Національна Академія наук України
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського
Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків Університету Альберта (Канада)

Том другий
Серія “Етнографічно-фольклорна спадщина”
Київ 1999
Национальная Академия наук Украиньї
Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского
Институт рукописи Национальной библиотеки Украиньї им. В.И.Вернадского
Кафедра украинской культурні и зтнографии им. Гуцуляков Университета Альберта (Канада)

Том второй
Серия “Зтнографическо-фольклорное наследие”
Киев 1999
І? Асадетіе Маііопаїе дез Зсіепсез сГ (Легате
Іпзіііиі д’агсЬео§гаркіе икгаіпіеппе еі сі’еіисіез сіез зоигсез де М. НгоисЬеузкуі
ІП8ІІШІ сіе тапизсгКз сіє 1а ВіЬІіоіЬедие Маііопаїе сГ (Ікгаіпе де V. Уегпадзкуі
Ьа СЬаіге де сикиге е( д’е±по§гарЬіе икгаіпіеппез Нисиїак а Гііпіуєг8Ііє д’АІЬегІа (Сапада)
Є
Уоіите 2
8егіе “Еікпо§гар1гідие еі/оікіогідие кегііа^е ”
Куіу 1999
Иаііопаї Асасіету оґ Зсіепсез оґ ІІкгаіпе
М. НгизЬеуз’куі Іпзіііиіе оГ Икгаіпіап АгсЬео§гарЬу апсі Зоигсе Зіидіез
ІпзПШіе оГ Мапизсгірі оІ'УегпасІз’ку] ГІкгаіпіап Иаііопаї ЬіЬгагу
ТЬе Нисиїак СЬаіг оГ Укгаіпіап СиІШге апсі ЕШпо§гарку Шпіуегзку оГ АІЬегіа, Сапаба)

Удійте 2
8егіе$ “Еікпо§гаркіс-ЕоІкІогЇ8ііс Негііа§е ”
Куіу 1999
Наїіопаїакадетіе сіег У/іззепзсЬаЛеп сіег ІІкгаіпе
НгизсЬе\У8кі—ІП8ІІШС Шг икгаіпізске АгсИео§гарЬіе—ипсі 9ие11еп\УІ88еп8сЬаЙ
ІпзШиІ Шг Мапизкгірїе сіег ЛУегпасІзкі—МаііопаІЬіЬІ іойїек сіег ІІкгаіпе
Нисиїак-ЬеЬгзїиЬІ Шг икгаіпізсЬе КиІШг ипсі ЕШпо§гарЬіе ап сіег ііпіуєгзіШ АІЬегіа (Капасіа)
V. Р.
Ваги! 2
Зегіе “Еікпо§гаркІ8ск-/оІкІогІ8ІЇ8ске8 ЕгЬе ”
Куіху 1999
У другому, заключному, томі видання “Д. П. Де ля Фліз. Альбоми “
представлено його найфундаментальніший твір “Медико-топографічний опис...
Київської округи. 1854” (1245 стор. рукописного тексту ), в якому розглянуто
вплив на здоров’я людини оточуючого природного середовища, особливості
господарської діяльності і культури людності.
Розраховано на науковців, медиків, екологів, мистецтвознавців, викладачів
навчальних закладів, студені ів та школярів, усіх, хто цікавиться самобутньою
історією та культурою України.
Во втором, заключительном, томе издания “Д.П. Де ля Флиз. Альбомьі”
представлен его наиболее фундаментальний труд “Медико-топографическое
описание... Киевского округа... 1854” (1245 стр. рукописного текста), в котором
рассмотрено влияние на здоровье человека окружающей природной средьі,
особенности хозяйственой деятельности и культури населення.
Рассчитано на научньїх сотрудников, зкологов, искусствоведов, преподава-
телей учебньїх заведений, сіудентов, учащихся, всех, кто интересуется самобьіт-
ной историей и культурой Украиньї.
Ье деихіете е( дегпіег уоіите де Гедйіоп “И. Р. Ие 1а Ріізе. Ьех АІЬшпх” ргеяепіе
Гоеиуге 1а ріия ґопдатепіаіе де зон аиґеиг “Торо§гар1ііе тедісаіе дез дотаіпея
ітрегіаих ди сегсіе де Кієу... 1854” (1245 ра§ез тапизсгйез) ой Гаиіеиг апаїузе
ГіпПиепсе де Гепуігоппетепі киг 1а яапіе дея £епя, Іея рагГісиїагкез де Гасдуйе
есопотіцие е( де 1а сикиге де 1а рориіайоп.
Ь’аІЬит езг дезгіпе аих сііегсіїеигз, тедесіпя, есоїо^ізіез, сгкіциез д’агі, іпзФиІеигз
е( еШдіапІз, а Іоиз сеих дні з’іпіегеззепі а ГІііяСоіге еї а 1а сикиге де ГІІкгаіпе.
ТІїе зесопд апд їїпаї уоіите оґ Фе “И. Р. Ие 1а Ріізе. АІЬитк” сопіаіпез
“Медіса1-Торо§гар1ііс Пексгірпоп... оГ Куіу'з ге§іоп... 1854”, діє то5Д Фпдатепіаі
\уогк Ьу діє аиФог (1245 тапиксгірі ра^ез). ТІїе іпЛиепсе оі' пашгаї епуігоптепі: ироп
реоріе’з ІіеаІФ, скагасіегкііс ГеаШгез ої есопотіс аспуку, апд Фе сикиге оі'Фе рори-
Іагіоп аге сопяідегед.
Ткіз Ьоок із ргорозед ґог яскоіагя, агГ сгйісз, Сеасілегз, зШдепіз; і'ог аіі Фозе
іпГегезІед іп Фе огі£іпа! ІіізГогу апд сикиге оГ ІІкгаіпе.
Іт г\уекеп аЬзсІїїіеВепдеп Вапд дег Аия^аЬе “И. Р. Ве 1а Рііяе. АІЬеп.” іуігд яеіп
Фпдатепіакчіея \Уегк “Медіко-Торо§гар1іІ8с1іе Ве8с1ігеіЬип£ дез Кієхуєг Кгеізея...
1854” (1245 8екеп дез Мапизкгіріз) уегбіїепдісік, іп дет дег ЕіпЯиВ дег ІІгтуек аиГ
діє Сезипдііек дег Мепзсіїеп ипд діє ВезопдеФекеп дег \УІПзскаЙ1іс1іеп Та1і£кек ипд
дег Веуб1кегип£ Ьеітаскйеі: \уегдеп.
Иіе Аиз^аЬе і<к Гйг УУіззепзскаЙІег, КипзИогзсІїег Расії- ипд НосЬ8сЬи11еЬгег,
Зшдепіеп ипд ЗсЬиІег, аііе, діє зісіл Фг діє ІІкгаіпе іпіегеззіегеп, уог£Є8є1ієп.
Видання виходить за фінансової підтримки
ЮНЕСКО, Міжнародного фонду “Відродження” та
Катедри української культури та етнографії ім. Гуцуляків
Університету Альберта (Канада)
РЕДКОЛЕГІЯ
Геннадій БОРЯК
Ярослав ДАШКЕВИЧ
Іван ДИВНИЙ
Любов ДУБРОВІНА
Аркадій ЖУКОВСЬКИЙ
Наталія КАРПОВЕЦЬ
Олександр КОВАЛЕНКО
Юрій КОЧУБЕЙ
Богдан МЕДВІДСЬКИЙ
Всеволод НАУЛКО
(заступник голови)
Майя ПРИТИКІНА
Павло СОХАНЬ
(голова)
Валерій СТАРКОВ
(відповідальний секретар)
Частковий чи повний передрук, а також відтворення
у будь-якому вигляді без дозволу Інституту рукопису
Національної Бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
та Інстит уту української археографії
та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ забороняється
Підготовлено на комп'ютерному обладнанні, наданому
Інститутові української археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України Фондом Катедр українознавства (ФКУ)
при Гарвардському Університеті США.
Програма українознавчих досліджень, фундатором якої є ФКУ,
фінансується за рахунок благодійних пожертв
українських громад США та Канади
© Інститут рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського, 1999
© Інститут української археографії та джерелознавства
I8ВN 966-02-1066-3	ім. М. Грушевського НАН України, 1999
7
'Ві?
Увазі читача пропонується другий, заключний том видання “Д.П. Де
ля Фліз. Альбоми”, що містить найбільший і найцікавіший альбом
Домініка ІГєра Де ля Фліза, французького лікаря, який обрав своєю
батьківщиною Україну*.
Перший том видання одержав високу оцінку наукової громадськості.
Зокрема, часопис “Всесвіт” (1998. - № 3. - С. 190) писав: “На сьогоденному
книжному ринку не часто зустрінеш видання, виконане з такою любов’ю,
самовідданістю й ретельністю”, а відомий французький історик Даніель
Бовуа назвав його “яскравим прикладом франко-українського
культурного співробітництва” (Лист Д.Бовуа до Президії НАН України від
23 жовтня 1997 р.).
Альбом Де ля Фліза “Медико-топографічний опис...”, що його
покладено в основу другого тому, вражає не тільки своїм обсягом (1245
сторінок рукописного тексту французькою і російською мовами), а й
змістом - це справжня енциклопедія життя українського селянства
першої половини XIX ст. Мету створення альбому і його зміст відтворює
назва, подана нами в українському перекладі: “Медико-топографічний
опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких
природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою
кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням
селянських костюмів та географічною картою Київської округи”.
У цьому альбомі найяскравіше виявилася спрямованість усієї творчої
діяльності Де ля Фліза - всебічно допомагати людям зміцнювати здоров’я,
поліпшувати життя. Задля цього він і створював свої фундаментальні
альбоми, збираючи матеріали з “медичної географії” на предмет
дослідження впливу навколишнього середовища на здоров’я людини.
* Про життєвий і творчий шлях Де ля Фліза див.: Де ля Фліз Д.П. Альбоми. -
К., 1996.-Т. 1.-С.7-18.
Неабиякі знання в галузі медицини він намагався застосувати шляхом
глибокого аналізу всієї життєдіяльності людності й тих чинників, від
яких вона залежала. Тому він і розглядав явища культури, будь то
народний одяг, житло чи обрядовість або особливості природного
середовища як чинники впливу на здоров’я людини або джерело
поліпшення її життя. Це стосувалося, наприклад, продуктів харчування,
що могли правити за ліки, лікувальних властивостей рослин і засобів
користування ними, технології виготовлення медикаментів, лікувальної
магії тощо.
У основу зазначеного альбому було покладено альбом 1848 р. під тією
ж назвою, але значно доповнений і розширений насамперед за рахунок
відомостей з етнографії та народної медицини. Альбом, який ми про-
понуємо читачеві, є певною мірою підсумком всієї творчої діяльності
Де ля Фліза.
Альбом “Медико-топографічний опис...” (1854) належав відомому
історику Олександру Лазаревському і зберігається в його фонді Інституту
рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського Національної Академії наук України
(Ф.УІІІ, 187 (Лаз. 15)).
Ця фундаментальна праця поділяється на кілька розділів, У пер-
шому з них містяться описи теренів державних маєтностей Київської
округи, передусім Київського, Васильківського і Радомишльського
повітів, йдеться про кількість населення, демографічні процеси, природні
умови краю, зокрема ландшафти, гідрографію, ґрунти, рослинний і
тваринний світ, корисні копалини, етнографічні особливості населення
і, головне, можливості раціонального використання навколишнього
природного середовища для поліпшення життя людини. Тексти до
малюнків рослин і тварин, що публікуються в цьому розділі, містять як
оригінальні латинські назви за Де ля Флізом, так і сучасні.
Ц.
У наступних двох розділах йдеться про поширені в описуваному
регіоні ендемічні та епідемічні хвороби залежно від природного
середовища, занять населення і його побутових умов: житла, одягу,
обрядовості, народних засобів лікування. Особливий інтерес становлять
наведені автором відомості про можливості використання “туземних”
медичних заходів для лікування і засоби тогочасної медицини і ветеринарії
для їхнього застосування.
У заключному розділі “Докладна статистика кожного поселення
Київської округи державних маєтностей”, який має надзвичайно велике
значення, подано відомості про зовнішній вигляд і типи поселень,
кількість людності кожного селища, заняття населення, характер ґрунтів
і садиб, вирощувані культури, рослинний світ і фауну, вбрання, найваж-
ливіші культові споруди, пам’ятки історії та культури (оборонні вали,
поховання, фортеці тощо). Багато уваги приділяється культурі та побуту
(народному житлу, одягу, харчуванню, звичаям та обрядам, відмінностям
у культурі різних соціальних верств населення). Цей розділ, як і
“Відомість” про кількість казенних селян за дев’ятою ревізією, враховуючи
великий обсяг видання, подається лише в авторському оригіналі.
При підготовці до видання упорядники намагалися максимально від-
творити авторський оригінал. Втім, це вдалося здійснити лише частково,
оскільки рукопис містить багато “лакун”, можливо, через незавершеність
авторського задуму. Разом з тим, враховуючи серійність видання, довелося
зменшити розміри авторського формату відповідно до першого тому.
Деякі малюнки і сторінки рукопису Де ля Фліза з плином часу зазнали
ушкодження (не досить чіткий текст, плями тощо). До того ж альбом
ніколи не реставрувався.
Текст альбому подано поряд з факсимільним варіантом у перекладі
українською мовою (переклад з французької 3. П. Борисюк).
Коментарі до розділів написані співробітниками Інституту української
археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
О.А. Брайчевською, Н.В. Карповець (Руденко), В.А. Старковим, Ю.В. Філі-
повою, а також біологами М.А. Воїнственським, В.М. Єрмоленком,
І.Г. Ємельяновим, В.П. Шарпило, О.В. Корнюшиним, О.О. Байдаш-
никовим, В.І. Монченко, М.М. Щербаком, Й.В. Мовчан, С.П. Вассером,
Т.О. Пашкевич.
Оригінал-макет виготовлений М.А. Притикіною і І.В. Стариковською.
На першому етапі підготовка видавничого макету здійснювалася за участю
працівників Національного музею-заповідника українського гончарства в
Опішному О. Пошивайла та І. Пошивайла.
Загальну наукову редакцію видання здійснено В.І. Наулком.
При підготовці до друку даного видання значну допомогу
упорядникам надали співробітники Інституту рукопису НБУ ім. В. І. Вер-
надського НАН України і Катедри української культури та етнографії
ім. Гуцуляків Університету Альберта (Канада). Зокрема, вміщені у виданні
ілюстрації, зроблені на плівці “Кодак”, люб’язно надані фондом Гуцуляків
та професором Богданом Медвідським.
Видання здійснено за фінансовою підтримкою Комісії в справах
ЮНЕСКО МЗС України, якій ми висловлюємо щиру подяку.
Член-кореспондент НАН України
В. І. Наулко
МЕЛИКОТОПОґР/ЙІ’іЖОЕ
ОПИСАШЕ
ГО СУД АРС т ВЕ Н Н ЬІХЬ
имтщЕствт
КІЕВСКАГв ОКРЇГА
С'6 ІІЗОІН’ЛЖЕНІЯИІІ ІІПКОТОРЬІХ'6 ПРОИЗЬКДЕНІИ ИЗЬ ЦАРСТВ’6
ГАСТИТЕАЬН АГО II ИЛОТН АГ0.С6 І1РН УОЖГ.НІР.т СТАТИСТИКИ
НСЯКАГО СЕЛЕНІЙ СІ ВиД АМИ С НЯТЬІ МИ Сі ІІАТУРЬІ , ИЗОБРЛЖЕ
НІЕМЬ КГЕСГЬЯІІС КИХ7 КОСТЦ) МОВІ И ГЕОГРАФИЧЕСКОИ КАРТЬІ
КІЕВСКАГО ОКРУГА
/счн нг С<> •'«<•. мс >то • і/ Ах?а< </>/♦« г.<г» н.ЛиІЇї г нїіІЬі і іп иратЬс* іксЛІм» і ч <
*/.м < иЬніи ті	рр/г п> нб» * ( .>Н /угго
СОСГАНЛЕННОЕ
ДОКТОРОМ!» медицини де \а Флиу/ І
11 гчпсрашорскои м ос кокс кой медико-’хирургії’іескои \ кадемі и
медико-хирургом7> /іленомг 11мнерапіорскаго,медицинцкаго
Вилснскаго иКіевскаго оБщесгпва, и прА.
Сосшоніцьімї при Кіевскихт Гооударсгпленньїх^ Іімун|есінвт>
сгтіаршимт врачемь , над*ормьімиь совиїпникомг
К і к іп>
І Ь5 і

МЕЛИКОТОПОГГА'КІЕСКОЕ
ОПИСАНІЕ
ТОРОСКАРНІЕ
ГЛЕВІСАЕЕ.
ТОРОСЯАРН1Е
МЕШСАЬЕ 5
ВЕ5ВОМА1КЕ5 ІМРЕКІЛЬХ
ви
(ЗЖаЕВЕОСТУ
АССаМРА&МІЕ Р£ОЕЗД№СОІ.ОШ&ВЕфЦЕЦртЕЗ РЖОВІГСТІОІЧЗ 1ЧА-
ТРКЕІЛХЗ РР КОДЧЕ 'УббСТАЕ ЕТ АМ1МАЕ,ДМЕСЕА 5ТАТІ5Т» фРЕ
ЙЕ СНАфВЕ V11.Ї.Л6Е,^Е^А'V^ТЕ РИМЕ РЛРК£5 ІЧЛТВЛЕ,ЕАКЕРЮЬ-
5ИИТАТІ0М РЕ5 СО5Т17МЕ5РЕЗ РЛУЗАТи ЕТІ’МЕСАКТЕ СЕОбКАРН!
рИЕ ВО СЕКСЕЕ РЕ КИЛУ.
«Гітпмиї/і ані Існн /п Аячти Я'уепі Агмгмх,!и<^пі ані/яу кппі! 9гіцні/чігніх шхх
іт»0іпл ропі І(* . к9..9>
ГАК
ф (іе іл ЕІіге ^осісмг еп тйкіпе ,
М4<ієсіп-СЬЇгііг£ісп <1е І Аса<й£т»с Ітр^тіе.т^сіісо-гімгт^ісаїс с/е.
Мозсои, теїнЬгг <1с Іа аогіеСс Ітр^гіаіг, іисМігпІс Не V»її»* сі сіє ссИе <!с
Кіг\*,еИ. МеНесїи пгіисірзі сінсегсіес)пбтп*їпе5 Ітрсгіаих сіс Кіс*’
є! Не 5куіг* , СстміІІсг сіє сене сіє ГЕтрігс Не Ки»іс.
К1ЕЧЛ
МРССХМУ.

лоте
мімі»нц>піа ядкР.ае >•» еІЇ	то^в»яЛенеАр^
ЯОр Гв£аЛЛ в1'/* Гглу?у/>*М'ГГГ*«Х</ А**, <'>*''
> Х**Л*^ Л4у//£*т	***
/еаул* , Я вегв^НЯв вя»е*о СЯЩІееЯ Л.І
ДівМ Ш'ЯГраї . ЯС 1/И»^ , Яіру^/е еГи'Че ІЇ-
//г/агял / не />*ісяі^л Нл влг ггпл^пМ!Я'у^-
вя>а£яяІ аквгЯ* гікяі в**ЛІД'>	' ****
пилв^чі Ь*»ф і» пв^яаніл ^я9к»
(твДк ич^ирм^ їеяв е’іі »яі »*"і
+<* >„,<	га^'ч'Ь" грвнЯ»'**»*
Лві^вфм^яві *я*'~ " •’’"
*евп4сь&ня*л*. я>рвм}&Лояік М/гп/с и { птаелі
г *//<<.. ЇЇсглінщі	я ч^іі)в^/я-
*“**(' (*і /ту Л¥>/м^п^/а, глвЛіо Г/гл'я —
Лш РЧулІч^иЛІ на /'і/гу/)<*££> ,
РШ !>)(\дгві:кіНи іртімл» пу^мв/е &!&•
Січ	4/адоД* Щ"*ґА‘ М
А Мене* ІуЛркж, ^яв^ящя^і /і гьеояа^
явграфім, аЛ	мярвшяявя ^иУгяя^
/іі ^вг,»4яняі»»^^ еллуаня* ,як
М9 пр^с-а л*<» я> >п«щ і яр* хл/< ,^( 6Л	І ^л.
Лгрв траку ЯГ	куї С^еегг /сяе амвеям.
&*4*4бегм4ув<£. ^<и/І г/л»а»#<г**г« Гг*«/•***<- Д^/
^*’/‘^****л »<*/* ЛатгрДии ^еГ/і^р/ЧКі	А>
„•'ріі>т4Оа<1 яаемв^д^і гвчяіл 6'ДїнтІ <^лк
*>*< Лі акелеянІА *</щ**.. ./г *"//,,«< ї гСрая^ 'ї.
/( гмакі вямел/І еївнеягба /Р/ичтеп^
/іи^кс о<їсуьн4І <4 лам^а // лвкгл^ &*• (у</*р -
НІИ> рима Мя^Ли^лрея Аавк Ьалл Рврл^в^АЯ
АрякаНдтащеи ^осу^^яя^Амнбпкі	-
/лмй»рте ґ'бг
от А *нн тлДлїі,1! сквг^нно оті ем>уи>лм^^
^1 аявмошвнла ароїлн**, <*О'&+ая£{'и/гв/^
Ге Я>і н проілЛт. гМ Піовч Гршгир/г^лгу/ц-
СлД^ п/чіт^онепібо йЯметопоГіничіг'^ Ка
ІТепЬ /тггЛ^/ //^М	*о//
11^	ГМА^/саА . СЯЯфйг, МЛІ -
Лм» «/« Л» ^мовЛЛЛГ /я^ЛгукіЛ иініА<—іМя^/^
уетаі/- А ееяіечн р/ичаяг Мнич, < інИЙІІ ‘
Дмм ЛгіМ«г/ **<яяхгж/ХмСбмЛг^м* Є«4Ь ^имІ>»
луі^НА*Л«**м****Т» ЛЯ^ЖГк. та&гіяІКе \ о/^
Ля '<**^ ^ме /ббглл/ гга/ гмЛй/^
саг^иві*
Гіл еі'бл^Ь г ГГ^лХІтіеялевкГ"^ /я
*нр Ґрч/ичи/^ чгв^г/,(^с, 7ін'
Яі^в'Атп^ іе^о^»т>
/ІГяЛ/Гая ^4 бегис)/ Ал во+ДЛнь&*/,&/
14

	
><*•*< *	*¥>*№'}«*£Я^са^-
(>МЛ^н(а11 мц[1і^/ГГА/іГ/М^ІМ^іРШ &>(
&/"£№ ЩГІ
/млІ)Л*+*іЦі<}і ,*Л*ІС у*& Гґ.
яуллм}&&**1*
цлрюіарі	Нл4***
*ія.	'ф(і(	>
НІЦ^ІІ >М/ч»1/і
*нмісм4»*и (ілІа/аііа, ІумЛі* . &у4
МНі^Л9Н^^ л ГЛАІу^лЛ/
іМ9в&Лі уСМГЯж/*/*// /7’4?Х«'ХХ«ф/>Ь /ЙГ/ИГ-
Агде^/Ду, /Ц" •* 4 * лущіте*/,О*Ь&*&4пи
РіЛ , /»нииук ‘*\/ «хуіпцнннщіїїк)
лгемрі л^і^іл -
^АЛскаи /9у*у**л£& ГМА+ПІІ^І
іН/<9НІ ґ1> ЛЛлЯОЇіу^оАі .
,/іґ 9-і /Ік ^ЛмУ"*9 !)*'&
Г1 Л^ЛЯгАїЛІ ІЇлі*/ґ//г1/<нії	.
'*< ЯЖнМ	аЛчГ»/ “/г*
глХ£/.
Д-о
^‘<1* ІЛЛІ м^'мр/глі арі 1і4//^.
’с Аи«дг/- / г н^с'і\ \тс	Ат'с ліцнм*
// инті^ст» ^ш^с/нл ^д/г»/мХ	-
^<« кс<піМ п«*6& ІЦССрНсЛиуІ С(гф(щМ
ллммтіс с иці ґАмп
>Я4 і'<п/і • о Зм/нитліммі/>»»<, ііЯн і'л^-
Н4і»Ші,І9П»	С іу і	-
сІ »ЯС с &і Мір урно -
/Я ^Аів лм ґлммм 4/*» м*л.> Яг/ммЯЯА-І
/іоНЯ^і^10 &** »л//# ЛГлХ/хП «*Ґ#АМА»/
«•аН9(щпіга> ж£ 4«мгтгЛ Яг«м'*/3«**««м«4~ *
<Н/ муІ Ш І4»Ґ*ГЛММ*І ,у;}уі* Л& «уІ МНГ-
Ас4*М0*МІ» , иуіін/)і^нїС»лй м 9п<< -
Амм/4ґГЖГГ с	, о^уМЛЯЛЛАЯМЛ(
я*л гЯ* )ят	с/а^ ^ліаа/і, ,
'6*я#а4£ & і му X АмиЯмщя» уіллмвяяуяі^
к, нуі у	де»/#, урл гл» сЛ, л**гг/^>
імл/нлямі* и^^іямії'^л	лямА*
^І^уиам^гп^Іл^ім л<«ммАІ Я&мя-
Г/ у гм а чп^яяіг	4*&ґмг і'4	*
&ІТ М*ц4Кі>аАіИ» &тгМП
Хж	X* »І ІГ/<>*'"<
/У
Ям /П0>п4	Рлм »	4
***** 4 0( ^1	ітіілЛІ
НІЇу им £ре$1 ауІ у
*с-Лр&яплАи&4 мі ялму/утєумх"^
с4 Шту^г+і ЯПуу^Я-
Я'***, *^*У^ гууЯЛнл/Шц Ж *гл*0*>4
^1^"	»9»ММ» *4 Г«Мг«д4м.. <* -
Х***^? #Ажм»4’«ММНМ*(/««<*4' /'♦Л****«#»»»і іК
Шіч», у«^иш4Ма^^й«»< •4д*і*г» А«4<я«^гІ 7і«у -
4 ^»<л»Дмшм*уг< *«муаф4ма4& Лм^іі ^яі/и у*«»
уЛшЛш Я**гЛги*	м» 4»** Ь
Ь/^ірмім •
Я Я/яи,	Аг* ммЩЛ амн Аямі
і/мм»»»-І> іі)і,,чі^/п бо ^/н н^ Тівмл^ф'І
СіпіІяІЧібаїАІ пук Л4н</л'{ ЛуїмамЯс/Ґ>
и >>чтіл м яо^о/ні О/чалАІ Нсінябі
{* їм ,нл &Лсгм*> з ллгн П44 11} м 9 /І/МІЄ-
ІКЛЛІ^И /м Л **> ^ИМКЛАМІ • > X	(\ом»^ия і
ЯоґсАЛМ^ "/імумбІ*МІ нуі яудянібіс ~
а я/мкгіуа/£ (, огло	е а»м<
><цл9Юи}<К' НЛГ ям і<кі “ГІ
^(іи/іЛІ • А/п	млі'/^^лЛі
АГля^' 6л<ін<<. ин»ні«тІ Алл )^о-
(Ус^и-і^ін іі пуяі^^лл^ЛчіЯ-
ША^елпи МЛІ я	С<ул£луоім
Оо^луііі. А 0МИ>^0И ОММ >ЛЯГ/І0 иміЯАЛгпі
ЛІ щ	лла^і) /і Г. (!Ли<я4І
и?(І с/н^гп^Уік лгоуимім^аі*м1іпі> Ла6яя-
сяїнпі ц у^упи^міл лгмаг'а іммгЯм
'4* ^Я^ллп4 сИмАвул^місм іу><и"Л~
^л тк *< /тл^Ас^(ІА мил '-
^•г	Л’л /-лх/Лт^іи л	Л-^і
Уп*/о біт л9І\мтшвогм*
9;
ІплЯб М4 > пМЯМІЛ г • ><^Сгл«7л/»«м«/
< НїНібу А^<'гЯ>і»ил тм ^огу^/іллиян
Л	^00^0 ММв
бімтб М»лЛ6Я0	1 . ЯОГНО М*у ФЯІЄ
*^*мм /< г>/«ГГр<» Д<«///й> <ч/Ь? <МАі»4мі МНїгія?
^^(ЯМІКо АнгаІ & пог»і^»иу ‘/те л» ню,'/
Рагт* .^іб ц»фм^г»Абм40у/ г^АуіНгмщмАі


Лр»( ЯЯ/Л&ХА*.
/5
0 994^9 *4*44^9*4СЛ4рї И9п4і/^
(Ллл^луї н 9 *~* І
^«ИмММ^ГІ / Я	/<«У»#///Г4—
/дГДОМк. 44 1П^ІІ>9Лі4ис)	м^ґі-
ІщЬ/Л» ХІ Оу/фЦІ* Ц** 4Л40*****
Хі* у^»»уг«/дл«г»^ Я»* А^н/^ 9
Кл4^>іуи^1 А'**Л0Л—4'Є 0990*4/44*£9 -
ГЖ4^гХ , у»#м«А	/яг<?А¥« 0 *44с9*~
Ц949*4.*99рІ м Я4Л0Ц9Я СЯОрІ Сріі^^т -
4*$1 *р94І»0Л£4444&44*0 </0А*$мл.лл /
ЯЛ хлмлуі ОЛШЛАІ Л99**1»0 9П4*І4 44444^
с/ІНфш ** ииніії* 0*1.
МІ/фЯЛЯ* ЯЯСЯОЯ/**/94^4 ^^9
Л З^іМтиЦ #(/щ(і >
*м**4м4* Ос^ум, *л* у*з 2л яр/рсолАо-
Лл і/І» т/Л/п Ж іч/пдігчІ^/^У
С4я9яміл » *444/044**і яре?*мл тлрі ,*гн-
Я0 Ос/**»)******^Г>»І9Н^
19/ПіНґЄ^М^^ к</о *4*494-
Алм* У^4улҐЛДгЛ в/)н9 00*4Іїру~
*** Іл Н* Хґі/9990 и/олі/ун^І Д<-
4*90 які Г/ТІ»9 0Т99/4/ тл*^
ншу?нтф4 я9г*л 4Ь^>е4+*4^ ^е~
9>Н4іяі н* НОїХ/с
44 Єле*і4е**4Н'
С^4н л4}тг&#м4фІ * п/сл»/і^^
9^М 04Н<**4 є/І^І4а[-
«• млл* і*/»* х ^рі/ии^ м ^4^
рлм і4ч І049940 /((/цілЛ
99ІЛ/ П*4ЇрЛІ99Ч 4904*. Пру^9^»4г
*4* Ср*4л Л*9Я*Л>, "** м О*9ф&-
•т» ^рж/хммммг /Г/М^»'**-*5** Фняг-
Лі, Л*Л 0»я>*4* */>*
(гі, м */0>- 9гми игг,ЛІ ^^Лгм<А*-.
(їрпеї 9И^іг^р^иЦНіГ^	Мі^9 -
6£*"<*****»(/г*~	ХЇ'Л/ / а/ 9/9 *
99'109?»*	/п ^(9(^9^
^»9/Лл//)^	99 нит, 4* 9-/»(* -
^І/Ак^ ((4 Ял****/-***#' 4*99 А/ /кЛт^
*МЯ99ПЛЛ9^9999999в^ 9* ***999*>Я9 і ^((/»МЛ і
с/рЛ/шл* ії/цнії,*, ,^>£4*9 млг е^іоХ
4Я/99П9Л944,4*0 »» 9*0 /0999*0*94*л» 44*і $&Л-
, ГС«С , 44 л/?499ОІ 0*04/9?» 0С 0%л
Лоті О9і9иі ^Є0*Р* ОсХ*(Ц94/»91. /99^.
44* а /І Р/>у*от4 *а л#*//г с/лугЖії-
Н9а 04Су&9*6*Л.. *ЮСО94фї фя 999 X*
Кл^и^І ЛІ 4я9п*99І Л(4яея*1 і*)лЛ.
4І9 9т/99^4Л9Ф 49Г9Л.9 09990990*094409 , Н
9Я9 944фЛ(Нв9*я4ї9' Н.4 &О/0ПА-
М9/1 /НАІ9 , З&ЯС/ 4*0Л/Ау^ЛНтЛ
и^лАїкл, *< сі (/о44*ш**ч**' н^ерняяя»**
і» »т»»3(нй ^0а/4і4л999я4 /А ял/»у&9**1
(*рі Л9*^Л9*4»рІ 9Я»9пл4 9>Л»9 (//Аіт-Л /« -
9М9ЯЯ*я4 Л*9Л4я* С»Л»и((/9 ліМ* А9МІ1,
Ш9**94 . /)і 9»н4(^І и((/Г(/ЛЛрІ А$Л<
і/л^я4*Л , -Гу^* Я0Л9Яр>099///А, ,бп^кр((,
я4*я»	44* 9»Л9 9Я99/9^4сЯ»
909І91Л4* , і* УЯ99Н9 9*94^9» 4і /^І
Яи/і/ (/і^і олл/^я^ 9к/(л П/ам((-
^оіипі и»*9 999*4 АшфіЛ 1*149*9911/^/Л/
(Яі*л4 рнял.9* 9я*Л4и*4 б/Ьллссл.» 99*и
З^р/^Г ,г/ІХс^яІ 9Н* $&О^о/4*^
9П* 49»9^/л4/ »
4ГГЄ99/4	4і 4*((9/Г9ПЛ^І в^4»-
ЯЯ44*»449рІ Я44* ОЯ4&*Д994Я^рІ994ІМї
4і	С^З *р/*/ПЛ*4(4 7*99/9^9-
і&Алун/н 94п*(»р4^ Х^А
3/^9*44*9уІ *л** 99П9»рї 949 949 44» 9*»*'
9Я* » 94949(4^	6" 9*44 ^9*р4-
игяил (Н/"уО<ГІ **""*?( Л-
4*/*Л/;Я4 /4Л^94944^4^М*499«Я «А* ЖЛ»**« -
Нйь, ґ)4 9АН4949Л44» 9»Я*уІ 09^*9*99*41^
**4і	^1*4к(и**4* 0с4^я»44/Л* *4Л9‘
Я44ЯІ0, ЛлгЛ* *449"4*94949** М
'/’ Л*|йг*гм/>г 7у^А»/>м/ &**}»
**»»/ І4л*в^4	Рам( Л^49 ^9*4.
9^99 »9 4Я**$ АиЮ	*9»Л
^994040*^/44*4 ^(09*/ 49* 4/944^9
49 99^*4* 444094»р999 9**/ 9994 0*4^94^
• /* '(/^4р»ЇЄ/у/(/ Ґ9іи9»*4/ ^9 ^00/490
/^/(ІГ/Н/) Н (9(Х/(*4/ X/ /9/
Л/»*9С40? .г&ьіїЬ' . л 4/4клАЛ/
09	4 ^/90^е! 494*40
П	4^9 4**4 ^9 /9913^(09X04
('Х9а^Л^^(*М(	49444091
Хе* 9*9 494044 4-0^ 094 *4 ^994*4 ,/»9» 0*00/0-
*0Г (^»»/0	(Х/4/Х* *90^*і>
^Г^9ІГ*(Л*9^ в ^Г0И ^»((4І' Рв4(
Хеліїийнв П0/ш*у» ач /я ^Л4*4*/^
0Ї 0п	^0001/ X/ Хі^>4нЯ*Г.>*
^(49*1 Є/1 Ї494у4' /(( Є^П((/М4// ^Я9І^Я*4^
9990 ГС/Н^нІб/'^/Лі/к*/ »
І^Ш^К/Х/*/ ‘1*494099 0090 /&4 ^0/(/Х'
04 4ПГПгі '^9'/І*р9Л(Х»^і(*Ж( 9»9
Р*(1-9П ^490^449^044
Лл»(Л9Т ; Л»4* 4»\ 0/Х/Л І094І Хі*І9ҐЛо*
іЛТсц^/Г 94»90 /44X909/ 9^Я* Ї0940& Х0994 •
!(Ч • 99* Х/4499444>Г» *•**^р0*ХХ> 0440 Лі/
^(9НІ9 ^94 ХлХі/вІ*/ .
0*6гл&ЬГ
/»(/ Г^^ИуйУ ‘ 09^094 00 1*009044/1^*4^.
ІрН9 ХІ44 і**9 &4 Х/4900Л0^Л*Л01 9*440
. (^/01 .4*4^ ф449р90**Г Я* -
/л»Л*ГЛ Лг уііс /і І9ІХ40КЛІй4 лХ
X» .4* Лґ^АМГ ^9Хо4р440 1^044АХ0 ******
$"0 £94*440 004009440/40'* «* МХлоХ
^4/90^0^0,л, £000 &Х044 ІМАШ
16


^І^мЛ на* £^уя#««4'
яйі*н**- ілК »снліни/ш
* аинмні* усан^** д^і^мл ,Ямаше^
Ярц^і/шпі я4/Ио^9 
?•+* н»аем (тлтиімц^ *****$*••
/ я****^**» НогАуннмчІ і»п»^6-
Н/нйщІ Ген **чг—уілфі* . 9гяг«/яуяр^/
И** , €>•*/•</у ^»Г<и«»4/^А/*гм/а/><4»і/
йи/*н<*^ 5гжж е//*Лулгом гм** * пеіуо-
тЖ ,0&у»к4*Ь ст^лЩ? на 4е»**Л
ІЛ 1фЄМЦН**+<Ш Ч Н а іО/б дім '**. '"**
І^ИЛІ На лнЯгеяарї ; Ш ^/п^лгу
"Чї** піис/^ліпі	»ШҐҐ-
ПІНіМЯШ *Н/іїІЇс*1Ь	91^6 ЄМАЯС
дірсІЇил пре 9 (9М^и л*і акн> (к'АЛі паїум
ис/і єімаі**Д>	»/«**л* оЛАгіьпЬ
4м* «гмлмтж // гуРм/ 6 яаАанеаееен
О****’, »а Яенену '•/>'9лр«НЛ*4 с,1р.
&6**А На иініг>і( &л*ні)<ьеа і>у>^-
*КМИ * сеАеенл яр"*я0Ае>**>ЦН)ІЇ 'Мі/-
9*р"п&н*Іі*ч& п*ущее-ле6**Л $лй->
1?4е Непалі $е*9<)а неЛе/нен*" ґл^ЛііЛ
*»«л »*"• А' Х"~
Ое^/^ЛЄ^9 9»9ШЛЛ
Іраф**е**?1>, —^гАк(/^
(Іі^ нл/лш^кіА, , їй* /т/^/ля*4/«л/« «>
/М|^т*ЖАгг« м дпуАгАмі^
пю/ін.,,^НЬ&9* ЯЄііЛНГІ Лі/^Л^П^Ч
спЛ П/гл/^гм^сАІі накл^^І	-
КГ&4І а	я Лаа^а
УЛАЧ^ЛГ^^», ч ^ея ЯААНА^А^Йи *Г1*Л-
нш&пшл <ст>вІА/Н(1	Г«Г>^АйС^г/с^Ґ^
(А**«уЛ куЛлЛе^АнІА На	.
,^9^А (ііиі^ні/ і>А4Н ЯАСЛМА Ні»
» /м^4^|у/сж^;л4ймм«
/*•♦ ПГрАш н^ї ЇЦІМ(А#1 н» ПГнЛ
іНОМкЛ	/ Н9 ЗП»9^*^у ,
Пррілу Ні9СЯ9^кЯАА4нАг^П4, *& АЄу9ЛМ1 ~
НонпА&І^ртіій АНА4А , !•/* М' с^А -
яу>я на іНам еааа^аеи^/	нн—
свия 6 Не і^е»гЛ( .
'/Лан аиоігаг^Уе{^~єєа2/’Ае»&*£*•
їееііе н	. А А ІГГЄАЄЄЄ9ЛЄЄ-
~/ел ^<*е<{ чеіеіелі/ рї<е А уія Я’ЄАЄ^ААа »
ЯНА /аи^л^нгег^11^^л
‘ //гЛ^релгї**' * Лг/“'
еуа+З, ще ма/ре ее»еї
я'<9< /!*" еніее^с ЄШН>.
е/'З»	л^л4* ^^4’хДв^ нра &ґ- !
&Л0АЯАІ "14*ф*Ц**Г*Ш, Мр*Ь АЯ0-
с/І/А* ,&*	е/^<-
^94АИ О^лА^ ПФААіЛЛ	-
--л	Щ Ж*!
А’дикошоиоірасриіеское
Описами
Зос\ркірсімбеііньт
ісчущесінбь.
4? сОї соїор оу і ситії
де5 дотаїнея
Утре шш х .

Іосуіїатвшнт илущсапм
/йа-ісшо Октуні.
у Ьроспроінсіпоо и і/имнмніс Сосуіїирс-
твснніїхь имуирствіь Кіс бекаю округсь .
чіргії ЛлН	- 2о дсАиснЦц і<$0~ № **у>9ті<. мл с/ср<*у	
Л^Аібл/иг^сл.. Л Я/нАч и	Ао/»ие>г)тс »*»£.
/}ї #М<*9*	'Ьуіїр"., 6<«**•*>
•••4 ^/мві#	*<Ь Дг	/« /•/•/> Г*Г»/Г|МГ/’^*Д'
Х****г Х^Хе '«^М^А^МоДі^ггггДм Д, //Г ^^>4 о**4 м» Іо/?*£>Л> н« елґфі
9 Д-Чг Ід ДМЙМ 77/^®с-*г’*у**»»*’Г<Л/Л ЦІ$	^СЛ	с ^99
/X	ГЛ^9 9МА9С щуг»і?м *}»*<*> ^9іЛ^Л ІЛіПс^ ІЇшРлгяі <
$**•*•£****6суІ	Й Лй/м**
«А л<« /Л/>*	, Я.- їф****** ,•> 3- Ск€і^С4Г^.
Лдісоїороугаріие
да (їотаиіез Зтрешші
ди ссак де Кіс^.
іегюіи еіяіпяол (>Є5 оотшпмЛпреиаих.
ди сегс/е де Кіен. '
>^в аіЛ За Яиаа’ г«/ Л/«< •" 4у"	, 40 аааіп^Лі ~9г ЯауілЗе. О^Ои. 4'0!	.
Н .^а.,3.	6, ^^За Аа^аа^	ДуДЛ^у
& л^и^^чгоп^с^г Хге-н/ х//	п опГЯ сАм>
/' А&аЛ< Я**, 1* '’• 'їсЛгтмь.'Р & Я'*"л 
20
//мРш
Чи сляї/^ ,
Окр>ЧІІ ЗоуЗлрС+лЗткАьуІЇ
ґ <? е "10 64 ґуьФ
0яЗлЛ(*&4, »•	?**<”•*<>-££ у,<1*^. „	М

^а^Сійн уіїуЗІ и^Лип^	*#0/ум:* £ »
1* ІЇ»» ^€КОС, , Я? 2уУ*7с'*Лі>, 3*>	^//: 7/Зур/,*0ЛбгКОЛ^
$*Л(і*ММЄ4бсКЛ(. , /'?' №?*&&*•&,	&>г**л *<*&яо< )^ 1 &-" Іф#Я.Г0&Гї’Є >
9* О<$**Ьі**$\ /Д* /УеАикі) 7>у?<и£&к<м. /	0М*
93* Рплои^сЗг^^, /4? Т&пуРо77я/^о4є#:**), №*’&7му?0 //.„фМ&Хаг
//? .
Раде-Л^з^*у/цМ	/Ґ<
н*лщ«р3 Мс*4л~^ /~ &ЇЖ+С/&46<*">*>/2”ШелгАнїс*'' ',
З? /іо£****•&, 4	Зал* #0С> ,	З/А/м'КґЖґ***;, 6- ґ
^е*< / /Ґ Реян &/Я44. , $Т*Л&Лґ*с*о* >,
РааіЖЖ+сй* илрі нм'пЛ &'	гт/гмю
&і Дл**Я**Ж егЛ+^й* , /? /5&Л/Н*'*&/**** >,%? ф/Г£Г00&'***.), З*ІЇЛииуКіН >,
^«Гхл/ж^^х^^ 6^*
ІЇШмііи у*)М	Щ лрлА**Л	9&*?»*>, лрм>п«/>**^
о>*4 и/Лл /4<^/^^гЛ н>*у *• /ґ) ЛфетЖ' кб <*&у>у ** з5	л
а #4 ?л»Ш	ьи*у>л*<ю £ $
&4& Я(^7И4	вг/нут9г> 0*1&*АЛЛ4>
**	^>Ян9/і44Ц.	4/34
Оті ?. Я"А+> ^0	' #і №* £фМ»*уІ е**іуо. Цн^пуми^
95	Л	Я/,
І	•тдалю^чгі
им/^^мьл»	^•ж»4^л//гж#г лс/^л*^.
ЛЛГ'‘^*
* ІГ&*и^’ "к* *^Ач л «4^	. І)»^і
'У0$н/9*»^АїлІОГ^у^ї.
л	------------- '
г • /.* ЛЛ Л 'А*ІЇ**І , /*^/Ліг, 7*" ^*4^т0МґКа > ' 4 7п/Р04с* ,
5* Уіі^/с/*^6 * *Л/Г< М *м*/ли* /	/ (*}$* /еЛггяі^^^^3*“
/О* УссДя» /іоиуяля*, н* <у&***Ла , /V Хоуоихо*, 43* /Ь'яїоуль+Ч ,9}* Аі4Г^.
£\ілд9бі¥ /$ 3/аго ^Ггоі^аМ4 9^’. ^Лілиг,
ІІГ ЧІ+£*44І- 4?»	У^ЯЛЛ4/ Аі 4^г»И4	ШЛлА^-Г
я ^г^"<	.'«"і,-: /• їм <ь /4а^,іг^У/ і? ґЛу^^ля^,-зг
УіілЛ4', 4* *	,.$* ґА*гсАш±+*/ А’*.//&Л452<», 7*^у 'гіГ,
Яо/сппґіі.	.	.	»	в .»	,
6	^Л00Л^	,,
е>, Усрг<* , 3* /л/Лг4У г 3*	г£~ Увмьіґксгьї г гї*	+~),
6.* ІЇа.'ГЛі'ї*
<6	4^4, Г0^ Аиг Аг ***+	4>и	•** >
ті^і с?* сг^Ґг кЛ ' _Аг» /гих г&т’-^ил.	іГлгї&'ґ 4-ї *и	./&'*’ елМ я^я )
^Л&оту і/^ОЯГгЗЬ 99 <**•«-«•'« «м ««4	Зі 44444^	44 
Л> <^І4^Г/4Г Зи^4И<я/ /	Ге/Л еЯг УатчЛАі г/	4>'04Я0Г<4 444 О *4 АА+Ї.
^4и /44І 4Г44444Л4!4 , . ?/* 4" 44“  9. Ая <* « ч.'М^-с *•.-»«_»	' / &Л^Т*0	*
^)іЛ СК/І4 (оячин
*4 г«У !І4<уії 4^4
У 4Л» Л4(444в£й44^ .

$ц СагеУл
21
і	**^О
4у—1 Ч^ ечбуу в	/*<*?* *~4ггЧл ллв у( 4лр™*4,	*»»£ /&& Л/
СиА?] /& 4фе**і * »л»4 ^Є»^МЛГ«> *>1> З Л ПА <)у /2 4*/9&**3.
9а	/4 іл^гпіл^І вті V 4г<е6 <*-А 2
$+вл9у В бі /З ^уггжшхі а** З <?.	*4 &*<'*’»'*'*?; 4*'<а*в еи>^
« мглу****** /^ ^у»«и/ •
З? ЦииЛ"*9К*л	щхг,^г»<к) мл уел+туА <^"Н' л<^ >
^Нл Іуаа&аи+І	^/^МП(^К4.	а,н І
л/	ч М £5 9п^і Я. /іг^ч^(ґ4ю	ги 6І0 *• >
СЛ —<М ^гХ/хМж^ь	^О^л4.
<^м^г іічл4 ЛауЬни б^ріг^і ^рЧ У»Вл€лл А Кіи2ач ^4*3 В'УатЯн 4 л_)
^Огдогтц/. ,/щ < &*<)<*, Зг< г>»‘32 лат *аг& Л4* 4а /4 авчлЧи^вЛ боа Аа^віУ Вал авалаАванЛ-
(9* /2 Уат^'і ~
2в (0**—+****л* /Цор'м *ІҐ	• 64 чи*/** Л Абл^Л «/ж />	Л^г-
Р*ту// х л /г>/ л »4г Л» ірчг '** 4а 2 й Ва-г^іал, М /а ^«у^/мГ Л /б.
* ІЇіСг Я* МунАЇЖ' (і///7ічі /аг	^ва+г+т******** 4» ч#*ЧМ
/{4.тЯаіі^ <)уа*& Ь< ^7а,^а РчрііаЯе » /^О	4г АнЧ аа»а ман» 3^ч •
Л 4'«<,'’'^*/' . /а Ґо а^л Я» Зо Ти^Г< »4 У в^Яч4 уї*ч ї. А-уг .
У У/пі&і •
, г/ Л, <ОҐг$ Л> іл »• •«««•«у «Іг МлОюуЯ/ґЛі 4а (/4ллітоуі&А/ ^»гчіН»Л а+ча ч
ч На бо оті У,	*>) /
лри»»нн^ іфі &£ Ялину ^о бі *ин/гину	. /^Лкл
уґ^^?“ *лг~т~ *	*** п»Л(>Я<інЯ< , /4^і
&}*£+*% /%рв6**с*в* оЛлрастЧв *М &ер<т.4< с)лнн^^
•ЛЛЧцАіЛЛЛА.. ьЯикшіил ЧалЛґуСВа  ґіі/^в с+гіб»	&рс»і4а (}Янн4<‘
а!ї	Л>и~~ Ши^ннін . /ОІ Санаау /исЛ^^аи^ /іри^лЯЛ^-
Иіи*Л О?псінлінчк> березню Лу>Опі(Я^^.
^•‘ Слн/оЯти /и/н^стЯ» Лавфв'Зиа—гл > Нл	ґ2>ва6і н<ж>н їу*2ур.
кл* #1(00 6у) спілок »*Л <2. А<с&ь #4, уалїтду и 44 24 отЖ 2 ба^отА/-
А* , ОН9 иі^ои’пі муі ЗЧулб о»*д*л£н4ірї ,о'Я?<* атІ 4/0угл^а ошсн/оЯу .
нл ЯіріупЯ ,<и«а/</« . А- (4^боЯли <‘ 2^ ^ Зч2и(/ар>л^ ч^4 Л>л^
Л/ Л4^/с*Н>4	ЯбЗ а 4г>> <>/•* О"4 /£& * #*4 ШАЛІЛІ .
1, Шірш/и/ґгм О(А^г€/я^/ Иаро^мтс^ МЛ уоа/^^іЛ
^У<Л/кХ4м 4$ 2І&Яуниауі Я* £<л4л> *4сл *9~ •'Я^ПЛ^у " 43 'Лр
**£ ^^л2оиіі<сЛЛ) кі ел/^у/ Ялимл Ш 2О брвяа & Л Ц/Н^ННа) /б.
^ЛНцлІЛ^НіЙ/улуії УакЯнГ^нА’ /. УЧеЗілмвМибк	Л *> «///•*>'* •
/Г /Зде-"*А*Д>/Г~* , 2* //лшгуя** , 3* (рЛ <*?*£"*<>* *,* 4. $&р**л4ґЛВ* \
5о 'Ущ4л/ 4* ґ&гі
Л У*Г0УІМ< уи/'» 22
Л*уїкіугачіїг /в ну

....... .і/ .'М'Я'*'	л.р.~о^.,
І1* Уа/уіГії , '//' ^*'^' У'*г Аи*і .іу***/, ї&/ 'у*іі У“~ /ІшЛя ^р/пЛі
а ІОО Ум㿥н З» л бона*} г 1^ <9 2ф Уіа-(Т>І 4г 4о '2отУ/і/ а /аааанУ~.
/*У ЛсЗа2/(а> ґт*бг*4 2бЗрл^іл^^ *1 ба 2* 1^/4аА»9< /Л 3 .
2^ і/ая г і» *-<•<•-<••»< а 4а САе/гсЛиа аЦ //Ніг, • У*ат б>
Н(Ш/^ ги^б/уміл» Г< //$	А ЛЯін/ паг$ ои.аАЛ^ а/ л ^глД^*
4л /Іа^бпх^^/ <ЧГ Л9г) , ГВ боауиаіл* О4Ґ 4а Я О Учг^Л/ ь4 УЛ ^>4на ааааЯЗа. л
За /О.
,/> 2<4^иЛ гЛ» А^/>а6гл>/»//<*•/г^#*/ '</ /’<►*♦*•'•••*«$ >х«»«гд/	’ СеЧҐл л
а% ’Уа41ІУк^/ За і^аЛкі 4а	П 4а Ур>г2* .
22
^гсдомоспть
Л іаСАЯ рєбискихі ЗуиЛ каьсннЬїхІ кп((гпЬлнІ ос!с(іс гтола іто^ нароіобои.
іиршлси подАг^слістпбенмЬілІ Кіс бек о-му окружному управлені*)
'	'ЗаоисЗапстбіннЬїхІ имущестоь.
Ут <МГ«М>	УїазАк*// 0</іц/ст61 и СіАінш .	Ґисло дуй» ї> .		(У?	/ІСЗ&і*1* і'с 'и{сстг/б7 асіАГ/інх .	дуті •	
	Ккбскои упзбк.	•А^ЯвГЯЛ Г>«М«	>/**< - ж*м поАл.	ч	/І1)ітаі(6(киі9ос/іц«п»6а	АЛЗ» ^оАЛ	/ХІХ0С-
І.	ЗСотобскаїо осРицсство			Зо	/Ьі С Л/чшаи^А	^42	7// 455
/.	а/с			1/3	^7.	Зі	С 'Х^ліпії	ЗбЗ	
1.	С. Ажнимиі		/*	/92	і чі	УНухобска/о ос/и^ес/пвд	ю/)	/3/4
3	С. ТТіфоіо&ь	 £). Сгп<ф~"	. . .	/*/	/и				
/•		//	42	32	С.	. _ С.	....		6.Г£
А	2). Нобои /Зггггбг ....	л	^7	33		.»*»	4/5
6.	0. і4/4гШ0Аоб\л				34.	С. Ау?исхі0*—і>		295
7	Я./Оушс* ЛЬіЛЗ* $'.**(/**	//	О	33	^). 7. 		/>з	/о і
3	С 7л/ПН(і4с . С.			л					
		Зо7	3^9 ^7	7.	Стяаикебсхсе/с ос/ідегтво	і 3*5	/4/7
іо // п. /5.	ІІ/ах/м/и^^ , _ ^мРлаглґ^я	3£уои*ч*> ‘Зб>уг**ЦЛх . . . ІЇгіфС'Я'лло <У>у/яшЛ»атті6ь.  .	<5 75 2о >7	74 V І4Ґ /4	-»<' з> 3»	731 С. Ствилхлр^	 С. С~гп/>/ітх>вЖЛ	_ . С. СЦ у&хлґхЛ ....	/О& 7/4 /05	//05 774 /12
/4	//>Л«ЖА	 —~У	—л.— - -		В	в.	їернлзговскаи) ос/щесгпІЇа	11 9/	2 О0!
І. /з. /г	! XЛіАл/іХҐАТ п А/ІІІІХ/ПІ^Л	1443	/$9*				
	у Оу$1/ОШЛ(Н(/ С/1/СЦС«//• їх1*' -1 • Мс ЯЬріїл	 С		 С. Лім^о/абАи .....	422 . 5/я 1	І73 ІЧ І29	4» 4і	/37 С. Те/хнллгліХхі . . . _ /.'. гЗґ/^і.'ил - . - . _ 0. /ґоб+ҐСЛхСЛ	....	/549 4/2 "5	/625 429 /$з.
/л							
					0(Гухобсхго^о о//иі£стпІЇа>		
!Ч.	С Крен**»		' ///	Пі	9.		2.140.	А247
		в		4»	сЗІ </іС. /7с/іуж*&ль .... {? ЧІГЇХ0&М. - -	/37/	/і 90 1 1
5. сіїмитровскац) ос/црстба С^игм^ &4м*тфо#м*арХ> . . 10.	9. Спу&уі Бууоадмші, .		./5/2	П05	а		292	5^4 ,
			1	70,	9ела*а /V Бу/аг&ла/с ащмпба	/455^	£??Е
		37/ 5//	$34 395	44 45	/37 С. Бешиха дуг^и$лА» - С. Ауущцнхл . . _ . .	9Ві . 243	397 254
17.	С. і/НчаЗ/ХЇ л)*нс4-9пр0 6нОАр/ -	І 2І0	244	4С 47	А'сь.ис/&Х0$л	/73	/уз.
л.	(• З/о/ЗсрІ Боутаїмїар/’ . .	1 /4>	.		Ф. <Л+А0* Ау/аїАм . - -	/52	/1/
13.	>іуяпс^л ^оуїнл - - - С ТТр/Ті&рсщї ...... . . 9. Л^алоІб ГПриполЬкаи ос/щгстіїа	/47	/32	«В	і Аоі/і7 кл Л’атяа Г0А04. -» - - .	*3	94
І#- 1> 4		4// .	40 і І9П №	। 439 _4з /&9	11. 5о. 5/.	Ул(6а.ге*а?о о</и/іслг6а.'. .. /зі С. ТлеЛюїл . /  ,|	її.	.	... і	С. Белуржл.		/43) 5*і /92 353	1Ш- /іі 'V за.
а.	• ЛіЛ. /Приполі				/034	$2.	&• &/ІО0АЛ	...	/ІЗ	/X/ :
Ч-	Б. ЯфгЛллші		зп	3(5	Л	77оі*ю#оі4 ,ЗеАзі . . .	; л	Зс (
*».	/	0. ШєрЛ/ювмь			/9/	А.	]	2/. *,//а^хаЛЯх/С . .	1 /л	/?Г [
2?.		/я	/35		|	С, АмхаАсхіб	...	ло	. 4/4 |
	1	ф. іАОГ*в+Л**						
		77/7	/71/	1			/902	/уГ2|
23
><///	А;,** >•'/>**/ Осу'Ар?^ >»/<у/
іел.'лі*	//р$(’акіЄ. 0</щґЄНі/Б 'і СґЛЄ+*“* .			V* •»*г-	ЛгзХл*//г рг^І^глг/Х м о>глЛ«		
11. 54. *7- 5 І. .<♦ /4? 6/ п. 62 63. 64 *9 66. <7 1>І. 17Л 7' 7' 77 Л' 7* Л< 7< 7> 7Я. V іо 15 и. ** 55 Х7 ЯК *3 16 ?с <Н. 92 93	Комцхобскаїо оЛщсстббі	г//уя*Гі Алг.'	*•» /1	П. 96. 95 4/ 97 ЛЯ п V /Р0 НА/ ЮХ ^3 /об /*і //6. 19 по їй //2. П5 і/б ПІ •Ч ГІР Ш ПІ 20 /13 //А /23 /х£ >ч ПІ 3^5	ТРаЗс^білкіішуязія,	м	аПр
	-	т'“	-Д »	 '						
	/3/ <• А 0ЯгуЯо£ея& Я. /^ЛД/г/л/Я - - &. *іїам«л*6'** . ( '. ( АНГЛІЯ ( Зле’с/’Лл . ^Іуж/5^2 <//а2Нліг0*л*-	• •	/29 /*5 По ^7 /29	397 И6 /Ї9 739 /35			74 •ш Зо 6)	/33 ^5 ь ^9
					'г^міМиЛскаїо ооиранба.		
					Лі я Анигі	 72/. 77ау»аиАеБя а ягтиу. -юрЯБ/ • - 73. Л/^шсБ/лл роурлг^ііЛЯ		
	'Бплбнороцскс/ю о<нц<апба> ~,УІ <./(’ ЛлАигфосЬс* . . - Р. .♦7<у*//г >А *:	. Р ЗЛ»АГЛ</»/Г .	- . Луяно/гА (поРаунч^л. 0. Лг}00" *Я .ІЇ/торЬ Лилпгр&>міІ /І0ян>лгс .	гЗо5	/297		///глбіиіскаг# оі/іцгпч/л (/і С. /іг//і^і>/і/гГ/С^лАп^і Са^лн& Аі>*ю/.>р6’ям	. . 0. ЯгАї/с/Гял . . . Р. / лрмусгЛ// Р Лбг«/>г/*/«»^/.Хдж	. . С. '2ГМрГСА/Іііл2‘ . .	562 /9.9 Б'б 35 ^2 /М ** Ло	59/ 23л 95 4б 92 239 230 Зр 94
		6<)1 /5/ /її 73 3/ Л/ /о	265 /Бо ‘2°3 Ї4 34 /2 V				
	П спір о //а^Абвскам ос^це////&/	і* 79	//>/				
	гУЗС /Те»Т9 іїаЇАр&яои Тнунялло &* н. ( 1	РІЧ*/?*/т. . . (.' £І/>а»ІҐА0Л £о/Ли41»^А4 0. М<ік»лас5с*оа $1 • НнулнЯ»5ся0* Б0/рил* л> і'' 9- ( '(•£ млу Ь	 С. Ьллніа^І	. - С. * 2). р0*НЛМ&ЯЯЄ Лу»»ф11 І^уАА^ШиНЛ	. - ТТ/зсд^Л()пі» //ЛоґМошЬ П/мд.нЯстб* Ау'д/елБ^Л Лумнугя Амскгь	-*..._	*л /27 79 ї6 /9 Я 16'0 39 г Б - Р л	'3/6 299 П/ $9 /05 */6 26/ 5& 7 / / о		^д/м^/гтіо о^/яі/г/пба^	»І9	/057
					/6Б С У^уробирлуї С. //а/н>/>лм)іІ	. . 73. Ра^ляа/аз ... (. 1 І/Лі>ИІННР/ні ^луї> . . Рудня І'лчурр Т/л/нБаагАІ 	 А'Я*4/нґ*р* . _ . БуЗп ІА/ЛЛ1Р гіл^в/мт АМ 9. А'осамвг/	. . Д РябАліанк*. С ЛуРянян . _ _ (.. СпіО^^А.Л .	. . ' 9. //лбіни^я . . 9. 'д/АГПгі/Г^Б^Я ф. А/*»	• А*Л“* ’*	- РуЗнл //аБімілоІ - - - 	 г З/лАол Ао/ЯиЛоБоА.	225 /4/ ^7 Зб‘9 О о •32 из 77 /^7 />£ ЗЗо 52 41 н о	'2/1 74 47 310 о 0 3/ Ял/ 7/ У 326 3* 29 0 о
	С/паро Пегцру&каїо м/фа/гіо	/497	/5/^.				
	/37 С. іїбш/іеро&гі	... ('. Сгткуоб/рї //с пумрулуї	. . С. Ли'апс.нгп. - - - Р. ^Л/ААЛ^р '?• 7утн, А. ЇЇиЛіш* < /бищуггі ► 7 '7гу»Л*' <* С е 1іисггт6іи/лрї ...	-	^9 3/9 /И9 /^ «7 3/ 4о 4/	3%9 3/9 '// У4/ А.г 4/ '•>* */				
					^/оиссимобапкаю оБаш/о	/49о	•2^
					&• * //Л,зг*цмг&в*яу1 Ру 3* < //< «с «•/• .*лХ'/ >гж#г< РуднЛ. ІіРс/рнуГАіі Руднл АТііННі уЛу/Аля 0. А^АдгГЛ 0. ^/•лмглгЛгл» - - - і	3/5ічнроЯл/^ . - Д а^я^агАл/р 2). Бм-уял . 0. в »/ал9асБля 5. ^/'ргпаЯрірС.	230 9 /Б .43^ 52 /о '32 /о/ 95	252 о 5 /Б А59 /• /4 »9 лет 95 П
	<£)&/</*Г/>СХ&?0 0с///рст4а> іїіл.46. ОЗ/ню'рр/і	. - (. Лрмн'>нан*М	. . Тцтґі А‘і»гнн'/плн *0Н - • Ру&нн Р(> »лонг* НА О я	1107	/223				
		39/ 59 о	^.93 ІГА (З о	/Лґ /3/ 'И /3?			
		^93	9/3.				94
24
€<	Ле>3 баніт 0(/щс сщ/і н ЄсЛсмі/<	/Л'ЛГ/> Ау/нІ		/•т.’	Т/сЗ&іні* с(/цС(Уп£ІЇ/<Сі Ага'«		
21 м /Ж їй !М т а* 22 ні м »* НІ •V м ^9 /$0 /л ж 24. //4 /5/ /Л '•9 /л /о /в /я /X ✓X	Ш</> Шле/екаю ос/щгмба		і і І Ь{	/а /А 26	.	С. ТТАмвлимблЛбмґі, я < С. 7о^ил^іЛ	_ . Аі'Щіг/ял	. _ (• Аумл/Я .X	^ха> . . 0. АсАіу^	~ .	Г £,у **Л н/^і.	ЛТІ/9> піЧи ‘
	ЛІ И ^7>лгмо<* ЛгЖ С 4/*4*аг**і . . _ - - С.	.... Р. Сттт+умі *л?7> .... а. Сг<.4гл</*л	. _ - САтЛЗхл	. /уЛ*<	ял 499 М ІЗ 32 62 23 6	2 3/ >ЇС іі '9? // О			А і / /Гіі 1^2 о	/2к. /ІЗ / /її 335 /6С 0
					Ф&сттюІЇс/міїо оЛц^стбс)	ІЗЧЗ	2032
						2 35. \ 37о ^з. 9^7 7°2 /ІЗ. Зі /4-ї І І 2 А.З	229 Зі! 77. /із. //5. 133. 37 2»9 /55 /іі
	СЛо/рдскаю оіїи/г/тба. /ЗІ С САм/сЗхл	. . - С /Ь/сдЗ / ЛурА	 /*<*•* і). _ $ Зи/їостиАіи/кЛ _ _ -	>Л7	уяс	1/3 17^ /?; /71 /// /1» /V /32 V т м /И ні IV т 2» 'V «? /•/	'іЗІ нМ. (Рпіітго^/і С. 'АсЛлуєГьил	. • ?<>/'/><// . . С. Сни}и^0-7лЛ	_ __ С Л<лнлг*ч СмгліиіяЛ 9.	Сліллпш^я.л> С*.	ЛуїуіНї* & 	 &' Рг/»Пг^і4.казсІ> . . ^ . ^1, і$>а е >»ч>	- УуЛ'^іЯ*/» /І«Лм«Г4^гІ Г^ллСіяуі,		
		2 ІЗ 133 7	262 Пі $				
	УомкбсклН) сіГнистбеь	^23	40! .				
		49 і99 '9° /3 6$ *  /* /2	V' 232 і( 7/ Зі. 1 >9 7				
	/Н <к. л>*н£і	 1. Ічіннмщї . .	. _ С	...... Р.	- Л^м«*/Л*^Ж/С	- - 7?	. . Фунт	- . • Сл»в/*?*йі $7/му/х>4м						
					ІТлнсіцкто осГщссгпба	2-ИС	2279
					77лшс^слу7 . С. і1/(’Пс7)і<А<7мп б. /> с’ЛГи/си	_ 01.	. . ГцАташ* &КЛ, 9. Ра/’Ю С’л ~	/054 7^ . де1 7> о	/09/ 760 ^2 6 3» о
	Ко/інцкли сс/щіспгбдц /*>1 С	. . . С А^у^л<«хі ... & Атли^/лл .	_ _ _ 0- У//>г"ле//к	. . . . ЛуЛмл. І^ІГчАї/спй	р2в	в$з				
		2о% 357 п « А Д« <4	2 / і &2 "7 2^$ %2.		ТисісаА іжобсюзбелліо обиь	20б!	2П7
					/Зі ^7* /3**ша6ло	•	ПІЧ	/лн
					А)АІшанслаг0оі1щк^ц	низ	і 2ІІ
						1032 >43	/ОС 5 X/
					/}1 С ОлЖцілих ж _ . . —	С. ТР/о0<піхнкЛ _ _ .		
	ІАащльмбскиї чАрі і Тіїїііріікобімію АщитІа.	71 зі	іЗіі				
				3« 'Я •93	Иарахтян(киго ссГщкИВа	1929	’7*6
		22$ . 2с і ‘ /л л /X/	229 •5 />5				
						»*/ 25/	9°з 2-9С
					ЛІ С. .... С. ПоуосАи,^ . . . .		
	і /Зі С /Зг^/деж 		 г	ф. Сймоаі^А^ - - • • — 1	2> ґАтЛ'х* ..... І, .	О«-*м</чмге4хЛ . - 9>	...						
						//«♦	1231
					~бало	ші	4/,ія	Ще»
сЛ цс то полотеніс
£іїиаГіоп ()е5 //еих>.

Мгссптополоїненісробнсе, іорис/ное
нискос и возбми/сннос/.
27
^Іаті$,МопІауп($^і(их баз ои И(Ш.
4,
^лнлК, іл не
/іі	***•!>••*>"* с/ІЇіаг /Гв4*£уґІ
п*$оЛи*<& **>* и *^0**< пал. , *<* е?гле££
/>/


Оі/ум6<**ге, Я+іумг’«б*****»,& *
діатез.
• к. А/н (і І/і$(т4і/'1){ ^(і^і ^г<лі б і Г4 мв«^4»иі	? У(^Глиіц^, Уі^с/и,
Лямі/н, йіоикбр^, £***•	, Л^йІвао^Зкц}( ьЛЬ/г*'^•їт»Н4І, й/ць+Лес)
їпЛггіоцр"* сК 7в/&і, 1% гамі, З, (х/рлЛ «/ Д	*Лг4
іОіЯ/МьМгп**^ &ШМ4&*'<зАл^и» а*мг	л4 и^Ае/ що»4і**4 ,
/^і	$£лш*ер А *?*/** ^Н****Л . С^ОЯ<# /5* РЬ^+вт****
£	"///^,	г	.
^<М4 А РіИшЛ‘Л» Уи$М**Л/ б $	^опЛ^б^ Га4&4 .а	$в*4
г***іг ^Уеее^сі & биийгйі і	Л ул*-Ц/к^Г^^Гґ/
^олг (М & 'га*к* е4 4
^а.Ш бе Л’^^/	Яе, мтА*л*Ш, <**г бр Д«£м*
^лд? /4^/ ЛолТ,/(і&Л0і*мЖ<	ЛАлІЇії л
6і	Л 7/аїгт^^/, А,о^,/ 'Улл+уїМі, ^ллімо^скі ,
ЛМоії* сЛ СЛ&гЖп4 •
(Уіопбао/гиз.
(УЄ4	'***	Яли 4	~ЄЬ /Ч49Г АГ лнг
дц	У Р<мм &9 т 4 ,.*•****+-4 <& /ІЇЛ&Хл ^сЛб7 *СА4С4У*} /
УіїїЛеДі*} , (Убитої»?** / біїмс-ХЛог?,	/Ьїе&і

Кялоирі*— ,	, « мл 3<*ілл?4 ^зМся^^м^^лло,
&*"**у*4е**Ліги^1 ті^д^м^^сі	л 44 ^6і*и/т(Ф»*4 'Іорі 4^4(1 ^цу{.
/У І Дшм£4'кь4ью*А уя&і.	**»**>
УітЛл/1 іЛулія/і /)лшіЛ4&/***** /О-М 7/4*£*0ісл4* *	**л*р **'
$4***** нрі ні унлАнпшАб**) ,	/$л*уои*(г7 &кл д—4 ,*< ьТітчь (^(ни,
&б4**л Л	и^І А> Тіл *с*л*4.
сТСьТі >*м«Ам 'й^Х 4І Аі2**л4ілі6к*»л'Л•,йдг<**9 Н* Ьу>М*0^і4ІС4туї
НК^дтл^і^ Лі(^ос7і^п/ттм ^Ти^нпа; ‘і Ш
х /За^і&л+ьтсл/іб; сТ6*4г ллділ+і^іліл-кіАл , С7о(/о^е^аЛ4 ,
>•» Тдт/Млмпі/)'
Лимия Мгістсс.
7/	.	-	>
'•*$***. *ЧЯСЛЛЛ. ЯЛ^Зя^с* Л^ЗМ<иМ^/^Г^ж/«^Аі0 4 І Я І? 6С*<Г • "4	М () К Пі с/ф*Л Ції,
рНЛСм 9*Л*р* -*!0*. ЧЦщ, 3*ЛП** АИШШи -їггі»**/О***Н> •
^МіДів4і^»мд4	И^чсімил/о	^лч^нилцди
41 «44Г£«*м^с Л 4*£>аТлсл+*	?л*4*ьл+*іут 44 с»£& ^О дг**»-4і
16\ 9ушї ' £/>911*6Ь4*і 'Я+Ч'ГП* ї**'^#'** 5<*шяЛ*4л>*ию а #4 /У47 '/<д»9у {/&.
4* /ЦЛЛЯ^И>	&**+££	,гг<>ґ*>#Тс £/И9*д4т4 ук***г*ч>*‘*+‘4* '
ТіДіЛ 9^»л Є+&Є.Л д*4
іл 9719*0 ПД4 Я»с£
»ллт> і99
Є-9С0 ^1Л >
6&т*4е*в*лЛ . Рі/и/лсю	іЛілпллн^ік’ ллуі До до-
*Ч+44	ОІ^Л+Ь&луї 09 А /ї/ту />/ГК*	ід 0 Л*л+Л *«+**/$* *>
Л /улиж £^л^імТ^>*4 і/біТл. ^м^итАл^л) -44 7$.2б « /Ї4Д	•
;*9**л4+ "рн+угі^ал і/*** е>с~™4дл*п4 І^і	Н*ї6+О и “**Г0 -
Ж уДлн>и»^> Нвд (/гмННіДщ**/і Д£0£і»^/(1 ьЛ* « Л/»*< ^ут4>г^4с-' О'/4,4І^
Иитлвнтб Л/*/іьі*< /	ллшог*	/7/У *-***-* >
44» /«^ЛОмж^'/О,	&4„9 , »/>?”*'
* Л>/» Т{*2
4 <уЛ< *«Аг ,<?ля> сг/4 9<
//А
Зе	/ /уагЛіЬАі
$дгі)ї діл
*^(Хп $ /л Г^9И г в ,

у «і	*т*~ #3
і; &і
/*%“

ГМ	/і^апл4» . ^£/^Ьігде*# /^г/ /^дех^АА*-/ б'б/Я>^
/аа
/УІ її *•****•*/•* 4е*ґ*—Я Ос/і^ст^л ^г»и^4
фі ш/** !2/ ЛушІ	* За	^•^олАл^7>/ 41
!ЇН / • л^лншх/**
^*»О /» ґг>цм.«*»»1« X* «*/7«Х*С*  х &	Л'о^І^п	ГіЛГ ЛЛКЯ^—
/£^ /*у/ал4 л^ а	н -Л^в	Л»л4,;	>ег<«м»г огггг Д^>
Х$/ ЛлбЛ&* 2* Л	^«**> /е/ ^6«Лзг^	----
Я'	4*4	Л У.9,ІҐМ>.
М,	у»>** •4іяЛо “*3*~ГІ <"*<*•*.
^^ШН4<	. (іі^сгпл;
Т^^пґгт^' **"*<> ~н*Лу>!л*т<-я>	^^а<.
М*С***Л***>	^ЛГС^ г *?0^г**——>
(ННлЛк» 3 **пс**Л/**»•'*> - їїф*****, &***?»• СлЛ+і. ЗЛ4гЛ***л*~Щ<і*. Я 6 Я
душ*, а к/л'т/лн'*^ Л**4+-4£ фу *^не*гж Лс<ам«*<4/<>л Х~/о^уе^Яу
СИо	с/3'*л ^лпи*Х#/4</*
Гп**л+^ пгря^ІЛ	£//І4Ь ,/?4£, * /34 £ іоЛ^2.
^1^/иі СлЛен^ нл^Ім/униЮ	с^уеу 7>^‘уо,^кл*^>
К+Шї^и* а**>*****Л'*4н4<4* (/ЛІ ***г^*Л Л	4і> &»&•*,
/нуфі+Л* .
^сзбйішіннЬїя.
Жгсстсл.
^£ішх екю .
ЇЇ*П4
ЇЇанл
зо
С/Зоі/н.
£((ШС
ІЇфЛ&ї?’
тмму»/€ м у*
* *•/»

ІЯ44,Н» ШЖКО Гт 6. •/.////і*лгх<у^л	Х//У/7 -
^ПЛ^лЛ»Л	,
*Л""-
& 9 *4<М9ІГ< Ул&Гви, "1 4^/*'лХ<>.
Л	Л^49,9 А У
^<4^ л'Ліч'г^»
ви і вК Ул'Тг^УІ^в^л

/ исиЛнїлК ^»млі/б‘^Кли
4Інлті
^іоі/іц» /.аінвл'	о</м^гиІ г^ломлшіо /	ті* лллог*
$**(». Я**»* у» ^СЛЛ*»мА ЄлАГ**л*с А*****ч}Є-»1 е/яч^	/"Г*1
и ііоноиілк^іі^ ^мбиїлю ^лг^іі нлаг*Лвл*ілю	/Зі**"^***^'"
0С*Л*гА*И*& СяАЛ^іа >Л ^1 ^<9?0***4* Л&ҐКЧ ***Ж /!^
м/^ггтЛІ Лл,„>*"»•*•'•,
и Н/.р.ишАюм>  /Іі Кй4цгч.~1шпі)п, Г’^с/гм^‘> г*?'*"'1''1
о/иріп-ІІ )*р~пВі6»^/і№у*<><Ьг~”, » ""V ЯчЛ"*'**'» 'Vі *'"<”<>
КвЦапіїс Ььімб» 0,іХ мЧмЛмі и *Лн>Ьг£4"гІ &н>і/,и, О*гм4•*•/>*“/**• ҐІЇу*3 
б0ІХ-	А****""**
и^м^иЛІ . Л.З* Іі *>*>9у.,І "'"‘••'і *?•**'''"	/'"Я
ж* ^«Рм*їіороЛбч • Ьч* лг*	Л.9бі	, -•• <""* '
Ц^^Л,	г”1' ~г'Л"”'і "ГУ* '-/у1'" " *"
птп&*.(Ц)ііл. ІЬш* іио^глпЛ	чЛи А*нЛ / /ллХЯІг <’/Л^ >
}** **ш*Абі**
/Я 4гж^«м/ гХуЬгЛГ /Яятг/Іі( пбкіпі
Мк^лулу^
гИ рми)л~*6м1сх**н.іуяіїл' (№ь< Ї*гт<о счтллл«їт<Ьл.> < і
/ ІІЛЯіА^Л^умс*^** іл *Ан>*с£+“ , 0О0с/<4* ('£** ггщґ'нбґ*.)	.
Н* у/г/л+йи , 0Є* с/2<с4е>	0*&усля,,61а}(& /)а/Р&,
*Л	» /Ь»	Сг^т/г,
^І^і(	м* ^4Л' {уі>*1к**** /)ал*л^ у
Аля АЛЛН^Л С*С4ЛГНЛ> /	*,>»<> ^0^ ЛГЬА^Алу/^Кі Аґ*г*-<»т <>
^*Л'*'**&£	г/ Г «Хг/Агу^'^жх- > /бЯ/е л*^
кли С*лЗл4»*Лм2л^і	/Тілі	^0^3/,
,//«*< /«м</4м/	3*	****')>»	-<* /—ут —гтУгУі^
Лугітга/^олг	<*«,о , С&	&л*г, сл^ТлІ^л^
її їй ота. мрі.
'Іфїі ££	п*ч&1 Сб<а»п* ц
^Г.І ІІГТ^ ' <Я	0е/Ьуг**п4л	*<}(&
о**4 %0 д*У?	, 2клвЄ*6л* ^г	ґ^ґЯ^аиміЯХКої/Лц--
£т/1ііі<*юь<*аіо~, £углл£сісечо х м	>#е /{иніл
ЛШГсдйЮҐ/* *Луґ*МАях& 44	, і ()п ^Ггг)Ю^/,Ха еу/,
Н*?І и*~**о’*'4 до $ о сак*м« Яб&огпАї’,
/}&	4*р4<	у*г*'*т*'~*х	«
64“*,"Л РінЛ 2.0 ^Л сц^^.
Лі	2ф4< „•&*£**> *а 5,^Л»*1
Ь^міс^/лОскихХ;н» ^/»упа^ *фі>
Лиса.
ЯфшЖ- Ч і)о^/і6м
* ІуОп^Д 4^	€*ут&*л* , ^1
64<2*/&і4+^+*9ьл4л_> &9<>*м к і//»^</^/ м^г>/*^ил; ^<«ЛИ« * ХЗугж*/2сЛ«<кп
Лзаиіеиг пин/аупез.

*ОГ* »»гмЛтл4» 4 ^>Л~* Л ЛУс/г Л ЛІІ«2 </	4* г>44^ Рм7г»<б
А ^,,.м<(,/,<, <//«*'•«* л^лгг/у^^^Г /ІгЛ»^/огж<>Г	—->
С^лучл ІмМлу ^ОГ(ЇІ>І 14^Л	кЄщ<Днл_^£)&Л4 **.	,.Г Л-.гУчЧУ
6Т> ►*<♦*<* Уж «С’/і<А*г’ ♦*/ <г>/	І-✓¥✓*/> / <уиг ҐЛ4 у'^ІЕ#/>> /&*•* Л^л^лл4 ІНМ4
сі і!&<]п**9 « с?*Д Л*Т<«>/<*< Л^«ім’*^о / її
<у"< <уу*‘*'*>***'? * г^*^*<*	М»«4і/ ф/сХ
а^ уиЛ/Ь	'	&6**Ь** <у*сл .
<рІ>игл6*ПЛ*Г , &*	А»**	аик	2*4	9*^4 ^Л-
У9і*^4	у/<гґіуш*	2н іі(ТТа/-
2* Кіл^	СС^Л	&4	94»НІ/ 2^**і2к^
49	2&г	^г	,**>*&>
ОМ44 фГЛ*Ь<) ^*-*М . <?Л#М <?Л4*Л</ х і/ у	Г&9&4
иО»Г^^	24 бо* ГГ*Г~ а	^->
« •	— Л»	. <г> /^ї<л /с"С
^0^444^ , **у	(
/ /гсл. ,	•
^Оіі/( СІ .?л(\
\
Оь'Жужсюб & : 1>/ГЛ#?суО0І)<'*и,*1 / /л»у>/?#г//у2г><'-1х//х^ /'/Г<Х»Х<

х	/•♦*«/* ЛГ**Х^ /
Кї/гЯ^І / Л"жу	е/^^ЧЛ^ А	О^рем	.
СШр99НІ% длрС&О .
( Л>/>Л*Н ‘
11 (я6а земля.
Ио^л іі^ли	44 ^й/еко^І> у/гзЯк : г<^~* з^^ча> глли/лн***.)
Ло(.
Л *£инл» им< тжяо—Л , т« /І оі/іургт/юі	^^Ж-
/ ^^ипрііелон^^ » ^/ітл * ж {ісгг*»"? / .&(у * сж£****•*£ ,	с<_ •
.'о? ди	Д• /&"’ ЖчЛлс . Лс 7ж***і* *Я луг •* ЛігЛміл/«*гг Л 4л і
,<! ^Л^и/а/<ґіС9^і,
/і і /ЬсШіЖІ Ко4<К9 "л4> уЯІ$Л ги	/М К І.. 
и Сгтуи^<	* ^/^ХясХ^4^< 4^/"6Г/<, ^ГГ^/Х/О ІГфГЖ*<9-
)ічЛ (іннаїжміш с£ ?Л*н<т ґ< тгелиіЛ, и.*<с $о(/(е ТГсП9нн£иі>
уїв*/* */ А« ^ліА ,/нгґслм—Г &*** &ж '*•*•»••••••'*
/прї/й /УЇ/жА^/і^ / і/ои /Сенгжхі ж Є ^ІонА/^и^ <
/іІ	уЛф9жк лжі/жЯг?..
ЇЖМ*^ 9А НЛЖАо9в^0і)нЛ4О^ “Л"-*Ч1С/у9Л4О СіИЖЩ^ННвЛо
ІЛиніи } и^н^іл	ж+Ж* ж*9Ж(4іГ4» 44 Г. &*</}&***, (ж***£д****^
(ЛиіііітП <'*	Л’Р"?»ПІ *^<«/у» >У/у Л^бніЙ»	і
р/К' , Ліс^< а Р// 9'лІА ^4 Лл4^Лв4»^^^> Унгмі ^лг/л»^ • # ^>ж /УЛ^/ЯЛгЛ^—•
4с &» &І*С ЖГ0<*Л '^С»»лЖ 4	(С	^Л^^г/Лр^ЛлМмЛ /г»^
Н+**Я9Ь~**9Ь	**44
ґ* ^/•у ^кг^Иг Л« іг"*<'пс<	*4	.г„г /ь **** р~~<.4лі
/л »іул<л*в ^9ЛЬ&» 4" •&+***>< 9ЄҐ /МгГви^ ,9* ^9^9/9 •< 42^ -Ґ4»^Єк_^ ,
(^Л99і	, 'ґуа ^94X4^0^ Л Лі44^ Г&йАґ
і/ч'у а ул<*	6ен4г&&4 49-іґл /г9г99 г^а^'цг^	«* 9^9 49*
О>, Лг Є999АЛ9Л 4»гл'4^9 Ж,99^9 ^19 ^^Іц ^9	.Г<Ь4*2,С+> 9Ї *9
•	ІМ Г»441И^^ >,
У/уО Гг^Ж^<9*Ж9/ 4лЖ99 Л	0>г/Іг^ ,	<* <ЯГГ«Х ^гге
?»г4/п ЛЛ.^....;уМ. А.•<'у..,./>•/
заи, »Л.І ?*"&-•’, •*<уН,'*<г <•' /вл'>- -Л ь Ж»» , *' ~~~~
і„/9и, сЬ Ж^О,..^,^^'^"4 &	А- СЖ,геА.'і*,
<і Х»4»&^Г.Л, ^О»**" гіЖкАи» ЖізЖЛі 'омЖуяіж. пилц ^ГлмЖл	—
/Л' А	^МГ»,
і^с	, ґ '^9 9-0г^9 лг&іі ,

34
'р**ЦГ**л*аї	, я*?***#* у*’
Но*ви. лисові.
'‘їжі* 'Ллл4с**~ уггзВ^ &М"<* <у*ж*> мс^Ж* (/•м»"""”*>') ’
л 4*Ь /Ь І,**** *£"**—* уЛ12*	Ягг'оїі (/^ґ",,,,»,^
Н+і/а	Л оЛуг,»і4ж>уі	, ґЗ* -

/і^гск^ ж
упТіІі .
Сптепи
Лі *а,~х її	-«^и
елтн.	.
&4жї (9?	4^0^/- 4» ^аніСк&ц).
ТГогвіл спи пса .
с/оі дех Л/е/^е^.
ґІА*т* у-*'—ГГ^угггг с///АЛ £1 тІЇҐГНЛГІ сЗґг іі^ЛЮ ^Аса/и (Лі+іт.
?****• ЖЛМ
11одної6а зе^/іи.
тат ^ссопдаігс.
Ґ6*ш.т4*	пл4\ж^4.а« чан	/ЬІ МАк»то/в6<ЇІ
•,.., .^...^ >к л-,а;./-л	^'6
і'я/Ли ішт. г4 міл'4. п 444,1* Г	_ .* -.1 /	______-4
Зі	«А
АЖ ТЩ/Г+Ґ0	*.у*~*1 гФ***^/

Клиліаіпь.
С’ії.писі
35
іїшл іг«ш<п-пг—~ оЛіятічии &£явгЛл/к*рІ Ямлрї ^(ауг/п^	,
&тл
Я *4Лу^9*Н* їа $0.

»*а****А*1
дег*^
ХараЖО*

^^ЛпП»Ц1	Л9Щ +^<)***ЛЛ*с*+~і*+** -у&г;? &4 иРв*-****-*', /+Л4Г* ^>9 *4ґлА4'.
Гґ^	/« Лг Л„/я/
Як», </* іїт^**?*/Л*І4)	Уиі ГЛ'ігг^4& > .* Л» */>Л/
&{ сА+Ьшгі а**<р»*&ї,4 М*ГЖЛ"*/Ь'	Зо
^л Х(сл»***чґ; тлеС /л <)ал» •••• л4и9Г9 Пі к«/»А &л< ангг*> И./мїПц/ ^*9 ^а^г^-аа^'
<4
иин/і^/ш^и гфі'яуя*
41^Ціі^*и бми/ік и*
X
ІЇІШІхаті #и.йс*а*> 94

'Ірл/1 **іяф*** Гу
уЛмсІ  *** сЛ*"-* а*‘
,Ал,« мЖ ~С4Н*> Л*-“"О Г?> •*»*“'•+”•** .
^^Мі''''*''"^ <*”'У*Л*"ФІ
^\'и га^п^'г^ еС ^а г*4*,лч ^іг^<^илг!^а^І99 і/*'аа/у*а^ Ьал+а З'а+* *"ґгґ^г9ГГл9
4і<<' 0ЛІ~	Ж бат .Гаа^а .
& ^а^-/яг^ аиааа а^^аГйяіі^ , ./.„ЛІ, А і *«4Гаі	а а^
ФМаяа , А/^аЛ&мГ і®	З^іаґагвгаал, ая^яАлааааа^ -А а Літ 444//і^а»а
Л Іялг^ґаГіП^^а йапа^міА Ьгансаааґга+^ї в,„ аЗ^аеП^ »Л уаіаааПа^ааА ~~
У>ии4^І //егАл
увтаь&нАа* -Апи^Іі
Л Угни*/ ; *мп^л Я* яемсла*

<іїп
36

С&яплЛ -
Нйи4уіа/і ^м/гогм^/гі,
Ц	М^Ь К0ЛЯЩ+ С^Л^Ні^ *£ ^ЯЄ^и^6 ****<> /!^Г»4)^^^Л^І
лв/>& . Л^ЛМгмдеМ»4Х4^де4Г*г	лм»х***£
/ДЬс/ме/дем»/ Я*<Ау	//л^
ЯЯф+бл . 6+ш. и^я/я/мн^еяЛ г ся^Я^яо
О*уШ**Л444*—Л&, 9ЯПЛ>Л4іС*	^>6
ршл кляті	1а&№,	0І	<< нрм^^^яллнА ІАлуму*~*
с/л/^у4і/*ІЇ ІЬііулАл. г<
/Гф^лІ* *'і*9Гф»гу^/><**' *~<С* «	<*Аг ЯоАоЛб**
/«Ммі/^иГм* 4»<нт ЯргнулА) /іол4л^»н^ Ї4Т"—** Л'я»^Л>^^ >
М «шггт* <*#/Х/> МґИгД^м лм<уг>« н+іянурілятА ^рм^ги/Мм^ *М»-
Лр9І м 0<м О^ИММЯІ^»<ОГ4Г^С*К ^йГЄ^Ж^/Л^^* А/ >7//Р »*4<*Л*'* ЯГ7Г**Г>ГГ-
нрНР*>ІЛ*‘*4**4*Ь ШПИ^вР4(Л
кл*4 м* #0*1*4'* *4л/**у
('1\нр'Ч«™"“*> ) #*«гкє>#?лу {7*Л*ГГ** ) Ш
^19!/99Ь
О^(ст6л ЯІЖнлИ у*3в)л> , $и*р6**< / *< РЯ}синМ<*Н1О у*ГЬ<)^> ,
іР»*г4сяріг ІИвлятльшт /	,і^яки(**'*6и^хол(4/^-
ЩНі4іЯМг иміХЯ ^^^Р'ЛР^НННи^яблШуНі^Мі И	О >у9у'*Г*Л*6г
66*****•**•- •*	і/*Л*и ^уіаяі
О(*і 6я*ф*М м^ниіма^ яглАобл*Ялті ІЇМміи* Ял4и**'т4я с/яЛл*} ,
Ляп^лтс^уял ІГ4Г/М* МЛЛ«Л Д/Ж««г*«• ^Р*4>Л*4г»«4«^ /«М4^«Л**Л***««-> /с>
/му — л/нб* 'іотлЯлтАу)9**і н**т** являти** м***. М і>А^^ет#и>
, Н**і*Лі трЬ януял+Л яи Піяїсі уляліс 'М^РС^О'Я^І***^
Я**4 44^*«мИк<. ЖйЖгма^* г< /Ь*ешМмя4'^и у*$3ь££ іія •цг+—*о и*4<>-
^с^44и»ш€Л^ци . 7£р4< /яг<^*м4; ^н *яя ллягЛр*}** по*-
)******•, ^игмАр^ Млдге&яямял» £4	(Р/ї^ели.6**с^*^/І‘ ^РС-
м 5ме««м« я«у>г/^ж^«»»4а>	рчяя^Л н ШШі/****л >
гг^вв Чі/лл»^ < /Л»і <>у»ме^м< #Г*/»и^гЛм* *4^*#аиЛм«м4	і**пн4»р
, А4„„ 0Шів^і ' ії'їлру* і/тулі, Цнмя* і
0Я*6щя4 ляял	9іу»4*>аи«^^»4'4Ь Л*«^м^жуд# г^Л^/і/лг
^«•^/іЛмдммм ЛМл«уж4 . Л >млмг« ^•••ниммЛ^ ****
64 тші мш^лял^шя лея тяня^ м*9л6»Лр9р^9^лл6лл^ ,
ХЛІ ^іллм^^^ЛЛ 9* ^^*Р9І9Р', Л/7*Гг/ Л Л*І4Р* ,*ам*9	сЛв^ЯЯ^ЛА^У*РЯ^
^ііяНл 0^^(і'піИ'і6Аі />4гг4*4»'« г 4іфіа^-^і	г /9цТ"0»Р»Н' 9^/^ЯЛвЯ
у/С«	ум* 6*	^*9	у	^влл')
р^нм/ Ьі ли4Ь^	/><
Естшпвенніїя Лроіізведенці.
Царство
ископасчос.
ЇААІААА 44 Я***/" ММн9и*іс*	гаї*'*
и «.«у , ><..». клиия„.„м'. м	лл,^мяг.
£*•—*,	лумга^вг.,^	4' 9Ну,с.Л^.~І
»^я,4вк,^А. 7>^»	'»~,„*~4!^Ая,	гмпітм^.^
М*ЛЛ ®4 ЛМГА^Мь/ «*«• Ж«4«лгаА в/луі ***** ***?& /^имАеЛи, ^АГ^л)
0*9*уЮ**4*»»4Ь> <ф»А£«* ^««гЛА Л/ІаиОГбк»4ек»і^уАіІі ** мямс/іїЛ*
Ма«/^іуумм^ ^чж4^< ** Л>у***А / ** *** ^ЛгХв»***4’ с/£^£мг«А/
£ямя»6 ^Еу/ШМА М«*МММ^ЯДО«*<І» **» *********** (А^І
Ц^іічЩЯЯ •
/5^ Л^9я—4шИ**9*ЯіЬ у*цЛ* 9*Я*Л ^АвАЛЯвя НиЬлнбірІ »4 €/А^^Г^Л^М білі
рлЛмші, &*ллл евумл €»А^и^^вл^ г4**т &*уь*л*•***&*> ягя^4»<^
01	І ИАГДА—<і€• е^мг«4*л>	^Я9мЛ '**+&&*» 00 С0ж/вЛг^
в^9»А0А 9г(яАл С> С0*і£&•***',	п^тт^	Л»^ ^Л^Гі4вяҐ
{руАШЇ.
/Я іаа^^Л ул»»л	.»•**• . Ат^ ЖЛГ*«в^»»У’«*«*»'*/1*1/
•АаЛ^ 0І »Л^»л4а 1>уілЖ*9мЛ ля 4/
***^**у/***“• /?«•«. АР^и^/ХАиг»^»/«>^Л ^ЛІЖ^*«»»^*'?«*»-
Лми»*а#4/>м АгаЛА , А< м^»«ддае4гАГА««^ *г4^*Л	4^и0вяІ
•^Ллікя4^4ла04/ ^9на ^сжяі4і м нг^гіі лім .
^/л«Хга«4а	>ГАГ<М4Г Л^Р« Ж*А^4ГЛ<*< ***** Л*АҐД^<^*О X/
АШ*#«ма^/49г< А»4иж«4м^ґХ	^^>лЛ
«• с4глА^ л М 4уміг4	С—А0ШЇ**,** *4 ^глмуа**^ . ^4«/АГ4и/
*• Ллбллвоіі Іли^лл	*ал+*2л	ля^яя л^ялллааш	,
0М»^ 9Лм^9и 04	*9-
хКгодисі іонід? 1і ЛаІЇнгс,
37
тіпаї.
£	4е Лі**4 г**<л
VII ҐАВИНІ п4лм4я , ^9 Гг+*л'»щГ	4я Лл£&^9ям 4я^ілЛЯяву
я/ 6сліщну> 4я	•
0«м 4 Л>л4г А *<>♦✓✓ і4у* 4** іЬлш **;**? 4іЛ^л <&я **•—•••»».•/ 4л ->
К^икі 9 '7с4ял,мкя&, ’/лую&я,У/^л^А*^,	^/ямгАя^, /£ ДіедХ^^
Рг/ ««£,/ £»?•. .,*«»»«г/ 4« Л/АЛ/гй* Л-^Л/4 Ьтмпї	ЛуАліям у 4л у
/ІЇіг ]***•	4» І»#/, Я" 1*4 <л	, 'лпл ялябтугК 4м Ьм*я4г МІМ^,
4л Аа 1/Л9» ямл* 4ммі АІЇігінґ Аі Уп^і/^Л/ 1^мл>
4** иялщ ФшіАлгв я4 Аіїм^лл*;	ї»г 4л 9іАмяуля^яАя » ^уя4мяу^ЯМлДі і
4іі 7^^мін «!	Аі аУяік п 4г.Ів/6) 9— ^/и Ая99ЛлЛг^ишмц
Л 4лмі &4і'»т*і<* 4* Аґі^,л'ея я'м ^ш^ляя 4*у*—и
9лМ4 ґя,»**'***** 4^ У^ЯМ^МЯШЛЛ. я* 4мм9 &	Л -Лг##*^.**^, ^4^
А^тії 4л /п *""*** 4^0 99.14*л<9 А 4ікпгеі/-4я ^лі^ляму/^ І/ул4я4 ^4^рЦ
99ІЇ^9МІ »ММ4	О4яя^9^ ,у4,і 4яі ЯІ44ЛЛ99 4я 4&4мАм/Л^9
(''Уяуллі ,4*"4лсл АіІА/я я*МпЛн;,
/9 ялЛіія 4и^Чілін Л9ям4лІ4я Я94^ячіи4 Ум4Л*ммяліл о««	«
'^••«/	4с9	4м99ІЇЛ*М> ** 4*	4я /яя4а •
32

/п*	/««мХг . /УІ	г^лн.(,-
іШАпггг^4в »і/м^с^Л. / ^&1'*»«4>Х£<»/Г4В<Г«> ^*ГлД»у < ЛГЖ /гі/лЛ/Гл	^).
іАг/МеЛдо /*<**^***^ *|/Л»/?4у/Іж» ХУ ^аі9л/ о^(4у^
Рлм9 4л	А М*л^л,гГ4у
рул	рййй^Уйй,л4л,9,лйй^а*0 Ли»4 4, ^і4а^й 4»	4!щ^
іЧЛ^^л^мА»^1	"зд/гЛ(А.й>йЛ »4 А?Л4с£
Іф9*л*	а^л^шчг, ^)к( /Ґ<л4а^ . /^^гн/кня>
^ЛНяЛ и^( М>	/Ук	»4^г^.
*М*1 £і**ф Я ********~ Й*й/*Щ,'ІЇанл; 4*9'	Ч
ГХ’Л'Д&А»^
Іія41 9НМЛ **л 9(Л1с4 „ 9 4мм 4Г<>4<чслм>.
Лсм^>*м*м**>
3«Л4*Л*Л~Щ*Ї Маї* йММІЛ <нГ,пЛ^^г^иА Г<Г'Л*„у4,<П>з^ь
л44 2>4<9ШрЛ м 0-	Я^їеМІЛ^гзЯ*., ,. Щ, -^Й*А<*^Л 0*ЩуММ
И ^9мМ^9»*Л6»^!л (Ї/ГАММ
С*ЧС*н4 Ру9н^ , Р^ЧіЛ^^^вмт/м /	^Гя^мА**** ,
9Ш, іМіКМШАІии* , ^у4м ІЇАнгіГм, руїн« ^>*2у*л£лм м Іїґ**<м4/.
Лі	ммгм^І &4/Лм пЛй^іЩій ?л0~44< мм^гЛсг опу9^нА
СІглнХІ мр&	0м^9>мм»г4о ,
у/уЛ.глО" ^4и,9 09	9‘"'"Г *!•“ ^999^^ л 7
4, млмАлі 4л-4і^ ,9^» 4л а<44ч9* <9, Яліллйллмсл ** 2* £е>м*+ Л 2)^9т9^
( еЬ'гіїїі^Р* Я****).'
Аиіпи , Ааи^ /с&імм^л , ГЛ~~М4, 4/Г^л 4Г*~4~*Ж
р &ачк.І*м<’¥йіМ< ґ /ІСйиі)*** 22м*/іл4л;, ^499^ЛЛ9М99Лй *4 ^&АсЖ4йії’.
*»***рІ	****,*<>. ЛіруЗм 444&М**
* ?4<***1 ^ІГ/НМАМ£>ймі Л<>й**г4м^^9*0^^ 9Г9 -
рАвмЛм	^Лг9л*М*^*л0^ /р99>9ЛЛ^а/9^І	4/Г*.-
4*ЗМ4і*м*л **$<)91А4Л*м^ /гчилмшши АМ*,*}*****&£ґ_
ІЛіК/лМяЛ СйШ/А4** 9** Л^(9ІІ/ Отруїм &9Л М**<4, м4л**Мй, ЖЛ-
**4>4* М яЗкї&і; Сп9цц/І 4ал п4 <я£А*> 0ле4ь»*А	и м улб"рг^9у
і/ол6ш9іл	*ПиЄ^иу?Л
4€ ЛМаЛІМ^І За 4л4аХ$ іМв^М,і/іі 9^Мв 6Мял6(4<ЛМь4> Л^Пис 99ЄАЛ30 ,
ж /д тмг X **лймаліЧ^ р*р4л> ж ММ9& лрмрвмілівь»Ш9^АМ б^ґ б/І'А*
^А9мЛ	44» 4м9^ГЛ9Ш я4ур£ м е/2—Ль^вМ 6&ЛО М* 4*ґА***'>
^ЛЛ /Мм9І9 Лу9ММ9Пр, і/І^І,^ трї М9Г9ММІ ^,ГНО/»А9
М	4* 100	ММ9/І Я&.4м> ,
У0&е)»4Мм»л£ /иЛЛЇТ 4*1 4і
ГІІІ4 Ай (пц/а^й^ ір/л^йс І*»,.
1	л
Лі ЛЛ94Л9909л4 Іум^і АЛЛ ^99Лр ^МЄ9р9Л, 9€м49л4лм4 44^4МлЛМ Ла^іл^^
Л9МШМ	&0МІЛ, Смфіфі Ям^&ці; А**»*?*** мл*л4*ґм
4 9 4аЛ4м і/^ЗІМіАМ р^»и^9Л .
и/ій 9 4Ь */**£*/ А
94-&9***Т9Ч $0 А /Яґ> 09Т/^
/ІІГ990Л ^999 ЛА9
Царство растительнос
Л аса . Утеії.
Ципсш пЛілГ; Березі 9/^ачйли , /Зг&л/я а/&л * ,Д*М , О*тсл« 9 Мпш/
Л>^***М Д^/^Ллгу ^яи/л	^бі/иср/Г^нл^
/2дЛї**^ / ^сг/гл , /гии , ХгяЛігн"* слсЖііг; Лапл , 7«Жш/,	жіф>г<я~> /
Ьрсш**,сМ^‘“«г,іи(и,аі,шті Оун,м/М*л>, а^»^, Ґгу/~; *<,е/П,,л. ;
&>&*+/ Пил^яя г й віл , /мш' Лрбг/Ло ^АлгЛ’і’// О<ц*л / • 7т**/& 9
; ШіМ?!	їорм&44 л£бя / Р^с/и/г^ ! ^аіТйґ^^а/ а/п^лу/а. >.
>• ^игґин -Яє/а<*н
&>с. ^С.
Оііраіотибаемия пола. СНатрз сиїйуа.
/яяЛ9І^Лі9Яшли (вяллк; ЇІМимиі^^	ТпЛішп.	, Ляяля-
/ШІЯЯ і Яі—Л*4 І**?1' М>г4я*я	, ^^%л.,Ляіи>уя,	>МН<,	-
^ушійі • 7^у<гги і-УгД^*у	?оч г г«і«*»м /’<ї1Г'и>*м.у Х«л*4/
г4гг«< ші ш//^Игі?ґгт ' г« ггп^*/ Лглй#л4д> г СЛл—яяя 9	яяП^л- ЇЇаА&Л Гітял,
^глнйл. 0&НШЛ '/	лка*Лг, Уауші^
39
ЛічшА (/уваго Ля***,^л**у*Х *'* •блбиміні
4<4Ш . іі»-м/>£«/« •« * МЛ»4Г*^Г>Г>^</Хх */*‘"<*3/**А>*/ж,
//<г./«мгмгХ^м/4 // ІЇЛ/* /*•****&£	4. -
•*#ЛА /^Л/*/Л* Аі ^•Л**у#^#х4л»/**-»>*ґу«И»Х X/ /<£>* -
< 4/Х. Л4О/ <1 «//уХ*Л* «у / ЯЧГяІ
Н^Ц^О^Н^ІІ	/ур/«Л#>4«?Х“ 4г сЛйкрЬІ
£/»?4/*М«/.«4 Л , /*#Л К/« /</* сггг»4іг , ,
/•і їьук </ м«г**н^ 4 Л#*»**/, Лм.гйВДҐ'
Р«*М	Ли*4**3*Ь/
(аі)Ьі и ОгороОбі.
садни роїауеїЗ.
/\ї> ощмдфк Іушпбляс. ел^яті
І
І V
//*л«> >«4/»л ИІ9 ;	, Аї/<м л л»лгл// ,	*&л
Ду^І, оіу>>'*ї, (М/илі (у'л ;	, (ЇҐ6“»>	; 0іуу>ц&
Сиенгм/і іаГЛч/ • /А/Ал^р/гСиш»М49^рв^
РІ^ропЦ^Ьпвті г	« « » *»	ґгіві
ЛЯ** , Х/<>Аг»г^**/'?/ Х'димк/Ре ./«>4гж<г/«<	/4я.
^г/, ^рс4^л,ч,л
- Л’/.,
♦/о«»л ///Х4^л/ , 7^Лаг , ШгЛ'л** /лЛлг^4^* <**&
\/ »ісґ<> • м 4/,^ иу.»е/ууч^^,^	ї^Г^Л»9;
СрруктвШ* (іїрібіл. Лх(ш$іІЇіа$.
А
ріиІЇї  СііапїрідпопА.
Лдовшпімм 'їриіЬі. (Ііатрісріопз уепепеих.

44 х	к/^ , Л’^/ІЧ'Лб» *« *<^-< >

<}^ех)ицинскія.
распитис.
інс^а/шіеу.

Асопі8 саІатиБ • Асогиа саіатиз • Лепеха звичайна
45
Лі(ІМ£а оНісіпак». 11росквирнлк*• бттаїпс.
АкЬаеа оГйсіпаїів • Аккаеа оГГісіпаїіз • Алтей лікарський
46
Апетопе риІ8аІЇ11а • Апетопе яуКезІгіз • Анемона лісова
АпеШит Гоепісиїит • АпеІЇїит £гауео1еп8 • Кріп городній
Ап£е1іса агсЬап£е1іса • Ап§е1іса агсЬап§е1іса • Дягель лікарський
47
\ гістіяа аЬлупіЬіит.	Польїнь. ЛЬвіпіЬс.
АіїетІ8Іа аЬзупіЬіит • Аіїетівіа аЬяіпіЬіит • Полин гіркий
42
Авагит еигореит • Азагит еигораеит • Копитняк європейський
46
Вгуопіа сііоіса • Вгуопіа сііоіса • Переступень дводомний
СЬеІудопіит пиуш» • СИеІісІопіит тазиз • Чистотіл великий
49
С ісЬогшін ніІуЬи5. Цикорій дикім. Сішоїсі 5апчаі>
Сісйогіиш іпІуЬиз • Сісйогіит ігИуЬиз • Цикорій дикий
50
Сісійа адиагіса • Оепапіке адиайса • Омег водяний
Соскіеагіа агтогасіа • Агтогасіа гизіїсапа • Хрін звичайний
Сопіит тасиїаіит • Сопіит тасиїаіит • Болиголов плямистий
51
Сопуоіуиіиз зеріит • Сопуоіуиіиз агуеп8І8 • Берізка польова
52
Дурмане •
Паїш'а 51 га іпопішп.
Лггаїпо'іпс .
РаШга зігатопіит • РаШга зігатопіит • Дурман звичайний
Саіііит Іиіеит • Оаііит уегит* Підмаренник звичайний
СепНапа сепіангіит. Золоілоіпьісяіиїлкг .
Реіііс Сепіаііг^е .
Сепйапа сепіаигіит • Сепіаигіит итЬеІІаШт ОіІіЬ • Золототисячник звичайний
С сит
споіТс .
Оеит игЬапит • Оеит игЬапит • Гравілат міський
* іглріглі і ти агепагіит. С ухоцва-пп» песочнмн
нар
каїіег сІе5 $аЬГе$.
ОпарЬаІіит агепагіит • НеІісЬгузит агепагіит • Цмін пісковий
Огаїіоіа оГГісіпаІіз • Огаїіоіа оГГісіпаїіз • Авран лікарський
Нитиіиз Іириіиз • Нитиіия Іириіиз • Хміль звичайний
55
Нуо5суагпі(5 піоег. Інслсігл • ,7плГ|п/ап»< •
Нуозсуатиз пі£ег • Нуо8суати8 пі^ег • Блекота чорна
56
$6
Іпиіа кеіепіит • Іпиіа кеіепіит • Оман високий
Іи£Іап8 ге£Іа • Ііі£Іап8 ге^іа • Горіх волоський
9о
Ьауапдиіа зріса • Ьауапда 8ріса • Лаванда справжня
57
£.соііІосІоп /агахасілін . КульЬлЬа. РсіН <Іс І.к
Ьеопіобоп Іагахасит • Ьеопіодоп (агахасит* Кульбаба звичайна
Маїгісагіа сЬашотпіНа . Ромашка, (ашошіїїс
Маїгісагіа сйаптотіїїа • Маїгісагіа скатотіПа • Ромашка лікарська
Меіізза оГГісіпа1І8 • Ме1І88а оїїісіпа1і8 • Меліса лікарська
МспіКа С1-'і5ра. Мспіке сгіхрбе. Мяша кудравая.
МепІЇїа сгізра • МепІЇїа сгі^ра • М’ята кучерява
ісю
5?
ІЧепіЬа рірсгіїа. Мліпа поромная . Ліспі Ьс ропгЛе.
Метка рірегіїа • Метка рірегіСа • М’ята холодна
60
ЛІ епіка
риісріигп. Мяіпа сердечная. РопІіоГ.
МепіЬа ріі1е£Іит • МепІЇїа ріі1е£Іііт • М’ята блошина
ІС«Н» .
Колодсзпая Рен<уга.
ГС55ОП <1е Сопіаіпе.
НаяШіІшт адиаіісит • Иазїиіііит оШсіпаїе • Настурція лікарська
Огі^апит уи1&аге • Огі^апит уиі^аге • Материнка звичайна
ю*
6/
РараVс^• 5О1ПП1ІЄІЧ11П . Макь усЬіпительмми. Ряуоі ЬІапс.
Рарауег БошпіГегиш • Рарауег аотпИегит • Мак снотворний
62
Рарауег гкоеа8 • Рарауег гЬоеаз • Мак-самосійка
Рині5 зу1\/е5(гІ5 . Сосна Коровая. Ріп 5уке$(гс .
г
Ріпиз 8уІУЄ8ІгІ8 • Ріпіі8 8уІУЄ8іП8 • Сосна звичайна
Ро1у£опиш ЬІ8Іоіїа • Ро1у£опит ЬІ8ІоПа • Гірчак зміїний
Н6
63
Роїуросініїп ПІїх їнл». Папороіпніїк'ь мужескіи .	іивіс
Роїуросііит Гіііх таз. • Огуоріегіз їїііх таз. • Папороть чоловіча
64
Ргипиз 8ріпо$а • Ргипиз зріпоза • Терен

КЬатпиз саіЬагіісия • КЬатпиз саіЬагііса • Жостір
5 а ІV іа о II і с і па 11 ь .
ІЛалфсГі . 5аное.
Заіуіа оГГісіпаїіз • Заіуіа оГГісіпа1і8 • Шавлія лікарська
65
8атЬисіі8 еЬиІиз • ЗатЬисиз еЬиІиа • Бузина трав’яниста
66
/26
ЗатЬисиз пі^га • ЗатЬисиз пІ£га • Бузина чорна
/4$
>опапа •
Заропагіа оШсіпаїіз • Заропагіа оГГІсіпаїіз • Мильнянка лікарська
Зесаіе согпиіит • Зесаіе зегеаіе сит сіауісерз ригригеа • Жито з ріжками
Тгпісит сотиШт • Тгіїісит аезйуит сит сіауісера ригригеа • Пшениця з ріжками
67
Зіпаріз пі§га • Вгаззіса пі§га • Гірчиця
61
Зоїапит сіиісатага • Зоїапит сіиісатага • Паслін солодкий
ЗутрЬіїиш оїїісіпаїе • ЗутрЬіШт оГГісіпаїе • Живокіст лікарський
Гапассіиіп мііоаі-е . Пижма оГннміоіи’ііная .
$>
Тапаізіе .
ТапасеШт уиі^аге • Тапасеїит уиі^аге • Пижмо звичайне
69
І Нупшь ьсгріїїиін. Омнічнь • дсгроісі.
ТЬугпііБ зегріїїит • ТЬутия зегруііит • Чебрець звичайний
70
Ні
1 іігл еигораеа . Липа . І іІІекІ -
Тіїіа еигораеа • Тіїіа еигораеа • Липа європейська
Тогтепііііа егесіа • РоПепгіїїа егесіа • Перстач прямостоячий
//,6-
ТгіГоІіит ГіЬгіпит • Мепуапікез ІгіГоІіаіа • Бобівник трилистий
ассігншп охусоссо». Клюква . СаниеЬсг
Уассіпіит охусоссоз • Охусоссиз ра1и$ігі$ Регз • Журавлина
72
Уассіпіит уіїіб ідоеа • Ююдососсит уіїІ8-ісіаеа • Брусниця
V весінні п»
Муг(іНе .
Уассіпіит туїііііиз • Уассіпіит тугШІиз • Чорниця
Уаіегіапа зуіуе^гіз • Уаіегіапа оШсіпаІіз • Валеріана лікарська
/56
73
Хсгаїгипі аіініп* .
Меморії ца Бнлая»
НеікЬо ге Пане-
Уегаігит аІЬит • Уегаігит аІЬит • Чемериця біла
74
УегЬаясит іЬар8іі8 • УегЬа8сит ШарзіГогте ЗсЬагд • Дивина скіпетровидна
Уісіа ГаЬа • Уісіа ГаЬа • Боби
/іоіа осіогМз . Пахучая фіялка.
Х/іоІсПе осіогапіе.
Уіоіа одогаїа • Уіоіа одогаїа • Фіалка запашна

О'риБЬі.
Скаїппірпопз.

Г ІАРНПІЇШМЕ Г/жЬ’м ЛДОБНГЛМЛ КіСЯСКОІІ Губерній .
Ргіпсірліїх сКаіп|>ір'і»опі VсІIСIIґ<^ * січ £* де Кіем/.
А^агісиз ІШЄ&ЄГ гиЬег іогтіпохиз • Киззиіа гиЬга • Сироїжка червона
А^агісиз тизсагіиз • Атапііа тизсагіа • Мухомор червоний
А^агісив тизсагіиз • Атапііа тизсагіа • Мухомор червоний
А^агісиз іпіе§ег уігідіз іогтіпозиз • Киззиіа уіге8сеп8 • Сироїжка луската
А^агісиз 1огтіпо8и8 • Ьас1агіи8 1огтіпо8іі8 • Вовнянка
79
І/ілнігмишме Г/гиІ>ьі лдогіїїпьіх К і ємним І’уКсрнін
Ггіїкірлих Сіі99прІ0іілпі у, 4 пенси* <1и б! сіє Кіт .
Двагісш ехсіі>..«Гог»>о, іу^сіііоп
І .у ссрегсіоп ргліеіи^-
А^агісиз іпіе^ег £ГІ8Єіі8 • Ки88и1а іпіе§га • Сироїжка бездоганна
А§агісн8 Гітеїагіиз • Соргіпіи8 сіпегеиз • Гноєвик сірий
А£агісіі8 ехсіри1ИогтІ8 • Сакаба ехсіри1ИогтІ8 • Головач видовжений
Ьусорегбоп §І£апіеа • Ьап§егтаппіа §і§ап1еа • Порхавка гігантська
Ьусорегбоп ргаіете • Уа8се11ит берге88ит • Порхавка лучна
ВоІеШз ЬиІЬозиз • ВоІеШз есіиііз • Білий гриб
Во1еШ8 гато8І88Ітіі8 • СоІІуЬіа егуіЬгори8 • Колібія червононога
Во1еШ8 Іиіеиз • Са1атЬаге11и8 сіЬагіиз • Лисичка справжня
Во1еШ8 Ьоуіпп8 • Во1еШ8 Ьоуіпиз • Козляк
А§агіси8 Є8си1епШ8 • А§агіси8 сатрЄ8Ігі8 • Печериця лучна
А^агісиз деіісіояия • Ьасіагіи8 деіісіовиз • Рижик смачний
А§агіси8 Іасііїїиз аигаШ8 • Кивзиіа аигаїа • Сироїжка золотиста
А§агіси8 Іасііїїииз аг^епіеиз • Судячи тільки по малюнку,
ідентифікувати цей гриб не вдалося.
А^агісиз Іасіійииз соегиіеиз • Ки$8и1а саегиіеа • Сироїжка лазурова
Неіуеііа тііга • Неіуеііа сгізра • Гелввела кучерява
А§агіси8 татто8и8 • Епіоіота таттозиз • Ентолома сосочкова
Неіуеііа езсиїепіа пі§га • МигсЬеІІа езсиїепіа • Зморшок їстивний
Животное
Царство.
-Ксапс (ігшпса.

Царство окиіїотное.
$3
супе апипаї.
.СгМкиДт МиШкймйм	^>«4* Ж *** лл*їЛ*Лу
ЛшДЛЬ ^Мк х Алм«4г А > мі^> і'и ҐЛ^ ^Я»гу<*м4і ♦<> х
ЛЛв^іі	, 73^л»^ •& ґм^вг 4 /^ЯІЛл^

с/ а новіїньі.
Сосіиіоеу.

ІІпіо 1іКога1І8 • Див. коментар 32 на с. 678.
Неііх ротаііа • Неііх ротаііа • Слимак
Неііх петога1І8 • Сераеа уіпс1оЬопєп8І8 • Лісовий слимак
Р1апогЬІ8 сотеи8 • РІапогЬагіиз сотеш • Рогоподібна катушка
Ьутпеи8 8іа§па1І8 • Ьутпаеа 8іа£па1І8 • Ставковик великий
РаІшЗіпа уіуірагіа • Уіуірагиз уіуірагиз • Живородка звичайна

ПоЛсзнкія /Іасиксмбіл. ХпзссТсз аТіїез.
XX

^ЛШяЛ&уІ^
(фїЯЛЛ ІЛ99ЯЯ 9^9л4лМЛ0Я9Л С9Я*0*Я^ *»-
фіЛляьілг-'і	ша^жг
/*>*«***«•£ я~> лр’/Л>>/4»Х«4м>/А' уіА£*№~
КляМ/лЛ** *А*Зу*Л 9^0 і-
НлИ фуЯЛЯЛ.	ФлЯ^Ьбмяй'Л'і муі
Іі*І0*Л	м/мЧ* М* 9^»*9Л1*.
^ріЯліЛі ІЛЙ
мламил**** £і н^ї * ф*4*4лт4 лйляі
2*99*9 ЯМА ^Л^Ф^е-ЛМЛ- Ь*** *»ЯГ»Л,ЛММГ-
**• А«-л /^*мс?п4<*Лу*Мі}^9
ниии ні і/^Лий9^ ялянл/флллл+я. Злд
Лрл4лЯ£Л9ІЛМІ9і9 ЯЧ	АфлЛи
«г'£дег4*4ЬАМ«* ^Г^Л2<Л|*-
я»4 •*• 4Е^»а«гаМ^ * *<Я>»/И*4 0*£л)**4
уеяу^НЛШтї іпЛ	^М9уя
А*«С Л* /♦ИАд+П/Н) ♦дле^дд^ ««# Є«4м4г
*4&*ул*	»и У, Х^ам^*ИІ-ж»-
І^*ггм-' ин* 4*0*4 чи, ^**и^*А—
9Ш.	9 м«и^)^»чА4,999 /'йи'і/Лц/-
яял. £9-лО(л. йии/ЧЛ^и'^/гиг
?9" ЛЛ ЇЬ*2ллЯґ»4 і Уу•? <£
^ли л*И~ 7!&*&>.
ГлслЛ*» я'лрлмГ£йлл &уніїїл^А, £ллл'г-~
£*Г9$9"+ 99*994-^. . 0*
»гіч^и^\4^1-~^а99»^иі- Л*л лн+мл
0М /ЛІ4- А*Ь*99Л9*іГ~' 2йупіг Лм "Е^АпІ^,
|>М'«''Г« ~В*М 4 9999*4 ^ЯГ4~~^ГЧ9 !»*<_ 7
/УІ *р**9яі*4ли*і+. ЛЛІ^ЙаГл^^ лл* &
Ллд&рЯМїЖ 9^09нГ9<м і 4*СН999 .
м*4&я« • ^м»Жгдкгг4* а^«4 гаям ^мл*ял /»£ал4
І £999 в»^я9лл9 ял9^9499^Ия^
К^и/ен^АІ иЛч ^малииіл/Мс^и гСо((иі
/7л^Ялл. Ллияя^Г
•.ял
(ЛЛ£ЛЯ9йЯЯМІ
&Л*0т.І Л£іК£ОЯ4ЯЧ9Л П*£9яу£9л4ул9 ^ІМГ-
М£ . Ллм^л С»/9 НЛ0М К9іЧЛ4С> ЛіЯЦЛбяЯйЛі
її	В ЯЛСиЛ^НбАрЬ 9ЛШҐ-
’^луїі Ліе^ЙКЛМ 1<£і/і/9 Млій. М 14 0ЖЛ9£Л^
Л»мЯ ч УаоДл г »мі ХЯЛЛ САіІ
иялА^илЛЇ. Мл^Ллміл у илАщсяМ (умгл^Я.
ЯшфЛ М4 ялул^^мя/ Л£7НЛ9яА9ММЛй»99Я.
я4	Кл£Ній ^ЛГ.е/т^^уІ
£ОЧГПіГЧ^ « /«М4#КГАґГ /а(їпТ^ ап49 ~
2Іп^ иАлл Рл/у2* ****** &>с<<£т****'*-*/ Хл -
*9іа.Цс* г МЯ. я й/лАнл М9Л МЛ К4>£991*ЛЛрІ
У* Сл*^Л^/ £Я*Л.—І4 , ^ПяСІХл ЛЯллХГ^
*4^£іа £І^Ц^ и ііи)у^пй 4 4ГЛ<*«Иі М->
Д'^-^вАимСм- *7^4Г^«4'<4* >»#<Ж/ ^/Лйймйсл. І
Нл блебйчя улядяо лел К£0»м/луі Дяя г
Лілії Сл*чл4л г Уу!л	ЙЯ9^Л‘
9ілг^4с ^44МЯ.» і/І^ХяЛтЛ Мі с4і£л. >44*
£МЙ• Я 9^^990 ^ІІІГЛЛ /Хілл£ЯЙЛ44^0і4^
^лЛляЛЛк.	»»1 £Я0-4л Я0Л4 ЛлЯЩ.
ЛлШ^мли ,
/л»йу9Ат/д /?•* іл^л^мслл п/івіійіі»*-
Нйі НМлЯЛіїЛй'СяуХ Лігм^Х/ Аглтсллчляб'
НлА/гклш і/їгля у>і£>М9тллмІ іга^гм.
/^и< л4 АйПЯИіЛ.94 « »•/»***• і*лЯ9^ 4990914^.
*** ^*£РІЛИУІ 990*4Є4СЛ4	, Я0 с4а -
^ічплліигЛ^ »4м090 аЛйпяул». ии> А£мя
У*і0іл4(4л4і/	Шлпуяі £о*л 9ЯЯ9
ІЛ9ММГІІ , /> і ^ЛЯИ0Я94£*Й *£ЛЛ*лл^, ,
>9»*амЖ^Д^М^С4С 0л/І409М0^4^*040 ХАЛ-^ЙЯЛ-
01 с4 ^С0994409ЛЛ.* 490 99990£І94ММ4М»Я і
м ^.4гЕм»г* мял лявлЛвл* £ММЛ£Л^Ь»

ТГЯЯциМк Ал^кгіи^к.
Умшпь /л2Лл .

9лллряяяяш у&яал \ ^Лл//лА^* 4*~
ЛЯЛЯМ мязулляяяЛ	/Стилям-
Ля мл.	Чяммл 9 Л^^и^9КЛ^І
Ява «Лг* ям^/гяг*4м4 й*«»м»уг/*<
цмя4 ,К**у, сь/лЛь
Лмлм^яжЛи Мя**Ля 9ля, •/у*уяя#
Ьіуаяіуярі **4 Лл»л^гя»я їнллжнгї.
Шфлія/нлн^ Іі^гДмЛ ЛяЛяАМЖф»Лк
НяФшМьіф'Ф/і ЯллЛгялцЛ Л^л^ЯЛмж
*> Дгааі»^мййХе
Ді» , я^ятяя *~ҐЯ» .	яь^
х'п**г * ^<И*«**а«*
Лд«*4 ЛЯЯЛЛЛяїяЛяяЯяя^ляяЛ
*'*~~‘ря*4<.-4Л^жл^
НИЧ* *5р &***+;*ЛяяяіляяІЛ
щ.*Ля*Лл,—ж+
Нямяяил. .
ПяАЯЯЯл.	Лр&мЛящяїфІ «Оу-
и^ллялЛЛ яАяллял ^л^яя/рл*н*й ялймс-
*£’ Г| ,4< 9яЛя9л 9^яяЛ»^ялЛ^ «т-/ї*
^*^***ж»4 »<£у^4!гХм^Х4»«
***** « *>*мЛг< «О» /'~а»Д'~<А,
****** £м*жЛліь ^л/^лНяЬ 9мм 4Ьу»*ма
**РІ*я . 4мЛя9Ь ямяяяяЛ мЛяяяяя
***К*9м*»еМ, мяЛІ /я^мяЛя9яяпЛяям^
Т^ея^яял Ли&4фтьля £^Лм^я»л*м'Ли
ХМкжоЛя^ ,' Л>>яД/ ЛяярллЯллялЛ 4я9ш-
Н*А* С^яяЛяуям»^МЛ(*Л Мі -"іЦ
*у* АяяяннмуяіҐ'Ля лялЯм*****?***
МрІІІ і ЯіЯЯіЛлі ЛякМЯ/ЯМЯЯ лЯЯМ^Л***
+ЛН&Л—4	ЯяеМл^іяіЛ^ ^МММ
їм м /у& ЯяРу , м *~ляяяр>л»
9я^^мл нл л^имяя/м/ллялш^ Л^ЯЯММ
м «МЙМ«4» Лг^»угжЬеХшйЄ^О Л^Г/*Х^**'
А«д, ^біАя СО(/^л^	ія/яЛЛмя Зми» -
Л»«Х/х «**«4 Л"#Х« И<*п4й ,
(/(ато. і4лі* ±имм+<еік*»4- «х^гг< лялЛмя-
Я94ІЩ, СМ^ІІ^НГІ Лі /м*4М	ЛММ->
и^4 мАЩ ^гямЛл, ^МвяАЛ."' Л
МЛ4,4*
Ли*4'.
*км4-ЯГ Лл т^ІГ
Лсґммуї /	кмаііл М мл /5ум£уі,
Л/ яяАя^І( Ляяярї /4. ґя&уі . 79я ям*
нля*9я"><,ю'Л'їіЛллг* І^л^Л/оллмяя»яЛ~
^Ші Ял Я^/Л9Пк4*<Л4 іая&уі /9^ 9лф/мЛ»Л
Пуі&Л сїоли ?•£*/{ / (яЯШМ» 'Ш'&ЛіА*,
(Діли << &С(4 »мя, п^Лл^Мя *ЛгР<м^<-
Мл а 4« іХн£рялят(> $і МмЛЛмі ріЛ~
ІшяяЛЛнямкі МАМмАЮммЛл РіТус/рм**’
САл**<^) 4л Леї* ЯЛ ^іулг9*4»4 ^Л4Г
ЯяіїЛі'
/ПеЛтял ііґ~ іДі (»**і*^л»м 9мляя я
Ярс^ніня ЛасикомЬіл. Зпьссґезішізібкз.
/і^ліли Ла 9л»94л^шЯ
Ніі^аклябіг ІЇ/лЖ І!»тл!І(ЛХ^ли* / ^“угХ^'і^'^ппп -1}
Аиай »'а4і™*7пі., сбфггиі' ^гуОЬ, »9я^гй^,фгЖЬ.
сиш,, 4гСи&~і* г М^і.1,;	,<ь&*' С,кі.\. ; Ш,и^
/мг9м , ^яяеяЛяі^	7
)пи нхилхкі 94яЛік> ЛисД £>(/&** яЛ^г^
^Лс Лі ^яя^Лллісяя^І Яиямтляяі я ЯМ.
Мясягії Ллм мя м/гмЛАмімя^гІ ляж ял і ,
>иЛ^
ЛА/9~
^*Л- */*я**$6яЛіл.*жл* Мл^ллжчл*****- •
Л/>у/4»*4« лДм»^»ЯЩ»ЛМЖЖЯ4 жя. ялтуу
Оея<£ння	'•**<> ~уя!и "** ^лямя -
Мімллія я^имжММй4»ж^ ммм< ЛГвМяяЛЬНІ
90

А. Хґіммиг* м*4г4>
УлніЯлл “
бвнЛіЛ* 09н» С999уЦ-
&*9Нь> ум**іМШ*0МмА Лім4 ҐХ* Лжм.
й* г м«>4й> г^ми^ікжЛ/ л#і*^ -Л
4Ь*у£ 1*ммис<»
[Груелисл , Х*4>яй(г/ 4>и*уо*< / ІМі* -
|^А^Д« Д>«^Г>4^ А< лл^ґ^ Л4,л>/*'*^
Амдосоу^ <4^вс.	Лл* //
^-“УТ** ^*«м*4ки> /угг< інгйг 0цч* т>^
ЛВЛ і/иЛіМШмЛ &ЛЄ*9*4 *”Ч МЛ-
Ж*ДмдеД> 44 Н*•Л*/м»Л4*£Г9К'9у4О -
Лині ннн. 44 ^(1 Линміауі а т/ьл4
Алей. ЛнмчЛ х /* ^5»«**са л-в/в»^ ,<*
/^клл^<Х«/*мв Л5*мг»<а«л. «*л*^а**ж*>
С9Лу>***6ї <*. 4**М*4
ар^Ми-еб *~*4, 4г*~** ~*4 н* **г
/^мм^мгі 4вуїу&*.
Шл шЛл*.	**<	^«о/ /«-л»
4Йргм . І** 4&лЗу~& сА+и	^4»
АфлумАцщІ е*9ум4*&
Лнуі	?лутл* Ь*4л-
А*а£/а> лг м«Де^ь Ал* и
Олр&Ь, 9 Л*і/І***4* £*е+л*4бл*у 9МЛА0
Ь**9 44	ЩЩС&і£лмрІ
сіфлммісх 44*
Сл.	нлА&л* •****? еАи -
шиЛ Нл. лЛл^лн^і	*г*'4 *<-
/ПМК«4с4а^А» й*ММ.	7&І9ЛІ
фгЖ сьмлінї л*ф Ла4і.€л**ї >и1^ /я/ииі-
ІІ9 МЛ^Л і <х /£♦	І
ІчШІіі ^цлТПн&пТ Лпі^їП^І
Лі /)/*&**, Лі^<НЛІ4/І ✓ Лі ҐИНЧІ,
і/ А і 'Тф *4&4 4аг >єц гтб/г"?
/»ііЄІч/НІґГ , СН^'и
9*ощДл9 уу •уііЛТ^Гуп**** л<.<^9*«у
її	Т/ІШі^і
Лллр еА-лну/»і /а»і^^4і’
4І (тсіАсГ ^4ГП 9 Є* і Ш 4 4 * *лг 4Х Г </~
4М<+*Л у&&<{7*Л / «"/*<>
Лі ^**ь*Л*4 єЛікАтК / Л?
ЛлАТЛі*** , уте^Л* Л»!/іс//Лі^ ^Г Л,
/+>іг лАг^Ті 4*^»У4ї	>
Л*^гсє/в*# 4*9
УіМЙГ '	Л44^
&0І4 &	&9	,
СлІє/щЛ— ггу**Г &4^4+) Л^Л^І ЄЄ~ Лі
9*47? /
тл^іЩ. фИлє)	Л»Ш4і/,
( Ті7/^444^4 Та и£е і**** Л/>^4Іг
&і^М&йШГ ^^иі/Тг &лм* Аі еЛ**4шиі
**• Є»Г~4*449Л& ЗіІІЧ^ОиЄ ЯкіГ*ААі' О»у
/ц тл^гйп е*< Л*^ЛємАлі .
Ли4гл>«м4де ааш/ілн. $н£аиф*>
а9і*ч4 *нн&ч**бил*& Аие9л4.
0еа мАі*	Гф*	***< Сл~9ж4''}
СГ4ІИ. , Уос» ;	»^одіі Лм//,«ДО»' х»««Д
; аеу^ , Л,
їйКІМіНІ** ^7^^/ &С+4І4 х Иллії^ •ЛмгХсаХ' .
^/»м« Млєєі*С*4*4	САуМілт4іСег*4А
7н іН^лнугї АЧаЛіП^уІ^^ни
Ниу4 Оео*/ен*0 А&Мі Л —
Ші* ій^ЛЬі сул*рЛєіШНеєЛ^ае 4/** '
иі	л	; ***
ау4 */*+/£' пр9**а6і4аї+і*£ *?4 7е* "
м/у ////?*/^у 9"*»*&4 сіп лесн^ай
щ іл»44П^ін4 С/кЛиЛл;)*'1^ ”
ЖГ«/^А> "**> *<усі ^*/«*'*	'У*-
НіСГСЛі+Ль4 44 І4І/>Л9 Ц уит4*^і* *ф4
^лтиіні 0{/(^у^ єіні^ єяіІани
С^е/99 ііоіиЛ^^пЛ .
^Ал сТСули їЛлТу**/ сЛа
Аел	Займлс* я/іф&ь	-
</м ХА /уЖЧДОД^ЛіА^»»» £ Г«4Я^ ^АГ<^г-
лгАл ^>лн4с.
/Уі АсОєнЛіЛ&іо-Луг*3#'* ^Лі^.
ІЄН* І»мі с4 іиіїк4 /10^4 Кііі и^о>4(
АІЛ	І***/9*”*** А44,/9*.уЛ> •
^мт-4 4Ь *^/9лАл^і Т^Ліі. ЛєґієП Лаг-
ЛлуЛітіЛ^Л МЛ/Лі^^9 пт^
*Є#і'Л*С*Лг+*Л &ЛГ4Л+—4 Ле/Є 94 І4* Ґ*А4
Аі^іл і/*лЛ ОЄІПлАлАсіі іПО^ТіА-^і
ЛлХ/!ґ£іг«л^* ^/АЛг’-
^нмиипЛА^є у4*И*Ь"а*с6
« 999 ТПЄ^Лє	С^АлЛєіА 7^'4 ~
*&Г«*4ЄАг^ А*А^С<МГ .
ЗллвтмЛк	А п(Отлу
44НЛ(Ш/ц»ук	99999^*^4 ,Р«п/і9'
слчуг? Х^мв/^ДмҐ дг 64*^4.
Ом 9 АЛєєміє 4л** 9 Л 4^9и, С'Л
4ун*і 2" аМхлЗКлі
а 7і 'і/ил 4* /л Лрєтіун, 4^4**>
луЛсЛ^и Ти мм**лЛ^л^ нл>міі.
4еСіі ЄА994&9^Лсі^і'є* 44М44Г **М -
**•«* 4«^9*77^^^ бЛмфлсл Л099»єіг
ЇММ4&Єтноь* 4яті^^4н9 Лл^
^Ллє Л9^99^!^ *ПИ^й
З **Мс^мРиг ! 7л ^іЄАєі/ЗЛ • 4* 9*9 іМЄАвЛа
ЄЛА-гМІлІ/(4 ***9Юл4~9ШЛт**-4&>
і^Аук^ Лі	С99іі4^Л.
Тєі ШЛ9вІ/9ГаЗш99м4-&влЛ ,	4^і»0П9
^аеО^мєі Ліі»*мм^* /4гі умл&9
19- Л» МІЛСІІ9& .


•у^аспколсмл.
дпкскз.
94
/9<>
К ікати сети*
І. ікати саргеоіи*. І 1\игоріиіііи
Мгіаііи.
Огусіез пазісогпіз • Жук-носорог
Ьисапиз сєгуцз • Ьисапиз сегуцз • Жук-олень
Ьисапиз саргеоіиз • Зіпосіепсігоп сіїіікігісит • Жук-носорог малий
НубгорЬіПиз 8(гіаШ8 • НусігорЬіІиз сагаЬоісіез • Водолюб малий
Сеіопіа аигаіа • Сеіопіа аигаіа • Бронзівка золотиста
МеІоІопПіа уиІ£агІ8 • Меіоіопйіа теїоіопйіа» Хрущ травневий, західний
МеІоІотЬа Гиііо • РоїурЬуІІа Гиііо • Хрущ мармуровий
Меіоіопйіа асегІ8 • РоїурЬуІІа ресіогаїіз • Хрущ пектораліс
Сеіопіа тагтогаіа • РоЮзіа 1и&иЬгІ8 • Бронзівка мармурова
Аіеисиз засег • ЗсагаЬеиа засег • Скарабей священий
Со1о8ота аигорипсіаЩт • Соїозота аигирисіаШт • Красотіл золотокрапковий
Соргіз Іипагіз • Соргіз Іипагіз • Копр місячний
СЬгузотеїа рориіі • Меіазота рориіі • Листоїд тополевий
Вогсасішт Гикит • Вогсасііоп Гиіуцт • Вусач хлібний
ЬуКа уезісаЮгіа • ЬуПа уезісаЮгіа • Мушка шпанська
ВІаИа сіотезгіса • Віайа огіепіаііз • Тарган чорний
Ригригісепиз Ьисіепзіз • Ригригисепиз Ьисіепзіз • Вусач червонокрилий
Вогсасііит сгисіаШт • Вогсасііоп ециезіге • Вусач хрестоносець
СЬгузотеїа ^гатіпіз • СЬгізотеїа &гатіпІ8 • Листоїд полиновий
СЬгузотеїа зеріетрипсіаіа • Соссіпеїіа Зеріетрипсіаіа • Сонечко семикрапкове
Арів теІІіПса *Аріз теІІіГега • Бджола медоносна
Ьусоза 8Іп§огіеп8І8 • Ьусоза 8Іп§огіеп8І8 • Павук тарантул південноросійський
Уезра сгаЬго • Уезра сгаЬго • Шершень
95
8рЬіпх аігороз • АсЬегоіНіа аігороз • Мертва голова, метелик
СЬгузаІіз 8. аігороз • Мертва голова, лялечка
Ьагуа 8. аігороз • Мертва голова, гусінь
8рЬіпх еірепоп • Рег§е88а еірепоп • Бражник винний середній
ЗрЬіпх рогсеїіиз • Рег§е88а рогсеїіиз • Бражник винний малий
Уапезза аіїїаіапіа • Ругатеіз аіЬаІапІа • Адмірал
Уапезза С-аІЬит • Ро1у§опіа С-аІЬит • Кутокрилка С-біле
Уапе88а Іо • Уапе88а іо • Очко павине денне
Уапезза шіісае • Уапезза іійісае • Кропив’янка
Уапе88а сагсіиі • Ругатеіз сагскіі • Чортополохівка
РоїНіа зіпаріз • Ьеріідіа зіпаріз • Гірчичниця
Ропгіа даріідіса • Зупсйіо сіаріісіісае • Білан резедовий
Ьусоепа асіопіз • Ьусоепа Ве11аг§из • Голуб’янка Белларг

96

Гзріїїо Члсао.
РогЇІІб ЛроІІО.
Ьусоепа
Веііііас .
5а(уг«5 -Ьмііга .
Ропііа Ьгаззісае • РіегІ8 Ьга88Ісае • Білан капустяний, метелик, гусінь
Ропііа сгаіое£І • Арогіа сга(ае§і • Білан жилкуватий, метелик, гусінь, лялечка
Ропйа сагс1атіпІ8 • ЕисЬІое сагсіатіпез • Зірочка
Раріїіо тасао • Раріїіо тасЬаоп • Махаон
Ьусоепа ЬеШІае • ХерЬугиз ЬеШІае • Зефір березовий
ВогіІІ8 ароііо • Рата88Іи8 ароііо • Аполон
СаЮсаІІа Ггахіпі • Саіосаіа Ггахіпі • Стрічкарка орденська блакитна
СаШсаІІа еіесіа • СаШсаІа еіесіа • Стрічкарка вербова
РЬаІепа зеотеітіса иіпагіа • АЬгахи8 £Г088іі1агіаіа иіпагіа • П’ядун агрусовий
Сеііа КЬатпі • КЬобосега гЬатпі • Лимонниця
8аІуги8 іапіга • ЕріперЬеІе ]ипіпа • Бархатниця Юртина
СЬгузаІіз • Шовковий кокон на коконнику
ВотЬіх тип таз. • ВотЬіх топ (таз.) • Шовкопряд шовковичний, самець
ВотЬіх тип Гетіпеа • ВотЬіх топ (Гетіпеа) • Шовкопряд шовковичний, самка
Ьагуа • Гусінь шовкопряда на листі шовковиці
Ьірагіз заіісіз • Зііірпоіїа заіісіз • Шовкопряд вербовий (хвилівка вербова)
А§гіпіа Іаіопіа • А§гіпіз ІаіЬопіа • Перламутрівка польова
ВотЬіх пеизігіа • Маїасозота пеизігіа • Коконопряд кільчастий
Хі§оепа тіпоз • Ху§аепа зр. • Строкатка (вид невідомий)
Асгусііит ті§гаіогіит • Ьосизіа ті§га(огіа • Сарана перелітна
Нотіпіз • Асагиз зіго • Кліщ костяний зудень
Ециі • Асагиз ециі • Кліщ костяний кінський
Оуіз • Асагиз оуіз»Кліщ костяний овечий
Асагі зсаЬіеі аисії 366 уісіЬиз, оре тісгозсоріі • Кліщі костяні,
(збільшені у 366 разів під мікроскопом).

97

СЬеІопіа ЬеЬе таз • Агсіїа ЬеЬе • Ведмедиця геба (самець)
СЬеІопіа ЬеЬе ґоетіпа • Агсба ЬеЬе • Ведмедиця геба (самка)
СЬеІопіа УІПіса • Агсіїа уііііса • Ведмедиця сільська
СЬеІопіа Са)а • Агсба са)а • Ведмедиця Кая, метелик, лялечка, гусінь
8рЬіпх сопуоіупіі таз • Негзе сопуоіупіі • Бражник берізковий, самець
8рЬіпх сопуоіуиіі Гоетіпеа • Негзе сопуоіупіі • Бражник берізковий, самка
8рЬіпх іїііае • Мітаз Шіае • Бражник липовий
8рЬіпх §а11іі • Сеіегіо §а1іі • Бражник підмаренниковий
8рЬіпх еирЬогЬіае • Сеіегіо еирЬогЬіае • Бражник молочайний
РоСепйПа апзегіпа • Роїепіїїіа апзегіпа • Гусячі лапки
Оуа соссі роїопісі • РогрЬугорЬога роїопіса (оуа) • Яйця польської кошенілі
Соссоб роїопіси^. Мав е( Гетіпеа • РогрЬугорІїога роїопіса, таз е( Гетіпеа
• Польська кошеніль. Самець і самка.
рссмчкающіясл
Жиботн&іяу.
ЖериСе.'і .

Ьасейа £гІ8еа • Ьасейа а£І1І8 • Ящірка прудка
Капа Є8си1еп1а • Капа гібіЬипба • Жаба озерна
Сапсег а8Іаси8 • А8іаси8 1ерІосіасІу1и8 • Рак
Капа Є8си1еп1а • Капа Є8си1еп1а • Жаба ставкова
Нігисіо оГГісіпа1І8 • Нігибо оїїісіпа1І8 • П’явка медична
1ЯІІ5.
(Ксіпаїе.
/02
?5ІІЛС10 СОШПІНПІ»
•слосіппсіїїая 'Ісрсн^кл
І оНис Ьоиі-Ьсилс.
ТезШдо соттипіа • Етуз огЬісиїагіз • Черепаха болотяна
СокЛег паН-'їх. ЇЖ». Соиіеичгс ч СОІ'и-г.
СоШЬег паігіх • Маігіх паїгіх • Вуж звичайний
^оізьоп.з.


<£о(МОП$.
105
Карпе»	сага$$і<(», Іс Сагам.'»»
ОкунЬ, Рсіта Йнкіаііііл І.а РеггЬе.
Сургіпиа сага88Іи8 • Сага88Іи8 сагаззіия • Карась звичайний
Регса ЯиуіаІі1І8 • Регса ПиУІай1І8 • Окунь звичайний
106
РсРеУЬі Ллип, Соге^опи» ї/ули||,„. 0
<*♦ ГІуІАг* .
Усгпнлька , Сурппи^ гї&інл . 5ріси!ліг6,
Г гіьсиь зс.ііСяііі5,
С Є»іІі*іллп* .
Соге£опи<> іЬутаїїиа • Ткуттаїиз Шуттаїиз • Харіус.
У Дніпрі практично невідомий. У російському варіанті підпису ця риба названа як вирезуб.
Його у Дніпрі раніше було багато, особливо у пониззі.
Вирезуб (Киїііих/гізіі N0^.) відомий і у Київській області.
За малюнком його важко розпізнати, але подібність є.
Сургіпив ге£іи8 • Сургіпиа сагріо • Короп дзеркальний, сазан.
За своїм зовнішнім виглядом на малюнку ця риба дуже нагадує
плоскирку (Віісса іцоегкпа). Тому, мабуть, на малюнку зображено плоскирку.
Тгіясиа всиїаіиз • ОутпосерЬаІив асегіпа Ойісі • Носар (йорж-носар)
ІІЛОШКЗ, (Ч/ргіїні.'»	І.а Коїеі^/г.
Езох 1исііі8 • Е$ох Іисіиз • Щука звичайна
Сургіпиз егуігорЬаїтиз • 8сагдіпіи8 егуіЬгорЬіЬаїтив • Краснопірка
У російському варіанті підпису ця риба названа пліткою. За зовнішнім виглядом
на малюнку вона нагадує як плітку (Киіііих гиіііих), так і краснопірку
(Зсагсііпіих егуіИгорІиИаїтих), але за латинською назвою, наведеною автором,
вона, напевно, є краснопіркою.
Сургіпиз ііпса • Тіпса Ііпса • Лин озерний
Зііигиа £ІапІ8 • Зііигиз §1апІ8 • Сом звичайний
Асірепзег зШгіо • Асірепзег §й1сіеп8Іаскі со1сЬіси8 У.Маїїі
• Осетер чорноморсько-азовський
Сіргіпи8 Ьгата • АЬгатІ8 Ьгата • Лящ звичайний
Сіуреа Ьагеп§и8 • АІ08а ропііса ропііса ЕісЬ •
Оселедець чорноморсько-азовський
220
107
Іехона, 1\кпаг«і/а < огуріїспа , І.с КпдеігКя^п
В плуга, РсІ|>/і і піде /<ч<са$, Лаипюп Піяпс.
Суллкх, Регса Ііиіо , Хаїхігс Озгсіоі».
Моуасиїа согурЬепа • Реіесиз сикгаіив • Чехоня
ВеІрЬіпиз 1еиса$ • 8а1то ІгиПа ІаЬгах Раїїаз • Лосось чорноморський
Ця риба живе у Чорному морі, але на нерест йде у річки,
підіймаючись вгору проти течії. Не виключно, що в минулому цей вид
риби міг заходити у Дніпро, як зараз у Дунай. За зовнішнім виглядом
на малюнку - це типова коропова риба, яка не ввідповідає
російському варіанту підпису білуга (Низо кизо).
Малюнок нагадує більшою мірою головня (головень звичайний -
Ьеисізсиз серкаїиз), менше - в' яз я (в'язь звичайний - Ьеисізсиз ісіиз.).
Обидві риби поширені у Дніпрі.
Регса Іисіо • Зіігозіесііоп Іисіо регса • Судак звичайний

ЛттшцЬс.
Оі.чеаах,.

ТТтпіщІн. Оі^еаих.
, а—*.
Г £у^сх\ *, //ьг*п2лЯС^>,'	Алл і^глли^^^)
/7**о7їя&4,
ЙЛ
гі»*Аи гй ****** ,
у—шкл;,
>^&*мь4в>.
£ме***4
///
Ьизісоїа гиЬесиїа • ЕгіїЬасиз гиЬесиїа • Вільшанка
ВотЬісіїїа £агги1а • ВотЬісіїїа ^аггиііиз • Омелюх
Мегорз оріазіег • Мегорз аріазіег • Бджолоїдка звичайна
Рагиз сгізІаШз • Рагиз сгізіашз • Синиця чубата
Рагиз соегиіеиз • Рагиз соегиіеиз • Синиця блакитна
Рагиз саибаШз • Ае^ііЬаІоз саибаШз • Синиця довгохвоста
Ргіп£І11а сигагіа • Ргіп£І11а топіїітіп£І11а • В’юрок
Роггапа тіпиіагіп£І11а • Роггапа рагуа (8сор.) • Курочка мала
Зсоїорах гизіісаіа • Зсоїорах гизіісаіа • Слуква
Аіапсіа аїрезігіз • ЕгеторЬіІа аїрезігіз • Жайворонок рогатий
Ьітісоїа ру^тоеа • Ьітісоїа Гаїсіпеїіиз (Ропіорр.) • Грязьовик
112
Ріс II 5 ІнІпОГ.
,\1 ЧІПСАМ МЛЛЬІЙ.
Ріс тіпог.
Рісиз сапиа • Рісіі8 сапіі8 От. • Дятел сивий
Рісіі8 тіпог • Вепдгосоро8 тіпог • Дятел строкатий малий
Зшгпію УііІ£агІ8 • 8иігпіі8 уиІ£агі8 • Шпак звичайний
8шгпи8 уи1§агІ8 • 8шгпи8 уи1&агі8 • Шпак звичайний
Аісебо І8рісіа • Аіседо а«ЬІ8 • Рибалочка голуба
ІІрира ерора • Ііриіа ерорз • Одуд
Согасіиз §аги11а • Согасіаз ^аггиііиз • Сиворакша
Огіоіиз §а1Ьа1а • Огіоіих огіоіиз • Іволга
КисіГга^а сагіосаіасіез • КисіГга^а сагуосаіасіез • Горіхівка
Саггиіиа §1апдагіи8 • Оаггиіиз ^Іапсіагіия • Сойка
СоІотЬа ШгШг • Зігеріореііа ШПиг • Горлиця
Сисиїиз сапозиз • Сисиїиз сапогиз • Зозуля
Саіііпиіа сЬІогораз • Саіііпиіа сЬІогориз • Курочка водяна
Тоїапиз §1оПіз • Тгіп^а пеЬиІагіа (бипп.) • Уліт великий
Зсоїорах ^аіііїшіа • 6а11іпа£о §а11іпа£О • Бекас (баранчик)
Сгех ргаїепзіз • Сгех сгех • Деркач
нз
Тигдиз рііагіз • Тигсіиз рііагіз • Чикотень
Тигдиа тизісиз • Тигдиз рЬіІотеїоз С. Ь. ВгеЬт • Дрізд співочий
Тигдиз тегиіа • Тигдиа тегиіа • Дрізд чорний
СаргітиІ£и8 еигореиз • Саргітиї^и» еигораеиз • Дрімлюга
Тигс1и8 уІ8Сіуопі8 • Тигсіи8 уі8СІуогіі8 • Дрізд-омелюх
114
Мег£іі8 тег£ап8ег • Мег£іі8 тег£ап8ег • Крохаль великий
СИІ8 іеігах • Теїгах Іеігах • Стрепет (хохітва)
СоїутЬиз аіїісиз • бауіа іттег (Вгііпп.) • Гагара полярна
Апаз диещиесіиіа • Апаз циегциедиіа • Чирок-тріскунок
Ое£а1ііі5 ЬгасИіаіиз • Азіо Яаттеиз (Ропіорр.) • Сова болотяна
ВиЬо тахітиз • ВиЬо ЬиЬо • Пугач
115
(»сІіпоНс.
Сіпше гиГиз • Сігсиз аеги^іпозиз • Лунь очеретяний
Теїгао Ьопазіа • Теїгазіез Ьопазіа • Рябчик
//6
Апзег аІЬіїгопа • Апзег а1Ьіїгоп8 (8сор.) • Гуска велика білолоба
Апа$ Ьо8сЬа8 • Апа8 рІаіугЬупсЬоз • Крижень
Агсіеа 8(е11агІ8 • Воіаипі8 8(е11агІ8 • Бугай
Риіі^иіа пего8а • АуіЬуа пугоса (ОйИ.) • Чернь білоока
Раїсо ьнМміІео.
Соколч чсгчокт»
Гтісоп.
Аьіиг пі&нв
ЯсПН'рТ ІІГ|М'ІІ \я ні іти . іяіііонг»
Раїсо зиЬЬійео • Раїсо зиЬЬиІео • Чеглок
АзШг пІ8и8 • АссіріСег пІ8іі8 • Яструб малий
Адиііа поеуіа • Адиііа сіап^а Раїї • Підорлик великий
Н7
Лічісл сіпегеа. Чепурл І|лнлл . Погої» сепдіч1.
Агдеа сіпегеа • Агдеа сіпегеа • Чапля сіра
11%
Сісопіа пі§га • Сісопіа пі§га • Лелека чорний
Теїгао иго^аіиз • Теїгао иго^аііиз • Глухар
Теїгао (еігіх • Еугигиз Іеігіх • Тетерев
Спі8 сіпегеа • 6пі8 £П18 • Журавель сірий

Сісопіа аІЬа • Сісопіа сісопіа • Лелека білий
іго
Раїсо аІЬісіїїа • Наїіаееіия аІЬісіїеа • Орлан-білохвіст
С осцспитсіющіл
Животнінус.
(Жатті/еиу.

Єосцшигтгающіл ЖибопінЬїя,.
с^аїтипі^егеь.
оу~?
^лллг^/; 9ч^л &*}£*,	• /іоа^^
Мг** • фц**** с4**&ву Ллв^9Н;	,
9*М4к4идомг'Д$ЬХ»«м^№ е^*»4	|	*'>мЛ**
Дмш А«/х 4&*ммр» / /3»Л£г,	Л5^*^ХСг, >іг^4*/у
г4г^<<Ін^/	ли^,/
и Ху/^ ,
123
МиЛеІІа піуаїй. Ллсица . ВеІеНс сіе пеісе
МизСеІІа піуаііз • Мивіеіа піуаііз • Ласка звичайна
124
Таїра еигораеа • Таїра еигораеа • Кріт звичайний
М <15 СіііМніі. С усликіб .
Мив сіііІ1іі8 • Сііеііиа $и$1іси$ біікі • Ховрах крапчастий
Зсіипія УііІ^агія • 8сііігіі8 уцІ§агІ8 • Білка звичайна
125
5 рлілх ТурЬІі<5. сланець.
Ка( ііііііоі .
Зраіах іурЬІиз • Зраіах тісгорЬіаїтиз 6йШ • Сліпак звичайний
126
І Іегіпасеїі* еш-орсіи. І1егі»оп З’Еигоре.
Е л< '6.
Негіпасеив еигореиз • Егіпасеи» еигораеи» • їжак звичайний
сРалдпль II.
^еихіепіс Т)іммоп.

бь уІЇсрніїї (/оліаняхь.
Лс$ імІаЬіа їідпапиз дат ((доитпапепС. 129
Ме Д»4|в*««у «В* Дм6«АмІ**	вЛГГП ж вГ^#Г.Г	)
ЙГ	ІІ
/я їсо*4а&*, лі	'Ул
и/м/ «Ж47««д/
ґЗи^^Л-І)л4	ЯЛ*4Н4і4*4

130
О солпзняхб знІїеАіїа’слахб.
(хгс^ тиіадім егідітиціа


«А^ия^ яям ялшр у я 9-у* £»•—** **~і**4я*~ю; ‘*4*9»А*~>сЛ£г<4
я* я*й	'**п*т4<*Л *~і ?Щ***&Л**~Л Я**?^
к 9*фЛі*Л.
/„	гіг'+яйґ ^9ЯЯ^ЯЯЯ0^Л ХЬ~Г /~»Г : Лі ^І~**/	-
Іпіс ’ГЧІ/ШЛгГ/ ^6>і( *ьь&т»мЛІІл4 і ґ(^>ІАя^іи /
Л	/ & •/**>ґ£**Г.Ляібл/Ііі у Х« Г^'^ял х /&«^9 я4'**ігл>; /<гуі?м/т__
/гг >Лтґ>»м^ Гм	Ла-глЛ/.
г Л**4& ***£.
'7Яу9Ю***Ь*в}іЛ*Л^	Ілвл»4	А^Сіл. £яб^4*, *4* Я*ГЛЛ*0*М4*3
Лфуяуів&Л—*о	?й*м*^ х
•*4* ллг^уХм*^ яуЛуф^ЛлнЬ Лам^/гя^ ЬиншяС,»' Ло+нЛ
иЯтЬл&іямам к^мУ* *Ф"*£ НЛлл.	Ля
/и^****^ ^** сяіл /я^-^лАа^ я*.$+&4іЛГ	*^»^^'***< • '•^яА
^іуАЛгя^ /$^М<4<4	»*Л*І*Ау.

^лс яньілїл*
/5/
«кя»	СІЛ Лм&л Іви^ о/і*/лляі4	Хь*'*Л ** <ЛуїоЛО<Д
Иу/Г„і, •	~.ЛА" -^>-
3*СЛЛ*^*&	л А/ГЛЛ,
**4вА 9>»і^вч^^іл» .
е^ГгІЕ^Ф*/^
132
їіришна знУскигескихь оолпзнис.
Я^*АГ+гСЯї* Щ. п ГҐ ~у /	АР«ЛМ*М Хбт^МГ*<*< 'рСягЛЯЯ-Ж^)
Лі ГЙЙІІ	ЯЄїьЯл. ^ЯгЛ^^ЛЯвЛ. Лу*я4я/+*9*4 А*Г
*яя~я4 Лдір* ^ял^І
Ц**Л 4*фг*&*19 ^мммииА лял^ілл^лі^ І^яя^яляялял^^с &ГЛ?**"-»
Н Ї949 *>4р А ^44шл^ Ам—и । ЖвЛш^^^ммм^ я/і^л^. 4**я^г*-
• 9**»*Л2 < Ж*	Ллял** ^у^яиінмя ^вЛяЯ^яЛл^» ЯСвг^Яф^
^ЛМрАмвДрДвіІІі) £	ляял^я^ « ^*ґґ^іГ^\тг ДСГ Хг«^гм»«т^*4
МЛяііи^р^і^Л »у/^«уЖ^»«*>«« -<І/лй»<е4о»*. ЛяогувмЛ, ЄЛшЯ,,
9^р^ЯЛ Лв^нш^вЛл/*^^»**^/Я	Л >,, і»«іу* ........
С*4я<.

За**	ґЄгпгчМя	,*»*А у**л &~*Ч е*#я'*о ,
,9	>*м**4 Хг*/^< ^Л^мДм ^4**м, <?*>»»•« /*✓*«*&•*?
им-н/мл^ял^лл»*^	ГГ«^стХе/^Л«
О <Жилииіах,б.
&бґ5 НабіґаІЇо/із.
ґ< #	^Г0<3 гг .г£а^',	/УЛ иХтіТМі-и^Г
/»«/ г/^^у6і *4/"+Яг ; г<тг л&гґ е&г* ^********	л*	+
9г(	Рг ҐЛ**<, І4^л• і&*& 'у ГґрїТ*' **	.^ї-^
. 0«»</ угг^4^/лг/ Аг’иу* 4»'* /•-* Аплчфм* 4**4 , /44 ґбпї**!* 0*4 4—Л*4^4
134
О МнЛшцлїІ
2*і
/^і

&*“ Г*?**'"	Т**' '**
^0*4 & Лі/Ьллї'^г 4*^І*у4 0ч &*т^*4*Г	іілкнр	ля*у
Ц)
136
0

4ґ/ Лй^^м с/л*и «деАдек’ А
Д/мнгамм ішщ*ил /4	лаг /і^іп: МА0,.-
у*&*, у ДсЯм^фї Я^де*Р«»Г**^X А^Аа£а*М^	-*✓*'«**//'_
д»/умг£ лнҐ/іиІ &*&*+£
А*. И І4М»^ і/лЛАавл МЛ *•<*** т<л>,Л»»т^ г^^А  «ггл^Х«гґ«й< л*»г_
ЖМ«К , ШЛІН^И Гуз+Л+Л-). 09. 9.99	м/лг^*/м4 ДГ/*&7>!££»І«Лг
Ь*О &£ Ял** &Ч"(Лп/л	0^*19 ^ЛМ^/у
А Дк &30—0ЛЇ4—	ялл! Аут/»* -*«*Л Л X ^л<4^мсг^е.
«г*-^Г< ^/у2лл^< 09ЛЛ^0^*Жв**¥ ^Г/Лмл^ л/ у^ЛГЛЛЛЛЛ чуї у
4л*ІЬ <Л^и*9 Л4 */»/^І>4вД^ГДГАІГ	О*Сл/*//*4*Ґ.
&4І0*в+*і **^А А?**»Ал4*ґ*нЛ 0Лв	Роглгли*^


^&тлл$ СГ сА**Н*іл*.

"ЛСпЛірЛ/ь+міЦ'і"* и?}
»^ч«>*44> ^/«л^ч Аауїлх**'^ 2л* тої*
&*[*Л А? Лл.4*<***луь с1» С(^Л'еп ^лтглЛ^Ля ,4? А»«г.іл^г *** *»лґ"*9л
13<?
ЛГдггпу —
/і'ки'іяг ЛііЛі Ал4	{9П—*»»^ляГ;	^ЛНҐ А с^»ІТг^і^-^» ^л2*Я9^^^
*я ^•хтггл & ^ІІГГ^ о-гЛ•щііг**цщ4у (і^тл- оЛкМХ-4^ /м4г /Лв^Ав**^
Л^Л'сі лш /^1 Гг<Д*Гм л*««^ ^7*мв<'/-: 4гт>/»4» 6««'Г' <*4»<77м«О «*/*-<> Д.
фф*+ї	Шумілі
ч^М***?* ~~~^а . V***/ *** *** *~* &Л*ЛЬ4**~*4 с*^~«
^-‘--* *<***** .*»♦*!
140
УяЯ*<4* 44
лг сЛіш****** * •
.... СІ иМ
<ХмДо х *дг*»/	Л/****І
лЯмЩЯХі^
ь—у"*’*'-- --“і* ч^.^Х Лі^оЛуі им.
фчн»у*-	Гу^мммЛ<^
ЯЛ***-
*Н фЛіР*4*4*^	**с*>»4 ЛгїЬл мимуьуіАіс^	4^
Л!ЧуГЯ?&г-—'ґУ “*£****“ ^я*^4^^****4' (Н^І>^4^н4
^М,	44	^4л «дг//7/<^«'/ш г^Х^л» Ь'ггтпХл»
лу4 *углял •ч^Л»	>^чч^і
^чґІ4*
ЗА
иллл. яелв—ш*»«»С’«
сЛл^нЛ/^^нЛм ЬгЯ&ч *-* ><«.
««X Ясі гг*-«Р</. ам*^**"*1
^ргшими«Лм л>	хлкі	снл.^
9^Я‘

О пищи а питьк.
(ї/ітепь СҐ с)е5 6о(МОПЗ
9
Лр**"*6**і	«^лмм « МЛ*< ^*^в*АА *4йе>н***/.’ ^Хлг*л,
5Ірф< , Г~А,	6уру*< е£м^ **«	с**-
*А&9иьЬ,/***-	м****4ур***миь	* Я«/9ЛМ^«ХА> • /)і
]ц /АЯ*"*4"6л* /, еЛ« **♦/•->*♦*•* ХуЯ» лм+4***
‘ГХГЛгіуГ/ухїЧґ	* **Л<*ил	'Зл-тініі*^ ,'<Х&*£л **>
А	/*І4-<м ^*«ж *’*’> .
Дй^;^^^**<**// АіУ х	/>«<
Йг&лиг	, /і6і
^99Н4 Л* 2*6о**Ш +"*&*	&> ІІ+іЬлІф-ЛІг	**-•!, '}4і-*іІҐЛ4Ь9*>
&*	4 <-Хггґ><і> Х^гт„^-
•А-лАкі ,ои	&4 Ьсі^Г+і &* ЛгЄА«^ 09А^4! /0» !• !НЧ4	09*ї т*1-
фм , і. АЛ.І4 ^Л^» 6г Я‘'іЬ*ІІ-с)і Аь$*99уі(	£ Г+ґ С4Г У»£^в9^04^ ,
і*^4^^,	, г,у*	^^9^4 ^^£4^^099^
^ІиїЛі	, •*/~+ґ~*4^<Л9ь4-?^„9,^	^«і^. .
лАг/ А ^лЛ< і/ £г4 атЛлл с^л 9^^9994 ^09^4 р&гт ^^^99^9- ^949^^990^ Я~л Ґ^ГГТ ^
'0««М	ІЯ19***'*ЬШ9 А г^^4т990£^6/ і* ?Л«4^ихЛ^и' г/г*>^*»*Л* ♦<• г^Х^Ліг'^ммоМв'
>/ /г І^/Гй/я^ х «4і*м**^х ^99* £с'в 9. 999^^994 ,9449.^99^.9 ♦< ГГ^4ЙІкЄ^4^
і)л994 & 9 *4лЯ*І -/49Г(^Г ; 499 Л9.4 ^Т4^и* 6і ^99999999^9 ґ^9	^Л9в ^0 9^90—4^ ^99Л. >
у#<ни Д**Г- ^ГМ^кЙЙПе	, &4 /я 6/&М4 УЇ9»Г 4^09,4 499^ ^У9499^.^>
Ї42

^44 4ї£Іолл"4	£++40**4 ,
^/44^мво «7<^г Ж«^мамх <мжм^) -«*»«*< ^|6(О«ЧЛ/	* УУ^"'

Я»*** с4у*яя~ял, ь~, 77^,^у	я^^ягяяяя, ^яя+я^яЛ 04 -<Л-*«*І
4-^лгпт^	і»ум»>'М*>А АяЛяния яяя"ЗяЛмя^яг^
‘Пгггглг х *9*тлгту Ья?+ Л^о/»ил^4и 6*мщл* *&**^аоо^лоиоо-сггі^гі/
•Л—** 44 яія,Ля4^4» еяО^ии^ ямРм^А, я^О і^я я^имя^яОіяж

7? л*і*Гс ^іи^не^'і ^ІІО^і<яіг) А Ит*Й^/> 5**1/’***л^	**«
€&/ Л»*£4£'х 2/ ег0І4~-*ї* Л*ч£& Л4444 ^л/н4^и<л^и)*+
Дг
Злі Ль'тлчі •+	4*іи*
143
фми/Сдед /лгХамм** /йи**Д^«**/ ЛЛ*»*4
Аіей" »< *угмл#ж~—*> Х+^~;*4сг	*7>а'"“*‘<<<^ >
ЛГ<4*Ь**4*л-“ї.
/Н&г<	Кли^ЛА. синил'.	гґґ/їттїґим.-»
(ЖдргдДй^^л* д'£д^>^Хгі	Д^^Жг
-Л^Хі / ***(+—4^лм^^глЛЛ'	^9/иі^^Аь
л мип9^	М+тргаг* ^»укґи^Л	^ил/и> ”•
Д« ^с«в9м- Даі^я*«^4В« гег/и А>.> « <Й^ел^імм* ^>?Л«/<£ ,
144
Озанятіяхь /Срестьянб.
^)($ Ііаїаих де$
раїрапі


1^.
А А /**&г	6	е^л4Ш виц^ . Д^сгг ямм^и л Чгг—гтіГ~т гґ^мц-^
^^Є><Л*<у4<» ^АжАи	*ЛС £9е4^/іЛ) Ні»^І **— і^г ґ^К<У-ґ^*	0^^-
М^Лт/л/И ^в^л^ія^віл *4*&л> сб+шьі	9уц^^и£л^»я4 «ЛГ^
ЛТ.ЛіЛЄі... 0И« **/^**> ~~Лялп- ГМ- 4МС<^ *^*1/м4ГТжХХ'*Хг Л МГ^ЛЧ^йЛА-» *х£мр4Г4фґ/ *#~Ч/
ЯЛ0&	^£ц(44 с/лі^<м/<.
**«* ***	М^Л^#****
2Й ґїш'-іїі» «
/*^ Л* 5^*аі>гм
4 Шінщї
* мс лЛлл £&*фі сілі £** ?п*г* їт а4^.
д^—А 44 0*"Ам6шл*м**Л АЛмМлт^^ ^^І9/илл 'И^Н^с м* Х*м>-
**(ілА*>*4*
и]Г9Н чЛн	у^М^ініл и ммлп4»_> М*.~
4Ч**А / *«***Аг * ”«'*»4/^а£ддзг жЛмА е& м^Алм/	44я*мг<6і
Л,*-*£***ХЇ 9М 9вЦм 4і—4ф4 Д>4
«лЛ • й>-лг>м.л^ ~
Ммлжаям.
У'—Л чл»9*^»9мМІ &уч'ЬуІ М&чгг-Л * ^ЛМ4^К^О(С9цЛ а сЯуЗмбфб
МЛС4Є*44лмуІ М^уеИл/{	у/*+*>*' •
іЬи7лн»уиііліЛл—ф^ угм*ум/'™&**0	<ч-гХ^гАг
джА^и^/м» ^-/Хжмч-/
М^,мл	^^9 , »^>	*Г-Л**~
; п4****і3?уСу**	"Н*'
*т***м& ил І^ммлммл, 44 'біЛхл . ЇГ+гллЗміл 4^^^-я^мс9 ***
»ллм сАли^ 7 *•*£ ^ум9м ігто^м яум
А^л ^44^4 &<ш0т ^АА. мл^лмо йбмулл*'ЛугМмт* м м* с/2аал9^аілам
А* А а . 4 мм 6+Аі/мр- А4ммв4іг^ мАмі^і імл^^9мґ9ум М
м ЛМ9Ї Мс 449Л9МАЛ, му4 М^м^44	4%^м« ^^жлглм
ріж^йШ^і^4^м	******^****<>/гп*к/ *»»♦ ^г/*^»АйМ«» я^іНЛМА
4л ,9МіМЛІМ /90}Л—4*4фІ М^ММвЛМямАі,
Итк, ^••^ЛвСлл^.	ГЛїЛ,Л*~<>'*Р
0	і .
145
146
0	.
М4И-3^»<7«**»МІС*><ГІ' ^Ж»Л»А/</4ЛуГ<А> «#^ЛВ9Є/мЛ^^Г*/ X/ <а*^ґ/
иммлнугі} /гвь&**	&**&. и—4&£-
А*)*** Щ н^лЛі^и^ 4у	Л 4*‘	'ЗГ4*Лг^<ак^4 * ^і,
Л"*4*»ММІ*ШК <Л*^л**АГ^Х^ л«^п^^л</ Хм*-*уг/ Л^/^г^ЛлгХ^Г^'4о^ет^
&9**рл* <£і4л—ЛІ. £с*Л&*П&в. МЛ Н1*04<- О<ц/г*/<4	" Ясслеїл
М СІЛщ(і ХЛЛїЬнкЬ ‘ Тї*******'*' , ТТі*ЛІЛЦШЧЛ,
х >^глгхЛ» , ЛнслЛм* ,^рми£нн^лі/^и»и^ини4'1<>нтл^і н 0/іс/ацч,
ЛІ е^лутмАщгі:
Ашл^^вяі	^•стілнл *Л"**ріс Ь ІАЛЛЛГЖ4 Луї
&***4лЛ* Л	ІііЛ»і>4,Сш»Л^ иуюМл, , Я*Л*т'іЛтл> ЛуМ'Іде^ХІАД^*’
4аиш 9лл	* Ж//«*М*< А<*	, Л*	^ги9*а м*4.+іАел*рі
(^4мЛиші^4	,,Г^4і	гЛмг
1*Уберу	сі^9ккІС^^9^
/щЯ****^ и «у/^7Шл<Л-г Л<>ЛАгЛ«*Л^у* ЛИ«Х^# и С^Л9сЛ»
13См«* &* ї^буц !*/^1 9в4	' Уісліїт/ І4І4/ СА^І’УН
і. <.„04,	, </іі^...^, , Г^ао^//‘„і„Я4.йі,С^л.у,Іозі ґ.гїііі.ЛЧ'АгЬч,
^сЖлог! . ^л..< & <***•• 44 4.^л Зв ^Аіонлт*х іл. , Ха-г»*'«ІЬ4в*/ & */Ия^/»»о^4Яс
дїпьл- к- Ал^с
/ ОІІЛрл #Лі*лЛлл44( 4^МИЛ^ епу+ЛЛ+и	ь*4*И*£
х Хіди/? *>••* ^гуМА» Л^Г4^и»<*вЛ« 4л*>	/*Лр4'***'***' 4ля^
/^4м^п4втЛи **91	Ф/у9*> *мра4л*~*"*	/У
у~Лф"*і а9/^^4у *~~/,4<~*,'-»‘-~’~і6*5‘^-
99и4^ш4.	•і^г*//<Л< ^»>^Х/АмА/
Айд^му/еДмй^г « дур#£. Мд^/Г<«лмугі ЛглЛ^с^гЛх^/у^ *Г^вг*Ря//Дг*4/^<**<Ж^.
№*4у*4к	/у9л4^1 0лмм^іМк м	2»‘~»*Л*~'~4 £»9~*'
ім^Л ^у^Мл и Лі/І, ^.—*у*«, <5—м«—^»Мг
т^ащ94.
^.^1

Ї4Х

*&*) ҐГА^ЛИ^ ^09 ^і^у^ЛП-Я.
6/Ш )*А*мїі **ан*А о</у/і> и пА&ніи. м»'*/** щЛ	0*6 і "<*'/*-
шА^Л**^*с/іичі^^^ Г#<ґ<4 ?а*у6*4л'*^
^^Лпл>
ЬфІянАбм** уа^т*->.
уЛІ^Л ,*»** О1ЛІН* , Н*	(»" 0*<Н її Мт»<у(Н 4уНг* б^Лулї+ГП £
^с6і<1> Лс/г/мю/м << 0 с г>'*/>**?/* & с*//лл к ґА^^'
лл&ю* оинб ^/*9ки .
л«
Аг
^Мх/*л***«	« 0***4*/Л<* Х<4дгл/Л^г/ инМнн^б оіса*4 &*** **•* Ш-
Мфг?А***А> і/»лАґШ<в*£ /иситиЛ^ ***І 6б^ниа4е к	,/Алжб* >
/лі; С&шс ял*.	Шу^ /6
. Л**Х^Л л^Є^Аа^^г/ ЛГ^ ЯҐ4»т/у^^' ОАГГГ ^^лп/ілмгт/ь дбг^/-
^ІА4^Л^(и( Нфі н	МФІН. ЛЕГАТІ Оп*І^/^с^6<^6 ушн^б/ а *утгяо~
*міі ІАлж+бІ , 77/>	^ґґ/пад >і*Агум* О^б^с (/6г	кю*г4
нЛлжби	«ку)с^исі. /'6 /с* **?*'£ 00^г^я^А6а^^0 ^аг+^л-*^ і^ґг^ї-

Г«Г^2>~*
їикм /а	ц -6^**9}
(«•ц^9 оФ/Аґ* /^	«(сіяґгНА4б^і сбуїглг^бб.
ГсҐ*
^и^лнііг Сук&уи**, б^б^гм^^ц &(/**«. №иішй
Лум* апн*<0(у6у9^6/^6/с
лстгї<#»^4г«< X-
^Л	, »уье/у,**т4 0^м^е*-
К+Мфі ?(«*>ні*гс*«ігк СЛ00^2^І яоба^ і
Лоїфінанк иіуіоішкл^ 6і6^яіІ> Г'ОМ«
і* тіоіїльіЛ , К* «М^Жуям/	&<Дс,	6в^Я> *^Л0-
Ліст+чії	а»'***С‘ру*4<. ,Ьч+ ІЇу.*с>Анч* ж*Абк* м АТуеліІІфї
лук6б(ШЛ^іі іа/*9 иуі си^6< ^глісі яу»/( і/(^АЛг6^Аи<
*гііь пАч.6».^ »*Л	М	>**<\,0"«	пум^ЬлАс

0	,
149
‘ГуггМ ~	мгуг-?г-А—/ л«м/ '<	/ >** *•/•*	*?Л*ж4< </&***
/,,{— „Оя^чА »я^/мчеяи> и^^ячЗляяі я**</1 луг^З^Амо ^мя^А ч *•
«4
у*т//Х<>нЛ Л//Г4^/^Д» в& »9^9Л^н4 Лі^/бКо	Гхїглм«
4^Х гу^ГГ 'У'** *жг/ **г*л>**>я«4<-> л «»4»4	*^ґ/ илт+*+*м***^ ;
ІНиЛлЛФ	,
^ЖГіПГ^^£Л> Г&ґ/ >мг ГґГЛПСГ л« А	ХС^9/» Л£А_>мД»*^«М»/)мм4« **♦* **»*/^Г
«<*«** Л^м.	Є—мі/ Лж>»«А ^3. ^і'^л	я^4^..
пя^ляяиячі
4я*чЛ.(•***&'**) я ІяЛ, улЛк^<*ч4 иші^гея я»} м» мми» я~*4
Сирі) в&ЛжЛйі, яиі 3>яялг~4<	Нл»ч •V*-
, <іі»м»яі <	* у •‘«У* **'*'• ум»»~у»«*^*»<^
?50	О блія ніа осіІііасбь и нривінгекі на іомани.
и ^лЛм~
** у. *^^'/‘^',*'Г^’*>««''''"ГІ,'-'/*''<гЛ**’' ^-«'у
Л* Лі -п^- уг^-**(ггпгг<ітм. *«*.// ••—юшу ІЯ>/ АМЯЛХк,
*"?*••*	гпххЛ. »м^гл, *>»"..»{щЛ', X. „„„..аг
А	»//іь/вмм~*А/^маг;'** Л«*	#т// уоЛ*^/ГХ«/**<***Мг’
6йЛАи«/4л» Х*1Й4 ^Л*4^ 9іпг^АятІ 99ру-уіМлілсу, тл •*Юіу**4	.
ик.
^иун^лміч. фиЯ&лврі	іглі,
ІҐПМПУГ у* **<>г*м**и^ / ***** іИ/<*и* првгьл^Яі ям» лініями	{^/>^
уЯ*л4А*н*£і ^н.мл^л п^£у»и^/(^і	я?*»*{££ ****у&'*4
,* '**	#г**4ь*	^у^/>-
Лдш гммги // £<4^мг4/х/ М|рм*ЛМ^гХ Л6ЖЛ4*Х4Є X/ »мг/ Л****«7^'*> о^г^с
Л^оці»4лн/^Іл)^»і»і9і4^ т+яЯіт ЯЯ" ^ил/мі"
НАЦ інл*пА*нлл£н+**»в*і.	/0/^,4^
**** /лЛ^^а^яЯіл Л^м^^гуХ	»иі^.^
/Шл9м*Л<., ЯЛЬуу лг^лля^І	Л^-
ХЛи Н *?*	у**	-
л^и^)/4Л»А **я/»*л***'** >мгл»4<
У”?* О^Я^шлй илм —ілтлілл^ ^г»»к4)/ ^і»^ і****** Лл~
ллсАнмнтб »ті	&ІЛН44О	/А^^Л4с>^
[нїСф/'К*	їяум*	**"ГІ*< &<*-
Я4Л	X/ ^»иг«-и*ул Х'**^*'*^'***^^^-
ІФ **р*л*у	Ямг~"Я*~**~** *І
9ф*9*4&ф*Л* 4*л*<» Лг/ш^сл^ л^ґтл>^ Лк/ть ^ллв /^ЯлігаА
л тіяяК Ям*]+**+4*	І/9}9** ла^ 'ї***, ітя^4
/*	.	ґ> л ^Л П* а/^хнл^^
лл У	лл^м^іл м>* *<4*Х^ За**л*•*****”*• '
А.уяИ *4 >^м>М ,М»*~4	***..**•’''*•
*9р»ч~4'КллЛЛ?;*	^»^вм*^4 л<^Н,*»>"*А*КІ"1'1і*’,4
ібе Іи^/иепсе дез іміуп е/е)сі сопіите 5
Л'/г/лі та/адіез.
9** /л сАл^г,	*>С9	/^ігіґшаїц	‘
Я' ї&14у*И&4Ар СІ СсГ	Л ?*”<< Л <* Чгл+мл *, 'туавїгАл Л&Гї
& ґ	х сА^ &Лг+4«<&> лс	/и«4/ммі/*4;
0
л4~ /»4
Ї5?
***** ГмЖ» МчЛлирнкЬ*,, ^а^ГПт«д6м« **ло »^мс *гг»*ао ©*>,><<» -
Ой/о <**СХ«4 Щ4>М**С* *4С*уЯ*. д*»лл*і* .	іл* і ^0 ** Я* т&-
Оі	1*** Л)ЯШІ	 *Г ***лцг*м
-/І****** ^ЯФ^0Л^Я^09ЯІ ^Л*М>**>	, клм і>л»4«^<л
АДм л^Ллліммл* *уич&М4нт>; &/•*& *і*ь* с^Іс^лл^І <.****+&> е^Лбяїфк
Ї*є4ф»міьм6 0+*4у)кя ,	еЛу*Л***Ши 0ь*і**9#4*сл<-
&миД у2«д>с ,	у	.
ґумро&л елс^і^^в/44л	//ии/ скл^лнц^)нл-
ї^піАІн^ил ^Аі'/ЧНІІл АГ*і
Ц*0і2л~ ЛіЖ** £**$•** ^АЯ /!*&**
&*•+	деде^^^ґ/ х 4*^9іи*4Л//^1 « іл^ии . ^/лЛіЛіо
УіиЮ^яЛ	Л>/»«*»Л4ГМЧГ«4<&« ЛхЛі *А*<* 'ЛГ*Х^Л***/	^Г» ***<*> </№>/'-
Лтг// *^4#*4де/	ХлЛїЛс л/Іі М**уг*.~*г*Ж> у*уг**4я**-
4* ^^*нл>	/V* >*<еуХ<гХж<**х4С
ужгячу94^г>ж^ Я4^уу (/с^0ц*^у^ >	ОСО ~
і/ітв* т*л	с/Іи^ Пуа^уяиі^'^	ло
АМ^Г^ ЛйЛ/Г^ЛГЛ^/^/Ж^ ЛЛЛИЙ^ ^у>^3нпл	-
^0^ ^ллллЯя^^ Яогя^бііо	л/іи/А**у нл	сА^т^сі
іяя^і ярш+А Ф£у*4 *уя*хі ^9аМ * <9л^+—ь4 *і**ь4 ^оАом» Л*-
щу>0* ^Ял.	Щ1+ЛЛ& ясу*** іаГ*4«^ *Х^ Л«*^йґ ^/!/*л<<-« * 1г^^ 4&К пр**~
0Г9^Г	Я**мЛ ОПОІ^Ла П/М< Ю+ЩГ*
^О(9ІЛ^^Я^ ШЛбл £4	Ц	,
уГл/^г Ялл4 Я	у ^М^икі е>(/нл^л^/а. —
^и^нгя ЛМ< Ж*•*«*/*^* асое^/іМ *'ш*&*т£ плЯ0^Н^и
3*4*туЯ^М^і ,я*4у^л**п*^ *НіАн^к*^ ^сгеАій{.
мшя) им 4*9я**у~ </2*»уЛ у(Ну^у^). Оа+шуж	^я*и^
С^и^уі < ^Л*Г9я4*Я^*****^уЛ ?С*6с*»*&	Н4ҐЛ0ЯГ+4* їуу****'1
**•& і**+ смр*т*~~4 і«яг*Жґ *«•*** }*СЛИ*'^»**'МІМ"4" £І ірун^фія#.
152



153
ІЇ&рнмліи»4 АШлЛ.	Є^е »«;»уг<4>^иг«*4 *•* Мг«*м0іу4е/
Лйу^^Ч* Лйв»о»7и. Ая* Л*«/*а«» ^««’Аур/ммЛде/, ЛГ0*»д/ А^/^Я*** ‘"'а^т* Гд^^лл/
)ЛШМП"** , 2Й« М»<х/«0мигл> Яглмяг/ >*** ^»*^9/РМмХл> А«*г	«лХ>
Ам Ам*ЛГ, Л** «*«*у/***^ гплиштЛ л*у2* Ц^)а яс/Ія^л+лмлеяіЛ -£лл л^н^£ли^
* ЯИЛП—у 0*4 £л*А9*і	*Л«нь~і К^МНА^ ллл}£<. -
Л*	*9Я*л4 *я*9 Ялі2* 9в*2лі^л* А»О^Лл>**у ЛалАП^>^> ?
**4ут*Ш*А~4	о *»1
/4луілля*4 Лі//4НЛЧ^4 ллярлЯ* А*ля—яе*4*> »р* »м»*ялуяк 9ри*піЛн(^и
рлДялія., лятяря* *яі	туям Араи*>^М^Л}
ЛляллмМял	*їилул<	/ГЗе^гліи елтялпіжі
Лй #*4'/жлХ0ел?*< О0»^е^/Лйи«сл> де х«м>м>/жмо /гл	,»*'& £&ноА>иц^
**р*л^, ілЛНАщ& е^ііря*Ал^а*чА /**М ялАл9л^глаалЛ яш+паляи*
*лтфЛв—щ 0^ пв	Нв99М^ 9^Л^/ Лраг/ліции^»^
0Я*Л 9Ш	/* ЯіМ^ СтяЛ+я* и ЄЛ^У ^9- А<»м^ //оимі*^^4*<^ /
***УонА
яо^Л4*н4в9. чллл4 мр*Л*^мА^ис^/^и у2ляСггонгугллялл-
шу ^р*9у .	'р.'.АААу^'Л	Г А<.^м 40Х>*^—
Ам>4 сл.ж>ж<-тХ.«
^ЛЛЛА^-^ЛЛ	ЄЯі/ІК> ЯН1**^и4АП^
9Єл+99*А мра+ллчу'іАі.+л**».
^4 л^^вАмлрі ^2А9лт€'/Гл^/»Ав Аа^іь ял2& Я9^9^л^/
"У"ДГЛГІГа. / *^»<Г^>И4^А<	е+АфлаШН+і* У9л2лллАа ^ВГ99МЛ»АЛАаЛА^
^9Ч9Ша рл Ая^М-АА о4 С^^ІиіимЛ у2л-АлЛлт£і*ш4 ***•*> ,рЬЛщ*Л.ЛМА» уЬ)/ЛА,
Ці* "АІ &ЬА*9* ьЛАНЛЯ у9*9*4***, Ше**99лулл, ** 9.М*А*9*ЛЛ*4 Ярі .	Аа
А 1>^ РгІЛ.
Ів ГЛ* ^Я€*^2*** . ’ И^ГУ'^Ма/
№0^ *** алїЯ*7іт*А* . V Яі^ГиЛґ а /> ***ь*4 2лі ЛлА&Ьм* , ряг***'
^і/ 4*
4им/
Ї54


щлЛЛЧлА* Н*
• Т?о л?п+
'^6-
С**М*о с/І<
**'”•* / еЛл-^Ф бл^П^пі М К^9^/
'уряпо
0	Ч їфМ&лЛМСІ.
^9 <г9лл	.
/55
Амьлу	Ілм-Ь» Мл фуЛл'іГ+'їу'І	е
>«ММ»* ^»М*6***А'“хХ СблЯАрІ * Л+ЗЬрЮШфі
ДЦС^ГЛГҐ^ х«<*^ ЖігГЖА^*^**, />	ЛГЖ*<>С«^«	/,*>/
*»4т* ***£*•*/
/лним*я**»

/56
( тегтенб
смертносте.
6(а! де /а тог І а/і(є.
^Г/*Є4М-ИМ «-М- у-^/4/у/
^ЙЯ«* /**•**•<• ««&ЛЄ4^ЛГА	—р-— •**“***¥ лтллллб ^ЛЩЧЛ+4*4*1 ; ** &.***
н^л ги*4*М4^«^ Шк* ркл^иАдомІ Л*Ль*Л*я"*><-м*4
нЬуЛ С*</Ло4і9і*і;	і/І*Л*і?**Є9!^49И^сМ^,
ТЩГГЦ^^! " А***' МвУ*> М***^**^ *	, •* ЯГ»Л»»«*у ^СЛА'^у
^ЖйЯГвМН	***** Ґ»*«/»^*>*****«*<- «Ц^2«Я**^/•♦♦•«> £{ Яй^ОМ/9, ********
іЩгу/пА с/^и»Л	,ЛСін/інил ***** ЗллА/*іл+»9*/£
/ ^**^Й»МеЛИ Ьм*	Л*н)а£/П^м/^МЮ	Ш**Л.
МС*9лЛЛя**9МЛ,	ДгЛЄ4П» . •^***«**'
Лим4 лл>с*Д; н»	лг< уг^^м^у / ******
*е**л****л.' ***** £* Усунуті <*****р1} < к**$л	мллл
&л**і, * сп^пгІ*^	лл я^ви/г*^/^
Ми і** лл*л Д*4* , *** »*»** *м г^^г* —*4 еА^ал	-
Х&иЬді <«>»М«^4 /е Н4М^І4 Лу ЛЛіГ^м* 2*9* ^ли’ЯЛЖ-^АЙРГ Р^«# 4о

***** ^€/**і* 9ф^Люс'*і4<Ьі'Аг*-г>*»?94гзсІ' Мі и*г>***гс*
Г»^*^**4*^ ИіогЛ*рІ ^Іе'пипілт ґ&ти<
^**мі4м**лл*л^и і/ а</^2м^і
Л***?*	/і	п .^<ууу< ^/ТТГЛ^І-У^
і/*Л4лм^І/ )цц^тІ ^1 ^)>*іб'мАО(пис ^очдіС' НіСпги тімоіЦ^
с/!м>и,мЛ 4*	ЯГґПЛьїу у^іи^л^*т4 ****<гш 9(*пи^И^і.
•Н*^л*4* *& 9^Л* *в^г €9МЖС****Ц е^*ис*9^* 4^(1 (/*Л*}*44 ^гплл^(^О
М4м^/**А9***9.г**л^ . С.$ Л/іу?**	л^ле*пі
9м* +*4 Лм*м*	с^^*4А*г*М4Л	#4* -мімі*	***
^/9^*!*^ А*
^^44ЙГ<и44»г‘ 9л ^гл^сл &Л&І+МІ гЛ^вві	Ісил Р»*в# -Лл
/6 Ус/6іуюиг ел4^>л*^і~	^л єя&'і/лаЖ Л*л	^*а-г,лл-Ї 6^
иііімллв* л4~ї)*Ш &"•*<& Д Х<«4«// Гані і*ча 9лл*л £ л*4**а, *&9 *сЛс)лаЛ*і4 ‘лгиГ
<ті^у«оі.^и ХмЛ< -я^Х/^4* *у*Зу*су9А+/6 ^С*^уі 9* ^^*****аас* л*ЛЛм*Лв




£&Г 4л.	.и^іЛЛІг г
и л***&4рг+**£ • Л»*>им хиліте Ял 9а/Я*~~**сл-
^(і */}*"}***	*** 4Ю**г*лі -буф* О^и^слц^/^ /с&7^	_
^гЕчґ'л *•	тжгн^і аі	.
ІґМ Л& ШАЛіМллНІ Мі'л+іїл.	2*Ял ,
МйГ^С"
СІ^Гу «-"<	/^тпл фіШСї
«„ь .,~0»~~*	Л^~~* ***** * **
^іллуллмл	44и^^у ^Л*4ШЬ*4*4Г *
*—**+* Мч<м ^гЖ Д>^н*<4ил^/ ^/{Мґ/Єл^ ^/іл^гг^^ ил <чл^л—*р*г>
*** М+ЇЛІМН—іНІ-	. >3о>	4<з^«/»/*ж<*г»Ж /гхжм^
^Лм^ллв^в^О.^	г»іл9сі	ґ-блачт у/^^елніі
* ***	}лк^9іл^т^	^М»л4л лс^
Д|^<Жлмм/««ам #ммг«^Ж ^І^мик ^к«імімвгЛ!Х^<и£« а«^лй**^« И^У ґ?
•^емі <Л* »Жмл птй^ии»«иім» Д*я»м/ Дві ггґ<(Гел</*' Л^1/
ЙМ //^ * ЛЛЛМЛ2 КЛН^ЛКЛі г^9^ &	О^уи
ґггггг—г_ М Дн< //3^/^/л*^-**^**** *с Ж*	/и
^гАїдлг у	/асл^ХжЛ^Г* Лбв ал4«^/ **
С~**Л£>*'******»***' •
«Л^/£к_/7КХі2МІів£ .
І59
46ЛнЛ+л*	Лй/с^ІОИ^
/муим4»4»яг «*» лмл Л	$**Ллл.	& л*ал*л***4тЛ А ЛаІллЛ

/дл|».тг.г.лгг-лгі ґ <*иг/*^у//а«Р/***** ли^агжХЛгл	*-» ^4
&9В&	/і вЖрЛІЩ4С**л£	* /^АуМИл/ЛЛ/Л <іИ/и<Нл
ДМИ^М^С^/2 X/ ХжЛлЛиЛ ЬЛіЛ^і	м «<«/*< Л^Г*г£ Л<^
и 9л^л^£. *с* А *ґ £*~1Л”***ЧЛ4	^ІоА»^
яйі«.
^о Є*Ч /
160
О (^олпізнш зпидиаїткихь
и заразипгмЬнЬїхЬ.
£е$ іпаїміа (рііетіріез еіатіауіаіїсз.
£22^
| бгм/ , /?/ ^оснг/	—
^/7	, ****»«> ЙЬ<
^64^1)^44/4 9***- £>****
Клине,
^Я19рСМШ4І ^^9***^г ЙҐ М &-
/Гн/ярі с/*А*уч4 їнл.
Н+ч/нАбшм. ІиґА* н^лтл^*/*
лгя***Ь'лумуЛ £*ґ-
ІЦЦ иі<АЛ	ЄА ЛГ^Ам/й^*'
ХввЛмшї,


4ЄЖЯ-
ЬшМ М^уДм*« ЛіМ*. Л»і9л- //мЛ^и»*і^
9*	^Й«м04«мг'д> г АС* «уЯй^ «^^Рдимм
Л ЛфАп*$ , ніяшу **•*	Дйй**/
<*м«>^4 // *,/»<і мрлЛ* •Яліфи- ,
*л Ніну ті «*й**у><- Лг
^ли*>лм* ґ/Д**л*/ Х^ку*7' МЛ-
Л4М^ **ЛЙІ ^у/М)	т**у
ф*л*Ь,н£і9**» сА£/^Л Мм м«и>Р~
АИсйсй»^ //	іллнш Ні^н^Ам. -04
. Лялл^ял^Мпнп» &*ЛяшІ
а*лЛ	с/Ї&ЦнА
9глл *щ**М*9	А »^Н^4»Л Л-
<44«й4«ч^ж//і йЛм ^гмами «а лоР^гм-
Лй*ма> ;	о*Л тгм им9
н. мнн. •углНм^слі Зкмип^^тЛ»
9іЛ	£*А4и ^ЯН9	^4А^~ і
•*<* ямде^ім^и амял^м/у»	- |
4ЛЛ* 0Я>Л 0ГИ0І	, ** т*ЛЬь,
ЛА<4	ДОс&км»/
*4	£і +"*}** •
X'рупб с^п^іпа пшпбіапоій. Сїип
/^лї 'З^^ГСГвМ^Ч яцгл/** йаа Ааг—
АМ^ҐІ г«й«4 ^мДь гл*гРгж/«а«*^/ ЯінАнА-
. ІлА^>
Л^Лихик ОпнМ м
Х*<	? и	АнмшнА
'Лряллти Ош

ЗаіМвш» ииІ<	9в*&,щ*л""мЛ ентЖ*
>*** «•**’*» АЬ*Є^«*И^М
ДиИ яу^х^Олмїі л^4 х«м г£имг^*«*м х
&Ь**Я /4 1їл+**$*-ь4	*&-
Лл4*л*Л /9*лн4*Я> '?***—'*•* "
ял Я9лл4 Шм»м /^ьЛг**»^
^яяя9уІлліі-
***» ЛмИ
Л*м»*иу *»м	л&Я*- нр*Л*4»'>
* ^лЛ «ЙМС ХкДь> О Лм»/ £*.
Я*»- *МШим» Д.4М4МИ» А< я*льЯ*л*>*Л
<Айммми	/
Лулвяя/ вАЯл^^с. у?лЛинЯлт/ 9^У
5****^ *чрл**ля& ляилл^>у^ Н
^іиялю аяя^я/^лл ,Л&гя»млгфу»*<и/-
Л^й* П4ум*м^ч(Аг	ЛГ<лОЛ»? ^
•*Л 9 М^еял—^
ї*	ІЛЛЯ ^ілг 4/&Єярї**'
Млл^лял^, //ляляя/гіуі
162
0, Я*Ал£лЛи 4уА#л~**у"0,
Корі, ЛІсібіМі,	^і^Ла/пи^у і/са^/а^л^ ,
гЯіїлг/лііл' У О(0аулм)&у	0(^0,
С^»шпйл им^ ^с+/39—»04 г94+-0С9П4^АА990^
^ЛГЧ^І (л А^А. Лл< і/^/а/Г^І 04>'2<.0Г9<4> -
Нм.	^цт+04» <*у0<)0Л'
Лт/глг**- Х/»*гг^ ми£ 0о сг/імфьш**'-
н*л\ (Шяісл**)
Моуб (Т'фс^ятчС Ьілл^/

«ЬАм* впа/нл. г^л^і Л0іс)а &<"*<»
6>А Аец т-4 ЛсеяпЛлі 040 •Х'^А»(Ч "*( А&іЛЬ.)
ґ(ИІиН*Н^ сі £}0у 144тлл. <-/000еу0гЯ етл^ ,
£ 0>ІЦ СІ9 Нлл. 9« Аб’АИН>Ш(^ 4л 940І 4> 4Ю
К*>А6 *0	у9*0у.
0» < т Се :
$мплл«ям7?6#іЯ /д*0/міїл,	/н^7^^мг/€//^г^іла ,
0>0ЦЛ4	6ц Ь+мї+'Ь^
ун'+Ш у 2 090—4 +—»—0 ц9ц000ЦЛ0 <ЦЛЛ^
{^есеа-Ам +ісА4—6—.	УаАпе д-
^Аа/Приі і , 444—4*4<
'<^и^4)и	4040. УцРл , '< ^А/<^еиет^~
>0Г—4> ЦСЛ^Іі/яЛАС* ,НЄЮс)у Лрсмпбщп ,
*-<ІЖ« а» 0уЛ^л09>	094л
** Н0/І4.&6іуЬ^ле/^^пі 14 0сесУ*040*40
^У пА А 04440^014444 , /^0 ес/гу 0^444 04. Л- ’
0 »ІЛ4 Ас&4 'ЛГугшШІ	0Є4Є12а І^е-
^риелц, 040 С^0Є04ЦЦ44>	Чу 4 0С СЯ 04 4 А>
ілАсе. Хиі^е А~6	еі^і44С0й^есН0ГГ00е_>
^/>уи» е/с>А09^444 .
и 'Се4 рряі&яту 0^00 лА т*^00
/ІГАА Счіу ^мі/оиТ'лМтіМ і!
0»0 9А~0г9 є»Ю44^лтялц^А-^АСАц 0Я0 Ллисіве ,
0Н /лл4-^іи & ¥<34444440^П4ЛГ^С> 0^4_>
4*. »0Л4^, 9—0—4 *44	фтбу
//оно сі и	ґм>ш>С'(>, 2^сСіґгАебд	2)умл&ші>.
і^онссб и '/^0^л^Аш Ао0і0СІ Ал ілЛа/г» ^Ь»
6ц»4ПІг*/Н444<04+40 Н44Є4уи ЛуІЛЩ сА»<^94
**+К0£ 4*4+ етік	Лел&жцшї
90^9^09^ ЛШЯН*> М/еоС+^елі. палцсі и440я/>л
$0у»0А»00П0АЛ9»^і О0044Щ0л*ї **</*,*0 г4у-
ІЛА'^ли уліі/е^іітА.
0Іа 0ия к >4<г аг Л» &уА0*ГЯ*4*,9^СуС^
АцццлА-роиг СЛ4л»ея • ^44а/і»еил4 іїя ЛМйаг~
<У04І4 уее+ОАг л^-Уи^і0Іглц4+ >»»Є-~»іКміі<ш^
Л» С0Л4& ^я. Х4Л4АЇ . фС0*4у044 6+^
163

^/ІЗІЛт&і&сігал ^оЛ^еи/ £Яо &г* лі , &аҐега~
<41би;нМуЩІ> ,
^5 /йг/«?><»♦»$ лл/г^іЛ7 па-
Г**р*р /і Піе гару * ло-44 // //^С */#*
ЛІГ /лм/Л ./«мь-<м«м *4а>4/«И /***'*•
'***•**<•*» /4 РвулЛ ИСґАл'дн*ґ*1	/
Д4 Мил/ Мгпніїї *оі7* ЛІМА»/
^Н^|»^^»^»^I>^. /іі^і }у£мк
<&4фМ «м<л*»| Гл^у»/^	/Г УХГГАГ»
с*суо*^а^л^ггі м жами
^^О»Ни. ]л^ліляИІп^А)/	*>?-
9Л0ЛЛЄЛ Л/Ж' ^^аилАОу^яааО
0С*»Ш»£е4к. ШГЛЛа^МлО &*• т»н* р «$Г4* ~
^Лсніл- ,
'£<+**/ і	ІЇҐЗО,
л+	/♦» /К4*•*/9^3. Мг ггчі
&* ааиачл 4л	та^гЛ^ і'іЛ >‘
«•*««*'’*/•*“•«•« ***-*'*-’* •
4^<^се &ї+л*п г и,
Л’^А/^Н^а/у^ г^улл^е^{, мітли уїмл
^Л*+44>ф1 , іі -£4
Мі/тЛм л/ І
вл*л. С^ЛЛТМ **&£?
Атолі Аслпунлі / л *н *и»л&*М*г
/і0 о а/ну И* гмгя.г&І’ Уг'ігнл	%.
у Лн'даїї ас гпо>/9 4аа
£* М+лАусі	ЛГлІкЬу аилк^ї *& -
7ьар5са> м/«6уг*£ -^4	л^лал^*^еі.
/ґ/^б^^г/
Сілфилилб у>лг^К»^> А+	ауіуіЛ
и іча^тиа	&ад і>^а*^ллі.ал м Л*>
їффл 9л /ц л •-*<<<*<-» иуі> 'ІораРо^ чли,
Яа-ОП+л+Щ .
агл^і^-^аа уЖи ^и.	.
^о^па/9(^й. Л&гтслугІ	.
Лодос/#*') нЖ.
Л с/л^у А /♦«^«*<*** Хмглр^
Амі/». ^ллл^ггик> гтф»тлл?&л4*•*•*.
илиі»я»гм^ -^^г-
^І» мо^^о л^^г
<£	** б*
аУо^о і/лЛ^.а^4	какмт& оли^ул и*л*ґ~
сснмиїа пе^и^^імтгі ^/^К^Абаса
'Р'ХуЛг^/гЛгб'* Л >*»«
164

Сл*с4*Х &І ^‘Л4^СҐХ
ДршинЬї зпиіїсмиіггкихі> изаїзазишілЬнихі^ОАШсй.
Ссшзез дез та/оіїіез е^ідеті^иез еі сопіїїуіа/хех.
•ОМмі—І’, 4/>улІ> **лл*~*п4•
мрі*****
*4г»Мр с*ущ.	&ег**і* і*
АЩЛ»НЛ^{
4і ***яг~ч$«А|ґ< ?—хл?1.
^^*®**>«	, Аму^ЛАжаоАЛ; ^огАг/ і ***-
**•** &*•+< *Л *4}&*т'Г*>4л , Сш в/ІА^ЗМ
•*Лщ**—~<*.
П/НЧИі*/'	Ммуіл^
*у**6• ^гМ^амй	Аа^2лала4А^2а. **&<*-
£л+4л*^Лв» я*і&4*с>Ф*-
4*4 ^ЧГААЛІЛ у *•«•*	>Л*яАа*<\“
Літьщмі ,^іАиі^і	т—»л4ф£
Нл. Мг/дмуммм^уг^ Жхл*«Х4М*к А»
1^***^М**4	лі	-г- -т-і-^гг»
4+**/л*р	.
4*4*іЛа 44вл4^^»А.Лв^мЛя^уі
ґл4~	инщтІ /уцл^м-
*в4;	Й*^Л» 9в^ *л* л»и^у/ • *и^*л -
»вуі	тл^А^мл ХІ Ма —
'Л*4*л^і г И »^>/л Ж*йЬ/мХ<«4и ^4 >/Х/г*м/
ЛС**/л^дмгД^ н^ту л^ал4 наїааі С4іАІ-
Са^лаш4 н 4*А*£а}н4	п/'****+'С
*4р4І**у А4А*^*4*ЛЛ*А *}*[•
//йХлЛСнііЛ П/змЛ»ш4< у Л4л4)елл^лг*ес*с*^і-У
**	^^СЛ»Зл4МИ^^и
и гАу тл*п4,»ь су*п4.	* е4у*Ан
&Ц$ут4 'в/еуі Иа^Аян^і ІЛ^*І <&*&*, у **"+'-
Ултд КгуйоЛ'» біфнлььои АМр, с2^І*Л зву-
Оо	и	4и<Л»сі
І^АА»Л9	И 3(уО»рл^£<*4Ь* і*1**
, («А*Г<*А. иАлл испв^и^АШи
+Н**"*)у ) СЛншя-итЖ 0^46-
мм учвпум/дї^г, ^//у^тв^ -/4 &<+*£*..
Частин м е+чнЛАф'І у о і оу')н4<А
Капі. ^глАуА* **іґїуг1 ’ 4л*іу»тАи/^0Є/г4< /
їф&уї, а^()у}4( 'Ябі+иі г оіуу^цбі и пуео*.
куЛкизні* улт+уа*с/аа аала ^>44
0сє>с/йаі^єаги4. араАаУнаЛ ,	'Ст*-
.АІАіл и с/аАопі ; Тш£л. аеуО» плуогЛ^Ав-
Зц^/паюе*.* на*	н
&4*Ж-9п&» .
Способі народного ЛплєніЯу .

(а тедесіпе рори/аіг&.
165
ЯСХлСт жу^Рлс-	лл"<"«/л>*г
АМ***^ >т* тум[и*<4<	4***<4мЛ	Я/*»".
'•яЛу^*****'*	* таЛіМ'Ь нлЛ	, і< тл^Мг*.
4г<уіми< /ІСгкдм <ХГ;4*^а, Л
&ф***$ул*Г*	и^н	С^ани^іі	и/к> ег^е^/^/л	.
^>^Г"Г/ЛЦ	,^'е*г5^А*в^о	^к>^»м	угмка^Іг/ншпЛ
Л*****^** м^». ~
^Г/Ч**# / ^^Г*Ж44Сг/ ілуіт+гщ’е	Я/сіи^^
«ґ/^ї/ьг*/ с///1у^ ***ирїіл. ;
Є^ШЛЛ^ф^4 П^(>^*^Н^и44Л.
Х^гк^6і4>	ущг++г,г£	&г ьт*ґ**—4
^**миДіііі 4С Г4><л« 4£»*Дчб^« ;о'їїш &**•*'. л^^аг /їауеуяг?****/
» Мя ^Л^мя»^4	уЛ^л****" Л
Миляяя^/М м'я/»к	с/і/л^гмЛ е^ачм»»гі ^г
г кЛ^	ЛчС4І/>*г&*Л * Г9*/т>~уг
166

2^е Ди ***	и >
/я - г --.-.-г.л''	« «~ч,т»
мЛ	^..л.в^і^ *т,^,~і	,,^,„,4
Мл. лшлммі и^//гг^лніХ е^иїї ^Чс*єат*л. ,
с/&** 46***- слс*} **** Ц>г£ а ?о 4<углАл+*іл> *а« ****** >'«-
Кіл» С*іл4л-
е/фрлзЛр* 0**~+~ **	^*^/)я**^**>
Т+с**}*^, &Ь ї*****—^	*?*+ 9*л* */** тл'А^Кч
Л^Л^ЛЛАЛІ^ ПІ^л/ї /	ГНА»л4	М 0**ь* ^/9»4^Л ^АЖа»
У^/СЛ^О"^ *• ^/*-4 <&******> Р^Ю«^ХХМ«<*»ЛС'. А^Л	**^ЛйЛл Х_>
Алісн/л. ,
і
167
/)Л^СіСиі4іи (ц»^с/л>іиі 7 с^м2слі/іл^Л 'К*лфіОстле^е^ *<<* &
• Л*« СллЛ 6&+< •****-> Г*41 «у*Д *^ОМ^М4«4 І #2^ ****** ^ ^А
&т0р4и и^**^іпі4	(»є'гпа^< ,	і
44	н 1^(1 гж»***4у'іі/гм^а/сі^/	л*^г-
л/+Л4м4ус£ іліу І+,9*Ж. тг^іил^суп^ &Є?лу?ґЬ*Лі**<4 ННе2^Л> '^^і-
&А О^ЛЛС **.**,	*ф**НА*4<А> *Слгтлг/ь £/д~	Ас*е)у<нл^
&}6/миилі*4 « у/^Л*А4Г?М^ */л*‘2*	, у? О'&ї* К 44 в^пЛі) лЛ^СЛ.) лАГ*-
***Ш. у *Н#<у«/і4 , А &Ю*4 </і( ^/40 т/Лл^А^л Ь*іо (/^ № тл^и»^
СЛу*АЯрХ 4» С0П&4Ач*4і	0''*+*%)^ кли £^±а »*Ли ,
4******. у>*0 ***0сА*у*94 ^*£>
^^лл/^е^лллллл
.^„4	л
&*44 иАіСнлеЛ^ > іг 9(Ац^і—-, л»/? *уСГгг^А^ А< Л>Л7»/ХХ^> лло
С^і. К^^п^/^Кіс	4**ф£р*	••^л^гсл	/( Ьаі/уи^,
<44Рмжт4мгл/>«Ж> /ЯЛ* £4^гХ* 7^>т4/ 0^(А0	>
*«о Я^4»*«4**г ^С.40С^и^х£^. Н»Ииіл./имА<.^І> (/аі/е/кІ/,<хл0/<'Ш“о
уІоМі л/ілллпию 0І	*<*уЛ0*.	^Г^млі/
*уИі>^А^4 ,	ї+* Ц}Ь<2*фЛ*Аи>/*4 с/0^^7су(І
ОтЬ	чуі 'Л.^ Н4О0^0р">**0*у С^ОХ0кС0^^)^
*+}4*Ла**Яі'І М4М^ 4с^»у0А 0900Л^ ^9^4^44 4**я*4&*4 С^к »і>/'/ти^/
Л——4	'Гииуу влАлл а^/9Ли АС*с
Л**фЄт&А> 4$р	4фЬ	£**
Ву9^Л00^^44Л	(Луі**44
С^у9ущ4 0/уіл^ісю а*іущфгс,е^£	л'
/*лгг^/ ** ^л4м>чі о4а 4мр**тн4 у>мм/и/^т(^ і<е<Ае
Шл^^Л^уА^4л Ал4л40^ А^А9^АЛлл,	^ІІЛН
ад<<^<*^*^<*	«444^9 А.^СЛ»	ЄлА^ЛЛі^ вЛА*< Я/*а**>*4<Л-
^Слтлу^л	/^? лт 4^ег а <****-»/Лд<*< ^г*/^*л*ле^
Глм>


169
*рліе*9**у^ •П'і
0Ьи*ал Жлрлл******&	'1о^6^)9»пЛлмні<^і	іу>а
ІЖіГІ^ **«4А<^4««<	^44/4/ІН -/^	С4Л^<^/»уСІ
0 Средстивахб 'Лседацинскихі птуземнЬїхІ
Плебс кой губерній долуненстсптбумщихь
&ипЬунотпреблие^і^Ьі бЬЛеиніа болгшми
коіданшпь (рармацебпшхсскихі лп.карстбЬ.
уапетепі с^е Лі(Х^7 а (тр/оуегроигба
тіїісатепь рЬашасеиІірю та трапі.
/Н«амтг^л	^вя.вямлВв»м.	тип* буф* £4(/аНіМо^'Ч'І
Хв&іЬея>4" £4 йлХлщі	Ллім/бі/і/Л* ир^тн/<
1*ЩЛ*вЛ4в ••	^гмг<^ід/у Дс4МДС4аг 4/^ і/ьрб» С4**ля*/Л^
^В^лл»ВКМ»Я	Зо	(/ІіушгуянАи о**^**»* і^лйеЛв^^дМбЛ'/^а^’
^лумтд<	лл об^^^а,^а< 4* л*лл~	$в»~*>
****** ввіАввьМі	*ВіЛЛГ*ВВЛ>у(Щ0*Х«44г<*1»/ 4л*<^***4б ирІ 7*^>л4б ?•*<>**$-
/влввгв^вви^в^гі	'ьІЬе т* 9і/мпл^п^і*и **Н*£“ и^ліЛа^
Ж	Хгіг/г іуг ГГ.Ц <<д_^ >«гХ^Лг****А< &&	іу/
^***І^ІК^ ОвІІя^Л4іИ^іЛМуІ	Я/ОЛ/4^ Н*І)б^г> ^аЗ^^-Яо^Н
*** Х**^<	4і1^/н^пЛц /о^Л^Сги
в»^ Є*І4> у9е*п£л>	*4с+тл<>	с4
*»^*	^лА, ті* ЛуЬаятА
</& ду„ЛіЛ4 **и,Л с^в^і
/т«	/вл^в^ил^
Нлвч^ Лл^ґб ^о тв»АЛ п^4уі^Лллл4^ ~у& нП+с^тгв-), и	мвгв*вН4я^/в<г.л*вв*іл>
Л^гщ/о А/^г ^м~> АО«*	**4гНуллвуоїя* , 2<»втл..Ати4 плисі С^ЛриВЛ Ия'ІиРнВІ)
Лл^іяМ 4иЛ*ввл
,, лкг^' А


171
$єщссяг& нахо&иціася. ттоппи. бо всякоїзнмлащд,
Крестіяніслужаїція запищу «ла нузппбгя 66хозсшстпбл
и кпюрбіл яинугпі гт/за не достатки заеплнатб бпкаусптбо.
Ппм, А беж——6 гглгмм	: .2Х*и/і, гИуку, Хм**е тгггою 'Ль'мї
' Оу,^ , . М"*,	, < '^6; 'г&Ж
^іііі7я/ісо уні л Тгси^пїс>ам> (/іауегс >6аг6ебаб/ои
, Усгуан/-Л /іс’нмбіп: Ш /нтгмие/ Зіїбб-’ /ґґглм&сі еґ-
йііі С'бія* Лі ясЄГїмҐсЛ'Єііі'ЄПҐ рсугн/?' Л *
г
к
у


О іучдгтб+уї, />>', 1с*л*<Л]ґ£•	/,^/’*'/ лг/гг'Х/-•**<>* А*гЛ^г>*»*/.
/7^
мдмжлй > М—им <гАуяясміЛ’г4<*'*4"*1 <^г^>лІ
Я 9^ЧЯ^4АлНІ»*яК Лі тм^/е 4яА^і •
Жхіп" мМг/>Н	>л***г*^'
Аі/цк.
капуста г (ІЇМа ,	/(
Л^а^АІ.
(і*	уші л^с-^и^^лли>лім/^>
ря»"ун»'4лн*гІ *у{
£& »«>уу я}а^ЧїіН, '-»<-!• , ь*в Л *г«
/Ь^£	ом£уІ л<^»Ялл млІА**'*с*
&С*/9</угг9ЯЧґг*Лл. Алкіни .
сЖб^ХС^б.
(и>4 Я/НРі^уЦЧМЛМН^. і^-
А^лґ Л— *уя*я, н*4 л^г^м^ уЯ-
с**Ля яу^яяяяАІ Ми***#,•** РляяялЛ •&
уеяярч—4 ^лтл —4 *мяящн*А /Мпяіі,
{Аяічті ІІіЛ^ЧлАі.	Я*1(/<л >
ЛуМя_ Я Ґ/Ми/4/«“ гягчц^і^і^ І
/ьї }м>л/А/нчл вн^уі.
(ІЇанх, г)е/їеілг&
Ргі/їс >.
іуіу Р/*О< н Лито^і'^/^Г( ^/лЛлх-
/*<’ //#	/ >>»'<**» /	А*іЯ»
і'т6гуігг<м4<*> ,ц п.'Лгу'' А/і* іях*/9***-
мА^у Ь , /» <)Ху2«^>4»ХХ *л»/ж4^/
с/л^гкі ілу&ШїАч+т і
ііЛіа !УСС^‘^	г /?4в*Я
У><к^ е иг*»6»я  ^"Х гуті<^ * *7 АіЗбі огт.я
&** Лк ЇІ0Н4&І Аг^О	.
Лилії 
ам&і.
ТаггЛЬ*.
НА ст( или с)(г*г>і(	а
и^гя^Аинн^І^І ПЛі’ЛЇ , иМ4л Нл//мса ГЛ '
нл л*Л унум* щи<
сст^ СиЛм(
(Моалкє и С6і#о/.>0г**о
ТИЛчуА* 4М*ГгД& & ^и/ЧИЯг иу^)Шц/4І-
*** АяяярлЯл* ' М АуяяАл хяучяя я^я н М
^ЧМіЛ,
сАксЛо ЯфЮІЇІЇїС,
ЛсиНс

&тА гугЖсхЛн** '/іудшп *:т~/9б'~4А,
/іипв^в ,
си&гмлАі. »««<^2; еі
е&фи&*п ХАл»піАу?£.
Іїії>,
/^ОСКІ
^^ліліо ^Слу с) ** лл>* ?п-& гшЛї+А**.
яу^гі	і	>
а „„„„.„і
£л — А
і. ,гу><<
44	.
А'бас'І»
Літай.
М/пл	Масу /і Ам^.
рал
поАгу,» /і Лцу/.
/ніАкл.
А^, У’оау*,"	___-»
Лг ^лу.їп-і г\	г »4.лг<г€^ уг _ ^-1-
---------	----а
О*.’*	/ї'-Гі. .	<
л« о^Ьіг^ .ЧГ1ІІ ££ їгчгчії- Ш ус'лЗііАІ .
нг ..........Ґ'"’"	" т4''-
//іМ ялтскіл М	'
к/ ЛШ—р*<*вЛ * мі ^<4^
фцяун*6і&йл. По Ж» 4})л
/і Ялу/4*~*фІ	,'•**—*•
КЛ*м»а Л4л./л^	>**•
#в вьллЛ .	нмЛ*	/У****-
*0	*• Лйв«*/2лл ‘ #у**»»*> -
Яї'уб * /Х^Аг/М* ДІ&АГмуг*^ .
їіал&цнбщ ЛкМ>,
й./ипура, . С/їіЛглі^о /лі^лл-''	чЛ/ сс с.,
(іК СяЛІ , ті і*}4лс>п*с , л^о^лЗшчлМхл*-'
и СчАІ^т >ие^л існит*лінлк Є) уг/І
5 Зеіс ?/-,лл»/ // І ^лг^/л/Л „ф/Л к< глн<..
іїт*р0Ьи*всл» яи^>ІЛ	Ааж/'ог^//^
А^кУлйй^ґХ х лим*4 -гЛ/*	жде-^мог >
*4*л**г?*ь *и<ЬІЇ)стіонЛ. Лрн***-
*ь пгіім 4* ^«мми л*«м*-
/9^1	Г14^-
** 4Л4 і+ллл
9уН*Ал&лі**ЛАІн*і <*.ті ШДІГ 0**Л«<Г
ТТеріді фа&Жа и	.
0іям4 **)/у9ї*
Л^ям^^А^сл^/^Ґ^Ягк
**<* /^ М ^РК44«// X/ *«ф0«»44*ГМде/£
***4^ґі/9/< м/444. лугл^ц> ** 9^» -
/#?А*К /МЛфаи/хо , А >мЛ«4аАммЛм»*’ ^9ЛЛ~
а а Л*у* * Л а * 4 ^г**»«/ ***“
9^	£ 9* ф угл^
у** трлЛял"НЛ>,
/7ґ^Л/ОМ^ОГЯ Ґ0/І6
^Л	& /9М>	»*- І
*!М **'•**' <!*>// ***•}	прлвтїу-
Л**»^**!}+++**+> унінп/*
«< а3^ 4
•»>*♦ ФЯЛ .іІш-лл**—} ./ціркчск»*»*
<Л/ де ґеелїе/гСЛ
3Лп^ 3'* * '<>сПІІ
^и,- 4 Л/^Лл* л 64...І.<« . **"•* ''гр'*4*^
^Аинн4ш а.^лї &„„і /^
Єм січ л 2* /0
»^»9	і
0
Ґ75
/ия »^тІ ляя***—^*** у*&-
*•& -М *+м*сл , *г*^ї**~4	*>
/і^4^л.
С4Ш Л^лліяя Л лЛЬ»**** +1 а£„в^в1(л^
^^іиші(/1»*/ Аг<.гул>
}іи^ ^лн4 /л '^ 'лііАч	>
^лп) <£ /5£/£г<>/.
^ЗбатА
Са/еа*аи .
/^г/лг«.
*•**« /ГЯЛ ямя	Є* е/<л
/*$*** /ли —
/іл/^іпі	, ґь+с+слШґ^я*** Яінл.-
/<4і^Л **'<*’/**«**£, <*л’*4з*«а; ^т^/турміс*..
•тгя> #я»4 *«4*м^мгр.
*Ь	Дн ££*в&*'иб.
т
Н>едицинскоеупоптре^леніс тузслнбіхі
'ОД(5
Зорікіл, ІЇяжущія, 7/Тониіескія .и АіроТибуЛихорал^дд
іЛпигі,сі$(илу(пз , цТс/пунсь сї ^^{руСЗ..
ТТслііні СІЛтчіа ЛбупїАшт.,	.
ЄляЛлянаЬнії*. Сс(^іаа^а .<£игда/^.
УТфс&пщїГінб. Дгуотл динссь, /Згуоп*>.
Ьр*"* *м л^жй^ілвймґ «увЛаглЛҐ.у».яу", -
ам*мммХгм»4 лялі»2о флмі
Млн/я ейл/фц/ м	л^амгдлмш -
4^«я Ал^лулліяЛ.
і/л іл*'ль «ГГ/т*л*Ли* ГотСЛІм . Л» /Х»г-
^^*Хі4л4/>г*4«< « Лт Л/< Ж /0 л 40 угАялА
Іллі ЇІІуЛгууріл, яГСл	міУ/*жЛ/'л~& ~г
ЛяїТіІ^).
Сй увІ'ГНМІС. МЛіА /ПЯМілЛлС К**-'/	г
2Літнії л/гчу^лсОлннЦвл 1‘ ^углілІЛЩ/Л^З
,&Цфл)цу ? гунАпнл4б*/л Я* і &?і> /7/ Л^»ҐЛ*Л
лІчлА умулч Дл у>рмл*і А/І/ІЧИ/і*	»
Я» мн<гі’ЇІГа іяіім^к І М Рімі , 4і /яліСігмі
0іМ-АуОял> я КяШллІ.
Цикорії . (і сії гни»? і/їТу&іі, С/^“>сир.
Злузана мрміая, . Лабпіїіисш пі^іхь.
Сіо ХіупнС сі у гпЛ’Х/гмі сІЇ/АІ умлш^оі-
С^Яі^лІ /іпрміл./» л^мял ул/у«« ал 4
ІЧСллту /{ ДИМІЛІ л ЛМ*и^ЛЛҐ/ бг&*і4Х.
3»^лілл псІїНяь л хлрч,уілллу&я*~г4Л)
64 Ллоіим», ЛС4«4 <4л4»*гл»А6ня*3 я їм і Л
Іуіля^Л }в лАмли	мл иліті
4’аАЬ.
Золрт^юЬіСя^нилІ. ЦтІЇ&йгнип /Ш/їнС,
^СҐ/ҐГ ^лТ&аіск-
СіАСНикі'.	о/а/пбааа сбссіїссі. а/б7с&к>
&Асмм*л. сті с4лЖііш44/ея*-/>&ія/-
*** * ‘Чп^чцшпиХ^м,у ллгп/жсСІяїлілі
*“*у™***~л // лй.жЛлл <4^,**,
ЛЛЛ ік >*4ТГ/т»Лг«< Л6	лб"Л"
44у*і	лм лЛимІс^у^мі Лиіяяиі
(оік нАл ні сбллліл сляА	Г»я4£
уму/" /<Хх« уЛ^рА.	іл &}/їум*Лг-
АЯП^/я п помпоннА* ••
Я‘Н'**іХЛ	і у/лі Яг реї»—4 4І
р*4и<л>пи/іс кі*уІ •'оАмуЦфІ ,
04мли уму/и
Сіл АЧ Ні	с/міняиМмС^ *•*&*->
•*** ^улмА^і , 64 ф/л»*Л •}*** у^Ак..
лі^ІішіТил ' (•> ічрігіа^ л/л7б/Г ріли.!
9	б\/іл ^іл/і>
/!оіи ССял/Іл~ґ9»*і1і фл+с. ^6^ Аи<
ірп/глріиА МтТ си	/м//с»н^л^лі/ццахеА
^(ОА^^уІ, Мял/АіуІ с/ляяу//яу^
Я 44 с/еЛ/уугімрї у »Ч «..> г. і уІ^пуі/ОАл-
/6іСлміі«л4І ЯЛ1ПНМ//У #4 »7/»/ґ*4«/Г а»*Л
9. і)л '3 Дл7«^Г***£ іц/іХЛі я/ <• 4* у Л^лу**о
АОмлням боН/.
ЗІЇелж^нузех^/ікІ. Оаіїіїшп ЛіГаііН . (іа/сиґ:
£л-6»м білля ^ичс/ /Пц А «4МЖ ЛІЛЛЯ-) •
у£»!м/ хгЛІг/ Я^Г~г€І^І-Л/ІЧІОХ лцвс
Л//ліі 9лмі 4/ г»*«-4гР«АГ
•І 4і бя/Л Д^Т ИпЛЛ^ЛПЛ^ А /а бл/9
/Х.с4***а ЛАлЛяяіі	/асвіліл^м, А^лліліла
І/Аля^ял^ С^уміліґяняАі рлокуігіїллЛ»^
іур МИ/	/ бі /у^іямл/Ч
умуіл. Лея 94л	ЛчялиС блЛАїл
• 0*4 і— нрі'лі яіп і 9к^уі^л5
0л улпКі 4елі"л^ о^і у^ЛлллЧ. , ея**^» £і/
^сгАСЛі	А іл Г««уг4у« «ЧЬСГ Аіі/л//г
Ол г'>Л<лм>* м Сл 6аія 0Я ділу вмя/»4 уїм/
ілшр/ілтяі - блліЛлмКг Алн 4і»^
л Лі бя// А блмуг л Ігям ЯМЛЯА ,
О	£ вл аус"*	?
і) фЖ*їлу1	.
К он слід и//?ут$. фш/іуб* с^аг/аЛ/. (/га/м/с. >.
ебааїлК.
С7ли/а Ле&'іи"”-
сЧаях .
^ШГІЛН^ СЛ9нА	«у^Лм»*/***’
у*Т*<Я**9 М	М *,>А.“'< 20
У>Лл4 9?* Зо , АЄЛ '••/{, фун^л. ЇО9УЇ? >
Л^>9р4И> ЇоЇлЛл	/><-*№
и />гядіа Ло кс^я^і>^ б£ліЛ>}Н*}сП /
й/сЛ^ д Инаіагл, .	г**
яюАинбг.Л Мл/"»'"* Л
І?АЛ Ю ірЯНІ.
кіу смі їїл&ЛсдА*.	Яв^ОЮЛА 9С^ІІ */пі)*4**.
і***рту /*«^х/г/Тмм.*? ; гутяиЛуглист -
Ніни . Т7р($*"94*4лця9І 9-і^ Є іПГЛЛГл »•* І /і
ЯАШАЛ. її £>А^Н*уІ л ітл+ілл.1** *
9<**т6 ^91 я<у»шЯЛ	»ж і Л ^а
ІО г^лхі . е.ішилл/(. с> чггОгин^^ НЛ(Х!#-
Уо і /і .
іМ^І> н^їгмо
9ПііАТГ>9Л9 9 Я9/9МЯ. £4	, • »«/*///<* •
«• Ж "шрг*Л ,^ЛЧ ^Ляг,м^ Ьс^п.К9.
/ІридороніїіїЛії Яіоіїка. $іатпм:> ґа//шїіїси^ ( Лс/узш#-
'^а^ншої, С/єшп дубашіт. <>$егіоіЛс>.
д^и>ил од^г*/ч.
аотніня.
к'стгІнтгтнихХ. с&іаіат еашу>аидп- ЗлїагіТ 
Іор-4 аІ *—1	и>имзрл*у
(^л/лвилл^Л’).^9
М9 // яунміМ &	$ % /Т р*~ї
/л /♦/-*«/«««аРвлв & / •/^ £?лсш***А*^
к^г 49Г—*У» »9лІ9лЛ> . &М -ЇЇЯг» »•*««/АЛа»*
« /а р#лс Р» $ * /$ ^Т***ч '»4~&4
рлЖЬиіиЛ і ^л Рсгл А / < ^ГлЛ^А ,
^1» ^0^,4^/ 2л*1*НЛ*"'І% ^іНу. к/супвг9^)99^я
4* ґі уҐЯЯЯі/»^і 9»9р9»^*^ЯГ9Л^9и/іІІ%І //4«Х*
раіїкляї /« ^2чфл , // Я9Л/СЯ **/**&&•*?
Л9Ш>сЛ ', ІЇ/РвІЇ чшльб+А»*-- Л9	пуу> і^іЛ»ЯІ
І О 9с	, МЛГ МіьМяЬу>луї
А4с< її ^Л99П9ІлМЛ / її *іу?і• !*• П
паїі сїулипле) Лляллел
лр М.94М ЛІО.'Я^Ї По ПоАЇ ІЛЛ^Л^І-
^їл м Ям гп/ік. 'іл/ои,
вііиді фумгяі
ГГЛІ9/ІЛИ-
іжея х їіП9/у>4ЛиляЛ.
с-^оі глоілл	ҐйеселАллл Нл. ^ЛллЛ^9ЛЛЯ^
О* /і) 991^6>ид поле ІГЛЛ4О4 ^99^9 &1
99*&?ті&99ІлА 9^ТууІ9^Ч / Нв9»9> 4кО«лгм4с«
л4~/о ЗуЛПІЯЇІ . в 99 /’л
* Ґ* Ям? Де Но д І*О уг-л*л*4
^99^09, а ҐЛ	2>'
«*«* ЛЯіЛ ?9*9^ 9994	НоЛЛ9 Ї!л9лІ/-
''«•-ний х Іуг9^Уге/9*г Я*гм4~7л4І*, вклумл..»
ЇМ)Г »д ІТ99*?/(и^л9.
філЛкл., Т’іо^л осоїдів- • 'Уіо &й£~сіїоіапІс .
17$
Т&иїхаеа/п.. 0епГ деДвп.
'дТг^баеп уйіїш/п.	ії'<2&с.
Сї* /тсте**<л «лгл/ £у/у **$*** ар* ,і*я-
Х/і^и^Дсл^ /і^у/ЛиМ
Мт'Яіг**Л *>()г*л**
<^уН*ПЛ' кипіли -&/4і , Л//7//ЛГ4* • •<***^
Н« Ілгі/лА , Х'А/О* Х/л «у**/	****_>
£р ці»Я’ ЛС^** ИІГ^ІСИ' .
'З&вяА ш^4>.	с/^г//?гл/й& сіес&Г. с\/с іглп^п/І^к. >.
Л^угвл^ 4л**уМ£Мґ , ,по**<.*£-£А *«->/<
У»9^гсОаЛ^ £/	<*'& л<*АЄ<>г*і ,
£<М<	уАі ф’*<	<^>уА^^‘Л £*<96с /
А/ГМ	А_> 1-^тлла М-Л	.
/Зязі .
ШпнїЗ еа/^елАед.
Аіувл. иа.^ Яуее/л.	/г ^/^<лт_
ХАЛ> , ег /<Лґ<г»^Л> у гір^іур^еП**« ґі
амтї -М> Яан&аі ' А/>*£*£Ат£ 9і^г^єаі
Єіу9г9гші^Аліо М &• * *Я-,»ІАС , £/ гуї/л^Ь і
д» укум , е<9 убуАг&Х &-
е>^1 Л^аниінл^
ҐЛл>геу.
о (.[нй&піоуі іМ^лу"***?*	^4
лДі*
т

Р оьСудитеЛІніс, Лро^напіигсскіс ,сАИГТ(КСП(Х\мбдиГШСІ(.

і* А
ЬТйпи/апї ,
Лощені Сї*л4 Ь су і/у**8л.++^Ш,/1»*І счон-
и чин*'”"""*"', нл‘'}'Ч'‘*‘*~~~і
іі П^,^^ГГК„у,і	^аіЛІо^І
р А*г~.іуеІ	ЛІ їг/зл^ш*^..
Н^к >«*<.«.,,**?* Лі Л^9п
&&*/>;»„'*	Ли-
>>мч»Л ілс)іі .
ІПфюЛлЛі *ф*-—Л*4	»/»»•
**4у *ЧГ*Л<&9ШШМ, •>** Зл*^лмм-ж^г-^<
Л^у. І*, ІЛШіОв*у ****»,*£уцЩпнсА-
*^м*> Лі л^ш^н^щм^ел^Л^^л9л^
Л* &£$.*&'
4Г**”*1 **/»< ''«Алрде^у	<9ж>#Л»«
•^4 4* л» /Ь 9ур<ш4 ЛсА^є** ЛЛл *Л*л>
**Л* ІМ»,
(Іа/ії.
О^сочді (а/аїпг/і.	а^о/уд//‘^е)
Ло/^мі Зо^&ул^л^и^лс , Л/ї 9лгнеЛу і^иА^г.
/ ?П+На)Ш*и4 м ^••нгшпм^^сі^ і
9М.к у*<”чрсс£*+4я„ґ& Лі вьл/и—цщ* -
ЛмуІ еЛ»Ая^9^І ,(а¥/Лг^лУ Лі
4 ****і>‘*”''іугІ ^і*усв^9^к»у. І. , /і
і і	опЛ ЇЛр*
М/1и Ьлтіі-
/** уХ*4І44	Л»<?£< / їу>иини<л
п» Лі>4І іа^иян.
ТЩл.
У*Рвл% , іІЇгШІЇігт ^спіаЛат . (Лгт>иг/.
>*Л^іуиЛлАіО ЛІ
ГГ
1$0
О у"*”'*’?*
2~
с'Мапи/зинх'л ,	уи/рлМ .
/5фЛОуЛ*ЯЧЛ елЛ ЯЬ/цМ*	ЛТсУл+ОЛЛ}**-'
,н^ І^і г~
Ла<гм/хла	улг*уціІАШ* * /і
ЄіГтітЛ 4 КлШЛХІ , тпляяяя Х^яА^І Гл+І
&м **«4*Ж<І^ , Яі «*уг« пін Ь* У**- '
б^Л^пЛ 41 9фІ—»К	Ь*1**‘«
іу мо^утї/і*+*'•’*& 4М <у-
ін.л	/лмил^ГІ.
сРо*ашяа. еМаТисаша сАмпотЛИі .	.
/ Ши л2*»***я*» *
*7*«~ж» >м^**я *** ^ И« ^А/Ж Я*	Лг
Утлії ^глеА^иі.
сЛинсса.. е/М'ЖлЛ- 0$£ипа'&'4 .	.
Ша А (рій . с/д^у/а (^рр^/уга// / .	,
ІІЇЛ^Ш Лх^х»
/	С44 Й МЧЛ4^ -
ЛП Х4/*Л<* Ела# .
уаЬ6</ухнІ . 7'а/са‘а/іа. М/&г^/їгі.
1і4 К4ум/ Цу^у^в444у4Я. С/Г4Иі»4Л4 Л*р&4рЛ
аитму (і*4/тпл льл+шь*е*еж>, /^о-
НА^ц/іі 'гл«<т&і . Ллйо^Л/ *іо-
і/АМт І ГІ	інрірл/хуі
^4ГІ ЙГ т^і ія4Хі/Н-ллл ал0	|
и пл^^іим	Г7^»^4^л^г»(
Іі ^ІЛ^4Ш^СЛ 4>ті ягвХіі	9*
^Н^СЯіЯНХЛ ЛЯ ПО Лі
Н4 ф^нпі Лппи^вл* Ів'Иіг	іЯЯЛ І)
ЬяШіСЛ*Я4П..
Уа/іліг/г&>.
Оил^Л .	їсцлі&аяі .
(и ^Лвлиипн ИЄ4Л4Л ^ЛЛЯПЯ^АЛ
л^ІЛчпс^ ІАА.



1$1
(Лбя иитп слбн І) і я	^що/1((П5 
КорбблхК. "Унбаіса/п ІЇурли*. $ааі!Ь/?Л2іяс.
Яабяжхл. ф4к,и+Л&
СрліїЯлЬ ,у"'п^ЛлЛ^пІ	ургшЛ
, *•<*?«* Лслкнуі *	•
Нирксіїшкскін цл„усЬпілян/щія . с'їагсойдиея
Л~[роскуу>някї. е^а/уа уЛ'йИ& , &^амУ^>.
£**» Лякб******уггі—лміл' Л/**->
ія^о	^1 яу»^с/лл
/>**?* <"***> с/*л4+н*і *у/•*+** І г4^я £4
9иіІ / х«ґж«ИОМм	9»
ТТ/шл»™+44Я»*»—’4	£/•<*?•**% Ся -
»М//І	***л+*Ю	$ ^рл-уі^І
Нлгшол^^ ЛрігнОІ	4* ХЛяьбЛк
44	(/рящннуї’І Ляигєілйлї
9Д
^лгРмлЛг*»**^/*/^*^ «

^члЛІ. сЛпти/аі	/Уеа&да.
^Липа .
7і/іа. шиуоаа. ,
**•*-•*« X—*—	«аш4 Лм^смг лн-
ЙМ1^» > А іуг/хм»»***«-	4л^>
/}]ииліи сі,™ряипіні*.	^п(
1уЯ’*і',*м**£***ЛьЬ ля» 1^Іл^р»и/яЯ ///^*'<***/*'
Муг* Я» *»А^^ ^7*^4. ґ ^ /л«у 4
/*Л^Х*>***4 *М<^С4«*«С^ Н^і еін^н
9П»ЛІС»^/*^І иЛчиїлгІ,нл лоЛ/фуьнь
Сяи^ту { Уі	ті 30 ^о &	.
&	& ^//лнІГ^.іГмв Гм»вІ4ж Лял
а/«А/« Л^>
Л~9г»*4 ^гл^гч лЯ-^»* ^РЧЛ^^лАл и»%л ~ИгД-
-/Гри «*г< мм »ЯІЛ	Л‘
9»»^» 0^9	4+ярг А 9«л «і*-
Л 39 4 ^С^о»Лі ,
Бяліма.. Луоісуалпиі /и^о. ^/((Лфиіа/п4-).
Би^ллШі'и. 'імииа^^ Олу^іСлЛяялі-я»»* ріялліЛлвяг с^* Л
^Л^ялі	Лш**4*- ++СЛЛ*	• +&99Л
»я»і •&*<*** с>»/б * Зо 'імлн'І. МЛнля» гу»н -	рі**«	/ц.»^й <' Уб »1~2фг»+‘**4*/*гф*я*
' ІАт»ІЛлм»>Л
лущ 'пІЯ^и?.
ОхЛамГдающія..
ІЬ
Кл»л£а , Уассіпіат охуссссоі. Саппебсхас^.
Ирдаиїла. Уассі'паип 'УіТіа ідол. . с^іїе^ц.
$У5рлща/ощіл .
ТТасАенІ.	Зо/сашага.
ечиїлл сш» /олляпл н іл> 01
•/*АЛ}Ня*1 *и>л*л,	,СЯ^яфуЛлу[ї
ра/м клі4 &г^**ие* у /Г /ум(м»«
*»»Х/ ул/фмг Л фЗлвЛл	*ґЛ гп/Ш
0»ул**Л> С^іТі>Я^ю
Яґягл »/*£/&, Рл***пЬ И пиї^н^ О)*сл» ,
/исп/якї.	САг/ус^а/ий^ мирш. ^іапДе 0>6&д0Лг£>
с^0 сблящлрангшиЯл//^ еЛ
услягк*л»£ ум*луягл£я+—в£ 0/ еяулфу-
&^^>41^01» 'Зо
/сляяАІ » елул*ц+*4**	06пр'г"Яі
ЯЯ9І 9я /0 фл~& . ЛМлЛЯм*!
&** /Я*е*цв*ґ<ІА> 01
^ісмокі. *Л,/7ішп зеаіуіап. с^і^.
ОЗмл иЛлв 31л Рувяц—Зі ілл*в*/у &ф*лг-
а *У**0І
Л^Я^Зу 1*Ш4ЯТ*Л*
Зля ІН9ЯЛІІ . /***«
0і **~*~'*Г’<*7Ь-
І^ля ^гяевА>л^ л Заї/ лллИ'
тяя\і ~"Л9 0е	/^, лялЛ^ЛІяеГ
•«мДм^ЙІ
7У5*
2)дмеш сало/а . 2а ^а^аТТії.
ЛЛ0	лммм лун» тм /у Г4^г-
)ЙММ. ;*м4 г/ /МЛ*Г4Мм4
Ад	ЛммГ ^1 ^г/44^< *т.>Х
і«Лмг^ Л	'а****^’
Лм^шяиЛл^ИМІІі. 'о?£Ш-0ЄІ£
/па^ь.
^І^КМЛ ІЛММЛ/^^	шлл,
ЛгЛ^ЛЛ Яь/ліі*,. ІЛ)сі
.„І м

Лїіхєнії ООЛІШіСІЬ
суіедспібами.
"ЗгаНапепІ де 5 таїасіїез
аусс

Ллеснй с олійне а .млсшніили піуммьіма
спеїстіїнми.
і/гаііетсгЛдез та/а2іе$ сіуєс ґе$ тсуепз
іпдідепез 'дез /оеа/М.

*4Ь*4іу	Л^М —
ДґО«Хтл^н/іЛ і*****?,
Є0Н* у9яійлм4
Н 4*у«уа* уллглиу»м^лл *-** * *(	<^4у«*лк».
іМг^ / Л«Ж*мс^/	//>««ґ
рїфлЯмЛ ІЇ>К4
;**•*»**+**ҐЛ£*ЗЬ*+	>
+*»4	о^Л
ж<4 *лг/ «•Хж^Хмл’Л4л*^уг/.»
ХмА'^джРяг^х л^/дйбгг^і

1$7
тслим
'Лрщ, ^Л.і	Г^мл / „ х-г /&**7
&**/>**&*9	х ~£г//«<>	««7агл,
/< <^5**_<*± .рАУ****А-{7Пфм4) М
^>ні	*>*	^**'
А>	елвлку^ , 77^^'
С*~*4, }фМЛ~«<~
С^’(^мл^ннаію	л/>г'*^Ч
'’угн^уліги*. *9*	</ /Слі^иіАе-
/>*«**. Я <<^<^*1 пі 7і*сгкій* уе^/я^І
яті К^л^і^саі^	>к.*Лкнлі*,
Сл./)/<^^ мм/^<^ ) 71
$0 &1ЇЛ ****£Л.*™**.	/ /<
б'иїПАІ >і*^0*м*л.7**и€<п£іл. сгвІ Ртеб
Лі^Ала ^*ГГі Ауг»&/*с>сл) 0„» І Л<ІухЄ
с‘^	ґ кл^ЛТ^. ,	<"<*
їґі^л) 6/Ал-ШЛ; щлґ***'“- .
« ХГ б/біА**/Куи7нЩ.і .
Апк-^>С^П^	43Є*!***'*
*іа ч/>»< остлт>&і-£*т< па^?ґ*л'&г••}•<***-*,
лу/4йи! л^*/4^Лг гл«^г ло<^л»«>рлє*#*А--'
Л М0еА*<ЬчІЛ-	ІЛЛ4Л ^и~
Нга. 4-і -л^с<2а^ннАПкЯбн^и
X /ж?ж>4 Л 4»*^ л "Йїм /лжА^а^ х
*?л. 7л^г’^г»^**'-
З олотухстс . ^г^/іа/м .
Я 7и2л^і>	^Лвлс-^^СЛ	£&%—
яту'о> •* {іґ&»лж^
ЯЬДгЄ^««	79?ріІЬуЛІ.‘—*4.	ЛЛХ^СҐП^-
^СЄґіУПИ. ^ЛПЛ.М л	ГЇІ^ЇТ^І
Ак сл^Аил єйясі егчімл^^4іи і



/лісна

/г^Й*йАТ"9** гпл4гл)>л,
Л/і/НІ. ОрЛ^а/^?/^,
/4 4о^гл^ «мчгг^х/ж^^#^^ 4^г-.
Ч^Ь**»* ,	к^^/в/уіга^и^
•*'** мявС**?""** Лг*#мЛ ф/** ~
Лв4* С<глИМИг/Х> 4	ДгуглА**-
Ли** Л/л/^л/,/*/^ Яґ«4е/ "
ОСАГІаЛН/ІЇЖЬ9Г^Н -
*«*•*«.,'Л>Д/4^гмр ж/7/*^ АСел««//< *М
&аЛ*ші .
уїлянлХ ел^/н^ис^
алш	' ^си
у і) О*/}"**. . (.*ПЛЇЛ"Л л6л/?/С4Л «4*
/а м К" оелітн/и, Уаум^л	,4(л^~
їк. н* гт^,^* 4*4" ,
пЛі{	ж 4ї»с апЇ-ян+4*
**& тгну я с<,А*>~4 іуСіТбльта; їИлгіЛіЬ
?С0*/*ЩсК Ш ГуїоЗеА+НЛЛіН**, ЯСЛ'/С'І
, и 4" лу5»О»**Хл-*^ <?*->
£*Аі4 Н*у /КІЛМ<Н> , Л"**^ 9*м* СЛу*ЯЄ*ГТЯ9і,
ІЛ4^4»І М	9* Кв»у&сїлл4" 4 **->	***^
1+ш>	еЛуїмпи^і гпйілл^
/^л^гпа	апАг^^
сАлЯу**"* *)**	<^у
£*АфІ щ асі>^<*»мЛ^ х*е	Ха»Л
М •е/жяв^іЛ *^я ;	9Л44440Я. Лл-
Ь*4І Я* £.4*	*< ’ГЛА"
/НЛ	9^44"
^)лА^4 ц КЛ4&І	а^/о
ПЯІІ с^«Л<С(/Л^4* »«44* .
Хрулі.
»10АбХ0 п/?и їііліГЖь"-** »2^, С'*^**2Я»£
//^а ммл^а>	/ґ+гіл. А^уя* +**м/

^•4	С>ЄА>4*"&Я я,	&г}$ужл. ї>/ц<-
сі <Муса+".4>, и 8/^ гів-
Нст Ки.	^Ая. Є49"<24н^
сулії :	і я ирїо -
/я "44. • ОсЛ^уЛл. К^^їег^^С4СЯМ^^- с)4Л
ЛлвтсА^* ««^ ку2Л4А4Л4 'Ж**Ао-
бгоа
М^'ПТ^' />>м 4"Лу*4> . 7^Ляу<>-/>-**іг-
/ї> *А
л*к/«<Х*к*«/^^»'**<<-^
*ш' 4'1 ?£}№£*•& ТІ* ^44Л4 4МГ+Ш4—4?
ІЇГҐЛ ІГ4у^иЄ^>" 4*-^9

190
(/*&*}***

/Ь*лл4*т^м6блЛцаф>а2м.
с4**л+*і •*}а&	(іл»^в»*і^^і^
*р*/уЛ4—£ ^>^/»^Кл^йО И4*.
НІЛ я/^СЛ -*т>, Я****"
ШГй»»>^>>І«М ££ й«*,Х|М^< /* уАїХ*'?’*^
< «ЙЙ^ЯГйі ^В/»0ЬГ ?* Л*~>-
м**4 с ЛтСм^Є* гЛ*-
У;*лу	1*М Т*'-
*л*Ь*Ь*,	яшяііи >	4*Ж-
^Іл>	Нл Лбу/вр+М* -
/»гЛм^мж <^й^яут/ а* огУ*/*г—
Лйм ^4 ^уійгімш, .
//^жлг^ / 2^ігхлл^ХА> . 12>/аи/’^ .
Х/МЬ 4Ьмм«>« 'Гґлп^ял »^и
^Я^Л. м**4&*/--**»,л М**А
9%улплял^ілл Міййє	І > Л4г
/^,"^г^6*у/ Л^сгц/г^
/^ҐЖ^ММЯ»/*>АГ« *»мм4« , Х*ЛСмг~-
Я*ЛЛ4
^0о)іи> .
/^ЯлйаХл*	тууя
МмІЬі
/киті*

^Мша </***у*лі
/глі/і^^ і^и делв/шДАл
7?7
***1Л> 'Ьфяялллвм*
£л++и*4	Рія*~у л Х£лие ЯНСЯМ-
ЛІбЯ- ЛПЯЯ^Л /Г0ЯЮ/*4/Л^ Х ^еяяЯл» £**+** -
хЛ г^м>*Х лмж^ХАг . ІГаі-лл
(оКІ
Я^гЛі <//нЖ #4і*п+а*ю а Я?<^
Л^Лхлг~-*» Л^'*^*"^*'*"*"
^АЛяМт/ *«4 «*4О£ '*4а***'Л«« егугЛУ *С>-
^•«/х«/Ха***г»4 МАфМЖ<Л А«>^г «яи^ ищг
2* **•* »Н*»*4 >чрЛ ям*
Лял*4*я.	м Н»
^**4 лАн&ял*** >*"**
&4и*4(Ьнгиьнілм* гяг&«/*+*+•*
тлфбфі . ^л**
Хуї^Л’Х^**? СЛ»
/ЯСНІ*) н Ц*Л**И«,и>*1	е)я
4/м^і^анІ^ннікиі» Я**ЯГ-
Л>Л>^ ^/М4пл< /»Я // *'* ***^ А’
ШХв^,а	<^иЛ&9бі>Л
*/>»—**+*&»+&&£
*4яі ~
'( а мог/ік	,**
Лг»Хг : /іеАЧГЯ^І. ил.	*4уоАЦС>
Хл у	л , г X* л^лямИ
Ху и^І	>« Л*<—-*
^Х*У7>а>	>/	^Ді^Г-
у/ /	Яуяу,	.
и лг<«^гХ^л«^*>>^хг>Х *г^ х Лгх*г^<* •
*% н****>*•*>/•	(Луї^ягі^ога
ма^сімноппі *Нун/кц.
7^^а/ти^іМ^.
6^А ш/яайіяма.
^Іни/4и мґщту •, )а^аоиигг*^ Ла.
&Н%	чЯм
/ЇЛу/иЬгі'М'Л; ґ.л*~—у>м, П^^і0^у/ «ля»-
Аи	(н'ґ^л Лн^і/4/^ Л/зам^
&£*£», /^с/>лА<ги(Мн^ ^*£**<я~
іЛу £6лгя^і^І

*

1?
А*и.яй. <. лпут*
/'**	т*/* Ал*
193
/ИІагЖмк^кЖлг^ «лгм4м*с^^ шфяк, >ч лм
?*.?*** ''***3*4**(Лрул*** <уиА*-
^цА'згзчфЬтіл ЬЛ/зі^А/
4^^*“ Смфі^/иїл.	н* ^**<{і і
Я&іАл	п^і^^егнл^Ално	п^,^
У»в/як КЛ^	яр&мл&іяуоювюі ^ре^ҐЯГ^І^
Ау»*А •+СА+ШО и/*^л»4 иА*€
^^итл>/ гп^^ів	м £ся*»я~
***<*4о**44-л£ ,/Цлуб^і	^-,
л»! е^ЛІн^і^І	2^Л»!)л, ч ^44К^в^
я/'Влни/кзяч'і и^м^тл/Лі-
УґІЛ> Ч<Л^	**>
/л^і •
С\о/>91. м сл»&фзз.іля‘**** и^Ллхегссг • . </Л>»А^-
/»лгЛ/<ч><><• Л***»/^'^*’»* ''г^рлІ
Ан. •<,/'.* ззз/, г, ,-^уз^ ,<„„„„? „уЛ-Л«*
І4і&ан>з’»1 3/иунгн*^*	. Л>?*гґЖ-
<Л<Аїл*г^/ Л Ь з/зни? ',
А* ьл/нгнбч з'ґ, »/і<ішґі/> к : С^сл^лг^г
Ас^енсе /фміс х/.занипиЛІ'/іОі. /*ссс *'о ЯЗ—
^** Кол^/з+н зя4^з тАоз-г- / /*/♦**<-лл/х «. е^А~
Мз*Н> ^глґзпЛзо /НнпіШи <'с/зг^гн & ££ СЛС*-
&С^лАк€ Я’&ЄЧґІ !<</<&/(,	л>/« /-ОС —
,и^.,гГ1
•//Ат< з>га. /уз^/з'иЗ'О зп /
^•Г Ґ'К, А* З* К /з »•» ?. >м,	А <>о < лл«
зіузп кЛа ’^із^ак^з/зі *<г{ З/нч /»глг-«*л/х
<-Л</М7Л/< »/! ИЧц/і ч ЗГІІ^ІЗ' Лґ^узА^Аі'
А І: 3!/з ,/еусЛ^г Я(з< ззл^зп, »,Лг< л~Мсг~т
3*1с/їіАІ	(•*< (’/ЗЗ^азпАп. • еуг»»4 С'^»*,Л/^.>
з4уГтг.*.> Ая Я-	зг/зст г*'*	> іФоіїп .
г ґ»л^<*/К , Я'изде* ґ> зи/	пз >>ір,/'А/3< < ’
«Ч^’/^/гГ ’ЗОЗґЛП 33,,г,9,„Рзс.і,\П£ЄЯ
Ас/ні гЛуіаЛ яя^с/яг у с з» г кс •//ч
ҐНЧ’г /Зі**"/3" ,	. , ’ ,/ҐІ* ґ'<3> з*
. //^Г^ІУЇе&с .
а/,^З/'ч/зС	Яез &'узліссі
А/Л^ 9 гз 33 < з»зг-^агзи оАшлі*> яилукАЇ *-*^>
зґ 33/гі г ЗиЧ .
194
А»і.ими і/еЛЛ/Ш*
Я* **&Ч>***4 • А*ьи**і*<.
ґ^*ґ<)югА^и гу??2л*'і~
?9Н/ Ум ПіруґП4 Ч^(</ ’^ ^челМ ^ГО^М-
Ал е+ ?<***£*і	/«г^г «✓*-//*>/ У* с,а>
с *О . /	**г а ґл У А ^Ч *ф*г л <-^/<х*г' а п^-
СЬ	.
Лоли цейси ія и Медіщинскія мпрм
для устраненея еїолгшіеи.
Моуепз дсро/ісс сі тедкаихроигреіуепс
(ез таїадісь.

ТТолицеискія и ^едицинскія лспрін^
дляустрамнія зндемигескихь ьо
зин^лііїсскихі ^олпзнси на Йрїуіцее ^омя.


9**т£уі
с /(оуспїдеро/ісс сі теРісаихроиі/
ригепіг таїадіез епік ті у не5 є!
197
^Л4Ч	уге^#*'&ЛНЛ4


&<?
^ГґШГП , >**««	/ш Ж^ом^ли*^ ,
****рш*ум	* л4+*с*тА* ,
Я*Л**»4* £Ї *£ллу%/ -гЗ« *ЯМі4г^ЙГ£- ><»МЄЛ^/ *	Ж*МЛ/^Я*/ ^*1Ак^
&4**Х*«£ М'***'^'*^ £***£*. Ш*6еЛ4&о£+т&£&**
МЛ П*^£*4**"6 ІННЛ* т* '&}••** *****, в**б/у*0м’л &і^^* ***>^*^
* Л*и^гі ^0/^4,	Л40І	»(*^А/еА).
>«*ХІ**4
АДгЛ^у«/ а^мгам Жм^« ^імж^АіиіЛ 0^4
СлЛ«і м 6оЛ**44,Я*и*+у м	Мум^0 Лгс+у*с£л*іб4 *ф9£*1ГІ
Ч>* я^нли^/н/^	Д*и*/*4* м
уш**ямлж+* &4&М /4
^ал^я* .
Яліь	к <ҐШГ^	,Л<
С4СЛ Лт/ 0ГОХЯЛАГІ.

гРаідпл'ь III.
Угоізііле 'діуніоп
О сОїлизняхІ угпгзооіііиіескіїхЬ,
<^сі таґа'іііеі ерцооіїуііеь.

III.
Зхоіііапе ьІЇіушоп .
203
О (Іоллізнях’Ь зтиізоогпигеских&.
^)ез та/шІЇез е/:м{ооіїуие$.
КМ<*9*Л	*---О**—
99 с£щ9*ьл*4 а Я4 Ш4Л+Щ* • ур9»**1*9*44> Є4С**П*у	/П
г-іїд-г-	V*/ 71»^ 4+УІ&. у у
Л^м/л^ У	/ ^МлХиЛЛ^)гіиіу/і4 .
О зарауигггслЬно^іІ гтгифа Тіла таї о скота.
і/Яі((/ли Ан&тХ	руоіСЙірлг.
іц/я)ії (є/
Лмїі.
204
•*а» «<с аіи
Л гл
Т/ /*/«і«4гДг</
гПіЛі»^
ГіЛ/ЛИ
9лл/
^л/л^й4
205
'ІАаПнлишґе п^м/гадли повалЬни/о тифа уумготшо і лот а..
ІНЛ^ >
ло»Г/л**у ,'?о*я4л.. цуи(л тущягтАс , Г<7^г/»/Х//»г^>/мл>>л»?г/
,*Н/*н	ні Ліґ/іЄіУл'/чч 6 л	г//г/АгХ/ • лА»',<^л)
/илжк**>; ЛМя^Х "	<«лч„н4<*> , урм<' нуи/н ^Ло'оЬл*' ; с,.*
Н». ; ?Я.у» еЛ}Л.,ук і • ОяузолА'Ь	, теіяя^/ґ.	> ?угтл*< х*
г<^4 >л*І$»//г / 'Занорї.
Я"7іїр/е>М. * 0яв і мгуї&т (% £ £*К>'^сц^лу}ч^-Лм/^ '/у>н^пк^
4?*ГГ1ПвЬ.> С& Н+ї*0ояоу>4гь.п І ЛлґАлі^ґнЛноІХот/уки*
Л»ти ,ушл М лпн ,тя 'глунііі* ,»/,	/^РоМ ,
•****^ / *^^/***	оеосЦяяА, тоЛС^г^л ^лг^оллпе^
. &г*т4 ^от/ />/л Лол+н/лгясАл то ^ґг/>а*/л Іу.
иЩщі)(Ь>;б*улнІЇ	слн^^< анлі^ю м/оле%^^тг//>сл'і
у понлиілл^ > лг* А'л'
Зл 71ол*//о	ЛуМІ гжоупі
/4 і^мліут^; *к<4ЛЯМ£& І/МП* ,	у/4^н7н^п^ !<>
9мл^лои^о ку^нНеяяяі я^ ням/^няоягА;	о/ие/^
ї**** у 0с4л	&*+*** ЛуЛАгл.),' Лятуол / Снсотялл** ^япоялмі
&* ^<Плуі 'Лонллохв/яет-1 и н^лРлят і то/^л»ип/лу/т^ є.ялі.^0»^^-
Схя^н^^	&** ,”“> *'”•'!> ^л
/ 7н^оЛл ІУ тя сч^/Г^яАлл/ио 0стл/т^ іИ^гг^лол .
Пузитнбг ггяіїсмбнагв /77й<рсс.

0

207
Н ЯЬЛуї	9^А	Г/І-" у^н./Нг/Лл*^ /"»І Л, і/'^ШН» Глгл~‘>
вЛ>лЛ *?4»Ж*>4**4 *>—4 } угг^л , >»• *«Д, »Н* * Л/Я* Л + ''**!• Су |«»4 л///>х/л<> Х/«»А«»7 />А»>4»'Х Ч/Ч»
ея„Л	^л^уЛл Ял*;*. ^“Г.".-'	>
Л"*"}у	»****у&уІ***г*л*і<л£лг "Лі*	г'ггл*’ Л**
ЛміІ^ЛЛЛ»* ^лГАЛ» лялЛи/лл*К‘ Ля*/л *&"*»•** Г*.гл* £л я І іл » лЛб*'£и**{ ґ	,г '•не
О баби ттоу>шс. Л'ии/а.
'Ь'У**' 0***б~^ , ^у^А^. Л
*»4 Ам*<^А>? ^імХ^Хлл^Л^-^^гЛо «у /і	/гп^инлг^х/л бб^/А»
«ггг. пу/ябуг^	0****** £***••'/ •»/?!•	&<'лг, *і&уЯ*»/.*»
т4 .	гА^гл^ґ/и сс/и /»^і	> ^пгт»и	е/-х»< »глл^ ^г
>*Гіїл ЯЬшуп» —*+*у**£* і'иішмнЖ /е^уч/(. „,* е/*4лу*и
і4М+іі)л- *гпі 4'1*1 &нл* *•*~*4у*""и &*	. 'Лфї </*гі*Гв->

іии/р* а »Л**ф*- /9 е/Л**л / **+гЛі >**&'• * М ^уг^ 4^>*+ч*> &уг•>*+*'**.>

ук»мЬ *»глм9»4л4и"^н»<*Ат»у*Л>/>вм, /л+*9у>*+т>, Л»гг>чи,^ „А/,. *(	,*£ <?£
Л> ~—м*г '

^Г^чгг	^Ар*~4л-70 **г*4
^у^в^вя м^^ш^гуля»	узг2е~*Л* , їгятя^Л гу*4Ь4лж^
'^‘їлггіЛ^ . *** ''£*=’**/ 
Л/"~*/ *• ^*ЧГІ У]р* ••*“	Лгх~,..лл	. »>•	г.,^.
~ _____________________________________
.вЬжіау/у^ Дмии*сс Л*	/“** />^*агдмм0
***•
Ллб^Тіми ]*<

0
С	Яел >п*і&>ч.
209
^жим£}. Ишявл Л/ГГігмЛ. ОГ/&
^ГН^Л> уДі£4Г>
ЄД,
Ьллею£	** Рю»£а	/>гл'гі’
л ^уг^а^,„,иЛ^	.^9^м
**• Ґ****" '“$*“• "*'" “У* •яугу/Лм , *уї~л ^гі т,„л..^і ,я/^,^: <*„ •/••--
КЛл* ^/»^Л>.
(/ал^а^^	/ік. ґаЛ%^> тльнуял; -&**,
МН^^іЛ/ум*/7^<г«.»<г Р„ г^„>4 .
УТоралиіЬ Свине//..
<*/ и*а(у$іл юогсз.
іимт М'^М’/ЛалшА * Л И^И^ШГАї 1*й^д/ММ>	'^б :
^•Циіі.
£?рА£ЯА К/С : Зл	^мл ^9 Н»Жл"4*1
|ІМ*4» , *де4«3я> ^-»-»г Агд«лг»еж?х л»>хм^*гл> ХГ5^Л	НугуР/**»**
Сп»я/^, *ЬЛ	£4ье*0 Л^Аґп^ліу	і
2ллля^І	; &*	Ггл^лЛ*^ 4 ,
ауіл^І, ,,."г
»л,^,ю л.м~І -І ./-.а.,,.^4.	г~ч.„Л'3 .,„.<
С/^Уиім^Л/ 'П‘у^1 .
Мім/ь у /г/мф^аюпмгм&л г/гед&тг^л.
***уі*е»1*£< . Я £*Ам+4
Л**ї4і, /'&ПГГГЛ*	У ^л^ґ^пірл^	ЯріХі'Л'. ^чяс.
ЯіА.	Лвпі^р»ч Ал++4*»4 ^/»	л	ґ г/ &*• м^І „уу
м ^^«угллм^ гг»А5««^^Х’е—'	'%уу
у*>мглямсАМмм» #Лж/Лг ^ги^п	>.

ПОАРОБНАЯ
СТАТИСТИ КА
КАЖДОЙ АЕРЕВНИ
К1ЕВСКАГО ОКРУГА
ГОСУДАРСГП ВЕ Н НЬІХЬ
имущЕсгпвг,
С* Л|>ИЛО?І(СПІЄМ* видом* вся кой лсревни
снянімх* с* ііангури.с* нзоБ^аженіем**
крсппМнских'б коспіюмов* всякого оБщества.
Зауваження до розділу
‘’ПОДРОБНАЯ СТАТИСТИКА КАЖДОЙ ДЕРЕВИН КІЕВСКАГО ОКРУГА
ГОСУДАРСТВЕННЬІХ'Ь ИМУЩЕСТВТЬ...”
У коментарях ми не даємо детальної характеристики поселень,
оскільки українському селу, його історичному розвитку і сучас-
ному стану присвячено ряд праць, зокрема багатотомну “Історію
міст і сіл Української РСР”, праці Д. Ф. Крисанова (напр.,
“Сельское расселение: социально-зкономический аспект”. - Киев,
1988), В.І. Наулка (напр., “Село на нашій Україні: сучасний стан,
проблеми, тривоги” // Народна творчість та етнографія. - 1992. -
№4.-С. 3-12) та ін.
Зважаючи на велику кількість поселень, що належали до
державних володінь, зазначених в альбомі Де ля Фліза, подаємо
мінімальні відомості про них. Відзначимо, що незважаючи на
несприятливі історичні обставини, що склалися навколо
українського села у XX ст., майже всі державні села та хутори
Київської округи збереглися дотепер. Вони адміністративно
розташовані в межах сучасної Київської та Житомирської
(колишні Шершнівське та Слобідське товариства) областей.
Значну частину населення колишнього Радомишльського і
суміжних повітів торкнулась Чорнобильська катастрофа 1986 р.,
через що почалося їхнє відселення. В коментарях подано сучасні
назви поселень, що їх відвідав Де ля Фліз, та їх адміністративну
приналежність.
Нами наведено сучасну кількість населення у селах, обстежених
Де ля Флізом, за даними Головного управління статистики
Київської області. Ці цифри, на 1 січня 1998 р., подано в дужках.
Щодо населених пунктів, відселених після аварії на
Чорнобильській АЕС, то кількість населення в них подано на
1 січня 1986 р. Наведено також відомості про заснування або першу
згадку про поселення, його приналежність перед тим, як воно
перейшло до державних володінь, стислі відомості про церкви,
зображені Де ля Флізом, зважаючи на те, що більшість їх не зберег-
лася або була знищена.
Для сучасної ідентифікації поселень, зазначених у Де ля Фліза,
використано таку літературу: Сказання о населенньїх местностях
Киевской губернии или статистические, исторические и церковньїе
заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах
губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. - Киев, 1864. (Далі:
Похилевич)', Уездьі Киевский и Радомьішльский. Статистические и
исторические заметки о всех населенньїх местностях в отих уездах с
подробньїми картами их І Собрал Л. Похилевич. - Киев, 1887. (Далі:
Похилевич, 1887); Історія міст і сіл УРСР. Київська область. -
К., 1971. (Далі: ІМС. К. о.); Історія міст і сіл УРСР. Житомирська
область. - К., 1972. (Далі: ІМС. Ж. о.); Українська РСР.
Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 р. -
К., 1947. (Далі: УРСР. АТП- 1946) (використано для з’ясування змін
географічних назв); Киев: Знциклопедический справочник. -
К., 1985. (Далі: Киев.); а також карти: Киевская область: Обще-
географическая карта. Масштаб 1:200000. -К., 1992; Житомирская
область: Общегеографическая карта. Масштаб 1:200000. -К., 1992;
Україна: Оглядова мапа. Пояснювальний текст. - К., 1994.
Коментарі до окремих поселень подано посторінково. Дати в
коментарях подано за старим стилем.
Валерій Старков
Кісіїскскок унздб.
ЗСопюОское (чіщесіпбо.
Сслеша ЗСоггговь .
----- Лисинки,.
________ Нироіовь.
березня Старая Яегпсс.
--------Л(овал 'Ьета лигпобская.
Н цінная ліпіді І^С-пібвка.
 с/Кьішалобка.
Сел син.	пі н ое.
214
Селенії Лоп/обЬ.
Л&*я*&**Є	*;**&> . С. . ^О//?^/.
Ї41СЛО КрЦЩ^ІЇ^і сіїумеїгалл '/»^Л С$) цА/с*сллів	дулллЬ. <Л(Гнгпо Нол (>>Н€НІ( ('Агни .4г4Г£ /у АЬулґ^ілаГ'І: О'» ї, V. Яігл^л. ^п^,^.,г„„^,„г^ ^.,^„л	„"Лі А ласі иерикиц!?. Зеі/ИЛ<{Л •	А^і	г чст+іял фґ д.,^гиїлн у(%ггЛ**«І /0 /і, е. , п	/у?4 л ^е ""ґсуЗІЇї.	пум * *,<<<«,«,„, оК„а„ Р^одік •	/^А>кл. Зс/поІ'СХ<>^ '•нігті 0/Я-І ^Лг/Л^Л. Нл Є/Г^фн £е**О>с4 ч	А А //лузлі&блу. Озгрл . ) Цоло/на \ нпт і. їтпгнб )	
Лпса,. Поіба ^млії Поіб** лпоа . Ііодпоїба ЬС^еЛ'А << ЛІНО' . П/ооиз Ягеннії 'Уе^иАіи	іС'АйуетА^ пуги Алл с/Г+А"»	і)О/$А буф Р‘ /5пку)у?А ГгЛл нЛ,	. <'<•* г ?>„** Ля<А Аі ^уіГ&^ая, *90/Є0ґ4£ «, .й/Л'Х**’-’ Ко^п^ґ^/іл Іїузеуі ,	,Аипі г /ум» ґі'в нЛ, Л&г”* • 'УлГЛ< *ШС ГГіа * • */ Л/Г4?♦<✓»* >«* ЛГ^у^ЛЛІЛЛ^/4^Л€Л^ Аї4с>ґ9ґГ/'.>0$Г***'> . Іак т<е	л. /< /т+ягґігЛ,. ///РЛУГ . „.г.гЛ-'ч*""'-». ІЇ-"'*, "“'Г- .	.і>.<„^,мн, //^>о,» " г,.>**«х"-
0р4кла**/Л>
9ПивотНб/Я..
Рііс/Іі
* отЬнтн г Л7у^жХ4^/Аулу^у^м ,Лу^,"і/<*м<('пЛ'н>.
МНпіґДЦі сиоплгг*?*1 (йг'гц і	ЩА,
л	Я", ґХан-гЛ /ґ>, /і^Л лГґґА^ібло.
і<и	ЛТЯК'ЛАу>.,,,,>6*г<*г''<-'~
’іут,
роли 9 ТПябш. НягЛ.
ЖНАНІ^ІЬ. Лиугі муі е*~*ла"я'*>/<’ •
Лл6«^	,*''"•*< *< **у*~~*~*<- Я*гус/А>
Оден/да
и О(Л]вї>*
Ко/ол/нІ,.
Л’ЛггніммЬіо ,
Аїо
4^1 І*вж*н*уі> Яуге*т4я*й4г лг+ <'<<гг~£ Ж**'”»

К<іЛЯС»і6&	/?«&, * &<Ь*у
бадЬ и 7ти/п6л. „,„£	,а я»А^л^лл^у/ 4л .
Приллпїан/е.
/^*«*Л# С*ЛЛ"ЛА* *•*&*>*'”***'	#Сі4&< сЬі4**'*> &АІг/^С/т,.
г?5
С. Хогпов’ь.
Нині - с. Хотів Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (4893). У XVIII ст. належало
Києво-Печерській лаврі. Після секуляризації церковних земель наприкінці XVIII ст.
Хотів став державним селом. Дерев’яну парафіяльну Царекостянтинівську церкву було
збудовано 1776 р.
216
( еленіь ч7Т>иу)С>іо66.
ж. гу^.
Рбн/бі
»а*г< »•
//А*/л /і \
/Я/> Л:л*«^*А*'* :	ЛАсіЛіл «^яглг+с. ' и
с //0Г07Н0
'	Ліо	/£/ а ****** ге
/>ґ*00/п О	(?ґа'0 .’ ****’.е ^*<"***'> н	о*о/е	<** ***"• "'
9Н/^////ул >
О^мс)а>
Ятрмгї’.
//$Л &*уі Сілгпллмс^ 33. Аґ'угі /а /о
ІЛИ/ПЛ0	****** Т^аллл^с/І,
* Г»уг*г***^.
/іі *ЛЛ^**Т**уі	,7** Л**711	Ж***Ш^/*Г 00'/л'О ОС *-
•^•4^ . /Іу? * * *Г» 0ЯЛ** > ^<ОґЛ*пі <л*і*1*0 іл А*» ту*4иіі> 1 і*,'С^*ГП
^Г**^л****А*л >.
/Ь>вЖА7Г9О**'Ж*Ґ •
ЛГСМЛЙ^Ь 0,^	/Ь***^'*
0О»<$,$.	і'"*"»-
А/7г ҐІ » /(луиґ '"™* А** І А******** мнЖ $00 а *-*<"/!>“0'*** &	ґ****^***
,л«/ ,?/ >уХ $^*7Л '^г,гХгЛ >'Л"”*,в***'*' ,
/<у/< , /ТА'*.' '• &•’<*
//(П0Л <$Л *////.	і4	.< . ' /ргсегп/*^ $* ********* /^ЛЛГЛУ»«^М»
/Л>Мл /АГ/Л\ Л* гу*Л)*0*
1/шЬиПг/>п •
.ІСЛ4/Ц4 '•	>. $ЛН)ГГМЛК> (і	.
///МЩ&ГІЇНЇП
Ас,п/?<< •
(і / /умдн/ия >
Л/> Л/ п/їпо	Аі >л(' '•»лгг)і ^&&»Ябї<о	, /ргтр(44 ,
л»/?*/".» .	• •>'.»? і М,іЛ*	сулл0Аґ>ул$г\< <я4.
. //X//	.
іД'/’Л/* *
$77/І	•
у	<	(Л-&ЮЛ, .	Л<уг0А4 О0
0^су1 /03,	//0 , /7у4
їугсг гн/*/**'*< "‘V	2ут$ , у/?/**'/ & Аурми ,
/Зі Лт^ллуІ &></<,>>/<*_>	, "<***>	уую»уі*&
217
С П и
Нині - с-ще Пирогів на південній околиці Києва, адміністративно належить до
Московського р-ну міста. Наприкінці XVIII ст., до часу входження монастирських
володінь до державних маєзностей, селище належало Києво-Печерській лаврі. Кам’яну
Воздвиженську парафіяльну церкву збудовано 1826 р. титулярним радником Григорієм
Зуєвичем на місці старої дерев’яної.
І/'Мс
р/рАл. /£’£.'а ^ллггліггіл» /йЯ.&ушТ
. 'ІХг"“ у.^/Г	^л
Аоннц^ • ИЄ *Л4»)у /<угл ц<ч.
~7< '/>6/	А/рр^^а Лурі> г2с < <* тем*
ІЇсМі .	Л^г<, /бї/гЛ/Д; •>* *. „// г,». / „,,,л. х,ж <»..////,л^
.>пу,^.
(	’ <Л *> і
/2/’///’Л7/? . і№м(ь ґ>А^тс гУннею л^ґ/а £> а <і/рурге*і*їО * 3Л^гмі.
С/МСії(' . нлтЬ.
/{/7ґґ( - .	(\»Ло ес^(гн»и	Лл<7	•’ ' 'Л> / л /гл^г-гАгЛ**
./<-»л»/^«/ «*)&	<^к^/Хг , <’(7улгДг, Х*лг.	.і\ї&г<
н Лі*/+
//сі1'(* уі’./х/л ЛрЛуК/г.ггу Хб/гг/л^- Ллч^г.гглм,гА сіе^уіа*. і’тгпб "<чг*ллеа'Я> ,	'
чЛ& £{•/?*$ЇРЛ К Р	П>6л*г £ ічі’ЛН ’• • .-^г-ЛЛУ/Г /г»'»' • <
/ХґУігЛг Х/Г/// *. Ал <уХ*>Л*ЯС гГґс^іГ^ЛМ. ..	.г .
Іко^/РП^/іес '
/Л///Л7 4'///7/'/ї ’ 7^имееета *. н *'е**и**о.
^•гт/ллс М/ґЯА •^<Іл»	^л>/лг^. .
•*»"'<**' О л^гт»»
.////« І £<е т^г'/е Лл	Ч'е	('’'^Р^Лнчс/, .>п^гл^рг<* г
£уКР»*лІ и А'Л	,
^^«М/Гг//И<ХЛ -
'•	сл^г»рл. : х^хХг»/Хх^*х х4рл*Х^
Лг/ У х	/єр, А<уї	7-0, 'у*	<*му£
у9(іі/^Мрр*гл> А/гет4**г/с& .•'<	.
/’ирнл	х
'У7а^ґ>/р/^А	4*<ґ/(*££
Рьь	.	,/
/^Яли /Рк^/лрє • РкіУІі ,і< ПблРрк^ Агебіма іРР^Ас а	/ррррр*і-
дНилі<щп\	І<^г/ ^иегн4ілмгг^1^>	ҐЇ /о ґ*иу>*}/4 : >гр^4лла^
/МР»І ІЇГЛґрА Аєи І^Г/РС'МЧРН/РЦ О Л/^7/'^**'* **« »••'»*	‘
одмн&ь
и оЛ&%>‘ 0**"*и****‘&'’ &*л**4л**-> м*ґ*я*& Ялоіи
/'	уЛ#л«/Л>/4^/І’А*^» І
Ксу)**€%- №*(тлт*ч*А> ,п*таиу	^-<**+гг>Л	)е^*^і> .
^ЛГ0П,»л^	*у9м.*«*&* ;»*&*+*^
&& « Я**НА>. ґ)Л* лу>~‘"*д , /ЬЛш Л/"'ГГ*4*^
. «ж Л0 ,
219
С. Лпсники.
Нині-с. Лісники Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (1356). Вперше згадується
в Києво-Печерському Патерику. До входження монастирських маєтків до державної
казни наприкінці XVIII ст. Лісники належали Видубицькому монастирю. Дерев’яну
парафіяльну Преображенську церкву було збудовано 1859 р. державним коштом на місті
дерев’яної, збудованої на сто років раніше, яку і зобразив Де ля Фліз.
220
сллсйня іта/мл ,/Зеяпш .
К^ЄҐ/ї/І'- 'Л *	І ?ґу.>неґ*л><»	#1 а М'елгг*&4>
ґ //’/їґї/і **	'дуО(А+< Л>	^Г^ґтл^і її	Я^л Л&Л-'Ф
/%&
^ЛХ^<	/< >
Яблука)
/&&& лЛм*гЛі.
Гуїміл* 'Гїгхлгге ).
<>}</'*
/? Л 4 /'////*'
////X
міїл-
/тіІЇа 4//т>
//е. ГіП'(/чі ’ І
//ПЛі'.&НМ
//х/'Х/' ’ І
Ргіу’/іЯ'/Л/я ’
•'< )
№л/тЛ **/к£ -$4> ґЇгїлґЬ.
у гя«м'Л/и г^/магці/К см^/^ г	У#,	, л£ямь*2**г ,
.'У/М&Г/Н/ґ/Гґ ^* • О-іїсуї’ г&, (£<№ Л 4 ‘Ран'лт^іуї ?>„ьи,4 •	а ->
0//Л/*’	\
’/// 6оІЇґГТ
№('*<	1
.щла гі  І
//ЛЖ^ХА' З
/>/>;//'З*
/А/»Х^ ‘угії •^ппг/пглі ЇО- л**уґ& 6 *„*•/.>ЛрґХ. ' ^?лгг—
Алл/ Л*л/ )*'<*&*<
Х/ГХ4 *^Л4«Г^М> ^^4Г^мк-А>	ї'гг*,
Амгі Я // /л/л А /Л4х <яя>^ тягя^лія	/^'^>/>гЯгі •
^.мял » '*~»іл^- <Лг^,	у~А
, -<^.^	'' , -і '•
4іл І *—у*у*гг»£л> 	^ЛЯГ* Уг,^/
$4->г»^ г */Л^Г>Ї/ О^Зя'^ґ.&Лл^ -
22/
Д. Стпапая Всіла .
Нині - у складі с-ща Чапаєвка на південній околиці Києва (Московський р-н). Де ля Фліз припустився
неточності, описуючи поселення Хотівського товариства. В переліку він відзначив села “Старая Вета”
та ” Новая Вета”, хоча на своїй карті навів відповідні їм поселення під назвами “Вета Лиювская” і
“Вета Новая”, які розташовані між Пироговом та Лісниками, причому ідентифікував їх на одній
відстані від Києва - в 10 верстах на південь. Л. Похилевич зазначав там лише “Вету Литовскую”
{Похилевич. - С. 32), що підтверджується картами Київської туб., виданими пізніше.
222
&т*4сіи* ое/ле&»&» . /ґЯ-&ЬА ✓ Зе^ПА' Да
$<.уміїмл //о&ая Де та, Лагао^сесая,.
Л/Л^/*///4<Л'Л /р-лмг/лл^/м/с,	« л^ил'хдл? ф* 2ут(>.
Г'ЯЛСШО'
'//мм/е//// л 9^в4«ж* ^д^л-х/з/ А/ /0	**>4
Одюніїа >

Бг>ар/м> .
/і/г/а *.
а'~' у
О^Л-Г* (Л
&*4Г>Ї.
/00
& Я.
АЦК-Т'^ , Г0Г0Н>*^і* 
’Г*
/За^і С**+тія~***'	&> 4 ‘'тує**?,*, аечлг л+
/лмпн ^еееееА ^А4і Ьс&.'Лл /е^пи/мі	^уол^г/иА >
КаЛГЄЄ^Є9
М&/< л4є„»4ґл'> /)•&*	аут#**, .
Діиет4	/ А	.
П Є* г вл •
П<міїа 
Л/Г/л> .
Под/мнЯл
;$***л/< «Л#//»’

Ус.илег.
ІЇ? /рМ>СІ//£е,Г<.

0££ЛС/*>
2#Н6Л/П/,А*\ /Я*"**^ Ял9~^*	« ^'Г'Г,?4І&.
^/•елл** . ^ҐГЛ^АГ, Лі-лу^ С^ЙГА^ х	Л^ЖАГ
р>*/< н /ІЇЛІЇЛ/Ї'.	г<#
223
Новая Веліа Липтовская.
Нині - у складі с-ща Чапаєвка на південній околиці Києва. Включено до міської смуги
в середині XX ст. Тоді парафіяни Нової Віти Литовської належали до церкви у Пирогові.
224
іисло

Лрегтбян./, , //у^г<л7в лл<а, 4$ а	Лї.ГдушІ
е^ТГ^/г»
^оАнМг/чіе^	4гї*н>'і1 б’узіпіусі	/
,,,.,„Лу Му~.А	'&'тг**м6
>	»уг „,!...,.	‘~,г	Л. Л^Х*/ г4Х^,
'
Г Ул/л /сЖ*Ьґ.£^4) Л-4у00ШАА~> .	ЯутГ>і4лг^<ь>
?/ц/тл>.	у.члу»,^^^	</глл* 'У	лл^у^.г
*)& іг,»* І ^’^ХйАг*** Л^л^со,/)(лгп^А.
/іалпіЧ',' *
с Г^п.,^» ті. 4* / '/'щггу’і
(УЗСуМІ '.	, /,/Л ,«<•»,«/ и,„ун^»^г	е/& а	Ж
/о /
/лпг,л/> ,/
^/їіЛ‘.	’/Г'Л 4ҐЇГІІ.	е>4*1 "А"' >,ол> 1^уРСА,1&4
лг! Ж» сі і А щнаЖ ,//а,і/ ,ЛЖм, "
М	7	7
/< ч А» г^у^,, ^*Лм
Ноїба •
/С/Г"? г ?<ҐГ	ІЛмМ^/^МЯ, .
лг^/ля/»г»<Аг^^««	2>/Г«'«/* «л/Лу/-^ Х/г/-гг <//✓< , /> Л с/?г- ії/'А/уал
Опік (уш*гт&уст£ *>»>£	.'л'Лс г ,і	гутЛ
цу *ліЛи .
77ут//^^гл/г>
0?аул&3^/л
ІЇіїя/у/ї >,
/#/4^/
/Лл/ч ✓< •

0^#|< Л мч/"

Од/гм/дл •
Уніаті £<*лЬнв >г,иІЇуіцц>іії'.
^сітапигті, £& ,чл^^луі ,ле& гт*4 А*'*'
с/лЛга о^ЛнпЛо,
225
Місцевість з такою назвою згадується в документах першої половини XVII ст. З 1618 р.
вона належала Києво-Печерській лаврі, де вже з XVII ст. існувало с. Мишоловка
(Киев. - С. 410). Нині розташована в межах Московського р-ну Києва.
226

г$е/>с&яя //“.ж//я я їЛи^/дб &сЯ/гІЇяії' .
1//<Л0
К^сі Пі/яя£. сі^уЛ^гсЛЛ€^ жЖм //а ЯРежелгале /^ушї.
сії/ляні ,	_. , .	£.	л л
Ьі’ІЇ0.'//('#/с.	Л'Ми'п* 3 6'еуол^. сг-ж4	/П,а
А^/їп<*<т«	(>.\'<уо4и .
Нггт і
№(1?(>1 . У/о /лг^ап^І >'п/і
І'<> А*««і/ < //л-/
(Ье/^1 . \
( іпсп / .	/
00о/ц/і •
[У/иА^Я/Л
Луисеїп/я^ґг	огум//* »» і	&Г'
гіем*/ ґ Л<г 14СЯАГГС	ґ (	(г а
гап('^< // /&	.
уОін/іїа
и о і/у/? Ь	.
Гіуомсг* 1	*м<*о
227
/\. Нижняя ЛиКедт» Деміевка.
Очевидно, йдеться про с. Демїївка, яке у зв’язку з промисловим розвитком Києва у другій
половині XIX ст. інтенсивно заселялось і 1918 р. було приєднано до Києва. Нині знахо-
диться у межах Московського р-ну. Воскресенську церкву було збудовано у 1882 р.
Л/.К \	720*0, 36/ а *Ш*7С*ЇЛ4*
,1/^с/^о - Сг*^и	& /3	о~і£ Ї7ҐЛ&&и **/оге~
; -'/Ц>7Н4'7/1 С‘. }4шлг% ,ї*"’***)
'Зоуі' .
ІЇІо'М»
Озу><* •
ЬоЛО>7™ •
*Г *'4?<'Л>4/>*
0?их4	,
ІЇср>0()*хЖ їллагяь'Ь о*г>4	+-Ю 'З**глл% м
Милшрі'-	—<—*•*'**>	/ІТТЛІЖ;
Одиндл., ** *^аяЛ'л*^Лмл^е-
л 43^/і,	&• М9ІЛ494О^4^- .
Ко/»4*	^4ЛП4ЛН144£44і ,
^*4ес*іЛо
6я9їі
94 9ШпД*>.

СтсмЬ **оЛ.	* і *
Ляс Л - Л/гл/ дл^а^ '< ии^нц^ ОтоАо' /і 4у>ж4< , С*<4»<*«лЛ *у4>
Аг&, Єуу4< ,&л4и/, тО^г ‘ «
Ьтпк* пгг^л аігмп&с 6ргпорь~нгі а ллл^ик^м.г ио^олл>в^г^е^^
Яі 7іА4^^о^/ілЛі ,
^Л/г^’ ’' еУуге,^е'А^ стура/с &	,
НодпоїіїОі
‘^‘ ПАН
// /Г/7 ' ’ •
/?• ияіитяль. V іЛклтлгглЛ^.
7ла. гімитсуу, &&Л,*гг&е+
°^^'*'
^471^6^1^44,. ^^ЄЛС*Л1^44^4^у	іЛЛЛіу
О»»^ЛЛГ7Ю *?*!<*?№• / /2і^(д^ОС0*4ЛЛ х	**^
Г^//4Ао2*^/Л '• у+**•"*Аж 04Л4^44СЛ4ПОЛО а^Св^ЛЛ :	/
О&фі Я<М,	/3/ СЛи^О*	£***‘*'**7****?&

229
(.. Галіное.
Нині- с. Гатне Києво-Святошинского р-ну Київської обл. (3037). Перші писемні згадки
про нього належать до XV ст. Гатне належало до монастирських володінь, переведене до
державних маєтностей під час секуляризації наприкінці XVIII ст. Дерев’яну парафіяльну
Покровську церкву було збудовано на місці давнішньої 1780 р. і перебудовано 1851 р. за
рахунок казни.
230

ї&Лр	<**///** Л^~Л & 7? £^с^гі*/сї0*пЛ '/і ^се2*у	Юи>-,Зеіт3і^£,
%'7>6**-
7ор/’( . Олінн-І Я*А** і Л4т*и+с**л ***** а	•
0^/77^а
Н Оґ/уМ-
Л’(у>.*£
^*вюгл*^0^**Л* , **е Щ**с**г>ф9Лїг Л^р*£*9іЛ***е
&*& *4*С**ґу£> Є*Л9Л4*^	#0	їПОЛг/Л^/ 7&4’0^Л7і£
у 7>Нп/^і/**гл*-*Л лі*€	.
Ааггг^г/о у.
^л	7/лял Явл^>*4*£4*с> , ?	у”глг^'0/ГЛ*>*г*гз£
їм/»"***	"4л4* ,<х	їг/'і'лп^і.
О^СуНІ '	Ь/т+пЛ 
0^/і />6.	7**** 4р &/>г?ґ>/
ЛЯҐ& .	ШМ9Ї
І Іунаї/ї їаг//(г'
^/п^> 79 Зу і*Лл	/а/б/м 7/гт/,	л* х/у^к^мі *?/7
л*^с* 2» 24/ аЛул^іа^ян^нштН иу/ Я* ?а2.і	А'ґЛ'’Я*м/
Лі^ІЛЇ/'/^Л^ &*Ру**е/*рІ ЇЇ0^*7М^^**ЛГ70Л&.
$(.«*//.	ї*//*""»*** /< ясні***"
(ЬїМ’	'Г'Г'М' ™
'уи/гМл+н / /< <>.»/Кт,*'>**' / «нин/г*,	н *п/**є£***.
ІЇіїШШМЯ	4
2іїн&>/»»Л*' У с4**™'*'" <	г***п*ь :	/?0,
2&>уІ 7?0, */*///<*&* ? / /З^Ч'Л^ /0/; Ж ^***Г**Ґ
лмаг^І	Ґ<-''
'Лія/л-	£)
ЛГ/^АЛ/////Х'Л^.	4&</****£ * с*Гл < &г***ар£ * }гіг*уреЛ^,
РаСІ'^
ь &.*/*« •
0//ґ'Я/<7ул ’ ’ ї^е*г^І нрА г^т*р^зл**о 6е,
***уг£ №о 3/ <-т*.£з/угі, /2лґ&
*Л*^ >г-ґґу*лі	* 4 *у9+с
23/
мил.
Нині - с. Крюківщина Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (3198). Перші згадки про
Крюківщину відносяться до XVII ст. Наприкінці XVIII ст., до переходу монастирських володінь у
державне підпорядкування, село належало Київському Михайлівському монастирю. Дерев’яну
парафіяльну Воздвиженську церкву було збудовано 1792 р. на місці раніше існуючої, у 1808 р. її
перебудували коштом парафіян, а у 1852 р. - за рахунок казни.
232
ЇН(Ло
Лргґ»}/у<н/. 'Кумино	ж а	£у>
»<>Л/>#/ґ///<. ^гл^	£& /2 4р><*?*лр4 (гм4

ОЛжіїл*
/< О(/у41’ Л»^ЛЛ»^а^е7 Ашимі7^г^аі^
л* у^иім^Л
^МЬ^и ° ™гу"*л ,,/$<>2**
^тіі> л ЖмуІ
СЦу>Л .
7мЛґ>;ял>.

Лпга. /
Л^хАк 
{ги////г. />^<’«Лґ А Яг-гГ-ОЛГА,»ог/)/^т^еМ^	.
Лоії„гг/7а
]і\НЛи	/4 1Л<Щ"<»МЯ; .
Н/жу$ґ<кЛ'г<!1
Зе.млг* Хр'гтп^а.
ч // глу/Хллх^Л- АЛУЛГЛ £,
Оиул^нЗ/^	7
()(Іґ//Цґ< . А/Сетії* *гг- ут,тЖг+*/гу7
Ллпигліої* >	, V	ч**, * л+ч+ї ' /(ую,, *~4’/ /^га^г/о
Лбн'&іЦ І , <'< !) т Гп-/г»к> *~у*СЬМ>	ж^< /гЖ*і*<* ,
\доаі<іи///ія>	,	' '	„	_	„ _ .
9&"™Лм (іагг/л^т^у <Ж>2гг&, •	^2т^&0Л & УГО&Ґ&.'
7?(9<9#&и'А; Л/> ґгп£/іЛ ЖУя *г^*о	</яі№	,
<Л/Л/7г,	7
ЇІЇн&япх&л‘. /Уі 4я*<*лї гегяРшрґі &*^мгн£*, £%*&>*&<& ^5,5<*5*^
/Л'ХАЧ^' , 7/^т^л
/•>ЛЛ7< /<
пблкн .
№"Л/</цл'	г*'"™

233
Вже в середині XIX ст. хут. Шахравщина, заснований вихідцем з Молдови Давидом на
початку XVIII ст., вважався частиною с. Крюківщина, хоча ще в середині XX ст.
адміністративно виділявся в окрему одиницю (УРСР. АТП-1946. - С. 274).
234
«їсгпоіктс РСМрА А„16*.
'С З&умжщб //еїу&СЯУ*(' .
Ї«ЄЛО
Л/МСЇН/ІЇН і>
е^ум^схли /3 а ^є^єасш б^ЛуиЛ
< /а/у( ///»' -
ПоЛоМСМ/е.
/їиіМі
ї/оіії* а
/ЦчЬіПі ’<*
,І€'Н/Гґ<
А/Оюе>С0?Л>* .
/ґАГтб,а/>о‘н^ А~&М<.
Л&’/л/лг/'ли/г.* ///?/. »	,
у,г г>гЛгЛО/у> / С сугеїґ^ "А> А &Ж£'ґґЛі'А І--ату "У 6*0	Я?90фАе, .
г>Лґ*^ * ^г ,н£ ,, . а. ,,,<„ ,,,,<
(/ґЛ>>віЦІ! ,/^/ачц/: Щ. г /г С'ААЧГАГг’МА^. .*у"*уу»у.
»м4< » !».*А6 • Н //< АС /А* »1£	у /,'	ґ(<У&Є&£4-	* АГ .* Л ААА<У і
/Ау/4/А< , ,4/<. (/ /А ^Л^АЛАА-аГ £іу^ЛА<^г
Милн/ца*
• їг/гуку Аіу>, с г.,//!АстЛ	ґШААь X	.
>ИЛ тжлг^г ч< іМг/пбА а/ Аґх ст у&я*г**^Ле_>.
одлжда
и 0</у/?1'
А'а*Є€/я&'>
(ч>ІІЇ> “
// ЛА АМ б*-
І('Ь1Г! Г?і-А>м6аА<

, Л^РІ'ААА/Ллгучч- ЛА+ГЛ'АУІ 6 ‘"АсАЗс-^Ли^
235
ТІрсдпастье Звпринецг Нсчерскіи.
Історична місцевість, що належить до сучасного Печерського р-ну Києва. На малюнку
Де ля Фліза зображено панораму Києво-Печерської лаври з півдня, яка охоплює й
Успенський собор, зруйнований під час Другої світової війни.
К/мо
А /М’ С	Є Мулт-ґа/о	а Л^тгетсл^ 2£т^у/иІ-
г'/(/Гґ///о	/ли,^^ X/ .7	(т'і Л &	/ А**	,
»<’ Іа/НеН/Є, '	у
/'ҐГГ Пґ'Лб^А'ТА'Л/ 77тт / 'уоріуг (7 . ТУ/Ч/Г^а.,.
/.^^^^.'у/2	/И’ттгт'А#	/лп^/ 7^л>
'<» "'^''і/	<•& <*7*Ал7~уА~.
/< Л/чЬ/АГЇНЬ
'Лі^аі/наЛ " уггеЛл/ЛГ А> .
/уш/іМмг>
<	.	//'"/Л.ЯА'’	Л/7А/7ЛаА0Я>7% <*7тгА7>	а/та 77	.
^/п/А^ •	//><•< *»/*,* ^7Аг/лаа77>4
/Л ЇГ/7	** И	г*?/* ГТГ'іг&'А	Г77<9 &£<А,, £?0РА&сЛ?,
^О^аі/Г/^/к >
ушхї ('^/УГЛ^ГА, < *мл : /ЇолаМ А’,	6/
^о а <<у% £а^4А47А77,у£ &тп<^£я*А»Г£*_, Х'/рсА/я.блАг
*?*<, «'Суум, .
/^	етг/< . /14 у/7^,3тогу/ ^97>	/ Т^оа: лпаг^
7'(?ґ
О#ллу£л>
А 6с/у4& ,	^а/•>7/л^гтіу/. *.
Л7у>£І//{,	/ ґ*г, є*777^^^/777 .
/^/г^ЛС/лгХЛ
Дл/Л і « •
. "Ля..
ту,
/>•7777^	77 *".<£<> ,^г	.,	Я	уА^В^'
***^*> ‘‘^ / ^ЛЛ.-л,7<(7ГуС ,
237
и
Нині - історична місцевість у Печерському р-ні міста Києва в Наводницькій долині, де
розташований Центральний республіканський ботанічний сад НАН України. Після
навали Батия 1240 р. тут існувало невелике селище, що належало Видубицькому
монастирю, яке стало державним після секуляризації монастирських земель наприкінці
XVIII ст, На малюнку Де ля Фліза зображено Видубецький монастир.

^боздобское (Чиїест^о.
Селенії 'ївоіЬобь.
Ямлабихи.
 ОС о7) о сова.
______ Кренти.
240
Єелскіе
7£с)$б6слг<- ееіірс*»** 	4Х.
їисло
КпестбчнЖ. .їу^^м*! № «	4/З^уиЛ
*&илс?по	, > .
Л?бМ/72к'/ї*///<’ .	Я$ ^уШнлЛІ ^ггіі а/, М~
&Ї35
$(. 1/Л“
ЯІснУЬі .
#/ (\ [ •* А** у$0і/£&*ї ^4 0> & О.
/сум/	Н’/у&бг+гіггґ	/# »«О
0» ’Аоо	с 'л :&
Атс* /&СА0ІЇха> лпгїг+гІ Ґ»’,і/, <.а^/4(/)в>

г/^/г^-г^*3^
ОЗера .
Г<ґг ?п 4

ОН"Л«ЩЛ , /)с^і о^^ммилл //6- иуі Зо /Я «п^д^г/
л^ии*£ . &*4*Г Л0	Г'*ГГАШ'	За9Л
од	, &>*с/2ф І»*"»** * 0*уамю^£< -
»4 О(Ґу61к •	К0"«>>Л	ґ, ^Г>г
рсіі/<нп£

^°^в я^^інак} /Зо^яи^
<г 4г Амдем’І **>
5 Он /4 < л *&**"
Л/гга, .
я>/^. б/Ь.,'"^^
л	'	__. ЛСЛ « «-*!
ІЇ(ії/н\
?)оіїпо1г?>(*
Дугттл6**і- б&ЧГА*/******* &*&ОлЄ6щ£>	* '‘/ігЩҐЧ , <+ІЛ-4* Ятг&ч^^їі
,\Є^гЛіі о&л „«,***,.
"//‘'У*'**"-

{/)о^ПЗ////'>'	лгГ,т^^ О>
^О/	Н№, (*<-""" $° . /%4 0*"'*****уГ6
фс*Лі4-&**	У'*
іЯл^і-- #•2-“”'*'
м*”^' '“Г™;'
<£ +гу£М?''&6 .
24/
С. Гвоздом..
Нині - с. Гвоздів Васильківського р-ну Київської обл. (461). Вперше в історичних
документах Гвоздів згадується 1415 р. До входження у державні володіння Гвоздів
належав Києво-Пустинному Микільському монастирю. Дерев’яну парафіяльну церкву
Різдва Богородиці збудовано у 1790 р., на місці раніше існуючої; у 1850 р.
поновлено за рахунок казни.
242
((лен('е а/осл ав&га,.
'шсао
Х/7ЄГМ?/лрМ%. с4%м*е**а*	бй'З/їущ.І.
гМ/І'С/^б (с^£+ґ<с	^^Є/»ГМЛ4(^
НоАо#/г//г/>	'	"
/іо^^в ><і<„і/м	аг*"я&*
^0^1.	/0 &Є£Л6ЩҐ4*М> бм///(^о^6
•	Л>1*« *>/гг>,4< мі/йм А^іґІ : /^ &е.М*Я?А*'Л/ С*&піє4али*ь
^МмЛ*^А^/Л. Л/илуІ
РЛ9Ш ІА
ЯЖЖш. ^Я9і4 Зумтг *44ьАЬ*>А.
Іст4 ',/&•*>* Аяг'ґл»
6І /Ну СлШ/М у/Лг/^у,
б^мм'і /• <• їнгУ^тг 4
иЗ(у>^ *. с^, <>)'/>* х/угЛм "'"/
Ь^отб>,	і
Степб.
н/г*і £.
ЛІЇШ-. Мл снАуГЇ і*#*/*' А/<чг<ьА*гггг*) *уггмф/г///*г±	еГ/г+^кГ*
гощі.	<у&
Ногба
3&АІЛЯ4 -	^{уе^4с>	/^ал/ґ/г^гл/^ а А//ІЛ//Л/»а
}*ііК Л/л/О , <<<Л^Г И	,
Могла,
А/ҐҐО- &л у.к^оАЛ г/гн/м/ча^*	.
Ма8»ЛГ^>
3?*Ґ<А*< ІМи/і/ПЛк ^Л	/ '* Л^гХ/Г
и А ЯМ* • •
• А/гм'їЖ**
Одм/да
и ес/и/і. ЛнМ/£р	Но е/м І $ їгЛгб'л ні Хуп с,п6лл$ &$*&**	•
ж4<к} Н*у«4а/Ч*	, ІЇк'Я	ггг/Г/Н^
а ії» А^гїшо	уРм^*н4	.
ЇЇ6Є/ПЛ01+1&Ж& .
/)б^л #9А*****и 
Л лкі^дХмг а ,/^Л	А&л^мрб.
'Платан	'
ІЇ/ШШМГМ/Л
Лґ* <т «^жА»«л⥠£«><>* ллуг*Х»«ігми» ^•иИ^хл
Ав‘^"^Г і{*4	О^Л /І/е/пу/О^г/к/А-
тмл^»лш.,и	^г/гмгл^ ^/Гл^м^усІ.
&^//-
243
Нині - с. Рославичі Васильківського р-ну Київської обл. (340). До 1787 р. село належало київському
Софійському монастирю, після чого відійшло до державних володінь внаслідок секуляризації
монастирських земель. Парафіяльну Преображенську церкву, яку зображено на малюнку Де ля Фліза,
збудовано у 1721 р. священиком Василем Куцевичем; 1859 р. внаслідок ветхості її було розібрано.
На місці старої церкви 1860 р. на цегляному підмурку було збудовано нову дерев’яну церкву, яку
освятили ЗО липня того ж року.
1
244

(.елешс аКодесо &*->.
їигло
ЬрССЯіІЇЯНт». с^^кмлі) ПаЛа. З О/ а сякала 'З^руші.
Г1ІЛІ.ПЛ	'
УіМ(ЩЄХ<ґ’
ЛвН*Л+4О Л*а	'
ТО/'/'і Уґ/Гг калбка ?<р?&	ажеуг*
/ІоїУ’У .	/Ь'+яа, /лф&Ло/я* > >пги^І »гп4 }а^2л^ /^^г	а
0.1</>« . 22 оу^а	а*а*о ^л***^-^ а
Ь('Лґ’>ШГ-. ///т*ауг£х* е&атЛ £л^*ґ*а£у(ї &1Г0Х* 3	£*?*•
•ЗІ^А^елс»^ ж/рглап£е>. (І •2&сїа<-&4іЛ2'
Я«
2//и^О/7УЛ/У^/Л). /У І Загса^і
рбіУб\ ”7*
уС/лгжг/ /<
Л'^л'Лг// ^	у
и оіу4І.
лм<-
оь.ал» ' &у7г*п4ц>.
С»/Г»/>. НяггЛ.
3////Т . А'^щ'атґ* <<> А Г'*****а*еа с*~Уг.*« » еі/?е
і9лал^але* і^/і'/-,і‘<Л/^аЄ ^'?.'г"г/#	^~-
е	1142}и	.Уа-Лпи игж.
НОЇІЇа-	'
, І(. "*(<. УІи+ілль+паж)'лг^в^^/ Не пЛоЯфе^^али.
ПіЧ^л -
е'иШґЛсап+Лі а Л&ГЯ/ЧЯЛ!) .
ІЇМЄСГЯ&'
во№ и •
Нип/ія> .
недпт’ ‘
Н 4ЛЧЧ*> •
ї//)Ґ>/ґ^*< '' ?

245
С . Ходосоаа.
Очевидно, йдеться про сучасне с. Ходосівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл.
(1535). За переказами село засновано печерським ігуменом Феодосієм в XI ст. До
входження монастирських володінь до казни наприкінці XVIII ст. Ходосівка належала
київському Флорівському жіночому монастирю. Дерев’яну парафіяльну Параскевську
церкву було збудовано 1773 р.
246
Ї«<7!О

Селсміс

Л/1Є< гн/'І/'І'. е&уес*ь*> м**а> ///	//бйуші.
< //ґґ< »і я.	, _ _ _	* л

"г'/ч^п)	к,-,., у^ .у.----- ------’------ -	’
, а/***	^О	»и	/^
оЛм^дл
*
»7М7 Л4Щ**9*£ <&+МРЛ* л
Оіс/М'- І
іиіДоміл- \
Сми п/ У
ЛПґЛ> ,	&**ти> <\‘/Гс*г, • '.'•	***+<_> А-^егм».
шисл . (а лу**** 'у'імл/і^ ' ~	о**/0 / -/ ^^>^т6г >
„ ца^'іі<^' і*** 4 О Зоо , (І у/у^а	Р/ГаАс	" <н<уг*М>*>
,а у а	, <**< т+ї+т'і <®уг м&г
»Р>цл	^,.
»Л*Зс*лЯНАА. ’.	X
/Л’Т'Аг
Л/ММГ	&*	Му>А„у,
^а'дмат^м»
ЗЄУІЇа'.'. г*‘*~""”~л>
ІЇОуїМІ. 0^«л« 4иг***/ч^«^' •
И'^чни^л. > /Ьдх* 4г п/іЗб
&>ЗЬ /<*	~	'	7
Я&лМІи У*Л4*У>*+4Н* г И л6»^77^^>
Ху»СґтЛ»ж б/’гґґбсм-*,?>?. <Р+&)4£^’0 0/!яИ!ґ ,
ЗеМ'/^/г .	7іа//7г^/уЗ^ ^лгпЗ.
Окум'/М/Я	'
')6ґ>/ЦН.	у(гг0г4аг*~»* <г?<р?*г9< +в+ е/лч^Ґд
ҐаїМЖс	>	П
Сбмикм^і’	фу***>&<* <*</*М'*	7^9^ .
Г	71 Лї7Є*Д~
^ил^Л^^/тЛ» !/№**гЗ* ‘ ♦‘'*^«*»И*’А* ЛГвкг/Л •	>&7Х Х’**!*’’*^*«*
247
Нині - с. Креничі Обухівського р-ну Київської обл. (78). Село згадується в історичних документах
XVI ст. До входження монастирських володінь до державних маєтностей наприкінці XVIII ст. Креничі
належали київському Флорівському жіночому монастирю. Дерев’яну парафіяльну Покровську церкву
збудовано 1761 р. ігуменею Богословського дівочого монастиря Ксанфією Протанською, у 1850 р.
церкву відремонтовано державним коштом і прибудовано нову дзвіницю.
Посилане
Хотовскаго и Твоздовскаго оБщесшвж.
КАРТА
мас ти Кіспско»! Губерній
сьпокаганіемл 1Іа онои
Кісжкаго округа
Госуд^рб ткчіньїхі'. \ *
имущесіпвп и ‘
сельсківхь оГчцсстпг а- *
к»?рг'"м. Дела фжм»л^% \ **"

Фмшпробское оЛцестпво.
Селен/с Делнкіесіїми пройти,
вересня Старім псраіїиїи.
Ссленіс іМалІне <Ллцппроби'(іі.
------Лобб/е Ьсрадиги
ОСуторе, КозЬінЬ.
( ( ЛС//7е ^С/ШАІС	.

^ОЛОІ^^А'
і^^Мі сл^2(, /^с/4а л7/7 а ^Мсл:а^о
€ Н/ГґЯ/Г
Н/’7/'Л'/Г//7с .
3&.
Є^Л^іЛ»ХП*Л. С*СГ*1Ла ' /^*Л044 7/С , /х/**4^7Г /Ії'і**'
А7 20,	97	/у *	/А/ £*}& *)а ^**Г **^**/г л
х	' “ У	СГҐ ’
А Лаг/ щр//л(ЩМ
$Сг///?/(	*>? ,}***<* І <
,	744 >' Ои^ям-
Толнн
2с
/іодбї.
/Лгкл^/
&ЗСрА »
ОС’ЛУЯНІ. ,
СЖСпб.
"'"«уфлгМ>.
7,,','ї '"""У"''""**/9^"'•>?.
С^г"	^„1а	Д, ї,Ср.-~.
М+ОЯ'І.
/7 0ґ'у<™іАу	АЛіОЛ'	7/ ґ*г .
а Н'«/кім>м>	/гх
ЯР $	, //><<( илі/х и ^'/їмгше-7?
^с/И/М • /«/Мг^лаЛА* (&	уннЖ(4ні	,0***4 */^0-
7о/3и АчТта • .
НсдпіНІЇл,
,	(Л/>(!Ах (і чіпг^/лшіх	ч/іМ**л*і
ЗТ/)а/і^4*Г/Уг0	4’4*	4&&*'77**0 іТ&і*> /ф***’0***у£е^,
^О/(4А-	0Ос,.;04^'*40*»лЛіи	*л:
(^Л7Л/
я***'
Рбніїіі
рашнЛФяг*". а^*/.
ОЗетн^а
а сн/у0Ь*
іа(/н4 *	т&іум %
^ІГ	, Н А*і *0*Г*і/ОЄШ *і7 0*0Г	^/іл'^г/,/і^
Н*	М Л.^СЛ» - Л^9у^< ****” Г0*Л**4*^ >
/Уі	4шПЛ0іРІ'*4<^ ,	> 'Г<7
*^м/і ,	(іяп&мі. ^7*>	(т7
№*і*74 .
/ЗооТІуі
Каіігт^е> '}*,* ^<жл*' ґЬ&х«	у'"
^Єщгтіл . »уьхі2лл*"1 вг/«А*иуі<
"ГЇЇ’ґГ/Ч'ҐЄ Л
/<а ?сул }ан(ГХІ/ ^Л^О^ІІ^КАУ ^г.г^Хг^Х4	<'^'7'.
О/фюіїм&л 
**р*и>4* л&т І /	г с'7л**0г'^е х	іАг0/г**мв^
ГасМ&ґґ	/<<»***&* Аууургу}*** „
еії/,>ил7П&.	іїрухпимМ<А *(0с77ау \'лг/	Я/)****'1,
.
253
€ . Вечикіе Дм II НІ ПОВНІ И-
Нині - с. Великі Дмитровичі Обухівського р-ну Київської обл. (844). За переказами, село
засновано задовго до Хмельниччини. До входження монастирських володінь до казни в
кінці XVIII ст. Великі Дмитровичі належали київському Флорівському жіночому
монастирю. Дерев’яну парафіяльну церкву Іоанна Хрестителя збудовано 1763 р.
254
(^<^< .
'ШґЛО
і//у^.^л^л, злг
♦ ///тг^г/л
//Г-* ГМ/7С/СС4 <
ЬоЛО/ПЛ'
Л/ГМ .
Ноьвсі , и
НодлоїЯо
Нагп Л
Н/іт& .
А пса
//рощвїдмСг
Ле	Яї.<а&с^ г г*Л
Сад&ІЇб**.
^»М-«ЧМу*^ґХ!*Г • *6^/ЛиА >, 0.


у	«>*4М»»4ЕМ>Г<А.
/о, А&*уі /у/	/^>/. Луї л,.і
*»«‘^/ у*у4*ҐІЯИ^Л* Л^^Х'ГдЛеХОГЛ-.^х^	Хл*х4*<"' '" '
Учн'/Ь
іІЇ/ибеЛ'ГМ&А >. гЛІуАгл^г/ ЛЛ^/А^ глил»2^ Л»^г*/^/х гЛЛуХ'ї? хГ^лли^*,
л^<^/ -**рС
рб/і/іїс
'Л •	уГ<Ж^Ґ	л '*'-»*’ Л/ДЛ’/СзмГ^
* Л^ЛГЛЛ^/^Л	Аґґ і''"''*'-**'	* >
цГ'ГА.пвЛсЛ^ • Л^иГ^іО' ^ГХЯг х^<алхх-Хл*х,
// ос/и^1>	'***•&?	. Л/',"™**"'
му>->^	 *""
л **	^Лі/^лі- ггл~~~А*-	-
-	•^іл^ггі	а
дЛріМ^	.
&&&&»*&	аіі^ ^іепі^я^л ;&Ґ^*гг<	у*г>_
вос (/	, Л*л	•Иг^о

///мм/іїш/й, .
Лл гл^9^ 2**<і**/&с>	с^е/^и ^'г^Лтсхп )лиг»л4
, м. Лг4ф’^«?«г*’»гл^	 < ** Гхх^к;
0е„1/о*4^ в<~Л	л <'2,^** ^Г<Г
^/>Г>КД/ ««Г*»4Г^Ж А-’-в^Лг Л»^ **СЛА» г^^яг^лжж-^ .
7»/^ лпс*л~*Л /9^СЮ	,* М	7,^
?м о*п+**4 Л^>лу+£ г>~*п*.*л<у>
255
Д. Спгарьіе Безрадичп
Нині - с. Старі Безрадичі Обухівського р-ну Київської обл. (566). До конфіскації
монастирських земель на користь держави наприкінці XVIII ст. парафіяни села були
приписані до церкви у Нових Безрадичах.
256
Селенії .нгглме «У).леи/7^>Є>СІЇЄГ іе.
Т/іСАП
с^шекмс) Па4л>	А
мито
//(’. 'ОЯІЇІЇІЇ' . (глхні/ ЛІЛНІГ/ІЇ Зї/ух'нуії	Г5С^АЛГГ
ОіІинЛи
а 0</ігт.
^•НЛ/ЩЄО^^ЛЛСі. 40^ф!С4ИМ4(р« 4^Л**Х/сс ^ «♦♦«*	.
/5од6<.
сте/Ж.
А/гг а..
гнґгІЇа
’^ІіНЛн .
ІЇмкнП&І
^и^ггет^о
2еу*а**^ ч ££ Обраіис^
ово/^/4, Яу>еж4*^	е/%40^^ лтгуж
--г—Г""*”*,	С&^ее, , ле^^епл^
*?/»<$*** ,	Л **ЛлаЯ*&.
І/ , 4миш>аї Зл, СхЛє^Єу/ , вЛима,' /0£ ,
'7уґЄ(,
1Л<>/*.	“'^
<#/'<000ж4м •	іМИіПО Л^хоЯ: я '★'"'є
рбнії< ії ЗаишА'б,
***»*.
/їе'фі’ ще*	//, 4^1 Л>
іїолАлеи &ґ/!г?м. г ^*/*ел^г ,/а&ее/нЖ. ее•
//ї/7ул& #4аем£о*ч&А>
257
С . Мачме , \чипі^оними
Нині - с. Малі Дмитровичі Обухівського р-ну Київської обл. (117). За переказами, село
засновано задовго до Хмельниччини. До входження монастирських володінь до казни
наприкінці XVIII ст. Малі Дмитровичи належали київському Флорівському монастирю.
Дерев’яну парафіяльну Микільську церкву було збудовано 1768 р. ігуменею Флорів-
ського монастиря Феодорою Смаржевською.
252
(.слснй	^Ьсгуюедаг а..
ЬисАО
хрестбянп, < 1(уян< аліє псла. /бї, а маалмо /ЯбУушК.
їг(іА^Я‘ЄЯ/С .	/і .їй	?•
псл/^н4 исг/»^* Аі ^/?ліа<ч1(>	* (-лі/н^'о	^гс/^л>
н а<л >у>Ь.
'&'(у>6( • О <?*✓<*> Тс^мі	ґ Ул^Л^ЛА^А^	<7^Хв
(С ҐЛНН*4,
/ ^((бі . /-Ьгіса Стуї+еа, /п/гет^ „- ьі ^&^а> *<*	* ^гнг^тлтА
X ><ллу*£>
О^(^}Л . н£ .
['ОЛОЯ/в’	/оа^^ <?а<<н*н> а^ссла /00*
(їПґмб- Нл*Л.
Ляха
//сгба,
Зе< илн .
/І с ен а? 6а
**г*і г А> /уетл^і^^сКк Аі^ае^и/9ЛА<^^	£л**	✓
<>л^ 4	, а	аЬ /^ Л(Л^аа6/ ляг^зше-
/£?*/, ХІ^К/2 «г/^А^фГ*
°^**'	ЛГ/*/-А«ґЛ^л> Нг
5(іі(А(( - Лин4£еПі*А,
/І/Р&Н ) в/ Р<б'/б
^‘и'>'( лргг„^имг	Аоб.,^^ р^я>
Я /гхг'ли^А/ *А*<« , Лі^лш^л и /1/м.а чг^а^ лчу>*Ям)г
С'К^сс>^< 'с~“'~' г’*'тл	.
( 6(>/уґ<	Я/9їш4л+<а>	оігр&оґ)А'-, *?£> ебЛ&М** &хсж^
^ар^лґ/4ааи^І / /АПутгА^А,Єі л/е	е0^ЛсАам>
^АгеаАШа, Яу**>•€£ , Л	*< -
/.	лг/УгяЛл^г-
г л/ паа//(/х
^аЛ*а0///Л/Л • У мршяяллм і	сал^гл >: /}і?Лґ*£8 *?(>, Лфв&Єу,
*+*<*/,<; 6', Ла, ?&«*<“< 3^- *у*
Лр&'А*<
9шй/ь
ЛУ/г/^м/л<
Мміаца.
м афбї-
р6((/6(
/&&( , Я<!я6аГ// . //їс А л^лкаАі **"••{* п/*/'ол£ <
ґЗяарА /<)гї е^ягл»*»^ 4і/,	9
Ф+Л/лаСЛа	н Я/у^Л^г/А/Х’
^^»4(нл	? ***
/л/нР »/**/< , 0^ЛЛ ^ААЄЛ**Х СЛА» *^*С- / -**'*-' А А» ^/Уг‘^Іс
^ах/'х*/**<^*
&0ЄАП*АЛОІ~/**	/і //	* *х
Я/>Ш<**ьл зга^л^" єас<»^»^>
Л6аЛ/ст£о
водІ и пшшя
Лсда хутал ,	у?><*
»ущ/ХАї*~& Я/*А4ґ*у/ ^1-с^ /
//^ и т/аа/Ш;
А^гаЛґАЛОЛі ^іИ» ££АмА-> 4	І^і АМп^ууА^І
/ІаЛ* мґ&лщД.	^*/»/^^,
259
С. І Іо&ьіс Ь'езрадіпії.
Нині - с. Нові Безрадичі Обухівського р-ну Київської обл. (360). За переказами, село
більш давнє, ніж Старі Безрадичі. До конфіскації монастирських земель на користь
держави (кінець XVIII ст.) Нові Безрадичі належали Києво-Печерській лаврі.
Парафіяльну дерев’яну церкву збудовано 1727 р. і відремонтовано у 1850 р.
260

?%у/тгуаЯ Х^Аиг£
С^^І’СГЛ^^/^ /б'/ 4 уМ'Є/*'О*~4* ^8% С/уШІ.
/,Чои/е^. ЛУ'™у>Г *г~~'~* '* "> »Г"” Г
6,„„г,І	»"•* 0	а &/‘>~'*»~-
/72^>Хіг, і^мі.
іїоіїбі	ЛЬг** *
0
Орра. 1
Ролс/п^ У-
(тепб у
/яга. 1

У
/5& <*'Л+з*угі ЯсҐ»>*,>>(>гл7< ., ЛҐГ, А/иі’ґ'пЯ*'*'»
£г^5нг»^>	»м«г9гум^к
^’Х*Л77Ж> . Х^<л	^ЛЛ/<2//< л	г/Є/7^</г2
р-Нв	н>	61.

илялиЬ1 ґЗо^	« х/л^^о^Хлги^* ^-^глг-
//0І.&6	%Гї)<4л.#<Г4" Л(г л?
ІЇ0Х&Ї	, £і
ЯЯІЇГОГбл
а АА'^Лу . "Х^г4'/'г//ггЛ/ .

Яе^£>*Ж
}Ялбо/П7і/ІЛ,. 1^
^а»ію
, 'її	&>^“*>гіи	&>'4**<Ц
26/
Хутора Козьінт».
Нині - с. м. т. Козин Обухівського р-ну Київської обл. (3500). Перші писемні згадки про
Козин належать до XI ст. До 1787 р. Козин - як хутір - належав Києво-Печерській лаврі,
після чого відійшов до державних володінь. У середині XIX ст. Козин відігравав важливу
роль на шляху з Києва до Трипілля. Тоді ж парафіяни хутора були приписані
до церкви в Нових Безрадичах.
262

( менш несемущіїе .
А'/’/Л'
?г**л. /// л	Жудуші.
//&/?&&/('&,? > . (і**"- 'ҐмгмМі Я &у&туеІ ,а *<&*'
‘ТЇС'/.Ж . /Ьядбі -	^-і>і а 62 0б/>4ЧЛ. /< /їґпг'Лбя*	^***^ уХ ^з» /о	^7 />л»>4 <4£гурь/і^/еде Ату/	Я**пуЖ*Л£*гл..> л г*<д^*и> „шті *„*{	**]лп*Л’1* Ж'*ггґ>нтн&& „*++**•* & я* І- }*пл$*' лт £о '**»**сіг	ж//*
ріе/м. Р('Ас///а-	НґГЯ»і Ос/>у (	ґчц//^	< <«4^*«ам>>'* А> V Х^^г8«*г£.
Ґмс/г /. ЛяУ/г	1, ґг"/ґЛ>	/ЛґА А/<у6ллнг /А^уі	УУЛґ- ^4***г**е ***£»	иаууи^АУе ^/уууу*л**л^^ »угі/ , <'>/*Лга^ АГЯ^»/ /*<» < ^лГХ^МОхх* ‘	О^а/а //£ (лууу. ҐУ(?С Саг/^г^І
ІЇМ&і \(ІН/К, ІЇгіЄл Л/уск . НсдІІЇН&ч. Л/Г/Л "УеЛМ/С	'У Я	, їу****?*^^іуЛу^^І ^/“НМ/УНЬА /» слуг Я; , /*Г>Г*-^лм»*г^ СуЛаЯ^ М с6<^4^, лмгпл^„л,^ ^^,яло ЛслїлИ’ґ&мщ > в
Ї7рг>“ііїедсм“ 
^е.нЛН •	Хл«*^>**^г ^ЛтхгУ^^ л?<г г ^>Хх^/
&*•***? , '*«***+* .
Оир/осШ/л>
е6е/с/с< .
Зллл/л^^*4	гг/>
<р4в*г-
&в, Н о'”*»"'"*'
і*і* і.» а^^«*<*»1 а'^лхн .
^о»44а мс/гс/і > .ИН<ІЇ>»*/'НЯ .	^Ашимі/гя сштлґгг>/*•	/ Ягу?**#/1. /6$ 7 /Л'Хл'-гХхл «/^л А/>^/ /^/, /&'"/•<<" Ьпнуі /><уМлс'Ж) ^уруог
^Н/(УЯ> <е)Н аҐч * .	, 1рпги< *< АуН<. л.„у а^4 н і>~*~у£	~‘"'*- '•""Т* '* '
/%/(. л< Ро/Ки и	Р/4^Г/ *./>**»££ ^пті „ ^лАт-і •»'*•*'».
,ЯбАбґХ///Х^Л \ ^ег^і ті е*л*+пллг9т±>*Я» Л$
+*я*г?*ли	^-£^Л	>
^ми/п^
Мі^
П44Г>1<\} .
263
Нині - с. Підгірні Обухівського р-ну Київської обл. (415). До конфіскації монастирських земель
наприкінці XVIII ст. на користь держави село належало київському Флорівському жіночому
монастирю. Засноване на високих пагорбах, воно пізніше було перенесено до підніжжя, і саме тому,
мабуть, і дістало свою назву. Підгірні згадуються в історичних документах середини XVI ст.
Дерев’яну парафіяльну Михайлівську церкву збудовано 1742 р.
264

Л'оза/говь
ке*.**	77" < «^«л'^лгйКо	
іМ//С7///>	У
///?/?/7Л7Г/А7* •	77 Л/	,
/5&ІЇ6і . \
Л>У^.//Г' 
Сїпеяб.
А777а .
7/;^х/гх	\
/лрЛл^Ха.	/
'^//ХА' • І
4/7ХХ///ЛУ< "' 1
I
О/Р/>7^77А7( ]
•>
^97/^777777/;.
'///7^7//77^//(» .

с—:—	'5^40
^//Х/774
ОЖм/Яа
/< рґ'убІЇ*'
^гліЛ- .
ЛШ?С7П#О
ЛкІб и Л?/4/*?4< л	^Л9с/'^гдел'лде'Л №<*"*гу&>$нГ0а'/^
265
г\. Козаковь.
Нині, можливо, у складі с. Великі Дмитровичі. Козацький хутір біля Дмитровичів засновано, за
переказами, ще за часів Хмельниччини загоном козаків на чолі з Великим Дмитром. Найімовірніше,
козацький хутір був у складі с. Дмитровичі ще за відвідин їх Де ля Флізом, на карті якого хутір Козаків
показано окремо на південь від Великих Дмитровичів, хоча на докладній карті Київського повіту
Шуберта, наведеній Л. Похилевичем, він відсутній.

ПІриполЬское Осщест/їо.
( Ц.папако ТПриполЬе.
Фухбнл. о$спеблная.
------- ШЄреван неба.
------- Олодпебка.
26$
0С-ЩЄ ьт/*.
ІигЛо
ХрестАянЛ).
іМ/г&по -,
?МЛ«*Є/М,

'о9м&*
^и/и.
9»*шииміл-
УнЛотлііл>
дР*ге**и*г)
/СЛагґбґ^мїЩґЯ;
і'
04АНЛ>

/У&дбі .
«пІЇХш. /Я*»>

&•-"

/? &Ш*т>;*4Л_ *(/) >ауаи>»п ґл^ч Л^спа^амш^яснсвлвл.^
*??>* *~у*і Чи. АРИ»І	4* ІО £ел>^^'
ОІяягда
бсАРЛГЛ,.
^п/).
Аіил,
^иггІ
Л /?*$* /*л? <%**
ЯиеипЛл*
МІ и*мм*іл>
Л*гЛ
Лр«*д^.	**
/^п>^
А^ел>. Пг/лл^л^ «у
їіод*0їАл>
Ш^ЛҐЛ Л'г•^^^АА/
^е^ли ,	. ¥ >
< ч Ч^^ге^п/^ ґ/ч» ГТ1Л
1*р* ^Л^іЮм'

269
М. ТПриполье.
Нині - с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл. (3073). Літописний Треполь - одне з найдавніших
поселень України, перша літописна згадка про нього датується 1093 р. (Етимологічний словник
літописних географічних назв Південної Русі. - К., 1985. - С. 159). За Андрусівською угодою 1667 р.,
Трипілля з навколишніми селами відійшло від Польщі і перебувало у маєтностях Київського
митрополита до кінця XVIII ст., коли вони були конфісковані на користь держави. На середину
XIX ст. у Трипіллі існувало три дерев’яні церкви. В нижній частині містечка розташовувалась
Микільська, побудована 1791 р. колишнім священиком Матвієм Русалимовим. У верхній, в центрі
торгового майдану, була Введенська церква, збудована колишнім протоієреєм Яковом Гуляницьким.
У 1847р. вона була відремонтована державним коштом. Поряд з Введенською знаходилася
Преображенська церква, побудована 1751 р. і знищена пожежею 1854 р.
270
Ха&іо
сШГС/ПО
я слешем**».
ОМра.
/а/додо •
(впепЛ».
А*<л.

?*&. ИВлбяш . і
ґг/>уі)6 ії*я 4><кл^ .
£>д<л* е/**ЄП>О	0 К+4о
/г'ґ+тїі
Алуо^/лтс* Луґ+*»«^а**<ь> яаЖгчлог-г
л^ї Зо Л 3* ґащ*"£ ґл г+я*
и І фгубі >
ОМ^^Л»	/ле4 З&фі сч •	^9- Зр	*у ^а> Ж> С/0іЗіл^ Є^м і« £«£«*» А>	^угл^/ч>3ґ - <а&щ£г А'?7'І^3< >
0Л&А*' їв офЛ-	Г»—фвЄф&	. ґ/7рЛ /уг^і/7' //Ле^и^^все^ ••	З*#	и- 6^ Л/99^ЄО	А^^ги>ЛЗ< Ло /гга^^З^ >і	(рХ^3(-
Лер^- Халг&п# 0ед1 иЄ9ЛЛ^^	еЗвг^ Лф*„/<**>, /З*#** £40 , СГ	вМл^л,
^*А*А*І’
тіАь/зиеь.
7&д*рі£а>
нЛЛїсО
ІЇ/аев*ре*)ем**'
-•
ог<у*>9м*м*"”’
()^(7//^Н	3^3ґ	,3ар7 г-г^уб?
&ол**а*л***л>
гЗЛаб&ш*^'*'. у	€и^»Лл^^ 1	‘
*$с*&Ю і, ,. „ п	~
'• '3*'*'™^/,	4л<*4*ЄЇ,	,ґЬцк4р>$ *&<*<''*'
271
/V Деревина.
Нині - с. Дерев’яна Обухівського р-ну Київської обл. (504). У універсалі гетьмана Івана
Скоропадського 1709 р. зазначено, що Дерев’яна належала до Трипільського
митрополичого маєтку. 1787 р. село внаслідок секуляризації митрополичих земель
відійшло до державних володінь. У середині XIX ст. парафіяни села належали до церкви
у Трипіллі.
272
у>с/&Н/їб&А’ОС.
77//РМЯЛІ&Л*	. 0. /7/77О<74^7г
'ІдиуіШ „ ,ї.
'ГисЛо	,фг. г
К/Мґ/п/я'^.	'”''*	/97^.,-с.
с4ї/гс/пс

	7Т*/О	/ ІЧТ'?Т*4/з*'**з£м*<ха біоброця^ .и ^К^т-п^ НсК.
"7ср6<.	(% Чут/и . куЛ ^Тб . тсубмі* л^шеі ;/* ґ//а^Лтт^я^^л /
/іодбї.	Мйшлисл?# С(У /0	7^~/'044&!и7Гл>	/2 //пц /рїГґіи*'	ґ*>гїІ 7тм /уег	>і Я//я/яті4
0?е/и* (/оЛо/7»л 2 (л»еп<> ) т/лгя.	''нп.ч^І, *«сг„>1	. /•Иж/7	7ґг}+г<£лгі Н0Г ///туо &&<. , іьуемл+М' 0Л "Я* /0 а ^тЯте^а^м ГХчЛ^ Лг гл^/'тг/ , /<* Лґтеїьм/, Г-^г^л^г	б+гиі ЬНЛі і /ноні / ,л*и»н Лі-ніу.>^гн ^л^ґо^тлоа, 4/	.
9^міи/^.
оАлнд*.
Л&емпАо
МІ
/ЯЛС/Ж
Ло7л	АугеґяЛям1
^>ил^г^я» , ти г*гтг£	ї/ЇЯїшу'й,

'5.
їгеіїЬЗГ'МШ. /я ^іга	Г^РЛЯ, а 'г/гґяг^бті'''	іг. ^тл-^л '*<*,!* г/іитя^тттл^. 7^і4тис€тиал..
$*.**а. .
?,іе„,Гт«* гї	/*>'уг2
' "^*	^'А‘/ .
0И!^О Є>яґ4/ті


//X/шлг/4'Х*« сен	еі<алл^г/)^к , 7
і/оінл^ні .іо ,	4 , (&<"**' '“>& ‘
Ж^ь*
<Я>,
Щ* Рбгтя********^
ШТ'О'0 4^-С^ЯЯЯ X
273
Д. ШерБаїГБвка.
Нині - с. Щербанівка Обухівського р-ну Київської обл. (204). Згадується в універсалі
гетьмана Івана Скоропадського 1709 р. як поселення, що належало до Трипільського
митрополичого маєтку. 1787 р. село внаслідок секуляризації митрополичих земель
відійшло до державних володінь. У середині XIX ст. парафіяни Щербанівки належали
до церкви у Трипіллі.
274
їислс
^/гю*Л/с*ґ* аі/ірггюАь
<х$е^>е6/ґл Злодле^кои
Одинда
і .
пММ/е/мі.
&>дХ хяшяйь. *?гл<к4 Л*лс£ М
/Ьодб/.
03урл> .
Ь ОАо/па>
/<п
Г Я?,»"’™а** ггола /$3, 4

Л>гя*>^
Лчо & '
г+петьб .
Л*/й&.
7Н&Я0І&Л ~>
3?<** А<4 и ЛШ > ,
7^/Ла^^^ЙГ
ЗЄ^Л4/,
ІЇгореІЇ/^А,
6 ,	/?&, ҐІС


‘іїм<л>
#лА<.
Аі-ім
АїбяАл"

275
Д. Злодневка.
Нині - с. м. т. Українка (з 1926 р.) Обухівського р-ну Київської обл. (17300). Вперше
згадується в історичних документах XV сг. В універсалі гетьмана Івана Скоропадського
йшлося про Злодіївку як селище, що належало до Трипільського митрополичого
маєтку. У 1787 р. відійшло до державних володінь. У середині XIX ст. парафіяни
Злодіївки належали до церкви у Трипіллі.
276
Поселя не
Дппіпіровск'ліо її Шриполекаго оБіцеппв^.
*Питагсбско( О(Іщссгпбое.
( елешс
Лшнагсвь.
ОСалепье.
27?
/І^ГіУсЛ" »ЗауІІЛі4і , С /Зима^^.
Селенів <^6ітсиге0&.
£іА**МГ'/МЛ;
Г44СЛ.О	л^<л»ггдга^4»	&Я •* ,*ешяа" У/і<)уіиЬ.
сМито-
лоложени).
^Л/^і
^ихіа
МЖм/Жл>.
^ЛйІйШЛі^ >^М* > < ИКОДОжь<л/ ^Лг-***ЙГ-/^/7х	/^^3(7^
Ні*** $0 , Яр*	Л&!0,	Лг>0,
///х/х/в
М У+&44+4*	
/Зі /І4Г4МКЛ	А* ^фгтгв* УЗеЛИ/Т^І Лс 'Ї4£ґШ'А '.
Зе^или.
ЛІ /^гЛвш/ <нЛуґГ./П&Т (ілпшї/'Л >
*А Є**,, а ж уске/юи НІЇ ї. іуГ
/с І*"*"*?. ЗГ	ЗІЛ'+Г>-*Л4уг“Л+л^
Зл Л	лу ^ідим^,^ 4? а^еЖу^£га^ .
,/^	г 9^ Л^г-лгл^
^^3^>4л/и	^2км^мя»І.
9*а*ма,.	<’—с^,^і їа,'""
' (инб 4гЛ^0^ , ***	* О-уй**'-*/*^е* •
бМа,
к СсЛ^-	7	м74і/^і /і

<№?*>
ВоАМПа^
і. &ГС&.
~**4ак , Я'ЛуЛї
** у ^і.	~
?/иу<ні.	г	~"
і угл^, *+„<**.) Кг^гЛн, г4«>, ~ **
Ири^/иаж! з.
Нлк ’/чт У^ол&ала^я >х Лл0г~9іиа*сл> ЄЛа*М(	££ ^^аМлсЛ,
і/&ї*і 1*у4а*4 а^ Л^ЛЯ^"яЗ'г^Л^М9 ЛҐ Шг ?уі*	,
£"£**•	ФаЛІ.
ПЄІ&И;
^ГіКАіА. ,
ГНН/Ь*"4/ґ&Ь 
Л#$лбі#а>
З"*1'
оі^оїМ'*	л- /л/Ху?^^;
/Сеті , АЛїЛотШ г е/*н/^ю	' ^^>^>И44^
* втиипиЗ*?*//<>£)**> * /Иг/г < Д***
’/А/лц/І .
9зо
279
(.. Виптачсв*.
Нині - с. Витачів Обухівського р-ну Київської обл. (845). Вперше згадується в праці візантійського
імператора Костянтина Багрянородного ‘’Про управління імперією” (середина X ст.), а також у
давньоруських літописах XI - XII ст. В універсалі гетьмана Івана Скоропадського 1709 р. йдеться про
село, що належало до Трипільського митрополичого маєтку. У 1787 р. конфісковано на користь
держави. Парафіяльну дерев’яну церкву, яку зобразив Де ля Фліз, побудовано в першій половині
XVIII ст. Нову дерев’яну Хрестовоздвиженську церкву збудовано поряд із старою 1853 р.
г$о
9олши^Ь

їасЛо
Лягстбяні.

'//у	Ш4*. .1іг.г
/> /(&*>

<>>пІ £і .Іо^огтл^І У,1Л^/л>г^-л
/,*£/><*•••‘і	<•* А» $ &*гу*у^*-3 , *ууш#*л<>)
^ІЖХ
^4й«л*т-гсо Ао^ •	/ЗО,	4,
Ї&уї 1",

О.іуз'Ь
Болота
(.ЛУП /'
Л/ҐҐ&‘.
ҐіогЯа
ЇЄі/ил#.
Л6%£оі>
’в^лчн*> .
Ауті '^/>ч	'**>"£*	єуЛ,
/5*	а..	<*
Ґ^ша» 4а ' 4*>у4‘*<"*"<**> .Ж*/**/* У	фл
а/<'*<<**'	/З сл**^*/. -'7 */4р<-*є£г*-’Гттакаи т(	-
у.>в^,Ґ< р Я ня*рг» е**Л *>£+<+	ҐЛ'/ї/уЗУ	п,п4
4<‘ &.“>*** ,	?<“*	>>4»„'<‘*г~ у/
6'г>Л(\іг»п9	/?
(?&.<>	**а4<> /РР	4 '-^.
ЇГа їл і>
Нед/нгіА^
\УА4А44 и/^Оі
^Ааа^гл^лк >
'< 4/ЄСТЛ^л,
77/у0&рАе<к*и
ЯІЇлболиїЛиі,.
І&<£
Р**ж«ЯШах-

^/нА

/У^е^Л	*г &*а+4$'
/И &
и^>л^	/Л & Я глЛую лг>гл»/^</вгХ^с
ЯЗлЛ**» сігму	.
43бфі ЄЛ**ЯГ»***Г2Ґ*О /І4 . Ґ4+І *Мрі	^//у/л/^б
Г <иге7п/і н оу>Ат^1б .
.-^Х «т- пгцп^-	а&лугуЛ &* еа+лгг*.	„£/*£***у
П^иш/гиі^

А^се/у^яш
ла»у^л^>і
2X1
С. Халепье.
Нині -с. Хаяеп’я Обухівського р-ну Київської обя. (856). Хаяеп’я згадується в літописах
ХП ст. В універсалі 1709 р. гетьмана Івана Скоропадського Халеп’я зазначалось як село,
що належало до Трипільського митрополичого маєтку. Державним селом Халеп’я стало
у 1787 р., коли митрополичі маєтки відійшли до казни. Дерев’яну парафіяльну
Вознесенську церкву збудовано 1797 р. на місці раніше існуючої.

Жуховское (ч/щесгпіїо.
Селеніс ЛСуховц/н
----- Долина.
) /
(лобода Козіевка.
2X4

ТигЛо
Цлстбялй. £Ну.
гиліте- .
леЛо^лемм я**
С €/1 (Н (& <Ж>'УЛ'0$ЦбС' 
^или 
^6*г<ч^лл
/^Аі,	£**
рл/я,М»^и-
^....,ш»	/Л>< *Х^ -’*«-
т<е+**£* >
&ІНГ',
X А?уЛ* Дйв%«у«^ “ м
№><.
0?уза
рімотсі'-
Ляск..
ПЬмлл ^анйі
/>4в*6&і* <*4л ,М* ю	я#****-***
П<П&^
/ ^////7/.
К> 'иаДтоеРонгм .,
уеа<*и.

Г
/ ^1^/,^л*,/и/
яу?г^ „ ',')£< *£*+«> х -	^>уЛ
• Яв/**жл ,	* £&Є^ЛС+4*ЇЛІ(Л
2X5
Нині - с. Жуківці Обухівського р-ну Київської обл. (829). За універсалом 1709 р.
гетьмана Івана Скоропадського Жуківці належали до Трипільського митрополичого
маєтку і у 1787 р. стали державним селом. Кам’яну парафіяльну Козмодем’янську
церкву збудовано 1810 р. київським міщанином Дем’яном Хлюпою.
г$б

Сслін'ь /^олиноь.
феґт&ЗМїІ. є4р*гс*аи) мАї' ЗХр « 30<&гс,*ал*
ЛіГІСІПО-	л*"*пі 4*50 £у*с***уі *п4
ГіСіЛОЇ/ММН./9<Г'п*Л*»гн» 6і<?£/><*?н-	•Зв^да <» *«***,» . У^Лл’^ллЛ'	>Л"А*»
"Тррії/'	•№* ,
$одб( .	#4*/олмг' /~	~ '^г* >-	»~у,г4
СК&а 1
&м/>//^ і
Сіпечб,
Лпс<х.
№/&
/<+і.
/гл.^0с)і>п? Ся>	*'•	7С***<	^**е**е +*е*А*>
$0 * Шур**л**+» С(о Пк^/еА^е,	0ус£-4&гр4г
Ліи!Ь»*4х. Ж~ї*	*;~рЛ.
^4.	.„ е
^а^- -**	&>'	~~
ргд-7ІТТГ<-^	у‘
а ЙїуЛ-	і*"'*"*^
Л&Є ЄМЛ9**.
у^лі іумЛнк**
ЛЬиапЛ»	лврм*А) ,	Лур^*^л^	*гг**>-
Л90^-^	~*"Є'І*****6	»4м**у*
$МЛЯ •
ТТоїЖ'
АЛґ.
7ф>*г*у ******* & **&< <уьа&маія> .
р* (уго&лп , ^/МГ/г-лгигигА»
Подпс
Імли и
лжл.
ІЇрющ#» ,д?№*'
^^Аїл.
Ои&од'Ж*
00О*/#-
Я, е***£~^	угмл е~*с*0&л> х4	&**?<*.
ЛГА/г*/*Л^іу0,г***л**ґ ,	уо^а»*у'іа^<г-а*іЛу’
£люп4 *Єл*л4л* лхшг*'*’.0£<, <&!**<,	, а	. /ь****+**'.*,
&&*,	* ^л*^пЯ*
(Г2^*^Л^

ЧМЧЯЯЯ&Г* О»**М/*/гЛ	ЇМ/ уЄг^ЛҐ^
^7 / &/г^7 /0&Ї,	^0^ /ЦІ ґЬтіи&ЛМ^г'

•"7Г>'~-
2X7
€. .Долина.
Нині - с. Долина Обухівського р-ну Київської обл. (481). Перша згадка про Долину датується
серединою XVII ст. За універсалом гетьмана Івана Скоропадського (1709 р.) селище належало до
Трипільського митрополичого маєтку. Наприкінці XVII ст. після секуляризації митрополичих
володінь Долина стала державним селом. Дерев’яну парафіяльну Покровську церкву збудовано до
середини XIX ст., у 1850 р. церкву відремонтовано, зокрема, було підведено кам’яний підмурок.
2Я$

ІЇХЛв
Цзе<т6я*6
Є /6/ГГ7П0-
ЯоЛяМГаЖ»
ОНН*'"'ґ)*6<*‘
ГЬ'Ч”
а
сррихюоб^і
і ?}&**<****'',*<
/'’_•’	///тг<*ЛЯ.
/?>0()1)(  <&тгг4 г*у?* я?ль*м
°їфА 7
БсЛогпа і- а*»«#-
С»геп4 ^
/,/СЄЛ.	'*"~'У '•
/70Ї&ҐЛ
Сі&ившмис>
Ми&рпнбиь.
Чилйь
у ННт*Л£л* є**4*ггл*+гт**е> Гнута ; Аеу^б£ 4^,	,
‘^<лА^/ІГ/ <Ч*еу$ $0С> ,/<«г*<нСб*е> ^у/:
‘ІАШІїМ.
/?£ уРЛХ*^ .' Хіуод £«с>^ Л<г*ґХ.
Милаща., “гі ґ*^
*** </^г4йиуг/ «л/ях
Одемда. и ллаял~~^<. ,і
М^і. ЛГЛЖ^гх Ае/**

^С/ГС4ГАЛО	•
4
*їіч/Ін_

а ли^шь

Я&іЛа. ^л	г^с^-<^го^ .
Л/^гл*
/^ЛС?Л?47£Л*' Л/І’Г>ПТЛИ<- и
’ІС/П/Іи 14
Я/гоиубеіїені* 710 еЛ^^тЛ^ м^<
& А* ^-'усї ЗгАгч&угІ
2Х<?
€. Красною.
Нині - с. Красне Перше Обухівського р-ну Київської обл. (480). Деякі дослідники ідентифікували
Красне з одноіменним літописним, що згадується 1135 р. та у “Повчанні” Володимира Мономаха
(Літопис руський за Іпатським списком. - К., 1989. - С. 189,459). Красне зазначається в універсалі
гетьмана Івана Скоропадського 1709 р. як поселення, що належало до Трипільського митрополичого
маєтку. Після секуляризації митрополичих земель наприкінці XVIII ст. Красне стало державним
селом. Дерев’яну парафіяльну Михайлівську церкву збудовано 1785 р.
290

Сло&іїа Козісіїх# -
Л/ЛЇГпЬЯнЬ. Щмміе»'*» З-* «»*""*
с МЯҐҐ/ЯЛ
'7о/?6(
Р>гі№і.
Озе/>а
Б&А0/Я/1
Гзпспб
Л#ґІ>.
/	Л'. -»/•//«• /Є/’лУгЛ/л
е,г,/б з. ’АґгА* • /<<* *”*>• /><9с.
? о^г.?/' *<•& г<7><г~ <>"*£
с.	/^/л^"-.	,	-*>-
-'/Г/Аі-ХЛ»/» Л'/л’/ л 3А/І*Лґ/<А/'*А ? * *<*	**'
ІуА( ЇЛ'ґ* (*<ІМНІ	$7 ЛГЛГ- Зга 'АТГ’.Ліґулх'	"І.
(і.лги^л іЧім"М*Н' з і'лЯ/с?гі>	.’
Х?/ГЛЛ А/ЗШЗҐЛ '»'*••>*£ <*"'* ЗЧГ'Ап. ЗМ	Є&4ГҐЯ&ІІ
ґ^/ггу і'ґ’Гу'/ґ/^у А'л •ґ м £*г Л'гА,&>**“<3<* .
І!Н>П /
?//>,/ХггЛ „О "/+«“гу/Ч'""/>? <8</"^<“ о*'** 6 Ас**чч^4.
'’’ А'л^гл/А,глл/<$
0л^єґс/н6£> , Т'А/іА ЛАзігАяса->
*2)&Л4*с> №#6009*400 р6и/&. Рала, ЛАлбла и ^Єи*аа^ть	у 0/ЛаА АА/гі 3/ С. Ауз^/^ог^ А	ґ°с 0 ^•НЛ Яо	?<г<т*и ^И-АСҐ^^і	к ^<- глл.
фдлмда а 0 {/&&'&. ЯаЛгґА*#с>	Л/а^ аг**А &£ С АуРґгґ><ґо^Ь
ЗоАІН 77/0»/ЗЬ
етояща со (/Сс^^і^г //(•/**/уіт / /ґс<с+**	, гґ>аеШ&< г< *
Тюгба ‘'“^ /'-’У“'і-

їум**}	» АуУСУ /*'<<	'/ //гг -

ҐТсЛ^а
АЛ'СЛ'».
ПоІЇЯ&уДїЬ
А/гаї
/7Р&Щ0Є&Н&
Ае^лгз.
Огоуо^д^^я.
/ Ь	л
Ф/>у*т6<, у
^ОіМви^^ія у&*"**£&< €
4#ґгггї/Л**г /у л
29/
Козіевка.
Нині - с. Козіївка Обухівського р-ну Київської обл. (123). Разом з селом Красне (від якого Козіївка
відокремлена річкою Красною) згадується в універсалі гетьмана Івана Скоропадського 1709 р., як таке,
що належало до Трипільського митрополичого маєтку. Після секуляризації митрополичих земель
наприкінці XVIII ст. Козіївка стала державним селом. Парафіяни слободи в середині XIX ст. належали
до Михайлівської церкви у Красному.
292
] 1 оселя не
Вьнпачсвскаго л^укомкгіго иішмтшй?» >
Стсшковское ошцеснібо.
Сслешс ( шайка..
-------- Сшріс ні оіїксі.
--------- Щ у п/нксі.
294


Селен/*, Спустілії
Л/іест6ян&.
СІ/ґґґГїіО

()уШ &,
/>ММН>/(//)
^1 /&	/>»*/ У.	£**( Н^Ан/п^іг^ . ХмІ«'
Огородабаь
обоша
а/^и>
(руу/ГУП/)(.
£*/м/ Л**-*/у/*»г>/Л> Л*Л /**Хаі'*<4гЛ Л , >***/Р
ЛЛасснфихація?***/* •
Л’,^Х//.	Гґ И}СГ»і6л /<*Х*ґ\<г/НЛ у/мНГи ^г.ПДи /Ч>0 Р. //с л,
*" уі'^г^Ги /0	().	{***<’"/.
*"7( /Р4 .	/(уі і)>!Л,г/4Ші‘//м/ніі4іі^І і><у>І, (уг*)/ бР,'	>	.
/*	///.ґа	слл'^о 6	/. Ла^аум^Р ш77М£-А£^
,>* Лшуннаі /"„'</!(•	У*к? л 'ісуійіл . 4* //ЛгаУс М/Ш/ІЇ
4 Лг/^лГ;/'’ 'іу'Г'Лх/ ^/^<ГА^ГГ ,<Г /Ж^ГгГ<,
Л,„ А<«.	/*^ //./,*<* #Г, ,»	Х/ҐЛГ -^СДГ/А ' <С*А Л/'”'^
>і,‘<„і/,/сгуак^сте*' &«*&< а^ ,,,&/«£&?. 6 р'1 ////Гф>оАл
ІЇодб*. р Ьх^І. « М*/,*<*'<	*—?*	* 2~
^сКигтЛ МІ*>4* * ±	^’
0 лґА/^Л'
Фении*/*/*'
Ушия
ІЇШолг/Аш,
Рби/6*
рл*и, и
Л6яІ/ш>
, еЛ*а4* *
ІГҐТ*ЇЯ4Л Аа^З.Г714><£>?Л*-тЛ‘
Д / ^0 • г	>
С'иг*гг4и*гг*ч	: /ІЬЛ*4£ ру,	/ї’/
4£х	/ СРшїгк 'Лоаі	/?*'< ґ'4.6/><? $
/рОитс^ 4рпгп/'я^ *"*<<4и >, /у**<, 1//*»*" е* А^у»,#,.
/Уь Л^ґ^а^І Дл&лгяГ*' £>О*а£^> &»ЛС<>4/,.
Ріу»»л^ £1АЯ>4**ґ*ул НҐІГГї'і А&сАН /< £І '• * О О'Ь Л	ОП 7 4^А^0.
йз^А _
/>/мота.
Стсп4>.
Ая«ь.
ПасАа
/Тої 6а
Ляса;
Гіодлег&а-
У/На а ^емли.
Пре/Фвик/а/.
/л/лг^л*' * •
^АМГ Щллу»НЛС». .
Оббля/ш^/ь,
оісн^а
и ее/^АІ.
у 4(//п/х/м£ а<^ ефі слсм+гілвьгеси	***у %	т<л
/&*?%>	лл	Аьг	<✓ ллх-	.
^9^Оал£^р	(Аачї&’г., .	>*<а .
С4»апІ> Сллл^а./а /о А^с*-тАС>	^</їЛЧ>
иу£ **4іу£ Ли/лтЛ
£<уосРи дбм&ш > 
-	/ /ІосРлл
***'**£*>	, а	с /лгхг> .
295
С . С шайки .
Нині - с. Стайки Кагарлицького р-ну Київської обл. (2264). Перша документальна згадка
про село датується 1576 р. До передачі монастирських маєтностей наприкінці XVIII ст.
до державних володінь Стайки належали Київській духовній академії. Дерев’яну пара-
фіяльну Успенську церкву збудовано 1858 р. на місці раніше існуючої, яку і зобразив
Де ля Фліз.
296
6 /міако&я**
сї/Ж/по .
П0ЛО.НКЛШ
с.ІЇу*","Н янг**. '//£ а Л/яжя^ецо
ҐгЯяя«* >/гя„г.„г1І /7, //> ЛяуяяяпЛрІ Я'г*6
О'*і /.* ІЇяеяе*ум. М $ &/><.»>	//^ ^ял^яіяляяяяяяя» Ь<ГГЯп4л> Л?Л
•• »<<-*"£ *<>/>**» « ^гг,,«Х>47 "а 4/іО/у/". . /ЛЛлмл** «<~/ґ>Мл*І
ЖОЛО Л‘>ґ> /*<''/( ЯгЄЇ*нЛ .
А^/ /// *«>Х/>>-^ лггл*-/ . /^Л^л-хЄ^А'.
7" Цг/.>Х0&,<к , У*' Л>роґ>«	, етжоАо #
6 і*	а/Л4<4с.-,	Л,
С*яшж»/еі*( н^уляЛк. СІ &9*ргж/яг*£ягл».
ВовШЛлЯМІ/и
д^уіу/^ГЛГ^Л/М\ ^Л/Мяшя^/лл ^ЙІ^ЯЯЯУЯ0Л гяш^я’. •я'ЯвАлЛ^Яр0П А00, '&***
/лм $0	е^еигмї /М •
'»я^ЛяЛ*Я9^и	у^Я44, '/уечч. м Л^імс4 .
Ялейль
/И *ЛГїялу& 4*Уі**гґЯ,.> ч+і&ягя Ля^Ая^і..
Я^г7г/> іЯГЛ/і^ /»вл^0 Я»/лЛб*Л	і-яячя»	.
99*4*	ІОямре^Ііч^ягяі .
Рїя6мМ&А>-
Р6а/а/
Рлеш а. -
іїодй*.
/‘* /у(у;/еЛА/нінї /су?ґГґ>»А'£,	&лс<лАо //> ґ.&ляґг'яС
>• <Пу>М^'уЛ	/4 гя^Ж'Г^~ІЇрур*<
г	/	~*~А.О
<>*,і/іо / е*»—ля<Ь /0 """	'	А	•
;,	//*'	Ми*''**.
М ІЇ ' ""."НІ’ 1Г"*'£ ^Ляе "АО ’ЛШгЛ' Л З <
«9ГІ шл-тг~^ тгшт ну ^3$, Єія /яяи/ч^і ия ^яяяС^лу
Я^Ж , ЄЛЯ*4 ОЯ9уі/ірІ /• 3^.
Фо-ЄяяЛбяя* Л* •япляпяї*^ , /Зея» ^(Ая»п/ияаі ^елеяя / <я яг^-і^)
^аигмЛб
^яЯ ЛіЛяяия». СЗя^я аве^9вяим . Лр*яяяг^*^ел> &Лм/ у/л*Яфя/'%/&<> ^'іс
'НШЛШлрь-
ОЛллЛ^
у*4*р**ЯН) а л/яяяяу/ я/ея/я .
ОЗера.
Ьоло/па.
(7тилЛ> .
Лаеа
пеїба.
Зе,нл*.
Поїба
Л/г/я,.

/О &с* ,^ґ> <»	Гоауч^А.
//Л^7/ /.
Ауґ^глу/АЛ**'*'.; 6^> '>6/. (••	Ь	• ^»ШГ^е/пі <7*0#0
*>0О г/чя^І «'«у'**,&+<, /» г>™/ //? Я& с«н*г.**‘£ &*<у***> •
Х(5*/У/гГлг^|/ .ПУГГМЛусІ	<ь „<*л '*у*п***4*> &щ&г*пл£'>
6**£//уі	к
Ка	/^^/г/ч^яях
ПЬдї/мпбл»
Ї9А4А4С и Ля/* >
ТТ/а^
Іеи/м. у
Огмр/нМ^я, '’*'***> .

Я/?** •»
СЛі)^Л/Є Ф*Л'"<Ь ,сА' *4о><’ , О*ур>/ул	Ау*ууур^*> я*.
, іИп/0 лляуге»у^>
/	*//***»**&*> вЬуяґМїА) Алжї ,п<>:Л</Л*ї*<*‘
Ірушмґ< 'Ла/к .
297
пілолка.
Нині - с. Стритівка Кагарлицького р-ну Київської обл. (758). За переказами, село
засновано на початку XVIII ст. на місці хутора, що вже існував і належав київському
Братському монастирю. Після секуляризації монастирських земель наприкінці XVIII ст.
Стритівка стала державним селом. Дерев’яну парафіяльну Троїцьку церкву побудовано
1761р.
2<ії

Х/ЗЄҐЯ?/)ЯУ07>-
сМ/ГсЯМ?
поЛяме/ш
Сємній //^у’ги/і'Ага.
С"&!уЛМЧЖЖМ Л&Ял; /03 <* Аійемє*аМ> /2 Я
{г </✓/✓/»'	/ / / &	/. ''<*
/Уг» / мох І //Я*'*	03 Єи>н»*Л оі/мІН ,9уМі /^.
Л/апм "мш*
>>е,м0#-
4 у «Я <’	Ш/*"*0Г*
у'^сге/м**-* Я *0гє./^ С'. /» НгуІЇос&.ек..
«'До/?- г^лі-л;
'7ф/£м
ЙодЬі.

' О іі Л^ОЛ 4*ЛЛЙ^.
ЯямтгжбФ
ЯнмЛмгмЛе^.
О)/ми'л>
ЛййЬнімйп
я<л
п»л^
/Я	І&Я&Г+Л.
З НєуЗяєи»^п,у
(Л/>С/г/<<, 6’мУ 06*н<*' < ЩоМ <? Г7т.мл/у /	-> ІІІЄхі/м..
& ’	/ ^г/г/г/»г« ^/////>✓<»	.,	,,. ЛУ0.
/Я	/Га(/9аг^>
,4'ЧІ "7*	Зо- иу^^'ї	А* ™"'
^3*. И* І&мпй* * •ум****' ’
&3е/оа
Полоті*
Олія/
Ллса.
/Гої/а
7)**,ра>	г/г^	<,„ /
'"‘ Ч.іЯнЛІ , ҐІЛ	».»>./ •, /*>/,<гЗг^Лм^ #3 /?
і
Лсиуоу/ ґ>МН(*ь	Жіу /о Я46	/б <Л^> .
І*уі 'Ау/а г Г /»е^’, //їнг'и+бЗі , іі/е/» п	/ '^ру**ґ£ 1^ >
і. <^" л "хХ •
ОЛипдл и ліуМ %ор**Ь.	
/ме&тЯо	уг>™у.и/2и*~*1
Н*Ш»9ЛЮ	^ЗмішЛ» .
?>рліла.
АпЛ
Хж/А>.
/9сІЇгм>т/сс-
,і( **1 ЯМ
О ('на Г*нги£
//_><( Н"?лйМ*г • /Га>»нм^.
/Я*<< н Яп*лкс4( >.
П/?ьиь0гден/е
'іммз/. .
Л^л.	/хггґмЗжме 3а'*н0л*-&*г»'£ Он9ла^і(

1*мрл (%ір**ЬЛ*і** **••** сАзбм**»	м	*С^»п,ггп^7
*<АМ^ 2^Я»^і Ші(/иН»у-}/ /і/іУгК’^нЛ гєпув/н/имИ гЯ(
ОЄи^мЯм ('ііціиА^нт^-
299
СЩу
ЧІІНКЛ
Нині - с. Балико-Щучинка Кагарлицького р-ну Київської обл. (432). За Л. Похилевичем - Чучинка.
Село засновано на початку XVIII ст. Після об’єднання з селом Балико, заснованим у XVI ст., отримало
сучасну назву. Щучинка знаходилась у володіннях Ржищівського тринітарського католицького
монастиря до 1833 р., коли маєтки католицьких монастирів стали державними володіннями. Дерев’яну
парафіяльну Микільську церкву було збудовано 1753 р. на місці раніше існуючої.

Сспнякобское Оґ/щестбо.
У^о^оселиц
302
їасЛо
сніс (лрняхоії'б 
^ли /цАл /34е) л. /н-снсмагс» /6Я$душі.
О
сП/істо* с>л^
/ЇОДОМ^ІС), ІЯ<Я> ь
КДассаушлафУь гЯ
‘ЗО/  п	у < \і
<^/тукж^л) Яіуо/А^і

/іодЬс.
"Лоті <к'ііу<ґ*&К СЛипілюїґА^ 3»«И*<	&СЛ0Ш/ІІ
П Я* уі\п Г<*и Л$0 ,5/ .
тсЛІЯшццрІ /орї. £ ,	0">і<Л*і. . /Ґ/За^иЗа(“*уН*) , б?*
&у&глт4а^ 4*~	£&« < ил>< *** &
", сс.^,^й.
і'лггмтк Л /ГІ сґі . ягь£**и<	\ Я?
'<*4<1 -
ЛГи^^>. ІГХГ. є»«й>як»»<г4^ ічг^лтглА	ЗОО/ '/ҐС), /(ягга-
ОЩ>а.
БоДО/ПІЮ.
(іуїлі* гч-і+с Г'пі
\'с<Ж+*А
Зо Ю и
Апсо^.
2цмК^ .
Л|Г«*МММВА-
Ліг^/^мм
и
Я&&К.
аіилищ&>.
о9*м^л*
ОіЛ/#ї.
ХерііхЖ.
г^ <£» А*Х&а<4Р ,
^км^слл^мАи
'&К£+п4Л-> /П4ЄЛ.+*&<-}
7ГогЗа зими


~ГГ(п#а Лл^,
ІЇ&пп&и
ЗелттДиЮ
'Тф>ощ#е&ж4с
303
Нині - с. Черняхів Кагарлицького р-ну Київської обл. (1604). Вперше згадується в документах
XVII ст. Згодом про Черняхів йдеться в універсалі гетьмана Івана Скоропадського 1709 р. як про село,
що належало до Трипільського митрополичого маєтку. Після секуляризації митрополичих земель
Черняхів став державним селом. У XVIII - XIX ст. Черняхів - один із осередків розвитку шовківництва
на Київщині. Дерев’яну парафіяльну Дмитрівську церкву збудовано 1758 р.
кало
крссмбянб,
сіїмто-
мод
“1о/?6(.
гіодЬі..
О^уна..
(/иЛитпли
еМуА*Л.КМі> пеЛа> 4^,* Митьляо фЯуйуиіІ.
(сЛл^Іл Дн/цті ДД ДД #у0**ги>уХ 0>гл£ Я>еАи *ел А&Л0.Д+4-
^ґі, ДДую и	л-**Д	іД^/>е^>.
)ґ*<4уі> ' /.^ /ДУо~
Р/СІКЛЛ
саА+с^і	,
Лпсеь.	ї<^)«т<~ <*>
м	***** 1 *	4Л/9л>^а^-^
Я* ‘	\	8*и**~ сі&Д* 2. <*-
ТКП&Л- ‘
Лп(сь .
/ісЯ/го^Да.
Ь'о Аі/Гс^іАі
$*/>• **&
(у)Гое^'^у !^<( е^(а^оі)(і гЛ г*-> л^Д<‘<'^і^'<^Л*і
Ял і<ісл/Я , /г Л>^лксгл/ "С

Д& С^-ДлЛ^пДс, ^А^ЛД^О &ЮЛ4 ,
оиумЗмб/я^ <//,, '(С^У (А ,	Д6?<‘Г
С&1)е&&££?
Сра<лЯі^ / (Яос ,
х**+££<ю аЬ/9#ДД*м , хь^еб ; Дс/д+^ла^
'їдулци ,	/&Лл/.
С&6ЛЯМЛ4ШЖ.
^4іАя/ддД(Я) г ^Двл^іДно	До
^ши'к/
9Нидн&(а>
(ід^дсь
и СкГувІ'
Ка&&*&>
^9(і4/т4Ми
О^Д&Алі .
і	Яфів/Д &С>О
ТГ^и*4/їЬ*д&&>
СіЯі^и^ К*Ді)ия"Л) ”ідм С^яД/лсй' 4н&і«а4и
Яґ*-л*^г^^г/	Сдпл^яяяа^лд^
305
С. Берем*»».
Нині - с. Верем’я Обухівського р-ну Київської обл. (310). Село згадується в універсалі 1709 р. гетьмана
Івана Скоропадського як село, що належало Трипільському митрополичому маєтку. Перед секуляри-
зацією монастирських земель наприкінці XVIII ст. Верем’я належало київському Софійському
монастирю. Дерев’яну парафіяльну Тимофіївську церкву збудовано у 1757 р. коштом митрополита
Тимофія Щербацького.
ог-щ
’	'У^^сЛ 0°
їй
307
/\. Новосслмца.
Нині - с. Новосілки Кагарлицького р-ну Київської обл. (340). Засновано як державне
село у 1790 р., коли тут оселилися кілька сімей з Обухова. В середині XIX ст.
парафіяни Новосілок належали до Дмитрівської церкви в Черняхові.
з ох
Лоселяне
Ставіковскаго пЧернлковскаго
О-Бщесіпвь .
()б|охо беко е осГіцссніво.
( Игапіеїко Обухові,.
с£еребня (елинобка 
£
311
М.ОБчховь.
Нині - м. Обухів, районний центр Київської обл. (34000). Вперше згадується в історичних документах
XIV ст., коли на його території існувало поселення Лукавиця. У 1797 р. за наказом імператора Павла І
частину Обухова було подаровано київському губернатору, інша перейшла до державних володінь. У
казенній частині Обухова в середині XIX ст. існувала стара дерев’яна церква. Поряд з нею 1852 р. було
збудовано на кам’яному підмурку нову дерев’яну парафіяльну Михайлівську церкву.
312
$Є/ое6нЯ С&нс/*£>3*а-' 
іиМо
Л.реґт6/Ї/(1>	л-*Лл, ИЗХ <•	Зо
С ІІІЇҐІЇІЯ-'	.
яшмсли
Раі0!>АШН/*Л	аяо^і
Са&>#и->
0/^яіігч
<&&*&**' х-аяі^у.
я СЛяМь.

Ймашмйи
0«<44?
’Зо^ОЬ /$/$ е%
(' ^Аі/лЛ'Л*^ . /« Г ' А/У>«^»л^ -І
' (««/?"*<*+• •
ЛМ*4и? •
Й^ИА^Л-
Ії^жДйИЙ^Ал?.	Л>к2^Г^ ^Л<^*гл/ Аг ««АГ#Ч^
И[фЦл.'	'^Л/яаш/	е >
^е^сі *уі	5%.	5о /а	,
&бдІн.
Є^а^,	ЬнЯЬІ'.
Б ОЛСГЛО- ,	о/»Л*гно	»к»Я* &/9<-гпЛ« а	&> £>**я*,^
СтепЖ
днсс^.
гик&і
Г[(Г^л Ляи*-’ .
ітодпеїЖ^
‘^лас .« Ліил^.
П/хмувейжїї
Зелиис.
Оіопо
Ьбощи •
&плл4 &Ь кл *ш&*пА* <2	ж /	.
Х?л су}са^оЛу
'Л£*лл4***о г^и^леялл^,
313
,Д. Семеноюка.
Нині - с. Семенівка Обухівського р-ну Київської обл. (616). Семенівка здавна належала
до Германівського староства. Вона перебувала у власності деяких приватних осіб, а на
початку XIX ст. за рішенням Сенату її визнано державним селом. Парафіяни Семенівки
в середині XIX ст. належали як до Перегонівської, так і до Германівської парафій.

$>елико(їуіаебское оощеапбо.
Лу>ущанксс.
Ла м (їм ко&>.
сМалая (Іугаеб/са,
Слобода Аоттагсба.
316
гасло
Селенеє, великая СБугаев/сос.
Л/>ест6ян%.
сигг(рсс-
ЯоЛОЮеПІС).
ь//ул&*жлл* лоАл^^І <климсл»и
СгЛГМІГ АїГГҐНЖ І б£ 3$ А/ОҐМґу(І	'їв>Л*гЛл* Л
^0МММ«*М>
Р^*А>Л*/^£А> ^мшм^Мк г<мк,—^Х»ге> о<м* : хЛ»/Є4ч//^>х/и^^< 4^л
)с) 06*4у& Я&4, С^г»л/и,/02 ,
ЛИЄй^^аЛа. /Яз^ в+РиянЬ Ла шл^^о ^*АЛяЗЗ/	«-«—>
/%»л. *•£?**
^ааафшсаий^ "1 ,
*5/у 9'^е’. »3 С
/ЗоІЇбс.
0^л>.
'Золота
СпипА.
Л/ґс^,
А яЛап«**&< * 1
Пм&і
$е*ала«
7>*&и
Л/к*ь.
ПЬ^лгпАь
^44/4^
Л/іазь.
, Л-	г	, /},!*/'*** м ***4ф&гл^гл
9	^Є^етА< , СОЄЄ9^Агг^і и^і І)уі/*Абуг9
І4 Оикл^еі У*уш£г
^.^С^АЛ ЖІ+9»»"Я*4ц /[^ГЛ4АяЛЛ^	/Г***11*-
і*мли^
Оимюдн&л,
сюсщ&~
// О&обесх-
ср/у/стбс
'І/?***#* ,	аА
Оіуу9і^+-іл*лл..г, с^а
Л вН» .	// 1Л4 Н
3/7
( . Великая Бугаевкл.
Нині - с. Велика Бугаївка Васильківського р-ну Київської обл. (810). До 1787 р. Бугаївка належала
київському Флорівському жіночому монастирю, згодом внаслідок секуляризації монастирських земель
село відійшло до казни. В середині XIX ст. Велика Бугаївка мала дві парафіяльні дерев’яні церкви:
Преображенську, збудовану у 1846 р. на місці давно існуючої і оточеної давнім валом, та Різдва
Богородиці, збудовану ігуменею Флорівського монастиря Феодорою Смаржевською.

Селени /С/щщин/сос-
/С/Ч'С/НІЛНІ.
ЯсгЛ&-> 'Л43
силяяі'
7/	&*£*<&	М	<,„.£ УГ	*>*»;«**?*
/><»<пі/^они^о гиг^* 06 е+*т>іві'£ п г4к*т&*> а*а 0рмр* а? и
А 1	АС». ></1^! •
СС^С'	Л<**уг£	^а^ссЯ*#**^
%*С	іїуг% / 3~с№і>*і&&с,	&&?	—
О/н І /о с сли^/^с/и .
іїодбі &&* у>**я& , /ґу£м<<, /ґ <Л^?*ХЛ>	Яя&'Я'***-»
^нІ^аплИ^ Ас а 6І* сач?а£ к &**<* 0л+**** &
/І, С 'муу^су ; аса улЛіАЛУ 6Жас*4 *<*<-' усАМ/їо****' АХаґхс&саз
Оз^л у*
Пол&тл; у А/т/*//.
стеяб )
Л^сЛ.
ПатЗа
// од
Утсли.
ЇС*4('СА<)сс*>С£А> Яуі^^АСсАА	^Асса.х^о
04Є*/!& ^<^0 сс	Зс> ся^слсс^
ал^>»л. Сі САнасСслаґгАА^ А »с4АСс^аас^< и/)3сау^с^*^
/іЛо^с^Злсл л>
/ІССЛАНАА а їх иАСтхнл***.
ТТ/хпфведеми
'$Є0/Л41. 'Л/ЗЄХ*пЛ*А<А ^схАг^сасаа^
/ір исларІЇ ^хг^»сА /^си/ //ЛА-
*0 ’ігг^сАу <^ус//1 -сССлАо
Оіороднбія. **•"*“ •
£)е> жа/Сґмсл;Л¥,с'м4' 
77. \г	сх^мл :
Юа£от*4*> У с лх„. „,.
Оімсіх
/Нк^йП/16/Л.
Рк^/Іс
Ра^и їіїШм
МІ ишм-
^рахап/сП/сбо '
е^ЛСХОНАС^^
/3*^0. лхусСМСЛ Аи. ґ&АяСбс АІурСшбА'АСИ у сссА(А^ А<^с-*‘
Нунл/А ***>'* і «	А САГ "І & .
3/9
шинка
Нині - с. Крушинка Васильківського р-ну Київської обл. (358). До конфіскації
монастирських володінь державою село належало київському Софійському монастирю.
Дерев’яну парафіяльну Микільську церкву збудовано державним коштом в середині
XVIII ст.
320
&ало
Х^естЬянб,
сЛі/юто-
пеломміь.
Селенії.
9Жу**с**и?//£	/Уздуиіі
?леа	/<^5гЛ^?
чіом.
Ярі
Я? "^ЛуШАи^і *у?Ь
7? №/'¥***<& Яр і

ОЛМ
. б? £24ім*0^де*Х£.
у твшл^ш. с^и^ллтс»іа с/с^т^і'. /\а*М	ЛЯ,	.
у/п*л* **
^км>
ІЇІЇ&ЯьМЖЛ)' клт/
/іодбс.
Ярі м/гм^І
.. / ------
-. * -----
* —.—
*------
‘ Ю —---
Рби/іїс ,
Рі^ис к
яМ>ао
Ммнщ«.
Од&дос
иоЛЯ^.
Хдр*&
РШяапВо
и-
ПОАПІЛ».

/$е*у<1 иуі СЛ<МЛЛ~>СЛ.' 4і- К'уі <9° /о Г»іл,>6у& , АЬ*
Лл*. Г^іЛлЛ.
. Хреснії**)
іожм&У&и
/№шсор>ш<*д; .?№***- Л/ЇЄ'	у <<<-+(/*>< ^с>о
г а.	.
г А**
НіїтЖ,

Л/Мп4 ‘
Оіфа ,
сГоМта.
стлп4.
Лмл.
Т1от£а
іїбЬба
/иись	,
м«^А^„а ~	>~~~
Зел&ис , < -
Оіммднбі*, Г*'я'“"~*>
*Г+ і<*а.4+** Івш-ш
2.&0 ****-.
Ле*ь*+ґ*
321
С. ХамБикоь'ь.
Нині - с. Заріччя (з 1946 р.) (УРСР. АТП-1946. - С. 1030) Васильківського р-ну
Київської обл. (212). До входження монастирських володінь до казни наприкінці
XVIII ст. село належало київському Флорівському жіночому монастирю. Дерев’яну
парафіяльну Троїцьку церкву збудовано у 1745 р. на місці раніше існуючої.
322
ЇИСЛС К	/Х,ь >
^еГ/пбЯНЇ	'М
<М?С2ПО , ЇЇірінА Аг****>пІ 6/	6*/>сґл*р1 оті 7?&*&>
ПУЛСМЮМ* • ііеА0ШЛ^ М,о „* г ахлг</у Х/Угл«< <* -
Масрфикаці^,.......*....................... ,±ли~
ЗсиїМ.-
г7щ>6і.
РаЛна^<	*'“'**
^НЛїи/’и/ЛнЯ&нуІ с^/о ¥.	/	/
/? /$4«П на* '<'/& ?	/<7
2* &арр*ан£ 2ор*С	>	М
ІіоЬЬі.
(Л^імгіл^-------------------------------
/?/М4л /Т/Га4ум#гл-' 'Л***'* £ ^АНА^А **А
бЗ^а,
Боає/па.
слипб,

ХоХб /0, А	Ґ040СЛГ**.

О ^іалбсха см^ і/яіо . $. іАаЛла ґірнн***;.
ІМШША^ІА»
^4пам4а &їа^ая^0€ґа, с^/п^.'/^о4вА/,
^А,	/0 ,	А'с'їаиґ"^
*»<<<уіруШла/ГА) іргл^Л’А’М/"" ґ/ґіг^
ху/а>.
/)иа>ь '
9Аа4рЛм4^Л-	г /мг/г^І и 2л/-'а«СС,
Р6«/ь,
Рм*, ЯМ&Л. А^.аия.гЛ,	. /Єа/Лкгл.^ у ,' *,<„/(, „ ,,Аи»лі
іРлп.
^с/усІ м^і сгаа/а^ґА/ 3<$. /^ілсусі2о /р	а
/р9 /лг^аІ ГНАМ а	^(І»г3р а//гг^/.
Аа^ іаг4ю р&м'рй
ЮиАШЦсс).

Яааан+а—аЬчАл, ,. ААшя&на	ґ»*А2а>.
ЦнАіАААюгм/мЗ .
/ЗаАв 4!0р0МґЛАс> . /ЗоА/еа^А'р^^/нА'і
і» /МА/агг^і
4° &Ао,
«Х&
' с'г/5е*»/ не я *о<д^00р а&'Л*
ИОІЇ*	,'р«г’«нІ А 2
3еїЧАЦ '?Л«*А*9Пля.*, **< ЧА^АЛ
Погбл
Лх&с.	<>4а їґ**</па а ^иАігг^л а.
Подпоііоь
Я4іЛ4 Ц	УНі^/и/,1(іА , ,<
А пса >
П/?о«з0<дм<е	&,„
Ои%М>
фі^лімА’ а4ою / оумнлии<> гас
323
Малая Бугаскка
Нині - с. Мала Бугаївка Васильківського р-ну Київської обл. (40). Село утворилось із
кількох хуторів, розташованих на північ від Великої Бугаївки. До 1787 р. Мала Бугаївка
належала київському Флорівському жіночому монастирю, але після конфіскації
монастирських земель на користь держави відійшла до казни. В середині XIX ст.
парафіяни Малої Бугаївки належали до Микільської церкви у Крушинці.
324
СЛоіїода УСопаїеЗос.
іїїгло Арсстбя#/. < Нг/стс Нс^МіНШ.	с4(у>мгоі° я***	Х4*у- ‘- €л^.	М4°	7>АІМ» оЛА'*'*,# ІГ^4>9^
~7ор&.	/ґа ігрищі". І*/,**	<Ь/4 <*> Д? 6 <44 4^ "Л
/Іедбі.	Рґиса Стрг+с*'	Ж>гли>/4 « ^л^лггг^ іМ /1 УІЇі4*Гур£. Л44Т Л44-^	^г Ло^9П4Л4ЧЛ-> £< 4^І 44<4/&НЯЙр4о &9ил, мр ищ. &Ли*-/4*П £ С&4/10у /ІЄНМ(4^44^^ 7^/л444-4^ ІАЛ- Д'6	ум*с спор	{ґ	хщя-***^
Озуоа> 1* ФЛОТИ Оя ,	А/у />/ /. і/^4/Н4 ^О4<^4> /4 ^44п/< а а4а/>44/44^9 (44444^1.
(тті- Лгїссс.	/44^0^44^4^ /уоіл^жке *4няуе4и'ет04)4444 & $ ^449*144*2,
ІЇоіба ^еЛі/НС ЇТодп&їЯа^ &МЛК.	ЄШ"*Л4?г* 4*}£	&4/ХР& , 49, / « 1^4444/Г)4Ц0	М^С^еуГО^/Г/ГХ), Тлиштлі) , “ Л44^4іна/о •
9шил,
9Ми6<*9*Лл>
РбіЛс
ОНилищл-
0&н#д<с
« Ос/уМ>-
Кф*Л
КлЛмпїс
*£)Ь
ЯШПЇ/О-

Рби/З « *4*&Л& М*мн4 **‘*'*?о
^и4491ЛІ^І4^ *?/;	ґО?
ЛГ*/лА Ле< Л^/Хо ЛИЛЛчехХХлг /^ГГ^
/4І4ЛІ44. ^ЛГ/ін/< и ^Нр4ГМ4гІ<>.
Аї*4?л>*{/£	, <*	&/ &*4^
Н/ау>с/иЛ^и^
^(ЧОЛ40/ /)о4^4 /)І^/4М^44)
/О н4*А44/уі
Оя+Л* Си* САлі/^Лі АсА^о^к^/гічі ^/>м
£333 лслшАн	^^44444^
Хс^< 4&Л4Л40Н*івь .
П/ОО^е^М^
\)Є,4/Л44.
, 4
Ои/роанбць л-

Ял/,.ГМ4, >4 ’л»<
 гЬнМ/1, *ір^4 9, 4*«-
325
СлоБода Копач е на.
Нині - с. Застугна Обухівського р-ну Київської обл. (460). Зарічна частина села Копачі,
розташована на лівому березі річки Стугни, з часом перетворилася на окреме село. У
середині XIX ст. парафіяни Копачівської слобідки були приписані до Троїцької
церкви у Хамбикові.
326
Поселяне
ОБуховскаго и Велико Бугаєві кого
оБщес іпвь.
Злевахское снСщестбо.
велете '7/іевахсс.
Ле^евня Ім/даеб/евс.
Селенїе Боязкеє.
с25у>е6мя Юркобксь.
—------ сКаряалпевяеі.
С сленіе Лнко&иш.
/ЛЛ0ЛЗГС*0Г 0{/^ипА4.
Сслсніе/ '^ґлебахсс.
гасло
'//>С( М/6.Я44е-^ґ^л^лвлґлаа лліви « Л^е<*^г<ж4Г»	.
/унапуск 0^4 /&46а*А<л жа
’Я&баргя»* аабманіпАа. ('.
Рб>4іс.
рллис,М&м.	л
6л асш^аба/(4Я>
,$('<*/' . Ал >
9М А
'Тугі*.
/їоМн.
Болота.
ОЗуга .
Ст&гб
Алеї.
Яо'нвїі Лб/мф ті
р. Л/пмі .
Жі^шл/рь.
ОПикЛь-
^СлійслпАр
бобі **?
ШСҐП<*>.
Л^гі ^малавгл^аи Л4ї. 4^6 &у(і Аа 4а
А9>Ллгаґ6* а*а	н^л/іаісгс^А^.
/їа£л За^г^і^ліа &н$£«	**лЛо
0/4'6
Паїбл
$<ліли.
ГТоі6а
А-л^а.
Лодл0ї4а>
о
_ ляса.^
.ч/^.
Ого/ніїибм.' ли"Г'
4лЛЛЛ
Мале*-
А


0//<✓*,
329
С. Глеваха.
Нині - с. м. т. Глеваха Васильківського р-ну Київської обл. (9900). Вперше Глеваха
згадується в історичних документах другої половини XVI ст. Глеваха належала
київському Михайлівському монастирю до кінця XVIII ст. - часу передачі монастир-
ських володінь до державної казни. Дерев’яну парафіяльну Покровську церкву
збудовано 1760 р. на місці старої.
•>»	•#хуф& я тяг/
'їґ&Гву. 0,1.^	Гф&еафЯ/Н’
£??””&? 'О0£
”** *---------
' **‘УП&Р4&' сио{Хс/луЛ)/
ю

' ***х >
где^ДО,
 п*9*у »
урити
<”ф0
'ялуV
іріаОУед
• Я^^ІЛЧКТМІ^***»
 >№></
Ф"ео
ОШЛЩ10
'!т*в6& г&ігжг*'*'?* » 'ї8/ '*?*”*

^Р*Ч*/»у •
088
33/
, Вудаевка .
Нині - с. м. т. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (38000). За Андрусівською угодою
1667 р. Будаївка відійшла від Польщі. Спочатку нею володів Михайлівський монастир, а згодом Києво-
Печерська лавра. Наприкінці XVIII ст., після секуляризації монастирських земель, Будаївка стала
державним селом. У зв’язку з будівництвом у 60-х роках XIX ст. залізниці Київ - Фастів, що проходила
повз Будаївку, тут виникла залізнична станція, названа, як і сусіднє село, Бояркою (нинішня
Тарасівка). У 1938 р. Боярка-Будаївка стала селищем міського типу і почала називатися Бояркою.
Під час відвідин Будаївки Де ля Флізом вона не мала парафіяльної церкви, яка згоріла у 1820 р., а
парафіяни були приписані до церкви у тодішній Боярці. Лише у 1854 р. у Будаївці на місці старої
збудовано нову дерев’яну церкву.
С оЛОЗуМя.
^Хлиг/г//'.
7/^/л
/5 О дії.
03у»а.
Болота 
333 л л*є*мсл& За думі.
вл/гні/	><гГмСс, /к&г —
^ИН^	9тЖ &»<*п^елл м 4г»+2л».*п4
Уг/» #91*4.
0^** с/^ААто і)*<'~9*> ,л,Ао .ЇМ	М
МиАии[а^ З&фі	*ул~~р£	. 30ф,,г
^/1^ ^Л’ЛкХ? . ДЯ*ЛГ Ж* /^Х^^ЛЛМ* >**’/’Х»л«/ АЯ! ^<-^Л0г^
О *їрл*7»9*4* . /М ЇК43 ‘3*£у	,
ОЛ^Аі
'Хялеапїо
А*	* * -**дг»^гЛл>,^	л.
^И^>Ь- лХ«х<ле^,/ ^ЛА99.	*'
ГГОгїо
уг^А^ 
иоМл ,
№ 
іїмлогяа
Чсм/м // Хоог.
/і////* .	л'/л'л/ /V*	Л^Х***'	9 Ж 9^9 ,? їуояп/
Л/х/Г/»/^жА *
ГТу/0/4. И^їа//А( л
/Я^у І+Ял. Лл/^Лг^9 ^9Ал^ ^^у»/иАнґА^ АА*	і^(А^а/Ї^
/и/(іаІА (/ааія^^НЯ’ /^г^н/уг'ї /Ся ї*.*л^іьтлт~£-£.
МЩ&ІЇеНІЇ	/м'^ммг /^Аи ,
;<*"***"***
/	’ 0/«^^^£Л^«ег/’/,	,, е&'ЖЛ*'*
* *** Я’еАП'Т	ґ .А'лл.^ ^л-- л.
9,^^зь-.	'	~~
д,з гЯ&н&с
/£,	'Л03, ^^ААаа /00 , л^0'2е^^.ГгМґі.Т^ |.
А-~т*у4	^мп,.
Л^и^ЯЯ»^д>А /Н-ї-Л^А ААипил, ***+*+/* Ї^ЛЇАяЇЇ^	Н^Л4
77бя4и/ рам< • и	лшп'ї,	Л4*4*іь4.
333
С. Боя рка
Нині - с. Тарасівка (з 1924 р., див.: ІМС. К. о. - С. 405) Києво-Святошинського р-ну
Київської обл. (5180). До конфіскації наприкінці XVIII ст. монастирських земель на
користь держави Боярка належала київському Михайлівському Золотоверхому монас-
тирю. Дерев’яну парафіяльну Успенську церкву збудовано на місці старої у 1810 р.
священиком Давидом Компаном.
334
їасло	'
К^С/пі/ІНІ.	/43	/47.
СУ4/и^Я4 -.	// $3
Я^Л»^*5Л>. / , о>

Міц/киуа.. ^г/^і фі
Од^&а н4<	*~
епнуо^^ґІ
/Ьедбі .
Озер а.
~£>0М;г>л.
Ляїі.
/7 /? !/) **+ґ‘
3^/Г^» І.
/к(Нна
П^^л
^**ли.
ПЬдп*Ь&с, Сп/гл^
г	М«*М"іЯ
>+***+'

%6іМ4Ш/МІя> '^и
По 6 ',
А/г(м(І ^в^иятЦ)	а 1
Р&с/бс '"•"
/)М^^л/хі(.	Ж<*4і,
335
і О вовка.
Нині - с. Юрівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (987). Перші згадки про
Юрівку трапляються в історичних документах XVI ст. До входження до державних
володінь монастирських земель внаслідок секуляризації наприкінці XVIII ст. Юрівка
належала київському Михайлівському Золотоверхому монастирю. В середині XIX ст.
парафіяни Юрівки належали до Воздвиженської церкви у Крюківщині.
336

Яіїґггпбямі. гЯр'*"***'*» ~*Л*' 4*6
^лХ^Хг? ^'/"Л~*	& 2Г
ПкМіЯ
/}п?>6(
оу^<*>,
& о ло/па.
Сяипб
Лії&Ь)
"У‘ иі
** ‘б*
ООНба.'
Л/ґнї .
Подж>ї#л
ЇТпощЛе&т*ї>
^Єі4/Л/<
Огшюіїм&А/
&6оща.
, ,	/	, МгннпиЛт
2/2 а /!0/П
; ****<*££	2/,
Фшмл»
Рб^і,
ра^, ГблЛш **~і.
/З'Я^гі мук в'Ьі^ттш&ч у,ї
ІміЛу	М
337
<\, Миркаляевка .
Нині - с. Мархалівка Васильківського р-ну Київської обл. (1374). Засновано на місці
монастирської пасіки Києво-Софійського монастиря, якому, мабуть, і належало до
кінця XVIII ст., коли внаслідок секуляризації монастирських земель стало державним
селом. У середині XIX ст. парафіяни Мархалівки були приписані до церкви Різдва
Богородиці в Янковичах.
Селенії Лилтвбиш..
ІінЛо

с/Иггсто
Я* ЛР **€*«£ -•
<4{у»"еллшо пгі*. З
/& ^еЛі*^
ОІЇи«1.>м>Л • >п
КлЛгемЛо	/1.9. м/,,
,.х
іїодЬі •
Оррои.
£йЛотл.>
Стт^-
Л/ма
/епт'І
0/н*

)(іМЛи- . ТГегЛ^НЛЛ^ « / Х.м^л-лг***-*^.
ТЯрі/д Ллм
ТГ&пегба
^^мШмЛ/^ая.
Лрои^0^еМ£
^^,иЛа .
Омцоо&нб**'
^Лел^л


• ^*^*^ЯІ* ЛЕ^>^ ^7л? ,,
Мі&тнАк. /^/л/(4тл^^л^о	4,^^/мф^Н^Л
/9а^м^	& ^л^еелЛЛ 4 *&•/**
339
С. .Ямковими.
Нині - с. Іванковичі (з 1946 р., див.: УРСР. АТП-1946. - С. 1039) Васильківського р-ну Київської обл.
(1018). За переказами - дуже давнє село. До входження у державні володіння внаслідок секуляризації
монастирських земель наприкінці XVIII ст. Янковичі належали Києво-Софійському монастирю.
Дерев’яну парафіяльну церкву Різдва Богородиці збудовано у 1702 р. і відремонтовано
парафіянами 1841 р.

Кожухоасхое Осщестбо.
Сслен/с Аожухобхсс.
Думбня С&манобхос.
_____ <£)анилобка,.
Селеніс Лисянскш Скигнокі.
------- С/асцузше,.
Х^уггнуії» іЛбалнїптянхсС'.
342
(еленй, Л'емулкЗл'а..
ІШЛО . л	,.~.
Х/іССтЛЯ/ЇІ. С^ммисли 4• мишии
СгЛі^іг Ж—нягі // 30-£у*г*я0ГІ	~
гл/^ГІ**
Я/Іа<та0илгафЛ'
)С</И^//.	де£рА<мг*^£* /'Авдемдегзд'Ау(/ лає	'З" ~ґґ.Хд
.	/; 9.99	Л/'є^,
*л~І.
/ІюЛк. м«*і лє*м»*ї ?*"'„*£ »Г*4	*є сєс/^і 4 ^^>.Я9П>* £
/б9т<м/ /7 У.
03<рЛ ^а^і.	^~
ІуМмпа..	е/гшжп* Л/Лнєє+Лг 4-*:є-4є»	£Ш*лр9А*сє*<+*'* *****
л
ЯМІ*
#1 0в
**/*Лє , ** тщлу л*хЛг*»*^< Г^ґ/ /'''/'ХЛ****Л^^ .
•^^СбЛ’АЬ^Л. /Уі/(^і лус/ сьлл-тиєяе/ь №> ,	а	// »лєа^л
ї*#ґн£<	»^ / ле* пє б/о^^єґА^ є^гєгг^ ,
* ОЛ^МТНнАс
РдингАї
пагубі.
9* ґїггшм+цЖ /І ьш+тугї, *<* аплє'ат/і	»
іл ЛгЗнА	лл^яєа^ла г^глгмл .	А/Ьгт4Ає** »	.
іим»/ ГвМГ^ЗМ .
/інтіл.
С&епЖ.
Л/МЛ.
П>&
$4<4<Л&.
/і/іЛь
Є9»
Л	Хг^И***^*^.
^ЮЛ^ЄШ) П-Л<>2у*оі)н4

/№ ЛЮлуґЛ ^/и^4о єМАгЄ’Зє 4***С*М, //л’г,.
343
Нині - с. Кожухівка Васильківського р-ну Київської обл. (1486). Засновано на початку
XVIII ст. До секуляризації монастирських маєтків наприкінці XVIII ст. Кожухівка
належала київському Михайлівському Золотоверхому монастирю. Дерев’яну
Михайлівську церкву побудовано 1820 р. і затверджено парафіяльною у 1836 р.
344
гибіо
ХрїҐ/Я&Міі. с4у*М4КЛЛ* ми* /2£ Л ЛЛГ<Ю*ЛАО /24 с)уш1.
'ІМЛСГШ?	.
Ючамбе
Л>//*'•"**'’*' /?5Л •»“/'"''**• г^лА*.
Хл*л»~»4,«
А/’/хж^.
^/л/п /.
@3^рА » АЗ*»
^а/ота.. ')
С^пб' І .
Л^м. /
РАТ^А
%Г***Л4(. /"'+а^л* г
Поо^^^а
3&ЛШМ. л^гжА^л,.
Пр&азве^е^а
№ЛІ4и. Ар*””*»*' ж*
•	<< 0	ҐГ г М •*
Я&4&МЯ&&**- /*'“***' еь^*мт<л) &&>>* : і'З+А+М /0,	/0,
/і» £•< *"<•*»
рляи &&10Ш *ПГгЛ.
З&ШІіШфЛ іЯсгугї ('Ьтамш &А-
*•***+*£*', ’*•&	*о
Р	^<^пл^п^и^6< . //с/г
*	* 6 У ' ТгМ,40рХ^аЛ*г£
345
/\-/Д рановка.
Нині - у складі с. Кожухівки. Ще в середині XIX ст. Дранівка називалася Малою
Кожухівкою і становила його частину. До кінця XVIII ст. село належало київському
Михайлівському монастирю. Парафіяни Дранівки в середині XIX ст. належали до
Онуфрієвської церкви у Лип’янському Скитку.
346

оЗе/мбня с&анилеіїяа..
їиеЯо
А/іеСПібЯМб. , И^чим »<>*•> /І? А ЛУе^ег»*» /ІХ^шІ.
б!(Л'С^О'-	Лсиіл,^
О^^Ж^еееС •	Ал Ро^елг/Л .
/^М»/
ЛаяжакЛ)
(МІ я плтіл,
&**4*Л**+**сЛс£ .
/5*>/в	, ІЇл/хи

/Уодбс .
ОЗ^а
Кожної
степ 6 ґі
Лжа
пеі^бс
}Є4М&£
ПОЛЯ#™*
Іе< ІАЦ- .
' Лмш-
НнггЛ.

^иі^<,	///ггеа/сур&реу
0^6^^'	и/А^г>
<%и,*<*>	уї*** * ^*<-
УЗеДигигщ
Л/МшЦв	уі
Н/	піяг^
Ос)иі/3в ***
#0 ЛГ
347
/X. Данило»».
Нині - с. Данилівка Васильківського р-ну Київської обл. (3188). Данилівка існувала, за переказами,
задовго до XVII ст., коли вперше згадується в історичних документах. За часів Хмельниччини
Данилівку було зараховано до маєтків київського Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Внаслідок секуляризації монастирських земель, що відбулася наприкінці XVIII ст., Данилівка стала
державним селом. У середині XIX ст. парафіяни Данилівки були приписані до Онуфрієвської церкви
у Лип’янському Скитку.
34Х
'Сл'^ир/До'.	с

7ґ/с4(>
ІЇ/.>егт/<яшЬ, сМум'ї ми» /»^Лл.у ?№, л лт*4*мь4+
г'^' '''*~~* л Зо	лгг^ ^Лі^.., Л
—	- - _	^______V*
Ка^ітбо^^
и *•*"**>• ,/}*~~*'

^<<2лГ»*/ /5Г /? 4^^
А//* ♦//^/Л'"^''** л
** М<" 
Л/г л^/•
Озе^л
[>в Логгн
(•;пґп6
Л^(«^
/к^л^лл »,	,9^ел »А. .
//УЛгг>гАг > огл^ц,.
у&е.т6*+<* 1Ґ6е**г£л+т'і£ арі
)}<Іі44ЯМ.‘ Д/міїл-гс еїа Уґ> Г'їП'Афг-гльл** .
у ягншЛт	(ха
і /»И4Л^лІ,	^0/ <Ллйл
$*£>
лу&еЛ, У о Ла^
.’ <3>хл/У 4?/	2. /,
Л.	Л- л_'	г
І?/ул/л> л
№<Л<	„
/2<&К«, ЯМ&4** • "М «
са
Оденг&і
9*"гі*****+***> & **"
у.А'АА Л*>МР ^>*9Л’^*Г
« /*»имім^/ г*Г«Х* .
1"*уИнІП ,
349
С . Скиток'ь.
За Л. Похилевичем - Лип’янський Скиток. Нині - с. Липовий Скиток Васильківського р-ну Київської
обл. (294). Село веде свій початок від чернечого скиту при Данилівці, заснованого колишнім ігуменом
київського Михайлівського Золотоверхого монастиря Захарієм Корніловичем. З його ж ім’ям
пов’язана побудова Онуфрієвської дерев’яної церкви, яка стала у Лип’янському Скитку парафіяльною.
До секуляризації монастирських володінь наприкінці XVIII ст. село належало Михайлівському
Золотоверхому монастирю.
350
с,к/гето .
-Л’л/лАЯ'/і'/і?
ҐЇодб1--
ОЗе/>^
^їлотеь
С^77/П^.
ЛЛ£Л.
ПОЇ0Л
'ЗіпЧ'Ш.
Лодтябо-'
(<М)Ш-
ц. АЛҐЛ-.
& мул»&г^ &г
Селе///с> $а&/іїге>.
І £?,//< х гЛ^<^Л , * <^й<аг*£> .
#Ф*І-
4ййі#пЛ>
&х№ и?



ОиюоіМіл,
»
*<и’,
%^аи/м)ь '	.............
гЛ'а^іч і	/У72
Г Хґ’/Л'хгХгА /С/ х	г ^/А^ел ^г‘
и,,%?м#/4Ь /}І4^^І
чЯНй&с Лі/^л * і**** •
35/
Нині - с. Забір’я Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (1736). Перші згадки про Забір’я в
історичних документах належать до XV ст. До конфіскації монастирських земель внаслідок
секуляризації наприкінці XVIII ст. Забір’я було власністю Київського Михайлівського Золотоверхого
монастиря. Дерев’яну парафіяльну Михайлівську церкву збудовано 1778 р. архимандритом
Михайлівського Золотоверхого монастиря Феоктістом.

2ггсЛ>
/^<ГЖ^4МАр • 1>/^і«/-іг»и> /и/!^ /ЯЛ л ЛГи^сям Я 35"
*•?"•/* Л"'~’Л	« тлуґІ	ЯїлАь , М0 Ж*-}***
9&ал.
Мі4мм6м>.
рал^^С
/Зодбі-
Вмете

ІЇЛмо ґ
/0 <
Л/ил-
Яс'АГ
ТГСґЛїа
^імлее.
ПаїЛа
МНИ
. *Х/д/г /' &/М
Педпмба
Зя/иля
и Яял*~.
Лия/и»>»{	Лін"* ., 7'ль'гяяж'.
М^.. ’Н' ел'-
>	я-^фМ мЛлш/ >я,яи„
лАл////7	Л л. Яля*> ,^г
»'•’ ч'^0г„	Ле/ь,	+гг'.,
УЇММ+мл	*&уг£
^СІМІЛН/Л
і'^гяа : ,	4г,
<+£м*
353
.уторь ІЧалюпіянка.
Нині - с. Малютянка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (1302). Хутір
засновано на початку XVIII ст. київським Михайлівським Золотоверхим монастирем,
власністю якого він був до кінця XVIII ст., після чого став державним селом внаслідок
секуляризації монастирських володінь. У середині XIX ст. парафіяни Малютянки
належали до Покровської церкви Глевахи.
11 оселяне
ї’лсБахскаго її
оБцдсспібі» .
Ьилоіорбіїское Осіщестбо.
с/ІСнсінегко ЕялоіороЬксс.
ОСуторь С/тодарецй.
ООсрСІЇНЯ Збонхоіїос.
-------- Л озобикіу.
ОС упиу>6 Пилипоб^ ПоггтокЬ.
356

Ї4<ґЛи
&илг
П ОЛ<> &**<*•
с/К)Ясггі(іх(*	.
£МЮф&т ЛрГ'**£* - е/А*. £/»***>/*****-.
ХЛ/игмфихац/Л /Я
ЗЄі/НЛЦ. уАнії/** /• 499^ Аґят*ім4.
л /*г«»г****ЛУІ '^/луі 9ан
ОЬміїл

Озе^>а.
І'слота.
Аяса.
ЦамстЛо .
и ллїмбл.

/Я^1/
т>і&>	'
ц&ьба.	&4Г ^-Г^ЛЛ УХ‘г*-*тлЛ)
А я/а.
77одл<н7*л	.
,.	//*ІЛЛ^<Л^' іАіі^оиопл^) ,
} г.^/ГЛ’*' &7М..
Л/&Щ0?ЯУІ^Л &&
^рЛЛІ(> ї+жАг/им**»
0го/>зднАм.>
Двоїла	'п'г.Ажл,,.;' г»*,
иҐал>оЮ'*і ''г~7'-------
^/^ояО/. л ...,а	,..^3л
'	:	, гл^а^.,
4йН'б0#№&Л' • Рмитій* ^^•Лй^гл»
я> ,ов'^ііМ, е^^аоЗ; ^3*..^.

357
ЇМ. ПІІЛОГОІЮЛ** •
Нині - с. Білогородка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (5798). Білогородка веде своє
існування від давнього Білгорода Київської Русі, заснованого ще в XI ст. У 1700 р. Петро І подарував
Білогородку київському митрополиту. Після конфіскації монастирських земель наприкінці XVIII ст.
Білогородка стала державним селом (ІМС. К.о. - С. 27). Дерев’яну парафіяльну Воскресенську церкву
збудовано до середини XIX ст., у 1848 р. реконструйовано за рахунок казни та парафіян.
Х/Г/^/^/^^лОо
ішло	'
с//ум>шиш /.4/• »**£**••> /ов"? '•
ЯбЛ*МФ/ие
''Тфб/.
Брло/па..
/Ґ'р/гґбн*. Жя/иті &	А”<угя	/ґ*
-АЙ*/*<**» ИГ ,
У//*лу» /
^/иАІ/ШЛ . /)*л}ГІ *уі еьнплине» #3' /рімугі Ж, /^„г^/Гутб ,
/л** /р> А/^/- ,	&> г*г<г^>/* л лр/г1'сггг£ ^ґ^олг^)
&рі Лргі А , & ^лрірт^ &.
СґИбр^//'>/>е / ////Ш)» Р.к*Лг> ІҐО
л>
А»Л и
-пиряЛк.
стопі. /мні.
Ля<*.
і* р'ґ/нуб*
&* У&/О/Я
Лог&ь
^ЛМ
ЛіспЛа
Лґна.
іїодпспбі
кжш //
ЛЛГСи
Л/ншвик/ш
•
Оіфодніуь А
^міаи/шю
&ҐЛМ*ґ< /?> /ЛІ 0*І"Л4“**''РС/’ &
?)аійРо	'^< ,у„хл „л
і№а&>т&&Ль.	А /><*»«/хуга > <їслЛ<
359
/\. БоБрнца.
Нині - с. Бобриця Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (580). До секуляризації
монастирських земель наприкінці XVIII ст. Бобриця належала київському Михайлів-
ському Золотоверхому монастирю, після чого стала державним селом. У середині
XIX ст. парафіяни Бобриці були приписані до Микільської церкви у Забір’ї.
360
Рамо

і Ч/ГҐЛГО
'Я&ЛМНЯ&.
'ТІ^бі. ,
/ЗаМі.
С’ ЙуЛНЩ+ФО	/81, Л &&ЩСЛ4Л '^ФЗ^ЇрНгІ.
&14С4*->
РМОС-, л
/^ЬшГ'ДОі^віг- ^м*^.
ОНилмщл
О^гм^ц.
ґ5гфі фі Мммилмл, 6І.
Ал*	му>л*,*4с .
^Л^ми^ми^с л +~ **~4 м^сл^/я»	£/л!ЇА4* 0ґ%гт6*>
Узерь
Пбі’ЛМіА.
« **уГ!сли<г:,
Л6»«»Л
Л***	/5 00
>//>»“ * **уі іуг.гтЛ£*4Л**	ґіклл+^усі,	, 0^?»^*-
, &«$+//уІЇ ,	£у*&Ау£.
АчллиЛЯі *Г	**
[юепб •
ХЛЙ?.
Иотба
згмла-
ТТоднаба
згліли.
Л^«^аА/
гтоітіб^^^
А/иа,
/уОєитЛЯМ 4&ҐШ/Л4&**# Г1**‘*т4с> Л'Я'чЛ, /%4
, гпл Ґ	***іо>*4(* .
%и&>?ПН&*'- У*'*™*™	4',
‘іши. ьт*г« і4	а
36?
Нині - с. Жорнівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (558). У історичних документах
Жорнівка вперше згадується в XV ст. За Московським трактатом 1686 р. Жорнівка відійшла від
Польщі і перебувала у володіннях київського Михайлівського Золотоверхого монастиря до кінця
XVIII ст., часу конфіскації монастирських маєтків. У середині XIX ст. парафіяни Жорнівки були
приписані до церкви поміщицького села Княжичі.
362
л&г
4£	.
їисло
сЛі/гето -.
ПоЛомем**
22?фебня $0онм>&)с>
с/іумхкии ,шАЛ./« «	^Л"7'
а ГГ/'<^>* /<А#ҐГ//?/ /X	/ ^/Л)
Г О • • *	9	г'
%уз£і.
/Зодії.
&/*4иса>	.
РІЙНІЇ
рмк-і ‘Мліли	0*ум", /ТюЖ, Ллу^г^^ Ґу*ш<,
*£т*й*14 у**?Л	ЯШр+І.
^НиЯииі^	*уі А 2етуО^у^^	'ф<Мґ\
ОМ^л-
0ІуІЇ-
. /Іон ^сяпгі <Ьлгщ..
0}гу>&.
Бмота.
ітелб-
Лсиа.
поіба
/•/„	у?* га Цр»*'** £<’»,‘Г, ї^бто 2ітч:+г* 2»
**р*<*«м,	А/>птЛ-
МІКЇШ0&)
Л*<л*/А->*л- <’»гіД /ґ>	2 О '*,£+?*„£.

м /	До?
^с^ил. Лг+я**-..
А^а ‘уїСо^+ЛГґ »/'***
Гїодяогіа*
АЛ(А,. Л	і<	,
ТІ/юиі&сіг'аь
Л^ла.
* Л/і>&£лЛл>
Огороді'*
овоц/и.
9#а4м>м&иь,
/уестія,^,	ву г* тл,г<,
2.0 ЇСЯГіА'/О^ьГіл» •
363
/\. Звонкова .
Нині - с. Дзвінкове Васильківського р-ну Київської обл. (389). До секуляризації
монастирських земель наприкінці XVIII ст. Дзвінкове, напевно, було власністю
київського Братського монастиря, а згодом стало державним селом. Парафіяни
Дзвінкового належали до церкви Стрітення Господнього у Плесецькому.
364
03ф>а
Болмп*
Сшп/
3£*ш
^(^л. к^
ЯлІЬипб+_>
Тір0щ#едемБ>
ЗеїиАЯ- '
Огуоодя&я,*
с^/^6/7!^ *	7^лг^//Я Я
^^£^6/^6)	Хлг/*я*л/ */Г<4'/>^/Є*ЛГ*><^
'“Тї/ДІЇС /^І	А<а
4%/*. Я/ЧА^-
?<ГҐ*І І


Л <** Л»/’-'* ^Аґ* К> .

ЇЇоаикдГАМ;
<№&мн6аи
^да^и^у
£№и&яж4&с>
/Ха/Іс
Рй*к,Я4я4&.	*<™>?'<^
МиЛЮф*.. 7^'?'* ~г*
'	<,^ам£г лЛ
365
Хуїнор’б Сііо/харец’б.
З середини XX ст. входить до складу с. Дзвінкове, бо ще в 40-і роки вважався окремою
адміністративною одиницею (УРСР. АТП-1946. - С. 262). Сподарець, як і Дзвінкове,
належав, мабуть, київському Братському монастирю і наприкінці XVIII ст. внаслідок
секуляризації став державним хутором. Парафіяни Сподарця в середині XIX ст.
належали до церкви у Плесецькому.
366
Ь/ело
/с^згетбли^.
гМ/Ґ£Г??0
•Тїутьб* .
о/Созо6их&
Г&ЯҐ+ЛГ ПгЛ*. * е*-^***** %43уші.
Р&Л'ФТМїН4& ^»ІЯІ	гг^'ї 9
.	л	* **
?Ор6і .	А^»*.
/Убдб/	ЗЗАґгТ **''+*'*»{	*•**., глс£уг£ <* Дггя Ялті-А £&>^Ь*уЦ0У‘
/вл &*« *<*3	
ФнЛ/Я-	Аі ЛлюреЕ ^Зля^ллл *и*я"е+ ^7x^7^
/М/*2#Л*** ;	,< /&*«; '/ИМе,
яіїб^
Ся*/*4
Л/гга
Мї(»-
^ци/^с
ТТН#а
АЛҐЛ. 
/7ійДда*«Л*-
* г/жх^*»<л?	.
’Г%£. —
у(Ц.т£>/**'>4	ЛЛіЛ-иі^--»
О^о^-	О*~л— , '*п*-"~'
^ІТМК0ШМ</'Х* <?/ ^.тт,^..~*	«*»!««. лЛлОіЛ^ ^*?пгЛ,Л»л
&4вф£'3, сЗа^л^ 73.
367
Л озони к*ь.
Нині - с. Лозовик Макарівського р-ну Київської обл. (94). Село здавна було власністю
католицького костьолу в м.Макарів, а 1843 р. передано до державних маєтностей. У
середині XIX ст. парафіяни Лозовика були приписані до церкви в поміщицькому селі
Липівка.
^0*£г/>«гХг •‘^*
іХупгорї, Ллмг//г0&> в7%0/по*&.
ІасЛо	,	. ,
крест/янХ.	** /в"	9^і
' &иясто-	.
ИОЛоНЄМО.) Гупу’І	А /^ 6¥>Г”*Г о~*б ґ. .
Кашт&)
6оХиииа4л
у^#Л Х^**»*<*»А> .

Надії. Л-^/ /»Л"
ОЗерЛ'. н»»1-
&6ЛСЯ1Ю'. (<?*• 
< тгпЬ
л«/л
пріба *-
ГТоЗпаг^/^- 
^м/ш^Лаїл.
ОироОнбм
І Ж	• 9
^июиіні^
Ма&мгжб&ь
їїилйо
УНаіотнбіл.
л-
Милячої.
Оісжік
и

369
^Хушо|П/ ЇГііліінонг ІІопіок-6
Хутір розташовано на території, що належить сучасному м. Ірпінь Київської обл. на
лівому березі одноіменної річки, навпроти с. Романівка. Про це свідчить карта
Київського повіту, додана до опису Л. Похилевича, хоча в самому описі відомості про
хутір відсутні.

1 ІепіроІІаблобскоі о(/іцестбо .
Селенії Петро іІаблобское Боршаїобксь.
СІЇеребня Серій ская Ьоршаїобксс.
Селіте Сратсхоїя БоршСіїобіїСС
<£)ере6мя Миколаевская Боршаїоблос.
сЛбтхаалобская Бсршаїовхоь.
_______ Собеси.
Селени Б ял аг а.
------ЖилянЬї.
ЛНребня ^олановхос.
ХуторЛ Люїікоь.


ІвшвигмА^ /7сп'"в Т'Ь*"’*'**'
Х/Ж/ПЇЯМ/- ‘Цлнсн* Ж>4 а ЛРж&а* ^//.
£**Л/7Л0 -	4а
//4/ДОДОГ» гА-
ХЛ/ГГГ/Л^/4Г4Г4гЄ
Л'Адес. х^
(^^учг,
Л/^/г//4иі.
/?/?л.
%рл. .
Болоптс* <.
етеяб А
/Ілга.
Цг„ґ*{ , жя^,<~< пм/еї+я^А***^**
Я /-М**.
• у Думаі*йСг««О 4мег^«с^ с іи^млл^^Лі », :/%>4^н 93У
•^Vл*^^ -Лу>>л*»*л*^гх л>^/ -^’’>л»> /Хї-А-л-,' Х>// .
*—х>—' ,г .
/И /н/я^І АїАлмґЛ' і^<ггя АяАао/А г
М/,АЬ"*‘і4 * >~>х'
ЯбІАаі ^/ПЛІ
а - Лелуі- “уі	'"‘Г* ^/УГ^>^о^
^я^ляяия^Ая. ,	^^яяяА.	,г
П^гяя/А< Лїнг*^***^ > * Л»х>л^л^>^ ’-у^
Оденнк
иЛ^І
я^яянга /^гггмАг» н ^уАк*<.
пог&>
$$, ^3 /еґЛ*лм<*£ 6А, (’ясяя^ягу^ суі	/УнГЛл >
Афмгі>

Л’^Об^яі.
^ММ	а^а^а. ,/.г^ >-„,А~
ТГСІ^Л-
'АМА	** <уг*Л** *ге**^»
Аі#д/10І&*
АґаітліАо
вяді
Пшпб/Ь.	. "»*<,.
)ешли м
АЯМ.
ІЛ цншті^ .
//рйи)^(^и. ЖмтАу	глг^иш^гА лА луг^/мА#****	*^^*ер
5^4^Х4С,	^/^-Іу&^лг/х^ат х А^еяяпАляяя	***•*£	<Я^*£у
А00 л	/БЗ	.
ри>р0()н&я ^.Єґґт^^ }Лщ4л4+і-4 г^яМ	&£}&•'***&~*+я*~- >я**'
ріїиф** ^,^,,^,^4	,
А&у м Л’*****^.** • Ж********
Х^ргЛ&А', Лік/ /и*/ д/*42л*ґ,	,
Т^иа/ягаше.
/Я ел~4, л^лл^йі г ^л^у^і^л.	Я^А. Уу у,.пм<л^г^„г1
с,/^^^^,,.^, Л****г Лу>А
0	^л^р»о 	ґ
373
Є. Петро Павловская Боршаговка
Нині - с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (5709).
Пеіропавлівська Борщагівка вперше згадується в історичних документах XV ст. Село належало київ-
ському Петропавлівському монастирю. Наприкінці XVIII ст. внаслідок секуляризації монастирських
земель Пегропавлівська Борщагівка стала державним селом. Дерев’яну парафіяльну Симеонівську
церкву збудовано 1755 р. ігуменом Петропавлівського монастиря Антонієм Величковським, у 1849 р.
реставровано коштом казни та парафіян.
374

/7і*Ч» »Ж*Ґ<**с *Луег~&.	.
е&е/мбмя Т&^икла* ^д&£шг?03га_.
їагло
к/хаябямї.
<,ига/п& -
/АгШЛ £іО£>л*Л ™4*а> Лк^^пгі ож/	/^а
О)е/?а у
Вшо/№ ( А'/г/л#/
сяияб С
Лнга у
т>г#а //»	*г*е*ст*<* Ал 4г ?4&*гч&**гг4*.л,
Милшца. уті	£о; арі л
Об^/^д^ *"““** ' ******	-
иО(/^Ь 7)»^г>и^и^/і
лм>м£	"'"~л '**"«  	"""•
/&и.££&л6о /}о^л.
л	МірЖн/ҐЬ; ,
лнтбя.
ТТ^я^іюомь
(О^і ^г^»иЛ	/№ АГ
#//У.<вЯ£рГ7*Аг£
А/*£*аЯ> г а/<'^/’/7і<*,
/7/ЛСрЙИЙ^
і
( //у Гґянї'/Р'*1™ ?
Яомамм&>*г у
янгімг*’#*- \
9амл. ,
МНІЇО/Л0&Х-.
Р6н/&,/юш
лм&ае
375
Нині - с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського р-ну (6280). Перша згадка про Софійську
Борщагівку датується 1497 р. Село належало Києво-Софійському монастирю. Наприкінці XVIII ст.
внаслідок секуляризації монастирських земель Софійська Борщагівка стала державним селом. У
середині XIX ст. парафіяни села були приписані до Богородицької церкви у Братській Борщагівці.
376
2Й45Л?
лхти^*/.
<'/лгх>/4>- .
ліїм/їЖ

^Ч^^Лсг .
^(іц/етАо
ІоІІіі Л^ЛП^Ли	^1о^г
7^	**+ів*.
/5ад&.
&?е/за'
(Р'А^тл )
> ^^"і-
Лага у
а	& /? Лг'юг*.
/і »	.
МмгЛі
)?ГҐЛ?/4. /^(ї****' .
77/>0/0&’дґ/м?
ЗЄ*/ї4/£ . &^ї*АкРніф^
—	,	»ЛГ Л-2<>
Сії/мМІЇЯ
'ДбОїЧ»!
г>	.	<*р£4ґ аТґ^г# ,
МіїДйіїЖЛ,. а^нпи^З	еуе^пл.	А"^^б ор
9и*і*	7
*мг<> &
Р#и&, /Ім&с, />&</? н/***"** М*»6
377
С. Ьраіпскля Ьопшаговкл.
Територія, на якій знаходилася Братська Борщагівка, входить нині до мікрорайону Микільська
Борщагівка, що 1971 р. увійшов до складу Ленінградського р-ну м. Київ. Братська Борщагівка
належала київському Братському монастирю і увійшла до казни наприкінці XVIII ст. як державне село.
Парафіяльну Богородицьку церкву збудовано 1740 р. (Похилевич. -С. 18-19), за іншими даними-у
1770 р. (Киев. -С. 74) і добудовано 1822 р. У 1847 р. під церкву та дзвіницю, що була збудована
1811 р., підведено кам’яний підмурок.
37?
ґ ла&>.
°&/>е6ня .//алеЛГАзая
кмо
Ріиіїк
Л/кґт6т£ (^М^тгли ЯїЛл а #Є/¥ҐГ4Ь>
сЦ/ї/УЯ# „	, „., .	,	,	>
-	' /’а/цг/ал* Л^^/іглі Лі/ /мшл/І алі4 /,Лгі/і
Н0/М&Є//Н	*
у&гзгн)а
м оЛу&£
«

Нж ‘/гр*г«ом?£*
/Ус^Лі.
УЗе/мі 1
[^С^О7Т771 [ /г^ґ//)
Є*шл6 Г
ЛЛ/а )
пкі^а 7/11,17’,‘
Зеліла. *г "*
тгоішпАі
Зга^и.
Каш/яЛе
6ЯЇ “
лштм-
/^7
ді'^бил/А'гя,
/Гї ипи /Г<ґ<

. /^Г*у***глк *****л*"Хе*>>^
• х/л^г/ ^гі	2/. -
Л+ґгхлгкЛічЛ 1^/А^СЛі' А**
І< О-^ім4	(/^‘Г Ґ^С^./л-444/І ^ҐІ'Л^^ГЛЛ^
X/
379
Д.н икольская Боршаговка.
Нині територія колишнього державного села Микільська Борщагівка входить (з 1971 р.)
до одноіменного житлового масиву у Ленінградському районі міста Києва. До
секуляризації монастирських володінь наприкінці XVIII сі. село належало київському
Микільському монастирю. Парафіяни Микільської Борщаі івки до середини XIX ст.
належали до Дмитрівської церкви в Жулянах.
зяо
?/<гЛи
сі/яг/по-
И &/І0///£&/£.
"Торб/ 1
ОЗуМІ І
Бо^аяга \
^/П^І (
Л/г/Я ]
/3^// .	/иуШ4*&/*<и,
тіоїбь-
е.//у *?<!<,****>	$ /> *	і.
Рбі/іі /
РОЧІ^^С^-	кЛилії нлягі г і л/л/і^
'УНИЛШЦ& я '/У'нрі *у/ екогмі+ті., Яу.	/4
£*%**&>
\}і **ли
їх*'.
рга/оедн^'л,


3X1
Нині територія колишньої Михайлівської Борщагівки розташована у межах київського
житлового масиву Микільська Борщагівка. Село належало київському Михайлівському
Золоюверхому монастирю. Після секуляризації наприкінці XVIII сі. Михайлівська
Борщагівка стала державним селом. Парафіяни села в середині XIX ст. належали до
Дмитрівської церкви в Жуляпах.



Їаг4с>
С^Лі'НАЛ^О	Л
.	0С*»а^Г/'Л*ф'ї	&,
Л &Л&МЯМҐ2&.	________________
Родії-
РЇЛХ '—*
МиЛШЦЛ 4*гі*г*
Ь* ЇГҐ0П&
0*Г&
и е4уГЬ.
И**М ПІЛ#*** .
з д
Озе^>а.
ІЇомгтгл-.
£т£2>6.
Ляха 
0$/**
/'А
ї/г&л.
<А» Д
ХЬ/мії>
Якії «7
лушт ,	**“+
їібдяаїмь
Яе+иЛ* ,
Мшх~ гл~~
7Г/Р0&^?&*&£' 77ґ>
0ЦЮ6&Ж*'	'*"
ьлну*. £;-
&>•
3X3
Назва Совки вперше згадується у документах початку XVII ст. З 1618 до 1787 р. Совки
належали Києво-Печерській лаврі, згодом, після секуляризації монастирських
володінь, стали державним селом. У межах Києва Совки перебувають з 1923 р., нині -
у складі Залізничного р-ну міста.
ЗЯ4


ЇЦЄІЇ6
я/ми%6*//#.
&1//7Ґ/7/0
Но/ІЇЛУе/ЛГ
-	/4**73 .
&< З/ " л ґ	£ірг/, ,	3^ <-
с //у^мчж&г* пеЗл Л2Я а Л&еж&їаїл Я /^л<(и}’^ .
(с Яс-М<г ле+*ґ /З/ /% ґггпфї &т$ ?. %-іїа0А.> ;
Нлш/Ж
б&£*6 *<
А».
А (>С9 <°Х-<4

/Ь&$1>1. /^ГЛЛ X /п/>*-А
о^е^а •
Бо^о/г?а

//ЛЛЯ:
Л7ЯЛ*к*м*'
иШа> >
/2М?П<>Гіїґ<
}?*И42< V /Іії<&- .
//,„г+^ул Л&'^ега&япеягуі. у^^л^Лал> Ла^>о
-	0/г <-г^А+<у^гУЇ
(}	&О /!^р г*А+< І' у**	/9?&/Х> <Мг < г
06&Щ& *	<ґс<"£ ,	~ґ^г> 2* у^А^у^ггА^о , <
' ХгГг^Х^^Л^Л >
/^а/ґЛХ4ГИЛ^
с№и#0АЛ/я&*' у
/ ЛЧ*Лл*£
!діся*'я ''
Шґс/& ,	,
рмш,
'Г'їгА'уі *угї £*МГА^Ші > 34'	30
ЗЯ5
( . КпМЧІІ .
Нині - житловий масив Біличі в Ленінградському р-ні Києва. Приєднано до міста
1966 р. Біличі згадуються в літописах 1161 р. У XVIII ст. належали Києво-Печерській
лаврі. Після секуляризації наприкінці XVIII ст. Біличі стали державним селом.
Дерев’яну парафіяльну церкву збудовано 1797 р., у 1852 р. грунтовно перебудовано
державним коштом і прибудовано нову дзвіницю.
3X6
/7еяі/ю
Се/іе/а^.Жилян^.
(иоЛо А
имукоослл,» жЛл> £&> виг-сгаг&іе 7?/77'цшї
7/Г>	//!/Г	і
Ш/ІРи а Л^'г^лґаЛе /0/.
0ґлп/л 4л<6уґ/ (с	0^7 /З Л Лф/
С 1//ЇҐЯЮ
7иЖЛМ¥#£. ‘	'м'"4 &**.
« ,<* /о о &<о»* / ►*/»'/'*.'»*«
ІІрЛ*	)
^Л	( ,.„,мі.
Болота.
^гг я,>4л .'<* '★’о- &*-’<'* <
/7л/м?ґ*<г<> &Лр£ґ'9яЯ0. С	.
Р4а/ІЇ<
/>м», /Мтіїя/.
тналидуа. *7}{геу1і г^,/ Г-ООО гоо^ллл,лх 4$ , /<уі ло,<^£ ^0
$(Л 77іГГ,^/( (7іі '^'0^0 Ло7м^->лАо^ ^7л//^Г»Н‘
**** Іллслп4< о Лґг ол^О^тТо/с 4
/( О(/^"' (1(Ж7О лі-/ог*гл4я^£ (7/^0 л£т*(/ґ' 4лоо,
ЄАЛТ07Н-
Л(уо*^4 &>ое/уг
Стспб
ЛЛ/а.
п&ба-
?)ЄЛ4ЛО<
770 їБог.
ЛЛОл,
Яадшггяо-
лемллл *<
ЛНга.

<#г /^'г’^^Л'хгг'.'Х/	/^О/г/Уб
,гу,олг. Л/Р тлооЛ^лл/ Лг&ІГ	лчллЛлл^**"
/г /і/л'ґллл^ /*" ***£•-* о**??
///Г рОГАОЛ Лі/ <	лгг^Г Ло,
Л/ґґ Г/ТЛ"* А
Ґ7/ооиз^ео)ем'с.
'Зелїлк.	^^4>-л-д*л-г <*х-<^
(7(7, 7<у? ‘ 'голо<, £}о.
^7?АгікЛ (/У Хгл*г/</у^
<ГЛ?/<9Л* /
,,,,<< л&/л£< Г,
(/ Г" '• ггь*А*'-11 г гллгогллл^лЇТ Гл'о^ллгог  . л^хХ<»Х’/ ^7а
>'<у 70. 44 (&2 ; Жи&»4гл7 і// , /Л/'Г.	44 б г &ґ<нл«.
ІЇаяйь
г /4лел-Л^Л& ^Оло^оолл/лТИ .
С. 7/Смлянм
Нині с. Жуляни Києво-Святошинського р-ну Київської обл., розташовується на південно-західній
околиці міста Києва. В літописах неодноразово згадується річка Желянь (Літопис руський... - С. 135,
189 та ін.). Жуляни належали Києво-Софійському монастирю. Наприкінці XVIII ст. Жуляни
внаслідок секуляризації мопасіирських земель стали державним селом. Парафіяльну Дмиїрівську
церкву збудовано 1715 р. і 1847 р. її розібрали як счару. Того ж року було збудовано нову дерев’яну
церкву, яку 21 червня 1859 р. повністю знищено блискавкою.
<$ере&мь еЙшіа/шА/га..
ІЇ/&О	'
Л/уаґ/п/ягг/ .	* ЛР’г.гґ<?.*-<*г& (^Р'/
(/ІЇ#б#г/>	У</>ґЛг<* Л ггннгмуА /& &<,2 ггг>пуї. а>т / 2.
Г /V <*</»* У* Л'Х/*^' X Л'/Т	НІ
оіа»9а>
и ос/уЛ-

Яаіаап^^ &*-2л ЛфО*ШЛ4и .
/]&№
/Рлуя* .
оцрл І
ЛМЛ
>1»
ТТої/а . ‘'і
/лЛ

Аіґ" аг/» • ла&г.гь'Ь 0

// ^Х/«^/ГХ/’Г. (	/ А~Г> "/г,
/ї .
УР/Хб^А^х/И^ХЬ. /її'	і,**,м* (&х*
'ЯІЇ&6ІЄ&' ''б/з-	^•^Л,тгА. ' .
ІНа^/аЛ	,,'‘"'*л~-'* " "'*<&*і.
Нині - у складі м. Ірпінь Київської обл. В XVII ст., коли Ірпінь був прикордонною
річкою, Романівка була торговим селом. Пізніше належала Києво-Печерській лаврі.
Наприкінці XVIII ст. внаслідок секуляризації монастирських земель Романівка стала
державним селом. У середині XIX ст. парафіяни Романівки були приписані до
церкви в Біличах.
//нум	. ^.'
УН7/І0
Л/)ЄУг/г6»/л6. »Лу.
мг/ете -Гу^
ЛЯ•
'ЗНалшца.
0&Я&Л
и 6^/1
'7/уЖ	#*мі.
/Ґ&ґ*У*, .*гґ+'*,/	&Є&Я&Г*; *г<» улг**УУ /Ягже.гХм
ОЗ^а .
1^(!Л(М(1 іїХн,'	4>*«М*+*	ч	*у~г £ £
лмеяб 'Ь^Г"*
/1 /УґЛ	/йф*£мм*> Лму Хмґ*Л**6 & шїґ/г+ґАґо'* ггя’&лГг- /^«2/Г''***- Л^зя
' Лґ/у&у г^ггл’^гл
н Ху> <')/•< ,
Пої&ь
Яа+ес/ибо
-^ІІамя/к,.
Уі^гЛа.
ЛЛЛ&
ІС‘‘%'Л. ..........
Ут/уолУ'- 0ен&
Земла.	'х^'"-
Ого0одн&Л>
’Л £л
^еде.-»4'	&&*<,
$е*іа4іґмйь
РЛУлАмоіііЛкяь У *******<!«'
0илйь	з.
" 8ш&ь	3'
М/4С&М72/Ґ&Л.Я Х%	ґо^к^піГїи ***+«Г70
391
ТХюБка.
Хутір розташовувався в лісі, в межах сучасного Києва, на північ від житлового масиву Біличі. (Див.:
Карта Киевского уезда к описанню его Л.И.Похилевичем. - К.,1864; Кисвская область: Общегеогр.
карга. - К.1992. - Л.2). До кінця XVIII сч. був власністю Києво-Печерської лаври, після секуляризації
монастирських земель перейшов до державних володінь. Парафіяни ху іора належали до церкви у
Біличах.
392
Поселяне
інсіро //ешробское осїщесптво.
С сл аніс Аіншіороіїь 
 СпіарЬіс. /1сшробцЬі.
 А юпіемЬ.
//ил ЬнЬїя (Мощун '6.
2 орлика..
394


Уоіиаиінш
їаслс
ЗНиботнбія
ьиястс
С	Л&Л.А	<* .///Є-Я О-3 8 &	.
.сАС^	6 7/1	О'”! ' '“<**	0^1*6'
/10 Л СІЇ/€/// (3	еЬ/ніуу). Іїмуел ' /к*‘Л*Л**б'-ен<>
.	Л/у	І'ра/^. ьку>у**^<о
'Убрбі , ІКйУ^/З , Лгоу&а^іл.'' Я^оіусІ /-
1 ІО(И>)1<1,*А	/•'Л'С/ОШ^і/ ІҐ. 4*3^
, 6~/іа,.<аі „;„«^,)г* >е/^,'„лл ,	“;»<<*Г,
^37 1 К*/9*^ 3*, Ааи<лі)л^ Ло, £<гуІ /&$, 7?&у{ Я&% ,
(ЗВлми Іду. МуІ Я* 1*С*СШАШ'уІЇ> /^гниЛ	'’фр+е.
£	ҐП*****^^ іуу,	Ч РСсу^ .
АгіЛфї	т+**и> Джя+М //1а<иу4
Рімоос.
рвиш/пВяма. У*** Сх*ул+і* 1СЛ4С4Л.-/?&</&	Г*> 67/?. \6>м*у?4;
Ліилищл. /ЬегфЬ л^реі Ліллтвиіплю 6у . 7^6 Н***£ (Ьп+уобфЯ 33,	с'7
>*" Л*',-' л>4/л Ко Ц/»цЛ и
£//я<.м£ /^3 /30/аа.ін и
/^7’**<* -'^	і / //?~ /ч//У / Л- АГ
А/,Л 6 г ГЗ _ і /ґоі <.<Д *&1, , / !тг Цст« _
/ *	^сг«<*4л.
Одонда. *шгі
*** 9 Ямпію/г 33нтгууао /я
и о/буЛІ.
/ЗосЗЬі.
Озера..
ГіНН о пі і	ра	С'^^гт £
*&. (ЗЗн<е/туУ^.
бдн» °ур<> &**Ао ’>'*^Н	2>о
З 00 “> Г*‘-ҐА' І.
Болота.
Стені
Лгісос .
ТТоїва
їміла
Ногба-
лгиа-
тїїпоїба.
О дня сЗоЛО/гіО	е)е *)£>& СА ^Л-(Г-/І л /ггг^ЛА«ми*о Л^еАо 3<У&,
Ні иіи>ат»о
/Сп^еі Яшто+о	л (<<<</> іт£т>	Л
( іауще<тіґм ; боелнї ,	МУ^агп<-(с <<}& уулсЗ)г^о
о/?ущ£< << ('	ч.6( .
?ЛЄ„іЛ+С С^г/осли А 'с^гсг^еА^ ЛігіМ^Ліо	>/.

Х^іНЛИ. ІС
Лгсса^
Оіоріїнбі* і	<У“> ^і-
^лсл’Лл»'" * Л',^Л"’2А лтір'«‘ і^г^іи. ^О-Ол^і^е
ІООЩ^.	г'	и.,,.,^ , Ару,,;»,,..,,*,«••<>,
їиякя 'Ігі^иг‘< ,	.
^оуті
Ха&&п6о
всд~6 4<
гітпАл..
ІЇаїтжтгнЛ /Іел Яр&пблм льгеяті ея>г^ж а.
А,^,^	^,гягп^. ^{
^амл.1^ иублетл» .
1^»{/мЛбн^иІ,
УЗоія. а^.^о/
•/*ЛА*т& ,л *4*£ьО*тєю	' і>лл4щ&£
. л . ТІ7іиам&/<І£>.
С^и	.
^лАЛлаіл»
А4<	/ГЛКе^г^^е '2 ~	£
а 3*3	г
2»**"£+>	СЛЛЛ
345
с. в
Ь1IIIІ о
Нині -с.м.т. Вишгород, центр одноіменного району Київської обл. (22400). У літописах Вишгород
згадується починаючи з X сг. (Літопис руський... -С. 35,48 та ін.). У XVIII сг. належав Межигірському
монастирю. Після конфіскації монастирських земель наприкінці XVIII ст. Вишгород перейшов до
державних володінь. Дерев’яну парафіяльну Борисоглібську церкву збудовано 1744 р., розібрано 1860 р.
396
/мело
ар, оо г/.
( ЄЛЄН(С (Тпсуз/ме /ГСеггузобцїм.,
ХрсстбянІ. М/у Мїсо * М-о яІЇЛ'	а /б	/усаі •
ц/б/е/ТТІ &' (^г,гіг	ж]: б/ -7 7 '	'б. Л<к
71 &/І & 7/70/А/* 	а ґл ггіїїґґ, г+т ї'ґі 0'7^^^ №	а !<*-*• <-»і
КАассаЛака^'1’^^ '" і"'"''~
}ЄЛ(/Ш. /Зі гу.6.~‘Л м/.уг'шби /і-"*..~Г
Л одЬ<.
у>„„
Болота,
озера. .
Ласої/.
!• /ІСІ с А^^с- АСЛ ЛА/^У Гг,ґ»лу	(РлмА+ю ансАл ^ОО а^с.	/Мсуг и+<+*+	сл^,
7* /СО&Г'^А КС'Мірт/МГ 7ГЬ0?чу>		 		—	бо
3 .7л<£і/ґг А~Л 		 Збо		-	бо
7/* І) а іч а ус а	- 	'ЦОО 			 бь
/- С/(	Л л 'гу^ГрЬС-^	—	 4<т^ 			 бо
6. .‘а^ассу^^ (іЛулсб^ сслі^иаг^^		П5 _		4о
7' С'Л(гАяС&7Іо Сга оАнп РПггг.у К'1	.		/у> 				 _	?е
							 130	
/7 - а&и^Т^^о 0Н0МГЇ ОГ4^ /^.0	т+Чу ,		 Ьїо 			 4&
Ь ол агиг/.
с-тпеп4і
А пса.
1сауо7*&гггґЬ.	г '744-7 *”с ярм# ***б?
ї‘у.с»н*у Ао«гЛ ч.	' '<.<
?и бсру/н.
(Ум аул о /7с >н//абМ(^с О ^іс^с/а б су .
Поіба
^іССіиі	Легіл^л»
тпба
Алла. ь* суро/сАЛ /іс/ЧлИАЇ, а ,«с
ЦодпосВо.
%мли^Лша. 0/етла*>
ІПЗОММіМ^	С2.
ЬМйІ
(ПооодмАс^
,№.
фру*/»ь
^?Х>ггу*> сЬ Я б7

Л¥*^ХбА.	Хлж/ Лч*;
и С&аЛс.
Т^тшасАйб	є ***тл£0іґЛ^	: ,/)оА^67 /б/у ЯіуСАбб
4МНі&>ЯР/ґЛї>	г	Ауб Я&, &£**'*£ /5' . /^у£>
«с7	/» с*. Х/Ц »с^/а/^аг^ак. у
397
Нині - с. Старі Петрівці Вишгородського р-ну Київської обл. (2967). За переказами,
село засновано за часів Київської Русі. Старі Петрівці належали Межигірському
монастирю до кінця XVIII сг., коли внаслідок секуляризації монастирських земель
стали державним селом. Парафіяни села в середині XIX ст. належали до Богородицької
церкви в Лютіжі.
3<ії
&пу,**пр*&К* *ЛрґЯ*Ж> ,С Ж* г****£.
Сліем'е /мтежб.
г^жчічі’Л/'Лл. /і!1, а Мгжхап
^етМІ, <"’"'	<Г'%Г*г""‘Ч'£ "'•<	'*'’< ‘"'Г*'
А /Іят/Ж/МЩ/Л
3&Л1//4 .	( *'ГГ7СГЄ„/ґА> //«.ти
І'ОЯІМ
ЇЬл*,Я4я4*“	. Л^уАЛ, Л*4у»лг^х Л^АмсХ-, /Л-гхг^ґ^
ЯЛ**/І Л/>4*Ґ**4.
Уіїи4Щ&. /УеЛуІ иуі ЄЛмшА^-*г/А^ »3/Г, 0^6	/* 0тф>0б?(к
6м *»*	, АЯу)Л4Гі+<Ль г с^.
С**М./ /0 &/ Х4уоГМ4А"1<**4<4	у & <0/1 у'**'*
<ґщ&.
/Зодбі .
ОЗе/зл
Ралена
/-0^Л	/л>Л/>л-	(’Л/'/о ,5 <-хг хл/
/4Л^Л
/)& 4-0 т**С*4»й>
/ґ*^,<„^ 0*^9 4	<*' £}2
ҐГ>Г/^М‘^% , ' Ґ/Г9ч4у /і ,<и<.	ГШ'ЯГ. 1 ^/Г/«<>
< 9’^1 ,.	ГІ^І ^>'Т ґЛ'гг/>< £ І*ґ/Ґ,’	%^>£4Л?*0£,.
Оіал&с „ .
иМ Л../^.,,™^
7	*/***& л {/їс/лЛс'
( ГПГТУб
ЛЯЛЬ.
ТГОЬ00С>
/Сли^я0*
0одї '/і^л
МПІ’Х	*
'З 4 *4Л	-	*е'
Уьо&ба.
/С/£44Х^	Ї<<1	гі, е‘глжліі  н  > /»< ,>>*''•<•
ушм л Л/гаь /»<	*
Я/МЩ^де/їСе
ЗЄіЛ/ЛЇС
ріурріШклс
с'іїс^у^ •
е/„ , „л Мо	^-4 &;&/!> ЛіЄ'ЇіЄ
/6ґ> У? .><” 4у-> А>ГМ
. << 0г*'г*Гґ^г' у'- Ч'&'Гі&А* * ^//їґ.*.
у)0іиашмл,	/
&іїІ£^0/7гЛ6&Я >У ///""'""" г'"""*""'*>
(//гн/л^Га $/04?,	. ??/£ ґ х^лгл-
ш„у/. /;Ржл»/ Ху><г-лг„	^,а	гг^
у.ЧА^ ,< /7/>/.<.
399
С. /Лютежь.
Нині - с. Лютіж Вишгородського р-ну Київської обл. (2277). У XVIII ст. належав до
володінь київського Межигірського монастиря. Наприкінці XVIII ст. внаслідок
секуляризації церковних земель Люїіж сіав державним селом. Дерев’яну парафіяльну
Богородицьку церкву було збудовано у 1800 р. за підтримки колишнього київського
війта Михайла Григоренка.
400
ЇШ/ІО
Л'/.)ЄґМ4Я//%. . Ц
'/'„г/гг# Лх,д
Магга^/яа'фм
^Сії/ЛА . І ></

0>ихіл.
^ЦибоМН-^ІЯ- . гЯ »»?«.««* < ик&іе бел/ЛІ, /Л^0/ /< /и /г^сі^,
Р(?і$Ьс
рОМІ-. лЛі/ЮС М/>	, с'^умк, &н^г,	, ’>а/ .<
/}&()£/.
О)е/;а.
НАМ
Цшанщл
оЗе^ідл
и о/у64> 
Хвиуяйо
&Я6ипит6я>
^Іияуеї мусі- у, X/* ^'г(,
/Н.4* Ї^ҐГ>‘«-	*«</>!& М Л4С	<у/, Мфі >ЩґАА/>і£
»у>уЇЇ .	Шу /?,<;&
^(Х^іл/псМіА^	ггг^А>гНг
ГАЛ** *Ял>ч6<. '	с»„и,лу}.
Ллпш'луІ
стгяб, /'//""•«•
Ллм.  /ҐАуі’Г '/,>>
Н	/ГЛе/чА '/Ґ*А0,
ЇЇо'сба.
поїіїа н/^у>„>„,
Лії/(1 . - Іїм+лнл* 1-у.
ПООЛЛГЯя
}е^ли
Л/Г/Л . ЛСґ ї<? ггггя,
ЦрОМ30едеШЄ А;*, „(,лл
№і4М44. •	і ‘ ^&',0,ггА<
Оцро'скЖх. /у,	,
ве,о^ .
Рсмаи/М*. '*-л'""А'
'МиЖмяя#'*' у ,,-п
МІ

ТІ^иммнІ^.
ЛіЛ+яї £л^»г/*^н. ?*тьі 0. Л^уїЛЛ а ( , А^глс^гг,- і.'Гік урйО '«гірі.'
У^Аал^іл^і іХоА^иІ, НАН 1-^/^ЛАаАІ <Гп	^/алАІА£6Л 6/^
Лііі	(//си<лл/і .	Л’^ЧІЛ' г^^АГА &еу»А?А) гр«
/ґ’<	І ‘ лиуі /кАЛ*/уіл.іо н.АЛ»ри^»гг^}
+ **4* /0Р	»Ч>	Т014-4&<>„<{<*,
401
/X,. Борки.
За переказами, Борки засновані дуже давно, про що свідчили залишки багатьох кам’яних будівель.
До передачі монастирських володінь державі наприкінці XVIII ст. належали Межигірському
монастирю. В середині XIX ст. парафіяни Борків були приписані до Богородицької церкви в Лютіжі.
Колишнє село Борки було розташовано в місці впадіння річки Ірпінь у Дніпро, затоплено в середині
60-х років XX ст. внаслідок спорудження біля Вишгорода греблі Київської ГЕС.
402

їтло
А/жтіїшб	45.<>ч^
(4*///?//& .	V &£&>
/2/>4#Л///#ї
ААаса^Ш//^	у
'	/ ЛА//лгггл^л, ;,»//,/" ^%/^А' /г	^'''*'”*<"б
У17 <о~,,„£
( .' іін7> 2о^чг/. / іАгг^/^^о &КС1^О '/ Є у»> оло^оі'6.
^Л'/і /‘"ПґгЛ+'У
7( ггт 7.,.
Зеш/ш.
''Тс^бі
/'Мдб/
озера
Болота.
біил^а
я ії/уі.
РШ&,
рЛІШ,^ПІШ. їН/2. Л/2/Г**/• 64у, 0Ау*“<, ҐотАґ, уҐґ'ЛіґАе '
н 6*4+* А*** /9+	,<
їіслуі *еуї **+****„*'*' <}. /Туї	Я, у, е'^аурУґугу
*^<,~А< « /*,Лу> ІГТ/*„*А.
6^^ (»)аепо^н/с бсюАун у /'л'і&^уАеь Ар/Ое'/^бЛ’лул )
+1*+9*£с..
46с	.
їоіїи+ля/ія. уп~»Ф‘Тл*~~* / •	л.
С/П&Б^ /г//^ Л
Д/Гоа	Оґу.,,^ ^Р«,тл,	/<&<7
ЄО***"/ ПО „/?*,' <г'у/Л'Гог.гТ&у, г&о^о+А&угї *< ,ґЛ?4е*+	.
''О/Лл л'у, о 4/, <у^оу/ / С?ҐО*у£ Ґ< /їґґі'4	’ /'^2'
/^жг/л/77?/	/	.
НріАа }<ліла
7Т/9М*'НЯМ*н2е^ .
Лаг6а
А/Щї, /'* '<р*0 ООАгС ЛГҐ Г<''Г Лг.
77&д/?0і&а.
Іслма гг
АЛГгґї. .	"" У^'ггт
А,
}МШ. 6
&іо/Х'дн&л. і
Мо/цл.
л&*<
л
/с 1^/Ґ*Ґ'/А/УЯ
'АГїґбшгМґА'Л*. у

'еу/
403
Нині - с. Гута Межигірська Вишгородського р-ну Київської обл. (268). Хутір Гута у
XVIII ст. належав Межигірському монастирю, але наприкінці XVIII ст. внаслідок
секуляризації монастирських земель відійшов до державних володінь. У середині
XIX ст. парафіяни Гути були приписані до Богородицької церкви у Лютіжі.
404
о //&г//м;г	&о •
Х? у торі <77?/(Л6нЬія с^Сощу/Аб.
РімАбї
Рам, ії/яАмс
6*—уь*	а оУуїстА/о. ^А.
ТнсЛо
К/м’(т(ннї.	скарго 'іо4а
< 1/7/1 те Л^тл/)х	п і
нв^о^емі	,
'Мм/^а,
одаж/^
и оду/6.
/аіегм&>
бйі'і аялпіл».
ОЗсрп.
Ьолет/*.
С77К7і6.
ЛЯ/&
{' Н4 Г Г7/Г/1777»
Аг << Ггетг+и .
^/» ТС О Аіиі гЬ	А/і
і
Погіїл
/ТсГІЇа
4,

П ?****< а*
//од/кп&л
ксК/ї// /<
ДШ ,	№"***
Л/Ю/КСГ&&/&
і ///^/^ - АусетА/ґ/ґг Л4 /у>е.< 'уу?/ яг	*& >
О/суошб/л а "‘"е""'/''- /‘^л
//	А^<-,г-,Ау.г"г	4. г А/е> /•'рЛЛ'ґґ,",	^
//^ <'+а / ж/» -'/^^’гУг </г<Г /л
Г<г<?,,«	Ґ т-/<7?Ґ<	.
&оа*л"/ш*>	7	/
.'Мн0Ґ>/Л/7ІЇЛ>. У^.,..„,Г,^ ,„,„„,я,о	/-'*'-	у<>,
*0/г.'п/А /5 /	/ (Я/Щ&Лі* Я/, //у 4 А О	£
"Ґ*.	, /у ,с г у	г^_^
Ау///><
7	у	'«ге?*	<?<< Я-^л^/ /
<)//ІЇиОЇЇІ/Ґ	" "’лгґ.уґАА,
405
у гпор'б ЛильнЬїя Моїцу
»Г6.
За Я. Похилевичем, Мощун, або Пильня. Нині - с. Мощун Києво-Святошинського
р-ну Київської обл. (835). У XVIII ст. ху гір належав Межигірському монастирю, але
наприкінці XVIII ст. внаслідок секуляризації монастирських земель відійшов до
державних володінь. Парафіяни хутора в середині XIX ст. належали до церкви у
Мостищах.
406
іНіаро /Н/нро&ьеч.
)су <ІЛ'ХЛ'
/аОЛО
Хуторі Уо/зянхоо.
Огороди(мл.
Уимі^/и	о иузод^<
х бХгХХмм^, Оісррулггкі ,
/\^>СО'• с/Оу^ссксіїе лоЛа 4о алнтлаи З^дуиЛ.
сМ/ГОПС	^",я/ X/ /У £г><-,"<уґі	?•
)біііаи/н/л
Жісботмімь. у
ПОЛОН4СН6€> /лг,„	А*л	І! ч.Ж'г.4	г
"Тор 6 с
7 1) оді) С .

іїакіїь
^Ліла /(ОЛіурСа	о», & <.?<!><,„<»я&; Л'.<_ 3<*ЯГ(3)&	<<
Л ///>.	А, :.г<	««9^
Оїсра.
15олотА-
Сггкпі
С*/9но <	с 4чнм А» У &/н», X сг	ґ*+\о о-н&Иі,
(і су» . » 6-і .
А/ггл Л .
Лксі.
Поіба.
^л/ие
Па? 6а
лн<а.
ПсІЇїгоїЗа
)сіііДН и
Лаосе.
£*<Л.	4? 6сіу^е^,г 4	р ,
*ч£у	і І	г	АЛ/Г»»‘гг Ч	,
ОСар , / у/і »• І . с< ^у^35~ /	*•'	/>•* ґ >/ч^»ц %
<^>«. г^.(
ГТо Я р* Н і"у.ЦСҐ >.$£+< Щ) /1^'г-^.^сл я, х /Л/Хг<А* Лл^/Лч» <7ГЛ’/?Л7
/< {</^Л ,^ГА
Па гана »• і •* ” '
дНн^О/ПНбгТЬ. НІ Апе^І	,
цІлилНІ я .нлі* ^аггм^І Коуі.
Р6/(/бс
рсиш,0&ш /рс
УРііЛ££££^ОХ^,	ну(і	• //}£ Алеуті туї&р ^г
Одсміїа.
ц	А^а^пЛлм	яОлггт^
Ла гсс/н^о
воді *<- Л.ї*.
пґ г£г»-> ґ» 
Гроніведе/ссс	ті о С^&^с/>\.6су	>
^Сі?іЛ4£. -і*слр ^елгїі/кб <)ГІ	. Л/ч„>М**л ~,<тґгґ 6 ***„*£
Ро4'<>46'<0	, <?<*,* о м	с 4 сЛ , яг * "СЛҐ *-
/рСїгіЗСИ .
407
Нині - с. Горенка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. (5500). Перші згадки про
Горенку в історичних документах належать до XVII ст. Частину населення села в
середині XIX ст. становили київські міщани. Парафіяни Горенки були приписані до
церкви у Мостищах.
40$



ЇНґЛО
Л/;сгт6ян%.
( и/ґї/хо
/НИОЯ/С///С >
РуЦ! І>
	/)с^1 ля^і Є*ШТЛЛ*ГГ*> /Я,	«ГТХ^О^
Оделнда. и о$у№’ Ло/)^і- А*лесяг&}	Л^<а*’»*7«Л‘»Лг , ^Г4^мЛг *е 0^0 ^•^^7 Ас^ . ^<ОЛггхгсГГ^/<, Л^Л*»»4*** хм^ммя»^' йоі*"******/**
н ллтб*
/ 'юМн.
Рс>Л о///а,
/1//оа.
//гНп

ГГОІЇПСЇІЇЛ-
УМІ/Ш /<
‘ А/К
Г7/<>м^'С?1 А/’ггтбг,,..
/??С
/
С/О/М	Ал
А?

ріїМн ,№*'<
.< ЯІЇґМІЇ 
409
С . -М ос ти ще .
Нині - у складі с.м.т. Гостомель, до якого включено з 80-х років XX ст. Засновано
Мостище у XVII ст. ченцями київського Домініканського монастиря. До секуляризації
монастирських земель наприкінці XVIII ст. Мостище належало Межигірському
монастирю. Дерев’яну парафіяльну Андріївську церкву збудовано у XVIII ст.

^Ькчсрское О(РщССГГГбО.
сМ. НСПІССКО 'З^ЬіМрЬ.
Сел еніе А ашюжоима.
^у///бг Коиіі/оманксь.
Рудня Каииомансксія или ^їнмерскал.
412
< /блс/легхо
Ар( ( ///$////& С'//ул('€ех,иуг.-о >/Ма_
ґ///Ї(/7?О ,
//{7^}//І'///(, ^пглг>/г,ї^9
7'‘<‘‘	і^Лг^г/гГ..
ХЛаса/филтщ/я»
ЯС'Су СП&К <”Л
44 су )Ь е. а ?•>*<
7 ЇМ

озера.
Г}о/іо/па>
С771С 71 4 .

}(,7/Л(С
/ГоїіїіХ
/1/ЇС(К .
Г? одно* & а
/ //ююІЇсдшее,
м< '<Л“ •
(Ї0М//Н.
• у,"*”"**4*"
' V Л
<^>у
7,	» /аА
43
413
ЇМ. Дьіінер*.
Нині - с.м.т. Димер Вишгородського р-ну Київської обл. (6600). Димер виник у 1582 р.
на території, що входила до королівських маєтностей Демидова. Увійшов до складу
Російської імперії 1793 р. На початку XIX ст. землі колишнього Димерського староства
перейшли до казни. Парафіяльну дерев’яну Козьмодем’янську церкву збудовано
1754 р., у 1852 р. реконструйовано за рахунок казни.
414

< ІЇ/ЦНІО
»<>/І(‘ЯУЄ//ЄЄ
А Ааса/^/а ащ/я
'Тг/Л' .
домі.
оуу> а
Ляса.
гпнЛл
Л<г/£а
Л/гса
По д'П€)іЛ>(Х
•уехмлии Л/иа.
С ел сни; А о шш.ан ксс.
35/ а
6>лч// ЛеяААияяп /	,<~О О<’/~о яг^І ?
З 5^у	£

яЯС. .
г.ягЛ<-

/< і ч іл^гг я Г'Г Ґ Я, •
74/л»	ІОО а	<?<•	“•
/{г и*шг*гг/ • А І
Х/Я	ЛлЬЯА	у	Її"
/цАяпХ Ч-у£ ґ 'атГ/чф'уҐ# &&+<£	*&*•??&	*	У г
Л</х’<2УХ /ІМІА ,	0Л6?*, ЛЛґ~4 ,	“°3*>,
, їагі'+ги’ '(їуг/їі гг^-ліл Ял^-сХ-гя »гпІ	^/ог -X
/Т~еАЬл ^яі Лу . Лет яг ,**	,
( Лагагалл ч	^гся^і '/с>Я ^'€>і'/«>/,/^(І
Гч</<ігі” Аго// Ля^уп/X-*4 л/тє+г+вЛ;.
77/зещ£е/к/н'Є х
ІЇИґЛН ,
іїгму#.
/гКЛа^ЛЯ !А 7Л¥АААЛААЯЯА^Лг>,
^/3	
Л/7 (' с7ггХ>*ясг ЛпеяяеЛаїяяяп./ Г’гсууод&е ,->о (ЛгАЛ'Ягя+г	,
(А)а„ма/'/У'<*’
^////іїоткнА/*
Ііуі
, ЛяХ/&, /МїуЛ Л.О / ХЛ*ЛґЯл< у у
ія Л.	Лг/А &Л , ^Лг^я > л Л*л:> /* ^^ГІ-4^4*^Ґ**Ч « <
415
С. Хопіюжани,
Нині - с. Катюжанка Вишгородського р-ну Київської обл. (4490). Вперше згадується в
історичних документах XVII ст. За переказами, Катюжанку заснували вихідці з Димера
на чолі з Катюгою. Як маєгок Димерського староства Катюжанку на початку XIX сг.
було передано до казни. Парафіяльну дерев’яну Михайлівську церкву було збудовано
в другій половині XVII ст.
416
ГЛ.

/Со /п/ежалїтсос г
/\р77777/?7777 &. 7/ м#ґ;пл
СН/ГС/Н0 .	">*/— ^л
77 17СЯ'/(/ґ6£ З/Я/а	у?л-
777с/тк
Л^ЛЛ>Л9Л<АЛ. Л^илуі ЛУи'пгл	7^^о//х
с/Атчр,	** &*Оь,уг7 с/>^лггм"
РМ< *~“Г" 
*.~тглтгіь .
^Мк//г/4ґ/ь.

Ллаггпг///лаф%
Ля",
<7&у)6і..
Бмк»
и ^лИлг^і/- /7/> (д 7т ;*&''£_•
д^?^г4г
Ллгег//г^е>
09$^72нтбх.
Озера
Рол от&>
(7шп6
Лтг/а.
#9ж> с/емггч»
/р4» мшамй }.
Д+гЛюс/и	3*7*7% /і^^*/о*^-^
&33
і47*г*Н(Ш я+гатсї.
Яґ< ’тгглг Я' .
ПбМІЇа
пґ/Б<х
ЛЯ(.<
подли^а.
&*ил& а
ляса..
ПузсщОе^мг/
Уе</ИА<‘ .	>
0?ороди7б><.
обощн.
ЇЇ о я/ам/йТ"^
Т&нбелгїлЖя,. у
'«*^л £
4/7
Гу та Хогпнхжанская.
Нині - с.Гута Каножанська Вишгородського р-ну Київської обл. (131). Гута
Катюжанська до початку XIX ст. входила до Димерського староства, а внаслідок
конфіскації старостинських земель стала державним селом. Парафіяни села в середині
XIX ст. належали до Михайлівської церкви у Катюжанці.
41$
Уу^ня Хотюжаяслая
Ї'НС/ІО
Лик/Л-,
О^Ме/пні/л.
^ем»/гЛ‘ < ЛА*?г
рбіІЇс	Г^с^СМ .
£№&£, ?2бЛ$Л4£‘ Я^сс^^сг^ &	&4Ь,мг% .*	г’м^х/'-у

ґїодбі

)Нилш/^а, гі.
Одсміїа
а.
Ліуо*и%>
&цх&я£о
ЛМ
Не гг««Л/ЖЛ .
/2? «*/>»/* <✓»**</

Т^ОЛОЛІЛ
(’тгпЖ 
А пса
Паї За
,5еліли
ггоїба
Лпса.
т><>тн’.0а
* и/у/гк
* З#} і)/М#&х*У
}с< ///Л
Оїояо&к&я.,
Мщк.
V	-' С/елАОН>
^'’У/"^1'
^о.иашн/і"''л Ь/?С<Ґ /у ґ<ґ*Є4ґ*^{<’ • *<•	/і^/’алтл/
4/9
іУдня Холінхжамская.
Нині - с. Рудня Димерська Вишгородського р-ну Київської обл. (333). Село засновано біля рудні,
розташованої у XVI - XVII ст. на одному з островів річки Здвиж поблизу сучасного села. Рудня
Димерська до початку XIX ст. входила до Димерського староства, а згодом внаслідок конфіскації
старостинських земель стала державним селом. Парафіяни Рудні Димерської в середині XIX ст.
належали до Михайлівської церкви у Катюжанці.
420
Поселяне
С гпа
есті».
Раіїсі мьілЬскіи упзЬь
ІерноЛилЬское (ХІщесгпдо.
’^Ле^еІЇНЯ. Лелсвь.
________ НарашевЬ .
 С гпароселЬе.
________ Кашеевксс.
Юридики Мпсптсгкгс ^ерно((Інлб.
422
'/Л/ЛУ'ЯГ** О гЛу <
о	Да. .£• Лі4*#6.
2)е/)С&НЯ <гЛ;ЄЛЄ£&.
їисло
Л/зе<т6ям(5
с/ґ/ґґ/ПС ,
ГШМММ&
<>Ал>	А%4 <* ^/<^гл-а ?п
'^лНЛ/С .	/{л>мм«/>гл« ^<2^гХІМГ*л»^ АІ
>^ГаЛ»«4> 8^
фгородліїл
і)7^&>ху/у	^^еде'^нгг»*»'»
*’*г*’**мг#Ж х "<’/><« ЛАугАНА^ г	А^ааг^єАлао^
}~) О А ОГП О.	А/ г //.«/тг’
Аі	Алу%	У <~<Я^
/'^а А*,/? с я Ар'*>ф)/«ґ	< нгмАу "<-	л
Гґг//'і>Ау Ггг ґ А <*+***<.;, Аґу>р?<т*+*к У/хАмк
Мо/о Р <* •< <'У '*~*А* е%7 А ^е/}ґ^^ ,
я/ф94><'Лл*г , е'фІЯ^Лс, У/Г^г'/л-Л,
/4	6,
//г'^'Гл^а^, ґ< (^хг^с,	пА^А»/у^гАа^'
<Л£,	/0,	&гЛ~у4 Лі ,
^£^і^Л»	А',(Л^А»^лг/^Аи	Ау/>''^..
“№^^40^.	У4Аи^>ГЛ>
/ Аег	Як'ЖАуЛ АГ^уЛ , Лаа^'уг*	'
р#(У2і '»•'*' " '*•'*•“**
Л&а*******.? аг ; Г^гг"?, А/^у^у
&£*<, ґуРбугн,	, АЛ/о~**ґ, а
Жиляща,
Одел^а *‘р‘Г~~>г^<.
1( ві/ІрІ' /іт/іу />г

А^га .
Хіт&&я/о
^о&ї'а АмапАя- /'?*')* /прв-ял.
еЛиУ*»6 4 А/АА^Л
Паї 0а
іе^/^с >
іїагіїа^
/1/¥Аі* А'ґ< <</;( ґ'Амгґ	<л	''<**г'о.
/мії/га уЛґ\>
}е*м/< "Ля^а».	* '<	.
423
. \.Лелев*.
Нині - с. Лелів (Банківського р-ну Київської обл. (1233), відселене у зв’язку з аварією на
Чорнобильській АЕС 1986 р., коли села, що потрапили до чорнобильської зони, були адміністративно
включені до складу Іванківського р-ну. Лелів входив до Шепелицького маєтку овруцького
Василіанського монастиря, який 1832 р. перейшов до державних маєтностей. У середині XIX ст.
парафіяни Лелева належали до Микільської церкви в Чорнобилі.
424


/Мояодмбиі
ігґгло
'к/>еегп/ям4!. г’(у
/^їлало &&&*> Л//
£ и/ггяго
77& /І ()7//Г7/7'Оу.	* Л*л*г і
£)&•*<син//ІЇс"~
^Мо^м/ул .
ІЇ/1аггґ/м/7лгщ/.я,
'Леліли.

^ОуЧпмН'*7^ ,я»"уі
МиЗотмбаг. л~<^і льі>~~.<-*,
^<. л^, Я~~>
^иФ^пбяб*1*' ^‘7* *”"*
/іодб/
£.
волоте .
Степб.
Л/Гга
Мемда
е/Ав ‘Г'Ґ'’’,	"‘
ХюАяЛ> """•Л
04Йня0яйі~ '^•а*	•^••^
/ЗргЛ.
Л<ч)<*ал , /кг Л/Х<гр^с«р>
7/бг^сх
Зе< ИЛ77
Поїба
лтгаь
Подіто кво^
ЗеЛііШиЛяса л
/ОЗЯ^ґ^о
^€»7ИЛі7 .	.	.
425
Нині - с. Паришів Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл.
(678), відселене в зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Паришів входив до володінь
Шепелицького маєтку овруцького Василіанського монастиря, які 1832 р. відійшли
до державних маєтностей. У середині XIX ст. парафіяни Паришева належали до
Микільської церкви у Чорнобилі.
426
^аіашнІА
'іїило
^гребня
Зіїиботнбл*..

0у>»4*ь	/Я 0	ї'п'і'7.
С/г^І / ** «*	^/г^г^е Я^ус^гцГт £
К а /?а£л4Л	,•>' с^пП .
Маса/р«*Щ'*
'І&гц/ хі'Ь х'/ддгл"-'***<	</# а ггг*г*лг
Ж/мгшм4 ,	.
ґ/ґ^**из	пг(/гл^^,/^с( *-*г~Л* С'у»’»^Кі
<?о 2
1/Ца <уут	: /У	^^^л^*»**-*
?*»?.	ДУ	•*	,Ям>
Ум {/м‘>"іґ> /ХЛ’А**’ /X * /’-С^/^Л/агх»* •*><? <Л» У
<да*<я.	*Р‘'
З&и&мпя&я. ,/}^	г
Мий
раль' ліїябш
'5ч»^го Х^уГ-^ Х^ег^ЛД*»/
__іїрдбі
УмуЖ.
Озе/за.
Ьо/ІОЛіа.;

Лггга.
ІЇо&
/г^л^г
Л/гл*.
Зем*к '<
ляеа,.
**г Ре’уогґЬічг
Ї***'*'*^}? ‘^І^ЛЛгл^^ч:	Л>/Г^|* м««А^
/•у/ г*"'* - Л	ЛГ^гх^
Хс^лі/6
Яаяг&пМ
^е8Х и
ги>м^>.
^ягл^м, „ї’укі.
^лАпЛ^> 3	.
ви^І Гу». . /з,„ #„,<„6^ «т-алмм, г..
/Гх^*ж*г< Л.
Л'А'ЛХЛҐ.**/ .
і//ми9ЛеЗе^^і>
умяш..
Оиузоднб/*^
Оващи-
XХ-*^ '**''’ лЛя^^ГЛ' *•*»» / ,
427
Нині -с. Старосілля Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл. (145), відселене
у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Старосілля входило до володінь Шепелицького маєтку овруцького
Василіанського монастиря. В 1832 р. Старосілля стало державним селом після с творення Шепелиць-
кого казенного маєтку. В середині XIX ст. парафіяни Старосілля належали до Параскевської церкви
у с. Копачі.
42$
Є/Ноі4іАІ С.**е <* О'лолс+Лгл^о . & Лс^еое^£^л к
ї&ґ/іо
^0Є/>єД//я ш е/кСС.
. Єя ЛСОґґяга./я! 8 8 ?.,і"Ь-
Мито ,	~ ’
/щ/І07?/^/ґ/£)	//X	?.
/ії гбп. , ЛСА	х >Г/гХ**/ ^да^лв^-Аог Хг>х*''лг<с-
/5^/улх~4,
&'/	Я /’/^ яЯЯЯЧЯ ^Я/^'ЯЯіЛя Гя^уСЯГЯ^^Л -
А Лага//а*Щт
їе^.ЛИ.	^ЯЯЯЯЯЯЯ.ЯЯ ^я^я... С-яяяяяя-яяя,,^. Д/б’
-7^//.
/Зл?// .
іїзе/а
Долота,.
Слггпб .
Л/ґоа.
ПоїАа
'""•Геу .Г£ .
Л/>у>я.яЛ дя^гби*, .<япі „Я'яг.я^Ігс яггя^я, яя-^Ч^г^
МмМ «Шгяяяя.яМ О г^^^яяя.
е^^лллг» ОА.	^ЛтуГ*ХЛ^
Д/,	//Д , ('Дґ'ещее*' я// г
/Сг ОГЄЛ4Ґ	^ЛГГЛ~*Г	&'*'	<’*'&***'*> у

ДоРлео

/Р-аг&Ао
Яо/з**^
Хаї/мпЛо
/' Яатбіо
&Длго е/^А<Угг7о /г/уг^/^/ ^в^яД^.	/о
Оі	До	0^9
^>»гггг7іеЛ> ,
ГХОяі» /£)	'^ґ^под,.
&ОЇ+44,	^лузос

ліД
^О,(‘ГЛ^(ЛК Аг А ^С(^в/^^АО М-»
/Х^М> /ЇА'Г^ЙЙГ-А '
/2сг/а Лпщ
Модг/ягЛа^
Л^/гх/г а Х/Г4Т,.
///гой з Зеде/я', •
ЗЄі/1Ґ/Г{<
040/20 2*4*
Л/>с<»>6»*4	^„„'ояіо .глгґ.Л' Д/ «
Я* ге т X с^о т*ее< -
гУгД*АОгт>/	АЄ 1/ґ^/Є^/^ ^Г^я^г^ ?
429
/\.Коиіеевка.
Нині - с. Кошівка Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл. (270), відселене
у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Кошівка входила до Шепелицького маєтку овруцького
Василіанського монастиря, у 1832 р. її було передано до державних володінь у складі Шепелицького
казенного маєтку. В середині XIX ст. парафіяни Кошівки належали до Микільської церкви у
Чорнобилі.
430


20

гЯ^ґсліо
ЯсЛ ГЧНІ МІХ./
£ 0/
Юс)^7’ ^ '	'^
Ц 0(/у<%
Кореня.
^(^/нпдо /М»
гґоріїс /л
ґіодЬі А"' *
озуз<* }
£ОЛ0777£Г > 'Г/г'
Лпс'б. І
Ст?п() )
2>е^/Ла
п^пі^а^
веліла /л'*~
/Г/^оиз веденії і
^е^ли.
О'їсюо^л^б^с "'
овсицм .
'У?

рниРоти&'Л' /
/’1’'й'^“3
431
М. ЧсрноЬ'ил’б.
КІ1 .
Чорнобиль до аварії 1986 р. на ЧАЕС - районний центр одноіменного району (12300). Юридиками звалися в західних
губерніях Російської імперії маєтки, що належали католицьким костьолам. Були передані до фонду державного
майна у 1843 р. Як поселення згадується у літописах під 1193 р. (Літопис Руський. - С. 353). 1793 р. Чорнобиль
увійшов до складу Російської імперії. На середину XIX ст. тут існували три дерев’яні православні церкви. Микільська
та Богородицька згоріли під час пожежі 1849 р. Відбудовано згодом лише Микільську, яку було освячено 1858 р.
Іллінську церкву побудовано на місці раніше існуючої в 1779 р. У Чорнобилі існувала також церква старовірів, але
1852 р. її розібрали, частину будівельного матеріалу було використано на відбудову Микільської церкви. У містечку
існували кам’яний католицький костьол і п’ять єврейських синагог.

Шепелигскос Ої/щество
Селені? Ноббіе Шенелихи.
деревин СаханЬ грудня
 Ко^іа^ооясі.
________ ^сніеіїка..
-------- СтпарЬп Шеаеліїхи.
 Ікето гал овка.
Сслснес ©Лснисовиха.
434
/// еге
Селенг'е Лобє ///сг? еАґ/
ЇЇихйь
ҐисЛо
К/зестіїянб. игаго /го^с^ /Л?е
сигґстс г
/? о/7с&/Є//7& Ге/Те^<е Аееге^'І & /<Я> сеггеусї +геі £ 7. А*<‘
Ріи/іі
(Са^и^Мза. іїі/НЮ.
/іодб/.
0демда
СЗуга- .
Болота
Ла^г/п7о
Ґтепб.
З - /
/" х >Д,
/зо
лзил.
/І9І
ттоіЯа.
‘)ЄІМ/Ш и.
лпса .
Подпогіїа
и Лпсос .
ГТ/оаг^З БеБеег/е
^РгЛі/Ш .	^	......
е>0ога и .	.
^оигаагиБ^ __________..........

435
С. Нольїе ІІ.Іепел.іііи .
Нині - с. Новошепеличі Іванківського (колишного Чорнобильського) р-ну Київської обл. (2857),
відселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Нові Шепеличі входили до маєтностей овруцького
Василіанського монастиря, у 1832 р. були передані до державних володінь. Парафіяльну дерев’яну
церкву Різдва Богородиці збудовано 1789 р. архимандритом овруцького монастиря Іосафатом
Охоцьким замість колишньої, що стояла у Старих Шепеличах. 1843 р. Правління державних
маєтностей біля старої заклало нову кам’яну. З різних обставин її будівництво було припинено
1849 р., що й зображено на малюнку Де ля Фліза.
436
£&•>>*Ллігвквг М’ш/ИнЛ.
Ї&С/ІО
К/м’ґт6ян%.
жилете /
роложс^іе. .
"70/ї>6і .
/ІЇсМі .
ГХМЄ ЛоЛ<Г^	<я ЛУ<^>Г^О .59 2 уші

8ши)ь
9#и£стн4іл
&я—**	7
РікИс
рак^^лімс
Ми/нцл.. /Зе/і^І> л^гі	/^
0<кмдл
&?<**& Лл^г/’
іїзе/оа. >
Но/іс^гх
гтег> £ •
Л/7Г0С .
Я’ам&пСо
4б#$ £С
/ҐОЇ&Ї	/*/+&&> еб£е**пЛ*г	& /ЬоіїГуґЯ	£
ПОдп0іс4$&	їтл^АА> * гл&*~**”**-> - А'*^4рл/ж>/^
ІфЛіЛСІ а ЛНСй. ^А; уЬуЯл нл	/*’*''• '?

$ 01,1/СИМ	у ми*пя)4Г‘" СЛГІ’+'ПЬЛЛ’ГГУ*
л>,	'*,
437
Сахань іу^ил.
Нині - у складі с. Новошепеличі. Рудня Сахань входила до Шепелицького маєтку
овруцького Василіанського монастиря, у 1832 р. перейшла до державних володінь.
Парафіяни села в середині XIX ст. були приписані до церкви Різдва Богородиці у
Нових Шепсличах.
43?

&• '4~***^>

О ./И ОЦЯ 0 З ЯСС.
ОіНн^а
Ш/Гґте
ПеЛо.*ґЄЛ££.
Ляр>++**іе .
#яег&>»&
/4. /Пні Х/ІІ /І Сп,уі/<уі
Яияібь.
ґ'їс’ГЇі
ґ>нра
л (<»Г<^І(ІНСНІ 2'1^ елггг-
( „І (П{,
Ляск
ПотВа а.
поіїпегВа.
^И*// .
Зг,*'/?// .
О ?0/2<>С’н6цЬ
&Є/2Є&6/С.	.
1Ґ/ї( В’0/7/ у /н ґ*т
10
рбЛЄі
ра ки, 7/6 Я&Ш .
у
439
Д. Кома
У Де ля Фліза - помилка: Кошаровка. Нині - с. Кошарівка Іванківського (колишнього
Чорнобильського) р-ну Київської обл. (152), відселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Кошарівка
входила до Шепелицького маєтку овруцького Василіанського монастиря, у 1832 р. її передано до
державних володінь. Парафіяни Кошарівки в середині XIX ст. належали до церкви Різдва Богородиці
у Нових Шепеличах.
440
<2я6е/ґ/е^&.
^ШНлДиис^и.
Оіо^оінбг^
біощи
и сюізііямоооіЛл 4кю.гпічня
• *}Д* АНАЛОГ, С/Л'К^ о
їисл о
Х/?е&т6я/£%.
< ///ГГ/тго
ноЛо/ш/Ц/ >
2>г лото
О/< г>,^ .
/'оТ/Зог
'/?агіїа
7) од/гоУ-Яа.;
}о^/^ '<
//от..
77/2 о ід4 Леіїо
' ЗО^ОЛЮ .
мАлі+"^>, а *7уг &*"?*«'
м
Ми/отЛІМ. /і, я* / ^аис
/<лґ£ Уоіил^^1^-
г^тлЗ ’. Х4»л>л?
^ЗЬилл^Ґ Зо •

ЯЯ5(**г.
/<0 _
/Є>О
/О (У,
*Я"
РІ,Л<
Радк, /і/л/іи.	<Н<Л£ї*


ОдіМ^Л *
Спип 6
Лггса.
6оіЛ у лчжис/	С ШїИЛнґул^.
ЛіиГПГЯ^.
44/
Беніевка.
Нині -с.Бенівка Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл. (254),
відселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Бенівка входила до Шепелицького маєгку
овруцького Василіанського монастиря і 1832 р. перейшла до державних маєтностей.
Парафіяни села в середині XIX ст. належали до церкви Різдва Богородиці в Нових
Шепеличах.
442
///'
Я с/ггг їґ сл 0 е

іїижЯ'
^ивотмб/я
Р41&
Ли^4л ^9 г	0 ОС с!1СПП^ 0^ У/7
? '‘^*****<*££*<.* .
'ПМм. уля* ґл#лм/	л і^^гл 0^/4^
г я	ЗЗя^усиї,.
9Цили/уа.
У>0Ґ^/^ Ц
'/ї&уй цуі *4лі*п*ь*ЖґД^ £о	, Л>/)оспг^^^і^гі
/За?// . /л^«
0$уза /«	>
Ивла/пґс <//*,><> ґ <**0І	{ан<^‘“”<”п* фн’г-
лі/гч^^н^лнЗ. і^лоАг З <*ґ ’гс £ -
£ /ЯҐП V	„<<*е,,,<. * .
ЛЯСК •	/А'' 'Лггл^/	V* ^^гуЛ //У Л . * У, УЛ» л» „ Аг £
2 V • л ю
/ґ'Ч	<** *" ''А > '?/*'<"£	0Я'і'г/?0 £ £*	..
с^а і >< >у * г'*І> г	**у /
л	0е<ф& 4" <^ґ<~-/'“,	^Зим^уґі.
]Т//ґб4л'/^> Лг<	Хо
гюдпоі&х ,зг>ил0 //іґ1, ,іг-ґґГ А • // •'.
к »пу)Я0^^^4,	Луїи^,^^ . Сіл
Хаи&піїо
&О№и Я/бтбЯ—	<?у»>««г«О .	^л> аг^п	у
/У/:)0и$#едеш£з
3(><4//Ш.
0?0£>О()н6ґЯ->
'о вощи..

<)#и00/?7/иїґл>
443
СіпарЬіс Шепслігт.
Нині - с. Старі Шепеличі Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл. (689),
відселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Шепелицький маєток належав до 1832 р. овруцькому
Василіанському монастирю, а згодом відійшов до державних володінь. Парафіяльна дерев’яна церква
до 1789 р. розташовувалась у Старих Шепеличах, після чого її було перенесено до Нових Шепеличів.
444


^сло ^е/зе6*я’ ^с/погауїсв/сеь. Мн4«щЛ
к/зеопбяні;
С И&СЇПО &

Ої*«.
ОЗе^а.
оо/ігта
ґтеп6
Ла/а
ГТоі^а.
ипсіїмїбЛ
//*
Ло/Ш'й. А»
0одХ і*- ґЬ/ь
Я
Г$мс>ивве?к*г^ 'т /лАіС/С	і <^/<,,/а//> О^гГ/^у/,3^
'3€*4&^С,	<*	&* /н Г' т
г’іґ'/*-‘/ /^ґг/л^і^г / о	0гф
/<</,"~)6'-а.,. £' а, ґ<^г^ '//омі г
/ут>'<оі	X і//г,/,/Гі ^б	г//^/, / ^/у-, ,,!^
ук*ґам/м)ь	*<
ЗМяЖмп/їб&о,.	А*„,МЛ*« <* *"	/"ЯГ^ГГ*^'.
У%,	Лу * М, ґ’&'уб ,
маях/ь £*'",*<	уА<^,.
рала /п6яс&/^< /уг г< ** ілгга г4/ .
445
/\. '1 ис пі о головка .
Нині -с. Чисгогалівка Іванківської о (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл.
(774), відселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Чистогалівка входила до Шепе-
лицького маєтку овруцького Василіанського монастиря, а 1832 р. стала державним
селом. Парафіяни Чистогалівки в середині XIX сг. належали до церкви Різдва
Богородиці в Нових Шепеличах.
446


'Л'О'..
їисЛь
г/^^шсаал П'Аи в	Збдуцуі.
.	^[/^4^4- 4*т<і'п4 &	Оті ‘і По
/іоЛО^/Є^/Є "_-Л,...Ла„м л~'.,:і~... -.. -т.^.-.*
Сип'я.
0&ибоя?*4лі.
Даймі,пбА&я.. & „
р/глк
(/}е/>а
Золота...
14 О,
Лг/са.
/СоНГ&*6і>	.
^0^!иЛи/я^^ 4І»}ц
поііїа.
3(<&іЯи.
Т)0ТбСЛ-
/2^//г7Л^Л
Зшм/<"Лшл.
П/>О!<^^Є/^
' ^(,11/144
/1 и}л. > .
,	Л»-Г<»УЛ<	^"4/4 4
ЛСа
яОО И(СиШ&Я-> <Г Ллг/б'^гХС*** •

447
/\. Ру/\ня .
Нині -с. Рудьки Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл. (150),
відселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. До 1832 р. Рудьки належали овруцькому
Василіанському монастирю, після чого були передані до державних володінь. Парафіян
села в середині XIX ст. приписано до Воздвиженської церкви в Денисовичах.
44$
(Я г/}^г/.
І/Улп* */<&<***	(1 &>

ї^ло
Смен/& £>е /у&
!^омш/ма.

Луштбянб.
£Р%(сАгжї Аґ&і“*»Л'
іїоАмуєа'Л7. ""
лоДа.,	^б^уиіі.
//^ Л(^и'л/би х
Рпки
Оіера
Рслста.
&> £>Х4 <ьяи.
Стгпб.
Ал(а.
1	Ї£ґ/***&£е.££, 'Г*
'^уУЇ у е/фо*уал , /Ґ/4єа* і ,
І, ,	7 О*£у& ,
ГТог0&
^емл^-
л?#г^А
Хлгл
Под/ип&с
}ІМЛК 1<
Ап/сс.
Л^Л/Г^Л'А’ .
Л*кмуі х»уі ЛГ Л*4Г4рг£ {"ЖеЛ^САМс.	44 Д*£^е2і+€4»
449
С. Денисовича.
Нині - с. Денисовичі Поліського р-ну Київської обл. (ЗОЇ) відселене у зв’язку з аварією
на ЧАЕС 1986 р. Це найпівнічніше село Київської губ. (а нині - і Київської області) до
1832 р. входило до Шепелицького маєтку овруцького Василіанського монастиря,
згодом було передано до казни. Дерев’яну парафіяльну Воздвиженську церкву
збудовано у 1762 р.
450
Носеляне
ЧсрноКьільскаго и Шснеличскаго оБщесіпвь.
сіробикское О&цесгпво.
Селеше ./Заробиги.
 Лав. іобиги.
Кл сбенская,.
------ Ол бшанки..
( ел еніе УІ уДбянка..
ср сбнл Клбінцб/.
——----- У)я і тлпабка.
УуЬня ІЛлбінсхая.
----- с/Пала Коиіилобка..
452
їасЛО
Селенеє
9^иАо/яи^с^.
''іф+Лі
К/зсст6ям% с/6/4»<(л л^	." ^(іиі^аю /2	•
. АЛе**<Іг //*/«*»/ /X /Лі)	Р'>‘ $ / ^‘/^> Лґяс <Г</м£р«»~
Л?4У7б^Л^Ґ6’/Л^	ч^Ло**»*	і
6с> І'ГЯугЬ <	і, *у ** ^»,н^ Ла^»Н(^.
Классифихац/я..
Зе^или • ^'Гд'	с. * ,ггл#м, я. г>»м<и*'
04МР/Х,
^Л/^АфЛ/^, /}ІЛл<лЯ
п	Лал/	ґЛ^*, „
РбиМі	л,,„ї.	'
"77^/0^/ /А....
/ЬодіН-
А*'**#, Хл^.
пблв+яі.
МіМШуЛ. ^І^еі ”?* е
к
ПспЗа	-
ґ^^гіл, м С<-,Л^> .
Ттодпоі&а	„	,
3?МЛЯЛ* АП^ОС.	‘у*, С	і
Л/*&*і6*я<* Л****Л*^~^Л у ЗгалІ2.
ОТ.иіїОІЇМ&к	^лг^с/л^ті <*>г<у-ґ'3£* >♦<> 4^^*** * ** *-^г <✓»<**
ибощя»	г .4 г// Г,Ал> • »•<' /‘‘^
<у^<»^4Л44	г*Ж* П/<'/1г>л Аіи^л./ Л*+
Ллл ?т> И іМв^Р р 26« -
ЛагеапЛо^
ЛодІи/гмиЛь. м^.
453
Нині -с. Варовичі Поліського р-ну Київської обл. (949) відселене після аварії на ЧАЕС 1986 р. Вперше
в історичних документах згадується 1543 р. До 1832 р. Варовичі належали землевласнику Станіславу
Стецькому, землі якого за участь у польському повстанні було конфісковано і передано до державних
володінь. Дерев’яну парафіяльну церкву святої Параскеви збудовано в першій половині XVIII ст.
і реконструйовано 1858 р.
454


ІЇ/МО

0о*4аи/мйь
Лу>гг//г	еКу »^^а>г /ірАа, /£/ л
&ХЇ/ґґ/72 С* .	(іленйЛіп'^т/ /у<?	х/^-гИС^
ґ'^У'у/ Г>ч»/г»к1	^ггг
0Мс^’Л,
"іїуії'і .
л^гЛ'/
&зе/мі
£ан*па.
А пах.
!*1 Х0ЇХКХ *А /? г * **« Я '* 'гг„нЛ •
/Ас Ц,ііАЄ/>иЛ,
ГГсіТ^А
Зеїмли-
7Гбї/а~
„лпаг
ТГОдляі'ббі
/*А>ЛЛ	лі,гг,и^ 0~, А	00'"'~>'Ь
„ Л„лд,м' м/>.
/ї? Пч^ггчс^
< //А'/'/." г '^Гг^пі. 0*0*" <’***’а"'
0*0*0 4 ІЇґ/їґжЬ .

іемля	//т*Аг**. «
^€лЛї*ї£4 .	л	Зо ггю&*,**,>,	.
02 О/? С)	• /і^АЄАП^ІіАХЛ ^ІТ^*/л^А"4І оиу>о$((<
'	^Лл**ь*лл.£ >	< Л	л* * л 
а аіА^хс^п^
.^уру,.
хл/луі м.<*"ь
Л"А*р$	44Ж/нга,	п
Рби/іїї иЛг&м.
'04^Л1СЛ **гЛ*т* &&****
і^^х/ гх лиг^Х^лго Л£ и^л^/г* Л»х$6<~ >
^ЛгАга^лф^ ,
%гту>А/і ,Х/>*нХ”	, Л"""*', '’<•
£аіг#п&)
Хх
455
С . Па влови їй
Нині - с. Новий мир (з 1927 р.) Поліського р-ну Київської обл. (601). За планом ліквідації наслідків аварії
на ЧАЕС підлягає відселенню. Село відоме з 1634 р. під назвою Павловичі. За участь його власника
Станіслава Стецького у польському повстанні землі села були конфісковані і передані 1832 р. до казни.
До 1850 р. парафіяльною церквою в Павловичах вважалась Богородицька, збудована, ймовірно, у першій
половині XVIII ст.
ЛсуЗСМ'дґ.
С^уМ^(АЛ!О *Г+АЛ- '^ел'гл^^’
/ ^ггЛл
* г •А’г/.ягь / вм А Уч //4г/>Л* /*44 Ґ/пг^Ю^А-п	4/
, <уг^>л/и ? ///•& —4'Я 44 0г*ї£ • Л',.4^04* {., >‘/у ' ’ 34 л Л^/з»
. Аг <4шя*тщ
/>>СдІМ •	/к*** лї&еґ’г*	£. ІК»/ єлґііґ/їгг'/
Р<ипгІ	А>. /^Л0.
	^ґі (/і'іАґлі ґй ’ .
ЬоЛ/ззза	< /!Н41ґ
,, і (>•' ч* і <»М4г*е> /ґ' &/м>п£ ,
ГІЇМ ,	//е щнґгґззззН' .
Оаел^л
и О(/уМ.
ІЇ/ЗзНІ
НуІ і4и4/ЛЛ4Л444и /й £у£^44^£ СІ/ Г <~М
&*	ддг	Г'>^~
^*44ПЄІП4С*^£< ,	^уГ4^£//С/4/ 4/А/І/^С///^-
У(	УуММ/4444 Ц	*<4*Л***>*
ЛГАлг^л** .
Лаиг/пбо
£і>9к а/штбь.
Ак. 49рО*А> л*, ґ'+а+їг*"/'&><»<*>' 4>4*<у .
/3///ЛЛ/ ,	А^еллг£лм	у/3 0/з//^ ..
С^^з^/пІ Лс9/г/(Аз44о «	(///// //4/аЛуЖЬ'
/Мгл
Лої&і
усм/и/н Л/г/а
МедяяАд.
/І 44 Г<4< /4ҐґА
/^(і 6 /4^	.
4>Гв Є/» /4 4 4/4^Л'^,^і(^'	С,
/яалм ( ^444 44//І44 <лх7 АҐ. С /Л+Л+о &*<*»*усX.
,3 е<л/444-	/4г-
/ЛііШ'Л''1 ('ІГ/З/.К4Г44414/и у/а/44^/^4 4’^Г4^Л///4> ’/ '&,
'У// £1/^0/27/¥^/ Я Яо, Л/у^/І // /є44ґ"&" Л, С#"А"«
7^(С К< Я~>	ЛЛ34(У^ ЛАЛ4І.
У#£с/Їр/72А£&Я^ М* 4'4* ****** /Г4»^^£и ^/ Ґ-
/?$/{/&	/ії/"''* *лЛ»Ач„4/и ;	у 4. 44у •
ЯЛя&ЛЯ. Л4СЗ Г 44 4і£4> 4/4,3/ґ> цзу !ґ/>>» Л/*Г//»44 < 44/> зГ'['^3- /3/3 4щ
457
/Д. Варант .
Нині - у складі с. Новий Мир. Барани вважались частиною с. Павловичі ще в середині
XIX ст. {Похилевич. - С.130), хоча адміністративно існували окремою одиницею до
середини XX ст. (УРСР. АТП-1946. - С.271).
45Я

< Млгетс . Сгл,.
Леіїмам.»,.


9о»шиім/л>
^іибст^Я' /

,ят*ліг яоЛ*-	.а ЛЯг^гла &
/ 5 Рі'01 	/0/ҐЛ'А,	/НГЇГМ А	- і	'<
с ира. /'-’’"‘"'.’,к,	,.„„'.у..........} """''
їел-сша. ."	Л-+."А	-<
(^и0/миЛІ. /}& /Ірґ*рІ
/> ЯвіїОфІі е£мли^ »<я4г/
ЛиМгС іАі^^	/V
, />/хЛг/г>г ^ел^/ .• /4^рМі
}НиЛ^^4і,
Л/ЛУ77 /
Агна.
Од*Мн)а.
, Л&рі , Ду ** ,	А^пг*ч*4<
тгАа зшиє
/ТеїіїЛ Л/МСС	ер.'
/4 Л44СОС» <	/ус£іг4^**і.
ПгҐ)СІ4/З^МкМ&) /^/ г/>/0л/>п
//У	.
/и?Я**ГЬ. А*
е ши* &л<* Лі ^ялр».
ґібЛц ^в^**ш*и
, »^ярг лфР*^лХ<
ТГри^пїалаз в
ф**4	/ мл*е*л^в*^ш»^рввЛвввр! Лвл»
. ЛС>уешіїо»^ 4£вмшде>3'г£>^гямРамм4
аривП*1*Н4*у Н (Ла/^М4^1 ^^••^^»г ,
459
тпиноввгт
Нині - с. Мартиновичі Поліського р-ну Київської обл. (1128). За планом ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС село підлягає відселенню. В історичних документах Мартиновичі вперше згадуються 1598 р.
Мартиновичі належали до 1832 р. землевласнику Станіславу Стецькому, в якого були конфісковані
за участь у польському повстанні і передані до державних володінь. Дерев’яну парафіяльну
Георгіївську церкву збудовано 1778 р.
460
а/^/і)нм Сто^> У1а//Ю^с^ая,.
Чигло
їфитбмб ///^1 ^/он^лл/,
--*•-	-'	-	.	- л.
кНиМи/оо. ~уі
не іггґ**гь&' *
О^елн^л
/Усічім.
к	, ж	а-
С.'>е^а>
]у()Л0971£1-	іл^^о
*
б/пеп^
Лгка.
еипба^
‘ІГШЛ4С,
- к
Лпг^.
подп&*£&'

]№ои$0[(км£; ^Н»М^4С ^<л	»
3?*ьис.
О/І0£>0&*б6М£л Сб»^а^^и е/ С. /^гХг^^^Л^ґ/'.
^о^аіши/ь
^/и/иллук.
Рбі(УїМ- 4і ******
• Х/‘ о г*>га
Яаіггеуг^е ' ''	^'іл‘
00&Кял&/гг6*. 'іо‘а
. Х^'/’Х^Л^х/Л'
461
Рудня старо Иаьловмческая .
Нині - с. Стара Рудня Поліського р-ну Київської обл. (116), відселене у зв’язку з аварією
на ЧАЕС 1986 р. Парафіяни села в середині XIX ст. належали до Богородицької церкви
у Павловичах, а з 1858 р. - до церкви Святої Параскеви у Варовичах.
462
ЇЧ(Ло
---------------------- і/
Л	Я/АушЛ
__________ А Ь •
і/І/іїС^І'С	/Мі*'***	^а’^я
поломе/ае
^иРОуа.
Ядеміїа.

.ЛеулМ** »
КаМіїя## /	мґ*гл;*Яг.г<’ . .
а л//лм^)
4*Мг*1 а	А4/ч’л.’>&
Сриг^>	^•ЛЛЛГ^^ГКі,-
Лма. /**•' '••"'" ',"'і -г’
лл/л \
и поОпочоа у
Я&ЖАГО70
^СООНі ІС / м
рлуо^ите
НромРіїш
аМЬ—яеЛаа улна
' 'Ьиала.
амподмал м-<тіи» м' -•'"•
біои^а.	и^шмглі *
9о^9алилм^ __________ . __
Фиямл •*,~7—	'^'
^рибоМЛЛ^ЛА»	ттг а>и,^и
Р6і(/ї*~С. ТРл&,4~*~хІ.
Рака, лелек». Нл «*♦**/*" *ЛТ гц, ,
463
Рудня Клевенская.
За Л. Похилевичем, Клевань. Нині - с. Кливини Поліського р-ну Київської обл.(175),
відселене в зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. У середині XIX ст. парафіяни села нале-
жали до Богородицької церкви у Павловичах, а з 1858 р. - до церкви Святої Параскеви
у Варовичах. Село було конфісковано у Станіслава Стецького 1832 р. за його часть у
польському повстанні.
464
а?}(/()(Х &ПфС /Зф)О0£гГГХ1СГЯ>.
і&аГо
сМуГНС-І***] ЛМЛ '32, * /ММ^/'ЛП«4к0
------------ /9	с‘	г 
сияг/яо .	глг/^/мл "'^г^Є^і£*>4зг ЛЖ А-> Х*А4^^лмХ
Лоломгемл.', ' А-'



ОА/м)л.

О}еу>а .
Д/Г ІАіШМГГІҐ Я >
Болота піп <‘
степб. т <
Ля<а
поіба Леніна )
/гадпягба ( „гл
« (
л-ямх. )
амп&. /-'°‘»* л-п/о,
3(»МА4і..	// Г
/ршл'/ллсг' ^а
.	^'/' /7
£)о*на.і0лг/я
<мй&мплгі/я, у
$шиь>
465
Нині - с. Буда-Варовичі Поліського р-ну Київської обл. (586). За планом ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС село підлягає відселенню. В середині XIX ст. парафіяни села
були приписані до церкви Святої Параскеви у Варовичах.
466

2^иміл»
^іибо^^/л , >» л&рі
Р^1(/Ь(. иушиН .

ішло
К^Сґ/ТЇ&І&Ж'. е&у*у***м »єЛа> ‘ЯеЗ,	^0/УуиЛ.
^1/ЇІЇПО'	5?^. ісЯг*Л	^гуо І ,/>»/ X
уЩЯв^^Л Ж*1-*»*
'То/Ж.
/іо 'дб* .
Є0ЛОЯМ1. РчпіГІЬ *Ж*тг<)
.Тбс^іс^чі ,
А^6^> ^С>ПІ
ЯсрмЯо
^/гл-^^Х , ^ЛСЛгхЛ- ,
ТГф&ба»
ЛГґїОь
ГТодпсї^а^
4е*4£4 £<
ЛГҐСО^.
71^н**Л£а&сі >
/ТіСїаїКац
^Ас^/	4&Сь4*#
Іімш //'є, <* я/'*#* *^ Гі
ОіоРодїЖ*^ /рс*»»***"
00*00^^	--—-------


9/,	<Г* О з
467
Д.. каЬаньї.
Нині - с. Діброва Поліського р-ну Київської обл. (854). За планом ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС у 1986 р. село підлягає відселенню. В середині XIX ст. парафіяни села
належали до Георгіївської церкви у Мартиновичах.
46$

^^^ГИг/іЙГ Гг<^>С
^е/зебня О/Іби/а/юзс.
кисло
Крессп4ягм£
сіісгсто .
Я0ЛОМСССССС
С/Мумсслаи> лоЯау а сЛ'с/усл/ї'іс
С-/Л.	< *^'^<4Г^**'*>**'г*	Ь
с)ок)1>/. />Лі л/і	4 о,„1	/га/Ч'ьІ
-, . , л	Д »*/>»/ X/ .&, &гк.ґ& .
С<М/><*- н<
с/оЛота. •Л/л'О+О	-Лс-ОЦіґ* <їсу>е*	-/£х-***'*>л'<**
£аМ/л^> ’'"
'боШ и	, /}>^л зч^^га
стгяб.
Ллттг.
П<н4б
£( ь"Л« 
С/ч С^іУМЛ }> О'*І •£	СС'04'Сі"
^АґУЛ/ССГ*
П£П^Л )
ЛГҐМі. /
(
клдегя^ . )
/к/лісс>?о сІЇо"'лі-А'\
^9(/а^(.а/^,
ІТ^Р	/4усм’г»»^**ч' іС<Ьпсг^<*+~т4 0^лсл>"*
/?/>ГЛГЛ' .
Огсуоади£иь /у^сг	усг "с^*	Л «Л^г
С &£&г^>^и/'с^6игглу<С.
®6і(Г0/,/о#4си.
СГбяблж. #С и іи^и^ги^ ,
469
/V Ольшлнка..
^СипиАи лаілші» не	скгн% д** сіїранвл >ч«лу *** До/
Нині - с. Вільшанка Поліського р-ну Київської обл. (137), відселене в зв’язку з аварією
на ЧАЕС у 1986 р. Парафіяни Вільшанки в середині XIX ст. належали до Георгіївської
церкви у Мартиновичах.
470


Ои^о^А^
•/^у*/'ЗлїЛ*ЛГ*-, .
Ішло
//^?С?71'СЯ//Ь іЖун/і (К& >с> ?»а . Л£?Л<а4.
•лілсс/по, СгЛ/НН 1	Х<*>** £ /.
ІЇОЛО№(/71£}, н* , Г'г’л'''
/Уси) 61
^маш/и>г/с.	лої,,
ЗниботьбсЯ' вг), з/ , ^,„9,^
а	/АягигЛ
ЇЇ&лаь '"- *?"'
РНм^міаґ&л,' гЯ Ло,г.„і^ ,т.,л
Жхін , /<//^»// ві /Аґ>ихі, ^г ,,г^
ІФі^с	е&л+сг*	Ау&су.ї
і.
стгпб.
/І/на
Одяяіїл	*м~*'
Поіба
Зе-^ла..
’Т/сг^а.
л/аа .
нодпоібл
Зем/іи. а
Лита.
*н^л< ^йііи^
у
гл'г*ґ
‘ДОдемягЛ»
Зєгнлн .
471
С. ЛуЬьянка.
Нині - с. Луб’янка Поліського р-ну Київської обл. (612), відселене в зв’язку з аварією на ЧАЕС у
1986 р. За одними даними, село засноване у другій половині XIX ст. (ІМС. К. о. - С.539), за іншими
(Похилевич) - Луб’янка ще в першій половині XIX ст. належала землевласнику Станіславу Отецькому
і 1832 р. була конфіскована на користь держави за його участь в польському повстанні. До 1850 р. в
Луб’янці за парафіяльну церкву була Микільська, збудована у 1770 р. на місці старої.
472
С ел і ніс Сптеганксь.
ІаМо
фег/пблм4. С ІЇу,'/с**л /о	/&', и/^с^гхліо /^У^уш.1.
. /у /л Г	і	£	>	' л
~ .....,, ,^„г„^^,^ ~.
/5одії( . /І^ІКл. /(Л/'Я
Озе/за 3 - /^>""(‘
Полота-> 7/ і икі тгп<
огпепб )
Лнс/ь
//оМс, и
^ос^Тйі^а С />/✓» х&£о
ЗМ4Л^ (
Л/ил З
П/0оиз0едмі&
Зеа^ли..
0іо/2О()м6(.*с,
Обощк.
0о
зниботмОелс.
9ілк7л^,
ЗНИ'бот&б/я,. ^зз.
УУ а	&* *а Лг
л
Ріи/ік
рам
Иб*л**-
^9	.
ННМХЩа; /^пуі руті С4имг»ле*9 ‘IV 33.
Оді/нда і9 ос/уМ,.	/Г	**+"т*3> &"*<* д/Ь'Л'М***» / /З’О»/ / Л^99с/,.
	і+па.*мЛм 6а< 7,
Яале&пбо
-боді а
яяпЖь.
‘,4*^	, <> л (***' "	""г^ґ*.
473
С. С іпе манка.
Нині - с. Стечанка Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну (905), відселене в зв’язку з
аварією на ЧАЕС 1986 р. Перші історичні відомості про Стечанку належать до 1634 р. Вона була
власністю Станіслава Стецького і конфіскована за його участь у польському повстанні. Дерев’яну
парафіяльну церкву збудовано 1634 р., реставровано 1733 р. Під час відвідин Стечанки Де ля Флізом
вона була вже дуже старою. Згодом, у 1855 р. коштом казни збудовано нову церкву.

їиело
крестбя&С
^"по	„_________ _____ ,
ЛЛя4Л*4'/’//А > СгеЛера ра#л№ ,/*"*»
(]^^Аґ>р^м6/Л.. М^гтарІ	рил Л^а/л АГж,р^о^,лг^
Рбі(/^(	М(' 4уЛ^гл.
а4/у/^а.хаіо паАл> З ЗО • /еее^
^»рехе>

ОС)1)І ' /\і>(<і /Ср/іі „і***т &
/)«,»»£	4?ї	(////£ ,
озера л-р^:~-'
Ь'олоіуих. ''••• і- । <•>•'<>?/• г'хх*»»/ »(>
Ст&пб м»—•<
Лпса. >М С/г^.у/А Н’г/Дґ’Д/*/Л< сж^п
т/огІЇа
іг^ли.
пгпба
А/іиа
гго7)поа6л
зміме и
алсо.
Прои&бе-денее.
^ргЄІЛг^Лг	ґ/УЄСл
О?0/20С)МІЇҐЯ Л Л/ЇО&ьео
0 Іїґ)//7А, г	л
дб^^/С/Я '
0де/#&а
и &(&&>. тт.
Рсам&пбо /№*
00ІЇІЇх Аитбя. **•*•
во<\
^ілхги сАшп/іа к л х£ М ґ- Лрґ
475
ІІльїнцЬі.
Нині - с. Іллінці Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київської обл.
(1059), відселене в зв’язку з аварією на ЧАЕС у 1986 р. Село відоме з 1783 р. Парафіяни
Іллінців у середині XIX ст. належали до церкви у Стечанці.
476

с0/гггпя/зобх’СЬ.
І&ГЛО
Я/зеетйяні с /{^еиліе З Я , <ь /М>(^г/ліа ЗІе)ушІ.
(/Міїс/Тіо * Яґ/пїн*	6///£>	от* І /. ,
НОЛОМІЇ/М/ ЗалпІІ . /?ґ*4яге»*я*Г*/т> /іггч
^0ґ)«к	*«Лк>
&ОІЛ	</(лЛ0 г а
Р/Г4С& /
О^ґ/С .* , V Аг ци^гя.
Ь о лота . (
Ст^пі' ]
Л#£$. /
ггоіба * Подпоьоа
І Л'ґгетмАл) *<чаґ£
Прошведем*
Зе.мли. а'/лг&лі* >* Км4ф*н*"
О?»/>о<)н4м. А,,„„а.л..	„,
г/,„„„,„
Л<у!**^Х 7 , <^ігу( 3 , (б"
2ім)и
/< Луї/г (} *» »> < *’• !'<ЯЛс &>£***і
РЬиЛм, рала
ТібЯ&С*:	агц...^»г^, .
З/ІиЛІІЩСС	гуіХ
0М/>м»і/<4і о	Д^***лЛ
Ял*& Г-ГГ	*лгг А Л Але
477
Нині - у складі с. Роз’їздже Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну
Київської обл. (237), відселеного у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Парафіяни
Дегтярівки в середині XIX ст. належали до церкви у Стечанці.
47?

%/7(спі.6ян£
^кліщам#


Зии’х,
ОНи^сАм^м.
Р6н/А
&. Мі*<***.
**	'3>л) циЛ ,
-------------- З/-------------- 3/^иА.
^мі^а
СІ//ГГГМО	/у/„я аЛ^гя/тл	~*~*
77с>ЛО///г///( . /• Л4-&,.	, яг/іст >..'.„/я,<''--‘Я'*'-'- '**
//Я/'**•* ^ Г Г * Л? 4 Г» / ГЇ"» ,
, Ас <•••<***>?<* .
/У о Ба	/'**« ш* *4	СХСІ} ,
ФЖлгда
#ср>*4
СГ/І4іт^1ГГС
03Є/)а
Болота
еяге»6
/<г ич<Л/п>с^і
/и^ Г*ш6<і ЛотугА*
< */Ал**4 *лі Л}Л^+ гг/Ь+<	. сл^
я
/** <шґ*гтс а •
^АШЯ^О
бої^і/пит/я.
Л/гса
похАа
Зсікли
ТГоюба.
ллгеа.
подпоїба
}гагла а
Л/ґоа.
ІЇ+АІ ГЛ/ао* Го+нуу&н	0,	.
аглля/г>	я^ґ/ /. ЛСЛАя^А.
Л^г*<<А<«А' а /Хгх/*лнг^лг/^^о . Х/м^>Дгл»м'/ь	/*-*’*-<—>
/^/^ 	/&/Їйг»йГ°
С а Лот^^сялл , л	С7/^ ^іуігті	л> ,
479
Гудня Ильпіская.
Нині - с. Рудня Іллінецька Іванківського (колишнього Чорнобильського) р-ну Київ-
ської обл. (114), відселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС 1986 р. Перші відомості про
Рудню Іллінецьку належать до XVIII ст. У середині XIX ст. парафіяни села були
приписані до церкви у Стечанці.
/^МЙМ»*
лісмая /Сои/иЛод/ССС.
Уаг40
К/о?&т/6янЖ
сЛі/гсто
г/оЛом/е/ій >
и^і сіга^л^аи % *£>*
Р&9м4)вь я іс/^И /Сф*н4> КіН/стбо	жг о*у»**+*£<; г . ^/** <’/»/’**** Г4-	г * 4/4 Лмюугі. бяс> . г Л^ГА^Х-М Л/^‘<-^/^>г^е	‘ » *<ЧТ
ЛобХІ / /МЛС Н
ІЇодб і
Оьуза
Ь о л ота
(топб
Аші,
ноіба
и поЬпоїба.
Зійшли к
Лгжх .
//<•
Зе-'И/ш.,
обощ/г,
2)&*4аш<нся^
Жиболінб/^ у**'"*'*'"
ЯіояхУи *<*,'★** <г,
?>* "'У*
ФбкЯи,	-

4X1
Рудня Малая Кошиловка.
Нині - с. Ковшияівка Поліського р-ну Київської обл. (142), відселене в зв’язку з аварією
на ЧАЕС 1986 р. В середині XIX ст. парафіяни села належали до церкви Святої
Параскеви у Варовичах.

(УКаксижобіаскос о
~$с/$евня сА(ахсимобиги.
Вида с/^ба^симобигская^.
ая федузобская,.
аденкос.
аги ловка.
с/Кладгебка.
Кпопибна.
4Я4
^ШвЛ/Г^аияшЛ
с2)е/ОЄ/)НЯ.
Лоюашміїь
ХраМ	"""““^ ^я^иЛ-
иі/гсто '	#* '**	*~'4 '>' *•**' *<-^
^1 ОДмвс/м л<>
ІЇлассифшгац/я м^&мб аг/,^.<^'-	^<*гл^
)(>,1/Ли .	}А°С’ Л-,ягп 44> А./*. <»>"• уЛ*^"’"	3/р^-лг.

Д9ЯЛ, ЯблЛіШ. />£/мигл »
-^- - "	л *я~
Уо/зйі .
/^О()1>1
03ф>а>
ІЇал >тоі
ї*А/'ґ0і?/ ІЇ'аммм Ог»і Я <м	.
///Яа />уду?і МҐ і »*! І ^>>Л • Л7Г /'«♦'^р^' **
6 /> /4 1/Н/ І .
//ґ /Г '<ґА«**/'Х. •
Ммм^л.
С>д/#/е)а
І'ЗсусІ ^і^твиетґю
Зі/)*еяпф>н4< А

їґГҐ/т^
І'ґґґ/Н^л
/< оИ'рЗг», * ґА-..,
^АГ9	. Длр 'і)и/Г]Г^ АІ0/0Є*у0А* Л.__>
• Дея	/*	ЛА^Аб^)
Отягик
Лкса.
ІЇО/3&К
Л ор/Зі
Поіїа №*ли. п*"-
ПОгба А та Тге*™
ТТоЬпо^ди
'М’ЛІ/іи и ЛІЇ£{Д гТґлл-
Я/з»#*™ ^60 л«^у»-ул<и ».
Огоро'дн^^ ш А ’/Зі'Г	^<9	Аг*
Об&ЦМ»	,АСл*утм, <'^зсА9М^
АЗ/Аґ
ґ'/'Ч*.' «інз
сГаЯїтЬ Ахл^іЛ^^,
Г-тл	,
ІЇОМ/У71&) ії*()л зг^и/лАО.	Й/л^г/пАіХю
^/МГа-	а	+ИНА6.
4X5
/Х.ІМпкгиммичи.
Нині - с. Максимовичі Поліського р-ну Київської обл. (767). Вперше згадується в люстрації Чорнобильського
замку 1570 р. Максимовичі з кінця XVIII ст. належали Яну Стецькому, овруцькому старості й судді, в онука
якого - Станіслава - маєток було вилучено на користь держави у 1832 р., після придушення польського
повстання. Під час відвідин Де ля Флізом Максимовичів парафіяльної церкви ще не було, хоча 1851 р. за
указом Синоду було створено особливу Максимовицьку парафію (з одночасним скасуванням парафії у
Луб’янці), до складу якої входили такі населені пункти (назви - за Л. Похилевичем): Буда Максимська (до
1850 р. належала до Мартиновицької парафії), Радника (до Стечанської), Радинська Буда (до Стечанської),
Бобрик (до Мартиновицької), Бобер (до Хабенської Миколаївської), Драчилівка (до Кресятицької), Максимовичі
(до Мартиновицької). Парафіяльну Микільську церкву у Максимовичах було збудовано 1857 р.
4$6
Луда сМаАСшкоіїигсл-сці.
їисЛо
^ест^янІ. їМуЮСіЛЛЦ, Л4^
І41//С/П 6

т’Ь&дї і
ОЗе/оа
Болота
Стсн/Ь
Ага а
глава а
подпогвл 
ЗггИЛи а
Адса.
ГГ/ооизбедемй.
З'тла.
ОиумднбіЯ,
обом] а
2іо
МибатЖл
7)шил
ОНи6от^о/я>
РбиЛк.
пбляхи.

4$7
ЛІакгимовическал.
Нині - с. Буда Радинська Поліського р-ну Київської обл.(150).
Ї44ҐА0
^згстіцні С^л»илли	^л /^с^иіилУ . <
. ГА £4 &
4 іу^іКЛІ) П^л, 43 • "/1''СНЦ_О
ІМ/О/ТІС	Е»*£*гХ /••Мнюі
С^мгашаЛчіо> »с^1>л/б.	Х’ог^, *.
РСіі/іі,
рі^,
піяЛіш. Лгилип^л/
ІНіїЛшц*
Л	ггґ
Лот
^л %и?::::~‘
К&лотсі /Гв р,
і 2 л а.
/3^/УХ<	Л Ж>угЛ Г >хХ/т X//"  "ЛА

Лн«*
пої^л к -&.<
пеЗЬяох^л.
ХІ/ГС4Ж-.»
/ХіДОвДвддейеі
ЗгліЛи.. яхл
Ом>род*б&.я. /ГуРіелгіЛ»^"' н»****#»»*^	ага/ю^^ ‘1^ Ьт/Л.
*<* ІЇІ'ЛЬіНгІ' у/»»***' , *а ну>«<ц,„л І'ПГ^ <»м»е«**г«
Л** ^>«Ак «хг»	І.
^оша/л/ї/)ь
Ми£отн^л,

4X9
Рудня БоКрик'л.
За Л. Похилевичем - Бобрик. Нині - у складі с. Максимовичі.
490

с4Ьг«иіи»Л»»г—г «г^^гмХа . дЗе/р,*&аи.
Р^і{
рщси.^ЛЛлЛко.
Ли ишл^ое^
ІІ/ГЛО
Х^нтіямІ.
3*/**/~1 Я /ЯЗ 4^'”'“/* *"•*
УНшища ^"я>‘і "/*

/ЗО()6 І	&/**+’	‘''ЧІ 4*'„/**п
Болота
/(Є	,
бТлгпб	Аг г</хгАгх/*гхл -»
Д/ЇС&	£**/	/^гг/
ІЇМІЇЛ //
^сі/пс^а
Зс</нсШ ос
ллка.
4**3* Я**-****'	/'/'!*'	г< .
/’/ г/х'Х*лям^іг£ ^Х '3
Одшда.
и егіуСї ^г^!/Л(О1іЛе/<, ,
/Ии 6^ГЛ*06О ГЛб /С**л
'Хаіа/г/о /іо/я /ГбуО»М6*^, ////гул**'
ЗоНЬ Ш9ШП&ь . *"	а ^Хелххх^Х Х4«хв*4.
’ Згнили.
Огфо&мбми „
о&ои///
$0*000/**/*
(МоЗоог/^/л, 7
/>и/аУь '*> <*>
яа-
491
Нині - с. Федорівка Поліського р-ну Київської обл. (166). За Л. Похилевичем -
Радинська Буда (Федоровка).
492
С'/^ло
І^Цгог^Лкия^	Я. /ігЗгмг^,
їисхо
шлете
ПоЛомем/ї
ґ/іл^ 7
озу.уа )
Болота
Сгпепб
Лша
е/зебня і^Х&е/ґЛ'О,.
‘//ум.і^и п»Уа, ЗЗу а	//ііуші.
6’ ^уог»л/;
0Ябу/<
ПоїБа *'
уми<
ґ/огба
Лп/а *• '
ПодпоіЗа
Зе^ла а
Аггса. -
ТТ/зоилбедтй.,'
' Зєлглфс.
Оиузоймб/л, ..,.
ОІЇОЩа . ит'

’ха/Гі
Н	0
ГУо4іЛиМЗЛ г,^--г-т/ Ь«--ТЮП"*-	ем^гл,: ^МЛІІ
/і,	/, Ж'клЖн	/у/ /X/	бо
Фа/шь	<^-
^ЙЄ^ЙЄ«^Дг>Є,. /ЯЛг^і 4,3..~.^ **л**+-»~ бл/(А0^/
РБс/Л
раха, лшіз/
* л/л^^ ихг^Ь.
7/^)и>илісм^.
Жугмм^і м»У ^1-гЛ /г Л*'ЖД»^*-***^*> ^»*^>***<>
лм^кЛьимм	Дл»аг^а< **—>

493
/V Раденка.
Нині - с. Радника Поліського р-ну Київської обл. (899), у 1993-1995 рр. - районний
центр. За Л. Похилевичем - Радника.
«4>мг*~.~«МІМГ	. л.^м^.хлвгл

"70^.
Ледй
03г/оа .
ІЇмш%й
Л^ҐЄ/пбЯМ'%	еЛу ЛЇССЛЛІС	/Зу < ^'/А'^ЛО />?|Г^У« /.
,	2ф*6*л Лл—!<*.*{	0^9 К /,//г/ <
ГЛг/^М' ^*/'Я^І^9Г/?г+0'И * іНАГ^Л
А неї
17&іАа.
Уіш,, .
паї А а
Л/геа :
ги>^г^а,
З^^г^/г/г
Уі•	ЯИВОіЛЛ'вЛ А-> * >/'ПЛул<г
Произбедежл	4*~< гі^4.^ті ^...л^
Земля	л >*^(>6 'л/0 йб іеепЛуеиии .
О2.4мр&і)м&& Рр„аі^- ї4к^4л**~£ еф"*' "о я^^лллея
ибої^^.	Є/<А/еИ ,	• ^л/ел^л/^^лмл^ен) .
!(ощ¥аіп^4с
УГ**~ , *^і>*	* у.уа .
^^мамле^А'
ОМ&ЯМЛл. ужяА^І С^лйлллае^іи ^лг^лче^л ееи»епл^,;
ЯЄ, ЯфШУ, ЛчпкЛ^ 3, 3^4 А»,	**'
£>мзиЛі	елкюаз . е^л •>• ІЛЛЯ/А^І ЛіЛЯЛІ^Л^Л^
ЯмЖуззаєАєаь.	^^г. *Г£^
/7І л*4фі ^^Лглм^Л9	0лАес^/0/
агг аг Дмбм^гЖ Юм4лзмлеяя д?^^4 ’ЛЬайй^-.
ґ***?***
р»«4, МяЗлі< , /(г ^іМЄ9ЛЄГЯО,
ЗебІ	ґ++0л	Я^^а»вЛЬ»лг»> у і^ШУ>
^яяпЛь.	Н4унзеуівз/ілнзмА ллія^зялгі ^ґлгр9і
495
Д Драч «ловка.
Нині - с. Орджонікідзе (з початку 50-х років XX ст.) Поліського р-ну Київської обл. (194).
496
*4л<г<мл~*£«*г***
-^4Ьом>< кмА
&ф>О/ІЄбХЧХ'.
Ї^^ЛС
К^ЄСЛП0Я/&& и^еммо ЛМ*. с5?/ '*•*>'*• /О)^ШІ. .
ІЙП(Ш)	Л ^„>уХ —/ ?. ЛЬЛбяи, -»
Л/Л^Л^ЛЛҐ/', <**А**~	>ХХГ^>-./<~-^4 х*ххггх>.*к
ІГіЛЛЛлАу	ЛГ
'7'фгбі.
/Уодії.
ОЗуосі..
ІЇслота.
А/ С4* *Г***Г*~> .
/>гг</т	0 *е»»ку<^ £/&!** С^гл^лл** „/тіт"*'"*'
ід. < ил (ҐШ
^гтмггтн^ .
Спгепб ь
^хх^г/^	Я,
*'•*&• ** гл
, лЗі Л^Аия.
Х&И& 'У*'
рака	, &Г 4?4««/&4*»Г<Ал ,
Мцмща	іутА Г*“АГЮ0ГН'*1	М,
^•уі /.	А/МХ&0 Я/^*Лі4<
Юнга» і*----------'~м	,
/! Р^Г4% ,	&ті 4*Л	г ЛилтігЛ
*У<*г	, (»(Гм4, а Га/гп^ *4р*у£*ї
, 'іу&пл/гл'ї, х
П6Т&І	„ л	Гї
Л**ллхЛ> х 2Х^/лг*'л’^у^ж? /Ач? х7>/*^^**^Лг*аї
Ноібй А^ІСЛ . ЛаПМ*мА> Ліфа*' ~сйішштллі ~
Подпої&х
’КоОІі’С/П^О гИдЛЬ х^ОАмоа) • <4^—<г«Х<»хгс Л’»і)^>»«_>
Мі А<	уП0^Н-^(0Л0СГУІ	А /іії*""''
'“•'"б*-
?(<МАМ 6( /ісґїалса*^ и гліт/атлАз,
Л/иа .	р,
/!М'НГ&Г*'*^ уи<«А)*	4* *
Сілі ІААГ/^^гтлл* ,
Оіо^уод^^1	длм*£л00і*'£	л4А^^лл^и Гигааг
•***96< Л<*♦*£ , Л» г»у Є**'-'<у *** х с.А'ГХ^о*6’ л	Л
М легати •
&»4гАг4біч> 
497
Нині - с. Королівка Поліського р-ну Київської обл. (373). За планом ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС у 1986 р. село підлягає відселенню.

&4№Ь*4**4"ЛЛЛ*0< 0єА*}Є44—#9 . >£).
ЇНґАО
&&?*"£***£>	/ЗЛ «лгсяеяш
^уг/Хлгд у/м^/ /X /7 у «Я^гл^-хЛ о~, X /. ^і£ои **
А %>* - д*»лл]& ,мгі +**лг*4*цЛ
(№(&УІЇЛ&Я Лі А/ил^І £&4*л4Шв>
- АГ»^І £4 0. ^л^9А^л .
рбиіїи
/миси, Лбя£ляс. Аг	'
"'Т^/г.
//С гинне^/г^ .
7$Од6< .
(\ІГ/,’Л .
Болр/ял .
Гте»£>
/і/гґл >.
п<н/>А
Зе*****<
поїАа.
А/тсл,.
тгодпоьбл
/<
АГҐГО.
/•^>г.<4‘ Ао^зигі. гчгп*» і тлі	ҐІАг &^94
?<•• А'"* (у , '»)/,,, <’/✓«.'
А> ши Хлпґ*
('{*>!/*</ ї'* Г^ІІІ/ГІ . *«ЛГЛ" Олл** 3 пг	«х
£	, ґїг^Аг, ґ/ї^+^4^,'
О*г / г?/хґ//4ґ , У»г х Лгіулх л
/1г с\г*	г* н^еліліи/ л
СІЇ	М"Ш***"Л*> с(у»«А>/ ЛГ^9іЛАґ9 Л^
Ь*"А0	Л<у*“
Я^АІ >	А**/?** **<
Одея/дсс,
і^плгм^ «
Ка^с/пАо /І^Л.
воі№ сс
латвя..

}Є»А//МА'	<* л<* *’*** +<>	.
499
Нині - с. Бобер Поліського р-ну Київської обл (711), відселене в зв’язку з аварією на
ЧАЕС 1986 р.
500

ЄЛлЛб—вЛлЛвЯ*. 0л6ф*лАл . £>	Ї*4*Ґ*_>
е/зсбмл с^^а^^/са^.
о^^кли) п^Лли /й/л
СІіЛ'СМе Л</^СЛГГМЄ>	іі ЛУо	зЬ/Ал, аґл глеЛ-фг» - <2лг»аЖ /*ґГ'"*Лт,ір,ЛІ	>ііі
озуус* . Ь’олота	,. «&»/>•*£>».*"•* , 1 Аг
(ГПї'їЖ
ЛЛ7ас .
П(П^№
}е^^и<
поіба
Ллеа
т^лніАа
їг^ям
с^п ш і	.
&? г<ог /Г*лл/ -г ,
/Ст/ 4<гЛґХХл> >//*’/’/ Л/'л*////»4Х^/*^*г^ <ЯЛ<**’**»
<?>*ґхУ<7 У €• ''✓/«’г/ггг^г’ХА-о	$ ^уог^г.
і^і	, бга^Лг,	4а^А^
Г /Ґ4ГЛі(*&/ * /5ф(У& .
ІЇІСгЛ/'М' ґАі/Р*^ /у	** ,
Янімнал. , гїрйаА,
»{>і)/мЛа
А яга.
^Милл я*'?* аз/<**„'« н •
гУ5 У*" Аре І
/Ми/Ї( *««$*
л	«ИРиу&^г/ хД^л^
60&9&Л1	я^ли4л<4а_>	&/№*< б***
&	^д?«^ги»інхи^г. >£г***»«4*«* >С^в>7ї*4и^
Ж2МГ49«Л>М ^^9»»
?Ш'*6Ль/^*а -х^
П/90М30ЄЄЬШЄ>	Ц/^^--» "диинг?'
'ЗґЛґЛЛ У* /£/£•<* ^ <>?. о Л? ^гляпЛ^Ул^л^ 
50!
Д. Младіевка.
Нині - с. Млачівка Поліського р-ну Київської обл. (474). За Л. Похилевичем - Млачовка.
502

е^/Ґ^О —

ґЬодбс .
Б&лояга
С/пепб
^/ҐСЛ.

б4СЛ4Г****ЛЬ**Л*Є-	&.

ОЩеесМ"*.	„ ,л^.г.
Мн»я4/	^Лйав^л»
Ач^^вичі/ •в»А^А	Ь
2оА/ЛМ//^Л>	х/и^» АоА,
^и^оАгА^/я. у****» е *<* ~<4л*"м^]е> ґа^ил :
ґІ&бгЛЛ Зе,	/Лг Лм^Лл^ ЗуЛу^ 3 /
ЄА*£ 2у, ф
У'Г^Г!' М
РІі(/АС	Лг**^ УСЛАНІ Л/	4 ^елИ ЬеАьц.
Л^е * »І/Г<тг4^ ,
С^//ХЛ<Л5ЙЛ> У}~угі уі	// фЛ гч^пк
1іг<г^и^с *ґ ^^^-**** <***^<^.
тгьіба Ална.
По^о г^л
3"^ХЛ'
лЛТЇЗЬ.
и^ОІ^М^ІІ! ,/^еіяА»ги'	у,.
3(*иАи.	П Л/9И^ ІС Ж*

503
Д. Кропи вная.
Нині - с. Кропивня Іванківського р-ну Київської обл. (368). Село відоме з 1783 р. У
1830 р. Кропивню конфісковано на користь держави у землевласника Генріха Жмієв-
ського за участь у польському повстанні. Парафіяни Кропивні в середині XIX ст.
належали до церкви Різдва Богородиці у Розважеві.
504
Поселяне
Вароничскаго >і Зіаксииовшскаго оБщесптві.
Шгршнебскос о/щестпбо.
~£>(ре6ия Х.опіинобка..
Селена^ Лобаки.
_____ Шершни.
-Яеребня Сн/арики.
_______ СоЛол ебкоь.
Уудня 11/(ршнебскал.
Слободсс ОрелЬлнЬї.
Ургхп/сс.
506

'*<^гжмйСі. ^8.^0*іана ^ягл^.
оЗуХбНЯ іХї0/ПН//06а,0С .
Агл/с
Л'рг<т&ян6 &Му0***ялл л*4*а Х'М ***********
'лілмпо В
'/і ОЛО/^6///(/	^/пл і	6? А** А* ***-*,
Лпси
По^а ил
ПодПОІМі,
0**виШм ллт». ЯГ/Л00»* е£о******А*и ї**0 0г£ 0Г**ЯгВ /' А9Ґ?/Цг<
^г*/***»^і	<^гг^*> ^7
Л/**Л*0» 50	•
. Лге /<»//«'< ^//'•м
/Уоибі. ^т»/гл • ЛУ/М/А,- АіЄГ**іІ. ***і	ГА'ЯГ/ГІ •гЛя^Я*^
оі^.
БЛ4 о/яїї., у&шнчлікнтліус ї ь/**?*
/- Лоіілимї Л/мг/^в
Л* *3^»Д •/««*< •
У- /ЛА>Л.д €
< н*лі*"***А* •
/0* *&•/!"***
//* К***/**К^‘
Л_и *£***?*/?? '
/Л* < ’* "<у^
/>Г.ГлА/</и*
/// л^х»***^
Лґ* £«»<*?« •
#Г
/її Яог£*&**і*..
Л ***)£
/ц ** С/Ь • (И»ги X гл чин» Я*/*/.
с*п*п4>. М ,,ивлг*»/гл» .
іо /а**гн4 •
2»
20---------
/ .
0О глл*.
25о _____
*4> _____
&36_____
4*»____
/0О _____
Л> _____
/00______
/00______
Яо -
4**----
2и _
***"Х**~ Є/ г. А„^^уі
2ои/шаиа> Р г&"*^^м****^**о^у/9*/П^»7Л>
9^і/А)^ндіА>,	ят
Ьшил^ '*
ОіїЦ'ботгг/ґ&л,. л^хл-^х* А»*,,>,,^..
Р6а&*,/іакк «?л">хл
9 '/іі0**п (> : гіло/Ж , •* "іу*
0^00^5 муг5 «мяіу <ВЙЙЯГ г-<к >
------л----	- _ ______

507
Хотиновка.
Нині - с. Хотинівка Коростенського р-ну Житомирської обл. (538). Перша писемна згадка про
Хотинівку належить до 1649 р. Село було маєтком польського землевласника Дубравського, в якого
воно було конфісковано на користь держави і передано до державних маєтностей після приєднання
польських земель до Російської імперії наприкінці XVIII ст. У середині XIX ст. парафіяни Хотинівки
належали до Покровської церкви у Новаках.

509
С  Новаки.
Нині - с. Новаки Коростенського р-ну Житомирської обл. (746). Перші історичні
відомості про Новаки датуються 1584 р. Належали польському землевласнику Дубрав-
ському, конфісковані у нього на користь держави після приєднання польських земель
до Російської імперії наприкінці XVIII ст. Дерев’яну парафіяльну Покровську церкву
збудовано 1824 р. замість старої, що згоріла у 1823 р.
510
Ц/
Селенії Шершнів.
ІШЛО
і^мнглаи лияЛл /М л Люшгл** /7£Дуи.І.
&***"> Л"»**1 П/4/ Л^^г/ ***£ &	а
Ж^/гггл/^хглд^.- -&-*/’ ?"*	', я^
іЛа/иА^ '	е.и^магтго^с/л»<4Лгуг^
__^»ЛК • л-----4 /С^І _ /» алл /^вп^гая ^/1"^ГЄЛ/П.	Лі
/'Ї0і)с>е • *Л$ГАГ*
** іїла^пи^
ЛіПЛМ г**?** МЛ^І * ЛпоЯ*****	Х^*.-
и<44ЛгтгА/.
иОАО01Л.* Лл^ііипісЛ. /Сс/іг/і»г^і ,нду41аг*сї А’ои^Ь-
І? Гді^О	«КОАЛ Л50 ҐЛ**9А*£
Я* ^і&^/паїес	. — . . ----- .,     ^ЗОЛ - ,  - -
С^ЛоЛ^9]^і.
^Т^А^е,
^&ЛА^ уимбиши
'ЙуЛим'І •
Я^Ц/орщили л^ода>.
іраглопаЛш^
/*?£уиндигл оеа^АвМі.
/іЛ^рАлаЄс^ол 0С0*н£>
Стіпб .
Х4- »ЛЬЛЛвАІ* «**«х4 .
/Ґ2 1?*ЛОС*АИ0!±>.
£<м(р4с /Ьр.
яла_______
Яоа ------
Ово —
/ола______
^ОО —
я*_______
4о------
Л*< ------
4лл ______
€о_____
^»9------
/Л _____
^0 — ,
ІІОС ____
ЛН(6.
Є<*у*2и*9м-Аь	Аги^луАс.пу9ан(/пІ<мА^ //^^35
Лвг^мллвр^ еаи^іМІ	Гж гтгг□>»ДС гУ*- нлЛ &>аєа*4	СуемЛ,
«, Х<****^ -Л^<гОлл*а м 0г/^1їі поОІа/Ні^иі^ааі>у ^/(Іил^рс

ЇГоі^а
3(^аи,
/ІЛІЛШ***. о 'ІАМнииплк.
іл Алсо~‘. сіу***» <»б м
ТТроий6е$ь"іс „ *в г/умлу /Л‘
МіАЛІ .	А«к<
/) Л/ ЛЛ/ Л/ х*/<Х лл/г" •
 ДСґ
^Сш^аил/нікл	а
Дик/іь
^&6&/пм6и^ 'Лі>
рЬи!Іі,/^цис,,аг^ *Уі
ґН^*~р**
ІСЇ+ІІЮІ
Милішу уіг^і ,^к г«

ці',	Щуї*, аУ/**л нЛог'і \
Оі)(^ссі
ЛО^*^Л)	Лі
/Саіїелпбо *г"*в*~~'А <>ь-ьі~ ‘*
водійп^тбкі Ліі‘	 л^<,
5//
С. Шершни.
Нині - с. Шершні Коростеньського р-ну Житомирської обл. (350). Перші історичні відомості про село
належать до 1583 р. Шершні були маєтком польського землевласника Дубравського, в якого
конфісковані на користь держави після приєднання польських земель до Російської імперії наприкінці
XVIII ст. Дерев’яну парафіяльну Воздвиженську церкву збудовано 1750 р. на місці колишньої і
перебудовано за рахунок казни у 1849 р.
512

С	
Шфшн'Сіги ОіІЇцестЛь. 0- 73»»^,»^
версії юс Спнушли
^І^ЛЛоЛіМбіЯ. вяілввяЛли Р^пял^псісСгігггіЛ .'	а
^<ґЛо Л/зест&ілі с+ЇЛС/По полшоелп	еМулге.сглл* лісНІль ^> 3 а А*. '- •	** 6*4ї чш^ г^л^і *л л / /?///^///л<**	^44 4фг**”угі: • **►» і '7*АІЛл
'То/обі- /У О І) б і	> 1 *§ 1 - > й ч	*» і л ь н » І’ н \ ’ і
(').иу^а . Болота.	г * '	^*й *'нуї Г/.пі^ег^аи < //^</жЛг. Г<»пІ івлі-у^^ ^Лчнки ОквЛі /Б, П	(^^СЛСЙ^. Х>,44 е)#<ь ( ^40,,/ґь	, /Лігупос* о^оЛо Я#о	Ґґї&ь	700 т^^лстіґ.
степ! <*» «* *4</УГУГ/і'#С .
0/мА	А^*-
Ун^свотпнб/Ял /Я Ллггл^І, АсЬгкгк тпч^Ся}Лу,а
_ <Нґлл/ // С>
Рбс&с
ТьбЯлОМ/. Лг лт/*гЛг^ А>»ррХі< /X /ифШ/ЩІЇ.
Пнтл^гіи /3.
А пса
поївсь
Згнили
По* 6а.
л/иа
НадНОївсь
Згмлп сс
Лиш
£ті А"' І *<* / гс&фї
Ллпі /І
і,***,'*/(і^{,
&>Л »»1» гЬіЧ/т/ &Ллг і
Л//ЧАтЛН^,И^	(? .
'%0/3*Ж \
Ял&££С/7і&> \
&ОІІ ллитйь)
71ЮО/ііве<)€Лссс
Зелсли.
Огоровнбс*.
Овоіца.
Л/>гг,„6»^.	„г.„. .
/Ц ІГС^пЛс^/ііПі .
^аЛа/Р,,,^
< \	* Лу( £ .
*’£ ґї л/ в^>**с^*г^£
•>^,,.^/0 .Мтс? Я5* Л^
•* //уол/Л ^/лг«г/ ЛялА 4£
5/3
Д. Сшарики.
Нині - с. Старики Коростенського р-ну Житомирської обл. (440). Увійшло до
державних володінь наприкінці XVIII ст. Парафіяни села в середині XIX ст. належали
до Воздвиженської церкви в Шершнях.
514
0ю/К>дм6<л
7«(Ло

гЯмтно.
//«^Г/ЛИ^Л/Ь Л/»гАг»- /»»««./ /х //л Аг^г^л^А
ІГтАг/ІА» , Р»9 Є
'їїюЬі І7.?::.л.т^.
/ЬЬЬЬі . /і, і * А, З А а <£<*?•	*"»*
})0Л07? 9(Л •	8 Л/юпл,
/У ^ПА^КЛ. •	іГ.аА>
2\ (//АЛгнбха'ь ------------
ЛгЛГ,
ЛГ /Мл нрпшяАл
90^^л^^;к лл
МмАоапм^аі.. у^7іип»АЄі^ <**<
/9^ АаН/^»' Я,
А4 *Н4/Лл
Рбі(ІЇ<	/Я/9ЛА^ *<9П :
рейсі*, Ьбя&и*-./>***< «>•+**>
гуі^	З'. (<^ > ллг«>^ Аґле
Н/7»гггі»рАЖ' л ^уоЯ^Аі^' н //>**/&
ОС/уїї, я»9яя^1	/71^9^3.
м !/**У-
4
і
з
(піепЬ.
ЛпЛ,
/б» —
Ао-----
Ай .—
гктг, ГЛГГ/Я4
Кале&то . ,
} Яуи »'*•£****'

і '/6у6< , //гмі< ,
>
Ноїбс*
іеАім..
Ногбтя.
ЛК(Л
ПронЗбедгШе А/>
АГ.ЛААК. ,, ,,„
515
СоБолевка.
Нині - с. Соболівка Коростеньського р-ну Житомирської обл. (165). До державних
володінь село увіійшло наприкінці XVIII ст., коли колишній його землевласник виїхав
за кордон. Парафіяни Соболівки в середині XIX ст. належали до церкви в Шершнях.
516
Ал
їиґАо
Я/хітОякЖ
Гу/Г/Г/7У///	А.’«*	^га*/г/^Л л'л х-''’’♦** Ь
ПіІЇО/НЄІЇШ '•"""•^ ,/'‘і""'"''""*> ~"КІ Я**/. (."/<Я’-"-
ІЇ Ь С'/)90* М'< ЛН’ҐЛ» <*£ ////* 6<рГ 999 ~*£ *'»& '. '..ґЛ*.,
і/Орім	*<
/Ьм)(м . Р,<** ьшї ,
ОіуЖ	6 і^рул а^/4**^*-
/? 9 Ус^ікаг °уг>* ІЛіс/члг* Ом**** Зй СЛМГ. а Ш'уи*999**9
2* Мго/н**.	'---------------------/Оугляг.	-------------
З? А^‘±о~-	   ООС^.----------------
4-ї С'гма/кгл яО/^^9 > -	----------6&— —	-	----
3^ Я;;уїла*. •	----------------- /
6- ІҐЛІ ОрСЮСІфі ------------------ /З О (УТАЇ. Зо Г**ї,
Л’ ’ ІЇс/л	999^0 /і\/ПГ. іиіу^(Н9/9 ^Ао/(о	2^0
$*' Си/с^л				
Зі* Злаі/и 1г Л		
	-	д /^»л				3» —-
4? Л//999^ОС				/Ь ('ОЯГ. 			Зо	
5^ //<>уу»і^Хе			И^с.		/Лунь*.
Я* ГП^ІН^ОА		/ . ~ 		/	
Сг>\^?9 9СЄ^І»		 / - • 		1	
Я» Рое/ІІрк		/5\>х/г, 	—	
Лп(а	о /*г А «*л 9»99*Л /ії/і
ногба аллмА.
Мщ и Поі)///)Г^П  7>/ • Л'ГМГ ґ’Хл.
1^)ои^^В(М/.
їьнли.
ОгмоМ/л,
егощи.
<НЛ4**1х/< А	.
Тйо»т»иін/я> у тюжені <**? г *ш«іуіц ?Фи^рфі^мфі^	•'	/2^^
/Гффф+б г/'^ф^лі 1$. /$4 ^фн<ян//^еі
*}* »•* IV ^'/,гг^ґ^Фф<'У1^	•,	О/НЛг/і // /<у/^/>у
'М /а'ґл^І ^^ипи'Ф) л
РНаАот/іЛ/^, ?і О-

(ї/і/^^^ІС	я'лхІ #4 Г.
ПбЯА**4 • /Р<*?>*М "МШлії ><*
УШишіїЛ; '*«*?» .уті.
04/инда •*>* ^у^*-
/(^яЛ
'Ха*ег/пЛ& /^{а Аф^фФФгаїавМ //?*ім/яжл - Д&*Дл?^< #лкх*л» ^.*Х*і|^**
7^4 /іу^нл,	л/з^^а
^о4фЙЇ, я гаитугЬ	. АГФ	и444Ааф^ф/ дЬ*’'
іФаЛ/а^ФАя	*•/Лк/агпл^^»^/	ґїс/а .
Нині - у складі с. Шершні.
517

511
СлоБода ОмслЬяпЬі.
Нині - с. Омелянівна Малинського р-ну Житомирської обл. (10). Парафіяни
Омелянівни до середини XIX ст. належали до Кам’янської церкви Різдва Богородиці,
збудованої у 1769 р.
520


Ішло
Хпестбямі іі<у^<г»~	4	$
дбо/.ОянІ---------------/4	,3'
і4ігг/і^анІ -	' —
ш^гто	ії<І)Г,„я 4,~,,.,..і	/•'і» '"-/* '~і /
ЛоАОМММЇ' а» >’»-'*-'лХ7’‘/Л"?"-'',*'*4'*'*/"'/'"''1	»
{^іера^л^я.
 >М**іамМЇ ^хжАлм*'!	я» »мл*
' К'ЛА^^Л»ЛЄ>» 4
Иаиагш/^Аі.
МиЛм»Жь
ХЙйАхЛм^.1"^4
їігодбї. /•^ і я у* *"• +**<**. •
мера
• я/а*.
колотої
*<* *~г*-
<»а/^ / пі^^л! 	/Л «^г’*•***-. V?	? а
(ІП!Пб.
ЛпЖ
гіогба.
Ьімли
поіАп
л/гса..
ПодпогЛа.
ЗіМЛи /<
Лта.

ЦрОІІібеІ)еШ€4	..е
•}<л<4и.
Калсле/вба	лгтгг-уГг,<?>ггхгт^<
(одІиЛ4^Л> іМ*4і » яАл,: Чф4 ял^Л _
521
Іудня Рьіхпта.
Рудня Рихта як поселення не згадується Л. Похилевичем, хоча в покажчику до видання 1887 р.
наведено урочище Рихта (С.190). Воно позначене й на карті Радомишльського пов. Шуберта-там, де
шлях з Меленів до Дерманівки перетинає річку Тростяницю. На карті Радомишльського пов. Рудня
Рихта знаходилася у межиріччі Рихти і Тростяниці (Карта Радомьісльского уезда Киевской губернии/
Составлена И.Я. Дороганевским - К.,1906). Нині поселення відсутнє (Житомирская обл.
Общегеогр. карта.-М., 1991.-Л.2).

Слосіодскос осїщестбо.
524

Сл&іодкая.
ї/СґЛО
ЛрїСтІЇЯНІ . с/у»С‘Я** '•***	ЯІ’ЯІуіиІ.
(«Літр	'І /2Я	/ Я Л"*~
НОЛСЗМЄММ >»»/> ,	.„™~»л.
^^асс/^аа/іт	уі.^
1.	'Ю &>	уМ"~ уз л.„~. /ґ
П X Л**і<*** 32е •
Л^Р^/7Л<^Й	;/•
абої^сс. СС^г^т^ЬзАг/і) І,
фрулто&й
4е/х#&л>.
/у)61
/Ьодбі.
Озера
^оу-г.
(<• Ч*ГГЗ»(Ґ ЧЯ .
Ні И^пнпгкі ,
/зСЛОМО. я~* >оо	."Л'ю&б'гі <Яуі
степб.
Лгиа.
рОІЇМШїї/Л у Г**Н"АҐ"	/Л<ГЛ0,„М„ (Гмт :
М^иЗат^^я.. *•?**£ уу, о*?» /оя, л„.,Л0^і /а, аь^^уу,-
/^іИ^ЧіНнуі	Шз	Л"Л Г Ч'- ‘
я#к/я.	'*'я' ^кя * л/г*' 
гЯЗк/»уІ #,Яміг>г* .нгт*	3/гг^Я.
РбіЛйс 
рая& ,паяшмс.	агЛ*Лггіг»г*. >
Поїба.
ЗЄіЯЛО.
*Л?Л/ПКХ)
* /**
Кше/лЛс
/і ЛІ/ИР/ДС»	/* >'*/»*'/***/’* «'дглх’^о
Лпса.
МоОпоіоа. 
Зьилн а
ЛПіа..
і/*Л*„игґ ЇМЛЛ) ,
Ф&Г ^И^гна1 ц> ,
525
С. СлоЬ’одка.
Нині - с. Слобідка Коростишівського р-ну Житомирської обл. (729). Село засновано у
першій половині XVII ст. У 1831 р. його було конфісковано на користь казни за участь
власника Станіслава Галецького в польському повстанні 1830 р. Дерев’яну парафіяльну
Микільську церкву було перенесено із с. Старосілля у 1790 р.
526


їи&с
^гГг«ш/Джг Аі^л/
Ои>/м/д^^я>
/а . . Лглш*гллЛш*т4 . 4

€ . (<
ЯоЛоЯКМї' /.
Лмгхл. ' Л'г у Зе>	/^3
'їорін ,	А** <<. ;<Аи/*/л >.
Лсіїбі . /л ♦ А /Ч > (	• 9/ІГГГІ
(»?,•*/л**» І /* ^/Лу»е,
Оіера //, ! І>ГІҐ»і')>/ҐЛ> ,
£ слота . ^Ул<-«/♦л'А<г?гЛ><'х'«г^//*<Л'^ *•
У* #<г//х/ /г-гЛ
ЛГЛ&л4и«/ ,/М£«Г>ГА
//	суі -
Я----
З---
4	-
-2Л>----
Г -
• Л ££/*,мгЛ,#ґ .	'
^Мії/л/я.^
умннг/кіі' <Чц**ткг+гель> ГЛґ^^а.' ^І£гАлА 4л г
М*1£00ЛП/ЖК>.	3/,	/, бїгуі /20, /ИЬ"^ //^
о '	'У*	уО^/<»Х»/»гЛ
^гд»«#ж 1/гмяг.м,	л /АГ^^Л’.
4л4лтп/к>	64£лг+£Л,
Л0я4/ис . миі/и^м/^,
/*3глфї •^гіл	^4^» Ар 4
^/2хДмм* >/г^»<4г ^де'у’Хйі^г М* Іш'/чбг ,
Зї
Степб ,* „'„ІМ,
- 8Г -----
-Л>-~
-/2. —
-___Зе —.
ІСо/іїнА»,
/%$** Л/О**™4<*^*
Н 4Ш4М^6.
О^/'і	4///)^/ ї/4//рґґм<4г,
пот(>а іе^ли Мг* г,А >/*& /• ///^94^.
/и ^4Гґ/і.
$&л<Л« /л
Л /7Г/Г .	лг> .
527
С. ВьіднБорі».
Нині - с. Видибор Черняхівського р-ну Житомирської обл. (699). Виникло у 1606 р.
Село конфісковане до казни у 1831 р. за участь його власника Станіслава Галецького
в польському повстанні. Дерев’яну парафіяльну Хрестовоздвиженську церкву
збудовано, ймовірно, в першій половині XVIII ст.
їиеЛо
Л]реет6ЯМ*>. /(( ииЛіпи «Ь « ЗД^МСК*^Ляк лає^ґ.
тЮМ	а п
іїоЛрж&МІ. 1 Яг**"* у<"'"“і '"'кі ***/ с ,
. № и-иятк”*! ,
/Ьо()1)^-	і'^><х/(^ •****уг*А	г*-у**г* ур* ***"'*+**
( • /} І.
Озера
Не Н. (Ілегке*. > ,
ЬрЛоепа ^гті	інї у/, ґ-'ллг /д г// с/ее^кее	Є'£}4'
АґГ^^Х Л^МДЯ^А-» ҐЖАЛ^АГ ^/Ауее^ /илгс^ Аг,^
РбееГбї віе- '**’л"/гл
рНиис,ЯМл*.  /^г /е»і*яелгг*ь>

(/псп 6 ,
ноіїа 'Земне ] *° "'т'^”1
п<п(а 4жл і
/іодпмЛе*. \ /’МХґ»/» е6>'"мЛ*
^ИЛК ЄЄ (
АЛеоє у
П'рсазМее/а
^НЛГ/^і, (Ьіїеєее^'геч*'"*
(цироднбен ,	*»**'/•”'"
)Н и&ояік&л»
*	іл Лило
529
вка.
Нині - с. Коростелівка Черняхівського р-ну Житомирської обл. (117). Село
конфісковане до казни 1831 р. за участь його власника Станіслава Галецького в
польському повстанні. Парафіяни Коростелівки в середині XIX ст. належали до
Хрестовоздвиженської церкви у Видиборі.
Поселяне
СлоКодскато и Шершнем каго оБщесптв*.
ТоУКСЬСКОЄ о
() і пес пі бо.
сЛСисніяско До>КСбЬ.
Селенії Сигнняка.
------Нецслица..
Деревця -Доробка,.
532
С /ілапґгяо аіїже.
*/<> ^-л-
гОЛПЦЛНІ' ________________- 4* —---------- ----------
0&уії>ян£. _______________ /о*------------ ----------
І'6/ж6і.	--------- '*о------------ ----------
іиммо г <-><ЛгС/г»ИІХО Х<П*Г*'Аї£ &&	***
^і^лкгу
Ллаа#ікіґ/мг/{М(> ліч*"
. &0 ХЬ'- *
„г^ос/^? &*'*"	/$3^г~~г. с4^9.
}	Ьі^й (ПА//^ А*» ^і/^и	£$44 3‘
/А&Л /•ЧІА^ГА/ІІ
Б^ОЇМЬ • гМ'.~г ,^....г «
і / Л/ /.//»	А яАх/НЛМ ГЛ О<ґЛ4г/'/|/М ,
5?'/,д з -
Болота І
Лпаа.
гтогАа.
^Л^СсАч »МГЦ А-уґАГЧурМНІГіи і'К^Н^ ААХЛ«|..< х АгмЛААА* «А«*л> >? А >
<3/хйГХ« . гЛ^АА ,,	А* С -тип к £ Л
Лґ^	?(	/^л^ Аі
П/лхіібґде^а, л-м,г^.	'
їеам. ^....,	_ ~,~Х	----- ~'	'
(Н0ШІЇН&Я	, л
^Лчл!,	і^	, ^’у/гуллАт, • ^^ЛПНІ,
ЬОґАґа»** лг# г	х /•/*•• Ам<у«гА^гг дг^^
Лк/глАгУл^г , «	г «•«*«.	и М/<кЛл*б • Аіяллаа^
^.іЛЛи л»л/><^>/^л	4о»4а>.	гаА/ $'а^аа 4
ІЬГґІ*? н^Г г^у.ч»Р/, .	•


у А/Щ.НІ&*Лл/	<*"<
/Г^І і/, М'уі /ол,	ґуі •>..,.
л~ї£лЛЛм<Л Хл^лу///М* < » і <<. '	&/
:і у.
$Ни%0*ггї&кя> *> "•«** *•*-*	"'
Р6а№.	-я^>^щу>-. **у’и''	**/**'". >''-’
.'ф	••^і	у*"'‘г*
/л	> »*	~0 >уА<» <„>*/?**&< ,	** 0/і^л-,
>Л*Ь , ЛГХ*/>/4/ *>/Ж ^/С7>^ЛґДл*	,
, Хгуглгх/^Х^ ДЛу^^Х «•*/?*/ <4. #	»>і і Ж*-
адямда. "“'*'>у А,/"^
^Г/ті/>л>г/«4'/ч'/г /«^ег/лЛґАег ^г*Л^Х	?Угу/ 4г <</
Х^ЛЖ9^г/.
С^<ґ/ЖЖ»А*/*^< /
// 0ауЛ
Яа/смсЖ.
Х&ТГГ*9*б0
іїоіїк к
/і^пбя.
7ГрИ^і/г^и‘^
533
М. Роже В'6.
Нині - с. Рожів Макарівського р-ну Київської обл. (584). Рожів був відомий вже на
початку XVII ст. У 1734 р. в Рожеві відбулися гайдамацькі виступи. Після поділу
Польщі наприкінці XVIII ст. колишнє Рожівське староство, що було власністю князя
Понинського, увійшло до державних маєтностей. У 1798 р. на місці колишньої
збудовано парафіяльну дерев’яну Благовіщенську церкву.
534

(* біл.гг»***!*’*'.
іагло
Я/мстЛянІ	»•*
(і 4
ЛГ^ХЛ44ГЛ4’?.< і»я.Л //м,1я.».;.^ .
~,	//• пошт**.
ґЗодбі.. /л м"д	Л*лг«уу«*>
9омои*міл»
^(иіотн///я.
ЖнілИн/ /$
іїмія і^.^і^і^'
МиІстн/>іЯ. ГІЬ ЛАГ^Я Я>І>Мтгт

Я’КЦЬлХї ,
Змотл. к,.
Лґ4у&»Ж**Г. С^с,
ЛЛЙЛ>.	Й'*’*-/»/ <• *• }<і>іг,гї <-•*<****
*глЛ» Я& * ііні/. ч^> ,»** р^р /в	£+*—
ічґі^^^ *<,<<?•' ***?•£***'•»	£?<£££,	^**Л^
Яг*****,	. Х*а0рм^
«Г іб^гГї' .	*+т£	,
.	^Л««^</ГГт4Йи/ ^.г»ГЛЛґ(б И<Д#Г '^ИР^О, »✓ Г <» хГ д/9у
/тг^ба.
Подлягба.
Оікжда
/с
Лаистбо
Приїл^пЛа^а
535
С Снтнлки.
Нині - с. Ситняки Макарівського р-ну Київської обл. (749). Вперше в історичних
документах село згадується 1616 р. Ситняки належали польському землевласнику
князю Понинському, але після поділу Польщі наприкінці XVIII ст. у складі Рожівського
староства увійшли до державних володінь. Дерев’яну парафіяльну церкву Різдва
Христова збудовано 1750 р.
536

Сслиае //н/мща.
9омаиум^
^а^о/гмАл і/
З* ,<ь.


*4<у*,“**"' л^л. /90 •	/ґ/їуиА.
л Сс/г^^»	4’6^0	»ж і ?. *Г*
ЯОНШТЛК* ‘^шчгЛг^^г *г » увгіА**» *•* І »*вл"	.
И)&Я/1Ь
,Ц
ЯІЇивотмбня	<^-
ЛуЖ  *•.........’•••"*'
/Зодбї . //^^і	//<(/Л.>рл^ *>'””>**"*'~*^
*/Л МГ*1 “ &Г)лї'п<гіУІ +4 уо. л\^Л»Я*/ **Л *л»*4. у~>^*4*гл-)
^Аатч^^ 
ОЗ^^&Л •	&£	.
ЗолоАяа •	/і *,< ж*А4**1*******уЛ/ <3/
/; (у їй І^Ч	,у>, г,„у» «	..< 4 ~Ж~Х» /. & "***.
/і<>-----------------$оо -—
Сте//6.
Ліна
ІЇ&гба-
ХаГ/Л •
Пігд/іагАл^.
п
Апа .
-------------^б
З	&^О/У
&•• йИІЯ< ПІ/Лі
/>сИвН<Чи н ААі^^^г^илЛлі .
ЯміІЇц.даАШ ж-г ’•/•"•'' 
іїкяола.
УІЇНАНШСІ} 7і"*1	-^  "ї* ""Г*
.^С^АА^ у^г’-'У'""*' . '•"• А"	'• '-'У
идемда О)*,»	.ГогІАгяЬ. А і - І ,-. Лу/ «
и осГум. гд:;
Хаїгстбс) /Зси^ц. Х*/,‘*'***ЛА .	/,^<г	іі
водї)иПШПІ(А\
^•мли
Сгиродн&я.
ебощи.
/^0#ггя^*Л*«  ^Й^^ГлДл ^.» *и І лг* »«игх*<* Л*^**«>^
нАА^.і,
/Г𠻴 гнЛїї**\}* **гЛ**Ат& 0іув9&ґ
А / /Гл * у г гц <•*** ,	/ • /^//АГА»^^
6Ї/4ХЛ/*/,	, а А	п *4+о .
537
Нині - с. Небелиця Макарівського р-ну Київської обл. (610). Після приєднання до
Російської імперії наприкінці XVIII ст. земель, що належали Польщі, Небелицю у складі
Рожівського староства було передано до державних володінь. Дерев’яну парафіяльну
Микільську церкву збудовано 1851 р. казенним коштом на місці старої.
їисяо
Рлка.. >
)
Б е/лот а
Фикія.
^Мм£)@ї71/£.{)іЯ^. ґіі Л^ел^і	т<^г*-?о і&яііЗ,	/(
Рбиіїм />лян
п бя&к.	и ,НЯ(,н/Іи .
)Ніглш^й. -/ А’лук/	г/(, /£,	г*
Оденіїа. ................  ^гтіі.^г
и луМ. ^6 Лґг»'*/*рї.
в ^Ґ>їггт т*"гЯ< •
Кагег/п^і
Беї^и Питії*.	/«л'і'уморч
м//гм*л
14с
Лґ>
Л$о
____/00 -.
----Лсо -
Ь*	Л^уІА»С
(піспб •	/(< ",НМ НЦ*
.	Л»*"**	Дг^ля/— // А’
//^гЛ?	1
4/гш	{
Н /нчшягла І л/4*^ Ллг/ с- *
Н/инз(№е//« 1
-ІЯ>
1$о
^г:г.
< ^гг/ск
Г**>С<	/»
539
(/\. Бопокка.
Нині - с. Борівка Макарівського р-ну Київської обл. (625). Заснована в середині
XVIII ст. Після приєднання до Російської імперії наприкінці XVIII ст. земель, що
належали Польщі, Борівку в складі Рожівського староства передано до державних
володінь. Парафіяни села в середині XIX ст. були приписані до Микільської церкви в
Небелиці.
540
Рроиібедші
Я&Са, а я*в^£*а.и» //^Оіі.
&44/Г&Р20 Зї/’ї&'Л	М/є	<**• &
ггелмжже ]а^*і*	л*+АЄаттг
МЛП/^/М
ІміЮ
‘Торбі.
/Ьодбі.
Х£ц/1<? “"><**> «кхдег» «Л*Л4>£ <Ск^^*<*«о-<*^> РХ&/Р0 і? <*4>>чг^/*гсийҐ «
<£*»<£ Лот&гі ^а^/ішіилА/а А5??** *ч*2***4ҐЇ. онІЇ лцкс*»»?
0/гг» Л**»е«и А«г ^вллйї -	&6/3. Т&Л?гф*0? •
}{Лф»Л*.П*СК' **<»*"•	шггц^^^еі ^С(Н^о^(Н4
^Іімгті	ц **«е^с«гт^л_» ***^М4ил^^л^п/ї у
РкіІЇ*^(ІС	**ЛСЯЖГ*Л; .
піябм.
УНммЩЯ,.
Л*Л <»<**• **"•*
Оїфїа.
^5ало/яа. $ Ц+*4Л*Ш *£>&** И+фї	<3
і"****-*	_—	- -_______
/м>р’4г44>
^50 Оя»ім^»4.
Г25---------
Яо/МІЇ,
/саншві»
босії и
ляга
Л Х**т//^/**Хм ----------
^Ло»л
ибфебнл Л

і е*/?^***^ А*'*- .
^3-------
гппба	*" гг^оРв/о,
лиЮа ^а. ,	л/г^а^лк.)
ТТодяяі'ба.
<}С-і'1і/94ґ £<	м 'глш**г'~ч*	.
Л/ґса^.
54/
Нині - с. Комарівка Макарівського р-ну Київської обл. (692). Після приєднання до
Російської імперії наприкінці XVIII ст. земель, що належали Польщі, Комарівка у складі
Рожівського староства увійшла до державних володінь. Парафіяни Комарівки в
середині XIX сг. були приписані до Микільської церкви у Небелицях.
542
і//^о
вМунпл'Хлл*
Оіикія	л „
Р&ЛІ_ - е- *‘>'~ї~*'*'*
раРи ,	Я* *іЩЄ.Л*9*Г*» .
ЯМ0ЮНШ> „„4 /. *У,4*>
е/*>
0данії*-
«оіІуМ
^(мап^с
(оді й.
яшмі.
/Іеії6( .
Озуол. >
Л^ота,. і
Ля/а
ггріба з<яш(,'
770ї^1 ЛЛ'ҐЯ,
Ямкгохйл Зкл/лк
« *я/а.> .
СШиюдмбгл,
'^смаммА'
МнЛм/хд/*..

543
Рудня Кл>мо|»о»ская .
Нині - у складі с. Комарівка. Після приєднання до Російської імперії наприкінці
XVIII ст. земель, що належали Польщі, село у складі Рожівського староства увійшло до
державних володінь. Парафіяни Рудні Комарівської в середині XIX ст. були приписані до
Микільської церкви в Небелиці.
544

Ч'КЛА
Чошаиш^-


сМуЛПея*,** **Алу /4, 4 ЛГЛ-4» ю /?. ^с^г у&іпШіс-сльл.
1*34 ;<•?*.
Тішал»
^/^‘итг.'У’г СіиіУплтг'Л
/0, А^и^л^чл А»
4ШГ еям^и	/і
^ІІ/уїМ, і
А/г т**ел*тц,.
(724/Г/ЯНО

{ ^іг^лі і /'<> .ілпв^о-^/уУ^,^<ттг>^^/^л)
/<*>•<& <(»Л-ґ»»*Ь	#6 СуЬ*г)ґ4Г*«  0’&Г^Ґ***'У*6	.
/^ҐМА*^'« /£///» - /”>лгг л,Хж//’*гл»> >'^ЛЯ«<у Л'^Л.’Г^ІРХ/*-' Х/<^’^**
^/чнч^^гнл' 4% /і /£
// / / /гг, >л»г Я
^Є>^л
ЛіялеалАо
ІСЙ’Хл ЛЬжя^*"
////п,,лА	М*
/Ь#()6< .
д 4>/«Д*«Мі£	АШ тг/м А4 .	Л<Г4»1-І уг^Н^Н>»^/<У
ґ'$6&.>	<< ^і^л>	.*'^ҐҐЛ'
< Іґ* ЛГ» ** А /Й/5А/ГГ .
(№/м.
ІЇ&ЛО/7М*.. Л>»/¥ <Л<»^'*’ Г'ЧЛ»'"**'	1	І^І>.
/</777».	1
[ТОГ&Г /* І
//(>()// \ /їм*1- »л»і ** С
*< /
Л/на 	)
/7/^аиіб^А^^	,г^іі7‘
Ог^моі^^х, „>'•’*'*>•	•'^вМ, я» і"*а»»
(МОЩН. •	, *>»у-*~, ГЛГ^Х^..:,
* Х*Х/Ь>іАЛ9***^
545
Нині - у складі села Комарівка. Після приєднання до Російської імперії наприкінці
XVIII ст. польських земель Гута Комарівська в складі Рожівського староства увійшла
до державних володінь. Парафіяни села в середині XIX ст. належали до Микільської
церкви в Небелиці.

/холснское 0((щсст6о.
Селенії КоленцЬі.
 ОеСух.обии.1.
Нерівня. Станишебкоь.
--------- Л еон обос.
--------- Шпала.
Уудня Шпилевская».
54Я
гигЯо Селенй. <^Соле/є//6є.
10$, л	*/*<)
ІЇ&ЛОЗЩ’Мб' С^Лг^е Лг^^пі
^ассиЛика^ ^	•-'
ЄіЛМ-, Єі»п>іл,^г^УІ0	/ау
'Т^о/г .
/І0()6і.
/М<
РагнЖлЛл».
Аг М^м-/Гг^г?Л4о .
Рлі[Л ЯЯ&нгреМЬ	/<г;Л
Зіїилшца.-
Одшіїа.
и о<ш4И».
'Ксузл^в
/і^пл	*ег ^1*
, п^/угі^м^л
омм
Ц&7І0ЖІ
Ліна,
0оІЇ>цяш&Л'.
ПоїШімії
кЛма
/мдя/>гА&.
'Ділила.
/• ЯХЬ 9. £95 г*** Сіу^оі4+& &</*
л* гум “'"У^****^/ “1^	&£>+//
,ки	'іунаЛ', &уеЛ , /Ягрі

О&0Н/И.	'7і'”"""”
г	(	^-тЛу>»4><‘ У СЯ**Жажулгяч
фа^Я^ Л
&>*+4£ 9$,	^оа ' 0&у4 Л
г-і
549
С. Коленим.
Нині - с. Коленці Іванківського р-ну Київської обл. (496). Коленці здавна належали
до митрополичих володінь, а згодом - різним приватним власникам. Коленці конфіс-
ковано 1849 р. в останнього власника - Ксаверія Браницького. Дерев’яну парафіяльну
Козьмодем’янську церкву збудовано 1752 р. на місці раніше існуючої.
550
Іамо
й*С'ЛїКҐЯЖ
Сслс/аь О({ухо0#ш.
РМ^С
ОНшищі
ОдШ№А
и оЗЬм.
/6 е~?фоЛугі
яаЛол^еме. ^п/.
Масґорисац/я.
'}е.мга.
4&ияя&>


°1<Г>Л ї м,........
Болота }
-1 пса. .
Иоіва мми.
Поджпба-
гуіощбед&йь»
Саіїобб**'
ф/зуюяЛ.
*2)о ілбатл&ль
у*/?<’<*****'£
'тУо/г+Лй Л4<0, А
б'оо , Лу* Ло ,
»*'Я >
,„,лл.іл, ...../^,
Мґг,
551
С ОБухопиііі.
Нині - с. Обуховичі Іванківського р-ну Київської обл. (1558). Село відоме з кінця
XVI ст. Обуховичі належали роду Браницьких. Останнім господарем села був Ксаверій
Браницький, у якого село було конфісковане 1849 р. на користь держави. Парафіяльну
церкву збудовано 1765 р. на місці колишньої, у 1822 р. її було реставровано і розширено.


***м/
9&КЦ0
?ь*& * то/ппул'НС
'.у ’7 »>»4/
ПР9(І
V, фцшоря/м

Г!^В&
у&9іґ	'П&Ор.О

‘іш9@щ&юс/и
Г*угі4 \	*Т^7Я/V м
ІТЯІГМ
»* ч**ш ґХІЇМу

'&ЮЖ0УО14
**е гу ‘
%нігіш»Ж
оул>2
ТПҐ£<>Г77ПМХ>Ш^ КМузс/їд?
25$
553
/\ Сгпанипіевка.
Нині - с. Станишівка Іванківського р-ну Київської обл. (445). Село конфісковано
1849 р. у землевласника Ксаверія Браницького на користь держави. В середині
XIX ст. парафіяни Станишівки належали до церкви в Обуховичах.
554
иМнсьос
,„гл„ ^епе^ня *Л>еонс6ксс>.
III € /IV	х
^аЛилсяі ас/щ'етбе. /).
Хамитбо
воНи гштЛі. іУлІа. Хв/ічиіК, //с/<т/л^	у/іму"
*ул*ггАа«<
1 ІіЯ(ТНО -	Сі* /у,1*к	/^л^.
ІІІІ^С^І і З/	/. ^4//^ /Ьл
классафикауа
")ММи, /гглллк ('АИ(СІК) АЛГІ /1 <,’ лі,хг*'4р4г,£
/ЬодЬі.	/’г»
а. г~
ТГогба земли.
и псЬмтб^ь
Ляск.
^е^іл>и.
0юподн6і*>
0ІЇСЩК.
$О, //9ШЛ^М
У4-
?)и^
а^ет^.
Рбі^Іі Пбл/*£с ,	л
Аиса.
Милнир*--
ОсЬждл а
И АУЛГг'ХгХ^
ХжЛИгг/пХй Л/г/л> г< пфоУ
Л/РСМ/ЯКС С^їіоР^О	.'	/£+»?

Х**/г,	, А /7і*Шґ<	,**«'**
мусі ел^ггл/гп^іо $5	*»,у/	/Я.
іСо/з
РґіЯцл	*<> •/>«*"**
555
/\ Леонова.
Нині - с. Леонівка Іванківського р-ну Київської обл. (197). Парафіяни Леонівки в
середині XIX ст. належали до Козьмодем’янської церкви у Коленцях.
556

Шпі/М.
СХС4С
^аштіо
0сії> м манія.

АрССтІЇЯнІ. Лумкіклго лги.> Ц0 *	‘ЛЗІусаі
* насте
ПоАенюгії '<*
І ИП<'>'^ /її м
ІЇЛасси^ихації
5С< ЦАП •	//^ллк гл »н«і
Ле нтіпгпґх •
/У од6с. Рл**л
0^}л І *...
Ьолота^
ГТоіва Згяла
и пс()гия4&> ^л * *
Лкм лл^
і Р/ (, /ГЛ*ам^рсЬ.
ІТрощбідшіс
ІСіАІЛи •
О городнії*
оЗгмцк.
£>0іН4ШЖІк
9КаАотмбгл>.
^/т&Ке	4МЛ* іа$М ;	У?	^>***г~
\и І6 ,	г Я/їОгл.' /£	АА+ґ+п*-* /0 .
ІЇилйс
ріїиІЇн,ра*л4.
ТІЇЯ0Ш-
Г»алі ААКС	сг*г~1аХ&
у ?у»їг„»6лм4	(
/4, 0Агуі Л4О; АГа^А 36 г
Іус«. ( у»п '. • Л > у/>6< .
Л^лл1 саш^іс *а* і 6>І ^пґ/у(ї; */;<*Г‘<рК
2^. ^ґалі'гбл**.
Жа/иш}*-.
С/деН&а
/Сои**4>	№>«• >«.
уул****. .
557
Д. Шпили.
Нині - с. Шпилі Іванківського р-ну Київської обл. (1003). В середині XIX ст. парафіяни
Шпилів належали до Козьмодем’янської церкви в Коленцях.
55?

гс'£фет&>.
ЛУЛ/^
ХрсстЬяні.
сі/лгтс .
//ЛЛМ*«’Л'/к-
аЗерсблЯ

імли. л
ґЬсдбі .
Озуїл 7
Болота, У
Л<*х
лдо4к ?,И4<*
Л>£*- .
и ледміоои
ТТроиз0о)еміо
^мліс.
Оі0/М>ІЇМ&/с>
обощ./.
ЗНиЗо/пнЛ^с*.
к< „
Л*->Л*іг/’л*Х» /4*/л> л /»фдоД£г	Лгжж’^ /2Ґ	х/г/^л^
/^гиг*.
б і	Сл'Га
3$ , ЯфгїіМ бо, ^&т.лл)е44 б, 64^6 ^О,	/& , “’
с£и*б* &.	£4*6	»«* ««*****%*	хСдеїХ^^Ь^*?***
ЇЇНА'ІІи
дІЇибя/имб* Л>.
. И	>0<*ггХЛ^>г<гА, -
Ріи/Іс
/ібб^би. &(*£(,	К ^укгм, Л,**М
/}»*фЬ нуі е>и»*»ел*мА> Яо »у4 я&угі 4 о	,
ЄЛ*ЦЩ> *гл*>6	ЄгЛл^^Л^ГІ
)Килкиі^
бікнгдл
а. ОсГубЬ-
Корінь.
КлшиіА»
в»П ипбяпб*'
559
,ня Шпилевская
Нині - с. Рудня Шпидівська Іванківського р-ну Київської обл. (110). Парафіяни села в
середині XIX ст. належали до Козьмодем’янської церкви у Коленцях.
560
Поселлме
Рожевскаго и Коленекаго оБіцесгпвв .
ЛасилЬкобскш упіЬь
^оетмікобское ос/іцесіпбо.
еревня С кригл іовка.
-------- С главки.
-------- Зі'Митпровк.си
-------- ол ица.
Селені о Л/з ишибалбна.
3)еребня .Ярошобка.
Селе/ае с2)орои(нки.
оверебня. Кощ/евка .
Селена ^ер>ногорюдка,.
<35 еребня Соснов/са.
-------- Л сіл оновка,.
562

С. Дс/ушлЬ.
С'ЛЄМ/С +/30П/ЖХ'%.
(По/зиМаь
О9ощ^-
ІЇ"0О
фег/пАг/їь іАм*>*с*ліо м+Лл, /?5' а /»кг/<гж«/* /7Кр/Х^£
однод&уху’&і  <«л ___________________________
.„, Г ,4 ' <	•" ^'^л..» ґ'4<,
Г** * /. /іл^^^л^Л • , А(Ц
ЛлаащЬнА ац/я>
5<гЯґХ//«. /</г/уЛХ^ .^.///»// у 2 Дґ<. у##
9ичаш/0А>
Ми6отм**л> у 99999 01л 4^40
?)иіаус)	'
,я &<»,
іаЯобІ /00,
'То/ЗІІІ. *Лґ *+*£+•+ Л<//« і ,
ІЇоЬІН . Х*л« Л^*/ЛГГА</ "»«*’*<• лг// Г»л>//	>иг/г г/^^г/у'І
« 2 0+//+.'04 і /*/^ХЛ'ЛГ/В* Л.
('^с^ (іл<інла*	2е Аі/УГїн. а
/о <'<Г0Г*+' і ,
Болота, 7
Спипб [ ** """г„>~*..
Ляесс,	44^*444 "> *-Є>9— З” Жг 2	.
г*, ,,м ?у “< їфгт* •*ул£0» г^ґ 4ІЇ9990** /у/ ^"44І 4Л'Му2^
А*<*рі Лґ г»Х <* Р**ЛІГ*’А ‘ 49^Л^90'рл ' .'	02ґ*/слг>,
>7<//^г/лЛ /<^гг/лгХ’<-
ттоіїа з?*мк.> 2к4 9А9€99К>0 <<4	ГА^ЛЛ> _
гтоїіїи Лії/ои • ?*0 су&’^ляг	л+*лл• <<
Псдпоііа $лн4'с
а ллївь ** у*гЛ**
0,400^'^/^^^
' 39^0Я4С.
2// гс,нЛу.гж‘" •
]&(/&,000С0
0/^4пА<
••Ш0Ґ99—9А9 +
АсЛ^лЬ *Г* ґ¥*99^ЛЛ^г^	99*у^Ь <4
41^9С>Л4у9"^( 0І. О ІГ'10'Н^К і 01/"Лі2<уу
Л** ти	, К 9у900і+42о.
Од&іїа.’	/і» ЛЛ9 +90 994^/Л/,ІІ <п4+ 09 +< <44.	г*,{ <* '00 *>"
Ц. О(/^^'	ЛЛ+94. і> Ро /$ Лу<*0 ^РхЛгХч * 0^Р+<^< , 0Г9 0у944 1г'4'< /К
^Аг АлЛ^ві. ^9<ил) « Аи!^*ЛАМА«' с-Л/^Л/.
’	Я0*+гіЛгМ0і0і.4-<9Л	& е^О+сбусЬ.
^^0^0 1&уГ09 9909£> . //"/4нА++<4^ ^,4.+<уУ'0"0
іюдї) и Ли/Л/)/С>, у>! Ліч^к/л+^і , А Хг» »Х> Л ''*'	•
563
Нині - с. Веприк Фастівського р-ну Київської обл. (1074). Веприк належав до
католицького єпископського Фастівського маєтку, у 1843 р. увійшов до державних
володінь. Дерев’яну парафіяльну Параскевську церкву збудовано 1856 р. замість старої,
яку зобразив Де ля Фліз.
564

сЗе/>е#м* Сх'/шгл/оіїЛ'а)
$/ґґ4О
0гшродм6/я>
Обммс
у/'х
Уа^л
8очва^^^ і™*	/іл <
^«^лг/л^де^ X/*««ля*4хл^4 *♦*«
’)*4л ги 'А,
8 .
/^егтб^І:	С^у^ііх'аі^ 9ю^ли	^^У.
одної) 0еущг/% 	/3 _	 _ /з.
с4/^6У/О,
+( %о ^с^<-п^/і т і У А‘>£*. >г
Аґ>Х	/у ^е/зт>гу)(І »~іі
м ^7 /У» (г*У У	і
/)ОС7$£	Ґ^щцУ СуіигЛ/^/к4.> мііті	*>н/
&спч<*л КЛ	, *ґа л**«	лл*.ггг/а#А« з
^ЙйГЛГ’/^, Дґі» /•«•««. -’.' ',у«’/«, ^АИ/ГА, А ХіЛЛлЛ,.
^ЛД^^/УЛІЄ ,М Жг*<*уї ^аУ^/мсл іт*<г*г	<ґґ*Лп
?6иії< '"‘"•9і
/Я 9ю,н^^1	, л/,лк*^л г//лАЛі
іУґ44*.
к'оАО/па	<•*/*** £
Г* ,70г <аг*гнг<< .
(У/С710,	(\і,,/і	аяа^о	а
Л#<а> .
ггАІ I ЯН(І Л^»г»»^Л^ґС^/^іч( ^"ЛЄА*0 ШоЛ* $4 /",, -
у*и\хл/ ґ?* 1	С^/ггг^ігу/^ .*/****• •*улф*г**4к*л+*4ь
луі ґ»Л&»<,уУ С» (•/**£ ЛО
(Ус"***., л
ТІІЇЇ^ОІ)С^77^71> /у/їлнл^і .
НОїіїії Л/ГґО. >	*,<+<*
ноїнот^а 7л*>г/с
££ Л/ГҐО-» -*ІГ/ІГ<«Л<<ГЛ' «уЬ*У«А> • ' ШГ	г г *<<> ґЛ^Г+Ас* .
ПрОІ(У000^77^У	м
Р^мгіїа.
*(¥>***’
/Са4г&п&> **-““*	*^,,..і я,„^,ил
віїдІ и	Ліу9»^АЛ^ . /4^М
565
. С крмгліовка..
Нині - с. Скригалівка Фастівського р-ну Київської обл. (338). За Л. Похилевичем - Скраглевка.
Належало до католицького єпископського Фастівського маєтку, у 1843 р. переведеного до державних
володінь. Л. Похилевич зазначав, що “в давні часи в Скригалівці була особлива парафіяльна церква,
невідомо коли знищена” (Похилевич. - С. 485), хоча на малюнку Де ля Фліза церкву в Скригалівці
зображено. Можна припустити, що церкву було з якихось причин знищено після його відвідин
Скригалівки на зламі 40 - 50-х років XIX ст.
566
/ 5с гул* Хї'Л*це. ос£и
/ІіЯркХ^ІіКХ	. С ІЛя/х/1. .
Лг/гХ/7

Ямде/глде,
•
однгі) іїсущс/ї.-------
еЛг/г///го
/іШоЛГЄМК'
/9.
9&/СІЯ;
.№й&)*г#0ль
4о/>^ ^5 /	.
і У/
Рби/бс /?а*“-
ЗРилиа/а_> Лі	*л}ія&
БоЛСЯІОЬ,
(тепб- &
Лжб.	с,
Г7ої&* змили
ПогІЇа Ма> у <
одеї/н)а
и о</у&9.
а лґґ/ои.	"-о
[Гром^бсде/гіс */<>•
Земне-	^л‘!
(Мпподмб/Яу . ЛУ‘‘
Хаяг&пАб
ипит^л>.


567
/\. С шавки.
Нині - с. Ставки Фастівського р-ну Київської обл. (527). Належало до католицького
єпископського Фастівського маєтку, у 1843 р. переведеного до державних володінь.
Парафіяни Ставків у середині XIX ст. були приписані до церкви в Скригалівці.

паЛлі 53 .. Мігі/Г»*. й$4у>иі.
Одмедбо/Щ^/і. ---------------юі -. — -----<У-—
(7&/ГҐЇ.МО	4.
ЯМОЛНГ&/& • х»>»- ^м.
Гр1л/^А> • )•<•< *“ у і
їїоин*шм/я>
<)іїиДр*мЖ;ь. У
Ьо5О^1Л>	/ г^лЛллгл^А
мч</гі^ч-Ю
Ліїга>. *л'і ** ***..*.. ~.4^ &.-3***—~**у~ї
н^і	"і/	.
Н<ем^ ^^4	л**9»*Л>
ПоІЇа 3^/ілГ^' ” а"^
/іои/Л
П0дП#*6<*>
<2?уФМ/С.	^9	.
&І4/14Я> .
фл&лМ'Л*'-
р/іїї/к ,
/миси Я&ммь
г/ ^<^/Х/^Л^СгО
^/»улз^4(г ЛГ
Х'а&'апбо
вос)^ и /м^тбіь.
569
Нині - с. Дмитрівка Фастівського р-ну Київської обл. (632). Дмитрівка - це конфіс-
кована на користь держави 1848 р. зарічна частина с. Півні, розташованого на річці
Унаві. Півні були засновані до XV ст. і належали Браницьким. Парафіяни Дмитрівки
в середині XIX ст. були приписані до церкви Іоанна Златоуста в Півнях.
570
Ї/ҐҐ40
А]регт6/Мґ&.
однш)во/щ&01і.


о^олица,.
е //уАК7Х</* АгХлл /б/ а	МіуіІ/І.
4/.----
(//І///МО -.	'м^^г/ал* Х^л*ч-/»«/	Л Хг/Х* >
// (/Л&	/ 7/г7
і)(>,/7ґЯ/<'-	('*‘'”‘“<гггєа,}, ...^	„м.	X -1
.	'2-72- м<*'>ч<н4 .
'/&/•)*{. .
/$&д6( •	&<** У'"’**'	‘•"•і
,< і>к<Рл<»>* 4А &	' , "'V *'<*з
*у.
Болуммь.
С#і£7і6.	7"'і»ІІ С7МПІ і«ҐН?/у /нґ„(НІ
\4**Ь	м*** *ь	<9а
и4л< г	'
Погба зміла -.	м і<*вл *>**<* гшяЛ.» .
//от7(/ АЛ7а>.	ух»?"»*	<• ...^-«•»~~«о «я^ма» .
м4мт/7и
иЛ/гґЛ> 2*им“*’~*’
ГГ»)о/і30їІ)ЄЖ£>- X/*" »******>	<у •> ^*м*и»
'	Я* -

01ОЮОі)нІць
Ооо/^и.
г„г*>.г> , (^а/1сн)
Чінмаиґя/я» [”'*
{Ж«0о.т//^Я>.
9и я<Л > .
/і£л^а^л і-
Рба/&£ ',"“‘?1>
КМґґїп6е>
вод^н 7^
гііц>‘'">^г<і	«ті г^.„,л,^,,,^ б? . /у;
У7»7а	ю
'	у+и^г/А/чс*
571
/\. Волица
Нині - с. Волиця Фастівського р-ну Київської обл. (686). Перші історичні відомості
про Волицю пов’язані з католицьким єпископським Фастівським маєтком, який
1843 р. було переведено до державних володінь. Парафіяни Волиці в середині XIX ст.
належали до церкви Іоанна Златоуста в Півнях.
572


о< ііуїтАо (. М/гг/ткіїп
Фгоподмбці.
о вощи і<
фииА'тООб&Сї ‘^•Лакі'ЧНа Чаг*, ,,<,
дгреббл/ь. 7^г('‘ке ,	/
Лгл/4»
Х} ЄґПі6ШЇ ;
о дмоМсищеШ
 *>о	~	ш/
сі/л/тс 7
ЯШІОА0&МІ-
% с
/^/А#/»«/*, Л*Г А*** К*» •* Ь ,	Г.'ґ',4* <	> /л- і
9ошаи/н7^	, їяп.ҐаК',.<*,*.'<•*•.	.
••<*'*'"* * ‘“* •"*'**	?>"!**»-Л.Ьчи,'
/*1г444^^с	Ге> г А /'.*><<• •
>/, г*Л-«^/ М, /6гг<гаЯ«'< Сііил'й
/Лулг/б
""Торбі .
ґЬодбі .н*
‘д&л/*г+«
З* 
Х/МГ/ЛГ /*< >* « ІШ4.» 7у ґ<< Ґ//Н>ги> 4і
Я(А*/9Ь
!’6/^і	..... ’ ^‘'
раж,лЛг&я. гЯ/,п*к	і7/ї'-'>, су""’,
/'аМЛ/П ^ЛЛ^іАЛ-^а Ґаа<< . ПГ	7'
Озера. 1
1>ОАО/ПАі > &• ‘м/чтеь .
степ 6 )
Лії(&.	ІЧА/Ішніл // ^уп'И4. .^'Гі
. < \£	/а/ц -
потба Зе*4М*о‘'
ПаїТУа Агна.;. ап >уГ
/іодпоі&х->
" Л/ГґЛ.. '“'г-
Од'Анда.;
н о#уМ>,
ЯорліТ.
Кагеап&ї
Зе,Л(*ґ<^ . о ‘»*«л,/*
573
(. Прншхавальня.
Нині - с. Пришивальня Фастівського р-ну Київської обл. (289). Засновано Семеном
Палієм наприкінці XVII ст. Село входило до католицького єпископського Фастівського
маєтку, 1843 р. переведеного до державних володінь. Дерев’яну парафіяльну
Георгіївську церкву збудовано до 1746 р. Вона двічі перебудовувалася - у 1803 та 1851 рр.
ІОО
/\іу>и.Кі>4еіслл. сі/Їаг<гп& .
^ошєшімію
М(Ам^^ .у^г
Сіапии/п/юр(Аіо//іс і»	:
СІ/^СПіе,
нолозненес.
іїмш. £
"Тсузбі. 0.»,
/•£ 6 Я*
~	4& г*.
ЗюмїД*
^4ґЛуЛЯМг4с*>. ,Уі Л^л}с%,
р^е
рЛ4С^, /&&&< .	<*ГҐ^
/>од6(.
Озера..
Ьолотои.
Ллга.
Рлріа.	*іл*ем*4	~~г 6 3*?л>
сл (іе*< гм* * £ .
//с </<ИНг	.
Ал*,м* ХруЬ/А^л*<‘“Ч~'у"'
ли»Л9 ї*
АЛ'Л ^СЮ ГНИ***’"*
а. /гм</г*</маа«> Л бар , < •* т»»*л*г^г*-*’’ >у-»г^ '"у^</лчХмо«*
ауі е*<А^>а&уЖ &;*<&/£ ^* *,'г^Ру я*»**
0	, і ІЇр! У А'* л ^ГГ<^Л. , * Л</х<»<?.
^^7Й7 ЛЛ444/< //*<♦/* Л^АДЬ ^///гсу^А-ХлО	*« ^</**^’^/*-*****'*«
Хгл ^<*/7<'*-	’ ^'>4^ і**А**г?0 '‘'рлмгг мга	Аґ^ввл^Л.^
Л< »*<»"	••»Аг*Г*
/нпЄал/гел . ал
Подпсг&а. >
ЗЄ^<Аа &ЛАКЦ,. А«аа^ж4о *.-глі.т«.т**^>
ПріШвЯш" ,^твлм.	' _______
Ае^^. ^кЛ, 61)	>"	'•
оауудд/е&я. За>,.м^,л.^ У*Г*г4?ЛАч*т £ *1гу>/'1^<	4
ов^(а. г:;::.г.г-‘4::зг'“- "••-'-- 
*<&**&*-
&&•*£.	ґ*»<.4^*£ 'і»*ра£елтгл-> ч
> /К@К(с	у/іо -
0ОІ)ои	,НаА(А А
575
Д.Я
Нині - с. Ярошівка Фастівського р-ну Київської обл. (332). В середині XIX ст. парафіяни
Ярошівки належали до Георгіївської церкви у Пришивальні.
576

'а^оіинМ -,
Селенії
їа<л<>
1і/е> л *.к<г*и ИЛ/^умЛ.
і//^М(> сіл.хА	її?» Лг^.гм^І»~і	А«
/ІОЛС.МҐГН'/С.' Ми./.я^І ,/І/і	««»
*С*С ‘
Лв. ім//. }•.•.*.< ?.%•£<.« *	у).Л...ї //4 л.к„.,<,^
“Тсрбі. *...........~..
/3/7/9/У . А^ка <А}І	«	А»/« Л"* • лчЛІ»/^£ « >
4*л‘,\и„>і	М/*~еСу
С)3^о&_> ле* *<тл**г»**л*'.
Болота . /7 Ло г/б?Хл*ляго	*.г»^р*9+<	£1*. >
6/71СПб>	, &У*<-'" 1 г
Лев тн/чегн'*',
Л/їґа >	<*«’«•« А Хуг/"/ г9^е * * ***л*л^е е вмЛІ&- т /
С»(>нв^/г^<а	Є1^в^вв^
/Л^ЛіМу 'АІВГГ* ДґЛД»г^мг**гА»	.’ <^)гЛ ,ж*/
^СлвМл.*^ СЇЛб'ХД, $<в*7л-
ТТоТбсі	а	,
ЗгЛґе&с.	(Ш^ &Є449ИЇ ЬугЛ-е+^в—Л, гНлЛп ЛГ^Г^^О^Л •»
еістба-	и
ЛПЄ&> .	»£Л ^к^^яіл	л
ЛоОпогбої.
$*•"*«	лг.елмпл, .
АЛга..
'Прооизведе/ае
&**сЛаг*іп фч ••!<**•> Л"ЛпЛя> /&0г?
Огу»М,л> -"'“
' л___________ *,_____
ОоЛ4аиінн<у
№і<6омнЛ/л.. .у Л^і.гПіБЛЛ(Л ЄГ<<
е>&Л*£І /у у,
с£*ш<*- ^У- НуІ &.<*<
ЛНнЛо/лг^Лгя.. '>ь	#»9..
1>6и/0г,;мим ^л
лЄмношє.
»лу ^а/2г>^л<-л^
а Об^и^і
'/С0^}лМ4>. е*-св»і+ ь**а-л
577
С .Дорогинка.
Нині - с. Дорогинка Фастівського р-ну Київської обл. (842). Село засновано в XVI ст. Дорогинка
належала до католицького єпископського Фастівського маєтку, у 1843 р. переведеного до державних
володінь. Дерев’яну парафіяльну Михайлівську церкву, засновану 1600 р., у 1852 р. значно
перебудовано, того ж року прибудовано нову дзвіницю. Зараз ця церква прикрашає Музей народної
архітектури та побуту в Києві.
кало

пднодбо/щгіК------------
<и/г/то .
ПііРОЛМ//^1 АГЛ мч^ -^лп.»І
»лґ/"£Л//х'лми*.' *’* -’о •"•1



Л-х/хх'
<Л//лДяям«4с«>. ль 7^.
РМ*,мм, "^"Гм ' "
ґіодбс .
ОЗ^ОЛ.
Боло/па.>,
спц>і (> .
А/гса .
-7).
Корпії.
7і&ї6а 'Ле*мис>.
пмба Л/пть л
ГндпоЖкЗьЯЛи
ії М/а>.	і
ХЛ}Р< }Цуг&тл4^> .
}гліЛі<~>	/»і
(ІЇОРОІЇНЖЛ* &•**"*»*“ Цл^лглті
'ОбО!/^	лЬ.ґ~.г+*л*—Л >• **>упп»
|Т*УЛ»*Ч>
/Ш.
579
/V Кошссвка.
Нині - с. Кощіївка Фастівського р-ну Київської обл. (223). В середині XIX ст. парафіяни
Кощіївки належали до Михайлівської церкви в Дорогинці.
5X0

Селенії»
‘Про*90еде*е»
3**14*.	4о милями
Оімо&мЗєа» /г*
ін<4(>
‘ сМунч.кл.. пвл^ 194 * нг.м*г**л» 3394ушї.
ОдМоМорЦ*^»--------------------10 95.----------------
('/(ІЇҐІЇ/О/МІЇОіїМІЇС', ЛхсагА* Х*і*'/«4»4 £	60	а/п^ У. Лґ<*4
Нл ИИ-іоМО^ , /І 4$**о»	* *?• І »//	»
9о^л/*/^л>
9#а0о*г*6*л> ух/..
/$О*»4І у»,	ґ3/, ^£(/л2 ^ г
С/м*лл^ /03 Г	</о**і**/М*^1	/Ьіз6о<?4>м
/< /♦/ ^С' і" г* і  2. / 	>.
'МНгіммЖя,. ,Я л.„І 0,2.
&г« "“** " ^'"Г*
Л .4' п	04 _.	-
Л><тЖ*/ *^Х/*Л>хУл4йяЛҐ^)Г * 494лґ*&0 04*44*.
Оі^а. .
Бололгл».
стелЬ
Ц'ЧЛІПІ '40 .
{^0 40*710 д*«НЛ*>	0***4* Л аіу.гт. *9 (Ніу****і
до 22. $~ <'****• *“•* •
Одміїл о
'^0чоіб-л** <Уа/2^р
Аіг**. ін-лсл**» * *>.
ЛШа. .	2'^.1 /Глеі. 4і *«*,. теє»,в» 9 ^•~*-,ГІ, ‘‘•'"•ял.
/^<Ц	Ч/1г5чі^,//^ЯГт£’/< '<	{...„-Є Ч*
*2ччу;Ь	40
пст£а ЗГ'ОЛК 1^*-', ' *л .
»- /"» <у^*»д*4^С.	н > ^ ц**^*^*»»О*.»
14Іин^(Оіл9і) гв	а**ол* ,
Ко^л^І. ^/10^1
Я<* їґ(Лі&>
до^ІнЛшпАлі.

МОГОЛ *С
ЯОС>/>ОГ0Л >
]/,ім #Мгґа>
5?!
Нині - с. Чорногородка Макарівського р-ну Київської обл. (722). Перші відомості
про село датуються XVI ст. Чорногородка належала до католицького єпископського
Фастівського маєтку, у 1843 р. переведеного до державних володінь. Дерев’яну
парафіяльну церкву Різдва Богородиці збудовано 1784 р.
522

СйС/Уо^лга^.
? ІЇГ&О
То<у д£у>СШ&///ґ4/1г6
^^^7^^ '"’'" '.........................
/ґАГа,
Я<М0/#ГЛГІГ -> 7\,>гіх*	*7 4л	Ма^ім.ЬмІЇ
».’«Г/ЛЧ»-//*Л****Л«' <’//Л/«74*	*-✓/'*••*.* X Л^З» хЛ//*/*/4лл'''/ л
** А/у***- М ^/<ліЛ^І,
і ^^і^ічміК )гч»яч	^4'4’ А*Т' СЛ^< **•->
4М(/Г^.	Кл у^е ^/лч	АґГ' І/ Гллг .
Теузбі ''ЬодЬ' .	&*<'/. г*4*л А 'М‘ '"•&• /лмл	г л~'*чуі>чч £'£*<*•• А’іуні	/ллу+тґ *0‘*]ґі-	'/?*'***.', А. МЛА’* ! !> Лїііґ^ І ,1Ґ СгЛ^іу' <?*•**	ЛуїГЛЇ і
&$у>Ол.	
і//ЧЧ>гг	4уь-,‘<ґ><
&< /«////г/’/л/’х м* •
’ //лАг/нИг*. 4/Гґа/ ЛЗ#	кґ'Ш'Лг . ґЬг„,**Лг
;н>Г&і зм*< ."^	''^"ї"' /'т^'	м
/?/^/ДйГ ЛЛґСІі.	/»<^у»г^г^А,^гу/.
/їо&логба Яшмн Р" ”	-
//ХЛ72!Ь.	*л„л *».
ії/ЯРНЇ&дегіь	І^Х'г^гХ* «•/**/ Я* */<Яі****	,
Н/уггн^&і 4У<	г^>/>и ч 4Л* ,»і /* ,/9ГГ
^4Шядм4/^Ь
сЯоі^и Я>* <*"•*»'
и елда44и.
іглгллмлі А і
• сг/у;„4Л*о
и /^/ЛгХла»

+</**»
Ми&)Я2#3/7и, у	<чг«»,аАт*>
33 /	, ' /*"'*
(1^Н4и і $ Я, •
Юі^ЯС^А)
МцбмиМ&Л). /Я/мн?к 4'+А>"Юґ*>
ІФб/іб/СМї. ї)Ї/9*** с'м/:	, /'Л*#жЛгь „
«Г&	Зі/
» (ІЇНП*	ІҐ'ААл і'гл'тіЛ^;
Г&710')	ТЛ/ЛЛ^^ЧЛ/кі /+&£*<< 1
Я&т6Л9. „*;"</***>**/>	,
5$3
Сосновна.
Нині - с. Соснівка Макарівського р-ну Київської обл. (713). До 1843 р. Соснівка належала до
Бишовського маєтку, але була продана за борги, що їх мали власники маєтку - Харленські. Частину
Соснівки було переведено до державних маєтностей в рахунок покриття казенних боргів (Похилевич. -
С. 70. Див. також примітку 131 до першого тому “Альбомів”). Парафіяни Соснівки до середини
XIX ст. були приписані до церкви у Вільшці, збудованої 1786 р.
5X4

Яїергвкя Ясілуновла,.
О)о^ашнік>
адЯО'Мо/Щ!^ ----------і(-----
№ ,, *.4*ТвН»*Л* ,
Хв /^л/н^ О А 4-^/^Д/ *•*
/Сс П 14^4444^'1
О Я 44*	8я*<****** ^ГЦ0
рбнІЇї,
рМСЯ,Яі/м^Я^ /4я.^
/4ян*^1 Я»Ж<
іїодін.
Сіунт.
£>оаохпл->.
/лхепб. Хґ> їг * • » *ТГ**«* Лг*» ,
Ля/еь. /елі 0 у/л*У^ /’</	+	С^/> 4
£огюи*^^^<	* ^/ГЛ*Ав* ,
паг/Іа }*^М(с /ІЯІІИ444Ю 41	&Л*
ГТоїіїа /І/ґга->	^^,ч.»,лл.
Яодлаг^л ,
ЛС/ *Л А**«А> Г« ЯЛ вв ****** гиЛ »&
}Є»і/ЯЯм Я/ҐҐОу
и оеГуіїІ.
ЯаіїстЯо
0О^а /Умтбл»,*"‘л'}^
4^*3.
5X5
Нині - с. Яблунівка Макарівського р-ну Київської обл. (663). Парафіяни Яблунівки до
середини XIX ст. належали до церкви Різдва Богородиці в Чорногородці.

(распіобское оі/щсстбо.
с/Клстако (растобь.
Селсніс Лоолуїіицос.
 Сниіи/зовхсс.
______Люлбшая Снипшнхсс.
<у$ер(вня иКаЛая Снитинксь.
Оірирнх ^алая (растойская.
не/згпники.
СраспговщЬ.
5$$


Ьило
^ркпііяні
Пром^міи
Змшс.
биредяЛтя,
О0ОЛф&.
О*у^м^
/і^/лав^Х.
,,о
гГгЛе^////Ь
пг.
х/і
^у^у^у'*	і
^дшияь у я^ея^і б'»,’'.»’'*
}Ни/!а/пнА/и <НЛо ^сяяяул/б.
Л4ауІ.
І)о»ми/»/)о У „.,>•'”•****
/ £& х Г/л/ч*/ *//?х Луб с?.
зе^илгс. уз»^-
Рбиії'^н и
Я6л6я4£>. М»*
/іодбі.. . у ***)У ґ,г*	/4т *<
ОЗе/РА' , 6^*0 */•/>* */>у>Л*<	***** Де>
**	</^г»4	/£'£'. і^Ац^
*О0у04
'/^іниїток
/іоіВа лягса. /Л"~'""‘<чІ>,
нидмоЖс
'ісмл/і •* Лпс<ь.
!сії ит^^
5Я<?
М.іЬаспюв».
Нині - м. Фастів, районний центр Київської обл. (53700). Вперше в історичних документах Фастів
згадується 1390 р. Після приєднання Правобережної України до Російської імперії наприкінці XVIII ст.
Фастівський маєток увійшов до складу Васильківського пов. Київської губ. До 1843 р. маєток перебував
у власності католицького єпископа, а згодом відійшов до державних володінь. Під час відвідин
Де ля Флізом Фастова тут містилися дві православні церкви: парафіяльна Воскресенська, збудована
близько 1740 р., а також побудована на місці старої у 1781 р. Покровська церква, парафіяльний статус
якої було скасовано 1842 р.
590

Селенй
ицос,.
ЇМ/АО
Я/><гт6ян£, , //у
гґґ/Гґ#го (;лг„
ЛМ0МН&& ^>-
4/?. Я^аіі.
0/^иЯУ
іїб ^аг^і	.
ґ//уМ<*
, АблЛляІ	п-КЯ'г^ягЯ
"ЇС/ІЇІ .
гЬсдбі
І/ о</у0£ Іїіягі Хлгсі П дбс*«
ІЇОрйИк /^1	А/.
А///**"***.	иг у^сі/л>лн ^/Алс^і (,
/Саг?г/п&> <*—„.
воді а ПшпАЛ>. />'акІ А’і </Г.
Болота	9^»
степб і
л я га / "...
Поґ#а мліли.	<• *>*,*,
подлогба ммли. . ^С( 1<1НЛА>
[Т^ои^і6(дєяи
Моили.. « і/^і^іс /іо
0?о/зодн6(А>	»•"
ебощн.
^синаш/ал
гіг*
591
С. Ко д ЛуБица .
Нині - у складі м. Фастів. Належала до католицького єпископського Фастівського
маєтку, у 1843 р. переведеного до державних володінь. З середини XIX ст. Кодлубиця
вважалась передмістям Фастова (Похилевич. - С.483), хоча адміністративно увійшла
до нього у 60-х роках XX ст.
59г

<м£м/Лі& Ґ)//а/уЗї(/іі9,.
(ємнії,
іїошбмнй;
З//СІ О
гпмто <,*„„ „„....,	Г»м£ (. /І/ґЛл) -Т
ЛїМ О№/(/({& ^/п іпп^^І . М 4	^Л/і і/ї	Є*-/
)	3^/Ієр^»ПІ	,, ^<Л л/іїугі г/ьчуо&ї'
'7фб<.	.
/^(і()6і. Л*л* ум'Т^*- "п '<"< '*¥*>'„* тєуРлЛ *М,>''""*У "*
2 !*1 , /лхби„	✓ о^*"* */*?" *''*** > ” '*/*•/ * У+Г-
»</'!?""**••
3'ЗЇІЇСЬ Лїь*"^ ІЇА?*4*<*"Л> '‘м*н4м*' єу/уМ лу* ЛҐГГ~О-
'	р„„1 ґ"»і
Болота. . хл //• «ГЛГХХ/ХА-».
Іїягіїс .	/ Зі л,уг£ И'о2н .
Яії&мсгнії/ь -
Рбн&с,рал/о //» »..»*.„"*
Г/тпА>	/Ті ГІН
Лиса..
поіба.
ЗесН/а.
Г,ЯС„І	0, /00/е^яяя,,^
/лахі *,,! СЬ
Оделвдо/ /п
<£*4*ЛЄ
Яа&ембо
0одІ,< иитіїо. /•/"
поіЛа,
*пга, 
подяяіба.
/гл гу^са^їм
7ЛнНгн^лл> »< */*/ ігтшл л .
С(	І Лі» апліті .
АҐу,*/*п4*^в •	^/лге/С* * -^гиу^дд»
обошм .	< /Ьг >.*•>* ,	,
' е/(а **•*&/> оурупг.,", , *у*с	*'**. .1* <г
а /ції/С^Н ,
• 14 0-Ш^бг	• СО/уУ0АНЛ^н(к>.
593
,\. Снигирорка.
Снігурівка у XVII - на початку XIX ст. входила до складу католицького єпископського
Фастівського маєтку, 1843 р. переведеного до державних володінь. У складі Фастова -
з 30-х років XX ст. Діючу в середині XIX ст. дерев’яну парафіяльну церкву Різдва
Богородиці було збудовано у XVIII ст.

(еАма>
ЖЗІЇ^, . ЛіА^гл^і
РбіїН/^^о/иа,
П^МЛ((.	(№ и.ЧГ<"Г>
ярі гіг**тг<* фгч'ло //^ Яр 4
ЯІЛЛ їЯт/> к у
Яр/"9»6 . /1(*г	і^ггло /М/(7(ія^7( ,
"(7(010
с Щя, Г(К^Ю П^л/оі * Н/ІН7ГЛІ0 //^^70/1.
сЮґ/ЛПО
(іліни^ ^((Кх»ні її/б	і *И Л(Г^К Л"*)
.^Л)((^огп(»д КИСНІ	Я*4*+Ю*О
Лма
0дандА>
вОІІіі^ЦЮібЮ	^Р777Л^) /ГЯ^ГОС
4^Л} Лі 
л	~	'•«•' (ІСГСПП*
„ома лл(ох( ** 7Л./.лл і
ПодяоОа Лліио. //,„.„„,ол,.
ГТ^оиз^^^ститЛі А/>гг>"б»лїг	я*
ОїфЮдмблЬ. А*>, 1 т/*
9он/аа//(((ь /(^,^1
2#(($О(П7(6(7Ь '/
595
С. Нолмиая Снитинка.
Нині-с. Велика Снітинка Фастівського р-ну Київської обл. (2631). За переказами, це дуже давнє село,
що мало назву “Масани”. Наприкінці XVII ст. перейменовано Семеном Палієм. До 1843 р. Снітинка
входила до католицького єпископського Фастівського маєтку, згодом стала державним володінням.
Дерев’яну парафіяльну Микільську церкву збудовано до 1746 р.
5<?6

^Кмг/Ай*г
Ц. (^Г^/Г/,.
(^огам (и^т//Мй} .
Оіо^е^^
їгесло
е^.,яп„	///„	х/у ;^.
4*Л4?"Ггіі /'З	ї ґ >-. ' ’/. >,
П#АО.ШЄ///<Ь	}*„*,>*, Ш
'< (Уі> 'м* •"'*	) , /*" ' ^в>^~**Г*****Л
^гл	а^
У *4#'***г4с« Г**І Ж*'*»*'	9***
/У/	0А/^4 у у
____-,	.4
0#и/}аяг#6’/ь . />і Л"лу* я»;"

0Р**** /*/*л	•
9/ГЛ	л ^/Л^ягьіі
/га ^N4 уг/гумти ,/^^А>	мг	л
л&АбтьрА; .
^^Л.  Л<Г ////ОКЛЛЯГгЛ /
/'ІМб'ЛЯА.,	Аггг^лвл»	«Л?Х ж -ггуу^лгг» «Р«
Л Г4Г>М»*>»*'**г* •
ЯМшшфОл. ^'"Г* “Vі
( Яі&їіб . £С.гу-*<9и»і<л> Гіи*п6	Ц
0&лгі!еь
и ос/^£.
^(г, и^<УІ/ еМ »</>р)/.
Г7сі6я Згліла.
ГТсібси лпсоь. '
родяоїба.  *"
«>Я9дГ^4>
У*-*-
3(ММ нляаь.	/г /ЛггЛг^х^^ЛЬ.
бк^і >&"*&•	/ *•/*• •	Зо,
гЗ(*4М/4 • л	%0 +* *» 6Ї/Г**<**>.
597
Малая (нитинка.
Нині - с. Мала Снітинка Фастівського р-ну Київської обл. (1047). Село вперше
згадується в середині XVII ст. Мала Снітинка належала до католицького єпископського
Фастівського маєтку, у 1843 р. переведеного до державних володінь. Парафіяни Малої
Снітинки в середині XIX ст. були приписані до церкви Різдва Богородиці у Снігурівці.
59?
епи>	.
. Я	і^ЛЛЛу <^~г&4НҐ4ХГ4гЛі .
^Зеребня О/шиа .малая /рау&&-л’ая.
/&Х&
^>*а// ^Л*Хл44. Лі/о/ік* ряслАї* Л*4ЛІ: /^рм44, Х>АґуА4^>' /'Х'гЛ^
Л77ХО
К/5*ґ*П0ЯМи . Є '/ум.
• 'Х^уиіЬ.
////^5"//////^ . Я/а	ям^4 і/	*-.
"ҐО/М(. /<. „а.м.м.я. .
. Хм Л *  уЯ/л4а > <.*. .Ііуи..' ЯО* Г/'уя'** 44&ЯЯЯА.Я.
03*/оа *• //* <• к<*гг**ігл* .
2#4*Я//ЩАя
0 **У* * 4лг *слХ* > .
Я'’-'""’'"”''/*'	->
// ІХ'уС'М . а & /^впик Я/я.^44^6	у/^Я7П..' .
'Лцр/446.	'0Ґ* Є4?4Л4»»**+*^44? Л ҐХ 44ХГХ-0 .Г* еуї^уґІЇ 'Лу/' /'А'/ХХ 4*УГ 4,
Яг ^&і/*4Х/^Х^44* .
Лаххсяібо хз,4» х^-’"",*^лА''' <-/>•-'“""	-'~ '
аП44*пХЛ».	°	* '4^ ЯЮ
>	***** ху'**"у
//&£&£%	• /Гг^ЛМІАі .
й1^(К А. х**
под/инбл з*4*44*
£іА/£/£Ь .	/лгг^лл/<»><. *<
ПроавХ4д*/4/Х 4^.г„,я„„г
3*</И444.	г>.
Ощредн/нл, 4-^г,.„$49 Г 44* &•>	т і <’ /и/4^ ^)Хгя **** Л.+4040+*/
обощи. м/"//>	< *'<4<**~*~^'
Х/О*/» , ^Л4*44*4ЛЯ* 4**^4 4*49* Ї49***“*-4
^о'МиміХ *іХ/кХлм .
, ?////Х> от44^4я> уЛ^ПІ/Х'** /">-4ГЛ4Л*44»*1^ уХГ /*/^*-/ * 4^ЯГ*9 ^**9^ •
гї+'М /X, '***у44»Л %,	5а, <'#„~*>4Ґ 40
^іХотлі^цьХ^ Яґ/'ґуА 6‘* р***^4 4 И> ' “ *•'"X/'ЯХгеXX , '-"*4Ь
, /**<"*} А *і 1'>'"1 і'/'$ .
599
Д.О^ирня малая фастозскля.
Нині - с. Мала Офірна Фастівського р-ну Київської обл. (336). Парафіяни села до
середини XIX ст. належали до церкви Різдва Богородиці у Снігурівці.
600
<'/>в<ГПе6<'Д£Н
Ср«гг/Я*4е*** *4'йлггт&. .& ІртнЯп^,.*
о&фм&гл ЗлрЗолґаь.
^ошашм//о
&г/*о
л^зег/ямнб. і/іу^іЛлівл^ аЛ^^яліл
С/^/ҐРу>г^ь. •	ГГГ'Г»м	Оїввлу}. £ 2	)
лвіч 1/і/щ/ІІ , ^осм^і	^С^*>*а«и«4^Х
/* > ’/ Зі» Є/ці /. //
А'г, ,У* 3 *<* вві ?' '*/А//л;^, .
£)&*/*>
т^пиЛ^о г^пв^^в^^.	СА^,^;
3$, А’в^^/ -^а‘л *''"'*А"<
33.	Л* "'^лЛ'луг/ лл^/хл^Х у.л<у^, -
^/Лвт/ЗЛ^АҐА і ПО > /у^в, ґ/Л>/ Л. '< ’ П
А 'у/лЗв .
л	^^ввлвгв'/і.» і/ЛЛЧ’ввЛо	Л

ґїудбб . //Т * А Л
<•«?►/»* ><
Озуж ’А/с /в»
Болота-. &,п
іпимб.
1,/н<*<1 в, і/аг^О	£.
У */;*'	Г*ввлш****в ‘‘Л^ 4/. ,
&<‘)3 /З'ґ/мл/іїугі	<уЗ г/^/^ґл^,
іл И	^лввтб . 0#3(> "» ґ 4г^&гл<г<
Оя^влл	3*Лв іггґ/ЛО	,
ОЗел/^За
и о(/у#Ь.
/)оЗІм	№(<(у)вЛ
<г^<оі6<	л<н*0*п0/>	г
Уґ<</9ґ»**л*&Л^ *>і/>иЛв .
Нл Звв/плвпо^и^ #»	_/£***'<’*► <
^ллвв	лмм»4 «аамгмс/ , ,%йдо
ІЇоіба змла, . £о//3‘"'**) Аг,////	Л ЬГґШ 4+*
/ іі/лЛо лЛпеївв^вгв^л*<вгЛ» .
поіба лліоь Злп ГуХОҐ>*в*4С	ви.
іїодпогіНл іоша
/4^*^*
4^Л /Лделл/А^З	*Л"&	^сАґ/Їа^ґ.***
ЛлЛвНШ е/і^л^.
* А& Зо^^г/а/вв^вв^сц Ов	3<уо
>іт/П<*4вЛ*Л* ^.ЛГЛГЛГМГХ*
Яаімтоо . .	„
/ШМмЛавп&ь. ^''л м "’*'**"'**\' ‘'/"г“'*"" "’«о. ^п/,у„л;л
Яч>^ої>и^л ^в	^>г, ,,,*. £)
***’™~'**~**- . /}»л^ ‘><*Лс
иШЛ . '/л,т,Гм»ч>.
ії/ММвібедМіО , /СувГ/в>/ЛЛ^в	в-в і лвв»
60!
/\. Червоная.
Нині - с. Червоне Фастівського р-ну Київської обл. (552). Червоне входило до
католицького єпископського Фастівського маєтку, у 1843 р. переданого до державних
володінь. Парафіяни села в середині XIX ст. належали до Михайлівської церкви у
Паляниченцях.
602

ринАаАй,.
АґґЛО
Л/.>ҐСт6*/ї£: » /іф*м.
?;//ггто .

МибммЖя;.
Р&/&,/оа*/4	• '“""/*	
/^г тилі^^пг 9>_> .
ОЯшшуль „г* гг„—„т,^ ^А,	Л,
/З" ***Л04усЗ Аг £/£*£*&+*> ІИГҐГ+ЛЄ4, ,А('
^/убі .	Аг с^ігсгм*.
іЗо&бі . &Ї./ГЛ А& Ш ег* АГА-*
(} 36^)Лу	и	.
Полота
ОЖмдсь	А 9 Л/т Г/#Д//1 ЛґГ 45Л
С*гА9'Я*-> / п
Хаіюпбо
бодї а Яитдю.
Ллґґа..
/?ее\а^^х	/<
М&д/инба Змм/<. лгс***^
гягепб.
і
Зі^Алс. л *,*>*&
Оїороднб'Зо
о боі^а . лггл»~/^
ТкмОШМЇ *'’“’ **
ІЇШ0От*&/Ь
#0 , /Са/геЗ*
«уії
603
А-Ьс,нпники.
Нині -с. Бортники Фастівського р-ну Київської обл. (404). Бортники засновані в першій
половині XVII ст. і входили до католицького єпископського Фастівського маєтку. У
1843 р. переведені до державних володінь. Парафіяни Бортників у середині XIX ст.
належали до Михайлівської церкви у Королівці.
604


Яре/тблмЖ 	ЛГ4»Х<* /ІІЇ',
бдюдЛурфМ,------------* ‘
0Д^Лр/^з.---------
д/^деоглл» /Х/^уи/Ь
------^о----------
------	^/?о-----
іїшнА)
^и/о/п^<Л. Ді	іс;.
А^яблм.. № Ї4 ЩҐГбАГґЛ, в
( К/Ґ//7/0 г	V» і <2.
/мЛо/Ш/Ш***'‘/*''*н	<,~ї 2
//, гАга• //аґ<м/а, ,
0А)6/ .	“ *•	.
№>С>дІМ. Л'*л*У** Л	А»іА ^*&п~*гяЬ
О)^й .	0іс//е>	ґжа^л^г^. .
/>/7Л0Л*Л О*~* 2* А А ГМ А	4 А	^^^Л*в4 .
/>Л77// 7 д,,
Ллю д
ПоІЇа №*ла . ^(//Л<О^Г»/І^АА >,	Лі	Але А >,
Ляя Я'**Г’ А* А 6 <0*1 М.у^ЛЩ А,	.
6*АН*6* А******"^ <<Г*тгА^І; ,
е/'ОГ^Ґ"* /0Є^> (^4аіті Л'уіЬн и/гА^іА^> .
Подп0ї0л
ґ^н/яіпгґА.'	2б Об*
АіАґ/'Аа ГЛі/^^^/ґГ > Ж;
Є(г9і /	. ^АїАііг бґА '>*/У'^* >
лАлЛ^Л^	** *>/->"*“А* АЄ. ї«Г />О < ,.>,. ля>г<**'6 £'£
*6*Я ґ*Ч>	НА’'	к ,
ОаОІ ЯН&гпб*€>.'*”Уф-"'-*> '	/'"' ' ”'ал
Згмли.	о«~~ <„'<>*	>
Прсюїбе&мсь	л,
3(іЛМС. ^луг, ^гл/мг^^ , ^'•'г^", /і/ч’г» л
Оіфю<№б*Я>
'одощи £Г4Г^»/Г ' Хл/>А/Л^АгА, С^З^О^О / у^/Ж****^
/£4»>«ФЛ^«>С І ,	г Л ЛА ГЛЛ»А^ > /«*’*
^іеш/^'яь я"*~*-
Л 17	-	А А (/*4г***Р9АММ*’А'>/**'^ *"*•** Г.А‘АгА+"9
/бО	^АА^Л49л^Ґ /% л	/
605
Нині - с. Фастовець Фастівського р-ну Київської обл. (1003). Фастовець входив до
католицького єпископського Фастівського маєтку, у 1843 р. переданого до державних
володінь. Парафіяни Фастівця в середині XIX ст. належали до Микільської церкви у
Великій Снітинці.
606
Поселяне
фасшовскаго и Веприкоккаго оБн|есшь%.
Цлисіщкос осГщестбо.
Селеніс Илиссцко?.
------- с/кСотовилобМ'’
рсіїня Болі)шия Ос/шрная.
 ТТеребоза..
 іМ,алая (слтановки.
 Бороба,
60$
Па*'
Селенії }ІЛнсєцлої.
ЇМС/1& у	,	+
/С*мс/п6я#ь. іиу*'<**„ п*А~/нь,* »'*"•****'
(клано	їііі’	-
пиЖмсіїй	.<.гг....^.
А ласе иеріелацдс
лілеє. б,* №	«лгг'4^я**./гг+мг,
ґҐС/>().
/їодбі. уь..	/»*•*•*»/ **»« і ><.'“•$« нл ЛЬ., І *•
&/ Р 2нппдІ х •** *****	» <9£чк ‘А&9Г-
Щлу&г , Гч~ щ. Єї* *1 £)<*-> V** Л-г*4~* І г»& /ул^мгіЛ	.
ІлОЛута , од**Лл/тл
степь.
Дгаоє . *б
ОііузоднбгЯ'
О боЄ^ЄІ <	АрлсилЛлм* ^лА/***!	Ах/	»-**<’ *» *%аЛ
СІ	АлР'»*іЬ*'<”1'*'а”У",”*'> <**я-*он» ,. Яу/**}** • <•< >
ТОМСШШСЛ^	'
&М0О/ЯМ&*>
• У *у*9*~»6я~*
'ЗоЗ,	Лб'^4
АНІ***!Є+Л»Ш>	/	•< Лг^}Є(.
Мибомн&м. .^еич^і/І ». ш	^и/сч^і
І^еї/бі. /^/гс/І и Лагся^лнп'пі Н» 9о6к^Мі.
раи^/гм^ш.
Янмаца-'. іЛсгфЬ ч^і	у/С49і^А^
М^ц**в*^ , <*+*£*	.
^4^ічем •«-</***«> Л*^*А^* у м**	> .АМа^ул*?>*
ее»	АегґеиЖь счу>л^^^/и
а^а,
4ґ О(піИ. А^*//*<*	а» гл*«я^^г^с._> / X* 9*»чЛ
' /іі^М Де?** 0Р/99>^к Л* іу„41К4*ґ* у/ГЩян «. ЛЖ4гД»>ц«<'>
ГТигіїа М.мліс ™
гтоібсі ЛЯ*а> л«
ТГидпееба шмі*.
11
7Гр(н/$0сд?мй' /^г,,нА»~*	ь>4**4~*	'і?**"*** >,
Іег/М/С' <і <*4*гг» // ^/г^/тг, г/«*агА '.
ГТри «м /г ггг >//е>
Рл^^Л^Л» ^ібчЛА» Лр*,*****^ **/*у~*9~~Л *>	*?* £<Ір9 9Г *•*>£
Л^чАбС' ^Ч9^4Л>	^**иуол^»4<и.
Лі» $0
609
С. ГТлисецкое.
Нині - с. Плесецьке Васильківського р-ну Київської обл. (4025). За переказами, село дуже давнє. Воно
зображено на карті України Г.де Боплана першої половини XVII ст. У XVIII ст. Плесецьке належало
до володінь київського Братського монастиря, але після секуляризації монастирських земель
наприкінці XVIII ст. відійшло до державних володінь. Дерев’яну парафіяльну церкву Стрітення
Господнього було збудовано у 1784 р. на місці старої.
610

ЄЛСН/Є с^о/поЗилобка.
Лс>сва ,}г,иліс.
[Н>с6а 4яґО).
ГТс>с)н0Гба іглсмс
н л/гаь •
ПрОМ9бгі)*МС>
мам/с-
4/гсг^*"*,	»»/>

ОіЩООд/гігЛ..
0ІЇО£у/<,
І’асгаа.	АГ*,? >*•<!•/>*^Гвін і	у <*'*•**>, (	,
г ГГга,4»Х/»»**	*< ол*» */'/▼* ^а »»
ЇЇЛчифГог. аеЛутбо. її.

‘дияія-
. у*гллім*А*и
уісіспіі/)і> с/гі, ;
А^/^1 ?О, і**'/* /лі&,	Лґ"
9НаЖ>/пн6ію. 4/'*«г* <^о..,^
« //г<хх ХгХ*^
Рі)((/іїс
ра/ас.ПШш. '^якл 'Ь'Г*?
*	9	„ліЛІ	<?<
ІЇІЇїіЛМ ЩЯ-' -ЛсЛрА «{А	*-> /^0 ,	^'<*у£ £» &0 Г^іл/ї 6<х*
Сі4.*<+гс* ТК/»• гл*Л	, ти і ^1
чК»»**/9б‘}ґ1
Одшда
^снтапі^^нА. їііні	є/лґ^с а^Лпііс, Лл
Хор.***.
ХмгемРо г'і'?~
0од& (< ш*?п6я>.
, ,іол„„
¥ *о**<лел/2* ~*~Л ~	*
би
С. іМотповиАОвка..
Нині - с. Червона Мотовилівка Фастівського р-ну Київської обл. (3241). Під назвою “Гуляники”
згадується в історичних документах XII ст. У XVIII ст. північна частина Мотовилівки належала
київському Братському монастирю, але внаслідок секуляризації церковних земель відійшла до
державних володінь. У казенній частині с. Мотовилівка в середині XIX ст. існувала стара Покровська
дерев’яна церква. Замість неї ще 1839 р. було закладено нову кам’яну церкву, яка внаслідок невдало
проведених будівельних робіт зруйнувалась. На початку 60-х років XIX ст. поряд з нею було
споруджено нову дерев’яну церкву коштом парафіян.
612

ЇШЛо
ьЗуміїня о^лбшах Офісная;.
/1у**іС(*»іс МаЛл. І.уу,
г4і/ггпго .
ПоЛОМ*МС> .
АіиЛ>т^&л. л»	.
/>6^6, ‘""г'' ................’
/?алк>>і/>лк^
^Сйб///Х^кЬ. /^ГАГХ^	»♦'"****«'**Х*
^аА*'
ІЇодбі •
Ом/.>а
Болота. .
Од&іїа
опспЬ.
Лп(л .
А»


ПоїДа 'Зе^лл. ,'л..і....пял.. ,.,
„оїба Алг»#-- /іч г-л л/ттА>г г/’^чгл
гпіїпоївазг-лмк.
і<лгг(а>.	*«»***•.• ,. „,..
ЇТ/>оні&І>мге, /А""-'*"*
Оюход^л.
абощн » , л
<00И(&***<£>
а^дь^с
лииомбь.

6/3
Офирна. Большая.
Нині - с. Велика Офірна Фастівського р-ну Київської обл. (879). Парафіяни села в
середині XIX ст. належали до церкви Стрітення Господнього у Плесецькому.
614
^/юи^Г" о/іуняЖ .	&. //</>^',,і^.

6) Д/ші .
О»іі> '/, ЛІ/
9иа//о
'^би^о/пм^/я.
/^І/і/аа/1	і^М/2* АеЛ/і/И
іипітв
/іа/оМем/с .	/»*««*
1)6((/6/
Раки,/Ібм^А//.
Ц Гї у* л ил М >/****“ • **&
іїодЬі. /якл 1(/,‘
(Мера..
Болота.  о»Г*4 і/алоп
Сл*мг«» .
С/И£?)1>, Ні
Лії(Б Л*г*і
поїба &Ш/ -Асі V а Л< « ь
прїба А/па, 1
тпії/югба &•*<*/< >
и*/г/л> у
тоМ/ії, /Гу*тпід
' а- >"',‘
Оіородн&Л) ^....,,я^
сюощк 	/с, Н о ЛЛ4.Н»
’0е> /ОО
і/а 0а	Луб.
//Л^О^А^/Л^ М/О. фгяла/ І ' 4-М; '/*'< /
ь*/суА‘<,	; у9О0Н ;; л6*/1-гг<^ .
$Н//4*/40ь	/}/МуІ> луг& /1гМ^А/»»/^/і_>	// /9 /<?%.	О-ї»/*/£/**>	а г	/7^4	"•г/
Од//рда. ц ае^Бі.	ґГГ/АГв»0+0*4с' .		
'ХормЖ ‘			
Ра*ГІ/пбо /}^/«. &;,*<*•*> ,	у
&ІЇІЇІС//м^п6/и.	“•‘"'“’Х,
'домам////*. > •
^//Бо/////^//^ У
6/5
І Іеревозя.
Нині - с Перевіз Васильківського р-ну Київської обл. (174). Парафіяни села в середині
XIX ст. належали до церкви Стрітення Господнього у Плесецькому.
616
77лг<&/уґ0<?	.
РЬі&і ,
ТГлиісу	. ЄЛ4ч»л Л.^а^^А.а...
./Калах Сол/паио&'аь.
ЇНСАО
А/>с(/*6Ям&.
сИ/^т«
/Уодбс .
{Миби/ТФхймс.	: Ц(ушг Алм//,
аи^м м яА»гиЛл>/ «	п* £4	аі^лАл/'І
‘угі
/<С	Г«яу9«/^МГ/^Л*^А'° ЛҐА/ХАт^Х^*'*
^Г4И%?
**у*>0 оЛ^*—**,
/)орл	90 • /^9^с/ибіі АЧ) ЯїґА-ґ/
Й /і 44-971^)^ •	> у На »і/ігаСІл^яп*^ .
степб )
Алсси,
ЯоїЗа Ялик
ТТоїба Л/г«я,
/тодгіогба Зельгн
Ш/їсо.
Тфонявсдехії.
Зі^іАа. а
Оіоро7)нбць
лл 'е
**»• і ^ля^уі,
Ммбет/'&л-.	^...„
6/7
/X,. Малая Солтановка.
За Л. Похилевичем, Підсолтанівка. Нині - с. Мала Солтанівка, розташована на правому
березі річки Стугни, на межі Васильківського та Фастівського районів Київської обл.
(1364). Парафіяни села в середині XIX ст. належали до церкви Стрітення Господнього
у Плесецькому.
Уфл&фсл *с£у *&>•&. її'
{“Є*#
І 'П/ЇСАМО
с/(у^ПІ>ІЛІЛ Л«/Л4>	а/М'4ЛГГЛ-<4г	л >
/»/ Ґ. •ПН"Г/}1"0І,
ІЇгр*Ан* Л/н/тлі. <? <4'<гХл />*'«>
>*//• /*’л> Є »•"• А -4 л // /ї* 400*. аал і */, ХіЛ'Улсг.д
/ЬодЬс. ґ™..- <„,?.—.
СУІфа.. 1
Б ОЛІ?№&>.'	.
Сяйні /
Р6((/1>(
р(іли,Лбя£*а-
удгмда.

/Саі£(/п^о г'/оЗх ЛгугАн'ш»іУ ,
'бгм^+'гі . ^гг^«
//ДІҐД •	/•»«* г« *»
тгогба ісхіїлк. >
Поїва/1/^а- \
модяогба ммис ґ ’
и ляса-> І
Ґ. //^ггґс,^,,^^ г
//'""'/-у АГ<*'** £ .
/троиїведсмй	/•/> Гґ+н Л* А+4	*Г0 ігг^Аа//	і
^МНМЛі	П
0Юрс^4, ^,г^.	,^А> „
о(юці< .	>л.,^	б.,д..,„.	л „
Х)#*на'*/*/.*> ,Лг^в- -	'
ЦМ(0О^*#ЛЬ у ***•>***''•	,,.,,^1^
<д«АМ(.>	/і,	л?. Щ
619
Нині - с.м.т. Борова Фастівського р-ну Київської обл. (7800). У зв’язку з будівництвом у 60-х роках
XIX ст. залізниці Київ - Фастів, що проходила через Борову, тут виникла залізнична станція, що
дістала назву сусіднього села Мотовилівки. Маленький, за часів Де ля Фліза, хутір згодом
перетворився завдяки залізниці на велике селище. Парафіяни хутора в середині XIX ст. належали
до церкви у Плесецькому.

л*>асилЬко6скос о&цестбо.

622


иало
ор6Ьї> (Ласил6ков6.
ГҐрои-збеЬ* н-і <
' зе^^и..
£адо66(*
фрулт^і
/Срг*>*ілги Малині ** Лл//*"’	, //игг^п^,
лр»г*>у	Л »•"•*<*
Цч<,,м>лі 4*6*44^о
• С/л//' /	/Г /у>унт^,
Я/. , А
2о>маа/мя-
^и/отні/Я'
Ушия,
Зо З, Х&р-лі /4у,	4об',	у о,
« Л^Г і.

Полота і
нптІ>, З "'
Лпса. /л<к»^**г*	***£* Т ^***г-
си/інілн}"	^оіС/44^4 ^гві^ги^
[ГОі6(\ 'МЛІЛІЇ • ^<Х#Д«.СЯГЖ «ИГГ*»*^ *ЯГ*вдг«А/хЛ	фглг*;,**^
ПоЗа ЛП(^
ЇЇОд/ІОґ’бО^ /м^*лґМл^ и	•>
Дмде/ иМт>.
Л^ЙД^ДЛ^/У^ҐЛб. /Уі З^л/сЬ	АгліГ*
ФЬиГЬс
/7ДЖ// /ІбяЛа . А4Ґ*^г**пґЛ>	і'/^.у^<, Л4і>г>іАл
*&Лг 4(лр £	У^^гЛг^»	/і
'НіиЛШЦАл	^Згуз^/л^З .
/3О
&<*•£
,"4 * +4.,	і	> 44	^3»4,444Л ,
а оЗиЗі у ‘3~~>
Ко'ршб
%!!&« ^бл>.
623
Частот» Г. Василькові,-
Нині - м. Васильків, районний центр Київської обл. (40300). Місто засновано наприкінці X ст. великим
київським князем Володимиром. У XVIII ст. Васильків належав до володінь Києво-Печерської лаври,
але наприкінці XVIII ст. внаслідок секуляризації монастирських земель відійшов до державних
володінь. На середину XIX ст. у Василькові налічувалось три православні церкви, розташовані в
лівобережній частині міста. Феодосійську кам’яну соборну церкву було збудовано на місці давньої
Преображенської 1758 р. архимандритом Києво-Печерської лаври Лукою і того ж року освячено. У
1792 р. закладено другу кам’яну церкву - Микільську. На місці старої 1838 р. збудовано дерев’яну
Покровську церкву.
624
ІІоселяне
Плнсецкаго и Василькомкаго оБщестьь.
Олі>иіанское оощестбо.
(еленіс Олііишнкоь.
 ГП/зосгпинкоь.
626

«V
(слеші Олішамляс.
їііслс
РухгтбямІ. гАу,
ра-иЖхІМ&пліМ —
Зі
И. ---
ґ,^І^ІЧЧМ^О)^Ма І4І	^Я^/ИґП^НГ ‘/- ‘'І'Щ , Я!Я і /і/іл Я!л_
.	*» І 43
Лласг^м^і^	,,____
і/^„и>.і.
У0/766 ,	ЦятС /*/фселшклм	і/’"""'**** ям,-Ая 19	'
1Г' ҐлЛ	'і	*'*
У	'О ' * /*	***
дНиАлмфи
ОІіЛ^а^
/Ьодбі •
03фл~
ґ^Иггчс ^Алнм ?***»	£("> цщ-ЛЇ «*	гг-лч*^
/О *$<> /у	.	,г
б7/о?Л» у06	,
^Абе^О««. І,
іЛіі^е-гггт-л А-'1
Болоті.
Ляис.
Псгі&і 3*<**&с>
п^ляЖ*^»****^
'ХаЛм'пАо
&>$ а. пимАк.
Оа»4і	&луг*3м+*'**і>	^к^аадХ/^, сіРаял	£я»**іаО
Сїпті.
ГГюои$&едем4Ь>
^МЛа .
оиулоднбиь
ду/уіи»А ~
$31
1^/ Аігін/н^/б4/ґ*'а Зо, 7
Уеі^ЮіГЛ'	О,	Зг	/ЗД?.
^/^9Н^К Х>у*>*-**^*Х***’*« ^* -*
»}&**«< , їн&к/І*?* х Х'Хг^^'Аі* . г	<1*^0-*.
< 1<+44 / }<<•«"*£•
627
С. Ольніанка.
Нині - с. Велика Вільшанка Васильківського р-ну Київської обл. (1182). За
Л. Похилевичем - Барахтянська Вільшанка. У XVII ст. Вільшанка вже існувала як село.
1850 р. його конфіскували на користь держави в останнього власника Ксаверія
Браницького. Дерев’яну парафіяльну Михайлівську церкву було збудовано 1743 р.
після пожежі в колишній церкві.
622
^/Хл/

СаЯоМи.
Фликшді.
ЬкьЛо
Х/зеетЛлні. сНу,*. /*
/щніції знклнлиі. ________
с ІЇяетспоЛомнни л,
/СЛагафшгау/я Чл Ч1І

'•г т**4Н*п<*>
'~7<у)6( . л/. ^/ 4аЛ.	'*"<*•"	20
.’” Xл >>у>" і<н	ц г***,	Ауру***' Ю Г*г**'- Я -
лл-//6^. г~	4-*
^ЯІЛЛ /І г/’Л	/2	^Я44^.
Мбі.	УЇ*4	'‘•••★•—'і ті 0*9» *<*
*	ЯЯ	^Я/л<ЛНН»< **
><,<<	М"	?>~СГ+£* Л* £&Г
('ЗС^ЗСІ. ,т<я"п<-*іг.
/^^/1^/21^ ///сгті с/^АФ^іл» /*‘
> <?.*- Л*г г/У/І^уп^,	<* я'щґУ
Лн<а>
/2^а ^^иЯ4о )
гт^п&т^а >)
’ ',/>	19 **Ш/?"*4**0	'* * 3+ Пл^Н .
//, гті'глт***.'»
///Літ/ /СЛ9г4 Я С. ^4/іии^/і.
ЯМ&іпнЛ с&
0«хм>
Д&^Я«МЙ(і£>
Ммм..
9Циіши{Сс.
^ем8л
З/
^у/{ ^5і/ Л+шлЛ* у	33.

ТТуи >«/іг«йга/<^
Сягепб
/7рои$ && ш?'
ЗяаіЛи 
Оіо/юдшя •
/^упг^м» Я^9е^/п^ц^
}?/0г4ї4Лу,6'	‘фїґ'Ьгф*'	М* **с*+л4ь
П/90^л> (У	&/**<*>	Х2жі*<-*-
629
С. ТПросішінцм.
Нині - с. Тростинка Васильківського р-ну Київської обл. (877). Вперше Тростинка згадується в
історичних документах 1432 р. До 1850 р. Тростинка належала Ксаверію Браницькому, в якого за
антиурядову діяльність її було конфісковано і передано до державних володінь. Дерев’яну
парафіяльну церкву Різдва Христова збудовано 1745 р. У 1840 р. церкву розширили і під неї підвели
кам’яний фундамент.

Зза/захтянское ОїҐщсстбо.
632
7^Мо
фсгт^ЯЯІ
&/>рмсі.ЮитеЛер
» гМл'ДмЛд'4 г<>Х *£/«►<’
< Лу4 3#<Х% .
( ІЇ/гг/пбла4о/*&а&
^<44/14. .

Л»,	^4 , *•••"'>*“ Я* »Лр4 , с^»^:3/3.

Зе/ж
гАота
ЛШ&.
.	<-'„•?. *и>
/#У+ 0. /4/Ї ">~т . .<	^ХҐ/4 Я ЇХ?
//1^>М ,<>/,^‘,	£К****^ р^</А/с^Л>и
ОН-иЛотмбіЛл.
Р6иП>/_
(Ь^ЯЛяКи^
&€и*тул~.
Одеяіїа.
к йс/ув*. і
К(/рил№>,
ж.
7
Каьестбо
водЬ
иПитЬл.
4іі^л	л
/^ 4ЬЄ*л4
Ле>	4м	Г4Г&ГП1С) .
4&Лс^
4^	^рммухм'	л>
М4ІЇ4‘	Л*
Но$п0ї6**->
Г^зоі/зв^^& е».,^.
. &’^О/ //_.	ТГи/г^^^г^ 7^3 <

71/змлілШміл)
іїожії#/'*.
&уз<ня*/*

633
С. Баракіпіи
Нині - с. Барахти Васильківського р-ну Київської обл. (1348). Давня назва
села - Петричин. Барахти у 1850 р. конфісковано у Ксаверія Браницького і передано
до державних володінь. Дерев’яну парафіяльну Михайлівську церкву збудовано
1800 р. на місці старої.
634
їїия/'я.
Ї&’ҐЛО	'
Я^сяібянК. С'ЯуЯНС*ШО П*Ла> 25? а ЛГ^/х^л-Л//. 23£#уі*1 .
0471*2 &А^^гс С('е *'***<"•£ і/<г»2у г<л><*~", . ^1 г. А/св**
ПоЛож^и*, аС/—і	,< л ,4^.<*г„н
~~	}Я„ЛМ. , 'у« ^/*ягл ('лпу>/*<* .
Л яагг&убяґщ/^
ЗЄ*ЯЛ4І.	<*<	яг»
*?"?• • г*<г^ $'1'^ <&г. ІГК"
Далщлблйш,. &•
 А^і у	еЛс^х^тт л л^гп
(ІЇЙЯ&Л
а овуїб.
л-г.
£ше0пвл 23*2* 7клу»о*тіЛ> Г*тмі#<ґ ^е /
водІЖ**г*~г4 £>** /гл^Л
іїодбі.


Г	/%г /4 4
Ьо/іолгл О
Лпіа. /<+£»$<**** л>
ГіегЛа^ешш їуЯ**,
а лка^	.^*-
ПоЬпогба. /^.^'""’я,г -
Прои$6/с)снІ£
' Зеліла. г^!>"" А<Ґ‘
( п **
ОІО^М^
О вощи.	?/ІО ит^яи»
/$8, ОМ*- Л
О вощи.
(^ОЧ4ЄШ#<*Я'
.Животнб#

&4>ІоЛ ?! ,
еб^х- ї/- "/*
635
С. ПогрсБьі.
Нині - с. Погреби Васильківського р-ну Київської обл. (416). До 1850 р. належали
землевласнику Ксаверію Браницькому, в якого їх конфіскували на користь держави.
Дерев’яну парафіяльну Введенську церкву збудовано 1845 р. на місці раніше існуючої.
636
Поселяне
Ольшанскаго н Бауакшянскаго оБщес
гпвт>.
МЕДИКО-ТОПОГРАФІЧНИИ ОПИС
ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ КИЇВСЬКОЇ ОКРУГИ
З ЗОБРАЖЕННЯМ ДЕЯКИХ ПРИРОДНИХ ВИТВОРІВ РОСЛИННОГО
І ТВАРИННОГО СВІТУ РАЗОМ ІЗ СТАТИСТИКОЮ КОЖНОГО СЕЛА,
ЇХНІМ ВИГЛЯДОМ, ЗРОБЛЕНИМ З НАТУРИ,
ЗОБРАЖЕННЯМ СЕЛЯНСЬКИХ КОСТЮМІВ
ТА ГЕОГРАФІЧНОЮ КАРТОЮ КИЇВСЬКОЇ ОКРУГИ
Якщо неможливо, щоб усі люди були щасливими,
треба прагнути, щоб нещасливих було якомога менше.
Ж.-Ж. Руссо
Складений доктором медицини Де ля Флізом,
медико-хірургом Московської Імператорської медико-хірургічної академії,
членом Імператорського медичного Віленського та Київського товариств,
головним лікарем державних маєтностей Київської та Сквирської округ,
старшим лікарем, надвірним радником
Київ -1854
63?
ПЕРЕДМОВА
Повна медична топографія з огляду на велику кількість явищ, які
вона охоплює, потребує співпраці багатьох учених, фахівців з різних
галузей знань, особливо таких, що належать до природничої історії. Отже,
праця однієї особи, незважаючи на всі зусилля, часто є лише нарисом не
лише тому, що обсяг знань надто широкий, щоб бути обізнаним з усім,
що стосується медичної географії, а й тому, що одній людині важко
зібрати зразки всього створеного природою краю й описати їх. У зв’язку
з цим я зміг запропонувати лише дуже стислий нарис стосовно такої
топографії, незважаючи на те, що не шкодував ні праці, ні коштів, ні часу
для збирання матеріалів про Київщину; я хотів сам усе побачити і не
бажав бути схожим на тих, хто описує якийсь край, не виходячи зі свого
кабінету, встановлюючи факти й подаючи загальні для багатьох країв
описи на підставі наявних статистичних підрахунків.
Отже, після опису кліматичних характеристик я об’їздив усю
губернію з краю в край, зупиняючись у кожному селі, яке належало до
державних маєтків, для одержання відомостей від жителів і особливо
літніх людей про їх перекази, звичаї, традиції тощо.
Одночасно я познайомився з місцеположенням та розташуванням
населених пунктів, з якістю ґрунтів, води річок, ставків і боліт. Я визначив
кількість і височину гір, обійшов ліси, придивляючись до їх рослинности,
стану й різновидів дерев, які в ньому ростуть; спостерігав витвори у трьох
царствах природи цього краю, зібрав, зокрема, основні лікарські рослини,
що ростуть у губернії, отруйні рослини, отруйні та їстівні гриби. Щодо
тваринного царства, то я зібрав місцевих черепашок, найбільш
розповсюджених комах, плазунів, земноводних, риб, птахів* та дрібних
ссавців, на підставі цієї колекції я й пропоную малюнки, зроблені мною з
натури.
У той же час цікавився усім, що стосувалося жителів та їхньої кіль-
кості, вивчав їхні фізичні особливості, ендемічні й епідемічні
захворювання, відзначив місця, де хвороби найпоширеніші. Я був у хатах,
досліджував їх будову й розташування, стан схоронності й відповідно -
* Вони змальовані з колекції птахів державного радника, управляючого
палатою державних маєтностей Київської губернії. Ці птахи були вбиті у різних
місцях губернії державними лісниками.
вплив на здоров’я; я звертав увагу на одяг і взуття селян, описав їх
переваги або недоліки, супроводжуючи опис зробленими з натури
докладними малюнками, не перебільшуючи і не прикрашаючи нічого, а
відтворював саме такими, якими, звичайно, бачив у святкові дні; мені
видавалось пізнавальним і цікавим відобразити розмаїття костюмів у
товариствах всієї губернії, оскільки їх вигляд, як правило, свідчить про
заможність або злиденність мешканців, а це було б важко відтворити без
малюнків.
Я цікавився харчуванням селян улітку, взимку і під час постів;
куштував їхні страви, напої й докладно описав, з чого і як вони готують
їжу. Я спостерігав заняття жителів та їхні промисли і вказав на шкоду,
яку можуть спричинити ці ремесла; я також дослідив, який вплив на їхнє
здоров’я мають звичаї та обряди, дивовижність деяких їхніх вірувань,
довіру, яку вони виявляють до шарлатанів тощо; зауважив біди, до яких
веде пияцтво, як і те, що поліпшенню моральності жителів могли б
сприяти настанови й приклад священиків.
Я дав лише короткий нарис про рівень смертності серед селян
державних маєтностей, оскільки мої власні спостереження тривали всього
кілька років і я не зміг дістати офіційні матеріали. Розповівши про енде-
мічні та епідемічні захворювання у краї, а також про їхні причини, я
зупинився на народній медицині та на місцевих характерних для Київщини
засобах лікування, які можна застосувати за відсутностю фармацевтичних
препаратів; я також зупинився на заходах, до яких іноді вдається поліція
й медики, щоб запобігти захворюванням; зрештою, докладно описав
епізоотичні хвороби та їх лікування.
Перетнувши неодноразово Київську губернію, я дійшов висновку, що
загальний опис округи і навіть кожного повіту хибує недосконалими
відомостями стосовно різних характеристик місцевості, про які слід
згадати особливо, оскільки відмінності між різними теренами разючі, хоча
вони й межують між собою. Наприклад, я бачив родючу землю в одному
селі, в той час як у сусідньому земля була неродючою й піщаною; одне
село розташовано біля лісу, над іншим височіють гори, ще інше стоїть
на березі річки, і йому загрожують повені; або на березі струмка, ставка,
посеред боліт чи рівнини, де дмуть усі вітри і не вистачає води, тощо.
Звідси й випливає, що такі різні місцеположення зумовлюють різницю у
їхньому побуті та у стані здоров’я, адже трапляється так, що чого є в
надлишку в одному місці, бракує в іншому: так, в одному місці збирають
багаті врожаї, а в іншому земля здебільшого неродюча. У місцях, де є ліси,
достатньо будівельного лісу й палива, в інших його можна привезти лише
здалеку з великими труднощами розгрузлими або піщаними дорогами,
топлять там лише соломою* ; хатини у таких місцях бідні, погано
збудовані, старі, іноді сплетені з верболозу і навіть із соломи, подекуди в
них навіть небезпечно мешкати; вони бувають непридатні або шкідливі для
життя, чим і пояснюється їхній значний вплив на здоров’я мешканців.
Таке саме становище у болотистих або віддалених від води місцях. У
перших майже постійно панують хвороби, яких не знають в інших, іноді
це стосується різних кутків села. Звідси випливає: щоб збагнути усю
ситуацію і стан, в якому перебуває кожна місцевість, а також щоб
докладно знати, які поліпшення можливі в тому чи іншому місці,
необхідні статистичні дані, щоб з’ясувати становище кожного села
зокрема, вони б могли доповнити мою топографію. Ця праця, між іншим,
покаже, що мої спостереження є результатом ознайомлення з Київщиною
з краю в край; але оскільки важко говорити про місцезнаходження й
місцевість, лише описуючи їх, я подумав, що малюнок дасть повніше
уявлення, адже досить одного погляду, щоб мати думку про розташування
певного об’єкта стосовно місцевості; отож я вирішив замалювати на місці
вигляд кожного містечка чи села, які належать до державних маєтностей,
намагаючись знайти найбільш виграшні положення, хоча не завжди було
легко знайти точку зору, звідки можна було б окинути поглядом увесь
його обшир, якщо місце було надто розлогим або оточене лісами; я завжди
вибирав місце, звідки було б видно церкви. Окрім того, я склав
географічну карту маєтків Київської округи.
Для того щоб моя праця була більш повною, я хотів скористатися
допомогою тих, хто був обізнаний з топографічними науками і міг
інформувати мене про свої спостереження; але обставини й відстані
позбавили мене такої допомоги, мені довелося працювати самотужки,
оскільки я не дістав ні документів, ні відомостей від влади, лише на основі
моїх власних пошуків на місці робилася моя топографія й складалися
статистичні відомості.
Моя праця написана російською й французькою мовами, легко можна
побачити, що перша з них не є моєю рідною мовою, тому прошу бути
поблажливими до мене, оскільки, незважаючи на всі мої зусилля, я не
зумів написати краще.
або очеретом.
640
МЕДИКО-ТОПОГРАФІЧНИИ ОПИС
ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ КИЇВСЬКОЇ ОКРУГИ
[Розділ І]
ПОШИРЕННЯ Й РОЗПОДІЛ ДЕРЖАВНИХ
МАЄТНОСТЕЙ КИЇВСЬКОЇ ОКРУГИ
Місто Київ знаходиться в межах 49° 20"довготи і 50° 12" широти на
березі річки Дніпра, який в давнину називався Борисфеном.
У Київській губернії державні маєтності розкидані від одного краю
до іншого на 300 верст. Землі, що лежать вище м. Києва, тягнуться на
110 верст на північ, а ті, що лежать нижче цього міста, простягаються на
215 верст на південний схід і частково вздовж Дніпра; землі, які лежать
на заході, тягнуться на 150 верст.
Землі державних маєтностей Київської губернії поділено на три
округи: 1 - Київська, 2 - Черкаська, 3 - Сквирська.
ТЕРИТОРІЯ КИЇВСЬКОЇ ОКРУГИ
Київська округа державних маєтностей складається із окремих, по-
різному віддалених одна від одної ділянок у трьох повітах: Київському,
Васильківському та Радомишльському.
У Київському повіті є 16 товариств, розташованих поряд, а саме: 1 -
Хотів, 2 - Гвоздів, 3 - Дмитрівка, 4 - Трипілля, 5 - Витачів, 6 - Жуківці,
7 - Стайки*, 8 - Черняхів, 9 - Обухів**, 10 - Велика Бугаївка, 11 - Глеваха,
12 - Кожухів, 13 - Білогородка, 14 - Петропавлів, 15 - Старі Петрівці,
16 - Димер.
* До цього товариства приєднано село Щучинка, що знаходиться на відстані
30 верст від Стайок, у якому мешкає 100 селян. Це окремий маєток, оточений
приватними володіннями.
** До цього товариства приєднано село Семенівка, у якому мешкає 249 селян,
воно знаходиться на відстані 20 верст від Обухова. Це окремий маєток, оточений
приватними володіннями.
У Радомишльському повіті є 8 товариств, розташованих на різній
відстані між собою: 1 - Чорнобиль, 2 - Шепеличі, 3 - Варовичі, 4 -
Максимовичі, 5 - Шершні, 6 - Слобідка, 7 - Рожів, 8 - Коленці.
У Васильківському повіті є 6 суміжних товариств: 1 - Веприк, 2 -
Фастів, 3 - Плесецьке, 4 - Васильків, 5 - Вільшанка, 6 - Барахти.
Київський повіт простягається з одного боку на правому березі Дніпра
на південь від Києва на 70 верст, а на північ - на 35 верст, на заході він
сягає щонайдалі 48 верст, має вигляд майже трикутника, але Димерське
товариство лежить окремо й оточене приватними володіннями. Воно
знаходиться на відстані 35 верст на північ від Києва і за три версти від
Дніпра, його довжина сягає 15 верст, а ширина - 21 версту.
У Радомишльському повіті 8 товариств, розміщених на різній відстані,
за винятком Варовицького і Максимовицького, які розташовані поряд, а
саме:
1.	Чорнобильське товариство знаходиться на обох берегах Прип’яті,
за 90 верст на північ від Києва та за 96 верст від Радомишля.З півдня на
північ воно простягається на 15 верст, а зі сходу на захід - на 12.
2.	Рожівське товариство розташовано на відстані 64 версти на схід від
Києва і 18 від Радомишля; його ширина - 20, а довжина - 10 верст.
3.	Шепелицьке товариство межує з Мінською губернією на правому
березі річки Прип’ять за 100 верст на північ від Києва і за 95 верст від
Радомишля; його довжина - 3, а максимальна ширина - 7 верст.
4	і 5. Варовицьке та Максимовицьке товариства утворюють одну
ділянку, на відстані 80 верст на північ від Києва і 60 верст на північ від
Радомишля і сягають 30 верст у ширину і 26 у довжину. Річка Уша ділить
цю територію на дві нерівні частини, менша з яких утворює Варовицьке
товариство, що має 32 версти завдовжки і щонайбільше 5 верст
завширшки. Максимовицьке товариство має ЗО верст у довжину і 18 верст
у найширшому місці; до неї ще належать окреме село Кропивня.
6.	Слобідське товариство межує з Волинською губернією; до нього
належать два окремих маєтки, відстань між якими становить 7 верст.
Товариство знаходиться за 100 верст на захід від Києва і за 24 версти від
;4аьб<Міи
641
Радомишля. У першому маєтку, Слобідці, налічується 263 селянини, у
другому - Видиборі - 153.
7.	Шершнівське товариство межує з Волинською губернією за 118
верст на північний захід від Києва і 39 верст на північ від Радомишля; його
довжина - 20 верст, а ширина - щонайбільше 10 верст.
У Васильківському повіті налічується 4 суміжних товариства:
Васильківське, Плесецьке, Фастівське і Веприківське.
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ
РІВНИН, ГІР, НИЗИН ТА УЗГІР’ЇВ
РІВНИНИ
У Київському повіті в товариствах Стайківському, Черняхівському,
Трипільському, Витачівському, Жуківському, Обухівському, Петропавлів-
ському, Білогородському, Старо-Петрівському, Глеваському, Кожухівсь-
кому, Хотівському, Гвоздівському, Бугаївському і Дмитрівському рівнини
перетинаються долинами, ярами, пагорбами й горами1; вони загалом
родючі2, щороку вкриті рясними й багатими хлібами. Вони також мають
багато зелених лук. У Димерському товаристві земля рівнинна, піщана і
малородюча.
У Васильківському повіті місцевість більш рівнинна й менш родюча,
ніж у Київському; вона менше порізана балками та пагорбами. У
Плесецькому товаристві поверхня загалом рівнинна, а у Фастівському і
Веприківському товариствах зустрічаються розлогі рівнини3.
У Радомишльському повіті багато рівнин, розташованих у низині, вони
піщані й неродючі. У Чорнобильському, Рожівському, Шепелицькому,
Варовицькому, Максимовицькому, Слобідському і Шершнівському
товариствах багато зелених лук.
ГОРИ
У Київському повіті та на берегах Дніпра багато гір4, вони досить
високі у Стайківському, Трипільському, Витачівському, Жуківському,
Обухівському, Петропавлівському, Білогородському товариствах5. Вони
нижчі і їх менше у Старо-Петрівському товаристві і відсутні у
Кожухівському. їх багато і вони високі у Гвоздівському, Бугаївському і
Дмитрівському товариствах, а у Димерському їх немає зовсім.
У Васильківському повіті, у товаристві цього містечка є декілька гір,
а у Плесецькому і Фастівському товариствах їх мало і вони зовсім невисокі.
Гір немає у Веприківському товаристві, за винятком сіл Пришивальня і
Ярошівка.
У Радомишльському повіті гір мало. Кілька невисоких гір є біля
Чорнобиля6, а на землях Шепелицького, Варовицького, Максимовицького,
Слобідського та Шершнівського товариств гір немає.
НИЗИНИ
У Київському повіті є низини, особливо на узбережжі Дніпра, де їх
часто затоплює річка.
До Трипільського товариства належить долинна частина містечка та
село Злодіївка, в якому 50 хатин, де живуть 168 селян і яке затоплюється
майже щороку. У 1845 р. вода знесла багато будівель, знищила посіви і
затопила все, чим володіли мешканці, частина худоби загинула.
У Хотівському товаристві, в селі Віта, 22 будинки, збудованих на березі
Дніпра, в яких проживали 63 мешканці, затоплювались у 1820 і 1865 рр.
Селяни були змушені вночі покинути свої хати й шукати притулку на
сусідніх узгір’ях, зводячи там курені; ряд будинків знесла вода, інші дуже
пошкодила; посіви, сіно, все їхнє майно загинуло, вони ще довго страж-
дали від цієї повені7. їхні втрати становили понад 400 срібних карбованців8.
У Дмитрівському товаристві у тому ж році було затоплено хутір
Козин, де налічувалось 127 селян і 30 хатин. Мешканці, втративши своє
майно, були змушені ховатись у лісах.
У Васильківському повіті низин мало.
Територія Радомишльського повіту переважно низинна й вкрита
болотами. Місцевість поблизу річки Прип’ять часто терпить від повені9.
Майже щороку затоплюється декілька будинків містечка Чорнобиль,
споруджених на березі річки; села Старосілля (де налічується 83 селянина
і 15 хат) та Паришів (де мешкає 202 селянина у 48 хатах), які належать
до товариства цього містечка, затоплювались три роки підряд - у 1844,
1845 і 1846 роках. Збитки були великі, а їх мешканці були розорені.
ВИСОЧИНИ
На височинах лежать у Київському повіті Стайківське, Черняхівське,
Трипільське, Витачівське, Жуківське, Обухівське, Білогородське,
Хотівське, Гвоздівське, Бугаївське товариства10, розташовані навколо
Києва; у Васильківському повіті - Фастівське товариство; у Радо-
мишльському повіті - Чорнобильське товариство.
води
Київська губернія дуже багата на воду. Річка Дніпро тече з півдня на
північ11 і відділяє цю губернію від Чернігівської та Полтавської; вона
зрошує землі Київської округи на протязі 80 верст. Окрім того, є дуже
багато джерел, струмків, річечок, які течуть між горами, пагорбами й
долинами, зрошуючи й удобрюючи край. Майже кожне село знаходиться
на березі річки або струмка, води яких, звичайно затримувані греблями
для приведення в дію млинів, утворюють ставки.
До головних річок Київського повіту належать Ірпінь і Здвиж. Ірпінь
бере свій початок у Сквирському повіті на межі з Волинською губернією,
він витікає з болота, тече з півдня на північ на протязі близько 60 верст;
за ЗО верст вище Києва впадає у Дніпро. Здвиж бере свій початок біля села
Романівка неподалік від міста Житомир, він тече з півдня на північ
протягом 70 верст і впадає в річку Тетерів.
Головними річками у Васильківському повіті є Стугна й Унава. Стугна
бере початок у Васильківському повіті, тече з заходу на схід, перетинає
Бугаївське і Дмитрівське товариства і впадає у Дніпро біля села Злодіївка.
Унава починається у Сквирському повіті, тече з заходу на схід і впадає у
річку Ірпінь біля села Перевіз.
До головних річок Радомишльського повіту належать Прип’ять,
Тетерів і Уша12. Річка Прип’ять бере свій початок у Мінській губернії,
тече з півдня на північ, потім з півночі на південь13 і впадає у Дніпро за
20 верст нижче Чорнобиля. Тетерів починається у Волинській губернії,
тече крізь Коленцівське товариство протягом п’яти верст і впадає у
Дніпро за 70 верст вище Києва. Річка Унава бере початок біля міста
Новограда-Волинського, тече із сходу на захід14, перетинає Варовицьке
та Максимовицьке товариства і впадає у річку Прип’ять за п’ять верст
вище Чорнобиля. У більшості цих річок течія повільна, вони течуть,
звиваючись.
СТАВКИ
Кількість ставків, пов’язаних з річками та струмками в трьох повітах,
не дуже велика; у кожному товаристві їх не більше двох-трьох, вони
виникли внаслідок спорудження греблі. А у Радомишльському повіті їх
ще менше, особливо у Варовицькому й Шершнівському товариствах, їх
немає у Максимовицькому і Слобідському товариствах.
У Київській окрузі є багато боліт вздовж річок та струмків і майже
біля кожного села, особливо у Васильківському та Радомишльському
повітах, зокрема у Варовицькому, Максимовицькому, Шершнівському та
Слобідському товариствах їх дуже багато і вони досить великі. Трохи
менше їх у Трипільському, Жуківському і Петропавлівському товариствах.
ЯКІСТЬ води
Якість води15 у річках та струмках загалом чудова, зокрема у Київ-
ському та Васильківському повітах багато джерел. Колодязна вода не така
смачна, але рідко шкідлива для здоров’я; а біжучі води стають непридат-
ними для споживання лише тоді, коли витікають з боліт або коли в них
вимочують коноплі чи льон.
' Радомишльському повіті у воді часто наявне залізо там, де є залізні
копальні, але загалом, за винятком води з джерел, річок та струмків, вода
переважно болотиста, особливо у Варовицькому та Максимовицькому
товариствах. У періоди посухи важко знайти питну і нешкідливу воду,
особливо для напування худоби; бо у деяких місцевостях колодязна вода
гіркувато-солона, глиниста або ж зіпсована поєднанням із болотистою
водою.
ВИСОТА ГІР
Висота гір у Київській окрузі дуже різна. У Стайківському товаристві
вона сягає від 20 до 7016 туаз17, як і у Бугаївському й Дмитрівському.
Найвищі гори у Гвоздівському товаристві, деякі сягають 90 туаз. У
Васильківському повіті гори зустрічаються значно рідше, вони не такі
високі - не більше 20 - 40 туаз.
У Радомишльському повіті гори та пагорби є лише у Чорнобильському
товаристві, найвищі з них мають не більше 18 туаз.
ЛІСИ
У Київській окрузі та її трьох повітах досить багато лісів. Таких
товариств, де вони були б зовсім відсутні - немає, майже біля кожного села
є більший або менший ліс. Оскільки їх багато і вони віддалені один від
одного і знаходяться на різній відстані, важко визначити площу, яка
належить кожному селу, та їх місцезнаходження відносно чотирьох сторін
світу. Проте я помітив, що ліси взагалі розміщуються на північ від сіл і
захищають їх від гіперборейських вітрів18. У деяких місцях Київського
повіту і біля Києва ліси не такі розлогі і проріджені сокирою, але тепер за
ними дуже старанно доглядають; в інших місцях вони досить значні й густі,
в них є будівельний і корабельний ліс; в них також нарізають багато дощок.
Лісів значно більше у Білогородському, Старо-Петрівському, Глеваському,
Димерському, Плесецькому, Фастівському і Веприківському товариствах.
лобовий
643
У Радомишльському повіті є великі ліси, там росте багато ялин.
Дерева, зокрема дуби, тут найвищі в губернії, особливо у Шепелицькому,
Варовицькому та Максимовицькому товариствах. У цьому товаристві сосни
та дуби використовуються для будівництва кораблів, їх возять до річки
Прип’ять, по якій сплавляють до Дніпра, далі плоти пливуть до Мико-
лаєва19.
ҐРУНТИ
Ґрунт у Київському повіті різний, це - чорнозем, він змішаний з
глиною або піском лише у Стайківському, Черняхівському, Трипіль-
ському, Витачівському, Жуківському товариствах. У інших товариствах
цього повіту ґрунт найчастіше глинистий, супіщаний або просто піщаний.
Чорнозем трапляється у Васильківському повіті, особливо на право-
беріжжі Унави і Стугни; в той час як на лівому березі більша частина
ґрунту змішана з глиною і піском.
У Радомишльському повіті є багато неродючих пісків, лише у деяких
місцях ґрунт супіщаний, змішаний із глиною; чорнозем можна знайти
лише біля села Слобідки, а пісок є всюди.
Київський повіт небагатий на каміння, за винятком кількох гранітних
скель20 у Бугаївському товаристві, їх немає у Васильківському повіті, крім
узбережжя річки Рось, так само як і в Радомишльському повіті, за винят-
ком сіл Шершні, Соболівка, Новаки і Рудня Рихта, де досить багато
гранітних скель.
ЛІСОВІ ҐРУНТИ
Лісові ґрунти у Київському повіті частіше сухі, ніж болотисті. У Радо-
мишльському повіті є багато місць, де болота заполоняють ліси, зокрема
у Шепелицькому, Варовицькому і Максимовицькому товариствах.
СТЕПИ
У Київській губернії, особливо у Фастівському маєтку Васильківського
повіту, степів досить багато21.
СТЕПОВІ ҐРУНТИ
Вище вже згадувались місця, де є чорноземні, глинисті й піщані землі.
ПІДҐРУНТЯ ЗЕМЛІ
Підґрунтя землі22 всюди піщане або глинисте. У деяких товариствах
Київського та Васильківського повітів пісок білий і дрібний, в інших -
жовтий, перемішаний з камінцями. Глина здебільшого жовта, подекуди
червона, майже чорна; трапляється і біла глина, якою білять будинки
всередині і зовні, зокрема у Витачеві, та гончарна глина, з якої виготов-
ляють цеглу, фаянс; там також є багато залізної руди.
КЛІМАТ
Весна звичайно починається в останні дні березня, літо - в перші дні
червня, осінь - у середині вересня, зима - на початку грудня. Температура
дуже мінлива: влітку буває велика спека, термометр фіксує іноді 30° за
Реомюром, однак через перевагу північного, а особливо північно-східного
та північно-західного вітру така спека триває недовго. Взимку холод досить
сильний, хоча температура знижується лише до 20°, дуже рідко до ЗО°23.
Вказані вітри часто панують у цю пору року; вони приносять заметілі,
які часто дуже люті. Горе тоді подорожнім, якщо вони захоплюють їх у
дорозі, збивають їх зі шляху, особливо уночі, що може коштувати їм
життя. Стан атмосфери скоріше холодний, аніж теплий, скоріше сухий,
аніж вологий, за винятком місцевостей, що знаходяться біля лісів, посеред
гір, у долинах та поблизу води. Така температура благодатно впливає на
сільських жителів, які здебільшого міцні, високі на зріст, можуть
виконувати важкі роботи, рідко хворіють і, відповідно, придатні як для
польових робіт, так і для військової служби24. Вони, як правило,
доброзичливі, дуже гостинні, серед них менше п’яниць і злочинців, ніж
деінде; зрештою, серед них нерідко можна зустріти людей, які мають
багато здорового глузду.
Оскільки Київська губернія лежить на височині, має розлогі, відкриті
усім вітрам рівнини, вони холодні, особливо коли вітри дмуть з півночі;
північно-західний вітер панує тут найчастіше, зокрема взимку. Південні,
особливо південно-західні вітри часто приносять грози влітку, з травня
по липень, до і після настання рівнодення. Вони бувають з градом, який
подекуди завдає величезних збитків, і громом, нерідко призводять до
пожеж, від яких іноді гинуть люди й тварини25.
Часом влітку виникають бурі, що супроводжують грози після періодів
спеки й посухи, коли, звичайно, панує південно-східний вітер. От тоді на
піщаних рівнинах, особливо поблизу Дніпра, зривається вітер, який
підіймає гарячий пісок, крутячи вихор, несе його на далекі відстані,
засипаючи ним оброблені землі, і зупиняється, лише наштовхнувшись на
якусь перепону. Пісок проникає у найщильніше зачинені будинки, дію
його можна порівняти з тією, яку чинитиме пара, що спалахує. Захоплені
такими пісками подорожні змушені зупинитися або шукати притулку;
піски виснажують людей і тварин як відбиттям сонячних променів, так і
сильною спекою; пісок потрапляє в очі, рот, горло, викликає захворювання
очей, біль у горлі і сильний кашель.
644
Ц. Л&
Перепади температури швидкі, особливо весною, яка найчастіше
холодна, звичним є раптове настання сильної спеки після досить
пронизливого холоду і навпаки. Такі перепади внаслідок припинення
випаровування шкірою часом спричинюють катари, плеврити, ревматизми,
пневмонію тощо.
Димерське товариство Київського повіту, Рожівське, Шепелицьке,
Варовицьке, Максимовицьке та Шершнівське товариства Радомишльського
повіту менш підлеглі вітрам, оскільки знаходяться у низовині, а високі й
розлогі ліси створюють перепону їх несамовитості, завдяки чому зими тут
не такі суворі; до того ж, оскільки ці місця здебільшого низинні й
заболочені, певний період тут спостерігається велика вологість і часті
тумани, внаслідок чого мешканці цього краю не такі міцні статурою, як
мешканці сусідніх районів Київської губернії, розташованих трохи вище.
З іншого боку, оскільки край неродючий, їм живеться не так легко, іноді
бракує здорової їжі та одягу, який би повністю захищав їх від холоду і
особливо від вологи. Такі обставини часто збуджують переміжну
пропасницю весною, а ще більше восени; ревматизм, водянку, цингу; вони,
можливо, сприяють розвитку у цих місцях жорстокої ендемічної хвороби,
яку називають ковтуном26. Я також помітив, що загалом люди тут живуть
не так довго, як в інших повітах губернії.
ПРИРОДНІ ПРОДУКТИ
ЦАРСТВО МІНЕРАЛІВ
Земля у Київській губернії різна, залежно від місцевості. Тут
зустрічаються місця, де дуже багато гумусу, ділянки з сумішшю глини й
піску; мало кам’янистого і багато піщаного ґрунту.
У Київському повіті чорноземи є у Стайківському, Черняхівському,
Трипільському, Витачівському, Жуківському й Обухівському товариствах.
Земля в інших товариствах цього повіту найчастіше складається з глини,
із сірої землі, змішаної з піском, або піщана без домішок. Чорнозем є ще
у Васильківському повіті, зокрема на правому березі річок Унава й Стугна,
але на лівому березі земля здебільшого мішана з глиною і піском або ж
повністю піщана.
У Радомишльському повіті багато піщаних неродючих рівнин,
супіщана земля з глиною наявна лише у Рожівському товаристві, поблизу
села Слободка, хоча майже всюди навкруги ґрунт піщаний.
У Київському повіті каміння мало, окрім кількох гранітних скель у
Бугаївському товаристві та Васильківському повіті на берегах річки Рось.
У Радомишльському повіті гранітні скелі є у Шершнівському товаристві,
біля сіл Соболівка, Новаки, Рудня Рихта і Шершні.
Природа підґрунтя всюди піщана або глиниста. У деяких товариствах
Васильківського і Київського повітів пісок дрібний і білий; в інших -
жовтий і змішаний з гравієм, глина найчастіше жовта, часом червона і
темно-сіра. Білу глину можна також знайти у Витачівському товаристві,
де нею білять будинки. У багатьох місцях Максимовицького товариства
(Радомишльський повіт), особливо у селі Млачівка, на досить великій
глибині залягає біла глина, з якої можна виробляти прекрасний фаянс,
такий як на Межигірській фабриці поблизу Києва. Селяни виготовляють
з неї гарний посуд. У багатьох місцях знаходиться жовта глина, придатна
для виготовлення цегли й посуду, такої самої якості, що й київська
глина.
Великі простори землі, в якій міститься залізна руда, лежать біля села
Катюжанка та містечка Димер (Київський повіт), залізисті ділянки
широко розповсюджені в Радомишльському повіті поблизу сіл
Новошепеличі, Сахань Рудня, Рудня Клевенська, Варовичі, Старі
Павловичі, Луб’янка, Максимовичі, Рудня Іллінецька, Федорівка і Рихта.
У ряді цих місць раніше були залізоплавильні, полишені після переходу
цих земель у відання казни. Тепер у селах Рудня Іллінецька, Федорівка і
Рихта колишні робітники цих заводів, які з часу останньої ревізії стали
державними підданими, продовжують видобувати залізо для потреб
держави з місцевої залізної руди. З нього виготовляють лемеші для плугів,
обручі для коліс возів, сокири, підкови тощо. Спосіб плавлення металу
дуже простий, та й переробляють вони лише незначну кількість руди, при
застосуванні сучасного засобу плавлення на великих заводах можна було
б одержати залізо високої якості, а у місцях, де руда гірша, з неї можна
було б виплавляти чавун27, придатний для виготовлення ядер і снарядів,
це було б дуже вигідним для Київського арсеналу завдяки недалекій
відстані, приблизно 80 - 100 верст.
У ряді піщаних пагорбів на берегах Дніпра знаходять жовтий самород-
ний бурштин; біля села Старі Петрівці28 виявлено напрочуд великі
частинки.
ЦАРСТВО РОСЛИН
ЛІСИ
У лісах звичайно ростуть такі дерева: дуб ((Зиегсиз гоЬиг), береза (ВеШІа
аІЬае), в’яз (ІЛшиз сашрезігіз), граб (Сагріпиз Ьеіиіиз), явір (Асег
ргеидоріаіапиз), ясен (Ргахіпиз ехсекіог), липа (Тіїіа еигораеа), черешня
(Сегазиз ауіиш), ліщина (Согуїиз ауеііапа), ялина (Рісеа аЬіез), сосна (Ріпиз
зуіуезігіз), осика (Рориіиз (гетиіа), тополя (Рориіиз аІЬа), горобина (ЗогЬиз
лобами
645
аисирагіа), верба (8а1іх аті^сіаііпа, Ігіапсіга, Гга^іііз, саргеа), дика яблуня
(Маїиз зуіуезігіз) і груша (Ругиз соттипіз) тощо.
ЛАНИ
На ланах у великій кількості родять такі зернові культури: жито
(Зесаіе сегеаіе), пшениця (Тгіїісит аезііуит), овес (Ауепа заііуа), ячмінь
(Ногсіеит сіізІіЬот), гречка (Ра^оругит за^іііаіит), просо (Рапікит
тіїіасеит), горох (Різит заііуит), льон (Ьіпит изіїаііззітит), коноплі (Сап-
паЬІ8 заііуа), ріпак (Вга88Іса париз), картопля (Зоїапит ІиЬегозит) та ін.
На житі, зрідка на пшениці, особливо у вологі роки виростають
нарости у вигляді рогів, які називають ріжками (С1ауісер8 ригригеа).
Потрапивши у борошно, з якого печуть хліб, ріжки спричинюють тяжке
захворювання, яке називається ерготизмом (Сопупізіо сегеаііз).
САДИ Й ГОРОДИ
На городі селяни вирощують у великій кількості капусту (Вга88Іса
оіегасеа), буряк (Веіа уиі^агіз), квасолю (РЬазеоІиз уиі^агіз), боби (Уісіа
ГаЬа), кукурудзу (Хеа тауз), цибулю (АПіит сера), часник (АПіит заііуит),
огірки (СиситІ8 заііуиз), гарбузи (СисигЬіІа реро), бугилу (АпіЬгізсиз
сегеґоііит), кріп городній (АпеїЬит ^Ьауеоіепз), латук (Ьасіика заііуа),
картоплю (Зоїапит ІиЬегозит), ріпу (Вгаззіса гара), гірчицю (Вгаззіса пі-
§га), хрін (Агтогасіа гизіісапа), соняшник (НеІіапіЬиз аппииз), мак (Рарауег
зотпИегит), тютюн (Ьіікоііапа ІаЬасит); динь (Меіо заііуиз) і кавунів
(Сіїгиііиз уиі^агіз) небагато.
ФРУКТОВІ ДЕРЕВА
Селяни мають небагато фруктових дерев, хіба що у деяких селах є
сади з яблунь (Маїиз бошезііса), груш (Ругиз соттипіз), слив (Ргипиз
ботезііса), вишень (Сегазиз уиі^агіз), горіхів (Іи^іапз ге§іа) тощо.
ЛУКИ, БОЛОТА
Серед величезного розмаїття рослин на луках назвемо основні:
вероніка колосиста (Уегопіка зрісаіа), самосил гайовий (Теисгіит
сЬатаесІгуз), польовиця (А^гозііз), шавлія лучна (Заіуіа ргаїепзіз), скабіоза
польова (ЗсаЬіоза агуепзіз), родовик лікарський (ЗапциізогЬа оП'ісіпаІіз),
півники сибірські (Ігіз зіЬігіса), таволга (Зрігаеа), лисохвіст лучний
(Аіоресигиз ргаїепзіз), валеріана лікарська (Уаіегіапа оШсіпаїіз), первоцвіт
весняний (Ргітиіа уєгіз), парило звичайне (А^гітопіа еираіогіа), анемона
лісова (Апетопе зуіуезігіз), жовтець їдкий (Капипсиїиз асгіз), чемериця біла
(Уегаїгит аІЬит), звіробій звичайний (Нурегісит реіїогаїит), козельці
східні (Тга£оро<*оп огіепіаііз), деревій звичайний (АсЬіІІеа тіїїеСоїіит),
цикорій дикий (СісЬогіит іпІуЬиз), кульбаба звичайна (Ьеопіосіоп Іагах-
асит), шандра звичайна (МаггиЬіит уиі^аге), таволга болотяна (Зрігаеа
иітагіа), підмаренник звичайний (Саііит уегит).
На болотах, на берегах ставків звичайно зустрічаються такі рослини:
хвощ болотяний (ЕциізеШт раїизіге), жовтець отруйний (Капипсиїиз
зсеїегаШз), цикута отруйна (Сісиїа уігоза), ситняг болотяний (ЕІеосЬагіз
раїизігіз), бобівник трилистий (МепуапіЬез ґгіГоІіаСа), лепеха звичайна
(Асогиз саіатиз), живокіст лікарський (ЗутрЬіШт оШсіпаїе), слабник
водяний (Муозоіоп ациаіісит), гірчак зміїний (Ро1у&опит Ьізіогіа), водяний
перець (Роїу^опит Ьібгорірег), гірчак почечуйний (Роїу^опит регзісагіит),
частуха подорожникова (Аіізта ріапіа^оациаііса), оман високий (Іпиіа
Ьеіепіит), свинчатка європейська (Р1итЬа§о еигораеа), настурція лікарська
(Мазіигііит оїїїсіпаїе) тощо.
На поверхні води ставків бачимо плаваючі латаття біле (МутрЬеа аІЬа),
глечики жовті (МирЬаг Іиіеит), півникі болотяні (Ігіз ргеибасогиз).
ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ
У лісах і полях залежно від ландшафту, іноді в садах Київської
губернії ростуть такі лікарські рослини: лепеха звичайна (Асогиз саіатиз),
алтей лікарський (АІіЬаеа оП’ісіпаІіз), дягель лікарський (Ап^еііса
агсЬап£е1іса), кріп городній (АпеїЬит £гауео1епз), сон великий (Риїзаііііа
^гапсііз), полин гіркий (Агіетізіа аЬзіпіЬіит), копитяник європейський
(Азагит еигораеит), переступень дводомний (Вгуопіа сііоіса), чистотіл
великий (СЬеІібопіит тащз), цикорій дикий (СісЬогіит іпІуЬиз), омег
водяний (ОепапіЬе ациаііса), хрін звичайний (Агтогасіа гизіісапа), болиголов
плямистий (Сопіит тасиїаіит), берізка польова (Сопуоіуиіиз агуепзіз),
дурман звичайний (Иаіига зігатопіит), підмаренник звичайний (Саііит
уегит), золототисячник звичайний (Сепіаигіит итЬеІІаІит СіїіЬ.), гравілат
міський (бейт игЬапит), цмин пісковий (НеІісЬгузит агепагіит), авран
лікарський (Сгаїіоіа оіїісіпаїіз), хміль звичайний (Нитиіиз Іириіиз), блекота
чорна (Нуозсуатиз пі^ег), оман високий (Іпиіа Ьеіепіит), горіх волоський
(Іи^іапз ге£Іа), лаванда справжня (Ьауапба зріса), кульбаба звичайна
(Ьеопіосіоп Іагахасит), ромашка лікарська (Маїгісагіа сЬатотіїїа), меліса
лікарська (Меіізза оГПсіпаїіз), м’ята кучерява (МепіЬа сгізра), м’ята холодна
(МепіЬа рірегіїа), м’ята блошина (МепіЬа риіе^іит), настурція лікарська
(Мазіигііит оЯісіпаІе), материнка звичайна (Огі^апит уиі^аге), мак
646
Л&.
снотворний (Рарауег зотпіГегит), мак-самосійка (Рарауег гЬоеаз), гірчак
зміїний (Ро1у£опит Ьізіогіа), папороть чоловіча (Пгуоріегіз Гіііх таз), сосна
звичайна (Ріпиз зуіуезігіз), терен (Ргипиз зріпоза), жостір (КЬатпиз
саіЬагІіса), шавлія лікарська (Заіуіа оїїїсіпаїіз), бузина трав’яниста (8атЬи-
сиз еЬиІиз), бузина чорна (ЗатЬисиз пі^га), мильнянка лікарська (Заропагіа
оИісіпаїіз), жито (Зесаіе сегеаіе) з ріжками (Сіауісерз ригригеа), пшениця
(Тгіїісит аезііуит) з ріжками (Сіауісерз ригригеа), гірчиця (Вгаззіса пі^га),
паслін солодко-гіркий (Зоїапит сіиісатага), живокіст лікарський
(ЗутрЬуШт оШсіпаїе), пижмо звичайне (ТапасеШт уиі^аге), чабрець
звичайний (ТЬутиз зегруїіит), липа (Тіїіа еигораеа), перстач прямостоячий
(Роїепііііа егесіа), конюшина суницеподібна (Тгіґоііит Гга^іГегит),
журавлина (Охусоссиз раїизігіз Регз.), брусниця (КЬосіососсит уіііз-ісіаеа),
чорниця (Уассіпіит тугііііиз), валеріана лікарська (Уаіегіапа оїїїсіпаїіз),
чемериця біла (Уегаїгит аІЬит), дивина скіпетровидна (УегЬазсит
іЬарзИогте ЗсЬагб.), бобівник трилистий (МепуапіЬез ІгИоІіаіа), біб (Уісіа
£аЬа), фіалка запашна (Уіоіа одогаіа).
ОТРУЙНІ РОСЛИНИ
Болиголов плямистий (Сопіиш шасиїаіит), анемона лісова (Апетопе
зуіуезігіз), цикута отруйна (Сісиїа уігоза), ломиніс виноградолистий (Сіета-
ііз УІІаІЬа), дурман звичайний (ПаШга зігатопіит), блекота чорна (Нуозсуа-
тиз пІ£ег), жовтець отруйний (Капипсиїиз зсеїегаіиз), жовтець їдкий (К.а-
пипсиїиз асгіз).
ГРИБИ
Отруйні гриби
Мухомор червоний (Атапііа тизсагіа), сироїжка блювотна (Киззиіа
етеїіса), гнойовик сірий29 (Соргіпіиз сіпегеиз), (Ьісорегдоп Ьоуізіа)30,
головач видовжений (Саіуаііа ехсіриІіГогтіз), порхавка лучна (Уазсеїіит
дергеззит), порхавка гігантська31 (Ьап^егтаппіа £І£апіеа).
їстивні гриби
Білий гриб (Воіеіиз есіиііз), колібія червононога (СоІІуЬіа егуїЬгориз),
лисичка справжня (СаІапіЬагеІІиз сіЬагіиз), сироїжка (Киззиіа беїіса),
печериця лучна (А^агісиз сатрезігіз), козляк (Воіеіиз Ьоуіпиз), зморшки
(МигсЬеІІа езсиїепіа), решетняки (Хегосотиз зиЬіотепіозиз), рижики
(Ьасіагіиз сіеіісіозиз) та ін.
ЦАРСТВО ТВАРИН
СЛИМАКИ
Серед молюсків, які зустрічаються у ставках і в річках, назвемо: Ііпіо
ІіПогаІіз32, ставковик великий (Ьутпаеа зіа^паїіз), живородка звичайна
(Уіуірагиз уіуірагиз), рогоподібна катушка (РІапогЬагіиз согпеиз).
У лісах є два види: слимак і лісовий слимак (Неііх ротаііа еі
петогаїіз)33.
ГЛИСТИ
До кишечних глистів людини належать дощові черв’яки34, аскарида
людська (Азсагіз ІитЬгісоісіез), гострик (ЕпІегоЬіиз уегтісиїагіз), плоскі
глисти: солітер (Тапіа зоїіиш).
КОМАХИ
Найпоширеніші комахи такі: жук-олень (Ьисапиз сегуиз), носорог
малий (Зіпосіепдгоп сіїіпсігісит), водолюб малий (НубгорЬіІиз сагаЬоібез),
бронзівка золотиста (Сеіопіа аигаіа), хрущ травневий західний (МеІоІопіЬа
теїоІопіЬа), хрущ пектораліс (МеІоІопіЬа рекіогаїіз), бронзівка мармурова
(Роіозіа 1и§иЬгіз), скарабей священний (ЗсагаЬаеиз засег), красотіл
золотокрапковий (Саіозота аигорипсіаЩт), копр місячний (Соргіз Іипагіз),
листоїд тополевий (Меіазота рориіі), вусач хлібний (Погсасііоп Шіуит),
вусач-хрестоносець (Погсабіоп ециезіїе), мушка шпанська (Ьуііа уезісаіогіа),
тарган чорний (ВІаНа огіепіаііз), вусач червонокрилий (Ригригісепиз
Ьибепзіз), листоїд полиновий (СЬгузотеІа ^гатіпіз), сонечко семикрапкове
(Соссіпеїіа зеріетрипсіаіа), бджола медоносна (Аріз теІІИега), павук
тарантул південноросійський (Ьусоза зіп^огіепзіз), шершень (Уезра сгаЬго),
польська кошеніль (РогрЬугорЬога роїопіса), сарана перелітна (Ьосизіа
тІ£гаіогіа), білан капустяний (Ріегіз Ьгаззісае), білан жилкуватий (Арогіа
сгаіае§і), зірочка (ЕисЬІое сагсіатіпез), зефір березовий (7ерЬугиз Ьеіиіае),
голуб’янка Белларг (Ьусаепа Веііаг^из), махаон (Раріїіо тасЬаоп), аполлон
(Рагпаззіиз ароііо), стрічкарка орденська блакитна (Саіосаіа їтахіпі),
стрічкарка вербова (Саіосаіа еіесіа), лимонниця (КЬобосега гЬатпі),
бархатниця Юртина (ЕріперЬеІе ]иг(іпа), адмірал (Ругатеіз аіаіапіа),
кутокрилка С-біле (Роїу^опіа С-аІЬит), очко павине денне (Уапезза іо),
кропив’янка (Уапезза игіісае), чортополохівка (Ругатеіз сагбиі), мертва
голова (АсЬегопііа аігороз), бражник винний середній (Рег§езза еірепог)
бражник винний малий (Рег^езза рогсеїіиз), бражник берізковий (Негзе
Злобами
647
сопуоіуиіі), бражник липовий (Мітаз (іііае), бражник підмаренниковий
(Сеіегіо &а1іі), бражник молочайний (Сеіегіо еирЬогЬіае), п’ядун агрусовий
(АЬгахиз ^гоззиіагіаіа), ведмедиця геба (Агсйа ЬеЬе), ведмедиця сільська
(Агсііа уііііса), ведмедиця Кая (Агсба са]а).
Корисні комахи
До корисних комах належать: бджола медоносна (Аріз теІІИега),
польська кошеніль (РогрЬугорЬога роїопіса), шовкопряд (ВотЬух тогі),
шпанська мушка (ЬуПа уезісаіогіа).
Бджоли дуже поширені у Київській губернії, де багато селян тримає
пасіки.
У Димерському товаристві та у значній частині Радомишльського
повіту селяни закріплюють свої вулики (так звані борті) у верхній частині
дерев, особливо на соснах і ялинах у лісах. За допомогою гострих інстру-
ментів вони видовбують продовгувату глибоку порожнину, куди кладуть
близько фунта воску, заглибину затуляють дошкою, залишаючи невели-
кий отвір для бджіл, які не баряться з поселенням і проводять там зиму.
Слід зауважити, що хоча ці вулики не охороняються, вони ніколи не
обкрадаються. Верхівку дерева звичайно зрізають, щоб вітер не зламав її,
чого можна побоюватись, оскільки стовбур, уже не такий міцний через
порожнину в ньому, не зможе протистояти бурям35.
Коли ж потрібно забратися на верхівку дерева, щоб зробити вулики
або забрати з них мед, селяни мають дуже винахідливе пристосування, щоб
на них залазити, що вимагає багато спритності й великої вправності36.
Кажуть, що такі вулики придумали татари, хоча й неможливо
встановити час, коли вони навчили цьому мешканців краю37. Відомо лише,
що згідно з переказами до недавніх пір у Литві38 мед зустрічався дуже
рідко, бо загальне низинне положення краю утруднює будівництво
погребів, які б не затоплювала вода навесні39.
Польська кошеніль
(Рогркугоркога Роїопіса)
Польська кошеніль, або польські кармазинові грена - це комаха, яйця
якої дають чудовий пурпуровий колір, що може суперничати з мексикан-
ською кошеніллю. Яйця цих комах зустрічаються у посушливих і піщаних
місцях Київської губернії, зокрема у Радомишльському повіті у червні та
липні (від цього і місяць називають червень40). їх яйця прикріплюються
до волоконець коренів деяких рослин, а саме: гусячих лапок (Роїепііііа
апзегіпа) або ракових шийок (Роїу^опит Ьізіогіа), найчастіше їх можна
знайти серед коріння рослин, які називаються бедренець (Рітріпеїіа
захИга^а), перстач прямостоячий (РоіепііПа егесіа), а по-польському
котазхек, Іузіе изхко, Ьіебгхепіе, іноді ж - у корінні диких суниць (Рга^агіа
уезса). їх навіть знаходили, хоча й рідко, на корінцях жита (Зесаіе сегеаіе),
та це трапляється лише тоді, коли весна йе холодна і не дощова.
Польська кошеніль протягом ряду століть, до відкриття Америки,
була предметом торгівлі з Італією і щорічно приносила польським
королям, за свідченням одного автора цього краю Милослава41, 6000 золо-
тих екю42. Тепер фарбувальники поєднують її з американською кошеніллю
для отримання яскравішого пурпурового кольору; молдавани й вірмени
купують її у великій кількості на українських ярмарках та базарах, а далі
збувають туркам, які фарбують нею шовк, шкіру, сап’ян та кінські хвости,
називаючи їх бунчуками і використовуючи замість знамен.
Шовкопряди поширені на теренах Київської губернії, де садять
шовковиці. Подекуди селянки у Київському та Черкаському повітах
вирощують шовкопрядів, з їхньої продукції виготовляють тканини, з яких
роблять головний убір, що називається шовковим очіпком.
За рішенням Палати державних маєтностей, збудовано завод
шовкопрядів у Київському повіті поблизу сіл Черняхів і Бугаївка, де росте
багато шовковиць на корм шовкопрядам. Фабрикою управляє надвірний
радник пан Чижов. Оскільки вона влаштована лише рік тому, то ще не
досягла такої досконалості, на яку можна сподіватися; проте, незважаючи
на мало сприятливий період та на ряд труднощів, що виникли, зібрано
досить значну кількість шовку.
Шпанські мушки з’являються щороку у червні - липні на ясенах, на
бузкові, іноді на вербах. їх пізнають на ланах, у лісах і садах по сильному
і нудотному запаху, схожому на запах болиголова крапчастого (Сопіит
тасиїаіит). Ця, така корисна для медицини комаха, поширена у Київській
губернії, де її збирають досить багато.
Шкідливі комахи
До шкідливих комах, які живуть у будинках, належать: таргани (ВІаПа
огіепіа1І8), прусаки (Віайеііа £егтапіса), цвіркуни (Сгу11и8 сіоте8ііси8),
блощиці (Сітех Іесіиіагіиз), комарі (Сиіех ріріепз), шашіль (Сое1О8ІеіЬи8
регііпах). Ці звичайні у селянських хатинах комахи нестерпні для тих, хто
до них не звик, найбільше їх у Радомишльському повіті; незважаючи на
збитки, яких завдають деякі з них, особливо таргани і прусаки,
накидаючись на продукти, зокрема на борошно, попри турботи, яких вони
завдають мешканцям, особливо вночі, ті не намагаються знищити їх, і ці
комахи гніздяться майже у всіх будинках.
64$
'Т'І.
Прусаки, блощиці, комарі, схожі на них, хоча й трохи більші,
довгоноги та мухи, які водяться навіть взимку, перетворюють ночі в муку
для чужинців, котрим доводиться там ночувати, ще гірше влітку; а у спеку
мешканці, окрім стареньких та дітей, змушені ночувати надворі.
Шашіль - це маленькі жучки, які відкладають свої яйця у будівельне
дерево, а черв’ячки, що з них вилуплюються, гризуть найтовще й найтвер-
діше дерево, зокрема сосну, отож за кілька років вони можуть знищити
цілу будівлю. Якщо прислухатись, то у будиночку, де живуть ці комахи-
руйнівники, можна легко почути потріскування - через те, що ці черв’ячки
гризуть балки, бруси, дошки.
До комах, які завдають великої шкоди домашнім тваринам, належать:
оси (Рзеибоуезра уиі^агіз) або шершні (Уезра сгаЬго), ґедзь бичачий (Та-
Ьапиз Ьоуіз), овод овечий (Оезігиз оуіз), овод звичайний підшкірний
(Ніросіегта Ьоуіз), дванадцятипалик (СазІгорЬіІиз уеіегіпиз), овод
шлунковий кінський (СазІгорЬіІиз ЬаетоггЬоісіаІіз), комарі (Сиіех ріріепз),
мухи і кліщі.
Ці комахи - справжнє лихо для багатьох тварин: одні з них, особливо
ґедзі, оси і великі мухи, найбільші вороги коней і волів; вони смокчуть
їхню кров, в той час як ті не мають змоги позбутися їх; інші ж проникають
у горлянку, особливо биків. їхні укуси спричинюють загальну емфізему,
від якої гинуть бики. Гемороїдні мухи відкладають свої яйця по краю
заднього проходу коней, що призводить до появи небезпечних ран.
У Радомишльському повіті помічено, що відтоді, як, побоюючись
пожеж, заборонили спалювати трави на численних болотах цих рівнин,
одразу як зійде сніг (це звичайно робилось щороку, коли сніг залишався
лише у лісах), кількість цих комах значно зросла, а втрати тварин стали
більшими. Кліщі ж викликають коросту у людини і деяких тварин,
наприклад у коней і овець.
До шкідливих для рослин комах належать: хрущі травневі (МеІоІопіЬа
теІоІопіЬа), гусінь плодожерки яблуневої (Ьазреігезіа ротопеїіа), а також
гусінь білана капустяного (Ріегіз Ьгаззісае), довгоносик комірний
(Саіаіапсіга ^гапагіа) і, нарешті, сарана під назвою «мандрівна» (Ьосизіа
тІ£гаІогіа).
Травневі хрущі, яких дуже багато майже щовесни, пожирають
бруньки, листя і квіти дерев. Те ж саме чинить гусінь плодожерки
яблуневої (Ьазреігезіа ротопеїіа); її самки відкладають яйця на цвіт
яблунь, груш та інших фруктових дерев, доки не опадуть пелюстки.
Незабаром із яєць вилуплюється гусінь, яка псує фрукти, проникаючи
всередину їх і прогризаючи собі шлях, далі вона готує собі кокон
(лялечку) на стовбурі дерева і, нарешті, перероджується у метелика.
Гусінь білана капустяного дуже поширена у багатьох місцях Київської
губернії, особливо в Радомишльському повіті. Бувають роки, коли вона
повністю знищує капусту, а ці овочі необхідні для селян; тим більше, що
була помічена поява цинги, коли бракує капусти. Кажуть, що для
знищення цієї гусені потрібно посипати капусту попелом або товченим
вугіллям; також помічено, що там, де грядки капусти обсаджені
коноплями, гусінь не гризе капусту, бо її метелики не переносять запаху
конопель й близько до них на підлітають.
Комірний довгоносик - це маленька комашка, яка відкладає свої яйця
на насіння пшениці і жита. Вилупившись, черв’ячки проникають у
зерн іну, вигризають середину, завдаючи великих збитків; цю комашку
важко знищити, вона заводиться в зернових.
Сарана, яку називають єгипетською або мандрівною, з’являється у
південних або східних районах у вигляді величезних, гнаних вітром хмар,
вона вкриває величезні площі, знищуючи посіви, накидаючись на дерева,
навіть на лісові, об’їдаючи листя; потім, відклавши яйця у землю, гине,
що викликає сильний сморід; зате земля удобрюється на наступні роки.
Весною сарана вилуплюється з відкладених у землю яєць. Після 1826 р.
сарана не з’являється у Київській губернії.
ПЛАЗУНИ
З плазунів мені не траплялася гадюка (Уірега Ьегиз), більш поширені
вуж (Маїгіх паїгіх) та ящірка (Ьасегіа а^іііз). Жаба ставкова (Капа езсиїепіа)
зустрічається всюди у заболочених місцях, так само як і черепаха
болотяна (Етуз огЬісиїагіз).
У ставках та річках є багато п’явок (Нігибо оШсіпаїіз), раніше їх було
значно більше, але тепер їх усюди стає дедалі менше, бо впродовж ряду
років їх виловлювали для торгівлі, яку євреї ведуть з німцями, котрі
щороку купують їх дуже багато.
РИБИ
Серед риб, які водяться у ставках, річках, зокрема у Дніпрі та
Прип’яті, є такі: карась (Сагаззіиз сагаззіиз), окунь (Регса Пиуіаііііз), йорж-
носар (СішпосерЬаІиз асегіпа СйИ.), щука (Езох Іисіиз), плітка (Кийіиз
гийіиз), лин (Тіпса ііпса), сом (Зііигиз £Іапіз), осетер (Асірепзег ^йИепзІабІі
соїсйісиз V. Магії), лящ (АЬгатіз Ьгата), оселедець (Аіоза ропііса ропйса
ЕісЬ.) чехоня (Реіисиз сиІІгаШз), лосось чорноморський (8а1то Ігийа ІаЬгах
Раїїаз), судак (Зйхозіесііоп Іисіорегса), вирезуб, устирка.

649
ПТАХИ
Водяними, рослиноїдними та комахоїдними птахами є жайворонок
рогатий (Егеторйііа аїрезігіа), качка домашня (Апаз сіотезгіса), чирок-
тріскунок (Апаз циегциесіиіа), гуска домашня (Ап8ег сіотезїісиз), омелюх
(ВотЬусіїїа ^аггиіиз), горлиця (Зігерїореііа ШгШг), голуб напівсвійський
(СоїитЬа с1оте8йса), голуб волохатоногий, припутень (СоІшпЬа раїитЬиз),
деркач (Сгех сгех), дрімлюга (Саргітиі^из еигораеиз), зозуля (Сосиїиз
сапогиз), лебідь шипун (Су§пи$ оіог), в’юрок (Егіп^іііа топПіїіп£І11а), чернь
білоока (Ауійуа пугоса), курка домашня (Саііиз сіотезйсиз), сойка (Саггиіиз
^Іапбагіиз), ластівка сільська (Нігипбо гизііса), соловейко (Ьизсіпіа Іи^сіпіа),
соловейко південний (Ьизсіпіа те§агйупсйо$), вільшанка (Егййасиз
гиЬесиїа), пелікан рожевий (Реіесапиз опосгоіаіиз), горобець хатній (Раззег
ботезіісиз), дятел сивий (Рісиз сапиз От.), дятел зелений (Рісиз уігібіз),
дятел строкатий малий (Пепбгосороз гпіпог), курочка мала (Роггапа рагуа
8сор.), качка-чирок (Апаз циегциебиіа), слуква (Зсоїорах гизбсоїа), шпак
(ЗШгпив уи1§агі$), тетерук (Ьугигиз Іейїх), чикотень (Тигбиз рііагіз), дрізд
співочий (Тигбиз рЬіІотеїоз С.Ь.ВгеЬш.), дрізд-омелюх (Тигбиз уізсіуошз),
рябчик (Теігазїез Ьопавіа), одуд (Еіриіа ерорз).
До птахів-хижаків належать: рибалочка голубий43 (Аіседо айЬіз),
підорлик великий (Ациііа сіап^а Раїї.), бугай (Воіаигиз 8їе11агІ8), чапля сіра
(Агсіеа сіпегеа), пугач (ВиЬо ЬиЬо), сова болотяна (Азіо Латшеиз Ропіорр.),
лелека білий (Сісопіа сісопіа), лелека чорний (Сісопіа пі§га), лунь очере-
тяний (Сігсиз аеги§іпози8), сірий журавель (Сгиз £ги$), чеглок (Раїсо
зиЬЬиїео), сорока (Ріса ріса).
ССАВЦІ
До невеликих ссавців належать: ласка звичайна (Мизіеіа піуаііз), ховрах
крапчастий (Сііеііиз зизіісиз СйИ), кріт (Таїра еигораеа), сліпак звичайний
(Зраіах тісгорЬіаїтиз СйМ), білка звичайна (Зсіигиз уиі^агіз), їжак
звичайний (Егіпасеиз еигораеиз).
З диких звірів водяться вовки, лисиці, дикі кози, лосі, дикі свині, зайці.
Домашні тварини є такі: коні, воли, корови, вівці, кози, собаки, кішки,
свині; птахи: індики, гуси, качки, кури.
Розділ II
ХВОРОБИ, ПОШИРЕНІ У ГУБЕРНІЇ
Мінливість клімату - холод, спека, вологість, які впливають на
сільських мешканців під час щоденної праці на сонці, під дощем;
розташування поблизу річок, ставків, боліт, а також піски, спричинюють
у них різні захворювання; хоча проста і груба їжа, якою вони харчуються
і якої рідко їдять надміру, хіба що після постів, здорова вода, яка служить
для пиття; зрештою, праця, яку вони виконують і яка зміцнює їхні м’язи,
зменшуючи напругу нервової системи, зумовлюють помітну різницю між
їхніми хворобами та хворобами мешканців міст. Таким чином, внутрішні
захворювання трапляються серед селян рідше, ніж у містах, де повітря
не таке чисте, а неробство разом з вишуканішою їжею заможних
мешканців міст та надмірне її споживання викликають повнокрів’я, таке
поширене серед мешканців міст і надзвичайно рідкісне серед селян.
Нарешті, сільським жителям невідомі пристрасті, жваві почуття, горе та
багато інших душевних переживань, які викликають нервові захворювання.
Взимку у селах хворіють рідко, в той час як у містах хвороби бувають
частіше. Сухість та холод у цю пору року сприятливі для здоров’я селян,
у цей час вони хворіють значно рідше. Це період, коли трудівник, завер-
шивши польові роботи, уже не страждає від мінливості погоди, а спокійно
насолоджується плодами своєї праці. Саме в той період багато міських
мешканців не сплять ночами, здебільшого віддаються розпусті, розвагам
і надмірностям, які призводять до значного поширення захворювань.
Серед ендемічних захворювань у селян Київської губернії трапляються
такі: переміжна пропасниця, золотуха, захворювання очей, цинга, ковтун,
ерготизм (злий корч).
До епідемічних та заразних хвороб44 належать: грип, кашлюк, круп,
кір, скарлатина, віспа, фальшива віспа (легка форма віспи), лихоманка,
зрідка тиф, діарея, дизентерія, плеврит, пневмонія, ревматизм, короста,
сифіліс, водобоязнь і холера.
ЕНДЕМІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Ендемічні захворювання, як свідчить їх назва, походять від
властивостей певних місць або поганої їжі мешканців; тобто вони
відрізняються від епідемічних своєю сталістю у тій чи іншій місцевості
або серед певних груп населення.
До ендемічних хвороб у Київській губернії45 належать: переміжна
пропасниця, захворювання очей, золотуха, цинга, ковтун, ерготизм (злий
корч). Пропасниці, іноді легкі весною, стають тривалішими влітку46, ще
інтенсивнішими восени і хронічними взимку, якщо їх не лікують належним
чином; вони бувають щоденно або через два-три дні.
Золотуха поширена передусім серед дітей47 від двох до семи років, вона
проявляється під кінець зими пухлинами шийних залоз, які спочатку не
болять і залишаються у такому стані до кінця весни; але влітку вони
650
Ц,
поступово збільшуються, пом’якшуються, запалюються, гнояться і
вкриваються ранками; потім з них витікає багато гнійних виділень;
нарешті, якщо їх правильно лікувати, восени ці ранки заживають, іноді
вони знову відкриваються пізніше. Одужання найчастіше відбувається
після досягнення обома статями зрілого віку, хоча інколи залишаються
менш чи більш глибокі шрами. Та одужання не завжди буває сприят-
ливим: або ж мистецтво лікаря не могло зупинити розвиток хвороби, або
ж її протікання було залишено на волю випадку. У такому разі внутрішні
вузли виходять з ладу один за одним, тоді виснажлива пропасниця або
сухоти зводять хворих у могилу.
Очні захворювання виявляються влітку48. Якщо вони не завершуються
одужанням хворого, то інколи стають хронічними, що часто веде до утво-
рення плям на роговій оболонці ока, а іноді до сліпоти. Хоча така хвороба
часто буває заразною, мені не довелося спостерігати цього на Київщині.
У Київській губернії цинга трапляється зрідка49 і зустрічається час від
часу у деякі роки, коли рослинна їжа зіпсована тривалими дощами, коли
бракує городини, особливо у вологих місцях, де хати нездорові. Недуга
має три періоди. Хворі, які одержували якісне харчування і необхідне
лікування на початку захворювання, одужують швидко. Одужання
складніше у другому періоді, а вже у третьому, незважаючи на належне
лікування, часто настає смерть.
Ковтун - це, як відомо, скуйовджене волосся50 на голові, у бороді та
на інших частинах тіла, подекуди воно утворює досить великі волосисті
клубки, які заважають хворим через вагу. Іноді волосся стирчить і стає
дибки, як тільки жінки знімають головний убір. Ця хвороба майже завжди
невиліковна. Артритний біль і ломота у кістках часто супроводжують
ковтун, завдаючи нестерпних страждань хворим, хоча взагалі живуть вони
довго. Багато хто втрачає на старість зір.
Ерготизм (злий корч) зустрічається у деяких повітах Київської
губернії51 лише тоді, коли на житніх колосках у великій кількості
з’являються ріжки (нарости у формі ріжків); їх мелють разом з зерном
на борошно і споживають спечений з нього хліб. Страшні симтоми цієї
хвороби відомі. Жінки страждають від неї частіше, аніж чоловіки, і у них
частіше трапляється гангрена нижніх кінцівок. Ріжків було дуже багато
на житі у 1852 р., вони, що буває дуже рідко, з’явилися й на пшеничних
колосках. Це приписується дії частих дощів того року.
ПРИЧИНИ ЕНДЕМІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ52
Пропасниця спричиняється атмосферними перепадами, вологою й
мокрою погодою, сусідством річок, ставків та заболочених місцевостей.
Вона більше поширена весною і восени. Хоча подекуди причини
виникнення її, як і інших недуг, невідомі, оскільки важко встановити, чому
ендемічна пропасниця, що подекуди трапляється внаслідок холоду і
вологості, в окремі роки має місце в сухі й теплі часи на підвищеннях, де
немає ні боліт, ні багнистих болотистих місць.
Захворювання очей (офтальмія) часто викликає пекучий жар від піску,
що відбиває сонячні промені, особливо у період польових робіт, коли спека
буває сильною; під час ходи проти вітру, який піднімає пісок догори, його
найлегші піщинки зависають у повітрі й сильно подразнюють рогову
оболонку. Захворювання очей спричиняється затриманням потовиділення
шкірою при різкому переході від спеки до холоду, вологості та нічної
прохолоди, коли селяни проводять ночі на вулиці, просто неба, іноді й від
захворювання золотухою.
У дітей золотуха зумовлена такими причинами: тривалим годуванням
груддю, бо майже скрізь матері годують своїх дітей по кілька років, а
також поганим харчуванням, вологістю, тіснотою хат, з яких діти рідко
виходять на повітря взимку; і, нарешті, сусідством боліт та проживанням
у низинних і вологих місцях.
Цинга, яка у 1842 і 1849 роках виникла в більшій частині Київської
губернії, була викликана передусім дуже вологими зимою і весною,
постійно холодними туманами; помешканнями, в яких панували
недбайливість і бруд; поганою їжею, особливо браком городини, а саме:
капусти, буряків, огірків, картоплі, і, нарешті, браком солі у багатьох
місцевостях.
Причини ендемічного ковтуна в Європі, крім Литви та деяких сусідніх
з нею губерній, зовсім невідомі. Це, зиі §епе8І8, спадкова хвороба, яка
виникає не від бруду й бідності, оскільки є й у багатьох дворян, які
користуються усіма вигодами життя; отже, твердження ряду зарубіжних
вчених, котрі спостерігали цю хворобу лише поверхово, про те, що вона
зумовлена брудними й зимовими шапками, які носять у цих краях селяни,
неправильне; а до того ж дехто з них голить собі голову.
Злий корч (сопупізіо сегеаіі^), як зазначалося, спричинюється житнім
хлібом, випеченим з борошна, в яке попали ріжки. Взагалі цей хліб має
фіолетовий, майже чорний колір, він несмачний і пахне ріжками.
житло
Усі селянські житла у Київській губернії збудовані з дерева. Вони, як
правило, теплі взимку. їх внутрішній і зовнішній вигляд майже скрізь
однаковий. У Київському повіті майже всі хати криті соломою; якщо
солома не стара, дах не протікає, такі покрівлі краще захищають від
холоду і сонячних променів, ніж вкриті дошками, черепицею або залізом.
Ці будівлі захищають від холоду, вони залишаються сухими, доки не

651
починають руйнуватися від часу; тоді вони вгрузають у землю і стають
схожими на погреби, в них панує сильна вологість, що призводить до
захворювань. У деяких місцевостях, де бракує лісу, стіни хатин виплітають
із лози або соломи, обліплюють глиною і білять, але такі хатини не міцні,
взимку в них холодно і вогко, оскільки їхні стіни не захищають від
зимового холоду і пропускають повітря ззовні, особливо коли дмуть сильні
вітри; отож я відзначив, що у таких хатинах завжди хворих більше, ніж
у дерев’яних будиночках.
Загалом у всіх селах хатини непросторі, в них зрідка буває більше
однієї кімнати з сіньми з другого боку, від яких знаходиться комірчина
без вікон. У хаті завжди є піч, димар якої рідко роблять із цегли, його
найчастіше виплітають з лози й обмазують з обох боків глиною. Такий
димар виводить дим над дахом. Так повинно було б бути скрізь, але у
багатьох хатинах дим іде попід покрівлею і виходить крізь неї, і хоча
пожежі трапляються нечасто, однак не можна заперечити, що завжди
існує їх небезпека, тим більше, що у випадках, коли глина відвалюється,
селяни забувають підновляти димар. До того ж піч топлять увесь час, бо
в ній не лише печуть хліб, а й готують щоденні страви, через що влітку в
помешканні панує страшна жара. Мешканці, особливо літні люди і діти,
мають звичку спати на печі, в холодну пору або під час хвороби їх можна
знайти саме там, а жара, що там панує, шкідлива при багатьох хворобах.
Крім того, якщо викликають лікаря, йому важко зробити огляд, особливо
тоді, коли слабкість перешкоджає хворому спуститися донизу. Тіснота в
хаті шкодить здоров’ю і спричиняє ряд захворювань, про які вже йшлося,
зокрема, якщо у тісному приміщенні мешкає кілька сімей, до того ж,
взимку в кімнаті тримають новонароджених телят, ягнят, кіз, годують
свиней, а у період вилуплювання курчат - багато птиці. За цих умов
псується повітря, а також завжди волога долівка.
У Радомишльському повіті, де лісів багато, у хатах підлогу роблять
здебільшого з брусів, тоді в них не так вогко.
Будинки заможних селян подекуди просторіші, кімнати не такі вузькі,
у них більше порядку і чистоти, вони часто побілені з обох боків, особливо,
якщо біла глина знаходиться неподалік, як у деяких повітах; але там, де
її немає, зокрема у Радомишльському повіті, селяни ніколи не білять хат,
хіба що інколи підводять контури вікон, що створює контраст білого
кольору з чорним забарвленням осель; отож, і вигляд цих селищ сумний,
тоді як в інших місцях, передусім у Київському і Васильківському повітах,
багато чарівних краєвидів, із сяючою білизною будинками. У селах
Радомишльського повіту та тих, які з ним межують, я помітив, що у
кожній хаті є бовдур, вкритий побіленим полотном, який спускається зі
стелі посередині кімнати; до низу підвішено металеву решітку, де
запалюють суху скіпку, вона дає ясний і блискучий вогонь для освітлення
помешкання увечері. Цей бовдур служить і вентилятором, тим більше, що
маленькі віконця кімнати ніколи не відчиняються і завжди закріплені в
стіні.
Тепер майже немає курних без комина хатин, в яких доводилось
тримати двері відчиненими для виходу диму, коли починали топити піч,
бо Палата державних маєтностей наказала всюди зробити комини. Ця
незручність, окрім того, що робила нестерпним життя у таких хатинах,
створювала не тільки жахливий бруд, а й робила їх нездоровими,
призводила до невиліковних очних захворювань, багато людей втрачало
зір; тепер кількість сліпих зменшилася.
Внутрішня обстановка кожної хатини майже скрізь однакова. Той, хто
входить до хати, може побачити в одному з кутків напроти дверей грубо
намальовані образи, їх може бути більше або менше, вони прикрашені
висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними нитками,
перед якими селяни моляться, зокрема після їди. Перед образами святих
стоїть обідній стіл, іноді замість нього - скриня, де зберігається їхній одяг.
Стіл вкритий грубою, але чистою скатертиною, на якій лежать хліб, сіль
і ніж, що їх завжди гостинно пропонують кожному чужинцю; адже
мешканці цих рівнин дуже гостинні, якщо їх застати за столом, вони
обов’язково запросять почастувати більш або менш убогою їжею, якою
охоче поділяться зі своїми гостями.
У кімнаті зовсім нема меблів, хіба що подекуди шафа та кілька грубих
стільців. Посуд, який вживається для їжі, - це прості гончарні
розмальовані вироби; хоч у деяких приміських селах, зокрема у передмісті
Києва, я помітив у багатьох селян гарні фаянсові тарілки, виставлені для
огляду у шафі, як прикраси; досить часто я зустрічав карафки і склянки
з чистого білого скла. Вони користуються дерев’яними, виточеними і
відполірованими, ложками, які також виставлені напоказ. Виделки тут
майже невідомі.
Біля печі є єдине ліжко, оточене жердками, на яких вішають кожухи
та одяг, і, нарешті, поблизу дверей є діжечка із свіжою водою для домаш-
нього вжитку.
Однак охайність помешкань спостерігається не скрізь. Зокрема, у
Радомишльському повіті, особливо серед бідняків, там, де багато людей
сплять в одній вузенькій кімнатці, мало порядку і багато бруду; хоча його
менше, ніж до того, як вийшло розпорядження кожній сім’ї утримувати
свої помешкання як надворі, так і всередині якомога чистішими, це
сприятиме поліпшенню їхнього життя та й відверненню недугів.
У Київському та Васильківському повітах хати криті соломою, у
Радомишльському повіті дах найчастіше роблять із тонких дощок, які
652
Ті. фліу.
називають дранкою. Якщо вони не старі й не зруйновані, то не протіка-
ють. Коли хати у доброму стані, їхні мешканці цілком здорові і хвороби
трапляються рідко.
ОДЯГ І ВЗУТТЯ
Селяни Київського та Васильківського повітів носять круглі, досить
високі шапки із чорної або сірої овечої шкіри; а селяни товариств
Шепеличі, Варовичі і Максимовичі Радомишльського повіту одягають
трикутні шапки із сірого або блакитного сукна, прикрашені вишивкою з
синьої або червоної вовни; волосся підрізане досить коротко, майже всі
мають вуса; частина, особливо літні люди, носить бороду.
Вони носять широкий верхній одяг, який називають свитками.
Пошиті вони з товстого темно-коричневого, подекуди сірого або білого
сукна, що його селяни виробляють самі з вовни власних овець; свити
досить добре захищають від негоди. Вони широкі, переважно довгі,
позаду мають каптур з двома розрізами спереду для очей, яким вкривають
голову і обличчя, щоб захиститися від дощу й вітру. Під час подорожі
каптур іноді служить торбою, в яку складають хліб. Взимку вони
одягають під свитку необхідну в цьому кліматі шубу з овечої шкіри, яка
допомагає переносити найбільші морози. Коли шуба нова, вона яскраво-
біла, комір зроблено з чорної вовни; та ця білизна нетривала. При носінні
вона брудниться й вкривається плямами, зморщується після дощу, з
часом заяложується й чорніє, стає відразливою, як це буває у бідняків.
Коли зношується і рветься, то погано захищає від холоду. Оскільки шуба,
як і свитка, не має ґудзиків, її підперезують поясом з вовняної червоної
тканини, пофарбованої місцевою кошеніллю; пояси бувають ще зелені,
сині, жовті й різнокольорові. Найбідніші підперезуються смугою грубого
полотна.
У Радомишльському повіті селяни підперезуються ширшим або
вужчим шкіряним ременем з великою мідною пряжкою, на якому підві-
шено два футляри: один для ножа, інший для кременю й трута, які
служать для розведення вогню у лісах чи полях та для люльки.
Майже всі селяни Київської губернії носять чоботи, зрідка і лише у
період польових робіт - взуття, зроблене з лика або із клаптиків шкіри,
яке називається личаками або постолами, тоді як у Радомишльському
повіті майже всі без винятку селяни, включаючи і жінок, носять таке
взуття у будь-яку пору. Взимку вони закутують ноги м’якою гладенькою
сухою травою, яка називається тирсою, або “волася”, а зверху замотують
тканиною. Ця рослина росте у лісах, вони заготовляють її на зиму. Личаки
грубо плетуть із вербової або липової кори, а постоли, які носять селяни
здебільшого на Поліссі, роблять просто із клаптів старої шкіри і прив’язу-
ють до ноги. Обидва види взуття закріплюються на ногах мотузками або
ремінцями.
У такому взутті легко ходити, а селяни цих рівнин ходять краще, ніж
деінде, де носять великі і важкі чоботи, які утруднюють ходу, особливо
коли багнюка; у болотистих і глинистих місцях, щоправда, це взуття
зручне влітку та у суху погоду. А в дощову й холодну пору, особливо взим-
ку, це взуття дуже шкідливе для здоров’я мешканців, бо тоді полотнина,
якою обмотують ступні, а також солома, сіно і згадана трава - тирса, що
їх закладають у такі сандалі, промокають, отож ноги у них завжди мокрі,
а взимку часто мерзнуть, що призводить до повного переохолодження,
нежиті, плевриту, пневмонії й ревматизму. З іншого боку, шворки й
ремінці, якими обв’язані ноги, стискають судини, утруднюють кровообіг,
сприяючи розширенню вен та утворенню важковиліковних ранок, це часто
трапляється у Радомишльському повіті, де селяни не мають чобіт; отже,
якби можна було привчити їх носити чоботи, це запобігло б багатьом
захворюванням.
Жіночий одяг. Жінки мають різні головні убори: у святкові дні та
коли йдуть до церкви у більшості місцевостей майже всі пов’язують
голову довгим шматком простого мусліну, зав’язаним позаду великими
вузлами, його кінці спадають аж до середини литок; у деяких товариствах
жінки по-різному зав’язують квітчасті ситцеві хустини, дівчата так само,
хоча й з деякими відмінностями, але майже скрізь ходять з непокритою
головою, їхнє волосся заплетене у коси й викладене довкола голови з
великою кількістю квітів. Вони віддають перевагу великим квітам, таким
як півонії, червоні маки та інші польові квіти, а ззаду зав’язують довгі
багатоколірні яскраві шовкові стрічки, кінці яких вільно спадають. Для
цих дівчат квіти є обов’язковою приналежністю вбрання, особливо у
святкові дні, а якщо пора року не дозволяє цього, вони заміняють їх
завжди зеленими гілками барвінку та червоними ягодами калини, яку
спеціально зберігають з осені; або ж штучними квітами, які виготовляють
самі з пофарбованого пір’я чи кольорового й золотистого паперу. Як і
жінки, вони прикрашають шию багатьма разками намиста, багатші мають
коралове намисте, яке іноді передається в родині у спадок, воно досить
дороге й становить частину посагу, який батьки дають за донькою при
одруженні. Всі вони носять мідні або томпакові сережки та персні з
простими камінцями; але у Радомишльському повіті дівчата, як правило,
квітів не носять, їх волосся просто заплетене й зав’язане вузькою черво-
ною стрічкою, зрештою, їх костюм далекий від того, щоб бути гарним.
Жінки звичайно одягнені у довгі свитки з товстого білого, зрідка
коричневого або сірого сукна, яке виробляють самі з овечої вовни. За
місцевим звичаєм вони прикрашені блакитною або чорною стрічкою. У

653
Київському повіті та в товариствах Петропавлів, Обухів і Фастів вони
носять юпки із світло-зеленого сукна, поцятковані маленькими пучечками
червоної вовни, цей одяг сягає аж до колін; а от в околицях Києва ці юпки
шиють із гарного, яскравих кольорів ситцю. їхні спідниці й фартухи
пошиті з тканини з візерунками у великі квіти або зроблені з синьої чи
червоної тканини, яку селянки виготовляють і фарбують самі, або матерії
у симетричну клітинку, виткану з жовтих, білих і червоних ниток на синій
основі, поширеній у цьому краї, яку можна назвати народною матерією
Малоросії, оскільки зустрічається на великих відстанях. Жінки носять
довкола стану декілька нез’єднаних між собою пілок, які тримаються
поясом.
У околицях Києва жінки й дівчата носять різнокольорові яскраві
ситцеві спідниці, купуючи їх у місті або на ярмарку, спідниці й фартухи
також зроблені з ситцю у великі квіти або з синьої чи червоної тканини,
яку виготовляють самі.
На свято дівчата одягають сорочки з тонкого полотна або перкалю з
довгими і широкими рукавами, прикрашеними багатою гарною червоною
вишивкою; а в Радомишльському повіті сорочки шиють з грубого полотна,
хоча подекуди вони також вишиті.
Взагалі я помітив більше ладу і навіть елегантності в одязі селянок з
міських околиць, особливо з Києва та Василькова, де чоботи носять
завжди і жінки і дівчата, а найзаможніші мають чоботи з червоного або
жовтого сап’яну. У товариствах Хотів, Обухів, Петропавлів і Кожухівка
вони носять черевики, обшиті червоною шкірою, та сині панчохи. У
Радомишльському повіті усі жінки й дівчата ходять лише у постолах і
личаках, обгорнувши ноги грубим полотном та зав’язавши його мотузками
довкола ноги.
З цього, можливо, надто докладного опису можна дійти висновку, що
одяг і взуття мешканців загалом відповідають клімату, отже, відсутність
одягу чи взуття звичайно не є причиною захворювань, хіба що у
Радомишльському повіті.
ЇЖА Й НАПОЇ
Селяни харчуються більш-менш однаково влітку і взимку. їхня їжа
включає житній, гречаний або ячмінний хліб; зрідка, за винятком свят, і
то там, де родить, вживають пшеничний хліб; борщ готують із салом або
свининою, капустою, буряком, щавлем та іншими овочами влітку; селяни
рідко їдять воловину, частіше свинину, баранину, птицю, і то лише у
святкові дні. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують
скрізь, особливо на піщаних ґрунтах, ячмінну, гречану і пшоняну кашу,
галушки (тісто, яке вони роблять з житнього, пшеничного або іншого
борошна, яєць, молока і сиру). Селяни суворо дотримуються постів, тоді
вони заправляють свою їжу олією з конопель, ріпи або льону, а заможніші
мають солону або в’ялену рибу, багато хто з них їздить по рибу на Дон,
купуючи для себе або на продаж.
Горох, бобові, кукурудза, цибуля, часник, огірки, свіжі чи солоні,
залежно від пори року, також становлять їх харчування. Звичайно хліба
та інших продуктів є в достатку й доброї якості у Київському та
Васильківському повітах, особливо в урожайні роки; за винятком сіл, де
ґрунт піщаний та неродючий, чи коли не вродять зернові та картопля; у
Радомишльському повіті, де ґрунт піщаний, загалом заболочений і мало
родючий, особливо коли трапляється велика посуха чи тривалі дощі, які
затоплюють значні площі, хліба й інших продуктів мало, вони посередньої
або поганої якості, тому саме там найбільше страждають від голоду. У
товариствах Чорнобильське та Шепелицьке і частково Максимовицьке й
Шершнівське харчів набагато менше, вони менш поживні, аніж в інших
місцях; якщо не вродить картопля, яка є основним компонентом
харчування, то мешканці живуть у великих злиднях.
Років десять тому, коли деякі з цих сіл ще не належали до казни, був
великий голод, як розповідали, траплялося, що люди харчувались мохом
і лишайниками, збираючи їх на болотах і стовбурах дерев у лісі, змішуючи
з бруньками липи і вільхи, а також гречаними і житніми висівками та
ріжками цих зернових та роблячи щось на зразок хліба. Це спричинило
хвороби, які призводили до жертв або невиліковних недуг, а від вживання
ріжків багато хто став епілептиком.
Фруктових дерев майже немає, хіба що у кількох товариствах
Київського та Васильківського повітів, та й то небагато, тобто не помічено,
щоб вживання фруктів впливало на здоров’я селян. Вони здебільшого
споживають лише плоди диких груш, і хоча останні можуть викликати
нестравність шлунку, особливо якщо недозрілі і вжиті у надмірній
кількості, я не чув, щоб вони зумовили якісь захворювання.
Скрізь у лісах ростуть гриби, їх особливо багато у Радомишльському
повіті, де селяни збирають їх у великій кількості; там вони викликають і
найбільше отруєнь, коли через необізнаність вживаються отруйні.
Взагалі продукти, які споживають селяни, рідко бувають зіпсованими,
хіба що іноді у вологу погоду під час жнив або коли на житі виростають
ріжки. Як ми вже казали, ці нарости, змішані з борошном для випікання
хліба, спричинюють важке захворювання - ерготизм (злий корч), що іноді
призводить до гангрени нижніх кінцівок; люди, які перенесли цю хворобу,
часто стають епілептиками, про що свідчить кількість їх у цих місцях. Іноді
трапляється так, що просо (Рапікиш тіїіасеиш) не випололи, а росте воно
654
22, Ц.
разом з блекотою (Нуозсуатиз пІ£ег). Отруйне насіння цієї рослини
неможливо повністю відділити від проса, отож каша з нього викликає
справжнє отруєння, яке супроводжується втратою свідомості,
конвульсіями та нервовими припадками, які мають серйозні наслідки.
Вода у Київському та Васильківському повітах майже скрізь чудова,
дніпровська вода здорова. Колодязна рідко буває солоною і рідко містить
шкідливі для здоров’я домішки, у таких випадках селяни її не п’ють; а
от у Радомишльському повіті вода, так само і колодязна, болотиста,
особливо під час суші; тому подекуди спричинює пронос і пропасницю.
Вона часто буває шкідливою і для тварин. Однак трапляються місця, де
вода проточна і здорова, а іноді й залізиста.
За винятком води у краї немає інших напоїв, хіба що горілка, пиво та
іноді мед, якого селяни майже не п’ють через високу ціну, а останні два
напої часто бувають поганої якості й кислі. Квас ніде не вживається, а
якби привчити селян, особливо там, де вода недоброякісна, готувати його,
можна було б уберегти мешканців від багатьох захворювань. Селяни п’ють
багато горілки, особливо на свято, у неділю, на весіллях, на хрестинах і
похоронах. Тут можна зустріти п’яних, особливо у корчмах; щоправда,
пияцтво значно зменшилось після вжиття відповідних заходів. Проте
пияцтво часто стає причиною запальних хвороб і апоплексій.
ПРО СЕЛЯНСЬКІ ЗАНЯТТЯ
Майже всі селяни Київської губернії - хлібороби, лише після завер-
шення польових робіт значна їх частина займається іншими видами праці,
деякі віддають перевагу лише певному ремеслу.
Праця, пов’язана з культурою обробітку землі, а також те, що хлібо-
роби змушені щодня перебувати на ланах, переносити негоду й величезну
спеку влітку, оберігають їх від хвороб, які спричиняє сидяче життя
ремісників, та таких, що характерні для ряду професій, пов’язаних із
шкідливим для здоров’я виробництвом. Завдяки їхнім щоденним заняттям
у них легше відбувається травлення, а також харчування, а закінчивши
працю і повернувшись у свої будівлі, вони відновлюють свої сили у
мирному і спокійному сні. Таке активне, природне для людини, життя
зміцнює систему м’язів й одночасно впливає на моральний стан, оскільки
фізична праця звільняє розум від переживань; думають вони небагато, їм
невідомі пристрасті, такі шкідливі для збереження здоров’я, чим
клопочуться бездіяльні класи. їхні бажання обмежуються лише надією
на добрий врожай та на збереження плодів своєї праці. Звичайно, вони не
дуже вразливі, втрата тих, з ким вони зв’язані родинними або дружніми
зв’язками, вражає їх ненадовго; горе їх теж не буває тривалим. Оскільки
вони не знають успіхів, тому вони позбавлені й переживань, що з цього
випливають, і вони мало співчувають нещастю інших. Отож, довго
зрошуючи землю своїм потом, їм вдається дожити до глибокої старості.
Вони дуже прив’язані до землі, де народилися, з розмов з ними можна
дійти висновку, що вони ніколи не покинуть свого села, щоб жити у
кращому кліматі; часто можна бачити, як ті, кого призвали до війська для
захисту імперії, пройшовши всю Європу і здобувши почесну пенсію за свою
довгу службу, через двадцять років53, вкриті почесними шрамами, з
багатьма орденами за мужність повертаються на спочинок під батьківську
стріху.
Землеробство, як відомо54, складається з оранки землі плугом або
скопування лопатою, потім її удобренні, засіванні насінням, а далі у косінні
сіна, збиранні зернових та інших плодів, їх заготівлі і, нарешті, у вирощу-
ванні худоби. Ці процеси скрізь однакові, вони йдуть один за одним і
постійно чергуються. Хоча можна помітити й різницю55 між заможними
хліборобами на родючих землях Київського чи Васильківського повітів та
бідними землеробами багатьох товариств у Радомишльському повіті. Перші
переважно високі, міцні, атлетично збудовані, вони без зусиль керують
плугом, запряженим трьома-чотирма парами міцних волів, відповідно
одягаються, споживають досить здорової і поживнрї їжі, п’ють добру воду
і мають достатньо горілки, другі ж, навпаки, майже всі невисокі на зріст,
переважно худі, миршаві, в’ялі або хирляві, не потребують для праці
більше однієї пари худих волів або нещасних коней, щоб провести борозну
у сипучих пісках, безплідних та невдячних; вони дуже погано вдягаються,
недостатньо харчуються, п’ють зіпсовану й болотисту воду, здебільшого
надто бідні, щоб поліпшити такий стан невеликою кількістю горілки.
Таким чином, не залишаючи меж Київської губернії, можна спостерігати
величезну різницю серед її жителів, можна навіть подумати, що йдеться
про жителів місцевостей з різним кліматом.
Хоча багато захворювань хліборобам невідомі, оскільки вони загалом
живуть у сприятливих для здоров’я умовах, однак надмірне споживання
горілки56, яке іноді спостерігається, особливо у неділю і на свята, на
ярмарках, весіллях та похоронах, стає причиною багатьох запальних
хвороб, апоплексій, водянок, щоправда, в останні роки пияцтво трохи
зменшилось57. Та все ж жителі не можуть уникнути ендемічних хвороб,
таких як переміжна пропасниця та інші, які є заразними, хоча вони
виникають не так часто на цих землях; або ж як ковтун58 у Радомишль-
ському повіті; нарешті, і від таких недуг, які спричиняються впливом
палючого сонця у жнива та виникають від подразнення слизових оболонок
легень, шлунку, кишок, від ревматизму, який є наслідком негоди весною
або восени.

655
У селах зустрічаємо теслярів, пильщиків, каретників або колісників,
ковалів, столярів, кравців, ткачів, чинбарів, шевців, гончарів, рибалок59.
У Димерському, Рожівському, Варовицькому й Максимовицькому
товариствах є селяни, які виробляють дьоготь, смолу й вугілля з соснових
і березових дерев, ріжуть дошки, виготовляють бруси для кораблів і
клепки для бочок, але найчастіше працюють по сусідству в панських
маєтках. Інші ж займаються бджільництвом у бортях, видовбаних у
соснових стовбурах у лісі, є й такі, що виробляють залізо й скло.
Частина заможних селян, які мають волів і коней, перевозять збіжжя
чи товари60 для торгівлі на довші чи коротші відстані або перевозять ван-
тажі на замовлення влади. Є досить багато сіл, звідки щороку їде декілька
чоловік у Крим по сіль або на Дон по рибу, які продають, повернувшись у
рідні місця.
Ті, що займаються городництвом, вивозять на ярмарки у Київ та в інші
міста вирощені овочі: картоплю, капусту, буряки, огірки, цибулю, часник,
моркву, ріпу, салати тощо. Ті, хто мешкає на березі Дніпра та Прип’яті,
перевозять водним шляхом, що йде з Могильова на Київ, Кременчук,
Катеринослав, Миколаїв та Херсон, ліс, дьоготь, камінь та інші товари.
Багато хто з селян та селянок, особливо Радомишльського повіту,
вирушають щороку влітку на сінокіс і на жнива в інші місця Київської та
Херсонської губерній; повернувшись восени, вони йдуть працювати на
цукрові чи паперові фабрики або ж у сусідні містечка в пошуках праці,
маючи при цьому найвигідніші заробітки.
Ремесло теслярів, пильщиків, каретників, колісників та тих, хто
працює з деревом у лісі, виробляючи дьоготь, смолу й вугілля, зовсім
нешкідливе для здоров’я; а ті, хто працює шевцями, кравцями, ткачами,
веде сидяче життя, постійно перебувачи у незручному положенні, часто
мають інфаркт печінки, тому у них завжди жовтуватий колір шкірі.
Ковалі, слюсарі, гончарі, склодуви, ливарники змушені працювати біля
сліпучого вогню, постійно при високій температурі біля розпеченого
горна, у них почервонілі очі, які гнояться, з набряклими повіками,
стомлені й ослаблені яскравістю вогню, розжареного заліза, скла та
вугілля, що плавиться у горні. Коли ковалі кують розпечене залізо, від
нього іноді відлітають палючі іскорки, які потрапляють на кон’юктиву,
пошкоджують цю тендітну частину ока, внаслідок чого дехто навіть
сліпне. Завжди худі й бліді, вони постійно відчувають спрагу, серед них
нерідко зустрічаються й п’яниці. У них часто є простуда, плеврит та
ревматизм, бо через сильну спеку виходять на холод. Інколи трапляється,
що у них, як і в ремісників, змушених виконувати роботу стоячи, ноги
набрякають, і на них з’являються виразки.
Гончарі завжди працюють у низинних та вологих місцях серед глини,
яку місять, вони хворіють найчастіше переміжною лихоманкою,
лімфатичними недугами та водянками; а коли для розфарбовування своїх
виробів вони використовують окиси свинцю, які необхідно розтерти, перш
ніж покривати ними посуд, у них трапляються металеві кольки. Щоб
уникнути цього захворювання, вони повинні мати взуття й одяг, який би
їх надійно захищав від вологи, та затуляти дихальні шляхи полотниною
під час праці з свинцевими препаратами.
Мешканці деяких товариств Радомишльського повіту, які залазять на
верхівки найвищих сосен у лісах, щоб встановити там вулики або зібрати
мед, хоча й роблять це напрочуд спритно й вправно з допомогою багатьох
мотузок, сплетених здебільшого зі шкіри, і вміють утримуватись на
значній висоті, іноді все ж падають, розбиваються на смерть або дуже
калічаться, та це трапляється рідко завдяки набутим навичкам61. З
мельниками на вітряках, а особливо на водяних млинах, трапляються
жахливі випадки, причиною яких надто часто є довгий і широкий одяг
або кожух, які можуть зачепитися за колеса механізмів, вони втягуються
невідворотно під колеса, внаслідок чого гинуть від страшних ударів та
складних переломів. Отож, потрібно, щоб вони негайно почали носити
короткий одяг і вузькі штани, як це звичайно роблять мельники у зарубіж-
них країнах. Така проста обачливість запобігла б багатьом нещастям.
Паромники, лоцмани і рибалки, перебуваючи постійно у вогкості,
тримаючи майже завжди ноги у воді, наражаються на згадані вище недуги,
зумовлені вологістю; їм підходять такі самі гігієнічні засоби, якими
користуються моряки. Ці люди живуть у важких умовах. Вони постійно
зазнають впливу негоди, мінливостей погоди, часто мокнуть під дощем,
не маючи, як і на кораблях, можливостей від нього сховатись; часто
перевтомлюються; якщо водойма неглибока або коли неможливо плавати
з вітрилами, вони змушені просуватися на своєму судні за допомогою весел
або гака. Окрім того, вони повинні відзначатись великою відвагою, щоб
витримувати таку важку працю і одночасно протистояти постійним
небезпекам; бо як і в морі, їм слід боятися і бурі й загибелі. Звідси й
виходить, що займатися цими ремеслами треба було б тільки людям міцної
статури, які, зокрема, вміють плавати, бо немає року, аби хтось не загинув
у хвилях. А щоб запобігти захворюванням, слід вживати якісну їжу,
помірно вживати горілки; тим більше, що пияцтво часто буває причиною
нещасть серед них: більшість тих, хто тоне, перебуває у стані сп’яніння.
Для них характерні такі хвороби, як переміжна пропасниця, діарея,
дизентерія, ревматизм і цинга. Вони здебільшого могли б їх уникнути,
користуючись зазначеними вище засобами, одягом, що протистоїть
вологості, як-от шкіряні плащі та змазані дьогтем чоботи, що не
пропускають води, та міняючи білизну, як тільки вона намокне.
656
Ц. фліу.
Чинбарів, що вичиняють шкіри, через сморід цих шкір і через те, що
з них ще не вийшла під час вимочування у дубовій корі основна отрута,
слід виводити за межі села у зв’язку з загрозою міазмів та блювотним
запахом, що долинає з цих фабрик. Досить часто трапляється так, що
ремісники стають жертвами лихоманки, яка називається гнильною,
злоякісних наривів, сибірської виразки, і щоб їм уберегтися від них,
необхідно, наскільки це можливо, дотримуватися чистоти, працювати на
відкритому подвір’ї, належно харчуватися, помірно вживати щоденно
горілку.
ПРО ВПЛИВ ЗВИЧАЇВ ТА ОБРЯДІВ
НА ХВОРОБИ
З першого погляду видається, що звичаї й обряди мало впливають на
здоров’я жителів, однак ті, які зумовлені кліматом, вкрай потрібні й навіть
необхідні, щоб уберегтися від захворювань. Бо якщо в одній місцевості
звикли носити теплий одяг, а в іншій кліматичні умови вимагають
одягатися легко, то, потрапивши у холодні краї, можна наразитися на
хворобу, що виникає внаслідок негоди.
Що ж до звичаїв та обрядів, зумовлених релігійними настановами, то
можна помітити, що численні, характерні для нашої віри вимоги зумовлені
кліматом, який відрізняється від нашого; так, церковних постів важче
дотримуватись у північних краях, аніж у тих, що стали колискою
християнства; адже теплий клімат не потребує такої ситної їжі, там вона
скоріше рослинного, аніж тваринного походження, в той час як клімат
півночі потребує продуктів, що поновлювали б сили, таких як м’ясо,
смалець, зігріваючі напої, особливо для людей, які виконують важкі види
праці, що вимагають значного фізичного напруження. Однак у цих
місцевостях уже з давніх часів звикли відмовляти собі у такій їжі, суворо
дотримуючись постів по кілька разів на рік, хоча й непомітно, щоб це
відчутно впливало на здорових людей; але дивує те, що, так ретельно
дотримуючись постів, селяни часто напиваються під час посту. Доказом,
що утримання від їжі тваринного походження впродовж кількох тижнів
нешкідливе для міцних людей, є те, що весь час, доки триває піст, зовсім
нема хворих, та як тільки перестають поститися, багато хто хворіє, бо
після тривалого обмеження вони їдять надміру. Існує звичай приносити
у церкву на Великдень величезну кількість смажених підсвинків, ковбас
із свинини, варених яєць тощо, які можна їсти лише після того, як їх
посвятять, і можна бачити, як швиденько селяни повертаються з цими
стравами додому, настільки їм не терпиться розговітися. Тоді вони їдять
надміру, п’ють забагато горілки і це впродовж усього свята62. Внаслідок
цього багато хто страждає від нестравлення, проносу, шлункових розладів,
нерідко у літніх людей трапляються апоплексичні удари.
Суворе дотримання посту, як уже зазначалося, не справляє помітного
впливу на здоров’я міцних людей, але негативно впливає на слабких
людей, хворих, одужуючих, вагітних жінок або таких, що годують немов-
лят, та дітей; але лікарі, під час посту доглядаючи за хворими, які потре-
бують харчування, що відновлює сили, ніяк не можуть примусити їх їсти
продукти тваринного походження. Такі самі труднощі виникають і з
хворими дітьми, яким батьки не дозволяють припиняти піст; вагітні ж
жінки, особливо в останні тижні вагітності, коли вони мають таку велику
потребу у поживному харчуванні, страждають від цього так, як і істоти,
яких вони носять у собі; те саме і з жінками, які годують дітей, бо їх
молоко стає тим гіршим, чим грубіша їжа. І що ж у результаті всіх цих
страждань? При такому харчуванні немає можливостей відновити сили в
ослаблених хворих, у тих, хто видужує, припиняється ріст у дітей, ті, що
мають лімфатичні захворювання, стають золотушними, рахітичними63,
одутлими, хворіють на водянку, матері народжують слабких дітей,
схильних до всяких хвороб, зрештою, смертність тут більша, ніж в інших
країнах.
Проте релігія, настанови якої терпимі щодо християн, не потребує
таких жертв, і священики милостиво дозволяють вживати скоромну їжу
хворим і ослабленим людям, але їх авторитет не може подолати ці
забобони; я чув, як хворі говорили, що вони воліють краще вмерти, аніж
порушити свою віру вживанням молока або масла під час посту.
Мені здається, що було б доречним згадати про сільських священиків,
з огляду на їхній вплив на моральність селян, бо вони можуть багато
зробити, щоб їх просвітити й поліпшити їх побут. Ніхто не спілкується
ближче із мешканцями села, ніж священик. Він знає кожного, його сан
веде його у сім’ї, без нього не можуть обійтися ні при народженні, ні при
смерті. Він відає найбільш урочистими подіями у житті, він постійно
спілкується з людиною від її народження до самої смерті.
Священик дає перший знак християнства новонародженому, він
освячує подружжя, а щоб вони збагнули, що у своїму союзі повинні йти
по шляху закону Божого, веде їх, поєднавши руки у святій ході, довкола
аналоя. Нарешті, священик приносить вмираючому останні слова втіхи в
останню годину, він супроводжує жалобну процесію на місце спочинку,
звертаючись до неба з належними молитвами, а для полегшення
страждань рідних і друзів, які проводжають покійника до його останнього
притулку, він щоразу, як зупиняється поховальна процесія, читає Святе
письмо.

657
Повернувшись у своє скромне помешкання, священик завжди повинен
бути напоготові йти туди, де потребують його допомоги, його двері
повинні залишатися відчиненими у будь-яку пору дня і ночі, його палиця
завжди має бути під рукою, а лампа готовою, щоб її засвітити. Для нього
не існує ні відстані, ні пори року, ні дощу, ні снігу, він повинен вирушати
не гаючись і йти туди, куди його кличуть; отож, він заслуговує на титул
“отче”, з яким до нього звертається кожен житель; тим більше, що він,
як добрий пастор, втішає свою паству, співчуває її нещастям, вчить її
витримувати житейські скорботи з допомогою віри Христової,
проповідником якої він є. Він не потребує красномовства, йому досить
розгорнути книгу і читати. Кожна фраза з Євангелія, яке просвітило світ,
наставляє на любов до людей і їх покращання, а тим, у кого сприйняття
розвинуто слабо і які не розуміють його слів, досить спостерігати за
християнськими чеснотами, приклад яких подає священик.
Але обов’язки священика та виконання його функцій не закінчуються
на порозі церкви; як тільки закінчуються його духовні обов’язки, постає
вже інше завдання. Він повинен слідкувати за поведінкою жителів, серед
яких він звичайно один грамотний й освічений, лише він може дати їм
якісь настанови; часто даючи їм поради, він змушений користуватися
їхньою мовою, так, щоб настанови відповідали розвитку цих простих
людей. До його обов’язків належить мирити ворогуючих, встановлювати
мир у сім’ях, своїми порадами він може пригасити непорозуміння й
ненависть, що часом призводять до злочину.
Нарешті, в селах, де є школи, вони завжди перебувають під опікою
священиків, а дехто навіть присвячує себе навчанню; я з приємністю бачив,
як багато хто досягає у цьому успіхів. Знання учнів і учениць досить часто
дивовижні, хоча вони ще й діти, я мав нагоду спостерігати це на іспитах.
Окрім того, було б бажано, щоб до цих завдань долучено було й уміння
надавати медичну допомогу хворим, життя яких часто буває у небезпеці і
до яких його кличуть, особливо у віддалених від міст селах, де немає
лікарів.
Відповідно треба було б, щоб він мав гігієнічні і медичні навички,
оскільки його щодня кличуть до хворих, недуга яких здебільшого поли-
шається на природний її розвиток, тоді як корисні поради та деякі прості
ліки могли б сприяти одужанню або принаймні полегшенню стану хворих.
Священик нерідко міг би запобігти епідеміям та зменшити поширення
зарази порадами з гігієни. Наприклад, скільком би дітям було збережено
життя, коли б він зміг переконати матерів не годувати дітей довше, ніж
належить. Скільком нещастям можна було б завадити, якби вдалось
пояснити селянам, щоб вони не вірили різного роду шарлатанам, яким
вони іноді довіряють сліпо, які замість того, щоб вилікувати, тільки
ускладнюють їх стан; а також показати цим простим людям, що абсурдно
вірити у чудодійну силу слів (шептання), якими майже у кожному селі
старі жінки начебто лікують хворих. Так буває і з так званими чарами,
яким селяни часто приписують свої хвороби.
Та найбільше проти пияцтва, від якого деградує людина, яке пригні-
чує її, призводить до злигоднів його й родину, руйнує здоров’я, а часто
веде до могили, саме проти цієї вади, повторюю, на яку не вплинули жодні
намагання уряду, священики повинні спрямувати свої засоби переконання,
які їм підказує той нелад і нещастя, що з цього випливають, або принаймні
свій авторитет, щоб перешкодити, особливо молодим людям, набувати цю
згубну звичку. Адже селяни напиваються саме на церковних святах, на
хрестинах, весіллях і навіть на похоронах; священики повинні показати
їм, що це суперечить вірі, коли пияцтвом споганюють урочисті дні.
Проте, на жаль, іноді зустрічаєш священиків, особливо там, де вони
знаходяться далеко від церковної влади, які самі віддаються цьому гріху,
то яке ж вони мають право проповідувати тверезість? Та найгірше те, що
їх приклад стає заразливим, бо помітно, що у селах, де священик випиває,
зустрічається більше п’яниць, багато хто з цих священиків вимагає
непомірної плати навіть у найбідніших селян.
РІВЕНЬ СМЕРТНОСТІ
Наявність даних про кількість людей обох статей, що померли серед
населення певної місцевості протягом більш-менш тривалого часу є,
безсумнівно, справою дуже важливою й необхідною, оскільки це допомагає
висвітлити засоби збереження роду людського і дізнатися про тривалість
життя людей різних станів; а щоб цього домогтися і дати точні відомості,
існує багато перешкод. Так, серед усіх таблиць смертності, складених в
Європі, велика частина не точна, особливо якщо вони охоплюють багато
років, адже скільки людей народжуються в одній місцевості, виїздять
звідти і помирають деінде, скільки солдатів ніколи більше не поверта-
ються на батьківщину! Скільки чужоземців залишається у цих місцях,
коли епідемії або катастрофи спустошують край протягом одного чи
кількох років, і з’являються знову лише через чверть століття, а то й
більше. То чи можна вдовольнитися такими підрахунками?
Великі труднощі, яких немає у містах, пов’язані також і з тим, що
дізнатися про рівень смертності хворих серед селян Київської та інших
округ важко внаслідок того, що лікарів дуже мало, відстані дуже значні,
щоб можна було говорити про своєчасну допомогу багатьом хворим, отож
вмирають ті, кого ще можна було б врятувати вмінням, хто став жертвами
випадку або мав недуги, природа яких так і залишилась таємницею.
65%
Ті.
З іншого боку, коли викликають лікаря, то він здебільшого приходить
занадто пізно, щоб його поради могли принести користь, особливо у
складних випадках; і навіть тоді, коли він спостерігає за хворим від
початку хвороби, у нього часто немає засобів, щоб забезпечити лікування,
яке привело б до одужання; бо, крім того, його накази не виконуються
точно простими людьми, завжди забобонними, що неможливо подолати.
Вони не в змозі змінити атмосферу вузького і тісного помешкання. А коли
хворих направляють до шпиталю, найчастіше досить віддаленого, то ця
поїздка не є безпечною, особливо взимку та в негоду. Так що я неодно-
разово бачив, що до лікарні привозили покійників замість хворих.
Смертність у цьому краю, як і в багатьох інших країнах, більша серед
дітей, проте кількість дітей, що вмирають, не слід обчислювати разом з
дорослими, оскільки, якщо припустити, що селяни знаходяться у тих чи
інших обставинах або займаються промислами, які викликають хвороби
або зменшують тривалість життя, то це ще більш справедливо щодо дітей,
їхньому життю, особливо у селах, і загрожує багато хвороб через
невігластво матерів, брак материнського догляду, задовге годування
груддю, вживання їжі, непридатної для їхнього віку, перебування
протягом зими у тісних, вогких хатинах, із спертим повітрям, звички
виносити, не закутавши, ці тендітні істоти на холод з теплого приміщення,
втому жінок під час польових робіт, куди вони беруть немовлят, де вони
споживають погане молоко й переносять всі атмосферні перепади, різні
випадки, до яких можна віднести задушення дітей матерями у сні, що
трапляється не так і рідко, особливо коли ті п’яні; смертоносні епідемії,
які лютують серед них, коли лише проти віспи є засіб протидії.
Після такого переліку причин смертності серед дітей можна уявити,
скільки ж їх вмирає у перші роки життя. Показово, що кількість хлопчи-
ків, особливо мертвонароджених, більша за дівчаток. Отже, складно
порівнювати смертність населення одного краю зі смертністю іншого з
більш або менш сприятливими для здоров’я умовами, важко мати точну
оцінку, бо іноді епідемія лютує в одному товаристві, обминаючи сусіднє,
і навпаки.
Із сказаного випливає, що смертоносні епідемії, такі як холера,
численні хвороби й інші негаразди викликають величезну смертність серед
дітей, внаслідок цього, незважаючи на значну плодовитість жінок,
кількість тих, хто виростає, невелика. Зрештою, мої досліди і спостере-
ження охоплюють лише кілька років, не маючи змоги дістати точні
відомості, я міг одержати лише приблизні дані. Отже, думаю, смертність
цього краю набагато вища за ту, що подає Санкт-Петербург: 100 дітей із
170; я схильний вважати, що у Київському повіті їх вмирає щонайменше
100 на 165. А якщо говорити про загальну смертність серед дорослих, то
вона, на мій погляд, становить 1 на 27-28 чол. Та, незважаючи на таку
високу смертність, з переданих мені документів видно, що за 24 роки
населення Київської губернії майже подвоїлось.
Серед жінок смертність дещо менша порівняно із чоловіками. Майже
у кожному селі є досить багато старих людей віком 70, 80 і 90 років, хоча
я не бачив столітніх мешканців серед чоловіків і жінок.
ЕПІДЕМІЧНІ ТА ЗАРАЗНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ
Грип(А
У селах грип з’являється рідко під час епідемії у краї; він з’являється
весною і восени при частих переходах від тепла до холоду і після туманів.
Іноді ним хворіють діти, підлітки, жінки, але міцні чоловіки хворіють
дуже рідко, в той час як у містах ця недуга вражає людей набагато частіше
і має більше жертв, аніж у селах.
Кашлюк^ (Регіиміх)
Кашлюк, як відомо, є хворобою дітей, він рідко зустрічається після
досягнення статевої зрілості, він менше поширений у селах, аніж у містах.
Одужання досить складне, навіть якщо лікування почали вчасно.
Лікування ще більш ускладнене в селах внаслідок того, що рідко коли
допомога надається на початку захворювання і матері не виконують точно
поради лікаря та з інших причин. Звідси випливає, що смертність значно
вища у селах, ніж у містах. Схоже, що кашлюк є заразним, бо водночас
хворіють усі діти у сім’ї, що дає підставу вважати, що на них подіяла одна
і та сама причина водночас, хоча дехто з дітей і не хворіє. Як правило, ця
хвороба трапляється лише один раз у житті.
Крупм (Сгоир)
Круп, який спостерігається у сільських дітей, завжди спричиняється
холодною і вологою погодою. Частіше він спостерігається весною й восени,
ніж взимку, влітку його не помічали. Можна припустити, що ця хвороба
виникає через вплив специфічного епідемічного складу повітря, бо часто
трапляється так, що проходить кілька років без цього захворювання, в той
час як коливання температури звичайні для тих пір року. До того ж круп
буває рідше у сільських дітей, ніж у міських дітей, можливо, тому що перші
звиклі до перепадів температури, бо вони завжди ходять босі, часто маючи
на собі лише сорочину, хоча саме це часто може бути причиною
/Ілббалж,
659
захворювання. Однак круп частіше призводить до смерті сільських, ніж
міських дітей, внаслідок того, що батьки приділяють їм мало уваги, та через
відсутність в селах негайної допомоги, без якої неможливо врятувати
хворих; щоправда, загальний рівень смертності серед міських дітей значно
вищий, оскільки більше дітей вмирає від інших хвороб.
Отже, круп, як і названі вище захворювання, завжди зумовлений
раптовими коливаннями температури і не виявляється щороку, а
атмосферні зміни відбуваються кожного року. Як же пояснити те, що ці
хвороби з’являються у певні періоди, потім зникають на більший чи
менший час? Це питання вирішити нелегко, слід згадати, що вони
виникають, як уже зазначалось, через стан повітря.
Останнім часом за допомогою ендометричних засобів прагнули довести
існування таємничого газу з сильним запахом, який назвали озоном67, він
виділяється на точках електропровідників, а також на латунних проводах
гальванічних батарейок, окислює й подразнює слизову оболонку органів
дихання. Вважають, що цей газ існує у вільному стані в атмосфері в
періоди холоду і гроз. Його вважають причиною катаральних епідемій та
крупу. Отже, можна сподіватися, що нові дослідження й подальші
спостереження допоможуть встановити приховану причину специфічного
епідемічного стану повітря, який у певні роки проявляється на значному
терені краю, поступово проходить по ньому і начебто рухається в якомусь
напрямку.
Кір (МогЬіШ), скарлатина (Зсагіаіїпа),
віспа (Уагіоіа Уега), фальшива віспа (Уагіоіа Раїха)
Кір, скарлатина, віспа і фальшива віспа68 часто бувають у дітей і рідко
у дорослих, вони завжди заразні і неможливо встановити інші причини.
Взагалі висипи починають з’являтися взимку і тривають до літнього
сонцестояння.
Кір буває частіше, ніж скарлатина. Ці захворювання дають більше
жертв у селі, ніж у місті через відсутність належного догляду за хворими
дітьми: їх виносять на холод, поять холодними напоями, через
необізнаність або недбалість. Ті, що перехворіли на цю недугу, звичайно
позбавляються її на все життя.
Відомо, що щепленням запобігають віспі, проте помічено, що у тих,
хто мав щеплення, під час епідемій віспи з’являється висип, який
приймають звичайно за віспу. Його називають фальшивою віспою, але він
доброякісний і не залишає наслідків, не є небезпечним бодай тоді, коли
дітей не виставляють на холод та нема ускладнень з іншими хворобами.
Іноді висипи не з’являються кілька років підряд.
Запальна лихоманка^
Запальна лихоманка поширена передусім влітку, вона вражає селян,
зокрема у спеку та під час польових робіт, особливо тих, що полюбляють
горілку. Вона звичайно стає небезпечною лише тоді, коли невчасно
зроблено кровопускання, або у зв’язку з ускладненнями, викликаними
іншими хворобами, зокрема тифом, який трапляється дуже рідко.
Пронос і кривавий пронос70
(Віаггііоеа, Вухепіегіа)
Пронос і кривавий пронос найчастіше спричиняє вживання
недоброякісних продуктів, вони рідко зустрічаються у Київській окрузі.
Хоча дизентерія іноді буває заразною, проте не мав нагоди це помітити.
Азіатська холера71
(Скоіега Ахіаіїкх)
Вперше холера з’явилась у Київській окрузі 1830 року, а потім у 1848
та 1853 роках. Ця епідемічна хвороба призвела до багатьох жертв у двох
останніх випадках, але менше, ніж під час першої появи; а були села, в
яких вона не виявлялася.
Плеврит, пневмонія72
(Ріеигіїіх, Рпеитопіа)
Плеврит і пневмонія досить поширені весною і восени, в холодну
погоду, вони бувають смертельними або переходять у сухоти за
відсутністю належного вчасного лікування, коли кровопусканням
знехтували або зробили його запізно. Ці хвороби частіше бувають у містах,
ніж у селах, завдяки пристосуванню селян до зміни клімату.
Ревматизм73 (Ккеитаііятив)
Ревматизм зустрічається рідше у холодних краях, ніж там, де клімат
помірний, у селах, ніж у містах. Літні люди більш схильні до хвороби за
молодих, а ревматиків менше серед мешканців дерев’яних будинків
порівняно з мешканцями кам’яниць.
Сифіліс74
У Київській окрузі сифіліс спостерігається рідко, він майже завжди
передається заїжджими людьми або солдатами.
660
'Тї.
Водобоязнь (Сказ)75
(НуйгоркоЬіа)
Водобоязнь найчастіше зустрічається у місцевостях, які межують з
лісами, в період великих холодів та спеки, але я не чув, щоб про неї гово-
рили. Одужання покусаних скаженими псами та вовками наступає дуже
рідко, бо допомога не завжди є вчасною, а також тому, що, коли хвороба
проявляється, то не знають жодного засобу лікування, а засоби, які
вихваляють шарлатани, що намагаються вилікувати сказ, не дають нічого,
його можна попередити, лише своєчасно припікши рани розпеченим
залізом.
ПРИЧИНИ ЕПІДЕМІЧНИХ
ТА ЗАРАЗНИХ ХВОРОБ76
Грип, кашлюк, круп спричиняються атмосферними змінами, перебігом
від тепла до холоду, підвищеною вологістю, особливо весною чи восени і
особливим станом повітря.
Причини, які зумовлюють кір, скарлатину, віспу, фальшиву віспу,
невідомі.
Лихоманку спричиняє перевтома, зупинка природного кровобігу,
нехтування штучним кровопусканням, спека, волога погода, непровітрю-
вані приміщення, тривале перебування на сонці, а також пияцтво.
Діарея і дизентерія виникають внаслідок споживання недоброякісних
продуктів.
Причинами плевриту, пневмонії та ревматизму є дія холоду на тіло,
перехід з тепла до холоду, вживання холодного та з льодом пиття в
спітнілому стані та після важкої праці.
Сифіліс і сказ виникають внаслідок передачі особливої речовини, або
вірусу.
Причини захворювання епідемічною холерою невідомі, її зумовлюють
такі чинники, як перебування у вогкості і холоді, брак належного одягу,
вживання недоброякісних продуктів, погано вироблений і недостатньо
випечений хліб, кисле молоко, солона або зіпсована риба, яка викликає
спрагу, надмірне споживання незрілих овочів, таких як капуста, боби,
горіх, дині, кавуни, огірки тощо. Вживання великої кількості води,
особливо холодної, болотної або стоячої, погане або переброджене пиво
і, нарешті, пияцтво.
ПРО НАРОДНУ МЕДИЦИНУ
Опис засобів лікування селянами своїх хвороб є нелегким завданням,
оскільки чоловік або жінка, які займаються лікуванням, роблять це
завжди приховано, таємно. Вони ховаються від тих, хто займає вище від
них становище, а особливо від лікарів, боячись переслідування, а хворі,
які або одужали, або й ні, також бережуть таємницю, як і їхні родини.
До того ж селяни взагалі з відразою ставляться до вчених і тому часто
приховують свої хвороби. Жінки особливо соромляться показувати їм свої
недуги, від яких страждають, найчастіше вони відмовляються або не
наважуються відповідати на їх розпитування, коли йдеться про
захворювання, відомості про які здаються їм непристойними, ще з більшим
небажанням вони дозволяють робити необхідне обстеження. Зрештою,
хворі воліють приймати поради і ліки тих людей, які належать до одного
з ними класу і які їм ближчі. Вони більше довіряють їм; часто вони
вважають, що лікарі надто освічені, щоб могли принижувати себе,
обстежуючи недуги, які ті вважають ганебними.
Як відомо, багато хвороб проходять самі по собі, без лікування,
природа сама може їх побороти, іноді ж, хоча й з деякими ускладненнями,
їм вдається з великими труднощами та без допомоги перемогти важкі
захворювання, але часто буває й так, що хворі стають жертвою своїх
марних намагань або невдалого лікування , яке перешкодило одужанню.
Як незнання є матір’ю помилок, так і способи лікування, які застосовують
літні жінки і неосвічені селяни, не дають жодного результату або
здебільшого протипоказані, тим більше, що ці люди не думають і не
можуть зрозуміти, якої шкоди вони завдали, якої невдачі вони зазнали.
Вони не вважають це наслідком вживання шкідливих, недоречних ліків,
ніколи не змінюють своїх методів, а смерть, причиною якої вони є,
приписують фаталізму, бо у них побутує приказка: той, хто повинен
умерти, не може уникнути своєї долі.
І все ж зауважимо, що іноді невігластву простих людей ми завдячуємо
знаннями про дорогоцінні ліки, такі як хіна77, іпекакуана78, сасапарель79
тощо, якщо пригадати, що саме хутірському слузі ми завдячуємо першим
спостереженням про захисні властивості коров’ячої віспи, що привело
розсудливого медика Дженнера80 до безсмертного відкриття; як бачимо,
за таких обставин випадок відіграє більшу роль, ніж наука. Але такі
рідкісні випадки трапляються лише час від часу, а в цих краях медицина
не може скористатися жодним із засобів народного лікування.
Селяни цього краю, як уже зазначалося, сліпо вірять у замовляння,
так зване шептання, старих жінок, які пошепки промовляють над хворим
магічні слова. Вони вірять також у силу безглуздих, без жодних
/ілйбалісс
661
властивостей ліків. Ці жінки дають усім хворим відвари із трав, зібраних
без розбору, обов’язково напередодні свята Преображення Господнього,
коли рослини висохли і здерев’яніли. Розглядаючи їх, я помітив верхівки
таких трав, як Нурегісит реіїогаіит, Сепіаигеа суапиз, ЗсаЬіоза агуепзіз та
інших рослин, що не мають жодних лікувальних властивостей. Тобто такі
засоби призводять до втрати дорогого часу особливо тоді, коли хвороба
потребує негайного втручання. Але народна медицина не завжди така
нешкідлива. Зустрічаються шарлатани, які використовують сильні ліки
без міри, не знаючи ні їхньої дії, ні шкідливих властивостей; іноді вони
роблять і операції, вправляють переломи кісток варварськими способами81,
внаслідок чого пацієнти стають каліками. Вони даремно мучать сильним
розтягненням тих, хто має вивихи; вони не вміють вправляти грижі,
роблять марні спроби утримати їх; дуже прикро спостерігати іноді більш
або менш великі грижі, які ніколи не були вправлені і ні в кого не
виникало думки підтримувати їх бандажем82. Така сама ситуація і з
випаданням матки у жінок. У таких випадках одразу ж необхідно
застосовувати бандажі або пессарії83.
Не можна обійти мовчанням і те, що серед сільських повитух є багато
таких, чиє невміння призводить до смерті матерів і дітей під час пологів
або після них. Якби природа не хотіла, щоб пологи у селянок були
переважно не дуже важкими і майже природними, то кількість жертв
була б значно більшою через недосвідченість цих повитух, особливо там,
де пологи проходять з ускладненнями, які може подолати лише наука.
Баби-повитухи84 не бережуть пацієнтів від холоду, вони не радять їм
обов’язково відпочивати і дозволяють породіллям завчасно вставати з
ліжка, споживати недоброякісну їжу або дають пити гаряче і, нарешті,
дають шкідливі для їхнього стану ліки. Щоб якось запобігти таким
випадкам, визначено дівчат, яких навчають приймати пологи, потім
направляють у села, де вони, безперечно, сприятимуть зменшенню
смертних випадків.
Донедавна шарлатани об’їжджали казенні села, це були переважно
літні жінки, зрідка євреї, відставні солдати або прості селяни, які
називали себе татарами. Вони давали дуже сильні ліки, особливо ртутні
препарати, як-от Нубгаг^угит бісЬІогаіит у значних дозах або Нубгаг£у-
гит киИигаШт85, який застосовують для обкурювання, кидаючи його на
палаюче вугілля, над яким стоїть роздягнений хворий, органи дихання
якого не захищені і якому загрожує удушення. Ці ртутні препарати вони
завжди застосовують ніби для лікування сифілісу, який насправді часто
буває лише цингою, але попередньо вони вимагають велику суму грошей
від пацієнтів. Наслідки такого лікування відомі: з’являється сильне
слиновиділення, але й тоді не припиняється застосування ртутної солі
або обкурювання. Наслідком отруєння ртуттю стає сильний жар, який
поширюється на ротову порожнину й органи ковтання, на горлі
виникають ранки, які розвиваються дуже швидко, стають відразливими,
гангренозними, викликають карієс і випадання зубів; стає неможливо
ковтати, зрештою наступає смерть. Ті, що виживають, залишаються
спотвореними жахливими шрамами, навіть втрачають ніс. На щастя,
таких захворювань не буває більше у державних маєтностях завдяки
нагляду за шарлатанами.
Кровопускання86, коли воно доцільне, виліковує багато недуг, однак
практикувалося раніше цими шарлатанами і фельдшерами без потреби або
було надмірним. Створювалося враження, що вони не зароблять свою
плату, якщо крові виллється зовсім небагато, тому нікому в цьому не
відмовляли. Однак відомо, що часте кровопускання буває корисним
багатьом кремезним селянам, звиклим до щорічної втрати крові, чим не
можна безкарно нехтувати. А наскільки воно шкідливе для ослаблених
людей, матерів-годувальниць, немічних людей тощо. Тепер фельдшерам
та іншим особам суворо заборонено пускати кров без дозволу лікаря, хіба
що у надзвичайних випадках; ведеться також нагляд, щоб запобігти
хворобам, які можуть виникнути внаслідок невігластва, поєднаного із
зухвалістю та користолюбством, виганяючи шарлатанів із сіл, що
належать до державних маєтностей, у яких, зрештою, їх завжди було
менше, аніж деінде; бо, незважаючи на зусилля уряду, вони плодяться
всюди, а найчастіше у столицях, де вони вміють уникати пильності поліції.
ПРО МІСЦЕВІ МЕДИЧНІ ЗАСОБИ
У КИЇВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ ЗА ВІДСУТНОСТІ
ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
Якби лікувальні властивості розмаїтого рослинного світу, такого
багатого, зокрема, у Київській губернії, були добре відомі і якби
приступили до їх вивчення й докладного дослідження, то поза сумнівом,
виявилось би багато рослин, здатних замінити екзотичні медикаменти, які
скрізь вважаються необхідними для лікування. Але до цього часу небагато
лікарів у місцях свого проживання займаються вивченням рослин, які
могли б дати такі самі результати, що й ліки, привезені з великими витра-
тами з далеких країн. І все ж треба сподіватись, що колись будуть виявлені,
принаймні серед більшої частини рослинного царства нашої імперії,
медичні засоби, здатні успішно замінити ті, які отримуємо з-за кордону, що
підтверджується рядом несподіваних відкриттів. Хто б міг передбачити
років 40 тому, що відома всім рослина, яка росте по всій Європі,
662

забезпечить нас цукром87, який отримуємо з Америки, і що деякі рослини
нашої півкулі дадуть нам індиго88, подібне до того, яке одержуємо з Індії.
Схоже, що зростання цін на ліки, особливо тепер, вимагатиме таких
відкриттів і звільнення від зарубіжної комерційної кабали; нинішні
надмірні ціни на ліки ускладнюють лікарську практику, коли доводиться
виписувати ліки підвищеної вартості бідним пацієнтам.
І, нарешті, за багатьох обставин можна користуватися речовинами, які
є під рукою й доступні навіть мешканцям найбідніших хуторів, які зовсім
забувають, що з них можна одержати корисні засоби для лікування і
полегшення недуг, особливо тоді, коли аптека знаходиться далеко або
потрібне негайне втручання. Чи повинен у таких випадках лікар
залишатися пасивним і спокійним спостерігачем за небезпекою? Не
шукати засобів допомоги, так начебто без аптекаря не можна й сподіватись
на порятунок? Тим часом майже у кожному помешканні, майже скрізь є
багато речовин, які залишають поза увагою, служать їжею або необхідні
для господарства, які при потребі можуть стати ефективними ліками, а
подекуди врятувати життя, особливо тоді, коли будь-яка затримка може
стати фатальною.
РЕЧОВИНИ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ МАЙЖЕ
У КОЖНОМУ СІЛЬСЬКОМУ ПОМЕШКАННІ
І СЛУЖАТЬ ЇЖЕЮ АБО НЕОБХІДНІ У ГОСПОДАРСТВІ,
А З ПОТРЕБИ МОЖУТЬ СТАТИ ЛІКАМИ
Майже скрізь у селян у селах є хліб, борошно, кисле тісто, ячмінь,
овес, насіння льону і конопель, гарбузи, мак, гірчиця, боби, олія з льону і
конопель, капуста, буряки, морква, огірки, щавель, молоко, сироватка,
масло, яйця, бджоли, мед, віск, квас, пиво, оцет, горілка, медуха, чорний
і червоний перець, кухонна сіль, селітра, квасці, залізний купорос, мідний
купорос, крейда, глина, вугілля, сажа, смола, дьоготь тощо. Будь-яка з
цих речовин може слугувати за ліки.
Хліб
З підсмаженого і намоченого хліба можна швидко приготувати
напій, придатний при багатьох захворюваннях, його називають хлібною
водою. Хлібний м’якуш служить для виготовлення пом’якшувальних
припарок.
Борошно
З пшеничного борошна й води роблять кашку, яку варять, помішуючи,
до потрібної густоти, до неї додають трохи свіжого масла, солі за смаком
і свіжий яєчний жовток. Така каша є грудним і поживним продуктом, ко-
рисним при одужанні.
Кисле тісто
Змішавши ложечку насіння гірчиці з достатньою кількістю тіста,
роблять гірчичник, який стає активним наривним пластирем, якщо до
нього додати зубець часнику і одну-дві щіпки товченого коріння хрону,
який має ту перевагу перед шпанськими мушками89, що не діє на сечо-
вивідні шляхи.
Ячмінь і овес
Відвар90 з ячменю і вівса, підсолодженого медом і підкисленого
оцтом - приємний охолоджуючий напій для тих, кого лихоманить.
Насіння льону
Легкий настій льону - це грудний і пом’якшувальний напій, корисний
при простудах, захворюваннях грудної клітки та сечовивідних шляхів.
Насіння конопель,
гарбуза і маку
Емульсії з цього масляного насіння корисні при простудних грудних
захворюваннях та враженні сечовивідних шляхів.
Насіння гірчиці
Окрім того, що його використовують зовні для гірчичників, насіння
гірчиці є ефективним антицинготним засобом: приймати 1-2 ложечки 2-
3 рази на день, пити треба з невеликою кількістю води.
Боби (Віціа фаба)
Відвар з бобів - 2-4 унції91 на 1-2 фунта92 води - добрий сечогінний
засіб, що допоміг вилікувати кількох людей, які страждали від водянки.
Конопляна, лляна і макова олія
Свіжа олія може застосовуватися зовнішньо як пом’якшувальний
засіб, з неї виготовляють мазь від опіків та для інших ран, змішуючи три

663
частини олії з однією частиною розтопленого воску і невеликою кількістю
води. Свіжа лляна олія, вживана маленькими ложечками кілька разів на
день, дуже корисна при кровохарканні.
Капуста, буряки, огірки, щавель
Ці овочі протицинготні. Селяни вживають їх постійно як їжу;
помічено, що в ті роки, коли їх бракує, з’являються цинготні захворю-
вання.
Морква
Морква - протицинготна. Свіжий сік цього кореня є протиглисним
засобом, його з успіхом використовують (1-2 ложечки) при лікуванні дітей,
у яких є глисти. Накладена на гнійні рани м’якіть моркви очищає їх і
сприяє заживленню.
Молоко і сироватка
Корисні іноді при сухотах, виснажливій лихоманці, кровохарканні та
при цинзі.
Масло
Свіже несолоне масло діє при грудних хворобах; зовні його вживають
як пом’якшувальну мазь та для клістирів.
Яйця
Яйця - грудний і поживний засіб. їх дають їсти трохи привареними
хворим на сухоти і тим, хто одужує. Альбумін, або яєчний білок часто
виліковує пронос і навіть кривавий пронос. Збиті у пляшці води 4-6 білків
зупиняють пронос при холері.
Бджоли
6-10 висушених і розтовчених бджіл або їх настій додають до поло-
вини або цілої унції окропу й одержують сечогінний засіб.
Мед
Мед є чудовим грудним засобом, яким підсолоджують пиття. Змішу-
ючи мед з борошном, роблять пластир, який сприяє визріванню нариву.
Віск
З жовтого воску роблять таблетки по три грани93 і дають з добрим
результатом по 2-6 штук при дизентерії 3-4 рази на день.
Квас
Хоча серед селян Київської губернії квас не дуже поширений, він є
освіжаючим і корисним напоєм при підвищеній температурі.
Пиво
Пиво є тонізуючим і освіжаючим засобом, якщо воно не зіпсоване і
не кисле. У казенних селах його вживають не скрізь. Влітку важко
знайти пиво, яке можна було б пити. Цей напій придатний при багатьох
захворюваннях, зокрема цинготних, а також одужуючим, за умови, що
воно якісне.
Медуха
Медуха94 зустрічається тільки в деяких селах, де селяни тримають
бджіл; її готують тільки на деякі річні свята і майже не зберігають. Це -
тонізуючий і освіжаючий напій.
Перець червоний і чорний
Обидва придатні для лікування пропасниці. Чорний перець вжива-
ється у дозі 10-20 гранів, 2-3 рази під час апірексії95, а товчений червоний
перець - по 2-4 грани тоді ж.
Кухонна сіль
У медичних паризьких журналах зазначалося, що кухонна сіль є
чудовим протизапальним засобом, у дозі 1-3 драхми96, розчинених у 3-4
унціях води, вона також може замінити сульфат хіни (СЬіпіпі зиИаз), але
це не було підтверджено дослідами.
Селітра (Каїіит піігісит)
Ця сіль, як відомо, є охолоджувальним та сильним сечогінним
засобом, у дозі від 5 до 20 гранів у 8 унціях рідини.
664
'Об Л$1
Квасці (Аіитіпіі еі Каїіі ші/аз)97
Це в’яжучий і стягуючий засіб. Інколи його з успіхом використовують
при хронічних діареях та наприкінці дизентерії, при хронічних кровотечах,
вживається від 1 до 10 гранів на один раз.
Залізний купорос (сірчанокисле залізо)
(Реггит 8иІ/игісит охуйиіаіит)
Ця сіль є в’яжучим, тонізуючим, протиглисним та протизапальним
засобом, її приписують по 2-5 грани при пропасниці під час апірексії, двічі-
тричі повторюючи дозу.
Мідний купорос (Сиргі зиі/аз)
Ця сіль є блювотним засобом, якому іноді віддають перевагу перед
блювотним каменем98. Її приписують у дозі від 1/3 до 2 гранів. З успіхом
використовують при крупі у дітей.
Крейда (Саісіит сагЬопісит)
Товчену крейду від 10 гранів до 2 драхм, розбавлену в м’ятному настої,
п’ють кілька разів на день; це добрий засіб при діареях, дизентерії, а також
холері.
Вапно (Саісіит охуйаіит)
Вапняну воду, яку одержують, розчиняючи одну частину вапна у
чотирьох частинах води і фільтруючи через промокальний папір, дають
по 3-4 унції при ревматизмі, діареї та дизентерії. Як зовнішній засіб засто-
совують як примочки на рани, виразки, з неї роблять також мазь від опіків,
змішуючи з лляною олією.
Вугілля
Товчене вугілля іноді з успіхом використовують при закінченні діарей
і дизентерій. Воно дає добрі результати при аменореях" по 0,5-1 унції, роз-
бавленій у достатній кількості води. Вугілля є сильним антисептиком100,
ним посипають рани, що погано загоюються, воно їх очищає й загоює.
Сажа з коминів,
яку звуть блискучою
Виблискуюча сажа, яку знаходять у коминах, застостовується як
замінник бобрової струмини (Сазіогеит)101. З неї роблять настойку, беручи
одну унцію сажі на 6 унцій спирту, приймають по 40-60 крапель у
достатній кількості рідини двічі-тричі на день.
Смола
З неї роблять пластирі, які прикладають до грудей при грудних
хворобах та на болючі місця при ревматизмі.
Дьоготь
У цих місцях його вживають як зовнішні ліки проти корости, лишаїв
та парші. З нього готують дьогтьову воду, змішуючи одну частину з 4-6
частинами води, потім фільтрують через промокальний папір. Дьоготь з
успіхом використовується при цинзі, ревматизмі, по 2-3 склянки на день.
Далі я розповім про лікарські рослини, які ростуть у Київській губер-
нії, та про застосування їх при хворобах. Вони будуть класифіковані за
властивостями.
МЕДИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
МІСЦЕВИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
У КИЇВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ
ПРОНОСНІ ЗАСОБИ
Переступень (Вгуопіа йіоіса)
Його коріння має проносні й блювотні якості, вживається потовченим
у дозі 10-20 гранів при водянці і гастритній переміжній лихоманці.
Бузина чорна (ЗатЬисих пі%га)
Свіжа зелена кора використовується у відварі як проносне у дозі від
2 драхм до однієї унції на 6 унцій води.

665
Бузина трав ’яниста
(ЗатЬисш еЬиІш)
Її коріння, що має проносні та блювотні і особливо сечогінні
властивості, з успіхом застосовували при водянках. Його давали в настої
у дозі від 1-2 драхм на фунт окропу, а свіжий сік - у дозі 0,5-1 унція. Її
квіти, збуджувальні і потогінні, з певним успіхом вживали при
ревматичних недугах у дозі від 2 драхм до однієї унції.
Свіжі достиглі ягоди проносні, вживають по 1 унції за один раз.
ГІРКІ, В’ЯЖУЧІ, ТОНІЗУЮЧІ
Й ПРОТИЗАПАЛЬНІ ЗАСОБИ
Полин
(Агіетша аЬяіпікіит)
Ця тонізуюча, шлункова, протиглисна й протизапальна рослина,
вживається по 1 унції на фунт окропу по кілька чашок на день при
атонії102 шлунка й кишок.
Цикорій
(Сіскогіит іпіуЬих)
Його коріння з успіхом вживали по 1 унції на 8 унцій відвару при цинзі
і жовтусі.
Золототисячник
(Сепіаигіит тіпих)
Вживається при пропасниці, водянкових та астенічних недугах103.
Приписують у настої у дозі 2-3 драхми й більше на 4 унції окропу.
Підмаренник
(Саіііит уегит)
Цю рослину дуже хвалять як засіб проти золотухи, вживається з
успіхом у настої 2 унції на 2 фунти окропу, або як сік - від 2 до 3 унцій
на прийом.
Авран лікарський
(Сгаііоіа оДісіпаїіх)
Ця проносна блювотна рослина, що вживається у відварі - 20-30 гранів
на півфунта води, який давали по ложечці кожні дві години. її
застосування дає добрі наслідки при водянці, асциті104 і анасарці105. Цю
рослину вживають у товченому вигляді від 5 до 10 гранів.
Жостір проносний (чорноягідник)
(Ккатпиз саікагіїса)
Достиглі свіжі або сушені ягоди є проносним засобом, вживаються по
20-30 штук, а також по 0,5-1 унції їхнього соку.
БЛЮВОТНІ ЗАСОБИ
Копитняк
(Азагит еигораеит)
Коріння його замінює іпекакуану (СерЬаеІік іресасиапйа КісЬ.), воно
блювотне. Його вживають у вигляді порошку від 9 до 18 гранів, а товчене
листя - від 5 до 10 гранів.
Фіалка
(Уіоіа ойогаіа)
Коріння - блювотний засіб, воно також є замінником іпекакуани, його
дають у порошку по 0,5-1 драхмі.
Дивосил (оман високий)
(Іпиіа кеіепіит)
Корінь дивосилу - відхаркувальний, протиглисний засіб. Його з
успіхом вживають при кашлі та астенічних недугах грудної клітки, а
також при астмі з мокротою, у вигляді порошку - від 5 до 10 гранів,
змішаних з медом, кілька разів на день.
З товченого кореня й жиру готують також мазь для лікування
корости.
Гравілат міський (гребник)
(Сеит игЬапит)
Його корінь замінює хіну. З успіхом застосовували при переміжній
лихоманці та тифі, діареї та дизентерії. Прописують у порошку - від 20
до 60 гранів кілька разів на день, або настій однієї унції на півфунта
окропу, необхідно приймати по півчашки кожні дві-три години.
666
Ті.
Цмин пісковий
(Неііскгухит агепагіит)
Квіти цієї рослини є замінником хіни, їх застосовують з великим
успіхом при лікуванні пропасниці, у відварі 2-3 унції на один фунт води,
слід пити по одній чашці кожні 2-3 години при апірексії.
Кульбаба
(Ьеопіойоп іагахасит)
Коріння гірке, його вживають у відварі при пропасницях і водянці по
2-3 унції на 3 фунти води.
Горіх волоський
(}и$1аш ге£Іа)
Зелена шкарлупа волоських горіхів та листя є в’яжучим, протиглис-
ним, протизолотушним і протисифілітичним засобом. Відвар з листя -
0,5-1 унція на 9 унцій води - приймають 2-3 рази на день, особливо при
золотусі.
Сосна
(Ріпш хуігеіїгіх)
Друга кора сосни є замінником хіни. Її вживали при пропасницях, у від-
варі 2-3 унції на 3 фунти води, приймали по чашці кожні 2-3 години при
апірексії. Нею користувалися і як тонізуючим засобом також при астеніч-
них хворобах. Соснові бруньки вживаються також у відварі з пивом при
цинзі.
Бобівник трилистий
(Мепуапікея Ігі/оііаіа)
Це стимулююча, в’яжуча, протизапальна рослина, іноді її з успіхом
застосовували при пропасницях у настої по одній унції на фунт окропу і
по одній чашці через кожні 2-3 години під час апірексії.
Калган
(Роіепііііа егесіа)
Коріння має в’яжучу, тонізуючу і протизапальну дію, його з успіхом
вживали при дизентерії та хронічній діареї, а також при пропасниці.
Приймають у відварі по 1-2 унції на фунт води.
В’яз
(Сітш Іаеуіх Раїї)
Кора цього дерева є тонізуючим і в’яжучим засобом, іноді її з успіхом
вживали при діареї та хронічній дизентерії. Приймають у відварі по 0,5-1
унції на фунт води, пити чашками.
Гірчак зміїний
(РоІу$опит Ьіхіогіа)
Коріння є замінником хіни, інколи його з успіхом вживали при
пропасницях. Дають у вигляді порошку по 1-2 унції під час апірексії,
приймають від 40 до 60 гранів кожні дві-три години.
Терен
(Ргипиз зріпоза)
Тернова кора є в’яжучим протизапальним засобом, вона є замінником
хіни, іноді її з успіхом вживають при пропасниці. Брали у порошку 1-2
унції під час апірексії, вживаючи по 40-60 гранів кожні 2-3 години.
Верба
(8аІіх саргеа)
Кора верби - в’яжучий і протизапальний засіб. Вона іноді з успіхом
вживалася при пропасниці. Прописують у відварі по 3-4 унції на фунт
води, для приймання кожні 2-3 години під час апірексії по півчашки або
чашці.
СТИМУЛЮЮЧІ, АРОМАТИЧНІ,
СПАЗМОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ
Дягель
(Ап£ЄІіса агскап^еііса)
Коріння із стимулюючими, потогінними й ароматичними власти-
востями, його настій приписують при астенічних захворюваннях,
черевному тифі та хронічних катарах по 0,5 унціїї на фунт окропу.
Лепеха звичайна (аїр)
(Асогш саіатш)
Коріння є стимулюючим, протигнильним, тонізуючим і ароматичним
засобом. Вживають при астенічних недугах, цинзі, черевному тифі, атонії
/Ілабалш,
667
органів травлення. П’ють настій по 2-3 драхми на 3-4 унції окропу по
півчашки.
Кріп
(Апеікит $гауеоІеш)
Насіння цієї рослини є вітрогінним, відхаркувальним та молокогінним
засобом, його вживали при астмі, простудному і мокротному кашлі, він
сприяє утворенню молока при годуванні немовлят. Вживають по 2 драхми
на 6 унцій окропу, п’ють чашками.
Лаванда
(Ьауапйа яріса)
Це ароматична й стимулююча рослина, вживають настій при афонії
(втраті голосу) та паралічі, дозою 1-2 драхми на фунт окропу, п’ють
чашками.
Ромашка
(Маігісагіа скатотіїїа)
Її квіти мають стимулюючу, потогінну та спазмолітичну дію, прийма-
ють у настої по 2-3 драхми.
Меліса
(Меіізха о$ісіпаІі$)
Це стимулююча, потогінна і спазмолітична рослина. Її вживають у
настої дозою 2-3 драхми.
М’ята перцева, м’ята блошина, м’ята кучерява
(МепІЇїа рірегііа, Мепіка риіе^іит, Мепіка сгіяра)
Ці три рослини стимулюючі і спазмолітичні, вони зупиняють блю-
вання і діарею. Приймають настій, перцева м’ята вживається найчастіше.
Материнка
(Огі^апит уиі^аге)
Суцвіття цієї рослини діють заспокійливо на нерви, мають стиму-
люючу і розсмоктувальну дію. Настій її вживається при астмі й кашлі.
Вона вважається ефективним засобом, що викликає менструації, дозою 2-
3 драхми на фунт окропу; часто вживають для влаштування арома-
тизованої купелі.
Шавлія
(Заіуіа о$ісіпаІіх)
Шавлія - це легкостимулюючий і збуджуючий засіб, зменшує нічне
пітніння при астенічних хворобах, настій п’ють як чай.
Валеріана
(Уаіегіапа о$ісіпаІі$)
Корінь є стимулюючим засобом, він збуджує нервову систему. Це
тонізуючий, глистогінний і протизапальний засіб. Його найчастіше
вживають при тифозних лихоманках та пропасниці, а також при епілепсії.
Приймають у вигляді порошку дозою від половини до 2 драхм та в настої
по 0,5 унції на фунт окропу, п’ють чашками.
Чебрець повзучий
(Ткутия хегруїіит)
Ця ароматична рослина, як правило, використовується для ванн, що
заспокоюють нервову систему.
ПОМ’ЯКШУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
Алтей лікарський
(Аіікаеа о//ісіпаІІ8)
Корінь є пом’якшувальним, грудним засобом; вживають у вигляді
відвару при кашлі, сухотах, кровохарканні, гонореї, діареї і дизентерії,
дозою 2 унції на фунт води.
Мальва лісова
(Маїга хуіуеіїгіх)
Ця рослина використовується за відсутності першої і має такі самі
властивості.
Живокіст
(Бутркуіит о//ісіпаІІ8)
Корінь вживається при хронічних простудних недугах, діареях,
дизентерії, гонореї. Приписують відвар дозою 1-2 унції на 3 фунти води,
пити чашками.
66$
'О.'И. флсу
Липа
(Тіїіа еигораеа)
Настій квіток є легким спазмолітичним засобом. Це приємний для
хворих напій. Друга липова кора дуже пом’якшувальна, її з успіхом
вживають при хронічних катарах, кашлі, діареї та гонореї.
Ведмеже вухо (коров’як)
(УегЬахсит ІЇіархих)
Настій квітів є засобом для лікування грудних хвороб; застосовують
для послаблення кашлю, при легеневому катарі та сухотах.
НАРКОТИЧНІ ЗАСОБИ
Дурман
(Баіига зігатопіит)
Листки цієї отруйної рослини з успіхом вживаються при астмі. Курячи
люльку з цими листками, хворий спочатку викурює 1-2 люльки на день,
потім поступово збільшує кількість до шести. Із 2 драхм насіння дурману
і 9 драхм спирту готують настойку, вживаючи по 4-6 крапель при
невралгіях.
Хміль
(Нитиіш Іириіиз)
Шишечки цієї рослини замінюють опіум; їх вживають у вигляді
порошку в дозі 2-3 грани, з них готують настойку - з 1 унції товчених
шишечок та півфунта спирту, вживаючи від ЗО до 60 крапель.
Блекота
(Нуохсуатих пі$ег)
Ця рослина є замінником опіуму. Приписують товчене листя у дозі
від одного до 10 і 20 гранів, з них готують настойку - з однієї унції
сушених листків та 8 унцій спирту, вживаючи від 20 до 60 крапель.
ПРОХОЛОДЖУЮЧІ ЗАСОБИ
Журавлина, брусниця
(Охусоссш раїшігіз Регх., Юіойососсит уіІЇ8-і(Іаеа)
Свіжі ягоди обох рослин поновлюють сили, протицинготні та
антисептичні; приписують сік - по 2 унції для окислення 1 фунту рідини.
Чорниці
(Уассіпіит тугіїїіих)
Ягоди кислі й в’яжучі, їх вживають при діареї й дизентерії. З двох
унцій ягід та одного фунта води готують відвар.
ПОТОГІННІ ЗАСОБИ
Бузина
(ЗатЬисих пі%га)
Квіти - потогінний засіб, вживають у настої при захворюваннях на кір,
скарлатину і рожу, дозою від 2 драхм до 0,5 унції на півфунта окропу.
РОЗСМОКТУВАЛЬНІ ЗАСОБИ
Паслін
(Зоїапит биісатага)
Стебла цієї рослини застосовують при захворюваннях шкіри, парші,
лишаях, золотусі, а також при сифілісі, дозою 0,5-1 унція на 3 фунти
відвару, доведеного до двох фунтів, пити протягом дня.
Чистотіл
(Сігеїібопіит та]и$)
Свіжий сік цієї рослини з успіхом вживали при золотусі й цинзі, по
20-30 крапель, а згущений сік пили по 6-10 гранів. Чистотіл хвалять також
як засіб при захворюваннях сифілісом.

669
ПРОТИГЛИСНІ ЗАСОБИ
Часник
(АПіит хаіїуит)
1-2 драхми часнику, увареного у 3 унціях молока, є добрим
протиглисним засобом для дітей. Ці ж ліки вводяться і в клізмах.
Морква
(Паисих сагоіа)
Сік моркви є також протиглисним засобом, який дають маленьким
дітям, його вживають по 1-2 маленькій ложці.
Папороть чоловіча
(І)гуоріегІ8 /Піх тах (Ь) Зскоії)
Коріння є протиглисним засобом, його приписують у порошку,
особливо проти солітера106, по 2-3 драхми на прийом.
Пижмо
(Тапасеіит уиі&аге)
Її зерна замінює насіння сантоніну107, Агіетпізіа Сіпа Вег§., їх
приписують у вигляді порошку дозою від 15-20 гранів до половини
драхми.
ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ
МІСЦЕВИМИ ЗАСОБАМИ КРАЮ
Лихоманка переміжна
(РеЬгІ8 іпіеппііїепх)
Серед випробуваних мною місцевих протизапальних засобів багато з
них виявилися вдалими в одних і безрезультатними в інших випадках.
Зрештою, частіше або рідше бувають рецидиви, як це трапляється навіть
при пропасниці, що лікувалась хіною чи хініном, особливо внаслідок
недотримання режиму чи вживання непотрібних у даному випадку
проносних.
Трьох із шести хворих на лихоманку вилікували порошком з
однакових частин кореня Сешп игЬапшп (гравілату міського), листя Аг-
іешізіа аЬзіпіЬіит (полину), суцвіть Сепіашїшп тіпиз (золототисячнику)
або коренів РоІепІіПа егесіа (калгану), листя МепуапіЬез ІгіГоІіаІа
(бобівнику) або Неіісйгузшп агепагіит (цмину) по 1-2 унції. Чотирьох
чоловік із шести хворих на лихоманку вилікували товченою другою корою
сосни (Ріпиз зуіуезігіз) чи в’яза (ІЛтиз Іаеуіз Раї!) або верби (8а1іх саргеа) і
терну (Ргипиз зріпоза), дозою від 2-3 драхм до однієї унції їхньої кори.
П’ять чоловік з семи вилікувалися зернами звичайного перцю - від ЗО до
70 і 80 (зернин) на прийом. Я домігся подібного результату завдяки
використанню товченого червоного перцю (Сарзісит аппит), даючи від 2
до 12 гранів. Таких самих наслідків було досягнуто і при застосуванні
залізного або мідного купоросу, доза - від 2 до 5 гранів кожні дві, три
або чотири години під час апірексії, рецидивів не було.
Ліки давалися завжди у період апірексії і одразу після припинення
приступу. Перші дози були частішими, а проміжки між останніми були
дедалі більшими, залежно від тривалості апірексії.
Золотуха
(8сго/иІО8І8)
Я спостерігав позитивну дію соку чистотілу (Сйеіісіопіит та)из),
який давали золотушним дітям по 30-60 крапель, а дорослим цей же
згущений сік - від 20 гранів до 0,5 драхми; кореня дивосилу (Іпиіа
йеіепішп), який давали від 2 до 6 гранів у порошку, разом з настоями
інших гірких рослин, а також декілька чашок відвару з листя горіха
(Іи§1апз ге£Іа) або потовчених і смажених жолудів чи настій підмаренника
(Саіііит уегит). Часто з успіхом вживали холодні й парові ванни, до яких
вдавалися влітку.
Захворювання очей
(Оркікаїтіа)
Захворювання очей, особливо у період загострення запального процесу,
вимагало сильного кровопускання у міцних людей, а також проносного.
Спочатку застосовувалися пом’якшувальні примочки, потім краплі для
очей з мідного купоросу (Сиргі зиИаз). Нарешті на потилицю прикладали
наривні пластирі. Кволим особам або дітям замість кровопускання ставили
п’явки108.
Кашлюк
(РЄГІШ8І8)
У дітей сангвінічного темпераменту109 лікування починають із
загального або місцевого кровопускання, хоча останнє є доцільнішим.
Ставлять п’явки або кровососні банки на скроні, за вухами, на груди або
670
флсу
на шийні вени. Кількість п’явок або банок визначається віком або
фізичною витривалістю хворих, тоді кашлюк буває не таким тривалим,
як завжди, і лікування скорочується; а якщо у дітей трапляється носова
кровотеча, то після неї настає швидке одужання. В усіх випадках
необхідне пом’якшувальне пиття, часто буває корисним блювотне, яке
пропонується одразу після кровопускання кілька днів підряд, як і
гірчичники під пахвами.
Круп
(Сгоир)
Лікування крупу може бути ефективним лише при появі ознак
хвороби, бо якщо не вжити заходів проти крупу при перших ознаках,
неминуче настає смерть, крім випадків, коли він виявляється у легких
формах. Йдеться про запобіжні засоби, або такі, що перешкоджають
утворенню плівкоподібного нальоту, який, закупорюючи повітряні шляхи,
утруднює дихання. Є всього два засоби домогтися цього, це кровопускання
та блювотне. Загальне кровопускання практикується щодо міцних дітей,
старших за чотири роки, на руці або на ногах; ставлять також п’явки на
передній частині шиї. Лікування малолітніх дітей обмежується лише
п’явками. Якщо кровотечі не зупиняють розвиток хвороби, то одразу ж
викликають блювоту за допомогою мідного купоросу, по 1/6 грана для
дітей від півроку до року; по чверть грана дво-трирічним дітям, третину
грана - 4-5 річним дітям та по одному грану - дітям 6-7 років. Одразу ж
після дії блювотного на передню частину шиї, там, де ставили п’явки,
накладають наривний пластир. Для щоденного пиття приписують настій
бузинового цвіту (8атЬиси$ пі§га), квіти ведмежого вуха (УегЬазсит
іЬарзиз) або липи (Тіїіа еигораеа).
У другому періоді часто доводиться знову вдаватися до блювотного і
поновлювати наривні пластирі; рекомендується парити ноги у розчині,
який подразнює, його готують з гірчиці, солі або оцту, застосовують і
зігрівальні купелі, в яких дитину тримають близько години, а потім
переносять у теплу постіль. Упродовж усієї хвороби приписують суворий
режим, дають легкі й ріденькі страви: вівсяну та ячмінну каші або кашу
з картопляного борошна.
Віспа, скарлатина, фальшива віспа, кір
(Уагіоіа уега, зсагіаіїпа, гагіоіа /аіяа, тогЬИІі)
При висипних захворюваннях звичайно рекомендується лише
вичікувальне лікування, щоб не завадити природному розвитку недуги;
приписують тепле пом’якшувальне та потогінне пиття, з застосуванням
відвару проскурняку (алтеї), настою насіння льону або бузинового цвіту.
Якщо дитина може витримати, то рекомендують дієту або ж дозволяють
споживати лише легкі страви, такі як ячмінна або вівсяна каші. На пер-
ший або на другий день хвороби, особливо при болях у горлі, часто
довкола шиї та на груди ставлять п’явки. Часто застосовують пом’якшу-
вальне полоскання, дітей наказують тримати у теплі впродовж усієї
хвороби та декілька тижнів після неї, адже саме тому, що селяни дають
пити дітям холодне та виводять їх на холод, так багато їх гине внаслідок
цих висипних хвороб.
Запальна лихоманка
Запальні лихоманки потребують з самого початку кровопускання -
ланцетом110 або п’явками. Якщо є ускладнення зі шлунком, дають
блювотне, якщо є запори, дають проносне. Приписують дієту і дають пити
пом’якшувальні і кислі напої. Цих засобів звичайно достатньо для
одужання, якщо немає ускладнень, викликаних іншими захворюваннями.
Пронос
(Віаггкоеа)
У перші дні проносу приписують пом’якшувальне пиття, клізми і
слизисті або наркотичні припарки на живіт, теплі ванни при сильних
болях.Дієта необхідна постійна, іноді вдаються до кровопускання і п’явок
на живіт, особливо при сильному подразненні й при тривалих болях; коли
ж запалення трохи заспокоєно, часто з успіхом застосовують одну-дві
ложечки товченої крейди (Саісіит сагЬопісит), розчиненої у настої м’яти,
щоб пронос не перейшов у хронічну недугу, її п’ють через одну-дві години,
доки не настане поліпшення, дозволяють споживати деякі ріденькі страви,
такі як каші з пшеничного борошна, до яких додають яєчний жовток.
Пізніше приписують настої гірких трав - золототисячнику і відвару кал-
гану (РоІепйПа егесіа), потім поживнішу їжу і, нарешті, невелику кількість
гіркої горілки.
Кривавий пронос
(Оухепіегіа)
Дизентерія вимагає майже завжди місцевих або загальних крово-
пускань на самому початку хвороби. До них доцільніше вдаватися, коли
хворі молоді й сильні; залежно від сухої, теплої чи холодної погоди

671
кровопускання роблять згідно з витривалістю, силою та віком хворих.
Іноді їх доводиться повторювати, але в міру. П’явки, поставлені на живіт,
завжди дають добрий ефект. Щоразу приписують дієту і назване вище
пиття, яке повинно бути теплим. Після кровопускання іноді застосовують
відвар із декількох маківок (Рарауег зотпіГегит) та теплу ванну, особливо
при сильних болях та безсонні, або кладуть на живіт теплі пом’якшу-
вальні припарки і намагаються вберегти хворого від простуди. Під кінець
хвороби вживають так само, як описувалося вище, крейду (Саісішп
сагЬопісиш) та в’яжучі засоби, такі як відвар з коренів калгану (Роїепііііа
егесіа) або кори в’язу (ІІІгпиз Іаеуіз Раїї). Після цього дозволяють легку,
таку як і при проносі, їжу, пиття, трохи згодом горілку, щоб відновити
сили.
Плеврит і пневмонія
(Ріеигііїх, Рпеитопіа)
При цих двох захворюваннях кровопускання є безперечно ефективним
засобом, його практикують негайно, повторюючи кілька разів, доки не
полегшиться дихання і не зменшиться наповненість пульсу. Іноді досить
одного кровопускання, особливо у літніх людей, воно найбільш придатне
для людей міцних, від 40 до 50 років, сангвінічного темпераменту або для
тих, що звикли пити горілку; молодим або ослабленим хворим ставлять
здебільшого п’явки.
Потім приписують пом’якшувальне пиття: відвар проскурняку (АкЬ-
аеа оГГісіпаїіз), настій насіння льону, квітів ведмежого вуха (УегЬазсит
іЬарзиз), відвар цибулі й моркви, підсолоджений медом. У деяких випадках
вживаються наривні пластирі.
Ревматизм
(Ккеитаіїмпих)
Лікування ревматизму, яким може бути вражена одна або кілька
частин тіла, є різним залежно від того, яка форма хвороби - гостра чи
хронічна. Гостра стадія ревматизму у людей молодих і міцних вимагає
одного-двох кровопускань у перший день його прояву, часто доводиться
пускати кров і наступного дня. Найчастіше цей метод дає позитивний
результат, але якщо кров пустили занадто пізно, то такого ефекту не буде.
Проте не слід вдаватися надто часто до сильних кровопускань. Потім
вживають розріджувальне й пом’якшувальне пиття, зокрема сироватку і
відвар коренів проскурняку (алтеї), бо потогінні засоби загалом шкідливі,
оскільки здебільшого наявне сильне природне потовиділення, що не
приносить полегшення. Якщо ці засоби не дали позитивних наслідків, або
якщо їх застосували занадто пізно, або вік, темперамент чи інші обставини
не дозволили кровопускання, доводиться застосовувати легкі проносні
засоби через кожні два дні. В усіх випадках необхідна дієта, особливо на
початку захворювання, а надалі їжа повинна бути легкотравною та у малій
кількості.
При лікуванні хронічного ревматизму іноді доводиться пускати кров
або ставити п’явки чи кровососні банки, якщо хворий молодий і
повнокровний. Добрий результат часто дають локальні кровопускання.
Жінкам їх слід робити на нижніх кінцівках, навіть під час менструацій;
але для літніх та ослаблених людей кровопускання недоцільне. Тоді
обмежуються потогінним засобом - настоєм бузинового цвіту, паровими
ваннами, пізніше - в’яжучими засобами. У подібних випадках я з успіхом
використовував відвари соснової кори (Ріпиз 8уІУЄ8ІгІ8) по 0,5-1 і навіть 2
унції на фунт води 4 рази на день.
Ерготизм
(Ег^оііятия)
Лікування ерготизму вимагає кровопускання або застосування п’явок
при появі ознак захворювання, накладання компресів з настою м’яти
перцевої (МепіЬа рірегіїа), м’яти блошиної (МепіЬа ри!е§іит) або лепехи
(Асогиз саіатиз) на болючі місця. Часто необхідні блювотні, а також
проносні засоби. Потім приписують відвар соснової кори (Ріпіі8 $у!уе8ІгІ8).
Кору я даю у відварі від 2-3 драхм до 0,5-2 унцій на 0,5-1 фунт води, хворий
повинен випити це за чотири рази протягом дня. Одночасно приписують
пити настій м’яти або валеріани (Уаіегіапа оЛісіпаїіз) по кілька чашок на
день, а поблизу затерплих кінцівок ставлять наривні пластирі. Примочки
з відвару соснової кори, розведеного з камфорною горілкою, придатні,
коли виникає загроза гангрени кінцівок, хоча при появі її ознак необхідна
ампутація.
Сифіліс
Неможливо вилікувати сифіліс, покладаючись лише на природу і
протизапальні засоби. Залежно від обставин необхідні загальні або
локальні кровопускання. Перш за все слід оберігати хворих від холоду й
вогкості, а згодом запропонувати і зовнішні ртутні препарати. їх не може
замінити жоден місцевий засіб. Натирають Пп^иепіит ЗиЬохубі Ьубгаг^угі
внутрішній бік ніг, стегон, іноді й рук. Розчин Нубгаг^ушт бісЬІогаШт по
З грани у шести унціях алкоголю, який дають по 1-2 драхми на півчашки
672
Т'І. Л& ф?ЛС$,
молока вранці й увечері, є найпоширенішим і найдоцільнішим засобом, бо
ртутні препарати - це найкращі й основні спеціальні засоби при лікуванні
сифілісу, якщо хвороба не дуже задавнена. Вони майже завжди дають
повне одужання; ртутні препарати стимулюють лімфатичну систему і
підвищують життєві сили. Разом з ними дають потогінні - такі як відвар
коренів сасапарелі (Зтіїах оШсіпаІе), дерева бакаута111 (биаіасшп оГГісіпаїе)
та настій з дерева сасафраса112 (ЗаззаГгаз оіТісіпаІе).
Водобоязнь (сказ)
(НубгорИоЬіа)
Лікування водобоязні, жертви якої час від часу з’являються зокрема
у селах, поблизу яких є багато вовків, вимагає якнайшвидше помістити
пораненого або вкушені частини його тіла в купіль, треба додати попіл
або сіль, потім слід припалити рани сильно розпеченим залізом; поставити
наривні пластирі і продовжувати лікування протягом 5-6 тижнів.
Цих засобів здебільшого достатньо, якщо їх вжити одразу ж після
випадку. В будь-якому разі треба заспокоїти хворого.
Не зупинятимусь на лікуванні водобоязні, коли вона вже розвинулась,
тому що всі відомі мені засоби, які пропонувались і розхвалювались у
лікуванні цієї жорстокої хвороби, сьогодні виявляються безсилими.
ПОЛІЦЕЙСЬКІ Й МЕДИЧНІ ЗАХОДИ
ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ЕНДЕМІЧНИМ
ТА ЕПІДЕМІЧНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ
У МАЙБУТНЬОМУ
Причинами переміжної пропасниці, як уже зазначалось, є вогка й
холодна погода; іноді - погане харчування та споживання недоброякісної
води; таким чином, особливу увагу слід приділити тому, щоб селянські
будівлі, які вже руйнуються, а зруби їх спорохнявіли, були відремонто-
ваними або перебудованими, щоб вони не були занадто тісними для всіх
мешканців, провітрювалися і, нарешті, щоб було достатньо палива у
холодну пору року; щоб бідняки, яких, зрештою, небагато, за винятком
Радомишльського повіту, мали одяг і взуття, здатні захищати їх від холоду
й вогкості (особливо під час польових робіт) та щоб селяни цього повіту
могли носити чоботи замість личаків, особливо взимку і в холоди; слід
заборонити пити їм болотну воду, тим більше, що майже скрізь можна
знайти добру воду, хоча й дещо далі; щоб у часи голоду, що, на щастя,
трапляється рідко у цьому краї, вони мали достатньо якісної їжі, щоб не
завжди були позбавлені м’яса та горілки. Профілактичні засоби в часи,
коли панувала пропасниця, полягали у помірному вживанні горілки,
настояній на полину, бобівнику, корені лепехи та перцю.
Золотуха часто спричиняється тими самими, що й названі вище,
чинниками, але нею хворіють переважно малі діти. У людей старшого віку
цю хворобу найчастіше викликає занадто тривале годування груддю,
особливо тоді, коли матері ослаблені, немолоді, хворі або вагітні; тобто,
коли їх харчування недостатнє та неякісне, внаслідок чого немовлята
споживають погане молоко. Таким чином слід негайно скрізь заборонити
матерям годувати грудних дітей більше року; завдяки цьому можна
запобігти досить часто золотусі та смерті багатьох дітей. Цьому сприяти-
муть і перелічені вище засоби, а також парові ванни або холодні ванни
влітку, які слід приймати час від часу і обережно.
Захворювання очей, як уже зазначалося, часто викликані дією
сонячних променів, а також занадто сильним їх сяйвом, що відбиває пісок,
та пекучим пилом; припинення випаровування шкірою також призводить
до того, що в зіниці ока утворюється центр подразнення, викликаючи
запалення. Отож, щоб попередити появу цієї хвороби, слід, наскільки це
можливо, уникати впливу цих чинників, часто промивати очі чистою
водою з допомогою чистої полотнини, не проводити ночі на відкритому
повітрі, не маючи належного одягу, щоб захиститися від холоду і вогкості,
які наступають після денної спеки. Пияцтво також сприяє захворюванню
очей, отож, слід, по можливості, заборонити пити.
Грип, кашлюк та круп, хвороби на які часто хворіють діти,
спричинюються несприятливими погодними умовами. Матерям слід не
переохолоджувати дітей, особливо тоді, коли ці хвороби набувають
характеру епідемії.
Причини кору, фальшивої віспи та скарлатини невідомі, вони
передаються через зараження. Віспі можна запобігти щепленням
новонароджених; але немає засобів попередження інших висипних
захворювань, хіба що тільки ізоляція хворих дітей, що дуже складно в
умовах села.
Запальна лихоманка виникає часто від перебування на сонці під час
важких польових робіт. Треба селянам остерігатися цієї хвороби, але
оскільки вона найчастіше є результатом зловживання горілкою, треба
заборонити, по можливості, вживати її у цей період.
Пронос і кривавий пронос, хоча останній подекуди буває заразним,
зумовлені передусім обставинами, які порушують процеси травлення,
отож, у період, коли вони поширені, слід заборонити вживання зіпсованих
та неякісних продуктів і пияцтво.
Плеврит, пневмонія і ревматизм завжди спричиняє припинення
дихання шкірою, тобто їм можна запобігти, тепло вдягаючись, не
?4ахолій.
673
вживаючи холодної чи крижаної води, особливо в стані спітніння; не треба
забувати також, що на ревматизм часто хворіють п’яниці.
Сифіліс завжди заразний; у зв’язку з цим не слід контактувати з
ураженими людьми, користуватися їхніми ложками, мисками, не їсти з
ними, не брати їх люльки; особливо - не цілуватись, бо при поцілунках,
зокрема на Великдень, багато хто підхоплює цю заразу.
Водобоязнь, або сказ, звичайно виникає внаслідок укусів скажених
тварин, зокрема собак і вовків; отож, перших треба вбивати при найменшій
підозрі на сказ, а також принагідно перешкодити збільшенню кількості
вовків у лісах.
У розділі про працю селян уже йшлося про засоби, до яких поліція
має вдаватися, щоб зменшити небезпеку, яка чатує на них при виконанні
різних робіт.
Розділ III
ПРО ЕПІЗООТИЧНІ113 ЗАХВОРЮВАННЯ
У Київській окрузі нерідко буває падіж серед волів, овець і свиней,
а саме: у волів - злоякісна, або заразна лихоманка, або заразний тиф; у
овець - овеча віспа; у свиней - параліч.
ПРО ЗАРАЗНИЙ ТИФ
У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ114
Відомості, які я дістав від ветеринарів, нічого не додали нового,
оскільки характер цієї епідемії залишається незмінним. Вона рідко
проявляється спонтанно, а завжди пов’язана з інфекцією; згубний
початок, який її викликає, діє цілеспрямовано на слизову оболонку тонких
кишок, потім на слизову шлунка, іноді й товстих кишок та легеневих
органів. Цей смертоносний чинник діє здебільшого дуже інтенсивно і
впливає також на нервову систему; таким чином він руйнує життєві сили
і призводить до раптової загибелі. В інших випадках знемога та занепад
сил передують появі лихоманки, потім наступає запалення слизових
оболонок шлунка й кишок, а також легеневих органів, про що свідчить
розтин одразу ж після загибелі, доки тіло ще не захолонуло, оскільки
відбувається він дуже швидко; так було виявлено гастроентерит з
ускладненнями легенево-запальних захворювань, мозок і печінка були
подразнені лише симптоматично, жовч виділялась у великій кількості.
За моїми особистими дослідженнями, проведеними у 1848 р. у Сквир-
ському повіті, при цій епідемії треба запобігати не стільки загальному зане-
паду сил, скільки руйнації, що загрожує внутрішнім органам та
оболонкам, а також швидкості, з якою зупиняється органічне збудження,
викликаючи повний занепад сил та швидку гангрену; бо чим інтенсивніше
запалення нутрощів, тим несподіваніше проявляються ці фатальні
симптоми. Звідси випливає, що серйозність цієї епідемії вимагає негайної
допомоги, але хіба відомо якої? Найбільш ефективне лікування не дає
результатів, іноді сама природа лише своєю могутністю приводить до
одужання без лікування, в той час як знання нічим не можуть допомогти,
коли життєвому началу завдано непоправної шкоди; то чи варто
намагатися щось робити, коли з’являються не такі згубні симптоми? Але
застосовуючи методично призначене лікування, можна врятувати від
неминучої смерті три тварини з чотирьох, в той час як, поклавшись на дію
природи, не більше однієї тварини з шести. З цього можна зробити
висновок, наскільки катастрофічно згубною є порада залишати тварин
напризволяще в очікуванні епідемії.
Велика кількість розрекламованих ліків, від яких пізніше відмовились,
оскільки нерідко вони лише сприяли смертності, змушує взагалі втратити
надію знайти ефективний засіб лікування серед найбільш стимулюючих
збуджуючих або найсильніших проносних, але такі засоби можуть лише
зашкодити при запаленні тканини; отже треба намагатися зняти
подразнення, яке веде до руйнації.
З іншого ж боку, кровопускання, за яке так часто ратували і якого,
здавалося б, потребує запальний характер цієї епізоотії, як показав досвід,
було визнано небезпечним, бо головний мозок раніше за інші органи став
місцем подразнення, і виникла загроза крововиливу, що слід передбачити
при великому прискоренні кровообігу з дуже вираженою подразливістю
нервової системи, та твердим частим і неповним пульсом; отже, при такому
швидкому розвитку хвороби треба діяти не гаючи часу, і лише за таких
обставин можливе кровопускання, та й то його треба робити обережно,
щоб зменшення кількості рідини в організмі не призвело до гангрени, до
чого є велика схильність, у такому випадку ставлять декілька п’явок на
голову або кровососні банки, потім роблять одне-два кровопускання на
хвості або на задніх кінцівках, які викликають відтік крові, після чого
наступає полегшення, що є добрим передвісником.
Заволоки115, якими так часто користуються для запобігання епідеміям
у багатьох місцях Сквирського повіту, щоб врятувати тварин, виявились
безрезультатними, вони можуть бути корисними лише тоді, коли
подразнення органів починає зменшуватись.
Хоча запальне ослаблення, характерне для бичачої зарази, нібито
вимагає застосування стимулюючих або, принаймні, тонізуючих засобів,
вони не доцільні, оскільки при подразненні слизової оболонки кишок слід
остерігатися, щоб ці засоби його не посилили і не призвели до гангрени.
674
фш?
ОСНОВНІ СИМПТОМИ ЗАРАЗНОГО ТИФУ
У РОГАТИХ ТВАРИН
7-й період. Понурість і похмурість тварин, велика чутливість хребта,
що виявляється в осіданні тіла при сильному натисканні на поперек,
голова нахилена, вуха опущені, вовна настовбурчена, передні кінцівки
розставлені, а задні до них наближені, згин спини, жар і місцеве тремтіння,
холодні роги й вуха, сильна спрага, сльозові очі, набряклі повіки,
виділення великої кількості густої мокроти з ніздрів, запор.
2-й період. Протягом другого-четвертого дня перелічені симптоми
виявляються з деякими послабленнями, потім настає різке загострення:
тварина часто лягає й встає; дихання коротке; набрякають бокові частини
обабіч хребта; іноді продовжується запор, але найчастіше є пронос.
3-й період. Настає звичайно на п’ятий день: прискорення пульсу до
70-80 ударів на хвилину; швидке дихання, посилення проносу, який стає
кривавим і дуже смердючим, емфізематозне набрякання молочної залози,
переміжне ослаблення пульсу; цілковита втрата сил. Тварина залишається
на ногах до останнього моменту і падає лишень за мить до смерті. Коли
вона доживає до шостого дня, то з’являється надія, якщо дочекається
восьмого, то звичайно залишається живою.
ПРИЧИНИ ЗАРАЗНОГО ТИФУ
Причини заразного тифу серед худоби вбачають у неякісному кормі
або скошеному на болотах сіні, у питті болотної стоячої води, або такої,
в якій вимочували коноплі або льон, важкій і тривалій праці волів, надто
великому скупченні худоби у вогких та нездорових місцях, але справжні
причини дотепер невідомі, і всі дослідження в цьому плані виявилися
марними. Відомо лише, що ця епізоотія поширюється на великі відстані
від місця, де вона виникла. Вона охоплює розлогі простори, майже
повністю спустошуючи їх, хіба що їй поставлять якусь перепону; нарешті,
немає сумніву, що випари, які її викликають, подібні до чуми, осідають
на великій кількості предметів, саме завдяки ним вона здебільшого
поширюється на значній відстані від місця виникнення.
ЛІКУВАННЯ
Ветеринарна медицина менш розвинута, ніж лікування людей, і хоча
заразний тиф великої рогатої худоби часто спостерігали й описували,
лікування його все ще мало відоме. Те, що я з певним успіхом застосував
у своїй економії у 1848 р. і пропагував всюди, де зустрічався з епідеміями,
полягає у вжитті таких засобів.
Перший період. Перш за все потрібна сувора дієта; застосування пом’як-
шувальних, масляних та мильних клізм, приготованих з відвару лляного
насіння, олії й мила, зокрема, відвар кореня проскурняку (алтеї), мальви
лісової або насіння льону, ячменю, вівса, жита або навіть висівок, його іноді
підкислюють оцтом; або залежно від пори року відвар плодів диких груш,
вишень чи буряків; згодом - пиття з лляною олією, іноді з м’ясним відваром
(вони з успіхом застосовувались у Франції під час епідемії, що мала місце в
провінції Солонь у 1843 р.); коли вже з’явиться пронос, а випорожнення
смердюче і виділяється у великій кількості, викидаючись далеко і сильно,
доброго результату можна досягнути при питті великої кількості рідини з
неве. икою дозою англійської солі116 або кремортартару117.
У другому періоді, коли хвороба протікає майже невідчутно, слід
давати нашатирну оцтовокислу сіль(Аттопіит асебсит)118, після якої
наступає значне полегшення, після цього слід застосувати збуджувальні
ліки у дуже помірних дозах, аби викликати лише повільне, легке й
поступове збудження, хоча треба остерігатись виникнення подразнення.
У третьому періоді не давати Аттопіит асеїісит, а давати гіркі
відвари, напр., з полину, вербової або соснової кори, але й тоді треба діяти
повільно і застосовувати їх лише при зменшенні подразнення.
ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАСОБИ
Я маю підстави вважати, що насамперед завдяки профілактичним
засобам, незважаючи на існування епізоотії в сусідніх місцях, вдалося
уникнути поширення зараження. З моменту появи епідемії хворих тварин
відділяють, припиняють будь-які посередні й безпосередні контакти між
тваринами, якщо вони хворі, або є така підозра; навіть не дозволяють
жодних відвідувань людям, які доглядають хвору худобу у сусідніх селах,
не пускають у хлів інших свійських тварин, навіть собак, котів, курей, хлів
потім обкурюють хлоркою, чистять, а жолоб замінюють або миють
окропом. Коли дозволяє погода чи пора року, тварин випускають на сухі
місця, стелячи їм солому, і таким ось чином уникають зараження.
Отже, було б добре, якби у періоди епізотії влада встановлювала
карантин, що завадило б чужій худобі переносити заразні міазми, особливо
на ярмарках і торгах.
Я також вважаю, що небезпечно здирати шкіру з здохлих від тифу
тварин і що їх слід одразу ж глибоко закопувати у землю, щоб собаки не
змогли їх вирити.
Додам також, сумнівно, щоб м’ясо хворих тварин було шкідливе для
споживання, але розважливіше відмовитися від нього, тим більше, що воно
погане на смак, прісне, а бульйон не наваристий і відразливий.
/ільбалш
ОВЕЧА ВІСПА119
Симптоми. За три-чотири дні до появи висипу тварина стає сумною
й понурою, одночасно уповільнюється хода, втрачається апетит, тьмяніють
очі, хилиться донизу голова; їй важко утримуватись на ногах, посилюється
серцебиття; згодом на місцях, де немає вовни, з’являються червоні плями,
а інтенсивність симптомів водночас зменшується. Ці плями поступово
перетворюються у поодинокі або суцільні гнійнички різного розміру без
вінчика, як буває при щепленні у людини, - одні круглої, інші овальної
форми. Ці гнійнички, які впродовж чотирьох-п’яти днів залишаються
твердими і запаленими, починають потім гноїтися, далі потроху гаснуть,
біліють і пом’якшуються. У цей час знову з’являється жар, він триває ще
чотири-п’ять днів; пізніше гнійнички починають сохнути, це завершується
через п’ять-шість днів, тоді наступає одужання. Ось так проходить
хвороба, якщо вона нескладна. Але якщо віспа нетрадиційна, то перелічені
вище симптоми тримаються подекуди і на сьомий-восьмий день і
залишаються весь час при появі висипу ще з більшою інтенсивністю,
гнійники збільшуються і зливаються іноді у невеликі, іноді у величезні,
повіки набрякають, на них теж з’являються прищики, тоді повіки
склеюються й закриваються; очі тьмяні, ніби запилені й погаслі, часто
з’являється нагноєння, яке їх нищить. Потім - глибокі виразки, які досить
часто з’являються після гнійничків, гангрена, каріоз або анкілоз кісток;
з ніздрів тече смердючий сукровичний гній, дихання важке, часте і хрипле;
з дихальних шляхів чується нестерпний нудотний запах, смердючий
пронос, а далі через 15-30 днів від початку хвороби наступає смерть.
Причини овечої віспи. Вони дуже неясні, відомо лише, що вони
епідемічні і легко передаються.
Лікування й профілактика. Багато хто з селян вірять, що цю хворобу
насилає злий дух, і тому полишають її на волю природи; отож, вона дуже
спустошує стадо, коли там з’являється, бо вони не вживають жодних
заходів, щоб її спинити. Тим часом селяни, які мають здоровий глузд,
погоджуються на щеплення віспи, попереджувальне значення якого не
підлягає сумніву; щоправда, ізоляція є найкращим профілактичним
засобом, а потім уже потрібне щеплення, яке всюди давало успішні
результати. Щеплення проводиться на боках грудної клітки, де відсутня
вовна, або на задній частині ліктя.
Хоча лікувати віспу й важко і не завжди успішно, все ж вдалося
вилікувати третину, а часом більше половини стада, напоюючи тварин
відваром борошна з ячменю, вівса та висівок, тримаючи їх у теплому хліві,
не випускаючи у вологу, дощову і холодну погоду.
Я не згадуватиму про ряд сміхотворних засобів, якими користуються
селяни, дія яких, хоча й нешкідлива, але зовсім незначна.
ПАРАЛІЧ СВИНЕЙ120
Найбільш поширеною й смертельною з епізоотій, які трапляються у
різні періоди серед свиней Київської округи, є параліч цих тварин.
Симтоми. За кілька днів перед захворюванням тварина стає сумною
і понурою, потім помічається уповільненість ходи, жар в області поперека,
їй важко утримуватись на задніх кінцівках, тварина починає кульгати,
волочить за собою задні кінцівки, нарешті, наступає їхній повний параліч,
що супроводжується втратою апетиту. Тварина худне; потім з’являється
пронос, що веде до великого ослаблення, і смерть на п’ятий-сьомий день,
рідко коли пізніше.
Лікування і профілактика. Я бачив, як при паралічі свиней з успіхом
застосовували суміш ягід ялівцю Ципірегиз соттипіз), сірки й камфори,
даючи хворим тваринам ложечку цієї сумішіу щодня разом з водою й
висівками, водночас поперек натирали маззю, яка складалася з однієї унції
смальцю, однієї драхми шпанських мушок і 3 драхм терпентинної олії121
(Оіеит ТегеЬіпіЬіпае).
Мені нічого невідомо про профілактичні засоби та догляд.
676

До розділу “Місцезнаходження”
(Коментарі Георгія Білявського і Олени Брайчевської)
1.	“ . .. рівнини перетинаються долинами, ярами, пагорбами і горами . . .”
Згадані товариства розташовані переважно в межах сучасних Києво-Святошииського,
Васильківського та Обухівського районів Київської області, а колишній Радомишльський
повіт - у межах Житомирської області, які за своїми природними умовами суттєво відрізня-
ються (Маринич О.М., Ланько М.І., Тименко П.С. Фізична географія України. - К., 1982. -
208 с.; Атлас природньїх условий и природньїх ресурсов Украипской ССР. - М., 1978. - 174 с.).
2.	“ . . . вони загалом родючі. . . ”
Автор не наводить географічних характеристик території згаданих товариств (клімат,
ландшафт, склад грунтів тощо), а родючість чи бідність земель пов’язує тільки з рельєфом.
Описувана територія належить до Київського плато з досить розчленованими долинами
річок Тетерів, Здвиж, Ірпінь, Либідь та їхніми притоками, рельєфом, ускладненим моренно-
горбистими льодовиковими утворами (Маринич О.М., Ланько М.І., Тимченко П.С. Фізична
географія України. - К., 1982. - 208 с.; Атлас природньїх условий и природньїх ресурсов
Украипской ССР. - М., 1978. - 174 с.).
3.	“ ... а у Фастівському і Веприківському товариствах зустрічаються розлогі рівнини. “
Навпаки, ця місцевість - одна з найбільш розчленованих у Київській області (Мари-
нич О.М., Ланько М.І., Тимченко П.С. Фізична географія України. - К., 1982. - 208 с.; Атлас
природньїх условий и природньїх ресурсов Украипской ССР. - М., 1978. - 174 с.).
4.	“У Київському повіті та на берегах Дніпра багато гір . . . ”
“Гори”, які мав на увазі Д.П.Де ля Фліз, насправді являють собою моренно-льодовикові
або денудаційно-ерозійні утвори земної поверхні (ози, ками, моренні горби, еолові кучугури
тощо). (Маринич О.М., Ланько М.І., Тимченко П.С. Фізична географія України. - К., 1982. -
208 с.; Атлас природньїх условий и природньїх ресурсов Украипской ССР. - М., 1978. - 174 с.).
5.	“ . .. вони досить високі у Спіайківському, Трипільському, Випіачівському, Жуківському,
Обухівському . . . товариствах. "
Це всесвітпьовідомі Канівські гляціодислокації, більш відомі широкому загалу як
Канівські гори. Вони являють собою найбільш підвищені ділянки рельєфу в межах сучасних
Київської та Черкаської областей (Маринич О.М., Ланько М.І., Тимченко П.С. Фізична
географія України. - К., 1982. - 208 с.; Атлас природньїх условий и природньїх ресурсов
Украипской ССР. - М., 1978. - 174 с.).
6.	"Кілька невисоких гір є біля Чорнобиля . . . ”
Це найбільш східні відроги Придніпровської височини.
7.	“ . . . ще довго страждали від цієї повені.
Села Злодіївка (сучасне - Українка) та Віта (сучасне - Віта-Поштова) знаходяться в
низинних заплавах річок Віти і Стугии і в минулому столітті досить часто потерпали від
весняної повені. У 1820 р. повінь була значно вищою від норми і тому збитки селян від неї
були досить відчутними. Повінь 1845 р. була однією із найбільших за десятиріччя. Рівень
води в Дніпрі в описуваному районі піднявся більш як на 6,2 м. Ця катастрофічна повінь,
яка зруйнувала населені пункти не тільки в описуваному районі, айв більшості басейнів
річок Середнього Подніпров’я, була викликана дуже сніжною зимою 1844-1845 рр., а також
пізньою (10-15 квітня) весною. (Швец Г.И. Вьідающиеся гидрологические явлення на юго-
западе СССР. - Л., 1970. - С.210).
8.	"їхні втрати становили понад 400 срібних карбованців. “
Великі збитки селян цієї місцевості, про які повідомляє автор, були наслідком саме
катастрофічної повені 1845 р. Тепер такі повені трапляються значно рідше внаслідок
зарегульованості стоку Дніпра (каскад водосховищ, будівництво численних дамб уздовж
комунікаційних шляхів, меліорації, інтенсивного поверхневого і підземного водовідводу).
9.	"Місцевість поблизу річки Прип ять часто терпить від повені. “
Це спричинено тим, що у цьому районі долина річки Прип’ять дуже низинна і щорічно
весною заливається повенями.
10.	"Нас височинах лежать у Київському повіті Спіаіїківське, Черняхівське, Трипільське,
Випіачівське, Жуківське, Обухівське, Білогородське, Хопіівське, Гвоздівське, Бугаївське
товариства . . . ”
Ці підвищення за походженням є моренними горбами досить значної висоти.
11.	"Річка Дніпро тече з півдня на північ ...”
Тут, очевидно, помилка. Дніпро тече з півночі на південь.
12.	"Уша ...”
Уша - це річка Уж, права притока річки Прип’ять.
13.	"Річка Прип’ять бере свій початок у Мінській губернії, тече з півдня на північ, потім
з півночі на південь ...”
Річка Прип’ять бере свій початок у районі Шацьких озер і тече із заходу па схід до
сучасного білоруського місга Мозир, а потім повертає па південний схід.
14.	"Річка Унава бере початок біля міста Новограда-Волинського, тече із сходу на
захід . . . ”
Насправді річка Унава тече із заходу на схід.
15.	"Якість води ...”
На період середини XIX ст. характеристика якості води, зроблена автором, цілком вірна.
Більшість вод, як річкових так і грунтових, була високої питної якості й прозорості. В

677
районах боліт, через наявність у водах сполук заліза, вони мали неприємний присмак,
рудувато-жовтий колір і підвищену кислотність. Сьогодні ж всі поверхневі й ґрунтові води
па цій території дуже забруднені продуктами людської діяльності (нітратами, пестицидами,
які потрапляють у воду із сільськогосподарських угідь, важкими металами, особливо вздовж
шосейних доріг і навколо міст Київ, Чернігів, Біла Церква та ін.). Поверхневі й грунтові води
майже на всій території північної частини описуваного регіону після катастрофи па
Чорнобильській АЕС у 1986 р. забруднені ще й радіонуклідами в різних кількостях (Націо-
нальна доповідь України “Навколишнє середовище і розвиток” па конференції ООН. - К.,
1992.-44 с.).
16.	“ . . . вона сягає від 20 до 70 . . . ”
У даному випадку мова, очевидно, йде не про абсолютну висоту моренних пагорбів над
рівнем моря, а про їхню відносну висоту над рівнем Дніпра.
17.	“ . . . туаз. .. ”
Т у а з (франц. іоізе) - одиниця виміру довжини, яка використовувалася в різних країнах
до введення метричної системи мір. У Франції 1 туаз = 1,949 м. У російському варіанті тексту
висота пагорбів наводиться в сажеиях. Сажень - одиниця довжини, відома з часів Київської
Русі. До XVIII ст. величина сажня не була сталою. З XVIII ст. 1 сажень = 2,1336 м. З
введенням метричної системи мір туаз і сажень, як одиниці виміру довжини, не вико-
ристовуються.
18.	“ . . . від гіперборейських вітрів.
Гіперборейський вітер означає північний вітер (від грецького ЬурегЬогеіоз - північний).
19. “ . . . до Миколаєва. “
Тут очевидна помилка: місто Миколаїв знаходиться не на Дніпрі, а па Південному Бузі.
На жаль, сьогодні вже неможливо дати аналогічну характеристику етапу лісистості
описуваного краю. Хоча в межах України ця частина Полісся ще залишається однією з
найбільш заліснених територій, велику кількість лісів тут вирубано і знищено внаслідок
людської діяльності. Корабельного лісу тут вже не існує майже 100 років. Єдиними
острівцями згаданих Де ля Флізом лісових ландшафтів є заповідні ділянки, але й тут має
місце браконьєрство і знищення флори.
20.	“ . . . скель ...”
Характеризуючи грунти, автор поділяє територію па зайняту і незайняту лісами.
Останню він називає просто “землі”. Загалом характеристика грунтів об’єктивна. В південній
частині території колишньої Київської губернії переважають малогумусні чорноземи, в
центральній частині - дерново-підзолисті, піщані, глинисто-піщані на льодовикових
відкладах і моренні, на півночі - дерново-слабопідзолисті грунти, а в заплаві Тетерева - лучні.
“Каменями” па даній території є виходи давніх порід Українського кристалічного щита па
узбережжі Тетерева і Росі (Атлас природних условий и природних ресурсов Украипской
ССР. -М., 1978.- 174 с.).
21.	“У Київській губернії, особливо у Фастівському маєтку Васильківського повіту, степів
досить багато."
Згідно із сучасним географічним районуванням, південна частина колишньої Київської
губернії належить до степової зопи; північна - до зони змішаних лісів.
22.	"Підгрунтя землі...”
Візуальний опис порід, що підстеляють грунти, в цілому правильний. Ґрунти Київщини
сформовані переважно па водно-льодовикових, моренних, давиьоалювіальних відкладках, а
також продуктах вивітрювання кристалічних порід. Саме останні і є зазначеною автором
білою глиною (Маринич О.М., Ланько М.І., Тимченко П.С. Фізична географія України. -
К., 1982. - 208 с.; Атлас природних условий и природних ресурсов Украипской ССР. -
М., 1978.- 174 с.).
23.	“ . .. дуже рідко до 30° ...”
Наведені кліматичні характеристики правильні. Реомюр - температурна шкала
(запропонована в 1730 р. французьким вченим Репе Антуапом Реомюром), в якій інтервал
між точкою плавлення льоду і точкою кипіння води поділяється па 80 рівних частин.
24.	“ . .. можуть виконувати важкі роботи, рідко хворіють і, відповідно, придатні як для
польових робіт, так і для військової служби.
Природні умови Київщини середини XIX ст., описані Де ля Флізом, були сприятливі
для проживання, і населення відзначалося здоровим як фізичним, так і моральним станом.
Сьогодні ж Київщина - один із пайпесприятливіших екологічних районів завдяки
антропогенній діяльності. Найбільшої шкоди здоров’ю людей і довкіллю завдала аварія на
ЧАЕС 1986 р. Тисячі гектарів земель і лісів виведені з нормального функціонування. Сотні
тисяч людей змушені переселитися, оскільки місця їхнього проживання виявилися
радіаційно забрудненими. Значно зріс, у 6 - 8 разів, рівень захворюваності населення, а рівень
смертності - майже вдвічі (Національна доповідь України ... - К., 1992. - 44 с.).
25.	“ . . . нерідко призводять до пожеж, від яких іноді гинуть люди й тварини. “
У паш час кліматичні умови Київщини теж значно змінилися як в результаті глобальних
змін клімату, так і в зв’язку з мікрокліматичними змінами, викликаними створенням
водосховищ, осушенням боліт і вирубкою лісів.
26.	"Такі обставини часто викликають переміжну пропасницю весною, а ще більше
восени, ревматизм, водянку, цингу, вони, можливо, сприяють розвитку у цих місцях жорстокої
ендемічної хвороби, яку називають ковтуном.
Тепер перелічені автором хвороби трапляються у цих краях дуже рідко завдяки кращим
медико-санітарпим умовам життя. Однак внаслідок забрудненості повітря, грунтів і вод, а
також продуктів харчування важкими металами (промислові та автотранспортні забруд-
нення), пестицидами та радіонуклідами жителі сіл і міст хворіють іншими, не менш тяжкими
хворобами: від алопеції до ряду захворювань крові, нирок, шкіри, алергії (Національна
доповідь України ... - К., 1992. - 44 с.).
До розділу “Природні продукти”
(Коментарі Георгія Білявського і Олени Брайчевської)
27.	“ . . . з неї можна було б виплавляти чавун ...”
Видобуток і обробка болотної руди органічного походження, родовища якої були
локальними і невеликими, та виплавка заліза для виготовлення різноманітних виробів із
нього для місцевих потреб зараз уже не провадяться.
28.	“ . . . самородний бурштин . .. біля села Старі Петрівці...”
У районі села Нові Петрівці та міста Вишгород по берегах Київського водосховища ще
дотепер можна знайти окремі шматочки бурштину, однак родовищ промислового значення
тут немає. Основними корисними копалинами сьогодення па цій території є прекрасні
гранити, лабрадорити (Східна Житомирщина) та пісок Іртиського родовища, невеликі
поклади бурого кам’яного вугілля і торф.
До розділу “Гриби”
(Коментарі Олени Брайчевської)
29.	“ . .. гнойовик сірий ...”
Цей гриб містить у собі токсин - коприн, який не розчиняється у воді, але розчиняється
у спирті. Тому отруєння цими грибами бувають тільки при вживанні їх одночасно з алкоголем
{Вассер С.П. Сьедобпьіе и ядовитьіе грибьі Карпат. - К., 1990. - С. 80.).
ЗО.	“ . . . Ьісорегсіоп Ьоуііїа ...”
Знайти відповідний аналог цього гриба за сучасною латинською номенклатурою грибів
без відповідного малюнку неможливо.
31.	“ . . . порхавка гігантська ...”
Цей гриб автор вважає отруйним. Але порхавка гігантська є їстівним грибом, який
містить антибіотичну речовину - кальвацин і навіть використовується в народній медицині
при лікуванні окремих хвороб нирок (Вассер С.П. Сьедобньїе и ядовитьіе грибьі Карпат. -
С. 125-126.).
До розділу “Царство тварин”
(Коментарі Олени Брайчевської)
32.	“Цпіо ІіПогаїіз ...”
У сучасній номенклатурі молюсків така назва відсутня. Очевидно, автор використовує
назву Ціно 1і((ога1І8 як спільну для всіх великих двостулкових молюсків, які належать до
родини наяд - Цпіопісіае: Ціно - перлівниця та Цпіо апобапіа - беззубка.
33.	"Неііх .. . петогаїіз. “
Називаючи вид Неііх петогаїія поширеним у Київській губернії, автор помиляється.
Ймовірно, в даному випадку йдеться про Сераеа уіік!о-Ьопєп8І8 - лісового слимака, більш
характерного для лісів Західної Європи.
34.	“ . .. дощові черв яки ...”
Дощові черв’яки не належать до кишечних паразитів людини.
35.	“ . . . не зможе протистояти бурям.
Верхівку дерева зрубають не для того, щоб його пе зламала буря, а щоб стовбур став
товщим і на такому дереві можна було влаштувати штучну борть. Крім того, це було
своєрідним знаком власності і вже ніхто пе мав права його зрубати (Зеленин Д.К. Восточпо-
славяпская зтиография. - М., 1991. - С. 108).
36.	“ . .. селяни мають дуже винахідливе пристосування, щоб на них залазити, що
вимагає багато спритності й великої вправності. “
Тут, очевидно, йдеться про жеиь, лезиво та пліть, за допомогою яких селяни залазили
на дерево і добували мед із бортей {Зеленин Д.К. Восточпославяиская зтнография. - С. 108-
113; Грінченко Б.Д. Словник української мови. - К., 1958. - Т. 1. - С. 479; Т. 2. - С. 353).
37.	“Кажуть, що такі вулики придумали татари, хоча й неможливо встановити час, коли
вони навчили цьому мешканців краю. “
Бортництво є одним із найдавніших слов’янських промислів. Перші згадки про нього
зустрічаються у візантійських писемних джерелах середини І тис. н. е. Посуд із залишками
меду, віск, а в одному випадку навіть обгорілі шматки дупла із сотами і медом було знайдено
при розкопках слов’янських поселень VIII—IX ст. Мед і віск вважалися одним із основних
багатств давньоруських земель у X—XIII ст. У цей час вже існували інші види бджільництва,
зокрема: природне дуплове бортництво і бджільництво з вуликами-колодами. Традиційно
займалося бортництвом і українське селянство в XIX ст. Тому твердження автора, що описані
вулики придумали татари, не відповідає дійсності (Славяне Юго-Восточной Европьі в
предгосударственньїй период. - К., 1990. - С. 376; Археология УССР. - К., 1986. - С. 470;
Розов С.Н. Очерки по истории отечествеппого пчеловодства. - М., 1972; Пашкевич Г.О.,
Петрасенко В.А. Землеробство і скотарство в Середньому Подніпров’ї в УПІ-ІХ ст. //
Археологія. - 1982. - Вип. 41. - С. 46-62).
38.	“ . . . у Литві...”
Описувана автором територія Київської губернії входила до складу Великого князівства
Литовського з середини XIV ст. до утворення Речі Посполитої у 1569 р. Але незрозуміло,
чому автор називає цю територію Литвою у середині XIX ст.
39.	“ . . . мед зустрічався дуже рідко, бо загальне низинне положення краю утруднює
будівництво погребів, які б не затоплювала вода навесні
Це суперечить сказаному вище, що “бджоли досить поширені у Київській губернії і в
багатьох селах селяни тримають пасіки”.
40.	“ . . від цього і місяць називають червень ...
Слово “пурпуровий”, яке вживає Де ля Фліз, є аналогом слова “червоний”, від якого
походить назва першого місяця літа - червень.
41.	“ . . автора цього краю Милослава ...”
Кого має па увазі Де ля Фліз, невідомо.
42.	“ . . екю. “
Екю- старовинна французька золота монета (з XIII по XVII ст.) і велика срібна
(з XVII по XIX ст.).
43.	“ . . рибалочка голубий ...”
Рибалочка голубий не належить до хижаків, це рибоїдний птах.
До розділу “Хвороби, поширені у губернії”
(Коментарі Юліани Філіпової)
44.	"До епідемічних та заразних хвороб. . . ”
Епідемія (від грецьк. ері - серед та с1етпо8 - народ) - поширення будь-яких
інфекційних хвороб, що значно перевищують рівень звичайної захворюваності на певній
території. Зумовлена соціальними та біологічними чинниками.
45.	"До ендемічних захворювань у Київській губернії. . . ”
Ендемія (від грецьк. епдето8 - місцевий) - постійне існування в даній місцевості
певних захворювань, зумовлених її природними особливостями і своєрідними умовами житія
населення.
46.	"Пропасниці, іноді легкі весною, стають тривалішими влітку . . . ”
Інакше -малярія (від італ. таїа агіа - погане повітря), інфекційне захворювання
людини з характерними приступами лихоманки та анемією. Переносники - малярійні комарі.
На сьогоднішній день у зв’язку з поліпшенням побутових умов та гігієни випадків захворю-
вань малярією майже не існує.

679
47.	"Золотуха поширена передусім серед дітей ...”
Термін, що вийшов з ужитку; частково відповідає сучасному уявленню про туберкульоз
шкіри та лімфатичних вузлів у дітей.
48.	"Очні захворювання виявляються влітку”.
Запалення оболонки ока, переважно інфекційного характеру. Причиною хвороби може
бути вплив різноманітної променистої енергії, зокрема сніжної, сонячної, або механічне
подразнення.
49.	"У Київській губернії цинга трапляється зрідка ...”
У російському варіанті тексту Де ля Фліз називає цю хворобу “цинготіюй болезпью”.
Цинга спричинена нестачею в організмі людини вітамінів С і Р.
50.	"Ковтун - це, як відомо, скуйовджене волосся ...”
Сучасна назва - трихоспорія, ускладнення, викликані екземою, вошивістю
(педикульозом), грибковими, а також, різноманітними захворюваннями волосся. Джерело
зараження досі невідоме. У деяких місцевостях ковтун мав іншу назву - гостець. Так само
називали ревматизм та артрит. Мабуть, така плутанина у назвах призвела до того, що Де ля
Фліз об’єднав ці хвороби у такий спосіб, коли одна з них була причиною, а інша - наслідком,
але в сучасній медицині підтвердження взаємозв’язку цих хвороб пе існує.
51.	"Ерготизм (злий корч) зустрічається у деяких повітах Київської губернії. . ”
Це захворювання викликається отруєнням ріжками - рід сумчатих грибів, що паразиту-
ють па рослинах, передусім па житі. Вони містять алкалоїди, які стають причиною отруєння.
До розділу
“Причини ендемічних захворювань”
(Коментар Юліани Філіпової)
52.	Причини виникнення захворювань, які наводить Де ля Фліз, загалом відповідають
дійсності. Природні умови, гігієна, якість їжі - все це визначено сучасною медициною як
зовнішній фактор виникнення хвороб.
До розділів
“Житло”, “Одяг і взуття”, “їжа і напої”
Коментарі див. у “Етнографічному описі ...” (Де ля Фліз Д. П. Альбоми. - К., 1996. -
Т.1. -С. 173-176).
До розділу “Про селянські заняття”
(Коментарі Валерія Старкова)
53.	" . . . через двадцять років ...”
Де ля Фліз мав на увазі термін військової служби рекрутів, який в Російській імперії
па початку XIX ст. складав двадцять п’ять років. Після 1834 р. він був знижений до двадцяти
років з наступною п’ятирічною відпусткою. Новий термін протримався до 1855 р., коли він
був зменшений до дванадцяти років з наступною трирічною відпусткою. Цим і пояснюється
те, що Де ля Фліз говорить і про “двадцять п’ять” і про “двадцять” років військової служби.
54.	"Землеробство, як відомо . . . ”
В російському варіанті тексту бачимо дещо інший перелік того, що має на увазі під
терміном “землеробство” Де ля Фліз.
55.	"Хоча можна помітити й різницю ...”
Наведена Де ля Флізом протилежність між фізичними типами хліборобів родючих
земель Київського і Васильківського повітів та неродючих земель Радомишльського повіту
нагадує більше літературну антитезу, щоб зайвий раз підкреслити різні умови хліборобства
в згаданих повітах Київщини. Що ж стосується фізичного типу мешканців згаданих
місцевостей, то практично відмінності між ними пе спостерігаються.
56.	“ . . . однак надмірне споживання горілки ...”
Де ля Фліз неодноразово звертається до теми вживання мешканцями Київщини
алкоголю. З цього приводу див. прим. 114 до “Етної рафічного опису .. . ”(с. 193). Поза
сумнівом, Де ля Фліз був рішучим противником надмірного вживання алкоголю.
57.	" . . . щоправда, в останні роки пияцтво трохи зменшилось”.
У російському варіанті тексту ця фраза відсутня.
58.	“ . . . або ж як ковтун ...”
У російському варіанті тексту згадка про ковтун відсутня.
59.	" . . . теслярів . . . рибалок”.
У російському варіанті тексту, крім перерахованих фахівців, згадуються “железпики”
та “мельники”.
60.	"Частина заможних селян . . . перевозять . . . товари ...”
З приводу чумацтва па Київщині див. прим. 102 до “Етнографічного опису .. . ”(с. 192).
61.	"Мешканці деяких товариств . . . набутим навичкам”.
У російському варіанті тексту сюжет про бортництво викладено значно стисліше.
До розділу
“Про вплив звичаїв та обрядів на хвороби”
(Коментарі Валерія Старкова)
62.	" . . . Існує звичай ... на Великдень . . . впродовж усього свята”.
Звичай, коли після тривалого семитижневого посту спостерігалося надмірне вживання
їжі та напоїв, зберігся в деяких рисах дотепер, особливо в сільській місцевості.
63.	“ . . . стають рахітичними ...”
Рахіт (гйасЬіііз) (лат.) - гіповітаміноз Д у дітей молодшого віку, що характеризується
порушенням фосфорно-кальцієвого обміну в організмі.
До розділу
“Ендемічні та заразні захворювання”
(Коментарі Юліани Філіпової)
64.	'Трип”
У XIX ст. вживалась інша назва цієї хвороби - іпфлюепца.
6$0

65.	“Кашлюк”
Гостре інфекційне захворювання, переважно у дітей, яке супроводжується судорожним
кашлем.
66.	“Круп”
Ця хвороба характеризується охриплим голосом, уривчастим кашлем та важким
диханням. Розрізняють два види крупу: дифтерійний і фальшивий. Останній спостерігається
здебільшого у дітей як вияв ларингіту.
67.	“ . . . який назвали озоном ...”
У перекладі з грецької озон - пахнути; О3 - газ синього кольору з різким запахом,
сильний окислювач. Входить до складу повітря. Велика кількість чистого озону діє на орга-
нізм людини як отрута, але цей газ не є причиною епідемій. Очевидно, що припущення Де
ля Фліза відносно озону не є слушним. У сучасній промисловості озон використовується для
знезаражування води та повітря.
68.	“Кір, скарлатина, віспа і фальшива віспа ...”
Усі ці хвороби є гострими інфекційними, па них хворіють переважно діти. Після
одужання виробляється імунітет. Запобігти віспі можна було, зробивши щеплення. Тоді
хвороба проходила у легкій формі і отримала назву фальшивої віспи. За останні десятиліття,
внаслідок широкої імунізації населення, ця хвороба практично ліквідована.
69.	“Запальна лихоманка”
У XIX ст. під цією назвою було об’єднано ряд хвороб, що супроводжувались подібними
симптомами - високою температурою, ознобом, жаром, загальною слабкістю.
70.	“Пронос і кривавий пронос”
Пронос (діарея) у даному випадку викликано отруєнням недоброякісною їжею.
Щодо кривавого проносу (дизентерії), то Де ля Фліз правильпо зауважив, що дизентерія
є заразною хворобою, яка супроводжується ураженням товстих кішок та загальною
інтоксикацією. Збуджувачі - бактерії з роду шигелл. Зараження відбувається через їжу, воду,
комах та хворих людей.
71.	“Азіатська холера”
Гостре інфекційне захворювання, викликане холерним вібріоном. Розроблена на початку
XX ст. система боротьби з епідемічними захворюваннями дозволила обмежити поширення
холери.
72.	“Плеврит, пневмонія”
У російському варіанті тексту Де ля Фліз називає плеврит - “ко лотье в боку”. Плеврит -
запалення плевральних листків, що супроводжується підвищенням температури, кольками в
боці та задишкою. Запалення легенів (пневмонія) - група захворювань легенів, викликаних
вірусом.
73.	“Ревматизм”
Де ля Фліз помилково відносить цю хворобу до епідемічних. Це інфекційно-алергічне
захворювання з ураженням сполучної тканини та серцево-судинної системи. Хід хвороби
переважно хронічний з загостренням.
74.	“Сифіліс”
Хронічне інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Можливе
побутове зараження.
75.	“Водобоязнь (Сказ)”
Водобоязнь, або сказ - вірусна хвороба людини та тварини, яка уражує центральну
нервову систему. Передається за допомогою слини хворих тварин при укусі.
До розділу
“Причини епідемічних та заразних хвороб”
(Коментар Юліани Філіпової)
76.	До відкриття бактерій та появи науки бактеріології (кінець XIX ст.) справжні
збуджувачі захворювань були невідомі. Причини виникнення хвороб пояснювали дією
зовнішніх факторів. Тому тільки ці причини появи захворювань і називає Де ля Фліз у своєму
описі. Зовнішні фактори сприяють розвиткові хвороби.
До розділу “Про народну медицину”
(Коментарі Наталії Карповець)
77.	Хіна - медичний препарат, який виготовляється з кори хінного дерева. Батьківщина
цієї рослини - південноамериканські Анди. Іпдіапи ще до появи європейців використовували
лікувальні властивості кори хінного дерева у боротьбі з малярією. В Європу хінну кору
завезли в 30-40-х роках XVII ст. Хінне дерево баї ате па алкалоїди (азотомісткі сполуки
рослинного походження). Один із них - хінін - був виділений лише в 1820 р. у Франції й
почав використовуватись при лікуванні такої важкої хвороби, як малярія. Де ля Фліз згадує
на с. 365 препарат сульфат хініну - білий порошок, дуже гіркий па смак, без запаху, що й
зараз застосовується як протималярійний засіб (Попова Т. Очерки о гомеопатии. - К., 1988. -
С. 28-33).
78.	Іпекакуана (СерЬаеІіз іресасиапЬа Кісй.) - лікарська рослина, що використовується
як сировина для одержання відхаркувальних засобів при лікуванні хронічного бропхиту,
астми, трахеїту тощо. Це - багатолітні кущі, що в дикому вигляді ростуть у Бразилії, Болі-
вії, а культивуються в Індії, Індонезії, Танганьїці.
Використовують корені іпекакуапи, в корі яких містяться дуже важливі для лікування
згаданих вище хвороб алкалоїди - еметіп й цефеліп (Попов А. Лекарственньїе растепия в
пародіюй медицине. - К., 1970. - С. 95-96).
79.	Сасапарель - сарсапарель, або смілакс. Рослина з родини лілійних. Понад 300 її видів
зустрічається в Середземномор’ї, тропічних, субтропічних та помірних регіонах Азії та
Північної Америки. Два види сарсапарелю відомі па Кавказі й па Далекому Сході. Корені
деяких видів, а саме С. лікарського й С. китайського містять сапонін - органічну сполуку,
що застосовується як сечогінний та відхаркувальний засіб. Раніше коріння сарсапарелю
використовувалося при лікуванні сифілісу. Де ля Фліз у російському варіанті тексту
помилково написав “салсапариль”.
80.	Дженнер Едуард (1749-1823) - англійський лікар, засновник щеплення віспи.
З 1773 р. займався лікарською практикою в Глостерширі. В цій місцевості серед населення
існувало переконання, що особи, які перехворіли коров’ячою віспою, вже не хворіють
натуральною віспою. Багаторічні спостереження Дженпера підтвердили слушність цього
висновку.
14 травня 1796 р. Дженнер прищепив коров’ячу віспу 8-річному Джеймсу Фіпсу, через
шість тижнів хлопчику було прищеплено натуральну віспу, але він не захворів. Дженнер
виклав усі ці факти у статті “Дослідження причин і дії коров’ячої віспи” (1798 р.). Того ж

657
року вакцинацію проти віспи почали здійснювати в англійській армії. А з 1808 р. щеплення
віспи було запроваджено в Англії як державний захід.
81.	“ . . . шарлатани . . . роблять і операції, вправляють переломи кісток варварськими
способами ...”
Де ля Фліз негативно ставився до народних лікарів, сільських повітух, хірургів-косто-
правів. Вони справді поєднували раціональні методи з забобонними. Однак аналіз джерел
переконує, що хірурги-костоправи найближче стояли до раціональної медицини. Термін
“костоправ” відомий з часів Київської Руси. Подібними серед східних слов’ян були основні
методи вправлення вивихів, дисків, складання зламаних кісток.
Вивихи вправляли витягуванням кінцівки, повертаючи її в різні боки. Вправивши
пошкоджений суглоб, його розтирали маззю з живокосту, воску, купали в сироватці. При
переломах накладали пов’язки з бересту, брали в “лещата”, “лубки”, під які підкладали
висушений мох, клоччя, робили примочки з живокосту (цю рослину вважали такою, що
стимулює зростання кісток). Фах костоправа передавався від діда-прадіда, як правило, в
межах однієї родини.
Серед лікарів-костоправів були чудові знавці своєї справи, вони добре володіли методами
мануальної терапії, ручного вправлення дисків, вміли розпізнавати переломи, знали про
можливі зміщення уламків. Були серед них, однак, і люди некомпетентні, які не вміли
розпізнавати вивихи, розтягнення зв’язок й лікували лише замовляннями. Можливо, саме
з такими й зустрічався Де ля Фліз у своїй практиці, але, поза сумнівом, не можна всіх їх
вважати шарлатанами (Болпіарович 3. Народна медицина українців. - К., 1990. - С. 38-39;
Попов Г. Русская народпо-бьгговая медицина.- СПб., 1904. - С. 77).
82.	Бандаж - засіб, призначений для того, щоб попередити розтягування черевної стінки,
підтримувати органи черевної порожнини (нирки, шлунок, кишки) при їх опущенні, при
грижах черевної стінки.
83.	Пессарій (Реззагіит) - маточне кільце, призначене утримувати матку в нормальному
стані. Має вигляд круглого або овального еластичного кільця, що вводиться у піхву.
84.	“Баби-повитухи ...”
Баби-повитухи, до певної міри, становили окрему категорію народних лікарів. Вони
приймали пологи, давали поради при жіночих захворюваннях, лікували дитячі недуги. В
своїй практиці вони користувались як раціональними, так магічними засобами.
Бабами-повитухами, як правило, були літні досвідчені жінки, які розумілися на
лікарських травах, вміли замовляти, добре знали народні звичаї і відігравали в родильних
обрядах значну роль. Уміння їх передавалося з роду в рід, від матері до дочки та невістки,
їх оточували повагою, трохи боялись, бо вважали, що за якусь кривду вона може “наслати”
па дитину хворобу.
Так беззастережно, як Де ля Фліз, заперечувати позитивну роль повитух пе варто,
оскільки під час важких пологів вони пе рідко були єдиними, хто міг допомогти породіллі,
зробити масаж, дати потрібні відвари трав, вдатися до низки дій, що прискорювали роди
(Болпіарович 3. Народна медицина українців. - С. 42-43; Гаврилюк Н. Картографировапие
явлений духовной культури (по материалам родильпой обрядпости украипцев). - К., 1981. - С.
67).
85.	“ . . . ртутні препарати, як от Нудгаг^угит (ІісМогаіит . . . або Нудгаг^угит
хиі/игаіит...”
Де ля Фліз мав па увазі такі ртутні (в російському тексті “меркуриальньїе”) препарати,
як сулему (діхлорід ртуті - Н& СБ) і кіновар (сульфід ртуті -	8). Сулема - сильна отрута,
використовується іноді як антисептичний засіб. Кіновар - природний мінерал, з якого
добувають ртуть, використовується як пігмент для фарб. І сулема, і кіновар у часи Де ля
Фліза використовувались при лікуванні сифілісу, тепер їм па зміну прийшли антибіотики,
препарати вісмуту і миш’яку (Машковский М. Лекарствеппьге средства. - М., 1987. - Т. 2. -
С. 310-315).
86.	Кровопускання (гпіззіо зап^иіпіз) - видалення з лікувальною метою визначеної
кількості крові з кровепоспого русла шляхом венепункції або венесекції. Спосіб відомий з
глибокої давнини, в сучасній медицині застосовується рідко. Погляди на ефективність та
лікувальну дію кровопускання з часом змінювались. У XVIII ст. ісггувала думка, що
кровопускаггггя допомагає виведенню з організму “отруйних” речовин, які викликають
захворювання. В середині XIX ст. медики почали виявляти критичне ставлення до
кровопускаггггя, таку думку поділяв і М.І. Пирогов - видатний російський медик.
У народно-побутовій медицині багатьох народів з найдавніших часів активно
застосовувався метод кровопускання при найрізноманітніших захворюваннях. Найчастіше
це робили сільські цирульники. У селах були кровопускателі з діда-прадіда, що мали свою
методику кровопускаггггя й користувались з цією метою лезом, кишеньковими ножами,
уламками коси. Кров пускали при ревматичних та головних болях, туберкульозі, шкірних
захворюваггггях, психічггих хворобах тощо. Цю процедуру ггайчастіше здійснювали весною,
пояснюючи це тим, що кров у людини, подібно до змігг у природі, міггяється щороку, тому
“зимову, ледачу” кров треба випускати, а молода, весняна прибуде (Болпіарович 3. Народна
медицина українців. - С. 39-42; Попов Г. Русская пародгго-бьгтовая медицина. - С. 78).
До розділу
“Про місцеві медичні засоби...”
(Коментарі Наталії Карповець)
87.	“Хто б міг передбачити років 40 тому, що відома всім рослина, яка росте по всій
Європі, забезпечить нас цукром ...”
Де ля Фліз мав гга увазі цукрові буряки. Ще в 1747 р. в Німеччиггі з’явилася ггаукова
праця А.Марграфа про можливість добувати цукор із цукрових буряків. Але тільки 1806 р.
у Франції це виробггицтво ггабуло широког о розповсюдження. В Російській імперії перший
завод створено 1802 р. в Тульській губернії.
88.	“ . . . і що деякі рослини нашої півкулі дадуть нам індиго ...”
Де ля Фліз, можливо, має гга увазі такі рослигги, як вайда (Ізагіз (іпс(огіа) або сиггячпик
з родини хрестоцвітих, листя якого дає темно-синю фарбу; а також гірчак красильггий
(Ро1у&опит (іпс(огіит), листя якого в період цвітіння дає блакитну фарбу, що з’являється
в процесі його вимочуванггя у воді, а потім бродіггггя цієї суміші (Палимпсеспюв Н. Словарь
сельскохозяйствеггньгх растеггий. - Одесса, 1855. - С. 565-566).
Індиго (Іп<іі§оГега) - рослигга з родини бобових, сік якої містить синій барвник. Росте в
тропічггих зоггах світу.
Узагальнюючий коментар до розділу
“Речовини, які знаходяться майже
у кожному сільському помешканні ...
а з потреби можуть стати ліками”
(Коментар Наталії Карповець)
Використання з лікувальною метою домашніх продуктів, городніх рослин, засобів
мінерального походження здавна відоме в практиці народного лікування і має назву “натуро-
патія”. Цей розділ в альбомі Де ля Фліза висвітлює багатовіковий досвід українського народу
в цій галузі, ті емпірично здобуті раціональні знання, що передавались від покоління до
покоління.
Вивчаючи народний досвід з точки зору сучасної медицини, знаходимо раціональні
моменти майже в усіх рецептах, що подає Де ля Фліз. Так, використання “хлібної води” й
“хлібних припарок” пояснюється багатством вітамінів групи В й біологічно активних
речовин у хлібі (особливо житньому), що зумовлює його застосування при різних
захворюваннях.
Приготування поживної страви з пшеничного борошна, масла й свіжого яєчного жовтка
для тих, хто одужує, зумовлене тим, що саме в жовтку міститься та форма заліза, яка легко
засвоюється, а це особливо необхідно при анемічних хворобах. Наявний у жовтку і лецитин -
речовина, яка має загальнозміцпюючу дію при недокрів’ї, неврозах, занепаді сил.
Не можна відмовити у доцільності використання своєрідних гірчичників з кислого тіста,
насіння гірчиці, часнику й хропу, оскільки ці городні рослини здавна відомі як відволікальні
засоби, а поєднання саме кислого тіста з ними зумовлює пом’якшувальну дію й уберігає від
сильного подразнення, яке може спричинити гірчиця.
Не викликає сумніву й народний рецепт з ячменю і вівса, оскільки ці злаки, особливо
ячмінь, мають імуностимулюючі речовини і протизапальні властивості. І в наш час,
зумовлений погіршенням радіаційної обстановки й імунодефіцитом, цей рецепт є
актуальним.
Використання настою з насіння льону під час простудних захворювань зумовлене
пом’якшувальною, обволікаючою, протизапальною дією слизу, присутнього в цьому настої.
Емульсії з насіння коноплі, гарбузів, маку багаті па жирні кислоти, що мають проти-
запальну дію, регулюють різні види обміну речовин, протидіють кашлю, тому й можливе
їх застосування при простудних захворюваннях. Що стосується насіння гірчиці, то наявність
у ньому вітаміну С обумовлює його протицинготну дію, як і капусти, буряків, огірків,
щавлю, моркви, що містять також і вітамін В та інші й сприяють зміцненню ясен, які
особливо страждають під час цинги.
Використання конопляної, макової, лляної олії разом із воском для приготування мазі
від опіків зумовлене тим, що ці види олії містять провітамін А, вітамін Е, жирні кислоти,
що мають репаративну (тобто відновлюючу) дію на шкіру й особливо необхідні при
термічних і навіть радіаційних опіках.
Де ля Фліз підкреслює важливе значення моркви для лікування гнійних ран. Справді,
багата па провітамін А, вітамін Е м’якіть моркви загоює рагги, що виникають вггаслідок
відсутності цих вітаміггів.
Застосування під час діареї, дизентерії і навіть холери яєчних білків, збигих з водою,
можгга пояснити тим, що білкова суспензія обволікає, створгоє своєрідну плівку для слизової
оболонки, захищає її від токсичних речовин і цим сприяє припиненню хвороби. До того ж,
в яєчггому білку міститься лізоцим - фермеггт, що має атггибактеріальггу дію й викоггує
захисггі функції в організмі людини.
У сучасній гомеопатії широко застосовується препарат апіс, що виготовляється з тіла
бджоли і є ефективним засобом від ггабряків і захворювань сечового міхура. Це підтверджує
раціональність наведеного рецепту.
Чудовим засобом при простудах, бронхітах, пневмоніях може бути й пластир з меду
та борошна, оскільки мед, багатий па мікроелемеггти, біологічно активггі речовини, всмокту-
ючись через поверхггго шкіри, активізує виділення мокротиння й поліпшує загальний стан.
Використання квасу під час лихоманки зумовлене тим, що це кисле питво регулює
кислотно-лужну рівновагу в організмі, має протимікробну дію. Що стосується пива
(виготовленого в домашггіх умовах), то, багате на вітаміни групи В, С, мікро- й макро-
елементи, вогго справді може мати протицинготну дію.
Де ля Фліз ще раз підкреслює доцільггість використаггггя ггародом протималярійного
засобу - червоного і чорного перцю, що має протимікробггу дію й створгоє для малярійного
плазмодія (найпростішого, який викликає цю хворобу) несприятливі умови існування. І хоча
досвід Де ля Фліза не підтвердив аггалог ічггу дію солі при лікувані малярії, все ж зазггачимо,
що іогги ггатрію також можуть створити для плазмодія несприятливі умови існування й
викликати його загибель, загалом гіпертонічний розчин кухонної солі має протимікробггу
дію, що важливо при лікуваггггі лихоманки. Зазначимо також і використаггггя в сучасній
медицині - саме як в’яжучих засобів - квасців, залізного купоросу; як сечогінного - селітри.
Зробимо особливий наголос на використанні крейди, вугілля - як прекрасних
адсорбеггтів, що мають обволікаючу дію й зв’язують та виводять продукти життєдіяльності
мікроорганізмів, холерного вібріогга (що викликає холеру), іггші токсичггі речовини й ггавіть
радіонукліди. Тому ці рецепти Де .ля Фліза важливі й актуальні в ггаш час.
Підтвердимо й безперечну цінність дьогтю при лікуванні захворювань шкіри й
зазначимо, що вігг входить до складу мазі Вишневськог о, яка широко застосовується в
сучасггій медицині при лікуванні корости, лишаїв, парші тощо.
Одггак викликає деякий сумнів використаггггя сажі - як замінника бобрової струмигги
(Сазіогеит), оскільки пей вуглецевий продукт може викликати злоякісггі захворювання.
Підсумовуючи, зазначимо, що більшість різноманітних ггатуропатичггих народних
рецептів, зібраггих Де ля Флізом, раціональні, прийггятггі з точки зору сучасггої медицини і
не повиггггі відійти у забуття.
В українському перекладі тексту подані всі сучасні латшгські ггазви рослигг і хімічггих
речовин, ггаведеггих Де ля Флізом.
До розділу
“Речовини, які знаходяться...”
(Коментарі Наталії Карповець)
89.	Шпанські мушки - ясеневі шпанки (ЬуЦа уезісаіогіа) - золотисто-зелені, іноді
сиггговаті жуки, завдовжки 11-25 мм, з родини наривників. За часів Де ля Фліза ці мушки
іД’ИбОліїІйС
6ЯЗ
застосовувались для виготовлення наривного пластиру. їх збирали в пляшку, заливали
спиртом, оцтом або ефіром, потім висушували в печі й робили порошок. Цей порошок
використовувався як пластир, що викликав наривну дію через 6-12 годин. Але згодом стало
відомо, що кантаридінова кислота, яка міститься в цьому пластирі, погано діє на нирки,
викликає блювоту, головний біль, судоми, і порошок вийшов з ужитку.
90.	Відвар - рідка лікарська форма, яку отримують, зваривши у воді або молоці рослинну
сировину (кору, коріння тощо).
91.	Унція - міра ваги в Стародавньому Римі, а також ряді європейських країн, що
застосовувалась до введення метричної системи (в англійській системі мір - 28,35 г.);
аптекарська міра в Росії дорівнювала 29,86 г. Метрична система - десяткова система мір, в
основу якої покладено одиницю довжини - метр, маси - кілограм. Метрична система була
розроблена у Франції під час Великої французької революції (декрет від 7 квітня 1795 р.
про її введення). У 1875 р. 17 країн, зокрема Росія, підписали метричну конвенцію. Метричну
сисіему в Росії було запроваджено законом від 4 червня 1899 р., але не в обов’язковому
порядку. Обов’язковою вона стала після декрету РНК РРФСР від 14 вересня 1918 р., а для
СРСР - після постанови РНК від 21 липня 1925 р.
92.	Фунт - міра ваги, що дорівнювала 409,5 г. і застосовувалася па теренах Росії, України
і Білорусії з X ст. до впровадження метричної системи мір.
93.	Гран - тут одиниця аптекарської ваги, вживана до впровадження метричної системи
мір, дорівнював 0,062 г.
94.	Медуха - Де ля Фліз, мабуть, має на увазі квасний мед (медуху) або медову ситу.
Цей напій широко побутував ще за часів Київської Руси. Спочатку виготовляли медову ситу
(мед, переварений з водою, який вживали свіжим, не квасячи), заправляли її запареними
шишками хмелю, залишаючи на кілька днів, а то и тижнів у теплі. Потім цідили і вживали
охолодженою. Залежно від тривалості виготовлення мед був слабшим або міцнішим. Медова
сита для давньоруського населення була повсякденною стравою. У ХІХ-ХХ ст. си га відома
як ритуальна страва - нею заправляли різдвяну й хрещенську кутю, поминальне коливо
(АртюхЛ.Ф. Українська народна кулінарія. - К., 1977. - С. 62-63; Клиновецька 3. Страви й
напитки па Україні. - К., 1991.-С. 110-112, 198-199).
95.	Апірексія - відсутність підвищеної температури при пропасниці.
96.	Драхма - тут одиниця аптекарської ваги (3,73 г.), що застосовувалася до впровад-
ження метричної системи мір.
97.	Квасці - калію-алюміпію сульфат, білий кристалічний порошок (Маткове кіш М.
Лекарствепньге средства. - М., 1987. - Т. 1. - С. 345).
98.	Блювотний камінь (у Де ля Фліза Тагйгав 8(іЬіі е( роїаввае) - виппо-сурм’япо-калійпа
сіль, що раніше застосовувалась як блювотний засіб.
99.	Аменорея - відсутність менструації.
100.	Антисептик - хімічна речовина, що має протимікробну дію. Застосовується для
дезипфекції, змащування шкіри, слизових оболонок, зрошення ран тощо. Найчастіше як
антисептики використовуються карболова, борна й саліцилова кислоти, сулема, йодоформ,
брильянтовий зелений.
101.	Боброва струмина (Сазіогеит) - секрет статевих органів бобра, що містить ефірну
олію, смолу, жир, саліциліп - речовину, з якої отримують саліцилову кислоту. Раніше
застосовувалась у медицині як нервово-судинний засіб, що знімав судоми та істерію. Зараз
саліцилова кислота вживається як антисептичний, подразнювальний і відтяжний засіб
(Машковскин М. Лекарственпьіе средства. - Т. 2. - С. 346).
Узагальнюючий коментар до розділу
“Медичне застосування місцевих лікарських
рослин у Київській губернії”
(Коментар Наталії Карповець)
У представлених у цьому розділі фітотерапевтичних рецептах зафіксовано
багатовіковий досвід українського народу щодо лікувальних властивостей дикорослих
рослин. Відзначимо і важливу роль Де ля Фліза, який подає рослини за визначеною
класифікацією, характеризує різноманітні лікувальні властивості рослин (проносні, гіркі,
в’яжучі, протизапальні, блювотні, спазмолітичні, наркотичні, протиглисні тощо), оскільки
в багатьох етнографічних джерелах XIX - початку XX ст., присвячених питанням народної
медицини, виклад матеріалу вівся від захворювань, що не завжди дає чітке уявлення про
специфіку застосування рослинних засобів (Болтарович 3. Народна медицина українців. -
К., 1990. - С. 77). Найбільш поширені лікарські форми, що зазначаються в рецептах, - це
водяні відвари й настої з висушених або свіжих рослин, декілька рецептів пропонують
настойки па горілці, відвари на молоці, а також порошки з коренів або квітів рослин та мазі.
Досліджуючи народні рецепти, зібрані Де ля Флізом, відзначимо цілковиту раціо-
нальність і прийнятність їх з позиції сучасної наукової і народної медицини. Вживання рослин
з лікувальною метою саме в тих випадках, що зазначає Де ля Фліз, зафіксовано й сучасними
дослідниками (Носаль М.А. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. - К., 1958;
Попов А.П Лекарственньїе расіепия в пародіюй медиципе. - К., 1970; Лікарські рослини.
Енциклопедичний довідник. - К., 1989 та іп.).
Де ля Фліз характеризує кожну рослину як засіб від різних хвороб, особливо велику
увагу приділено тим рослинам, що допомагають при лікуванні малярії, сифілісу, золотухи,
діареї, дизентерії тощо, найбільш поширених серед селян Київської округи. Вивчення
сучасною наукою хімічного складу лікарських рослин підтверджує раціональність народних
спостережень. Усі лікарські рослини діють тим чи іншим чином завдяки біологічно активним
речовинам (алкалоїдам, сапонінам, вітамінам, ефірним оліям, фітонцидам, органічним
кислотам тощо), і переважання окремих з них зумовлює лікувальну дію рослини.
Зупинимося й на деяких неточностях, які мають місце в цьому розділі. Зокрема, в
сучасних довідниках зазнали зміни деякі латинські назви рослин. Так, у Де ля Фліза
підмаренник - СаПішл Іиіеит; журавлина - Уассіпіит охусоссоз. А в сучасних довідниках
підмаренник - СаІІіит уегит; журавлина - Охусоссив раїизїгіз Регв. тощо. Не узгоджуються
з сучасною номіпклатурою і назви таких рослин, як АІіЬаеа оГїїсіпаІів (проскурпяк), а в Де
ля Фліза просвирпяк, й Маїуа вуїуєвігів (просвирпик), а в нього - проскурпяк. Зазначаючи
лікувальні властивості сухоцвіту піскового (у нього - СпарЬаІіит агепагіит), Де ля Фліз
наполягає на протималярійній дії цієї рослини. По-перше, є сухоцвіт болотяний, або драго-
винний (СпарЬаІіит и1І£Іповит), а не пісковий. По-друге, подивившись на його ж малюнок
рослини па с. 78 і вивчивши сучасні медичні джерела, розуміємо, що він мав па увазі цмин
пісковий (НеІісЬгувит агепагіит), а не сухоцвіт, оскільки саме суцвіття цмину використовують
як протималярійний засіб. Зазначимо також, що в сучасній науковій і народній медицині
майже зовсім не вживаються ягоди бузини трав’янистої, які Де ля Фліз рекомендує як
проносний засіб.
У українському перекладі подано всі сучасні латинські назви рослин.
До розділу
“Медичне застосування місцевих лікарських рослин ...”
(Коментарі Наталії Карповець)
102.	Атонія - відсутність нормального тонусу м’язів кістяка й внутрішніх органів
(наприклад, кишок) при виснаженні, нервових та інших захворюваннях.
103.	Астенічні недуги - нервово-психічні захворювання, що супроводжуються
перевтомою, порушенням сну, змарнінпям.
104.	Асцит (Азсіі) - накопичення рідини в черевній порожнині (черевна водянка),
причиною якої є серцева недостатність, перитоніт тощо.
105.	Анасарка (Ь’апазащие) - поширений набряк підшкірної клітковини.
106.	Солітер - ряд стрічкових черв’яків, які паразитують у органах і тканинах людей
і тварин.
107.	“ . . . насіння сантоніну”.
Де ля Фліз у французькому варіанті тексту помилився. Тут повинно бути цитварне
насіння. Це висушені суцвіття дикорослої рослини - цитварний полин (Анегпізіа Сіла Вег§),
зібрані до початку цвітіння. Містить речовину сантонін, що застосовується як протиглисний
засіб. Суцвіття розтирають у ступці й приймають з варенням, цукром або медом {Машков-
ский М. Лекарственньїе средства. - М., 1987. - Т. 2. - С. 329).
Узагальнюючий коментар до розділу
“Лікування хвороб місцевими засобами краю”
(Коментар Наталії Карповець)
Аналізуючи цей розділ Де ля Фліза, відзначимо раціональність методів лікування
деяких хвороб з погляду сучасної медицини. Так, при лікуванні малярії (лихоманки) він
застосовує хіну, препарати якої й зараз використовують у боротьбі з цією хворобою. Але
основний наголос він робить на лікувальних властивостях місцевих рослин, які мають
протизапальну, протилихоманкову дію, таких як гравілат, золототисячник, калган, бобівник,
полин та ін. {Попова Т. Очерки о гомеопатии. - К., 1988. - С. 114).
Порівнюючи рецепт Де ля Фліза - кора сосни або в’яза, терну й верби - з рецептом
О. Попова - в’яз з корою верби й березовими бруньками {Попов А.П. Лекарственньїе растения
в пародіюй медиципе. - К., 1970. - С. 53), відзначимо схожість обох рецептів. Протималярійна
дія цих рослин зумовлена тими біологічно активними речовинами, що в них містяться
(кислотами, ефірними оліями, гіркотами тощо) і діють на причину хвороби - малярійного
плазмодія.
Використання дивосилу, чистотілу, листя горіха й підмаренника при лікуванні золотухи
широко застосовується і в сучасній медицині. Особливо важливу роль грає чистотіл, який
містить цинк, що зупиняє розвиток хвороби.
При лікуванні сифілісу Де ля Фліз застосовував ртутні препарати, які довгий час були
єдиними засобами у боротьбі з цією хворобою, але зараз, зважаючи на те, що ртутні препарати
дуже отруйні, па зміну їм прийшли антибіотики та препарати вісмуту і миш’яку. Ртутні
препарати іноді використовуються лише при лікуванні сифілісу нервової системи
{Машковский М. Лекарственньїе средства. - М., 1987. - С. 310-315).
При лікуванні проносу (діареї) й кривавого проносу (дизентерії) Де ля Фліз
використовував в’яжучі властивості таких рослин, як калган, золототисячник, м’ята, мак,
зазначав необхідність очисної клізми й слизистого пиття. Крейда є прекрасним адсорбентом,
що має обволікаючу дію.
Дуже важка хвороба - ерготизм (отруєння ріжками) - вимагає блювотних й проносних
засобів, щоб позбутися отрути (Справочник практического врача. - С. 504), саме па це
наголошував і Де ля Фліз.
Наявні раціональні моменти і в лікуванні захворювань очей (використання мідного
купоросу, що й зараз застосовується при лікуванні трахоми, кон’юктивіту); ревматизму
(вживання відварів соснової кори); сказу (припікання місця укусу, щоб запобігти поширенню
отрути). Прийнятною з точки зору сучасної медицини є й та увага, яку Де ля Фліз приділяє
темпераменту людини при лікуванні хвороби (особливо гомеопати звертають па це увагу);
застосуванню теплого пиття, спокою й перебуванню у теплі хворих на кір чи скарлатину
дітей, щоб уникнути ускладнень, обов’язковому дієтичному харчуванні хворих.
Але відзначимо, що відсутність знань про етіологію (походження) таких хвороб, як
кашлюк, плеврит, пневмонія, скарлатина, кір, ревматизм, дифтерія та іп., призводила до
того, що в ряді випадків Де ля Фліз застосовував лише симптоматичне лікування, тобто
впливав лише па ознаки (симптоми) хвороби. Зазначимо також, що тоді пе було таких
препаратів, які могли б діяти, усуваючи причину хвороби, зокрема антибіотиків,
сульфаніламідів тощо. Щодо симптоматичних засобів, то тут Де ля Фліз доцільно
використовував протизапальні властивості алтею під час плевриту, пневмонії; обволікаючу
дію коров’яку при захворюванні легенів; відтяжні й подразнювальні властивості гірчиці при
захворюванні горлянки тощо.
З точки зору сучасної медицини при лікуванні Де ля Флізом кашлюку, ревматизму,
крупу (дифтерії), плевриту, пневмонії майже відсутні раціональні моменти. Він передусім
вдавався до кровопускання, п’явок, шпанських мушок. Усі ці поширені у середині XIX ст.
методи лікування, без яких не обходився жодний лікар, майже пе застосовуються в сучасній
медицині, особливо щодо цих захворювань. Однак відзначимо, що в гомеопатії під час плев-
риту використовується препарат кантаріс, виготовлений з шпанських мушок, а при кашлюку
вживають блювотні засоби, які видаляють слиз й приносять полегшення {Шарешт Ж.
Практическое гомеопатическое лекарствоведение. - К., 1990. - С. 68, 121). Ці засоби
лікування ми знаходимо у Де ля Фліза.
До розділу
“Лікування хвороб...”
(Коментарі Наталії Карповець)
108.	П’явки - вид червів, що використовується в медицині для відсмоктування крові, а
також як засіб, що пе дозволяє крові швидко згортатися, оскільки секрет слинних залоз
п’явок містить гірудин - речовину, що уповільнює цей процес.
'іЛХьбОї/ИШ
109.	Сангвінічний темперамент - від лат. зап^иіпі.ч - кров, життєва сила. Визначення,
за Гіпократом, одного з чотирьох темпераментів, що характеризується жвавістю, швидкою
збудливістю й легкою зміною емоцій.
110.	Ланцет - хірургічний інструмент з двосічним лезом, у сучасній медицині його
заступив скальпель.
111.	Дерево бакаута, або гваякове дерево - рослина паролистових, росте в тропічній
Африці. В 1508 р. деревину цієї рослини завезли до Європи. До Німеччини її привіз Ульріх
фон Гуттен - німецький письменник, гуманіст, ідейний вождь лицарського повстання 1522-
1523 рр., який намагався замінити цією деревиною ртуть при лікувані сифілісу. Зараз для
лікування цієї хвороби пе застосовується.
112.	Дерево сасафраса - рослина родини лаврових. Росте в Піпічпій Америці, Китаї, па
острові Тайвань. Корені сасафраса білого, або лікарського, містять ефірні олії, що
застосовуються в парфумерії. В XIX ст. деревина й кора кореню сасафраса вважалися
специфічним засобом при лікуванні сифілісу, але його лікувальна дія в цьому випадку
переоцінювалась.
Узагальнюючий коментар до розділу
“Поліцейські й медичні заходи
щодо запобігання ендемічним
та епідемічним захворюванням у майбутньому”
(Коментар Юліани Філіпової)
Заходи запобігання хвороб, які наводить Де ля Фліз, майже повністю збігаються з
сучасним уявленням про профілактику захворювань. Це санітарно-гігієнічні заходи,
поширення елементарних знань серед селян і своєчасна допомога лікаря. Всі ці заходи
відіграють значну роль у боротьбі з хворобами та зменшенні кількості хворих.
До розділу
“Про епізоотичні захворювання”
(Коментарі Юліани Філіпової)
113.	Епізопіія - поширення заразної хвороби тварин, яка значною мірою перевищує
звичайний рівень захворювань па даній території. Епізоотії завдавали значних збитків
тваринництву, тому у 1902-1903 рр. царський уряд видав ветеринарно-санітарні закони, які
мали на меті перешкодити поширенню епізоотій.
114.	“Про заразний тиф у великої рогатої худоби”
Інша назва - чума. Чума великої рогатої худоби - гостре вірусне захворювання. Досі не
знайдено ефективного засобу боротьби проти цієї хвороби. Вилікувати хворих тварин прак-
тично неможливо. Сучасні ветеринарні закони забороняють лікувати хвору худобу, її негайно
знищують. Профілактичними засобами є щеплення тварин та санітарні кордони у районі
зараження (Ветеринарпьій знциклопедический словарь. - М., 1981. - С. 67; Равич П. Специ-
фические воспаления слизистих оболочек и кожи у домашних живої пьгх. - К., 1865. -
С. 13-34).
115.	Заволока - підшкірний розріз із закладеною в нього тасьмою як засіб лікування
(Словник української мови. - К., 1972. - Т.З. - С. 59).
116.	Англійська сіль, або гірка сіль - сірчанокислий магній (Ма^пезіит зиІГигісит), що
застосовується як проносний засіб.
117.	Кремортартар - кисла калійна сіль винної кислоти. З неї готують блювотний
каміггь й сегнетову сіль (проносний засіб).
118.	Аттопіит асеіісит (ацетат амоггія) - сечогінний засіб.
119.	“Овеча віспа”
У російському варіаггті тексту Де ля Фдгіз ггазиває цю епізоотіго іггакше - “овечья парша”,
але в сучасній ветеринарії хвороба з такого ггазвою - це грибкове захворювання, викликане
появою грибків гга шкірі тваригг, має симптоми, що гге відповідають наведеним Де ля Флізом
у даному описі. Останні характеризують інший, не менш важкий для тварин вид епізоотії -
овечу віспу. Ця хвороба має чотири форми, три з яких закінчуються смертю для хворої вівці.
Де ля Фліз відмічає дві форми віспи: одгга- легка, з одужанням тварини, другій формі прита-
манний важкий перебіг хвороби і летальггий кінець. На сьогоднішній день ефективного
терапевтичгюго засобу лікування віспи ггемає. Здійснюються профілактичні заходи у райоггах,
де виявлена епізоотія (Справочггик по болезням сельскохозяйственньгх животггьгх. - Минск,
1985. - С. 26-49; Бунге X. О главггейших повальпьгх болезггях домашггих животггьгх. - М., 1847.
-С. 14-32).
120.	“Параліч свиней”, або ензоотичний еггцефаломіеліт (хвороба Тешегга) - вірусна
хвороба, що уражає головний та спиггггий мозок. Після видужаггггя виробляється імунітет.
Лікування ще гге розроблегго. Профілактичними засобами є щеплення тварин та знищення
хворих тваригг (Ветериггарггьгй знциклопедический словарь. - М., 1981; Справочггик по
болезням сельскохозяйственньїх животггьгх. - Миггск, 1985. - С. 240).
121.	Терпентинна олія - скипидар. Має зггеболгогочу й аггтисептичггу дію.
6X6
лі і с «и
Від упорядників..................................................
Де ля Флизі)
МЕДИКОТОПОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНІЕ
ГОСУДАРСТВЕННЬІХТ) ИМУЩЕСТВІ^
КІЕВСКАГО ОКРУГА
Ие Іа Еііге. Торо^гарЬіе Месіісаіе с1е8 с1отаіпе8 Ітрегіаих сій сегсіе
сіе Кієуу........................................................
Предисловіе
АуагД-ргороз.....................................................
[Ра з д 'Ь л т> І]
[С И а р і 11 е І]...............................................
Пространство и разд'Ьленіе Государственньїхь имуществь
Кіевскаго округа
Еїегкіие еї Оіуізіоп сіе8 <іотаіпе8 Ітрегіаих ди сегсіе де Кіе\у.
Відомосте о числ'Ь ревискихт» дуть казенньїхт» крестьянт» .......
Містоположение
ЗіШаііоп сіех Ііеих..............................................
М'Ьстоположеніе ровное, гористое, ниское и возвьішенное
Зіїиаїіоп де8 Ііеих. Р1аіпе8, Мопіа§пе8, Ьіеих Ьа8 ои е1еуе8.....
Водьі
Еаих.............................................................
Вьісота горь
Наиїеиг СІЄ8 топІа£ПЄ8...........................................
Л^са
РогеІ8...........................................................
Поява земли
8о1..............................................................
Климать
Сіітаї...........................................................
Естественньїя Произведенія
Ргосіисііопх сіе Іа їїаіілге.....................................
Царство ископаемое
Ке£пе шіпегаї....................................................
7
11
13
17
19
22
25
27
ЗО
32
32
33
35
37
37
Царство растительное
Ве£пе уе^еіаі................................................. 39
Медицинскія расткнія
Р1апїе8 тедісіпа1е8........................................ 40
Ядовитьія расткнія
Р1апґе8 уепепеи8Є8......................................... 40
Грибьі
СИатрІ£поп8................................................ 41
Медицинскія расгЬнія
Р1апїе8 тедісіпа1е8........................................... 43
Грибьі
СИатрІ£Поп8................................................... 77
Животное царство
Ке§пе апітаї.................................................. 81
Раковиньї
Социі11е8...................................................   85
Нас'Ькомьія
ІП8ЄСЇЄ8 ..................................................... 93
Пресмьїкающіяся животньїя
КерІі1е8...................................................... 99
Рьібьі
РОІ88ОП8 .................................................... 103
Птицьі
ОІ8еаих...................................................... 109
Сосцепитающія животньїя
Матті£еге8................................................... 121
Р а з д 'Ь л ь II
Цеихіете діУІ8Іоп............................................ 127
О господствующихт» вт» губерній бол'Ьзняхт»
Це8 та1адіе8 ге£папїе8 <1ап8 1е £оиуегпетегП................. 129
О бол'Ьзняхь зндемическихь
Пе8 та1адіе8 епдетідие8...................................... 130
677
Причиньї зндемическихт» боліззней
Саизез сіе8 та1адіе8 епдетіцие8................................ 132
О Жилищахт»
Ие8 НаЬіїаїіоп8 ............................................... 133
Одізяніе и Обувь
Уеґетеп8 еї СИаи88иге8......................................... 137
О пищ'Ь и питьи
ЦЄ8 а1ІтЄП8 ЄЇ СІЄ8 ЙОІ88ОП8 .................................. 141
О занятіяхь крестьянь
Це8 їгауаих де8 рау8ап8........................................ 144
О вліяніи обьічаевь и привьічекь на бол'Ьзни
Це ГіпПиепсе де8 и8а§е8 еї сіе8 сои(ите8 8иг 1е8 та1адіе8...... 150
Степень смертности
Еїаі де 1а тогїаїйе............................................ 156
О болГзняхь зпидемических и заразительньїхь
Ие8 ша1адіе8 ерідешіцие8 еї сопїа£Іеи8Є8....................... 160
Способьі народнаго л'Ьченія
Це 1а тедісіпе рориіаіге....................................... 165
О средствахь медицинскихь туземньїхь Кіевской губерній . . .
Ие8 А&ЄП8 тедісаих іпдІ£епе8 би £оиуегпетепї де Кіе\у.......... 170
Меднцинское употребленіе туземньїхь медицинскихь растеній
Кіевской губерній
Етріоі тедісаі де8 рІагйЄ8 оШсіпа1е8 іпдІ£епе8 ди £оиуегпетегй
де Кіе\у....................................................... 176
Л'Ьченіе бол'Ьзней м'Ьстньіми, туземньїми средствами
Тгайетегй де8 та1адіе8 ауес 1е8 тоуеп8 іпді£епе8 Іосаих........ 185
Полицейскія и медицинскія м'Ьрьі для устраненія бол'йзней
Моуеп8 де роїісе еї тедісаих роиг ргеуепіг 1е8 таїадіе......... 195
Р а з д і л і, III
С й а р і І г е III............................................ 201
О бол'Ьзняхь зпизоотичєскихь
Ие8 та1адіе8 еріхооїідие8...................................... 201
[Р а з д £ л ь IV]
[С й а р і І г е IV]........................................... 211
Подробная статистика каждой деревин Кіевскаго округа
Государственньїхт» имуществт». . .
[Ье8 8їай8іідие8 деїаі11ее8 сопсегпагй Іои1е8 ІЄ8 1оса1йе8
де8 дотаіпе8 Ітрегіа1е8 ди дІ8їгісї де Кіе\у. . .]............. 211
Кіевской у'Ьздь............................................. 213
Радомьішльскій уйздь........................................ 421
Васильковскій уйздь......................................... 561
Де ля Фліз. МЕДИКО-ТОПОГРАФІЧНИЙ ОПИС ДЕРЖАВНИХ
МАЄТНОСТЕЙ КИЇВСЬКОЇ ОКРУГИ... (переклад з французької) ... 637
Передмова................................................. 638
[Розділ І]................................................ 640
Поширення й розподіл державних маєтностей
Київської округи.......................................... 640
Місцезнаходження рівнин, гір, низин та узгір’їв........... 641
Води................................................... 642
Ліси................................................... 642
Ґрунти................................................. 643
Клімат................................................. 643
Природні продукти......................................... 644
Царство мінералів......................................... 644
Царство рослин............................................ 644
Лікарські рослини...................................... 645
Гриби.................................................. 646
Царство тварин............................................ 646
Слимаки................................................ 646
Комахи................................................. 646
Плазуни................................................ 648
Риби................................................... 648
Птахи.................................................. 649
Ссавці................................................. 649
Розділ II................................................. 649
Хвороби, поширені в губернії.............................. 649
Ендемічні захворювання.................................... 649
Причини ендемічних захворювань............................ 650
Житло..................................................... 650
Одяг і взуття............................................. 652
їжа й напої............................................... 653
Про селянські заняття..................................... 654
Про вплив звичаїв та обрядів на хвороби................... 656
Рівень смертності......................................... 657
Епідемічні та заразні захворювання........................ 658
Причини епідемічних та заразних хвороб.................... 660
Про народну медицину...................................... 660
Про місцеві медичні засоби у Київській губернії........... 661
Медичне застосування місцевих лікарських рослин........... 664
Лікування хвороб місцевими засобами краю.................. 669
Поліцейські й медичні заходи щодо запобігання захворюванням. 672
Розділ III
Про епізоотичні захворювання.............................. 673
Коментарі................................................. 676
Наукове видання
Л&-
Том другий
Редактор
Н. Черкаська
Художньо-технічна редакція
М. Притикіної
Художнє оформлення
Г. Сергеєва
Комп’ютерна верстка
1. Стариковської, Л. Косун
Комп’ютерний набір
Ю. Філіпової, Н. Зіневич
Підп. до друку 08.06.99. Формат 84x60/^. Папір крейдяний С-ргоп! та«.
Гарн. Софія. Офс. друк. Умови.-друк. арк. 39,99. Умови, фарбо-відб. 142,71.
Обл.-вид. арк. 42,75. Зам. № 9—325.
Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського НАН України
252001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.
ГПРВО “Поліграфкнига”
252057, Київ, вул. Довженка, З

ММЯШІТІ М> »*'г~
ц.гл’- ит«а««тс
Аґ«44« <*7?-
У
1.»
ССКТШ М лесиелошв
ия сниггом
ок» видув»
ЦВ МИХГГ 'нМ*1	І.мк »•
- Ч
Я, Даніель Бовуа, професор,
директор Центру історії слов'ян
і Паризького університету І -
Пантеон Сорбонна, вважаю,
що ... наукове видання
Альбомів Де ля Фліза ...
чудово відтворює повсякденне
життя державних селян Київської
округи середини XIX століття.
Ця праця є також яскравим
прикладом франко-українського
культурного співробітництва
тих часів.
(З листа проф. Д. Бовуа
до Президії Національної
Академії наук України).