъ, вокругъ котораго есть другая стѣна. Съ одной стороны его проходитъ маленькая рѣчка, которая течетъ глубоко внизу между скалами; и съ этой стороны городъ очень укрѣпленъ, а съ другой стороны онъ оченьплоскій; однако у него стѣны хорошія и онъ окруженъ вокругъ предмѣстьями и са- диапіо ёі дпегіа, ё йесіап, дие ега йе Ьахо 1іпа§е ё дие ега й]’о йе ип Гогпего; рего аѵіа Ьиеп сиегро: ё йесіап, дие еі Етрегайог того, ѵіепйо дие зи райге йаЬа іапіо йезіе СаЬаІІего, ё дие поп сигаЬа йе Іоз Сггап- йез йе зи Ітрегіо, дие оѵо запа, ё дие зе Іеѵапіб сопіга еі райге, йісіеп- йо, дие есЬазе йе зі адиеі оте, ё дие іе йхо §иегга, ё дие Іо іоѵо сег- сайо еп езіа сіийай Ьіеп ігез тезез, ё дие Іе ауийаЬап а еііо Іоз тауо- гез отез йеі Ітрегіо, ё дие ѵіпіегоп йезриез а іаіез ігаіоз, дие еі ЙісЬо НогсЬі Гиё атідо йеі Етрегайог того, ё йе Іоз оігоз дие Іо аѵіап ѵиеііо; рего йезриез зе зі§иіб азах йезЬопга, ё ігаЬа^о ё йапо аі йісЬо Етрега- йог рог іепег сопзі^о ё езіе СаЬаІІего. • ЬХІІ. Е езіа сіийай йе Тгарізопйа ез роЫайа [роЫа] асегса йеі таг ё Іа зи сегса йеііа зиЪе рог ипаз репаз аггіЬа, у еп Іо таз аііо йе Іа репа езіаЪа ип сазііііо Ьіеп йіегіе дие Ьа оіга сегса зоЬге зі, ё йе Іа ипа рагіе йёі раза ип гіо редиепо дие ѵа Гопйо епіге ипаз репаз, ё йезіа рагіе ез Іа сіийай тиу іиегіе, ё йе Іа оіга рагіе ез тиу Папѳ; рего Ьиеп тиго ііепе, ё Іа сіийай ез йе рагіе йе Гиега сегсайа йе аггаЬаІез, ё тисЬаз Ьиегіаз: ё Іо таз Гегтозо йе [22] Іа сіийай ез ипа саііе дие ѵа ]ипіа сопеі іпаг, дие
Церковные обряды у Армянъ. 119 дами. Всего красивѣе въ городѣ одна улица, которая идетъ по берегу моря въ одномъ изъ этихъ предмѣстій, и въ этой улицѣ продается всякій товаръ. На берегу моря стоятъ два замка съ хорошими стѣнами и крѣпкими башнями; одинъ изъ нихъ при- надлежитъ Венеціанцамъ, а другой Генуэзцамъ, которые по- строили ихъ съ согласія императора. Внѣ города есть много церк- вей и монастырей; въ этомъ городѣ Армяне имѣютъ свою церковь и своего епископа, хотя они такой народъ, который не очень ува- жается. У этихъ Армянъ церкви какъ у католиковъ, и они при- носятъ въ жертву Божье тѣло такъ же какъ католики; но свя- щенникъ, когда облачается, не надѣваетъ себѣ на грудь столу съ крестомъ, а когда читаетъ Евангеліе, то поварачивается спи- ною къ абату, а лицомъ къ народу; когда же священнодѣйствуютъ, то не вливаютъ воды въ чашу. Они исповѣдываются, и держатъ одинъ постъ въ году, а по субботамъ ѣдятъ мясо. Постъ и ка- нунъ Пасхи они соблюдаютъ хорошо, по большей части не ѣдятъ рыбы, у которой есть кровь, не ѣдятъ ни масла, ни жира; вообще же всѣ они постятся такъ: ѣдятъ рыбу, не пьютъ вина, и ѣдятъ столько разъ въ день, сколько хотятъ; кромѣ того отъ Пасхи до ез еп ипо йезіоз аггаЬаІез, ё еп езіа саііе зе ѵепйеп іойаз Іаз созаз йе Іа сіийай: ё іипіоз соп еі шаі’ езіап йоз сазііііоз йе Ьиеп тиго ё іоггез Гиегіез, ё еі ипо йеііоз ез йе Ѵепесіапоз, у еі оіго йе Ѳепоѵезез, дие Іоз йсіегоп еііоз а сопзепііетепіо йеі Етрегайог; ё йе іиега йе Іа сіийай Ьа тисЬаз Ідіезіаз ё Мопезіегіоз [Мопазіегіоз]: еп езіа сіийай Ьап Іов Агтепіоз ипа 1§1езіа ё ип ОЬізро, сото диіега дие зеа §епіе дие зе диіега таі, у 85. езіоз [йоз] Агтепіоз ііепеп Іаз 1§1езіаз сото Іоз Сагроіісоз, ё сопза§гап еі сиегро йе Ріоз азі сото Іоз СаіЬоІісоз; рего еі Ргезіе, диапйо зе ге- ѵізіе, поп зе ропе еі езіоіа сгизайа рог Іез ресіюз, ё диапйо йісе еі Еѵап- §е1іо, ѵиеіѵеп Іаз езраійаз аі АЬай, ё Іа сага сопіга еі риеЫо, ё диапйо сопзадгап, поп есЬап а§иа еп еі саіісе, ё сопйезапзе, ё ауипап ипа диа- гезта сайа апо, ё Іоз заЬайоз йеі апо сотеп сагпе, ё Іа ѵізрега йе Раз- диа тауог, ё Іа диагезта ауипап Ьіеп, ё поп сотеп резсайо епдие Ьауа зап§ге Іоз таз йеііоз, піп сотеп асеуіе піп §гозигаз; рего еп сотипаі ауипап іойоз йезіа тапега; сотеп резсайо, ё поп ЬеЬеп ѵіпо, ё сотеп диапіаз ѵесез диіегеп аі йіа; ё оігозі йезйе Раздиа тауог Газіа Раздиа
120 Церковные обряды у Грековъ. Троицы ѣдятъ мясо каждый день, и въ пятницу такъ же какъ всю недѣлю. Они говорятъ, что въ тотъ день, въ который Іисусъ Христосъ родился, въ тотъ день онъ былъ и крещенъ. Кромѣ того въ ихъ вѣрѣ есть и другія ошибки, однако они очень благо- честивы и очень набожно слушаютъ обѣдню. Греки тоже очень набожный народъ, только въ ихъ вѣрѣ есть много ошибокъ. Во первыхъ, они употребляютъ въ священно- дѣйствіи кислый хлѣбъ и дѣлаютъ его такимъ образомъ: берутъ хлѣбъ величиною въ руку или больше, и по серединѣ его дѣлаютъ печать съ буквами, величиною въ дублонъ, и эту печать они освя- щаютъ. А священника, который служитъ обѣдню, не видитъ на- родъ, потому что передъ нимъ есть завѣса. Когда онъ совер- шитъ освященіе, онъ беретъ этотъ хлѣбъ, положивши его на го- лову на бѣлой ткани, и съ пѣніемъ выходитъ туда, гдѣ стоитъ народъ; всѣ падаютъ ницъ, плача, ударяя себя въ грудь, и го- воря, что они недостойны видѣть его; потомъ священникъ воз- вращается въ алтарь и пріобщается тою печатью, что посреди хлѣба; а когда обѣдня кончается, онъ беретъ тотъ хлѣбъ, что остался, раздѣляетъ его какъ освященный и раздаетъ его Де Репіесозіе сотеп сагпе іодоз Іоз діаз, азі еі ѵіегпез сото ѣо<іа Іа зе- тапа: ё сИсеп, дие еі [диеі] діа дие Іези-СЬгізіо пазсіб, Гиё Ьаиіігадо, ё оігоз аі^ипаз теп^иаз ііепёп еп Іа Гё, рего зоп тиу деѵоіоз, ё оуеп 1а Міза тиу деѵоіатепіе. Е Іоз Сггіе^оз оігозі зоп ^епіе тиу деѵоіа, заіѵо дие Ьа еп еііоз тисЬоз еггогез еп ГесЬо бе Іа Гё. Ьо ргітего сопза^гап соп рап еп дие Ьау Іеѵадига, ё Гасепіо дезіа й^ига: іотап ип рап дие ез іап §гап|де сото Іа тапо ё таз, у еп тедіо 1е Гасеп ип зеііо соп ипаз Іеігаз, дие езіап §гапде сото ипа доЫа, у адиеі зеііо сопза^гап; у еі Сіёгі&о дие дісе Іа Міза поп Іо ѵеп Іаз §епіез, дие ііепе ип рагатепіо апіе зі, ё дездие Ьа сопза^гадо, іота адиеі рап риезіо еп Іа саЬега соп ип рапо Ыапсо, ё сапіапдо заіе а до езіа Іа ^епіе, ё іодоз зе есЬап де сага еп ііегга Погапдо, ё дапдозе еп Іоз ресЬоз, дісіепдо, дие поп зоп ді&поз де Іо ѵег: ё де зі еі Сіёгі^о іогпазе аі аііаг, ё сопзите адиеі зеііо дие езіа еп тедіо деі рап; ё дездие Іа Міза «ез» дісЬа, іота адиеі рап дие диеда, ё рагіеіо сото рап Ьепдііо, ё даіо ёі тезто соп зи тапо а Іа ^епіе: о
Церковные обряды у Грековъ. 121 народу самъ своею рукою. Когда служатъ обѣдню, то не упо- требляютъ ни книги, ни звонковъ въ церкви (кромѣ св. Софіи въ Константинополѣ), а звонятъ къ обѣднѣ въ доски. Священники у нихъ женатые, и не женятся больше одного раза, и берутъ въ жены дѣвушку; если же жена умретъ, то они больше не женятся и остаются всю свою жизнь ‘вдовцами, и проводятъ всю жизнь въ большой печали. Обѣдню служатъ только два дня въ недѣлю, въ субботу и въ среду; и когда они должны служить обѣдню, то всю эту недѣлю они остаются въ церкви’и не выходятъ изъ нея и не приходятъ домой. Они соблюдаютъ шесть постовъ въ году, и въ эти посты не ѣдятъ рыбы, въ которой есть кровь, не пьютъ вина и не ѣдятъ масла, и въ это время священники не ходятъ къ себѣ домой. Эти посты вотъ какіе: первый отъ перваго августа до дня св. Маріи въ серединѣ августа, другой отъ св. Катерины до Рождества; еще постъ тотъ, что мы держимъ сорокъ дней; потомъ они соблюдаютъ постъ въ двадцать четыре дня въ честь двѣнадцати Апостоловъ, и постятся еще пятнадцать дней въ па- мять одного святого, котораго называютъ св. Димитрій. И весь годъ не ѣдятъ мяса по середамъ и°по пятницамъ, а по субботамъ диапйо ойсіап Іа Міза, поп ііепеп.ИЬго піп сатрапаз еп Іаз І^іезіаз (заіѵо еп Запсіа Зойа йе Сопзіапііпоріа) дие соп ипаз іаЫаз іапеп & Міза: ё Іоз Сіёгі^оз зоп сазайоз, ё поп сазап таз йе ипа ѵег, ё соп тидег ѵіг- §еп: йездие Іез йпап, поп сазап таз, у езіап іойаѵіа ѵіийоз, е тиу йо- Іогійоз соп йиеіо іойа зи ѵійа: ё поп йісеп Міза заіѵо йоз йіаз еп Іа зе- тапа, заЬайо ё тіегсоіез, ё диапйо Ьап йе йесіг Міза, іойа адиеііа зе- тапа Ьап йе езіаг еп Іа Ідіезіа, дие поп заіеп йеііа піп ѵіепеп ё зиз 86. сазаз, ё ауипап зеіз диагезтаз еп еі апо. Е еп еііаз поп сотеп резсайо еп дие Ьауа зап§ге, піп ЬеЬеп ѵіпо, піп сотеп асеуіе, ё Іоз С1ёгі§оз поп ѵап а зиз сазаз еп езіе ііетро; Іаз диаіез диагезтаз зоп езіаз: Іа ргі- тега ез йезйе ргітего йіа йе Адозіо, Газіа еі йіа йе 8апсіа Магіа тѳ- йіайо йе Адозіо; ё Іа оіга ез йезйе Запсіа Саіаііпа, Газіа ^ѵійай; ё Іа оіга ез Іа диагезта дие позоігоз ауипатоз йе Іоз диагепіа йіаз; ё ауипап оіга йе ѵеіпіе ё диаіго йіаз рог Ьопог йе Іоз йосе Арёзіоіез, ё ауипап диіпсе йіаз рог | ип Запсіо дие Патап Запі БіЬіігі: у еп іойо еі аііо поп сотеп сагпе Іоз тіегсоіез піп Іоз ѵіегпез, ё Іоз заЬайоз сотеп
122 Отъѣздъ изъ Трапезонда. ѣдятъ мясо. Середы они очень строго соблюдаютъ, такъ что ско- рѣе станутъ ѣсть мясо въ пятницу, чѣмъ въ среду; и дѣлаютъ такъ, что въ среду не ѣдятъ мяса весь годъ, а ѣдятъ его четыре пят- ницы въ году, которыя вотъ какія: въ пятницу первой недѣли передъ Рождествомъ, въ пятницу сыропустной недѣли, въ пят- ницу передъ Пасхой и въ пятницу передъ Троицей. Кромѣ того они ошибочно совершаютъ крещеніе и еще нѣкоторые обряды и говорятъ, что когда умираетъ человѣкъ, который поступалъ дурно на этомъ свѣтѣ и котораго считаютъ большимъ грѣшникомъ, то какъ только онъ умретъ, ему надѣваютъ монашескую одежду и перемѣняютъ ему имя,' чтобъ дьяволъ не узналъ его. Они имѣютъ такія и другія подобныя мнѣнія; однако народъ благочестивый и набожный. Кромѣ того Греки вооружаются луками и шпагами и другимъ оружіемъ какъ Турки, и такъ же ѣздятъ верхомъ. ЬХШ. Посланники оставались въ этомъ городѣ Трапезондѣ съ той пятницы когда пріѣхали, которая была одиннадцатаго апрѣля, до субботы двадцать шестого числа того же мѣсяца, за- пасаясь лошадьми и другими вещами, которыя имъ были нужны, чтобы продолжать путь по сушѣ. И въ воскресенье, двадцать сагпе, 6 Іоз тіегсоіез §иагйап тисію, са апіез сотіап сагпе еп ѵіегпез дие поп еп тіегсоіез, ё а[п]зі іо Гасеп, дие тіегсоіез еп іойо еі апо поп сотеп сагпе, ё сотепіа диаіго ѵіегпез йеі аііо, Іоз диаіез зоп езіоз: еі ѵіегпез йе Іа ргітега зетапа йе апіез йе Раздиа йе Каѵійай, е еГ ѵіег- пез йе Іа зет'апа йе сагпезіоіепйаз, ё еі ѵіегпез йе апіез йе Раздиа тауог, у еі ѵіегпез йе апіез йе Раздиа йе Репіесозіе' у оігозі уеггап еп еі Ьаріізто, у еп оігаз сіегіаз созаз: ё йісеп, дие диапйо аідип оте йпа дие изб таі еп езіе типйо, у епііепйеп дие ез тиу ресайог, дие йездие ез йпайо ѵізіеп1е[з] рапоз йеогйеп, ётийапіе еі потЬге рогдие еі йіаЫо поп 1е [Іо] сопозса; ё езіаз оріпіопез ё оігаз ііепеп, рего зоп §епіе тиу йеѵоіа ё йе дгап огасіоп: ё оігозі Іоз Сггіе§оз зе агтап йе агсоз у езра- йаз, ё агтаз сото Іоз Тигсоз, ё саѵаідап езо тезто. ЬХШ. Е Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез езіоѵіегоп еп езіа сіийай йе Тгирізопйа йезйе еі йісЬо йіа ѵіегпез дие 11е§агоп, у Гиегоп опсе йіаз йе АЬгіІ, Газіа заЬайо ѵеіпіе ё зѳіз йіаз йеі йісЬо тез, ^иагпесіепйозе йе саЪаІІоз, ё йе Іаз созаз дие Іез ега тепѳзіег, рага апйаг зи сатіпо рог ііегга. Е йо-
Рѣка Сюрмень-су. 123 седьмого числа апрѣля мѣсяца, посланники выѣхали оттуда и съ ними охранный отрядъ, который приказалъ имъ дать императоръ, чтобы проводить ихъ по его землѣ. Въ этотъ' день они ночевали у одной рѣки, которая называется ІІексикъ, въ одной пустой церкви, которая тамъ была. Дорога, по которой они ѣхали въ этотъ день, шла по высокимъ населеннымъ горамъ, на которыхъ было много обработанныхъ полей и съ которыхъ текло много воды. На другой день, въ понедѣльникъ, они выѣхали оттуда, а < охранный отрядъ, который имъ далъ императоръ, возвратился оттуда, и сказалъ, что не смѣетъ идти дальше, боясь враговъ императора; посланники же пошли своимъ путемъ. Во время ве- черни они поровнялись съ однимъ императорскимъ замкомъ, кото- рый называется Пиломасука, стоявшимъ на очень высокой скалѣ; входъ на него былъ по лѣстницѣ, а внизу на скалѣ стояло нѣ- сколько домовъ; путь въ этотъ день шелъ по очень красивымъ горамъ, и дорога была очень удобна. Въ тотъ же день они при- шли къ одному мѣсту, гдѣ отвалился кусокъ скалы и загородилъ дорогу и рѣку, такъ что посланники могли пройдти только съ шіп§о, дие Гиегоп ѵеіпіе ё зіеѣе Діаз <іе1 ДісЬо тез Де АЬгіІ, Іоз ДісЬоз ЕтЬадаДогез рагііегоп Де адиі, ё соп еііоз ипа диагйа дие Іез тапДб Даг еі Етрегайог, рага дие Іоз §иіазе рог зи ііегга: ё езіе Діа Гиегоп Догтіг асегса Де ип гіо дие Ьа потЬге Рехіс, еп ипа 1§1езіа уегта дие епДе езіаЬа; ё еі сатіпо дие езіе Діа 11е|ѵагоп, Гиё рог ипаз зіеггаз аііаз ро- ЫаДаз, еп дие аѵіа азаз ІаЬгапгаз Де рап, ё тисЬаз адиаз дие ДесепДіап Де адиеііаз зіеггаз. Е оіго Діа Іипез рагііегоп Де адиі, ё Іа §иагДа дие еі ЕтрегаДог 87 Іез Діо іогпбзе Де аііі, ё Діхо, дие поп озаЬа іг аДеІапіе рог гезсеіо Де епеті^оз Деі ЕтрегаДог, ё Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіаДогез Гиегап зи ѵіа: ё а Ьога Де ѵізрегаз Гиегоп еп раг Де ип сазііііо Деі ЕтрегаДог, дие Ьа потЬге Рііотазиса, еі диаі езіаЬа еп ипа госа тиу аііа, ё Іа епігайа Деі ' ез рог ипа езсаіега, ё ауизо Дёі еп Іа репа езіаЬап ипаз росаз Де сазаз, ё еі сатіпо'Дезіе Діа Гиё рог ипаз топіапаз Ьіеп Гегтозаз, ё Ьиеп сатіпо Де апДаг; ё езіе Діа Гаііагоп, дие зе аѵіа саіДо ип реДазо Де ипа зіегга, дие се^д еі сатіпо ё ип гіо, Де тапега дие Іоз ДісЬоз ЕтЬаіаДогез поп
124 Зеганъ. большимъ трудомъ; по этому случаю они въ этотъ день прошли очень мало и ночевали въ полѣ. ЬХІѴ. На другой день, во вторникъ, они шли по тяжелой до- рогѣ чрезъ очень высокія горы съ множествомъ снѣга и воды, и на ночь остановились возлѣ одного замка, который называется Сигана и стоитъ на вершинѣ высокой скалы, и къ которому не было другого входа кромѣ деревяннаго моста, шедшаго съ одной скалы къ воротамъ замка; онъ принадлежалъ Греческому рыца- рю, котораго звали Кирилео Арбозита. На другой день, въ пятницу, въ третьемъ часу они пришли къ одному замку, кото- рый стоялъ у самой дороги на высокой скалѣ, по имени Кадака. Этотъ замокъ и скала окружены съ одной стороны рѣкой, а съ другой цѣпью высокихъ горъ, голыхъ и безлѣсныхъ, такихъ, что нѣтъ человѣка, который бы осмѣлился пройдти черезъ нихъ; дорога шла между рѣкою и подошвою замка, и проходъ былъ очень узокъ, такъ что можно было идти только одному человѣку за другимъ и одной лошади за другой; по этому небольшое число людей, которые были въ замкѣ, могло бы защищать этотъ проходъ отъ большого количества народа; и по всей этой землѣ нѣтъ другого прохода рийіегоп разаг заіѵо сап §гап ігаЪа]о, у езіе йіа апйиѵіегоп Ьіеп росо рог езіа осазіоп, 6 Гиегоп йогтіг еп еі сашро. ЬХІѴ. Е оіго йіа тагіез апйиѵіегоп ип Гиегіе сатіпо йе топіапаз тиу аііаз йе тисЬаз піеѵез ё йе а^иаз тисЬаз, ё еп Іа посЬе Гиегоп йогтіг еп раг йе ип сазііііо дие Ьа потЬге 8і§апа, еі диаі езіаЬа епсіта йе ипа аііа репа, дие поп аѵіа сотЪаіе піп епігайа заіѵо рог ипа риепіе йе тайега дие езіаЬа йе ипа репа а Іа риегіа йеі сазііііо: еі диаі ега йе ип СаЬаІІего Сгіе^о дие Патагоп (^иігііео АгЬозііа. Е оіго йіа тіегсоіез а Ьога йе іегсіа Гиегоп еп ип сазііііо дие ега ]ипіо соп еі сатіпо ё ипа репа аііа дие Ьа потЬге Сайаса, еі диаі сазііііо ё репа сегсаЬа йе Іа ипа рагіе ип гіо, ё йе Іа оіга рагіе езіаЪа ипа зіегга тиу аііа газа зіп топіез, дие поп Ьа оте дие рог еііа озазе разаг, ё азі дие еі сатіпо ега епіге еі гіо у еі ріе йеі сазііііо, у еіразо ега тиу [23] ап^озіо, дие поп ройіа іг заіѵо ип оте апіе оіго, ё ип саЬаІІо апіе оіго; ё роса депіе дие еп еі сазііііо езіоѵіезе, ройгіа йеГепйег адиеііа разайа а тисЬа §епіе, ё еп іойа адиеііа ііегга поп Ьа оіго разо заіѵо езіе; ё йеі йісЬо сазііііо за1іеі;оп отез дие йетап-
ДОРИЛЕ. 125 кромѣ этого. Изъ этого замка вышли люди, которые потребовали у посланниковъ пошлины за тѣ вещи, которыя они везли. Этотъ замокъ принадлежитъ тому же Кабасикѣ, и въ немъ постоянно жили -разбойники и другіе дурные люди, да и самъ владѣтель ихъ такой же. По этой дорогѣ рѣшаются идти только тогда, когда идутъ много купцовъ вмѣстѣ, и они даютъ большой подарокъ владѣтелю этой земли и его людямъ. Мили три за этимъ зам- комъ стояла башня на вершинѣ высокой скалы въ узкомъ проходѣ. Около вечерни они приблизились къ замку, стояв- шему на верху высокой скалы, по имени Дориле; замокъ былъ очень красивъ съ наружи и почти весь новый, а дорога шла внизу мимо его. Посланники знали, что въ этомъ замкѣ жилъ владѣтель этой земли, и они послали къ нему переводчика, чтобъ увѣдомить, кто они, хотя уже онъ хорошо зналъ, что они идутъ, потому что изъ его замковъ дали ему объ этомъ знать. Когда они подошли къ подножію замка, къ нимъ на встрѣчу выѣхалъ человѣкъ верхомъ и сказалъ, что его господинъ требуетъ, чтобъ они остановились. Они сошли на землю и велѣли сложить всѣ вещи, которыя везли, въ церковь, которая тамъ была. Этотъ йагоп й Іоз «ІісЬоэ ЕтЪаіайогез йегеоЬо йе Іаз созаз дие ПеѵаЪап; ё езіе сазііііо ез езо тезто йеі йісЪо СаЪазіса [СаЬазіа], еп еі диаі сазііііо асозіит- ЪгаЪап [асозіитЪгап] зіетрге езіёг Іайгопез ё таіоз отез, ё еі 8епог ез оіго іаі; ё езіе сатіпо поп зе оза апйаг, заіѵо диапйо ѵап тисЬоз тегсайегез еп ипо, дие йап §гап ргезепіе аі Зепог йе адиеііа ііегга, ё а зиз отез: ё айеіапіе йезіе сазііііо диапіо ігез Іе^иаз езіаЬа ипа іогге, ё епсіта йе ипа репа аііа дие езіаЬа еп ип разо ап^озіо: ё а Нога йе ѵізрегаз Гиегоп 88. асегса йе йп сазііііо дие езіаЬа епсіта йе ипа аііа репа дие аѵіа потЬге Эогііе, ё еі сазііііо рагезсіо тиу Гегтозо йе Гиега,. ё пиеѵо Іо таз йёі, у еі сатіпо іЬа аі ріе йезіе сазііііо; ё Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез аѵіап заЪійо? еп сото еп адиеі сазііііо езіаЬа еі Зепог йе адиеііа ііегга, ё епѵіагопіе ип ігихатап, 4 1е Гасег заЪег, диіёп егап, аипдие уа Ьіеп заЪіа ёі еп сото іЬап, дие йе зиз сазііііоз зе Іо аѵіап ГесЬо заЪег; ё йездие Гиегоп аі ріе йеі ЙісЬо сазііііо, заііб ип оте а еііоз а саЬаІІо дие Іез йіхо, дие еі Зеііог Іез тапйаЪа, дие езіоѵіезеп аііі диейоз, ё йезсепйіегоп еп ііегга, ё йсіегоп ропег Іаз созаз дие ПеѵаЪап еп ипа І^іезіа дие ёпйе езіаЬа; еі
126 Д ОРИЛЕ. человѣкъ сказалъ имъ, что обыкновенно тѣ, которые проходятъ мимо, платятъ пошлину его господину и дѣлаютъ ему какой ни- будь подарокъ изъ того, что у нихъ есть, и что такъ же слѣдуетъ и имъ сдѣлать, потому что онъ живетъ въ этихъ горахъ и содер- житъ людей, чтобъ сражаться съ Турками, и живетъ только тѣмъ, что ему даютъ проѣзжающіе, или тѣмъ, что отниметъ у непрія- телей. Посланники хотѣли идти въ замокъ, чтобъ увидѣться съ господиномъ и дать ему подарокъ, какой онъ пожелаетъ, но люди его, которые тутъ были, не согласились на это, и сказали имъ, чтобъ они не безпокоились ходить къ нему, что на другое утро онъ самъ прійдетъ навѣстить ихъ. На другой день, въ четвергъ перваго мая, утромъ, этотъ Кабасика спустился изъ своего замка и пришелъ туда, гдѣ находились посланники; съ нимъ было около тридцати всадниковъ съ луками и стрѣлами, а самъ онъ ѣхалъ на хорошей лошади и также съ лукомъ и стрѣлами. Потомъ онъ и всѣ его спутники сошли съ лошадей; онъ сѣлъ и пригласилъ посланниковъ сѣсть возлѣ себя, и сказалъ имъ, что онъ живетъ въ этой землѣ, какъ диаі оте Іез йіхо, дие ега созіитЬге Де Іоз дие рог аііі разаЬап, йе ра§аг сіегіо йегесЬо аі 8епог, ё йе Іе Гасег аідипа согіезіа йе Іо зиуо, ё дие а[и]зі сопѵёпіа й еііоз йе Гасег, са ёі ѵіѵіа [ѵеѵіа] еп адиеііаз топіапаз ё дие іепіа аііі §епіе соп дие Гасіа §иегга а Іоз Тиг|соз, ё дие поп ѵіѵіа [ѵеѵіа] йе аі заіѵо йе Іо дие Іе йаЬап Іоз дие рог аііі разаЪап, б йе Іо дие іЬап а §апаг йе зиз епетідоз; ё сото диіега дие Іоз йісЬоз ЕтЪа]а- йогез диізіегоп іг аі сазііііо ё, ѵег еі Зепог, ё Гасегіе Іа согіезіа дие еі диізіезе, поп зе Іо сопзепііегоп отез зиуоз дие ау езіаЬап. дие Іез йіхе- гоп, дие поп сигазеп йе іг й, ёі, дие оіго йіа еп Іа тапапа зегіа аііі соп еііоз, ё Іоз ѵегпіа б ѵізііаг. Е оіго йіа іиеѵез, дие Гиё ргітего йіа йе Мауо, еп Іа тапапа еі йісЬо СаЬазіса [Сапазііа] йезсепйіб йе зи сазііііо, ё ѵіпо рага йо езіаЬап Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё ѵепіап соп ёі Газіа ігеіпіа йе саЬаІІо соп зиз агсоз ё ГгесЬаз, у ёі ѵепіа еп ип Ьиеп 'саЬаІІо, ё ігаіа оігозі зи агсо ё ГгесЬаз, ё йе зі йесепйіб ёі ё іойоз Іоз зиуоз, ё азепібзе, ё Ьзо азепіаг а Іоз йісЬоз ЕтЬаз’айогез сегса йе зі, ё йіхоіез: дие ёі езіаЬа еп адиеііа ііегга іап Гга^оза, сото еііоз ѵеіап, у ега разо дие зе йеЬіа диагйаг йе
ДОРИЛЕ. 127 они сами видятъ, изрѣзанной горами и пропастями, что этотъ проходъ нужно оберегать отъ Турокъ, его сосѣдей, съ ко- торыми онъ постоянно въ войнѣ, что ему съ тѣми, кото- рые у него живутъ, нечего ѣсть кромѣ того, что имъ даютъ проѣзжающіе, или что они отнимутъ на землѣ своихъ сосѣ- дей; по этому онъ проситъ, чтобъ они оказали ему помощь и по - дарили ему что нибудь вещами и деньгами. Посланники отвѣчали, что они не купцы, а посланники, посланные ихъ государемъ, ко- ролемъ Испаніи, къ царю Тамурбеку, что у нихъ нѣтъ ничего кромѣ того, что они везутъ Тамурбеку; а посланникъ Тамурбека, который былъ съ ними, сказавъ, что онъ хорошо знаетъ, что эта земля принадлежитъ императору Трапезондскому, вассалу Тамур- бека, что то, что они везутъ, принадлежитъ Тамурбеку, и что они должны быть въ безопасности на этой землѣ. Они отвѣчали, что это правда, но что ему нечѣмъ жить, какъ онъ уже сказалъ, и что даже, когда у него ничего нѣтъ, онъ отправляется грабить на землѣ своего государя, и что во всякомъ случаѣ имъ слѣдуетъ дать то, что онъ проситъ. Посланники, видя его волю, взяли кусокъ ескарлаты, который былъ у нихъ, и серебряную чашу, а Іоз Тигсоз, дие егап зиз ѵесіпоз, ё дие зіетрге ѵіѵіа [ѵеѵіа] еп §иегга соп еііоз: ё дие поп іепіа дие сотег ёі піп Іоз дие соп ёі езіаЬап, заіѵо Іо дие 1е йаЬап Іоз дие рог аііі разаЬап, ё гоЬаЬап йе ііегга йе зиз ѵесіпоз; рог епйе дие 1е диізіезеп Гасег а1§ипа ауийа ё согіезіа йе аідипа гора ё йе йіпегоз: ё Іоз йісЬоз ЕтЬадайогез 1е йіхегоп дие еііоз поп егап тег- сайегез, заіѵо ЕтЪа]айогез, дие зи Зепог еі Кеу йе Езрапа епѵіаЪа аі 89. Зепог ТатигЪес, ё дие еііоз поп іепіап оіга соза заіѵо адиеііо дие Пе- ѵаЬап аі йісЬо ТатигЪес; ё оігозі еі ЕтЬа]айог йеі ТатигЬес дие ау езіаЬа 1е йіхо: дие Ьіеп заЬіа, еп сото еі Етрегайог йе Тгарізопйа ега Зепог йе адиеііа ііегга, дие ега ѵазаііо йеі ТатигЬес, ё дие адиеііаз созаз дие аііі ПеѵаЬап еііоз дие егап йеі Та|тигЬес, ё дие йеЬіап іг зе^игоз рог адиеііа ііегга; ё еііоз гезропйіегоп, дие ѵегйай ега, таз дие ёі поп'ѵіѵіа [ѵеѵіа] заіѵо йе Іо дие Іез аѵіа йісЬо, ё айпдие, диапйо іойо Іез [1е] Гаііезсіа, дие ё Іа ііегга йе зи Зепог іЬа гоЬаг дие сотіезе; рог епйе. дие йе іойо еп іойо Іез сопѵепіа йаг Іо дие Іез йетапйаЬа; ё Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез, ѵіепйо зи ѵоіипіай, іотагоп ип рейахо йе езсагіаіа
128 Дориле. посланникъ Тамурбека далъ одежду изъ ескарлаты, сдѣланную во Флоренціи, и кусокъ тонкаго полотна. Онъ не удовольствовался всѣмъ этимъ и просилъ, чтобъ ему дали еще, и сколько они ни уговаривали его, добрыми и вѣжливыми словами, онъ не обращалъ ни на что вниманія, и все говорилъ, что они должны дать ему то, что онъ проситъ, что они напрасно теряютъ слова, такъ что имъ пришлось купить у одного проѣзжаго купца кусокъ камлота и дать ему. Тогда онъ остался доволенъ и то не очень, но все таки сказалъ, что готовъ проводить ихъ впередъ и довести ихъ въ безопасности до земли Арсингской, которая принадлежитъ уже Тамурбеку, и дать имъ лошадей, чтобъ ѣхать самимъ и повести свои вещи. Посланники хотѣли сейчасъ же уѣхать оттуда, но не могли. Они наняли лошадей, чтобъ свезти свои вещи до Арсинги и людей, чтобъ свести ихъ и охранять; и на другой день, въ пят- ницу, утромъ, выѣхали оттуда. Съ ними было десять верховыхъ. Во время обѣдни они подъѣхали къ одному замку, стоявшему на верху высокой скалы, и принадлежавшему тоже Кабасикѣ; и на дорогѣ встрѣтили людей, которые потребовали съ нихъ пошлину дие ПеѵаЬап, ё ипа іаза сіе ріаіа; ё еі ЕшЬаа’айог йеі ТатигЬес йібіе йпа гора бе езсагіаіа Гоггайа еп Иогепсіа, ё ипаріеза бе ііепзо йеідайо: ё поп зе сопіепіб соп іойо еііо, ё йетапйбіез дие 1е йіезеп таз; ё рог диапіаз Ьиепаз раІаЬгаз Іез йіхегоп йе согіезіа, поп Іез ѵаііб, са іойаѵіа йіхо, дие Іез сопѵепіа йе 1е йаг Іо дие Іез йетапйаЬа, са йе ѵаійе йезрейіап раІаЬгаз; рог Іо диаі оѵіегоп йе сотргаг йе ип тегсапіе дие іЬа ипа ріеза йе сатеіоіе [сЬатеІоіе], ё йіегопзеіо. Е епіопсёз [езіопсез] Гиё сопіепіо, «ё поп Ьіеп»; рего йіхоіез, дие езіаЬа ргезіо йе Іоз диагйаг йе аііі айе- іапіе, ё йе аііі айеіапіе Іоз Гасег ропег еп заіѵо еп ііегга йе Агзіпда, дие ега уа [у^. ега] йеі Вепог ТатигЬес, ё Іез йагіа саЬаІІоз еп дие Гиезеп ё Пеѵазеп Іо зиуо: ё Іоз ЙісЬоз ЕтЬадайогез диізіегоп Іиедо йе аііі рагііг, таз поп рийіегоп, ё аідиііагоп. аііі саЬаІІоз рага Иеѵаг Іо зиуо Газіа ііегга йе Агзіпда, ё отез дие Іез §иагйазеп ё Пеѵазеп: ё оіго йіа ѵіегпез еп Іа тапапа рагііегоп йе адиі, ё Гиёгоп соп еііоз йіез отез й. саЬаІІо, ё ё Ьога йе Мі[з]за Гиегоп аі ріе йе ип сазііііо дие езіаЬа епсіта йе ипа аііа репа, дие ега оігозі йеі йісЬо СаЬазіса, ё Гаііагоп отез еп еі сатіпо дие Іез іотагоп йегесЬо йе Іо дие ПеѵаЬап, ё оѵіегопзеіо йе йаг; ё ё
Обычай пріема и угощенія. 129 за то, что они везли, и они должны были дать. Около полудня они.пришли въ долину, въ которой, говорили, недалеко стоялъ замокъ, принадлежавшій Туркамъ изъ рода по имени Чапени, ведшаго войну съ этимъ Кабасикой; въ этой долинѣ стояла ‘ стража, которую они содержали; тутъ оставили подождать лю- дей и велѣли имъ стоять тихо, а всадники осмотрѣли мѣстность, и потомъ прошли. Во время вечерни пріѣхали къ одному Арсинг- скому селенью, по имени Алангогаса, и какъ только люди Ка- басики пріѣхали туда, они тотчасъ же развьючили вьюки, сѣли на лошадей и поѣхали назадъ. Дорога, по которой шли въ этотъ день, была очень гористая, перерѣзанная пропастями и высокими горами. Въ этомъ селеньи жилъ одинъ Турецкій вель- можа, который занималъ эту мѣстность вмѣсто владѣтеля Арсинги. Онъ очень хорошо принялъ посланниковъ, далъ имъ хорошее по- мѣщеніе и угощеніе и все, что имъ было надо; въ этомъ же селеньи они узнали отъ этого вельможи, что Тамурбекъ уѣхалъ изъ Кара- баки, гдѣ онъ проводилъ зиму, и отправился въ землю Султанію. ЬХѴ. Віа другой день, въ субботу третьяго мая, они вы- ѣхали оттуда и около третьяго часа пріѣхали въ одно селенье. Ьога бе тейіо йіа Гиегоп еп ип ѵаііе йопйе йесіап дие езіаЬа сег|са йе аііі ип сазііііо йе Тигсоз Йе ип 1іпа§е дие Патап СЬарепіез, дие аѵіап §иегга соп еі ЙісЬо ОаЬазіса, ё дие аПі еп адиеі ѵаііе ега Іа §иагйа дие еііоз іепіап, ё йсіегоп езрегаг ё Іа §епіе дие езіоѵіезе диѳйа, ё Іоз отез йе саЬаІІо аіаіагоп ргітего Іа ііегга, ё йе зі разагоп: ё ё Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп ипа аійеа йе Агзіпда дие Ьа потЬге А1ап§о§ага, ё сото Іоз 90. йіег йеі йісЬо ОаЬазіса [СаЪазіга] аііі Іедагоп, йезсаг^агоп 1ие§о Іаз саг§аз, ё саѵаідагоп ё іогпагопзе 1ие§о: ё еі сатіпо йезіе йіа Гиё тиу Ггадозо йе топіапаз ё зіеггаз тиу аііаз, ё еп езіа аійеа езіаЬа ип Са- ЬаІІего Тигсо дие іепіа адиеі Іидаг рог еі Зепог йе Агзіп^а: еі диаі гез- еіЬіб тиу Ьіеп ё Іоз ЙісЬоз ЕтЬгуайогез, ё Іез йіб Ьиепаз розайаз ёѵіап- йаз, ё Іо дие оѵіегоп тепезіег; ё дие еп езіа аійеа зиріегоп [зоріегоп] йезіе СаЬаІІего, еп сото еі ТатигЬес ега рагіійо йе СагаЬадиі опйе ЬіЪегпага [іпѵегпага], ё зе іЬа[п] рага ііегга йе 8о1іапіа. ЬХѴ. Оіго йіа заЬаЙо, дие Гиегоп ігез йіаз йеі тез йе Мауо, рагііегоп йе адиі, ё а Ьога йе іегсіа Гиегоп еп ипа аійеа, ё гезсіЬіегопІоз епйе Сборникъ II Отд. И. А. Н. 9
130 Обычай пріема и угощенія. Ихъ тамъ очень хорошо приняли и дали имъ много угощенія и лошадей, чтобы ѣхать и везти вещи. Ночью они остановились въ другомъ селеньи, гдѣ имъ дали много пищи, и лошадей, и всего, что имъ было нужно. Въ этой землѣ такой обычай: въ каждомъ селеньи, куда они пріѣзжали, должны ли они были остаться въ немъ или нѣтъ, сейчасъ изъ каждаго дома выносили ковры, на кото- рыхъ они садились, и тотчасъ же предъ ними разстилали вмѣсто скатерти кожу, круглую золоченую, которую они зовутъ кофра, и на которой кладется хлѣбъ. А хлѣбъ въ этихъ селеньяхъ очень дурной и дѣлается такъ: замѣсятъ немного муки и сдѣлаютъ очень тонкія лепешки; поставятъ сковороду на огонь, когда же она разо- грѣется, бросаютъ на нее эту лепешку, и какъ только она станетъ горячею, сейчасъ ее вынимаютъ; это и есть тотъ хлѣбъ, что при- носили на этихъ кожахъ. Потомъ приносили много мяса и кринки съ молокомъ и съ кислыми сливками, и яйца, и медъ; это было самое лучшее кушанье, которымъ ихъ сейчасъ же угощали, и его приносили изъ каждаго дома. А если они должны были остано- виться тамъ, то имъ давали много мяса и всего, что имъ было нужно. Когда они подъѣзжали къ какому нибудь мѣсту, ихъ Ьіеп, ё (ііегоп азая ѵіапйа ё саЬаІІоз еп дие Гиезеп ё Пеѵазеп іо зиуо; ё еп Іа посЬе Гиегоп йогтіг а оіга аійеа, йопйе Іез йіегоп тисЬа ѵіапйа ё саЬаІІоз, ё Іо дие оѵіегоп тепезіег; ё Іа созіитЬге йезіа ііегга ез езіа: й сайа аійеа йоПедаЬап, а§ога оѵіезе йе езіаг аііі, 6 поп, 1ие§о йе сайа саза засаЪап іареіез еп дие зе азепіаЬап, ё 1ие§о еп езе рипіо Іез ропіап йеіапіе ип сиего рог тапіеіев, дие ега сото йе §иайатасіг гейопйо, дие Патап соГга, ё аііі ііепеп еі рап: еі диаі рап йе езаз аійеаз ега тиу таіо, ё ГесЬо йезіа §иіза: атазаЬап ип росо йе Ьагіпа, ё Гасіап ипаз іогіаз тиу йеідайаз, ё ропіап ипа загіеп[ез] зо[24]Ьге еі Гие§о, ёйездие ега саііепіе, есЬаЪап адиеііа іогіа йепіго, ё диапіо ега саііепіе засаЬапІа 1ие§о, ё езіе ега еі рап дие ігаіап еп адиеііоз сиегоз; ё йе зі ігаіап тисЬа сагпе, ё езсойіііаз йе ІесЬе, ё йе паіаз азейаз, ё Ьиеѵоз [§иеѵоз] ё тіеі, ё езіо ега еі тер г тащаг соп дие Іиедо йе ргезепіе Іоз зегѵіап, у езіо ігаіап йе сайа саза, ё зі аііі аѵіап йе езіаг, йаЬапІез тисЬа сате, ё диапіо Іез ега тепезіег: ё сото Пе^аЬап ё, диаідиіег 1и§аг, ѵепіа
Ерспнганъ. — Пріемъ у князя. 131 встрѣчалъ старшина, и посланникъ Тамурбека приказывалъ при- нести пищу и привести лошадей' и людей для прислуживанья, а если они это не скоро исполняли, то ихъ били палками и кнутами, столько что на удивленье. Жители этихъ селеній были уже такъ запуганы, что какъ только увидятъ Чакатая, сейчасъ бѣгутъ; а Чакатаи значить люди изъ войска Тамурбека, изъ одного племени, которое есть между ними. Въ тотъ же день они уѣхали изъ этого мѣста. Въ этихъ селеньяхъ жило также нѣсколько Армянскихъ Христіанъ. ЬХѴІ. Въ слѣдующее воскресенье, четвертаго числа того же мѣсяца мая, во время вечерни пріѣхали въ городъ Ар- сингу. ‘Дорога, по которой шли въ этотъ день, была пере- рѣзана горами и высокими скалами; вблизи города видѣли много снѣгу на дорогѣ. Изъ города вышло много народу принять и встрѣтить посланниковъ, и они отправились въ свое помѣщеніе, которое имъ было приготовлено. И въ ту же ночь князь этого города прислалъ имъ много печенаго и соленаго мяса, много пло- довъ, хлѣба и вина. На другой день, въ понедѣльникъ, князь этого города апіе еііоз еі тауогаі, у еі ЕтЬа]аДог Деі ТатигЬес тапДаЬа Ігаег ѵіап- Даз ё саЬаІІоз ё отез дие [Іез] зігѵіезеп, [зегѵіезеп] ё зі Іап аігіа поп іо Гасіап, ДаЬапІез Де раіоз ё Де азоіез, Іапіоз дие ега тагаѵіііа; ё азі езіаЬап езсаггаепІаДоз Іаз §епІез Дезіаз аІДеаз, дие ѵіепДо ип СЬесаІау, Іиедо Гиіап [Гоіап]; ё еі СЬесаІау Дісезе рог Іоз отез Де Іа Ьиезіе [§иезІе] Деі ТатигЬес, Де ип 1іпа§е дие Ьа епіге еііоз, ё рагііегоп езіе Діа Дезіа аІДеа; еп езіаз аІДеаз тогаЪап аі^ипоз СЬгізІіапоз Агтепіоз. 91. ЬХѴІ. Ьотіп§о зі^иіепіе, дие Гиегоп диаіго Діаз Деі ДісЬо тез Де Мауо, Педагоп ё, Іа сіиДаД Де Агзіпда й Ьога Де ѵізрегаз, у езіе Діа еі сатіпо дие [дие еі сатіпо] Ігохегоп Гиё Ггадозо Де топіапаз ё зіеггаз аііаз, ё асегса Де Іа сіиДаД Гаііагоп тисЬа піеѵе еп еі сатіпо, ё Де Іа сіиДаД заііб азаг §еп1е а гезсеЬіг ё ё ѵег Іоз ДісЬоз ЕтЬа]аДогез, ё Гиегопзе рага зиз розаДаз, дие Іаз Іепіап араге]аДаз: ё еза посЬе Іез бго еі Зепог Де адиеііа сіиДаД епѵіаг тисЬа ѵіапДа сосіДа ё аДоЬаДа ё тисііа Гги[с]1а ё рап ё ѵіпо. Е оіго Діа Іипез еі Зепог Де адиеііа сіиДаД Іез Гізо Даг сіегіа 9*
132 Пріемъ у князя. приказалъ назначить имъ нѣкоторое количество денегъ на каждый день для ихъ расходовъ пока они будутъ жить тамъ, столько, чтобъ имъ было довольно на разные предметы. Въ полдень онъ послалъ за ними, желая ихъ видѣть; послалъ лошадей, чтобъ ихъ при- везти и людей, чтобъ ихъ охранять. Ихъ привезли на лугъ внѣ города и они застали тамъ князя, сидящаго на небольшомъ воз- вышеніи, подъ шелковымъ навѣсомъ, натянутымъ веревками на двухъ столбахъ; съ нимъ было много народу. Когда посланники пріѣхали, то нѣсколько вельможь съ народомъ поѣхали и встрѣ- тили ихъ, а когда приблизились къ тому мѣсту, гдѣ сидѣлъ князь, онъ всталъ, подалъ имъ руки, посадилъ ихъ возлѣ себя и принялъ ихъ хорошо. На немъ было надѣто платье изъ голубого сутими, съ золотымъ шитьемъ; на головѣ у него была высокая шапка, и на ней украшенія изъ жемчугу и драгоцѣн- ныхъ камней, а на верху шапки золотая верхушка, и съ верхушки спускались двѣ косы изъ красныхъ волосъ, сплетенныя въ три пряди, которыя доходили до плечь, и спускались на плечи; эти такъ сплетенные волосы есть девизъ Тамурбека. Князю было на видъ лѣтъ сорокъ, и онъ былъ человѣкъ красивый; темнорусый, а диапііа <1е йіпегоз бе сайа йіа, йе дие ее шапіиѵіезеп тіепіга аШ езіоѵіезеп, дие Іез аЬазіаЬа рага созаз йіѵегзаз, ё а Ьога йе тейіо йіа еі Зепог епѵіб | рог еііоз, дие Іоз диегіа ѵег, ё епѵібіез саЬаІІоз еп дие Гиезеп, ё отез дие Іез §иагйазеп, ё Пеѵагопіоз а ип ргайо Гиега йе Іа сіийай, ё Гаііагоп дие езіаЬа еі Зепог азеЫайо еп ип езігайо Папо, зо ипа зотЬга йе ип рапо йе зейа соп йоз тазіііез, ё соп сиегйаз дие Іо іігаЪап, ё соп ёі езіаЬа тисЬа §епіе: ё сото Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез Гиегоп Педайоз, ѵіпіегоп ипоз СаЬаІІегоз соп ріеза йе §епіе ё гезсіЬіегоп- Іоз, ё йездие 11е§агоп а йо езіаЬа еі Зепог, ёі зе Іеѵапіб б еііоз ё Іез йіб Іаз тапоз, ё йзоіез азепіаг асегса йе зі, ё гезсіЬібІоз Ъиепатепіе: ё еі Зепог іепіа ѵезіійоз ипоз рапоз йе зиііті азиі соп ипаз Ъгозіайигаз йе ого, ё еп Іа саЬега іепіа ип зотЬгего аііо, ё еп ёі созаз йе аІхоГаг ё ріейгаз, ё епсіта йеі зотЬгего іепіа ип сазііііеіо йе ого еп еі ЬиЪаІах, ё йеі сазИПедо йезсепйіап йоз ігепзаз йе саЬеІІоз Ьегте]оз ГесЬоз еп ігізпе, дие йезсепйіап Газіа Іаз езраійаз, дие Пе^аЬап Газіа Іоз отЬгоз, ё езіоз саЬеІІоз азі ГесЬоз ез Іа йеѵіза йеі ТатигЬес: ё еі Зепог ройіа зег
Пріемъ у князя. 133 борода черная. Послѣ вопросовъ посланникамъ о королѣ нашемъ го- сударѣ, первая почесть, которую онъ имъ оказалъ (была вотъ ка- кая): онъ взялъ серебряную чашу съ виномъ и своей рукой подалъ пить посланникамъ и потомъ всѣмъ своимъ людямъ. Тотъ, кому онъ давалъ пить, долженъ былъ становиться на колѣна передъ нимъ и брать чашу обѣими руками; если кто бралъ ее одной рукой, то это считалось невѣжливымъ, потому что говорятъ, что отъ рав- наго себѣ можно брать чашу одной рукой, а не отъ государя; и взявши чашу изъ рукъ князя, вставали и отодвигались немного назадъ, но не поворачивались задомъ къ нему; выпивши должны были поднять правое колѣно, и три раза ударить имъ въ землю; а выпить должно было все вино изъ чаши. Когда онъ кончилъ уго- щать ихъ виномъ, привели вьючныхъ животныхъ, на которыхъ были навьючены деревянные ящики, а въ нихъ ѣхали мѣдныя кастрюли и варились на огнѣ; потомъ сняли ихъ и принесли много круглыхъ блюдъ изъ луженаго желѣза съ высокой ножкой, на ко- торой они стояли; принесли также около сотни желѣзныхъ чашекъ; всѣ онѣ были круглыя и глубокія, такъ что казались точно военные йе ейай сіе іазіа диагепіа апоз, ё ега оте Ьіеп ГесЬо ё Ьахо, ё Іа ЬагЬа пе§га: ё йездие оѵо йетапйайо а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез рог еі езіайо йеі Веу пиезіго зепог, Іа ргітега Ьопга дие Іез йго іотб ипа іага йе ріаіа соп ѵіпо, ё йіб соп зи тапо а ЬеЬег ё Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё йезриез а іойоз Іоз зиз отез, ё аі дие ёі йаЬа а ЬеЬег аѵіазе йе. Іеѵап- іаг ё йпсаг Іоз йпо]оз апіе ёі, ё іотаг Іа іага соп йоз тапоз, зі соп ипа [тапо] Іа іотазе, аѵіаіо рог йезргесіо, са йісе, дие йе зи ідиаі йеЬе еі оте іотаг 1а іага соп ипа тапо, ё поп йеі Зепог; ё йездие Іа іага 92, аѵіап іотайо йе тапо йеі Зепог, ІеѵапіаЬапзе, ё йёзѵіаЬапзе пп росо аігй.8, ё поп ѵоіѵіап Іаз езра1|йаз аі Зепог ё йездие аѵіап ЪеЬійо, аѵіап йе аіхаг еі йпоіо йегесЬо, ё йаг соп ёі еп ііегга ігез ѵесез, ё аѵіап йе ЬеЬег іойо еі ѵіпо йе Іа іага: ё йездие іез оѵо йайо а ЬеЬег соп зи тапо, ігохіегоп ипаз асётііаз еп дие ѵепіап ипаз сойпаз йе тайега епсіта йеііаз, еп дие ѵепіа сосіепйо аі йіедо азаг оііаз йе соЪге, ё йе зі іігагопіаз йе епсіта йе іаз асётііаз, ё ігохіегоп тисЬоз іаіайогез йе йегго езіапайо гейопйоз, соц ип ріе аііо зоЬге дие езіаЬап: оігозі ігохіегоп [ігохегоп] Газіа сіеп езсойіііаз йе йегго, езіаЬап іойаз гейопйаз ё йтйаз
134 Племянникъ Исфендгара. шлемы; потомъ положили на эти блюда мясо, а въ чашки соленую баранину и колбасы, рисъ и другія кушанья, изъ которыхъ каж- дое было своего цвѣта; сверхъ каждой чашки и блюда положили тон- кую хлѣбную лепешку. Передъ княземъ и передъ посланниками по- ложили на землю шелковую ткань вмѣсто скатерти, потомъ по- ставили передъ ними на землѣ эти чашки и блюда съ мясомъ, и всѣ, которые были тутъ, начали ѣсть. У каждаго былъ свой но- жикъ, чтобъ рѣзать и своя деревянная ложка, чтобы ѣсть, а пе- редъ княземъ рѣзалъ одинъ человѣкъ. Князь пригласилъ двухъ вельможь кушать вмѣстѣ съ собою, и когда нужно было кушать рисъ и другія похлебки, которыя у нихъ были, то они всѣ трое ѣли изъ одной чашки и одной ложкой, такъ что когда одинъ ее оставлялъ, бралъ другой, и такъ они ѣли. Во время этого пира пріѣхалъ молоденькій Турокъ лѣтъ семи, и съ нимъ человѣкъ де- сять верховыхъ; князь взялъ его и посадилъ возлѣ себя. Этотъ мальчикъ былъ племянникъ Еспандіара, владѣтеля Синополя, о которомъ вы уже слышали, что онъ былъ важный владѣтель въ Турціи. Онъ пріѣхалъ отъ Тамурбека, и говорили, что Тамурбекъ дие диегіап рагезсег Ьасіпеіаз діпеіез, ё де зі ризіегоп созаз де сагпе еп адиеііоз іа]адогез, ё еп Іаз езсодіііаз сагпего адоЬадо ё аІЬопдідаз, ё аггоз ё оігоз тащагез, дие ега сада ипо де зи соіог, ё зоЬге сада езсодіііа ё сада іададог ризіегоп ипа іогіа де рап декада: ё апіе еі Зепог ё апіе Іоз дісЬоз ЕтЪа^адогез ризіегоп ип рапо де зеда рог еі зиеіо сото тапіеіез, ё де зі ризіегопіез деіапіе де адиеііоз іаіадогез, у езсодіііаз [езсодіеііаз] де сагпе еп еі зиеіо-, ё сотепзагоп а сотег, іодоз диапіоз ау езіаЬап, ё сада ипо іепіа зи сапіЪеіе рагасогіаг, ё зисисЬага де тадего рага сотег; рего дие апіе еі Зепог согіаЬа ип оте, у еі Зепог йзо 11е§аг апіе зі доз СаЪаІІегоз дие сотіезеп соп ёі, ё диапдо оѵіегоп де сотег еі аггог ё оігоз роіадез дие аііі іепіап, сотіап іодоз ігез еп ип езсодіііа ё соп ипа сисЬага, ё азі'сото Іа еі ипо де]аЬа, іотаЬаІа еі оіго, ё азі сотіегоп: ё езіапдо еп езіе сотег, 11е§о ип того Тигсо де Газіа зіеіе апоз, ё ѵепіап соп ёі Газіа діег де саЬаІІо, ё еі Зепог іотбіо ё азепіёіо асегса де зі. Е езіе того ега зоЬгіпо де Езрапдіаг еі Зепог дё Зіпороіі, де диіеп [дие] аѵедез оідо дие ега дгапде Зепог | еп Іа Тигдиіа: еі диаі ѵепіа деі ТатигЬес, ё десіап, дие еі зепог ТатигЬес
Разсказъ о смутахъ въ Ерсинганѣ. 135 велѣлъ передать Еспандіару, чтобъ онъ отдалъ половину своей земли этому мальчику, потому что онъ былъ сынъ его сестры. Пріѣхали также два вельможи отъ Тамурбека, которые были ро- домъ изъ этого города Арсинги, и говорили, что Тамурбекъ про- держалъ ихъ нѣсколько времени въ плѣну, а теперь отпустилъ; а причина, по которой онъ ихъ взялъ, вотъ какая. Заратанъ, одинъ знатный вельможа, владѣлъ этимъ городомъ Арсингой и землей, принадлежавшей къ нему, а это большое владѣніе; когда онъ умеръ, у него не осталось дѣтей отъ его жены, которая была дочерью императора Трапезондскаго. Передъ смертью онъ ска- залъ, что тотъ, который владѣетъ теперь Арсингой, сынъ его; когда же онъ умеръ, то его не захотѣли признать государемъ, и со всей страной возсталъ одинъ вельможа, сынъ сестры Заратана, по имени Шевали, говоря, что такъ какъ Заратанъ умеръ бездѣт- нымъ, то онъ, какъ его племянникъ, долженъ наслѣдовать ему. Тѣ два вельможи, что теперь пріѣхали на пиръ, помогали ему. И говорятъ, что когда Тамурбекъ побѣдилъ Турка, то онъ пришелъ въ этотъ городъ и взялъ въ плѣнъ этого Шевали и этихъ двухъ вельможъ, и поставилъ государемъ того, который теперь царству- епѵіаЬа тапйаг аі йісЬо Езрапйіаг, дие Іа тііай йе зи Ііегга дие Іа йіезе 4 адиеі того, риез дие ега й)’о йе зи Ьегтапа: ё оігозі Пе^агоп аііі епіопсез йоз СаЪаІІегоз дие ѵеиіаи йеі ТатигЬес, Іоз диаіез егап паіигаіез йе адиеііа сіийай йе Агзіп§а, ё йесіап дие еі ТатигЬес Іоз аѵіа іепійо ргезоз ип ііетро, ё дие адога Іоз зоііёга, ё Іа гагоп рогдие Іоз ргепйіб ез езіа: Еагаіап, ип дгап СаЬаІІего, Гиё Зепог йезіа сіийай 93. йе Агзіпда, ё йе зи ііегга, дие ез ип дгап зепогіо; ё аі ііетро дие тигіо, поп йехб іуоз йе ипа тидег дие іепіа: Іа диаі ега й)'а йеі Ет- регайог йе Тгарізопйа, ё ип ііетро апіез дие тигіезе йіхо, дие ега зи іцо езіе дие адога ез Зепог йе Агзіп§а, ё йездие тигіо, поп Іо диізіегоп гезсеЬіг рог Зепог: ё аігбзе соп Іа ііегга ип СаЬаІІего іцо йе ипа Ьегтапа йе Еагаіап, дие аѵіа потЬге Хеѵаіі, йісіепйо, дие риез Еагаіап тцгіега зіп іцо, дие ёі йеЬіа Ьегейаг рог зег зи зоЬгіпо, ё & езіо дие Іе ауийагоп адиеііоз йоз СаЪаІІегоз дие епіопсез аііі Педагоп. Е йіг дие, диапйо еі ТатигЬес ѵепсіб аі Тигсо, дие ѵіпіега ё. езіа сіийай, ё дие ргепйіега аі {йісЬо Хеѵаіі ё а езіоз йісЬоз йоз СаЬаІІегоз, ё дие йго
136 Пиръ въ честь посланниковъ. етъ, котораго Заратанъ указалъ какъ своего сына. Теперь онъ отпустилъ этихъ двухъ вельможь, Шевали же приказалъ отвезти въ городъ Самаркандъ. А причиной, по которой Тамурбекъ и Турокъ разсорились другъ съ другомъ и начали воевать, былъ Заратанъ, владѣтель этой земли, какъ вамъ это послѣ будетъ разсказано; это была прекрасная причина. Когда кончили пировать, послан- ники воротились въ свое помѣщеніе, а князь остался тамъ со своими вельможами. Когда наступила ночь, онъ прислалъ послан- никамъ много разныхъ вещей и кастрюли съ варенымъ мясомъ и при нихъ своихъ поваровъ, чтобъ его приготовить и слугъ, чтобъ его подать. Въ слѣдующій вторникъ онъ имъ не далъ пира; но далъ имъ денегъ на расходы, сколько имъ было нужно. ЬХѴІІ. Наэдругой день, въ среду, послѣ обѣда онъ послалъ за посланниками; они пріѣхали къ нему и застали его въ его домѣ: онъ сидѣлъ въ галереѣ передъ Фонтаномъ, и съ нимъ много вель- можь и народа, и шуты, которые играли передъ нимъ. По тому какъ все было въ домѣ заведено, видно было, что это домъ княже- скій. Когда посланники вошли, онъ поклонился имъ и посадилъ ихъ Зепог а езіе дие адога Іо ез, еі дие Діхо 2агаіап дие ега зи 6]о:, ё дие а§ога дие аѵіа зоІіаДо а езіоз йоз СаЬаІІегоз, дие аі ДісЬо Хеѵаіі дие Іо йго Пеѵаг ргезо ё Іа сіиДаД Де Затагсапіе. У Іа гагоп рогдие еі ТатигЪес ё еі Тигсо зе оѵіегоп Де Дезѵепіг еі ипо Деі оіго, ё оѵіегоп Де реіеаг, Гиё рог саиза ё осазіоп Дезіе ДісЬо 2агаіап, Зепог Дезіа ііегга, зе§ип дие аДеІапіе ѵоз зега сопіаДо, дие Гиё ипа Гѳгтоза гагоп: ё Дездие оѵіегоп сотіДо Іоз ДісЬоз ЕтЬаіаДогез, зе іогпа[25]гоп рага зиз роза- Даз, ё еі Зепог диеДо аііі соп зиз СаЬаІІегоз; ё Дездие Гиё посЬе, еі Зепог йго епѵіаг а Іоз ДісЬоз ЕтЪаіаДогез тисЬаз созаз, ё саІДегаз Де сате сосіДа, ё соп е11а[з] зиз сосіпегоз дие Іаз езсоДіІІазеп, ё зегѵіДогез дие зігѵіезеп адиеііа ѵіапДа. Е тагіез зі§иіепіе поп Іез йго йезіа піпдипа; рего Дібіез Діпегоз рага зи Дѳзрепза диапіоз оѵіезеп тепезіег. ЬХѴІІ. Е оіго Діа тіегсоіез зі§иіепіе, Дезриез Де сотег епѵіб рог Іоз ДісЬоз ЕтЬадаДогез, ё Гиегоп а ёі ё Гаііагопіо еп зи розаДа, у езіаЬа еп ип рогіаі апіе ипа Гиепіе, у соп ёі тисЬоз СаЬаІІегоз ё §епіе, ё іатЪіеп іи§1агез, дие езіаЬап апіе ёі іапепДо, ё Ьіеп рагезсіа-саза Де Зепог зе§ип еі тепео Деііа: ё сото Іоз ДісЬоз ЕтЬа]аДогез епігагоп,
Пиръ въ честь посланниковъ. 137 возлѣ себя. Сейчасъ же принесли много кусковъ сахару, и онъ сказалъ, что желаетъ быть въ этотъ день товарищемъ по питью тому рыцарю, который не пьетъ вина (это былъ Рюи Гонзалесъ). Имъ принесли большую хрустальную чашу наполненную сахар- ной водой; онъ выпилъ, потомъ своей рукой подалъ Рюи Гонза- лесу; а всѣмъ другимъ подали вина. Послѣ этого принесли много мяса, рису и разныхъ другихъ кушаній, и они стали кушать какъ въ первый день; а когда мясо съѣли, то подали чашки съ мёдомъ и персики, моченые въ уксусѣ, и виноградъ, и капорцы тоже въ уксусѣ; а ѣдятъ они очень неопрятно. И во все это время не пере- ставало литься вино. Когда въ этомъ прошло нѣсколько времени, принесли чашу, въ которой могло бы помѣститься четверти три. Князь взялъ эту чашу и своей рукой сталъ подавать нѣкоторымъ изъ своихъ вельможъ, и они выпивали все вино, потому что по ихъ обычаю недопить было бы очень неприлично. Когда князю надоѣло подавать вино, то его вельможи взяли эту большую чашу и стали по- давать другъ другу, до того что большая часть изъ нихъ напились очень пьяны. А князь не пилъ въ этотъ день вина, чтобъ быть епсііпозе а еііоз, ё йгоіез азепіаг асегса йе зі, ё ігохіегоп Іиедо тисЬоз рейахоз йе ахисаг, ё йіхо, дие ёі у еі .СаЬаІІего дие пои ЬеЬіа ѵійо, (дие ега Виу Сопхаіех) диегіа дие адиеі йіа Гиезеп сотрапегоз еп еі ЬеЬег, ё' ігохіегопіе ипа §гап дагга йе ѵійгіо Пепа йе а^па соп ахисаг, ё ЬеЪіб ёі, ё йезриез йіб й ЬеЬег аі йісЬо Виу бопгаіег ёі соп зи тапо, ё 94. й Іоз оігоз іойоз йіегоп йеі ѵіпо: ё йезриез йезіо ігохіегоп тисЬа сагпе* ё тисЬоз аггосез ё роіадез йе тисЬаз тапегаз, ё сотіегоп зедип еі йіа йе апіез, ё йездие Іа сагпе Гиё сотійа, ігохіегоп езсойіііаз йе тіеі ё йигазпоз согіійоз еп ѵіпа^ге ё иЬаз ё аісараггаз оігозі согіійаз, ё со- тіап тиу Гео. Е еп іойо езіо еі ѵіпо поп сезаЬа, ё йездие йигб ип гаіо езіо, ігохіегоп ипа іаза дие саЬіа диапіо ігез диагііііоз, ё іотаЬа еі Зепог адиеііа іага, ё йаЬа ёі ёоп зи ргоргіа тапо а ЬеЬег а сіегіоз СаЬаІІегоз зиуоз, ё ЬеЬіапзе іойо еі ѵіпо, са поп аѵіа йе йехаг па|йа, дие зегіа §гап Геаійай рага зи созіитЬге; ё йездие еі Зегіог йіё епоіайо йе йаг а ЬеЬег, іотаЬап адиеііоз зиз СаЬаІІегоз адиеііа іаза §гапйе, ё йаЬапзе ипоз й оігоз а ЬеЬег, Газіа дие Іоз таз йеііоз Гиегоп Ьіеп Ьеойоз. Е езіе йіа поп ЬеЬіб ѵіпо еі Зепог, рог іепег сотрапіа аі йісЬо
138 Описаніе Ерсингана. товарищемъ Рюи Гонзалесу. Имя этого князя было Питалибетъ. Когда наступила ночь, посланники возвратились къ себѣ домой. ЬХѴІІІ. Этотъ городъ Арсинга построенъ на .равнинѣ возлѣ рѣки, которая называется ЕвФратъ. Это одна изъ тѣхъ рѣкъ, ко- торыя вытекаютъ изъ рая. Равнина, на которой стоитъ этотъ городъ, окружена со всѣхъ сторонъ очень высокими горами; на верху большей части этихъ горъ много снѣгу, а въ низу по скату совсѣмъ нѣтъ; тамъ было много селеній, садовъ и виноградни- ковъ, и самая равнина была покрыта полями и виноградниками, и огородами, и садами, очень красивыми. А городъ былъ неболь- шой, и стѣны у него были каменныя съ башнями. Этотъ городъ построили Армяне: на стѣнахъ въ разныхъ мѣстахъ былъ сдѣ- ланъ изъ камня знакъ креста. Дома въ городѣ были всѣ съ тер- расами и по этимъ террасамъ люди ходятъ какъ по улицамъ. Го- родъ очень населенъ; въ немъ много красивыхъ улицъ и переул- ковъ, обстроенныхъ лавками; онъ очень богатъ и ведетъ обшир- ную торговлю. Въ немъ много прекрасныхъ мечетей и много источниковъ, и живетъ въ немъ много Христіанъ, Армянъ и Грековъ. I Вау Сгопгаіег, у езіе 8епог аѵіа потЪге РііаІіЪеі: ё йездие Гиё посЬе, Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез зе іотагоп а зиз розайаз. ЬХѴІІІ. Е езіа йісЬа сіийай йе Агзіп^а езіа ІесЬа еп ип Папо асегса йеда гіо дие ез Патайо ЕиГгаіез, у ез ипо йе Іоз гіоз дие заіеп йеі Рагау- *зо: 6 езіе Папо еп дие езій Іа сіийай ез іойо сегсайо йе еп йеггейог йе ипаз зіеггаз тиу аііаз, у епсіта йе Іо таз аііо йезіаз зіеггаз аѵіа тисЬа піеѵе, ё ауизо еп Іаз Гаійаз поп аѵіа піп^ипа; ё аѵіа тисЬаз аійеаз, ё ѵіпаз ё Ьиегіаз, у еі Папо езо тезто ега іойо ІаЪгайо йе рапез ё ѵіпаз, ё тисЬаз Ьиегіаз ё ѵѳг^еіез Ъіеп Гегтозоз; ё Іа сіийай поп ега тиу §гапйе, ё Іа сегса йеііа ега йе ріейга соп зиз іоггез: езіа сіийай ейійсагоп Агтепіоз: еп еі. тиго аѵіа еп тисЬоз [тисЬаз] Іи^агез ГесЬа йе ріейга Іа зепаі йеіасгиг, ё Іаз сазаз йе йепіго егап іойаз соп іеггайоз, ё азі [апзі] апйа Іа депіе рог Іоз іеггайоз сото рог Іаз саііез, ё ега тиу роЫайа ё йепіго йеііа аѵіа тисЬаз гиаз ё саііез Ьіеп Гѳгтозаз ё йе тисЬоз ойсіаіез, у ез сіийай тиу гіса у йе тисЬаз тегсайигіаз: ё аѵіа тисЬаз Гегтозаз тегдиііаз ё тисЬаз іиепіез, у еп еііа аѵіа тисЬоз СЬгізііапоз, Агтепіоз ё Огіе^оз.
Разсказъ о завоеваніяхъ Тимура. 139 ЬХІХ. Разсказываютъ, что когда Тамурбекъ напалъ на городъ Сабастрію, Турецкій городъ, и разрушилъ его, то Турокъ на- палъ на этотъ городъ Арсингу и вошелъ въ него; а когда Тамур- бекъ побѣдилъ Турка, онъ воротился въ этотъ городъ и опять взялъ его себѣ, какъ было прежде. Говорятъ, что когда онъ былъ тамъ, жители Мавры поссорились съ Христіанами, приходившими туда, говоря, что князь ихъ Заратанъ даетъ Христіанамъ больше почету чѣмъ имъ, что имъ лучше, и что у нихъ церкви лучше чѣмъ ихъ мечети; тогда, говорятъ, Тамурбекъ долженъ былъ послать за Заратаномъ, и разсказать ему, что говорили Мавры. Заратанъ отвѣчалъ, что. онъ позволяетъ Христіанамъ быть въ его землѣ для того, чтобъ пользоваться ими въ случаѣ нужды. Тогда Тамур- бекъ послалъ за Греческимъ священникомъ, тѣмъ который былъ у нихъ самый главный; и когда онъ явился къ нему, то онъ по сильной ненависти, которую питалъ къ жителямъ Константино- поля и Генуэзцамъ города Перы, приказалъ ему отречься отъ своей вѣры; когда же тотъ не захотѣлъ этого сдѣлать, то онъ велѣлъ убить всѣхъ Христіанъ въ городѣ. Заратанъ сталъ про- сить имъ помилованья у Тамурбека, и Тамурбекъ освободилъ ихъ ЬХІХ. Е йесіап, дие диапйо еі ТатигЬес ѵіпіега зоЬге Іа сіийай йе 8а- Ьавігіа, ипа сіийай йеі Тигсо, ё Іа йезігиуб, дие еі Тигсо дие ѵіпо зоЬге езіа ЙісЬа сіийай йе Агзіп§а, ё дие | Іа епігагоп: ё йездие еі ТатигЬес ѵепсіб аі Тигсо, дие іогпб а, езіа сіийай, ё дие Іа іотб рага зі, сото Іа іепіа йе 95. ргітего: ё йіг дие езіапйо адиі, дие Іоз Могоз йе Іа сіийай дие зе 1е диегеііагоп йе Іоз СЬгізііапоз дие аііі ѵепіап, йісіепйо, дие Хагаіап зи Зепог дие Іез диііаЬа таз Ьопга дие поп А еііоз, ё дие егап таз гезсе- Ьійоз, ё дие аѵіап 1§1езіав дие егап те]’огев дие Іаз зиз тездиііаз: рог Іо диаі йіг, дие еі ЙісЬо ТатигЬес оѵо йе епѵіаг рог еі йісЬо 2агаіап, ё сопібіе Іо дие Іоз Могоз йесіап; ё 2агаіап гезропйіа, дие ёі іепіа б Іоз СЬгізііапоз еп зи ііегга рогдие зе аргоѵесЬаЬа йеііоз еп зиз тепезіегез. Е еі ТатигЬес епѵіб рог ип С1ёгі§о Сггіе^о дие аііі езіаЬа дие ега тауог йе Іоз оігоз: йездие Гиё йеіапіе йёі, рог Іа §гапйе запа дие іепіа йе Іоз йе Сопзіапііпоріа, ё йе Іоз Сгепоѵезез йе Іа сіийай йе Рега, йіхоіе, дие зе гепедазе, ё рогдие поп іо диізо Гасег, тапйаЬа таіаг іойоз Іоз СЬгізііапоз йе Іа сіийай: ё еі йісЬо 2агаіап йетапйб тегсей рог еііоз
140 Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ. за девять тысячъ есперъ, а каждая еспера равняется половинѣ серебрянаго реала; эти есперы ссудилъ имъ князь ихъ Зара- танъ. А Тамурбекъ приказалъ разрушить всѣ Христіанскія цер- кви, взялъ себѣ одинъ замокъ, принадлежавшій этому городу, который называется Камагъ й далъ его одному своему Чакатаю, чтобъ онъ владѣлъ вмѣсто него. Сдѣлалъ онъ это потому, что этотъ замокъ очень укрѣпленный и въ такомъ мѣстѣ, которое при- носитъ много доходу; онъ охраняетъ всю эту землю и черезъ него проходитъ много товаровъ въ разныя мѣста, какъ въ Сирію такъ и въ Турцію. ЬХХ. А причина, по которой Турокъ и Тамурбекъ узнали другъ друга и по которой Тамурбекъ сталъ воевать съ Баязетомъ, вотъ какая: У Заратана, владѣтеля этого города Арсинги, земля была смежная съ владѣніями Турка. Турку очень хотѣлось завла- дѣть землею Заратана, а особенно этимъ замкомъ Камагомъ, и онъ послалъ ему сказать, что онъ требуетъ съ него дани и сдачи этого замка Камага. Заратанъ отвѣчалъ, что онъ согласенъ при- знать его власть и платить ему дань, но что не отдастъ ему замка. Турокъ велѣлъ сказать, что онъ долженъ сдать его, а если не аі ТатигЬес, ё гепйібіез рог пиеѵе тіі езрегаз, Іо диаі ез саба езрега диапіо тейіо геаі йе ріаіа: Іаз диаіез езрегаз Іез ргезіё Хагаіап зи 8епог; ё еі ТатигЬес тапйо йеггосаг іойаз Іаз 1§1езіаз йе Іоз СЬгіз- ііапоз, ё еі ТатигЬес іотб ип сазііііо йезіа сіийай, дие Ьа потЬге Сата&, ё йібіо а ип зи СЬагаіау дие Іо іоѵіезе рог ёі; ё езіо йго ёі, рог диапіо еі ЙісЬо сазііііо ез тиу ГиеТіе, у еп іидаг дие гіпйе тисЬо, у ез диагйа йе іойа езіа ііегга, ё рог ёі разап тисЬаз тегсайигіаз а тисЬаз рагіез, азі сото еп Іа 8игіа, у а Іа Тигдиіа. ЬХХ. Ьаз гагопѳз рогдие еі Тигсо у еі ТатигЬес оѵіегоп йе заЬег еі ипо йеі оіго.ё рогдие еіТатигЬес |оѵо йе ѵепігеп Іа Тигдиіа а реіеагсоп еі Тпгсо Ваузіі, ез езіо: [е] езіе СаЬаІІего 2агаіап, 8епог йезіа сіийай йе Агзіп- да, сотагсапа езіё зи ііегга соп еі зепогіо йеі Тигсо: аѵіепйо ёі Тигсо соЬйі- сіа [сойісіа] йезіа ііегга йезіе 2агаіап, зеііаіайатепіе йезіе йісЬо сазііііо йе Сата§, епѵіб йесіг, дие зе 1е аігеЪиіазе, ё епігедазе еі ЙісЬо сазііііо йе Сата§: у еі йісЬо Хагаіап йіхо, дие 1е ріасіа йе 1е сопозсег зепогіо, ё йе Гасег ігеЬиіо; таз дие 1е поп епіге§агіа [епіга^агіа] еі ЙісЬо сазііііо: ё
Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ. 141 сдастъ, то изъ-за него потеряетъ всю свою землю. Тогда Зара- танъ, слыхавши р Тамурбекѣ и объ его огромномъ могуще- ствѣ, и зная, что онъ въ то время находился въ Персіи, гдѣ велъ войну, и уже побѣдилъ Персидскаго султана, отправилъ къ нему посла съ письмомъ и подарками, прося, чтобъ онъ защитилъ его отъ Турка, и говоря, что самъ онъ и его земля въ его власти, и что онъ можетъ поступать съ нимъ, какъ со своимъ плѣн- никомъ. Тогда Тамурбекъ послалъ къ Турку посла съ пись- момъ, въ которомъ объявлялъ ему, что этотъ Заратанъ его подданный, и чтобъ изъ уваженія къ нему Турокъ не дѣлалъ ему никакой обиды, потому что тогда онъ готовъ отплатить ему тѣмъ же. Турокъ, никогда до тѣхъ поръ не слыхавши о Та- мурбекѣ и думая, что нѣтъ на свѣтѣ человѣка сильнѣе чѣмъ онъ самъ, удивительно какъ разгнѣвался и сейчасъ же послалъ Та- мурбеку письмо, въ которомъ было сказано, что онъ удивляется, какъ это Тамурбекъ до такой степени безуменъ, что осмѣлился написать ему такую безсмыслицу, чтобъ онъ не дѣлалъ того, что ему вздумается противъ Заратана или противъ кого бы то ни было въ цѣломъ мирѣ; чтобъ не оставить этогб безумія безъ наказанія, еі Тигсо епѵіб Іе бесіг, дие Іе соиѵеиіа (іе ве Іо баг, зі пои дие рог ёі аѵіа сіе регбег іойа Іа ііегга: ё еі бісЬо Хагаіап, аѵіепбо оісіо <іе1 Та- тигЬес, ё <1е1 зи §гапбе робег, ё сіе сото езіаЪа еиіоисез [еиіоисе] еп Іа Регзіа, Гасіепбо §иегга, ё дие аѵіа ѵепсібо аі 8о1бап бе Іа Регзіа, епѵіб- 1е зиз ЕтЬаіайогез у зи ргезепіе ё Іеігаз, у епѵіб бетапбаг, дие Іо 96. диізіезе бе&пбег беі Тигсо, ё [дие] адиеііа зи ііегга, у ёі дие ега а зи тапбабо, ё дие бсіезе бёі сото бе ип зи сарііѵо: рог Іо диаі еі Татиг- Ъес оѵо бе епѵіаг ип зи ЕтЬа]абог аі Тигсо, ё епѵібіѳ зиз Іеігаз, еп дие Іо епѵіб а го^аг, дие адиеі СаЬаІІего Хагаіап ега зиуо, ё дие рог зи Ьопга Іе поп диізіезе Гасег безііопог піп^ипо, ё дие ёі езіаЬа ргезіо бе Гасёг оіго іапіо рог ёі. Е еі Тигсо пипса аѵіепбо оібо беі ТатигЬес, заіѵо еп адиеііа Ьога, ё іепіепбо, дие поп аѵіа оте еп еі типбо тауог дие еі, оѵо іап §гапбе запа дие Гйё тагаѵіііа, ё епѵіб 1ие§о зиз сагіаз рага еі бісЬо ТатигЬес, еп дие Іе епѵіб бесіг: дие ега тагаѵіііабо бе зег оте іап Іосо, ё аігеѵегзе а Іе епѵіаг бесіг іап §гап Іосига, дие ёі поп йсіезе Іо дие ёі диізіезе сопіга Хагаіап, [сопігаіаг аса] ё сопіга іобоз
142 Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ. онъ обѣщаетъ и клянется, что пойдетъ и отыщетъ его, гдѣ бы онъ ни былъ, что Тамурбекъ отъ него не уйдетъ, а будетъ плѣненъ, и на зло ему, онъ клянется взять себѣ его главную жену. Тамур- бекъ, будучи въ такомъ большомъ возбужденіи, пожелалъ показать при этомъ случаѣ всю свою силу и пошелъ съ войскомъ оттуда, гдѣ онъ былъ въ Персіи, изъ прекрасныхъ полей, которыя называются Катарабаке, и гдѣ онъ зимовалъ въ тотъ годъ, и пошелъ прямо въ этотъ вышеупомянутый городъ Арсингу, а оттуда сейчасъ же отправился и вступилъ въ Турецкія владѣнія, подошелъ къ одному городу, который называется Сабастрія, окружилъ его и началъ тѣснить его очень сильно. . Жители Сабастріи послали къ Турку своему государю просить помощи; когда онъ узналъ, что Тамур- бекъ находится уже въ его землѣ и осадилъ городъ Сабастрію, онъ сильно разгнѣвался на него, послалъ собрать войско, и съ первымъ отрядомъ, какой былъ собранъ въ двѣсти тысячъ кон- ныхъ, послалъ своего старшаго сына, по имени Мусульмана Че- леби на помощь городу, а самъ хотѣлъ идти въ слѣдъ за нимъ съ другимъ большимъ отрядомъ.'Но Турки не могли держаться, и іоз отез Де іойо еі ипіѵегзо типДо. Маз рогдие поп [26] диеДазе зіп репа Де Іа зи Іосига, дие ёі ]'игаЬа ё рготеііа Де Іо іг Ъизсаг До диіега дие езіоѵіезе, ё дие 1е поп роДгіа езсараг дие 1е поп іотазе ргезо, ё дие апіе ёі ё зи ДезресЬо, 1е ]игаЬа Де зе есЬаг соп Іа зи ти§ег тауог. Е еі ДісЬо ТатигЬес зіепДо Де іап §гапДе езГиегго, диізо тозігаг еп езіо зи §гап роДегіо, ё рагііб соп зи Ьиезіе Де аііі До езіаЬа, дие ега еп Іа Регзіа, еп ипоз Гегтозоз сатроз дие Патап СаіагаЪадие, ДопДе аѵіа ЬіЬегпаДо [іпЪегпаДо] адиеі апо: ё ѵіпозе ДегесЬатепіе а езіа'зоЬгеДісЬа сіиДаД Де Агзіп§а, ё Де аііі рагііб Іие^о, ё епігб рог ііегга Деі Тигсо, ё Гиё а ипа сіиДаД дие Патап ЗаЬазігіа, ё сегсбіа, ё сотЪаіібІа тиу Де гесіо; ё Іоз Де Іа сіиДаД Де ЗаЬазігіа епѵіагоп рог асогго. аі Тигсо зи Зепог, ё диапДо ёі зиро дие еі ТатигЬес ега еп зи ііегга, ё 1е іепіа тиу сегсаДа Іа сіиДаД Де ЗаЬазігіа, оѵо тиу §гапДе запа сопіга ёі, ё тапДб ауипіаг §епіе, ё 1ие§о соп Іа ргітега дие 1е ѵіпо епѵіб а ип зи й]о еі тауог дие ёі аѵіа, еі диаі аѵіа потЬге Мизаітап СЬаІаЪі, соп Досіепіоз тіі отез а саЪаПо рага асоггѳг Іа сіиДаД, дие 1ие§о зегіа соп оіга таз §епіе еп роз Дёі. Е поп риДіегоп Іоз Тигсоз іапіо Гасег, дие
Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ. 143 прежде, чѣмъ пришло подкрѣпленіе, Тамурбекъ уже вступилъ въ городъ; а вступилъ овъ въ него такъ. Онъ нападалъ и тѣснилъ ихъ такъ сильно, что наконецъ они начали переговоры и Заклю- чили миръ на такомъ условіи, что изъ города выйдутъ къ нему люди, а онъ дастъ обѣщаніе не проливать ихъ крови, и дадутъ ему опредѣленное количество золота и серебра. Когда Тамурбекъ получилъ отъ нихъ дань, какую требовалъ, онъ сказалъ, что же- лаетъ говорить съ жителями города о нѣкоторыхъ дѣлахъ, важ- ныхъ для нихъ и требуетъ, чтобъ лучшіе и знатнѣйшіе граждане вышли къ нему. Тѣ, полагаясь на обѣщаніе, которое онъ далъ, и на то, что они заплатили ему все, что онъ требовалъ, тотчасъ вышли къ нему. Тамурбекъ, какъ только увидѣлъ, что они вы- шли изъ города, приказалъ вырыть большія ямы, и сказалъ имъ, что онъ обѣщалъ имъ и далъ удостовѣреніе въ томъ, что не про- льетъ ихъ крови, и по этому онъ приказываетъ задушить ихъ въ этихъ ямахъ, а войску своему велитъ войдти въ городъ и разграбить его, потому что оно бѣдно и нуждается. Онъ такъ и сдѣлалъ, и приказалъ зарыть всѣхъ, что вышли къ нему изъ города, а лю- дямъ своимъ велѣлъ вступить въ городъ и разграбить его; когда апіез дие еі асогго 11е§азе, еі ТатигЬес поп Іепіа епігайа Іа сіийай: у епігбіа рог езіа тапега. СотЬаІібІез тиу гесіо, Іапіо дие ѵіпіегоп а ГаЫаг Іоз йе Іа сіийай соп ёі, ё диейагоп соп ёі еп езіа тапега: дие заііезе сіегіа §епІе йе Іа сіийай а ёі, ё дие Іез азе§игаЬа, йе поп Гасег 97. зап§ге еп еііоз, ё дие Іез йіезе сіегіа диапііа йе ого ё йе ріаіа. Е йез- дие оѵо гезсеЬійо еі ТатигЬес еі ІгіЬиІо дие Іез оѵіега реіійо йеііоз, йіхо, дие диегіа | ТаЫаг соп Іоз йе Іа сіийай а1§ипаз созаз дие егап тисЬо рага зи ргоѵесЬо, ё дие рага езіо дие Іоз тауогез ё тедогез йе Іа сіийай дие ѵіпіезеп 4 ёі. Е еііоз рог еі зе§иго дие Іез Іепіа йайо, оігозі рогдие Іе аѵіап йайо Іо дие Іез аѵіа йетапйайо, заііегоп 1ие§о а. ёі; ё еі ТатигЬес, йездие Іоз Іиѵо Гиега йе Іа сіийай, йзо Гасег тиу §гапйез Гоуоз, ёйіхоіез, дие ёі Іез Іепіа рготеіійо ё азе^игайо[з] йе поп Гасег зап§ге еп еііоз, рог епйе дие ёі Іоз диегіа аЬодаг еп адиеііоз Гоуоз, ё тапйаг епігаг Іа сіийай &, зи §еп1е дие Іа гоЬазеп, дие Іо аѵіап тепезіег дие езіаЬап роЬгез. Е йгоіо азі, дие тапйб зоіеггаг а диапіоз аѵіап заіійо йе Іа сіийай, ё тапйб дие епігазеп Іа сіийай ё Іа гоЬазеп: ё
144 Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ. же все было разграблено, приказалъ разрушить его и уничто- жить до основанія. Сдѣлавши это, онъ ушелъ оттуда. Въ тотъ день какъ онъ ушелъ, пришелъ сынъ Турка со своимъ отрядомъ въ двѣсти тысячъ конницы; увидавши, что весь городъ Сабастрія разрушенъ и Тамурбекъ уже ушелъ, онъ сталъ ждать отца. А Тамурбекъ, ушедши оттуда, отправился прямо въ землю султана Вавилонскаго. Прежде чѣмъ онъ пришелъ туда, попалось ему племя, которое называется Бѣлые Татары; это племя постоянно кочуетъ по полямъ. Онъ началъ съ ними воевать, побѣдилъ ихъ, взялъ въ плѣнъ, захватилъ и князя ихъ, а ихъ было доб- рыхъ пятьдесятъ тысячь мужчинъ и женщинъ, и повелъ за со- бой. Оттуда пришелъ онъ въ городъ Дамаскъ. На жителей его онъ очень сердился за то, что они не захотѣли подчиниться ему и захватили пословъ, которыхъ онъ къ нимъ послалъ. Онъ силою вступилъ въ городъ и разрушилъ его; а всѣхъ мастеровъ, кото- рые знали какое нибудь ремесло, велѣлъ отвести въ Самаркандъ; также и Бѣлыхъ Татаръ и тѣхъ, что онъ велъ изъ Сабастріи, между которыми было много Сабастрійскихъ Христіанъ Армянъ. Потомъ воротился въ Персію и поселился на весну въ одной йездие Іа оѵіегоп гоЪайо, тапйёіа арогіеііаг, у'йезігоубіа іойа. Е сото оѵо езіо ГесЬо тоѵіё ёі сіе аШ: у еі йіа дие йе аііі рагііб Педб еі йдо йеі Тигсо соп Іоз йосіепіоз тіі отез йе ё саЬаІІо дие ігаіа: ё йездие Гаііб диё іойа Іа сіийай йе ЗаЬазігіа ега йезігОійа, ё еі ТатигЬес раг- іійо, езрегб аііі аі райге'. Е еі ТатигЬес сото рагііб йе аііі, Гиезе йегесЬатепіе рага ііегга йеі Зоійап йе ВаЬуІопіа^ Е апіез дие аііа Ііедазе Гаііб ипа депегасіоп йе §епіе дие ПатаЪап Тагіагоз Віапсоз, дие зоп ипа §епіе дие зе апйаЬап іойаѵіа ё Іоз сатроз, ё реіеб ё іоѵо §иегга соп еііоз: ё Іоз диаіез' ѵепсіб, ё Іоз іотб, ё іоѵо ргезо аі Зепог йеііоз, ё ройгіа аѵег Ьіеп Газіа сіпспепіа тіі отез ё ти^егез [ти§ег], ё Пеѵбіоз соп- зі§о. Е йе аііі Гиё ё Іа .сіийай йе Ватазсо: еі диаі іепіа §гап запа йеііоз, рог диапіо поп зе диізіегоп аігеЬиіаг, ё 1е аѵіап іепійо ргезоз Іоз ЕтЬаіайогез дие Іез аѵіа епѵіайо, | у епігб Іа сіийай рог Гиегза, ё йезігоубіа ё диапіоз таезігоз аііі Гаііб йе іойаз Іаз агіез, ё іапіоз йго Иеѵаг ё Іа сіийай йе Затагсапіе, е ё Іоз Тагіагоз [Тагіаіоз] Віапсоз, ё ё Іоз дие ігаіа йе ЗаЬазігіа, епіге Іоз диаіез Ііеѵб азаз СЬгізііапоз Агте-
Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ. 145 мѣстности, которая называется Алара и находится въ Верхней Ар- меніи. А Турокъ пошелъ на городъ Арсингу, и въ досадѣ и гнѣвѣ на князя Заратана за то, что изъ-за него претерпѣлъ такое без- честіе, напалъ на городъ, силою вступилъ въ него и взялъ жену Заратана. Послѣ онъ отпустилъ ее и приказалъ, чтобы въ городѣ не было сдѣлано никакого зла, и уѣхавши оттуда, воротился въ свою землю. Говорятъ, что онъ очень мало показалъ доблести тѣмъ, что не велѣлъ разрушить этого города, такъ какъ Тамур- бекъ^разрушилъ его городъ Сабастрію. Послѣ того какъ оба эти государя воротились въ свою землю, они послали другъ другу посланниковъ, но никакъ не могли прійдти къ соглашенію. Въ это время императоръ великаго города Константинополя и Пер- скіе Генуэзцы послали сказать Тамурбеку, что если онъ будетъ воевать съ Туркомъ, то они могутъ служить ему и помочь людь- ми и галерами, и именно такимъ образомъ, что они въ короткое время снарядятъ нѣсколько галеръ и не допустятъ тѣхъ Турокъ, которые были въ Греціи, переѣхать въ Турцію, чтобъ Тамур- беку легче было сладить съ Туркомъ; кромѣ того ссудятъ его піоз <іе ЗаЬазігіа: ё йе зі іогпбзе & ііегга йе [Іа] Регзіа, ё іиёй іепег еі ѵегапо а ипа ііегга дие Патап Аіага, дие ез йе Агтепіа Іа аііа: у. еі Тигсо іогпёзе зоЬге Іа сіийай йе Агат^а, ё соп §гап епоуо у запа дие аѵіа йезіе СаЬаІІего Хагаіап рогдие рог ёі аѵіа [еі] аѵійо адиеііа йез- 98. Ьопга, тапйё сотЪаііг Іа сіийай, ё епігёіа рог Гиегга, ё іотб ргеза ё Іа тидег йе Хагаіап, ё йе зі тапйоіа зоііаг, ё тапйб дие поп йсіезеп таі ' піпдипо еп Іа зоЬгейісЬа сіийай, рагіійо йе аііі, ё іогпбзе рага зи ііегга: ё йісеп, дие адиі тозігб езіе зоЬгейісЬо Тигсо тиу росо езГиегзо еп поп йезігоіг еі адиеііа сіийай, сото еі ТатигЪес 1е аѵіа йезігоійо Іа зи сіийай йе ЗаЬавігіа: ё йезриез дие сайа ипо йезіоз Зепогѳз Гиегоп еп зиз ііеггаз, епѵіагопзе зиз ЕтЬа]айогез еі ипо аі оіго, ё поп зе рийіегоп аѵепіг піпдипо йеііоз: ё еп езіе тезто ііетро еі Етрегайог йе Іа §гап сіийай йе Сопзіапііпоріа ё Іоз Сгепоѵезез йе Рега епѵіагоп йесіг аі Та- тигЬес, дие зі ёі Ьаіаііа аѵіа йе аѵег соп еі Тигсо, дие еііоз 1е ройіап тиу Ьіеп зегѵіг ё ауийаг соп тисЬа §епіе ё §а1еаз; ё зегіа еп езіа та- пега: дие еііоз агтагіап еп Ьгеѵе ііетро сіегіаз §а1еаз, рага йеГепйег, дие Іоз Тигсоз дие езіаЬап еп Іа Сггесіа, дие поп разазеп еп Іа Тигдиіа Сборникъ II Отд. И. А. И. Ю
146 Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ. серебромъ. И когда Турокъ не могъ прійдти къ соглашенію ни съ городомъ Константинополемъ, ни съ Тамурбекомъ, то съ обѣ- ихъ сторонъ начали собирать войска. Тамурбекъ, который при- готовилъ его гораздо скорѣе, какъ человѣкъ хитрый и искусный въ военномъ дѣлѣ, съ большою поспѣшностью оставилъ Персію, пришелъ въ Турцію и направился по той самой дорогѣ, по которой шелъ прежде, черезъ землю Арсингскую въ городъ Сабастрію. Ту- рокъ, узнавши, что Тамурбекъ уже въ его землѣ, перемѣнилъ путь, по которому шелъ, и оставивши свой обозъ въ одномъ укрѣплен- номъ замкѣ, по имени Ангури, взялъ все свое войско и пошелъ съ большою поспѣшностью на Тамурбека; а Тамурбекъ, узнавши о той хитрой смѣлости Турка, перемѣнилъ тоже путь, по которому шелъ, и взялъ на лѣво черезъ высокія горы; когда Турокъ при- шелъ и увидѣлъ, что Тамурбекъ оставилъ прежнюю дорогу и по- шелъ по другой, онъ подумалъ, что Тамурбекъ обратился въ бѣг- ство и погнался за нимъ такъ быстро, какъ только могъ. А Та- мурбекъ, прошедши по горамъ дней восемь, воротился на ровную дорогу и пошелъ къ тому замку Ангури, гдѣ Турокъ оставилъ [Тигдиеа], рогдие еі рийіезе те,)’ог соп еі Тигсо. Е оігозі, дие Іе йагіа еп зегѵісіо сіегіа диапііа (іе ріаіа: ез (іездие зе поп | рийіегоп аѵепіг еі Тигсо (іе Іа сіийай (іе Сопзіапііпоріа у еі йісЬо ТатигЬес, ауипіагоп зиз §епіез (іе Іа ипа рагіе у (іе Іа оіга, у еі ТатигЬес дие Іа іепіа тисЬо таз ргезіа, сото оте азіиіо у за§аг еп Іа дііегга, рагііб (іе Іа Регзіа & §гап ргіеза, ё ѵіпозе рага Іа Тигдиіа, ё ігохо еі сатіпо дие ргітега [ргітего] аѵіа ігаійо, ё ѵіпозе рага Іа ііегга (іе Агзіп^а, ё й, Іа сіийай йе ЗаЬазігіа: ё диапйо еі Тигсо зиро еп сото еі ТатигЬес ега еп зи ііегга, еі диаі сатіпо дие ігаіа йехб, у еі Гагйахе йе зи Ьиезіе еп ип Гиегіе сазііііо дие Патап Ап§игі, ё іотб іойа зи §епіе, ё Гиезе а §гап ргіеза рага еі ТатигЬес: ё еі ТатигЬес, йездие зиро еі агйій [агйіг] іап за§ая йеі Тигсо, йехб еі ТатигЬес адиеі сатіпо дие ИеѵаЬа ё іотб а 1а тапо іядиіегйа рог ипа топіапа тиу аііа: ё диапйо еі Тигсо Ііедб, сото еі ТатигЬес аѵіа йехайо еі сатіпо дие ИеѵаЬа, ё іотага оіго, еі Тигсо репзб дие Гиіа, ё Гиё еп роз йёі а тиу §гап ргіеза диапіо таз рийо: ё еі йісЬо ТатигЬес йездие Гиё рог адиеііаз топіапаз ипоз осЬо йіаз, іогпб аі сатіпо Папо, ё Гиё аі сазііііо йе Ап^игі, опйе
Объясненіе именъ Баязета, Мурата и Тимура. 147 свой обозъ, и захватилъ его въ свою власть. Турокъ, узнавши, что Тамурбекъ уже въ Ангури, пошелъ туда какъ можно скорѣе, и когда пришелъ, войско его было въ изнеможеніи; а Тамурбекъ сдѣлалъ весь этотъ кругъ для того, чтобы его запутать. Тутъ имъ пришлось сразиться и Турокъ былъ побѣжденъ и взятъ въ плѣнъ, какъ вы уже слышали. А императоръ Константинополь- скій и Генуэзцы города Перы вмѣсто того, чтобъ исполнить то, въ чемъ они условились съ Тамурбекомъ, пропустили Турокъ изъ Греціи въ Турцію; когда же Турокъ былъ побѣжденъ, то они сами перешли къ Туркамъ и на своихъ судахъ перевозили изъ Турціи въ Грецію тѣхъ, которые бѣжали. За это Тамурбекъ былъ сердитъ на Христіанъ, й за то приходилось платиться тѣмъ Христіанамъ, которые были на его землѣ. ЬХХІ. Этотъ Турокъ, котораго побѣдилъ Тамурбекъ, назы- вался Альдайре Баязетъ, что значитъ Молнія Баязетъ; потому что альдайре на ихъ языкѣ значитъ молнія, а Баязетъ было его имя. Отца его звали Амиратъ; онъ былъ отличный рыцарь и его убилъ одинъ христіанскій графъ, по имени графъ Лазаро; онъ еі Тигсо йехб іойо зи Гагйахе, ё гоЬозеІо: ё еі Тигсо, йездие зиро дие еі ТатигЬес езіаЬа зоЬге Ап§игі, апйиѵо диапіо таз рийо, ё диапйо 99. Ие^б, ігаіа Іа депіе сапзайа; ё еі ТатигЬес аѵіа ГесЬо адиеі гойео рог Іо йезогйепаг, ё оѵіегоп йе аііі йе реіеаг, ё Гиё ѵепсійо ё ргезо еі Тигсо, сото аѵейез уа оійо: ё еі Етрегайог йе Сопзіапііпоріа, ё Іоз Сепоѵезез йе Іа сіийай йе Рега, еп 1и§аг йе іепег Іо дие соп еі Та- тигЬес аѵіап риезіо, йехагоп разаг Іоз Тигсоз йе Іа Ѳгесіа еп 1а Тиг- диіа, ё йездие Гиега ѵепсійо адиезіе [27] Тигсо, разаЬап еііоз тізтозёіоз Тигсоз соп зиз Гизіаз йе Іа Тигдиіа еп 1а Сігесіа, Йе Іоз дие ѵепіап Гиуепйо, ё рог езіа осазіоп іепіа таіа ѵоіипіай еі ТатигЬес а Іоз СЬгіз- ііапоз, йе дие зе Гаііагоп таі Іоз йе зи ііегга. ЬХХІ. Е езіе Тигсо дие еі ТатигЬес ѵепсіб дие аѵіа потЬге АІйауге Вауазеі, дие диіеге йесіг, еі ге!атра§о [геіетрадо]; Ъазіі диеаійауге1), йісеп еііоз рог еі геіатрадо, ё Вазіі ега зи потЬге; ё зи райге йезіе оѵо потЬге Атігаіе, дие Гиё тиу Ьиеп СаЬаІІего, ё таібіе ип Сопйе СЬгізііапо, дие аѵіа потЬге еі Сопйе Ьазаго, ё таібіе [таібіо] еп ипа Ьаіаііа сатраі дие оѵо *) Здѣсь вѣроятно слѣдуетъ читать: еі геіатрадо Вазіі; дие аійауге.... 10*
148 Объясненіе именъ Баязета , Мурата и Тимура. убилъ его въ сраженіи ударомъ копья, которое вошло ему въ грудь и вышло въ спинѣ. Послѣ того этотъ Альдайре Баязетъ отомстилъ за своего убитаго отца и убилъ графа Лазаро въ сраженіи самъ своею рукой; а теперь сынъ этого графа Ла- заро перешелъ къ этому Баязету и живетъ у Мусульмана Че- леби, сына этого Альдайре Баязета. Это я хотѣлъ написать для того, чтобъ было понятно, кого звали Муратомъ; потому что всѣхъ Турецкихъ государей мы знаемъ здѣсь только подъ именемъ Мурата; а у каждаго государя было свое особенное имя. Кромѣ того настоящее имя Тамурбека есть Тамурбекъ, а не Та- мерланъ, какъ мы его называемъ, потому что Тамурбекъ значитъ на ихъ языкѣ то же что желѣзный царь, такъ какъ царь на ихъ языкѣ Бекъ, а желѣзо Тамуръ; а Таморланъ совсѣмъ противопо- ложно этому, такъ какъ этимъ именемъ его называютъ когда хотятъ оскорбить, потому что Таморланъ значитъ калѣка: онъ же былъ ра- ненъ въ правое бедро и въ два маленькіе пальца правой руки уда- рами, которые получилъ разъ въ то время, какъ воровалъ барановъ однажды ночью, какъ это вамъ будетъ послѣ подробнѣе разсказано. соп ёі, бе еисиепіго бе ип езіодие дие 1е Йіб рог Іоз ресЬоз, ё 1е разд а Іаз езраійаз: ё йезриез езіе Аійауге Вауагеі ѵеп§6 й зи тиегіо райге, ё таіб аі йісЬо Сопйе Ьагаго еп ипа ЬаіаІІа ёі тезто соп [рог] зи ргоргіа тапо; ё а§ога еі й]о йезіе зоЬгейісЬо Сопйе Ьагаго апйаЪа соп еі йісЬо Вауагеі, ё а§ога езо тізто ѵіѵе соп Мизаітап [Миізата] СЬаІаЪі, й]о йезіе Тигсо Аійауге Вауагеі; ё езіо Ье диегійо ёзсгеЬіг, рогдие зе епііепйа а диіеп Патагоп Мигаіе; рогдие іойоз Іоз Зепогез йе Іа Тигдиіа поп Іез заЬетоз асё. оігоз потЬгез заіѵо еі Мигаіе,- ё сайа ип Зепог Ьа аѵійо зи потЬге арагіайо; ё оігозі еі ТатигЬес ез зи потЬге ргоргіо езіе, ё поп Татогіап, сото Іо поз Пататоз, са Татиг- Ъес диеге йесіг еп зи ргоргіа 1еп§иа, іапіо сото Зепог йе йегго, са рог Зепог йісеп еііоз Вес, ё рог йегго Татиг; ё Татогіап ез Ьіеп сопігагіо йеі зи Зепог, са ез потЬге дие 1е Патап еп йепиезіо; рогдие Татогіап диіеге йесіг іоііійо, сото Іо диаі ёі Іо ега іоііійо йе Іа ипа апса йе- гесЬа, ё йе Іоз йоз йейоз ре'диепоз йе Іа тапо йегесЬа, йе Гегійаз дие 1е Гиегоп йайаз гоЬ'апйо сагпегоз ипа посЬе, зедип айеіапіе ѵоз зегё, таз Іаг^атепіе сопіайо.
Отъѣздъ изъ Ерсйнгана. 149 ЬХХІІ. Посланники оставались въ этомъ городѣ Арсингѣ до четверга, пятнадцатаго числа мая мѣсяца, а въ этотъ день уѣ- хали оттуда. Дорога лежала по высокимъ безлѣснымъ горамъ; въ этотъ день шелъ снѣгъ и было очень холодно. На ночь они оста- новились въ одномъ селеньи, которое называется Шабега; тутъ былъ небольшой замокъ и возлѣ него протекала рѣка. Дорога въ этотъ день лежала по высокимъ безлѣснымъ горамъ; несмотря на то на нихъ было много обработанныхъ полей, домовъ и се- леній. ’ На другой день, въ субботу, они ночевали въ одномъ селеньи, которое называется Пагарришь: тутъ былъ высокій замокъ на верху скалы. Въ этомъ селеньи было двѣ части: одна Армянская, а другая Турецкая. Разсказываютъ, что съ годъ тому назадъ, когда Тамурбекъ проходилъ здѣсь, онъ приказалъ разрушить Армян- скія церкви; Армяне, для того, чтобъ ихъ не разрушали, дали ему три тысячи асперовъ, а каждый асперъ стоитъ полъ реала. Онъ же, приказавши взять съ нихъ эти деньги, потомъ велѣлъ раз- рушить церкви. На другой день, въ воскресенье, въ день св. Троицы, уѣхали ЬХХІІ. Е Іоз йісЬоз Зепогез ЕтЬаіайогез езіоѵіегоп еп езіа сіийай йе Агзіп^а Газіа ]иеѵез, дие Гиегоп диіпсе йіаз йеі тез йе Мауо, дие 100. рагііегоп йе аііі г ё- еі сатіпо йезіе йіа Гиё рог ипаз зіеггаз аііаз зіп топіез, ё езіе йіа пеѵб ё йзо §гапйе Ггіо. ё еп Іа посЬе Гиегоп йогтіг а ипа аійеа дие Ьа потЪге ХаЪе^а, ё іепіа ип сазііііо редиепо, ё сегса йёі разаЬа ип гіо: ё еі сатіпо йезіе йіа Гиё рог ипаз зіеггаз аііаз зіп топіез; рего дие аѵіа тисЬаз ІаЪгапяаз йе рап, ё аійеаз ё сазаз. Е оіго йіа заЪайо Гиегоп йогтіг а ипа аійеа дие Ьа потЪге Ра^аггіх, ё іепіа ип сазііііо аііо епсіта йе ипа репа, ё еп езіе ЙісЬо 1и§аг аѵіа йоз Ъаггіоз, еі ипо йе Агтепіоз, у еі оіго йе Тигсоз; ё йе- сіап, дие ройіа аѵег ип апо дие еі ТатигЬес разбга рог аііі, ё дие тапйб дие Іаз І^іезіаз йе Іоз Агтепіоз дие Іаз йеггосазеп: ё дие Іоз Агтепіоз, рогдие §е Іаз поп йеггосазеп, дие Іез [Іе] йіегоп ігез тіі азре- гоз, диѳ ез сайа азрего сото тейіо геаі. Е йездие Іоз оѵо тапйайо іотаг, тапйб йеггосаг Іаз йісЬаз 1§1езіаз. Е оіго йіа йотіп^о, йіа йе Раздиа [Разсиа] йе Репіесозіе, раг-
150 Ерзерумъ. оттуда и пріѣхали къ одному селенью, у котораго на вершинѣ скалы стоялъ замокъ, принадлежавшій Арсингѣ. ’ Въ слѣдующій понедѣльникъ ночевали въ полѣ, а дорога ихъ шла между высокими безлѣсными горами, съ которыхъ спу- скалось много водъ, и гдѣ росло удивительно много травы, какъ въ верху, такъ и въ низу. Эта земля принадлежала Туркоманамъ, которыхъ владѣнія доходятъ до сихъ поръ; а они народъ Маври- танскаго племени и живутъ за Турками. На другой день, во вторникъ, уѣхали оттуда, и дорога ихъ была въ этотъ день ровная и шла по лугамъ и мѣстамъ обильнымъ водою. ІіХХІП. Около полудня пріѣхали къ одному городу, ко- торый называется Асеронъ и держитъ сторону Тамурбека. Этотъ городъ стоялъ на равнинѣ, былъ окруженъ крѣпкою и очень широ- кою каменной стѣной съ башнями, и въ немъ былъ замокъ. Городъ не былъ густо населенъ. Въ немъ была также прекрасная цер- ковь, потому что прежде онъ принадлежалъ Армянскимъ Хри- стіанамъ, и въ немъ жило много Армянъ; это былъ самый луч- шій и самый богатый изъ всѣхъ городовъ этой мѣстности. Князь этого города Туркоманъ и зовутъ его Субаилъ. ііегоп йе адиі, ё Гиегоп й ипа аійеа дие аѵіа ип сазііііо аііо епсіта йе ипа репа, дие ега йе Агзіпда. Е Іипез зідиіепіе Гиегоп йогтіг еп еі сатро, ё еі сатіпо йезіе йіа Гиё епіге ипаз зіеггаз аііаз зіп топіез, йе дие. йесепйіап тисЬаз а§иаз, ё | аѵіа’ тисЬаз Ьіегѵаз а тагаѵіііа, азі еп Іо аііо сото еп Іо Ьахо: ё езіа ііегга ега йе Тигсотапез, дие сотагсап Газіа аііі, дие ез ипа пасіоп йе Могоз дие зоп аііепйе йе Іоз Тигсоз; ё оіго йіа тагіез рагііе- гоп йе аііі, ё еі сатіпо йезіе йіа Гиё Иапо, ё йе тисЬоз ргайоз ё а§иаз. ЬХХІІІ. Е й. Іюга йе тейіо йіа Гиегоп еп ипа сіийай дие ез Патайа Азегоп, Іа диаі сіийай езіаЬа рог еі ТатигЬес: Іа диаі сіийай езіаЬа еп ип Папо, ё аѵіа тиу Гиегіе тиго йе ріейга ё йе іоггез, ё тиу апсЬо, ё іепіа ип сазііііо, ё поп езіаЬа тиу роЫайа, ё еп еііа аѵіа ипа Гегтоза 1§1езіа, са зоііа зег езіа сіийай йе СЬгізііапоз йе Агтепіа, ё еп еііа ѵіѵіап тисЬоз Агтепіоз, ё зоііа зег езіа сіийай Іа те]'ог ё таз гіса дие еп іойа езіа сотагса аѵіа, ё аі Зепог йезіа сіийай Патап ЗиЪаіІ, у ега Тигсотап.
Делиларкентъ. 151 На другой день, въ четвергъ,- двадцать второго числа мая мѣсяца, уѣхали оттуда и на ночь остановились въ селеньи, которое называется Партиръ Джуанъ и принадлежитъ къ владѣ- ніямъ одного города, по имени Ауники, города очень сильнаго и независимаго, несмотря на то, что онъ Армянскій; князь этой земли Чакатайскій вельможа, по имени Толадайбекъ. Въ слѣдующую пятницу пріѣхали къ одному селенью, ко- торое называется Исчу, и остались въ немъ тотъ день когда пріѣхали и слѣдующій день субботу; въ этомъ селеньи жило много Армянъ. ЬХХІѴ. Въ слѣдующее воскресенье ночевали въ одномъ селеньи называющемся Делуларкентъ, что значитъ селенье сума- сшедшихъ; тѣ, которые жили въ этомъ селеньи, были Мавры, и жили какъ отшельники, а звали ихъ Кашики; много Мавровъ приходятъ къ нимъ какъ на богомолье и многихъ больныхъ они вылѣчиваютъ. У нихъ былъ одинъ старшина, которому оказы- вали большія почести. Говорили, что онъ святой, и когда Та- мурбекъ проходилъ этими мѣстами, то посѣтилъ этого Кашика. Эти отшельники такой народъ, что люди даютъ имъ много мило- Е оіго біа іиеѵез ѵеіпіе ё боз біаз беі бісЬо тез бе Мауо рагііегоп бе адиі, ё Гиегоп богтіг & ипа аібеа дие Ьа потЬге Рагііг «Гиап, ё ез беі зепогіо бе ипа сіибаб дие ез'Патаба Аипідиі, ипа сіибаб 101. тиу Гиегіе, ё ііепе зепогіо зоЬге зі, сото диіега зеа бе Агтепіоз, у ега безіа ііегга Зепог ип СаЬаІІего СЬасаіау дие Ьа потЬге Тоіабау- Ьедие. Е ѵіегпез зідиіепіе Пе^агоп ё ипа аібеа дие Ьа потЬге ІзсЬи, у езіоѵіегоп еп езіа аібеа езіе біа дие аііі Педагоп, ё оіго біа заЬабо, ё еп езіа аібеа ѵіѵіап тисЬоз Агтепіоз. ЬХХІѴ. Е ботіп§о зі§иіепіе Гиегоп богтіг а ипа аібеа дие Ьа потЬге Беіиіагдиепіе, дие диіеге бесіг, еі аібеа бе Іоз Іосоз: ё Іоз дие еп езіа аібеа ѵіѵіап егап Могоз, сото | Ьегтііапоз дие Патап Сахіхез, [Сахізез] ё тисЬа §епіе бе Могоз ѵепіап аііі а еііоз сото еп готегіа, ё тисЬоз боііепіез аііі §иагезсеп, ё епіге еПоз аѵіа ип тауогаі дие 1е саіаЬап тисЬа Ьопга, ё бесіап, дие ега Запсіо, ё диапбо еі ТатигЬес рог аііі разё, дие Гиега езіёг соп езіе Сахіс: ё езіоз Ьегтііапоз егап §епіе дие
152 Рѣка Араксъ. стыни, а ихъ старшина владѣетъ этимъ селеньемъ. Тѣ изъ нихъ, которые хотятъ прослыть набожными и хотятъ, чтобъ люди счи- тали ихъ святыми, брѣютъ себѣ бороду и голову, раздѣваются, и раздѣтые ходятъ по улицамъ по солнцу и по холоду, и на улицахъ же и ѣдятъ; одѣваются въ самыя изодранныя платья, какія только могутъ найдти, и днемъ и ночью ходятъ и поютъ съ бубнами. Надъ входомъ въ ихъ жилище виситъ знамя изъ черныхъ шерстяныхъ нитокъ и надъ нимъ изображена луна; а у подножія его поста- влены рога оленей, козловъ и барановъ; таковъ обычай у этихъ Кашиковъ, чтобъ держать на своихъ домахъ рога; а когда они идутъ по улицамъ, они тащатъ ихъ за собою. ЬХХѴ. Въ понедѣльникъ, двадцать шестого числа мая мѣ- сяца, отправились оттуда и на ночь остановились въ полѣ близь одной большой рѣки, которая называется Коррасъ; это боль- шая рѣка и она протекаетъ почти по всей Арменіи. Путь ихъ въ этотъ день лежалъ между большими снѣжными горами, съ ко- торыхъ течетъ много водъ. На другой день, во вторникъ, ночевали въ одномъ селеньи, которое называется Науджуа. Дорога ихъ въ этотъ день шла по Іез Гасіап тисЬа Іітозпа Іаз §епіез, у еі зи тауогаі ега Зепог йезіа аійеа, ё йе Іоз дие йеііоз диіегеп зег геіі^іозоз, ё дие Іаз депіез Іоз ауап [аѵіап] рог Запсіоз, гарапзе Іаз ЪагЬаз ё Іаз саЪегаз, ё йезпийапзе, ё йезпийоз рог Іаз саііез, ё аі зоі ё аі Ггіо, ё апйап сотіепйо рог Іаз саііез, ё ѵізіепзе йе Іоз рапоз таз гоіоз дие Гаііап, ё апйап сапіапйо йе йіа ё йе посЬе соп рапйегоз; ё епсіта йе Іа риегіа йезіа Ьегтііа езіаЪа ип репйоп йе йіоз пе§гоз йе Іапа, ё ипа Іипа й^игайа епсіта, ё аі ріе йеі репйоп йпсайоз тисЬоз сиегпоз йе сіегѵоз ё йе саЬгопез ё йе сагпе- гоз, ё езіа ез зи изапха йезіоз Сахіхез, ё йе іепег езіоз сиегпоз епсіта йе зиз сазаз ё ігаепіоз еп Іаз тапоз диапйо ѵап рог Іаз саііез. ЬХХѴ. Ьипез, ѵеіпіе ё зеіз йіаз йеі йісЬо тез йе Мауо рагііегоп йе адиі, ё Гиегоп йогтіг еп еі сатро сегса йе ип §гапйе гіо дие Ьа потЪге Соггаз, ё езіе ез ип §гапйе гіо дие аігаѵіеза іойо Іо таз йе Агтепіа: у еі сатіпо йезіе йіа Гиё епіге ипаз зіеггаз пеѵайаз, йе дие йезсіепйеп тисЬаз а^иаз. Е оіго йіа тагіез Гиегоп йогтіг еп ипа аійеа дие Ьа потЬге
Древній городъ. 153 берегу этой рѣки; она была очень обрывистая и неудобная. Въ этой мѣстности княземъ былъ одинъ Кашикъ, который оказалъ боль- шія почести посланникамъ; тутъ было много Армянъ. На другой день, въ среду, ночевали въ одномъ селеньи, въ которомъ былъ высокій замокъ на вершинѣ скалы; а скала эта была изъ соли. Цѣпь такихъ соленыхъ горъ тянется на полъ дня пути, и всѣ, кто хочетъ, берутъ этой соли, и не употребляютъ никакой другой, кромѣ этой. О городѣ Кальмаринѣ, первомъ на свѣтѣ послѣ потопа. ЬХХѴІ. На другой день, въ четвергъ, двадцать девятаго числа мая мѣсяца, около полудня пріѣхали къ большому го- роду, по имени Кальмарину, а оттуда лигахъ въ шести видна была высокая гора, на которой появился Ноевъ ковчегъ во время потопа. Этотъ городъ стоялъ на ровномъ мѣстѣ, съ одной сто- роны протекала мимо него та большая рѣка, что называется Кор- расъ, а съ другой стороны была глубокая долина промежду скалъ, Каира, у еі сатіпо йезіе йіа Гиё рог гіЬега йезіе гіо, у еі сатіпо Гиё тиу Ггадозо ё йе таіоз разоз: ё еп езіе 1и§аг аѵіа ип Сахіс рог 8епог, ё йго тисЬа Ьопга &. Іоз ЙісЬоз ЕтЪаіайогез, ё еп езіе 1и§аг аѵіа [28] тисЬоз Агтепіоз; ё оігойіа тіегсоіез Гиегоп йогтіга ипа аійеа 102. дие аѵіа ип сазііііо аііо епсіта йе ипа репа: Іа диаі репа еі’а йе заі, ё езіа зіегга йезіа заі йига Ьіеп тейіа іогпайа, ё іойаз Іаз депіез дие диіегеп засаг, засап йезіа заі, ё зе аргоѵесЬап йеііа Іоз дие диіегеп, ё поп йе оіга [оіго]. Ре Іа сіийай йе Саітагіп дие Гие Іа ргітега йеі типйо йезриез йеі йііиѵіо. ЬХХѴІ. Е оіѵр йіа іиеѵез, ѵеіпіе ё пиеѵе йіаз йеі йісЬо тез йе Мауо, а Ьога йе тейіо йіа Гиегоп еп ипа §гапйе сіийай дие Ьа потЬге Саітагіп, ё йе аііі диапіо а зеіз Іе^иаз рагезсіб Іа топіапа аііа еп дие еі агса йе Кое рагезсіё диапйо еі Ьііиѵіо. Е езіа сіийай езіаЬа еп ип Папо, ё йе Іа ипа рагіе Іа разаЬа [ип] §гапйе гіо дие 1е йісеп Соггаз, ё йе Іа оіі’а рагіе аѵіа ип ѵаііе тиу Гопйо еп ипаз репаз, ё іап апсЬо диапіо ипа Ъаііезіа ройгіа есЬаг ип ѵігаіоп, дие сегсаЪа Іа сіийай еп йеггейог Газіа
154 Разсказъ о Тохтамышѣ. такой ширины какъ можно стрѣльнуть изъ самострѣла; эта до- лина окружала городъ вокругъ и шла до самой рѣки; долина и рѣка дѣлали городъ очень крѣпкимъ, потому что на него можно было напасть только въ томъ мѣстѣ, гдѣ начиналась рѣка; гдѣ былъ входъ въ долину, тамъ было мѣсто, въ которомъ можно было напасть на городъ, но надъ этимъ входомъ былъ построенъ замокъ, укрѣпленный большими высокими башнями, съ двумя во- ротами, одни за другими. Этотъ городъ Кальмаринъ былъ первый, какой былъ построенъ въ мирѣ послѣ потопа, и по- строило его племя Ноя. Жители города разсказываютъ, что тому лѣтъ восемь, Тетани, императоръ Татарскій, осаждавшій этотъ городъ, сражался подъ нймъ два дня и двѣ ночи не пере- ставая; на третій день заключили договоръ и городъ сдался на томъ условіи, что ни онъ, ни его войско не вступитъ въ городъ, но что каждый годъ городъ будетъ платить ему опредѣленную дань. Императоръ согласился на это; но требовалъ, чтобъ ему выдали половину войска города, чтобы оно пошло съ нимъ въ землю Джурганію, потому что онъ хотѣлъ вести войну съ царемъ Сорсомъ. Когда же жители города отдали ему это войско, онъ ]ипіаг соп еі гіо: еі диаі ѵаііе ё гіо Гасіа тиу Гиегіе Іа сіийай, дие поп аѵіа сотЬаіе піп^ипо заіѵо йе Йо зе сотепгаЬа еі гіо: ё еі ѵаііе аѵіа ипа епігайа, ё адиеі ега еі сотЬаіе дие аѵіа; рего епсіта йезіа епігайа аѵіа ип сазііііо тиу Гиегіе йе §гапйез іоггез ё аііаз, ё аѵіа йоз риегіаз ипа апіе оіга: ё езіа сіийай йе Саітагіп Гиё Іа ргітега сіийай дие Гиё ГесЬа еп еі типйо йезриез йеі Вііиѵіо, дие Іа ейійсагоп Іоз йеі Ііпа^е йе Кое. Е Іоз йе Іа сіийай йесіап, дие а§ога ройіа аѵег осЬо айоз дие Теіапі, Етрегайог йе Тагіагіа, [Тагіаііа] дие сегсёга езіа сіийай, ё дие Іа сошЪаііега йоз йіаз ипо еп роз йе оіго посЬе ё йіа, ё дие аі іетсего йіа ѵепіегап [ѵепсіегап] а ріеуіезіа: ё дие зе Іо [Іез] йіо Іа сіийай соп іаі сопйі|сіоп, дие поп епігазе еп еііа ёі піп зи §епіё; рего дие йе сайа апо 1е йіезеп сіегіо ігеЬиіо [ігіЬиіо]: йе Іо диаі ёі Гиё сопіепіо еі ЙісЬо Етре- гайог; рего йетапйб, дие 1е йіезеп [йіззеп] Іа тііай [теііай] йе Іа §епіе йе Іа сіийай, рага дие Гиезеп соп ёі а ііегга йе йиг^апіа, дие диегіа іг Гасег диегга аі Веу 8огзо. Е йездие Іоз йе Іа сіийай 1е оѵіегоп йайо Іа йісЬа §епіе, тапйб сотЬаііг Іа сіийай, ё епігбіа рог Гиегга, ё гоЬб іойо
Игдырь. 155 велѣлъ снова напасть на городъ, взялъ его, разграбилъ въ немъ все что нашелъ, сжегъ городъ и разрушилъ его во многихъ мѣ- стахъ, и перебилъ много народу. Большая часть жителей этого города были Армяне. А какимъ образомъ Христіане потеряли власть надъ этой Армянской землею, и какъ ею завладѣли Мавры, это будетъ вамъ разсказано послѣ. Въ этомъ городѣ было много большихъ зданій. По всей этой землѣ посланникамъ и людямъ ихъ давали помѣщенія и пищу и , лошадей для путешествія. Вся земля эта держала сторону Тамурбека. На другой день, въ пятницу, выѣхали оттуда и къ ночи прибыли къ одному высокому замку, стоявшему на вершинѣ ска- лы; этотъ замокъ принадлежалъ одной вдовѣ, которая платила дань Тамурбеку съ него и съ другой земли, которою владѣла. Въ этомъ замкѣ прежде жили разбойники и такіе люди, которые вы- ходили грабить на дороги. Тамурбекъ напалъ на этотъ замокъ, взялъ его, убилъ его князя, мужа этой княгини, и приказалъ, чтобъ въ немъ никогда больше не принимали злодѣевъ. А чтобы они не могли въ немъ защищаться, онъ приказалъ снять ворота въ этомъ замкѣ и запретилъ ихъ когда нибудь опять навѣшивать; Іо дие еп еііа Гаііб, е диетб Іа сіийай, ё арогііііоіа рог тисЬоз Іидагез, ё таіб тисЬа §епіе йеііа: ё Іа таз §епіе дие еп езіа сіийай аѵіа егап Агтепіоз, ё йе сото езіа ііегга йе Агтепіа рагііегоп еі зепогіо йеііа Іоз СЬгізііапоз ё Іа соЬгагоп Іоз Могоз, сото айеіапіе ѵоз зега сопіайо. 103. Еп езіа сіийай аѵіа тиу дгапйез ейійсіоз, ё рог іойа езіа ііегга йаЬап а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез ё а Іа зи депіе розайаз ё ѵіапйаз ё саЬаІІоз еп дие Гиезеп, ё іойа езіа ііегга езіаЪа рог еі зепог ТатигЬес. Е оіго йіа ѵіегпез рагііегоп йе адиі, ё Гиегоп йогтіг а ип саз- ііИо аііо дие езіаЬа епсіта йе ипа репа: еі диаі сазііііо ега йе ипа Риепа ѵіийа, дие ега аігеЬиіайа [аігіЪиіайа] аі ТатигЬес соп езіе саз- ііііо, ё соп оіга ііегга дие еііа іепіа. У еп езіе сазііііо зоііа аѵег Іайго- пез, ё отез дие заііап а гоЬаг ё Іоз сатіпоз. Е еі ТатигЬес ѵіпо зоЬге езіе сазііііо, ё епігбіо рог Гиегга, ё таіб аі Зепог йёі, дие ега тагійо йезіа Виепа, ё тапйб, дие пипса з'атаз асо§іезеп таІіесЬогез еп ёі. Е рогдие поп зе рийіезёп йеГепйег еп ёі, тапйб диііаг Іаз риегіаз аі йісЬо сазііііо, ё тапйб дие пипса ]атаз ризіезе риегіаз еп ёі, ё йіоіе ё
156 Араратъ. и потомъ отдалъ его этой княгинѣ. И теперь замокъ этотъ былъ безъ воротъ; а назывался онъ Эгида. Онъ стоялъ у подошвы вы- сокой горы Ноева ковчега. Всѣ горы, которыя имъ встрѣчались на пути послѣ того какъ они выѣхали изъ земли Трапезондской, были голыя и безлѣсныя. Эта княгиня приняла очень хорошо по- сланниковъ и дала имъ все, что имъ было нужно. ЬХХѴІІ. Въ слѣдующую субботу, тринадцатаго \) числа мая мѣсяца, посланники уѣхали оттуда. Дорога ихъ шла у подножія горы Ноева ковчега. Гора эта была очень высока, и на самомъ верху ея лежалъ снѣгъ, и на ней не было лѣса, за то было много травы и воды. Дорога шла вокругъ нея и на ней попадалось много зданій и каменныхъ основаній домовъ, которые тянулись довольно долго. На ней росло много ржи, которая каждый годъ выростаетъ сама собою, какъ будто была посѣяна; но она никуда не годилась, потому что на ней не бйіло зеренъ; также тамъ росло много крессу, точно было посѣяно. У подошвы этой горы находятъ красную краску, которою окрашиваютъ шелкъ. Пройдя половину А езіа Биепа, ЕІ диаі сазііііо езіаЬа еиіоисез зіп | риегіаз, ё аѵіа потЬге еі дісііо сазііііо Е^іда. V езіе- сазііііо езіаЬа аі ріе де Іа шопіапа аііа деі агса де Ыое, ё іодаз езіаз топіапаз ё зіеггаз дие Гаііагоп дезриез дие де ііегга де Тгарізопда рагііегоп егап г.азаз ё зіп топіез. V езіа Эиепа Ьояредо тиу Ьіеп езіе діа а Іоз дісЬоз ЕтЬа]адогез де диапіо оѵіегоп тепезіег. ЬХХѴІІ. ЗаЬадо зі^иіепіе, дие Гиегоп ігесе діая деі дісЬо тез де Мауо, Іоз дісЬоз ЕтЬа]адогея рагііегоп де адиі, у еі зи сатіпо Гиё рог еі ріе де адиезіа топіапа деі агса де Мое: Іа диаі топіаііа ега тиу аііа, ё аггіЬа еп Іоз [Іо] тая аііо езіаЬа пеѵадо ё сиЬіегіа [сиЬіегіо] де піеѵе, ё ега газа зіп топіез; рего еп еііа аѵіа тисЬаз Ьіегѵаз ё а§иаз, ё еі сатіпо іЬа аі деггедог [гегдедог] деііа, у еп еііа аѵіа тисЬоз еді- йсіоз у сітіепіоз де сазаз де ріедга яеса, дие іигаЬап §гапде ріега: ё еп еііа аѵіа пазсідо тисЬо сепіепо, дие зе пазсіа еііо сада апо де зиуо, сото зі Гиега зетЬгадо а тапо; рего ега ѵапо дие поп §гапаЬа: ё оігозі аѵіа пазсідо тисЬо тазіиегго, сото зі Іо яетЬгагап: ё аі ріе дезіа топ- *) Не 13-го, а 31-го.
Развалины древняго города. — Балзетъ. 157 дороги по горѣ, у подошвы ея они увидѣли большой городъ, ко- торый уже давно былъ необитаемъ. Онъ тянулся добрую лигу и туземцы разсказывали, что это былъ первый городъ, построен- ный на землѣ послѣ потопа, и построилъ его Ной и его племя. Передъ городомъ была обширная равнина и по ней шло много каналовъ, росли деревья и розовые кусты, и видно было много источниковъ. Эта гора была очень острая, и вершина ея была очень высокая и тонкая, и всегда была покрыта снѣгомъ и окру- жена облаками, такъ что самый верхъ нельзя было видѣть; гово- рятъ, что Это облако лежитъ на ней весь годъ, какъ зиму, такъ и весну, и не сходитъ никогда, и это происходитъ отъ того, что она такъ высока. Въ этотъ день посланники сдѣлали привалъ передъ однимъ прекраснымъ источникомъ, который находился подъ ка- меннымъ сводомъ, и въ то время, какъ они тамъ были, облако сошло и гора стала видна, а потомъ тотчасъ же опять закрыло ее; говорятъ, что оно сходило очень немного разъ. Подлѣ этой горы есть другая тоже съ острой вершиной, но не такая высокая какъ первая, и между ними двумя образовалось точно сѣдло; тутъ говорятъ и остановился ковчегъ; обѣ эти горы очень высоки и іапа зе Гаііа еі сгетезіп соп дие зе ііпе Іа зейа: у еп тейіо йезіа топіапа аі ріе йеііа Гаііагоп ип дгапйе ейійсіо йе риеЫо, дие Гиега йезЬаЬііайо §гап ііетро аѵіа, ё йигаЬа Ьіеп ипа 1е§иа: ё Іаз еепіез йе Іа ііегга йесіап, дие адиеііа Гиега Іа ргітега риеЫа дие еп еі типйо Гиега ГесЬа йезриез йеі Бііиѵіо, ё дие Іа йго Кое ё зи §епегасіоп: ё 104. апіе Іа йісЬа риеЫа аѵіа ип дгапйе Папо, еп дие аѵіа тисЬоз сеггаиг- Іаіез йе а§иа ё агЬоІез ё гозаіез, ё тисЬаз [Ги]Гиепіез, ё езіа йісЬа топ- іапа ега а§ийа, ё іепіа ип рісо тиу а§ийо ё аііо: еі диаі езіаЬа пеѵайо ё сиЬіегіо йе піеЫа, дие поп ройіа рагезсег еі саЬо йе 1а зіегга, ё | йе- сіап, дие іойо еі апо азі йр ЬіЬіегпо [іпѵіегпо] сото йе ѵегапо пипса зе диііаЬа адиеііа піеЫа' йе адиеііа топіапа, у езіо ез рог Іа §гап аііига йеііа: ё езіе. йіа іоѵіегоп Іоз йісЬоз ЕтЪаІайогез аііі Іа зіезіа апіе ипа Гегтоза Гиепіе дие аііі езіаЬа зо ип агсо йе ріейга, у езіапйо аііі зе диііб Іа піеЫа ё рагезсіё Іа топіапа ё 1ие§о зиЬііо зе іогпб, ё йесіап дие росаз ѵесез зе диііаЬа: ё ]ипіо соп езіа аііа топіапа езіб оіга дие ііепе оіго рісо а^ийо, рего поп ез іап аііа сото езіа оіга, ё епіге езіоз
158 Замокъ Маку. — Христіанское населеніе. покрыты снѣгомъ на вершинѣ. Въ эту ночь ночевали въ од- номъ замкѣ, по имени Баситъ Каласиде. -Замокъ этотъ стоялъ на вершинѣ одной высокой скалы, удивительно неприступной, а у подножія его былъ большой городъ тоже на скалѣ; отъ города къ замку шла высокая стѣна съ башнями и изъ этой стѣны обра- зовалась лѣстница, которая шла ко входу замка. Съ внѣшней стороны скала замка была очень высока, а внутри на самой вер- шинѣ ея находился большой источникъ. Тому лѣтъ шесть назадъ Тамурбекъ осаждалъ этотъ замокъ и князь его сталъ платить ему дань съ такимъ условіемъ, чтобъ ни онъ, ни войско его не всту- пали въ замокъ и не воевали съ нимъ. ЬХХѴІП. Въ воскресенье, перваго іюня, во время вечерни они прибыли къ одному замку, который назывался Маку; этотъ замокъ принадлежалъ одному Христіанину. католику, по имени Норадйну, и всѣ жители были Христіане католики, хотя по про- исхожденію они были Армяне и языкъ ихъ былъ Армянскій; впро- чемъ они знали и по Татарски и по Персидски. Въ этой же мѣст- ности былъ монастырь братьевъ св. Доминика. Этотъ замокъ йоз рісоз зе Гасе ипа сото зіііа, ё аііі йісеп дие зе ризо еі агса, ё атаз езіаз зіеггаз егап тиу аііаз ё пеѵайаз еп Іо аііо. Е езіа посЬе Гиегоп йогтіг а ип сазііііо дие аѵіа потЬге Ѵазіі саіазійе, еі диаі сазііііо езіаЬа епсіта йе ипа п.1іа репа тиу Гиегіе а тагаѵіііа, ё аі ріе йёі ип риеЫо Ьіеп §гапйе [йе] оігозі еп оіга репа: ё йе Іа ѵіііа аі сазііііо іЬа оігозі ип тиу §гап тиго соп зиз іоггез, ё йе адиеі тиго зе Гасіа ипа езсаіега дие іЬа а Іа епігайа йеі сазііііо, ё йе рагіез йе Гиега ега тиу аііа Іа репа йеі сазііііо, ё йепіге [йепіго] еп Іо таз аііо йёі пазсіа ипа Гиепіе §гапйе: ё езіе сазііііо ѵіпо сегсаг еі ТатигЬес, ройіа аѵег зеіз апоз, ё еі Веііог йёі аігеЬиіозеІе соп іаі сопйісіоп, дие еп ёі поп Іо асо^іезе а еі, піп а [піп^ипо] §епіе зиуа, піп Гиезеп [Гиезе] еп Ьиезіе соп ёі. ЬХХѴІП. Вотіп^о, ргітего йіа йе йипіо, а Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп ип сазііііо дие ез Патайо Маси, еі диаі сазііііо ега йе ип СЬгізііапо СаіЬё- іісо дие аѵіа потЪге Логайіп, ё Іоз дие еп еі йісЬо сазііііо тогаЬап егап оігозі СЬгізііапоз СаіЬёІісоз, сото диіега дпе егап Агтепіоз йе паіи- гаіеза, ё Іа зиіепдиа ега Агтепіа, сото диіега дие за[29]Ьіап Тагіагезсо ё Регзезсо. Е еп еі йісЬо Іи^аг аѵіа ип Мопезіегіо [Мопазіегіо] йе
Замокъ Маку. — Христіанское населеніе. 159 стоялъ въ долинѣ, въ уголкѣ, у подножія очень высокой скалы, а городъ стоялъ выше на склонѣ ея; какъ разъ надъ городомъ на этомъ самомъ склонѣ стояла крѣпкая ограда съ башнями вну- три; за этой оградой были дома, въ которыхъ жили люди, а даль- ше ея тоже жили люди и склонъ поднимался выше; тутъ же сей- часъ стояла другая ограда съ башнями и высокими крышами, которыя доходили до первой ограды; входъ въ эту вторую ограду былъ по ступенямъ сдѣланнымъ въ скалѣ, а надъ входомъ была большая башня для охраненія его. За этой второй ограцой были дома, сдѣланные въ скалѣ, посреди ихъ башни, и дома гдѣ жилъ князь; и тутъ же жители держали всѣ свои запасы. Скала, на которой стояли эти дома, поднималась гораздо выше чѣмъ всѣ дома и ограды. Отъ этой скалы идетъ точно навѣсъ, который прикрываетъ замокъ, ограды и дома, стоитъ какъ будто небо надъ ними: если идетъ дождь, то вода съ неба не попадаетъ въ замокъ, потому что скалы покрываютъ его совершенно; такимъ образомъ замокъ этотъ стоитъ такъ, что на него нельзя напасть ни съ зем- ли, ни даже съ неба. Внутри замка начинается большой потокъ, Ггауіез йе Запсіо Ротіпдо: еі диаі сазііііо езіаЬа еп ип ѵаііе еп ип гіпсоп [гепсоп] аі ріе йе ипа тиу аііа репа, е еі риеЫо езіаЬа еп ипа сиезіа аггіЬа, ё Іие^о епсіта йеі. риеЫо еп Іа йісЬа сиезіа езіаЬа ипа сегса сіе саі ё йе сапіо соп зиз іоггез йепіго: ігаз езіа сегса езіаЬап 105. сазаз еп дие тогаЬа[п] §епіе, ё йезіа сегса айеіапіе тогаЬа ^епіе, ё зоЬіа Іа сиезіа таз аііа: ё езіаЬа 1ие§о оіга сегса соп зиз іоггез ё сага- тапсіюпез, дие заііап Газіа Іа ргітега сегса, ё Іа епігайа рага езіа зе^ипйа сегса ега рог ипаз §гайаз ГесЬаз еп Іа репа, ё епсіта йе Іа еп- ігайа езіаЬа ипа іогге §гапйе рага ^иагйа йеііа: ё аііепйе йезіа зе^ипйа сегса езіаЬап сазаз ГесЬаз еп Іа репа, еп тейіо ипаз іоггез ё сазаз опйе еі Зепог езіаЬа, ё адиі іепіа іойа Іа §епіе йеі риеЫо зи Ьазіесітіепіо, ё Іа репа еп дие езіаЬап езіаз сазаз зоЬіа тиу аііа таз дие Іаз сегсаз ё іойаз Іаз сазаз, ё йе Іа йісЬа репа заііа ипо сото соі^айіго, дие соЬі- ІаЬа еі йісЬо сазііііо ё Іаз сегсаз ё сазаз йёі, азі сото [еі] сіеіо дие езіоѵіезе зоЬге ёі, ё еп сазо дие Пиеѵе еі адиа йеі сіеіо поп сае ёп еі сазііііо, са Іа репа Іо соЪц’а іойо, ё йе іаі тапега езіё еі сазііііо дие поп зе риейе сотЬаііг рог ііегга піп айп рог еі сіеіо: ё йепіго еп еі саз-
160 Припоминаніе о прохожденіи войскъ Тимура. водой котораго пользуется весь народъ, и орошается много са- довъ; а у подножія замка лежитъ прекрасная долина, по которой протекаетъ рѣка; она покрыта виноградниками и обработанными полями. Тамурбекъ нападалъ на этотъ замокъ, но не могъ его взять; однако заключилъ съ княземъ его договоръ, по которому тотъ долженъ былъ доставлять ему двадцать всадниковъ, какъ только онъ призоветъ ихъ. Не много времени спустя послѣ того Тамурбекъ проходилъ мимо его съ войскомъ; князь замка при- звалъ своего сына, которому было около двадцати лѣтъ и далъ ему три лошади съ хорошимъ убранствомъ, чтобъ онъ повелъ ихъ въ подарокъ Тамурбеку. Когда Тамурбекъ былъ у подножія замка, сынъ князя вышелъ и предложилъ ему этихъ лошадей отъ имени своего отца; тотъ принялъ ихъ и приказалъ объявить, чтобы по всей землѣ, принадлежавшей этому замку, войско его не дѣлало ни какого вреда. Потомъ Тамурбекъ сказалъ, что такъ какъ у князя этого замка такой большой сынъ, то ему не слѣ- дуетъ держать его у себя, и взялъ его съ собою; послѣ онъ отдалъ его своему внуку, по имени Омаръ Нираса, чтобъ онъ жилъ у него, такъ какъ онъ былъ императоромъ Персіи ііііо пазсе ип дгап §о1ре йе а§иа, йе дие зе аргоѵесЬа іойо еі риеЫо, ё зе гіедап тисііаз Ьиегіаз: ё аі ріе йезіе сазііііо езіа ип іегтозо ѵаііе дие ѵа рег ёі ип гіо, ё еп ёі Ьа тисЬаз ѵіпаз ё ІаЬгапзаз йе рап. Е еі ТатигЬес ѵіпо зоЬге езіе сазііііо, ё поп 1е рийо іотаг; рего ріеуіеб соп еі Зепог, дие 1е зігуіезе соп ѵеіпіе отез йе саЬаІІо диапйо Іоз епѵіазе Патаг: ё йепйе а росо ііетро еі ТатигЬес разб рог | аііі соп зи Ьиезіе, ё еі Зепог йеі сазііііо іотб ип зи й]0 ё ройіа аѵег іазіа ѵеіпіе апоз, ё йібіе ігез саЬаІІоз Ьіеп §иагпійоз раса дие Іоз йіезе еп ргезепіе аі Та- тигЬес, ё диапйо еі ТатигЪес Гиё аі ріе йеі сазііііо, заііб зи Що ё йібіе Іоз йісЬоз саЬаІІоз йе рагіе йе зи райге, ё ёі Іоз гезсіЬіб, ё тапйб [а] рге^опаг, дие поп йсіезеп таі еп ііегга йе адиеі сазііііо; ё еі ТатигЪес йіхо: диё риез еі Зепог йе адиеі сазііііо іепіа іап §гап й]о сото адиеі, дие поп ега гагоп йе Іо іепег сопзі§о, ё іотбіо ё Неѵбіо сопзідо, ё йез- риез йібіо б ип зи піеіо дие Патап Нотаг Мп’аза рага дие ѵіѵіезе соп ёі, рог диапіо ега Етрегайог йе Іа Регзіа ё йе адиеііа ііегга. ЕІ диаі
Припоминаніе о прохожденіи войскъ Тимура. 161 и этой земли. И теперь онъ живетъ у него же и служитъ въ войскѣ этого царя. Этотъ царь силою заставилъ сына князя этого замка сдѣлаться Мавромъ, далъ ему имя Соргатъ Мишь и сдѣ- лалъ его своимъ тѣлохранителемъ. Но хотя онъ такимъ образомъ сдѣлался Мавромъ, однако онъ Мавръ не по своей волѣ и не Мавръ по своимъ поступкамъ. Посланники были хорошо встрѣ- чены княземъ этого замка, и ему было очень отрадно, что они Христіане. Онъ гостепріимно принялъ ихъ и разсказалъ имъ, что недѣли двѣ тому назадъ Ясанъ Мираіпа, племянникъ Тамурбека и его приближенный, прислалъ сказать ему, чтобъ онъ принялъ его въ своемъ замкѣ, потому что онъ хочетъ спрятать въ немъ какое то свое сокровище; онъ отвѣчалъ ему, что не приметъ его, а что если у него есть сокровище, которое нужно сберечь, то пусть онъ его дастъ ему и онъ его хорошо сбережетъ; но съ тѣхъ поръ тотъ уже не упоминалъ объ этомъ. Посланники остались тамъ тотъ день, когда пріѣхали. Послѣ въ войскѣ царя Персидскаго они увидѣли сына князя этого замка и говорили съ нимъ. У этого князя былъ еще сынъ моложе того, и онъ сказалъ посланникамъ, что этотъ сынъ его ученый и хорошій знатокъ своего языка, и ѵіѵе Ьоу йіа соп ёі, ё апйа еп зи Ьиезіе йезіе Етрегайог: ё езіе Ет- регайог іогпб Мого рог іиегга а. езіе 6]’о йеі Зепог йезіе сазііііо, ё ризоіо рог потЬге Зогдаі тіх, ё йзоіо зи §иагйа. Е сото диіега дие ёі 106. зеа азі іогпайо Мого, поп Іо ез еп Іа ѵоіипіай піп еп Іаз оЬгаз. Е Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез Гиегоп йеі Зепог йезіе сазііііо Ьіеп гезсеЬійоз, ё ёі іотб соп еііоз дгап сопзоіасіоп рог зег СЬгізііапоз, ё Ьозрейбіез тиу Ьіеп, ё йіхоіез: дие ройіа аѵег Газіа диіпсе йіаз дие Іазап Мігаха, зоЪгіпо йеі ТатигЬес ё зи дгап ргіѵайо, дие Іе епѵібга йесіг, дие Іо диізіезе асо§ег еп адиеі сазііііо, дие диегіа ропег еп ёі зи іезого; ё дие ёі дие Іе гезропйіега, диеІо поп асо§егіа еп ёі: таз дие зі іезого аі^ипо іепіа раса §иагйаг дие зе Іо йіезе, ё дие ёі зе Іо §иагйагіа Ьіеп, ё дие пипса таз зоЬге еііо Іе годиігіб. Е Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез езіоѵіегоп адиі езіе йіа дие аііі 11о§агоп, ё йезриез еп Іа Ьиезіе йеі Етрегайог йе Регзіа ѵіегоп аі йдо йезіе СаЬаІІего, Зепог йезіе сазііііо, ё ГаЫагоп соп ёі: ё -езіе Зепог йезіе сазііііо аѵіа| оіго іцо таз редиепо дие поп езіё, ё йіхо а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, дие адиеі зи Гуо аѵіа йергепйійо, ё дие Сборникъ II Отд. И. А, II*
162 Замокъ Аленгикъ. что когда Богъ дастъ они будутъ ворочаться, то онъ отпуститъ' съ ними этого своего сына, чтобъ они свезли его къ королю, а король рекомендовалъ бы его папѣ, и сдѣлалъ бы его епи- скопомъ въ этой землѣ. Очень удивительно, что этотъ замокъ держится посреди столькихъ Мавровъ, и въ такой дали отъ Хри- стіанъ; удивительно такъ же, что изъ Армянъ они дѣлаются като- ликами, и угождаютъ такимъ образомъ Богу. ЬХХІХ. На другой день, въ понедѣльникъ второго іюня, они уѣхали оттуда и ночевали въ полѣ, потому что не могли дойдти до населеннаго мѣста. Въ этотъ день имъ показали замокъ на лѣвой рукѣ, который назывался Алинга. Онъ стоялъ на высокой горѣ, окруженной стѣной и башнями, а внутри стѣны было много виноградниковъ, садовъ и обработанныхъ полей, много воды и пастбищь; на самомъ же верху горы стоялъ замокъ. Когда Та- мурбекъ побѣдилъ султана Персидскаго, котораго звали султанъ Амадъ, и захватилъ его землю, онъ скрылся въ этомъ замкѣ Алин- гѣ. Тамурбекъ осаждалъ въ немъ его и его людей три года; потомъ онъ убѣжалъ къ султану Вавилонскому, гдѣ и теперь находится. ега Ьиеп §гатаіісо еп адиеііа зи 1еп§иа, ё дие диапйо Оіоз диізіезе дие іогпазеп, дие §е Іо йагіа, рага дие Іо ігахезеп аі йісЬо зепог Веу, рага дие Іо епсотепйазе аі Рара, ё Іо йсіезе ОЬізро йе адиеііа ііегга. Е ез ипа &гап тагаѵіііа йигаг езіе сазііііо епіге іапіоз Могоз, ё іап аіоп^айоз йе СЬгізііапоз, ё оігозі йе Агтепіоз іогпагзе СаіЬбІісоз, дие ез §гапйе зегѵісіо йе Иіоз. ЬХХІХ. Е оіго йіа Іипез, дие Гиегоп йоз йіаз йе Дипіо, рагііегоп Де адиі, ё Гиегоп йогтіг еп еі сатро, дие поп рийіегоп аісапхаг а роЫайо; ё езіе йіа Іез тозігагоп ип сазііііо дие диейб а Іа тапо ігдиіегйа дие аѵіа потЬге АИпда, еі диаі сазііііо езіаЬа еп ипа топіапа аііа, Іа диаі ега сегсайа йе ип тиго ё йе іоггез, ё йепіго йезіе тиго аѵіа тисЬаз ѵіпаз ё Ьиегіаз ё ІаЬгапгаз йе рап, ё тисЬаз а§иаз ё разіоз рага дапа- йоз, ё еп Іо таз аііо йезіа топіапа аѵіа ип сазііііо. Е диапйо еі Та- тигЬес ѵепсіб аі Зоійап йе Іа Регзіа, дие ПатаЬап 2о1іеп Атай, ё 1е іотб Іа ііегга, ё аігбзеіе еп езіе сазііііо йе А1іп§а, ё іоѵоіо адиі сегсайо б ёі ё депіе зиуа ігез апоз, ё йе адиі Гиуб, ё зе 1е Гиё рага еі Зоійап йе ВаЬуІопіа, опйе Ьоу йіа езіа,.
Городъ Хой. 163 На другой день, во вторникъ, остановились ночевать въ полѣ, гдѣ стояло сто палатокъ Чакатаевъ, которые кочевали въ этихъ мѣстахъ со своимъ скотомъ. На другой день, въ среду, остановились на ночь также въ палаткахъ Чакатаевъ. Въ этихъ палаткахъ посланникамъ дали кушанья и лошадей для пути, такъ же какъ давали въ деревняхъ и въ городахъ. Дорога, по которой они ѣхали до сихъ поръ, шла по горамъ, на которыхъ было много пастбищъ и. воды, и встрѣчалось много этихъ Чака- таевъ, которые принадлежатъ къ войску города Хой. ЬХХХ. На другой день, въ четвергъ пятаго іюня, около полудня они пріѣхали въ городъ, который называется Хой. Онъ лежалъ на равнинѣ, и вокругъ него было много садовъ и обра- ботанныхъ полей и далеко тянулись большія равнины; по нимъ ипо городу шло много каналовъ; городъ былъ окруженъ кирпичною оградою съ башнями и бойницами. У этого города Хоя кончается верхняя Арменія и начинается Персія; въ немъ живетъ много Армянъ. Когда посланники пріѣхали въ этотъ городъ, они застали въ немъ посла, котораго Вавилонскій султанъ посылалъ къ Та- Е оіго йіа шагіез Гиегоп Догтіг а ип сатро, опДе езіаЬап Газіа , сіеп ііепДаз Де СЬасаіауз, дие апДаЬап расіепДо адиеііа ііегга соп зиз 107. дапаДоз. Е оіго Діа тіегсоіез Гиегоп Догтіг оігозі а оігаз ііепДаз Де СЬасаіауз, ё еп езіаз ііепДаз Діегоп ё, Іоз ЕтЬаіаДогез ѵіапДаз, ё саЬаІІоз еп дие Гиезеп, азі сото зе Іоз ДаЬап еп Іаз аІДеаз ё еп Іаз ѵіііаз. Е еі сатіпо дие Газіа адиі | ігохіегоп Гиё Де ипаз топіапаз еп дие аѵіа ти- сЬаз а§иаз ё Ьіегѵаз, ё тисЬа Дезіа §епіе Де СЬасаіауз, дие зоп §епіе Де Іа Ьиевіе Де Іа сіиДаД Де Ноу. ЬХХХ. Е оіго Діа іиеѵез, сіпсо Діаз Деі ДісЬо тез Де Дипіо, ё. Ьога Де теДіо Діа Гиегоп еп ипа сіиДаД дие ез ІІатаДа Ноу: Іа диаі езіаЬа азепіаДа еп ип Ііапо, ё аі ДеггеДог Деііа тисЬаз Ьиегіаз ё ІаЬгапзаз Де рап, ё асегса Дезіа сіиДаД аѵіа ипоз §гапДез Папоз дие ДигаЬап [Диі’аЬа] тисЬо: ё рог еііоз, ёрог Іа сіиДаД ѵепіап тисЬаз аседиіаз Де адиа, ё езіа сіиДаД ега сегсаДа Де ипа сегса Де ІаДгіІІо соп зиз іоггез ё ЬагЬасапав: ё адиі еп езіа сіиДаД Де Ноу зе асаЬа Агтепіа Іа аііа, ё сотіепза ііегга Де Регзіа: ё еп езіа сіиДаД ѵіѵеп тисЬоз Агтепіоз. Е диапДо Іоз ДісЬоз ЕтЬаіаДогез Педагоп а езіа сіиДаД, Гаііагоп еп еііа ип ЕтЬаіаДог дие 11*
164 Египетское посольство. — Описаніе жираффы. мурбеку. Онъ велъ съ собою около двадцати всадниковъ и до пятнадцати верблюдовъ нагруженныхъ подарками, которые сул- танъ посылалъ Тамурбеку, и кромѣ того велъ съ собою шесть страусовъ и одно животное, которое называется жираФФа. Это животное было такъ сложено: ростомъ оно было съ лошадь, шея очень длинная, переднія ноги гораздо длиннѣе заднихъ, и копыто раздвоенное какъ у быка; отъ ногтя передней ноги до верха плеча было шестнадцать пальмъ, и отъ переднихъ реберъ до головы тоже шестнадцать пальмъ: когда оно хотѣло поднять шею, то поднимало ее удивительно какъ высоко; шея у него была тонкая, какъ у оленя, а заднія ноги очень короткія, сравнитель- но съ передними, такъ что кто его не видалъ, могъ подумать, что оно сидитъ когда оно въ самомъ дѣлѣ стоитъ; задъ раздѣ- ленный, какъ у буйвола, животъ бѣлый а шерсть золотистаго цвѣта въ большихъ бѣлыхъ яблокахъ; носъ у него былъ какъ у оле- ня внизу тамъ гдѣ ноздри; на лбу большая острая шишка, глаза большіе и круглые, уши какъ у лошади, а возлѣ ушей два ма- ленькіе рожка, круглые и почти покрытые шерстью, похожіе на еі БоІДап <іе ВаЬуІопіа епѵіаЬа аі ТатигЬес. ЕІ диаі ПеѵаЬа сопзі§о Газіа ѵеіпіе Де саЬаІІо ё Газіа диіпсе сатеііоз сагдаДоз <1е ргезепіе, дие еі БоІДап епѵіаЬа аі ТатигЬес; ё оігозі ПеѵаЬа зеіз аѵезігисез ё ипа аіітапіа дие ез ПатаДа з’огпиГа, 1а диаі аіітапіа ега ГесЬа Дезіа диіза: аѵіа еі сиегро іап §гапДе сото ип саЬаІІо, ё еі резсиезо тиу 1иеп§о, ё Іоз Ьгагоз тисЬо таз аііоз Де Іаз ріегпаз, ё еі ріе аѵіа азі сото еі Ьиеу ГепДіДо, ё ДезДе Іа ипа Деі Ьгаго Газіа епсіта Деі езраІДа аѵіа Діег у зеіз раітоз: ё ДезДе Іаз а§щаз Газіа Іа саЬега аѵіа оігоз Діег у зеіз раі- тоз, ё диапДо диегіа епГезіаг еі резсиезо, аІзаЬаІо іап аііо дие ега тагаѵіііа, ё еі резсиего аѵіа Де1§аДо сото Де сіегѵо, ё Іаз ріегпаз аѵіа тиу согіаз зе§'ип Іа Іоп^ига Де Іоз Ьгагоз, дие оте дие Іа поп оѵіезе ѵізіо Ьіеп репзагіа дие езіаЬа азепіаДа [30] аипдие езіоѵіезе ІеѵапіаДа; е Іаз апсаз аѵіа ДеггосаДаз а уизо сото ЬиГапо: ё Іа Ъаггіда Ыапса, ё еі сиегро аѵіа Де соіог ДогаДо ё гоДаДо Де ипаз гиеДаз Ыапсаз дгапДез: ё еі гозіго аѵіа сото Де сіегѵо, еп Іо Ьахо Де Гйсіа Іаз пагісез: ё еп Іа Ггепіе аѵіа ип сегго аііо а§иДо5 ё Іоз о]оз тиу §гапДез ё геДопДоз ё Іаз оге]аз сото Де саЬаІІо, ё сегса Де Іаз оге]аз іепіа Доз согпегиеіоз редие-
Озеро Уруміе. 165 оленьи рога, когда они только что начинаютъ роста; шея у него была такая длинная и оно ее столько вытягивало сколько хотѣло, такъ что могло достать себѣ пищу со стѣны въ пять или шесть тапій высотою; и съ верху высокаго дерева могло доставать и ѣсть листья, которыхъ оно ѣло много. Такъ что тому, кто его никогда не видалъ, оно представлялось удивительнымъ зрѣлищемъ. Посланники остались въ этомъ городѣ тотъ четвергъ когда прі- ѣхали, пятницу и субботу, а въ воскресенье, восьмого числа іюня мѣсяца, послѣ полудня выѣхали оттуда. Такъ какъ въ тотъ день нельзя было получить лошадей, то послали за ло- шадьми въ войско, которое тутъ проходило. Въ эту ночь они ночевали на лугу. Съ тѣхъ поръ какъ посланники вышли на землю въ Трапезондской землѣ, до этого города на горахъ они постоянно видѣли снѣгъ; а отсюда дальше уже не видали снѣгу, и страна эта была гораздо жарче. ЪХХХІ. На другой день, въ понедѣльникъ въ полдень они пріѣхали къ одному мѣсту, которое называется Каза: это былъ большой городъ, построенный на равнинѣ, и со всѣхъ сторонъ поз гейопйоз, ё Іо [Іоз] таз йеііоз соЬіегіоз йе реіо, дие рагезсіап б Іоз йеі 108. сіегѵо диапйо Іе пазсеп, ё Іап аііо аѵіа еі резсиезо ё іапіо Іо езіепйіа диапіо диегіа, дие епсіта йе ипа рагей дие оѵіезе сіпсо б зеіз іаріаз еп аііо ройгіа Ьіеп аісапгаг а сотег: оігозі епсіта йе ип аііо агЬо! аІсапзаЬа й, сотег Іаз Го]аз йёі, дие Іаз сотіа тисію. Азі дие оте дие Іа пипса оѵіезе ѵізіо, Іе рагезсіа. тагаѵіііа Йе ѵег: ё Іоз йісіюз ЕтЬа- іайогез езіоѵіеі’оп еп езіа йісЬа сіийай еі іиеуез дие аііі 11е§агоп, ё ѵіегпез ё заЪайо ё йотіпдо зідпіепіе, дие Гиегоп осЬо' йіаз йеі йісЬо тез йе йипіо, йезриез йе тейіо йіа рагііегоп йе адиі. Е рогдие езіе йіа поп зе ройгіап аѵег саЬаІІоз, тапйагоп іотаг Іоз саЬаІІоз б Іа депіе йе Іа Ьиезіе дие рог аііі разаЬап. Е Гиегоп езіа посЬе йогтіг а ипоз ргайов, ё йездие Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез іотагоп ііегга еп ііегга йе Тга- різопйа, Газіа езіа сіийай зіетрге еп Іаз топіапаз рагезсіб піеѵе, ё йе адиі айеіапіе поп Іа Гаііагоп ё Гиё ііегга.таз саііепіе. ЕХХХІ. Е оіго йіа Іипез а Ьога йе тейіо «йіа» Гиегоп еп ип 1и§аг дие Ьа потЬге, Саза: еі диаі ега Ьіеп §гапйе ё роЫайо еп ип Папо, ё ти- сЬаз Ьиегіаз ё а^иаз дие іЬап рог іойаз рагіез. Е апіе езіе йісЬо Іи&аг
166 Озеро Уруміе'. вокругъ него было много воды и садовъ. Передъ этимъ горо- домъ лежитъ озеро соленой воды, вокругъ котораго будетъ сто миль; на немъ было три острова, и одинъ изъ нихъ былъ оби- таемъ. Ночь они ночевали въ одномъ мѣстѣ, которое называется Кусакана; это былъ большой городъ, но большая часть его была разрушена; разсказывали, что его разрушилъ Корамишь, импе- раторъ Татарскій. Этого императора побѣдилъ Тамурбекъ и вы- гналъ изъ его владѣній, и теперь онъ лишенъ ихъ, какъ вамъ будетъ послѣ разсказано. Въ этой мѣстности жило много Ар- мянъ. На другой день во вторникъ ночевали въ одномъ городѣ, который называется Чаускадъ. Онъ стоялъ на равнинѣ, и вокругъ него было много садовъ, виноградниковъ и плодовыхъ деревь- евъ; а съ горы, которая возвышалась надъ этимъ мѣстомъ, спускалось много воды, которою орошались эти сады; отсюда возили много плодовъ даже въ городъ Тавризъ и въ разныя другія стороны. Ночью они остановились въ полѣ. Большая часть дороги, по которой они шли въ этотъ день, проходила по садамъ, виноградникамъ и между водъ, которыя тянулись далеко; езіа ип Іадо Де адиа заІаДа дие Ьоха [Ьог|§іа] еп ДеггеДог сіеп [сіепі] тіііаз, ё Депіго еп еііа аѵіа ігез ізіаз, Іа ипа Де еііаз ега ЬаЬііаДа. Е еп Іа посЬе Гиегоп Догтіг а ип 1и§аг дие Ьа потЬге Сизасапа: еі диаі ега ип §гап риеЫо; рего дие езіаЬа Іо таз Дёі ДезігоіДо ё Десіап, дие еі Ет- регаДог Согатіх, ЕтрегаДог Де Тагіагіа, [Тагіаііа] Іо аѵіа ДезігоіДо: еі диаі ЕтрегаДог Дезігоуб [езігоуб] еі ТатигЬес, ё есЬб Де зи зепогіо, ё езіа адога зіп ёі зедип аДеІапіе ѵоз зегё. езсгіріо: ё еп езіе 1и§аг аѵіа тисЬоз Агтепіоз. Е оіго Діа тагіез Гиегоп Догтіг а ип іи^аг ПатаДо СЬаизсаД, ё езіаЬа еп ип Папо, ё еп ёі аѵіа тисЬаз Ьиегіаз ё ѵіііаз ё тисЬоз агЬоІез ё Ггиіаз, ё Де ипа топіапа дие епсіта Дсзіе 1и§аг езіаЬа, ДезсепДіап ти- сЬаз а^иаз Де дие зе гедаЬап езіаз ДісЬаз Ьиегіаз, ё Дезіе 1и§аг ПеѵаЬап тисЬа Ггиіа азі ё Іа сіиДаД Де Таигіз, сото а оігаз рагіез: ё еп Іа по- сЬе Гиегоп Догтіг еп еі сатро, ё Іо таз Деі сатіпо дие езіе Діа апДи- ѵіегоп Гиё рог епіге Ьиегіаз ё ѵіііаз ё а^иаз, дие іигаЬап тисЬо, ё еі
Тавривъ. 167 дорога была ровная, и путь по этимъ садамъ казался очень красивъ. ЬХХХП. Въ слѣдующую среду, одиннадцатаго числа іюня мѣсяца, во время вечерни пріѣхали въ большой городъ Та- вризъ. Этотъ городъ лежитъ въ долинѣ между двумя высо- кими безлѣсными хребтами горъ. Онъ не окруженъ стѣнами, а горы, что съ лѣвой стороны, стоятъ очень близко къ городу; онѣ очень жаркія, и вода, которая стекаетъ съ нихъ, нездоро- вая; другія горы, которыя на правой сторонѣ, стоятъ немного дальше отъ города; онѣ очень холодныя и на нихъ круглый годъ лежитъ снѣгъ, а вода, которая течетъ съ нихъ, очень хоро- шая. Эта вода идетъ въ городъ и растекается въ немъ по раз- нымъ мѣстамъ. Въ цѣпи горъ, которыя идутъ передъ городомъ, есть двѣ горы, которыя были прежде очень близко одна отъ дру- гой, и съ каждымъ годомъ становятся все дальше. На хребтѣ горъ, что на лѣвой сторонѣ, около одной лиги оттуда, есть высо- кая вершина, которую, говорятъ, однажды купили Генуэзцы, чтобъ построить на ней замокъ; купили ее у одного импера- тора, котораго звали Султанъ Вайсъ. Продавши ее, говорятъ, сатіпо ега Папо, ё рагезсіа тиу Гегтозо еі апйаг рог епіге езіаз йі- 109. сііаз Ьиегіаз. ЬХХХП. Е тіегсоіез зі§иіепіе, дие Гиегоп опсе йіаз йеі йісЬо тез ‘ йе йипіо, а Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп еп Іа §гап сіийай йе Таигіз, Іа диаі сіийай езіа еп ип Папо епіге йоз зіеггаз аііаз зіп топіапаз, ё поп ез сегсайа, ё Іа топіапа йе Іа тапо ігдиіегйа езіа Ьіеп сегса йе Іа сіийай «ё» ез тиу саііепіе, ё еі адиа дие йезсіепйе йеііа поп ез запа: ё Іа оіга топіапа дие езіё, а Іа тапо йегесЬа езіё ип росо таз аггейгайа йе Іа сіийай, ё ез тиу Ггіа, ё еп еііа езіа піеѵе іойо еі апо, ё Іаз а§иаз дие йеііа йезсіепйеп зоп тиу Ьиепаз. Е езіаз адиаз ѵап ё, Іа сіийай, ё апйап рог еПа рог тисЬаз рагіез, ё | еп езіа. топіапа а оіо йе Іа сіийай езіёл йоз зіеггаз аііаз, дие йісеп, дие зоііап зег діпіаз ипа соп оіга, ё дие йе сайа апо зе аггіейгап Іа ипа йе Іа оіга: ё еп Іа топіапа йе Іа тапо ігдиіегйа, диапіо ипа 1е§иа йе ёзіа, езіа ип саЬего аііо, дие Йісеп, дие Сепоѵезез [Ѳіпоѵезез] Іо сотргагоп ипа ѵег рага Гасег ёп ёі ип сазііііо, ё дие Іо сотргагоп йе ип Етрегайог, дие оѵо потЬге 8о1іапѵауз; ё йе-
168 Тавризъ. онъ раскаялся, иногда они захотѣли строить замокъ, онъ послалъ за ними и сказалъ имъ, что въ его землѣ нѣтъ обычая чтобъ купцы строили замки; что они могутъ увозить изъ его земли то- вары, которые купили, и что такъ и имъ слѣдуетъ сдѣлать; а если хотятъ построить замокъ, то пусть перенесутъ свою зем- лю изъ его владѣній; когда они стали спорить съ нимъ, онъ при- казалъ отрубить имъ головы. Съ горъ правой стороны спускает- ся большая рѣка, которая течетъ къ городу; прежде чѣмъ она подойдетъ къ городу, ее раздѣляютъ на много каналовъ и рука- вовъ, которые идутъ по разнымъ частямъ и улицамъ города. Въ городѣ есть много хорошо отдѣланныхъ улицъ и переулковъ, гдѣ продаютъ разныя вещи, и есть хорошо устроенныя лавки; между этими улицами и переулками есть большіе дома съ мно- гими дверьми, похожіе на алькасеріи, и въ нихъ внутри дома и лавки, гдѣ находятся разные хорошо устроенные магазины. Изъ этихъ алькасерій выходятъ ворота на разныя улицы, гдѣ продаютъ многія вещи, какъ на пр. шелковыя и бумажныя ткани, сендаль и тафту, шелкъ и жемчугъ. Въ этихъ алька- серіяхъ продаютъ также много разныхъ вещей.' Этотъ го- сіап, дие йездие зе Іо оѵо ѵепйійо, дие зе аггеріпііб, ё дие диапйо еііоз диізіегоп Расег. еі йісЬо сазііііо, дие епѵіб рог еііоз еі йісЬо Етрегайоі’, ё дие Іез йіхо, дие еп зи ііегга поп ега созіитЬге йе тегсайегез іасег сазііііо: заіѵо дие Іаз тегсайигіаз {тегсайегіаз] дие сотргаЬап, дие Іаз Пеѵазеп йіега йе зи ііегга, ё дие азі сопѵепіа Іасег а еііоз; ё дие зі саз- ііііо диегіап Іасег, дие Пеѵазеп адиеііа ііегга Гиега йе зи зепогіо: ё рог- дие сопігазіагоп соп ёі, тапйбіез согіаг Іаз саЬезаз. Е йе Іа топіапа йе Іа тапо йегесЬа йезсіепйе ип §гап гіо дие ѵіепе а Іа сіийай, ё апіез дие а Іа сіийай Пе§ие, рагіепіо рог тисЬаз аседиіаз ё сапоз, дие ѵап рог сіегіаз саііез ё 1и§агез йе Іа сіийай, ё рог Іа йісЬа сіийай ау тисЬаз гиаз ё саііез тиу огйепайаз еп дие ѵепйеп тисЬаз созаз, ё езіап ойсіа- іез Ьіеп огйепайоз, са епіге езіаз саііез у гиаз ау ипаз тиу §гапйез са- заз соп тисЬаз риегіаз дие зоп сото аісасегіаз, ё йепіго еііаз Ьа тисЬаз сазаз ё Ьоіісаз, еп дие езіап ойсіаіез йе тисЬаз тапегаз тиу Ьіеп огйе- пайоз. Е йезіаз аісасегіаз заіеп сіегіаз риегіаз й сіегіаз гиаз, йо ѵепйеп тисЬаз созаз, азі сото рапоз йе зейа ё йе аі^ойоп ё сепйаіез ё ІаГеіапаз
Тавризъ. 169 родъ очень шумный и торговый. Въ одномъ мѣстѣ этихъ алька- серій есть люди, которые продаютъ разные духи и мази для женщинъ; и женщины сами приходятъ покупать ихъ и мажутся и умащаются этими духами. Онѣ ходятъ совсѣмъ закутанныя въ бѣ- лыя покрывала и съ сѣтками изъ черныхъ конскихъ волосъ передъ глазами; такими закутанными ходятъ онѣ для того чтобы ихъ нельзя было узнать. Въ этомъ городѣ есть очень большія зданія и мечети, украшенныя удивительнымъ образомъ изразцами и плитами, ла- зурью и золотомъ Греческой работы и множествомъ прекрасныхъ стеколъ. Говорятъ, что эти замѣчательныя работы были сдѣланы важными и извѣстными богатствомъ людьми, которые завидовали другъ другу и хотѣли посмотрѣть ,, кто изъ нихъ сдѣлаетъ лучше; и такимъ образомъ они растратили все свое богатство. Между этими зданіями и постройками былъ одинъ большой домъ, окру- женный красивою стѣной богатой работы, въ которомъ было двадцать тысячь покоевъ и отдѣльныхъ комнатъ; этотъ домъ, го- ворятъ, построилъ одинъ Персидскій императоръ, котораго звали Султанъ Вайсъ, и построилъ его на тѣ деньги, что ему далъ въ [іаГѳіапез] ё зейа ё аіхойг. Е еп езіаз аісасегіаз ѵепйеп оігозі тисііаз созаз. Е ез сіийай йе §гап-ЬоПісіо ёйе тисЬаз тегсайигіаз [тегсайегіаз]: НО. ё еп ип 1и|§аг йезіаз аісасегіаз езіёп ипоз отез дие ѵепйеп тисЬаз оіи- газ ё аГеуіез рага [іаз] ти^егез, ё еііаз тезтаз ѵіепеп аііі а Іо сотргаг, ё зе аіеуіап ё ипіап соп адиеііаз оіигаз, ё ѵіепеп іойаз соЬіегіаз соп ипаз заЬапаз Ыапсаз, ё апіе Іоз о]оз ипаз гейез йе зейаз ргіеіаз йе саЬаІІо, ё азі ѵап аіарайаз дие Іаз поп риейеп сопозсег. Е еп езіа сіийай ау тиу §гапйез ейіЯсіоз йе сазаз ё йе тегдиііаз, ГесЬаз & тагаѵіііоза оЬга йе агиіез ё йе Іозаз, ё йе агиі ё ого йе оЬга йе вгесіа, ё йе ѵейгіегаз тиу Гегтозаз ё тисЬаз. Е йесіап, дие аі ііетро дие адиеііаз ^гапйез оЪгаз зе йсіегоп, дие Іаз Гасіап отез ^гапйез ё гісоз & Гата, ё йе зі, ипоз ё епѵійіа йе оігоз, рог ѵег диёі Гагіа таз тагаѵіііоза оЬга; ё дие еп езіо йезрепйіап зиз саийаіез: ё епіге езіаз йісііаз оЬгаз ё ейійсіоз аѵіа ипа §гап саза дие іепіа ипа сегса зоЬге зі Ьіеп Гегтоза ё йегіса оЬга, еп Іа диаі саза аѵіа ѵеіпіе тіі сазаз, ё сатагаз арагіайаз ё арагіатіепіоз, ё езіа саза, йісеп [йісе], дие йсіѳга ип Етрегайог йе Іа Регзіа дие оѵо потЬге Зоііапѵауз, ё дие Іа йсіега йеі іезого йеі ігеЬиіо [ігіЬиіо] дие 1е йіега еі
170 Тавризъ. дань султанъ Вавилонскій въ первый годъ какъ онъ сдѣлалъ его своимъ данникомъ; и онъ назвалъ этотъ домъ Тольбатгана, что значитъ домъ удачи. Этотъ домъ построенъ очень хорошо, и почти весь еще цѣлъ, хотя всѣ красивые дома этого го- рода, которые были внѣ его, были разрушены по приказанію Міаша, старшаго сына Тамурбека, какъ вы сейчасъ услышите. Этотъ городъ очень великъ и очень богатъ деньгами и товаромъ, который въ немъ покупается, и продается каждый день. Гово- рятъ, что въ прежнее время онъ былъ болѣе населенъ; однако и нынѣшнее населеніе займетъ пожалуй двѣсти тысячь домовъ, и больше. Въ немъ есть нѣсколько площадей, гдѣ продаютъ мясо, очень хорошо и чисто свареное и приготовленное разными спосо- бами, и разные плоды. Въ этомъ же городѣ возлѣ одной пло- щади на улицѣ у одного дома стоитъ сухое дерево; говорятъ, что когда это дерево позеленѣетъ, тогда въ этотъ городъ прійдетъ одинъ Христіанскій епископъ со многими Христіанами; у него въ рукахъ будетъ крестъ и онъ обратитъ къ вѣрѣ Іисуса Христа жителей города; это, говорятъ, предсказалъ одинъ Мавръ Сайтенъ, бывшій чѣмъ то въ родѣ отшельника. Жители города Зоійап <1е ВаЬуІопіа еі ргітего [ргітег] аііб дие Іо аігеЪиіб [аігіЬиіб], ё ризо потЬге а езіа саза ТоІЬаі^апа, дие диіеге йесіг, Іа саза бе Іа ѵепіига. Е езіа йісЬа саза езіа Іо таз йеііа епйезіо, ё Ьіеп Гесію, сото диіега дие іойоз диапіоз Ьиепоз ебійсіоз еп езіа сіийай егап Гиега йеііа, іапіоз йго йеггосаг Міаха [Мігаха] еі й]о тауог йеі ТатигЬес, рог Іо дие айе- Іапіе оігейез. Е езіа сіийай ез тиу дгапйе, ё тиу гіса йе топейа, ё йе тисЬаз тегсайигіаз [тегсайогіаз] дие еп еііа зе ігаіап сайа йіа. Е йісеп, дие оіго ііетро зоііа зег таз роЫайа; рего еп Іо дие Ьоу йіаез роЫайа ау Ыѳп йосіепіаз тіі сазаз ё таз, ееп еііа [31] ау тисЬаз ріагаз еп дие ѵепйеп тиу ге§1айа ё тиу Іітріатепіе сагпе сосійа ё айоЬайа йе ти- сЬаз тапегаз, у тисЬаз Ггиіаз: ё еп езіа сіийай асегса йе ипа ріага езіё ип агЬо! зесо еп Іа саііе ]ипір соп ипа саза, ё йісеп, дие адиеі агЬо! Ьа йе іогпаг ѵегйе, ё еп адиеі ііетро Ьа йе іг а адиеііа сіийай ип ОЬізро СЬгізі’апо, соп тисЬа §епіе йе СЬгізііапоз, ё дие Ьа йе Ііѳѵаг ипа сгиг еп Іа тапо, ё дие Ьа йе сопѵегііг ё, Іоз йе адиеііа сіийай & Іа іе йе йези-СЬгізіо; ё езіо, йесіап, дие Го йесіа ип Мого 2ауіеп, дие ега
Тавризъ. 171 были очень раздосадованы этимъ и пришли срубить дерево; уда- рили его три раза топоромъ, и у тѣхъ, которые ударили, слома- лись руки. Мавръ., который это предсказалъ, недавно умеръ; го- ворятъ, что онъ предсказалъ еще многое другое. Говорятъ даже, что когда Тамурбекъ .былъ въ этомъ городѣ, то послалъ за этимъ Мавромъ и онъ предсказалъ ему это и многое другое. Это дерево и теперь стоитъ въ той улицѣ, и никто не смѣетъ подойдти къ нему. На улицахъ и площадяхъ этого города есть много водо- емовъ и колодцевъ; весною ихъ наполняютъ кусками льду, ста- вятъ много мѣдныхъ и жестяныхъ кружекъ и народъ можетъ пить. Въ этомъ городѣ коррегидоромъ, что на ихъ языкѣ назы- вается деррега, былъ одинъ родственникъ царя, который ока- залъ большой почетъ посланникамъ. Еще были въ этомъ городѣ красивыя и богатыя мечети, и также были бани, самыя велико- лѣпныя, я думаю, какія только могутъ быть на свѣтѣ. Посланники оставались въ этомъ городѣ девять дней, и когда они захотѣли уѣзжать, имъ привели царскихъ лошадей, чтобъ ѣхать имъ и людямъ ихъ и чтобъ имъ можно было повезти все свое; потому сото Ьегтііапо: ё йісеп, дие Іа §епіе йезіа сіийай дие оѵо йезіо дгап йезресЬо, ё дие Гиегоп а согіаг адиеі агЬоІ, ё йіегопіе ігез §о1рез соп Ш. ип йезігаі, ё Іоз дие зе Іоз йіегоп, диеЬгагопзеіез Іоз Ьгагоз; ё езіе Мого дие езіо йесіа аѵіа росо дие тигіб, ё йісеп, дие йесіа оігаз тисЬаз созаз: ё айп йесіап, дие еі ТатигЬес езіапйо еп езіа сіийай епѵіб рог езіе Мого, ё дие 1е сопіб езіо ё оігаз созаз азаг: ё езіе йісію агЬоІ езіа Ьоу йіа аііі еп адиеііа саііе, дие поп оза 11е§аг піп§ипо аііі. Е рог Іаз саііез ё ріагаз йезіа сіийай ау тисЬаз Гиепіез ё рііагез, ё еп ѵегапо йпсЬѳпІаз йе рейагоз йе уеіо ё соп тисЬоз іаггіііоз йе Іаіоп у йе соЬге еп еііаз, соп дие ЬеЬеп Іаз §епіез: ё еп езіа сіийай езіаЬа ип рагіепіе йеі Зепог рог Согге^ійог йеііа, дие Патап еііоз Юегге§а, дие йго тисЬа Ьопга й Іоз ЙісЬоз ЕтЬадайогез; ё оігозі еп езіа сіийай аѵіа тисЬаз тегдиііаз тиу гісаз ё Геггаозаз, ё оігозі аѵіа тисЬоз Ьагіоз Іоз таз зоіетпез дие сгео дие еп еі типйо риейеп зег: ё Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез езіоѵіегоп еп езіа сіийай пиеѵе йіаз, ё диапйо диізіегоп рагііг, ігохіегоп- Іез саЬаІІоз йе Іоз йеі Зепог, еп дие йіезеп еііоз ё іойоз Іоз зиз о|тез, ё Пеѵазеп Іо зиуо: са йезйе адиі айеіапіе іепіа еі 8епог риезіоз саЬаІІоз
172 Отъѣздъ изъ Тавриза. — Обычай встрѣчи посланниковъ. что начиная съ этого мѣста у царя были заготовлены лошади, чтобъ тѣ, которые пріѣзжаютъ къ нему, могли ѣхать на нихъ день и ночь, иные по суткамъ, а другіе по полусуткамъ; въ одномъ мѣстѣ было ихъ сто, въ другомъ пятьдесятъ, а въ третьемъ двѣсти; и такъ были устроены, дороги до самаго Са- марканда. Отъ этого города до Вавилона было десять дней пути; а онъ стоялъ на правой рукѣ противъ Балдака. ЬХХХІІІ. Въ пятницу, двадцатаго числа іюня мѣсяца по- сланники выѣхали изъ Тавриза около девятаго часа и пріѣхали къ ночи въ замокъ, который называется Сайдана. На другой день, въ субботу обѣдали въ селеньи, которое на- зывается Худжанъ, а ночевали въ полѣ. Въ воскресенье утромъ пріѣхали въ одно селенье, которое называется Сантгелана, а обѣдали въ другомъ, по имени Туселаръ; оно было населено племенемъ, которое называется Туркоманы. Эта страна была ровная, ровнѣе той, по которой они до сихъ поръ про- ходили, и очень жаркая. Изъ каждаго изъ этихъ селеній выносили угощеніе и подавали посланникамъ. Обычай тамъ былъ такой: когда еп рагайаз, рага дие Іоз дие а ёі йіезеп, саѵа!§азеп еп еііоз, ё апйиѵіе- зеп бе йіа у бе посііе, йеііоз а тейіа з'огпайа, ё йеііоз а ипа; ё еп а1§ип 1и§аг сіепіо, ё еп оіго сіпсиепіа, ё еп оіго 1и§аг йосіепіоз [йисіепіоз], ё азі іепіа Іоз сатіпоз огйепайоз Газіа Іа сіийай бе Затагсапіе, ё йезіа сіийай Газіа ВаЬуІопіа аѵіа йіех зогпайаз ё езіаЬа а Іа тапо йегесЬа Гасіа Ваійас. ЬХХХІІІ. Е ѵіегпез, ѵеіпіе йіаз йеі йісЬо тез йе йипіо, Іоз йісЬоз ЕтЬа^айогез рагііегоп йе адиі йе Таигіз & Ьога йе попа, ё Гиегоп йог- тіг а ип сазііііо дие Ьа потЬге Еауйапа. Е оіго йіа заЬайо Гиегоп сотег а ипа аійеа дие Ьа потЬге Нщ'ап, ё еп 1а посЬе Гиегоп йогтіг еп еі сатро. Е йотіп^о еп 1а тапапа Гиегоп еп ипа аійеа дие Ьа потЬге Запі^иеіапа, ё Гиегоп сотег а оіга аійеа дие Ьа потЬге Тисеіаг, ё ега ЬаЬііайа йе ипа депегасіоп дие Патап Тигсотапез, ё езіа ііегга ега Папа таз дие Іа дие Газіа аііі аѵіап ігаійо, ё ега тиу саііепіе; ё йе сайа аійеа йезіаз засаЬап тисЬа ѵіапйа дие йаЬап а Іоз ЙісЬоз Ет- Ьаіайогез, ё Іа созішпЬге ега езіа:.сото Пе^аЬап Іоз йісЬоз ЕтЬа^айогез
Міана. 173 посланники пріѣзжали, они должны были сойдти съ лошадей и сѣсть на коврахъ, которые имъ разстилали въ полѣ гдѣ нибудь въ тѣни; потомъ сейчасъ же изъ каждаго дома приносили ку- шанья; кто хлѣбъ, кто кринки съ кислымъ молокомъ и другія кушанья, которыя у нихъ обыкновенно готовились изъ рису ми маису; если они тамъ хотѣли остановиться, то имъ давали много мяса; а то, что имъ подавали сейчасъ, было только для встрѣчи. Съ наступленіемъ ночи выѣхали оттуда, чтобы ѣхать ночью, потому что въ это время невозможно ѣхать днемъ, отъ большо- го жара и отъ большихъ мухъ, которыя умерщвляютъ людей и животныхъ; и даже когда они пріѣхали въ это селенье, солнце уже не было очень жарко, а мухъ было столько, что животныя не могли ихъ выносить даже и на ходу, и кровь текла изъ нихъ такъ, что нельзя было не удивляться. ЬХХХІѴ. На другой день, въ понедѣльникъ около перваго часа пріѣхали къ одному городу, который называется Міа- на, т. е. полъ-дороги. Здѣсь они простояли весь день и къ ночи поѣхали на хорошихъ царскихъ лошадяхъ, которыхъ имъ дали очень довольно, и ѣхали всю ночь. аѵіап йе йевсепйегзе [йезсепйігзе], ё азепіагзе еп ипоз (ареіез дие Іез ропіап еп еі сатро ё зо а!§ипа зотЪга, ё йе сайа саза Іе йаЪап 1ие§о 112. зиЬііо йе сотег, диаі рап, ё диаі езсойіііаз йе ІесЬе азейа ё оігоз роіа§ез дие еііоз асозіитЬгап а сотег йе аггоз 6 йе таза, ё зі аііі диегіап диейаг [йаг], йаЬапІез тисЬа сагпе [дие] рогдие Іо дие Іез азі 1ие§о ЙаЪап, ега рага еп Ііе^апйо. Е еп апосЬесіепйо рагііегоп йе адиі, рог апйаг езіе сатіпо йе посЬе, са зе поп рие|йе апйаг йе йіа еп езіе ііетро, рог Іа §гап саіепіига дие еп езіе ііетро Гасе, ё рог Іоз тисЬоз іаѵапоз дие ау, дие таіап Іаз Ьезііаз ё Іоз отез; ё айп диапййо ё езіа аійеа Педагоп, поп ега еі зоі Ьіеп саііепіе, ё Іоз іаѵапоз егап іап іоз, дие Іаз Ьезііаз поп Іо рийіегоп епйигаг, сото диіега дие Гиезеп соггіепйо, іЬа йеііаз іапіа зап§ге дие ега тагаѵіііа. ЬХХХІѴ. Е оіго йіа Іипез а Ьога йе ргіта Гиегоп еп ип 1и§аг дие ез Патайо Міапа, дие диіеге йесіг, тейіо сатіпо; ё адиі езіоѵіегоп іойо еі йіа, ё еп Іа посЬе рагііегоп йе адиі еп Ьиепоз саЬаІІоз дие Іез йіегоп Гоі^айоз йе Іоз йеі Зепог, ё апйиѵіегоп [апйоѵіегоп] іойа Іа посЬе.
174 Почтовыя СТАНЦІИ. — Санга. На другой день, во вторникъ, день Св. Іоанна, утромъ прі- ѣхали къ большимъ домамъ, устроеннымъ для того, чтобъ тутъ останавливались купцы и путешественники, которые про- ходятъ, и здѣсь простояли до вечерни. Пока они были тутъ, къ нимъ пріѣхалъ вѣстникъ отъ Мирассы Міаша, старшаго сына царя, который сказалъ имъ, что его государь проситъ ихъ ѣхать какъ можно скорѣе, чтобы явиться къ нему на поле недале- ко оттуда, гдѣ онъ стоялъ со своимъ войскомъ. Имъ дали цар- скихъ лошадей, и когда наступила ночь, они поѣхали. Съ разсвѣ- томъ они встрѣтили другого вѣстника Мирассы Міаша, который сказалъ имъ, что его государь поѣхалъ въ Султанію и проситъ ихъ идти какъ можно скорѣе, потому что онъ отправился туда, чтобъ видѣться съ ними. Около полудня они пріѣхали къ одному дому, гдѣ тоже держали царскихъ лошадей; этотъ домъ стоялъ на бе- регу рѣки; здѣсь они отдохнули и вечеромъ поздно выѣхали. Ночью пріѣхали къ одному городу, который называется Санга; этотъ городъ былъ почти весь необитаемъ; а разсказы- вали, что прежде это былъ одинъ изъ самыхъ большихъ горо- довъ Персіи. Онъ лежалъ въ долинѣ между двумя цѣпями Е оіго біа тагіез біа бе Запі <Тиап, еп атапезсіепбо Гиегоп еп ипаз §гапбез сазаз, дие Гиегоп Гесііаз раса еп дие езіоѵіезеп Іаз §епіез ё тегсабегез [тегсабогез] дие рог аііі разазеп, ё адиі езіоѵіегоп Га- зіа Ьога бе ѵізрегаз: ё езіапбо адиі Іез 11е§б ип тёпза^его бе Мігазза Міаха, й]О тауог беі Зепог, еі диаі Іез біхо: дие еі Зепог Іез епѵіаЬа го§аг, дие апбиѵіезеп диапбо рибіезеп, ё дие 1е Гиезеп ѵег а ип сатро бо езіаЬа соп зи Ьиезіе, дие ега асегса бе аііі, ё адиі Іез біегоп оігозі саЬаІІоз бе Іоз беі Зепог; ё еп апосЬесіепбо рагііегоп бе адиі, ё диапбо атапезсіб Гаііагоп оіго тепза^его бе Міаха Мігазза, еі диаі Іез біхо дие еі Зепог ега ібо ё. Хоііапіа, ё дие Іез го§аЬа, дие апбиѵіезеп диапіо рибіезеп, дие ёі ега ѵепібо аііі рог Іоз ѵег; ё а Ьога бе тебіо біа Гие- гоп еп ипа саза опбе іегііап саЬаІІоз беі Зепог, дие езіаЬа гіЬега бе ип гіо, ё аііі езіоѵіегоп Іа зіезіа, ё еп Іа іагбе рагііегоп бе аііі. Еп Іа посЬе Гиегоп еп ипа сіибаб дие ез Патаба 8ап§а: Іа диаі | сіибаб езіаЬа Іо таз беііа безЬаЬііаба, ё бесіап дие езіа Гиега ипа бе Іаз §гапбез сіибабез дие еп іоба Іа Регзіа зоііа аѵег, ё езіаЬа
Султанія. — Пріемъ у Миранъ Шаха. 175 высокихъ безлѣсныхъ горъ; стѣна у него была разрушена, а вну- три его были большіе дома и мечети, и по улицѣ шло много ка- наловъ , которые были безъ употребленія. Въ этомъ городѣ былъ государемъ Дарій; это былъ самый большой городъ въ его владѣніяхъ, который онъ больше всего цѣнилъ, и гдѣ больше всего жилъ; и отсюда онъ вышелъ со всѣмъ своимъ войскомъ и силою, когда воевалъ съ Александромъ. Тутъ они простояли эту ночь до слѣдующаго дня и имъ дали царскихъ лошадей, чтобъ ѣхать; ихъ здѣсь очень хорошо приняли и дали имъ пищи и пло- довъ. ЬХХХѴ. Въ четвергъ двадцать шестого іюня около по- лудня пріѣхали въ большой городъ Султанію, и застали тамъ Міаша Мирассу, старшаго сына Тамурбека. На другой день въ пятницу утромъ они отправились къ этому Міаша Ми- рассъ; и такъ какъ тамъ есть обычай, когда кто нибудь пріѣз- жаетъ къ нимъ, давать имъ подарки, то и посланники взяли раз- ныя вещи, платья и шерстяныя ткани, которыя тамъ очень цѣнятся и разныя другія вещи, и отвезли ихъ къ Міаша Мирас- сѣ. Они застали его во дворцѣ, при которомъ былъ большой садъ, азепіаДа еп ип Папо епіге йоз топіапаз аііаз зіп топіез, ё Іа сегса аѵіа саійа; рего Депіго еп еііа аѵіа ^гапДез еДійсіоз Де сазаз ё Де тегдиііаз ё рог Іаз саііез іЬап тисЬоз сапоз Де а§иа дие іЬап регДіДоз. Е Дезіа 113. сіиДаД Гиё Багіо зепог, ё езіа ега Іа тауог сіиДаД Де зи зепогіо ё Де дие зе ёі таз ргесіаЬа, ё опДе таз Гасіа Іа зи тогаДа: ё Дезіа заііб соп зи Ьиезіе ё роДегіо, диапДо реіеб соп АІехапДге. Е адиі езіоѵіегоп езіа посЬе Газіа оіго Діа, ё Діегопіез саЬаІІоз Деі 8епог еп дие Гиегоп ё адиі Іез Діегоп тисЬа ѵіапДа ё тисЬаз Ггиіаз, ё Гиегоп Ьіеп зегѵіДоз. ЬХХХѴ. Диеѵез, ѵеіпіе у зеізДіаз Деі Дісію тез Де Дипіо, а Ьога Де теДіо Діа Пе^агоп а Іа §гап сіиДаД Де Зоііапіа, ё адиі Гаііагоп аі ДісЬо Міаха Мігазза й)‘о тауог Деі ТатигЬес. Е оіго Діа ѵіегпез еп Іа тапапа Гиегоп ѵег аі ДісЬо Міаха [Мігаха] Мігазза; ё рог диапіо ез зи созіит- Ьге, Де диапДо а1§ипо Іез ѵа а ѵег, Де Іез Даг а1§ипа соза, ё Іоз ДісЬоз ЕтЬаі'аДогез іотагоп аі^ипаз созаз, гораз Де рапо ё Іапа, дие зе ргесіа тисЬо еп еііоз ё оігаз созаз: ё Пеѵагопіаз аі ДісЬо Міаха Мігазза, ё Гаііагопіо еп ипоз раіасіоз еп дие аѵіа ипа §гап Ьиегіа, еп дие езіаЬап
176 Описаніе Султаніи. — Торговля ея. гдѣ было много вооруженныхъ людей; онъ принялъ ихъ очень хорошо, посадилъ ихъ съ собою въ палаткѣ гдѣ сидѣлъ, и спро- силъ о здоровьи короля нашего государя. Поговоривши нѣсколь- ко времени, они пошли кушать и посланники кушали по ихъ обы- чаю; а когда они хотѣли уѣзжать, онъ приказалъ дать имъ платья изъ камокана. Этотъ городъ Султанія стоитъ на равнинѣ и у него нѣтъ стѣнъ; но за то есть замокъ, большой и съ хорошею каменною стѣной съ очень красивыми башнями; всѣ башни были украшены изразцами отдѣланными разными узорами, и въ каждой башнѣ былъ маленькій катапультъ. Этотъ городъ очень населенъ; но не такъ великъ какъ Туусъ; за то въ немъ больше торговли, потому что сюда приходятъ каждый годъ, особенно въ іюнѣ, іюлѣ и августѣ большіе караваны верблюдовъ, которые привозятъ очень много товаровъ; караваны у нихъ значитъ то же что у насъ вьюч- ные обозы. Этотъ городъ ведетъ большую торговлю и прино- ситъ большой доходъ государю. Каждый годъ туда приходитъ много купцовъ изъ малой Индіи, которые привозятъ много пря- ностей, такъ какъ сюда привозятся лучшіе сорты мелкихъ агтайаз тисЬаз §епіез, ё ёі гезсіЬіёІоз тиу Ьіеп, ё йзоіез езійг сопзі§о еп ипа ііепйа опйе ёі езіаЬа, ё йетапйёіез рог еі езіайо йеі Веу пиезіго Зепог; ё йездие оѵіегоп йерагіійо ипа §гап ріеза, ігахегоп йе сотег, ё сотіегоп аііі Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез зе§ип зи созіитЬге, ё диапйо зе йёі диізіегоп рагііг, йзоіез ѵезііг зепйаз гораз йе сатосап [сатоса]. Езіа йісЬа сіийай [32] йе Зоііапіа езіа еп ип Папо, ё поп Ьа сегса піпдипа; рего еп еііа езіа ип сазііііо Ьіеп §гапйе йе Ьиеп тиго йе ріейга соп зиз іоггез Ьіеп Гегтозаз, ё іойаз іаз іоггез ё сегсаз егап ѵапйайаз йе ази1е]оз &- сЬоз а тисЬоз Іагоз, ё еп сайа іогге аѵіа ип ігаЬисо редиепо. Е езіа ЙісЬа сіийай ез тиу роЫайа; рего поп ез §гапйе сото Тииз; рего ез тауог езсаіа йе тегсайигіаз, са адиі ѵіепеп йе сайа апо зепаіайатепіе рог еі тез йе йипіо ё йиііо ё А§озіо тиу §гапйез сагаѵапаз [сагаѵапаз] йе сатеііоз, дие ігаеп ^гапйез тегсайигіаз [тегсайогіаз]; ё сагаѵапаз [сагаѵапаз] йісеп еііоз асі сото поз йесітоз рог гесиа йе Ьезііаз: ё ез сіийай йе §гап тепео, ё дие гіпйе тисЬо аі Зепог; ё адиі ѵіепеп йе сайа апо тисЬоз тегсайегез йе Іа Іпйіа тепог дие ігаеп тисЬа езре- сегіа, са адиі ѵіепе Іа тауог зиегіе йеі езресіа тепийа дие поп ѵа а Іа
Описаніе Султаніи. — Торговля ея. 177 пряностей, которыя не идутъ въ Сирію, какъ гвоздика, мушкат- ные орѣхи, корица, манна, мушкатный цвѣтъ и многія другія цѣн- ныя пряности, которыя не идутъ въ Александрію и которыхъ тамъ • нельзя найдти. Кромѣ того туда привозится большая часть шелка, который вырабатывается въ Гилянѣ, землѣ, находящейся близь моря Баку, гдѣ каждый годъ выдѣлывается много шелку. Этотъ Гилянскій шелкъ идетъ въ Дамаскъ, въ землю Сирійскую, въ Тур- цію, въ ЗаФу и во многія другія мѣста. Еще привозятъ сюда шелкъ, который выдѣлывается въ землѣ Шамахи; это земля гдѣ шелку выдѣлывается очень много, и туда за шелкомъ пріѣзжа- ютъ купцы даже Генуэзскіе и Венеціанскіе. Эта земля такая жар- кая, что когда по ней ѣдетъ какой нибудь чужеземный купецъ, его ударяетъ солнце и убиваетъ; а когда солнце ударяетъ, то говорятъ, идетъ прямо въ сердце, производитъ тошноту и потомъ смерть; говорятъ также, что тогда сильно жжетъ спину; тѣ кото- рые и перенесутъ это, говорятъ, всегда остаются желтые, точно выдра, и никогда не возвращается къ нимъ ихъ прежній цвѣтъ лица. Кромѣ того привозятъ много шелковыхъ и бумажныхъ тка- ней, тафты, сендаля и другихъ изъ земли, которая называется I Вигіа, азі сото сіаѵоз йе §ігоГге ё пиесез тозсайаз ё сіпатото ё таппа € тасіз ё оігаз тисЬаз езресіаз тиу ргесіайаз дие пои ѵап еп Аіехапй- 114. гіа, піп зе риейеп аіій ГаІІаг. Оігозі ѵіепе адиі іойа Іа таз сіе Іа зейа дие зе ІаЪга еп Оиііап, дие ез ипа ііегга сегса йеі таг сіеі Васи, опйе зе Гасе тисЬа зейа йе сайа апо. Е йезіа зейа йе (Іиііап ѵа еп Ватазсо ё еп ііегга сіе Іа Зигіа, ё еп Іа Тигдиіа ё еп Іа ХаГа, ё еп оігаз тисЬаз рагіез.^ Е оігозі ѵіепе Іа зейа дие зе ІаЪга еп ііегга йе ХатаЬі, дие ез ипа ііегга опйе зе ІаЪга тисЬа зейа, ё Іоз тегсайегез [тегсайогез] ѵап «а» адиеііа ііегга рог еііа, ё айп Оепоѵезез ё Ѵепе- сіапоз. Е езіа ііегга ез іап саііепіе, дие диапйо а1§ип тегсайег йе іоз йе Гиега рагіе 1е іота еі зоі, таіаіо, ё диапйо еі зоі Іез іота, йіг, дие Іез ѵа Іие^о аі согагоп, дие Іез Гасе ѵаздиеаг ё тогіг, ё йіг дие Іез агйе Іаз езраійаз | тисЬо: ё еі дие йеііо езсара, йіг, дие диейа рага зіетрге атагіііо сото аіиігайо, дие пипса іогпа а зи соіог. Е оігозі ѵіепеп адиі тисЬоз раііоз йе зейаёйе аі^ойоп ё іаГеіапез [іаГеіаез] ё сепйаіез ё оігоз .рапоз йе ипа ііегга дие ез Патайа Хігаз, дие ез сегса йе Іа Іпйіа тѳ- Сборннкъ II Отд. И. А. Н. іо
178 Описаніе Султанш. — Торговля ея. Ширазъ и находится близь малой Индіи, и изъ Іесена и Серпи; а изъ Орасаніи привозятъ много бумаги пряденой и не пряденой, и также бумажныя ткани, окрашенныя въ разные цвѣта, ко- торыя изготовляются для одежды. Эта земля Орасанія очень боль- шое царство, которое тянется отъ земли Татарской до Малой Индіи. По этимъ землямъ, по Ширазу и по Орасаніи проѣзжали посланники. Кромѣ того (привозится) еще изъ города Ормуза, большого города, который прежде принадлежалъ къ малой Ин- діи, а теперь принадлежитъ Тамурбеку, въ этотъ городъ Сул- танію также много жемчугу и драгоцѣнныхъ камней. Потому что изъ Катая ѣдутъ по морю корабли почти десять дней; они ѣдутъ по западному морю, которое находится внѣ земли, и когда приходятъ къ одной рѣкѣ, то ѣдутъ по ней тоже десять дней до города Ормуза. Корабли и суда, которые ѣздятъ по этому морю, сдѣланы безъ желѣза, а только съ деревянными гвоз- дями и веревками; потому что если бы на нихъ было желѣзо/ они сейчасъ же были бы разнесены магнитомъ, котораго очень много на этомъ морѣ. На этихъ судахъ везутъ много жемчугу, только везутъ его для того чтобы протыкать насквозь. По- пог; ё йе Уезеп ё Де 8егрі: ё Де ііегга <іе Огагапіа ѵіепе тисЬо аідойоп йіайо, ё рог йіаг, ё оігоз рапоз йе аі^ойоп іеііійо йе тисЬаз соіогез, дие Гасеп рага ѵезііг. Е езіа ііегга йе Огагапіа ез ип §гапйе Ітрегіо, дие Лига йезйе ііегга йе Тагіагіа [Тагіаііа] Газіа ііегга Йе Іа Іпйіа шепог: ё рог езіаз ііеггаз йе Хігаз ё йе Огагапіа разагоп Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё оігозі йе Іа сіийай йе Огтиз, дие ез ипа §гап сіийай, дие зоііа зег йе Іа Іпйіа тепог, ё а§ога ез йеі ТатигЬес. Е ѵіепе а езіа сіийай йе Зоііапіа тисЬо аІхоГаг ё ріейгаз йе ргесіо. Са йеі Саіау ѵіепеп рог таі1 Газіа йіег іогпайаз йезіа сіийай Іаз паоз, ё паѵе^ап рог еі таг Оссійі- апо, дие ез еі таг дие езіё, йе Гиега йе Іа ііегга, ё йездие 11е§ап а ип гіо ѵіепеп йіег іогпайаз рог ёі Газіа езіа сіийай йе Огтиз [Огтез]; ё езіаз паоз ё Гизіаз дие паѵе^ап рог адиеі таг поп Ьап йегго, піп зоп ГесЬаз піп ігаѵайаз заіѵо соп іагидоз йе тайего ё соп сиегйаз, са зі йе йегго йіезеп диагпійаз 1ие§о зегіап йезЬесЬаз рог Іаз ріейгаз ітапез, дие Ьа тисЬаз еп езіе таг. Е еп езіаз Гизіаз ѵіепеп тисЬо аІхоГаг, заі- ѵо дие Іо ігаеп рог Гогайаг. Е оігозі ѵіепеп гоЬіез, дие поп Іоз Ьа йпоз
Описаніе Султанш. — Торговля ея. 179 томъ везутъ рубины, которыхъ нигдѣ нѣтъ хорошихъ, кромѣ какъ въ Катаѣ, много пряностей, которыя потомъ разво- зятся по всему свѣту. Самое большое количество жемчугу, какое только есть въ мирѣ, находится въ этомъ Китайскомъ морѣ; его свозятъ въ городъ Ормузъ чтобъ отдѣлать и про- ткнуть; и купцы, Мавры и Христіане, говорятъ, что до сихъ поръ они не знаютъ въ этихъ странахъ другого мѣста, гдѣ бы про- тыкали и отдѣлывали жемчугъ, кромѣ этого города Ормуза. А изъ Султаніи до Ормуза ѣдутъ около шестидесяти дней. Разска- зываютъ также въ этой западной странѣ, что жемчугъ родится въ большихъ раковинахъ, которыя называются дасагез. А тѣ ко- торые пріѣзжаютъ изъ странъ Ормуза и Катая, говорятъ, что жем- чугъ родится въ устричныхъ раковинахъ, и раковины эти большія и бѣлыя какъ бумага; ихъ везутъ въ Султанію и въ Тавризъ и дѣлаютъ изъ нихъ серьги и кольца, и другія вещи, похожія на жемчугъ. Всѣ купцы, которые пріѣзжаютъ изъ христіанскихъ земель, изъ КаФы и изъ Трапезонда, также купцы Турецкіе, Сирійскіе и Балдакскіе, пріѣзжаютъ каждый годъ въ это время въ городъ Султанію покупать товары. Этотъ городъ лежитъ въ заіѵо еп еі Саіау, ё тисЬа езресегіа, 6 Де аііі ѵа йезриез роі’ іойаз Іаз рагіез йеі типйо. Е Іо таз аіхоіаг дие еп еі типйо зе Ьа, зе резса ё Гаііа еп адиеі таг йеі Саіау, ё ігаепіо а езіе Іидаг йе Огтиз [Огтез] а ' іогайаг ё айоЬаг, ё тегсайегез [тегсайогез] Могоз ё СЬгізііапоз, йі- 115. сеп | дие поп заЬеп а§ога еп езіаз рагіійаз опйе зе іогайе піп айоЪе аіхоіаг, заіѵо еп езіа сіийай йе Огтиз. Е йезіа сіийай йе Воііапіа ѵап Газіа езіа сіийай йе Огтиз еп зезепіа ^огпайаз. Оігозі йісеп еп езіа ііегга йе Ропіепіе, дие еі аіхоіаг пасе еп ипаз сопсііаз ^гапйез дие Патап іасагез. Е Іоз дие ѵіепеп йе адиеііа рагіійа йе Огтиз ё йе Саіау, йісеп, дие еі аіхоіаг пасе ё зё іаііа еп Іаз озііаз, ё езіаз озііаз еп дие Іо іаііап, зоп §гапйез ё Ыапсаз сото еі рареі, ё йеііаз ігаеп а езіа сіийай йе Воііапіа, ё ё Іа сіийай йе Таигіз, ё іасеп йеііаз зегсіііоз ё зог- іцаз, ё оігаз созаз дие зоп зетедаиіез йе аіхоіаг; ё іойоз Іоз тегсайегез дие уап йе ііегга йе СЬгізііапоз, йе Саіа ё йе Тгарізопйа, ё Іоз тегса- йегез йе Іа Тигдиіа ё йе Іа 8игіа ё йе Ваійас ѵіепеп йе сайа аііо рог езіе ііетро а езіа сіийай йе Воііапіа а іасеі’ зиз тегсайигіаз: ё езіа 12*
180 Описаніе Султанш. — Торговля ея. равнинѣ; черезъ него проходитъ много каналовъ, и въ немъ есть много хорошо отдѣланныхъ площадей и улицъ, гдѣ продаются разные товары. Еще есть въ немъ большія гостинницы, гдѣ останавливаются купцы, которые пріѣзжаютъ туда. ЬХХХѴІ. За этимъ городомъ начинаются большія равнины, которыя тянутся далеко; земля эта очень населена. На пра- вой рукѣ находятся голыя безлѣсныя горы, а за ними ле- житъ страна, называющаяся Курчистанъ; эти горы очень ди- кія, и на нихъ цѣлый годъ лежитъ снѣгъ. А на лѣвой рукѣ стоятъ другія безлѣсныя горы; онѣ очень жаркія, и за ними лежитъ земля, которая называется Гилянъ. Есть море Баку, которое находится посреди земли и не соединяется ни съ какимъ другимъ моремъ; отъ города Султаніи до этого моря Баку шесть дней пути. Въ этомъ морѣ Баку, на нѣ- которыхъ островахъ его находятъ алмазы. А въ землѣ Гилян- ской никогда не падаетъ снѣгъ, такая она жаркая, и въ ней ростетъ много лимонныхъ и померанцевыхъ деревьевъ. Этотъ городъ Султанія ведетъ такую большую торговлю, что каждый годъ приноситъ очень много дохода своему государю. Города сіибаб езіа азепіаба еп ип Папо, ё ѵіепеп рог еііа тисЬоз сапоз бе а§иа, ё еп еііа Ьа тисЬаз ріагаз ё саііез Ьіеп огбепабаз опбе зе ѵепбеп іаз тегсабигіаз. Е еп езіа сіибаб Ьа тиу §гапбез сазаз бе тезопез, еп дие розап ё езіёп іоз тегсабегез дие аііі ѵіепеп. ЬХХХѴІ. Е аііепбе безіа сіибаб сотіепзап ипоз §гапбез Папоз дие бигап тисЬо, ё ез ііегга тиу роЫаба, ё а Іа тапо бегесЬа езіёп ипаз топ- іапаз аііаз газаз зіп топіез, ё беігйз беііаз езіё, ипа ііегга дие зе Пата СигсЬізіап, ё езіаз топіапаз зоп тиу йегаз, ё іобо еі апо бига Іа піеѵе еп еііаз; ё а Іа тапо зіпіезіга езіап оігаз топіапаз дие зоп газаз зіп топіез, ё зоп саііёпіез, ё беігёз беііаз езіё, ипа ііегга дие зе ПатаЬа Сіиііап [віпііап]. Езіё, еі таг бе Васи, дие ез ип таг дие езіё. еп тебіо бе Іа ііегга, дие поп 11е§а ё, оіго таг піп§ипо; ё безіа сіибаб бе 8о1|іапіа іазіа езіе таг бе Васи Ьа зеіз з’огпабаз. Е еп езіе таг бе Васи зе Гаііап Іоз біатапіез еп ипаз ізіаз бёі. Е еп езіа ііегга беі Сиііап пипса сае піеѵе, іап саііепіе ез; ё Ьа тисЬаз сібгаз ё Іітаз ё пагаціаз. Е езіа сіи- баб бе Воііапіа ез бе іап §гап тепео, дие гіпбе аі Зепог бе саба апо
Разсказъ о сумасшествіи Миранъ-шаха. 181 Султанія и Тавризъ, вмѣстѣ съ Персидскимъ царствомъ, пре- жде принадлежали Мирассъ Міаша, старшему сыну Тамурбека, а теперь онъ ихъ лишился по слѣдующимъ причинамъ. Этотъ Ми- расса Міаша былъ царемъ и владѣтелемъ этой земли, и держалъ у себя много рыцарей и войска, которое ему далъ отецъ. Когда онъ былъ въ городѣ Тавризѣ, припала ему такая прихоть, что онъ приказалъ разрушить и разломать всѣ дома, мечети и зданія какія тамъ были, и большая часть ихъ была разрушена. Потомъ онъ уѣхалъ оттуда, пріѣхалъ въ Султанію и приказалъ сдѣлать то же; вошелъ въ замокъ, взялъ много изъ отцовской казны, ко- торую отецъ тамъ держалъ и раздѣлилъ ее между своими рыца- рями и людьми. Внѣ города, немного въ сторонѣ, стоялъ большой домъ въ родѣ крѣпости, построенный однимъ рыцаремъ, кото- рый въ немъ похороненъ. Онъ приказалъ разрушить и этотъ домъ, а рыцаря похороненнаго въ немъ выбросить изъ него. Это онъ все сдѣлалъ, одни говорятъ въ припадкѣ сумасшествія, а другіе думаютъ, что онъ сказалъ самъ себѣ: «Я сынъ самаго великаго человѣка въ мирѣ; что бы мнѣ сдѣлать въ этихъ горо- дахъ такое, что бы славилось въ нихъ и послѣ моей смерти»? тиу дгап диапііа: ё езіа сіийай йе Воііапіа ё йе Таигіз, соп еі Ітрегіо йеіа Регзіа, зоііа зег йезіе йісЬо Мігазза Міаха [Міазза Мігаха] й] о тауог йеі ТатигЪес, ё адога аѵіазеіо диііайо рог езіаз газопез дие зе зідиеп. Езіе Мігазза Міаха [Міазза Мігйха], зіепйо Етрегайог ё Зепог йезіа ііегга, іепіа 116. сопзідо тисЬоз СаЬаІІегоз ё Ьиезіе дие еі райге 1е аѵіа йайо, ё езіапйо еп Іа сіийай йе Таигіз іотбіе ип апіодо, ё тапйё йеггосаг ё йезЬасег диапіаз сазаз ё тездиііаз ё дгапйез ейійсіоз дие епйе аѵіа, ё Гиё йезЬесЬа ипа дгап рагіійа йеііоз; ё оігозі рагііб йе аііі ё ѵіпо а езіа сіийай йе Зоі- іапіа, ё тапйб оіго іаі Гасег: ё епігб еп еі сазііііо, ё еі іезого дие зи райге Ьі іепіа іотб тисЬо йѳііо, ё рагіібіо рог зиз СаЬаІІегоз ё депіе: ё Йе Гиега йе Іа сіийай ип росо арагіайо езіаЬап ипаз сазаз тиу дгапйез сото аісагаг, дие аѵіа ГесЬо ип дгап СаЬаІІего дие уасіа епіеггайо еп ёі, ё тапйбіо оігозі йеггосаг, ё еі СаЬаІІего дие уасіа йепіго епіеггайо тапйбіо есЬаг Гиега; ё езіо дие азі Гасіа йесіап, ипоз дие Іо Гасіа соп Іосига дие 1е аѵіа іотайо, 'ё оігоз йісіепйо: «То зо еі $о йёі тауог оте йёі типйо, і [?] дие оЪга /аге еп езіаз сіийайез дие зеап /атозаз
182 Разсказъ о сумасшествіи Миранъ-шаха. Обдумавши разные способы, онъ увидѣлъ, что ничего не можетъ сдѣлать лучше того, что уже было, и сказалъ себѣ: «Какъ, неуже- ли обо мнѣ не останется воспоминанія»? И тогда приказалъ раз- рушить всѣ тѣ зданія, какъ вы уже слышали; для того, что бы послѣ него могли сказать: Мирасса Міаша не сдѣлалъ самъ ни- чего, а велѣлъ разрушить лучшія творенія въ мирѣ. Когда узналъ объ этомъ его отецъ, который былъ въ Самаркандѣ, онъ отправился оттуда и поѣхалъ къ сыну. Когда сыну сказали, что ѣдетъ отецъ, онъ надѣлъ себѣ веревку на шею и пришелъ къ нему, прося прощенія. Отецъ хотѣлъ было его убить, но за него стали просить пощады всѣ родственники и вельможи, и столь- ко хлопотали, что онъ простилъ'его, но отнялъ землю и владѣ- нія, которыя ему прежде далъ, и войско, которое его охраняло. Отнявши, онъ призвалъ своего внука, сына этого Мирассы Міаша, котораго звали Абоакеръ Мирасса и сказалъ ему: «Такъ какъ твой отецъ провинился передо мной, возьми ты его царство и владѣнія». Внукъ ему отвѣчалъ: «Государь, сохрани Богъ, чтобъ я. взялъ то, чѣмъ владѣлъ мой отецъ; лучше вы перестаньте гнѣваться на него и возвратите ему все». Такъ какъ рага еп езіаз сіийайез йезргіез сіе тізйгаз «?» Е йездие Ьіеп рагб тіеп- Іез еп Іаз ІаЬогез, ѵійо дие ёі поп ройіа іапіо Гасег дие Гиезе те]ог йе Іо дие езіаЬа ГесЬо, ё йіхо: «(» Сото, поп 1га сіе диейаг гететЪгапяа йе ті? тапйапйо дие іиезеп [33] йеггосайоз іойоз Іоз ЙісЬоз ейійсіоз дие аѵейез оійо; рогдие йезриез йёі йіхезеп: Мігазза Міаха поп йзо оЬга піп§ипа, таз тапйб йезЬасег Іаз те]огез оЬгаз йеі типйо. Е диапйо еі райге зиро езіо, дие езіаЬа еп батагсапіе, рагііб йепйе ё ѵіпо рага еі іцо: ё диапйо аі іцо Іе йіхегоп дие еі зи райге ѵепіа, есЬозе ипа зо§а А Іа §аг§апіа ё Гиезе рага еі райге, ё йетапйбіе регйоп; ё еі райге диізіегаіо таіаг, заіѵо дие Іе йетапйагоп тегсей рог ёі зиз рагіепіез ё СаЬаІІегоз, ё йсіегоп іапіо соп еі дие Іо регйопб; рего диіібіе Іа ііегга ё зепогіо дие Іе аѵіа йайо, ё Іа §епіе дие Іо адиагйаЬа. Е йездие зе Іо оѵо диііайо Патб й, ип зи піеіо, іцо йезіе Міаха Мігазза [Мігаха Міазза], дие аѵіа потЬге АЬоадиег Мігазза, ё йіхоіе; Риез іи райге те 1га еггайо, Іота ій зи ііегга ё зепогіо. Е еі піеіо Іе йіхо: Зепог, пипса Ніоз диіега дие у о іоте Іо дие ті райге іепіа таз ѵоз регйегёйез Іа запа йёі, ё де Іо
Разсказъ о сумасшествій Миранъ-*шаха. 183 этотъ не захотѣлъ взять, онъ позвалъ другого своего внука, сына Мирассы Міаша и этотъ взялъ царство и войско своего отца. Теперь онъ враждуетъ со своимъ отцомъ и братомъ и хотѣлъ даже ихъ убить, какъ вы это послѣ услышите. Послѣ этого Тамурбекъ завоевалъ у Султана Вавилонскаго города Ва- вилонію и Халапъ и Балдакъ, и далъ ихъ своему внуку, тому, который не захотѣлъ взять царство своего отца. Теперь отецъ и сынъ живутъ въ этихъ городахъ; они живутъ вмѣстѣ съ тѣхъ поръ какъ было отнято царство, потому что этотъ Абоакеръ Мирасса очень послушный сынъ. Когда Мирасса Міаша. творилъ все это, была у него жена, по имени Хансада; она ушла отъ него тайкомъ и шла день и ночь пока не дошла до Тамурбека и дала ему знать, что дѣлалъ его сынъ; чтобы онъ разсудилъ внимательно, такъ какъ сынъ хотѣлъ возстать противъ него; и за это Тамурбекъ и отнялъ у него царство, какъ вы уже слыхали. А эту Хансаду онъ до сихъ поръ держитъ у себя и оказываетъ ей большой почетъ и не пускаетъ къ мужу; а между тѣмъ у Мирассь Міаша есть сынъ отъ нея, котораго зовутъ Кариль Султанъ. Этотъ Мирасса Міаша человѣкъ лѣтъ сорока; онъ полный, большого роста и іогпагёсіез. Е йездие Іо поп диізо іотаг Патб й, оіго зи піеіо, йр дезіе Мігазза Міаха, ё іотё еі зепогіо ё Іа Ьиезіе йеі райге. Е езіе ез а§ога сопіга зи райге ё сопіга зи Ьегтапо, ё диізіегаіоз таіаі' сото айеіапіе оігейез. Е йезриез йезіо еі ТатигЬес §апб йеі Зоійап йе ВаЬуІопіа Іаз сіийайез йе ВаЬуІопіа, ё йе Наіар, ё йе Ваійас, ё йібіез аі зи піеіо, дие 117. поп диізо іотаг еі зепогіо йе зи[йе1] райге; ё ёі ё зи райге ѵіѵеп а§ога еп езіаз сіийайез, ё Гасеп ѵійа з’ипіоз йезриез дие еі зепогіо 1е диііб: са езіе АЬоадиег [АЬеЬадиег] ез тиу оЬейіепіе аі райге. Е диапйо езіе Мігазза Міаха йзо езіаз созаз, іепіа ипа ти§ег сопзі^о дие аѵіа потЬге бгапзайа, ё еііа зе рагііб йёі тиу азсопйійа, ё апйиѵо йіаз ё посЬез Га- зіа дие | 11е§6 аі ТатигЬес, ё йгоіе заЬег Іо дие зи й]о Гасіа, ё' дие рагазе тіепіез зоЬге зі, са ёі зе диегіа аізаг ё зег сопіга ёі: рог Іо диаі 1е диііб еі зепогіо, сото аѵейез оійо. Е а езіа Сгапзайа іоѵоіа іойаѵіа сопзі^о, ё Гасеіа тисЬа Ьопга, ё пипса Іа йеха ѵепіг аі тагійо; рего Міаха Мігазза [Мігаха Міазза] ііепе еп еііа ип й]о дие Патап Сагіі 2о1- іап. Е езіе ЙісЬо Міаха Мігазза [Мігаха Міазза] ез оте йе ейай йе диа-
184 Отъѣздъ изъ Султаніи. больной ногами. Посланники остались въ этомъ городѣ Султаніи три дня. ЬХХХѴІІ. Въ воскресенье, двадцать девятаго числа іюня мѣсяца, посланники уѣхали изъ города Султаніи на хорошихъ лошадяхъ, которыхъ имъ дали на дорогу отъ имени царя, и къ ночи пріѣхали къ одному селенью, которое называется Атен- гала. На другой день въ полдень пріѣхали къ другому селенью, которое называется Хуаръ:. это было очень большое мѣсто; а къ ночи пріѣхали въ селенье, которое называется Секезана: оно было тоже очень большое и въ немъ было много воды и садовъ. На другой день, въ среду, они ночевали въ одномъ замкѣ, ко- торый былъ покинутъ жителями за нѣсколько дней до того. Го- ворятъ, что около мѣсяца тому назадъ проходилъ тутъ царь съ войскомъ, и такъ какъ въ этихъ мѣстахъ не нашли ни ржи, ни соломы, а въ окрестностяхъ не было и травы для войскового скота, то царь приказалъ, чтобъ ѣли всѣ хлѣба, которыя были посѣяны; а когда проходило войско, которое шло сзади него, то узнавши обо всемъ, оно разграбило что только можно была гепіа апоз, ё ез оте ^гиезо ё §гапйе сіе сиегро, ё ез §оіозо. Е Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез езіоѵіегоп еп езіа (Нека сіийай сіе Воііапіа ігез йіаз. ЬХХХѴІІ. Е йотіп^о, дие Гиегоп ѵеіпіе у пиеѵе сііаз сіеі сіісііо тез йе Йипіо, Іоз сіісЬоз ЕтЬаіайогез рагііегоп йезіа сіийай йе Воііапіа еп Ьиепоз саЬаІІоз дие Іез йіегоп йеі Вепог еп дие Гиезеп, ё Гиегоп а йог- тіг езіа поске а ипа аійеа дие Ьа потЬге Аіеп^аіа. Е оіго йіа а Іюга йе тейіо йіа Гиегоп еп оіга аійеа дие Ьа потЬге Ниаг, ё ега ип Іи^аг Ьіеп §гапйе, ё еп Іа посЬе Гиегоп йогтіг еп ипа аійеа дие Ьа потЬге Седиезапа, ё ега Ьіеп §гапйе, ё еп еііа аѵіа тисЬаз а§иаз ё Ьиегіаз. Е оіго йіа тіегсоіез зі§иіепіе Гиегоп йогтіг еп ип сазііііо дие Іо аѵіап йезроЫайо росоз йіаз аѵіа, ё йесіап, дие еі Вепог разага рог аііі соп зи Ьиезіе ройіа аѵег ип тез, ё дие рог диапіо поп Гаііагоп еп адиеі ЙісЬо Іи^аг сеЬайа піп ра]а, піп іатросо аѵіа Ьіегѵа еп адиеііа ііегга рага Іаз Ьезііаз ё ^апайоз йе Іа Ьиезіе, тапйб еі Вепог дие со- тіезеп іоз рапез дие езіаЬап зетЬгайоз; ё йезриез дие разё Іа Ьиезіе дие ѵепіа йеіг&з йёі, соп адиезіаз пиеѵаз гоЬагоп диапіо еп адиеі 1и§аг
Тегеранъ. 185 найдти въ этихъ мѣстахъ; и по этой причинѣ всѣ жители ушли оттуда. Остались тамъ только люди, которые стерегли около сотни лошадей, заготовленныхъ для проѣзжающихъ. А отъ Сул- таніи до сихъ поръ встрѣтилось два мѣста, гдѣ не было царскихъ лошадей. На другой День, въ четвергъ, третьяго числа іюля мѣсяца, посланникамъ дали лошадей на дорогу и они уѣхали оттуда, и около полудня пріѣхали въ городъ, который называется Шахарканъ. Въ этомъ городѣ посланникамъ дали очень хоро- шее помѣщеніе и предложили имъ все, что имъ было надо. Пока они были тутъ, пришло къ нимъ извѣстіе отъ одного ры- царя, котораго звали Бабашекъ; онъ прислалъ сказать имъ, что великій царь приказалъ ему принять ихъ и оказать имъ большія почести, и сказалъ ему также, что они должны сдѣлать; по этому онъ проситъ ихъ заѣхать къ нему. Они остались тамъ тотъ чет- вергъ, когда пріѣхали, пятницу и субботу. ЬХХХѴІІІ. Въ субботу имъ дали царскихъ лошадей, и съ насту- пленіемъ ночи они уѣхали оттуда, а на другой день, въ воскресенье, шестого числа іюля мѣсяца, около полудня пріѣхали въ го- Гаііагоп, ё роі’ езіа гагоп зе аѵіа йе[зроЫайо; рего езіаЬап аііі отез дие . іепіап Іазіа сіеп саЬаІІоз сіеі Зепог, йе Іоз дие іепіап еп рагайаз, ё йезйе Зоііапіа іазіа адиі аѵіап Іаііайо йоз 1и§агез зіп саЬаІІоз йеі Зепог. Е оіго йіа іиеѵез, ігез йіаз йеі тез йе йиііо, йіегоп а Іоз ЙісЬоз 118. ЕтЬаіайогез саЬаІІоз еп дие саѵа1§азеп, ё рагііегоп йе адиі, ё а Ьога йе тейіо йіа Педагоп ё, ипа сіийай дие Ьа потЪге ХаЬагсап: еп Іа диаі сіийай арозепіагоп Ъіеп а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё зігѵіегопіоз йе Іо дие аѵіап тепезіег. Е езіапйо еп езіа сіийай, Іез 11е§б тапйайо йе ип СаЬаІІего дие ПатаЬап ВаЬахедие [ВахаЬедие], еі диаі Іез епѵіб йесіг, дие еі §гап Зепог Іе тапйага дие Іоз іотазе ё Іоз йсіезе тисЬа Ьопга, ё Іе тапйб оігозі Іо дие аѵіап йе Гасег; рог епйе дие Іез епѵіаЬа го§аг, дие диізіезеп іг а ёі аііі йо езіаЬа: езіоѵіегоп адиі еі йісЬо йіа іиеѵез дие аііі Педагоп, ё ѵіегпез ё заЬайо. ЬХХХѴІІІ. Е езіе йісЬо йіа заЬайо йіегопіез саЬаІІоз йеі Зепог, ё еп апосЬесіепйо рагііегоп йе адиі: ё оіга йіа йотіп^о, зеіз йіаз йеі йісЬо тез
186 Тегеранъ. родъ, который называется Тегеранъ, и гдѣ онн застали рыцаря Бабашека. Къ нимъ вышли на встрѣчу и отвезли ихъ въ тотъ домъ, въ которомъ живетъ государь, когда пріѣзжаетъ туда; это было лучшее помѣщеніе въ городѣ. На другой день рыцарь этотъ прислалъ за посланниками и когда они были уже близко отъ его дома, онъ вышелъ къ нимъ на встрѣчу, повелъ ихъ съ собою и усадилъ ихъ подлѣ себя на возвышеніи. Потомъ онъ тотчасъ же послалъ за только что прибывшими туда посланниками Вавилон- скаго султана, которые везли подарки Тамурбеку, и сталъ угощать ихъ разными кушаньями, которыя были заранѣе приготовлены; между прочими кушаньями была лощадь, изжаренная вмѣстѣ съ головой. Послѣ угощенья онъ сказалъ, что на другой день они могутъ отправляться оттуда и (совѣтовалъ имъ) заѣхать къ одному важному Мирассъ, зятю царя; (прибавивши,) что такъ ему при- казалъ сказать царь. Когда посланники хотѣли уѣзжать отъ него, онъ приказалъ поднести Рюи Гонзалесу камокановое платье и шля- пу, и просилъ его принять это въ знакъ дружбы, которую Та- мурбекъ питалъ къ королю. Этотъ городъ былъ очень великъ, и йе йиііо, а Ьога сіе тейіо йіа Гиегоп еп ипа сіийай дие Ьа потЬге ТеЬе- гап, еп Іа диаі Гаііагоп аі СаЪаІІего ВаЬахедие [ВахапЬедие], ё заііегоп- Іоз а гезсеЬіг, ё Пеѵагопіоз а ипа розайа опйе еі Зепог зиеіе езіаг, диапйо аііі ѵепіа, дие ега Іа теіог йе іойа Іа сіийай. Е оіго йіа Іипез еі йісЬо СаЬаІІего епѵіб рог Іоз ЕтЪаіайогез: ё диапйо Гиегоп сегса йе зи саза, заіібіоз а гезсеЬіг, ё іотбіоз сопзі^о, ё азепібзе еп ип езігайо соп еііоз. Е 1ие§о тапйб іг рог Іоз ЕтЪаіайогез йеі Зоійап йе ВаЬу- Іопіа дие егап аііі Пе^айоз, дие іЬап соп ргезепіе аі ТатигЬес, ё йібіез йе сотег йе тисЬаз ѵіапйаз дие Іепіа арагеіайаз: еп Іаз диаіез Іез іепіа ип саЬаІІо азайо соп зи саЬеза, ё йездие оѵіегоп сотійо, йіхоіез еі Са- ЬаІІего, дие оіго йіа рагііегоп [рагіігіап] йе аііі, | ё ігіап а йо езіаЬа ип §гап Мігазза дие ега уегпо йеі Зепог, дие азі Іо аѵіа епѵіайо тапйаг еі §гап Зепог: ё диапйо зе йёі диізіегоп рагііг Іоз ЕтЪаіайогез, йзо ѵезііг аі йісЬо Виу Сопгаіез ипа гора йе сатосап, ё йібіе ип зотЬгего, ё йіхоіе, дие адиеііо іотазе еп зепаі йеі атог дие еі ТатигЬес іепіа аі Зепог Веу. Е езіа сіийай ега Ьіеп §гапйе, ё поп аѵіа сегса, ё ега 1щ»аг
Развалины города Рея. 187 безъ стѣнъ; это было прекрасное и всѣмъ богатое мѣсто; но, какъ говорятъ, нездоровое, и жаръ въ немъ бывалъ очень силенъ. Мѣстность, въ которой находился этотъ городъ, называется Рей; это обширное и богатое владѣніе, и намѣстникомъ царя въ немъ былъ тотъ зять его, котораго должны были посѣтить. Дорога отъ Султаніи до этихъ мѣстъ была гладкая и населенная, по землѣ очень жаркой. На другой день, во вторникъ, они выѣхали оттуда вечеромъ, и черезъ двѣ лиги показался на правой рукѣ большой городъ, весь разрушенный; въ немъ стояло только нѣ- сколько башень и мечетей; онъ назывался Шахарипрей. Прежде это былъ самый большой городъ во всей странѣ, хоть и былъ теперь необитаемъ. На другой день, въ среду, пріѣхали въ одно селенье; уже они оставили ровную дорогу и вошли въ горы, по- тому что должны были ѣхать къ тому князю, который жилъ въ этихъ горахъ. Вечеромъ они выѣхали; а селенье это называлось Ланаса; и ночевали они въ полѣ. ЬХХХІХ. На другой день, въ четвергъ, десятаго числа іюля мѣ- сяца, около обѣдни они встрѣтили нѣсколькихъ верховыхъ, которые Ьіеп йеіеуіозо ё аЪазіайо Де іойаз созаз; рего ега 1и§аг йоііепіе, зедип йесіап, ё Іа саіепіига дие еп ёі Гасіа ега тиу дгапйе, ё еі іеггепо йезіа ііегга зе Пата Веу, дие ез ип дгап зепогіо йе тисЬа ііегга ё ез ііегга тиу . аЪазіайа [аЬазіа], ё езіа ііегга іепіа рогеі Зепог езіе зи уегпо дие аѵіап йе іг ё ѵег: ё еі сатіпо йезйе Воііапіа Газіа адиі ега тиу Папо ё роЫа- йо, е ега ііегга Ьіеп саііепіе. Е оіго йіа тагіез еп Іа іагйе рагііегоп йе 119. адиі, ё диапіо йоз Іедиаз рагезсіб а Іа тапо йегесЬа ипа дгап сіийай іойа йеггосайа; рего рагезсіегоп еп еііа іоггез ё тездиііаз епЬіезіаз, ё аѵіа потЬге ХаЬагіргеу. Е езіа Гиё Іа тауог сіийай дие еп іойа езіа ііегга оѵо, сото диіега дие езіоѵіезе адога йезЬаЬііайа. Е оіго йіа тіег- соіез Гиегоп еп ипа аійеа; ё аѵіап уа йехайо еі сатіпо Папо, ё епігагоп рог ипаз топіапаз, рог диапіо аѵіап йе іг й адиеі Зепог дие езіаЬа [езіа- Ьап] епіге адиеііаз зіеггаз, ё еп Іа іагйе рагііегоп, ё а езіа аійеа ПатаЬап Ьапага, ё езіа посЬе йогтіегоп еп еі сатро. ЬХХХІХ. Е оіго йіаіиеѵез, йіез йіаз йеі тез йе «Гиііо а Ьога йе Міза Гаііа- гоп ипоз отез й саЬаІІо дие Іез йіхегоп, дие еі Зепог езіаЬа Ьіеп сегса йе аііі
188 Орда Солиманъ Шаха. — Пріемъ у него. сказали имъ, что князь очень недалеко оттуда, въ полѣ со своей Ор- дой !), и что онъ проситъ, чтобы они подождали пословъ султана и всѣ вмѣстѣ пріѣхали къ нему. Они стали ждать. Какъ только прі ѣхалъ посланникъ изъ Алькаиро, они пошли сами по себѣ и тѣ и дру- гіе, и когда подошли довольно близко къ княжеской Ордѣ, поставили палатку и стали ждать приказанія. Немного времени спустя князь прислалъ за ними и они нашли его передъ палаткой подъ навѣсомъ, который былъ устроенъ; онъ усадилъ ихъ возлѣ себя, принялъ ихъ хорошо и тотчасъ же приказалъ подать угощенье. Когда они поку- шали, онъ приказалъ имъ возвратиться въ свои палатки и сказалъ, что на другой день они будутъ кушать съ нимъ. Когда они вороти- лись въ свои палатки, имъ принесли разныя кушанья, живыхъ бара- новъ, хлѣба и муки. На другой день они отправились на пиръ къ князю. На этомъ пирѣ было много кушаній, приготовленныхъ по ихъ обычаю: и жареная конина, и вареныя лошадиныя почки. На этотъ пиръ собралось много народу. Когда кончили кушать, князь сказалъ, чтобъ они показали ему подарки, какіе везли, по- т) Ордо называется станъ или лагерь, называющійся у Мавровъ Адуаръ. Называется также Орда. еп ип сатро соп зи Оніо1); ё дие Іез епѵіб бесіг, дие диізіезеп езрегаг аІоз ЕтЬадабогез беі Зоібап, ё дие іобоз еп ипо Іо Гиезеп ѵег, ё езрегагоп. Е без- дие еІЕтВа^абог бе Аісауго Пе§б, Гиёгопзе саба ипо рог зирагіе, ё бездие Гиегоп сегса беІОгбо беі Зепог, йсіегоп агтагипа ііепба[34]ё езрегагоп аііі тапбабо: ё б роса бе Ьога епѵіб еі Зепог рог еііоз, ё Гаііагопіо апіе ипаз ііепбаз зо ипаз зотЬгаз дие іепіап ГесЬаз, ё йгоіез азепіаг апіе зі, ё гезсіЬібІоз Ьіеп, ё йгоіез ігаег 1ие§о бе сотег; ё бездие оѵіе- гоп сотібо, тапббіоз іогпаг а зиз ііепбаз, ё біхоіез, дие 1ие§о оіго біа сотегіап соп ёі. Е бездие а зиз ііепбаз ѵіпіегоп, ігохіегопіез тисЬа ѵіапба, сагпегоз ѵіѵоз ё рап ё Ьагіпа^ ё оіго біа Гиегоп сотег соп ёі: еп еі диаі сотег оѵо азаг ѵіапбаз абоЬабаз зе^ип зи изапяа, ё саЬаІІоз аза- боз ё Іаз ігіраз беііоз сосібаз, ё а езіе сотег зе аііе^б тиу §гап §епіе; ё бездие оѵіегоп сотібо, біхоіез, дие ега тапбатіепіо беі Зепог дие еі ргезепіе дие Іе ігаіап дие Іо тозігазеп, ё епѵіагопзеіо беіапіе: ё без- х) Огбо зе Пата еі геаі 6 сатратепіо, дие Іоз Могоз Патап Абиаг. Зиеіѳ Патагзе Огба і^иаітепіе.
Внукъ Тимура. 189 тому что таково было приказаніе царя, и отправили бы ихъ впе- редъ себя; увидѣвши ихъ, онъ приказалъ привести лошадей и верблюдойъ, чтобъ свезти ихъ туда, гдѣ былъ царь, а посланни- камъ приказалъ дать на дорогу царскихъ лошадей. Когда они хо- тѣли уѣзжать, онъ подарилъ посланникамъ камокановыя платья, а Рюи Гонзалесу кромѣ того большую лошадь иноходца, такъ какъ иноходцы у нихъ очень цѣнятся, съ сѣдломъ и уздой, убран- ными очень хорошо по ихъ обычаю; и еще подарилъ ему камизу и шляпу. Имя этого князя было Сулеманъ Мирасса и онъ былъ одинъ изъ приближенныхъ царя, изъ тѣхъ, которые имѣли власть; а мѣсто, на которомъ они его застали, былъ лугъ на бе- регу рѣки между безлѣсными горами. Это мѣсто было очень пріятно въ такое время. Горы эти назывались горами Каръ; въ этомъ станѣ было навѣрное около трехъ тысячъ палатокъ. Этотъ князь былъ женатъ на дочери Тамурбека, и съ нимъ былъ тамъ внукъ Тамурбека, по имени Солтанъ Хаметъ Мирасса, ко- торый былъ боленъ. Услыхавши объ охотничьихъ соколахъ, ко- торыхъ король посылалъ Тамурбеку, онъ послалъ сказать Суле- ману, чтобъ онъ приказалъ дать ему одного изъ этихъ соколовъ, дие Іо ѵійо, тапйб йаг отез ё сатеііоз дие Іо Пеѵазеп Газіа йопйе еі Зепог ГаПазеп, ё а Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез тапйбіез йаг саЬаПоз, еп дие Гиезеп, йе Іоз йеі Зепог; ё диапйо зе йёі диізіегоп рагііг, йібіез зепйаз гораз йе сатосап & Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез; ё аі йісЬо Виу [Виуз] бгопзаіег йіб таз ип саЬаІІо дгиезо ё атЫайог, дие ргесіап еііоз тисЬо аі дие атЫа, §иагпійо йе зіііа ё йе Ггепо тиу Ьіеп зе§ип зи изапза; ё оігозі 120. 1е йіб ипа сатіза ё ип зотЪгего. Е езіе Зепог аѵіа потЬге 2и1етагі Мігазза, ё ега ипо йе Іоз ргіѵайоз йеі Зепог, ё йе Іоз дие аѵіап зи ро- йег; ё езіе 1и§аг йо Іо Гаііагоп, егап ипоз ргайоз гіЬегаз йе ипоз гіоз, епіге ипаз топіапаз зіп топіез, ё ега Іидаг тиу Гегтозо рага §епіе еп іаі ііетро, ё езіаз топіапаз аѵіап потЬге Іаз топіапаз йе Саг, ё ро- йгіап езібг еп адиеі геаі Газіа ігез тіі ііепйаз. Е езіе Зепог ега сазайо соп ипа іца йеі ТатигЬес, ё аШ езіаЬа соп ёі ип піеіо йеі ТатигЬес дие аѵіа потЬге 2о1іап Натеі Мігазза, ё езіаЬа еп|Гегто: ё йездие зиро йе Іоз Гаісопез дігіГаІіез дие еі Зепог Веу, епѵіаЬа аі ТатигЬес, епѵіб йесіг аі йісЬо 2и1етап, дие 1е тапйазе йаг еі ипо йе Іоз Гаісопез, дие
190 Внукъ Тимура. что царю не будетъ обидно, если онъ возьметъ одного. Сулеманъ, видя, что царю будетъ очень пріятно, если подарятъ его внуку одного сокола, приказалъ дать его. Посланники возразили этому князю, что они удивляются, какъ кто нибудь осмѣливается брать у нихъ то, что они везутъ великому царю. Имъ отвѣчали, что это одинъ изъ самыхъ доблестныхъ багадуровъ изъ всего царскаго рода, что онъ боленъ, и по этому они осмѣливаются просить, чтобъ приказали дать этого сокола, зная, что это не огорчитъ царя. Кромѣ того они еще говорили, что въ тотъ день, когда Тамурбекъ сражался съ Туркомъ, этотъ внукъ его со своимъ отрядомъ былъ тѣлохранителемъ царя. Во время сраженія царь приказалъ нѣкоторымъ изъ тѣлохранителей, бывшихъ съ нимъ, идти сражаться. Тогда онъ сказалъ царю, зачѣмъ въ такой день онъ его считаетъ ни во что и оставляетъ въ покоѣ; пусть пошлетъ и его сражаться. Говорятъ, царь не отвѣчалъ ему ничего, а онъ въ увлеченіи сорвалъ шлемъ съ головы, бросился въ битву и въ тотъ день сражался безъ шлема. ХС. Въ субботу, двѣнадцатаго числа іюля мѣсяца, они вы- ѣхали оттуда. Магистръ Богословія и Гомесъ де Салазаръ были поп резагіа аі Зепог рогдие Іо ёі іотазе: ё еі 2и1етап, ѵіепйо дие Гасіа ріасег аі Зепог еп йаг адиеі Гаісоп ё зи піеіо, тапйбзеіо йаг. Е Іоз ЕтЬа]айогез йіхегоп ё езіе Зепог, дие егап тагаѵШайоз Іо дие аі Зепог §гапйе ПеѵаЪап, аігеѵегзе піпдипо & Іоз [іо] іотаг. Е еііоз 1е йіхегоп, дие адиеі ега ипо сіе Іоз ѵаііепіез ЕЪаЪайигез дие еп еі 1іпа§е йеі Зепог аѵіа, ё дие езіаЬа йоііепіе, ё дие рог езо зе аігеѵіап а зе Іо тапйаг йаг, заЬіепйо дие аі Зепог §гапйе поп резагіа. Е айп йесіап таз, дие езіе піеіо йеі Зепог еі йіа дие еі ТатигЬес оѵо Іа ЪаіаІІа соп еі Тигсо, дие езіе езіаЬа соп зи §епіе рог §иагйа йеі Зепог, ё дие еі Зепог адиеі йіа йигапйо 1а ЪаіаІІа, дие тапйё ё. сіегіаз §иагйаз дие соп ёі езіаЬап, дие Гиезеп реіеаг; ё дие езіе йіхо аі Зепог: дие іаі йіа сото адиеі дие поп Гасіа сиепіа йёі, ё Іо йе]аЬа езіаг диейо, [?] дие іо тапйазе реіеаг; ё йіх дие еі Зепог дие 1е поп гезропйіб, ё дие соп йезресію дие оѵо, дие Іапгб еі Ъасіпеіе йе Іа саЬега, ё дие зе Гиё ё Іа ЪаіаІІа, ё реіеб адиеі йіа зіп ігаег Ъасіпеіе. еп Іа саЬега. ХС. Е заЪайо, дие Гиегоп йосе йіаз йеі тез йе йиііо, рагііегоп йе
Фирузкугъ. 191 уже больны, а Рюи Гонзалесъ чувствовалъ себя немного лучше ихъ; и нѣкоторые изъ людей посланниковъ были тоже больны. Тогда этотъ князь приказалъ сказать имъ, что такъ какъ эти люди больны, то не лучше ли оставить ихъ, чтобъ они не погибли на долгомъ пути; и они оставили семь человѣкъ. При Рюи Гон- залесѣ было два собственныхъ оруженосца, при Магистрѣ одинъ, и при Гомесѣ одинъ слуга. Они приказали больнымъ воротиться въ Тегеранъ и они оставались тамъ, пока не воротились послан- ники: однако двое изъ нихъ умерло. Въ тотъ день какъ они уѣхали оттуда, они ночевали въ полѣ на берегу одной рѣки. На другой день въ воскресенье, ночевали въ полѣ на берегу другой рѣки; на слѣдующій день въ понедѣльникъ, четырнадцатаго числа іюля мѣсяца, около полудня, пріѣхали въ одинъ замокъ, который называется Перескоте. Царь Тамурбекъ уѣхалъ оттуда дней за двѣнадцать до того, и отправился въ Самаркандъ, и приказалъ сказать посланникамъ, чтобъ они шли за нимъ какъ можно ско- рѣе, что до сихъ поръ онъ не хотѣлъ чтобъ они торопились, но что ему хочется, чтобъ они увидѣли его городъ Самаркандъ. Этотъ городъ былъ первый, который онъ завоевалъ; и изъ всѣхъ адиі. Е еі Маезіго еп ТЬеоІо^іа, ё Сотег Де Заіагаг егап уа Доііепіез, ё Виу Сопгаіег зе зепііа уа ип росо іпе]ог, ё ріега йе Іа §епіе Де Іоз ЕтЬаз’аДогез езіаЬап езо тезто Доііепіез; ё езіе 8епог Іез епѵіб Десіг, дие рогдие адиеііа депіе ега Доііепѣе, ё поп регезсіезе еп еі сатро дие ега 1иеп§о, дие Іа Дехазеп аііі: ё диеДагоп аііі зіеіе отез ё соп Виу Сопгаіег Гиегоп Доз ЕзсиДегоз зиуоз, ё соп еі Маезіго оіго, ё соп Сотег 121. ип того: ё йсіегоп іогпаг езіоз Доііепіез а Іа ДісЬа сіиДаД Де ТеЬегап, ё аііі езіоѵіегоп [езіиѵіегоп] Газіа дие Іоз ДісЬоз ЕтЬаіаДогез | іогпагоп; рего дие тигіегоп Іоз Доз Деііоз. Е езіе Діа дие Де аііі рагііегоп, Гиегоп Догтіг еп еі сатро гіЬега Де ип гіо. Е оіго Діа Дотіп^о Гиегоп Догтіг еп еі сатро гіЬега Де оіго гіо: ё оіго Діа Іипез, дие Гиегоп саіогсе Діаз Деі ДісЬо тез Де Диііо, а Ьога Де теДіо Діа 11е§агоп б ип сазііііо дие зе Пата Регезсоіе. Е еі зепог ТатигЬес зе аѵіа рагііДо Де аііі роДгіа аѵег Досе Діаз рага зе іг а Затагсапіе, у епѵіб тапДаг б Іоз ДісЬоз ЕтЪаіа- Догез дие зе Гиезеп еп роз Дёі диапіо таз риДіезеп, дие Газіа аііі поп Іоз диегіа ДезрасЬаг, рог диапіо ега зи ѵоІипіаД дие Гиезеп ѵег Іа зи
192 Разсказъ о взятіи Фирузкуга Тимуромъ. завоеванныхъ городовъ онъ болѣе возвысилъ этотъ и въ немъ собираетъ и держитъ свою казну. Царь осаждалъ этотъ замокъ Перескоте и взялъ его и вступилъ въ него дней за пятнадцать до того какъ пріѣхали туда посланники; а причина, по которой онъ его оса- ждалъ, вотъ какая. Владѣтель этого замка былъ одинъ его люби- мецъ, которому онъ оказалъ большія милости и подарилъ этотъ замокъ и при немъ обширныя земли; а потомъ онъ разгнѣвался на него и приказалъ, чтобъ его взяли и привезли въ Самаркандъ, и одинъ рыцарь долженъ былъ повезти его; но когда онъ подъ- ѣхалъ къ этому замку, жители города вышли, схватили его и увели въ замокъ. Когда царь узналъ ббъ этомъ, онъ пошелъ на этотъ замокъ, осадилъ его и стоялъ подъ нимъ тридцать дней; когда жители замка увидали, что не могутъ защищаться, они сда- лись, а владѣтель его убѣжалъ ночью. Этотъ замокъ такъ крѣ- покъ, что въ него невозможно было бы войдти, если бы онъ не сдал- ся; потому что онъ былъ построенъ на скалѣ, стоявшей одиноко посреди равнины и не прикасавшейся ни къ какой другой горѣ; у самой подошвы этой скалы начиналась равнина и тутъ стояла стѣна съ башнями и за ней былъ городъ; надъ этой стѣной сіийай сіе Затагсапіе. Е езіа сіийай ега Іа ргітега дие ёі сопдиізід, ё іа дие ёі таз еппоЫесіа сіе диапіаз аѵіа сопдиізіайо, ё еп еііа Гасіа ё ауипіаЬа зи Іезого. Е еі Зепог іоѵіега а§ога езіе сазііііо сіе Регезсоіе сегсайо, ё Іо ёпігбга рог Гиегза, ройгіа аѵег диіпсе' йіаз апіез дие Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез аііі Педазеп; ё Іа гагоп рогдие ёі сегсага езіе саз- ііііо ега езіа. ЕІ Зепог йезіе сазііііо ега ип зи сгіайо а диіеп ёі аѵіа іесЬо тисЬа тегсей, ё Іе аѵіа йайо адиеі сазііііо соп оіга тисЬа ііегга, ё а§ога Ьа аѵійо запа йёі, ё аѵіаіо тапйайо ргепйег ё епѵіаг ргезо й Затагсапіе, ё ІІеѵаЬаІо еп ройег ип СаЬаІІего, ё Пе^апйо а езіе сазііііо заііегоп Іоз йе Іа ѵіііа ё іотагопіо, ё Пеѵагопіо аі сазііііо; ё. еі Зепог йездие езіо зиро, ѵіпо зоЬге езіе сазііііо, ё сегсёіо ігеіпіа йіаз, ё Іоз йеі сазііііо йездие ѵіегоп дие зе поп ройіап йеіепйег, йіегопзеіе, ё еі Зепог йеі сазііііо Гиуб йе посЬе: ё езіе сазііііо ега іап йіегіе, дие Іо ёі пипса рийіега епігаг, зі ёі зе поп йіега. Са ёі езіаЪа еп ипа репа тиу аііа дие езіаЪа зоіа еп ип Папо, дие поп ПедаЬа а топіапа піп^ипа, ё 1ие§о аі ріе ега Папо, ё аѵіа ипа сегса соп зиз іоггез, ё аііі | ега Іа ѵіііа; ё
Дамганъ. 193 стояла другая, выше ея, а еще выше еще одна стѣна съ башня- ми. Между этими двумя стѣнами былъ городъ, а надъ городомъ стоялъ крѣпкій замокъ, окруженный стѣною со многими башнями. Такимъ образомъ, хоть это было одно мѣсто, собственно тутъ было три крѣпости одна надъ другой. Внутри вытекалъ боль- шой потокъ, снабжавшій водою всю мѣстность; и кромѣ того эту скалу, на которой стоялъ замокъ, окружала рѣка. Пригородскихъ воротахъ были подъемные мосты, а подъ ними текла рѣка. Во вторникъ, пятнадцатаго числа іюля мѣсяца, передъ раз- свѣтомъ уѣхали они оттуда и ночевали въ полѣ. На другой день въ среду ночевали тоже въ полѣ, потому что въ эти два дня не встрѣтили населенныхъ мѣстъ. Дорога была очень гористая, шла по горамъ очень жаркимъ и воды было очень мало. Въ слѣдую- щій четвергъ пріѣхали къ одному большому городу, стоявшему на берегу рѣки, и еще къ двумъ замкамъ, которые были необи- таемы. ХСІ. Въ четвергъ, семнадцатаго числа іюля мѣсяца, ночью пріѣхали въ городъ, который называется Дамоганъ. Онъ стоялъ 1ие§о епсіта (іезіа сегса аѵіа оіга таз аііа, ё 1ие§о таз аііо аѵіа оіга сегса соп зиз іоггез, ё епіге тейіаз йезіаз йоз сегсаз аѵіа ип риеЫо, ё епсіта йезіе риеЫо аѵіа ип сазііііо тиу Гиегіе йе тиго ё йе тисЬаз іоггез. Азі дие сото диіега дие Гиезе ип 1и§аг зоіо, епіепйіапзе зег ігез Гогіаіезаз ипа епсіта йе оіга. Е йепіго пазсіа ип §гап §о1ре йе адпа дие аЪазіаЬа іойо еі 1и§аг; ё оігозі сегсаЪа Іа репа еп дие езіе сазііііо езіаЬа, ип гіо: ё ё Іаз риегіаз йе Іа ѵіііа аѵіа зиз риепіез Іеѵайізаз, ё рог йеЬахо іЬа еі гіо. Е тагіез, дие Гиегоп диіпсе йіаз йеі йісЬо тез йе йиііо, апіез дие атапезсіезе рагііегоп йе адиі, ё Гиегоп йогтіг аі сатро: ё оіго йіа тіегсоіез Гиегоп оігозі ё йогтіг аі сатро, дие поп Гаііагоп роЫайо еп езіоз йоз йіаз, ё еі сатіпо Гиё тиу Ггадозо епіге топіапаз тиу саііеп- іез, ё поп аѵіа а§иа зі поп тиу роса. Е зиеѵез зі^иіепіе 11е§агоп ё ипа дгап сіийай дие езіаЬа гіЬега йе ип гіо, ё оігоз йоз сазііііоз дие егап йезроЫайоз. ХСІ. Е з'иеѵез, дие Гиегоп йіег у зіеіе йіаз йе йиііо, еп Іа посЬе Гие- гоп ё ипа сіийай дие ёз Патайа Оато^ап, ё езіаЬа еп ип Папо, ё аѵіа Сборникъ II Отд. И. А. Н. 13 122.
194 Трофеи изъ череповъ. на равнинѣ и былъ окруженъ землянымъ валомъ, на одномъ концѣ котораго стоялъ замокъ; этотъ городъ былъ уже въ провинціи земли Мидіи; онъ столица Персіи. Въ этотъ день было такъ жарко, при сильномъ и знойномъ вѣтрѣ, что нельзя было не удивляться; вѣтеръ былъ такой горячій, что казалось, точно онъ выходилъ изъ ада; и въ этотъ день задохся одинъ охотничій со- колъ. Внѣ города на разстояніи выстрѣла стояли двѣ башни такой высоты, на сколько можно бросить вверхъ камень; онѣ были сдѣ- ланы изъ грязи и человѣческихъ череповъ; тутъ же были и еще дру- гія двѣ башни, уже развалившіяся. Эти башни сложенныя изъ че- реповъ остались отъ племени, которое называлось Бѣлые Татары. Это были жители земли, которая находится между Турціей и Сиріей. Когда Тамурбекъ ушелъ изъ Сабастріи покоривши ее и пошелъ на Дамаскъ послѣ ея разрушенія, то на дорогѣ онъ встрѣтилъ это племя; оно сразилось съ нимъ и онъ побѣдилъ его; взялъ многихъ въ плѣнъ и послалъ въ эту Дамоганскую землю, чтобъ они поселились въ ней, такъ какъ въ ней было мало населенія. При- шедшй туда, они соединились всѣ вмѣстѣ и стали жить въ поляхъ, какъ прежде; а соединившись вмѣстѣ, захотѣли воротиться въ свою ипа сегса сіе ііегга, ё аі ип саЬо йеііа іепіа ип сазііііо, ё езіа сіийай ез уа еп Іа ргоѵіпсіа йе ііегга сіе Медіа, ё ез саЪеза де Іа Регзіа. Е езіе діа йго іап §гап саіог, ё ѵіепіо гесіо ё саііепіе, дие Гиё дгап тага- ѵіііа, ё еі ѵіепіо ега іап саііепіе дие рагезсіа дие заііа йеі іпйегпо, ё езіе йіа зе аГо§б еі ип Гаісоп ^ігіГаІіе: ё йе Гиега йезіа сіийай диапіо ип ігесЬо йе Ьаііезіа езіаЬап йоз іоггез іап аііаз сото ип оте ройіа есЬаг ипа ріейга еп аііо, дие егап ГесЬаз йе Іойо ё саЬезаз йе отез, ё езіаЬап оігаз йоз іоггез саійаз еп ііегга. Е езіаз іоггез дие йе саЬезаз егап ГесЬаз, егап йе ипаз депегасіопез йе §епіе дие ПатаЬап Тагіагоз [Тагіаіоз] Віапсоз. Е езіоз е[35]гап паіигаіѳз йеипа ііегга дие ез епіге Іа Тигдиіа ё Іа 8игіа. Е диапйо еі ТатигЬес зе рагііб йе ЗаЬазігіа, дие Іа епігб ё зе Гиё рага Юатазсо: диапйо Іа йезігоуб Гаііб еп еі сатіпо езіа Иепегасіоп йе депіез, ё ризіёгопіе Іа Ьаіаііа ё ѵепсібіоз, ё іотб тисЬоз йеііоз ргезоз, ё епѵібіоз а еза ііегга йе Батодап [Батона] дие роЫазеп еп еііа, дие езіаЬа таі роЫайа; -у йездце аііі Гиегоп, ауипіагопзе іойоз еп ипо, ё Гасіап зи ѵійа еп еі сатро сото зоііап: у йездие Гиегоп іойоз ауипіайов
Трофеи изъ череповъ. 195 землю, начали грабить и разрушать все что находили, и въ то же время подвигались сколько могли, чтобъ воротиться въ свою землю. Когда они были около этого города, ихъ нагнало войско царя, ко- торое ихъ разбило и всѣ они были убиты, а изъ головъ ихъ царь приказалъ сложить эти четыре башни; онѣ были построены такъ, что клали рядъ череповъ и слой грязи. Кромѣ того царь велѣлъ объявить, если кто возьметъ въ плѣнъ Бѣлаго Татарина, гдѣ бы онъ его ни нашелъ, чтобъ его сейчасъ убивать; такъ‘и было сдѣлано. И гдѣ шло войско, послѣ того какъ получено было это приказаніе, тамъ убивали всѣхъ Бѣлыхъ Татаръ, какіе только попадались; такъ что по дорогамъ можно было находить въ одномъ мѣстѣ де- сять мертвыхъ, въ другомъ двадцать, въ иныхъ три или четыре; и Татары говорили; что такимъ образомъ погибло болѣе шести- сотъ тысячь; а жители этого города говорили, что много разъ они видѣли ночью свѣтъ точно свѣчки на верху этихъ башень. На другой день, въ пятницу, они простояли тамъ до ночи, потомъ имъ дали царскихъ лошадей для пути и они прошли всю ночь. Въ субботу съ разсвѣтомъ пріѣхали въ одно, маленькое еп ипо, диізіегопзе іотаг рага зи ііегга, ё теііегопзе б гоЬаг ё йезігоіг [езігоіг] диапіо ГаІІаЬап, ё сатіпаЬап диапіо ройіап рог зе іотаг рага зиз Неггаз. Е еііоз езіапйо сегса йезіа сіийай 11е§6 Іа Ьиезіе йеі Зепог, дие Іоз йезЬагаіб, ё таіагоп диапіоз епйе Гаііагоп, ё йе іаз зиз саЬегаз тапйб еі Зепог Гагег адиеііаз диаіго іоггез, ё егап ГесЬаз ип ІесЬо йе саЬегаз, ё оіго йе Іойо. Е оігозі тапйб еі Зепог рге§опаг, дие диаідиіег дие іоѵіезе Тагіаго [Тагіаіо] Віапсо рог сарііѵо, а Йо диіег дие Іо ри- 123. йіезеп аѵег, дие Іо таіазеп, ё Гиё ГесЬо азі: ё рог Йо іЬа Іа Ьиезіе, йе дие оуегоп езіе тапйатіепіо, таіагоп диапіоз Тагіагоз ВІапсоз рийіегоп аѵег, азі дие рог Іоз сатіпоз Гаііагіайез тиегіоз еп ип 1и§аг йіег, ё еп оіго ѵеіпіе, ё еи оігоз ігез б диаіго, азі дие йесіап езіоз Тагіагоз, дие азі тогіегоп таз йе зезепіа тіі; ё Іаз §еп1ез " йезіа сіийай йесіап, дие тисЬаз ѵесез ѵеіап ІитЬге йе сапйеіаз йе посЬе епсіта йезіаз іоггез. Е оіго йіа ѵіегпез езіоѵіегоп адиі Газіа Іа посЬе, ё йе зі йіе- гопіез саЬаІІоз йеі Зепог еп дие Гиезеп, ё апйиѵіегоп іойа Іа посЬе. Е заЬайо еп атапесіепйо Гиегоп еп ипа аійеа редиепа, ё езіоѵіегоп аііі 13*
196 Болѣзнь посланниковъ. селенье, и простояли въ немъ до ночи изъ за сильнаго жара; съ наступленіемъ суме рекъ г) уѣхали оттуда и шли всю ночь. ХСІІ. Въ воскресенье, двадцатаго числа іюля мѣсяца, около перваго часа, пріѣхали въ одинъ большой городъ, который назы- вается Васкаль. Пріѣхавши туда, посланники увидѣли одного знат- наго рыцаря, по имени Еннакора, который ихъ ожидалъ: онъ при- былъ туда по приказанію царя, чтобы встрѣтить ихъ и оказать имъ почетъ. Онъ приказалъ дать имъ помѣщеніе и пришелъ посѣтить ихъ; а такъ какъ они не могли отправиться къ нему на пиръ, по- тому что пріѣхали больные, то онъ прислалъ къ нимъ на домъ много кушаній и плодовъ. Когда они покушали, онъ прислалъ имъ сказать, чтобъ они пріѣхали къ нему въ большой дворецъ/гдѣ онъ. жилъ, оказать честь великому царю, и что тамъ имъ поднесутъ цар- ское платье. Они отвѣчали, что вѣдь видно, какіе они, что они не могутъ подняться, и что они покорно просятъ извинить ихъ; тогда онъ второй разъ прислалъ сказать, чтобъ они пріѣхали къ нему. И столько ихъ принуждали, что наконецъ магистръ долженъ Газіа Іа посЬе рог Іа §гапйе саіепіига дие Гасіа, | ё еп атапесіепйо раг- ііегоп йе адиі, ё апйиѵіегоп іойа Іа посЬе. ХСІІ. Е йотіп^о, дие Гиегоп ѵеіпіе йіаз йеі тез йе йиііо а Ьога йе ргіта Гиегоп еп ипа §гап сіийай дие Патап Ѵазсаі; ё диапйо Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез аііі Пе^агоп, Гаііагоп аЬі ип §гап СаЬаІІего дие ПатаЬап Еппасога дие Іоз езіаЬа азрегапйо, дие аѵіа ѵепійо аііі рог тапйайо йеі 8епог, рага Іоз Пеѵаг у Гасег Ьопга, ё Ьгоіез йаг розайаз, ё ѵіпоіоз а ѵег; ё рог диапіо поп ройіап іг сотег соп ёі, дие ѵепіап йоііепіез, еп- ѵібіез тисЬа ѵіапйа ё Ггиіа а Іа розайа; ё йезриез йе сотег епѵібіез йесіг, дие Гиезеп а Ьопгаг аі Зепог §гапйе, ё дие диізіезеп іг йо ёі езіаЬа а ип §гап раіасіо, еп дие ѵезіігіап йе Іаз гораз йеі Зепог. Е еііоз йіхегоп, дие Ьіеп ѵеіап диаіез езіаЬап іойоз, дие зе поп ройіап Іеѵапіаг, дие Іе рейіап рог тегсей дие Іез регйопазе; ё епѵібіез оіга ѵег а го^аг дие диізіезеп іг аіій. Е іапіо Ьсіегоп соп еііоз, дие оѵо йе іг еі [йісЬо] Маезіго, ё Ьсіегопіе ѵезііг йоз гораз йе сатосап [сато^ап], ё Іа изапга *) Въ подлинникѣ еп атапесіепйо, съ разсвѣтомъ.
Болѣзнь посланниковъ. 197 былъ отправиться туда, и ему дали двѣ камокановыя одежды. Обычай былъ такой, когда давались эти одежды отъ царя: устраивали большой пиръ, и послѣ пира надѣвались эти одежды, и тогда три раза преклоняли колѣна въ честь великаго царя. Когда все это было кончено, рыцарь послалъ посланникамъ и людямъ ихъ царскихъ лошадей, такъ какъ они уже отдохнули, чтобы продолжать путь; и велѣлъ просить ихъ, чтобъ они ѣхали сейчасъ же; потому, что таково было приказаніе царя, чтобъ они догоняли его какъ можно скорѣе и ѣхали день и ночь. Они отвѣ- чали, что они не могутъ продолжать путь, и просятъ, чтобъ имъ позволили остаться два дня, чтобъ немного отдохнуть. Онъ при- казалъ сказать, что нельзя остановиться ни на самое малое время, что если царь узнаетъ объ этомъ, то ему придется попла- титься за это жизнью. Что они ни дѣлали, они должны были уѣхать; хотя имъ это было очень тяжело, и они были такъ слабы, что казались ближе къ смерти чѣмъ къ жизни. Рыцарь приказалъ положить имъ на переднюю луку сѣдла деревянный брусокъ съ подушкой по срединѣ; на эти подушки они легли грудью и такъ ега, диапйо езіаз гораз ропіап рог еі 8епог, йе Гасег ип дгап уапіаг, ё йезриез йе сотег йе Іез ѵезііг Іаз гораз, ё епіопсез йе йпсаг Іоз йпо]оз ігез ѵесез еп ііегга рог геѵегепсіа йеі дгап Зепог. Е ГесЬо езіо, еі йісЬо СаЬаІІего епѵіб саЬаІІоз а Іоз йісЬоз ЕтЬя^айогез ё а зи §епіе йе Іоз йеі Зепог, дие езіаЬап Гоідайоз рог апйаг таз аіпа, ё епѵібіез го§аг дие диізіезеп 1ие§о саѵаі^аг, у дие апйиѵіезеп, дие іаі ега еі тапйатіепіо йеі Зепог дие Гиезеп еп роз йёі диапіо таз рийіезеп, азі йе йіа сото 124. йе посЬе: ё еііоз 1е епѵіагоп а йесіг, дие Ьіеп ѵеіа [ѵіа] ёі диаіез ѵепіап, дие поп езіаЬап рага апйаг, дие Іез го^аЬап дие Іез диізіезе йехаг ё езіаг аііі йоз йіаз, еп дие Го1§азеп | ип росо: ё ёі Іез епѵіб а йесіг, дие ип гаіо зоіо поп зе озагіа аііі йеіепег, са зі еі 8епог Іо зиріезе, поп 1е созіагіа аі зі поп Іа ѵійа; ё рог тисЬо дие йсіегоп оѵіегоп йе рагііг, аипдие Іез резб, ё еііоз езіаЬап іап Гіасоз дие егап таз сегса йе Іа тиегіе дие йе Іа ѵійа. Е еі йісЬо СаЬаІІего йгоіез ропег еп Іаз зіііаз ипоз тайегоз еп Іоз аггопез йеіапіегоз аігаѵезайоз соп зепйаз аІтоЬа- йаз еп тейіо, еп дие Гиезеп есЬайоз йе ресЬоз, ё йезіа §иіза оѵіегоп йе
198 Почтовая ѣзда. отправились въ путь. Они прошли весь этотъ день и всю ночь и заночевали въ полѣ у одного пустого селенья. ХСПІ. На другой день въ понедѣльникъ ночевали въ одномъ большомъ дворцѣ, который встрѣтился на дорогѣ. Этотъ дворецъ былъ построенъ для того, чтобы въ немъ останавливались про- ѣзжающіе, такъ какъ въ продолженіе двухъ дней пути не встрѣ- чается никакого жилища отъ сильнаго жара и недостатка воды. Вода, которая есть въ этомъ домѣ, приводится туда изъ мѣста, находящагося за цѣлый день пути, каналами, которые идутъ подъ- землею. На другой день, во вторникъ, двадцать второго числа іюля мѣсяца, они пріѣхали ночевать въ городъ, который называется Ягаро; въ этотъ день было очень жарко. Этотъ городъ стоялъ на равнинѣ у подошвы безлѣсной горы, съ которой идутъ къ нему большіе водопроводы. Посреди его стоитъ замокъ на вершинѣ высокаго земляного холма, насыпаннаго человѣче- скими руками; а вокругъ него нѣтъ никакой стѣны. За годъ пе- редъ тѣмъ зимою было очень много снѣгу, и когда наступила весна и онъ растаялъ, то по каналамъ принесло въ городъ столько воды, что разрушило большую часть его и замокъ. Кромѣ того рагііг йе адиі, ё апйиѵіегоп езіе йіа ё іойа Іа посЬе, ё Гиегоп йогтіг еп еі сатро сегса йе ипа [ип] аійеа йезроЫайа. ХСПІ. Е оіго йіа Іипез Гиегоп йогтіг еп ипоз раіасіоз тиу ^гапйез дие еп еі сатіпо аѵіа, дие Гиё ГесЬо рага еп дие езіоѵіезеп Іаз §епіез дие рог аііі разап, рог диапіо поп Ьау ЬаЬііапга піп§ипа еп йоз іогпа- йаз рог Іа §гапйе саіепіига дие Гасе, ё рог Іа тепдиа йеі адиа; ё, еі а§иа дие а езіа саза ѵіепе, ігаепіа ипа іогпайа йепйе рог саііоз, дие ѵіепеп зо ііегга. Е оіго йіа тагіез ѵеіпіе у йоз йіаз йеі йісЬо тез йе Диііо Гиегоп а йогтіг ё ипа сіийай дие ез Патайа Іа^аго, ё йго езіе йіа тиу §гап саіепіига; ё езіа сіийай езіаЬа еп ип Папо аі ріе йе. ипа топ- іапа зіп топіез, ё йе Іа йісЬа топіапа ѵіепеп §гапйез саііоз йе а§иа а Іа сіийай; ё еп тейіо йеііа Ьа ип сазііііо епсіта йе ип оіего йе ііегга аііо дие Гиега ГесЬо & тапо, ё езіа сіийай поп аѵіа сегса піпдипа; ё еі ЬіЬіегпо [іпѵіегпо] йе апіез аѵіа ГесЬо тисЬаз піеѵез, ё йездие ѵіпо еі ѵегапо дие Іаз йезЬіго, ё еі а^иа Гиё іапіа дие ѵіпо рог Іоз саііоз й езіа сіийай, дие йеггосё іойо Іо таз йеііа, ё еі йісЬо сазііііо. Оігозі йезігоуё
Почтовая ѣзда. 199 въ тотъ годъ были уничтожены всѣ хлѣба. Дорога была до сихъ поръ гладкая, и по всему пути нельзя было найдти ни одного камня; а страна была очень знойная, неровная и безводная. Какъ только они пріѣхали, сейчасъ имъ подали кушать и потомъ при- вели лошадей, чтобъ ѣхать дальше. Они отправились, и съ ними поѣхалъ тотъ рыцарь, котораго царь послалъ къ нимъ на встрѣ- чу; онъ оказывалъ имъ большой почетъ и распоряжался, чтобъ имъ вездѣ давали пишу и все, что было нужно. Кромѣ того каж- дый день имъ давали свѣжихъ царскихъ лошадей, чтобъ они могли ѣхать скорѣе; такъ какъ по приказанію царя были приготовлены лошади черезъ каждый день пути, въ одномъ мѣстѣ сто, въ дру- домъ двѣсти; и такъ были устроены дороги до самаго Самарканда. Тѣ, кого царь посылалъ куда нибудь, или кто ѣхалъ къ нему, должны были ѣхать на этихъ лошадяхъ какъ можно скорѣе, день и ночь. Эти лошади были заготовлены въ мѣстахъ и въ странахъ пустыхъ такъ же какъ и населенныхъ; а въ мѣстахъ, гдѣ не было населенія, царь приказалъ построить большіе дома въ родѣ гостинницъ и назначилъ, чтобъ жители ближайшихъ городовъ и мѣстностей доставляли туда лошадей и провизію; при этихъ ло- [езігоуо] Іойоз Іоз рапез езіе апо, ё еі сатіпо Газіа адиі Гиё тиу Папо, ё еп іойо ёі. поп зе ройіа Гаііаг ипа ріейга, ё ега Ііегга тиу саііепіе, йезі^иаі, ё йе роса | а§иа._ Е 1ие§о сото 11е§агоп, йіегопіез тисЬа ѵіап- йа, ё йіегопіез саЬаІІоз еп дие Гиезеп, ё рагііегоп йепйе, ё соп еііоз еі СаЬаІІего дие еі дгап Зепог Іез епѵіб, дие Іез Гасіа тисЬа Ьопга, ё Іез Гасіа йаг ѵіапйаз ё Іойо Іо дие аѵіап тепезіег: ё оігозі Іез Гасіап йаг еп сайа з’огпайа саЬаІІоз Гоідайоз йеі Зепог еп дие Гиезеп, рогдие Гиезеп таз аіпа: са еі Зепог Іепіа йе з'огпайа еп зогпайа риезіоз саЬа- 125. Поз еп рагайа, еп Іидаг сіепіо, ё еп 1и§аг йосіепіоз, ё азі Іепіа огйепа- йоз Іоз сатіпоз йе зи Ііегга Газіа еп Затагсапіе. Е Іоз дие еі Зепог епѵіаЪа еп аідипаз рагіез, б іЬап а ёі, аѵіап йе іг еп езіоз саЬаІІоз диапіо таз рийіезеп, азі йе йіа сото йе посЬе: ё ІатЬіеп Іепіап езіоз саЬаІІоз риезіоз еп Іоз Іидагез у Ііеггаз йезроЫайаз, сото еп Іа Ііегга роЫайа; ё еп Іоз 1и§агез йо поп ега роЫайо, Гасіа еі Зепог Гасег ипаз дгапйез сазаз сото тезопез, ё аііі Гасіа Іепег зиз саЬаІІоз ё тапіепі- тіепіоз б Іоз йе Іаз сіийайез ё Іи^агез таз сегсапоз; ё соп Іоз йісЬоз
200 Почтовая ѣзда. шадяхъ были люди, которые берегли ихъ и смотрѣли за ними; этихъ людей звали анчо. Такимъ образомъ когда пріѣзжаютъ царскіе посланники или кто нибудь другой съ вѣстями къ царю, тотчасъ эти люди берутъ лошадей, на которыхъ они пріѣхали, снимаютъ съ нихъ сѣдла и сѣдлаютъ другихъ, которыя у нихъ есть, и когда они уѣзжаютъ оттуда, съ ними ѣдетъ одинъ или два изъ этихъ анчо, которые заботятся объ лошадяхъ; когда они пріѣзжаютъ въ другое мѣсто, гдѣ есть царскія лошади, тотъ ворочается со своими лошадьми, и ѣдетъ другой. Этого мало. Если какая нибудь изъ этихъ лошадей устанетъ дорогой и они увидятъ другую гдѣ бы то ни было или у какого бы то ни было другого человѣка, который ѣдетъ своей дорогой, то его заста- вляютъ сойдти съ лошади и берутъ ее себѣ, а царскую лошадь анчо беретъ въ запасъ. Обычай таковъ, что если кто нибудь ѣдетъ по дорогѣ верхомъ, будь онъ князь или какой нибудь дру- гой человѣкъ, или купецъ, и посланникъ, или кто другой кто отпра- вляется къ царю, скажетъ, чтобъ онъ всталъ и отдалъ ему ло- шадь, такъ какъ онъ ѣдетъ къ царю, или пошлетъ его съ ка- кимъ нибудь порученіемъ, онъ долженъ отдать сейчасъ, и не саЬаІІоз Іепіа отез дие Іоз репзаЬап ё диагбаЬап, ё езіоз отез [а] іаіез Патапіоз АпсЬоз. Е азі сото 11е§ап Іоз ЕтЬаіабогез <1е1 Зепог, д оіго диаідиіега дие аі Зепог йіезё соп пиеѵаз, 1ие§о езіоз отез іотай Іоз саЬаІІоз дие Ііеѵап, ё диііапіез Іаз зіііаз, ё епзіііап оігоз сіе Іоз дие аііі ііепеп, ё сото рагіеп <1е аііі, ѵа соп еііоз ип оте б йоз сіе адиеііоз АпсЬоз дие сигап бе Іоз саЬаІІоз; у сото Пе^ап а оіго 1и§аг, бо ауа саЬаІІоз беі Зепог, іогпазе адиеі соп Іоз зиуоз, ё ѵа еі оіго, ё поп аЬазіа езіо. Маз зі диаідиіег безіоз саЬаІІоз сапза еп еі сатіпо, у іаііап оіго еп диаідиіег 1и§аг, 6 бе диаідиіег оіго оте дие“ѵа зи сатіпо, Гасепіе безсепбег [безсепбіг] беі саЬаІІо у іотапзеіо, ё еі беі Зепог ропе еп гесаЬбо еі АпсЬо. Е Іа созіитЬге ез іаі, дие зі диаідиіег оте ѵа[36]а саЬаІІо рог ип сатіпо, «сото» диіег «дие» зеа Зепог, б оігоз диаіездиіег оте 6 тегсабег, б аідип ЕтЬаіабог, 6 .оіго оте диаідиіега дие ѵауа аі Зепог, 1е бісе дие безсіепба ё бё еі саЬаІІо дие ѵа аі Зепог, 6 іо епѵіа еп а!§ипа тапбабегіа, 1ие§о зе Іо Ьап бе баг, дие поп озагіа бесіг дие поп, са 1е созіагіа Іа саЬеза, са іаі ез тапбатіепіо беі Зепог. Е айп
Мѣра разстоянія назначенная Тимуромъ. 201 смѣетъ сказать нѣтъ, потому что за это заплатитъ головою: такова воля царя. Даже берутъ лошадей у войска, и много разъ посланники брали ихъ у войска для себя и для своихъ людей и заставляли идти сзади за собою, чтобъ получить лошадей назадъ. И не только можно брать ихъ у всякихъ такихъ людей, но даже говорятъ, что можно отнять у сына царя или у жены его, если будетъ недостатокъ въ лошадяхъ; и посланникамъ разсказывали, что уже случалось, какъ послы ѣхавшіе къ великому царю, заста- вляли сходить съ лошади старшаго царскаго сына. И не только одна эта дорога такъ снабжена лошадьми, но вся его земля; такъ что при такой безостановочной ѣздѣ онъ можетъ получать въ нѣсколько дней вѣсти изо всѣхъ своихъ земель и со всѣхъ границъ. Потому что царю пріятнѣе, если тотъ, кто ѣдетъ къ нему, или кого онъ посылаетъ куда нибудь, проѣдетъ пятьдесятъ лигъ въ сутки и заморитъ двухъ лошадей, чѣмъ если онъ проѣ- детъ ихъ въ три дня; и такимъ образомъ онъ ему оказываетъ большую услугу. Великій царь устроилъ чтобъ въ его Самар- кандскомъ царствѣ лиги были такой величины, чтобы изъ двухъ лигъ, какія были прежде, вышла одна; и отъ лиги до лиги по- іота езіоз саЬаІІоз а Іа §епіе йе Іа Ьиезіе, ё тисЬаз ѵесез Іоз іотагоп Іоз ЙісЬоз ЕтЬаз’айогез а §епіе йе Іа Ьиезіе рага еііоз ё рага зиз отез, ё Іоз іасіап іг еп роз йе зі рог зиз саЬаІІоз. Е поп зоіатепіе Іоз іотап а езіаз іаіез §епіез, таз аі й]’о сіеі 8епог, 6 а зи тидег, йесіап дие 1е ройгіап іотаг еі саЬаІІо, зі тепдиа оѵіезе йе оігоз: ё а Іоз йісЬоз Ет- Ъаіайогез йесіап, дие уа асаезсіега дие аі й]о тауог йеі Зепог йезсепйіегап [йезсіпйіегап] йеі саЬаІІо ЕтЬадайогез дие аі дгап Зепог іЬап. Е поп іап зоіатепіе іепіа езіе сатіпо огйепайо азі йе саЬаІІоз, таз іойа зи ііегга, 126. дие ройіа заЪег пиеѵаз йе іойаз зиз ііеггаз у йе зиз сотагсаз еп росоз йіаз, зе@ип еі апйаг еііоз йісеп зіп йиеіо: са таз ргесіа еі Зепог дие еі дие а ёі ѵа, 6 ёі дие ёі епѵіа а а1§ипа рагіе, апйе епіге йіа у посЬе сіпсиепіа Іедиаз, ё таіе йоз саЬаІІоз, дие поп дие Іаз апйе еп ігез йіаз, ё таз зегѵісіо 1е Гасе еп еііо. Е еі дгап Зепог іепіа огйепайо еп еі зи Ітрегіо ё ііегга йе Затагсапіе, диё іап §гапйез йіезеп Іаз Іедиаз; ё йго йе йоз Іедиаз йе Іаз дие апіез зоііап зег ипа, [йе йоз дие егап] у ризо йе Іе^иа а Іедиа рог зепаі ипоз іогге]опез, ё тапйб дие еі зи
202 Мѣра разстоянія назначенная Тимуромъ. ставилъ столбъ для обозначенія, и приказалъ чтобъ его Нака- тай или люди его проходили каждый день двѣнадцать такихъ лигъ, или по меныпей мѣрѣ десять въ день. Эти лиги называются шоіез, потому что столбы, которые поставлены черезъ каждую лигу, и лиги, которыя онъ назначилъ, были въ землѣ, называю- щейся Могалія. Посланники шли по этой землѣ и видѣли лиги и столбы; въ каждой изъ нихъ будетъ около двухъ Кастильскихъ лигъ. Въ самомъ дѣлѣ кто не видалъ самъ, тотъ не повѣ- ритъ, сколько эти проклятые проходятъ каждые сутки: они идутъ безостановочно, пока лошади могутъ ихъ тащить; и проходятъ не только, сколько назначилъ царь, но пятнадцать и двадцать этихъ большихъ лигъ въ сутки, и нисколько не жалѣютъ лошадей, такъ замариваютъ ихъ. А когда лошадь уже совсѣмъ умираетъ, они убиваютъ ее и продаютъ если на- ходятся въ такомъ мѣстѣ, гдѣ есть народъ; и не смотря на это, по дорогамъ встрѣчается столько мертвыхъ лошадей, такихъ, что заморены ѣздой, что нельзя не удивляться. Посланники уѣхали изъ этого города въ тотъ же день когда прибыли, и весь день и всю ночь ѣхали, какъ только можно скорѣе, такъ что СЬасаіау 6 §епіе зиуа дие апДиѵіезе Досе Де адиеііаз Іедиаз саДа Діа, 6 Діег а Іо тепоз рог іогпаДа: ё а езіаг 1е§иаз Патап тоіез, рогдие езіоз іогге] опез дие азі тапДё ропег Де 1е§иа еп Іедиа, у езіаз | Іедиаз [Ідиаз] дие огДепо, Гиё еп ипа ііегга дие зе Пата Модаііа. Е Іоз ЕтЪа^аДогез Гиегоп рог езіа ііегга, ё ѵіегоп Іоз іоггеіопез ё 1е§иаз, ё еп саДа ипа Деііаз ау іапіо сото Доз 1е§иаз Де Сазііііа. У еп ѵегДаД поп ез Де сгеег, зі поп ё диіеп Іо ѵіезе, Іо дие езіоз таІДііоз апДап саДа Діа у посЬе, дие поп Гасеп зі поп апДаг диапіо Іоз саЬаІІоз Іоз риеДеп Пеѵаг, у поп зоіатепіе апДап Іо дие еі Зепог огДепо, таз апДап диіпсе а ѵеіпіе 1е§иаз Дезіаз дгапДез епіге ,Діа у посЬе, у поп Ьап Диеіо піп§ипо Де Іоз саЬаІІоз, азі Іоз аГапап. Маз диапДо зе іез диіегеп тогіг Дедиеііапіоз, ё ѵепДепІоз, зі езіап еп Іи^аг До Ьауа §епіе; рего соп іоДо езіо Гаііатоз іапіоз саЬаІІоз тиегіоз рог Іоз сатіпоз Де Іоз дие таіап апДапДо, іапіо дие ез тагаѵі- 11а. Е Іоз ЕтЬаіаДогез рагііегоп Дезіа сіиДаД 1ие§о езіе Діа дие аЬі Пе^агоп, ё апДиѵіѳгоп іоДо еі Діа у посЬе диапіо таз роДіап, дие аип-
Нишапуръ. 203 даже когда они хотѣли отдохнуть, имъ не позволяли. И хотя была ночь, однако жаръ былъ такъ великъ, что на удивленье, и вѣтеръ былъ такой сильный и знойный, что казалось, точно жгло. Въ эту ночь Гомесъ де Салазаръ, который былъ боленъ, едва не умеръ. На дорогѣ весь день не было воды и останавливались только для того, чтобъ кормить лошадей. ХСІѴ. Въ слѣдующій вторникъ они шли весь день до самой ночи, не встрѣтивши никакого жилища; а къ ночи пріѣхали въ большой городъ, который называется Забраинъ. Это былъ очень большой городъ и въ немъ было много зданій, домовъ и мечетей; но большая часть его была ненаселена. Покушавши, они тотчасъ же отправились; имъ дали лошадей на дорогу, и они проѣхали всю ночь. На другой день въ пятницу около полудня пріѣхали они въ одно оставленное селенье; однако изъ другого селенья, которое было съ полъ-лиги оттуда, привезли имъ мяса и всего что было нужно; около вечерни они уѣхали оттуда и всю ночь шли по дорогѣ очень ровной. ХСѴ. На другой день, въ субботу, двадцать шестого числа дие диізіегап Гоідаг, поп Іоз йехаЬап. Е сото диіег дие Гиезе йе посЬе, Іа саіепіига ега іап дгапйе дие ега тагаѵіііа, ё Гасіа ип ѵіепіо гесіо у тиу саііепіе дие рагезсіа дие агйіа. У езіа посЬе, зе оѵіега йе йпаг Сотег йе 2а1агаг дие іЬа йоііепіе, 6 еп езіе сатіпо поп оѵо адиа еп іойа езіа іогпайа, ё поп зе рагагоп езіа посЬе заіѵо диапіо йіегоп - сеЪайа. ХСІѴ. Е тагіез зідиіепіе апйиѵіегоп іойо еі йіа зіп Гаііаг ЬаЬііапга піпдипа Газіа Іа посЬе, дие Иедагоп а ипа дгап сіийай дие Ьа потЬге 2аЬгаіп. Е езіа сіийай ега тиу дгапйе, ё аѵіа еп еііа тиу дгапйез ейі- йсіоз йе сазаз у йе тегдиііаз; рего іойо Іо таз йеііа езіаЬа йезроЫайо: ё рагііегоп Іиедо йе адиі диапіо оѵіегоп сотійо, у йіегопіез адиі саЬа- 127. Поз рага апйаг, ё апйиѵіегоп іойа Іа посЬе. Е оіго йіа ѵіегпез Газіа сегса йе тейіо йіа Ііедагоп а ипа, [ип] аійеа дие езіаЬа йезроЫайа; рего йе оіга дие езіаЬа тейіа | Іедиа ігохіегоп ѵіапйа у іойаз Іаз созаз дие оѵіегоп тепезіег, ё а Ьога йе ѵізрегаз рагііегоп йе адиі, у апйиѵіегоп іойа іа посЬе рог ип сатіпо тиу Папо. ХСѴ. Оіго йіа заЬайо, ѵеіпіеузеіз йіаз йеі йісЬо тез йе йиііо, Неда-
204 Нишапуръ. — Кочевья Алаваровъ. іюля мѣсяца, пріѣхали въ большой городъ, который назы- вается Нишаоръ. Не доѣзжая до города около лиги, встрѣти- лась большая равнина, по которой шло много водопроводовъ во многіе сады; на этой равнинѣ стояло около четырехъ сотъ палатокъ,которыя были сдѣланы не такъ какъ другія: онѣ были длинныя и изъ черной ткани; въ нихъ, жилъ народъ, который называется Алавары. Это—племя, у котораго нѣтъ ничего кромѣ этихъ палатокъ, и оно не живетъ ни въ городахъ, ни въ какихъ мѣстахъ кромѣ полей, какъ зимою такъ и лѣтомъ. У нихъ много скота, барановъ, овецъ и коровъ, и кромѣ того они водятъ съ собою около двадцати тысячь верблюдовъ. Они ходятъ со своимъ скотомъ по всѣмъ царскимъ землямъ, и платятъ царю вмѣсто подати каждый годъ три тысячи верблюдовъ и пятнадцать тысячь барановъ за право пасти свои стада на его землѣ. Когда по- сланники пріѣхали туда, старшины этого кочевья вышли къ нимъ, повели ихъ въ палатку и приказали подать имъ много молока, сливокъ и хлѣба по своему обычаю. Потомъ выѣхали оттуда и отправились въ городъ; а Гомесъ де Салазаръ остался въ одномъ селеньи, потому что былъ такъ боленъ, что не могъ гоп а ипа §гап сіийай дие ез Патайа №хаог, ё апіез дие ё езіа сіийай Пе^азеп диапіо ипа 1е§иа, Гаііагоп ипоз §тапйез Папоз, рог Іоз диаіез іЬап тисЬоз аггоуоз йе а§иа рог тисЬаз Ьиегіаз, ё еп езіоз Папоз Гаііагоп Газіа диаігосіепіаз ііепйаз риезіаз; у поп егап ГесЬаз сото зоп іаз оігаз, апіез егап Іиеп^аз у йе рапдз педгоз, ё еп еііаз ѵіѵіап ипаз депіев дие зе ПатаЬап АІаЬагез. У езіа ез ипа §епіе дие поп ііепеп [ііепе] оігаз созаз заіѵо езіаз ііепйаз, у поп ЬаЬііап піп тогап еп оігаз сіийайез піп 1и§агез заіѵо еп Іоз сатроз, азі йе ЬіЬіегпо [іпѵіегпо] сото йе ѵегапо; ё езіаз §епіез аѵіап тисЬоз §апайов, сагпегоз у оѵеіаз ё ѵасаз; ё ігаіап оігозі Газіа ѵеіпіе тіі сатеііоз; у езіаз депіез апйап соп зиз §апайоз рог іойаз Іаз ііеггаз йеі Зепог, ё йаЪап йе йегесЬо аі Зепог сайа апо ігез тіі сатеііоз, ё диіпсе тіі сагпегоз, рогдие разсіезеп соп зиз §апайоз еп зи ііегга. Е диапйо Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез аііі Педагоп, іоз тауогаіез йезіаз ііепйаз заііегоп й, еііоз, у Пеѵагопіоз [Пеѵагопіез] а ипа ііепйа, ё йсіегопіез ігаег йеіапіе тисЬа ІесЬе у паіаз, ё йеі рап зедип зи изапга: ё рагііегоп йе аііі у Гиегоп й. Іа сіийай; ё уа Оотег йе
Посланный отъ Тимура. 205 ѣхать. Этотъ городъ Нишаоръ стоитъ на равнинѣ, а вокругъ него много садовъ и красивыхъ домовъ. Когда они пріѣхали въ городъ, имъ отвели хорошее помѣщеніе, чтобъ остановиться, и туда пришли старшины города и приказали принести имъ много мяса, плодовъ, дынь, которыя у нихъ были очень большія и хорошія, и также приказали подать много вина. Когда они по- кушали, имъ дали камокановое платье; потому что такое было приказаніе царя, чтобы, когда они пріѣзжаютъ въ городъ, имъ давали или платье или лошадь. Недоѣзжая до этого города лигъ пять, они встрѣтили одного рыцаря, который былъ воеводой царскаго войска, и назывался Меліаліорга, и котораго посылалъ царь къ посланникамъ; онъ сказалъ, что царь прислалъ его для того, чтобы онъ заставлялъ всѣхъ оказывать имъ почести и давать все, что имъ было нужно. Узнавши, что Гомесъ де Сала- заръ остался сзади, потому что былъ слабъ, онъ воротился къ нему и нашелъ его такимъ слабымъ, что онъ не могъ сидѣть. Тотчасъ, въ ту же ночь какъ пріѣхалъ, онъ приказалъ сдѣлать носилки и положить на нихъ Гомеса, и велѣлъ взять людей ко- торые бы несли его по очереди на плечахъ, и такимъ образомъ Заіахаг диейаЬа тиу йоііепіе еп ипа аійеа, дие поп ройіа апйаг. Е езіа сіийай йе №хаог езіаЬа еп ип Папо, у аі йеггейог йеііа тисЬаз Ьиегіаз у сазаз тиу Гегтозаз: ё йездие еп Іа сіийай Гиегоп, йіегопіез ипа Гег- тоза розайа еп дие розазеп, у аііі ѵіпіегоп Іоз тауогез йе Іа сіийай, ё | йсіегопіез ігаег тисЬа ѵіапйа у тисЬа Ггиіа, ё теіопез, дие Іоз аѵіа тиу §гапйез у тиу Ьиепоз; ё оігозі йсіегоп ігаег тисЬо ѵіпо. У йездие оѵіегоп сотійо йіегопіез ипа гора йе сатосап [сатоса], дие азі ега тапйайо йеі Зепог, дие ё Іа сіийай дие Педазеп Іез йіезеп а!§ипа гора 6 саЬаІІо. Ё апіез дие а езіа сіийай Педазеп диапіо сіпсо 1е§иаз йеПа Гаііагоп ип СаЬаІІего дие ега Магізсаі йе Іа Ьиезіе йеі Зепог дие аѵіа потЬге Меііаііог^а, еі диаі епѵіаЬа еі Зепог а Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез: еі диаі 128. Іез йіхо, дие еі Зепог Іо епѵіаЬа рага дие Іез йсіезе Гасег іойа Ьопга, у Іез йсіезе йаг Іо дие оѵіезеп тепезіег. У йездие зиро дие Оотех йе Заіахаг диейаЬа Яасо, іогпб рог ёі, ё Гаіібіо іап Йасо дие зе поп ройіа іепег; ё 1ие§о еп еза посЬе дие Педб йзо Гасег ипаз апйаз у ропег аі йісЬо Сготех еп еііаз/ё йго іотаг отез дие ІоПеѵазеп ё сиезіаз йе Сопсер
206 Смерть Гомеса де Салазара. его принесли въ городъ Нишаоръ. Когда его принесли туда, онъ приказалъ помѣстить его въ хорошемъ домѣ и привести докто- ровъ, чтобъ они лѣчили его5 а доктора у нихъ были хорошіе; и Богу было угодно, чтобъ Гомесъ умеръ въ этомъ мѣстѣ. Это городъ очень большой, всѣмъ богатый и очень сильный. Онъ столица Мидіи. Здѣсь находятъ бирюзу; хоть она встрѣчается и въ другихъ мѣстахъ, однако здѣшняя лучше всѣхъ, до сихъ поръ извѣстныхъ. Ее находятъ подъ землею, въ одномъ хорошо извѣстномъ мѣстѣ, и также въ рѣкѣ, которая течетъ съ одной горы, стоящей около города. Окрестность этого города очень населена и земля очень плодородная. Тутъ кончается земля Ин- дійская и начинается земля Хорасанская, большое царство. ХСѴІ. Въ слѣдующее воскресенье, двадцать седьмого числа іюля мѣсяца посланники уѣхали оттуда и ночевали около одного пустого селенья. На другой день, въ понедѣльникъ, они ночевали въ большомъ городѣ, по имени Ферріоръ. Большая часть жи- телей этого города бѣжала, боясь царскаго войска; потому что дней за двѣнадцать до того царь проходилъ здѣсь, а войско еп Сопсеіо, ё азі Іо ігохіегоп [ігохегоп] Газіа еп езіа сіийай сіе №хаог: у йездие аііі Іо ігохіегоп [ігохегоп], йзоіо ропег еп ипаз Ьиепаз сазаз, у дие сигазеп йёі Гізісоз дие Іоз аѵіа Ьиепоз, у диізо Віоз дие оѵо адиі сіе йпаг еі ЙісЬо Сготез. Е езіа сіийай ез тиу §гапйе у аЬазіайа йе іойаз созаз, у тиу ѵісіоза; ё езіа сіийай ез саЬеза йе ііегга йе Мёйіа, ё адиі зе Гаііап Іаз іигдиезаз; ё сото диіега дие еп оіга рагіе зе Гаііап, езіаз зоп Іаз те]огез дие зе а§ога заЬеп ё Гаііапіаз зо ііегга еп ип 1и§аг заЬійо сіегіо, ё йеііаз еп ип гіо дие йезсіепйе йе ипа топіапа дие епсіта йе Іа сіийай езіё: у Іа сотагса йезіа сіийай ез тиу роЫайа у ііегга тиу ѵісіоза^ Е адиі зе асаЬа ііегга йе Мёйіа, ё сотіепза ііегга йе Ога- запіа, дие ез ип дгапйе Ітрегіо. ХСѴІ. Е йотіпдо зі^иіепіе, дие Гиегоп [37] ѵеіпіе у зіеіе йіаз йеі йісЬо тез йе йиііо, рагііегоп йе адиі Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез, у Гиегоп йогтіі* сегса йе ипа аійеа йезроЫайа; ё оіго йіа Іипез Гиегоп йогтіг ё ип §гапйе 1и§аг дие зе Пата Геггіог, ё Іа §епіе йезіе 1и§аг Іа таз йеііа Гиуо [Гиуйо] рог тіейо йе Іа Ьиезіе йеі Зепог: са еі Зепог разёга рог аііі ройіа аѵег йосе йіаз, у Іа Ьиезіе іЬа еп роз йёі, ё Гасіап тисЬо йапо: ё еп
Гонецъ отъ Мирзы Шахруха. 207 шло сзади него и причиняло много вреда. Въ этомъ городѣ по- сланникамъ дали камокановое платье. Мѣстность здѣсь плоская и очень жаркая. На слѣдующій день, во вторникъ, они ночевали въ большомъ городѣ, который называется Хазегуръ, и ночью уѣхали отту- да. На другой день, въ среду, тридцатаго числа іюля мѣсяца, они останавливались обѣдать въ большомъ городѣ, который на- зывается Оджаджанъ. Здѣсь ихъ приняли съ большимъ почетомъ, принесли имъ много мяса и всего, что было нужно, и дали камо- кановое платье. Въ этотъ городъ пріѣхалъ къ нимъ гонецъ отъ сына Тамурбека, Шахарокъ«Мирассы, который приказалъ про- сить посланниковъ, чтобъ они посѣтили его въ городѣ Хереѣ, въ которомъ онъ жилъ и который лежалъ лигъ тридцать въ сторону отъ дороги, на правую руку, къ Индѣйской землѣ; онъ обѣщалъ, что окажетъ имъ большія почести и прикажетъ, чтобы по всей его землѣ давали имъ вдоволь всего что имъ нужно. Посланники посовѣтовались съ рыцаремъ, который провожалъ ихъ, и отвѣ- чали, что великій царь приказалъ имъ идти какъ можно скорѣе и езіе 1и§аг йіегоп ипа гора йе сатосап [сато§а] а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайо- гез, ё езіа ііегга ез тиу Папа ё тиу саііепіе. Е тагіез зідиіепіе Гиегоп йогтіг а ипа §гап сіийай дие зе Пата Назедиг, у еп Іа посЬе рагііегоп йе адиі: ё оіго йіа тіегсоіез ігеіпіа йіаз йеі йісЬо тез йе «Гиііо, Гиегоп сотег а ипа §гап сіийай дие ез Патайа О]'аіап, ё адиі йсіегоп тисЬа Ьопга а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё Іез йіегоп азаг ѵіапйа, у Іо дие оѵіегоп тепезіег, у Іез йіегоп ипа гора йе сатосап [сатоса]: у еп езіа сіийай Іез 11е§6 ип [а] тапйайего йе ип біо йеі ТатигЬес ХаЬагос Мігазза, еі диаі епѵіаЬа а го§аг а Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез, дие Іо диізіезеп іг а ѵег а ипа сіийай йопйе езіаЬа дие Ьа потЬге Негеу, дие ега Ьіеп ігеіпіа 1е§иаз аггейгайо йеі сатіпо Гасіа Іа 129. тапо йегесЬа а Іа ііегга йе Іа Іпйіа, ё дие Іез Гагіа тисЬа Ьопга, е [у] Іез тапйагіа йаг рог іойа зи ііегга Іаз созаз дие Гиезеп тепезіег тиу ситріійатепіе: ё Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез оѵіегоп зи асиегйо соп еІ СаЬа- Пего дие Іаз ИеѵаЬа, у гезропйіегоп, дие еі §гап Зепог Іез епѵіаЬа й, тапйаг дие апйиѵіезеп диапіо таз рийіезеп, ё зе Гиезеп еп роз Йёі, ё дие поп озагіа Гасег оіга соза, рог епйе дие рейіа рог тегсей аі Зепог
.208 Мешхедъ. догонять его, что они не смѣютъ поступить иначе и покорно про- сятъ царя простить ихъ. Этотъ Шахарокъ Мирасса царь и вла- дѣтель Хорасанской земли. Послѣ того посланники пріѣхали въ городъ, который называется Машакъ Хоранза Сельтанъ, гдѣ лежитъ похороненъ внукъ ихъ пророка Магомета, сынъ его дочери; говорятъ что онъ святой; онъ похороненъ въ боль- шой мечети, въ большой гробницѣ, покрытой позолоченнымъ серебромъ. Этотъ городъ у нихъ мѣсто богомолья, и каждый годъ стекается туда очень много богомольцевъ; а когда бого- молецъ ворочается отсюда въ свою землю, люди цѣлуютъ ему платье, потому что, говорятъ, онъ былъ въ святомъ мѣстѣ. По- сланниковъ повезли посмотрѣть эту мечеть. Послѣ, въ другихъ земляхъ, когда они разсказывали, что были въ этомъ городѣ и видѣли эту гробницу, люди цѣловали ихъ платья, говоря, что они были возлѣ святого Хорасана. Этотъ племянникъ Магомета назывался Хорасанъ Селтанъ, и отъ этого и земля эта назвалась Хорасанія. Хоть эта земля страна сама по себѣ, однако языкъ въ ней Персидскій. Въ четвергъ, послѣдній день іюля мѣсяца, пріѣхали въ одинъ дие диізіезе регзопаг. Е езіе ХаЬагос Мігазза ега ЕтрегаДог у Зепог Дезіа ііегга Де Огазапіа. Оігозі Іоз Ді|сЬоз ЕтЬадаДогез Гиегоп ё ипа §гап сіиДаД дие зе Пата Махадие Ногапга 2е1іап, ё адиі еп езіа сіи- ДаД уасе епіеггаДо ип піеіо Деі зй РгорЬеіа МаЬотаД, 630 Де ипа зи фа, ё Дісеп дие ез запсіо, ё уасе епіеггаДо еп ипа дгап техдиііа, еп ипа §гап зериііига дие ез сиЬіегіа Де ріаіа зоЬгеДогаДа. Е езіа сіиДаД ез ип дгап готега^е Деііоз, дие саДа апо ѵіепе адиі тисЬа §епіе еп готегіа, ё еі готего дие Де адиі ѵа, диапДо 11е§ап а зи ііегга, Ьезапіе Іа гора Іаз §епіез; рогдие Дісеп дие 11е§б & 1и§аг запсіо. Е а Іоз ДісЬоз ЕтЬа- ЗаДогез Пеѵагопіоз [Іеѵагопіоз] ё ѵег езіа техдиііа. У Дезриез еп оігаз ііег- газ диапДо Іез оіап Десіг дие аѵіап езіаДо еп езіа сіиДаД, [ё] аѵіап ѵізіо Іа ДісЬа зериііига, ЪезаЪапІез Іаз гораз, ДісіепДо, дие аѵіап зіДо сегса Деі запсіо Ногазап. I езіе зоЬгіпо Де МаЬотаД аѵіа потЬге Ногазап 2е1- іап, у Дезіе іотёга потЬге езіа ііегга Патагзе Ногагапіа; у сото диіега дие езіа ііегга іиезе рагііДа зоЬге зі, Іа зи 1еп§иа ега Регзіапа. Е зиеѵез розігітего Діа Де Диііо Пе^агоп ё ипа дгап сіиДаД дие
Новый посланный отъ Тимура. 209 большой городъ, который называется Буело, и находится въ этой Хорасанской землѣ. Этотъ городъ очень здоровое-мѣсто и населенъ лучше всѣхъ, какіе имъ попадались по дорогѣ, начиная отъ Султаніи до сихъ поръ. Здѣсь они остановились не на долго, пока имъ приготовляли овесъ и мясо, по распоряженію город- ского управленія, потому что они должны были идти по пустынной землѣ, которая тянулась пятьдесятъ лигъ. Когда они пообѣдали, имъ дали свѣжихъ лошадей, чтобъ ѣхать по этой пустынѣ. Съ наступленіемъ ночи они уѣхали оттуда и пробыли въ дорогѣ всю ночь. Также и въ пятницу, на слѣдующій день, они прошли весь день и всю ночь, не встрѣтивщи никакого жилища. ХСѴІІ-. Въ слѣдующую субботу, десятаго числа августа мѣ- сяца, ночью, пріѣхали въ одну долину, гдѣ было много обработан- ныхъ полей, по которымъ проходила рѣка; а на берегу этой рѣки стояло много палатокъ Чакатаевъ изъ царскаго войска. Тутъ, у этихъ людей было много скота, верблюдовъ и лошадей; они остановились здѣсь со своими стадами, потому что вели ихъ уже оцѣненныхъ, а въ этомъ мѣстѣ было много травы. Когда посланники пріѣхали туда, они застали тамъ одного рыцаря, кото- ііа потЬге Виеіо, у ез еи езіа ііегга Де Ногагапіа: ё езіа сіийай ез Іидаг тиу запо, у Гиё еі Іидаг те^ог роЫайо дие еп іойо еі сатіпо Гаііагоп йезйе Зоііапіа аса: ё еп езіа сіийай езіоѵіегоп ип росо йеі йіа еп тіепігаз Іез араге^аЪап сеЬайа у ѵіапйа, рогдие Іез Пеѵазеп еі Ооп- седо йе Іа сіийай, рог диапіо аѵіап йе разаг ипа ііеіта йезроЫайа дие йигаЬа сіпсиепіа Іедиаз. Е йезйе дие оѵіегоп сотійо йіегопіез саЬаІІоз Гоідайоз еп дие разазеп адиеі уегто, ё еп апосЬесіепйо рагііегоп йе адиі, ё апйиѵіегоп іойа Іа посЬе. Оігозі апйиѵіегоп оіго йіа ѵіегпез іойо еі йіа у Іа посЬе, дие поп рийіегоп Педаг а роЫайо. | ХСѴІІ. Е заЬайо зідиіепіе, дие Гиегоп йіег йіаз йе Адозіо, еп Іа по- сЬе Педагоп А ип ѵаііе еп дие аѵіа тисЬаз ІаЬгапйаз йе рап, ё рог ёі іЬа ип гіо, ё гіЬега йезіе гіо аѵіа тисЬаз ііепйаз йе СЬасаіауз йе Іоз йе Іа Ьиезіе йеі Зепог, ё' адиі епіге езіа депіе аѵіа тисЬоз дапайоз ё сатеііоз ё саЬаІІоз, ё аѵіа диейайо аііі езіа депіе рог зиз дапайоз, рог диапіо Іоз ігаіап іазайоз еп [е] еп езіе ѵаііе аѵіа тисЬаз ЬіегЬдз. Е диапйо Іоз йісЬоз ЕтЬи^айогез аііі Педагоп, Гаііагоп Ы ип СаЬаІІего дие еі Зепог Сборникъ II Отд. И. А. Н. 14 130. е
210 Страхъ, наводимый посланниками. раго прислалъ царь, чтобъ оказать имъ всѣ возможныя почести, распорядиться чтобъ имъ давали и лошадей и всего, что имъ будетъ нужно, откуда бы ни пришлось доставать, и чтобы заставить ихъ ѣхать какъ можно скорѣе. Этого рыцаря звали Мирабосаръ. Онъ поѣхалъ на встрѣчу къ посланникамъ и сказалъ, что царь прислалъ его привѣтствовать ихъ, вести и провожать и заботиться, чтобъ имъ давали все что будетъ нужно. Тутъ посланники вышли изъ рукъ того перваго рыцаря, котораго имъ прислалъ царь и перешли во власть этого Мирабосара; но все таки онъ со своими людьми остался въ ихъ обществѣ, чтобъ имѣть мясо и овесъ для себя, своихъ людей и лошадей, и во всемъ услуживалъ посланникамъ, что они ни требовали. Обычай былъ такой, что когда они пріѣз- жали въ какое нибудь мѣсто, въ городъ, мѣстечко или селенье, то сейчасъ распоряжались чтобъ принести много мяса, какъ для нихъ, такъ и для тѣхъ, которые были съ ними, и плодовъ, и овса столько что хватило бы на втрое большее число; при- водили людей, которые бы берегли посланниковъ и вещи ихъ день и ночь, и стерегли также ихъ лошадей; и если пропадало что нибудь, то управленіе того мѣста, гдѣ они остановились, дол- Іез епѵійга, рогдие Іез йсіега іода Ьопга дие рийіезе, у Іез йсіезе йаг уіапйаз у саЬаІІоз, у іойаз Іаз созаз дие оѵіезеп тепезіег йопйе диіега дие 11е§азеп, ё дие Іез йсіезе апйаг Іо таз дие рийіезе. Е езіе СаЬаІІего аѵіа потЬге МігаЪозаг, ё ѵіпо 1ие§о апіе Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё йі- хоіез, дие еі Зепог Іоз епѵіаЬа заіийаг, ё дие ёі ега ѵепійо аііі роі’ Іоз Пеѵаг ё §иіаг, ё Гасег йаг Іо дие оѵіезе тепезіег. Е адиі Гиегоп Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез диііайоз йеі ройег йеі ргітег СаЬаІІего дие еі Зепог Іез епѵійга, у риезіоз еп ройег йеі йісЬо МігаЬозаг; рего дие іойаѵіа Гиё еп зи сотрапіа ёі у зиз отез, рог аѵег ѵіапйа у сеЪайа рага ёі у рага зиз отез ё Ьезііаз; ё зегѵіа й Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез еп Іо дие Іез тапйаЪап: [е] Іа созіитЬге -ега, дие аі 1и§аг йопйе 11е§аЪап, азі сіийай сото ѵіііа 6 аійеа, Гасіап 1ие§о дие ігохіезе [ігахіезе] тисЬа ѵіапйа азі рага еііоз сото рага диапіоз аііі езіоѵіезеп, ё Ггиіаз ё сеЪайа дие аЬазіагіа й ігез іапіоз [іапоз] дие еііоз егап; ё Гасіап ѵепіг & отез дие Виагйазепй Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез ё й зиз созаз йе йіа у йе посЬе, ёдиѳ Іез виагйазеп оігозі Іоз саЬаІІоз; ё зі аідо зе Гасіа тепоз, аѵіап йе ра-
Страхъ, наводимый посланниками. 211 жно было заплатить за это. Если жители мѣста, куда они пріѣзжали, въ какое бы то ни было время дня или ночи, не сей- часъ приносили все что нужно, то имъ давали столько ударовъ, палками и кнутами, что нельзя было не удивляться. Или сейчасъ же посылали за старшинами города или мѣста куда они пріѣз- жали: ихъ приводили къ рыцарямъ и первымъ дѣломъ они требовали палокъ и прутьевъ и били ихъ такъ безжалостно, что было уди- вительно, и говорили, что вѣдь они знаютъ приказъ царя оказы- вать всякія почести посланникамъ, когда бы они ни пріѣхали, и приносить все что имъ нужно; что они пріѣхали съ этими Франк- скими, посланниками, а у нихъ не было готово все что нуікно; такъ какъ они такъ дурно исполняютъ приказъ великаго царя, то они заплатятъ съ начала сами, а потомъ ихъ имущество и городское управленіе; такимъ образомъ имъ приходилось угадывать, когда должны пріѣхать посланники, если всегда такъ дѣлалось какъ те- перь. Когда они пріѣзжали въ какое нибудьмѣсто или городъ, прежде всего люди рыцарей, которые провожали посланниковъ, требовали арраисовъ, что у нихъ означаетъ старшинъ: перваго человѣка, §аг1о адиеі Сопсеіо ё Іи^аг опйе | езіоѵіезеп; ё зі Іоз йеі Іи&аг йопйе Ііедбгап, ё, [а] дпаідиіег Ьога дие Гиезеп, поп ігаіап 1ие§о зиЪііо Іо дие ега тепезіег, йаЬапІез іапіоз раіоз у агоіез дие ега тагаѵіііа; б епѵіа- Ъап Іие^о рог Іоз тауогйотоз йе Іа сіийай 6 ѵіііа б 1и#аг йопйе Иеда- Ьап, ё ігаіапіез апіе езіоз СаВаПегоз^ ё Іа ргітега рге^ипіа дие Іез Гасіап ега йе раіоз ё йе роггагоз, дие Іез йаЬап іапіоз ё іап зіп йиеіо дие ега тагаѵіііа, йісіепйоіез, дие заЬіап дие ега тапйатіепіо йеі Зепог, диапйо диіега дие ЕтЬаіайогез Гиезеп ё -Педазеп, Іез Ясіезеп іойа Ьопга, ё Іез йіезеп іойо Іо дие аѵіап тепезіег, дие еііоз- егап аііі Пе^айоз соп адиеііоз ЕтЬаіайогез Ггапсоз, ё дие поп іепіап арагеіайо Іо дие аѵіап 131*. тепезіег; риез дие іап таі ситрііап еі тапйатіепіо йеі Зепог дгапйе, дие еііоз йе ргітего, у йезриез зиз Ьасіепйаз ё еі Сопсеіо Іо ра^агіап, азі дие Іез сопѵепіа йе айеѵіпаг диапйо ЕтЬаіайогез аѵіап йе Педаг, зі азі Іез Гасіап сото а^ога. Е диапйо Пе^аЬап а аі^ипа сіийай б 1и§аг, Іа ргітега соза дие Гасіап Іоз отез йезіоз СаЬаІІегоз дие Іоз йісЬоз ЕтЬаіа- йогез ПеѵаЬап, рге^ипіаЬап рог Іоз Аггауг, дие йісеп еііоз рог Іоз тауог- йотоз: ё еі ргітег оте дие ГаІІаЬап [ГаШаЬап] рог Іаз саііез, іотаЬапІо, 6 14*
212 Страхъ, наводимый посланниками. какого встрѣчали на улицѣ, схватывали, навязывали ему на шею покрывало, снявши его съ головы, — они имѣли обыкновеніе но- сить покрывала на головѣ, — и сидя сами на лошадяхъ, тащили его пѣшкомъ и ударяли палками и кнутами, чтобъ онъ показалъ, гдѣ домъ старшины. Люди, которые видѣли ихъ по дорогѣ и узнавали, что это царскіе, слуги, догадавшись, что они являлись съ какимъ нибудь приказаніемъ отъ царя, принимались бѣжать, точно будто дьяволъ гнался за ними; а тѣ, которые были въ своихъ палаткахъ и продавали свои товары, закрывали ихъ, тоже пускались бѣжать и запирались въ своихъ домахъ, а проходя говорили другъ другу: Ельчи, т. е. посланники, такъ какъ уже знали, что съ посланниками приходятъ для нихъ черные дни; и такъ бѣжали, точно дьяволъ гнался за ними. Пріѣзжая куда нибудь, всегда въѣзжали съ такимъ шумомъ и дѣлали такіе безжалостные поступки, что казалось точно вступало древнее войско; а когда находили старшинъ, вы подумаете, что они говорили съ ними кротко? Нѣтъ, они прежде бранили ихъ и били дубинами, потомъ заставляли ихъ бѣжать, приносить посланникамъ все что имъ было нужно, и стоять и служить имъ, и не позволяли имъ отлу- еііоз асозіптЪгаЪап [асозіитЬгап] ігаег ипоз аІГагетез еп Іаз саЬегаз, ё ііга- Ьапіе еі аІГагте, ё аіаЬапзеІо аі резсиехо, ё еііоз аі саЬаІІо, ё Іоз оігоз а ріе ігосайо, ё йапйоіез раіоз ё агоіез Іоз ПеѵаЬап, дие Іез тозігазеп Іаз сазаз йе Іоз Аггауз. Е Іа §?епіе дие Іоз ѵіап азі іг у Іоз сопосіап дие ега [егап] §епіе йеі Зепог, заЬіепйо дие ѵепіап соп а!§ип тапйатіепіо йеі §гап Зепог, йаЪап а Гоіг дие рагезсіа дие еі йіаЫо іЬа еп роз йеііоз; у Іоз дие езіаЬап ігаз зиз ііепйаз ѵепйіепйо зиз созаз, сег[38]гаЬап!аз, е йаЬап азі тезто а Гоіг, ё епсеггаЬапзе еп зиз сазаз, ё іЬап йісіепйо ипоз А оігоз ЕІсЬі, дие диіеге йесіг ЕтЪаіайогез, дие уа заЬіап дие соп Ет- Ьаіайогез іепіап пе^го йіа; ё азі іЬап іиуепйо дие рагезсіа дие еі ЙіаЫо іЬа ігаз еііоз. Е диапйо а а1§ип Іидаг НедаЬап, соп іаі гиійо ПеѵаЬап, ё іаіез созаз Гасіап ё іап зіп йиеіо, дие рагезсіа а Іа Ьиезіе апіі^иа дие епігаЬа рог ёі: у йездие А Іоз Аггауз ГаІІаЬап, і репзаіз дие Іез ГаЫаЬап тапзо«?» поп, апіез йепозіапйоіоз ё йгіепйоіоз соп тагаз, Іез Гасіап іг соггіепйо апіе зі, ё Іез Гасіап ігаег рага Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез іойаз Іаз созаз дие аѵіап тепезіег, ё дие езіоѵіезеп йеіапіе аііі зігѵіепйо, ё
Выносливость НАРОДА. 213 чаться безъ спроса. Нужно знать, что посланники и посланникъ Вавилонскаго султана ѣхали все время вмѣстѣ, съ тѣхъ поръ какъ уѣхали отъ зятя царя. Такъ опи дѣлаютъ не только для этихъ посланниковъ, но поступаютъ такъ же, когда кто нибудь ѣдетъ по царскому повелѣнію; потому что они говорятъ, что для исполненія царскаго приказанія они могутъ убивать и на- казывать кого захотятъ, и что бы ни дѣлалъ тотъ, кто ѣдетъ по царскому повелѣнію, всякій долженъ молчать, а не проти- ворѣчить, хотя бы даже и самый старшій изъ, царскаго войска; отъ этого во всей землѣ такъ боятся царя и его слугъ, что на удивленье. Изъ этихъ палатокъ рыцарь приказалъ принести посланникамъ много варенаго мяса, много рису, молока и сме- таны, и много дынь, которыя въ этой землѣ очень хороши и обильны. У этихъ людей, которые живутъ въ палаткахъ и другихъ жилищахъ, нѣтъ ничего кромѣ палатокъ, и они зи- мою и лѣтомъ ходятъ по полямъ; лѣтомъ они идутъ въ тѣ мѣ- ста, гдѣ есть вода, и сѣютъ свои хлѣба, хлопокъ и дыни, кото- рыхъ, я думаю, на всемъ свѣтѣ нѣтъ такихъ хорошихъ и въ такомъ поп зе озаЬап Де аііі рагііг заіѵо соп Іісепсіа. Е заЬеД, дие Іоз ДісЬоз ЕтЪа]аДогез, ё еі ЕтЪаіаДог Деі ЗоІДап Де ВаЬуІопіа Гиегоп іоДаѵіа еп ипа сотрапіа, Дездие рагііегоп Деі уегто Деі Зепог, ё поп іап зоіатепіе Гасіап езіо рог Іоз ДісЬоз ЕтЪаіаДогез, таз диапДо аідипо ѵа соп диаідиіега тапДаДо Деі Зепог Дезіа тапега Гасеп: са Дісеп, дие зоЬге еі ситрііг еі тапДатіепіо Деі Зепог ДеЬеп таіаг ё репаг ё диіеп зе диізіег, ё поп ау диіеп зе Іо сопігаДіда, заіѵо саііаг ё диаідиіег соза дие Гада [Гадап] адиеі дие соп тапДаДо Деі Зепог ѵа, аипдие зеа еі тауог Де 132. Іа Ьиезіе Деі Зепог: ё соп езіо іепіап іап дгапДе тіеДо Деі Зепог ё Де Іоз зиуоз еп іоДа Іа ііегга, дие ега тагаѵіііа. Е адиі еп езіаз ііепДаз йго [йге] еі ДісЬо СаЬаІІего ігаег тисЬа сагпе сосіДа апіе Іоз ДісЬоз Ет- Ьаі'аДогез, ё тисЬо аггоз, ё тисііа ІесЬе ё паіаз азеДаз, ё тисЬоз теіо- пез, дие Ьа еп езіа ііегга тисіюз у Ьиепоз; ё езіа депіе Дезіаз ііепДаз ё оігаз сазаз ез ипа депіе дие поп Ьап оіга соза заіѵо езіаз ііепДаз, ё апДапзе еп ЬіЬіегпо [іпѵіегпо] у еп ѵегапо рог Іоз сат|роз; еп ѵегапо ѵапзе До езіёп Іаз адиаз, е зіетЬгап зиз рапез ё аІдоДопез ё теіопез, дие Ьап Іоз таз ё Іоз теі'огез дие сгео дие еп еі типДо зегёп; ё оігозі
214 Выносливость НАРОДА. изобиліи какъ у нихъ; кромѣ того они сѣютъ много ячменю, потому что они любятъ его ѣсть вареный съ кислымъ молокомъ; а зи- мою идутъ въ жаркія мѣста. И царь со всѣмъ своимъ войскомъ, тоже ходитъ по полямъ лѣтомъ и зимою; и такъ какъ имъ не можетъ угрожать опасность, то не ходятъ всѣ вмѣстѣ, а такъ, что царь со своими рыцарями и приближенными, слугами и жена- ми идетъ самъ по себѣ, а другіе идутъ въ разныя мѣста; и такъ они проводятъ жизнь. У нихъ много скота: барановъ, верблю- довъ и лошадей очень много, а коровъ мало. Эти люди, когда царь призываетъ ихъ, чтобъ идти на войну, идутъ сейчасъ же совсѣмъ своимъ имуществомъ, со стадами, съ женами и дѣтьми; и они продовольствуютъ войско и землю, куда приходятъ, скотомъ, именно баранами, верблюдами и лошадьми. Съ этимъ народомъ царь совершилъ много великихъ подвиговъ и одержалъ много побѣдъ; они люди трудолюбивые, хорошіе наѣздники, стрѣлки изъ лука и вообще народъ выносливый на войнѣ; такъ какъ если есть что ѣсть, они ѣдятъ; если нѣтъ, они обходятся безъ хлѣба съ однимъ молокомъ и мясомъ, и очень привыкли жить безъ мяса такъ же, какъ и съ мясомъ; холодъ и жаръ, голодъ и жажду тер- зіѳшЬгап тисЬоз тцоз, дие Іо сотеп еііоз тисЬо сосійо соп Іа ІесЬе агесіа, ё еп ЬіЬіегпо [іпѵіегпо] ѵапзе & Іоз 1и§агез саііепіез. Ё еі Зепог соп іойа зи Ьиезіе езо тезто апйа йезіа тапега рог Іоз сатроз еп ѵегапо у еп ЬіЬіегпо [іпѵіегпо]: ё рог диапіо езіап зе^игоз, поп апйап іойоз іипіоз, заіѵо еі Зепог соп зиз СаЬаІІегоз ё ргіѵайоз, ё зёгѵійогез ё ти^егез ё.ипа рагіе, ё Іоз оігоз ѵап а сіегіоз 1и§агез, - ё азі разап зи ѵійа. Е Ьап тисЬоз §апайоз азі сото сагпегоз ё сатеііоз ё саЬаІІоз тиу тисЬоз, ё ѵасаз Ьа росаз. Е езіа дѳпіе диапйо Іез еі Зепог тапйа Патаг рага іг еп Ьиезіе, ѵап Іиедо соп іойо Іо зиуо, соп §апайоз ё іасіепйа ё ти^ег ё й)оз; ё езіоз Ьазіесеп Іа Ьиезіе ё Іаз ііеггаз йо 11е§ап йе ти- сЬоз дапайоз, зепаіайатепіе йе сагпегоз у сатеііоз ё саЬаІІоз. Е соп езіаз дѳпіез Ьа іесЬо еі Зепог дгапйез іесЬоз ё ѵепсійаз тисЬаз ЬаіаІІаз, ё зоп зѳпіе йе дгапйѳ аіап ё саЬаІдайогез, езсагзайогез йе агсоз, ё зоп §епіе Гиегіе рага [еп] еі сатро: са зі Ьап йе сотег, сотеп; ё зі поп Іо Ьап, разап соп ІесЬе ё сагпе зіп рап: ё тиу Ьіеп асатрайоз ѵап азі соп ѵіапйа, сото зіп еііа, ё яиігеп ігіо ё зоі ё.іатЬге, ё зей таз дие §епіе
Жаркая и безводная страна. 215 пятъ они лучше чѣмъ всякій другой народъ въ мирѣ. Когда у нихъ есть мясо, они его ѣдятъ безъ мѣры, а когда нѣтъ, довольствуются кислымъ молокомъ варенымъ съ водой, котораго у нихъ много. Это кушанье они дѣлаютъ такимъ образомъ: бе- рутъ большой котелъ съ водою, и когда вода станетъ горяча, берутъ кусокъ кислаго молока, въ родѣ сыру, кладутъ его въ кринку, разводятъ горячей водой и выливаютъ въ котелъ; оно такъ кисло, какъ уксусъ; потомъ они приготовляютъ тонкія мучныя лепешки, рѣжутъ ихъ очень мелко и кладутъ въ тотъ же котелъ.; когда оно прокипитъ немного, снимаютъ съ огня. Съ одной кринкой этого кушанья безъ другого хлѣба и безъ мяса они обходятся очень хорошо; вообще это такое кушанье, котораго они каждый день ѣдятъ больше другихъ. Чтобъ варить это И все другое что они ѣдятъ, у нихъ нѣтъ дровъ, и они приготовляютъ ѣду съ помощью помета своего скота. Это кушанье, что я вамъ описалъ, называютъ Ігах. ХСѴІП. Съ наступленіемъ утра посланники уѣхали оттуда, и съ ними тотъ рыцарь, котораго къ нимъ прислалъ царь; они шли всю ночь, и весь слѣдующій день, не встрѣтивши никакого жилища, беі типбо. Е диапбо Ьап сате сотеп бевідиаі беііа; ё диапбо поп Іа Ьап, воп радабов соп а§иа ё ІесЬе агеба сосіба еп ипо, дие Ьап еііов авав беііа, ё евіе тап^аг і'асеп еііов бевіа тапега: іотап ип §гапбе саі- бего соп а§иа, ё бевдие ев саііепіе [саііоіе] іотап ипов ребагов бе ІесЬе агеба, дие воп сото бе диево, у есЬапІо еп ипа евсобіііа, у бев- Ьасепіо соп еі а§иа саііепіе, у есЬапІо еп еі саібего, ё ев іап агебо сото ѵіпавге; ё бе ві атавап ипав іогіав бе Ьагіпа тиу бе!§абав, ё согіапіав тиу тепибав ё есЬапІав еп еі саібего; ё диапіо сиесѳ ипросо, 133. васапіо 1ие§о, ё соп ипа евсобіііа бе адиеііо, віп оіго рап піп сагпе разап тиу Ьіеп, ё еп сотипаі евіе ев ип таіуаг дие бе саба біа тав сотеп. Е рага сосег евіо у іобо Іо оіго дие диіегеп сотег, поп Ьап Іепа, ваіѵо соп еі евііегсоі бе Іав Ьевііав у бе Іов §апабов §иівап бе со- тег, ё ё евіе тапдаг дие ѵов Ье бісЬо Патап еііов Ьах. ХСѴШ. Е еп атапесіепбо Іов бісЬоз ЕтЬа|абогев рагііегоп бе а.диі, ё соп еііов еі бісЬо СаЬаІІего дие еі 8епог Іез епѵіб, ё апбиѵіегоп іоба Іа посЬе, ё оіго біа Іие^о ві§иіепіе, дие поп Ыіагоп роЫабо піп^ипо, ваіѵо ипа §гапбѳ
216 Жаркая и безводная страна. кромѣ одного большого пустого дома, въ которомъ провели ночь и накормили лошадей; имъ сказали, что на слѣдующій день нужно бу- детъ пройдти двѣнадцать лигъ прежде чѣмъ встрѣтится жилье. Около двухъ часовъ ночи выѣхали они оттуда на хорошихъ, свѣ- жихъ лошадяхъ, которыхъ имъ дали, и шли всю ночь; было очень жарко, апо дорогѣ нигдѣ не было воды; также и слѣдующій день, понедѣльникъ, они шли до девятаго часа, не находя воды, чтобъ напиться. Въ эти сутки они прошли такъ много, что лошади были уже утомлены и не могли двигаться; они мучились отъ жара и отъ жажды, которая ихъ томила; дорога была песчаная, и люди умирали отъ жажды, а воды нельзя было достать. У слуги магистра была лошадь немного быстрѣе другихъ; онъ опередилъ на сколько могъ и пріѣхалъ къ рѣкѣ. У него въ рукахъ была камиза; онъ обмочилъ ее въ воду и воротился съ нею какъ можно скорѣе, и тѣ, кому удалось, напились этой воды, потому что они были совершенно утомлены сильной жарой и жаждой, и уже не держа- лись всѣ вмѣстѣ, а кто могъ, старался ѣхать скорѣе; конвоя уже не было и никто не хлопоталъ о посланникахъ. Немного раньше сава йевроЫайа йопйѳ ееа посЬе езіоѵіегоп, ё йсіегоп йаг сеЬайа а Іоз са- ЬаІІоз, ё йіхегопіез, дие рага оіго Діа Газіа 11е§аг аі роЫайо аѵіа йосе Іедиаз. Е диапіо й, йоз Ьогаз йе Іа посЬе рагііегоп йе адиі еп Ьиепоз саЬаІІоз Гоі^айоз дие Іез [диаіез] аііі йіегоп, ё апйиѵіегоп іойа Іа посЬе соп §гап саіепіига дие Гасіа ё еп іойо езіе сатіпо поп аѵіа а§иа: ё езо тезто апйиѵіегоп оіго йіа іипез Газіа Ьога йе попа, дие поп Гаііагоп зоіатепіе адиа дие ЬеЬег; ё еі апйаг йезіа посЬе у йезіе йіа Гиё іап дгапйе, іапіо дие іоз саЬаІІоз егап уа сапзайоз дие Іоз поп ройіап тоѵег, ё оѵіегоп йе регесег йеі §гап [§гапйе] зоі дие Гасіа, ё йе Іа »гап зей дие Іез айпсаЬа [аіпсаЬа]; ё еі сатіпо ега агепаі, ё Іоз отез егап еп реіі^го йе вей дие поп ройіап аѵег а§иа. Е ип того йеі йісЬо Маезіго аѵіа ип саЬаІІо ип росо таз гесіо дие Іоз оігоз, ё Гиё айеіапіе диапіо рийо, у 11е§б а ип гіо, ё ипоз сатізопез дие ПеѵаЬа еп Іа тапо то]б!ез еп еі а§иа, ё іог|пё соп еііоз диапіо таз рийо, ё ЬеЬіегоп Іоз дие йеі а§иа йеііоз рийіегоп аісапгаг, са іЬап тиу йезтауайоз йе 1а зей ё йеі §гап зоі дие Гасіа; ё уа поп іепіап ипоз соп оігоз, дие еі дие таз ройіа поп Гасіа зі поп апйаг, дие поп аѵіа уа ^иагйаз, піп диіеп сигазе йе Іоз йісЬоз Ет-
Рѣка Мургабъ. 217 захода солнца они пріѣхали въ одну долину, гдѣ было много Чакатайскихъ палатокъ, стоявшихъ на берегу большой рѣки, которая называется Морга. Въ томъ, что они прошли въ эти сут- ки, было добрыхъ двадцать Кастильскихъ лигъ, если не больше, и они остановились здѣсь на всю ночь. На слѣдующій день, во втор- никъ, уѣхали оттуда, и лиги черезъ двѣ пріѣхали къ одному большо- му дому, въ родѣ гостинницы, который они называютъ караванса- ка; тутъ жили Чакатаи, которые берегли царскихъ лошадей. Здѣсь они пообѣдали и переждали жаркое время, а около вечерни отправились дальше на хорошихъ свѣжихъ лошадяхъ, которыхъ имъ тамъ дали. Около двухъ часовъ ночи пріѣхали на боль- шую равнину, гдѣ стояли палатки войска Чакатаевъ; тутъ про- стояли всю ночь и весь слѣдующій день, среду. Въ четвергъ уѣхали оттуда; во время жара -отдыхали около одного се- ленья, а ночевали эту ночь въ полѣ, около той самой рѣки. На другой день, въ пятницу, отправились дальше и останавливались на отдыхъ во время жара въ Чакатайскихъ палаткахъ; вечеромъ уѣхали оттуда на свѣжихъ царскихъ лошадяхъ и ночевали въ полѣ. Ьа]айогез. Е ип росо апіез дие зе ризіезе еі зоі Пе^агоп а ип ѵаііе опйе езіаЬап тисЬаз ііепйаз йе СЬасаіауз, Іаз диаіез езіаЬап сегса йе ип гіо §гапйе дие ез Патайо Могда, ё езіа іогпайа дие езіе йіа ё езіа посЬе йсіегоп, аѵіа Ьіеп ѵеіпіе іедиаз йе СазііІІа, ё таз, ё езіоѵіегоп адиі іойа Іа посЬе. Е оіго йіа тагіез зідиіепіе рагііегоп йе адиі. ё Гиегоп диапіо йоз Іедиаз йепйе а ипа дгапйе саза сото тезоп дие еііоз Патап Сага- Ьапзаса, ё адиі езіаЬап СЬасаіауз дие диагйаЬап [диагйап] саЬаІІо.з йеі Зе- пог: ёсотіегоп адиі ё езіоѵіегоп Іа зіезіа, ё а Ьога йе ѵізрегаз рагііегоп 134. йе адиі еп Ьиепоз саЬаІІоз Гоідайоз дие Іез адиі йіегоп, ё диапіо йоз Ьогаз йе Іа посЬе Гиегоп еп ипоз дгапйез Папоз опйе езіаЬап ііепйаз йе СЬаса- іауз йе Іа Ьиезіе, ё адиі езіоѵіегоп езіа посЬе,- ё -оіго йіа тіегсоіез іойо еі йіа.;. Е іиеѵез рагііегоп йе адиі, ё Гиегоп іепег Іа зіезіа асегса Йо ипа [ип] аійеа, ё Гиегоп йогтіг еза посЬе еп еі сатро сегса йезіе йісЬо гіо: ё оіго йіа ѵіегпез рагііегоп йе адиі, у Гиегоп іепег Іа зіезіа а ипаз ііепйаз йе СЬасаіауз, у еп Іа іагйе рагііегоп йе аііі еп саЬаІІоз Гоідайоз йе Іоз йеі Зепог, ё Гиегоп йогтіг еп еі сатро.
218 Остановка въ кочевьяхъ. ХСІХ. Въ слѣдующую субботу, девятаго августа, они обѣ- дали въ одномъ мѣстѣ, которое называется Салугаръ-Суджасса. Это мѣсто принадлежало одному важному кашишу, что у нихъ зна- читъ что то въ родѣ прелата. Оно находилось въ долинѣ, на берегу рѣки, и по немъ проходило много каналовъ; оно было очень хорошо населено, а долина полна прекрасныхъ садовъ и виноградниковъ. Катишь, владѣтель этого мѣста, уже умеръ и оставилъ двухъ маленькихъ сыновей. Тамурбекъ проходилъ здѣсь дней десять тому назадъ, не много больше или меньше, и взялъ сыновей этого кашиша, и увезъ ихъ съ собою, чтобъ воспитать ихъ, такъ какъ отецъ ихъ былъ изъ хорошаго рода. Этимъ мѣс- томъ управляла мать этихъ мальчиковъ; она оказала большой почетъ посланникамъ,’ посѣтила ихъ, приказала принести имъ много мяса и всего что имъ было надо, и сама обѣдала съ ними. Съ наступленіемъ ночи они выѣхали оттуда на хорошихъ лоша- дяхъ и прошли всю ночь. На другой день, въ воскресенье, они обѣдали и отдыхали во время жара въ Чакатайскихъ палаткахъ и пробыли тамъ весь день. На слѣдующій день, въ понедѣль- никъ, отправились очень рано и ночевали въ полѣ. Изъ па- ХСІХ. Е заЪайо зі^иіепіе, дие Гиегоп пиеѵе Діаз йе А^озіо, Гиегоп сотег еп ип 1и§аг дие Ьа потЬге Заіидаг Зщазза; ё езіе іидаг ега йе ип §гапйе Сахіз, дие йісеп еііоз сото Регіайо, ё езіаЬа еп ип ѵаііе сегса йе ип гіо, ё рог еі 1и§аг раза[39]Ьап тисЬаз аседиіаз йе а§иа, у езіаЬа Ьіеп роЫайо, ё еі ѵаііе Пепо йе Ьиегіаз ё ѵіпаз Ьіеп Гегтозаз: ё езіе Сахіз, 8епог йезіе Іи^аг, ега уа йпайо, ё йехйга йоз іцоз редиепоз. Е еі ТатигЬес разага рог адиеі 1и§аг ройіа аѵег Газіа Діег йіаз, росо таз б тепоз, ё дие іотага адиеііоз й]оз йе адиеі Сахіз, ё дие Іоз йсіега Иеѵаг сопзі^о рага Іоз Гасег сгіаг, рог диапіо зи райге ега оте йе Ьиеп Ііпа^е. Е еі йісЬо Іи^аг доЪегпаЬа зи тайге йезіоз тояоз, Іа диаі йяо тисЬа Ьопга а. Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез, ё Іоз ѵіпо ѵег, ё Іез йго ігаег тисЬа ѵіапйа, ё іойо Іо дие оѵіегоп тепезіег, ё сотіб аііі соп ѳіід^; ё еп апосЬесіепйо рагііегоп йе адиі еп Ьиепоз саЬаІІоз, ё апйиѵіегоп іойа Іа посЬе. Е оіго йіа йотіпдо Гиегоп а ипаз ііепйаз Де СЬасаіауз й сотег у іепег Іа зіезіа, ё езіоѵіегоп аііі іойо еі йіа: ё оіго йіа Іипез тайгидагоп у Гиегоп Догтіг еп еі сатро, у йезіаз ііепйаз дие .азі ГаІІаЬап Іез ДаЬап ѵіапйав ё
Городъ Анхуй. 219 латокъ, которыя они встрѣчали на пути, имъ приносили мясо и плоды, и все что имъ было нужно; и несмотря на то, что то были люди принадлежавшіе къ войску, ихъ заставляли приносить послан- никамъ все нужное и давать сторожей, которые бы стерегли ихъ и ихъ лошадей день и ночь; выгоняли ихъ изъ ихъ палатокъ и отда- вали ихъ посланникамъ. А когда нужно было проѣзжать черезъ какую нибудь пустыню, то оттуда заставляли доставлять мясо и овесъ и воду на ихъ же счетъ, хоть это имъ было трудно. На слѣдующій вторникъ, двѣнадцатаго числа августа мѣсяца, они обѣдали и отдыхали въ обширномъ полѣ, гдѣ стоялъ большой домъ, въ которомъ жили люди, стерегшіе царскихъ лошадей; а около вечерни сѣли на лошадей и поѣхали дальше. С. Около вечерни поѣхали въ городъ, который назы- вается Анкой; оттуда былъ родомъ тотъ рыцарь, который провожалъ посланниковъ. Этотъ городъ былъ уже внѣ Индій- ской земли, въ землѣ, которая называется Таджикинія; языкъ ея нѣсколькими словами отличается отъ Персидскаго, но большею частью онъ Персидскій. Въ городѣ посланникамъ оказали боль- шія почести, и они остались тамъ съ того вторника, когда прі- Ггиіаз, у Іо дие аѵіап тепезіег; ё поп етЪагдапіе дие Гиезеп §епіе йе Іа Ьиезіе, Іез Гасіап ігаег а Іоз .йісЬоз ЕтЬаіайогез іойаз іаз созаз дие аѵіап тепезіег, ё отез дие Іоз §иагйазеп йе йіа у йе посЬе а еііоз ё а зиз саЬаІІоз, у Іоз есЬаЬап йе зиз ііепйаз, у Іаз йаЬап а Іоз йісЬоз ЕтЬа- іайогез: ё диапйо аѵіап йе разаг аГ§ип уегто, йе аііі Іез Гасіап Пеѵаг ѵіапйаз ё сеЬайа ё а§иа ё зи созіа йеііоз, аипдие Іез резаЪа. Е тагіез зідиіепіе, йосе йіаз йеі йісЬо тез йе А^озіо, Гиегоп а, сотег у іепег Іа 135. зіезіа ё ип §гап сатро, еп дие езіаЬа ипа §гапйе саза йопйе езіаЬап отез дие §иагйаЬап саЬаІІоз йеі Зепог, ё ё, Ьога йе ѵізрегаз саЬаІ^агоп ё рагііегоп йе адиі. С. Е а Ьога йе ѵізрегаз Гиегоп йе | адиі еп ипа сіийай дие ез Патайа Апсоу, ё йе адиі ега.паіигаі еі СаЬаІІего-дие ігаіа а ІоЗ йісЬоз ЕтЬаіайогез. Е езіа сіийай ега уа Гиега йе ііегга йе Мёйіа, ё ега еп ипа ііегга дие зе Пата Та§ідиіпіа, ё Іа 1ѳп§иа ега арагіайа еп аідипоз ѵо- саЫоз йе Іа Регзезса; рего Іо таз йеііа ез [ега] Регвіапа. Е еп Іа сіийай йсіегоп тисЬа Ьопга а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё езіоѵіегоп адиі еійісЬо
2820 Кочевья Джагатаевъ. ѣхали, до слѣдующаго четверга, четырнадцатаго числа августа мѣсяца; ихъ угостили здѣсь очень хорошо мясомъ и виномъ, котораго тамъ было очень много, и дали имъ камокановое платье и лошадь. Этотъ городъ стоитъ на равнинѣ и лиги на двѣ во- кругъ него тянутся сады, виноградники, дома и водопроводы. Въ четвергъ вечеромъ они уѣхали оттуда и ночевали въ Чака- тайскихъ палаткахъ, которыя стояли на равнинѣ на берегу рѣки. Эти Чакатаи имѣютъ особыя льготы отъ царя: они могутъ хо- дить вездѣ гдѣ хотятъ со своими стадами, пасти ихъ, сѣять, и жить гдѣ хотятъ и зимою и лѣтомъ; они свободны и не платятъ податей царю, потому что служатъ ему на войнѣ, когда онъ ихъ призоветъ. И не думайте, чтобъ они оставляли гдѣ нибудь сво- ихъ женъ, дѣтей или стада; они берутъ съ собою все, что у нихъ есть, когда идутъ на войну 'или переходятъ съ мѣста на мѣсто. А тѣ женщины, у которыхъ есть маленькія дѣти, во время пути везутъ ихъ въ маленькихъ колыбелькахъ передъ с'обою на лоша- дяхъ; эти колыбельки перевязаны широкими тесьмами, которыя они надѣваютъ на себя и такъ они путешествуютъ со своими біа тагіез дие аЬі Пе^агоп, Газіа еі іиеѵез зі§иіепіѳ, дие Гиегоп саіогсе біаз беі бісЬо тез бе Адозіо; ё адиі Гиегоп Ьіеп зегѵібоз бе тисЬа ѵіапба ё ѵіпо азаг, дие аѵіа адиі тисЬо; ё адиібіегоп аІозбісЬоз ЕтЬа- З'абогез ипа гора бе сатосап ё ип саЬаІІо. Е езіа сіибаб езіа еп ип Папо ё диапіо боз іедиаз аі беггебог беііа аѵіа тисЬаз Ьиегіаз ё ѵіпаз ё сазаз, ё тисЬаз аседиіаз бе а§иа: ё езіе біа іиеѵез еп Іа іагбе рагііегоп бе адиі, ё Гиегоп богтіг а ипаз ііепбаз бе СЬасаіауз, дие езіаЬап еп ип Папо гіЬега бе ип гіо. Е езіоз СЬасаіауз зоп ргеѵііе^іабоз беі Зепог, дие риебеп іг бо диізіегеп соп зиз §апабоз а расег ё зетЬгаг, ё езіаг азі еп ѵегапо сото еп ЬіЬіегпо [іпѵіегпо]; у зоп Ггапсоз, дие поп ресііап аі Зепог, рог диапіо Іо ѵап а зегѵіг рог зиз сиегроз а Іа диегга диапбо Іоз Патап: ё поп сгеабез дие бехап еп піп§ип 1и§аг зиз ти^егез піп Й]о8, піп Іоз §апабоз: таз іобо диапіо ііепеп Пеѵап сопзідо, диапбо ѵап еп Ьиезіе, б зе тиеѵеп бе ип 1и§аг а оіго. Е Іаз тидегез дие Ьап й]оз редиепоз, диапбо зе тиеѵеп Пеѵапіоз еп ипаз сипаз редиѳііаз апіе зі еп Іоз саЬаІІоз, ё Ііабав адиеііаз сипаз соп ипаз сіпіаз апсііаз дие еііоз Пеѵап есЬабаз аі сиегро; ё азі соп зиз іуоз апбап зизсатіпоз, ё апбап ёсоггѳп
Песчаный вихрь. 221 дѣтьми, и ѣздятъ и скачутъ верхомъ такъ же легко какъ и безъ нихъ. Бѣдные люди возятъ своихъ дѣтей и палатки на верблю- дахъ, что очень неудобно для малютокъ, такъ какъ верблюды идутъ очень неловко. И не только тѣ, которые попадались по дорогѣ, кочуютъ по полямъ, а еще очень многіе кромѣ нихъ; потому что когда мы гдѣ нибудь, гдѣ проходили, встрѣчали ихъ, то съ одной стороны и съ другой видно было ихъ еще много, на цѣлую лигу или на двѣ, и намъ приходилось идти про- между этого народа сутки и больше, и все мы не могли вы- браться изъ него. Возлѣ городовъ и мѣстностей гдѣ есть вода и луга мы тоже находили ихъ такъ много, и они были такіе за- горѣлые, что казалось, точно они вышли изъ ада, и ихъ было такъ много, что не было видно конца. Эта земля была очень плоская и очень жаркая, и по этому войско, которое шло за царемъ, по большей части шло ночью; и отдохнувши нѣсколько дней въ какомъ нибудь мѣстѣ, гдѣ находило воду или траву, сейчасъ шло опять дальше за царемъ. Въ этихъ Чакатайскихъ палаткахъ посланники пробыли до ночи, а ночью уѣхали. На дру- гой день въ пятницу около полудня они были у одного селенья, еп зиз- саЬаІІоз Іап 1і§егаз сото зіп еііоз. Е Іаз §епіез роЬгез 11е|ѵап зиз іцоз у ііепйаз еп сатеііоз, дие Іез ез дгап ігаЬаіо й Іоз піпоз рог еі апйаг; дие апйа еі сатеііо тиу аііо. Е поп зоіатепіе зоп езіоз дие & Іоз сатіпоз езіаЬап, Іоз дие апйап а Гасег зиз ѵійаз еп Іоз сатроз, таз оіга тиу §гап §епіе йеііоз: са диапйо аідипоз [йеііоз] Гаііатоз еп аі^ип Іи^аг рог йо разаЬатоз, оігоз тисЬоз рагезсіап а ипа рагіе ё а оіга, ё а ипа Іе^иа ё а йоз 1е§иаз, іЬатоз рог епіге езіа депіе ипа іогпайа у 136. таз, дие поп ройіатоз йеііоз заііг: ё сегса йе Іаз сіийайез ё йе Іоз 1и§а- гез, опйе аѵіа а§иаз ё ргайоз Гаііатоз езо- тезто тисЬа §епіе йеііоз, іапіоз у іап Геоз апйаЬап йеі зоі, дие рагезсіап дие йеі іпйегпо заііап, ё іапіоз егап дие рагезсіап іпйпііоз. Е езіа ііегга ега тиу Папа у тиу саііепіе, ё рог езіо езіа §епіе йе 1а Ьиезіе дие ігаз еі 8епог іЬап, тоѵіап Іоз таз йеііоз йе посЬе а апйаг; у йездие аѵіап Го1§айо аі^ипоз йіаз еп аідипоз Іидагез йопйе ГаІІаЬап а§иа [а§иаз] о ЬіегЪаз, 1ие§о тоѵіап ігаз еі Зепог: ё еп езіаз ііепйаз йе СЬасаіауз езіоѵіегоп Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез Газіа Іа посЬе дие рагііегоп йепйе. Е оіго йіа ѵіегпез й тейіо йіа Гиегоп
222 Песчаный вихрь. гдѣ пообѣдали и отдохнули во время жара; а ночевать пріѣхали въ одинъ большой городъ, имя котораго позабылось; это былъ большой городъ, съ обширною окружностью; прежде у него были стѣны, а теперь онѣ уже разрушились; большая часть его была пуста; въ немъ были большія зданія и мечети. Они пробыли въ этомъ городѣ тотъ день когда пріѣхали; а на другой день, въ субботу, посланникамъ дали камокановое платье и ока- зали имъ большія почести. Въ эту субботу они уѣхали оттуда на хорошихъ, свѣжихъ лошадяхъ, которыхъ имъ дали на дорогу и они остановились ночевать въ Чакатайскихъ палаткахъ. На другой день въ воскресенье уѣхали оттуда; и былъ такой сильный вѣтеръ, что людей едва- не сбрасывало съ лошадей, и онъ былъ такой жаркій, точно огонь. Дорога шла по пескамъ и вѣтеръ поднималъ песокъ и несъ его съ одного мѣста на другое и заносилъ дорогу и людей. Въ этотъ день они нѣсколько разъ сбивались съ пути; и рыцарь, который ихъ провожалъ, послалъ назадъ въ палатки за человѣкомъ, который показалъ бы имъ дорогу. По волѣ Божьей они пріѣхали въ одно хорошее селенье, по имени Али- бедъ, и тамъ пробыли все жаркое время, пока не утихъ вѣтеръ. еп ипа аібеа, ё сотіегоп у іоѵіегоп Іа зіезіа: ё еп Іа посЬе іиегоп Дог- тіг ё ипа §гап сіибаб дие зе оіѵібд еі потЬге беііа; рего езіа сіибаб ега тиу дгапбѳ ё бе §гап сегса, 6 оіго ііетро Гиега тигаба, рего а§ога іепіа еі тиго саібо, ё Іо таз беііа ега безроЫаба, ё еп еііа аѵіа егапбез ебіЯсіоз бе сазаз ё бе тездиііаз: ё езіоѵіегоп еп езіа сіибаб еі біа дие аііі Педагоп: оіго біа заЪабо еп езіа сіибаб біегоп ё Іов бісЬоз ЕтЬа]а- богез ипа гора бе сатосап, у Іез йсіегоп §гапбе Ьопга. Е езіе заЪабо рагііегоп бе адиі еп Ьиепоз саЬаІІоз Гоідабоз дие Іез адиі біегоп еп дие Гиезеп, ё | Гиегоп богтіг ё ипаз ііепбаз бе СЬасаіауз. Е оіго біа ботіпдо рагііегоп бе адиі, ё йзо ип іац §гапбе ѵіепіо, дие ё Іоз отез диѳгіа беггосаг бе Іаз Ьезііаз ё ега іап саііепіе дие рагезсіа Гиедо: ё еі сатіпо ега рог ипоз агепаіез, ё еі ѵіепіо ПеѵаЬа еі агепа бе ип Іи^аг ё оіго, ё седаЬа еі сатіпо ё ё Іоз отез. Е езіе біа регбіегоп еі сатіпо тисЬаз ѵесез, ё еі СаЬаІІего дие Іез ПеѵаЬа йзо іогпаг рог пп оте ё Іаз бісЬаз ііепбаз дие Іез тозігазе еі сатіпо: ё диізо Біоз дие Пе^агоп ё ипа Ьиепа аібеа дие аѵіа потЬге АИЬѳб, ё езіоѵіегоп адиі іоба Іа зіезіа
Балхъ. 223 Къ ночи они пріѣхали въ другое селенье, которое называется Ушь, и когда лошади поѣли овса, отправились, и всю ночь были въ пути между маленькими селеньями и множествомъ садовъ. СІ. На другой день, въ понедѣльникъ, восемнадцатаго авгу- ста, они пріѣхали въ городъ, который называется Балхъ. Это очень большой городъ, окруженный очень широкимъ землянымъ валомъ, такъ что въ ширину вала было около тридцати шаговъ: но о готъ валъ былъ проломанъ въ нѣсколькихъ мѣстахъ. Городъ раздѣлялся на три отдѣленья валами, которые шли вдоль и пе- ресѣкали его съ одного конца до другого. Первое отдѣленье, ко- торое находилось между первымъ и вторымъ валомъ, было пу- стое и тамъ никто не жилъ; тамъ было посѣяно много хлопчат- ника; во второмъ отдѣленіи живутъ люди, но населеніе не очень густо; а въ третьемъ отдѣленіи очень много жителей; и хотя большая часть городовъ, которые мы встрѣчали, была безъ стѣнъ, у этого стѣны были очень хорошія. Въ этомъ городѣ посланникамъ оказали большія почести и принесли имъ много мяса Газіа дие атапзё еі ѵіепіо. Е еп Іа посЬе Гиегоп йогтіг а оіга аійеа дие Патап [ПатаЪап] Ѵх, ё диапіо Іоз саЬаІІоз сотіегоп сеЬайа, рагііегоп йе адиі, ё апйиѵіегоп іойа Іа посЬе, ё епіге ипаз аійеаз редиепаз ё епіге тисЬаз Ьиегіаз. СІ. Е оіго йіа Іипез зі^иіепіе, дие Гиегоп йіег у осЬо йіаз йеі тез йе А^овіо, 11е§агоп й ипа сіийай дие ез Патайа Ѵаед: ё езіа сіийай ез тиу 137. Вгапйе, ё ега сегсайа йе ипа сегса йе ііегга тиу апсЬа, дие аѵіа еп еі тиго еп апсЬо ігеіпіа разоз; рего дие езіа сегса езіа арогііііайа еп тисЬоз 1и§агез. Е езіа сіийай аѵіа ігез арагіатіепіоз йе сегсаз дие іЬап а Іа 1иеп§а, у аігаѵезаЬап іойа Іа сіийай йё ипа рагіе й, оіга: ё еі ргі-^ тег арагіатіепіо, дие ега епіге Іа ргітега ё зе§ипйа сегса, ега йезро- Ыайо, дие поп ѵіѵіа еп еі піп^ипо, ё езіаЬап адиі зетЬгайоз тисЬоз аі^о- йопев: ё еп еі зе^ипйо арагіатіепіо тога §епіе: рего поп езіаЬа Ьіеп роЫайо: ё еі іегсего езіаЬа тиу Ьіеп роЫайо йе тисЬа §епіе: ё сото диіега дие Іаз таз сіийайез дие Газіа адиі Гаііатов, Гиезеп зіп тигоз, езіа езіаЬа Ьіеп аЬазіайа йеііоз. Е еп езіа сіийай йсіегоп тисЬа Ьопга а Іоз йіс[40]Ьоз ЕтЬаіайогез, ё адиі Іез йіегоп азаг ѵіапйа ё тисЬо ѵіпо;
224 Рѣка Аму-Дарья. и вина и кромѣ того дали имъ камокановое платье и лошадь, Въ слѣдующій вторникъ они уѣхали оттуда и ночевали около одного селенья, въ среду обѣдали и отдыхали во время жара въ одномъ пригородѣ, а ночевали въ полѣ. СИ. Въ слѣдующій четвергъ, двадцать перваго числа авгу- ста мѣсяца, пріѣхали къ большой рѣкѣ, которая называется Віадме; это другая рѣка, которая выходитъ изъ рая, и она шириною будетъ около лиги. Она идетъ по очень ровной зем- лѣ, но течетъ удивительно, скоро, и все таки мутная; зимою она дѣлается меньше, потому что вода на горахъ замерзаетъ, и снѣгъ не таетъ; когда же наступаетъ апрѣль мѣсяцъ, она на- чинаетъ прибывать и четыре мѣсяца сряду прибываетъ; потомъ начинаетъ уменьшаться и возвращается къ обыкновенному сво- ему состоянію; это отъ того, что весною таетъ и распускается снѣгъ. Прошлою весною, говорили намъ, она такъ прибыла, какъ никогда въ прежнее время не прибывала: дошла до одного се- ленья, которое лежитъ на разстояніи двухъ третей лиги отъ нея, вошла въ селенье, разрушила много домовъ и принесла много вреда. Эта рѣка спускается съ меньшей вершины горъ той оігозі Іез йіегоп ипа гора сіе сатосап ё ип саЬаІІо: ё тагіез зі§иіепіе раг- ііегоп йе адиі, ё Гиегоп йогтіг сегса йе ипа аійеа; ё еі тіегсоіез Гиегоп сотеі’ ё іепег Іа зіезіа а ипа ѵіііа, ё Гиегоп йогтіг еп еі сатро. СП. Е іиеѵез зі§иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у ип йіаз йеі йісЬо тез йе А§озіо, Педагоп ё ип §гап гіо дие ез Патайо Ѵіайте, ё езіе ез еі оіго гіо дие заіе йеІ .Рагаузо, ё езіё. апсЬо диапіо ипа 1е§иа: у ѵіепе рог ипа ііегга тиу Папа, ё ѵа тиу гесіо ё тагаѵіііа, ё ѵіепе іигЬіо іойаѵіа; ё диапйо ёі ѵіепе таз редиепо ез еп ЬіЬіегпо [іпЬіегпо], рог диапіо зе уеіа еі а§иа еп Іаз топіапаз, ё Іаз піеѵез езіап дие поп зе йезЬасеп; ё сото ѵіепе еі тез йе АЬгіІ сотіепха ё сгесег, у сгесе диаіго тезез сопііпиоз, ё йе зі іогпа ё йезЬасег Газіа дие іогпа еп зи езіайо: ё езіо ез рог диапіо еп ѵегапо зе йезуеіап у йезЬасеп Іаз піеѵез: ё езіе ѵегапо разайо поз йесіап дие аѵіа сгезсійо тисЬо таз дие поп зоііа оігоз ііетроз разайоз сгезсег, са сгезсіб іапіо дие Пе^б ё ипа [ип] аійеа дие езіаЬа аііепйе йеі гіо диапіо йоз іегсіоз йе 1е§иа, ё епігб рог еі аійеа, ё йеггосб тисЬаз сазаз, ё йхо §гапйе йайо. Е езіе агапйе гіо йезсіепйе йеі аійіпа тепог
Переправа черезъ'Аму-Дарью. 225 страны и течетъ по степямъ Самаркандской земли, входитъ въ землю Татарскую и впадаетъ въ море Баку. Эта рѣка отдѣ- ляетъ царство Самаркандское отъ Хорасанскаго. СШ. Царь Тамурбекъ, покоривши царство Самаркандское, ко- торое находится по ту сторону рѣки, захотѣлъ перейдти на эту сто- рону, чтобъ завоевать царство Хорасанское; и приказалъ сдѣлать на этой рѣкѣ большой деревянный мостъ на лодкахъ; когда онъ перешелъ черезъ него со своими людьми, онъ приказалъ разрушить этотъ мостъ; а теперь, воротившись въ Самаркандъ, опять велѣлъ сдѣлать его, чтобы перейдти со своимъ войскомъ; по этому мосту перешли и посланники. Говорятъ, что онъ приказалъ, какъ только перейдетъ его войско, сейчасъ разрушить мостъ. Этотъ мостъ не доходитъ съ одного берега „до другого, а начинается съ одной стороны, идетъ довольно долго, до тѣхъ поръ пока лошади и ста- да могутъ перейдти въ бродъ, а оттуда дальше уже нѣтъ моста. Тамъ, возлѣ этой большой рѣки, на равнинѣ сражался Александръ съ Поромъ, царемъ Индійскимъ, когда разбилъ его. Въ этотъ четвергъ, когда посланники пріѣхали къ этой большой рѣкѣ, они бе Іаз топіапаз беііа, ё ѵа рог ипаз Папигаз бе ііегга бе Затагсапіе, ё епіга еп ііегга бе Тагіагіа [Тагіаііа], ё ѵа аі таг бе Васи: ё езіе гіо берагіе Іа ііегга беі Ітрегіо бе Затагсапіе, ё беі Ітрегіо бе Ногахапіа. СШ. Е еі зепог ТатигЬес бездие оѵо §апабо еі Ітрегіо бё Затагсапіе дие ез аііепбе безіе гіо, диізо разаг безіа оіга рагіе рог сопдиізіаг ёі Ітре- гіо бе Ногахапіа; ё йхо Гасѳг а езіе гіо ипа §гап риепіе бе табега зоЬге Ьагсаз; ё бездие ёі у зи §епіе оѵо разабо, йхо беггосаг | езіа риепіе: ё адога диапбо іогпё а Затагсапіе, тапбё іогпаг а Іасег езіа риепіе рог бо разазе ёі ё зи Ьиезіе, ё рог езіа риепіе разагоп іоз бісЬоз ЕтЬада- богез; у бесіап дие іепіа тапбабо еі Зепог, дие азі сото оѵіезе разабо зи Ьиезіе, дие Іа безЬісіезеп; ё езіа риепіе поп ПедаЬа бе ипа рагіе беі гіо Газіа Іа оіга, таз сотепхаЬа: бе Іа ипа рагіе іЬа ипа §гап ріеха, Газіа іапіо дие Іоз саЬаІІоз у Ьезііаз робіап іг а ріе, у бе аііі абеіапіе поп іЬа риепіе. Е адиі сегса безіе §гап гіо еп ипа Напига оѵо Аіехапбге зи Ьаіаііа соп Рого Зепог бе Іа Іпбіа, диапбо Іо безЬагаіё. Е езіе бісЬо ^иеѵез дие Іоз бісЬоз ЕтЬадабогез Пе^агоп & езіе §гап гіо, Іо разагоп б оіга рагіе. Е езіе бісЬо біа іиеѵез дие Іоз бісЬоз ЕтЬаіабогез Пе^агоп Сборникъ II Отд. И. А, Н» ^5 138.
226 Свѣдѣнія о Татарскомъ языкѣ. переѣхали и на другой берегъ ея. И въ этотъ же самый четвергъ, когда они пріѣхали къ этой большой рѣкѣ, вечеромъ они были уже въ большомъ городѣ, который называется Термитъ; пре- жде онъ принадлежалъ къ Малой Индіи, а теперь принадлежитъ къ царству Самаркандскому, потому что его завоевалъ Тамур- бекъ. За этой рѣкой начинается Самаркандское царство. Страна этого Самаркандскаго царства называется Могалія, а языкъ его называется Мугальскій; этого языка не понимаютъ на этой сто- ронѣ рѣки, потому что всѣ говорятъ по Персидски и понимаютъ другъ друга, такъ какъ между здѣшнимъ языкомъ и Персидскимъ мало разницы. Письменъ же, которыя употребляютъ Самаркандцы по ту сторону рѣки, не разбираютъ и не умѣютъ читать тѣ, которые живутъ по сю сторону; эти письмена называются Могали, и при царѣ есть нѣсколько писцовъ, которые читаютъ и умѣютъ писать этими письменами Могали. Земля этого царства Самарканд- скаго очень населена и почва очень плодородна и всѣмъ богата. При этой большой рѣкѣ есть обычай, который царь приказываетъ соблюдать, что когда царь перейдетъ съ одного ея берега на другой, сейчасъ ломаютъ мостъ и послѣ него никто не смѣетъ пройдти ё, езіе §гап гіо, еп Іа іагйе Гиегоп еп ипа §гап сіибаб дие ез Иатаба Тегтіі, ё езіа зоііа зег бе Іа Іпбіа тепог, ё адога ез беі Ітрегіо бе Батагсапіе, дие Іа §апб еі ТатигЬес. Е безіе гіо абеіапіе зе етрегаЬа еі Ітрегіо бе Батагсапіе: ё Іа ііёпа безіе Ітрегіо бе Батагсапіе зе Пата ііегга бе Модаііа, ё Іа зи Іепдиа зе Пата Мидаііа; ё поп зе епііепбе езіа іепдиа диепбе еі гіо, рогдие ГаЫап іобоз Іа 1еп§иа Рег- зіапа, рог бо зе епііепбеп іобоз еп сотипаі, дие безіа 1еп§иа а Іа Регвіапа ау росо берагіітіепіо; рего Іа Іеіга дие зігѵеп езіоз бе Ба- тагсапіе беі гіо аііепбе, поп Іа епііепбеп піп заЬеп Іеег Іоз беі гіо. адиепбе, ё Патап й езіа Іеіга Мо^аіі; ё еі Бепог ігае сопзі^о сіегіоз ЕзсгіЬапоз дие іееп ё заЬеп езсгеЬіг езіа Іеіга Модаіі: ё езіа ііегга безіе Ітрегіо бе Батагсапіе ез тиу роЫаба, ё ііегга тиу §гиеза ё аЬазіаба бе іобаз іаз созаз, Е 1а созіитЬге безіе §гапбе гіо дие еі Бепог Гасе аііі тапіепег ез, дие бездие еі Бепог раза адиеі гіо бе | ипа рагіе й, оіга, Ьап бе диеЪгаг адиеііа риепіе, ё безриез піпдипо поп риебе ра~ заг рог еііа; у еп езіе гіо апбап ипаз Ьагсаз дие разап Іаз §епіез «бе»
Пограничная стража. — Переселеніе покоренныхъ народовъ. 227 по этому мосту. Черезъ рѣку ѣздятъ лодки и перевозятъ народъ съ одной стороны на другую; но никто не смѣетъ и никого не пропускаютъ переѣзжать въ лодкахъ изъ Самаркандскаго царства сюда, кто не покажетъ грамоту съ обозначеніемъ откуда онъ и куда отправляется, хотя бы онъ былъ изъ сосѣдства; а кто хочетъ переѣхать въ царство Самаркандское, тотъ переѣзжаетъ не по- казывая никакихъ грамотъ. При этихъ лодкахъ царь опредѣлилъ большую стражу и она собираетъ большую пошлину съ переѣз- жающихъ, Стража эта поставлена у рѣки вотъ для чего: царь перевезъ въ Самаркандскую землю много плѣнныхъ изо всѣхъ завоеванныхъ имъ странъ для того чтобъ населить ее, потому что онъ много дѣлаетъ чтобы ее хорошо населить и возвеличить; и (стража доляйа стеречь), чтобъ они не убѣгали и не ворочались въ свои земли. И даже въ то время какъ ѣхали посланники, они встрѣчали въ Персидской и Хорасанской землѣ людей, которые, по порученію царя, если находили гдѣ нибудь сиротъ и безродныхъ людей или бѣдныхъ мужчинъ и женщинъ, у которыхъ не было ни дома, ни имущества, сейчасъ силою брали ихъ и отводили въ Са- маркандъ, чтобъ они поселились тамъ: кто вёлъ корову, кто ба- ипа рагіе & оіга, ё піп§ипо поп риебе піп бехап разаг рог езіаз Ьагсаз беі Ітрегіо ё ііегга <іе Затагсапіе асё, зіп дие тиезіге сагіа’ 6 гесабо бопбе ез, 6 & бопбе ѵа, аипдие зеа бе Іоз ѵесіпоз бе Іа ііегга; ё зі аіди- поз диіегеп разаг еп ііегга бе Затагсапіе, разапіо зіп дие тиезіге 139. гесаЪбо а!§ипо. Е еп езіаз Ьагсаз ііепе еі Зепог риезіо §гап диагба ё гесаЬбо, ё Пеѵап §гап бегесЬо бе Іоз дие разап рог езіаз Ьагсаз: ё езіа §иагба дие еп езіе гіо езіё, ез рог диапіо еі Зепог Ьа ГесЬо Ііеѵаг тисЬа §епіе ё езіе Затагсапіе сарііѵа рага дие риеЫеп адиеііа ііегга, бе диапіаз ііеггаз Ьа сопдиізіабо, дие Гасе тисЬо рог Іа роЫаг Ьіеп ё еппоЫесегІа, ё рогдие зе поп Гиуап піп іогпеп ё зиз ііеггаз. Е айп а^ога диапбо Іоз бісЬоз ЕтЬа]абогез іЬап, ГаІІаЬап депіе беі Зепог рог ііегга бе Іа Регзіа ё бе Ногазапіа, дие бо диіега дие ГаІІаЪап отез ЬиегГапоз ё зіп рабгез; ё оігоз отез ё ти§егез роЪгез дие поп аѵіап саза [сазаз] піп Гасіепба, іотаЬапІоз рог Гиегза, у ПеѵаЬапІоз ё Затагсапіе рага дие. роЫазеп аііё: ё диаі ИеѵаЬа ипа. ѵаса, ё диаі ип азпо, ё диаі ип сагпего 6 боз оѵеуаз, ё саЬгаз; ё іоз Оопсеуоз бо 11е§аЬап, Іез баЬап бе сотег 15*
228 Термедъ рана или двухъ овецъ, или козъ; а управленія тѣхъ мѣстъ, куда они приходили, кормили ихъ по приказанію царя; и такимъ образомъ, говорятъ, царь привелъ въ Самаркандъ добрыхъ сто тысячъ чело- вѣкъ, если не больше. Этотъ городъ Термитъ, куда въ этотъ день пріѣхали посланники, былъ городъ большой и очень населенный; онъ не былъ окруженъ никакой оградой, и вокругъ него было много садовъ и воды. Больше ничего не могу сказать вамъ объ этомъ городѣ кромѣ того, что вошедши въ него, мы ѣхали такъ долго, что пріѣхали въ свое помѣщеніе совсѣмъ раздосадованные; и все время ѣхали по площадямъ и многолюднымъ улицамъ, гдѣ продавали разныя разности. Въ этомъ городѣ посланникамъ ока- зали много почестей, дали имъ все что нужно и поднесли платье изъ шелковой ткани. Въ этотъ городъ пріѣхалъ также одинъ царскій гонецъ, который былъ присланъ къ посланникамъ; онъ сказалъ имъ, что царь приказалъ привѣтствовать ихъ и прислалъ узнать, какъ они ѣдутъ, и каково имъ было въ дорогѣ, хорошо ли съ ними обходились, и скоро ли они будутъ. Когда этотъ го- нецъ уѣзжалъ отъ нихъ, они дали ему камокановое платье; также дали Флорентиновое платье тому рыцарю, котораго царь при- рог тапйайо сіеі Зепог: ё йезіа тапега йесіап дие аѵіа ГесЬо еі Зепог Пеѵаг ё. Затагсапіе Ьіеп сіеп тіі регзопаз ё таз. Е езіа йісЬа сіийай йе Тгетіі, [Тегтіі] опйе Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез езіе йіа Пе^агоп, ега тиу дгапйе ё тиу роЫайа, ё поп ега тигайа піп аѵіа сегса піп§ипа, ё аі йеггейог йеііа аѵіа тисЬаз Ьиегіаз у тисЬаз а§иаз: ё поп ѵоз риейо йесіг таз йезіа сіийай, заіѵо дие йезйе дие еп еііа еп|ігатоз, дие апйи- ѵітоз ё, іап дгапйе ріеха, дие егатоз епоіайоз диапйо ё, Іаз розайаз Педатоз, ё іойаѵіа іЬатоз рог ріахаз ё саііез тиу роЫайаз, еп дие ѵеп-. йіап тисЬаз созаз. Е еп езіа сіийай йсіегоп тисЬа Ьопга ё, Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез, ё Іез йіегоп оігозі іойаз Іаз созаз дие оѵіегоп тепезіег; ё азі тізто Іез йіегоп [оігозі] ипа гора йе ип рапо «йе» зейа. Е ё, езіа сіийай Пе^ё оігозі ип ігоіего йеі Зепог дие ѵепіа ё. Іоз йісЬоз ЕтЪа- Іайогез, еі диаі Іез йіхо дие еі Вепог Іез епѵіаЬа ё, заіийаг, у Іез епѵіаЬа ё, йесіг сёто ѵепіап, у сёто Іез аѵіа ійо рог еі сатіпо, ё зі аѵіап зійо Ьіеп ігаіайоз, ё зі ѵепіап гесіоз. Е диапйо езіе ігоіего зе рагііб йеііоз, йіегопіе ипа гора йе сатосап [сатоса]; ё оігозі йіегоп ипа гора йе По-
Новый гонецъ Тимура. 229 слалъ къ нимъ перваго и который ѣхалъ съ ними; такъ же сдѣ- лалъ и посланникъ Вавилонскаго султана, который ѣхалъ съ ними. . Кромѣ того второму рыцарю, котораго прислалъ царь, они дали лошадь; потому что у нихъ есть обычай давать что нибудь въ честь царя тому, кто ѣдетъ куда нибудь отъ царя, и соблю- дать обыкновеніе получать подарки; по количеству того, что даютъ въ честь царя, судятъ объ ихъ щедрости; и этимъ они очень хвалятся. СІѴ. Въ слѣдующую пятницу, двадцать второго числа августа мѣсяца, послѣ обѣда посланники уѣхали оттуда и остановились ночевать въ полѣ около большого дома. На дру- гой день въ субботу они шли по большимъ равнинамъ между многими и хорошо населенными селеньями, и пріѣхали въ одно селенье, гдѣ имъ подали все что имъ было нужно. Въ слѣдующее воскресенье они обѣдали въ большомъ домѣ, въ которомъ останавливается царь, когда проходитъ черезъ эти мѣста; тамъ имъ дали много мяса, плодовъ, вина и много дынь, которыя въ этой мѣстности очень велики, хороши и обильны. Обыкновенно, когда даютъ Фрукты, то привозятъ ихъ множество гепііп аі СаЬаІІего [СаЬаІІегоз] дие еі Зепог Іез епѵіб ргішего, дие соп еііоз іЬа; ё оіго іаі бго еі ЕтЬа]абог беі Зоібап бе ВаЬуІопіа, дие еп ипо іЬа: ё оігозі біегоп аі зѳ§ипбо СаЬаІІего дие Іез еі Зепог епѵіб, ип саЬаІІо, са іаі ез зи созішпЬге бе диаідиіега дие бе рагіе беі Зепог ѵа а а1§ипа рагіе, бе 1е баг зіетрге а1§о рог Гасег Ьопог аі Зепог, ё §иагбаг 140, Іа [зи] созіитЬге дие ез гезсеЪіг ргезепіез; ё зе^ип Іа сапіібаб бе Іо дие рог Ьопог беі Зепог бап, азі [апзі] Іез ё сопіабо Іа зи геаіега, ё бе адиеііо зе аІаЬап тисЬо. СІѴ. Е ѵіегпез зі§иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у боз біаз беі бісЬо тез бе А§озіо, безриез бе сотег рагііегоп бе адиі Іоз бісЬоз ЕтЬа]абогез, ё Гиегоп богтіг еп еі сатро сегса бе ипаз §гапбез сазаз. Оіго біа заЬабо апбиѵіегоп рог ипоз §гапбез Папоз епіге ипаз аібеаз тисЬаз ё Ьіеп роЫабаз, у Ііедагоп а ипа аібеа опбе Гиегоп зегѵібоз бе іобо Іо дие оѵіегоп тепезіег. Е ботіпдо зі^иіепіе Гиегоп сотег б, ипаз §гапбез сазаз опбе еі Зепог [41] зиеіе езіаг, диапбо рог аііі раза, ё аііі Іез біегоп тисЬа ѵіапба ё тисЬа Ггиіа ё тисЬо ѵіпо ё тисЬоз теіопез, дие Іоз ау
230 Ущелье Желѣзныя ворота. и бросаютъ на землю передъ посланниками. Въ тотъ же день они уѣхали оттуда и ночевали въ полѣ возлѣ одной рѣки. На другой день, въ понедѣльникъ они обѣдали у подошвы одной вы- сокой горы, гдѣ былъ построенъ прекрасный домъ, сдѣланный крестообразно, украшенный очень хорошею работою изъ кирпи- чей, со множествомъ разводовъ и составленныхъ, и нарисованныхъ, и съ узорами изъ разноцвѣтныхъ изразцовъ. Эта гора очень вы- сокая, и въ этомъ мѣстѣ есть проходъ, которымъ можно пройд- ти сквозь гору по трещинѣ; и кажется точно онъ продѣланъ человѣческими руками; потому что съ обѣихъ сторонъ подни- маются очень высокія горы, а проходъ ровный и очень глубокій. Посреди этого горнаго прохода стоитъ селенье, а надъ нимъ очень высоко поднимается гора. Этотъ проходъ въ горахъ называется Желѣзныя ворота, и во всей этой цѣпи горъ нѣтъ другого прохода кромѣ этого; онъ защищаетъ Самаркандское царство, такъ какъ со стороны малой Индіи нѣтъ другого про- хода кромѣ этого, чтобъ войдти въ царство Самаркандское; и точно такъ же жители Самаркандскаго царства не могутъ пройдти еп езіа ііегга тисЬоз ё Ьиепоз ё тиу §гапйез: ё Іа созіитЬге ез сіе диапйо йап Ггиіа, йе Іа ігаег а саг^аз, у есЬагІа йеіапіе Іоз ЕтЬаіайогез еп еі зиеіо. Е езіе йіа рагііегоп йе адиі, ё Гиегоп йогтіг еп еі сатро сегса йе ип гіо: ё оіго йіа Іипез Гиегоп сотег аі ріе йе ипа аііа зіегга, йопйе езіаЬа ипа Гегтоза саза ГесЬа еп сгиз, ІаЬгайа йе тиу Ьиепа оЬга йе Іайгіііо, ё еп еііа тисЬоз іагоз ГесЬоз ё ріпіайоз, ё ріпіигаз йе ази- Іеіоз йе тисЬаз соіогез. Е езіа зіегга ез тиу аііа, ё еп адиеі 1и§аг езіё ип разо рог Йо зе раза езіа топіапа, рог ипа диеЬгайа дие рагезсе дие Гие Гепйійа ё ГесЬа а тапо езіа разайа, дие Іаз топіапаз йезіа рагіе ё йе Іа оіга зиЬеп тиу аііаз, ё еі разо ез Папо ё тиу Гопйо: ё еп тейіо йезіа разайа. йезіа топіапа езій ипа [ип] аійеа, ё Іа топіаііа тиу аііа епсіта; ё езіе разо йезіаз топіапаз зе Пата іаз риегіаз йеі Гіегго; ё еп іойа езіа топіапа поп ау оіго разо рага Іа разаг заіѵо езіе, ё езіе разо ез §иагйа йеі Ітрегіо йе Затагсапіе ё йе зи ііегга, дие йе рагіез йе 1а тепог Іпйіа поп ау оіго разо рага разаг а ііегга йе Затагсапіе заіѵо езіе, піп езо тезто Іоз йеі Ітрегіо йе Затагсапіе поп риейеп разаг ё. ііегга йе 1а Іпйіа заіѵо рог езіе разо. Е йезіаз риегіаз йеі
Свѣдѣніе о Дербентскихъ Желѣзныхъ воротахъ. 231 въ Индію иначе какъ черезъ этотъ проходъ. Этими Желѣзными воротами владѣетъ Тамурбекъ, и они приносятъ ему большой доходъ, потому что черезъ нихъ проходятъ купцы, идущіе изъ Малой Индіи въ Самаркандское царство и въ земли ниже его. Тамурбекъ кромѣ того владѣетъ другими Желѣзными воро- тами, которые находятся возлѣ Дербента, въ концѣ провинціи Татаріи и ведутъ къ городу КаФѣ, который тоже находится въ проходѣ посреди высокихъ горъ, между провинціей Татаріей и землей Дербентской, на пути къ морю Баку или Персіи; и жите- лямъ провинціи Татаріи, когда они хотятъ пройдти въ Персію или въ эту землю къ Самарканду, нѣтъ другого прохода, кромѣ этого. Отъ однихъ Желѣзныхъ воротъ до другихъ будетъ тысяча пятьсотъ лигъ, если не больше. Посудите, какой великій царь тотъ, который владѣетъ, какъ Тамурбекъ, этими двумя Желѣзными воротами и всей землей, что находится между ними; потому что онъ владѣетъ и Дербентомъ, и Дербентскія Желѣзныя ворота приносятъ ему большой доходъ ежегодно. А Дербентъ очень боль- шой городъ и къ нему принадлежитъ также очень обширная зем- Иегго ега Зепог еі ТатигЬес, ё’ Іе гепйіа тисЬо <іе сайа аііо, рог диапіо разап рог аііі Іоз тегсайегез дие ѵіепеп Іе Іа тепог Іпйіа рага ііегга йеі Ітрегіо Йе Затагсапіе, ё рага Іаз оігаз ііеггаз дие зоп ауизо Йёі. Оігозі еі йісію ТатигЬес ега Зепог Йе іаз оігаз риегіаз йеі Йегго, 141 дие зоп сегса йе ЮагЬапіе, еп еі | саЪо йе Іа ргоѵіпсіа йе Тагіагіа [Тагіаііа] Газіа Іа сіийай йе СаГа, дие ез азі шезто еп еі разо йе ипаз топіапаз тиу аіаз [аііаз] дие зоп епіге еі іеггепо йе Іа ргоѵіпсіа йе Тагіагіа [Тагіаііа], ё йезіа ііегга йе ЭагЬапіе рага ѵепіг Гёсіа еі таг йеі Васи, ё Гёсіа Іа Регзіа: са Іоз йе іа ргоѵіпсіа йе Тагіагіа [Тагіаііа] дие диіегеп ѵепіг еп Іа Регзіа, 6 еп езіа ііегга йе Гёсіа Затагсапіе поп Ьап оіго разо заіѵо езіе: ё йе Іаз ипаз йезіаз риегіаз йеі Йегго Газіа Іаз оігаз Ьа Ьіеп тіі у диіпіепіаз Іе^иаз, ё таз. Ѵей зі ез §гап Зепог еі дие зѳпогеа езіаз Йоз риегіаз йеі Йегго, ё ез Зепог йеііаз ё йе іойо еі іеггепо, дие ез епіге тейіо йеііаз, сото Іо ез еі ТатигЬес; са еі Зепог йе ВагЬапіе, ё йе Іаз зиз риегіаз йеі Йегго Іе [Не] Гасіа ігеЪиіо [ігіЬиіо] еп сайа ип апо. Е БагЬапіе ез ипа тиу §гап сіийай, дие зе сиепіа зи зепогіо соп ипа Игапйе ііегга, ё Іаз ргітегаз йезіаз риегіаз дие зоп таз сегса йе поз,
232 Кещь. ля. Первыя Желѣзныя ворота, которые ближе къ намъ, назы- ваются Желѣзными воротами у Дербента ; а другія, дальнія назы- ваются Желѣзными воротами у Термита; они граничатъ съ зем- лей Малой Индіей..Въ этомъ домѣ посланникамъ подарили лошадь; въ этой землѣ лошади очень славятся своей выносливостью. Горы, въ которыхъ находятся Желѣзныя ворота, не покрыты лѣсомъ; говорятъ, что прежде въ этомъ проходѣ отъ горы къ другой были ворота всѣ покрытыя желѣзомъ, и никто не смѣлъ пройдти въ нихъ безъ позволенія. Въ тотъ же день они уѣхали оттуда и ночевали на открытомъ воздухѣ,’ на верху холма.. На слѣдующій день они обѣдали и отдыхали въ Чакатайскихъ палат- кахъ, на берегу одной рѣки, а вечеромъ поѣхали и ночевали на верху цѣпи горъ; въ полночь они уѣхали оттуда и обѣдали и отдыхали въ одномъ селеньи; тутъ умеръ одинъ слуга магистра Фра Альфонса Паеса, который былъ боленъ. СѴ. На другой день, въ четвергъ, двадцать осьмого числа августа мѣсяца, во время обѣдни пріѣхали къ большому го- роду, который называется Кешь. Этотъ городъ стоялъ на зе Патап Іаз риегіаз беі Гіегго сіе-сегса БагЪапіе, ё Іаз оігаз розігі- тегаз зе Натай Іаз риегіаз беі Гіегго сегса Тегтіі, дие сопйпап соп еі іеггепо сіе Іа Іпбіа тепог. Е адиі еп езіа саза біегоп ё, Іоз бісЬоз зепогез ЕтЬаіабогез еп ргезепіе ип саЬаІІо; еп езіа ііегга зоп тиу аіа- Ьабоз Іоз саЬаІІоз беііа рог бе- дгапбе аГап. Е езіаз зоЪгебісЬаз топіа- паз, бо зоп Іаз риегіаз беі Еіегго, зоп газаз зіп топіез; ё еп езіо разо бесіап дие зоііа аѵег оіго ііетро бе ипа топіапа Й оіга ипаз риегіаз, дие егап іобаз сиЪіегіаз бе тисЬо йегго, ё піпдипо поп робіа разаг зіп тапбабо. Е езіе зоЬгебісЬо біа рагііегоп бе адиі, ё Гиегоп богтіг. еп еі сатро епсіта бе ипа топіапа. Е оіго біа зі§иіепіе Гиегоп сотег ё іотаг Іа зіезіа & ипаз ііепбаз бе СЬас'аіауз гіЬега | бе ип гіо; ё еп Іа іагбе саЪаІдагоп ё Гиегоп богтіг епсіта бе ипаз топіапаз бе зіеггаз, ё раг- ііегоп ё, тебіа посЬе бе аііі, ё Гиегоп сотег ё, ипа [ип] аібеа у іепег Іа зіезіа: ё адиі тигіё ип оте беі бісЬо Маезіго Ггау АІГопзо Раег, дие іЬа боііепіе. СѴ. Оіго біа з’иеѵез, дие Гиегоп ѵеіпіе у осЬо біаз беі бісЬо тез бе Адозіо, ё, Ьога бе Міза Гиегоп еп ипа §гап сіибаб дие зе Пата
Новыя постройки Тимура въ Кешѣ. 233 равнинѣ; со всѣхъ сторонъ вокругъ него проходило много ручьевъ и каналовъ и онъ былъ окруженъ множествомъ садовъ и домовъ. Окрестности его были ровныя, многолюдныя, было ' видно много селеній, луговъ и воды, и казалось, что земля должна - быть очень красива лѣтомъ; равнины были засѣяны хлѣбомъ, который орошался водою, и покрыты виноградниками, хлопчатниками,, дынными огородами и множествомъ плодовыхъ садовъ. Городъ былъ окруженъ землянымъ валомъ и глубо- кимъ рвомъ, и при входахъ были подъемные мосты. Изъ этого города Кеша былъ родомъ царь Тамурбекъ, и отсюда же былъ и его отецъ. Въ этомъ городѣ было много большихъ домовъ и мечетей, въ особенности одна мечеть, построенная Тамурбекомъ, которая даже еще не была кончена; въ ней была большая часо- вня, въ которой былъ похороненъ отецъ Тамурбека; кромѣ того еще другая часовня, которую Тамурбекъ приказалъ построить для себя, чтобъ быть тамъ похороненнымъ; и она не была еще кончена. Говорятъ, что когда онъ проходилъ тамъ, съ мѣсяцъ тому назадъ, онъ остался недоволенъ этой часовней, потому что дверь была низка, и велѣлъ ее передѣлать; теперь надъ нею ра- (^иех: Іа диаі сіийай езіаЬа еп ип Папо, ё рог іойаз рагіез йеііа 1е разаЪа тисЬоз аггоуоз ё аседиіаз йе а§иа, ё аѵіап тисЬаз Ьиегіаз ё сазаз аі йеггейог йеПа; ё сегса йеііа.ега іойо Папо, еп дие рагезсіегоп 142. тисЬаз аійеаз ё ііегга тиу роЫайа, у йе тисЬаз а§иаз ё ргайоз, ё ііегга тиу Гегтоза йе ѵегапо; ё рог езіоз Папоз аѵіа тисЬоз рапез зетЬгайоз дие зе ге§аЬап, ё тисЬаз ѵіпаз ё тисЬоз аі^ойопез ё теіопагез, ё тиу §гапйез агЪоІейаз йе Ггиіаіез: ё езіа сіийай ега сегсайа йе ип тиго йе ііегга, ё аѵіа саѵаз тиу Ьопйаз, ё а Іаз риегіаз риепіез Іеѵайіхаз. Е йез- іа сіийай йе (^иех ега паіигаі еі зепог ТатигЬес, ё йе адиі Гиё зи райге. Е еп езіа сіийай аѵіа дгапйез ейійсіоз йе сазаз ё техдиііаз, зеііаіайатепіе аѵіа ипа §гап техдиііа дие еі ТатигЬес тапйёга Гасег, дие аип поп ега асаЪайа, ё еп еііа езіаЬа ипа §гап саріііа еп дие езіаЬа епіеггайо еі райге йеі ТатигЬес: оігозі аѵіа ГесЬо оіга тиу дгап саріііа дие еі ТатигЪес тапйб Гасег рага зі, рага дие зе епіеггазе, ё аип поп ега асаЪайа; ё йесіап, дие адога диапйо разага рог аііі, ройіа аѵег ип тез дие зе поп ра§ага еі Вепог йе адиеііа саріііа, йісіепйо, дие Іа
234 Дворецъ Тимура въ Кешѣ. ботаютъ мастера. Кромѣ того въ этой мечети былъ похороненъ первый сынъ Тамурбека, котораго звали Янгиръ. Эта мечеть и часовни ея очень богаты и великолѣпно отдѣланы золотомъ, лазурью и изразцами; при ней есть большой дворъ съ деревьями и водоемами. Въ эту мечеть по приказанію царя каждый день дается двадцать вареныхъ барановъ въ память душь его отца и сына, которые лежатъ тамъ. Какъ только посланники пріѣхали въ этотъ городъ, сейчасъ ихъ повезли'въ эту мечеть, принесли имъ туда много мяса, плодовъ и стали ихъ угощать; а когда они пообѣдали, повезли въ большой дворецъ, гдѣ имъ было назначено помѣщеніе. На другой день, въ пятницу, посланниковъ повезли смотрѣть боль- шой дворецъ, который строился по приказанію царя; говорятъ, что уже двадцать лѣтъ въ немъ работали каждый день; и даже теперь работало много мастеровъ. Въ этомъ дворцѣ былъ очень длинный входъ и очень высокія ворота, и сейчасъ у входа по пра- вую и по лѣвую руку были кирпичныя арки, покрытыя изразцами, разрисованными разными разводами. Подъ этими арками были въ родѣ маленькихъ комнатъ безъ дверей, и полъ въ нихъ по- риегіа ега Ьаха, ё тапДбІа аігаг, ё ІаЬгаЬап еп еііа а§ога таезігоз. Е оігозі езіаЪа еп езіа тегдиііа епіеггаДо еі йр ргіте|го дие еі Та- тигЪес оѵіега, дие аѵіа потЪге Іап§иіг: ё езіа тегдиііа ё саріііаз ега тиу гіса ё тиу Ъіеп оЪгаДа Де ого ё Де агиі 6 Де агиіеіоз; ё еп еііа езіа ип §гап соггаі соп арЪоІез ё аІЬегсаз Де а§иа: ё еп езіа тегдиііа Гасіа еі Зепог Даг Де саДа Діа ѵеіпіе сагпегоз сосіДоз рог еі аіта Де зи раДге ё Де зи й^о дие аііі уасіап. Е 1ие§о сото Педагоп Іоз ДісЬоз ЕтЪаз’аДогез й езіа сіиДаД Пеѵагопіоз й езіа тегдиііа, у аііі Іез іго- хіегоп тисЬа ѵіапДа ё тисЬа Ггиіа [Ггисіа], ё йсіегопіез сотег; ё Дездие [Дедие] оѵіегоп сотіДо Пеѵагопіоз А ипоз ^гапДез раіасіоз еп дие розазеп. Е оіго Діа ѵіегпез Пеѵагоп а Іоз ДісЬоз ЕтЬаз’аДогез а ѵег ипоз дгапДез раіасіоз дие еі Зепог тапДаЬа Гасег, дие Десіап дие аѵіа ѵеіпіе апоз дие ІаЪгаЪа еп еііоз Де саДа Діа, ё айп Ьоу Діа ІаЪгаЪап еп еііоз тисЬоз таезігоз; ё езіоз раіасіоз аѵіап ипа епігаДа Іиеп^а, ё ипа рогіаДа тиу аііа, ё Іиедо еп Іа епігаДа езіаЬап ё, Іа тапо ДегесЪа у ё Іа зіпіезіга агсоз Де ІаДгіІІо сиЪіегіоз Де агніе^оз ГесЬоз ё, тисЬоз Іагоз; ё зо езіоз агсоз езіаЬап ипаз сото сётагаз редиепаз зіп риегіаз, ё еі зиеіо сиЪіегіо
Гербъ Тимура. 235 крытъ изразцами: это было сдѣлано для того, чтобъ тутъ сидѣли, люди во время пребыванія царя. Сейчасъ за этимъ была другая дверь и за нею большой дворъ, вымощенный бѣлыми плитами и окруженный богато отдѣланными галереями. Посреди двора стоялъ большой водоемъ. Дворъ былъ шаговъ триста въ ширину, и черезъ него входили въ большой домъ, въ которомъ была очень высокая и широкая дверь, украшенная золотомъ, лазурью и изразцами, очень красивой работы. По срединѣ надъ дверью былъ изобра- женъ левъ, положенный на солнцѣ; по краямъ точно такое же изображеніе; это гербъ царя Самаркандскаго. И хотя говорятъ, что этотъ дворецъ строится по приказанію Тамурбека, однако я думаю, что его началъ строить прежній царь Самаркандскій; по- тому что этотъ гербъ, солнце и левъ, изображенный на немъ, есть гербъ царя Самаркандскаго; а гербъ Тамурбека — три круга въ родѣ О, расположенные такимъ образомъ: ©о О йе ахи1е]оз; ё езіо ега ГесЬо рага еп «еп» дие зе азепіазеп Іаз депіез, диапйо аііі езіоѵіезе еі Зепог. Е Іиедо йеіапіе йезіо езіаЬа оіга риегіа, ё айеіапіе йеііа езіаЬа ип §гап соггаі епіозайо йе Іозаз Ыапсаз, ё сегсайо 143. іойо йе рогіаіез йе оЬга Ьіеп гіса; ё еп ,тейіо йезіе соггаі езіаЬа ипа §гап аІЬегса йе адиа, ё езіе соггаі ега Ьіеп ігесіепіоз [300] равоз еп апсЬо: ё йезіе соггаі зе епігаЬа ё ип дгапйе сиегро йе сазаз, еп еі диаі аѵіа ипа рогіайа тиу аііа ё тиу апсЬа, ё ІаЬгайа йеогоёйе ааиі ё йе азиіеіоз, ГесЬо [ГесЬоз] йе ипа оЬга Ьіеп Гегтоза: ё епсіта йе Іа рогіайа еп тейіо йеііа езіаЬа й^игайо ип [42] Іеоп теіійо еп ип зоі; оігозі ё Іоз саЬоз оіго іаі йдигайо, ё езіаз егап Іаз агтаз йеі Зепог йе Затагсапіе. Е сото диіега дие йесіап дие еі ТатигЬес тапйёга Гасег адиеііоз раіасіоз, іеп^о дие ёі дие Гиё Зепог йе Затагсапіе апіе дие ёі, Іоз тапйёга Гасег; рог диапіо езіаз агтаз йеі зоі у йеі Іеоп дие езіаЬа теіійо еп ёі, зоп йеі Зепог йе Затагсапіе: ё Іаз дие еі ТатигЬес ііепе зоп ігез гейопйоз азі сото оез, ГесЬаз йезіа §иіза. © © О
236 Дворецъ Тимура въ Кешѣ. Это значитъ, что онъ царь трехъ частей свѣта. Этотъ гербъ онъ приказываетъ дѣлать на монетахъ и на всѣхъ вещахъ, которыя дѣлаются по его приказанію; и по этому я думаю, что другой царь прежде Тамурбека началъ строить этотъ дворецъ. Эти же круги въ родѣ 0 находятся на царскихъ печатяхъ, и онъ приказываетъ, чтобъ тѣ народы, съ которыхъ онъ' беретъ дань, тоже выбивали ихъ на своихъ деньгахъ. Изъ этой двери входишь прямо въ пріем- ную комнату, построенную квадратомъ, стѣны которой были разрисованы золотомъ и лазурью и (отдѣланы) полированными из- разцами; а потолокъ весь позолоченъ. Отсюда посланниковъ привели въ верхній этажь, такъ какъ весь домъ былъ раззолоченъ, и тамъ показали имъ столько отдѣленій и покоевъ, что было бы очень долго разсказывать: въ нихъ отдѣлка была золотая, лазоревая и дру- гихъ разныхъ цвѣтовъ, удивительной работы, и даже въ Парижѣ, гдѣ есть искусные мастера, эта работа считалась бы очень красивой. Потомъ имъ показали комнаты и покои, которые были назначены для пребыванія самого царя и женъ его; въ нихъ была необыкно- венная и богатая отдѣлка на стѣнахъ, на потолкѣ и на полу. Надъ- этимъ дворцомъ работало много разныхъ мастеровъ. Послѣ этого Е езіо зі§ційса дие ега 8епог Де Іаз ігез рагіез йеі типйо: ё езіа йеѵіза тапйаЬа ёі Гасег еп Іа топейа, ё еп іойаз зиз созаз дие ёі Гасіа; ё рог іапіо іепдо дие оіго сотепаб ё Гасег езіоз раіасіоз апіез дие еі ТатигЬес. Оігозі езіаз ігез сото оез гейопйаз іепіа еі 8епог еп зиз зеііоз, ё тапйаЬа оігозі дие Іоз дие ёі аігеЬиіаЬа, Іоз розеуезеп еп Іа топейа йе зиз ііеггаз. Е йезіа риегіа епігё Іиедо а ип гезсеЪітіепіо дие ега ГесЬо сото диайга, дие аѵіа Іаз рагейез ріпіайаз йе ого ё йё агиі, ё аіізагез йе азиіеіоз, ё еі сіеіо ега іойо йогайо: ё йе адиі Иеѵагоп Іоз ЕтЬаіайогез ё ипоз зоЬгайоз, са іойа езіа саза ега йогайа; ё аііі Іез тозігагоп іапіаз сазаз ё арагіатіепіоз, дие зегіа 1иеп§о [Іиепдоз] йе соп- іаг: еп Іоз диаіез аѵіа оЪгаз йе ого ё йе ахиі, ё йе оігаз тисЬаз соіогез ГесЬазё тисЬаз тагаѵіііаз; ё рага Йепіго еп Рагіз, опйе зоп Іоз таезігоз зоіііез, зегіа Гегтоза оЬга йе ѵег. Е дие Іез тозігагоп сётагаз ё араг- іатіепіоз дие еі бепог іепіа ГесЬаз рага езіаг соп зиз ти§егез, дие аѵіап езігапа оЬга ё гіса, ё азі еп Іаз рагейез сото еп еі сіеіо «у» еп еі зиеіо; у йѳзіоз раіасіоз езіаЬап ІаЪгапйо тисЬоз таезігоз йе тисЬаз тапегаз.
Дворецъ Тимура въ Кешѣ. 237 посланниковъ повели смотрѣть палату, которую царь назначилъ для того, чтобъ сидѣть и пировать со своими женами, очень обширную и роскошную; передъ нею былъ большой садъ со многими тѣнис- тыми и разными Фруктовыми деревьями; въ немъ было много водоемовъ и искуственно расположенныхъ луговъ; и при входѣ въ этотъ садъ было такое обширное пространство, что много на- роду могло бы съ наслажденіемъ сидѣть тутъ въ лѣтнее время у воды и подъ тѣнью деревьевъ. Такъ роскошна работа этого дворца, что для того, чтобъ хорошо все описать, нужно ходить и осматривать все по немногу. Этотъ дворецъ и мечеть принадле- жатъ къ самымъ великолѣпнымъ зданіямъ, какія царь до сихъ поръ построилъ. И онъ построилъ ихъ здѣсь въ честь своего отца, потому что его отецъ былъ здѣсь похороненъ и онъ самъ былъ родомъ отсюда. И хотя онъ родился въ этомъ городѣ, однако не принадлежалъ къ тому племени, которое здѣсь живетъ, а былъ изъ племени, называющагося Чакатаи; они по происхожденію Татары, и пришли въ эту землю изъ Татаріи, когда въ прежнее время Татары покорили ее и стали надъ нею властвовать, какъ Е йезриез йезіо Пеѵагоп [Іеѵагоп] а Іоз ЕтЬа^айогез а ѵег ипа диайга, Іа диаі еі Зепог іепіа арагіайа рага сотег ё езіаг соп зиз тидегез, Іа 144. диаі ега тиу апсЬа 6 йе тиу гіса оЬга: 6 айеіапіе йезіа диайга езіаЬа ипа, згап | Ьиегіа, еп дие аѵіа тисЬоз агЬоІез йе зотЬга, ё агЬоІез Гги- іаіез йе тисЬаз тапегаз; ё рог еііа аѵіа тисЬаз аІЪегсаз йе адиа, ё ргайоз риезіоз а тапо. Е рог йо зе апйаЪа ё, езіа Ьиегіа ега іап дгапйе, дие ройіа еп еііа езіаг арозепіайа тисЬа §епіе еп ііетро йе ѵегапо соп §гап йеіеуіе, сегса йе адиа, ё а зотЬга йе адиеііоз агЬоІез: ё іапіа у іап гіса ега Іа оЬга йезіоз раіасіоз, дие зе поп ройгіа Ьіеп езсгеЬіг, зі зе поп апйиѵіезе ё тігазе йезрасіо. Е езіа тегдиііа ё раіасіоз ега ипа йе Іаз созаз тапійсаз дие еі Зепог йго ё тапйб Гасег Газіа Ьоу: ё езіаз оЪгаз тапйё ёі Гасег адиі рог Ьопог йе зи райге, дие уасіа аііі епіег- гайо, ё рог диапіо Гиё паіигаі йе адиеііа сіийай; ё сото диіега дие ёі Гиезе паіигаі йезіа сіийай, поп ега йе Іа депегасіоп йе аііі йезіа ііегга; апіез Гиё йе ипа депегасіоп дие зе ПатаЬа СЬасаіауз, дие Гиегоп Таг- іагоз [Тагіаіоз] йе паіига, дие ѵіпіегоп йе Тагіагіа [Тагіаііа] а езіа ііегга, диапйо оіга ѵег 1а сопдиізіагоп Тагіагоз [Тагіаіоз], ё Іа ѳепоге-
238 Происхожденіе и исторія Тимура. это будетъ вамъ послѣ разсказано; и отсюда они получили на- званіе Чакатаи. СѴІ. Отецъ Тамурбека былъ знатный человѣкъ изъ рода этихъ Чакатаевъ, но онъ былъ не богатъ и у него было не больше трехъ или четырехъ всадниковъ, и жилъ онъ въ одномъ селеньи около этого города Кеша, потому что ихъ знатные люди больше любятъ жить въ селеньяхъ и въ полѣ, чѣмъ въ городахъ. У этого са- мого сына его въ началѣ было только столько, чтобъ содержать самого себя, да четырехъ или пятерыхъ всадниковъ. Это я вамъ пишу, какъ оно было разсказано посланникамъ въ этомъ городѣ и въ другихъ мѣстахъ съ ручательствомъ за вѣрность. Говорятъ, что онъ съ помощью своихъ четырехъ или пяти слугъ началъ отнимать у сосѣдей, одинъ день барана, другой день корову, и когда это ему удавалось, онъ пировалъ со своими людьми. Частью за это, частью за то, что онъ былъ человѣкъ храбрый и добраго сердца и хорошо дѣлился тѣмъ, что у него было, собрались къ нему другіе люди, такъ что наконецъ у него было уже триста всадниковъ. Когда ихъ набралось столько, онъ началъ ходить по агоп зе§ип айеіапіе ѵоз зегё сопіайо; ё йе адиі [йе дие] оѵіегоп езіе потЬге СЬасаіауз. СѴІ. Рего еі райге йеі ТатигЬес Гиё оте ййа1§о, йе Ііпаде йезіоз СЬа- саіауз; рего Гиё йе редиепо езіайо, йе ігез Газіа диаігоз [диаіго] отезйе саЬаІІо; ё ѵіѵіа еп ип [ипа] аійеа сегса йезіа сіийай йе (^иех [(^иеха], са Іоз §епіі1ез отез йеііоз таз зе ра^ап йе ѵіѵіг еп Іаз аійеаз ё еп Іоз сатроз, дие поп еп Іаз сіийайез: ё езо тезто зи й)'о 1ие§о еп еі сотіепзо Гиё оте дие поп аІсапгаЬа таз дие рага зі, ё рага диаіго 6 сіп'со йе ё саЬаІІо. Е езіо ѵоз езсгіЬо зе^ип Гиё сопіайо а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез йе сегіійитЬге еп езіа сіийай, ё еп оігаз рагіез: ё йісезе, диеёі аѵіепйо езіоз диаіго 6 сіпсо отез, дие зе теііб ип йіа а іотаг ип сагпего, ё оіго йіа ипа ѵаса рог Гиегга & | Іоз йе Іа ііегга. Е диапіо аІсапгаЬа іапіо сотіа соп адиеііоз дие Іо адиагйаЬап; ё Іо ипо рог езіо, ё Іо оіго рог- дие ега оте йе Ьиеп езГиегго ё йе Ьиеп согазоп, ё рагііа Ьіеп Іо дие іепіа, Певагопзе а ёі оігоз отез, Газіа іапіо дие Іо §иагйаЬап [а§иагйаЬап] ігесіепіоз йе & саЬаІІо: ё йездие езіоз оѵо, іЬа рог Іаз ііеггаз ё гоЬаг у Гигіаг Іо дие ройіа, рагазі ёрага еііоз: оігозі іЬа а Іоз сатіпоз ё гоЪаЪа
Происхожденіе и исторія Тимура. 239 землямъ и грабить и воровать все что могъ для себя и для нихъ; также выходилъ на дорогу и грабилъ купцовъ. Извѣстія о томъ, что онъ дѣлалъ, дошли до Самаркандскаго царя,'который владѣлъ этой землей, и онъ приказалъ убить его, гдѣ бы его ни нашли. При дворѣ царя жило нѣсколько Чакатайскихъ рыцарей изъ его рода; они такъ хлопотали за него передъ царемъ, что онъ его простилъ и позволилъ привезти его и опредѣлить ко двору. Изъ этихъ рыцарей, которые выхлопотали ему прощенье, двое теперь живутъ у него; одного зовутъ Омаръ Товаръ, а другого Каладай- Шекъ; онъ сдѣлалъ ихъ важными лицами и владѣтелями большихъ имѣній. Разсказываютъ, что въ то время какъ онъ жилъ у Са- маркандскаго царя, царя такъ вооружили противъ него, что онъ хотѣлъ приказать убить его; но кто то предупредилъ его объ этомъ, и онъ бѣжалъ со всѣми своими людьми и принялся грабить по дорогамъ. Однажды онъ ограбилъ большой караванъ купцовъ и взялъ порядочную добычу. Послѣ этого онъ пошелъ въ одну зем- лю, которая называется землей Систанской, и награбилъ тамъ барановъ,* лошадей и всего что попалось, такъ какъ эта земля очень богата стадами; въ то время у него было уже около пяти- & Іоз тегсайегез. Е йезіо дие ёі Гасіа ѵіпіегоп пиеѵаз аі Етрегайог йе Затагсапіе, дие ега Зепог йе адиеііа йегга, ё тапйбіо таіаг йо диіега 145. дие Іо Гаііазеп. Е еп саза йеі Етрегайог апйаЬап ипоз СаЬаІІегоз СЬа- саіауз йеі зи 1іпа§е, ё езіоз йсіегоп іапіо соп еі Етрегайог, а дие Іо оѵо йе регйопаг; ё Іо ігохіегоп [ігихегоп] а тегсей йеі Етрегайог дие ѵіѵіезе соп ёі; ё йезіоз СаЬаІІегоз дие 1е езіе регйоп §апагоп Ьоу йіа ѵіѵеп йоз йеііоз соп ёі, ё аі ипо йеііоз Патап. Нотаг ТоЪаг, ё аі оіго Саіайау-хедие, [Саіайау-ѵедие] е йзоіез §гапйез Зепогез ё йе тиу §гап ііегга. Е йісеп [йісе], дие ёі ѵіѵіепйо соп еі йісЬо Етрегайог йе Затагсапіе дие Іо ѵоіѵіегап соп ёі йе іаі тапега, дие еі Етрегайог ега йезриезіо йе Іо тапйаг таіаг: йе Іо диаі оѵо диіеп Іо аѵізазе еп еііо, ё Гиуб соп зи депіе, ё теіібзе & гоЬаг Іоз сатіпоз: ё ип йіа дие гоЬбга ипа §гап сагаѵапа [сагаѵапа] йе тегсайегез, еп дие аісапзбга §гап аідо. Е йезриез йезіо Гиё & ипа ііегга дие зе Пата ііегга йе Сізіап, ё гоЬаЪа сатегоз ё саЬаІІоз, ё диапіо ГаІІаЬа, дие ез ііегга тиу гіса йе дапайоз; ё диапйо езіо ёі Гасіа, іепіа сопзі§о Газіа диіпіепіоз отез йе саЬаІІо: ё
240 Происхожденіе и исторія Тимура. сотъ всадниковъ. Узнавши объ этомъ, жители Систана собрались противъ него. Въ одну ночь онъ напалъ на стадо барановъ, и въ это время пришли Систанцы, бросились на него и на его людей, многихъ убили, а его свалили съ лошади, ранили его въ правую ногу, отъ чего онъ остался хромымъ, также въ правую руку, отъ чего онъ лишился двухъ маленькихъ пальцевъ, поставили его, счи- тая мертвымъ. Онъ поднялся какъ могъ, и, добрался до пала- токъ какихъ то людей, которые кочевали въ полѣ. Оттуда онъ послѣ ушелъ, вылѣчился и снова сталъ собирать своихъ людейі Этого царя Самаркандскаго не любили его подданные, особенно простой народъ и горожане и нѣкоторые знатные люди. Стали говорить Тамурбеку, чтобъ онъ убилъ царя и что ему дадутъ власть, и дѣло дошло до того, что разъ, когда царь ѣхалъ въ одинъ городъ недалеко отъ Самарканда, Тамурбекъ бросился и напалъ на него; онъ убѣжалъ въ горы и просилъ одного человѣка, чтобътотъ его укрылъ и вылѣчилъ, обѣщая обогатить его за это, и сейчасъ же далъ ему кольцо, которое было у него на рукѣ, и ко- торое стоило очень много. Этотъ человѣкъ, вмѣсто того, чтобъ его Іоз йезіа Ііегга сіе Сізіап йездие езіо зиріегоп, ауипіагопзе рага ёі, ё ипа посЬе заііеб ип Ьаіо сіе сагпегоз: ё еііоз. езіапйо еп езіо 11е§б Іа §епіе <Яе Іа ііегга, ё біегоп зоЬге ёі у зоЬге Іоз зиуоз, ё таіагоп тисЬоз йеііоз, ё а ёі йеггосагопіо сіеі саЬаІІо, ^ё йгіегопіе еп Іа ріегпа йегесЬа, бе дие диейб сохо: ё оігозі 1е йгіегоп еп Іа тапо йегесЬа, | сіе дие диейб тапсо йе Іоз йоз йейоз редиепоз ё йехагопіо рог тиегіо; ё йе . аііі зе Іеѵапіб сото рийо, ё Гиё а ипаз ііепйаз йе §епіе дие еп еі сатро апйаЬа, ё йе аііі зе Гиё, ё ^иагесіб у іогпб а ]’ипіаг а зі зи §епіе. Е езіе Етрегайог йе Затагсапіе ега таі диізіо йе Іоз зиуоз, зепаіайатепіе йеі риеЫо тепийо ё йе Іоз сотипез, ё йе оігоз отез ^гапйез дие Іо диегіап таі. ГаЫагоп аі ТатигЬес дие ёі таіазе аі Етрегайог, ё дие -еііоз зе Іо рогпіап еп ройег; ё зиз ігаіоз Гиегоп іаіез, дие ипа ѵег уепйо еі Ет- регайог й лпа сіийай дие ез сегса йе Затагсапіе, еі ТатигЬес Іо заііеб ё йіб зоЬге ёі, ё Гиуб а ипа топіапа, ё Патб а ип оте дие Іо епсиЬгіезе у 1ѳ йсіезе ^иагесег, ё дие Іо Гагіа гісо: ё йібіе Іие^о ипаз зогіцаз дие еп Іа тапо іепіа, дие ѵаііап §гап а1§о: ё адиеі оте еп 1и§аг йе Іо еп- сиЬгіг, Гиеіо йесіг аі ТатигЬес, ё ёі ѵіпо 1ие§о аііі ё таібіо: ё йе ві
Происхожденіе и исторія Тимура. 241 укрыть, сказалъ объ немъ Тамурбеку; а тотъ сейчасъ же при- шелъ и убилъ его. Потомъ онъ пошелъ на городъ Самаркандъ, взялъ его, сдѣлался въ немъ царемъ и женился на женѣ царя. И теперь она считается его главной женой и называется Каньо, т. е. великая царица или великая императрица. Послѣ того онъ по- корилѣ царство Хорасанское, воспользовавшись враждой между двумя братьями, владѣвшими этимъ царствомъ и привлекши на свою сторону народъ. Такимъ образомъ онъ соединилъ два цар- ства: Самаркандское и Хорасанское; съ этого онъ и началъ. Одинъ изъ тѣхъ, которые присоединились къ Тамурбеку и помо- гали ему съ тѣхъ поръ, какъ только онъ началъ возвышаться, былъ Чакатай изъ его рода, и принадлежалъ къ самымъ доблест- нымъ изъ его сподвижниковъ. Онъ женилъ его на своей сестрѣ и сдѣлалъ его важнымъ вельможей и поставилъ надъ многими. У него родился сынъ, который называется Янса Мирасса и ко- торый теперь самый приближенный у царя, владѣтель обширныхъ земель и многихъ людей, начальникъ царскаго войска, въ родѣ кон- нетабля, такъ что, кромѣ царя, никто не имѣетъ столько власти надъ войскомъ какъ онъ, и народъ и царское войско довольны имъ. Гиё й ,1а сіиДаД сіе Затагсапіе ё іотёіа, ё ароДегёзе еп еііа; ё іотб Іа 146. ти§ег <1е1 ЕтрегаДог, ё сазбзе соп еііа, ё Ьоу Діа Іа ііепе рог зи ти§ег тауог, ё Патапіа Сапо, дие диіеге іапіо Десіг сото Іа §гап Веупа, 6 Іа дгап ЕтрегаДога. Е Дезриез Де адиі сопдиізіо еі Ітрегіо Де Ногазапіа рог ДізсогДіа дие аѵіа епіге Доз Ьегтапоз, Зѳпогез дие егап Де адиеі Ітрегіо, ё соп тапегаз дие ігахо соп Іоз Де Іа ііегга. Е Дезіа тапега оѵо езіоз Доз Ітрегіоз еі Де Затагсапіе ё Ногазапіа, ё Де адиі Гиё еі зи сотіепзо. Е ипо Дезіоз дие зе Пе^агоп аі ТатигЬес, дие Іе йсіегоп . сотрапіа Де тіепіга епсотепзё ё. дапаг, ега СЬасаіау Де Іоз Де зи Ііпаде, ё ега ипо Де Іоз дие таз ѵаііап Де диапіоз соп ёі апДаЬап: - сазёіо соп ипа зи Ьегтапа, ё йзоіо §гап Зепог Де тисЬа §епіе, ё оѵо ип й]’о дие Патап Іапза Мігазза, ё ез а§ога еі таз ргіѵаДо [ргіѵаДо] оте дие еі Зепог іеп^а, у ез Зепог Де §гап §епіе ё Де тисЬа ііегга, ё ез Сарііап Де Іа Ьиезіе Деі Зепог, сото СопДезіаЫе, [43] дие Гиега Деі Зепог поп ау диіеп іапіо тапДе еп Іа Ьиезіе сото ёі, ё іоДа Іа Ьиезіе ё §епіе Деі Зепог езіа сопіѳпіо Дёі. Сборникъ II Отд. И. А. Н. 16
242 Происхожденіе Джагатаевъ. СѴП. Причина, по которой Татары пришли въ эту землю и назвались Накатаями, вотъ какая. Уже очень давно былъ въ Та- таріи царь, родомъ изъ Татарскаго города по имени Дорганчо, т. е. сокровище мира. Этотъ царь владѣлъ обширною землею, которую завоевалъ, и, умирая, оставилъ четырехъ сыновей, ко- торыхъ звали, одного Габуй, другаго Накатай, третьяго Езбекъ, а четвертаго Чаркасъ; всѣ были сыновья одной матери. Передъ смертью отецъ раздѣлилъ свои земли и далъ каждому по части: сыну, котораго звали Накатай, онъ оставилъ царство Самарканд- ское и еще другую землю. Онъ завѣщалъ всѣмъ четыремъ брать- ямъ быть за одно и не враждовать, говоря, что въ тотъ день, какъ между ними будетъ несогласіе, они погибнутъ. Этотъ Накатай былъ человѣкъ горячій, храбрый и мужественный. Между брать- ями началась зависть, потомъ пошли несогласія и они принялись воевать другъ съ другомъ. Когда Самаркандцы узнали объ этомъ несогласіи, они возмутились противъ него, убили его и многихъ его людей и поставили царя изъ своего племени. Послѣ этого Чакатая осталось въ этой землѣ много людей, у которыхъ были СѴП. Ьа гагоп рогдие езіоз Тагіагоз ѵіпіегоп еп езіа ііегга, ё оѵіегоп езіе потЬге СЬасаіауз, ез езіа. Сгап ііетро Ьа, дие Гиё ип Етрегайог еп Тагіагіа [Тагіаііа] дие Гиё паіигаі йе ипа сіийай йе Тагіагіа, [Таг- іаііа] дие ез Патайа Ьог§апсЬо, дие диіеге йесіг.еі іезого йеі типйо: ё езіе зепогеб §гап ііегга дие §апё, ё аі ііетро йе зи йпатіепіо йехб диаіго іцоз, дие оѵо потЬге еі ипо йеііоз СаЬиу, ё еі оіго СЬасаіау, ё еі оіго ЕзЬедие, ё еі оіго СЬагсаз, ё Гиегоп й]оз йе ипа тайге; ё диапйо еі райге йпб, йехбіез рагіійаз зиз ііеггаз а сайа ипо зи рагіе, ё аі й]о дие аѵіа потЬге СЬасаіау йехбіе езіе Ітрегіо йе Затагсапіе соп оіга ііегга: ё тапйбіез а іойоз диаіго Ьегтапоз дие Гиезеп й ипо, ё дие зе поп йезаѵіпіезеп, зі поп дие зиріезеп дие еі йіа дие оѵіезе йезсопсогйіа епіге еііоз, зегіап регйійоз. Езіе СЬасаіау Гиё оте гесіо ё тиу езГоггайо ё йе §гап согагоп: ё епіге езіоз Ьегтапоз оѵо епѵійіа, рог дие зе оѵіе- гоп йе йезаѵѳпіг, ё йсіегопзе §иегга ипоз &, оігоз; ё диапйо Іоз йезіа ііегга йе Затагсапіе ѵіегоп езіа йізсогйіа аігагопзе сопіга ёі у таіа- гопіо, ё таіагоп тисЬа йе зи депіе, ё йсіегоп ип Етрегайог йе Іоз йеі 147. Ііпаде йе Іа ііегга: ё йезіе СЬасаіау диейб тисЬа §епіе еп езіа ііегга,
Отъѣздъ изъ Кеша. 243 имѣнья и дома, гдѣ они жили. Когда ихъ царь былъ убитъ, то та- мошніе люди стали называть этихъ оставшихся Татаръ Чаката- ями; отсюда йполучили они это имя. Изъ этого рода Татаръ Ча- катаевъ, что остались тамъ, вышелъ Тамурбекъ и другіе Чака- таи, которые служатъ ему; и многіе жители Самаркандской земли, хоть они вовсе не Чакатаи, приняли теперь это имя, потому что Чакатаи стали теперь очень знамениты. СѴШ. Посланники остались въ этомъ городѣ Кешѣ тотъ чет- вергъ, когда туда пріѣхали, и пятницу до вечера; а вечеромъ отправились и ночевали въ одномъ селеньи. На другой день, въ субботу, тридцатаго числа августа мѣсяца, они обѣдали въ од- номъ большомъ домѣ, принадлежавшемъ царю; этотъ домъ сто- ялъ на равнинѣ, на берегу рѣки, посреди большого и очень кра- сиваго сада. Потомъ они уѣхали оттуда и ночевали въ одномъ большомъ селеньи, по имени Месеръ, отъ котораго оставалось еще полторы лиги до Самарканда. Рыцарь, который сопровождалъ посланниковъ, сказалъ имъ, что хоть они въ тотъ же день могутъ поѣхать въ городъ Самаркандъ, однако онъ не повезетъ ихъ туда, дие іепіап аі^оз ё Гасіепйа еп дие ѵіѵіг. Е йездие зи зепог Гиё шиегіо, іойоз Іоз йе Іа ііегга ПатаЪап & езіоз Тагіагоз [Тагіаіоз], дие аііі дие- йагоп, СЬасаіауз, ё йе аііі оѵіегоп езіе потЬге. Е йезіе 1іпа§е йезіоз Тагіагоз СЬасаіауз, дие аііі диейагоп, ѵіпо еі ТатигЬес, у Іоз оігоз СЬасаіауз дие соп ёі апйап; у тисЬоз йе Іоз йе Іа ііегга йе Затагсапіе Ьап іотайо а§ога езіе потЬге йе СЬасаіауз, сото диіега дие Іо поп зеап, рог Іа дгап потЪгайіа дие а§ога езіоз, СЬасаіауз Ьап. | СѴШ. Е Іов ЕтЪаіайогез езіоѵіегоп еп езіа сіийай йе <3иех еі йіа, Іиеѵез дие аЬі Педагоп, ё ѵіегпез Газіа еп Іа іагйе дие рагііегоп йе аііі, у Гиегоп йогтіг а ипа [ип] аійеа: ё оіго йіа заЬайо, ігеіпіа йіаз йеА§озіо, Гиегоп сотег а ипа дгап саза дие еі Зепог аѵіа: Іа диаі саза езіаЬа еп ип Папо гіЬега йе ип гіо, у еп тейіо йе ипа §гап Ьиегіа ё тиу Гегтоза: ё рагііегоп Йе аііі, ё Гиегоп йогтіг ё ипа §гап аійеа дие езіаЬа Іедиа ё тейіа йе Затагсапіе, дие аѵіа потЬге Месег; ё еі СаЬаІІего дие Іоз ПеѵаЬа йехё ё Іоз ЕтЪаіайогез, дие сото диіега дие езе Йіа ройіап Ьіеп іг ё Іа сіийай йе Затагсапіе, йіхо дие Іоз поп Пеѵагіа аііё Газіа Іо Гасег заЬег [а] аі §гап Зепог, ё дие диегіа епѵіаг ип оте зиуо & 16*
244 Остановка въ саду Талисіа или Кальбетъ. не давши знать царю; что онъ пошлетъ къ нему своего человѣка, извѣстить его, что они пріѣхали; и въ ту же ночь его человѣкъ отправился съ этимъ извѣстіемъ. На другое утро онъ воротился съ приказомъ: царь велѣлъ рыцарю взять посланниковъ и послан- ника Вавилонскаго султана, который ѣхалъ вмѣстѣ съ ними, отвезти ихъ въ садъ, бывшій возлѣ этого селенья и ждать тамъ, пока онъ пришлетъ сказать, что дѣлать. СІХ. Въ воскресенье утромъ, тридцать перваго числа авгу- ста мѣсяца, посланниковъ привезли въ этотъ садъ. Онъ былъ окруженъ глинянымъ валомъ и окружность его была вокругъ вала въ добрую лигу. Въ немъ было много Фруктовыхъ деревьевъ разнаго рода кромѣ лимонныхъ и цитронныхъ; было въ немъ шесть водоемовъ, и по срединѣ шелъ потокъ воды, проходившій по всему саду. Отъ этихъ водоемовъ отъ одного къ другому шли точно дороги изъ высокихъ, большихъ и тѣнистыхъ деревьевъ; по- среди этихъ дорогъ поднимались точно ходы на возвышеніи, кото- рые проходили по всему саду; отъ этихъ дорогъ шли другія вкось, такъ что по нимъ можно было ходить и осматривать весь садъ; а ёі, й Іе Гасег заЬег, сото егап аііі Пе^аДоз: езіа посЬе Гиё еі зи оте ё Іо Гасег заЬег аі Зепог. Оіго <Ііа еп атапесіепДо іогпб соп тапДаДо, ё еі Зепог епѵіб б тапДаг аі СаЬаІІего, дие іотазе & Іоз ЕтЬа]аДогез, ё аі ЕтЬа]аДог Деі 8о1Дап Де ВаЬуІопіа, дие еп ипо іЬап, ё Іоз Пеѵазе ё, ипа Ьиегіа дие ]ипіо а езіа аІДеа езіаЬа, ё аЫ Іоз іоѵіезе Газіа дие ёі епѵіазе &, тапДаг сото йсіезеп. СІХ. Е Дотіп^о еп атапесіепДо, дие Гиегоп ігеіпіа у ип [31] Діаз Деі тез Де А§озіо, Пеѵагоп б Іоз ЕтЬгдаДогез б Іа ДісЬа Ьиегіа, іа диаі ега сегсаДа Де іаріа, ё роДіа Ьохаг еп ДеггеДог езіаз іаріаз ипа Ьиепа 1е§иа; ё еп еііа аѵіа тисЬоз агЬоІез Ггиіаіез Де іоДаз тапегаз, заіѵо Де сіДгаз ё Итаз; ё еп еііа аѵіа зеіз аІЬегсаз Де а§иа, ё рог теДіо Деііа ІЬа ип §гап §о1ре Де а§иа дие Іа аігаѵезаЬа іо Да, ёДезіаз аІЬегсаз іЬап ипаз сото саііез Де ипа & оіга, Де ипоз агЬо- Іез & оігозаііозу §гапДез дие Гасіап §гап зотЬга [зотЬгаДа]: ё рог теДіо Дезіаз саііез Де агЬоІез іЬап ипоз сото аЬДатіоз дие аігаѵезаЬап іоДа Іа Ьиегіа; ё Дезіаз саііез ІЬап оігаз сото сотагсаДаз, дие зе роДіа рог 148. еііаз апДаг, ё тігаг іоДа Іа | Ьиегіа; ё Дезіаз саііез іЬап оігаз. ЕзіаЬа
Описаніе сада и дворца. 245 отъ этихъ дорогъ шли еще другія. Былъ высокій земляной холмъ, насыпанный руками, ровный на верху, окруженный деревянными кольями. Посреди него стоялъ прекрасный дворецъ со множе- ствомъ комнатъ, очень богато отдѣланныхъ золотомъ и лазурью и полированными изразцами. Этотъ холмъ, на которомъ стоялъ этотъ дворецъ, былъ окруженъ глубокимъ рвомъ, полнымъ водой, такъ какъ въ него постоянно падаетъ большой потокъ воды. Чтобы войдти на этотъ холмъ, гдѣ стоялъ этотъ дворецъ, было два моста, одинъ съ одной стороны, а другой съ другой; по ту сторону мостовъ было двѣ двери, а потомъ лѣстница, по которой поднимались наверхъ этого холма, такъ что этотъ домъ былъ крѣпостью. Въ этомъ саду были олени, которыхъ царь велѣлъ напустить туда, и много Фаза- новъ. Изъ сада былъ входъ въ большой виноградникъ, тоже окру- женный глинянымъ валомъ, такой же большой какъ и садъ; около вала вокругъ виноградника шелъ рядъ высокихъ деревьевъ, кото- рыя казались очень красивы. Этотъ домъ съ садомъ называется Та- лисіа, а на ихъ языкѣ Кальбетъ. Въ этомъ саду посланникамъ было дано много мяса и всего что имъ было нужно. Они приказали поста- ип сегго аііо сіе ііегга, дие Гиё есЬайа аііі а тапо, ё епсіта ега Папо; ё ега сегсайа іойа еп йеггейог йе ѵег^аз йе тайего; ё еп тейіо йёі езіаЬап ипоз Гегтозоз раіасіоз соп зиз ситріітіепіоз йе сатагаз тиу гісатепіё оЬгайаз йе оЬга йе ого ё йе агиі, ё зиз аіізагез ІаЬгайоз йе агиіѳіоз. Е езіе сегго, еп дие езіа саза езіаЬа, ега сегсайо йе ипаз саѵаз тиу Гопйаз дие егап Пепаз йе а§иа, дие іойаѵіа сае еп еііаз ип §гап сапо йе а§иа: ё рага зиЬіг а езіе оіего, опйе езіа саза езіаЬа, аѵіа йоз риепіез, ипа а Іа ипа рагіе, оіга а Іа оіга; ё йезриез йе Іаз риепіез разайаз езіаЬап йоз риегіаз, ё 1ие§о ипа езсаіега рог Йо зиЬіап епсіта йеі йійісЬо сегго, іапіо дие езіа саза ега Гогіаіега. Е еп езіа Ьиегіа апйаЬап сіегѵоз дие еі Зепог йго аііі есііаг а тапо, ё тисЬоз Гаузапез; ё йезіа Ьиегіа епігап & ипа §гап ѵіііа, дие ега оігозі сегсайа йе іаріа, ё ега іап §гапйе сото Іа Ьиегіа; ё іипіо соп Іаз іаріаз ега сегсайа еп йеггейог іойа йе ипоз агЬоІез аііоз дие рагезсіап тиу Гегтозоз: ё й езіа Ьиегіа ё саза Патап Таіісіа, ё еп зи Іеп^иа йісеп СаІЬеі; ё еп езіа Ьиегіа Іез Гиё йайа тисЬа ѵіапйа, ё Іо дие оѵіегоп тепезіег а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез; ё ипа ііепйа дие ПеѵаЬап йсіегопіа [йсіегопіе]
246 Описаніе сада и дворца. вить на лугу возлѣ водоема палатку, которую везли съ собою, и тамъ стали ждать. Въ четвергъ, четвертаго числа сентября мѣсяца, пріѣхалъ въ этотъ садъ одинъ рыцарь, родственникъ царя, который сказалъ посланникамъ, что царь занятъ теперь отправленіемъ посланни- ковъ царя Тортамыша, и что по этому онъ еще не принялъ ихъ; но чтобъ они не скучали и могли разсѣяться, онъ посылаетъ его къ нимъ и къ посланнику султана, устроить праздникъ и дать пиръ въ тотъ же день. Привезли много барановъ, сварили ихъ и приготовили, изжарили лошадь, приготовили рисъ разнымъ спо- собомъ, привезли много плодовъ, и подали имъ обѣдать; а когда они кончили, то рыцарь подарилъ посланникамъ двѣ лошади, камокановое платье и шапку. Посланники остались въ этомъ саду съ воскресенья, послѣдняго дня августа, до понедѣль- ника, восьмого числа сентября мѣсяца. Въ этотъ день царь при- слалъ за ними, потому что, по своему обычаю, онъ принимаетъ посланниковъ только по прошествіи пяти или шести дней, и чѣмъ важнѣе посланники, которые къ нему пріѣзжаютъ, тѣмъ дольше онъ ихъ не принимаетъ. агтаг еп ип ргаДо сегса сіе ипа аседиіа Де а§иа, ё аііі езіоѵіегоп. Е іиеѵез, дие Гиегоп диаіго Діаз сіеі тез Де ЗерііетЪге ѵіпо аііі а Іа ДісЬа Ьиегіа ип СаЬаІІего рагіепіе Деі Зепог: еі диаі Діхо а ІозЕтЬа- ІаДогез, дие еі Зепог езіаЬа осираДо. рог ДезрасЬаг ипоз ЕтЪа^аДогез Деі ЕтрегаДог Тогіатіх [Тоіатіх], ё дие рог іапіо поп Іоз аѵіа ѵізіо, ё дие зе поп ешуазеп, ё дие рогдие оѵіезеп а1§ип геГгезсо, дие Іо епѵіаЬа аііі & еііоз ё аі ЕтЪа]аДог Деі ЗоІДап, а Іез Гасег йезіа, | ё йаг Де уапіаг адиеі Діа. Е ігохіегоп тисЬоз сагпегоз дие сосіегоп ё аДоЪагоп ё ип саЬаІІо дие азагоп, ё йсіегоп аггог Де тисЬаз тапегаз, ё ігохіегоп тисЬа Ггиіа, ё Діегопіез а сотег: ёДездие оѵіегоп сотіДо Діб аІоз ДісЬоз ЕтЬаіаДогез Доз саЬаІІоз ё ипа гора Де сатосап ё ип зотЬгего. Е Іоз Ді- сЬоз ЕтЬаіаДогез езіоѵіегоп еп езіа Ьиегіа ДезДе еі Дотіп^о розігітего Діа 149. Де Адозіо, Газіа Іипез осЬо Діаз Деі тез Де ЗерііетЬге дие еі Зепог епѵіб рог еііоз дие Іо Гиезеп ѵег: са зи созіитЬге ез Де поп ѵег а піп^ипов ЕтЬа^аДогез дие б ёі Гиезеп Газіа сіпсо 6 зеіз Діаз разаДоз, ё тіепігаз тауогез егап Іоз ЕтЬа^аДогез дие а ёі ѵепіап, таз іагДаЪа еп Іоз ѵег.
Садъ Дилькуш'а. 247 СХ. Въ этотъ день, въ понедѣльникъ осьмого сентября, посланники выѣхали изъ того сада и дома, гдѣ жили, и отпра- вились въ городъ Самаркандъ. Оттуда до города шла равни- на, покрытая. садами, домами и площадями, гдѣ продавались разныя вещи. Около третьяго часа пріѣхали они въ большой садъ съ домомъ, гдѣ находился царь; это было внѣ города. Какъ только они пріѣхали, ихъ ввели въ одинъ домъ, который стоялъ внѣ того сада, и къ нимъ явились два рыцаря; сказали, чтобъ они дали тѣ подарки, что привезли царю, что они ихъ приведутъ въ поря- докъ и передадутъ людямъ, которые отнесутъ ихъ къ царю; что таково приказаніе мирассъ, приближенныхъ къ царю. Посланники должны были дать привезенныя ими вещи этимъ двумъ рыцарямъ: тѣ передали ихъ на руки людямъ, которые должны были снести ихъ въ порядкѣ къ царю; и отдавши, они сами пошли съ ними. То же самое долженъ былъ сдѣлать и посланникъ султана съ по- даркомъ, который онъ привезъ. Какъ только понесли эти вещи, посланниковъ взяли за руки и повели. Входная дверь въ этотъ садъ была очень широкая и высокая, превосходно отдѣланная зо- СХ. Е езіе д.ісЪо біа Іипез, осЬо йіаз беі тез бе ЗерііетЬге [Зеііет- Ьге], Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез рагііегоп йезіа Ьиегіа 6 саза опбе езіаЬап, ё Гиегоп рог Іа сіибаб бе Затагсапіе: ё бе аііі Газіа Іа сіибаб ега ип Папо бе Ьиегіаз 6 сазаз ё ріагаз, опбе ѵепіап [ѵепбіап] тисЬаз созаз: ё ё Ьога бе Тегсіа Педагоп а ипа §гап Ьиегіа ё саза, опбе еі Зепог езіаЬа, дие ега Гиега бе Іа сіибаб; ё бездие аііі Недагоп йсіегопіоз [йсіегопіо] бесепбег [бгіг] еп ипаз сазаз дие епбе езіаЬап бе Гиега, ё ѵіпіегоп а еііоз боз СаЬаІІегоз дие Іез біхегоп, дие адиеііаз созаз ё ргезепіе дие аі Зепог ігаіап, дие Іаз біезеп, ё Іаз огбепагіап ё багіап ё отез дие Іаз Пеѵазеп апіе еі Зепог, ё азі Іо тапбаЬап Іоз Мігаззаез ргіѵабоз беі Зепог: ё оѵіегопіаз бе баг а адиеііоз боз СаЬаІІегоз. Е Іоз ЕтЬаіайогез ризіегоп адиеііаз созаз дие ПеѵаЬап еп Ьгазоз бе отез дие Іаз Пеѵазеп [Іеѵазеп] апіе еі Зепог огбепабатепіе; ёбездие Іаз оѵіегоп бабо, Гиегапзе сопеііаз: ё езо тезто йсіегоп заЬег аі ЕтЬаіайог беі Зоібап беі ргезепіе дие ИеѵаЬа. Е бездие Іаз созаз Гиегоп Пеѵабаз, іотагоп ё Іоз ЕтЬаіайогез рог Іоз Ьгагоз ё Пеѵагопіоз. Е Іа епігаба бе Іа риегіа безіа Ьиегіа ега [44] тиу йгапбе ё аііа, ІаЬгаба Ьіеп Гегтозатепіе бе ого ё бе азиі ё бе азикдоз:
248 Представленіе Тимуру. лотомъ, лазурью и изразцами; у этой двери стояло много приврат- никовъ, вооруженныхъ палицами, такъ что никто не смѣлъ по- дойдти къ двери, хотя бы было и много народу. Вошедши, послан- ники сейчасъ же увидали шесть слоновъ, на которыхъ были по- . ставлены деревянныя бесѣдки съ двумя знаменами на каждомъ; на верху ихъ сидѣли люди, которые заставляли слоновъ дѣлать пред- ставленія передъ народомъ. Ихъ повели дальше и они увидали лю- дей, которые несли тѣ вещи и подарки, что они дали, и держали ихъ на рукахъ хорошо разложенныя. Потомъ посланниковъ заставили пройдти въ передъ подарковъ и подождать немного; затѣмъ при- слали сказать, чтобъ они шли. Все время они шли съ тѣми двумя рыцарями, которые вели ихъ подъ руки и съ ними же былъ и по- сланникъ, посланный отъ Тамурбека кь королю Кастиліи; надъ нимъ смѣялись всѣ, кто его видѣлъ, потому что онъ былъ одѣтъ по Кастильски. Ихъ привели къ одному старому рыцарю, который сидѣлъ на возвышеніи; это былъ сынъ сестры Тамурбека, и они поклонились ему; потомъ ихъ подвели къ маленькимъ мальчикамъ, которые сидѣли на возвышеніи; это были внуки царя, и имъ они ё а езіа риегіа езіаЬап тисЬоз рогіегоз дие ^иагДаЬап, ё аѵіап тахаз еп Іаз тапоз, дие поп озаЬа піп§ипо ё, Іа риегіа Педаг, сото диіега дие езіоѵіезе аЬі тисЬа §епіе. Е сото Іоз ДісЬоз ЕтЪя^аДогез епігагоп, Гаііагоп 1ие§о зеіз тагйіез дие іепіап епсіта зепДоз сазііііоз Де таДега соп Доз репДопез еп саДа ипо, ё соп отез епсіта Деііоз дие Іоз Гасіап Гасег іие^оз соп Іа §епіе: ё Пеѵагопіоз аДеІапіе, ё Гаііагоп Іоз отез дие іепіап еп Ьгазоз Іаз созаз ё ргезепіе дие Іез аѵіап ДаДо, дие Іаз іепіап еп Іоз Ьгахоз Ьіеп риезіаз: ё Де зі йсіегоп й, Іоз ДісЬоз ЕтЬаіаДогез разаг аДеІапіе Деі ргезепіе, ё йсіегопіоз [йсіегопіез] езіаі’ адиі ип росо; ё епѵіагопіез тапДаг дие Гиезеп Деіапіе, ё іоДаѵіа іЬап соп еііоз Доз СаЬаІІегоз дие Іоз ПеѵаЬап рог Іоз зоЬасоз, ё соп еііоз еі ЕтЪаіаДог дие еі ТатигЬес епѵіаЬа аі Зепог Веу Де Сазііііа, соп еі диаі геіап іоз дие іо ѵіап, рог дие іЬа ѵезііДо ё, 1а изапза Де Сазііііа еп адиеііа тапега. 150. Е Пеѵагопіоз & ип СаЬаІІего ѵіер дие езіаЬа зепіаДо еп ип езігаДо Папо: ега й^о Де ипа Ьегтапа Деі ТатигЬес, ё йсіегопіе геѵогепсіа: ё Де зі Пеѵагопіоз й ипоз тозоз редиепоз дие езіаЬап еп ип езігаДо зепіа- Доз, дие егап піеіоз Деі Зепог, ё йсіегопіез оігозі геѵегепсіа: ё адиі Іез
Представленіе Тимуру. 249 тоже поклонились. Тутъ у нихъ спросили письмо, которое король посылалъ Тамурбеку, и они дали его; его взялъ одинъ изъ этихъ мальчиковъ, какъ сказали, сынъ Міаша Мирассы, старшаго сына царя; эти три мальчика тотчасъ же встали и понесли письмо къ царю; потомъ сказали посланникамъ, чтобъ они шли. Царь нахо- дился точно какъ будто на крыльцѣ передъ входной дверью въ прекрасный домъ, тамъ стоявшій; онъ сидѣлъ на возвышеніи, по- ставленномъ на землѣ, и передъ нимъ былъ Фонтанъ, который билъ вверхъ, а въ Фонтанѣ были красныя яблоки. Царь сидѣлъ на маленькомъ матрасѣ изъ вышитой шелковой матеріи, а локтемъ опирался на круглую подушку. На немъ была надѣта одежда изъ шелковой матеріи, гладкой безъ рисунка, а на головѣ высо- кая бѣлая шапка съ рубиномъ на верху, съ жемчугомъ и драгоцѣн- ными камнями^ Какъ только посланники увидѣли царя, они покло- нились ему, преклонивши правое колѣно и сложивши руки крестомъ на груди; потомъ подошли ближе и поклонились снова; потомъ по- клонились еще разъ и остались съ преклоненными колѣнами. Царь приказалъ имъ встать и подойти ближе. Рыцари, которые держали йетапйагоп Іа сагіа дие еі Зепог Веу епѵіаЬа рага еі ТатигЬес, ё йіегопіа; . ё іотоіа ипо бе адиеііоз тозоз, ё йесіап дие ега й]о йе Міаха Мігазза [Міазза Мігаха], йдо тауог йеі Зепог: ё езіоз ігез тозоз зе іеѵапіагоп 1ие§о у Пеѵагоп Іа сагіа аі Зепог, ё йе зі тапйагоп а Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез дие Гиезеп айеіапіе. Е еі Зепог езіаЬа еп ипо сото рогіаі, дие езіаЬа апіе Іа риегіа йе Іа епігайа йе ипаз | Гегтозаз сазаз дие аііі езіаЬап, ё езіаЬа еп ип езігайо Ііапо еп еі зиеіо; ёапіеёі езіаЬа ипа Гиепіе дие ІапгаЪа еі а§иа аііа Гбсіа аггіЬа, ё еп Іа Гиепіе езіаЬап ипаз тапгапаз соіогайаз: е еі Зепог езіаЬа азепіайо еп ипоз сото аітайгадиез редиепоз йе рапоз йе зейа Ьгозіайоз, ё езіаЬа азепіайо йе сойо зоЬге ипаз аітоайаз гейопйаз,'ё іепіа ѵезіійо ипа гора йе ип рапо' йе зейа газо зіп ІаЬогез, ё еп Іа саЪега іепіа ип зотЪгего Ыапсо аііо соп ип Ьаіах епсіта, ё соп аіхоіаг ё ріейгаз. Е йездие Іоз йісЬоз ЕтЬа- Іайогез ѵіегоп аі Зепог, йсіегопіе ипа геѵегепсіа, Ііе^апйо еі йподо йе- гесЬо аі-зиеіо, ё ропіепйо Іаз тапоз еп сгиг апіе іоз ресЬоз: ё йе зі Гиегоп айеіапіе ё йсіегопіе оіга геѵегепсіа, ё йе зі йсіегопіе оіга, ё' езіоѵіегоп диейоз Іоз йпо]оз еп еі зиеіо. Е еі Зепог тапйёіез іеѵапіаг, ё
250 Представленіе Тимуру. ихъ подъ руки, оставили ихъ, потому что сами не смѣли подойдти ближе; и три мирассы, стоявшіе у царскаго мѣста, самые прибли- женные изъ всѣхъ, которыхъ звали одного Шамелакъ Мирасса, другого Борундо Мирасса, а третьяго Норадинъ Мирасса, подо- шли, взяли посланниковъ подъ руки, подвели ихъ къ царю и поста- вили всѣхъ рядомъ на колѣна. Царь сказалъ, чтобъ они подвинулись ближе для того, чтобъ разсмотрѣть ихъ хорошенько, потому что онъ не хорошо видѣлъ и былъ уже такъ старъ, что почти не могъ поднять вѣки; онъ не далъ имъ поцѣловать руки, потому что у нихъ нѣтъ этого въ обычаѣ и они никакому великому царю не цѣлуютъ руки; а не дѣлаютъ этого оттого, что имѣютъ о себѣ очень высокое мнѣніе. Послѣ этого царь обратился къ нимъ съ вопросомъ: «Какъ поживаетъ король мой сынъ? Каковы его дѣла? Здоровъ ли онъ»? Посланники отвѣчали ему и изъяснили вполнѣ свое посольство; и онъ выслушалъ все, что они хотѣли сказать. Когда они кончили, Тамурбекъ обратился къ рыцарямъ, сидѣвшимъ у ногъ его, изъ которыхъ одинъ былъ, говорятъ, сынъ царя Тохтамыша, бывшаго царемъ въ Татаріи; другой былъ дие Пеѵазеп айеіапіе: ё Іоз СаЬаІІегоз дие Іоз іепіап рог Іоз Ьгагоз, йехагопіоз, дие поп озагоп 11е§аг айеіапіе ё ігез Мігаззаез дие апіе еі Зепог езіаЬап еп ріе, дие егап Іоз таз ргіѵасіоз дие ёі аѵіа, дие Пата- Ъап аІ ипо Хатеіас Мігазза, ё аі оіго Вогипйо Мігазза, ё аі оіго Мо- гайіп Мігазза, ѵіпіегоп ё іотагоп а Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез рог Іоз Ьга- 208, ё Пеѵагопіоз Газіа дие езіоѵіезеп іойоз іапіоз апіе еі 8,епог, ё йсіе- - гопіез йпсаг Іоз йподоз. Е еі Зепог йісіепйо дие Пеѵазеп айеіапіе, ё езіо сиійо дие Іо Гасіа рог Іоз тігаг теіог, са поп ѵеіа Ьіеп, са іап ѵіе]о ега дие Іоз раграйоз йе Іоз оібз іепіа іойоз саійоз; ё поп. Іез йіб Іа тапо а Ьезаг, са поп Іо Ьап йе созіитЬге дие б піп§ип §гапйе Зепог 151 Ьезеп Іа тапо, ё езіо іепіепйозе егі тисЬо Іо Гасеп, ё йе зі рге§ипіб!ез рог еі зепог Веу, йісіепйо: & Сото езіа ті$о еі Иву? ё сото Іе ѵа? | ё зі ега Ъіеп запо. Е Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез 1ѳ гезропйіегоп, ё йіхегоп - зи етЬаіайа Ъіеп сшпріійатепіе, дие Іоз езсисЬё Ьіеп іойо Іо дие диі- зіегоп йесіг; ё йездие оѵіегоп йісЬо, еі ТатигЬес зе ѵоіѵіё ё, ипоз СаЬаІІегоз дие езіаЬап б зиз ріез азепіайоз, дие йесіап дие ега еі ипо йеііоз іцо йеі Етрегайог Тоіатіх, Етрегайог дие Гиё.йе Тагіагіа [Таг-
Представленіе Тимуру. 251 изъ рода царей Самаркандскихъ, а прочіе были важныя лица изъ рода самаго царя; и сказалъ имъ: «Посмотрите на этихъ посланни- ковъ, которыхъ посылаетъ мнѣ сынъ мой, король Испанскій, пер- вый изъ всѣхъ королей, какіе есть у Франковъ, что живутъ па концѣ свѣта. Они въ самомъ дѣлѣ великій народъ; и я дамъ мое благословеніе королю моему сыну. Довольно было бы, еслибъ онъ прислалъ васъ только съ письмомъ, безъ подарковъ; потому что я такъ же радъ былъ бы узнать объ его здоровьи и состояніи, какъ и тому, что онъ присылаетъ мнѣ подарки». Письмо, которое король прислалъ ему, внукъ царя держалъ высоко передъ нимъ; магистръ Богословія сказалъ черезъ переводчика, что это письмо, которое ему прислалъ его сынъ король, никто не съумѣетъ прочесть кромѣ него, и что когда ему угодно будетъ прослушать его, онъ его прочтетъ. Тогда царь взялъ письмо изъ рукъ своего внука, развер- нулъ его и сказалъ, что еслибъ онъ захотѣлъ прочитать его сейчасъ. Магистръ отвѣчалъ, что если его милости будетъ угодно (онъ го- товъ). Царь сказалъ, что послѣ онъ пришлетъ за нимъ, что они бу- дутъ тогда одни на досугѣ въ отдѣльной комнатѣ, и тамъ онъ про- чтетъ и скажетъ, чего они хотятъ. Потомъ ихъ подняли, повели и [аііа]; ё.оіго дие ега Деі 1іпа§е Де Іоз ЕтрегаДогез Де ііегга Де Затаг- сапіе, ё оігоз отез дгапДез Де зи ііпаде Деі Зепог, ё Діхоіез: Саіай адиі езіоз ЕтЬаіайогез дие те епѵіа ті$іо еі Ееу йеЕзраііа, дие ез ёі тауог Веу дие Ьа еп Іоз Егапсоз, дие зоп еп еі ип саЪо йеі типйо; ё зоп тиу дгап депіе ё йе ѵегйай; ё уо Іе йагё ті Ъепйісіоп а ті $о ёі Неу. ё аЬазіага /агіо дие те епѵіага ёі а ѵозоігоз соп зи сагіа зіп ргезепіе, са іап сопіепіо /иега уо еп заЪег йе зи заіий у езіайо, сото еп те епѵіаг ргезепіе. Е Іа сагіа дие еі ДісЬо зепог Веу Іе епѵіаЬа іепіаіа еп Іа тапо адиеі зи піеіо аііа апіе еі Зепог; ё еі Маезіго еп ТЬео1о§іа Діхо рог зи Тгихітап, дие Діхезе аі Зепог, дие адиеііа сагіа дие зи іцо еі Веу Іе епѵійга, поп Іа заЪіа оіго Іеег заіѵо ёі, ё дие диапДо зи тегсеД іиезе Де Іа оіг, дие ёі зе Іа Іеегіа. Е еі Зепог іотб епіопсез Іа сагіа Де тапо Де адиеі зи піеіо ё аЬгібІа, ё Діхо дие зі 1ие§о Іа диегіа Іеег: ё еі Маезіго Діхо, дие зі Іа зи тегсеД Гиезе: ё еі Зепог Діхо, дие ёі епѵіагіа рог ёі Дезриез, ё дие езіагіап соп ёі Дезрасіо еп арагіаДо, дие аііі Іа Іеегіа ё Дігіа Іо дие диізіезеп. Е Де зі Іеѵапіагоп-
252 Представленіе Тимуру. посадили на возвышеніи, которое стояло по правую руку царя. Мирассы, которые вели ихъ подъ руки, посадили ихъ ниже по- сланника, присланнаго Тамурбеку царемъ Чаисхансмъ, владѣте- лемъ Катая, котораго онъ прислалъ для того, чтобъ требовать дани, что онъ ежегодно платилъ. Когда царь увидалъ, что послан- ники сидятъ ниже посланника Китайскаго царя, онъ приказалъ сказать, чтобъ ихъ посадили выше, а того ниже ихъ. Какъ только ихъ посадили, подошелъ одинъ изъ царскихъ мирассъ и сказалъ Катайскому посланнику, что царь приказываетъ, чтобъ послан- ники его сына, Испанскаго короля, который былъ его другомъ, сидѣли выше его, а онъ, посланникъ разбойника и злого врага его, чтобъ сидѣлъ ниже ихъ; что, если Богу будетъ угодно, онъ собирается скоро его повѣсить, чтобъ онъ не смѣлъ въ другой разъ являться съ такимъ посольствомъ. Съ этихъ поръ на всѣхъ праздникахъ и пирахъ, какіе давалъ царь, ихъ всегда усаживали въ этомъ порядкѣ. Объявивши это, сказали переводчику, чтобъ онъ передалъ посланникамъ, что царь дѣлаетъ для нихъ. Этотъ Ка- Іоз бе аііі, у Пеѵагопіоз й, зепіаг а ип езігабо Папо дие езіаЬа а Іа тапо ЙегесЬа беі Зепог, ё Іоз Мігаззаез дие Іоз іепіап рог Іоз Ьгагоз, азеп- іагопіоз беЬахо бе ип ЕтЬадабог дие еі Етрегабог СЬаузсап, Зепог | беі Саіау, епѵіага аі ТатигЬес: соп еі диаі 1е [Іез] епѵіаЬа а бетапбаг еі ігеЬціо [ігіЬиіо] дие бе саба апо 1е зоііа баг. Е бездие еі Зепог ѵібо & Іоз бісЬоз ЕтЬа]абогез зег азепіабоз Ьахо [Ьахоз] беі ЕтЬа]абог беі Зепог беі Саіау, епѵіб тапбаг дие азепіазеп Іоз бісЬоз ЕтЬа]абогез епсіта, 6 еі оіго беЬахо беііоз. Е бездие Іоз оѵіегоп азепіабо Педб ипо бе Іоз Мігаззаез беі Зепог, дие біхо & адиеі, ЕтЬа]абог беі Саіау, дие еі Зепог тапбаЬа дие адиеііоз дие егап ЕтЬа]абогез беі Веу бе Езрапа 152. зи іцо, дие ега зи аті§о, дие езіоѵіезеп епсіта бёі, ё дие а ёі дие ега ЕтЬа]абог беі Іабгоп таі оте зи, епеті§о, дие езіоѵіезе беЬахо беііоз; еі диаі, Віоз диегіепбо,. епіепбіа тиу себо Гасег епГогсаг,, рог- дие поп зе аігеѵіезе оіго а 1е ѵепіг соп іаі етЬа]’аба: ё бе аііі абеіапіе еп Іаз йезіаз у сотЫіез дие еі Зепог йго, зіетрге Іоз азепіагоп ё огбепагоп азі. Е бездие езіо 1е оѵіегоп бісЬо, біхегоп аі Тгихітап дие Іо біхезе а. Іоз бісЬоз ЕтЬадабогѳз Іо дие еі Зепог Гасіа рог еііоз. Е езіе Етрегабог беі Саіау зе Пата СЬиузсап, дие диіегѳ бѳсіг
Угощеніе. 253 тайскій царь называется Чуйсханъ, т. е. царь девяти царствъ; а Накатай называютъ его въ насмѣшку Тангусъ, то есть , царь Свинья. Онъ владѣетъ обширною землею, и прежде Тамурбекъ платилъ ему дань, а теперь не хочетъ больше платить. Когда уса- дили въ порядкѣ посланниковъ и многихъ другихъ посланни- ковъ, которые пріѣхали туда изъ разныхъ странъ, и много дру- гихъ людей, подали баранину вареную, соленую и жареную и кромѣ того жареную конину. Эту конину и баранину когда при- носили, клали на большія круглыя золоченыя кожи, съ ручками, за которыя ихъ собирали, чтобъ уносить. Когда царь потребовалъ мяса, слуги, которыхъ было много, потащили эти кожи къ нему, потому что- нести ихъ нельзя было, и на нихъ было наложено столько мяса, что онѣ совершенно разрывались. Когда они были шагахъ въ двадцати отъ царя, явились рѣзатели, чтобъ разрѣзать мясо и стали на колѣна передъ кожами; на нихъ были надѣты пе- редники, а на рукахъ кожаные рукава, чтобъ не запачкаться. Они взяли это мясо и начали рѣзать его на куски и класть въ чашки золотыя, серебряныя и даже глиняныя муравленыя, и еще въ Етрегайог йе пиеѵе Ітрегіоз, ё Іоз СЬасаіауз Іо Патап Тап§из, дие Ьап рог йепиезіо, дие диіеге йесіг Етрегайог Риегсо: ё ез Зепог йе тиу ёгап ііегга, ё зоііаіе еі ТатигЬес йаг ігеЬиіо, ё а§ога поп зе Іо диегіа йаг. Е йездие Іоз йісЬоз ЕтЪа]айогез йіегоп огйепайоз, ё оігозі оігоз тисЬоз ЕтЬаіайогез дие аШ езіаЬап йе оігаз тисЬаз рагіез ё оіга тисЬа §епіе, ігохіегоп тисЬа ѵіапйа йе сагпегоз сосійоз ё айоЪайоз ё азайоз, ё оігозі саЬаІІоз азайоз; . ё езіоз сагпегоз ё саЬаІІоз дие азі ігаіап, ропіапіоз еп ипоз сиегоз сото йе §иайатасіг [§иайатасі1ез] гейопйоз, тиу дгапйез, у соп авав йе дие ігаѵаЬа Іа §епіе рага [46] Іоз Пеѵаг. Е йездие еі Зепог йетапйб Іа ѵіапйа, ігохіегоп [ігпхегоп] адиеі- Іоз сиегоз газігапйо §епіе азаг дие ігаѵаЬа йеііоз, дие Іоз поп ройіап ігаег, ё ѵепіап гез§апйо, іапіа ега Іа ѵіапйа дие еп еііоз езіаЪа: ё йез- дие Гиегоп сегса йеі Зепог диапіо ѵеіпіе разоз, ѵіпіегоп согіайогез дие согіазеп, ё йпсагоп Іоз йподоз апіе Іоз сиегоз, ё ігаіап сепійоз ипоз рапоз йе ІаЪог, ё еп Іоз Ьгагоз теіійаз ипаз тап§аз йе сиего рогдие зе поп ипіазеп; ё есЬагоп тапо йе адиеііа сагпе, ё Гасіап ріегаз йеііа, ё ропіап еп Ьасіпез, йеііоз йе ого, у йеііоз йе ріаіа, ё айп йеііоз йе Ьагго
254 Угощеніе. другія, которыя называются Фарфоровыми и очень цѣнятся и дорого стоятъ. Самое почетное блюдо, что они приготовили, было цѣлые лошадиные окорока отчъ спины, но безъ ногъ; ихъ они на- ложили на десять золотыхъ и серебряныхъ блюдъ; туда же поло- жили бараньи окорока съ верхними частями ноги, но безъ икръ; въ эти же блюда положили круглые куски лошадиныхъ почекъ величиною въ кулакъ и цѣлыя бараньи головы; потомъ такимъ же образомъ приготовили много другихъ блюдъ, и когда сдѣлали столько, что было довольно, поставили ихъ рядами одни передъ другими. Тогда пришли люди съ чашками бульону, положили въ него соли и дали ей распуститься, а потомъ налили его немного на каждое блюдо какъ соусъ; за тѣмъ взяли тонкія хлѣбныя ле- пешки и, сложивши въ четверо, положили сверхъ мяса на этихъ блюдахъ. Когда это было сдѣлано, мирассы и приближенные царя и другіе знатные люди, которые тамъ были, взяли эти блюда по двое и по трое, потому что одинъ человѣкъ не могъ бы ихъ сне- сти, и поставили ихъ передъ царемъ, передъ посланниками и ры- царями, которые тамъ были; а царь прислалъ посланникамъ два блюда изъ тѣхъ, что были поставлены передъ нимъ, чтобъ сдѣлать ѵейгіайо, ё оігоз дие Патап рогсеііапаз, дие зоп тиу ргесіайоз ё сагоз 4е аѵег. Ьа таз Ьопгайа ріеза дие еііоз Гасіап егап Іаз апсаз сіеі саЪаПо епіегаз соп еі Іото зіп ріегпаз: ё Йезіоз йсіегоп Газіа йіеи іаіайогез йе ого ё йе ріаіа, ё еп еііоз ропіап езо шезто Іотоз йе сагпего соп зиз ріегпаз зіп Іоз іаггеіез; ё еп езіоз іадайогез ропіап рейазоз йе Іаз ігіраз йе Іоз саЬаІІоз гейопйоз азі сото еі рипо, ё саЪезаз йе сагпегоз епіегаз; ё йе зі йезіа тапега йсіегоп оігоз тисЬоз іаіайогез; ё йездие оѵіегоп ГесЬо 153. [ГесЬоз] іапіоз дие аЬазіагіап, ризіегопіоз еп геп§1ез ипоз апіе оігоз; ё 1ие§о ѵіпіегоп отез соп езсойіііаз йе саійо, ё ёсЬагоп йе Іа заі еп.еііо ё йезйсіегопіа, ё йе зі есЬаЪа еп сайа іадайог ип росо сото рог заіза; ё іотаЬап ипаз іогіаз йе рап тиу Йе1§айаз, ё йоЫаЬапІаз йе диаіго йо- Ыез, ё ропіапіаз зоЬге Іа ѵіапйа йе адиеііоз іаіайогез. Е йездие езіо Гиё ГесЬо, Іоз Мігаззаез ё ргіѵайоз йеі Зепог, ё іоз тауогез отез дие аЬі езіаЬап, іотаЬап йе адиеііоз іаіайогез йе йоз еп йоз, б ігез, са ип оте зоіо поп Іо ройгіа Пеѵаг, ё рпзіегоп апіе еі Зепог ё апіе Іоз ЕтЬаіайо- гез ё СаЬаІІегоз дие аЬі | езіаЬап: ё еі Зепог епѵіб & Іоз йісЬоз ЕтЬа-
Угощеніе. — Пріемъ подарковъ. 255 имъ честь» Только что подали это мясо, сейчасъ же его приняли и подали другое. У нихъ есть такой обычай, чтобъ мясо, кото- рое тутъ имъ подаютъ, отсылать къ нимъ домой, и если этого не сдѣлать, то это считается большимъ оскорбленіемъ; этого мяса принесли столько, что на удивленье. Кромѣ того есть обычай, когда принимаютъ мясо отъ посланниковъ, то отдаютъ его унести ихъ людямъ, и столько этого мяса наставили предъ людь- ми посланниковъ, что еслибъ они захотѣли взять его, имъ бы хватило на полъ-года. Когда вареное и жареное было убрано, подали много соленой баранины и сосисекъ и другихъ блюдъ, при- готовленныхъ разнымъ образомъ. Послѣ того подали много пло- довъ, дынь, винограду и персиковъ; и дали пить изъ золотыхъ и серебряныхъ кринокъ или кувшиновъ кобылье молоко съ саха- ромъ, очень вкусное питье, которое они приготовляютъ на лѣтнее время. По окончаніи пира, передъ царемъ прошли люди, держав- шіе въ рукахъ подарки, которые ему прислалъ король, и также подарки, присланные Вавилонскимъ султаномъ; кромѣ того про- вели передъ царемъ почти триста лошадей, которыхъ онъ полу- Іайогез йоз іаіайогез сіе Іоз дие апіе ёі езіаЬап рог Іез Гасег Ьопга. Е езіа ѵіапйа поп ега риезіа, диапйо ега Іеѵапіайа ё риезіа оіга; ё зи созіитЬге ез дие адиеііа ѵіапсіа дие аііі Іез йап, йе Іа Гасег Иеѵаг рага зиз розайаз: ё зі поп Іо Гасеп, Ьапіо рог Ьаійоп: ё йезіа ѵіапйа Гиё ігаійа іапіа, дие Гиё тагаѵіііа. Оігозі ез созіитЬге дие диапйо аідипа ѵіапйа диііап йеіапіе Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез, йапіа ё зиз отез рага дие Иеѵеп; ё йезіа Гиё іапіа риезіа апіе Іоз отез йе Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез, дие зі Іа Иеѵаг диізіегап, Іез аЬазіёга рага тейіо апо. Е йездие Іо сосійо ё азайо Гиё Іеѵапіайо, ігохіегоп тисЬоз сагпегоз айоЪайоз ё аІЬопйідаз, ё оігоз ГесЬоз йе тисЬаз тапегаз: ё йезриез йезіо ігохіегоп тисЬа Ггиіа [Ггисіа] ё теіопезёиѵаз ё йигагпоз; ёйіегоп- Іез ё ЬеЬег соп ипаз езсойіііаз, б а^иатапііез йе ого ё йе ріаіа, ІесЬе йе уе^иаз соп агисаг, дие ез ип Ьиеп ЪгеЪаіе дие еііоз Гасеп рага еп ііетро йе ѵегапо. Е асаЪайо йе сотег, разагоп рог апіе еі Зепог Іоз отез дие іепіап еп Ьгагоз еі ргезепіе дие еі Зепог Веу 1е епѵіёга; ё езо тезто еі ргезепіе дие еі Зоійап йе ВаЬуІопіа 1е епѵіа: оігозі раза- гоп апіе еі Зепог іазіа ігесіепіоз саЬаІІоз дие адиеі йіа ргезепіагоп аі
256 Пріемъ подарковъ. чилъ въ тотъ день въ подарокъ. Когда это было кончено, послан- никовъ подняли и увели, и приставили къ нимъ рыцаря, чтобъ за- ботиться объ нихъ и стараться, чтобъ у нихъ было все что имъ нужно. Этотъ рыцарь былъ главный царскій привратникъ. Онъ отвезъ ихъ и посланника султана въ помѣщеніе, которое было близко отъ того дома, гдѣ жилъ царь и при которомъ былъ садъ и много воды въ немъ. Когда посланники уѣхали отъ царя, онъ приказалъ принести себѣ подарки, которые ему прислалъ король, принялъ ихъ и остался ими очень доволенъ. Ескарлатами онъ сейчасъ же раздѣлился со своими женами и особенно со своей главной женой, которую звали Каньо и которая была съ нимъ въ этомъ саду. Подарка же, который ему прислалъ султанъ, и дру- гихъ, которые ему поднесли въ этотъ день, онъ не принялъ и ихъ возвратили тѣмъ людямъ, чтобъ они ихъ спрятали; они взяли и берегли ихъ три дня, пока царь не прислалъ взять ихъ; потому что такое у него обыкновеніе, чтобы не принимать подарковъ до третьяго дня. Этотъ домъ и садъ, гдѣ царь принялъ посланни- ковъ, называется Диликаша, и въ этомъ саду было поставлено Зепог. Е йездие езіо Гиё ГесЬо Іеѵапіагоп ё Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез ё Пеѵагопіоз Гиега, ё йе зі йіегопіез ип СаЬаІІего рог диагйа дие Іоз диаг- йазе, ё Іез йсіезе йаг іойо . Іо дие оѵіезеп тепезіег: ё езіе СаЬаІІего ега рогіего тауог йеі Зепог, еі диаі Іез Пеѵб ё еііоз ё ёі йісЬо ЕтЬа- Іайог йеі Зоійап, ё ипа розайа дие ега сегса йезіа йопйе езіаЪа еі Зепог, еп Іа диаі аѵіа ипа Ьиегіа ё тисЬа а§иа еп еііа. Е сото іоз Йі- сЬоз Ет|Ьа]айогез зе рагііегоп йеі Зепог, йзо ігаег еі ргезепіе апіе зі 154. дие еі зепог Веу Іе епѵіёга, ё гезсіЬібІо у іотёіо, ё оѵо соп ёі §гап ріасег: ё йе Іаз езсагіаіаз рагііб іиедо соп зиз ти§егез, зепаіайатепіе соп Іа зи ти§ег тауог дие Патап Сапо [Сапо], дие іепіа еп езіа Ьиегіа сопзідо: ё еі ргезепіе дие еі Зоійап Іе епѵіб, у Іоз оігоз дие езе йіа Іе ргезепіагоп, поп Іоз [Іо] гезсіЬіб, таз іогпагопіоз ё зиз отез дие Іоз §иаг- йазеп: Іоз диаіез Іоз гезсіЪіегоп ё іоѵіегоп ігез Йіаз Газіа дие еі Зепог іоз тапйб іотаг: са іаі ез зи созіитЪге йе поп гезсеЪіг ргезепіе Газіа іегсего йіа. Е езіа Ьиегіа ё саза, опйе еі Зепог гезсіЬіб ё Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, Ьа потЪге Бііісаха, ё еп езіа Ьиегіа езіаЬап тисЬаз ііепйаз агтайаз йе рапоз йе зейа, ё йе оігаз тапегаз: ё еі Зепог езіоѵо еп езіа
Праздникъ въ другомъ саду. 257 много палатокъ, шелковыхъ и разныхъ другихъ. Царь остался тутъ въ этомъ домѣ съ садомъ до слѣдующей пятницы, а въ пят- ницу уѣхалъ оттуда и отправился въ другой очень богатый домъ съ садомъ, который онъ тогда строилъ, и который назывался Байгинаръ. СХІ. Въ слѣдующій понедѣльникъ, пятнадцатаго числа сен- тября мѣсяца, царь отправился изъ этого дома съ садомъ въ другой, который былъ чрезвычайно красивъ. У этого сада были высокія и красивыя ворота, сдѣланныя изъ кирпича и отдѣлан- ныя изразцами, лазурью и золотомъ на разные лады. Въ этотъ день царь приказалъ устроить большой праздникъ и пригласить посланниковъ, много мужчинъ и женщинъ, его родственниковъ а другихъ гостей. Этотъ садъ очень великъ; въ немъ было много деревьевъ и плодовыхъ, и другихъ, которыя даюі'ъ тѣнь; въ немъ были дорожки и ходы окруженные заборомъ, по которымъ хо- дили люди. Въ саду было раскинуто много палатокъ и навѣсовъ изъ цвѣтныхъ ковровъ и другихъ изъ разноцвѣтныхъ шелковыхъ тканей, вышитыхъ вставленными кусками и другимъ обыкновен- нымъ способомъ. Посреди сада стоялъ очень красивый домъ, Ьиегіа ё саза Гавіа еі ѵіегпев ві^иіепіе дие рагііб Де адиі, ё зе Гиё б. оіга Ьиегіа ё сава тиу гіса, диаі тапбаЬа а§ога Гасег, дие аѵіа потЬге Вау§іпаг.' СХІ. Е Іипев зі^иіепіе, дие Гиегоп диіпсе біав беі бісЬо тев бе 8ер- ІіетЪге [ЗеііетЬге], еі Зепог ве Гиё бевіа Ьиегіа ё сава рага оіга дие ега тиу Гегтова: ё евіа Ьиегіа аѵіа ипа рогіаба тиу аііа ё Гегтоза ГесЬа бе Іабгіііо, ІаЪгаба бе азиіеіов ё бе агиі ё ого ё тисЬаз тапегав: ё евіе біа тапбб еі Вепог Гасег ипа §гап бевіа, б Іа диаі огбепб дие ѵіпіевеп Іов бісЬоз ЕтЪаз’абогез, ё оігозі тисЬа §епіе бе отев ё ти^егев, бе виз рагіепіев, ё бе оігаз депіев. Е ез евіа Ьиегіа тиу дгапбе, ё еп еііа аѵіа тисЬоз агЬоІез ё Ггиіаіев, ё бе оігов дие Гасіап вотЬга; ё рог еііа аѵіа ипав саііев ё апбепез сегсабов бе табега, рог бо апбаЬа Іа депіе: ё евіа Ьиегіа аѵіа тисЬав ііепбав агтабав, ё вотЬгав бе іареіе соіогабо, ё бе оігаз рапов бе зеба | бе тисЬав соіогев, беііав епігеіаііабаз, ё бе оігав тапегав Папав: ё еп тебіо бевіа бісЬа Ьиегіа евіаЬа ипа тиу Гег- това сава ГесЬа еп сгив, Іа диаі евіаЬа тиу гісатепіе диагпіба бе рага- Сборникъ II Отд. И. А. Н. 17
258 Описаніе дворца. построенный крестообразно, и украшенный богатыми занавѣсями. Въ самомъ домѣ было три точно алькова, чтобъ поставить постели или возвышенія, и полъ и стѣны были покрыты изразцами; какъ входишь, прямо былъ самый большой изъ этихъ алькововъ и въ немъ стоялъ серебряный позолоченый столъ высотою въ человѣ- ческій ростъ, а шириною локтя три; передъ нимъ стояла постель изъ маленькихъ матрасовъ изъ камокана и изъ другихъ шелко- выхъ тканей, вышитыхъ золотомъ, положенныхъ одинъ на дру- гой на полу; тутъ садился царь; стѣны были убраны занавѣсями изъ шелковой ткани розоваго цвѣта. Эти занавѣси были отдѣланы серебряными позолочеными бляхами съ изумрудами, жемчугомъ и другими каменьями очень хорошо вставленными. Съ верху ихъ висѣли внизъ куски шелковой ткани, шириною въ пальмо, дохо- дившіе до низу, и отдѣланные такъ же какъ и занавѣси; а отъ этихъ кусковъ висѣли шелковыя разноцвѣтныя кисти, и когда ихъ ка- сался вѣтеръ, онѣ качались въ разныя стороны, что было очень красиво.. Передъ дверью, въ этотъ альковъ, которая была въ Формѣ арки, была такая же занавѣсь, такъ же отдѣланная, ви- сѣвшая на палкахъ въ родѣ копій, а отъ нихъ висѣли шелко- тепіоз, ё 1ие§о еп еі сиегро йеііа аѵіа ігев сото аШапіаз рага Гасег сатаз 6 езігайоз,' ё еі зиеіо ё Іаз рагейез егап йе агиіеіоз; ё сото оте епіга, йе Ггепіе езіаЬа ипа йе. Іаз йісЬаз аІЬапіаз дие ега Іа тауог йеііаз, еп Іа диаі езіаЬа ип геіаЫо йе ріаіа зоЬгейогайа іап аііо сото ип оте, ё іап апсЬо диапіо ігез Ьгагаз; ё йеіапіе йёі езіаЬа ипа сата йе аітайгадиез редиепоз йе сатосап^ ё йе оігоз раііоз йе зейа ІаЬгайоз йе ого, риезіоз ипоз епсіта йе оігоз еп еі зиеіо, ё аііі аѵіа йе езіаг еі 8епог: ё Іаз рагейѳз езіаЬап §иагпійаз йе ипоз рагатепіоз йе рапо йе 155. зейа йе соіог гозайо; ё езіоз рагатепіоз езіаЬап диагпійоз йе ипаз сЬа- раз йе ріаіа зоЪгейогайаз, йеііаз епдазіопайаз йе езтегаійаз ё аіхоіаг, ё оігаз ріейгаз Ьіеп риезіаз; ё йе епсіта йе Іоз рагатепіоз соІдаЬап ауизо ипоз рейазоз йе рапо йе зейа, ё іап апсЬоз сото ип раіто дие ѵепіап Газіа ауизо, оігозі диагпійоз зе§ип Іоз рагатепіоз: ё йезіоз рейагоз со1§аЬап ипаз Ьогіаз йе зейа йе тисЬаз соіогез, ё диапйо Іез йаЬа еі ѵіепіо тоѵіапзе & ипа рагіе ё ё оіга, дие рагезсіа Ьіеп Гегтозо. Е апіе Іа риегіа йезіа аІЬапіа, дие ега ип дгап агсо, езіаЬа оіго іаі рагатепіо
Описаніе дворца. 259 вые шнурки съ большими кистями, которыя доходили до земли. Другіе альковы были убраны другими подобными занавѣсями, а на полу были ковры и рогожки. Посреди этого дома передъ дверью стояли два золотыхъ стола, каждый на четырехъ нож- кахъ; и столы и ножки составляли одно цѣлое: они были длиною каждый пальмовъ въ пять, а шириною пальма въ три; на нихъ сто- яло семь золотыхъ кувшиновъ, два отдѣланы крупнымъ жемчу- гомъ, изумрудами и бирюзою, которые были вправлены въ нихъ съ внѣшней стороны, и у каждаго изъ нихъ возлѣ отверстія-былъ рубинъ. Кромѣ того было шесть круглыхъ золотыхъ чашекъ; одна изъ нихъ была отдѣлана съ внутренней стороны крупнымъ, круглымъ и свѣтлымъ жемчугомъ, а по срединѣ былъ вправленъ рубинъ, шириною въ два пальца и настоящаго хорошаго цвѣта. На этотъ праздникъ отъ имени царя были приглашены посланники. Когда ихъ пріѣхали приглашать туда, гдѣ они жили, съ ними пе было ихъ переводчика и они стали ждать его; когда же пріѣхали, то царь уже пообѣдалъ, и приказалъ сказать имъ, что въ другой разъ, когда онъ будетъ приглашать ихъ, они сото езіе, ё азі §иагпійо соідайо йе ипаз ѵагаз сото йе Іапха, ё йезіоз рагатепіоз соІдаЬап ипоз согйопез де зейа соп ипаз Ьогіаз Ьіеп §гапйез дие ѵепіап Газіа еі зиеіо: ё Іаз оігаз йісЬаз аІЬапіаз диагпійаз соп оігоз іаіез рагатепіоз сото езіоз, ё азі §иагпійоз ё рог еі зиеіо аѵіа аІЬотЬ- газ ё езіегаз де іипсоз. У еп тейіо [46] йезіа саза апіе Іа риегіа езіаЬап йоз тезаз йе ого зоЬге диаіго ріез сайа ипа, дие ега теза у ріез іойо ипо, ё зегіап іап 1иеп§аз сото сіпсо раітоз сайа ипа, ё іап апсЬаз сото ігез раітоз; ё еп еііаз езіаЬап зіеіе гейотаз йе ого, ё Іаз йоз йеііаз ^иагпійаз йе аІхоГаі’ Ьіеп §гиезо ё йе езтегаійаз ё іигдиезаз, дие еп еііаз йе рагіез йе Гиега езіаЬап еп^азіопайаз, ё сайа ипа йеііаз іепіа сегса йе Іа Ьоса ип Ьаіах. Е оігозі аѵіа зеіз іагаз йе ого гейопйаз, ё Іа ипа йеііаз езіаЬа §иагпійа йе рагіез йе айепіго йе аІхоГаг Ьіеп §гиезо у гейопйо у сіаго, у еп тейіо аѵіа ип Ьаіах еп йезіо іап апсЬо сото йоз йейоз, ё йе Ьиеп соіог ргоргіо. Е ё езіа йезіа Гиегоп йе рагіез йеі Зепог Патайоз Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё диапйо Іоз Гиегоп Патаг опйе роза- Ьап, поп іепіап сопзі^о аі [а] зи Тгихітап [Тги^ітап], ё йеіоѵіегопзе рог Іо езрегаг; ё диапйо Гиегоп, еі Зепог аѵіа уа сотійо; ё еі Зепог Іез 17*
260 Оплошность ПЕРЕВОДЧИКА. должны пріѣхать сейчасъ же, а не ждать переводчика; что въ этотъ разъ онъ ихъ прощаетъ, потому что онъ дѣлаетъ этотъ праздникъ для нихъ, чтобъ они увидѣли его домъ и придвор- ныхъ и любовались всѣмъ. Царь очень разгнѣвался на своихъ мирассъ за то, что посланники не поспѣли на праздникъ и за то, что переводчикъ не былъ съ ними и вмѣсто него не пришли ми- рассы, которые управляли его домомъ. Послали за переводчикомъ и сказали ему: «Вотъ изъ за тебя царь разгнѣвался и былъ недоволенъ, за то что ты не былъ съ посланниками Франковъ! Чтобъ ты исправился и. научился быть всегда готовымъ къ дѣлу, мы приказываемъ проткнуть тебѣ ноздри, продернуть въ нихъ веревку и тащить тебя по всей ордѣ, чтобъ ты исправился». И не успѣли это сказать, какъ уже другіе люди держали его за ноздри чтобъ проткнуть; но рыцарь, который по приказанію царя привезъ посланниковъ, и который былъ тутъ, сталъ просить чтобъ его помиловали, и спасъ его отъ этого приговора. А царь послалъ сказать посланникамъ въ ихъ помѣщеніе гдѣ они жили, что такъ какъ они не были на праздникѣ, то онъ желаетъ, чтобъ они полу- тапйб йесіг, дие оіго Діа диапйо Іез епѵіазе & Патаг, дие йіезеп 1ие§о, ё зе поп йеіоѵіезеп рог еі Тгихітап; ё езіа ѵег дие Іоз регйопаЬа, са рог еііоз іасіа ёі адиеііаз йезіаз, рогдие тігазеп ё ѵіезеп Іа зи саза ё §епіе йеііа. Е еі Зепог оѵо §гап зайа йе зиз Мігаззаез, рогдие поп аѵіап ійо Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез а адиеііа йезіа, ё рогдие еі Тгихітап [Тги§а- тап] поп аѵіа езіайо соп еііоз, ё рог зи тепдиа поп аѵіап ѵепійо Іоз Мігаз- заез йеі Зепог дие тапйаЬап зи саза; ё епѵіагоп рог еІ.Тгихітап [Тги^атап] 156. ё йіхоіе: $ Сото рог іг ез еі Зепог епзапайо, ё 1га аѵгао еподо? рогдие поп езіаЬаз соп Іоз ЕтЬаіайогез сіе Іоз Егапсоз, ё рогдие іе сазіідиез ё езіёз іойаѵіа ргезіо, тапсіатоз дйе іе /огайап Іаз паггсез, ё іе те- іап рог еііаз ипа сиегйа, ё іе ігаудап рог іойо еі Огйо, рогдие сазіг- диез. Е поп Іо аѵіап | [Ьіеп] йісЬо, диапйо Іо іепіап рог Іаз пагісез оігоз отез рог зе Іаз іогайаг; ё еі СаЬаІІего дие аѵіа Пеѵайо й Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез рог тапйайо йеі Зепог, дие езіаЬа аііі, йетапйё тегсей рог ёі, ё езсарб дие поп йсіезеп йёі іизіісіа: ё еі Зепог епѵіб й йесіг & Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез а зи розайа йопйе езіаЬап, дие риез й Іа йезіа поп аѵіап езіайо, дие диегіа дие оѵіезеп рагіе йеііа: ё епѵібіез сіпсо
Праздникъ въ саду Батино. 261 чили свою часть, и прислалъ имъ пять барановъ и два боль- шихъ кувшина вина. На этотъ праздникъ собралось много народу, какъ женщинъ, такъ и важныхъ лицъ изъ свиты его и много дру- гихъ людей.. И хотя посланники не видали ни этого дворца, ни сада, ни комнатъ его, однако все это видѣли нѣкоторые изъ ихъ людей; потому что ихъ возили туда, чтобъ они могли все видѣть и всѣмъ любоваться. СХІІ. Въ слѣдующій понедѣльникъ, двадцать второго числа сентября мѣсяца, царь отправился изъ этого дворца йъ другой, тоже дворецъ съ садомъ. Онъ былъ окруженъ высокой четыре- угольной стѣной, и на каждомъ углу стояла высокая круглая башня; стѣна была очень высока и такой же работы, какъ и башни. По срединѣ стоялъ большой домъ, построенный кресто- образно, съ большимъ водоемомъ передъ нимъ; домъ былъ го- раздо больше, чѣмъ въ другихъ садахъ, которые они видѣли до тѣхъ поръ, и отдѣланъ богаче золотомъ и лазурью. Всѣ эти дворцы съ садами были внѣ города; этотъ назывался Багинб. Здѣсь царь устроилъ большой праздникъ, на который были позваны по- сланники и собралось много народу. И на этомъ пирѣ царь сагпегоз ё йоз Іаггез §гапйез бе ѵіпо: ё а езіа йезіа зе ауипіб тисЬа §епіе, азі сіе Биепаз, сото йе §гапйез Отез йе Іоз дие соп ёі апйап, ё оіга §епіе азаз: ё сото диіега дие Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез поп ѵіегоп езіа йісЬа саза піп Ьиегіа, піп Іоз арагіатіепіоз йеііа, ѵіегопіа аідипоз йе зиз отез, дие Іез Гиё тозігайа, ё теіійоз еп еііа б дие Іа ѵіезеп ё тігазеп. СХІІ. Е Іипез зі§иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у йоз йіаз йеі йісЬо тез йе ЗерііетЬге, еі Зепог зе Гиё йезіа саза рага оіга, дие ега азі саза ё Ьиегіа сото езіа, ё ега сегсайа йе тиго аііо, ё диайгайа, ё ё сайа сапіо йеііа ипа іогге гейопйа §гапйе аііа, ё Іа сиегйа ега тиу аііа, ГесЬа ё Іа оЬга йе дие егап езіаз оігаз: ё еп тейіо аѵіа ипа §гап саза ГесЬа еп сгиг, соп ипа дгапйе аІЬегса йе адиа йеіапіе; ё Іа саза ега тиу тауог дие еі йе Іаз оігаз Ьиегіаз дие Газіа аііі аѵіап ѵізіо, ,ё Іа оЬга таз гіса йе ого е йе азиі: ё езіаз сазаз ё Ьиегіаз егап Гиега йе Іа сіийай, ё езіа Ьиегіа ё саза аѵіа потЬге Вадіпо. Е адиі огйепб еі Зепог ипа 8гап 6- езіа, а Іа диаі Гиегоп Патайоз Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез, ё зе ауипіб тисЬа
262 Праздникъ въ саду Багино. приказалъ, чтобъ пили вино, и пилъ его и самъ; такъ какъ они не смѣютъ пить его ни въ обществѣ, ни дома безъ его позво- ленія. Они даютъ вино прежде ѣды и подаютъ его столько разъ и такъ часто, что дѣлаются пьяны; и для нихъ праздникъ не въ праздникъ и веселье не въ веселье, если они не напьются пьяны. Тѣ, которые подаютъ, стоятъ на колѣнахъ, и какъ только кто ни- будь выпилъ чашу, сейчасъ подаютъ ему другую; у нихъ нѣтъ другого дѣла, какъ только подавать еще, когда выпьютъ; когда одинъ устанетъ наливать, приходитъ другой, и только и дѣлаетъ, что наливаетъ; и не думайте., что одинъ подаетъ многимъ; нѣтъ, только одному или двумъ, для того чтобъ заставить ихъ пить больше. А если кто не хочетъ пить вина, тотъ, говорятъ, оскор- бляетъ царя, потому что всѣ пьютъ по его желанію; даже дѣлаютъ больше: чаши наливаютъ полныя, и никто не смѣетъ недопить; если кто не допьетъ, то у него не берутъ чаши изъ руки и за- ставляютъ допить; и пьютъ изъ одной чаши по одному и по два раза. А если предложатъ выпить вино за здоровье царя, или станутъ заклинать головою царя, то тогда должно выпить все и не оста- влять ни одной капли. Кто дѣлаетъ такъ и больше пьетъ вина, депіе: ё еп езіа йезіа тапйб еі Зепог, дие ЬеЬіезеп ѵіпо, ё ЬеЬібІо ёі езо тезто, са поп Іо озап ЬеЬег еп рйЫісо піп еп езсопйійо зіп зи Исепсіа; ё еі ѵіпо йап | еііоз апіез йе сотег у йап а, ЬеЬег а іапіаз ѵесез у іап атепийо, дие Гасе Іоз отез Ьеойоз; ё поп іегпіап дие зегіа а1е§гіа піп йезіа,- зі поп зе етЬеойазеп: ё Іоз дие зігѵеп езіап Іоз йпо- Іоз йпсайоз, ё азі сото Ьап ЬеЬійо ипа іага, Іиедо йап оіга; ё оіго ойсіо поп ііепеп зі поп азі сото асаЬап йе ЬеЬег ипа ѵег, 1ие§о йап 157. оіга; ё йездие ипо ез еподайо йе йаг а ЬеЬег, ѵіепе оіго, ё поп Гасе аі заіѵо йе рагііг ё ЬеЬег: ё поп репзейез дие ипо йё йе ЬеЬег а тисЬоз, заіѵо а ипо 6 ё, йоз, рог Іез і'асег ЬеЬег таз; ё Іоз дие поп диіегеп іо- таг еі ѵіпо, йісеп дие Іо йісеп еп ѵаійоп йеі Зепог, б, сиуо гие§о Іо ЬеЬеп: ё айп йісеп таз, Іаз іагаз йапіаз Пепаз, ё поп Ьа йе йехаг піп- §ипо ѵіпо еп еііа; ё зі Іе йеха, поп Іе диіегеп іотаг Іа іага йе Іа тапо, 6 йісепіе іотаг й, ЬеЬег; ё ЬеЬеп йе ипа іага ипа 6 Йоз ѵесез, ё зі йіхегеп дие ЬеЬа адиеі ѵіпо рог атог йеі Зепог, б зі Іе соціигагсп рог Іа саЬега йеі Зепог, Ьапіо йе ЬеЬег іойо, дие ипа зоіа §оіа поп
Обычай обсыпанія деньгами. 263 про того говорятъ, что онъ багадуръ, что у нихъ значитъ доблест- ный человѣкъ. А кто отказывается пить и говоритъ, что не хочетъ, того заставляютъ насильно, хотя бы онъ и не хотѣлъ. Въ этотъ день, прежде чѣмъ посланники пріѣхали къ царю, онъ прислалъ къ нимъ одного своего мирассу и съ нимъ прислалъ кувшинъ вина и велѣлъ сказать, что онъ ихъ проситъ выпить этого вина столько, чтобъ, когда они пріѣдутъ къ нему, быть веселыми. По пріѣздѣ къ царю, ихъ посадили такъ же какъ и въ первый разъ; питье продолжа- лось долго; потомъ принесли мясо; тутъ было много жареной конины и вареной и жареной баранины; потомъ соленое и много рису, приготовленнаго по ихъ обычаю разнымъ способомъ. Когда поѣли, одинъ изъ царскихъ мирассъ пришелъ съ серебряной ча- шей въ рукахъ, полной серебряныхъ монетъ, которыя они назы- ваютъ тага, и разсыпалъ ихъ надъ посланниками и надъ другими гостями; а разсыпавши сколько хотѣлъ, взялъ тѣ, что оставались въ чашѣ и бросилъ ихъ въ полы посланникамъ. Послѣ того царь приказалъ одѣть посланниковъ въ камокановыя платья; они пре- клонили предъ нимъ колѣна три раза по ихъ обычаю, и онъ прй- йехеп. Е еі оте дие езіо Гасе ё таз ѵіпо ЬеЬе, йісеп дие ез ЬаЬайиг, дие йісеп еііоз рог оте гесіо; ё еі дие гейегіа дие поп диіеге -ЬеЬег, Гасепіе ЬеЬег, аипдие поп диіега. Е езіе йіа апіез дие аі Зепог епігазеп Іоз ЕтЬа^айогез, епѵіёіез еі Зепог ип зи Мігаззае, соп еі диаі Іез епѵіб ип сапіаго Йе ѵіпо: ё епѵібіез йесіг, дие Іез го§аЬа дие ЬеЬіезеп йе адиеі ѵіпо а іапіо дие диапйо апіе .ёі езіоѵіезеп, Гиезеп Ьіеп а1е§гез: ё йезриез дие апіе еі Зепог епігаг’оп, азепіагопіоз зе§ип еі йіа йе апіез; ё еі ЬеЬег йпгб ипа §гап ріега, ё йе зі ігохіегоп [ігодегоп] Іа ѵіапйа, дие іиегоп тисЬоз саЬаІІоз азайоз, ё сагпегоз сосійоз ё азайоз, ё йезриез Іо айоЬайб, ё тисЬо аггоз йе тисЬаз тапегаз зедип зи созіитЬге. Е йез- риез дие оѵіегоп | сотійо, ипо Йе Іоз Мігаззаез йеі Зепог ѵіпозе соп ип Ьасіп йе ріаіа еп Іа тапо Пепо йе ип-а зи топейа йе ріаіа дие Патап Тадаез, ё йеггатб йеііоз зоЬге Іоз йісЬоз ЕтЬа^айогез, ё зоЬге Іа оіга депіе дие аЬі езіаЬа; ё йездие оѵо есЬайо йеііоз адиеііоз дие диізо, іотб Іоз дие йпсаЬап еп еі Ьасіп, ё есЬбІоз еп Іаз Гаійаз йе Іоз йісЬоз ЕтЬа^айогез. Е йе зі еі Зепог йго ѵѳзііг & Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез зеп- йаз гораз йе сатосап, ё йпсагоп Іоз йпорз апіе ёі ігез ѵесез. сото ез
264 Праздникъ еще въ иномъ саду. казалъ сказать, чтобы на слѣдующій день они пріѣхали обѣдать къ нему. СХПІ. На слѣдующій день, двадцать третьяго сентября мѣ- сяца, царь отправился въ другой дворецъ съ садомъ, который былъ недалеко отъ этого, что назывался Диликая. Здѣсь онъ далъ другой пиръ, на который собрались многіе изъ его царскаго войска, которымъ онъ велѣлъ пріѣхать туда, такъ какъ они жили въ дру- гихъ мѣстахъ. На этомъ праздникѣ были и посланники. Этотъ садъ и дворецъ были очень красивыми царь на этомъ пиру былъ очень веселъ и пилъ вино, и онъ самъ, и всѣ, которые были при немъ. Мяса было очень много по ихъ обычаю, конины и баранины. Когда кончили обѣдать, царь приказалъ дать посланникамъ камо- кановыя платья, и потомъ они вернулись въ свое жилище, кото- рое было очень близко отъ того мѣста, гдѣ находился царь. На этихъ праздникахъ собиралось столько народу, что, приближаясь къ тому мѣсту, гдѣ былъ царь, невозможно было бы идти, если бы тѣлохранители, которые были при посланникахъ, не расчищали для нихъ мѣсто; а пыли было такъ много, что лица и платья, все было одного цвѣта. Передъ этими садами были обширныя поля, и по зи созішпЬге; ё тапйбіез йесіг, дие оіго йіа зідиіепіе ѵіпіезеп а сотег соп ёі. СХПІ. Е оіго йіа зі^иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у ігез йіаз йеі тез йе ЗерііетЬге [ЗеііетЬге], еі 8епог зе Гиё а оіга саза ё Ьиегіа дие ега сегса Йезіа, дие аѵіа потЬге Оііісауа: еп Іа диаі йгооіга §гап йезіа, а Іа диаі зе ауипіё тисЬа §епіе йе Іоз йе зи Ьиезіе Йеі Зепог дие тапйб ѵепіг аііі, 158. дие егап арозепіайоз а оігаз рагіез: ё 1а диаі йезіа Гиегоп Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез; ё езіа йісЬа Ьиегіа ё саза ега Ьіеп Гегтоза: еп Іа диаі йёзіа тозігё еі 8епог §гап аіедгіа, ё ЪеЬіб ѵіпо ёі- ё диапіоз апіе ёі езіаЬап; ё Іа ѵіапйа Гиё тисЬа йе сатегоз ё саЬаІІоз, зе§ип зи соз- іитЬге, Е йездие оѵіегоп сотійо, еі 8епог тапйб йаг а Іоз йісЬоз Ет- Ъаіайогез зепйаз гбраз йе сатосап, ё йе зі іогпагопзе а зиз розайаз, дие ега Ьіеп сегса йе йопйе еі Зепог езіаЬа: ё & езіаз йезіаз зе ауппіагоп іапіа §епіе, дие диапйо Пе^аЪап сегса йе йо езіаЬа еі 8епог, поп ро- йіап іг айеіапіе, заіѵо рог Іаз §иагйаз дие Іоз ЕтЬаіайогез ПеѵаЬап дие Іез Гасіап Іидаг; ё еі роіѵо ега іапіо, дие Іаз сагаз ё Іаз гораз іойо ега
Праздникъ еше въ иномъ саду. 265 нимъ шла рѣка и много каналовъ; въ этихъ поляхъ царь прика- залъ поставить много палатокъ для себя и для своихъ женъ, и приказалъ всему своему войску, которое было разсѣяно на ста- нахъ и поляхъ его земли, собраться сюда, каждому на свое мѣсто, и поставить палатки, и прійдти со своими женами на тѣ праздники и свадьбы, которыя онъ хотѣлъ устроить. Когда были поставлены палатки царя, уже всякій зналъ, гдѣ долженъ по- ставить свою палатку; отъ старшаго до младшаго всякій знаетъ свое мѣсто, и все дѣлается въ порядкѣ и безъ шума; и не прошло трехъ или четырехъ дней, какъ вокругъ царскихъ палатокъ стояло уже почти двадцать тысячь, и каждый день то и дѣло что прихо- дили съ разныхъ мѣстъ. Съ этой ордой его всегда идутъ мясники и повара, которые продаютъ вареное и жареное мясо, и другіе люди, которые продаютъ ячмень и плоды, и хлѣбники, которые ставятъ свои печи, мѣсятъ и продаютъ хлѣбъ. Всякихъ ремеслен- никовъ и. мастеровъ какіе имъ нужны, можно найдти въ ордѣ, и всѣ распредѣлены по отдѣльнымъ улицамъ. Этого мало: они ве- зутъ съ собою всюду, куда идетъ войско, бани и баныциковъ, ип соіог. Е апіе езіаз йісЬаз Ьиегіаз езіаЪа [езіа] ипа §гап Напига <іе ипоз сатроз, ё рог ёі ѵепіа ип гіо ё оігоз тисЬоз аггоуоз (іе а§иа: ё [47] еп езіе сатро тапйб еі 8епог агтаг тисЬаз ііепйаз рага зі ё рага зиз ти^егез, ё тапйб а іойа зи Ьиезіе, дие езіаЬап йеггатайоз рог Ьиезіез ё ргайоз йе Іа ііегга, дие зе ауипіазеп аііі іойоз, сайа ипо еп зи Іи^аг, ё ризіезеп зиз ііепйаз, ё ѵіпіезеп аііі соп зиз ти^егез б езіаг аііі еп Іаз йезіаз ё Ъойаз дие диегіа Гасег. Е йездие Іаз ііепйаз йеі 8епог Гиегоп агтайаз, уа заЪіа сайа ипо опйе аѵіа йе ѵепіг а ропег зиз ііепйаз, ё а диаі рагіе йезйе 1е1 тауог Газіа еі тепог заЪе зи Іи^аг, ё Іо ііепе уа сопосійо, іойоз огйепайатепіе ё зіп гиійо; ё апіез йе ігез б диаіго йіаз Гиегоп агтайаз еп йеггейог йе Іаз ііепйаз йеі 8епог Газіа ѵеіпіе тіі, ё йе сайа йіа поп Гасіап зі поп ѵепіг йе іойаз рагіез. Е еп езіе зи Огйо апйап іойаѵіа сагпісегоз ё сосіпегоз, дие ѵепйеп сагпе сосійа ё азайа; ё оігоз дие ѵепйеп сеЪайа ё Ггиіа; ё Гогпегоз дие Гасеп зиз Гогпоз ё ата- зап ё ѵепйеп рап: ё йе іойоз Іоз ойсіоз ё тепезіегез дие Іез зоп песез- загіоз, ГаІІагейез рог зи Огйо, ё іойоз огйепайоз рог саііез зепаіайаз; ё айп ігаеп таз, рог йо диіега дие ѵап еп Ьиезіе, Ъапоз ё Ъапайогез, Іоз
266 Праздникъ еще въ иномъ саду. которые ставятъ палатки, устраиваютъ дома для желѣзныхъ т. е. горячихъ бань, съ котлами внутри, въ которыхъ держатъ и грѣ- ютъ воду, и все что нужно. Такимъ образомъ, когда кто прихо- дилъ, то уже зналъ гдѣ ему быть. Царь приказалъ перевезти посланниковъ въ домъ съ садомъ, который былъ недалеко отъ его орды, чтобъ они были поближе; этотъ домъ съ садомъ принадле- жалъ царю. СХІѴ. Въ понедѣльникъ, двадцать девятаго числа сентября мѣсяца, царь отправился въ городъ Самаркандъ и остановился въ одномъ домѣ, который былъ у самаго входа въ городъ. Этотъ домъ царь устроилъ въ честь матери своей женыКаньо; эта мать жены его была похоронена въ часовнѣ, которая находилась вну- три этого дома; этотъ домъ былъ очень богатъ и съ большимъ убранствомъ; они не имѣютъ обыкновенія дѣлать много убранства въ своихъ домахъ, но въ этомъ было много; онъ еще не былъ окон- ченъ, и въ немъ работали каждый день. Въ этотъ день царь прика- залъ устроить большой пиръ и велѣлъ пригласить посланниковъ. Онъ приказалъ сдѣлать пиръ въ этотъ день, потому что хотѣлъ при- нять посланниковъ, пріѣхавшихъ къ нему изъ одной земли, кото- диаіез агтап зиз ііепйаз, ё Гасеп зиз сазаз рага Іоз Ьапоз йе йеггоз, дие зоп саііепіез, у йепіго зиз саійегаз еп дие ііепеп ё саііепіап зи а§иа, ё іойо Іо дие Ьап тепезіег: ё азі сото сайа ипо ѵепіа, уа заЬіа йо аѵіа йе езіаг. Е еі Зепог тапйб ігаег а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез а ипа Ьиегіа ё саза дие сегса йе зи Огйо езіаЬа, рогдие езіоѵіезе сегса, Іа диаі саза ё Ьиегіа ега йеі Зепог. 159. СХІѴ, Ьипез, дие Гиегоп ѵеіпіе у пиеѵе йіаз йеі йісЬо тез йе ЗерііетЬге, еі Зепог зе ѵіпо а Іа сіийай йе Затагсапіе, ё Гиё розаг а ипаз сазаз дие егап 1ие§о а Іа епігайа йе Іа сіийай: Іаз диаіез сазаз тапйб еі Зепог Га|сег ё Ьопог йе Іа тайге 4йе зи ти§ег Сапо; ё езіа тайге йезіа тидег уасіа епіеггайа еп ипа саріііа дие йепіго еп езіаз сазаз езіаЬа: ё езіаз сазаз егап тиу гісаз ё соп тисЬоз ситріі- тіёпіоз; ё Іаз зиз сазаз поп Іаз асозіитЬга Гасег йе тисЬоз ситріітіеп- іоз; рего еп езіа аѵіа азаз, ё айи поп егап асаЬайаз; рего йе сайа йіа ІаЪгаЬап еп еііаз. Е еі Зепог тапйб езіе йіа Гасег ипа §гап,. йезіа, ё тапйб дие ѵіпіезеп аііі Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез: ё езіа йезіа тапйб ёі
Праздникъ еще въ иномъ саду. 267 рая граничитъ съ царствомъ Китайскимъ и прежде принадлежала къ Катайскому царству. Эти посланники пріѣхали въ этотъ день туда и они были одѣты такимъ образомъ: на самомъ главномъ изъ нихъ было что то въ родѣ кафтана изъ мѣха, мѣхомъ вверхъ, и мѣхъ былъ скдрѣе старый, чѣмъ новый; на головѣ у него была ма- ленькая шапочка и шнурокъ на груди; шапочка была такъ мала, что съ трудомъ могла влѣзать ему на голову на столько, чтобъ не упасть съ головы. И всѣ, которые пріѣхали съ нимъ, были одѣты въ мѣха, иные мѣхомъ вверхъ, а другіе внутрь, и были такъ наряжены, что казались кузнецами, которые только что работали желѣзо. Они привезли царю въ подарокъ неотдѣ- ланные мѣха куньи, собольи, бѣлые лисьи и соколовъ. Они были христіане въ родѣ Катайскихъ. Ихъ посольство было для того, чтобы просить у царя, чтобъ онъ далъ’ имъ въ правители и цари одного внука царя Тохтамыша, бывшаго царемъ въ Татаріи и находившагося при немъ. Царь въ этотъ день долго игралъ въ шахматы съ нѣкоторыми Заитами; Заитами называются люди, которые происходятъ изъ рода Магомета. Въ этотъ день онъ не Гасег езіе йіа, рог диапіо диегіап гезсеЬіг ипоз ЕтЬаіайогез дие а ёі ѵепіап йе ипа ііегга дие сопйпа соп ііегга йеі зепогіо йеі Саіау, ё зоііа зег йеі зепогіо йеі Саіау: Іоз диаіез ЕтЬаіайогез ѵіпіегоп езіе йіа аііі, ё ѵепіап арозіайоз йезіа тапега: 'е! тауог йеііоз ігаіа ѵезіійо ипо сото іаѵагйо йе реііеіоз, еі реіо а Гиега; ё егап езіоз реііеуов таз ѵіеіоз дие пиеѵоз: еп Іа саЬеза.ігаіа ип зотЬгего редиепо, ё ип согйоп еп еі реіо; ё еі зотЬгего ега іап редиепо, дие рог Гиегга Іе епігаЬа еп Іа саЬеза, рогдие зе Іе поп сауезе еі зотЬгего йе Іа саЬеза. Е іойоз диапіоз соп ёі ѵепіап ігаіап ѵезіійоз йе реііеіоз, йеііоз ігаіап еі реіо а Гиега, ё йеііоз а йепіго; ё іатЬіеп арозіайоз, дие рагезсіап Геггегоз дие заііап йе ІаЬ- гаг йегго: ё ігаіап ргезепіе аі Зепог йе ріеіез йе тагіаз рог айоЬаг, ё йе зеЬеІіпаз, ё йе гарозаз Ыапсаз ё Гаісопез: ё езіоз егап СЬгізііапоз & Іа тапега йе Іоз йеі Саіау. Е Іа зи ЕтЪаіайа еп дие ѵепіап ега, дие йетапйаЬап аі Зепог дие Іез йіезе рог ОоЬегпайог ё рог Зепог ё. ип піеіо йеі Етрегайог Тоіатіх, Етрегайог дие зоііа зег йе Тагіагіа [Таг- іаііа], дие соп ёі ѵепіа. Е еі Зепог іи§ё езіе йіа аі аіхейгез ипа §гап ріёха соп ипоз 2ауіез; ё 2ауіез Патап й ипоз отез дие ѵіепеп йеі Ііпа-
268 Праздникъ на равнинѣ Канигуль. захотѣлъ принять подарки отъ этихъ .посланниковъ, однако ихъ принесли къ нему и онъ ихъ посмотрѣлъ. СХѴ. Въ четвергъ, второго октября, царь прислалъ къ посланникамъ въ садъ, гдѣ они жили, рыцаря, который былъ его главнымъ привратникомъ; онъ сказалъ имъ, что царь велѣлъ пе- редать, что онъ знаетъ очень хорошо, что Франки пьютъ вино каждый день, но что теперь, передъ нимъг они не пьютъ въ волю, когда онъ ихъ угощаетъ; поэтому онъ посылаетъ его къ нимъ, чтобъ онъ приготовилъ у нихъ пиръ и далъ вина, чтобъ они пили и ѣли въ волю; и для того посылаетъ имъ десять барановъ и ло- шадь для угощенья и мѣру вина. Когда кончился этотъ пиръ, и было выпито вино, посланниковъ одѣли въ камокановыя платья, рубашки и шапки, и привели имъ еще лошадей, присланныхъ имъ царемъ въ подарокъ. СХѴІ. Въ понедѣльникъ, шестого числа октября мѣсяца, царь устроилъ большой праздникъ на томъ мѣстѣ, гдѣ стояла его орда, какъ они называютъ станъ. Онъ приказалъ, чтобъ всѣ его род- ственники и жены, жены его сыновей и внуковъ, бывшихъ тамъ, (іе МаЬо|таб. Езіе біа поп Іез диізо іотаг еі ргезепіе а езіоз ЕтЬа- Іабогез; рего ігохіегопзеіо (іеіапіе, ё ѵібіо. СХѴ. Е з’иеѵез, дие Гиегоп (іоз біаз бе ОсіиЬге, еі Зепог епѵіб а Іоз бісЬоз ЕтЬазабогез а Іа Ьиегіа. опбе розаЪа ип СаЬаІІего, дие ега зи рогіего тауог; еі диаі Іез біхо, дие еі Зепог Іез епѵіаЬа а бесіг, дие еі заЬіа Ьіеп дие Іоз Ггапсоз дие ЬеЬіап ѵіпо саба біа, ё аііі а^ога соп ёі 160. дие Іо поп ЬеЬіап а зи ѵоіипіаб апіе ёі, диапбо зе Іо тапбаЬа баг, дие . рог езо зе Іоз епѵіаЬа а ёі а еііоз аііі, дие Іез йсіезе абоЬаг бе уапіаг ё баг а ЬеЬег, рогдие сотіезеп ё ЬеЬіезеп а зи ѵоіипіаб; ё дие Іез епѵіаЬа рага еііо біег сагпегоз ё ип саЬаІІо рага сотег, ё ипа саг^а бе ѵіпо: ё бездие еі уапіаг Гиё сотібо, ё еі ѵіпо ЬеЬібо, а Іоз бісЬоз ЕтЬаз’абогез ѵізііегопіез зепбаз гораз бе сатосап, ё зепбаз сатізаз, ё зепбоз зотЪге- гоз, ё Іез біегоп таз зепбоз саЬаІІоз дие Іез еі Зепог епѵіаЬа. СХѴІ. Еіипез, дие Гиегоп зеіз біаз беі бісЬо тез бе ОсіиЬге, еі Зепог тапбб ипа §гап йезіа, бопбе іепіа зи Огбо риезіо еп еі сатро, дие бісеп еііоз рог геаі; ё аііі. огбепб ё тапбб, дие зиз ражепіез ё ти^егез,
Описаніе оградъ и палатокъ. . 269 его приближенные мирассы и всѣ его люди, которые были раз- сѣяны по полямъ, собрались и оставались тамъ, пока онъ прика- жетъ. Въ этотъ день посланниковъ привезли туда, гдѣ стояла орда. Пріѣхавши, они увидали много прекрасныхъ палатокъ, изъ ко- торыхъ большая часть стояла на берегу рѣки: онѣ были очень красивы на видъ и стояли очень близко одна къ другой. Послан- никовъ повели по улицамъ,.гдѣ продавались разныя вещи, необ- ходимыя для войска, когда оно идетъ въ походъ. Когда они были уже близко отъ того мѣста, гдѣ находились царскія палатки, ихъ помѣстили подъ навѣсъ, сдѣланный изъ бѣлой льняной ткани, вышитой тканями другихъ цвѣтовъ; онъ былъ длинный и былъ поднятъ вверхъ на двухъ палкахъ й на шнуркахъ, на которые былъ натянутъ. По полю видно было много такихъ навѣсовъ; ихъ дѣлаютъ такими длинными и высокими, чтобъ заслонять отъ солнца и пропускать воздухъ. Недалеко отъ этихъ навѣсовъ сто- ялъ большой и высокій павильонъ, сдѣланный въ родѣ палатки, но только квадратный и такой высокій, какъ три копья, если не больше; бока его не доходили до земли почти на разстояніи копья; ё Іаз ти§егез йе зиз й]оз ё піеіоз дие аііі езіаЬап, ё зиз Мігаззаез ргі- ѵайоз, ё іойа зи §епіе дие езіаЬап йеггатайоз рог Іоз сатроз, ѵіпіевеп аііі ё езіоѵіезеп диапйо ёі тапйазе. Е езіе йіа Гиегоп Пеѵайоз Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез аііі йопйе езіаЬа еі Огйо; ё диапйо еп ёі Гиегоп, Гаііагоп тисЬаз ііепйаз ё Ьіеп Гегтозаз, ё Іаз таз йеііаз езіаЬап гіЬега йеі гіо, ё Ьіеп рагезсіап Гегтозаз йе ѵег, ё езіаЬап пшу іипіаз ипаз соп оігаз: ё & Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез Пеѵагоп рог ипаз саііез йопйе езіаЬап Іоз дие ѵепйіап Іаз созаз дие егап песеззагіаз рага §епіе дие апйа еп Ьиезіе. Е йездие Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез | Гиегоп сегса йе йопйе езіаЬап Іаз ііепйаз йеі Зепог, ризіегопіоз зо ипа зотЬга: Іа диаі ега йе ип рапо йе Ипо Ыапсо, епігеіаііайо йе рапо йе оігаз соіогез, ё ега Іиеп^а, ё епЬі- езіа Газіа аггіЪа соп йоз тайегоз ё сиегйаз дие Іа іігаЬап, ё рог еі сат- ро аѵіа азаг йезіаз зотЪгаз; ё Гасепіаз азі іиеп^аз ё аііаз, рогдие іепіап еі зоі ё епіге еі ауге: ё сегса йезіаз зотЬгаз езіаЬа ип тиу ^гапйе ё аііо раѵеііоп, еі диаі ега ГесЬо сото ііепйа, заіѵо дие езіаЬа диайгайо, ё ега іап аііо сото ігез Іапзаз йе агтаз, ё таз; Іаз Гаійаз йёі поп Не- §аЬап аі зиеіо диапіо ройіа зег ипа Іапга, ё аѵіа еп апсЬо Газіа сіеп
27 § . Описаніе оградъ и палатокъ. въ ширину въ немъ было сто шаговъ; онъ былъ четырехугольный, а потолокъ былъ круглый, какъ сводъ, и опирался на двѣнадцать столбовъ, каждый толщиной въ грудь человѣка; онъ былъ раз- рисованъ лазурью и золотомъ и другими цвѣтами. Отъ угла до угла было три столба и каждый былъ сдѣланъ изъ трехъ кус- ковъ, скрѣпленныхъ въ одно; когда ихъ ставили, то поднимали съ помощію колесъ, какъ у телѣги,и ворота; въ разныхъ мѣ- стахъ ихъ скрѣпляли ободья, которые и помогали поднимать ихъ. Съ верхняго свода, гдѣ былъ потолокъ, до низу спускал- ся кусокъ шелковой ткани по каждому столбу; эти куски. привязывались къ столбамъ и когда они были прикрѣплены такимъ образомъ, то отъ одного конца къ другому образовыва- лась арка. Съ внѣшней стороны этого квадрата было точно крыль- це, тоже четырехугольное и вверху соединенное съ самымъ па- вильономъ; это крыльце поддерживалось двадцатью четырьмя стол- бами, не такими толстыми, какъ тѣ, что въ срединѣ, такъ что всѣхъ столбовъ въ этомъ павильонѣ было тридцать шесть. Онъ натягивался навѣрное сотнями пятью цвѣтныхъ шнурковъ. Вну- три онъ былъ покрытъ краснымъ ковромъ, а въ немъ были сдѣ- разоз, ё аѵіа диаіго ездиіпаз, ё еі сіеіо бёі ега гебопбо сото ЬоЬе<1а: ё агтазе зоЬге босе агЬоІез, іап §гиезо сайа ипо сото ип оте еп Іоз ре- сЬоз; ё егап ріпіабоз сіе азиі ё ого, ё бе оігаз соіогез: ё бе ездиіпа а 161. ездиіпа іЬап бе ігез еп ігез езіоз агЬоІез, ё ега саба ипо ГесЬо еп ігез ребагоз, дие зе епхегіап еп ипо; ё диапбо Іоз агтаЬап, епГезіаЬапІоз соп ипаз гиебаз сото бе саггеіа, ё соп іогпоз ё отез; Ьап сіпіоз дие ігаѵаЪап еп сіегіоз Іи^агез, дие Іоз ауибаЪап & Іоз епГезіаг: ё безбе Іа ЬоЬеба -бе аггіЬа, бо ега еі сіеіо, безсепбіа Газіа ауизо ип рапо бе зеба рог саба ипо безіоз агЬоІез, ё аіаЬапІоз а Іоз бісЬоз агЬоІез; ё бездие егап аіабоз Гасіазе агсо беі ип саЪо аі оіго: ё бе Гиега безіе сиегро безіа диабга безсепбіап ипоз сото рогіаіез, дие егап оігозі еп диабга, ё аггіЬа ега з'ипіо соп еі сиегро бе Іа диабга: ё езіоз бісЬоз рогіаіез зоз- іепіап Іоз ѵеіпіе у диаіго тйзіііез, дие поп егап іап дгиезоз сото Іоз бе еп тебіо, азі дие егап іобоз езіоз агЬоІез ігеіпіа у зеіз дие й езіе раѵеііоп іепіап. А езіе раѵеііоп ІігаЬап Ьіеп диіпіепіаз,сиегбаз соіогабаз, ё егап бе раг[48]іез бе бепіго бе ип іареіѳ сгетозіп, ё еп еііа ГесЬоз
Описаніе оградъ и палатокъ. 271 лапы вставки, разнообразно и красиво вшитыя изъ другихъ шел- ковыхъ тканей разныхъ цвѣтовъ и въ нѣкоторыхъ мѣстахъ про- шитыя золотыми нитками. Посреди потолка была самая богатая работа, а по четыремъ угламъ его были изображены четыре орла со сложенными крыльями. Съ внѣшней стороны этотъ павильонъ былъ покрытъ шелковой тканью съ бѣлыми, темными и желтыми полосами, похожей на сарсанъ; на каждомъ углу павильона под- нимался вверхъ столбъ и на каждомъ столбѣ было мѣдное яблоко и надъ нимъ изображеніе луны. Надъ самымъ высокимъ мѣстомъ павильона поднимались другіе четыре столба выше первыхъ, и на нихъ были тоже яблоки и большія луны; а между этими столбами надъ павильономъ стояла башня съ разнообразными зубцами изъ шелковой ткани, съ дверью, черезъ которую можно было войдти въ нее. Когда вѣтеръ приводилъ въ безпорядокъ павильонъ и столбы, люди всходили на верхъ и шли по ней, куда было нужно; она была такъ высока, что издали казалась замкомъ. Такъ ве- ликъ, такъ высокъ и обширенъ былъ этотъ павильонъ, что на него нельзя было смотрѣть безъ удивленья, и красоты въ немъ было гораздо больше, чѣмъ возможно описать. Въ этомъ павильонѣ съ тисЬоз епігеіаііатіепіоз Де тисЬаз тапегаз Ьіеп Гегтозаз Де оігоз ра- поз Де зеДа Де тисЬаз соіогез, ё еп Іи^агез ЬгозІаДо Де йіо Де ого іігаДо. Е еп теДіо Деі сіеіо Де Іа диаДга езіД Іа таз гіса оЬга дие еп ІоДо еііо аѵіа; ё Д Іоз диаіго сапіоз Деііа езіаЬап й§игаДоз диаіго а^иііаз соп зиз аіаз сиЬіегіаз; ё езіе ДісЬо раѵеііоп ега Де рагіез Дё Гиега аіоггаДо Де ип рапо Де зеДа, ѵапДаДо Д ѵапДаз Ыапсаз ё ргіеіаз ё атагіііаз, дие рагезсеп загзапі: ё Д саДа саЪо Дезіе раѵеііоп заііа ип таДего аііо дие зоЬіа аггіЬа, ё еп саДа таДего езіаЬа ипа тапгапа Де соЪге, ё ипа й§ига Де Іипа епсіта. Е епсіта Де Іо таз аііо Де Іа диаДга заііап оігоз диаіго таДегоз дие зоЬіап таз аііоз, соп оігаз вепДаз тапзапаз ё Іипаз тиу ($гапДез: ё епсіта Дезіе раѵеііоп епіге езіоз ДісЬоз таДегоз езіаЬа ипа іогге соп аітепаз Де рапо Де зеДа Де тисЬаз тапегаз, соп ипа риегіа рог До епігаЬап Д еііа; ё диапДо еі ѵіепіо ДезсопсегіаЬа езіе ра- ѵеііоп ё Іоз агЬоІез Дёі, зоЬіап отез епсіта Деііа, ё апДаЬап Д ріез рог еііа Д До диегіап, азі ега іап аііа дие Де Іехоз рагезсіа ип сазііііо; ё іап §гапДе, ё іап аііо, ё іап апсЬо ега езіе раѵеііоп, дие ега ипа езігапа
272 Описаніе оградъ и палатокъ. одной стороны было возвышеніе изъ ковровъ, и на нихъ поло» жено три или четыре матраса одинъ на другой: это возвышеніе было для царя; по лѣвую руку стояло другое возвышеніе изъ ковровъ немного въ сторонѣ отъ перваго; а возлѣ него было еще одно пониже. Вокругъ этого павильона была ограда, какъ возлѣ - города или замка, изъ шелковой разноцвѣтной ткани, вышитой вставками разнымъ образомъ, съ зубцами на верху и со шнур- ками съ внутренней и съ внѣшней стороны, которыми она сдер- живалась; внутри же были столбы, поддерживавшіе ее. Эта ограда была круглая, около трехъ сотъ шаговъ ширины; а стѣна была высотою съ человѣка на лошади; въ ней былъ очень высокій входъ, сдѣланный въ видѣ арки, съ дверями внутрь и наружу той же са- мой работы какъ и ограда; и одна дверь запиралась. Надъ вхо- домъ была четырехугольная башня съ зубцами, и хоть ограда эта была сдѣлана со многими узорами и переплетами, но дверь, арка и башня были еще лучшей работы, чѣмъ все другое. Эта ограда называется Салапарда. Внутри этой ограды было много палатокъ и навѣсовъ, разнообразно устроенныхъ. Между ними была одна сова йе ѵег, ё тисЬо таз йе Гегтозига аѵіа дие зе пои росііа езсгеЬіг. Е зо езіе раѵеііоп езіаЬа & Іа ипа рагіе риезіо ип. езігайо Иапо йе аІЬотЬгаз, ё еп ёі риезіоз ігез 6 диаіго аітайгадиез ипо зоЬге оіго, ё езіе езігайо ега рага еі 8епог: ё й Іа тапо ігдиіегйа езіаЬа оіго езігайо 162. Иапо йе аІЬотЬгаз, дие езіаЬа ип росо йезѵіайо йеі оіго езігайо: ё сегса йезіе езіаЬа оіго таз Ьахо. Е сегса йезіе йісЬо раѵеііоп езіаЬа ипа сегса азі сото йе ѵіііа б йе сазііііо, | йе рапо йе зейа йе тисЬаз соіо- гез, епігеіаііайоз йе тисЬаз тапегаз соп аітепаз епсіта, соп сиегйаз йе рагіез йе йіега ё йе йепіго дие Іа іігаЬап; ё йе йепіго аѵіа ипоз тайегоз дие Іоз іепіап. Е езіа сегса ега гейопйа, ё ройіа зег іап апсЬа диапіо ігесіепіоз разоз, у Іа рагей іап аііа диапіо зегіа ип оте й саЬаІІо; ё аѵіа ипа риегіа Ьіеп аііа ГесЬа еп агсо, соп риегіаз айепіго ё ё Гиега йе Іа оЬга тезта, дие ега Іа сегса, дие зе сеггаЬа Іа ипа.; ё епсіта йе Іа рогіайа езіаЬа ипа іогге диайгайа соп аітепаз: ё сото диіега дие Іа ЙісЬа сегса ега йе тисЬоз Іаяоз ё ігаѵатіепіоз [ігаѵатепіоз] дие еп еііа езіа- Ьап ГесЬоз, Іа ЙісЬа рогіайа, агсо ё іогге ега йе тиу таз Гегтоза оЬга дие Іо оіго; ё езіа ЙісЬа сегса Патап еііоз 2а1арагйа. Е йепіго йезіа
Описаніе оградъ и палатокъ. 273 очень высокая палатка, которая не была натянута веревками; она была круглая и стѣны ея состояли изъ палокъ, толщиною въ копье или немного больше, которыя переплетались между собою какъ сѣть; надъ ними возвышался точно куполъ, тоже изъ палокъ, и очень высокій; стѣны и куполъ были связаны между собою лен- тами, шириною въ руку, которыя доходили до низу и тамъ были привязаны къ кольямъ, стоявшимъ возлѣ стѣнъ палатки. Эта паг латка была такъ высока, что нельзя было не удивляться, что она держится только съ помощью этихъ лентъ. Сверху она была по- крыта краснымъ ковромъ, а снизу подбита хлопчатой бумагой какъ одѣяло, чтобы солнце не могло проходить; на ней не было никакихъ вышивокъ, ни узоровъ, кромѣ того, что съ внѣшней стороны ее опоясывали бѣлыя полосы, которыя перекрещиваясь шли вокругъ нея; эти полосы были покрыты позолочеными се- ребряными бляхами величиною въ руку, въ которыя были впра- влены разнымъ образомъ каменья; вокругъ всей палатки по срединѣ шла опоясывавшая ее полоса бѣлаго полотна, сложенная мелкими складками, какъ оборка на юбкѣ, и вышитая золотыми нитками; сегса аѵіа тисЬав ііепдав, 6 зотЬгав агтадав де тисЬав тапегав: епіге Іав диаіев евіаЬа ипа тиу аііа ііепда, Іа диаі поп Іа іігаЪап сиеі’дав; ё ега гедопда, ё Іав рагедев егап де ѵагав іап §гиевав сото Іапгаз, росо тав, дие ве ропіап аігаѵезадав сото г ед: ё епсіта девіав ѵагав евіаЬа ипо сото сЬарііеІ аііо, оігозі де ѵагав тиу ако: ё езіе сЬарііеІ ё раге- дев де ііепда ве аіаЪа ипо соп оіго, соп ипав сіпіав іап апсЬав сото Іа тапо, ё ѵепіап Гавіа ау изо, ё аіаЪапІав а ипав евіасаз дие ]ипіо соп Іаз рагедез де Іа ііепда езіаЬап; ё іап аііа ега, дие ега тагаѵіііа іепегзе соп адиеііав сіпіав: ё епсіта ега сиЬіегіа де ип рапо де іареіе сгетевіп [сіетезіп], ё деЬахо ега етЬоіідо еп аі^одоп сото соІсЬа, рогдие Іа поп рававе еі зоі: ё еііа поп аѵіа епігеіаііатіепіоз піп й^игав піп^ипав, заіѵо дие Іа сепіап рог тедіо де рагіев де Гиега ипав ѵапдав Ыапсаз дие іЬап еп сгиг дие Іа аігаѵеваЬап іода еп деггедог: ё евіав ѵапдав егап си- Ьіегіав де ипав сЬа|рав де ріаіа воЬгедогадаз іап апсЬав сото Іа тапо, еп дие езіаЬап еп^авіопадав ріедгав де тисЬаз тапегав,- ё аі деггедог девіа ііепда, рог тедіо деііа Іа сепіа ип Ііепво Ыапсо, дие Іа сепіа еп деггедог, р1е§адо де р1іе§иев тепидов сото §ігопев де вауа, дие ега Сборникъ П Отд. И. А. Н. 18
274 Описаніе оградъ и палатокъ. когда дулъ вѣтеръ, складки этого полотна развѣвались въ разныя стороны, и это'было очень красиво. Въ ней былъ высокій входъ съ дверью, сдѣланной изъ тоненькихъ палочекъ и покрытой крас- нымъ ковромъ. Возлѣ этой палатки была другая, очень богатой работы, натянутая веревками, изъ краснаго бархатнаго ковра. Тутъ же было еще четыре палатки, Соединенныя одна'съ другой, такъ что изъ одной можно было проходить въ другую, и между ними шла точно улица; сверху онѣ были покрыты. Внутри этой ограды было много другихъ разныхъ палатокъ. Какъ разъ возлѣ ограды была другая такая же большая изъ шелковой матеріи, сдѣланная такъ, что казалась‘точно изъ изразцевъи въ ней были въ нѣкоторыхъ мѣстахъ окошки съ дверцами, но въ нихъ нельзя было войдти, потому что въ нихъ были сѣти, сдѣланныя изъ узень- кихъ шелковыхъ ленточекъ. По срединѣ этой ограды была дру- гая, очень высокая палатка, сдѣланная такъ же какъ и первая, изъ красной такой же ткани и съ такими же серебряными бля- хами. Эти палатки были вышиною въ три копья, если не больше; на; куполѣ, на самомъ верху палатки былъ сдѣланъ очень боль-, 7 Ъгозіайо (іе йіо йе ого іігайо; ё диапйо Гасіа ѵіепіо, шоѵіапзе Іоз рііе- #иез йезіе йісЬо Ііепзо ё ипа рагіе ё а оіга, дие рагезсіа тиу Гегтоза: 163. е аѵіа ипа риегіа аііа соп риегіаз йе ипаз сапаз 'тепийіііаз сиЬіегіаз йе іареіе соіогайо. Е сегса йезіа йісЬа ііепйа езіаЪа оіга Ьіеп гіса, дие 1а іігаЬап сиегйаз, ё ега ип іареіе соіогайо йе ѵеііийо: ё оігозі езіаЬап 1ие§о оігаз диаіго ііепйаз, іипіаз ипаз соп оігаз, дие зе разаЬа йе ипа а оіга, ё іЬа-сото саііе рог тейіо йеііаз; егап сиЬіегіаз епсіта. Е йепіго йезіа сегса аѵіа оігаз тисЬаз ііепйаз йе тисЬаз тапегаз: ё 1ие§о ]*ипіо соп езіа сегса езіаЬа оіга іап §гапйе йе ип рапо йе зейа, ГесЬо рог іаі тапега, дие рагезсіа сото азііег йе аяиіерз; [е] ё рог ёі аѵіа а іге.сЬоз ѵепіапаз аЬіегіаз соп зиз риегіаз, ё рог Іаз ѵепіапаз гіоп ройіа епігаг оте піп^ипо, са іепіап ипаз гейез ГесЬаз йе ипаз сіпіаз йе зейа ап^оз- іаз: ё еп тейіо йезіа сегса езіаЬа оіга ііепйа тиу аііа, ГесЬа зе^ип Іа , ргітега, йе оіго іаі рапо соіогайо, ё соп оігаз іаіез сЬараз йе ріаіа: ё езіаз ііепйаз ройіап зег іап аііаз сото ігез Іапгаз йе агтаз, у таз; ё еп еі сарііеі еп Іо таз аііо йезіа ііепйа езіаЬа ипа а^иііа йе ріаіа зоЬгейогайа Ьіеп §гапйе,- дие Іепіа Іаз аіаз аЬіегіаз; ё Іиедо Ьахо йеііа
Описаніе оградъ и палатокъ. 275 шой серебряный позолоченый орелъ съ распущенными крылья- • ми, а пониже его, на разстояніи полутора браса выходили изъ палатки три серебряные позолоченые сокола, одинъ съ одной стороны, а другой съ другой, правильно расположенные; у этихъ соколовъ были распущены крылья, какъ будто бы они хотѣли ле- тѣть отъ орла; носами они были обращены къ орлу и крылья у нихъ были распущены; а орелъ точно хотѣлъ напасть на одного изъ нихъ; этотъ орелъ и сокола были очень хорошо сдѣланы и такъ поставлены, что представлялись прекраснымъ указаніемъ. Передъ дверью этой палатки былъ навѣсъ изъ шелковой разноцвѣтной ткани, который бросалъ тѣнь возлѣ двери и охранялъ ее отъ лучей солнца; и смотря по тому, куда шло солнце, туда же передвигался и навѣсъ, такъ что онъ постоянно защищалъ палатку отъ свѣта. Первая ограда и палатки принадлежали первой, главной женѣ ца- ря, которую звали Каньо; а эта другая принадлежала второй же- нѣ, которую звали Кинчикано, то есть малая царица. Возлѣ этой ограды стояла другая изъ ткани другого рода съ многими палатками и навѣсами; по срединѣ ея стояла палатка, сдѣланная такъ же какъ тѣ, что я вамъ описалъ. Этихъ оградъ, которыя они называютъ диапіо ипа Ьгаха ё тедіа, заііап <3е1 сиегро де Іа ііепда ігев Гаісопез де ріаіа зоЬгедогадоз, ипо ё. Іа ипа рагіе, ё оіго ё Іа оіга, риезіоз огдепа- датепіе: Іоз диаіез Гаісопез | іепіап Іаз аіаз аЪіегіаз сото дие диегіап [диіега] Гоіг деі а§иі1а, ё Іоз гозігоз Гасіа еііа, ё Іаз аіаз аЪіегіаз: ё еі- а§иі1а Гасіа зетЫапіе дие диегіа ѵепіг аі ипо деііоз: ё езіа адиііа ё Гаісопез егап тиу Ьіеп ГесЬоз, ё езіаЬап азі огдепадоз дие рагезсіап ипа зі^пійсапза Гегтоза. Б апіе Іа риегіа дезіа ііепда езіаЬа ипа зотЬга де ип рапо де зеда де тисЬаз соіогез, дие Гасіа зотЬга апіе Іа риегіа, ё 1е §иагдаЪа дие 1е поп діезе еі зоі, ё Гёсіа до ёі апдаЬа, Гасіа аііа Іо тоѵіа адиеііа ?отЬга^; де тапега дие іодаѵіа §иагдаЬа еі зоі дие поп діезе еп Іа ііепда. Б Іа дісЬа ргітега сегса ё ііепдаз егап де Іа ргітега тауог тидег деі 8епог, дие ПатаЪап Сапо: ё езіа оіга ега де Іа зе§ип- да ти§ег, дие Ііатап (^иіпсЬісапо, дие диіеге десіг Іа зепога редиепа. Е сегса дезіа дісЬа сегса езіаЬа оіга де рапо де оіга тапега соп ти- сЪаз ііепдаз ё зотЬгаз еп еііа; ё еп тедіо езіаЬа ипа аііа ііепда ГесЬа зе§ип Іаз диё ѵоз Ье дісЬо: ё ипаз іипіаз соп оігаз езіаЬап дезіаз сег- 18*
276 Описаніе оградъ и палатокъ. Калапарда, было одиннадцать, одна возлѣ другой, каждая своего цвѣта и своей отдѣлки; въ каждой изъ нихъ была большая па- латка, не натянутая веревками, покрытая краснымъ ковромъ, и устроенная одна какъ другая; и въ каждой было много палатокъ и навѣсовъ. Отъ одной ограды до другой разстояніе было не шире улицы; онѣ всѣ стояли рядомъ, и это было очень красиво. Эти ограды принадлежали женамъ царя и женамъ внуковъ его; они и жены ихъ живутъ въ нихъ, какъ въ домахъ, и зимою и лѣ- томъ. Около полудня царь вышелъ изъ одной изъ этихъ оградъ, вошелъ въ тотъ большой павильонъ и приказалъ войдти туда посланникамъ; тутъ онъ далъ имъ большой пиръ со множествомъ баранины и конины; а когда пиръ кончился, посланники отправи- лись къ себѣ домой. СХѴІІ. Въ слѣдующій вторникъ, седьмого числа октября мѣсяца, царь приказалъ устроить другой большой праздникъ въ своей ордѣ; на этомъ праздникѣ была и посланники, и онъ былъ устроенъ въ одной изъ тѣхъ оградъ, о которыхъ вы слышали. Онъ приказалъ привести туда посланниковъ; они застали его въ большой палаткѣ, и онъ велѣлъ имъ войдти туда же, и по своему саз, дие еііаз Цашап Саіарагйа, опсе, сайа ипа йе зи соіог, ё йе зиз ІаЬогез: ё еп сайа ипа йеііаз аѵіа ипа йе Іаз ііепйаз §гапйез дие Іаз 164. поп іігап сиегйаз, іойаз сиЬіегіаз йе іареіе соіогайо, ГесЬаз ё ипа та- пега; ё Ьа тисЬаз ііепйаз ё зотЬгаз еп сайа ипа йеііаз; ё йе ипа ё оіга. йезіаз сегсаз поп аѵіа таз езрасіо [зрасіо] йе ипа сото саііе, ё езіаЬап риезіаз ипа сегса йе оіга, дие рагезсіа тиу Гегтозо.1 Е езіаз сегсаз егап йе- тидегез йеі Зепог, ё йе тидегез йе зиз піеібз, ё езіоз Ьап еііоз 6 еііаз азі сото зиз. сазаз, дие езіёп еп ѵегапо ё еп ЬіЬіегпо. Е еі Зепог , заііб ё Ьога йе тейіо йіа йе ипа йезіаз сегсаз, ё ѵіпо зо еі йісЬо §гап раѵеііоп, ё йзо ѵепіг аііі йепіго ё іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё йібіез аііі ипа дгап уап[49]іаг йе тисЬа ѵіапйа йе сагпегоз ё саЬаІІоз; ё Іа уапіаг асаЬайа, Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез зе ѵіпіегоп ё зиз розайаз. СХѴП. Е тагіез зідиіепіе, зіеіе йіаз йеі йісЬо тез йе ОсіиЬге, еі Зепог тапйб іасег оіга іап дгап йезіа аііі еп зиОгйо, ё ѵіпіегоп аііі Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез: ё Іа йісЬа йезіа йзо еп ипа йе адиеііаз сегсаз дие аѵеіз оійо. Е ё Іоз зоЬгейісЬоз зепогез ЕтЬаіайогез йзо Пеѵаг аііі, ё
Подарки царю отъ приближенныхъ. 277 обычаю далъ большой пиръ. Когда обѣдъ былъ конченъ, двое са- мыхъ приближенныхъ людей къ царю, которые управляли его до- момъ и которыхъ звали одного Шамеликъ Мирасса, а другого Не- радивъ Мирасса, сдѣлали царю подарокъ и поднесли его ему. Этотъ подарокъ состоялъ изъ нѣсколькихъ серебряныхъ блюдъ на высокихъ ножкахъ, въ которыхъ были сласти, сахаръ, изюмъ, миндаль и Фисташки; и на каждомъ блюдѣ былъ кусокъ шелковой ткани. Эти блюда были принесены по девяти; потому что по ихъ обы- чаю подарки царю дѣлаются такъ чтобы въ нихъ были девятки: всего по девяти вещей. Этимъ подаркомъ царь раздѣлился съ рыцарями, которые были при немъ; а посланникамъ приказалъ дать два блюда, изъ тѣхъ на которыхъ была шелковая ткань. Когда начали вставать, то стали бросать въ народъ серебряныя деньги и тоненькія золотыя бляшки съ бирюзой по срединѣ. Кончивши пиръ, всѣ разошлись по своимъ помѣщеньямъ. На другой день, въ среду, царь приказалъ устроить дру- гой праздникъ и пригласить на него посланниковъ. Въ этотъ день былъ сильный вѣтеръ и царь Тамурбекъ не вышелъ кушать Гаііагопіо еп Іа дгап ііепйа, ё йепіго ё соп8і@о Іоз йго епігаг еп Іа йісЬа ііепйа, ё йібіез ип §гап уапіаг, зедип Іа зи изапга. Е асаЬайо йе сотег, йоз ргіѵайоз Іоз тауогез дие еі Зепог аѵіа, дие тапйаЬап зи саза, дие ПатаЪап аі ипо Хатеіідие Мігазза, ё аі оіго Хогайіп Мігазза, йіегоп езіе йіа аі Зепог ип ргезепіе, ё ігохіегопзеіо аііі йеіапіе: еі диаі Гиё тисЬоз іаіайогез йе ріаіа соп ріез аііоз, еп дие ѵепіап сйпйіез ё агисаг еп рапез, ё разаз ё аітепйгаз ё аііозіідоз; ё еп сайа іа^айог ѵепіа ипа ріеза йе рапо йе зейа. Е езіоз іаіайогез Іе ігохіегоп йе пиеѵе еп пиеѵе; дие іаі ез зи созішпЬге йеі дие іасе ргезепіе аі Зепог, еп дие зеа поѵепаз, йе пиеѵе еп пиеѵе созаз. Е езіе ргезепіе герагііб еі Зепог соп Іоз СаЬаІІегоз дие апіе ёі езіаЬап: ё а Іоз йісЬозЕтЬаіайогез тапйб йаг йоз іаіайогез йе Іоз еп дие ѵепіап йісЬоз рапоз йе зейа. Е диапйо зе диізіегоп Іеуапіаг, Іапгагоп рог сіта йе Іа §епіе йіпегоз йе ріаіа, епіге еііоз ипаз сЬареІіпаз йе ого йеідайаз, ё еп тейіо йеііаз ипаз іиг- диезаз. Е асаЪайо йе сотег іиезе Іа депіе 4 зиз розайаз. Е оіго йіа тіегсоіез зідиіепіе, еі Зепог тапйб Гасег оіга йезіа, ё тапйб дие ѵіпіезеп аііб Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез: ё езіе йіа йго §гапйе
278 Праздникъ у Ханзадэ. на площадь, а приказалъ, чтобъ подали угощенье тѣмъ, кто за- хочетъ; посланники не пожелали угощенья и воротились къ себѣ домой. СХѴІІІ. Въ слѣдующій четвергъ, девятаго числа октября мѣ- сяца, Хансада, жена Мирассы Міаша, старшаго сына царя, устроила большой праздникъ и приказала пригласить на него по- сланниковъ; этотъ праздникъ она устроила въ очень красивой оградѣ, въ палаткахъ, которыя ей принадлежали. Когда посланники приблизились къ ея палаткамъ, они увидѣли, что на землѣ раз- ставлено много кувшиновъ съ виномъ, длиннымъ рядомъ. По- томъ посланниковъ ввели внутрь, и когда они приблизились къ ней, она велѣла имъ сѣсть на возвышеніи, которое было поста- влено передъ нею, подъ навѣсомъ. Эта Хансада ц другія жен- щины, которыя были при ней, сидѣли у дверей большой палатки подъ навѣсомъ; она сидѣла на возвышеніи и передъ нею лежало три или четыре маленькихъ матраса, положенныхъ одинъ на дру- гой, на которые она ложилась грудью, когда хотѣла. Въ этотъ день она справляла свадьбу одной своей родственницы. Ёй казалось на 165. ѵіеп]іо, ё еі зепог ТатигЬес поп заііб й сотег Гиега еп Іа ріага, ё тапсіб дие біезеп сіе сотег а Іоз дие диізіезеп: ё Іоз бісЬоз ЕтЪаіайогез поп диізіегоп сотег, ё Гиегопзе а зиз розабаз. СХѴІІІ. Е іиеѵез зі^иіепіе, пиеѵебіаз беі бісЬо тез бе ОсіиЪге, Наизаба, Іа ти§ег бе Мігазза Міаха, е1'іі)0 тауог беі 8епог, Яго ипа дгап йезіа, а Іа диаі тапбб Патаг а Іоз бісЬоз ЕтЪа]абогез: ё Іа Яезіа Яго еп ипа сегса ё ііепбаз Ьіеп Гегтозаз дие еііа іепіа. Е диапбо Іоз ЕтЪа- Іабогез Гиегоп сегса бе Іаз зиз ііепбаз, Гаііагоп рог еі зиеіо риезіаз тисЬаз іаггаз бе ѵіпо, дие бйгаЬап ипа §гап ріега: ё бе зі теііѳгоп а Іоз бісЬоз ЕтЪаіабогез бепіго; ё бездие Гиегоп апіе еііа, тапббіез азеп- іаг еп ип езігабо Ііапо, дие апіе еііа езіаЬа, зо ипа зотЬга. Е Іа бісЬа Наизаба, ё оігаз тисЬаз Ниепаз дие соп еііа езіаЬап, езіаЬап азепіабаз , б Іа риегіа бе ипа &гап ііёпба зо ипаз зотЪгаз; ё аііі езіаЬа еп ип езігабо Папо, ё апіе еііа іепіа риезіоз ипоз ігез 6 диаіго аітабгадиез рѳдиепоз, ипо епсіта бе оіго, ёп дие зе есЬаЪа бе ресЬоз диапбо диегіа* Е езіе біа Гасіа Ъоба й ипа зи рагіепіа. Е еііа робіа зег бе ебаб бе Газіа диагепіа [40] апоз, ё ега Ыапса ё ягиеза: ё апіе еііа езіаЬап тисЬаз
Праздникъ у Ханзадэ. 279 видъ около сорока лѣтъ и она была бѣлая и полная. Передъ нею стоя- ло много кувшиновъ съ виномъ и еще съ другимъ питьемъ, котораго они очень много пьютъ; оно называется босатъ и дѣлается изъ кобыльяго молока съ сахаромъ. При ней было также много рыца- рей и родственниковъ царя Тамурбека. Кромѣ того при ней были музыканты, которые играли. Когда посланники прибыли туда, тамъ уже пили, и вотъ какимъ образомъ они производили это питье: одинъ старый рыцарь,, родственникъ царя, и два маленькихъ мальчи- ка его родственника, бывшіе тамъ, подавали чаши ей и другимъ жен- щинамъ такимъ способомъ. У нихъ въ рукахъ были бѣлые куски ткани какъ полотенца; тѣг которые наливали вино, наполняли имъ маленькія золотыя чаши и ставили ихъ на маленькія плоскія золотыя блюдечки; тѣ, что подавали вино, шли впереди, а кравчіе сзади несли чаши на блюдечкахъ; когда они доходили до половины дороги, они преклоняли правое колѣно три раза, поднимая его и спуская, но не двигаясь съ мѣста; потомъ брали чаши съ блюд- цами и подходили къ тому мѣсту, гдѣ она сидѣла; тамъ брали чаши полотенцами, чтобы не прикоснуться къ нимъ руками и пре- З'аггаз йе ѵіпо, ё оігаз дие іепіап ип ЬгеЬа]е дие еііоз ЬеЬеп тисЬо, дие Патап Ьозаі, дие ез йе’ ІесЬе йе уе§иаз ,ГесЬо соп агисаг. Оігозі езіаЬап апіе еііа тисЬа &епіе. йе СаЬаІІегоз ё рагіепіез йеі зепог Та- тигЬес, ё оігозі апіе еііа езіаЬап з’и^іагез дие іапіап. Е диапйо іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез аііі Пе^агоп, езіаЬап ЬеЬіепйо, ё Іаз тапегаз йе зи ЬеЬег дие аііі Гасіап, егап езіаз: ип СаЬаІІего ѵіе]о рагіепіе йеі Зепог, ё оігоз йоз Ш0205 редиепоз. зиз рагіепіез, дие аііі езіаЬап, зегѵіап йе сора апіе еііа, ё апіе Іаз оігаз Эиепаз еп езіа тапега: аѵіап еп Іаз тапоз зепйоз | раііоз Ыапсоз сото зиагіоз, ё Іоз дие езсапсіаЬап еі ѵіпо, есЬаЬап еі ѵіпо еп ипаз іагаз редиепаз йе ого, ё ропіапіаз еп зепйоз ріаіеіез редиепоз йе ого Папоз; ё адиеііоз дие зегѵіап еі ѵіпо ІЬап йе- іапіе, ё Іоз езсапсіайогез аігаз соп зиз іагаз риезіаз еп зиз ріаіеіез; ё диапйо егап а тейіо йеі сатіпо'йпсаЬап еі Япо^о йегесЬо еп ііегга ігез ѵесез, аігапйоіо, ё ропіепйоіо зіп зе Іеѵапіаг йе ип 1и§аг; ё йе зі іота- Ьап Іаз іагаз соп зиз ріаіеіез, ё Пе^аЬап Газіа сегса йе йопйе еііа езіаЬа, ё аііі іотаЬап Іаз іагаз соп Іоз зиагіоз еп Іаз тапоз дие поп Пе§аЬап166. Іаз тапоз й Іаз іагаз, ё йпсаЬап Іоз йпо]оз апіе еііа, ё апіе Іаз оігаз
280 ' Праздникъ у Ханзадэ. клонили колѣна передъ нею и передъ другими женщинами быв- шими тамъ, которыя должны были пить. Когда онѣ брали чаши, тѣ, которые принесли вино, оставались съ блюдцами въ рукахъ, вставали и шли назадъ, не поворачиваясь къ нимъ спиною; ото- шедши назадъ немного, они преклоняли правое колѣно, и остава- лись такъ; а когда женщины выпивали, они вставали, подходили къ нимъ, женщины ставили чаши на блюдца, которыя быди въ рукахъ у служившихъ; и они возвращались, не поворачиваясь спи- ною. И не думайте, что это питье продолжалось не долго; оно тянулось долгое время, и при этомъ ничего не давали ѣсть. Иногда, когда служившіе стояли передъ ними съ чашами, имъ приказы- вали выпить; они отходили въ сторону, преклоняли колѣна, выпи- вали до дна, не. оставляя ничего и переворачивали чашу, чтобъ она видѣла, что ничего не осталось; и тутъ каждый разсказывалъ о своихъ подвигахъ и дѣяньяхъ, чему всѣ смѣялись. На этомъ праздникѣ была и Каньо, жена царя Тамурбека. Пили то вино, то питье изъ молока. Когда угощеніе продолжалось уже довольно долго, она приказала позвать къ себѣ посланниковъ Биепаз дие аііі езіаЬап, дие аѵіап (іе ЪеЬег. Е йездие еііоз іотаЬап 1а& іагаз, іоз дие НеѵаЪап еі ѵіпо, диейаЪап соп Ібз ріаіеіез еп Іаз тапоз, ё 1е- ѵапіаЬапзе [Іеѵапіапзе] ё ѵепіап аігйз апйапйо, дие поп ѵоіѵіап Іаз езраійав а еііаз; ё диапбо егап игі росо аггейгайоз йеііаз, йпсаЪап еі йпоіо йегесЬо еп ііегга, ё езіаЬап азі диейоз: ё йездие еііаз аѵіап ЪеЬійо, ІеѵапіаЪапзе, ё іЬап апіе еііаз, ё еііаз ропіап Іаз іагаз еп Іоз ріаіеіез дие Іоз зег- ѵійогез ПеѵаЬап еп Іаз тапоз, у іогпаЬапзе дие поп ѵоіѵіап Іаз езраійаз. Е езіе ЪеЬег поп репзейез дие Іез йигб росо, таз ип &гап гаіо, ё зіп сотег дие Іез аііі оѵіезеп йайо: ё а Іаз ѵесез езіапйо адиеііоз зегѵійогез апіе еііаз соп зиз іагаз, тапйаЬапІез дие ЬеЬіезеп, ё еііоз диііаЬапзе а Гиега, ё йе зі йпсаЪап Іоз йпоіоз, ё ЪёЬіап дие поп йехаЬап пайа, ё ігазіогпаЬап Іа іага, рогдие ѵіезе еііа дие поп диейаЬа пайа; ё аііі зе йесіап іойаз зиз ргоегаз ё Гагапаз, йе дие гёіап іойоз. Е а езіа зоЬге- йісЪа йезіа ѵіпо Сапо, 1а ти^ег йеі Зепог ТатигЬес, ё а Іаз ѵесез ЪеЪіап ѵіпо, ё & Іаз ѵесез йе ЪгеЬа|ле йе ІесЬе: ё йездие еі ЪеЬег йигб ипа §гап ріега, йго ѵепіг апіе зі й 1о$ йісЬоз зепогез ЕтЬаіайогез, ё йібіез а ЪеЪег еііа тезта соп зи ргоргіа тапо йеі ѵіпо, ё соп еі йісЬо
Праздникъ у Ханзадэ, 281 и подала имъ вино изъ своихъ рукъ; и долго спорила съ Рюи Гонзалесомъ, чтобъ заставить его пить, потому что не хотѣла вѣрить, что онъ' никогда не пьетъ вина. До того доходило это питье, что люди падали передъ нею пьяные, полумертвые; и это они считаютъ большимъ достоинствомъ, такъ какъ для нихъ не было бы ни удовольствія, ни веселья тамъ, гдѣ бы не было пьяныхъ. Сейчасъ послѣ этого принесли множество жареной конины и бара- нины, и другихъ кушаній, приготовленныхъ изъ соленаго мяса; они ѣли все это съ большимъ шумомъ, отнимали мясо другъ у друга и дѣлали изъ ѣды забаву. Это мясо подавалось очень быстро. По- томъ подали рисъ, приготовленный разнымъ образомъ, и хлѣбныя лепешки съ сахаромъ и зеленью; а кромѣ того мяса, что пода- вали въ чашкахъ, приносили еще мясо въ рукахъ на кожахъ тѣмъ, кто хотѣлъ. Эта Хансада, жена Міаша Мирассы, та самая, что поссорила его съ отцемъ. Она происходила изъ царскаго рода и потому Тамурбекъ оказывалъ ей большой почетъ. Отъ этой Хансады у Міаша Мирассы есть сынъ по имени КарильСол- танъ, которому около двадцати лѣтъ. Киу бопгаіег рогйб ипа [тиу] §гап ріега рог 1е Гасег ЬеЬег ѵіпо, дие поп диегіа сгеег дие пипса ЬеЬіега ѵіпо; ё іапіо Гиё еі ЬеЬег, дие зе саіап йеіапіе йеііа Іоз Отез Ьеойоз, зозаЬгайоз: ё езіо Ьап еііоз рог тиу дгап поЫега, са епіепбегіап дие поп зегіа ріасег піп гедосцо йопйе поп оѵіезе отез Ьеойоз. Е іипіатепіе ігаз езіо ігохіегоп тисЬа ѵіапйа еп йетазіа йе саЬаІІоз азайоз ё сагпегоз, ё оігоз тащагез йе сагпе айо- Ьайа: ё сотіегоп іойо езіо соп §гапйе гиійо, ё ипоз ё, оігоз зе аггеЬа- іаЪап Іа сагпе, ё Гасіап ]ие§оз соп езіе сотег. Е езіа ѵіапйа зе йіб тиу аргіеза: ё ігохіегоп аггог йе тисЬаз тапегаз, ё іогіаз йе рап соп азисаг- ё соп, ЬіегЪаз: ё аііепйе йе Іа ѵіапйа дие азі йіегоп еп езіоз іа]айогез, біегоп оіга дие ігохіегоп [ігахіегоп] еп ипоз сиегоз соп Іаз тапоз, б Іоз дие Іа диегіап. Е езіа Наизайа ез тидег йе Міаха Мігазза, ё ез Іа дие ѵоіѵіб аі ЙісЬо Міаха Мігазза [Міазза Мігаха] соп зи райге. Е езіа ти- дег ѵіпо йе Ипаде йеі Етрегайог, ё рог езіа газоп 1е Гасіа §гапйе Ьопга еі ТатигЬес, ё еп езіа Наизайа ііепе ип. 6]о, & езіе Міаха Мігазза 167. [Міазза Мігаха], дие Патап Сагіі 2о1іап, дие риейе аѵег Газіа. ѵеіпіе апоз.
282 Базаръ. СХІХ'. Въ четвергъ, девятаго числа октября мѣсяца, царь приказалъ устроить праздникъ одному своему вйуку, который долженъ былъ справлять свадьбу, и пригласить посланниковъ. Этотъ праздникъ былъ данъ въ очень красивой оградѣ, напол- ненной множествомъ палатокъ; на него пришла Каньо, глав- ная жена царя, и та Хансада, и другія важныя женщины и ры- цари и много другихъ людей. Въ этотъ день было подано огром- ное количество конины и баранины, по ихъ обычаю; пили очень Много вина и ,очень веселились; а женщины пили вино точно такъ же какъ пили его наканунѣ. Для большаго веселья царь велѣлъ объ- явить по всему городу Самарканду, чтобъ всѣ городскіе торговцы, мѣнялы, продавцы тканей также какъ и жемчугу и разныхъ дру- гихъ вещей и всевозможныхъ товаровъ; повара, мясники, хлѣбники, портные и башмачники, и всякіе другіе ремесленники, какіе только были въ городѣ, собрались на поле, гдѣ стояла его орда; поста- вили свои палатки и продавали свои товары здѣсь, а не въ городѣ; и кромѣ того, чтобъ въ каждомъ ремеслѣ устро- или игру и ходили съ нею по ордѣ, чтобъ забавлять народъ; и СХІХ. Е іиеѵез, пиеѵе Йіаз йеі ЙісЬо тез йе ОсіиЬге, еі 8епог тапйб Гасег ипа, йезіа а ип зи піеіо, дие аѵіа епіопсез йе Гасег Ьойа: а Іа диаі тапйб дие Гиезеп Іоз ЙісЬоз зепогез ЕтЬаіайогез, Іа диаі йезіа зе йхо еп ипа сегса тиу Гегтоза диагпійа йе тисЬаз ііепйаз: б & езіа йезіа ѵіпо Сапо, Іа тауог тидег йеі Зепог, ё Іа йісЬа Наизайа, ё оігаз [50] §гап- йез Бпепаз ё СаЬаІІегоз, ё оіга тиу тисЬа депіе. Е Іа ѵіапйа Гиё тиуг тисЬа ёп йетазіа езіе йіа йе саЬаІІоз ё сагпегоз, зедпп зи созіитЬге: ё езіе йіа ЪеЬіегоп тиу тисЬо ѵіпо, ё йсіегоп §гапйе аіедгіа; ё Іаз Биепаз ЬеЬіегоп азі тезто зи ѵіпо, йе Іа тапега дие Іо аѵіап ЪеЬійо еі йіа йе апіез. Е рог тауог аіедгіа еі Зепог тапйб ргедопаг рог іойа Іа сіийай йе Затагсапіе, дие іойоз ойсіаіез йе Іа сіийай, азі Іоз дие ѵепйіап рапоз сото аІхоГаг, ё сатЬіайогез, ё іойаз Іаз оігаз созаз ё тегсайигіаз, ё созаз дие ройіап зег; ё сосіпегоз ё сагпісегоз ё рапайегоз ё аІГауаіез ё гараіегоз, ё іойоз Іоз оігоз тіпізігаіез дие еп Іа йісЬа сіийай езіаЬап, Гиезеп аііі аі сатро йопйе ёі езіаЬа соп зи Огйо, ё ризіезеп іойаз зиз ііепйаз, ё ѵепйіезеп аііі Іо дие іоѵіезеп, ё поп еп Іа сіийай, Ё оігозі дие йе сайа ип ойсіо йсіезеп ип ]ие§о, соп дие апйиѵіезеп рог зи Огйо,
Казни. 283 чтобъ не смѣли уходить оттуда безъ его позволенія и приказанія. По этому объявленію всѣ торговцы вышли изъ города со всѣмъ своимъ товаромъ и съ работниками и расположились въ ор- дѣ, каждое ремесло въ отдѣльной улицѣ, которую раздѣли- ли по порядку; въ каждомъ ремеслѣ устроили свою игру, съ которой ходили по всей ордѣ и забавляли народъ. Тамъ же, гдѣ эти ремесленники поставили свои многочисленныя и разнообразныя палатки, царь велѣлъ поставить множество висѣлицъ, потому что, сказалъ онъ, онъ хотѣлъ показать на этихъ праздникахъ, что онъ умѣетъ однимъ дѣлать добро и оказывать милости, а другихъ . вѣшать. Первый судъ, который онъ совершилъ, былъ надъ главнымъ алькадомъ, котораго они называютъ дина, и ко- торый былъ старшимъ человѣкомъ во всемъ Самаркандскомъ царствѣ. Онъ оставилъ его главнымъ алькадомъ въ этомъ городѣ, когда уѣзжалъ оттуда тому назадъ около шести лѣтъ и одиннадцати мѣсяцевъ. Въ это время этотъ алькадъ, говорятъ, злоупотреблялъ своею властью. Онъ приказалъ привести его къ себѣ, и тотчасъ же велѣлъ его повѣсить и взять все, что ему принадлежало. Отъ этого суда надъ такимъ важнымъ человѣкомъ пришла въ ужасъ рогдие Іаз депіез іотазеп ріасег, у дие йепйе пои рагііезеп зіп зи Іісепсіа ё тапйайо: рог еі диаі ргёдоп заііегоп іойоз Іоз ойсіаіез йе Іа сіийай, соп іойо Іо дие іепіап йе ѵепйег, ё соп зиз тепезігііез, ё роЫа- гоп еі Огйо сайа ойсіо йе рог зі рог зиз саііез зепаіайаз, дие Іез йіегоп огйепайатепіе Іоз йе сайа ойсіо а зи рагіе: ё йе сайа ойсіо ігахегоп зи уиедо, соп дие апйайап Гасіепйо зоіаз рог іойо еі Огйо.. ,Е а йо езіоз йісЬоз ойсіаіез ризіегоп зиз ііепйаз, дие егап тисЬаз ё «йе» йіѵегзаз тапегай, аііі тапйб еі Зепог іасег тиу тисЬаз Ьогсаз, рог диапіо еп адиеііаз йезіаз дие диегіа Гасег, йіхо, дие епіепйіа & ипоз Гасег Ьіеп ё тегсей, ё а оігоз тапйаг епГогсаг. Е Іа ргітега іизіісіа дие йзо Гиё еп ип зи А1са1|йе тауог, дие еііоз Патап Йіпа, дйѳ ега еі тауог оте дие еп іойо адиеі Ітрегіо йе Затагсапіе. аѵіа: еі диаі аѵіа ёі йехайо еп адиеііа сідйай, диапйо йепйе рагііб, рог зи Аісаійе тауог, ройіа аѵег 168. зеіз апоз ё опсе тезез: еп еі диаі ііетро адиеі зи Аісаійе йіг дие изага таі йеі ойсіо, ё тапйбіо ѵепіг апіе зі, ё Іиедо зиЬііо тапйбіо епГогсаг, ё іотаг іойо Іо зиуо. Е соп езіа іизіісіа йезіе §гап оте Гиё іойа Іа
284 Казни. вся страна, потому что этому человѣку онъ очень много довѣрялъ; тотъ же самый судъ приказалъ онъ совершить и надъ другимъ человѣкомъ, который просилъ за этого алькада. Одинъ прибли- женный царя, по имени Буродо Мирасса сталъ просить прощенія ему и предлагалъ дать за него четыреста тысячъ пезантовъ се- ребра, а каждый гіезантъ равняется серебряному реалу. Царь со- гласился; но когда получилъ отъ него деньги, приказалъ пытать его, чтобъ онъ далъ еще; а когда наконецъ уже ничего не могъ взять съ него, приказалъ повѣсить его за ноги и умертвить. Кромѣ того онъ совершилъ судъ надъ однимъ важнымъ человѣ- комъ, которому далъ на содержаніе три тысячи лошадей, когда уѣзжалъ изъ этой земли; а такъ какъ теперь онѣ были не всѣ въ цѣлости, то онъ приказалъ его повѣсить; и не обратилъ вниманія' на то, что этотъ человѣкъ обѣщалъ возвратить ему не три тысячи, а шесть тысячъ, если онъ. дастъ ему время. За такое дѣло и за разныя другія царь приказалъ произвести судъ. Кромѣ того онъ велѣлъ судить нѣкоторыхъ торговцевъ за то, что до его прі- ѣзда они продавали мясо дороже, чѣмъ оно стоитъ. Потомъ судилъ нѣкоторыхъ башмачниковъ, сапожниковъ и другихъ реме- сленниковъ за то, что они продавали дорого свой товаръ, и прика- ііегга еп §гап езрапіо; рог диапіо ега оте йе диіеп ёі тисію йаЬа: ё оіго дие ГаЫаЬа рог езіе ЙісЬо Аісаійе, тапйб Гасег еза тезта ^изіісіа. Е ип ргіѵайо йеі Зепог, дие Ііатап Вигойо Мігазза, йетапйб тегсей аі Зепог рог адиеі, дие Іо регйопазе, ё дие 1е йагіа диаігосіепіоз тіі ре- запіез йе ріаіа, дие ез сайа резапіе диапіо ип геаі йе ріаіа; ё еі Зепог йіхо дие 1е ріасіа: ё йездие оѵо Пеѵайо [Іеѵайо] йёі Іа топейа, тапйбіо аіогтепіаг дие йіезе таз; ё аі саЬо йездие поп рийб йёі таз аѵег, тапйбіо епГогсаг рог іаз ріегпаз Газіа дие тигіб. Е оігозі &го дизіісіа йе ип §гап оте, & диіеп йехб ігез тіі саЬаІІоз еп диагйа, диапйо йе адиеііа ііегга рагііб; ё рогдие а§ога поп Іоз іепіа іойоз, тапйбіо епГог- саг: ё поп 1е ѵаііа дие йесіа, дие поп ігез тіі, таз дие 1е йагіа зеіз тіі, зі 1е йіезе езрасіо. Е йезіо ё йе оігаз созаз тапйб еі Зепог Гасег щзіісіа. Е оігозі тапйб Гасег зизіісіа йе сіегіоз іепйегоз, рогдие аѵіап ѵепйійо Іа ѵіапйа таз йе диапіо ѵаііа, йе диапйо ёі аііі Педб. Оігозі йе зараіегоз, ё Ьогседиіпегоз, ё йе оігоз обсіаіез, рог диапіо ѵепйіап сагаз
Новое описаніе оградъ. 285 залъ взять съ нихъ деньги; горожане были этимъ очень недо- вольны и говорили, что онъ велѣлъ имъ выйдти изъ города со своими палатками только для того, чтобъ ихъ ограбить. У нихъ такое обыкновеніе, что когда нужно казнить знатнаго человѣка, его вѣшаютъ, а человѣку низкаго происхожденія отрубаютъ голо- ву; и отрубить голову считаютъ они за большое зло и за оскорбленіе. СХХ. Въ слѣдующій понедѣльникъ, тринадцатаго числа октября мѣсяца, царь приказалъ устроить большой праздникъ и пригласить на него посланниковъ. Приблизившись къ тому боль- шому павильону, куда царь выходилъ кушать и гдѣ онъ сидѣлъ съ гостями, посланники увидали, что возлѣ него стояло еще двѣ ограды съ палатками, такія же, какъ тѣ, что я вамъ описалъ, только и ограды, и палатки въ нихъ, й ткани на нихъ, все было гораздо богаче и драгоцѣннѣе, чѣмъ въ другихъ, которыя были по- ставлены прежде; и хотя и прежнія были окружены оградою, однако въ нихъ нечего было смотрѣть при этихъ. Одна изъ этихъ оградъ была изъ краснаго ковра вышитаго прекрасной вышивкой изъ зо- лотыхъ нитокъ разными красивыми узорами и разводами; стѣна іаз созаз, тапйб Пеѵаг беііоз сіегіа топеба, ё рог езіо зе гезсеіаЬап іоз бе Іа сіибаб, дие поп Іез аѵіа іесЬо заііг Гиега соп зиз ііепбаз, зі поп рог Іез тапбаг гоЬаг: ё Іа зи изапга беііоз ез бе диапбо Гасеп Іизіісіа бе аідип оте бе Ьопга | тапбагіо [тапбаіо] епГогсаг, ё беі оте бе Ьахо езіабо бе^оПаг; ё диапбо аідипо бе§ие!1ап, ііепепіо а §гап таі, ё & ѵаібоп іо Ьап еііоз. СХХ. Е [еі] Іипез зі§иіепіе, дие Гиегоп Лгесе біаз беі бісЬо тез бе ОсіиЬге, еі зепог ТатигЬес йхо ипа йезіа, ё тапбб Пеѵаг а Іоз бісЬоз зепогез ЕтЬадабогез а еііа; ё диапбо Іоз бісЬоз зепогез ЕтЬа]абогез Гиегоп сегса беі §гап раѵеііоп бопбе еі 8епог заііа а сотег, ё езіаЪа соп Іа §епіе, Гаііагоп дие асегса бёі езіаЬап агтабаз оігаз боз сегсаз соп зи'з ііепбаз, сото Іаз оігаз дие ѵоз Ье сопіабо, заіѵо дие еііаз ё Іаз ііепбаз дие еп еііаз езіаЬап, ё Іоз рапоз беііаз егап тиу гісоз, ё таз ргесіабоз дие піп§ипа бе Іаз оігаз дие апіез езіаЬап агтабаз. Е сото диіега дие Іаз бе апіез Гиезеп сегсабаз, поп іепіап дие ѵег соп езіаз; са 169. Іа ипа безіаз сегсаз ега ипа бе іареіе сгетезіп [сіетезіп], ё Ьгозіабо бэ тиу Гегтозаз Ьгозіабигаз бе Шо бе ого іігабо а, тисЬоз ё тиу Гегтозоз
286 Новое описаніе оградъ. ограды была выше, чѣмъ въ тѣхъ, которыя были прежде поста- влены; входъ былъ также выше и сдѣланъ аркой, со сводомъ и точно съ главой на верху арки; эта арка и глава были пре- красно вышиты золотомъ. На верху, надъ дверью, стояла четы- рехъугольная башня съ зубцами изъ такого же ковра и съ такой же отдѣлкой, какъ дверь; и вся ограда была кругомъ украшена зубцами изъ такого же ковра съ такою же вышивкой. Кромѣ того, на стѣнахъ были въ нѣкоторыхъ мѣстахъ сдѣланы окна съ узорами, вышитыми по ткани шелковыми шнурками; эти окошки затворялись дверцами изъ такого же ковра. > Внутри въ .оградѣ было поставлено много богатыхъ, красивыхъ и разнообразныхъ палатокъ. Сейчасъ возлѣ этой ограды стояла другая изъ бѣлаго сетуни, безъ отдѣлки, также со входомъ и окошками, какъ и дру- гая; а внутри въ. ней были также разнообразныя палатки. Въ этихъ двухъ оградахъ, были двери, чтобъ проходить изъ одной въ другую. Въ этотъ день посланники не входили осматривать эти ограды, потому что царь давалъ пиръ подъ большимъ павильономъ; ч Іаяоз ё тапегав Ьіеп Гегтозаз (іе ѵег: ё Іа рагей йезіа сегса ега таз аііа дие поп егап Іаз оігаз дие йе апіез езіаЬап агтайаз, ё Іа рогіайа ега оігозі таз аііа, ё ега ГесЬа еп агсо, соп ипа Ьоѵейа ё соп ипо сото саЬо епсіта йеі агсо: ё езіо агсо ё саЪо ега Ьгозіайо йе Гегтозаз тапе- газ й.е йіо йе ого іігайо, ё Іаз риегіаз егап. оігозі йе іареіе, ё Ьгозіайо соп еі йісЬо йіо йе ого; ё епсіта йе Іа рогіайа езіаЬа ипа іогге диа- йгайа соп аітепаз йеі йісЬо іареіе; ё йе Іа оЬга тезта йеіа рогіайа: ё Іа йісЬа оегса ега іойа аі йеггейог аітепайа соп аітепаз оігозі йёі йісЬо іареіе ё Ьгозіайаз. Оігозі еп Іаз рагейез аѵіа а ігесЬоз ипаз ѵеп- іапаз соп Іагоз ГесЬоз еп еі йісЬо рапо йе ипаз сиегйаз йе зейа; ё Іаз. дпаіез ] ѵепіапаз іепіап ипаз риегіаз, соп дие зе сеггаЬап, йеі йісЬо іареіе: ё йепіго еп езіа йісЬа сегса аѵіа ііепйаз агтайаз тиу гісаз ё Гегтозаз йе тиу тисЬаз тапегав. Е 1ие§о ]ипір соп езіа йісііа сегса езіаЬа оіга дие ега йе ип рапо йе зеіипі Ыапсо зіп ІаЬогез, оігозі соп, зи рогіайа ё ѵепіапаз зе§ип езіа оіга, ё йепіго еп еііа аѵіа ііепйаз йе тисЬаз тапегав; ё езіаз йоз сегсаз аѵіап риегіаз дие зе разаЬап Іа ипа а Іа оіга. Е езіе ЙісЬо йіа Іоз йісЬоз зепогез ЕтЬаіайогез поп епігагоп еп езіаз йісЬаз сегсаз а Іаз ѵег, рог диапіо еі Вепог Гасіа зи йезіа зо еі
Новое описаніе оградъ. 287 но на другой день имъ были показаны эти двѣ ограды, и палатки, и все, что въ нихъ было. Передъ этими двумя оградами былъ по- ставленъ большой павильонъ, такой же, какъ тотъ, въ которомъ царь обѣдалъ, изъ бѣлой шелковой ткани; внутри и снаружи его были разноцвѣтныя ткани съ разводами и завитками вы- шитыми на нихъ. Въ этотъ день посланниковъ помѣстили подъ навѣсомъ, вдали отъ большого павильона, возлѣ котораго онъ былъ поставленъ прежде. Поле возлѣ царскихъ палатокъ и па- вильона было окружено бочками вина, поставленными одна отъ другой на такомъ разстояніи, какъ можно бросить камень, и такъ шли онѣ вокругъ всего этого мѣста, на протяженіи полулиги. Ближе этихъ бочекъ никто не смѣлъ подойдти къ большому павильону; потому что тутъ ѣздили сторожа верхомъ съ луками, стрѣлами и дубинами въ рукахъ; и кто проходилъ за рядъ бочекъ, въ того пускали стрѣлы или били дубинами такъ, что нѣкоторыхъ пришлось вынести за ворота полумертвыми; и это дѣлали со всякимъ, кто бы онъ ни былъ. По всему полю стояло много народу и ждало, когда выйдетъ царь и пройдетъ къ боль- §гап раѵеііоп; рего безриез оіго біа Іез Гиё тозігабо езіаз бісЬаз боз сегсаз, у Іаз ііепбаз ё созаз дие еп еііаз езіаЬап. Е апіе езіаз бісЬаз боз сегсаз езіаЬа агтабо ип раѵеііоп дгапбе, зе§ип еі оіго §гапбе ра- ѵеііоп бопбе еі Зепог зоііа сотег, ё бе ип рапо Ыапсо бе зеба: Іо бе Гиега бёі ё Іо бе бепіго егап рапоз бе тисЬаз соіогез, ё Іазоз ё ігаѵаті- епіоз [ігаѵатепіоз] дие еп ёі егап ГесЬоз. Е а Іоз бісЬоз ЕтЪа^абогез Пеѵагоп езіе біа зо ипа зотЬга, дие езіаЬап Іехоз беі раѵеііоп §гапбе, бопбе апіез Іо зоііап ропег; ё еі сатро, дие ега сегса бе зиз ііепбаз беі Зепог ё раѵеііоп, езіаЬа сегсабо бе ііпаіаз бе ѵіпо, дие егап риезіаз ё ігесЬо ипа апіе оіга, диапіо оте Іапзагіа ипа ріебга, дие сеггаЪап іобо еі сатро еп беггебог диапіо тебіа 1е§иа: ё безіаз ііпа]’аз абеіапіе Гёсіа еі §гап раѵеііоп поп озаЬа оте разаг, са апбаЬап ипоз отез а саЬаІІо рог §иагбаз, дие ігаіап зиз агсоз ё ЙесЬаз соп тазаз еп Іаз тапоз; ё зі а1§ипо разаЬа бе Іаз ііпаіаз абеіапіе, ІапгаЬапІез соп Іаз ПесЬаз; 6 соп адиеііаз тагаз дие ігаіап, баЬапІез іаіез §о1рез, дие а!§ипоз беііоз есЬаЪап[51] Гиега рог Іаз риегіаз рог тиегіоз; ё езіо Гасіап ё диаідиіег регзопа дие Гиезе; ё рог іобо еі сатро езіаЬа тиу тисЬа §епіе езре- 170.
288 Пиръ Магометъ. тому павильону. Возлѣ этого павильона стояло много навѣсовъ и подъ каждымъ навѣсомъ была огромная бочка съ виномъ; эти бочки были такъ велики, что въ нихъ помѣстилось бы мѣръ пят- надцать вина. Когда посланники пробыли тутъ довольно долгое время, имъ велѣли встать и сказали, что они должны идти при- нести привѣтствіе одному царскому внуку, который наканунѣ пріѣхалъ изъ Малой Индіи, гдѣ, говорятъ, онъ былъ царемъ; Тамурбекъ посылалъ сказать, чтобъ онъ пріѣхалъ навѣстить его, такъ какъ уже прошло семь лѣть, что онъ его не видалъ. Этотъ внукъ царя былъ сынъ самаго старшаго сына его, перваго, какой у него былъ, уже умершаго, котораго звали Янгиръ; говорятъ, что онъ очень любилъ этого сына, и изъ-за него любилъ и внука; а внука этого звали Пиръ Магомадъ. Посланники отправились къ нему и застали его въ палаткѣ изъ краснаго сукна; онъ сидѣлъ на возвышеніи и передъ нимъ стояло много рыцарей, и много на- роду. Когда посланники подошли къ палаткѣ, къ нимъ вышли двое изъ этихъ рыцарей, взяли ихъ за руки и заставили ихъ преклонить колѣна; потомъ провели ихъ немного дальше и снова тайбо, диапбо еі Зепог ваібгіа, ё уегпіа во еі §гап раѵеііоп. Е асегса бевіе бісЬо раѵеііоп евіаЬап тиу тисЬав вотЬгав агтабаз, ё. во саба зотЬга езіаЬа ипа тиу §гап ііпа]а бе ѵіпо; Іав диаіез бісЬаз ііпаіав робгіап зег іап дгапйев дие саЬгіап Гавіа диіпсе сапіагбв бе ѵіпо. Бездие Іов бісЬов зепогез ЕтЬа]абогез езіоѵіегоп аві ипа §гап ріега, Іеѵапіа- гопіов бе бопбе евіаЬап, ё біхегопіез дие Гиезеп Гасег геѵегепсіа й ип піеіо беі Зепог, дие ип біа апіев аѵіа ѵепібо бе Іа Іпбіа тепог, бопбе бесіап дие ега Зепог дие еі бісЬо зепог ТатигЬес аѵіа епѵіабо рог еі, дие Іо ѵіпіеве а ѵег, дие аѵіа віеіе апоз дие Іо поп аѵіа ѵівіо. Е евіе воЬгебісЬо піеіо беі Зепог ега іцо беі ви іцо тауог еі ргітего дие оѵо, дие ега тиегіо, дие оѵо потЪге Іап§иіг; аі диаі біх дие диегіа тисЬо, ё б евіе ви піеіо диегіа тисЬо рог атог беі іцо: ё евіе ви піеіо аѵіа потЬге Ріуг МаЬотаб. Е Іоз бісЬов зепогез ЕтЬаіабогез Гиегопіо ѵег, ё Гаііагопіо еп ипа ііепба бе ип іареіе соіогабо, ё езіаЬа вепіабо еп ип евігабо Папо, ё апіе ёі езіаЬап тисЬов СаЬаІІегоз ё депіе дие евіаЬа еп ріе. Е бездие Іоз бісЬов ЕтЬаіабогез Гиегоп сегса бе Іа ііепба, ѵіпіегоп б еііов боз бе адиеііоз СаЬаІІегоз, ё іотагопіоз рог Іов'Ъгазов, ё йсіегоп-
Разсказъ объ Индѣйской войнѣ. 289 заставили преклонить колѣна. Вошедши въ палатку, они при- несли ему привѣтствіе, которое состояло въ томъ, чтобы склонить правое колѣно, сложить руки на груди крестомъ и наклонить голову; потомъ рыцари, которые привели ихъ, подняли ихъ, отошли не много въ сторону, и затѣмъ увели ихъ прочь. Этотъ царскій внукъ былъ одѣтъ очень нарядно по ихъ обычаю; на немъ было платье изъ голубого сетуни съ золотымъ шитьемъ въ родѣ колесъ: по колесу на плечахъ, на груди и на рукавахъ; шляпа на немъ была украшена крупнымъ жемчугомъ и каменьями, а на верху ея былъ очень яркій рубинъ. Народъ, который стоялъ передъ нимъ, при- носилъ ему привѣтствія очень торжественно. Передъ нимъ стояло два борца, одѣтые въ кожаныя одежды, сдѣланныя какъ куртки безъ рукавовъ; они боролись и не могли повалить другъ друга. Онъ приказалъ сказать, чтобъ они непремѣнно повалили другъ друга; наконецъ’ одинъ изъ нихъ поборолъ другого, и поваливъ его, долго не давалъ подниматься; и всѣ говорили, что если онъ подни- мется, то ему не зачтется то что онъ упалъ. Въ этотъ день всѣ посланники, которые тамъ были, приходили приносить привѣтствіе Іез йпсаг Іоз йшуоз еп ііегга, ё Пеѵагопіоз ип росо йеіапіе, ё йсіегопіоз оіга ѵез йпсаг Іоз йпоіоз: ё йездие Гиегоп соп ёі еп Іа ііепйа, йсіегопіе зи геѵегепсіа, дие ега езіа, йпсаг еі йподо йегесЬо еп ііегга, ё ропег Іоз Ъгазоз еп сгиз апіе | Іоз ресЬоз, у епсііпаг Іа саЬеза; ё йе зі Іоз СаЬа- ІІегоз дие Іоз ПеѵаЬап, Іеѵапіагопіоз, ё йерагііегоп ип росо соп еііоз, йе зі іогпагопіоз ё, Гиега. Е езіо піеіо йеі Зепог езіаЬа тиу §иагпійо зедип зи изапга, іёпіа ѵе.зіійоз ипоз ѵезіійоз йе зеіипі [зеуіипі] аги’1 соп ипаз Ьгоз- Іайигаз йе ого сото гиейаз ипаз еп Іаз езраійаз, ё епіге Іоз ресЬоз, ё еп Іаз тап§аз; ё іепіа ип зотЬгего дие езіаЬа §иагпійо йе аіхоіаг Ьіеп §гиезо ё йе ріейгаз, ё епсіта іепіа ип Ьаіах тиу сіаго, ё Іа депіе дие 171. апіе ёі езіаЬа, Іе Гасіап §гапйез геѵегепсіаз ё зоіетпійай; ё апіе ёі езіа- Ьап йоз отез ІисЬапйо, Іоз диаіез іепіап ѵезіійаз зепйаз ѵезіійигаз йе сиего, ГесЬаз сото іиЬопез зіп тапдаз, йе дие зе ігаѵаЪап, ё поп зе ройіап йеггосаг еі ипо аі оіго: ё тапйёіез дие зе йеггосазеп, б диё Гасіап; ё йеггосб еі ипо аі оіго; ё йездие Іо йеггосб, іоѵоіо ип §гап гаіо дие зе поп Іеіапіб: ё йесіап іойоз дие зі зе Іеѵапібга, дие Іе поп Гиега сопіайа Іа саійа. Е езіе йіа ѵіпіегоп іойоз Іоз ЕтЬаіайогез дие аШегап, Сборникъ II Отд. И. А. Н.
290 Разсказъ объ Индѣйской войнѣ. этому внуку Тамурбека. Ему было около двадцати двухъ лѣтъ, онъ былъ смуглый и безъ бороды. Говорятъ, что онъ называлъ себя царемъ малой Индіи, но это неправда; потому что тотъ, который теперь царь и настоящій владѣтель Индіи—христіанинъ и зовутъ его Н., какъ это было разсказано посланникамъ. СХХІ. У главнаго города Индіи, который называется Деліесте, между царемъ Индѣйскимъ и Тамурбекомъ было сраженіе, на которое Индѣйскій царь привелъ много войска и около пяти- десяти вооруженныхъ слоновъ, которыхъ мы называемъ тагйіез. Въ первой битвѣ Тамурбекъ былъ побѣжденъ царемъ Индѣй- скимъ изъ за этихъ слоновъ. На слѣдующій день они снова начали сраженіе; царь Тамурбекъ велѣлъ привести много вер- блюдовъ, нагрузить ихъ сѣномъ и поставить, противъ слоновъ; когда начали сражаться, онъ приказалъ зажечь солому, и слоны, увидавъ противъ себя горящихъ верблюдовъ, обратились въ бѣг- ство. Говорятъ, что слоны очень боятся огня, потому что у нихъ маленькіе глаза. Такимъ образомъ царь Индѣйскій былъ побѣ- жденъ. Тамурбекъ завоевалъ отъ этого царя Индѣйскаго всю ё Гасег геѵегепсіа & езіе зоЬгебісЬо піеіо йеі зепог ТатигЬес, еі диаі ройіа аѵег Газіа ѵеіпіе у йоз апоз; ё ега Ъаго ё зіп ЪагЪаз, ё йесіап дие зе ПатаЪа Зепог йе Іа Іпйіа тепог; ё поп йесіап ѵегйай, са еі дие а^о- га ез Веу ё Зепог паіигаі йе Іа Іпйіа ез СЬгізйапо, ё Ьа потЬге зе- §ип а Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез Гиё сопіайо. СХХІ. Е ё Іа тауог сіийай йе Іа Іпйіа, дие зе Пата Беііезіе, еі Зепог йезіа' Іпйіа ё еі ТатигЬес оѵіегоп еп ипо Ьаіаііа: а Іа диаі еі Зепог йе Іа Іпйіа ігохо тисЬа §епіе, е ігаіа Газіа сіпси- епіа еІеГапіез агтайоз, дие позоігоз йесітоз тагйіез; ё ё Іа ргітега Ьаіаііа еі йісЬо ТатигЬес Гиё ѵепсійо йеі Зепог йе Іа Іпйіа рог осазіоп йе зиз тагГіІез. Е оіго йіа, зідиіепіе іогпагоп а зи Ьаіаііа: ё еі Зепог ТатигЬес Гізо іотаг тисЬо сатеііо, ё саг^біоз йе тисЬа ЬіегЬа зеса, ё ропегіоз еп йегесЬо йе Іоз тагйіев; ё диапйо Гиегоп а реіеаг тапйб ропег Гие§о & 1а ра]а, ё диапйо Іоз тагйіез ѵеуегоп сопіга зі Іоз сатеііоз агйіепйо, Гоуегоп. Е йіг дие Іоз тагйіез Ьап тисЬо тіейо йеі Гиеяо, рог диапіо Ьап Іоз оі'оз тиу редиепоз; ё рог езіа осазіоп Гиё еі Зепог йе Іа Іпйіа ѵепсійо. Е еі ТатигЬес §апб йе езіе Зепог йе Іа Іп-
. Разсказъ, объ Индѣйской войнѣ. 291 плоскую землю, которою онъ владѣлъ и которая граничила съ царствомъ Самаркандскимъ. Большая часть Индѣйской земли гористая страна; однако, говорятъ, въ ней много большихъ го- родовъ и селеній и она очень богатая. Когда царь Индѣйскій былъ побѣжденъ, онъ бѣжалъ въ эти горы и собралъ новое вой- ско; но Тамурбекъ не захотѣлъ его ждать, созвалъ свое войско и воротился на равнину; царь же Индѣйскій не захотѣлъ идти за нимъ. Этой равниной, которую тогда завоевалъ Тамурбекъ, теперь владѣетъ этотъ внукъ Тамурбека до самаго города Гор- меса, большого и богатаго города; лучшая же и большая часть Индіи осталась во власти царя ея. Эта битва была между ними тому назадъ лѣтъ двѣнадцать, немного больше или меньше, и съ тѣхъ поръ ни Тамурбекъ, ни внукъ его уже не пытались всту- пать въ Индію. А Индѣйцы, царь Индѣйскій и большая часть жителей ея христіане Греческаго исповѣданія; между ними есть иные христіане, которые обозначаются огнемъ на лицѣ и имѣютъ не такія понятія, какъ другіе; но эти, которые обо- значаются огнемъ, не такъ важны, какъ другіе;'между ними йіа іойа Іа ііегга Папа дие ёі іепіа, дие сотагсаЬа соп еі зи Ітрегіо сіе Затагсапіе, ё Іа ііегга сіе Іа Іпйіа, ё Іо таз йеііа ез топіапа ё ііегга тиу Гга^оза; рего йіг дие ез тиу роЫайа сіе тисЬаз сіийайез §гапйез ё йе ѵіііаз, ё ііегга тиу гіса. Е йездие еі Зепог йе Іа Іпйіа Гиё ѵепсійо, асо- §іёзѳ а адиеііаз топіапаз, ё ауипіб оіга ѵег Ьиезіе, ё еі ТатигЬес поп Іо диізо езрегаг; апіез йіг дие асодіб зи §епіе ё іогпозе а Іоз Папоз, ё еі Зепог йе Іа Іпйіа поп диізо іг ігаз ёі; ё йезіа ііегга Папа, дие еп- іопсез Іе §апб, ез Зепог езіе піеіо йеі ТатигЬес, Газіа еп Іа сіийай йе Ногтез, дие ез ипа §гап сіийай ё гіса; рего Іо таз ё тедог йе Іа Іпйіа 172. диейё ё ііепе еі Зепог йеПа. Е езіа Ьаіаііа диееп ипо оѵіегоп, йесіап дие ройіа аѵег Газіа йосе апоз, росо таз 6 тепоз; ё дие йезриез еі йісЬо Та- тигЪес піп езіе зи піеіо пипса зе ігаЬаіагоп йе епігаг еп езіа Іпйіа: у Іоз йезіа Іпйіа зоп СЬгізііапоз, еі Зепог у Іозтаа йеііоз, а Іа тапега йе • Іоз Ѳгіе§оз: ё епіге еііоз ау оігоз СЬгізііапоз дие зе зепаіап йе Гиедо еп еі гозіго, ё Ьап оріпіоп оіга дие поп Іоз оігоз; рего езіоз дие зе азі зе- паіап йе Гиедо, зоп тепоз ргесіайоз дие Іоз оігоз: ё епіге еііоз ѵі|ѵеп 19*
292 Народныя забавы. живутъ также Мавры и Іудеи, но они подчинены христіа- намъ. СХХІІ. Посланниковъ увели оттуда и посадили ихъ тамъ, гдѣ они сидѣли прежде. Тамъ они остались до полудня, когда царь вы- шелъ изъ своихъ палатокъ и пришелъ въ большой павильонъ. Онъ приказалъ привести къ себѣ посланниковъ и разныхъ своихъ род- ственниковъ, и другихъ многихъ бывшихъ тамъ посланниковъ, прі- ѣхавшихъ изъ различныхъ странъ; и они всѣ сѣли съ нимъ въ этомъ павильонѣ, какъ прежде. Въ этотъ день было устроено много раз- ныхъ игръ; и кромѣ того раскрасили слоновъ, которые были у царя, зеленымъ и краснымъ цвѣтомъ и на разные другіе лады, поставили на нихъ бесѣдки и дѣлали съ ними большія представленія. Частью отъ этихъ представленій, частью отъ барабановъ, на кото- рыхъ играли во время ихъ, былъ такой шумъ, что на удивленье. Въ павильонѣ, гдѣ былъ царь, было также много музыкантовъ, которые играли. Кромѣ того, передъ царемъ стояло на землѣ около трехъ сотъ кувшиновъ съ виномъ; кромѣ этого, было два треножни- ка, составленныхъ изъ трехъ красныхъ кольевъ, и на каждомъ изъ Могоз ё йийіоз, рего зоп впЪэѳіов ё Іоз СЬгізііапоз. СХХІІ. Е ё Іоз йісЬоз зепогез ,.ЕтЬа]айоге8 Иеѵагоп йе адиі, ё азепіагопіоз опйе. ргітего езіаЬап, ё .езіоѵіегоп аііі Газіа Ьога йе тейіо йіа дие еі Зепог заііб йе зиз ііепйаз, ё ѵіпо зо еі §гап раѵеііоп: ё йго ѵепіг апіе зі ё Іоз йісЬоз зепогез ЕтЬаіайогез, ё а оіга тиу §гап §епіе йе зиз рагіепіез, ё оігоз тисЬоз дие аЬі езіаЬап ЕтЬа- іайогез йе тисЬаз рагіез дие аііі егап ѵепійоз; ё азепіагопзе соп ёі зо еі йісЬо раѵеііоп, зе§ип дие апіез зоііап: ё езіе йіа йсіегоп тисЬоз з’ие^оз йе тисЬаз тапегав: ё оігозі Іоз тагйіез дие аііі іе- піа еі Зепог, ріпіагопіоз ѵегйез ё соіогайоз, ё йе оігаз тисЬаз тапегаз, ё соп зиз сазііііоб, ё йсіегоп §гапйез з’ие^оз соп , еііоз; ё Іо ипо йе езіоз Іие^оз, ё Іо оіго йе тисЬоз аіаЬаІез дие іапіап, Гасіап ё іап §гап гиійо, дие ега ипа §гап тагаѵіііа: ё зо еі раѵеііоп, опйе еі йісЬо Зепог езіаЬа, аѵіа тисЬоз ди^іагез дие іапіап. Оігозі апіе еі Зепог езіаЬап аііі Газіа ігезсіепіаз іаггаз йе ѵіпо риезіаз еп еі зиеіо: ё оігозі аѵіа йоз сото Гог- саз йе ігез тайегоз соіогайоз, ё йе сайа ипо йеііоз езіаЬа ип сиего тиу $гапйе Пепо йе паіаз ё ІесЬе йе уе^иаз, ё отез соп ипаз ѵагаз еп Іаз
Жены Тимура. 293 нихъ были большія кожи, полныя кобыльяго молока и сливокъ; люди мѣшали это молоко палками и клали въ него куски сахару; это дѣлалось для того, чтобы пить въ этотъ день это молоко. Когда весь народъ былъ въ порядкѣ на своихъ мѣстахъ, изъ одной изъ оградъ, стоявшихъ около павильона, вышла Каньо, старшая жена царя, которая должна была прійдти на праздникъ къ царю. Она пришла одѣтая такимъ образомъ: на ней было платье изъ красной шелковой ткани, вышитой золотомъ, широкое и длинное, волочившееся по землѣ; въ немъ не было рукавовъ и никакихъ отверстій кромѣ того, въ которое проходила голова, и проймъ, сквозь которыя просовывались руки; оно было просторное и безъ всякаго вырѣза у пояса, а только очень широкое внизу; и подолъ его несли около пятнадцати женщинъ, поднимая его къ верху для того, чтобъ она могла идти. У нея на лицѣ было столько бѣлилъ и чего то другого бѣлаго, что оно казалось точно бумажное; это накладывает- ся противъ солнца, и когда отправляются въ путь зимою или лѣтомъ, всѣ женщины что познатнѣе ѣдутъ съ такими лицами. Лице на ней было завѣшено тонкою бѣлою тканью; а на головѣ точно шлемъ изъ тапоз дие тесіап адиеііа ІесЬе, ё есЬаЬап еп еііа тисЬоз рапез йе ахи- саг; ё езіо Гасіап еііоз рага ЬеЬег адиеі біа аііі. Е езіапйо азі іойа Іа §епіе тиу огйепайа, йе ипа йе Іаз сегсаз, дие сегса йеі йісЬо раѵеііоп езіаЬап, заііб Сапо [Сапоп] Іа тауог ти§ег йеі Зепог, дие аѵіа йе ѵепіг аііі а Іа Гіезіа апіе еі Зепог, ё ѵепіа арозіайа йезіа тапега: ігаіа ипа ѵезіійигайе ип рапо йе зейа соіогайо соп ІаЬогез йе ого, апсЬа ё 1иеп§а дие аггазігаЪа рогеі зиеіо, [52] у поп іепіа тап§аз, піп аѵіа оіга аЬегіига заіѵо рог Йо теііа Іа саЬеха [ЬаЬеха] ё ипаз зоЬадиегаз рог Йо засаЬа Іаз тапоз, ё ега ігаз§о!айа, у поп аѵіа іаііе піп§ипо, заіѵо дие ега тиу апсЬа 173. ауизо, ё Йе адиеііа ѵезіітепіа ѵепіап ігаѵайаз Газіа диіпсе Биепаз, дие зе Іа аІхаЬап Газіа аггіЬа, рогдие рийіезе апйаг: ё еПа ігаіа еп Іа сага іап- іо аІЬауаІйе, б оіга соза Ыапса, дие поп рагезсіа зі поп сото ип рареі; - ё езіо зе ропе рог ёі зоі, са диапйо ѵап сатіпо еп ііетро йе ЬіЬіегпо ё йе ѵегапо, іойаз Іаз Оиепаз ѵап іаіез Іаз сагаз, адиеііаз дие зоп §гап- Йез зепогез; ё апіе еі гозіго ігаіа ип рапо Ыапсо йеідайо, ё еп 1а саЬе- за ігаіа ипа сото сітега йе пп рапо соіогайо, дие рагезсіа йе Іаз соп дие Іизіап, дие 1е йезсепйіа йеі рапо ип росо рог Іаз езраійаз: ё езіа йісЬа
294 Жены Тимура. красной ткани, похожій на тѣ, въ которыхъ сражаются, и эта ткань спускалась ей немного на плечи; этотъ шлемъ былъ очень высокъ и на немъ было много крупнаго, свѣтлаго и круглаго жемчугу, много рубиновъ и бирюзы и разныхъ другихъ каменьевъ, очень красиво вставленныхъ; то, что спускалось на плечи, было вышито золо- томъ, а на верху былъ очень красивый вѣнокъ изъ золота, въ которомъ было много каменьевъ и очень крупнаго жемчугу. Надъ шлемомъ была точно маленькая бесѣдка, и въ ней было вставлено три рубина, каждый шириною въ два пальца, можетъ быть не много больше или меньше, ясные и чрезвычайно краси- вые, съ сильнымъ блескомъ. На верху былъ бѣлый султанъ въ локоть вышиной, и съ этого султана нѣкоторыя перья спускались внизъ, иныя до лица, и доставали даже до самыхъ глазъ. Эти перья были связаны вмѣстѣ золотой ниткой, на концѣ которой была бѣлая кисть изъ птичьихъ перьевъ съ каменьями и жемчу- гомъ; и когда она шла, этотъ султанъ раскачивался въ разныя Стороны. Ея волосы были распущены по плечамъ; они были очень черны, такъ какъ они цѣнятъ черные волосы выше всѣхъ другихъ и даже красятъ ихъ, чтобъ сдѣлать черными. Этотъ шлемъподдер- сітега ега Ьіеп аііа аггіЬа, ё епеііа аѵіа тпу тисЬо аіхоіаг тиу дгиезо ё сіаго геДопДо, ё оігозі тисЬаз ріейгаз Ьаіахез ё іигдиезаз, ё оігаз ти- сЬаз тапегаз Ьіеп рпезіаз; ё егап Іаз ГаІДаз ЬгозІаДаз Де Гііо Де ого ііга- До, ё епсіта' Деііа ігаіа ипа Гегтоза §иігпа1Да Де ого, еп дие аѵіа тиу тисЬаз ріеДгаз ё аІхоГаг тиу §гиезо; ё епсіта Де Іа ДісЬа сітега ігаіа ипо сото сазіПІе^о, еп дие езіаЬап ігез Ьаіахез іап апсЬоз сото Доз Де- Доз, росо таз о тепоз саДа ипо, тиу сіагоз ё Гегтозоз дие іисіап ти- сЬо, ё епсіта ігаіа: ип ріита^е Ыапсо іап аііо сото ип соДо; ё Дезіе ріи- та§е ДезсепДіап рішпаз Гёсіа ауизо, ё Іаз ипаз Деііаз ДезсепДіап Гасіа еі гозіго, дие Іе 11е§аЬап Газіа еп раг Де Іоз о]'оз: ё егап адиезіаз ріитаз аіаДаз еп ипо соп біоз Де ого, ё аі саЪо аѵіа ипа Ьогіа Ыапса Де ріи- таз Де аѵез, еп | дие аѵіа аІхоГаг ё ріеДгаз; ё сото апДаЬа, тесіазе адиеі ріитаде ё, ипа рагіе.ё & оіга; ё рог Іаз езраІДаз ігаіа Іоз саЬеІІоз езрагсіДоз, ё егап тиу пе§гоз, са еііоз зе ра§ап тисЬо Де саЬеІІоз пе- §гоз апіез дие Де оіга соіог, ё ііпепібз рог Іоз Гасег пе§гоз: ё а Іа ДісЬа сітега Іе ѵепіап іепіепДо соп Іаз тапоз тисЬаз Пиепаз, ё ѵепіап соп еі-
Жены Тимура. 295 живало руками много женщинъ. Съ нею шло около трехъ сотъ жен- щинъ. Надъ нею несли навѣсъ, который держалъ одинъ человѣкъ на палкѣ въ родѣ копья; онъ былъ изъ бѣлой шелковой ткани, сдѣланъ точно, верхушка круглой палатки и натянутъ на скруглен- номъ деревянномъ прутѣ; этотъ навѣсъ несли надъ нею, чтобъ ее не безпокоило солнце. Впереди ея и женщинъ, шедшихъ съ нею, шло много евнуховъ, т. е. кастратовъ, которые у нихъ смотрятъ за жена- ми. Такимъ образомъ она пришла къ тому павильону, гдѣ находился царь, и сѣла на возвышеніи возлѣ царя Тамурбека, немного сзади него; передъ нею было нѣсколько матрасовъ, положенныхъ одинъ на другой; всѣ женщины, которыя сопровождали ее, сѣли за па- вильономъ. Тамъ гдѣ она сѣла, возлѣ нея стали’ три женщины, которыя поддерживали руками ея шлемъ, чтобы онъ не упалъ на ка- кую нибудь сторону. Когда она сѣла, изъ другой ограды вышла другая жена царя; она была одѣта такъ же, какъ эта, въ такомъ же красномъ платьѣ, въ такомъ же,шлемѣ; шла съ такой же обста- новкой и съ такими же церемоніями какъ первая, и въ сопровожде- ніи множества женщинъ; она пришла въ царскій павильонъ и сѣла 1а Газіа ігесіепіаз; ё епсіта йеііа Іе Ігаіап ипа зотЬга, дие ПѳѵаЬа йп оте еп ип Ьазіа сото йе Іапга, ё ега Йе ип рапо Йе зейа Ыапсо, ГесЬо сото сора йе ііепйа гейопйа, ё Гасіаіа ѵепіг езіепйійа ип агсо йе тайе- га гейопйо; ё езіа зотЬга зе Іе ігаіа епсіта, рогдие іе поп йіезе еі зоі. Е йеіапіе йеііа ё йе Іаз Биепаз дие соп еііа іЬап, ѵепіап тисЬоз Еипи- соз, дие зоп зиз сазігайоз дие диагйап Іаз ти^егез: ё йезіа тапега ѵіпо зо еі йісЬо раѵеііоп й йо еі Зепог езіаЬа, ё Гиезе й зепіаг а сегса йеі 174. Зепог ТатигЬес, ип росо аггейгайа еп ип езігайо Папо; ё йеіапіе йеПа езіаЬап ипоз аітайгадиез риезіоз ипоз епсіта йе оігоз, ё іойаз Іаз Би- епаз дие соп еИа іЬап, зе азепіаЬап ігаз еі йісЬо раѵеПоп: ё аііі йо еііа езіаЬа азепіайа Іе іепіап Іа зоЬгейісЬа сітега ігез Биепаз йе адиеііаз соп Іаз тапоз, дие зе іе поп Гиезе & ипа рагіе піп & оіга. Е Йездие Гиё азепіайа, йе оіга йе Іаз йісЬаз сегсаз заііб оіга тидег йе Іаз йеі Зепог: Іа диаі ѵепіа арозіайа зе§ип езіа оіга, соп іаіез ѵезіітепіаз соіогайаз, [е] соп іаі сітега: ё соп іаіез арагеі'оз, ё соп іаіез сегітопіаз сото Іа ргі- тега, ё соп еііа тисЬаз Виепаз; ё йе зі ѵіпо зо еі раѵеПоп апіе еі Зепог, ё азепібзе еп ип езігайо ип росо таз Ьахо [аЬахо] дие Іа оіга: ё 4 езіа ши-
296 Жены Тимура. на возвышеніи, которое было немного ниже перваго; эту жену царя звали Кинчикано, и она была второй женой. Изъ другой ограды съ палатками вышла другая жена царя, точно такъ же, какъ первыя, и сѣла въ павильонѣ, немного пониже, чѣмъ вторая. Такимъ образомъ къ царю пришло девять женъ, всѣ одѣтыя и убранныя одна какъ другая;’восемь изъ нихъ были жены его самого, а одна жена его внука. Жены царя назывались такими именами. Главная изъ нихъ называлась Каньо, т. е. великая царица или госпожа; эта Каньо была дочь царя, владѣвшаго Самаркандомъ и всей землей даже съ Дамаскомъ въ Персіи; его звали Ахинханъ; мать этого царя знали, а отца не знали; онъ былъ очень счастливъ въ войнахъ и сдѣлалъ много постановленій и законовъ, которыми еще и теперь управляется то царство. Другую жену звали Кин- чикано, т. е. малая царица; она была дочь одного царя, по имени Туманга, который царствовалъ въ землѣ, называющейся Андрикоя. Третью жену звали Дилеольтагана; слѣдующую—Чольпамалага; потомъ Мундасага; еще одну—Венгарага, другую—Ропа Арба- рага, а послѣднюю Яугуяга, что на ихъ языкѣ значитъ царица §ег йеі Зепог йесіап (ЗиіпсЬісапо ^иіЬісапо], дие ега Іа | шидегзе^ип- йа. Е йе оіга сегса ё ііепйаз заііб оіга ти§ег йеі Зепог дие ѵепіа зе- §ип Іаз оігаз, ё ѵіпо б зепіагзе зо еі раѵеііоп, ип росо таз Ьахо дие Іа оіга: ё йезіа ѵіпіегоп апіе еі Зепог езіе йіа пиеѵе ти§егез, азі диагпі- йаз ё ѵезіійаз Іаз ипаз сото Іаз оігаз; ё Іаз осію йе' езіаз егап ти^егез йёі, ё 1а. ипа йе ип зи піеіо. Е Іаз тидегез йеі Зепог аѵіап езіоз пот- Ьгез: Ьа тауог йеііаз аѵіа потЪге Сапо [Сапоп], дие диіеге йесіг Веупа, 6 зепога §гапйе: ё езіа Сапо Гиё Гца йё ип Етрегайог, дие Гиё Зепог йе Затагсапіе ё йе іойа зи ііегга, соп Іа Регзіа еп Ьатазсо, ё аѵіа потЪге АЬіпсап: ё а езіе Етрегайог зиріегопіе тайге, ё поп 1е зпріегоп райге; ё Гиё тиу аѵепіигайо еп Ьаіаііаз, ё Гіго тисЬоз огйепатіепіоз ё Іеуез, рог йо Ьоу йіа зе гі§еп еп езіе Ітрегіо. Е ё Іа оіга зи тидег йесіап фиіпсЬісапо, дие диіеге йесіг Іа зепога редиепа: ё Гиё Гу а йе ип Веу дие йесіап Титапда, Веу дие Гиё йе ипа ііегга дие йісеп Апйгісоіа. Е а Іа оіга йесіап Ві1ео1іа§апа: ё & Іа оіга СЬо1рата1а§а: ё а Іа оіга йесіап Мипйазада: ё & Іа Оіга Ѵепдагада: ё й Іа оіга Вора агЬага&а: ё а Іа оі- га Уаидиуада, дие диіеге йесіг еп зи 1еп§иа, Ееупа йеі согагоп; ё соп
Церемоніи при питьѣ. 297 сердца; на этой Тамурбекъ женился въ прошломъ мѣсяцѣ августѣ и далъ ей это имя. Когда всѣ усѣлись въ порядкѣ, начали пить, и это продолжалось довольно долго; царскимъ женамъ подавали вино и кобылье молоко, которое тутъ же приготовляли, такимъ же образомъ, какъ подавали въ палаткахъ когда Хансада давала пиръ, какъ я уже вамъ разсказывалъ. Въ этотъ день царь при- казалъ позвать къ себѣ посланниковъ, взялъ въ руки чашу вина и цодалъ магистру, потому что онъ уже зналъ, что Рюи Гонзалесъ не пьетъ вина. Тѣ, которые пили изъ рукъ царя, дѣлали такіе поклоны: прежде чѣмъ подойдти, склоняли одинъ разъ правое ко- лѣно, потомъ подходили ближе, преклоняли предъ нимъ оба колѣна; брали изъ рукъ его чашу, вставали и отходили немного назадъ, - но не поворачиваясь спиною; становились на колѣна и пили; и не должны были оставлять ничего въ чашѣ, потому что это считается неприличнымъ; выпивши, вставали и касались рукою лба. Каж- даго изъ посланниковъ брали подъ руки два рыцаря и не оставляли ихъ, пока не приводили опять на то мѣсто, гдѣ они должны были стоять; а людей посланниковъ помѣстили подъ навѣсомъ, который езіа сагб еі ТатигЪес езіе тез бе Адозіо дие адога разб, ё ризоіе езіе потЬге. Е бездие Гиегоп азепіабоз іобоз огбепабатепіе, епсотепгагоп еп еі ЬеЪег, дие бито ипа §гап ріега: ё а Іаз ти^егез беі Зепог баЪап а ЪеЪег беі ѵіпо ё бе Іа ІесЬе бе уе§иаз дие аііі абоЬаЪап, зе§ип ѵоз Ье ЙісЬо дие Іе баЪап еп Іаз бісЬаз ііепбаз, диапбо Наизайа Нго еі сотЪі- 175. іе: ё езіе біа еі Зейог Нго іг апіе зі а Іоз бісЬоз ЕтЬаіайогез, ё іотб ипа іага бе ѵіпо еп Іа тапо, ё біб а ЬеЪег аі Маезіго, дие уа заЬіа дие Киу Сгопгаіег поп Іо ЬеЬіа; ё Іоз дие | ЪеЪіап бе тапо беі Зепог, Гасіап езіаз геѵегепсіаз: апіез дие апіе ёі 11е§азеп ЙпсаЪап еі йпоіо бегесЬо еп ііегга ипа ѵег, ё бе зі іЬа абеіапіе, ё ЙпсаЪап Іоз йпоіозатозб боз апіе ёі; ё іотаЬап Іа іага бе зи тапо, е ІеѵапіаЪапзе ё іотаЬап аігбз ип росо, дие поп ѵоіѵіап Іаз езраібаз, е ЙпсаЪап Іоз йподоз ё ЪеЪіап, дие поп аѵі- ап бе йехаг паба еп Іа іага, дие Іо Ьап рог таі; ё бездие аѵіап ЬеЬібо, ІеѵапіаЪапзе, ё іосаЬап соп Іа тапо еп Іа Ггепіе. Е & Іоз бісЬоз ЕтЪа- Іайогез ПеѵаЪап а саба ипо боз СаЬаІІегоз рог Іоз зоЬасоз, дие Іоз поп йехаЬап Газіа дие Іоз іотаЬап аііі бопбе аѵіап бе езіёг: ё & Іоз отез бе Іоз бісЬоз ЕтЬаіайогез ризіегоп зо ипа зотЬга дие сегса йеі дгапраѵеі-
298 Описаніе слоновъ. былъ возлѣ большого павильона. Возлѣ этого павильона было кромѣ того поставлено много палатокъ и навѣсовъ, и въ нихъ были посланники, присланные къ царю, которые не имѣли права быть въ павильонѣ вмѣстѣ съ царемъ. Подъ каждымъ навѣсомъ стояла бочка вина, изъ которой пили тѣ, которые были тамъ; а людямъ посланниковъ царь приказалъ отнести два изъ тѣхъ кувшиновъ, что стояли передъ нимъ. СХХІП. Передъ царемъ были поставлены столбы съ веревка- ми, на которые люди лазили и дѣлали разныя представленія. Сло- новъ у царя было четырнадцать; на каждомъ изъ нихъ была поставлена деревянная бесѣдка, покрытая шелковой тканью, съ четырьмя желтыми и зелеными Флагами на каждой; въ бесѣдкахъ было по пяти и по шести человѣкъ, и кромѣ того на шеѣ у каждаго слона по человѣку съ желѣзнымъ прутомъ въ рукахъ, который, заставлялъ его бѣгать и дѣлать представленія. Эти слоны чернаго цвѣта; на нихъ нѣтъ шерсти нигдѣ, кромѣ хво- ста, а хвостъ у нихъ такой, какъ у верблюда, только съ нѣсколь- кими волосками. Они очень большого роста, какъ четыре или пять большихъ быковъ; нехорошо сложены, безъ всякаго пояса, точно Іоп езіаЪа. Е оігозі сегса деі §гап раѵеііоп езіаЪап тисЬаз ііепбаз агтабаз е зотЪгаз, еп дие езіаЪап ЕтЪаз’абогез дие аі Зепог ѵепіап, дие поп егап регіе- песіепіез рага езіаг зо еі раѵеііоп соп еі Зепог: ё зо саба зотЪга езіаЬа ипа ііпаіа бе ѵіпо, бе дие ЪеЪіап Іоз дие аііі езіаЪап; ё бе Іаз ^аггаз дие апіе еі Зепог езіаЪап, тапбб епѵіаг боа беііаз & Іоз отез бе Іоз бісЬоз ЕтЪаіабогез. СХХІИ. Апіе еі Зепог аѵіа ипоз табегоз ё сиегбаз бе дие ігераЪап ё Гасіап іиедоз отез, ё Іоз тагйіез дие еі Зепог іепіа, егап саіогсе, ё ігаіап саба ипо ип сазііііо бе табёга епсіта, дие егап сиЪіегіоз бе ип рапо бе зеба, ё еп саба ипо диаіго репбопез атагіііоз ё ѵегбез, ё еп саба сазііііо сіпсо б зеіз отез, ё еп еі резсиезо бе саба ипо ип оте соп ип Госіпо еп Іа тапо, дие Іез Гасіа соггегё Гасег ^иедозіё Іоз бісЬоз тагГіІез егап педгоз, ё поп Ьап реіо піп§ипо заіѵо еп Іа соіа, Іа диаі Ьап сото сатеііо, соп ипаз росаз бе зебаз, ё егап дгапбез бе сиегро, дие робіап зег сото диа[53]іго б сіпсо іогоз дгапбез; ё еі сиегро Ьап таі ГѳсЬо, зіп іаііе сото ип §гап созіаі дие езіоѵіезе Пепо, ё Іаз сіпіаз Ьап бѳггосабаз
Описаніе слоновъ. 299 огромный мѣшокъ, наполненный чѣмъ-нибудь; нижняя часть ноги у нихъ раздѣленная, какъ у буйвола, ноги очень толстыя и прямыя, ступня круглая, мясистая, и на ней пять пальцевъ съ ногтями какъ у человѣка, только черными; шеи нѣтъ, а на самыхъ плечахъ, которыя у него очень велики, сидитъ голова; онъ не можетъ опустить голову внизъ и не можетъ достать ртомъ до земли; уши.у него очень большія, круглыя и зубчатыя, а глаза маленькіе; за ушами сидитъ всадникъ, который правитъ имъ съ помощью желѣзнаго прута въ рукахъ и заставляетъ его идти, куда надо. Голова у него очень боль- шая, похожая на ослиное вьючное сѣдло; на верху головы углу- бленіе; отъ головы, въ томъ мѣстѣ, гдѣ долженъ быть носъ, идетъ внизъ хоботъ, очень широкій вверху и съуживающійся къ низу, похожій на рукавъ, который доходитъ до земли; этотъ хоботъ пустой внутри, и съ помощью его слонъ пьетъ: когда онъ хочетъ пить, онъ опускаетъ его въ воду и пьетъ имъ, и вода идетъ въ ротъ какъ черезъ ноздри: съ помощью этого же хобота онъ пасется, такъ какъ не можетъ доставать пищу ртомъ, по- тому что не можетъ опуститься; когда онъ хочетъ ѣсть, онъ наво- рачиваетъ траву на этотъ хоботъ, тянетъ и отрываетъ ее, какъ Гасіа ауизо сото ЬиГапо, ё іаз ріегпаз тиу §гиезаз ё раге^аз,. ё еі ріе ге- йопйо іойо сагпе, ё ііепе сіпсо йейоз еп сайа ипо соп зиз ипаз сото йе оте пе^газ, ё поп Ьап резсиеяо піп^ипо, заіѵо 1ие§о еп Іаз а^аз, дие Іаз Ьа тиу §гапйез; ііепе Іа саЬега аре^айа, ё поп риейе аЪаз’аг Іа са- 176. Ьеза ауизо, піп риейе 11е§аг Іа Ьоса ё ііегга: ё Ьап Іаз оге^аз тиу §гап- йез ё гейопйаз ё Гаграйаз, ё Іоз о] оз редііепоз: ё ігаз Іаз огез’аз ѵа ип. оте СаЬаІІего дие Іо §иіа соп ип Госіпо ёп Іа тапо, ё 1е Гасе апйаг ё йо диіеге: ё Іа саЬеяа Ьа тиу §гапйе, ГесЬа сото ипа аІЬагйа йе азпо редиепа, ё епсіта йе Іа саЬега Ьа ип Гоуо, ё йе Іа саЬега зе зі§ие ауи- 80^ йо Ьа йе іепег Іа пагіз, ипа сото іготра дие ез тиу апсЬа аггіЬа, ё ап^озіа ауизо іойаѵіа, таз сото тап^а дие 1е ПеѵаЬа Газіа еі зиеіо; ё езіа іготра ез Гогайайа, ё рог еііа ЬеЬе; диапйо Ьа §апа, тѳіеіа еп еі а§иа ё ЬеЬе соп еііа, ё ѵёіе еі а§иа ё Іа Ьоса азі сото зі 1е Гиезе рог Іаз пагісез: оігозі соп езіа іготра расе, са поп риейе соп Іа Ьоса, дие зе поп риейе аЬа^’аг; ё іота еп езіа іготра, диапйо диіеге сотег, ё ге- ѵиеіѵеіа ё Іа ЬіегЬа, ё ііга ё зіедаіа соп еііа, сото зі Гиезе ип Госіпо, ё
ЗОО Описаніе слоновъ. ножемъ, потомъ набираетъ ее въ хоботъ, поворачиваетъ хоботъ, кладетъ ее въ ротъ и ѣстъ. Этимъ хоботомъ онъ поддерживается, и никогда не оставляетъ его въ покоѣ, а постояннно извиваетъ, какъ змѣю; этотъ же хоботъ онъ забрасываетъ на спину, и нѣтъ мѣста на его тѣлѣ, куда бы онъ не могъ достать имъ. Подъ хоботомъ находится ротъ; челюсти у него, какъ у свиньи или поросенка; въ этихъ челюстяхъ внизу два клыка, тол- щиной въ человѣческую ногу, а вышиной въ брасо. Когда его заставляютъ сражаться, то на эти клыки надѣваютъ желѣз- ныя кольца, и въ нихъ вдѣваютъ шпаги, сдѣланныя съ желобами, какъ военныя шпаги, и длиною не больше локтя. Это животное очень понятливо и исполняетъ тотчасъ же и съ быстротою то, что ему приказываетъ вожакъ. Вожакъ сидитъ верхомъ у него на шеѣ и ноги его приходятся за ушами слона, потому что шея его такъ коротка, что на ней только что можно помѣститься. У этого человѣка въ рукахъ желѣзный прутъ и имъ онъ царапаетъ его по головѣ и заставляетъ идти, куда хочетъ; и когда онъ ^укажетъ этимъ прутомъ куда идти, слонъ сейчасъ идетъ; а если онъ ему сдѣлаетъ знакъ, чтобы повернуться назадъ, слонъ сейчасъ же йе зі арапаіа соп адиеііа іготра, ё Гасе ип ѵиііо, ё геѵиеіѵеіа адиеііа, ё теіеіа еп Іа Ьоса, ё сіе зі сотеіа; ё соп езіа іготра зе тапііепе, ё пипса 1а ііепе диейа, заіѵо соп еііа Гасіепйо ѵиеііаз сото сиІеЪга; ё езіа іготра есЬаІа еп еі езріпазо, ё поп Йеха Іидаг еп іойо зи сиегро опйе поп Не- да соп еііа; ё йеЪахо йезіа іготра ііепе Іа Ьоса, ё Іаз диіхайаз йеЬахо ііепеіаз сото йе сосЫпо, ё сото йе | рпегсо: ё еп езіаз диіхайаз сото ЙеЬахо ііепе йоз соітіііоз іап дгиезоз сото Іа ріегпа йе ип оте, ё іап аііоз сото ипа Ьгазайа. Е диапйо Іо Гасеп реіеаг, еп езіоз соітіііоз ігае ипаз агдоііаз йе йегго ё еп еііаз Іе ропеп ипаз езрайаз, дие зоп Ге- сЬаз сото езрайаз йе агтаз епсапаіайа, ёпоп ез таз Іиепда дие еі Ьга- хо. Е ез аіітапіа тиу епіепйійа, дие Гасе тиу аіпа ё ргезіо Іо дие Іе тапйа еі оте дие Іо диіа: ё еі оте дие Іо диіа ѵа саЪаПего еп еі рез- сиего, ё іаз ріегпаз ігаз Іаз огез'аз са поп Ьа таз резсиего йе диапіо оте риейе аііі іг: ё езіе оте Пеѵа ип Госіпо еп Іа тапо соп дие Іе газса еп Іа саЪега, ё Гасеіо іг & Йо ёі диіеге, дие азі сото Іе зепаіа соп адиеі Госіпо Гёсіа Йо ѵауа, Іиедо ѵа аііё; 6 Іе Гасе зепаі дие ѵиѳіѵа аігйз Іиедо
Описаніе слоновъ. 301 и очень быстро поворачивается на заднихъ ногахъ, какъ медвѣдь. Онъ ходитъ и бѣгаетъ похоже на медвѣдя. Когда онъ идетъ въ битву, то вожакъ надѣваетъ вооруженіе, и слона тоже воору- жаютъ; онъ идетъ прыжками, какъ медвѣдь, и при каждомъ прыжкѣ наноситъ удары шпагами, поднимая голову вверхъ и опуская, когда подвигается впередъ. Когда хотятъ, чтобы слонъ шелъ скоро и сражался, то вожакъ ударяетъ его прутомъ по головѣ такъ, чтобы сдѣлать довольно большую рану; когда онъ почувствуетъ ударъ, онъ взреветъ, какъ кабанъ, откроетъ ротъ и быстро идетъ туда, куда его направляютъ. Эта рана заживаетъ въ ту же ночь, если его оставить на воздухѣ; а если его поставить подъ крышу, то онъ умретъ. Когда вожакъ приказываетъ ему взять что-нибудь съ земли, какъ бы оно ни было тяжело, то онъ беретъ этимъ хоботомъ, поднимаетъ вверхъ и даетъ тѣмъ людямъ, которые сидятъ на немъ въ бесѣдкѣ. Также, когда тѣ, которые сидятъ въ бесѣдкѣ, хотятъ спуститься, они приказываютъ ему нагнуться; онъ вытягиваетъ переднія ноги въ одну сторону, а заднія въ другую, и спускается такъ, что животомъ почти лежитъ на землѣ, а люди сходятъ по заднимъ ногамъ, держась за веревки, которыя при- ѵиеіѵе тиу аіпа зоЬге -Іоз ріез сіе аігаз [ігаз] азі сото озо, ё еі зи апйаг ё соггег ез азі сото йе озо: ё диапйо реіеа, адиеі оте дие Іо &иіа ѵа тиу агтайо, ё еі тагй! езо тезто; ё еі зи апйаг ез а заііоз сото озо, ё а сайа 177. заііо Гіеге соп Іаз езрайаз [езраійаз] дие А сайа заііо аіга Іа саЪега Гасіа аггіЬа, ё Гіеге диапіо Гаііа йеіапіе:, ё диапйо диіегеп дие реіееп ё ѵауап гесіо, еі оте дие Іо диіа, йаіе соп адиеі Госіпо еп Іа Ггѣпіе, дие Іо Гасе ипа §гап Гегійа; ё диапйо ёі зе зіепіе Гегійо йа ип дгап дгопійо сото ри- егсо, ё Іа Ьоса аЬгеІа ё ѵа тиу гесіо ё .йо 1р §иіап, ё Іа Гегійа дие Іе йап, Іиедо еза посЬе Іа запа, зі Іо йехап аі зегепо, са зі Іо теііезеп зо. іесЬайо, тогігіа. Оігозі диапйо еі оте дие Іо диіа, Іе тапйа іепіаг диаі- диіега соза йеі зиеіо, рог резайа дие зеа, геѵиеіѵе адиеііа іготра а еііа ё аіхаіа еп резо, ё йаіа ё Іоз отез дие ѵап еп езіе сазііііо. Оігозі диапйо адиеііоз дие зоп еп еі сазііііо, | диіегеп йезсепйег [йезсепйіг] йёі, тап- йапіе дие зе аЬахе, ё езііепйе Іаз тапоз а ипа рагіе ё Іоз ріез а оіга, ё аЪёхазе іапіо дие диіеге ропег Іа Ьаггіда соп еі зиеіо, ё рог Іаз сог- ѵаз йе ігаз йезсіепйеп Іоз отез іепіепйозе а ипаз сиегйаз дие езіап аіа-
302 Описаніе слоновъ. крѣплены къ бесѣдкѣ. Въ этотъ день дѣлали разныя представленія со слонами, заставляя ихъ бѣгать за лошадьми и за людьми; это было очень забавно; а когда всѣ бѣжали вмѣстѣ, то казалось, что земля дрожитъ. Ни лошадь, ни какое другое животное, за которымъ онъ побѣжитъ, не можетъ съ нимъ сравняться. Судя по тому, что я видѣлъ, я вѣрю, что на войнѣ каждый слонъ мо- жетъ равняться тысячѣ человѣкъ; такъ они .считаютъ, потому что когда слонъ идетъ промежду народа, онъ наноситъ удары по обѣимъ сторонамъ, а когда онъ самъ раненъ, то онъ идетъ ско- рѣе и не разбирая пути и сражается лучше; такъ какъ его клыки очень длинны, и ими можно наносить удары только на высотѣ, то ихъ притупляютъ и придѣлываютъ въ низу шпаги, для того чтобы они могли наносить удары ниже. День и два дня они могутъ быть безъ пищи, говорятъ даже, что и три дня они могутъ сра- жаться, не ѣвши. СХХІѴ. Въ этотъ день, послѣ того какъ царь и жены его провели довольно долгое время за.питьемъ, подали конину и цѣлыхъ барановъ жареныхъ въ шерсти и барановъ жареныхъ безъ кожи; это мясо подавали на большихъ круглыхъ позоло- <1аз аі сазііііо. Е соп езіоз тагйіез Гасіап езіе <1іа тисЬоз ^иедоз, Гасіеп- йоіоз соггег ігаз саЬаІІоз ё ігаз Іа депіе, дие ега дгап ріасег: ё диапйо іойоз соггіап ]ипіоз еп ипо, рагезсіа дие Іа ііегга Гасіа тесег еп адиеі йе гесЬо; е поп Ьа саЬаІІо піп аіітапіа ігаз диіеп ѵауа, дие 1е озе езре- гаг. Е іепдо йе ѵегйай зедип Іо дие еп еііоз ѵі, дие еп ипа Ьаіаііа йе- Ьеп зег сопіайоз сайа ипо рог тіі отез; ё азі Іоз ропеп еііоз, са йездие зоп епіге депіе, еі зи апйаг поп ез зі поп Гегіг & ипа рагіе ё а оіга; ё диапйо зоп Гегійоз апйап таз зіп о^оз ё реіеап те]ог: ё рогдие іоз соі- тіііоз Ьап тиу Іиепдоз, ё поп риейеп соп еііоз Гегіг заіѵо аііо, йезрип- іапзеіоз, ё аііі Ьахо Іез ропеп Іаз езрайаз, рогдие йегап Ъахо, ё апйап ип йіа 6 йоз зіп сотег; ё айп йесіап дие ігез йіаз ройіап реіеаг зіп сотег. СХХІѴ. Е евіе йіа йездие еі Зепог у зиз тидегез оѵіегоп ЬеЪійо ипа ріеха дгапйе, ігохіегоп йе сотег тисЬоз саЬаІІоз ё сагпегоз епіегоз азайоз реіайоз, ё тисЬоз сагпегоз йезоііайоз: Іа диаі ѵіапйа ігаіап еп ипоз тиу дгапйез сиегоз сото Йе диайатасіг [диайатасігез] гейопйоз, дие Іоз ігаіап
Свадебныя празднества. 303 ченыхъ кожахъ, на которыхъ люди тащили ихъ по полю; столько было этого мяса, что его несло человѣкъ триста, если не больше. Съ большимъ шумомъ приблизились они къ тому мѣсту, гдѣ си- дѣлъ царь; потомъ, по своему обычаю, наложили мясо на блюда и подали его, какъ обыкновенно, безъ хлѣба. Во все это время не переставали пріѣзжать телѣги, нагруженныя мясомъ и верблюды съ носилками, тоже полными мясомъ, которое складывали на землѣ, чтобъ раздавать народу; и какъ ни велики были кучи этого мяса, оно сейчасъ же было съѣдено. Когда это окончи- лось, принесли нѣсколько столовъ безъ скатертей, и на нихъ чашки . съ соленымъ мясомъ и рисомъ, и разными другими кушаньями, лепешками и хлѣбомъ съ сахаромъ. Въ это время уже наступила ночь, и передъ царемъ поставили много зажженныхъ Фонарей; тогда они начали ѣсть и пить еще скорѣе и съ большимъ весель- емъ, женщины такъ же какъимужчины;а между тѣмъ все прибы- вало и народу, и мяса, такъ что было видно, что праздникъ долженъ былъ продолжаться всю ночь. Въ эту ночь царь выдавалъ одну свою родственницу за одного своего родственника. Когда посланники увидали, что это протянется на всю ночь и что тѣ, газігапбо рог еі сатро отез; ё іапіа ега Іа ѵіапба, дие еп еііоз ѵепіап іга- ѵабоз ігесіепіоз отез, ё таз; ё соп §гап гиібо Педагоп асегса до еі Зепог езіаЬа: бе зі ризіегоп бе адиеііа ѵіапба еп зиз Щабогез, зедип зт созіит- Ьге, ё біегопіа зе§ип зоііап зіп рап: ё еп іобо езіо поп сезаЪап бе ѵепіг саггеіаз сагдабаз бе сате, ё сатеііоз соп ипаз сото ап|§агі11аз оігозі Пепаз 178. бе сагпе, ё ропіапіа еп еі зиеіо рог баг ё Іа оіга §епіе: ё рог дгапбез топ- іопез дие беііа йсіегоп, Гиё Іиедо сотіба: ё бездие езіо Гиё ІіЬге, ігохіе- гоп тисЬаз тезаз зіп тапіеіез, еп дие ігаіап езсобіііаз бе сате абоЪа- ба ё аггоз, ё оігоз тащагез, ё іогіаз ё рап соп азисаг. Е еп езіо ега уа Іа посЬе, ё ігохіегоп апіе еі Зепог тисЬаз Іапіетаз епсепбібаз; ё епіоп- сез [езіопсе] сотепзагоп зи сотег ё ЪеЬег таз бе гесіо соп §гапбе аіе- §гіа, азі Іаз Биепаз сото Іоз отез, ё іобаѵіа сгезсіа Іа §епіе ё Іаз ѵіап- баз, дие іоба Іа посЬе Іез аѵіа бе бпгаг езіа йезіа: ё езіа посЬе сазаЪа еі Зепог ипа зи рагіепіа соп ип зи рагіепіе. Е бездие Іоз бісЬоз ЕтЬа- Іабогез ѵіегоп дие езіо аѵіа бе бигаг іоба Іа посЬе, ё зе іЬап Іоз дие дие-
304 Праздникъ у Ханымъ. которые хотѣли, уходили, то они отправились къ себѣ домой, а царь и жены его остались пировать и веселиться. СХХѴ. Въ четвергъ, шестнадцатаго числа октября мѣсяца, царь далъ большой праздникъ, на который приказалъ просить по- сланниковъ; этотъ праздникъ былъ устроенъ въ одной изъ тѣхъ богатыхъ оградъ, которыя тамъ были поставлены, въ палаткѣ, стоявшей посреди ограды. Эта палатка была изъ числа большихъ, сдѣланныхъ безъ веревокъ и очень хорошо убрана; царь пригла- силъ посланниковъ войдти въ нее вмѣстѣ съ нимъ. Въ этотъ день царь и бывшіе съ нимъ пили вино, а для того, чтобы скорѣе напи- ваться, онъ приказывалъ давать водку. Мяса подавали очень много, а пили столько, что многіе вышли изъ палатки пьяными; царь остался веселиться въ этой палаткѣ,- а посланники отправились къ себѣ домой. Въ этотъ день питье и угощеніе продолжалось всю ночь. СХХѴІ. На другой день, въ пятницу, семнадцатаго числа октября мѣсяца, Каньо, главная жена царя, устроила большой праздникъ, на который приказала просить посланниковъ. Этотъ праздникъ Каньо устроила въ богатой оградѣ и палаткахъ, \ . . гіап, Гиегопзе рага зиз розайаз: ё еі Зепог ё зиз ти§егез диейагоп еп зи йезіа ё а1е§гіа. СХХѴ. Е іиеѵез, йіег у зеіз еііаз <3е1 тез йе ОсіиЬге, еі Зепог Гіго ипа &гап йезіа, а Іа диаі тапйб дие ѵіпіезеп Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез: Іа диаі Гігоеп ипа йе Іаз сегсаз таз гісаз дие ёі іепіа агтайаз, еп ипа ііепйа дие йепіго йезіа сегса езіаЪа, Іа диаі ііепйа ега йе Іаз дгапйез зіп сиегйаз, тиу Ъіеп ^йаспійа; ё аііі йепіго ГІ20 епігаг сопзі§о а Іоз йісЬоз ЕтЬаіа- йогез; ё еі Зепог ЬеЬіб езіе йіа ѵіпо, ё Іоз дие соп ёі егап; ё рогдие зе етЪеойавеп таз аіпа, йаЬаІез а^иагйіепіе. Е Іа ѵіапйа йезіе йіа Гиё ти- сЬа, у еі ЬеЬег Гиё іапіо, дие йе адиеііа ііепйа заііап тисЬоз Ъеойоз; ё еі Зепог соп §гапйе аіедгіа диейб еп езіа ііепйа, ё Іоз ЕтЬаіайогез Гие- гоп й зиз розайаз: ё езіе йіа еі сотег ё ЬеЬег Іез йигб Газіа Іа посЬе іойа. СХХѴІ. Е оіго йіа ѵіегпез-8і§иіепіе, йіег узіеіе йіаз йеі йісЬо тезйе ОсіиЬге, Сапо, Іа §гап тидег йеі Зепог, [54] йго ипа §гап йезіа: а 1а диаі еп- ѵіб го§аг дие диізіезеп іг Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез: ё Іа йісЬа Сапо Гіго еп ипа сегса ё ііепйаз тиу гісаз дие еііа іепіа, й йо Гіго ѵепіг тиу дгап §епіе,
Праздникъ у Хапымъ. 305 которыя ей принадлежали, и пригласила очень много гостей, какъ посланниковъ, съѣхавшихся съ разныхъ мѣстъ, такъ й своихъ приближенныхъ рыцарей и дамъ и разныхъ другихъ людей. Ограда, въ которой она, жила, и давала этотъ праздникъ, была, украшена многими богатыми палатками; эта ограда была сдѣлана изъ бѣлой и разноцвѣтной матеріи, расшитой разнообразно и кра- сиво различными узорами, вышивками и знаками. Когда посланники прибыли въ орду, то нѣсколько рыцарей, царскихъ родственни- ковъ, взяли ихъ, повели въ эту ограду и помѣстили въ одной палаткѣ, которая находилась у самаго входа въ ограду; эта палатка была покрыта яркимъ краснымъ ковромъ и въ ней было сдѣлано много вставокъ и вышивокъ изъ другого, бѣлаго ковра, какъ съ внутренней стороны, такъ и съ внѣшней; здѣсь они сѣли и имъ подали мясо и вино. Когда они покушали, Каньо приказала повести ихъ осмотрѣть ея палатки, находившіяся въ этой оградѣ. Тамъ было очень много богатыхъ палатокъ и между ними одна очень большая и высокая безъ веревокъ, покры- тая превосходной красной шелковой тканью, по которой шли полосы азі бе ЕтЬаі’абогез дие аііі егап ѵепібоз бе тисЬаз рагіез, сото бе Са- ЬаІІегоз ё Сиепаз зиз ргіѵабоз, ё оігаз тисЬаз депіез. Е Іа сегса бопбе -еііа езіаЬа ё Гасіа езіа.Гіезіа, ега Ьіеп диагпіба бе тисЬаз ііепбаз гісаз; ё Іа бісЬа сегса ега бе ип рапо бе Ыапсо бе тисЬаз соіогез, ГесЬа а тисЬоз Іазоз ё епігеіаііатіепіоз ё Іеігаз бе тисЬаз тапегаз Ьіеп Гегто- 179. заз. Е бездие Іоз бісЬоз ЕтЬаіабогез Гиегоп еп еі Огбд, Гиегоп іотабоз ё Пеѵабоз а езіа бісЬа. сегса рог ипоз СаЬаІІегоз рагіепіез беі Зепог, ё теііегопіоз [теііегопіез] еп ипа ііепба дие 1ие§о а Іа епігаба бе Іа бісЬа сегса езіаЬа: Іа диаі ііепба ега бе ип іареіе соіогабо сгетезіп [сіетезігі] ё еп еііа ГесЪоз тисЬоз епігеіаііатіепіоз бе оіго іареіе Ыапсо, азі бе бепіго сото бе Гиега: ё адиі еп езіа ііепба Гиегоп азепіабоз, ё, ігохіегоп тисЬа ѵіапба ё ѵіпо. Е бездие оѵіегоп сотібо, Іа бісЬа Сапо [Сапоп] тапбё дие Пеѵазеп а Іоз бісЬоз ЕтЬадабогез а ѵег зиз ііепбаз дие еп езіа сегса іепіа: еп Іа диаі аѵіа тисЬаз ііепбаз гісаз, епіге Іаз диаіез езіаЬа ипа тиу дгапбе ё тиу аііа бе Іаз дие поп Ьап сиегбаз,1а диаі ега сиЪіегіа бе ип рапо бе зеба соіогабо Ьіеп Гегтозо, ё рог еііа ипаз ѵапбаз бе сЬараз бе ріаіа зоЬгебогабаз, дие безсепбіап безбе аггіЬа Газіа ауизо: ё Іа бісЬа Сборникъ II Отд. И. А. Н. 20
3106 Еще описаніе палатокъ. изъ серебряныхъ позолоченныхъ бляхъ, спускавшіяся съ верху до самаго низу; эта палатка была украшена очень красивыми вы- шивками. Въ ней было двое дверей, одни передъ другими; первыя двери изъ тоненькихъ красныхъ прутиковъ, соединенныхъ между собою какъ плетень, и покрытыхъ съ внѣшней стороны рѣдко-ткан- ной шелковой тканью розоваго цвѣта; эта дверь была сдѣлана такъ для того, чтобы воздухъ могъ проходить сквозь нее, даже если она и заперта, и для того, чтобы тѣ, которые въ палаткѣ, могли видѣть то, что внѣ ея, а снаружи нельзя было бы видѣть ихъ. Пе- редъ этой дверью была-другая дверь такая высокая, что въ нее можно было бы въѣхать на лошади верхомъ, и покрытая позоло- ченнымъ серебромъ съ разными рисунками, эмалью и тонкой инкрустаціей изъ лазури и золота; эта работа была самая тонкая и самая лучшая, какую только можно встрѣтить въ этой землѣ и въ земляхъ христіанскихъ; на одной двери былъ изображенъ святой Петръ, а на другой святой Павелъ съ книгами въ рукахъ, покрытыми золотомъ. Эти двери, говорятъ, Тамурбекъ нашелъ въ Бурсѣ, когда разграбилъ казну Турецкую. Передъ этими дверьми, ііепДа ега Де рагіез Де Гиега ё Де Депіго тиу Гегтозо [Гегтоза] Де епіге- іаііатіепіоз тиу Гегтозоз: ё езіа ііепДа аѵіа Доз риегіаз ипаз апіе Іаз оігаз, ё Іаз ргітегаз риегіаз егап Де ипаз ѵагіііаз ДеІдаДаз соІогаДаз, зипіаз ипаз соп оігаз сото гагзо, ё егап сиЪіег|іаз Де рагіез Де Гиега Де ип рапо Де зеДа Де соіог гозаДо,'ё ега іехіДо гаіо: ё езіаз риегіаз егап, ГесЬаз азі, рогдие еп сазо дие езіоѵіезеп сеггаДаз, риДіезе епігаг еі ауге рог еііаз, ё Іоз дие езіоѵіезеп Депіго риДіезеп ѵег ё, Іоз дие Де Гиега ез- іаЬап, ё Іоз Де Гиега поп риДіезеп ѵег а еііоз. Е апіе езіаз риегіаз евіа- Ьап оігаз дие егап іап аііаз диапіо ип оте роДгіа епігаг рог еііаз а са- ЬаІІо, ё егап сиЬіегіаз Де ріаіа зоЪгеДогаДа, ГесЬаз ё тисЬоз Іахоз ё ез- таііез, ё епігеіаііатіепіоз Де тисЬаз тапегаз Ъіеп зоіііез, еп дие аѵіа азиі ё ого, ё Іа оЬга Деііаз ега іап зоііі у іап Ъіеп ГесЬа [ГесЬо], диапіо зе роД- га Гасег еп адиеііа ііегга, піп еп ііегга Де СЬгізііапоз: ё еп Іа ипа риегіа езіаЬа Гі§игаДо 8апі РеДго, ё еп Іа оіга 8апі РаЫо соп зепДоз ІіЪгоз еп Іаз тапоз, дие егап сиЬіегіоз Де ріаіа: ё езіаз риёгіаз Десіап дие еі Та- тигЬес Гаііага еп Вигза, диапДо гоЬё еі іезого Деі Тигсо. Е Деіапіе Дез-
Еще описаніе палатокъ. 307 посреди палатки стоялъ ковчежецъ въ родѣ небольшого шкапа, въ которомъ сохранялось серебро и посуда; онъ былъ сдѣланъ изъ 'золота и богато украшенъ эмалевой отдѣлкой и разными другими; вышиною онъ былъ по грудь человѣка; съ верху онъбылъ плоскій и окруженъ маленькими зубчатыми зубчиками, покрытыми голу- бой и зеленой эмалью; въ нихъ были вставлены жемчугъ и ка- менья , а по срединѣ одной изъ стѣнокъ, между жемчугомъ и ка- меньями, была вдѣлано зерно, величиною въ маленькій орѣхъ, со- вершенно круглое, только не совсѣмъ ясное. Въ этомъ шкапѣ была маленькая дверца; внутри стояли чашки, а на верху стояло , шесть золотыхъ кувшиновъ, украшенныхъ вставленными въ зо- лото каменьями и жемчугомъ, кромѣ того также шесть золо- тыхъ круглыхъ чашь, также украшенныхъ жемчугомъ и ка- меньями. У подножія этого шкапа стоялъ маленькій золотой столикъ, вышиною въ два пальма; въ немъ было тоже вдѣлано много каменьевъ и очень крупнаго жемчугу; на верху его былъ вправленъ изумрудъ, очень яркій и хорошаго цвѣта, плоскій какъ доска; длиною онъ былъ около четырехъ пальмовъ и занималъ іаз риегіаз еп тейіо йе Іа йісЬа ііепйа езіаЬа ипа сото агса 6 агтагіо редиепо, дие ега ГесЬо рага арагайог, еп дие іепіа ріаіа 6 ЬахШа, ега йе ого ГесЬо & тиу гіса оЬга йе езтаііез, ё йе оігаз тапегав; ё ега іап аііо дие йагіа ип оте а Іоз ресЬоз: ё епсіта ега Папо, ё сегсайо аі йег- гейог йе аітепіііаз редиеііаз, езтаііайаз ѵегйез ё агиіез ё Гаграйаз, ё рог 180. ёі езіаЬап епдазіопайаз тисЬаз ріейгаз ё аІхоГаг дгиезо; ё еп тейіо йёі еп ипа йе Іаз рагейез, епіге еі аІхоГаг ё ріейгаз дие аііі езіаЬа, аѵіа еп- Задіопайо ип §гапо дие ройіа зег іап §гиезо сото ипа пиез редиепа, ё ега Ьіеп гейопйо, заіѵо дие поп ега тиу сіаго: ё езіе агтагіо аѵіа ипа риегіа редиепа, ё йепіго еп ёі аѵіа ипа Ьахіііа йе іагаз; ё епсіта йёі езіаЬап зеіз гейотаз йе ого | §иагпійаз, ё епдазіопайаз рог еПаз аІхоГаг ё ріейгаз: ё оігозі оігаз зеіз іагаз йе ого гейопйаз оігозі диагпійаз йе тпсЬо аІхоГаг ё ріейгаз. Е аі ріе йезіе агтагіо езіаЬа ипа теза йе рго редиепа, дие ройіа зег іап аііа сото йоз раітоз: еп Іа диаі оігозі езіаЬап еп^азіопайаз тисЬаз ріейгаз ё аІхоГаг тиу §гиезо ё тисЬо; ё епсіта йеііа езіаЬа еп§азіопайа ипа езтегаійа тиу сіага ё ргоргіа еп соіог» . 20*
308 Еще описаніе палатокъ. всю длину стола, а въ ширину около полутора пальма. Передъ, этимъ блюдомъ или столикомъ стояло золотое дерево, сдѣланное на подобіе дуба; стволъ его былъ толщиною въ человѣческую ногу; на немъ было много вѣтвей, съ листьями какъ у дуба, кото- рыя выходили изъ него и расходились въ разныя стороны; выши- ною оно было въ ростъ человѣка и росло надъ блюдомъ, которое стояло подлѣ него, а плоды его были изъ желтыхъ рубиновъ, изумрудовъ, бирюзы, красныхъ рубиновъ, саФировъ и удивительно крупныхъ жемчужинъ, ясныхъ и круглыхъ, отборныхъ; эти ка- менья были вдѣланы въ дерево въ разныхъ мѣстахъ. Кромѣ того на этомъ деревѣ было много маленькихъ золотыхъ птичекъ, отдѣлан- ныхъ разноцвѣтною эмалью; онѣ сидѣли на деревѣ, нѣкоторыя съ распущенными крыльями, нѣкоторыя сидѣли на листьяхъ такъ, какъ будто сейчасъ готовы были упасть, иныя точно ѣли плоды этого дерева и держали въ клювахъ рубины, бирюзу и другіе камни и жемчугъ, вставленные въ дерево. Противъ этого дерева, къ стѣнѣ палатки былъ приставленъ деревянный столъ, покрытый позоло- ченнымъ серебромъ; а передъ нимъ стояло ложе изъ матрасовъ, дие ега Папа сото іаЫа, дие ройіа зег іап 1иеп§а сото диаіго раітоз, ё аігаѵезаЪа іойа іа теза сіе 1иеп§о а Іиепдо; ё ега іап апсЬа сото ип раіто ё тейіо. Е йеіапіе йезіе ріаіо б теза езіаЬа ип агЬо! йе ого ГесЬо б зетез’апга йе ип гоЫе, дие аѵіа ,е! ріе іап §гиезо сото ройга зег Іа.ріегпа йе ип оте, соп тисЬаз гатаз дие йеі заііап, дие іЬап б ипа рагіе ё а оіга, соп зиз Ьуаз сото йе гоЫе, ё зегіа іап аііо сото ипоте, ' ё рщаЬа зоЬге еі ріаіо дие сегса йёі езіаЬа: ё Іа Ггиіа дие езіе йісЬо агЪоІ іепіа егап тисЬоз Ьаіахез, езтегаійаз ё іигдиезаз, ё гоЬіез ё гайез, • ё аІхоГаг тиу §гиезо б тагаѵіііа, сіагоз ё гейопйоз езсо^ійоз, ё §иагпійоз еп тисЬаз рагіез рог еі агЬоІ: оігозі рог еі йісЬо агЪоІ аѵіа тисЬоз рахагіііоз йе ого езтаііайоз, ё ГесЬоз йе тисЬоз соіогез, ё езіаЬап азеп- іайоз рог еі агЬоІ, йеПоз Іаз аіаз аЪіегіаз, ё йеііоз азепіайоз зоЬге іаз Го|аз йеі агЪоІ сото дие зе диегіап саег, ё Гасіап зете^апга дие диегіап сотег йе адиеііа Ггиіа йеі агЪоІ, ё ігаѵаЪап соп Іоз рісоз йе Іоз Ьаіахез ё іигдиезаз, ё йе Іаз оігаз ріейгаз ё аІхоГаг дие рог еі ЙісЬо агЪоІ езіаЬап. Е йе Ггепіе йезіе йісЬо агЬоІ аггітайо ё Іа рагей йе Іа ііепйа езіаЬа ип геіаЫо йе тайега сиЬіегіо йе ріаіа йогайо: ё йеіапіе йёі езіаЬа ипа сата
Еще описаніе палатокъ. 309 сдѣланныхъ изъ шелковой ткани и вышитыхъ цвѣтками, дубовыми листьями и другими узорами; съ другой стороны палатки стоялъ другой такой же столъ съ такимъ же ложемъ; а на землѣ лежали шелковыя подушки, очень хорошей работы. Когда посланники осмотрѣли эту палатку, ихъ увели оттуда и повели въ описанную уже мною ограду изъ краснаго ковра, вышитаго золотыми нит- ками; тамъ былъ царь со своими мирассами и приближенными рыцарями; они пировали и пили вино, потому что въ прошлую ночь одну внучку царя выдали замужь за его внука, который# также былъ въ этой оградѣ. При входѣ въ ограду, на правой рукѣ стояла большая палатка, сдѣланная въ родѣ военной, покрытая краснымъ ковромъ съ вышивками и вставками изъ бѣлаго ковра и другихъ разноцвѣтныхъ. Эта палатка была вся окружена сѣ- нями, которыя сообщались со внутренней стороны. Въ ней на нѣкоторыхъ разстояніяхъ были продѣланы ойошки, одни сдѣлан- ныя съ сѣтями, другія иначе изъ той же ткани; они были устрое- ны для того, чтобъ люди могли смотрѣть изнутри. Потолокъ этихъ сѣней былъ соединенъ съ потолкомъ палатки, такъ что (іе | аІтаДгадиез зоіоз (іе рапо Де зеДа, ГесЬоз тиу Ъіеп, ё ЬгозІаДоз й іозаз Де гоЫе ё а йогесіііаз, ё а оігаз тисЬаз тапегав: ё а Іа оіга рагіе Де Іа ііепДа езіаЬа оіго іаІгеіаЫо соп оіга іаі сата, ё рог еі зиеіо аѵіа аІЬотЬгаз Де зеДа тиу Ьіеп ГесЬаз. Е Дездие езіа ііепДа оѵіегоп ѵізіо, 181. засагоп а Іоз ДісЬоз ЕтЬа]аДогез ё Пеѵагопіоз рага Іа сегса дие ѵоз Ье ДісЬо,. дие ега Де іареіе соІогаДо, ЬгозІаДо а йіо Де ого іігаДо: еп Іа диаі езіаЬа еі Зепог соп зиз Мігаззаез ё ргіѵаДоз ё СаЬаІІегоз ЬеЬіепДо ѵіпо, ё іепіап йезіа, рогдие еза посЬе разаДа аѵіап ДаДо ипа піеіа Деі Зепог а оіго зи піеіо, дие езіаЬа оігозі еп адиеііа сегса. Е епігапДо рог Іа риегіа Дезіа ііепДа, а тапо ДегесЬа езіаЬа ипа ^гапДе ііепДа ГесЬа сото аІГапедие, Іа диаі ііепДа аѵіа еі сиегро Де іареіе соІогаДо, ё еп еііа ГесЬаз тисЬаз тапегав Де ЬгозІаДигаз ё епігеіаііатіепіоз Де іареіе Ыапсо, ё Де оігаз соібгез: ё езіа ДісЬа ііепДа ега іоДа сегсаДа аі ДеггеДог Де рогіаіез, 108 диаіез зе тапДаЬап Де ,рагіез Де Депіго, ё еп еііа [еііаз] аѵіа ѵепіапаз а ігѳсЬоз ГесЬаз сото геДез ё Де оігаз тапегав Деі рапо тезто; Іаз диаіез егап ГесЬаз рага До тігазеп Іаз §епіез дие Депіго езіоѵіезеп: ё еі сіеіо Дезіоз рогіаіез егап зипіоз аггіЬа соп Іа ДісЬа ііепДа,
310 Походная мечеть. извнѣ онъ казался цѣлымъ. Посланниковъ ввели въ дверь этой палатки, которая была превосходно сдѣлана въ видѣ арки. Отъ двери впередъ піла точно улица, огороженная со всѣхъ сторонъ и сведенная сводомъ на верху; какъ войдешь, на правой сторонѣ была дверь, черезъ которую входили въ сѣни; противъ этой двери была другая, очень хорошо украшенная, которая вела въ самую палатку. Противъ входа, въ концѣ этой улицы, бьщ другая па- латка, также богато вышитая золотомъ, а на срединѣ улицы была рще одна палатка безъ веревокъ: въ ней сидѣлъ царь; тамъ пили вино и шумѣли. Эти палатки были соединены на верху съ сѣня- ми, окружавшими ихъ, и все было покрыто краснымъ ковромъ; здѣсь было столько богатой и прекрасно исполненной работы, что невозможно всего описать, а надо видѣть своими глазами. Изъ этой палатки посланниковъ повели въ деревянный домъ, на- ходившійся въ этой же оградѣ; это былъ высокій домъ, въ кото- рый нужно было входить по лѣстницѣ; онъ былъ окруженъ де- ревянными сѣнями и галлереями, которыя шли вокругъ. Весь домъ былъ расписанъ красивыми узорами золотомъ и лазурью, ай дие де Гиега рагезсіа іодо ипо. Е а Іоз дісЬоз ЕтВа^адогез теііегоп рог ипа риегіа дезіа ііепда, Іа диаі риегіа ега еп агсо тиу Гегтозатепіе оЪгада; ё де Іа риегіа адеіапіе іЪа ипа сото саііе, дие ега сегсада де іодаз рагіез, ё аггіЪа ега сото Ьоѵеда: ё 1ие§о сото епігагоп а Іа тапо дегесЬа езіаЪа ипа риегіа рог до епігагоп а Іоз дісЬоз рогіаіез; ё деіапіе дезіа риегіа езіаЪа оіга дие епігаЪа й ип сиегро де ііепда тиу Гегтоза де ти[55]сЬаз ІаЬогез: ё де Ггепіе де Іа епігада еп саЪо де Іа дісЬа саііе езіаЪа оіго сиегро де ііепда оігозі тиу гісо де, Ъгозіадигаз де йіо де ого; ё еп тедіо де Іа дісЬа саііе езіаЬа ипа' §гап ііепда де Іаз дие поп Іаз іігаЪап сиегдаз: еп Іа диаі езіаЪа еі 8епог ЪеЬіепдо ѵіпо, ё іепіап' §гап гиідо." Е езіаз дісЪаз ііепдаз ё рогіаіез дие еп деггедог Іаз сегсаЬа, ега іодо іипіо еп ипо аггіЪа, ё іодо ега деі дісЬо іареіе соіогадо; ё аѵіа іапіа оЪга, ё іап гіса ё іап Ъіеп ГесЬа, дие зе поп родгіа Ъіеп сопіаг рог езсгііо, заіѵо зі зе поп ѵіезе рог Іоз о]оз. Е дезіа ііепда засагоп Іоз дісЬоз ЕтЬаіадогез, ё Пеѵагопіоз [Іеѵагопіоз] а ипа саза де тадега дие депіго еп езіа сегса езіаЬа: Іа диаі ега аііа, дие зоЬіап рог езсаіопез, ё ега сегсада де рогіаіез де тадега ё апдатіоз, дие зе апдаЬап еп деггедог;
Еще описаніе палатокъ. 311 и былъ такъ устроенъ, что его можно было складывать и разби- рать, когда угодно; это была мечеть, въ которой царь молился, и которую возилъ съ собою всюду куда отправлялся. Оттуда ихъ повели въ одну палатку, натянутую зелеными шнурками; съ внѣш- ней стороны она была покрыта бѣличьимъ сѣрымъ мѣхомъ, а съ внутренней бѣлымъ, и въ ней по обычаю стояло два ложа. Потомъ ихъ повели въ другую палатку, смежную съ этой, устроенную безъ веревокъ; она съ внѣшней стороны была покрыта красной тканью, расшитой тканью другихъ цвѣтовъ; а съ внутренней сто- роны отъ половины до низу въ ней была сдѣлана подкладка изъ собольяго мѣха, самаго цѣннаго, какой есть на свѣтѣ; эти мѣха такой же величины какъ куньи, но очень дороги, такъ какъ каж- дый мѣхъ, если онъ хорошъ, стоитъ четырнадцать и пятнадцать дукатовъ здѣсь, въ этой странѣ, а въ другихъ еще гораздо больше; выше, надъ соболями, подкладка этой палатки была изъ сѣрыхъ бѣлокъ. Передъ палаткой стоялъ навѣсъ, который защи- щалъ отъ солнца входъ въ нее; внутри онъ былъ подшитъ сѣрымъ бѣличьимъ мѣхомъ. Эти палатки были устроены у царя такимъ Іа диаі саза ега ріпіайа йе Гегтбзаз ріпіигаз йе ого ё йе азиі, ё ега азі 182. ГесЬа дие зе агтаЬа ё йезагтаЬа, диапйо диегіап: ё езіа саза ега тег- диііа еп дие еі Зепог Гасіа огасіоп, ё Іа ПеѵаЬа [Пеѵа] сопзідо опйе диіега дие іЬа; ё йе адиі Іоз Пеѵагоп ё ипа ііепйа дие ІаіігаЬап сиегйаз ѵегйез; ё ега йе рагіез йе Гиега сиЫегіа йе §гізез, ё йе рагіез йе йепіго ега Гоггайа йе ѵегоз: еп Іа диаі езіаЬап ГесЬаз йоз сатаз зедип зи изапга. Е йезіа ііепйа Іоз Пеѵагоп [Іеѵагоп] а оіга дие езіаЬа з’ипіа соп езіа, дие ега йе Іаз дие поп Ьап сиегйаз: Іа диаі ега йе рагіе йе Гиега сиЪіегіа йе ип рапо соіогайо, ё еп еііа ГесЬоз тисЬоз епігеіаііатіепіоз йе рапо йе оігоз соіогез; ’ё йе рагіез йе йепіго йе Іа теуіай ауизо ега аГоггайа йе ипа репа йе зеЬеІіпаз, дие ез ,ипа рёпа Іа таз ргесіайа дие еп еі типйо Ьа, ё зоп азі сото тагіаз іап §гапйез; рего зоп йе дгап ѵаіог, дие сайа ріеза йеііаз, зі йпа ез, ѵаіе саіогсе 6 | диіпсе йисайоз адиі еп езіа ііегга, ё еп оіга ѵаіе тисЬо таз: ё йе Іаз зеЬеІіпаз аггіЬа ега езіа ііепйа аГоггайа йе дгізез. Е йеіапіе йезіа ііепйа езіаЬа ипа зотЬга дие іепіа еі зоі дие поп йіезе апіе Іа риегіа йе Іа ііепйа, Іа диаі зотЬга ега Гоггайа йе йепіго йе дгізез: ё езіаз ііепйаз аѵіа еі Зепог азі диагпійаз
312 Еще описаніе палатокъ. образомъ для того, чтобы солнце не проникало въ нихъ ни лѣтомъ ни зимою. Посланниковъ повели изъ этихъ палатокъ и огра- ды въ другую ограду, которая была соединена съ этой, такъ что изъ одной можно было проходить въ другую. Она была сдѣлана изъ бѣлаго сетуни. Здѣсь посланникамъ показали много палатокъ и навѣсовъ изъ разныхъ шелковыхъ и другихъ тканей. И не только этихъ царскихъ оградъ было много въ ордѣ, но было так- же много и другихъ, принадлежавшихъ его приближеннымъ и мирассамъ, удивительныхъ по разнообразію; такъ что куда ни пойдёшь, вездѣ были палатки и калапарды, какъ они называютъ ограды. Всего въ этой царской ордѣ было около сорока или пя- тидесяти тысячь палатокъ, что представляло прекрасное зрѣлище, и кромѣ этихъ палатокъ было поставлено еще много другихъ въ садахъ, на лугахъ, и у воды вокругъ всего города. На этотъ праздникъ царь велѣлъ собрать всѣхъ мирассъ и богатыхъ лю- дей со всего Самаркандскаго царства. Въ числѣ ихъ пріѣхалъ , владѣтель Валахіи, большого города, гдѣ добываются рубины, и привезъ съ собою много народу и рыцарей. Посланники про- рог еі 8ОІ, дие Іав поп разаве еп ѵегапо, піп оігозі еп ЬіЬіегпо. Е.а Іов йісЬоз ЕтЬаіайогез засагоп йезіа сегса ё ііепйаз, ё Пеѵагопіоз а оіга сегса дие ега іипіа соп езіа, дие зе разаЬа Іа ипа & Іа оіга, дие ега йе ип рапо Йе веіипі Ыапсо; еп Іа диаі Іев тозігагоп [топвігагоп] тисЬаз ііепйаз ё зотЪгаз гісаз йе тисЬаз тапегаз йе рапо ё йе вейа, ё йе оігов рапоз: ё поп воіатепіе аѵіа еп евіе Огйо йеі Зепог евіаз сегсаз дие еі Зепог аѵіа, таз оігаз тисЬаз йе Мігазваез ё ргіѵайоз зиуоз, йе тисЬаз тапегаз, дие егап тагаѵіііозаз йе ѵег, дие рог іойаз рагіез дие оте Гиезе, ѵіа азав Гегтозаз ііепйаз ё саіарагйаез, дие еііоз йісеп рог Іав сегсав. Е еп евіе Огйо дие еі Зепог аПі іепіа, ройіа аѵег Газіа диагепіа 6 сіпсиепіа тіі ііепйаз, дие ега ипа іегтоза соза йе ѵег: ё зіп езіаз ііепйав аѵіа оігаз тисЬаз. дие езіаЪап . рог Ьиегіаз ё ргайоз ё а§иаз дие сегса йе Іа сіийай езіаЪап. Е а езіа йезіа йво еі Зепог ѵепіг диаціоз Мігаззаез ё Кісоз отез аѵіа еп еі Ітрегіо ё ііегга йе Затагсапіе: епіге Іоз диаіез ѵіпо еі Зепог йе Ваіахіа, дие ев ипа §гап сіийай опйе зе васап Іоз Ьаіахез; ё ѵепіа Ъіеп §иагпійо йе §епіе 183. ё йе СаЪаІІегов. Е Іов йіёЬоз ЕтЬаіайогез езіоѵіегоп соп езіе Зепог йе Ваіахіа, ё рге§ипіагоп!е сбто зе іаІІаЬап Іоз Ъаіахев: ё ёі йіхо, дие асегса
Послѣдній праздникъ въ станѣ. 313 вели нѣсколько времени съ этимъ княземъ Балахскимъ и спра- шивали его, какъ добываются рубины. Онъ разсказалъ, что недалеко отъ города Балахіи есть гора, откуда ихъ добыва- ютъ, что каждый день отламываютъ кусокъ скалы, чтобъ ихъ искать, и когда находятъ руду, то умѣютъ отдѣлять ихъ очень чисто; берутъ камень, въ которомъ они находятся, и по немногу обламываютъ кругомъ долотомъ, пока не останется наружу самый рубинъ, и потомъ отдѣлываютъ ихъ на точильныхъ камняхъ; онъ разсказывалъ, что при работахъ надъ этими рубинами Тамурбекъ приставилъ большую стражу. Городъ Балахія находится на раз- стояніи десяти дней пути отъ Самарканда въ сторону малой Ин- діи. Кромѣ того пріѣхалъ туда князь, который правилъ за Та- мурбека городомъ Акиви, гдѣ добываютъ лазурь; въ той скалѣ, изъ которой дѣлается лазурь, отыскиваютъ саФиры. Отъ города Акиви до Самарканда тоже десять дней пути, также по напра- вленію къ малой Индіи; только Акиви ниже Балахіи. Въ четвергъ, двадцать третьяго октября, царь устроилъ большой праздникъ' въ ордѣ, на который пригласилъ посланни- ковъ. Этотъ праздникъ былъ данъ въ большомъ павильонѣ; на I йе Іа сіийай йе Ваіахіа аѵіа ипа топіапа йопйе Іоз засаЬап, ё дие йе сайа йіа саіаЬап ё гощріап | ипа репа рог Іоз Ьизсаг, ё дие диапйо Гаі- ІаЬап Іа ѵепа йеііоз, дие Іа заЬіап засаг зоііітепіе; са йездие Іез йаЬап Іа ріейга йопйе езіаЬа, диеЬгаЬап росо б росо соп езсоріоз, Газіа дие йе- хаЬап еп заіѵо Іо таз ргоргіо йеііо, ё йезриез еп тиеіаз айоЬапІоз; ё дие еп засаг езіоз Ьаіахез аѵіа §гап §иагйа риезіа рог еі зепог ТатигЬес: ё езіа сіийай йе Ваіахіа ез а йіег іотайаз йе Іа сіийай йе Затагсапіе Гасіа а Іа Іпйіа тепог. Оігозі Гиё аііі ѵепійо оіго Зепог, дие іепіа рог еі ТатигЬес Іа сіийай йе Адиіѵі, дие ез айопйе засап еі агиі: ё йезіа репа йе дие зе Гасе еі [езіе] агиі, зе Гаііап Іоз гайез. Е йезіа сіийай йе Адиіѵі Газіа Затагсапіе аѵіа оігаз йіег з’огпайаз, ё ега езо тезто Гасіа Іа Іпйіа, заіѵо дие ега таз Ьахо дие Ваіахіа. Е з’иеѵез, дие Гиегоп ѵеіпіе у ігез йіаз йеі тез йе ОсіиЬге, еі Зепог йго ипа §гап йезіа еп еі зи Огйо, й Іа диаі тапйб ѵепіг б Іоз йісЬоз зиз ЕтЬаіайогез: ё йго Іа йісЬа йезіа зо еі §гап раѵеііоп, а Іа диаі зе ауипіб тисЬа §епіе, ё ЬеЬіегоп ѵіпо а Іа зи йезіа; ё еп Іа дие ЬеЬеп ѵіпо Ьапіо
314 Поминки по Магометѣ султанѣ. — Гробница его. него собралось много гостей, и пили вино: тотъ праздникъ счи- тается болѣе важнымъ, на которомъ пьется вино. Тутъ было много забавъ и весёлья; пришли жены царскія, одѣтыя такъ же какъ въ тотъ разъ, пировали вмѣстѣ съ нимъ н пиръ продол- жался до ночи. ' СХХѴІІ. Въ четвергъ', тридцатаго октября, царь отправился изъ орды въ городъ и остановился въ домѣ съ мечетью, который онъ построилъ для того, чтобы похоронить своего внука, по имени Махомада Султана Мирассу, умершаго въ Турціи, когда Тамур- бекъ побѣдилъ Турка; этотъ внукъ его самъ взялъ въ плѣнъ Турка, а потомъ заболѣлъ и умеръ. Царь очень любилъ е'го и потому при- казалъ построить эту мечеть, домъ и гробницу. Въ этотъ день царь отправился туда, чтобъ устроить въ память его праздникъ въ родѣ поминокъ и пригласилъ на торжество посланниковъ. Когда они пріѣхали, имъ показали часовню и гробницу. Часовня была четырехъугольная, очень высокая, и какъ внутри, такъ и снаружи расписана золотомъ и лазурью и отдѣлана изразцами и стекломъ. Когда внукъ царя умеръ въ Турціи, царь при- слалъ тѣло его въ Самаркандъ, чтобы похоронить, и приказалъ еііоз рог §гап Ьопга: ё еп езіа йезіа оѵо §гап аіе^гіа ё апе^оз, ё ѵіпіегоп Іаз ти^егез йеі Зепог ё сотег соп ёі зо еі йісЬо раѵеііоп, ё ѵіпіегоп ^иагпійаз зе§ип ѵіпіегоп Іа оіга ѵег, ё Іа йезіа йигб Газіа Іа посЬе. СХХѴІІ. Е іиеѵез, дие Гиегоп ігеіпіа йіаз йе ОсіиЬге, еі Зепог ѵіпо йе зи Огйо рага Іа сіийай, -ё Гиё розаг а ипаз сазаз ё тегди^іа дие ёі аѵіа тапЦайо Гасег рага епіеггаг а ип зи піеіо, дие аѵіа потЬге МаЬотай 2о1іап Мігазза, еі диаі аѵіа тиегіо еп Іа Тигдиіа, диапйо еі ТатигЬес ѵепсіб аі Тигсо: ё езіе піеіо аѵіа ёі тезто ргезо аі Тигсо, ё аѵіа тиегіо йе зи йоіепсіа. А езіе | піеіо диегіа Ьіеп еі Зепог, ё рог езо Іеаѵіатап- йайо Гасег адиеііа тегдиііа ё сазаз ё епіеггатіепіо. Е еі Зепог ѵіпо адиеі йіа рог 1е Гасег йезіа сото ѵе^іііа: а Іа диаі йезіа тапйб дие Гиезеп Іоз йісЬоз ЕтЪа]айогез. Е йездие аііі Гиегоп, тозігагопіез Іа ЙісЬа саріііа ё епіеггатіепіо: ё Іа саріііа’ега диайгайа ё тиу аііа, ё еп еііа аѵіа азі 184. йепіго сото йе Гиега ГесЬаз тисЬаз ріпіигаз йе ого ё йе агиі ё йе ІаЬог- йе агиіеіоз ё йе ^езегіа, ё диапйо езіе піеіо йеі Зепог тигіб еп Іа Тиг- диіа, епѵібіо адиі й Затагсапіе а Іо епіеггаг, ё епѵіб тапйаг аі Сопсе]‘о
Поминки ПО МАГОМЕТѢ СУЛТАНѢ. — ГРОБНИЦА ЕГО. 315 сказать городскому управленію, чтобъ построили эту мечеть и гробницу. Когда же царь самъ возвратился, онъ остался недово- ленъ часовней, потому что, говорилъ онъ, она была слишкомъ низка; онъ приказалъ разломать ее и въ десять дней построить вновь подъ страхомъ строгаго наказанія; тутъ надо было такъ торопиться, что работали день и ночь. Онъ самъ пріѣзжалъ два раза въ городъ; а когда ему нужно было отправляться куда нибудь, онъ ѣздилъ на носилкахъ, потому что уже не могъ ѣхать вер- хомъ. Эта часовня была построена и окончена въ эти десять дней, и нельзя не удивляться, что такая большая работа совершена въ такое короткое время. Въ память и честь этого своего внука, царь устроилъ въ этотъ день праздникъ, на который собралось много народу. По ихъ обычаю было подано много угощенія. Ког- да кончился пиръ, одинъ изъ приближенныхъ царя, по имени Шамелакъ Мирасса, взялъ, увелъ посланниковъ оттуда, гдѣ былъ царь, и надѣлъ имъ камокановыя платья и еще одежду въ родѣ плащей, сдѣланную изъ шелковой ткани на подкладкѣ изъ звѣриной шкуры, которую они надѣваютъ когда холодно; около ворота съ наружной стороны на ней было двѣ куницы. На дие Іе йсіезе адиеііа тегдиііа ё епіеггатіепіо: ё диапДо еі Зепог аііі 11е§6, поп зе ра§б Де Іа саріііа, дие Діхо дие ега Ьаха, ё тапДёІа Дег- госаг, ё дие Іа йсіезеп еп Діех Діаз, зо §гап репа дие Іез ризо: еп Іа диаі оѵо іап §гап асисіа, дие ІаЬгаЬап Де Діа у Де посЬе; ё ёі тезто ѵіпо аііі Доз ѵесез ё Іа сіиДаД: ё диапДо іЬа Де ипа рагіе ё оіга, іЬа еп апДаз, дие уа поп роДіа саЬаІ^аг. Е адиеііа саріііа Гиё ГесЬа ё асаЬаДаеп Іоз ДісЬоз Діех Діаз, дие ез ипа тагаѵіііа іап дгапДе оЬга сото адиеііа асаЪазеп еп іап росо ііетро. Е рог Ьопга ё йезіа Дезіе зи піеіо йхо еі Зепог езіе Діа езіа йезіа, дие зе зипіб тисЬа §епіе, ё оѵо тисЬа ѵіапДа зе§ип зи созіитЬге: ё Дездие Іо оѵіегоп сотіДо, ип ргіѵаДо Деі Зепог дие ІІатаЬап Хатеіадие Мігазза, іотб б Іоз ДісЬоз ЕтЬедаДогез, ё засбіоз Гиега Де аііі До езіаЬап апіе еі Зепог, ё ѵізіібіез зепДаз гораз Де сатосап, ё си- Ъгібіез ипаз аѵегдаДигаз, сото ^аѵапез, дие зе еііоз сиЪгеп, диапДо. Гасе Ггіо, ё дие егап Де ип рапо Де зеДа ГоітаДоз еп сиегоз; ё іепіап а Іоз резсиегоз Де рагіез Де Гиега саДа ипо Доз тагіаз; ё[56]ризіегоп!ез зепДоз зотЬгегоз еп Іаз саЬехаз, ё Дібіез ип іаіедоп еп дие аѵіа тіі у диіпіепіаз
316 Устройство базарной улицы. головы имъ надѣли шапки, и онъ далъ имъ мѣшокъ, въ которомъ было тысяча пятьсотъ серебрянныхъ тангъ: это ихъ монета назы- вается танга, и каждая .танга равняется двумъ серебряннымъ реа- ламъ. Послѣ этого ихъ опять повели къ царю и они исполнили пе- редъ нимъ обычные поклоны, и царь сказалъ, чтобъ они пришли къ нему на другой день, что онъ хочетъ переговорить съ ними и от- пустить, чтобъ они возвращались въ добрый часъ къ короли?, его сыну. Увидѣвши, что эта работа кончена, царь приказалъ начать другую работу въ городѣ, потому что онъ постоянно хочетъ укра- шать этотъ городъ Самаркандъ. Вотъ какая это была работа: СХХѴПІ. Въ городѣ Самаркандѣ продается каждый годъ много различныхъ товаровъ, которые привозятся туда изъ Катая, изъ Индіи, изъ Татаріи, изъ разныхъ другихъ мѣстъ и изъ самого Самаркандскаго царства, которое очень богато; и такъ какъ въ немъ не было большого мѣста, гдѣ бы можно было продавать все въ порядкѣ, царь приказалъ провести черезъ городъ улицу, въ ко- торой по обѣимъ сторонамъ были бы лавки и палатки для продажи товаровъ. Эта улица должна была начинаться въ одномъ концѣ города и, проходя сквозь весь городъ, доходить до другого конца. іапдаз йе ріаіа, дие ез ипа зи топейа дие еііоз Патап Тапдаез, ё сайа іап§а Гасе сото йоз геаіез йе ріаіа: ё йе зі іогпагопіоз апіе еі Зепог, ё йсіегопіе зи геѵегепсіа зе§ип зи созіитЬге: ё еі Зепог йіхоіез, дие ѵіпі- езеп а ёі 1иё§о оіго йіа, дие диегіа ГаЫаг соп еііоз ё ІіЬгагІоз, рага дие зе іогпазеп еп Ьога Ьиепа рага зи й]о еі Веу. Е йездие еі Зепог ѵійо езіа оЬга асаЪайа, тапйб Гасег оіга еп Іа сіийай, соп ѵоіипіай дие іепіа йе еппоЫесег [епоЫесег] б езіа сіийай йе Затагсапіе: Іа диаі оЪга Гиё езіа. СХХѴПІ. [Е] Еп езіа сіийай йе Затагсапіе зе ігаіап йе сайа апо тисЬаз тегсайигіаз [тегсайегіаз] йе тисЬаз тапегаз дие аііі ѵіепеп йеі Саіау ё йе 1а Іпйіа йе Тагіагіа [Тагіаііа], ё йе оігаз тисЬаз рагіез, ё йе зи ііегга, дие ез аЬазіайа; ё рогдие еп еііа поп аѵіа ріаза зоіетпе рага еп дие зе ѵепйіезеп огйепайа ё ге^іайатепіе, тапйб еі Зепог дие Гиезе ГесЬа рог Іа сіийай ипа саііе дие оѵіезе йе ипа рагіе ё йе оіга Ьоіісаз еп еііа, ё 185. ііепйаз рага еп дие зе ѵепйіезеп Іаз тегсайигіаз, ё дие езіа саііе сотеп- зазе йе ип саЬо йе Іа сіийай, ё Гиезе Газіа еі оіго, дие аігаѵезазе іойа Іа
Устройство базарной улицы. 317 Эту работу царь поручилъ двумъ своимъ мирассамъ, давши имъ знать, что если они не приложатъ къ ней всего старанія, заста- вляя работать день и ночь, то заплатятъ головою. Мирассы начали дѣло и принялись разрушать дома, которые встрѣчались въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ царь велѣлъ провести улицу, чьи бы они ни были, не обращая вниманія на хозяевъ; такъ что хозяева, видя, что ихъ дома разрушались, собирали свое добро и все что у нихъ было и бѣжали. Какъ только одни работники кончали ломать, сейчасъ являлись другіе и продолжали работу. Улицу про- вели очень широкую, и по обѣимъ сторонамъ поставили палатки; передъ каждой палаткой были высокія скамейки, покрытыя бѣ- лыми камнями. Всѣ палатки были двойныя, а сверху вся улица была покрыта сводомъ съ окошками, въ которыя проходилъ свѣтъ. Какъ только оканчивалась работа въ палаткахъ, тотчасъ же посѣщали въ нихъ торговцевъ, которые продавали въ нихъ разныя вещи. Въ нѣкоторыхъ разстояніяхъ на улицѣ были устро- ены водоемы. Народъ, работавшій здѣсь, получалъ плату отъ города; и работниковъ являлось сколько бы ни потребовали тѣ, которые завѣдывали этимъ дѣломъ. Работавшіе днемъ уходили сіидад: Іа диаі оЬга епсотепдо а доз Мігаззаез зиуоз, Гасіепдоіез заЪег, дие зі поп ропіап еп еііо іода зи ді!і§епсіа, Гасіепдо ІаЬгаг де діа у де посЬе, дие соп зиз саЬезаз Іо сопіепіагіап. Ьоз диаіез Мігаззаез сотеп- загоп зи оЬга деггосапдо диапіаз сазаз ГаІІаЪап рог до еі Зепог тапдаЬа іг Іа дісЬа саііе, Гиезеп сиуаз диізіезеп, дие поп зе саіаЪап зиз диепоз, заіѵо диапдо іез деггосаЪап Іаз сазаз, ё заііап Гиуепдо соп Іа гора ё диапіо аѵіап; са азі сото деггосаЪап ипоз, азі ѵе|піап Іоз таезігоз ІаЪ- гапдо деігаз: ё йсіегоп ипа саііе тиу апсЬа, ё де ипа рагіе ё де оіга ііепдаз; дие аѵіап апіе зі роуоз аііоз, дие егап сиЬіегіаз де Іозаз Ыап- саз, іодаз Іаз ііепдаз егап доЫадаз; ё іа саііе ега сиЪіегіа де Ьоуедаз соп ѵепіапаз, рог до епігаЬа Іа ІшпЬге. Азі сото егап асаЬадаз де Гасег Іаз ііепдаз, 1ие§о Іаз Гасіап роЫаг де отез дие ѵепдіап еп еііаз аідипаз созаз; ё а ігесЬоз еп езіа дісЬа саііе аѵіа Гиепіез, ё Іа §епіе дие езіа ІаЪог Гасіа ра^аЬа Іа сіидад, ё ѵепіа іапіа §епіе ё, езіа ІаЬог, диапіа Іез детапдаЬап адиеііоз дие іепіап саг§о деііа; ё Іоз дие ІаЪгаЪап де діа, диапдо ега де посЬе іЪапзе, ё ѵепіапзе оігоз іапіоз дие ІаЬгаЪап де посЬе:
318 Устройство базарной улицы. когда наступала ночь, и приходили другіе работать ночью. Одни ломали дома, другіе уравнивали землю, третьи строили и всѣ они до того шумѣли день и ночь, что казалось точно тутъ черти. Прежде, чѣмъ прошло двадцать дней, было сдѣлано столько, что удивительно. Люди, которымъ принадлежали разрушенные дома, жаловались на это, но не смѣли ничего сказать царю; однако нѣкоторые собрались и пришли къ Кайрисамъ, которые были близки къ царю, прося ихъ поговорить съ царемъ; эти Кайрисы происходятъ изъ рода Магомета. Разъ, играя въ шахматы съ царемъ, одинъ изъ нихъ сказалъ, что такъ какъ ему .угодно разрушать дома для устройства этого помѣщенія, то не заплатитъ ли онъ убытки. Говорятъ, царь разсердился за эти слова и сказалъ: «Этотъ городъ мой; я его купилъ на свои деньги; у меня есть на это грамоты и я покажу вамъ ихъ завтра. Если окажется справедливымъ, то я заплачу то, что вы требуете.» Это онъ сказалъ такимъ тономъ, что Кайрисы раскаялись, что заго- ворили и потомъ, говорятъ, даже удивлялись, какъ онъ не велѣлъ ихъ убить, и какъ они избавились отъ наказанія; говорятъ, что все что царь дѣлаетъ, хорошо, и его приказаніе должно быть исполнено. ё іоз ипоз а йеггосаг сазаз, ё оігоз а аііапаг еі зиеіо, ё оігоз а Гасег, дие Гасіап іап §гап гиійо азі <Іе еііа сото йе посЬе, дие рагезсіап йіаЬ- Іоз. Е апіез <іе ѵеіпіе йіаз Гиё ГесЬа іап §гап оЬга, дие ега тагаѵіііа; ё Іаз §епіез, сиуаз егап адиеііаз сазаз дие йеггосаЬап, диехаЪапзе рог еііо, ё поп Іо озаЬап йесіг аі Зепог; рего ауипіагопзе аідипоз йеііоз, ё Гиегоп а ипоз Саугез, дие егап ргіѵайоз йеі Зепог, дие зе Іо йіхезеп, ё езіоз Саугез зоп йеі 1іпа§е йе МаЬота: ё ип йіа дие іидаЪап аі ахейгег соп еі Зепог, йіхоіе, дие риез зи тегеей ега йе Іез йеггосаг зиз сазаз рага Гасег адиеііа ріага, дие Іез тапйазе Гасег аідппа етіепйа [ептіепйа]: ё йіг дие зе епзапб, рогдие зе Іо йіхегоп, ё дие Іез йіхега: Езіа сіийаЛ ез тіа, ё уо Іа сотргё рог тіз йіпегоз, ё іепдо Ьиепаз сагіаз сІеІІо< ё уо ѵоз Іаз тозігагё тапапа; ё зі /иеге гагоп, радагё Іо дие ѵоз диізіеге- <1ез. Е йе іаі зоп Іо йіхо ёі, дие Іоз Саугез Гиегоп герізоз: ё айп йесіап 186. дие зе тагаѵіІІаЪап [тагаѵіІІаЬа] сото Іоз поп тапйаЬа таіаг, б ебто езсарагоп зіп | репа: йісеп еііоз дие іойо Іо дие еі Зепог Гасе ез Ьиепо, ё дие йеЬе зег ситріійо зи тапйатіепіо.
Постройка мечети. 319 СХХІХ. Мечеть, которую царь приказалъ поставить въ честь матери своей жены Каньо, была самая важная во всемъ городѣ. Когда она была окончена, царь остался недоволенъ передней стѣ- ною, которая была слишкомъ низка, и приказалъ ее сломать. Передъ нею сдѣлали двѣ ямы, чтобы черезъ нихъ вынимать Фундаментъ, и чтобы дѣло шло скорѣе, царь сказалъ, что онъ берется наблюдать за одной частью, а приближеннымъ своимъ приказалъ взять на себя присмотръ за другою половиной, чтобъ увидѣть, кто скорѣе при- готовитъ свою часть. Въ это время царь былъ уже боленъ и не могъ двигаться ни пѣшкомъ, ни верхомъ, а только въ носилкахъ; и онъ приказывалъ каждый день носить себя туда на носилкахъ и оставался тамъ часть дня, торопя работою. Потомъ онъ при- казывалъ приносить туда варенаго мяса и бросать его тѣмъ, ко- торые работали въ ямѣ, точно какъ собакамъ; иногда онъ самъ своими руками бросалъ мясо и такъ возбуждалъ рабочихъ, что на удивленье; иногда же приказывалъ бросать въ ямы даже деньги. За этой постройкой также работали день и ночь; она прекрати- лась, также какъ и работы по проведенію улицы, отъ того, что началъ падать снѣгъ. СХХІХ. Е 1а тегдиііа дие еі Зепог тапйб Гасег рог Ьопог сіе Іа тайте йе зи тидег Сапо, [Сапоп] ега Іа таз Ьопгайа дие еп Іа сіийай аѵіа; ё йездие Гиё асаЪайа, поп зе ра§6 йе Іа рогіайа, дие ега Ъаха, ё тапйбіа йегго- саг: ё йсіегоп боз Гоуоз апіе еііа рага [рог] йо засазеп Іоз сітіепіоз; ё рогдие Гиезе таз аіпа ГесЬо, йіхо дие ёі тезто диегіа іотаг саг§а йе асисіаг Іа ипа рагіе, ё тапйб а йоз ргіѵайоз зиуоз дие іотазеп саг§о Йе Іа оіга теуіай, ё дие ѵегіап диіеп рогпіа таз аіпа зи оЬга еп заіѵо. Е еі Зепог ега уа Йасо, поп ройіа апйаг рог зи ріе піп а саЬаІІо, заіѵо еп апйаг; ё Гасіазе сайа йіа аііі Пеѵаг еп ипаз апйаз, ё езіаЪа епйе ипа ріега йеі йіа асисіапйо; ё йе зі тапйаЪа ігаег тисЬа сагпе сосійа, ё есЬаЪапзеІа а Іоз дие апйаЬап еп еі Гоуо йезйе аггіЪа, сото диіеп Іа йаЪа а реггоз, ё айп ёі тезто соп зи тапо Іез есЬаЪа йеііа,ё йаЪаіапіа асисіа [сисіа] дие ега тагаѵіііа; ё айп ёі Зепог Іез Гасіа йіаз ѵесез.есЬаг йіпегоз еп адиеі Гоуо. Е еп езіа оЪгаІаЪгаЪап азі йе йіа сото йе посЬе; ё езіа оЬга ё Іа йе Іа саііе сезб рог Іаз піеѵез дие сотепгаЬап й саег.
320 ПОСЛАННИКИ ДОБИВАЮТСЯ АУДІЕНЦІЙ. Г СХХХ. Въ пятницу, перваго числа ноября мѣсяца, посланники отправились къ царю, слѣдуя его приказанію и думая, что онъ ихъ отпуститъ. Они нашли его въ томъ домѣ съ мечетью, который онъ приказалъ построить и въ которомъ тогда шли работы; про- были тамъ съ утра до самаго полудня, когда царь вышелъ изъ палатки и вошелъ на возвышеніе поставленное на площади. Туда принесли много мяса и плодовъ, и когда все это было съѣдено, онъ приказалъ сказать посланникамъ, чтобъ они отправлялись и извинили его, что онъ не можетъ переговорить съ ними въ этотъ день, такъ какъ долженъ проводить своего внука Пиръ Магомета, называвшагося царемъ Индѣйскимъ, и отослать его назадъ въ ту землю, откуда онъ его призвалъ. Въ этотъ день онъ подарилъ много лошадей, оружія и одеждъ и ему и рыцарямъ, пріѣхавшимъ въ свитѣ его. На другой день, въ субботу, посланники опять поѣхали къ царю, какъ онъ приказалъ; но царь не вышелъ изъ палатки, по- тому что чувствовалъ себя нездоровымъ. Посланники остались тамъ до полудня, когда, онъ по обыкновенію выходилъ на площадь; тогда одинъ изъ трехъ приближенныхъ царя вышелъ и сказалъ, СХХХ. Е ѵіегпез ргітего йіа йе МоѵіетЬге Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез Гие- гоп ѵег аі 8епог, зе§ип ёі Іез аѵіа тапйайо, репзапйо дие Іоз ИЬгагіа, ё Гаі- Іагопіо еп Іаз сазаз ё техдиііа дие ёі тапйб Гасег, еп дие адога ІаЬга- Ьап: ё езіоѵіегоп аііі йезйе Іа тапапа Газіа Ьога йе тейіо йіа, дие еі Зепог заііб йе ипа Ііепйа, ё ѵіпо б ип езігайо дие іепіа риезіо еп «Іа» ріага; ё Ігохіегоп тисЬа ѵіапйа ё тисЬа Ггиіа [Ггисіа]; ё йездие оѵіегоп сотійо, епѵібіез йесіг дие зе Гиезеп езе йіа, ё дие Іо регйопазеп, дие Іез поп ройіа ГаЫаг, рог диапіо | аѵіа йе йезрасЬаг б зи піеіо Ріуг МаЬотай, еі диаі [дие] зе ИатаЬа Веу йе Іа Іпйіа, ё епѵіагіо б зи Ііегга йопйе Іо аѵіа ГесЬо ѵепіг: ё езіе йіа 1е йіб тисЬоз саЬаІІоз ё гораз ё агтаз б ёі, ё & оігоз СаЬаІІегоз дие соп ёі ѵепіап. Е оіго йіа заЬайо зідиіепіе іоз ЙісЬоз ЕтЪаіайогез Іогпагоп аі Зепог, сото Іез аѵіа тапйайо; ё еі Зепог поп заііб Гиега йе зиз Ііепйаз, дие зе зепііа таі. Е Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез езіоѵіегоп аііі Газіа тейіо йіа, дие 187. еі Зепог зоііа заііг б ріага: ё ипо йе Іоз Ігез ргіѵайоз йеі Зепог ѵіпо & Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез, ё йіхоіез дие зе Гиезеп, дие поп ройіап езіаг соп
Посланники добиваются аудіенціи. 321 чтобъ они отправлялись, такъ какъ царя нельзя видѣть, и они возвратились домой. Въ слѣдующее вокресенье посланники опять пріѣхали туда гдѣ былъ царь, узнать, не призоветъ ли онъ ихъ чтобъ отпустить, и остались тамъ довольно долго. Три мирассьі, самые приближен- ные къ царю, увидѣвши посланниковъ, спросили, кто велѣлъ имъ пріѣхать, и сказали, чтобъ они отправлялись домой, потому что царя нельзя видѣть; затѣмъ они приказали привести того ры- царя, который былъ приставленъ къ посланникамъ, спросили его, зачѣмъ онъ привелъ ихъ, и хотѣли велѣть проткнуть ему ноздри; но онъ доказалъ, что не звалъ посланниковъ, и даже не видалъ въ тотъ день, и этимъ избавился отъ наказанія; ему дали только довольно много палокъ. Это дѣлали мирассьі, потому что царь былъ очень боленъ, и весь его домъ, люди и жены были въ боль- шомъ смятеніи; адѣ мирассьі, которые завѣдывали его домомъ и были чѣмъ то въ родѣ правленія, не могли сами рѣшать дѣла; они то и приказали сказать посланникамъ, чтобъ они отправлялись до- мой и оставались въ покоѣ пока ихъ не позовутъ. СХХХІ. Въ то время какъ посланники жили такимъ образомъ, е Зепог; ё еііоз ѵіпіегопзе ё зиз розайаз. Е йотіпдо зі§иіепіе Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез іотагоп аііі йо еі Зепог езіаЪа, рог ѵег зі Іоз тапйагіа Патаг рага Іоз ІіЬгаг, ё езіоѵіегоп аііі ипа §гап ріега: ё Іоз ігез Мігаззаез, дие егап ргіѵайоз йеі Зепог, диапйо ѵіегоп Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез аііі, йіхегоп дие диіёп Іоз тапйёга ѵепіг, дие зе Гиезеп ё, зи розайа, дие еі [аі] Зепог поп Іо ройіап ѵег: ё тапйа- гоп ігаег апіе зі аі СаЬаІІего дие Іоз §иагйаЬа, ё йіхегопіе, рог диё Іоз аѵіа ігаійо, ё тапйагопіе Гогайаг Іаз. пагісез; ё ёі ргоЬё дие Іоз поп Патйха, піп Іоз аѵіа ѵізіо адиеі йіа, ё рог езо езсарб; рего дие Іе йіегоп азаг раіоз. Е езіо Гасіап Іоз Мігаззаез, рог диапіо еі Зепог езіаЬа тиу Йасо, ё іойа зи саза, §епіе ё ти§егез апйаЬап соп §гап геѵиеіа [геѵиѳііа]; ё Іоз зиз Мігаззаез дие ІіЬгаЬап зи саза, азі сото йе Сопсеіо, поп зе азепіа- Ьап а. ІіЬгаг: ё Іоз йісЬоз Мігаззаез тапйагоп а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез дие зе Гиезеп & зиз розайаз, ё езіоѵіезеп диейоз Газіа дие Іез епѵіазеп Патаг СХХХІ. Е Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез езіап[57]йо азі, дие еі Зепог поп еп Сборникъ II Отд. И. А. Н. 21
322 Посланники добиваются аудіенціи. что ни царь не посылалъ за ними, ни сами они не смѣли идти къ нему, явился къ нимъ одинъ Накатай и объявилъ, что царскіе мирассы велѣли сказать имъ, чтобъ они собрались къ отъѣзду на слѣдую- щее утро, и что онъ отправится съ ними, съ посланникомъ Вави- лонскаго султана, съ Турецкими посланниками и съ посланникомъ Карва Томанъ Улглана, которые тамъ были. Онъ сказалъ, что они поѣдутъ вмѣстѣ до Туриса и онъ будетъ заботиться, чтобъ имъ вездѣ, во всѣхъ городахъ и мѣстечкахъ до самаго Туриса, приносили кушанье и все что нужно, давали лошадей и всего по приказанію мирассъ; а тамъ ихъ отпуститъ Омаръ Мирасса, внукъ царя, и отошлетъ каждаго въ свою землю. Посланники воз- разили, что царь не давалъ имъ позволенія ѣхать и не далъ даже отвѣта ихъ государю королю: какъ же они могутъ поступить такъ; но онъ отвѣчалъ, что объ этомъ нечего говорить, такъ какъ мирассы уже рѣшили это; чтобъ они приготовлялись, и что такъ же сдѣлаютъ и всѣ другіе посланники. Тогда послан- ники сейчасъ же отправились въ царскій дворецъ и явились къ мирассамъ, говоря имъ, что вѣдь они знаютъ, что царь своими устами сказалъ имъ въ прошлый четвергъ, чтобъ они ѵіаЬа рог еііоз, піп еііоз поп озаЬап іг а ёі, ѵіпо а еііоз ип СЬасаіау, ё йіхо- Іез дие Іоз Мігаззаез <1е1 Зепог, [дие] Іез епѵіаЬап [епѵіаЬа] йесіг, дие зе ара- ге]азеп йе апйаг рага оіго йіа зідиіепіе еп Іа тапапа, дие ёі аѵіа йе іг соп еііоз, ёсоп еі ЕтЬа]айог йеі Зоійап йеВаЬуІопіа, ё соп Іоз ЕтЬаіайогез йе Іа Тигдиіа, ё соп еі йе Сагѵо Тотап ІЛ^Іап, дие аііі езіаЬап, дие аѵіап йе Пе- ѵаг ип сатіпо Газіа еп Тигіз [Тогіз], ё дие ёі Іез аѵіа йе Гасег йаг ѵіапйаз ё іойо Іо дие оѵіезеп тепезіег, ё саЬаІІоз, ё іойаз Іаз оігаз созаз дие Іоз Мі- газзаез аѵіап огйепайо дие Іез йіезеп еп Іаз сіийайез ё Іи^агез йо Іоз Не— ѵазеп, Газіа еп Тигіз; ё дие аііі Іоз ІіЬгагіа Нотаг Мігазза, еі піеіо йеі Зепог, ё Іоз епѵіагіа ё, сайа ипо а зи ііегга. Е Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез йіхегоп, дие еі Зепог поп Іоз аѵіа ИЬгайо, піп йайо гезриезіа рага зи Зепог еі Веу, дие сёто ройіа зег адиеііо: ё ёі Іез йіхо, дие зоЬге езіо поп йіхезеп таз, дие уа ега асогйайо рог Іоз Мігаззаез, ё дие зе араге]азеп, дие азі аѵіап йе Гасег Іоз оігоз ЕтЬаіайогез. Е Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез Гиегоп 1ие§о аі раіасіо йеі Зепог, ё езіоѵіегоп соп Іоз йісЬоз Мігаззаез, 188. йісіепйоіез, дие Ьіеп заЬіап еп сото еі Зепог рог зи Ьоса Іез аѵіа ЙісЬо
Посланники добиваются аудіенціи. 323 пришли къ нему, такъ какъ онъ хочетъ переговорить съ ними и отпустить ихъ, а теперь къ нимъ пришелъ одинъ человѣкъ и пе- редалъ отъ ихъ имени, чтобъ они приготовлялись къ отъѣзду на слѣ- дующее утро, чѣмъ они очень удивлены. Мирассы отвѣчали имъ, что царя нельзя видѣть, нельзя быть у него, и что они должны уѣхать, какъ имъ было прислано сказать; что уже рѣшено ихъ отпустить. Это-они дѣлали оттого, что царь былъ очень боленъ, лишился языка и былъ уже при смерти, какъ имъ сказали люди, знавшіе это навѣрное; и ихъ торопили для того, чтобъ они уѣхали прежде, чѣмъ станетъ извѣстно объ его смерти, и не разсказывали объ ней по тѣмъ землямъ, по которымъ поѣ- дутъ. И сколько посланники ни доказывали мирассамъ, что имъ не слѣдуетъ ѣхать такъ, безъ всякаго отвѣта отъ царя къ королю ихъ государю, они отвѣчали, что объ этомъ нечего толковать, что во всякомъ случаѣ они должны отправляться, и что къ тому же назначенъ человѣкъ, который долженъ проводить ихъ. Такимъ образомъ они пробыли до понедѣльника, а во вторникъ, восемнад- цатаго числа ноября мѣсяца, мирассы прислали имъ съ тѣмъ Чака- еі іиеѵез <іе апіез, дие ѵіпіезеп & ёі, дие диегіа ГаЫаг соп еііоз ё ІіЬгагІоз ё дие адога аѵіа ійо ё еііоз ип оте, дие Іез йіхега <іе зи рагіе, дие зе арагё]азеп йе апйаг йе аііі раса оіго йіа, йе Іо диаі егап тагаѵіііайоз. Е Іоз йісЬоз Мігаззаез Іез йіхегоп, дие поп ройіап ѵег аі Зепог, піп езіаг соп ёі таз, ё дие Іез ситрііа рагііг йе аііі зе§ип Іез аѵіап епѵіайо & йе- сіг, дие уа ІіЬгайо Іоз аѵіап йе Іо дие ега асогйайо. Е езіо Гасіап еііоз рогдие еі Зепог ега тиу Яасо, ё аѵіа регйійо Іа ГаЫа, ё езіаЬа еп рппіо йе тиегіе, зе§ип Іез Гиё ЙісЬо рог отез дие Іо | заЪіап сіегіо; ё дие езіа ргіеза Іез йаЬап, рогдие езіаЬа еі Зепог асегса йе Іа тиегіе, ё рогдие зе Гиезеп [еп] апіез дие зе 'риЫісазе Іа зи тиегіе, піп Іо риЫісазеп рог Іаз ііеггаз йопйе Гиезеп: ё [б] рог тисЬаз гагопез дие Іоз ЙісЬоз ЕтЬаі’айо- гез йіхегоп а Іоз йісЬоз Мігаззаез йе сото зе іогпаЬап азі ѵа§оз зіп гез- риезіа йеі Зепог рага еі Веу зи Зепог; еііоз Іез гезропйіегоп, дие зоЬге езіо поп ГаЫазеп таз, дие йе іойо еп іойо Іез сопѵепіа рагііг йе аііі, ё дие еі гесайо ега адиеі оте дие соп еііоз аѵіа йе іг. Е езіоѵіегоп азі езіе йіа Іипез Газіа тагіез, дие Гиегоп йіех у осЬо йіаз йеі тез йе Мо- ѵіетЬге, дие Іоз Мігаззаез Іоз епѵіагоп диаіго аІЬаІаез соп адиеі СЬасаіау 21*
324 Отъѣздъ изъ Самарканда. таемъ, что долженъ былъ ихъ провожать, четыре грамоты, по ко- торымъ имъ должны были выдавать каждому по лошади въ тѣхъ четырехъ городахъ, черезъ какіе имъ надо было ѣхать. Этотъ Ча- катай сказалъ имъ, что мирассьі велѣли имъ сейчасъ же уѣзжать; но они отвѣчали, что не поѣдутъ, не увидавши царя и не полу- чивши отъ него письма; тогда онъ сказалъ, что если бы они и не хо- тѣли, то все таки волей неволей должны ѣхать. Такимъ образомъ въ этотъ день имъ пришлось выѣхать оттуда, гдѣ они жили, и они переѣхали въ одинъ садъ недалеко отъ города вмѣстѣ съ послан- никомъ Вавилонскаго султана, такъ какъ онъ жилъ вмѣстѣ съ ними, и со стражами, которые должны были ихъ сопровождать; тутъ они остановились, чтобъ подождать Турецкихъ посланниковъ. Они пробыли въ этомъ саду тотъ вторникъ когда пріѣхали, сре- ду, четвергъ й пятницу; а въ пятницу двадцать перваго числа ноября мѣсяца, всѣ посланники собрались и выѣхали изъ Са- марканда. СХХХП. Теперь, разсказавши, что случилось съ посланни- ками въ городѣ Самаркандѣ, я опишу самый городъ и царство, и то что царь сдѣлалъ, чтобъ его возвеличить. дие Іез аѵіа йе Пеѵаг [іеѵаг]; рог Іоз диаіез Іез тапйаЬа йаг еп диаіго сіийайез, еп йопйе аѵіап йе Педаг, а сайа ипо ип саЬаІІо: еі диаі Іез йіхо, дие Іоз Мігаззаез Іез епѵіаЪап & тапйаг дие рагііезеп Іиедо йе аііі: ё еііоз Іез йіхегоп, дие поп рагіігіап йе аііі зіп ѵег аі Зепог, 6 зіп ипа сагіа зиуа: 6 ёі Іез йіхо, дие еп сазо дие еііоз поп диізіезеп, аѵіап йе рагііг соп зи дгайо, 6 зіп ёі. Е езіе йіа оѵіегоп йе рагііг йе аііі йо ро- заЪап, ё Гиегоп розаг еп ипа Ьиегіа сегса: йе Іа сіийай ё соп еііоз еі ЕтЬаіайог йеі Зоійап йе ВаЬуІопіа, дие розаЪап еп ипо, ё Іа диагйа дие Іоз аѵіа йе Пеѵаг, ё йіхегоп дие йезсепйіезеп аііі, ё езрегагіап & Іоз ЕтЬаіайогез йе Іа Тигдиіа. Е езіоѵіегоп еп езіа йісЬа Ьиегіа еі йісЬо . тагіез дие аііі Педагоп, ё тіегсоіез ё іиеѵез ё ѵіегпез, дие Гиегоп ѵеіпіе ё ип йіаз йеі йісЬо тез йе ЫоѵіетЬге, Іоз йісЬоз Гиегоп іипіоз іойоз еп ипо, ё рагііегоп йе адиі йе Затагсапіе. 189, СХХХП. Е адога [а Ьога] дие ѵоз Ье езсгеЬійо йе Іо дие & Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез Гиё ГесЬо еп езіа сіийай йе Затагсапіе, езсгѳЬігё йе Іа сіийай ё. йе зи ііегга, ё йе Іаз созаз дие еі Зепог Гасіа рог Іа еппоЫесег .1
Описаніе Самарканда. 325 Городъ Самаркандъ лежитъ на равнинѣ и окруженъ земля- нымъ валомъ и глубокими рвами; онъ немного больше города Се- вильи; (т. е. то, что внутри вала), а внѣ города построено много домовъ, присоединяющихся къ нему какъ предмѣстья съ разныхъ сторонъ. Весь городъ окруженъ садами и виноградниками, кото- рые тянутся въ иныхъ мѣстахъ на полторы лиги, а въ иныхъ на двѣ, и стоитъ посреди нихъ; промежду этими садами есть улицьі и площади очень населенныя, гдѣ живетъ много народу и продается хлѣбъ, мясо и многое другое; такъ что то, что выстроено внѣ вала, гораздо больше того, что внутри. Въ этихъ садахъ, на- ходящихся внѣ города, есть много большихъ и важныхъ до- мовъ, и у самого царя тамъ есть дворцы и главныя кладовыя. Кромѣ того у многихъ знатныхъ горожанъ есть въ этихъ садахъ дома и помѣщенія. Столько этихъ садовъ и виноградниковъ, что когда пріѣзжаешь къ городу, то видишь точно лѣсъ изъ высо- кихъ деревьевъ, и посреди его. самый городъ. По городу и по садамъ идетъ много водопроводовъ. Промежду этими садами разведено много дынь и хлопка. Дыни въ этой стра- Ьа сіийай бе Затагсапіе езіё. азепіайа еп ип Папо, ё ее сегсайа йе ип тиго йе ііегга, ё йе саѵаз тиу Ьопйаз, ё ез росо таз §гапйе дие Іа сіийай йе ЗеѵіІІа [Іо дие азі ез сегсайо]; рего йе Гиега йе іа сіийай ау тиу егап риеЫо йе сазаз, дие зоп ауипіайаз сото Ьаггіоз еп тисЬаз рагіез: са Іа сіийай ез іойа еп йеггейог сегсайа йе тисЬаз Ьиегіаз ё ѵіііаз, ё йигап езіаз Ьиегіаз еп Іи&аг 1е§иа ё тейіа, ё 1и§аг йоз 1е§иаз, ё Іа сіийай еп тейіо; ё епіге езіаз Ьиегіаз ау саііез у ріазаз тиу роЫа- йаз, са ѵіѵе тисЬа §епіе, ё ѵепйеп рап у сагпе, у оігаз тисЬаз созаз, азі дие Іо дие ез роЫайо йе Гиега йе Іоз тигоз, ез тиу тауог риеЫо дие Іо дие ез сегсайо. Е епіге езіаз Ьиегіаз дие йе Гиега йе Іа сіийай зоп, езіап Іаз дгапйез ё Ьопгайаз сазаз, ё е] Зепог аііі іепіа Іоз зиз ра- іасіоз ё саѵаз Ьопгайаз. Оігозі Іоз СІ-гапйез отез йе Іа сіийай Іаз [Іа] зиз езіапхаз ё сазаз епіге езіаз Ьиегіаз Іаз іепіап; ё іапіаз зоп езіаз Ьиегіаз ё ѵіпаз ё сегса йе Іа сіийай, дие диапйо оте 11е§а й. Іа сіийай, поп рагезсе зі поп ипа топіапа йе тиу аііоз агЬоІез, ё Іа сіийай азепіайа еп тейіо: ё рог Іа сіийай, ё рог епіге езіаз йісЬав Ьиегіаз іЬап тисЬаз аседиіаз йе а§иа; ё епіге езіаз Ьиегіаз аѵіа ти-
326 Богатство Самарканда. нѣ очень хороши и обильны. Около Рождества у нихъ бы- ваетъ столько дынь и винограду, что удивительно: каждый День пріѣзжаютъ верблюды, нагруженные дынями, въ такомъ количе- ствѣ, что нельзя не изумляться, какъ онѣ продаются и потребляют- ся; а въ селеньяхъ ихъ столько, что ихъ сушатъ и сохраняютъ какъ фиги, и держатъ ихъ до другого года. Сушатъ ихъ такимъ спо- собомъ: рѣжутъ поперекъ большими кусками, срѣзаютъ кожу и кладутъ на солнцѣ; а когда высохнутъ, складываютъ ихъ вмѣстѣ, кладутъ въ мѣшки и такъ берегутъ до слѣдующаго года. Внѣ города есть большія равнины, на которыхъ находятся большія и многолюдныя селенья, гдѣ царь поселилъ людей, присланныхъ имъ изъ другихъ покоренныхъ имъ странъ. СХХХПІ. Эта земля богата всѣмъ, и хлѣбомъ, и виномъ, и плодами, и птицами, и разнымъ мясомъ; бараны тамъ очень боль- шіе и съ большими хвостами: есть бараны съ хвостами вѣсомъ въ двадцать Фунтовъ, столько сколько человѣкъ можетъ удержать въ рукѣ. И этихъ барановъ столько, и они такъ дешевы, что когда царь былъ тамъ со всѣмъ своимъ войскомъ, пара ихъ стоила сЬоз теіопагез ё аі^ойопез, ё Іоз теіопез йезіа Ііегга зоп тисЬоз у Ьиепоз; ё рог Ыаѵійай ау іапіоз теіопез ё иѵаз, дие ез тагаѵіііа: ё йе сайа йіа ѵіепеп тисЬоз сатеііоз саг§айоз йе теіопез, іапіоз дие ез та- гаѵіііа сото зе §азіап ё сотеп; ё еп Іаз аійеаз ау іапіоз йеііоз, дие Іоз разап ё Гасеп йеііоз сото йе Іоз Ь§оз, дие Іоз ііепеп йе ип апо а оіго; ё разапіоз йезіа тапега: согіапіоз аі ігаѵёз рейазоз §гапйез, ё диііапіез Іаз согіезаз, ё ропепіоз аі зоі; ё йездие «зоп» зесоз, іиегсепіоз ипоз соп оігоз, ё | теіепіоз еп ипаз зегаз, ё аііі Іоз ііепеп йе ип апо ё оіго. Е Гиега йе Іа сіийай ау §гапйез Папигаз, еп. дие ау тисЬаз аійеаз у тиу роЫайаз, дие еі 8епог йзо роЫаг йе Іа §епіе дие аііі епѵіаЬа йе Іаз оігаз ііеггаз дие сопдиізіаЬа. СХХХПІ. Е ез ііегга тиу аЬазіайа йе іойаз о1аз созаз, азі йе рап, сото йе ѵіпо ё йе сагпев, Ггиіаз ё аѵез; ё Іоз сагпегоз зоп тиу дгап- йез, ё Ьап Іаз соіаз §гапйез; Гё сагпегоз ау дие Ьап Іа соіа іап §гапйе 190. сото ѵеіпіе ІіЬгаз, диапіо ип оте Ьа дие іепег еп Іа тапо: 6 йезіоз сагпегоз ау іапіоз ё іап йе тегсайо, дие езіапйо аііі еі 8епог соп іойа зи'Ьиезіе, ѵаііа ип раг йеііоз ип йисайо. Оігозі йе тегсайо аѵіа іап
Богатство Самарканда. 327 дукатъ. Другіе товары были тоже такъ дешевы, что за одно мери, которое стоитъ полъ реала, давали полторы Фанеги ячменю. Хлѣбъ такъ дешевъ какъ нельзя больше, а рису просто нѣтъ конца. Такъ изобиленъ и богатъ этотъ городъ и земля, окружающая его, что нельзя не удивляться; и за это богатство онъ и былъ названъ Самаркандомъ. Настоящее имя его Симескинтъ, что значитъ богатое селенье, такъ какъ симесъ у нихъ значитъ большой, а кинтъ—селенье; и отсюда взялось имя Самаркандъ. Богатство его заключается не только въ Продовольствіи, но и въ шелковыхъ тканяхъ, атласѣ, камоканѣ, сендалѣ, тафтѣ и терсеналѣ, которыхъ тамъ дѣлается очень много, въ подкладкахъ изъ мѣха и шелка, въ притираньяхъ, пряностяхъ, краскахъ золотой и лазоревой и въ раз- ныхъ другихъ произведеніяхъ. По этому царь такъ хотѣлъ возвели- чить этотъ городъ,и.какія страны онъ ни завоевывалъ и ни покорялъ, отовсюду привозилъ людей, чтобы они населяли городъ и окрестную землю; особенно старался онъ собирать мастеровъ по разнымъ ре- месламъ. Изъ Дамаска привезъ онъ всякихъ мастеровъ, какихъ только могъ найдти: такихъ, которые ткутъ разныя шелковыя тка- ни, такихъ, что дѣлаютъ луки для стрѣльбы и разное вооруженіе, §гап [§гапйе] тегсайо, дие рог ип тегі, дие ез тейіо геаі, йаЬап Ьапе§а у тейіа йе сеЬайа; ё йе рап сосійо ау іап §гап тегсайо, дие поп ройіа зег таз; ё йе аггог ау іапіо, дие ез іпйпііо. Е іап §гиеза ё аЪазіайа ез евіа йісЬа сіийай ё зи ііегга, дие ез тагаѵіііа: ё рог езіе Ьазіітепіо дие еп еііа ау оѵо езіе потЬге Затагсапіе, ё еі зи потЬге ргоргіо ез Сі- тездиіпіе, дие диіеге йесіі’ аійеа §гиеза, е Сітез йісеп рог дгиезо, ё фиіпіе рог аійеа; йе адиі іотё потЬге Затагсапіе. Е еі Ьазіітепіо йезіа ііегга поп ез зоіатепіе йе ѵіапйаз, таз йе рапоз йе зейа зеіипіз ёсато- сапез ё сепйаіез ё іаіеіаез ё іегсепаіез, дие зе Гасеп аііі тисЬоз, ё Гог- гайигаз йе репаз ё зейа, ё ііпіигаз ё езресегіа, ё соіогез йе ого ё йе агиі, ё йе оігаз тапегав. Рог Іо диаі еі Зепог аѵіа іап §гап ѵоіипіай йе еппоЫесег езіа сіийай, са еп диапіаз ііеггаз ёі Гиё ё сопдиізіё, йе іапіаз йго Иеѵаг §епіе дие роЫазеп езіа сіийай, ё еп зи ііегга, зепаіайатепіе йе таезігоз йе іойаз агіез. Бе Батазсо Пеѵё [Іеѵё] Іоз таезігоз дие рийо аѵег, азі йе рапоз йе зейа йе іойаз тапегаз, [58] сото Іоз дие Гасеп агсоз соп дие еііоз іігап, ё агтегов, ё Іоз дие ІаЬгап еі ѵійгіо ё Ьагго, дие
328 Богатство Самарканда. такихъ, что обработываютъ стекло и глину, которыя у нихъ самыя . лучшія во всемъ свѣтѣ. Изъ Турціи привезъ онъ стрѣлковъ и дру- гихъ ремесленниковъ, какихъ могъ найдти: каменьщиковъ, золо- тыхъ дѣлъ мастеровъ, сколько ихъ нашлось; и столько ихъ привезъ, что какихъ угодно мастеровъ и ремесленниковъ можно найдти въ этомъ городѣ. Кромѣ того онъ привезъ инженеровъ и бомбардировъ и тѣхъ, которые дѣлаютъ веревки для машинъ; они посѣяли ко- ноплю и ленъ, которыхъ до тѣхъ поръ не было въ этой землѣ. Столько всякаго народу со всѣхъ земель собралъ онъ въ этотъ городъ, какъ мужчинъ, такъ и женщинъ, что всего, гово- рятъ, было больше полутораста тысячь человѣкъ. Между ними было много разныхъ племенъ: Турокъ, Арабовъ и Мавровъ и другихъ народовъ, Армянскихъ Христіанъ, и Грековъ католиковъ, и Наскориновъ, и Якобитовъ, и тѣхъ Христіанъ, которые совер- шаютъ крещеніе огнемъ на лицѣ, и имѣютъ нѣкоторыя особыя по- нятія. Этого народу было столько, что онъ не могъ помѣститься ни въ городѣ, ни на площадяхъ, ни на улицахъ, ни въ селеньяхъ; и даже внѣ города, подъ деревьями и въ пещерахъ его было уди- вительно какъ много. Кромѣ этого городъ изобилуетъ разными Іоз аѵіа аііі Іоз тергез Деі типйо. Е йе Іа Тигдиіа Пеѵб Ьаііезіегоз, ё оігоз йе оігаз агіез, диапіоз [диапіо] аііі Гаііб, ё аІЬапіз ё ріаіегоз, диап- іоз аііі Гаііб; ё іапіоз йезіоз Пеѵб, дие йе іойоз Іоз таезігоз ё тепезігі- Іез дие диізіёгейез, Гаііагіайез еп езіа сіийай. Оігозі Пеѵб таезігоз йе іп§епіоз ё ЬотЬагйегоз,' ё Іоз дие Гасеп Іаз сиегйаз рага Іоз іп^епіоз: ё езіоз зетЬгагоп сапато ё Ипо, дие Іо пипса оѵо еп езіа ііегга Газіа а§ога. Е іапіаз депіез Гиегоп Іаз дие а езіа сіийай Иго ігаег йе іойаз пасіопез, азі отез сото ти^егез, дие йесіап дие егап таз йе сіепіо у сіпсиепіа тіі регзопаз: ё еп езіаз §епіез, дие аііі азі Пеѵб, аѵіа тисЬаз пасіопез, азі сото Тигсоз ё АІагаЪез ё Могоз, ё йе оігаз пасіопез, ё СЬгізііапоз Агтепіоз, ё бггіедоз СаіЬбІісоз, ё Казсогіпоз ё йасоЬііаз, ё йе 191. Іоз дие зе Ьаиіізап соп Гие^о 'еп еі гозіго, дие зоп СЬгізііапоз йе сіегіаз оріпіопез дие еп Іа Іеу Ьап; ё йезіаз §епіез аѵіа іапіаз, дие поп ройіап саЬег еп Іа сіийай, піп еп Іаз ріагаз, піп саііез ё аійеаз; ё йе Гиега йе Іа сіийай зо агЬоІез ё еп сиеѵаз аѵіа іапіоз дие ега тагаѵіііа. Е оігозі езіа сіийай ез тиу аЬазіайа йе тисЬаз тегсайигіаз [тегсайегіаз] дие &
Богатство Самарканда. 329 товарами, которые привозятся въ нёго изъ другихъ странъ: изъ Рушіи и Татаріи приходятъ кожи и полотна, изъ Катая шелковыя ткани, которыя въ этой странѣ приготовляются всего лучше, особенно атласы, считающіеся лучшими въ мирѣ; а самые лучшіе тѣ, которые безъ узоровъ. Кромѣ того привозится мускусъ, котораго нѣтъ нигдѣ на свѣтѣ кромѣ Катая; рубины и брильянты, такъ что большая часть тѣхъ, которые есть въ этой странѣ, привозится оттуда; жемчугъ, ревень и много раз- ныхъ пряностей. То, что идетъ въ этотъ городъ изъ Катая, дороже и лучше всего, что привозятъ изъ другихъ странъ. Жи- тели Катая считаютъ себя самыми искусными людьми во всемъ мирѣ; они говорятъ, что у нихъ два глаза, что Мавры слѣпые, а у Франковъ одинъ глазъ; и что во всемъ, что они дѣлаютъ, они превосходятъ всѣ народы въ свѣтѣ. Изъ Индіи въ этотъ городъ идутъ мелкія пряности, т. е. самый лучшій сортъ: мускатные орѣхи, гвоздика, мускатный цвѣтъ, корица, инбирь, цвѣтъ корицы, манна и разныя другія, которыя не отправляются въ Александрію. Въ городѣ есть много площадей, гдѣ продаютъ мясо, вареное и еііа ѵіепеп йе оігаз рагіез, са йе Вихіа ё йе Тагіагіа [Тагіаііа] ѵап си- егоз ё Ііепхоз, ё йеі Саіау рапоз йе зейа, дие зоп Іоз тедогез дие еп адиеііа рагіійа зе Гасеп, зепаіайатепіе Іоз зеіипіз, дие йісеп дие зоп Іоз тедогез йеі типйо, ё зоп Іоз теіогез Іоз дие зоп зіп ІаЬогез. Оігозі ѵіепе аітігдие, дие поп Іо ау еп еі типйо заіѵо еп еі Саіау, ё оігозі Ьаіахез ё йіатапіез, дие Іоз таз дие зоп еп езіа рагіійа, йе аііі ѵіепеп, ё аІхоГаг ё гиуЬагЬо, ё оігаз тисЬаз | езресіаз [азресіаз]. Е Іаз созаз дие йеі Саіау а езіа йісЬа сіийай ѵіепеп, зоп Іаз' те]огез ё таз ргесіайаз йе диапіаз аііі ѵіепеп йе оігаз рагіез; ё Іоз йеі Саіау газі Іо йісеп, дие еііоз зоп Іаз §епіез таз зоіііез дие еп еі типйо ау: ё йісеп дие еііоз Ьап йоз орз, ё дие Іоз Могоз зоп сіе§оз, ё дие Іоз Ггапсоз Ьап ип одо; ё еііоз Ііеѵап Іа ѵепіа^а еп Іаз созаз дие Гасеп, а іойаз Іаз пасіопез йеі типйо. Е йе Іа Іпйіа ѵіепеп а езіа сіийай Іаз езресіаз тепийаз, дие ез Іа те]'ог зиегіе йеііаз, азі сото пиесёз тозсайаз, ё сіаѵоз йе §ігоГге, ё тасіз, ё йог йе сапеіа, ё депдіЫе ё сіпатото ё тапё, ё оігаз тисЬаз езресіаз дие поп ѵап еп Аіехапйгіа. Е рог Іа сіийай ау тисЬаз ріахаз еп дие ѵепйеп сате сосійа ё айоЪайа йе тиу тисЬаз тапегаз, ё §а11іпаз ё аѵез тиу Итріа-
330 Богатство Самарканда. приготовленное разнымъ образомъ, и куръ и птицъ, очень чисто приготовленныхъ, также хлѣбъ и плоды, все въ большой чис- тотѣ; эти площади и днемъ и ночью полны и на нихъ идетъ по- стоянно большая торговля. Также есть много мясныхъ, гдѣ продаютъ мясо, и куръ, и куропатокъ, и Фазановъ, и все это мо- жно найдти днемъ и ночью. Въ концѣ города стоитъ замокъ, съ внѣшней стороны какъ будто на плоскомъ пространствѣ, но окруженный очень глубокимъ рвомъ, который образуется ручьемъ, и отъ этого рва замокъ дѣлается неприступнымъ. Въ немъ, царь хранилъ свою казну, и туда не входилъ никто, кромѣ алькада и его людей; въ этомъ же замкѣ царь держалъ около тысячи плѣн- ныхъ мастеровъ, которые дѣлали латы, шлемы, луки и стрѣлы, и круглый годъ работали для него. Когда царь выѣхалъ изъ этого города воевать въ Турціи и разрушилъ Дамаскъ, онъ при- казалъ, чтобы всѣ тѣ, которые должны были идти въ его войскѣ, взяли съ собою своихъ женъ; что если ихъ оставятъ, то онъ дастъ имъ позволеніе дѣлать что хотятъ. Это онъ сдѣлалъ по- тому, что намѣревался быть въ отсутствіи семь лѣтъ, воюя со своими врагами; и обѣщалъ и поклялся не вступать въ этотъ тепіе абоЬабаз, ё оігозі рап ё Ггиіаз тиу Іітріатепіе: ё азі езіап іойаз езіаз ріагаз, зіешрге азі сотриезіаз бе біа сото бе посЬе ѵепбіепбо тисЬаз созаз. Оігозі ау тисЬаз сагпісегіаз бе сагпе ё бе §а11іпаз, ё бе регбісез ё Гаузапез, ё ГаІІаЪапІаз бе біа ё бе посЬе. Е аі ип саЬо бе. Іа сіибаб езіаЬа ип сазііііо дие ега тиу Папо бе рагіез бе Гиега; рего аѵіа ипаз диеЪгабаз тиу Ьопбаз еп бетазіа, дие ип аггоуоіе Гасе, азі дие ез Гиегіе еі сазііііо рог адиеііаз диеЬгабаз; ё еп езіе сазііііо іепіа еі Вепог зи іезого, ё поп епігаЬа епбе піп§ип оте, заіѵо еі Аісаубе ё зиз отез: ё еп езіе сазііііо іепіа еі Вепог Газіа тіі отез сарііѵоз, [саи- ііѵоз], дие егап таезігоз бе Го]аз ё бе Ъасіпеіез, ё бе агсоз ё ЙесЬаз, дие іобо еі аііо ІаЪгаЪап рага еі Вепог. Е диапбо еі Вепог рагііб безіа 192. сіибаб, дие ѵіпо б Гасег §иегга б Іа Тигдиіа, ё безігиуб б Оатазсо, тапбб дие іобоз Іоз | дие соп ёі аѵіап бе іг еп Ьиезіе, [дие] Пеѵазеп сопзі§о зиз тидегез; дие зі Іаз бехазеп, дие Іез баЬа Іісепсіа дие йсіезеп бе зі Іо дие диізіезеп; ё езіо дие Іо Гасіа, рог диапіо епіепбіа езіаг Гиега бе адиеііа сіибаб зіеіе апоз Гасіепбо §иегга & зиз епетідоз; ё ]игб ё рго-
Разсказы о Китаѣ. 331 городъ, пока не пройдетъ семь лѣтъ. Теперь, когда онъ возвра- тился въ этотъ городъ, пріѣхали къ нему посланники отъ импера- тора Катайскаго, сказать, что вѣдь ему извѣстно, что эта земля дана ему въ управленіе, и за это онъ долженъ платить дань каж- дый годъ; а теперь вотъ ужь семь лѣтъ онъ не платилъ, такъ не угодно ли ему заплатить. Онъ отвѣчалъ, что это правда и онъ заплатитъ дань, но не хочетъ отдавать ее имъ, чтобъ они не за- владѣли ею дорогой, а самъ привезетъ ее; это онъ говорилъ шутя, потому что не имѣлъ намѣренія платить дань. И теперь уже около восьми лѣтъ, что она не плачена, и императоръ Катайскій не присылалъ за ней; а причина тому, что онъ за этой данью не присылалъ, вотъ какая. СХХХІѴ. Императоръ Катайскій умеръ и оставилъ трехъ сыновей, которымъ отдалъ свои земли и владѣнія. Старшій захотѣлъ отнять земли у двухъ другихъ и убилъ младшаго, а средній началъ войну съ нимъ и побѣдилъ его. Старшій съ отчаянія, что потерпѣлъ неудачу въ войнѣ съ тѣмъ, который мо- ложе его, поджегъ свой станъ и сгорѣлъ со множествомъ народу, теііб бе поп епігаг еп адиеі сазііііо Газіа дие Гиезеп ситріійоз Іоз йі- сЬоз зіеіе апоз. Е а^ога диапйо еі 8епог іогпаЪа рага езіа сіийай, Пе^а- гопзе ипоз ЕтЬаіайогез дие еі Етрегайог йеі Саіау Іе епѵіаЬа, соп Іоз диаіез Іе епѵіб а йесіг, дие Ьіеп заЪіа еп сбто іепіа адиеііа ііегга еп- сотепйайа рог 61, дие Іе йаЬа ігеЬпіо [ігіЪиіо] йе сайа апо рог еііа, ё дие аѵіа зіеіе апоз дие зе Іо поп аѵіа йайо, дие зе Іо диізіезе йаг; еі диаі Іе гезропйіб, дие ега ѵегйай, ё дие зе Іо диегіап йаг, таз дие Іо поп йагіа а еііоз, рогдие зе Іо поп іотазеп еп еі сатіпо, таз дие ёі тезто зе Іо диегіа Пеѵаг: ё езіо йесіа ёі еп езсагпіо, са поп іепіа еп ѵоіипіай йе зе Іо йаг. Е езіе ігеЬиіо [ігіЬиіо] аѵіа сегса йе осЬо апоз дие зе Іо поп йіега, піп еі Етрегайог йеі Саіау епѵіёга рог еііо; ё Іа газоп, рогдие еі Етрегайог йеі Саіау поп епѵіага рог езіе ігеЬиіо, ез езіа. СХХХІѴ. ЕІ Етрегайог йеі Саіау бпб, ё йехб ігез й)оз, а Іоз диаіез йехб зиз ііеггаз ё зеііогіоз; ё еі тауог йеііоз диізіега іотаг еі зепогіо ё ііеггаз & Іоз оігоз йоз, ё таіб аі тепог, ё еі тейіапо реіеб соп еі тауог ё ѵепсібіо; еі тауог соп йезезрегатіепіо дие Іе іЬа таі іойаѵіа соп еі
332 Разсказы о Китаѣ. а средній остался царемъ, Возстановивши спокойствіе во всей землѣ, онъ послалъ тѣхъ посланниковъ къ Тамурбеку, чтобъ онъ далъ ему дань, которую давалъ его отцу; этихъ то посланниковъ Тамурбекъ хотѣлъ повѣсить, какъ мы уже слышали, и не знаемъ, что теперь сдѣлаетъ царь Китайскій, отвѣтитъ ли онъ на это оскорбленіе, или нѣтъ. Отъ города Самарканда до главнаго города Катая, который называется Камбалекъ, самаго'болыпого города во всемъ цар- ствѣ, шесть мѣсяцевъ пути, и въ продолженіе двухъ мѣсяцевъ изъ этихъ шести не встрѣчается никакого поселенія кромѣ пасту- ховъ, которые ходятъ по полю со стадами. Въ этотъ годъ, въ іюнѣ мѣсяцѣ, изъ Камбалека въ Самаркандъ пришло почти во- семьсотъ верблюдовъ,, нагруженныхъ товарами. И когда Тамур- бекъ пріѣхалъ теперь въ Самаркандъ, то, разсердившись на то, что ему сказали Китайскіе посланники, онъ велѣлъ задержать этихъ верблюдовъ и не пускать ихъ. Наши посланники видѣлись съ людьми, которые пришли съ этими верблюдами, и они разсказы- вали имъ чудеса объ огромномъ множествѣ людей и земли, кото- рыми владѣлъ царь Китайскій. Больше всего видѣлись они тепог, йао ропег Гие§о ё зи геаі, ё диетбзе ёі ё тисЬа йе зи §епіе, ё еі тейіапо диейб зепог. Е йездие оѵо риезіо еп зозіе§о іойа Іа ііегга, епѵіб езіоз ЕтЪаіайогез аі ТатигЬес, дие 1е йіезе еі ІгеЪиіо [ігіЪиіо] дие 1е зоііа йаг ё зи райге: Іоз диаіез ЕтЪаіайогез іепіа еі ТатигЬес рага епГогсаг, сото аѵе|тоз оійо, ё поп заЪетоз Іо дие зоЬге езіо зе Га§а еі 8епог йеі Саіау, зі диегіа асоііпаг езіа йезЬопга, б поп- Е йезйе Іа сіийай йе Затагсапіе Газіа Іа сіийай тауог йеі Саіау, дие Патап СатЬаІес, дие ез Іа тауог сіийай дие еп іойо еі Ітрегіо ау, Ьа зеіз тевез йе апйайига, ё Іоз йоз тезез йеііоз поп Ьап роЫайо піп- §ипо, заіѵо йе разіогез [е йе ^апайоз] дие апйап еп еі сатро соп [зиз] дапайоз. Е езіе аііо аѵіап [аѵіа] ѵепійо йе Сатаіес & езіа сіийай йе За- тагсапіе еп еі тез йе йипіо Газіа осЬосіепіоз сатеііоз сагдайоз йе тег- 193. сайигіаз; ё диапйо еі ТатигЬес адога езіа ѵег аііі Педб, соп йезресЬо йе іо дие Іоз ЕтЪаіайогез йеі Саіау 1е йіхегоп, тапйб йеіепег езіоз са- теііоз дие Іоз поп йеха іг, ё соп отез дие ѵіпіегоп йе СатЬаІес соп езіоз сатеііоз, езіоѵіегоп Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез; ё сопіаЪапІез тагаѵіі-
Разсказы Китайскихъ посланниковъ. 333 съ однимъ человѣкомъ, который разсказывалъ, что онъ про- жилъ шесть мѣсяцевъ въ Камбалекѣ. Онъ говорилъ, что Кам- балекъ стоитъ на берегу моря, и что онъ будетъ въ двадцать разъ больше Таураса; (по этому можно судить, что) онъ больше всѣхъ городовъ на свѣтѣ, такъ какъ Таурисъ больше лиги въ длину, а онъ, значитъ, будетъ двадцать лигъ. Говорятъ, что у Катайскаго царя столько войска, что когда онъ его собиралъ, чтобъ идти на войну изъ своего царства, то кромѣ того, что от- правлялось съ нимъ, оставалось охранять землю болѣе четырехъ сотъ тысячь всадниковъ. Кромѣ того разсказывали, что въ царствѣ Китайскомъ такой обычай, что только тотъ можетъ ѣздить верхомъ, у кого есть своихъ тысяча человѣкъ; и такихъ удивительно много. Такія и другія подобныя чудеса разсказывалъ онъ объ этомъ городѣ и объ этой странѣ. Этотъ Катайскій импе- раторъ прежде былъ язычникомъ, а потомъ обратился въ хри- стіанскую вѣру. СХХХѴ. Въ то время какъ наши посланники были въ Самаркан- дѣ, совершилось семь лѣтъ, до истеченія которыхъ Тамурбекъ обѣщалъ не вступать въ замокъ Самаркандскій, гдѣ онъ хранилъ Іаз беі §гап робегіо бе §епіез ё бе ііеггаз дие еі Зепог беі Саіау аѵіа; ё зепаіабатепіе езіоѵіегоп соп ип оте дие бесіа дие езіоѵіега зеіз тезез еп Іа сіибаб бе СатЬаІес, ё бесіа дие ега асегса беі таг, ё дие робіа зег іап дгапбе сото ѵеіпіе ѵесез Таигіз: ез Іа тауог сіибаб беі типбо, са Таигіз Ьа еп Іиепдо ипа §гап 1е§иа ё таз; азі дие аѵгіа ѵеіпіе 1е§иаз еп еііа: ё біз дие еі Зепог беі Саіау аѵіа іап §гап §епіе, дие диапбо ауипіаЪа §епіе рага іг еп Ьиезіе Гиега бе зи зепогіо, зіп Іоз дие іЬап соп ёі, диебаЪап еп диагба бе Іа ііегга диаігосіепіоз тіі отез. б саЬаІІо, ё таз дие диагбаЪап Іа ііегга: ё бесіа таз, дие ега созІитЬге беі Зепог беі Саіау, дие піп^ип оте рибіезе апбаг б саЬаІІо, заіѵо еі дие оѵіезе тіі отез бе зиуо, ё безіоз дие аѵіа іапіоз дие ега тагаѵіііа; ё езіаз оігаз тагаѵіИаз сопіаЬа бе адиеііа сіибаб, ё бе адиеііа ііегга.] [59] ЕезіеЕтре- габог беі Саіау зоііа зег §епіі1, ё Гиё сопѵегіібо & Іа Гё бе Іоз СЬгізііапоз. СХХХѴ. Е езіапбо Іоз ЕтЬа]абогез еп езіа сіибаб бе Затагсапіе, ситрііазе еі Ііетро бе Іоз зіеіе апоз дие еі ТатигЬес рготеііега бе поп епігаг еп еі сазііііо бе Затагсапіе, бопбе іепіа зи іезого; ё епігё
334 Вступленіе Тимура въ Самаркандскую крѣпость. свою казну; и онъ вступилъ въ него съ такимъ торжествомъ и веселіемъ, что на удивленіе. Онъ приказалъ нести передъ собою все оружіе, которое сработали плѣнники послѣ того, какъ онъ уѣхалъ изъ города. Въ числѣ этого оружія несли три тысячи паръ латъ, украшенныхъ краснымъ сукномъ, очень хорошо сдѣ- ланныхъ; только они не дѣлаютъ ихъ довольно крѣпкими и не умѣютъ закалять желѣзо. Потомъ несли передъ нимъ много шле- мовъ; и онъ въ этотъ день подѣлилъ и роздалъ эти шлемы и ла- ты рыцарямъ и разнымъ другимъ особамъ. Ихъ шлемы круглые и высокіе, нѣкоторые до самаго верху1). Напереди передъ лицемъ противъ носа идетъ полоса шириною въ два пальца, которая до- ходитъ до бороды и можетъ подниматься и опускаться; она сдѣ- лана для того, чтобы защищать лице отъ удара поперекъ; а ла- ты сдѣланы такъ же какъ наши, только у нихъ спускается поло- са изъ другой ткани и видна изъ подъ латъ какъ рубашка. СХХХѴІ. На разстояніи пятнадцати дней пути отъ Самарканда по направленію къ Китайской землѣ лежитъ земля, гдѣ жили ама- зонки. До сихъ поръ онѣ соблюдаютъ обычай не имѣть у себя еп ёі соп дгап а!е§гіа ё йезіа, дие Гиё ипа тагаѵіііа: ё йго ігаег апіе зі іойаз Іаз агтаз дие адиеііоз зиз сарііѵоз аѵіап ІаЬгайо йезйе дие ёі рагііега сіе Іа сіийай; епіге Іаз диаіез агтаз ігохіегоп ігез тіі рагез сіе ісдаз §иагпійаз еп іареіе соіогайо, Ьіеп ГесЬаз, заіѵо дие Іаз поп Гасеп Гиегіез, піп Іаз заЬеп іетріаг еі йегго. Оігозі Іе ігохіегоп [ігохегоп] йеіапіе тисЬоз Ьасіпеіез [Ьасіпез], ё рагііб ё йіо езіе еііа б Іоз СаЬаІІегоз ё оігаз регзопаз сіе адиеііаз йуаз ё Ьасіпеіез; ё Іоз зиз Ьасіпеіез зоп гейопйоз ё аііоз, ё аі^ипоз Гасіа аггіЬа; ё рог йеіапіе еі гозіго еп ЙегесЬо йе Іаз пагісез Іез йісе ипа сЬара іап апсЬа сото йоз йейоз, дие 11е§а Газіа Іа ЬагЪа, дие зе аіза ё Ьаха, ё зоп рог §иагйаг еі гозіго йе сисЬіІІайа йе ігаѵёз; ё Іаз Го]аз зоп ГесЬаз сото Іаз пиезігаз, заіѵо дие Ьап ипаз Гаі- 194. йаз 1иеп§аз йе оіго рапо дие заіеп йеЬахо йе Іаз Йуаз сото сатізаз. СХХХѴІ. Е диіпсе іогпайаз йезіа сіийай йе Затагсапіе Гёсіа Іа ііегга йеі Саіау, ау ипа ііегга йопйе Гиегоп Іаз Атазопаз, ё Ьоу йіа тапііепеп Іа *) Вѣроятно здѣсь есть пропускъ.
Амазонки. 335 мужчинъ; только когда приходитъ опредѣленное время года, ихъ старшія даютъ имъ отпускъ и онѣ отправляются со своими до- черьми въ сосѣднія земли и мѣста. Увидя ихъ, мужчины пригла- шаютъ ихъ къ себѣ, и онѣ идутъ съ тѣми, кто имъ больше нра- вится, пьютъ и ѣдятъ съ ними и остаются пировать у нихъ нѣко- торое время, а потомъ возвращаются въ свою землю. Если у нихъ родятся дочери, онѣ оставляютъ ихъ у себя, а если родятся сыновья, то онѣ посылаютъ ихъ туда, гдѣ ихъ отцы. Эти жен- щины живутъ во владѣніяхъ Тамурбека, а прежде ихъ земля принадлежала къ Китайскому царству. Онѣ Христіанки Греческа- го вѣроисповѣданія и происходятъ отъ тѣхъ амазонокъ, которыя были въ Троѣ, когда ее разрушили Греки. Въ Троѣ было два рода амазонокъ: однѣ эти, а другія изъ Турецкой земли. СХХХѴП. Въ городѣ Самаркандѣ соблюдается справедли- вость, и ни одинъ человѣкъ не смѣетъ обидѣть другого или сдѣлать какое-нибудь насиліе безъ приказанія царя; а царь дѣлаетъ его столько, что съ нихъ довольно. Царь всегда возитъ съ собою судей, которые распоряжают- созішпЬге Де поп іепег отез сопзі^о, заіѵо диапбо ѵіепе ип Метро Деі аііо, Ьап Исепсіа [Исепсіае] Де Іаз тауогез Деііаз, ё іотап зиз іцаз сопзідо, ё ѵапзе ё Іаз ііеггаз ё 1и§агез дие зоп таз сегсапоз; ё диапбо Іоз отез Іаз ѵеп, сопѵіДапІаз, ё еііав ѵапзе соп адиеі дие таз диіегеп, ё сотеп ё ЬеЬеп соп еііоз, ё езіапзе аііі ип Метро сотіепДо у ЬеЬіепДо, ё Де зі іогпапзе рага зиз Меггаз. Е зі рагеп й]аз, Мепепіаз соп|ві§о; ё зі рагеп іцоз, еп- ѵіапіоз аі Іи§аг ДопДе зоп зиз раДгез: ё езіаз тидегез зоп зо еі зепогіо Деі ТатигЬес, ё зоііап зег Деі зепогіо Деі Саіау, ё зоп СЬгізііапаз а Іа Гё бггі^иезса; ё езіаз Гиегоп Деі 1іпа§е Де Іаз Атагопаз дие зе асаезсі- егоп еп Тгоуа, диапДо Іа Дезігиуегоп [езігиуегоп] Іоз Сггіе§оз, са еп Тгоуа зе асаезсіегоп Доз Ііпадез Дезіаз Атагопаз, Іаз ипаз Гиегоп Де Іа ііегга -Де Іа Тигдиіа, ё Іаз оігаз зоп езіаз. СХХХѴП. Е оігозі езіа сіиДаД Де Затагсапіе ез тапіепіДа еп іизіі- сіа, са Іоз Де Іа ііегга поп озагіап Гасег ДезаГиего піп Гиегза ипо ё, оіго ваіѵо соп тапДаДо Деі Зепог, ё ёі Іаз Гасіа а іапіо дие аЬазіаЬа азаг. Е еі Зепог ігае сопзі^о сопііпиаДатепіе іиесез дие ІіЬгап еп еі зи
336 Веденіе дѣлъ у Тимура. ся его станомъ и домомъ, а когда они куда нибудь пріѣзжаютъ, то и всѣми людьми той страны, и ихъ всѣ слушаются. Эти судьи опредѣлены для разнаго рода дѣлъ такимъ образомъ: одни разрѣ- шаютъ важныя дѣла и ссоры, которыя случаются между ними; другіе ведутъ дѣла, касающіяся царской казны; нѣкоторые за- вѣдываютъ намѣстниками, управляющими въ разныхъ земляхъ и городахъ зависящихъ отъ царя; другіе посланниками; и когда становится станъ, они уже знаютъ, гдѣ каждый изъ нихъ дол- женъ помѣститься и вести свои дѣла. Они ставятъ три па- латки и тамъ выслушиваютъ тѣхъ, кто къ нимъ приходитъ, и разрѣшаютъ дѣла; оттуда идутъ и докладываютъ царю, а потомъ возвращаются и сдаютъ дѣла по шести и по четыре. Когда они приказываютъ дать какую нибудь бумагу, то тутъ же находятся ихъ писаря, которые составляютъ ее сейчасъ же и не очень распространяясь; когда она готова, ее зано- сятъ въ записную книгу, которая всегда находится при нихъ и тотчасъ ставятъ знакъ; потомъ ее даютъ оидору, чтобъ онъ выдалъ ее; онъ беретъ серебряную вырѣзанную печать, мажетъ ее черниломъ и отпечатываетъ на внутренней сторонѣ бумаги; геаі ё саза, ё диапйо Педап ё аідипа ііегга, і іойоз Іоз йе Іа ііегга Іі- Ъгап, ё оуепзе еііоз; Іоз диаіез іиесез зоп огйепайоз ё ІіЪгап еп езіа тапега: Іоз ипоз ІіЪгап Іоз §гапйез ГесЬоз ё диегеііаз йе Гиеггаз дие еп- іге еііоз асаезсеп; ё оігоз ІіЪгап еп ГесЬоз йеі йіпего йеі Зепог, ё оігоз йезрасЬап ё Іоз Ргосигайогез йе Іаз ііеггаз ё сіийайез дие аі Зепог ѵіе- пеп, ё оігоз а Іоз ЕтЪадайогез: ё езіоз, диапйо еі геаі езіа азепіайо, уа ваЪеп йопйе сайа ипо йеііоз зе Ьап йе зепіаг ё ІіЪгаг. Е ропеп Іаз ігез ііепйаз, ё аііі оуеп ё ІіЪгап а Іоз дие апіе еііоз ѵіепеп, ё йе аііі зе Іеѵап- іап ё ѵап ё іасег геіасіоп аі Зепог; ё йе зі іогпап ё ІіЪгап йе зеіз еп зеіз, ё йеііоз йе диаіго еп диаіго. Е диапйо тапйап йаг а1§ипа сагіа, зиз езсгіЪапоз езіап аііі дие Іа Гасеп Іие^о, ё поп йе тисЬа езсгіріига: ё со- то ез іесЬа, ропепіа еп зи ИЬго йеі ге^ізіго, дие ігаеп еііоз сопзі^о, ё іасеп 1ие§о ипа зепаі: ё йе зі йаіа аі Оуйог дие 1а ІіЬге, ё ёі Іота Іие^о ип веііо йе ріаіа са|ѵайо, ё ипіаіо соп ііпіа, ё йе зі ропеіо. еп Іа сагіа 195. йе рагіез йе йепіго, ё йе зі іотаіа еі оіго ё гё^ізігаіа, ё йаіа й зи Зе-
Разсказъ о войнѣ Тимура съ Тохтамышемъ. 337 потомъ беретъ ее другой и записываетъ, отдаетъ своему началь- нику и тотъ припечатываетъ черниломъ; когда сдѣлаютъ такъ трое или четверо, то по серединѣ прикладываютъ другую цар- скую печать, на которой написано буквами «правда», а посреди три знака такимъ образомъ: оо О Такъ что у каждаго оидора свой писарь и своя книга. Когда такая бумага выдана, то стоитъ только показать на ней печати царя и мирассъ, какъ все исполняется цо ней безъ малѣйшаго промед- ленія, въ тотъ же день и въ тотъ же часъ. СХХХѴІІІ. Теперь, описавъ вамъ городъ Самаркандъ и раз- сказавъ, что тамъ было съ посланниками и что случилось у нихъ съ царемъ, я разскажу, какъ Тамурбекъ побѣдилъ и разбилъ То- тамиша, могущественнаго и доблестнаго человѣка, который былъ императоромъ въ Татаріи и силою былъ даже больше Турка; и какъ въ Татаріи возвысился одинъ рыцарь, подвластный Та- мурбеку, котораго зовутъ Едигуй: теперь же у Тамурбека нѣтъ врага больше этого Едигуя. пог, ё яеііа соп ііпіа; ё йездие Ьа ІіЬгайо ігез 6 диаіго йеііоз, ропеп еп тейіо оіго зеііо йеі Зепог дие ез езсгіріо йе ипаз Іеігаз дие йісеп, «Іа ѵегйай»; ё ііепѳ ^п тейіо ігез зепаіез сото езіа: ©о О Азі дие сайа Оуйог ііепе зи езсгіЬапо ё зи ге§ізіго. Е езіа сагіа іаі йездие ез йайа, ё ѵеп [ѵе] адиеііоз зеііоз йе Іоз Мігаззаез, ё еі зеііо йеі Зепог, диапіо Іа [Іаз] ѵеап, іиедо зіп оіга іиепда ез езе йіа ё еза Ьога ситріійа. СХХХѴІІІ. Е риез ѵоз Ье езсгеЬійо йеіа сіийай йе Затагсапіе, ё йе Іо диеасаезсіё еп еііа а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, ё Іо дие сопеі Зепог Іез асаезсіё, езсгеЬігѵоз Ье йе сёто еі ТатигЬес ѵепсіё ё йезігиуё [езігиуб] а Тоіатіх, Етрегайог дие Гиё йе Тагіагіа [Тагіаііа], ип ройегозо ё гесіо оте, дие оѵо тиу тауоі* ройег дие еі Тигсо: ё йе сёто зе Іе аізё соп еі Ітрегіо йе Тагіагіа ип СаЬаІІего дие ПатаЬап Ейідиу [Ейепдиу], сгіайо йеі ТатигЬес; ё еі тауог епеті§о дие а^ога еі ТатигЬес Ьа, ез езіе Ейівиу [Ейепвиу]. Сборникъ II Отд. И. А. Н. 22
338 Разсказъ о войнѣ Тимура съ Тохтамышемъ. Тому назадъ лѣтъ одиннадцать этотъ императоръ Татарскій Тотамишь, владѣтель большого царства и множества народа, вы- ступилъ изъ Татаріи съ огромнымъ войскомъ, пошелъ на Персію, вошелъ во владѣнія Таурисскія и въ верхнюю Арменію, разгра- билъ страну, взялъ много городовъ и замковъ и частью разру- шилъ. По той странѣ, которую онъ опустошилъ, посланники проѣзжали; это городъ Кольмаринъ, что въ Армянской землѣ; также городъ Сузаканія и вся его земля, и много другихъ мѣстъ. Окончивши весь этотъ грабежь и больше еще въ той землѣ, въ которой царствовалъ Тамурбекъ, онъ пошелъ назадъ въ Тата- рію. Тамурбекъ узналъ объ этомъ и выступилъ со своимъ вой- скомъ, хотя войско Тотамиша было гораздо больше; погнался за нимъ и настигъ у большой рѣки, которая называется Тесина, уже не далеко отъ Татаріи. Тамурбекъ шелъ какъ можно ско- рѣе, чтобъ занять переходъ черезъ рѣку; потому что въ той странѣ гдѣ онъ шелъ, не было другого перехода черезъ эту рѣ- ку кромѣ того, который онъ хотѣлъ занять. Когда Тамурбекъ пришелъ, царь Тотамишь уже переправился черезъ рѣку; и такъ какъ онъ зналъ, что Тамурбекъ догоняетъ его, то возвратился, Риейе аѵег опсе апоз дие езіе Етрегайог йе Тагіагіа [Тагіаііа] То- іатіх, зіепйо егап 8епог, ё аѵіепйо тиу §гап §епіе, заііб йе Тагіагіа [Тагіаііа] сои §гап ройегіо йе Ьиезіе, ё ѵіпо еп іа Регзіа, ё епігб еп ііегга ё зепогіо йе Тигіз, ё йе Аппепіа іа аііа, ё гоЬб тисЬа ііегга, ё йеггосо сіийайез ё сазііііоз азаз, ё йезігиубіоз [езігиубіоз] рага зі ёп рагіе. Еп іа диаі ііегга дие азі гоЬб, іоз ЙісЬоз ЕтЬа]айогез Гиегоп рог еііа, ё ез езіа іа. сіийай йе Соітагіп, дие ез еп Агтепіа ё еп зи ііегга: ё оігозі іа сіи- йай йе Визасапіа ё іойа зи ііегга, ё оігаз тисЬаз ііеггаз. Е йездие Иго іойо езіе гоЬо ё таз еп езіа ііегга, зіепйо еі ТатигЬес Зепог йеііа, іог- паЬапзе рага Таг|іагіа [Тагіаііа]; ё еі ТатигЬес оѵо заЬійигіа йёі, ё са- Ъаі§б соп зи Ьиезіе, сото диіега дие Гиезеп тисЬо таз іоз йе Тоіатіх; ё Гиё еп роз йёі, ё аісапгбіо ё, ип §гап гіо дие ез Патайо Тезіпа, дие ега уа сегса йе Тагіагіа [Тагіаііа]: ё еі ТатигЬес апйиѵо диапіо таз рийо рог іотаг адиеі разо йеі гіо; са еп адиеііа сотагса йопйе еі іЬа, 196. поп аѵіа еп адиеі гіо заіѵо адиеі разо дие ёі репзаЬа іотаг: ё диапйо еі ТатигЬес Педб, еі Етрегайог Тоіатіх аѵіа уа разайо еі гіо; ё сото
Разсказъ о войнѣ Тимура съ Тохтамышемъ. 339 чтобы стеречь этотъ переходъ и заложилъ его лѣсомъ. Тамур- бекъ, пришедшв туда и увидѣвши, что Тотамишь защищаетъ пе- реправу черезъ рѣку, послалъ сказать ему, что онъ напрасно это дѣлаетъ, такъ какъ онъ, Тамурбекъ, не хочетъ съ нимъ вое- вать, а хочетъ быть его другомъ, и сохрани Богъ, чтобъ онъ когда нибудь желалъ ему зла. Несмотря на это, императоръ остерегался его, такъ какъ зналъ, что онъ человѣкъ хитрый. На другой день Тамурбекъ выступилъ оттуда со своимъ вой- скомъ вверхъ4 по рѣкѣ; и Татарскій императоръ тоже дви- нулся со своимъ войскомъ по другому берегу рѣки; они шли такъ, одинъ по одной сторонѣ, а другой по другой, и гдѣ Тамурбекъ оста- навливался, тамъ останавливался на другой сторонѣ и Тотамишь. Такимъ образомъ они шли три дня, и ни одинъ не опередилъ другого. На третью ночь Тамурбекъ далъ приказъ по своему войску, чтобъ женщины надѣли на головы шлемы, чтобъ казаться мужчинами; а всѣмъ мужчинамъ приказалъ скакать какъ можно скорѣе и каж- дому взять двухъ лошадей: на одной ѣхать, а другую вести въ поводу; оставилъ станъ какъ онъ былъ, женщинъ, которыя ка- зались мужчинами, и съ ними рабовъ и плѣнниковъ, а самъ воз- зиро дие еі ТатигЬес іЬа еп роз йёі, іогпб & диагйаг еі разо йеі гіо, ё йзоіе седаг соп тайега: ё сото еі ТатигЬес 11е§6 ё Гаііб дие Тоіатіх Іе §иагйаЬа еі разо йеі гіо, тапйбіе йесіг: фиерог диё /асіа адиеііо, дие еі поп ѵепіа а рёіеагсопёі, диеёі зи атідо ега; ё дие Біоз пипса диі- зіезе дие Іе таі Ъгізеазе. Соп іойо езіо еі Етрегайог диагйаЬазе йёі, дие заЫа Ъіеп дие ега агіего. Е оіго йіа еі ТатигЬес рагНб йе аііі соп зи Ьиезіе еі гіо аггіЬа, ё еі Етрегайог йе Тагіагіа [Тагіаііа] тоѵіб езо тезто соп зи Ьиезіе йе Іа оіга рагіе йеі гіо; ё Гиегопзе азі еі ипо йе 1а ипа рагіе, еі оіго йе Іа оіга; ё йо еі ТатигЬес азепіб зи Ьиезіе, аііі азепіб Тоіатіх йе Іа оіга рагіе. Е йезіа й§ига сатіпагоп ігез йіаз, дие поп апйаЪа таз еі ипо дие еі оіго: ё аі іегсего йіа еп Іа посЬе еі ТатигЬес тапйб рог зй Ьиезіе, дие Іаз ти^егез зе ризіезеп аІГагетез еп Іаз саЬе- газ, рогдие рагезсіезеп отез; ё тапйб дие іойоз Іоз отез саЬаІдазеп ргезіатепіе, ё дие Іе Пеѵазе сайа ипо йеііоз йоз саЬаІІоз, ипо еп дие Гиезе, ё оіго йе Іа гіепйа; ё йехб зи геаі азепіайо, ё Іаз ти§егез дие ра- гезсіап отез, ё Іоз сарііѵоз [саііѵоз] ё зіегѵоз йеііоз соп еііаз: ё ёі іотб 22*
340 Разсказъ о войнѣ Тимура съ Эдигеемъ. вратился назадъ къ переправѣ; все, что прошелъ въ три дня, онъ снова проскакалъ въ эту ночь и переправился черезъ рѣку. Около третьяго часа онъ уже напалъ на станъ императора Тота- миша, разбилъ его, отнялъ все, что у него было, (а онъ везъ очень много), Тотамишь же бѣжалъ. Это былъ великій и славный под- вигъ, потому что у Тотамиша было большое войско, и одна изъ величайшихъ побѣдъ Тамурбека, даже важнѣе, говорятъ, чѣмъ надъ Туркомъ. Эта побѣда была большимъ позоромъ для Тота- миша, и онъ вновь собралъ большое войско, чтобъ идти на Тамурбе- ка; а Тамурбекъ напалъ на него въ самой Татаріи, разбилъ и навелъ на народъ такой страхъ, что на удивленіе; и бѣжалъ императоръ Тотамишь. Это привело въ уныніе всѣхъ Татаръ; они стали гово- рить, что у ихъ царя нѣтъ счастія, если его могли такъ побѣдить, и между ними начались несогласія. Одинъ рыцарь, служившій Тамур- беку, по имени Едигуй, замѣтивъ, что между Татарами было не- согласіе, сговорился съ ними и обѣщалъ, что пойдетъ противъ Тамурбека и противъ всѣхъ, кто будетъ ихъ врагами. Они взяли его себѣ царемъ, и онъ возмутился противъ Тамурбека и сталъ аі разо йеі гіо, ё диапіо аѵіа апйайо Іоз ігез йіаз, іапіо іогпб бйезапйаг адиеііа посЬе, ё разб ёі гіо. Е б Ьога йе іегсіа [60] йіб зоЬге еі геаі йеі Етрегайог Тоіатіх, ё йезЬагаібіо, ё іотбіез диапіо ИеѵаЬап, дие іЬап тиу гісоз, ё Тоіатіх Гиуб. Е е'зіе Гиё ип §гап ГесЬо ё Гатозо, са езіе Тоіатіх ігаіа тиу §гап Ьиезіе, ё Гиё ипа йе іаз §гапйез ЬаіаПаз дие ѵепсіб еі ТатигЬес, ё йесіап дие Гиё тауог дие Іа йеі Тигсо. Е езіе Етрегайог Тоіатіх оѵо тиу §гап йезЬопга йезіе ѵепсітіепіо; ё ауипіб оіга ѵег тиу §гап Ьиезіе рага ѵепіг зоЬге еі ТатигЪес, ё езрегбіо, ё Гиё зоЬге ёі б Тагіагіа [Тагіаііа], ё ЙезЬагаібіо; ё ризо іапіо езрапіо еп еііоз, дие Гиё тагаѵіііа, ё Гиуб еі Етрегайоі’ Тоіатіх. Е соп езіо Іоз Тагіагоз [Тагіаіоз] оѵіегоп §гап йезтауо, ё йіхегоп дие еі зи Вепог ега йезЬесЬо ё йе согіа ѵепіига, риез дие азі аѵіа зійо ѵепсійо; ё оѵо епіге еііоз йезасиегйо. Е ип СаЬаІІего сгіайо йеі ТатигЬес, дие Ьа потЬге Ейідиу, йездие ѵійо еі йезасиегйо дие епіге іоз Тагіагоз [Тагіаіоз] ега, 197. ігахо зиз тапегав соп еііоз, дие зегіа сопіга еі ТатигЬес, ё сопіга іойаз Іаз §епіез дие сопіга еііоз Гиезеп: ё іотагопіо рог Вепог, ё геЪеІозе соп- іга еі ТатигЬес, ё ігаіб сото Іо таіазе; рогдие ёі тиегіо, оѵіезѳ іа зи
Разсказъ о войнѣ Тимура съ Эдигеемъ. 341 искать случая его убить, такъ какъ со смертью Тамурбека и его царство и Татарія перешли бы къ нему въ руки. Тамурбекъ узналъ объ этомъ и хотѣлъ схватить и убить его, но онъ убѣжалъ. Теперь царь Татарскій очень могущественный человѣкъ, и они большіе вра- ги другъ другу. Разъ Тамурбекъ ходилъ на него съ войскомъ, но онъ не захотѣлъ дождаться его и убѣжалъ. Этотъ Едигуй водитъ постоянно въ своей ордѣ болѣе двухъ сотъ тысячь всадниковъ. Между тѣмъ Тотамишь, императоръ Татарскій, и Тамурбекъ по- мирились и стали вмѣстѣ стараться обмануть этого Эдигуя. Та- мурбекъ послалъ сказать ему, что вѣдъ онъ знаетъ, что онъ въ его власти; что онъ его любитъ и прощаетъ, если онъ въ чемъ нибудь противъ него погрѣшилъ, и предлагаетъ дружбу', а чтобы между ними было родство, онъ предлагаетъ женить своего внука на его дочери. Говорятъ, Едигуй отвѣчалъ ему, что онъ прожилъ у него двадцать лѣтъ, и былъ изъ тѣхъ, кому Тамурбекъ больше всего довѣрялъ, что онъ знаетъ всѣ его уловки и что такими хитростями его не провести: онъ видитъ очень хорошо^ что всѣ эти рѣчи для того только, чтобы обманутъ его; если имъ дру- ііегга ё Іа Тагіагіа [Тагіаііа]. Е еі ТатигЬес зироіо, ё диізіегаіо іотаг рага Іо таіаг, ё Гиубіе. Е а§ога еі 8епог <іе Тагіагіа [Тагіаііа] ез тиу ройегозо оте, ё ез тиу епетідо еі ипо йеі оіго. Е еі ТатигЬес Гиё ипа ѵег зоЬге ёі соп зи Ьиезіе, Ейі§иу [Ейе^иу] поп Іо диізо езрегаг, ё йіубіо: ё езіе Ейі§иу [Ейе§иу] ігае йе сайа йіа сопзі§о еп зи Огйо таз йе йосіепіоз тіі отез & саЬаІІо. Е Тоіатіх, Етрегайог йе Тагіагіа [Таг- іаііа], ё еі ТатигЬес йсіегопзе аті§оз, ё ігаЪа]агоп [ігаЪа]агопзе] йе еп- §апаг ё. евіе Ейі^иу [Ейе§иу]; ё еі ТатигЬес епѵіб а йесіг б. езіе Ейі§иу [Ейе§иу]: фие Ъіеп заЪіа еп сото ега соза зиуа, ё дие ёі дие Іо атаЬа, ё регйопаЬа, зі аідип уегго іе іепіа /есііо, ё дие ёі дие /иезе зи атідо-,\ ё дие рогдие оѵіезе йёЪйо еп зи Ііпаде, дие Іе йагіа ип зи піеіо дие сазазе соп ипа зи^а дие ёі аѵіа. Е йіг дие еі йісЬо Ейі§иу [Ейе§иу] дие Іе гезропйіб; фие ёі ѵіѵіега соп ёі ѵеіпіе апоз, ё дие /иега ёі ипо йе Іоз еп диіеп ёі таз зе $аЪа, ё дие Іо сопозсіа Ъіеп, ё заЪіа іойаз зиз тапегаз, ё дие соп іаі агіе сото адиеііа дие ёі поп Іо ройіа епда- паг; дие Ъіеп ѵега дие адиеііаз гаяопез поп егап заіѵо зедиго рага Іо епдапаг, ё дие зі атідоз аѵіап йе зег, дие Іо аѵіап йе зег еп ёі сатро>
342 Устройство войска. житься, такъ на полѣ, и со шпалою въ рукѣ. Такой отвѣтъ онъ далъ имъ. У императора Тотамиша былъ сынъ, кото- раго Едигуй выгналъ изъ его земли. Тотамишь бѣжалъ въ зем- лю, которая недалеко отъ Самарканда, а сынъ въ КаФу, Генуез- скій городъ, который граничитъ съ Татаріей. Едигуй напалъ на этотъ городъ КаФу, потому что сынъ Тотамиша оттуда воевалъ съ нимъ и нанесъ большой вредъ всей землѣ; жители города за- ключили миръ съ Едигуемъ, а сынъ Тотамиша бѣжалъ къ Тамур- беку. Этотъ Тотамишь и сыновья его живы и въ дружбѣ съ Тамурбекомъ. А Едигуй обратилъ и обращаетъ постоянно Та- таръ въ магометанскую Секту; еще недавно они не вѣрили ни въ ту вѣру ни въ другую, пока теперь не приняли магометанства. СХХХІХ. У царя есть войско, которое идетъ съ нимъ всегда и всюду въ такомъ порядкѣ. Оно раздѣлено между начальниками, и есть начальники надъ сотнею человѣкъ, надъ тысячею и надъ де- сятью тысячами и одинъ надъ всѣми какъ коннетабль. Когда онъ приказываетъ какому нибудь отряду идти куда нибудь, призываютъ этихъ начальниковъ и черезъ нихъ онъ узнаетъ и распредѣляетъ ё соп еі евраЯа еп Іа тапо. Е езіа гевриезіа Іез йіб: ё езіе Етрегайог Тоіатіх аѵіа ип й]о, ё есЬбІо йе Іа ііегга езіе Ейі§иу [Ейе^иу]; ё То- іатіх Гиуб а ипа ііегга дие ез сегса йе Затагсапіе, ё еі Гуо Гиезе а СаГа, ипа сіийай Йе Оепоѵезез дие сопйпа соп Тагіагіа [Тагіаііа]: еі Ейі§пу [Ейе§иу] ѵіпо зоЬге езіа сіийай йе СаГа, рог диапіо еі й]0 йе Тоіатіх Іе Гасіа §иегга йе аііі йе СаГа, ё йго §гап йапо еп адиеііа ііегга; ё Іоз йе Іа сіийай йсіегоп раг соп еі йісЬо Ейідиу [Ейе§иу], ё еі й]о йе Тоіатіх Гиёзе рага еі ТатигЬес. Е езіе Тоіатіх ё зиз й]оз зоп ѵіѵов, ё атідоз йеі ТатигЪес. Е езіе Ейі§иу Ьа іогпайо у іогпа йе сайа йіа а Іа зеіа йе МаЬотай А Іоз Тагіагоз [Тагіаіоз], дие Газіа росо ііетро Ьа поп егап Ьіеп сгеуепіез еп ипа Гё піп еп оіга, Газіа а^ога дие іотагоп Іа зеіа йе МаЬотай. СХХХІХ. Е еі Зепог ііепе зи депіе ё Ьиезіе дие йесайайіа апйасоп ёі огйепайатепіе еп езіа тапега: ііепе ГесЬаз Сарііапіаз, ё ііепе Сарііапез йе сіеп отез, ё оігоз йе тіі отез, ё оігоз йе йіег тіі отез, ё ипо зоЬге іо- 198. йоз сото СопйезіаЫе; ё диапйо тапйа іг аі^ипа §епіѳ А аідип Іидаг, Патап езіоз Сарііапез, ё рог еііоз заЬе, ё герагіе Іа §епіе дие диіеге.
Возвратный путь. 343 войско какъ хочетъ. Тотъ, который теперь главный начальникъ, называется Джанса Мирасса; это одинъ изъ тѣхъ, которые были за одно съ Тамурбекомъ при смерти Самаркандскаго императора; этому человѣку онъ оказалъ большія милости, подарилъ много земли и сдѣлалъ важнымъ вельможей. Кромѣ того Тамурбекъ отдаетъ своимъ рыцарямъ на сбереженіе своихъ лошадей и ба- рановъ по всей землѣ, кому тысячу, кому десять тысячь; и если они не возвращаютъ, когда онъ требуетъ ихъ назадъ, или нѣ- сколькихъ не достаетъ, то онъ не соглашается ни на какую пеню, а беретъ у нихъ сколько есть, ихъ же самихъ убиваетъ. СХЬ. Теперь, разсказавши все то, что вы слышали, я опишу возвращеніе посланниковъ и то, что съ ними случилось на пути. Въ томъ саду, гдѣ они остановились, къ нимъ присоединился по- сланникъ султана Вавилонскаго, потомъ братъ одного важнаго владѣтеля въ Турціи, по имени Аламанъ Олгланъ; потомъ одинъ изъ Сабастріи, другой изъ города Альтолого; третій изъ города который называется Палація, еще одинъ изъ города Альтолого, и всѣ они отправились оттуда вмѣстѣ; потому что мирассьі, ког- да увидали, въ какомъ положеніи находился царь, рѣшили ото- Е езіе дие адога ез Сарііап тауог, Патап бапяа Мігазза, ё йіё ипо бе Іоз дие Гиегоп еп Іа тиегіе беі Етрегабог бе Затагсапіе соп еі | Та- тигЬес; ё ез оте ё диіеп Ьа ГесЬо тисЬа тегсеб, ё а диіеп Ьа бабо тисЬа ііегга, ё Іе Ьа ГесЬо дгап Зепог. Оігозі еі ТатигЬес ііепе бабоз зиз са- ЬаІІоз ё СаЬаІІегоз, ё сагпегоз еп диагба рог Іаз ііеггаз, адиеі тіі, адиеі біег тіі; ё зі зе Іоз поп бап, диапбо Іоз бетапба, б Іе Гаііезсеп аідипоз беііоз, поп диіеге оіга рада заіѵо іотагіез диапіоз ііепеп, епсіта таіагіоз. СХЬ. Е адогадие Ье езсгеЪібо безіаз гахопез дие аѵебез оібо, езсге- Ъігё бе Іа ѵепіба бе Іоз бісЬоз ЕтЪаіабогез, ё бе Іо дие Іез асаезсібеп еі сатіпо. Еп зи ѵіаде еп езіа Ьиезіе бопбе езіаЬап, зе ауипіагоп соп еііоз еі ЕтЬаіабог беі Зоібап бе ВаЬуІопіа, ё оіго дие ега Ьегтапо бе ип дгап Зепог бе Іа Тигдиіа, дие Ьа потЬге Аіатап Оідіап, ё оіго бе 8а- Ьазігіа, ё оіго бе Іа сіибаб бе Аііоіодо, ё оіго бе оіга сіибаб дие ез Патаба Раіаііа, ё оіго бе Іа бісЬа сіибаб бе Аііоіодо, ё іобоз рагііегоп бе адиі еп ипа сотрапіа; са Іоз Мігаззаез бездие ѵіегоп аі Зепог сото езіаЬа, асогбагоп бе Іоз епѵіаг еп ипо; ё поп ігохіегоп еі сатіпо дие
344 Отъѣздъ изъ Самарканда. — Бухара. слать ихъ всѣхъ за разъ. Они не пошли по тому пути, по кото- рому прибыли, а по другому, лѣвѣе, ближе къ сторонѣ Татаріи. Въ пятницу, двадцать перваго ноября, посланники выѣхали изъ Самарканда и вступили на хорошую, ровную и многолюдную дорогу. Шесть дней они шли по хорошо населенной дорогѣ, гдѣ имъ давали все, что имъ было нужно, и пищу и помѣщеніе. Въ четвергъ, двадцать седьмого числа ноября мѣсяца, пріѣха- ли въ большой городъ, который называется Бояръ, стоитъ на большой равнинѣ и окруженъ землянымъ валомъ и глубокимъ рвомъ, полнымъ воды. На одномъ концѣ его была крѣпость, тоже' изъ земляного вала, потому что въ этой странѣ нѣтъ камней, чтобъ строить стѣны и ограды; возлѣ крѣпости протекала рѣка. У этого города было большое предмѣстье и въ немъ большія зданія. Городъ богатъ хлѣбомъ, мясомъ и виномъ, разными другими ве- щами и многими товарами. Въ немъ посланники получили все, что имъ было нужно; имъ дали также и лошадей. Я не буду пи- сать подробно обо всемъ, что случилось на дорогѣ, а только отъ города до города; потому что уже описалъ все подробно, когда ПеѵаЪап & Іа ійа, заіѵо оіго дие ега Гёсіа Іа тапо ігдиіегйа Гасіа Іа Таг- іагіа [Тагіаііа]. Е ѵіегпез, дие Гиегоп ѵеіпіе у ип йіаз йе КоѵіетЪге, іоз йісЬоз ЕтЬа- ]айогез рагііегоп йе адиі йе Затагсапіе, ё Пеѵагоп Ьиеп сатіпо ё Папо ё Ъіеп роЫайо, ё апйиѵіегоп зеіз дотайаз йе сатіпо Ьіеп ЬаЬііайо, йопйе Іез йіегоп іойаз іаз созаз дие оѵіегоп тепезіег, азі сото розайаз ё ѵіапйаз. Е диеѵез, дие, Гиегоп ѵеіпіе у зіеіе йіаз йеі йісЬо тез йе ЛоѵіетЪге, 11е§агоп ё ипа §гап сіийай дие Ьа потЪге Воуаг, Іа диаі сіийай езіё еп ип Папо тиу дгапйе, ё ега сегсайа йе ипа сегса йе іаріаз йе ііегга, ё аѵіа ипаз саѵав тиу Гопйаз | Пепаз йе а§иа, ё аі ип саЪо йеііа аѵіа ип сазііПо, дие ега оігозі йе іаріаз йе ііегга, дие еп адиеііа ііегга поп ау ріейгаз рага йе дие рийіезѳп Гасег сегса піп тиго; ё ]ипіо соп еі сазііііо 199. разаЬа ип гіо. Е езіа сіийай аѵіа ип §гап аггаЪаІ, еп дие аѵіа §гапйез ейійсіоз: ё езіа сіийай ез тиу аЬазіайа йе рап ё йе сагпѳ ё йе ѵіпо, ё іойаз Іаз оігаз созаз, ё йе §гапйез тегсайигіаз [тегсайегіаз]. Е еп езіа сіийай Гйегоп Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез Ъіеп зегѵійоз йе Іо дие оѵіегоп те- пезіег, ё Іез йіегоп зепйоз саЪаІіоз: ё поп ѵоз езсгіЬо іагдатепіе йе Іаз
Переходъ черезъ Аму. — Степи. 345 они ѣхали туда. Въ этомъ городѣ они остались шесть дней, и по- ка они были тамъ, выпало много снѣгу. СХЫ. Въ пятницу, пятаго числа декабря мѣсяца, посланники выѣхали изъ этого города, шли три дня по равнинѣ, усѣянной се- леньями, и пришли къ большой рѣкѣ Біамо, которую, какъ вы слы- шали, они переходили на пути въ Самаркандъ. Въ одномъ се- леньи, стоявшемъ недалеко отъ нея, они запаслись пищей и ячме- немъ, потому что должны были шесть дней идти по пустынѣ, и пробыли въ этомъ селеньи два дня. Въ среду, десятаго декабря, переплыли черезъ большую рѣку Біамо на лодкахъ. На берегахъ этой рѣки были большіе пески и малѣйшій вѣтеръ переносилъ ихъ съ мѣста на мѣсто и нано- силъ кучами; на этихъ пескахъ были цѣлые холмы и долины, и когда вѣтеръ дулъ, онъ разбрасывалъ эти холмы и наносилъ ихъ въ другомъ мѣстѣ. Песокъ былъ очень мелкій и отъ вѣтра на немъ оставались знаки зыби, точно на камлотѣ; на него нельзя было смотрѣть, когда онъ былъ освѣщенъ солнцемъ. По этой до- рогѣ можно идти только съ проводниками, которые узнаютъ ее совав Девіѳ сатіпо, заіѵо Де сіиДаД еп сіиДаД, рогдие ё, Іа іДа все гѳіа- сіоп Де іоДо 1аг§атепіе: ё еп евіа сіиДаД евіоѵіегоп зіеіе Діаз, ё сауё тисЬа піеѵе езіапДо адиі. ОХЫ. Е ѵіегпез, сіпсо Діав Деі тев Де БісіетЬге [ОесіетЬге], рагііегоп Девіа сіиДаД Іоз ДісЬоз ЕтЪаіаДогез, ё апДиѵіегоп ігев іогпаДаз рог ипоз Папов Ьіеп роЫаДов Де тисЬаз аІДеаз, ё Педагоп аі §гап гіо Де Віато, дие аѵеДев оіДо дие разагоп Д Іа іДа; ё еп ипа аІДеа дие сегса Дёі евіаЬа, йсіегоп ргоѵізіоп Де ѵіапДав ё сеЬаДа рага Пеѵаг, дие аѵіап Де раваг ип уегто Де зеіз іогпаДаз, ё езіоѵіегоп еп езіа аІДеа Доз Діаз. Е тіегсоіев, Діег Діав Деі ДісЬо тез Де БісіетЬге, [БесіетЬге], разагоп еі дгап гіо Де Віато рог Ьагсаз, еп еі диаі гіо аѵіа дгапДев Папоз Де агепаіез, Іа диаі агепа тоѵіа еі ѵіепіо, рог росо дие Гиезе, Де ипа рагіе А оіга, ё Гасіаіа топіоп: ё еп евіе агепаі аѵіа дгапДев ѵаііев ё оіегоз, ё ёі ѵіепіо тоѵіа адиеііа агепа Де аііі, ё ДевЬасіа адиеііоз сеггоз ДопДе езіаЬап ГесЬоз, ё Гасіаіоз еп оіга рагіе, ё еі агепа ега тепиДа, е сото Іа тоѵіа еі ѵіепіо, диеДаЬап ГесЬав опДаз сото Де сатеіоіе [сЬа- теіоіе], ё поп роДіап іепег Іоз отез Іоз оіоз еп еііа, диапДо еі зоі Іе
346 Степи. по знакамъ, поставленнымъ на ней; и эти люди, которые знаютъ дороги, называются Анчи. Съ посланниками былъ одинъ такой человѣкъ, который ихъ велъ, и онъ нѣсколько разъ сбивался съ пути. По этой дорогѣ воды почти нѣтъ: она встрѣчается только разъ въ цѣлый день пути; въ пескѣ сдѣланы колодцы со сводами на верху, окруженные кирпичною стѣной: потому что еслибъ не было этихъ стѣнъ, песокъ занесъ бы ихъ. Вода въ эти колодцы соби- рается отъ дождей и снѣговъ. Въ послѣдній день они не нашли воды и прошли весь день и всю ночь; около обѣдни пришли къ одному колодцу, поѣли и напоили животныхъ, которыя въ этомъ очень нуждались. Въ воскресенье, четырнадцатаго декабря, пріѣхали въ одно селенье и остались тамъ понедѣльникъ и вторникъ; а въ слѣдую- щую среду выѣхали оттуда и вступили въ другую пустыню, ко- торая продолжалась добрыхъ пять дней; она была плоская и въ ней было больше воды чѣмъ въ первой; большую часть дороги росъ низкій кустарникъ; почва была песчаная и страна очень жаркая. Послѣдніе три перехода были очень большіе; шли <1аЬа. Е езіе са[61]тіпо поп Іо риейеп апйаг заіѵо соп диіа сіе отез дие Іо заЬеп рог зепаіез дие Ііепеп риезіаз; ё езіоз іаіез отез дие заЪеп езіоз сатіпоз, Ііатапіоз АпсЬіез: ё соп Іоз ЙісЬоз ЕтЪаіайогез Гиё ипо йезіоз отез дио Іоз [Іез] диіаЬа, ё еггё азаз Йё ѵесез еі сатіпо. Е еп езіе са- тіпо поп ау адиа заіѵо йе іогпайа еп іогпайа, ё зоп ипоз рогоз ГесЬоз , еп еі агепа соп Ьоѵейаз, епсіта сегсайаз йе рагей йе Іайгіііо аі йегге- йог; ё зі рог адиеііаз Іаріаз поп Гиезе, еі агепа Іаз седагіа; ё еі адиа йе адиеііоз рогоз ез йе Іа дие Ииеѵе, б йе Іаз піеѵез: ё Іа розігітега іогпайа поп Гаііагоп адиа ё апйиѵіегоп Іойо еі йіа у Іа посЬе, ё а Ьога йе Мізаз Педагоп б ипоз рогоз, ё сотіегоп ё йіегоп адиа а Іаз Ъезііаз, дие Іо аѵіап Ьіеп тепезіег. 200. ЕІ йотіпдо, саіогсе йіаз йеі тез йе ВісіетЬге [ОесіетЬге], Педа- гоп б ипа [ип] аійеа, ё езіоѵіегоп аііі Іипез ё тагіез: ё тіегсоіез зідиі- спіе рагііегоп йе адиі, ё епігагоп еп оіго уегто дие йигё сіпсо іогпайаз тиу дгапйез, еі диаі ега Папо у йе таз адиа дие еі ргітего: ё еп Іо таз йеі сатіпо аѵіа топіе Ьахо, ё ега агепаі, ё ез Ііегга тиу саііепіе: ё Іаз Ігез іогпайаз розігітегаз егап тиу дгапйез, ё апйиѵіегоп йіаз у посЬез,
Праздникъ Рождества. 347 день и ночь и останавливались только пока кормили лошадей и ѣли сами. Въ воскресенье, двадцать перваго числа декабря мѣсяца, пришли въ большой городъ, который называется Бау- бартель и находится уже въ землѣ Хорасанскаго императора. Этотъ городъ стоитъ у подножія высокой горы, покрытой снѣ- гомъ, и въ мѣстности очень холодной; городъ лежитъ плоско и не окруженъ оградой. Тутъ посланникамъ дали лошадей, мяса и все- го, что имъ было нужно; и они пробыли здѣсь то воскресенье, когда пріѣхали, понедѣльникъ, вторникъ и среду. СХЬП. Въ четвергъ, двадцать пятаго декабря, въ праздникъ Пасхи, когда начался тысяча четыреста пятый годъ по Рожде- ствѣ Христовѣ, они выѣхали оттуда. Путь ихъ лежалъ между высокими снѣжными горами и они шли среди нихъ пять дней; мѣстность была мало населена и очень холодная. Въ четвергъ, перваго января, пріѣхали они въ одинъ очень большой городъ, стоявшій на равнинѣ внѣ этихъ горъ и называв- шійся Кабрія; вокругъ него не было ограды. Тутъ они пробыли четвергъ и пятницу. Этотъ городъ уже въ Мидіи. ё поп диейаЪап заіѵо диапіо йаЪап сеЬайа ё сотіап. Е йотіп^о, ѵеіпіе у ип йіаз йеі йісЬо тез йе ОісіетЪге [ОесіетЬге], Пеѵагоп а ипа §гап сіийай дие ез Патайа ВаиЪагіеІ, ез уа [еп] ііегга йеі Етрегайог йе Ногазапіа: Іа диаі сіийай езіа аі ріе йе ипаз зіеггаз аііаз дие егап сиЬі- егіаз йе піеѵе, ё ега Іидаг тиу Ггіо, ё 1а сіийай езіаЪа Папа, ё поп аѵіа сегса піп§ипа. Е адиі йіегоп а Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез зепйоз саЬаІІоз ёѵіапйаз, ё Іо дие оѵіегоп тепезіег; ё езіоѵіегоп еп езіа сіийай йотіп^о дие аііі Пеѵагоп, ё Іипез | ё тагіез ё тіегсоіез. СХЫІ. Е іиеѵез, дие Гиегоп ѵеіпіе у сіпсо йе ОісіетЪге [ОесіетЪге], йіа йе Раздиа, дие сотепзб еі апо йеі Зепог йе тіі у диаігосіепіоз ё сіпсо апоз, рагііегоп йе адиі; ё еі зи сатіпо Гиё епіге ипаз зіеггаз аііаз пеѵайаз, е апйиѵіегоп рог еііаз сіпсо йіаз, ё еі сатіпо ега таі ЬаЪііайо, ё йе егап Ггіо. Е іиеѵез, ргітего йіа йе Епего, Пеѵагоп & ипа тиу 8гап сіийай дие езіаЪа еп ипоз Папоз Гиега йе адиеііаз зіеггаз, дие аѵіа потЪге СаЪгіа, ё езіа сіийай поп аѵіа сегса піп§ипа; ё езіоѵіегоп адиі іиеѵез ё ѵіегпез: ё езіа сіийай ез еп ііегга йе Мёйіа.
348 Городъ Джагаро. Въ слѣдующую субботу, третьяго января, уѣхали оттуда. Дорога ихъ шла по равнинѣ черезъ очень жаркую страну, гдѣ не было ни снѣгу, ни льду; по этой дорогѣ ѣхали они субботу й воскресенье, а въ понедѣльникъ, пятаго числа января мѣсяца, прибыли въ городъ, который называется Джагаро. На пути встрѣтилось имъ два селенья. У этого города не было ограды; онъ былъ уже на той дорогѣ, по которой посланники шли преж- де. Тутъ они остались тотъ день, когда пріѣхали, и слѣдующій день, вторникъ. Въ слѣдующую среду они уѣхали оттуда и вступили на преж- ній путь. Дорога была ровная и во весь день не встрѣтилось жилища. Ночевать остановились въ одномъ большомъ домѣ, сто- явшемъ на дорогѣ возлѣ пустого замка; домъ этотъ былъ тоже пустой. На другой день, въ четвергъ, выѣхали оттуда и, шли весь день, не встрѣтивъ жилища; вечеромъ прибыли въ одно селенье. Дорога, по которой они шли въ эти два дня, лежала возлѣ крас- ныхъ безснѣжныхъ горъ, и было очень жарко, потому что такая ужь это была страна. 8аЬаДо 8і§иіепіе, ігез Діаз Де Епего, рагііегоп сіе адиі; ё еі зи сатіпо Гиё рог ипоз Папоз Де ііегга саііепіе, дие еп еііа поп аѵіа піеѵе піп^ипа, піп уеіоз: ё апйиѵіегоп еі ДісЬо Діа заЪаДо ё Дотіп^о: ё Іипез сіпсо Діаз Деі ДісЬо тез Де Епего, Пе^агоп ё ипа сіиДаД дие Ьа потЬге Дадаго; ё еп еі сатіпо ГаІІагоп Доз аІДеаз: ё езіа сіиДаД поп аѵіа сегса: ё езіа сіиДаД ега уа еп еі сатіпо дие Іоз ЕтЪаіаДогез Неѵагоп а ІаіДа: ё еп езіа сіиДаД езіоѵіегоп еі Діа дие Пе^агоп, ё оіго Діа тагіез. Міегсоіез зі§иіепіе рагііегоп Де адиі, ё епігагоп рог зи сатіпо, дие ега Папо, ё апДиѵіегоп іоДо еі Діа зіп Гаііаг роЫаДо, ё еп Іа посЬе 201. Гиегоп Догтіг а ипа саза §гап|Де дие еп еі сатіпо езіаЬа сегса Де ип сазііііо уегто, ё Іа ДісЬа саза езіаЬа оігозі уегта. Е оіго Діа іиеѵез рагііегоп Де адиі, ё апДиѵіегоп іоДо еі Діа зіп Гаііаг роЫаДо, ё еп Іа (агДе Пе^агоп ё ипа [ип] аІДеа: ё еі сатіпо дие езіоз Доз Діаз ігохіегоп, Гиё ]ипіо соп ипа зіегга Ьегте]’а зіп піеѵе, ё йхо саіепіига езіоз Діаз, са Іа ііегга ега іаі. |
Городъ Дамоганъ. — Городъ Севанъ. 349 Въ пятницу выѣхали оттуда и шли весь день, не встрѣчая жилища; въ субботу около вечерни пріѣхали въ большой го- родъ, который называется Бастанъ, и мимо котораго послан- ники шли прежде. На другой день въ воскресенье выѣхали от- туда. Въ понедѣльникъ пріѣхали въ городъ, который назы- вается Дамогенъ. Когда они были въ верстѣ отъ города, поднял- ся сильный холодный вѣтеръ при ясной погодѣ; холодъ былъ уди- вительно какъ силенъ, такъ что люди и животныя едва могли его переносить. Пріѣхавши въ городъ, они спросили объ этомъ вѣтрѣ. Имъ сказали, что на горѣ, которая стояла надъ городомъ, былъ источникъ, и когда какое нибудь животное или что нибудь нечистое попадало туда, то поднимался удивительно, рѣзкій вѣтеръ, и не переставалъ, пока не очищали источника. И на другой день на- родъ отправился туда съ палками и баграми; источникъ вычистили и вѣтеръ прекратился. Въ этомъ городѣ посланники останавли- вались, когда шли въ Самаркандъ, и теперь остановились на два дня. Въ слѣдующую среду, пятнадцатаго января, выѣхали оттуда, оставили дорогу мимо замка Перескоте, по которой шли прежде, Е ѵіегпез рагііегоп йе адиі, ё апйиѵіегоп езіе йіа зіп Гаііаг роЫайо; ё ’заЪайо ё Ьога йе ѵізрегаз Пеѵагоп а ипа сіийай §гапйе дие Ьа потЬге Вазіап, ё рог езіа сіийай Гиегоп Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез ё Іа ійа, ё оіго йіа йотіп§о рагііегоп йе адиі. Е Іипез Пеѵагоп ё ипа сіийай дие ез Патайа Бато^еп: ё зіепйо диапіо ипа 1е§иа йезіа сіийай, Іеѵапібзе ип ѵіепіо дгапйе ё Ггіо, зіепйо еі йіа сіаго; ё іап §гапйе ега еі Ггіо, дие ега ипа §гап тагаѵіііа, дие Іоз отез ё Іаз Ъезііаз поп Іо ройіап зоігіг. Е йездие еп Іа сіийай Гиегоп, йетапйагоп йе адиеі ѵіепіо, ё йіхегоп, дие еп ипа зіегга дие епсіта йе Іа сіийай езіаЬа, аѵіа ипа Гиепіе, ё диапйо саіа аі^ипа аіітапіа б соза зисіа, ѵепіеаЪа іап гесіо дие ега тагаѵіііа, ё дие поп сезаЬа Газіа дие ИтріаЬап адиеііа Гиепіе: ё оіго йіа Гиё 1а §епіе соп раіоз ё §агаЪаіоз, ё Іітріагоп адиеііа Гиепіе, ё сезб еі ѵіепіо. Е еп езіа сіийай езіоѵіегоп Іоз йісЬоз ЕтЪа]айогез ё Іа ійа, ё адиі езіо- ѵіегоп йоз йіаз. Е тіегсоіез зідиіепіе, диіпсе йіаз йеі йісЬо тез йе Епего, рагііегоп йе адиі, у йехагоп еі сатіпо дие ё 1а ійа аѵіап Пеѵайо рог еі сазііііо
350 Городъ Ватами. потому что она лежала между горами, гдѣ было много снѣгу, и пошли внѣ ихъ; прежняя дорога осталась на правой рукѣ, а они пошли лѣвѣе, по ровному пути. На ночь остановились въ большомъ домѣ, который стоялъ пустой. На другой день, въ чет- вергъ, шли, не встрѣчая жилища; въ пятницу тоже; въ субботу около вечерни пріѣхали къ большому городу, который называет- ся Севанъ; тутъ кончается земля Мидійская и начинается Персія. Этотъ городъ лежитъ на равнинѣ, у подножія высокой горы, не окруженъ оградой • и населенъ очень густо. Тутъ они пробыли до понедѣльника; въ понедѣльникъ ночевали въ одномъ селеньи, а во вторникъ пріѣхали къ одному маленькому замку; по дорогѣ было много снѣгу. Выѣхавши оттуда, они поѣхали по ровной до- рогѣ между горами, съ которыхъ текло много воды, только она была соленая. Такъ же ѣхали и въ четвергъ. СХЫІІ. Въ пятницу, двадцать третьяго января, пріѣхали въ. большой городъ, который называется Ватами; городъ былъ очень великъ, но не окруженъ стѣной и большая часть его была пуста. Эта земля называется Рей. Здѣсь жилъ одинъ знатный мирасса; бе Регезсоіе, рогдие ега епіге зіеггаз дие аѵіа тисЬа піеѵе, у Гиегоп рог сіе Гиега йеііаз, ё диейб адиеі сатіпо & Іа тапо йегесЬа, ё Гиегоп &, Іа тапо ігдиіегйа, ё ііеѵагоп ип сатіпо Папо. Е еп іа посЬе Гиегоп йог- тіг ё ипа §гап саза дие езіаЬа йезроЫайа: ё оіго йіа іиеѵез апйиѵіегоп зіп Гаііаг роЫайо, ё ѵіегпез езо тезто; ё заЬайо ё Ьога йе ѵізрегаз 11е§а- гоп ё ипа §гап сіийай дие ез Патайа Сепап: ё адиі зе асаЬа ііегга йе Мёйіа, ё сотіепга Іа Регзіа. Е езіа сіийай езіё еп ип Папо Ьахо йе ипа [ип] аііа зіегга, ё ега тиу роЫайа, ёпоп аѵіа сегса піп^ипа: ё езіоѵіегоп . ёп езіа сіийай Газіа еі іипез дие Гиегоп ё Йогтіг ё ип аійеа: ё еі таг|іез Педагоп ё ип сазііііо редиепо, ё еп еі сатіпо Гаііагоп тисЬа піеѵе. Е рагііегоп йе адиі, ё апйиѵіегоп рог ипоз Папоз епіге ипаз зіеггаз дие 202. йезсепйіап йеііаз тисЬаз адиаз, заіѵо дие егап заіайаз; ё езо тезто ап- йиѵіегоп еі іиеѵез. СХЫІІ. Е ѵіегпез, дие Гиегоп ѵеіпіе у ігез йіаз йе Епего, Пе^агоп ё ипа §гап сіийай дие зе Пата Ѵаіаті, іа диаі ега тиу §гапйе, ё іо таз йеііа езіаЬа йезЬаЬііайо, ё поп аѵіа сегса піп^ипа; ё езіа ііегга зе Пата ііегга йе Веу. Е еп езіа ііегга езіаЬа ип §гап Мігазза, дие ега уегпо йеі зепог
Городъ Касмониль. 351 зять царя Тамурбека, женатый на его дочери; съ нимъ жилъ другой знатный рыцарь, котораго звали Башамбекъ, а зятя Та- мурбека звали Кумалеша Мирасса. Они то взяли къ себѣ людей посланниковъ, которые были больны и остались; теперь послан- ники снова нашли ихъ, кромѣ двухъ, которые умерли; съ осталь- ными, которые остались въ живыхъ, эти господа обращались очень хорошо и заботились, чтобъ у нихъ было все нужное. На другой день, въ воскресенье, посланники обѣдали у зятя царя; на слѣдующій день, въ понедѣльникъ, у Башамбека. Имъ дали ло- шадей; во вторникъ они выѣхали, и на ночь остановились въ одномъ замкѣ. Въ четвергъ, двадцать девятаго января, они ночевали въ городѣ, который называется Шахарика; въ этомъ городѣ они были, когда еще ѣхали въ Самаркандъ; отсюда воротились опять на прежнюю дорогу. Они шли пятницу, субботу, воскресенье и понедѣльникъ, и встрѣчали по дорогѣ большіе снѣга. Во втор- никъ, третьяго Февраля, пріѣхали въ большой городъ, который на- зывается Касмониль и почти весь стоитъ въ развалинахъ. Въ этомъ городѣ было много зданій, и онъ былъ самый большой изъ всѣхъ ТатигЪес, сазаДо соп ипа зи й]а: ё езіаЬа соп ёі оіго СаЪаПего §гапДе дие Патап ВахатЪес, ё аі уегпо Деі ТатигЬес Патап Ситаіеха Мігазза. Е езіоз егап Іоз отез дие іотагоп Іоз отез сіе Іоз ЕтЬазаДогез дие дие- Дагоп епГегтоз: Іоз диаіез ГаІІагоп аііі, заіѵо Іоз Доз Деііоз дие егап йпа- Доз; рего Іоз дие егап ѵіѵоз Гиегоп Ыеп ігаіасіоз Дезіоз Зепогез, дие Іез йсіегоп Даг зіетрге Іо дие тепезіег оѵіегоп. Е оіго Діа Дотіпдо соті- егоп соп еі уегпо Деі Зепог; ё оіго Діа Іипез сотіегоп соп ВахатЪес, е йіегопіез зепДоз саЬаІІоз: ё тагіез рагііегоп Де адиі, ё Гиегоп Догтіг й ип сазііііо. Е з'иеѵез ѵеіпіе у пиеѵе Діаз Де Епего Гиегоп Догтіг & ипа сіиДаД дие Ьа потЬге ХаЬагіса: ё еп езіа сіиДаД езіоѵіегоп Іоз ДісЬоз ЕтЬаіа- Догез & Іа іДа: ё Де адиі іотагоп еі сатіпо дие ё, Іа.іДа аѵіап ПеѵаДо. Е ѵіегпез ё заЪаДо ё Дотіп^о ё Іипез апДиѵіегоп, ё ГаІІагоп ^гапДез піе- ѵез еп еі сатіпо: ё тагіез ігез Діаз Де НеЪгего 11е§агоп й ипа §гап .сіи- ДаД дие ез ІІатаДа Сазтопіі, ё езіаЬа Іо таз ДеПа ДеггосаДа: ё еп езіа сіиДаД аѵіа тисЬоз еДійсіоз: ё езіа сіиДаД Гиё Іа тауог дие еп езіа раг-
352 Снѣга. городовъ, какіе мы встрѣчали въ этой странѣ, кромѣ Тауриса и Са- марканда. Въ этомъ городѣ мы застали столько снѣгу, что невоз- можно было ходить по улицамъ, и люди и животныя то и дѣло вы- возили его; его падало столько, что даже было опасно. Тотъ снѣгъ, что падалъ на дома, сбрасывали внизъ лопатами, чтобъ онъ не по- вредилъ домовъ. Въ этомъ городѣ они остановились и пробыли въ немъ тотъ вторникъ, когда пріѣхали; четвергъ и пятницу, по- тому что невозможно было ѣхать отъ множества снѣгу на доро- гѣ. Имъ здѣсь дали много пищи и всего, что было надо, хотя и не было этого въ обычаѣ; потому что въ этой землѣ, если пріѣ- дутъ посланники и царскіе слуги и захотятъ остаться, то ихъ кормятъ три дня, а тѣхъ, которые принадлежатъ къ царскому ро- ду, и людей ихъ кормятъ въ продолженіи девяти дней, и за это платитъ управленіе того мѣста, куда пріѣзжаютъ. Въ субботу посланники выѣхали оттуда; передъ ними шло около тридцати человѣкъ пѣшкомъ съ лопатами въ рукахъ, чтобы разчищать дорогу. Когда пріѣзжали въ какое нибудь селенье или замокъ, тѣ люди, что разчищали дорогу, возвращались, а оттуда шло столько же другихъ. Снѣгу было столько, что земля и іійа Гаііатоз, а Гиег а йе Таигіз ё Затагсапіе. Еепезіа сіийай Га11а[62]тоз тисЬа піеѵе, дие поп ройіап апйаг рог Іаз саііез, ё отез ё Ъезііаз поп Гасіап зі поп засаг піеѵе, ё іапіа саіа, дие езіаЬап еп реіі^го; ё Іа дие зоЬге Іаз сазаз саіа, есЬаЬапІа соп раіав ауизо, рогдие Іез поп йеггосазе іаз сазаз; ё езіоѵіегоп еп езіа сіийай: ё езіоѵіегоп еі йіа тагіез дие аііі Пеѵагоп, ё іиеѵез ё-ѵіегпез, дие поп рийіегоп рагііг рог Іа тисЬа піеѵе дие еп еі сатіпо аѵіа. Е адиі Іез йіегоп ѵіапйаз азаз, ё Іо дие оѵіегоп тепезіег, сото диіега дие Іо поп оѵіезеп йе созіитЬге; са йезіа ііегга ез, дие ё Іоз ЕтЬгцайогез ё отез йеі Зепог дие Іез йеп йе сотег, йо диіега дие Пе^агеп, ігез йіаз, зі аііі диізіезеп езіаг; ё ё Іоз дие зоп 203. йеі 1іпа§е йеі Зепог дие Іез йеп йе сотег ё ёі у ё іойа зи §епіе пиеѵе Йіаз; ё езіо дие Іо радиеп Іоз Сопсе]оз йопйе 11е§ёгеп. Е заЪайо рагііегоп йе адиі, ё апіе еііоз іЬап Газіа ігеіпіа отез ё ріе соп раіаз еп Іавтапоз дие аЪгіап еі сатіпо. Е Іоз отез йезіа сіийай йездие ПеѵаЬап ё а1§ипа аійеа 6 саГаІІо, езіоз отез йе ріе дие азі іЬап аЪгіепйо Іоз сатіпоз, іог- паЬапзе, ё йе аііі іЬап оігоз іапіоз. Е Іаз піеѵез егап іапіаз, дие еі зиеіо
Султаны. 353 холмы, все было ровно и очень высоко покрыто имъ; земли со- всѣмъ не было видно; люди и звѣри не могли ничего разбирать глазами и едва не ослѣпли, оттого что постоянно должны были смотрѣть на снѣгъ; невозможно было бы идти, еслибъ снѣгъ не смерзался. Пріѣзжая къ какому нибудь городу или селенью, его трудно было узнать, потому что все было покрыто снѣгомъ. Такимъ образомъ шли они до самаго города Султаніи; эта страна была очень богата и многолюдна. Въ пятницу, тринадцатаго Февраля, пріѣхали въ городъ Султанію, и остались тамъ до суб- боты, двадцать перваго числа того же мѣсяца. Я не разсказываю больше объ этомъ городѣ, потому что уже описалъ его, когда посланники останавливались въ немъ на пути въ Самаркандъ. Это одинъ изъ самыхъ большихъ и важныхъ горо- довъ Персіи. Онъ не окруженъ стѣнами; но въ немъ есть прекрас- ный замокъ на'ровномъ мѣстѣ. Посланники провели восемь дней въ этомъ городѣ, потому что имъ слѣдовало непремѣнно ѣхать къ внуку царя, по имени Омару МирасеЬ, который былъ царемъ и владѣтелемъ Персіи и многихъ другихъ земель; онъ находился ё топіапаз Іойо ега Папо йеііа. ё тиу аііо, азі дие поп рагезсіа ііегга піп§ипа, ё іоз отез ё Іаз Ьезііаз поп ройіап ѵег йе іоз одоз, ё егап сіе- §оз йе саіаг іойаѵіа еп Іа піеѵе; ё зі поп рогдие езіаЬа еіайа, поп зе ройіа апйаг йе тисЬа дие ега: ё айп диапйо оте 11е§аЪа сегса йе аі^ипа сіийай 6 ѵіііа, поп Іа ройіа сопозсег, са ега спЬіегіа йе піеѵе: ё йезіа тапега Гиегоп Газіа Іа сіийай йе Зоііапіа: ё езіа ііегга ега Ьіеп роЫайа ё тиу аЬазіайа. Е ѵіегпез, дие Гиегоп ігесе йіаз йеі тез йе НеЬгего, Педагоп ё Іа сіийай йе Зоііапіа; ё езіоѵіегоп еп еПа Газіа еі заЬайо зі§иіепіе, дие Гиегоп ѵеіпіе у ип йіаз йеі йісЬо тез. Е поп сиеп|іо таз йезіа сіийай, рогдие уа езсгеЬі йеііа, диапйо Іоз йісіГоз ЕтЬаіайогез езіоѵіегоп еп еііа йе ійа; рего ез ипа йе Іаз дгапйез сіийайез ё поЫез йе Іа Регзіа, ё поп ез сегсайа, рего еп еііа езіё ип Гегтозо сазііііо Папо. Е Іа зи езіайа йезіоз осЬо йіаз дие Іоз йісЬоз ЕтЪа- Іайогез адиі езіоѵіегоп, Гиегоп рогдие аѵіап йе іг рог Гиегза ё ѵег ип піеіо йеі зепог ТатигЬес, дие Патап Нотаг Мігазза, дие ега Зепог у Етрегайог йе Іа Регзіа, ё йе оігаз ііеггаз азаз: еі диаі езіаЪа еп ип Сборникъ II Отд. И. А. Н. 23
354 Санга. — Тавризъ. со своимъ войскомъ на полѣ, называвшемся Карабаке; тамъ онъ зимовалъ. Самая прямая дорога къ нему была черезъ этотъ го- родъ; но такъ какъ на высокихъ горахъ, которыя нужно было проходить, было очень много снѣгу, то они ждали пока онъ сой- детъ и можно будетъ идти. Въ это время они посовѣтовались между собою, не поѣхать ли въ городъ Турисъ, потому что оттуда можно было лучше пройдти въ Карабаке, минуя снѣга; такъ и сдѣлали. Въ субботу, двадцать перваго Февраля, выѣхали изъ горо- да Султаніи и остановились на ночь въ городѣ, который назы- вается Санга, и въ которомъ они останавливались и прежде. На другой день, въ воскресенье, ночевали въ большомъ домѣ, стоявшемъ на дорогѣ; на третій день, во вторникъ, ночевали въ селеньи, по имени Міана; на слѣдующій день въ среду, ночевали въ селеньи, которое называется Тунгларъ; а еще на слѣдующій день въ селеньи, которое называется Уганъ. СХЫѴ. Въ субботу, въ послѣдній день Февраля, пріѣхали въ городъ Турисъ, и ихъ помѣстили въ домѣ Армянскихъ Христіанъ и принесли имъ много кушанья. Въ слѣдующій вторникъ, треть- яго марта, посланникамъ привели лошадей и сказали, что царь сатро дие Патап СагаЪадие [СагаЬедие] соп зи Ьиезіе, дие ЬіЬегпёга [ітЬегпага] аііі: ё еі сатіпо таз йегесЬо рага іг аііі сіо ёі езіаЬа, ега йезйе езіа сіийай; ё рогдие еп ипаз зіеггаз аііаз дие аѵіап йе разаг, аѵіа тисЬа піеѵе, езрегаЬап дие зе аЬахазе, ё рийіезеп ё ёі іг. Е еп езіо оѵіегоп зи сопзе^о йе зе іг ё Іа сіийай йе Тигіз, ё дие йе аііі ройіап тер г іг ё СагаЪадие, ё таз зіп піеѵе, ё йсіегопіо азі. ЗаЪайо ѵеіпіе у ип йіаз йеі тез йе НеЬгего рагііегоп йезіа сіийай йе Воііапіа, ё Гиегоп йогтіг ё ипа сіийай дпе ез Патайа Зёп^а, еп Іа диаі езіоѵіегоп ё Іа ійа: ё оіго йіа йотіп§о Гиегоп йогтіг ё ипа §гап саза дие еп еі сатіпо езіаЬа: ё оіго йіа тагіез Гиегоп йогтіг. ё оіга аійеа дие Патап Міапа, ё оіго йіа тіегсоіез Гиегоп йогтіг ё оіга аійеа 204. дие Патап Тип^іаг: ё оіго йіа Гиегоп йогтіг ё оіга аійеа дие Патап П^ап. СХЫѴ. ЗаЬайо розігего йіа йе НеЬгего Пе^агоп ё Іа сіийай йе Тигіз, ё арозепіагопіоз [арозепіагопіез] еп ипаз сазаз йе СЬгізііапоз Агтепіоз, ё Ігохіегопіез тисЬа ѵіапйа. Е тагіез зі§иіепІе, Ігез йіаз йе Магхо, йіегоп
Тавризъ. 355 Омаръ Мирасса находится въ Карабаке, гдѣ онъ проводилъ зиму со своимъ войскомъ. Это Карабаке ровное поле, покрытое богатою травою; земля тамъ очень жаркая и снѣгу не падаетъ никогда, а если и падаетъ, то сейчасъ же таетъ; по этой причинѣ царь каждый годъ проводитъ тамъ зиму; туда и они должны были идти, чтобъ его видѣть. Въ четвергъ, пятаго марта, посланники выѣхали изъ Тури- са; выѣхалъ также посланникъ Вавилонскаго султана и Турецкіе посланники; потому что они всѣ вмѣстѣ должны были ѣхать къ Омару Мирассѣ на поля Карабаке. Съ ними отправился и тотъ провожатый, который ѣхалъ при нихъ отъ самаго Самарканда и вездѣ, куда они пріѣзжали, распоряжался, чтобъ имъ доставля- лось кушанье и все, что надо; такихъ людей называютъ шагаве.' Посланники отправились налегкѣ, только съ нѣсколькими людьми, а все свое оставили въ Турисѣ, потому что должны были воро- титься туда. Когда они отъѣхали отъ Туриса уже на разстояніе двухъ дней пути, съ ними встрѣтился гонецъ, котораго посылалъ къ нимъ Омаръ Мирасса; онъ сказалъ, что царь приказалъ имъ ё Іоз ДісЬоз ЕтЪаіайогез зепйоз саЬаІІоз; ё йіхегоп дие еі зепог Ношаг Мігазза езіаЬа еп СёгаЬадие, йопйе аѵіа ЬіЬегпайо [етЬегпайо] соп зи Ьиезіе. Е езіе СагаЬадие зоп ипоз сатроз Папоз, ё йе | тисЬа ЬіегЬа, ё ез ііегга тиу саііепіе, ё поп Ьа піеѵе аііі, ё зі сае йезЬасезе 1ие§о; ё рог езіа осазіоп ѵа еі Зепог аііі ё ЬіЬегпаг сайа апо, ё дие аііі Іез соп- ѵепіа йе Іо іг а ѵег. Е з'иеѵез, сіпсо йіаз йеі тез йе Магио, Іоз ЙісЬоз ЕтЪаіайогез раг- ііегоп йезіа сіийай йе Тигіз, ё езо тезто еі ЕтЬа]айог йеі Зоійап йе ВаЬуІопіа, ё Іоз йе Іа Тигдиіа, дие еп ипо ѵепіап рага іг ѵег аі ЙісЬо Нотаг Мігазза ё Іоз ЙісЬоз сатроз Йе СагаЬадие, ё соп еііоз Іа §иіа дие Іоз ігахо йезйе Затагсапіе, дие Іез Гасіа йаг еп сайа 1и§аг, йо ПеѵаЬап, ѵіапйа у Іо дие аѵіап тепезіег: ё ё езіоз фіез отез Патап еііоз Ха§аѵе. Е Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез іЬап аГоггайоз соп аідипоз йе зиз отез, ё іойо Іо зиуо диейаЪа еп Тигіз, рог диапіо аѵіап [аѵіа] йе іогпаг аііі. Е Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез зіепйо ё йоз іогпайаз йезіа сіийай йе Тигіз, 11е§агоп- Іез ип тапйайего дие еі зепог Нотаг Мігазза Іез епѵіаЬа: еі диаі Іез йіхо, дие еі 8епог Іез епѵіаЬа йесіг, дие зе іогпазеп рага Іа сіийай йе 23*
356 Отъѣздъ изъТавриза. воротиться въ Турисъ и отдохнуть тамъ нѣсколько дней, пока онъ пришлетъ за ними; такъ какъ тѣмъ, которые сдѣлали такое боль- шое путешествіе, необходимо отдохнуть. Они должны были воз- вратиться; а царь приказалъ, чтобъ имъ дали алафу, что значитъ на ихъ языкѣ содержаніе. Они прожили въ этомъ городѣ до среды, восемнадцатаго числа марта мѣсяца; тогда онъ прислалъ за ними. СХЬѴ. Въ четвергъ, девятнадцатаго марта, посланники вы- ѣхали оттуда, перешли черезъ высокую гору, которая стоитъ возлѣ Туриса, и вступили въ долину, усѣянную селеньями, садами и виноградниками; это страна очень красивая и очень жаркая, бога- тая разными плодами, которыхъ въ ней очень много. Посреди долины течетъ большая рѣка. По этой долинѣ промежду садовъ и селеній шли они четыре дня; по истеченіи четырехъ дней пришли на боль- шую равнину, на которой было много поселеній и мѣстечекъ. Поля были засѣяны рисомъ, просомъ и маисомъ. Здѣсь родится много рису, а ни пшеницы, ни ячменя нѣтъ; рису же столько, что его даютъ даже лошадямъ. Тутъ на поляхъ жило много народу, принадлежавшаго къ войску царя, съ палатками и скотомъ. Тигіз, ё дие Го1§азеп аііі аі^ипоз еііаз Газіа дие ёі епѵіазе рог еііоз; са отез дие йе іапіо сатіпо ѵепіап, тепезіег аѵіап йе Гоідаг; ё оѵіегопзе йе іогпаг; ё еі Зепог епѵіб а тапйаг дие Іез йіезеп зи аІаГа, дие еііоз йісеп рог зи тапіепітіепіо. Е езіоѵіегоп еп езіа сіийай Газіа тіегсоіез йіег у осЬо йіаз йе Магго, дие Іоз епѵіб б Патаг дие Іо Гиезеп ѵег. СХЬѴ. «Іиеѵез, йіег у пиеѵе йіаз йеі йісЬо тез йе Магго, рагііегоп йе адиі Іоз йісЬоз ЕтЬа]айогез, ё разагоп ипа [ип] аііа зіегга дие сегса йе Тигіз езіа, ё епігагоп еп ип ѵаііе тиу роЫайо йе'аійеаз, у йе тисЬаз Ьиегіаз [риегіаз] ё ѵіпаз; ега ііегга тиу саііепіе ё Ьіеп Гегтоза, ё ез ііегга тиу Ьіеп іетріайа йе Ггиіаз, дие Ьа еп ёі тисЬаз: ё рог тейіо йезіе ѵаііе ѵа 205. ип | §гап гіо. Е рог езіе ѵаііе епіге езіаз Ьиегіаз [риегіаз] ё аійеаз ап- йиѵіегоп диаіго іогпайаз, ё аі саЬо йе Іаз диаіго іогпайаз 11е§агоп б. ипоз дгапйез Папоз, еп дие аѵіа азаг 1и§агез у риеЫоз: ё еп езіоз сатроз аѵіа тисЬо аггог зетЬгайо, ё аісапйі^аз ё тцоз: ё йезіа ііегга зе Ьазіесеп тисЬаз ііеггаз йе аггог; е поп зе со§е адиі ігідо піп сеЬайа: ё йезіе аг- гог ау іапіо, дие Іо йаЬап б Іоз саЬаІІоз. Е рог езіоз сатроз езіаЬа азепіайа тисЬа §епіе соп зиз ііепйаз ё дапайоз, дие егап йе Іа Ьиезіе йеі Зепог.
Извѣстіе о возмущеніи. — Станъ Омара. 357 Въ среду, двадцать пятаго числа марта мѣсяца, когда по- сланники ѣхали посреди этого войска и были въ двѣнадцати или десяти лигахъ отъ того мѣста, гдѣ жилъ царь, имъ встрѣтились на пути люди, которые сказали имъ, что тамъ, куда они идутъ, произошло возмущеніе въ царскомъ войскѣ, и имъ лучше возвра- титься. Они спросили, какое возмущеніе; имъ отвѣчали, что Джанса Мирасса хотѣлъ убить Омара Мирассу; но что войско, другіе князья и рыцари напали на него, схватили, и царь прика- залъ отрубить ему голову; тогда люди Джанса Мирассы стали сражаться съ людьми царя, и съ обѣихъ сторонъ было много убито. Царь со своимъ войскомъ перешелъ на другую сторону рѣки и приказалъ сломать мостъ; и войско раздѣлилось на двѣ ча- сти. Больше они ничего не знали, кромѣ того, что въ войскѣ бы- ли большія несогласія. Посланники рѣшились ѣхать туда, потому что они уже были близко, и поѣхали. . На другой день, въ четвергъ, двадцать шестого числа мар- та мѣсяца, они пріѣхали въ орду, гдѣ находился царь, останови- лись и стали ждать царскаго приказанія. Въ войскѣ было боль- Міегсоіез, ѵеіпіе у сіпсо Діаз йеі шез <іе Магхо, Іоз бісЬоз ЕтЬада- ]абогез уепбо рог епіге езіа §епіе бе Іа Ьиезіе, зіепбо диапіо а біех 6 босе Іе^иаз бе бопбе еі 8епог езіаЬа, Ыіагоп еп еі сатіпо ипоз отез дие Іез [Іе] біхеѵоп, дие а 66 іЬап, дие еп Іа Ьиезіе беі 8епог аѵіа дгап Ьоііісіо, ё дие зегіа Ьіеп дие ’зе іогпазеп: ё еііоз бетапбагоп диё Ьоііісіо ега;.ё Іоз бісЬоз отез Іез біхегоп, дие бапха Мігазза диізіега таіаг аі зепог Нотаг Мігазза; ё дие Іа §епіе бе Іа Ьиезіе, ё оігоз Зепогез «ё» СаЬаІІегоз дие ѵіпіегоп зоЬге ёі, ё дие Іо ргепбіегоп, ё дие еі Зепог Іе тапбага согіаг Іа саЬеза: ё дие Іа §епіе безіе бапза Мігазза реіеага соп 1а беі Зепог, ё дие оѵіегоп отез тиегіоз бе Іоз ипоз ё бе Іоз оігоз; ё дие еі Зепог зе разага соп зи Ьиезіе бе Іа оіга рагіе беі гіо, ёдие тап- бага диеЪгаг Іа риепіе; ё дие а!§ипа §епіе дие ІЬа а ипа рагіе ё а оіга: ё дие поп ваЬіа таз, заіѵо дие аѵіа еп Іа Ьиезіе §гап бізсогбіа. Е Іоз бісЬоз ЕтЬадабогез оѵіегоп зи сопзе]о, риез дие сегса езіаЬап бе іг абе- Іапіе, ё і’иегоп. Е оіго біа іиеѵез, ѵеіпіе у зеіз біаз беі бісЬо тез бе Магхо, Не^агоп аі Огбо бопбе еі Зепог езіаЬа, ё безсепбіегоп [безсіпбіегоп], ё езрегагоп
358 Возвращеніе въ Тавризъ. шое смятеніе, всѣ собирались и собирали свои стада. Когда по- сланники оставались въ ожиданіи, къ нимъ пріѣхалъ одинъ Ча- катай и объявилъ, что у царя теперь очень много дѣла, и имъ нельзя его видѣть; что онъ проситъ ихъ возвратиться въ Турисъ и ждать тамъ еі’О распоряженія; онъ же (т. е. этотъ Чакатаи) долженъ былъ проводить ихъ назадъ и - заботиться о томъ, чтобъ у нихъ было все, что имъ нужно; таково было приказаніе царя; онъ сказалъ имъ кромѣ того, чтобъ они ѣхали тотчасъ же; и они возвратились въ Турисъ. Этотъ императоръ находился со сво- имъ войскомъ на равнинѣ на берегу рѣки; и съ нимъ было около сорока пяти тысячь всадниковъ; хотя еще не все войско его было собрано, а часть оставалась въ другихъ мѣстахъ. Такъ какъ Тамурбекъ зимовалъ каждый годъ въ этихъ поляхъ въ Ка- рабаке, то онъ приказалъ построить здѣсь городъ, въ которомъ теперь болѣе двадцати тысячь домовъ. СХЬѴІ. Этотъ Джанса Мирасса, которому Омаръ Мирасса теперь приказалъ отрубить голову, былъ сынъ сестры Тамурбека, и былъ самый храбрый и доблестный человѣкъ во всей Тамурбе- ковой роднѣ; онъ былъ очень уважаемъ, владѣлъ большими зем- шапйа[63]йо йеі 8епог: ё еп Іа Ьиезіе аѵіа §га,п Ъоііісіо, са іойоз зе ауип- іаЪап еп ипо, ё ауипіаЬап зиз §апайоз. Е езіапйо аііі Іоз йісЬоз ЕтЬа]а- йогез, 11е§б а еііоз ип СЬасаіау дие Іез йіхо, дие еі Зепог іепіа а§ога тисЬо йе ИЬгаг, ё дие Іе [іез] поп ройіап [ройіа] ѵег; ё дие Іез годаЬа дие зе іогпазеп & Тигіз, ё езрегазеп аііі Газіа дие оѵіезеп зи тапйаті- епіо, ё дие ёі аѵіа йе іогпаг соп еііоз а Іез Гасег йаг Іо дие оѵіезеп те- пезіег, дие азі ега огйепайо рог еі Зепог; ё йіхоіез дие саЪаІдазеп Іие^о, ё іогпагопзе а Тигіз. Е езіе Етрегайог ё зи Ьиезіе езіаЬап еп ипоз 206. Папоз гіЬега йе ип гіо, ё ройіа іепег аііі сопзі§о Газіа диагепіа ё сіпсо тіі отез & саЬаІІо, сото диіега дие айп поп іепіа іойа зи §епіе ё зи Ьиезіе ауипіайа, дие езіаЬа еп оігоз 1и§агез; ё рогдие йе сайа апо еі ТатигЬес ѵепіа & ЫЬегпаг [ітЬегпаг] & езіоз сатроз йе СагаЬадие, тапйб Гасег ипа сіийай аііі, еп дие ау ѵеіпіе тіі сазаз, ё таз. СХЬѴІ. Е езіе йапза Мігазза, дие еі йісЬо Нотаг Мігазза согіб адога Іа саЬеза, ега іцо йе ипа Ьегтапа йеі ТатигЬес, ё ега еі таз ѵаііепіе у таз гесіо оте дие еп іойо еі Ипаце йеі ТатигЬес аѵіа, ё еі таз
Разсказы о возмущеніи въ войскѣ. 359 лями и имѣлъ большое войско, которое вездѣ его сопровождало. Когда Тамурбекъ сдѣлалъ императоромъ своего внука Омара Ми- рассу, онъ назначилъ, чтобъ Джанса жилъ у него и управлялъ его домомъ и землями; и такимъ образомъ онъ управлялъ всей землей, какъ бы онъ самъ. А причина, по которой этотъ Джанса Мирасса теперь убитъ, вотъ какая. Объ этомъ говорили двоякимъ образомъ: одни разсказывали, что онъ (т. е. Омаръ Мирасса) приказалъ его убить,, потому что опасался его, такъ какъ по смерти его дѣда онъ могъ бы искать его смерти или возмутить- ся противъ него со всѣмъ войскомъ, какъ съ войскомъ дѣда его Тамурбека, такъ и со всѣми Чакатаями, которые его любили и желали ему добра; и даже многіе говорили, что такъ какъ царь умеръ, то онъ достоинъ быть царемъ. Другіе же разсказывали, что когда этотъ Джанса узналъ о смерти Тамурбека, то собралъ нѣсколько вооруженныхъ людей и самъ вооружился и явился въ палатку, гдѣ засѣдалъ обыкновенно совѣтъ; -тамъ онъ засталъ одного Молу, ученаго въ родѣ доктора, приближеннаго Ома- ра Мирассьі, который разрѣшалъ дѣла, случавшіяся въ ста- нѣ; онъ его-не любилъ за то, что когда онъ просилъ позволенія Ьопгабо, ё ега Зепог бе тисЬа ііегга, ё аѵіа тисЬа §епіе бе Ьиезіе дие бе саба біа соп ёі апбап [апбаЬап]. Е диапбо еі ТатигЬес Ого Етрегабог а зи піеіо Нотаг Мігазза, бібіе а езіе бапза дие езіоѵіезе соп ёі, у Іе гіціезе зи саза у зи ііегга: ё азі ега, дие [Іо дие] ёі тапбаЪа еп іоба зи ііегга, [зе Гасіа] азі сото ёі тезто; ё Іа гахоп дие бесіап рогдие адога тигіега езіе бапга Мігазза ез езіа: бесіапіо еп боз тапегаз, Іоз ипоз бесіап дие Іе тапбаЪа [тапбага] таіаг, рогдие зе гезсеІаЬа бёі, дие риез зи аѵиеіо ега тиегіо, дие ёі дие Іе Ьизсагіа Іа тиегіе, 6 зе аізагіа соп|іга ёі соп іобаз Іаз §епіез, азі Іаз беі ТатигЬес зи аѵиеіо, сото соп іобоз Іоз СЬасаіауз, дие Іо атаЪап ё диегіап §гап Ъіеп: ё айп іобаз Іаз еепіез бесіап, дие риез еі §гап 8епог ега тиегіо, дие ёі тегезсіа зег 8епог. Е оігоз бесіап, дие азі сото зиро езіе бапза Іа тиегіе беі Та- тигЬес, дие зе агтйга ёі ё сіегіа бе зи депіе, ё дие зе Гиега й ипа ііепба бопбе зоііал Гасег сопзедо, ё адиі Гаііага бепіго еп еііа & ип Моіа, дие ега сото Босіог, ё ега тиу ргіѵабо бе Нотаг Мігазза, дие ІіЬгаЬа Іоз ГесЬоз дие еп Іа Ьиезіе асаезсіап; ё дие Іо диегіа таі зоЬге.
360 Разсказы о возмущеніи въ войскѣ. жениться на одной женщинѣ, то Омаръ Мирасса не позволилъ ему, а выдалъ ее за этого Молу; за это и еще по другимъ при- чинамъ онъ его не любилъ, и встрѣтивъ въ этой палаткѣ, убилъ его; затѣмъ самъ и люди его отправились въ палатку, гдѣ былъ царь, со шпагами въ рукахъ. Когда увидѣли это въ лагерѣ, то схватили оружіе и бросились къ царской палаткѣ; и по ордѣ про- несся слухъ, что Едигуй, императоръ Татарскій, и царь Сордъ напали на нихъ. Джанса Мирасса, увидѣвъ эту суматоху, пошелъ въ ту палатку, гдѣ находилось царское оружіе; когда онъ пришелъ туда, то засталъ тамъ много народу, и не допустилъ его до палатки; потомъ вернулся въ палатку царя, чтобъ его убить, но прищедши, нашелъ много людей, готовыхъ защищать его. Тогда, говорятъ, одинъ знатный рыцарь, вооруженный и со всей своей свитой, при- близился къ Джанса Мирассъ, и спросилъ его, что это онъ дѣлаетъ. Джанса Мирасса просилъ его сказать правду Омару Мирассѣ, чтобъ тотъ ничего не боялся, потому что онъ сдѣлалъ это только для того, чтобы убить своего врага, Молу. Рыцарь пошелъ передать эти слова, засталъ царя въ большомъ страхѣ и уныніи и сказалъ ипа пш^ег дие. ёі бетапббга еп еп сазатіепіо, ё Нотаг Мігазза поп зе Іа диізо баг, ё бібіа «а.» адиеі Моіа; ё рог езіо у рог оігаз созаз Іо диегіа таі, ё сото Іо ГаІІб еп адиеііа ііепба, таібіо: ё сото Іо оѵо тиегіо, дие зе Гиё а Іа ііепсіа бопбе езіаЬа Нотаг Мігазза, ё дие ёі ё Іоз зиуоз дие ИеѵаЬап Іаз езрабаз еп Іаз тапоз: ё дие диапбо ѵіегоп езіо Іа депіе беі геаі, дие іотагоп зиз агтаз, ё Гиегоп 1ие§о а Іа ііепба бопбе еі Зепог езіаЬа, ё дие зе йго рог еі Огбо ип гиібо, бісіепбо, дие Ебі§иу [Ебе^иу] Етрегабог бе Тагіагіа [Тагіаііа], ё еі Веу Зогбо ѵепіа зоЬге еііоз: ё дие еі бісЬо бапга ѵізіо еі аІЬогоіо Гео, дие зе Гиё ё, Іа 207. ііепба бопбе езіаЬап Іаз агтаз беі Зепог; ё диапбо аііі 11е§б, дие Гаііо тисЬа §епіе, ё дие §е Іа беГепбіб, ё іогпб а Іа ііепба бопбе езіаЬа еі Зепог рог Іо таіаг, ё диапбо 11е§б, уа езіаЬа тисЬа §епіе соп ёі дие Іо беГепбіегоп: ё біг дие а ип §гап СаЬаІІего, дие 11е§6 агтабо соп іоба зи депіе соп ёі аі бісЬо бапга Мігазза, ё дие Іе біхо, дие диё ега адиеііо дие Гасіа: ё дие еі зоЬгебісЬо бапха Мігазза дие Іе біхега ѵегбаб [ѵе бі] аі бісЬо Нотаг Мігазза, дие поп ау а піпдип тіесіо, дие уо ке іеско езіо [ рог таіаг аі сііско Моіа ті епетідо. Е еі бісЬо СаЬаІІего
Разсказъ о несогласіяхъ сыновей и внуковъ Тимура. 361 ему: «Государь, не бойся: если хочешь, я убью тебѣ этого Джанса Мирассу». И тотчасъ же пошелъ за нимъ съ сильнымъ отрядомъ и отрубилъ ему голову. Когда Джанса Мирасса былъ убитъ, все его войско обратилось въ бѣгство. А Омаръ Мирасса приказалъ взять голову Джанса Мирассы и отправить ее къ отцу своему, Міаша Мирассѣ' и брату, Абобакеру Мирассѣ, которые жили въ Балдатѣ; и приказалъ сказать имъ, чтобъ они посмотрѣли на го- лову своего врага;.и что такъ какъ дѣдъ его умеръ, то пріѣха- ли бы къ нему, и онъ приметъ его (т. е. отца), какъ царя; потомъ всѣ соберутся на поляхъ Віанскихъ возлѣ Туриса, и онъ со всѣ- ми вельможами царства передастъ ему власть по правдѣ и праву. Говорятъ, что Міаша Мирасса, увидавъ голову Джанса Мирассы, сталъ бояться своего сына. СХЬѴІІ. Когда Тамурбекъ умеръ,—а умеръ онъ въ городѣ Самаркандѣ,—то его мирассьі и приближенные скрыли его до тѣхъ поръ пока устроятъ порядокъ въ казнѣ и въ его владѣніяхъ, но не могли утаить такъ, чтобъ не узнали объ этомъ нѣкоторые царскіе люди и рыцари. Тамъ въ Самаркандѣ жилъ у Тамурбека, Гпёдеіо йесіг, ё ГаІІбІо дие езіаЬа соп дгапйе тіейо, тозігапйо росо езГиегго; ё дие Іе йіхо: Зепог, поп ауаз тіейо, дие зі іи диіегез, уо іе таіагё а езіе й'апза Мігазза. Е ѵіпо Іиедо зоЬге ёі соп ройег, ё согібіе Іа саЬеха. Е йездие йапга Мігазза Гиё тиегіо, іойа Іа зи депіе Гиуб; ё Нотаг Мігазза тапйб іотаг Іа саЬеха йеі йісЬо йапза Мігазза, у Пеѵагіа & зи райге Міаха Мігазза [Мігазза Мігаха], ё й. зи Ьегтапо АЬоЬадиег Мігазза, дие езіаЬап еп Ваійаі; ё епѵібіез а йесіг, дие ѵіезеп Іа саЬеха йе зи епетідо: ё дие риез зи аѵиеіо ега уа тиегіо, дие зе ѵі- піезеп ѵег соп ёі, ё дие аііі Іо гезсіЬігіа [гезсеЫгіа] рог Зепог, ё зе ауипіагіа рог Іоз сатроз йе Ѵіап, сегса йе Тигіз, ё дие ёі у Іоз Нгапйез йе зиз ііеггаз Іе йагіап еі зепогіо, сото ега гагоп ё йегесЬо. Е йіг дие ѵізіа Іа саЬега йе йапга Мігазза, дие еі йісЬо Міаха Мігазза [Мігазза Мі- гаха] дие зе гезсеіб Іиедо йеі й]о. СХЬѴІІ. Ьездиѳ еі ТатигЬес Гиё тиегіо, дие тигіо еп Іа сіийай йе 8а- тагсапіе, Іоз Мігаззаез ё ргіѵайоз йеі Зепог іоѵіегопіо епсеггайо Газіа дие ризіезеп гесаЬйо [гесаийо] еп зи іезого, ё еп зиз ііеггаз; рего поп Іо рийіегоп іапіо епсеіаг, дие Іо поп зиріегоп аідипоз йе Іоз СаЬаІІегоз
362 Разсказъ о несогласіяхъ сыновей и внуковъ Тимура. когда онъ умиралъ, внукъ его, сынъ Міаша Мирассы, по имени Карилъ Султанъ. Узнавши о смерти своего дѣда, онъ собралъ сколько могъ рыцарей и воиновъ, напалъ на тѣхъ трехъ мирассъ, ко- торые управляли домомъ и имѣніемъ царя, и убилъ одного изъ нихъ по имени Бутудо Мирассу, сына того Джанса, которому Омаръ Мирасса отрубилъ голову. Когда этотъ былъ убитъ, двое дру- гихъ обратились въ бѣгство, и бѣжали къ сыну Тамурбека, по имени Харокъ Мирассѣ, который жилъ въ землѣ Хорасанской, въ большомъ городѣ, называвшемся Хелакъ. Кариль Султанъ, убивши приближеннаго своего дѣда, тотчасъ вступилъ въ замокъ, завладѣлъ казною и городомъ, взялъ тѣло дѣда и похоронилъ его; а завладѣвши, послалъ сказать Міаша Мирассѣ', своему отцу, чтобъ онъ тотчасъ пріѣхалъ въ Самаркандъ, и онъ передастъ ему казну. Если въ самомъ дѣлѣ его примутъ, то онъ навѣрное будетъ царемъ, какъ былъ его отецъ; потому что эта казна очень велика и если она будетъ въ его рукахъ, то всѣ Ча- катаи присоединятся къ нему, такъ какъ они очень алчны, и онъ непремѣнно станетъ царемъ. Но эти люди говорили, что Міаша Мирассѣ' можетъ помѣшать его жена, Хансада, которая поссо- у депіе йеі Зепог. Е аііі еп Затагсапіе езіаЬа соп еі ТатигЬес, диапйо тигіб, ип зи піеіо, й]о йе Міаха Мігазза [Мігазза Мігаха], дие Ьа потЬге Сагіі 2о1іап; еі диаі азі сото зиро Іа тиегіе йе зи аѵиеіо, ауипіб й зі Іоз СаЬаІІегоз 6 дѳпіе дие рийо, ё йе зоЬге Іоз йісЬоз ігез Мігаззаез дие іепіап Іа саза ё Гасіепйа йеі Зепог еп ройег, ё таіб аі ипо йеііоз дие аѵіа потЬге Виіийо Мігазза, й]о йезіе йапха дие Нотаг Мігазза согіб Іа саЬега: ё йездие оѵо адиеі тиегіо, Іоз оігоз йоз йіуегоп, ё іиеігоп рага ип й]о йеі ТатигЬес дие аѵіа потЬге Нагое Мігазза, дие езіаЬа еп ііегга йе Нога- 208. запіа еп ипа дгап сіийай дие Ьа потЬге Неіас. Е сото езіе Сагіі Еоііап оѵо тиегіо & езіе ргіѵайо йе зи аѵиеіо, йіёзе Іиедо рага еі сазііііо, ё аройегбзе йеі іезого ё йе Іа сіийай, ё іотб а зи аѵиеіо ё зоіеггбіо: ё аро- йегайо, епѵіб тапйайо б Міаха Мігазза [Мігазза Міаха] зи райге, дие Гиезе Іиедо а Затагсапіе, ё дие Іе епігедагіа еі іезогй; ё зі ѵегйай ез дие Іо асодеп, зега зіп йийа Зепог, сото Іо зи райге ега; саеі іезого дие аііі езіё ез дгаийе, у іойоз Іоз СЬасаіауз зе ауипіагап й, ёі, зі адиеі іезого оѵіеге, са зоп соЪйісіозоз [сойісіозоз], ё рог іиет зега Зепог; рего йесіап езіаз деп-
Разсказъ о несогласіяхъ сыновей и внуковъ Тимура. 363 I рила его съ Тамурбекомъ; она была мать Кариль Султана и жила вмѣстѣ съ нимъ въ Самаркандѣ; говорили, будто онъ не получитъ царства, потому что боится ея, а сдѣлаетъ такъ, чтобъ сыну его досталось и имя, и власть Самаркандскаго царя. Этотъ Кариль Султанъ молодой человѣкъ двадцати двухъ лѣтъ, бѣлый, крѣпкаго тѣлосложенія и похожь на отца; онъ оказывалъ большой почетъ посланникамъ, когда они были въ Самаркандѣ. Тамурбекъ. уже два раза выдавалъ себя за покойника и распространялъ извѣстіе о своей смерти по своимъ землямъ, чтобъ увидѣть, кто возмутится; и кто возмущался, тѣхъ онъ сейчасъ схватывалъ и казнилъ. От- того теперь никто не могъ повѣрить, что онъ умеръ, хоть это было вѣрно; и даже позже въ городѣ Турисѣ, гдѣ были послан- ники, распространилось извѣстіе, что, онъ живъ и идетъ со сво- имъ войскомъ, чтобъ напасть на султана Вавилонскаго. Міаша Мирасса, удостовѣрившись въ смерти своего отца Тамурбека, увидѣвши голову Джанса Мирассы, которую ему при- слалъ сынъ, и получивъ извѣстіе, что сынъ проситъ его пріѣхать въ Віанъ, чтобъ увидѣться съ нимъ, выѣхалъ съ сыномъ своимъ іез, дие ройіа езіогѵаг & Міаха Мігазза [Мігазза Міаха] Сапзайа Іа зи ти§ег, дие Іо ѵоіѵіб соп еі ТатигЬес, дие ега тайге йезіе Сагіі 2о1іап, ё езіаЬа аііі еп батагсапіе соп зи й]о; ё дие поп оѵіезе еі зепогіо, рог диапіо зе гезсеіа йёі, ё дие Гага а зи й]о дие іоте іііиіо Йе Зепогіо йе адиеі Ітрегіо йе батагсапіе. Е езіе Сагіі 2о1іап ез оте тапсеЬо йе ейай йе ѵеіпіе у йоз апоз, ё ез Ыапсо ё егиезо еп еі сиегро, ё рагезсе й зи райге: ё езіе йго тисЬа Ьопга ё іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, диапйо еп батагсапіе езіаЬап; ё уа оігаз йоз ѵесез зе аѵіа еі ТатигЬес ГесЬо тиегіо, ё есЬё Гата рог зиз ііеггаз дие ега тиегіо, рог ѵег диіёп зе Іе геЬеІагіа; ё аі^ипоздиезе Іе геЬеІагоп, Гиё Іиедо зоЬге еііоз, ё йезігоубіоз [езігоубіоз]: ё соп езіо поп ройіап адога сгеег дие ега тиегіо, сото диіега дие Гиё сіегіо; ё айп йезриез йезіо оѵо пиеѵаз еп езіа сіийай йе Тигіз, йопйе езіаЬап Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, дие ега ѵіѵо, ё дие ѵепіа соп зи Ьиезіе, ё іЬа зоЬге еі боійап йе ВаЬуІопіа. Міаха Мігазза [Мігазза Мігаха] йездие зиро сіегіо Іа тиегіе йе зи райге еі [64] ТатигЬес, ё ѵізіа Іа саЬега йс йапга Мігазза дие зи й]о Іе епѵіб, ё Іаз гагопез дие Іе епѵіб а йесіг, дие зе Гиезе рага Ѵіап, ё дие зе ѵегіап
364 Разсказъ о несогласіяхъ сыновей и внуковъ Тимура. Абобакеромъ Мирассой изъ города Балдата. По дорогѣ узналъ онъ, что его сынъ Омаръ Мирасса собралъ гораздо больше вой- ска, чѣмъ у него было прежде, и кромѣ того приказалъ, чтобъ города Турисъ и Султанія были готовы, когда онъ ихъ призо- ветъ. Услышавши объ этомъ, отецъ испугался, не захотѣлъ ѣхать къ сыну и послалъ узнать объ его намѣреніяхъ; сынъ отвѣчалъ, что онъ собираетъ войско только для того, чтобы дать знать о себѣ въ странѣ и на границахъ. Когда это узналъ Абобакеръ, другой сынъ, съ которымъ онъ ѣхалъ, онъ сказалъ отцу,, что пойдетъ къ брату, схватитъ его и во что бы то ни стало, приве- детъ къ отцу; но отецъ совѣтовалъ ему не дѣлать этого, чтобъ не смутить страну. Эти Омаръ Мирасса и Абобакеръ Мирасса братья по отцу и по матери, и мать ихъ была тутъ же; она сей- часъ же отправилась къ сыну своёму Омару Мирассѣ и сказала ему: «Сынъ, твой отецъ долженъ быть царемъ, и всѣ этого же- лаютъ; а ты ему мѣшаешь?».—Онъ отвѣчалъ, что избави Боже; что онъ готовъ исполнить все что отецъ ему прикажетъ. Мать возвратилась къ мужу и передала, о чемъ говорила съ нимъ; по- слѣ этого онъ согласился послать къ нему другого своего сына, еп ипо; рагііб бе Іа сіийай йе Ваійаі йопйе езіаЬа, ё соп ёі АЬоЬадиег Мігазза зп й]о. Е апіез дие аЬі Педазе, зиро еп сото Нотаг Мігазза зи іцо аѵіа ауипіайо тисЬа таз депіе йе Іа дие апіез іепіа: оігозі дие епѵіага & Іаз сіийайез йе Тигіз ё «йе» Зоііапіа, дие езіоѵіезеп арагеіайоз рага • диапйо ёі рог еііоз епѵіазе. Е еі райге йездие езіо зиро гезсеібзе, у поп диізо іг рага еі й]'о, ё епѵіб заЬег зи агйій: ё еі йр епѵіб а йе- сіг, дие поп ауипіаЬа ёі адиеііа депіе заіѵо рог ропег гесаЬйо еп Іа ііегга ё еп Іаз ігопіегаз. Е йездие езіо оуб АЬоЬадиег, еі оіго [зи] й]’о 209.соп дие ёі ѵепіа, йіхо б зи райге, дие ёі ігіа а зи Ьегтапо у Іо іотагіа, ё Іо ігаегіа апіе ёі, таі дие Іе резазе; у еі райге йіхо, дие Іо поп йсіезе рог поп езсапйаіігаг Іа ііегга. Е езіе Нотаг Мігазза ё АЬоЬадиег Мі- газза егап Ьегтапоз йе райге у йе тайге, ё зи тайге йеііоз езіаЬа аііі, ё і'иё Іиедо а зи й]о Нотаг Мігазза, ё йіхоіе: Рідо, іи райге йеЪе зег Зепог, ё іойоз Іо диіегеп, < у іи езіогѵазіо? Е гезропйіб: фие Іо Віоз поп диізіезе, таз дие езіаЬа ргезіо рага $аеег ё ситрііг Іо дие Іе тапйазе. Е Іа тайге іотб аі тагііо, ё йіхоіе Іо дие соп ёі ГаЫбга:
Разсказъ о несогласіяхъ сыновей и внуковъ Тимура. 365 на легкѣ, безъ войска, чтобы братья устроили между собою, какъ передать царство отцу. Когда Омаръ Мирасса узналъ, что братъ идетъ къ нему, онъ рѣшилъ схватить его; и когда тотъ прибли- зился къ его палаткѣ, онъ вышелъ къ нему на встрѣчу, взялъ его за руку и ввелъ въ палатку; а какъ только Абобакеръ вошелъ, онъ приказалъ его схватить. Пятьдесятъ всадниковъ, бывшіе при немъ, бѣжали къ отцу. Схвативши брата, онъ послалъ его въ замокъ Султанію и велѣлъ заковать въ оковы, самъ же пошелъ на отца, чтобы схватить и его. Тотъ обратился въ бѣгство и бѣжалъ въ землю Рей, гдѣ жилъ его зять, Куле- машй. Мирасса, и другіе Чакатаи и рыцари. Мать этихъ Омара Мирассьі и Абобакера Мирассьі, узнавши, что одинъ захватилъ другого, отправилась къ Омару Мирассѣ, разорвала на себѣ платье и съ обнаженной грудью пришла къ сыну, заливаясь сле- зами и говоря: «Я васъ родила, сынъ мой: а ты теперь хочешь убить своего брата, зная, что онъ твой родной братъ, и что всѣ его любятъ». Онъ отвѣчалъ, что онъ заключилъ своего брата только за то, что онъ былъ глупъ и дерзокъ и за тѣ рѣчи, кото- рыя онъ говорилъ; но что онъ не желаетъ ничего лучше, какъ зоЬге Іо диаі асогйб йе епѵіаг & ёі оіго зи фо, 6 дие Гиезе аГоггайо зіп §епіе; ё дие атЬоз Ьегтапоз огйепазеп сото йіезеп аі райге еі Зепогіо. Е йездие Нотаг Мігазза зиро сото ѵепіа зи Ьегтапо, асогйё йе Іо ргепйег; ё сото 11е§6 асегса йе ипа ііепйа йопйе езіаЪа, заііб а ёі ё іотёіо рог Іа тапо, у теііёіо еп Іа ііепйа; ё йездие Іо іиѵо йепіго, тапйбіо ргепйег: ё Га|зіа диіпіепіоз отез йе б саЬаІІо дие соп ёі іЬап, Гиуегоп рага еі райге. Е азі сото ргепйіб аі Ьегтапо, епѵібіо рага еі сазііііо йе Зоііапіа, ё ропег еп ііеггоз; ё тоѵіб сопіга еі райге рог Іо іотаг, езо тезто Гиуб, ё Гиёзе рог ііегга Йе Веу, йопйе езіаЬа Сиіетаха Мігазза зи сийайо, ё оігаз §епіез йе СЬасаіауз ё СаЬаІІегоз. Е Іа тайге йезіоз Нотаг Мігазза ё АЬоЬадиег Мігазза, йездие зиро дие еі ипо аѵіа ргепйійо аі оіго, ѵіпо рага еі йісЬо Нотаг Мігазза, ё готрібзе Іаз ѵез- іійигаз, у Іаз іеіаз йе Гиега, Педб аі фо йісіепйоіе, ё Ііогапйо йе Іоз зиз о]оз, йіхо: То ѵоз рагі, $о Цѵ)08], $ ё адога диіегез таіаг аі іи Ъегтапо, заЫепНо дие ез іи Негіпапо ѵегсіасіего, ё оте а диіеп Іаз депіез диіегеп Ъіеп? Е ёі гезропйіб: фие ёі поп аѵіа ргезо а зи Ъегтапо, заіѵо рогдие
366 Разсказъ о несогласіяхъ сыновей и внуковъ Тимура. чтобъ отецъ былъ царемъ. Схвативши своего брата, онъ думалъ, что тѣмъ только положитъ конецъ его дурнымъ намѣреніямъ, по- тому что онъ былъ доблестный человѣкъ, и Чакатаи его любили. Всѣ эти рѣчи онъ велъ для того, чтобы вѣрнѣе овладѣть от- цемъ. Отецъ же отправился въ путь по дорогѣ въ Самаркандъ; сынъ за нимъ. Увидѣвши, что не удается схватить его, онъ за- ключилъ договоръ съ Шахарокомъ Мирассой, дядей своимъ, бра- томъ отца, чтобъ быть за одно, чтобъ онъ помогъ ему сладить съ отцемъ, а потомъ оба сдѣлались бы царями; это онъ устроилъ для того, что отцу надо было проходить черезъ страну Хоре, гдѣ онъ жилъ, и тамъ его могли задержать. Міаша Мирасса,. узнавши, что его сынъ и братъ за одно, не посмѣлъ идти дальше и остался въ Хорасанской землѣ; они заключили между собою договоръ, но такой договоръ, что всё таки отецъ не могъ довѣрять сыну. Омаръ Мирасса, взявши брата, взялъ и жену его, дочь императора Мердинскаго, и послалъ ее къ отцу. Въ это то время Омаръ Ми- расса, прислалъ письмо посланникамъ въ городъ Турисъ, гдѣ они жили, и въ письмѣ этомъ говорилъ, чтобъ они . не досадовали, что і , ега Іосо ё аігеѵійо, ё рог Іаз таяопез дие йесіа; са поп диегіа аі, заіѵо дие зи райге /иезе Вепог. Е йездие а зи Ьегтапо іоѵо ргезо, епіепйіо дие іепіа асаЬайа зи таіа ѵоіипіай, рог диапіо ега оте тиу езГоггайо, ёдие Іодиегіап Ьіеп Іоз СЬасаіауз: ё Іаз Ьиепаз гагопез дие йесіа азі [зі], егап рага азе^игаг аі райге рог Іо іотаг; у еі райге іотб зи сатіпо рага Затагсапіе, ё еі фо еп роз йёі. Е йездие ѵійо дие Іо поп ройіа іотаг, ігахо ігаіоз соп ХаЬагос Мігазза зи ііо, Ьегтапо йе зи райге, дііе йіезеп еп ипо, у' Іо ауийазе сопіга еі райге, ё дие атЬоз зегіап 210. Зепогез: ё езіо Гасіа, рог диапіо еі райге аѵіа йе разаг рог ііегга йе Ноге, йопйе ёі езіаЬа, ё дие аііі Іо ройгіап іотаг, Е йездие езіе зиро Міаха Мігазза, дие еі Ьегтапо у еі фо зиуо егап йе ип асиегйо, езіиѵо диейо еп ііегга йе Ногазапіа, дие поп озё іг айеіапіе; ё ігохіегоп ігаіоз, таз Гиегоп іаіез дие пипса еі райге зе йо йеі фо. Е йездие Нотаг Мігазза іоѵо ргезо | й зи Ьегтапо, іотбіе Іа ти§ег, дие ега фа йеі Етрегайог йе Мегйіп, ё епѵібіа ё зи райге. Е еп езіе ііетро епѵіб ипа сагіа Нотаг Мігазза & Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез, аііі ё Іа сіийай йе Тигіз йопйе езіаЬап, рог Іа диаі Іез епѵіб ё йесіг, дие поп іотазеп епозо,
Непріятности съ посланниками. 367 онъ замедляетъ ихъ отъѣздъ; что теперь онъ скоро устроитъ дѣ - ло съ отцемъ и тогда сейчасъ же отпуститъ ихъ и отошлетъ домой. СХЬѴПІ. Послѣ этого во вторникъ, двадцать девятаго числа апрѣля мѣсяца, въ день св. Петра мученика, когда посланники были въ своемъ помѣщеніи, явился къ нимъ городской альгвазилъ, пи- сецъ и съ ними много народу. Вошедши въ домъ, они взяли всѣ шпаги и всё оружіе какое нашли, заперли двери и сказали по- сланникамъ, что царь приказалъ, чтобъ они выдали всѣ свои ве- щи, чтобъ отправить ихъ въ сохранное мѣсто. Посланники отвѣ- чали, что на это его воля, такъ какъ они находятся во власти его; но что король, ихъ государь, прислалъ ихъ къ царю Тамурбеку какъ къ другу, и они ожидали что съ ними будутъ обращаться иначе; впрочемъ, такъ какъ великій царь умеръ, то они могутъ дѣлать что хотятъ. Альгвазилъ сказалъ, что царь приказалъ это сдѣлать только для того, чтобъ ихъ лучше охранить, и что имъ не будетъ нанесено никакой обиды. Они вовсе не собирались поступать такъ какъ говорили, а совершенно напротивъ, какъ послѣ и поступили: взяли все, что у нихъ было, платья, деньги, лошадей, рогдие зе Іез аІопдаЬа зи рагіійа; таз дие адога диапбо зе аѵіпіезе соп зи райге, дие зегіа тиу аіпа, ё Іоз ИЬгагіа ё епѵіагіа тиу аіпа бе аііі. СХЬѴПІ. Е безриез безіо, тагіез ѵеіпіе у пиеѵе біаз беі тез бе АЬгіІ, біа бе 8апі Ребго Магііг, езіапйо Іоз бісЬоз ЕтЪаіайогез еп зи розаба, Педб а еііоз еі Аідиасіі бе Іа сіибаб ё ип ЕзсгіЬапо, ё оіга тисЬа депіе соп ёі; ё сото епігагоп еп саза, іотагоп Іаз езрабаз у агтаз дие епбе Гаііагоп, у сеггагоп Іаз риегіаз, у біхегоп й, Іоз бісЬоз ЕтЪаіайогез: фие ёі Зепог епѵіаЬа а тапйаг, дие іо&аз Іаз созаз дие аѵіап зе Іаз Ліезеп у епігедазеп, рогдие Іаз еііоз ризіезеп еп гесаЬсІо. Е Іоз бісЬоз ЕтЪаіайогез біхегоп: фие Іезріасіа, риез дие еп зиросіег езіаЬап [езіаЬа]; рего дие еі Веу зи зепог Іез аѵіа епѵіасіо аі зепог ТатигЬес а Іо ѵізііаг сото а зи атідо, ё дие епіепсііап сіе оіга тепіе зег ігаіайоз; таз дие риез ёі дгап Зепог ега тиегіо, дие росііап /асег Іо дие диі- зіезеп. Е еі Аідиасіі Іез біхо: фие Іо поп /асіа ёі Зепог адиёііо, заіѵо рогдие езіоѵіезеп таз диагсіа&оз, ё іез поп/иезе /есЪо епозо аідипо. Е езіо поп Іо епіепбіа Гасег сото Іо бесіап, апіез диегіа Гасег еі сопіга-
368 Непріятности съ посланниками. сѣдла, все имущество; оставили имъ только что было на нихъ надѣ- то; а прочее помѣстили подъ стражей въ другомъ домѣ. То же самое сдѣлали съ Турецкими посланниками и съ посланникомъ султана, ко- торые были тамъ же; и когда брали эти вещи, то тайкомъ и насилі- емъ отняли у нихъ многое изъ ихъ собственности. Черезъ двадцать дней послѣ этого Омаръ Мирасса прислалъ имъ письмо, въ ко- торомъ говорилъ, чтобъ они не досадовали на то, что онъ при- казалъ имъ сдѣлать, но чтобы радовались и веселились, потому что онъ примирился съ отцемъ и собирается пріѣхать въ мѣстечко, на- зываемое Ассарекъ, въ пяти лигахъ отъ Туриса; оттуда онъ при- шлетъ за ними, повидается съ ними и отпуститъ. Это была не- правда, потому что онъ еще не помирился съ отцемъ; онъ распро- странялъ эти и подобныя вѣсти по странѣ для того, чтобъ всѣ были покойны и не возмущались противъ него. Невозможно бы- ло также навѣрное узнать отъ Чакатаевъ и отъ воиновъ его, гдѣ находилось войско, что собирались дѣлать, или куда шли, потому что каждый говорилъ по своему: они народъ изобрѣтательный и хитрый и никогда не говорятъ правду. Такимъ образомъ гіо, сошо Іо йезриез йсіегоп: у іотагопіез диапіаз созаз іепіап, азі гораз сото йіпегоз ё саЬаІІоз ё зіііаз, ё диапіо іепіап, дие Іез поп йехагоп заіѵо іаз гораз дие ѵезііап, ё ризіегопіо еп оіга саза еп диагйа: ё езо тезто йсіегоп ё Іоз ЕтЬаіайогез йеі Зоійап ё ё Іоз йе Іа Тигдиіа^ дие аЫ | езіаЬап; ё диапйо езіаз созаз Іез іотагоп, Іез Пеѵагоп Гигіайо у рог Гиегза тисЬо йе Іо зиуо. Е йезриез йезіо ё сапііа йе ѵеіпіе йіаз, епѵіёіез ё йесіг еі йісЬо Нотаг Мігазза ипа сагіа, рог Іа диаі Іез епѵіб ё йесіг, дие поп іотазеп епо]’о рог Іо дие Іез епѵіёга а тапйаг ё Гасег, 211. таз дие зе аіедгазеп ё оѵіезеп ріасег, дие ёі ега уа аѵепійо соп зи райге, ё дие зе ѵепіа ё ип іидаг дие зе Пата Аззагес, дие ез сіпсо іедиаз йе Тигіз, ё дие аііі епѵіагіа рог еііоз, ё іоз ѵегіа ё ІіЬгагіа: ё поп ега езіа Іа ѵегйай, са ёі поп ега аѵепійо соп зи райге; таз езіаз пиеѵаз у оігаз Гасіа ёі есЬаг рог Іа ііегга, рог диапіо іойоз езіоѵіезеп зозедайоз, ё зе поп Іеѵапіазеп сопіга ёі. Оігозі йе Іоз СЬасаіауз ё депіе йе зи Ьиезіе пипса ройіап заЬег ѵегйай йёпйе езіаЬа Іа Ьиезіе, піп диё диегіап Гасег, піп ё йо іЬап, дие сайа ипо йесіа йе зи тапега; ё зоп депіе епдепіоза ё зоііі, у пипса йісеп адиезіоз ѵегйай. Е йезіа диіза
Набѣгъ Грузинскаго царя. 369 посланники’ проводили время, ожидая, пока Омаръ Мирасса пріѣдетъ въ Ассарекъ. СХЫХ. Въ это время поднялся царь Гарганіи, о которомъ вы слышали, вступилъ въ земли Ауміанскую и Ассеронскую, ко-, торыя находятся въ великой Арменіи, дошелъ до земли Туриса и сжегъ и ограбилъ много городовъ и селеній, такъ что навелъ большой страхъ. Турисскіе Мавры думали, что царь пріѣдетъ въ ихъ землю; но онъ этого не сдѣлалъ, а приказалъ одному своему старому знатному рыцарю по имени Омаръ Тобану идти съ пятью тысячами всадниковъ въ эту страну на царя Гарганіи; кромѣ того приказалъ войскамъ Туриса и другихъ мѣстностей присоединиться къ нему. Всѣхъ ихъ набралось до пятнадцати тысячь всадниковъ. Они прошли черезъ городъ Турисъ съ большимъ спѣхомъ и стали на поляхъ, которыя называются Алатао, въ великой Арменіи. Царь Сорсъ, узнавъ объ этомъ, прискакалъ въ одну ночь съ пятью тысячами всадниковъ, напалъ на нихъ, разбилъ и многихъ перебилъ; тѣ, которые спаслись, прибѣжали въ Турисъ. Великій страхъ и смятеніе возникло между Маврами въ городѣ, потому разагоп Іоз бісЬоз зепогез ЕтЬа]*абогез, езрегапбо диапйо еі Зепог Но- таг Мігазза ѵепіа аііі «а» Аззагес. СХЫХ. Е еп езіе ііетро Іеѵапібзе еі Веу бе Саг^апіа дие аѵебез оібо, ё епігё еп ііегга бе Ашпіап ё бе Аззегоп, дие ез бе Агтепіа Іа тауог, ё 11е§б Газіа ііегга бе Тигіз, ё гоЪб ё диетё тисііаз аібеаз ё Іи^агез, іапіо дие ризо §гап тіебо, дие Іоз Могоз бе Тигіз рог езо репзагоп дие еі Зепог ѵегпіа еп адиеііа ііегга, ё поп Іо йго; таз тапбо а ип зи §гап СаЬаІІего ѵіер дие аѵіа потЬге Нотаг ТоЬап, дие ѵіпіезе соп сіпсо тіі отез а саЬаІІо, ё езіа Ггопіего еп адиеііа рагііба безіе Веу бе Саг^апіа: ё тапбб а сіегіа §епіе бе Тигіз ё бе оігаз рагіез, дие Гиезеп соп еііоз; Іоз диаіез Гиегоп рог іобоз Газіа диіпсе [65] тіі отезб саЬаІІо, ё разагоп рог езіа сіибаб бе Тигіз соп §гап оГапіа [оГапа], ё Гиегоп іепег зи Ггопіегіа а ипоз сатроз дие Патап Аіаіао, дие ез еп Агтепіа Іа тауог. Е еі Веу Зогзо зиро беііоз, ё саЪаІ^б соп Газіа сіпсо тіі отез б саЬаІІо, ё ѵіпо зоЬге еііоз ипа посЬе, ё безЬагаібІоз, ё таіб тисЬоз беііоз, ё Іоз дие езсарагоп, Гиуегоп Газіа еп Тигіз; ё еі гиібо ё тіебо Гиё §гапбе еп іоз Могоз бе Іа сіибаб: ёбесіап Іоз СаГагез ѵепсегйіоз Мигаітапез [Ми- Сборникъ Л Ота. И. А. Н. 9Я
370 Продолженіе разсказа о несогласіяхъ внуковъ Тимура. что каФары побѣдили мусульманъ; каФарами называютъ они Христіанъ, и это значитъ люди безъ закона; а себя называютъ му- сульманами, что на ихъ языкѣ значитъ люди избраннаго и хороша- го закона. Другіе говорили, что въ этомъ виноваты не они, а царь ихъ, у котораго не было удачи; что Тамурбеку все удавалось, да онъ уже умеръ. СЬ. Когда Омаръ Мирасса не могъ ни взять въ плѣнъ своего отца, ни помириться съ нимъ, онъ возвратился въ городъ Султанію, гдѣ держалъ въ заключеніи своего брата, и приказалъ, чтобъ его отравили; а потомъ поѣхалъ въАссарекъ, устроить вой- ско и отправить посланниковъ. По дорогѣ онъ получилъ извѣстіе, что во вторникъ, одиннадцатаго числа іюля мѣсяца того же года, его братъ Абобакеръ вырвался изъ темницы, убилъ того, кто его стерегъ, разграбилъ его казну и бѣжалъ. Онъ тотчасъ же воротился въ Султанію и послалъ въ погоню за братомъ, но его не могли настичь. Омаръ Мирасса приказалъ, чтобы брата его умертвилъ тотъ, кто сторожилъ его, давши ему яду. Объ этомъ узнали нѣкоторые изъ его людей и увѣдомили Абобакера, потому что имъ жаль бы- Іагтапез]; ё СаГагез йесіап еііоз рог Іоз СЬгізііапоз, дие диіеге йесіг §епіе зіп Іеу: ё Мигаітапез зе Патап еііоз, дие диіеге йесіг еп зи Іеп^иа, Іоз йе Іа езсо§ійа у Ьиепа Іеу. Е оігоз йесіап, дие Іо поп Гасіап еііоз, заіѵо зи Зепог, дие ега зіп ѵепіига, дие еі аѵепіигайо [дие] ега еі Зепог ТатигЬес, дие ега уа тиегіо. СЬ. Е йездие Нотаг Мігазза поп рийо іотаг а зи райге, піп зе 212. рийо аѵепіг соп ёі, іогпбзе рага Іа сіийай йе Зоііапіа, йопйе іепіа ё зи Ьегтапо ргезо, ё огйепб сото Іо таіазеп соп ропяопа: ё йе зі рагііб йе аііі рага зе ѵепіг а Аззагес [Загес], рог огйепаг аііі зи §епіе, ё рог йезра* сЬаг ё Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез. Е ѵіпіепйо зи сатіпо, Пе^аг'опіе пиеѵаз еп сото тагіез, дие Гиегоп опсе йіаз йеі тез йе йиііо йеі йісЬо аііо, зи Ьегтапо АЬоЬадиег зе зоііага йе Іа ргізіоп, ё таіёга аі дие Іо ^иагйага, ё аѵіа гоЬайо еі іезого йёі, ё зе ега ійо; ё іогпб 1ие§о рага Іа сіийай йе Зоііапіа, епѵіб &епіе ігаз зи Ьегтапо, ё поп Іо рийіегоп аісапгаг. Нотаг Мігазза йехб огйепайо сото таіазе б зи Ьегтапо адиеі дие іо ^иагйаЬа, соп ропгоііа дие Іе йіезе, ё зиріегопіо аі^ипоз йе зиз
Продолженіе разсказа о несогласіяхъ внуковъ Тимура. 371 ло его. Онъ, получивши это извѣстіе, сговорился съ ними, чтобъ они ему помогли уйдти изъ темницы и обѣщалъ имъ милости. Они условились такимъ образомъ, что на другой день будутъ готовы ему лошади и оружіе, ему дадутъ шпагу, и когда войдётъ къ не- му тотъ, кто стерегъ его, онъ его убьетъ, а они готовы будутъ помочь ему, и онъ освободится изъ темницы. Такъ и сдѣлали. Въ тотъ день утромъ вошелъ къ нему рыцарь, который охранялъ его, съ троими довѣренными людьми и сказалъ: «Государь, вашь братъ прислалъ вамъ сказать, что онъ примирился съ вашимъ отцемъ и въ скоромъ времени освободитъ васъ отсюда и дастъ вамъ много денегъ и всего что бы вамъ было пріятно; онъ про- ситъ, чтобы вы были веселы и не досадовали. Приношу вамъ эти добрыя вѣсти и покорно прошу, не угодно ли вамъ сегодня выпить вина и откушать со мною». Онъ тотчасъ же принесъ съ собою вино и въ немъ тотъ ядъ, который долженъ былъ его умерт- вить. По ихъ обычаю пьютъ вино прежде ѣды. Рыцарь, стерег- шій его, преклонилъ передъ нимъ колѣна, взялъ чашу въ руки и просилъ его выпить. Онъ отказался пить, приводя уважительныя отез, ё йсіегопіо заЪег аі бісЬо АЪоЪадиег, рог диапіо Іез резаЬа | йе зи тиегіе; ё йездие Іо зиро, ігаіб соп еііоз сёто Іо ауийазеп й, заііг йе аііі, 6 рготеіібіез дие Іез Гагіа тисЬа тегсеб; 6 огйепагопіо йезіа та- пега: дие оіго йіа езіоѵіезеп арегсеЪійоз йе зиз саЬаІІоз ё зиз агтаз, ё дие Іе йіезеп й ёі ипа езрайа,ё сото епігазе й. ёі адиеі дие Іо §иагйаЬа, дие Іо таіагіа, ё дие еііоз йіезеп ргезіоз а Іо ауийаг, ё дие зе ИЬгагіа йе адиеііа ргізіоп, ё йсіегопіо азі. Е оіго йіа ёп Іа тапапа епігагоп й, ёі еі СаЬаІІего дие Іо диагйаЬа, ё оігоз ігез йе диіеп ёі йаЪа; ё йіхоіе: Вепог, ѵиезіго Ьегтапо ѵоз епѵіа а йесіг, дие ёі ез аѵепі&о соп ѵиезіго р айге, ё дие тиу сейо ѵоз засага йе адиі, ё ѵоз йага тисЬоз йіпегоз , ё соза соп дие зеайез сопіепіо: ё епѵіаѵоз а годаг, дие іотейез ріаеег, ё поп ауайез епоуо; ё соп езіаз Ъиепаз пиеѵаз дие ѵоз ігаудо, ѵоз йе- тапйо еп тегссй, дие диегайез Ьоу ЬеЪег ѵіпо, ё сотег сотідо. ЕІ диаі ѵіпо ігаіа 1ие§о сопзі§о, ё ѵепіа еп ёі Іа ропгопа соп дие Іо аѵіа йе таіаг; ё Іа зи созіитЬге ез йе ЪеЬег еі ѵіпо апіез йеі сотег: йпсб Іоз йпо^оз апіе ёі адиеі СаЬаІІего дие Іо §иагйаЬа, ё іотб Іа іага еп Іа тапо, ё йетапйбіе йе тегсеб дие ЪеЪіезе; ё ёі езсизбзе йе поп ЬеЪег 24*
372 Продолженіе разсказа о несогласіяхъ внуковъ Тимура. причины, и въ то же время схватилъ шпагу, ударилъ ею по головѣ подававшаго вино и убилъ, потомъ убилъ тѣхъ трехъ, которые пришли съ нимъ. По замку пронеслось смятеніе; тѣ, которые охраняли его и сговорились съ нимъ, пришли тотчасъ, разрубили его оковы, которыя были изъ серебра; онъ сѣлъ на лошадь и другіе вмѣстѣ съ нимъ, выѣхалъ изъ замка, пріѣхалъ на пло- щадь, гдѣ собирали подати, и убилъ казначея, котораго тамъ встрѣтилъ. На шумъ къ нему собралось много народу и онъ приказалъ, чтобы ему привели всѣхъ хорошихъ лошадей, какихъ найдутъ, какъ купеческихъ, такъ и другихъ; и собралось почти пятьсотъ всадниковъ. Тогда онъ возвратился въ замокъ, одѣлилъ изъ казны тѣхъ, которые были съ нимъ, давши каждому столько сколько онъ могъ взять, велѣлъ нагрузить казною сто верблюдовъ и отправился къ отцу. Когда онъ пріѣхалъ, отецъ разсказалъ, что братъ его Шахарокъ Мирасса заграждалъ ему дорогу и не пу- скалъ его въ Самаркандъ; тогда онъ въ туже ночь отправился съ людьми своего отца и со своими туда, гдѣ былъ братъ отца; взялъ его и много людей его въ плѣнъ и привелъ къ отцу; и соп Ьиепаз гагопез; ё епіопсез теііб тапо аі евраба, ё біо ипа Гегісіа еп Іа саЬега ё адиеі дие Іе баЪа еі ѵіпо, ё таібіо; ё бе зі таіб Іоз оігоз ігев дие соп ёі іЬап: ё еі гиібо зе Гіго рог еі сазііііо: ё Іоз отез дие Іо диагбаЬап, дие іепіап зи ГаЫа апіе ёі, ѵіпіегоп Іиедо ё, ёі, ё 213. согіагопіе Іоз Гіеггов дие іепіа, дие егап бе ріаіа, ё саЬаІдб еп ип са- ЬаІІо, ё оігоз соп ёі, ё заііб беі сазііііо, ё Гиё а ипа ріаза опбе содіап еі бегесЬо, ё таіб б ип іезогего дие аЬі Гаііб. Е а езіе гиібо зе Педб тисЬа депіе а. ёі, ё тапбб дие бо диіега дие Гаііазеп Ьиепоз саЬаІІоз, дие Іоз іотазеп, азі бе тегсабегез, сото бе оігоз: ё 11е§агопзе а ёі Газіа | диіпіепіоз бе а саЬаІІо: ё іогпб аі сазііііо, ё беі іезого дие аііі езіаЬа біб ё, іобоз адиеііоз дие соп ёі егап диапіо рибіегоп [іе] Иеѵаг; ё ёі Й20 сагдаг сіеп сатеііоз беііо, ё Гиезе рага зи рабге. Е диапбо б ёі Педб рібдоіе тисЬо соп ёі, ё сопібіе сото зи Ьёгтапо ХаЬагос Мігазза Іе іепіа еі разо, дие Іо поп бехаЪа іг а Затагсапіе; ё ёі рагііб еза по- сЬе бе аііі соп Іа депіе беі рабге ё соп Іа зиуа, ё Гиё бо езіаЬа еі Ьегтапо бе зи рабге; ё ргепбібіо, ё ігахоіо й, зи рабге, ё тисЬа депіе беі ііо: ё оігоз азаз зе ѵіпіегоп рага ёі, бездие зиріегоп дие ега зиеііо.
Омаръ принимаетъ посланниковъ. 373 много другихъ явилось къ нему, когда узнали, что онъ освободился. Кромѣ того каждый день уходили люди изъ войска Омара Ми- рассьі, узнавъ, что его братъ освободился; и такъ какъ каждый день люди уходили отъ него, то онъ рѣшился заключить миръ съ отцемъ; и отецъ и братъ его уѣхали въ Самаркандъ. Омаръ Мирасса отправился изъ своего лагеря на поля Віан- скія, въ десяти лигахъ отъ города Туриса, и послалъ въ города Турисъ и Султанію сказать, что онъ хочетъ устроить торжество и вигилію въ память своего дѣда, такъ для этого послали бы ему барановъ, хлѣба, вина и лошадей; кромѣ того прислали бы ему три тысячи камокановыхъ и тафтяныхъ платьевъ, которыя онъ хотѣлъ раздать своимъ рыцарямъ; и велѣлъ, чтобы посланникамъ возвратили все, что у нихъ было отнято. СЫ. Въ четвергъ, тринадцатаго числа августа мѣсяца, Омаръ Мирасса прислалъ къ посланникамъ двухъ Чакатаевъ съ письмомъ, въ которомъ просилъ ихъ пріѣхать къ нему. На другой день, въ пятницу, они выѣхали оттуда и остановились ночевать въ полѣ; а на слѣдующій день утромъ пріѣхали въ Віанъ, туда, гдѣ нахо- дился царь, и ихъ помѣстили возлѣ ручья, гдѣ они и поста- Оігоз.і <іе сайа йіа зе іЬа §епіе йе Іа Ьиезіе йе Нотаг Мігазза, заЬіепйо дие зи Ьегтапо ега зиеііо: у сото йе сайа йіа зе іЬа Іа §епіе рага ёі, асогйб йе Гасег раг соп зи райге; ё еі йісЬо зи райге ё зи Ьегтапо іо- тагоп зи сатіпо рага Затагсапіе. Е Нотаг Мігазза зе ѵіпо Йе зи Ьиезіе б Іоз сатроз йе Ѵіап, дие ега а Йіег Іедиаз йе Тигіз, ё епѵіб а йесіг б Іа сіийай йе Тигіз ё йе Зоііапіа, дие ёі диегіа Гасег аііі ипа йезіа ё ѵідіііа рог зи аѵиеіо, ё дие рага еііо дие Іе епѵіазеп сіегіоз сагпегоз ё рап ё ѵіпо ё саЬаІІоз: ё оігозі дие Іе епѵіазе ігез тіі гораз йе сатосап ё йе іаГез, дие аііі диегіа йаг б зиз СаЬаІІегоз: ё епѵіб ё тапйаг дие іогпазеп б. Іоз ЙісЬоз ЕтЬаіайогез іойо Іо дие Іез аѵіап іотайо. СЫ. Е іиеѵез, ігесе йіазйеітез йе А§озіо, НотагМігазза епѵіб біоз йісЬоз ЕтЬаіайогез йоз СЬасаіауз, соп Іоз диаіез ипа сагіа, еп дие Іез епѵіб а йесіг дие Іо Гиезеп б. ѵег. Е оіго йіа ѵіегпез рагііегоп йепйе [йе], ё Гиегоп йогтіг аі сатро: ё оіго йіа еп атапезсіепйо Гиегоп соп еі Зепог аііі еп Ѵіап, аііі опйе езіаЬа, ё арозепібіоз сегса йе ип | аггоуо, ё аііі
. 374 Омаръ принимаетъ посланниковъ. вили свои палатки. На другой же день, въ субботу, въ день св. Маріи августовской, царь вышелъ изъ своихъ палатокъ, пришелъ въ большой павильонъ и послалъ за посланниками. Они явились въ тотъ большой павильонъ, гдѣ онъ былъ, и привѣтство- вали его. Онъ принялъ ихъ хорошо, обратился къ нимъ съ доб- рыми рѣчами и потомъ приказалъ отвести ихъ подъ большой навѣсъ стоявшій передъ павильономъ, и тамъ имъ подали кушать. На другой день, въ воскресенье, онъ призвалъ посланниковъ въ свой павильонъ и устроилъ большой пиръ; передъ нимъ гово- рили хвалебныя рѣчи Тамурбеку; угощенія въ этотъ день было очень много. Посланники передали ему въ подарокъ платья изъ шер- стяныхъ и шелковыхъ тканей и шпагу, очень хорошо отдѣланную, которая ему очень понравилась. У него такой обычай, что онъ не принимаетъ тѣхъ, которые ему ничего не привозятъ; и первое, что спросили у посланниковъ, когда они пріѣхали въ станъ, это—при- везли ли они что нибудь для государя, и они должны были показать. Во вторникъ, семнадцатаго августа, онъ подарилъ посланникамъ платья и назначилъ человѣка сопровождать ихъ и Турецкихъ по- сланниковъ, а посланника Вавилонскаго султана приказалъ задер- агшагоп зиз ііепйаз. Е Іиедо оіго йіа заЪайо, йіа йе Запсіа Магіа йе Адозіо, еі Зепог заііб йе зиз ііепйаз, ё ѵіпо зо ип дгап раѵеііоп, ё епѵіб рог Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез: ё Гиегоп зо еі раѵеііоп опйе ёі езіаЬа, ё йсіе- гопіе зи геѵегепсіа, ё гезсіЪібІоз Ъіеп, йісіепйоіез Ъиепаз гаяопез: ё йе зі 214. тапйбіоз Иеѵаг зо ипа зотЪга дие апіе еі раѵеііоп езіаЪа, ё сотіегоп аііі: ё оіго йіа йотіпдо йго іг апіе зі зо адиеі раѵеііоп а Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез, ё йго ипа дгап йезіа, ё ргейісагоп апіе ёі Іоапйо адиеі йіа аі ТатигЬес; ё Іа ѵіапйа Гиё тисЬа езіе йіа. Е Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез йіёгопіе зи ргезепіе йе гораз йе рапо, йе Іапа ё йе зейа ё ипа езрайа йе ипа изапга Ъіеп диагпійа, дие ёі ргесіб тисЬо. Е зи созіитЬге ез, дие поп диіеге ѵег аі дие Іе поп Пеѵа пайа: ё Іа ргітега соза дие а Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез ргедипіагоп, сото аі геаі Иедагоп, Гиё, зі ігаіап аідо рага еі 8епог, ё дие зе Іо тозігазеп. Е тагіез, дие Гиегоп йіег у зіеіе йіаз йеі тез йе Адозіо, йіб а Іоз йісЬоз ЕтЪаіайогез зепйаз гораз, ё йіб- іез ип оте дие Іез Пеѵазе ё диіазе & еііоз, у А Іоз ЕтЪаіайогез йе Іа Тигдиіа: ё аі ЕтЬаіайог йеі Зоійап йе ВаЬуІопіа тапйбіо йеіепег, ё те-
Притѣсненіе городского начальства. 375 жать и заключить въ темницу. Въ тотъ же день они выѣхали, а на другой день, въ среду, прибыли въ Турисъ, и стали вмѣстѣ съ Турками собираться въ путь, чтобъ отправиться поскорѣе, сгово- рившись, какою дорогой ѣхать. СЫІ. Въ слѣдующую пятницу вечеромъ, когда они уже приго- товились уѣзжать, явился городской деррога, т. е. въ родѣ город- ского начальника и съ нимъ альгвазилы, и писаря, и много народу съ дубинами и палками. Они сказали посланникамъ, чтобъ тѣ прика- зали принести всѣ свои вещи, потому что они хотятъ ихъ видѣть; и сказали это такимъ голосомъ и такъ надменно, что надо было при- нести. Когда вещи были принесены, они взяли нѣсколько кусковъ китайскаго атласу и камокану, ескарлатовое платье и другія ве- щи; и сказали, что царь приказалъ взять эти вещи, потому что такихъ хорошихъ въ этой странѣ нѣтъ, и что онъ за нихъ запла- титъ ; затѣмъ они сѣли на лошадей и уѣхали. Послѣ этого по- сланники посовѣтовались съ Турецкими посланниками и рѣшились уѣхать на другой же день; тѣ разсказали, что съ ними случилось то же самое и у нихъ отняли нѣсколько вещей; и они боялись, что если еще будутъ ждать, то можетъ дойдтй и до худшаго;. іег еп ргізіоп. Е рагііегоп сіе адиі езіе еііа, ё оіго Діа шіегсоіез Гиегоп а Тигіз, ё ризіегоп рог оЬга еііоз у Іоз Тигсоз Де рагііг Де аііі аіпа, ё оѵіегоп зи сопзез'о Деі сатіпо дие аѵіап Де ігаег. СЫІ. Е ѵіегпез зі§иіепіе егі апосЬесіепДо, еііоз езіапДо арагез’аДоз рага рагііг Де адиі, ѵіпо еі Вегго^а Де Іа сіиДаД, дие ез сото Ве^іДог, ё соп ёі АІ^иасПез ё ЕзсгіЬапоз, ё тисЬа §епіе дие апіе ёі ѵепіап соп тагаз у раіоз; ё Діхегоп аІоз ДісЬоз ЕтЪя^аДогез, дие Іез йсіе[66]зеп ігаег апіе зі іоДаз Іаз созаз дие іепіап, дие Іаз диегіап ѵег; ё еп іаі зоп у соп іаі зоЬегЬіа Іо Десіап, дие зе іо оѵіегоп Де Даг: ё Дездие Іо іоѵіегоп апіе зі, іотагопіез сіегіоз рапоз Де зеіипіз ё сатосапез Де! Саіау, ё ипа гора Де езсагіаіа, ё оігаз созаз; ё Діхегоп дие еі 8епог тапДаЬа іотаг адиеііо, рог диапіо Іо поп аѵіа еп адиеііа ііегга іап Ъиепо; рего зе Іо тапДагіа ра§аг: ё сото езіо оѵіе- гоп ГесЬо, саЬа!§агоп ё Гиегопзе. Е зоЬге езіо іоз ДісЬоз ЕтЬаз'аДогез оѵіегоп зи сопзе^о соп Іоз ЕтЪа^аДогез Де Іа Тигдиіа, ёасогДагоп Де рагііг Іиедо оіго Діа Де аііі, ё Десіап дие езо тезто аѵіап & еііоз ГесЬо, ё Іез аѵіап ІотаДо аі^ипаз созаз; ё дие зі езрегаЪап таз, дие езіе ГесЬо роДіа Педаг ё таз.
376 ' Отъѣздъ изъ Таврпза. СЫП. На другой день, въ субботу двадцать второго августа,, до разсвѣта наши и Турецкіе посланники выѣхали изъ города Ту- риса. Они пробыли въ этомъ городѣ пять мѣсяцевъ и двадцать два дня; такъ какъ пріѣхали перваго Февраля, а выѣхали двад- цать второго августа. Съ ними отправился Накатай, который долженъ былъ ихъ сопровождать, и еще присоединился караванъ въ двѣсти лошадей, нагруженныхъ товарами, который шелъ въ Турцію, въ городъ Бурсу; они хотѣли идти вмѣстѣ, потому что боялись разбойниковъ. Шли субботу, въ которую выѣхали, и воскресенье; а въ понедѣльникъ утромъ прибыли въ городъ, называющійся Хой, въ которомъ останавливались на пути въ Самаркандъ. Здѣсь у этого города кончается Персія и начинается великая Арменія. Остановившись тамъ, они узнали новость, что одинъ Туркоманскій рыцарь, по имени Караотоманъ, бывшій вассаломъ Тамурбека, возмутился, выступилъ съ десятью тыся- чами всадниковъ и уже причинилъ много вреда и много награбилъ въ странѣ; потомъ пошелъ на городъ Арсингу и осадилъ ее; по этому посланники должны были оставить дорогу на Маку, СЫП. Е оіго йіа заЪайо, ѵеіпіе у Доз йіаз Деі тез Де А^озіо, апіез дие атапесіезе Іоз ДісЬоз зепогез ЕтИауаДогез ё Іоз Де Іа Тигдиіа рагііегоп Дезіа сіиДаД Де Тигіз: ё ёі ііетро дие еп езіа ,сіиДаД езіоѵіегоп Гиё сіп- 215. со тезез у ѵеіпіе у Доз Діаз, дие еііоз Ііедагоп ргітего Діа Де НеЪгего, ё рагііегоп а ѵеіпіе у Доз Діаз Де А^озіо, ё соп еііоз іЪа еі СЬасаіау дпе Іоз аѵіа Де §иіаг: ё 11е§б а еііоз ипа сагаѵапа Де Досіепіоз саЬаІІоз, дие іЬап сагдаДоз Де тегсаДигіаз, Іоз диаіез іЪап а Іа Тигдиіа А Іа сіиДаД Де Вигза, рог іг еп зи сотрапіа, рог гезсеіо дйе аѵіап Де ІаДгопез; ё апДи- ѵіегоп езіе Діа заЪаДо дие рагііегоп, ё Дотіп^о: ё Іипез еп атапесіепДо 11е§агоп А ипа сіиДаД дие ез ПатаДа Ноу, ё еп езіа сіиДаД езіоѵіегоп а Іа іДа: ё еп езіа сіиДаД зе асаЪа Іа Регзіа, ё сотіепга Агтепіа Іа та- уог. Е езіапДо адиі зиріегоп рог пиеѵаз, дие ип СаЬаІІего Тигсотап [Тагсотап], дие зе ИатаЬа Сагаоіотап [Сагаоіота], ега геѵеІаДо аі Та- тиг|Ъес, дие зоііа зег зи ѵазаііо, ё дие апДаЪа еп еі сатіпо соп Діеа тіі отез а саЬаІІо, у дие аѵіа гоЪаДо у ГесЬо тисЬо таі еп Іа ііегга; у дие аѵіа іДо зоЬге Іа сіиДаД Де Агзіп^а, ё дие Іа аѵіа іепіДо сегсаДа: рог Іо диаі оѵіегоп Де Дехаг °е! сатіпо Де Маси, дие ега зи сатіпо ДегесЬо
Путь по Арменіи. 377 прямой путь, по которому они прежде ѣхали, и взяли лѣвѣе, къ югу. СЫѴ. На другой день, во вторникъ, около вечерни они выѣхали оттуда; ѣхали всю ночь, ѣхали среду; около полудня остановились въ полѣ кормить лошадей и опять проѣхали день и ночь. Въ слѣ- дующій четвергъ около вечерни пріѣхали въ одно селенье съ маленькимъ замкомъ, населенное Армянами; оно находилось уже въ Армянской землѣ и принадлежало Омару Мирассѣ; а отъ это- го мѣста къ югу начинался Мавританскій народъ, который назы- вается Турками, а земля ихъ Турдустанъ; онъ царствовавъ тоже и въ этой землѣ, и многіе изъ этого народа жили между этими Армянами. Земля эта очень обильна хлѣбомъ и мясомъ. Тутъ они получили извѣстіе, что Караотоманъ ушелъ отъ Арсинги и поя- вился на тОй дорогѣ, по которой имъ нужно было ѣхать; и они послали верховаго впередъ узнать, гдѣ этотъ Караотоманъ. На другой день, въ пятницу, онъ вернулся уже, вечеромъ и ска- залъ, что дорога безопасна. Они выѣхали и на ночь остановились въ полѣ около одного селенья. Днемъ продолжали свой путь и рог (Іо аѵіап ійо а Іа ійа, ё іотагоп а Іа тапо іядиіегйа Гйсіа те- йіо йіа. СЫѴ. Е оіго йіа тагіез а Ьога йе ѵізрегаз рагііегоп йе адиі, ё апйи- ѵіегоп іойа Іа посЬе, ё апйиѵіегоп тіегсоіез, ё а Ьога йе тейіо йіа йіѳгоп сеЬайа еп ипоз ргайоз, ё апйиѵіегоп іойо еі йіа у Іа посііе; ё з’иеѵез зі- §иіепіе ё Ьога йе ѵізрегаз Пеѵагоп а ип аійеа дие аѵіа ип сазііііо ре- диепо, у ега роЫайо йе Агтепіоз, у ега еп ііегга йе Агтепіа, ё ега йе Нотаг Мігазза: ё сегса йезіе іи^аг Гасіа тейіо йіа сотепяаЪа ипа §еп- іе йе Могоз дие Патап Тигсоз, ё а Іа ііегга Тигйизіап; ё езіе зепогеаЪа езіа ііегга, ё ѵіѵеп тисЬоз йеііоз епіге езіоз Агтепіоз: езіа ііегга ез тиу аЪазіайа йе рап у йе ѵіапйаз. У езіапйо адиі оѵіегоп пиеѵаз дие Сагао- іотап зе аѵіа рагіійо йе зоЬге Агзіп^а, у езіаЬа еп еі сатіпо дие еііоз аѵіап йе Иеѵаг, у епѵіагоп ип оте йе саЬаІІо дие Гиезе йеіапіе ё заЪег йо ега адиеі Сагаоіотап. Е оіго йіа ѵіегпез а Іа іагйе іогпб, ё йіхо, дие адиеі сатіпо ега зе^иго: ё рагііегоп йепйе, ё іиегоп йогтіг еп ипоз рга- йоз сегса йе ип аійеа, ё езіе йіа Пеѵагоп зи сатіпо: ё Гаііагоп тисЬаз аійеаз Ъіеп роЪІайаз йе Агтепіоз, ё аѵіа еп еііаз І^іезіаз Ъіеп Гегтозаз,
378 Городъ Алескинеръ. встрѣтили многолюдныя селенья; въ нихъ были красивыя церкви и кладбища, на которыхъ надъ могилами и ямами стояли кре- сты въ ростъ человѣка, хорошо сдѣланные. По дорогѣ имъ сказали, что Караотоманъ оставался на мѣстѣ, а воины его дѣлали здѣсь набѣги; тогда они оставили эту дорогу и пошли еще лѣвѣе, къ югу; а чѣмъ больше они шли въ лѣво, тѣмъ боль- ше удалялись отъ своего пути. По этой странѣ они шли до вос- кресенья, не встрѣчая жилища; и въ понедѣльникъ точно такъ же. Надо знать, что Христіане лишились Арменіи изъ за несогласія трехъ братьевъ. СЬѴ. Во вторникъ, перваго сентября, около третьяго часа прі- ѣхали въ большой городъ, почти весь пустой, со стѣной разрушен- ной, но бывшей прежде очень крѣпкою и широкою, строенной изъ камня. Въ одномъ концѣ стоялъ замокъ, поврежденный въ разныхъ мѣстахъ, и въ немъ жили люди. Этотъ городъ назывался Алески- неръ; въ немъ было много большихъ зданій и цѣлыя улицы ка- менныхъ домовъ. Посланники остановились здѣсь обѣдать и имъ разсказали, почему этотъ городъ былъ разрушенъ. Говорятъ, что въ велиКой Арменіи былъ могущественный царь Арменій, ё сітепіегіоз соп дгапйез сгисез йе ріейга зоЬге Іаз зериііигаз ё Гиезаз, 216. ё езіаз сгисёз іап аііаз сото ип оте, ё Ьіеп ГесЬаз: ё еп еі сатіпо дие еііоз 11еѵаЬап|, Іез йіхегоп дие Сагаоіотап езіаЬа, ё дие депіе зиуа аѵіа аііі- Ііедайо а соггег, ё йехагоп адиеі сатіпо, ё іотагоп оіго таз ё Іа тапо ігдиіегйа Гасіа тейіо йіа, ё диапіо таз адиеііа тапо іЬап, іапіо зе йезѵіаЪап йе зи сатіпо: ё апйиѵіегоп рог езіа ііегга Газіа еі йотіпдо, дие поп Гаііагоп ЬаЬііасіоп; ё еі Іипез езо тезто; ё ез йе заЬег, дие регйіе- гоп Іоз СЬгізііапоз а Агтепіа Іа тауог, рог йезасиегйо йе ігез Ьегтапоз. СЬѴ. Е тагіез, -ргітего йіа йе ЗерііетЪге, а Ьога йе іегсіа Недагоп а ипа дгап сіийай дие езіаЬа іойо Іо таз йеііа [е] йезЬаЬііайа, еі тиго аѵіа йеггосайо, дие Гиега тиу апсЬо ё тиу Гиегіе, ё йе ріейга саі ип спЬо езіаЬа ип сазііііо арогіеііайо еп тисЬоз Іидагез, ё тогаЬа еп ёі депіе: езіа сіийай аѵіа потЬге Аіездиіпег, ё еп еііа аѵіа тиу дгапйез ейііісіоз, ё йе гиаз йе сазаз ГесЬаз йе ріейгаз. Е Іоз йісЬоз зепогез ЕтЬаіайогез сотіегоп адиі, ё сопіагоп Іа газоп рогдие Гиега йезігиійа езіа' сіийай. Е йесіап дие еп езіа Агтепіа Іа тауог оѵо ип дгап Веу Агтепіо тиу ройегозо,
Преданіе о раздѣленіи Арменіи. 379 владѣвшій обширными землями. Умирая, онъ оставилъ трехъ сыновей и раздѣлилъ имъ землю такимъ образомъ: старшему сы- ну отдалъ этотъ городъ Алескинеръ съ другой землей; второму оставилъ городъ Ауміанъ, тоже съ опредѣленнымъ количествомъ земли, а третьему городъ Ассеронъ; всѣ эти три города были са- мые важные города Арменіи. Старшій, видя себя владѣтелемъ этого города Алескинера, который былъ очень крѣпокъ, захотѣлъ отнять всѣ три у своихъ братьевъ; они возстали другъ на друга и начали войну. Когда война разгорѣлась, каждый изъ нихъ при- велъ къ себѣ на помощь чужой народъ. Тотъ, который владѣлъ Ассерономъ, привелъ къ себѣ на помощь Мавританскій народъ, который называется Туркоманами; то же самое сдѣлалъ царь Ау- міанскій, и они напали на старшаго брата. Узнавши, что братья идутъ на него съ чужимъ войскомъ, онъ тоже послалъ за помощью и привелъ къ себѣ своихъ сосѣдей Мавританскаго племени, кото- рые называются Турками. Эти сговорились съ Туркоманами, ко- торыхъ привели другіе братья, и устроили такъ: убили царя, сдали и разрушили городъ; потомъ убили двухъ другихъ братьевъ и взяли города Ауміанъ и Ассеронъ съ ихъ землями; такимъ обра- ё бе дгап ііегга Зепог, ё дие аі ііетро дие тигіё бехб ігез Гцоз, а Іоз диаіез герагііё Іа ііегга йезіа [епезіа] тапега: аі Гцо тауог Іе бехб езіа сіибаб бе Аіездиіпег соп оіга ііегга, ё аі оіго ГЦо бехб Іа сіибаб бе Аи- тіап соп оіга ііегга сіегіа, ё аі оіго Іа сіибаб бе Аззегоп, дие зоп Іаз ігез сіибабез тауогез дие еп Агтепіа аѵіа. ЕІ тауог беііоз, ѵіепбо дие ега Зепог безіа сіибаб бе Аіездиіпег, дие ега тиу Гиегіе, диізо іотаг Іаз ігез а Іоз оігоз Ьегтапоз; ё іеѵапіагопзе ипоз сопіга оігоз, ё Гісіе- гопзе диегга; ё бездие Іа диегга аггесіб епіге еііоз, саба ипо ігахо деп- іе езігапа дие Іо ауи|базе: еі дие ега Зепог бе Аззегоп ігахо еп зи ауи- ба ипа депіе бе Могоз дие Патап [Патаѵап] Тигсотапез, ё езо тезто Гіго еі оіго Ьегтапо Зепог бе Аитіап, ё Гиегоп зоЬге еі Ьегтапо тауог; ё диапбо зиро дие зиз Ьегтапоз ѵепіап соп депіе езігапа [зігапа], епѵіб ёі езо тезто рог депіе дие Іо ауибазе, ё ігахо [ігохо] ипа депіе бе Могоз дие егап зиз ѵесіпоз, дие Патап Тигсоз: ё езіоз ігохіегоп зи ГаЫа соп Іоз Тигсо- тапез дие Іоз оігоз Ьегтапоз ігаіап, ё Гиё бе іаі тапега, дие Іез біегоп Іа сіибаб, ё таіагоп аі Зепог беПа, ё безігиуегопіа [езігиуегопіа]: ё оігозі
380 Преданіе о раздѣленія Арменіи. золъ эти города погибли и перешли во власть Мавровъ, которые завладѣли всею Арменіей. Разрушивши городъ, эти люди убили всѣхъ Армянъ Христіанъ, которыхъ’ нашли, и населеніе уни- чтожилось. Остановившись здѣсь, посланники получили вѣрныя свѣдѣнія, что Караотоманъ стоитъ со своимъ войскомъ на той дорогѣ, по которой они шли. Они рѣшились тогда возвратиться на Ауміанскую дорогу; это рѣшеніе было выгодно для посланни- ковъ, и они тотчасъ же отправились въ путь и шли по пустынѣ четыре дня и четыре ночи. На четвертый день, въ субботу, пята- го числа сентября мѣсяца, пріѣхали въ городъ Ауміанъ; и въ слѣдующій понедѣльникъ поднялись въ замокъ, чтобъ увидаться съ сыномъ одного знатнаго рыцаря, который управлялъ этой землей вмѣсто своего отца. Онъ былъ Накатай, и имя его было Толадайбекъ; эту землю ему далъ Тамурбекъ, когда завое- валъ ее. Пріѣхавши къ нему, они подарили ему камокановое » платье по ихъ обычаю, и потомъ разсказали ему о своемъ дѣлѣ. Онъ сказалъ имъ, что Караотоманъ стоитъ въ землѣ Арсингской, черезъ которую имъ надо было идти, и тревожитъ страну; но что онъ ради короля, ихъ государя, и чтобъ услужить Тамурбеку, таіагоп 4 Іоз оігоз йоз Ьегтапоз, ё іотагоп іаз сіийайез йе Аитіап ё йе 217. Аззегоп, ё зиз ііеггаз: ёазі зе'регйіегоп езіаз сіийайез, ё Гиегоп теіійаз еп ройег йе Іоз Могоз, ё зе аройегагоп йе іойа Агтепіа: диапйо езіа депіе йезігиуегоп езіа сіийай, таіагоп диапіоз Агтепіоз СЬгізііапоз Гаііагоп, ё пипса таз еп еііа ЬаЪііагоп. Е езіапйо адиі оѵіегоп Іоз ЕтЪаіайогез пиеѵаз сіегіаз дие Сагаоіотап езіаЬа еп зи Ьиезіе еп адиеі сатіпо дие ПеѵаЪап; ё оѵіегоп зи асиегйо йе іогпаг аі сатіпо йе Аитіап: ё езіе сопзеіо Гиё ргоѵесЬозо раса Іоз йісЬоз зепогез ЕтЪаіайогез, ё рагііегоп Іиедо йе адиі: ё апйиѵіегоп диаіго йіаз ё диаіго посЬез йе уегто: ё аі диагіо йіа, дие Гиё заЪайо, ё сіпсо йіаз йеі тез йе ЗерііетЬге, Педагоп а Іа сіийай йе Аитіап: ё оіго йіа Іипез зиЬіегоп аі сазііііо а ѵег «а» ип Гцо йе ип дгап СаЬаІІего дие іепіа адиеііа ііегга рог зи райге, у ега СЬасаіау, ё аѵіа потЬге ТоІайауЪедие, ё еі зепог ТатигЬес Іе аѵіайайо адиеііа ііегга, диапйо Іа дапб. Е йездие Гиегоп соп ёі, йіегопіе ипа гора йе сатосап, дие іаі ез зи созіитЬге; ё йе зі йіхегопіе зи [67] педосіо: ё ёі Іез йіхо, дие Сагаоіотап езіаЬа еп ііегга йе Агзіпда рог йо еііоз аѵіап
Путь черезъ Грузію. 381 къ которому они пріѣзжали, проводитъ ихъ и велитъ показать имъ другую, безопасную дорогу; а Турецкихъ посланниковъ по- шлетъ по другому пути. Этотъ Ауміанскій замокъ стоялъ непри- ступно на высокой скалѣ и былъ окруженъ тремя оградами, од- ной за другой. Внутри его былъ источникъ воды, и онъ былъ очень богато снабженъ всѣмъ и пользовался большими доходами. СЬѴІ. Во вторникъ, осьмого сентября, они уѣхали оттуда и съ ними одинъ Накатай, который долженъ былъ ихъ проводить, по приказанію Ауміанскаго царя. Онъ повелъ ихъ черезъ Гурганію и они оставили на лѣвой рукѣ дорогу на Арсингу, по которой шли, когда еще отправлялись въ Самаркандъ. Въ эту ночь они ночевали въ одномъ селеньи, принадлежавшемъ Ауміанскому царю. На другой день встали очень рано и поѣхали черезъ очень вы- сокую гору. Спустившись съ нея, на другой сторонѣ увидѣли замокъ, который стоялъ на высокой скалѣ, по имени Тарконъ; этотъ замокъ покорилъ и обложилъ данью Тамурбекъ, а принадле- житъ онъ къ Гурганіи. Ночевали въ одномъ селеньи около лиги оттуда. По этимъ горамъ шли два дня. Въ пятницу, двѣнадцатаго йе іг, ё дие апйаЪа Гасіепйо таі; таз дие рог Ьопог беі Веу зи зепог, ё рог зегѵісіо йеі ТатигЬес, а диіеп еііоз аѵіап ѵепійо, дие ёі Іоз диіагіа, ё Гагіа Пеѵаг рог оіго сатіпо зе§иго; ё дие а Іоз ДісЬоз ЕтЬа]айогез йе Іа Тигдиіа епѵіаЬа рог оіго сатіпо. Е езіе сазііііо сіе Аитіап ега тиу Гиегіе еп ипа репа тиу аііа, ё аѵіа ігез сегсаз тиу Гиегіез, ипа апіе оі- га, ё йепіго еп ёі аѵіа адиа йе ипа Гиепіе, ё езіаЬа тиу Ьіеп Ьазіесійо йе іойо, ё соп тиу дгап гесаЬйо. СЬѴІ. Е тагіез, осЬо йіаз йе ВерііетЬге рагііегоп йе адиі, ё соп еііоз ип СЬасаіау дие Іоз аѵіа йе Пеѵаг рог тапйайо йе адиеі Вепог йе Аи- тіап, ё Пеѵбіез рогеі сатіпо йе Сигдапіа, ё йехаіоп еі сатіпо йе Агзіп- §а а Іа тапо іхдиіегйа, рог еі дие аѵіап ійо а Іа ійа: ё езіа посЬе Гиегоп б йог- тіг а ип аійеа дие ега йезіе Вепог йе Аитіап. У оіго йіа тайги^агоп, ё Гиегоп рог ипа топіапа тиу аііа; ё йездие Гиегоп аЬахо йе Іа оіга раг- іе, ГаІІагоп ип сазііііо дие езіаЬа°’еп ипа репа аііа, дие аѵіа потЬге Таг- соп: ё езіе сазііііо сотЬаііб еі зепог ТатигЬес, ё Іе аігеЬиіб, ё ез йеі зепогіо йе Сіигдапіа. Е Гиегоп йогтіг а ип аійеа диапіо ипа 1е#иа Де аііі; 218. у апйиѵіегоп рог езіаз топіапаз йоз іогпайаз. Е ѵіегпез, дие Гиегоп йосе
382 Путь черезъ Грузію. числа сентября мѣсяца, пріѣхали къ одному замку, который назы- вается Бисеръ и принадлежитъ одному Мавританскому Молѣ: а Мола значитъ у нихъ докторъ или ученый; этотъ Мола принялъ ихъ съ почетомъ и они обѣдали у него. Вся эта страна была встревожена Караотоманомъ и другими племенами, которыя бѣ- жали черезъ нее со своими стадами. Они тотчасъ же уѣхали оттуда. Проводникъ, который велъ ихъ, сказалъ, что имъ необхо- димо заѣхать къ одному князю, который жилъ въ городѣ по име- ни Аспиръ, и что у него было письмо отъ его государя къ этому князю; и они должны были заѣхать. Дорога, по которой они ѣха- ли отъ Таркона до сихъ поръ, была гористая и усѣяна холмами. Князь этой земли называется Піахакабеа; и земля эта обильна мясомъ, не смотря на то, что покрыта горами. На другой день, въ субботу, пріѣхали они къ этому князю и привезли ему въ подарокъ два камокановыя платья. Они у него обѣдали и онъ далъ имъ человѣка, который проводилъ бы ихъ и доставилъ до Трапезондскаго царства. Въ эту ночь они ночевали въ одномъ селеньи у подошвы горы. СЬѴІІ. На другой день, въ воскресенье, поднялись на высокую <3іав Деі тез Де ЗерііетЬге, Иедагоп а ип сазііііо дие ез ПатаДо Ѵісег, еі диаі ега Де ип Мого Моіа, ё Моіа Дісеп рог Босіог 6 заЫДог: ё езіе Моіа Іез 1І20 тисЬа Ьопга, ё сотіегоп соп ёі. Е іоДа езіа ііегга езіаЬа аІЬогоіаДа Де Сагаоіотап, у Де оігаз депіез дие ѵепіап аііі ГиуепДо соп зиз §апаДоз; ё рагііегоп іиедо Де адиі, у Іа | диіа дие Іоз ИеѵаЬа [Пеѵа] Іез Діхо, дие ега ГоггаДо дие Гиезеп ѵег ё. ип Зепог, дие езіаЬа еп ипа сіи- ДаД дие Патап Азріг, ё дие ёі ігаіа сагіаз Де зи Зепог рага ёі, ё оѵіе- гопіо Де ігѵег: ё еі сатіпо дие Газіа аііі ігохіегоп [ігохегоп] Гиё Де топ- іапаз ё зіеггаз ДезДе Тогсоп аііі. Е езіе Зепог Дезіа ііегга аѵіа потЪге РіаЬасаЬеа; ё езіа ііегга ега аЬазіаДа Де ѵіапДаз, сото диіега дие Гиезеп топ іап аз. Е оіго Діа заЬаДо Гиегоп ѵег езіе Зепог, ё Пеѵагопіе Де ргезепіе Доз гораз Де сатосап, ё сотіегоп соп ёі, ё Дібіез ип оте дие Іоз Иеѵазе Газ- іа ропегіоз еп Іа ііегга Деі Ітрегіо Де ТгарізопДа; ё Гиегоп Догтіг езіе Діа а ипаІДеа аі ріе Де Іа топіапа. СЬѴІІ. Е оіго Діа Дотіпдо зиЪіегоп а ипа тиу аііа зіегга зіп топіез,
Земля Арракіель. 383 безлѣсную гору. Подъемъ продолжался четыре лиги и былъ такъ обрывистъ, что и люди, и животныя шли съ большимъ трудомъ. Въ этотъ день они вышли изъ Горганіи и вступили въ страну Арракі- ель. Горганы люди хорошаго тѣлосложенія и красивой наружно- сти. Вѣра ихъ въ родѣ Греческой, а языкъ особый. Въ слѣдующій понедѣльникъ обѣдали въ одномъ селеньи въ этой странѣ Арракіель, тотчасъ же уѣхали и ночевали въ другомъ се- леньи. Причина, по. которой этотъ Мавръ владѣетъ Аспиртеніей и этой страной Арракіель, вотъ какая. Жители этой страны были недовольны своимъ царемъ, котораго звали Арракіель, такъ же какъ и землю; они отправились къ этому князю Аспирскому, ска- зали ему, что сдѣлаютъ его своимъ княземъ, съ условіемъ чтобъ онъ ' ихъ защитилъ, и сдѣлали такъ: передались въ его власть, онъ принялъ и назначилъ вмѣсто себя одного Мавра, чтобъ управлять этой страной вмѣстѣ съ однимъ Христіаниномъ. Эта земля очень гористая; въ ней есть нѣсколько проходовъ, гдѣ не могутъ пройд- ти животныя; а въ нѣкоторыхъ мѣстахъ съ одной скалы на дру- гую ведетъ мостъ точно изъ дерева. Большею частью по этой зем- лѣ не могутъ идти навьюченныя животныя, и людямъ приходилось дие ДигаЪа диаіго Іедиаз Іа зиЪіДа, ё ега іап Ггадоза, дие Іаз Ьезііазу Іоз отез Іа зиЪіегоп соп тиу дгап ігаЪа]’о: ё езіе Діа заііегоп сіе ііегга Де бгогдапіа, ё епігагоп еп ііегга Де Аггадиіеі. Е Іоз вогдапоз зрп отез Де Ьиепоз сиегроз, ё Де Гегтозоз дезіоз, ё Іа зи сгеепсіа ез а Іа Сггі- диезса, [Сіиігдиіезса] ё Іа зи Іепдиа ез арагіаДа. Е Іипез зідиіепіе Гиегоп сотег а ип аІДеа Дезіа ііегга Де Аггадиіеі, ё рагііегоп Іиедо Де аііі, ё Гиегоп Догтіг а оіга аІДеа; ё Іа гагоп рогдие езіе Мого ез Зепог Де Азрігіепіа, ё Дѳзіа ііегга Де Аггадиіеі, ез езіа: Іоз отез Дезіа ііегга егап таі сопіепіоз соп зи Зепог дие ИатаЬап Агга- диіеі, азі сото а Іа ііегга: ё Гиегоп а езіе Зепог Де Азріг, ё ГаЪІагоп соп ёі дие Іе Дагіап а зи Зепог, ё дие ёі дие Іоз ДеГепДіезе; ё Гісіегопіо азі, ё теііегопзеіо еп роДег, ё ргепДіб, ё ризо ип Мого еп зи Іидаг еп адиеііа ііегга, рага дие Іа гідіезе соп ип СЬгізііа|по. Е езіа ііегга ез тиу Ггадоза Де топіапа, ё еп еііа ау тиу Гиегіез разоз дие зе поп риеДеп апДаг Де Ьезііаз, ё еп Іидагез ау дие Де ипа зіегга ё оіга ѵа ипа риепіе сото Де таДего, ё рог езіа ііегга рог Іо таз Деііа поп рие- 219.
384 Трапезондъ. нести все на своихъ плечахъ. Въ ней мало хлѣба. Здѣсь послан- никамъ угрожала большая опасность отъ жителей этой страны, потому что хоть они и Христіане Армянскіе, но народъ нехоро- шій и недобраго нрава, и не хотѣли пропустить посланниковъ, пока они не дали имъ кое чего изъ того, что везли съ собою. По этимъ горамъ они шли четыре дня и пришли къ одному дому стоявшему у моря, отъ котораго было еще шесть дней до Тра- пезонда. Отсюда они шли дурной дорогой до мѣста, которое назы- вается Ласурмена. Вся эта Трапезондская земля, которая идетъ по берегу, покрыта высокими горами и лѣсами. По каждому де- реву въ лѣсу вьется виноградъ и изъ него дѣлаютъ вино и нико- гда не воздѣлываютъ и не ходятъ за нимъ. Въ этой странѣ жи- вутъ куріями, что на ихъ языкѣ значитъ кучами; то есть по нѣ- скольку домовъ соединяются одни въ одномъ мѣстѣ, а другіе въ другомъ. На этой дорогѣ у нихъ погибли всѣ животныя, какія у нихъ были. СЬѴШ. Въ четвергъ, семнадцатаго сентября, пріѣхали въ Тра- пезондъ. Пріѣхавши туда, они узнали, что одинъ корабль, нагру- женный орѣхами, отправился въ Перу; но сдѣлался противный йеп іг Ьезііаз сагдайаз, ё отез Пеѵап асиезіаз Іоз сагдоз: ё еп езіа ііег- га ау росо рап; ё еп езіа ііегга зе ѵіегопіоз йісЬоз ЕтЬаіайогез епдгап реіідго соп Іоз йезіа ііегга; ё сото диіега дие зеап СЬгізііапоз Агтепі- оз, зоп таіа депіе, йе таіа сопйісіоп, ё поп йехагоп заііг ё Іоз йісЬоз ЕтЬаіайогез йезіа ііегга, Газіа дие Іез йіегоп аідо йе Іо дие ПеѵаЬап: ё апйиѵіегоп диаіго іогпайаз рог езіаз топіапаз, ё Педагоп ё ипаз сазаз дие егап ё Іа таг, дие аѵіа йе аііі а Тгарізопйа зеіз іогпайаз: ёйе зіііе- ѵагоп [Іеѵагоп] ип таі сатіпо Газіа ип Іидаг дие ез Патайо Ьазиппепа, ё іойа езіа ііегга йе Тгарізопйа дие ез ё Іа тайпа, ез йе тиу аііаз зіеггаз, ё йе топіапаз йе агЬоІез аііоз, ё ё сайа агЬо! езіаЬа ипа рагга; ё йез- іаз раггаз Гасеп ѵіпо, ё пипса Іаз ІаЬгап, ё ез іойо роЫайо ё сигіоз, дие еііоз йісеп рог сапіегіаз, дие зоп ипаз росаз йе сазаз ауипіайаз еп ипо, ё оігаз ё оігаз рагіез: ё еп езіе сатіпо зе регйіегоп іойаз диапіаз Ьезіі- аз ПеѵаЬап. СЬѴІП. Е іиеѵез йіег у зіеіе йе ЗерііетЬге Педагоп ё Тгарізопйа, ё диапйо аЬі Педагоп «Гаііагоп» дие ипа паѵе аѵіа ГесЬо ѵеіа рага зе іг еп
Пера. 385 вѣтеръ, и онъ возвратился въ портъ, по имени Платана, въ шести миляхъ отъ города. Посланники запаслись всѣмъ, что имъ к было нужно, взяли лодку, поѣхали къ этому кораблю и взошли на него. Хозяинъ его былъ Генуезецъ, по имени Николосо Ко- ханъ. Они отправились въ путь и пробыли въ дорогѣ до Перы двадцать пять дней. Въ четвергъ, двадцать второго числа октября мѣсяца, прі- ѣхали въ городъ Перу къ ночи. Пріѣхавши туда, они нашли двѣ Генуезскія карраки, пришедшія изъ КаФЫ, которыя собирались идти въ Геную. Посланники приготовились къ отъѣзду и отпра- вились съ этими карраками въ среду четвертаго ноября; въ сре- ду же пріѣхали въ Галиполи и нагрузились хлопкомъ; въ суб- боту выѣхали и пріѣхали на островъ Хіосъ. СЫХ. Въ понедѣльникъ, семнадцатаго ноября, выѣхали от- туда и подошли къ острову Сапіенсіи и къ мысу св. Ангела, и всту- пили во владѣнія Венеціи., Въ понедѣльникъ, въ послѣдній день ноября мѣсяца; подошли къ острову Сициліи и бросили якорь у города. Рега, дие ега сагдаба (іе аѵеііапав, ё іоѵо ііетро сопігагіо, ё іогпбве а ип риегіо дие Патап Ріаіапа, дие ев а веів тіііаз (іе Іа сіибаб. Е Іов бісЬоз ЕтЪа^абогев Ьавіесіегоп бе Іо дие оѵіегоп тепезіег, у іотагоп ипа Баг- са у Гиегопве рага Іа бісЬа паѵе, ё епігагоп еп еііа, бе Іа диаі паѵе ега раігоп ип Сепоѵёв дие ве ПатаЬа Кісоіозо Со^ап; ё апбиѵіе|гоп виѵіа§е ё езіоѵіегоп еп іг Гавіа Рега ѵеіпіе у сіпсо біав. Е ^иеѵев ѵеіпіе у бов біав беі тев бе ОсіиЬге, Пе^агоп а Іа сіибаб бе Рега еп апосЬесіепбо; ё сото аЬі Пе^агоп, ГаІІагоп бов саггасаз бе бгепоѵевев дие ѵепіап бе СаГа, ё іЬап & (хёпоѵа: ё оѵіегоп Іов бісЬоз Ет- Ьа] абогев бе ве арагеіаг, ё рагііегоп соп евіав саггасаз тіегсоіез, дие Гиегоп диаіго біав беі тев бе КотіетЬге, ё тіегсоіез Ие^агоп а (хаііриіі; ё саг- ^агоп аЬі аі^обопев: ё рагііегоп 1ие§о ваЬабо, ёііе^агоп ё Іа ізіа бе Хіо. СЫХ. Е Іипев, дие Гиегоп біег у віеіе біав беі тез бе КоѵіетЪге, рагііегоп бе адиі, у Ііедагоп еп раг бе Іа івіа бе Заріепсіа, ё беі саЪо бе 220. Запі Ап§е1о, ё епігагоп еп еі Іи^аг бе Ѵепесіа: ё Іипев, ровігітего біа беі тев бе КоѵіетЬге, Ие^агоп а Іа івіа бе Зісіііа, ё іотагоп риегіо еп Іа сіибаб. Сборникъ II Отд. И. А. Н. 25 х
386 Бури на Средиземномъ морѣ. Въ среду, второго декабря, выѣхали оттуда и вытерпѣли большую бурю, которая бросила ихъ къ городу Гаэтѣ, что въ Неаполитанскомъ королевствѣ. Здѣсь они остались пять дней и когда выѣхали, снова началась буря, которая опять отбросила ихъ къ Гаэтѣ. Во вторникъ, двадцать второго декабря, выѣхали оттуда и ихъ застигла новая буря, которая отнесла ихъ къ Корсикѣ. Здѣсь они провели праздникъ Рождества; выѣхали, ихъ снова застиг- ла буря, которая отнесла ихъ къ городу, по имени Гумбинъ; оттуда они отправились и въ слѣдующую субботу были у порта Веане. Въ воскресенье, третьяго января, пріѣхали въ Генуезскій портъ. Генуезскій берегъ лигъ на шесть отъ города покрытъ красивыми домами, садами и цвѣтниками, что очень красиво на видъ. Городъ очень хорошо построенъ; въ немъ есть красивые дома, и почти въ каждомъ домѣ башня. Посланники отправились въ Саону, гдѣ былъ папа, потому что имъ нужно было кое что обсудить съ нимъ. . Е тіегсоіез, йоз йіаз йеі тез йе РісіетЪге, [ОесіетЪге] рагііегоп йе адиі, ё оѵіегоп дгап іогтепіа дие Іоз есЬб ё. Іа сіийай «йе» Оаеіа, дие ез йеі Веупо «йе» Кароіез, ё езіоѵіегоп адиі сіпсо йіаз; ё рагііегоп йе адиі, у іотбіез оіга іогтепіа дие Іоз есЬб оіга ѵег аііі [аііі оіга ѵег] а Оаеіа. Е тагіез, ѵеіпіе у йоз йіаз йеі тез йе ВісіетЬге [БесіетЬге], раг- ііегоп йе адиі у іотбіез оіга іогтепіа дие Іоз есЬб а Сбгседа, ё іоѵіегоп аііі Іа Раздиа йе Каѵійай; ё рагііегоп йе аііі, ё іотбіез оіга іогтепіа дие іоз есЬб б ипа ѵіііа дие ез Патайа СгитЬіп, ё рагііегоп йе адиі: ё заЬайо зідаіепіе Гиегоп еп раг йеі рпегіо Ѵеапе. Е йотіпдо, ігез йіаз йеі тез йе Епего, Гиегоп еп еі риегіо йе Сё- поѵа; уІагіЪега йе&ёпоѵа, соп зеіз Іедиаз апіез дие біа сіийай Педиеп, ез тиу роЫайа йе Гегтозаз сазаз [68] ё Ьиегіаз ё ѵегдеіез, дие ез тиу Гегтоза соза йе ѵег. Оігозі Іа сіийай ез Ьіеп роЫайа, ё Ьа еп еііа іегто- заз сазаз, ё еп сайа саза ипа іогге еп Іаз таз йеііаз: ё Іоз йісЬоз ЕтЪа- іайогез Гиегоп б, 8аопа йопйе езіаЬа еі Рара, рог диапіо аѵіап йе ѵег соп ёі аідипаз созаз.
Возвращеніе. 387 Въ понедѣльникъ, перваго Февраля, выѣхали изъ Генуи на кораблѣ, котораго хозяиномъ былъ мисеръ Біенбосо Барбе- ро. Во время пути была буря и дурная погода, хуже которой они не испытали ни разу въ своемъ путешествіи. Они пробыли въ дорогѣ съ перваго Февраля, когда выѣхали изъ Генуи, до воскресенья, перваго марта, когда прибыли въ Санъ Лукаръ, вышли на землю и оттуда отправились въ городъ Севилью. Въ понедѣльникъ, двадцать четвертаго марта тысяча четыреста ше- стого года по Рождествѣ Христовѣ, посланники явились къ госу- дарю королю Кастильскому, котораго застали въ Алькала де Генаресѣ. Е Іипез, ргішего Діа Де НеЬгего, рагііегоп Де адиі Де Сгёпоѵа еп ипа паѵе, «Де» дие ега раігоп Місег ВіепЬоко ВагЬего, ё еп еі сатіпо оѵіегоп іогтепіа ё таі ііетро, реог дие Іо пипса еп езіе ѵіаде оѵіе|гоп ё Дигагоп еп езіе сатіпо ДезДе ргішего Діа Де НеЬгего, дие Де Сгёпоѵа рагііегоп, Газіа Дотіпдо ргішего Діа Де Магго, дие Педагоп ёЗапіЬисаг» ё іотагоп ііегга, ё Де аііі іотагоп сатіпо рага Іа сіиДаД Де 8еѵіііа. Е • Іипез, ѵеіпіе у диаіго Діаз Деі тез Де Магго Деі апо Деі Зепог Де тіі у диаігосіепіоз у зеіз апоз, Іоз ДісЬоз зепогез ЕтЬадаДогез Педагоп аі - ДісЬо зепог Веу Де Сазііііа, ё Гаііагопіо еп Аісаіё, Де Непагез. 25*
388 СЛАВА БОГУ. КОНЕЦЪ ХРОНИКИ ВЕЛИКАГО ТАМЕРЛАНА и описанія путешествія,, совершеннаго посланниками, которыхъ послалъ свѣтлѣйшій король Енрике, про- званный Больнымъ, съ отчетомъ о всемъ замѣ- чательномъ и удивительномъ, что есть во всей восточной сторонѣ. Печатано въ Севильѣ, въ домѣ Андрея Писціони. Года 1582. [БАБ8 ГЕО. ЕШ НЕ НА СНВОМСА ЮЕЬ ОВАК ТАМОВЬАМ, Т ОЕЬ уііпегагіо Деі ѵіауе, дие Іоз ЕтЪахайогез д* еі вегепіззі- то Веу Епгідие, Патайо еі Боііёіе, Іез ет- Ьіо Ьізіегоп, соп геіасіо йеіаз созаз поіаЫез у шагаѵіііозаз дие ау еп Іойа Іа ііегга йе Ьеѵапіе. Ітргеззо еп 8еѵі- 11а, еп саза <1е Апдгеа Різсіопі. Апо 1582.]
объяснительный указатель.
ОБЪЯСНИТЕЛЬНЫЙ УКАЗАТЕЛЬ. Абобакеръ Мирасса —Абубѳкръ- мирза, внукъ Тимура, сынъМиранъ шаха, 23-хъ лѣтъ при смерти дѣда. 182, 183, 361, 364, 365, 370— 373. Абубекръ-Мирза — Кл. Абоба- керъ МирассА Абхаръ или Авхаръ—Кл. Хуаръ. Авпга, Авенпкъ — Кл. Ауника. Ависены башня. 9. Адуаръ, орда. По Арабски ла- герь, также какъ и орду по-Ту- рецки. 188. Азовское море — К. Тайское море. Акиви. Никакой мѣстности гдѣ ломается лазурикъ, похожей на- званіемъ на Акиви, въ настоящее время неизвѣстно. 313. Алавары — по Ханыкову (Иранъ 610) Курды племени Алавари. 204. Аламанъ-Олгланъ. 343. Алапгогаса — Аланза. (Иранъ стр. 586). 129. Аланза — К. Алапгогаса. Алара. Нельзя ли понимать подъ этимъ именемъ Арранъ, мѣстность между рѣками Араксомъ и Куромъ, гдѣ находилась область Карабагъ, одно изъ коневій Тимура. 145. Алатао. 369. Алашкертъ — Кл. Алескинаръ. АлаФа — алафъ, слово Арабское, перешедшее и въ другіе языки, зна- читъ продовольствіе, жалованье. Отсюда русское лаФа, привольное житье. 356. Александрія, царство Александ- рійское—Египетъ. 26, 29, 31, 41, 75, 177, 329. Александръ. 175, 225. Алексѣй IV.—К. Келексъ. Аленъ—Алеппо, собственно Ха- лебъ. 2. Алеппо — К. Аленъ, Ялапъ, Ха- лапъ. Алескинаръ. — Алашкертъ, у истоковъ Восточнаго Евфрата. На возвратномъ пути Клавихо долженъ былъ пройдти изъ Хоя въ Алаш- кертъ, Карсъ (Ауміанъ ?) Тортумъ, Испиръ и пр. 378,379. Алибедъ 222. Аликуди — К. Арку. Алинга. На сѣверномъ берегу Аракса, къ востоку отъ Нахча- вана,. на высокой скалѣ находятся нынѣ развалины весьма извѣстной крѣпости Алинджа (въ древности Ернджакъ), взятой Тимуромъ въ 1387 году. Клавихо по дорогѣ изъ Маку въ Хой могъ только изъ дали видѣть эту крѣпость съ лѣвой сто- роны. 162. Альгезира или Альгезирасъ—го- родъ въ Испаніи на берегу Гибрал- тарскаго пролива, въ 3 кил. на за- падъ отъ Гибралтара. 6. Альдайре Баязетъ см. Ильдринъ Баязитъ. 147, 148.
392 АЛЬ — АНГ АНД. --- АРС Альканро— Каиръ. 188. Алькала де Генаресъ — городъ въ Испаніи на р. Генаресѣ въ 23 кил на СВ. отъ Мадрида. 387. Алькасаба. (Исп.) замокъ или крѣ- пость, Слово Арабскаго происхо- жденія. 7. Алькасерія (Исп.) мѣсто, лавка, гдѣ продаютъ сырой шелкъ. Сло- во взято съ Арабскаго (см. Сгіоз- заіге (Іез тоіз езра^поіз еі рогіи^аіз бегіѵёз бе ГагаЪе, раг ѴГ. Н. Еп- §е1тан (Ьеубе, 1861), р. 20). 168. Альмунесаръ—К. Альмуньекаръ. Альмуньекаръ, — Альмунесаръ, городъ въ Испаніи на берегу Среди- земнаго моря; близь Малаги. 7. - Альтолого 343. Султанъ Амадъ.—Ахмедъ Джела- иръ Ильхани, владѣвшій западною частью Ирана, ни за что не хотѣлъ покориться Тимуру. Лишившись въ 1386 г. своей столицы Султаніи, а затѣмъ Тавриза и Багдада, онъ бѣ- жалъ въ Египетъ; во время похода Тимура въ Индію возвратился, сно- ва укрѣпился въ Багдадѣ и за- ключилъ союзъ съ Кара - Юсуфомъ, однимъ изъ Туркменскихъ владѣте- лей въ Арменіи. Прп приближеніи войскъ Тимура они оба бѣжали къ султану Баязету, что было для Ти- мура однимъ изъ предлоговъ войны съ симъ послѣднимъ. 162. Амазонки. 335. АмальФИ — К. Мальфа. Амброзіо 102. Амиратъ — султанъ Мурадъ I (1359—1389). 147. Аму-Дарья — К. Біамо, Віадме. Ангора — К. Ангури. Ангури — Ангора, древняя Ан- кира, городъ въ Малой Азіи, на притокѣ р. Сангарія. Знаменитая битва между Тимуромъ и Баязетомъ, въ которой Баязетъ былъ взятъ въ плѣнъ, была при Ангорѣ въ 1402. 3, 146, 147. АндрнкОЯ. Можотъ-быть Энде- рабъ-Кугъ. 296. АНКОЙ, :— Анхуп, гор. на западъ отъ Балха. 219. Антеннлло— Антпмило, остр. въ Архипелагѣ. 25. АНТИМПЛО — К. Антѳнилло. Антипихара см. Пихара. Антіохія. 57. Анчо. Это ямчи, почтарь, Рус- ское ямщикъ, отъ того же ямчи про- исходящее. 200, 346. • Арабы. 328. Араксъ — К. Коррасъ. Араратъ.—К. гора Ноева ков- чега. Арзамиръ. 114. Арку — Аликуди, одинъ изъ Ли- парскихъ острововъ. 18. Арменіи царь. 378. Арменія. 151, 155, 369, 376 — 380. Арменія верхняя. 145, іез, 338. Арменія малая.—Армянское цар- ство, образовавшееся изъ древней Арменіи, такъ называемое царство Багратидовъ 2. Армяне. 119, 138, 144, 149— 151, 153, 155, 156, 162,163, 166, 327, 377, 380, 384. Армянскій замокъ. См. Конецъ путей. 47. Аррагонскій король. См. Педро IV 8. Аррагонскій вице-король. 10. Аррапсъ (Аггауг) ар-раисъ, эль- реисъ (л. передъ р. ассимилируется). Рейсъ—духовный чинъ, лицо наблю- дающее за нравственностью жите- лей города и за его чистотой и безо- пасностью (Ханыковъ «Описаніе Бу- харскаго ханства» стр. 191). 211. Арракіель 383. Арранъ — К. Алара. Арсинга — Ерзенганъ, бывшая столица Арменіи, Арзенка у Ар-. мянъ. 2, 128, 131, 135, 138—140, 142,145, 149, 150, 376, 377, 380,. 381.
АРХ -- БАГ БАД — БАР 393 Архипелагъ. — Герцогство Архи- пелагъ состояло почти исключитель- но изъ одного острова Наксоса и существовало огъ начала XIII в. до конца XIV в. 25. Асеронъ—Ерзерумъ. 2, 150, 369, 379. Асинара — К. Лидера. Аспера или еспера — восточная монета. 140, 149. Аспиръ — г. Испиръ на Чорохѣ, въ древности Сперъ. 382. АспиртепіЯ. — Область Испиръ. 383. Ассарекъ. — Вѣроятно одинъ изъ множества разсѣянныхъ всю- ду Хисарековъ, т. е. крѣпостицъ. 368 — 370. Атепгала. По мѣстности дол7 жно быть Саинъ-Кала. (См. Атл. Киперта). 184. Ауміанъ, Ауміанская земля. Имя намекаетъ на Ани (у Грек. ’Аѵіоѵ), между тѣмъ по смыслу указывается на Карсъ. 369, 379—381. Ауника—Авеникъ, крѣпость къ ІО. отъ Гассанъ-Кале, по Турецки Джеванъ-Кале; нынѣ Авига. 2, 151. Ахинханъ.—Отецъ Ханымѣ былъ султанъ Казанъ-Ханъ, владѣвшій удѣломъ Джагатая 1332 — 1346. 296. Ахмедъ Джелаиръ Ильхани—К. Султанъ Амадъ. А О ОНЪ — К. Монтестонъ, Святая гора. Бабашекъ или Башамбекъ. 185, 186, 351. Баберекій .герцогъ или герцогъ Стерликъ. 17. Багадуръ. То же что Русское богатырь, изъ того же «багадуръ» передѣланное. Багдадъ — К. Балдакъ, Балдасъ, Балдатъ. Багинб—Багинау, Баги-ну, Баги- но — «новый садъ». Шерефеддинъ въ своей исторіи Тимура и сул- танъ Баберъ въ своихъ запискахъ упоминаютъ о нѣсколькихъ загород- ныхъ дворцахъ въ Самаркандѣ, ко- торыхъ названія начинались со сло- ва баг-(садъ), но ни одно изъ при- водимыхъ ими названій не соотвѣт- ствуетъ вполнѣ имени Багинб. Ше- рефеддинъ впрочемъ упоминаетъ безъ имени о новомъ загородномъ дворцѣ,, который былъ богаче и об- ширнѣе другихъ. На праздникъ, дан- ный въ немъ, приглашены были, по его словамъ, и европейскіе послан- ники, потому что «и кассамъ» (ма- ленькія морскія насѣкомыя величи- ною въ ячменное зерно) «есть мѣ- сто въ морѣ». (Нізіоіге сіе Тітпг Вес.ѴІ, 24, стр. 179, 180.) 261. Бадахшанъ — К. Балахія. Байги и аръ, вѣроятно загородный дворецъ Баги-чинаръ. Мѣсто, гдѣ онъ былъ, показываютъ и теперь. 257. Море Баку, — Каспійское море. Въ Русскихъ сказаніяхъ Каспійское море тоже называется Бакинскимъ. 177, 180, 225, 331. Баирутъ — К. Баруте. Балахія, «страна, гдѣ добываются рубины (Ъаіахез)». Несомнѣнно Ба- дахшанъ, гдѣ, какъ извѣстно, нахо- дятся копи рубиновъ. Марко Поло называетъ Бадахшанъ Вайазсіа. 312, 313. Балдакъ. 172, 183, или Балдасъ 2, или Балдатъ. 361, 364 — Багдадъ, взятъ Тимуромъ во второй Персид- скій походъ въ 1393 г.; второй разъ взятъ послѣ возстанія Ахмеда Дже- лаира и разрушенъ въ 1401 году. Балхъ. Въ Испанскомъ текстѣ Ѵаец вѣроятно описка или опечат- ка. Буква е легко могла попасть вмѣсто буквы же Ъ и ѵ произно- сятся по Испански одинаково. Балхъ былъ завоеванъ и разрушенъ Тиму- ромъ въ 1366 г. 223. Барбарскія горы. — горы Вар-
394 БАР -- БРА БРУ -- ВЕН варіи, Бѳрберіи, т. е. сѣверо-Аф- риканскія. 6. Баруте—Байрутъ 29, 79. Бастанъ—Бостамъ, гор. па пути между Мешхедомъ и Тегераномъ, ср. Васкаль. 349. Баубартель. 347. — Абивердъ? Башамбекъ, въ другомъ мѣстѣ Бабашекъ. 185, 186, 351. Баязетъ гор. 112, 140. Бенетико—островъ близь южнаго берега полуострова Морей. 23. Берберскіе мавры. — Африкан- скіе мусульмане, Арабы или Бер- беры. 11. Берро — вѣроятно островъ Ле- росъ. 34. Біамо, Віадме — р. Аму-Дарья, др. Оксусъ. И Біамо, и Віадме образовались у Клавихо изъ Аби- Аму, «рѣка Аму», какъ называется она у туземцевъ. 224, 345. Мессеръ Бокира де Марта, 36. Болькани, Больканте — Волкано, одинъ изъ Липарскихъ острововъ 19. Большое море — Черное море. 95—97, 104, 105, 107. БониФаціо проливъ. 10. БониФаціо замокъ на остр. Кор- сикѣ. 10. Борундо мирасса. См. Буродо мирасса и Бутудо мирассй. Борун- до должно быть то же имя что Бурундай, темникъ, о которомъ упо- минаютъ Плано Карппни и Волын- ская лѣтопись. 250. Босатъ, питье. Это должно быть буза, извѣстный Татарскій напи- токъ. 279. Бостамъ—Кл. Васкаль. Бояръ (Воуаг). Судя по мѣстно- сти это должно быть Бухара. Очень вѣроятно, что буква у поставлена ошибкою вмѣсто у. Въ такомъ слу- чаѣ слово Во]‘аг произнеслось бы по Испанскому выговору Бохаръ. 344. Брасо—обхватъ руками (Ъга^о ру- ка) т. е около 6-ти футовъ. 14, 300. Брусса—К. Бурса, Вурска. Буело. 209. Что это — Абдуль- абадъ? Буродо мирасса Вѣроятно то же имя что Борундо мирасса и Бутудо мирасса. Бурса — Брусса. ср. Вурска. 306, 376. Бусико—К. Мозенъ Бучикате. Бутудо мирасса ср. Буродо ми- рассй и Борундо мирассй. 362. Бухара—К. Бояръ. Бѣлые Татары. Подъ этимъ на- званіемъ слѣдуетъ разумѣть у Кла- вихо — Туркменовъ Акъ-Коюнлу, «Бѣлобаранцевъ». 144, 194, 195. Вавилонія. 2, 183, 322. Вавилонскій султанъ 27, 28, 144, 162, 170, 183, 255,363. Вавилонскаго султана посланники. 163, 186, 213, 229, 244, 324, 343, 355, 374. Вавилонъ 172. Султанъ Ваисъ — Шейхъ Овейсъ- Джелаиръ, основатель династіи Иль- ханидовъ въ западномъ Иранѣ, отецъ Ахмеда Джелаира, побѣжден- наго Тимуромъ. 167, 169. Баситъ Каласпде — Баязетъ. Ба- ситъ Каласиде — мѣстный падежь и значитъ: въ крѣпости Баситъ. Име- нительный Баситъ Каласи (Иранъ 588—589). 158. Васкаль по всей вѣроятности Бостамъ; сомнѣнія быть не можетъ, принявъ въ расчетъ направленіе пути. 196. Ватами. — Вераминъ, по дорогѣ изъ Семнана въ Тегеранъ. 350. Веане 386. Велесъ Малага 7. Венеціанскій заливъ — Іониче- ское море. 23. Венеціанскія владѣнія. 23,385. Венеціанцы. 44, 106, 119, 177. Венеція. 44. Венгарага. 296. Венгерскій король. 94.
ВЕР --- ГЕР ГЕР --- ГЙП 395 Вераминъ—Кл. Ватами. Вергилій. 11. Бисеръ. 382. Витуперіо башня. 48. Віадме. 224. См. Біамо. Віанскія поля 361, 363, 373. ВІОПОЛП—нынѣ Фоль, селеніе на Малоазійскомъ берегу Чернаго моря между Керазондомъ и Триполисомъ. 115. Волкано — К. Болькани, Боль- канте. Вурска — Брусса. Въ другомъ' мѣстѣ этотъ городъ названъ уКла- вихо Бурсой. Брусса была взята Тимуромъ вслѣдъ за Ангорой въ 1402 г. 50. Габуй—одинъ изъ четырехъ сы- новей Чингисъ-Хана, Этого Габуя можно признать за сына Чингисова Угедея. 242. Гаета. Мола (Моіа (іі (таеіа) древн. Гогтіаннт, лежитъ въ очень близкомъ разстояніи отъ Гаеты, но до нынѣ составляетъ отдѣльный го- родъ. 11, 12—17. 386. Галата. По словамъ Клавихо это есть имя, которымъ Греки называ- ютъ Перу. Во время Византійскаго владычества Галата и Пера со- ставляли одно предмѣстіе и даже назывались однимъ общимъ име- немъ Сике. 91. Галиполи, 45, 48, 49, 84, 385. Гало мысъ 23. Гарганія или Джурганія—Грузія, иначе называвшаяся Гурджистанъ. Подчинена Тимуромъ въ 1386 г. 369. Гаттилузій—К. Каталусъ. Генуезцы. 28, 43, 44, 48, 89, 91, 102, 104, 106, 109, 113, 114, 116, 119, 139, 145, 147, 167, 177. Генуя. 39, 385, 387. Гератъ — К. Хелакъ, Херей, Хоре. Гераклея — К. Понторакія. | Гербъ Тимура. — Три кружка трехугольникомъ дѣйствительно бы- ли родовою тамгою Тимура и изобра- жались на его монетахъ. Объясне- ніе Клавихо, что тремя кружками этими обозначалось его владыче- ство надъ тремя частями свѣта, не имѣетъ ни какото основанія.. 235, 236. Германоли — вѣроятно вмѣсто Киръ-Манолп,—императоръ Трапе- зондскій Мануалъ II (1389 —1412). 117. Гернанъ Санчесъ де Паласуе- ласъ посланникъ короля Кастиль- скаго Генриха III къ Тимуру, при- сутствовавшій при сраженіи у Ангоры (1402). Товарищъ его по посольству Пайо или Пелайо де СотОмайоръ. (См. это). 3. Гибралтаръ. 6. Гилянъ — одна изъ сѣверныхъ областей Персіи, у юго-западнаго угла Каспійскаго моря, по обѣимъ сторонамъ устья Кызылъ - узеня. Гилянъ подчинился Тимуру въ 1386 г. 2, 177, 180. Гппподромъ въ Константинопо- лѣ, нынѣшній Атмейданъ, занималъ прежде огромное пространство, те- перь же такъ застроенъ, что за- ключаетъ въ себѣ только 250 шаг. въ длину и 150 въ ширину. (Наттег Сопзіапііпореі I стр. 128). Колон- на, о которой говоритъ Клавихо, есть обелискъ изъ куска цѣльнаго гранита, исписанный іероглифами. Онъ былъ поставленъ по приказа- нію императора Ѳеодосія Великаго, на что указываютъ двѣ надписи, одна Латинская, другая Греческая, находящіяся на подножіи его. Дру- гая, змѣеобразная колонна, вмѣстѣ съ обелискомъ вызывала удивленіе между прочимъ и Русскихъ путе- шественниковъ. О происхожденіи ея существовало много преданій. Жилль думаетъ, что на ней прежде стоялъ
396 ГИР — ГУР ГОР — дим треножникъ Дельфійскій, поставлен- ный въ Гинподромѣ Константиномъ Великимъ. Русскіе путешественни- ки упоминаютъ также о заговор- номъ значеніи этой колонны. (Ска- занія Русскаго народа. Сопзіап- ІінороИв СЬгізііапа II стр. 106. СгуПіпз кн. II гл.ХІ, ХШ.). 62 — 65. ГпрИФОНДа—можетъ быть невѣр- но переписанное СЪегазопгіа или Спегазовйа—нын. Керазундъ. 115. Гироль Греческій (еі Сиігоі бе Іа бггесіа) и Гироль Турецкій (еі Сгпігоі (іе Іа Тигдиіа), замки, одинъ на Евро-- пейскомъ, а другой на Малоазій- скомъ берегу Босфора. Развалины этихъ двухъ замковъ теперь извѣ- стны подъ названіемъ Генуезскихъ замковъ. Они находятся въ самомъ узкомъ мѣстѣ Босфора. Во время Византійской Имперіи они защи- щали проливъ. Близь развалинъ на- ходятся теперь два новые замка, построенные съ тою же цѣлью сул- таномъ Мурадомъ IV. Называются они Румили-Хисари и Анадолу-Хи- сари. 96. Гомесъ де Салазаръ. 4,190,191, 203—206. Гормесъ. Знаменитый въ средніе вѣка Ормузъ—островъ и бывшій на немъ городъ при входѣ въ Персид- скій заливъ. До этого пункта про- стирался на западѣ удѣлъ Пиръ- Магомета, заключавшій въ себѣ Афганистанъ и Балучистанъ. Горчи (^огсііі) — хбро<;7 хоѵрос— отрокъ 117, 118. Греки. 22, 33, 34, 46 — 48, 89, 108, 120, 122, 138. . Греція. 24, 47 — 49, 95 — 97, 145, 147. Гумбинъ гор. 386. ГуссеЙНЪ — Кл. царь Самарканд- скій. Гурганія, Горгаиія. См. Тарта- нія. 381, 383. Горганы — Грузины. 383. Дамаскъ. Взятъ Тимуромъ въ 1401 г. 2, 29, 144, 177, 194,296, 327, 330. Дамганъ. 193, 194, 349. Дарій царь Персидскій. 175. Два Замка (Боз Сазіеііоз) гавань на Малоазійскомъ берегу Чернаго моря. 110. Двойка. 24. См. Тройка. Девизъ Тимура—султанъ, спле- тенный въ три пряди изъ конскихъ волосъ. 132. Деліесте — Дели. Былъ взятъ Тимуромъ въ 1394 г. 290. Делуларкентъ, «селеніе близь рѣ- ки Аракса, вь которомъ жили Ка- шикп или святые люди»—Делиларъ- Кентъ, нынѣшній Делибаба (Ханы- ковъ Иранъ 587). 151. Дербентъ.—Дербентское ущелье Желѣзные ворота. 2, 231, 232. Дербентская земля. 231. Деррега — Даругй (Монг.), на- чальникъ страны или города. 171. 375. Деспартель — мысъ Спартель, оконечность Африки при входѣ въ Гибралтарскій проливъ изъ Атлан- тическаго океана. 6. Джагаро. 348. См. Ягаро. Джанса мирасса. 343, 357, 358—363. см. Янса мирассА Джеангиръ — К. Янгиръ. Джурганія. 154. К. Гарганія. Дилеольтагаиа. Не есть ли это имя Тукель-Ханымъ? Такъ звали жену Тимура, дочь Монгольскаго хана Хызръ - Ходжа Аглена; Въ честь ея былъ устроенъ садъ Дцль- кушй (ІПереф. III. 70, стр. 425) 296. Дилнкаша или Диликая — Диль- куша, «восхищающій сердца», садъ близь Самарканда. Мѣсто этого сада показываютъ и теперь. 256. 264. Димитрій, предъявитель правъ на Византійскій престолъ. Клавихо
дим ЕГИ ЕДИ -- ЗАБ 397 называетъ его Димитріемъ вѣроятно по ошибкѣ. Племянникъ императора Мануила Іоаннъ, сынъ его брата Андроника, лишеннаго престола отцемъ, возмущался противъ дяди, потомъ примирился, получилъ ти- тулъ императора и даже управлялъ имперіей во время поѣздки Ману- ила во Францію. По возвращеніи своемъ въ Константинополь, Ману- илъ послалъ племянника на островъ Лемносъ. Въ послѣдствіи Іоаннъ получилъ во владѣніе гор. Ѳесса- ловику. Димитріемъ назывался одинъ изъ братьевъ императора Мануила и вѣроятно Клавихо смѣшалъ име- на. Димитріемъ же былъ названъ также и пятый сынъ Мануила, но въ 1403 г. онъ едва ли былъ уже на свѣтѣ. (Писанье Гат. Вузапі. стр. 240, 241). 86. ДНМИТЪ ткань. 81., Дина — алькадь т. е. визирь, назначенный Тимуромъ на., время отсутствія изъ Самарканда въ семи- лѣтнемъ походѣ. 283. Дорганчо. Тутъ у Клавихо подъ именемъ города едва ли не слѣ- дуетъ разумѣть имя самого царя— именно Чингиса. Никакого города въ Монголіи во времена Чингисъ- Хана не было. 242. Дориле замокъ. 125. Дублонъ (сіоЫа), — старинная Испанская монета. Дублоны были различной цѣнности: въ 1 ппстоль (около 4 рубл.), въ четыре пистоля и даже въ 50 пистолей. Кромѣ того ихъ цѣнность измѣнялась съ тече- ніемъ времени (Метрологія Петру-’ шевскаго). 120. Дюбекъ — мѣстечко на берегу Дарданелльскаго пролива. 47. Дукатъ. Цѣнность этой монеты, такъ же какъ и дублона, очень разнообразна. 311, 327. ЕвФратъ. 138. Егида. Можетъ быть это Игдырь, лежащій на западъ отъ Арарата, (ВіНег Епікипсіе X. 383). 155. 156. Едигуй = Едигей. 337, 340 — 342, 360. Езбекъ. Сына этого имени у Чингиса не было. 242. Елена. 24. Еліонъ. 43. Ельчи. Объяснено у Клавихо правильно. 212. Енпакора. 196. ДОНЪ-Енрике = Генрихъ III, ко- роль Кастиліи 1390—1406. 1, 3. Ерзерумъ — К. Асеронъ. Ерзенганъ — К. Арсинга. • Ескалинесъ или Есталименъ. 41. Ескарлата. 127, 256, 375. Ескомболи. Отъ этого имени произошло по всей вѣроятности Османское имя Константинополя— Истамбулъ. 89. Ескотари—Скутари— по-Турецки Іскюдаръ, . древній Хризополисъ, существовалъ со времени Персид- скихъ войнъ. 91. Еспандіаръ—Исфендіаръ. 111— 113, 134. Еспера или Аспера — восточная монета. 140, 149. Есталименъ или Ескалинесъ,— Сталимене, древній Лемносъ. 40. Ехамилле. 49. Жемчугъ. «Жемчугъ родится въ большихъ раковинахъ, которыя на- зываются засагез». Не ошибка ли здѣсь въ словѣ іасагез: перламутръ по Испански пасаг, слово Персид- ское. 179. ЖираФФа. Шерефеддинъ разска- зываетъ, что жираффа была при- везена въ подарокъ Тимуру отъ Египетскаго султана и принята на свадебномъ пиру. 164. Забраинъ гор. На западъ отъ Нишапура и теперь есть городъ Зафрани или Зафранлу съ караван- сар’аемъ, которому Ханыковъ при-
398 ЗЛИ --- ИЛЬ ИНД — КАЙ ппсываетъ отдаленную древность (Мёшоігез 8пг Іа рагііе тёгійіопаіе <іе ГАзіе Сепігаіе раг Ы. СкапікоГ), 203. Заиты, «люди, происходящіе изъ рода Магомета». Всѣ считающіеся потомками Магомета, называютъ себя и называются у Магометанъ сейидами, т. е. господами, благо- родными. Сейидъ то же что Испан- ское Сидъ. 267. Заратанъ—владѣтель Ерзенгана, которому наслѣдовалъ Питалибетъ, сынъ его. Шерефеддинъ называетъ его Тахартенъ. Онъ подчинился Тимуру въ 1387 г. и былъ при- знанъ вассальнымъ владѣтелемъ. У современника Клавихо Армянскаго писателя Мецопеци, стр. 45, — Та- хратанъ. 135, 136, 139, 140, 141, 145. Зафа «гор. съ которымъ ведетъ торговлю Султанія». 177. Не Кафа ли? Смѣшеніе звуковъ к и с (з) у Клавихо встрѣчается не рѣдко (ср. Соггаз = Су-Аррасъ; соГга=софра и. т. п.). ЗаФрани или ЗаФранлу см. Забраинъ. Звѣриный островъ ((іе Іаз Вез- ііаз) близь остр. Родоса. 33. Зенджанъ или Зенгянъ — Кл. Санга. Ивиса. 8. Иларій. Доріа — К. мессеръ Ила- ріо. Мессеръ ИларІО = Иларій Доріа, Генуезскій патрицій, былъ женатъ на Замріи, незаконной дочери императора Мануила Палеолога. (Висап^е Гат. Вузапі. стр. 245). 52, 74 — 76. Ильдринъ Баязитъ или Альдай- ре Баязетъ = Турецкій султанъ Баязетъ I, прозванный «Молніей» (Ильдиримъ). Вступилъ на престолъ послѣ своего отца Мурата въ 1389 г., былъ разбитъ и взятъ въ плѣнъ Тимуромъ въ битвѣ при Ангорѣ въ 1402 г. 3. ИНДІЯ малая. Такъ называется у Клавпхо Афганистанъ, считавшійся и у древнихъ принадлежащимъ къ Индіи. 2, 176, 178, 226, 230 — 232, 288, 290, 313. Индѣйская земля. 207,231,291, 316, 329. Индѣйскій царь. 290, 291. Искіа—островъ у сѣверной око- нечности Неаполитанскаго залива. 17. Испанія. 127. Испанскій король. 25, 252. Испиръ. Кл. Аспиръ. Исчу. 151. Іерусалимъ. 27, 28, 31, 59. Іессей. 60. Іессенъ. 178. Не Іеменъ-ли? Іоанелла, сестра короля Лансе- лота Неаполитанскаго, царствовав- шая послѣ него подъ именемъ Іоан- ны II. (1414—1435 г.). Ею закон- чилась старшая линія Анжуйскаго дома въ Неаполѣ. 17. Іоанна II — К. Іоанелла. Іудеи. 292. Кабазика «владѣтель замка Ка- лана». 125, 126, 128, 129. Кабоханто или Кабосанто, мысъ въ малой Азіи. 35. Кабрера — одинъ изъ Балеар- скихъ острововъ. 10. КабріЯ гор. — Кабушанъ, къ С. отъ Нпшапура (см. Карту Русск. Туркестана 1878 г.). 347. Кабушанъ — Кл. Кабрія. Кадака, замокъ на дорогѣ отъ Трапезонда къ Ерзенгану. 124. Кадиксъ. 6. Каза гор. близь озера Уруміе. 165. Кайрисы, происходящіе изъ рода Магомета, приближенные къ Ти- муру. Не есть ли это искаженное слово ходжа, которымъ такъ же какъ и именемъ сейидовъ обозначаются потомки Магомета. 318.
КАЛ — КАН КАП — КАР 399 Калабрія. 22, 23. Каладай-шекъ, приближенный Тимура. 239. Калапарда или Салапарда. — Сераперде — по - Персидски зана- вѣсь. 276. Каламо, островъ, принадлежащій ко владѣніямъ Родоса; вѣроятно Калимносъ. 25, 33. Калимносъ см. Каламо. Калолимни см. Калонимо. Калонимо — островъ Калолішни въ Мраморномъ морѣ. 49. Калугеры. 66. Кальмаринъ также Кольмаринъ. Это нынѣ мѣстечко Сюрмали, а прежде ' называлось Сурмари и Сульмари (искаженные изъ Сурбъ- Мари = Св. Мари). Сюрмали въ ХШ и XIV вѣкахъ было много- людно и сильно укрѣплено. (Ср. к = с; кофра — софра). 153,154, 338. Камагъ замокъ. У Шерефеддина Кемакъ (Нізі. (1. Тіш. V. 41). Неприступная крѣпость южнѣе Ер- зенгана, на лѣвомъ берегу Евфра- та. Крѣпость Камахъ, съ IV по XI вѣкъ называлась крѣпостью Ани, которую не слѣдуетъ смѣшивать съ городомъ того же имени къ В. отъ Карса. 140. Камбалекъ. — Ханбалыгъ, «цар- скій городъ». Такъ назывался Пе- кинъ въ Средней Азіи. 332—334. Камоканъ ткань. Это кимха, кимхабъ, шелковая ткань, парча. 176, 189, 197, 205, 207, 220, 222,224, 228, 246, 263, 264,268, 315, 327, 375, 382. Кампза. Камизой называлось военное платье, плотно облегавшее члены. (Писанье II, р. 57). Канделоръ замокъ. 28. Каньо или Каньонъ старшая же- на Тимура,— Ханымъ т. е. госпожа или царица. Она была дочь хана Казана, сестра эмира Мусы, и была захвачена Тимуромъ въ гаремѣ эмира Гуссейна. Настоящее имя ея было Серай-Мулькъ Ханымъ и кро- мѣ того ее называли Мехребана т. е. благодѣтельная. Ея сынъ Шахъ- Рухъ сдѣлался въ послѣдствіи на- слѣдникомъ Тимура (Шерефед. I. 26. II. 24). 241, 256, 266, 275, 280, 282, 293, 296, 304, 305, 319. Капитанъ. Сошііге собственно значитъ помощникъ капитана, ко- торый передаетъ и исполняетъ при- казанія капитана. Но Клавихо не упоминаетъ ни слова о капитанѣ, и его сонгііге самъ распоряжается. По этому я позволяю себѣ переве- сти это названіе общепонятнымъ капитанъ. (Іаі, Агсйёоіо^іе наѵаіе I. 302). Карабагъ — К. Карабаке. Карабаке пли Карабаки или же Катарабаке — Карабагъ, область между нижними теченіями Куры п Аракса, гдѣ иногда, къ югу отъ Аракса, въ степи Муганъ, Монголы и Тимуръ любили кочевать. 29,129, 142, 354, 355, 358. Караванеака — каравансарай. 217. Караванъ. 176. Караотоманъ. 376, 377, 382. Это должно быть то лицо, о ко- торомъ у Гаммера упоминается подъ именемъ Карамана (бгезсйісЫе а. Озтан. ВеісЬз, I, 346). Башня Карельяио близь Гаеты вѣроятно имѣла это имя отъ рѣчки Гарильяно, впадающей въ заливъ недалеко отъ Гаеты. 15. Кариль Султанъ — Хелпль сул- танъ, внукъ Тимура, третій сынъ Миранъ Шаха, 21 года при смерти Тимура. 183, 281, 362, 363. Карво Томанъ Улгланъ. 322. Карни — Кальпе, нын. Керпе- Лиманъ, портъ на Малоазійскомъ берегу Чернаго моря. 98, 102.
400 КАР — КЕР КЕР — кин Картагена. 7. Каръ горы. 189. КаСМОНПЛЬ — Ка звинъ. Обратный путь Клавихо лежалъ взъШахарика не на Секезану, какъ въ первый разъ, а на Казвинъ; они вѣроятно вышли на прежнюю дорогу сѣвернѣе Аб- хара, какъ отмѣчено на всѣхъ кар- тахъ. 351. Каррака. Особый родъ купече- скаго корабля, бывшій въ большомъ употребленіи въ XIV, XV и XVI в. (см. Ж Агскок^іе ^ѵаіе II. 211 и слѣд.) 5 — 7, 12, 18, 20, 21, 24, 26, 28, 29, 89, 90, 97—102. Кастамеа—нын. Кастамунн. 112. Кастилія. 3, 4, 27, 102, 248. Катай — Сѣверный Китай. 178. 179, 252, 267, 316, 329, 331 — 335. Каталонія. 7. Каталонцы, іо. Каталусъ, мессеръ Хуанъ де Каталусъ—Генуѳзскій патрицій Іо- аннъ Гаттилузій (СгаНіІизіо). Отецъ его Францискъ былъ женатъ на дочери императора Андроника млад- шаго. (Рат. Вузані. 239). 38, 40. ' КаФа нын. Ѳеодосія. 106, 179, 231, 342, 385. КаФары — Кафиры. Этимъ име- немъ называются всѣ, не принадле- жащіе къ Магометанской религіи, не только христіане. Кафиръ, ка- веръ, гяуръ и пр. = невѣрный. 370. КаіПИКИ, кашиши. По мнѣнію Ханыкова (Иранъ _587), здѣсь дѣло идетъ о дервишахъ. Турки и Пер- сіане, по его словамъ, называютъ Греческихъ и Армянскихъ священ- никовъ кешишь. 151 — 153, 218. Келексъ, сынъ Трапезондскаго императора — Алексѣй, наслѣдо- вавшій престолъ своего отца Ману- ила II, въ 1417 г. подъ именемъ Алексѣя IV. 117. Керазондъ — К. Гирифонда. Керели буруиъ — К. Корила. КеиіЬ, одинъ изъ городовъ Маве- раннагра. Носитъ также названіе Шегрисѳбзъ, т. е. зеленый городъ, за роскошные сады и луга, окружаю- щіе его. По нѣкоторымъ свѣдѣні- ямъ гор. Шегрисебзъ былъ предмѣ- стіемъ города Кеша. Во всякомъ случаѣ пмя Кешь было кажется бо- лѣе употребительнымъ, а Шегри- себзъ второстепеннымъ. Шерѳфед- динъ говоритъ, что этотъ городъ назывался также Куббетъ-эль-ильмъ' вель-эдебъ, т. е. храмъ науки и до- бродѣтели; потому что издревле въ немъ жили знаменитѣйшіе ученые и туда съѣзжались всѣ желавшіе пользоваться ихъ руководствомъ. Кешь съ принадлежащею къ нему страною былъ владѣніемъ Тимурова отца и Тимуръ считалъ его своею второю столицей. По свидѣтельству Шерефеддпна онъ окружилъ его но- вою стѣной и построилъ велико- лѣпный дворецъ Аксарай. Мѣстомъ рожденія Тимура одни считаютъ Шегрисебзъ, какъ предмѣстіе Кеша; другіе же близь лежащее селенье Ильгаръ. (Нізіоіге йе ТітигЪѳс II, 28; Метоігз оГТітиг р. 48; Айшей. АгаЪзіайае ѵііае еі гегит ^езіагит Ьізіогіа і. I. р. 15, 83.) 232, 233, 238. Ворота КИНПГО въ Константино- полѣ=Охотничьи ворота (хтрсуос), обращенные къ Золотому Рогу. Они были задѣланы послѣ взятія Кон- стантинополя. 74, 76. КИНИЗИКО—мысъ на Турецкомъ берегу Дарданельскаго пролива. 49. КИНОЛП = МЫСЪ КИНОЛИ, СІПОІІ8 111, 112. Кинчикано, вторая жена Тимура — по объясненію Клавихо, малая царица. Вторая часть этого имени есть очевидно искаженное Персид- ское слово ханьгмъ, т. е. госпожа; первую же половину можно принять
кип — кон КОН — КУС 401 за Тюркское слово кичикъ — ма- ленькій. Соединеніе словъ этихъ двухъ языковъ не было невозможно, потому что оба они господствовали во владѣніяхъ Тимура. Послѣд- нее подтверждаетъ между прочимъ и Клавихо. Имя этой жены Тимура было Туманъ-ага. См. Туманга. 275, 295, 296. Кипрскій король. 16. Кирплео Арбозита—Малоазійскій владѣтель. Въ другомъ мѣстѣ онъ названъ Кабазика. 124. Кирманоли—Киръ Мануилъ, т. е. государь Мануилъ—Мануилъ Палео- логъ, императоръ Византійскій (1391 —1425). Супруга его называлась Елена или Ирина, а сыновья, при- сутствовавшіе при пріёмѣ Испан- скихъ посланниковъ, были: Іоаннъ, Ѳеодорѣ и Андроникъ. Изображеніе всѣхъ этихъ пяти особъ импера- торскаго семейства находится въ рукописномъ сборникѣ трудовъ Ді- онисія Ареопагита, присланномъ императоромъ Мануиломъ во Фран- цію въ монастырь св. Діонисія (Ии- сап§е, Гатіі. Вузап. 243). 84, 86. Клавихо, Рюи Гонзалесъ де Кла- вихо. 4. Компаньо. —Невозможно узнать, что разумѣетъ Клавихо подъ этимъ словомъ. 99. Конецъ путей. (ЕІ СаЪо йе Іоз Са- тіпоз).—Не тотъ же ли это замокъ, что выше названъ сазііііо (іе Іоз Агтепіоз? 47. Консерва.—Такъ называлось суд- но, обязанное сопровождать другое, чтобы въ случаѣ надобности подать ему помощь. (Іаі, Агсѣёоіо^іе па- ѵаіе I. 369; П. 501). 26. Константинополь 40, 45, 49, 50, 59, 74—76, 84, 87—89, 91, 93, 106, 139, 146. См. Гироль, Гипподромъ, Монастырь, Трапеа, Храмъ. Сборникъ II Отд. И. А. И. Константинопольская имперія. 38, 108. Константинопольскій импера- торъ. 38,39,43,50,51,76,84,108, 117, 145, 147.—Семейство его. 51. Констанція, дочь Манфреда Кіа- рамонте. Неаполитанскій король Ланселотъ женился на нёй по совѣту своей матери, но черезъ полтора года развелся, иные говорятъ, от- того что ея мать, вдова графа Кіа- рамонте, вела безпорядочную жизнь, другіе, просто оттого, что успѣлъ уже растратить все, что она принесла ему въ приданое и не ви- дѣлъ въ ней больше никакой поль- зы. Въ послѣдствіи она вышла за- мужь во второй разъ. 16. Корамишь. Не Тохтамышь ли? 166. Корила, древняя крѣпость Корал- ла, теперь въ развалинахъ. Мысъ Керели-Бурунъ. 115. Коронъ, гор. на полуостровѣ Мо- реѣ. 23. Коррасъ — рѣка Араксъ, Су- Аррасъ (Ханыковъ, Иранъ 588). Въ Русскомъ сказаніи о земляхъ за Араратомъ Араксъ названъ Кур- скою рѣкою (см. Срезневскій, Хоже- ніе Аѳан. Никит. стр. 5, 6). 152,153. Корсика, ю, 386. КоФра.—Скатерть, по Татарски софра. 130. Куарака. 37. Кузакана. — Нынѣ Кусакюнанъ къ С. отъ Урміи по дорогѣ въ Тав- ризъ. 166. Кулемаша мирасса, въ другомъ мѣстѣ Кумалеша мирасса. Вѣроят- но Гуламанъ-шахъ мпрза. 351, 365. Кумалеша мирасса. См. Кулема- ша мирасса. Курды—Кл. Алабары. КурІО, т. е. куча. 384. Курчистанъ — Курдистанъ. 2, 180. Кусакюнанъ—Кл. Кузакана. 26
402 ЛАД -- ЛЕР Л0Г — ЛЮД Ладиславъ—К. Лансалаго., графъ Лазаро, убившій султана Мурада.—Подъ этимъ именемъ вѣро- ятно слѣдуетъ понимать Сербскаго короля Лазаря. Мурадъ былъ убитъ въ сраженіи на Коссовомъ полѣ, но не Лазаремъ, а зятемъ его Ми- лошемъ Кобиловичемъ. Милошь былъ тутъ же убитъ воинами Мурада, а Лазарь взятъ въ плѣнъ и казненъ по приказанію умирающаго султа- на. Наслѣдникъ Мурада Баязетъ заключилъ миръ съ сыномъ Лазаря Стефаномъ, обязавъ его быть сво- имъ союзникомъ. 147, 148.- Ланаса, селенье близъ Тегерана. 187.. Ла'НГО. — Можетъ быть островъ Станко или Стаихіо, древній Косъ. 25, 32. ЛансалаГО — Ланселотъ или Ла- диславъ, король Неаполитанскій, наслѣдовавшій своему отцу Кар- лу III. (1386 —1414). Ему при- шлось вести борьбу за свои владѣ- нія съ Людовикомъ, герцогомъ Ан- жуйскимъ, котораго онъ окончатель- но побѣдилъ въ 1399 г. Онъ былъ женатъ на Констанціи Кіарамонте п второй разъ на Маріи, сестрѣ Кипрскаго короля. Умеръ бездѣт- нымъ и ему наслѣдовала сестра его Іоанна П. 11, 15—18. Ланселотъ—К. Лансалаго. Ласурмеиа—Сусурмена, нынѣш- нее Сюрмене, гавань у Малоазій- скаго берега Чернаго моря, на во- стокъ отъ Трапезонда. (ВШег, Егсі- кшкіе .XVIII, стр. 916). 384. Латиняне. 57, 94. Леонъ. 3. Леона. — Можетъ быть это иска- женное Полемоніумъ, древній го- родъ съ гаванью на Малоазійсцомъ берегу Чернаго моря; теперь дерё- вушка Пулеманъ. (Війег, ЕМкинсІе XVIII, стр. 843). 114. Леросъ—К. Берро? Лига, путевая мѣра въ Испаніи. Величина лиги измѣнялась въ разное время. Древнѣйшая, намъ извѣстная, принята была въ 1658 г. и равня- лась тремъ милямъ (Испанскимъ) т. е. около 15,000 футовъ или 4-хъ верстъ. Если та же самая употре- блялась во время Клавихо, то мѣра пути, назначенная Тимуромъ, заклю- чала въ себѣ 8 верстъ т. е. столько же,сколько нынѣшнійфарсангъ. (Ме- трологія Петрушевскаго стр. 290). 22, 48, 90, 91, 201—205, 207^ 209, 216,217, 220, 221, 224, 231, 243,, 244, 287. Лимніона—К. Ппмія? Линера. Вѣроятно островъ Аси- нара, у сѣверо-западной оконечно- сти Сардиніи. 10. Липари — К. Динаръ. 18. ЛІОНСКІЙ заливъ. 10. Лобо скала.—Можетъ 'быть здѣсь ЬоЪо стоитъ вмѣсто ГОЪо или ГОѵо. Въ Архипелагѣ не одинъ островъ называется этимъ именемъ. 23. Лоренцо Венеціанецъ, хозяинъ галеоты, на которой Клавихо ѣхалъ изъ Константинополя въ Трапезондъ. 106. . Луенгосардо—Лонгосардо, укрѣ- . пленный городъ въ Сардиніи на бе- регу пролива Бонифаціо. Въ Испан- скомъ подлинникѣ Ьнесі^озагйо: вѣроятно опечатка. 10. ЛукрІО 26. ЛЮДОВИКЪ король.—Людовикъ II, герцогъ Анжуйскій, имѣлъ право на корону Неаполитанскую по от- даленному родству съ Неаполитан- ской королевой Іоанной I, и даже былъ коронованъ въ 1390 г. папою Климентомъ VII. Но ближайшій на- слѣдникъ Неаполитанскаго престо- ла, Ланселотъ, который съ начала принужденъ былъ ему уступить, въ послѣдствіи возвратилъ себѣ всѣ. свои владѣнія (1399). 15, 16. ЛЮДОВИКЪ Капуанецъ. 16.
МАВ -- МАК МАЛ — МАШ 403 Мавританское племя. 377, 379. Мавры. Этимъ именемъ назы- ваютсяу Клавихо мусульмане. 28, 34, 139, 151, 155, 161, 162, 170, .171, 179,292, 328, 329, 383. Магистръ богословія см. Фра Альфонсо Паесъ де Санта Марія. Магометъ-аль-Каги или аль-Ка- ЗИ, посланникъ Тимура къ Генриху ПІ-му, привезшій ему въ числѣ по- дарковъ двухъ христіанскихъ плѣн- ницъ, какъ думаютъ, захваченныхъ въ гаремѣ Баязета. 4. Магометъ султанъ, внукъ Тиму- ра, сынъ Джегангира, умершій во время войны Тимура съ Турками 19-ти лѣтъ отъ роду. Несмотря на свою молодость, онъ успѣлъ совер- шить уже столько подвиговъ, что, по словамъ Шерефеддпна, могъ сравниться со знаменитѣйшими ге- роями. Тѣло его было перевезено изъ Карахисара, гдѣ онъ умеръ, въ Самаркандъ. (Нізіоіге йе Тітпг Вес. V. 60, 61, 65, VI. 48). 314. Мадреа — островъ въ Архипела- гѣ. 34. Маестро — сѣв.-зап. вѣтеръ въ Черномъ морѣ. 105. Маіорка. 9. Маку.—Въ скалѣ, на которой сто- итъ крѣпость Маку, находится огром- ная пещера, около 600 ф. дл. и 150 ф.’шир., которая можетъ слу- жить складочнымъ мѣстомъ для про- довольствія нѣсколькихъ тысячь гарнизона. Въ этой же пещерѣ бе- ретъ начало горный потокъ, снаб- жающій крѣпость'водою, такъ что она можетъ считаться совершенно неприступною. Владѣтели ея обяза- ны дать присягу никогда не допу- скать въ пещеру чужеземца, и по- тому ни одному путешественнику не удалось въ ней быть. Одинъ пу- тешественникъ (Монтейтъ) видѣлъ на скалѣ у крѣпости Маку Латин- скую или Греческую надпись, но не могъ ея разобрать, такъ какъ она была слишкомъ высоко. (ВіНег,Егй- кппйе IX. 919). 158, 376. Малага. 6. МалЬФа—Амальфи, гор. на бере- гу Салернской бухты. Въ соборѣ его находятся мощи св. Андрея Пер- возваннаго. 17. Мамбре—островъ въ Архипелагѣ. 46. Мануилъ—К. Кирманоли, Герма- ноли. МанФредъ Кіарамонте—К. Ман- фредъ Карамете. Манфредъ Карамете, отецъ Кон- станціи, первой жены Ланселота, короля Неаполитанскаго. 16. Марбелья, городъ на южномъ бе- регу Испаніи въ 43 кил. отъ Ма- лаги. 6. Маргарита, мать короля Лансело- та Неаполитанскаго., Она управляла королевствомъ до совершеннолѣтія Ланселота. 16. Марія, сестра короля Кипрскаго и жена Ланселота, короля Неапо- литанскаго. Разведшись со своей первой женой, Констанціей Кіара- монте, Ланселотъ женился на Маріи, сестрѣ короля Кипрскаго, но не имѣлъ отъ нея дѣтей. 16. портъ св. Маріи возлѣ Кадикса. 5. мысъ Марія Матапанъ или мысъ Матапанъ, южная оконечность по- луострова Морей. 23. МЫСЪ СВ. Маріи въ* Малой Азіи. 37, 41, 47. островъ Мармора^ въ Мрамор- номъ морѣ. 49. мысъ Мартинъ въ Испанской провинціи Валенсія. 7. Махомадъ султанъ мирасса см. Магометъ султанъ. Маіпакъ Хоранза Сельтанъ — Мешхедъ, столица Хорасана. Въ немъ покоится прахъ восьмого имама Ри- зы. Искаженное выраженіе Клавихо значитъ: Мешхедъ, князь Хораса- 26*
404 МЕЛ -- МВД М0К — мог на; онъ названъ такъ во первыхъ потому что онъ столица Хорасана, во вторыхъ потому что въ немъ лежитъ имамъ Риза, высшій святой у Персовъ. Мешхедъ—священный городъ Шіитовъ, мѣсто погребенія многихъ людей, извѣстныхъ своею святою жизнью, доблестью или уче- ностью. 208. Меласено. 114. Меліаліорга. 205. Мерди, остр. въ Архипелагѣ. 37. Мерди—Мердинъ, городъ въ Ме- сопотаміи. 2,366. Мери, Исп. мон. = полъ-реала. 327. Месрабъ — К. Мирабосаръ. Месеръ. 243. Мессина. 21. Метелла—вѣроятно то же что Ме- теллинъ. 36. Метеллинъ — Мителена, древній островъ Лезбосъ. 37, 41. ср. Ме- телла. Метеллинскій государь. 39. Мешхедъ—К. Машакъ Хоранза Сельтанъ. Міана, городъ на юго-востокъ отъ Тавриза въ 182 верстахъ. Слово «міанэ» дѣйствительно по Персидски значитъ середина. 173, 354. Міаша мирасса—мирза Миранъ- шахъ, третій сынъ Тимура, старшій изъ оставшихся послѣ его смерти. Ему было тогда 38 лѣтъ. О сумасше- ствіи его разсказываетъ Шерефед- динъ. (Нізі. (іе Тіт. V. 1, 3). Оконча- ніе слова шахъ не умѣли произносить не только западно-Европейскіе пу- тешественники, но и Русскіе люди. Напр. Аѳанасій Никитинъ склоняетъ какъ имена женскаго рода, имена Ширванша, Янша и т. п. (Срезневск. Хоженіе за три моря стр. 35, 47). 170,174,175, 181—183,249, 278, 281, 361—363, 365, 366. МИДІЯ. 2, 194, 206, 219, 347, 350. Микареа, остр. въ Архипелагѣ— Никарія, древн. Икарія. 34. МИЛО—К. Нилло. Миля Испанская нынѣшняя рав- на Англійской, т. е. 868 Русскихъ саж. О величинѣ мили, употребляв- шейся въ Испаніи въ XV в. намъ ничего неизвѣстно. 47, 48, 50, 72, 90, 98, 105, 107, 115, 116, 125. мысъ Минервы—южная оконеч- ность Неаполитанскаго залива, нын. Рппіо йеііа Сатрапеііа. 17. Минорка, одинъ изъ Балеарскихъ острововъ. 10. Мирабосаръ, вельможа Тимура, можетъ быть емиръ Месрабъ (Ні- зіоіге (іе Тіпшг Вес. VI. 28). 210. Миранъ-шахъ—К. Міаша Ми- расса. Мирасса.—Это искаженное слово мирза. Мирза есть сокращенное емиръ-задэ, т. е. «сынъ князя». Емиръ, князь,—почетное названіе, дававшееся не только государямъ, но и военачальникамъ. Позднѣе оно стало обозначать только дѣтей государей. 186, 260,263,269,309, 312, 317, 321—323, 337, 343, 350, 351, 362. Мисалъ Маталаби—вѣроятно то же что Мусульманъ Челеби. 108. Мо — вѣроятно островъ Ніо. 25* Могалія у Клавихо не есть Мон- голія. Могулистаномъ, во время Ти- мура называли не Монголію, а Джунгарію; и Могулами звали тог- да въ Западной Азіи не Монголовъ, а Турокъ изъ Джунгаріи и Восточ- наго Туркестана, такъ называемыхъ Четейцевъ, т. е. Джагатайцевъ, лю- дей изъ Джагатаева улуса, къ кото- рому собствепнаяМонголія никогда не принадлежала. 2, 202, 226. Могали, письмена.—И тутъ, у Клавихо^ идетъ рѣчь не ’ о Мон- гольскихъ письменахъ собственно, а объ употреблявшихся въ удѣлѣ
мод — мон Джагатая, (къ которому принадле- жалъ ' п Мавераннагръ, покуда не отнялъ его Тимуръ), Уйгурскихъ письменахъ. 226. МОДОНЪ—К. Мондонъ. Мозенъ Бучикате.—ТеапІеМеип- §1е или Іе Маін^ге, зіге де Воисі- саиі, маршалъ Франціи, род. въ 1364 году. Уже въ юности онъ сталъ знаменитъ своими подвигами й на 25-мъ году былъ сдѣланъ марша- ломъ. Онъ участвовалъ въ кресто- вомъ походѣ противъ султана Бая- зета I и былъ взятъ въ плѣнъ въ битвѣ при Никополѣ (1396). Полу- чивъ свободу, онъ снова сражался противъ Баязета въ службѣ у Ви- зантійскаго императора Манупла. Послѣ того былъ губернаторомъ Ге- нуи. По возвращеніи во Францію онъ, участвовалъ въ битвѣ при Азин- курѣ, былъ взятъ въ плѣнъ и умеръ въ Англіи въ 1421 г. 26, 39—41, 75. Моіев. 202. Молленосъ. 37. Монастырь. 1) Греческій Монастырь въ Мес- синѣ. 22. 2) Монастырь Вседержителя (Пантократора) въ Константинопо- лѣ был ь построенъ въ царствованіе императора Іоанна Комнина женой его императрицей Ириной. (Писан- ье, Сонзі. СЬгізі. стр. 80). О камнѣ, на которомъ былъ положенъ Іисусъ Христосъ по снятіи со креста упо- минаютъ также и Русскіе паломни- ки (дьяк. Игнатій, дьякъ Александръ, іеродьяконъ Зосима, Стефанъ Нов- городецъ). 81—82. 3) Монастырь св. Франциска въ Перѣ. Въ немъ былъ похороненъ Филиппъ д’Артуа, коннетабль Фран- ціи, взятый въ плѣнъ въ битвѣ при Никополѣ (1396 г.) (Писайте, Сопзѣ. СЪгізС. IV, стр. 129). 92—94. 4) Монастырь св. Павла въ Пе- рѣ. 92—94. мон — мус 405 5) Доминиканскій монастырь близъ замка Маку.—Близь Маку и теперь находится монастырь св. Ѳаддея, построенный въ честь апо- стола Ѳаддея, принявшаго мучени- ческую смерть близь тѣхъ мѣстъ. (ЕіНег, Егдкинде IX. 920), 158. Монджибле—Этна, Итал. Моп^і- Ъеііо, сокращенное изъ Мопіе СіЪеІІс. Это названіе происходитъ отъ Араб- скаго Джебель т. е. гора. Сарацины называли Этну просто «горою», какъ и нынѣшніе Сицилійцы зовутъ ее про- сто іі Моніе. Итальянцы, принявъ слово Джебель за названіе, приба- вили къ нему нарпцательное. 23. МОНДОНЪ—Модонъ, древ. Метона, городъ на полуостровѣ Мореѣ. 23, 75. Монтекарсель—вѣроятно Монте Кассино, горавъТеггасІіЬаѵого, быв- шей провинціи Неаполитанскаго ко- ролевства, со знаменитымъ Бенедик- тинскимъ монастыремъ. У подошвы ея, частью на мѣстѣ древняго го- рода Казпнума, стоитъ городокъ Санъ-Джермано (8ан Сгеттано). 11. Монтестонъ, также Моніе 8ап- іо,—Святая гора, Аѳонъ. 45, 46. Морга рѣка—Мургабъ. 217. Мугальскій ЯЗЫКЪ — означаетъ у Клавпхо Джагатайское нарѣчіе Тюркскаго языка. 226. портъ де ласъ Муеласъ (де Іаз Миеіаз). 6. Мундасага, жена Тимура. 296. Мурадъ I — К. Амиратъ, Му- ратъ. Муратъ—султанъ Мурадъ I. 39, 40, 43, 84, 148. см. Амиратъ. Мургабъ—К. Морга. Мусульманъ Агалали. См. слѣд. Мусальманъ Челеби, также Му- сульманъ Агалали—Со лиманъ Че- леби, старшій сынъ султана Бая- зета. Ср. Мисалъ Маталаби. 113, 142, 148.
406 Н. — ОМА ОМА •— ПАЛ Н. 290. Наскорины.—Не Несторіане ли? 328. Науджуа—Науджуй. Ханыковъ (Иранъ. 588) говоритъ, что слова «идя вдоль рѣки ио очень дурной дорогѣ» указываютъ на окрестности Кагызмана. 152. Неаполитанское королевство. 17. Нембро, остр. въ Архипелагѣ — Имбро. 42. Несторіане — К. Наскорины? НехІЯ, остр. въ Архипелагѣ—вѣ- роятно Нахія, древн. Наксосъ. 25., Низари — древн. Низиросъ, ост- ровъ принадлежащій къ числу Спо- радъ. 26. Низиросъ—К. Низари. Никарія—К. Микареа. Николаи Пизанецъ. 106. Николо Сокато. 95. Николосо Коханъ. 385. Нилло—остр. Мило въ Архипе- лагѣ. 25. НИНОПОЛИ—вѣроятно Іонополисъ, нын. Инеболи. 110. Нишапуръ—К. Нишаоръ. Нншаоръ—Нпшапуръ. 204—206. НІО—К. Мо? НОЙ. 153, 154, 156. Ноева ковчега гора—Араратъ. 153—157. Норадинъ, владѣтель замка Маку. 158. Норадинъ мирасса, приближен- ный Тимура — емиръ шейхъ Ну- реддинъ (Нізіоіге <іе Тішнг Вес.Ѵ. 47). 250, 277. Нуреддннъ—К. Норадинъ. Овейсъ хДжелаиръ—К. Султанъ Вайсъ. Оидоръ (Испанск.)— слушатель, совѣтникъ, членъ совѣта. 336. Омаръ Мирасса или Нирасса— правитель Персіи, внукъ Тимура, второй сынъМиранъ шаха, 22 лѣтъ при смерти дѣда. 160, 322, 353, 357—368, 370—373, 377. Омаръ Тобаиъ или Тобаръ. 239, 369. Орда. 188, 260, 265, 268, 269, 276, 282, 283, 305, 313,341,357. см. Адуаръ. Ордеири—К. Партенъ. Ормузъ. 178, 179. см. Гормесъ. Оджаджанъ. 207. Орасанъ. Орасанія, Орасанская земля—Хорасанъ, восточная часть Ирана. Во время завоеванія Тиму- ра (1386) въ Хорасанѣ господство- вали два владѣтеля: одинъ, Пиръ- Али въ Гератѣ, другой, Ходжа Али Муейпдъ въ Себзеварѣ. Послѣ по- бѣды надъ первымъ, второй поко- рился безъ бою, а затѣмъ подчини- лись и всѣ остальные города Хо- расана и правителемъ ихъ былъ назначенъ сынъ Тимура, Миранъ- шахъ, хотя ему было тогда только 14 лѣтъ. Въ послѣдствіи правителемъ Хорасана былъ назначенъ млад- шій сынъ Тимура, Шахъ-Рухъ. (Ні- зіоіге (іе Тітпг Вес. II. 30, 32 — 34; Наттег, СгезсйісЫе (іез Озта- пізсЬ. КеісЬ. I. 217). 2. 178. - Пагарришь,—мѣстечко Пекерикъ, Пекериджь на лѣвомъ берегу Фрата, сѣвернаго рукава Евфрата (КШег, Епікишіе X. стр. 733; Ханык. Иранъ стр. 587). Въ ГУ вѣкѣ Багаяринджь, къ С. отъ Мамахатуна по дорогѣ изъ Ерзенгана въ Ерзерумъ. 149. Пайо или Пелайо де Сотомайоръ, членъ перваго посольства Генриха ІП-го къ Тимуру. Товарищъ его Гернанъ Санчесъ де Паласуеласъ. 3. Палима—К. Пиломасука. Палація Новая, зз, 34, 343. мысъ Палосъ близъ Картаге- ны. 7. ' ПалЬМО.—Обыкновенный пальмо (раіто пиуог) равняется тремъ чет- вертямъ фута т. е. 9-тидюйм. и дѣ- лится на три малыхъ пальма и 12 дюймовъ (йейо). (Метрологія Петру-
ПАН ПЕР ПЕЧ --- ПОН 407 шевскаго). 59, 60, 69, 79—82,164, 258, 259, 307, 308. Панареллй—К. Панаринъ. Панарпиъ — Панарелли, одинъ изъ Липарскихъ острововъ. 19. Панарія—К. Паранеа. Паранеа — Панарія, одинъ изъ Липарскихъ острововъ. 19. Парижъ. 236. Парисъ. 24. Партеиъ—древн. РагіЬепіиз, нын. Ордеири. (ВШег, Егсікипсіе XVIII, стр. 727). 109. Партнръ Джуанъ. 151. Си. Ду- нина. Патмосъ—К. Татанисъ? Педро IV, .король Аррагонскій {1336—1387). Онъ присоединилъ въ 1345 г. къ своему королевству Балеарскіе острова, составлявшіе отдѣльное королевство Маіоркское и принадлежавшіе линіи родствен- ной Аррагонской династіи. Послѣ 1345 г. они стали управляться ви- цекоролемъ, назначаемымъ отъ Ар- рагонскаго правительства. 9. Пезантъ — серебрянный реалъ. 284. Пекериджь—Кл. Пагарришь. ПСКСИКЪ рѣка—древн. Рухііез, Пекситъ, нын. Сюрмене-су. (Кіѣѣег, Егсікипсіе XVIII. 900.) 123. Пера, предмѣстье Константинопо- ля. Во время Византійскихъ импера- торовъ она составляла одно пред- мѣстье съ Галатой (Висап^е, Сопзк СЬгізі. X. 1) 50,74, 87—97,102— І07, 116, 139, 384, 385. См. Га- лата. Перескоте—зам. Фирузкугъ, къ В. отъ Тегерана. 191, 192, 349. св. Перо Гонзалесъ Тунскій. 21. Персія. 2, 30, 141, 142, 144, 146, 160, 163, 174, 181, 194,227, 231, 338, 350, 353, 376. Персидскій султанъ. 141, 161, 162. Персидскій ЯЗЫКЪ. 219, 226. Печать Тимура. Тимуръ въ сво- ихъ запискахъ говоритъ слѣдующее: При одномъ моемъ посѣщеніи свя- того (шейха Синъ Али Шади) онъ опоясалъ меня своею собственною шалью, надѣлъ мнѣ на голову свою собственную шапку и подарилъ корнелинъ, на которомъ были вырѣ- заны слова: «Расти ва Русти» (право- та и спасеніе). Я счелъ это за хо- рошее предзнаменованіе, прибавилъ свое имя и вдѣлалъ въ печать; и съ тѣхъ поръ возложилъ на шейха полную довѣренность. (Метоігз о Г Тіішіг стр. 34; Нізіоіге сіе Тіпшг Вес. IV. стр. 153). 337. Шахакабеа. 382. Пиломасука—крѣпостца Палима (Ханыковъ, Иранъ стр. 586). 123. Пимія, вѣроятно островъ Лимні- она, находящійся на западъ отъ Родоса. 26. ііиръ Магометъ, внукъ Тимура, сынъ его старшаго сына Джегангира, умершаго въ молодости. Ему .было 29 лѣтъ при смерти Тимура. 288. 320. ПИСКОПІЯ пли Тилосъ, островъ на Сѣверо-востокъ отъ Родоса. 26. Питалибетъ. 138. Пихара и Антипихара, острова въ Архипелагѣ на СВ. отъ Хіоса,— вѣроятно Ипсара п Антипсара. 37. Платана, портъ на берегу Чер- наго моря. 115, 385. Полемоніумъ—К. Леона? Понса, самый большой изъ шести Понтійскихъ острововъ, лежащихъ въ Тирренскомъ морѣ въ 52 килом. отъ Неаполитанскаго берега. У Римлянъ они служили мѣстомъ из- гнанія. Послѣ нападенія Сарацинъ Понса оставалась почти необитае- мою до половины XVIII столѣтія. Фердинандъ IV основалъ на ней новыя колоніи. 11. Понторакія или Пендерахія — Пендераклія, Европейское произно-
408 ПОР — РОМ РОМ — САМ шеніе Турецкаго названія Бендерак- ли т. е. Бендеръ (гавань) Еракли. Древняя Гераклея, извѣстная своею гаванью. (ВіНег, Еггікшміе XVIII, стр. 755). 108. Поръ. 225. Пріамъ. 24, 43. Протевестати. 117. Прочида. 17. Пулеманъ — К. Леона? Реалъ.—Въ настоящее время въ Испаніи существуютъ реалы разной величины въ отношеніи къ другимъ единицамъ и кромѣ того разной цѣнности въ отдѣльныхъ провинці- яхъ. Однако можно, кажется, при- нять за наиболѣе употребительную цѣнность реала—около 1 рубля серебромъ. (Метрологія Петрушев- скаго). 140, 149, 284, 316, 327. Реголь, городъ въ Мессинскомъ проливѣ—Реджіо. 23. Редеа. 49. Реджіо —г К. Реголь. Рей. — Этимъ именемъ собственно назывался городъ, одно изъ древнѣй- шихъ поселеній Ирана, который у Клавихо названъ Шахарипрей. Отъ него получила имя и окрестная стра- на. Греческіе писатели (Птоломеи, Страбонъ) говорятъ о Рагіанѣ, какъ объ одной изъ прекраснѣйшихъ мѣ- стностей Мидіи. (Війег, Егсікинсіе III, стр. 67, 68). 2, 187, 350, 365. Римъ. 11. Рипули — Триполисъ, Турецк. Траблосъ, городъ въ Сиріи. 28. РІО. 109. РОДОСЪ. 25, 26—32, 41. Рольданъ. Башня Рольдана въ Гаетѣ, древняя гробница Л. Муна- ція Планка, называемая обыкновенно Тогге (і’Ог1ан(іо. Она напоминаетъ своимъ видомъ извѣстную гробницу Цециліи Метеллы близь Рима. 12. Романія.—Именемъ Романіи на- зывались въ древности и въ средніе вѣка' всѣ владѣнія, входившія въ со- ставъ Римской имперіи. 112. Романскій проливъ — Дарданел- лы. 37, 42, 46—48. Романъ III Аргиръ, императоръ Византійскій. (1028—1034). Онъ былъ похороненъ въ основанномъ имъ храмѣ Пресвятой Дѣвы Маріи Перивлепты. 56. Ропа Арбарага, жена Тимура. 296. Рушія — вѣроятно Россія. (См. Срезневскій, Хоженіе за три моря Аѳанасія Никитина, стр. 2. пр. 1). 329. Ср. также о христіанскихъ по- сланникахъ на стр. 267. Рюи Гонзалесъ. См. Клавихо. 137, 186, 189, 191, 281, 297. Сабастрія—Себастея у Визан- тійцевъ, Сивасъ у Турокъ. До того какъ ее разрушилъ Тимуръ въ 1400 году, она была однимъ изъ богатѣй- шихъ городовъ Малой Азіи. (ВіНег, Егіікшкіе XVIII. 253 ислѣд.; Нат- тег, СгезсЬісМе (іез Озтапізсііеп КеісЬезІ. 236). 139,142,144—146, 194, 343. Сайдана — вѣроятно Сапдабадъ, по дорогѣ изъ Тавриза въ Міану въ 25 в. отъ Тавриза. — Такое же измѣненіе окончанія бадъ въ на мы встрѣчаемъ въ имени Секезана= Секезабадъ. 172. Сайтенъ, отшельникъ—сантонъ; сантонами называли въ Европѣ дер- вишей. Не сокращенное ли это италь- янское запіо пото? 170. Салапарда, въ другомъ мѣстѣ Ка- лапарда, — Сераперде — занавѣсь. (СЬегеГесМіп, Нізіоіге (іе Тішиг Вес. VI. стр. 183). 272. Салинасъ или Салина — одинъ изъ Липарскихъ острововъ. 19. Салоники. 39—41. Салугаръ-суджасса. 218. Самаркандскій царь. — Подъ этимъ именемъ Клавихо разумѣетъ вѣроятно емира Хусейна, господ-
САМ -- САМ САМ — САО 409 ствовавшаго надъ Хорасаномъ и надъ Мавераннагромъ и бывшаго прежде другомъ и союзникомъ Тимура. Ти- муръ побѣдилъ его въ 1368 г., по- слѣ чего ему покорились всѣ окруж- ные владѣтели и онъ принялъ ти- тулъ емира, (титулъ Турекана, «зя- тя», носилъ онъ и прежде), и назна- чилъ своею столицей Самаркандъ. Такимъ образомъ >съ покоренія Ху- сейна дѣйствительно началось цар- ство Тимура. (Нізіоіге бе Тіпшг Вес. I, стр. 192 и слѣд.; II. стр. 203, стр. 207, 208; Наттег, ОезсЫсЫе (іез Озтап. Цеісііез I, стр. 214). 2, 239, 240. Самаркандъ—одинъ изъ древнѣй- шихъ городовъ Азіи, Зеравшанская долина, въ которой онъ лежитъ, упоминается подъ именемъ Согдо въ древнихъ преданіяхъ Ирана. Зенд- Авеста называетъ ее въ числѣ пло- дородныхъ странъ, созданныхъ Ор- муздомъ. Отъ имени Согдо произо- шло Греческое и Римское названіе Согдіана. Не извѣстно съ достовѣр- ностію, когда появилось названіе Самаркандъ. Принято считать, что Мараканда временъ Александра Великаго, то, же самое, что Самар- кандъ. О Самаркандѣ знали и Китай- цы Ѵ-го вѣка по Р. X. Онъ дѣлает- ся извѣстенъ особенно со времени завоеванія Мавераннагра Арабами. Въ 1220 г. Чингисъ-ханъ отнялъ его у Хорезмъ-шаха Мухамеда. Ко- гда въ 1369 г. Тимуръ подчинилъ се- бѣ Мавераннагръ, то избралъ сто- лицей Самаркандъ, привлекшій его красотою мѣстоположенія и обилі- емъ воды. Онъ исправилъ его стѣны, построилъ крѣпость и украсилъ его множествомъ зданій.—Кромѣ Кла- вихо, описаніе Самарканда оставили, хотя и не такъ подробно: Марко Поло, Шильдбергеръ, Беньяминъ Ту- дельскій и Арабскіе географы: Ис- тахри, Ибнъ Хаукалъ и Едриси. Въ прошломъ вѣкѣ тамъ былъ Ефремовъ. Въ 1841 г. Самаркандъ посѣтили члены ученой экспедиціи въ Бухарію, Ханыковъ, Леманъ и Богуславскій. Въ 1863 г. въ немъ былъ извѣст- ный путешественникъ Вамбери. Въ 1868 г. онъ взятъ Русскими вой- сками. 2, 136, 144, 172, 182, 191, 192, 199, 225, 227, 228,231, 240, 241, 243, 247,266, 282, 296, 313, 314, 316. 332, 335, 342, 344,345, 349, 351 — 353, 355, 361—363, 366, 372, 373, 376. Описаніе Самарканда. 316—319, 324—331. Самаркандское царство. 201, 225—227, 230, 231, 242, 243, 283, 291, 312, 316. Самастро—Атазігіз, нын. Амас- сера (ВіНег, Егбкипбе XVIII, стр. 768). 109. Самосъ—К. Хамо. Самсусъ—К. Симпсо. Санга — Зенганъ или Зенджанъ къ югу отъ Міаны въ 140 верстахъ. (КіНег, Егбкипсіе VIII. 623). 174, 354. Сан-Лукаръ. 387. Санкто Нпсіо—замокъ наМалоа- зійскомъ берегу Чернаго моря, на западъ отъ Керазонда. 114. Сант-Анджело или Маліо, мысъ. 23, 385. Сантгелана—вѣроятно Сейланъ, по дорогѣ изъ Тавриза въ Міану. 172. Сантонъ—К. Сайтенъ. Санторинъ—К. Сентуріона? Сайтъ Николао де Каркннн — Карки или Халке, островъ на за- падъ отъ Родоса. 26. Сантъ-Фелисесъ — замокъ близь Монте-Кассйно. 11. СанФОка—замокъ недалеко отъ Платаны, на Малоазійскомъ берегу Чернаго моря. 115. Санъ Франциско, и. Саона. 386.
410 САП — СЕР СЕР — СОЛ СапіСНЦІЯ или Сапіенца—островъ у юго-западн. оконечности Морей. 23, 385. Сардинія. 10. Сарсанъ, ткань. 271. Саторадо — замокъ близь Гали- ноли. 49. Святая гора. 46. ср. Монтестонъ. Себастея—К. Сабастрія. Севилья. 5, 85, 325, 387. Секезана — Сакизабадъ, по до- рогѣ изъ Султаніи въ Тегеранъ. До- рога идетъ на Саинъ Кала(Атенга- ла), Авхаръ (Хуаръ), Сакизабадъ (Секезана) въ Шахарканъ и въ Те- геранъ. 184. Секелло или Секель—замокъ на скалѣ на берегу Чернаго моря, не далеко отъ Эрегли. 97, 107. Секило — можетъ быть Сикино, островъ, принадлежащій къ Цикла- дамъ. 24. Селимбрія—К. Соломбрія. Севанъ—Симнанъ, одинъ изъ го- родовъ страны, извѣстной подъ именемъ Кумусъ, гдѣ столица Дам- ганъ. 349, 350. Сендаль—очень тонкая шелковая ткань. Думаютъ, что это названіе взято изъ Арабскаго «сендали», что значитъ тонкій листъ или слой чего нибудь. (Писанье, Ѳіозз. тей. еѣ. іпі. Іаііп.). 78, 79, 81, 168, 177, 327. Сентуріона—можетъ быть островъ Санторинъ. 25. Сентуріонъ. 5. Септа—древнее названіе Сеуты. Полагаютъ, что оно произошло изъ латинскаго названія Зеріет Ггаіез. Греческое имя Сеуты было 'Етста- ЗеХфос. (Пісіонагіо ^ео^гайсо езіайі* зіісо Ьізіогісо (іе Езрана рог Разси- аі Масіог т. 6. стр. 380). 6. Сераперде—К. Салапарда, Кала-, парда. Серне, островъ у южнаго берега полуострова Морей. 23. Серпи. 178. Сетудь — можетъ быть островъ Чериго, древняя Китера. 23. Сетуни, шелковая ткань—атласъ. 286, 289, 312. Сеута—К. Септа. Сигана—селеніе Зеганъ въ Арме- ніи къ югу отъ Трапезонда. 124. Снмес-КИИте (Сітез-^иіпіе)—Са- маркандъ. Христіанскіе миссіонеры въ средніе вѣка называютъ Самар- кандъ «Семискантъ». Китайскіе пу- тешественники употребляютъ такъ же иногда имя Си-ми-се-канъ, иног- да же Сюн-се-канъ. (Зіе-ті-зяе-кап, Зйп-зге-кап). Одинъ изъ Китайскихъ путешественниковъ (Уе-1й СЬй-йзаі), объясняетъ это имя почти такъ же какъ и Клавихо.Онъговоритъ,чтооно значитъ «тучный», и что городъ полу- чилъ названіе вслѣдствіе плодородія окружающей мѣстности. «Семисъ»(зе- шІ2)по Турецки дѣйствительно зна- читъ «жирный, тучный». (ВгеНсЬпеі- (іег, Яо^ісез оп ІІіе тесііаеѵаі §ео§га- рЬу апсі Ьізіогу о Г Сені'гаі аші ЛѴе- віегп Азіа р. 163, 164). Въ лѣто- писи Конетабля Сембата (Армяпск.) XIII вѣка также говорится, что Смграндъ значитъ «жирный или туч- ный городъ». 327. Симисо—средневѣковое произно- шеніе имени Атпізиз—нын. Самсусъ. (КіНег, Егсікипсіе XVIII, стр. 798). 113. СИПОПОЛИ—Синопъ. 112, 134. Сирія. 27, 28, 31,140,177, 179, 194. Сисакянъ—Кл. Сузаканія. Систанская земля — Сеистанъ. 239, 240. Сицилія. 21,22,385. СЛОНЫ, шагйіез. 290, 292, 298— 302. Солиманъ мирасса — см. Куле- маша мирассА Соломбрія — гор. Селимбрія во . Ѳракіи. 39.
СОЛ — СУБ СУЗ --- ТАЛ 411 Солтаиъ Хаметъ мирасса. 189. Соргатъ-Мпшь. — Сіюргатмыпіь, владѣтель города Маку, былъ армя- но-католической вѣры. Принужден- ный къ отступничеству при Тиму- рѣ, онъ послѣ его смерти снова сдѣлался христіаниномъ. (Тома Ме- цопеци стр. 68, 73). 161. Сорсъ или Сордъ, царь Грузин- скій. Шерефеддинъ называетъ его Малекъ Гургиномъ (Нізіоіге йе Ті- тпгВес VI, 89). Это Георгій ѴіІ-й, сынъ Багратовъ; но ни Армянскіе, ни Грузинскіе историки не упоми- наютъ о томъ, чтобы Георгій, по смерти Тимура, сдѣлалъ вторженіе въ Арменію, доходилъ до Тавриз- скихъ предѣловъ и наконецъ раз- билъ мусульманъ на равнинѣ Ала- тауской, а писатели христіанскіе не пропустили бы упомянуть о такомъ успѣхѣ христіанскаго оружія надъ мусульманами. Но трудно допустить, чтобы и Клавихо, который находил- ся тогда въ Тавризѣ, выдумалъ про- исшествіе. Не приписалъ ли онъ Георгію то, что сдѣлано было Турк- менцемъ Кара-Юсуфомъ? 154, 360 369. Станко—К. Ланго. Стердикъ герцогъ Баберскій.—Въ то время, о которомъ говоритъ Кла- вихо, Іоанелла была замужемъ за Вильгельмомъ, герцогомъ Австрій- скимъ. 17. Странголинъ. — Можетъ быть, это то же, что Странголь—Стромбо- ли. Но Клавихо говоритъ объ нихъ какъ о двухъ островахъ, и мѣсто Странголина указываетъ южнѣе Стромболи, близь острова Волькано. Не обозначаетъ ли онъ этимъ име- немъ остр. Вольканелло? 19. Странголь—Стромболи, одинъ изъ Липарскихъ острововъ. 18, 19. Стромболи—К. Странголь, Стран- голинъ. Субанлъ—Юсуфъ Али, владѣ- тель Ерзерума (Ханыковъ, Иранъ .587). 150. Сузаканія. — Это Спсаканъ или Сюникъ Армянскихъ писателей, мѣстность и область къ ЮВ. отъ Гокчайскаго озера. 338. Сулеманъ мирасса — ср. Куле- маша мирассА 189, 190. Султаніи — одинъ изъ городовъ Персіи, бывшій столицею Ахмеда Джелаира, взятый Тимуромъ въ 1386 г. Развалины его до нынѣ видны на юго востокъ отъ Зенга- на, на дорогѣ между Тегераномъ и Тавризомъ. Отъ Зенгана до Султаніи 42 версты. 2, 129, 174—181, 184, 185,187,209, 353, 354, 364, 365, 370, 373. Сутимп, ткань. 132. Сусурмена—К. Ласурмена. Сьерра-Невада. 7. Сюрмене-су—К. Пексикъ. Тавризъ или Тебризъ, одинъ изъ важнѣйшихъ городовъ западной части Ирана, бывшей до Тимура подъ властью султана Ахмеда Дже- лаира изъ династіи Ильханидовъ. Завоеванъ Тимуромъ въ 1386 г. (СЬегеГей. Нізіоіге йе Тітиг Вес П. 49; Наттег, бгезсЬ. йез Оз- тапізсЬ. Кеісііез I. 218). По по- воду «горячихъ горъ» можно вспом- нить, что, по увѣренію жителей, близъ Тавриза находятся огнедыша- щія горы, которымъ они приписы- ваютъ частыя землетрясенія; но Мо- ріеръ, осматривавшій холмы, окру- х жающіе Тавризъ, не нашелъ на нихъ волканическихъ признаковъ. (КіНег, Егйкипйе XI. 857). 2, 166— 172,179,181, 333, 338, 352, 354— 356, 358, 361, 363, 364, 366,368, 369. см. Турисъ. Таджпкинія—Должно быть «Земля Таджиковъ»; но кромѣ Клавихо, зем- ля эта ни у кого такъ не назы- вается. 219.
412 ТАЛ — ТАМ ТАН -- ТАР Таднсія, «а на ихъ языкѣ Каль- бетъ». Такъ называетъ Клавихо садъ близь Самарканда, по дорогѣ отъ Кеша. По этой дорогѣ теперь пока- зываютъ мѣсто сада, существовав- шаго во время Тимура, но называ- ютъ его Лшратъ-Ханэ. Его распо- ложеніе и многія другія данныя за- ставляютъ предполагать, что это тотъ самый садъ, о которомъ упо- минаетъ Клавихо. Слово Кальбетъ должно быть искаженіе Гюль-Багъ т. е. Садъ Розъ. 244, 245. Таморланъ, 148. См. слѣд. Тамурбекъ — Тамуръ-бекъ, Ти- муръ-бекъ. Клавихо называетъ такъ Тимура, переводя это имя словами «Желѣзный царь». Самъ Тимуръ, въ своихъ запискахъ, объясняетъ слѣ- дующимъ образомъ, почему онъ по- лучилъ это имя. Вскорѣ послѣ его рожденія отецъ его, Терагай, отпра- вился къ извѣстному своею свя- тостью шейху Шёмсъ-Эддину и за- сталъ его за чтеніемъ 67-й главы корана. Онъ остановился на слѣду- ющемъ стихѣ: «Развѣ тотъ, кото- рый живетъ на небѣ, не можетъ поглотить всю землю! Смотрите, вотъ она потрясется!» (Тамурру). При этихъ словахъ шейхъ обратил- ся къ Терагаю и сказалъ: «Имя тво- ему сыну будетъ Тимуръ». (Метоігз о! Тіпшг). Общепринятое въ Евро- пѣ названіе Тамерланъ, искаженное изъ Тимуръ-ленгъ, есть прозвище, данное Тимуру его врагами и зна- читъ по Персидски «Тимуръ Хромой». Такимъ же образомъ «хромымъ» звали его и по Татарски—Тимуръ-Аксакъ. Тимуръ былъ сынъ емира Терагая, старшины колѣна Берласъ, жив- шаго на югъ отъ Самарканда въ окрестностяхъ Кеша; Кешь и былъ главнымъ городомъ этого колѣна, и въ немъ, или въ его предмѣстіи Шегрп-себзѣ Тимуръ родился въ 1335 г. (736 гиджры). (Нізіоіге сіе Тіпшг Вес. II, стр. 203). 129, 131, 164, 170, 175, 181,186, 189, 207, 277, 279 — 281, 288, 295, 314, 332, 333, 335, 351, 358,359, 367. — Происхожденіе Тимура. 233, 238—241, 243. —Объясненіе имени. 148. —Завоеванія и походы, 2,27—30, 33, 40, 49, 111,112,114,134,135, 139—147, 149 — 151, 155, 158, 160 — 162, 166, 171, 178, 183, 190—192, 194, 218, 225, 226, 231, 290, 291, 306, 313, 337 — 343, 370, 374, 380, 381. — Посольство въ Испанію. 3—5 . — Печать. 235—237, 337. — Девизъ. 132. — Представленіе Тпмуру. Опи- саніе его наружности 249—256. — Смерть Тимура. 361—365. Танга, тага, тянга, теньга—сере- брянная монета, равняющаяся 20— 25 коп. 263, 316. Танджеръ—К. Танхаръ. Тангусъ, насмѣшливое прозви- ще Китайскаго царя Чаисхана. Ше- рефеддинъ называетъ его Тангусъ- ханъ. Клавихо намекаетъ на Ту- рецкое слово «тонгузъ, донгузъ», ко- торое дѣйствительно значитъ свинья. (Нізіоіге йе Тіпшг Вес, III, стр. 429). 253. Танское море—Азовское море. 97, 106. Танхаръ—Танджеръ, городъ на Африканскомъ берегу Гибралтарска- го пролива у западнаго входа въ него. 6. Тапія, мѣра протяженія. Перво- начальное значеніе слова ѣаріа есть земляной валъ. Этимъ словомъ обо- значалась мѣра, равная высотѣ ва- ла; напр. (іиаЪиз, ігіЬиз іарііз іп аі- іит. (Писанье, СНоз. тесі. еі іпі. Іаііп). 165. Тарасена—Террачина, гор. на
ТАР --- ТОЛ ТОР — ТУИ 413 берегу Тирренскаго моря, въ 80 кил. на ЮВ. отъ Рима. 11. Тарифа. 6. Тарконъ—Тартумъ, крѣпость на границѣ Грузіи (Нізіоіге (іе Тітиг Вес. V, 42). 381, 382. Тартумъ—К. Тарконъ. Татанисъ, островъ въ Архипела- гѣ,—вѣроятно Патмосъ. 34. Татарская земля. 178, 225,237, 242, 250, 267, 316,329,337, 338, 340—342, 344. Провинція Татаріи. 231. Татары. 237, 340. Таіартенъ—К. Заратанъ. Тегеранъ. 186, 191. Тенедонъ. 43. Теніо, островъ въ Архипелагѣ— Тенедосъ. 42, 43, 45, 46. Термитъ — Термедъ, городъ на сѣверномъ берегу Аму Дарьи, сѣ- вернѣе Балха. По свидѣтельству Фирдусп, онъ существовалъ уже въ V вѣкѣ (Вгеі8сЬпеі(1ег, ЪГоѣісез... оГ Ѵ?е- біегп Азіа р. 167). 226, 228, 232. Террачина—К. Тарасена. Терсеналь, ткань. 327. Тесина — Терекъ. (См. Нізіоіге (іе Тітиг Вес. III. 342—343). 338. Тетани, царь Татарскій, осаж- давшій городъ Кальмаринъ за во- семь лѣтъ до проѣзда Клавихо, т. е. въ 1396 г. Ханыковъ полагаетъ (Иранъ 588), что здѣсь идетъ рѣчь о Тохтамышѣ, ханѣ Золотой Орды, который ве за 8, а за 18 лѣтъ до того т. е. въ 1386 г. (787 гиджры) сдѣлалъ вторженіе въ Арменію и Адербейджанъ. См. Кальмаринъ. 154. ТИЛОСЪ см. Пископія. Толадаи-бекъ — Дуладай Бекъ, правитель гор. Авеника. (Нізіоіге (іе Тітиг Вес. VI. стр. 151). По Ханыкову (Иранъ 587) — Толды- бекъ. 151, 380. Тольбатгана, дворецъ въ Тав- ризѣ. Вѣроятно Довлатъ - Ханэ, «домъ богатства, могущества». Про- стонародіе произноситъ также Дол- ватъ. При завоеваніи Тавриза сул- таномъ Мурадомъ IV были разру- шены всѣ лучшія зданія въ немъ, кромѣ одной мечети (КіНег, Епікип- (іе IX. 853). 170. Тортамншь.—Тохтамышь. 246. Тохтамышь.—(К. Корамишь, Те- тани, Тортамышь). 251,267, 337— 342. Трапе—вѣроятно Капри, островъ у южной оконечности Неаполитан- скаго залива. 17. Трапеа, башня на Греческомъ берегу Босфора.—Вѣроятно Тарапіа, мѣстность съ отличною гаванью. Во время Византійскихъ императо- ровъ тамъ былъ дворецъ. (Наттег, II. 241). 95. ТрапеЗОНДЪ. 75, 95,105, 115,116, 118, 122, 156, 165, 179, 382,384. Трапезондскій императоръ. 115, 127, 135. См. Германоли. Трилла, заливъ въ Мраморномъ морѣ. 49. Триполь—Триполисъ. 115. ТриполиСЪ—Триполь, Рипули. Тріана, предмѣстье Севильи, ле- жащее на правомъ берегу Гвадал- квивира п само по себѣ составляю- щее довольно значительный городъ. Теперь соединяется съ Севильей посредствомъ моста, (Вісіопагіо §е- о^гаіісо езіабізіісо Ііізіогісо (іе Ез- рапа р. Разсиаі Мабог Т. 14 стр. 297). 89. • ' * Тройка, Двойка и Тузъ, скалы въ Архипелагѣ. 24. ТрОЯ. 42, 47, 335. де Трусси. 94. Тузъ см. Тройка. Тумаига.—Клавихо здѣсь пере- путалъ имена. Туманъ-ага было имя второй жены Тимура, которая по его словамъ называлась Кинчикано, т. е. малая царица. Отецъ ея былъ
414 ТУМ — ТУС ТУУ -- ХАН емиръ Муса (Нізіоіге сіе Тітиг Вес. I. 16; II. 26). 296. Туманъ-ага—см. Туманга, Кин- чикано. Тунгларъ. То же что Туселаръ. 354. Турецкая земля, з, 26, зі—зз, 35 — 37, 41, 42, 46—50, 91, 96, 97, 100, 103, 107, 109, 113, 114, 140, 145—147,177,194,314, 328, 330, 335. Турецкіе посланники. 374—376, 381. Турдустанъ—Туркестанъ 377. Турисъ 322, 369,373, 375,376, см. Тавризъ. Турки. 34, 48, 67, 90, 103, 104, 108, 109, 122, 126, 127, 140, 142, 145, 147, 150, 179,190,314, 328, 375, 377, 379. Турками назы- ваетъ Клавихо исключительно Ос- манскихъ Турокъ. Всѣ остальные Турки для него — Татары. Туркоманы, «народъ Мавританска- го племени, живущій за Турками», т. е. къ востоку отъ Турокъ-Османлы. О Туркоманахъ извѣстно несомнѣн- но только то, что вышли они въ переднюю Азію изъ за Сыръ-Дарьи во второй половинѣ X вѣка по Р. Х.Съ начала кочевали въ Маверанна- грѣ, потомъ въ Хорасанѣ, потомъ въ сѣверной Персіи и въ Арменіи. Самъ себя народъ этотъ Туркома- намд не называлъ; такъ звали его сосѣди. Собственное его имя было Гузъ или Огуз^. Это родные братья тѣмъ Узамъ, которые забрались изъ за Каспійскаго моря въ наше Черно- морье, а тамъ и за Днѣпръ до Дуная. Откуда происходитъ данное Гузамъ наименованіе Туркомановъ-объяс- няется различнымъ образомъ, но удо* влетворительнаго объясненія до сихъ поръ не придумано. 150, 172, 379. Туселаръ, Туркоманское селеніе. Въ другомъ мѣстѣ названо Тунгларъ. 172. Туусъ — по ѵвсей вѣроятности Таврпзъ—Тигіз (Таигіз). 176. Тянга—К. Танга. Уганъ—селеніе Уджанъ по дорогѣ отъ Міаны въ Тавризъ, ближе къ послѣднему, то же что Худжанъ. 354. Уніе—К. Хиніо. Урумье—оз. Урмія. 166. Ушь—селенье близь Балха. 223. Фанега, мѣра сыпучихъ тѣлъ въ Испаніи. Нынѣшняя фанега—около двухъ русскихъ четвериковъ. (Пет- рушевскій, Метрологія). 327, Ферріоръ. 206. Фи, горы. 6. ФПНОГІЯ—остр. въ Черномъ морѣ, близь Малоазійскаго берега. 97, 98. 107. Фирузкугъ—К. Перескоте. Фпруку—Филикуди, одинъ изъ Липарскихъ острововъ. 18. Флорентинъ, ткань. 228. Флоренція. 128. фоль — К. Віополи. графъ ФОНДИ. 15. Формако.—К. Форно. Форментера, одинъ изъ Балеар- скихъ острововъ. 8. Форно—остр. въ Архипелагѣ, мо- жетъ быть Фурнп или также Фор- мако. Оба принадлежатъ къ Спора- дамъ и находятся недалеко одинъ отъ другого. 34. Фра Альфонсо Паесъ де Санта Марія, магистръ богословія, спут- никъ Клавихо. 4,191,196, 232,251. Франки. 211, 251,260, 268,329. Франція. 40. Французы. 28. 94. Хазегуръ гор. 207. Хаданъ, въ др. мѣстѣ Ялапъ— Халебъ, Алеипо. 183. Халиль султанъ—К. Карпль сул- танъ. Хамо—остр. Самосъ. 34. Ханъ-задэ—К. Хансада. Хансада — Ханъ-задэ, племянни- ца Хорезмскаго хана. Настоящее
ХАН — ХОР ХОР — ХРА 415 ея имя было Севинъ-бей, а Ханъ- задэ, чтд значитъ дочь царя, царев- на, только прозваніе. Она съ начала была женою Джегангира, старшаго сына Тимура; а послѣ его смерти вышла за Миранъ-шаха,. третьяго по числу, но старшаго изъ остав- шихся въ живыхъ. (Нізіоіге йе Тітнг Вес. II. 11, 12, 13; V. 1; VI. 48). 183, 278, 281, 282,297, 362. ХЯНЫМЪ—К. Каньо. Харокъ мирасса—емиръ Шахъ- Рухъ, правитель Хорасана, млад- шій сынъ Тимура, въ родѣ котораго по смерти Тимура удержалась власть. Ему было 28 лѣтъ когда умеръ Ти- муръ. 362. См. Шахарокъ мирассй. Хашь (Ьах). — Вѣроятно «ашь», бульонъ, супъ; кушанье. (См. Сло- варь Будагова.) 215. Хелакъ, городъ въ Хорасанѣ, вѣроятно Гератъ; такъ какъ Шахъ- Рухъ мирза, правитель Хорасана, жилъ въ этомъ, городѣ. Гератъ былъ завоеванъ въ 1381 г. 362. Херей—вѣроятно Гератъ, древн. Аріа. (См. Хелакъ). 207.. Хересъ. 5. Хетеа. 47. Химена. 6. Хиніо — вѣроятно Уніе. 113. ХІОСЪ остр. до сихъ поръ произ- водитъ лучшую мастику, добывані- емъ которой исключительно зани- маются его жители. Она извлекает- ся пзъ різіассіа Іеніізспз, надрѣзы- ваніемъ ствола дерева, изъ котора- го она и вытекаетъ. 31, 35, 36, 45, 385. Хой.—^Извѣстный городъ въ Адер- бейджанѣ къ сѣверу отъ озера Ур- міи. 163, 376.41 Хорасанъ-Сельтанъ, внукъ Маго- мета—Хусейнъ. 208. Хорасанское царство. 206, 208, 209, 225, 227, 241, 362, 366. Хорасанскій императоръ,—Пра- вителемъ Хорасана былъ младшій сынъ Тимура Шахъ-Рухъ. 347. Хоре (ііегга йе Ноге).—По всей вѣроятности это владѣніе Гератское, которымъ управлялъ Шахъ - Рухъ мирза. 366. см. Хелакъ, Херей. Храмъ св. Георгія въ Манганѣ былъ построенъ императоромъ Кон- стантиномъ Мономахомъ и отличал- ся великолѣпіемъ и обширностью. Въ немъ была похоронена Склере- на Августа, наложница Константи- на. (Писанье, Сопзіанііпороііз СЬгіз- ііана. стр/124). 73. Храмъ п монастырь св. Іоанна. Не Студійскій ли это монастырь св. Іоанна Предтечи, прозванный такъ по имени его основателя пат- риція Студія? Это былъ обширный и богатый монастырь, въ которомъ жило до тысячи монаховъ. (Писанье, Сопзіані.СЬгізі. IV, стр. 103). 61, 62. Храмъ св. Іоанна Крестителя (св. Іоаннъ каменный) долженъ быть тотъ самый,который СтефанъНовгородецъ и дьякъ Александръ называютъ Ива- номъ Богомъ богатымъ. Онъ находил- ся близь дворца Магнауры и церкви Влахернской Богородицы. Изъ Рус- скихъ путешественниковъ одинъ только іеродьяконъ Зосима упоми- наетъ о хранящихся въ немъ «стра- стяхъ Господнихъ», которыя осма- тривалъ и Клавихо. Стефапъ Нов- городецъ замѣчаетъ, что изъ чи- сла его святынь руку св. Іоанна Ктитора ошибочно называютъ рукой Іоанна Предтечи, такъ какъ та на- ходится въ Палестинѣ. Этотъ храмъ (по Дюканжу носившій прозваніе «іп НеЪйошо») былъ построенъ Ѳео- досіемъ Великимъ и отличался нео- быкновеннымъ великолѣпіемъ. Укра- шеніемъ ему служила также цистер- на, устроенная патриціемъ Бономъ, богато убранная колоннами. (Сказа^ нія Русск. народа кн. VIII, стр, 57, 62, 72; Писанье, Сонзіані.
416 ХРА -- ХРА ХРА -- ХРА СЬгіеѣ. I стр. 97, IV стр. 100; 6у11. к. IV гл. IV). Названіе «Де Іа Ріейга» не было-ли искажено изъ на- роднаго прозвища этой церкви «Про- дромъ»? Недалеко отъ Влахернскаго храма находился также монастырь, имя котораго могло дать начало на- званію «йе Іа Ріейга». Это монастырь св. Іоанна Крестителя іп Реігіо, тоже знаменитый въ свое время; но онъ былъ монастырь женскій (Сопзі. СЪгізѣ. IV стр. 102). 52 —65,77—81. Храмъ Перибелпко. — Храмъ и монастырь Перивлепты былъ осно- ванъ императоромъ Романомъ Ар- гиромъ и посвященъ Пресвятой Богородицѣ. Въ немъ находилось изображеніе императора Михаи- ла Палеолога, супруги его Ѳео- доры и сына ихъ Константина. (Пи- санье, Сопзі. СЬгізііапа стр. 94; Га- шіі. Вузапі. 233). Это изображеніе су- ществовало еще до пожара 1782 г. (Сопзіапііпіайае стр. 117). 55—61. Храмъ св. Маріи Веііа Веззеігіа— храмъ Пр. Богородицы Одигитріи. Въ немъ находилась чудотворная икона Божіей Матери, по преданію писанная св. Евангелистомъ Лукой, которой присвоено было названіе Одигитріи. Храмъ этотъ былъ по- строенъ императрицей Пульхеріей, супругой императора Маркіана (Сопзі. СЬгізі. стр. 80). Торжество ношенія этой иконы и чудесная легкость ея поразили и Русскихъ паломниковъ. (Сказ. Русск. нар. кн. VIII. стр. 53, 61, 72.) 82—84. Храмъ св. Маріи йе Іа СЬегпе т. е. йе ЬасЬегпе—церковь Пр. Богоро- дицы во Влахернѣ, называвшаяся такъ по мѣсту гдѣ она стояла. Осно- ваніе ея приписываютъ императри- цѣ Пульхеріи Августѣ. Ея прямая форма (базилики) была въ послѣд- ствіи измѣнена на форму креста пристройкою двухъ апсидовъ по бо- камъ. (Сопзі. СЬгізі. стр. 83). 76. Храмъ св. Софіи былъ построенъ императоромъ Юстиніаномъ на мѣстѣ прежняго, основаннаго Константи- номъ Великимъ и сдѣлавшагося жерт- вой пожара. Всѣ путешественники признаютъ его величественнѣйшимъ и богатѣйшимъ храмомъ въ ми- рѣ, богатымъ не только свои- ми украшеніями, но и количе- ствомъ доходовъ, ему присвоенныхъ. Размѣры храма были слѣдующіе: длина равнялась 241 ф., ширина 224 ф., высота подъ куполомъ 179 фут., до высочайшихъ точекъ сво- довъ 140 ф., діаметръ купола 100 фут. Ширина боковыхъ частей церк- ви была около 50 ф., а ширина па- перти 28 ф. (Сопзі. СЬгізі. кн. III; стр. 14, 15, 16, 29, 31). Возвыше- ніе посреди церкви, о которомъ го- воритъ Клавихо, есть амвонъ, на который вели съ двухъ сторонъ сту- пени. Описаніе Клавихо подтверж- даетъ предположеніе, что надъ ам- вономъ была сѣнь. (Сопзі. СЬгізі. кн. III; стр. 69). Въ числѣ многихъ мощей въ храмѣ находились мощи св. Патріарха Арсенія. (Сказ. Русск. нар. VIII. стр. 51, 60, 100); о нихъ то вѣроятно и упоминаетъ Клавихо. О чудотворномъ образѣ Богоро- дицы говорятъ и Русскіе паломники (іерод. Зосима, дьяк. Игнатій), но едва ли это тотъ же самый, кото- рый описанъ въ Испанскомъ разска- зѣ. О хорахъ Клавихо говоритъ, что они были 90 шаговъ въ ширину. Не ошибка ли 90 вмѣсто 20: боковыя части храма были около 50 ф. ши- рины. Ошибка легко могла произойд- ти, если въ рукописи число было написано цифрами. Водоемы, о ко- торыхъ Клавихо сообщаетъ такія неправдоподобныя свѣдѣнія, пора- жали и Русскихъ путешественни- ковъ. Іерод. Зосима говоритъ, что въ св. Софіи семь кладязей, а .подъ ними озеро (Сказ. Русск. нар. кн.
ХРИ ЧАП ЧАП -- ШАХ 417 VIII стр. 52, 62, 100). Передъ хра- момъ находился большой дворъ, (аігіит), окруженный съ трехъ сто- ронъ портиками, которые примыка- ли къ паперти, замѣнявшей такимъ образомъ четвертый портикъ. Пло- щадь, о которой говоритъ Клавихо, есть Августей, находившійся передъ входомъ въ св. Софію. Онъ былъ также окруженъ портиками и укра- шенъ великолѣпными зданіями. На него выходилъ и домъ патріарха. (Сопзі. сИгізѣ. кн. III, стр. 19, 22). Статуя пмператора Юстиніана на площади передъ храмомъ св. Софіи поставлена была имъ самимъ на мѣстѣ разрушившейся статуи Ѳео- досія Великаго. (Сопзі. сіігіві. кн. III, стр. 23). Объ ней съ удивленіемъ упоминаютъ Стефанъ Новгородецъ и Іерод. Зосима. 65 — 73, 84. Христіана остр. 25. Хуаръ — по всей вѣроятности Абхаръ или Авхаръ, между Султа- ніей и Сакизабадомъ, по дорогѣ въ Тегеранъ. 184. Худжанъ — Уджанъ, селеніе по дорогѣ изъ Тавриза въ Міану. 172. См. Уганъ. Цистерна Магомета отличалась необыкновенною красотою колоннъ. (Сопві;. сЬгізі. I, стр. 98). 86. Чакатай—Джагатай, третій изъ сыновей Чингисъ-хана. 242. Чакатап—Джагатай, одинъ изъ родовъ Тюркскихъ, кочующій раз- сѣянно съ другими колѣнами того же племени. 4, 131, 140, 151, 163, 202, 209,217,218,220—222,232, 237—239,241 — 243, 322, 324,358, 359,362, 365, 366, 368, 376, 380, 381. Чаисханъ, владѣтель Китая, въ друг. мѣстѣ Чуисханъ. Шерефед- динъ называетъ его Тангусъ-ханъ. (Швѣ. (іе Тітиг Вес. III. 70, 428). 252. См. Тангусъ. Чапанлы — К. Чанени. Сборникъ II Отд. И. А, Н. Чанени — Чапанлы, одинъ изъ родовъ Турецкихъ. 129. Чаркасъ. 242. Сына этого име- ни у Чпнгисъ-хана не было. Чаускадъ. 166. Чериго — К. Сетуль. Четверть (диагііііо) — четвертая часть агитЪге. Нын. агитЪге—мѣ- ра жидкости нѣсколько болѣе двухъ литровъ. 137. Чольпамалага, жена Тиму- ра. Имя ея у Шерефёддина пи- шется Челпанъ-мюлькъ-ага. (Нівѣ. йе Тітиг Вес. V. 64, 80) 296. Чуисханъ. 253. см. Чаисханъ. Шабега.—Ханыковъ объясняетъ это имя какъ Шахъ-Баги т. е. «Цар- скій Садъ.» (Иранъ 587). 149. Шагаве — Шегаулъ, чиновникъ при Монгольскихъ и Тюркскихъ дво- рахъ, обязанный сопровождать го- стей и заботиться объ нихъ; при- ставъ прп иностранцахъ; то же что современные михмандары въ Персіи. 355. Шамаха. 177. Шамелакъ мирасса, Шамеликъ мирасса — Шахъ-Меликъ-мирза. 250, 277, 315. Шатель Морате — Шатоморанъ '(СЬйіеаитогаші), приближенный и помощникъ маршала Бусико. 75. Шатоморанъ—К.Шатель Морате. Шахарика.—Въ первый путь Кла- вихо встрѣтилъ Шахарканъ между Сакизабадомъ (Секезана) и Теге- раномъ. На обратномъ пути онъ ночуетъ въШахарикѣ между Реемъ и Казвиномъ (Касмониль). Очевидно это одинъ и тотъ же городъ, нахо- дившійся на соединеніи двухъ до- рогъ, ведущихъ изъ Султаніи въ Те- геранъ. Но что значитъ выраженіе: «отсюда воротились на прежнюю до- рогу», когда ясно, что они изъ Ша- харики воротились не по первой дорогѣ черезъ Абхаръ (Хуаръ), а черезъ Казвинъ? 351. 27
418 ШАХ---ЯГА ЯКО -- ЯУГ Шахарипрей — Шегри-Рей, го- родъ Рей. 187. Шахарканъ. См. Шахарика. 185. Шахарокъ мирасса—Шахъ Рухъ Мпрза. 207, 208, 366. См. Харокъ мирассй. Шевалп—вѣроятно Шахъ-Алпилп Шейхъ-Али. 135. Ширазъ — одинъ изъ городовъ' Персіи, завоеванъ Тимуромъ въ 1387 г. 178. Шлемъ женскій. — Такой вы- сокій головной уборъ, страшно тя- желый, носили Монгольскія и Тюрк- скія замужнія женщины, не только знатнаго происхожденія, но и про- стыя, если позволялъ достатокъ. По Монгольскп назывался онъ богтакъ, по Киргпзскп называется саукэлё. 293. Этна :— К. Монджибле. Юстиніанъ. 67. ЮсуФЪ-Али — К. Субаилъ. Ягаро—Джаджермъ. Отправляясь въ Самаркандъ, Клавихо держалъ путь на Постамъ; (Васкаль), Джад- жермъ (Ягаро, Джагаро), Нптабуръ, Мешхедъ, Балхъ и перешелъ Аму у Термеда. Обратный путь его лежалъ на Бухару и потому онъ перепра- вился черезъ Аму у Чарджуя, откуда путь его шелъ черезъ пусты- ню на Абивердъ (Баубартель), Кабушанъ (Кабрію), на тотъ же Джаджермъ (Джагаро), гдѣ по- сольство вступило на прежнюю дорогу. (См. Карту Русск. Туркеста- на и сопредѣльи, странъ). 198. ЯК06ИТЫ. 328. Ялапъ, Халапъ, Алепъ—Алеппо. Янгиръ — Джегапгпръ, «завоева- тель мира». Когда у Тимура ро- дился старшій сынъ, онъ далъ ему прозванье Джегангиръ, «потому что въ то время ему все удавалось)), говоритъ онъ въ своихъ запискахъ. По смерти Джегангира на 17 году отъ рожденія, онъ передалъ это прозваніе его старшему сыну Ппръ- Магомету. Послѣ этого прозвище Джегангира пе одинъ разъ повто- рилось въ старшей линіи потомства Тимурова. Умирая, онъ оставилъ въ числѣ своихъ внуковъ трехъ Джегангировъ. Метоігз оГТітиг, 45, 152; Нізіоіге (іе Тітиг'Вес. II. стр. 269—271; VI, стр. 301). 234, 288. Янса мирасса, въ др. мѣстѣ Джанса мирасса. Можетъ быть это емиръ Джегапъ-шахъ, котораго Ти- муръ назначилъ дядькою къ сыну своему Омару, отправляя его пра- вителемъ, въ западныя окраины сво- ихъ владѣній. (Нізіоіге (іе Тітпг Вес. VI, стр. 147). 241, 343, 357, 358—363. Ясаиъ мирасса вѣроятно тотъ же Янсй или Джансй, мирасса. 161. Яугуяга, одна изъ женъ Тиму- ра. — Можетъ быть «Джоугеръ- ага», «Драгоцѣнность-барыня». 296.
ЖБЕХ ЕТ Х0ТЕ8. АЬіѵегй — СІ. ВаиЬагіеІ? АЬЬаг — СІ. Ниаг. АЬоадиег Мігазза, АЬоЬадиег Мі- газза — АЬои-Весг тігяа, реііі- ‘ Шз Де Тітоиг, 61з (іе Мігап-сЬаЬ, а§ё (іе 23 апз а Іа тогі (іе зоп §гапД-рёге. 182, 183, 361, 364, 365, 370—373. АЬои-Весг тігга — СІ. АЬоадиег Мігазза, АЬоЬадиег Мігазза. АЙиаг — ЬогДе, сатр еп агаЬе, (іе тёте дие Іе тоі іигс огсіи. 188. АЪіпсап. — Ье рёге (іе КЬапут Гиі Іе зиііап Кагап кЬап, диі Доті- паіі Іе гоуаите <іе Ціа^аіаі (іе 1332 — 1342. 296. АЬтей ЭДеІаТг ПкЬапі — СІ. Хоііеп АтаД. АІаЬагез—КоигДез (Іе Іа ігіЬи Аіа- ѵагі (КЬапукоГ, Иранъ 610). 204. АІасЬекегі — СІ. Аіездиіпег. АІаГа — ргоѵізіоп, $а^ез. Моі агаЬе, раззё (іапэ Д’аиігез Іап^иез. Бе Іа Іе тоі гиззе «лафа», ѵіе ІіЬге еі аізёе. 356. АІатап ОІ^Іап. 343. А1ап§0§ага — Аіапга (КЬапукоГ, Иранъ 586). 129. Аіапга — СІ. А1ап§о§ага. АІага. — Хе роиггаіі-оп раз сот- ргепДге зоиз се пот ГАггап, рауз зііиё епіге Іез Йеиѵез Агахе еі Коиг, ой зе ігоиѵаіі КагаЬа^Ь, ип Дез сатрз Гаѵогіз Де Тітоиг. 145. АІагаЬез—АгаЬез. 328. Аіаіао. 369. АІсасегіа (езр.) — епДгоіі ой Гоп ѵепД Де Іа зоіе ёсгие. Моі ргіз Де, 1’агаЬе (ѵоу. 6-Іоззаіге Дез тоіз езра^поіз еі рогіи^аіз Дёгі- ѵёз Де ГагаЬе, раг ѴѴ. Н, Еп^еі- тап. ЬеуДе, 1861. р. 20). 168. Аісаіа йе Непагез—ѵіііе Д’Езра^пе зиг Іа гіѵіёге Де Непагез а 23 кіі. ХЕ. Де МаДгіД. 387. Аісауго — Саіге. 188. АІсагаЬа (езр.) — сЬйіеаи ои Гогіе- геззе (Дёгіѵё Де ГагаЬе). 6. АІйауге Вауагеі. 147, 148. ѵоу. ИДгіп Вауасіі. Аіере—Аіер, ргоргетепі Діі НаІеЬ. 2. Ѵоу. Наіар. Аіездиіпег — АІасЬекегі, ѵіііе зііиёе ргёз Дез зоигсез Де ГЕирЬгаіе огіепіаі. Еп геѵепапі Сіаѵцо Диі раззег Де Ноу раг АІасЬекегі, Кагз (Аитіап?), Тагіит, Ізріг еіс. 378, 379. Аіехапйге, 175, 225. Аіехапйгіа, еі геупо Де АІехапДгіа— ГЕ^уріе. 26, 29, 31, 41, 75, 177, 329. Аіехіз IV — СІ. (Зиеіех. АІ^есіга, ѵіііе Д’Езра^пе аи ЬогД Ди Дёігоіі Де СИЬгаІіаг й 8 кіі. й Гоиезі Де СИЬгаІіаг. 6. АІіЬей. 222. А1ІСПЙІ — СЬ Агси. 27*
420 АЫ ----- А№6г АЫТ -- АВВ Аііп^а. 8пг Іе Ьогй зеріепігіопаі (іе ГАгахе, а Гезі (іе ХакЫісІіе- ѵап зе ігоиѵепі, зиг ип госкег ёіеѵё, Іез гиіпез (іи сЬ^іеаи ігез соппи (ГАІпкЦа (апсіеп Егпф’ак) ргіз раг Тітоиг еп 1387. 01а- ѵцо еп аііапі йе Маси а Ноу п’а ри арегсеѵоіг дие йе Іоіп се сЪаіеаи а §аисЬе. 162. АІНІШіехаг — 01. Аітипесаг. Аітипесаг— Аітипегаг, ѵіііе й’Ез- ра^пе зиг Іа сбіе йе Іа Мёйііег- гапёе ргёз йе Маіа&а. 7. АІІ0І0§0. 343. Атай, 2о1іеп Атай. — АЬтей Ц)’е- Іаіг ПкЬапі, диі гё^паіі зиг Іа рагііе оссійепіаіе йе ГІгап, геій- заіі йе зе зоитеііге а Тітоиг. Аргёз аѵоіг регйи еп 1386 за сарііаіе 8и1іапіа, еі еп зиііе ТеЪгІ2 еі Ва§йай, іі з’епіиіі еп Е^уріе; репйапі Іа #иегге йе Тітоиг йапз Іез Іпйез іі геѵіпі, зе Гогіійа йе поиѵеаи а Ва§йай еі з’аіііа аѵес Кага-УоиззоиГ, ип йез зоиѵегаіпз іигсотапз еп Аг- тёпіе. А ГарргосЬе йез ігоирез йе Тітоиг ііз з’епіиігепі іоиз йеих еі зе геіи^іёгепі аиргёз йи зиііап Вазагеі, се диі Гиі роиг Тітоиг ип йез ргёіехіез йе за §иегге сопіге се йегпіег. 162. Атай — 01. МаИа. Атаюпаз. 334, 335. АтЬгозіо. 102. Аіпігаіе — Іе зиііап Моигай I. (1359— 1389). 147. Атои-Лёгіа. 01. Віато, Ѵіайте. АпсІЮ, Апсіюз, АпсЬіез —іатісЫ= розіШоп. 200, 346. Апсоу— АпйкЬиі, ѵіііе а Гоиезі йе ВаІкЬ. 219. А21(1 гісо]а» — Реиі-ёіге езі-се Епйе- гаЪ-киІі. 296. Ап^ОГа — 01. Ап^игі. Ап$игі — Ап^ога, апсіеппе Апсуга, ѵіііе йе ГАзіе-Міпеиге, зиг ип аШиепі йи Йеиѵе. 8ап$агіа. Ьа Гатеизе Ьаіаіііе й’Ап^ога йапз іадиеііе Ваз’агеі іотЬа аи роиѵоіг йе Тітоиг, еиі Ііеи еп 1402. 3, 146, 147. АпІе-ПІІІО —Апіітііо, ііе йе ГАгсЬі- реі. 25. Апіітііо — 01. Апіе-піііо. Апііоскіа. 57. Апііріхага ѵ. Ріхага. Апіірзага — 01. Апііріхага. Адиіѵі, Аисипе Іосаіііё ой зе ігоиѵе Іе Іаріз Іагигі еі йопі Іе пот гарреііе сеіиі й’Адиіѵі, п\зі соп- пие йе поз ригз. 313. АгаІ>е$ — 01. АІагаЬез. Агагаі — 01. Ьа топіапа йеі агса йе Иое. Агахе — 01. Сог^аз. Агсіріеіа^о — Іе йисЬё йе ГАгсЬі- реі диі ехізіаіі йериіз Іе сот- тепсетепг йи ХШ ]’изди’а Іа йп йи XIV зіесіе. С’езі Гііе йе Иа- хоз диі Іе сотрозаіі ргездие а еііе зеиіе. 25. Агси — АИсийі, ипе йез ііез Ьірагі. 18. Агтепіа, Агтепіа Іа тауог. 150, 152, 155, 369, 376—380. Агтепіа іа аііа. 145, 163, 338. Агтепіа Іа тепог. — Ье гоуаите й’Агтёпіе, ои гоуаите йезВа^га- іійез, Іогтё йе Гапсіеппе Агтё- піе. 2. Агтепіо, 378. Агтепіоз. 119, 138, 144, 149 — 151, 153, 155, 158, 162, 163, 166, 328, 377, 380, 384. — сазііііо йе Іоз Агтепіоз ои СаЬо йе Іоз Сатіпоз. 47. Агга^ОП, геу йе Агга^оп ѵ. Воп Рейго. Ѵіггеу йе Аггадоп. 10. Аггап — 01. Аіага. Аггадиіеі. 383. Аггауж= аг-гауя, еЬгеуг (аззітііа- ііоп йе I йеѵапі г). Веу г—регзоппе аррагіепапі аи засегйосе еі йопі Іа сЬаг^е езі йе ѵеШег зиг Іа ргоргеіё еі Іа зёсигііё йе Іа ѵіііе
АВ8 — ВАС ВАВ — ВАЪ 421 аіпзі дие зиг Іа тогаіііё йез ЬаЪііапіз. (КЬапукоГ, Описаніе Бухарскаго ханства, р. 191). 211. Аг8ІП§а — Еггіп^іііап, апсіеппе са- рііаіе сіе ГАгтёпіе, Агзелка (іез Агтёпіепз. 2, 128,129,131,135, 138—140, 142, 145, 149, 150, 376, 377, 380, 381. Аттіг. 114. , АвСГОП — Еггегоит. 2, 150, 369, 379, 380. Азіиага — 01. Ьіпега. Азрего ои езрега, топпаіе огіеп- іаіе. 140, 149. А$ріг — Ізріг зиг Іе ТсЬогокЪ, ап- сіеп 8рег. 382, 383. Азрігіепіа — сопігёе йТзріг. 383. А$$агес — ргоЪаЪІетепі ип • (іез потЪгеих «Ніззагесз», с езі а йі- ге «сЬ&іеаих», рагзетёз рагіоиі. 368—370. АІеп§аІа — реиі-ёіге 8аіп-са1а, зі Гоп сопзійёге Іа Іосаіііё (ѵ. ГАіІаз (іе Кіерегі). 184. АІЪоз — 01. Мопіезіоп, Мопіе Зап- сіо. Аитіап. — Се пот Гаіі репзег а Апі (’Аѵіоѵ (іез б-гесз), серепйапі Іе зепз йёзідпе Кагз. 369, 379— 381. Аипідие — Аѵепіс, сШеаи аи зий (іе Наззап-каіё, ои ЭДеѵап-каІё еп іигс; аи]оиг(Піиі Аѵі§а. 2.151. Аѵісепа, іогге (іе Аѵісепа. 9. Аѵі$а, Аѵепіс — 01. Аипідие. АХОѴ, Іа тег й’Агоѵ — 01. таг (іе Іа Тапа. 1 ВаЬахедие ои ВахатЪес. 185, 186, 351. ВаЬега. Бидие (іе ВаЪега ои йидие сіе Зіегііс. 17. ВаЬуІОПІа. 2, 172, 183. — ЕІ зоійап йе ВаЪуІопіа. 27, 28, 144, 162, 170, 183, 255, 365. Ьоз етЬа^айогез йеі зоійап (іе ВаЪуІопіал 163, 186, 213, 229, 244, 322, 324, 343, 355, 374. Васи. ЕІ таг 4е1 Васи—Іа тег Саз- ріеппе. Зигіез сагіез гиззез еііе з’арреііе аиззі Іа тег йе Васи (Бакинское море). 177,180,225, 231. Вайаксііап — 01. Ваіахіа. Ва§ІПО=Ва§іпаи, Ва§іпи, Вадіпо— «йагйіп Яоиѵеаи.» СЬёгёГеййіп, йапз зоп кізіоіге йе Тітиг-Вес, еі іе зиііап ВаЪег, йапз зез тётоігез, рагіепі йе ріизіеигз раіаіз зііиёз Ьогз йе Затагсапйе, йопі Іез потз соттепсепі раг Іе тоі «Ъ৻=(іагйіп); таіз аисип йез потз ди’ііз тепііоппепі пе сог- гезропй ехасіетепі а Ва^іпо. СЬёгёГеййіп рагіе серепйапі й’ип поиѵеаи раіаіз, запз Іе поттег, диі ёіаіі ріиз §гапй еі ріиз гісЪе дие іез аиігез. А Іа Гёіе йоппёе йапз се раіаіз Гигепі іпѵііёз, йіі- іі, Іез атЬаззайеигз еигорёепз, . рагседие «Іез саззез (реііі апі- таі, §гоз сотте ип §гаіп й’ог^е, диі соигі зиг Іа зирегбсіе Йе Іа тег) опі аиззі Іеиг ріасе йапз Іа тег.» (Нізі. йе Тітиг Вес. VI, сЬ. 24 р. 179, 180). 261. ВаЪайиг — Іютте ѵаіеигеих, Ьёгоз. Едиіѵаиі аи тоі гиззе богатырь, йёгіѵё йе се тёте Ъакайиг. 263. Ва]агеі I — 01. Аійауге Вауагеі, Вауасеіо, Ваузіі, Іійгіп Вауксіі. Ваіахіа, «рауз ой Гоп ігоиѵе йез гиЪіз (Ьаіахез)».—С’езі запз йоиіе Вайакскап, ой, сотте оп заіі, іі у а йез тіпез йе гиЬіз. Магсо Роіо потте Вайакскап Вайазсіа. 312, 313. Ваійас. 172, 183, ои ВаШаз. 2, ои Ъіеп Ваісіаі. 361, 364.—Ва^йай, ргізе раг Тітоиг Іогз йе за зесопйе сатра^пе еп Регзе еп 1393; гѳ- ргізе аргёз Іа гёѵоііе й’АЬтей Бзеіаіг еі йёігиііе еп 1401. ВаІкЪ. — Ье тоі Ѵаед йи іехіе езра^поі езі ргоЪаЪІетепі ипе іаиіе й’ёсгііиге ои й’ітргеззіоп.
422 ВАК---ВОВ ВО8 — САЬ Ьа Іеііге е а ри ёіге ргізе Гасі- Іетепі роиг I, Іез Іеіігез ѵ еі Ъ зе ргопопсепі еп езра^поі Де Іа тёте тапіёге. ВаІкЬ Гиі ргізе еі Дёігиііе раг Тітоиг еп 1366. 223. ВагЬагоз, зіегга Де ВагЬагоз — топіа^пез Де ГАГгідие зер.іеп- ігіопаіе. 6. Вагиіе— Ваугиі. 29, 79. Вазіап— Возіат, ѵіііе зиг Іа гоиіё диі ѵа (іе МесЬЬеД а ТёЬёгап. 349. ВаиЬагіеІ. 347. — АЬіѵегД? ВахатЬес V. ВаЬахедие. Вауасеіо. 112. ѵ. ИДгіп Вауасіі,. ВауахіД, ѵіііе. — СІ. Ѵазіі СаІазіДе. Вау§іпаг. — Реиі-ёіге езі-се іе раіаіз Ва§і-ісЬіпаг. Оп еп топіге епсоге аизоигД’Ьиі Гетріасетепі. 257. Ваугиі — СІ. Вагиіе. ВаузіІ. 140. ѵ. ИДгіп Вауасіі. Вепеіісо—ііе ргёз 4® Іа сёіе тёгі- Діопаіе 4е Іа Могёе. 23. ВегЬегіа, Могоз йе Іа ВегЬегіа— Іез тизиітапз Де ГА&ідие, Ага- Ъез ои ВегЬёгез. 11. Вегго — ргоЬаЫетепі Гііе (іе Ье- гоз. 33. Ізіа Де Іаз Везііаз. зз. ВІаШО, ѴІаДте—Атои-Бёгіа, ГОхиз Дез апсіепз. Віато еі ѴіаДте зе зопі Гогтёз Дапз Іа Іап^ие • Де СІаѵЦо Де АЫ-Атщ с’езі а Діге «Гіеиѵе Ати», сотте Гарреііепі Іез іпДі^ёпез. 224, 345. . Воісапі, Воісапіе — Ѵоісапо, ипе Дез ііез Ьірагі. 19. ВопіГасіо — сЬйіеаи зиг Гііе Де Согзе. 10. * . ВопіГасіо, Дёігоіі. 10. Воадііга Де Магіа. 36. ВогипДо тігазза. Ѵоу. ВигоДо тігазза еі ВиіиДо тігазза.—ВогипДо Доіі ёіге Іе тёте пот дие ВигипДаі, тепііоппё раг Ріапо Сагріпі еі Дапз іез аппаіез Ѵоіупіеппез. 250. Возаі — Доіі ёіге Іе Ъиза, Ьоіззоп Дез Тагіагѳз. 279. Возіат — СІ. Ѵазсаі, Вазіап. Воисісаиі — СІ. Мозеп ВисЬісаіе. ВоикЬага — СІ. Воуаг. Воуаг — Доіі ёіге ВоикЬага, Д’аргёз Іа зііиаііоп. Ьа Іеііге у езі рго- ЬаЫетепі тізе раг іаиіе Д’іт- ргѳззіоп аи Иеи Де у. Еп се саз Воз’аг зе ргопопсегаіі еп езра^поі ВокЬаг. 344. • Вгага, ЬгагаДа — Ъгаззёе, тезиге Д’ёіепДие, соггезропДапі а Іа Іоп- §иѳиг Дез ДеихЬгаз ёіепДиз, с’езі а Діге а 6 ріёДз епѵігоп. 14,300. Вгизза — СІ. Вигза, Ѵигзса. ВиеІО. 209. 8егаіі-се АЪДиІ-аЪаД? ВигоДо тігазза. ѵ. ВогипДо еі Ви- іиДо. 284. Вигза — Вгизза. 306, 376. Ѵоу. Ѵигзса. ВиіиДо тігазза. 362. СаЬазіса, «зеі^пеиг Ди сЬаіеаи Са- Даса». 125, 126, 128, 129. СаЬо ХапІО— сар Де ГАзіе^Міпеи- ге. 35. СаЬгега — ипе' Дез ііез Ваіёагез. 9. СаЬгіа — КаЬоисЬап, ѵіііе аи погД Де ЫісЬаЬоиг. 347. (ѵ. 1а сагіе Ди ТиГдиезіап гиззе 1878). СаДаса — сЬ&іеаи зиг Іа гоиіе Де ТгёЬізопДе а Еггіп&Ьіап. 124. СаДіх— СаДіх. 5. СаГа—ТЬёоДозіе Д’аизоигД’Ьиі. 106, 179, 231, 342, 385. СаГагез — сайгез. Се пот зе Доппе а іоиз сеих диі п’аррагііеппепі раз а Іа геіі^іоп тизиітапе. Са- йг, саѵег, §іаоиг еіс. = іпйДёІе, тёсгёапі. 369, 370. СаІаЬгіа. 22, 23. СаІаДау'-хечие, — зеі^пеиг Де 1а зиііе Де Тітоиг. 239. Саіато, ііе Де Іа зеі^пеигіе Де ВЬо- Дез, ргоЬаЫетепі Саіітпоз. 25,33. СаІарагДа, 2а1арагДа. — 8егарегДё (регз.) = гіДеаи. 272, 276. Саіітпоз — СІ. Саіато.
САЬ — САЫ САН — САТ 423 Саітагіп ои Соітагіп — аи]оигбЪиі Іе ѵіііа^е сіе 8игта1і, аиігеіоіз 8игтагі еі 8и1тагі (бёй^игё сіе 8игЪ-Магі = 8і Магі). Зигтаіі ёіаіі ігез реиріё еі Гогіійё аи XIII еі XIV зіёсіе. (с = з: сот- . раг. соГга=зоГга). 153,154,338. Саіоіітпі — 01. Саіопіто. Саіопіто — Не бе Саіоіітпі бапз Іа тег бе Магтага. 49. Саіоуегоз. 66. Сата§ — Гогіегеззе іпассеззіЫе аи зиб б’Еггіп^Ьіап зиг Іа гіѵе §аи- сЪе Де ГЕирЬгаіе. Ьа Гогіегеззе Сата§ з’арреіаіі Апі бериіз Іе IV зизци’аи XI зіесіе, таіз іі пе Гаиі раз 1а сопіопбге аѵес 1а ѵіііе би тёте пот й Гоиезі сіе Кагз. 140. СатЬаІес — КЪап-Ъа1і§, «ѵіііе гоу- аіе». Аіпзі з’арреіаіі Редиіп бапз ГАзіе Сепігаіе. 332, 333. СатіЗОПСЗ. — Х’езі-се раз іе тёте оЪдеі дие Гоп бёзі^паіі зоиз Іе. пот (іе «сатіза», с’езі а біге ГЬаЪіі Де §иегге диі зеггаіі ёігоі- іетепі Іе согрз? (Ьисап^е, бгіоз. теб. еі іпй Іаі. II. р. 57). 216. Сатосап — кітса, кіткЪаЪ, ёіойе Де зоіе, Ъгосагі (Іаі. сатосаіиз, сатозсаіиз, сатоса). 176, 189, 196, 205, 207, 220, 222, 224, 228, 246, 263, 264, 268. Сапйеіог, сЪМеаи, 28. СаЙО ои Сапоп, Гетте ргіпсіраіе бе Тітоиг—КЬапут, с’езі а Діге зоиѵегаіпе. ЕПе ёіаіі йііе би ккап Кагап еі зоеиг бе Гётіг Ми- за, еі іиі ргізе раг Тітоиг бапз Іе Ъагет бе Гётіг Низзѳіп. Зоп ѵгаі пот Гиі 8егаі-Ми1с-КЬапут; оп Гарреіаіі епсоге МеЪгеЪапа, с’езі а біге «ЪіепГаізапіе». Зоп йіз СЬаЫІоикІі іиі ріиз іагб зиссеззеиг бе Тітоиг (СЪёгёГеб. Нізіоіге бе Тітиг Вес II, сЪ. 24; I, сЬ. 26). 241, 256, 266, 275, 280, 282, 293, 296, 304, 305, 319. Саг, топіа^пез. 189. СагаЬапзаса — сагаѵапзегаі. 217. СагаЬадие, СагаЬадиі ои Саіага- Ьадие—КагаЬа§, сопігёе зііиёе епіге Іез етЪоискигез би Коиг еі бе ГАгахе, бапз ІадиеІІе^ аи зиб бе ГАгахе, бапз Іа зіерре бе Мои- §ап, Іез Моп^оіз еі Тітоиг аі- таіепі а раззег ГЫѵег. 29, 129, 142, 354, 355, 358. Сагаоіопіап.—Се боіі ёіге Іе тёте регзоппа^е, дие Наттег теп- ііоппе зоиз Іе пот бе Кагатап. (Наттег, СезсЪісЬіе без Озтап. ВеісЬез. I. 346). 376—378, 380, 382. Сагаѵапа — сагаѵапе. 176. СагеІІапо. — Ьа іоиг бе СагеІІапо ргёз бе (хаёіе ііга зоп пот рго- ЪаЪІетепі бе Іа реіііе гіѵіёге Сагі^іапо диі зе іеііе бапз Іе §о1Ге ргёз бе Сгаёіе. 15. Сагіі 2о1Іап — КЪаШ зиііап, реііі- йіз бе Тітоиг, ігоізіёте йіз бе Мігап-сЪаЪ, а§ё бе 21 апз а Іа тогі бе зоп §гапб-рёге. 183, 281, 362, 363. Сагрі — Саірі, аизоигб’Ьиі Кегре- Ьітап, рогі еп Азіе-Міпеиге зиг Іа тег Коіге. 98, 102. Саггаса — саггадие, езрёсе бе па- ѵіге, Гогі изііё еп XIV, XV еі XVI з. (Даі, АгсЪёоІо&і^ паѵаіе II. 211 еі зиіѵ). 5, 7, 11, 17— 21, 24, 26, 28, 29, 89, 90, . 97—103. . Сагіа§епа. 7. Сагѵо Тотап ІІІ^Іап. 322. Сазтопіі— КазЪіп. Ьа гоиіе бе ге- іоиг пе раззаіі раз бе СЪаЪагіса раг 8адиізаЪаб, сотте Іа рге- тіёге, таіз раг КазЪіп; Сіаѵуо ге]оі§піі ргоЪаЪІетепі Іа ргетіёге гоиіе аи погб б’АЪЪаг. 351. Сазіатеа—Сазіатоипі. 112. Сазіатоипі — С1. Сазіатеа. Сазііііа. 3, 4, 27, 102, 248, Саіаіапез. ю.
424 САТ ---- СЕ<а СЕ<а — СНІ Саіаіийа. 7. Саіаіиз, тісег йиап (іе Саіаіиз— зеі^пеиг Сёпоіз Іеап Оаііііизіо. 8оп рёге Ггап^оів аѵаіі ёроизё Іа Шіе сіе Гетрегеиг Апйгопісиз Іе з’еипе. (Гат. Вуз. 239). 38, 41. Саіау — 1а СЪіпе зеріепігіопаіе. 178, 179, 252, 267, 316, 329, 331 — 335. СахІХС8. — 8е1оп КЪапукоГ (Иранъ 587) іі з’а^іі ісі (іез йегѵіскез. Ьез Тигсз еі Іез Регзапз, <1іѣ - іі, арреііепі Іез ргёігез §гесз еі агтёпіепз «кесЪісІіе». 151 —153, 218. Саугез.—И’езі-се раз Гаііёгаііоп сіи тоі «ккоф’а» диі йёзі^пе, аіпзі дие Іе пот сіе «зё’ій», Іез йезсеп- сіапіз (іе Маііотеі. 318. Сажа,—ѵіііе зііиёе ргёз (іи іас Оиг- тіаіі. 165. Сепап — 8ітпап, ипе сіез ѵШез (іи рауз соппи зоиз іе пот (іе Кои- тоиз, диі а Оат^ап роиг сарі- іаіе. 349, 350. Сепйаі — ёіоіГе (іе зоіе ігез йпе. Оп сгоіі дие се тоі ѵіепі сіи тоі агаЪе «сепйаіі», диі зі^пійе ип ГеиШеі ои ипе Іате ігёз тіпсе. (Иисап^е, бгіозз. тей. еі іпГ. Іаі). 78, 79, 81, 168, 177, 327. Сепіигіо. 5. Сепіигіопа — реиі ёіге Гііе (іе 8ап- іогіп. 25. Серіа — апсіеп пот (іе Сеиіа. Оп іе сгоіі йёгіѵё (іи Іаііп 8еріет Егаіез. Ье пот §гес (іе Сеиіа ёіаіі ’Етста8еХсро(; (Иісіопагіо §е- о§гаГ. езіай. Ііізіог. (іе Езрапа рог Разсиаі Майог VI, р. 380). 6. Сециевапа— ВадиізаЪай, ѵіііа^е зііиё зиг 1а гоиіе епіге Зиііапіа еі Тёкёгап. Ьа гоиіе разве раг 8аіп-ка1а (Аіеп^аіа), АЪЪаг (Ниаг), 8адиізаЪай (Седиезапа), СЬакаг- сап еі Тёкёгап (ѵоу. ГАіІаз сіе Кіерегі). 184. СециіІО — реиі ёіге Гііе (іе Сідиіпо, аррагіепапі аих Сусіайез. 24. Сегазопіе — С1. ОиігіГопйа. Сегйейа» іо. СегІ§0 — С1. Сеіиі? Сегпе — ііе ргёзйе Іа сёіе тёгійі- опаіе (іе Іа ргезди’ііе (іе Могёе. 23. Сеіиі — реиі-ёіге Гііе (іе Сегі^о, Гапсіеппе СуіЬега. 23. Сеиіа — С1. Серіа. СЪасаІау — Ьіа^аіаі, ігоізіёте Й1& (іе Тс1ііп§ЪІ2-кЬап. 242. СЪасаІау, СЬесаІау, СЬасаіауз—іез Ц)’а§аіаі, ипе (іез ігіЪиз іигдиез йізрегзёез рагті Іез аиігез. 4,131, 140, 151, 163, 202, 209, 217, 218, 220—222, 232, 237—239, 241—243, 322, 323, 358, 359, 362, 365,366,368,376,380,381*. СЬаЪагіса—01. Хакагіса, Хакагсап. СЬаЪ-ВоикЬ тігжа — 01. ХаЬагос тігазза, Нагое тігазза. СЬарепіез — Тскарапіу, ипе (іез Га- тіііез іигдиез. 129. СЬагсаз. — ТсЫп^Ъіг-кІіап п’аѵаіі раз (іе Й1з бе се пот. 242. СЬазІеІ тогаіе — СШеаитогапй, ііеиіепапі (іи тагёсііа! (іе Воисі- саиі. 75. СЬаІеаитогапЛ — С1. Сііазіеі то- гаіе. СЬаизсай. 166. СЬаузсаи ои Скиузсап — зеі^пеиг (іе Саіау. СЬёгёГеййіп Гарреііе Тап^из-ккап (СЬёгёіей. Нізіоіге Йе Тітиг-Вес, III. сіі. 70 р. 428). 252, 253, (ѵоу. Тап^из). СЬІрге, геу йе СЫрге. 16. СЬІгтапоІІ — Кіг Мапие1=гоі Ма- пиеі — Гетрегеиг сіе Вузапсе, Мапиеі Раіёоіо^ие (1391—1425). 8оп ёроизе з’арреіаіі Нёіёпе ои Ігёпе, еі зез Шз диі аззізіёгепі й Гаисііепсе (іез атЪаззайеигз й’Ез- ра^пе, ёіаіепі: Йеап, ТЬёойоге еі Апйгопісиз. Ьез рогігаііз йе сез сіпд регзоппа^ез йе Іа Гатіііе ітрёгіаіе зе ігоиѵепі йапз Іе ге-
СНО -- СІ8 СЬА — БАМ 425 сиеіі тапизсгіі (іез оеиѵгез де 8і. Репуз ГАгёора^ііе, епѵоуё раг Гетрегеиг Мапиеі еп Ёгапсе, дапз Іе сіоііге де 8і. Бепуз. (Пи- санье, Гат. Вузапі. 243). 84, 86. СЪоІратаІа^а — Гетте де Тітоиг. СЬёгёГеддіп ёсгіі зоп пот Тскеі- рап-Ми1с-А§а. (СЬёгё&д. Нізіоіге де Тітиг Вес, V. сЪ. 64 р. 80). 296. СЪгізііапа, ііе. 25. Сішузсап — ѵоу. СЬаузсап. Сітега. — Сеііе Ьаиіе соііТиге д’ип роідз ёпогте ёѣаіѣ рогіёе раг Іез Геттез топ^оіез еі іигдиез де іоиіез Іез сіаззез зі Іа Гогіипе Іе Іеиг регтеііаіі. ЕПе з’арреіаіі еп топ^оі «Ъо^іак», еі еп кіг&Ьіз «заикеіё». 293. Сітезфііпіе—8атагсапде. Ьез тіз- зіопаігез сЬгёііепз ди тоуеп а§е арреііепі 8атагсапде «Се- тіздиапі». Ьез ѵоуа^еигз сЬіпоіз етріоуепі аиззі диеідиеіоіз Іе пот де «Зіе-ті-зге-кап», ои де «Зйп-зге-кап». ІТп дез ѵоуа^еигз скіпоіз ехріідие се пот ргездие де тёте дие С1аѵі]’о. II діѣ ди’іі зі^пійе «ѵіііе Гегіііе», еі дие 8а- тагсапде а ге§и сеііе арреііаііоп а саизе д,е Іа Гегіііііё ди рауз епѵігоппапі. «8етіг» еп іигс ѵеиі . діге еп еПеі «§газ, Гегіііе» (Вгеіі- зскпеідег, Яоіісез оп іііе теді- аеѵаі §ео§гарку апд Ііізіогу о Г Сепігаі апд ѴГезіегп Азіа, р. 163, 164). Бапз Іез аппаіез де СопёіаЫе 8етЪаі (агтёп.) ди XIII зіесіе оп Ііі аиззі дие «8т§гапд» ѵеиі діге «ѵіііе §газзе, Гегіііе». 327. СІЗІап — Сеізіап. 239, 240. СІЗІегпа де МаЬотеіе — Іа сііегпе дііе де Макотеі, диі зе Гаізаіі гетагдиег еп ейеі раг Іа Ъеаиіё ехігаогдіпаіге дез соіоппез (Би- сап§е, Сопзіапі. скгізііапа I, р. 98). 86. 1 СіаѵЦо, Киу (хопгаіег де Сіаѵцо. 4. СоГга — паррё, «зоГга» еп іаіаге. 130. СотраЙО.—II т’а ёіё ітроззіЪІе де сотргепдге Іа зі^пійсаііоп де се тоі. 99. Сопзегѵа. — Оп арреіаіі сопзегѵе ип паѵіге оЪ1і§ё д’еп ассотра- §пег ип аиіге роиг Іиі ргёіег зесоигз еп саз де пёсеззііё. (ѵ. ЗаІ. АгсЬёоІо^іе Хаѵаіе I, 369; II, 501). 26. Сопзіапсе — 01. Оозіапяа. С0П8Іа'ПІШ0рІа--Соп8іапііпор1е. 38, 40, 42, 45, 49, 50, 59, 74—76, 84, 87—91, 94, 96, 106, 108, 139, 146. Ѵоу. Оиігоі, Ніродіа- то, І^іезіа, Мопазіегіо, Тгареа. ЕІ Етрегадог де Сопзіапііпоріа. 38, 39, 43, 50,51,52,76,84,93, 108,117,145,147. Согатіх. — 8егаіі-се Тосіатіске? 166. Согсе§а. ю, 386. Согііа — апсіеппе Гогіегеззе де Со- гаііа, аи]оигд’1іиі еп гиіпез. Сар Кегеіі-Воигоип. 115. Сотой — ѵіііе де Іа Могёе. 23. Согга8—Іе Йеиѵе Агахе—Зои-Аггаз. (КЬапукоГ, Иранъ 588). Ьаіё^еп- де гиззе арреііе ГАгахе Курская рѣка (Згегпеѵзкі, Хоженіе затри моря Аѳанасія Никптпна, р. 5,6). 152, 153. Сиагаса. 37. Шемаха ШІга8$а, аиззі Ситаіеха тігазза — ргоЪаЪІетепі Ооиіа- тап-скаіі тігга. 351, 365. Ситаіеха тігазза V. Сиіетаха ті- газза. СигсЪІЗІаи — Коигдізіап. * Сигіо. 384. Сизасапа — Кизасипап, аи погд д’ОйгтіаІі зиг Іа гоиіе де ТеЪгія. 166. Ратазсо.—Оатаз, ргіз раг Тітоиг еп 1401. 2, 29, 144, 177, 194, 296, 327, 330.
426 РАМ — РІМ РІХ — ЕЫ Вато^ап, Вато^еп. 193, 194, 349. ВагЬавСе, Іа цог^е йе ИегЪепІ, йііе Рогіе йе Гег. 2, 231, 232. . Вагіо. 175. Ве1ІО8Іе—ИеІЬі, ргізе раг Тітоиг еп 1399. 290. Веіііагдиепіе — С1. Ьеіиіагдиепіе. Веіиіагдиепіе—Беіііагдиепіе, аириг- й’Ьиі ЬеІіЪаЪа (КЬапукоГ, Иранъ. 587). 151. ВешІІе (Іаі. йітііит, йи §гес 81^ «ЙоиЫе» еі ргсос «йі»)— езрёсе й’ёІоНе аззег ёраіззе, ргоргетепі йіі ёіойе а йоиЫе йі. II у аѵаіі аиззі йез ігѵтіігт еі атііит (Ии- сап§е, Сгіозз. тей. еі іпГ. іаі). 81. ВегЬепІ—01. БагЪапІе. Вегге§а, Вегго§а—йагида (топ§.), сЬеГ й’ипе сопігёе ои й’ипе ѵіііе. 171, 375. Везрагіеі — Іе сар Зрагіеі, ехігё- тііё йе ГАГгідие й Гепігёе йи йёігоіі йе СгіЬгаІІаг йи сёіё йе Госёап. 6. ВіІеоКа^апа.—С’езі реиі-ёіге Іепот йе ТидиеЬКЬапут, Гетте йе Ті- тоиг, йііе йи кЪап йе1аМоп§о1іе Созег Со] а А^іеп. С’езі еп зоп Ьоппеиг дие ійі сопзігиіі іе ра- іаіз ЭіІсисЬа (Нізі. й. Тітиг III. сЬ. 70. р. 425). 296. ВВісаха ои Вііісауа—БіІсисЬа, ]аг- йіп еі, раіаіз йе Затагсапйе. Ь’епйгоіі ой /ёіаіі се іагйіп зе топіге з’изди’й. ргёзепі. 256, 264. ВІтШе — Бётёігіиз, ргёіепйапі аи Ігдпе йе Вузапсе. СІаѵЦо Іиі йоппе Іе пот йе Бётёігіиз рго- ЪаЪІетепі раг еггеиг. Ье пеѵеи йе Гетрегеиг Мапиеі, Йеап, йіз йе зоп Ггёге Апйгопісиз диі Іиі йёзЬёгіІё раг зоп рёге, з’ёіаіі гёѵоііё сопіге . зоп опсіе, таіз аргёз з’ёіге гёсопсіііё, іі ге^иі Іе Іііге й’етрегеиг еі доиѵегпа тё- те. Гетріге репйапі Іе ѵоуа^е йе Мапиеі еп Ггапсе. А зоп геіоиг а Сопзіапііпоріе, Мапиеі епѵоуа зоп пеѵеи а Гііе йе Ьетпоз. Ріиз Іагй йеап ге$иІ еп роззез- зіоп Іа ѵіііе йе ТЪеззаІопідие. Ье пот йе Иётёігіиз Іиі рогіё раг ип йез Ггёгез йе Гетрегеиг Ма- пиеі, еі Сіаѵцо Іез сопіопйіі рго- ЪаЪІетепі. Ье тёте пот Іиі йоппё аиззі аи сіпдиіёте йіз йе Мапиеі, таіз еп 1403 сеіиі-сі п’ёіаіі раз епсоге пё (Бисапде, Еат. Вузапі. р. 240, 241). 86. Віпа — аісайе, ѵізіг поійтё раг Ті- тоиг роиг Іеіетрз йезопаЪзепсе йе Затагсапйе репйапі Іа §иегге йе зері апз. 283. Ша^аХа'і — 01. СЬасаіау. В]екап§иіг — 01. Іапдиіг. ВоЫа — йоиЪІоп, апсіеппе топпаіе й’Езрадпе. Ьез йоЪІаз іигепі йе ѵаіеиг йійёгепіе: й’ипе різіоіе, йе диаіге різіоіез еі тёте йе. сіпдиапіе різіоіез. Оиіге сеіа Іа ѵаіеиг ѵагіаіі аѵес Іе Іетрз. 120. (РеІгоисЬеѵзкі, Метрологія). Вог^апско. — Зоиз Іе пот йе Іа ѵіііе, іі (аиі реиі-ёіге сотргепйге ісііе ргіпсе Іиі-тёте, поіаттепі ТсІііп^Ьіг - кЬап. Аи Іетрз йе ТсЬіп^Ьіг іі п’у аѵаіі раз йе ѵіІІез еп Мопдоііе. 242. Вогііе. 125. В08. Ѵоу. Тгез. Во8 са8(е1І08, рогі йе ГАзіе-Міпеиге зиг Іа тег Иоіге. 110. ВиЬедие, ѵіііа&е ай Ъогй йи йё- ігоіі йез Багйаппеііез. 47. Впсайо. — Ьа ѵаіеиг йе сеііе топ- паіе ёіаіі аиззі ѵагіёе дие сеііе йе Іа йоЪІа. 311, 327. ЕЙІ§иу — Ейідиеу. 337, 340—342, 360. Е§і(1а — реиі еіге Ідйуг, зііиё а Гоиезі й’АгагаІ. (Віііег, Егйкипйе X. 383). 156. ЕІСІ1І. — Ь’ехріісаііоп йе се тоі йоппёе раг Сіаѵцо езі ]изІе. 212. ЕІепа. 24. ЕІІОП. 43.
ЕХК -- ГОВ РВА -- 008 427 Еппасога. 196. йоп ІЕпгіпие — Непгі III, тоі йе Сазііііе (1390 — 1407). 1, 3. Ёггегошп — 01. Азегоп. ЁГ2ІП§11Іап — 01. Агзіпда. ЕвЬедпе. — ТсЫп&Ыз-кІіап п’аѵаіі раз 4е Шз (іе се пот. 242. Е§саііпе§ ои Шаіітеш Ѵоу. се (іегпіег. 41. Е§саіШа — ёсагіаіе (зсагіаіит), ёіойе іеіпіе (і’ёсагіаі, зресіаіе- тепі (іе Іа сосііепіііе, еі ігез сЬёге а саизе (іи ргіх ёіеѵё (іе сеііе соиіеиг. 127, 256, 375. Ё8СотЬоІІ.—С’езі (іе се тоі дие ѵіепі ргоЪаЪІетепі Іе пот дие Іез Озтапз йоппепі а Сопзіап- ііпоріе — ІзіатЪоиІ. 89. Ё8С0ІагІ — Зсиіагі, Ізсшіаг йез Тигсз, апсіеп СЬгузороІіз, диі ехізіаіі (іериізіез диеггез (іез Регзез. 91. Ё8рапа—• Езрадпе. 127, 251, 252. Езрапйіаг — ІзГепйіаг. 111 — 11 з, 134. Еврега ои Аерего, топпаіе огіеп- іаіе. 140, 149. Шаіітеп ои Езсаііпез — ііе (іе 8іа1ітёпе, апсіеп ЬѳзЪоз. 40. Еийгаіее. 138. Ехатіііе, 49. Ееггіог. 206. Еі, топіа^пез. 6. ЕІПО§іа — ііе (іе Іа тег Ноіге4 ргёз (Іе Іа сёіе йе ГАзіе-Міпеиге. 97, 98, 107. Еігиси — ііе йе Еііісийі, ипе (іез , ііез Ьірагі. 18.. Еігиг-кик — 01. Регезсоіе., Еіогепсіа — Еіогепсе. 128. ЕІОГеПІІП, ёіоіГе. 228. ЕоІ — 01. Ѵіороіі. Еопйі. 15. Еогтасо — 01. Еогпо? ЕогтепІега — ипе (Іез ііез Ваіё- агез. 7. Еогпо — ііе (іе ГАгсЬіреІ, реиі-ёіге Гигпі ои Еогтасо. Тоиіез Іез (іеих аррагііеппепі аих 8рогайез еі зопі зііиёез Гипе ргёз йе Гаиіге. 34. Егапсое — Еигорёепз. 211, 251, 260, 268, 329. Егапсіа. 40. Егапсееее — Егапдаіз. 28, 94. Еигпі — 01. Еогпо? СаЬиу, ип (іез йіз йе ТсЬіп^Іііг- кЪап. — Оп роиггаіі гесоппаііге йапз се пот сеіиі (і’ОидиёсІёу. 242. Саеіа.—Моіа йе 6-аеіа, апсіеп Еог- тіапит, езі зііиё а реи йе (іізіапсе (іе Оаёіе, таіз сопзіііие Іиздц’а ргёзепі ипе ѵіііе а рагі. 11, 12—17, 386. Саіаіа. 8е1оп Сіаѵуо с’ёіаіі Іе пот дие Іез Сггесз (іоппаіепі а Рёга.— А и іетрз (іез етрегеигз Вузап- ііпз (хаіаіа еі Рёга Гогтаіепі ип зеиі ГаиЬоиг§ еі рогіаіепі ип зеиі еі тёте пот—8укё. .91. Саііроіі. 45, 48, 49, 84, 385. Саіо, саЬо (іе Сгаіо. 23. бапзаЛа ѵоу. Наизайа. Саг^апіа, Сог§апіа, Сш^апіа — 1а (хёог^іе, диі з’арреіаіі аиігетепі бгоинуізіап. ЕПе Гиі зиЪз’идиёе раг ‘ Тітоиг еп 1386. 369,381, 383. СаНІІизІО — 01. Саіаіиз. Сепоѵа. 39, 385 — 387. Сепоѵезез. 28, 43, 44, 48, 89, 91, 102, 104, 106, 109, 113, 114, 116, 119, 139, 145, 147, 167, 177. Сенпапоіі — ргоЪаЪІетепі аи Ііеи 4е Кіг-Мапоіі — Гетрегеиг (іе ТгёЪізопйе Мапиеі II (1389— 1412). 117. . СіЬгакаг. 6. Сотег йе Заіагаг. 4, 191, 203 — 206. б0Г§аП08 — Іез (хёог^іепз. 383. С08Іапга — Сопзіапсе, Шіе йе Мап- Ггей Сіііагатопіе. Ьапсе1оі,гоі йе Иаріез, Гёроиза роиг оЪёіг а за тёге, таіз аргёз Йіх-Ьиіі тоіз йетапйа Іе йіѵогсе. Ье ргёіехіе
428 (ЖЕ---ВДВ НА 8 — НіР (іе се (ііѵогсе іиі, зеіоп Іез ипз, Іа ѵіе дёзогдоппёѳ дие шегіаіі Іа тёге (іе Сопзіапсе, ѵеиѵе (Іи сотіе СЬіагатопіе; зеіоп Іез аи- ігез — Ьапсеіоі пе Іе детапда дие рагсе ди’іі аѵаіі дёрепзё іоиі се дие за Гетте Іиі аѵаіі аррог- іё еп доі, еі пе ѵоуаіі ріиз аи- сип іпіёгёі еп еііе. Ріиз іагд еііё зе тагіа еп зесопдез посез. 16. бгесіа. 24, 47—49, 95—97, 145, 147. бГІе§03. 22, 34, 46 — 48, 89, 108, 120, 122, 138, 139. бпііап —’ ипе (іез гёдіопз зеріеп- ігіопаіез (іе Іа Регзе аи 80. (іе Іа тег Сазріеппе зиг Іе деііа (іе Кізіі-Оизёпѳ. Ье Сиііап іиі зои-' тіз раг Тітоиг еп 1386. 2, 177, 180. бПІГІГопЛа — реиі-ёіге с’езі Іе пот таі ігапзсгіі де Кегазопда ои Сиегазопда — Сегазопіе. 115. (хИІГОІ: еі Оиігоі де Іа Фгесіа еі еі Оиігоі де Іа Тигдиіа—сЬ&іеаих, Гип зиг Іа сдіе еигорёеппе, Гаи- іге зиг Іа сдіе азіаіідие де Воз- ріюге. Ьез гиіпез де сезсЪаіеаих зопі соппиез таіпіепапі зоиз Іе пот дез дЬ&іеаих §ёпоіз. Ііз зе ігоиѵепі дапз 1а рагііе Іа ріиз ёігоііе де ВозрЪоге. Аи іетрз дез етрегеигз де Вузапсе ііз дёГепдаіепі Іе дёігоіі. Ргёз дез гиіпез зе ігоиѵепі й ргёзепі деих сЬ&іеаих сопзігиііз роиг Іе тёте Ъиі раг Іе зиііап Моигад IV. Ііз з’арреііепі Воитііі-Ыззагі еі Апа- доІои-Ьіззагі. 96. битЬіп. 386. 6пг§апіа, бог^апіа, ѵоу. Оаг^апіа. Наіар — Аіер. 183. Налета — Гапе^а, Гапё^’ие, тезиге роиг Іез §гаіпз еі роиг Іез іеггез, ё^аіей % д’ип Ъесіоіііге епѵігоп. 327. > Нагое тігазза, аиззі ХаЬагос ті- газза—СЬаІі-ВоикІі, Іе ріиз іеипе дез йіз де Тітоиг, допі Іа іа- тіііе Ьіёгііа ди роиѵоіг де зоп рёге. II аѵаіі 28 апз аи іетрз де Іа тогі де Тітоиг. 207, 208, 362, 366, 372. Назе^иг. 207. - НаизаЛа, бапзаЛа—КЪап-гадё, Ъги де Тітоиг, піёсе ди кЬап де КЬогезт. Зоп пот ѵёгііаЪІе ёіаіі 8еѵіп-Ъеу, еі КЬап-задё, се диі зі^пійе Й11е ди гоі, п’ёіаіі дие Іе зигпот. Еііе ёіаіі д’аЪогд іетте де ОзеЬап^иіг, йіз аіпё де Ті- тоиг; аргёз за тогі еііе ёроиза . Мігап-сІіаЬ, ігоізіёте Ггёге раг паіззапсе, таіз Гаіпё де сеих диі гезіаіепі еп ѵіе (СЬёгёіед. Ні- зіоіге деТітиг-Вес II. сЬ. 11, 12, 13; V. сЬ. 1; VI. сЬ. 43). 183,278, 281, 282, 297, 363. Нах —ргоЪаЫетепі «асЪе»— Ъоиіі- Іоп, зоире. (Воида^оГ, Сравни- тельный Словарь Турецко-Татар- скихъ нарѣчій). 215. Неіас — реиі-ёіге Негаі; саг с’езі а Негаі дие ѵіѵаіі СЪай-ВоикЪ тігга, доиѵегпеиг де КЪогаззап. 362. ѵоу. Негеу, Ноге. Непгі ІП — СІ. Поп Епгідие. Негасіее — 01. Ропіогадиіа. Негаі — СІ. Неіас, Негеу, Ноге. Негеу — ргоЪаЫетепі Негаі, апсіеп Агіа. 207. ѵоу. Неіас, Ноге. Негпап Запсііег йе Раіагиеіаз. з. НІПІО — реиі ёіге ІТпіеЪ. 113. НІроЛІаШО. — Ь’Нірродготе де Соп- зіапііпоріе, ГАі-теідап де поз ригз, оссираіі ^'адіз ипе ріасе ёпогте, таіз таіпіепапі ѳзі іеі- іетепі соиѵегі де сопзігисііопз ди’іі пе гепіегте дие 250 раз еп іоп^иеиг еі 150 еп Іаг^еиг. (Наттег, Сопзіапііпоріе I. р. 128). Ьа соіоппе допі рагіе Сіа- ѵі]О, езі ип оЪёІіздие Гаіі д’ип зеиі Ыос де §гапіі, соиѵегі д’Ьіё- го§1ур]іез. II іиі ріасё раг Гогдге де Гетрегеиг ТЬёодозе Іе Сггапд,
НОМ -- НѴА НШ — ІАК 429 сотте Іе йізепі йеих іпзсгір- ііопз, Гипе еп Іаііп еі Гаиіге еп §гес, диі зе ігоиѵепі зиг іа Ъазе. І/аиіге соіоппе, диі аѵаіі Іа іог- те (іе ігоіз зегрепіз епіасёз, аііігаіі Гайтігаііоп (іез ѵоуа§еигз гиззез, аиіапі дие ГоЪёІіздце. II ехізіаіі ріизіеигз ігайіііопз зиг зоп огі^іпе. СуШиз йіі ди’еііе зоиіепаіі аиігеіоіз Іе ігё- ріе<і йеОеІрЬез ріасё (іапз ГНір- ройготе раг Сопзіапііп Іе Огапй. Ьез ѵоуа^еигз гиззез рагіепі аиззі (іе Іа риіззапсе сопзигаііѵе (іе сеііе соіоппе (Сказанія Русскаго народа; Висап^е, Сопзіапі. сйгі- зііапа II. р. 106. б-уіііиз, II. сЬ. XI, XIII). 62—65. Нотаг Мігазза ои Кігазза—Отаг, ^оиѵегпеиг (іе Іа Регзе, реііі-йіз (іе Тітоиг, зесопй Шз (іе Мігап- сЪаЪ, й§ё (іе 22 апз а Іа тогі (іе зоп §гапй-рёге. 160,322,353, 355, 357—370, 373, 377. Нотаг ТоЬап ои ТоЬаг. 239, 369. Ногагап Хеііап — Низзеіп, реііі- Шз (іе МаЪотеі. 208. Ногахапіа ои Огагапіа. 206, 208, 209, 225, 227, 241, 347, 362, 366. НогсЫ.— х6ро<;: хоиорс;=ра§е, зег- ѵііеиг. 117, 118. НогЛе — С1. Оніа, Огйо, Айиаг. Ноге, ііегга (іе Ноге, — ргоЪаЪІе- тепі Іа зеі^пеигіе (іе Негаі, §ои- ѵегпёе раг СЬаЪ-ВоикЪ. 366. ѵоу. Неіас, Негеу. Ногте8 — 1а ѵіііе й’Огтиг еі Гііе зиг Іадиеііе еііе ёіаіі зііиёе, а 1’епігёе (іи §оИе йе Регзе. С’езі ^изди’а се роіпі дие з’ёіепйаіі Гарапа^е йе Ріг-МаЪотеі, диі гепіегтаіі еп Іиі ГАІ^апізіап еі Іе Ваіоиф’ізіап. 291. ѵоу. Огтиз. Ноу — ѵіііе й’АйегЪеій]ап аи погй йи Іас ОигтіаЪ. 163, 376. Ниаг—ргоЪаЪІетепі АЪЪаг, ѵіііа^е зііиё зиг Іа гоиіе йе ТёЬёгап, епіге Виііапіа еі ЗадиізаЪай. 184. Нщап — ѵіііа^е зііиё зиг Іа гоиіе йе ТеЪгіз. 172. ѵоу. ІІ§ап. Іа§аго — Ріайіѳгт. Еп аііапі а Затагсапйе, СІаѵЦо зе йігі^еа зиг Возіат (Ѵазсаі), Віаф’егт (Іа§аго), ХісЪаЪоиг, МесЪЪей, ВаІкЬ, еі разза Атой ргёз йе Тегтей. Еп геѵепапі іі зе йігі^еа зиг Воикііага, ігаѵегза Атой ргёз йе Тсііагйіиі еі епзиііе за гоиіе Іиі ігасёе а ігаѵегз Іе йё- зегі ѵегз АЪіѵегй (ВаиЪагіеІ), Ка- Ъоисііап (СаЪгіа), еіѵегз Іе тёте Щайіегт (йа&аго), ой іі гергіі Іе сЪетіп ди’іі аѵаіі зиіѵі аира- гаѵапі (Сагіе йи Тигдиезіап гиззе еі йез сопігёез ѵоізіпез, 1878). 198, 348. ІаПёПІГ — І)]еЪап§иіг=«сопдиёгапі йи топйе», Шз аіпё йе Тітоиг. фиапй іі падиіі, Тітоиг Іиі йоп- па се зигпот, рагсе ди’аіогз аіоиі Іиі гёиззіззаіі», йіі-іі йапз зез тётоігез. Аргёз Іа тогі йе ОзеЪап^иіг а Гй§е йе 17 апз, се зигпот разза а зоп 61з аіпё Ріг МаЪотеі. Ріиз іагй Іе тёте пот зе гёрёіа ріизіеигз іоіз йапз 1а Ъгапске аіпёе йе Іа Гатіііе йе Тітоиг. Аи іетрз йе Іа тогі йе се йегпіег поиз ѵоуопз ігоіз Ціе- Ъап^иігз аи потЪге йе зез реіііз- епіапіз.' (Метоігз оГ Тітиг, 45, 152; СЬёгёГей. Нізіоіге йеТітиг- Вес, II. сЪ. 18, р. 269—271; VI. сЬ. 48, р. 301). 234, 288. Іапза тігазза ои «Іапга тігат — реиі-ёіге Гётіг Ц|еЬап-сЪаЪ, дие Тітоиг йоппа роиг сопзеіііег а зоп реііі-Шз Отаг, еп епѵоуапі се йегпіег сотте ^оиѵегпеиг йапз Іез ’ гё^іопз ѳссійепіаіез йе зоп гоуаите. (СЪёгёГей. Нізіоіге йе Тітиг-Вес, VI. сЬ. 17 р. 147). 241, 343, 357, 358—363.
430 ІА2 ------------ ІѲЪ Іахап шігаха — ргоЪаЪІетепі Іе тёте Б]еЬап-сЬаЬ. 161. ІЫга — ипе йез ііез Ваіёагез. 8. Іеззе. 60. І§Іе$іа: 1) 8апі <ІОГ§е—Гё§1ізе йе 81. Сеог^ез аМап^апе, сопзігиііе раг Гетре- геиг Сопзіапііп Мопотадие еі диі зе йізііп^иаіі раг за §гапйеиг еі за та^пійсепсе. Е’ітрёгаігісе йопі рагіе Сіаѵцо Гиі Іа сопси- Ъіпе сіе Сопзіапііп, Зсіёгёпа Аи^изіа, диі у Гиі епіеггёе. (Би- сап^е, Сопзіапі. сЬгізі. IV. р. 124). 73. ‘ 2) 8апі Лиап.-—Ы’езі-се раз Гё§1ізе еі Іе топазіёге сіе 8і. Йеап Вар- іізіе диі з’арреіаіі «8іийіит» (іи пот сіе зоп Гопйаіеиі’ іе раігі- сіеп Зіийіиз. С’ёіаіі ип топазіёге ѵазіе еі гісЪе диі йоппаіі азуіе а ріиз (Гип тііііег сіе тоіпез. (Бисап^е, Сопзіапі. сЬгізі. IV. р. 103). 61. 3) 8апі Ляап Варіізіа (8апПиап йе Іа РіеЛга) — сіоіі ёіге Іа тёте ё^іізе дие Еііеппе Іе Яоѵ&огойіеп еі іе (ііадие Аіехапйге поттепі «Іѵап гісЬе еп Біеи». ЕПе зе ігоиѵаіі ргёз сіи раіаіз (Іе Ма§- паига еі (іе Гёдіізе йе Іа 8аіпіе Ѵіег^е а ВІасЬегпез. Рагті Іез . ѵоуа^еигз гиззез іі п’у а дие ГЬіёгойіасге 8озіте диі тепііоппе «Іез геіідиез йе Йёзиз СЬгізі» ди’еііе гепГегте еі йопі рагіе Сіаѵцо. Еііеппе Іе №оѵ§огойіеп гетагдие дие рагті сез геіідиез зе ігоиѵе ип Ъгаз йе 8і. йеап Іе Тгёзогіег дие Гоп аіігіЬие аѵес еггеиг а 8і< Йеап Варіізіе, іапйіз дие Іе Ъгаз йе сеіиі-сі зе ігоиѵе еп Раіезііпе. Сеііе ё^іізе (диі, зеіоп Бисап^е, аѵаіі Іе зигпот «іп ИеЪйото») Гиі Гопйёе раг ТЬёойозе Іе (Зтапй еі зе йізііп- диаіі раг ипе та^пійсепсе ех- ігаогйіпаіге. Рагті зез оггіе- ІѲІі — ІШ/ тепіз зе ігоиѵаіі ипе сііегпе, сопзігиііе раг Іе раігісіеп Вопиз еі епіоигёе йе Ъеііез соіоппез (Сказанія Русскаго народа VIII. р. ,57. 62, .72; Бисап^е, Соп- зіапііп. сЬгізі. I. р. 97, IV. р. 100; СгуПіиз, IV. сЬ. IV). Ее зигпот «йе Іа Ріейга п’езі-іі раз ипе йёй^игаііоп йе Гарреі- Іаііоп рориіаіге йе сеііе ё^Изе, «Ргойготе»? ^п іоіп йе Гё§1ізе йе ВІасЬегпез зе ігоиѵаіі епсоге ип аиіге топазіёге, йопі Іе пот а ри йоппег паіззапсе а «йе Іа Ріейга»: с’езі ,1е топазіёге йе 8і. йеап Варіізіе іп Реігіо, аиззі Гогі соппи; таіз с’ёіаіі ип топазіёге йе Геттез (Бисап^е, Сопзіапі. сЬгізі. IV. р. 102). 52—55,77— 81. • 4) РегіЬеІіео—Гё^Изе йе Іа 8аіпіе Ѵі- ег§е РёгіЪІёріе, Гопйёе раг Гетре- геиг Вотаіп Аг§уге. ЕПе гепГег- таіі ип рогігаіі йе Гетрегеиг Мі- сЬе1Ра1ёо!о§ие,йе зоп ёроизе ТЬё- ойоге еі йе Іеиг йіз Сопзіапііп. (Бисапде, Сопзі. сЬгізі. р’ 94; Гат. Вузапі. 233. Се рогігаіі а ехізіё зизди’а Ріпсепйіе йе 1782 (Сопзіапііпіайае р. 117). 55 — 61. 5) 8апсІа Магіа йе Іа Пеззеігіа — ёдіізе йе Іа 8аіпіе Ѵіег^е Нойё^иё- ігіа. ЕПе гёпГегтаіі ипе іта&е тігасиіеизе йе Іа 8аіп1е Ѵіег^е, реіпіе зеіоп Іа ігайіііоп раг 8і. Еис І’Еѵап^ёІізіе, а Іадиеііе ёіаіі аіігіЪиё Іе пот йе Нойё^иёігіа. Сеііе ё§1ізе Гиі Гопйёе раг Гіт- рёгаігісе РиІсЬёгіе, ёроизе йе Гетрегеиг Магсіеп. (Бисап^е, Сопзі. сЬгізі. р. 80). Ьа ргосёз- зіоп зоіеппеііе еі Іа Іё^ёгеіё ті- гасиіеизе йе сеііе іта§е опі аиззі Ггаррё Іез рёіегіпз гиззез. (Сказанія Русскаго народа VIII. р. 53, 61, 72). 82—84. ’
іоь — іаь юь — ІЬА 431 6) 8апсіа Магіа Де Іа СЪегпе = йе ЬасЪегпе—ё^іізе йе ІаЗаіпіе Ѵіег- §е & ВІасЪегпез, диі з’арреіаіі аіпзі а саизе йе Гепйгоіі ой еііе ёіаіі зііиёе. Оп еп аіігіЪие Іа Гопйаііоп й Гітрёгаігісе РиІсЬё- гіе Аи^изіе. 8а. іогте йе Ъазі- Идие Гиі ріиз іагй сЬап^ёе еп Гогте йе сгоіх раг Гаййіііоп йе йеих аЪзійез аих йеих сбіёз. (Бисап§е, Сопзіапі. сЬгізі. р. 83). 76. . 7) 8апсіа 8орЬіа.—Ьа 8аіпіе 8орЬіе йе Сопзіапііпоріе йіі Іопйёе раг Гетрегеиг Йизііпіеп зиг Гетріа- сетепі йе Гапсіеппе ё^Изе, соп- зігиііе зоиз Сопзіапііп Іе Сгапй, диі Іиі Іа ргоіе й’ип іпсепйіе. Тоиз Іез ѵоуа^еигз з’ассогйепі а. Іа гесоппаііге сопнпе Іе іетріе Іе ріиз таіезіиеих еі Іе ріиз гісЬе йи топйе, гісЬе поп зеиіе-. тепі раг зез огпеіпепіз таіз раг Іа диапіііё йе зез геѵепиз. Ьез йітепзіопз йе Іа 8аіпіе 8орЬіе зопі аіпзі ди’іі зиіі: за Іоп^иеиг езі ё^аіе й 241 ріейз, за Іаг^еиг й 224 р., Іа Ьаиіеиг йе Іа соироіе а 179 р., Іез роіпіз Іез ріиз ёіеѵёз йез ѵойіез зопі а 140 р.;- Іе йіа- тёіге йе Іа соироіе 100 ріейз; Іа Іаг^еиг йез пеГз Іаіёгаіез езі йе 50 р., еі сеііе йи пагіЬех— 28 ріейз. (Бисап^е, Сопзі. сЬгізі. III. р. 14, 15, 16, 29, 31). Сіа- ѵЦо йіі дие 1а ігіЪипе аѵаіі 90 раз йе Іаг^еиг; таіз п’езі-се роіпі ипе Гаиіе й’ітргеззіоп аи Иеи йе 20 раз, риіздие Іез пеіз Іаіёгаіез п’аѵаіепі дие 50 р. йе іаг^еиг. Сеііе Гаиіе э’ёхріідие Гасііетепі зі 90 ёіаіі есгіі еп сЬШгез йапз 1ё тапизсгіі. Ь’ёіёѵаііоп аи тіііеи йе Гё^іізе, йопі рагіе СІаѵЦо, ёіаіі ГатЪоп апдиеі оп топіаіі раг йез йе^гёз ёіаЪІіз йез йеих сбіёз. Ьа йез- сгірііоп ди’еп йоппе СІаѵЦо соп- йгте Іа зиррозіііоп дие ГатЪоп ёіаіі соиѵегі й’ип раѵіііоп. (Би- сап§е, Сопзі. сЬгізі. III. р. 69). Рагті Іез потЪгеизёз геіідиез диі з’у ігоиѵаіепі, іі у аѵаіі сеі- Іез йи раігіагсЬе Агзёпе (Сказ. Русск. нар. VIII. р. 51, 60, 100); еі се зопі ргоЪаЫетепі Іез тё- тез йопі рагіе СІаѵЦо. Ь’іта^е тігасиіеизе йе Іа 8аіпіе Ѵіег^е езі тепііоппёе аиззі раг Іез рё- Іегіпз гиззез (Ніёгойіасге 8озіте, ’йіасге 1§пасе) таіз іі зетЪІе дие се пе зоіі раз Іа тёте диі езі йёсгііе йапз Іе гёсіі езра^поі. Ьез. Гопіаіпез Ъиг Іездиеііез СІа- ѵЦо йоппе йез поііопз зі реи ѵгаізетЪІаЪІез, Ггаррёгепі аиззі Іез ѵоуа^еигз гиззез. Ь’Ъіёгойіасге 8озіте йіі ди’іі у а йапз Гёдіізе йе 8аіпіе 8орЫе зері рпііз еі ип Іас аи йеззоиз. (Сказанія Рус- скаго народа VIII. р. 52, 62, 100). Аи йеѵапі йе Гё§1ізе зе ігоиѵаіі ипе ^гапйе соиг (аігіит) епіои- гёе йе ігоіз сбіёз йе рогіідиез зе ]оі§папі аи пагіЬех, диі Гог- таіі аіпзі Іе диаігіёте рог- іідие. Ьа ріасе йопі рагіе СІа- ѵЦо езі ГАи^изіёе диі зе ігои-. ѵаіі йеѵапі Гепігёе йе 8аіпіе 8о- рЫ.е. Еііе ёіаіі аиззі епіоигёѳ йе рогіідиез еі огпёе йе сопзігис- ііопз та^пібдиез, рагті іездиёі- Іез зе ігоиѵаіі Іа таізоп йи ра- ігіагсЬе. Ьа зіаіие йе Гетрегеиг Йизііпіеп іиі ріасёе раг Іиі-тё- те аи Ііеи йѳ сеііе йе Гетрегеиг ТЬёойозе Іе Сгапй, диапй сеііе-сі Іиі іотЪёе еп гиіпез. Еііеппе Іе Хоѵ^огойіеп еі ГЬіёгойіасге 8о- зіте еп рагіепі аѵес айтігаііоп. (Сказанія Русск. народа; Бисап- §е, Сопзіапііпороііз сЬгізііапаШ. р. 19, 22, 23). 65 — 73, 84. ІІЯГІО — Нііаіге Богіа, раігісіеп йе Сгёпез, ёроих йе Яатгіа, йііе
432 ІЬР -- КАВ КАВ -- ЬА2 іііёдіііте сіе Гетрегеиг Мапиеі Раіёоіо^ие. (Бисап^е, Гат. Ву- запі. р. 245). 52, 74, 76. 11ЙГІП ВауасІІ ои Аійауге Вауа- геі;—Іе зиііап Вауагеі; I, зигпот- тёЬ’ЕсІаіг (Пйігіт). II топіа 1ѳ ігёпе аргёз зоп рёге Моигай еп 1389, еѣіиѣ ѵаіпси раг Тітоиг й Іа ЪаіаіІІе й’Ап^ога (1402). 3. Ѵоу. Аійауге Вауагеі, Ваузіі, Вауасеіо. ІПЙІа, ііегга йе Іа Іпйіа. 207, 225, 290, 291, 316, 329. Іпйіа тепоп — Сіаѵцо йоппе се пот а ГАГ§1іапізіап, дие Іез ап- сіепз сопзійёгйіепі аиззі сотте Гаізапі рагііе йез Іпйез. 2, 176, 178, 226, 230—232, 288, 290, 313. Ір$ага — СІ. Ріхага. І8СЬп. 151. І8СІа — Ізсіііа, ііе ргёз йе Гехігё- тііё зеріепігіопаіе йи §о1Ге йе Харіез. 17. І8рІГ — 01. Азріг. Іасаге8. — С’езі реиі-ёіге ипе Гаиіе й’ітргеззіоп аи Ііеи йе «пасагез». «№асаг», тоі йёгіѵё йи регзап, ѵеиі йіге пасге еп езра^поі. 179. Іасоіиіаз. 328. Яа&аго. — Ѵоу. Іа^аго. Іапга тіга88а. 343, 357, 358— 368. Ѵоу. Іапга тігазза. Легп8а1ёп. 27, 28, 31, 59. Доапеіа — зоеиг йи гоі Ьапсеіоі йе ^ріез, 'диі гё§па зоиз Іе пот йе .Іеаппе II. (1414 — 1435). С’езі аѵес еііе дие зе іегтіпа Іа Ъгапске аіпёе йе Іа таізоп й’Ап- ]ои. 16. ДотпГа — §ігайе. СЬёгёГеййіп га- сопіе дие Іа §ігайё Іиі ргёзепіёе й Тітоиг раг ГатЪаззайеиг йи зиііап й’Е^уріе й Га іёіе йез по- сез. 164. ІПЙІ08. 292. Ливііпіапо. 67. КаЬоискап — Сі. СаЬгіа. КагаЬа& — Сі. СагаЪадие, Сага- Ъадиі, СаіагаЬадие. Кагатап — Сі. Сагаоіотап. КаГ8 — СІ. Аитіап. Кахіпп — СІ. Сазтопіі. КесЬ — СІ.. фиех. КескісЪе8 — СІ. Сахіхез. Кегеіі Воигоип ~ Сі. Согііа. Кегре Іітап — Сі. Сагрі. КЬапут — СІ. Сапо, Сапоп. КЬапгаЙё — СІ. Наизайа, Сапзайа. КІ18ІІІ 8пКап — СІ. Сагіі Хоііап. КОПГЙ08 — СІ. АІаЪагез. КОПІЙ І8(ап — СІ. СигсЫзіап. Кои8акипап — СІ. Сизасапа. 1аЙІ8Іа8 — СІ. Ьапгаіа^о. Ьапага, ѵі11а§е ргёз йе ТёЪёгап. 187. ІапсеІОІ — СІ. Ьапгаіа^о. Ьап§0, ііе. — С’езі реиі-ёіге 8іапсо ои ЗіапсЬіо, апсіеп Соз. 25, 32. ЬапгаІа§0 — Ьапсеіоі ои Ьайізіаз, гоі йе Харіез, диі зиссёйа а зоп рёге СЪагІез III (1386 — 1414). II еиі й сотЬаііге роиг зоп гоу- аите сопіге Ьоиіз, йис й’Аіцои, ди’іі ѵаіпдиіі еп 1399. II ёрои- за Сопзіапсе СЪіагатопіѳ, еі еп зесопйез посез Магіе, зоеиг Йи гоі йе СЪурге; іі п’еиі раз й’епіапіз, еі с’езі за зоеиг Йеап- пе диі Іиі зиссёйа зоиз іе пот йе Йеаппе II. 11, 15—18. Іа8игтепа—8изигтепа, аиригй’Ьиі Зигтёпё, рогі йе І’Азіе-Міпеиге зиг Іа тег Хоіге, а Гезі йе Тгё- Ъігопйе. (Віііег, Егйкипйе XVIII, р. 916). 384. Ьаііпоз. 94. Ьажаго. — II Гаиі ргоЪаЪІетепі ѵоіг йапз се «сопйе Ьагаго» Іе гоі йе 8егЪіе, Ьагаге. Се п’езі раз Ьагаге диі іиа Моигай йапз Іа ЪаіаіІІе йе Коззоѵо; с’езі зоп ^епйге Мііосііе КоЪіІоѵіісЪе, диі іиі іттёйіаіетепі іиё Іиі тёте раг Іез §епз йе Моигай. Ьагаге Іиі Гаіі ргізоппіег еі ехёсиіё раг
ЬЕО — ЬШ МАО — МАИ 433 Гогйге (іи зиііап тоигапі, Ье зиссеззеигйе Моигай, Ва^агеі, йі Іа раіх аѵес Еііеппе, йіз (іе Ьа- заге, аргёз Гаѵоіг оЪ1і§ё й’ёіге зоп аШё. 147, 148. Іе§иа — Ііеие, тезиге (іе йізіапсе еп Езра^пе. Ьа Іоп^иеиг (іе Іа 1е§иа а сЪап§ё ріизіеигз Гоіз. Ьа ріиз апсіеппе дие поиз соппаіз- зіопз, Гиі айоріёе еп 1658: еііе соггезропйаіі а ігоіз тіііез й’Ез- радпе ои а 15000 ріейз. 8і еііе ёіаі.і Іа тёте аи іетрз (іе Сіа- ѵЦо, Іа тезиге іпзіііиёе раг Ті- тоиг ёдиіѵаіаіі а 8 кіі. с’езі & йіге й Іа рагазапдие (іе поз ]оигз. (РеігоисЪеѵзкі, Метрологія, 290). 22, 48, 90, 91, 201—205, 207, 209, 216, 217, 220, 221, 224, 231, 243, 244, 287. Ьеоп. з. Іеоп, §о!Го йе Іеоп. ю. Іеопа. — С’езі реиі-ёіге Іе пот йёй^игё (іе Роіётопіит, апсіеппе ѵіііе еі рогі зиг Іа сёіе йе Іа тег Яоіге еп Азіѳ Міпеиге; аи- Зоигй’Ьиі ѵіііа^е іпзі^пійапі йе Роиіітап (Віііег, Егйкипйе XVIII. р. 843). 114. Іеопагйо СепШ, 31. Ьего8 — С1. Вегго. Ьітпіопа — С1. Рітіа. Ыпега — ргоЪаЪІетепі Гііе й’Азі- пага, ргёз йе Гехігётііё №0. йе Іа 8агйаі§пе. 10. Ьірагі — С1. Ьіраг. ІОЙО. — Реиі-ёіге се пот йеѵгаіі-іі ёіге ёсгіі Ь’ОЪо ои Ь’Оѵо. Ріи- зіеигз ііез йе ГАгсЪіреІ з’арреі- іепі аіпзі. 23. Іогепго. 106. Іисгіо. 26. Іпесі§08агй0, (Гаиіе й’ітргеззіоп аи Иеи йе Ьиепдозагйо) — Ьоп^о- загйо, ѵіііе Гогіійёе еп 8агйаі§пе аи Ъогй йи йёігоіі йе ВопіГагіо. 10. ІЛ1І8. 16. геу ІПІ8. — Ьоиіз II, йис й’Апри, Сборникъ II Отд. ІЕ А. П. аѵаіі йгоіі а 1а соигоппе йе Каріез раг за рагепіё ёіоі^пёе аѵес Іа геіпе йе Каріез йеаппе I, еі іі Гиі тёте соигоппё раг іе раре Сіётепі VII. Маіз Г^йё- гіііег Тё^іііте, Ьапсеіоі, диі аѵаіі ёіё оЪІідё йе іиі сёйег аи сот- тепсетепі, гесопдиіі ріиз іагй іоиз зез йотаіпез 1399). 15, 16. Маси. — Иапз Іе госйег, зиг Іедиеі езі. зііиёе Іа Гогіегеззе йе Маси, зе ігоиѵе ипе іттепзе дгоііе, 1оп§иѳ йе 600 р. еі 1аг§е йе 150 р. епѵігоп, диі реиі гепГег- тег йез ргоѵізіопз зийізапіез & ріизіеигз тііііегз й’йоттез еп §агпізоп. Ьапз Іа тёте §гоііе ргепй за зоигсе Іе іоггепі диі арргоѵізіоппе й’еаи Іа Гогіегеззе, йе зогіе дие сеііе-сі реиі ёіге ітргепаЪІе. 8ез зеі§пеигз зопі оЪІі^ёз йе Гаіге зегтепі йе пе З’атаіз Іаіззог рёпёігег ип ёігап- §ег йапз Іа §гоііе; с’езі роигдиоі аисип ѵоуа§еиг п’а ри Іа ѵоіг.— Мопіеіій а ѵи зиг ип госйег ргёз йе Іа Гогіегеззе ипе іпзсгірііоп Іаііпе ои дгесдие, таіз сотте еііе ёіаіі ріасёѳ ігор Ьаиі, іі п’а ри Іа йёсйійгег. (Віііег, Егйкип- йе, IX. 919). 158, 376. Майгеа — ііе йе ГАгсЪіреІ. 34. еі Маевіго еп Тео1о§іа — ѵ. Ггау АІГопзо Раег йе Запсіа Магіа. Мае8ІГ0 — ѵепі йи погй-оиезі зиг Іа тег Яоіге. 105. Макотаі А1са§і—Майотеі-а1-Ка§і ои аІ-Сагі—атЪаззайеиг йе Ті- тоиг а Іа соиг йе Непгі III. Эапз Іе потЪге йез ргёзепіз ди’іі ар- рогіа аи гоі, зе ігоиѵаіепі йеих сарііѵез сЬгёііеппез, епіеѵёез, йіі- оп, аи Ъагет йе Ва]агеі. 4. МаЪотай Коііап Міга8§а, реііі йіз йе Тітоиг, йіз йе Ц)’ейагі§иіг, тогі репйапі 1а§иѳгге йе Тітоиг сопіге Іез Тигсз й Г^е йс 19 апз. Зоп согрз Гиі ігапзрогіё ё 28
434 МАЬ -- МАХ МЕО -- МІА 8атагсапйе (іе КагаЬіззаг, ой іі тоигиі. (Нізіоіге (іе Тітиг. V. сЬ. 60, 61, 65, VI. сЬ. 48). 314. Маіаеа. 6. МаіГа — АтаІГі, ѵіііе аи Ъог-й (іи §о1Ге йе Заіегпе. Вапз Іа саіЬё- йгаіе йе сеііе ѵіііе зе Ігоиѵепі; Іез геіідиез йе Зі. Апйгё. 17. МаІІОГСаз — Маіогдие, ипе йез ііез Ваіёагез. 9. МатЬге — ііе йе ГАгсЬіреІ. 46. Мап&ей СЬіагатопіе — С1. Мапігеу СЬагатеіе. МапГгеу СЬагатеіе—МапГгей СЫа- гатопіе, рёге йе Сопзіапсе, ргетіёге Гетте йе Ьапсеіоі, гоі йе Иаріез. 16. Мапиеі, СЬігтапоіі — Мапиеі II, етрегеиг йе Вузапсе. 84. Мапиеі—СІ. СЬігтапоіі, Сгегтапоіі. еі Маг тауог — Іа тег Иоіге. 95—97, 104, 105., 107. МагЬеІіа — ѵіііе зиг Іа сбіе тёгі- йіопаіе йе ГЕзра^пе а 43 кіі. йе Ма1а§а. 6. Магйіез — ёІёрЬапіз. 290, 292, 298—302. Маг§аГІІа — тёге йи гоі Ьапсеіоі йе Иаріез. Еііе §оиѵегпа Іе гоу- аите репйапі Іа тіпогііё йе Ьапсеіоі. 16. Магіе, зоеиг йи гоі йе СЬурге, ёроизе еп зесопйез посез йи гоі Ьапсеіоі йе Иаріез. 16. рогі йе 8іе Магіе ргёз йе Сайіх. 5. сар Магіе Маіарап, ои сар Ма- іарап, ехігётііё тёгійіопаіе йе Іа Могёе. 23. сар Йе 8(е Магіе еп Азіе-Міпеиге. 41, 47. Магтога — ііе йапз Іа тег йе Магтога. 49. сар МаНІП йапз Іа ргоѵіпсе езра§- поіе йе Ѵаіепсіа. 7. Мапге$ — СІ. Могоз. Махадие Ногапга 2еИап — МесЪ- Ьёй сарііаіе йе КЬогаззап, ои §ізепі Іез сепйгез йи Ьиіііёте ітат Віза. Ь’ехргеззіоп йёб^и- гёе йе СІаѵЦо зі§пійе: МесЬЬёй, ргіпсе йе КЬогаззап. Сеііе йёпо- тіпаііоп ѵіепі ргоЪаЫетепі йе се дие сеііе ѵіііе езі сарііаіе еі аиззі йе се ди’еііе гепіегте іез сепйгез йе Гітат Віза диі езі сопзійёгё сотте Іе ріиз §гапй заіпі еп Регзе. 208. Месег. 243. МесЬЬёй — СІ. Махадие Ногапга Хеііап. Месіпа. 21. Мейіа. 2, 194, 206, 219, 347, 350. Меіазепо. 114. Меііаііог^а. 205. Мепогсаз — Міпогдие, ипе йез ііез Ваіёагез. 9. Мегйі—ііе йе ГАгсЬіреІ. 37. МегЙІП — ѵіііе еп Мёзороіатіе. 2. 366. Мегі, топпаіе езра^поіе, = йеті- гёаі. 327. МезгаЬ — СІ. МігаЪогаг. Меіеііа — ргоЪаЫетепі Гііе йе Муіііёпѳ. 36. МеіеІІіп — Муіііёпе, апсіеп Ьез- Ъоз. 37—39, 41. ѵ. Меіеііа. Міапа — ѵіііе а 182 к. 8. Е. йе ТеЪ- гІ2. Ье тоі регзап «тіапё» зі^пійе еп еіГеі «Іе тіііеи». 173, 354. Міаха тіга88а—Мігга Мігап-сЬаЬ, ігоізіёте Ыз йе Тітоиг, Гаіпб йе сеих диі зигѵёсигепі а Іеиг рёге. II. аѵаіі аіогз 38 апз. 8а йётепсе езі гасопіёе йапз Іе Ііѵге йе СЬёгёГеййіп (Нізіоіге йе Тітиг V. 13). Ьа іегтіпаізоп йи тоі сЬаЬ ёіаіі йіійсііе роиг Іа ргопопсіаііоп поп зеиіетепі йез ѵоуа^еигз йе ГЕигоре оссійепіаіе, таіз аиззі роиг сеііе Йез Виззез. Аіпзі АіЬапазе Ыікіііпе сопр^ие сотте йез тоіз Гётіпіпз Іез потз йе СЫгѵапсЬа, йапсЬа еіс. (8гегпеѵзкі, Хоженіе за три моря Аѳанасія Никитина,р. 35, п. 93г р. 47). 170, 174,175,181—183>
шс — моо моъ — моя 435 249, 278, 281, 361—363, 365, 366. Місагеа — Кісагеа, апс. Ісагіа, ііе йе 1’АгсЬіреІ. 34. МіІІа. — Ье тіііе езра§по1 (іе поз Іоигз ёдиіѵаиі аи тіііе ап§1аіз. Яоиз пе заѵопз гіеп (іе Іа Іоп- ^иеиг сіи тіііе диі з’етріоуаіі еп Езра^пе аи XV зіёсіе. 47, 48, 50, 72, 90, 98, 105, 107, 115, 116, 125. МІІО - СІ. №11о. Міпегѵа, саЬо йе Іа Міпегѵа — іе сар (іе Міпегѵе—Гехігётііё тёгійіо- паіе (іи Ъогй (іи §о1Ге (іе Каріез, аиіоигй’Ьиі Рипіо (іе Іа Сат- рапеііа. 17. МігаЬош* — реиі-ёіге ётіг МезгаЪ. 210. Мігап сЬаЬ — СІ. Міаха тігазза. Мігазза, Мігаззае—аііёгаііоп (іи тоі «тіг2а»,диіѵіепІ й зоп Іоигй’«ётіг- га(іё»—йіз 4и ргіпсе. Ье пот (Гётіг зе (іоппаіі поп зеиіетепі аих зоиѵегаіпз, таіз аиззі аих §ёпёгаих. Ріиз Іагй іі пе йёзі^па дие Іез епіапіз (іез ргіпсез. 186, 260, 263, 269, 309, 312, 317, 321—324, 337, 343, 350, 361, 362, 365. Мігаі МаіЬаІаЬі — ргоЪаЪІетепі Іе тёте пот дие Мизаітап СЪа- • ІаЪі. 108. МО — реиі-ёіге Гііе йе Кіо. 25. МойОП — СІ. Мопйоп. Мо?а1і. — И пе з’а^іі раз ісі йез Іеіігез топ^оіез ргоргетепі йііез, таіз (іез Іеіігез оиі§оигез, диі з’етріоуаіепі йапз Іе гоуаите (іе Взадаіаі, аидиеі аррагіепаіі Іе МаѵегаппаЪг аѵапі Іа сопдиёіе йе Тітоиг. 226. Мо^аііа — Мо^оиіізіап. Аи Іетрз йе Тітоиг оп пе йёзі^паіі раз раг се пот Іа Моп^оііе, таіз Іа Ьгоп^агіе; еі Іе пот (іез Мо^иіз пе зе (іоппаіі раз еп Азіе Оссі- Йепіаіе аих Моп^оіз, таіз аих Тигсз 4е Іа Ьгоп^агіе еі йи Тигкезіап' Огіепіаі, Іез Вз’а^аіаіз, ои раг аЪгёѵіаІіоп Іез ТсЪёІёз, Іез ЪаЪіІапІз йе Гоиіоиз йе Ц)а§а1аі, аидиеі Іа Моп&оііе ргоргетепі йііе п’а затаіз аррагіспи. 2,202, 226. Моіез. 202. МоІІепоз. 37. Мопйоп — Мойоп, апіідие Мёіопѳ, ѵіііе йе Іа Могёе. 23, 75. Мопезіегіо. 1) 8апІ 8а1ѵайог й Меззіпе. 22. 2) Отпіроіепз (Паѵтохратор) а Сопзіапііпоріе. Се топазіёге Іиі сопзігиіі репйапі Іе гё§пе йе Гетрегеиг йеап Сотпёпе раг зоп ёроизе 1’ітрёгаігісе Ігёпе (Пи- санье, Сопзі. сЪгізІ. р. 80). Ьа ріегге зиг Іадиеііе Йёзиз-СЬгізІ Іиі розё аргёз 1а йезсепіе йе 1а сгоіх, езі тепііоппёе раг Іез рё- Іегіпз гиззез. (Біасге Ідпасе, йіа- дие Аіехапйге, Ьіёгойіасге Зозіте, Еііеппе Іе Коѵ^огойіеп). 81—82. 3) 8апі ЕгапсівОО а Рёга. С’езі йапз се топазіёге дие Іиі епіеггё РЬі- Ирре й’Агіоіз, соппёІаЪІе йе Егапсе, диі іиі Гаіі ргізоппіег йапз Іе сотЪаІ йеКісоро1із(1396). (Ьисап^ѳ, Сопзі. скгізі. IV. р. 129). 92—94. 4) 8апі РаЫо а Рёга. 92—94. 5) 8апсіо Вотіп^о ргёз йе Іа Гог- Іегеззе Маси.—II ехізіе іизди’й ргёзепі ргёз йе Маси ип топаз- іёге йе 81. Ткаййёе, сопзігиіі еп тётоіге йе Гарбіге ТЪаййёе диі зоийгіі Іе тагіуге ргёз йе сез Ііеих. (Віііег, Егйкипйе IX. 920). 158. МОПёІЫе — Еіпа, дие Іез Иаііепз поттепі Моп^іЪеІІо, раг аЪгё- ѵіаІіоп йе Мопіе СгіЪеІІо. Се пот ѵіепі йе ГагаЪе «й^ёЪеІ», топ- Іа§пе. Ьез Заггазіпз арреіаіепі ГЕіпа ВдёЪеІ, сотте Іез 8ісі- Ііепз йе поз іоигз Гарреііепі 28*
436 мсш — мѵв МВВ — ОВД диеІдиеГоіз «іі Мопіе» іоиі соигі. Ье тоі «йіёЪеІ» Гиі ргіз раг Іез Ііаііепз роиг Іе пот ргорге еі ііз у аіоиіёгепі «топіе». 23. МопІесаггеі — ргоЪаЪІетепі Мопіе Саззіпо, топіа^пе аѵес Іе сёІёЪге сіоііге Вепёйісііп йапз Тегга йі Ьаѵого, апсіеппе ргоѵіпсесіи гоу- аите (іе КарІез.Аи ріе<і (іе сеііе топіа^пе, еп рагііе зиг Гетріа- сетепі (іе Гапіідие ѵіііе (іе Сазі- пит, езі зііиёе Іа реіііе ѵіііе (іе 8ап Оегтапо. 10. Мопіезіоп, Мопіе 8апсіо — іе топі АіЪоз. 45-. Мог§а — Іе Гіеиѵе Миг§аЪ. 217. МОГОЗ — Маигез. Сіаѵцо сотргеші зоиз се пот Іез тизиітапз. 28, 34, 139, 151, 155, 161, 162, 170, 171, 179, 292, 328, 329, 377, 379, 383. Мозеп Вискісаіе — йеап Іе Меип^іе ои Іе Маіп^ге, зіге (іе Воисісаиі, тагёскаі (іе Ггапсе, пё еп 1364. 8ез ехріоііз Іе гепйігепі сёІёЪге йёз за зеипеззе, еі іі Гиі Гаіі та- гёсЪаІ й Гё§е (іе 25 апз. II ргіі рагі а Іа сгоізайе сопіге Іе зиі- іап Ваіазеі I еі Гиі Гаіі ргізоп- піег (іапз Іе сотЪаі (іе Місороііз (1396). Аргёз аѵоіг гесоиѵгё Іа ІіЪегіё, іі сотЪаіііі (іе поиѵеаи сопіге Ваіагеі аи зегѵісе (іе Гетрегеиг Мапиеі (іе Вузапсе. Ріиз іагй іі Гиі §оиѵегпеиг (іе Сгёпез. Аргёз зоп геіоиг епТгап- се іі ргіі рагі й 1а ЪаіаіПе й’Агіпсоигі, Гиі Гаіі ргізоппіег, еі тоигиі еп Ап^іеіегге еп 1421. 26, 39—41, 75. Моигай I — 01. Атігаіе, Могаіе, Мигаі. риегіо йе Іаз Миеіаз. 5. Іеп^иа Ми^аііа — Іа 1ап§ие іигдие, ійіоте й]'а§аіаі. 226. Мипйаза^а, Гетте йе Тітоиг. 296. Мигаі, Мигаіе, Могаіе, Могаіо — Моигай I; ѵ. Атігаіе. 39, 40, 43, 84, 148. Миг§аІ) — 01. Мог§а. Мизаітап СІіаІаЬі — 8о1ітап ТсЪё- ІёЪі, йіз аіпё йи зиііап Ва]азеі; ѵ. Міааі МаіЪаІаЪі, Мигаітап АЬаІаІі. 113, 142, 148. Мигаітап АЬаІаІі — ѵ. Мизаітап СЬаІаЪі. 48. И. 290. Кароіез — Жріез. 17. МаЗСОГІПОЗ — Кёзіогіепз 328. Кащиа — Ыаифиі реиі-ёіге. 8е1оп КЬапукоГ (Ігап, 588) «Іатаиѵаізе гоиіе Іе 1оп§ йе Іа гіѵіёге» йё- зі§пе Іез епѵігопз йе Ка^иіятап. 152. КетЬго—ІтЪго, ііе йе ГАгсЬіреІ. 42. ХезІОГІепз — 01. Яазсогіпоз? Мехіа — ііе йе Хахіа, апсіеп Кахоз. 25. Місагіа — 01. Місагеа. МісЬаЬоиг — 01. Ыіхаог. Місоіао Резапо. 106. Мсоіо 8осаіо, 95. Місоіозо Соіап. 385. МІІІО — Мііо, ііе йе ГАгсЬіреІ. 25. МіпороІІ — ІпеЪоІі, апсіеп Іопоро- 1І8. 110. МІО — 01. Мо. Мізагі — апс. ХІ8ІГ08, ипе йез ііее Зрогайез. 26. МІЗІГОЗ — 01. Мізагі. Міхаог — ХісЬаЪоиг. 204—206. Мое. 153, 154, 157. Мопіапа йеі агса йе Мое — Агагаі. 153— 158. Іа тег Моіге—01. Маг тауог. Могайіп, зеі^пеиг йи сЬйіеаи йе Маси. 158. Могайіп тігазза — ётіг сЬеікЬ Хои- геййіп (Шзіоіге йе Тітиг, V. сЬ. 47). 250, 277. Моигеййіп — 01. Могайіп. Оійог. 336, 337. Оладап. 207. Ѳгахапіа—КЪогаззап, рагііе огіеп- іаіѳ йе ГІгап. Аѵапі Іа сопдиёіе
ОВІ) — РАВ РАВ — РІЕ 437 йе Тітоиг (1386) Кіюгаззаи аѵаіі йеих зоиѵегаіпз: Ріг АИ а Негаі еі КЬосЦа Аіі Миѵаіуей й ЗеЪяеѵаг. Аргёз Іа ѵісіоіге дие Тітоиг гетрогіа зиг Іе ргетіег, Іе зесопсі зе зоитіі запз сотЪаі; іоиіез Іез ѵіііез (іе КЬогаззап зиіѵігепі зоп ехетріе, еі Тітоиг Іеиг (іоппа роиг §оиѵегпеиг зоп Ыз Мігап-сЬаЬ, диоідие сеіиі- сі п’ейі дие 14 апз. Ріиз іагсі Іе ^оиѵегпетепі (іе КЬогаззап разза а СЬаЬ-ВоикЬ, Іе ріиз зеипе (іез Ыз 4е Тітоиг. (Нізіоіге (іе Ті- тиг-Вес II. 30, 32—38; Нат- тег, СгезсЬісЬіе (іез ОзтапізсЬ. ВеісЬ. I, 217). 2, 178. Оніа, Огйо. 188, 260, 265, 266, 268, 269, 276, 282, 283, 305, 313, 341, 357, 360. ѵ. Айиаг. Огйеігі — СІ. Рагіеп. Огтоиг — СІ. Ногтез, Огтиз. Огтиз — Огтоиг. 178, 179. Ѵоу. Ногтез. Оѵеі8 Щеіаи* — СІ. Зоііапѵаіз. Ра^аггіх — Рёкёгік, Рёкёгі(1§е, ѵіі- 1а§е зиг Іа гіѵе §аисЬе (іи Ггаіе, аШиепі <іе ГЕирЬгаіе—аи пог<і 4е МатакЬаіоип зиг Іа гоиіе (ГЕггіп^Ьіап ѵегз Еггегоит. Ва- §аіагіп(Це (іи ІѴ-е зіёсіе. (Віііег, Егбкипбе X. р. 733; КЬапукоГ, Ігап р. 587). 149. Раіасіа пиеѵа. зз, 34. Раіаііа. 343. Раіто — тезиге (іе Іоп^иеиг. Ье раіто огйіпаіге (раіто таіог) ёдиіѵаиі а ігоіз диагіз (іе ріе<і, еі зе (ііѵізе еп ігоіз реіііз раітоз еі (іоиге (іейоз. 59, 60, 69, 79— 82, 164, 258, 259, 307, 308. Раіоз, сар ргёз (іе Сагіа^ёпе. 7. РапагеІІі — С1. Рапагіп. Рапагіе — СІ. Рагапеа. Рапагіп — РапагеІІі, ипе (іез ііез Ьірагі. 19. Рагапеа — Рапагіе, ипе (іез ііез Ьірагі. 19. Рагіз. 236. Рагіз. 24. Рагіеп—апсіеп РагіЬепіиз, аи]оиг- (і’Ьиі Іе Пеиѵе Огйеігі. (Віііег, Егйкипйе XVIII. р. 727). 109. РагЙГ еіиап. 151. ѵ. Аипідие. Раітоз — СІ. Таіапіз? Рауо ои Реіауо йе 8оіотауог, тетЪге (іе Іа ргетіёге атЬаз- зайе 4е Непгі III а Тітоиг. Зоп сотра^поп Іиі Негпап ЗапсЬег 4е Раіагиеіаз. 3. ЙОП РеЙГО—Рейго IV, гоі (і’Агга^оп (1336—1387). Еп 1345 іі зоі§- піі й зоп гоуаите Іез ііез Ваіё- агез диі аѵаіепі сотрозё з’из- ди’аіогз ипе роззеззіоп й рагі зоиз Іе пот (іе гоуаите (іе Маі- Іогдие еі аррагіепапі а ипе Га- тіііе 4е Іа йупазііе й’Агга^оп. Вериіз 1345 еііз Гигепі §оиѵег- пёез раг ип ѵісегоі, поттё раг Іе гоі (ГАгга^оп. 9. Рёкёгій^е — СІ. Ра^агіх. Рега, — ІаиЬоиг§ йе Сопзіапііпоріе. Зоиз Іез етрегеигз 4е Вузапсе Рега еі Оаіаіа іогтаіепі ип зеиі ГаиЬоиг§; ѵ. Сгаіаіа. (Нисап^е, Сопзіапі. сЬгіз. X. 1). 50, 74, 87 — 95, 97, 102 — 107, 116, 139, 145, 147, 385. РегезсоІе — ГігоигкоиЬ, сЬ&іеаи а Гезі 4е ТёЬёгап. 191, 192, 350. Рего Сопгаіег йе Тиу. 21. Регзіа. 2, 30, 141, 142, 145, 146, 160, 163, 174, 181, 194, 227, 231, 338, 350, 358, 376. Етре- гайог 4е Іа Регзіа, ЗоИап йе Іа Регзіа. 141, 161, 162. Іеп^иа Регзіапа ои Регзезса. 219, 226. Резапіе—гёаі й’аг^епі, 284. Рехіс — Рехііе, апс. Рухііез, аириг- й’Ьиі Зигтёпё-зои. (Віііег, Егй- кипйе XVIII. 900). 123. РіаЪасаЬеа. 382. РІІотагиса—реіііе Гогіегеззе (іе Ра- Ита (КЬапукоі, Ігапр. 586). 123.
438 РШ —(ДОЕ СЩІ — фПІ РІШІа — реиі-ёіге Гііе (іе Ьітпіопа диі езі зііиёе й Гоиезі (іе ВЬо- йез. 26. РІЗСОріа ои ТІІ08, ііе аи К.Е. (іе ВЬойез. 26. РйаІіЬеІ 138. Ріхага еі АпЙріхага—ргоЬаЫетепі Ірзага еі Апіірзага, ііез аи №Е. (іе СЬіоз. 37. Ріуг МаЬотай, реііі йіз йе Тітоиг, йіз йе зоп йіз аіпё В]ёЬап§иіг, (тогі йапз за іеипеззе). II аѵаіі 29 апз й Іа тогі йе Тітоиг, 288, 320. Ріаіапа — рогі йе Іа тег Коіге еп Азіе Міпеиге. 115, 385. Роіетопіит — СІ. Ьеопа. Ропіогадиіа—Репйегасііа, апсіеппе Негасіёе, соппиѳ раг зоп рогі. Репйегасііа ои РепйегаЬіа езі Гаііёгаііоп еигорёеппе йи пот іигс Вѳпйегасіі, ои Вепйег-егасіі. (Віііег, Егйкипйе XVIII. р. 755). 108. Ропга — 1а ріиз ^гапсіе йез зіх ііез Ропсез, зііиёез йапз Іа тег ТуггЬепіеппе й 52 кіі. йе Іа еоіе Хароіііаіпе. ЕПе а зегѵі сотте Иеи й’ехіі ропг Іез Вотаіпз. Аргёз Іез іпѵазіопз йез 8аггазіпз Ропсе ёіаіі гезіёе іпЬаЬііёе ]из- ди’аи XVIII зіесіе. Еегйіпапй IV у Іопйа йе поиѵеііез соіопіез. 10. Рого. 225. Ргіато. 24, 43. РгосЪейа — Ргосійа. 17. Ргоіеѵезіаіі. 117. Риіетап — СІ. Ьеопа. }иагІІ1І0 — Іе диагі й’ип агитЬге. Ь’аяитЪге йе поз ]’оигз езі ипе тезиге ё§а1е а реи ргёз а йеих Ііігез. 137. фиеіех — Аіехіз IV, етрегеиг йе ТгёЬігопйе, диі зиссёйа а зоп рёге Мапиеі II еп 1417. 117. Йиех — КесЬ, ипе йез ѵіііѳз йе МаѵегаппаЬг. ЕИе рогіе аиззі Іе пот йе СЬеЬгі-зеЬг, с’езі й йігѳ «ѵіііе ѵегіе», а саизе йез Ъеапх дагйіпз еі йез сЬатрз диі Гепѵі- гоппепі. Оп зиррозе дие СЬёЬгі- зеЬа ёіаіі ип іаиЬоиг^ йе КесЬ. Еп іоиз саз Іе пот йе КесЬ рагаіі ёіге ріиз изііё. СЬёгёГей- йіп йіі дие сеііе ѵіііе з’арреіаіі аиззі СиЬЬеі-еІ-іІт-ѵеІ-ейеЬ, с’езі й йіге «іетріе йе Іа зсіепсе еі йе Іа ѵегіп», рагседп’еііе ёіаіі ЬаЬііёе раг ріизіеигз заѵапіз, еі Гёіийе йе Іа зсіепсе у іиі іои- Іоигз еп ^гапйе ѵі^иеиг. КесЬ еі Іе рауз епѵігоппапі Гаізаіепі раг- ііе йез роззеззіопз йи рёге йе Тітоиг еі сеіиі-сі Іе сопзійёгаіі сотте за зесопйе сарііаіе. 8е1оп Іе іётоі^па^е йе СЬёгёіеййіп іі Гепіопга й’ипе поиѵеііе тигаіііе еі у йі сопзігиігѳ Іе та^пійдие ра- іаіз й’Акзагаі. СЬеЬгі-зеЬг сот- те ГаиЬоиг§ йе КесЬ езі сопзі- йёгё раг іез ипз сотте Иеи йе паіззапсе йе Тітоиг, іапйіз дие Іез аиігез йізепі ди’іі падиіі йапз Іе ѵіііа^е ѵоізіп й’ІІ^аг. (СЬёгёіей. Нізіоіге йе Тітиг-Вес II. сЬ. 28; Мѳтоігз о? Тітиг р. 48; АЬтей. АгаЪзіайае ѵііае еі ге- гит ^езіагит Ьізіогіа4, I. р. 15, 83). 232—238, 243. ЙШПСЬісапо — Гетте йе Тітоиг, й’аргёз Гехріісаііоп йе СІаѵУ’о «реіііе геіпе». Ьа зесопйе рагііе йе се пот езі ёѵійеттепі Іа йё- й^игаііоп йи тоі регзап «КЬа- пут—ікгеіпе»; іапйіз дие Іа рге- тіёге реиі ёіге сопзійёгёе сотте Іе тоі іигс «коиісЬоик—«реііі». Ьа гёипіоп йе сез йеих Іап&иез п’ёіаіі раз ітроззіЫе, рагседие іоиіез Іез йеих ёіаіепі изііёез Йапз Іе гоуаите йе Тітоиг; се диі езі й’аіііеигз сопйгтё раг СІаѵУо Іиі-тёте. Ье пот йе сеііе Гетте йе Тітоиг еіаіі Тоитап-а^а. 275, 295, 296. ѵоу. Титап^а.
0,01 ВО Ій ВОМ -- 8АМ 439 Опіпі^О — рогіе йе Іа ѵіііе йе Соп- зіапііпоріе—рогіе йез СЬаззеигз (Кт]ѵіуо^). Еііе Гиі Гегтёе аргёз 1а ргізе йе Сопзіапііпоріе. 74, 76. ОиіПІЗІСО — сар йе Іа Тигдиіе йапз Іе йёігоіі йез Вагйапеііез. 49. Опіпоіі — Іе сар Сіпоііз. 111? 112. Опігііео АгЬозИа, аиіге рагі СаЪа- зіса — зеі^пеиг еп Азіе Міпеиге. 124. . Воаі — шоппаіе езра^поіе. Ьа ѵа- іеиг йи гёаі пе реиі раз ёіге йёіегтіпёе, саг іі у а ріизіеигз зогіез йе гёаих еі саг ііз ѵагіепі аѵес Іе іетрз еі йапз Іез йЖ- гепіез ргоѵіпсез. Серепйапі, оп реиі айтеііге соттё ёіапі Іе ріиз изііё, Іе гёаі диі едиіѵаиі а диаіге Ггапсз епѵігоп. (РёігоисЬеѵ- зкі, Метрологія). 140, 149, 284, 316, 327. Вейеа. 49. Ве§І0 — 01. Ве§о1. Ве§ОІ — Ве^іо, ѵіііе аи Ъогй йи йёігоіі йе Меззіпе. 23. Веу. — Се пот йёзі&паіі ипе йез ріиз апсіеппез ѵіііез йе ГІгап, дие СІаѵЦо потте Хакагіргеу. Ьа сопігёе епѵігоппапіе а ге§и Іе тёте пот. Ьез Сггесз Іа соп- пигепі зоиз Іе пот йе ВЪа^іапе, еі Іеигз ёсгіѵаіпз (Ріоіётёе, 8іга- Ьоп) еп рагіепі сотте й’ип йез ріиз Ъеаих рауз йе Іа Муйіе. (Віііег, Егйкипйе VIII. р. 67, 68). 2, 187, 350, 365. ВЪойез — 01. Войаз. ВІО. 109. Віриіі—Тгіроііз, ТгаЫоз йез Тигсз, ѵіііе еп 8угіе. 28. Войаз—Вкойез. 25, 26—32, 41. Воійапо. — Ьа іогге йе Воійапо й (Заёіе езі Гапсіеп іотЪеаи йе Ь. Мипаііиз Ріапсиз, арреіё огйі- паігетепі Тогге й’ОгІапйо. II гарреііе раг за Гогте Іе Гатеих іотЪеаи йе Сесіііа Меіеііа ргёз йе Воте. 12. Вота. іі. Вотапіа. Аи тоуеп а§е оп арре- Іаіі йе се пот іоиз Іез рауз диі сотрозаіепі Гетріге готаіп. 112. Воса йе Вотапіа — йёігоіі йез Вагйапеііез. 37, 42, 46—48. Вотапо—Вотаіп III Аг^уге, етре- геиг йе Вузапсе (1028—1034). II Гиі епіеггё йапз Гё§1ізе йе Іа 8аіпіе Ѵіег§е РёгіЫеріе, ди’іі аѵаіі Гаіі сопзігиіге. 56. Вора АгЬага^а, Гетте йе Тітоиг. 296. Вихіа — реиі ёіге Іа Виззіе. (Ѵоу. Згеяпеѵзкі, Хоженіе за три моря Аѳанасія Никитина, р. 2, п. 1), 329. сотр. р. 267 ой Сіаѵцо рагіе йез атЪаззайеигз сЬгёііепз. Виу бопхаіех. 137, 186, 189, 191, 281, 297. Ѵоу. СІаѵцо. 8аЬа$(гіа — ЗеЪазіеа йез Вузапііпз, 8нѵаз йез Тигсз, ёіаіі ипе йез ѵіііез Іез ріиз гісііез йе ГАзіе Міпеиге, аѵапі за йезігисііоп раг Тітоиг еп 1400. (Віііег, Егйкип- йе XVIII. 253 еі зиіѵ.; Наттег, СгезсЪіскіе йез Озтап. ВеісЪез I. 236). 139, 142, 144—146, 194, 343. 8аГгапі ои 8аГгап1ои — 01. 2аЪгаіп. Заііпаз — ипе йез ііез Ьірагі. 19. 8аІопідие. 39—41. 8а1и§аг-8иіа88а. 218. 8атагсапіе — 8атагсапйе, ипе йез ріиз апсіеппез ѵіііез йе ГАзіе. Ьа ѵаііёе йе 2егаГсЪап ой еііе езі зііиёе, езі тепііоппёе зоиз Іе пот йе 8о§йо йапз Іез апсіеппез ігайіііопз йе ГІгап. 2епй ’Аѵезіа Іа еііе рагті Іез рауз Гегіііез сгёёз раг Огтизй. С’езі йи пот йе 8о§йо ди’езі йёгіѵёе Іа йёпо- тіпаііоп дгесдие еі Іаііпе йе 8о§йіапе. Ье іетрз п’езі раз йё- іегтіпё диапй Іе пот йе 8атаг- сапйе рагпі ропг Іа ргетіёге Гоіз. II езі гесоппи дие Іа Мага- сапйа йи іетрз й’АІехапйге Іе
440 8АМ -- 8АМ 8АМ — 8ЕВ Нгапд езі Іе Затагсапде асіиеі. Ьез СЬіпоіз Іе соппаіззаіелі йез Іе Ѵ-те з. аѵ. I. С. Еііе зе Ьі соп- паііге рагіісиііёгетелі дериіз Іа сопдиёіе (іи МаѵегаппаЬг раг Іез АгаЪез. Еп 1220 ТсЬіп§ЬІ2-кЬап Гепіеѵа А МаЬотеі, Скай де КЬо- гезт. Ьогздие Тітоиг зиЪ)и§иа Іе МаѵегаппаЬг еп 1369, Затаг- сапде Гаіііга раг Іа Ъеаиіё ди зііе еі раг ГаЬопдапсе де зез еаих, еі іі Іе сЬоізіі роиг сарі- іаіе. II еп гёрага Іез тигаіііез, ЪАііі Іа сііадеііѳ еі 1’огпа д’иле диапіііё де Ъеііез сопзігисііопз. Затагсапде а ёіё дёсгіі, диоідие аѵес тоіпз де дёіаііз, раг ріи- зіеигз ѵоуа^еигз еі ёсгіѵаіпз оиіге СІаѵЦо: поиз сііегопз Магсо Роіо, ЗсЫІдЪегдег, Веп]атіп де Тидеіа еі Іез §ёо§гарЬез агаЪез ІзіаЬгі, ЕЪп-НаикаІ еі Едгіззі. Аи зіёсіе дегпіег еііе а ёіё ѵізііёе раг ЕГгётоГ; еп 1841—раг Іез тет- Ъгез , де Іа тіззіоп гиззе еп Воикііагіе, КІіапукоГ, Ьетапп еі Во^изіаѵзкі; еп 1863—раг Іе ѵоуа&еиг ѴатЪёгі. Еііе Іиі ргізѳ раг Гагтёе гиззе еп 1868. 2, 136, 144, 172, 182, 191, 192, 199, 225, 227, 228, 231, 240, 241, 243, 247, 266, 282, 296, 313, 314, 316, 332, 335, 342, > 344, 345, 349, 351 — 353, 355, 362, 363, 366, 372, 373. Незсгірііоп де Затагсапде. 316— 319, 324—331, 334—337. Тіегга, Ітрегіо де Затагсапіе. 201, 225—227, 230, 231, 242, 243, 283, 291, 312, 316. Етрегадог де Затагсапіе.—СІаѵцо сотргепд ргоЪаЫетепі зоиз се пот 1’ётіг Ноиззеіп, зеі^пеиг ди КЬогаззап еі ди МаѵегаппаЬг, д’аЪогд аті еі аіііё де Тітоиг еі ѵаіпси раг се дегпіег еп 1366. Аргёз сеііе сопдиёіе де Тітоиг, іоиз Іез зеі^пеигз д’аіепіоиг зе зоитігепі А іиі, іі ргіі Іе іііге д’ётіг (іі аѵаіі дё]а сеіиі де ^оигекап, «§епдге») еі потта Затагсапде за сарііаіе. Аіпзі с’езі ейесііѵетепі раг Іа ѵісіоіге зиг Ноиззеіп дие соттеп^а Іе гё§пе де Тітоиг. (СЬёгёГ. Нізіоіге де Тітиг-Вес I, 26 р. 191 еі зиіѵ.; II, сЬ. 1 еі сЬ. 2 р. 202—208; Наттег, СгезсЬісЬіе дез ОзтапізсЬ. ВеісЬез I, р. 214). 2. Затазіго — Атазігіз, Атаззега де поз іоигз. (Віііег, Егдкипде XVIII р. 768). 109. 8ато§ — СІ. Хато. Зат$и$ — С1. Зітізо. ЗапсІО КІСІО — сЬйіеаи аи Ьогд де Іа тег Моіге А Гоиезі де Сега- зопіе. 114. Запроса — сЬйіеаи поп Іоіп де Ріаіапе аи Ьогд де Іа тег Иоіге. 115. Зап Ргапсізко. 11. * Зап^а — 2еп§ап ои Хепд]’ап, ѵіііе а 140 ѵегзіез аи зид де Міапё. (Віііег, Егдкипде VIII, 623). 174, 354. ЗапІ Ап^еІО — сар Маііо. 23, 38.5. Запі-Ееіісез, сЬАіеаи ргёз де Мопіе Саззіпо. 11. 8ап(§ие1апа—ргоЪаЫетепі Зеудап, диі зе ігоиѵе зиг Іа гоиіе де ТеЪгіг а Міапё. 172. Запі Ьисаг, 387. Запі Кісоіао йе Сагдиіпі = Сагдиі ои КЬаІдиі, ііе А Гоиёві де ВЬо- дез. 26. ЗапІОП — СІ. 2ауіеп. Запіѳгіп — СІ. Сепіигіопа? Заопа. 386. Заріепсіа — ііе ргёз де Гехігётііё зид-оиезі де Іа Могёе. 23, 385. ЗадиізаЬай — С1. Седиезапа. Загвапі — ёіоЯе. 271. ЗаІОгаЙО — сЬАіеаи ргёз де Сгаіі- роіі. 49. ЗеЬазІёе — 01. ЗаЪазігіа.
8ЕЕ -- 80В 8ТА — ТАО 441 8е1ітЬгіа — С1. 8о1отЪгіа. 8ецие1 ои 8ецие1І0 — сЬаіеаи зиг ип госйег аи Ьогй (іе Іа тег Коіге поп Іоіп й’Еге^Іі. 97, 107. 8егарегйё — С1. 2а1арагйа, Саіа- рагйа. 8егрь 178. 8еЙШІ — ёіойе йе зоіе = заііп. 286, 289, 312, 327. 8еѵіІ1а, 5, 89, 325, 387. 8ІСІ1Іа. 21, 22, 385. 8іегга Кеѵайа. 7. 8і§апа — 2е§ап, тШа^е еп Агтёпіе аи зисі (іе ТгёЪігопйе. 124. 8ІШІ8О — Атізиз, 8атзиз (іе поз З’оигз. (Віііег, Егйкипйе XVIII. р. 798). 113. 8ІПОроіі — 8іпоре. 112,134. 8і$ауиап — 01. 8изасапіа. 8оІітап Мігазза, — Ѵоу. Сиіетаха Мігазза. 8о1отЬгіа — 8е1ітЬгіа, ѵіііе $ еп ТЬгасе. 39. 8оІІапіа—ипе (Іез ѵіііез (іе Іа Регзе, сарііаіе й’АЬтей ЗЭдеІаіг, ргізе раг Тітоиг еп 1386. Оп еп ѵоіі епсоге аиіоигй’Ьиі Іез гиіпез аи зий-езі (іе 2епф‘ап зиг Іа гоиіе (іе ТёЬёгап а ТеЬгіг. 2, 129, 174—181, 184, 185, 187, 209, 353, 364, 365, 370, 373. 8оИапѵауз—Оѵеіз ЭДеІа’іг, Гопйаіеиг • йе 1а йупайііе (іез ПкЬапз (іапз ГІгап оссійепіаі, рёге й’АЬтей БІеІаіг. 167, 169. 8ог§а( ШІХ.— 8іиг§аітісЬе, зеі^пеиг йе Іа ѵіііе (іе Маси, аррагіепаіі а Гё^іізе агтёпіеппе саіЬоІідие. Сопігаіпі й Гарозіазіе раг Ті- тоиг, іі гейеѵіпі сЬгёііеп аргёз Іа тогі (іе се (іегпіег. (Тота Мегорегі, р. 68, 73). 161. 8ОГЗО ои 8огйо, гоі (іе Іа 6-ёогдіе. СЬёгёГеййіп Іе потте Маіес Соиг- §иіп (Нізі. (іе Тіт. VI. р. 89).— С’езі Сеог^ез VII, йіз (іе Ва^гаіе. № Іез Ьізіогіепз агтёпіепз, пі сеих йе Іа Оёог^іе пе Гопі теп- ііоп (іе се ди’аргёз Іа тогі <іе Тітоиг Оеог^ез ейі Гаіі ипе іпѵа- зіоп (іапз ГАгтёпіе, ди’іі Гиі аііё Зизди’аих Ггопііёгез (іе ТеЪгіз, еі епйп ди’іі ейі Ъаііи Іез тизиі- тапз (іапз Іа ріаіпе (і’АІаіао; еі серепйапі Іез ёсгіѵаіпз сЬгёііепз п’аигаіепі раз тапдиё йе Гаіге тепііоп й’ипе ѵісіоіге гетрогіёе раг Іез сЬгёііепз зиг Іез тизиі- тапз. Маіз іі езі аиззі йійісііе й’айтеіігѳ дие СІаѵЦо, диі зе ігоиѵаіі аіогз а ТеЬгіг, ейі іп- ѵепіё сеі ёѵёпетепі. ІГаіігіЬие- і-іі раз а (З-еог^ез се диі а ёіё Гаіі раг Кага-ТоиззоиГ Іе Тигсо- тап? 154, 360, 369. 8ІапС0 — 01. Ьап§о. 8іег1іс, йидие Де ВаЬега.— Леаппе II ёіаіі тагіёе а Сгиіііаите, йис (і’АиігісЬе (іапз Іе іетрз йопі рагіе СІаѵЦо. 17. 81гап§0І — 8іготЬо1і, ипе йез ііез Ьірагі. 18, 19. 8<гап&0ІііЬ — Се пот гарреііе сеіиі йе 8ігап§о1 = 8іготЬо1і. Маіз СІаѵЦо рагіе йе 8ігап- §о1 еі йе 8ігап§о1іп сотте йе йеих ііез зёрагёез, еі йёзі^пе Іа зііиаііоп йе Іа зесопйе ріиз аи зий, ргёз йе Гііе йе Ѵоісапо. №ѳ сотргепйгаіі-іі раз зоиз се пот Іа реіііе ііе йе Ѵоісапеііо? 19. 8ІГотЬоІі—С1. 8ігап§о1, 8ігап§о1іп. 8иЬаі1 — ТоиззоиГ-АИ, зеі^пеиг й’Еггегоит (КЬапукоГ/ Иранъ. 587). 150. 8игіа, 8угіа — Іа 8угіе. 27, 28, 31, 140, 177, 179, 194. 8игте1-$ои — С1. Рехіс. 8и$асапіа — 8ізадиап ои 8ипіс йез ёсгіѵаіпз агтёпіепз, рауз аи зий йи Іас йе 6-окісЬаі. 338. 8и$игтепа — 01. Ьазигтепа. ч 8иііті — заііп, еіоіГе. 132. Та^ідиіпіа—йоіі ёіге Іе раузйезТай- З’ікз; таіз, ехсеріё СІаѵЦо, аисип ѵоуа§еиг пе Іиі йоппе се пот. 219.
442 ТАК -- ТАМ ТАМ -- ТАМ ТакЬагіеп — Сі. 2агаіап. ТаІІСІа, «еі еп Іеиг 1ап§ие СаІЪеі». СІаѵЦо потте аіпзі ип з’агдіп ргёз (іе Затагсапде, зиг Іа гоиіе (іе КесЬ. Оп топіге епсоге зиг сеііе гоиіе Гетріасетепі д’ип 3‘агдіп, диі аигаіі ехізіё аи іетрз (іе Тітоиг, таіз оп Іе потте ІсЬегаі-кЬапё. Ьа зііиаііоп де се Іагдіп еі ріизіеигз аиігез доп- пёез, Гопі зиррозег дие с’ёіаіі Іе тёте іагдіп допі рагіе Сіаѵцо. Ье тоі «СаІЬеі» доіі ёіге ипе аііёгаііоп де «(хйІ-Ьа^» с’езі а діге «іагдіп дез гозез». 244, 245. Татегіап — СІ. ТатигЪес. Татогіап. 148. Ѵоу. Іе зиіѵ. ТатигЬес—Татоиг-Ъес, Тітиг-Ьес. СІаѵЦо, еп доппапі се пот й Тітоиг, Іе ігадиіі раг «гоі де Іег». Тітоиг Іиі-тёте ехріідие де Іа тапіёге зиіѵапіе дапз зез тётоігез, Іа саизе диі Іиі ѵаіиі се пот. Віепібі аргёз за паіззап- се зоп рёге Тегадаі ауапі ѵізііё Іе сЬеікЬ СЬетз-еддіп, Гатеих раг за заіпіеіё, Іе ігоиѵа а Іа Іесіигѳ ди сЬарііге 67 ди Согап. II з’аггёіа аи ѵегз зиіѵапі: «Езі- се дие сеіиі диі ЬаЪііе Іе сіе1,пе реиі раз еп§1оиііг іоиіе Іа іегге. Ѵоуег, Іа ѵоісі диі ігетЫе! (іа- ' тоиггои).» А сёз тоіз Іе сЬеікЬ зе іоигпа ѵегз Тега^аі еі Іиі діі: Ье пот де іоп Ыз зега Тітоиг. (Метоігз оГ Тітиг). Ье пот де Татегіап дие Іез Еиго- рёепз доппепі огдіпаігетепі Л Тітоиг, езі ип зигпот дие Іиі опі доппё зез еппетіз, еі диі зі^піде еп регзап «Тітоиг Іе Ъоііеих». Ье тёте іі а ёіё арре- 1ё «Воііеих» — Тітоиг-Акзак, еп іагіаге. Тітоиг ёіаіі Шз де Гётіг Тёга- §аі, зеі^пеиг де Іа ігіЪи де Вегіаз диі ЬаЪііаіі Іез епѵігопз де КесЬ аи зид де Затагсапде; КесЬ ёіаіі за сарііаіе. еі с’езі дапз сеііе ѵіііе ои дапз зоп Гаи- Ьоиг§ СЬеЬгі-зеЪг ди’езі пё Ті- тоиг еп 1335 (736 де 1’Ьёдіге) (Нізіоіге де Тітиг-Вес II. р. 203. 127—129, 131, 164, 170, 175, 181,186, 189, 207, 277, 279 — 281, 288, 295, 313, 314, 332, 333, 335, 351, 358, 359, 367, 374. Огі^іпе де Тітоиг. 233, 238— 241, 243. Ехріісаііоп де зоп пот. 148. Сопдиёіез еі сатрадпез. 2, 27— 30, 33, 40, 49, 111—114, 134, 135, 139—147, 149—151, 155, 158, 160—162, 166, 171, 178, 183, 190—192, 194, 218, 225—227, 231, 290, 291, 306, 313, 337—343, 370, 380, 381. ЕтЪаззаде еп Езра§пе, 3—5. Ьез агтез де Тітоиг, ои за іатда де Гатіііе, ёіаіепі, еп ѵёгііё, ігоіз гопдз ріасёз еп ігіап^іе, диі зе гергёзепіаіепі зиг за топпаіе. Ь’ехріісаііоп де СІаѵЦо дие сез ігоіз гопдз дёзі§паіепі Іа дотіпа- ііоп де Тітоиг зиг Іез ігоіз раг- ііез ди топде, п’а аисип Гопде- тепі. 235, 236. Ье зсеаи де Тітоиг. Ѵоісі се ди’еп діі Тітоиг Іиі-тёте дапз зез тётоігез: «Репдапі ипе де тез ѵізііез аи заіпі (Іе сЬеікЬ 8іп- АИ-СЬаді) іі те сеі^піі де зоп ргорге сЬМе, те соійа де зоп ргорге сЬареаи, еі те доппа ипе согпёііпе, зиг Іадиеііе ёіаіепі §гаѵёз сез тоіз: Вазіі ѵа Воизіі (ѵёгііё еі заіиі). Л сопзідёгаі сеіа сотте ип Ъоп аи^иге, і’а]’ои- іаі а сез тоіз топ пот еі ]’еп Дз топ зсеаи; дериіз се іетрз д’аі ассогдё аи сЬеікЬ іоиіе та сопйапсе. (Метоігз оі Тітиг, р. 34. Нізіоіге де Тітиг-Вес IV. сЬ. 30, р. 153). 235—237, 337. Ьа деѵізе де Тітоиг. 132.
ТАЯ — ТАИ ТЕН — ТОІі 443 Аибіепсе без атЪаззабеигз б’Ез- ра^пе. Везсгірііоп бе Гехіёгіеиг (іе Тітоиг. 249—256. Могі бе Тітоиг. 323, 361—363. таг йе Іа Тапа— тег б’Агоѵ. 97, 106. Тап§а, Іа^а — іеп§а, топпаіе сГаг- §епі, ё^аіе а ип Ггапс епѵігоп. 263, 316. Тап§ег — СІ. Тащаг. Тап§и$, зигпот би гоі бе СЫпе Скаузсап. СкёгёГеббіп Гарреііѳ Тап§из-кЬап. Ье тоі іигс «боп- §иг, іоп^иг» зідпійе еп ейеі «со- ской». (Нізі. бе Тіт. ПІ. сЬ. 70, 428). 253. Тащаг— Тап§ег, ѵіііе бе ГАМдие аи Ьогб би бёігоіі бе Стікгаііаг. 6. Таріа, шезиге б’ёіепбие.—Ьа рге- шіёге зідпійсаііоп би тоі іаріа езі гетрагі, Іеѵёе бе іегге;, іі бёзі^паіі ипе тезиге ё^аіе а 1а Ьаиіеиг б’ип гетрагі; р. ех. би- акиз, ігіЬиз іарііз іп аііит (Ви- сап^е, Сгіозз. теб. еі іпЬ Іаі.). 165. Тагасепа — Теггасіпе, ѵіііе аи Ъогб бе Іа тег Туггкепіёппе, а 80 кіі. 8.Е. бе Коте. 11. Тагсоп — Тагіит, Гогіегеззе зиг Іез Итііез бе Іа Сёогдіе (Нізіоіге бе Тітиг-Вес V. ск. 42, р. 409). 381, 382. ТагіГа. 6. ТаНаГОЗ. 237, 242,^243, 340. Тагіагоз ВІапсоз. — СІаѵЦо боппе се пот аих Тигсотапз Ак-коіип- Іои, «Моиіопз Віапсз». 144, 194, 195. Тагіагіа. 154, 166, 178, 225, 231, 237, 242, 250, 267, 316, 329, 337, 338, 341. Тагіит — СІ. Тагсоп. Таіапіз, ііе бе ГАгсЫреІ, ргокаЫе- тепі Раітоз. 34. Таигіз, Тигіз — Текгіг, ипе без ѵіііез ітрогіапіез бе Іа рагііе оссібепіаіе бе ГІгап, диі ёіаіі зоиз Іа ботіпаііоп б’АЬтеб Вз’еіаіг Нккапі аѵапі б’ёіге соп- диізе раг Тітоиг еп 1385. А ргороз без «топіа^пез скаи- без» оп роиггаіі аіоиіег, дие б’аргёз Іез гёсііз без Ъакііапіз, іі зе ігоиѵе аих епѵігопз бе ТеЪгіг без соіііпез ѵоісапідиез, аихдиеііез оп аіігіЬие іез Ггё- диепіз ігетЪІетепіз бе іегге; таіз Моггіег, диі а ехатіпё Іез топіа^пез епѵігоппапіез, п’у а ігоиѵё аисип зі§пе ѵоісапідие. (Кіііег, Егбкипбе XI. 387). 2, 166—172, 179, 181, 322, 333, 338, 352, 354—356, 358, 361, 363, 364, 366, 368, 369, 373, 375, 376. (ѵоу. Тииз). Текегап. 186, 191. Тепейоп, 43. Тейіо, ііе бе ГАгскіреІ — Тепебоз. 42, 43, 45, 46. Тегсепаі, ёіойе. 327. Тегтіі — Тегтеб, ѵіііе зиг Атои- Вёгіа, аи погб бе Ваікк, диі ехізіаіі бериіз Іе Ѵ-те зіесіе, зеіоп Пгбоизі. (Вгеіізскпеібег, Иоіі- сез.. . оГ "ѴѴезіегп Азіа, р. 167). 226, 228, 232. Теггасіпе — С1. Тагасепа. Тезіиа — Тёгек (ѵоу. Нізіоіге бе Тітиг-Вес III, р. 342 — 343). 338. Теіапі. — КЬапукоГ зиррозе ди’іі з’адіі ісі бе ТокЬіатіске диі йі ипе іпѵазіоп еп Агтёпіе еі бапз ГАбегЪеібзап 18 апз еі поп 8 апз аѵапі іе ѵоуа§е бе СІаѵЦо, еп 1386 (787 бё Ркё^іге). 154. ѵоу. Саітагіп. ТІІ08 — ѵоу. Різсоріа. Тітоиг — СІ. ТатигЬес. Токкіатіске — СІ. Согатіх, Теіапі, Тогіатіх, Тоіатіх. Тоіайау-кецие — Виіабаі-Ъес, зеід- пеиг б’Аѵепіс (Нізі. бе Тітиг- Вес VI. 151), ои Тоібу-Ъес (КЬапукоГ, Ігап 587). 151, 380.
444 тоь — тли тшт — тіт ТоІЬаІ&апа, раіаіз & ТеЪгіг — рго- ЪаЪІетепі; Ноѵіаі-ккапё, таізоп <1е Іа гісЪеззе, сіе Іа риіззапсе. (Ье реиріе ргопопсе аиззі Воі- ѵаЪ). Ьогз (іе Іа сопдиёіе (іе ТеЪгіг раг Іе зиііап Моигай IV, Іоиз Іез теіііеигз ёйійсез еп Ги- гепі йёігиііз, а Гехсерііоп й’ипе тоздиёе. (Віііег, Егйкипйе IX. 853). 170. Тогіатіх—ТокЫатісЬе. 246. Тоіатіх—ТокЫатісЬе. 267, 337— 342. Тгаре — реиі ёіге Саргі, реШе Не а 1’епігёе (іи §оИе йе Йаріез. 17. Тгареа — ргоЪаЪІетепі Тагаріа, ехсеііепі рогі йапз Іе йёігоіі йе ВозрЬоге. Ьез ешрегеигз йе Ву- запсе аѵаіепі ип раіаіз ргёз йе Ій. (Наттег, Сопзіапііпореі II. 241). 95. Тгарізопйа — ТгёЪігопйе. 75, 95, 105, 115, 116, 118—122, 156, 165, 179, 382, 384. етрегайог йе Тгарізопйа. 115 — 117, 127, 135. ѵоу. Оегтапоіі. ТгеЬкоийе — СІ. Тгарізопйа. ТГС8, Б08 у Ав, госкегз йапз ГАг- сЬіреі. 24. Тгіапа, ГаиЪоигд йе 8ёѵі11е, зііиё зиг Іа гіѵе йгоііе йи Сиайаідиі- ѵіг еі Гогтапі а Іиі зеиі ипе ѵіііе аззег §гапйе. II езі таіпіепапі ипі а 8ёѵШе раг ип ропі. (Нісіо- пагіо §ео§гайсо езіайізіісо Ьіз- Іогісо йе Езрапа р. Разсиаі Ма- йог V. 14. р. 297). 89. ТгаІІа, §оИе йе Іа тег йе Маг- тога. 49. Тгіроі, Тгіріі— Тгіроііз. 115. Тгоуа — Тгоіе. 42, 47, 335. зеі§пеиг йе Тгихі. 94. Тисеіаг. 172. ѵоу. Тип§1аг. Тишап-а§а — СІ. Титап^а, фиіп- сЬісапо. Титап§а. — Сіаѵцо а сопіопйи Іез потз. Титап-а^а ёіаіі Іе пот йе Іа зесопйе Гетте йе Тітоиг (еі поп йе зоп рёге) ди’іі арреііе (ЗиіпсЫсапд, с’езі й йіге, «реіііе геіпе». Зоп рёге з’арреіаіі ётіг Моиза. (Нізіоіге йе Тітиг-Вес II. сЬ. 26 р. 298; I. сЬ. 16 р. 125). 296. Тип?1аг—йоіі ёіге Іе тёте епйгоіі диі езі арреіё ріиз Ьаиі Тисеіаг. 354. Тигсотапез, «диі ЬаЪіІепІ аи-йеіа йез Тигсз» с’езі а йіге а Гезі йез Тигсз Озшапііз. Оп пе заіі гіеп йе сегіаіп зиг Іез Тигсошапз зі се п’езі ди’ііз зопі аггіѵёз йапз ГАзіе оссійепіаіе йапз Іа зесопйе тоіііё йи Х-те зіёсіе. Ііз ЬаЪі- Іёгепі й’аЪогй Іе МаѵегаппаЫ, риіз Іе КЬогаззап еі епзиііе Іа Регзе зеріепігіопаіе еі ГАгтёпіе. Ііз пе з’арреіаіепі раз еих-тё- тез Тигсошапз; се зопі Іеигз ѵоізіпз диі Іеиг йоппаіепі се пот. Ьеиг пот ѵёгіІаЪІе ёіаіі Ооиг ои О^оиг. Ііз ёіаіепі Ггёгез йез Оигез, диі ѵіпгѳпі ]’айіз йез Ъогйз оррозёз йе Іа тег Сазріеп- пе йапз поз рауз йе Іа тег Иоіге, еі епзиііе Ігаѵегзапі Іе Нпіёрг, аііеі^пігепі Іе НапиЪе. Оп ехріідие йе йіѵегзез тапіёгез Гогі^іпе йи пот йе Тигсошапз йоппё аих С-оиг; таіз оп п’а раз епсоге Ігоиѵё ипе ехріісаііоп заіізіаізапіе. 150, 172, 376, 379. ТИГСОЗ. — Сіаѵідо йоппе Іе пот йе Тигсз аих Тигсз Озтапііз ех- сіизіѵетепі. Тоиз Іез аиігез Тигсз зопі роиг Іиі йез Тагіагез. 34, 48, 67, 90, 103, 104, 108, 109, 117, 122, 126, 127, 140, 142, 145, 147, 150, 190, 314, 328, 375, 377, 379. ТигйизІап — Тигдиезіап. 377. Тигіз — ѵоу. Таигіз. Тигдиіа. з, 26, зі—зз, 35—37, 41, 42, 46—49, 91, 96,97,100, 107, 109, 113, 114, 140, 145 — 147,177,194, 314, 328, 330,335.
ТПИ — ХАВ хао — хів 445 етЪахайогез (іе іа Тигдиіа. 374— 376, 381. ТИПЗ— ргоЪаЫетепі Тигіз ои Таи- гіз. 176. 1)§ап — ТТсЦап, ѵі11а§е зиг Іа гоиіе Йе Міапё ѵегз ТеЬгія, ріиз ргёз йе се йегпіег, Іе тёте диі езі поттё аиіге рагі Ни)ап. 354. Веу йе Ііп^гіа. 94. ІІпіеЬ — 01. Ніпіо. Сх, ѵШа§е ргёз йе ВаІкЬ. 223. Ѵазса! — Возіат: іі пе реиі раз у аѵоіг йе йоиіе зі Гоп ргепй еп сопзійёгаііоп Іа йігесііоп йе Іа гоиіе. 196. Ѵазіі саіазійе—Вауазій. Ѵазіі саіа- зійе езі Іе саз Іосаі еі зі^пійе «йапз Іа Гогіегеззе Ѵазіі». Ье потіпаііГ езі Ѵазіі саіазі. (КЬа- пукоГ, Иранъ, р. 588—589). 158. Ѵаіаті — Ѵегатіп, зиг Іа гоиіе диі ѵа Йе 8етпап а ТёЬёгап. 350. Ѵеапе. 386. Ѵеіег Ма1а§а. 7. Ѵепесіа. 44. Зепогіо йе Ѵепесіа. 23, 385. §о!Го йе Ѵепесіа — Іа тег Іоп- піеппе. 23. Ѵепесіапоз. 44, 106, 119, 177. Ѵеп§ага§а. 296. Ѵегатіп — 01. Ѵаіаті. Ѵіайте. 224. — ѵ. Віато. Ѵіап, сатроз йе Ѵіап. 361, 363, 373. ѴІСег* 382. ѴіороІІ — Гоі, ѵі11а§е зііиё зиг Іа сбіе йе Іа тег ЪГоіге епіге Сега- зопіе еі Тгіроііз. 115. Ѵігйіііо. 11. ѴІІирегІО (іоиг). 48. Ѵоісапо — 01. Воісапі, Воісапіе. Ѵигзса — Вгизза. Сеііе ѵіііе Гиі ргізе раг Тітоиг аргёз Апдога еп 1402. 49. (Сотр. Вигза). ХаЬе^а. — КЬапукоГ ехріідие се пот сотте СЬаЬ-Ъа^иі, с’езі а йіге <дагйіп йи гоі» (КЬапукоГ, Иранъ 587). 149. Ха§аѵе — сЬё^аиІ, Гопсііоппаіге аиргёз йез соигз топ^оіез еі іигдиез, оЫі§ё й’ассотра^пег Іез ёігап^егз еі й’аѵоіг зоіп й’еих; йе тёте дие Іез тікЬтапйагз йе поз ]оигз еп Регзе. 355. Хатахі — СЬатаЬа. 177. Хатеіас тігазза — СЬаЬ-МеІіс- тігга. 250, 277, 315. Хато — Не йе 8атоз. 34. ХаЪагсап. 185. ѵоу. ХаЬагіса. ХаЬагіса — СЬаЬагіса. Ьа ргетіёге Гоіз Сіаѵуо разве раг СЬаЬаг» сап еп аііапі йе Седиезапа (8адиізаЬай) а ТёЬёгап. Еп геѵе- папі іі разве Іа пиіі а СЬаЬагіса епіге Веу еі КагЬіп. С’езі ёѵі- йеттепі Іа тёте ѵіііе диі зе ігоиѵаіі зиг Іе роіпі йе гёипіоп Йез йеих гоиіез диі тёпепі йе 8и1іапіё а ТёЬёгап. Маіз сот- тепі ехріідиег Іа рЬгазе: «й’ісі ііз геѵіпгепі зиг Іа гоиіе ди’ііз аѵаіепі зиіѵіе аирагаѵапі», диапй іі езі сіаіг ди’ііз ргігепі Іа гоиіе зиг КагЬіп еп аііапі йе СЬаЬа- гіса еі поп Іа ргетіёге гоиіе зиг АЬЬаг (Ниаг). 351. ХаЬагіргеу — СЬеЬгі-Веу, Іа ѵіііе йе Веу. 187. ХаЬагос тігазза — СЬаЬ-ВоикЬ тігга. 207, 208, 366. ѵоу. Нагое тігазза. Хегёз. 5. Хеіеа. 47. Хеѵаіі — СЬеікЬ-АІі ои СЬаЬ-АИ. 135. Хішепа. 6. ХІО. — Ь’ііе йеСЬіоз ргойиіі ]‘изди’й ргёзепі Іе теіііеиг тазііс, йопі Гехріоііаііоп оссире ргездие ехсіизіѵетепі Іез ЬаЪііапіз. Оп 1’оЬііепі еп Гаізапі ипе соириге аи ігопс йе 1’агЬге різіассіа Іеп- іізсиз, йопі іі йёсоиіе. 31, 35, 36, 45, 385. Хігаз — ипе йез ѵіііез йе Іа Регзе, сопдиізе раг Тітоиг еп 1387.178.
446 ТАИ -- 2АВ 2АУ — 2ѴЬ Уапвиуава, ипе йез Гештез сіе Тітоиг. Реиі-ёіге се пот ѵеиі-іі Діге: Взои§иег-а§а, «Нате Ъцои». 296. Тезеп — Іётёп реиі-ёіге? 178. УоиззоиС-АІі — СІ. 8иЬаі1. ХаЬгаіП. — II ехізіе епсоге й Гоиезі йе КісЬаЪоиг ипе ѵіііе поттёе 8аГгапі ои 8аігап1ои, аѵес ип сагаѵапзегаі аидиеі КЪапукоГ аі- ігіЪие ипе апіідиііё ё1оі§пёе.(КЬа- пукоГ, Мётоігез зигіа рагііе тё- гійіопаіе йе ГАзіе Сепігаіе). 203. 2аГа. — №езі се раз СаГа, с’езі а йіге ТЪёойозіе асіиеііе? 177. 2аІарагйа ои Саіарагйа — зёга- регйё, «гійеаи». (Нізіоіге сіе Ті- шиг-Вес VI. сЬ. 25, р. 183). 272. Жагаіап, зеі§пеиг й’Егзіпекіап. — СЪёгёГеййіп Іе потте Такагіеп. Ь’ёсгіѵаіп агтёпіеп Тота Мезо- резі, сопіетрогаіп «іе СІаѵцо, Іиі йоппе Іе пот йе Такгаіап. 135, 136, 139—141, 145. 2ауЛапа — ргоЪаЫетепі 8аійаЪай, ѵіііе зиг Іа гоиіе йе ТеЪгіз ѵегз Міапё, а 35 ѵегзіез йе ТеЪгіз. Иоиз гетагдиопз Іе тёте сЪап- §етепі йе Іа іегтіпаізоп «Ъай» еп «па» йапз Іе тоі Седиезапа= 8адиізаЪай. 172. 2ауіез — 8еійз, зеі§пеигз. Тоиз сеих диі зе сгоіепі йезсепйапіз йе МаЪотеі зопі арреіёз раг Іез тизиітапз «8еійз = веі^пеигз, поЫез». Ье тоі 8еій ёдиіѵаиі аи тоі езра^поі «Сій». 267. 2ауІеп — 8апіоп, Ъегтііе. Еп Еи- горе оп йоппе Іе пот йе 8ап- іопз аих йегѵісЪез. 8егаіі-се ипе аЪгёѵіаііоп йе Гііаііеп «запіо ио- - то»? 170. 2епЦ]ап ои 2еп$ап — С1. 8ап^а. 2оМап Натеі тіга88а. 189. 2и1етап тігазза — ѵоу. Сиіетаха Мігазза. 189, 190. Рис- 2. 1 а т р с* сп у б ли к а. Надгробію XVII в. (Ст. Узіом).
Перечень главъ дневника Клавихо съ обозначеніемъ ихъ содержанія. ----- СТРАН. I. Вступленіе......................................... 2 II. Отъѣздъ посланниковъ............................... 5 ПІ. Малага..........♦................................... 6 IV. Балеарскіе острова и остановка на Ивисѣ............ 7 V. Описаніе Ивисы..................................... 8 VI. Проливъ Бонифаціо.-............................... 10 ѴП. Гаэта.............................................. 11 VIII. Описаніе Гаэты.................................... 12 IX. Разсказъ о королѣ Ланселотѣ....................... 16 X. Отъѣздъ изъ Гаэты...........................•>... 17 XI. Смерчъ............................................ 17 XII. Липарскіе острова................................ 18 XIII. Изверженіе Стромболи и Волкано. Буря. Огни св. Ельма.................................................. 19 XIV. Опасности Мессинскаго пролива................... 21 XV. Мессина.......................................... 22 XVI. Этна. Берега Греціи. Острова Архипелага..... 23 XVII. Родосъ........................................... 26 XVIII. Извѣстія о Тимурѣ................................ 26 XIX. Разсказъ о походѣ великаго магистра въ Сирію... 28 XX. Описаніе Родоса.................................. 30 XXI. Отъѣздъ съ Родоса................................ 31 XXII. Леросъ........................................... 33 XXIII Хіосъ. Извѣстія изъ Турціи....................... 35 XXIV. Буря............................................. 36 XXV. Метеллинъ. Чудесное спасеніе Метеллинскаго князя. 38 XXVI. Разсказъ о несогласіяхъ между Византійскими импе- раторами.............................................. 39
448 СТРАН . XXVII. Отъѣздъ съ Метеллина. Развалины Трои............. 41 XXVIII. Остановка на Тенедосѣ. Аѳонская гора............. 44 XXIX. Отъѣздъ съ Тенедоса. Дарданеллы.................. 46 XXX. Галиполи......................................... 48 XXXI. Прибытіе въ Перу................................. 50 XXXII. Пріемъ у императора Мануила..............ѵ. . .. 50 XXXIII. Обзоръ города.................................... 51 XXXIV. Храмъ св. Іоанна Крестителя. ..................... 52 XXXV. Храмъ Богородицы Перивлепты. Преданіе о дра- конѣ ...................................................... 55 XXXVI. Церковь св. Іоанна................................ 61 XXXVII. Гипподромъ....................................... 62 ХХХѴП1. св. Софія....................................... 65 XXXIX. Церковь св. Георгія................................. 73 ХЬ. Возмущеніе въ Перѣ.».... ;........................ 74 ХЫ. Храмъ Богородицы во Влахернѣ...................... 76 ХЫІ. Святыни храма св. Іоанна.......................... 77 ХЫП. Монастырь Вседержителя.............................. 81 ХЫѴ. Храмъ Богородицы Одигитріи. Чудотворный образъ. . 82 ХЬѴ. Разсказъ о спорахъ за Византійскій престолъ...... 84 ХЬѴІ. Колодезь Магомета................................. 86 ХЬѴІІ. Общее описаніе города............................. 87 ХЬѴІІІ. Описаніе Перы...................................... 89 ХЫХ. Монастыри св. Франциска и св. Павла................. 92 Ь. Приготовленія къ отъѣзду........................ 95 Ы. Отъѣздъ изъ Перы................................ 95 ЫІ. Остр. Финогія. Буря уничтожаетъ судно. Керпе Ли- манъ............................................ 98 ЫІІ. Возвращеніе въ Перу. Опасности Чернаго моря. Зи- мовка въ Церѣ.................................... 104 ЫѴ. Отплытіе въ Черное море........................... 107 ЬѴ. Пендераклія................................ « . 108 ЬѴІ. Амассера.......................................... 109 ЬѴІІ. Кинолисъ.......................................... 111 ЬѴІІІ. Синопъ............................................ 112 ЫХ. Уніе. Фоль. Платана................................ 113 ЬХ. Прибытіе въ Трапезондъ. Пріемъ у императора...... 116 ЬХІ. Разсказъ о несогласіяхъ при дворѣ............. 117’ ЬХП. Описаніе Трапезонда. Церковные обряды у Армянъ н у Грековъ........................................ 118
449 СТРАН. ЬХШ. Отъѣздъ изъ Трапезонда. Рѣка Сюрмень-су............ 122 ЬХІѴ. Зеганъ. Дориле.................................... 124 ЬХѴ. Обычай пріема и угощенія.......................... 129 ЬХѴІ. Ерзенганъ. Пріемъ у князя.'Племянникъ Исфендіара. Разсказъ о смутахъ въ Ерсинганѣ.................... 131 ЬХѴІІ. Пиръ въ честь посланниковъ....................... 136 ЬХѴІІІ. Описаніе Ерзенгана............................. 138 ЬХІХ. Разсказъ о завоеваніяхъ Тимура.................... 139 ЬХХ. Разсказъ о войнѣ Тимура съ Баязетомъ.............. 140 ЬХХІ. Объясненіе именъ Баязета, Мурата и Тимура.... 147 ЬХХІІ. Отъѣздъ изъ Ерзенгана............................ 149 ЬХХІІІ. Ерзерумъ........................................ 150 ЬХХІѴ. Делиларкентъ..................................... 151 ЬХХѴ. Рѣка Араксъ...................................... 152 ЬХХVI. Древній городъ. Игдырь........................... 153 ЬХХѴІІ. Араратъ. Развалины древняго города. Баязетъ..... 156 ЬХХѴІІІ. Замокъ Маку. Христіанское населеніе. Припоминаніе о прохожденіи войскъ Тимура................................ 158 ЬХХІХ. Замокъ Аленгпкъ.................................. 162 ЬХХХ. Городъ Хой. Египетское посольство. Описаніе жи- раффы..................................'................ 163 ЬХХХІ. Озеро Хруміё..................................... 165 ЬХХХІЬ Тавризъ......................................... 167 ЬХХХІІІ. Отъѣздъ изъ Тавриза. Обычай встрѣчи посланни- ковъ....................................................... 172 ЬХХХІѴ. Міана. Почтовыя станціи. Санга.................... 173 ЬХХХѴ. Оултанія. Пріемъ у Миранъ-Шаха. Описаніе Султаніи. Торговля ея.............................................. 175 ЬХХХѴІ. Разсказъ о сумасшествіи Миранъ-Шаха................ 180 ЬХХХѴІІ. Отъѣздъ изъ Султаніи.............................. 184 ЬХХХѴІІІ. Тегеранъ, Развалины города Рея.................. 185 ЬХХХІХ. Станъ Солиманъ Шаха. Пріемъ. Внукъ Тимура......... 187 ХС. Фирузкугъ. Разсказъ о взятіи Фирузкуга Тимуромъ .. 190 ХСІ. Дамганъ. Трофеи изъ череповъ..................... 193 ХСІІ. Болѣзнь посланниковъ............................ 196 ХСПІ. Почтовая ѣзда. Мѣра разстоянія, назначенная Тиму- ромъ ............................................. 198 ХСІѴ. Забраинъ......................................... 203 Сборникъ II Отд. И. А. Н. 29
450 СТРАН. ХСѴ. Нишапуръ. Кочевья Алаваровъ. Посланный отъ Ти- мура. Смерть Гомеса де Салазара................. 203 ХСѴІ. Гонецъ отъ Мирзы Шахруха. Мешхедъ................ 206 ХСѴП. Новый посланный отъ Тимура. Страхъ, наводимый посланниками. Выносливость народа.................. 209 ХСѴІІІ. Жаркая и безводная страна. Рѣка Мургабъ........ 215 ХСІХ. Остановка въ кочевьяхъ........................... 218 С. Городъ Анхуй. Кочевья Джагатаевъ. Песчаный вихрь. 219 СІ. Балхъ.......................................... 223 СП. Рѣка Аму-Дарья........................ ........ 224 СШ. Переправа черезъ Аму-Дарью. Свѣдѣнія о Татарскомъ языкѣ. Пограничная стража. Переселеніе покоренныхъ народовъ. Термедъ. Новый гонецъ Тимура........... 225 СІѴ. Ущелье Желѣзныя ворота. Свѣдѣнія о Дербентскихъ Желѣзныхъ воротахъ.............................. 229 СѴ. Кешь. Новыя постройки Тимура въ Кешѣ. Гербъ Ти- мура. Дворецъ Тимура въ Кешѣ.................... 232 СѴІ. Происхожденіе и исторія Тимура................... 238 СѴП. Происхожденіе Джагатаевъ....................;..... 242 СѴШ. Отъѣздъ изъ Кеша................................. 243 СІХ. Остановка въ саду Талисіа или Кальбетъ. Описаніе сада и дворца.................................... 244 СХ. Садъ Дилькуша. Представленіе Тимуру. Угощеніе. Пріемъ подарковъ................................ 247 СХІ. Праздникъ въ другомъ саду. Описаніе дворца. Оплош- ность переводчика................................ 257 СХІІ. Праздникъ въ саду Багинб. Обычай обсыпанія день- гами ............................................ 261 СХІІІ. Праздникъ еще въ иномъ саду.................... 264 СХІѴ. Христіанскіе посланники/........................ 266 СХѴ. Праздникъ на равнинѣ Канигуль................... 268' СХѴІ. Описаніе оградъ и палатокъ...................... 268 СХѴІІ. Подарки царю отъ приближенныхъ................... 276 СХѴІІІ. Праздникъ у Ханзадэ............................. 278 СХІХ* Базаръ. Казни................................... /282 СХХ. Новое описаніе оградъ. Пиръ-Магометъ............. 285 СХХІ. Разсказъ объ Индѣйской войнѣ..................... 290
451 СТРАН. СХХІІ. Народныя забавы. Жены Тимура. Церемоніи при питьѣ................................................... 292 СХХІІІ. Описаніе слоновъ................................. 298 СХХІѴ. Свадебныя празднества............................. 302 СХХѴ. Продолженіе свадебныхъ празднествъ............... 304 СХХѴІ. Праздникъ у Ханымъ. Еще описаніе палатокъ. По- ходная мечеть. Послѣдній праздникъ въ станѣ........ 304 СХХѴІІ. Поминки по Магометѣ Султанѣ. Гробница его....... 314 СХХѴІІІ. Устройство базарной улицы. ...... ... ........... 316 СХХІХ. Постройка мечети................................. 319 СХХХ. Посланники требуютъ аудіенціи.................... 320 СХХХІ. Посланники продолжаютъ добиваться аудіенціи...... 321 СХХХІІ. Описаніе Самарканда.............................. 324 СХХХІІІ. Богатство Самарканда............................. 326 СХХХІѴ. Разсказы о Китаѣ. Разсказы Китайскихъ послан- никовъ .................................................. 331 СХХХѴ. Вступленіе Тимура въ Самаркандскую крѣпость .... 333 СХХХѴІ. Амазонки ......................................... 334 СХХХѴІІ. Веденіе дѣлъ у Тимура............................. 335 СХХХѴІІІ. Разсказъ о войнѣ Тимура съ Тохтамышемъ и съ Едигеемъ....................................... 337 СХХХІХ. Устройство войска................................ 342 СХЕ, Возвратный путь. Отъѣздъ изъ Самарканда. Бухара.. 343 СХЫ. Переходъ черезъ Аму. Степи .. . ................. 345 СХЫІ. Джагаро. Дамганъ. Сенанъ......................... 347 СХЫІІ. Городъ Ватами. Касмониль. Снѣга. Султанія. Санга.. 350 СХЫѴ. Тавризъ........................................... 354 СХЬѴ. Отъѣздъ изъ Тавриза. Извѣстіе о возмущеніи. Станъ Омара. Возвращеніе въ Тавризъ.................... 356 СХЬѴІ. Разсказы о возмущеніи въ войскѣ:................ 358 СХЬѴІІ. Разсказъ о несогласіяхъ сыновей и внуковъ Тимура. 361 . СХІѴІІІ. Непріятности съ посланниками. .................. 367 СХЫХ. Набѣгъ Грузинскаго царя.......................... 369 СЕ. Продолженіе разсказа о несогласіяхъ внуковъ Ти- мура.......................................... 370 СЫ. Омаръ принимаетъ посланниковъ.................... 373 СЬП. Притѣсненіе городского начальства................ 375 СЫІІ. Отъѣздъ изъ Тавриза............................. 376
452 СТРАН. ) СЫѴ. Путь по Арменіи....................................... 377 СЬѴ. Городъ Алескинеръ. Преданіе о раздѣленіи Арменіи . 378 ОІіѴІ. Путь черезъ Грузію.................................. 381 СІѴІІ. Земля Арракіель........................... . .. 382 СЬѴІІІ. Трапезондъ. Пера.................................... 384 СЫХ. Бури на Средиземномъ морѣ. Возвращеніе................ 385
Перечень мѣстъ, черезъ которыя лежалъ путь Клавихо, съ обозначеніемъ времени его посѣщенія *)• 1403. Мая 21. П. Портъ св. Маріи. 22. Вт. Портъ сіе Іаз Мпеіаз. - Ср. Мысъ Деспартель. Ч. Тангаръ, горы Бербер- скія, ТариФа. Химе- на, Септа, Альгезира, Гибралтаръ, • Мар- белья,,горы сіе Іа Гі. 25. Пят. Малага. 29(30). Ср. Велесъ Малага, 'Аль- муньекаръ, Сьерра Невада. Ч. Мысъ ІІалосъ. Пят. Мысъ Мартинъ. Суб. Форментера. Іюня б. Вт. Ивиса. 13. Ср. Отъѣздъ изъ Ивисы. 18 (16). Суб. Майорка. В. Кабрера. Ср. Минорка, Ліонскій за- ливъ. 24. В. Линера. П. Проливъ БониФаціо, Корсика, зам. Бони- Фаціо, Сардинія, зам. Луенго сардо. Вт. Понса, гора Монтекар- сель, зам. Сант-Фе- лисесъ, Тарасена. Іюн. 27(28). Ч. Гаета. Іюл. 13. Пят. Отъѣздъ изъ Гаеты. Суб. Искіа,. Прочила, Тра- пе, мысъ Минервы, МальФа. В. Арку, Фиру&у, Стран- голь, Липаръ. П. Салинасъ, Странго- линъ, Болькани, Па- ранеа, Панаринъ. Пят. Сицилія: Мессина, Фаро. Іюл. 22 (23) П. Монджибле, Реголь, Ве- неціанскій заливъ. Пят. Мондонъ,Сапіенсіа,Бе- нетико, Серне, мысъ Гало, Коронъ. Суб. Мысъ Марія Мата- панъ , мысъ Сант- Анджело , Сетуль, Лобо, скалы Тгев, Боз у Аз. Іюл. 29. В. Секило. П. Нилло, Антенилло. Ч. • Мо, Сентуріона, Хри- стіана, Нехія. Авг. 3. Пят. Каламо, Ланго,Низари, Лукріо, Пископія, Сант-Николао де Кар- кини, Пимія, Родосъ. ЗІ. Пят. Отъѣздъ съ Родоса. Сент. 5. Срі Ланго. 7. Пят. Островъ йе Іаз Везііаз. В. Каламо. П. Новая Палація. Вт. Берро. Пят. Мадреа, Форно, Тата- нисъ. 15. Суб. Самосъ, Микареа. П. Мысъ Кабосанто. Вт. Хіосъ. 30. В. Отъѣздъ изъ Хіоса. П. Метелла, Пихара и Ан- типихара, мысъ св. Маріи, Мерди. Вт. Метеллинъ, замки Мол- леносъ и Куарака. Окт. 6. Суб. Отъѣздъ съМетеллина. В. Теніо, Нембро, Троя, Монтестонъ. 22(17)Ср. Отъѣздъ съ Теніо, Мамбре. х) Числа мѣсяца и дни, записанные Клавихо, не всегда совпадаютъ между собою: въ такихъ случахъ поставлено въ скобкахъ число, дѣйствительно при- ходившееся въ обозначенный день.
454 Пят. Воса де Котапіа, зам. 8. В. Отъѣздъ изъ Хоя. ЕІ саЪо йе Іоз сатіпоз. П. Каза, Кусаканъ. Хетеа, Дюбекъ, баш- Вт. Чаускадъ. ня Витуперіо. 11. Ср. Тавризъ. Суб. Галйполи, замки Сато- 20. Пят. Отъѣздъ изъ Тавриза, радо и ' Ехамилле Сайдана. мысъ Кинизико. Суб. Худжанъ. В. Мармара, Редеа, Кало- В. Сантгелана, Туселаръ. нимо, заливъ Трилла. П. Міана. ’ 24. Ср. Пера. Ср. Санга. 28. В. Константинополь. 26. Ч. Султанія. Ноябр. 14 Ср. Отъѣздъ изъ Перы, 29. В. Отъѣздъ изъ Султаніи, Трапеа, Гироль Гре-. Атенгала. ческій, Гироль Ту- П. Хуаръ. рецкій. Вт. Секезана. Ч. Зам. Секелло, Финогія. Іюл. 3. 'Ч. Шахарканъ. В. Карпи. 6. В. Тегеранъ. 22. Ч. Возвращеніе въ Перу. Вт. Шахарипрей. 1404. Март. 20. Ч. Отъѣздъ изъ Перы. Ср. Ланаса. Пят. Секель. 14. П. Перескоте. Суб. Финогія. 17. Ч. Дамоганъ. В. Понторакія. 20. В. Васкаль. 25. Вт. Ріо. 22. Вт. Ягаро. Ср. Партенъ, Самастро. Вт. (Ч.) Забраинъ. Страстная Пят. Боз Сазіеііоз. ч Іюл. 26. Суб. Нишаоръ. Суб. Нинополи. П. Ферріоръ. Свѣтл. В. Киноли. Вт. Хазегуръ. П. Синополи. 30. Ср. О^жаджанъ, Мешхедъ. Апр. 5. Суб. Отъѣздъ изъ Синопа. 31. Ч. Буело. В. Симисо. Авг. 4. П. Р. Морга. П. Хиніо. 9. С. Салугаръ-Суджасса. Вт. Леона, Санкто Нисіо. 12. Вт. Андхуй. Ср., ГириФОнда, Трипиль, В. Алибедъ, Ушь. Корила, Віополи. 18. П. Балхъ. Ч. Санфока, Платана. 21. Ч. Р. Аму Термитъ. 11. Пят. Трапезондъ. П. Желѣзные ворота. 27. В. Отъѣздъ изъ Трапе- 28. Ч. Кешь. зонда, р. Пексикъ. 30. Суб. Месеръ. , П. Пиломасука. 31. В. Садъ Талисіа или Каль- Вт. Сигана. бетъ. Ср. Кадака, Дориле. Сент. Самаркандъ. Пят. Отъѣздъ изъ Дориле, Ноябр. 21, Пят. Отъѣздъ изъ Самар- Алангогаса. канда. Мая 4. В. Арсинга. 27. Ч. Бояръ. 15. Ч. Отъѣздъ изъ Арсинги, Дек. 10. Ср. Р. Аму. Шабега. 21. В. Баубартель. Суб. Пагаррихъ. 1405. Янв. 1. Ч. Кабрія. Вт. Асеронъ. 5. П. Джагаро. 22. Ч. Партиръ Джуанъ. Суб. Бастанъ. Пят. Исчу. П. Дамганъ. В. Делуларкентъ. 15 (14) Ср. Отъѣздъ изъ Дамгана. 26. П. Р1 Коррасъ. Суб. Сенанъ. Вт. Науджуа. 23. Пят. Ватами. 29. Ч. Кальмаринъ. 29. Ч. ПІахарика. Пят. Егида. Февр. 3. Вт. Касмониль. 13 (31) Суб. Отъѣздъ изъ Егиды, 13. Пят. Султанія. Баязетъ. 21. Суб. Санга. Іюня 1. В. Маку. Вт. Міана. 2. П. Алинга. Ср. Тунгларъ. 5. Ч. Хой. . Ч. Уганъ.
455 28. Суб. Тавризъ. Март. 19. Ч. Отъѣздъ изъ Тавриза. 26. Ч. Кочевье Омара. Авг. 22. Суб. Вторичный отъѣздъ изъ Тавриза. П. Хой. Сент. 1. Вт. Алескинаръ. 5. Суб. Ауміанъ. Ср. Тарконъ. 12 (11) Пят. Висеръ. Суб. Аспиръ. В. Земля Арракіель. Ласурмена. 17. Ч. Трапезондъ. Окт. 22. Ч. Пера. Ноябр. 4. Ср. Галиполи. 17 (18) П. Мысъ Анджело. Сапіенсіа. ЗО. П. Сицилія. Дек. 2. Ср. Отъѣздъ изъ Сициліи. Гаета. 22. Вт. Отъѣздъ изъ Гаеты, Корсика, Гумбинъ. Суб. Портъ Веане. 1406. Янв. 3. В. Генуя, Саона. Февр. 1. П. Отъѣздъ изъ Генуи. ивдВМарт.ЦП.)} Санъ Лукаръ’ МХа24 (І°) } Де Генаресъ. Табл. Ѵ1/1. Рис. 1. Казакстаи. Бронзовый котел конца XIV в. в мечети Есссви в г. Турксстапе.

Рис. 1. Азербайджаи. Мечеть ИІиховой'деревии (ок. 1300 г.).
СОДЕРЖАНІЕ, Предисловіе......................................... Жизнь и дѣянія великаго Тамерлана, подлинный текстъ и переводъ......................................... Объяснительный указатель ........................... Іпйех еі поіез ..................................... Перечень главъ дневника Клавихо съ обозначеніемъ ихъ содержанія......................................... Перечень мѣстностей, посѣщенныхъ Клавихо............ СТРАН. V — XII 1 — 387 391 — 418 419 — 446 447 — 452 453 — 455
Рис. 1. Да ге стаи. Каіітаг, а. Кубани. Западное окно. Хуннала-мечеть.
Табл XV Рис. 2. Д а г е с т а п. Т а 6 а с с а р а н, а. Ругу ч. Трехколонныіі портик мечети.
Рис. 8. А з е р б а іі д ж а н. Н а х и ч е в а и ь па А р а к с е. Мавзолей Ата-баба 1162 г.
Я Табл. VI. Р лс. 9. А з е р б а іі д ж а и. Карабагл я р. Мавзолей 1376 г.
ДОЗВОЛЕНО ЦЕНЗУРОЮ С-ПЕТЕРБУРГЪ 4 ОКТЯБРЯ 1887 г БОЙ БАРАНОВЪ. ЗКСПЕДИЦШ ЗАГОТОВЛЕНІЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХЪ БУМАХЪ. приложеніе къ «РУССКОЙ СТАРИНѢ» изд. 1888 г.
ДОЗВОЛЕНО ЦЕНЗУРОЮ. С.-ПЕТЕРБУРГЪ, 4 ОКТЯБРЯ 1887 г. ВОЗВРАЩЕНІЕ СЪ НАБѢГА. ЭКСПЕДИЦІЯ ‘ЗАГОТОВЛЕНІЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХЪ БУМАГЪ.