/
Author: Матвієнко В.П.
Tags: спогади економіка українська література фінанси банківська справа
ISBN: 978-966-00-1286-8
Year: 2012
Text
ВОЛОДИМИР
МАТВІЄНКО
УДК 336.71:826
У книзі всесвітньовідомий банкір, науковець, поет, публіцист,
заслужений діяч мистецтв України В.П. Матвієнко, підсумовуючи
свій 7 5-річний життєвий пmях, розповідає, як хлопчик із села Біл
ка Житомирської області завдяки наполегливій праці, життєлюб
ству, працездатності, бажанню оволодіти новішими знаннями до
сяг міжнародного визнання, став високопрофесійним фахівцем,
поетом, меценатом. Його спогади віддзеркалюють історію нашої
країни у ХХ - на початку ХХІ століть, події, які спричинили утво
рення незалежної України.
.Цля широкого кола читачів - економістів, фінансистів, бан
ківських робітників, а також для усіх, кого цікавить, як розбудову
валася фінансово-банківська система нашої держави і роль осо
бистості у цьому процесі.
ISBN 978-966 -00 -1286-8
©В.П.Матвієнко, 2012
Володимир Матвієнко
САМОТУЖКИ
ПОЖИ'ІТІО
ІІсторія роду Матвієнків, моїх пращурів-хліборобів,
завжди хвилює серце, повертає до дИ'DІЧИХ спогадів, роз-
повідей мами Лукії Левківни.
Велику і славну родину працелюбних господарів з дав
ніх часів в селі називали Матвіями. Вперше такі прізвища
фіксуюТь латшю-польські писемні пам'ятки XV-XVI ст.
У козацьких реєстрах ХVП ст. з'являються прізвища на
-енко і -~ це пояснювалося тим, що до реєстру запи
сувались переважно молоді козаки. На Київщині, Волин~
Житомирщин~ Черкащині 60 відсотків прізвищ мають за
кінчення -чу,с, -ешоо: Матвійчук, Матвієнко - син Матвія,
малий Матвій.
Народився я взимку 1938 року в селі Білка Житомирсь
коУ області Мій батько був репресований перед Великою
Вітчизняною війною, і я навіть не бачив його. Мати чеюша
дитину (мене), коли батька забрали. Прийшли в хату, викли
кали до сільської ради - і по цей день. Батько був звичайним
будівельником, .шщнав мости, дороги.Десь біля Байка.лу •во
роги нар~ прокладали тоді залізницю; замерзлі, задубілі
тіла будівШІЧих не ховали, а ЮІа.ли замість mпал.
Усе житrя мама, я і моя сестра Єва чекали на повернен
ня батька. Ще в дитинстві я бачив, як мати кожного разу,
коли хтось наближався до нашого двору, кидалася до шиб
ки, виглядаючи свого чоловіка. Та вістей не було. Звідти
навіть листи не доходили.
5
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Мій батько Павло
Олексійович Матвієюrо.
Моя мати Лукія
Левхівш Матвієнко.
Як страждала мати за батьком найкраще ро:зк2Же пісня
•Батькова соро"ЧЮL•, яку ми написали разом із народним
артистом України Гршорієм Булахом:
6
Шепотіла казку нам в дитиш:тві.мтrш,
Як садив дубочка батько біля хати,
Як вона плекала теwюю слюзою
Іякріс дубочок з кожною весною.
Як, {Ьию, жахшшсь.мтrш серед 1-ЮЧі,
Як вона доpmt'IC)J не C11'l)lЛ,R,lШ очі.
Сяде край віконця, виглліJа та слуха,
Бо, здаёться, баmt,К,О в шибач1Су постук.а.
Там, десь за Сибіром,, кажуть, сходить СОІ-ЩЄ
ЛuстJlЧ1СО із дуба ~ в віконце,
А за сонцвм вітер несе хмару сіру,
Один тіль1си баmt,К,О не верта з Сибіру.
САМОТУЖКИ ПО ЖИТГЮ
Приспів:
Ой, дубе, мій дубе, дубемій, дубочку,
Одягну на тебе батькову сорачк:у,
1у, що вишивwшмаярідна.мати,
1у, що не прийшлося батькові вдЯ2ати.
Хай, сяйне домамиу приzаслі очі
Листячк.о із~ крізь зимові ночі,
Тож прийми від.мене вшииту сорачк:у,
Нагадай нам батька, ~мій, дубочк:у.
28 квітня 1960 року рішенням Жиrомирського обла
сного суду Павло Олексійович Матвієнко був реабілітова
ний (посмертно). Одного разу я мав можливість побувати
на Байкалі Пройшов К2НД2ЛЬНИМ трактом, яким, як мені
розповіли сибіряки, mали каторжан, закула: у залізні кан
дали. Дзвін тих :кандалів ще й досі лунає у моїх вухах. А сер
це сповнюєrься словами: ~Ая в Сибір, до батька хочу, знай
ти його останній слід•.
QІбірСЬІ<ИЙ кандальний тракт б.tля оз. БайюuІ - останній mлях
мого батька.
7
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Пряжка від ременя бійця
УНР - все, що залишилося
вІдбатьха.
Нині, коли перемогла
історична правда, коли іс
тина стала реальнісnо, ко
ли Україна стала незалеж
ною, ми повшrні низько
вклонитися сім'ям репресованих. Наш обов'язок донести
до майбуrніх поколінь правду про велику трагедію, що вер
шилась сталінським режимом на нашій святій землі Свій
вирок сталінізму я виніс у пісні •Сибірський вальс;.1:
Наче від балю стогнала земля,
Щоукраїнці Сибіром далали.
кращих із кращих сишв звіддаля
Сталінські, кати на.му,си погншш!
Приспів:
Ой, не ctame лuходtйства,
Кляті ворожен1,к:и,
Бо~ьівасвневолю
Наші козаченьки.
Ой, не nийте к:ровt з люду,
З неньки Украіни,
Бо сконаєте ніврсжу
Від Божого zнів'уІ
А по Сибіру хурде.л,иця 3llQ
ВШІЬСQМ сибірським снігами кружляе.
Іу танок передсмерт1Шй вона
В'язнів до одного всіх забирає.
1
В.матвtєюа,. В cepr:d маю Украшу. - К: Музична Украша, 2008. -
с. 54.
8
САМОТУЖКИ ПО ЖИТГЮ
Річка Уж.
Сrавок у рідному селі
9
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Мої перші спогади пов'язані з поліським селом Білка,
неповторною природою, мальовничою річкою Уж (колись
вона називалась Уш), що в'ється поміж берегів. Я ріс серед
розкішної поліської природи, звідси починалась моя доля.
Мати, Лукія Левківна, була ніжною, люблячою, доброю
людиною. Все житгя вона багато і тяжко працювала, її на
труджені руки не знали спочинку. Адже в домі не було гос
подаря. Дуже страждала, коли її 16-річну доньку Єву німці
забрали в Німеччину на каторжні роботи. Я добре пам'ятаю
той день, коли дівчат із села везли до залізничної станції
Яблонець, а я біг за возом кілька кілометрів і кричав: <,Єва! .. ,>
Вдома ми залишилися втрьох: мама, бабуся Ганна і я. Бать
ка відправили у Сибір, а сестру - у Німеччину. Мати дуже
просила Бога, щоб дочка повернулася додому. На щастя,
так і трапилось.
На все житгя закарбувалися в пам'яті дні війни, коли гіт
лерівська Німеччина віроломно напала на нашу країну, її
навальний початок, коли всі білківчани тікали від бомбар
дувань та нальотів до великого лісу. Мій хрещений батько
дядько Лук'ян раптом кинув мене з воза у фасу (канаву) і
сам злетів, наче його вітром здуло. А коли повернулися до
воза, всі драбини були прошиті німецькими кулями. Зго
дом зрозумів, що німці розстрілювали біженців з літаків.
Невдовзі ми з матір'ю повернулися в село.
У роки війни білківчани брали активну участь у бороть
бі з гітлерівськими загарбниками. На фронтах і в парти
занських загонах воювали 242 жителя села. Захищаючи
Батьківщину, загинули 154 чоловіки, 52 учасника війни на
городжені орденами і медалями. 30 грудня 1943 року с. Біл
ка було визволено Червоною армією. Село звільняла танко
ва дивізія генерала Конєва. Пам'ятаю, як рано-вранці про
лунав сильний вибух. Через декілька хвилин з'явилися наші
танки, які йшли на великій швидкості. Всі люди висипали
назустріч.
На честь воїнів-визволителів, які героїчно боролися
проти гітлерівських загарбників і віддали за це своє житгя,
10
САМОТУЖКИ по жиnю
в 1986 році у Білці встановлено гармату ЗІС-ЗА, а також ме
моріальні ІUІити з прізвищами полеглих односельчан. На
території села є братська могила, в якій захоронено 34 вої
ни, котрі захищали село.
...Тяжкі повоєнні роки. Зруйновано господарство, країні
завдано збитків на 285 млрд крб. На фронтах і в таборах
смерті загинули мільйони українців. Сільські трудівники,
переважно жінки, змушені були нести подвійний тягар -
відбудовувати село і відроджувати своїми прямими і непря
мими податками промислове виробництво. А тут іще без
дощів'я та спека, що призвели до втрати значної частини
посівів ярих та озимих культур. У 1946 році селяни Жито
мирщини отримували на трудодень по 50-1ОО г хліба. Та
кі жебрацькі норми не забезпечували їхніх мінімальних
потреб. На село насувався голод. Непомірно збільшені нор
ми хлібозаготівель залишили селян України без хліба. Ди
рективи ЦК ВКП(б) вимагали: <, ... покончить с небольше
вистским отношением к делу организации хлебозаготовок
и обеспечить вьшолнение государственного долга►,), Так за
кладалась ланцюгова голодоморна реакція і на наступні
роки. За офіційними даними, у 1946-1947 роках голоду
вало 2, 7 млн селян.
Рятуючись від <,голодної смерті,>, жителі сіл Житомир
щини їхали до західних областей України, наймались на ро
боту, обмінювали свої речі на продукти. За даними дослід
ників, внаслідок голоду 1946-1947 років втрати сільського
населення України становили від 1ОО тис. до 1,2 млн осіб.
Пригадую, як у тяжкі повоєнні голодні роки виживали
завдяки тому, що збирали в лісі: трави, гриби, жолуді. А в
1947 році на колгоспному полі знаходили перемерзлу кар
тоШІю, з якої робили так звані галети; не дай Боже кому-не
будь їх покуштувати. Першого березня 1947 року мама зай
шла в хату і сказала, що у нас уже немає нічого: ні борошна,
ні крупи, ні сала, ні картоІUІі. А до нового врожаю було ще
4 місяці. Щавель та лобода ІUІЮС вода - ото й був увесь
наш <,харч,>. І так ми ледве дотягнули до серпня-вересня.
11
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
У 1945 році я пересrупив поріг Білківської школи і пори
нув у країну знань. Шкільні роки... Це найприємніші та най
тепліші спогади, овіяні найпотаємнішими дитячими мрія
ми і романтикою. Перед очима постають картини шкільно
го життя: вчителі, друзі, однокласники, класи, кабінети.
Одразу можу сказати, що нехлюєм я не був, вчитися бу
ло цікаво. Конфліктів з однокласниками теж ніколи не ви
никало, з усіма підтримував добрі стосунки. Однак у жартів
ливих бійках, які часто влаштовують хлопчаки, покласти
мене на лопатки ніхто не міг. Серед шкільних предметів
найкраще давалися точні науки. Алгебру, геометрію, фізику
схоплював буквально на льоту. Але й літературу теж любив, а
ще малював добре. У старших класах мені навіть портрет
Сталіна малювати довірили. Кілька ночей з ним промучився,
очі все ніяк не виходили. Але все ж впорався! За часів хру
щовської <<відлиги•>, вже будучи студентом, я приїжджав у Біл
ку на канікули і непогано заробляв, малюючи для колгоспу
рум'яні короваї, спілі колосся та інші атрибути <<достатку•>.
У дитинстві я боявся, що за мої неправильні вчинки у
мене можуть <<забрати•> маму. Ще в третьому класі на уроці
співу, коли потрібно було виконати хвалебну пісню на
честь <,батька народів•>, я впирався. І не стільки з ідейних
міркувань, скільки через природну сором'язливість. Вчи
телька пригрозила, що напише про мої витребеньки това
ришу Сталіну, і я, як і будь-яка дитина того часу, злякався.
<<Забрали батька - прийдуть і за мамою!•>
-
подумав я і зі
сльозами на очах заспівав ту кляту пісню.
Але незважаючи ні на що, спогади про дитинство та про
школу зігрівають мені душу. Де б я не був, де б не працював,
я завжди думками лечу до села, до рідної школи, яка дала
мені освіту і путівку в самостійне життя. Мій вчитель мате
матики Іван Костянтинович Харченко був, що називається,
Учитель від Бога. У кожному учні намагався розгледіти ін
дивідуальність, вітав і розвивав у нас творче мислення. До
речі, саме завдяки йому я відкрив свій власний метод вирі
шення математичних задач, яким користуюся і досі.
12
Уційnті
я народився та виріс.
З mкІльними .црузями
(у другому ряду
праворуч автор
книги).
Б!Jпdвська середня
школа. 1955 р1к.
САМОТУЖКИ ПО ЖИТПО
13
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Щаслива юність - серед одноклааппdв. Третій ліворуч усміхнений
ІDШІ.ІС - це я, Валодимир Матвієнка.
Школа - то живодайне джерело. Вона навчила любити
і шанувати рідну землю, свій народ, його мову, культуру,
звичаt Школа була і вихователем, і наставником. кожен з
нас намагався наблизитись до вируючого джерела думки і
живого слова... Безмежна любов до рідного краю, бажання
знов і знов повертатись до батьківської домівки надихнули
мене на написання пісні ''Поліські в'язи" 1
:
Поліські в'язи терwш на.морозі,
Шумvш в 1ШХрозлючені вітри.
А я. стояв на .маминім порозі,
І 100жен. спамин ~ знов ятрив.
дерева ті проматі,р нагадали,
lізоря не згаснеу віІсах.
Вони в біді самі неразридапи,
Та сліз нfхто не бачив на гf.лках.
1 В. Матвієнк,о. В серці маю Україну. - К: Музична Укр:йна,
2008. -
с. 29.
14
САМОТУЖКИ по жиnю
Приспів:
Материн поріг бачу знов і знов,
Там зоря дитинства не загасне.
Тамлітамоі; що з лугів, з дібров,
С1-tЯmься й досі білоцвітним рястом.
Вслухаюсь я у шум дерев зимових,
Що змалку менірідні в цім краю.
Відкривши серце їхніймужніймові,
Сльозу сховав.. Імовц,кама стою.
Поліські в'язи терпли наморозі,
Шуміли в нихрозлюц,ені вітри.
А я стояв на маминім порозі,
І кожен спомин ~у знов ятрив.
До Білківської школи ходили діти із сусідніх сіл - Ря -
сного, Яблунця, Сушки, Зелениці, Бондарівки, Кам'яної го
ри, Новини, Ушиці та Кам'янки. У педагогічному колективі
працювали 2 5 вчителів: вчитель історії Іван Іванович
Гришнюк, вчителька біології Олена Федорівна Литвинчук,
вчителька географії Катерина Григорівна Тарасенко, вчи
телі російської мови і літератури Софія Феодосіївна Каш
перська та Ольга Іллівна Кашперська, вчитель історії Воло
димир Панасович Кашперський, вчитель хімії Костянтин
Михайлович Прохоренко, вчителька початкових класів
Євдокія Петрівна Рибалко та інші.
Навчання в школі проводилось у дві та три зміни, пра
цювала вечірня школа. У 1980 році Білківська школа була
реорганізована в неповну середню. Наприкінці 90-х років
приміщення школи, побудовані ще в 1905 році, опинилися
в аварійному стані. Один корпус завалився, а в другому бу
ло небезпечно знаходитись, стеля згнила. Холодні примі
щення негативно впливали на стан здоров'я дітей.
15
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Після закінчешш середньої
школи. 1955 рік.
У 1999 році жителі села Біл
ка звернулися до мене з ли
стом про допомогу. Я виріпшв
побудувати школу власним
коштом. Усього за рік вдалося
збудувати сучасну чудову дво
поверхову будівлю з новітнім
обладнанням та двома ком
п'ютерними класами. День 25
серпня 2000 року назавжди
увійшов у пам'ять усіх дорос
JШХ жителі.в села Білка та їх ді
тей-школярів. Вони отримали
чудовий дарунок до нового
навчального року.
Школа повністю забезпече
на новими меблями, :підручниками, відео- і телеапарату
рою, комп'ютерною технікою. На першому поверсі розта
шовані :кабінети початкових класів, бібліотека, ідальня,
медпункт, кімната для ігор, музей історії рідного краю. На
другому поверсі знаходяться кабінети хімії, біолоrїї, фізики
та математики, історії, природознавства, музики й образо
творчого мистецтва, :кабінет іноземної мови.
У 2003 році на прохання жителів села та за рішенням
Коростенської ради народних депуrатів ПП<.ОЛі присвоєно
назву •Школа Володимира Матвієнка•; вона отримала ста
тус середньої загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів. Уто
тому 2004 року мені вдалося передати школі сертифікат на
безоплатне підюпочення до мережі Ьпернет. Це одна з не
багатьох шкіл України, яка в електроmюму режимі зв'язана
з усім світом.
Багато вихованців школи стали науковими працівни
ками, керівниками промислових підприємств. А скільки
з них вийшло педагогів, лікарів, інженерів, фахівців сіль-
16
САМОТУЖКИ по жиnю
ського господарства! Рідна школа, яку я до цього часу
люблю і часто згадую 1:
Шкаломоя, я ніколи тебе на за~~-
Шкало моя, мов домівка в дитинстві була.
Шкала моя, ти не знаєш, як син тебе любить.
Шкала моя, мов за рук:у в життя повела.
Приспів:
Мов сонце, світи, моя шкала.
Яка ж ти красива й нова!
Ти - щастя, і юність, і валя.
Май~нє - у центрі се.ла.
Мов сонце, світи, моя шкала.
Дитинства мого дивний край.
Тебе не за~~ ніколи
І ти мене не за~вай.
Пам'ять моя зберігає воєнне дитинство,
Травень ясний і тяжкі повоєнніліта.
Хлопці з се.ла поставали навік обеліскам,
І школярі на лінійку збиралися там.
Шкаломоя, ти є перша свята альма-матер.
Рідна моя, ти надійний в житті оберіг.
В серці навік та любов до людей, що дала ти,
Совість і -честь і по-чаток справдешніх доріг.
У моєму випускному атестаті не було жодної трійки.
Здавалося, переді мною відкриті всі дороги. З дитинства
мріючи про медицину, я вирішив спробувати щастя у Ле
нінградській військово-медичній академії, однак клеймо
сина <<ворога народу•> зіграло свою нещасливу роль. Те саме
повторилося і в Київському медичному училищі. Зрештою,
назвавшись сином матері-одиначки, я успішно склав
1 В.Матвієн:ко. В серці маю Україну. - К: Музична Україна, 2008. -
С.90.
17
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
БЬпdнська середня школа (сучасний виrлид).
Перший раз у перший ЮІаС до новоУ школи (с. Бішса).
18
САМОТУЖКИ ПО ЖИТГЮ
вступні іспити і став С'ІУдентом Київського фінансово-еко
номічноrо інститугу. По дорозі до Києва у поїзді Ьrав з
такими ж, як і я, абітурієнтами, хл01щем і дівчиною, та літ
нім чоловіком. Розповіддю про обрану спеціальність ви
кликав насмішки супуrників. •Здорові хло:rщі в офіцери, в
інженери йдуrь, а ти що, синку, каліка?• - докірливо заува
жив дідок У ті роки професія економіста не користувалася
великою популярн:Ісrю, однак часи змінюються...
За час навчання в Київському фінансово-економічному
інсппуrі я зрозумів сугь складових економіки та фінансів.
Навчальний матеріал засвоювався легко, але була інша
проблема - rшатне навчання. За перший семестр першого
курсу необхідно було за.ІШаппи чотириста рублів, а моїй
мамі такі гроші навіть і не снилися. А туr ще одна напасть -
вкрали в мене ЩЦЖ2К на стадіоні •Динамо•. Ну, думаю,
все - житrя не вдалося. Піджак вкрали, з iнcriпyry ось-ось
Студентські роІСИ -
на канікули додому.
19
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
відрахують за несІШату, і куди діватися? На щастя, необхід
ну суму внесла за мене студентська профспілка, а незаба
ром ОІШату скасували, і я довчився спокійно.
Написання курсової роботи з питань важливості важкої
індустрії допомогло мені визначитись при виборі передди
ІШомної практики. Однозначно це був Донбас. Разом із
двома студентами з нашого інституту проходив практику в
Маріупольському (тоді ще Жданівському) відділенні Пром
банку СРСР. Мій звіт з проходження практики був добре
оцінений як керівництвом відділення банку, так і виклада
чами інституту. Склавши успішно державні іспити та отри
мавши диІШом економіста, я почав працювати у тому сам
ому відділенні Промбанку, де практикувався, оскільки ке
руючий відділенням запросив мене на посаду кредитного
інспектора. Пам'ятаю, тільки-но я приїхав додому, одразу
отримав телеграму з Маріуполя: <,Володя, приезжай сроч
но, некому работать. Кленцер,>. Так з липня 1959 року роз
почалась моя трудова діяльність.
У цей період згідно з рішенням уряду розгорталась ве
личезна програма житлового будівництва. Потрібна була
наполеглива праця, оперативність у прийнятті та фінансу
ванні відповідних ІШанових, проектних, кошторисних та
інших документів. Промбанк (згодом Будбанк) був єдиним
банком з фінансування промисловості, транспорту, жит
лово-комунального будівництва. Він відігравав важливу
роль у розвитку економіки Донбасу, в тому числі й індустрі
ального Маріуполя. Керуючий нашим відділенням Стефан
Іванович Кленцер - вимогливий, чуйний, людяний, став
для мене хрещеним батьком. Він завжди дотримував свого
слова. Коли я тільки починав працювати, він сказав мені:
<,Як тільки одружишся, відразу ж квартиру дамо!,>. Ну, звідки
йому було знати, що я тут же одружуся?
Дружина моя родом з Миколаївської області. До Маріу
поля приїхала, як і я, працювати. Познайомилися ми у
трамваї. Я їхав на комсомольську конференцію, бачу дів
чисько стоїть, симпатична така! Запитав свого знайомого:
«Не знаєш, хто це?,>. Від нього дізнався, що дівчину звати Га
ля, працює вона піонервожатою в школі. Буквально відра-
20
Молоде подружжя
Матвіенків -
Володимир
та Галина.
у рідному селі
з дороrими :мені
жінка:ми: мамою
та дружиною.
САМОТУЖКИ ПО ЖИТГЮ
зу, як тільки побачив її, сказав собі - вона буде моєю
дружиною. Приїхали ми на конференцію, а проходила
вона в Клубі моряків. Холоднеча там була страшенна, а
так вийшло, що Галя сиділа якраз між мною і тим хлоп
цем. І що ви думаєте? Засунула вона одну руку до мене в
рукав, іншу до нього - грілася. До кі~ •говорильні•
помічаю, що в моєму рукаві вже обидві її ручки. А той
21
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
БаТЬКОіСШL
хлопець після перерви пішов. Туг-то я зрозумів, що дівати
ся нікуди, раз вона сама мене обрала!
Одружилися ми з Галиною у 1960 році Однокімнатну
квартиру,як і було общяно моїм :керівником, огримали через
20 днів після весілля. Це було щасrя! Відтоді я повірив у банк,
у керівників банку, що, мабуrь, відіграло вирішальнуроль при
виборі професїі банківського працівника. Незабаром у нас
народиласядоНЬЮ1Ірина.Асин Павло, названий на чесrь мо
го баТЬЮl, з'явився на світ уже в Дніпропетровську.
У подальшому я не мав проблем із житлом. Коли мене
переводили на вищу посаду, я впродовж 3-4 місяців отри
мував квартиру. Через мізерну зарпла'ІУ більшість випу
скників вузів йІПJІИ до ішпих господарських структур, буді
вельних, проектних організацій, але я своєму банку не зра
,цжував. деФіцит сімейного бюджету компенсувався викла
дацькою роботою в інституrах і на бухгалтерських курсах.
Уже в той час я розумів, що знання треба поrлибmовати, і
тому склав вступні іспити до аспірантури при Кшвському
інституrі народного господарства.
Маріуполь вражав мене зеленню та дивовижним. Азов
ським морем, а ще більше величезними заводами: Азовстал
лю, металургійним комбінатом імені Ілліча, Азовмашем та
ін. Ці гіганти важкої індустрії давали людям роботу, країні-
22
САМОТУЖКИ ПО ЖИ111О
метал, а місrу- загазованість.Але металурm на це не зважа
ли. Трудова велич місrа була гордісrю всіх маріупольців.
Через декілька років .мене призначили керуючим Арте
мівським відціленням Донецької обласної :конrори Будбанку
СРСР. Мені ЯК раз ВШІОВШU.ІОСЬ 25 років. Пам'ятаю, ЯК у мій
невеликий кабінетик забігла жінка і запитала: •Молодой че
ловек, ВЬІ не знаете; где управ.ляющий?,. Я відповів, що я 4}'ПІ)а
вляющий•. Вона кинула: •Бросьте!• і побігла в інші приміщен
ня банку. Мій хлопчачий вигляд не викликав у неі довіри. По
тім, упродовж чотирюх років роботи, у мене склалися дуже
добрі стосунки з підприємств2МИ, будівельними, геологороз
щцувальними організаціями тросІу •Артемrеолоrія•.
ВАртемівськуя був обраІОІЙдепугатом міської ради, очо
товав ІDІаново--бюджепІУ комісію. В цьому реІіоні діяли під
приємства воmе'ІрИВКОrо виробшщтва в чаоов-Ярі, соляні
шахти, mдприємства машинобудування, легкої та :харчової
промисловості, вщомий завод шампанських вин. У 2008 році
рішенням міської ради міста Артемівська мені присвоєно
звання •Почесний громадянин Артеміва,юl•, про що сщд-
Мій син павло
підчасщцкритrя
пам'ятної дошки
в Артемшську.
23
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
чить також напис на пам'ятній дошці, розміщеній на торці
будинку No 3 по вулиці Комсомольській в Артемівську.
Призначення на посаду заступника керуючого Донець
кою обласною конторою Будбанку СРСР було кроком до
оволодіння масштабнішими ділянками роботи. Область
займала ключові позиції не тільки у народному господар
стві України, а й в усьому СРСР, особливо у вугільній про
мисловості, чорній металургії, машинобудуванні та хімії.
До цього часу у мене добрі стосунки з багатьма підприєм
ствами цих галузей. Ми фінансово підтримували вугільну
та хімічну промисловості, машинобудівні та металургійні
підприємства.
Яскравими вогнями горять на Донбасі лампочки збудо
ваних в той час Слав'янської, Вуглегірської, Курахівської
ГРЕС, до яких я теж був причетний через виконання банків
ських функцій фінансування, кредитування та контролю
при їх будівництві та введенні в експлуатацію.
Значними подіями стали будівництво киснево-кон
верторного цеху, доменної печі 1-біс на Єнакіївському
металургійному заводі, коксової батареї 4 на Єнакіївсько
му коксохімзаводі, установки з грануляції шлаку на Макі
ївському заводі ім. Кірова, цехів Авдіївського коксохімза
воду, цеху металопрокату і комплексів, цеху з потужністю
100 тис. т стального дроту на Харцизькому сталедротока
натному заводі, низки виробництв на Горлівському хім
комбінаті, 5 агломераційних стрічок на заводі ім. Ілліча в
м. Жданові (нині Маріуполь), доменної печі Жданівського
заводу <,Азовсталь,>, збільшення випуску мінеральних доб
рив, виробництва барієвих солей, етилбензолу та слабкої
азотної кислоти на Горлівському і Костянтинівському хі
мічних заводах, виробництва каліброваного металу на
Костянтинівському метзаводі і т. ін. Все це відіграло знач
ну роль у розвитку промислової бази Донбасу та України
в цілому.
Донецьку обласну контору Будбанку з 195 5 по 1980 ро
ки очолювала Далина Григорівна Перстнева. Це був керів-
24
Моє шйбільше
надбання
моїону~<и.
САМОТУЖКИ ПО ЖИТІЮ
ник з чоловічим харакrером та материнським серцем. За
високий професіоналізм вона відзначена високими урядо
вими нагородами.
З 1972 року за рішенням УкраУнської республіІ<анської
к.онrори Будбанку СРСР я продовжив свою трудову діяль
ність на посаді керуючого ДНіпропетровської обласної
конrори Будбанку СРСР. Це був друrий після Донецької
області реrіон за економічними показниками з переваrою
Іірничо-рудного потенціалу та водними ресурсами.
Дніпропетровськ вразив мене широчінню Дніпра, пар
ками та скверами. .Адаптація в цьому місті проходила на
пружено через деякі особливосrі в харакrері людей, сrилі
керівництва облаС'lі та міста. Відчувалося також, що звідти
вийmли такі партійні керівники, як Ш. Брежнєв, В.В. Щер
бицький, O.Р. Ватченко. Реrіон •вождів• поряд Із мобіліза
цією трудових к.оле:кгивів на виконання планів соціально
го і економічного розвитку мав амбіційний харакrер ще й
тому, що в дніпропетровську знаходився Південний маши
нобудівний завод, який був центром радянського ракето
будування та сrворення космічних кораблів. Після розпаду
СРСР це підприємство втратило свою масІІП:'3.бнісrь, проте
ракетне виробництво не прШІИНИЛося.
маючи необмежений доступ до вищих ешелонш влади.
керівmщтво обласrі та міста було дуже вимогливим і по-
25
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
стійно ініціювало додаткові заходи з поліпшення благо
устрою міста, створення понадпланових об'єктів культури,
побугу та ін. Пам'ятаю підготовку до 200-річчя Дніпропе
тровська. Були оновлені майже всі вулиці міста та паркові
зони. До цього свята місто набуло нового «обличчя,>.
Були мобілізовані величезні ресурси шляхом залучен
ня фондів підприємств, позалімітних коштів та участі у
цьому різних міністерств. За таких умов було проблема
тичним дотримуватися діючого законодавства щодо ці
льового спрямування грошових потоків відповідно до
планових вимог, що для установ Будбанку було <<Залізним,>
правилом. За всілякі подібні порушення можна було отри
мати догану і навіть втратити посаду. Тож доводилось
домовлятися з керівниками області щодо використання їх
можливостей для отримання певних фінансових та про
ектних дозволів у вищих ешелонах влади (союзних та рес
публіканських). Мені було також зрозуміло, що права ре
гіонів у сфері капітального будівництва занадто обмежені,
тому треба було шукати шляхи вирішення цих питань.
Адже вони мали сприяти поліпшенню життєвих умов на
селення. Таке протиріччя між союзними правилами і ро
зумінням розв'язання проблем населення місцевими орга
нами влади було чи не єдиним фактором постійної нерво
вої напруги. А оскільки подібних ініціатив було безліч, ке
рівник інвестиційного банку мав буrи кмітливим та засте
режливим.
Пам'ятаю будівельника Бориса Мільмана, який полю
бляв будувати набережні вздовж правого берега Дніпра.
Такі величезні обсяги робіт банку було складно прокон
тролювати, особливо обсяги намивання піску. Дніпропе
тровська обласна контора Будбанку СРСР постійно вия
вляла приписки невиконаних робіт, за які штрафували та
стягували гроші за завищені обсяги. Цей будівельник був
вхожий до партійних керівників міста. І щоразу, коли
банк застосовував до його діяльності фінансові санкції, в
справу втручалися партійні функціонери. Боронь Боже
26
стати об'єктом таких •розбо
рів•! Якось Борис Мільман зіз
нався мені: •Володимире Пав
ловичу, я хочу Вам сказати, що
завжди дотримуюсь одного
берега•. Я запитую його: •Яко
го? Лівого, чи правого?• Він
відповідає: •Партійного•. Тоді
я зрозумів, що треба діяти
інакше. Було запроваджено
обмеження кредитування ви
конаних робіт залежно від об
сягу приписок. Після цього
трест •ДНіпроспецбуд• припи
нив •провокувати• банк, і ми
стали діловими партнерами.
ДНіпровська набережна най
САМОТУЖКИ ПО ЖИ111О
У період роботи
ум. ДНіпропетровськ.
більша і найкраща в Україні. Одна із вулиць міста, що при
лягає до набережної, названа на честь Бориса Міт,мана.
Семирічний період роботи в Дніпропетровській обла
сті збагатив мій досвід ведешш банківської справи. Відно
сини з Міністерством чорноі металургії України сприяли
поглибленню економічного аналізу mдприемств металур
гії, забезпечеюпо безперебійного фінансування та креди
тування новобудов і реконсrруйованих підприємств: до
менної печі No 9 на Криворіжсталі, Нікопольських півден
но-трубного та феромарганцевого заводів, гірничих під
приємств з видобування марганцю, виробmщтва аміаку в
Дніпродзержинську, металургійних заводів у Дніпропе
тровську, Дніпродзержинську, вугільних шахт у Павлогра
ді, трубного заводу в ДНіпропетровську та багато інших. В
області працювали моrугні будівельні організацfі: Дніпро
т.яжбуд, Дніпрожитлобуд, великі монтажні трести. Вражав
розвиток соціально-культурної сфери. З економікою міста
я познайомився глибше, коли був обраний депуrатом ДНі
пропетровськоі міської: ради народних депуrатів і очолив
планово-бюджетну комісію.
27
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Добрі згадки про Дніпропетровськ пов'язані ще й з тим,
що туг народився мій син Павло, а дочка Ірина вчилась у
Дніпропетровському державному університеті. У цьому за
кладі я викладав фінансові дисциrmіни. Туг мені було при
своєно звання доцента.
У 1979 році я почав працювати у Києві, спочатку заступ
ником керуючого, а з 1982 року - керуючим Українською
республіканською конторою Будбанку СРСР. Коли я переї
хав до Києва, у мене за rmечима вже був значний досвід ве
дення банківської справи, диrmом кандидата економічних
наук, звання доцента та 17-річний стаж викладацької робо
ти в університетах за сумісництвом. Тому відчував себе
більш впевнено, проте з великим хвилюванням приживав
ся у Києві з його специфічним столичним характером і ви
сокою управлінською сферою, маючи постійні контакти з
партійними функціонерами та державними чиновниками.
Цей період у моєму житгі був переломним, бо я ставлю
диною, причетною до урядових структур. Досвід роботи на
Донбасі, Дніпропетровщині допоміг мені впродовж 3 років
реалізувати себе як професіонала, що так цінувалося у ті
часи. Набуге почугтя високої відповідальності та зростан
ня авторитету в колективі банку стали головними крите
ріями визнання мене можливою кандидатурою на посаду
керуючого Українською республіканською конторою Буд
банку СРСР. Ось як пише про це колишній голова Правлін
ня Будбанку СРСР Михайло Семенович Зотову своїй книзі
<,Я - банкир: От Сталина до Пугина,> 1:
<,Среди руководителей республиканских контор вьще
лялся Владимир Павлович Матвиенко, управляющий Укра
инской республиканской конторой Стройбанка, а потом
Промстройбанка СССР. МЬІ вьщвинули его на зту самостоя
тельную, большую должность в 1982 году без особь~х коле
баний. В свои 44 года зто бьm образованнь1й зкономист,
учень1й. Он глубоко разбирался в проблемах финансирова-
1 ЗотовМС. Я - банкир: От Сталина до Путина.
-
Москва, 2004. -
С. 242-244.
28
САМОТУЖКИ по жиnю
ния, денежного обращения, кредитования, расчетов, пре
красно знал состояние зкономики Украиньr, окончил Киев
ский финансово-зкономический институг и аспирантуру
при нем, защитил кандидатскую диссертацию. Прошел
пуrь от кредитного инспектора в Ждановском отделении
Промбанка СССР до заместителя управляющего Украин
ской республиканской конторой Стройбанка. В ту пору, по
жалуй, никто так глубоко не знал проблем инвестиционно
го комплекса Украиньr, как Владимир Павлович.
При необходимости под руководством Владимира Пав
ловича готовились аналитические записки в правитель
ство Украиньr, в которьrх очень об'ьективно отражались
как положительньrе явления в зкономике республики, так
и просчетьr, недостатки в ее развитии, отражались пробле
мьr, которьrе необходимо бьrло решать руководителям Ук
раиньr в промьшmенности, здравоохранении, культуре.
К мнению Владимира Павловича прислушивались, на
основе записок принимались важньrе решения. Когда в
республиканской канторе подводились итоги работьr или
обсуждались принципиальньrе проблемьr капитального
строительства, то на такие заседания обязательно прихо
дили ответственньrе работники ЦК Компартии Украиньr,
правительства республики. Часто присугствовали на зтих
совещаниях и первьrе лица - председатель Совета Мини
стров Украиньr, его заместители.
Именно здесь они могли получить исчерпьrвающую
информацию о положении дел в капитальном строитель
стве, узнать, какие проблемьr в нем нужно решать в первую
очередь.
Я часто бьrвал на Украине, в Киеве, обсуждал наболев
шие вопросьr взаимодействия с руководством республики.
Немало поездил по Украине, где строилось много об'Ьек
тов всесоюзного значения.
На месте легче бьmо решать возникающие проблемьr
финансирования, обеспечения техникой и материалами.
В ДНепропетровске мьr провели совещание банковских ра
ботников и строителей, где рассмотрели опьrт и вопросьr
29
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
их взаимодействия. В работе совещания, в его подготовке
принял активное участие и Владимир Павлович. Сумел он
также укомплектовать контору знающими, вь1сококвали
фицированнь1ми работниками.
Профессионализм, деловь1е качества ценятся во все
времена. Даже в такие смутно-страшновать1е, как наши.
Пригодился Владимир Павлович и ньшешней, независи
мой Украине - после распада СССР он в 1991 году возгла
вил правление Национального банка Украинь1, ас 1992 го
да - Проминвестбанк, которwй сейчас входит в 1000 са
мь1х крупнь1х банков мира. Банкир, профессор, акаде
мик - он не отрекается от совместного прошлого .. . ,>
Відповідно до рішення союзних органів СРСР з 1 січня
1988 року були створені шість спеціалізованих державних
банків, у тому числі Український республіканський банк -
Промбудбанк СРСР на основі реорганізації Української
республіканської контори Будбанку СРСР. У цей період
Укрпромбудбанк фінансує до десяти тисяч будов проми
слового призначення, будівельної індустрії, на транспорті
та зв'язку, а також в системі Держпостачу СРСР. Нарощую
чи обсяги коротко- та довгострокового кредитування, наш
банк здійснював ефективний контроль за станом будів
ництва, введенням в дію об'єктів як виробничого призна
чення, так і соціальної сфери, організацією безготівкових
розрахунків у народному господарстві України.
Хочу звернути увагу на декілька знаменних для мене
років: 1988 рік, коли вперше вдалося запровадити
комп'ютерну технологію в банківській справі; 1990 рік, ко
ли розпочався процес творення нових банків на основі їх
комерційної діяльності; 1991 рік, коли Україна стала не
залежною.
З 1 січня 1988 року розпочали свої операції 6 нових
банків: Держбанк СРСР, перетворений на емісійний центр,
Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк
СРСР, Ощадбанк СРСР та Зовнішекономбанк СРСР. Нерів
номірний розподіл клієнтури між банками створив над-
30
САМОТУЖКИ ПО ЖИТГІО
Тов .
ollla1rwtшt1IO
ooo:w8u.ruurь dfамооив
З. &маіfl8(ЬШШІ w.ru.к,uvtш ;шюіп,11 мfJJШD,N4JEІ
~ю- і, Іі:(tеf}ц,fflЛІОЩ,ШЮ, ІWІU)fflд.,t[,{)1'UW}- &8t;8н,ицrfюа,
ПРЕЗИДІЯ ВЕ.РХОВНОУ РАДИ
УК.РАУНСЬКОУ РСР
Указом від 't сt:о"".Я:.. 19М р. нагороджує Вас
ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ
11д/r ВерхОІJНОТ Ра.ди
РСР
гзидІr Вгр.хо11ноl Ради
РСР
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР. 1988 рік.
31
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
мірне навантаження в одних банках і водночас брак квалі
фікованих кадрів та вільготні умови в інших.
Промбудбанк СРСР, якому була передана майже вся клі
єнтура колишнього Держбанку СРСР, страждав від пере
вантаження операційного дня через відсугність необхідної
кількості працівників. Так, Українська республіканська
контора Промбудбанку СРСР отримала додатково лише
300 осіб, що за умов застарілої обчислювальної техніки
створювало збої в роботі, величезну завантаженість колек
тиву банку. Єдиним виходом з такої ситуації було впрова
дження новітньої обчислювальної техніки - комп'ютерів.
Уже в березні 1988 року мені вдалося побувати в Бірмін
гемі (Велика Британія) на підприємстві, де виготовляли
найпотужніші на той час комп'ютери з процесором 386. За
допомогою Промбудбанку СРСР я отримав довгостроко
вий кредит (понад 1 млн фунтів стерлінгів) у Зовнішеко
номбанку СРСР. Через кілька місяців комп'ютери були до
ставлені в Київ. Обчислювальний центр, який працював на
машинах ~мінськ-32,>, швидко переорієнтувався на персо
нальні комп'ютери. Їх апробація в установах банку дала
змогу широко впровадити комп'ютерні технології у робо
ту установ банку. Ми першими в Україні перейшли на
комп'ютерну обробку платіжних документів.
Особливим для мене став 1991 рік, коли Верховна Рада
обрала мене головою Національного банку України. Про
голошення запровадження української національної валю
ти було сміливим кроком, адже після цього ще понад півро
ку проіснував Радянський Союз. У серпні того самого року
була зроблена спроба придушити прагнення українського
народу до незалежності. Приїзд до Києва генерала Варени
кова тому свідчення. Колишній голова фракції Верховної
Ради Володимир Пилипчук казав мені, що я теж був у спи
ску осіб, які підлягали страті в разі придушення руху за не
залежність. Остаточну крапку у цих подіях поставив груд
невий референдум 1991 року, коли український народ
об'єднався в єдиному прагненні до незалежності.
РОЗБУДОВА
НАЦІОНАЛЬНОГО
БАНКУ УКРАЇНИ
ІНІашляхурозвиткукожноїкр:йнибувають
періоди і подїї, які хронолоrічно займають невеликий від
різок часу, але залишають глибокий слід в історіі. 1991
рік став доленосним для України. Вперше за всю свою
історію наша країна змогла реалізувати шанс і своє право
на незалежність. Розпочався процес творення українськоr
державності.
Однією із складових незалежності України було ство
рення власної банківської та грошової системи. У Декла
рації про державний суверенітет говорилось: •Українська
РСР самостійно сrворює банківську (включаючи зовніш
ньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, подат
кову системи, формуе державний бюджет, а при необхід
носrі впроваджує свою грошову одиницю• 1. Менше ніж
через місяць на основі цієї Декларації було прийнято ще
один важливий документ, яким передбачалося введення
національної валюти, - Закон •Про економічну само
стійність Української РСР•. В ньому, зокрема, зазначалось:
•Українська РСР самостійно здійснює фінансово-бю
джетну, грошово-кредитну, цінову, інвестиційну, науко
во-технічну і зовнішньоекономічну політику• 2, а також:
1
Декларація про державний суверенітет Укра.Уни від 16.07.1990.
1 Закон УРСР •Про економічну самостійність Украі'нськоУ РСР- від
03.08 .1990, сrатгя 1.
33
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Національний банк
Украіни.
•Українська РСР на своїй території самостійно організує
банківську справу і грошовий обjг. 1
.
Впровадження зазначених положень було покладено
на Національний банк України, який: мав виконувати функ
ції вшцої кредитної та емісійної установи. 6 червня 1991
року Верховна Р.~да УРСР майже одноголосно обрала мене
першим го.лавою Правління: Національного банку Украіни.
Як такий Національний банк України ще не існував, діяла
Українська республіканська контора Держбанку СРСР. Ще
існував ~ський Союз, але я погодився працювати над
створенням незалежного банку Украінської держави.
1 Там само, статrя 6.
34
РОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАІНИ
Усвідомлюючи відповідальність і важmmість створення
вітчизняноі банківськоі системи, бу.ли визначені першо
чергові стратегічні напрями діяльності НБУ: термінове від
критrя кореспондентських рахунків НБУ в зарубіжних
банках з метою спрямування зовнішньоторговельного
обороту України через рахунки НБУ І. таким чином, мобілі
заціІ валютних коштів для зміцнення незалежності Украї
ни. Це мені вдалося зробиrи. За короткий термін ватотна
виручка пішла не в радянський •Внешзкономба,нк., а на ра
хунки Національного банку УкраЇІШ в зарубіжних банках.
Хочу відзначити доброзичливість керівництва банків Ан
глії, Франції, Австрії, Німеччини та ішпих держав Європи,
ПО С ТАНОВА
Верхов1юї Ради Української РСР
Про Голову Правління Нвціонал:ьноrо 6анку України
Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної
Республіки постановляє:
Призначити МАТВІЄНКА Володимира Павловича Головою Правління:
Національного 6анку УкраїШІ .
Голова Верховної Ради
/ Української КР
-
м.$,иїв
6 червні"І99І РОКУ
No ІІ62-ХП
Л.КРАВЧУК
35
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
які підтримали перші кроки нашої незалежності. Особливо
теплі слова адресую тодішньому канцлеру Австрії пану
Враницкому, з яким у мене була майже годинна розмова
щодо перспектив економічних відносин, та визначному
американському фінансисту Соросу, з яким ми впродовж
чотирьох годин у Нью-Йорку обговорювали досвід США
щодо створення власної грошової системи. Із проголошен
ням незалежності американці запровадили як грошові зна
ки купони багаторазового використання і так працювали
майже два роки, а потім ввели в обіг долар США. Цей досвід
заслуговував на уваrу і з часом був підтриманий Верховною
Радою України і Урядом.
Я навів фрагменти з моєї діяльності на посаді голови
Правління НБУ, щоб підкреслити - це відбувалося за
умов ще діючого СРСР. Відповідальність за свої патріо
тичні вчинки я відчув пізніше, коли у серпні 1991 року
<,гекачепістами,> була зроблена спроба зламати націо
нальний рух до незалежності. Слава Боrу, все обійшлося, і
вже в грудні того ж року народ України проголосував за
незалежність.
Але незважаючи на проголошену політичну незалеж
ність, на кінець 1991 року Україна продовжувала перебува
ти у глибокій економічній та фінансово-кредитній залеж
ності від центру (який поступово зміщувався від загально
союзних структур до структур РРФСР). За фінансової полі
тики, яку здійснювала Москва, така залежність спричиняла
стрімке погіршення економічної ситуації в Україні. Дефі
цит готівки призводив до посиленого вивозу товарів за
кордон, спустошення споживчого ринку, подальшого зу
божіння населення.
Припинити інфляцію, захистити споживчий ринок бу
ло неможливо без створення власної грошової системи,
яка б включала в себе національну валюту, механізм емісії і
систему організації та реrулювання внутрішнього грошо
вого обіrу та зовнішніх валютних відносин країни. Проте
стабілізувати нові гроші і впорядкувати їх обіг було можли-
36
РОЗБУдОВА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАІни
Українські. купони, підписані до дРуку B.[l Матвієнком.
37
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
во лише за умов бездефіцитності бюджету, наявності золо
товалютного запасу, насиченості споживчого ринку това
рами.
У 1991 році жоден з цих пунктів не виконувався. Цю си
туацію я прокоментував газеті <<Урядовий кур'єр» так:
«Складнісгь питання про гроші не тільки в їх виготовленні.
Якщо ми вводимо власну грошову одиницю (а після прого
лошення незалежності України це - звичайна необхід
ність), то потрібно розробити і прийняти певні законодав
чі акти. Концепцію грошової реформи, масштаб цін, новий
курс грошової одиниці до валют іноземних держав. Інакше
нас заблокують... На все це потрібен час, і його нам дадуrь
купони багаторазового використання,> 1.
Згідно з постановою Президії Верховної Ради України
від 27.12 .1991 р. <<Про соціальний захист населення і вну
трішнього ринку України,> з 10 січня 1992 року для розра
хунків населення за продовольчі і промислові товари було
запроваджено купони багаторазового використання та
встановлено, що вони виконуватимуть функції готівки і бу
дуrь еквівалентними відповідним купюрам грошей.
Як голова Правління Національного банку України я
неодноразово підкреслював, що випуск в обіг купонів бага
торазового використання не був першим етапом або по
чатком грошової реформи. Навіть при повному витісненні
рубля купоном із готівкового обігу Україна не змогла би
вийти з єдиної рублевої зони, не захистилась би повністю
від емісійного податку ззовні, не відірвалась би від цінової,
кредитної та процентної політики економічно сильнішого
партнера по рубленій зоні - Росії. Тому випуск купонів по
винен розглядатися лише як підготовчий до грошової ре
форми захід.
Купони критикували з усіх боків, їх звинувачували у всіх
негараздах молодої Української держави. Проте вже через
невеликий проміжок часу можна було відзначити, що зага-
1 Урядовий кур'єр. - 1991. -
No 27 (вересень).
38
РОЗБУдОВА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАІни
Купони друкуються. Париж, 191)1 рік
лом купонна система себе виправдала. Україна однією з
перших серед незалежних республік колишнього С.Оюзу
зуміла швидко виготовити добре застраховані від підробки
купони і тим самим захисrити свій ринок саме завдячую-
чи купонній системі в Україні вдалося уникнуrи rocтpor го
тівкової кризи, яка назрівала на межі 1991-1992 років.
Праге платіжна :криза, яка створилася на той час у дер
жаві, стала справжньою загрозою стабільносrJ та суверен
носrі України. Повна неплатоспроможнісrь майже всіх
учасників виробничого процесу свідчила про невиконан
ня грошима функцій платежу. Єдиним шляхом розв'язання
цієї проблеми на даний період була нагальна необхідність
проведення в Украіні rрошовоі реформи. Оrало зрозуміло,
що без грошової реформи неможливо стабілlзувати еконо
міку, можна ЛИІІІе досягrи нетривких і химерШІХ симrrrо
мJв фінансовоі стабілі.заці:і.
Закладення основ монетарної полtтики, розроблення
концепцїї запровадження націон3ЛЬНої валюти - гривні,
39
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
створення вітчизняної пла1іжної системи, входження до
системи міжнародних розрахунків були у той час як сrра
теrічними напрямами діяльності Національного банку Ук
раїни, так і практичними його діями.
У 1991 році НБУ, вШ<Онуючи покладені на нього зако
нодавством функції центральної кредитної та емісійної
установи країни, розпочав переговорний процес з провід
ними зарубіжними компаніями щодо розміщення замов
лення на дРУК національної валюти, а також створення
власної матеріально-технічної бази з їі виготовлення у
майбуmьому. Одночасно велась робота над розробкою
гривні Українські художники Василь Лопата та Борис Мак
симов розробили дизайн гривневих банкнот, мною були
затверджені та підписані зразки перших куІПОр.
Для виготовлення високоякісних банкнот за узгоджен
ням з Головою Верховної Ради УРСР Леонідом Кравчуком
та для забезпечення економічної безпеки гривні за узrо-
Украінсьхі ІрИВНі з пІдписом першого голови ПJ)2ВІІіння НБУ. 1992 рік.
40
РОЗБУдОВА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАІни
Виступ
на Міжнародній
конференціі
в Гарвардському
університеті. США.
1991 рік
дженням зі Службою безпеки України було визнано доціль
ним банкноти малих грошових одиниць виготовити в ка
надській фірмі •Канадіан банкн~. На цьому наполягали
деякі народні депуrати Верховної Р2ДИ, тому що вказана
фірма була готова шщати Україні кредит на їх виготовлен
ня у сумі 50 млн канадських доларів. Банкноти високої вар-
тості були підписані мною до друкування фірмою Томас де
Ла Рю у Лондоні, яка на той час мала 150-річний досвід ви
готовлення банкнот під контролем Інтерпола. Для забезпе
чення найвищого рівня надійності НБУ прийняв рішення
надрукувати банкноти в Лондоні.
У 1992 році нове :керівництво Нацбанку тимчасово зy
mrnяe процес друкування гривні у Лондоні для того, щоб
перепідписати банкноти. Таким чином, банкноти вихо
дять за підm1сом нового голови НБУ Вадима Гетьмана.
На посаді голови Правління НБУ мною була економіч
но обrрунтована концепція платної приватизації за участю
банківсьюп кредитів. Проте державна власнісrь у більша-
сті була роздана за так звані приватизаційні папірці, через
що дер.жавний бюджет втратив величезні кошти. Паперова
приватизація породила тіньову економіку, з якою Укра1на
вже майже 20 років не може впоратись. Я також :категорич
но виступав проти :кредитної емісії на покриття бюджетно-
го дефіциту.
41
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
З німецькими банкірами. Відень, 1991 рік.
Незважаючи на матеріальні і фінансові труднощі, від
суrнісrь в Україні досвіду побудови центрального банку,
колектив досвідчених фахівців банківської справи НБУ
здійснив масштабну організаційну роботу зі створення
центрального банку країни, побудови дворівневої банків
ської системи, реестрацІ1 перших комерційних банків.
У короткий термін для забезпечення діяльносrі Цен
трального банку як грошово-емісійного центру держави
була вдосконалена його організаційна cтpyrrypa: створені
управління методолоrії кредитування, грошових розрахун
ків, грошового обігу, власної грошової системи, міжбанків
ських розрахунків, аналізу діяльності комерційних банків,
валютного регулювання, зовніІш.dх економічюrх: зв'язків та
hmii. При НБУ були започатковані Науково-дослідний Jн
СТИ'ІУІ' банків, Центр технічного обслуговування обчисто
вальної техніки і Кишський науково-дослідний та проекг
но-конс:rрукторський інстmуr периферійного об.mщнан
ня, Державна скарбниця, головним завданням якої стало
42
РОЗБУдОВА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАІни
Ватикан. Папа Римський вручає нагороду. 1991 рік.
формування в Україні запасу дорогоцінних: металів і камін
ня. Нацбанк уклав 5 договорів на купівлю 1О т срібла і кіль
касот кілограмів золота та платини, виступив замовником з
розробки родовищ золота в 3.шарпатській обласІі. У підпо
рядкування НБУ перейшли підприємсrва, що виробляють
діаманти, було створено акціонерне підприємство з пере
робки та вилучеШІЯ дорогоцінних: металів із деталей про
мислової продукції, особливо військової техніки, розробле
но заходи зі створення Центрального сховища НБУ. Розпо
чалось формування мережі усrанов НБУ.
З метою вдосконалення системи безготівкового обігу
та розрахунків, впровадження нових інформаційІШХ тех
нологій Національним банком було здійснено важливі за
ходи з комп'ютеризації банківської справи та міжнародних
розрахунків: закладено основи міжнародних кореспон
дешських рахунків, позитивно вирішено питання про
вступ до Міжнародної спеціалізованої банківської клірин
гової сисrеми SWIFI' на правах повноправного члена, що
43
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
означало визнання молодої Української держави світови
ми фінансовими колами.
Зачаровані романтизмом депутати-рухівці подавали
чимало пропозицій щодо виготовлення українських банк
нот та негайного їх запровадження в обіг, незважаючи на
стан економіки нової держави. Нерідко ініціативи депута
тів перевищували реальні можливості щодо їх втілення, і це
створювало напружену ситуацію навколо Національного
банку. Не останнім було і фінансове питання. Незважаючи
на затверджені тираж і терміни виготовлення українських
банкнот (гривні), не виділялися відповідні кошти. Щоб не
зірвати виконання цих завдань, Національний банк був ви
мушений тимчасово позичати кошти у промислових
структур. Треба віддати належне керівництву Міністерства
енергетики та Чорноморського пароплавства, які тимчасо
во надали НБУ кошти на сплату авансових платежів для ви
готовлення банкнот.
Гальмував роботу Національного банку й колишній
Держбанк СРСР, який понад два місяця не приймав рішен
ня щодо зміни керівництва колишньої української респу
бліканської контори Держбанку СРСР.
Серпневі дії <,ГКЧП,> показали хитність характеру ба
гатьох відповідальних державних посадовців, які вимагали
від НБУ перерахування усіх вільних коштів на рахунки до
<,радянського бюджету,>. За підтримки Леоніда Кравчука
Національний банк впевнено захищав українські інтереси.
Чіткого виконання потребувала система контролю у
сфері взаємних розрахунків між підприємствами та неза
лежними державами.
Сьогодні Національний банк більш незалежний від уря
ду, проте подальше його реформування обумовлено
необхідністю прискореного розвитку економіки.
УКРАЇНСЬКЕ
СЬОГОДЕННЯ
rn ікове поневолення українського народу
не зламало його волі до незалежності, національної куль'І)'
РИ. рщнОЇ мови. PoзrnJД радянськоr імперії створив умови
для проголошення України незалежною державою. По
над двадцять років тому майже все населення України, не
залежно від національності, проголосувало за сrворення
незалежної держави Україна.
Мені пощастило буrи у вирії тих подій, що передували
загальному державному референдуму про незалежність
України. Ще за півроку до незалежнос'rі Верховна Рада
призначила мене головою Національного банку УкраІни.
Практично я повинен був створити Національний банк J
грошову систему нової Української держави. За умов ще
діючої радянської влади це було не так просrо. БУJШ всіля
кі складнощі: від недопущення мене Державним банком
СРСР до виконання обов'язків голови Національного бан
ку протягом двох місяців до погроз щодо невиконання
вимог Москви про примусове вилучення кошrів держав
них підприємств на користь союзного бюдже'І)'. Невід
кладним було завдання перекрити зовнішньоекономJчнJ
грошові потоки на користь України та введення націо
нальних грошей.
Певні складнощі навколо НБУ ініціювали і народні де
пуrати, які втручались у робооу НБУ, чим сrворювали на
пружену ситуацію в роботі банку. Проте НБУ був сrворе
ний. Стала працювати самосrійна грошова система, були
45
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
налагоджені взаємні розрахунки як у середині країни, так і
у відносинах: із зарубіжними банками. Була запроваджена
власна грошова одиниця гривня.
Створення грошової системи України об'єктивно вис
вітлено у газетах <<Дзеркало ТИЖНЯ•> від 8 жовтня 2011 року
та <,Урядовий кур'єр•> від 12 жовтня 2011 року, а також у
<,Віснику Національного банку України•>, No 10, жовтень
2011 року.
Однак надії на виключну роль власних грошей в еконо
мічному зростанні нової держави були перебільшені. Еко
номічні зв'язки були розірвані, <<дика капіталізація•> еконо
міки зумовила зубожіння більшості населення. Корумпова
ність владних структур поділила українське суспільство на
дуже багатих і дуже бідних. Матеріальне затьмарило людсь
кий розум і в сукупності з диким капіталізмом стало переш
кодою розвитку українського суспільства.
Ленінське гасло, що низи не можуть жити по-старому, а
верхи - керувати по-новому, в Україні ще не набуло розу
міння. Сам В. Ленін не реалізував жоден зі своїх тезисів. Так,
у роботі <,Развитие капитализма в России•> він на великому
фактичному матеріалі дослідив розвиток капіталізму в Ро
сії і як послідовник К. Маркса зробив висновок, що Росія
визріла до соціальної революції, тобто до зміни соціально
го <,строю•>. Але коли його більшовицька команда розбій
ницькою революцією зруйнувала економіку, довела до зу
божіння народ, то Ленін заявив, що у всьому винна відста
лість Росії. І нині дехто вважає ленінське вчення вірним.
Відірвавши матеріальне від ідеального, К. Маркс наніс
шкоду діалектичному розвитку суспільства і природи. У
деякій мірі користливість, яка стало нормою в нашому
суспільстві, грунтується на матеріалістичній діалектиці
Маркса.
Світова наука протягом останніх 1ОО років пояснювала
створення Всесвіту на основі еволюційної теорії Чарльза
Дарвіна, головною тезою якої було походження людини від
мавпи. Водночас у США вчений Генрі Маррі розробив кре-
46
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
ацrnну модель створення Всесвіту, яка представляє світ
створеним у вже досконалому вигляді. Це означає, що його
створила Вища сила, якою, за нашим уявленням, є Божа си
ла, тобто Бог. 1
Згідно з креаційною моделлю основні види рослин і
тварин були створені спеціально, а не розвилися з інших
видів, як стверджує дарвінізм. Сучасний стан природи по
гіршується, що суперечить вченню Дарвіна про її якісний
еволюційний розвиток
Теоретичні постулати класиків не могли не вплинути
на суспільні інтереси людей. Постійні кровопролитні вій
ни завдали шкоди і людству, і природі. В особливому стані
був український народ: татаро-монгольське навалля,
польська, російська колонізація, голодомор, гітлерівська
окупація, сталінський режим загальмували розвиток нашої
країни на понад сотні років. І незважаючи на це, сини укра
їнського народу першими освоїли космос, зробили знач
ний внесок у світову культуру, зберегли українську мову.
Україна була однією з найбільш розвинених республік у
складі колишнього СРСР.
Що ж діється навколо України і в середині країни в тепе
рішній час? Російський газовий пресинг на економіку Укра
їни, приниження ролі України в сучасному європейському
просторі, відсутність національної стратегії розвитку держа
ви, слабкість управління економікою та безмежна корупція.
Богдан Хмельницький, підписавши історичний договір
з Росією, був обманутий царизмом. Великий і талановитий
народ, творець Київської Русі, перетворився у малоросів,
його славне козацтво - у хохлів. Ці дві <,лейби>.> так і зали
шились приклеєними великоросами до славетного люду,
ім'я якому - український народ.
Більшовики, зруйнувавши царизм, обіцяли Україні са
мостійність. Але Ленін цього допустити не міг. У більшо
вицькому народовладді ожила імперська хватка царизму.
1 В.Матвієн:ко. Планетажитгя. - К: Наук думка, 2006. -
С. 7.
48
УКРАrНСЬКЕ СЬОГОДЕННЯ
І українці опинилися в союзі, який <<сплатила Великая
Русь•>. Цей союз не лише не захистив Україну від сталінізму,
голоду, тюрем, жахливої війни, а й випередив царській ре
жим за своєю жорстокістю.
Уряд Росії витратив мільярди доларів на будівництво
північного та південного газових потоків. Хоча збільши
ти поставки газу можна було б шляхом реконструкції ук
раїнської газової труби за десятки разів менших інвести
ційних витрат. Україна змушена шукати альтернативні
джерела газозабезпечення та ефективного використання
газу. Останні кроки, які робить наша держава, це підтвер
джує. У жодні митні та інші союзи Україна не повинна
вступати, необхідна вільна торгівля з Росією на взаємови
гідних умовах.
Україна покладає багато надій на вступ до Європейсь
кого співтовариства. Але Європа не поспішає! Недооцінка
Європою такої великої країни, як Україна, є помилкою. До
речі, географічний центр Європи знаходиться на терито
рії України. Сама Україна дуже приваблива для інвестицій
ної діяльності як в промисловості, так і в аграрному секто
рі. Перспективними для інвестицій є об'єкти соціальної
сфери.
Повернувшись обличчям до України, і Росія, і Європа
виграють у політичному та економічному зростанні євро
пейського континенту.
Основна причина низької ефективності української
економіки - відсутність стратегії національного розвитку.
Маючи потужні економічні та ресурсні переваги над інши
ми пострадянськими державами, Україна <<пасе задніх,>.
Перш за все, слід зрозуміти, що без задоволення вну
трішніх потреб економіки і населення ефективна інтегра
ційна політика із зовнішнім світом неможлива.
Неефективною виявилась ставка на іноземні інвестиції,
які так і не дійшли до України у достатніх обсягах. Тому слід
розраховувати на національного інвестора і розвивати
власну економіку. Для цього треба визначити пріоритети
49
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
розвитку: Україна може зробити прорив у літакобудуванні,
космічній галузі, аграрному секторі, соціальній сфері. Слід
забезпечити потреби населення у товарах, але вітчизняно
го виробництва, послабити тиск імпорту на вітчизняних
товаровиробників.
Енергетичний комплекс варто зорієнтувати на вироб
ництво і споживання електричної енергії як промислові
стю, так і населенням, скоротивши таким чином попит на
газ. Електрифікація усіх сфер життєдіяльності населення
звільнить державу від зарубіжної газової експансії. Для цьо
го слід налагодити переробку вітчизняного урану для
атомних електростанцій. Повна електрифікація виробни
чих процесів і побуту населення - це стратегічна мета ро
звитку економіки держави. Розробка власних газових ро
довищ доповнить заходи щодо енергетичної незалежності
України.
У фінансовому забезпеченні інвестиційного процесу
повинні зіграти велику роль банки. На жаль, вітчизняна
банківська система в сучасній її структурі не здатна суттєво
вплинути на економіку. Безліч дрібних комерційних бан
ків переслідують власні цілі - заробляння грошей за над
мірними процентними ставками для їх виживання та зба
гачення. Крім того, бідність населення та неефективність
виробництва породжують дефіцит вільних фінансових ре
сурсів, які можна було спрямувати на інвестування. Звідси і
високі ставки за кредитами.
На жаль, не відбулося зміцнення вітчизняної банків
ської системи. Більше половини банків продано інозем
цям, для яких головне - це збагачення, а не розвиток чужої
держави.
Потрібна корекція структури банків, треба збільшити
частку державних банків в інтересах повнішого задоволен
ня інвестиційних потреб економіки країни. НБУ не вико
нує своєї ролі і в наданні коштів комерційним банкам у по
рядку рефінансування, вимагаючи надмірно високі про
центні ставки. Якщо заглянути у коротку історію НБУ, то
50
УКРАrНСЬКЕ СЬОГОДЕННЯ
можна констатувати, що необгрунтоване обмеження в об
сяrу грошової маси спричинило хронічну нестачу оборот
них коштів у підприємств, дезорганізувало взаємозв'язки
між господарствами, посилило бартерний обмін та ство
рило грошову заборгованість у народному господарстві.
Українська економіка тільки на третину була забезпечена
грошовою масою порівняно із західними країнами. Нату
ральний обмін товарів на товар порушив еквівалентність
обміну и призвів до фінансових втрат.
Треба змінити бюрократичне ставлення владних струк
тур до інвесторів, встановити чіткі терміни надання відпо
відних дозволів на будівництво, розширення виробництва,
технічне переозброєння, реконструкцію, бізнесову діяль
ність. Зацікавити інвесторів вкладати кошти як у вироб
ництво, так і в соціальну сферу. Потрібні нові закони щодо
термінів надання дозволів та відповідальності за їх вико
нання.
Корупція серед держслужбовців досягла найвищого
рівня. Жодного питання неможливо вирішити без хабаря.
Чи можливо викоренити таке явище? Відповіді не можу да
ти, але знаю, що без жорстких каральних дій ситуація не
зміниться. Лідер країни повинен бути вождем нації.
Сподіваюсь лише, що коли-небудь до влади прийдуть
українські патріоти. Бо саме патріотизму і бракує в нашій
державі в усіх сферах людської діяльності.
СТВОРЕННЯ
АКЦІОНЕРНОГО
КОМЕРЦІЙНОГО
ПРОМИСЛОВО
ІНВЕСТИЦІЙНОГО
БАНКУ УКРАЇНИ
ШІроцес формування банківської системи
незалежної України на початку 90-х років ХХ ст. можна
охарахrеризувати як революційно-евоmоційний з певни
ми специфічними особливостями. Він складався з двох ча
стин - до проголошення Незалежності України (1987-
1990 рр.) та етапу формування безпосередньо національ
ної банківської сисrеми України (1991-1992 рр.).
Україна має багаторічний досвід ведення банківської
справи, накопичений як в доревотоційний, так і у радян
ський період. Установи банків, розташованих в Україні
(Держбанку, Промбудбанку, Ощадного банку та інших),
досить широко проводили активно-пасивні операції, спе
ціалізуючись на обслуговуванні щцповідних сфер народ
ного господарства. Заборrованісrь за кредитами банків
впродовж осrашІіх 10 років до здобуття Україною неза
лежності щорічно дорівmовала близько 50 млрд крб.
Майже 40 відсотків заборгованості за кредита.ми банків
в Україні у 1990 р. припадало на установи Укрпромбудбан
ку, .який я очолював. У 80-ті роки банк щорічно фінансував
11-14 тис. будов. Серед них нові енергоблоки на Півден
ноукраїнській і Запорізькій АЕС, виробничі потужності на
Миколаївському глиноземному комбінаті, Центральному і
Марганецькому ГЗК, Запорізькому коксохімічному та Ніко
польському заводі феросплавів, харківському тракторно
му заводі та багатьох інших.
52
СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІБ УКРАrни
У 1987-1988 рр. відбулась перша значна реорганізація
мережі банківських установ, що функціонували в Україні.
На базі установ Держбанку СРСР і Будбанку СРСР були ство
рені Промбудбанк, Агропромбанк і Житлосоцбанк Основ
на мета цієї реорганізації полягала в переорієнтації банків
ської системи СРСР на потреби економіки, що переходила
на принципи госпрозрахунку. Для цього було започаткова
но розвиток Держбанку СРСР як виключно центрального
банку, і його установам заборонялось обслуговувати госпо
дарську клієнтуру. Решта банків повинні були розвиватися
як банки другого рівня і спеціалізуватися на фінансовому
обслуговуванні відповідних галузей економіки: промисло
вості, агропромислового комплексу і соціальної сфери.
Розпочалась лібералізація банківської діяльності в країні.
У процесі банківської реформи 1987 р. ставилось зав
дання перевести на принципи господарського розрахунку
республіканські контори і відділення державних банків,
зберігши при цьому централізовану систему управління їх
ньою діяльністю.
Кредитування залишалось майже єдиним джерелом до
ходів банків. Незначні доходи одержували від розрахунко
во-касового обслуговування. Валютні операції проводи
лись виключно через філії Зовнішекономбанку СРСР, яких
у 1990 р. в Україні налічувалось 10 одиниць. Клієнтська ба
за банків була стабільною: державні підприємства, колгос
пи, кооперативи, перші акціонерні товариства. rм дозволя
лось мати один розрахунковий рахунок, відкритий у будь
якому банку.
На повний госпрозрахунок та самофінансування було
переведено 12 управлінь Укрпромбудбанку. Витрати фон
дів розвитку банку здійснювалися за кошторисами, затвер
дженими зборами представників його колективів. Значно
розширилася мережа установ банку. У 1989 р. було відкри
то 32 нових відділення. Новим напрямом діяльності стало
відкриття ощадних кас на правах філій, що розширило клі
єнтуру банку.
53
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Серед основних нововведень банківської реформи
1987 р. - переведення системних банків на повний госп
розрахунок, надання республіканським банкам прав міні
стерств, запровадження кредитного планування, посилен
ня ролі банків у кредитуванні економіки. Банки отримали
право визнавати неплатоспроможними підприємства, що
не виконують своїх господарських зобов'язань. Основою
діяльності банків став прибуток По суті, банківська рефор
ма 1987 р. дала поштовх комерціалізації банків і заклала
основи формування банківської системи України.
У квітні 1989 р. на території СРСР був впроваджений по
рядок організації нових банків, відповідно до якого дозво
лялось створення комерційних, акціонерних, кооператив
них, пайових банків. Реакцією на дану ситуацію стала по
ява нових банків. У 1989 р. було зареєстровано 17 нових
банків, у 1990 р. їх кількість збільшилась до 52. Вони ство
рювалися як акціонерні чи кооперативні банки, як пра
вило, підприємствами та іншими структурами одного ві
домства чи галузі народного господарства. Трохи згодом
почали організовуватися регіональні комерційні банки
різноманітного призначення - від одногалузевих та вузь
кофункціональних до міжгалузевих та універсальних.
Держпостач УРСР заснував Укрпостачбанк, аналогічно
були пов'язані Мінмонтаж УРСР і Мінмонтажспецбанк, Мін
будматеріали і Будбанк, Мінбуд і Укрбудбанк, Мінлегпром і
Легбанк, Мінлісгосп і Лісбанк, Міндорбуд і Дорбанк Деякі з
них не витримали умов ринкового середовища і збанкругу
вали в 90-х рр., хоч їх українські засоби масової інформації
дуже розхвалювали і ставили навіть у приклад іншим бан
кам. Іноді відбувалося відверте шельмування таких провід
них банків, як Промбудбанк України, який мав незаплямо
вану довгу історію і був найбільшим банком країни.
Працювали й філії московських банків: Інкомбанк, Вос
токінвестбанк Усі новоутворені банки були побудовані за
галузевою або регіональною ознакою, реєструвалися в со
юзній книзі реєстрації у Держбанку СРСР.
54
СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІБ УКРАrни
Особливісгю банківської сфери України кінця 80-х ро
ків було те, що її установи не становили завершеної само
стійної банківської системи. Переважна їх більшість входи
ла до складу союзних банків. Новостворені банки були
малими і вузьковідомчими. Вони почали розпорошувати
банківський капітал, що згодом ускладнило концентрацію
ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку молодої Ук
раїнської держави. Завдання створення самостійної бан
ківської системи в Україні наприкінці 80-х років не роз
глядалося взагалі. Проте вже в 1990 р. розпочалася розроб
ка проекту Закону України «Про банки і банківську діяль
ністЬ». Йшлося про реорганізацію Держбанку СРСР на
зразок Федеральної резервної системи СІІІА.
У тому ж році були прийняті Закони СРСР <,Про банки і
банківську діяльність,> і <<Про Держбанк СРСР,>. Вони закрі
пили дворівневу систему організації банків, визначили ме
ханізми реорганізації державних комерційних банків в ак
ціонерні, зобов'язали банки дотримуватися економічних
нормативів, створювати страхові та резервні фонди, га
рантувати клієнтам банківську таємницю щодо їх опера
цій. Був визначений перелік з 13 операцій, які можугь про
водити банки, встановлений порядок використання заста
ви у разі проведення кредитних операцій.
Безпосередньо вплинуло на процес формування бан
ківської системи України прийняття в липні 1990 р. Вер
ховною Радою Декларації про незалежність. Саме з цього
часу розпочався процес розбудови цілісної банківської си
стеми України як самостійної держави.
Стратегічна програма створення національної банків
ської системи була окреслена мною в інтерв'ю газеті «Де
мократична Україна,> за 14 грудня 1991 р.: <,Слід швидше
створити розгалужену банківську систему, організувати
структури, які виконували б не тільки взаєморозрахунки
між республіками, а й обслуговували зовнішньоеконо
мічні зв'язки. Необхідний і кліринговий банк. Слід при
скорити процес акціонування і створення експортно-
55
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
1991 рJк.
імпорпюго банкуУІqУ-ііни. Тре
ба подбати про підготовку
банківських спеціалістів, у то
му числі організувавши іх нав
чання за рубежем. Цший ком
ІШекс заходів передбачено
щодо комп'ютеризації, упра
вління, створення космічного
зв'язку, запровадження елек
тронних грошей, організа
ції фондової біржі. Причому
практично все це здійсшова
тиметься паралельно, щоб за
лічені роки зробити те, що ми
не змогли зробиrи за минулі
сімдесят років. Справжній су
веренітет можливий rільки за
наявності суверенної ваmоти,
міцної баюdвської і фінансової системи• 1.
А вже менше, ніж через два місяці, можна було констату
вати факт створення національної банківської системи:
•По суті, в Украіні створено нову власну банківську систе
му. Президія Верховної Рзди Украіни затвердила Статуr
НБУ, а наш банк провів реєстрацію комерційних банків
республіки, а також філіалів банківських усrанов, розташо
ваних за її межами. Про масштаби цієї роботи свідчить хо
ча б те, що свідоцтва про реєстрацію одержали 78 банків та
11 філ~ 2
•
До cyro ринкових перетворень у банківській діяльності
додалися завдання з формування інституційних основ бан
ківської системи: створешш власного емісійного центру,
нових механізмів державного регутовання грошового обі
гу, кредитування, переоріЄІПаЦії всієї маси кредитних ре-
56
1МатвіенкоВЛ Держава і банхи. - К: Дем. Україна, 1996. -
С. 7.
2 Там.само.-С.13.
СІ'ВОРВННЯАКЦЮНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО mв УКРАІни
.
І
ДИПЛОМ І
Diploma
•
Міжнародний форум
ділових і фінансових кіл
Іnternational Bu siness
and Financial Forum
НАГОРОДЖУЄТЬСЯ
ПРОМІНВЕСТБАНК
за високуякість банківських послgг, які надаються піоприємствам І
та вклаоникам, за вшому кредитну піотримку піоприємств
Золотою 1,tедаллю "За в11соку якість"
•
Gold Medal ''For high quality"
81
.J
Голова орzхомітету форуму
~
.~
- Є. {ану ров
Киів, листопад 2001 р.
Міжнародна вJдзшuса діяльнос'Іі Промінвестбанку. 2001 рік
57
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
сурсів, що формувалися в Україні, на потреби розвитку ук
раїнської економіки. Відповідно розпочалася розробка за
конодавства з питання формування власної банківської си
стеми, яка закінчилася прийняттям 20 березня 1991 р. Вер
ховною Радою УРСР Закону <,Про банки і банківську діяль
ність,>. У ньому було проголошено, що Україна самостійно
організовує банківську систему.
Найістотнішими новаціями, що запроваджувалися
Законом <,Про банки і банківську діяльність,>, стали:
• проголошення дворівневої організації основним
принципом розбудови банківської системи України;
• проголошення незалежного статусу Національного
банку України з підзвітністю його безпосередньо Верхов
ній Раді України;
• надання права створювати комерційні банки на акціо
нерних засадах та права на роздержавлення і комерціаліза
цію діючих державних банків (крім Ощадного);
• надання комерційним банкам широких прав з обслу
говування юридичних і фізичних осіб на засадах конку
ренції, рівного доступу до кредитних ресурсів, партнерсь
ких взаємовідносин з клієнтами;
• надання Національному банку права здійснювати кон
троль і нагляд від імені держави за діяльністю комерційних
банків;
• звільнення держави від відповідальності за зобов'я
заннями банків, а банків - від відповідальності за зобо
в'язаннями держави.
Прийняття Закону <,Про банки і банківську діяльність,>
відіграло надзвичайно важливу роль у формуванні в Украї
ні власної банківської системи нового, ринкового типу.
У жовтні 1991 р. Національний банк України почав пе
ререєстрацію банків, що працювали на території України і
були зареєстровані Державним банком СРСР. На декілька
місяців раніше, в серпні 1991 р., НБУ встановив вимоги до
статугного фонду комерційних банків. Він не повинен був
бути нижчим за 5 млн крб., а для кооперативних банків -
58
СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІБ УКРАrни
500 тис. крб. Уже в кінці 1991 р. статугний капітал комер
ційних банків досяг 4,8 млрд крб., що в доларовому еквіва
ленті більше, ніж сучасний статугний капітал українських
банків.
Процес формування банківської системи України
(1991-1992 рр.) характеризувався надзвичайно швид
ким зростанням мережі банків та зменшенням їх активів і
капіталу в доларовому еквіваленті в результаті знецінення
грошей.
Протягом 1991 р. кількість банків зросла у 2 рази, а у
1991-1992 рр. - у 4 рази. Швидко збільшувалась кількість
працюючих в банках. У 1992 р. вона зросла на 17 тис. і до
сягла 113 тис. осіб.
Поряд з кількісними змінами в динаміці банківської си
стеми відбувалися помітні якісні зміни, що позитивно ха
рактеризують її розвиток Серед таких змін насамперед
слід виділити формування дворівневої структури банків
ської системи. Національний банк України отримав функ
ції й повноваження центрального банку країни, а решта
банків остаточно визначилася як банки, що обслуговують
господарську клієнтуру на комерційних засадах. Тим са
мим Україна безповоротно визнала ключовий принцип
побудови банківської системи ринкового типу, що відкри
ло шлях до прискореного реформування механізмів упра
вління монетарною сферою та формування ринкової си
стеми економіки в цілому.
Досягнення в становленні першого рівня банківської
системи - Національного банку України
-
очевидні. На
ціональний банк накопичив значний досвід з розробки та
реалізації дієвої грошово-кредитної політики, взаємодії з
урядом, Верховною Радою під час вирішення найгострі
ших економічних і соціальних проблем. Він отримав на
лежне центральному банку місце в державних владних
структурах в умовах ринкової економіки.
Якісні зрушення відбулися й у формуванні другого рів
ня банківської системи. Одна з гострих організаційних
59
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
проблем, що постала перед українською банківською си
стемою, - приватизація і реорганізація великих банків.
Досвід сусідньої Росії, яка розділила свої банки, в тому числі
й Промбудбанк РФ, на сотні дрібних банків, продемон
стрував всю необгрунтованість даної стратегії. Малі банки
не могли ні забезпечити надійність збереження коштів їх
клієнтів, ні організувати кредитну діяльність і побудувати
ефективну систему розрахунків. Дехто і в Україні намагав
ся роздрібнити великі банки, хоча у банківській системі й
так уже була безліч малих банків. Лише завдяки твердій, по
слідовній позиції провідних банкірів вдалося зберегти по
тужні банки, які стали фундаментом банківської системи
України. Завдяки ним Україні вдалося уникнути в 1998 р.
системної банківської кризи, яка буквально змела з фінан
сового поля значну кількість російських банків.
З впровадженням в обіг з січня 1992 р. українських
карбованців почалась нова сторінка розвитку українсь
ких банків. Вони могли незалежно від грошової системи
Росії здійснювати розрахункові, валютообмінні, торгові
операції.
Три з чотирьох успадкованих Україною великих бан
ків - Промбудбанк, Агропромбанк, Житлосоцбанк
-
до
сить швидко змінили свій статус з державних на акціонер
ні. Вони перейшли на комерційні засади обслуговування
своєї клієнтури, у тому числі державних підприємств, що
сприяло розширенню приватизаційного процесу за межі
банківської системи, розвитку ринкових відносин у сфері
суспільного виробництва.
Ще у вересні 1991 р. відповідно до постанови Верховної
Ради УРСР <<Про порядок введення в дію закону УРСР <<Про
банки і банківську діяльність,>,> Український республікан
ський банк Промбудбанку СРСР, як й інші державні банки,
що знаходились на території України, був визнаний влас
ністю України і зареєстрований як Український держав
ний комерційний промислово-будівельний банк - Пром
будбанк України. У зв'язку з прийняттям політичного, так
60
СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІБ УКРАrни
званого нульового, варіанту з Росією при розподілі власно
сті статуrний фонд ПромбудбанкуУкраїни в розмірі близь
ко 800 млн руб., або 1 млрд дол. США, залишився в Москві.
Банк був позбавлений статуrного фонду і необхідно було
шукати джерела його формування.
У серпні 1992 р. під час перереєстрації банку було про
ведено його акціонування. В результаті був заснований по
суті новий банк - Український акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк (Промінвестбанк Украї
ни). Тільки шляхом акціонування і розповсюдження акцій
серед підприємств і населення було створено новий ста
туrний фонд банку в обсязі 1,7 млрд руб. Акціонерами бан
ку стали сотні тисяч громадян України. Банк отримав но
вий імпульс для свого розвитку.
Акціонування Промінвестбанку проводилось у повній
відповідності до вимог законів <<Про банки і банківську
діяльність>>, <<Про господарські товариства>> зі сплатою до
бюджету близько 1 млрд дол. США напрацьованого за 70
років капіталу банку. За нинішніми мірками, які визначає
Фонд державного майна, Промінвестбанк міг би скупити
всю електроенергетику. Як показав час, це дало поштовх
не тільки розвитку банку, а й усій економіці держави, ос
кільки клієнти банку виробляли третину ВВП України. В
ринкових умовах комерційні підприємства можуть ефек
тивно обслуговуватись тільки в комерційному банку. За
1О років кількість клієнтів Промінвестбанку збільшилась
з 46 до 130 тис. Кількість вкладників зросла практично з
нуля до 2 млн осіб.
На початку 90-х років комерційні банки України поча
ли запроваджувати новітні банківські технології, розши
рювати спектр послуг клієнтам, поліпшувати їх якість. Ряд
банків, серед яких провідну роль відігравав Промінвест
банк, стали членами міжнародної системи розрахунків
SWIFГ. Разом з НБУ банки створили систему міжбанків
ських розрахунків, яка, за оцінками фахівців, є однією з
кращих в Європі.
61
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
З на.rородою
"Фінансисr року".
1999 рік.
Поряд із досягнеШІЯМИ в розбудові банківської системи
мали місце й об'єктивні труднощі. Насамперед слід відзна
чити відсуrність единої державної політики щодо розвитку
банківської системи ринкового типу, через що ці процеси
відбувалися здебшьшого сmхійно, без належного контро
лю і допомоm з боку держави. Наслідком стало сrворення
значної кількосІі дрібних, •кишенькових•, погано забезпе
чених кадрами, капіталами і сучасною технікою банків, які
були не здаnrі концеmруваm кредитні. ресурси і спрямо
вувати їх на розвиток української економіки. В той час, ко
ли в світі йшли процеси ко~щентраціїкапіталу, в Україні він
розпорошувався.
Досвід наступних років :підтвердив, що на етапі сrано
влення банківської системи Украши до кінця 1992 р. була
сформована оптимальна кількість банків - 133, вони мали
1751 установу на території України. При цьому 1618 з них
припадало на б найбільших банків, у тому числі Промін
вестбанк мав 241 балансове відділення. Подальше збіль
шення JdлькосІі банків, особливо дрібних, розмір капіта
лів яких .інколи не перевищував вартосrі трикімнатної
квартири, був економічно не доцільним.
На етапі формування банківська сисrема України набу
ла заrальновизнаної оІПИМальної пірамщальної форми:
62
СІ'ВОРВННЯАКЦЮНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО mв УКРАІни
ІtТ"ІІ
'
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
УКРАЇНИ
НАГОРОДЖУЄ
ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ
d:/Г~ ~ак,иμж,е;tн,0/W
-~~~
~~~у/t<>~~
-
Of,IO'me,au , , ~ n/t,~j,.u, т,а,}'~
10-і/wиш~~І/анн.я,
'єр --::"iuic1np:/)Q9/~ ~
Y'К,pautu
м. Київ
No 1121/0
2g а,jтн,я 2002/ю'о/1
Почесна грамота та пам'ятний знак кабlнету Міністрів Укра.Уни
з нагоди 10-рІччи Пром!нвес'rоанку. 2002 рік.
63
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
п'ять найбільших (за розміром капіталу) банків; група се
редніх банків; група невеликих банків. Така форма мінімі
зувала ризик системної кризи в банківській системі, збіль
шувала прозорість банківських операцій, ставила заслін
відтоку коштів «у тінЬ». Аналогічною є структура банків
ських систем США, Англії, Японії, інших розвинених країн.
Згодом, на фоні деконцентрації банківського капіталу
українських банків, зменшення його розміру у валютному
еквіваленті та збільшення кількості банків, структура укра
їнської банківської системи змінила свою форму на зво
ротну до пірамідальної. У її верхній частині з'явились бан
ки з відносно невеликими капіталами, які почали відіграва
ти помітну роль у платіжній системі України і перерозподі
лі клієнтської бази. Це підвищило ризик системної кризи
сучасної банківської системи. Найпоширенішою організа
ційно-правовою формою українських банків стали акціо
нерні товариства.
Становлення української банківської системи відбува
лося за складних економічних і політичних умов. Форму
валася українська державність, не була визначена її зовніш
ньоекономічна політика, розривалися напрацьовані рока
ми господарські зв'язки. Національний дохід у 1992 р. ста
новив 74,4 відсотка рівня 1990 р., продукція промислово
сті - 89,1 відсотка рівня 1990 р. Продуктивність суспільної
праці знизилась на 23 відсотки. Різко зменшились грошові
доходи і заощадження населення. Поява безлічі трастів від
волікала кошти населення, які потенційно становили ре
сурс банків. Крах цих трастів у подальшому обумовив недо
віру населення до банків на багато років.
Молодій економіці України, а разом з нею і банкам, до
велось витримувати розвал внутрішнього ринку, кримі
нальні оборудки перших ділків тіньового бізнесу. Великі
фінансові афери того часу були пов'язані з фальшивими
чеченськими авізо, намаганням заробити капітали на <,но
жицях,> валютних курсів - між стабільним офіційним і га
лопуючим ринковим курсами.
64
СГВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ІПБ УКРАІНИ
ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ РЕЙТИНГ
,,сnожuвчі nepesazu 2003"
по~с~нн днп~ом
-
....
наzороджуєmься
«ПРОМІНВЕСТБАНК»
Переможець у номінації
,,БАНК УКРАЇНИ"
цеіі димом засвідчує nepeмozy номінанmа у
peumuнzy виробників mоварів ma nослу, за
pe3ynьmamoмu оnиmуsання щодо сnожuвчuх
nepeвaz[населення УК'раінu у 2003 рочі.
nровєденоzо недержавним аналіmuчнuм
центром "Jнcmumym Реформ"
_
\1Іv~ -·:~:.,,
_ )N \ ОлександрОлііінuк
27 квіmня 2004 р.
65
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
,_,.
КАБІНЕТ МІНІ СТРІВ
УКРАЇНИ
НАГОРОДЖУЄ
ПОЧЕСНОЮ ГРАМОТОЮ
~ієнк,а
r!ІJ~д,(1/д, ~.,1д;/ши:,,
~ l:zл,am1,0f,t/ЖІ!f OJf(l~ ?ijtaa,ю, owJ:umu«J,
1/НА!.(',ІЖ,уJд&;'!,щп,енμ.J{, tт~ояо/..н,,11μ,я, дсшшkк,еі,·o/J'Xftu,,
/teд,.,tij,au,,,i·lY»,jtшmeл,1;;,·,Jem,uuf!,tUIO-iюю/a,aμl.нм,o,
fto1&шtIO/I н,а,q,:ОШlJмюі"ек,он,о.шю.1, ,;умн,а.-н,1Jо&;;
1uyntjш.щr,a &лwur./{,ff,1,((1}')uy,,fta~
:p-Ati1-ticmp ~
раїни
~- - - 6 <W"к,mo,.h .~к,(}Іа,·t
. Київ
8:J211
26' д//1/HJl 2001;;,.ІЖ1J
Почеен2 грамота та па.м'ятний знак Кабіне~у Міністрів Укра!ни.
2004рік.
66
СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІБ УКРАrни
Проте банківська діяльність в Україні на всіх рівнях
вдосконалювалася, посилювалася роль банків на окремих
напрямах трансформування економіки. Зокрема, нарощу
валися обсяги кредитування банками народного господар
ства та населення.
Завдяки зростанню позик, насамперед у промисловість,
левову частку яких надавав Промінвестбанк України, цій
провідній галузі економіки країни вдалося пережити нега
разди перехідного періоду, засилля імпорту і бартеру з мі
німальними втратами свого потенціалу.
За підсумками 1992 р. Промінвестбанк розвивався
значними темпами. Порівняно з 1991 р. майже в 25 разів
зросли банківські активи. Питома вага кредитів Промін
вестбанку в кредитному портфелі комерційних банків ста
новила 25 відсотків. Банк стає членом Торгово-промисло
вої палати України, налагоджує кореспондентські відноси
ни з 33 країнами світу, збільшує кількість обмінних пунктів
удвічі. Кількість валютних рахунків, які відкрили клієнти
в банку, зросла у 6,5 раза. Банк почав створювати власну
матеріально-технічну базу і швидкими темпами впровад
жувати передові технології.
Зі створенням Промінвестбанку України 26 серпня
1992 р. завершився перший етап розвитку фінансово-бан
ківської системи України - етап її формування. Загальний
баланс комерційних банків України станом на кінець 1992
року досяг 8 млрд дол. СІІІА. Банківська система мала висо
ку ліквідність, 33 відсотки активів були високоліквідними.
Банки трансформувались з вузькоспеціалізованих в уні
версальні комерційні фінансові установи, радикально роз
ширили спектр своїх послуг, поліпшили якість обслугову
вання клієнтів, вдосконалили банківські технології.
Впродовж наступних років Промінвестбанк продовжу
вав розвиватися та надавати десяткам тисяч національних
товаровиробників усіх галузей економіки вагому фінансо
ву підтримку, яка допомагала їм динамічно розвиватися,
відновлювати та нарощувати виробництво, модернізовува-
67
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
TheВan'ker
awards .flf
2003
P1·omi11vestba11k
~У-
-~
fМ•ІOc.-t1.,fy ІMrtwЬ-...M~
ProminvestЬank
. _. O ftl'w~lOOlib
Uk.г.зine
~
The llanl<er
~
J awaтds2004
IHtS 1S roamn f1ІАТ n 11:1,A..-1<.[Jl:11o\5.A\\'ЛR0[0
Prominves1bank
Наrороди міжнародноrо фlнансовоrо видання "Th.e Бanker"
68
СТВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО ПІБ УКРАrни
ти технічну базу. За роки незалежності Промінвестбанком
було спрямовано на розвиток економіки України понад
60 млрд дол. США кредитних вкладень, що у 5 разів переви
щує суму загальної фінансової допомоги Україні від усіх за
рубіжних фінансових інститугів. За участю коштів банку
були введені в дію енергоблоки на Хмельницькій та Рів
ненській АЕС, відновлено танкове виробництво, створені
сучаснілітакиАн-140,Ан-74ТК-300,Ан-74ТК-300УТ,збудо
вано автобан Київ-Одеса, реконструйовано аеропорти в
Борисполі та Дніпропетровську, оновлено рухомий склад
Укрзалізниці, профінансовано виробництво вітчизняного
інсуліну на київському ВАТ <<ФармаК>>, збудовано сучасну
трускавецьку клініку відновного лікування та багато інших
об'єктів.
На мою думку, подальший розвиток української еконо
міки неможливий без активізації інвестиційного банків
ського кредитування. Головною складовою економічної
стратегії всіх розвинених країн є інвестиційно-інновацій
на політика, результатом проведення якої є створення
нових технологічних процесів, ухвалення оптимальних
організаційних рішень. Захист інтересів вітчизняного ін
вестора, вітчизняного кредитора є ключовим питанням
інвестиційної політики в Україні.
Правильно обрана стратегія забезпечила Промінве
стбанку успішний довгостроковий розвиток, формування
солідної клієнтської бази. Завдяки якісній діяльності банку,
його надійності, впровадженню новітніх банківських тех
нологій відомий англійський журнал <,Тhе Banker,> тричі, в
2003, 2004 та 2006 роках, визнавав Промінвестбанк <,Бан
ком року в Україні,>.
НАУКОВА
ДІЯЛЬНІСТЬ
ООої перші наукові розробки у галузі еко
номіки побачили світу 1965 році. Навчаючись в аспіраmу
рі при Київському інституrі народного rосподарсrва, я
опублікував у всесоюзному журналі •ФинанСЬІ СССР• стат
ті: •Главное - ввод в действие производсrвеннь~х мощно
стей• та •Шире внедрять расчетЬІ за готовЬІй ~. в
яких намагався всебічно розкрити механізм: цільової орі
єнтаці1 господарської та фі.нансово-банківськоУ діяльності
на кінцевий результат.
У 1973 році відбувся успішний захист моєї кандидатсь
кої дисертації на тему: •Усиление роли Стройбанка в повЬІ
шешm зффективносrи капитальНЬІХ вложешm (на мате
рштах Донецкой области)•. У дисертації розкрито роль
банківської системи, зокрема Будбанку, в інвестиційних
процесах, розроблено теоретичні та праюичні аспекти фі
нансування технічного переозброєmrя виробmщтва, під
вищення ефективності капіталовкладень, науково обrрун
товано стимулюючу роль банхівськоrо кредиту в інвесrи
ційних процесах.
Нові погляди на роль банків і банківського кредиту в
процесі розширеного відтворення економіки були ВИЮІа
дені у багатьох наукових статr.ях, зокрема: .об усилении
кредитнЬІХ стимулов в строительстве. (ФинанСЬІ СССР,
1972, No 1), •Усиление роли финансово-кредитньrх рЬІЧа
гов в поВЬІmении зффекгивности строкrельного произ-
70
НАУКОВАДІЯЛЬНІСГЬ
водства,> (Зкономика строительства, 1979, No 4), «Совер
шенствование контрольно-зкономической работь1 Строй
банка,> (Финансь1 СССР, 1971, No 1), «Повь1шать результа
тивность контроля,> (Финансь1 СССР, 1976, No 7). Побачила
світ монографія <<Совершенствование финансово-кредит
нь1х отношений в строительстве ►,) (Київ, Будівельник,
1981), в якій науково обrрунтовувалась більша ефектив
ність банківського кредиту порівняно з безповоротним
державним фінансуванням.
У 80-ті роки, з початком впровадження нових елементів
господарського рахунку та посиленням ролі грошей і кре
диту в економічних процесах, у моїх наукових статтях
<<Финансовь1й рь1чаг,> (Правда Украинь1, 1984, 7 апреля),
<<Строительнь1й рубль,> (Рабочая газета, 1988, 1 марта), <<Как
укрепить рубль,> (Рабочая газета, 1989, 26 ноября), <<Вопро
сь~ ответственности в инвестиционном процессе,> (Зконо
мика строительства, 1988, No 8), <<Реконструкция: опь1т и
проблемь1,> (Правда, 1986, 30 июля), <<Повь1шать отдачу ка
питальнь~х вложений,> (деньги и кредит, 1985, No 11) роз
глядаєгься питання про роль банків в удосконаленні гос
подарського механізму, забезпеченні ефективності капі
тальних вкладень, про посилення контролюючих функцій
банківських установ.
Одним із перших мені вдалося обrрунтувати необхід
ність і важливість комп'ютеризації основних банківських
операцій. У 80-ті роки публікуються статті <<Проблемь1 раз
вития АСУ-СтройбанК>> (Финансь1 СССР, 1982, No 3), <<Зко
номический анализ капитального строительства с исполь
зованием ЗВМ,> (деньги и кредит, 1987, No 4), в яких визна
чено принципи та напрями використання комп'ютерної
техніки в аналітичній та обліковій роботі банку. Ці праці
заклали наукову основу для всебічної комп'ютеризації еко
номічних процесів і були втілені в життя в Національному
банку України, Промінвестбанку та інших українських
банківських установах.
71
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
На посаді голови Правління Національного банку Ук
раїни мені доводилося займатись одночасно і теорією, і
практикою будівництва грошово-кредитної сфери неза
лежної України, відстоювати власне бачення банківської
системи України. Брав безпосередню участь в роботі над
Законом Української РСР <,Про банки і банківську діяль
ністм (1991), методологічно обгрунтував повноваження
Національного банку України, працював над формуван
ням його організаційної структури та функцій, обrрунту
вав оптимальну кількість комерційних банків відповідно
до обсягів грошової маси та валового внутрішнього про
дукту України. Роздуми щодо цих питань викладено у стат
тях: <,Не заважайте створювати Національний банК>> (Уря
довий кур'єр, 1991, No 27), <,Національний банк: час стано
влення» (Демократична Україна, 1992, 13 лютого) та ін.
Принцип дворівневості банківської системи був закріпле
ний реєстрацією НБУ перших 73 банків та 11 філіалів у
1991 році.
Як голова Правління НБУ, теоретично обrрунтував
стратегію грошової реформи в Україні. Зокрема у статтях
<,Багаторазові купони - другі гроші?,> (Сільські вісті, 1991,
12 грудня), <,Як захистити гривню,> (Демократична Україна,
1991, 27 грудня), <<Від карбованця до гривні через купони,>
(Демократична Україна, 1992, 3 січня), <<Концепція грошо
вої реформи в Україні,> (Демократична Україна, 1992, 25
лютого) викладені необхідні передумови проведення ре
форми, шляхи запровадження перехідних грошей - купо
но-карбованців, а згодом і повноцінної валюти - гривні.
Успішна реалізація концепції перехідних грошей дала змо
гу захистити споживчий ринок України від інфляційного
удару, вийти з кризи неплатежів.
До теоретичних доробок періоду розбудови Націо
нального банку України належать також наукове обгрун
тування необхідності та механізмів впровадження в Укра
їні електронних грошей, введення кореспондентських ра-
72
хунків у систему міжнарод-
них розрахунків, визначен
ня офіційного курсу пер
ших українських грошей,
шляхів формування дворів
невої платіжноі системи,
механізмів участі банків у
процесі приватизації та ба
гато інших плідних ідей,
втілення яких у житгя за
безпечило подальший по
ступальний розвиток гро
шово-кредитної сфери не
залежної України.
Вважаю, що необхідно
зберігати та зміцшовати ве
ликі банки; деко~щентрація
банківського капіталу, ство-
11-
~~
о'!>
~
НАУКОВАДІЯЛЬНІСfЬ
,~~
~~
~~
Boлoguмup Матвієнко
Держава
•
i
БАНКИ
рення в Україні малопотужних банків шкідливі для фі
нансово-банківської системи України.
Узагальненням моіх праць щодо становлення українсь
кої держави і національної банківської системи стала книга
•держава і банки• (Київ: демократична Україна, 1996), яка
побачила світ напередодні 5-ї річниці незалежності Украї
ни. В ній висвітлено питання, пов'язані з уrвердженням на
ціональної ідеї через сrабілізацію вітчизняної економіки,
обrрунтовуються основні напрями розвигку rрошово-:кре
дитної сфери у період перехідної економіки. Переконливо
доводиться, що суверенітет країни можливий тільки за на
явності суверенної валюти, міцної банківської й фінансо
вої систем.
Цю думку я обrрунтував у сrатr.ях •Великі банки - фун
дамеm економіІ<No (Демократична Україна, 1993, 20 люто
го), •до ринку через міцні банки• (Демократична УІq>аїна,
1994, 24 тотоrо), •Зміцнення банків - пріоритетний на
прямокдержавної політики• (Демократична Україна, 1995,
73
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
8 липня), <,Суверенність і банки України,> (,Демократична
Україна, 1995, 29 серпня) та ін.
Мені приємно, що мої економічні дослідження та ба
гаторічна викладацька праця були гідно оцінені у науко
вих колах. 28 січня 1993 року атестаційною колегією Мі
ністерства освіти України було затверджене рішення
вченої ради Київського інституту народного господар
ства від 25 червня 1992 року про присвоєння мені вчено
го звання професора кафедри банківської справи цього
інституту. Крім того, мене обрано дійсним членом Акаде
мії технологічних наук України, Академії інженерних
наук України, Української академії економічної кіберне
тики, Української екологічної академії наук, почесним
членом Української академії архітектури, академіком
Академії економічних наук. Маю відзнаку Міністерства
України у справах науки і технологій <,За досягнення,>
(1999).
Окремою сторінкою своєї викладацької роботи вважаю
викладання у створеному з моєї ініціативи у 1997 році Ки
ївському інститугі банківської справи, який готує для Про
мінвестбанку майбуrнє покоління банкірів. Як ректор ін
ституту та його професор прочитав студентам цього нав
чального закладу сотні годин лекцій, прийняв сотні іспи
тів, дав їм величезний обсяг науково-практичної інформа
ції, підготував до самостійної професійної діяльності ба
гатьох талановитих працівників. Досягнення інституту в
2003 році дістали достойне суспільне визнання. За розбу
дову і становлення освіти в Україні я був нагороджений
знаком пошани «За сумлінну службу,> П ступеня Українсь
кого фонду науково-економічного та юридичного співро
бітництва та відзнакою Міністерства освіти України <<Від
мінник освіти України,>.
Раджу студентам не обмежуватися дисциплінами, які
читають в інститугі, займатися самоосвітою, постійно роз
ширювати світогляд, опановувати знання за принципом
74
НАУКОВАДІЯЛЬ:ЮСІ'Ь
укРАЇІ ІСІ,КА АКАдF.МІЯ АРХІТЕК'ГУРИ
,,
75
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Сmуgентн! 3 СGятол Знань 8
Зі студентами І<ишськоrо інстmуrу банківської справи.
•від загального до часrковоrо•. У 2005 році за моєю редак
цією вийшов у світ науково-методичний посібник курсів
«Банківська справа•, в якому містяться програми за 21 на
прямом банювської справи. Вони розроблені на основі
теоретико-методолоrічних досліджень і значного прак
тичного досвіду Промінвестбанку на фінансово-кре.дитно
му ринку України. Посібник дає можливість усім, хто опа
новує секрети незалежноr банківськоr справи, якісніше
здійснювати самостійне навчання, користуватися ВИЮІаде
ними у збірнику матеріалами під час написання курсових і
дипломШІХ робіт, підготовки до icrnniв та заліків. Матеріа
ли з курсу «Стратегія розвитку Промінвестбанку• знайо
млять слухачів з основними напрямами роботи Пром:hі
вестбанку.
За роки .житrя, роботи в НБУ, Промінвестбанку нако
пичився великий досвід з багатьох питань стосовно фі
нансово-банківської системи. Це надихнуло мене до на-
76
писання книг, в яких я на
магався відобразити шлях
становлення одного із на
прямів економі.ки України
та перспективи його роз
витку.
У книзі •Автограф на
гривні• (Київ: Наукова дум
ка, 2000) я намагався об'єк
тивно викласти історію
створення національної ва
люти, події впровадження
купоно-карбованця в гро
mовусистему, навесrи влас
ну :концепцію грошової ре
форми в Україні, визначити
шляхи розвитку українсь
кої банківської системи на
НАУКОВАДІЯЛЬНІСfЬ
основі концентрації банківських капіталів. У цій книзі
вперше в Україні критично розкривається суrність ідей
монетаризму.
Не менш важливою, на мою думку, е книrа •Роздуми
банкіра• (Київ: Наукова думка, 2002). Вона містить науко
ві виступи, етапі, різноманітні інтерв'ю з актуальних
питань розвитку економіки, банківської системи, стано
влення ринкових умов господарювання. Наведено про
позш.~;ії щодо розширення сфери грошового обігу, по
ліпmеШІЯ грошово-кредиnmх відносин, виріmеШІЯ на
державному рівні проблем, які гальмують концентрацію
фінансових ресурсів країни на пріоритепmх. напрямах
розвитку економіки.
Науково значущою, у тому числі й в історичному план~
е книга, написана у співавторстві з Павлом Матвієнком:
•Промінвестбанк: стратеrія відтворення:• (Київ: Наукова
думка, 2002). У ній розкрито етапи становлення: банку з ча-
77
ВОЛОДИМИР МАlВІЄНКО
Володимир Мотеієнко
РОЗДУМИ
&АНКІРА
сів СРСР до часів незалежності Украіни, на конкретних ци
фрах та фактах обrрунrовано особливу роль Промінвесr
банку в інвестиційному кредитуванні економіки Украї
ни, рооглянуrо важелі інве~ного відтворення вітчиз
няної економіки на розширеній основі. Книга є першим
фундаментальним доробком з історії інвестиційних банків
~ зокрема, Будбанку, в якій розкрите їх народногосподар
ське значення та методи роботи на різних етапах розвитку
суспільства. Значну увагу приділено реалізації сrратеrії
Промінвесrбанку в сучасній Україні, формам підтримки
банком вітчизняною товаровиробника, шляхам удоскона
лення економічного і правового поля діяльності українсь
ких банків. Книга стала переможницею конкурсу •Краща
книга• на виставці-форумі 2003 року на Одещині в номіна
цїї •Наукове видання з проблем економіки• і нагороджена
ДИПЛОМОМ.
78
НАУКОВАДІЯЛЬНІСfЬ
У книзі •Промінвестбанк в роботі з населенням• (2002)
викладено механізми взаємовигідних вJдносин банків і на
селення, визначено шляхи залучення заощаджень грома
дян у банківську систему.
У книзі •Ефективність управління банком• (Киів: Науко
ва думка, 2003) розкриваються секрети ефективного ме
неджменту в банку, його різноманітні грані: від структури
управління, планування діяльності, ефективного контролю
до управління персоналом і шляхів підвищення кваліфh(а
ційного рівня праців:юrків. Ця книга стала орієнmром у
роботі для багатьох банківс:ьхих менеджерів.
Результати ГJШбокого дослідження системи обліку і
контролю відображені у монографії •Внутрішній контроль
і аудит у Промінвестбанку. (Київ: Наукова думка, 2004). У
ній увага зосереджена на сутності, ролі та напрямах вдос
коналеШІЯ контрото та аудmу в банку. Книга дала змогу
великій кількосrі банківських працівників удосконалити
знання та щцвищити кваліфікацію.
·@ шко11дБАНКІРА
ВНУТРІШНІЙ
КОН.ТРО~Ь ТА АУА_ИТ
У ПРОМІНВЕСТБАНКУ
МАТЕРІАЛИ
НАУКОВО•nРАКТИЧНоrо
.
СЕМІНАРУ
За редакціє~ професора В.П.Матвієнка
.
НАУКОВАДУІ,ІКА
-,,_
,с
',
..'
ЕФ'ЕКТ.,..ВНІСТЬ:!
,. . УПРАВЛІННЯ
•
·_ БАНІ<ОМ
'
.:
-.,
.
,,
-
МАТЕРІАЛК
.•
· НАУІ(()В()~ПРАКТИЧІіОrо .
:-
•'
СЕМІ.Н~Р.'( _
За.редакцією nрофес6р_а В.П.МаТJІі~нка ;
.
. ,·_
'
..
/
..
НАУКОВА ДYJ.tjv\ . ,
,
.'
.
":-.;
79
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
ВлаАИмир Матвиенко
-~
~~ ;,-
.,,,. .,..
жілмм~ ·~
: ~ЦЕЙС~~~~f1tНОЕ
...'.~
Лравw І\Н /(1\iJCCHKH
З віком привертають увагу не mmre питання, пов'язані з
роботою, а й mпання бупя. Не оминуло це і мене. Сталін
щина, голодомор, приниження гідності тодини - я через
це пройшов через долю своїх батьків, і у душі назріло ба
жання з'ясувати, у чому криються причини таких ганеб
них явищ.
У crani .<Рілософія принижешІЯ• (Сільські вісті, 2005) на
ісrоричних приющцахпоказанотраrічнідляукраn«:ЬКОго на
роду наслідки невизнання та заперечення ісrоричної спад
щини (культури, інтелігенці1, господарів), нищівні результ-ати
відриву матеріального від .Ідеального, які призвели до форму
вання репресивної сrалінс:ько-більшовицької машини, при
ниження гідності, особистості українців, а нині ряаю •роз
квітJШ• ІШодами суцільної: безвідповJдальності, зверхнос'Іі та
меншоварrості, нех~уванням свого, украmа.коrо.
У книзі •Желае.мое и действительное (правьх ли класси
ки)• висвітлюється проблема оцінки шmулоrо, сучасного і
80
майбуrньоrо на основі зако
ну заперечешm заперечен
ня. Обгрунтовується думка
про те, що прогресивний
розвиток суспільства базу
ється на єдносrі матеріаль
ного та Jдеальноrо, своєча
сному запереченні форм,
що вJджили. Небезпека ви
никає у разі відриву мате
ріального щц ідеального, а
запорукою успішного ро
звитку е розпізнання істин
но прогресивного.
Праця •Філософсько
економічні погляди• (спіль
но із П.В. Матвієнко, КИїв:
Наукова думка, 2003) по
єднує філософські підхо-
НАУКОВАДІЯЛЬНІСfЬ
ди до розвитку, прогресу, сучасного буття і досліджен
ня економічних процесів. По суті, запропоновано новий
напрям у науці - філософія економіки, який полягає
у філософському осмисленні економічних процесів.
Підкрестоється необхідність розв'язання проблем сус
пільних диспропорцій і створення чіткої стратегії еко
номічного розвитку на основі інноваційно-інвестицій
ної моделі. У книзі •Планета житrя• (Київ: Наукова думка,
2006) виЮІадено проблеми взаемодїї пізнання природи
людиною та внуrрішнього розуміння нею божествен
ної суті буrтя. Драматичний характер сучасних взаємо
відносин людства з силами природи, негативні наслідки
зростаючого тех:ногеІПІоrо навантаження на природу,
небажання людини рахуватися із законами Всесвіту,
гіркі наслідки Чорнобильської катастрофи стали лейт
мотивом цієї книги. Твердо переконаний, що лише
через гармонізацію відносин людини і природи мож-
81
ВОЛОДИМИР МА1ВІЄНКО
Волод11ш1р Матвієнко
G&\.МОТVЖКИ
п~життю
ливе подолання кризових явищ як глобального, так
і реrіонального рівня.
У 2007 році у книзі •Самотужки по житrю• я зробив
спробу описати свій ЖИ'ІТЄВИЙ та трудовий шлях, пригада
ти різні цікаві подfі свого житгя, а також дослідити процес
формування таких важливих людських .якостей, як патріо
тизм, любов до сім"і, відданість справі свого ЖИ'ІТЯ, щире
бажання допомоrrи ближньому.
Житrя багатогранне. І гумор в ньому відіграє не остан
ню роль. Збірка •дотепні слова• (Київ: Наукова думка, 2005)
містить ціхаві вирази, жартівливі замальовки, що торка
ються різних аспектів нашого житrя, а також сфери моо
професійноі діяльносгі. Дуже корисна книга, особливо на
прикінці робочого дня.
ТВОРЧІ
НАДБАННЯ
~ожна людина, переходячи з одноrо віко
вого періоду до iнmoro, сприймає світ по-різному. Удиnm
етві її уявлення про світ фіксуються вперше. І<ажугь, що це
сприйнятгя - найбільш досrовірне і залиmаєrься у пам'яті
людини на все ЖИ'ІТя. Я до цих пір не забув живі картини
рідної поліської природи, чистоі і швидкої течfі річки Уж,
вода якої була настільки: прозора, що можна було бачити
риб та раків на дні, а по берегах буяли світлою зелешпо со
ковиті осока та лепеха. Десь на обрії стіною стояли вікові
дерева, лиmе лісосмуrи розділяли поля шелестом кучеря
вих берізок. Мені здаеться, що і небо в моему рідному краю
особливе, воно до цьоrо часу віддзеркалюе голубі поліські
озера, над якими літають великі зrраі птахів. А повітря -
чисте, пахне сосною та різнотрав'ям.
Після чорнобильського лиха і ліси, і земля затихли, по
вільніше б'ється серце людське, оточене руйнівною радіа
цією, що вихолощує з пам'яті mодиІПІ минуле. Згадуючи
1986 рік, я запам'ятав на все жmтя листопадовий сніr, що
вкрив багатостраждальну землю, біль у серці за людей, за
себе, свою dм'ю, що вже ніколи не повернуrься до щасли
вого минулого з рідною природою та безпечною землею.
Тільки тимчасове забУІ'І'я відривало мене від думки про
страшний злочин, що забрав ЖИ'ГПІ та здоров'я мільйонів
людей. rдучи в автівці трасою з Чорнобиля до києва, я зно
ву і знову зrздував ті страпші •атомні• дні, які знівечили на
шу землю. Хотілося кричати на весь світ, але в горлі сто.яв
83
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
клубок образи, і сльози заливали обвітрене радіаційним
повітрям обличчя. Цими почугrями сповнений <<Монолог у
дорозі з Чорнобиля•> 1:
Біда, як кажуть, за бідою.
О, наша вале .малода...
Де Прип'ять СІШвw,,ась водою,
Тепер чорнобw,,ьська біда.
Де важко людству ілюдині,
Хоч під ногами чу6М твердь.
Тарозповзлась по Україні
Радіаційна тиха смерть.
Вона чигає і за.мною,
лягає тінню на чало,
Де звіку понад Уж-рікою
Біліє і.моє се.ло.
Де червоніють краснотали,
Де чебреці війнуть з палів,
Там землю власну занедбали
Ті, хто душею об.мілів.
Гіркої правди ніде діти -
Вона воскресне і з віків ...
Біди чорнобw,,ьської діти
Ще проклянуть своіх батьків.
Чи вгалос, разам, чи потроху,
Та.меч прокляття прозвучить -
За нашу атомну Галгофу
І за останню смертну .мить.
За всі гріхи, за всі спокути,
За все, що знищено дотла ...
А так хотілось добрим бути -
Таким - як.мати привела.
Тож повторити знову .мушу,
1 В. Матвієнко. На рідних роздолах. - К.: Укр. письменник,
1999. -
С. 31.
84
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
Гуwути словам до людей:
-
Загля1-1:ьте глибше - в серце, в душу,
Палуду скинувши з ачей.
Зверніться в памислах до Бога,
Допоки чує небокрай,
Що в пеюю - не одна дорога,
Тож на землі творімо рай.
Земля лиш пам'ять нам поверне -
Про всіх палеглих і живих ...
Не заросте калю-чим тернам
Стежина в ринвах пальових.
І проведе мерщій до хати -
Чи в пізній, чи вранковий час,
Щоб тільки правди не приспати -
Вона одна врятує нас.
Вона - імужність, ірозрада,
Вона, як совість, прамовля.
Душа і даля наша - Правда,
А годувальниця - Земля.
Кожна людина має прагнуrи до освіти, до знань. Це ак
сіома людського існування. Проте не кожен може буrи кон
структором власної долі. Поєднання енциклопедичних
знань з умінням різнопланово творити формує творчу лю
дину та наділяє її мудрістю. Така людина не замикається на
власному <,ремеслі,>, хоч це важливо для фахівця, а <,зази
рає,> в інші сфери людського буrтя, намагається дати оцін
ку суспільним процесам, виробити нову стратегію розвит
ку на засадах людяності та Божого благословення. Щоб
стати таким, перш за все треба буrи чесним, у тому числі й
із собою, працьовитим і совісним.
Філософією буrтя обдарувала мене мати. Виховуючи
двох дітей без батька, вона дуже багато працювала на кол
госпному полі та ще й вела домашнє господарство, яке в ті
часи складалося з корови, поросяти, десятка курей. Через
непосильні податки на фруктові дерева сад було вирубано.
85
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Залишилось лише декілька старих груш. Були часи, коли на
трудодень з колгоспної комори ніяких продуктів не вида
вали. Тому присадибна земельна ділянка була єдиним дже
релом продуктів для селянина: картоплі, зерна та овочів. Лі
том у лісі збирали гриби, ягоди. Ніхто із селян не страждав
на надлишкову вагу. Хліб та вода - ото й уся селянська їда.
Моя мама лише трохи вміла писати і читати, бо закінчи
ла 3 класи церковно-приходської школи. Але Бог наділив її
мудрістю. Вимагала від мене добре вчитись у школі, не ліну
ватися, не палити, не говорити нецензурних слів. ri життєві
поради щодо доброї поведінки, поважного ставлення до
людей, старших за віком, стали для мене певним моральним
кодексом, яким я керувався. Я бачив, які добрі стосунки були
у мами із сусідами, іншими жителями села. Поважне ста
влення до людини, доброта, мабугь, із генами передалися
мені. Вона мене вчила: якщо можеш - допоможи людині. А
якщо немає такої можливості, то це гріхом не буде. Я часто
звіряю свої вчинки із маминою філософією. В селі її лагідно
називали тітка Луца (Лукія). А я був Луцин син.
Темі добра я присвятив пісню <<Я з людьми поділюся
добром,> 1:
Слово .ма,тері напуrт-tє,
Зматg; сходжені паля -
Чебрецева незабутня
Отча батьківська земля.
Край мій СJШвою рознісся,
Лине зоряним ИІJlЯХОМ
Сонцем скроплене Палісся
Зупинwюсь під віК1-tам.
Приспів:
Я з людьми поділюся добром,
Щоб надія не згасла в людині,
1 В. Матвієнко. В серці маю Україну. - К: Музична Україна,
2008. -
С. 167.
86
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
Щоб вона проросrrшла зернам
Як одвіку було в Україні!
Ілишwюсь у зіницях,
Наче пам'ять у мені,
Наче білківська криниця
З небом зоряним на дні,
Край мій СІШвою рознісся,
Лине зоряним шляхам.
Сонцем скроплене Палісся
Зупинилось під ві1С1-tам.
Поетична творчість розкрила мені світ, в якому ми
живемо. Слова поета западають у свідомість, формують
людську філософію, яка робить з людини <,каменяра,>, що
рубає скалу, вибудовуючи нову державу.
З досвіду прожитих років можу сказати, що витоки по
езії - у місці народження її автора, що засвідчують вірші
Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сосюри,
Павла Тичини, Максима Рильського та багатьох українсь
ких поетів. Любов до рідної землі, до свого краю завжди
поєднана з любов'ю до материнської мови, до її колиско
вої пісні 1. Звідти й нині беруть початок струмочки моїх ду
мок та пісень:
Домівка і сад, і діброва,
Іматерин галасу цвіті -
То піс1-tЯмоя калискова,
Моя наймиліша у світі.
Наш сад ілугівка шовкова,
Іросяна в травах стежина -
То nіС1-tЯмоя калискова
Для мене і.мами єдина.
1 В. Матвієнко. В серці маю Україну. - К: Музична Україна,
2008. -
С. 177.
87
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Приспів:
Колискова пісня, колискова,
В ній озвались нива і діброва.
Колискова пісня, колискова,
В ній співуча.материна.мова.
Я чую .мелодію слова,
Що наче віш;ує пого~, -
То пісня.моя колискова,
Що лине від ро~ до ро~.
Домівка і сад, і діброва,
І.материн голос у цвіті -
То пісня.моя колискова,
Моя наймWlіша у світі.
Поетична творчість стала для мене потребою життя,
моїм Всесвітом. Для вченого Всесвіт - таємниця, а для по
ета - натхнення. 01Же моє захштення пізнанням Всесвіту
надихнули мене на написання книги <,Планета життя•>, де я
намагався викласти своє розуміння Всесвіту та бугrя на Зе
млі. Епіграфом для збірки став вірш:
Мерцали звездЬt
.мW1Jlиардами точек,
Я их считал до утра.
А где-то светWlась.моя заря
Под номерам 6622.
<,Мала планета 6622 відкрита 5 вересня 1978 року
Н.С. Чорних у Кримській астрофізичній обсерваторії і наз
вана на честь професора Володимира Павловича Матвієн
ка, відомого українського вченого в галузі економіки, по
ета, голови Правління Промінвестбанку України•>, - так
написано у довідці про малу планету 6622 від 29 січня
1999 року. Діаметр планети 8 км, мінімальна відстань від
88
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
ОФИЦИАЛЬНОЕ
СВИДЕТЕЛЬСТВО
о присвое шш названия
малой nлаJІете
Крь1мская астрофизнческая обсерваторш,, у,rастннк международной прогр,щмь~
наблюnсний 1t исспедованиА малwх планет Соляечнол системь.~, настоящ11м
сВІ,детельствует, что малая планета, открьrтая в КрЬL\ІскоіІ астроф11з11ческоn
обсерваторщ1 rt зареrnстрнров81'11ая в международном каталоrе под 110~1еро~1
6622
получнла nмя
МАТВИЕНКО
8 честь
ПРОФЕССОРА
Владимира Павловича Матвиенко,
известного украинского ученого в области зкономнк11,
Председателя Правленш1 Пром11нвестбанка Укра1шь1
Оф1щ11а11ь11ое сообще1111е Ме-,~щу11ароц11оrо Аетро11ом11чее1<оr·о Союза:
(6622) Mшvienlw ~ /978 RG1
Disco,·ered 1978 SерІ. 5 Ьу N. S . Chemykh 01 1he Crimean As1rophysical
Obser,·a1ory .
Nomed іп honor of Vladimir Pavlovich MaIvienko (Ьоrп І938), Ukrainia11
есопотіsІ, аІІІhоr of топу ,vorks 011 economics опd b1mking a11d а member of Іhе
Ukrainia11 A cademy of Ecological Sciences. Не is a/so а роеІ, and sоте of his роеIіс
11·ork.r І,аvе Ьсеп se1 10 n111sic.
Д11ректор Кр
обсерватори
Первооткрмв тет, 1
;f/ ~
29января 1999·~
/
Н. В. Стешенко
Н. С. Чернь1х
89
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Землі 21 7 млн км. Рішення Кримської астрофізичної об
серваторії було підтверджене відповідними міжнародни
ми експертними організаціями з цих питань у Санкт-Пе
тербурзі та Вашингтоні. Так мала планета 6622 Matvienko
увійшла до регістру малих планет, відкритих людиною у
Всесвіті.
Іноді, жартуючи, я кажу, що у моєму житті це єдиний ви
падок, коли я приватизував власність безкоштовно. Так я
отримав іще один доказ того, що світ безмежний, він від
криває людині все нові й нові явища. На цій же космічній
хвилі була створена і пісня <,Моя зоря•> 1, яку чудово викона
ла українська оперна співачка із світовим ім'ям, володарка
Гран-прі та золотої медалі Міжнародного конкурсу імені
Марії Каллас (Афіни) Ольга Микитенко:
У со1-tЯчній системі
Знайшлась зоря нова
Під номерам звичайним -
Шість, шість і двадцять два.
Ту недосяжну зір1С_У
Шукав на небі я,
А їй дали навіки
Просте .моє ім'я.
Приспів:
ІІланета, планета,
В тобі .моє ім'я.
ІІланета, планета
Я - твій, а ти -.моя.
ІІланета, планета
В сузір'ї залотім.
ІІланета, планета,
Служи.моїй.меті.
1 В. Матвієнко. В серці маю Україну. - К: Музична Україна,
2008. -
С. 47.
90
Моя прекрасна зоре,
Ти сяєш звіддаля
В mвОБ тепло t світло
Вбираєтt,ся Земля
Якmuмене'Че1(,(,l,JШ/
Якя до тебе йшов!
в слу:ж:tн,ні Украіні
Зорю свою знайшов.
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
Моя перша поетична збірка ..люблю я свою Україну•
побачила світ у 1997 році Невеличка за розміром і обся
гом - вона вмісrила 30 творів, проте можна сказати, що зі
брані у ній вірші ішли поруч із моїм житrям. До реч~ вірщ
який дав назву і самій збірц~ давно покладений на музику, а
пісня увійшла до репертуару баrатьох відомих артистів Ук
раїни, стала популярною, здобувши всенародне визнання
під назвою •В зеленім селі на Поліссі• 1.
В зеленім селі на Поліссі,
Де біла хатина в саду,
Демати, неначе із niad,
Хоч знала і zope, й біду.
Люблю я патdсь1Су прироиу,
Деліс понадріч1саю У.ж;
Девсеіквtтує,іродшт,
І ти цю красу не поруш.
Приспів:
Люблю я свою У~,
Якматі,р,як неш,к;у,люблю.
Цвіте в.маєм серці 1<'DJlU1Ш -
Ота, щоуріітім краю.
А мати-журавка в зажурі -
Крізь вtчні турбати й жалі
1 В. Маmвієнrr.о. В серці маю Україну. - К: Музична Укр:йw.І,
2008. -
С. 18.
91
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Навчала в тіро,си похмурі,
Poбumu добро на звмлі.
Збирати зерно до зерн,ини,
Виходить до сонця з пітьмu.
На паміч прийmи до.mодшш
Іжuтиу дружбі з людьми.
Язаповідь мамину знаю -
То rовістьмояу жuтті,
То zалос із отчого краю,
Із ним я - неу самоті.
Приходжу, немов дорооини, -
Ірадість, і ')lМрозді.лю..
На покJШК іду долюдшш,
Свою Украіну.тобто.
Побачила світ ще одна моя поетична збірка - «На рід
них роздолах• (Київ: Український письменник, 1999). Ве
ЛИЮіМ творчим поштовхом для П написання та видання
стали добрі вJдгуки та рекомендацП Дмитра Памичка та
Миколи Синrаївського.
92
Воnоднмнр матвієнко
На рідних
роздолах
Володимир Матвієнко
Лісне моя
зоряна
" Музична Україна"
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
Хвилини творчості.
Поезія - це музика, виражена в слові, а музика - це по
езія, виражена в звуках. У пісні відбувається органічне по
єднання мовно-музичного матеріалу, яке народжує єди
ний художній образ. Історія українського народу відобра
жена у численних піснях. Саме пісня супроводжує людину
у найсугrєвіших подіях їі житгя - народженні, веdллі, жа
лобL Через пісню виражені головні людські почутrя: ко
хання, радісrь, туrа, тобов до рідної землі. Історично сКJІа
лося так, що українці - народ Н3ДЗВИЧ3ЙНО обдарований
та співучий. Українські голоси визнані у всьому світі як
найкращі. Насправді, природа нашої землі народжує бага
тих на чудові голоси людей, але головне - особлива мело
дійність украінської мови, якою хочеться співати, вЮІа
даючи у спів усю душу, усе гаряче серце.
У своєму першому пісенному збірнику "Пісне моя
зоряна", який побачив світ у 2001 році, я намагався відро-
93
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
дити жанр лірико-патріотичної піснL Мої пісенні твори
виконують знані українські оперні та естрадні співаки, се
ред яких народні артисти України Володимир Гриmко,
Фемій Мустафаєв, Олександр Гурець, Володимир Оберен
ко, Ніна Шестакова, Валентина Степова, Павло Дворсь
кий, Наталія Бучинська, заслужені ар-mсти України Ірина
Семененко, Наділ Петренко-Матвійчук, Ольга Микитенко,
94
·--
---
_
.. ___
=:.;,;:;-
" Щf\ЯГЕР "
-= -::="..:.= -:: .~"::..::~:.= -
==-~ ;;,;-71 1:•= •·•-
...... ,.,_
~-,~
_ ,_,.
ДИпломи Л2уреата М}'Зичних: фестивалів та конкурсів.
Володимир Матвієнко
Душі .моєї хвилювання
Пісиі та хори
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
І3опод11м11r Матвіє1н~о
ОfІеІ\сандр І\ост і н
ОБЕРІГ
ПА.М~ТІ
ВоІ(./І,\.ЬЯК'І Ц'ІJС.;\
дл.з. с:r.Рєлнt.0rо ro.,o c.y t фОrтr.mхмо
~
Василь Волощук, Семен Торбенко, Іршtа Шшtкарук, дми
тро Яремчук, лауреати конкурсів Марта Спіженко, Ольга
Ларіна.
Композитор, заслужений діяч мистецтв України Євген
Пухлянко є співавтором багатьох пісень, створених на мої
вірш~ зокрема: •Чаршна мить,., •Хлопці з України•, •Літо•,
•Севілья•, •Князю Володимиру•.
Мої пісні лунали у Національній опері України, Націо
нальній філармонfі України, Національному будинку ор
ганної та камерної музики України, Національному палаці
мисrецтв •Україна•, театрах та будинках культури обласних
центрів України, Культурному центрі України в Москві
У 2001 році побачили світ пісенні видання •Душі моєї
хвилювання• та цикл •Оберіг пам'яті• на музику народного
артиста України Олександра Костіна у виконанні народно
го артиста України Фемія Мусrафаєва у супроводі симфо
нічного оркестру Національної філармонії України під ке
руванням народного артиста України Миколи Дядюри. Од-
95
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
нією з ліричних частин цього вокального циклу є твір <,Не
бесний рушник,> 1:
На руш,ни9 вечірнього неба
Замерехтіли виткані зорі.
А вечір пахне димкам імедам,
Імалодик, як господар, в дозорі.
Він стоїть на сторожі любові,
Що, либонь, і йаму не чужа.
Тож віддам я пошану свою руш,никові,
Де любов - то небесна душа.
На руш,ни9 вечірнього неба
Замерехтіли виткані зорі.
А вечір пахне димкам імедам,
Імалодик, як господар, в дозорі.
У 2008 році був надрукований мій новий збірник пісень
<,В серці маю Україну>,}, до якого увійшли лірико-патріотич
ні пісні, вокальний цикл <,Оберіг пам'яті,>, а також пісні для
дітей та юнацтва.
Про дитячу творчість варто розказати окремо. Трид
цять пісень на мої вірші, музику до яких написав відомий
композитор Леонід Попернацький, адресовано юним ви
конавцям. Вони створені з урахуванням можливостей ма
леньких артистів, які з задоволенням та успіхом співають ці
пісні на різноманітних фестивалях і концертах. У 2011 ро
ці вони були видані окремою пісенною збіркою <,Планета
моїх надій. 30 пісень для дітей та юнацтва,>.
Взагалі мені дуже пощастило як автору пісенних творів.
Багато моїх пісень завоювали популярність в Україні. На
приклад, шкільний вальс <,Школо моя,> як узагальнений об
раз незабуrнього випускного балу став актуальним для ве
личезної кількості українських шкіл. Патріотична пісня
1 В. Матвієнко. В серці маю Україну. - К: Музична Україна,
2008. -
С. 302.
96
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
JІИПЛОИ
-
ІІаrОРОДЖІ/ЕТЬСІІ
Матвієнко Володимир
За вагомий внесок у розвиток
української культури та миаецтва
Голова Комітету Верховноі Ради України
з питань куnьтури і дУХОВності
97
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Концерт "Нові українські романси". Націошшьна філармонія
Украши. Киів, 19 березня 2004 року.
•Сини України• 1 поdла належне місце в репертуарі вій
ськових во:кально-інструменrальних ансамблів:
А кажуть, кордани прозорі
Наріднихроздолах земних,
Над ними, над ними спшш:хують зорі,
Та сяшю ХQlІ,()дне від 1ШХ.
Воно 1Срізь ві1си до.тодшш
Щс»ІОЧ.tлетипи, з висоти_
Та~ та~ сwш Украіни
Кордони завжди берегти.
1
В. Матвtєюсо. В серці маю Украшу. - К: Музична УІфаУна,
2008. -
С. 22.
98
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
творчий вечір "Ко33.ЦЬка долst' у Культурному цешрі України
в Москві S rрудня 2002 року.
Ми землю квітча.ємю нашу,
Що здавнауранах-рубцях,
Щобзвукц щобзвуки, козацького.маршу
Салдати несл,иу серцях.
Пісня •Стольний rрад Київ• 1 неодноразово лунала у
престижних кшщертах. завершувала урочисrі :мистецькі
акції. Написана в жанрі вокальної балади, з викорисrанням
широкого інтонаційного діапазону та виразного мінорно
мажорного забарвлення, вона набула значення гімну cro-
mщi України Києва.
Місто величне -
Стальний град Киів.
Сяє в облtнт
Сонце надй:
1 В. Матвієнtоо. В серці маю Украіну. - К: Музична Укршт.,
2008. -
С. 32.
99
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Києверідний,
Саде квітучий,
З далеку видно
Київські кручі.
Приспів:
Золото сонця сяє в блакиті.
Пісня про Київ, наче молитва.
Краще на світі - київське небо.
Де б не бував я -лину до тебе.
друзів стрічає
З повною честю.
Любий Хрещатик,
Храми Печерська,
Слово Тараса,
Дзвони Софіі;
Виє окраса
Гордої.мрії:
Ти променистий
В будні і свята.
Лине над .містам
Пісня крwшта.
Ти - за свобо~.
Ти - за родину.
Гордість наро~
Честь України.
Ця пісня увійпmа до репертуару Державного академічного
ордена Дружби народів Кубанського козачого хору (Росія).
Джерелом поетичного натхнення для мене завжди була
любов до України, до рідного краю. У пісенній творчості я
намагався увібрати все розмаїття співочої української мо
ви. Саме так народилась пісня <<Катерина» 1
:
1 В. Матвієнко. В серці маю Україну. - К: Музична Україна,
2008. -
С. 127.
100
ТВОРЧІ НАДБАННЯ
В неї брови чорні, очі голубі
Спала.хам любові світяться тобі.
В серці запалала неземна зоря,
Наче Катерина юна з <<Кобзаря,>.
Приспів:
Катерина, Катерина,
Катериночка...
Катерина, Катерина,
Україночка.
Усмішка яскрава,лагідна душа -
Вабить, серце крає квітам спориша.
І краса дівоча сяє, не згаса,
Наче Катерина юна з <<Кобзаря».
Щиро покохала, душу віддала,
Бо любов дівочу стримать не змог.ла,
Пісня ніжно лине і веселка гра,
Наче Катерина юна з «Кобзаря».
Однією з найперших пісень-переможниць на пісенних
фестивалях і конкурсах стала пісня <<Величаві Карпати,> 1,
присвячена справжній перлині української землі - Карпат
ським горам, які зачаровують своєю незрівнянною красою.
Величаві Карпати - Украіни краса.
Полонини і небо вмиває роса.
Вільні гори - твердиня святої землі.
Посміхнулись від серця Європи мені.
Приспів:
Карпати, Карпати, Карпати,
Я ваша Вкраїна, я мати.
Карпати, Карпати, Карпати,
Судwюсь вам небо тримати.
1 В. Матвієнко. В серці маю Україну. - К: Музична Україна,
2008. -
С. 25.
101
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Горді гори Карпати, неповторні щораз.
Та й на галос трембіти лечу я до вас.
І неначе навік душу вам віддаю,
Мов на зламах Карпатських, над світам стою.
Смерекові Карпати, заколисані снам.
України любов поїть душу винам.
Негаразди пройдуть, буде спокій і лад
Від кордону на Сході до сивих Карпат.
Мелодійна поетична мова української поезії, її схвильо
ваність, чистота, щирість привернули до себе увагу ба
гатьох відомих митців, що обумовило створення пісень, які
визначають самобугнє та яскраве обличчя українського
культурно-мистецького сьогодення.
Перечитуючи поетичну творчість українських поетів
чи слухаючи пісні у виконанні кращих співаків, ще раз пе
реконуєшся, що кожен твір має своє глибоко національне
чудове звучання, а разом вони складають історичний літо
пис народу. З роками людського життя і діяльності укра
їнська пісня була і залишається одним із першоджерел
формування суспільного добра і доброчинності, патріо
тичних настроїв, благородних починань і пристрастей, а
01Же, і людського характеру, який уміє щоденну працю пе
ретворювати у красу.
ДОБРОЧИННА
ДІЯЛЬНІСТЬ
.Ш глибоко переконаний, що служіння інге
ресам суспільства, ахrи:вна громадська позиція є обов'яз
ком керівника прощдної фінансової установи України.
Промінвестбанк брав активну участь в реалізації різнома
нітних суспільно ваrомих проектів. Банк.живо відгукувався
на нагальні потреби суспільно-культурного ЖИ'ІТя Украіни.
За 16 років підтримку банку отримали різноманітні благо
дійні фонди та асоціаціі, молодь, ветерани, пенсіонери, ба
гатодітні сім'ї, інваліди. заклади культури і мистецтва, гро
мадські. організації, .місцеві органи влади, спортивні клуби,
медичні та наукові установи, школи, вузи, бібліотеки: тощо.
Багато зусиль та енерrії віддано відроджешпо національної
культури. З року в рік я підтримую проведення всеукраїнсь
ких та міжнародних пісенних фесrивалів і конкурсів, на
яких популяризуєгься українська пісня. Серед них, зокре
ма, •Пісенний вернісаж•, •ІІІляrер року., •Дитячий пісен
ний вернісаж•, •Веселі канікуJШ осені•, •Азовські вітрила•,
•Ялтинське літо•, •Українська родина•, •Юність дніпра•,
•Боромля•, •Пісенні медобори•, •Молода хвиля•, •Кишська
студеиrська весна•.
Шдтримка українського мистецтва - обов'язок кожно
го мецената. Не можна дoпycnrm: 3НИЩення нашої істо
ричної сrщцщини, треба зберегrи та відродити всі ті перли
ни української духовної й архітектурної давнини, яхі дісrа
лися нам у спадок від наших пращурів. За кошти Промін
вестбанку в різні роки були відбудовані величні храми,
серед яких Михайлівський Золотоверхий собор та Успенсь-
103
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
кий собор Києво-Печерської лаври, комплекс Кафедрально
го собору (Запорізька область), храм св. Миколая в с. Чайки
Киівської обласrі та багато інших. Благодійницькі кошти
банку були спрямовані на будівництво Свято-Андріівської
церкви (м. Нова Каховка), церкви Свято-Різдва Христова,
Свято-Покровської церкви (м. Каховка), храму Свято-Пре
ображенськоrо кафедрального собору та Свято-Преобра
женської парафfі, дзвіющі Свято-Покровського жіночого
монасrиря (м. Кривий: Pir), Свято-Володимирського кафе
дрального собору (м. Лисичанськ), Свято-Варваринської
церкви у с. Кропивна Черніrівської обласrі, церкви Святої
Ксенії Петербурзької (м. Донецьк); на реконструкцію і від
родження свяпrnь Святогорська (донецька область), про
ведення: ремонтно-реставраційних робіт у Свято-Троїць
кому соборі (м. Дніпропетровськ), ремонт та оздоблення
Свято-Ігнатівськоrо храму (м. Донецьк), храму Георгія По
бідоносця (м. Охтирка) та багатьох інших духовних свя
тинь у рJзних куточках нашої держави.
!і
т
-
~
-
Михайлівський Золотоверхий собор у Києві
104
ДОБРОЧИННАД[ЯЛЬНІСГЬ
Митрополит Кю'вський І всіеУУкра.іНи Володимир вручає орден
"За церковні З3СJІУГИ". киево-Печерська Л3Вра, 2003 рік.
За фінансової допомоги Промінвестбанку відновлені
такі ісrоричні пам'ятки, як будинок-музей Т.Шевченка в с.
Шевченкове на Черкащині та в Києв~ резиденція Богдана
Хмельmщькоrо в Чигирині; надано допомогуЯJrrинському
ісrорико-літературному музею для створення експозицfі
тощо. У 2006 році за дорученням Президенга України
Промінвестбанк взяв участь у фінансуванні культурно-ре
кламноrо об'єкrа фонду •Геп.мавська столиця• (с. Ба1У
рин), підтримав діяльність фонду oxop01m пам'яток Львів
ськоі обласної організаціі Українського товариства охоро
ни пам'яток ісrорії та культури, міжнародної громадської
організацff •Козацтво Запорозьке•, інфор.маційно-просвіт
ницькі програми Української православної церкви.
.АЮ'ивно пJдтримував банк й розвиток книговидання в
Україні. В різні роки за підтримки Промінвестбанку видані
•Історія Києво-Печерської лаври•, Спогади про Михайла та
105
ВОЛОДИМИР МА1ВІЄНКО
УКРАЇНА•ІІДОМА -
-UКІWNE-<OGNІТA
ПОЧЕСНИЙ ДИПЛОМ
СПОНСОРА
Національного Імід}ку України
Всеукраїнська благодійна організаІJЇя
Місія "Україна - відома"
з великою подякою за надану mдтри.мку
діяльності по формуванню
.міжнародного іміджу України
наrороД}кує
ПРОМІНВ~СТБАНІ~ У!<РАЇНИ
Почесним дипломом Сnонсора На.gіонального Іміджу
Украіни за вагомий внесок у підвищення .міжнародного
іміджу Українсько"і Держави, зм:іцненJ-{Я її авторитегу
на міжнародній арені, сприяння подальшому розв11тку
стосунків інтернаgіонального співробітюп.Jтnа.
ПРЕЗИДЕН
м. Кнів
16 травня: 2002
106
і~.м:краnчук
ДОБРОЧИННАД[ЯЛЬНІСГЬ
Будівля нового дитячого садочку для маленьких киян.
Ярослава Стельмахів, підсумковий том Книги Пам'яті Укра
їни •Безсмертя•. Банк був спонсором таких відомих видав
ництв, як •Ми~, •,друк. та .ЛИбідьt-, популярних ук
раїнських видань: журналу •дніпро•, газети •Крок•, •день..,
•Урядовий кур'єр•, н.щав допомогу газеті •Літературна Ук
раїна•, часшm:су •Економіка будівництва•.
Без розвитку вітчизняноІ науки у краіни немає май
буrнього. Серед наукових закладів, що отримали спон
сорську допомогу Промінвестбанку, Академія інженер
них наук Украіни, Академія технолоrічних наук України,
Кримська астрофізична обсерваторія, Інстmуr економі
ки промисловості НАН Украіни. У різні роки благодій
ницьку допомогу банку було надано закладам освіти -
Донецькому універсиrету, Луганському національному
педаrоrічному університету ім. Шевченка - та медици-
107
ни - Інститугу хірургії та трансплантології АМН України,
Всеукраїнському благодійному медичному фонду акаде
міка Шалімова, Центру мікрохірургії ока, університетсь
кій клініці при Донецькому державному медичному уні
верситеті, Фонду сприяння Донецькому обласному про
типухлинному центру, Харківському інститугу терапії ім.
Л.Т. Малої АМН України, обласним та міським лікарням,
іншим медичним установам.
Завдяки благодійницькій допомозі банку кияни мають
можливість користуватись тролейбусами, вагоном метро,
придбаним для міста за кошти банку. До послуг жителів і
гостей міста оновлений за участю Промінвестбанку Заліз
ничний вокзал. Промінвестбанк подарував киянам і новий
дитячий садочок на 60 місць для дітей із вадами мови.
Промінвестбанк був небайдужий й до повсякденних
проблем тих, хто опинився в скругному матеріальному
становищі і потребує допомоги. Протягом багатьох років
банк підтримував школи та інтернати, дітей-сиріт та дітей з
незаможних і багатодітних сімей, інвалідів і ветеранів.
Значна увага приділялась й розвитку вітчизняного спор
ту. Федерація фугболу України отримала від Промінве
стбанку кошти на проведення першого міжнародного тур
ніру пам'яті Валерія Лобановського за участю найкращих
команд України та Росії. Завдяки підтримці банку Націо
нальний олімпійський комітет України зміг забезпечити
підготовку національної збірної команди до участі у XXVIII
Олімпіаді в Афінах та підготовку і проведення матчу на
звання чемпіона світу з шахів; Федерації боксу України було
виділено кошти на розвиток дитячо-юнацького боксу.
Благодійні заходи Промінвестбанку та мої особисто як
голови Правління банку набули визнання в українському
суспільстві, про це свідчать сотні публікацій у місцевій та
центральній пресі, листи з вдячністю від багатьох українців.
Багато уваги я приділяю відродженню рідного села Біл
ка на Житомирщині. Воно знаходиться за 50 кілометрів від
райцентру та за 150 км від обласного центру, проте гарно
розвинене. Туг збудовано Будинок культури, де відкрито
108
ДОБЮЧИННАДІЯЛЬНІСГЬ
Люблю я поліську природу, де ліс пон:~д річкою Уж.
109
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
•Музей ісrорії села Біт{а•, медико-оздоровчий центр, шко
лу, яка носить ім'я Матвієнка, двоповерховий житловий
комплекс, комWІекс •Молодіжна есrр:ща•, кав'ярня та жит
лові коте.цжі. Успішно розвивається сільськогосподарське
дочірнє підприемсrво Промінвестбанку ~обрій•. Здійсне-
Мое~ сеюВf.тrа
Будинок культури.
t" 9~:
~~ 1:_it
Музей icropfi села.
110
Новозбудоване
кафе.
МедиІ<О-оздоров-чий
цеmр.
Jlітня есrрада.
ДОБРОЧИННАДІЯЛЬІПСГЬ
111
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
но телефонізацію Коростеня та сіл Коросrенськоrо райо
ну, ус. Щорсівка Коростенського району відкрито філію лі
карні СвятоУ Олени для одиноких людей літнього віку.
Не забуваю при нагоді побувати у Білці, особливо вліт
ку; любmо вийти у поле, де щцчуваєш себе тим хлопчиком,
МоєрІт,еа!lІО~
Котеджі ДЛЯ МОЛОДИХ СПецtалlстlв.
майдан Володимира матвієнка.
112
ДОБРОЧИННАДІЯЛЬІПСГЬ
Серед односельчан.
У новому приміщенні ферми СДП "Обрій".
113
ВОЛОДИМИР МАlВІЄНКО
Від вдячних
земляків. 2012 рік
який колись, у голодні роки, збирав колоски для вечері.
Сmлкуючись з односельчанами, завжди подумки думаю:
який працьовитий, терплячий наш український народ. Ви
нятковий народ, бо зберіr rоловні цінності: mобов до рід
ної землі й до родини.
Згадуючи свій житrєвий шлях, підсумовуючи здобуrки
та набупя, мені приємно, що моя праця, мій внесок у роз
будову фінансово-банківської системи незалежноіУкр21ни
були відзначені державними нагородами та отримали сус
mльне визнання. Нагороди, вJдзнаки, ДИІUІоми - їх багато,
за роками вони віддзеркалюють певні етапи моєї багато
гранної діяльності, яка завжди була спрямована на благо
рідної країни, бо я - твій син, Україно!
НАГОРОДИ
ТА ВІДЗНАКИ
tJ
•
9ff~y
~~'
і?Ій.ші!ш,,,
Ytw:ЮN
ІІІХ',ІІUС'НТ2 ~"q») tщ
"11 ,ер .~...
~Lй І"
МАТВІЄНКУ
ВОЛОДИМИРУ
ПЛВЛОВИ'JУ
'Ю ,U"UM'ШJQt()Orl(ln, Юt':t)~'U
пІ!~д Yi, .paJilf'WfOIO ~ржn«ІІО
у р,,,:ниnІІf,. &1uкt«t,,wF акпк._.,
6Nатqр1чн;, «zмоflдд<Іну працю
t ..·pot0д<NQ' ~мt,ть
приаюс:но заа юt.t
ГГРОЙ УКРАУІІИ
) 8Р)'ЧС1Щ,t)С Ор,"JСШІ.
ДІ!РЖАВИ
n,,,-r ~ .., ..
, 1. ч.J,ц_ л Кучма
ф.....~ " q, 8 000
•»-JІІN,-.!llltvt
ІІрИСІІООЮ
38:tНІ" t"EP()rt }'І(РАJШІ
3 І.ІJ))'ЧСІ О ІН\І
орлс112 ДЕР"А<АІ)ІІ
~
" Z~8
~~ "tY3
о,ІІ
Звання Герой Украши та орден Держави. 2004 рік.
115
ВОЛОДИМИР МАlВІЄНКО
116
Орденкнязн
Ярослава Мудрого
Nступеня.
2002 рік.
Орден "За засщги''
Шступеня.
1996рік
Орден ІСНЯЗЯ
Ярослава Мудрого
Vсrупеня.
1997 рік.
Орден
Дружби народів.
1986 рік
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ
~
......,,.a t ze . l? Y МШ u d ....«Ш. . ..«Ш!.d.1eV,t:ti.11....~ ~ . '
.:.. ... ...... ... ...
..,_ ~
ПРИСВОЄНО УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
::::::::::~~~~;::::::::::::::::::::::
За семо,;ддену npowo, 1м3-ночні осо6нсті Jocnyr"
• держе1 но.....у 6у.Qі1ниц,1і, соці4n1tно--економічному,
ньу1<010-технічному і к уn~.турному розантм у Укр еінм
та з нагод1о1 8-і річнwці не~еnежності Умреінw.
JІ. КУЧМА
Наrруцний знак та свідоцтво про присвоєння
почесноrо звання "Заслужений діяч мистецтв Украіни".
1999рік.
"За досягнення в розвитку
культури і мистецтв"
НаrаІ)ОАЖу<ІЬU
ПочеСН2 в.ідзнак:а Мінісrеретв2 культури і мисrецтв Украіни
"За досягнення у розвитку культури і мисrецтв".
2004ріх.
117
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
118
Почесна ВЩЗШІЮІ.
Націонапьноrо
банку УІфаіни.
2001 рік.
Почесна відзнака
Ахадсміі інженерних
наук УІфаіни.
2002 рік.
Почесна ВЩЗШІЮІ.
Мінісrерсrва палива
та с:ис:рrетики України.
2004рік.
Почесна вІдзнаха
Міністс:рства внуrрішніх
справ України.
2002 рік.
ВІдзнаха Мінісrерства
України у справах
науки і техн:ОJІОІ'ій
"За досягнення".
1999рік.
Відзнака
Мінісrерства
освtrи У:краі'ни
''Петро Могила".
2007 рік.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
ВідзнаІОІ Мінісrерства
освіти Украіни
"Відмінник освіти
України".
2000 рік.
В.Ідзнак:~. АсоціацП
Н3.В'WІЬНИХ 32ЮІ3ДЇВ
України приватної
форми власності
"За розбудову освіти''.
2007 рік.
119
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
120
Орден Прспо,цобноrо
Нестора mтописця:
І С'l)'Пеня.
2004рік.
Орден
"За церковні заслуги".
2002 рік.
Орден Сватоrо
Рівноапостольного
князя Володимира
Великого П ступеня.
2000рік.
Орден"За
паtрі.отизм" І ступеня.
2001 рік.
Орден "Святий князь
Володимир" ІІ сrупеня
(золота копія).
2006 рік
Орден "Свтий
ІСНЯЗЬ Володимир"
Шступеня.
1999рік.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
Орден "Святий
князь Володимир"
Псrупеня.
2006рік.
Орден "Святий
князь Володимир"
ІVсrупеня.
1999 рік.
121
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Орден Cшrroro
Архістратша
Михаиа.
2002 рік.
Орден
Святоrо Юрія
Переможця.
2006рік.
Орден
"Різдво Хрисrове''.
2000ріх.
122
Орден "Данило
Галицький"
(залаю).
2004ріх.
Почесна в!дзнаха
и3а заслуrи перед
Житомирщиною".
2007 рік.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
Почесна відзнака ''Велика Зірка України" (орден та знак).
2ообр1к.
Знак.Пошани
"3аВ1ру,
Вірнісrь Державі".
2004ріх.
Знак ПОІШІНИ
"За сумлінну службу"
Псrупеня.
2003 рік.
123
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
124
Почесна
ордена.~са відзнака
"Суспільне визнання''
Ісrупеня.
2004 рік.
Почесна
орденська відзнаха
"Суmільне визнання"
Шсrупеня.
2002 рік
Почесна
орденська відзнака
"Суаdльне визнання"
Псrупеня.
2003рік.
Орден Пошани
МЬmародноУ
кадровоУ академії.
2000рік.
Орден "За розбудову
Украj'ни'' імені
Михайла Грушевського
ІVступеня.
2000рІк.
Орден"Слuа
на вірнісгь Вітчизні"
І[ступеня.
2000рік.
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
Золота медаm,
"10 років незалежності
Украj'ни'' [ ступеня.
2001 рJк.
Орден "Слава
на вірнісгь Вітчизні"
Шстуnеня.
1999рік.
125
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
126
Орден туреата
Міжнародної прс:мії
"Слов'яни''.
1997 рік.
Орден "Козацька слава"
Іступеня.
2001 рік.
Орден "За визначні
досяrнення"
Шступеня.
2001 рік
Медаль 'Тетьман
Конашевич-Саrайдачний".
200S рік.
Секретаріат
Національної спілки журнuістіа Україн
НАГОРОДЖУЄ
почес1111м з11аком НСЖУ
Матвієнка
Володимира Павловича
~
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
ДИwІом НаціОЮІJІЬНОІ
спілки журналістів
УІфШІИ та почесна
наrорода "Золоте перо"
за Іфаще висвітлення
проблем розвитку
башdвської системи
УкраІни.
2007 рік.
~\
;ІііІ
Го.,ова ІІСЖУ
І Луб"(JJко ~g
ДИwІом та стела
володаря премії
"Прометей Престиж"
IV заrально
націоІWІЬноІ
програми
"Людина раху 99"
уномінацП
"Фінансисr року".
2000рік.
-,,,gпr,
'
~~
~~<
!lJtимо..,и,
І
"y poo-n
~он:w,но;
-
'~fюн1!, 99 "
8 tlO.'oUrQІJІЇ
«Фішtнснс:т року»
-
МатвієИ1<0 ВолодRМJ:tр
~ берези> 2000 р.
м.Кніа
127
ВОЛОДИМИР МА1ВІЄНКО
128
"Кришталевий Слон" -
ШІІ'Орода Переможця
Всеукраїнської акції
"Золота Фортуна"-1998
у ноиін:щії "Банкір року".
1998 рік.
•
"Срібна статуя
з золотим мечем" - найвища
наrорода Всеукр:йнської
V ювілейноІ акції
"Золота Фортуна".
1999рік
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
Почесна наrорода Папи Римського Іоанна Павла IL
1995 рік.
.,_..,
_
. .... .....
ПОСВІДЧЕННЯ No 02/46
МАТВІЄН КО
Володимир Пае.nоемч
за заслуги в розвитку соц/ального
прогресу, збагачення загальнолюдських
цінностеіІ та професійні досягжтня
рішенням Ради експертів Між:народНОТ
іміджееоr програми ·лідери ХХІ століпя.·
від 06.02.2007 р. Визнаний nаурєатом
Всеу"І)а!нськоrо рейтинrу "Особистість
року 2006" в номінацІІ •Лідери
nромисnовостіта бізнесу•
...
Гопова
_
а .1/
Ради експертІе ~
-
А. І. САВВОВ
Почесна наrоJЮДа лауреата Всс::українськоrо рейтингу
"Особистість року 2006" в ном:Іющ\".І:
"ЛіДери промисловосrt та бізнесу".
2006рік.
129
ВОЛОДИМИР МАlВІЄНКО
130
Тhе l ntemational Corporation
оІ Social Partnєrship
«Europe Business ДSS.mbly•
СЕRТІFІСАТЕ #230
Laureate
of Lhe l ntemational A ward
"GOLDEN MERCURY"
Volody my1· Р Matviye nko
For the personal c.ontribution
to thc improve.ment of the economics
of Ukrttinc a.nd the dcve.lopmenl
of 1he integrational process
DepuayI>im:&cr~
(ot"E~
,с.?~
Cl.1\ldius Pora1h
О~Гогd, Єnglaдd
2003
"Залотий Меркурій" -міжнародт. наrорода
за особистий внесок в оздоровлення економжи України
та розвиток ішеrраційних процесів.
2003 рік.
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
ПОСВІДЧЕННЯ
МАТВІЄНКО
Во.nодимир П&ІІJІОВИЧ
за особистий внесок у
відродження духовності,
національної науки та культури
рішенням Експертної ради
міжнародної
іміджевої
п рограми «Лідери ХХІ
століття>> в ід 17 червня 2005р.
відзначений нагородою
«Свя~
т офія»
ГОІІоеа
~ /7)
Е.:спгртноr Рад, ~~- .-с::fввов
Pee<mp. No 416 ',s .
Почесна наrорода "Cшrra Софія" Асамблеї ділових кіл
за особисrий внеоок увJдродження духовності,
національноr науки та культури.
2005рІк
131
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
W{
lntcmationid Corpomion ot"Socinl Partncnhip
Europe Business Assembly
CERTIFICATE #178
Laureate
ofthe lnternational
SOCRAT'S AWARD
Volodymyr
Matvienko
For thc pcrsonal contribution
to t11e intellectuaJ developmeпt
ofthe modero society
Ox(ord. England
2006
Міжнародн2 Н2ГОрода імені Сократа за особистий внесок
в іюелекrуальний розвиток сучасного суспіm.ства.
2006рік.
132
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
lnlematioмl Corporot.ion oГSocinJ J)мt.nership
Eur opc BusinessAssembly
CERТIFICATE #010
Laureate
of the International Award
"Best Manager of the Year"
Vo/odymyr Matvienko
Chairman of the Board
JSC INDUSTRJAL &
INVESTMENTBANK
"PROMINVESTBANK"
11
EDA.Dir«:tor Ge-i1eral
.~
n W. Л, Ntlling
ЕВА Hc.dof
xptn Co111mit1ee
Enric;o OsY>-ald
Oxford, UK 2006
Міжн:Іродна наrорода "Кращий менеджер року".
2006рік.
133
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
ПОЧЕСНІ НАГОРОДИ
МJжнародноrо бlоrрафічноrо центру
(Кембридж, Анrлія)
МJжнародний орден
"За заслуги".
2002рІк.
Медаль "2000 видатних
інтелекгуалів ХХІ столітгя''.
2001 рік.
134
Медаль "За заслуги
у хх століnі".
19()8 рік.
Зr.шня "Людина року
1998-1999".
1999рік.
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
ПОЧЕСНІ НАГОРОДИ
Міжнародноrо біоrрафІчноrо центру
(Кембридж, Англія)
Срібна мс,даль.
2005рік.
Da Vinci
Diamond
Prє,cntcd to
"Діамаm'ДаВінчі".
2005 рік
135
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Президентський
знак слави Америюшсьхоrо
біоrрафічноrо інституrу.
2002рІк
136
ДИІшоматичний орден
Амершсшськоrо
біоrрафічноrо інсrитуrу.
2001 рік.
""'
8
Professor V1a.d1mJr мatvtenko
..
АВІ World Laureate
ofEng and
1999
Диплом лауреата
Міжнародної премії
Америюшськоrо
біоrрафічноrо інституrу.
2000рІк.
ВJдзнаІса иЛюдина року
2006" Американськоrо
біоrрафічноrо Інститугу.
2006 рік.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
Іи'.я
ВОЛОДИМИРА МАТВІЄНКА
зaиeceиeдonpet"•R....nn: кидань
МЬквародиоrо бlоrрафІчиоrо
цеи~ру
(Кембридж. Авrш):
"Міжнародний Довідник В]ДОМИХ
інrелепушв". 1998 рік.
"Міжнародний біографічний
довідник".1998 рік.
"500 найвидаmіmих діячів новоrо
тисячолітrя". 1999 рік.
"2000 видаmих Інтелектуалів
ХХІ сrолі'lТ.я". 2002 рік.
"ВОлодарі Міжнародноrо ордену
"За заслуги". 2003 рік.
"ЖИвілеrенди". 2004 рік.
Рішенням преміь.льноі ко.,п·сп
Ko..,ire,y в міжнародної npt.lfiЇ "Дружба• від 24 червня 1995 р.
nрІІС)'дЖено Міжнарод/І)' npt.\fІIO "Дружба•
Голові Правління Промінвестбанку України
пану Матвієнку Володимиру Павловичу
за зн11чн111і внесок в сrаноВА~ння бонківсьноГ с11сrемн УкраіНн, наукові ре•
боти" за внзна11ну Профее1іі11у, rро.\fМСЬку rь l'JeдlfKY МtЩенатську діяльиість,
пості,їну підтри.Іfку б,,аrодіsіних організаuі,і, діячів науки, культури то
мисте«rва, зо самобугні ry.wa11irop11i розвитки сr1асн11х про6,1ем духовного,
наш<шмьноrо, t11oлori'lнoro відродж,шня украінськоrо народу та зна•шші
внесок в органімuію та слівробітниптво між piЗHJf.\fll кра.і11ом11 світу та
сприя11ня дружбі між н ;f/11111,
0~orIЧif,1 '; , .
Гtмово І<_,омі7'<1)' 1t Міжнпродної п!"""~ ''ДрУ";.6., ~
·:.,.\\
Годовнш, рсдІ!А"ТОр ;;.урІІlІАУ УА1ЮJЮІ -Днтро ~ "t::
.~d,\{ '·
.\
Лау~п;r r,pc,,wi,i Yл'f)lJJЇІJJ
~
•
4
~
'!:f$.Лую'в
П~зІІдt:Іп-У1,р.1інськоі&0Аоn°'ІНОЇАІ(tиемrїн.
rp~ t ;', .-,с'
Ч.t:н•1•ор«nо1це.1" Нt11Jіон,2ЛЬноїАюtдmJЇ Наук \ -~ -ни
, • ~OJ 'flfYIIJJOII
BiJJe•n~Jtдc.нт Ко.,1ітrту , м1Ж1111роАноіпрс.иU :J!P. ~
~ ....\ '.)/ "'
л~уреоr Прс..тї імені 8.І.&рuІJДСЬІ\'ОГО
c.,,r
Л.И.ВнсОУІІJІСЬКJІ
Диплом: лауреата міжнародної премfі "Дружба".
1995 рік
137
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
УДОСТОВЕРЕНИЕ
ПОЛНОГО КАВАЛЕРА МЕЖДУНАРОДНЬІХ НАГРАД
~dамn~кап ч~~ТЬ, d9Бd~ТЬ, ~dаІd
... ..., ,, , ..,2
м21. І2..2007r,
:Решпто,, Иоюлkо,,,,; Со&лrа Ща GХІІSяНІЬіtr; ,,afxx)o4
11 Со&та ~ ~ нм~ пfтf,амми
«JЬю4,,,, xxq С11ЮЯ8ІІІНR» !JOfX,llW'Н
МАТВИЕНКО
ВПАДИМИР ПАВПОВИЧ
Посвідчення повного кавалера міжнародних: нагород
"Слов'янська честь. ДОблесть. Слава" (Росія. Україна, Білорусь).
2007рік.
138
~~е ~nternation(tl Uniuer~it~
2• ~lt46tb to C!onftr l~n
Sn n«ognition of out4t11nbing. ,ontriЬuti(ln.4 to lnttma.tiono.l tbu<arion,
'
j}' ,6(titrc
f
. f,onotable SJ)rofeббot .
~«Ь<r mlt~ •П ti< i!llg~ onb ~ri•i!rgct it~rrunto J!lrlongliщ
!t'nb fn Жt«im(IR\t ЖЬшоf (Яn,nt I)t&){oma 6;1tнn u.nЬtr 11ur 211n
1
b onb e1<or
lt[lau
01 Dt«11kr 200 7
'"'
Звання "Почесний професор МJжнародноrо
віденського університету".
2007 рік.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
ЛАуРЄАТ
XV Ссеукр•іис"кос.:~ ф«тt1is-AAt0
(\"'І\(ІІОЇ V-.P•Тiici..:.or t:.М1)МІ1~ 11/с.1 1 1
,~
,,
-ПІСЕННИЙВЕРНІСАЖ
«пюен . v .,, Juvor« &
~
~~МІ•Імр ~ •
ГU0111iq·pf
)'1С'ІІІІW,.')рІ
~~,,,_
•
--
,К,,,,!!004 /а
",~tot--. ,_
---
..nat-1н 11n вем-нсм:: . ~
®
диплом
І~' rnO МУРЕАТ ФЕСТИВМІ() l
ІJОАОZ>ІІАІІР t/..llJAOGfІ'I
литвн.11.ко.
----·-
---
====-
----·-
е
диплом
ІІ(Є)..' ?A fl lC ki.:111'1 ♦(("11111"t,.'ІІ,
) t."l'AfllCi.Іt.'01 ()lj ~СІЮJ t:cr,,цiюf tlІ('ІІІ
$1~0І'Хй,мm{ТCJVI(,
ІІЛ І.0І'()!rА<У(.1'ЬОІ
139
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
140
ttAroro.aжe,t10 А&то,л
ВОlІОДИМИРА МАТВІЄ"КЛ
tnoeт)
•кtІJІзь ВОfІОДНІ'ІИ..-
• ~роек'fі
·WІІJІrer rоку•
-·- ...
11.11.1..,,...
ДШrлом лауреата телер2Діопроекту
"ІІІпяrер року" за пісню "Князь Валодимир".
1999рік
ДТРК ,Всесвітня служба «УТР•
Київсьна обласна державна адміністрація
Бучансьна місьн:а рада
диплом
ХІІМіжнародного телерадіофестивалю «прем'єра пісні»
нагороджується
Володимир Матвієнко
ЗАСЛУЖЕНИЙДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРЛТНИ
за створення кращої пісні 2 0 11 року
ДИІшом ХІІ Міжнародного телерадіофестивалю
"Прем'єра пісні" за створення кращоІ пісні 2011 року.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
rt111NЧ11 tn
ти ,.,_,аа
МЕДАЛЛЮ «СІЧОВИЙ ОТАМАН СІРКО»
Нагороджується
Генерал козацтва
МІО "Козацтво Заnоf)Qзьке >J
Володимир Матвієнко
За активну уч_асть у відродженні
і розвитку Козацтва Запорозького
в Україні.
ЗолотаЗірЮІ. "Герой Козацтва" (2010рік)
та Грамота про наrороджсння медаллю (2012 рік).
141
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
142
Наuіональна радіокомпа11ія Україн~•
ДТРК "Всесвітн• служба УТР"
Федерація профспілок України
Аrентство охорони праг внконавців
Киlвська міська державна ад."\ііністраuія
Творча сnілка ··лсоціація діячів
естрадноrо мистецтва УкрЗ:ї1Jи··
Фонд сприяння роз-.нтку мистецтв
Національ1111й авіаці1І1шй університет
К11ївська обласна держае на ад,.'\.,іністраці;і
•
XXVI Всеукраїнський фестиваль
сучасної естрадної пісні
"Пісенний вернісаж - 2012"
диплом
На rород~")'tться
Матвієнко Вол одими Павлович
Герой Украііщ заслужений діяч мистецтв України, академік, поет-пісняр
«За натхненну пісенну творчість І високу поетичну майстерність»
м. Киів, 2012 рік
Диплом лауреата XXVI Всеукраінськоrо
фестю!аmо сучасноУ естрадноУ пісні
"Піа:нний вернlаж- 2012''.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
\ІІІІ І МЕРСТВО П \ .lll R\
ТЛ ЕНЕРГЕТІІk':11 Уh':РЛІШt
НАГОРОДЖУЄТ Ь СЯ
~~
К~А,-!'!:_В,V~
3/"'_ . .. . ~·"(_,f'~r,r,,f"q,,-~,
'Ьur...,•iaW(Ni:
) ,.._,wA'111h.off'IIC'p,~1 мi.-. )a.pat11
С, ВИЗА.ТОМ
Почесна нагорода Міністерства палива та енергетики УкраJни.
2004 рік.
JOINT-STOCK COMMERCJAL INOUSTRI AL & [NVESTMENT BAN K
PROMINVESTBANK
Has l>een rccogni~ed as 011е of«The Bcs t Eoterpriscs ofEuropc»
in the banking and fi11ancc industry іп Ukraine
''Краще підприємсrво Європи" - відзнака Асамблеї
ділових кіп Укр:йни в рамках .міжшродно'і іміджевої
проrрами "Лідери ХХІ столітrя".
2006 рік.
143
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
,-----~
-- --,
-:n- tm\ ~
1ОІ'ІО8І 1111'18 ~ 1U8C .....
ПОЧЕСНИЙ ДИПЛОМ
......................,,.......,,
~1 8'D181'10olltar~J ... .. ... ..
- =@ "=-"'"
. .... ... .... m
.. ..
"';;;:;!t..
~
------~
-
----------,
ПОЧЕСНИЙ ДИПЛО М
1,\1 '1 \І\f\1ІАІІ~)ІІі11'41І~•JІІ~\І't'
\t1....,1u.цш,•1111·, '1t1 ~ • ,011\111, 1t11t...tlІА~• н,1 •
\а.цІо-,1181і r..o -, .. . IQ1111 .., .. IN '_l l! 8(t.- .8'f('j ... .. ..f,ам,
0 ІІ,о,.Іuк1(1а1111°
--~----~--- ..·····-···
,,,_ . -,1--••• -. .•••.. .. .РІ
-----------
.,,,....r:....~....,nwt
COI.D<N
ПАD[ ІМАІU
ПОЧЕСНИЙ ДИПЛОМ
' l'\-Mo\f\ ~,ІАІІ"'(ЦІІОR)tі.ІJШі)І'n
\Ь..,1t\l'O,UIOIOІlflt_-..til: ІО •0.11\ІІІ• lt!J1)1'Q..\Юt:'n.U
І
-----
•II PO\tlll8ttr&\IIK•
..-- -:;::,.= .~ -::".':',:::'-
----
-:::----::;- -~---г
~'17!- ( ._
JM4 ••-
.ос::.--..... ,,., ._
144
Міжнародна премія "Олімп" та почесні диІШОми
лауреата :конкурсу "Золота торгова марка"
за висо:кий професійний рівень та ваrомий внесок
у створенні rідноrо іміджу Украіни.
2002-2004 роки.
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
Міжнародний Академічний Рейтинr
'
\
популярності
-.
"Золота Фортуна"
lntema tional Academic Rating
of populartty
''Golden Fortune"
нагороджується
КОЛЕКТИВ
ПРОМІНВЕСТБАНК
:.(
олом правлJии• - Маn1єико Володнt.1нр Павл
КРИШТАЛЕВИМ РОЮМ ДОСfА
"Криmт:шевий ріг досrатку" - Н2ГОJХ)Да Міжн2родноrо
академічного рейтингу популярнОСІі "Золота Фортуна".
2006 рік.
145
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
146
Стела "Золота якість" та Золотий диплом лауреата
VП Міжнародного відкритого рейтинІу популярності
та якосrl товарів і послуг "Золот:1 Фортуна"
у номінації "Якість третього тисячалітrя".
2002 рік.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
... .. :: :::J
І::::::.....
о
о
У'ІАСІІJІКУ
1/РЕЗЕІІТАЦІЙНОГО ЛЛІ>МАНА:<У
ІНТЄrРАЦІR У СВІТОВІІЙ fКОІІОМІЧНІІR ПРОС'f І)
Акціонерному комерційно
промислово -інвест11ційно
банку
С,рd,111но 1Іт11,о ~ f)ое111н,ннА-• J/ifo~нu.r y , ntn
у npoф•tlt2ІCIQ dІм•ное,nІ m41 у ип,ор,,.нt
,rO,lllftUfNOIO ЬtІ~ху УкроІнІІ
ІІЦ •ДІ.аоааІ •~,пер•
hpil.1111 . - .c .1"
1064 рІ•
о
3:1 дос:яrнення значних успіхів у професійній діяльності
та у сrвореині. позитивною іміджуУ:країни Промінвестбанк
наrороджено стелою "Діловий іюдж Укр:йни''.
2004рік
147
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
с:::,~>
диплом
J\ЛУРЕЛТЛ І'ЛЛУЗЕВОГО БІЗНЕС-РЕЙТІІІІГУ
"ЛІДЕРІ! ТО І>ГОВО-П РОМ ислоuоі УІ(РдіІ1и·
11а~ород:жується:
ЗАТ " ПРОМІНВЕСТБАНК"
з при сео~,тям почесио zо згаиии
"ЛІДЕР РІІІ ІІ(У БАJІІ(І13СЬ І<І ІХ ПОСЛУГ УКРЛЇШІ"
у 110.чі"аціі
"JІЛІ\стдБІЛЬІІІІІІЛ БЛІІІ(ІDСЬІ(Л УСтл11011л·
ГІМ~4
UpІІtifІ.wrmf'mJI
Гt'Ht'ptUt,HNfJ
(}щ,r-.тщ,
Промінвестбанк - лідер ринку банківських послуrу номінації
"Найстабшьніша банківська установа" rалузевоrо бізнес-рейтинrу
"ЛJдсри торгово-промислової Украіни".
2004рІк.
148
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
ДЕРЖЛ ІНІЕ У ІІРЛ R.'ІІНІІЯ СПРЛ ВА МІІ
ПРЕЗИДЕНТА УКРЛЇІІИ
ІІАЦІОН ЛЛЬІІІІІЇ КО~ІП . І ЕКС
«ЕКСПОЦЕ ІІТР Уh'РЛЇІІІ1»
диплом
НАГОРОДЖУЄТ ЬСЯ
П.ЕРЕМОЖЕЦЬ
Всеукраїнс1, коrо
конк) рсу-в11с1:а вю 1
«КРАЩИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ
ТОВАР 2007 РОКУ»
Акuіонсрю1й
комерuііін11Їt nром11слово
інвест1щШн11й банк,
,1 . К11їв
Номі1 1ааія ,tЬш1кіоські пос:~уrи>,
Пенсійна програ~1а
Промінвестба н ку
Го.,ова конкурсної ко~1ісії
:!! ~..:1щ1111 ~tJ(P r І~;)
Yi.:r.1111111 . \І ~ш•
ДШШом переможця Всеукршнськоrо конкурсу-виставки
''Кращий вітчизняний товар 2007 року'' уномішщії "Банхівс:ью mx:nym".
2007рік..
149
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
150
Е
'
•
.
'
!:
і
.
•
~~::-:.,•
3• ~1>11 rоч} акt1іонср1юму тоеарисп,у
"АІЩІОНЕРННR КОМЕРЦІRний
ПРОМІІСJІОВО-ІНВЕСТИЦІАНИЙ GAHК
J I J//ІІІІІІІІІІІІІІ.tІЖ) 11ию•т.1111А 'ІІ(ЦІ.ІІОІ'О
Alt11Жlf> ..11.·нr1t
ПОчrІОІА
Гf.АМОТА
наrороn.ж)'ПЬОІ
кмс:...тщ~ AКUJOHtf'liOJ"O
~OMlll'UlflHOГO ПІ'ОІ'\ІІС/1060-
ІНВОСТНЦІАНОГО МНІІ>І І ЗАТ!
3а &ІКОtUШ рtе.ень по.nаткоес>J
К)'1tьтур1, ta срмІш~..: отu:жа11""
noa,;n' I\O&H. -. ~' ""-'"Ь QO
6ІОДЖету м. К),с.еа
Почесні відзнаки ПроМUІВестбанку кк одному
з найкращих платнmdв податків м. києва.
2004, 2005 та 2007 рохи.
НАГОРОДИ ТА ВJДЗНАКИ
УКРА!НСЬКА ФОНДОВА 5ІРЖА
ПО1ЕСНЛ ГРЛІtІОТЛ
НАГОРОДЖУЄТЬСЯ.
~ tЙн<r (іщ;щи,zе <lA'~&<e
md~
ЗА ВАГОМИЙ ВНЕСОК У РОЗБУДОБУ
НАЦІОНАЛЬНОГО РИНІ(У ЦlHHFiX ПАПЕРІВ,
УЧАС-ТЬ У РОЗВИТКУ
ТА ПОСТІЙНОМУ СПРИЯННЮ
ДІЯАЬНОСТХ УІСРАІНСЬХО1 ФОНДОВОf БІРЖІ
Почесна грамота УкраJнськоr фондово{ біржі
2006рlк.
151
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
152
ЄURОВ\У ll/ltm'latitJII,
DIPLOМA
1,1...,._.со
INDUSTRJAL INVESTMENТ
BANK OF UКRAINE
..
150,000
,r
PROMINVESTBANK
650,000
,r
..........
DIPLOМA
PROМINVESTBANК
ro,
1000000
о(
cards iuued
ДИпломи МasterCard Europe
за акrивну діяльність на ринку платіжних карток.
2002-2006 роки.
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
Certificate of
Awarded to
JSCB "PROMINVESTBANK"
for th~ hlghest mirket sh11re
~~~-~~~k~
------
.......-...=--..
...,с---
~~-
MoneyGram ~
t...r,-. . .,f--. ,1М.:.11rу r,..,,,І~,
за успішн11.й початок здійснення грошових переказів
за с~,сте.мо,о Westem Union. б вересня 2007року
Western Union Financial Services GМЬН
нагороджує банк ПЮМІНВЕСТБАНК.
М11. надзв11.•1ай1w цінуємо Ваш внесок у розваток бізнесу
Westem U11io11 в Україні.
Mwtd11Jtoвa6Іpьuu,
<7---
Jl•~~щтоа
\\b~Urtlon1io)~l(JIO.&d.f}lfpfi1МDip.Иl'Н/i 1
28~ '1:()07р()іnІ
\':'І f}.~1:І~ІІІ
ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ
Почесні грамоти ринку грошових перепзів -
систем MoneyGram та Western Union
2007 рік
153
ВОЛОДИМИР МАlВІЄНКО
154
п
\ІКРАІНСІ,І(І,ІИ Н.АЦІОНАЛЬІ-ІИй ФОНД
•ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ І ПРИМИРЕННЯ»
прмКебІЖmМІООТріеУ><раі>ОІ
ОГОЛОШУЄ ПОДЯКУ
l( O, "f..... ....)/\~♦ I IQ l /• 11181•....,.
•ІІ'Іо!М~к..-...мn•ІІііІІ--...КІІ()'
-...-..~_,._• .........,.,_у,._ _
_.._...,._~..---60~..--.-.,
---
:......,..,,.,~-.-с--.....-....-1
.,...,...м .... -~- -~ - ......
...........,, .... ........_.~~
.,._.,.,_,.~_..,._..._, _...
~...,. ___ _
, ........ ~
:,
...................... ~- - - .. . - --
---
а...с.....--- ...... - -
,-
7"_--._:~~-=---
....\_J
· --·
І
ПОШІКf:І
D~NK5CtlREll)EN
Прамtа1:,еснсv
"'--·-
---
МОССОИС"'~~
-~•р()ІІ,ИММ
..,._,,...,.._
--
~-
sapa~••Іf'CliUC)ttМ"
fCrdo--
rn Aat'Wnln dlldllUtlChen
~
fCr--oi-
delNalЬdiloaallir..A
\.Ьllc:cdt.o:.._.,_ •-.Ч
-~~~~
,2r:w,t1fм ., .. .. ., ,_
... .,.,
Подяхи УІСра1н:ськоrо національноrо фонду
"Взаєморозуміння і примирення".
2005, 2007 роЮf.
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ
%e BANK
o,f NEWYORK
Presented to
Prominvestbank
Kiev, Ukraine
In Recognition Of
Your Outstanding
Payment Formatting
and Overall Technical
Performance
2005
Нагорода Thc Bank
ofNewYork 2005 рік
Deutsche Bank
is honored to pre sent the
2006 USD STP Excellence Award
to
Prominvestbank
for
the exceptional quality of pay ment me ssages
~Нarddvouno
Maf\$Qing Dlrector
Glol)al ProdІJCt Head, Нigh Vatuo P•ymonІa
Cash м,naoomen1
~ tsd'le8'nk
LntІІWOwens
Managlng Oirector
GюЬаІ HNd, Нigh Velue Paym,onІS Ореrаьоп,
Group Tet:hnology & OptRitlotlt
Oeutset,e~
Наrорода Dcutsche Bank.
2006рік.
ПІСНІ
ТА РОМАНСИ
з кииrи•
Володимира
Матвієнка
"В серці маш
Украіну"
В зе7Іеиім седі иа Пошсd
11:{узикаПавпа~
Світи. світи, .міач:евьку
~ВйлодимираМатвієнка
Сиии У~сра1:ви:
11:{узика Валодимира Оберемка
Кввзю ВОп:одимиру
11:{узика Євzена Пy:JC/lJl1UШ
Вепи'ІавІ Карпати
М)зика Євzена Пу:JСЛ.Я'Н1Ш
МарDІ патріотів Украі:в:и
11:{узика Володимира Оберемка
ПOJik:ьJd в'язи
11:{узика BQCUJIЯ Валощука
Стоm.в::вйr_ра,цК:вУв
~ ЄвzеноІІухл,яюrл
Пlсие мо.в: :юрява
~ ЄвzеноІІухл,яюrл
JІюб,по.в свою УJфаіву
~ВасиJІЛВо.Іющука
' Київ, 2008.
156
Володимир Матвієнко
" Музична Україна "
КозацwаLдопя
М)GикаlриниЛебедеюf
ЗаповІдаие
Музика Світ.лтш Чабан
ЗеМШІ моіх бan.xht
М)Gика ЗuновfяЯропуда
мав:в: червові
Музика Євгена l1у:х:лтпrл
Мов:зоря
М)Gика Олек.сандраКостша
Трави
Jktfзшrл Євгена Пу:х:лянк:л
ХпопцІ з Украі:в:в:
,Цузика ЄвгенаПухл.ят;а
Сибірський :ваш.с
Музика Євгена ІІу:х:лянк:л
Проводжали иатІр
.Ц)викаВйлодимlфаrорбаткжл
ОДвічиий l'OJIOC
Jkt,зшrлВалодимира Оберенка
за тих, по творить Укра'lиу
,Цузика Олек.сандраКостша
Три весни
Музика Ірини Лебедєвої
калина
Музика Євгена Пухлянка
Теренжитrя
МузикаВолодимuраШинкарук;а
Стоять на рейді кораблі
Музика Володимира Матвієнка
Травнева сповідь
Музика Олексія Беца
Душі моєї хвилювання
Музика Світлани Чабан
Плакала берізка
МузикаВасwmВалощука
Чарівна мить
Музика Євгена Пухлянка
Березнева заметіль
Музика ЗиновіяЯропуда
Співали в травні солов'ї
Музика Володимира Оберенка
Шила
Музика Володимира Матвієнка
Літо
Музика Євгена Пухлянка
Школо моя
Музика Євгена Пухлянка
Три весни
Музика Володимира Шинкарука
До пісні
МузикаАнаталіяПоповича
Срібна тополина
Музика Ірини Лебедєвої
Знов калина цвіте
Музика Олексія Беца
Славен край наш - Україна
МузикаБорисаЛіпмана
Спогади
Музика Андрія Білаусова
ПІСНІ ТА РОМАНСИ
Зорі Полтавщини
Музика Володимира Матвієнка
Не в грошах щастя
Музика Володимира Оберенка
Травнева сповідь
Музика Назарія Яремчука
Білківське небо
МузикаВаСW1Я,ВалоШJІ1Са
В серці маю Україну
Музика Євгена Пухлянка
Галя-Галинка
Музика ОлександраБурмицько
го та ВаСW1Я, Гулька
Вона цигаркою не смалить
Музика Леоніда Попернацького
Дівка-лиходійка
Музика Євгена Пухлянка
Дівчина-краса
МузикаПавлаМрежука
Катерина
Музика Леоніда Попернацького
До України - як до храму
Музика Леоніда Попернацького
Моє Полісся
Музика ВаСW1Я, Гулька
Співали в травні солов"і
Музика ВаСW1Я, Гулька
"Зх, грибочки белЬІе"
Музика Євгена Пухлянка
Дорога спогадів моїх
Музика Євгена Пухлянка
Миттєва зустріч
Музика Михайла Брунського
Париж каштановий
Музика Володимира Матвієнка
Севілья
Музика Євгена Пухлянка
Коріння Суомі
МузикаАрсена Слабошпицького
157
ВОЛОДИМИР МАТВІЄНКО
Мадрид
Музика Андрія Білоусова
На березі Атлантики
Музика Володимира Оберенка
Грецька одіссея
Музика Олексія Беца
Заповідане
Музика Володимира Оберенка
Нерозгадані сни
Музика Олександра Костіна
Творіть Україну!
Музика Андрія Білоусова
Я з тодьми поділюся добром
МузикаВаСW1ЯГулька
Український коровай
Музика Леоніда Попернацького
Лелеча пісня
Музика Валерія Іванцова
Колискова
Музика ВаСW1Я ВолоИfУКа
Кітрудий
МузикаЮріяРешеrrшря
Дзвінжиття
Музика Валерія Іванцова
Артек
Музика Леоніда Попернацького
Голос дивокраю
Музика Леоніда Попернацького
Земля моїх батьків і долі
Музика Леоніда Попернацького
Київське небо
Музика Леоніда Попернацького
Літо-літечко
Музика Леоніда Попернацького
Не втрачай весну
Музика Євгена Пухлянка
Небесний рушник
МузикаЛеонідаПопернацького
Оберіг пам'яті
МузикаЛеонідаПопернацького
Олівець-художник
МузикаЛеонідаПопернацького
Осіння райдуга
МузикаЛеонідаПопернацького
Пелюстки неба
МузикаЛеонідаПопернацького
Планета моїх надій
МузикаЛеонідаПопернацького
Ромашка і райдуга
МузикаЛеонідаПопернацького
Сонячна пісня
Музика Євгена Пухлянка
Спогади про ДНіnро
Музика Володимира Матвієнка
Я вмиваюсь туманами осені
МузикаМихайлаКатричка
Пелюстки неба
МузикаМихайлаКатричка
Оберіг пам'яті
Вокальний цикл
для середнього голоg,,
і фортепіа1-l0
Музика Олександра Костіна
Оберіг пам'яті
Дівча було усміхнене
Березнева заметіль
Травнева сповідь
Намисто
Пекло
Зацвів терен рясно
Терен цвіте
Небесний рушник
Осіння райдуга
ЗМІСТ
САМО'ГУЖКИПОЖИТТЮ .................... 5
РОЗБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОГО
БАНКУУКРАІІіи ................................ 33
УКРАУнСЬКЕ СЬОГОДЕННЯ ................... 45
СГВОРЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО
КОМЕРЦІЙНОГО ПРОМИСЛОВО
ІНВЕСІ'ИЦІЙНОГО БАНКУУКРАlНИ . . . . . . . . 52
НА"УКОВАд;ІЯ.ЛЬІіІСГЬ ......................... 70
ТВОРЧІНАДБАННЯ ............................ 83
ДОБРОЧИННАДІЯЛЬНІСГЬ ................... 103
НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ ..................... 115
ПІСНІТАРОМАНСИ ........................... 156
Літературно-худоЖ1-tє видатш
МАТВІЄНКО
Володимир Павлович
ТВІЙ СИН,
УКРАЇНО!
Київ, Науково-виробниче підприємство
"Видавництво "Наукова думка" НАН України", 2012
Редактор AJUIA БЕЛЬДІЙ
Художній редактор ІРИНА САВИЦЬКА
Оформлення художника ВАЛЕНТИНИ ІВАНОВОЇ
Технічний редактор ТЕТЯНА БЕРЕЗЯК
Комп'ютерна верстка ТЕТЯНИ ЦЕНЦЕУС
Автори фотографій:
ІГОР КРАВЧУК, ВІТАЛІЙ ПРИХОДЬКО
Підп. до друку 25.11.2012. Формат 6Ох90/16.
Офс. друк.. Папір крейдяний. Ум. друк. арк. 10,0.
Ум. фарбо-відб. 40,5. Обл.-вид. арк. 9,0.
Тираж 5000 прим. Замовлення No 448
НВП «Видавництво "Наукова думка" НАН України~
Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи
до Державного реєстру ДК No 2440 від 15.03 .2006 р.
01601, Київ, вул. Терещенківська, 3
Видавничий дім «АДЕФ-Україна~
О 1030, Київ 30, вул. Б. Хмельницького, 32, офіс 40-а