/
Text
«КОЛИ ЗРОБЛЕНО УРОКИ»
китв
«РАДЯНСЬКА ШКОЛА»
75,581
М29
4202000000
М210(04)
МАРУСЕНКО П. В., ЛАЗАРЕВА Т. Ф.
е2 — е4? (Шахматньїе начала). —К.: Рад. школа,
1983. — 88 с. — (Серия «Когда сделанц уроки»).—
35 к. 167 500 зкз.
В книге анализируются различньїе начала шах-
матной игрн — дебюти, нх атакующие и защит-
нне возможности; приводятся примерьі применения
дебютов мастерами шахматной игрьі, рассматри-
ваются самьіе популярнеє гамбитьі.
Предназначается для юньїх шахматистов,
руководителей шахматньїх кружков, широкого круга
читателей.
Рукопис рецензували: майстер спорту В. І. Ши-
яновський, міжнародний гросмейстер JI. К♦ Семе•
нова.
Петр Владимирович Марусенко,
Татьяна Федоровна Лазарева
е2 — е4? (Шахматньїе начала)
(на украинском язьіке)
Издательство «Радянська школа»
252053. Киев, ул. Ю. Коцюбинского, 5
Зав. редакцією трудового навчання А. /. Волови-
ченко. Редактор М. Ю. Зубченко. Літредактор
Н. М. Василенко. Художній редактор Г. /. Грибо-
ва. Обкладинка художника J1. Б. Сергія. Технічний
редактор А. /\ Фрідман. Коректор Н. Я. Савонік.
Інформ. бл?.нк № 3834
Здано до набору 29.12.82. Підписано до друку
19.05.83. ЕФ 04169. Формат 60х90/1в. Папір № 2
друк. Гарнітура літерат. Спосіб друку високий.
Умовн. арк. 5,5. Обл.-видавн. арк. 5,58. Тираж
167500 пр. Видавн. № 28754. Зам. № 3-7. Ціна 35 к.
Видавництво «Радянська школа» 252053.
Київ, вул. Юрія Коцюбинського. 5.
Книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе,
310057, Харків-57, Донець-Захаржевського, 6/8,
И?74 347 — 83 ҐгЛ Видавництво «Радянська
-83 (£) школа», 1983.
ЕЛЕМЕНТИ ДЕБЮТНО! ПІДГОТОЗКИ
ЯК ПОЧИНАТИ ПАРТІЮ?
На початку партії є велика
кількість можливих ходів. У не¬
досвідченого гравця навіть очі
розбігаються, як у дитини в ма¬
газині іграшок. Що вибрати?
Якщо це зовсім маленька дити¬
на, то її вибір найчастіше буває
випадковим. Вона тягне руку
до першої-ліпшої іграшки. До¬
свідченіший покупець діє вибаг¬
ливіше: він звертає увагу на те,
що зовні привабливо — те, що
яскравіше, нарядніше. А покуп¬
ця старшого віку приваблює не
тільки зовнішній вигляд, а й ін¬
шії це менш важливі якості пред¬
мета! хай та іграшка красивіша,
але ця потрібніша. Дещо подіб¬
не спостерігається і в юного
шахіста. Вивчивши правила гри,
він щасливий уже тим, що вміє
ходити всіма фігурами, і робить
перші ходи, що спадають на
думку, або керується випадко¬
вими мотивами.
Набувши певного досвіду, по¬
чатківець діє цілеспрямованіше,
надаючи перевагу нападу, за¬
грозі, взяттю, наступу, атаці
на короля, тобто оволодіває ос¬
новами того, що в шахах нази¬
вають тактикою.
З часом шахіст переконуєть¬
ся, що не завжди ця тактика
є найкращою. Тому свої дії він
дедалі більше осмислює, вироб¬
ляє план, тобто стратегію бою.
До чого ж зводиться пра¬
вильна стратегія в дебюті? Які
її вимоги?
Можна виділити п’ять основ*
них вимог (принципів), які ви¬
правдали себе в тисячах пар¬
тій протягом сотень років:
1. Виведення фігур.
2. Активна боротьба за
центр.
3. Не захоплюватися матері¬
альними завоюваннями.
4. Не послаблювати позицію
короля.
5. Якщо суперник порушує
попередні вимоги, — активно
атакувати.
ТИПОВІ ПОМИЛКИ В ДЕБЮТІ
Помилки в дебюті можна кла¬
сифікувати на тактичні і стра¬
тегічні.
Тактичні помилки — це ходи,
які спростовуються тактичним
ударом або комбінацією супер¬
ника.
Ось характерний приклад:
1. е4 е5 2. Kf3 Kf6 3. К : с5
К: е4? 4. Фе2І, і матеріальні
втрати чорних неминучі. За що
їх покарано? Адже ніяких пра¬
вил шахової стратегії вони не
порушили.!.
Вирішальну роль відіграла
тактична деталь позиції — кінь
і король чорних опинилися на
одній вертикалі. Проте це не
завжди призводить до таких на¬
слідків. Якщо б чорні зіграли
3. ... d6,i після 4. Kf3 К : е4
кінь і король чорних також
розмістились на одній відкри¬
тій вертикалі, але ніякої біди
немає. На 5. Фе2 чорні відпові¬
3
дають 5. ... Фе7, і білі нічого
не можуть виграти.
Подібних прикладів тактич¬
них помилок можна навести ба¬
гато. Розглянемо ще два.
І. е4 е5 2. Kf3 d6 3. Сс4
Кеб 4. КсЗ Kf6? 5. Kg5!, і чорні
втрачають як мінімум пішака.
1. е4е52. Kf3 d6 3. d4 Kd7 4.
Cc4 Ce7? 5. de K:e5 (ще гірше
5... de?? 6. Od5, і чорні мають
віддати фігуру, щоб не дістати
мат) 6. К : е5 de 7. ФЬ5, і білі
виграють пішака.
Стратегічна помилка — це
порушення вимог стратегії де¬
бюту. Вона також часто при¬
зводить до тактичного удару.
Наприклад:
1. е4 е5 2. ФН5. Для агре¬
сивного випаду ферзем тут не¬
має достатніх підстав. Та це ще
тільки стратегічна неточність.
Білі обирають не найсильніше
продовження, полегшуючи чор¬
ним розвиток їхніх легких
фігур.
2... Кеб 3. Сс4 g6 4. ФіЗ Kf6
5. ФЬЗ. Черговий напад —це
вже помилка, причому не тільки
стратегічна (білі нехтують роз¬
витком своїх фігур, роблячи
третій хід ферзем), а й тактична,
яка призводить до негайних
втрат.
5... Kd4! На відміну від по¬
переднього ходу білих напад
чорних обгрунтований. Через
помилкову гру білих позиція
їх стала незахищеною. Білі в
усіх варіантах зазнають мате¬
ріальних втрат. Наприклад:
I.6.С : І7 + Кре7 7. Фс4 Ь5!,
виграючи фігуру.
II. 6. <t>d3d5! 7. С: d5 К: d5 8.
ed Cf5 9. ФgЗ К : с2 + 10. Kpdl
K:al 11. Ф:е5 + Фе7 12.
Ф : h8? Сс2 X !
У другому варіанті не ряту¬
вало І 10. Kpfl через 10...
Cd3 + з матом.
З розглянутого прикладу
зрозуміло, що існують й інші
стратегічні помилки, які не спро¬
стовуються негайно, а призво¬
дять до такого погіршення по¬
зиції, яке можна використати
спочатку лише позиційними ме¬
тодами боротьби. Наведемо при¬
клад:
І. е4е5 2. Kf3 ФЇ6? 3. КсЗсб.
Загрозі КсЗ — d5 можна запо¬
бігти ходом 3... Ке7, але тоді
затримується розвиток слона f8.
4. d4 ed. Перший наслідок
невиправданого виведення ферзя
на f6 — чорні змушені поступи¬
тися центром, бо у випадку
4... d6? (це вже тактична помил¬
ка!). 5. Cg5 <I>g6 6. de вони втра¬
чають пішака. Не можна 6... de??
через 7. Od8x!
5. Cg5! Добре і 5. К : d4, але
ще сильніше ввести до гри
з темпом слона, а потім і ферзя.
5... Фg6 6. Ф : d4. Який же
висновок можна зробити з цієї
стадії партії? Внаслідок перед¬
часного 2 ... ФЇ6? білі досягли
значної переваги в розвитку.
Вони вивели вже чотири фігури,
розмістивши їх на активних по¬
зиціях. А в чорних у грі лише
ферзь, тому білі володіють
ініціативою. Після наступного
0—0—0 білі можуть перейти до
безпосередніх загроз, а чорні
змушені пасивно оборонятися.
ЩО ТАКЕ ДЕБЮТНИЙ
РЕПЕРТУАР?
Варіанти, які застосовує в
початковій стадії партій шахіст,
становлять його так'званий де¬
бютний репертуар. Досвідчений
шахіст має свої улюблені дебю¬
ти. А що можна сказати про по-
4
цатківця? Він, і це природно,
обирає дебюти безсистемно й ім¬
пульсивно. Перше, що спало на
думку і сподобалося, те й за¬
стосовує в практичній грі. Інак¬
ше й бути не може, бо в почат¬
ківця ще немає системи знань.
Удосконалення гри початківця
пов’язане, зокрема, з розробкою
доцільного дебютного реперту¬
ару. Це один з найважливі¬
ших елементів спеціальної підго¬
товки.
Швидше зростають успіхи в
того шахіста, який починає за¬
здалегідь планувати свої дії в
дебюті. Та при цьому на нього
чатують дві небезпеки.
Перша небезпека полягає в
тому, що початківець знає дуже
мало дебютів.Спочатку юний ша¬
хіст грає в дебюті як заманеться,
і весь час наражається на неспо¬
дівані відповіді суперника, особ¬
ливо досвідченого. Поразки на¬
водять на думку: чи не краще
застосовувати небагато дебю¬
тів, але знати, на що йдеш. Так,
білими грають тільки 1. f2 — f4,
бо варіантів після цього неба¬
гато, їх можна швидко опанува¬
ти, тоді вже суперник чекає
неприємного сюрпризу. Так са¬
мо чорними: на 1. е2 — е4 від¬
повідають тільки d7 — d5, а на
інші початки застосовують
f7 — f5.
Такий підхід лише на деякий
час може поліпшити результати.
Друга небезпека під час ви¬
вчення дебютного репертуару по¬
лягає в тому, що дойитливий по¬
чатківець прагне застосовувати
мало не всі можливі дебюти.
Певну перевагу це дає: юний
шахіст дістає широкий кругозір,
звикає до особливостей різних
систем, до позицій різного типу.
Та в цілому такий спосіб хи¬
бує на надмірну поверховість.
Те, що до снаги майстрові,
ще не по силі малодосвідченому
гравцеві.
ОСНОВНИЙ І РЕЗЕРВНИЙ
РЕПЕРТУАРИ
Для початківців можна реко¬
мендувати спочатку опанувати
основним, так званим опорним,
або базовим репертуаром. Оз¬
найомлюючись з партіями, зі¬
граними різними дебютами, і за¬
стосовуючи ці дебюти в своїй
практиці, можна обрати певний
набір варіантів на будь-який
випадок шахової гри.
Доцільно, щоб базовий ре¬
пертуар не був надто широкий.
Потім цей репертуар можна (і не¬
обхідно!) як поглиблювати, так
і розширювати. Зокрема, вже на
рівні масових розрядів (не ка¬
жучи про вищі) корисно розроб¬
ляти одночасно і резервний ре¬
пертуар, щоб можна було час
від часу, залежно від конкрет¬
них умов, поповнювати свою
гру, а отже, і збагачувати основ¬
ний репертуар.
ПОБУДОВА ОСНОВНОГО
РЕПЕРТУАРУ
Залежно від першого ходу
білих і чорних усі дебюти при¬
йнято поділяти на три групи:
відкриті дебюти (після 1. е4 е5),
напіввідкриті дебюти (після Ін¬
ших відповідей на 1. е4), за¬
криті дебюти (усі інші ходи,
крім 1. е4).
Для відкритих дебютів ха¬
рактерна жвава боротьба за
центр, за перевагу в розвитку
і за ініціативу, яка може швид¬
ко перерости в атаку.
5
Напіввідкритим дебютам вла*
стиві такі самі особливості, але
темп гри в них менш стрімкий,
гострі сутички нерідко трапля¬
ються вже після того, як біль¬
шість фігур введено в гру.
Закриті дебюти — де зде¬
більшого некваплива позиційна
гра, підготовчі маневри, а без¬
посереднє зіткнення основних
сил починається лише в середи¬
ні партії.
Помічено, що початківці на¬
дають перевагу відкритим де¬
бютам. Вони доступніші, про¬
стіші за основними ідеями, пар^
тії нерідко закінчуються швид¬
ко і результативно.
Для вмілого розігрування на-
піввідкритих і особливо за¬
критих дебютів потрібні певний
досвід, глибокі знання. Ці де¬
бюти складніші за своїми ідеями.
Вибір тих чи інших дебютів
залежить від того, хто на що
здатний, кому що більше до
вподоби. Чемпіони світу остан¬
нього тридцятиріччя, наприк¬
лад М. Ботвинник і Т. Петросян,
більше схильні до складної по¬
зиційної гри, надають перевагу
закритим дебютам. А от В. Сми-
слов і А. Карпов, які тяжіють
до чітких планів, зберігають
вірність дебютам відкритим. Рі¬
знобічними універсалами заре¬
комендували себе М. Таль,
Б. Спасський, Р. Фішер.
Що ж рекомендувати юному
шахістові, який починає свій
турнірний шлях? Найдоцільні¬
ше взяти за основу дебютний
репертуар одного з найвидат-
ніших шахістів, наприклад, ни¬
нішнього чемпіона світу Анато¬
лія Карпова.
Юному шахістові корисно
перш за все опанувати відкриті
дебюти і особливо ті варіанти,
яким властива жвава боротьба
з чіткими планами, цікавими
тактичними можливостями. Ре¬
комендуємо починати партію хо¬
дом 1. е2 — е4, а у відповідь
на цей хід застосовувати лише
1. ... е7 — е5. Важливо, щоб
юний шахіст уже з перших тур¬
нірних виступів надавав перевагу
об’єктивно найсильнішим пла¬
нам. Тому рекомендуємо йому
білими на відповідь 1. ... е7 —
— е5 грати 2. Kgl — f3,
а в разі 2 ... КЬ8 — сб
застосовувати іспанську пар¬
тію. А як бути з такими ціка¬
вими дебютами, як королівський
гамбіт, італійська партія тощо?
Юний шахіст не може не звер¬
нути увагу на ці дебюти, зна¬
йомство з якими розширює його
шаховий кругозір. Але засто¬
совувати їх білими не слід.
Тому рекомендуємо вивчати ці
дебюти для того, щоб орієнту¬
ватися в них, граючи чорними,
якщо їх застосує суперник. От¬
же, репертуар буде як пізнава¬
льним, так і практичним.
Оскільки ми рекомендуємо
на перших порах починати пар¬
тію ходом 1. е2 — е4, розгляда¬
тимемо всі відповіді на нього
з боку білих, а інші способи
гри (закриті дебюти) — з боку
чорних. При цьому з поля зо¬
ру читача випадає цілий ряд
систем, які за такої побудови
репертуару не можуть трапитися
в його практиці. Проте вважа¬
ємо, що мало досвідченому шахі¬
стові варто обмежити свій де¬
бютний репертуар. Адже насам¬
перед йому слід не запам’ято¬
вувати багато варіантів (це над¬
то складно і нераціональної),
а зрозуміти їхні стратегічні й
тактичні ідеї.
Щоб орієнтувати читача не
6
на пасивне засвоєння матеріалу,
а на самостійну роботу над ним,
розглядатимемо приклади з прак¬
тики гросмейстерів і майстрів.
Здебільшого це підібрані пар¬
тії змагань останніх років, кла¬
сичні зразки, що й досі не втра¬
тили новизни.
Рекомендований репертуар
— аж ніяк не обов’язковий чи
найкращий з усіх можливих.
Це тільки один з багатьох ва¬
ріантів репертуару. Його до¬
цільність лише в тому, що він
побудований на планомірних ло¬
гічних засадах. Але юний чи¬
тач повинен самостійно поглиб¬
лювати й розширювати свій
репертуар за своїми творчими
смаками й уподобаннями.
ВАРІАНТИ ДЕБЮТНОГО РЕПЕРТУАРУ
ВУЗЛОВИЙ ДЕБЮТ
Хоч би як шахіст будував
свій дебютний репертуар, йому
обов’язково доведеться деякі ва¬
ріанти застосовувати і білими,
і чорними. Роль такого вузлово¬
го дебюту в багатьох відомих
майстрів відіграє іспанська пар¬
тія. Характеризуючи цей де¬
бют, чемпіон світу Анатолій Кар-
пов зазначав, що іспанська пар¬
тія — це один з найдавніших
дебютів, який і досі постійно за¬
стосовується і не втратив своєї
привабливості. Деякі її варі¬
анти вивчені досконало, ок¬
ремі потребують уточнення і
практичної перевірки. Озід ска¬
зати, що помиляються ті шахі¬
сти, які вважають, що іспанська
партія не заслуговує більше на
увагу, що вона сходжена вздовж
і поперек багатьма поколіннями
шахістів і що знайти нове в ній
вже неможливо. Ще більше по
миляються ті, хто вважає, що
прочитавши і «визубривши» ва¬
ріанти, які наведені в книжках,
можна з успіхом застосовувати
їх у турнірних партіях. Грос¬
мейстери дуже серйозно підхо¬
дять до вивчення цього склад¬
ного дебюту, і не випадково ще
Капабланка вважав іспанську
партію пробним каменем розу¬
міння позиційної гри.
Той, хто добре навчиться
розігрувати іспанську партію і
білими, і чорними, як правило,
різко підвищує свій клас гри,
бо позиції, що виникають в ній,
дають багатий простір як ло¬
гіці гравця, так і його фантазії.
Спробуємо обгрунтувати ви¬
бір саме іспанської партії як
вузлового дебюту.
1. е2 — е4. З усіх можливих
перших ходів — це найзрозумі-
ліший для початківців, а голов¬
не — сила цього ходу настільки
велика, що він є улюбленою
зброєю шахістів будь-якого
класу.
1 ... е7— е5. Популярність
цієї відповіді в практиці сучас¬
них майстрів і гросмейстерів
також досить широка, хоча вони
дедалі активніше розробляють
і застосовують напіввідкриті по-
чатки. Але починати вивчення
дебютів найкраще з відкритих
початків.
2. Kgl — f3! Багаторічна
практика свідчить, що після
цього ходу чорним найскладні¬
ше захищатися. Білі активно
розвивають легку фігуру, бе¬
руть під удар два важливих
центральних пункти е5 і d4,
наближають коротку рокіровку,
а попутно нападають на піша¬
ка е5, обмежуючи завдяки цьо¬
му чорних у виборі відповідей.
Жодний інший хід білих не ви¬
конує відразу так багато зав¬
дань, тому рекомендуємо на пер¬
ших порах привчитися саме до
тих способів атаки, які відкри¬
ває хід 2. Kf3.
8
2 ... Kb8 — сб! Найпопуляр-
ніший спосіб розв’язання «проб¬
леми пішака е5». Розвиваючи
фігуру, чорні одночасно беруть
під контроль центральний
пункт d4.
Ми рекомендуємо застосо¬
вувати саме цей хід. Інші від¬
повіді розглянемо пізніше.
3. Сії — Ь5! Іспанська пар¬
тія — один з найдавніших дебю¬
тів. Своєю назвою він зобов’яза¬
ний найсильнішому іспанському
шахісту XVI ст. Руї Лопесу (у
старих книжках інколи писали
«Дебют Лопеса»). За 400 з лиш¬
ком років іспанська партія вит¬
римала випробування часом.
Іспанська партія настільки
змістовна, що дає можливість
своєму лицареві варіювати си¬
стеми і плани, які він застосо¬
вує.
Буває так: ви застосовуєте
постійно якийсь дебют, але рап¬
том проти нього вигадали таку
небезпечну зброю, проти якої
ви не можете знайти плану, що
задовольняв би вас, і доводиться
взагалі відмовлятися від цього
дебюту. В іспанській партії ні¬
чого подібного не трапляється.
Не сподобалося вам, як скла¬
дається гра в одному якомусь
її варіанті — можна застосову¬
вати другий, третій, поглиблю¬
ючи одночасно своє загальне
розуміння шахових проблем.
ОСНОВНІ ІДЕЇ
ВУЗЛОВОГО ДЕБЮТУ
В основі більшості варіантів
іспанської партії лежить ідея
боротьби за центральні пункти.
Білі намагаються зіграти d2 —
о4, протидіючи чорним зді¬
йснити d7 — d& або d6 — d5.
Обидва суперники прагнуть
так розмістити свої фігури, щоб
вони виявляли максимум своєї
сили, чітко взаємодіяли між
собою.
Конкретні цілі, що їх пе¬
редбачає хід 3. СИ— Ь5, зво¬
дяться до того, щоб якнайшвид¬
ше закінчити розвиток коро¬
лівського флангу і подвоїти од¬
ночасно тиск на пішака е5.
Цей тиск поки не є прямим на¬
падом: білі ще не загрожують
ходами 4. С : сб dc 5. К : е5 ви¬
грати пішака, бо чорні можуть
його відразу відіграти ходом
5. ... Od4. Але ця потенціальна
загроза обмежує дії чорних.
З ... а7 — аб. Найенергій-
ніший контрплан. Чорні зму¬
шують слона або до відступу,
або до розміну.
Отже, у білих тепер дві мо¬
жливості — 4. С : сб і 4. Са4.
Менш поширений хід 4. С:
сб, що веде до розмінного ва¬
ріанта.
4. СЬ5 — а4 Kg8 - t«. Най¬
поширеніше продовження.
У початківця може виник¬
нути запитання: якщо поперед¬
нім ходом чорні зіграли а7 — аб,
то чому вони відразу не про¬
довжують Ь7 — Ь5? Це про¬
довження застосовують і нині,
але важливо, щоб воно було
пов’язано з певною ідеєю, з пев¬
ним планом.
Якщо чорні хочуть розвину¬
ти коня на f6, то їм краще поче¬
кати з Ь7 — Ь5, бо в разі 4 ...
Ь5 5. СЬЗ Kf6 можна 6. d4f,
і якщо 6 ... ed, то 7. е-51,
а якщо 6 ... К: d4, то 7.
С : f7 + 1 Кр : f7 8. К : е5 -+.
Заслуговує на увагу і 6. Kg5!
Тому якщо продовження
4 ... Ь5 тут і застосовують, то
найчастіше з ід«ею 5. СЬЗ Кз5,
9
щоб швидше розміняти іспан¬
ського слона. Але при цьому
чорні відстають у розвитку. Мо¬
жна розглянути ще дві можли¬
вості для чорних:
а) 4 ... d6 поліпшений за¬
хист Стейніца; це поліпшення
полягає в тому, що білим не
настільки вигідно грати відразу
5. d4 через тактичну можли¬
вість: 5 ... Ь5І (ось та слушна
нагода 1) 6. СЬЗ К : d4 7. К : d4
ed, і не можна 8. Ф : d4 с5!
з полоненням іспанського сло¬
на. Але білі можуть грати 5. сЗ,
готуючи d2 — d4.
б) 4 ... Сс5 — захист Мел-
лера з тими самими ідеями, що
й 3 ...Сс5, але дістаючи додат¬
кові можливості Сс5 — а7
і Ь7 — Ь5. Плани білих такі
самі: с2 — сЗ і d2— d4.
5. 0 — 0! Захищаючи пішака
е4 ходом 5. d3 або 5. Фе2, білі
тимчасово ускладнюють собі
проведення d2 — d4, внаслідок
чого чорні дістають додатковий
темп. Можна 5. С : сб, пере¬
ходячи до ситуацій, подібних
до тих, що виникають після
4. С : сб, але з чорним конем
на (6.
Проте рокіровка є найкра¬
щим продовженням: білі активно
форсують мобілізацію сил, не
відволікаючись на захист цент¬
рального пішака.
5... Cf8—е7. Тут у розпо¬
рядженні чорних є два актив¬
них продовження:
а) 5 ... К : е4 — відкритий
варіант;
б) 5... Ь5 6. СЬЗ СЬ7 — ар¬
хангельський варіант.
В обох варіантах гра може
різко загостритися, і початків¬
цям цікаво було б випробувати
в них свої сили.
Чорні можуть і ходом 5 ...
d6 перейти до поліпшеного за¬
хисту Стейніца, а також після
5... Сс5 — до варіанта Мел-
лера (4 . ... Сс5). Продовження
в тексті пасивніше, але надій¬
ніше.
6. ТИ — еі. Послідовне про¬
довження плану, пов’язаного з
с2 — сЗ і d2 — d4. Можливо,
однак і негайне 6. d4, що при¬
водить до відкритої гри. Засто¬
совують і тут 6. С : сб.
Захистивши пішака е4, білі
створили загрозу 7. С : сб і 8.
К: е5 з матеріальними завоюван¬
нями, оскільки тепер уже чорні
не можуть здійснити жодного
контрудару.
6 ... Ь7—Ь5. У чорних
немає великого вибору.
7. Са4 — ЬЗ 0 — 0 8. с2 —сЗ.
Білі застосовували і тут 8. d4,
що в даній позиції пов’язано
з жертвою пішака, а також
8. а4, прагнучи відразу скори¬
статися з послаблення ферзе¬
вого флангу чорних.
8 ... d7 —d6. Цікаву контр¬
гру з жертвою пішака діста¬
ють чорні ходом 8 ... d5?!
(атака Маршалла).
9. Ь2 — h3 (діагр. 1). Таким
способом білі ретельно готують
d2 — d4. (На негайне 9. d4 мож¬
лива відповідь 9. ... Cg4).
10
Цей варіант ! вважають за
основний в іспанській партії.
Його застосовують найчастіше.
Подальший план білих є дуже
чітким: вони зіграють d2 —
d4 і відновлять тиск на пункт
е5, а також матимуть і резерв¬
ний план, пов’язаний з наступ¬
ним завоюванням простору хо¬
дом d4 — d5. Усі фігури бі¬
лих діють узгоджено. Чорним
доводиться приймати рішення
про план наступних дій. Якщо
просто закінчувати розвиток фі¬
гур, то чорні можуть зіткнутися
з великими труднощами, на¬
приклад, 9— СЬ710. d40d711.
Kbd2 Тае8 12. Kfl, і не видно,
як чорним потім активізува¬
ти свої сили, тоді як білі мо¬
жуть вивести коня на еЗ або
g3, готуючи а2 — а4 і d4 —
d5 з руйнуванням ферзевого
флангу чорних.
Розглянемо чотири основних
плани, які найчастіше застосо¬
вують у сучасній практиці.
I. 9 ... Ка5 10. СЬЗ с5 11.
d4 Фс7 — система Чигоріна;
II. 9 ... КЬ8 10. d4 Kbd7 —
система Брейєра;
III. 9 ... Ьб 10. d4 Те8 —
система Смислова;
IV 9 ... СЬ7 10. d4 Те8 —
система Зайцева.
Шахіст, який грає основний
варіант іспанської партії чор¬
ними, може сам обрати одну із
систем, яка йому більше до
вподоби.
Шахіст, який грає основний
варіант іспанської партії біли¬
ми, має бути готовим до того,
що його партнер обере будь-яку
з оцих систем.
Чимало відомих майстрів і
гросмейстерів (у тому числі чем¬
піон світу А. Карпов) чудово
розігрують основний варіант іс¬
панської партії як білими, так
і чорними. Спочатку розглянз-
мо всі відхилення від основного
варіанта.
ВАРІАНТИ БЕЗ 3 ... а7—аб
Для всіх цих варіантів харак¬
терне прагнення чорних розв’я¬
зати проблеми захисту порів¬
няно простими засобами. Але
активна позиція слона на Ь5
допомагає білим досягти пере¬
ваги в центрі.
І. ЗАХИСТ СТЕЙНІЦА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cf 1 — Ь5 d7 — d6.
Цьому плану надавали перевагу
чемпіони світу В. Стейніц, а
також Е. Ласкер і X. P. Itana-
бланка. Чорні діють у дебюті
пасивно, але надійно, прагнучи
до того, щоб дати білим бій
не в дебюті, а в середині гри.
4. d2 — d4 Сс8 — d7. Один
із засобів створення міцної по¬
зиції для чорних полягає в тому,
щоб якомога довше не здавати
центру, тобто втримувати пі¬
шака на е5. Зараз вони захи¬
щають його так: після 5. С :сб
С : сб контратакують пішака е4.
5. КЬІ — сЗ. Білі в свою
чергу підтримують напад на пі¬
шака е5, захищаючи свого пі¬
шака е4.
5... Kg8 — f6. Тут у білих
є кілька способів підтримання
тиску на центр.
6. 0 — 0. Це — класичний
позиційний план. Тим, кому
до вподоби форсовані продов¬
ження, можна порекомендувати
варіант 6. С : сб С : сб 7. ФсіЗ!
Ще раз захистивши пішака е4,
білі знову загрожують виграти
11
пішака е5. Оскільки в чорних
немає зручного способу підтри¬
мати пішака е5, їм доводиться
розміняти його, здаючи центр.
Недоліком цього варіанта для
білих є те, що вони розміняли
свого сильного слона на па¬
сивного коня.Здебільшого кож¬
ний розмін полегшує гру тієї
сторони, яка веде оборону.
Втім, компенсація за цей недо¬
лік у. білих достатня: вони за¬
хоплюють центр і швидко та ак¬
тивно розвивають фігури, чор¬
ним доводиться обмежитися па¬
сивним захистом.
6... Cf8 — е7 7. Tfl — el
е5 : d4. Підтримати пішака е5
уже нічим. Спроба зробити це
тактичними засобами після
7... 0—0 красиво спростову¬
ється: 8. С : сбС : сб 9. de de 10.
Ф : d8 Та : d8 It. К : е5 С : е4
12. К :е4 К:е4 13. Kd3! f5
14. f3 Сс5 + (якби чорні грали
10... Tf : d8, то зараз ходом 15.
Kpfl білі вигравали фігуру)
15. К : с5! (а тепер 15. Kpfl?
дає змогу чорним після 15 ...
СЬ6! уникнути втрат) 15
К:є5 16. Cg5 Td5 17. Се7, і
чорні змушені віддати туру f8
за слона, бо якщо вона відсту¬
пить, то після 18. с4! доведеться
втратити фігуру.
8. Kf3 : d4 0 — 0 (діагр 2).
Типова для захисту Стейніца
позиція. Білі мають перевагу
в просторі. Чорні задовольня¬
ються тим, що в їхньому таборі
немає слабких пунктів.
II. БЕРЛІНСЬКИЙ ЗАХИСТ
1. е2 — е4 е7—е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cfl — Ь5 Kg8 —
f6. Звичайний розвиваючий хід,
який відкриває шлях до здійс¬
нення кількох планів дальшої
гри.
4. 0—0! Найактивніша від¬
повідь. Білі завершують роз¬
виток королівського флангу.
Якщо чорні візьмуть пішака е4,
то білі готові розпочати атаку¬
ючі дії по лінії «е», до яких
може підключитися тура, а в
ряді варіантів — ферзь, зали¬
шаючи для тури лінію «d».
4... Kf6 : е4. Саме цей
активний хід характерний для
варіанта, що здавна має назву
берлінського захисту. Після
4 ... d6 гра переходить у захист
Стейніца.
5. d2 — d4. Також найак¬
тивніше продовження. Після 5.
Tel Kd6 у чорних менше труд¬
нощів. Тепер небезпечно 5. ...ed?
6. Tel d5 7. К : d4!
5... Cf8 — e7. Чорні пе¬
рекривають небезпечну лінію і
готують рокіровку. Останнім ча¬
сом поширився і варіант 5 ...
Kd6 б. С: сб dc 7. de Kf5
8. Ф : d8 + Кр : d8, у якому
чорні дістають гіршу пішакову
структуру, втрачають право на
рокіровку, проте мають двох
слонів. На практиці здебіль¬
шого переваги білих виявля¬
ються вагомішими. Наприклад,
9. КсЗ Ьб 10. Ке2 g5 11. h3 Cg7
12
12. Tdl +Cd7 13. g4 Ke7 14. Kg3
Kg6 15. Kh5! K : e5 16. K:g5!
із сильною атакою в білих.
6. <I>dl — е2 Ке4 — d6 7.
СЬ5 : сб Ь7 : сб. Тут уже 7. ...dc
невигідно для (чорних: 8. de
Kf5 9. Tdl Cd7 10. еб! fe 11.
Ke5 з небезпечними загрозами.
8. d4: е5 Kd6 — Ь7 (діагр. 3).
Це відгалуження берлінського
захисту має окрему назву —
варіант Ріо-де-Жанейро. Як пра¬
вило, у ньому чорні відчувають
значні труднощі внаслідок гір¬
шої пішакової структури й не¬
вдалого розміщення коня.
III. КЛАСИЧНА СИСТЕМА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cfl - Ь5 Cf8—с5.
Цей спосіб гри чорними відомий
ледь не півтисячоліття. Остан¬
нім часом його майже не засто¬
совують у міжнародних тур¬
нірах. Білі без особливих тур¬
бот будують пішаковий центр,
і чорним доводиться обмежитися
пасивною обороною.
4. 0—0. Активним продов¬
женням є й негайне 4. сЗ, але
тоді в чорних більше можли¬
востей фігурної контргри.
•4 ... Kg8 — f6. Поширеним
є й продопження 4 ... Kd4
з метою спростити позицію роз¬
міном і тим самим полегшити
проблеми захисту. Але тоді білі
ходами 5. К : d4C : d4 6. c3 від¬
разу створюють пішаковий
центр.
5. с2 — сЗ! 0 —0 . Небез¬
печно 5 ... К : е4 6. Фе2! f5 7.
d3 Kf6 8. d4l, і чорні фігури
змушені відступити.
6. d2 — d4 Сс5 - Ь(к7. Tfl-
el d7 — d6 8. а2 — а4! (діагр. 4).
Якщо тепер 8. ... аб, то 9. С:
сб Ьс 10. de Kg4 11. Те2 de 12.
Kbd2, і чорні не мають компен¬
сації за пішакове послаблення.
Після 8 ... а5 9. Cg5 у білих
також чітка позиційна перевага.
Любосвкч — Дурао
Оренсе, 1974
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5
Сс5 4. 0—0 Kd4 5. К: d4
С : d4 6. сЗ СЬб 7. d4 сб 8. Са4.
Хід з метою ускладнити чорним
розвиток фігур.
8 ... d6 9. КаЗ Сс7 10. d5
Cd7 11. dc be 12. Kc4 Фе7 13.
f4! Білі намагаються відкрити
гру з тим, щоб скористатися із
своєї переваги в розвитку.
ІЗ ... Kf6 14. fe de 15.
ЬЗ СЬб f. Погано рокірувати
через 16. СаЗ с5 17. С : d7 із
стратегічно виграшною лозм-
13
цією в білих (пішаки суперника
розміщені на полях кольору
слона). Добрий хід і 16. Cg5.
16. Kphl К : е4 17. СаЗ Феб.
Захищаючись, чорні водночас
ставлять пастку: загрожує 18....
Kg3+ і 19 ... ФЬ6+.
18. Фаз f5 19. Tael Сс7.
Чорні готують рокіровку в дов¬
гий бік, та на них чекає неспо¬
діванка.
20, Т : f5!! (діагр. 5). Зав¬
дяки1 'цій жертві білі включа¬
ють усі фігури в бій і створю¬
ють небезпечні загрози.
20... Ф : f5 21. Т: е4
0—0—0 22. Kd6+. Нова жертва,
яка вирішує долю партії.
22... С: d6 23. Фаб +
Крс7 24. Ф : а7 + Крс8 25. СЬ5!
Блискучий хід: білі захищають¬
ся від мата на fl і самі створю¬
ють Матові загрози. Слона не
можна брати. 25 ... cb 26.
Фаб + і 27. C:d6x. Чорні
здалися.
IV. ЗАХИСТ БЕРДА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 КЬ8 — сб 3. Cfl — Ь5 Кеб—
d4. Автор цього продовження—
англійський майстер XIX ст.
Д. Берд. Чорні згоджуються
на погіршення своєї пішакової
структури (у них виникають
здвоєні пішаки по лінії, «d»),
але вони дістають можливість
тривалий час перешкоджати
активним діям білих у центрі.
4. Kf3 : d4 е5 : d4. Боротьба
надалі точиться навколо пі¬
шака d4. Білі прагнуть підірва¬
ти його ходом с2—сЗ і змусити
до розміну, щоб збудувати міц¬
ний центр. Чорні протидіють
цим намірам.
5. 0—0 с7 — сб. Застосову¬
ють тут і 5 ... Сс5, розвиваючи
фігуру і відразу підтримуючи
пішака d4.
6. СЬ5 — а4. Після 6. Сс4
чорним також доводиться за¬
хищатися. Білі прагнуть мак¬
симально протидіяти продов¬
женню d7 — d5, без якого чорні
не дістають контршансів.
6... Kg8 — f6 7. d2—d3
d7 — d5 8. e4 : d5. Сильній хід
і 8. Cg5!
8... Kf6 : d5 9. Tfl — el +
Cf8 — e7 10. Cel — g5. Білі
легко розвивають ініціативу.
Каспаров — Ройзман
Мінськ, 1978
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 Kd4
4. К : d4 ed 5. 0—0 Сс5 6. d3
сб 7. Сс4 d6? Відмовляючись
від 7... d5, чорні потрапляють
під атаку.
8. f4 Kf6 9. е5 de? Потрібно
було обмежити активність сло¬
на ходом 9... Kd5.
10. С: f7+! Розмінна комбі¬
нація, за допомогою якої білі
позбавляють чорного короля
рокіровки.
10... Кр : f7 11. fe Фгі5 12.
ef gf 13. Kd2 Tg8 14. Ke4 Ce7
15. Cf4 Tg6 16. Фе2 Cg4 17.
ФЇ2 Tag8 18. Tael h5. Білі за¬
кінчили мобілізацію сил і ство¬
14
рили передумови для тактич¬
ного удару (діагр. 6).
19. Cg5! На 19... Т : g5 буде
20. К : f6! з розгромом.
6
19... 4>d8 20. ФЇ4 Себ 21.
h4 Cd5 22. g41 Kpg7 23. gh fg
24. Фе5 + Kph6 25. hg6 gh 26.
Tf5 Kp:g6 27. Kph2! Чорні
здалися.
У. ГАМБІТ ЯНІША
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cfl — Ь5 f7 —
f5. Хоча чорні явно послаблюють
свій королівський фланг, спро¬
стувати їхню сміливу страте¬
гію ще ніхто не зміг. Білі мо¬
жуть претендувати за умови пра¬
вильної гри обох сторін лише
на звичайну дебютну перевагу.
4. КЬІ — сЗ. Це енергійне
продовження вважають за най¬
краще. Останнім часом поши¬
рився план, пов’язаний з 4.
0—0.
4... f5: е4. Часто грають і
4. ... Kd4, жертвуючи і другого
пішака. Після 5. Са4 (непога¬
ний хід і 5. Сс4) 5 ... Kf6 6.0—0
Сс5 7. К : е5 0—0 8. ef d5 9.
Ке2 Фе7 10. К : d4 Ф : е5 11.
Kf3 Ф : f5 12. d4 чорні не мають
компенсації за матеріальні
втрати.
5. КсЗ ! е4 d7 — d5. Прин¬
ципове продовження. Чорні не
побоюються потрапити під го¬
стру атаку.
6. Kf3: е5. Це також най¬
принциповіше продовження, але
важко сказати, чи найсильніше.
6... d5 : е4 7. Ке5 : сб Ф48 —
d5 8. с2 — с4 Фа5 —d6 9. Кеб :
а7 + Сс8 — d7 10. СЬ5 : d7 +
Фd6 : d7 11. Фгії — h5 + g7 —
g6 12. ФИ5 — e5 + Kpe8 — f7
13. Ка7—Ь5! Цей варіант — май¬
же (]юрсований. У білих — два
зайвих пішаки, але вони напа¬
дають лише ферзем і конем,
інші фігури ще перебувають на
вихідних позиціях, і це дає
чорним тактичні контршанси.
ВАРІАНТИ З 3 ... а7 — аб
РОЗМІННИЙ ВАРІАНТ
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cfl — Ь5 а7 —аб
4. СЬ5 : сб. Розмінний варіант
застосовують також на п’ятому
і шостому ходах: 4. Са4 Kf6
5. С : сб, або 4. Са4 Kf6 5. 0—0
Се7 6. С : сб.
4... d7: сб (діагр. 7). З
погляду боротьби за центр саме
це взяття вважається наило-
15
гічнішим, бо відразу включає
чорного ферзя в боротьбу проти
просування d2 — d4. А ось піс¬
ля 4 ... Ьс білі можуть з успіхом
грати 5. d4. До того ж можна
і 5. К:е5, щоб скористатися
з деякої переваги в розвитку.
Тепер же 5. К : е5 після
5 ... Od4! нічого білим не дає.
Ознайомимося з цією пози¬
цією детальніше. Які ж її особ¬
ливості?
1. У білих певна перевага
в розвитку. Вони вже вивели од¬
ну легку фігуру і зараз можуть
продовжити мобілізацію сил хо¬
дом 0—0, тоді як у чорних ще
не введено в дію жодної фігури,
їм доведеться ще витрачати час
на захист пішака.
2. У білих краща пішакова
структура. Вони можуть зараз
або пізніше продовжувати ак¬
тивні дії в центрі ходом d2 — d4
і після розміну білого пі¬
шака d4 на чорного — е5 у бі¬
лих будуть на королівському
фланзі чотири рухомі пішаки
проти трьох. Таку саму пере¬
вагу чорних на ферзевому флан¬
зі важче використати через
здвоєні пішаки на лінії «с». їх
вавжди може зупинити один бі¬
лий пішак. Ця перевага стає оче¬
виднішою з кожним розміном.
3. У чорних — два слони
проти слона і коня білих. Це
в аналогічних позиціях (з від¬
критими вертикалями і діаго¬
налями) часто є певною пере¬
вагою. Якщо білі не скориста¬
ються з своєї переваги в роз¬
витку і кращої пішакової струк¬
тури, то чорні завдяки двом
слонам згодом зможуть самі
розгорнути активні дії.
Розглянемо кілька прикла¬
дів, що ілюструють викладені
вище випадки.
Фойє — Капаблаика
Нью-Йорк, 1916
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 аб
4. С: сб dc 5. d4. Одна з ідей
розмінного варіанта для білих
полягає в тому, щоб після роз¬
міну пішаків у центрі виникла
вигідна для них пішакова струк¬
тура. Цієї ж мети можна досяг¬
нути й ходом пізніше, спочатку
зігравши 5. КсЗ (тепер виникає
загроза К : е5, бо пішак е4 за¬
хищений), і лише після 5... їб
(це вважається найкращою від¬
повіддю, в інших випадках дуже
сильно d2 — d4, а якщо запо¬
бігти цьому ходом 5 ...Cg4, то
після Ь2 — ЬЗ рано чи пізно
чорним доведеться розмінятися
на f3, втрачаючи перевагу двох
слонів, або відступити слоном,
на гіршу позицію) зіграти 6.
d4. Наслідки цього плану, по
суті, такі самі, як і після не¬
гайного 5. d4.
5... ed 6. Ф : d4 Ф : d4
7. К : d4 Тепер у білих — пев¬
на позиційна перевага: маючи
чотирьох пішаків проти трьох
на королівському фланзі, вони
можуть створити там прохід¬
ного пішака, а зайвий пішак
чорних на ферзевому здвоєний,
тому, ускладнює їм створення
прохідного пішака. Якщо розмі¬
няти всі фігури, то пішаковий
ендшпіль буде явно на користь
білих. Але за наявності фі¬
гур у чорних є неабияка ком¬
пенсація — перспективи актив¬
ної гри, особливо завдяки пе¬
ревазі двох слонів.
7... Cd7 8. 0—0. Інший план
білих пов’язаний з довгою рокі¬
ровкою. Наприклад, 8. СеЗ
0—0—0 9. Kd2 Ке7 10. 0—0—0
Те8! 11. Thel Kg6 12. Ке2 Cd6
13. h3 f5 з активною грою в чор-
іб ;
яИх (Петтерссон — Альохін,
Еребро, 1935) або 9. КсЗ Те8
10. 0—0—0 СЬ4 11. Kde2 f5
12. ef С : f5 13. аЗ Cd6, і пере¬
вага білих не відчувається
(Смислов — Керес, Москва,
1940).
8... 0—0—0 9. КсЗ Cd6 10.
СеЗ Kf6 11. f3 The8 12. Tfel
Cb4! Повчальний момент. Чор¬
ні завершили мобілізацію фі¬
гур, треба обирати конкретний
план дальшої боротьби. Вони
мають можливість погіршити пі¬
шакову структуру білих на фер¬
зевому фланзі. Правда, це по¬
в’язано з втратою їхньої пере¬
ваги двох слонів. Але одна з
особливостей такої переваги по¬
лягає в тому, що її можна пере¬
творити на перевагу іншого ха*
рактеру.
13. КЬЗ. Чи могли білі за¬
побігти намірам суперника? На
13. Kde2 можливий хід 13...Kd51
У разі 13. Cd2 Сс5 14. СеЗ та¬
кож сильно 14... Kd5! У цих
варіантах виявляється актив¬
ніше розміщення чорних фі¬
гур.
13... С: сЗ 14. Ьс Ь6 15.
Tadl с5 16. Kpf2 Теб 17. Td2
Tde8 18. Tedl Ссб. Капабланка
майстерною грою створив кон¬
кретні тактичні загрози ударів
на е4. Зараз найменшим лихом
для білих було 18. Kpgl, і в ра¬
зі 19... С:е4 20.fe К : е4 21.
Td3 К : сЗ 22. Т : сЗ Т : еЗ у
них фігура за три пішаки.
19. с4? (діагр. 8) С : е4! Кра¬
сивий вирішальний удар.
20. fe К: е4 + 21. Kpfl
К : d2 -f 22. С : d2. Отже, чорні
здобули певну матеріальну пе¬
ревагу — в них тура і два пі¬
шаки проти двох легких фігур.
Та головне не в цьому, а в по¬
слабленні білих пішаків.
22... Те4 23. Tel Т8еб 24.
Т s е4 Т : е4 25. сЗ Kpd7 26. КсІ
Т : с4, і незабаром білі здалися.
Георгіу — Смисле*
Петрополіс, 1973
1. е4 е5 2. КІЗ Кеб 3. СЬ5 аб
4. С: сб dc 5. 0—0. З цим про¬
довженням пов’язано чимало ва¬
ріантів. Один з них полягає
в тому, що в разі природного
5... Ї6 6. d4 ed 7. К : d4 с5 8
КЬЗ Ф : dl 9. Т : dl ендшпіль
складається на користь білих.
Вони мають перевагу в розвитку,
атому перші починають створю¬
вати загрози, захоплюючи іні¬
ціативу; захист чорних усклад¬
нюється тим, що їхній пішак на
с5 стає об’єктом нападу білих
фігур і до того ж обмежує ак¬
тивність слона f8. Переваги кра¬
щої пішакової структури ста¬
ють рельєфнішими.
5... Фе7. Улюблене продов¬
ження Смислова. Чорні праг¬
нуть дістати контргру в мітель¬
шпілі, готуючи довгу рокіров¬
ку, поле їб вони зберігають
для коня. Інші варіанти: 5...
Фгіб, 5... Cg4, 5... Cd6.
6. ЬЗ. Як можуть розвива¬
тися події, якщо білі ходом
6. d4 продовжуватимуть здійс¬
17
нювати головну ідею дебютної
системи? Ось два приклади з
партій Смислова: 1) 6... ed 7.
К : d4 Cd7 8. КсЗ 0—0—0 9.
КЬЗ Kf6 10. Фе2 g6 11. f3
Kh5 12. СеЗ f51 (Баррерас—
Смислов, Сьєнфуегос, 1973);
2) 6... ed 7. Ф : d4 Cg4 8. Cf4
С : f3 9. gf Kf6 10. КсЗ Kh5 11.
Cg3 Td8l 12. Фа4(або 12. Фа7
K : g3 13. hg ФЬ4 14. Tadl
Ce7 15. T : d8 + C : d8 16.
Tdl 0—0 17. Фйі Ф : b2)
12... K : g3 13. hg ФЬ4 (Бед-
нарський — Смислов, Олімпіа¬
да, 1972). В обох партіях чорні
знешкодили дебютну ініціати¬
ву білих.
6... Cg4 7. h3 Ch5 8. Cb2
f6 9. d3 Kh6 10. Kbd2 g5! Сми¬
слов починає активні дії на ко¬
ролівському фланзі, користу¬
ючись тим, що білий пішак h3
€ доброю мішенню для атаки.
Білі змушені йти на послаблен¬
ня, щоб не допустити g5—g4.
11. g4 Cg6 12. d4 Kf7. Чорні
надійно захистили пункт е5.
13. de fe 14. Кс4 Cg7 15.
Kfd2 0—0—0 16. Фе2 h5 17. КеЗ
hg 18. hg ФЇ6. Чорні прагнуть
ферзем потрапити на f4.
19. f3 Th3 20. Kg2 Cf8 21 .Kpf2
(діагр. 9) T : d2! Завдяки цій
жертві чорні руйнують пішако¬
ве прикриття білого короля.
22. Ф : d2 Ф : f3 + 23. Креї
Ф : е4 + 24. Фе2 СЬ4 + 25. сЗ
Ф : е2 + 26. Кр : е2 Cd3 + 27.
Kpd2 С : fl 28. Т : fl Сс5 29. Ь4
ТИ2 30. be Т : g2 + 31. Kpd3 Kd8
32. Cel T : g4 33. Tf5 e4 + 34.
Kpd4 Kpd7 35. СеЗ Kpe7. Чорні
поліпшують становище свого
короля.
36. Tfl Kf7 37. Tbl Креб
38. Т : Ь7 Kh6. Кінь переводить¬
ся на ключове поле f5. 39. Крс4
Kf5 40. Cd4 еЗ 41. Kpd3 Tg2 42.
Tbl Td2+. Білі здалися.
Кураїцв — Карпов
Скоп'с, 1976
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 аб
4. Са4 Kf6 5. С: сб. Ця пар¬
тія ілюструє особливості гри,
якщо білі застосовують розмін¬
ний варіант не на четвертому,
а на п’ятому ході. Здавалося б,
вони втратили темп: спочатку
відійшли слоном на а4, а потім
усе-таки взяли коня. Та ця втра¬
та темпу має певну мету. Річ
у тім, що чорні зробили хід ко¬
нем на f6, віднявши поле в пі¬
шака. Цю перевагу білі праг¬
нуть повернути на свою користь.
5... dc 6. КсЗ. Тут починає
розкриватися суть дебютної ідеї
білих. Адже після 4. С: сб
dc 5. КсЗ відповідь чорних
5... f6! вважається найдоціль¬
нішою. Для захисту пішака е5
їм треба зробити хід фігурою.
6... Cd6 7. d4, і в результаті
чорні не можуть перейти в спри¬
ятливий ендшпіль, як після 4.
С : сб dc 5, КсЗ f6 6. d4 ed!,
а змушені захищатися від за¬
грози подвійного удару.
7... СЬ4! Як зазначає чемпі¬
он світу А. Карпов у коментарі
до цієї партії, такий хід, незва¬
жаючи на його зовнішню не*
18
логічність (другий підряд ХІД
однією й тією самою фігурою),—
найпростіший і найефективні¬
ший засіб, під удар взято
коня, і над білими нависла за¬
гроза здвоєння, пішаків по
лінії «с» як у випадку 8. de?
С : сЗ + 9. Ьс Ф : dl + 10.
Кр : dl К : е4, так і при 8. 0—0
ed 9. Ф : d4 Ф : d4 10. К : d4
С : сЗ.
8. К:е5К: е4 9. 0—0 С : сЗ.
«Чи можна розраховувати на пе¬
ревагу при різноколірних сло¬
нах? Можна. Завдяки кращому
розміщенню пішаків. Здавалося
б, і в білих, і в чорних вони одна¬
ково здроені по лінії «с». Проте
пішаки ферзевого флангу чорних
являють собою моноліт, у білих
утворилися два острівці, що їх
можна заблокувати. Крім того,
чорний слон матиме чудове поле
d5» (А. Карпов).
10. Ьс 0—0 11. СаЗ Kd6 12.
с4 f6 13. Kg4 Те8 14. КеЗ КЇ5
15. К : f5 С ^ f5 16. 4>d2 Себ. «Те¬
пер слід було б змусити білі
пішаки стати на чорні поля,
щоб обмежити дії їхнього слона»
(А. Карпов).
17. ФсЗ *d7 18. Tfel 4>f7
19. ФЬ2 Ь6 20. с5 Ь5 21. СЬ4 а5
22. Cd2 Cd5 23. f3 Т : el +
24. Т : el Ь4 25. а4 Ьа 26. Ф : аЗ
а4 27. СЬ4 Фg6 28. ФсЗ Ь5 29.
СаЗ Те8 30. Т : е8 + Ф : е8 31.
Kpf2 Фg6 32. ФdЗ Ф : d3 33. cd
Н4І «Білі пішаки на лінії «d»,
хоч і здвоєні, чудово виконують
роль сторожів і не дають про¬
рватися королю чорних. Дуже
важливо застопорити пішаки ко¬
ролівського флангу білих і ство¬
рити тут передумови прориву»
(А. Карпов).
34. g3 Kpf7 35. КреЗ f5
36. Kpf4 Kpg6 37. КреЗ Kph5
38. Cb4 g5 39. Kpf2 Ca2 40.
СаЗ Cbl 41. Kpe2 Ca2 42. Cel Ce6
43. Kpf2 Cc8 44. d5? «Білі ще
зберігали нічию точною послі¬
довністю ходів: 44. Кре2 Саб
45. КреЗ f4 + 46. gf g4 47. 15!»
(А. Карпов).
44... cd 45. d4 f4t 46. gf g4
47. Kpg2 Cf5 48. Kpf2 gf 49.
Kp : f3 Ce4 + 50. Kpf2 Kpg4 51.
Cb2 Kp : f4 52. Cel + Kpg4 53.
Cb2 сб 54. Cel Kph3 55. Kpgl
Cg6 56. Kphl СИ5 57. Kpgl
Cdl! Білі здалися.
ПОЛІПШЕНИЙ ЗАХИСТ
СТЕЙНІЦА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 КЬ8—сб 3. Cfl—Ь5 а7—аб
4. СЬ5 — а4 d7 — d6. На від¬
міну від звичайного захисту
Стейніца (3... d6) тут включено
ходи 3... аб і 4. Са4. Основна від¬
мінність у тому, що тепер у разі
5. d4, чорним захищатися на¬
багато легше завдяки тактич¬
ній особливості : після 5... Ь5
6. СЬЗ К : d4 7. К : d4 ed 8.
Ф : d4? (треба грати 8. сЗ) с5
9. ®d5 Себ 10. Фсб + d7 II.
®d5 с4 чорні виграють фігуру.
5. с2 — сЗ. Класичне про¬
довження: білі готують d2 — d4.
Останнім часом став популяр¬
ним план з 5. 0—0 (щоб уник¬
нути можливості 5. сЗ f5). Але
тоді ходом 5... Cg4 чорні актив¬
но перешкоджають продовжен¬
ню d2 — d4, не зупиняючись
у разі 6. h3 h5 перед жертиоїс
фігури за атаку.
5... Сс8 — d7. Інше продов¬
ження — 5... f5 6. ef С : f5 7.
0—0 веде до гострої боротьби.
Білі загрожують підірвати по¬
зиції чорних у центрі ходом
d2—d4. Після 7... Cd3 8. Tel
Се7 (або 8... е4 9. ФЬЗІ з ініці¬
ативою в білих). 9. Сс2! С :с2
19
10. Ф : c2 Kf6 11. d41 чорним
доводиться перейти до оборони.
в. d2 — d4 (діагр. 10). Тепер
у чорних чимало планів захи¬
сту, які можуть починатися хо¬
дами 6... Kf6, 6... Kge7, 6... Се7,
6... g6. В усіх випадках білі,
зберігають дебютну ініціативу.
Таль — Летельс
Гавана, 1963
1. е4 е5 2. КІЗ Кеб 3. СЬ5
аб 4. Са4 d6 5. сЗ Cd7 6. d4
Kge7 7. СЬЗ! Найсильніший хід,
який одразу бере під обстріл
пункт f7.
7... h6. Не тільки захисний
хід, а з активними намірами,
готуючи g7 — g5.
8. Kh4. Білі перешкоджають
ходу Ке7 — g6, після короткої
рокіровки готують f2 — f4.
8... g59. ФЬ5ТЬ710. С : g5ed.
Суперники розміняли пішаки
(g5 на d4), і виникла дуже гостра
ситуація.
Н. f4 Фс8 12. f5dc 13. К: сЗ
Ке5 14. Cf6 Kg8. Після цієї по¬
милки білі знищують єдину ак¬
тивну фігуру суперника і по¬
збавляють його контргри. Слід
було продовжувати 14... Kd3 -f-
15. Kpd2 Кс5, хоча і тут шан¬
си Таля були кращі.
15. С : е5 de 16. Kg6 Cd6- Це
дає змогу Талю провести ком¬
бінацію, яка підкреслює слаб¬
кість пункту f7.
17. C:f7+! Kp:f7. Пога¬
ний і хід 17... Т : {7 18. Kh8.
18. Kd5! Білі відмовляються
від спокуси дати подвійний шах
і підключають до атаки нові ре¬
зерви.
18... Kpg7 19. 0-0 Kf6
20. К : f6 Кр : f6 21. К:е5!
Кінь недоторканий. На 21...
Кр : е5 буде 22. f6 -f, а на
21... С : е5— 22. ®g6, забираю¬
чи туру з шахом.
21... Фе8 22. К : d7 + Т :d7.
Тепер білі проводять вирішаль¬
ну атаку.
23. е5 +! С : е5 24. Ф : Ьб +
Kpf7 25. Tael Td5 26. ФИ7 +
Kpf6 27. Te4 Cd4 + 28. Kphl!
Чорні здалися.
ВІДКРИТИЙ ВАРІАНТ
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 КЬ8—сб 3. Cfl — Ь5 а7 — ав
4. СЬ5 — а4 Kg8 — f6 5. 0—0
Kf6 : е4. Це продовження менш
надійне, ніж 5... Се7, але від¬
криває перед чорними можли¬
вості активної гри. У .матчі на
першість світу 1981 р. А. Кар-
пов у ряді партій завдав цьому
варіанту сильного,, удару.
6. d2 — d4! Найсильніше
продовження. Нічого не дає бі¬
лим 6. Tel або 6. Фе2 внаслі¬
док простого 6... Кс5! і гра
спрощується.
6... Ь7 — Ь5. Уразі 6... ed 7.
Tel d5 (ризький варіант). 8.
К : d4 Cd6 9. К : сб С : h2 +
10. Kphl (уникаючи вічного
шаху) 10... Ф1і4 11. Т : е4 -f de
12. Фгі8 +! Ф : d8 13. К : d8
Кр : d8 14. Кр : h2 ендшпіль
явно на користь білих.
20
7. Са4 — ЬЗ d7 — d5. І те¬
пер брати пішака чорним неви¬
гідно: 7... ed 8. Tel d5 9. КсЗІ
dc Ю. С: d5 Cb7 11. Cg5! f6
12. T : e4 + Се7 13. Kh4! з гріз¬
ною атакою в білих.
8. d4 : е5 Сс8 — еб. Основна
позиція варіанта. В білих —
пішакова перевага на королів¬
ському фланзі, у чорних — на
ферзевому, що певною мірою
визначає плани сторін. Додат¬
кові дебютні труднощі чорних
пов’язані з тим, що їхній ко¬
роль затримався в центрі, і це
відкриває перед білими атаку¬
ючі можливості.
9. КЬІ — d2. Це продов¬
ження на матчі в. Мерано заре¬
комендувало се(5е як найсиль-
ніше. Його ідея в тому (порівня¬
но з традиційним 9. сЗ), що
після Jb..Ce7 можливі ходи
10. К :*е4 de 11. С : еб fe 12.Kg5!
Якщо тепер 12...С : g5, то 13.
ФЬ5 + g6 14. Ф : g5, а якщо
12... Ф : dl 13. Т : dl С : g5
14. С : g5, то в білих також явно
кращий ендшпіль завдяки міц¬
нішій пішаковій структурі. Цей
самий форсований маневр силь¬
ний і після 9 ... Сс5. Тому чор¬
ним доводиться відвадити коня
із сильної позиції.
9... Ке4 — с5 10. с2 — сЗ.
Завдяки перестановці ходів білі
відтіснили централізованого ко¬
ня, але чорні можуть дістати
двох слонів. Та після 10... К : ЬЗ
11. К : ЬЗ Се7 12. Kfd4t перед
чорними виникають складні
проблеми. Зокрема, у разі 12...
К : d4 13. cd пішакова перевага
чорних на ферзевому фланзі зне¬
цінюється, у них з’являються
слабкі пункти по лініі «с».
10... d5 — d4. Найдоцільні¬
ше продовження. Після Ю...Се7
11. Фс2 гра переходить у пози¬
ційне русло, де білим легше
вести активні дії на королівсь¬
кому фланзі, ніж чорним на
ферзевому.
11. СЬЗ : еб Кс5 : еб 12. сЗ :
d4 Кеб: d4 (діагр. 11). Кри¬
тична ситуація, яка тричі трап¬
лялася на матчі в Мерано.
Двічі А. Карпов грав 13. Ке41,
в останній партії матчу — 13-
а4! Обидва продовження став¬
лять перед чорними неабиякі
труднощі, що пов’язані з їх¬
ньою відсталістю в розвитку
фігур (зокрема, два ходи треба
витратити на здійснення рокі¬
ровки) і деякою хиткістю пі¬
шакової структури ферзевого
флангу.
Карпов — Корчной
Мерано, 1981
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 ав
4. Са4 Kf6 5. 0—0 К: е4. Перева¬
гою відкритого варіанта є ак¬
тивність, яку дістають фігури
чорних, а недоліком — послаб¬
лення в їхньому пішаковому
розміщенні.
6. d4 Ь5 7. СЬЗ d5 8. de Себ
9. Kbd2. Можна також 9. сЗ
або 9. Фе2.
9... Кс5 10. сЗ d4 П. С : еб
К : еб 12. cd Кс : d4. Чорні по¬
2(
ліпшили розміщення пішаків,
але відстали в розвитку.
13. а4! У 14-й та 16-й пар¬
тіях матчу Карпов застосовував
13. Ке4.
13... Се7 14. K:d4 К : d4
15. Ке4 Кеб. Можливо, краще
було 15... 0—0 16. ab К : Ь5,
хоча і в цьому разі перевага
на боці білих, адже в чорних
слабкі пішаки аб і с7.
16. СеЗ 0—0 17. f4 Ф : dl.
Чорні змушені перейти в гірше
закінчення, щоб не потрапити
під розгромну атаку.
18. Tf : dl Tfb8 19. Td7 €f8.
Упертіше було 19... Cd8. Тепер
чемпіон світу переходить до ак¬
тивних дій.
20. f5 Kd8 21. а5! Цим краси¬
вим ходом білі позбавляють су¬
перника надій на контргру по
лініях «а» та «Ь».
21... Кеб 22. еб fe 23. f6!
Ефективний тактичний прийом,
характерний для аналогічних
ситуацій. Білі створюють «та¬
ранного» пішака, якого не мож¬
на брати внаслідок мату, роз¬
чищають сьому горизонталь для
активної тури, а отже, зму¬
шують чорних до пасивної
гри.
23... Ке5 24. Т:с7 ТЬс8
25. Tael Т : с7 26. Т : с7 Td8 27.
h3 h6 28. Та7 Кс4 29. СЬб! На-
еіть у легко виграних пози¬
ціях треба бути уважним, треба
перешкоджати будь-яким спро¬
бам суперника виявити актив¬
ність. На таку спробу ходами
29... Tdl + ЗО. Kpf2 Tbl чем¬
піон світу підготував спросту¬
вання — 31. 17 + Kph7 32. Та8
з виграшем фігури.
29... ТЬ8 ЗО. Сс5 С : с5 31.
К : с5 gf 32. Ь4 Чорні пішаки на
ферзевому фланзі приречені
на загибель.
32...Td8 33. Т:а6 Kpf7
34. Ta7+Kpg6 35. Td7. Варто
звернути увагу, як у цьому
закінченні мало важать мате¬
ріальні здобутки. Білі нехту¬
ють можливістю забрати ще й
пішака Ь5, бо знайшли про¬
стіший шлях до перемоги. У
разі 35... Т : d7? 36. К : d7 Kd6
37. КЬ6 білий пішак прохо¬
дить у ферзі.
35... Те8 36. аб Та8 37.
Tb7 Kpf5 38. Т : Ь5 Кре5 39.
Tb7 Kpd5 40. Tf7! f5 41. Tf6 e5.
Чорні здалися.
АТАКА MAPLUAJUIA
У відповідь на 8. сЗ чорні
мають можливість застосувати
гамбітне продовження, розроб¬
лене американським гросмейсте¬
ром Ф. Маршаллом, і^)й звер¬
нув увагу на деяке тимчасове
послаблення в позиції білих:
на нерозвинутий ферзевий
фланг, на те, що в разі прийнят¬
тя жертви пішака жодна фігура
не захищатиме короля.
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cfl — Ь5 а7 —
аб 4. СЬ5 — а4 Kg8 — f6 5. в—0
Cf8 — е7 6. Tfl — el Ь7 —Ь5
7. Са4 — ЬЗ 0—0 8. с2 — сЗ d7—
d5 9. е4 : d5 Kf6 : d5 10. Kf3 : e5
Кеб : e5 11. Tel :е5. У згада¬
ній партії Маршалл грав 11...
Kf6, розпочавши стрімку атаку
на короля —12. Tel Cd6 13.
h3 Kg4!? Але після 14. ФЇЗ ФЬ4
15. с!4 К: f2! 16. Те2 Капаблан-
ка поступово відбив наступ і пе¬
реміг. Пізніше дійшли виснов¬
ку, що цієї ж самої мети легше
досягнути ходом 16. Cd2! У су¬
часній практиці чорні діють
інакше.
11... с7 — сб! Чорні орієнту¬
ються не на азартний штурм,
22
а на реальну ініціативу, яка
нейтралізувала 6 матеріальні
втрати.
12. d2 — d4 Се7 —d6 13.
Те5 —el Фав —h4 14. g2 — g3
ФН4 —h3 15. Cel — e3 Cc8 — g4
16. ♦dl—d3. Білі планують за¬
вершити розвиток фігур ферзево¬
го флангу ходом Kbl — d2 і роз¬
почати там активні дії після а2—
а4. Чорні прагнуть захопити іні¬
ціативу в центральній зоні (лінія
<е») і на королівському фланзі
(f7—f5—f4). Боротьба, йде як
кажуть «темп у темп», майже
кожний хід обох сторін створює
загрозу або захищає від неї.
Ось як, наприклад, може
розвиватися боротьба згодом.
16... Та8 — е8. Це позицій¬
не продовження вважають за
перспективніше, ніж форсовані
дії, як-от: 16... К : еЗ або 16...
15.
17. Kbl — d2 Те8 — еб. Чор¬
ні планують не тільки здвоєння
тур по лінії «е», а й тактичний
удар на пункті f4 в зв’язку з
можливістю включення тури до
наступу з Ь6 або g6. Про реаль¬
ність цієї ідеї свідчить варіант,
у якому білі прагнуть негайно
витіснити чорні фігури з ата¬
куючих рубежів: 18. с4 Cf4!
19. ФІ1! К:еЗ 20. Ф : h3 С : ЬЗ
21. cb Кс2! 22. С : еб fe 23. gf
К : al 24. Т : al Т : f4 25. f3 cb
26. Ke4 T : f3 27. Kg5 Td3 з ні¬
чийним ендшпілем.
18. а2 — а4! Удар 18... Cf4
уже буде на користь білих, і
чорним слід шукати інших спо¬
собів.
18... ФЬЗ — h5. І тут у роз¬
порядженні чорних є форсовані
продовження 18... Ьа, 18... f5.
Проте має свої переваги і цей
х»д: уникаючи поки що створен-
Ня в своєму таборі слабких
місць, які з’являються внаслі¬
док різних пішакових випадів,
чорні звільняють поле для сво¬
го слона, щоб той міг нападати
на білого ферзя в разі його від¬
ступу на И. Сила ходу чорних
виявляється і в варіанті 19. с4
К: еЗ! 20. Т : еЗ Се2! 21. Фс2 Th6
22. h4 Cf4! з атакою.
19. а4 : Ь5 аб : Ь5 20. ФсІЗ —
fl Tf8 — е8. Негайне переслі¬
дування ферзя слоном ще не
досягає мети: 20... Ch3 21. Cdl!
ФЇ5 22. Фе2 Kf4 23. ФЇЗ Kd3
24. Те2 К : Ь2 25. СЬЗ!, і чор¬
ним доводиться захищатися.
21. СЬЗ : d5 ФЬ5 : d5. Мож¬
ливість уникнути ходу сб : d5
також виникла завдяки відсту¬
пу ферзя на Ь5.
22. ФИ — g2. (діагр. 12).
Як зазначає гросмейстер О. Су-
етін у книжці «Іспанська пар¬
тія», ця позиція сприятливіша
для білих. Вони зберегли зай¬
вого пішака, уникнувши так¬
тичних загроз, але фігури чор¬
них досить активні, щоб три¬
мати надійну оборону.
Таль — Геллер
Єреван, 1975
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 аб
4. Са4 Kf6 5. 0—0 Се7 6. Тгі
Ь5 7. СЬЗ 0—0 8. сЗ d5 9. ed К =
23
d5 10. K : e5 К : е5 11. Т : е5
сб 12. d4 Cd6 13. Tel ФИ4 14.
g3 ФІіЗ 15. СеЗ Cg4 16. ФdЗ Тае8
17. Kd2 Теб 18. а4 f5 19. ФІ1.
І тут небезпечно грати 19. f4
Tfe8 20. ab С : f4! 21. be T : еЗ!
22. C:d5-hKph8 23. Т : еЗ
С: еЗ + 24. Kphl С: d2 25. Ф : d2
Те2 26. Ф : е2 С : е2 27. с7 f41
із сильними загрозами.
19... ФЬ5. В разі 19... Ї4 20.
С : f4 С : f4 21. Ф : h3 С : h3
Т : еб виникає кращий для бі¬
лих ендшпіль.
20. f4. Як тепер чорним роз¬
вивати ініціативу? Після 20...
Tfe8 21. ab Т : еЗ 22. Т : еЗ
Т: еЗ 23. Ьс! Те2 24.
С : d5 + Kpf8 25. h3! С : h3 26.
Cf3 наступ чорних захлина¬
ється.
20... ba! Нічого кращого не
видно. Чорні прагнуть відтяг¬
нути з першої горизонталі туру
для створення тактичних загроз,
а при нагоді скористатися з лі¬
нії «Ь».
21. Т : а4 g5!? Азартний хід.
Та чи є кращий? Після 21...
Tfe8 22. ФЇ2 Kpf8 23. С : d5 cd
24. с4 білі перехоплюють іні¬
ціативу. Дебютні довідники ре¬
комендують 21... ТЬ8 із загро¬
зою жертви на ЬЗ, з основним
варіантом — 22. С : d5 cd 23.
4>g2 Фе8 24. Ф : d5 Kph8 25.
Kpf2 g5 26. T : аб T : b2 27.
Ta2 gf 28. gf T : a2! 29. Ф : a2
C : 14! 30. Kfl Te4, де в чорних
достатня компенсація за пішака.
Варте уваги не рекомендоване
в літературі продовження 22.
Сс4! Білі знешкоджують за¬
грозу жертви на ЬЗ і зберіга¬
ють сеої ресурси — 23 Т : аб
або 23. Фі2, консолідуючи за¬
хист.
22. Т : аб gf 23. С : f4. Або
23. Т : сб Th6J 24. С : d5 +
Kph8 25. ®g2 fe 26. T : еЗ f4
з карколомними ускладненнями,
де навіть трьох зайвих пішаків
може білим не вистачити для
виграшу партії.
23... С : f4! Надзвичайно го¬
стра позиція. Мало не полови¬
на всіх фігур — під нападом.
Чорні жертвують туру...
24. Т : сбі (діагр. 13) Ней¬
мовірний комбінаційний фейєр-
верк: білі нехтують запропоно¬
ваною турою і жертвують свою.
Зрозуміло, що варіант 24. Т : еб
С : d2 25. Та : сб f4 не був най¬
кращим для білих. Але тепер,
очевидно, вони завдали вирі¬
шального удару? Ні!
24... СеЗ + ! 25. Т : еЗ Т:еЗ
26. С: d5+Kph8. У білих — кінь
і три пішаки за туру, але чорні
фігури дуже активні. Тому Таль
обирає продовження, що веде
до нічиєї.
27. ФЇ4 Tel-f 28. Kfl СЬЗ
29. Сс4 Фгії ЗО. d5! С: fl 31.
С : fl Ф : d5. Нічия. Після 32.
ФЬб Tfe8 білі оголошують віч¬
ний шах.
ВАРІАНТИ БЕЗ 9. h2—НЗ
І. Варіант 9. d4
9. d2 — d4 Сс8 — g4. Спроба
білих зекономити темп і об>і-
24
йтися без h2 — h3, що дає
змогу чорним активно розвинути
ферзевого слона.
10. Ссі — еЗ. Інше поши¬
рене продовження 10. d5, завдя¬
ки якому чорні після 10... Ка5
11. Сс2 сб відразу підривають
центральний форпост білих, по¬
легшуючи собі проблеми за¬
хисту.
. 10... е5: d4. Здача центру
тимчасова, чорні планують його
контратакувати.
11. сЗ : d4 Кеб —а5 12. СЬЗ—
с2 с7 — с5 13. Kbl — d2 с5:
d4 14. СеЗ : d4 Ка5 — сб 15.
Cd4 — еЗ d6 — d5! Чорні від¬
новили рівновагу в центрі. Фі¬
гури їх активні.
ТІммаи — СпасськиЙ
Монреаль, 1979
1. е4 е5 2. КІЗ Кеб 3. СЬ5
аб 4. Са4 Kf6 5. 0—0 Се7 6. Tel
Ь5 7. СЬЗ d6 8. сЗ 0—0 9. d4 Cg4
10. d5 Ка5 II. Сс2 сб 12. h3.
Після 12. dc К : сб 13. Cg5 Тс8
14. Kbd2 d5! чорні дістають *
активну гру. Застосовують з ті¬
єю самою ідеєю і 12... Фс7, щоб
брати на сб ферзем.
12... Сс8! Відступ здається
нелогічним, але 12... Cd7 13.
К : е5 надає білим позиційної
переваги, а в разі 12... СЬ5 13.
dc з наступним Ссі — g5i Kbl —
d2 — fl — g3 вони можуть за¬
хопити ініціативу.
13. dc Фс7 14. Kbd2 Ф : сб
15. Kfl. Відтіснивши слона, білі
Дістали деякий позиційний тиск
і перешкоджають продовженню
<16— d5. Але чорні мають до¬
сить простору для маневрів і
активних дій.
15... Кс4 16. Kg3 Те8 17. а4
СЬ7 18. Cd3Cf8 19. Фе2 d5! Тепер
чорні повністю зрівняли шанси.
20. ab ab 21. Т : а8 С : а8
22. ed К : d5 23. Kf5. Не прохо¬
дило 23. Kd4 К : сЗІ Тепер за¬
грожує 24. K5d4 в зв’язку з 25.
К: Ь5.
23... е4І 24. С: е4К: сЗ! 25.
be Т : е4 26. Ф : е4 Ф : е4 27.
Т : е4 С : е4 28. K5d4 Ь4. Гра
перейшла в нічийний ендшпіль.
29. Kd2 К : d2 ЗО. С : d2
be 31. С : сЗ. Нічия.
II. Варіант 9. d 3.
9. d2 — d3. Ідея цього скром¬
ного продовження — спочатку
закінчити мобілізацію сил, а
тоді вже починати активні дії
в центрі.
9... Кеб —а5 10. СЬЗ —с2
с7 — с5 11. Kbl— d2 Tf8 —
е8 12. Kd2 — fl Ce7 — f8 13.
Kfl — еЗ Cc8 — Ь7. Чорні ціле¬
спрямовано розгорнули свої си¬
ли: тиск на пункт е4 перешко¬
джає ходу d3 — d4. Якщо білі
виявлять активність на ферзе¬
вому фланзі ходом 14. Ь4, то
після 14... cb 15. cb Кеб 16.
аЗ d5! чорні успішно здійсню¬
ють усі дебютні плани (Цешков-
ський — Таль, Меморіал Чиго-
ріна, Сочі, 1970).
І. СИСТЕМА ЧИГОРІНА
1. е2—е4 е7—е5 2. Kgl—із
КЬ8 — сб 3. Cfl — Ь5 а7—аб 4.
СЬ5—а4 Kg8—f6 5. 0—0 Cf8—е7
6. Tfl — el Ь7 — Ь5 7. Са4 — ЬЗ
d7—d6 8. с2—сЗО—0 9.h2-h3
Кеб — а5 10. СЬЗ —с2 с7—с5.
Цю ідею контргри за чорних
винайшов і з успіхом застосо¬
вував на початку XX ст. М. Чи-
горін. Вона проста: витіснив¬
ши з темпом слона із сильної
діагоналі, чорні виграли час для
25
розширення простору і побудови
активного пішакового ланцюга
на ферзевому фланзі. До того ж,
білі трохи відстали в розвитку
сил. З часом виявилися і недо¬
ліки плану чорних: слабкість
пунктів d5 і 15, невдале розмі¬
щення коня на а5, яке можна
поліпшити ціною значної ви¬
трати часу.
11. d2 — d4 Ф<18 — с7. Саме
так зміцнював М. Чигорін пі¬
шака е5. Пізніше застосову¬
вали й інші способи: 11... Kd7,
11... Кеб, 11... СЬ7 (контрнапад
на е4).
12. КЬІ — d2. Звідси кінь
піде на f 1, а потім — на еЗ або
g3 (залежно від ситуації), щоб
загрожувати пунктам d5 і f5.
Грають і 12. d5, та можна з цим
не поспішати: нехай чорні спо¬
чатку розкриють свій план.
12... Ка5 — сб. Продовжен¬
ня, яке здається найлогічні¬
шим: кінь переходить з гіршої
на кращу позицію, посилюючи
тиск на d4 і тим самим перешко-
джуючи ходу 13. Kf 1 тоді, після
13... cd 14. cd ed 15. Kg3 Себ,
білим доведеться докласти чи¬
малих зусиль, щоб дістати ком¬
пенсацію за втраченого пішака
або відіграти його.
13. d4 — d5. Позбавляючи
себе можливості боротися за
пункт d5 (вона є реальною в
плані, автором якого 1934 р.
був видатний український те¬
оретик Всеволод Раузер: 13.
dc dc 14. Kfl Себ 15. КеЗ), білі
розширюють свій простір і ви¬
грають темп для активних опе¬
рацій на флангах.
13... Кеб — а5. Після 13...
Kd8 14. а4 чорні практично
змушені віддати лінію «а», ос¬
кільки зв’язок між їхніми ту¬
рами перекрито двома фігурами.
Тепер уже 14. а4 нічим не за¬
грожує.
14. Ь2 — ЬЗ, протидіючи ак¬
тивізації чорних ходом с5 — с4.
У разі 14. Kfl можливий хід
14... Кс4!
14... Сс8 — d7 15. Kd2 — fl
Ка5 — Ь7. Деяка ініціатива в
білих. Потім можливий хід 16.
с4 або 16. Kg3. Чорні планують
маневри Tf8 — Ь8 і принагід¬
но g7 — g6, Kf6 — е8 — g7,
зміцнюючи обидва фланги. Дру¬
гого коня тоді можна залишити
на а5 або після f7 — f6 переве¬
сти маршрутом Ка5 — Ь7 — d8
—f7 на королівський фланг.
Карпов — Уицікар
Мілан, 1975
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 аб
4. Са4 Kf6 5. 0 — 0 Се7 6. Tel Ь5
7. СЬЗ d6 8. сЗ 0—0 9. h3 Ка5 10.
аг с5 11. d4 Фс7 12. Kbd2Cd7.
Це продовження застосовував
ще у 50-х роках В. Смислов
•з ідеєю завершити мобіліза¬
цію сил і перебудуватися потім
таким способом: Tfe8, Cf8 g7—
g6 і Cg7. Чорні дістають хоч
і пасивну, але міцну позицію.
13. Kfl Tfe8. Тепер у білих
чималий вибір планів. Напри¬
клад, 14. КеЗ g6 15. de de 16.
Kh2 Tad8. 17. ФЇЗ Себ 18. Khg4
з метою розміняти одну з чорних
фігур, які захищають пункт d5
(коня або слона), а потім захо¬
пити його. Або 14.ЬЗ(хід грос¬
мейстера Ю. Геллера) з ідеєю:
у разі 14... Тас8 (на 14... Cf8
сильно 15. Cg5!) 15. КеЗ Cf8
16. de de 17. с4! повністю оку¬
пувати пункт d5.
14. d5. Улюблений план чем¬
піона світу. Хоч білі тут замика¬
ють центр, не виграючи темпу
26
як після 12...Кеб, у них е ва¬
гомі аргументи. Один з них
полягає в тому, що за такої
структури хід Tfe8 виявляється
невигідним для чорних. По-
перше, тура заважає корисному
в деяких випадках маневру g7—
g6 і К!6 — е8 — g7. По-друге,
послаблення пункту f7 дає змо¬
гу білим планувати ходом І2 —
f4 відкриття лінії «І». Тоді після
розміну на f4 важко здійснити
Kf6 — d7 — е5.
14...Kb7 15. K3h2. Інший
популярний план атаки: 15. g4
з наступним Kg3, Kph2, Tgl
і Kf5! Якщо чорні захищають
пункт f5 ходом g7 —g6, то білі
готують жертву коня на f5,
здвоюючи тури по лінії «g».
15... g6 16. Kg3. Передчасно
16. f4 ef 17. C:f4 Kh5 18. Ch6CI6,
1 чорні налагоджують оборону.
16... c4 17. f4 ef 18. C: f4
Cf8? Краще було 18... Gc8,
звільняючи коню f6 відступ на
d7. Правда, й тоді після 19.
е5 de 20. G : е5 Kd6 (або 20...
Фс5+ 21. Cd4l) 21. Kphl
у білих ініціатива.
19. Cg5Ce7. У разі 19...Cg7
20. Tfl коню немає куди від¬
ступити.
20. <М2 Сс8 21. Tfl Kd7 22.
Kg4! Чорні здалися.
Фішер — Холмов
Гавана, 1965
ні виграють темп, потрапляючи
слоном на еб за один при¬
йом.
15. КеЗ Tad8 16. Фе2. Ще
одна деталь порівняно з варі¬
антом 12... Cd7: білі не встигли
відійти конем з f3 і перевести
на це поле ферзя, якому дово¬
диться задовольнитися скром¬
нішою роллю.
16... с4!, що створює тактич¬
ну загрозу Кеб — d4! Якщо
16... g6, то 17. Kg5 Сс8 18. а4
з ініціативою в білих.
17. Kg5 h61 Виняткова си¬
туація: чорні не тільки дають
можливість білим здійснити
свою позиційну загрозу, а й на¬
віть змушують їх до цього. Спра¬
ва не лише в тому, що вони не
мають тут кращого плану. Він
ще й виявляється ефективним
завдяки малопомітним тактич¬
ним деталям. До речі, перед¬
часно було б 17... Kd4? через
18. cd ed 19. е5! d3 20. К : еб
fe21.eflde22.fe<i> : е723.Т:е2
і три фігури білих сильніші
від чорного ферзя.
18. К : еб fe. У білих — два
слони. У чорних — слабкі пі¬
шаки і... сильні фігури. Пішак
еб контролює пункти d5 і f5.
Відкрилася лінія «f». Зокрема,
загрожує 19... Сс5 з тиском
на І2.
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5
аб 4. Са4 Kf6 5. 0—0 Се7 6. Tel
Ь5 7. СЬЗ 0—0 8. сЗ d6 9. ЬЗ Ка5
10. Сс2 с5 11. d4 Фс7 12. Kbd2
Кеб 13. dc. Білі залишають
Центр відкритим, орієнтуючись
на пункт d5.
13... dc 14. Kfl Себ. Порів¬
няно з варіантом 12... Cd7 чор- 14
27
19. Ь4? (діагр. 14). Відбива¬
ючи цю загрозу, білі допуска*
ють ще небезпечнішу. Краще
грати'19. а4, підтримуючи рів¬
новагу.
19... Kd4 20. cd ed 21. аЗ. Або
21. е5 d3 22. ef С : f6! з нападом
на туру — в цьому й полягає
тактична помилка ходу Ь2 — Ь4.
21...d3!22. C:d3T:d3. На¬
ступна стадія партії— реаліза¬
ція чорними вирішальної пере¬
ваги— менш цікава. Наводимо
її без коментарів.
23. Kg4 Kph7 24. е5 К : g4
25. Фе4 + g6 26. Ф : g4 Tf5
27. Фе4 Фгі7 28. СеЗ Фй5 29.
Ф : d5 Т : d5 30. f4 g5 31. g3 gf
32. gf Tf8 33. Kpg2 Kpg6 34.
Tgl Td3 35. Kpf3+ Kpf5 36.
Tg7 Cd8 37. Tb7 Tg8 38. Tb8
Tg7 39. a4 h5 40. ab ab 41. T : b5
Ch4 42. Kpe2 Tg2 + 43. Kpfl
Th2 44. Kpgl Te2 45. СЬб c3 46. ,
Kpfl Th2. Білі здалися.
II. СИСТЕМА БРЕЙЄРА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
!3 КЬ8 — сб 3. Cfl — Ь5 а7—
аб 4. СЬ5 — а4 Kg8 - f6 5.
0—0 Cf8 — е7 6. Tfl —el Ь7 —
Ь5 7. Са4—ЬЗ 0—0 8. с2—сЗ
d7 — d6 9. h2 — ЬЗ Кеб — Ь8.
Цей маневр уперше застосував
1911 р. угорський майстер Дюла
Брейер, відомий своїми пара¬
доксальними ідеями. І даний ма¬
невр тільки на перший погляд
створює враження марної втра¬
ти темпу (навіть двох, бо кінь
повертається туди, звідки при¬
йшов), справді ж пов’язаний з
чітким планом, особливо добре
розробленим радянськими ша¬
хістами в 50-х роках.
План чорних полягає в тому,
що кінь з Ь8 переходить на d7,
звідки надійно захищає пішака
е5, звільняючи шлях дляпішака
с7 та ферзевого слона, що вийде
на Ь7. Завдяки тому що пішак
ще не вийшов на с5, він може з
поля сб контролювати пункт d5.
Слон з Ь7 тримає під ударом
пішака е4, а це ускладнює бі¬
лим передислокацію коня Ь1
з d2 на fl. Тиск на е4 посилю-1
ється після Tf8 — е8 і Се7 —
f8. Принагідно й другий слон
чорних може перейти на основну
діагональ (після g7—g6 і Cf8—
g7), а отже, з’являються мож¬
ливості контргри в центрі (на¬
приклад, d6 — d5). Але і в бі¬
лих є активні плани ■— переваж¬
но пов’язані з наступом на флан¬
гах.
10. d2 — d4. Можливий і хід
10. d3, щоб активізувати фі¬
гури, а потім ефектно здійс¬
нити пішаковий підрив.
10... КЬ8 — d7 11. Kbl — d2.
Звичайне' продовження. Не за¬
рекомендували себе поки що
інші плани: 11. Cg5, 11. с4, 11.
Kh4.
11... Сс8 — Ь7 12. СЬЗ —с2
Tf8 — е8 13. Kd2 — fl. Засто¬
совують і негайний наступ
на ферзевому фланзі: 13. Ь4
Cf8 14. а4. Але тоді й у чор¬
них з’являються об'єкти для
контргри.
13... Се7 — f8 14. Kfl — g3.
Білі можуть захистити пішака
е4 також ходом 14. Cg5. Це
улюблене продовження львів¬
ського гросмейстера Олега Ро-
манишина.
14... g7 — g615. а2—а4 Cf8—
g7. У разі 15... с5 16. d5!
Чорні змушені до пасивної
оборони. Тепер вони готують
d6 — d5!
16. d4 — d5! Практично ви¬
мушене, але сильне продовжен¬
ня. Білі загрожують зробити
28
об’єктом атаки пішака Ь5. Білі
знайшлц для цього ходу най¬
зручніший момент, коли чорний
слон пішов з [8, і через це не¬
можливий хід 16... сб.
16... Ф<18 — Ь8 17. Ь2 — ЬЗ
с7 — сб 18. сЗ — с4. Білі обме¬
жили активність чорних слонів
і мають перевагу в просторі.
Любоомч — Карпов
Маніла, 1976
1. е4е5 2. Kf3Kc6\3. СЬ5а6
4. Са4 Kf65. 0—0 Се7 в. Tel Ь5
7. Cb3d68. сЗО—0 9. ЬЗ КЬ810.
d4 Kbd7 11. Kbd2 СЬ7 12.Сс2
Те8 13. Ь4 Cf8 14. а4\КЬ6 15.
а5 Kbd7. Ціною двох\темпів
чорні змусили суперника\зняти
напругу на ферзевому флднзі.
Оскільки позиція має закритий
характер, ця втрата не має ве¬
ликого значення. \
16. СЬ2 ТЬ8. Продовження,
спрямоване проти підривання бі-'
лих у центрі сЗ — с4. Можли¬
вий і хід 16... ФЬ8.
17. ФЬІ Kh5. X ід з подвій¬
ною метою: зайняти пункт f4,
а також підготувати контрудар
с7 — с5.
18. с4? Передчасна активність
білих призводить до сумних на¬
слідків. Спокійніше і надійні¬
ше 18. Kfl.
18... be 19. К: c4ed 20. С : d4
(діагр. 15). На 20. К : d4 було
б 20 ... Ке5 з кращими перспек¬
тивами у чорних.
20... с5. Чорні користуються
протистоянням на лінії «Ь»
чорної тури і білого ферзя.
На 21. Ьс чорні нанесуть контр¬
удар 21... С : е4.
21. СеЗ cb 22. КЬ6 Khf6.
Коню вже немає чого робити на
h5, адже пункт f4 захищено.
23. Ф : Ь4 d5 24. ФЬЗ de 25.
Kg5 Cd5 26. Фа4 К : Ь6 27.
С: Ь6. Не можна 27. ab через
27... h6 з ловлею білого коня.
27... Фе7! 28. f3 Т : Ь6! 29.
ab Фс5+ ЗО. Kphl Ссб 31. Фа5
ef. Карпов виявився передбач¬
ливішим за свого суперника: не
можна розмінювати ферзей че¬
рез 32... Т : е1+ 33. Ogl fg+
34. Kph2 Cd6x.
32. K : f3 Ф : c2 33. Ф : аб
С : ІЗ 34. gf Т : el+ 35. Т : еі
КН51 36. Те8 Фf2 37. T:f8+
Кр: f8 38. ФаЗ+ Кре8 З».
Фа4+ Кре7 40. ФЬ4+ Kpf6 4».
Фгі6+ Kpg5 42. Фе5+ Kphti.
Білі здалися.
\ Кузьмин — Рукавина
Ленінград, 1973
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5
аб 4. Са4 Kf6 5. 0-0 Се7 6. Те!
Ь5 7. СЬЗ d6 8. сЗ 0—0 9. ЬЗ
КЬ8 10. d4 Kbd7 11. Kbd2 С-Ь7
12. Сс2 Те8. Обидва суперники
можуть бути задоволені. Проте
білі мають ініціативу і можуть
перейти до активних дій, а чорні
змушені підстроюватися підїхві
плани. Тут часто випробувався
білими хід 13. Ь4, захоплюючи
важливий стратегічний простір.
Нерідко надавали перевагу і не¬
гайному підриванню ферзевого
фланга, як зіграв Кузьмин.
29
13. а4 с5 14. d5 с4 15. Kfl.
Чорні, як і раніше, мають три¬
матися пасивно, вичікуючи, до
чого вдадуться білі. їхня по-
8ИЦІЯ е поки що досить стабіль¬
ною, і доля партії залежить від
того, чи зможуть чорні проти¬
діяти суперникові на флангах.
15... Cf8 16. Kg3 g6 17. СеЗ
Кс5 18. Фй2 ТЬ8? Югославський
шахіст надто безтурботно від¬
дає білим лінію «а».
19. ТаЗ Cg7 20. Teal Сс8 21.
•b ab 22. Феї! СЬ7 23. Та7 Kfd7
24.Т1а5ФЬ6 25. Фаі Cf6 26. ФаЗ
СіЮ(діагр. 16). Чорні завершили
свою оборонну побудову. Зда¬
ється, що білі нічого не досягли,
оскільки на 27. ФЬ4 можна від¬
повісти 27... Сс8, і позицію чор¬
них начебто захищено. Є в них
також несподіваний хід 27...
Саб, з нападом відразу на обидві
тури! Та все ж таки...
27. ФЬ4! Тепер чорним прак¬
тично не лишається нічого кра¬
щого, ніж здійснити свою за¬
грозу, оскільки в разі пасивного
27... Сс8 28. Kd2 у них не буде
корисних продовжень, і білі,
поступово підвівши коня на аЗ,
виграють пішака.
27... Саб 28. Т : d7! Жерт-
вуючи якість, Кузьмин руйнує
позицію чорних.
28... Ф : а529. Ф : а5 С : а5
ЗО. Т: d6 Сс7 31. Тсб ТЬс8!
Чорні винахідливо захищають¬
ся. На 32. Т : с5 Рукавина при¬
готував хитрий хід 32... Cd6!
Хоча в білих уже дві фігури
за туру, але чорні утворюють
блокадну позицію, після чого
реалізація переваги пов’язана з
певними труднощами.
32. С : с511 на це взяття юго¬
славський шахіст приготував
контрудар.
32... СЬ7* Біла тура заплутала¬
ся в таборі чорних, але дорого
віддає своє життя.
33. Т : с7 Т : с7 34. Cd6 Тсс8
35. С: е5. Виникло незвичне
співвідношення сил: у білих три
легкі фігури, у чорних — дві
тури. Це майже рівноцінні сили-
Але — неоднакова кількість пі¬
шаків, що й вирішує результат
боротьби.
35... Та8 36. Сс7 Та2 37. Kd4
Т : Ь2 38. Kfl Та8 39. КеЗ ТаЗ
40. d6 Сс8 41. Kd5! Чорні зда¬
лися.
III. СИСТЕМА СМИСЛОВА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cfl — Ь5 а7 —
аб 4. Cb5 —а4 Kg8 — f6 5.
0 — 0 Cf8 — е7 6. Tfl — el Ь7—
Ь5 7. Са4 — ЬЗ 0 — 0 8. с2 —
сЗ d7 — d6 9. h2 — h3 h7 —h6.
Чорні готують хід Te8 — за¬
здалегідь запобігають відпові¬
ді на нього I<g5 з нападом на
Ї7, що змусило б туру поверну¬
тися назад. На відмінну від
системи Чигоріна, де пішака е5
підтримує ферзь з с7, і системи
Брейєра, в якій цю роль вико¬
нує кінь на d7, тут захисником
лишається кінь на сб, який не
витрачає часу на маневри. Цей
час чорні використовують, щоб
зо
підтримати пішака е5, перевів¬
ши туру на е8, а слона — на
{8. Тоді ферзевий кінь чорних
звільниться для маневрів. Цей
план уперше застосував
1961 р. екс-чемпіон світу В. Сми-
слов. Недоліком плану є недо¬
статня активність дебютних дій
чорних, що дає можливість бі¬
лим без перешкод обирати на¬
прям наступу.
10. d2 — d4 Tf8 —е8 11.
Kbl — d2 Ce7 — f8 12. СЬЗ —c2.
План пов’язаний з ідеєю побуду¬
вати ходами d4 — d5, Ь2 — ЬЗ, ^
сЗ — с4 міцний пішаковий лан-*
цюг, щоб скувати сили чорних
у центрі й на ферзевому фланзі.
Інший план полягає в маневрі
Kd2 — fl — g3 з тиском на ко¬
ролівському фланзі.
12... Сс8 — Ь7. Чорні мо¬
жуть протидіяти намірам супер¬
ника також за допомогою 12...
Cd7 і 13... ФЬ8, готуючи на
d4 — d5 підривання с7 — сб.
13. d4 — d5 Кеб — Ь8 14.
Ь2 — ЬЗ с7 — сб 15. сЗ — с4.
Білі виконали заплановану про¬
граму і зберігають перевагу в
просторі. У чорних досить міц¬
на, але пасивна позиція (Кар¬
пов—Балашов, Мюнхен, 1979).
Геллер — Портіш
Москва, 1967
І. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 аб
4. Са4 Kf6 5. 0—0 Се7 6. Tel Ь5
7. СЬЗ d6 8. сЗ 0—0 9. h3 Ьб
10. d4 Те8 11. Kbd2 Cf8 12. Kfl
СЬ7. Цей хід активніший, ніж
12... Cd7, бо включає слона в
боротьбу за пункти е4 і d5.
Проте послаблюється оборона
королівського флангу (особливо
на пункті f5). Ця партія ілюст¬
рує, як стрімко може розвивати¬
ся атака білих, якщо чорні за¬
хищаються неточно.
13. Kg3 4>d7? Чорні праг¬
нуть завершити повну мобіліза¬
цію сил ходом Tad8, але поза
їхньою увагою лишилася так¬
тична деталь — ферзь на мить
втрачає контакт з королівсь¬
ким флангом, куди вже націлено
сили білих. Краще 13... Ка5!
14. Сс2 Кс4, готуючи d6 — d5.
У чорних тоді достатня контр¬
гра.
14. de de. Або 14... К : е5
15. К : е5 de 16. ФЇЗ! із загроза¬
ми 17. С : h6 і 17. Kf5!
15. Kh51 Фе7. Тепер оче¬
видно, що тринадцятий хід чор¬
них був невдалий. Доводиться
втрачати важливий темп, щоб
запобігти руйнуванню пішако¬
вої структури на королівському
фланзі.
16. Kh4! К : h5 17. Ф : Ь5
Ка5? (діагр. 17). Відразу про¬
грають, тоді як маневром Кеб—
d8—еб чорні віддавали пішака,
але затягували опір.
18. Cg5! Фd7. (18... hg 19.
Kg6 з матом).
19. Tadl Cd6 20. С : h6! gh
21. Фg6 + Kpf8 22. Фіб! Kpg8
23. ТеЗІ Чорні здалися.
31
Карпов - Балашов
Мюнхен, 1979
І. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5 аб
4. Са4 Kf6 5. 0—0 Се7 6. Tel Ь5
7. СЬЗ 0—0 8. сЗ d6 9. НЗ h6
10. d4 Те8 11. Kbd2 Cf8 12. Сс2
СЬ7 13. d5 КЬ8 14. ЬЗ сб 15. с4
Kbd7. Явно, що тут кінь стоїть
краще, ніж на d8 або Ь7.
16. Kfl Фс7 17. СеЗ Тес8
18. Тсі Фгі8 19. Kg3 cd 20. cd g6
21. Фd2 Kph7 22. a4 Kc5 23. ab
ab 24. b4 Ka4 25. Cd3 ФА1 26.
T : c8 C : c8 27. Ke2 ФЬ7 28.
Фс2 Cd7. Неквапливо маневрую¬
чи, чорні розмістили свої фі¬
гури найдоцільніше і готові від¬
бити всі агресивні атаки білих.
Але все-таки їм діяти треба
дуже обережно.
29. Kd2 Се7? Захопившись
операціями на ферзевому флан¬
зі, чорні послаблюють увагу
до королівського, де білі
готують підривання 12 —14.
Слід було ходом 29... Тс8 і при¬
нагідно Ка4 — Ь6 — с4 від-
волікти сили білих від мети, до
якої вони прагнуть, зокрема, не
пустити ферзя на d2.
30. Kb3!Cd8. Тепер у разі
30... Тс8 31. Фd21 під ударом
пішак h6 і пункт а5.
31. Фd2 Kg8 32. f4! ef? Ще
можна було захищатися після
32... f6, а відтак білі коні ді¬
стають через пункт d4, що від¬
крився, шляхи прориву до сер¬
цевини табору чорних.
33. С : f4 ФЬ6 + 34. Kphl
Cf6 35. СеЗ ФА8 36. Ked4 Фе8
37. Tel Cg7 38. Cf4 Kf6 39. Tel
♦e7 40. Ch2 Tc8 41. Ka5 Kh5
42. Касб С : сб 43. К : сб ФИ4
44. Tfl КсЗ. Чорні не в змозі
захистити всі своїслабкіпункти.
45. е5! Прорив, пов’язаний
з тимчасовою жертвою фігури.
45... К : d546.C: Ь5Кс747.
ed! К : Ь5 48. d7Tf849. d8T : d8
50. К : d8 КсЗ 51. ФйІ Ке4 52.
Kpgl f5 53. Кеб Фе7 54. К : g7
Фа7+ 55. Kphl К: g7 56. Се5!
Kf2+ 57. Т : f2 Ф : f2 58. Фгіб.
Загрожує 59. Фс7, або 59. Фе7,
а на 58... Фа7 буде 59. ФЇ6
з розміном на g7 і пішак «Ь»
пройде в ферзі.
58... f4 59. C: f4 g5 60.
Се5. Чорні здалися.
IV. СИСТЕМА ЗАЙЦЕВА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kb8 — сб 3. Cfl — Ь5 а7 —
аб 4. СЬ5 — а4 Kg8 — f6 5. 0—0
Cf8 — е7 6. Tfl — el Ь7 — Ь5
7. Са4 — ЬЗ 0—0 8. с2 — сЗ
d7 — d6 9. h2 — ЬЗ Сс8 — Ь7.
Цей хід, яким чорні завершу¬
ють розвиток легких фігур, може
бути пов’язний з різними пла¬
нами наступних дій. Один з них
останнім часом став особливо по¬
пулярним у зв’язку з дотепним
варіантом, що його знайшов і
вперше застосував 1976 р. тре¬
нер чемпіона світу А. Карпова—
гросмейстер Ігор Зайцев.
10. d2 — d4 Tf8 — е8. Чорні
можуть не побоюватися атаки
11. Kg5 Tf8 12. f4, бо після
12... ef 13. С : f4 Ка5 14. Сс2 Kd5!
вони перехоплюють ініціативу.
В цьому варіанті — тактичний
зміст системи. Її стратегічний
зміст (порівняно зі щойно розгля¬
нутою системою Смислова) — зе¬
кономити темп, зробивши замість
h7 — h6 корисніший хід Сс8—
Ь7. Ідейна привабливість цього
плану для чорних у тому, що во¬
ни активно розвивають фігури,
не витрачаючи часу на підготов¬
чі ходи та маневри вже виведе¬
ними фігурами. Але й білі тут
не позбавлені певних переваг.
32
Зокрема, у деяких варіантах від¬
чувається відсутність чорного
слона на діагоналі с8 — h3,
інколи чорні змушені грати h7—
h6, переходячи до системи Сми¬
слова, або Кеб—Ь8—d7 з пере¬
ходом до системи Брейєра. Поки
кінь лишається на сб при пі¬
шаку на с7, ферзевий фланг
чорних не можна назвати ціл¬
ком обороноздатним.
11. Kbl—d2. Маючи ми¬
ролюбні наміри, білі можуть
шляхом 11. Kg5 Tf8 12. Kf3
вмусити чорних або повторювати
ходи, або обрати іншу систему.
Але нічию не вважають за до¬
сягнення для білих, яким право
першого ходу надає й право на
ініціативу.
11... Се7 — f8. Виграш чор¬
ними темпу порівняно із си¬
стемою Смислова виявляється,
Зокрема, у тому, що зараз не
можна 12. Kfl? бо втрача¬
ється пішак е4.
12. СЬЗ — с2. Ідея цього від¬
ступу — звільнити шлях пі¬
шаку «Ь» для участі в активних
діях на ферзевому фланзі (на¬
приклад, Ь2 — ЬЗ в зв’язку з
d4 — d5 і сЗ — с4, або а2 —аЗ
і Ь2 — Ь4). Передислокація ко¬
ня через fl на g3 все ще немож¬
лива, бо тільки-но він стане на
fl, чорні розміняються піша¬
ками на d4 і зіграють Кеб —Ь4
з нападом на пішака е4, що
змусить білих змиритися з роз¬
міном сильного слона с2 на коня.
Користуючись цією перевагою
чорні тут можуть грати спокій¬
но 12... g6 або переходити ходом
12... Ьб у варіант системи Сми¬
слова. Застосовують і 12... КЬ8
з переходом до системи Брейєра.
Гнучкість та змістовність дебют¬
них планів і забезпечила си¬
стемі Зайцева популярність.
Kacnapos — Біляаський
Москва, 1982
I. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5а6
4. Са4 Kf6 5. 0—0 Се7 6. Tel Ь5
7. СЬЗ d6 8. сЗ 0—0 9. ИЗ СЬ7 10.
d4 Те8 11. а4. Один з найактив¬
ніших планів. Застосовуючи це
підривання, коли кіньщестоїть
на b 1, білі мають на меті при
нагідно посилити наступ на фер¬
зевому фланзі ходом Kbl — аЗ.
Силу цього плану ілюструє та¬
кий варіант: 11... Cf8 12. d5
Ка5 13. Са2 сб 14. КаЗ! cd 15.
ed ba 16. Ф : а4! К : d5 (у разі
16... С : d5 17. С : d5 К : d5
18. Кс2 КЬ7 19. Фсб! білі
виграють фігуру). 17. Kg5! з
вирішальними загрозами. А як¬
що замість 14... cd зіграти 14...
Фс7, то буде сильним хід 15.
Cg5!
II... Ьб. Знешкоджуючи цей
варіант. У партії Іванов — Бі-
лявський (перша ліга 48-го чем¬
піонату СРСР, 1980) після 12.
d5 Ка5 13. Са2 сб 14. КаЗ Фс7
15. Ь4 Кс4 16. К : с4 Ьс 17.
dc С : сб 18. С : с4 К : е4 19
ФЬЗ Cf8 20. СеЗ СЬ7 чорні ді¬
стали активну гру.
12. Kbd2 Cf8. Партія пере¬
йшла в прийнятний для чорних
варіант системи Смислова, де
після 9... h6 10. d4 Те8 11.
Kbd2 Cf8 замість сильного ходу
12. Kfl! (і чорні, до речі, не мо¬
жуть брати пішака е4 : 12... ed
13. cd К : е4? 14. Cd51 з подвій¬
ним ударом) білі застосовують
гірший хід 12. а4, а чорні від>
повідають 12... СЬ71 Тепер білі
вже не можуть грати 13. Kfl, бо
пішак е4 стане беззахисним.
13. Сс2 ed 14. cd КЬ4! 15. Cbl.
Виявляється ще один недолік
продовження а2 — а4. Якби пі¬
шак стояв ще на а2, загрожу¬
2 3.7
33
вало б 16. аЗ. А тепер чорний
кінь стоїть в неприступній по¬
зиції і допомагає створити контр¬
гру на ферзевому фланзі.
15... Ьа. Застосовували тут
й інші плани — 15... с5, 15...
Ф<і7.
16. Т : а4 а5 17. ТаЗ g6 18.
е5? Азартна спроба перехопити
ініціативу, яка наражається на
красивий контрудар. Краще 18,
ТаеЗ!
18... de 19. de Kh5 20. Kh2
4>d5 21. Kdf3 T : e5! 22. Kg4
T : el+ 23. Ф : el Kph7 24.
ТеЗ! Втративши пішака, бакин¬
ський гросмейстер винахідливо
створює тактичні загрози.
24... Td8 25. Cd2 *d6 26.
Kge5 Cd5 27. Kh4 Kpg8 28.
Ke : g6! Жертвуючи коня, білі
руйнують прикриття чорного ко¬
роля і дістають неабиякі контр¬
шанси.
28... fg 29. С: g6 Cf7
ЗО. С : h5 С : h5 31. Tg3+ Kpf7
32. Фе4! Ф : d2 33. ФЇ5+ Кре7
34. ТеЗ+ Ф : еЗ. Чорним до¬
водиться віддати ферзя, але
матеріальна компенсація в них
достатня—тура і два слони.
35. fe Tdl+ 36. Kph2 Td5
37. Фс8 Kpf7! 38. g4 Cd6+ 39.
Kpg2 Cg6 40. K : g6 Kp: g6. Чор¬
ні відбили безпосередні загрози.
Грати далі на виграш для обох
сторін ризиковано.
41. <1^8+. Нічия.
Суетін — Зайцев
Меморіал Чигоріна, Сочі, 1977
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. СЬ5
аб 4. Са4 Kf6 5. 0—0 Се7 6. Tel
Ь5 7. СЬЗ d6 8. сЗ 0—0 9. ЬЗ СЬ7
10. d4 Те8 11. Kbd2 Cf8 12. Сс2
g6 13. d5. Білі здійснюють план
робудови пішакового ланцюга
ЬЗ—с4—d5.
13... Ке7. Надійніше 13...
КЬ8 і 14... Kbd7. Чорні праг¬
нуть створити контргру на ко¬
ролівському фланзі, але заради
цього їм доведеться зазнавати
труднощів з обороною ферзе¬
вого.
14. ЬЗ Cg7 15. с4 сб 16.
Kfl Kh5 17. Cd2 Тс8 18. КеЗ
Фгі7 19. а4! cd 20. cd Kf4 21.
Cb4 f5. Загрожує 22... Т : с2!
23. Ф : с2 fe з наступним ударом
на d5. Та білі встигли підготу¬
вати наступ на ферзевому фланзі.
22. ab ab 23. Та7 Та8? Чорні
надмірно захоплюються агре¬
сивною грою. Слід було перейти
до захисту:23... Тс724. Са5 Кс8І
25. С : с7 К : а7 26. Са5 fe 27.
С : е4 Кс8, і вся боротьба ще
попереду.
24. Т : Ь71 Ця жертва руй¬
нує оборону чорних.
24... Ф : Ь7 25. С : d6 fe 26.
С: е4 Tad8 27. С : е5 Кс8 28.
Kg4! С: е5 29. Kf: е5 Фg7 ЗО.
Кеб Td7? Вирішальний недогляд.
Меншим лихом було ЗО... Td6!
31. Cf5! І Чорні здалися.
ЯК ГРАТИ БІЛИМИ
ДЕБЮТИ КОРОЛІВСЬКОГО
КОНЯ —БЕЗ 2... Кеб
Граючи І. е4 е5 2. Kf3 ша¬
хіст, який має бути готовим
до цілого ряду відповідей чор¬
них, крім 2... Кеб, який ми вже
розглянули. З рідкісних захи¬
стів інколи застосовували:
а) 2... f6; б) 2... Фе7; в) 2 ... f5
(латиський гамбіт); г) 2...d5.
Розглянемо ці можливості.
ЗАХИСТ 2...f6
Недоліком цього плану за¬
хисту є, крім відсталості в роз¬
витку, ще й послаблення діаго¬
34
налі а2 — g8. Використати це
послаблення можна спробува¬
ти двома способами: позицій¬
ним: 3. Сс4 з дальшим 0—0 і
d2 — d4, а також комбінацій¬
ним: 3. К : е5! (гамбіт Даміано).
Розглянемо комбінаційний спо¬
сіб.
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 f7 — f6 3. Kf3 : e5 Фгі8 — e7!
Найкраща відповідь, яка дає
можливість чорним позбавитися
неприємностей і поставити су¬
перникові пастку.
У разі прийняття гамбіту
можливо таке продовження:
3... fe 4. ФЬ5+ Кре7 5. Ф : е5 +
Kpf7 6. Cc4+d5I (відразу про¬
грає 6... Kpg6 7. ФЇ5+ Kph6
8. d4+ go 9. h4 з матовою ата¬
кою) 7. C : d5+ Kpg6 8. h4 h5
9. C: b7I Cd6 10. ФЬ5, і білі
дістають матеріальну й пози¬
ційну перевагу.
4. Ке5— f3. Пастка чорних
полягала в тому, що коли за¬
мість ходу в тексті 4. ФЬ5+?,
то після 4... g6! 5. К: g6.
Ф : е4+! білі втрачають фі¬
гуру.
4... d7 — d5. Слабкіше було
б негайне 4... Ф : е4 + , бо тоді
чорні надто відставали в роз¬
витку.
5. d2 — d3 d5 : е4 6. d3 : е4
Фе7 : е4+ 7. Cfl — е2 КЬ8 —
сб 8. 0—0 Сс8 — d7 9. Kbl —
сЗ. Тепер білі ставлять пастку:
якщо 9... ®g6?, то 10. Ке5! І
виграють ферзя (10... fe 11.
Ch5l або 10... ФГ5 11. Cg4!)
9... Фе4 —f5 10. Се2 — d3
(діагр. 18). Білі на кілька тем¬
пів випередили чорних у роз¬
витку і зберігають сильну іні¬
ціативу.
ЗАХИСТ 2... Фе7
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl—
f3 Фd8 — е7. Недоліком цього
способу захисту є те, що ферзь
закриває слона. Проте пози¬
ція чорних хоч і пасивна, але
досить міцна, тому даний план
останнім часом зрідка засто¬
совують.
3. Kbl — сЗ. У партії Сігу-
ріонссон — Гонсалес (Богота,
1978) було 3. Сс4 сб 4. 0—0d6
5. d4 Cg4I, і білі -зберігають
лише невелику позиційну пе¬
ревагу. їм слід діяти трохи ак¬
тивніше. Зараз загрожує КсЗ—
d5!
3... Kg8 — f6. Після 3... сб
білі можуть одразу захопити
ініціативу в центрі ходом 4. d4l.
У партії Георгадзе — Купрей-
чик (1971) далі було 4... d6
5. Cg5 Kf6 6. Ф(12 Kbd7 7.
0—0—0 h6 8. Ch4 g6 9. de de
10. Cg3! Kh5 11. C : e5 K : e5
12. K : e5 Cg7 1&. Kd3 із зай¬
вим пішаком у білих.
4. Cfl с4. Тепер хід 4. d4
передчасний через контрзагрозу
пішаку е4. Проте загрожує 5.
Kg5, що змушує чорних втра¬
тити темп.
4... И7 — Ь6 5. 0—0 d7 — d6
6. h2 — h3. Оскільки білі праг¬
нуть до d2 — d4, вони не пу¬
скають на g4 слона.
6... с7 — сб 7. а2 — а4 (діагр.
19). Перешкоджаючи загрозі
3S
Ь7 — Ь5 — Ь4. Цей хід може
стати корисним і в разі рокі¬
ровки чорних в довгий бік.
Тепер чорним нелегко знайти
доцільний план розвитку своїх
сил. Стрімкий напад (7... g5
8. d4 g4) в партії Костро — Мо¬
настирський (чемпіонат Польщі,
1973), після 9. de de 10. Kh4l
gh 11. g3 Cg4 12. ФdЗ! привів
до утворення в таборі чорних
слабких пунктів.
ЗАХИСТ 2...d5
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 d7 — d6. Як показала прак¬
тика, таке енергійне продов¬
ження — передчасне. Білі різ¬
ними способами дістають пе¬
ревагу.
3. е4: d5. Можливий і хід
3. К : е5 Фе7 (краще 3... Cd6)
4. d4 f6 5. Kd3 de 6. Kf4 з пере¬
вагою білих (Болеславський —
Лілієнталь, Москва, 1941).
3... е5 — е4 4. Фгії — е2
f7 — f5 5. d2 — d3 Kg8 — f6
6. d3 : e4 f5 : e4 (діагр. 20). По¬
зиція білих краща, у них пере¬
вага у розвитку.
Таль — Лутиков
- Таллін, 1964
1. е4 е5 2. Kf3 d5 3. ed е4 4.
Фе2 f5 5. d3 Kf6 6. de fe 7. КсЗ
Cb4. Краще було віддати пі¬
шака: 7... Се7 8. К: е4 0—0.
8. ФЬ5+ сб 9. Ф : Ь4 ef 10.
Cg5 cd 11. 0—0—0 Кеб 12. ФаЗ
Себ 13. Сс4. Білі значно випе¬
редили суперника в розвитку,
король чорних лишився в цент¬
рі і потрапив під атаку.
13... Фе7 14. К : d5 Ф : аЗ
15. Кс7+ Кре7 (діагр. 21) 16.
Thel! Щоб не знижувати темпу
атаки, білі не звертають увагу
на таку «дрібницю», як ферзь.
16... Фс5 17. Т : е6+ Kpf8
18. Т: f6+ gf 19. Ке6+ Кре7
20. К: сб fg. Білі лишилися
без якості, але їхня атака не
припиняється.
21. Td7+ Kpf6 22. Tde-f
Кре7 23. Те6+ Kpd8 24. К:Ь7+
Крс7 25. Cd5 КЬ4 26. С : f3 Тае8
27. Кс5 Ю а2+? Недогляд, але
позиція все одно безнадійна.
8в
28. Kpbl T : еб 29. К : е6+
Kpd7 ЗО. Кс5+! Kpd6 31. Kd3.
Чорні здалися.
ЛАТИСЬКИЙ ГАМБІТ
І. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
!3 f7 — f5. Цю гостру систему
розробила і почала застосову¬
вати ще на початку нинішнього
століття група латиських ша¬
хістів на чолі з відомим май¬
стром Карлом Бетіньшем. Про¬
те успіху цей дебют не мав:
чорні нехтують розвитком фі¬
гур і послаблюють свій коро¬
лівський фланг. Така гра ви¬
правдовується лише в разі не¬
точних дій білих. Наприклад,
3. Сс4 fe
4. К : е5 <J>g5 б. Kf7? (силь¬
ніше 5. d4I Ф : g2 6. ФЬ5+ g6
7.Cf7+ Kpd8 8. С : g6! Ф : hl +
9. Кре 2, і в білих за пожертву¬
вану туру сильна атака) 5...
Ф : g2 6. Tfl d5! 7. С : d5 Kf6
8. K : h8 Ch3 9. Cc4 Кеб, і вже
в чорних за пожертвувану туру
сильна атака (Гудью — Бетіньш,
Олімпіада, Париж, 1924).
3. Kf3 і е5. Непоганий і хід
3. ef е4 4. Ке5 Kf6 5. Се2 із
загрозою Ch5+. Застосовують
також 3. d4 fe 4. К : е5 Kf6 5.
Се2 d6 6. Kg4. Наприклад,
6... К : g4 (сильніше 6... Kbd7
або 6... Се7) 7. C:g4 Kd7 8.
КеЗ Kf6 9. С : с8 Ф : с8 10.
0—0, і в білих відчутна пере¬
вага в розвитку (Романишин —
Рімсдейк, міжзональний тур¬
нір, Рига, 1979).
3... Ф<І8 — f6 4. Ке5 — с4.
Ідея цього дебютного плану бі¬
лих полягає в підриванні d2 —
d3. Можливо і 4. d4 з ідеєю
*2 — f3. Розгляньте, наприклад,
Цікаву партію-мініатюру Брон-
Нітейн — Мікенас (півфінал чем¬
піонату СРСР, Ростов-на-Дону,
1941): 4... d6 Кс4 fe 6. Се2 Кеб
7. d5 Ке5 8. 0—0 К : с4 9. С : с4
Фg6 10. Cb5+ Kpd8 11. Cf4 h5
12. f3 Cf5 13. КеЗ ef 14. Ф : f3
C :c2 15. Cg5+ Kf6 16. Tael сб
17. C : f6+ Ф : f6 18. Фе2 Фd4+
19. Kphl Cg6 20. T : 18+ I<pc7
21. C : сб be 22. Kb5+ cb 23.
Ф: b5 Te8 24. Te7+. Чорні
здалися.
4... f5 : e4 5. Kbl -сЗФЇб—
g6 6. d2 — d3I Маючи перевагу
в розвитку, слід активно від¬
кривати лінії, не побоюючись
матеріальних втрат. Якщо зараз
чорні приймають жертву піша¬
ка 6... ed 7. С : d3 Ф : g2,
то 8. ФИ5+ g6 9. Фе5+ Се7
10. Се4, і білі виграють туру
6... Cf8 — Ь4 7. Cel — d2
СЬ4 : сЗ 8. Cd2 : сЗ (діагр. 22).
Чорні помітно відстали в роз¬
витку фігур і змушені захища¬
тися.
Смислов — Камишов
Чемпіонат Москви, 1944
1. е4 е5 2. Kf3 f5 3. К : е5
Фїв 4. Кс4 fe 5. КеЗ Фg6 в. d3
СЬ4 7. Cd2 С: сЗ 8. С: сЗ
d5. Інші способи захисту:
8... Kf6 9. C: f6gf 10. ds
Ф:е4+ 11. КеЗ d6 12. ФЬ5+
Kpd8 13. 0—0—0 Із сильно.о
37
атакою в білих або 8... Ке7
9. de Ф : е44- 10. КеЗ 0—0 11.
ФЬ5 Фіб 12. Сс4+ Kph8 13.
ФЬ4, і чорним важко захища¬
тися від загрози 14. Cd3.
9. Ке5 Ф!5 10. de Ф : е4+.
Ще гірше 10... de 11. Сс4 Себ
12. g4! Фїб 13. g5l ФЇ5 14.
ФЬ5+ g6 15. Фg4, і білі вигра¬
ють.
11. Се2 Kf6 12. 0—0 сб.
Спід було негайно форсувати
мобілізацію сил, нехай і ціною
пішака: 12... 0—0 13. Cf3 ФЇ5
14. С : d5 + К : d5 15. Ф : d5 +
Феб, і чорні мають за пішака
певну компенсацію у вигляді
різноколірних слонів.
13. Ch5+ Kpf8 14. Tel ФЬ4
(діагр. 23) 15. Cg6l Закріпив¬
шись на агресйвних позиціях,
білі готують смертельний удар
по лінії «е», від чого в чорних
немає задовільного захисту.
15... Кав 16. Фе2 Ch3 17.
Kf3! Чорні здалися.
РОСІЙСЬКА ПАРТІЯ
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 Kg8 — f6. У старих підруч¬
никах цей дебют називають та¬
кож «захистом Петрова» на честь
першого російського майстра
О. Д. Петрова, який дослідив
його в середині XIX ст. Ідея
цього контратакуючого ходу —
якнайшвидше мобілізувати фі¬
гури королівського флангу і
прагнути до вільного розвитку.
Однак створюється симетрична
позиція, у якій той, чия черга
ходу, володіє певною ініціати¬
вою.
3. Kf3 : е5. Інший спосіб ак¬
тивної боротьби — 3. d4! На¬
приклад, 3... ed 4. е5 Ке4 5.
Ф : d4 <15 6. ed К : d6 і тепер
7. Cd3 або 7. КсЗ з перевагою
в розвитку.
3... d7 — d6. Чорні можуть
повернути пішака й іншими спо¬
собами, але ціною надто вели¬
ких позиційних поступок:
а) 3... К:е4 4. Фе2 Фе7
5. Ф : е4 d6 б. d4 f6 7. КсЗ!
de 8. Kd5 Фdб 9. de fe 10.
Cf4 сб 11. 0—0—0 з небезпечни¬
ми загрозами.
б) 3... Фе7 4. d4 d6 5. Kf3
Ф і e4+ 6. Ce2, і чорні явно
відстають у розвитку.
4. Ке5 — f3 Kf6 : е4 5. d2 —
d4. Можливий і перехід у трохи
кращий ендшпіль : 5. Фе2 Фе7
6. d3 Kf6 7. Cg5, де білі зберіга¬
ють зайвий темп у симетрич¬
ній позиції.
5... d6 — d5. Активне про¬
довження, пов’язане з певним
ризиком, бо якщо чорні відста¬
нуть у розвитку, позиція їхня
у центрі може виявитися не¬
стійкою. Щоправда, після спо¬
кійнішого 5... Се7 6. Cd3 Kf6
чорним доводиться повністю пе¬
реключатися на захист.
6. Cfl — d3 Cf8 — е7. Чому
не 6... Cd6? Тому що білі пла¬
нують підрив с2 — с4 і пішак
d5 потребує захисту.
7. 0—0 КЬ8 — сб. Спрямо¬
вано проти загрози 8. Tel, на
що можливо 8... Cg41 і пункт
38
е4 захищений. Наприклад, 9.
С : е4 de 10. Т : е4 С : f3 11.
ф : f3 К і d4, і позиція чорних
не гірша.
8. с2 — с4! (діагр. 24). Білі
також повинні діяти активно.
Інакше чорні встигнуть закін¬
чити розвиток і зміцнити центра¬
лізованого коня.
Виникає обопільно гостра ці¬
кава позиція. Чорні можуть за¬
хищатися ходом 8... Kf6 або
грати активно. 8... Cg4, але іні¬
ціатива лишається в білих.
Єрменков — Радулоа
Врац, 1975
1. е4 е5 2. Kf3 Kf6 3. К : е5
d6 4. Kf3 К: е4 5. d4 d5 6. Cd3
Се7 7. 0—0 Cg4 8. с4 Кеб 9. КсЗ
К: сЗ 10. Ьс. У цій позиції
фігури білих розміщені актив¬
ніше, до того ж вони володіють
центром.
10... 0—0 11. Tel dc 12.
С: с4 Ка5 13. Cd3 с5 14. СаЗ
Тс8? Слід було захистити слона
е7 ходом 14... Те8.
15. Фе2 Себ? Знову неточ¬
ність. Тепер слона вже треба
було захистити ходом 15.. Кеб,
наприклад, 17. Фе4 f5 18. Фе6+
Kph8 19. Tadl з перевагою
білих.
16. Tadl cd? (діагр. 25). Непо¬
правна помилка. Білі доводять
це за допомогою тимчасової
жертви слона.
17. К : d4! С : аЗ 18. К : ев
ФІ6. Програє також і 18... fe
19. С : Ь7+ Кр : Ь7 20. Т : d8
Тс : d8 21. ФИ5+ і 22. Ф : а5.
19. С : h7+ Кр : Ь7 20.
ФЬ5+ Kpg8 21. К : f8 С : f8
22. Ф : а5 g6 23. Td3 Тс5 24.
Ф: а7 Tf5 25. Те8 Kpg7 26.
Фd4 Сс5 27. Ф : f6+ Т : f6 28.
Те2. Чорні здалися.
Фішер — Георгіу
Буенос-Айрес, 1970
1. е4 е5 2. Kf3 Kf6 3. К: е5
d6 4. Kf3 К : е4 5. d4 Се7 6. Cd3
Kf6 7. НЗ! Оскільки чорні ма¬
ють стиснуте становище, кож¬
ний розмін вигідний для них.
Тому білі не дають можливості
стати слону чорних на g4.
7... 0—0 8. 0—0 Те8 9. с4.
Захоплюючи простір.
9... Кеб 10. КсЗ h6 11. Tel
Cf8 12. Т : е8 Ф : е8 13. Cf4 Cd7
14. Фd2. У позиції чорних не¬
має слабих полів. Єдина пере¬
вага білих — перевага в про¬
сторі. Що вона дає? Можли¬
вість вільніше діяти своїми фі¬
гурами, перегруповувати їх, не
39
зустрічаючи опору з боку супер¬
ника. Повчально простежити, як
Фішер скористався з цієї пере¬
ваги.
14... Фс8 15. d5 КЬ4 16.
Ке4 К : е4. Вимушено, бо після
16... К : d3 17. К : Ї6 + руй¬
нується позиція пішаків біля
короля.
17. С : е4 Каб 18. Kd4 Кс5
19. Сс2 а5 20. Tel Фав 21. ТеЗ
Ь6 22. Tg3. Усі фігури білих
розмішені активно.
22... Kph8 (діагр. 26). 23.
Kf3t Цим ходом білі звільнили
«велику діагональ» для слона
або ферзя.
23... Фе7 Якщо 23... ФГ6,
то 24. СеЗ із загрозою 25. Cd4.
24. Фа4 Фїб 25. Ф : f6 gf.
Пішакова структура чорних
на королівському фланзі безна¬
дійна і білі легко виграють
ендшпіль.
26. Kd4 Те8 27. ТеЗ ТЬ8 28.
ЬЗ Ь5 29. cb С : Ь5 ЗО. Kf5 Cd7
31. К : h6 Tb4 32. Tg3 С : Ь6
33. С: Ь6 Ке4 34. Cg7+ Kph7
35. f3. Чорні здалися.
ЗАХИСТ ФІЛІДОРА
1. е2 — е4 е7 — е5 2. Kgl —
f3 d7 — d6. Видатний фран¬
цузький шахіст XVIII ст. Фран-
суа-Андре Філідор надавав пе¬
ревагу ходові d7 — d6, бо вва¬
жав, що фігури слід розміщу¬
вати позаду пішаків, щоб вони
не заважали їм рухатися впе¬
ред. Тому він ставив під сум¬
нів як хід 2. Kf3 (надаючи пе¬
ревагу ходу 2. Сс4), так і відпо¬
віді 2... Кеб і 2... Kf6.
3. d2 — d4. Основним не¬
доліком захисту Філідора є те,
що білі відразу і без клопотів
здійснюють це просування, яке
дає їм ініціативу в центрі та
більший простір.
3... Kg8 — f6. Вважається
найактивнішим засобом оборо¬
ни. Після 3... ed 4. К : d4 або
навіть 4. Ф : d4 Кеб 5. СЬ5
Cd7 6. С : сб! чорні здають центр
без достатньої компенсації. Па¬
сивніше і 3... Kd7 (так званий
захист Хенема). У разі ж 3...
Cg4 4. de С : f3 5. Ф : f3 de
6. Сс4 білі дістають перевагу
в розвитку (Морфі — Консуль¬
танти, Париж, 1857).
Сам Філідор пов’язував хід
2... d6 з тим, щоб тут грати
3... 15. Як переконала практика,
це продовження передчасне че¬
рез відсталість чорних у роз¬
витку. Наприклад, 4. Сс4 fe
5. К : е5! з небезпечною атакою.
4. Kbl — сЗ. Одна з ідей
ходу 4... Kf6 полягає в тому,
що в разі 4. de К : е4 5. Сс4
достатній захисі від загрози
6dl — d5 дає хід 5...с6. При¬
чому білі за бажанням можуть
застосовувати гамбітну гру, яку
запропонував майстер О. Со¬
кольський : 4. de К : е45. Kbd2l,
наприклад, 5... К : d 2 6. С : d2
de 7. Сс4!, прагнучи до пере¬
ваги в розвитку.
4... КЬ8 — d7 5. Cfl — с4.
Загрожують удари на f7 від¬
разу або після попереднього
розміну на е5.
40
5... Cf8 — e7. Тепер спокус¬
ливі комбінації не можна здій¬
снити. Наприклад:
а) 6. С : f7+ Кр : П 7. Kg5+
Kpg8 8. Кеб Фе8 9. К : с7 Og6
10. К : а8 Ф : g2 11. Tfl ed!,
і чорні переходять у контрна¬
ступ.
б) 6. de de (можливо і спокій¬
не 6. К : е5!) 7. С : f7+Kp : 17
8. Kg5-f Kpg6! 9. h4 h5, і чЬрні
мають. відбити атаку, зберіга¬
ючи матеріальну перевагу.
ЖЯЛЯ
11 Ї4ІІІ
ш * ж ш т
в) 6. de de 7. Kg5 0—0 8.
С : 17+ Т : f7 9. Кеб Фе8 10.
К : с7 Фгі8 11. К : а8 Ь5! 12.
Kd5 Cd6 13. Cg5 СЬ7, і шанси
чорних не гірші.
6. 0—0 0—0 7. 4>dl —е2
с7 — сб 8. а2 — а4. (діагр. 27).
Білі перешкоджають звільнюю¬
чому просуванню Ь7 — Ь5 і
стоять активніше.
ГІпсліс — Чом
Будапешт, 1977
1. е4 е5 2. Kf3 d6 3. d4 Kd7
4. Cc4 сб 5. 0—0 Ce7 6. de de 7.
Kg5. Завдяки цьому маневру
білі дістають перевагу двох сло¬
нів.
7... С : g5 8. ФН5 Фе7. Гір¬
ше 8... g6 9. Ф : g5 Ф : g5 10.
С '• g5, і в ендшпілі послаблен¬
ня чорних полів у разі відсут¬
ності чорнопільного слона може
призвести до небажаних наслід¬
ків
9. С: g5 Kgf6 10. Фе2 h6
II. Cd2. Точний відступ, у разі
11. Ch4 могло бути 11... g5 12.
Cg3 Kf8 з ідеєю перевести коня
на f4.
11... 0—0?! Чорним слід було
розміняти білопільних слонів
11 ... Кс5 12. f3 Себ.
12. а4 Ь6. Тепер такої мож¬
ливості в них уже немає. Ні
12 ... Кс5 буде 13.f3 Себ 14.
СЬ4! а5 15. СаЗ Kfd7 16. Kd2
з перевагою білих.
13. f3 СЬ7 14. СеЗ аб 15.
ФЇ2 Ь5 16. Cd3 Ке8 17. M2
Кс7 18. КЬЗ (діагр. 28). Білі
своїми маневрами змусили чор¬
них послабити позицію на фер¬
зевому фланзі і розставити пі¬
шаки на поля кольору їхньо¬
го слона. Це зробило слабкими
чорні поля, куди й націлився
білий кінь.
18... Кеб 19. Tfdl Tfd8 20.
Cfl Kdf8 21. Cb6 T : dl 22. Т : dl
Kd7 23. СеЗ Td8 24. Феї Kdf8
25. T : d8 Ф : d8 26. Ka5 Фс7
27 ФсЗ Kd7? Поступово позиція
чорних погіршилася, і вони не
витримали тиску, припустивши
непоправної помилки. Слід було
грати 27... Са8.
41
28. ab ab 29. C: b5 cb 30.
Ф : c7 K t c7 31. K : Ь7. Реалі¬
зація зайвого пішака для грос¬
мейстера — справа техніки.
31... Kpf8 32. Kpf2 Кре7 33.
Кре2 Каб 34. сЗ Ь5 35. Kpd3 g6
36. с4 Кс7 37. cb К : Ь5 38. Крс4
Kd6+ 39. К : d6 Кр : d6 40.
Ь4 f5 41. Сс5+ Креб 42. ef+.
Потрібна точність: білі не да¬
ють можливості супернику по¬
слабити поле е4.
42... gf 43. Ь5 е4 44. fe fe
45. Ьб Кре5 46. Ь7 Kpf4 47. Kpd4.
Чорні здалися.
НАПІВВІДКРИТІ ДЕБЮТИ
Сучасна теорія напіввідкри-
тих дебютів, які виникають піс¬
ля 1. е4 і будь-яких відповідей
чорних, крім 1... е5, викладена
в кількох томах. Як дати почат¬
ківцю компас у цьому морі ва¬
ріантів? Ми вирішили обмежи¬
тися лише загальними ідеями,
розраховуючи на самостійну
роботу юного шахіста. Розгля¬
немо коротко популярні напів-
відкриті початки.
СКАНДІНАВСЬКИЙ ЗАХИСТ
1. е2 — е4 d7 — d5. Найдав¬
ніший і найпростіший, але не
найбільш обіцяючий план бо¬
ротьби за центр.
2. е4 : d5 Kg8 — f6. Чорні
пропонують жертву пішака, бо
після 2... Ф : d5 3. КсЗ білі
виграють час для розвитку і
захоплюють ініціативу.
3. d2 — d4. Прийняття жерт¬
ви пішака: 3. с4 сб 4. dc (краще
і тут 4. d4!) 4... К : сб було б
бажаним для чорних, які б ді¬
стали можливість зміцнитися в
центрі ходом е7 — е5, а потім
швидко і вільно закінчити роз¬
виток.
3... Kf6 : d54. с2 — с4 Kd5—
Ьб. І тут чорні можуть засто¬
сувати гамбітний варіант: 4...
КЬ4 5. Фа4+ К8сб, розрахову¬
ючи на 6. d5? Ь5І Проте після
6. аЗІ чорному коню доводиться
безславно відступити на бортове
поле аб.
5. Kgl — f3! (діагр. 29). На
5. КсЗ можливо було 5... е5!
Тепер же білі мають сильний
центр і вільний розвиток.
Спассьиий — Ларсен
Монреаль, 1979
1. е4 d5 2. ed Ф: d5 3. КсЗ
Фаб 4. d4 Kf6 5. Kf3 Cf5. Мож¬
ливо і 5... Cg4, але після 6.
h3 Ch5 (розмін на f3 дає білим
ще й перевагу двох слонів) 7.
g4 Cg6 8. Ке5 з ініціативою в
білих.
6. Cd2! Не поспішаючи з рей¬
дом коня на е5, білі роблять
сильний захисно-атакуючий хід,
пропонуючи чорним розкрити
причину виведення слона на f5,
де він нічого не захищає і ні¬
кому не загрожує.
6... Kbd7? З розвитком цього
коня не слід поспішати. Треба
42
було грати обережніше: 6... сб,
наприклад: 7. Сч^4 еб 8. Фе2
СЬ4 9. аЗ Cg4 10. 0^0—0 С : сЗ
11. С : сЗ Oh5 (Псахіс —Ку-
раїца, Врнячка-Баня, 1981).
7. Сс4 сб 8. Фе2І Кожним хо¬
дом білі мобілізують свої сили.
Перевага їх у розвитку стає
загрозливою. Звичайно, само¬
губством було б взяття пішака
с2: 8... С J с2 9. Ке5 еб 10.
К: f7l Ще якось можна було
триматись після 8... Фс7 9.
Ке5 еб. Після ходу в тексті
білі здійснюють тематичний у
таких ситуаціях прорив.
8... еб? 9. d5t cd 10. К : d5
Фс511. Ь4. Можливо, ще краще
було 11. СЬ4, не допускаючи
пішакових послаблень.
11... Фс8 12. К : f6+ gf 13.
Kd4 Cg6 14. h4 h5 15. f4 Ce7
16. Th3. Перешкоджаючи ро¬
кіровці в короткий бік: 16...
0—0 17. f5 ef 18. Tg3 (звичайно,
не 18. Ф : е7? через 18... Те8І)
Kph7 19. К: f5 із сильними
загрозами.
16... Фс7 17. 0—0—0 ФЬ6.
Погано було і відразу рокіру¬
вати в довгий бік: 17... 0—0—0
18. f5.
18. Cel 0—0—0 (діагр. ЗО)
19. КЬ5! Білі своєчасно пере¬
ходять до атакуючих дій, за¬
грожує Gel — f2.
19... КЬ8 20. Т: d8-f Кр : d8
21. Cf2 Фсб 22. С : а7 Kd723. аЗ!
Повчальний хід. Спасський діє
за порадою Німцовича, який ре¬
комендував після вдалого напа¬
ду консолідувати свої сили. Піс¬
ля такої консолідації друга хви¬
ля атаки стає вже вирішальною.
23... Фе4 24. СеЗ Cf5 25. Tg3
Фсб 26. Kd4 Фа4 27. К : f5! Не
звертаючи уваги на спроби чор¬
них.
27... Ф : аЗ+ 28. Kpdl Фа1+
29. Ссі С: Ь4 ЗО. СЬ5 КЬ6 31.
Фе4 Фаб 32. Ф :Ь7! Чорні зда¬
лися.
ФРАНЦУЗЬКИЙ ЗАХИСТ
1. е2 — е4 е7 — еб. Чорні
на мить поступаються центром,
щоб відразу ж його атакувати
ходом d7 — d5.
2. d2 — d4 d7 — d5. Пішак
e4 під ударом. Білі повинні те¬
пер його розміняти, просунути
на е5 або захистити.
3. Kbl — d2. Застосовують і
3. КсЗ, але тоді чорні можуть
грати 3... СЬ4, відновлюючи на¬
пад на пішака е4. У разі 3. ed ed,
завдання чорних полегшуються,
ніщо не перешкоджає розвитку
їхніх фігур. Передчасно 3. е5
с5І, і чорні без витрат часу
підривають пішаковий ланцюг
білих і починають активні дії.
Хід е4 — е5 у французькому
захисті доцільний, як правило,
тоді, коли робиться у відповідь
на хід чорних Kg8 — f6, тобто
з виграшем темпу.
3... с7 — с5 4. е4 : d5 еб : d5.
Продовження 4... Ф : d5 буде
недоцільним тому, що білі ви¬
граватимуть час, нападаючи з
темпом на чорного ферзя. Те¬
пер же складається позиція, де
білі рано чи пізно можуть після
розміну d4 : с5 створити в та-
43
бьрі чорних ізольованого піша¬
ка d5. Його перевага в тому, що
він — центральний, при нагоді
може стати опорою для чорної фі¬
гури на пункті е4. Недоліком е
не тільки те, що його можна за¬
хищати лише фігурами, а й
те, що пункт d4 стає сильним
пунктом для білих фігур.
Карпов — Ульман
Мадрід, 1973
1. е4 еб 2. d4 d5 3. Kd2 с5
4. ed ed 5. Kgf3 Кеб 6. Cb5 Cd6
7. dc. Точній хід. Якщо 7. 0—0,
то після 7... cd 8. К : d4 чорні
можуть виграти пішака —8...
С : И2+ 9. Кр : Ь2 ФИ4+ 10.
Kpgl Ф: d4. Після 8. КЬЗ білі
надто рано визначають пози¬
ції своїх коней.
7... С: с5 8. 0—0 Ке7 9.
КЬЗ Cd6. Інша можливість:
9...СЬб. На це білі здійснюють
той самий план, що і в партії —
розмін чорнопільних слонів. На¬
приклад, ІО.Теї 0—0 11. СеЗ
Q4 12. С і Ь6 Ф: Ь6 з перева¬
гою.
JO. Cg5 0—0 11. СН4. «Ідея
ходу досить проста. Вигоди по¬
зиції білих пов’язані з наяв¬
ністю в суперника ізольованого
ферзевого пішака «d». Щоб ско¬
ристатися з цієї слабкості, тре¬
ба поліпшити позицію, розмі¬
нявши хоча б частину легких
фігур, і в першу чергу — чорно-
пільного слона, який «тримає зо¬
ну» навколо пішака d5» (А. Кар¬
пов).
П... Cg4. Чорні продовжу¬
ють боротьбу за пункт d4, ви¬
користовуючи зв’язку коня f3.
12. Се2 Ch5 13. Tel ФЬб 14.
Kfd4 Cg6 15. сЗ. Білі у свою
чергу надійно зміцнили опор¬
ний центральний пункт, який
є ключовим в аналогічних по¬
зиціях.
15... Tfe8 16. Cfl Се4 17. Cg3.
Хоча білі і не поспішали з роз¬
міном слонів, але про свою ідею
не забули і чекають слушного
моменту.
17. С : g3 18. hg а5? Внаслі¬
док цього створюється додат¬
кове послаблення. Обережніше
було 18... Tad8.
19. а4 К : d4 20. К : d4 Кеб.
Не можна брати пішака на Ь2
через 21. КЬ5, загрожуючи 22.
Кс7 і 22. Те2.
21. СЬ5 Ted8 (діагр. 31).
22. g4! І Чемпіон світу в записах
поставив поруч з цим ходом два
знаки оклику. «Білим удається
зазирнути в майбутнє. А в най¬
ближчому майбутньому відбу¬
деться перехід до важкофігур-
ного ендшпіля з присутністю
білопільних слонів. Рухомість
чорного слона обмежена власним
пішаком d5, тепер же і мій пі¬
шак g4 обмежуватиме його. Мо¬
жуть заперечити: але й ви ж
ставите пішака на поле кольору
слона І Це справді так, але мій
слон «працює» на інших діаго¬
налях». (А. Карпов).
22... К : d4 23. Ф : d4 Ф : d4
24. cd. Так трансформувалася
позиційна перевага білих: із
44
статичної (надійне Ьшіодіння
пунктом d4) вона стала динаміч¬
ною (білі стоять значно актив¬
ніше). Але така трансформація
не полегшила становища чорних.
24... Тас8 25. f3 Cg6 26. Те7
Ь6 27. Tael h6 28. Tb7 Td6 29.
Тее7. Білі захопили турами сьо¬
му горизонталь, і справи чор¬
них стають зовсім кепськими.
29... Ь5 ЗО. gh С: h5 31. g4
Cg6 32. f4 Tcl+ 33. Kpf2 Tc2+
34. КреЗ Се4 35. Т : f7 Tg6. Чор¬
ним доводиться захищати пункт
g7, тому їм не вдається налаго¬
дити активної контргри.
36. g5 Kph7 37. Tfe7 Т : Ь2 38.
Се8 ТЬЗ+ 39. Кре2 ТЬ2+ 40.
Kpel Td6 41. Т : g7+ Kph8 42.
Tge7. Чорні здалися.
Карпов — Вагами
Скопле, 1976
I. е4 еб 2. d4 d5 3. Kd2 с5 4.
ed ed 5. Kgf3 аб. Продовження
спрямоване на те, щоб не дати
можливості білим розвинути
слона на Ь5. Крім того, після
с5 — с4 чорні вже готові під¬
кріпити свого пішака ходом
Ь7 — Ь5. Серйозним недоліком
продовження є відставання в
розвитку.
6. dc С: с5 7. КЬЗ СЬ6 8.
Cd3 Ке7 9. 0—0 КЬсб 10. Tel
Cg4. І в цій партії основна бо¬
ротьба ведеться навколо пунк¬
ту d4.
II. c3h6 12. h3 Ch5 13. СеЗ.
Відома вже читачу стратегіч¬
на ідея. Чорні не можуть без
Шкоди уникнути розміну СЛО¬
НІВ. оскільки ще більше від¬
стануть у розвитку.
13... 0—0 14. С : Ьб Ф : Ьб
15. Фе2 Tfd8 16. Tadl а5.
"орні роблять спробу дістатися
До слабкого пішака білих на Ь2.
Але несподівано виявляється,
що його захист не входить у
плани Карпова.
17. СЬІ С : f3 18. Ф : f3 а4
19. Kd4 Ф : Ь2 20. К : сб. Цим
розміном білі віддаляють від
чорного короля останню фігуру,
що його захищала.
20... К : сб 21. ФІ5 g6 22.
ФЇ6. Із загрозою 23. С: g6, руй¬
нуючи прикриття чорного ко¬
роля, одночасно білі захистили
пішака сЗ, що дає змогу їм
тримати поки що «в офсайді»
ферзя чорних.
22.. Td7 (діагр. 32). Чорні
захистилися від однієї загрози,
але не побачили іншої...
23. Cf5! Слон недоторканий.
На 23... gf було б 24. Td3 f4
25. Ф : f4 з невідпорними загро¬
зами.
23... Те7 24. Т : е7 К : е7
25. Cd3 Kf5. Єдиний хід. На
інший відступ коня білі завда¬
ють удару слоном на g6. Не
рятує і 25... Kpf8. 26. Tbl Ф :а2
27. Т : Ь7 з наступним 28. С :g6,
а також 25... Те8 26. Tel Ф$3
27. СЬ5.
26. С : f5 gf 27. Tel. Щоб не
дати можливості турі суперни¬
ка перейти на сильну позицію
маневром Та8 — аб — g6.
27... Ф : а2 28. Ф s Н6. Не
вело до мети 28. ТеЗ, на що,
45
очевидно, і розраховував Ва-
ганян. Тоді чорні можуть за¬
стосувати варіант, який веде до
нічиєї: 28... {4 29. Ф : f4 ФЬ1 +
30. Kph2 аЗ! 31. Tg34^g6 32.
Т : g6+ fg, і сильний прохід¬
ний пішак аЗ рятує чорних.
28... аЗ 29. ♦g5+ Kpf8 ЗО.
ФЇ6 Kpg8 31. Ф : f5 ФА2 32.
Те7 Tf8 33. Фg4+ Kph7 34. Те5
ФЬб 35. Th5 Та8 36. ФЇ5+ Kpg7
37. Т : h6 Кр : h6 38. ФЇ6+КрЬ7
39. Ф : f7+ Kph8 40. Ф : Ь7.
Чорні здалися.
Таль — Портіш
Монреаль, 1979
I. е4 еб 2. d4 d5 3. Kd2 с5
4. ed ed 5. СЬ5+. З метою спо¬
чатку розвинути слона з темпом,
а потім дати шах ферзем на е2,
який змушує чорних розмір¬
ковувати над тим, чи переходи¬
ти в ендшпіль після Ф(і8 — е7,
чи поставити слона на найкра¬
ще поле і тимчасово пожерт¬
вувати пішака с5.
5... Cd7 6. Фе2 + Се7 7. dc
Kf6 8. КЬЗ 0—0 9. Kf3 Те8 10.
СеЗ аб. До серйозної переваги
білих веде 10... С : с5 11. К:с5
Фа5+ 12. Фс12 Ф : Ь5 13. 0—
0—0 (Карпов — Корчной, Ба-
гіо, 1978).
II. Cd3. Звичайно, розмін
слонів у даній ситуації лив во¬
ду на млин чорних, бо позбав¬
ляв їх будь-яких проблем, по¬
в’язаних з розвитком і повер¬
ненням пішака.
11... Са4 12. Kfd4 Kbd7 13.
0—0—о К : с5 14. Kf5 Cf8 15.
К : с5 С : с5 16. ФЇЗ С : еЗ+
17. К : еЗ Тс8. Позиція стабі¬
лізувалася, і можна зробити
певні висновки. Завдяки плану
з довгою рокіровкою білі краще
мобілізували свої сили, проте
становище їхнього короля виг¬
лядає не досить певним. Що ж
переважить?
18. Cf5. Насамперед білі хо¬
чуть визначити позицію чорної
тури. Якщо вона відступить по
восьмій горизонталі, це озна¬
чатиме фіаско в задумі чорних.
Якщо піде по вертикалі «с», то
опиниться в небезпеці...
18... Тс5 19. Td4 Ссб (діагр.
33). 20. Ь4. Рішуча відповідь,
але послідовна.
20... ТЬ5 21. а4 ТЬ6? Краще
було віддати якість у іншому
варіанті: 21. Т: Ь4 22. Т: Ь4 d4
23. ФАІ de 24. Ф : d8 Т : d8 25.
fe С : g2, і білим не так просто
довести свою перевагу.
22. а5 ТЬ5 23. ФЇ41 Не слід
поспішати. Після 23. Cd3 удар
на Ь4 вигравав у силі. Тепер
турі все одно не втекти, тому
взяти її можна у вигіднішій си¬
туації.
23... Ьб 24. Cd3 ba 25. С : Ь5
аЬ5 26. Thdl ab 27. КрЬ2 Фс8
28. Т : Ь4 Ке4 29. Td3. Білі на¬
дійно захистили пункт «сЗ».
29... Кс5 ЗО. ТаЗ Ка4+ 31.
Kpcl Cd7? Після 31... h6 білим
було не легко реалізувати
невелику матеріальну nepjeeary.
Тепер чорні втрачають темп і
все швидко закінчується.
46
32. 4>d6 Себ. Заплановане
чорними 32... Cf5 не можна
здійснити через 33. Т : Ь5 Т:
еЗ 34. ТЬ8.
33. Td3 h6 34. Tf4 Феб 35.
Ф : еб fe 36. Kg4 е5 37. Tf5 Кс5
38. ТеЗ Cd7 39. Т : е5. Чорні
здалися.
Карпов — Остос
Валетта, 1980
1. е4 еб 2. d4 d5 3. Kd2 Kf6
4. e5 Kfd7 5. Cd3 c5 6. c3.
Визначилися плани сторін: білі
мають перевагу в просторі і вес¬
тимуть атаку на королівському
фланзі, сфера дій чорних —
атака на пішака d4.
6... Кеб 7. Ке2 cd 8. cd f6.
Чорні вирішили підірвати пі¬
шаковий ланцюг суперника з
іншого боку. Але ще Німцовгіч
переконливо довів, що такий
спосіб не дає полегшення. За¬
мість блокуючого пішака е5 цей
пункт надійно контролюють бі¬
лі фігури. І якщо наглядати
за ним вправно, то чорні посту¬
пово гинуть від задухи.
9, ef К : f6. Логічніше 9...
Ф : Ї6, щоб провести звільню¬
ючий хід еб — е5. Хоча і він
не в усіх випадках дає чорним
рівноцінну гру, бо після роз¬
міну в них залишається ізольо¬
ваний пішак на d5.
10. Kf3 Cd6 11. 0—0 Фс7 12.
КеЗ аб 13. Cg5 0—0 14. Ch4
Cd7 15. Tel Tae8 16. Tel. Роз¬
виваючи свої фігури, чемпіон
світу і на хвилину не забуває
про пункт е5.
16... ФЬ8 17. Cbl Kph8 18.
аЗ Cf4 19. Тс2 Kg4 20. НЗ КН6
(діагр. 34). 21. Cg5! Розмін чор¬
нопільних слонів ще більше під¬
креслить слабкість ключового
пункту чорних.
34
■ІШАК
*
21... Kf5 22. С: f4 Ф : f4
23. Ке2 Фаб 24. Td2I Знову
білі не дають провести еб — е5.
24... Tf6 25. КеЗ Tef8 26. Ке5
Се8 27. К : сб С : сб 28.Фе2 ФГ4
29. С : f5 Т : f5. Білі розміняли
майже всі легкі фігури, лишив¬
ши собі «гарного» коня проти
«поганого» слона чорних.
ЗО. ФеЗ ФЬ4 31. ФйЗ Фf6
32. Kdl Tf4 33. Те5 Ь6 34. КеЗ
Cd7 35. Kg4 Фа8 36. ТеЗ Фа5
37. ТеЗ Се8 38. Ке5. З цього
поля кінь може принести най¬
більші неприємності чорним.
38... Ch5 39. Kd7f, і білі
починають заключну атаку.
39... T8f5 40. Тс8+ КрЬ7
41. Ь4 ФЬ5 42. Тс7 Tf7 43. Kf8+
Kpg8 44. К : еб Фе8 45. К : g7I
Чорні здалися.
Бронштейн — Баршаусиас
Вільнюс, 1947
1. е4 еб 2. d4 d5 3. Kd2 Кеб
4. Kgf3 Kf6 5. e5 Kd7 6. КЬЗ f6.
Чорні, відмовляючись від під¬
риву с7 — с5, починають тиск
з іншого боку. Як і в поперед¬
ній партії ключ до позиції —
пункт е5.
7. СЬ5І Отже, білі починають
боротьбу за нього — вони роз¬
мінюють свого слона, який не
може взяти іншої участі в цій
47
боротьбі, на одного з конів,
що захищає пункт е5.
7... аб 8. С : сб Ьс 9. 0—0 с5
(діагр. 35). Здавалося б, попе¬
редній розмін став на користь
чорних, бо вони мають можли¬
вість двічі здійснити підрив
сб — с5 і с7 — с5, руйнуючи
центр білих. Але чорні забули
про один з найістотніших фак¬
торів у шахах — про час. Адже
вони вже зробили три зайвих
темпи (б... f6, 7... аб, 9... с5),
і перевага білих у розвитку
стала істотною
10. с4І сб. У цій позиції
чорні могли також взяти од¬
ного з трьох пішаків суперни¬
ка, виникало безліч варіантів,
але всі вони були на користь
білих.
11. ef gf. На 11... Ф : f6
могло бути 12. cd cd 13. dc К : с5
14. К : с5 С : с5 15. Фс2 Фе7
16. Ь4, і білі виграють.
12. Фе2 Kpf7 13. Tel КЬб 14.
К : с5 С : с5 15. dc К : с4 16.
ЬЗ Ка5 17. Ке5+! Мотив бо¬
ротьби за пункт е5 знову вини¬
кає. Білі рішуче захоплюють
його: адже взяти коня немож¬
ливо через ФЬ5+ і Ch6.
17... Кре7 18. Cd2 Kpf8 19.
ФЬ5 fe20. Ch6-f. Чорні здалися.
ЗАХИСТ КАРО-КАНН
1. е4сбНа відміну від фран¬
цузького захисту чорні роблять
хід d7 — d5, не запираючи сво¬
го білопільного слона. З іншого
боку, якщо в них виникає пот¬
реба просунути пішака на с5,
доводиться втрачати на це темп.
2. d4 d5 3. КсЗ. Ще одна
вигідна для білих відмінність
від французького захисту: не
видно, як чорні можуть з ко¬
ристю для себе підтримати на¬
пруження в центрі. їм треба
розвивати фігури королівсько¬
го флангу. На 3... Kf6 буде
4. е5, і чорні втрачають багато
часу. В разі 3... еб виникає
французький захист з втраченим
для чорних темпом на с7— сб
(замість с7 — с5). Якщо ж 3...
g6, то 4. Kf3 Cg7 5. Cf4, і білі
дістають перевагу в просторі
або в розвитку. Тому чорні
змушені розрядити напруження
в центрі.
3... d5 : е4 4. К : е4 Cf5.
У цій позиції чорні мають ще
дві відповіді: 4... Kf6 і 4... Kd7.
Але кожна з них має і свої не¬
доліки. При 4... Kf6 5. К :f6 +
чорні змушені погіршити пі¬
шакове розміщення, а при 4...
Kd7 чорні відстають у розвитку.
5. Kg3 Cg6 6.Н4 h6 7. КЇЗ.
З цього моменту білі весь час
прагнутимуть захопити конем
важливий центральний пункт е5,
а чорні всіма способами проти¬
діють цьому.
7... Kd7 8. h5 Ch7 9. Cd3.
Чорного слона, який займає ак¬
тивну діагональ, бажано міня¬
ти.
9... C: d3 10. Ф :йЗ Фс7.
Чорні в свою чергу повинні пе¬
решкодити білому слону вийти
на f4. Щоправда, у випадку
48
10... Kgf6 11. Cf4 чорні можуть
ходом 11... Фа5+1 змусити сло¬
на до повернення на d2, бо у
випадку 12. сЗ білим складно
буде здійснити заплановану дов¬
гу рокіровку. Після 12. Cd2
Фс7 гра зводиться до основного
варіанта.
36
11. Cd2еб 12. 0—0—00—0—0
(діагр. 36). Надалі білі готу¬
ють вторгнення конем на е5.
Чорні прагнуть до підриву сб—
с5, щоб поступово нейтралізу¬
вати перевагу суперника в про¬
сторі та розвитку фігур.
Білявський — Ларсен
Тілбург, 1981
1. е4 сб 2. d4 d5 3. КсЗ de
4. К: е4 Cf5 5. Kg3 Cg8 6. h4
h6 7. Kf3 Kd7 8. h5 Ch7 9. Cd3
C:d3 10. Ф : d3 Kgf6 11. Cf4
еб. Чорним слід було дати шах
на а5, але в Ларсена інші на¬
міри.
12. 0—0—0 Се7 13. Ке5 а5.
Зовні вражає недоцільність цьо¬
го плану, адже чорні відстали
в розвитку, до того ж мають
пасивну позицію. Але спросту¬
вати цей план до даної партії
не вдавалося.
14. Thel а4 (діагр. 37) 15.
Kg6! Позиція визріла для ак¬
тивних дій.
15.... Kd5. Коня брати не
можна: 15... fg 16. Ф : g6+
Kpf8 17. Т : eS, і немає захисту
від 18. Kf5.
16. Kf5 Cf8. Красивий мат
був би, якщо б чорні взяли сло¬
на: 16... К : f4 17. К : g7x.
17. Cd6 Tg8 18. с4 Kb4 19.
ФЬЗ fg. Взяття коня веде до
швидкого закінчення партії, але
врятувати її чорні вже не мо¬
жуть.
20. Т: е6+ Kpf7 21. hg+
Кр : еб 22. Те1+ Ке5 23. С : е5.
Чорні здалися.
Таль — Хюбнер
Монреаль, 1979
1. е4 сб 2. d4 d5 3. КсЗ de 4.
К : е4 Of5 5. Kg3 Cg6 6. h4 h6
7. Kf3 Kd7 8. h5Ch7 9.Cd3 C : d3
10. Ф : d3 Kgf6 11. Cf4 Фа5+
12. Cd2 Фс7 13. 0—0—0 еб
14. Ke4 0—0—0 15. g3. Білі
намагаються розмістити свого
слона все-таки на f4, після чого
чорний король відчуватиме себе
не дуже зручно.
15.... К : е4. Прагнення чор¬
них розміняти конів зрозуміле,
але треба було зробити це в де¬
що інший спосіб: 15... Кс5
16. К : с5 С : с5, хоч і тут мі¬
німальна перевага на боці білих.
Після 15... с5 16. Cf4 с4 17.
*/, 3 3.7
49
Фе2 Фсб 18. К : f6 gf (Цешков-
ський — Каспаров, Тбілісі,
1978) білі ходом 19. d5 дістали
дуже перспективну позицію.
16. Ф : е4 КЇ6? Типова по¬
милка для аналогічних ситуа¬
цій. Контроль з пункту е5 зні¬
мати чорним не слід.
17. Фе2 с5? І цей прорив,
тематичний для гри чорних
у цьому варіанті, у даній ситу¬
ації є невдалим — надто вже
розкривається позиція короля.
18. dc С : с5 19. ТН4! Білі
вводять у бій туру, створюючи
загрози 20. Тс4 і 20. Ь4. Єдиний
захист у чорних був 19.. Фе7
20. Тс4 КрЬ8.
19... КрЬ8 20. Cf4 Cd6 21.
Т : d6 Т : d6 (діагр. 38) 22. Ке5!
Несподіване рішення. Білі самі
перекривають діагональ слону.
Проте захиститися від двох за¬
гроз 23. К : f7 і 23. Кс4 задо¬
вільно чорним не вдається. Хюб-
нер ще обирає порівняно най¬
краще продовження.
22... Кра8 23. Кс4 Ке8 24.
Tg4 Фе7 25. К : d6 К s d6 26.
Т : g7. Білі виграли важливого
пішака. Чорні не встигають роз¬
почати контратаку.
26... Kf5 27. Tg4 Td8 28.
Се5. Перш ніж перейти до рі¬
шучих дій, білі зміцнюють по¬
зицію свого короля.
28... f6 29. СеЗ е5 ЗО. ЬЗ аб
31. КрЬ2 Феб 32. Фс4. Білі
користуються тим, що будь-який
розмін ферзей означає для чор¬
них капітуляцію.
32... Фе8 33. Tg6 Тс8 34.
Фа4! Фй8 35. Фе4 Kd6 36. ФгіЗ
Фс7 37. СЬ4. Білі не поспішають
забирати пішака на f6, що після
37. Т . f6 КЬ5 давало можли¬
вість чорним чинити опір.
37... КЬ5 38. Т : f6 а5 39.
Cd6 К : d6 40. Т : d6 е4 41. Фй2.
Чорні здалися.
Таль — Майлс
Порц, 1981/1982
1.е4 сб 2. d4 d5 3. Kd2 de 4.
K: e4 Kd7 5. Kf3. Можливі й
інші продовження, наприклад
5. Сс4.
5... Kgf6 6. Kg3 еб 7. Cd3 Се7.
Краще було 7... с5.
8. Фе2 0—0 9. 0—0 Ьб 10.
с4 СЬ7 11. Cf4. На цій діагоналі
слон займає дуже сильну по¬
зицію, заважаючи чорним фі¬
гурам взаємодіяти.
11... Те8 12. Tadl с5 13. dc
be 14. Ке5! Білі починають вті¬
лювати свою позиційну пере¬
вагу. /
14... ФЬ6 15. С : h7+ К : Ь7.
Погано 15... Кр : Ь7 через 16.
Т : d7 К : d7 17. ФЬ5+, і білі
виграють.
16. Т: d7 g6 17. Ь4 Сс8 18.
Ьс Ф :с5 19. Ке4 ФЬб 20. ФЇЗ
ФЬ2 (діагр. 39). Не можна 20...
С : d7 через 21. СеЗ.
21. K:f7! Фg7 22. Kh6+
Kph8 23. Тс7 Tf8 24. Т: е7.
Чорні здалися. На 24... ф : е7
вирішує 25. Се5 f, а якщо 24...
Т : f4, то 25. Т : g7 Т : f3 26.
Tg8x.
so
СІЦІЛІАНСЬКИЙ ЗАХИСТ
1. е2 — е4 с7 — с5. Відпо¬
відь чорних не можна назвати
ні атакуючим, ні захисним хо¬
дом. Це — позиційний хід. Чор¬
ні беруть під контроль централь¬
ний пункт d4. Білі тепер можуть
або готувати і здійснювати ак¬
тивне продовження d2 — d4, або
відмовитися від нього, обмежив¬
шись розвитком фігур.
Якщо білі відмовляються від
d2 — d4, то їм слід протидіяти
ходу чорних d7 — d5 ходом 2.
КеЗ з наступним g2 — g3 і
Cfl — g2. В їхні плани входить
розвиток ходом d2 — d3, потім
Kgl — е2 (або Ї2 — f4 з наступ¬
ним Kgl — f3) і 0—0. Це є так
званий закритий варіант. За¬
лежно від того, як діють чорні,
білі готують активні дії на коро¬
лівському фланзі (І2 — f4 —f5)
або в центрі (відведення коня
сЗ, потім с2 — сЗ і d3 — d4).
Якщо ж білі прагнуть до
негайного d2 — d4, то їм пот¬
рібно зробити підготовчий хід
с2 — сЗ або Kgl — f3, бо в ра¬
зі негайного 2. d4 cd 3. Ф : d4
Кеб чорні виграють темп для
роз витку.
Хід 2. сЗ застосовують рід¬
ко, бо чорні можуть активно
протидіяти планам суперника,
заважа ючи їм створити пішако¬
вий центр. Наприклад, 2... d5
(можливо і 2... Kf6) 3. ed Ф : d5,
і білі не можуть виграти темп,
нападаючи конем на ферзя, а
після 4. d4 еб чорні швидко за¬
кінчують розвиток.
2. Kgl — ЇЗ. Найпопуляр-
ніше і найактивніше продов¬
ження. Тепер чорні можуть за¬
стосувати різні варіанти у від¬
повідь на підготовлене білими
захоплення центру.
І. ВАРІАНТ ДРАКОНА
У цьому варіанті застосову¬
ють ходи g7 — g6 і Cf8 — g7.
Відомий російський майстер
Ф. І. Дуз-Хотмирський ще на
початку XX ст. звернув увагу,
що пішаковий ланцюг чорних
нагадує конфігурацію зірок у
сузір’ї Дракона, що й спону¬
кало його запропонувати таку
назву. Але шахісти пишуть цю
назву на відміну від назви су¬
зір’я, з маленької літери, тому
що ототожнюють її з міфічним
багатоголовим змієм.
До варіанта дракона при¬
ходять трьома способами:
а) 2... g6;
б) 2... Кеб 3. d4 cd 4. К : d4
g6;
в) 2... d6 3. d4 cd 4. K : d4
Kf6 5. Kc3 g6.
Спільною ознакою в них ли¬
шається розвиток слона на g7,
звідки він активно діє на всій
великій діагоналі. Одним з не¬
доліків цього розвитку є те, що
внаслідок ходу g7 — g6 білі мо¬
жуть маневром h2 — h4 — h5
створити загрозу розкриття лі¬
нії «Ь», що особливо небезпечно
для чорних, коли король їх
рокірує в короткий бік. Урахо¬
вуючи це, білі у відповідь на
будь-який план чорних у ва¬
51
ріанті дракона можуть реагу¬
вати простим і агресивним роз¬
витком за схемою: Ссі — еЗ,
І2 — f3, Ф(11 — d2, Cfl — с4,
0—0—0 (у тій чи іншій послідов¬
ності цих ходів) з наступним
штурмом на королівському
фланзі.
Наведемо один з можливих
варіантів.
2... d7 — d6. Найсучасніша
послідовність ходів у варіанті
дракона запропонована півсто¬
ліття тому. Інші продовження
беруть свій початок ще із се¬
редини XIX ст.
Утримуючись від ходу с17 —
d6, чорні можуть спробувати
провести з часом відразу d7 —
d5. Наприклад, 2... Кеб 3.
d4 cd 4. К : d4 g6 5. КеЗ Cg7
6. СеЗ Kf6 7. f3 0—0 8. Фй2 d5!,
і чорні, активно розвинувши
свою гру, перехоплюють іні¬
ціативу. Але це сталося лише
тому, що білі ніяк не протиді¬
яли задумам суперника. У них
е не один спосіб перешкодити
просуванню d7 — d5.
Білі повинні здійснювати
свій план розвитку, вміло мі¬
няючи послідовність ходів за¬
лежно від вимог позиції. Спро¬
буємо хоча б у відповідь на7...
0—0 замість 8. Od2 зіграти
8. Сс4І, і в чорних немає нічого
кращого, ніж 8... d6, що змушує
їх відмовлятися від агресивних
намірів. Уже у відповідь на
4... g6 білі за бажанням можуть
застосувати і хід 5. с4 (атака
Мароці, названа на честь ви¬
датного угорського гросмейсте¬
ра), встановлюючи надійний кон¬
троль за пунктом d5.
3. d2 — d4 с5 : d4 4. Kf3 : d4
Kg8 — f6. Викликаючи відпо¬
відь Kbl — сЗ, чорні перешкод¬
жають атаці Мароці.
5. Kbl — сЗ g7 — g6 6.
Cel — еЗ. У білих є й інші пла¬
ни. Наприклад, 6. Ї4 з ідеєю
е4 — е5. Або 6. Се2 з наступ¬
ним 0—0 і позиційною грою.
6... Cf8 — g7. Чорні уника¬
ють пастки: 6... Kg4? 7. СЬ5+!
7. 12 — f3 0—0 8. Фй\ — d2
КЬ8 — сб (діагр. 40). Основна
позиція атаки,запропонованої
для білих видатним радянсь¬
ким теоретиком Всеволодом Ра-
узером. Тепер білі можуть гра¬
ти відразу 9. 0—0—0 з наступ¬
ним штурмом на королівському
фланзі. Білі повинні тоді ра¬
хуватися з гамбітним продов¬
женням 9... d5: чорні, жертву¬
ючи пішака, дістають контр¬
гру завдяки відкритим лініям
на ферзевому фланзі, де стоїть
білий король.
Граючи 9. Сс4, білі можуть
перешкодити d6 — d5 і лише по¬
тім рокірувати в довгий бік.
Чорні можуть спробувати вико¬
ристати цей темп для фігурної
контргри на ферзевому фланзі
маневром Сс8 — d7, Та8 — с8
або Ф(і8 — а5 і Tf8 — с8, Кеб—
е5 — с4.
Починається захоплююча
обопільно гостра боротьба.
52
Білявський — Гуфельд
Новосибірськ, 4976
I. е4 с5 2. Kf3 d6 3. d4 cd
4. K: d4 Kf6 5. КсЗ g6 6. СеЗ Cg7
7. f3 0—0 8. 4>d2 Kc6 9. Cc4
Cd7 10. h4 Tc8. Інколи розви¬
вають на c8 туру королівського
флангу, але для цього треба
спочатку ввести в бій ферзя,
що не завжди вигідно чорним.
II. СЬЗ Ке5. Застосовують
чорні й 11... 1і5 з тим, щоб тим¬
часово загальмувати продов¬
ження h4 — h5, намагаючись за
цей час створити контрзагрози.
12. 0—0—0. Не приносять
успіху спроби перемогти прямою
атакою: 12. Ь5 та 12. Ch6. Чор¬
ні захищаються за допомогою
тематичної жертви якості. На¬
приклад, 12. h5 К : h5 13. g4
Т : сЗ! або 12. Ch6 С: Ьб 13.
Ф : h6 Т : сЗ! в обох випадках
з одинановими шансами.
12... Кс4 13. С : с4 Т : с4
14. g4. Інший план атаки перед¬
бачає жертву пішака 14. h5.
14... Фс7 15. Ь5 Тс8. Чорні
строїли важкі фігури по лінії «с».
16. hg fo 17. Kpbl Ь5? Надто
оптимістичний підхід до пози¬
ції. Треба було грати 17... Фа5.
Тепер же білі першими встига¬
ють створити загрози.
18. Kd5! з метою ліквідації
коня f6 — основного захисника
короля.
18... K: d519. ed ФЬ7 20. ФЬ2
Kpf7. Тепер не можна 21. Ф: h7
Th8, і втрачається ферзь. Та
білі заходять з іншого боку.
21. ФЇ4+ Kpg8 (діагр. 41)
22. Т : Ь7! Ф : d5. Після 22...
Кр : Ь7 23. ФЇІ від мата немає
порятунку.
23. Т : g7 -Ь І Тепер білі ви¬
грають ферзя при триваючій
атаці.
23... Кр : g7 24. Kf5+ С : !5
25. ФЬ6+ Kpf7 26. Т : d5C : с2+
27. Краї Ь4 28. ЬЗ ТсЗ 29. Td2
а5 30. Cg5 Kpg8 31. Т: с2 Т : с2
32. Ф : g6+ Kpf8 33. Ch6x
Карпов — Майлс
Лондон, 1982
1. е4 с5 2. Kf3 d6 3. d4 cd
4. K : d4 Kf6 5. КсЗ g6 6. СеЗ
Cg7 7. f3 0—0 8. Фгі2 Kc6 9. g4.
Цей хід має на меті не дати про¬
вести чорним d6 — d5 (на це
буде 10. g5).
9... Себ. Чорні дають можли¬
вість суперникові розміняти ко¬
ня на слона і погіршити їм
пішакову структуру після 10.
К : еб fe, але в цьому разі на¬
дійно захищено пункт d5. Тому,
очевидно, Карпов відмовився від
розміну.
У іншій партії цього самого
ж турніру Карпов —Местел чор¬
ні продовжували 9... К : d4 10.
С : d4 Себ, але після 11. Kd5
С : d5 12. ed Тс8 дістали гірші
шанси.
10. 0—0—0 к : d4 11. С :d4
Фа5 12. аЗ ТаЬ8 13. h4 Tfc8.
14. Kd5 Ф : d2+ 15. Т : d2
С: d5. І після 15... K : d5 16.
ed С : d4 17. T : d4 Cd7 пози¬
ція білих поліпшувалася.
16. ed аб 17. Се2 Kd7 18. f4
Кс5 19. Th3 Тс7 20. ТеЗ Ь5 21.
53
42
С : g7 Кр : g7 22. Td4 a5 (діагр.
42). 23. Ь4! Білі фіксують пі¬
шака чорних на Ь5.
23... Ка4 24. Ьа КсЗ 25. Cfl
Kpf8 26. Kpb2 Tbc8 27. КрЬЗ Тс5
28. аб К : d5 29. Т : d5! Зав¬
дяки цій жертві білі проклада¬
ють шлях у ферзі прохідному
пішаку аб.
29... Т : d5 ЗО. ТсЗ Td8 31.
Тс7! Tdl 32. С : Ь5 е5 33. а7 ef
34. ТЬ7 ТЬ1+ 35. Кра4 Т : Ь5
36. Т : Ь5 f3 37. ТЬ8 І2 38. Т :
d8+ Чорні здалися.
II. ШЕВЕНІНГЕНСЬКИЙ
ВАРІАНТ
Для цього варіанта (назву
якому дало голландське місто,
де в одному з міжнародних тур¬
нірів чорні з успіхом застосу¬
вали цей план) характерний
простий і природний розвиток
фігур із захисним ухилом.
2... d7 — d6 3. d2 — d4 с5 :
d4 4. Kf3 : d4 Kg8 — f6 5. Kbl—
c3 e7 — еб (діагр. 43) Вихідна
позиція шевенінгенського ва¬
ріанта. На відміну від «дракона»
слону f8 відведено на е7 скром¬
нішу роль, ніж на g7. Проте
в їхньому таборі немає такої
явної мішені, як пішак g6, для
пішакового штурму білих на
королівському фланзі.
43
Карпов — Спасський
Ленінград, 1974
I. е4 с5 2. Kf3 еб 3. d4 cd
4. К : d4 Kf6 5. КсЗ d6. З пе¬
рестановкою ходів партія зве¬
лася до шевенінгенського ва¬
ріанта.
6. Се2 Се7 7. 0—0 0—0 8.
Ї4 Кеб 9. СеЗ Cd7 10. КЬЗ. Білі
відводять коня з центральної
позиції, щоб вберегти його від
розміну, адже в чорних стис¬
нута позиція.
10... а5. Цей хід послаблює
пункт Ь5, не даючи чорним
ніякої компенсації.
II. а4 КЬ4 12. Cf3 Ссб 13.
Kd4. А тепер коню місце саме
в центрі, звідки його не так
легко витіснити. Щоб здійснити
хід еб — е5, доводиться йти на
додаткове послаблення позиції,
інакше кінь потрапить на пункт
f5.
13... g6 14. Tf2 е5 15. К : сб
Ьс 16. fe de 17. Фї 11 «Боротьба
розгортається навколо пункту
с4, який білі розраховують
зайняти однією із своїх фігур.
Якщо б чорні зуміли перешко¬
дити цьому, їхні справи були б
зовсім непогані. Не слід уводи¬
ти туру з лінії «ї» (17. Td2), ос¬
кільки ще невідомо, по якій
54
вертикалі треба буде виявити
активність» (Карпов).
17... Фс8 18. ЬЗ. Профілак¬
тика проти 18... Kg4 з розмі¬
ном коня на слона.
18... Kd7 19. Cg4 h5 20. С : d7
Ф : d7 21. Фс4 Ch4 22. Td2 Фе7
23. Tfl! Карпов не спокусився
виграшем якості: 23. Сс5 Og5
24. Td7 К : с2 25. C:f8 Т : f8.
У цьому разі чорні діставали
активність. Тепер же фігури
білих домінують на шахівниці.
23... Tfd8 (діагр. 44). 24.
Kbl І Дуже тонкий хід. Він пе¬
редбачає відразу кілька цілей.
По-перше, єдина фігура білих,
яка діяла не на повну потуж¬
ність,— це кінь сЗ, тому його
слід перевести на активнішу по¬
зицію; по-друге, переводити по¬
трібно у найслушніший момент,
адже розмін тур надає білим
додаткового темпу, по-третє,
підкреслюється ненадійність
позиції чорного коня на Ь4, яко¬
го можна буде витіснити ходом
с2 — сЗ.
24... ФЬ7 25. Kph2! Про¬
довження гри на домінування,
навіть сам король обмежує ді¬
яльність ворожого слона.
25... Kpg7 26. сЗ Каб 27.
Те21 І знову хід виконує кілька
завдань. Білі вже не хочуть
розмінювати туру, бо її можна
використати для атаки по лінії
« f»— білі звільняють поле d2
(для коня); є й конкретна за¬
гроза: 28. g3 Cf6 29. Tef2 Td6 ЗО.
Cg5.
27... Tf8 28. Kd2 Cd8 29.
Kf3 f6 30. Td2! Тура рішуче
повертається на лінії «d». Чор¬
ним дуже важко захиститися від
численних загроз. На ЗО... КЬ8
буде 31. Kg5, і білі виграють.
30... Се7 31. Феб Tad8 32.
Т : d8 С : d8. Якщо 32... Т : d8,
то 33. К : е5.
33. Tdl КЬ8 34. Сс5 Th8 35.
Т : d8. Чорні здалися. На 35...
Т : d8 вирішує 36. Се7.
III. ВАРІАНТ НАЙДОРФА
2... d7 — d6 3. d2 — d4 с5 :
d4 4. Kf3 : d4 Kg8 — f6 5. Kbl—
сЗ a7—аб (діагр. 45). Цю
послідовність ходів запропону¬
вав у 50-х роках відомий арген-
тінський гросмейстер Мігель
Найдорф. Основна ідея полягає
в тому, щоб підготувати актив¬
ний розвиток ферзевого флангу
чорних ходами Ь7 — Ь5 і Сс8 —
Ь7. Принагідно чорні можуть
грати і е7 — е5, оскільки бі¬
55
лі не зможуть відповісти не¬
приємним випадом Kd4 — Ь5.
Пізніше прихильники чорних
розробили чимало й інших обо¬
пільно гострих планів. У свою
чергу ряд агресивних планів
висунули прихильники білих.
Здебільшого гра розгортається
і в дусі шевенінгенського ва¬
ріанта.
Карпов — Портіш
Лондон, 1982
I.е4 с5 2. Kf3 d6 3. d4 cd
4. K : d4 Kf6 5. КсЗ аб 6. Ce2
е5 7. КЬЗ Се7 8. 0—0 0—0 9.
СеЗСеб 10. <М2. Останнім часом
популярним було продовження
10. f4, але коли чорні в багатьох
партіях добилися рівноцінної
гри після 10... ef 11. С: f4
Кеб з наступним сіб — d5 Кар¬
пов запропонував інше продов¬
ження.
10... Kbd7. Перевага лиша¬
лася в білих і після 10... d5 11.
ed К : d5 12. К : d5 С : d5 13.
Tfdl Ссб 14. Ф : d8 Т : d8 15.
Ка5 з розміном коня на слона.
II. а4 Тс8 12. а5. Обмежують
можливості чорних на ферзево¬
му фланзі та фіксують слабкий
пункт на Ьб.
12... Фс7 13. Tfcl Фсб 14.
Cf3 Сс4 15. Та4! (діагр. 46).
Білі вводять у бій свою туру
оригінальним способом. На лі¬
нії «Ь» вона розвиває велику
активність, здійснюючи тиск на
пункти Ьб і Ь7.
15... Tfd8 16. ТЬ4 Фс7 17.
Kd5! К : d5 18. ed f5 19. Се2
С : ЬЗ 20. Т : ЬЗ f4 21. СЬб К : Ьб
22. Т : Ьб. Різноколірні слони
несуть нічийні тенденції тільки
в ендшпілі. Якщо є важкі фі¬
гури, особливо під час атаки
на короля, сторона, яка воло¬
діє ініціативою, як правило, має
додаткову перевагу.
22... Cg5 23. Cg4! Білі від¬
тісняють туру суперника на па¬
сивну позицію і починають ак¬
тивний наступ на ферзевому
фланзі. Тоді як білий слон бере
найактивнішу участь у бороть¬
бі, його чорний колега є лише її
німим свідком.
23... ТЬ8 24. Tel Фсб 25.
Те4 Tf8 26. Ь4 Фс7 27. с4 Kph8
28. с5! Завдяки цьому прориву
білі створили захищеного про¬
хідного пішака.
28... dc 29. d6 Фгі8 ЗО. be f3
31. Фd5 fg 32. Т : е5 ФГ6 33.
Tf5 Фаі -Н 34. Кр : g2 Cf6 35.
d7 Ф : а5 36. Т : Ь7 Т : Ь7 37.
Ф : Ь7 Фd8 38. сб а5 39. с7 Ф :
d7 40. Tf4. Чорні здалися.
IV. ЧЕЛЯБІНСЬКИЙ ВАРІАНТ
2... КЬ8—сбЗ. d2 — d4 с5 :
d44. Kf3 : d4 Kg8 — f65. Kbl —
c3e7 — e5. Гостре продовження:
чорні допускають створення в
своєму таборі пішакове послаб¬
лення заради того, щоб активно
розвивати фігури. Якщо білі
реагуватимуть пасивно, то мо¬
жуть втратити дебютну ініці¬
ативу, наприклад, 6. КЬЗ СЬ4
7. Cd3 d5l до вигоди чорних.
56
6. Kd4 — b5! d7—d6. Найак¬
тивніший' хід, що не дає можли¬
вості білому коню вторгнутися
на d6 і відкидає його на бортове
поле аЗ. Але ця невигода — тим¬
часова, тоді як послаблення чор¬
них має тривалий характер.
7. Cel — g5! Білі форсують
здвоєння чорних пішаків полі¬
пи tf».
7... а7 — аб 8. Cg5 : f6 g7 :
18 9. Kb5 — аЗ Ь7 — Ь5 (діагр.
47). З цього моменту і почи¬
нається варіант, який названо
счелябінським» на честь пред¬
ставника міста гросмейстера Єв¬
гена Свєшникова, який розро¬
бив і з успіхом застосовує за
чорних цей план гри.
Чорні і надалі шукають
контршанси в активних тактич¬
них діях у зв’язку з підривом
f6— f5. Білі прагнуть викори¬
стати пішакове послаблення в
таборі суперника.
V. СІЦІЛІАНСЬКА КОНТРАТАКА
2... е7 — еб 3. d2 — d4 с5 : d4
4. Kf3 : d4 Kg8 — f6 Б. Kbl —
c3 Cf8 — Ь4. Чорні намагаються
відразу розпочати активну
контргру, нападаючи на пі¬
шака е4. Але цьому перешко¬
джає те, що'вони не ВЗЯЛИ ПІД
контроль центральний пункт
е5.
6. е4 — е5! Kf6 — d5. Після
6... Ке4 7. Og4 К : сЗ (також
і 7... Фа5 8. Ф : g7 С : сЗ+ 9.
Ьс Ф : сЗ-Ь 10. Кре2! дає бі¬
лим атаку) 8. Ф : g7 Tf8j 9.
аЗ! білі відіграють фігуру, збе¬
рігаючи ініціативу. Тепер у бі¬
лих два плани наступу.
7. <l>dl — g4. Поширене та¬
кож менш форсоване продов¬
ження 7. Cd2!
7... Кре8 — f8. У разі 7...
g6 8. Kdb5! білі створюють
сильний тиск по чорних полях.
8. а2 — аЗ СЬ4 — а5 9. СсІ-
d2 Kd5 : сЗ 10. Ь2 :сЗ Фгі8 — с7
11. Фg4 — g3 КЬ8 — сб 12. f2—
f4 (діагр. 48) Напад чорних від¬
бито, їхній король втратив nfia-
во на рокіровку, вони відстали
в розвитку фігур.
Вагман — Барле
Швейцарія, 1981
1. е4с5 2. Kf3e6 3. d4 cd 4.
К : d4 Kf6 5. КсЗ Cb4 6. е5 Kd5
7. Cd2 К s сЗ 8. Ьс Са5 9. Фg4
0—0? Чорні відступили слоном
4 8-7
67
на а5, щоб зробити рокіровку.
Та саме це сховище для чорного
короля виявляється ненадій¬
ним, тоді як 9... Kpf8 ще збері¬
гало можливості впертого за¬
хисту.
10. Cd3I Впадало в око про¬
довження 10. СЬб, але після 10...
С : сЗ+ 11. Kpdl g6! чорні уни¬
кали втрат.
10... d6 11. Kf3. Тепер білі
форсують стрімку атаку. Вони
загрожують стандартною жерт¬
вою на Ь7, що змушує чорних
послабити позицію.
11... g6. Програє 11... f5
12. ef, і якщо 12... Ф : f6, то
13. ФИ5 з подвійним ударом.
12. Ь4. Користуючись з того,
що чорні ще не розвинули свої
фігури ферзевого флангу, білі
форсують штурм на королів¬
ському фланзі, куди націлені
майже всі їхні сили.
12... de 13. h5 f5. Здавалося
б, чорні відбивають штурм, але
білі підтримують його жерт¬
вою фігури.
14. С: fS! ef. Або 14... Т : f5
15. hg h5 16. Т : Ь5 з розгро¬
мом.
15. Фс4+ Tf7. Не рятує
15... Kpg7 16. hg Kp : g6 17.
K : e5+ Kpf6. 18. Cg5+! з ма¬
том або виграшем ферзя.
16. hg hg 17. Kg5 Фс7 18.
ФЬ4 Kpf8. Тут білі могли від¬
разу закінчити партію манев¬
ром 19. ФЬ8 + Кре7 20. К : f7.
Вони зіграли спочатку 19. К:
І7 і після 19... Kp : f720. ФЬ7+
Креб 21. Ф : g6 f Kpd5 чорні
трохи затягнули опір. Потім
було: 22. Th6 Кеб 23. Фg8+
Крс5 24. ТЬІ Ь5 25. СеЗ+ Kd4
26. С : d4+ ed 27. Фf8+ Крс4
28. Фg8+ Крс5 29. Т: Ь5+!
Кр : Ь5 ЗО. Ф<І5+ Фс5 31. а4+
і мат наступним ходом.
VI. ВАРІАНТ 4-й КОНЕЯ
2... е7 — еб 3. d2 — d4 с5 : d4
4. Kf3 : d4 Kg8 — f6 5. Kbl -
сЗ Kb8 — сб 6. Kd4 — Ь5. У разі
6. Ce2 Cb4 білі повинні жертву¬
вати пішака е4 або допустити
d7 — d5.
6... Cf8 — Ь4. Після б..\ d6
7. Cf4 е5 8. Cg5 гра зводиться
до челябінського варіанта.
7. а2 — аЗ. Не дуже небез¬
печно для чорних 7. Kd6+Kpe7!
Наприклад, 8. Cf4 е5 9. Kf5+
Kpf8 10. Cg5 d5!, і захищатися
доводиться вже білим.
7... СЬ4 : сЗ-Ь 8. Kb5: сЗ
d7 — d5 9. е4 : d5 еб : d5 (діагр.
49). У чорних вільний розвиток,
але ціною створення в їхньому
таборі слабкого ізольованого пі¬
шака. До того ж білі мають
перевагу двох слонів.
VII. ВАРІАНТ ПАУЛЬСЕНА
2... е7 — еб 3. d2 — d4 с5 :
d4 4. Kf3 : d4 a7 — аб. Чорні
запобігають випаду Kd4 — Ь5,
лишаючи відкритою діагональ
для королівського слона. Цей
план застосовував ще більше
ста років тому відомий май¬
стер Луї Паульеен, проте роз¬
58
робили його в останні десяти¬
річчя.
5. Kbl — сЗ 4>d8 — с7. У ду¬
сі шевенінгенського варіанта бу¬
ло б 5... d6. Тепер же чорні
планують Ь7 — Ь5 і Сс8 — Ь7
з метою створити тиск на пі¬
шака е4, а потім закінчити роз¬
виток фігур королівського
флангу.
в. Cfl — dS! Заздалегідь
вживають заходів проти накрес¬
леного чорними плану і форсу¬
ють розвиток.
6... Ь7 — Ь5 7. 0—0 Сс8 —
Ь7 8. Tfl — el (діагр. 50). У
білих краще мобілізовані сили
і вони готові до активних дій.
13. Tel (Фішер цілком правиль¬
но не спокусився виграшем
якості, бо після 13. Cb5 ab 14.
Ф : а8 0—0 чорні діставали
сильну ініціативу) 13... Ф : а4
14. К : а4 ендшпіль був на ко¬
ристь білих.
11. Се4. Загрожує 12. КсЗ.
Наприклад, 11... Се7 12. КсЗ
СЬ7 13. Фа4+ ФА7 14. Ф : 47+
Кр : d7 з блискучею грою в бі¬
лих (Авербах — Тайманов.
XXVII чемпіонат СРСР, Ле¬
нінград, 1960).
11... Та7. Чорні намагаються
захистити пункт d5.
12. ФЛ4 Td7 13. КсЗІ К : сЗ.
Тепер не можна 13... СЬ7 через
14. К : d5C: d5 15. С : d5 Т :dS
16. Фа4+ з виграшем пішака.
14. Ф : сЗ Тс7 16. ФgЗ, щоб
затримати розвиток слона.
15... Тс4 16. Cg5 f6 17. Tadl
Td4 18. Фg4. Білі загрожують
19. Cg6+, тому чорні так і не
встигають розвинутися.
18... Кре7 19. СеЗ Т : dl 20.
Т: dl Фаб (діагр. 51). 21. Ь4.
На 21... Ф : Ь4 було б неспо¬
діване 22. Cg6 Ф : g4 23. Сс5 —
мат!
Білявський — Кураіца
Сараєво, 1982
1. е4 с5 2. К*3 еб 3. d4 cd 4.
К : d4 аб 5. Cd3 Кеб 6. К : сб
Ьс. Можливо і 6... dc, але і тут
перевага в розвитку дає змогу
білим розраховувати на ініціа¬
тиву.
7. 0—0 d5. Необережне про¬
довження, завдяки чому білі
створюють тиск на пункт d5.
8. с4! КЇ69. cd cd 10. ed К: 45.
У партії Фішер — Петросян
(Буенос-Айрес, 1971) після 10...
ed 11. КсЗ Се7 12. Фа4+Фй7
21... Фа4 22. Сс5+ Kpf7 23.
Td8 f5 24. ФЇЗ С : с5 25. Т : Ь8
Ф : Ь4 26. g4 ФеІ+. Зараз, як
і на наступному ході, безна¬
дійна спроба перейти в енд-
69
цшш>: 26... Ф : е4 27. Ф : е4
fe 28. Т : с8, і білі виграють.
27. Kpg2 Cd7 28. gf еб 29.
16 gf ЗО. T : h7+ Кре8 31. CIS.
Чв£«іздалися.
Псахіс — Цешковський
Мінськ, 1982
I. е4 с5 2. Kf3 Кеб 3. d4 cd
4. К :d4 еб 5. КЬ5 d6 6. с4 аб
7. К5сЗ Kf6 8. Се2 Се7 9. 0—0
0—0 10. КаЗ Ьб. На шахівниці
виникла типова позиція, яка
меже створитися не тільки із
сіціліанського захисту, а й з
англійського початку і навіть з
новоїндійського захисту. Ша¬
хісти дали їй назву «їжака»—
адже пішаки чорних нагаду¬
ють голки цієї тварини. Білі
мають велику перевагу в про¬
сторі і можливості вільно роз¬
міщувати свої фігури. Проте
чорні надійно захистили свої
слабкі пішаки і прагнуть здій¬
снити звільнююче продовження
d6 — d5 або Ьб — Ь5.
Як правило, партії у цій
системі розгортаються в нек¬
вапливій маневреній боротьбі,
поки раптом не спалахне ви¬
бух...
II. СеЗ ТЬ8. Можливо і від¬
разу 11... СЬ7, щоб на 12. ФЬЗ
захистити пішака ходом 12...
Kd7.
12. Tel СЬ7 13. ФЬЗ Са8 14.
Tfdl Фс8 15. f3 Ке5 16. Td2 ФЬ7
17. ФгіІ Tfc8 18. Фfl Тсб. За¬
грожувало 18. сб.
19. Kphl Те8 20. Cgl Тес821.
Tcdl ФЬ8 22. Tbl Kfd7 23.
СеЗ Cf6 24. Kdl Kf8 25. f4. На¬
решті білі зробили крок уперед.
25... Keg6 26. Kf2 Се7 27.
Tbdl Т6с7 28. Kbl Kd7 29. КсЗ
Себ ЗО. Kpgl Кс5 31. g3 ТЬ7
32. ФЬЗ Cf6. Прелюдія закін¬
чилася, почався справжній бій.
33. Т : d6 С : сЗ 24. Ьс Ка4
35. f5 Kf8 36. f6 (діагр. 52).
Користуючись тим, що основні
сили чорних сконцентровані на
ферзевому фланзі, білі здій¬
снюють вирішальну атаку на
короля.
36... К : сЗ 37. fg Kg6 38.
Kg4 К : е2+ 39. Kpf2 КсЗ 40.
Kf6 + Кр : g7 41. ФНб + Кр : f6
42. Cg5+. Чорні здалися.
ЗАХИСТ АЛЬОХІНА
1.е2 — е4 Kg8 — f6. Ідея
цього ходу — витягнути на себе
пішаки білих з тим, щоб потім
атакувати їх. На велику тур¬
нірну арену цей дебют приніс
Альохін.
2. е4 — е5. Хід 2. КсЗ піс¬
ля 2... d5 веде до рівноцінної
гри. Чорні можуть обрати і
2... е5, переходячи до віденсь¬
кої партії.
2... Kf6 — d5 3. d2 — d4.
Популярне також продовження
3. с4 КЬб 4. d4 d6 5. f4 — варі¬
ант чотирьох пішаків. Після
5... de 6. fe чорні намагаються
підірвати пішаковий центр бі¬
лих. Класичний план — 6...
Кеб 7. СеЗ С|5 8. КсЗ еб 9. Kf3
Се7 10. Се2 <5—0 11. 0-0 f6.
Сучасний план — 6... с5 7. d5
еб 8. КсЗ ed 9. cd с4 (цей план,
60
рекомендований радянським
майстром В. Мікенасом, ретель¬
но розробив і часто застосовує
югославський гросмейстер Лю-
боєвич).
3... d7 — d6 4. Kgl — f3.
Білі задовольняються невели¬
кою» але стійкою перевагою в
просторі і розвитку фігур. Як¬
що вони бажають запобігти ви¬
веденню ферзевого чорного сло¬
на, то можуть грати 4. Сс4
КЬб 5. СЬЗ (загрожує 6. еб!).
І якщо 5... d5 або 5... de, то
6. Ф{31
4...Сс8—g4. Цікавий варі¬
ант можливий у разі 4... de 5.
К : е5 Kd7 6. К : f7 Кр : 17 7.
ФЬ5+ Креб 8. с4 I<5f6 9. d5-b
Kpd6 10. ®f7 із сильною ата¬
кою за пожертвувану фігуру.
53
5. Cf 1 — е2 (діагр. 53). План
білих простий; 0—0, с2 — с4,
Kbl —сЗ з активним і вільним
розвитком сил.
їорре — Шмід
Ніцца, 1974
1. е4 Kf6 2. «5 Kd5 3. d4 d6
4. Kf3 Cg4 5. Ce2 e8 6. 0—0 Ce7
7. c4 Kb6 8. h3 Ch5 9. ed. Мож¬
ливо і 9- К'сЗ 0—0 10. СеЗ d5
U.cSC : f3 12.С : f3 (або 12.gf)
теж з перевагою білих.
9... cd 10. Kbd2. Природніше
6 цій ситуації розвивати коня
на сЗ. '
10... Кеб 11. ЬЗ do 12. с5
Kd7. Пішакова структура дик¬
тує плани сторін: чорні намага¬
ються здійснити еб — е5, білі
привести в рух пішаки на фер¬
зевому фланзі.
13. СЬ2 0—0 14. аЗ Cf6. Кра¬
ще було 14... а5, перешкоджа¬
ючи планам білих.
15. Ь4 аб 16. Тсі Ь6. I Tyt
чорним слід було додержувати
основної ідеї — проведення еб—
е5, наприклад, 14... С : f3 15'.
K:f3e5.
17. cb Ф : Ь6 18. Фа4 Tfc8
19. ТеЗ С : f3 20. К : f3 ФЬ7
21. Tfcl КЬб? (діагр.54).Так*
тичний недогляд у складній
позиції, щоправда наступна
комбінація білих нестандартна'.
22. С : абі Т: аб 23. ФЬ5 Тса8.
Не можна відступати конем сб
через розмін тур і мат ферзем
на е8.
24. Т: сб Фа7? 25. Тс8+.
Чорні здалися.
Каспарев — Папатник
Даугавпілс, 1978
1. е4 Kf6 2. е5 Kd5 3. d4 d6
4. Kf3 g6 5. Cc4 КЬб 6. СЬЗ a5.
У партії Карпов — Toppe (Ле¬
61
нінград, 1973) чорні обрали Ін¬
ше продовження: 6... Cg7, але
після 7. Kg5 d5 8. f4 Кеб 9.
сЗ f6 10. Kf3 Cf5 11. 0—0 Od7
11. Kbd2 потрапили в смугу
ускладнень.
7. а4 Cg7 8. Kg5 еб. Продов¬
ження 8... d5 суперечить ос¬
новній ідеї чорних— посилення
тиску на білі пішаки.
9. f4 de 10. fe с5 11. 0—0. Не¬
точність, з якої не скористалися
чорні. Вони могли маневром
11... Ф : d4 + 12. Ф: d4 cd 13.
Т : f7 С : е5 14. ТИ Кеб досягти
рівноцінної гри. Тому краще
було 11. сЗ.
II... 0—0 12. сЗ Кеб? Ця
помилка дає білим сильну іні¬
ціативу. Треба було спочатку
розмінятися пішаками на d4.
12. Ке4 Kd7 13. СеЗ Ке7
14. Cg5l Незважаючи на втрату
темпу, цей хід ставить чорних
перед нелегкими проблемами.
Щоб розв’язати їх, треба спо¬
чатку розмінятися на d4. Інак¬
ше після 14... Ьб 15. Ch4 g5
вирішує жертва слона 17. С : g5
hg 18. ФЬ5.
15... cd 16. cd h6 17. Ch4 g5
18. Cf2 Kg6 19. КЬсЗ Фе7 20.
Cc2 be 21. СеЗ Саб 22. Tf2 Kh8
(діагр. 55) 23. C : g5. Ще один
спосіб, що веде до перемоги:
23. h4 gh 24. Фg4 з вирішаль¬
ною атакою. Він простіший, але
продовження в тексті — краси¬
віше.
23... hg 24. ФЬ5 f5 25. К : g5
Tf7 26. С: f5I Жертва другого
слона руйнує позицію чорних.
26... Т : f5 27. Т : f5 ef 28.
Kd5 Фе8 29. ФЬ7+ Kpf8 30.
Ф : f5+ Kpg8 31. ФИ7+ Kpf8
32. ТаЗ Тс8 33. ТІЗ+ Kf6 34. h3
Фg6 35. Т : 16+ С : f6 Зб.Ке6+
Кре8 37. К: f6+. Чорні зда¬
лися.
ЗАХИСТ ПІРЦА —УФІМЦЕВА
1. е2 — е4 d7 — d6. Цей хід
чорних є вступом до системи
захисту, яку в 30-х роках майже
одночасно розробили югослав¬
ський гросмейстер В. Пірц і
радянський майстер А. Уфім-
цев.
2. d2 — d4 Kg8 — f6. Важ¬
лива деталь дебюту: чорні прак¬
тично змушують відповідь Kbl—
сЗ, щоб перешкодити білим під¬
силити тиск у центрі ходом
с2 — с4. А якщо 3. Cd3, то
3... е5, відразу зрівнюючи гру.
3. КЬІ — сЗ g7 — g6 4. f2 —
f3. Одне з найактивніших про¬
довжень пов'язане з певним пла¬
ном розміщення фігур. Він
близький за ідеями з планом,
схожим за конфігурацією з ва¬
ріантом дракона сіціліанського
захисту. Тому ми і рекоменду¬
ємо його юному читачеві, нада¬
ючи перевагу не менш попу¬
лярним продовженням — 4. f4
4. Kf3 4. Се2 тощо.
4... Cf8 — g7. Можливий та¬
кож план, пов’язаний з негай¬
ною контргрою на ферзевому
фланзі 4... сб і потім Ь7 — Ь5
або Фгі8 — Ьб.
6?
5. Cel — g5. На відміну від
5. СеЗ білі прагнуть змусити
чорних зробити послаблюючий
хід h7 — Ьб.
5,.. 0—0. Після 5... Ьб 6.
СеЗ 0—0 (інакше після Odl —
d2 чорні відчуватимуть усклад¬
нення s рокіровкою) білі ви¬
грають темп на хід 7. Ф<12, що
змушує відповідь 7... Kph7, і
потім продовжують розвиток,
як в основному варіанті.
Не можна 5... е5 через 6. de
de 7. Ф : d8+ Кр : d8 8. Kd5
Kbd7 9. 0—0—0, і чорні несуть
матеріальні втрати.
6. Фгії — d2 Tf8 — е8. І тут
6... е5 7. de de 8. Ф : d8 Т : d8
9. Kd5 вигідно для білих.
Чорні уводять туру з f8,
щоб на Cg5 — h6 можна було
уникнути ходом Cg7 — h8 роз¬
міну чорнопільних слонів.
7. 0—0—0 с7 — сб (діагр.
56). Назріває цікава обопільно
гостра гра на протилежних флан¬
гах. Білі атакують маневром
Cg5 — h6, h2 — h4 —h5, одно¬
часно зміцнюючи свій ферзевий
фланг.
Наприклад, після орієнтов¬
ного 8. Ксе2 (перешкоджаючи
ходу ®d8 — а5) 8... Ь5 9. Ch6
СЬ8 10. Kpbl Kbd7 білі можуть
продовжувати за зразком пар¬
тії Гіпсліс — Смислов (29-й чем¬
піонат СРСР, 1961), 11.іі4! е5 12.
h5I d5 (небезпечно 12„. К : Ь5
13. g4 з атакою по лінії «Ь») la.
hg fg 14. ЮіЗ КЬ6 (або 14... de 15.
de Т ; е5 16. ®d6!) 15. Kg5 Кс4
16. Феї Фе7 17. f4 ed 18. е5,
і чорним доводиться вести не¬
легкий захист.
Романмшин — Поутіаймен
Єреван, 197<
I. е4 d6 2. d4 Kf6 3. КсЗ g6
4. Cg5 сб 5. Фд2 h6 6. СеЗ Ь5.
Маючи в цьому дебют» певний
вибір планів, чорні спинилися
на одному з найбільш обопільно
гострих і ризикованих. Куди їм
тепер сховати свого короля?
Правда, вони вже вжили заходів
на випадок підготовленої білими
довгої рокіровки. Та незрозу¬
міло, по-перше, чи дійові ці
заходи. По-друге, рокірувати
можна й в інший бік....
7. f3 Kbd7 8. а4 Ь4 9. Kdl а5
10. Kf2 Cg7 11. Kgh3. Харак¬
терний стратегічний момент. На
перший погляд, природніший
вигляд має інший план розвитку
королівського флангу: Cd3 і
Ке2. Але білим вигідно вивести
свого слона на е2, щоб контро¬
лювати лінію <d» у зв’язку з
можливостями чорних е7 — е5
ofw\ рЛ лК
II,.. Фс7 12. Tdl КЬ6 13. ЬЗ
Kpf8. Початок так званої штуч¬
ної рокіровки, яка вимагає втра¬
ти трьох темпів.
14. Се2 Kpg8 15.0—0 Kph7
16. g4I Білі дають зрозуміти чор¬
ним, що вони, сховавши короля,
ще не подолали всіх дебютних
труднощів, бо мобілізацію сил
не завершили, а головне —
в їхньому таборі дуже тісно.
16... Kfd7 17. f4 с5 18. f5 cd
19. С: d4 Ке5? Хоч як шкода
63
в педКіних ситуаціях фіанкето-
ванего слона, проте чорні зо¬
бов’язані були тут з ним розлу¬
читися, щоб після 19... С : d4
20. Ф : d4 Фс5! тримати оборону
по чорних полях, а короля пе¬
ревести на g7. Кожний фігур¬
ний розмін, як правило, полег¬
шує захист. А тепер чорним
змеву тісно.
20. ФеЗ Kbd7 21. Kf4 gf 22.
Kd5 ФИ8 23. ef Kpg8 24. Ke4 Cb7
25. f6! Типовий вирішальний
прерив.
25... K: f6 26. Ке: f6+ ef
27. C : e5 fe 28. Cc4 ФИ4 29. Фе4
Tf8. Невже чорні ще сподіва¬
лися на пастку ЗО. Kf6+? Ф:
Ш Адже й тоді після 31.
Ф:Ь7: їм важко захищатися.
Проте Олег Романишин підготу¬
вав переконливіший розв’язок.
ЗО. ❖g61! Ото удар. Після
цієї красивої жертви ферзя
(діагр. 57) загроза вторгнення
конем на Ї6 невідпорна. Наприк¬
лад, 30... С : d5.
31. С : d5 Фе7 32. Т : f7 з роз¬
громом. Чорні здалися.
Платоков — Савон
Кй!в, 1968
1. е4 К!6 2. КсЗ d6 3. d4 g6.
З перестановкою ходів гра зве¬
лася до захисту Пірца — Уфім-
цева.
4. СеЗ сб 5.. Фгі2 Ь5 6. f3
Cg7 7. 0—0—0. Білі сміливо
йдуть назустріч планам супер¬
ника, розраховуючи швидше ді¬
статися до короля суперника.
7... Фа5 8. Kpbl Kbd7 9. Ch6
С : Ьб. Обережніше було . 9...
0—0.
10. Ф : ЬбКЬб II. КЬЗС ^ ЬЗ.
Чорним не хотілося, мабуть,
допускати коня на g5, але від¬
давши слона, вони позбавили
себе контргри на ферзевому
фланзі.
12. Ф : ЬЗ 0—0 13. ФЬ6 Ь4
14. Ке2 с5 15. g4 е5. Контргра
чорних явно запізнюється.
16. Kg3! Від загрози 17. Kf5
не видно задовільного захисту.
16... Ке8 17. de de 18. КІ5!
Звичайно, брати коня не можна
через відкриття' лінії «g», але
тепер висить, смертельний шах
на е7. Чорні, хоч і відводять
усі фігури назад, але з їхнього
дисгармонічного становища бі¬
лим легко вдається скориста¬
тися.
18... Кс8 19. Сс4 ФЬ6 (діагр.
58).
20. Td6! І Удар на тему пе¬
ревантаження. На 20.. Кс*: d6
буде 21. Ке7+, а на 20... Ке :
d6— 21. Фg7 х. Тому слід було
віддати ферзя, що, звичайно,
64
теж не рятувало чорних. Тепер
же розв’язка настає негайно.
20... Фс7 21. T:g6+! Друга
жертва тури стає вирішальною.
21... hg 22. Ф : g6 + Kph8
23. ФИ6+ Kpg8 24. g5l Від за¬
грози 25. g6 з наступним матом
ферзем на Ь7 задовільного по¬
рятунку немає. Чорні здалися.
ЗАХИСТ УЙТЕЛКІ
Своєрідну дебютну систему
часто застосовував у турнірах
60-х років чехословацький май¬
стер Ярослав Уйтелкі.
1. е4 g6 2. d4 Cg7 3. КІЗ d6
4. Се2 еб. Чорні можуть* якщо
хочуть, звести гру ходом 4...
Kf6 до захисту Пірда — Уфім-
цева. Але в дебютній системі
Уйтелкі чорні відводять своєму
..королівському коню місце на
полі е7, де він не заступає
шляху пішакові f7 і слону g7.
5. с4. У 16-й партії матчу на
першість світу Петросян—Спас-
ський (1966) білі обрали такий
план розвитку своїх фігур: 5.
сЗ Kd7 6. 0—0 Ке7 7. Kbd2 Ь6
8. а4а6 9. Tel, але після 9... СЬ7
не знайшли нічого кращого, ніж
10. Cd3, що призвело до втрати
темпу (слон потрапив на d3 не
одним ходом, а двома). Це дало
можливість чорним вигідно роз¬
горнути свої сили: 10... 0-^0 11.
Кс4 Фе8 12. Cd2 f6 13'. Фе2
Kph8 14. Kphl ФП 15. Kgl е5!
16. de (на 16. d5 дуже сильно
16... f5!, і чорні з успіхом зді¬
йснили одну зі своїх дебютних
ідей) 16... fe 17. f3 Кс5, і білі
внаслідок своєї пасивної гри
повністю втратили дебютну пе¬
ревагу.
5... Kd7 6. КеЗ Ь6 7. 0—0
СЬ7 8. СеЗ Ке7 (діагр. 59). Ця
позиція ілюструє ідею захисту
Уйтелкі. Чорні розвинули обех
слонів найактивнішим чином і
готові до пішакових підривів
як у центрі, так і на флангах.
Недоліком цього плану е те,
що чорні не заважали білим**во-
будувати сильний центр, .спро¬
можний витримати і успішно
відбити всі напади чорних, фі¬
гур-
Петросян — Спасськнй
12-та партія метчу
на першість світу і
Москва, 1966
1. Kf3g6. Хоч білі , почали
партію по-іншому, вона з пере¬
становкою ходів звелася до <*®го
самого. Річ у тім, що захист
Уйтелкі — універсальний: його
можна застосовувати проти
будь-яких ходів білих.
2. с4 Cg7 3. d4 d6 4. КеЗ Kd7
б. е4 еб 6. Се2 Ь6 7. 0-0 СЬ7
8. СеЗ Ке7. Ось і склалася по¬
зиція, зображена на попередній
діаграмі.
9. Фс2. Білі мають і інші
можливості. Петросян обирає
план, пов’язаний з підготовкою
удару в центрі: d4 — d5.
9... h6 10. Tadl 0-0 11. d5
e5 12. Феї Kph7 13. 83 f5 14. ef
K: f5. Ha 14... gf білі підготу¬
вали маневр 15. Kh4 з ?дсею
f2 - f4l
65
IS. Cd3 Cc8 16. Kpg2 Kf6 17.
Ke4 Kh5. Активність чорних
призвела до того, що їхній ко¬
ролівський фланг серйозно по¬
слаблений, а в таборі білих ви¬
ник сильний пункт е4. Тепер
Петросян починає планомірно
витісняти активні чорні фігури
і готувати наступ на королів¬
ському фланзі.
18. Cd2 Cd7 19. Kphl I Ke7.
Доводяться відступати, бо вже
загрожувало g3 — g4.
20. KM Ch3 21. Tgl Cd7 22.
СеЗ Фе8 23. Tdel Ф17 24. Фс2
Kph8 25. Kd2 KfS 26. K : f5 gf?
Після 26... C : f5 27. K e4 Cg4!
ще можна було чинити опір.
27. g4! «4. Нічого кращого
не видно.
28. gh f4 29. Т : g7! Ф : g7
ЗО. Tgl Фе5 (діагр. 60). Коло¬
ритна позиція. У чорних — ту¬
ра за дві легкі фігури, їхні пі¬
шаки атакують відразу дві фі¬
гури. Але Петросян свідомо
йшов на де продовження, пра¬
вильно орієнтуючись на слабку
позицію чорного короля, якого
практично не захищає жодна
фігура. Він продовжує атаку
фантастичним комбінаційним
ударом.
31. КІЗ 11 ed. Ще гі рше було
31... ef 32. Cd2 з вирішальним
нападом по діагоналі. А тепер
білі могли успішно завершити
свій наступ і не одним ходом.
Наприклад, 32. Феї з наступ¬
ним СеЗ — d4. Або 32. Ф : d3
Cf5 33. К : е5 С : d3 34. Cd4!
de 35. С : е5+ Kph7. 36. Tg7+
Kph8 37. T : c7+ Kpg838. Tg7-f
Kph8 39. T: a7+ Kpg8 40.
Tg7+ Kph8 41. Tg3+ Kph7 42.
T : d3, і комбінація на тему
«млин» принесла б білим солід¬
ну матеріальну і позиційну пе¬
ревагу. Але в перебіг подій
втрутився цейтнот, і винахід¬
ливою грою Спасський ряту¬
ється від поразки.
32. К : е5? dc 33. Cd4 de 34.
С : е5+ Kph7 35. Tg7+ Kph8 36.
Tf7+ Kpg8 37. Tg7+ Kph8. Якщо
білі тепер «запустять млин», то
в чорних після «помолу» лиша¬
ється сильний прохідний пішак
с2, який позбавляє білих шансів
на виграш. 38. Tg6+. Нічия.
ЯК ГРАТИ ЧОРНИМИ
ВІДКРИТІ ДЕБЮТИ —
без 3. СЬ5
ІТАЛІЙСЬКА ПАРТІЯ
1. е4 е5 2. Kf3 Ксв 3. Сс4
Сс5. Один з найдавніших де¬
бютів. Шахісти розігрують його
з того часу, як востаннє зміни¬
лися правила гри — вже п’ят¬
сот років. Білі намагалися ство¬
рити пішаковий центр сЗ і d4,
а також атакувати пункт f7.
Якщо чорні пішли б на третьо¬
му ході конем наЧб, виник де¬
бют двох конів, а якщо — 3...
Се7, то — угорська партія.
4. сЗ. Останнім часом став
дуже популярним план, який
починається ходом 4. d3. Що¬
правда, колись його називали
66
«джокко піаніссімо», що озна¬
чає «найтихіша гра». Тепер же
цей план застосував навіть у мат¬
чі на звання чемпіона світу
Анатолій Карпов. Ідея цього
плану в тому, щоб підготувати
хід d4 у такій ситуації, коли
чорні не зможуть здійснити зу¬
стрічне d5.
4... СЬ6. Здавалося б пору¬
шення одного з важливих де¬
бютних принципів: не ходити
в дебюті двічі однією фігурою.
Насправді ж, оскільки пере¬
шкодити білим провести d2 —
d4 чорні не в змозі, слон змуше¬
ний відступити; він робить це
заздалегідь.
Є тут і активніше продов¬
ження 4... Kf6. На це можливі
основні відповіді:
а) класичне продовження 5.
d4 ed 6. cd Cb4+ 7. КсЗ (після
спокійного 7. Cd2 С : d2 8. Kb :
d2 d5! у чорних немає трудно¬
щів) 7... К : е4 8. 0—01 Білі
жертвують одного або двох пі¬
шаків, дістаючи перевагу в роз¬
витку фігур і шанси на атаку.
Цим гамбітним варіантом було
зГграно тисячі партій, які до¬
вели: чорним треба дуже точно
захищатися, щоб знешкодити
ініціативу білих. Деякі варі¬
анти розроблені так детально,
що закінчуються форсованою
нічиєю — вічним шахом.
б) сучасне продовження 5.
d3 з тими самими ідеями, що й
на попередньому ході.
5. d4 Фе7. Ідея цього ходу по¬
лягає в тому, щоб не поступа¬
тися позицією в центрі.
6. 0—0. Заслуговує на увагу
позиційна жертва пішака з тим,
щоб загальмувати розвиток фер¬
зевого флангу чорних: 6. d5
Kd8 7. а4 аб 8. d6. Наприклад,
8... Ф : d6 9. Ф : d6 cd 10. Cd5
(найкраще продовження, інакше
чорні легко зрівняють шанси
контржертвою пішака) 10... Кеб
11. КаЗ Се7 12. Ке4 Ксе7 з обо¬
пільними шансами.
6... Kf6 7. Tel d6. (діагр. 61).
Хоч білі й захопили пішаками
центр, але в чорних дуже ак¬
тивно розміщені фігури, що дає
їм надії на контргру.
Тарраш — Лльохін
Баден-Баден, 1925
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. Сс4
Сс5 4. сЗ СЬ6 5. d4 Фе7 6. в—0
Kf6 7. Tel d6 8. а4 aft 9. h3 0—0
10. Cg5 h6 11. СеЗ. Гірше 11.
Ch4, на що чорні грають g5.
11... 4>d8! Чорні уводять
ферзя з вертикалі «е», на якій
стоїть тура білих, а також го¬
тують звільнююче продовження
d6—d5.
12. Cd3 Те8 Ш. Kbd2 Са7 14.
Фс2. Неточність, треба було 14.
d5, перешкоджаючи планам чор¬
них і переводячи гру в інше
русло.
14... edt 15. К : d4. Перший
успіх чорних: не можна 15. cd
через 15... КЬ4 з розміном важ¬
ливого білопільвого слона.
15... Ке5 16. Cfl d5 (діагр.62).
Чорні успішно провели тема¬
тичне для цього варіанта про-
67
ддвження. Нічого не дає білим
17! f4 Kg6 18. е5? через 18...
КЬ5 і вони втрачають пішака.
17. Tadl с5 18. К4ЬЗ Фс7
19. Cf4. Білі віддають слона за
коня. Краще було 19. ed, хоч
і в цьому разі перевага лиша¬
лася за чорними.
19... КЇЗ+ 20. К : f3 Ф : Ї4
21. ed? А це вже непоправна
помилка. Захищатися ще можна
було після 21. еб.
■ 21... Cf5 22. Cd3. Альохін
блискуче здійснює фінальну ата¬
ку.
22... С: ИЗ 23. gh Ф : f3 24.
Т: е8+ Т: е8 25. Cfl Те5 26.
с4 Tg5+ 27. Kph2 Kg4+ 28. hg
T і g4. Білі здалися.
ГАМБІТ ЕВАНСА
І. е4 ?5 2. КІЗ Кеб 3. Сс4
Сс5 4, Ь4. Цей гамбіт розробив
1824 p., англійський моряк і ша¬
хіст Девіс Еванс. Йому нале¬
жить і перше теоретичне дос¬
лідження цього дебюту, ідеєю
якого є створення ціною пішака
сильного пішакового центру,
який може стати передумовою
атаки на короля. В XIX ст.
гамбіт Еванса був грізною збро¬
єю, особливо тоді, коли чорні
«чіплялися» за матеріальну пе¬
ревагу, обмежуючись глухим за¬
хистом. Та з часом знайшли спо¬
соби знешкодити наступ білих—
повернути пішака і спростити
гру.
4... С : Ь4. Якщо чорні праг¬
нуть уникнути гострих сутичок,
вони можуть обрати 4... СЬб
(так званий не прийнятий гам¬
біт Еванса).
5. сЗ Са5. Менш доцільне
давне продовження 5... Сс5, яке
дає змогу білим побудувати пі¬
шаковий центр з темпом —6:
d4! Хоч при цьому вони прак¬
тично змушені жертвувати Дру¬
гого пішака (6... ed 7. 0—0) Або
відмовитися від рокіровки (7:
cd СЬ4+ 8. Kpfl). Це компенсу¬
ється неабиякою перевагою в
розвитку сил.
6. d4. Після 6. 0—0 d6 7. d4
чорні можуть з успіхом захи¬
щатися ходом 7... СЬб! з ідеею
повернути пішака для позицій¬
них здобутків. Ця ідея виявля¬
ється після 8. de de у таких’ ва¬
ріантах: 9. Ф : d8+ К : d8 10.
К: е5 Себ, а також 9. ФЬЗ
ФЇ6 10. Cg5 ®g6 11. Cd5 Kge7
12. C: e7 Kp : e7 13. C : сб
Ф : сб 14. К : е5 Фебі
6... d6 7. ФЬЗ Фd7! Не так
добре 7... Фе7 внаслідок 8. d5.
8. de de 9. 0—0 СЬб 10. Td l
Фе7. У білих ініціатива, але
оборонні ресурси чорних до¬
статні для зрівняння шансів.
Наприклад, 11. СаЗ Фїб 121
Kbd2 Kge7, і чорні спокійно
рокірують.
ШОТЛАНДСЬКА ПАРТІЯ
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. d4.
Прямолінійна спроба відразу за¬
хопити центр. Згодом з’ясува¬
лося, що чорні можуть швидко
розгорнути контрдії, спрямова¬
ні на здійснення <17 — d5.
68
3... ed 4. K : d4. Шахісти
агресивного стилю застосовують
тут і шотландський гамбіт —
4. сЗ або 4. Сс4.
4... Ф!6. У чорних є вибір
активних планів. Класичне про¬
довження — 4... Kf6 5. КсЗ СЬ4
6. К : сб Ьс 7. Cd3 d51 Але в су¬
часній практиці чимало трудно¬
щів чорні зазнають після 5. К :
сбЬсб. еб! Інше продовження —
4... Сс5 5. СеЗ ФІ6. Чорним
варто перейти до нього з пере¬
становкою ходів, щоб уникнути
варіантів з 4... Сс5 5. КЬЗ, де
білі мають чимало активних мо¬
жливостей.
5. СеЗ Сс56. сЗ. Азартна спро¬
ба 6. КЬ5 найпростіше від¬
бивається маневром 6... С : еЗ
7. fe ФЬ4+ 8. g3 Фгі8 9. Фg4
КрІ8, і білі не мають достатньої
компенсації за послаблення сво¬
єї пішакової структури.
6... Kge7. Тепер дебютні пла¬
ни чорних стають чіткішими:
гармонійно і активно розвинув¬
ши фігури, вони прагнуть зді¬
йснити d5. Якщо білі протидіють
цьому наміру, то чорні завер¬
шують мобілізацію фігур, пе¬
решкоджаючи намірам білих.
Класичне продовження — 7. Кс2
(16! 8. С : с5 (або 8. Kd2 Себ
і після деякої підготовки d5!)
8... dc 9. КеЗ Себ 10. Kd2
0—0—0 з гострою грою.
Купрейчик — Романишин
Москва, 1976
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. d4 ed
4. К : d4 Себ 5. СеЗ Ф!6 6. сЗ
Kge7 7. СЬ5. Ця спроба запобігти
продовженню d7—d5 неефектив¬
на, бо дає чорним змогу швидко
розмістити фігури на активні
поля.
7... d6 8. 0—0 0—0 9. К : сб
Ьс 10. С : с5 cb 11. Cd4^g6 12.
Kd2 с5 13. СеЗ f5! Пішакове під¬
ривання також входить до :ар.
сеналу «бойових засобів» чор.
них. Наявність у суперників рі3.
ноколірних слонів, що: в енд¬
шпілі збільшує нічийні тенден¬
ції, у середині гри може бути
на користь атакуючій стороні.
Розвиток подій у даній партії
ілюструє цю закономірність;
14. ФЇЗ Cd7 15. Tfel Тае8
16. ef? Білі вдаються до зовні
активного плану і ... переда¬
ють ініціативу чорним. Щрб
спростити гру, доцільніше було
16. Ф§3!
16... K:f5 17. Фгі5~Ь Себ
18. ФdЗ с4 19. Ф#1 Cd5. Цей
слон набагато сильніший, ніж
білий, хоча останньому дається
можливість «з’їсти» пішака»
20. С : а7 КЬ4 21. g3 ФГ71
(діагр. 63). Подвійний удар ви¬
рішальної сили. Романишин
блискуче закінчує партію.
22. Т: е8 Kf3-f! Білі зда¬
лися.
ДЕБЮТ ТРЬОХ КОНЕЙ
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. КсЗ.
На відміну від іспанської пар¬
тії цей хід білих має на меті
насамперед протидіяти прОДоз-
женню d7 — d5, а місце для ко¬
ролівського слІна обрати за¬
лежно від відповіді чорних. У
разі природного 3...Kf6 виникає
69
дебют чотирьох коней, після
чого білі дістають певний вибір.
Вони можуть, наприклад, пе¬
рейти ходом 4. d4 у шотландську
партію, причому завдяки дій пе¬
рестановці ходів чорні позбав¬
лені плану з ФсІ8 — f6 (а саме
його ми рекомендуємо). Має ба¬
гаторічний досвід і так званий
іспанський варіант дебюту чо¬
тирьох коней — 4. СЬ5, в якому
чорним доводиться певний час
додержувати симетрії ходом
4... СЬ4 або грати 4... Kd4, що
дає змогу білим одразу спрости¬
ти гру (якщо вони хочуть) роз¬
мінами — 5. К : d4 ed 6. е5 dc
7. ef Ф: f6 8. dc Фе5+ 9. Фе2
8 явно нічийними тенденціями.
Щоб позбавити білих цих мо¬
жливостей, у сучасній практиці
надають перевагу іншим ходам,
ніж 3 ... Kf6, після чого вини¬
кає так званий дебют трьох
коней.
3... g6. Застосовують також
ГЗ... СЬ4, але фіанкетування ко¬
ролівського слона чорних зда¬
ється доцільнішим, бо на ве¬
ликій діагоналі він розміщений
дуже активно.
4. d4. Інакше (після Cg7)
чорні надійно контролювати¬
муть пункт d4.
4... ed 5. Kd5. Ця спроба
негайно захопити ініціативу ви¬
магає від чорних точного за¬
хисту. їхні завдання простіші
після 5. К : d4 Cg7 6. СеЗ Kge7,
потім вони готують d7 —d5 або
6... d6 7. Фгі2 Kf6 (Карасьов—
Геллер, 1971).
5... Cg7 6. Cg5. Тепер при¬
родне 6... Kge7? негайно про¬
грає (7. К : d41 С : d48. Ф : d4!,
і чорні потрапляють під матову
атаку). Невигідно грати 6... f6
через 7. Cf4 d6 8. К : d4, і
взаємодію фігур порушено.
6... Ке7! Цей. відступ дає
можливість чорним боротися за
зрівняння шансів, бо відкриває
перед ними перспективу с7 —
сб і d7 — d5.
7. Сс4. Після 7. К : d4 сб
8. КсЗ Ьб 9. Cf4 d5! чорні легко
розвивають свої фігури (Ле-
ман — Керес, I960). Азартною
здається спроба 7. е5 h6! На¬
приклад, 8. С : е7 (або 8. К :
f6+ Kpf8l, а 8. Cf6 С : f6 при¬
зводить зрештою до втрати пі¬
шака) 8... К : е7 9. Ф : d4 К :d5
10. Ф : d5 d6 11. 0—0—0 0—0!,
і якщо білі приймають жертву
пішака, то можуть потрапити
під атаку.
7... сб 8. К : е7 К : е7 9.
0—0 0—0 10. K:d4 h6 II.
Ch4 g5! Щоб завдати контрудару
в центрі, чорні не побоюються
послабити позицію свого короля.
12. Cg3 d5! 13. ed cd 14. СЬЗ
Кеб (діагр. 64). У чорних хо¬
роша гра: за пішакове послаб¬
лення вони мають активні пер¬
спективи для своїх фігур.
ВІДКРИТІ ДЕБЮТИ —
без 2. Kgl— f3.
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕБЮТ
1. е4 е5 2. d4. Прямолінійна
спроба захопити центр, але
вона непідготовлена.
70
2... ed 3. Ф : d4. Цей хід
характерний для центрального
дебюту. Якщо білі грають 3. сЗ,
то виникають гамбітні системи—
3... dc 4. К : сЗ (центральний
гамбіт) або 4. Сс4 (північний
гамбіт).
3... Кеб. Уже цей хід вияв¬
ляє передчасність такого ран¬
нього виходу білого ферзя в
центр — йому відразу доводить¬
ся відступати, що дає можли¬
вість чорним задовільно розв’я¬
зати проблему розвитку своїх
фігур і підготувати підривання:
d7 — d5.
4. ФеЗ. На 4. Фа4 відразу
можливо 4... d5! 5. ed Ф : d5
6. КеЗ Фгі4!, і в чорних немає
проблем. Тепер білі ускладню¬
ють хід d7 — d5.
4... Се7! Ми рекомендуємо са¬
ме цей план як найчіткіший.
Популярнішим продовженням є
4... Kf6 5. КеЗ СЬ4, щоб надалі
форсувати тиск на пішака е4
ходами 0—0 і Те8. Але тоді й у
білих з’являються тактичні
контршанси.
5. КеЗ Kf6 6. Cd2 0—0 7.
0—0—0 d5l 8. ed K : d5 9. Ф03
Ch4! Чорні з темпом відбивають
загрозу СЬб.
10. ФІЗ К : сЗ. У партії Мі-
зес — Альохін (Шевенінген,
1913) після 10... Себ 11. СеЗ
чорним довелося пожертвувати
ферзя ходом 11... К: сЗ, але
вони дістали достатню компен¬
сацію,— туру, коня і пішака
при кращій позиції.
11. С: сЗ Фg5+ 12. Cd2.
Інакше 12... Cg4I
12... Фс5! 13. СеЗ Фа5 (ді¬
агр. 65). На думку Альохіна,
чорні мають чудову позицію.
Справді, у їхньому таборі не¬
має вразливих місць, для фі¬
гур відкрито перспективу ак¬
тивного розвитку, а при нагоді—
й для атаки на білого короля.
Котрч — Петрович
Першість Югославії, 1970
1. е4 е5 2. d4 ed 3. сЗ dc.
Чорні можуть відхилити гамбіт
і грати 3... d5, але принципові¬
ше в даному разі прийняти жерт¬
ву пішака, щоб навчитися вести
оборону.
4.Сс4. Центральний гамбіт,
який виникає після 4. К : сЗ,
за своїми ідеями нічим не від¬
різняється від шотландського
гамбіту. Після 4... Кеб 5. Сс4
виникає ідентична позиція.
4... cb. І тут черні могли
обмежитися прийняттям жертви
лише одного пішака, звівши гру
після 4... Кеб 5. К : сЗ до шот¬
ландського гамбіту.
5. С : Ь2—вихідна позиція
так званого північного гамбіту.
Ідея гамбіту: віддавши двох пі¬
шаків, білі дістають помітну пе¬
ревагу в розвитку сил.
5... d5! Доцільний план за¬
хисту — чорні повертають одно¬
го чи обох пішаків, але надолу¬
жують відсталість у розвитку.
6. С : d5 Kf6 7. КеЗ. Ціка¬
вий моменті Чому білі не зі¬
грали 7. С : {7+? Тоді після
7... Кр : Ї7І 8. Ф : d8 СЬ4+ від-
71
новлюбться матеріальна рівно¬
вага, Партія переходить в енд¬
шпіль, де в білих зникають шан¬
си на атаку. їм доводиться
піклуватися про оборону, бо
черні пішаки на ферзевому флан¬
зі дуже мобільні.
7. ... К : d5 8. К : d5 Кеб!
Чорним і тут слід діяти обе¬
режно. Природний, здавалося б,
кід 8 ... сб? призводив до таких
наслідків: 9. Kf6+! Кре7 10.
СаЗ+ Креб 11. <Dg4-H Кр : Ї6
12. е5+ Кр : е5 13. Kf3+ Кр!6
14. Og5+ Креб 15. Фе5+ з ви¬
грашем ферзя.
9. Kf3 Cg4 10. h3 Ch6 11. 0—0
ФЛ7 12. Tbl 0—0—0 13. ФЬЗ
C t f3 14. C : g7? Після 14. Ф : f3
чорним довелося б турбуватися
про захист, а тепер вони перехо¬
дять у нищівну контратаку.
14... Ка5 15. ФеЗ Tg8! 16.
Ф : а7 (діагр. 66). На перший
погляд, білі перехитрили су¬
перника — загрожує мат, під
нападом дві фігури...
16... Ф : ЬЗ!! Красива жерт¬
ва ферзя, яка виконує водно¬
час завдання атаки й оборони.
Якщо тепер 17. gh, то 17...
Т : g7+ 18. Kph2 Cd6+ з ма¬
том, а в разі 17. Фа8+ Kpd7
18. Kf6+ Креб 19. gh Т : g7+
20. Kg4 Т : а8 білі зазнають
втрат.
17. КЬ6+ cb 18. Tfcl + Кеб 19.
gh? відразу веде до програшу,
проте й після 19. Т : сб+ Ьс
20. Фа8+ Kpd7 21. Ф : Ь7+ Кре8
22. Ф : сб —J— Фгі7 справи білих
були кепські.
19... Т: g7 20. Kpfl Tdl + I
21. Т: dl К : а7. Білі здалися.
КОРОЛІВСЬКИЙ ГАМБІТ
1. е4 е5 2. f4. Королівському
гамбіту вже понад 400 років.
У XIX ст. він переживав пору
свого розквіту. Потім став втра¬
чати свою популярність, 00 білі
можуть застосовувати інші де¬
бюти з надійнішим фундамен¬
том для утримання дебютної пе¬
реваги. Та все ж таки і сьогодні
до романтичної зброї минулого
іноді звертаються, щоб піднести
суперникові сюрприз. З чемпі¬
онів світу останніх років його
застосовували Спасський і Фі-
шер. Королівський гамбіт досі
лишається гострим знаряддям
наступу і застосовується (хоч і
не дуже часто) у змаганнях усіх
рангів.
Основні ідеї гамбіту: 1) у
випадку е5 : Ї4 підготувати ство¬
рення ходом d2 — d4 міцного
центру; 2) відкрити лінію «Ь,
щоб після короткої рокіровки
по ній могла діяти біла тура,
націлена на пункт f7.
2... ef. Це так званий при¬
йнятий королівський гамбіт. За¬
стосовують і 2...Сс5 або 2...
Kf6 (відмовлений королівський
гамбіт), а також 2... d5 ( контр-
гамбіт Фалькбеєра, австрійсько¬
го майстра XIX ст.). У дебютній
теорії ще немає найдоцільніших
методів боротьби проти коро¬
лівського гамбіту. Але ми реко¬
мендуємо початківцеві спочатку
надавати перевагу планам, пов’я¬
заним з прийняттям гамбіту, ос¬
72
кільки в них чимало цікавих за¬
хоплюючих варіантів, які ілю¬
струють основні ідеї цього де¬
бюту.
3. Kf3. А це так званий
гамбіт коня, найпопулярніший
план: білі розвивають фігуру, од¬
ночасно протидіючи загрозі шаху
на h4. Рідше застосовують гам¬
біт слона — 3. Сс4, щоб запо¬
бігти контрудару d7 — d5. Але
тоді білим доводиться зважати
на .втрату права на рокіровку
після 3... ФЬ4+ 4. Kpfl.
3... d5! Ми рекомендуємо саме
цей спосіб боротьби проти ко¬
ролівського гамбіту.
4. ed Kf6! Відповідь 4... Ф :
d5 суперечить дебютним прин¬
ципам: чорні зберігають зай¬
вого пішака надто дорогою ці¬
ною— відставанням у розвитку
сил*. Після 5. КсЗ! білі розви¬
ваються швидко.
4. СЬ5+. Активний план.
Якщо тепер 5... Cd7, то після
6. Сс4білі зміцнюють пішака d5,
а в разі 5... сб розмінюють його,
позбуваючись турбот про його
захист.
5... сб 6. dc К : сб. У разі
6... Ьс 7. Сс4 або 7. Се2 у чорних
послаблюється пішакова струк¬
тура. Якщо ж тепер білі заради
цього розміняються на сб, чор¬
ні дістануть у вигляді компен¬
сації перевагу двох слонів.
7. d4 Cd6 (діагр. 67>. Вишн*
кае ситуація, за якої обидві
сторони не відчувають усклад-
иення з розвитком фігур. Гра
швидко переходить у стадію так-*
тичних сутичок, комбінаційних
ударів.
Кронштейн — БІлявський
Кисловодськ, 1982
1. е4 е5 2. f4. Бронштейн —.
один з прихильників цього дав¬
нього дебюту. І треба сказати,
що його застосування принесло
гросмейстерові багато гучних пе¬
ремог.
2... ef 3. Сс4 d5! Чорні повер¬
тають пішака, але дістають віль¬
ний розвиток, їхній же пішак
f4 заважає мобілізації сил білих.
До того ж після взяття ed біло-
пільний слон втрачає активність:
він упирається у власного піша¬
ка, якого чорні надійно блоку¬
ють. На 4. С : d5 буде 4... Кїб,
і чорні перехоплюють ініціа¬
тиву.
4. ed ФИ4+ 5. Kpfl Cd6 6.
КсЗ Ке7 7. d4 0—0 8. Kf3 ФЬ6
9. Kpf2. Білі намагаються зро¬
бити штучну рокіровку, але чор¬
ні перешкоджають їхнім пла¬
нам.
9... Cg4! 10. h3. На 10. Tel
буде 10... С : f3 і втрачається
пішак h2.
10... С: f3 11. Ф : f3 ФИ4+
12. Kpgl Kf5 13. Ке2 Kd7 14.
Cd3 Kg3 15. K: f4 Tae8. Чорні
не беруть якість, оскільки в цій
ситуації кінь сильніший за туру.
16. Cd2JBmi не помітили на¬
ступної відповіді суперника, пі¬
сля якої вони зазнали матері¬
альних втрат.
16... g5! (діагр. 68). Білі
здалися.
73
68
ВІДЕНСЬКА ПАРТІЯ
1. е4 е5 2. КеЗ Kf6. Цю від¬
повідь визнано за найдоцільні¬
шу — треба боротися за цен¬
тральні пункти, прагнути до
проведення d7 — d5!
3. Сс4. Боротьба точиться
навколо пункту d5. У разі дав¬
нього 3. !4 можлиео негайно
3... d5I
3... Кеб. Гострі варіанти ви¬
никають після 3... К : е4 4. ФЬ5!
(нічого не дає білим 4. К : е4
d5!) 4... Kd6, і перед білими
вибір: або гамбітна гра манев¬
ром 5. СЬЗ Кеб 6. Kb5 g6
7. ФЇЗ f5 8. Фгі5 Фе7 9. К : с7+
Kpd8. 10. К : а8 Ьб, і в чорних
за пожертвувану туру — силь¬
на ініціатива, або продовження
тиску після 6. Kf3 (замість
6. КЬ5), або спрощення гри —
5. Ф : е5+ з форсованим пе¬
реходом в малозмістовний енд¬
шпіль. Не надаючи білим широ¬
кого вибору, чорні зберігають
позиційну загрозу К : е4! і зму¬
шують їх до пасивного ходу.
4. d3 СЬ4! Знову відновлю¬
ється боротьба «за і проти»
d7 — d5.
5. Kf3! Спокусливий вигляд
має зв’язка 5. Cg5, що одно¬
часно перешкоджає намірам чор¬
них. Але вона має й недоліки.
Наприклад, 5... Ь61 б. Ch4 d6
7. Ке2 Себ, і в разі 8. 0—0 чорні
атакують пішаками королівсь¬
кого флангу. Або 6. С : Гб С *
сЗ+! (вчасно знищуючи коня,
націленого на пункт d5, поки
білі не підкріпили його ходом
Ке2) 7. Ьс Ф : їб 8. Ке2 d6 9.
0—0 g5! (перешкоджаючи удару
f4) 10. d4 Ке7 з наступним Kg6
і 0—0, дістаючи активну гру.
Тепер білі в разі 5... d5 готові
до перехоплення ініціативи —
6. ed К: d5 7. 0—0!, і чорні
відстають у розвитку фігур.
Тому їм краще задовольнитися
скромнішими можливостями.
5... d6 (діагр. 69). Потім
чорні грають Ка5, розмінюючи
сильного слона білих, або про¬
сто продовжують мобілізацію
сил. Оскільки білим нелегко
виявити активність у центрі, го¬
стрі сутички відкладаються до
середини партії.
ДЕБЮТ СЛОНА
1. е4 е5 2. Се4. Це продов¬
ження застосовують набагато
рідше, ніж 2. Kf3, бо чорні,
захищаючи пішака е5, встига¬
ють задовільно розвинути фі¬
гури.
74
2... Kf6 3. d3. Після 3. КсЗ
гра зводиться до віденської пар¬
тії.
5... Се7. Один з найпрості¬
ших планів: чорні форсують
мобілізацію королівського флан¬
гу. Можливо і 3... Сс5, що мо¬
же привести до італійської пар¬
тії.
4. Kf3 Кеб 5. 0—0 0—0
(діагр. 70). Чорні готують d7—
d5. Якщо 6. КсЗ, то 6... d6, за¬
грожуючи 7... Cg4 7... Ка5, роз¬
мінюючи білого слона, або 7...
Себ, готуючи d6 — d5.
Псахіс — Чехов
Вільнюс, 1980
1. е4 е5 2. Kf3 Кеб 3. Сс4
Kf6 4. d3 Се7 5. СЬЗ. Одна з ідей
цього ходу — вберегти слона
від розміну ходами с2 — сЗ і
СЬЗ — с2, а потім готувати d3—
d4.
5... 0—0 6. 0—0 d5 7. Kbd2.
Активніше 7. ed K : d5 8. Tel,
організувавши тиск на пішака е5.
7... de 8. de Сс5 9. сЗ а5 10.
ЬЗ Фе7 11. Фс2 КЬб. Чорні,
розрядивши ситуацію в центрі,
розгортають активні дії на
королівському фланзі.
12. Кс4 ФЮ 13. КрЬ2? Па¬
сивне продовження. Слід було
грати 13. Са4, загрожуючи пі¬
шаку е5.
13... Kf4 14. СеЗ (діагр. 71).
Нічого кращого не видно. На
14. С : f4 послідовно було б
14... Ф : f4+ і 15... С : h3.
14... К : g2! 15. Кр : g2. Єди¬
ний хід, адже під боєм кінь на
f3.
15... C:h3+ 16. Кр: h3 Ф:f3+
17. Kph2 Таб! Чорні підключа¬
ють до атаки туру. Звичайно,
слона на с5 білі брати не можуть
через 18... Kd4.
18. Фгії Ф : е4 19. Tgl. І зно¬
ву не проходить взяття слона:
19. С : с5 Kd4 20. ФИ5 Kf3+
21. Kpg3 Tg6-(- з шансами на
перемогу в чорних.
19... ФИ4+ 20. Kpg2 Kd4
21. cded 22. Cg5. Білі намагають¬
ся жертвою слона дещо змен¬
шити темп атаки, але це їм не
вдається. Втім, не рятували їх
і інші відступи слона через
згубний для них шах турою на
86.
22... Ф : ;g5+ 23. Kpfl ФЇ5
24. Сс2 ФИЗ+. Швидше вигра¬
вало тут 24... d3.
25. Tg2 Tf6 26. ФdЗ Tf3 27.
Ф : h7+ Ф : h7 28. С : h7+
Кр : h7 29. Tel. Білі прострочи¬
ли час.
75
ЗАКРИТІ ДЕБЮТИ
ФЕРЗЕВИЙ ГАМБІТ
1. <14 d5. Починати опану¬
вання закритими дебютами до¬
цільно саме з цього найочевид¬
нішого ходу, ідея якого — про¬
тидіяти намірам білих збуду¬
вати пішаковий центр.
У розпорядженні чорних Є
чимало й складніших дебютних
планів. Одні з них пов’язані
з тим, що чорні запобігають
ходу е2 — е4, відкладаючи на
якийсь час або зовсім відмов¬
ляючись від d7—d5. Наприклад:
1. d4 Kf6 2. с4 еб 3. КсЗ СЬ4
(захист Німцовича) або 3. Kf3
Ьб з наступним 4... СЬ7 (ново-
індійський захист);
1. d4 f5, або 1... еб 2. Kf3
15 (голландський захист). Інші
дебютні системи пов’язані із са¬
мостійними планами розвитку,
які допускають е2 — е4. На¬
приклад:
1. d4 Kf6 2. с4 g6 3. КсЗ d5
(захист Грюнфельда)
4. cd К : d5 5. е4 К : сЗ 6.
be Cg7 з фігурним тиском на
пішаковий центр білих;.
1. d4 Kf6 2. с4 g6 3. КсЗ Cg7
4. е4 d6 (староіндійський за¬
хист).
Є й системи, пов’язані з
безпосереднім нападом на пі¬
шака d4:
1. d4 с5, або 1. d4 Кїб 2. с4
с5 (захист Беноні):
1. d4 Kf6 2. с4 е5 (будапешт¬
ський гамбіт).
Розширюючи свій дебютний
репертуар, шахіст опановує ці
плани відповідно до своїх твор¬
чих смаків.
2. с4. Це й є ферзевий гам¬
біт. На відміну від аналогіч¬
ного королівського він не пов’я¬
заний для білих з будь-яким
риском, а веде до планомірного
тиску в центрі.
2... еб. Цей хід характери¬
зує ортодоксальний захист. Пі¬
сля 2... dc (прийнятий ферзе¬
вий гамбіт). 3. Kf3 (слабкіше
3. еЗ е5) чорним не варто захи¬
щати пішака с4, бо вони надто
відстають у розвитку 3... Ь5?
4. а4 сб 5. еЗ СЬ7 6. ab cb
7. ЬЗ, і білі повертають пі¬
шака, збільшивши свою пози¬
ційну перевагу. Але є системи,
пов’язані з доцільними^ плана¬
ми, наприклад, 3... Kf6 4. еЗ
Cg4, готуючи надалі с7 — с5.
З інших варіантів найпопу-
лярніший 2... сб (слов’янський
захист), однією з ідей якого за
чорних є виведення ферзевого
слона на f5 або g4.
3. КсЗ Kf6. Застосовують і
3... с5. Після 4. cd ed (захист
Тарраша) 5. Kf3 у чорних ви¬
никає слабкий пішак d5, проте
вони мають вільну фігурну гру.
Не виправдала себе і гостра си¬
стема 4... cd (гамбіт Шара —
Геннінга). 5. Ф : d4 Кеб 6. Фгії
ed 7. Ф : d5 Себ 8. Ф : d8+
Кр : d8 9. еЗ, де ініціатива чор¬
них не компенсує втраченого
пішака.
4. Cg5. Білі активно розви¬
вають фігури, заважаючи швид¬
кому проведенню с7 — с5, що
полегшило б гру чорних. Зараз
після 4... с5 5. cd ed 6. С : f6
gf у чорних порушена пішакова
структура. Не виправдали себе
і такі гамбітні системи: 5. cd
cd (голландський варіант) 6.
Ф : d4 Се7 7. е4І або 5... ФЬ6
(варіант Каналя або перуан¬
ський) б. de!, і в обох випадках
чорні не дістають AqcTaTHbo'i ком¬
пенсації за пожертвуваного пі¬
шака. \
76
З боку білих можливо 4. cd
ed 5. Cg5 (карлсбадсЬка система).
У чорних немає проблем з роз¬
витком слона с8, але їм дово¬
диться зважати на різні плани
білих, що пов’язані з активними
діями на флангах.
4... Се7. Можливо також 4...
Kbd7 5. Kf3 сб, і в разі 6. еЗ Фа5
виникає так званий кембрідж—
спрінгський варіант, або захист
Пільсбері.
5. еЗ (діагр. 72). Тут перед
чорними відкривається вибір
планів:
а) 5... 0—0 6. Kf3 Kbd7 (або
6... Ьб 7. Ch4 Ке4 — варіант
Ласкера) 7. Тсі сб 8. Cd3 dc
9. С : с4 Kd5 (система Капаблан-
ки) 10. С : е7 Ф : е7 11. 0—0 К :
сЗ 12. Т : сЗ е5, і чорні звіль¬
няють свого ферзевого слона.
Білі можуть підтримувати пі¬
шакове напруження ходом 13.
Фс2І
’ б) 5... Ьбб. СЬ4 Ьб (система
Тартаковера, яку ще назива¬
ють системою Макагонова і Бон-
даревського). Чорні роблять хід
Ь7 — Ьб, бо без нього білі мо¬
жуть у майбутньому, напри¬
клад, після 5... Ьб 6. Kf3 0—0
7. cd К : d5 8. С : е7 Ф : е7 9.
К : d5 ed 10. Cd3 загрожувати
зробити з темпом корисний для
них хід Фс2. План чорних по¬
лягає в тому, щоб найпрості¬
шим способом підготувати звіль¬
нююче просування с5.
Білі у відповідь можуть зді¬
йснювати плани, що пов'язані
з довгою рокіровкою й атаками
на різних флангах або з корот¬
кою рокіровкою і позиційною
боротьбою.
Корчной — Карпов
Мерано, 1981
1. с4. Хоч гра починається
іншим ходом, ніж ми щойно
розглянули, вона швидко зво¬
диться до розглянутих варіан¬
тів. Тому на хід 1. с4 ми реко¬
мендуємо відповідати 1...е6,щоб
звести гру до відомих варіантів
1... еб 2. КеЗ d5 3.d4 Се7 4.
Kf3 Kf6 5. Cg5 h6 6. Ch4 0—0
7. еЗ Ьб 8. Tel. Тут білі мають
кілька майже рівноцінних про¬
довжень: 8. cd, 8. Cd3, 8. Фс2,
8. Tel. Багато років найпопу-
лярнішим у цій позиції був роз¬
мін пішаків — 8. cd. Чорні від¬
повідали 8... К : d5 (у першій
партії, яка гралася цим варі¬
антом, Тартаковер проти Ка-
пабланки побив пішаком —8...
ed і розвинув свого ферзевого
слона не на Ь7, де він цілив би
в спину пішаку d5, а на еб).
Згодом цю ідею чорні модер¬
нізували, розмінявши по дві лег¬
кі фігури, що полегшило дх за¬
хист. 9. С : е7 Ф : е7 10. К!: d5
ed 11. Tel Себ, і після с5 гра
вирівнялась. Білі намагаються
скористатися із статичної слаб¬
кості так званих висячих пі¬
шаків d5 і с5, а чорні вигідно
розміщують фігури і дістають
активну гру.
8... СЬ7 9. Се2 Kbd7. Можли¬
во і 9... dc 10. С : с4 Kbd7 11:
77
О—0 с5 з тим, щоб не пере¬
кривати діагональ слону на Ь7.
Тепер же після 10. cd взяти
пішака конем немае можливості,
під ударом лишається пішак на
с7. Хід у тексті веде до склад¬
ної боротьби.
10. cd ed 11. 0—0 с5. Гірше
11... Ке4 12. С : е7 Ф : е7 13.
ФЬЗ Kdf6 14. К : е4 К : е4 15.
Тс2, і білі дістають перевагу
(Портіш — Ваганян, Нікшич,
1979).
12. dc Ьс 13. Фс2 Тс8 14.
Tfdl ФЬ6. Виникла типова по¬
зиція з висячими пішаками, які
розміщені на відкритих лініях
і тому легко можуть бути атако¬
вані. Проте вони не мають пе¬
ред собою опонентів і можуть
рухатися вперед.
15. фЬІ Tfd8 16. Тс2 Феб!
«Ідеальне місце для ферзя в по¬
дібних позиціях. Звідси він зай¬
вий раз захищає пішака d5 і
готовий подати допомогу в на¬
паді на королівський фланг бі¬
лих. Важливо й те, що захи¬
щено слона на е7. У разі потреби
готовий до стрибка кінь f6...
Зараз можна говорити, що чорні
не лише вирівняли гру в де¬
бюті» (А. Карпов).
17. Cg3 Kh5 18. Tcd2 К : g3
19. hg Kf6 20. Фс2 g6. Чорні
беруть під контроль поле І5.
21. Фа4 аб 22. Cd3 Kpg7 23.
СЬІ ФЬб 24. аЗ? (діагр. 73).
Фатальна помилка, яка дає змо¬
гу Анатолію Карпову блискуче
реалізувати ідею варіанта.
24... d4M 25. Ке2. Після 25.
ed Себ 26. Фс4 (відразу про¬
грає як 26. dc С : а4 27. cb С: dl,
так і 26. Фс2 С : f3 27. gf cd
28. Ка4 ФЬ5) 26... С : f3 27. gf
cd 28. Ка4 ФЬ5 29. Фе2 Те8 білі
втрачають фігуру.
25... de 26. fe с4. Чемпіон
світу легко реалізує свою пе¬
ревагу.
27. Ked4 Фс7 28. Kh4 Феб
29. Kphl Kpg8 ЗО. Kdf3 Ф: g3
31. Т: d8+ С: d8 32. ФЬ4 Се4
33. С: е4 К : е4 34. Td4 Kf2+
35. Kpgl Kd3 36. ФЬ7 ТЬ8 37.
4>d7 Сс7 38. Kphl Т: Ь2 39.
Т : d3 cd 40. Ф : d3 Фав 41. Фе4
Фгі1+ 42. Kgl Фd6 43. Khf3
ТЬ5. Білі здалися.
Псахіс — Геллер
Єреван, 1982
1. d4 d5 2. с4 еб 3. Kf3 Кіб
4. КсЗ Се7 5. Cg5 h6 6. Ch4 0—0
7. еЗ Ьб 8. С: f6. Ідея цього
ходу полягає в тому, щоб не
дати чорним здійснити хід с7 —
с5. Але чорні дістають двох
слонів, що може істотно впли¬
нути на гру при відкритій по¬
зиції.
8... С: f6 9. cd ed 10. ФЛ2
Себ 11. Tdl Фе7. Р. Хюбнер
проти Т. Петросяна (Севілья,
1971) зіграв тут 11... Се7 і після
12. аЗ сб 13. g3 Фс8 14. Cg2 Ch3
15. 0-0 С : g2 16. Кр : g2 Kd7
добився рівноваги. Але білі мог¬
ли зіграти на дванадцятому ході
краще: 12. СЬ5.
12. g3 с5. І все ж таки с7 —
с51 Чорні жертвують пішака,
щоб здійснити свою дебютну
78
ідею. Вони мають рацію — у
позиції білих є багато послаб¬
лень, до того ж чорні переважа¬
ють суперника в розвитку.
13. dc. Білі надто оптимістич¬
но оцінюють свої шанси. Краще
було 13. Cg2 Кеб 14. 0—0.
13... Td8! 14. cb? (діагр. 74).
А це вже непоправна помилка.
Навіть і дуже сильні шахісти
інколи нехтують законами стра¬
тегії. Треба було вже погоджу¬
ватися на гіршу гру після 14.
Cg2 be 15. 0—0 Кеб.
14... d4! 15. Cg2. Погано і
15. К : d4 С : d4 16. ed через
16... Cd5+ На 15. Ке4 буде
15... Cd5 із складними варіан¬
тами, які ведуть до перемоги
чорних.
15... Кеб 16. К : d4 К : d4
17. ed Ch3+ 18. Kpfl T: d4 19.
ФеЗ. Тепер чорні форсовано ви¬
грають. Не допомогало і 19.
Ф;d4 C:d4 20. T:d4 ФЇ6, і
білим не вдається збудувати
фортецю.
19... ФЬ7! 20. f3 Т : dl+ 21.
К: dl Фа6+ 22. Kpgl Td8 23.
Kf2 Cd4 24. Феї C: f2+. Білі
здалися.
У разі 25. Кр : f2 чорні зі¬
грають 25... Ф : Ь6+ 26. Kpfl
Сс8І, і від мату немає захисту.
Тайманов — Нежметділов
Київ, 1954
I. d4 d5 2. с4 сб 3. Kf3 еб
4. cd ed 5. КсЗ Kf6. Плани білих
у карлсбадській системі пов’я¬
зані з атакою пішаків на ферзе¬
вому фланзі або з грою в центрі
ходами f3 та е4. В останньому
випадку чорні мають провести
зустрічне просування с5, що дає
змогу їм зрівняти гру.
6. Cg5. Точніше тут 6. Фс2,
бо тепер чорні могли дістати
задовільну гру ходом 6... Cf5,
і в разі 7. ФЬЗ ФЬб 8. Ф : Ьб
ab 9. С : f6 gf відкрита лінія «а»
і сильні пішаки на ферзевому
фланзі компенсують чорним по¬
слаблення їхніх пішаків на ко¬
ролівському.
6... Се7 7. Фс2 Kbd7 8. еЗ
0—0 9. Cd3 Те8 10. 0—0 Kf8 11.
Tabl. Білі планують при під¬
тримці тури довести пішака до
Ь5, після чого чорні мають ви¬
бір: або взяти пішака на Ь5 і
дістати слабких пішаків Ь7 і d5,
або після розміну на сб захи¬
щати цього слабкого пішака.
Якщо чорні перешкоджають ру¬
ху пішака «Ь» ходом аб, білі
просувають ще й пішака «а».
II... а5. Чорні вносять ко¬
рективи у плани суперника. Во¬
ни не перешкоджають просу¬
ванню пішака (після аЗ), але
хочуть оволодіти лінією «а».
12. аЗ Ке4 13. С: е7 Ф : е7
14. Ь4 ab 15. ab Kg6 15. Ь5?
Білі здійснюють свій план надто
прямолінійно, що дає можли¬
вість чорним перехопити іні¬
ціативу. Обережнішеї було 14.
С : е4 de 15. Kd2, хоч й тоді
після 15... f5 білим слід зважати
на загрози Фй5 у зв’язку з КЬ4.
16... Cg4 17. Kd2. Якщо 17.
Се2, то 17... К : сЗ 18. Ф : сЗ
79
Kh4; можливо і 17... ТаЗ із
сильними загрозами.
17... К : <12 18. Ф : d2 KU4!
(діагр. 75). Раптом биявляеться,
що над сховищем білого короля
нависли смертельні загрози:—
18... Kf3+ 18... Cf3 і навіть
18... СЬЗ. Захиститися без Ма¬
теріальних втрат неможливо.
19. {3. Тайманов віддає пі¬
шака і переходить до впертого
захисту, який проводить дуже
винахідливо.
19... Ф: еЗ+ 20. Ф: еЗТ:еЗ
21. fg Т : d3 22. be be 23.Ке2 Td2
24. Tf2 h6 25. Tbfl Kg6 26. h3 ffl
27. Kg3! Повчальний момент.
Пасивна гра швидко призвела
б до програшу, а віддаючи дру¬
гого пішака, білі активізують
свої сили.
27... Т: d4 28. Tbl Та 29.
ТЬ8+ КрЬ7 ЗО. Tfb2 Tdl+ 31.
Kph2 ТеІ 32. Td8 Kf4 33. Kh5
Te2 34. T:e2 K : e2 35. Tc8
Kd4 36. Kf4 Te7 37. h4 Te4 38.
Kpg3 Te3+ 39. Kpf2 Te4 40. g3
Кеб 41. T : сб K : f4 42. gf T :
14+ 43. Kpg3 Te4 44. Td6 Te5?
Чорним слід було грати 44... h5!,
зберігаючи шанси на перемогу.
45. h5 Kpg8 46. Kpf4 g5 +
47. Kpf3 Kpf7 48. Td7+ Kpe6
49. Th7d4 50,T: h6Te3+ 51.Kpf2
Te4 52. Kpf3 T14 + 53. Kpg3
d3 54. Th8 Td4 55. Te8+! Kpf7
56. Tel d2 57. Tdl Td3-f 58.
Kpg2 Kpg7 59. Kpf2 Kph6 60.
Kpg2 f5 61. gf Kp: h5 62. Kpf2
g4 63. f6 g3+ 64. Kpe2 Td6 65.
Kpf3. Нічия.
*
КАТАЛОНСЬКИЙ ПОЧАТОК
1. d4 d5 2. c4 еб 3. Kt3 КІ6
4. g3. Для цієї дебютної системи
характерно те, що білі не поспі¬
шають з розвитком свого фер¬
зевого коня. Надалі, залежьо
від ситуації, він може вийти, не
тільки на сЗ, а й на 62, плен
білих полягає в тому, що еони
після Cg2 і 0—0 ретельно, го¬
тують хід е4, маючи на меті
завдяки активності фіанкетоЕа-
ного слона g2 виграти бій у
центрі.
Формально каталонський по¬
чаток є варіантом в ортодоксаль-
му захисті ферзевого гамбіту.
Фактично ж ця дебютна система
найчастіше виникає при різ¬
них перестановках ходів (1. d4
Kf6 2. с4 еб 3. g3 d5 або, почи¬
наючи з ходів с4, Kf3 чи g3 тощо)
і визначається властивим лише
їй малюнком боротьби, тому її
вважають за окремий дебют.
4... Се7 .Тут і далі можливо
dc, після чого позиція набуває
відкритого характеру. Білі або
негайно повертають пішака хо¬
дом Фа4+, або спочатку фор¬
сують розвиток королівського
флангу.
5. Cg2 0—0 6. 0—0 (діагр. 76).
Перед нами одна з принципових
позицій каталонського початку.
Чорні все ще можуть грати 6...
dc, тимчасоЕО віддаючи центр,
але сподіваючись контратаку¬
вати його надалі ходом с7-^- с5.
Інший варіант — зміцнити центр
ходом с7— сб з наступним Ь7—'
80
Ьб і після певної підготовки
(слона с8 залежно від ситуації
розвивають на Ь7, або аб, а фер¬
зеву туру — на с8) здійснивши
сб—с5 зав’язати в центрі ру¬
копашний бій.
Ковотельков — Авербаі
Москва, 1951
I. d4 Kf6 2. с4 еб 3. Kf3 d5
4. g3 Се7 5. Cg2 0—0 6. 0—0
Kbd7 7. Фс2 сб 8. Cf4. Інша мо¬
жливість 8. ЬЗ та 9. СЬ2. На це
чорні фіанкетують свого ферзе¬
вого слона і готують сб—с5.
Якщо білі протидіють цьому
ходом Tdl, то чорні відпові¬
дають Фс7. Цьому й намага¬
ються запобігти білі заздале¬
гідь.
8... Ь6 9. Kfd2, щоб ферзевого
коня виеєсти на сЗ і здійснити
е2 — е4 за умов, коли пішак
с4 надійно захищений. Недолі¬
ком цього плану е зняття конт¬
ролю за пунктом d4. Це полег¬
шує контрдії чорних.
9... СЬ7 10. е4 Тс8І Оскільки
пішак d5 має міцну підтримку,
чорні не змушені здавати центр
ходами de або dc.
II. КсЗ. У разі 11. е5 Ке8
12. КсЗ чорні з вигодою здій¬
снюють 12... с5.
11... с5! 12. ed. Якщо 12. е5,
то можлива тимчасова жертва
фігури: 12... cd 13. ef С i.f6
14. КЬ5 е5 15. Kd6Tc7 16. К Ь7
Т : Ь7 17. C :d5 Тс7, і у слона
f4 немає полів для відступу.
12... ed 13. К: d5 К : d5 14.
cd cd 15. Фа4 Кс5! (діагр. 77).
Тимчасовою жертвою пішака
чорні захоплюють ініціативу.
16. Ф : d4 Кеб 17. Фе4 Тс5
18. СеЗ С: d5 19. ФЬІ. Ця спро¬
ба нейтралізувати тиск чорних
по лінії «сі» виявляється невда¬
лою. Тільки після 19. Фа4 білі
могли ще чинити опір.
19... С : g2 20. Кр : g2 Td5
21. Tfdl Cf6 22. Kpgl Te8 23.
a4 ho 24. Kc4 h4 25. Фс2 h3 26.
Фе2? І після кращого 26. f3
білим важко було б захищатися,
але тепер чорні можуть виграти
відразу.
26... Kd4 27. ФП Фс8. Авер-
бах, запланувавши варіант 27...
Kf3+ 28. Kphl Т : dl 29. Т : dl
Фа8 ЗО. Ф : ЬЗ, не побачив ви¬
рішального удару 30... Ке5+ з
виграшем коня.
28. С : d4 С : d4 29. Td2 ^g4
30. Tadl? Трохи довше могли
б чинити опір білі ходом 30. Тсі,
хоч і тоді після ЗО... Теб 31.
Т1с2 аб з наступним Ьб—Ь5
їм не позаздриш.
30... С : f2+ 31. Ф : f2 Ф :
dl+. Білі здалися.
81
ДЕБЮТ ФЕРЗЕВИХ
ПІШАКІВ
Ця назва об’єднує системи,
в яких після d2— d4 d7— d5
білі відмовляються від с2 — с4
на користь стриманіших пла-
нів
І. d4 d5 2. Kf3 Kf6 3. еЗ еб
4. Cd3 с5 5. ЬЗ. Цей план інколи
називають системою Цукерторта.
Відомий також дебют Колля
(бельгійський майстер Едгар
Колль виступав у 20-х роках)
5. сЗ Кеб 6. 0—0 з ідеєю Kd2,
dc і е4 .
б... Кеб 6. Cb2 Cd6 7. 0—0
0—0. Передчасно тепер як 8.
Kbd2 через 8... Фе7! із загро¬
зами 9... е5 і 9... cd 10. ed СаЗ,
так і 8. Кеб через 8... cd 9. ed
Фс7 10. Tel КЬ4І В обох випад¬
ках чорні добиваються роз¬
міну одного з небезпечних бі¬
лих слонів.
8. аЗ. (діагр. 78). Білі по¬
переджають обидва плани чор¬
них і забезпечують своїх слонів
від нападу. Потім вони плану¬
ють зміцнити коня на еб і під
прикриттям цього форпосту го¬
тувати наступ на королівському
фланзі.
Перед чорними — вибір з
кількох продовжень. Наприк¬
лад, а) 8... Фе7 (загрожуючи
8... е5) 9. Кеб Td8 10. Kd2 Kd7
11. f4 Kf8, і чорні, зміцнівши
королівський фланг, ходом 17 —
f6 витісняють білого коня.
б) 8... Фс7 9. Kbd2 еб 10.
dc С : сб 11. е4 d4, внаслідок
чого чорні блокують білих сло¬
нів.
Ясвойн — Копаєм
Ленінград, 1947
1. d4 d5 2. KS3 еб 3. еЗ сб
4. Cd3 Кеб б. сЗ Cd6 6. Ktd2
Kf6 7. 0—0 0—0 8. dc С : сб 9.
е4 Фс7. Чорні активно борються
за пункт е5.
10. Фе2 Kg4 11. h3 Kge3
12. К : еб К : еб 13. Сс2. Ця
помилка надає перевагу чор¬
ним. Треба було грати 13. ed ed
14. Kf3 з рівноцінними шансами.
13... d4! 14. cd С : d4 15. СЬЗ
Ьб 16. Kf3 (діагр. 79). Фатальна
помилка, якою чорні негайно
скористалися.
16... Саб! 17. Ф : аб К : f3+
18. gf Ф03+ 19. Kphl Ф : f3-f
20. Kpgl ФgЗ+ 21. Kphl Ф:
h3+ 22. Kpgl Ce5! Білі здалися.
АНГЛІЙСЬКИЙ ПОЧАТОК
1. с4. Такі ходи відносять
до позиційних продовжень. Білі
зміцнюють свою позицію, бе*
82
ручи під контроль центральний
пункт d5, і надалі діють гнучко,
зберігаючи можливість вибору
плану дій.
У чорних також чималий ви¬
бір продовжень. Хід 1... е5 ве¬
де до ситуації, характерної для
сіціліанського захисту, але із
зміною кольору фігур та із
зайвим темпом для білих. Попу¬
лярний і план із симетричним
просуванням с7 — с5 (відразу
або після Kg8— Г6), з тими
самими «сіціліанеькими» ідеями:
Шахістові, який тільки почи¬
нає систематично формувати свій
репертуар, на перших порах не
рекомендується перевантажува¬
ти свою пам’ять вивченням бага¬
тьох різноманітних схем. Для
початку достатньо підготувати
о^ну-дві опорні системи, а в ін¬
ших дебютах для економії часу
й сил обмежитися вузьким колом
варіантів.
Тому рекомендуємо обирати
в грі чорними проти закритих
початків одну й ту саму систе¬
му — як проти ферзевого гам¬
біту.
1... еб. Це продовження дає
змогу тим, хто у відповідь на
1. d4 розігрує ортодоксальний
захист, застосовувати ту ж саму
схему і проти англійського по¬
чатку.
2. Kf3 d5. Тут і пізніше білі
можуть ходом d2 — d4 звести
боротьбу до одного з варіантів
ферзевого гамбіту, вразі g2 —
g3 виникає дебют Реті, а обидва
ці ходи приводять до каталон¬
ського початку.
3. ЬЗ КЇ6 4. еЗ. Це — одне
з продовжень, характерне саме
для англійського початку. Білі
розвиваються стримано, даючи
чорним можливість раніше розк¬
рити свої плани.
4... с5. У всіх випадках це
активне продовження може здій¬
снюватися чорними не лише тоді,
коли білі грають відкладаючи
або зовсім відмовляючись від
с2—с4, а й у тиХ випадках,
коли білі грають с2 — с4 без
d2 — d4.
5. СЬ2 Се7 6. Се2. Можливо
також 6. d4 з наступним Cd3,
агресивно націлюючи обох сло¬
нів на королівський фланг чор¬
них. Виникає ситуація з ва¬
ріанта початку Цукерторта.
6... 0—0 1. 0—0 Кеб (діагр.
80). Згодом чорні можуть ходами
Ьб і СЬ7 закінчити початковий
розвиток, зберігаючи міцну пози¬
цію в центрі.
Амдерссон — Лангевег
Вейк-ан-Зеє, 1976
1. Kf3 Kf6 2. с4 еб 3. ЬЗ d5
4. СЬ2 Се7 5. еЗ 0—0 6. Се2 с5
7. 0—0 Кеб 8.cd ed 9.d4 Ьб 10.
Kbd2. Краще було вивести коня
на активнішу позицію 10. КсЗ,
тим більше, що в білих немає
пішака с4, який міг би стати
об’єктом атаки.
10... СЬ7 П. Тсі Ке4 12.
dc С : с5. Виникла тщюва по¬
зиція з ізольованим пішаком.
Тепер боротьба піде за пункт d4.
83
Якщо білі укріпляються на
ньому, їхні справи будуть добрі,
чорним же треба або здійснити
продовження d5 — d4, або ви¬
явити активність на королів¬
ському фланзі.
13. СЬ5 Тс8 14. Фе2. Можливо
білим треба було вже спростити
позицію маневром 14. К : е4 de
15. Ке5 К : е5 16. С : е5, хоча
й тут шанси чорних після 16...
Фе7 17. СЬ2 аб лишалися трохи
кращими.
14... Фе7 15. С : св. На пер¬
ший погляд, ідейне продовжен¬
ня, але воно дає змогу чорним
підключити до атаки туру. Тому
краще було 15. Tfdl.
15... Т : сб 16. Kd4 Tg6! 17.
Tfdl Сс8. Поступово чорні пере¬
водять всі фігури на активні по¬
зиції.
18. Kfl СЬЗ 19* g3. Не досить
приємне і 19. Kg3 через 19...
Cg4 20. ІЗ К : g3 21. hg Cd7 22.
g4 Cd6, після чого дається
взнаки слабкість чорних полів
у таборі білих.
19... Kg5 20. Kd2 Те8 21. Тс2
Ке4 22. Kfl Н5! 23. Ь4. Звичай¬
но, не можна бити пішака через
23... Cg4. Білі намагаються за¬
хопити ініціативу після 23...
С : Ь4 24. Кеб Od6 25. К : Ь4
Ф : Ь4 26. Td4, та чорні не бе¬
руть пішака.
23... С : d4 24. Т : d4 h41 25.
Т : d5? Непоправна помилка,
яка дає змогу чорним завдати
елегантного тактичного удару
(діагр. 81).
25... КеЗ 26. С: сЗ Фе4 27.
f3 Ф : d5 28. Cel С : f 1 29. Kp : fl
Tf6 30. Kpg2 hg 31. C: g3 Tc6
32. e4 T: c2 33. Ф : c2 Фгі7 34.
Cf4 Tc8 35. ФЬЗ Фсб 36. Kpg3
Ь5 37. ФгіЗ аб 38. СеЗ Фс7+ 39.
Cf4 Td8 40. ФеЗ Фсб 41. аЗ Tdl.
Білі здалися.
ДЕБЮТ РЕТІ
1. Kf3. Починаючи партію
цим хОдом, білі можуть мати на
меті різні завдання. Наприклад*
з перестановкою ходів звести
гру до побудов з d2 — d4. Са¬
мостійне значення хід 1. Kf3
набуває лише в тому випадку,
якщо білі не пов’язують його
(принаймні в найближчий час)
з d2 — d4 і не зводять гру до
вже розглянутого англійського
початку. З цих самостійних си¬
стем, які можуть виникнути пі¬
сля 1. Kf3, найпоширеніші де¬
бют Реті та староіндійський по¬
чаток.
1... d5. Чорні можуть у свою
чергу відповісти і 1... Kf6.
2. с4. Цей план розробив
видатний чехословацький гро¬
смейстер і теоретик Ріхард Ріеті,
який активно виступав на між¬
народній арені в 20-х роках.
Він вважав, що засобом активної
боротьби за центр в дебюті може
бути не лише окупація його
пішаками і фігурами, а й тиск
з флангів, особливо за допомо¬
гою фіанкетованих слонів (тобто
виведених на велику діагональ)/
Так і тут: білі взяли під конт¬
роль першим ходом пункт е5,
другим — пункт d5.
84
Якщо чорні підуть у ВІДПО¬
ВІДЬ 2... d4, то білі згодом підір¬
вуть цього пішака ходом еЗ,
перед цим зігравши Ь4. Якщо
ж чорні зіграють 2... dc, тоді
це буде вже віддача центру, що
його білі прагнутимуть захопи¬
ти, відігравши по дорозі пішака
с4 після 3. КаЗ!
2... еб. Одне з найдавніших
продовжень. Можна і 2... сб,
що дає можливість потім вивести
ферзевого слона на f5 або g4.
3. g3 Kf6 4. Cg2 Ce7 5. 0—0
0—0 6. ЬЗ. Для дебюту Реті ха¬
рактерне фіанкетування обох
слонів, щоб спочатку підсилити
тиск на центральні пункти по
великих діагоналях, і лише пі¬
сля нагромадження сил кидати
в бій центральні пішаки.
82
6... Ь6 7. СЬ2 СЬ7 8. еЗ.
У разі 8. cd К : d5 9. КсЗ с5!
10. К : d5 С : d5 11. ФЬІ Cf6!,
ян було у відомій партії Лар-
сен—Смейкал (Рейк’явік, 1978),
чорні слони розміщуються на
великих діагоналях не гірше,
ніж білі.
8... с5. Потім чорні виводять
свого ферзевого коня на с;6 або
d7 і закінчують дебютний роз¬
виток, готуючись у всеозбро¬
єнні зустріти активні заходи
білих (діагр. 82).
Полугасаський — Петросян
Москде, 1970
1. с4 Kf6 2. Kf3 еб 3. йЗ Ьб
4. Cg2 СЬ7 б. 0—0 Се7 б. ЬЗ 0—0
7. СЬ2 d5 8. еЗ сб 9. КсЗ Kbd7.
У даному разі краще, ніж 9...
Кеб 10. cd, і чорні мають усклад¬
нення.
10. d3. У партії Ботвинник —
Полугаєвський (Белград, 1969)
після 10. Фе2 dc 11. be Ке4!
12. К:е4 С : е4 13. Tfdl Фс7
14. d3 Ссб чорні зрівняли гру.
10... Тс8 11. Фе2 Фс7 12.е4.
Білі вирішили визначити пі¬
шакову структуру в центрі.
Боротьба набирає маневреко-
го характеру.
12... d4 13. Kbl Ке8 14. Kel
еб 15. (4 g6! Петросян Не побо¬
юється атаки білих, пов’язаної
із насуванням пішаків коро¬
лівського флангу.
16. f5. Обережнішим був хід
16. Kd2 або 16. СЬЗ.
16... Cg5 17. h4? Помйлка
виникла, очевидно, через недо¬
гляд. Білі послаблюють пози¬
цію сбого короля. Краще було
17. Kphl.
17... СеЗ+ 18, Kph2 (діагр.
83) gf. У попередніх розрахунках
білі планували хід 19. Ch3, але
побачили, що після 19... fe!
20. Фе4+ Kg7 21. Ф : d7 Ф :d7
85
22. С : d7 Tcd8 23. Ch3 f5 їхнє
становище безнадійне. Поганий
xfc і 19. Т : f5 Kg7.
19. ef e4! Чорні здійснюють
вирішальний прорив.
20. С: е4 С: е4 21. de Kef6
22. Kg2 Tfe8. Білі набагато від¬
стали в розвитку. До того ж
їхня позиція має вразливі місця.
Тому намагаються знайти по-
рвтунок у ендшпілі без пішака,
але марно...
23. Kd2 С : d2 24. Ф : d2
♦: g3+ 25. Кр : g3 К : е4+ 26.
Kpf4 К: d2 27. Tfel Kf6 28.
Т: е8+ Т: е8 29. Tel Kde4 ЗО.
Те2. Єдиною можливістю чини¬
ти опір (хоча і недостатньою)
було ЗО. Ь4.
ЗО... Kpf8 31. Kpf3 d3 32.
ТеЗ Td8 33. Tel d2 34. Tdl Kg4
35. Ke3 Kef2 36. Cc3 Td3. Білі
вдалися.
СТАРОІНДІЙСЬКИЙ
ПОЧАТОК
У відповідь на 1. d4 чорні
нерідко обирають так званий
староіндійський захист, для його
характерна така послідовність
ходів: Kf6, g6, Cg7 0—0,d6 і, як
правило, е5 (відразу або після
підготовки); рідше с5. Цей план
останнім часом застосовують і
білими, розраховуючи завдяки
зайвому темпу захопити ініці¬
ативу.
1. Kf3 Kf6 2. g3 d5 3. Cg2 еб
4. 0—0 c5. Заслуговує на увагу
і система розвитку з пере¬
становкою ходів (Портіш — Кар¬
пов, чемпіонат Європи, Москва
1977): 4... Ьб 5. d3 СЬ7 6. Kbd2
Kbd7, заважаючи просуванню
е2 — е4. Після 7. Tel Сс51 8.
с4 0—0 9. cd ed 10. КЬЗ СЬ4
11. Cd2 а5 чорні дістали ініці¬
ативну гру.
5. d3 Кеб 6. Kbd2 (діагр. 84).
Білі планують захоплення про¬
стору в центрі маневром е2—
е4—е5 з наступним тиском на
королівському фланзі за допо¬
могою ходів Tel, Kfl, Cf4, h4,
Kh2, Kg4, потім Cg5 чи h4—h5—
h6, або застосувавши обидва
продовження.
Чорні можуть реагувати по-
різному:
а) 6... Се7 і 7... 0—0, розви¬
ваючи активність на ферзевому
фланзі: Ь7—Ь5—Ь4, а7—а5—
а4—аЗ і т. д.
б)6... Ьб, прагнучи до рокіров¬
ки в довгий бік після СЬ7 і Фс7,
а потім — до активної гри на
королівському фланзі.
Черемисін — Чумак
Юрмала, 1976
1. е4 с5 2. Kf3 еб 3. d3 d5
4. Kbd2 Kf6 5. g3 Кеб 6. Cg2
Ce7 7. 0—0 0—0. З перестанов¬
кою ходів виникла позиція ста¬
роіндійського початку.
8. Tel Ь5 9..е5 Kd7 10. Kfl
Ь4 11. Ь4 а5 12. Cf4 а413. Klh2.
Точніше було випередити на¬
ступ чорних ходом 13. аЗ, не
допускаючи послаблення чор¬
них полів на ферзевому фланзі.
13... аЗ 14. ЬЗ Саб 15. Тсі
Тс8 16. Kg5 Kd4 17. Ch3 Тсб
18. <Мі5 h6 19. Kgf3 К: с2 20.
Tedl. Слід було наважитися на
20. Т:с2 C:d3 21. Kd4 із
складною грою.
20... с4 21. dc dc 22. Т : с2
(діагр. 85).
22... cb! 1 23. Т : сб ЬаІ Чорні
вже пожертвували коня і туру,
а тепер пропонують ще й слона,
але брати його не можна, бо
тоді вони виграють партію кра¬
сивим ходом 24... Kf6l і якщо
25. Т : d8, то 25... а1Ф+ і 26...
К : Ь5.
24. Kd2 Кс5 25. Т: аб К: аб
26. КЬЗ Кс5! Може, хочете ферзя?
Будь ласка. На 27. Т : d8 буде
спокійне 27... Т : d8, і білі не
можуть перешкодити чорним пі¬
шакам пройти в ферзі.
27. К: с5 С: с5 28. Cfl ЬЗ
29. Сс4 <l>d4. Чорний ферзь
хазяйнує по лінії «d».
ЗО. С: ЬЗ аІФ 31.Т:а1
Ф : а1+ 32. Kpg2 ТЬ8 33. С: h6
С: 12 34. Cf4 Фgl + 35. Kph3
Т : ЬЗ 36. Фg5 Ф : g3+! Остан¬
ня жертва. Фігури білих на ко¬
ролівському фланзі були німи¬
ми свідками боротьби.
37. С: g3 Т : g3 +38. Ф : g3
С: g3. Білі здалися.
ДЕБЮТ БЕРДА
1. Ї4. Один з найдавніших де¬
бютів, який ще в минулому
столітті був названий ім’ям ві¬
домого англійського шахіста
Д. Берда. Білі беруть під кон¬
троль пункт е5, відкладаючи
активні дії в центрі до закін¬
чення розвитку королівського
флангу.
1... d5. Перспективні для чор¬
них варіанти виникають і після
I... е5 (гамбіт Фрома) 2. fe d6
3. ed С : d6 4. КІЗ g5, і чорні
замість пожертвуваного пішака
дістають шанси на захоплення
ініціативи.
2. Kf3. Тут і пізніше засто¬
совують також фіанкетуванвя
одного чи обох слонів (g3 і Cg2,
ЬЗ чи Ь4 і СЬ2), щоб посилити
тиск на центр. Проте білі трохи
відстають у розвитку фігур.
2... g6! Чорні перешкоджа¬
ють фіанкетуванню ферзевого
слона білих.
3. еЗ Cg7 4. Се2 с5 5. 0—0 еб.
Потім чорні продовжують роз¬
виток ходами І<с6, Ке7 і 0—0,
плануючи при нагоді d4!
Купрейчик — Юсупов
Єреван, 1982
1. f4 d5 2. ЬЗ Cg4 3. СЬ2 Кеб
4. g3 е5 5. fe f6! Чорні пропо¬
нують жертву пішака, щоб
швидше закінчити розвиток фі¬
гур.
6. Ch3 С: ЬЗ 7. ef к: f6 8.
К : ЬЗ Сс5 9. еЗ d4 10. е4 0—0
II. d3 СЬ4+ 12. Kd2. Білі наба¬
гато відстали в розвитку, і чор¬
ні активно користуються з цього.
12... Kd5! Чорні переводять
коня на еЗ найкоротшим спосо¬
бом, користуючись тим, що бра¬
87
ти його не можна :13. ed Ф : d5
14. Kf2 Taefc+ 15. Ке4 Т : е4+
16. de Ф : е4+, і чорні виграють.
13. ФЬ5 КеЗ 14. Кре2 g6 15.
ФН6 Od7 16. ФН4 С : d2 17. Кр :
d2 Ке5 18. Kg5 Tf2+ 19. Kpcl
K : d3+.
Заключний удар. На 20. cd
буде 20... Фс6+, а на 20. Kpbl
К : Ь2. Білі здалися.
Юний друже!
Ти ознайомився з найпоширенішими дебютами, зробив перший
крок для опанування таємницями шахової гри, твої ходи на ша¬
хівниці стали продуманими і цілеспрямованими.
Не зупиняйся на досягнутому, постійно підвищуй свій шахо¬
вий рівень. Найкраще джерело знань—книжка. То ж рекомен¬
дуємо тобі літературу, з якої ти зможеш почерпнути нові для
себе знання.
1. А в е р ба х Ю. Л., Бей лин М. А> Путешествие в шахматное коро-
левство. М.: Физкультура и спорт, 1976. 288 с.
2. А вербах Ю. Л., Бейлін М. А. Шаховий самовчитель. К.: Рад.
школа, 1980. 128 с.
3. Зак В. Г. Пути совершенствования ’М.: Физкультура и спорт, 1979.
200 с.
4. Левенфиш Г. Я. Книга начинающего шахматиста. М.: Физкультура
и спорт, 1959. 360 с.
5. Майзел ис И. Л. Щахматм. М.: Детгиз, 1960. 392 с.
6. Мучник X. Л. Первьіе шахматнне уроки. М.: Воениздат, 1980.
144 е.
7. Нейш т а д т Я. И. По следам дебютних катастроф. М.: Физкультура
в спорт, 1979. 304 с.
8. Новотельнов Н. А. Знакомьтесь: шахмати. М.: Физкультура
н спорт, 1981. 256 с.
9. Панов В. Н., Зстрин Я. Б. Курс дебютов. М.: Физкультура
її спорт, 1980. 496 с.
10. Панов В. Н. Первая книга шахматиста. М.: Физкультура и спорт
1964. 304 с.
11. Рохлин Я. Г. Шахматньїе занятия. Ярославль, Верх. — Волж. кн.
изд-во, 1977. 208 с.
12. Су з тин А. С. Как играть дебют. М.: Физкультура и спорт, 1981.
60 с.
13. Су з тин А. С. Лаборатория шахматиста. М.: Физкультура и спорт,
1978. 72 с.
14. Теория и практика шахматной игрьі. М.: Вартая школа, 1961. 160 с.
15. Хенкин В. Л. Я б в гроссмейстерьі пошел. М.: Мол. гвардия, 1979.
144 с.
16. Юдович М, М. Гамбит. М.: Физкультура и спорт, 1980. 80 с.
З М І с т
Елементи дебютної підготовки З
Варіанти дебютного репертуару 8
Вузловий дебют 8
Як грати білими 34
Як грати чорними 66