An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language. Volume II (Parts 1-11) - Rudnyckyj J.B.

Author: Rudnyckyj J.B.
Tags: linguistics language learning ukrainian language etymological dictionary
Year: 1982
Similar
Ukraine and Poland in documents, 1918-1922. Part 1
A Practical Guide for Learners of English. Book I
Learn Ukrainian - Quick, Easy, Efficient: 2000 Key Vocabularies
Мистецтво української вишивки
Text
                    This is the first Slavic etym-
ological dictionary yet to appear
in English. It Is the master work
of... an internationally famous lin-
guist whose bibliography, published
in 1961. listed 751 books, articles,
reviews, translation and papers...
All important libraries and serious
Slavic scholars will need this work,
and will be forever Indebted to
the brilliant work of the author-.
Elsdon C. Smith, Evanston,
Names 10 (1962), 290—1.
The importance of Prof. Rud-
ny^kyj’s work goes far beyond
Ukrainian proper. In some cases
Ukr. material helps to elucidate
the Russian words which Vasmer
considered ‘’obscure”... These ob-
servations... should encourage the
author in his unselfish labor and
show him the great interest with
which every Slavist is following
the progress of his work...
V. Kiparsky, Helsinki,
Slavic and EE. Journal,
9 (1965), 81.
This is an epoch making event
in Ukrainian academic life and lin-
guistic studies...
C. Bida, Ottawa,
America No. 75 (1966).
Le premier fascicule d’un dic-
tionnalre etymologique ukrainien,
fruit du travail de vingt ans, vient
de paraitre... Cet ouvrage combie
une lacune et est destiny a rendre
des services...
В. O. Unbegaun, New York,
Revue des ttudes Slaves,
42(1963), 228.
Jde о slovnik sice stru?n$jii, ale
sympatlcki' tfm, Je v podstats vy-
£erpava cely slovni fond ukrajinjti-
ny... V citaci slovansk£ho d£v£ pfl-
rozenS p?ednost b$loru5tlng a ru>-
tin£ (tu dokonce ngkde... doplhuje
i Vasmera*—
Fr. Kopefcny, Brno,
Slavia 33 (1964), 465.

П1ДГОТОВКА ЕЛЕКТРОННОГО ВИДАННЯ:
«13БОРНИК» 20.XI.2006
http://litopys.kiev.ua/
AN ETYMOLOGICAL DICTIONARY
of the
UKRAINIAN LANGUAGE
ЕТИМОЛОПЧНИЙ СЛОВНИК
УКРАШСЬКО! МОВИ
II
ЕТИМОЛОПЧНИИ словник
УКРАТНСЬКОТ мови
ТОМ II
(Выпуски 1—11)
Д —ь
Опрацював
Ярослав Б. РУДНИЦЬКИЙ
УКРА1НСЬКА МОГИЛЯНСЬКО-МАЗЕПИНСЬКА АКАДЕМ1Я НАУК"
ТОВАРИСТВО ПЛЕКАННЯ Р|ДНОТ МОВИ
Distribution: les editions de l-universite d'ottawa
1982
An
ETYMOLOGICAL DICTIONARY
of the
UKRAINIAN LANGUAGE
VOLUME II
(Parts 1—11)
/12 - 22/
By
Jaroslav B. RUDNYC'KYJ
Published jointly by Ukrainian Mohylo-Manpian Academy of Sciences
" and Ukrainian lanpiate Association
Distributor University of Ottawa Press
1982
PREFACE
Due to circumstances beyond the
Author's and Publishers' control the
final section of the present volume
(Parts 6-11,pp. 401 and the following)
appears as a first selective edition in
form of a manuscript; the second edition
matching Parts 1-5,pp.1-400, is in pre-
paration the relevant materials being
preserved in Public Archives of Canada
in Ottawa as MG 31 D 58 collection ( =
JBRrArch. 133).
*
У зв'язку з видавничими труд-
нощами к!нцев1 частини цього тому
(6-11, стор. 401 1 дальш!) вихо-
дять як перше селективно видения
на правах рукопису; друге справ-
лено й доповнене видання,под!бне
до попередн!х частин (1-5, стор.1-
400),о в п1дготов! й свовчасно по-
явиться друком,
- * _
Library of Congress Catalogue Card
No. 62 - 20867
COPYRIGHT BY J. B. RUDNYC’KYJ, university
|———- OF OTTAWA PRESS
д
Д, д — the sixth letter of the Uk. alphabet, MUk. and
OUk. name: добро from OCS. dobro ‘good’; numerical
value — 4, with a preceding sign # 4,000.
д 1., also д’ ‘to’, ModUk. only. — Syn. do.
An abbr. of do, Q- v.
д 2., also ‘д ‘from’, ModUk. only. — Syn. od, eld.
An abbr. of od, see eid.
да ‘and; but; in order that; let’, MUk. да (1492, 1507,
1637, XVIII c.), OUk. да (1376, 1388, 1440), OES. да (XI c.
Остр, ев.); BRu., Ru. ts, OCS. da ‘yes; and, but; in order
that; let’, SC. da ‘that, it’, OCz. da ‘yes, really’, Slk. da pro-
nominal particle. — Deriv. daKamu, -ало, and compounds:
dame, dau, dial. daK, ddnuu, danwiu, daKmo, daKyc, dadnuu.
— Syn. та[к], i, й; алё; щоб, абй, нехай.
PS. *da ‘yes’, IE. **db ‘to, toward’, cf. Lith. do ‘for’,
AS. to, OHG. zuo, ModHG. zu ‘to’ and Lat. dd-nec ‘until’,
quan-dd ‘when, because’, Berneker 1, 176, Преображенский
1, 172, Vondr^k 2, 515 - 516, Meillet 487 - 488, Vaillant RES.
22, 191, Fraenkel 98 - 99, Pokorny 181 -182.
даба, ‘china tissue’, ModUk.; Ru. ‘ts’ (since 1847). —
Subst. китайсъка бавовняна тканина ргзних колъоргв,
Бойюв 126.
From Chi. dabu ‘ts’, АкСл. 3, 516.
дабйло Wd. ‘debt’, first recorded in the XIX с. (Желе-
ховський 1, 171). — Subst. бовг, noddmoK.
1
2
A dial, deformation of Lat. debit ‘entry of debt in an
account’; see дебет.
давати see даты.
Давид PN. ‘David’, MUk. Давида, Д[а]в[и]да Gsg.
(1484 Пом’яник), Даувдъ (1627 Беринда), Давыдъ
(1643 Ужевич), OES. Давыдъ (XI с. Остр, ев.);
BRu. Давгд, Ви. Давиду Давыд, OCS. Davyds, Ро.
Dawid, etc. — Deriv. Давйдко, Давйдцьо, Дави-
дович, Давид гена, Давйдиха, FN. Давиденко, -кгв,
Давидович, Давидйшин, Давйдик, Давйдин, Давйдко,
Давидюк, Давидчук, Давидяк; GN. Давидов Бр1д, Да-
вйд1вка, Давйдтвщ, Давидки, Давидово, etc. — Syn.
MUk. Даущъ... възлюблённы[й] (1627 Беринда).
From Hb. Ddwidh ‘beloved, friend’, Герус-Т.37, Klein
1, 404, Петровский 91.
давйти ‘to choke, squeeze, press, squash’, MUk давилъ
(1489), давити (1691), (fromPo.:) длавити(ХУП с.) ; OES.
давляаше (XI с. Остр, ев.); BRu. давщь Ви. давить, OCS.
daviti, Ви. давя, Ма. дави, SC., Sin. daviti, Cz. davit, Slk.
davil’, Po. dlawic, dial, dawic, LoSo. dawis, UpSo. dajic,
Plb. dove. — Deriv. дав[о]нути, давйтися, вйдавити,
eid-, з[а]~, на-, пере-, по-, при-, про-, роз-, у-давй-
ти[ся], ви-, eid-, з[а]~, на-, пере-, по-, при-, про-,
у-давлювати[ся], подавляти[ся], вйдавлений, eid-,
з[а]-, по-, при-, роз-, у-давлений, -но, ви-, з[а]-, по-,
при-, роз-, у-давлювання, давлючий, давучий, з-, при-
давлюваний, давило, -льний, -льник, -льня, -льце, да-
вучка, давления, (from Ru.:) давка, давма, Wd. удав,
давйця, MUk. давилися (XVIII с.). — Syn. тйснути;
(про взуття, бандаж i под.:) муляти, мулити; (фг-
зйчним тягарём, також морально:) гштйти; (про
фгзйчне насйльство, також переносно:) душйти,
Деркач 55.
3
PS. * daviti ‘ts’, IE. root **dhau- ‘to choke, strangle,
press’, of. Av. dvaidi (dual) ‘we press’, Gk. ddos ‘wolf
(= strangler)’, Goth, dizvan ‘to die’, af - dauidai ‘tormented’,
01c. deyja ‘to die’, etc., Berneker 1, 181 -182, Преображен-
ский 1, 173, Rozwadowski MPKJ. 2, 344-346, Vasmer2 1,
481, Георгиев 1, 313, Slawski 1, 147, Pokorny 235, a. o.;
Lith. dovyti ‘ts’ is generally considered a borrowing from
SI,., cf. Fraenkel 100.
дав! Wd. 'early in the morning, this morning; once upon
the time’ (Желеховський 1, 171), OES. давЪ ‘yesterday’;
Ru. dial, даве, давеча, OCS. dave ‘not long ago’, Sin. dave
‘this morning’, LoSo. dejeto, dajto (<*dave- to) ‘before’. —
Deriv. Wd. daeida, daeiKU (Желеховський, 1. с.), Нс. давгк
(Janow SymbRozwadowski 2, 274) ; see also давшй. —
Subst. рано-вранщ; сьогддт вранщ; колись, давно.
PS. *dave ‘once (upon the time)’, IE. root **dou-:
**deu- for time extention, cf. Skt. сШ-r-d- ‘far (away)’,
daviyas- ‘further’, Arm. tevezn ‘I hold, stand’, Gk. d&n, Dor,
ddn ‘long, for a long while; long ago’, Lat. du-dum, ‘long
ago; before, formerly’, Ht. tu-u-va[-la] ‘far (away)’, Ber-
neker 1, 181, Преображенский 1, 173, Vasmer2 1, 480-481,
Walde-Hofmann 1, 378-379, Schwyzer 1, 348, 595, 685, Po-
korny 220, a. o.
давн AmUk. ‘down’, first recorded in 1963. — Subst.
вдолйну.
From E. down ‘ts’, Б1лаш 227.
давн!й, Wd. давний ‘ancient, old; archaic’, MUk. давние
Npl. (1563), давний (1684), давшй (1724), OUk. из вЪка
из давного (1422), здавна (1424), OES. давьныхъ Gpl. (XI
с.), по давнуму (1298), по давнымъ (1362); BRu. даУни,
Ru. давний, OCS. davens, Ви. давен, Ма. домен, SC. da-
van, Sin. daven, Cz. davny, Slk. davny, Po., UpSo. dawny. —
Deriv. давнёнький, -ко, давнёсенький, -ко, давнгсгнъ-
4
кий, -ко, давнггингй, давнггиий, -ш[е], давнгстъ, дав-
нина, [давним-]давно, давне, давнйти[ся], за-, при-
давнити, за-, при-давнювати, задавнений, -ння, ста-
ро-, дне-давнгй, -ний, давненёзний, давнеколйшнгй,
давновМвий, Wd. давнота (Желеховський 1, 171), MUk.
давнина (1767), давност[ь] (XVI—XVIII с.), давнодавный
(XVII с.), давно (XVI—XVIII с.) OES. давьно. — Syn.
(що стосуетъся недалёкою минулого:) колйшнгй;
(що стосуетъся давно мину лих часгв:) незапам’ят-
ний, старый, (ргдше:) дрёвнгй, Деркач 55; MUk. що був
давно, старовйнний; що давно вже icnye, старый; колйш-
шй, перёдшший, поперёдшй, Тимченко 658; давнодав-
ный —- мимошеднпй, ветхШ, предварнпй (XVII с. Синони-
ма 146).
PS. *davbnb[jb] ‘ts’, derived from *dave, see дав!.
давнстйза ‘downstairs’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Subst. партёр.
From E. downstairs ‘ts’.
дадний Wd. < да-*однйй, see да and один.
дадош SoCp. ‘jocose name of gypsy’. — Subst. цйган;
dial. мори.
From Hg. ddde ‘ts’, MNT-ESz. 1, 585.
даер! AmUk. ‘diary’, first recorded in 1965. — Subst.
щодённик.
From E. diary ‘ts’, Poi'k 67.
Дажбог see дати.
даже, dial. < да - же, see s. vv.
дажить dial, ‘even’, first recorded in the XX с. (Моска-
ленко 29). — Subst. навгтъ.
The word seems to be a blending of даже, see da, and
навгтъ, Q- v.
5
дай 1. < да-й, see s. vv.
дай 2. : дати.
дайм AmUk. ‘dime’, first recorded in the XX c. (JBR.).
— Subst. монета 10 цёнтлв.
From E. dime ‘ts’, Бмаш 227.
дайник, also дайншг, AmUk. ‘dining car’, first recorded
in 1929. — Deriv. дайнт.Г-кар. — Subst. вагдн-гдальня.
From E. dining car ‘ts’, Б1лаш 228.
дайн1нг-кар AmUk. see дайник.
дак, даколи, дакто, дакус Wd. see да.
далачитись dial, ‘to be blown off; to swell’, first re-
corded in the XX с. (Москаленко 29). — Subst. здутися.
From Rm. dalac ‘ts’, the ultimate source being Tk.-
Osm. dalak ‘milt’; Lokotsch 37, Cioranescu 274.
далебЦг]!, Wd. далё-бП, далй-бП (Желеховський 1,171)
‘by God, indeed, verily, in very truth’, MUk. дали Богъ
(1492, 1563), дали-богъ (1556), дальбогъ (1629), далибу
(XVIII с.), далиб'Ьгъ (XVIII с.). — Deriv. MUk. дали-
богаюся (1627 Беринда). — Syn. бймё!, СправдИ, Тим-
ченко 662.
From Ро. dalibog (< da-li-Bog ‘if God gives’), Тим-
ченко, 1. c., Slawski 1, 137.
далёкий : даль.
далй-61! Wd. see далеб1!
дал!я ‘Dahlia, Mexican plant of the family Compositae’,
ModUk.; BRu. ts, Ru. далия (since 1838), Po. dalia, etc.
This term was derived in 1791 from the family name
of the Sw. botanist Anders Dahl, a pupil of Linnaeus,
Klein 1, 397.
6
далмат[и]ка ‘dalmatic (a vestment worn by bishops,
deacons, etc.)’, ModUk. — Subst. святкдвий ддяг свящё-
никгв, iMnepdmopie i m. n.
From Lat. Dalmatica tunica (or vestis) ‘garment made
of wool from Dalmatia (country on the E. coast of the
Adriatic)’, Бойюв 127, Klein 1, 398.
далтон!зм, SovUk. дальтошзм ‘daltonism, colour-blind-
ness’, ModUk., BRu. далътангзм, Ru. дальтонизм (since
1863), Po. daltonizm, etc. — Subst. хвороба, при якгй око
не мдже розргзняти дёякг кдльори, червоно-, кольоро-
невйдячка, Бойюв 127.
From Е. daltonism ‘ts’, as med. term derived from the
name of John Dalton (1766-1844), E. chemist and physi-
cist, who first described it in 1794, Бойюв, 1. c„ Klein 1, 398.
далус Wd. ‘poverty, disorder’, first recorded in the
XX с. (Верхратський ЗНТШ. 12, 44). — Subst. 6idd,
нёлад.
From Yi. dales ‘ts’, the ultimate source being Hb.
daluth ‘poverty’ (:dal ‘thin, poor’).
далший dial, for далыпий, see даль.
даль ‘distance, remoteness’, OES. по дали (1073 1зб.
Св.); BRu., Ru. ts, OCS. vs daljq, SC. ddlj, Cz. dal, Po.
dal. — Deriv. дам, дальнш, -гсть, дальший, -ше, [eid]-
далгти, далина, -иня, дальнина, дальномгр, вгддаль,
вгддалений, -нгстъ, -ння, далёшнгй, пддаль, в-, у- даль,
здаля, на-, по-далг, [по]дален1ти, вйдалити[сяJ, eid-
далйти[ся], ви-, вгд-даляти[ся], etc.; here also:
далёкий, -кгсть, -ко, далеч, далечина, далечгнь, да-
лечёзний, -но, далечённий, -нно, далечёнький, -ко,
and compounds with далеко- : далеко-бгйний, -бгйтсть,
-глядний, -глядшсть, -земёлля, -здрий, -здргсть, -мгр,
-прбстгрний, -схгдний, -сяглий, -сяглгсть, -сяжний,
7
-сяжнгсть, etc., rarely with дале-:далепрдстгр [-ний],
далеглядка, etc., MUk. далекъ (1599), далекий (XVII—
XVIII с.), далекость (XVI—XVIII с.), OES. далечь, да-
лина, дальство, дальний; FN. Далия, Дальчук; GN. Да-
лёшева, Далява, Дальний, Дальний. — Syn. довгжть
(дороги), вгдлёглгсть, вгдстань (мгсця), Тимченко 661.
PS. *daljb ‘ts’ of uncertain etymology; the most con-
vincing explanation, advanced by Slawski 1, 136, is its de-
rivation from a pronominal root *da-: *do-, cf. da, and
formant -I- like Lith. to-ll ‘far-away’, to-liis ‘distant’, cf.
also Machek 80, Fraenkel 1106, Трубачев in Vasmer2 1,
483; less persuasive is its connection with *dblgs (> дбв-
гий), advanced by Persson 221, Meillet MSL. 14, 373, Ber-
neker 1, 177, Zubaty Archiv 16, 388, Vasmer, 1. c., a. o.
дальтонизм see далтошзм.
дама ‘dame, lady’, MUk. въ дамы (since the XVIII c.);
BRu., Ru. дама (since 1701), Po. dama, etc. — Deriv. да-
мочка, дамки Npl., дамський. — Syn. naui.
From ModHG. Dame ‘ts’, the ultimate source being
Fr. dame, Тимченко, 1. c., Kluge-Gotze 94, Vasmer2 1, 483.
дамасцёнка, дамаська, даманпвка ‘damascened sword’,
ModUk. — Syn. шабля, меч гз дамаськог сталг.
Derived from the name of the city of Damascus (<Hb.
Dammeseq) in Asia Minor, which was taken over into Uk.
as Дамаск; other deriv. from this name: дамаський, da-
маскувати ‘гз звичайног сталг робйти дамаську’, Бой-
юв 127, дамаскдв[ан]ий, etc.; cf. also РССтоцький Slavia
5, 28.
дамба ‘dam, sea-wall, dike’, ModUk.; BRu., Ru. (since
1847) ts. — Subst. гать, гребля, Бойюв 127.
From Ru. дамба ‘ts’, the ultimate source being either
Du. dam or LoG. damm; cf. Vasmer2 1, 484.
8
Дамокл PN. ‘Damocles’, ModUk.; BRu. Ru. is, Po.
Damokles, etc. — Deriv. Дамоклов меч. — Syn. Сиракузь-
кий тиран.
From Gk DamokUs ‘fame of the people’, Klein 1, 399.
Дам’ян arch, see Дем’ян.
Данило PN. Daniel, MUk. Данйлга Gsg. (1484 Пом’я-
ник), Дашйлъ: Суд Б[о]ж!й (1627 Беринда), OES. Дани-
ла Gsg., Данилъмь Isg. (XI с. Остр, ев.), BRu., Ru. Да-
ниил, Данила, OCS. Daniils, Danils, Po. Daniel, etc. —
Deriv. Дан[йлко], Данйльчик, Дань[к]б, Даня, Да-
ниловна, Данилович, AmUk. Ден; FN. Данилевич, Да-
нилёвсъкий, Даниленко, Данилйшин, Данилов, Дани-
люк, Данильченко, Данильчук, Данченко, Данькёвич,
Данйои, Дахнб, Дахнёвич, Дахновський, Дахнбвсъкий,
Даоикёвич, Дашковський, Дашк6[вич], GN. Даоиава,
Даоиов.
From Hb. Danyel ‘The Lord is my judge’ (: dan ‘judge’),
Герус-Т. 37, Петровский 92.
данйна : дати.
дантист see дентйст.
дань : дати.
дар, [по]дарувати, etc. : дати.
дараб[а] SoCp. ‘piece, part, morsel’, MUk. дараб[а]
(XVIII с. Дэже StSl. 7, 164). — Deriv. дарабчок, дара-
бошний. — Subst. кусень, кусник (хлоба), кавалок
(поля), пачка (тютюну). Гнатюк ЕЗб. 4, 238.
From Hg. darab (< SI. *drobt>) ‘ts’, Гнатюк, 1. с., Дэже,
1. с., Горбач 1, 10, MNT-ESz. 1, 593; see also the following
entry.
дараба Wd. ‘raft, wood-floating’, first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1, 171). — Subst пов’язане дёре-
9
во, що сплавляють ргкбю, Опенко РМ. 5, 207; дёкглька
збйтих разом брёвен сплавлювати ргчкою, Км1т 56;
сплав, плоть, Гнатюк ЕЗб. 26, 335.
From Rm. darab ‘ts’, Гнатюк, 1. c., KmJt, 1. с., Шухевич
4, 355, Janow 16, Vincenz 8.
дарак dial, ‘curry comb’, first recorded in the XX c.
(Москаленко 29). — Deriv. дарачка, дарачити. — Subst.
грёбть розчгсувати вовну, прядиво.
From Rm. darac ‘ts’, the ultimate source being Tk.-
Osm. darak\\tarak ‘ts’, Lokotsch 159, Cioranescu 276.
Дар1й PN. Darius, BRu., Ru. Дарий. — Deriv. Дарг-
йович, Даргя, Дариена; FN. Дарёвич, Даргёнко, Дар-
кович; GN. Дарниця.
From Gk. Dareios — name of three Persian kings in
VI—IV c. b. С., Петровский 92.
Дарка 1. : Дарш, see the preceding entry; 2. : Одарка,
see s. v.
дарл!нг AmUk. ‘darling’, first recorded in 1931. —
Subst. любий, мйлий, дорогйй.
From E. darling ‘ts’, BLiam 229.
даром, [за]дармо : дар, see дати.
Дас1й PN. Dasi, MUk. Дас!й : сиплйвый (1627 Берин-
да), BRu., Ru. Дасий, Дассий, Дас, OCS. Dasijb. — Deriv.
Дасивна, Да&явич.
From Gk. dasys ‘shaggy’, Петровский 93.
дастувати ‘to dust’, first recorded in the XX c. (JBR.).
— Subst. збирати порох.
From E. to dust ‘ts’.
дата ‘date’, ModUk., BRu., Ru. ts, Po. data, etc. —
Deriv. датувати, -ання, датлвнйк, датдваний. —
10
Subst. зазначення дня, мгсяця, року на листг, докумен-
ту тдгцо; реченёць.
From Lat. data (littera) ‘letter given’, Klein 1, 403,
see also дейт.
дати, дам, дасй, dial, даш, дасть, дамб, дастё, дадуть,
dial, дадят ‘to give, provide, offer, present’; to allow, MUk.
дали (1494), дати (1537), дадутъ (1645), давши (1694),
дать (XVIII с.), OUk. дати (1442), OES. дамь (XI с. Остр,
ев.), дажь (XI—XII с.), дали есме (1307), дадутъ (1392),
дадять; BRu. даць, Ru- дать, OCS. dati, Ви. дам, Ма.
даде, SC. dati, Sin. dati, Cz. dat, Slk. dat’, Po., UpSo. doc,
LoSo. das, Plb. dot. — Deriv. датися, вйдати[ся], в-,
eid-, до-, з[а]~, на-, об-, пере-, nid-, по-, при-, про-,
роз-, у- дати[ся], along with iter, forms based on da-
edmu : в-, ви-, вгд-, до-, з[а]~, на-, об-, пере-, пгд-,
по-, при-, про-, роз-, у- давати[ся], in rare instances
on dial, даяти (Гршченко 1, 360) : подаяние (Желехов-
ський 2, 675), данйна, дання, дань, дар[ом], датка, да-
ток, дача, ви-, eid-, до-, за-, на-, по- дання, ей-, до-,
за[в]~, по-даток, ви-, eid-, до-, з[а]~, пере-, nid-,
по-, роз-,у-дача, [по]дарунок, [по]дарувати, -ання,
[по]даритель, ви-, з-, по-, про- давёць, видавнйцтво,
-йцький, -йчий, видатний, -теть, -но, вгдданий,
-теть, -но, в1дданйця, доданок, задачний, -ик, зда-
вач[ка], здатний, -теть, -но, перёданий, -теть,
-но, передаваний, -нгсть, -но, передавач[ка], пере-
датчик, -иця, (from Ru.:) передатчик, -иця, nidda-
нець, -ниця, -нка, -нство, -нський, по-, nid- датли-
вий, -eicmb, -во, податель[ниця], податний, -ник,
-ниця, (from OCS.:) благодать, -тний, -ттсть, -тно,
(from Ru.:) подать, подаяния, (from Ru.:) продавгцй-
ця, продаж, продажний, -теть, -но, ви-, до-, за[в]~,
по-, при- даткдвий, [пере-]датешнш, передат[оч]~
11
ний, -нгсть, -но, по-, у- даваний, -нгсть, -но, and many
others; MUk. давати (1670), даваня Gsg. (XVI с.), давайте
(XVII с.), даивали (:*даивати, 1486, 1500, 1505, 1510),
дар, подарок (1596 Зизашй), даръ албо дароваше (1627
Беринда), даровати (XVII с.), дарствуетъ (:*дарствовати,
(XVIII с.), даровизна (XVI—XVIII с.), дарбвникъ (XVII
с.), даровный (XVI с.), дарунокъ (1618), в’ даруночку
(1630), дателя Gsg. (XVII с.), даток[ъ] (XVII—XVIII с.),
в’ датью (1625), дачками Ipl. (1491), дачокъ Gpl. (1534),
давец’ (1615) (from Ро.:) давца (1594), данйна (XVI—
XVIII с.), данинного Gsg. (XVII с.), daninowszczini (:*да-
ниновщина, 1545), данки (1623), данцу Asg. (1550), дань-
ники Npl. (1452), будучи данниками (XVII с.), дань (XV—
XVIII с.), данье (XV—XVIII с.), OUk. данины Npl.(1322),
дань (1375), даръ (1349), даровали есмо (1424), дарити
(1287), даритися (1503), давати дань (1375), давывали
(:*давывати, 1392), даяти (XI с. Остр, ев.), даание (XI с.),
отъ даждя (: *даждь, 1073 1зб. Св.), дание (XII с.), дано-
плацемъ Isg. (XIV с.), съ данными (1294), даньникъ (XIV
с.), по данничу пути (1294), въ данничьскоу (XIV с.),
даньскые Npl. (XV с.), данщики Npl. (XIII—XIV с.),
даръ (XI с.), даркш (XVI с.), дарити (XI с.), дароуи
(XI с., Остр, ев.), даровитъ, даровьное (XII с.), дарокъ,
дароносивыя Ар1., датие (XI с.), дать, дачку Asg., даяние
(XI с.), etc.; PN. Богдан[а], Божиддр, Недан; FN,
Дань[кд ], Данкевич, Богдан, Придан, Данченко, При-
дан, Дагио, Дагикд, Даць[кд], Дагикович, Дашкевич,
Придаткёвич, Дахнд[вський], GN, Данюкй, Дан-
[к]гвка, Данкгвцг, Данино, Даничг[в], Дарниця, Да-
ровичг, Дар — Надежда; here also SI. mythological name
Дажбог, OES. Даж[д]ьбогъ, ‘giver of prosperity’, and
deriv.: Дажбожич, Дажбоговий, Дажбожий. — Syn. в-,
do-ручйти; (тгльки в формг дару:) дарувати, Деркач
55; дозвдлити, дати можлйвгсть гцось зробйти; (опе-
ру:) ставити, Шевченко 1, 159.
12
PS. *dati from IE. **do-ti ‘ts’, cf. Lith. duoti, Latv.
dudt, OPr. dat ‘ts’; there are two basic explanations of the
inflectional forms дам, дасй... some scholars, like Brugmann
2, 496, Berneker 1, 178, Преображенский 1, 174, Trautmann
56 - 57, Vondrak l2, 705, Slawski 1, 136, a. o., consider them
(partially) reduplicated formations : **dd-d-mi, **dd-d-sei...
with parallels in Skt. dd-dd-ti, Av. da-da-iti ‘he gives’, Gk.
di-do-mi ‘I give’ (because of vocalism not so “exact” as
Шевельов 113 wants to see them, cf. Vondrak, 1. c.); yet,
some linguists, as Korinek LF. 65, 445 - 454, followed by
Fraenkel ZslPh. 20, 292 - 293 and his ED. 112, Pokorny
223-226, a. o., derive those forms from ** do-mi, do-sei...
with an analogous reduplication of some forms (e. g.
дадуть, dial, дадят) based on the influence of athematic
verbs of that type, e. g. *jasti, see Тсти; iter, daeamu
> *davati derives from IE. root **dou-, cf. Lith. dovanoti,
Latv. davindt ‘to present’, Skt. davdne ‘for giving’; other
deriv. with formants -no-, e. g. данйна, дань; -ro-, e. g. дар,
-ti- e. g. благодать, подать, cf. Pokorny, 1. c.
даток : дати.
дах ‘roof’, MUk. на дахоу, въ дахахъ (XVI с.), з... даха
(XVII с.), на дахи (XVIII с.); BRu. ts, Po. dach (since
the XV c.), Cz. dial. dach. — Deriv. дахлвка, дашдк, nid-
дашшя, MUk. дахувка (XVII с.), даховый (XVIII с.).—
Subst. крита, покргвля, стргха, верх, Тимченко 670.
From MHG. dach ‘ts’, РССтоцький 4, 151; perhaps via
Po. dach, Slawski 1, 136, Шелудько 1, 29.
дацбл, also да цбл, AmUk. ‘that’s all’, first recorded
in 1924, Жлуктенко 123. — Subst. кшёцъ, це все.
From E. that's all ‘ts’, Бмаш 230.
дача ‘summer cottage, country house; wood [pjlot’,
MUk. in deriv. only: дачка (XV—XVI c.); BRu., Ru. ts. —
13
Deriv. дачний, -ик. — Syn. лгтнище, -исъко, л1тня
хат[к]а, дгмдк на лгто.
PS *datja ‘something given, offered’, see дати; Ber-
neker 1, 180, Vasmer2 1, 486, a. o.
даяти dial, see дати.
дбати ‘to take eare, look after; to endeavour, strive’,
MUk. дбати (XV—XVIII c.), OUk. дбаютъ (1347), не
дбаючи (1420); BRu. дбацъ, Ru. dial, дбать, Cz. dbati,
OCz tbati, Slk. dbat’, Po. dbac. — Deriv. дбання, на-, по-,
при- дбати, дбалий, -л!сть, дбайлйвець, -вий, -виця, -вкть,
-во, MUk. дбалость (XVI—XVII с.), дбалый (XVI—XVII
с.), дбалЬ (XVI с.), дбаню Dsg. (XVIII с.). — Syn.
тклуватися, откуватися, клопотатися; зважати
на, звертати у вагу на, Тимченко 671 - 672.
Like бгати < гбати, дбати is a metathetic for-
mation going back to *bsd-ati\\*b3d-eti > бдЬти ‘to watch’,
see будйти; closely to this explanation is Slawski 1, 142,
offering other examples for the methatesis (*zbdati<dbzati,
Brda < Dbra, etc.); less convincing are older etymologies
connecting it with дйбати see s. v., Miklosich 53, with Po.
wscibiac, Bruckner 86, or with доба, Q- v., and Lat. dub[i]-
tdre ‘to doubt’, Machek 82; cf. also Трубачев in Vasmer2
1, 486 and Мельничук, Мовозн. 9:5 (53), 46-55.
два, F. дв1, collect, двое ‘two’, MUk. двЬ слове (1489),
двохъ Gdu. (1494), дву Gdu. (1510), две ведри (1600), двЪ
селк (1687), двЬ лЬтЬ (XVIII с.), дви (XVIII с.), OUk.
два (XIII с.), двЪ гривнЪ (1366), по два гроша (1377),
OES. дъва (XI с. Остр, ев.), дъвЬма (XI с. Остр, ев.) двЪ
(1073 1зб. Св.), два (XI с.); BRu. два, дзве, Ru., Ru. два,
две, ocs. dsva, Ма. два, две, SC. dva, dvije, Sin.
dva, dve, Cz. dva, dve, Slk. dvaja, dva, dve, Po.
dwa[i], dwie, LoSo. dwa, dwe, UpSo. dwaj, dwe. — Deriv.
двгйка, -ко, двгйнйй, двгйнёсенъкий, двгйнйк, двгйня-
14
та, двгйця, двшча[с]тий, двгйчатка, дв1,[й]чи, [у]-
двгчг, [у]двде, двдечко, двогстий, двояк, двойке, двой-
лёзний, двойчатий, з-, пере-, по-, роз-двдений, -нгстъ,
-пня, з-, по-, роз-двдювання, надвое, подвгйний, -ник,
-нгстъ, -но, подвдювач, удвгйщ, удвгйку, dial. дв1йки,
двойки, двёйки (:трёйки) (cf. Нгмчук Пд. 13, 122-124); [з-}
пере-, по-, роз-]двдювати[ся[, -двогти[ся], двойнй-
ти, and compounds: дваднъдвий, двглгток, двгцалгвка,
двобгй, двобарвний, двовеслдвий, двовгрш, etc., двох-
актний, двохмглъйднний, двохлгток, etc., двоебдрство,
двоедушный, двоежёнство, двоюр1дний, двояковгну-
тий, двоякоопуклий, двуличный, etc.; here also com-
pounds: дванадцятъ, Wd. дванаыцятъ, дванайцгтъ ‘12’,
двадцятъ, Wd. дваыцятъ, двайцгтъ ‘20’ with their deriv.
as. e. g.: дванадцятеро, дванадцятий, дванадцятка,
дванадцяти-голов[н]ий, -гранник, -лгтнгй, -крйлка,
-палий, -ргчний, etc. as well as двадцятеро, двадиятий,
двадцятка, двадцяти-лгтнгй, -лгття, -п’ятилгттй,
-п’ятил'гття, -ргчний, -р'гччя, -п’ятиргчний, -п’яти-
ргччя, etc.; and finally: двгстг ‘200’, with its deriv.: двох-
сбтий, двохсотлгтнш, -лгття, -ргчний, -ргччя, etc.;
MUk. дванадесять (XV—XVI с.), дванадцятъ (XVI—
XVIII с.) ; двадцать, дватцать, двадцеть (XVI с.), двайцят
(1671); дв-ксте (XV—XVI с.), дв-ЬстЪ (XVII—XVIII с.),
OUk. по дванадесяте громь (1407); двадцать (1438); двЬ-
crfc (1398); OES. двоюнадесяте (XI с. Остр, ев.), двенад-
цать; дъвоудесятоу (1073 1зб. Св.), двоюдесятъ (XI с.);
дъвесъте (XI с.. Остр, ев.) дьв-ЬстЬ (XI с.); FN. Дволгн-
съкий, Двулгт, GN. Двургчна. — Syn. (двое:) пара.
PS. *dzva, *dzve, *dsvoje, IE. **d[u]uo, **d[u]y,ai,
**d[u]uaia- ‘ts’, cf. Lith. du, dvi, Latv. divi, OPr. dwai, Skt.
dvdu, dvd, Av. dva, dvi, Ахта. erku, Gk. dyo, Alb. dii, Lat.
duo, duae, OIr. dau, do, ToA. wu, wo, ToB. wi, Goth, twa,
twos, OHG. zwene, zwa, zwo, ModHG. zwei, E. two; Miklo-
15
sich 53, Meillet MSL. 12, 286-288, Berneker 1, 247-248,
Преображенский 1, 174 - 175, Kluge 413, Trautmann 64,
Fraenkel 107 -108, Slawski 1, 182, Machek 103, Walde-
Hofmann 1, 104 -105, Pokorny 228 - 232, a. o.; in its orig.
meaning *dsva “stood for the one as well as the other of
a set of two, of an ensemble, that is was the means of refer-
ring to the completeness of the pair or group-of-two, of
expressing the unity of two”, Gonda 24; cf. also Olzscha IF.
73, 146 -153; re. дв![й]чи, дв1ч1 cf. J. Trypucko Stow, przy-
slowki typu st. cst. dvasdi, tristi (Uppsala 1947) and Zfsl-
Ph. 22, 123-128; Tangl ibid. 22, 134, and (extensively:)
Нгмчук Пд. 13, 122 - 133.
двадцятъ (<*dbva-des?tb): два.
дванадцятъ, OUk. дванадесяте (<*dtva-nades§tb):
два.
двёр!, Gpl. дверей ‘door, entrance’, MUk. двери (XV—
XVIII с.), двьрь (XI с. Остр, ев.), двьрьми Ipl. (XI с.),
двери; BRu. дзвёры, Ru. дверь, OCS. dvbri, Ви. двери,
SC. zadvarje, Sin. duri, Cz. dvere, Slk. dvere, Po. drzwi,
dial, drwi, LoSo. drwy, UpSo. durje, Plb. dvdr. — Deriv.
дверки, двёрцг, дверцята, двернйй, одвгрок, MUk. двер-
ки (XV с.), дверныкъ (XVII с.), дверныи (XVII—XVIII
с.), OES. двьрьникъ, -ица, дверныя, дверское, въдвьрьцахъ
(XI с.). — Syn. dmeip у cmiui, щоб входити обо вихд-
дити; бляти, що замикаютъ цей dmeip, Тимченко 675.
PS. *dvwi Npl. ‘ts’ (alternating with a later b/f. :Nsg.
*dvwb in some SI.), IE. root **dhuer-: **dhuor-: **dhur-
‘door’, cf. Lith. durys, Skt. dvardfu] NDu., Av. dvarom Asg.,
Arm. dur-lc Apl., Gk. thyra, thyretron ‘door’, Lat. fores Npl.,
Goth, daur, AS. dor, OHG. tor, MHG. tiir, ModHG. Thiirfe],
E. door, etc.; here also дв!р (**dhy,or-os), q. v., Miklosich 53,
Meillet fit. 176, Berneker 1, 241, Преображенский 1, 175,
Kluge 363, Bruckner 101, Trautmann 63, Fraenkel 112,
Slawski 1, 175, Pokorny 278-279, a. o.
16
двйгати, двигнути ‘to move, stir’, MUk. двигати, двиг-
нути (XVI—XVIII с.), OES. двигнути (XI с.), двизати[ся]
(XI с.); Ru. двигать, двинуть, OCS. dvidzati, Ви. дйгам,
SC. dtci, dignuti, dlzati, Sin. dvigati, Cz. zdvihati, Slk.
dvihat', Po. dzwigac, dial, dzigac, dzignqc, LoSo. zwigas. —
Deriv. двигтгти, -гння, двигун, движок, подвижный,
-нгсть, подвйгати[ся]; MUk. двигане (XVII с.), двиг-
нене (1614), движная (XVII с.), двизанье (XV с.), двину-
лися (XVII с.), OES. движанье, движьныи, без двизашя
(XIV с.), не двиньте (XIV—XVс.). — Syn. ругиити гцось
з мгсця; пгдндсити, виряджати, посилати, Тимчен-
ко 675.
PS. *dvigati iter, of *dvigti, *dvizg ‘ts’ which, ac-
cording to Berneker 1, 240-241, goes back to [o]d-vigati,
with SI. verb corresponding to ModHG. weichen ‘to yield,
give away, waver’; less persuasive are other etymologies,
e. g. that relating it so AS. twiccian ‘twitch’ (Endzelin
ЖМНП. July 1910, 201), to OHG. zwangen ‘to pinch’ (Win-
disch KZ. 23, 207, Stokes BB. 21, 128), to Lat. figo ‘to fix,
fasten’, etc., cf. Vasmer2 1, 487, Slawski 1, 213, a. o.
дв! see два.
дв1р, Gsg. двора||двору ‘[court]yard, court, area; inn’,
MUk., OES. дворъ (XV—XVIII c.), BRu. Ru., Bu., Ma.
двор, OCS. dvorz, SC. dvor, Sin. dvor, Cz. dvur,
Slk. dvor, Po., LoSo. UpSo. dw6r, Plb. diior. —
Deriv. дворак, -ачка, дворик, -исько, -игце, dei-
рёць, дворёць[кий], двгрцёвий\\дворцёвий, deipnuK,
-йчка, -йцький, двгрня, двгрський, дворняга, -яжгса,
двордвий, дворянин, дворянка, -нство, -нський,
-нчик, подвгр’я and (rare) compounds: дворо-госпо-
дарство, -хазяйсгпво; MUk. дворникъ (XV—XVIII
с.), -ица (XVIII с.), -ичка (XVI с.), дворный (XV—XVIII
с.), з дворнею (XVIII с.), дворую (:*дворовати) (XVII
17
с.), дворокъ (XVII с.), дворский (XV—XVIII с.), -ство
(XVI—XVII с.), дворцевый||-цовый (XVIII с.), дворчикъ
(XVIII с.), дворысче (XVII с.), Ндворище (XV—XVIII
с.), дворищный (XVI с.), дворянинъ||дворанинъ (XVI—
XVIII с.), ||(rarely:) дворенин (XVI с.), дворецъ (XV—
XVIII с.), дворецкий (XV—XVI с.), дворакъ (XVIII с.),
дворитися (XVIII с.), OES. дворьникъ, дворныи, дворьць-
[кыи], дворьчьскыи, дворянинъ (XIII—XIV с.), дворище
(XII с.), дворити, дворовати[ся], дворовый, and (rare)
compounds: дворо-метание, -метарь (XIII с.), FN. Двгр-
няк, Подворняк; GN. Дворецъ ^Дв1рёцъ, Двгрцг, Дво-
рисъка, Дворище — Syn. npocmip, що оточуе diM; са-
дйба, осёля; мёшкання дгдича, палата, палац; deip-
ськг особи, Тимченко 682.
PS. dvorz ‘ts\ IE. root **dhuor-: **dhy,er-, see дверь
дв1йчи = дв1ч1: два.
ДВ1СТ1, OUk. двкстЪ (<*dbve зтЛё) : дв1, see два.
ДВ1Ч1, дв1йчи (<*dzvo-ici <**duuo-itn): два.
двое : два.
де, dial., arch, где (Желеховський 1, 175), ‘where’, MUk.
де (1507, XVIII с.), где (XV—XVIII), гдк (XVI—XVIII
с.), OUk. кгд-Ь (1347, 1375), гдЪ (1437), OES. къде (XI с.
Остр, ев.), кде, кдЪ, гдЪ (XIII—XIV с. Соболевский 103);
Ru. где, BRu. дзе, OCS. kzde, Ви. де, къдё, Ma. де, SC.
gd&, Sin. gde, kje, Cz., Slk. kde, Po. gdzie, LoSo. ie, zo, UpSo.
[h]dze. — Deriv. десъ, нгдё, дё-хто, -чий, -що, -як[ий],
де-нёбудъ, де[съ]-не-дё[съ], дё-то, here also дёщи-
ця, q. v.; MUk. гдебысь (XVI с.), гдекольвекъ (XVI—
XVIII с.), гдекотрому Dsg. (XVIII с.), гденебудь (XVIII
с.), где-некоторш (XVIII с.), гдесь (XVII—XVIII
с.), гдещо (XVII с.), где якому Dsg. (XVIII с.), OUk.
декабря Gsg. (1388); OES. дек^бра Gsg. (XI с. Остр, ев.);
18
кгдЬ-колвекъ (1443), кгдЪ коли (1347), OES. гд'Ьли. —
Syn. Wd. кудй.
MUk. and ModUk. de derives from где which,
in turn, comes from PS. *kzde, IE. **ku-dhe ‘ts’, cf. Av.
kudo.; see also k; OES., OUk. and MUk. гдЬ (instead of
где) emerged under the influence of Lsg. ending of a- and
o- stems (:на стол-b, въ phut, cf. Соболевский, 1. с.,
Slawski 1, 127) ; further details at Miklosich 151 -153,
Vondrak 1, 454, Berneker 1, 674-675, Преображенский 1,
122, Bruckner 138, Machek 197, Георгиев 1, 234, a. o.
де- ‘de-’ in such words as deaepamop, -аерацгя, de-
ггдратацъя, дег1дроген1зац1я, делябгямзацгя, демш-
таризацгя, демультипликатор, демунщипалгзацгя, де-
персоналгзацъя, детгментацгя, деполяризатор, -за-
цгя, десенсибййзацгя, десквамацъя, десульфурацгя, де-
феризацгя, дефлегматор, -гмацгя, дехлорация, децен-
трал1зацгя, децеребрацгя, etc., ModUk.; known to other
SI. as well. — Subst. (rarely:) eu-, e. g. декапсуляцгя —
вилущування, or зне-, e. g. декольорацгя — знебар-
влення.
From Lat. de ‘from, away from, down from, out of,
on account of, concerning, according to’, Partridge 824,
Klein 1, 404 - 405; see дез-.
дебакляж ‘clearing (harbour of empty ships)’, Mod-
Uk. only; — Subst. прибирания з прйстанг вйванта-
жених moedpie; eueid розвантажених суден з прй-
стат, Бойюв 129.
From Fr. debaclage ‘ts’, Орел 1, 241.
дебанкувати ‘(gambling:) to break the bank’, ModUk.;
Po. debankowac. — Subst. (в газарднгй грг:) sipedmu
банк, Бойюв 129.
From Fr. debanquer ‘ts’.
19
дебардаж ‘unloading, discharding (of timber, etc.);
conveyance to the rail-head’, ModUk. only. — Subst. eu-
вантажування дров з корабля на берег, Бойюв 129.
From Fr. debardage ‘ts’.
дебаркадер ‘landing, railway platform, landing place
(on a quay)’, ModUk.; BRu. дэбаркадэ’р, Ru. дебаркадер
(since 1803). — Deriv. дебаркацгя. — Subst. помгст на
вокзалг, що коло ньдго спиняються погздй; наплоена
пристань, Бойюв 129.
From Fr. debarcadere ‘ts’, АкСл. 3, 624, Орел, 241.
дебата, AmUk. дебёйт, ‘debate, discussion, dispute;
pleading’, ModUk.; BRu. дэбаты, Ru. дебаты (since
1864). — Deriv. дебатування, дебатувати, дебатд-
ваний. — Subst. обговдрення справи, дбмгн думок на
зббрах, з’гздах, у суд'г, тдщо, Бойюв 129.
From Fr. debat ‘ts’, АкСл. 3, 624.
дебёйт AmUk. see дебата.
дебёлий ‘strong; plump’, MUk. дебелъ (1596 Зизанш),
дёбелъ, дебелый (1627 Беринда), дебели Npl. (XVIII с.),
OES. дебелъ, дебела, дебело, дебел-Ьишю Asg. (XI с.),
до белое; BRu. дзябёлы, Ru. дебёлый, OCS. debelz, Ви.
дебёл, SC. debeo, Sin. deb el. — Syn. кремёзний, гладкий;
(про палицю i подгбш предмёти:) товстйй; (ргд-
ше:) грубый, Деркач 56.
PS. *debelz[jb] ‘ts’, connected with OCS. dobljb, Ru.
доблий, dial, добдлый ‘bold’, which, in turn, is related to
*dobrz, see дббрий.
дебентура ‘debenture’, ModUk.; Ru. дебентура. —
Subst. мйтний лист, за якйм купцёвг повертаеться
мйто, що вгн заплатив, Бойюв 129.
20
From Lat. debentur : debere ‘to owe’; the certificate
was so called because its text originally began with the
words debentur mihi ‘they are owing to me’, Klein 1, 406.
дебет, дёбгг ‘debit, debt’, ModUk.; BRu. дэбет, Ru.
дебет (since 1803), Po. debet. — Deriv. дебитор, дебе-
тувати, дебгтувати. — Subst. в бухгальтёрп озна-
чав ‘мет винен’ обо ‘маю одёржати’; лгва прибуткд-
ва сторгнка в бухгальтёрських книжках, Бойюв 129.
From Lat. debitum : debere ‘to owe, be under obligation’,
Klein 1, 406.
деб!льн1сть ‘debility’, ModUk.; Ru. дебильность. —
Subst. пёрший стутнь розумдвог недорозвйнености,
Орел 1, 241.
From Lat. debilis ‘weak’, Орел, 1. с., Льохш 176.
дёб1т = дебет.
дебльокувати ‘to raise the blockade of (town, port)’,
ModUk.; Ru. деблокировать. — Subst. знгмати облогу
фортёцг, порту чи цглог держави, Бойюв 129.
From Fr. debloquer ‘ts’, АкСл. 3, 625 - 626.
дебош ‘debauch[ery]’, ModUk.; BRu. дэбдш, Ru. дебош
(since 1803), Po. debosz — Deriv. дебошир, дебошйри-
mu. — Subst. бёшкет, бгйка, скандал, Орел 1, 242.
From Fr. debauche ‘ts’, АкСл. 3, 626.
дебушувати ‘to emerge, to debouch or issue’, ModUk.;
BRu. дэбушаваць, Ru. дебушировать. — Subst. вивдди-
mu вгйсько на eidnpumy бойову позицио, Бойюв 129.
дебрь, дёбря dial, see дьбрь.
From Fr. deboucher ‘ts’.
дебют ‘debut’, ModUk.; BRu. дэбют, Ru- дебют
(since 1834), Po. debiut, etc. — Deriv. дебютант, дебю-
ту ваши, -ання, дебютантський. — Subst. пёрший ей-
21
ступ у будь-якгй галузг дъяльности, переважно на
сцёт; пёрший вйступ у грг в шахи абд дамки, Бой-
юв 129.
From Fr debut ‘ts’, АкСл. 3, 627 - 628.
девадаси ‘devadasi’ ModUk. — Subst. euxdeyeani при
ггндуських храмах dieudma, що викднують релтйнг
танцг, Бойюв 129.
From Hind, devadasi ‘slave girl of a god’, Klein 1, 437.
девальвац1я, Wd. девалюащя ‘devaluation’, ModUk.;
BRu. дэвальвацыя, Ru. девальвация (since 1874), Po.
dewaluacja. — Deriv. девальвувати. — Subst. держав-
ный акт змёншення номйшльного курсу папердвих
грошей до гхньог рйнковог вартости, абд вартости
гнозёмнбг валюти, Бойюв 129.
From ModHG. Devaluation ‘ts’, the ultimate source
being Lat. de- ‘from, away from’ and valere ‘to be strong,
be well, be worth’, Орел 1, 242, АкСл. 3, 629, Льох1н 176,
Klein 1, 404.
девам ‘minister of finance, chief officer in India’, Mod-
Uk. — Subst. спочатку значило ‘везир, головнйй мг-
нгстр’, а тепёр кргм цього так називають шафаря,
завгдувача господарства й екондма, Бойюв 129.
From Arab, or Pers, diwan ‘ts’, Klein 1, 438.
девастац!я ‘devastation’, ModUk.; Po. dewastacja. —
Deriv. девастувати. — Subst. знйщення, сплюндру-
вання, Бойюв 129.
From Lat. devdstdtio : devdstare ‘to lay waste, devas-
tate’, Klein 1, 437.
дев!за ‘motto’, ModUk. BRu. дэвйз, Ru. девиз (since
1780); Po. dewiza, etc. — Deriv. девгзний, девгзовий. —
Subst. гасло, слово, абд вйслгв, що мгстить у сдбг пра-
22
вило, принцип життя i дгяльности людйни, това-
рйства, установи, тдщо; вексель вйписаний в чуже-
земной валютл, що йогд налёжить оплатйти за кор-
доном, Бойюв 129.
From Fr. devise ‘ts’, АкСл. 3, 632.
дёв!л AmUk. ‘devil’, first recorded in 1929. — Subst.
чорт.
From E. devil ‘ts’, Biaarn 231.
дев!яц1я, SovUk. девщщя ‘deviation’, ModUk.; BRu.
дэвъяцыя, Ru- девиация. — Subst. збдчення магнётног
стрглки в кдмпа& на кораблг дгянням маси залгза на
ньдму; збдчення кулг обо гарматня з гх траектдри
чёрез температурив, атмосфёрнг, повгтрят та гншг
умдвини; узагалг вгдхил, збдчення eid пёвного на-
прямку, Бойюв 129.
From Lat. de- ‘from’ and via ‘way, road’ Орел 1, 242,
АкСл. 3, 631 - 632.
девон ‘devon’, ModUk.; BRu. дэвдн, Ru. девдн. —
Deriv. девднський. — Subst. трётя палеоздйська фор-
мация в icmdpii землг, Орел 1, 242.
Named after Devonshire] in England.
девоц!я ‘devotion’, ModUk.; Po. dewocja. — Deriv.
девдт, -тка, девоцгоналп. — Subst. истерична, nepe-
садна набджтсть, Бойюв 129.
From Lat. devotid ‘a devoting, consecrating, devotion’,
Klein 1, 438.
девтёр1й, SovUk. дейтёрш ‘deuterium’, ModUk.; Ru.
дейтёрий. — Deriv. дейтердн. — Subst. гзотдп вддню,
що в сполуцг з киснем утвдрюе „важку вдду”, вгдмгн-
ну вгд звичайног води дёякими фгяйчними властйво-
стями, Орел 1, 245.
From Gk. deuteros ‘second’, Орел, 1. с.
23
девтеро-, SovUk. дейтеро- a compound-forming elem-
ent ‘deutero-’ in such words as девтеро - гамгя, -номгя,
-скдпгя, etc.
From Gk. deuteros 'second; secondary’, Partridge 889.
дев’ятнадцять, девяносто, etc. : дёв’ять.
дёв’ять, Wd. дёвп^ь] ‘nine’, MUk. девят (1593), де-
вять (XVII с.), девяти Gsg. (1690), з... девятма (XVII с.),
OES. девять (XI с. Остр, ев.); BRu. дзёвяць, Ви- девять,
OCS. dev^tb, Ви., Ма. дёвет, SC. devet, Sin. devet, Cz.
devet, Slk. devdt’, Po. dziewiqc, LoSo. zewjes, UpSo. dzew-
jec, Plb. divqt (==diwangt). — Deriv. дев’ятий (in MUk.
and ModUk. considered f/e. as deriv. from дёв’ять, not vice
versa, cf. Сулм. 2, 188- 189), дёв’ятеро, дев’ятйна, де-
в’ятгрко, дев’ятка, дев’ятерйк, -рикдвий, дев’ятер-
нйй, дев’ятуха, etc.; compounds: дев’ятдёник, дев’я-
[ти]сйл, dial, also дивосйл, дев’ятилгтник, дев’яти-
ргчка, -ргчний, дев’ятиранський, дев’ятордгий, here
also compound numerals: дев’ятнадцять, Wd. дев’ят-
найцять, девтнайцгть ‘19’, дев’ятдесят, Wd. девг-
десет[ь] ‘90’ with their deriv.: дев’ятнадцятеро, де-
в’ятнадг^ятка, дев’ятнадцятий, etc., as well as де-
в’ятдесятеро, дев’ятдесятка, дев’ ятдесятий, etc.,
and finally: дев’яносто (=*дев’ять -на -сто) ‘90’ and
дев’ятсот ‘900’ with their deriv.: дев’яндстий, де-
в’ятсдтий, дев’яносто-лгтнгй, -лгття, -ргчний, -ргч-
чя, etc., MUk. девятый, (XVII—XVIII с.), девятьнадцать
(XVIII с.), девятнайцеть (1616), девятый на десять
(XVIII с.), девятнадцятого дня (1661), девятьдесять
(XVII—XVIII с.) etc.; OUK. девяносто (XIV—XV с.)„
OES. девятый (XI с. Остр, ев.), девятидесять (ibid.), де-
вяносто (1398), а. о.; GN. Дев’ятники. — Syn. без одно-
го дёсять, трймг по три.
24
PS. *dev$tb ‘ts’, derived from *devqtz ‘ninth’, goes
back to IE. **neun[ti] : **[e-]neuen cf. OPr. newints ‘ninth’,
Skt. Av. nava, ToA., ToB. nu, Gk. ennea, Lat. novem, Arm.
inn, Alb. nende, OIr. noi, Goth, niun, OIc. niu, AS. nigun,
E. nine, etc.; BS. initial d- is usually explained as a result
of dissimilation of nasals (n-n) and the influence of *des$tb
‘10’; some scholars connect it with **neuos ‘new’, nine being
regarded as the ‘new number’ of the third tetrad, since the
system of reckoning by fours is assumed as the oldest in
IE (eight being a dual form), cf. Miklosich 43, Schulze
KZ. 42, 27, Mikkola IF. 16, 95, Kluge 251, Berneker 1, 188 -
189, Преображенский 1, 177, Trautmann 198, Bruckner 111,
Младенов 123, Machek 85, Fraenkel 92, Walde-Hofmann 2,
180, Шевельов 358, Pokorny 319, a. o.; re. дев’янбсто cf.
Haebler AnslPh. 1,1 - 15, Vaillant 2, 645, Stang Lingua viget
124 -129, ЭтимСл. 44 - 46, Kuraszkiewicz Stadia Falk 93 -
96, a. o.
дегенеращя, SovUk. дегенеращя ‘degeneration’, Mod-
Uk.; BRu. дэгенерацыя, Ru- дегенерация (since 1875); Po.
degeneracja, etc. — Deriv. деГенерат, деГенератство,
delenepyeamu, дегенеративный. — Subst. вйродження,
звироднгння людей, тварйн обо рослйн через неспря-
ятливг умдви життя; хвороб ливе перерддження тка-
нин обо клгтйн в органгзмг, Бойюв 129.
From Lat. degeneratio (: degenerare) ‘degenerate’,
Орел 1, 243, АкСл. 3, 641, Klein 1, 416.
деградащя, SovUk. деградащя ‘degradation’, ModUk.;
BRu. дэградацыя, Ru. деградация, Po- degradacja, etc. —
Deriv. деГрадування, деГрадувати, деГраддваный. —
Subst. повгльне знйження, занепадання; знйження на
урядг, на чйт, Бойюв 129.
From Lat. degraddtio, ‘deposition from one’s rank’,
Klein 1, 416.
25
дегрё ‘degree’, ModUk. — Subst. географгчний гра-
дус, Бойюв 129.
From Fr. degre ‘ts’.
дегрёс!я see дигрёпя.
дегустащя, SovUk. дегустащя ‘degustation’, ModUk.;
BRu. дэгустацыя, Ru- дегустация. — Deriv. дегуста-
тор. — Subst. дцгнка якости продуктов (вина, чаю)
з допомдгою спрдби гх на смак, запах, Орел 1, 243.
From Lat. degustdtio (: degustdre ‘to taste’), Орел, 1. c.,
АкСл. 3, 643, Klein 1, 417.
дёди, also дёд1, AmUk. ‘daddy’, first recorded in 1923.
— Subst. mdmo.
From E. daddy ‘ts’, 1вах PM. 1, 212, Bkaiu 231.
дедикаШя ‘dedication’, ModUk.; Ru. дедикация, Po-
dedykacja. — Deriv. дедикувати. — Subst. присвячення
твдру якгйнёбудь осдбг, Бойюв 130.
From Lat. dedicdtio ‘ts’, Орел 1, 243, Klein 1, 412.
дёд! AmUk. see дёди.
дедукц!я ‘deduction’, ModUk.; BRu. дэдукцыя, Ru. де-
дукция (since 1803), Po. dedukcja, etc. — Deriv. дедукту-
вати, дедуктивный. — Subst. метода лбггки вивддити
часткдвг твёрдження з загальних; взагалг перёхгд eid
загального до частковдго, Бойюв 130.
From Lat. deductid ‘ts’, Орел 1, 243, Klein 1, 413.
деёкщя ‘dejection’, ModUk. — Subst. викидання, видг-
лювання води, тдгцо, Бойшв 130.
From Lat. dejectid ‘ts’, Klein 1, 418.
деженё ‘breakfast’, ModUk. — Subst. снгданок.
From Fr. dejeneur ‘ts’, Кузеля 91.
26
дёжма, SoCp. Д1'жма ‘tithe, tenth’, MUk. дежма, дижма,
дЪжма (1755 Дэже StSl. 7, 164). — Deriv. д'Ьжмовий, дкж-
мар, д-Ьжмити. — Subst. оброк, десятина; той, хто зби-
рае оброк; пёвна частка врожаю, влдвъв i in.; те саме,
що й десятина, що и брав eid работника власник поля,
води, тдщо, Бойюв 130.
From Hg. dezsma ‘ts’, the ultimate source being OHG.
dezemo ‘decima’, Berneker 1, 189 - 190, Дэже, 1 c.
дез- ‘des-’ in such words as дезартикуляцгя, дезаси-
мъляцгя, дезинсёкцгя, дезинфёкцъя, дезънтеГрацъя, дез-
одоратор, дезоксидацгя, дезоргангзацгя, дезоргентацгя,
etc. ModUk., known to other SI. as well. — Subst. (rarely:)
зне-, e. g. дезинфёкцъя : знезараження, Бойюв 130.
From Fr. des- ‘ts’, the ultimate source being Lat. dis-
‘apart, asunder; away from; utterly, completely; un-’, Орел
1, 243, Onions 825, Klein 1, 455; see де-.
дезаб!льё ‘boudoir wrap, tea gown, negligee’, ModUk.;
BRu. дэзабъльё, Ru. дезабилье (since 1863). — Subst. роз-
дягнений в самгм бгллг, в спальному odnsi; хатнгй ддяг,
що йоъд при стордннгх не ндсять, Орел 1, 244.
From Fr. deshabille ‘undressed’, АкСл. 3, 647.
дезавувати, SovUk. дезавуТрувати ‘to disavow, deny, dis-
claim’, ModUk.; BRu. дэзавуъраваць, Ru. дезавуировать.
— Subst. не визнавати, заперёчити, nidddmu сумтву,
скасдвувати повноваження, що були данг пёвнъй осд-
6i, Орел 1, 244.
From Fr. desavouer ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 647 - 648.
дезайнер ‘designer’, first recorded in the XX c. (JBR.).
— Subst. конструктор.
From E. designer ‘ts’.
дезертир ‘deserter’, ModUk.; BRu. дэзерцгр, Ru. де-
зертир (since 1780), Po. dezerter, etc. — Deriv. дезер-
27
тування, дезёрщя, дезертувати. — Subst. утгкач
(з вгйсъка, з працг, вгд оббв’язкйв), Орел 1, 244.
From Fr. deserteur ‘ts’, the ultimate source being Lat.
deserter ‘ts’, Орел, I. с., АкСл. 3, 648.
дезидерат ‘desideratum’, ModUk.; Ru. Npl. дезиде-
раты, po- dezyderatum. — Deriv. дезидёргя. — Subst.
побажання; попдвнення, бажат в наукдвгй роббтг,
бгблготёц1, музёг, тдщо, Бойюв 130.
From Lat. desideratum ‘something desired’, Орел 1,
244, Klein 1, 432.
дезолювати ‘desolate: devastate, ravage, lay waste’,
ModUk. — Subst. нйщити, руйнувати, псувати, Орел
1, 244.
From Lat. desoldre ‘ts’, Klein 1, 433.
дешде : де.
деТзм ‘deism’, ModUk.; BRu. дэгзм, Ru- деизм (since
1803), Po. deizm, etc. — Deriv. дёгст, дёгстйчний. —
Subst. визнання Бога як первопричйни всьогд, що
генуе, яка не втручаеться в хгд дальгиих подгй у свг-
mi, г заперёчення Бога як особйстости; пдгляд, що
заперёчуе божество Icyca, Орел 1, 244 - 245.
From Fr. deisme ‘ts’, the ultimate source being Lat.
deus ‘god’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 651, Klein 1, 417.
дей 1. ‘dey: governor of Algiers (before French con-
quest in 1830)’, ModUk. — Subst. титул колйшнгх
альжгрських волддаргв, Бойюв 130.
From Tk. dal ‘maternal uncle’, Klein 1, 439.
дей 2. AmUk. ‘day’, first recorded in 1915. — Subst.
день.
From E. day ‘ts’, Б1лаш 232.
28
дейдвуд, дёдвуд AmUk. ‘deadwood’, ModUk.; Ru. ts. —
Subst. товстйй брус, примоцьдваний одним кгнцём до
бабки, другим до кгля на кораблг, Бойюв 130.
From Е. deadwood ‘ts’, Льохш 179.
дёйкати ‘to speak now and then (here and there) ’, Mod-
Uk. only, wanting in other SI. — Deriv. дёйкання, дёй-
катися, подёйкувати; b/f. дёйко. — Syn. говорйти.
From: де[сь] к[аз]ати, cf. dial, кае < каже, каут
< кажуть, etc., and Ru. дескать < *де-сказать.
дейнёка, also денёка arch, ‘bar, stick; foot soldier
(usually equipped with sticks and poorly trained)’, MUk.:
according to Гршченко 1, 366, словом дейн&ки впервые
назван пехотный полк, составленный в 1657 г. полтавским
полковником М. Пушкарем из всякого сброда, плохо во-
оруженного...; Тимченко 689 cites as the first entry: от
дейнековъ (from a Poltava text of 1678); other evidence:
дейнека (1737 1нтермеди 139, repeated by Горбач 8, 9);
Po. deneka (Zajqczkowski 49). — Deriv. дейнёцтво, дей-
нёцький; FN. Де[й]нёка, Дейнйцький, Деничёнко,
(abbr.:) Дёйна. — Subst. кий, дубина; syn. веГёря,
Гршченко, 1. с.; назва вояка з Пушкарёвого полку, Тим-
ченко, 1. с.; розбгйник, Горбач, 1. с.
From Tk.-Osm. degnek ‘bar, stick’, Zajqczkowski 1. c.,
Горбач, 1. c.
дейнёрка, also динёрка, дшёрка, AmUk. ‘dinner can’,
first recorded in 1915, Жлуктенко 125. — Subst. обгдбва
коробка, бляшанка.
From E. dinner can ‘ts’, Бмаш 232, Poik 68.
дёйсус, arch, деисус ‘icon depicting Jesus, Holy Virgin
Mary and John the Baptist’, MUk. Deysus (XVII c.),
деисуса Gsg. (XVII с.), деисусовъ Gpl. (1671), дейсусъ
29
(XVIII c.), OES. до деисуса (XV с.); Ru. дёисус. —
Deriv. MUk. деисусовый (XVII с.). — Subst. три гкбни
з вйображенням Христа, йагб матерг та 1вана Хре-
стйтеля (в християнсъкому прав, культг), Тимчен-
ко 688.
From Gk. deesis ‘prayer’, Тимченко, 1. c., in OES. f/e.
influenced by Icyc [Христос], Преображенский 1, 178,
Vasmer2 1, 495.
дейт AmUk. ‘date’, first recorded in 1963. — Subst.
побачення.
From E. date ‘ts’, Bi.iam 232; see also дата.
дейта SoCp. ‘diet, legislative assembly’, first recorded
in 1911 (Гнатюк E36. 30, 338). — Subst. сойм.
From Hg. dieta ‘ts’, Гнатюк, 1. c.; see also д!ёта.
дейтёр!й SovUk. see девтёрш.
дейтеро- SovUk. see девтеро-.
дек ‘deck (of ships)’, ModUk. — Subst. пбклад на na-
роплавг, Бойюв 130.
From G. Deck ‘ts’.
дека- a compound-forming element ‘deca-’ in such
words as дека- гон, -грам, -ёдр, -лгтр, -лог, -мердн,
-метр, -под, -стёр, -хорд, etc., ModUk.; known to other
SI. as well. — Subst. (rarely:) десяти- e. g. декатлдн —
десятибдрство, декастихдн — десятистйшня.
From Gk. deka ‘ten’, Орел 1, 245, Klein 1, 407.
декабр arch. ‘December’, MUk. Декабря 24 день
(1494), мсца декавр!я по гебрейску хашлеу просто про-
синецъ (XVI с.), мсца декабра 29 дня (1648), мсца де-
каврия 1 дня (XVII с.), декабрия 31 року 1709 (XVIII с.),
декамвр!я 27 (XVIII с.), въ декабр-b (XVIII с.), мсця де-
20.XI.2006 «13БОРНИК» http://litopys.kiev.ua/
30
кевр!я 17 дня (XVIII с.), мцъ Декемвр1й (XVIII с.), OUk.
декабря 16 днь (1388), OES. декабрь (XI с. Остр, ев.) де-
кяб (XV с.); Ru. декабрь. — Deriv. декабрист, дека-
брйстський. — Subst. грудень, дванадцятий мгсяць
року, Тимченко 689.
From MGk. dekemvrifos] ‘ts’, the ultimate source
being Lat. december, cf. Соболевский РФВ. 9, 3, Преобра-
женский 1, 178, Vasmer 1, 495, a. o.
декада ‘decade’, ModUk.; BRu. дэкада, Ru. ts (since
1803), Po. dekada, etc. — Subst. десятидёнка, десять
duie, Орел 1, 245 - 246; сукупгсть 10 речей, переважно
днгв, мгсяцгв, рдкгв, Бойюв 131; десятиргччя.
From Fr. decade ‘ts’, the ultimate source being Gk.
dekas ‘the number ten, group of ten’, Орел, 1. с., АкСл.
3, 658, Klein 1, 407.
декаданс ‘decadence’, ModUk.; BRu. дэкаданс, Ru- ts.
— Here also: декадент, -ський, -ство, декадентйзм.
— Subst. руйнацъя, занёпад культури, Бойюв 131.
From Fr. decadence ‘ts’, the ultimate source being Lat.
de- and cadere ‘to fall’, Орел 1, 246, АкСл. 3, 658, Klein
1, 407.
декан ‘dean’, ModUk.; BRu. дэкан, Ru. ts, Po. dziekan,
etc. — Deriv. деканат, деканство, деканський. — Subst.
(у вйщгй гикбли) профёсор, що керуе навчальною
частйною на факультета и головуе на факультёт-
ських зборах; десятник у вгзантгйському вгйську,
а таком колись у ченцгв; (в католйцькгй цёрквг:)
канонгк, що керуе церковною округою — деканатом,
Бойюв 131.
From Lat. decanus ‘one set over ten persons’, Орел 1,
246, АкСл. 3, 650, Klein 1, 405.
31
декапкаидя ‘decapitation’, ModUk.; Ru. декапитация,
Po. dekapitacja. — Subst. головостйн, одтинання го-
ловы, Бойк1в 131.
From Lat. decapitdtio ‘ts’. Орел 1, 247, Klein 1, 407.
декатирувати ‘decatize’, ModUk.; BRu. дэкацграваць,
Ru- декатировать (since 1864). — Deriv. декатиру-
вання, декатирований. — Subst. обробляти вдвняну
тканину водяною парою обо гарячою водою з метою
полгпшення и здвтшнього вйгляду, Орел 1, 247.
From Fr. decatir ‘to take the gloss off (a woolen cloth),
to sponge’, Орел, I. с., АкСл. 3, 659, Klein 1, 408.
декель ‘deckle; cover, covering’, ModUk.; BRu. дэкель,
Ru. декель, etc. — Subst. (у друкарнг:) рама, в яку
вкладають папгр; верхней арку га у друкарськгм вер-
статг, що надаё вгдбитцг бгльшог pienoMipnocmu,
Бойюв 131.
From ModHG. Deckel ‘ts’, Орел 1, 247, Klein 1, 410.
дёк1лька : калька.
деклшащя ‘declination’, ModUk.; Ru. деклинация
(since 1847), Po. deklinacja, etc. — Deriv. деклгнацгй-
ний. — Subst. вгдхил магнётног стрглки вгд магнёт-
ног лгнп; вгдхил светила; (у граматицй) вгдмгна
гмённикгв, прикмётникгв гт. д. (за родами, числами и
вгдмгнками), Бойюв 131.
From Lat. decllndtio ’ts’, Орел 1, 247, Klein 1, 410.
деклямац!я, SovUk. декламащя ‘declamation, elo-
cution, recitation’, ModUk.; BRu. дэкламацъья, Ru. декла-
мация, Po. deklamacja, etc. — Deriv. декляматор, de-
кляматорка, деклямач, деклямування, про- декля-
му вати[ся], декляматдрський, деклямацгйний, декля-
32
мдваний. — Subst. мистёцтво виразно артистично
читати; виголдшування гарних слгв без серйдзного
в них змгсту; малозмйтдвна, алё пишномдвна про-
мдва, Орел 1, 248.
From Lat. бёс1атаИб ‘ts’, Орел 1. с., Klein 1, 410.
деклярац1я, SovUk. декларашя ‘declaration’, ModUk.;
BRu. дэкларацыя, Ru- декларация (since 1780), Po. de-
klaracja, etc. — Deriv. декляратйвншть, деклярува-
ти[ся], декляративний, деклярацгйний, деклярбва-
ний. — Subst. заява уряду до прилюдного вгддма; по-
eidowieHHH фгнансових бргангв платниковг про суму
його оподаткування; опдвгстка на iMnopmdei това-
ри, що гг подають мйтницг; оголдшення прав, закд-
нгв, конституци, незалежности народу, Орел 1, 248.
From Lat. decldratio ‘ts’, Орел, 1. с., Льохш 181, Klein
1, 410.
деклясований, SovUk. декласбваний ‘declassed, un-
classed, displaced; declasse’, ModUk.; BRu. дэкласаваны,
Ru. деклассированный, Po. deklasowac. — Deriv. декля-
сувати. — Subst. той, що втратив зв’язкй з суспгль-
нгстю, не додёржуе норм суспгльного життя, Орел
1, 248.
From Fr. declasse ‘ts’, Орел, 1. c., Jlboxin 181, АкСл.
3, 662.
дёко ‘deca; covering of a strong box; upper part of
a musical instrument’, ModUk. — Subst. лист, бляха, pid
сковородки; помгст, вёрхня й спгдня дошка в струн-
нгм музйчнгм гнструмёнтг, Бойюв 132.
From ModHG. Decke ‘covering’, influenced by в'гко.
декокт ‘decoction’, ModUk.; BRu. дэкдкт, Ru- декокт
(since 1731), Po. dekokt, etc. — Subst. вйвар з якбгсь
рослйни, переважно на лгки, Бойюв 132.
33
From Lat. decoctus ‘boiling down’, Орел 1, 248, АкСл.
3, 663, Klein 1, 411.
дёколи : коли.
декольте ‘decollete; (of garment:) low-necked’, Mod-
Uk.; BRu. дэкольтэ, Ru. ts., Po. dekolt. — Deriv. de-
колътувАти[ся], декольтдваний. — Subst. eupis у жг-
ндчгй сукнг, що вгдкривАе шйю й груди, Орел 1, 248.
From Fr. decollete ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 663, Klein
1, 411.
деконт ‘discount, deduction’, ModUk. — Subst. вгдра-
хувАння з суми; лгквгдАцгя, Бойюв 132.
From Fr. decompte ‘ts’.
декорац!я, AmUk. декорёйшен (Buiaiu 232), ‘decora-
tion, ornament, finery’, ModUk.; BRu. дэкарАцыя, Ru. де-
корация, Po. dekoracja, etc. — Deriv. декорацгйний;
here also: декоратор, декорувАння, декорувати[ся],
декоратйвний, декордваний. — Subst. прикрАса, оздд-
ба, лаштунки в meAmpi, тло для вистави; зАсоби
надавАти зовнпинъог покАзности об’ёктовг при мг-
зёрнгй enympimniu його сутностг, Орел 1, 249.
From Fr. decoration ‘ts’, the ultimate source being Lat.
decordre ‘to decorate’, Орел, 1. с., Льохш 181, Klein 1, 411.
декбрт ‘deduction, discount, abatement’, ModUk.; Ru.
декорт, Po. dekort, etc. — Subst. знйжка на недовАже-
нгм абд 1анджовгм крАмг, Бойюв 132.
From ModHG. Dekort ‘ts’, Орел 1, 249.
декортикаиДя ‘decortication; disbarking (of timber),
husking (of rice), etc.’, ModUk.; Ru. декортикация, Po.
dekortykacja. — Subst. здирАння лубкових волокон is
прядивних рослйн з допомдгою декортикатора, Орел
1, 249.
34
From Lat. decorticdtid ‘dis barking, peeling’, Орел, 1. c.,
Jlboxin 181.
декорум ‘decorum, propriety, etiquette’, ModUk.; BRu.
дэкдрум, Ru- декорум, P°- dekorum, etc. — Subst. gde-
нпиня пристбйнгсть, почтйвгсть, Бойюв 132.
From Lat. decorum ‘that which is seemly’, Орел 1, 249,
Klein 1, 411.
дёкотрий : котрйй.
декремент ‘decrement’ ModUk.; Ru. ts. — Subst. по-
гасания колйвного процёсу, величина, що показуе мг-
ру погасания цьогб процёсу; логарйтм вгдндшення
двох послгдбвних амплитуд погасания коливанъ, Орел
1, 249.
From Lat. decrementum ‘diminution, decrease’, Орел,
1. c., Klein 1, 411.
декрет ‘decree, edict’, ModUk.; BRu. дэкрэт, Ru. de-
крёт (since 1803), Po. dekret. — Deriv. декретування,
декретами декрету вати[ся], декрётний, декретб-
ваний. — Subst. (на Заходг:) постанова обо наказ вй-
щог державног влади, особливо пгдчас революцп; (в
СРСР:) наказ абд постанова ’’Ради нарддних комг-
capie”, Бойюв 132.
From Lat. decretum ‘decision, decree, ordinance’, Орел
1, 249, АкСл. 3, 666, Klein 1, 411.
декрешендо ‘decrescendo’, ModUk.; Ru. декрешёндо,
Po. decrescendo. — Subst. (у музицг:) ступнёве змён-
гиування сйли звукгв, Бойюв 132.
From It. decrescendo ‘ts’, Орел 1, 249, Льохш 182.
декротуар ‘shoe-scraper, boot-scraper, door-scraper’,
ModUk. — Subst. залгзна кляма пёред дверйма, що
нёю чйстять взуття вгд болота, Бойюв 132.
35
From Fr. decrottoir ‘ts’.
декстрина ‘dextrin’, ModUk.; BRu. дэкстрын, Ru.
декстрин (since 1839), Po. dekstryna, etc. — Subst. здо-
буваний з крдхмалю вуглеводан, уживаеться в фар-
6dpcmei й медицйнг, Бойкгв 132.
From Fr. dextrine ‘ts’, coined by Fr. physicist J. Bap-
tiste (1774-1862) and Fr. chemist and pharmacist J.-F.
Persoz (1805-68) in 1833, Klein 1, 439, the ultimate source
being Lat. dexter ‘right’, Орел 1, 250, АкСл. 3, 666.
декстроза ‘dextrose’, ModUk.; Ru. декстроза, Po.
dekstroza. — Subst. виноградний цукор, Бойюв 132.
From Lat. dextrorsus ‘toward the right side, to the
right’, Klein 1, 439, the ultimate source being Lat. dexter
‘right’, Орел 1, 250.
декстрокард!я ‘dextrocardia’, ModUk. — Subst. epo-
джене ммще сёрця в правей половит оъруддя, Орел
1, 250.
From Lat. dexter ‘right’, and Gk. kardia ‘heart’, Орел,
1. c., Klein 1, 439.
дёкуди : кудй.
декур1бн ‘decurion’, ModUk. — Deriv. декургя. —
Subst. начальник декури, десятник; член мутци-
пальнбг ради в давнгм Рймг, Бойюв 132.
From Lat. decurio ‘chief of a company of ten’, Klein
1, 412.
дёлва arch, ‘tub, vat’ (Горбач 1, 16), MUk. дёл’ва
(1596 Зизашй), дёлва (1627 Беринда), делва-dolium, orca,
cuppa (ЛСЛ 54), OES. въ дьльви (XI с.), въ дьлеви (XIII
с.), дьли (XIX с.), в делви (XIV с.), вь дьльвь (XIV с.),
три девли (XIV с.); Ru. дёлва, делвъ, Ви. дёлва. —
Subst. бочка, Горбач, 1. с.; MUk. кадь, стаговъ, фаска,
бочка или д"Ь’жка, Беринда.
36
It is generally assumed that the word comes from Lat.
dolium ‘ts’, cf. Срезневский 1, 651, Miklosich 40, Преобра-
женский 1, 178, Berneker 1, 252 (:dol’a), Ковал1в 2, 117,
Menges Festschrift Unbegaun 111-114, a. o.
делегат, SovUk. делегат ‘delegate’, ModUk.; BRu. дэ-
легат, Ru. делегат, Po. delegat. — Deriv. деле!атка,
деле!ацгя, делеГування, делегату pa, деле!увати[ся],
деле!атсъкий, деле! дваний. — Subst. уповноважений
представнйк колектйвних гнтерёсгв, Бойшв 132.
From Lat. delegatus, past participle of delegare ‘to
send, assign, delegate, transfer’, Орел 1, 250, АкСл. 3, 671,
Klein 1, 418.
делектуватися ‘delectate’, ModUk.; Po. delektowac si$.
— Subst. тгшитися, милуватися чим, Бойюв 132.
From Lat. delectare ‘to delight, charm’, Klein 1, 418.
дел!баш ‘capable, lucky, fortunate soldier; daredevil’
Ru. делибаш (since 1839). — Subst. начальник особй-
cmo'i варти турёцького башг; назва хороброго во-
яка в Турёччинг, Бойюв 132.
From Tk. deliba§i ‘leader of irregular army, daredevil’,
АкСл. 3, 671.
дел1берац!я ‘deliberation’, ModUk.; Po. deliberacja. —
Subst. парада, обмгркбвування, Орел 1, 250.
From Lat. deliberdtio ‘ts’, Klein 1, 419.
дел!катний ‘delicate, fine, refined, tender, soft, fond’,
ModUk.; BRu. далгкатны, Ru. деликатный (since 1771),
Po. delikatny. — Deriv. делгкатнгсть, SovUk. делгкат-
ничати, here also делгкатёси. — Subst. вйтончений,
увгчливий; чутлйвий, вразлйвий на що; (про уклад
тгла:) слабйй, нгжний, Бойюв 133.
37
From Fr. delicat 4s’, the ultimate source being Lat.
delicdtus ‘delightful, charming, voluptuous’ Орел 1, 250,
АкСл. 3, 672, Klein 1, 419.
дел!кт ‘delict, an offense against the law’, ModUk.;
Ru. деликт, Po. delikt. — Subst. провйна, злдчин, Бой-
юв 133.
From Lat. dёlictum ‘ts’, Орел 1, 250, Klein 1, 419.
дел1м1тац1я ‘delimitation’, ModUk.; Po. delimitacja. —
Subst. розмежування, вйзначення гранйць, меж ма-
ётку, Бойюв 133.
From Lat. dellmitatio ‘ts’, Klein 1, 419.
дел!неац1я ‘delineation’, ModUk. — Subst. udpuc, на-
крёслення, Орел 1, 250.
From Lat. delinedtio ‘ts’, Klein 1, 419.
делшквёнт, also делжвёнт ‘delinquent’, ModUk.; Ru.
делинквент, Po. delinkwent, etc. — Subst. злочйнецъ;
стратенецъ; засуджений на омёртну кару, Бойюв 133.
From Lat. delinquent ‘ts’, Орел 1, 250, Klein 1, 420.
дёлшь Wd. ‘further’ (He.), first recorded in the XX c.
(Хоткевич, cf. Janow Symb Rozwadowski 2, 274). — Subst.
далг.
From дам With -нъ added like in темунъ, Q- v-> Ja-
now, 1. c.
дел1р1юм ‘delirium’, ModUk.; Ru. делирий, Po. de-
lirium, — Subst. маячгння, шалгння; (делгргюм трё-
менс:) запгйне маячгння, бгла гарячка, Бойюв 133.
From Lat. delirium ‘madness, delirium’, Орел 1, 250,
Klein 1, 420.
дел1я ‘long skin coat’ since the XVI c.; Ru. тегилай,
Po. delia. — Subst. ддвгий кожух з широкими ру-
кавами на ведмёжгм абд вдвчгм хутрг, Бойюв 133.
1, 172, Vondr&k 2, 515 - 516, Meillet 487 - 488, Voillant RES.
38
From Tk. de[gi]lej, telej ‘dress with long sleeves’, Za-
j^czkowski 53, 58, Батюк Пит1УМ. 25.
делюв!й ‘deluvium, deposit’, ModUk.; BRu. дэлювгй,
Ru. делювий, Po. deluwium, etc. — Deriv. делювгяль-
ний. — Subst. змй/mi дощовдю водою продукты, вивг-
трювання скель, Бойюв 133.
From Lat. diluere ‘to wash, cleanse’, Орел 1, 250, Ак-
Сл. 3, 686.
делятор ‘delator, informer’, ModUk.; Po. delator. —
Deriv. деляцгя. — Subst. виказник, вйявник, Бойюв 133.
From Lat. delator, delatus ‘brought or carried down’,
Klein 1, 418.
делькредере ‘del credere’, ModUk.; Ru. делькредере,
Po. delcredere, etc. — Subst. запорука комгсгонёра сво-
ему комгтёнтовг, що продасть крам у свгй час; вй-
нагорода комгсгонёровг за справно прдданий крам,
Бойюв 133.
From It. del credere ‘of trust’, Орел 1, 251, Klein 1, 418.
дельта ‘delta’, ModUk.; BRu. дэльта, Ru. дельта
(since 1839), Po. delta. — Subst. четвёрто лгтера
грёцьког абётки; дбшир гирла ргкй з усгма йогд ру-
кавами, Орел 1, 251.
From Gk. delta ‘ts’, the ultimate source being Hb.-
Phoen. daleth ‘4th letter of Hebrew alphabet’, Орел, 1. c.,
АкСл. 3, 685, Klein 1, 398, 420.
дельфш ‘delphin, dolphin’, ModUk.; BRu. дэльф!н, Ru.
дельфин (since 1704), Po. delfin, etc. — Deriv. дельфгно-
вий. — Subst. мдрський хижак - ссавёць з ряду ки-
товцгв, гнакгие ще звёться мдрська свиня; сузг/р’я
на пгвнгчнгй пгвкулг, Бойюв 133.
From Gk delphis, Gsg. delphinos ‘a dolphin’, Орел 1,
251, АкСл. 3, 685 - 686.
39
дем райт AmUk. see дец райт.
демагог ‘demagogue’, ModUk.; BRu. дэмагдг, Ru. де-
магог (since 1803), Po. demagog, etc. — Deriv. демаго-
ггзм, демагдггя, демагоггчний. — Subst. особа, що з осо-
бистах обо гнгаих вузъкйх мгркуванъ хдче повести за
собою масу, збдри, отдчення, потураючи й даючй
нездшснённг объцянки абд граючи на гикурних пи-
таниях, Бойюв 133.
From Gk. demagog6s ‘a popular leader, leader of the
mob’, compounded of demos ‘district, country, land, people’,
and agog6s ‘leading’, Орел 1, 251, АкСл. 3, 687, Klein 1, 421.
демаркашя ‘demarcation’, ModUk.; BRu. дэмаркацыя,
Ru. демаркация (since 1803), Po. demarkacja. — Deriv.
демаркувати, демаркацгйний. — Subst. вйзначення
кордднгв; знгмання фабрйчног абд торговёлънбг мар-
ки з чужого краму, Бойюв 133.
From Fr. demarcation ‘ts’, the ultimate source being
Sp. demarcation ‘designation of boundary’ (first in 1493),
АкСл. 3, 688, Klein 1, 421.
демарх ‘demarch; (in ancient Greece:) a ruler of a
deme; (in modern Greece:) mayor’, ModUk. — Subst.
уряддвецъ у стародавнгх Атёнах; кергвнйк округи-
дёмосу, Бойюв 133.
From Gk. d&marxos ‘chief of the people’, Klein 1, 421.
демарш ‘demarche, act, measure, taking steps (to per-
form a deed)’, ModUk.; BRu. дэмарш, Ru. ts, Po. de-
marche. — Subst. дипломатйчний запит абд заходи чи
ди в особлйвгм полгтйчного значения вйпадку, Орел
1, 251.
From Fr. demarche ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 688, Klein
1, 421.
40
демаскувати ‘to unmask’, ModUk.; BRu. дэмаскавацъ,
Ru. демаскировать (since 1895), Po. demaskowac. —
Deriv. демаскування, демаскуватися, демаскований,
демаскуючий. — Subst. зривати з кого машкару, ви-
вддити на чйсту воду; в1дкривати перед ворогом
захдвану батёрйо, Бойк1в 133.
From Fr. demasquer ‘ts’, Орел 1, 251 - 252, АкСл. 3,
688.
демён, дёмено ‘ skiff, bar, rudder’, ModUk. only,
wanting in other SI. — Deriv. демённий, демёнгцик. —
Subst. кормйльне весло, Горбач 1, И; керма на р'ибаль-'
ському чдвнг, Дзендзел1вський ЛБюлетень 6, 42.
From Tk.-Osm. dumen ‘ts’, Макарушка 7, Lokotsch 44;
the ultimate source is It. timone ‘ts’, Горбач, 1. c.
Демёнтш see Дометай].
дементувати ‘to disavow, belie, contradict’, ModUk.;
Po. dementowac. — Deriv. демёнтг. — Subst. заперёчу-
вати, спростдвувати, Бойк1в 133.
From Fr. dementir ‘ts’.
демёнц!я ‘dementia, a form of insanity’, ModUk.; Ru.
демёнция, Po. demencja, etc. — Subst. недбумство, не-
тямнгсть, розумдва слабгсть, Бойюв 133.
From Lat. dementia ‘ts’, Орел 1, 252, Klein 1, 421.
демёстик arch, see доместик.
Демид see Дюмйд.
дёмидж, also дёмич, AmUk. ‘damage’, first recorded
in 1959. — Subst. пошкддження.
From E. damage ‘ts’, Б1лаш 233.
дёмич AmUk. see дёмидж.
41
дем!- a compound-forming element ‘demi-’ in such
words as демгв’ерж, демгкотдн, демжотднний, демг-
релъэф, демгсездн, демгсезбнний, демгсездновий, Mod-
Uk. ; known to all other SI. as well. — Subst. nie-, nanie-,
e. g- демгмднд — nieceim, демгтур — пгвобордт.
From Fr. demi- ‘half’, the ultimate source being Lat.
dimidius ‘half’, Partridge 888, Klein 1, 422.
дем!жон SoCp. ‘demijohn’, first recorded in XX c.
(Дзендзел1вський 67). — Deriv. демгжбнчик. — Subst.
склянйй обплётений бутйлъ.
From Hg. demizson ‘ts’, MNT-ESz. 1, 612.
дем!с1я see дим!с1я.
дем)юрг, SovUk. дем!ург ‘demiurge’, ModUk.; BRu.
дэмгург, Ru. демиург (since 1864), Po. demiurg, etc. —
Subst. творёцъ свгту, найвйгций рдзум; (у гндсти-
кгв:) дух злого, творёцъ матёргг, Бойюв 133.
From Gk. demiourgds ‘one who works for the people,
skilled workman, maker, creator; the Creator of the visible
world’, compounded of demios ‘pertaining to the people’,
and ergon ‘work’, Орел 1, 252, АкСл. 3, 689, Klein 1, 422.
демоб!л1зац1я ‘demobilization’, ModUk.; BRu. дэмабг-
лгзацыя Ru. демобилизация (since 1864), Po. demobili-
zacja. — Deriv. демобглгзацгйний; here also: демобш-
зувати[ся], демобглгздваний. — Subst. звглънення eid
служби в армгг; рдзпуск армгг, Орел 1, 252.
From Fr. demobilisation ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3,
689 - 690.
демограф!я ‘demography’, ModUk.; BRu. дэмаграфпя,
Ru. демография, Po. demog гаfia, etc. — Deriv. демогра-
фгчний. — Subst. наука про чисёлънгстъ, склад, прд-
мисли та рух насёлення, Орел 1, 252.
42
From Gk. d&mos ‘people’, and graphio ‘I write’, Орел,
I. с., АкСл. 3, 690.
демол!ц!я ‘demolition’, ModUk. — Deriv. демолюва-
mu. — Subst. знйгцення, зруйнування фортёцг мгна-
ми, Бойюв 134.
From Lat. demolltio ‘a pulling down’, Klein 1, 423.
демон ‘demon, fiend, devil’, MUk.; BRu. дэман, Ru.
демон, Po. demon, etc. — Deriv. демонгзм, демонгст, де-
монгчний, демонологгчний, and compound демонолатргя,
демонолдггя, демономаггя, демономангя. — Subst. (ко-
лись у грёкгв:) eci ддбрг й злг духи; (у християн:)
лише злг духи; зла людйна, Бойюв 134.
From Gk. dalmon ‘god, goddess’ Орел 253, АкСл. 3,
692 - 93, Klein 1, 423.
демонетизация ‘demonetization; calling in, withdrawal
from the circulation (of coinage, etc.)’, ModUk. — Subst.
вйлучення монёти з грошового дбггу законодавством
абд адмгнгстратйвним розпорядком, Орел 1, 253.
From Fr. demonetization ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 423.
демонстрация, AmUk. демонстрёйшен (Б1лаш 233),
‘demonstration, manifestation’, ModUk.; BRu. дэманстра-
цыя, Ru. демонстрация (since 1803), Po. demonstracja.
— Deriv. демонстрант, -тка, демонстратйвнгстъ,
демонстратор, демонстрування, демонструвати[ся],
демонстративный, демонстрацгйний. — Subst. при-
людный вйяв думок народу чи полгтйчнбг партгг че-
рез збдри на вулищ, посилання депутацгг тдгцо; пе-
ресування частйни вгйсъка, щоб вгдтягтй увагу су-
противника вгд якдгосъ важлйвого стратеггчного
пункту; пересування та скупчення вгйсъка бгля кор-
дону абд гншг погрдзлив1 заходи держави прдти сво-
го супротивника; надчне пояснения наукдвими до-
43
слгдами абд малюнками на лёкцп; задйрлива пове-
дгнка, Бойюв 134.
From Lat demonstratio ‘ts’, Орел 1, 253, АкСл. 3, 693-
695, Klein 1, 423.
демонтаж ‘dismantling; disassembling, overhauling
(of machine); dismounting (of gun), etc.’ ModUk.; BRu.
дэмантаж, Ru. демонтаж (since 1895), Po. demontaz. —
Deriv. демонтувати. — Subst. розбирання машйни;
псувати гармату, щоб була непридатна, Бойюв 134.
From Fr. demontage ‘ts’, Орел 1, 253, АкСл. 3, 695.
деморал1зац1я ‘demoralization’, ModUk.; BRu. дэмара-
л1зацыя, Ru. деморализация (since 1864), Po. demorali-
zacja, etc. — Deriv. деморалгзувати[ся], деморал1зд-
ваний. — Subst. занёпад дисциплгни, перебування у
розгубленому стат, дезоргатзацгя; розбёщення, роз-
пуста, Бойюв 134.
From Fr. demoralisation ‘ts’, Орел 1, 253, АкСл. 3, 690,
Klein 1, 423.
демос ‘demos, people, populace’, ModUk.; BRu. дэмас,
Ru. дёмос (since 1864), Po. demos. — Subst. наргд; нйж-
ui йогд вёрстви, Бойюв 134.
From Gk. demos ‘district, country, land, people’, Орел
1,254, АкСл. 3, 696, Klein 1, 423.
демотйчний ‘demotic’, ModUk.; Po. demotyczny. —
Subst. (демотйчне письмо:) староеъйпетське народ-
но фонетйчне письмо, що постало з ггероглъфпв, Бой-
юв 134.
From Gk. demotikos ‘pertaining to the people, popular’,
Klein 1, 423.
демп AmUk. ‘damp’, first recorded in 1939. — Subst.
мокрий.
From E. damp ‘ts’, Б1лаш 233.
44
дёмшнг ‘dumping (in foreign markets at cheaper
prices)’, ModUk.; BRu. дэмпшг, Ru. демпинг. — Deriv.
демпування. — Subst. вйвгз краму за кордон по „ви-
киднгй”, сёбто змёншенгй прдти внутргшнъог, цгнг,
покриваючи ргзнйцю пгдвйщенням цгн на внутргш-
ньому ринку крагни — експортёри; (валютник дём-
пгнГ:) змёншення курсу валюти швйдшим тёмпом
за кордоном, нгж у крагнг г наслгдок цьдго — вгдплив
краму та капгталгв за кордон, Бойюв 134 - 135.
From Е. dumping ‘ts’, Орел 1, 254, АкСл. 3, 696, Льо-
xiu 185.
демпфер ‘damper’, ModUk.; BRu. дэмпфер, Ru. дёмп-
фер. — Subst. ъамгвнйк, прйлад, що ним збглыиумть
тертя i успокдюють коливання магнётнбг стрглки
в електрйчних прйладах, Бойюв 135.
From G. Ddmpfer ‘ts’, АкСл. 3, 696.
Дем’ян, arch. Дам’ян PN. ‘Damianus’, MUk. Дамшнъ
(1627 Беринда); Ru. Демьян, arch. Дамиан. — Deriv.
Дем’янович, Дем’янгвна; FN. Дём’ян, Дем’янъв; GN.
Демянгв[ка], Дем’янк1вц1, Дем’янщ. — Subst. MUk.
Злопитател[ь] (1627 Беринда).
From Gk. Damiands : damao, damddzo ‘I tame, bring
under the yoke, subdue, overpower’ Петровский 94; the
OES. development of Дам’ян > Дем’ян under the influence
of other PN. as Демид, Денис, etc.
денар1й see динарш.
денатурувати ‘to denature, render unnatural’, ModUk.;
BRu. дэнатураваць, Ru. денатурировать (since 1895),
Po. denaturowac. — Deriv. денатурацгя, денатурат. —
Subst. змънювати, псувати харчовйй продукт домин-
ком, чёрез яку вгн набувае новйх властйвостей, Бой-
юв 135.
45
From Fr denaturer ‘ts’, Klein 1, 424.
денац!онал1зувати see нащя.
дёнде = де-не-дё, q. v.
дендёра see джинджбра.
дёнд!, also дёндий ‘dandy’, ModUk.; BRu. дэндзц Ru.
денди (since 1847), Po. dandy s. — Deriv. дендизм. —
Subst. чепурун (що йогд убрання стае модою), мод-
ник, людйна, що вйгиукано, модно одягаеться, Орел
1, 254.
From Е. dandy ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 697 - 698, Bi-
лаш 233.
дендрит ‘dendrite’, ModUk.; BRu. дэндръгт, Ru. ден-
дрит (since 1847), Po. dendryt. — Subst. камень 3 npu-
рддним вгдбитком деревца; металь, що скристалг-
зувався в фдрмг маленького деревца; гглкуватг па-
ростки нервбвих клгтйн, Бойюв 135.
From Gk. dendron ‘tree’, Орел 1, 254, АкСл. 3, 698.
дендро- a compound-forming element ‘dendr[o]-’ in
such words as дендро- -графин, -лгт, -лдгъя, -метр,
-мётргл, дендрбгдний, etc., ModUk.; known to all other
SI. as well. — Subst. дерево- e. g. дендрбгдний — depe-
воподгбний.
From Gk. dendro-, dendr-: dendron ‘tree’, Partridge
889, Орел 1, 255.
де-нёбудь, де-не-дё : де.
денёка see дейнёка.
денёкотрий : котрйй.
денервувати ‘to unnerve, irritate’, ModUk.; Po. dener-
wowac. — Deriv. денервацъя, поденервування, [no-]
46
денервувати[ся], поденервдваний. — Subst. дратува-
ти, хвилювати, Орел 1, 255.
Derived from нерв, 9- v.
Денис see Дюшсрй].
дённий : день.
денс, also денц, AmUk. ‘dance’, first recorded in 1915. —
Deriv. денсувати, денцувати. — Subst. танёцъ, тан-
цювалъна вечгрка.
From Е dance ‘ts’, Бшаш 234.
денсиметр, also денситометр ‘densitometer’, ModUk.;
Ru. денсиметр, денситометр, Po. densytometr, etc. —
Deriv. денситомётргя. — Subst. густомгр, прйлад виз-
начати густину важчих вгд води течйв; оптйчний
прйлад визначати гуотину почорнгння свгтлочу-
тлйвог фотоплатгвки, Орел 1, 255.
From Lat. densus ‘dense’, and Gk. metron ‘measure’,
Klein 1, 426.
дентагра ‘dentagra, toothache’, ModUk. — Subst.
зубний бглъ, Бойк1в 135.
Coined from Lat. dens ‘tooth’, and Gk. agrd ‘a catching,
seizure’, Klein 1, 426.
дентйкул! ‘dentils’, ModUk.; Ru. дентикулы. — Subst.
архгтектурнг прикраси, нгби зубчаспй висту пи, бгля
карунки, Бойюв 135.
From Lat. denticulus ‘small tooth’, Льохш 187.
дентин [a] ‘dentine’, ModUk.; BRu. дэнцгн, Ru. ден-
тин, Po. dentyna. — Subst. зубовйна, речовйна, що з
нёг постаютъ зуби, Бойюв 135.
From Lat. dens ‘tooth’, Орел 1, 255, АкСл. 3, 698,
Klein 1, 426.
47
дентйст, also дантист, ‘dentist’, ModUk.; BRu. дан-
тьгст, Ru. дантист (since 1803), Po. dentysta. — Deriv.
дентйстика, дентйцгя, дентйстка, дентистичний.
— Subst. зубнйй лгкар, Орел 1, 255.
From Fr. dentiste ‘ts’, the ultimate source being Lat.
dens, dentis Gsg. ‘tooth’, Орел, 1. c., Klein 1, 426.
денудац!я ‘denudation’, ModUk.; BRu. дэнудацыя, Ru.
денудация, Po. denudacja, etc. — Subst. вгдслднення ггр-
ськйх поргд чйнтстго дощу, вгтру, тдщо, Бойюв 135.
From Lat. denudatio ‘a laying bare’, Орел 1, 255, Klein
1, 426.
денунц!яц!я ‘denunciation’, ModUk.; Ru. денунциация,
Po. denuncjacja, etc. — Deriv. денунцгятор, денун-
цъянт, — Subst. донос, вйказ, клявза, Бойюв 135.
From Lat. denuntidtio ‘ts’, Орел 1, 256, Klein 1, 427.
день Gsg. дня ‘day’, MUk. день (XVI—XVIII с.),
OUk. д[е]нь (1388, 1399), OES. днь, дьне Gsg. (XI с. Остр,
ев.) дьну Dsg. (XI с.) дне (1073 1зб. Св.), днь (XI с.), дьнъ
(XIII с.) BRu. дзёнь, Ru. день, OCS. дъпъ, Ви. Ма. ден,
SC. Sin. dan, Cz. den, Slk. den', Po. dzien, LoSo zen, UpSo.
dzen, Plb. dan. — Deriv. деньд[40]к, [no]дённий, -ник,
-ниця, -но, дневник, днёсь[ка], днёштй, днйн[к]а,
днгти, днювати, -ання, пгвдень, пгвдёнець, -нка, пгв-
дённий, передддень, переддёнь, подёнщик, -щина, -щи-
ця, пдлуденъ, полуденок, полудённий, полудне, по-
луднёвий, полуднгй, полудн[ув]ати, -ання, сьогдднг,
сьогодённий, -нгсть, съогбднгшнгй, удёнь, удёнггингй,
щодёнь, щодённий, -ник, -нгсть, -но, щодёнщина що-
днйни, щодня, днедавнш, будень, будённий, -нгсть,
будёнщина, etc.; MUk. денница (XVII—XVIII с.), ден-
ныи (XVII с.), деннонощно (XVIII с.), OES. дьнина,
дьнище, дьньница, -ничьныи, дьньно, дьньныи, д[ь]не-
48
вьныи, дьньствовати, дьньсь||д[е]несь, до дьньсьняаго дне,
дьне-родныи,— свЪтяи, дьньдьньныи, дьдьничьныи. — Syn.
час мгж сходом та заходом сднця, Тимченко 693.
PS. *йьпь ‘ts’, IE. **di-n- ‘day, sky’ (:root **dei-:
di- : di- ’to shine’), cf. Lith. diend, Latv. diena, OPr. deinan,
Skt. dina-, Alb. dits, Lat. nundinae ‘ninth market day’ dies,
‘day’, Goth, sin-teins ‘everyday’, etc., Miklosich 56, Meillet
fit. 431, Berneker 1, 254, Преображенский 1, 179, Traut-
mann 55, Fraenkel 93, Slawski 1, 195, Pokorny 186, a. o.
денье ‘denier, a Fr. coin’, ModUk.; Ru. денъё. —
Subst. мгра ваги в Францгг та Швайцари = 1.4 грома;
старовйнна дргбна французька монета, Бойюв 135.
From Fr. denier ‘ts’ the ultimate source being Lat.
denarius ‘denarius’, Льохш 187, Klein 1, 425.
деодорант ‘deodorant’, AmUk. (since 1970). — Subst.
прочищу вач повгтря, дезодоратор.
From E. deodorant ‘ts’.
деонтолог1я ‘deontology, ModUk.; Po. deontologia. —
Subst. частйна ётики, наука про обдв’язки, Бойюв 135.
Coined by Е. philosopher J. Bentham (1748-1832) in
1826 from Gk. deon ‘that which is needful’ and -logia, from
-Idgos, ‘one who speaks (in a certain manner); one who
deals (with a certain topic)’, Орел 1, 256, Klein 1, 427.
департамент, AmUk. департмент ‘department’, Mod-
Uk.; BRu. департамент, Ru. департамент (since
1780), Po. department. — Deriv. департаментсъкий. —
Subst. вгддгл мгнгстёрства, сенату, абд гнгиог вйгцог
державног установи в колйгингй Роси; адмгнгстра-
тйвна одинйця в Францгг, Бойюв 135.
From Fr. department ‘ts’, Орел 1, 256, Klein 1, 427.
49
департмент, AmUk. see департамент.
депендёнт (Wd.) ‘director, administrator, head of a
bureau (usually in a law firm)’, ModUk.; Po. dependent,
etc. — Subst. галицъка назва адвокатсъкого практикан-
та, Бойюв 135.
From Lat. dependere ‘to hang from, hang down; be de-
pendent on’.
депеша ‘depeche, dispatch, telegram’, ModUk.; BRu.
дэпёша, Ru. депеша (since 1803), Po. depesza. — Subst.
телеграфа; пйсане повгддмлення уряду своему пдсло-
ei, що вгн йогд мае передати чужеземному урядовг,
Бойюв 135; телеграма, спгшнйй лист, Орел 1, 256.
From Fr. depeche ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 427.
дешлящя ‘depilation’, ModUk.; BRu. дэпгляцыя, Ru.
депиляция, Po. depilacja. — Subst. усунення хемгчними
засовами волдсся, Бойюв 136.
From Lat. depilare ‘destroy hair’, Орел 1, 256, Льо-
хш 187.
деплянувати, SovUk. депланувати ‘to level off’, Mod-
Uk.; Ru. депланйроватъ. — Subst. виргвнювати, Бой-
юв 136.
From Lat. deplanare ‘to level off; to smooth, remove’,
Льохш 187.
депо ‘depot; deposit grounds, storehouse, recruiting
station’, ModUk.; BRu. дэпб, Ru. ts (since 1803), Po. d6pot.
— Subst. склад; майстёрнг на залгзнйцг, де чйстять
г ремонтуютъ паротяги й вагдни; склад, де стоять
завсгди напоготдвг пожёжнг машйни, Бойюв 136.
From Fr. depot ‘ts’, Орел 1, 256, АкСл. 3, 706, Klein
1, 429.
50
депозит ‘deposit’, ModUk.; BRu. дэпазгт, Ru. ts (since
1874), Po. depozyt. — Deriv. депозиторы, депозитор, де-
позйцъя, депозитный, депозйтовий. — Subst. вклад
цгнних папёргв чи грошей до банку; банковый вклад
на забезпёчення присуджених побдргв абд виконання
того чи того судового чину, Бойюв 136.
From Lat. depositum, from deponere ‘laid aside, de-
posit’, Орел 1, 256, АкСл. 3, 706, Klein 1, 428.
депонувати ‘to deposit, to give for safekeeping’, Mod-
Uk.; BRu. дэпанграваць ; Ru. депонировать (1874), Po.
deponowac. — Deriv. депонёнт, депонуватися. — Subst.
давати на зберёження грдшг абд цгнт рёчг, Бойюв 136.
From Lat. deponere ‘ts’, Орел 1, 257, АкСл. 3, 706-707.
депорт (Stock Exchange:) ‘backwardation’, ModUk.;
Ru. ts (since 1875), Po. deport. — Subst. бгржова обо-
рудка в капгталгстйчнгй систёмг: купування вгд-
соткдвих папёргв гз зобов’язанням продати гх дешёв-
ые, Бойюв 136.
From Fr. deport ‘ts’, Орел 1, 257, АкСл. 3, 707.
депортащя ‘deportation’, ModUk.; Ru. депоргпация.
Po. deportacja. — Deriv. депортувати. — Subst. вигнан-
ня абд заслання, Бойюв 136.
From Lat. deportatid ‘ts’, Орел 1, 257.
деправац!я ‘depravation, corruption’, ModUk.; Po. de-
prawacja. — Subst. зтсуття моральности, розбёщен-
ня, Бойюв 136.
From Lat. depravatio ‘ts’, Klein 1, 429.
депрёс1я ‘depression’, ModUk.; BRu. дэпрэсгя, Ru. de-
прёссия (1895), Po. depresja, etc. — Deriv. депресйв-
ний. — Subst. занёпад господарства в крагнг; пригнд-
блений настргй; низина, що гг ргвень нйжчий за по-
51
вёрхню моря; (у фгзищ:) змёншене барометрйчне
тиснения, Бойюв 136.
From Lat. depressio ‘a pressing down’, Орел 1, 257,
АкСл. 3, 707, Klein 1, 429.
депрец!яц1я ‘depreciation’, ModUk.; Po. deprecjacja. —
Subst. знецгнення банкнот абд папердвих грошей,
Орел 1, 257.
From Lat. depretidtus, from depretiare ‘to lower the
price of, undervalue’, Klein 1, 429.
депривац!я ‘deprivation’, ModUk. — Subst. позбавлеи-
ня власности, Бойюв 136.
From Lat. deprivatio ‘ts’, Klein 1, 429.
депутат ‘deputy, delegate, representative, member of
parliament (legislature)’, ModUk.; BRu., Ru. дэпутат
(since 1731), Po. deputat, etc. — Deriv. депутатка, де-
путатство, депутацъя, депутатсъкий. — Subst. вй-
бдрний представнйк громади, партгг, кола вйбдрщв
тдщо, уповноважнений викднувати пёвнг обов’язки
й заступати гнтерёси свогх вйбдрщв; (у старови-
ну:) „свящённг” депутати, що гх посилали в Дёль-
фи абд на Олгмп, Бойюв 136.
From Lat. deputatus ‘ts’, Орел 1, 257, АкСл. 3, 707.
дер!, дер-дер! : драти, дерти.
дёрб! ‘Derby, horse races’, ModUk.; Bru. дэрбг, Ru.
дерби, Po. derby. — Subst. перегдни на триргчних кд-
нях (започаткував це лорд Дёрбг в &нглп 1780 р.),
Орел 1, 257.
From Е. Derby ‘a horse race held annually at Epsom’,
named after the 12th Earl of Derby, Орел, 1. с., АкСл. 3,
707, Klein 1, 430.
52
дёрв!ш ‘Dervish, Mohammedan monk’, ModUk.; BRu.
дэрвгш, Ru. дервиш (since 1803), Po. derwisz. — Subst.
мусулманський чернёць, що живё з жебрацтва, Бой-
юв 136.
From Pers, derv'is ‘beggar’, Орел 1, 257, АкСл. 3, 707,
Klein 1, 431.
дёрво dial, see дерево.
дёрга 1. see джёрга.
дёрга 2. see дёргати.
дёргати, дерг[о]нути ‘to pluck, pull, tug’, ModUk., BRu.
дзергаць, Ru. дёргать, дёрнуть, Bu. дрына, SC.-CS.
сьдрьгнути ce, Sin. dfgati, Cz. drhati, Slk. drhnut’, Po.
dziergac, LoSo. zernus, UpSo. dzemyc. — Deriv. дёргання,
дёргавка, -анка, дерганйця, дергар, дерггвка, дергулъ-
ка, дергён[ниця], дёргальний; here also b/f. дёрга ‘за-
лгзна щгтка, якдю розчгсують прядиво’ (Москаленко
29 - 30); FN. Дергач, Дергун; GN. Дёргачг (= orig.
Деркач! see деркач). — Syn. розчгсувати прядиво; гап-
тувати.
PS. *dbrgati ‘ts’, connected with *dwati, see драти,
дерти.
дёрево, dial, дёрво, arch, (from OCS.:) дрёво ‘tree;
wood’, MUk. дерева Npl. (1457), съ деревомъ (1470), дё-
рево (1596 Зизашй, 1627 Беринда), двЪ деревЬ Ndu.
(XVII с.), дерево (XVIII с.), OUk. бжие дерево (= хрест,
1434, Тимченко 696), дерево (1357 ibid.), MUk. на древЬхъ
(XVIII с.), OES. дерево, дЪревъмь Isg. (1229) and (from
OCS.:) дрЪва Gsg. (XI с. Остр, ев.), дрЪвомъ Isg. (XI с.),
древеса Npl., древо (XIV с.); BRu. дрэва, Ru. дёрево, OCS.
drevo, SC. dnjevo, Sin. drevo, Cz. drevo, Slk. drevo, Po.
drzewo, LoSo. drjowo, UpSo. drjewo, Plb. drevne ‘wooden’.
53
— Deriv. деревйн[к]а, деревина, деревйще, деревгй,
деревня, деревце, дерев’янка, деревйнний, деревнйй,
дерев’яний, дерев’янйстий, -micmb, древ’янгти, -шня,
з[а]-деревгти, -шня, and compounds: дерево-бетдн-
[ний], -вйдний, -насадження, -насаджування, -об-
рдбка, -обрдбний, -обрдбник, -подгбний, -рйт, -ргз,
-садгння, MUk. на деревю (XVII с.), деревЬй (XVIII
с.), деревина (XVIII с.), деревйще (-рака, трунна 1627
Беринда), деревня (XV—XVII с.), деревянка (XVII с.),
деревце (XVII—XVIII с.), деревенный (XVI—XVII с.),
деревный (XVI—XVIII с.), дереватыи (XVII с.), дере-
в1овый (XVIII с.), деревяный (XVI—XVIII с.), and
(under Po. influence:) древ[н]яный (XVII с.), древце
(XVI—XVIII с.), древеный (XVII с.), древодЪля (XVII
с.), OES. древеница, дрЬвяныи, др-Ьво- д-Ьльнъ, -д-Ьль-
скыи, -дЪльство, -дЪля, -колие, -носьць, древяномаслие;
here also OES. ethnonym деревляне — ’зане сЪдоша въ
л-ЬсЪхъ, (1377 Лавр.). — Syn. рослйна з грубим i тов-
стйм стдвбуром, Тимченко 696.
PS. *dervo ‘ts’, IE. root **deru- : **doru-: **drou- ‘ts’
orig. ‘oak tree’, cf. Lith. dervd, Latv. darva ‘resin [tree],
pitch’ OPr. GN. Derwayn, Gk. drys ‘oak’, Goth, triu, E.
tree, ModHG. Teer ‘tap’, etc.; see also дрова; Meillet fit.
372, Berneker 1, 186, Преображенский 1, 180, Trautmann
53, Slawski 1, 174, Kluge 361, Pokorny 214-217, a. o.
дереза ‘Galium aparine; Lycium L. : box-thorn, matri-
mony-vine; quarrelsome man, quarreller’, ModUk., BRu.,
Ru. ts. — Deriv. коза - дереза- — Subst. пгдмарённик,
медгвнйк, облтйха, плохдвник.
According to Горяев 89 it is connected with дерти,
q. v.; yet Vasmer2 1, 502, derives it via *6ьгьгка from
дёргати, О- V-J most probably it is an extended form of
дерзкий, q- v.
54
дёрек AmUk. ‘derrick’, first recorded in 1929. — Subst.
тдшмальний кран.
From E. derrick ‘ts’, Б1лаш 235, see дёрик.
дерел1кта ‘something abandoned’, ModUk. — Subst.
безхазяйне майнд, Бойюв 136.
From Lat. derelicta Npl. ‘wholly forsaken’, Klein 1, 430.
дёрен, Gsg. дёрну ‘turf; sod’, MUk. зъ дерну (1597),
дерномъ Isg. (XVIII с.), дернъ (XVIII с.), OES. дрьнъ
(XI с.), дернь (XV с.); BRu. дзёран, Ru. дёрн, Sin. drn,
Cz., Slk. dm, Po. darn, OPo. dam, Ca. dzama. — Deriv.
дёрня, дернина, -йстий, дерндвий, дернувати[й],
дерно- знгмач, -ргз, MUk. дернина (XVIII с.), дерно
(XVIII с.), дернукъ (XVIII с.), дернюка (XVIII с.), OES.
дерный (XIV—XV с.), дерневый (XV с.), дерноватый
(1375), дерновой. — Syn. вёрхнш шар землг зардслий
травою мурдгом, Тимченко 701.
PS. *бьгпъ ‘ts’ connected with *dw- in дёрти, Q- VC
OES. дьрнъ ‘oath’ originated from a custom to place a sod
of дьрнъ during the oat : овъ же дрьнъ въскроущь на
главЪ покладая присягоу творить (XI с.).
дерён, Gsg. дерену ‘Cornus : dog-berry; hound-tree’,
MUk. из дереня (:*дерень), Ru. дерён, Bu. дрян, SC.
drijen, Sin. dren, Cz. drin, OPo. drzon, Po. (from Uk.)
deren, UpSo. dren, Ca. dron, Plb. dren. — Deriv. деренгв-
ка, дерёнка, дереняк, MUk. деренйна (XVIII с.), дере-
новый (1756), FN. Деретвсъкий, GN. Деренгвка. —
Syn. кизиль.
PS. *dbms ‘ts’, connected with дёрти, q. v., Преобра-
женский 1, 181, Berneker 1, 184, Vasmer2 1, 503.
деренькотати, деренькопти see дрёнькп'.
55
дёреш ‘straw colour; roan (of horse)’, MUk. дереш
(1788 Дэже StSl. 7,164). — Deriv. дерегиуватий. — Subst.
кгнь абд вы налог (сгробрунатнбг) масти, Бойюв 136.
From Hg. deres ‘ts’, Гнатюк ЕЗб. 4, 238, Км1т 58,
Дэже, 1. с.; in Hg. orig.: ‘beating’, MNT-ESz. 1, 619.
держава : держати, see the following entry.
держати, -жу, жйш ‘to hold, keep’, MUk. деръжати
(1459), держалъ (1586), держали (XVI с.), держу (1627
Беринда), держати (XVII с.), держать (XVIII с.), OUk.
держати (1340, 1386), держалъ (1400), OES. дрьжати,
дрьжяще (XI с. Остр, ев.), дьржите, дьржаться (XI с.
ibid.), дьрьжа (1096), держиши (XIV с.), держати (1389);
BRu. дзяржаць, Ru- держать, Ви. държа, Ма. држи,
OCS. drszati, SC. drzati, Sin. drzati, Cz. drzeti, Slk. drzat’,
Po. dzierzyc, dial, dzierzec, dzierzac, LoSo. zarzas, UpSo.
dzerzec, Plb. derzat. — Deriv. держатися, вйдержагпи,
в-, з[а]-, на- пере-, nid-, по-, при- дёржати[ся], iter.:
в[и~]} 3[а]~> на~> пере-, пгд-, по-, при- дёржувати[ся],
держания, вйдержання, в-, з[а]-, на-, пере—, пгд-,
по-, при- держания, в [и]-, з[а]-, на-, пере-, пгд-,
по-, при- дёржування; держава, -вний, -нгсть, дер-
жавець, держак, держальник, -иця, держалъце, дер-
жатель, [само-]дёржець, and compounds: держи-
дерево, держиморда, державно- твдрчий, -монополы-
тйчний, -ругнни[цьки]й, etc., here also SovUk. neolo-
gisms: держ- anapam, -банк, -бюджёт, -видав, -зем-
фонд, -кордон, -кредит, -лгтвидав, -плян, -позйка,
-промислдвгсть, -страх, -театр, -торггвля, -уста-
нови, -фонд, etc.; MUk. держава (XV—XVIII с), держа-
вецъ (XVII—XVIII с.), державца (XV—XVIII с.), дер-
жавчиная (XVII с.), державный (XV, XVII с.), держав-
скый (XVIII с.), державствовати (XVII—XVIII с.), дер-
жал [н] о (XVII—XVIII с.), держанье (XV—XVIII с.),
56
держатель (XV—XVIII с.), держатися (XVII—XVIII с.),
держенье (XVI с.), OUk. держатися (1420), при державк
(1351), OES. дрьжава (XVI с.), дьржава (XII с.), Дер-
жава Руская, дьржавьливъ (1076 1зб. Св.), державница
(XVI с.), дьрьжавьно (1096), дьржавьнъи (XI с. Остр, ев.),
дрьжавьнЪ (1097), дьржавство, дьржаливии (1076 1зб.
Св.), дрьжатель (XI с.), дрьжатися (XI с.), дьрж[д]али-
выи (1073 1зб. Св.); FN. Держкб (> dial. Дёршко), Дер-
жавин. — Syn. тримати, не прокати; володгти, ма-
ши в наймах, в орёндг; пальну ваши; затрймувати,
позбавляти волг; оберпати, Тимченко 699 - 700; MUk.
стяжаю или стяжаваю — набываю, осягаю, достаю албо
поскдаю, держу, 1627 Беринда.
PS. *dbrzati < *dbrg-eti ‘ts’, IE. root **dher- ‘ts’, in
SI. extended to **dheregh-, cf. Av. drazaite ‘he holds, leads’,
cf. Schmidt KZ. 25, 115, Slawski 1, 197, Pokorny 254; ac-
cording to Berneker 1, 258, Gk. drdssomai (drattomai) ‘I
grasp with the hand, I hold’, draxma (draxme) ‘drachma’,
trefomai ‘I grow, thrive, increase’, Lat. fortis ‘strong, brave’,
a. o.; see also Walde-Hofmann 1, 535 - 536, Vasmer2 1, 503.
дерзати see the following entry.
дерзкий ‘bold, daring, audacious’, MUk. дерзкш —
напрасный (XVII с. Синонима 146), дерзый (1625), OES.
дьрзоу Dsg., дръзъ, дрьзЪе, дьрзыхъ Gpl. (XI с.), дерзъ,
дерьзи Npl.; BRu. дзёрзкг, Ru. дерзкий, дерзок, OCS.
drszs, Ви. дързай, Ма. дрзок, SC. drzak, Sin. drz, Cz.
drzy, OCz. drzi, drzky, Slk. drzy, Po. dziarski, OPo. darski,
dial, dziamy, dziarzy, Ca. zerci. — Deriv. дёрзкгстъ, -ко,
дерзати, -ання, дерзнути, дёрзосний, MUk. дерзно-
венъ (XVII с.), дерзнувый (XVII с.), дерзнутое (XVII
с.), дерзость (XV—XVIII с.), дерзостникъ (XVI с.),
дерзко (XVII с.), дерзати, дерзнути (XVIII с.), OES.
дьрзо (XII с.), дръзливи, дьръзания (1096), дьрзновенъ-
57
ныи (XII с.), дрьзость (XI с.), дерзость (XIII с.), дръзо-
стно (XI с.), дьрзостьнк (XII с.), дръзоша, дръзноутъ
(XI с.), дьрзнрвъ (XI с. Остр, ев.), дьрьзноула (XI с.),
дръзобати (XI с.), дрьзостить (XI с.), дрьзьствоуя (XI
с-), — Syn. вгдважний, смглий, Тимченко 701.
PS. *dbrzs[jb]\\*dbrzsks[jb] ‘ts’, IE. root **dhr$h-
:(basis) **dherefih- ‘to hold; strong’, cf. Lith. dirzmas
‘strong’, OPr. dirstlan ‘powerful’, Skt. drhyati ‘he holds
strongly’, drdha- ‘strong’, drahoyat- ‘fit’, Av. darazra-
‘strong’, Pokorny 254, Walde KZ. 34, 251, Briickner 254;
yet cf. Berneker 1, 257, Slawski 1, 191, a. o., who recon-
struct IE. root as **d/irsu- ‘strong’ and connect it with
OPr. dyrsos ‘mighty’, Skt. dhrsu- ‘bold’ Gk. thrasys ‘bold’,
etc.
дериващя ‘derivation’, ModUk.; BRu. дэрывацыя, Ru.
деривация (since 1803), Po. derywacja. — Deriv. дери-
ват, деривацгйний. — Subst. вйведення одних слгв з
гнших; вгдхйлення напрямку руху кулг абд гарматня
залежного вгд ргзг в цгвщ ругинйщ абд гармати, Орел
1, 257-258.
From Lat. derivdtid ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 734, Льо-
х!н 188, Klein 1, 430.
дёрик ‘derrick’, ModUk.; Ru. деррик (since 1864). —
Subst. машина, що тдшмае потдплг судна з мдрсько-
го дна, пгдгймальний кран (див. дерек).
From Е. derrick ‘ts’, Льохт 188, АкСл. 3, 738.
деркотати, деркот!ти ‘to rattle, clatter, creak’, ModUk.;
Bu. дърцам T puli’, Sin. drkati ‘to run’,drkotati ‘to rattle,
creak’, Cz. drkati ‘to push’, Slk. drkotat’ ‘to rattle, clatter,
creak’. — Deriv. деркотання, деркотгння, дерчати,
деркач; FN. Деркач. — Syn. дренъкотати, дренъко-
тгти.
58
PS. *dbrk[ot]ati ‘ts’, connected with *dbrati, see дерти,
драти.
дерма-, дермо- — a compound - forming element
‘derm[o]-’ in such words as дерма- тексантёма, -тин,
-mum, -тол, дермо- графъя, -гд, -скопгя, etc., ModUk.;
known to other SI. as well. — Subst. (rarely:) uiKi'po-, e. g.
дермомгозйт — штром’язовиця, etc.
From Gk. derma ‘skin’, Klein 1, 430, Partridge 889;
see also the following entry.
дермато- a compound - forming element ‘dermat[o]-’ in
such words as дермато-лог, -лдгъя, -мгкдза, -мгозйт,
-пластика, -раггя, -склероза, -спазма, -терапгя, etc.,
ModUk.; known to all other SI. as well. — Subst. (rarely:)
шкгро-, e. g. дерматомгозйт — гикгром’язовиця, Бой-
KiB 136.
From Gk. dermato-, dermal- : derma ‘skin, hide’, Klein
1, 430, Partridge 889, see also the preceding entry.
дернёц, Gsg. дернеця dial. ‘Christmas carol’ (Добру-
джа), first recorded in the XX с. (Горбач 11, 7). — Subst.
колядка на Ргздвд.
According to Горбач, 1. c., it is derived from Rm.
dorinfa ‘(good) wish’.
дернина, дерня : дёрен.
дерти, драти, деру, дерёт, Wd. дру, дреш (JBR.) ‘to
tear, flay; to fleece, sweat; to climb’, MUk. деруть, не дра-
ли (1456), деретъ (1600), драти, драно (XVII с.), дрань
драли (XIVII с.), дерти (XVIII с.); BRu. дзёрщ, драць,
Ru- драть, OCS. derail, Ви. дера, Ма. дёре, SC. drijeti,
Sin dreti, Cz. drati, drill, Slk. drat’, Po. dr zee, OPo. drac,
LoSo. dres, UpSo. drjec. — Deriv. дёртися, дратися,
дерть, дерун[ка], драння, дран[оч]ка, драний, дра-
59
ниця, дранковый, дрантя, дрантйна, -йвий, дрань,
дра[ч]ка, дратва, -вовий, драля, (даты) драла, dial.
[по]дралувати, надра, and prefixed verbs: вйдерти]ся],
в-, eid-, з[а]~, на-, об-, nid-, по-, при-, про- дерти [ся]
along with their correspondents with драти[ся] and iter,
forms: e[u]~, eid-, з[а]-, на-, об-, nid-, no-, при-,
про- дирати[ся], MUk. дертися (1672), дратву Asg.
(XVI с.) дратва (XVII с.), дратницы Gsg. (XVIII с.), дра-
ча (XV—XVIII с.), драчовъ Gpl. (XVIII с.), драчливъ
(XVIII с.), OES. дерть (1436), драч!е. — Syn. рвати,
розривати, шарпати, Тимченко 702.
PS. *dwati ‘ts’, IE. root **dir-: **der- ‘ts’, cf. Li th.
dirti ‘to flay, skin’ Latv. nu-daras Npl. ‘waste, rubbish’,
Skt. drnati ‘he splits’, Av. dar- ‘to split’, Gk. derein ‘to flay’,
Cymn. dam ‘part’, Goth, ga-tairan, OHG. zeran ‘to tear to
pieces, destroy’, E. to tear, Du. teren ‘to consume’, etc.,
Miklosich 41, Преображенский 1, 193 - 194, Berneker 1,185,
Trautmann 52, Fraenkel 96, Bruckner 100, Slawski 1, 173 -
174, Kluge 404, Pokorny 208, a. o.
дерута ‘disorderly retreat; downfall’, ModUk.; Po. de-
ruta. — Subst. утёча, безладний eidcmyn; сильный
спад курсу цгнних nanepie на бгржг, Орел 1, 258.
From Fr. deroute ‘ts’, Орел, 1. с.
дерчати : дер котати, деркотпи.
деряба ‘jay’, ModUk.; Ru. ts. — Deriv. дерябка (Ma-
kowiecki 161), дерябнуть (Горбач 8, 25). — Subst. едя,
сойка.
According to Горяев 90, it is connected with root
*der- ‘to produce sound’, cf. Skt. dhranati ‘it sounds’; this
explanation was rejected by Преображенский 1, 182, and
other etymologists, who derive it from деру, дерти,
see s. v.
60
десант, rarely: десанта ‘disembarkation of troops’,
ModUk.; BRu. дэсант, Ru. десант (since 1803), Po. de-
sant. — Deriv. десантный, -ик. — Subst. вийдання вгй-
съка з корабля на суходгл; саме вгйсько, що прибуло
на мгсце военных операцгй мдрсъким шляхом, Бойюв
137.
From Fr. descente ‘ts’, Акуленко 141, АкСл. 3, 738.
дёсб!ч see дёсьб!ч.
десёнь ‘sketch’, ModUk.; Po. desen. — Subst. зраздк,
взгрёцъ, Бойюв 137; вгзерунок.
From Fr. dessein ‘ts’, Klein 1, 432.
десёрт ‘dessert’, ModUk.; BRu. дэсерт, Ru. десерт
(since 1803), Po. deser. — Deriv. десертный. — Subst.
подавана no обгдг cmpdea з солбдкых речей абд двочгв,
ласощг, Бойюв 137.
From Fr. dessert ‘ts’, Орел 1, 258, АкСл. 3, 738, Klein
1, 434.
дёси[к] Lk. for десь (Приймак PM. 2, 450), see де.
десигнащя, ‘designation, assignment’, ModUk.; Po. de-
sygnacja. — Deriv. decufndmop, десы^нуваты. — Subst.
прызначення на посаду, Бойюв 137.
From Lat. designated ‘ts’, Klein 1, 432.
деск AmUk. ‘desk’, first recorded in 1923, Жлуктен-
ko 124. — Subst. пысъмбвый стгл.
From E. desk ‘ts’, Бшш 235.
дескрйпц!я ‘description’, ModUk.; Po. deskrypcja. —
Deriv. дескриптивный. — Subst. дпис, нарис, Орел 1,
259.
From Lat. descripted ‘ts’, Klein 1, 431.
61
десм[о]- a compound -forming element desm[o]~ ‘bond’
in such words as десмографъя, десмолбгъя, десмурггя, etc.
From Gk. desmos ‘band, bond’, Орел 1, 259, Льох1н
189, Klein 1, 433.
Десна, Wd. Десна (Желеховський 1, 178), GN. Desna
(left tributary of Дншрб and Дшстёр), BRu. Дзясна, Ru.
Десна, Po. Desna. — Deriv. Стара Десна, Десьднка
(Кат. piuoK 164), Деснянський. — Syn. найбгльша лгва
притока Днгпра; лгва притока Пгвдённого Бугу,
УРЕС. 1, 582.
PS. *Desna ‘ts’, connected with *desns ‘right’; out of
the two possible explanations why the left tributary was
originally called ‘right’: (1) colonization of ES. tribes ex-
panding northward from the south and (2) *desns mean-
ing originally ‘southern’, the former seems to be most per-
suasive; inconvicible are: the “euphemistic” explanation of
Vasmer: ‘right’ instead of ‘left’, cf. ZfslPh. 7, 410, RS. 6,
187 and his ED. I2, 506; etymology: *Dbsena < **dei-: di-
‘to sparkle’, cf. Moszynski, Zasi^g 182 - 183; and finally the
fantastic explanation of Десна as *Дне- (:Дон, Днгпрб,
Днгстёр) and *-сна (:Снов) by В. П. Петров (in his
lecture at Fiissen, West Germany, on May 10, 1946).
десна, деснйця arch, ‘right hand’, MUk. на десно ни
лЪво (XVII с.), OES. ррка десная (XI с. Остр, ев.), десница
(ibid.); Ru. десница, ocs- desns, desnica, Bu. десна, дес-
ница, Ma. десна рака, десница, SC. desna ruka, desnica,
Sin. desna. — Syn. права рука, правйця.
PS. *desna [rgka], *desnica ‘ts’: *desns[jb] being re-
lated to Lith. desinas ‘right’, desine ‘right hand’, Skt. dak-
sina-, Av. dasina-, Gk. deksios, Lat. dexter, etc., Преобра-
женский 1, 182, Berneker 1, 187, Rozwadowski RS. 2, 111,
Trautmann 53, Fraenkel 91, Pokorny 190, a. o.
62
дёспед Вк. ‘fault, deficiency’, first recorded in 1934
(KmIt 58). — Subst. хйба, недомагання.
The word seems to correspond to дёшпет, with voiced
final -t, the ultimate source being Lat. despectus, see
деспёкт.
деспёкт ‘offence, insult’, MUk. деспектъ (1583 АКЖМУ.
51; 1599- 1650 Худаш 106). — Subst. образа, зневага,
Бойюв 137.
From Lat. despectus ‘ts’; see also дёшпет anc^ the
preceding entry.
дёспот ‘despot, tyrant’, MUk. деспотъ (XVII c.), BRu.
дэспат, Ru- дёспот, Po. despot, etc. — Deriv. деспдтгя,
деспотизм, -йчний. — Subst. титул дёяких волдда-
ргв, Тимченко 703; необмёжений владар, свав'ълъна,
жорстдка людйна; утйсник, тиран, Бойюв 137.
From Gk. desp6tes ‘master, ruler, tyrant’, Тимченко,
1. с., Опенко PM. 3, 127, Klein 1, 434.
дёста, arch, десть ‘sheet of paper; folio’, MUk. десть
(1494), дестей Gpl. (1571), на десту (1601); Ru. десть
(first recorded in Ru. in 1551, cf. Vasmer2 1, 507, following
Срезневский 1, 656). — Deriv. MUk. дестовии, дестный
(XVI—XVII с.) — Subst. аркушёвий формат; мгра па-
пёру: 24 аркушг, Тимченко 1,703.
According to Тимченко, 1. с., it comes from. Pers, ddst
‘hand’, perhaps via Tk. ddsta ‘bunch’, Miklosich ТЕ. 1, 283,
Преображенский 1, 182, Berneker 1, 187, Lokotsch 40, a. o.
дестинац!я ‘destination’, ModUk.; Po. destynacja. —
Deriv. дестинатор. — Subst. призначення; ухвала,
Орел 1, 260.
From Lat. destindtid ‘purpose, design’, Klein 1, 435.
63
деструкц!я ‘destruction’, ModUk.; BRu. дэструкцыя,
Ru. деструкция, Po. destrukcja. — Deriv. деструктйв-
ний. — Subst. руйнацъя, занёпад, Бойюв 137.
From Lat. destructio ‘ts’, Орел 1, 260, Klein 1, 434.
десть arch, see дёста.
десцендёнт ‘descendant’, ModUk.; Po. decendent. —
Deriv. десцендёнцгя. — Subst. нагцадок, Орел 1, 260.
From Lat. dёscendёns ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 431.
десять, Wd. дёс!т[ь] ‘ten’, MUk. без десяти (1486),
десятма, десятми Ipl. (XVI с.), десять (XVI—XVIII с.),
OUk. десять (1386- 1418), OES. десяти Dsg. (XI с. Остр,
ев.), десяте Gsg. (ИЗО), десять (1397); BRu. дзёсяць, Ru.
дёсять, OCS. des$tb, Ви., Ма. дёсет, SC. deset, Sin. deset,
Cz. deset, Slk. desat’, Po. dziesigc, LoSo. zases, UpSo. dze-
sac, Plb. desat’. — Deriv. десятый (in MUk. and ModUk.
felt as deriv. from десять, not vice versa, cf. Сулм. 2, 188-
189), десятерик, дёсятеро, десятина, десятка, де-
сяток, десятник, десятерикдвий, десятергчный, де-
сятерний, десяткдвий, десяцький, десятерйти, etc.;
compounds: десяти- бдрство, -вёрстка, -вёрстный,
-гранний, -гранник, -дёнка, -дённый, -клясний, -кляс-
ник, -клясниця, -кратный, -кутный, -лгтка, -лгтнш,
-лгття, -мгсячний, -пгльний, -раздвий, -ргчка, -ргч-
ний, -ргччя, -складдвий, -струнный, etc-; here also com-
pound numerals: двадцятъ, тридцать, п’ягп-, гигст-,
сгм-, вгсгм- and дев’ят-десят[ий]; MUk. десятый (XV—
XVIII с.), десятеро (XV—XVIII с.), десятерако (XVII с.),
десятилникомъ Isg. (XV—XVI с.), десятина (XVI—XVIII
с.), десятка (XVIII с.), десятникъ (XV—XVIII с.), десят-
нички Gsg. (XVIII с.), десятокъ (XVII—XVIII с.), десят-
ковый (XVII с.), десятинный (XVII—XVIII с.), десятов-
ский (1766), десяточных два (1668), compounds: десятеро-
64
приказаня (XVII с.), десято-дневно (XVIII с.), -летний
(XVIII с.), -рожнымъ Isg. (XVI с.), OUk. десяти (1388)
десятиноу Asg. (1440), к десятинному (1445); OES. деся-
тый, десяцьскы, десятьство, десятериныи, десятерицею
Isg., десятеро (XII с.), десятеро, десятижды, десятилни-
ци Npl., десятилничь, десятинники Ар1., десяторина, де-
сятина, десятица, десятъкъ, десятоуете, десяторивъше,
десяткуетеся, десятствова, etc., compounds: десято -словь-
ниця, -словьць. — Syn. dei п’ятки.
PS. *des^tb ‘ts’, derived from * desgts ‘tenth’, goes back
to IE. **dekmt- : dekm- ‘IO’, cf. Li th. desimt[is], La tv. des-
mit (< desimt), OPr. dessimpts, Skt. dasa, Av. dasa, Arm.
tasn, ToA. sak, ToB. sak, Gk. deka, Lat. decern, OIr. deich,
Goth, taihun, AS. tien, tyn, OHG. zehan, E. ten, etc., Miklo-
sich 43, Berneker 1,186 -187, Kluge 404, Преображенский 1,
183, Trautmann 53, Bruckner 110, Младенов 125, Machek
84, Fraenkel 91, Walde-Hofmann 1, 329, Pokorny 191, a. o.:
“since in many, or rather all, decimal systems the basis of
the system is the hand with its five fingers... it seems indeed
reasonable to analyze **dekmt- as representing de- kmt ‘two
hands’ ”, according to Szeremenyi 69; yet, Olzscha in his
article in IF. 73, 147 -148, expresses doubts about this as-
sumption.
десь : де.
дёсьб^ч, десьб!чний dial, ‘situated on the left side’,
first recorded in the XIX с. (Желеховський 1, 178) — Subst.
правый.
According to РССтоцький, Slavia 5, 29, it is com-
pounded of десь < *desns and 61k <*boks.
деталь ‘detail, small item’, ModUk.; BRu. дэталь, Ru-
ts (since 1854), Po. detdl. — Deriv. деталгзацъя, dema-
лгзування, деталгзувати[ ся], детализований, деталь-
65
ний. — Subst. подрдбиця, дргбнйця, мала частника це-
лого; (demcui:) складовг частики машин, Бойк1в 137.
From Fr. detail ‘ts’, Орел 1, 260, АкСл. 3, 746-747,
Klein 1, 435.
детант[а] ‘detente, since 1974. — Subst. вгдпружен-
ня мгжнарбдних взаёмин.
From Fr. detente ‘ts’, in AmUk. via E. detente ‘ts’.
деташё ‘loose, detached part; staccato (bowing)’, Mod-
Uk- — Subst. вглъно; спдсгб грати кджен тон окрё-
мим штрихом лучка по струт, Орел 1, 260.
From Fr. detache ‘ts’, Орел, 1. с.
детектйв ‘detective’, ModUk.; BRu. дэтэктълУ, Ru- ts>
Po. detektyw. — Deriv. детектйвний; AmUk. детектив
cropic (also: детективу cropia ’оповщання про детектйв!в’,
Б1лаш 236), Wd. детектйвка (JBR). — Subst. таёмний
afeum слгдчих дргангв; вивгдувач, Орел 1, 260.
From Е. detective ‘ts’, the ultimate source being Lat.
detectio ‘detection’, Орел 1, 260, АкСл. 3, 747, Klein 1, 435.
детектор ‘detector’, ModUk.; BRu. дэтэктар, Ru. ts,
Po. detektor. — Deriv. дет&кцгя, детектування. — Subst.
хвилевказ; вгдкривач.
From Lat. detector ‘ts’, Орел 1, 260, АкСл. 3, 747, Klein
1, 435.
детёрджент ‘detergent’, first recorded in the XX c.
(JBR). — Subst. дезинфекцгйний очйщувалъний засгб.
From E. detergent ‘ts’.
детер!орац!я ‘deterioration’, ModUk.; Po. deterioracja.
— SubstnotipuieHHH фгзйчних i хемгчних властйво-
стей Грунту, Орел 1, 260.
66
From Lat. deteriordre ‘to make worse’, Орел, 1. c., Klein
1, 435.
детерм!нувати ‘determinate’, MUk. детермшованый
(XVII c.), Ru. детерминизм, Po. determinowac, etc. —
Deriv. детерминант, -ацъя, детермйнгзм, -гст[ка]. —
Subst. о-, при- значати, Тимченко 706.
From Lat. determindre ‘ts’, Klein 1, 436, perhaps via
Po. determinowac, Тимченко, 1. c.
детонащя ‘detonation, explosion (its sound)’, ModUk.;
BRu. дэтанацыя, Ru. детонация (since 1864), Po. deto-
nacja. — Deriv. детонатор, детонометр, детонува-
mu, детонаторный, детонащйний. — Subst. пошйрен-
ня вйбуху, що перевйщуе швйдкгсть пошйрення зву-
ку, Орел 1, 261.
From Lat. detonare ‘to thunder down, thunder forth’,
Орел, 1. c., Klein 1, 436.
детрйт ‘detritus’, ModUk.; BRu. дэтръгт, Ru. ts, Po.
detryt. — Subst. продукт рдзкладу мёртвог тканйни,
Орел 1, 261.
From Lat. detritus ‘a rubbing away’, Орел, 1. с., АкСл.
3, 755, Klein 1, 436.
де факто ‘de facto’, ModUk.; BRu. дэ-факто, Ru. де-
факто (since 1864), Po. de facto. — Subst. справ di, no-
заофгцийно (вйзнати); фактйчно, Орел 1, 261.
From Lat. de facto ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 755, Klein
1, 413.
дефекац!я ‘defecation’, ModUk.; BRu. дэфекацыя, Ru.
дефекация, Po- defekacja. — Deriv. дефекацгйний. —
Subst. спорджнювання (шлунка, кишок); очищения
сирого бурякового соку в цукрдвому виробнйцтвг вгд
67
фдсфорних кислот, органгчних речовйн з допомб-
гою вапна й вуглёцъ-оксйду, Орел 1, 261.
From Lat. defaecatid ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 414.
дефект ‘defect, flaw’, MUk. дефектъ (XVII—XVIII
c.), BRu. дэфёкт, Ru- (since 1803), Po. defect. — Deriv.
дефектйвний, дефёктний, and compounds дефекто-
лог, -лдггя, -логгчний, -скопгя. — Subst. хйба, вада,
Гандж, Орел 1, 261.
From Lat. defectus ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 755, Klein
1, 414.
дефензива ‘defensive’, ModUk.; Po. defenzywa. —
Deriv. дефёнзор. — Subst. оборонный стан; оборонка
тактика; таёмна полгцгя в Пдльщг (до 1939 р.),
Орел 1, 262.
From Po. defenzywa ‘ts’, the ultimate source being Fr.
defensive ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 755.
деферувати ‘defer, submit’, ModUk. — Subst. nodaea-
mu гадку, напоумлювати, Орел, 1, 262.
From Lat. deferre ‘to carry or bring down, grant, allot,
offer’, Klein 1, 414.
дефетйзм ‘defeatism’, ModUk.; Po. defetyzm. — Deriv.
дефетйст. — Subst. зневгра в перемдзг, Орел 1, 262.
From Fr. defaitisme ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 414.
деф!брёр ‘wood-, stuff - grinder’, ModUk.; BRu. дэ-
фгбрэр, Ru. дефибрёр, Po. defibreur. — Deriv. дефгбру-
вання. — Subst. машина, що розтинае дёрево на во-
локнйну (в папердвгм виробнйцтвг), Орел 1, 262.
From Fr. defibreur ‘ts’ the ultimate source being Lat.
fibra ‘fiber’ Орел, 1. с., Льохш 191.
68
деф!лё ‘narrow gorge (pass), strait; defiling (of sol-
diers)’, ModUk.; BRu. дэфглё, Ru. дефиле (since 1803),
Po. in deriv. defilowac. — Deriv. дефгляда, дефглювати,
-ання. — Subst. похгд, марш вузькдю колдною абд один
за одним; ущёлина в горах, Орел 1, 262.
From Fr. defiler ‘to march in files’, Орел, 1. с., АкСл.
3, 755 - 756, Klein 1, 415.
деф!нщ1я ‘definition’, MUk. деф1нювати (XVII c.) ;
BRu. дэфгнщыя, Ru. дефиниция (since 1803), Po. defi-
nicja. — Deriv. дефгттйв, дефгнгтйвний. — Subst.
тонне пёвне вйзначення слова абд поняття, Бой-
юв 138.
From Lat. defmltio ‘ts’, Орел 1, 262, АкСл. 3, 756,
Klein 1, 415.
деф!с ‘small separating line, hyphen’, ModUk.; BRu.
дэфгс, Ru. дефис, etc. — Subst. рдздглка, знак сполу-
чення абд перендсу, Бойюв 138.
From Fr. defis : defaire ‘to destroy, to pull something
to pieces’.
дефщйт ‘deficit’, ModUk.; BRu. дэфгцъгт, Ru. дефи-
цит (since 1839), Po. deficyt. — Deriv. дефщйтнии, Wd.
дефгцитдвий. — Subst. перевйщення видаткгв над
прибутками; недостача, неддлгк грдшей; утрата,
Бойюв 138.
From Lat. deficit ‘it is wanting’, Орел 1, 263, АкСл.
3, 756 - 757, Klein 1, 415.
дефлектор ‘deflector’, ModUk.; BRu. дэфлёктар, Ru.
ts, Po. deflektor. — Subst. висисна спору да (флюгер) на
димарг, що автоматично встандвлюетъся за вгтром
i посйлюе витягання газгв; прйлад вшйряти вгдхил
магнётног стрглки, Орел 1, 263.
69
From Lat. deflectere ‘to deflect’, Орел, I. c., Льохш
191, Klein 1, 415.
дефляц!я ‘deflation’, ModUk.; BRu. дэфляцыя, Ru.
дефляция, Po. deflacja. — Subst. вйлучення з дбггу ча-
стйни грошовых знакгв, щоб пгдвйщити валюту;
протилёжне йнфляци явигце; (в геологи:) знёсення
вгтром розпушених частйн [рунту, Бойюв 138.
From Lat. deflare ‘to blow off’, Орел 1, 263, АкСл. 3,
757, Klein 1, 415.
деформац1я ‘deformation’, ModUk.; BRu. дэфарма,-
цъгя, Ru. деформация (since 1895), Po. deformacja. —
Deriv. деформу вати[ ся], -ання. — Subst. змгна форма
буддви тгла абд йогд частйн, переважно через хво-
робу; з-, по-нгвечення, Бойюв 138.
From Lat. deformdtio ‘ts’, Орел 1, 263, АкСл. 3, 757,
Klein 1, 416.
дефравдац!я ‘embezzlement, deceit, artifice’, ModUk.;
Po. defraudacja. — Deriv. дефравдант, [з]дефравдува-
ши, -ання. — Subst. обман, ошуканство; контрабан-
да; крадгжка грошей, Бойюв 138.
From ModHG. Defraudation ‘ts’.
дехкан ‘(Tk.) peasant', ModUk.; BRu. дэхкангн, Ru.
дехкан[ин]. — Subst. назва трудовдго селянства в
Туркестанг, Бойюв 138.
From Tk. dihqan ‘of the village’, АкСл. 3, 757, Дми-
триев 23.
дёхоть dial, see дьоготь.
дёхто see де and хто.
децёмбер, also дгсёмбир (Ропе 68) AmUk. ‘December’,
first recorded in 1963. — Subst. грудень.
From E. December ‘ts’, BLiam 236.
70
децемв!р ‘decemvir’, ModUk.; BRu. дэцэмвгр, Ru. де-
цемвир, Po- decemvir, etc. — Deriv. децемвграт. — Subst.
член колёЛг з десятьдх дбраних старшин, що пра-
вили колись Рймською державою, Бойюв 138.
From Lat. decemviri ‘ten men’, Орел 1, 263, Klein
1, 408.
деци- a compound-forming element ‘deci-’ in such words
as деци-бель, -гром, -лгтр, -мальний, -мацгя, -метр,
-МОЛЬ, etc., ModUk.; known to all other SI. as well. —
Subst. (rarely:) десят- e. g. децимацгя — десяткуван-
ня, децимальний — десятйнний.
From Lat. dedmus ‘tenth’, Partridge 888.
децйз!я ‘decision’, MUk. децизыи Gsg. (XVII с.), де-
циз!ю Asg. (XVIII c.); Po. decyzja. — Deriv. децидува-
mu. — Subst. ргшення, постанова, Орел 1, 264.
From Lat. dedsid ‘ts’, perhaps via Po. decyzja, Тим-
ченко 1, 706.
децима ‘one tenth, tithe’, ModUk.; BRu. дэцыма, Ru.
ts (since 1839), Po. decyma. — Subst. (у музицг.) деся-
тий тон, рахуючи eid пёршого основного; промъ-
жок на 10 ступнгв у контрапунктг; строфа з 10
рядкгв, ужйвана колись в Еспанп, Бойвдв 139.
From Lat. decima ‘tenth’, Орел 1, 264, АкСл. 3, 758.
дёц[ц]йт AmUk. ‘that’s it’, first recorded in 1924. —
Subst. Так вонд!
From E. that’s it ‘ts’, Б1'лаш 237.
дец райт [дем райт], AmUk. ‘that’s right [damned
right]’, first recorded in 1915. — Subst. Так, правда!
From E. that’s right, [damned, right] ‘ts’, Б1лаш 236.
дешарж ‘unloading’, ModUk.; Po. in deriv.: deszar&o-
wac. — Deriv. дешаржувати, дешаржний. — Subst. ей-
71
вантаження корабля; вйстргл з гармати, вйпал,
Бойюв 139.
From Fr. decharge ‘ts’.
дешёвий ‘cheep, inexpensive’, MUk. дешевый — тре-
куплный, суетный (XVII с. Синонима 146), дешевою Isg.
(XVIIIc.), OES. дешевъ; BRu. dial, дзяшёвы, Ru- дешё-
вый, wanting in other SI. — Deriv. дешевенький, деше-
вгынъкий, дешёвший, дешевизна, дешевина, дешё-
вгсть, [з]дешевйти, [по]дешевгти, [по]дешёвша-
ти, дёшево, дешевёнько, MUk. дешевенько (XVIII с.
Тнтермедп 153), дешево (XVII—XVIII с.), дешевость
(XVII—XVIII с.). — Syn. недорогим; (про цгну:) по-
мгрний, невисдкий; (пгдсйлено:) низькйй, за бёзцгн,
Деркач 57; Wd. маний.
Etymology uncertain; its reference to деснйця, Горяев
(Доп.) 2, 10, seems to be based on f/e.; inconvincible is
also its derivation from *desiti, cf. OCS. desiti ‘to find,
meet’, SC. desiti ‘to direct’ OCz. podesiti, udesiti ‘to make
properly, in order’, Грот 899, Berneker 1, 188, Vasmer2 1,
510, a. o.; “anarchic” appears to Bruckner PF. 7, 179, its
derivation from a corresponding word to Av. dainhus
‘land’ (:дешёвий—‘produced in the same land, i. e.
cheeper’), suggested by Pedersen IF. 5, 65; in view of its
restricted diffusion the word is most probably a borrowing
from Tk.-Tt. tos ‘to fall down (in price)’, cf. Matzenauer
LF. 7, 42, Berneker, 1. c.
дешифрувати ‘to decipher’, ModUk.; BRu. дэшыфра-
ваць, Ru. дешифровать (since 1803), Po. deszyfrowac.—
Deriv. дешифрування, дешифрований, дешифрувати-
[ся], SovUk. дешифровка (from Ru.). — Subst. moe-
мачити таёмне письмо абд перекладати телеграф-
нг знаки словами; перекладати сучасною мдвою ста-
72
родавне письмо, ггероглгфи, клиндпис, тдщо, Орел
1, 264.
From Fr. dechiffrer ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 760 - 761,
Klein 1, 410.
дёшпет ‘scandal, indecorum; debauch, orgy’, ModUk. —
Subst. бёшкет, галабурда, Бойюв 139.
From Fr. despectus ‘despising’, with phonetic changes
(sp > sp, ct > t) and a specialized meaning in Uk.: ‘des-
pising’ -> ‘a thing (action) to be despised’ ‘scandal, inde-
corum’ ‘debauch, orgy’; it is a strong suspicion that
дёшпет was f/e. corrupted to бёшкет 9- v.; see also
деспёкт, and дёспед.
дёщиця ‘little thing, bagatelle’, ModUk.; wanting in
other SI. — Deriv. дёш/ичний. — Syn. дргбка, Деркач 63.
A ModUk. neologism, derived from дёщо, 9- v., and
the suffix -иця like абйщиця, нгсенгтниця, etc.
дёщо see де and що.
дёяк[ий] see де, як[йй].
де! interj. for calming bulls: ‘stop!, hold!’, first re-
corded in the XIX c. (from a collection of Д. Еварницький,
cf. Гр1нченко 1, 374). — Syn. гов!
A primitive imitative interj.
девина dial, for диванна.
дёдя, дёдьо Wd. see дядя, дядьо.
дёплов! SoCp. ‘reins, ribbons’, first recorded in the
XX с. (Гнатюк E36. 30, 339). — Subst. вгжки, поводи.
From Hg. gyeplo ‘ts’, Гнатюк, 1. c., MNT-8Ez. 1, 1127.
дерланка SoCp. ‘throat’, first recorded in the XX c.
(Гнатюк E36. 26, 335). — Subst. горло, гортанка.
A dial, deformation of горлянка, 9- v.
73
дж!, джа! interj. imitating the sound of a rod in sudden
quick motion, first recorded in the XX c. — Syn. дззз!
РССтоцький 3, 154.
A primitive о/p. interj.
джаб, also дзяб AmUk. ‘job’, first recorded in 1915. —
Deriv. джабъст, дзяб1ст, Жлуктенко 124; джабувати
(JBR.). — Subst. праця, служба.
From E. job ‘ts’, 1вах PM. 1, 212, Бйаш 237.
джавёл вотер AmUk. ‘javelle water’, first recorded in
1943. — Subst. ргдина до вибглювання.
From E. javelle water ‘ts’, Б1лаш 237.
джавл ‘joule, a unit of electrical energy’, ModUk.; BRu.
джоуль, Ru- джауль, джоуль, Po. dzaul, dzul. — Subst.
одинйця працг (сантиметр - грамсекунда), доргвнюе
107 ерГам, Орел 1, 264.
Named after the E. physicist J. Prescott Joule (1818-
89), АкСл. 3, 766, Klein 1, 833.
джавр see гявур.
джаган see чеканити.
джаз ‘jazz’, ModUk.; BRu., Ru. ts, Po. dzez, jazz. —
Deriv. джазбанд. — Subst. американська музика и тан-
щ, утвдренг nid вплйвом мурйнськог музики.
From Е. jazz ‘ts’, Орел, 1. с.
джайш'зм ‘jainism’, ModUk.; Ru. джайнизм, Po. dzai-
nizm. — Deriv. джайна. — Subst. сектантський гнду-
гстський pyx, що йогд започаткував Джайна, Орел
1, 265.
From Hind. Jaina, Klein 1, 824.
джам1Я ‘mosque’, ModUk. — Subst. мечет у мусул-
мангв, Орел 1, 265.
From Rm. geamia < Ar. garni ‘ts’, Lokotsch 52.
74
Джан-гис-агач 1849 Шевченко : Shevchenko’s title of
a painting of the Kazakh ‘holy tree’, see сингйч-агач.
джбан see дзбан.
джгут see жгут.
’дже abbr. аджё, q. v.
джеб ‘jab’, ModUk.; Ru. джэб. — Subst. прямым удар
зблйзька в бдксл, Бойюв 139.
From Е. jab ‘ts’, Льохш 192.
джегошти see жебошти.
джеджбра Wd. ‘jay’, first recorded in the XIX c. —
Subst. сойка.
Origin ts as in джинджбра, see джйнджор.
джейл, also джийл, дзел AmUk. ‘jail’, first recorded
in 1915. — Subst. в’язнйця.
From E. jail ‘ts’, Бюаш 239.
джейран ‘Asiatic antelope’, ModUk.; Ru. ts. — Subst.
сгруватождвта антилъдпа, що живо в степах Се-
pedwboi Ази, Монгбли й Перси, Бойюв 139.
From Tk. - Kaz. dzijrdn ‘ts’, cf. also Alt. jdrdn, Mong.
dzegeren ‘ts’, Miklosich ТЕ. 1, 289; see also дзерён.
джёкет, also джёкит, джекик, AmUk. ‘jacket’, first
recorded in 1915. — Subst. жакет, куртка.
From E. jacket ‘ts’, Быаш 241.
джекик, джёкит AmUk. see джёкет.
джёк-ман AmUk. ‘jack-man’, first recorded in 1929. —
Subst. залгзнйчий робгтнйк при важелях.
From Е. jack-man ‘ts’, Ылаш 242.
джёк-реб!т AmUk. ‘jack-rabbit’, first recorded in 1931.
— Subst. pjd великих диких зайцгв.
From E. jack-rabbit ‘ts1, Б1лаш 242, Poik 70.
75
джекувати AmUk. see шдджекбвувати.
джёк-фиш AmUk. ‘jackfish’, first recorded in 1958. —
Subst. щупак.
From E. jackfish ‘ts’, Б1лаш 242.
джёлес AmUk. see джйлис.
джёл! AmUk. ‘jelly’, first recorded in 1941. — Subst.
1алярёта.
From E. jelly ‘ts’, Бьлаш 242.
джем, also джим, AmUk. ‘jam’, first recorded in 1913.
— Subst. варёння; мармеляда (JBR.).
From E. jam ‘ts’, Б1лаш 243.
джёмпер ‘jumper’, ModUk.; BRu., Ru. джэмпер, Po-
dzemper, also jumper. — Subst. спортдва, вдвняна, cy-
цгльно плетена блюза, Орел 1, 265.
From Е. jumper ‘ts’, Орел, 1. с., Льохш 192, АкСл.
3, 763.
дженджеруха, дженджурйстий see джйнджор.
джёнерал бас AmUk. ‘general boss’, first recorded in
1927. — Subst. головнйй наставник.
From E. general boss ‘ts’, Б1лаш 243.
джёнерал мёрчент AmUk. ‘general merchant’, first re-
corded in 1937. — Subst. загалъний крамар.
From E. general merchant ‘ts’, Биаш 243.
джён!тор ‘janitor’, first recorded in the XX c. (JBR.).
— Subst. двгрнйк.
From E. janitor ‘ts’.
джёнтлмён, SovUk. джентльмен ‘gentleman, polite
(elegant) man’, ModUk.; BRu. джэнтлемён. Ru- джент-
лъмён (since 1839), Bu. джентлемён, Po- dzentelmen,
etc. — Deriv. джентлмёнство, джентлмёнсъкий. —
76
Subst. добре вйхована людйна, що в поведгнцг додер-
жу е чёмности, морам, Орел 1, 265.
From Е. gentleman ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 763 - 764.
джёнтр! ‘gentry’, ModUk.; BRu. джэнтры, Ru. джен-
три (since 1864), Po. gentry. — Subst. дргбновласницъ-
ка шляхта в Англи, Орел 1, 265.
From Е. gentry ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 764.
джёнюар AmUk. ‘January’, first recorded in 1963. —
Subst. сгченъ.
From E. January ‘ts’, Б1лаш 244, Poi'K 69; see also
январ.
джер see джур.
джёрга, also дёрга ‘horse-cloth (-blanket) ; caparison;
coarse woollen cloth’, MUk. дергу Asg. (1605), дергъ три
(XVIII с.). — Subst. груба волохата тканина; шер-
стяна чдрна ддгж, що гг ндсятъ старг жткй замгстъ
плахти, Бойюв 136.
From Tk. cerge ‘ts’, Miklosich 33, Berneker 1, 145, Lo-
kotsch 33, Тимченко 695, Vasmer RS. 3, 276-277, a. o.;
less persuasive is its derivation from Rm. cerga ‘peasant-
blanket’, (Vincenz 8) ; Mod. and MUk. дёрга instead of
джёрга under the influence of дёргати; see also the fol-
lowing entry.
джёрга dial, ‘cushion’, first recorded in 1899 (Шухевич
1, 98). — Subst. pid подушки: пгдклад гз лгжника абд
сгна.
From Rm. cerga ‘peasant - blanket’, see the preceding
entry.
джёргп, Gsg. джёрготу ‘jabbering, chirping; chat-
tering’, first recorded in the XIX c.; Uk. only. — Deriv.
джер^отати, джерГотгти, джер^отня, (b/f.) джёр-
Tl
Гати, Wd. also джеркотлти, джёркати (Желеховський
1, 179). — Syn. щебетания; розмдва (нерозб'грлива).
Ап о/p. formation of imitative origin.
джерегёля, also джегерёл! Npl. (Кузеля 98) ‘tresses or
braid (arranged around the head like a crown or wreath)’,
ModUk. — Subst. коса сплетена втрое, вгндчок на го-
лову, Кузеля, 1. с.
From Rm. cercel ‘circle’, the ultimate source being Lat.
circus, Pugkariu 341, Cioranescu 161; according to Горбач
(letter of 10. 8. 1971), it derives from Po. ceregiele ‘ce-
remony’ ; unconvincing.
джерелб, dial, also джерло, [д]ж6р[е]ло, жерелб, (Же-
леховський 1, 179) ‘source, fountain, spring; first (prime)
cause, origin’, MUk. джерело (1668), з двох джерел (XVII
с.), otherwise: жерело (1560), презь жерела (XVII с.),
от... жерела (1719), жерела Ар1. (1767), OES. жералы
Isg. (XV с.), 70 жерелъ (XV с.), (from OCS.:) жр-Ьла Npl.
(XVI с.), жрело (XIV с.), (from Ро.:) жродло (XVI с.),
з... жродла (XVII с.), жродло (XVII с.), зе жродла
(XVII с.), вс-fe жродла (XVIII с.), отъ... жроделъ
(XVIII с.); BRu. жарало, Ru. жерелб, OCS. zrelo, Ви.
жрелб, ждрелб, SC. zdrijelo, Sin. zrelo, Cz. zrldlo, Slk.
zriedlo, Po. zrodlo. — Deriv. джерёлъце, джерелянка,
джерёла[с]тий, джерёловий, джереляний, -ястий,
джерёлъний, джерелознавство; here also ожерёлля;
MUk. жерелов (1627 Беринда), жерелцомъ Isg. (1672), же-
релонки Asg. (XVIII с.); OES. жерельныи (XIV с.). —
Syn. природный вйхгд тдзёмних вод на повёрхню зем-
лг, УРЕС 1, 590; початок.
PS. *zer[d]lo ‘ts’, IE. root **guer- as in горло, q. v.
джеремувати He. ‘to speak incomprehensively’, first re-
cored in the XX с. (Ломацький 6). — Subst. говорйти
незрозумгло.
78
Of unknown origin, perhaps connected with д[ж]е-
ренчати, a- v.
джеренчати Bk. see дрёнькгг.
джёрз! AmUk. ‘Jersey’, first recorded in 1932. — Subst.
ргд худдби.
From E. Jersey ‘ts’, БЕлаш 244.
джерйд ‘jereed, jerid’, ModUk. — Subst. спис 1з гру-
бого очерету в арабгв, mjpdie i монгдлгв, Бойюв 139.
From Ar. jarld ‘leafless palmbranch’, Skeat 314, Klein
1, 827.
джёркати, джеркотати, джеркотгги see джёрИт.
джермала, джермёла, джермари Npl. ‘pincers for re-
moving parasites (vermin) from sheep’, first recorded in
1862 (Кухаренко Основа 5, 33). — Deriv. джермелйти-
[ся], джермелувати, джермёлъце. — Subst. щипчики
виймати черву гз гакгри овёць.
From Rm. dial, zermar’ < viermar : vierme ‘wurm’,
Шелудько 2, 131, Cranjala 254, 438, Vrabie 141.
джёрман AmUk. ‘German’, first recorded in 1946. —
Deriv. джермансъкий. — Subst. нгмець.
From E. German ‘ts’, Бмаш 244.
джёрсей, джёрс! ‘jersey’, ModUk.; BRu. джэрсг, Ru.
джёрсе, джёрси, Po. jersey. — Subst. вёрхнгй, дамсъкий
трикотажний ддяг, Орел 1, 265.
From Е. jersey ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 764.
джёря see чир.
джиГ! interj. imitating the sound of whipping, lashing,
switching, ModUk. only. — Deriv. джи!ун^джигун, джи-
jyxa, dial. джй!алка (Makowiecki 386), джйГати, джй!-
нути (Паламарчук ЛБюлетень 6, 25), джи!йря (РССтоць-
79
кий Slavia 5, 31), Bk. джьйГа (Км1т 59). — Syn. дю1~!
dial. дзюИ
An imitative о/p. formation.
джигйря ‘lung and liver (of sheep)’, first recorded in
the XIX с. (Желеховський 1, 179); Bu. джйгер ‘lung’, SC.
dzigerica ‘liver’. — Subst. легёш й печшка (овёць).
From Rm. (Transilv.) jigoare ‘ts’, Cioranescu 451, the
ultimate source being Tk.-Osm. jiger ‘'lung, liver, heart’,
Berneker 1, 242.
джиП'т, SovUk. джиг!? ‘one who leaps (vaults) on
(onto) a horse’, ModUk.; BRu. джыггт, Ru. джигит
(since 1864), Po. (in deriv.:) dzygitowka,. — Deriv. джи-
Итдвка, джиНтування, джиНтувати, джиИтай. —
Subst. гздёць, переважно на Кавказ!,, що добре володге
збрд&ю й керуе конём; юнак, гарцгвнйк, Бойюв 139.
From Tk. digit, -get, ‘ts’, АкСл. 3, 765; cf. also Горяев
91, Радлов 3, 510, 4, 161, Преображенский 1, 183, Vasmer2
1, 511, Lokotsch 173, a. o.
джигун : джиг!
джид ‘case for holding three arrows, (little) quiver’,
ModUk. — Subst. старше татарський колчан на три
стргли, Бойюв 39.
From Tk.-Osm. dzida ‘lance, spear’, Miklosich 53, Ber-
neker 1, 242, with transfer of meaning from ‘spear’ to
‘arrow [holder]’.
джийл AmUk. see джейл.
джйлис also джйлк, джёлес, джёловз AmUk. ‘jealous’,
first recorded in 1959. — Subst. заздргсний.
From E. jealous ‘ts’, Бмаш 245.
джйл1с AmUk. see джйлис.
80
джилюга SoCp. ‘(female) dog’, first recorded in the
XX с. (Мукач1в Полянський PM. 1, 407). — Subst. сука,
syn. гайда.
Perhaps from Hg. csilla ‘(bul)rush; [tugging]dog’ with
Uk. suffix -юга.
джйма see дзяма.
джин ‘gin’, ModUk.; Ru. ts (since 1803), Po. dzyn. —
Subst. англгйсъка горглка з жита i ячменю, заправ-
лена ялгвцёвими ягодами; машина, що нею очища-
ютъ бавдвну, Бойюв 139.
From Е. gin ‘ts’, Kirkconnell 10, Орел 1, 265, АкСл.
3, 765.
джинГоТзм ‘jingoism’, ModUk.; Ru. джингоизм, P°-
dzyngoizm. — Subst. me, що й шовгнгзм (в Англи),
Орел 1, 265.
From Е. jingoism ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 765; the
word derives from gingo ‘chauvinist’, the ultimate source
being Basque Jainko ‘name of the supreme god’, brought
into England by the Basque soldiers during the reign of
Edward I (1272-1307), Klein 1, 830.
джйнджер AmUk. see дж!нджер-ейл.
джинджигилястий, джинджигилястий see джйнджор.
джйнджор, джинджора, Wd. джшджура, дзшдзбра.
дзшдзура ‘Genitiana : gentian’, first recorded in the XIX
c. — Deriv. джиджулуха^дже[н]джелуха, джиджуруха\\
дженджеруха, джёнджик\\джёнчик, джинджурйстий\\
дженджурйстий, джиджулйти[ся] || джеджулйтися,
дженджерувати, here also (against Шаровольський 2, 60)
джинджи!илястий\\джинджигилястий, and джинджи-
ргка, (Мосаленко 30); FN. Джедждра, Джидждра, Дже-
джалик (pseudonym of I. Франко, Дей 141). — Syn. Жен-
щина.
81
Like Мензура, q. v., the word comes from Rm. ghinfura
‘ts’, the ultimate source being Lat. Gentiana, РССтоцький
Slavia 5, 56, Vrabie 145.
джйни ‘jinnee, genie’, ModUk.; Ru. джинны (since
1839). — Subst. злг духи в мусулманськш демонолдги
(в пёрсгв, арабгв), Орел 1, 265.
From Ar. jinni ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 675, Klein 1, 830.
джйнирал клЫнГ AmUk. ‘general cleaning’, first re-
corded in 1959. — Subst. загальне чйщення.
From E. general cleaning ‘ts’, Бклаш 245.
джинькашливий Wd. ‘particular (in one’s choice of
food), fastidious, dainty’, first recorded in the XIX с. (Же-
леховський 1, 179). — Subst. вибагливий (в гжг).
Perhaps from Rm. cincai ‘to molest’, Cioranescu 181,
with a f/e. influence of кашляти, q. v.
джиркопти dial, variant of дзюркот!ти, see дзюркгг.
джихад ‘jihad, jehad : religious war against unbelie-
vers’, ModUk. — Subst. священна вгйна в мохаммедангв,
Орел 1, 265.
From Av. jih&d ‘contest, war’, Klein 1, 830.
дж!гер AmUk. ‘jigger’, first recorded in 1964. — Subst.
„ганГара”, нераз з мотором.
From Е. jigger ‘ts’, Бклаш 245.
дж1'Гольо ‘a paid male (dancing) partner’, ModUk. —
Subst. платный партнёр (до танцю).
From It. gigolo ‘ts’, the ultimate souce being Fr. gigue
‘shank, fiddle’, Klein 1, 656.
дж!натйта dial. (He.) ‘salt water (in earth)’, first re-
corded in the XX с. (Гнатюк E36. 26, 335). — Subst. сй-
ровиця.
Origin obscure.
82
дж!нджер - ёйл, also джинджерёл, джйнджер AmUk.
‘ginger ale’, first recorded in the XX c. (JBR.). — Subst.
напиток.
From E. ginger ale ‘ts’, Б1лаш 246.
джшджура dial, see джйнджор.
дж1'нси Npl. AmUk. ‘jeans’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Subst. штанй.
From E. jeans ‘ts’.
дж!прок AmUk. ‘gyprock’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Subst. пластйчний, смолистый матергял,
якйм оббивають здвнгшнг стгни хати.
From Е. gyprock ‘ts’.
джктокар dial, ‘salesman’, first recorded in the XX c.
(Bepxuifl Дунавець, Горбач 11, 9). — Subst. крамар.
Origin uncertain; according to Горбач, 1. c., from Rm.
vistiemic ‘treasurer’; inconvincible.
дж1'у-джйтцу, дж1ю-дЖ1'цу ‘jiu-jitsu’, ModUk.; BRu.
джъгу-джытсу, Ru. джиу-джитсу, Po- dziu-dzitsu. —
Subst. довглънг спдсоби бпзйчноъ боротъбй у япднигв,
Орел 1, 265.
From Jp. ju-jutsu ‘ts’, Lokotsch 76, Klein 1, 835.
джмардати Bk. ‘to follow’, first recorded in 1934 (KmIt
58). — Subst. imu, волочйтися за ким (напр. дитя,
пес).
Origin obscure; perhaps from мародёр, q. v.
джм1ль, Gsg. джмеля, Wd. чмьль ‘bumble-bee, humble-
bee’, ModUk.; Ru. шмель, dial- чмель, Sin- Smelj, cmelj,
Cz. cmel, stmel, Slk. cmel’, Po. czmiel, trzmiel, LoSo. cmjel,
UpSo. cmela Plb. stamel. — Deriv. джмелёвий; PN.
Джмглъ. — Subst. pid гуртосгмёйнбг комахи з групп
бджолйних, УРЕС. 1, 590.
83
PS. *съте1зъ (<*къте1з'ъ) ‘ts’, by apophony akin to
комар, q- v.
джмола Wd. ‘bee’, first recorded in the XIX с. (Желе-
ховський 1, 179). — Deriv. FN. Чмола. — Subst. бджола.
An interesting contamination of джьцль (чьпль) and
бджола, see s. w.
джовл, SovUk. джоуль ‘joule’, ModUk.; BRu. Ru.
джоуль. — Subst. единица робота електрйчного стру-
му, ватсекунда, Льохш 193.
From Е. з‘ои1е ‘ts’, named after the E. physicist James
P. Joule (1818-1889), Klein 1, 833.
джог dial, ‘youth’, first recorded in the XX с. (Моска-
ленко 30). — Subst. чёлядь, молодь.
See the following entry.
джоГ, джок ‘(Moldavian) dance’, ModUk.; Ru. джок.—
Deriv. FN. Джокера (Falkowski - Pasznycki 111). —
Subst. молдавансъкий танок у Басарабп, Бойюв 140.
From Rm. joe ‘ts’, the ultimate source being Lat. jocus
‘joke, jest’, Vasmer2, 1, 511, Pugkariu 79, Cioranescu 454;
here, perhaps, джог ‘youth’, with гёкання and specialized
meaning.
джодж AmUk. ‘judge’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Subst. суддя (в су di).
From E. judge ‘ts*.
джбйка dial, for сбйка, q. v.
джойн, also джойнт, AmUk. ‘join, joint’, first recorded
in 1929. — Subst. лучник залгзнйчних рёйок.
From E. join, joint ‘ts’, Бьлаш 247.
84
джбкей ‘jockey’, ModUk.; Po. dzokej. — Deriv. дждкей-
клюб. — Subst. лакей, що ide верхи за свогм паном;
найманий вершник на кшсъких перегонах, Орел 1, 266.
From Е. jockey ‘ts’, Kirkconnell 7, the ultimate source
being dimin. of Scot. Jock ‘Jack’, Klein 1, 830.
джокер ‘joker’, ModUk.; Ru. ts, Po. joker, etc. — Subst.
додаткдва карта в колддг для гри в покера, Орел 1, 266.
From Е. joker ‘ts’ Орел 1, 266, АкСл. 3, 766.
джолб dial, ‘sting, goad’, first recorded in the XX c.
(Борзна, Гршченко 1, 376). — Subst. жало.
A dial, deformation of жало, Q- v., perhaps under the
influence of бджолй.
джолббати dial, for жолббати, see жблоб.
джолом1я dial, see жолом^я.
джблонка dial, for жёлонка, see жбвна.
джбнва dial, for жбнва, see жбвна.
джонжбл! Npl. dial. ‘Staphylea pinnata L.: sort of goose-
berry’, first recorded in the XIX c. (Makowiecki 358). Syn.
клекацки.
From Hg. gyongy ‘pearl’, MNT-ESz. 1, 1134, the ul-
timate source being Tk. [j]ingi ‘ts’, Lokotsch 73; formal
similarity between goose-beries and pearls was the basis for
semantic transfer.
джбнка ‘junk’, ModUk.; BRu., Ru. ts (since 1864), Po.
dzonka. — 8иЪ&1.вгтрйлъне судно в китайцгв, Орел
1, 266.	! ► “Н *.
From Port, junco ‘ts’, the ultimate source being Java-
nese jon ‘ts’, Klein 1, 836.
джбрга, джбрга dial, see чурда.
джорелб, джорелйстий, джорелйтися dial, for дже-
релб, q. v.
85
джорйна, also жорйна SoCp. ‘small piece of fried
bacon’; Npl. ‘greaves’, first recorded in the XX с. (Дзен-
дзел!вський 169); SC. dzora ‘ts’. — Subst. шкварка, шква-
рок.
From Tk. jevre ‘ts’ (Дзендзел1вський, 1. c.).
джоуль see джовл.
джоя dial, for соя, q. v.
джуга see чуга.
джуГан, also джуган dial, for джаган, see чеканити.
джугара see джу[н]гара.
джуГастро, джуГаструм dial. ‘Acer compestre L.: (com-
mon) maple tree’, first recorded in the XIX c. (Makowiecki
2, 3). — Subst. бгло-, чорно-клён, паклен, суклен.
Origin obscure; perhaps from Rm. ciuca ‘white’ and
astar ‘strainer’ with a specialized meaning.
джуГля Wd. ‘winter cap’, first recorded in 1877 (Вехрат-
ський 1, 14). — Subst. зимова шапка.
Origin obscure; perhaps it is connected with джуга,
see s. v.
джуГнути dial, for дюГнути : дюг!
джуджура dial, for джйнджор, джунджбра, q. v.
джуйга! dial, interj. in inciting dogs to attack: ‘tally-
ho!’, first recorded in the XX с. (Жито^йрщина, Паламар-
чук ЛБюлетень 6, 25). — Syn. гу[д]жга, see s. v.
A metathetic variation of гуджга!, q v.
джуклити ‘to drink (eagerly)’, first recorded in the
XX c. — Subst. жадлйво пйти.
An о/p. formation like жлуктати, жолопати, etc.
джулай, also дзюлай AmUk. ‘July’, first recorded in the
XX с. (Рудницький 6, XV). — Subst. лйпенъ.
From E. July ‘ts’.
86
джулий ‘earless’, first recorded in the XIX с. (Желе-
ховський 1, 179), Bu. чул, SC. culov, cftlast, Sin. sul, sula,
Slk. dial, cula ‘ts’. — Subst. без[в]ухий.
Most probably from Rm. ciul ‘ts’, Cioranescu 200; see
also шулий.
джума, Wd. джума see чума.
джумар[а], джумарь SoGp. ‘small piece of fried bacon;
greaves’, first recorded in the XX с. (Дзендзел1вський 169).
Bu. dial, джумёрка. — Deriv. джумарка, here also жу-
марка, жма/рка. — Subst. шкварка, шкварок.
From Rm. jumara ‘ts’, Дзендзел1вський 13, 169, the
ultimate source being either ModHG. Schmarre ‘slash,
sear’, Cioranescu 456, or from Tk.-Pers. corresponding word,
Младенов 127.
джумйга dial, ‘sediment, lees, dregs’, ModUk. — Subst.
осад на днг посудини.
Of obscure origin.
джун, also дзюн AmUk. ‘june’, first recorded in the XX
c. (JBR.). — Subst. чёрвенъ.
From E. june ‘ts”.
джу[н]Гара dial. ‘Sorghum cernuum : sort of millet’,
first recorded in the XIX c. (Makowiecki 355). — Subst.
просо звйслв.
The word seems to be f/e. deformation of the Lat. term
Sorghum; yet, its derivation from Rm. dungara ‘oveja des-
cornada’, Cioranescu 201, with a fig. semantic transfer on
account of similarity, is not excluded.
джунгл! ‘jungle[s]’, ModUk.; BRu. джунглг, Ru. джун-
гли (since 1864), Po. dzungla, etc. — Subst. т/ропгчнг лг-
coei хащг та болота, Орел 1, 266.
87
From E. jungle ‘ts’, the ultimate source being Hind.
jangal ‘wood, jungle’ (> Skt. jundala ‘dry, desert’), Skeat
318, Klein 1, 836.
джунджбвий Wd. *silk(?) ’, first recorded in the XIX c.
(Головацький 2, 39). — Subst. шовкдвий(?).
The word occurs in a Wd. folksong:
Божая Мата ... сйна повйват:
Ей повивачбйки з самого злбта,
А пеленочки та джунджовиг;
the last word is apparently a f/e. corruption of a foreign
word.
джупиняха He. ‘coquette’, first recorded in the XX c.
(Vincenz 1). — Deriv. джупинйтиси. — Subst. коквт-
[к]а, Спокусниця.
From Rm. jupineasa ‘dame, hostess’, Vincenz, 1. c., Cio-
ranescu 458.
джуплб dial, for дупло.
джур, Wd. also, джер, жур ‘a mess of boiled oatmeal
(lightly fermented)’, first recorded in the XIX с. (Желе-
ховський 1, 179). — Deriv. джургти, and (perhaps),
джуралъцё, джурджя. — Subst. вгвеяний кисглъ; каша.
Perhaps from Tk.-Tt. jurga ‘sauer milk’, see also чир.
джура, also чура ‘orderly of a cossack officer; page, cos-
sack officer’s war companion’, MUk. джуры Asg. (XVII c.),
на... джурахъ (XVIII с.). — Deriv. джуронька; FN. Джу-
ра; Чурай; GN. Джурин, Джу pie, Джуркгв. — Subst.
козацъкий слуга — зброендсець, що ходив з козаць-
кими старшинами в походи, Бойюв 140.
From Tk.-Cha. сига ‘ts’, which originally was borrowed
as цура and later (XVII c.) became джура with initial c-
voiced to dz-> cf. Корш ИзвОРЯС 8:4 (1903), 15.
88
джурат Нс. ‘member of the municipal council’, first re-
corded in the XX c. (Vincenz 1). — Subst. член мушци-
пальног ради.
From Rm. jurat ‘ts’, Vincenz, 1. c., Cioranescu 458.
джурба He. see журба.
джурга, джурга He. ‘multitude (of men or animals on
the road)’, first recorded in the XIX с. (Желеховський 1,
179). — Subst. велике число; стадо, череда.
From Hg. csiirhe (csirhe) ‘herd; mob, rabble’, MNT-
ESz. 1, 582.
джурдж Lk. see дзюрдз.
джурджя see джур.
джурини abbr. for джумарини He. (Vincenz 13) see
джумар[а].
джурчати see дзюрчати.
джус 1. AmUk. ‘juice’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Subst. ciK (з oeouie).
From E. juice ‘ts’.
джус 2. AmUk. ‘Jews’, first recorded in 1935. — Subst.
жидй.
From E. Jews ‘ts’, Б1лаш 248.
джус 3. арго ‘young boy, youth’, first recorded in the
XX с. (Горбач 8, 38). — Subst. хлопчак.
From Rm. jos ‘low’, Горбач, 1. c., Cioranescu 454.
джусь! see дзусь!
джут 1. = джгут see жгут.
джут 2. ‘jute’, ModUk.; BRu., Ru. джут (since 1875),
Po. juta. — Deriv джутдвий; — Subst. тропгчна росли-
89
на з родйни лйпових, що з нег виробляютъ мгцнё по-
лотно, Бойюв 140.
From Е. jute ‘ts’, Орел 1, 266, АкСл. 3, 767, of un-
certain, probably non-IE., origin, Klein 1, 837.
джуфо He. ‘player’, first recorded in 1899 (Шухевич
1, 33). — Subst. хлдпець, що грае на губах.
Origin obscure; its relationship to Rm. jufa, Hg. zsufa
‘liquid’, though possible, cannot be substantiated on account
of meaning.
джюмарь Bk. for *чумарь, чумак, see чума.
джюр! AmUk. see жюрь
джюхати Bk. ‘to pour out (forth) the water, to spill,
shed’, first recorded in 1934 (KmIt 59). — Subst. виливати
з рдзмахом воду.
Origin uncertain; connection with дзюП, дюГ!, though
possible, cannot be substantiated.
джяволи Bk. ‘cry; shouting children’, first recorded in
1934 (KmIt 59). — Deriv. джяволгти, джявулгти. — Subst.
криклйвг дгти, крики.
Of о/p. origin, cf. дзявют, дзявкати, скавул1ти, etc.
джяворонок Bk. see жайворон[ок].
джявря Bk. ‘shouting woman’, first recorded in 1939
(KmIt 59). — Deriv. джярякати (*джяврякати). —
Subst. криклива жгнка.
Of о/p. origin, cf. джяволи.
джьос He. ‘strike, blow, cuff’, first recorded in the XX c.
(Гнатюк E36. 26, 335). — Subst. стусан.
Perhaps from Rm. jos ‘low (blow) ’, cf. Cioranescu 454.
дзама dial, see дзяма.
90
дзйн! ‘zany’, ModUk.; Ru. дзанни. — Subst. маска
слуги (арлекгн) в гтал^йськгй комёди, Орел 1, 266.
From. It. (Venetian) zan[n]i ‘ts’, Орел, 1. с., Льохш
193, the ultimate source being It. Giovanni ‘John’, Klein 2,
1766.
дзанГра, дзйнГра Wd. ‘fail rain with hail’ (Посяння),
first recorded in 1938 (Пшеп’юрська 72). — Subst. осгннгй
дощ з градом.
Origin obsure; its connection with дзйндра, q. v., can-
not be substantiated on account of meaning.
дзандзара, дзардзара, дзёндзур dial, ‘apricot’, (Нижне
Подшстров’я, Дзендзел1вський ЛБюлетень 6, 36; Одещи-
на, Москаленко 30), first recorded in the XIX c. (cf. Mako-
wiecki 38); Bu. зарзала, зарзамгя, SC. zerdelija. — Subst.
абрикос.
The word is a borrowing from Bu. зарзала, Моска-
ленко, i. с., Жилко 270, which, in turn, comes from Tk.-Osm.
zerdali ‘ts’, the ultimate source being Pers, zardala ‘yellow
plum’, Miklosich 399, Lokotsch 172; see also жердёля.
дзардзара dial, see the preceding entry.
дзбан, dial, also збан, [д]жбан ‘jug, can, pitcher’, MUk.
жбанъ||збан (XVII с. Алфавит 39), збанъ (1643 Ужевич 40),
збанъ (XVII с. ЛСЛ. 235), OES. чьбанъ (1144), (from
OCS.:) чьванъ; BRu., Ru. жбан, OCS. с&иапз, Bu. dial.
джибан, джубан (Младенов РФВ. 62, 260), SC. [d]zb&n,
Cz. dzbdn, OCz. cban, Slk. [d]zbdn, Po. dzban, dial, zban,
zban, OPo. czban, wanting in Ma., Sin., LoSo. and UpSo. —
Deriv. дзбан[оч]ок, dial, збанка, збаня[тко], MUk. за...
дзбанки (1605), збанб[чо]къ (1643 Ужевич 401). — Syn.
глек; (з вузькдю шййкою:) гладущик, dial, товкан-
[ка], товканя, довжак, -анка, куп[л]янка, купяня,
91
шуп[о]ля, доббня (all from SoCp., cf. Дзендзел1вський
66), MUk. стамна, кгелетка (XVII с. Алфавит 30), скудель
глиняный (XVII с. ЛСЛ. 235).
PS. *съЪ-апз ‘ts’, most probably connected with цебёр
(<*сьЬ-ьгз), q. v.; according to Zubaty LF. 28, 115-117,
it corresponds to Latv. ciba ‘small wooden vessel’, Lith.
kibiras ‘pail, bucket’, cf. also Bruckner KZ. 45, 25-26, Со-
болевский РФВ. 71, 446 - 447, Bemeker 1, 165, Murko WuS
5, 29, Trautmann 133, Slawski 1, 188, Fraenkel 250, a. o.;
less convincing are the etymologies of Младенов РФВ. 62,
260 - 262 (: Gk. kymbos ‘vessel’, Skt. kurnbha- ‘cup, pot’)
and Skok Archiv 35, 338 - 341 (: OHG. seif - ‘vessel’); OES.
чьванъ < OCS. cbvans is f/e. influenced by OCS. vino, Zu-
baty, I. c.; as far as Uk. variety of forms is concerned the
oldest among them seems to be джбан <*съЬапз (with loss
of -ь- and the subsequent voicing of c- to dz-); it was fol-
lowed by dissimilatively simplified жбан which alternated
with збан (perhaps under the influence of цебёр, perhaps
under that of Po. zban, cf. Slawski 1, 187), and дзбан — the
final and youngest form (first occurrence: XVII c.); see also
dial, чобан.
дзбанк Ed. ‘bank’ first recorded in the XIX с. (Желе-
ховський 1, 181). Subst. банк.
A f/e. deformation of банк, q- v., influenced by дзбан.
дзв! дззв! (РССтоцький 5, 154), дззз! interj. imitating
sound of whip, lash, ModUk. — Deriv. дзвйзнути, дзвгж-
чати (РССтоцький, 1. с.). — Syn. цвй!, цъвох!
Ап о/p. formation based, perhaps, on voicing of цв-,
cf. цв1г!, цьвох!
дзвен!ти dial, also звеш'ти (Гртченко 2, 128), дзвишти
(Желеховський 1, 180) ‘to ring, jingle, tinkle, clank’, MUk.
звеню : звиню; звенящи : дзвйнячи; дзвиню (1627 Беринда),
звиню — звеню (XVII с. Синонима 152; ЛСЛ. 73), OES.
92
звьняшти (XI с.), звкняши, звенить (Сл. плк. Ir,); BRu. звь
нёць, Ru. звенеть, OCS. zveneti, Bu. звъня, Sin. zveneti,
Cz. zniti (*zvbneti), Slk. zniet’, OPo. wzniec, LoSo. zneS. —
Deriv. дзвенгння, за-, про- дзвенгти, -гння, дзвенячий,
дзвёнькач, дзвёнъкати, -ання, дзвенькотгти, -гння, GN.
Дзвйняч, Звенйгород[ка], PN. Звенислав[а]. — Syn.
видавати голос, звук, Тимченко 707; брингти; (урйва-
ними звуками:) дзёнькати; (про струну:) бриньча-
ти; (про скло, посуд:) дзинчати, Деркач 57.
PS. *zvbneti ‘ts’, by apophony related to дзвш, дзвонй-
ти, звук, звучати, see s. vv.
дзвено see звено.
дзвёнькати : дзвешти.
дзвенькотпи : дзвешти.
дзвйзнути : дзв!
дзвин1ти : дзвешти.
Дзвйняч : дзвешти.
дзвисть SoCp. see звисть.
дзв!жчати : дзв!
дзв!зда Wd. see зв!зда.
дзв!н 1. Gsg. дзвона ‘bell; ornament on Easter-eggs’
(Грицак PM. 2, 146); 2. Gsg. дзвону ‘sound’, MUk. звонъ
(XVII с. ЛСЛ. 73), звон (XVII с. Гептаглот 26), дзвун (1681),
дзвономъ Isg. (XVII с.), в дзвони (XVII с.), звони (1747 1н-
термедц 179), въ дзвони (XVIII с.), у дзвони (XVIII с.), во
вс-fe дзвони (1772), OES. звоны||звони Npl.; BRu. звон
‘bell; sound’, Ru. звон ‘sound’, OCS. zvons ‘sound [ing] ’, Bu.
звънёц ‘sound’, SC. zvdno ‘bell’, Sin. zvon, Cz., Slk. zvon, Po.
dzwon, OPo. zwon (XIV—XVI c.) ‘beil’, LoSo., UpSo. zvon
93
‘bell’. — Deriv. дзвгнёцъ, дзвдни[чо]к, дзвгнд[чо]к, дзвг-
нйця, дзвгнка, дзвона/р, дзвгнкгстъ, дзвгнкйй, дзвгнкд-
вий, дзвдниковг, дзвоникуватий, дзвонкдвий, дзвднний,
подзвгнне, дзвоновйй, дзвднчатий, etc.; here also: дзво-
нйти, -нгння, вйдзвонити[ся], видзвднювати, вгд-,
за-, пере-, п[р]о-дзвонйти, MUk. звонёцъ, дзвонокъ
(1627 Беринда), звонёцъ (XVII с. ЛСЛ. 73), звоннйкъ, —
(1627 Беринда), звонёцъ (XVII с. ЛСЛ. 73), звоннйкъ,
-йца (ibid.), дзвонникови Dsg. (XVII с.), на дзвонници
(1616), дзвонйть (XVII с.), дзвонйли (XVII с.), звоню
(1643 Ужевич 622), звоню (XVII с. ЛСЛ. 73), дзвонити
(XVIII с.), звони, звони дзвонять (XVIII с.), звоним (1737
1нтермеди 136), OES. звонити, звонячи (Сл. плк. Ir.); FN.
Дзвдник, Дзвгнка, Дзвгнчук, Дзвгнкдвсъкий, Звонков
(pseudonym of С. Пономарьов, Тулуб 232); GN. Дзво-
нёцъкий^Звонёцъкий [пори], Звонёцъ, УРЕ. 4, 148,
Дзвонковая [кринйця], Шевченко 1, 170. — Syn. мета-
лёвий прйлад... з залгзним сёрцем в середйнг, щоб
дзвонити, Тимченко 708; звук, звучания (дзвдна).
PS. *zvons ‘sound; bell’, IE. root **fihuon-, cf. Alb.
za ‘voice’ (Pedersen KZ. 36, 338), Arm. jain ‘voice’ (Po-
korny 490); by apophony	it is related to звешти,
q. v., like *zors : *гъгёИ, *groms : *gnmeti, etc., Slawski
1, 210; less persuasive is its connection with звати ‘to call’,
cf. Bloomfield IF. 4, 76, Persson BB. 1, 191; 2, 586, a. o., as
well as its kinship with Lat. sonus ‘sound’, Skt. svand ‘ts’,
Meillet IF. 5, 333, Соболевский ИзвОРЯС. 27, 330; re.
change *zv- > dzv- in Uk. and other SI. the hypothesis of
Slawski, 1. c., explaining it as result of dissimilation of two
fricative consonants zv- is most convincing (against the ‘de-
compositional’ explanations of Ильинский PF. 11,198, Grap-
pin Slavia 13, 264, a. o.); according to Шевельов 3, 262(12),
дзвш belongs to genuine Uk. “onomatopoetic words” like
дзвяк, дзеленчати, дзёнькати, etc.
94
дзв!н 3. Gsg. дзвбна ‘felly, felloe (on a wheel)’, Mod-
Uk.; Po. dzwono, OPo. zwono. (XV—XVI c.), UpSo. zwono,
for other SI. see under звено. — Syn. середйнна частй-
на кола, багор.
The word is connected with [д] звено; its change to
дзвш was based on *[д]звонд (cf. Po- [d]zwono) — an
apophonic variant of [д]звенб, see s. vv.
дзв!нята Wd. for двшнята (Желеховський 1, 180) : два.
дзв!р Wd. see 3Bip.
дзвук dial, see звук.
дзвя[з]к! interj. imitating a metallic sound; дззя[з]к
‘[metallic] sound, sharp noise, hubbub, screaming, screech-
ing, bedlam’; MUk. (from Po.:) дзвьенкъ (1596 Зизанш),
дзвен’к’ (1627 Беринда), дзвенкъ (XVII с. Синонима 146),
дзвянкъ (1627 Беринда), до звяку (XVI с. КА, 44), OES.
звякъ, звяковъ Gpl.; Po. dzwigk; for other SI. see under
звук. — Deriv. дзвякати, -ання, дзвякнути, -нення,
Wd. дзвянъ^ати (Желеховський 1, 180), MUk. звяцаю
(XVII с. ЛСЛ. 74). — Syn. брязк, дзёнъкйп; голос, звук,
бренгння, Тимченко 708; MUk. гласъ : голосъ, бренк’
(1627 Беринда).
PS. *zvqks ‘ts’ by apophony related to *zvgks, see звук;
дзвязк is an extended о/p. form of дзвяк.
дзёкати see дзёкати.
дзелёний dial, see зелёний.
дзелёнь! : дзень!
дзёльква, дзёлькова ‘Zelkova erenata Spach.; Ulmus
nemoralis Ait. : zelkoua, zelkva’, ModUk.; Ru. дзёльква. —
Subst. pid дерёв, кущгв, родйни в’язових, УРЕС. 1, 593.
From Geo. tselkva ‘ts’.
Дземброня GN. Dzembronia (name of a village, creek
and mountain in Hucul-land in Wd.), first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1, 180); Po. Dzembronia.
95
From Rm. zimbru, dimbru ‘bison’, Hrabec Гуц. 198.
дзём’як, дзйм’як Wd. ‘potato’, first recorded in the XIX
c. (cf. Makowiecki 350); Po. ziemniak, dial, ziemiak. —
Subst. see under картдпля.
From Po. dial, ziemiak ‘ts’ with change of z- > dz- like
зелёний > дзелёний, зеркало > дзёркало, etc.; see also.
3iMHHKi.
дзёнгель, дзёнгель, дзйнгель Wd. see дягиль.
дзёндзелик ‘flame of the wick’, ModUk. — Subst. no-
лум’я [нота.
From ModHG. Zunder ‘[lamp-] lighter’, with dissimila-
tion of r > I, change of c > dz, and Uk. suffixation (-ик).
дзендзел1я dial. ‘Centaurea, a genus of plants of the
thistle family’, first recorded in the XIX с. (Желеховський
1, 180); wanting in other SI. — Deriv. FN. Дзендзелгв-
ський. — Subst. центу pin, золототысячник.
From Lat. Centaurea ‘ts’, with f/e. phonological defor-
mations : c > dz, I < r under the influence of such words
as дзвони[ки], дзвшёць, дзвшка, etc., also bot. terms.
дзёндзур dial, see дзандзара.
дзендрачок Lk. ‘small bag, pouch’, first recorded in the
XX с. (Ф. Коковський, cf. Рудницький 4, 103). — Subst.
ттёчок, торба.
Of obscure origin; perhaps from ModHG. Zunder
[buchse] ‘tinder - box’.
дзёня : дзень!
дзень!, дз!нь! interj. imitating metallic sound : ‘ding-
dong!, tinkle - tinkle!’, ModUk., BRu. дзгнь!, Ru- дзенъ!,
д[3]инъ!, Bu. дзън!, Cz. dzinl, Po. dzinl — Deriv. дзёня,
96
дзёнък[гт], дзёнъкати, -ання, дзёнъкнути, дзенъко-
тгти, -гння, дзень-дзенъ!; along with “extended form”:
дзелёнъ! (РССтоцький 5, 155) and its deriv. дзелёнъка-
mu, -ання, дзеленчати, -ання, дзеленькотгти, -гння;
here also : дзгня, дзиньчати. — Syn. ценъ!
According to РССтоцький, 1. с., it is an о/p. formation
connected with звешти > дзвенгги, q. v.
дзёнькати, дзенькопти : дзень!
дзер, SoOp. also дзёра 'whey’, ModUk. — Deriv. дзе-
ргвний. — Subst. сйроватка, Бойюв 140; назва для ма-
слянки, Дзендзел1вський 64.
From Rm. zer ‘ts’, Шаровольський 2, 61, Шелудько
2, 132, Cioranescu 914, (extensively:) Vrabie 140.
дзерён ‘Asiatic antelope’, ModUk.; Ru. ts. — Syn.
сайга[к], джейран.
From Kalm. zehn ‘antelope’, Vasmer2 1, 511; see also
джейран.
дзеренчати dial, for деренчати, дрёнькати, see дреньют.
дзёркало, dial, зеркало, SoCp. дзйрка[й]ло (Дзен-
дзел!вський 28), ‘mirror’, MUk. зерцало (XVII с.), OES.
въ зрьцялЪ (1073 1зб. Св.), зьрьцало (1096), въ зерцало;
BRu., Ru. зеркало, OCS. zrbcalo, SC. zrcalo, Sin. zrkalo,
zrcdlo, Cz. zrcadlo, zrkadlo, Slk. zrkadlo, Po. zwierciadlo,
Plb. zarkddlu — Deriv. дзёркалъце, дзеркалъний, -ня,
вгддзеркалити[ся], -лений, -лення, вгддзеркалюва-
ти[ ся], -алюваний, -алювання\\вгдзеркалити[ ся],
вгдзеркалювати[ся] (Кузеля - Рудницький 105). — Syn.
тгло, використдвуване для вгдбиття хвилъ (свгтло-
вйх, звуковйх, тощо), УРЕ 4, 151; dial, люстро.
From orig. зеркало < *гьгка1о, based on *zweti ‘to
look’, see зр!ти.
97
дзёрно dial, for зерно.
дзёстри Npl., дзёстро dial, ‘trousseau, dowry’, first re-
corded in the XX с. (Одещина, Москаленко 30); Bu. зё-
cmpa; see also зястра. — Subst. придано, посол, вгно
(все майнд кргм худдби й грошей).
From Rm. zestre ‘dowry’, the ultimate source being Lat.
dexterae ‘a solemn promise, assurance’, Pu§cariu 181, Cio-
ranescu 914.
дзет! арго ‘watch!’, first recorded in the XX с. (Одеса,
cf. Горбач 6, 32). — Subst. бережйсъ!
Of obscure origin.
дзёц1 Wd. ‘children’, дзёцко Lk. ‘child’, first recorded
in 1747 : дзецей Gpl. (Гнтермеди 179); Po. dzieci; dziec-
ko. — Subst. dimu; дитйна.
From Po. dzieci, dziecko ‘ts’, respectively.
дзёкан Wd. ‘dean’ (Уппв, Лев 9), MUk. дз!екана Gsg.
(XVIII c.); Po. dziekan, for other SI. see under декан. —
Subst. декан.
From Po. dziekan ‘ts’, see декан.
дзёкати, дзёкати ‘to speak a foreign language with
much dz sound in it (BRu., Po.) ; to use -дзе-’; first recorded
in the XIX с. (Носенко 114); BRu. дзёкаць, Ru. дзёкать,
Slk. dzekat’, Po. dziekac. — Deriv. дзёкнути, дзёкання,
дзёкало- — Syn. вимовляти -дзе- замлстъ -де- (про
полятв, бглорусгв).
An imitative neologism based on the pronunciation of
-де- as -дзе-.
дззв! : дзв!
дзйбнути dial, for дзьобнути, see дзьоб.
дзиг! interj. imitating a quick motion, ModUk. — Deriv.
дзиготгти. — Syn. зиГзаГ!
Perhaps an abbr. of зигзаг, q. v.
98
дзигоруха dial. : дз!горити.
дзиг! interj. imitating the sound of whip, clock, etc.,
ModUk. — Deriv. дзйЗати, дзйЗнути, дзиЗонгти (Коло-
дш РМ. 5, 285), дзи[н]дзйЗати (РССтоцький 5, 155). —
Syn. тик-так!
According to РССтоцький, 1. с., it derives from дзйгар
1, Ф v.
дзйга, Ed. дзйга ‘pegtop, top (toy); restless person’,
ModUk.; Ru. зьгга, Po. суда. — Syn. фуркало, гучок;
вертун, -уха, Деркач 57.
Of uncertain origin; perhaps it comes from Hg. csiga
‘snail; beetle’, Sulan Slavica 4, 134 -137, Горбач 8, 16, MNT-
ESz. 1, 521; however, the possibility of its connection with
дзиг! is not excluded.
дзйгар 1. SovUk. дзйгар ‘clock, watch’, MUk. зекгара
Gsg.(1552 АЮЗР. 7:1, 107), зекгаръ(1598 Шелудько 1, 30);
BRu. дзйгар, зёгар, Po- zegar, dial. dzygar[ek] (Стрий). —
Deriv. дзиЗарик, дзиЗарок, дзиЗарний, here also: дзиЗар-
майстер, дзиЗармгстер, -ство, -съкий, -чук, дзиЗар-
мгстрёнко, -ргвна, -рдва, -рувати, etc. — Syn. годйн-
ник; (дзиЗарг:) стгннйй абд байтовый годйнник, Бой-
Kin 140.
From Po. zegar ‘ts’, the ultimate source being MHG.
seiger ‘ (sand-) clock’, Шелудько, 1. c., Richhardt 45 (with
one variant дзйгар only), Bruckner 651, a. o.
дзйгар 2. also дз!гару Wd. ‘cigarette’, first recorded in
1934 (Knut 59), Po. dial. cygar[eta]. — Subst. папгрдска,
KmIt, 1. c.
From Po. dial, cygar ‘ts’, the ultimate source being
Maya sigar ‘to smoke tobacco’, (via Sp. cigarro, ModHG.
Zigarre ‘cigar’), see цигарка.
99
дзйглик ‘small stool, tabouret, trivet, tripod’, MUk.
зедли (1590, Шелудько 1, 30); BRu. зёдлгк, зёделъ, Po.
zydel. — Deriv. дзй^личок, дзи[лят[оч]ко, дзйГлико-
вий. — Subst. стглёцъ, стгльчик.
From ModHG. Siedel[ei] ‘settlement’, via Po. zydel, Ше-
лудько, 1. c.
дзйгнути, дзигон1'ти : дзиг.
дзидзйкати dial, ‘to pronounce дзи- (instead of ДИ-),
first recorded in the XIX (Носенко 114 -115). — Subst. аде-
пеляти; syn. дзёкати.
An о/p. formation, cf. дзёкати.
дзижчати : дзиз!
дзиз! 1. interj. imitating the sound of дзиз ‘gadfly’,
ModUk. — Deriv. дзизнути, дзизчати, -ання^дзижча-
mu, -ання, дзизкучий. — Syn. дз[в]инчати; (з гуд'гн-
ням — про джмеля, тдщо:) гудгти, густи; (дзвгнкйм
звуком — про бджгл, комарье, мух:) брингти; (дёщо
свистячим звуком — про веретено:) хурчати, сюр-
чати; (про цвгркунгв:) цвгрчати, цвгркати, Деркач 57.
Ап о/p. formation, cf. дзёкати.
дзиз 2. dial. зиз.
дзилепуха dial, for зелепуха.
дзилкко Wd. for зал1зко, see зал!зо.
дзйм’як Wd. see зём’як.
дзйнГель Wd. see дягиль.
дзйнгра dial, see дзангра.
дзиндзйкати ‘to tinkle, rattle; to buzz, whizz’, ModUk. —
Deriv. (b/f.:) дзйндзик. — Syn. дзижчати.
Of о/p. provenance, based on дзидзйкати, q. v.
100
дзиндзобкий dial, for зизобкий, see зиз.
дзйндра Wd. ‘slag, dross, scum; cinders’, first recorded
in the XIX с. (Желеховський 1, 180). — Deriv. дзиндргв-
ка; FN. Дзйндра. — Syn- жужелица.
From ModHG. Zunder ‘tinder; inflammable substance’.
дзиньчати : дзень!
дзйрка[й]ло SoCp. see дзёркало.
Deriv. дзиркотгння, дзирчання. — Syn. дренькотгти.
дзиркотгги, дзирчати ‘to tinkle, rattle’, ModUk. —
Of о/p. provenance, cf. such verbs as дзиньчати, дзиж-
чати, дзеренчати, дзидзйкати, etc.
дзирчати see дзиркоп'ти.
дзискуха, джижкуха (Полкся, Лисенко 27) == жижку-
ха : жйжка, q. v.
дз1бля Wd. for зяб.
дзЬвёй, also дз!-вей, AmUk. ‘gee way!, first recorded
in 1931. — Subst. вйъук.
From E. gee-way! ‘ts’, BL/iaiu 24, 9.
дз!гарйт AmUk. see цигарка.
дзкару Wd. (Надсяння, Пшеп’юрська 72) see дзйгар 2.
дзкерай Wd. ‘catarrh, cold’, first recorded in the XIX
с. (Желеховський 1, 180). — Subst. нежить.
From Rm. cighir ‘intestines’, the ultimate source being
Tk.-Osm. geger ‘ts’; the latter appears in Bu. джигёр ‘ts’,
Георгиев 362, Cioranescu 179.
дз!г1тний Wd. ‘brave’, first recorded in the XIX с. (Же-
леховський 1, 180). — Subst. мотдрний.
A dial, deformation of джил'тний, see джип'т.
101
дзкбрити Wd. ‘to chat, chatter, babble, jabber’, first re-
corded in the XIX с. (Желеховський 1, 180). — Deriv.
дзигоруха (Черкащина, Лисенко ЛБюлетень 6, 11). — Syn.
б откати.
Of о/p. provenance, cf. дзиг!
дзЬдз! SoCp. (in the children’s language) ‘clock; watch’,
first recorded in the XX с. (Горбач 9, 98). — Syn. тик-
так (про годйнник).
An о/p. reduplication based on тик - так > *ti - Ti
> *Tbi - ты > *Tci - Tci with voicing of the final forms
A3i - дзЕ
дз!ванна ‘Verbascum : mullein’, first recorded in the
XIXc. (Makowiecki 393); Po. dziewanna, for other SI. see
under диванна. — Subst. диванна.
From Po. dziewanna ‘ts’, Slawski 1, 198.
дз!дз1нок dial., arch, ‘courtyard’, first recorded in the
XX с. (Черкащина, Лисенко ЛБюлетень 6, 11); Po. dzie-
dziniec. —Subst. дгтйнець.
From Po. dziedziniec ‘ts’ with Uk. suffix -ok.
дз!ндз1вер, also дзшз!вер ‘Malva Mauritiana : mallow’,
ModUk. — Subst. мальва.
From Rm. cintaura ‘Erythrea centaurium’, Cioranescu
183.
дз!ндз6ра, дз!ндзура dial, variations of джйнджор,
джинджора, джинджура, see s. vv.
дзшкувати see дзш[ь]кувати.
дз1нь! see дзень!
дз!н[ъ]кувати Wd. ‘to thank’, first recorded in the XX c.
(Стрий, Льв1в); Po. dzi<akowac. — Subst. дякувати.
From Po. dzi^kowad ‘ts’.
102
дз1ньо (in the children’s 1g.) ‘money’, ModUk. — Deriv.
дзгнькатдри Npl. (Горбач 8, 51). — Subst. дргбна мо-
нета (в дитячгй мдвг), Франко 10, 506.
Hardly demin. of деньги ‘money’; the word seems to
be an imitative formation based on дзшь!
дз!ржава Wd. ‘possession’, first recorded in the XX c.
(Надсяння, Пшеп’юрська 72); Po. dzierzawa. — Subst. no-
сёсгя, Пшеп’юрська, 1. с.; властсть.
From Po. dzierzawa ‘ts’, see держава : держати.
дз!сь Wd. ‘today’, MUk. дзГсь (XVII—XVIII c.); Po.
dzis. — Deriv. дзгся[й], дзгсъка (Терношль, Горбач 16,
158), дзгсъки (Посяння, Пшеп’юрська 72). — Subst. сьо-
гдднг.
From Po. dzis ‘ts’ (see днёсь[ка] under день).
дзм!й dial, for змШ.
дзоркати ‘to dang, clatter, rattle’, ModUk. — Deriv.
дздркнути, дздркання. — Syn. побрёнъкувати, Франко
2, 428.
An о/p. formation; see also дзур.
дзот ‘blockhouse, bunker’, ModUk. (since 1939, С. Му-
хин), BRu., Ru. дзот. — Syn. бункер, дерево - земляна
вогнева точка.
An acronym formed from the initial letters of: дерево -
земляна огнёва точка, Кириченко 1, 400, Шанский сл.
1:5, 104.
дзуга see цуга.
дзумбёла Нс. ‘bit, bridle’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Deriv. [за]дзумбелати. — Subst. гуцулъ-
съка назва вудйл, Бойюв 140.
From Rm. zimba ‘to guard the teeth’, Cioranescu 915;
the ultimate source of the Rm. word is SI. *zpbs, see зуб.
103
дзур Нс. ‘clang, clatter, rattling’, first recorded in the
XX с. (Ломацький 6). — Subst. брязкгт.
An о/p. formation, cf. дзоркати.
дзус[ь]! interj. for chasing animals, people: ‘away!, off
with you!, get out!’, ModUk., wanting in other SI. — Deriv.
дзус[ъ]ки!, dial. дзудзькН (Сумщина, Дорошенко ДБю-
летень 9, 107). — Syn. джусъ!, РССтоцький 5, 155.
“Unclear” to РССтоцький, 1. с.; in JBR’s opinion it
“might be considered the only remnant of *zgsb”<**$hansis,
predecessor of гусь”, q. v-
дзюб, дзьоб ‘beak, bill’, Wd. derog. also ‘mouth’ (Льв1в,
Стрий), MUk. (in deriv.:) дзюбали (1589), дзюбасомъ Isg.
(1644); BRu. дзюба, Po. dziob\\dziub, Ca. dzeba[\dz[i]6b, Cz.
dial. d’obak\\d’ubak. — Deriv. дзюбдк\\дзьобдк, дзюб-
[ч]ик\\дзъдб[ч]ик, дзюбак (Франко 5, 483), дзюбан
(=дзюб, Wd.: Добромиль, PM. 1, 152), дзюбйна (Вк.
Км1т 59-60), дзьдбало (=’острий верх кйчери’, Гнатюк
ЕЗб. 26, 335), дзъдбёнка, дзъдбня (=’гуцульська вовняна
торба’, Франко 4, 529), дзъоблйна (Ломацький 6), дзю-
батнй || дзъобатий, дзюбати || дзьоб ати, дзюбнути\\
дзьдбнути, dial, дзйбнути, дзюботти, -гння, дзьобо-
тгти, -гння, etc., here also (rare) compounds: дзюбдёре-
во, дзюборуб (=’жовна’ Bk., Км1т 59), жовтодзюб[ий],
довгодзъдбий, etc.; FN. Дзюбак, Дзъдбко. — Syn. клюв,
Горбач 16, 158.
PS. *zobz ‘ts’, see зоб; the usual assumption that the
initial z- was changed о/p. to dz- („форми з з- повстали шд
впливом звуко-насл!дування”, РССтоцький 3, 155) does not
the influence of the word цюкати, цюпати ‘to chop’ is not
to be secondary, against Slawski 1, 206, a. o.) ; in both cases
explain soft di- in дзьоб nor the form дзюб (which seems
unthinkable; a further investigation of the historical evi-
dence is needed.
104
дзюб!, дзьоб! interj. see the preceding entry.
дзюба ‘beloved one’, first recorded in the XX с. (Гор-
бач 8, 19). — Deriv. FN. Дзюба. — Subst. коханка.
Perhaps from Gy. джювли ‘woman’, Горбач, 1. c.; yet,
its connection with дзюб is not excluded.
дзюбер Wd. ‘that which remains after selection of
grain, light grain, siftings’, first recorded in the XX c.
(Буковина, Колюник, ЛБюлетень 8, 66). — Subst. послщ
в!д зёрна.
According to Колюник, 1. с., the word is connected with
дзюб : слово дзюбер як похщне вщ дзюб — це те, що да-
еться птйщ дзюбати.
дзюгура, дзюра dial, ‘woodpecker’, first recorded in the
XX с. (Черкащина, Лисенко ЛБюлетень 6, 11). — Subst.
дятел.
The word дзюра seems to be an abbr. of дзюгура, the
latter being an о/p. formation based on дзюГ! (: *дзю!-ура
> дзюгура), see дю!'!
дзюг!, дзюгати Wd. see дюг!, дюгати.
дзюгл! dial, see цугль
дзюлай AmUk. see джулай.
дзюмпара Lk. ‘hole’ (Сянж, Горлиц!) first recorded in
the XX с. (Коковський PM. 1, 250). — Subst. яма.
Of obscure origin.
дзюн AmUk. see джун.
дзюндзя, дюндя dial. ‘Malva mauritiana L: : mallow’,
first recorded in the XX c. (Makowiecki 223). — Subst.
слиж горддний.
The word is an abbr. deformation of дзшдз1вер, q. v.
105
дзюня Вк. ‘young pig’, first recorded in 1934 (KmIt 60).
— Subst. порося.
From ’бздзюня < *бздюня, cf. бздун : бзд1ти.
Дзюня (< Ольдзюня) : Ольга.
дзюр ‘source, spring’, ModUk., wanting in other SI. —
Deriv. дзюрйти, дзюркгт, дзюркотати, -mimu, дзюр-
кнути, дзюркдм, дзюркотлйвий, дзюркбтонька, дзюр-
чати, -ання, here also джиркотгти. — Subst. джерело.
Ап о/p. formation, cf. also чуркати, цюркотати.
дзюр! see the preceding entry.
дзюра 1. Lk., дзюра (Угшв, Лев 9), дюра (Стрий)
‘hole’, first recorded in the XIX c.; Po. dziura. — Deriv.
дзюр[оч]ка. — Subst. dipa.
From Po. dziura ‘ts’, see Aipa.
дзюра 2. dial, see дзюгура.
дзюрк!т, дзюркотати, -ti'th : дзюр.
дзяб 1. dial, see зяб.
дзяб 2. AmUk. see джаб.
дзябканйстий Lk. ‘dotted, spotted’, first recorded in
1877 (Верхратський 1, 15). — Subst. цяткдваний, пе-
стрин.
From *цяпканйстий : цятка ‘dot’, see s. v.
дзябра dial, for зябра.
дзяв! interj. imitating a barking or yelping sound, Mod-
Uk. — Deriv. дзявкати, -ало, -ання, дзявкотгти, -гння,
дзяволйти, -лгти, дзявулгти, дзявкун. — Syn. гав!
Ап о/p. formation; according to РССтоцький 3, 156,
it is connected with няв-кати, бляв-кати, м’яв-кати, see s. w.
106
дзяд Wd. ‘begger’, MUk. дзяда Gsg. (XVII—XVIII c.
[нтермедп 53), Po. dziad, for other SI. see under дй. —
Deriv. дзядйна (Горбач 16, 158), дзяддвня (Горбач 8, 41).
From Po. dziad ‘ts’; see д!д.
дзядзьо, also дзядзя (Горбач 9, 101; Жилко 209), дзя-
дзю (Пшеп’юрська 72) Wd. ‘grandfather; uncle’, MUk. see
under дзяд; Po. dziadzio. — Subst. дгд[о] ; дядъко.
From Po. dziadzio ‘ts’; see д!д.
дзям Bk. ‘thin, slim’, first recorded in 1934 (KmIt 59).
— Subst. худйй.
Apparently akin to дзяма, see the following entry.
дзяма, Wd. also дзама, дзёма ‘boiled beef- or fish-soup’,
first recorded in the XIX с. (Желеховський 1, 180). —
Deriv. Wd. дзёмка (ibid.), дзямайда (Горбач 8, 39), FN.
Дзяма (Falkowski - Pasznycki 111), Дзёма (Лпиня, JBR.).
— Subst. спецъяльно приготовлена юшка гз свгжог рй-
би, Жилко 270; юшка, росгл; м’ясо, варене на молоцг,
Кип 59; поливка з стегна свинг, Полянський PM. 1, 408.
From Rm. zedma ‘sauce’, the ultimate source being
Gk. dzema, *ts’, Miklosich 53, Шаровольський 2, 59, Ше-
лудько 2, 132, Vincenz 13, (extensively:) Vrabie 140.
дзьоб see дзюб.
дзьббро dial, see зьобро.
дзьбпа Lk. ‘girl; old piece of cloth’; first recorded in the
XX с. (Верхратський 2, 409; 4, 236). — Subst. дгвчина;
старый платок.
Origin obscure; perhaps it is a deformation of дзьоха,
q. v.
дзьбркач Lk. ‘landrail, corncrake’, first recorded in the
XIX с. (Верхратський 3:2, 10). — Subst. деркач.
An о/p. formation.
107
дзьоха dial. ‘ (stinking) woman’, first recorded in the
XX с. (Гршченко 1, 380). — Subst. (вонюча) жгнка.
From *бздзьоха < бздьоха, see бзд!ти.
ди see адй!
ди- ‘di’- in such words as ди-брахш, -верГёнцъя,
-вертйкюль, -глгф-, -колон, -кротйзм, -кротъя, мор-
фпзм, etc., ModUk.; known to all other SI. as well. — Subst.
deo-, e. g-> дибромгд — двобромгд, дигамгя — двошлюб-
нгсть, дикгргй — двосвгчник, дилдггя — двозначнгсть,
дистих — двостйшшя, etc.
From Gk di- ‘two, double, twice’, Partridge 825, Klein
1, 439 - 440; here also ди- for де-, e. g. дйжур — дежур,
ди!рёсъя — деГрёсъя.
диб! interj. expressing a clumsy walk, jump, ModUk. —
Deriv. дйбу-дйбу!, дйба!, дибка!, диб ом!; дйбати,
-ання, дйбитися, дибуляти, -яння, дйби ’ходулг’:
дйбки, дибйцг, дйбдшки, дибулг; дибунг, -усенъки, —усг;
here also з-, на-, по- дйбати, and iter, з-, на-, по- ди-
бати.
A primitive interj. of imitative nature, cf. РССтоць-
кий 3, 156; see also дбати.
дйбати, дйб[к]и, дибулц etc. : диб!
Див see the following entry.
див, дйво ‘wondrous thing, wonder, miracle’, MUk.
дивъ(1587), дивъ||диво(ХУП—XVIII c.), OES дивоу Dsg.
(XI с.), дивеса (XI с.), диво (XIV с.; XVI с. С л. плк. 1г.);
BRu. дзгва, Ви. див, дйво, OCS. divs, divo, Ви. див. дйва,
Ма. див, SC. divs, Cz. div, Slk. div, divo, Po. dziw[o], LoSo.
ziw, UpSo. dziw— Deriv. дивак, -ачка, -ацтво, -ацький,
-ачити, дйвний, -тсть, -‘но, дйввнъ, дивнйця, дивдч-
108
ний, -но; дивитися, вйдивитися, в-, за-, на-, по- ди-
вйтися, в[и]-, за-, на- дивлятися, подивляти, [з]ди-
вуватися, здивдваний, Вк. дивгти, здивування, диво-
вище, дивдвисъко, etc.; compounds: дйвдерев[о], дйвдир,
дивдур, дивнострашний, дивовйжа, -жний, -жнгстъ,
-жно, дивогляд, -ъя, -ний, -нгстъ, -но, а- о.; MUk. диван
(1627 Беринда), дивацтво (XVII с.), дивне (1489), див-
ный (XVII с.), чудное и дивное дкло (XVIII с.), дивися
(XVII с.), дивитися (XVIII с.), дивувати (XVIII с.), ди-
вовати[ся] (XVI—XVIII с.), дивовище (1627 Беринда), ди-
вовысно (XVII с.), дивногорца Gsg. (XVII с.), дивотвор-
ныя Npl. (XVII с.), дивотворцомъ Gpl. (XVIII с.) ; OES.
див-ке дива, дивися (XI с.), дивитися, дивлеше (XI с.),
дивенъ, дивьно, дивьным, дивьи-к, дивоблюдци Npl.; FN.
Дйвнич, Див[о]нюк; here also Див, OES. дивъ (XVI с.),
‘Dyv’ a mytholog. being in Сл. п. Ir., orig. most probably SI.
equivalent of Lat. deus for designation of God. — Syn. pfa
дивна, надзвичайна, чудо; потвдра; назва лиховгсног
icmomu в дохристиянсъкш мгтолдгп (Сл. п. 1г.);
праслов’янсъкий тёрмгн для Бога з-пёред часу, коли
це слово (з пёрвгсним значениям ’добродавецъ’) поча-
ло приймати новё значения: 'Бог’; MUk. дивъ, чу-
до (XVII с. Синонима 146), дивъ: дйвство, на див що
урббленое (1627 Беринда).
PS. *dws, *divo ‘ts’, IE. **deiuos for designation of
God : Skt. devah ‘god’, devi ‘goddess’, Av. daeva- ‘bad spirit’,
Lat. deus, divus ‘ts’, OIr. dia, Gsg., de, OCymr. duiu[tit], Bret.
doue ‘god’, ONor. tlvar Npl. ‘gods’, AS. Tig ‘Mars’, OHG.
Zio, OPr. deiw[a]s, Lith. dгёvas ‘god’, deive ‘goddes’, Latv.
dievs ‘god’; orig. root **dei- ‘to shine’, with u-extension for
the designation of ‘heaven, sky’ and ‘day’, see день; Pokorny
183 -186; according to older views the point of departure
here was the verb *diviti[s$], Berneker 1, 202 - 203; some
scholars derived *divs from Av. daeva- ‘bad spirit’, Miklo-
109
sich ТЕ : 1, 29, Шевельов 171; see also Преображенский 1,
184, Trautmann 54, Bruckner 114, Fraenkel 93-94, Senn in
Soter 1927, 1 -16, 97 -116; Slawski 1, 209, Vasmer2 1, 512,
Rozwadowski 56-64, Георгиев 381 -384, a. o.
дйва, also Д1'ва, ‘diva, an standing (usually operatic)
prima donna’ ModUk.; BRu., Ru. ts (since 1895), Po. diwa.
— Subst. „божествённа”, „небесноголдса” спгвачка —
епгтёт славнозвгсних артисток, переважно cniea-
чдк, що йогд вживаютъ критики та рецензёнти,
Бойюв 140.
From It diva ‘divine, adorable’, АкСл. 3, 776.
диван ‘divan, sofa; court; poems’, ModUk. BRu. ди-
ван, Ru. диван (since 1780), Po. dywan, etc. — Deriv. ди-
ванчик, диванний. — Subst. канапа, тапчан без спин-
ки, мёбля, оббита здебглъшого шкгрою абд матё-
ргею; найвйща рада при турёцъкому султанг; збгр-
ник вгршгв, переважно лгрйчних, мусулмансъкого по-
ёта; (на схддг:) реестр рахункгв у державних спра-
вах, Бойюв 140.
From Tk.-Osm. diwan, Pers, diwan ‘royal court; council
of state; collection of poems’, Шанский сл. 1:5, 112-113.
диванна, also д5венна (Желеховський 1, 183), дивана,
дивань, дйвино, дивина, девина, дз!ванна (Makowiecki 393,
393, а. о.) ‘Verbascum : mullein’, ModUk.; BRu. дз1ванна,
SC. divizma, Cz. divizna, Po. dziewanna ‘ts’ UpSo. dziwiz-
na. — Syn. коров’як.
The word is connected with *divs ‘wild’ (i e. ‘unculti-
vated plant’); it was later influenced f/e. by дйво, дйвний
and д^ва, see s. w., Slawski 1, 198.
дивёрс!я ‘diversion’, ModUk.; BRu. дивёрсъя, Ru- du-
вёрсия (since 1895), Po. dywersja. — Deriv. диверсант,
диверсгйний. — Subst. pyx вгйська, що мае на метг eid-
110
тягтй увагу абд сйли ворога в гнгиий бгк; узагалг:
вгдвертання у ваги, Бойюв 140.
From Lat. dlversio ‘ts’, Орел 1, 266, АкСл. 3, 777, Klein
1, 468.
дивертисмент ‘divertissement, recreation (of vaudeville,
theatre)’, ModUk.; BRu. дивертисмент, Ru. дивер-
тисмент (since 1803). — Subst. низка окрёмих ндме-
ргв музики, cnieie, танкгв тдщо, що гх викднують по
виставг чи пгд час перерви; музйчний твгр з кглъкдх
п’ес разом об’ёднаних, Бойюв 140.
From divertisement ‘ts’, Орел 1, 267, АкСл. 3, 77 - 778.
дйвий dial. & arch, ‘wild, savage, feral’, MUk. дивый
(XV—XVII c.), OES. (1) ‘wild’: дивии (XI с. Остр, ев.),
дивья (XI с.), коня дивьяя и боуяя (XII с.); (2) ‘wondrous’:
див-fee дива; Ru. дйвий, OCS. divijb, SC. divli, Sin. divji,
Cz., Slk. divy\\divoky, Po. dziwy\\dziwoki, LoSo. ziwy, UpSo.
dziwy, arch, dziwoki, Plb. daive. — Deriv. OES. див!е. —
Syn. дикий.
PS. *divbjb ‘referring to, conected with *divz; uncul-
tivated, untamed, wild’; see див; according to majority of
scholars (Miklosich 46, Berneker 1, 203, Bruckner 113, Ho-
lub-Kopecny 102, Младенов 127, Vasmer2 1, 513, Slawski 1,
204, a. o.) the word is connected with *dikzjb, see дикий;
Meillet fit. 263, 368, followed by Преображенский 1, 184,
Budmani 2, 424, connects it with *divs, *divo ‘wonder’; the
most convincing etymology is offered by Machek 88 deri-
ving *divbjb from *divs ‘god’ (like *bozbjb from *bogs)
with the orig. meaning ‘growing without human care (ani-
mals), without being planted by human hand (plants)’
which later developd into ‘uncultivated, untamed, wild’; cf.
also Kowalikowna JP. 51, 270-278; see дйк[ий].
дивиденд, Wd. дивиденда ‘dividend’, ModUk.; BRu. du-
eid&nd, Ru. дивиденд (since 1803), Po. dywidenda, etc. —
Ill
Deriv. дивгдёндний. — Subst. частйна прибутку, що
припадав на акцгг, вклада, паг за звгтний пергод ак-
цизного пгдприёмства, Орел 1, 267.
From Lat. dividendum ‘that, which should be divided’,
Орел, 1. с., АкСл. 3, 778, Klein 1, 468.
див!з1я ‘division (of section, troops)’, ModUk.; BRu.
дывгзгя, Ru. дивизия (since 1803), Po. dywizja. — Deriv.
дивгзгдн, dueisiunuu, дивгзгбнний, дивгзгондвий. — Subst.
частйна вгйсъка: 4 пггиг або 6 кшних полтв; Части-
на флъдти: 9 кораблгв г кглъка дргбнйх суден, Бой-
юв 140.
From Fr. division ‘ts’, the ultimate source being Lat.
divisio ‘division, dividing’, Орел 1, 267, АкСл. 3, 779, Klein
1, 469.
дйвний, дйво : див.
дивдрс, also Д1в6рс, AmUk. ‘divorce’, first recorded in
1946, Жлуктенко 125. — Subst. рдзвгд.
From E. divorce ‘ts’, Б1лаш 249.
дивосйл see дев’ять.
дигёст1я ‘digesting (food), digestion’, ModUk.; Po.
dygestia. — Subst. травления (гжг), Орел 1, 267.
From Lat. digestio ‘a dividing of food, digestion’, Klein
1, 447.
диГ1тал!с ‘digitalis’, ModUk.; BRu. дыгталк, Ru. ди-
гиталис (since 1895), Po. digitalis. — Subst. стягач, лг-
карсъка рослйна, Бойюв 140.
Term coined by G. botanist Leonhard Fuchs (1501 - 66)
from L. digitalis ‘pertaining to the fingers’, Klein 1, 448,
АкСл. 3, 780.
112
дигн1тар ‘dignitary’, MUk. дикгнитаровъ Gpl. (XV с.)
дигнЪтаровъ Gpl. (XVIII с.), дикгнитары Npl. (XVI с.),
дигнитарь (XVIII с.), дигнитаторы (sic! XVII с.); Ро.
dygnitarz. — Deriv. диГнгтарство, -ський, MUk. дикгни-
тарствъ Gpl. (XVI с.), д^нЪтарство (1627 Беринда). —
Subst. высокий уряддвецъ, Орел 1, 267.
From Lat. dignitas ‘authority, power’, Klein 1, 448.
дигрёс!я, also дегрёс1я ‘digression’, ModUk.; Po. dy-
gresja. — Subst. ухйлення eid теми; кут мгж вершкд-
вим колом згрки й пгвнгчною половиною пгвдённика,
Орел 1, 267.
From Lat. digressid ‘ts’, Орел 1, 267, Klein 1, 448.
дид? д!д? AmUk. ‘did’, first recorded in 1956. —
Subst. чи?
From E. did ‘ts’, Рудницький UO. 3:1, XV.
дидактика ‘didactics; instruction, pedagogy’, ModUk.;
BRu. дидактика, Ru. is (since 1803), Po. dydaktyka. —
Deriv. дидактизм, дидактик, дидактйчний. — Subst.
частйна педагдггки, наука про правила, засоби, мето-
да й закона навчання, Бойюв 140.
From Gk. didaktikos ‘instructional, instructive’, Орел 1,
268, АкСл. 3, 781, Klein 1, 445.
дидаскал, dial, доскал, даскал ‘teacher; direc-
tor’, MUk. дидаскалъ; Ru. дидаскал. — Subst. учитель;
arch, режисёр, Орел 1, 268.
From Gk. diddskalos ‘teacher’, Носенко 122, Vasmer2
1, 514.
дидёктиз AmUk. ‘detective’, first recorded in 1965; see
детектив. — Subst. таемний цивгльний полгцйст.
From E. detective ‘ts’, PoiK 69; see детектив.
113
дйжма see дёжма.
дизаийо ‘devaluation; inflation’, ModUk.; Ru. диза-
жио (since 1874). — Subst. падгння цтй грошей, цгнних
nanepie, тдщо, нйжче номтальног гх вартости; та-
кож : ргзнйця м1ж номгналъною г реальною вартгстю
грошей г цгнних nanepie, Орел 1, 266.
From It. disaggio ‘difficulty’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 782.
дйжур, дежур ‘being on duty’, ModUk., Po. dyzur; —
Deriv. дижурний^дежурний, дежурство, дежУрити,
Wd. дижурувати. — Subst. сторожения-
From Fr. etre de jour ‘to be on duty’, Горяев 88, Ky-
зеля 91.
диз- ‘dis-’ in such words as диз -артр'гя, -асоцгяцгя,
-дсмгя, -уръя, etc.; known to other SI. as well.
From Lat. dis-, see дис-.
дизель, AmUk. д!зель ‘Diesel’, ModUk.; BRu. дьгзель,
Ru. ts, Po. Diesel. — Deriv. дизель-мотор, дйзельний. —
Subst. рушгй внутргшнього горгння; працюе на наф-
mi, споживаючи гг поступдво, Бойюв 141.
Named, after G. inventor Rudolf Diesel (1858-1913),
Klein 1, 446; in Uk. from ModHG. Diesel.
дизертйр Wd. (РССтоцький 4, 206) see дезертир.
дизк AmUk. ‘disease’, first recorded in 1963. — Subst.
зараза, хвороба.
From E. disease ‘ts’, Б1лаш 250.
дик: дикий.
дйкий, arch, дик (Желеховський 1, 182) ‘wild, feral,
savage; uncivilized’, MUk. дикш (1596 Зизашй), дйкш,
днюй (1627 Беринда), дикий (XVI—XVIII с.), OES, дикъ,
114
дикая; BRu. дзгк1, Ru- дикий, Po. dziki, UpSo. diki, dziki,
wanting in SoSl. (here : дйвий, q. v.) — Deriv. дикар,
-ка, дйкгстъ, дико, дичка, дикдвин[к]а, дикдвинний,
дикун, -ка, -съкий -ство, [з]дичавгти, -шня, [з]ди-
чгти, -шня, etc.; compounds: дикоростучий, дико-
[о]браз, Wd. дикобуйний; here also: дик ’кабан’
(<*бгкз); MUk. дикавЪютъ (XVII с.), диковины Gsg.
(XVII с.), въ диковинку (XVII с.), дикость (XVI—XVII
с); OES. диковы[и], дикомыта Gsg.; FN. Дикий, Дичка,
Дичкд, Ди[ч]кдвич, Дикун; GN. Диканъка. — Syn.
лютий, жорстдкий; необрдблений, незасёлений; не-
цившзований ; самоправний, Тимченко 715.
PS. *diks[jb] ‘ts’, restricted to NoSl. only; it is related
to Lith. dykas ‘empty’, Latv. dike ‘ts’, Zubaty 2, 94 - 5, Ber-
neker 1, 199, 202, Trautmann 54, Machek 88, Vasmer2 1,
514, Fraenkel 95, Slawski 1, 204-205, (extensively:) Ko-
walikowna JP. 51, 270 - 278, Pokorny 187, a. o.; see дйвий.
дикт, Wd. дйкта ‘plywood’ ModUk.; BRu. дъгхта, Ru.
дихта, Po. dykta. — Subst. тоненька дошка, склеена is
тръох ще тонших дощинок, укладених простопадно
волокнами одна до одног, Орел 1, 268.
From ModHG. Dichte ‘ts’, АкСл. 3, 817.
дикта[н]т ‘dictation’, MUk. диктатами Isg. (XVII с.);
BRu. диктант, Ru. диктант, Po. dyktat. — Subst. do-
слгвний, запис проказуваного тексту; вймушена мгж-
нарддна угода; политика нав’язування угод вгд сйлъ-
но1 держави слабшгй, Орел 1, 268.
From ModHG. Diktat ‘ts’, the ultimate source being
Lat. dictdtio ‘ts’ Орел, 1. c., Klein 1, 445.
Deriv. диктатура, диктаторство, диктаторсъкий. —
диктатор ‘dictator’, MUk. диктатора Asg. (XVII с.);
BRu. диктатор, Ru. диктатор (1803), Po. dyktator. —
115
Subst. необмёжений Hi перед ким i невгдповгдальний
волода/р крагни; самовладна особа, Орел 1, 268.
From Lat. dictator ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 445.
дикувати[ся] Wd. ‘to hide’ (Льв1в, Стрий), first re-
corded in the XX с. (Рудницький 3, 124); Po. Ed, dykowac
[si^]. — Deriv. dial, задикуватися, задикдваний, дику-
нок. — Subst. сховатися, скрйтися.
From ModHG. sich decken ‘ts’.
дикун : дикий.
дикцюнар MUk., д!кшинер AmUk. ‘dictionary’, MUk.
дикционар (1619), дикционарь (1627), Из дикционара
(XVII с.), дикц-Ьонеръ (XVIII с.); Po. dykcjonarz. —
Subst. словник, лексикон, Тимченко 715.
MUk. дикцюнар from Р. dykcjonarz, Тимченко, 1. с.;
AmUk. д!кшинер from Е. dictionary, Бглаш 254.
дилетант ‘dilletante, amateur’, ModUk.; BRu. диле-
тант, Ru. дилетант (since 1839), Po. dyletant, etc. —
Deriv. дилетантизм, дилетантка, дилетантство,
-ський. — Subst. аматор, людйна, що цгкавитъся якд-
юсь справою (наукою, мистёцтвом, тдщо), алё
^рунтдвно и не знаё, Бойюв 141.
From It. dilettante ‘ts’, Орел 1, 269, АкСл. 3, 790- 791,
Klein 1, 449.
дил!жанс ‘diligence (public stage-coach)’, ModUk.;
BRu. дылгжанс, Ru. дилижанс (since 1803), Po. dylizans,
etc. — Deriv. дилгжансовий. — Subst. постшний now-
товий кгнний пдвгз, Орел 1, 269.
From Fr. diligence ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 791, Klein
1, 449.
дилювати : диль.
116
дилюв1й ‘diluvium’, ModUk.; BRu. дилювш, Ru. ди-
лювий (since 1864), Po. dyluwium, etc. — Deriv. дилю-
въялъний. — Subst. геологгчна доба, до якдг налёжатъ
дилювылънг пдклади, Бойюв 141.
From Lat. diluvium ‘deluge, flood’, Орел 1, 269, АкСл.
3, 791, Klein 1, 449.
дйля SoCp. see диль.
дилятащя ‘dilatation’, ModUk. — Subst. розисйрвн-
ня, пошйрення, рдзтяг, Бойюв 141.
From Lat. dilatatio ‘a widening, enlargement, extend-
ing’, Орел 1, 269, Klein 1, 449.
диляц!я ‘delay’, MUk. диляциями Ipl. (XVII с.), ди-
ляции Gsg. (1625), Po. dylacja. — Subst. вгдклад, вгдво-
лдка, вгдрдчення, Тимченко 716.
From Po. dylacja ‘ts’, the ultimate source being Lat.
dilatio, Тимченко, 1. c., Leeming SEER. 51, 204.
диль, SoCp. дйля ‘board-floor’, ModUk. — Deriv. du-
лйн[к]а, дилювати, dial, дйлка. — Subst. брус.
From ModHG. Diele ‘deal board (for floors)’.
дйлькати, дилькотати, дилькопти Wd. ‘to tremble;
beat’, ModUk. — Subst. дрижати, трястйся, Франко 1,
426; 5, 483.
A о/p. formation based on interj. *диль[-диль]! to ex-
press trembling.
дильма арго ‘river’, first recorded in the XX с. (Гор-
бач 0, 36). — Deriv. GN. Дилъман ‘Dniester’, ДвЛЬМОШ-
ник (place name SoW of Бучач). — Subst. pixa.
From Tk.-Tt. dylma ‘ts’, Горбач, 1. c.
дим ‘smoke’, MUk. дымом Isg. (1498), дымы Npl.
(XVI с.), дим (XVII с.), димом Isg. (XVII с.), дымъ
(XVIII с), из диму (1722), OES. дымъ (XI с.), дыму
117
Dsg. XI с.) дымомъ Isg. (XI с.); BRu., Ru. дым, OCS.
dyms, Bu., Ma. дим, SC. dim, Sin. dim, Cz. dym, Slk. dym,
Po. dym, LoSo, UpSo. dym, Plb. doim. — Deriv. димб-
[чо]к, дим[бв]йще, димар, димари[чо]к, димнйк, -нй-
ця, подймщина, dial, дймка, задймлювання, димарё-
вий, димарний, [по]дймнйй, -не, димоватий, димд-
вйй, димучий, димчастий, продймлений, [за-, на-, по-,
про-], димйти[ся], [за-, при-] димгти, за-, про-
димлювати[ся], за-, про- димляти[ся], димувати,
compounds: димо-вгдвгдний, -маскувалъний, -оборот,
-прдвгд, -пуск, -сдс, -хгд[ний], MUk. отъ дымника(1582),
димаровъ Gpl. (XVIII с.), димениця (=карбункул, XVIII
с.), димерку Asg. (1681), дымовый (XVII с.), димновата
(XVIII с.), димчатомъ Lsg. (XVIII с.); FN. Дим, Дима,
Димшський; GN. Дймер, Дймлвка, Димино. — Syn.
тгло-газова сумма, що складаетъся з дргбнйх твер-
дил частйнок (сажг, пдпелу), завйслих у повгтрг,
УРЕС. 1, 597.
PS. dyms ‘ts’, IE. **dhii-mo-s ‘ts’, root **dheu- ‘to
blow, waft, drift; dust, smoke’, cf. Lith. dumai, Latv. dumi,
OPr. dumis ‘smoke’, Skt. dhumd - ‘smoke’, Gk. thym6s ‘soul,
life, breath; passion’, Lat. fumus ‘smoke’, OHG. toum
‘vapour, steam’, etc.; Miklosich 55, Berneker 1, 250, Пре-
ображенский 1, 206, Trautmann 62, Bruckner 106, Fraen-
kel 110, Pokorny 261, Volm 62, a. o.; see also дути, дума,
дух.
-диматися in prefixed formations: дути.
ДимитрЫн, Димйтр1й see Дмитро.
дим!с1я, also демкля ‘dismission’, ModUk., Po. dymisja.
— Deriv. Wd. [з]димгс1онувати, -ання- — Subst. eld-
ставка, вгдстандвлення (eid посади), Бойюв 141.
From Lat. dimissio ‘sending out’ discharging’, Орел
1, 270, Klein 1, 450.
118
димшуёндо, ‘diminuendo’, ModUk.; Ru. диминуэндо,
Po. diminuendo. — Subst. поступдве послабления зву-
ку в спгвг, музицг, Орел 1, 270.
From It. diminuendo ‘ts’, Орел, 1. с., Льохш 197.
димшутйв ‘diminutive’, ModUk. — Subst. здргбнгла
форма слова, Орел 1, 270; здр1бшння.
From Lat. diminutivum ‘ts’, Klein 1, 450.
димюя, also дем1С1я ‘demission, abdication, resigna-
tion’, ModUk.; Po. dymisja. — Subst. eidxid з посади,
перехгд з вгйськдвого в цивгльний стан, Орел 1, 270.
From Lat. demissid ‘sending down (or away)’, Орел,
1. c., Klein 1, 422.
дим!ти : дим.
дймка 1. ; дим.
дймка 2. ‘skirt’, ModUk.; Ru. дымка, Ru- дймие, SC.
dnmije, Po. dyma. — Subst. давня, фарбдвана на 1рана-
тдво, спгднйця з домашнъого полотна, Горбач 16, 158.
From Tk.-Osm. dimi ‘wool’, Hanusz PF. 1, 463, Ber-
neker 1, 200, Преображенский 1, 205, Lokotsch 42, a o.
димтянка see диптянка.
дйна ‘dyna’, ModUk.; BRu. дъгна, Ru. дина, Po- dyna,
etc. — Deriv. динас, (in compounds:) динамётр, etc-;
see also the following entries. — Subst. сила.
Based on Gk. dynamis ‘povfer>.
динамжа ‘dynamics’, ModUk.; BRu. дъгнамгка, Ru.
динамика, Po- dynamika, etc. — Deriv.. динамгчний,
-нгсть, динамгзм. — Subst. уклад, [з]picm сйли.
See дина.
119
динами- ‘dynamite’, ModUk.; BRu. динамгт, Ru. ди-
намит, Po- dynamit, etc. — Deriv. динамгтний, -mo-
вий. — Subst. вибухдва речовйна сйльнбг розтрдщу-
валъног дгг, УРЕС. 1, 599.
From Gk. dynamis ‘power’ (derived by Sw. chemist
Alfred B. Nobel and given to the explosive invented by him
in 1867), Klein 1, 492.
динамо ‘dynamo’, ModUk.; BRu. динамо, Ru- динамо,
Po. dynamo, etc. — Deriv. динамо-машина, динамометр;
Динамо (sport club in USSR), here also neologism дина-
мгвка ‘cap’ (Багряний 1, 166). — Subst. електрйчний
генератор постгйного струму.
From ModHG. Dynamo [-elektrische Maschine] ‘ts’, the
term invented by G. engineer Werner von Siemens (1816 -
1892), Klein 1, 492.
динара, also денарШ ‘denarius: an ancient Roman
silver coin’, MUk.; BRu. динар, Ru. динарий, Po. denar. —-
Subst. старорймсъка сргбна г золота монета блйзько
Уг золотого вагою; середньовгчна монета в ргзних
державах; грошовг датки папг рймському eid катд-
лйкгв, Бойюв 135, 142.
From Lat. denarius, short for denarius nummus ‘the
coin containing ten (asses)’, Klein 1, 424.
дйнас : дйна.
динаспя ‘dynasty, ruling family (house)’, ModUk.;
BRu. династия, Ru. династия (since 1803), Po. dynas-
tia, etc. — Subst. ряд царге абд королгв з одндг родйни,
гцо мае одного родоначальника; царська абд королгв-
ська родина, царський дгм, Бойюв 142.
From ModHG. Dynastie ‘ts’, РССтоцький 4, 198, the
ultimate source being Gk. dynasteid ‘ts’ Орел 1, 271, АкСл.
3, 794, Klein 1, 492.
120
динго ‘dingo (Australian wild dog)’, ModUk.; BRu.
дъгнго, Ru- дйнго (since 1864), Po. dingo, etc. — Subst.
дикий австралгйський собака, Орел 1, 271.
From Е. dingo ‘ts’, Klein 1, 451.
дйндати ‘to dangle (of feet)’, MUk. дын’довалъ (XVI
c.); Ru. dial, ддндать ‘to beat with a stick’, Slk. dyndat’
‘to dangle’, Po. dyndac ‘ts’, LoSo. dundas ‘to ramble’. —
Deriv. диндилйндати, b/f. дйнда, диндёрево; FN. Дйн-
да. — Syn. колихати в зейскому полдженнг; MUk. ти-
нятися, волочйтися, вёштатися, Тимченко 848.
Of о/p. origin, cf. Po. dyn! dyn!, Bu. дън!, etc., Roz-
wadowski JP. 5, 137, Slawski 1, 186.
диневап : дйня.
динёрка AmUk. see дейнёрка.
Динйс dial, see Дюнкфй].
дйн[н]ер AmUk. see дшир.
динозаври ‘dinosaurs’, ModUk.; BRu. дынозаУр, Ru.
динозавр (since 1874), Po. dinozaury. — Subst. вймерл1
велетёнсът ящури тръянсъког та юрськбг добй, Орел
1, 272.
From Gk. deinos ‘terrible, frightful’ and sauros ‘lizard’,
Орел, 1. c., Klein 1, 451.
динстувати Wd. ‘to stew’, first recorded in the XX c.
(РССтоцький 4, 216). — Subst. варйти, тушкувати
(м’ясо).
From ModHG. dunsten ‘ts’, РССтоцький, 1. c.
дйня ‘Cucumis melo L.: [musk]-melon; MUk. дыня
(XVII с. ЛСЛ. 61), дыни, дини Npl. (XVII с.), о диняхъ
(XVII с.), дин-b Npl. (XVIII с.), динъ Gpl. (XVIII с.),
OES. дыня, дыни Npl.; BRu., Ru. дыня, Bu., Ma. дйня,
121
SC. dnnja, Sin. dinja, Cz. dyne, Slk. dyna, Po. dynia. —
Deriv. дйнька, динят[оч]ко, диняка, дйнище, дйнник,
дйнячий, дйньовий, диневатг, -нъоватг, MUk. динное
(XVII—XVIII с.); FN. Дйнник; GN. Дйнгв, Дйниська-
— Syn. pid рослйни з родйни ъарбуздвих.
PS. *dynja ‘ts’; according to Knutsson ZfslPh. 4, 383-
385, the word is a SI. deformation of *kzdynja < Lat.
*cyddnea (mala), Gk. kydonia mala ‘apples from Kyddnia
(Crete)’, cf. also Slawski 2, 186, Vasmer2 1, 559; less per-
suasive is its derivation from PS. duti ‘to fill with wind, to
distend, blow out’ advanced by Miklosich, cf. Berneker 1,
250, Преображенский 1, 206, Опенко PM. 2, 75, a. o.; unac-
ceptable is also Briickner’s etymology: from ModHG.
Tonne ‘barrel’, cf. his ED. 106.
диплбм ‘diploma’, MUk. диплома (1633), ведлуГъ ди-
пломы (XVII с.), диплюма (XVIII с.), диплюмъ (XVIII
с.); BRu. диплом, Ru- диплбм, Po. dyplom, etc. — Deriv.
диплдмний, -овий, дипломувати, дипломдваний. —
Subst. грамота, документ.
From Lat. diploma ‘ts’, the ultimate source being Gk.
diploma ‘folded paper, licence’, Тимченко 717, Klein 1, 453.
дипломат ‘diplomat’, ModUk.; BRu. дипломат, Ru.
дипломат, Po. dyplomat, etc. — Deriv. дипломатка, ди-
пломатия, дипломатйчний, -но. — Subst. уповнова-
жена урядом особа для закордднних справ; хитра,
прозорлива людйна; ддвге жшдче пальто, Бойюв 142.
From Fr. diplomate ‘ts’, Klein 1, 453.
дйпоть, Gsg. дйптю ‘stroke, beating’, ModUk. —
Subst. удар.
Of obscure origin.
122
дипсомашя ‘dipsomania’, ModUk.; Ru. дипсомания,
Po. dypsomania, etc. — Subst. невтрймлива жага до го-
ршки; налогдве пияцтво, Бойюв 142.
From Gk. dipso, ‘thirst’ and mania ‘insanity, madness,
passion’, Орел 1, 273, Klein 1, 453.
диптянка, also димтянка, дштянка (Гршченко 1, 385,
392), ‘prostitute’, ModUk.; wanting in other SI. — Subst.
повъя, Горбач 8, 16.
Origin obscure; according to Горбач, 1. c., the word
is connected with пгдтгпанка, nominaxa, the ultimate
source being G. argot tippen, dappein ‘coire’; more con-
vincing is its derivation from Tk.-Azerb. ddftar ‘register’,
диптянка||дштянка meaning ‘a registered call-girl’.
Дир PN. Dyr, Dir (one of the semi-legendary Rus
princes in the IX c.), MUk. Диръ (XVIII с. Ист. Русов 3),
OES. Диръ; BRu., Ru. and other SI. ts.
From ONor. name Dyri, РССтоцький 4, 82.
дир! interj imitating the sound of landrail, ModUk. —
Deriv. дйркати, -ання, дирчати, -ання- — Syn. дер!
A variable of дер!, 9- v-
дира dial, see д!ра.
-дирати[ся] : дерти[ся].
дйрба SoCp. ‘melon-soup’, first recorded in the XX c.
(Полянський PM. 1, 408). — Deriv. дйрбати (Emit 61). —
Subst. юшка з сгмени дйнг.
Origin obscure.
дирва Wd. for дрова.
дйргавка, дергавйця, etc., dial, for дёргавка, дерганй-
ця, etc., i дёргати.
дир[е]в!й : дёрево.
123
дйрдати Wd. ‘to trip, to make (walk with) short steps’,
first recorded in the XIX с. (Желеховський 1, 183). —
Deriv. дирддха; FN. Дйрда (b/f.). — Syn. дргботгти-
An о/p formation based on interj. дир!, дер!, РССтоць-
кий, Slavia 5, 31.
директор ‘director, manager, chief, head’, ModUk.;
BRu. дирёктар, Ru- директор (since 1780), Po. dy-
rektor, etc. — Deriv. дирёкторка, директриса, дирек-
mydp, дирёкцгя, директивный, дирёкторський, here
also дыректдргя, директоръяльний; (арго:) дйрко, ди-
рек (Горбач 8, 42). — Subst. кергвнйк якдгсь установи,
вйщог шкдли, техникуму, заводу, банку тдщо; член
директора, Бойюв 143.
From Lat. director ‘ts’, Орел 1, 273, Klein 1, 454.
дирёшка, дирешкуватий dial, for дёреш, дерешува-
тий.
дйрза, дирзйн[к]а, etc., dial, for дереза.
дириГёнт ‘conductor (of an orchestra, choir), kapell-
meister’, ModUk.; Po. dyrygent. — Deriv. дыри!ування,
duputyeamu. — Subst. кергвнйк хору, оркёстри, ба-
лёту, що надае мистёцькому твдровг свогд трак-
тування, об’ёднуючи вйконання единим спгльним
ритмом, Орел 1, 273.
From Lat. dlrigere ‘to direct’, Орел, 1. с.
дирижабль ‘dirigible’, ModUk.; BRu. дирижабль,
Ru. дирижабль- — Subst. повтроплав, що тримаеть-
ся в повгтрг силою лёгшого вгд повгтря газу (гёлгю,
вддню), алё рухаеться авгяцгйним мотором, Орел 1,
273.
From Fr. dirigeable ‘ts’, the ultimate source being Lat.
dirigere ‘to guide, direct’, Орел, 1. c., Klein 1, 454.
124
дирйкал SoCp. ‘feather-bed covering mattress’, first
recorded in the XX с. (Дзендзел1вський 158). — Subst. пе-
рина.
From Hg. derekalj ‘ts’, MNT-ESz, 1, 618.
дирикфол ‘derrick’, ModUk.; Ru. дерик-фал, дирик-
фал. — Subst. снастъ, якбю пгдшмають кгнёць гафе-
ля (ранГовтного дерева на суднг), Бойюв 143.
From Du. dirkval ‘ts’, Meulen 260.
дйр! AmUk. ‘dairy’ first recorded in 1965. — Subst.
молочарня.
From E. dairy ‘ts’, Po’iK 69.
дйрка dial, for Д1рка : д!ра.
диркач dial, for деркач : деркотати, деркопти.
дирлйга dial, for гирлйга.
дирначчя Bk. for дернина, see дерен, q. v.
дйрп AmUk. ‘dirty’, first recorded in 1963. — Subst.
несправедливо, нечёсно.
From E. dirty ‘ts’, Б1лаш 250; see also дорп гал1шен.
дис- ‘dis-’ in such words as дисгармония, -тшшфМ,-
цгя, -кримгнацгя, -позйцгя, -трибущя, etc., ModUk.;
known to all other SI. as well. — Subst. не-, роз-, ргзно-,
e. g. дисонанс — ргзноголдсся, диспропорция — не-
ствмгртстъ, о*
From Lat. dis- ‘apart, assunder; in two’, Partridge
825, Klein 1, 455; see also диз-, дез-.
дйсвей, also дйс вей AmUk. ‘this way’, first recorded
in 1939. — Subst. сюдй.
From E. this way ‘ts’, Eiaain 251.
дисертац!я ‘dissertation’, ModUk.; BRu. дысертацыя,
Ru- диссертация (since 1750), Po. dysertacja, etc. —
125
Deriv. дисертант. — Subst. наукдвий meip, написаний
i оборднюваний прилюдно для того, щоб здобути
учений ступгнъ, Бойюв 143.
From Lat. dissertdtio ‘investigation, exploration, re-
search’, Орел 1, 274, Klein 1, 163.
дисидёнт ‘dissident’, ModUk.; BRu. duciddum, Ru.
диссидент (since 1803), Po. dysydent, etc. — Deriv. du-
сидёнтський. — Subst. оебба гнших пдгляд1в у релг-
ггг абд полгтицг (назва протестантгв у давнш Пдль-
щг) ; вгдетупник, розкдльник, Орел 1, 274.
From Lat. dissidens ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 463.
дисим!ляц1я ‘dissimilation’, ModUk.; BRu. дысгмлля-
ЦЫЯ, Ru. диссимиляция (since 1895), Po. dysymilaeja, etc.
— Deriv. дисимглъдваний, дисимглювати[ся]- — Subst.
процёс перетвдрення заевдених органгзмом речовйн
на простгшг сполуки; змгна одного з двох тотджних
у елдвг звукгв на неподгбний звук, Орел 1, 274.
From Fr. dissimilation ‘ts’, the ultimate source being
Lat. dissimilatio ‘ts’, Орел, 1. c.
дисипбйнтет AmUk. ‘disappointed’, first recorded in
1963. — Subst. розчардваний.
From E. disappointed ‘ts’, Б1лаш 251.
диск ‘disc’, ModUk.; BRu. диск, Ru. диск (1803),
Po. dysk, etc. — Subst. круг для метання; прйлад, що
розкладае зображення на окрёмг елемёнти та скла-
дае зображення з окрёмих елемёнтгв у телевгзъйних
апаратах, Орел 1, 274, AmUk. борони егктй р1ллю,
1вах РМ. 3, 392, Бшаш 251.
From Gk. diskos ‘ts’, Орел, 1. e., Klein 1, 460; see also
дискос.
126
дискант ‘discant, soprano, treble’, ModUk.; BRu., Ru.
дискант (since 1799), Po. dyszkant, etc. — Subst. высо-
кий дитячий голос; спгвёць, що мае такйй голос,
Орел 1, 274.
From MLat. discantus ‘ts’, Орел, 1. с.
дисконт ‘discount’, ModUk.; BRu. дисконт, Ru- is
(since 1847), Po. dyskonto, etc. — Deriv. дискбнто, дис-
контёр, дисконтдваний, дискднтовий, дисконтува-
ти- — Subst. приймання тсрмгновых грошовых рахун-
кгв гз негайною оплатою та вйрахуванням вгдсдт-
Kie; eidcomoK при сплатг вёкселгв, Орел 1, 275.
From It. disconto < MLat. discomputus ‘ts’ (:Lat.
computare ‘to count’), Орел, 1. c., Klein 1, 457.
дискос, also Д1'скос (Кузеля 102) ‘(in liturgy:) golden
disc, plate’, MUk., OES. дискосъ; Ru. ts. — Subst. золотё
блюдо, на якё кладутъ агнця; кружок, золота та-
рглка, якдю накрываешься чаша, Кузеля 102.
From Gk. diskos ‘ts’, Vasmer2 1, 516.
дискрётний ‘discreet’, MUk. дискретне (XVIII c.);
Ru- дискрётний, Po. dyskretny, etc. — Deriv. дискрёт-
нгстъ, -но; here also дискрёцгя, MUk. дискрёшя (XVII
с.). — Subst. мовчазний, делгкатний, Бойюв 143; (дис-
крётно:) непомгтно, Франко 7, 451; MUk. оберёжно,
скромно, Тимченко 718.
From Po. dyskretny ‘ts’, the ultimate source being
Lat. discretus, Тимченко, 1 c.
дискурс ‘discourse’, ModUk.; Ru. (in deriv.:) дискур-
сивный, Po. dyskurs. — Deriv. дискурсивный. — Subst.
розмбва, розправа, Бойюв 144.
From Lat. discursus ‘conversation’, Klein 1, 458.
127
дискус!я ‘discussion, dispute, debate’, ModUk.; BRu-
диску съя, Ru- дискуссия, Po. dyskusja, etc. — Deriv. дис-
ку с'гйний, диспуту ваши, дискутдваний; AmUk. диску-
сувати, дискусдване. — Subst. об мы думок, обмгркд-
вування пёвноъо питания в розмбвг, в npeci, Орел 1,
276.
From Lat. discussio ‘a shaking’, Орел, 1. с., Klein
1, 458.
диспёрс1я ‘dispersion’ ModUk.; BRu. дисперсия, Ru.
дисперсия, Po. dyspersja, etc. — Subst. розсъяння, роз-
тгч, розпордшення.
From Lat. dispersio ‘scattering’, Klein 1, 461.
диспёчер ‘dispatcher’, ModUk.; BRu. диспётчар,
Ru. диспётчер, Po. dyspeczer, etc. — Deriv. диспёчер-
ський, диспечеризацгя. — Subst. службдвецъ, що
керуе рухом авт, автобусов, потяггв.
From Е. dispatcher ‘ts’, Орел 1, 277, Klein 1, 461.
диспонувати ‘to dispose; arrange; command’, ModUk.;
Ru. диспонйровать, Po. dysponowac, etc. — Deriv. duc-
понёнт, диспонбваний. — Subst. розпоряджатися, на-
казу вати; розтагидвувати; ъотувати, Бойюв 144.
From Lat. disponere ‘ts’, Орел 1, 277, Klein 1, 462.
диспрозШ ‘dysprosium (chem. element)’, ModUk. —
Syn. Dy — хемлчний елемёнт, УРЕС. 1, 602.
From Gk. dysprositos ‘hard to get at’; this element
was so called because it was hard to reach, УРЕС, 1. c.,
Klein 1, 493.
диспут ‘dispute’, MUk. диспутую (1627 Беринда); Ru.
диспут (since 1803), Po. dysputa, etc. — Deriv. диспу-
тант, диспутувати, диспутантсъкий. — Subst. при-
людт дебати на громадсъку, помтйчну абд наукд-
128
ву тему; прилюдна оборона дисертаци на вчёний
ступень, Бойюв 144.
From Lat. disputare ‘ts’, Орел 1, 277, Klein 1, 462.
дисташця ‘distance’, ModUk.; BRu. дистанция, Ru.
дистанция (since 1803), Po. dystans, etc. — Deriv. du-
станцгйний. — Subst. Бойюв 144.
From Lat. distantia ‘ts’, Орел 1, 277 - 278, Klein 1, 464.
дистиляц!я, also дестилящя ‘distillation’, ModUk.,
BRu. дистиляция, Ru. дистилляция, Po. destylacja,
etc. — Deriv. дистилятор, дистилювати[ся], дисти-
льдваний. — Subst. очищения тёчива eid органгчних
ддмйиок, Бойюв 137.
From LLat. distilldtio ‘ts’, Klein 1, 465.
дистйнкщя Wd. ‘good manners’, MUk. дистйнкщю Asg.
(XVII c.), Po. dystynkcja. — Deriv. Wd. ducmUHF дваний
(JBR.). — Subst. вйтонченлсть у манёрах, умгння по-
вддитися в товарйствг, Франко 4, 529.
From Po. dystynkcja ‘ts’, the ultimate source being Lat.
distinctio ‘separation, division, distinction’, Klein 1, 465.
дистрикт, AmUk. дйстрик (JBR.) ‘district, territory’,
ModUk.; Ru. ts, Po. dystrykt, etc. — Subst. адмгнгстра-
тйвна (судова абд вибдрча) округа в дёяких захгдно-
европёйських державах, Бойюв 145.
From MLat. districtus ‘ts’, Орел 1, 278, Жлуктенко
125, Klein 1, 466.
дисципл!на ‘discipline, bringing up’, MUk. дисциплина
(XVII c.); BRu. дисциплина, Ru. дисциплина (since
1895), Po. dyscyplina, etc. — Deriv. [з]дисциплгнувати,
дисциплгнарний, [з]дисциплгндваний, [з]дисциплинд-
вангсть. — Subst. вйшколенгсть, опандвангсть, воло-
129
дгння собою; обов’язкдвъ правила поведгнки; безу-
мдвне вйконання наказгв; окрёма галузъ науки, Орел
1, 278,
From Lat. disciplina ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 546.
дитйна, дитя, Npl. д!ти ‘child, baby, little one’ MUk.
дитя (1596 Зизажй, 1627 Беринда), дитина (XVII—XVIII
с.), OES. дЪти Apl. (XI с. Остр, ев.), д-Ьтми Ipl. (XI с.);
BRu. дзгця, Ru. дитя, OCS. deti Npl., Bu. deme, Ma. deme,
SC. dijete, Sin. dete, Cz. dite, Slk. diet’d, Po. dzieciq, LoSo.
zise, UpSo. dzeco, Plb. detq\\detd, Ca. dzecq. — Deriv. du-
тятенько, дитятонъко, дитят[оч]ко, дитйн[онь]-
ка, дитйночка, дитинча[тко], дитинят[ч]ко, ди-
тиня, дитйнецъ, дитйнник, -ний, -нгстъ, -но, дитйн-
ство, дгтвак, дгтвдра, дгтваччя, дгтище, дгтлахй,
дгткй, дгтонъки, дгточкй, дгцтво, дитячий, -чгстъ,
дитйнин, дитйнсъкий, дитйнячий, дгтчий, дгцъкий(=
дгтсъкий), здитинглий, [з]дитйнитися, [з]дитйнг-
ти, and compounds: дгто-вбйвецъ, -вбйвство, -вбйвця,
-вбгйниця, -любний, -продавецъ, -родгння, -рддний;
дит -будйнок, -городок, -кор, etc.; FN. Дитя, ON.
Дйткгвцг. — Syn. хлдпецъ абд дгвчина в вгдндгиеннг до
свбгх батъкгв, людйна молодого вгку, Тимченко 720.
PS. *ditg (in Uk. with suffix -ina: дитйна) || *detg ‘ts’,
IE. rott **dei-: **doi- as in до!ти, q. v.; Rozwadowski BB.
21, 154 and RS. 2, 111 -112, Фортунатов KZ. 35, 50 - 51,
Berneker 1, 205 - 206, Slawski 1, 192 -193, Fraenkel 87,
a. o.; see also д!ва.
дитирамб ‘dithyramb’, ModUk.; BRu. дыфграмб, Ru.
дифирамб (since 1803), Po. dytyramb, etc. — Deriv. du-
тирамбгчний. — Subst. (у стародавних грёкгв г рим-
лян:) ггмн на погаану Бакха; перебгльшене вихва-
ляння; хвальна пгсня абд вгрга, Орел 1, 279.
From Gk. dithyrambos ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 466.
130
дитя see дитйна.
дифамац!я ‘defamation’, ModUk.; BRu. дыфамацыя,
Ru- диффамация (since 1875), Po. dyfamacja, etc. —
Deriv. дифаматор. — Subst. знеславлення ; публгчне
розголбшування чуток, що ганьблять чиюсь честь,
Бойюв 145.
From Lat. diffamdtio ‘ts’, Орел 1, 279, Klein 1, 413.
дйферент AmUk. ‘different’, first recorded in 1930. —
Subst. гнакгиий.
From E. different ‘ts’, Б1лаш 253, Poik 69.
диференц!яц!я ‘differentiation’, ModUk.; BRu. дифе-
ренцыяцыя, Ru. дифференциация (since 1893), Po. dy-
ferencjacja, known to other SI. as well. — Deriv. диферен-
цгювати, диференцгйний, диференцгйбваний, дифе-
ренцйовання. — Subst. розчленування, рдзклад одно-
ргдного на ргзноргднг частйни; nepexid вгд одномаст-
ного до ргзномангтного, Орел 1, 280.
From Lat. differentia ‘ts’, Орел, 1. c. Klein 1, 447.
дифракц!я ‘diffraction’, ModUk.; Ru. диффракция
(since 1803), Po. dyfrakcja, etc. — Subst. залбмлення cei-
тловбго прбменя перепбною, тдбто оббпання cei-
тловйх хвиль навкдло перепбн, що трапляються на
ix гиляху, Орел, 1, 280.
From Lat. diffractus ‘ts’, Орел, 1. с.
дифтерит ‘diphtheria’, ModUk.; BRu. дыфтэрьгт, Ru.
дифтерит (since 1875), Po. dyfteryt, etc. — Deriv. диф-
тёргя, дифтерйтний, дифтерйтовий. — Subst. бб-
клад, небезпёчна гострозаразна хвороба горла, Бой-
к1в 145.
From Gk. diphtherd ‘prepared hide, leather, membrane’,
Орел 1, 280, Klein 1, 452.
131
дифуз!я ‘diffusion’, ModUk.; BRu. дглфузгя, Ru. диф-
фузия (since 1875), Po. dyfuzfa, etc. — Deriv. дифузор,
дифузний, дифузгйний, дифузувати. — Subst. процёс
виргвнювання концентрацш ъазгв, тенив ни твердйх
ти, зумдвлений рухом молекул, в наслгдок чдго мо-
лёкул! речовйни бгльшог концентрацй проникаютъ у
речовйну мёнгибг концентрацп, Орел 1, 280.
From Lat. diffusio ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 447.
дих, Gsg. дйху, Wd. дйха (Горбач 0, 42) ‘breath[ing],
respiration’, ModUk.; Ru. дых, in other SI. derivatives only.
— Deriv. вйдих, eid-, пере-, no-, при-, про- dux, пере-
дышка, дихавйця, -вйчний, дйхало, -льний, -лъце,
[ви-, вгд-, з-, за-] дихання, видихалъний, видйхува-
ний, дйхаючий, задйханий, надихаючий, при-, про- ди-
хдвий, дйхати, -ання, в-, ви-, вгд-, з[а]~, на-, пере-,
про-, у- дйхати[ся], -дихнути[ся], ви-, вгд-, з-, на-
дйхувати[ся], дихтгти[ся], etc.; MUk. дыхати (XVII
с.), дихати (XVIII с.), OES. дыхати (XI с.) — Syn. про-
цёс окисления органгчних речовйн в оръангзмг людй-
ни, бгльгиости тварйн г рослйн, УРЕС. 1, 606.
PS. *dyx3 ‘ts’ : dyxati ‘to breath’ related by apophony
to дух, q. v.; see also дбхнути, тхнути, Txip.
дихаз!й ‘dichasium’, ModUk. — Subst. розвйлень, вид
цвгтостану в рослйн, Бойюв 155.
From Gk. dix[о]- ‘in two, asunder’, and -asis suffix used
in scientific terminology to denote a state or condition, cf.
Klein 1, 113, 444.
дихо----a compound-forming element ‘dicho- in such
words as дихо- ъамгя, -mepMia, -тдмгя, etc. — дво-, e. g.
дихроматйчний — двобарвний.
From Gk. dixo- ‘in two, asunder’, Орел 1, 280-271,
Klein 1, 444.
132
дич 1. : дикий.
дич 2. also д!ча AmUk. ‘ditch’, first recorded in 1915.
— Deriv. дгчмвн. — Subst. pi6) окгп; dial, стршщя,
фдса, Степанковський 63.
From E. ditch ‘ts’, 1вах PM. 3, 392, Б1лаш 253, Poik 68.
дичка : дикий.
дйшвошер AmUk. ‘dishwasher’, first recorded in the
XX c. (JBR.). — Subst. той, що мйе посуд; прйлад
для миття посуду.
From Е. dishwasher ‘ts’.
дйшель, dial, also дйшло, дйшля, дйшиль, дышиль,
дйшинь, ды'шинь, ‘pole, shaft, thill, draft-bar (of carriage),
beam (of cart)’, MUk. дишля Gsg. (XVIII с.), на дишлк
(1759); BRu. дышалъ, дышла, Ru- дышло, Slk. disel,
dysel, Po. dyszel. — Deriv. дйшслъний; MUk. дишлювая
(1722), дишлева (1754). — Subst. дрюк, що до нъдго при-
прягають коней, Тимченко 722.
From Po. dyszel ‘ts’, the ultimate source being G.
Deichsel ‘ts’. Тимченко, 1. c., Bruckner 107, Даль 1, 1264,
УЗЛП. 50; according to РССтоцький 4, 174, it comes di-
rectly from MHG. dihsel ‘ts’ which, in turn, is related to
Lat. temo ‘ts’, Kluge 53.
дйшес AmUk. ‘dishes’, first recorded in 1963. — Subst.
миски, начиння.
From E. dishes ‘ts’, Биаш 254.
диштифранти Npl. Wd. ‘pranks, trifle, nonsense’, first
recorded in the XX с. (Теребовелыцина, Горбач 16, 158).
— Subst. жарти, пустощг.
A jocose argot compound : дишти — франти, the
latter part going back to Po. dial, fanty ‘nonsense’, cf. Slaw-
ski 1, 236; its first part is not quite clear, perhaps it goes
133
back to MHG. dest[e] ‘so much the’ (from des diu, ModHG.
desto ‘ts’, Kluge 54).
дия... see д!я...
диявол, dial, диявов, диявов, дшвол, д’яв!л, д’я’вул,
SoCp. дябел, дябол (УЗЛП. 48) ‘devil’, MUk. д!аволъ
(XVII—XVIII с.), диявол (XVII—XVIII с. 1нтермеди 6,
181), дявулъ, Gsg. дявола (XVII—XVIII с.) and Wd. дя-
блами Isg. XVI с.), дяболъ (XVII с.), дяблы Npl. (XVIII
с.), дябелъ (XVII с. УЗАП. 48), OES. дияволъ (XI с. Остр,
ев.), д!аволъ (XII с.), дьявола Asg.; BRu. д’ябол, Ru.
дьявол, OCS. diavolsWdevols, Bu. дявол, Ma. г’авол, SC.
djavo, Sin. didvol, Cz. d’abel, Slk. d’abel, d’abol, diabol, Po.
diabet, dial, djabol, djabol, dziabet, dziabot, LoSo. djabol,
UpSo. djabol\\djas, Plb. dobed. — Deriv. диявОЛвНЯ, дия-
волка, дияволъсъкий, дияволённий, здияволгти; FN.
Дябло, Дяблйха (Дзендзел1вський УЗЛП. 48); MUk. д!я-
волинъ (XVII с.), д!яволскым Dpi. (XVII с.), OES. д!а-
воличища, д!аволь, д!явольскымъ Isg. — Syn. see чорт.
From Gk. diavolos ‘devil’; some Uk. and WS1. forms
with -b- from Lat. diabolus ‘ts’, Miklosich 45, Berneker 1,
199, Преображенский 1, 206, Тимченко, 1. с., Акуленко 132,
Vasmer2 1, 560, а. о., (extensively:) Дзендзел1вський
УЗЛП. 48.
диякон ‘deacon’, MUk. д!аконъ (1627 Беринда), OES.
диякон (XI с. Остр, ев.), дьякбнъ, диаконъ (1073 1зб. Св.),
дияконъ (1315); Ru. диакон, OSC. dijakons, Bu. диякон,
SC. dijakon, Sin. dijakon, Slk. diakon, Po. diakon. —
Deriv. дияконовий, дияконат, дияконство, -ський, ди-
яконувати, MUk. до Д1акон’ства (XVII с.), OES. дия-
коникъ, диаконисы Gsg., д!аконица, дьяконьник (XI с.)
дияконьскый, въ дияконьствЪ (1400), see also дяк. —
Subst духовна особа нйжча вгд свящёника, Тимченко
134
723; помгчнйй свящёник, кандидат на свящёника по
друггм свяченш, Кузеля 103.
From Gk. didkonos ‘ts’, Miklosich 45, Berneker 1, 198 -
199, Тимченко, 1. c., a. o.; see also under дяк.
д! 1. Wd. see до.
Д1 2. ‘really, thus, even’, MUk. д-fe (XVIII c.), OES. дки,
д-Ьй (XV с.); Ru. де, wanting in other SI. — Syn. власне,
дтже, дгйсно; мовляв.
According to Желеховський 1, 183, a. о., it comes from
irnper. form дЪй : д!яти; other linguists derive it from
д,Ь[етъ] ‘he speaks’, Срезневский 1, 802, Соболевский 96,
Berneker 1, 192, Преображенский 1, 175, Тимченко 850,
Fraenkel IF. 4, 393, a. o.; less persuasive is its connection
with Tk. languages, Макарушка 7.
д! 3. Bk. abbr. for Д1вка, KmIt 68.
Aia... see Д1я..., дня...
Д1бр6ва — a later (secondary) form of дуброва, see
дуб.
д1ва ‘maid; (Holy) virgin’, д!вка ‘girl’, Wd. ‘daughter’
(Желеховський 1, 183), Npl. ‘noodles’ (ibid.), MUk. дква
(XVII с. ЛСЛ. 60). дЬвая (XVII с.); двЪ дквытк (1480),
дЪвка (1594), д-Ьвка : служебшка, цурка (XVIII с. Гептаглот
23); OES. дЬвыя Npl. (XI—XIII с.), дЬвая (XII с.), дквъ
Gpl. (XI с. Остр, ев.), отъ дЬвы (XI с.); дЬвка, дЬвы||дЬвкы
(Сл. плк. 1г.); BRu. дзёв[к]а, Ru. дёв[к]а, OCS. deva, Ви.,
Ма. дева, SC. djeva, Sin. djeva, Cz. dev[k]a, Slk. deva, diev-
ka, Po. dziew[k]a, LoSo. zowka, zewka, UpSo. dz’iwka, Plb.
deva. — Deriv. дгвонька, die очка, дгвуся, дгвасенька, дг-
вася, дгвака, дгваха, дгвдха, дгвуха, дгвуля, дгв[ч]йще,
дгвйця, дгвич, дгвйзна, diedma, дгвдцтво, дгвдщина, дг-
вування, д'гвця, дгвча, дгвчат[онъ]ко, дгвчаточко, die-
135
чат[к]а, дгвчатонъка, д1вчин[к]а, дгвчйсъко, дгвчук,
дгвойка, дъвдйник, дгвдчий, -бцъкий, дгвчачий, дгвчин,
dienuHUH, dieouumu, [по-, про-] дгвувати; here also
dieuu- or дгвйн-вёчгр; dial. die[4a]4yp ; MUk. д-квчина
(XVII с.), дЪвчинку Asg. (XVII с.), дЪвочка, дЪвчат[к]а
Npl. (XVIII с.), дЪвица (XVI—XVII с.), дЬвойко Vsg.
(XVII с.), девицтво (XVIII с.), дЪвичие (XVIII с.), дЬви-
чиного Gsg. (XVIII с.), дЪвочого Gsg. (XVII с.), дЪвчис-
кого Gsg. (XVIII с.), дЪвчина заплата (1674), OUk. дЪ-
вичьихъ Lpl. (1420), OES. дЪвица (XI с. Остр, ев.), девичь,
дЪвичии (XI с.), дЪвичьства Gsg., дЪвьство (XI с.), д-Ьвоу-
ющихъ Gpl. (XIV с.), дЪвьствоуеши (XI с.), дЪвьствьное
(XI с.), etc. GN. Д]вче. — Syn. молода, незамлжня жгн-
ка; (незамгжня) дочка, Wd. Npl. клюцки, Желеховський
1, 183, (арго:) бабуля, тргкд, юбка, спгднйця, панта-
лончики, кубгта, здйра, шмара, марусъка, Горбач 6,
17, 27, 33.
PS. *deva, devska ‘ts’, IE. root **dhe[i]- ‘to suck; to
suckle’, related to **dhoi- see до!ти; Berneker 1, 197, Bruck-
ner 111, Trautmann 51, Младенов 123, Vasmer2 1, 491,
Skok I, 415, (extensively:) Трубачев 1, 114-115; less con-
vincing is its derivation from adj. *devaja (:*doiti), cf. Vail-
lant RES. 18, 137 (followed by Slawski 1, 200): OES. and
MUk. forms дЪвая are to be treated as a later prosodic ex-
tension of дЬва, not vice versa; doubtful is its relationship
to Skt. devi ‘goddess’, cf. Jagic Archiv 20, 434.
д!вати : Д1'ти 1.
д!вб!д Bk. adv. ‘forenoon’, first recorded in the XX c.
(KmIt 61). — Subst. до обгду перед обгдом.
From a phrase: до об!ду > до -уб1д[у] > д1вб!д.
д!вер, dial. д!вир, SoCp. д!в1рь (Бурячок 127), Bk. д1-
верь (Км1т 61) ‘brother-in-law’, MUk. с диверомъ (1639),
136
дквера Gsg. (1692), OES. с дкверемъ (XIV с.), на дкве-
ри... Д-Ьверю Dsg.; BRu. дзёвер, Ru. дёверъ, Bu., Ма.
дёвер, SC. djever, Sin. dever, Cz. dever, Slk. dever, OPo.
dziewierz. — Deriv. дгверко, дгвердк, дгверенько, dieep-
чик, дгверка ’дружина дгвера’ (Бурячок 128), MUk. на
дкверича (1499), OES. съ д-Ьверичемъ (XIV с.). — Syn.
брат чоловгка, чоловгкгв брат; (Wd.:) шва.Гер, шва-
Тро, Бурячок 127.
PS. * deverb ‘ts’, IE. **dai^er-, cf. Lith. dieveris, Skt.
devar-, Arm. taigr, Gk. da&r, Lat. laevir\\levir, OE. tacor,
OHG. zeihhur ‘ts’, Miklosieh 45, Berneker 1, 198, Traut-
mann 43, Fraenkel 94, Pokorny 179, a. o.; re. Uk. д!вер
cf. (extensively:) Бурячок 127- 128.
д!гнати : гнати.
д!гтяр, дттярня, д!гтярський, etc.: дьбготь.
д!д, Wd. (Нс.) Пд, пт ‘grandfather; old man; ‘beg-
gar; (in folklore:) sheat of straw at Christmas’; MUk.
д-Ьду Dsg. (1545), д-Ьдъ (1627 Беринда), д!д — auus (XVII
с. Гептаглот 23), д-Ьд (1719 1нтермедн 93), дЬди Npl.
(XVIII с.); OUk. д-Ьдове Npl. (1411), OES. дЪда Asg.
(XI с.), оу д-Ьда Gsg. (1411), дЪди Npl. (1264-5), дЪдъ
(1397): BRu. дзед, Ru. дед, OCS. deds, Bu. дядо, Ма.
дёдо, SC. djed, Sin. ded, Cz. ded, Slk. dedo (dial. ded).
Po. dziad, LoSo. zed, UpSo. dzed. — Deriv. dido, didd[чо]k,
дгдунъ[о], д1дунечко, дгдусъ[о], didyсенько, дгдусечко,
didycuK, дгдйще, дгдуъа[н]), дгдух, дгдйзна, -ний, д'г-
дик, дгдйнець, дгдич, -чка, дгдгвщина, дгд[ъ]ко, дг-
до[нъко], didoed, didoenun, дгдйчний, д'гдгв, дгдгвсъкий,
дгдовйн, didycie, дгд[ъ]чий, дгдькгв, didyedmu; com-
pounds: did-баба, didoeid, -вод; MUk. дидизъни Gsg.
(1459), дЪдизны Gsg. (1550), д-Ьдину Asg. (1590), дЪдиць-
тво (1627 Беринда), д^дич (1596 Зизанш), дЪдич’ (1627
Беринда), д-Ьдичка (1600), дЪдичьные Ар1. (1615), дкдич-
137
ный (1633), дЪдичити (1538), дЪдко (1589), дЪдько
(XVIII с.), дЪдчиця (1627 Беринда), к дЪдковуй ненЪ
(XVIII с.), дкдча (XVIII с.), дкдыще (XVIII с.), OUk.
дкдични Ар1. (1347), дЪдицтво... дЪднину Asg. (1359),
дЪдьнины Gsg. (1409), дыдня (XV с.), OES. д-Ьдень (1096),
на д-ЬдинЪ, дкд-Ьну Asg. (1396), дЪтичь||д-Ьдичь (XIV с.),
дкдичьство (1349), по деденству, дЪдства (1480); FN. Ди)
Дгдай, -ан, -ач, Дгдик, Дгдич[ук], Дгд1в\\Дгдов, Дгд-
[к]1всъкий\\Д1д[к]двсъкий, Д id люк, Д1д6ра, Дгдорён-
ко, Дгдощак\\Д1дущак, Д1дул[к]а, Д1()уник, Дгдух, Дг-
дур[а], Дгдурик, Дгдюк, Дъдючук, etc.; GN. Дгдйлгв,
Д1дова, Дгдовка, Дгдошищ\\Дгдушиц1, etc. — Syn.
батъко батъкгв обо материн; предок; старый чоло-
вгк; жебрак, Франко 2, 428; (у фолкльдрг:) снгп, якйй
ставлять у хатг напередддш Ргздва, Франко 7, 451;
(ргдко:) дгди Npl. ’поминки за помер лих у Jlpoeidny
недглю, Грицак РМ. 2, 147.
PS. *deds ‘grandfather; old man’, IE. redupl.
**dhedh(e)- ‘(in infant’s language:) term for older mem-
bers of the family’, cf. Lith. dede, dedis ‘uncle’, Gk. tfcefos
‘uncle’, It. deda ‘aunt’, Illyr. deda ‘nurse’, ModHG. dial.
deite, teite, Suiss ddddi ‘father’; Miklosieh 45, Meillet fit.
235, Berneker 1, 191, Преображенский 1, 207, Trautmann
47, Fraenkel 85, Трубачев 1, 69, Pokorny 235, a o.; (ex-
tensively about Uk. forms:) Бурячок 45-50.
Д1Д? see дид?
д!д[ь]ко : дщ.
д!е- : д1яти.
д!ёта, AmUk. дает ‘diet’, ModUk.; BRu. дыэ’та, Ru.
диета, Po. dieta, etc. — Deriv. diemap, дгетётик[а],
diemHUK, -иця, д1е[те]тйчний, дгетотерапгя. —
Subst. зггдне з прйписами медицйни харчування, Орел
1, 281, добовё уряддвцям, депутатам, Бойюв 146.
138
From Lat. diaeta ‘way of life’, Орел, 1. c., Klein 1, 446.
д!ецёз1я ‘diocese’, MUk. въ д1ецезш (1679, 1687), от
едныя Диецезыи въ другую Диецезыю (XVIII с.); Ро.
diecezja. — Deriv. д!ецезальний; MUk. диецезиалный
(XVII с.), д!ецезияном Dpi. (XVII с.). — Subst. цер-
кдвна округа на чдлг з епископом, Орел 1, 281; епйс-
копська епархгя, Тимченко 724.
From Po. diecezja which, in turn, comes from Lat. dioe-
cesis, the ultimate source being Gk. dioikesis ‘administra-
tion, control’, Тимченко, 1. c., Klein 1, 451.
Aiwa ‘kneading-, dogh-trough’, MUk. дЪжи Apl.(1664),
д-Ьжу Asg. (XVII—XVIII с.), дижъ Gpl. (XVII c).; BRu.
дзяжа, Ru. дежа, SC. dial, dizva, Sin. deza, Cz. dize, Slk.
dieza, Po. dzieza, LoSo. zeza, UpSo. dzeza. — Deriv. b/f.
дгж, дгжун, дгж[еч]ка, дгжнйця, дгжчйн[к]а, дгжйс-
тий, дгжковйй, д1жкуватий, MUk. д-Ь’жка (1627 Берин-
да), д!жка — cadus (XVII с. Гептаглот 23), дЪжки Npl.
(XVIII с.), дЪжечку Asg. (XVII с.), въ дЬжечки (XVIII
с.). — Syn. начйння учиняти й мгсйти тгсто, Тим-
ченко 855.
PS. *deza < *dez-ja ‘ts’, IE. root **dheigh- ‘to knead,
form’, cf. Lith. diezti\\dyzti ‘to whip, flog’, Skt. dih- (:deg-
dhi, digdhe, digdha^) ‘to bedaub, to spread over; to smear’,
Av. -daezayeiti ‘he heaps up’, ToA. tsek, ToB. tsaik ‘to
form’, Arm. dez ‘pile’, Gk. telxos, toixos, ‘wall’, Lat. fingere
‘to give shape, to form’, Goth, deigan ‘to knead; to form
from day’, OHG. teic(g), OIc. deig, ModHG. Teig ‘dough’,
etc., Miklosich 45 (“dunkel”), Zubaty 1:2, 94, Bemeker 1,
198, Kluge 361, Fraenkel 98, Pokorny 244, a o.; less per-
suasive is its deriv. from Bav. dose ‘box’, Korbut PF. 4, 463,
Тимченко 855.
д!ждати[ся] : ждати.
139
д!жка : д!жа.
Д1'жма сее дёжма.
д!зна[ва]ти[ся] : знати.
Д1йво, Д1йка : до!ти.
д!ймати, д!йняти : йняти.
д1йовйй : Д1яти.
Д1'йсний ‘real, true, actual, effective; valid’, ModUk.,
wanting in other SI. — Deriv. дгйснгсть, -но. — Syn.
справжнгй; (пгдтвёрджений фактами:) фактичный,
Деркач 59.
From PS. *dejbstvbn3jb, cf. OES. дЪиствьныя (1073
1зб. Св.), д-Ьйствьно, дЪйствено, etc. based on *dejbstvo :
dejati, see д!яти; cf. also the following entry.
д!йствённий, д!йствйтельний arch, ‘real’, (Желехов-
ський 1, 185), Ru. действительный- — Deriv. дгйсгпвй-
тельныть. — Subst. дгйсний.
Deriv. from дгйство; see the preceding entry.
дшшинер AmUk. see дикцюнар.
д!л 1. Gsg. Д1'лу ‘division; part, share’; Gsg. д!ла
mountain[-ridge], MUk. д-Ьл (1463, 1545), дЬлу Gsg.
(1516), дЪл (1627 Беринда), дЪлъ (XVII с. Синонима 148),
OES. д-Ьлъ; BRu. падзёл, Ru. дел, OCS. dels, Bu. дял, Ма.
дел, SC. dio, Sin. del, Cz. dil, Slk. priedel, Po. dzial. LoSo.
zel, Fib. dele ‘he divides’. — Deriv. ей-, вгд-, на-, n[p]д~,
у- дгл, пгдвгддй, [пгд]рбздгл, [вы-, вгд-, на-, по-, пере-,
при-, п(р)о~, роз-]дглйти, [ви-, вгд-, на-, при-, пере-,
по-, про-, роз-]дглювати, -дгмти, дглення, дглгння, дг-
лянка, дгльба, дгльнйця, дшгмий, -мыть, -мо, подгль-
ний, -тсть, -но, дгльнйчний, дгльчий, etc.; compounds:
дво-, три-пдды, вододгл; MUk. д-Ьл[ь]ба (XVIII с.), дЪ-
140
ляче (XVI с.), Д'Ьлитися (XVII с.), д-Ьлывали (1494),
д-Ьльницу Acg. (1463), дЪлч!е (XVI—XVIII с.), OES. дЪ-
литъ бо ся не разделяя (XI с.), д-Ьлити, д-Ьльница, дЪль-
ство, д-Ьльный, GN. Нс. [“fa tie (Hrabec 123), Dil
Jamnenskij (1788 ibid.), Руский tie (ibid.), Дщт, He.
Рглок (Hrabec 1. c.). — Syn. поди, рдздгл; частйна,
пайка, Тимченко 856.
PS. *dels ‘ts’, IE. root **dai-: dai- ‘to divide, share’,
with formant -lo~, cf. Goth, dails ‘part, share’, OSax. del,
AS. doel, E. deal, ModHG. Teil ‘ts’; SI. *deliti has its cor-
respondents in G. teilen and Lith. dailyti ‘to divide’ Mik-
losich 45, Berneker 1, 195, Kluge 361, Kiparsky 64 - 65,
Trautmann 43, Fraenkel 80, Slawski 1, 189, Pokorny 176,
a. o.
д!л 2. Gsg. долу ‘valley’, MUk. на до ль (XVI с.), долъ
(1627 Беринда), здолу, вдолу (XVIII с.)5 OES. из дола
(1073 1зб. Св.), до дола (XII с.)5 на долЪ, на земли ниско
(XII с.) ; BRu., Ru., Bu., Ма. дол ‘ts’ OCS. dole adv. ‘below,
beneath’, SC. do ‘valley’, Sin. dol, Cz. dul, Slk. dol. Po. d6l,
LoSo., UpSo. dol, Plb. duol. — Deriv. долина, долйн[оч]-
ка, долгвка, вйдолинок, долгшнгй, долг, Wd. долге (<*do-
lovb), доддлу^доддлг, Bk. долгвнйць (KmIt 63), MUk. въ
долину (1507), долина (1627 Беринда), при долинЪ (XVIII
с.), чрез’ долыну (XVIII с.), долокъ (XVII с.), на долин-
ц-Ь (XVIII с.), долинки Npl. (XVIII с.), долковатость
(XVII с ), долишняя (XIV с.), зъ долней (XVI с.), дол-
ши Npl.’(XVIII с5), доловь (XV—XVII с.), дол-b (XV—
XVIII с.), OUk. на... долин-Ь (1349), съ долинами (1424),
OES. долина, по долинамъ, въ долищи, долу[периво],
дол-b, доловьЦдоловъ, удоль||удолъ дол-ЬсЪдание, до-
л-Ьшьнее (XI с.); GN. Долйн[к]а, Долйн[к]и, Долиня-
ни, Долгшнгй тнёць, Поди[ля], Розддлля, FN. До-
ленко, Долиняченко, Долйнчук, Подоляк. — Syn. яма,
141
ргв, (долина:) низина; нйжча частйна, cnid, Тимчен-
ко 774.
PS. *dolz ‘is’, IE. root **dhol-: **dhel- ‘hollow, cavity,
excavation’, cf. Gk. tholos ‘dome-shaped roof, rotunda’ (lit.
‘deepening, excavation’?), Goth. OSax., Du. dal ‘valley’, AS.
dael, E. dale, ModHG. Thai ‘valley’, etc., Miklosich 47-48,
Berneker 1, 208 - 209, Kluge 362, Slawski 1, 159 -160, Po-
korny 345 - 346, a. o.
д!л 3. AmUk. ‘deal’, first recorded in 1959. — Deriv.
дглер, дйювати, диувати. — Subst. справа.
From E. deal ‘ts’, Б1лаш 254.
дЬлати : д!ло.
Д1ЛО ‘work, act, matter, business’, arch, ‘canon’ MUk.
дкло (XV—XVIII с.), дила Apl. (1604), OES. дЪлъмь Isg.
дЬлъ Gpl. дЬла Npl.; — BRu. дзёла, Ru. дело, OCS. delo,
Bu. дело, Ma- дело, SC. djelo, Sin. delo, Cz. dilo ‘work’, delo
‘canon’, Slk. dielo\\delo, Po. dzielo ‘work’, dzialo ‘canon’,
LoSo. zelo, UpSo. dzelo, Plb. d’olii’. — Deriv. дгл[еч]ко,
дгляга, дглъцё, дгловйй, дглдвгсть, -во, дювйтий,
-тлеть, -то, диати, -ання, подглати, -ання; com-
pounds: дгло-вдд[ка], -вддний, -вддство, -вддський,
MUk. д-Ьлный (XVII с.), д-Ьловая (XVIII с.). — Syn. чин,
учйнок; робота, праця, зайняття; справа, pin; труд;
вйргб, рдбливо; умшсть, майстёрство; MUk. (from
Ро-:) вогнепальна збрдя великою калгбру, гармата,
мортира, тдщо, Тимченко 858 - 859.
PS. *delo ‘ts’ — a -to- deriv. from *deti, see д1ти 1.
Д1ЛОВ SoCp. ‘ba(u)lk, a large unit of fields’, first re-
corded in the XX с. (Гнатюк E36. 30, 338). — Subst. вузь-
ка дорога, стёжка; частйна поля.
From Hg. diilo ‘ts’, Гнатюк, 1. с.
142
д!м, Gsg. дому ‘house, home, dwelling, building’, MUk.
домъ (XV—XVIII c.), OUk. около дому (1386- 1418),
OES. дому (XI с. Остр, ев.), домъ (1073, 1зб. Св.), домь
(XI с.); BRu. Ru. дом, OCS. dome, Bu., Ma. дом, SC. dom,
Sin. dom, Cz. dum, Slk. dom, Po. dom, LoSo., UpSo. dom. —
— Deriv. д1мд[чо]к, домд[чо]к, ддми[чо]к, доми-
ще, домар, домаха, домгвка, домгвонька, домгвочка,
домгвнйк, -нйця, домгвство, домовин [к] а, домування,
домашнгй, домдвйй, -вйк, домовйтий, -тгстъ, -то,
домгвський, доддм[оньк]у, уддма, dial, дома, долив, до-
марйти[ся], домувати[ся], compounds: домобудгв-
нйцтво, -будування, долювласник, -ниця, -ницъкий,
домоводство, домоволодгння, домогосподарка, домодер-
жавець, домоправйтель[ка], домордбний, -рдбщина,
домордслий, долюрядний, -рядця, домосгд, -сгдка, -сгд-
ство, домострдгвський, долютканий, домоуправления,
MUk. домокъ, домище (XVI с.), домовина (XVII—XVIII
с.), домовка (XVII—XVIII с.), домовник (XVI—XVIII
с.), домовницею Isg. (XVII с.), домашний (XVII—XVIII
с.), домашникъ (1627 Беринда), домашнывый (XVII с.),
домовный (XVII—XVIII с.), домовъ||домовь (XVII с.),
домувъ (XVIII с.), домовый (XVI—XVIII с.), OES. до-
машьний (XI—XII с.), домовьный (XI с.), домовь (XII
с.), домачадьць, -дица (XIII с.), домочадьць, -дица (XIV
с.), домодьржьць, (XI с.), доможирьць (XV с.).
— Syn. будйнок на мёшкання, господа, Тимченко 781.
PS. *doms, IE. **domu- 4s’, cf. Skt. damu- na- ‘belong-
ing to a house’, Gk. domos ‘house’, Lat. domus ‘ts’, ToA. tarn,
ToB. tern- ‘to be born’, Miklosieh 48, Berneker 1, 210 - 211,
Преображенский 1, 191, Trautmann 44, Fraenkel 482-483,
Slawski 1, 155, Георгиев 410 - 411, Pokorny 199, a. o.
Д1н see Дон.
дшджал dial, ‘dagger’, first recorded in 1961 (Полкся,
Лисенко 27). — Subst. кинджал.
143
A dial, form of кинджал, based on identification of
the initial k’- > t’- and subsequent voicing of the latter.
дшир, also дшер, дин [н] ep AmUk. ‘dinner’, first re-
corded in 1924. — Subst. обгд.
From E. dinner ‘ts’, 1вах PM. 1, 212, Б1лаш 254.
дшу[ти] : Д1ти 1.
Дюмйд, Демид PN. ‘Diomedes; Demyd’, MUk. Дюмйд
(1627 Беринда); Ru. Диомид, Демид. — Deriv. Демидо-
вич, Демйдгвна; FN. Демйд[ён]ко, Демид[к]ович,
Демидчук, Дима, Демидюк; GN. Демйдгв[ка], Деми-
дово. — Subst. MUk. Дйвнесвктник, або Славно съвЪща-
nie[H], 1627 Беринда.
From Gk. Diomedes ‘advised by Zeus’ — name of one
of Gk. chiefs in the Trojan war, Klein 1, 431.
Aioiifc[ifi], Wd. Дгошзй! (Стрий), Дюнйсий (Gauk
18), Денис, dial. Динйс PN. ‘Dionysius’; AmUk. ‘Dennis’,
MUk. Дюнкла Gsg. (1484 Пом’яник), Дюшай (1627 Бе-
ринда), Динк (1619 1нтермедП 42-49), OES. Дионисии;
Ru. Дионисий, Po- Dionizy. — Deriv. Дйтгсгя, Денисо-
вич, Денйс[ён]ко, Денищук, Денйщенко; GN. Денй-
сгв[ка], Денйси, Денисовичи — Subst. MUk. Бахусъ,
Бо[г] поганскЦй], або Бо[г] обжйрства, пян[ства], 1627
Беринда.
From Gk. Dionysios ‘pertaining to Dionysos’ — son of
Zeus and Semetie, god of wine and drama (orig. god of
vegetation), identified with Lat. Bacchus, Klein 1, 452,
Петровский 92, its frequency in MUk. (1484) : 7, Тарна-
вецька 126.
д1опсйд ‘diopside’, ModUk. — Subst. камшъ i3 1атун-
ку nipoKceuie (MgCaSi^Oe), Орел 1, 282.
144
From Gk. di- ‘two’ and opsis ‘sight, appearance’, Klein
1, 452.
д!оптаз ‘dioptase’, ModUk. — Subst. напгвкогатдв-
ний камень (H^C^SiO^), Орел 1, 282.
From Gk. di[a]~ ‘through’ and optadzein ‘to see’, Klein
1, 452; see also the following entry.
д!дптрика ‘dioptrics’, ModUk.; Ru. диоптрика. —
Deriv. dionmpuHHUu, -но; here also: дгоптр[гя]; MUk.
Диоптра. — Subst. частйна оптики, наука про пере-
лбмлення свётловйх прдменгв, що прохддять через
nposopi тгла, Бойюв 146.
From Gk. dioptrikos ‘pertaining to the refraction of
light’, compounded of di[a]- ‘through’ and optos ‘seen vi-
sible’, Орел 1, 282.
дюрама ‘diorama’, ModUk.; BRu. дыярама, Ru. дио-
рама (since 1847), Po. diorama, etc. — Subst. картина,
намальдвана з обох боте nposopo'i тканйни, що дае
ргзний ефёкт в залёжностЛ вгд способу освгтлення,
Бойюв 146.
From Gk. di[a]~ ‘through’ and horama ‘that which is
seen, view, sight’, АкСл. 3, 795, Klein 1, 452.
д!орйт ‘diorite’, ModUk.; BRu. дыярыт, Ru. диорит,
Po. dioryt, etc. — Subst. магматйчна мала, затвердг-
ла nid земною корою; камгнь зелёного кдльору, Орел
1, 282.
From Fr. diorite ‘ts’, the ultimate source being Gk.
dioridzein ‘to separate, to divide by limits’, Орел, 1. c., Klein
1, 452.
дюртоза ‘diorthosis’, ModUk.; — Subst. направления
скалгчених частйн тгла, Орел 1, 282.
From Gk. di[a]~ ‘through’ and orth6s ‘straight’.
145
Дюскури ‘Dioscuri’, ModUk. — Subst. сини Зевса
й Леди, юнакй-лицарг, нерозлучнг братй-близнюкй
Кастор г Поллукс, патрдни мореплавства, Бойюв 146,
Орел 1, 282.
From Gk. Dioskouroi 'sons of Zeus (Gsg. Dios)’, Klein
1, 452.
дюсмбза ‘diosmosis’, ModUk. — Subst. просдчуваннн
тёчив кргзь nopyedmi перепдни, Орел 1, 282.
From Gk. di[a]- ‘through’ and osmos ‘thrusting, im-
pulse’.
дшер AmUk. ‘dipper’, first recorded in 1933. — Subst.
черпак.
From E. dipper ‘ts’, 1вах PM. 3, 392, Б1лаш 255.
д!птянка see диптянка.
д!ра, dial, also дира, Wd. дзюра, дяра (from Po.) ‘hole,
tear’, MUk. дкри Gsg. (1564), дкра (1627 Беринда), дира
(XVI—XVIII с.), диря (XVII с.), OES. дира (1076 1зб.
Св.), дырею Isg. (XV с.); BRu. дзйрка, Ru. дыра, OCS.
dira, Bu. дйря, Ma. dial, dira, SC. dira, Sin. dera, Cz. dira,
Slk. diera, dial. d’ura\\dzura, P. dziura, LoSo. zera, UpSo.
dzera. — Deriv. дгр[оч]ка, дгравка, дгркавйця (Кузеля-
Рудницький 175), дгравий ||dipaeuu, dipKyedmuu, дгрча-
вий, -вгсть, дгрча[с]тий, -тгсть, подгрчав лений, по-,
про-дгрявлений, dipKyedmu, dipdeumu, [nojdipudeimu,
[по-, про-]дгрявити[ся], [по]дгрчавити, дгрявгти,
з-продгрявлювати[ся], compounds (rare:) dip[K]onpo-
бивнйй; MUk. д-Ьрки Apl. (XVII с.), през дирки (XVII
с.), дв-b д-Ьриц-Ь (XVIII с.), д-Ьравый (XVI—XVIII с. ]|ди-
равая (XVIII с.), диряво (XVI с.), д-Ьравити (XVII с.)||
диравилъ (XVII с.) дЪркуючи (1599), дЪролазцЪ Npl.
(XVII с.). — Syn. дтвгр у чдму, вгдтулина, Тимченко
717.
146
PS. *dira ‘ts’, a b/f. of *dirati, see дерти, Meillet fit.
251 - 252; Uk. fiipa goes back to PS. *dera ‘ts’ a b/f. of
*derati, which is a secondary iter, form of * derail, based on
деру, дерёш, see дерти; Miklosich 41, Berneker 1, 201,
Slawski 1, 208 - 209, a. o.; see дерти, драти.
д!сёмбир AmUk. see децёмбер.
дкну SoCp. ‘pig, hog’, first recorded in XX с. (Гнатюк
E36. 30, 338). — Subst. свиня.
From Hg. diszno ‘ts’, Гнатюк, l.c., MNT-ESz. 1, 646.
дктати, достати : стати.
дкчардж оф моргедж AmUk. ‘discharge of mortgage’,
first recorded in 1932. — Subst. в1дсписання грамоти за-
ставу.
From E. discharge of mortgage ‘ts’, Б1лаш 255.
д!т, also д!д AmUk. ‘deed’, first recorded in 1909,
Жлуктенко 125. — Subst. документ.
From E. deed ‘ts’, Б1лаш 255.
Д1ТИ 1. д!ну, -неш ‘to put; to lay aside, hide’, MUk.
д-Ьти (XV с.), дктися (XVII c.), OES. дкша, д-Ьжетъ
(XIV—XV); BRu. дзець, Ru. детъ, OCS. deti, Bu. ден,
Ma. дёне, SC. djeti, Sin. deti, Cz. diti, Slk. diat’, Po. dziad,
LoSo. zas, UpSo, dz’ec, Plb. sadat. — Deriv. д'ътися, дг-
нити[ся], diedmuf ся ], за-, на-, [ п]о- дъти-
[ся], за-, на-, [о]- д1вати[ся]. — Syn. покласти,
поставити кудй.
PS. *deti ‘ts’, IE. root **dhe- ‘to put’, cf. Lith. deti ‘to
put’, Skt. [dAi]dhdmi ‘I put, lay; do’, Gk. tithemi ‘ts’, Lat.
feci (ifacere) ‘to do’, OHG. tuon, ModHG. tun, E. to do,
etc.; Miklosich 43, Berneker 1, 191 -193, Преображенский
1, 209, Kluge 363, Trautmann 47, Fraenkel 91, Slawski 1,
188, Pokorny 235-239, a. o.; see also д!ло, д!яти.
147
From Gk. diouresis ‘urination’, Klein 1, 467.
д!юрёза ‘diuresis’, ModUk. — Deriv. дморётика. —
Д1Я-, SovUk. Aia--a compound - f orming element dia-
Subst. сечовйдглення, Бойюв 146.
д1я b/f. : Д1яти, q. v.
дки 2. дгг[оч]кй, etc. see дитйна.
Д1ч[а] AmUk. see дич.
in such words as дгя- генёза, -магнетизм, -паздн, -пе-
дёза, -позитив, -спора, -термгя, -тропгзм, -фон,
-хронгя, etc.; known to all other SI.
From Gk. dia- ‘through’.
д!ябаз[а], SovUk. д!абаз ‘diabase’, ModUk.; BRu.
дыябаз, Ru. диабаз (since 1839), Po. diabaz, etc. — Subst.
кристамчнозерняста ерупцгйна порода, здебгльшого
зеленкуватого кблъору, Бойюв 146.
From Gk. diabasis ‘a crossing over, passage through’,
Орел 1, 282, АкСл. 3, 768, Klein 1, 440.
д!ябёт, SovUk. д!абёт ‘diabetes”, ModUk.; BRu. дыя-
бёт, Ru. диабёт (since 1803), Po. in deriv. diabetyk —
Deriv. дгябётик, дгябётник, дгябетйчний. — Subst. цу-
кр[ген]йця — тяжка хвороба нирдк, nid час якбг ви-
miKae багато сёчг з цукром, Бойюв 146.
From Gk. diabetes ‘that which causes a going through’,
Орел 1, 282, АкСл. 3, 768, Klein 1, 440.
д!ябольо ‘diabolo, a children’s game’, ModUk.; Po.
diabolo. — Subst. дитяча гра в пгдкидання клубочка з
допомдгою шнурка, прив’язаного до двох паличок,
Орел 1, 282.
From It. diabolo ‘ts’.
д!явол dial, see диявол.
148
д1ягноза, SovUk. Д1агн6за ‘diagnosis’, ModUk.; BRu.
дыягндз, Ru. диагноз (since 1803), Po. diagnoza, etc. —
Deriv. д1ягндст, дгягндстика, дгягностувати, дгягно-
стйчний. — Subst. визначення хвордби на nidcmdei 'it
ознак i дослгдження хворого; загальна характери-
стика, визначення якогсь поди чи явища на nidcmdei
пёвник ознак, Бойюв 146.
From Gk. diagnosis ‘ts’, АкСл. 3, 769, Орел 1, 282 -
283, Klein 1, 441.
д!ягоналя, SovUk. д!агональ ‘diagonal’, ModUk.; BRu.
дияганаль, Ru. диагональ (since 1803), Po. diagonal,
etc. — Deriv. дгягональний, дгягонально. — Subst. nepe-
кутня; проста лгнгя, що з’ёднуе несумгжнг вершки
багатокутника, Орел 1, 283.
From Lat. diagonalis ‘ts’, the ultimate source being Gk.
diagtinios ‘from angle to angle’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 769,
Klein 1, 441.
д!яграма, SovUk. д!аграма ‘diagram, sketch’, ModUk.;
BRu. дыяграма, Ru. диаграмма (since 1803), Po. diagram,
etc. — Subst. рисунок, що показуе статистйчт дат
або взагалг якгсь величинй, Орел 1, 283.
From Gk. didgramma ‘something marked out by lines,
a geometrical figure’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 769 - 770, Klein
1, 441.
д1ядёма, SovUk. д!адёма ‘diadem’, ModUk.; BRu.
дыядэма, Ru. диадёма (since 1704), Po. diadem. — Subst.
бглий завгй, що йога носили колись на голов'г царг,
тёпер — жгндче завиття, коштдвна коронка, Бой-
юв 146.
From Gk. diddema ‘band, fillet, royal headband’, Орел
1, 283, АкСл. 3, 770, Klein 1, 440.
149
д1ядохи Npl. ‘Diadochi’, ModUk. — Subst. воена-
чальники Александра Македднського, що по йогд
смёртг подййли гмпёргю, Бойюв 146.
From Gk. diadochos ‘successor’, Орел 1, 283, Klein
1, 440.
д1якритйчний, SovUk. д!акритйчний ‘diacritical’, Mod-
Uk.; BRu. дыякрытъгчнъг, Ru. диакритический (since
1864), Po. diakrytyczny, etc. — Subst. пгдставдвий для
визначення чогдсь правильного (вимдви, звука, абд-
що) ; значки при лгтерах, що вказують на гнакшу
вимдву позначеного цг&ю лгтерою звука. Орел 1, 283.
From Gk. diakritikos ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 440
д!ялёкт, ‘dialect’, MUk. д!алёкт (since 1648); BRu. дыя-
лёкт, Ru. диалект (since 1780), Po. dialekt, etc. — Deriv.
дъялектйзм, дгялёктик, дйиёктика, д1ялектйчний;
compounds: дъялекто- графъя, -лог, -лдггя, -логгчний.
— Subst. мкцёва говгрка, Орел 1, 283.
From Gk. dialektos ‘talk, discourse, conversation,
speech, language; the language of a country, dialect’,
Орел, 1. с., АкСл. 3, 770-771, Klein 1, 771.
д!ял1'за, SovUk. дшл!з ‘dialysis’, ModUk.; BRu. дыялгз,
Ru. диализ, Po- dializa. — Deriv. дгямзатор. — Subst.
в1ддглення розчйнених кольогдгв вгд кристалъоиНв че-
рез дифузгю, Бойюв 147.
From Gk. dialysis ‘separation’, Орел 1, 284, АкСл. 3,
772, Klein 1, 442.
дшлог, SovUk. дшлог ‘dialogue’, ModUk., BRu. дыя-
лог, Ru. диалог, Po- dialog, etc. — Deriv. дъялоггчний. —
Subst. розмдва мгж двома, абд бгльше особами; лгте-
ратурний meip у фбрмг розмдви, Бойюв 147.
From Gk. didlogos ‘ts’, Орел 1, 284, АкСл. 3, 771, Klein
1, 441.
150
Д1ямагнетйзм, SovUk. д!амагнетйзм ‘diamagnetism’,
ModUk.; BRu. дыямагнетьгзм, Ru. диамагнетизм (since
1874), Po. diamagnetyzm. — Deriv. д1ямагнетйчний. —
Subst. властйвкть дёяких ты вгдхилятися вгд маг-
нёту, Бойюв 147.
From Gk. dia- ‘through’ and magnetes ‘magnet’, АкСл.
3, 773.
Д1ямант, SovUk. д!амант ‘diamond’, MUk. диамёнтъ
(XVIIc.)||д!ямёнтъ (1627 Беринда); BRu. дыямэнт, Ru.
arch, диамант, Bu. диамант, Cz. diamant\\demant, Po.
diament, etc. — Deriv. дгямантик, дгямантовий, MUk.
д!амёнтикъ (XVII с.), д!амёнтовый (XVII с.). — Syn.
адамант, алмаз.
From LLat. diamas, -antes being a corruption of
adamas, see адамант, Machek 83, Shipley 116; MUk.
forms д!амёнтъ etc. were borrowed from Po., Тимченко
723; see also алмаз.
д!яметр, SovUk. д!аметр ‘diameter’, ModUk.; BRu.
дыяметр, Ru. диаметр (since 1780), Po. diameter, etc.
— Deriv. дгяметральний. — Subst. поперечник, npo-
tin; проста лгнгя, що проходить через центр кола
i дглить йогд на dei ргвнг половйни, Бойюв 147.
From Gk. diametros ‘diametral line’, Орел 1, 284, Ак-
Сл. 3, 773 - 774, Klein 1, 442.
д!япозитйв, SovUk. дгапозитйв ‘diapositive’, ModUk.;
Ru. диапозитив. — Subst. фотодбраз[дк], AmUk. npo-
згрка.
An artificial neologism based on Gk. dia- ‘through’ and
Lat. positivus ‘settled by agreement’.
Aifipifi, дшрном ‘diary’, ModUk.; Po. diariusz. —
Subst. щодённий запис подгй, журнал, хрднгка, Бой-
юв 147.
From Lat. diarium ‘a daily allowance’, Klein 1, 443.
151
д!ястаза, SovUk. диастаз ‘diastase’, ModUk.; BRu.
дыястаз, Ru. диастаз (since 1839), Po. diastaza. —
Subst. фермент, що перетвдрюе крохмалъ на дек-
стрину i цукор; роз’еднання, розхилення, Бойюв 147.
From Gk. diastatis ‘separation’, Орел 1, 285, АкСл. 3,
774 - 775, Klein 1, 443.
д!ястола, джстоля, SovUk. дистола ‘diastole’, ModUk.;
BRu. дыятала, Ru. диастола. — Subst. ритмгчне роз-
шйрення серия; наголдшування ненаголдшених скла-
die у eipuiyeawni, Орел 1, 285.
From Gk. diastole ‘drawing asunder, dilatation; dis-
tinction, difference’, Орел, 1. c., Klein 1, 443.
д!ятёза, SovUk. д!атёз ‘diathesis’, ModUk.; Ru. диа-
тез (since 1874). — Subst. спадкова схйльтсть op-
ганъзму до захорувань, Орел 1, 285.
From Gk. diathesis ‘a placing in order, arrangement,
disposition, physical condition’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 775,
Klein 1, 443.
Д1яти ‘to act, work, function, perform, operate’, MUk.
дЬяти (XV с.), дЬяла (XVII с.), дЬяху (XVIII с.), дЪ-
ють (XVIII c.), OES. дЪяаше (XI с. Остр, ев.), д-Ьеть (XI
с.), д-Ьешь (1300), д-Ьяти. — Deriv. b/f. [по]д1я, arch, дгй-
ство, -вге, дгяння, дгяч[ка], дгяльний, -нгстъ, -но,
дгйовйй, дгючий, -чгсть; compounds with die-, е. g. die-
слово, дгездатний, Wd. пане-дгю!, here also: дгйсний,
-nicmb, -но, дгйствённий, дшствйтельний, -тсть,
see s. vv. — Subst. робйти, чинйти, оперувати; (на
кою, на що:) впливати, Деркач 59.
PS. *dejati ‘ts’ — deriv. from *deti, see д!ти.
д!ятомёя, SovUk. д!атомёя ‘diatom’, ModUk.; BRu.
дыятамёя, Ru. диатомея. — Deriv. дгятомгти. —
152
Subst. двшчатка; водоростъ, що и кременяста обо-
лдна при розмнджувант роздвдюеться, Бойюв 147.
From Gk. diatomos ‘cut through’, Орел 1, 285, Klein
1, 444.
д!ят6н!ка, SovUk. (in deriv.) д!атошчний ‘diaitonics’,
ModUk.; BRu. (in deriv.) дыятангчны, Ru. диатоника,
Po. diatonika, etc. — Deriv. дштонгчний. — Subst. си-
стема томе, що складаетъся з дванадцятьдх октав,
а кджна октава складена з сгмдх тднгв i двох пгвто-
нгв, Орел 1, 285.
From Gk. diatonikos ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 444.
д!ятерМ1я, SovUk. д!атерм1я ‘diathermy, diathermancy’,
ModUk.; BRu. дыятэрмгя, Ru. диатермия (since 1874),
Po. dwtermia,. — Deriv. дъятёрми, дгятермгчний. —
Subst. прогргвання за допомдгою електрйчного стру-
му висдкбг частотй, Бойюв 147.
From Gk. diathermla ‘ts’, АкСл. 3, 775.
д!яфрагма, SovUk. д!афрагма ‘diaphragm; partition in
tissues (in instruments)’, ModUk.; BRu. дияфрагма, Ru.
диафрагма (since 1803), Po. diafragma,. — Subst. грудно-
черёвна перепдна, що вгдокрёмлюе грудку порожнйну
eid черёвног; усяке обмёження пучка прдметв, що
прохддять через оптйчну систёму, Орел 1, 285.
From Gk. didphragma ‘partition, barrier; muscle which
divides the thorax from the abdomen’, Орел, 1. с., АкСл. 3,
775 - 776, Klein 1, 442
дле see дль
дл! dial, ‘as’, first recorded in the XIX с. (Желехов-
ський 1, 187), here also дле (Пол1сся, Лисенко 27), Ru.
возлё (<*vsz-dble), dial, дле, Cz. die, Po. wedle. — Subst.
бгля, коло, Лисенко, 1. с.
153
PS. *dble ‘ts’, IE. root **del- ’long’, cf. OCS. pro-dliti
‘to delay’, Ru. длить ‘to extend’, длиться ‘to last’, Uk.
dial, продлйти ‘to extend, continue’, дляти ‘to linger’,
Berneker 1, 252, Bruckner 606, Pokorny 196; see also б!ля.
для, Wd. Гля ‘for’, MUk. для (XVI—XVIII с.), дЪля
(XV—XVIII c.), OES. д-Ьля (XI—XIV с.), дЪль (XIV c.) ;
BRu. для, Ru. для, OCS. delja, OCz. die, Po., UpSo. dia. —
Deriv задля, here also бъля (<*podlja). — Syn. [no]через,
завдяки.
From *delja ‘ts’, based on *delo, see д!ло, Соболевский
99, Vasmer2 1, 517; less convincible is its deriv. from *dlja
‘length’, see дл1, Miklosich 55, Berneker 1, 257, Преобра-
женский 1, 186, Bruckner 89, Slawski 1, 146-147.
дляти ‘to delay, linger, drag out’, ModUk.; Ru. длить,
OCS. prodliti. — Deriv. длятися, вйдляти, дляво. —
Syn- затяъати, спиняти, продовжати.
PS. *dbljati\\*dbliti ‘ts’, IE. root *del- ‘long’, see дле
Дмитро, dial. Митро (Стрий), arch. Д[и]мйтрий, Ди-
митрий, MUk. Димитря Gsg. (1484 Пом’яник), Димитрий
(1605- 1607 Худаш 131), Димитрш (1627 Беринда), OUk.
Димитрии (XIV—XV. Kuraszkiewicz 149); Ru. Дими-
трий. — Deriv. Д[и]мйтргевич, Дмитръян, Дмйтро-
вич, Дмйтр1вна, Дмитрусь, -уньо, FN. [Д]Митро-
вич, Дмитерко, Дмитренко, Дмитрук, -рюк, Дми-
трии, Дмитращук, Дмитруняк, Дмитрёй, Дми-
тренюк, Дмитричук, Дмитришгвський, etc.; GN. Дми-
трггвка, Дмитрашгвка, Дмитрёнки, Дмитргвка, Дми-
трбвичг, Дмитрюшки. — Subst. MUk. Земле [н], пло[д]
землный з збожа, 1627 Беринда.
From Gk. Demitrios ‘son of Demeter’ — goddess of
agriculture in Gk. mythology, Klein 1, 422; the great Saint
of Salonika, hence his popularity in E. Churches, Gerus-T.
154
On UVAN 30, 45; frequency in MUk. (1484) : 20, Тарна-
вецька 124.
дмухати, дмухнути ‘to blow, puff', MUk. дмухаеть (XVI
с.), дмухаю (XVII с.), дмухати (XVIII c.); BRu. дзьму-
хаць, Cz. dmychati\\dmuchati, Po. dmuchac, LoSo. dmychas\\
dmuchas — Deriv. дмухання, дмухнення, b/f. дмух! —
Syn. дути.
Based on дму : дути, see s. v.
дна arch.: дно.
дневник dial, for денник : день.
днедавн!й : день.
днесь arch, see день.
днйна : день.
Дн1про>, (rarely:) Дшпр, dial, also Дншёр, GN. Dnie-
per, Dnipro, MUk. ДнЪпръ (XVI c. Miklosieh Lex. 164;
XVII с. ЛСЛ. 55; XVIII с. ИстРусов 127), OES. ДънЪпръ
(XIV с. Соболевский РФВ. 64, 186), OCS. Бьпаргз (Supr.);
in Gk. sources Ddnapris (IV c.), Lat. Danaper (VI c.
Jordan), Dana/pris (Geogr. of Ravenna) ; BRu. Дняпрд, Ru.
Днепр, Po. Dniepr. — Deriv. Дтпрёцъ, Днгприк, Дт-
пряни, Надднгпрянщина, надднгпрянець, -нка, -нський,
Подн1пр6в’я,3адтпрдв’я, Днгпра (Желеховський 1, 187),
дтпрдвка^дтпрова щука (Тарасенко ЛБюлетень 8, 59),
днгпрдвий, днгпргвський\\дтпрдвський; Днгпрелъстан,
Днгпродзержйнськ, Днтропетргвське^^^ Ru.:)
Днгпропетровськ (cf. Опенко РМ. 2, 523), MUk. ДнЪ-
прище, на ДнЪприщи (XVII с.), в Дн'Ьпревскомъ (XV с.),
чрезь пороги Дн'Ьпров1е (XVIII с.), Днипровая волна
(XVIII с.), берегомъ Дн'Ьпровскимъ Isg. (XVIII с. Ист-
Русов 60), на коек Днепровской (ibid.), въ козакахъ ДнЬ-
пронизовихъ (XVIII с.); FN. Днтрёнко, Днгпровёнко
155
(pseud, of С. Ефремов, Тулуб 231), Дтпрдва Чайка
(pseud, of Л. Василевська ibid.), Днгпрдвецъ, Днгпрдвий,
Дтпрдвсъкий, Дтпропетрдвсъкий, Дтпряк (Дей 144).
— Syn. Славута, Славутич; найбгльша ргка Украгни;
трётя за довжиндю г за плогцею басёйну ргка в Ев-
рдпг, УРЕС. 1, 614; subst. Бористён, Борисфён, see s. v.
PS. *dsneprs ‘ts’, deriv. from Thracian *duno- ipro,
the first part of it being related to Ir. danu ‘river’ and the
second one to such hydronyms as Ibr, Ibar, etc., Lehr-Spla-
winski 61, 104, 170, Kuraszkiewicz SSS. 1, 349, Vasmer2 1,
518, Трубачев 2, 216-218, Bruckner 90, a. o.; earlier ety-
mologies were summarized by W. T. Zyla in Onoma 14, 233 -
234; they are quoted here (with some minor changes) :
Borysthenes (Borusthenes) was the oldest name of
Dnieper...
During the Sarmatian and Gothic migrations in
the 4th century A.D. there appeared another name
Ddnapris (in Greek), Danaper or Danapris (in Latin)...
Kretschmer, Glotta 24, 11, considered that this word
originated from Balkan-Scythian Ddnu-apara- ‘back
river’ (Old Indian aparas, Av. apara- ‘back, more dis-
tant’ as compared with Dnister). Vasmer, 1. c., calls
this etymological derivation alluring but not free from
phonetic difficulties. Also the hypothesis by Соболев-
ский, who derived this word from the Scythian Danap-
ras ‘rapidly, strongly, flowing’, is not very convincing.
The Soviet scholar Абаев divides this name into two
parts dan- ‘river’ and -dpr ‘deep’. Thus, according to
this derivation Danaper means ‘deep river’. УРЕ. 4, 232,
derives the first part from words Dana, Dan, Don which
today mean ‘water’ and ‘river’ in the Ossetian language
and the second part from the Skt. word apris ‘western’
which gives the river the meaning of ‘western river’...
From the word Dunapr (Nort-East Iranian) or Don-
156
aepr- (Ossetian) SI. Дън’Ьпръ developed. Accepting the
Ossetian origin (of this name...) the Slavic e should
refiect Ossetian ae. From the three-syllable Slavic
word ДънЬпръ (mentioned in Tolk. Paleja, 14th cen-
tury) developed ДнЬпръ made of two syllables and
finally the Ukrainian Dnipr, and Russian Dnepr. Mik-
losich accepts a form duneprl as a basic one and uses
also the form denepzrz from a Serbian source. Miklo-
sich’s dunepri puzzled Bozwadowski who wrote “I
do not know why Miklosich accepts this as a basic
form” (cf. Rozwadowsbi 244).
The present Ukrainian name Днтрб is the most
recent name of this river which appeared during the
process of change similar to that of personal names:
Russian Пётр
Russian Днепр
Ukrainian Дншрб.
Eastern Slavic Петръ
Eastern Slavic Дн-Ьпръ
Ukrainian Петро
Finally, some pseudo- and folk- etymologies might be
mentioned; thus Moszynski 149 reconstructed it as *Dunajb-
1ргь, and H. Я. Mapp derived it from Iberian (c/f. Дурнаво
RS. 9, 33) ; according to А. Мусянович it is connected with
the word дно ‘bottom’: велика вода з дном, i неспоюйна при
дш, зв1дти Дитер, cf. Опенко РМ. 2, 35; see also the fol-
lowing entry.
Дшстёр, Wd. HicTep (Бойк. 51), (rarely:) Дшстр[6]
(Опенко PM. 1, 284; 2, 35) GN. Dniester, MUk. ДнЬстръ
(XVII ц. ЛСЛ. 55), на Дн-ЬстрЪ (1653 АЮЗР. 10, 45), съ
Днестра (1653 ibid.), поблизку Днестра (1653 ibid. 85),
къ Дшстру (1654 ibid. 456), над ДнЬстромъ (1669 ibid. 9,
43), за рЬку ДнЬстръ (1669 .ibid. 7, 319), ДнЬстръ (XVIII с.
ИстРусов, Указ. 55), Nester (1555 AGZ. 18, 632), Niestr
(Жерела 2, 12), nad... Niestrem (1570 ibid. 7, 113, 115),
na... Niestrze (1579 ibid. 7, 154), OUk. ДнЬстръ (XIV—
157
XV c. Kuraszkiewicz 155), Dnyastr (1448 AGZ. 5, 163),
OES. Дънкстръ (Vasmer2 1, 518), in Gk. sources Tyras
and (since the IV c.:) Ddnastris (Rozwadowski 244), Lat.
Tyras\\Danaster (IV c. Staszewski 70), Goth. Agalingus
(ibid.), Ar. and Tk.-Osm. Turla (>It. Turla); BRu., Ru.
Днестр, Po. Dniestr; (from SI.:) Rm. Nistru[l], Mold.
Нйстру. — Deriv. Днгстрик (in the XVII c. also:) Nie-
strzik (Бойк. 84), [Had]Днгстрянщина, [над]дтстря-
нець, -нка, -нський, днгстрбвий, Днгстра = Wd. Ру-
салка Днгстрдвая, Днгстргвка, Днгстрованка (Желе-
ховський 1, 187), AmUk. Днгстер (school in Manitoba,
Canada), FN. Днгстрёнко, Днгстровський (pseudonyms,
cf. Дей 144). — Syn. друга за величиною ргка Украгни,
ЕУ. 547.
PS. *dsnestrs ‘ts’, deriv. from Thracian *duno - isro,
the first part of it 'being related to Ir. danw- ‘river’, the se-
cond one stemming from IE. - ro, cf. Skt. isira ’movable,
fresh’, Lehr-Splawinski 61, 104, 170, Kuraszkiewicz SSS. 1,
349, Vasmer2 1, 518-519, Трубачев 2, 216-218, a. o.;
earlier etymologies belong to Kretschner, Glotta 24, 11 -12,
Loewenthal WuS. 10, 143, Bruckner 90, Соболевский РФВ
64, 186 and Arohiv 27, 242, Buga RS. 6, 9-10, Rozwadowski
244-245, Staszewski 70, Мельхеев 34, Рудницький 2, 51-52,
a. о.; re. f/e. of А. Мусянович: велика вода, що пливё i сти-
рав дно — Дт-стёр, Дн1-стр, cf. Опенко РМ. 2, 35; see
also Дшпрб.
дики : день.
дно ‘bottom, ground’, MUk. дно (XVII—XVIII с.), на
дик (XVIII с.), OES. дъна Gsg. (XI с.), дьно Asg. (XI с.),
дно во дън-b; BRu., Ru. дно, Bu. д[ъ]но, Ма. дно, SC. dncj,
Sin. dno, Cz., Slk., Po., LoSo., UpSo. dno, Plb. danu. —
Deriv. дёнце, дёнечко, днйця, днйще[чко], безддня,
бездённий, бездднгй придднний, днйти, compounds:
дноочйснйй, дноочйщувальний, днопоглйблювальний;
158
MUk. днища (XV с.). — Syn. домшня повёрхня, cnid,
глиб; шло, канва (тканина), Тимченко 728.
PS. *dzno < dsbno ‘ts’, IE. **dhub-no ‘ts’, cf. Lith.
ditgnas ‘ground’, Latv. dub ens ‘bottom’, OPr. padaubis ‘val-
ley’, Goth, diups ‘deep’, OIc. djopr ‘ts’, AS. deop, E. deep,
OHb. tiof, MHG., ModHG. tief ‘ts’; Miklosich 54, Berneker
1, 245 - 246, Kluge 363, Trautmann 45, Fraenkel 108, Pokor-
ny 267, a. o.; according to Zubaty 1:1, 289, followed by Ma-
chek 90, PS. *dsbno is a metathesis of *bsdno, related to G.
Boden ‘ground’, Gk. pythmen ‘the hollow bottom of a drink-
ing-cup’, cf. also Трубачев in Vasmer2 1, 519.
днювати : день.
до 1., д1, д’, Wd. 1д ‘up to, as far as, till’ MUk. до
(XV—XVIII c.), OUk. до (XIV—XV c.), OES. до (XI—
XII c.), BRu. fia, Ru- do, OCS. do, Bu., Ma. do, SC., Sin.,
Cz., Slk., Po., LoSo., UpSo. do, Plb. du. — Deriv. do~, Д1-
as prefix in such words as do6aeumu, do6umu, do6pamu,
do6pumu, do6ydyeamu, do6ymu, doeapumu, doeipumu,
doглянymu, doiopimu, doiopAmu, dodd[ea]mu, ёогля-
damu, dodepoic[ye]amu, etc., and dodдлy, dodduy, doKMb,
doKOHue, etc., along with dienaHUH, дгзнатися, diuMO/mu,
dicrn[ae]drnu[cH], dimKHymufся], etc., dial. die6i6
didHH (Колод1й PM. 5. 285), MUk. OUK., OES. до-; known
to all SI. — Syn. ik, k.
PS. *do ‘to’, IE. **do: **do, cf. Lith. da- prefix, Latv. da
‘up to’, Av. -da, Gk. de, Lat. do which are used enclitically,
OHG. zuo, zua, zo, ModHG. zu, E. to, etc.; Miklosich 47,
Berneker 1, 203, Trautmann 42, Fraenkel 78 - 79, Kluge 410,
Bruckner 91, Machek 90, Skeat 650, Slawski 1, 150, Po-
korny 182, a. o.
до 2. do : syllable used for the first tone or keynote of
a diatonic scale’, ModUk.; BRu., Ru. ts, Po. do, etc. — Subst.
пёрша нота музйчног абётки, гнакше ”с”, Бойюв 148.
From It. do ‘ts’, АкСл. 3, 832.
159
доба ‘day (and night), 24 hours; time, season; epoch,
period’, MUk. в’ мизерной добЪ (1633), о той доб-fe (XVIII
с.), ночною добою Isg. (XVIII с.), Весниной добы Gsg.
(XVIII с.), OES. (in deriv. only е. g.) бездобь (XI—XIV
с.) ; BRu. доба ‘physiognomy, facial features; position’ (Ho-
сович 134), Ru. доба ‘time’, (Vasmer2 1, 519), OCS. (in
deriv. only:) podoba jests, podobajets ‘it is proper, fitting,
becoming’ (Попович 70), Bu., Ma. доба ‘time’, SC. doba,
Sin. ddba ‘time, epoch’, Cz., Slk., Po., LoSo., UpSo. doba
‘time’. — Deriv. добовйй; [не]поддба, подобйзна, no-
ддбен\\поддбний\\под1бний, -нгстъ, -но, подобати, ‘to
like’, подобати ‘to be similar; proper’, [с]поддбатися,
поддбитися, (from Po.:) озддба, оздоб[ле]ний, -ння,
озддбити[ся], озддблювати[ся], оздобляти[ся], Ed.
зддба, зддбний, Wd. бёздгб ‘in vain’; MUk. подоба, по-
добство (XVII с. ЛСЛ. 179), подобоньство (XVI с. КА.
92), подобный, подобное (1596 Зизашй), подобен (1719
1нтермедп 94), подобаеть (XV с. Тимченко 699),
подобатися (XV с. КА. 92), подобати (XVII с. Геп-
таглот 42), оздбба (1596 Зизашй) , обдоблений (XVI
с. КА. 18), бз’дббный (1596 Зизашй), оздоб!ти (XVII с.
Гептаглот 39), здобыли (XVII с. Байки 126), [по]добо-
лЬпно (XVII с. ЛСЛ. 179), подобострастенъ (XVII с. ibid.),
OES. подоба (1076 1зб.Св.), подобьнъ (1076 ibid.), подо-
бати (1076 ibid.); FN. Ддбко. — Syn. день[г нгч], пора,
час; епдха, пергод.
PS. *doba\\dobb ‘ts’, IE. root **dhabh- ‘[to be] fitting’,
cf. Lith. doba ‘nature, character’ Latv. daba ‘ts’, OPr. PN.
Langedabe, Nodobe, etc., Goth, gadaban ‘to fit’, OE. ge-dafen
‘fitting’, etc., Miklosich 47, 420, Meillet MSL. 8, 165, Ber-
neker 1, 204, Trautmann 42, Fraenkel 79, Slawski 1, 150,
Pokorny 234, a. o., see also добрий.
добавити : бавити.
добивати, добйти : бйти.
160
добйток, добич, добйча ‘booty, prey’, Wd. ‘cattle’ (Bk.
KmIt 62), MUk. добытокъ (XV—XVIII с.) добитки Apl.
(XVII с.), добитковъ Gpl. (XVIII с.); добычь (1669), до-
бичь (XVIII с.), добичи Gsg. (1736 1нтермедп 108, 112),
OES. добытокъ; добйток is known to all other SI. —
Deriv. зддбиток, зддбич, здобйченька, [з]добйчник,
добйччаний, Wd. добйчьета (Bk- Ккпт 62), MUk. добыт-
ный (XVII с.), добичный (XVII с.). — Syn. добуток,
награбоване добро; худоба, майнд, добро.
PS. *dobytsks, *dobytjb\\*dobytja ‘ts’, based on the
verb *byti ‘to be’, see бути.
доб!р, доб!рний : брати.
доблесть arch, ‘valour, prowess, heroism’, MUk. доб-
лесть (1596 Зизанш; XVII с. ЛСЛ. 55), OES. доблесть (1073
1зб. Св.); BRu. ддблесць, Ru. доблесть, GCS. dobljestb. —
Deriv. ддблесний, -но, MUk. доблествен’н-fe (1596 Зизанш),
доблествённый, доблествую (XVII с. ЛСЛ. 55), OES. до-
блестьникъ (1096), доблествоующиихъ (XII с.). — Subst.
eidea/ta, хордбргсть, гердйсъкгстъ.
PS. *dobljestb ‘ts’, a deriv. of *dobljb ‘brave’ which, in
turn, is connected with доба, добрий, see s. vv.
добати dial, for довбати.
добош, добуш dial, for дбвбиш.
добрий ‘good, kind, gentle’, MUk. дббрш (1596 Зи-
зашй), добрый (1627 Беринда), добрый (XVIII c.),OUk.
добръ (XV с.), по доброй воли (1370), доброю волею
(1424), OES. добра (XI с. Остр, св.) доброе (XI с.) до-
6pojp (XI с.), добръ (1076 1зб. Св.), добрЬишь (XI с.)
добръи (XI с.); BRu. добры,, Ru. добрый, OCS. dobrs,
Bu. ддбър, Ма- ддбар, SC. dobar, Sin. ddbar, Cz.. Slk.
dobry, Po., LoSo., UpSo. dobry, Pib. diiobre. — Deriv.
161
добрёзний, -но, добрячий, -чгсть, добрягцый, -щгсть,
ддбриво, Wd. ддбрг ’добре’ (Lk. Кириченко РМ. 5, 85),
добрина, ддбрыть, добро, доброта, добрдтний,
-нгсть, -но, добро[с]тлйвий, -выть, -во, добряга,
уддбрювач, з-, nid-, у-ддбрювання, добрё[се]нький,
добргненький, добрённий, удобрений, -нгстъ, -ння, по-
роз- добрглий, удббрювалъний, добренько, ддбречко,
[з(а), nid-, роз-, у-]ддбрйти[ся], [з-, по-, роз-]до-
бргти, [по]добрггиати, за-, nid-, роз-, у-ддбрювати-
[ся], з[а]~, nid- добряти[ся], -яння, etc., several com-
pounds with добр-, e. g. добратч, do6pu-ee4ip, -день,
добро- бут, -дгй, -дгйка, -дгйство, and добро- вгльний,
вдлець, -душний, -звичайний, -звучный, -зйчлйвий,
-зйчний, -мнений, -нравный, -порядный, -сердёчний,
-сёрд[н]ий, -сдвыний, -сусгдський, -хгтний, -чёсний,
-чйнний, -ятсний, -дъяти, -чинйти, etc., dial, добро-
кваска (Makowiecki 275), добропдль (ibid. 160), PN.
Добрыня, Добромйл[а], Добромйсл, Доброслав[а],
Добротвгр, MUk. Добротвбрецъ (1627 Беринда), Доб-
рогость, MUk. Доброкгостъ (XIV—XV с. Kuraszkiewicz
149); FN. Добрйнський, Добрович, Добровольський;
GN. Добра, Доброгостлв, Добромйль, Добропбле, До-
бровбди, Добровгдка, Добромйрычл, Добромышлъ, До-
бромгрка, Добростани, -Hie; MUk. добро (XV—XVIII
с.), добр-fe (XVII—XVIII с.), добре (XV—XVIII с.),
добрю (:*добрйти 1627 Беринда), добрисься (1604), до-
брота (XV—XVIII с.), добротливе (XVII—XVIII с.),
добротливость (XVI—XVIII с.), добротливый (XVL—
XVIII с.), добротней (1627 Беринда), доброть (XVI—
XVII с.), добраночь (XVII—XVIII с.), добривечор
(XVII с.), добридень (XVIII с.), добровольный (XV—
XVIII с.), добровонный (XV—XVII с.), добровкрными
Ipl. (XVII с.), добродатна (XVII с.), добродЪй, -дей,
-д-Ьй (XVI—XVIII с.), доброд-Ьика (XVII с.), доброд-Ьй-
ство (XV—XVIII с.), добродклный (XVI с.), доброзич-
162
ливый (XVIII с.), доброконныхъ Apl. (XVIII с.), добро-
нравный (XVIII с.), доброплодный (XVII с.), добросер-
дье (XV с.), доброславны (XVIII с.), добрословити
(XVII с.), добросов'Ьстныхъ Gpl. (1723), добросталое
(XVII с.), добротравлеше (XVIII с.), доброфортунный
(XVII с.), доброхотный (XVII—XVIII с.), доброхотства
Gsg. (XVIII с.), доброчинностъ (XVII—XVIII с.), добро-
чинный (XVII с.), къ доброчинц-Ь (XVIII с.), OES. добри-
те (XI с.), добрость (XI с.), доброта (XI с.), добротьныи
(XI с.), добрыни, -ня, -на (XI—XIV с.), добрЪ (XI с.),
several compounds with добро-, е. g. добро-бесЬдливая,
-годие (XI с.), -д[у]шье, -д'Ьвая (XI с.), -дЪтель (XI с.),
-брадъ, -воления, -вольно, -вонья, -воньство (1073 1зб. Св.),
-д'Ьание (XI с.), -жьртье (XII с.), -раченъ, -изв-Ьтнк (XII
с.), -красьны (1097), etc.
PS. *dobrz[jb] ‘ts.’, IE. **dhabh-ro-s ‘fitting, good’, cf.
Arm. darbin ‘smith’, Lat. faber ‘artist, machanic’, fabrica
‘workshop of on artist; art, trade’, affabre ‘skilfully’, for
other correspondences see доба, доблесть; Miklosieh 47,
Bemeker 1, 204 -205, Преображенский 1, 187, Bruckner 91 -
92, Младенов 130, Георгиев 402-404, Machek 90, Vasmer2
1, 520 - 521, Holub-Kopecny 103, Slawski 1, 151, Skok 1, 421,
Pokorny 233, a. o.
Добруджа GN. Dobruja, Dobrogea (region in SE. Ru-
mania and NE. Bulgaria with dispersed Uk. enclaves, cf.
Горбач 11, 14), ModUk.; BRu., Ru. Добруджа Bu- До-
бруджа, Po- Dobrudza, etc. — Deriv. добруджсъкий.
A Tk.-Osm. distortion of SI. (Bu.) *Добротича
(земля) ‘terra Dobrodiui’ (after prince Добротиц in XIV
c.), cf. Мутафчиев RES. 7, 28-29, Jordan ZONE. 13, 181,
Младенов БЕ. 2, 292, Vasmer 2 1, 520, (extensively:) Ге-
оргиев 402.
довбати, dial, довстй (< *довбстй), (from Po.:) длу-
бати, длубнути ‘to chisel, hollow’, MUk. дбвбаю (1627 Бе-
163
ринда), довбала (1нтермеди 205), довбетъ (XVIII с.),
OES. дълбсти, (from OCS:) длъбсти; BRu. дзяйбаць, Ru.
долбать, долбить, Ви. дълбая, Ма. длаби, SC. dtipsti,
dial. dlisti, Sin. dolbsti, Cz. dlubati, Slk. dibat’, Po. dlubac,
LoSo. dlypas (<* dIubas). — Deriv. ддвбало, довбальня,
довбання, довбач, довбёнька, довбёха, довбёшка, дов-
бйш[ка], ддвбня, довбяк, довбгння, надовба, надов-
бёнь, дбвбанцг, ви-, до-, у-ддвбування, довбун, дов-
бальний, -ник, [по-, роз-]ддвбаний, [ей-, до-, за-, на-,
пгд-, по-, про-, роз-, у-]довбати[ся], [ви-, за-, про-]
довбтй[ся], ви-, до-, на-, пгд-, про-, роз-, у-ддвбува-
ти[ся], MUk. довбенку Asg. (1698), довбня (XVIII с.) ;
FN. Ддвбня, Довбёнка; GN. Дбвбана. — Syn. колу-
пати, копирсати, шпортати, Деркач 90.
PS. *dblb[a]ti ‘ts’, IE. root	‘to dig’, cf. Lith.
dalba ‘lever, handspike’, dilbis ‘forearm’, delbti akis ‘to
cast down one’s eyes’, Latv. dalba ‘stick, stem of a tree’,
dilba ‘shin - bone’, dulbs ‘stupid’, OHG. bi-telban, MHG.
telben ‘to dig’, OE. delfan, ME. delven, E. delve ‘to dig,
burrow’; Miklosich 40, Berneker 1, 250 - 251, Trautmann 54,
Fraenkel 81, Bruckner 89, Бузук 31ФВ. 13-4/279, Vasmer2
1, 524, Slawski 1, 148, Skok 1, 460, Skeat 162, Klein 1,
420, Pokorny 246, a. o.; see also долото.
довбиш, dial, дббош, дббуш ‘[kettle-] drummer’, MUk.
довбишъ (1669), добоша Asg. (XVIII с.), дбвбыш (XVIII
с.), дбвбышъ (XVIII c.) ; SC. dobos, Po. dobosz ‘ts’. —
Deriv. довбишёнко, довбишгвна (Носенко 120); FN. Дд-
бош, Добугцак, Довбиш, Довбишёнко, Дбвбуги; GN.
Довбишг. — Subst. литаврист, Слум. 2, 330.
From Hg. dobos ‘tambour’ (: dob ‘drum’), Miklosich 47,
Berneker 1, 204, Тимченко 731, MNT-ESz. 1, 650; forms
довбиш, Дбвбуш are f/e. influenced by довбати, q. v.
164
довг dial, ‘debt’, MUk. довгъ (1633), довги Apl. (XVII
с.), довгы Apl. (XVIII с.), на довгъ (1707), довгу Gsg.
(XVIII с.), OES. длъгъ (XI с. Остр, св.), дълъгы Apl. (XI
с. ibid.), дългъ (XIII с), долгъ (1389); BRu. доУг, Ru-
долг, OCS. dlsgs, Ви. дълг, Ма. долг, SC. dug, Sin. dolg,
Cz. dluh, Slk. dih, Po., LoSo. dlug, UpSo. doth, Plb. doug. —
Deriv. довждк, ддвжний, довжнйк, MUk. дбвженъ (XVIII
с.), довжникомъ Dpi. (XVII с.), довжника Asg. (XVIII с.),
довжатся (:*довжатися ’брата Ha6ip’) (XVIII с.), OES.
длъжьномъ Isg. (XI с.), дължьнъ (1230), долженъ (XIII
с.), длъжьникомъ Dsg. (XI с.), дължьника Asg. (XIII с.),
должника Asg. (XIV с.), дължьбити Npl., FN. Довгович.
— Subst. борг; обдв’язок, Слум. 2, 330.
PS. *dslgs ‘ts’, IE. root **dhlgh- ‘ts’, cf. OIr. dligim
‘I deserve’, dliged ‘obligation’, Cymr. d[y]led ‘ts’, Goth.
dulgs ‘debt’, OE. dolg, OHG. tolg ‘wound’, Berneker 1, 244,
Trautmann 55, Slawski 1, 148, Pokorny 271 - 272, a. o.;
less persuasive is its connection with *dblgs — дбвгий, cf.
Bruckner 90, Преображенский 1, 188- 189, Kiparsky 1,
25 - 26, Skok 1, 453, a. o.
дбвгий ‘long, lengthy, lasting’, MUk. дбвгий (XVII c.),
довпй, дбвге (XVIII c.), OES. дългы (1073 1збСв.),
долгъ, дълъгъ, (from OCS.:) длъгъ; BRu. доУги, Ru.
долгий, OCS. dlsgs, Bu. дълъг, Ma. долг, SC. dug, Sin.
dolg, Cz. dlouhy, Slk. dlhy, Po. dlugi, LoSo. dlujki, UpSo.
dolhi, Plb. doufie. — Deriv. довгё[се]нъкий, -ко, довга-
вий, -во, [по]довгаст[еньк]ий, довганастий, довге-
лёзнггй, довгелючий, довгённий, довгдва[с]тий, дов-
гдтний, довж[ел]ёзний, довжённий, по-, у-ддвж, з-,
по-ддвжувальний, -ник, подовгуватий, подбегу, по-
довжастий, поддвжшй, проддвжуваний, [у-]зддвж,
dial, довж, [ви-, з-, по-, про-]дбвжйти[ся], ви-, з-,
по-, про-ддвжувати[ся], [по]ддвшати, поддвшити,
довгаль, довган[ъ], довганка, довгёла, довгёля, довгу-
165
ля, дбвггсть, довгастгстъ, довгота, ддвжанка, дов-
жгнъ, довжина, довжиня, з-, по-, про-дбвжений, -ння,
про-, з-дбвжувач, подбвжування, [по]дбвишння, подбв-
шення, and compounds: довго- борбдий, -бразий, -вгк,
-впй, -вгчный, -вгчтсть, -вбвний, -волбсий, -вусий,
-в’язый, -голбвий, -грйвий, -грйвець, -дзъббий, -жда-
ний, -клюгий, -лйций, -лгттй, -лгття, -ни, -тс, -нб-
гий, -нбсий, -носик, -образий, -очгкуваний, -пблий, -пб-
-лгй, -п’ятий, -рукий, -строковый -телёсий, -телё-
сыть, -термгнбвий, -терпеливый, -терпгння, -три-
валий, -ух, -хвильовый, -хвдстий, -часний, -частсть,
-часно, -чхун, -шёрстий, -шигй, -шый, -шйика, etc.,
MUk. довговитое (XVII с.), довгов-Ьченъ (XVII с.), дов-
готерпяч!й (1627 Беринда), довгостъ (XVI—XVIII с.),
OES. дълъготною Isg. (1096), дългости ради, длъгость,
доложь (1400), длъгод[оу]шие (XI с.), длъгод[оу]шьнъ
(XI с.), долгожизненъ (XIV с.), дългожить, дългол'Ьта,
длъгол'ктьнъ (XI с.), долголЪтсвують (XIV с.), длгоносъ,
длъгословесья (XI с.), дългословие, дълъготьрпию Dsg.
(1096), въ длъготрьп-Ьньи (XI с.), FN. Дбвгий, Дбвъало,
Довгалёнко, Довгалёвсъкий, Довган, Довганюк, Дов-
гёнъкий, Довгарик, Довгонбсенко, Довгочхун, Довго-
шйя, etc. GN. Дбвга, Дбвге, Довгёньке, Дбвгий, Дбвгг
нйви, Довгйнцеве, Довжйця, Дбвжка, Дбвжкй, Дбв-
жтв, Довголука, Довгомостйсъка, Довгополе. — Syn.
Ш/О дбвго mpuede; великий завдбвжки, Тимченко 744;
тривалий, Деркач 60.
PS. *dblgs[jb] ‘ts’, IE. basis **<ЫёрЛ-: dlgha- ‘long’,
cf. Skt. dlrghd-, Av. daraga-, Pers, darga- ‘long’, Gk. en-
delex^s ‘extending (in time)’, dolix6s ‘long’, Ht. da-lu-ga-e-es
‘long’, da-ltt-pa-as-й ‘length’, Lat. indulged (<**en-dolgh-
eio) ‘I indulge’, Cymr. dal, dala,, daly ‘to hold’, Bret, dalc’h
‘possession’, derc’hel ‘to hold’, Goth, tulgus ‘firm’, AS. tylge
166
‘best’; Lith. llgas, Latv. ilgs, OPr. ilga ‘long’ are certainly
allied though initial dentals were lost here; Miklosieh 40,
Berneker 1, 251, Trautmann 55, Fraenkel 183 -184, Meillet
RES. 6, 172, Vaillant ibid. 9, 5, Matzenauer LF. 7, 44 - 45,
Преображенский 1, 189, Briickner 90, Slawski 1, 148, Геор-
гиев 1, 456, Skok 1, 452-453, Pokorny 197, a. o.
дов!дати[ся], дов1дка : вщати, see в!да.
довбка dial. : до ока, see svv.
довод! see до- and воля.
довт!пний dial, for дотёпний, see дбтеп.
доган SoCp. ‘tobacco’, MUk. довган, дуган (1788 Даже
StSl. 7, 164). — Deriv. доганка, доганъош. — Subst.
тютюн.
From Hg. dohdny ‘ts’, Гнатюк, ЕЗб. 4, 238, Дэже, 1. с.,
Дзендзел1вський 193.
догма[т] ‘dogma’, BRu., Ru. догма, Po. dogma, etc. —
— Deriv. догматизм, догмати[ка], догматйст, догма-
тизувати, догматйчний. — Subst. твердження, що
йогд приймають безкритйчно, на вгру; основнг
твердження християнсъкого вгровизнання, схвалет
на вселёнсъких соборах, Орел 1, 286.
From Gk. dogma ‘ts’, Орел, l.c., АкСл. 3, 878 - 879,
Klein 1, 471.
дог ‘house-dog, bull-dog’, ModUk. — Subst. великий
собака з короткими вухами англгйськог абд данськог
породи, Бойюв 148.
From Е. dog ‘ts’, Орел 1, 286.
дога Wd. ‘staff-wood, stave’ (in Гуцульщина and Бу-
ковина), first recorded in the XIX c.; SC. doga\\d&ga. —
Subst. клёпка.
167
From Rm. doaga ‘ts’, the ultimate source being Gk.
doxe ‘vessel’, Pugkariu 47, Шаровольський 2, 55, Шелудь-
ко 2, 132, Vincenz 10, Горбач 11, 8, Vrabie 139, Skok 1, 454,
a. o.
догарёса ’dogaressa, wife of the doge’, ModUk.; Ru.
догаресса (since 1864), Po. dogaressa, etc. — Subst.
дружина венецгйського дожа, Бойюв 148.
From It. dogaressa ‘ts’, АкСл. 3, 876, Klein 1, 471.
доГ-вуд AmUk. ‘dogwood’, first recorded in 1942. —
Subst. свидйна.
From E. dogwood ‘ts’, Бьлаш 257.
дод[ав]ати : д[ав]ати.
додека- — a compound-forming element ‘dodeca-’ in
such words as додека- гон, -ёдр, додекархгя, etc.; known
to other SI. as well. — Subst. дванадцяти-, e- g. додека-
гон — дванадцятикутник, etc.
From Gk. dodeka ‘twelve’, Орел 1, 286 - 287, Klein 1,
471.
додому : до- and д!м, see svv.
доелёгу SoCp. ‘enough, sufficient’, MUk. доелегеди, до-
елегедо, доелегедю (XVI—XVIII с. Дэже StSL 7, 164). —
Subst. ддситъ, досйта.
From Hg. eleg ‘ts’, Дэже 1. с.
дож ‘doge’, ModUk.; BRu., Ru. ts (since 1803), Po.
doza, etc. — Subst. титул володаргв Венёци та Гёнуг
за середнъовгччя, Орел 1, 287.
From It. doge ‘ts’, the ultimate source being Lat. dux
‘leader’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 888. Klein 1, 471.
дож[дж] dial, see дощ.
168
доза ‘dose’, ModUk.; BRu., Ru. ts (since 1864), Po.
doza, etc. — Deriv. дозимёгпр1я, дозувати. — Subst.
пёвна кглькгсть лгкгв, ужйвана за один раз; пёвна
кглькгсть чогобудь, Орел 1, 287.
From Gk. d6sis ‘a gift’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 895, Klein
1, 476.
д6зв1л, дозв6лити, дозволяти : до- з- воля, see svv.
дозен, also дазен, тузин, AmUk. ‘dozen’, first recorded
in 1939. — Subst. тузин, дванадцять.
From E. dozen ‘ts’, Бмаш 257, Poik 67.
дозиратц, доз!р : зр1'ти.
дозр!лий, дозргги : зр!ти.
догги ‘to milk’, MUk. доиласмо (1698), дою (1728),
OES. доящиимъ Dpi. (XI с. Остр, св.); BRu. дайць, Ru.
дойть, ocs. dojiti, Bu. доя, Ма. дои, SC. dbjiti, Sin. doftti,
Cz. dojiti, Slk. dojit’, Po. doic, LoSo. dojs, UpSo. dojic/
dejic, Plb. du’oje. — Deriv. догтися, [ви-, eid-, 3-, на-,
пере-, пгд-, по-, у-]догти[ся], -ддговати[ ся], дгй-
ка, дгйочка, дгйв[ечк]о, дгйна, дшнйк, -нйця, -нйчка,
дгйливо, дояр[ка], догл[ън]шця, догння, дойка, дойна,
дойник, -нгщя, -нйчка, дойняк, -нячка, ви-, з-, пере-,
пгд-, роз-ддювання, пере-, по-, у-дгй, ддево, роздден-
ня, дойднка, [у]дгйнйй, -тсть ,доглъний, вгдддений,
MUk. доится (XVIII с.), доятся (1759), дойва (1759), до-
ёше (XVII с.), доиво (XVIII с.), дойниця (XVII с.) —
Syn. витискати молоко з вймени корови, Тимченко 761.
PS. *dojiti ‘ts’, IE. root **dho[i]-: **dhe[i]~ ‘to suck,’
cf. Lith. dele, Latv. dele ‘leech’, Lith. pormdelys ‘firstling,
first-born’, Latv. det ‘to suck’, Skt. dhayati ‘he sucks’, Arm.
dal ‘milk’, Gk. thesthai ‘to milk’, thenion ‘milk’, Lat. femina
‘woman’, OIr. dinu ‘lamb’, denaid ‘he sucks’, Goth, daddjan
169
‘to suck’, etc.; Miklosich 44, Berneker 1, 205, Briickner 91,
Holub-Kopecny 103, Fraenkel 87, Slawski 1, 152, Skok 1,
422, Pokorny 241-242, a. o.
дойка 1. : догги.
дбйка 2. SoCp. ‘wet nurse’, first recorded in 1902 (Bep-
хратський 4, 236); Bu. дойка ‘ts’. — Subst. мамка, кор-
мйльниця.
From Rm. doica ‘ts’, Шелудько 2, 135, Vincenz 5,
Vrabie 139.
доймёно dial, ‘certainly’ (Ворошжчина), first recorded
in the XX с. (Животко PM. 5, 94). — Subst. напевно.
From до - именно : гм’я.
дойна 1. : догги.
дойна 2. Wd. ‘song’, first recorded in the XIX с. (Же-
леховський 1, 194). — Subst. пгсня, Бойюв 148.
From Rm. doina ‘ts’, Cioranescu 295 - 296, Vrabie 139.
док 1. ‘dock, wet dock’, ModUk.; BRu., Ru. ts (since
1803), Po. dok. — Deriv. ддкер[и]. — Subst. nopmoei
пгддйми nidiuMamu з води судна на ремонт; ре-
мднтна корабёлъна майстёрня, Орел 1, 287.
From Е. dock ‘ts’ or Du. dok ‘ts’, Горбач 1, 24, Орел,
1. с.
док 2. dial, for доки.
дока арГо ‘smart boy’, first recorded in the XX с. (Гор-
бач 8, 51), Ru. ts. — Subst. прондза.
From Lat. doctus ‘learned one’, Горбач, 1. c.; cf. also
Преображенский 1, 188.
Дока : Овдбюя.
доказ доказати : казати.
170
дбкедж, дбкидж, AmUk. ‘dockage’, first recorded in
1930. — Subst. змёншення цшй пшенйщ через нечи-
стоту.
From Е. dockage ‘ts’, Б1лаш 257.
доки, док!ля, дбк!ль, dial. док[а], дбюв (<*dokoljb)
‘as long as’, MUk. доки (XVIII с. 1нтермедп 112, 191, 198),
докля (XVIII с.), докол-b (XVII с. ЛСЛ. 54); OUk. до-
куль (1347). — Deriv. ддкись, докглясь. — Syn. до якйх
nip, до того часу; у той час, як, Слум. 2, 351.
Compounds: *do-k-y, *do-ko-ljb and (secondarily:)
*do-ko-lja, cf. В1дки, в!дк1'ля, вщк!ль.
доклад -ний, -но : до-класти, до-кладати, see svv.
доксолбНя ‘doxology’, ModUk. — Subst. молитва на
звеличання Пресвятдг Тргйщ, Орел 1, 287.
From Gk. doksologw, ‘praise, laudation’, Klein 1, 479.
дбктор ‘doctor, medical man, physician’, MUk. дбкторъ
(1596 Зизашй), доктор (XVII—XVIII с. 1нтермедп 69, 83);
BRu. дбктар, Ru. доктор, Po., Cz., Slk. doktor, etc. —
Deriv. дбкторка, доктора[н]т, докторство, докто-
ральный, ддкторний, ддкторсъкий, докторувати,
докторизувати[ся]. MUk. докторчикъ (XVII с.), док-
торство, (1596, Зизашй). — Subst. особа, що мае вйщий
учений ступгнь eid утверситёту абд акадёми; лг-
кар, Бойюв 148.
From Lat. doctor ‘teacher, instructor’ (: docere ‘to
teach’), Орел 1, 287, Klein 1, 470; “possibly via Po.’’,
Leemingt SEER. 51, 204; not necessarily, JBR.
доктрина ‘doctrine, teaching, tenet’, ModUk.; BRu.
дактрьгна, Ru. доктрина (since 1841), Po. doktryna,
etc. — Deriv. доктринёр, доктринёрство, доктри-
171
ггалъний, доктринёрськый. — Subst. тедргя, наука,
опёрта на пёвних засадах; помилкдва, хибна тедргя,
Бойюв 148.
From Lat. doctrina ‘ts’, Орел 1, 287, АкСл. 3, 920,
Klein 1, 470.
документ ‘document, deed (of evidence)’, ModUk. BRu.
дакумёнт, Ru. докумёнт (since 1803), Po. dokument, etc.
— Deriv. документация, доку менту вання, докумен-
тальный, документарный, документувати. — Subst.
пйсане посвгдчення, вйдане eid установи абд урядд-
вог осдби; ыторйчний докумёнт — грамоти й гний
важлйвг папёри, гцо ceidudmb про якусь подгю абд осд-
бу; узагалг важлйвг папёри, Бойюв 148.
From Lat. documentum ‘lesson, example’, Орел 1, 288,
АкСл. 3, 921 - 922, Klein 1, 470.
докус Wd. ‘completely, altogether, quite, wholly’ (KmJt
63, Приймак PM. 2, 450). — Subst. здвйм, якраз.
From до-куска ‘up to details’.
докучати, докучити, докучувати ‘to annoy, vex, tease,
torment’, MUk. докучаетъ (XVI с.), докучати (XVI c.),
докучаю (1627 Беринда), докучалъ (XVIII c.), OUk. до-
кучиваху (XV с.), докучаютъ (1420); BRu. дакучаць, Ru.
докучать, Po. dokuczac. — Deriv. докучання, докучли-
вый, -вгстъ, -во, докучный, -нгстъ, -но; MUk. докучли-
вый (1627 Беринда), докучное (XVII с.), докучникъ (XVII
с.). — Syn. набридати, справляти прйкрогцг, допгка-
ти, дбгдати, Тимченко 768; MUk. не даю покою, прй-
круся, перем-Ьшую, перешкбджую, траплю, обътяжаю,
оудручаю, засмучаю, възмущаю (1627 Беринда).
Derived from [до]кука : кукати, q. v.
долар SovUk. see дбляр.
172
долати, [о]дол!ти : доля.
долёглйвий Wd. ‘suffering, weak, sick’, Po. dolegliwy.—
Deriv. долёглйвгсть (Франко 6, 497). — Subst. стра-
дальный, слаб[к]йй.
From Po. dolegliwy ‘ts’.
долерйт ‘dolerite’, ModUk. — Subst. ггрська порода,
що складаеться з авггту й лабрадору з ддмггикою
магнетиту, Бойюв 149.
From Gk. doleros ‘deceptive’, Klein 1, 472.
доли Npl. : д!л 2.
долина : Д1л 2.
дол!хокефал ‘dolichocephalous person’, ModUk. BRu.
далгхацэфал, Ru. долихокефал, долихоцефал (since
1864). — Deriv. долгхокефалгя. — Subst. антрополо-
ггчний тип людйни, що мае вузьку й довгу форму го-
ловй, Орел 1, 288.
From Gk. dolix6s ‘long’, kefale ‘head’, Орел, 1. c.,
АкСл. 3, 948, Klein 1, 472.
дол! [в] dial. : д!л 2.
дол1ти, одол1ти : доля.
дол!шн!й : Д1Л 2.
долобати dial. : довбати.
долов dial. : д!л 2.
доломан, also доль[о]ман ‘dolman, pelisse’, MUk. до-
ломанъ (1631, 1636), доломан, доломаны (XVI—XVIII
с. Дэже StSl. 7, 164); Ru. доломна, Po. doloman. — Subst.
частйна вёрхнъого ддягу, гусарська куртка, корот-
кий гусарський плащик, Тимченко 773.
From Hg. dolmany ‘ts’, Lokotsch 42, Дэже, 1. с.
173
доломйна dial. (Полкся, Лисенко 27) for домови-
на : д!м.
долом1т see дольом!т.
долбня ‘palm (of the hand)’, MUk. долонь (XVI с.;
1627 Беринда), на долонк (XVII с.), OES. въ долони,
(from OCS.:) длань; BRu. далбнь, Ru. ладонь,
OCS. dlanb, Ви. длан, Ma. длан[ка], SC. dl&n, Sin. dlan,
Cz. Slk. dlan, Po. dlon, LoSo. UpSo. dl6n, Plb. dluon. —
Deriv. долднька, долднечка, долдшка, долднний, до-
лднчатий. — Syn. внутргшнгй бгк кисти руки, Слум.
2, 260.
PS. *do-lnb ‘ts’, IE. root **dol- : **del- ‘to split’, cf. Lith.
delna, ‘palm’, Miklosich 47, Berneker 1, 208, Trautmann 51,
Fraenkel 87, Младенов 128, Vasmer2 1, 448, Slawski 1, 147 -
148, Skok 1, 417, Pokorny 195, a. o.
долото ‘chisel, gouge, hit’, MUk. долото (XVII c.),
OES. (from OCS.:) длато, BRu. ддлата, Ru- долото,
OCS. dlato, Bu. длетд, Ma. длета\\глето, SC. dlijeto\\
dleto, Sin. dleto, Cz., Slk. dlato, Po. dluto, LoSo. blosco||
blotko, UpSo. blocko. — Deriv. долгтцё, долдтнгй, до-
лотоподгбний, OES. долотити. — Syn. тструмёнт
для виддвбування, знаряддя довбати, жолдбити, ри-
ти, Тимченко 774.
PS. *dolto ‘ts’, IE. **dolbh-to ‘ts’, cf. OPr. dalptan
‘strainer’; its root is akin, by apophony, to довбати, долб-
бати, q. v.
доля ‘fate, destiny; luck’, MUk. доля (XVII с.), бызь
доли (XVIII с.), без долк (XVIII с.), долю Asg. (1747
Гнтермеди 164), OES. доль||доля ‘part’ (XIV—XV с.);
BRu., Ru. доля ‘part; fate, luck’, MBu. доля ‘part’, Slk.
dol’a ‘fate’, Po. dola ‘destiny, fate; luck’. — Deriv. недо-
ля, ддл[ен]ька, долечка, [з-, по-]долати, [з-, о-, по-]
174
долгти, одолгвати. — Syn. талан, щастя, Дер-
кач 61.
PS. *dolja ‘part, share, portion’, IE. root **doZ-:
**del- ‘to split’, cf. Lith. dali, dial, dalia, Latv. dal’a ‘part,
share’, Skt. dalam ‘part’, Gk. daidallo ‘I embellish’, Lat.
doldre ‘to hew or chip with an axe’, etc.; see also ддл 1.;
Berneker 1, 209-210, Преображенский 1, 190, Trautmann
44, Fraenkel 81, Vasmer2 1, 526, Slawski 1, 154 -155, Po-
korny 194 - 196, a. o.
доляр, SovUk. долар, AmUk. дуляр ‘dollar’, ModUk.;
BRu. ддлар, Ru- доллар, Po- dolar, etc. — Deriv. доля/р-
[ч]ик, ддлярдвий, долярохапёнко. — Subst. грошова
одинйця в США, Канадг, Мёхгко, Абесгни, й т. д., Орел
1, 288.
From Е. dollar ‘ts’, Орел, I. с.
дольмен ‘dolmen’, ModUk.; BRu. далъмён, Ru. ts
(1895), Po. dolmen. — Subst. догсторйчний нагрдбок,
що складаетъся з кглъкдх необтёсаних каменгв з ка-
м’яндю плитою звёрху, Бойюв 149.
From Fr. dolmen ‘a table of stone’, Bret, tool, tol ‘table’
and maen, тёп ‘stone’, Klein 1, 473.
доль[о]ман see доломан.
дольомк ‘dolomite’, ModUk.; BRu. даламгт, Ru. до-
ломит (since 1841), Po. dolomit. — Deriv. долъомгтний,
-товий; GN. Долъомгти. — Subst. мгнерал, що скла-
даетъся з вуглекйслого калъцгю i магнёзп; йрсъка
порода, що складаетъся переважно з цъогд менералу,
Бойюв 149.
Named after Fr. geologist and mineralogist Deodat de
Dolomieu (1750-1801), АкСл. 3, 949-950, Klein 1, 473.
дольорозо ‘doloroso’, ModUk. — Subst. вйконання
мелддй з бдлем, скорбдтно, Орел 1, 288.
175
From It. doloroso ‘ts’, the ultimate source being Lat.
dolorosus ‘painful, sorrowful’, Орел, 1. c., Klein 1, 473.
дольче ‘dolce’, ModUk. — Subst. нгжно, Орел 1, 288.
From It. dolce ‘ts’, the ultimate source being Lat.
dulcis ‘sweet’, Орел, 1. c., Klein 1, 472.
дом, дома, etc. see д!м.
Дома, Домаха, Домна Домн1к1я, Дом1'н1ка PN. ‘Do-
minica’, MUk. Домна (1627 Беринда); Домна, Домнйкия,
Po. Dominika. — Deriv. Ддм[оч]ка, Домася, Домаш-
[ень]ка, Домця, Домнуся; FN. Домашовець. — Subst.
MUk. Панн [а], 1627 Беринда.
From Lat. Dominica ‘pertaining to a lord’ (:dominus
‘lord’), Klein 1, 474.
домагатися : могтй.
домаха for дамаська шабля, see дамасцёнка.
Домаха see Дома.
домен, Wd. домена ‘domain’, ModUk.; BRu. домен,
Ru. ts, Po. domena. — Subst. земельна властсть фео-
дала; державт добра, Орел 1, 288.
From Fr. domaine ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 473.
доместик AmUk. ‘domestic’, first recorded in 1951. —
Deriv. доместикащя. — Subst. хатня наймичка.
From E. domestic ‘ts’, Бьлаш 261.
ДомётЦй], arch. Дометши PN. ‘Dometfij], Dometian’,
MUk. Домёпй (1627 Беринда), Ru. Домётий, arch. До-
метиан. — Subst. MUk. свыше дарований, 1627 Беринда.
From Lat. Domitius, Domitianus ‘a Roman family
name*.
176
домечувати ‘to match’, first recorded in 1958 (JBR.).
— Subst. дгбрати, donacyedmu.
From E. to match ‘ts’.
дом!нанта ‘dominant; (of note:) dominant fifth’, Mod-
Uk.; BRu. домтанта, Ru- доминанта (since 1841), Po.
dominanta, etc. — Deriv. домгнантний, домгнувати. —
Subst. патвнйй образ, мотив, гдёя, тдщо.
From Lat. dominans ‘ts’, Орел, 1. c., Klein 1, 474.
дом!н1канець ‘Dominican monk’, ModUk.; Ru. доми-
никанец (since 1841), Po. dominikanin. — Deriv. домгт-
каник, домгтканка, домъткансъкий. — Subst. като-
лйцъкий чернений орден, засндваний 1215 р., Бойюв
149.
From MLat. Dominicanus, Dominicus, latinized name
of Domingo de Guzma (1215), the founder of this order,
АкСл. 3, 964, Klein 1, 474.
дом!н!я, домшьйбн, ‘dominion’, ModUk.; BRu. doMi-
тён, Ru. доминион (since 1934), Po. dominium, etc. —
Deriv. домгтялъний. — Subst. назва англгйсъких коло-
ти, що маютъ пёвну автономно, ceiu уряд, Бойюв 149.
From Е. dominion ‘ts’, the ultimate source being Lat.
dominium ‘property, right of ownership, domain’, Орел 1,
289, АкСл. 3, 964, Klein 1, 474.
дом1н6 ‘domino’, ModUk.; BRu. дамгнб, Ru. домино
(since 1799), Po. domino. — Subst. ддвгий маскарадний
плащ; плащ у католйцъких ченцгв; гра в кгсткй (28
штук з намалъдваними на них вгчками), Орел 1, 289.
From Fr. domino ‘ts’, the ultimate source being It.
domino ‘master, lord’, Орел, 1. с., АкСл. 3, 965, Klein 1,474.
домкрат ‘crank (of wheel, axle), lever, winch, crane’,
ModUk.; BRu. домкрат, Ru. домкрат, (1720 : думо-
177
крат). — Subst. лгвар, прйстргй пгдгймати тягарг,
Бойюв 149.
From Du. dommekragt ‘ts’, Горбач 1, 25, Орел 1, 289,
АкСл. 3, 965, Vasmer2 1, 527.
дбмна 1. ‘blast furnace’, ModUk., BRu., Ru. домна
(since 1780). — Syn. велика шахтова пгч витдплюва-
ти чавун i3 залгзног рудй, Бойюв 149.
PS. *dzmt>na, derived from *dzmo: (*doti), see дути.
домна 2. ‘princess’, ModUk. (Бойюв 149). — Subst.
княгиня.
From Rm. doamna ‘lady, princess’, the ultimate source
being Lat. domina ‘lady’, Cioranescu 297, Pugkarin 47.
домогтйся : могтй.
дбмпа AmUk. ‘dump’, first recorded in 1927. — Deriv.
ддмпгнГ, домпувати. — Subst. масйв землг.
From E. dump ‘ts’, 1вах PM. 3, 394, Бкаш 263.
домра ‘balalaika’, ModUk.; BRu. ддм[б]pa, Ru-
дом[б]ра (since 1847). — Deriv. домрйст[ка]. — Subst.
музйчний гнструмёнт з дротянйми струнами, що
подгбний до балалайки, Бойюв 149.
From Tt. dumbra, ‘balalaika’, corresponding to Tk.-
Osm. tambura ‘guitar’, etc. Радлов 3, s. vv., Преображен-
ский 1, 190, Vasmer2 1, 528, a. o.
дон ‘don : Spanish lord or gentleman’, ModUk.; Ru.
дон (since 1780). — Deriv. донна. — Subst. пан; шля-
хётський титул в Еспанй, Орел 1, 289.
From Sp. don ‘ts’, the ultimate source being Lat. do-
minus ‘lord’, see also домна 2; Орел, 1. с., АкСл. 3, 973 -
974, Klein 1, 474.
Дон, Д1н GN. Don [river], MUk. Донъ (XVIII с. Ист.
Русовъ 25, 193), за... рЪкою Дономъ (XVIII с. ibid. 19),
178
внизу рЪкъ Днепра и Дона (XVIII с. ibid. 196), OES.
к Донови, на ДонЬ (XV с. 1пат. 645), къ Дону (XVI с. Сл.
плк. 1г.), in Gk. -sources Tanais (Herodot, Strabo), Tk. Tan,
Tun, Tin (Vasmer2 1, 528) ; BRu., Ru. Дон, Po. Don, etc. —
Deriv. Дона, Донёцъ\\Дшёцъ, Донёцък, Донсъкё; дон-
ськйй, донёцький, донёць, дончйха, дончак, -ачка, дон-
ка (=пшенй/ця, Makowiecki 381), compounds: Донбас
(since 1827), донёцько-приднтрдвсъкий, etc.; FN. Дд-
ник, Донёцъ, Дон[е]чак, Донченко, Дончук, Дончу-
ра, Донськой, Донцов, etc.
The oldest form of Дон — Tdnais derives from Indo-Ir.,
cf. Skt. ddnu- ‘flowing liquid’, Av. danu- ‘river’, Osset, don
‘river’, etc.; Rozwadowski 243-244, Vasmer2 1. c., Lehr-
Splawinski SSS. 1, 372, Мельхеев 34, a. o.; according to
Staszewski 71 this name is connected with Ce. Dons in
Bretagne and Scotland; f/e. pseudology: Дон означае не-
огранйчений npocrip води з дном, А. Мусянович РМ. 2, 35;
cf. also Дшпро, Дшстёр, Дунай.
Донат PN. ‘Donat’, MUk. Донатъ (1627 Беринда), Ru.
Донат. — Deriv. Донатович, Донатлвна; FN. Дона-
тович. — Subst. Богдан, Богда/р; MUk. дарований.
From Lat. Donatus ‘given, donated (by God)’.
дбнатс AmUk. ‘doughnuts’, first recorded in 1947. —
Subst. пёчиво.
From E. doughnuts ‘ts’, Б!лаш 264.
донащя, AmUk. донёйшен, ‘donation’, ModUk.; Po.
donacja, etc. — Subst. пожёртва, подарунок, Бойюв 149.
From Lat. donatio ‘presenting, giving’, Klein 1, 474;
AmUk. донёйшен directly from AmE. donation, Б1лаш, 1. c.
дбненька : донька, see дочка.
донйзу : низ.
179
донкйр AmUk. ‘don’t care’, first recorded in 1924. —
Subst. не дбати, бути обоятним.
From Е. don’t care ‘ts’, Бмаш 264.
донбс, -ити, etc.: носйти.
доня, донька : дочка.
допёвне : пёвннй.
допельм!тель Wd. ‘double remedy’, first recorded in the
XX с. (РССтоцький 4, 226). — Subst. подвгйний засгб.
From ModHG. Doppelmittel ‘ts’, РССтоцький, 1. c.
допёрва, дош'ро, дотру Wd. ‘just now’, MUk. допЪро
(XVI с.), доперо (1641), допиро (1649), допЬро (XVIII
с.); Po. dopier о. — Subst. щойнд, тгльки що, Франко 5,
483.
From Po. dopiero ‘ts’, Опенко PM. 3, 184, Slawski
1, 156.
дбпис, дописка, допйсувати, etc. : писати.
допит, допйтливий, допитати[ся], etc. : питати.
дош'ру : допёрва.
доплата, доплатйти, доплачувати : платйти.
допов1дати, допов1сти, доповЦь : в1дати, see в!да.
допомога, допомогтй, etc. : могтй.
допуск, дбпуст, допускати, допустйти, etc. : пускати,
пустйти.
дора, Wd. дора ‘Easter-bread’, MUk. вместо доры
(XVIII с.), OES. дора, Ru. дора. — Subst. паска.
From Gk. doron ‘gift’, Miklosich 49, Желеховський 1,
198, Vasmer® 1, 529.
дорщний : р1'д.
180
дор!жка : дорога.
Дорко : Хвёд1р; Доротей.
дормез ‘sleeping - coach’, ModUk.; Ru. ts. — Subst.
старовйнна карета дм спання, Слум. 2, 378.
From Fr. dormeuse ‘ts’ (:dormir ‘to sleep’), Vasmer2
1, 530.
дорш'нка He. ‘axe, hatchet (with a long handle)’, first
recorded in the XIX с. (Шухевич 1, 175). — Subst. monip
на ддвгому топорйщг.
Named after GN. Dorna -Vatra in Rumania - назван-
ный по месту (Дорна- Ватра), из которого такие топоры
доставляются, Гршченко 1, 426.
дорбб[а]ло ‘clumsy man’, Wd. доробайло ‘old box;
pole, perch’ (Желеховський 1, 199), Bk. ‘poor labourer’
(Kmit 64), MUk. доробило (XVIII c.), OES. удоробь(1073
1зб. Св.); BRu. Ru. dial, ддроб ‘box’. — Deriv. дордбати
(=майструвати, Горбач 16, 159). — Subst. незграбна
людйна; Wd. стара коробка; обичайка; Bk. непутя-
щий роб1тнйк; самоук майстер; приду мане ним зна-
ряддя, Горбач, 1. с.
PS. *dorbs ‘box’ extended with suffix -a[j]lo in Uk.; its
root is connected with *der- : dvr-, cf. дёрти, драти.
дорога ‘road, way, path, journey, trip’ MUk. дорогу
Asg. (1454), з дорогы (XVI с.), за дорогою (XVI с.),
дорога (1627 Беринда), край дороги (XVIII с.), OUk. по
старымъ дорогамъ (1366), по... дорогу (1399), OES. до-
рога (1396), по дорозЪ, межи дорогами (1396), зимнею до-
рогою (XV с.), BRu. дардга, Ru. дорога, CS.-SC. драга, Ма.
dial, драга, SC. draga, Sin. draga, Cz., Slk. drdha, Po., LoSo.
droga, UpSo. drdha. — Deriv. дордж[ень]ка\\доргж[ень]-
ка, доргжечка, дордж[еньк]ка, дорджечка, дорджейка,
181
дорожник, nodopiw, по-, роз-доргжжя, подорож, подо-
рожании, подорожування, подорожник, -ниця, -никд-
вий, доргжний, дорбжнш, дорожингй, здорджений,
-ння, по-, при-дорджнгй, здорджити[ся], подорожу-
вати, compounds: дороговказ, -вказний, MUk. до до-
рожини (1601), дорожиною Isg. (XVII с.), дорожки Ар1.
(XVIII с.), дорожейку Asg. (XVIII с.), з дороженки
(XVIII с.); FN. Задорджний, Дорожинсъкий; GN. До-
догобуж, Дорожгв, Дорожний, Доржйнка. — Syn. сму-
га землг абд води, щоб eiddyedmu нею пддорожг, шлях;
подорож; засгб осягтй що, спдсгб дгйтй кудй, Тим-
ченко 791; (уторбвана:) тракт, траса; гостйнецъ;
(польова, степова:) путгвёцъ; (брукдвана:) шосё;
(тгльки для авт:) автострада, Деркач 62.
PS. *dorga 'ts’, IE. base **dheragh~ ‘to draw’, cf.
ONor. draga, Goth., AS. drag an ‘to bear’, Du. dragen, OHG.
tragan, ModHG. tragen ‘to bear, carry, support, endure’,
E. to draw, etc., Berneker 1, 212, Kluge 366, Slawski 1, 167,
Pokorny 257, a. o.
дорогйй ‘dear, darling, precious’, MUk. въ дорогыхъ
шатахъ (1494), дорогъ (1511), з’ дорогого камЬня (XVII
с.), в’ дорогое камЪня (XVIII с.), OES. дорогъ, (from
OCS.:) драга (XI с. Остр, св.), драгыимъ Isg. драгыи Nsg.
(XI с.); BRu. дарагй, Ru. дорогой, OCS. drags, Bu., Ма.
драг, SC. drag, Sin. drag, Cz., Slk. drahy, Po., LoSo. drogi,
UpSo. drohi — Deriv. дороге[се]нький, -ко, дорогуватий,
[най]дорожчий, дорожнёта, -нёча, дорожня, подорожчан-
ня, [з-, по-] дорожйти[ся], [по]дорожчати, дорбжшати,
здорожувати[ся], compound: дорогощ'нний, -ншсть, MUk.
дорого (XVIII с.), дорогостъ (XVI—XVII с.), под час
дорожети (1696), до дорожини (1601), дорожают (XVII
с.), дорожитися (XVI с.), дорожь (1588), дорожня (XVII
с.), дорожнета (XVIII с.), дорогоцЬнный (XVII с.),
182
OES. дорогость, дорогъвь, (from OCS.:) дражьшии, дра-
жити, драго-достоиныи, -каменьныи; GN. Дорогйчин, До-
рогобуж, Доро[го]стбл, Дорогббйч (now Polemized:
Дрогобич, cf. Onomastica 15, 26-29), Дрогббичка, Дро-
гобич, Дрогббицький, etc. — Syn. коштбвний; (що мае
велике значения:) цгнний; (дуже важлйвий:) дорого-
цгнний, Деркач 62.
PS. *dorgz[jt>] ‘ts’, with root *dor- and formant -g-,
cf. Latv. dargs, as opposed to Lith. dord ‘something
useful’, doras ‘good, fit, honest’ etc.; other IE. correspon-
dences uncertain, cf. Berneker 1, 213, Pokorny 252 - 254,
a. o.
дорбслий : ростй.
Доротей, Дороф1й PN. ‘Dorotheas’, MUk. Дорофей
(1627 Беринда); Ru. Дорофей. — Deriv. Доротея, До-
ротёевич, Доротёгвна, Дорофгйович, Дорофивна;
here also Дорош and deriv.: FN. Дорошко, Дорошенко,
Дорошкёвич, GN. Дорошгвка. Subst. Богдан, Богдар;
MUk. Даръ Б[о]ж!й илй Б]ого]мъ дарованъ, 1627 Бе-
ринда.
From Gk. Dor6theus ‘gift of God’, Klein 1, 476.
Дорош, Дорошенко : Доротей, Дороф1й.
дорсальний ‘dorsal’, ModUk., BRu. дорсальны, Ru.
дорсальный, Po. dorsalny, etc. — Deriv. дорсальтсть,
-но. — Subst. спиннйй, хребтдвий.
From Lat. dors[u]alis ‘back-’, (: dorsum ‘back’), Орел
1, 290, Klein 1, 476.
дорс[к]ати Bk. ‘to shake, tremble, quake’, first re-
corded in 1934 (KMiT 64), Sin. drskati ‘to glide, slide’. —
Subst. трястйся, з’гжджати.
183
PS. *dzrskati ‘to tremble’, perhaps akin to Bu. друсам.
‘I shake, qnake’ of о/p. origin, cf. Георгиев 1, 434.
дорт! Гал1'шен, also дбрти гал(шенз, дирт-i галщ(ян,
AmUk. ‘dirty Galician, Galicians’, first recorded in 1931. —
Subst. канадсъка прдзва украгнцгв у пёргиш половит
XX с. — бруднйй галичанин.
From Е. dirty Galician, Galicians ‘ts’, БЬташ 265.
досада, досадйти : садйти.
дбсвка, досв(тн!й : свк.
дбсить, Wd. дбста, Вк. дось (Кмк 64) ‘sufficiently,
enough’, MUk. досыть (XV—XVI с.), досит[ь] (1627 Бе-
ринда), доек — sat (XVII с. Гептаглот 24), досыт (XVIII
с.); BRu. ддсыць, Ru- dial. досыть (Vasmer2 1, 523), Cz.
dost[i], Slk. dosti, Po. dosyc. — Syn. довдлг, стгльки,
скгльки треба; багато, Слум. 2, 384.
PS. *do-syti\\*do-syta ‘ts’, Опенко РМ. 3, 321.
дос!, dial, дбеи, дбаль, дос!ля, and доселя (Колодш
РМ. 5, 285) ‘up to the present time, till now; up to here’,
MUk. дос-Ь (XVIII c.), OES. досел-b; Ru. доселе, досель,
досёлева, OCS. dosele\\doseli, SC. ddsli, ddsle, doslife, Sin.
dosle(i) — Syn. do цъогд часу; до цьдгб мгеця.
PS. *do-se[le] ‘ts’, Miklosich 297, Berneker 1, 697,
Vasmer2 1, 531.
доскал dial, see дидаскал.
досконалий ‘perfect’, MUk. досконалый (XVI c.),
досконалый (1627 Беринда), досконалый (XVIII с.); Po.
doskonaly. — Deriv. досконамсть, -ло, доскональный,
-нгсть, -но. — Subst. вгльный вгд вад, довершений,
повный, цглковйтий; правый, наложный; добгрний, пу-
довый, Тимченко 799.
184
From Po. doskonaly ‘ts’, Тимченко, 1. c.; re. Po. word
(from do-s-konac ‘to fulfill’), cf. Slawski 1, 157.
ДОСЛ1ВНИЙ,-но : слово.
доойд, доопджувати дослщйти : сл!д, слщйти.
дост'лий, -лкть, -ло : сшти.
достатшй, достаток, достаточний, etc. : доста, see
досить.
достемённий, -нно : стемённий, -нно.
достойний, -нкть, -но : стояти.
дось Bk. see досить.
досье ‘file, documents, records’, ModUk. only. — Subst.
збгрка актгв до справи, Орел 1, 290.
From Fr. dossier ‘ts’, Орел, 1. с.
дотак Wd. : до-так.
дотеп ‘wit; anecdote’, MUk. довтЬпъ (1596 Зизанш),
1627 Беринда), довтЬпы Apl. (XVII с.), ведлугъ довципу
(XVII с.), довтипъ (XVII с.), довтипу Gsg. (XVII с.),
довтепъ (XVII с.); Po. dowcip, Cz. duvtip, Slk. dovtip. —
Deriv. [не]дотёпа, дотёпний, -теть, -но, дотгпний,
MUk. довтыпный (1596 Зизанш, 1627 Беринда), довстЪ-
пенъ (XVI с.), довтипный (XVII с.), довципный (XVII
с.), довц-Ьпный (XVII—XVIII с.). — Subst. спрйттстъ,
вйяв гдстрого рдзуму; анекдот.
From Po. dowcip, dowcipny ‘ts’, Тимченко, 1. с.; re.
etymology of Po. words cf. Slawski 1, 158.
дотер AmUk. ‘daughter’, first recorded in 1946. —
Subst. дочка.
From E. daughter ‘ts’, Бклаш 265,
185
дотумкатися dial, 'to guess, conjecture, surmise’, first
recorded in the XX с. (Нижне Подшстров’я, Дзендзел1в-
ський ЛБюлетень 6, 42). — Subst. додуматися, догада-
тися.
Of obscure origin; its connection with туман, q. v.,
though possible, cannot be established; most probably it is
a dial, form of докумкатися, see кумёкати.
дох dial, see дохнути.
доха ‘large winter coat (with outside and inside fur)’,
first recorded in 1947 (Багряний 2, 139, not in 1959 as
quoted in Слум. 2, 396); Ru. ts. — Subst. кожух, Багря-
ний, 1. с.
From Kalm. daxa ‘ts’, Ramstedt 2, Vasmer2 1, 532.
дохац. also духан, дуган ‘a sort of tobacco’, ModUk.;
Bu. дуган, SC. duhan, Cz. dial., Slk. dohan ‘ts’. — Deriv.
дуганяр. — Subst. pid тютюну.
From Tk.-Osm. duxan, via Hg. dohany ‘ts’, Berneker
1, 234, Макарушка 7, РССтоцький Slavia 5, 30, Lokotsch 43.
дохиж (=дохыж) Lk. ‘home*, first recorded in 1932
(Рудницький 7, 30). — Subst. доддму, в хату.
Derived from do- and хйжа, see svv.
д6х1ть, дохоти Bk. ‘enough’, first recorded in 1934
(KmIt 65). — Subst. досхдчу.
From do- and ximb (Gsg. хоти), see s. w.
дохнути ‘to perish, die’, OES. дъхнулъ (XI c.), BRu.
дыхнуць ‘to breathe’ \\ддхнуцъ ‘to perish’, Ru. дохнуть^
дохнуть ‘ts’, OCS. vzzdzchnpti, Bu. дъхна ‘to breathe’,
Ma. изднвне ‘to breathe out’, здйвне ‘to sigh’, SC. dahnuti,
Sin. dahniti\\dehniti ‘to breathe’, Cz. dechnouti ‘ts’, zdechnout
‘to die’, Slk. dochnut’, Po. tchnqc ‘to breathe’, LoSo. zdech-
186
nus, UpSo. dychnyc ‘ts’. — Deriv. дох, дохлйна, [з]дохля-
тина, здохляка, [з]ддхлий, OES. дъхани! Ipl. (XI с.),
дъхновЪньемъ Isg. (XII с.), дъхновено (XI с.) — Syn.
перестати гснувати, гйнути (про тварйн, птахгв,
комах), С лум. 2, 397.
PS. *dzchngti ‘to breathe’; to stop breathing, die’, root
*dzx-, related by apophony to *dux-, see дух.
дохщ, доходити, etc.: ходйти.
дбхпр, дбхтор dial, for доктор.
доцент ‘lecturer, reader; (in the US. and Canada:) as-
sistant professor’, ModUk.; BRu. доцэнт, Ru. доцёнт,
Po. docent, etc. — Deriv. доцёнтка, доцентура, доцёнт-
ський, приват- доцент, доцёнт-суплёнт. — Subst.
викладач-учйтель в унгверситётг.
From Lat. docens, Gsg. docentis ‘(one who is) teaching’
(:docere ‘to teach’).
дбця : дочка.
Дбця : Свдбюя; Теодора.
доч arch. (Желеховський 1, 202), дочка, дбнька
‘daughter’, MUk. дочьки Npl. (1489), дочка (1495), дочка
(1596 Зизанш, 1627 Беринда), дочку Asg. (XVIII с.), до-
чер (1706), дочеръ (1726), OUk. дочьцЪ Dsg. (1446), до-
чЬрь (XV с.), OES. дчи Asg., дъчи, дъчери Dsg., дъчерь,
дъч-Ьрь Asg., дчери Gsg., дочи Nsg., дъчькр Asg. (from
OCS.:) дъщи (XI с.); BRu. дачка, <Ма1- дочка, Ru. дочь
dial, дочка, OCS. dzsti, Bu. дъштеря, Ма. кёрка, SC.
ксг, kcerka, Sin. hci, Cz. dcera, Slk. dcera, Po. сбгка, (LoSo.
zowka, UpSo. dzowka from *deva). — Deriv. доця, до-
ченька, -ечка, ддненька, -ечка, ддня, доччйн, дбч1рнгй\\
Wd. дочерний, дднин, ддньчин, удочерйти, удочеря-
ти, удочергння. MUk. доччиныхъ Gpl., OES- дъштерьнь
187
(1073 1зб. Св.), дъщерьши (XI с.). — Syn. особа жгндчог
cmami в вгдндшент до свогх батькгв.
PS. *dskti ‘ts’, IE. *dhugh(d)t&r, cf. Lith. dukte, OPr.
duckti, Skt. duhitdr, Av. dugadar, Arm. dustr, ToA. ckacar,
ToB. tkacer, Gk. thygdter, Goth, dauhtar, OHG. tohter,
ModHG. Tochter, OIc. dotter, AS. dohtor, OSax. dohtar, E.
daughter, etc.; Miklosich 55, Срезневский 1, 763, Berneker
1, 243, Zubaty 1, 66- 67, Meillet 6t. 268, Преображенский,
1, 192 - 193, Kluge 364, Tnautmann 207, Fraenkel 110,
Bruckner 66, Slawski 1, 107 -108, Mikkola 1, 41, 46; 2, 162,
185, Vasmer2 1, 533, Pokorny 277, (extensively:) Трубачев
54 - 55, Бурячок 36 - 39.
дочмен AmUk. ‘Dutchman’, first recorded in 1929. —
Subst. голляндецъ.
From E. Dutchman ‘ts’, Бшаш 266.
дошка ‘board, plank’, MUk. дошки Apl. (1494), за
дошку (XVII с.), дощка (1627 Беринда), на дошцЬ (XVII
с.), дошка (XVIII с.), OES. дъска (1073. 1зб. Св.), дъскЪ
Lsg. (XI с.), двЬ досцЬ (XIV с.), дека, дъекы, доскъ Gpl.;
BRu. дошка, Ru- доска, OCS- dzska Bu. доска, Ma. доска,
SC. daska, Sin. deska, Cz. deska, Slk. doska, Po. deska, Lo-
So. arch, ска ^baking board’, UpSo. deska, Plb. deiska, deisko
‘table’, — Deriv. дощечка, дощын[к]а, дощаник, доща-
нйй, дощатый, MUk. дощечка (1627 Беринда), дощицу
Asg. (XVI с.), дощковатый (XVIII с.), на дощыцы(XVIII
с.), на дощетц-fe (XVIII с.), OES. дощатые Apl. (XIII с.).
— Syn. плоска з оббх бокгв плотина, вйпиляна з дере-
ва, абд вйтесана з каменя, Тимченко 818.
PS. *dzska ‘ts’ with -s- in Uk. under the influence of
dimin. дощька, дощечка; it is generally considered a bor-
rowing from Teut., cf. OSax. disc, Du. dish, E. dish, ModHG.
Tisch, etc., the ultimate source being Lat. discus < Gk. diskos
‘disc’ with the later meaning ‘dish’, cf. It. desco ‘table’, OFr.
188
dois ‘ts’; PS. ds- instead of db- in *dsska goes back to Teut.
non-palatal di-, Rozwadowski GJP. 109, Stender-Petersen
500, a. o.; cf. also Miklosieh 54, Meillet fit. 113, Berneker 1,
246, Bruckner 88, Преображенский 1, 192, SJawski 1, 145,
a. o.; according to Kiparsky 1, 112 -113, there is a pos-
sibility of its being borrowed directly from LLat. discus, cf.
also Machek 84; according to РССтоцький 5, 61: the orig.
meaning ‘table’ was in force in OCS. dbska and is still
retained in Uk. скатерть; cf. also Leeming SEER. 51, 192.
дощ, dial. дож[дж], дожьджь (Bk. Кми- 63), дош[ь],
дорщ (Нс. JBR.) ‘rain’, MUk. дожчь (XV с. КА. 29),
до [ж] чу Gsg. (1582 АКЖМУ. 43), дождь (1625), джджы
Npl. дждов Gpl. (XVII с.), дождь (XVII с. ЛСЛ. 19),
дощ[ъ], (XVII с.), дож — pluuia (XVII с. Гептаглот 23),
дожчу (1736 1нтермедп 102), дождъ (XVIII с.), OES.
дъждъ (XI с. Остр, ев.), дъжда Gsg. (XI с.), дъжгь (1270),
дожгъ, дъжгемъ Isg.; BRu. дождж, Ru. дождъ, OSC-
dszdb, Bu. дъжд, Ма. дожд, dial, ддш, SO- dazd, Sin. dez,
Cz. dest’, Slk. dazd’, Po. deszcz, LoSo. de[j]sc, UpSo- desc,
Plb. dazd. — Deriv. ддщи[чо]к, дощйще, дощгвка, до-
щовйця, дощовйй, -йк, дощування, дощёвий, -во, до-
щйстий, дощовйтий, дощуватий, дощувалъний, до-
щувати, -ання, [за-, пере-, роз-]дощйти[ся], com-
pounds: дощо-мер, -мерный, MUk. дождевые Npl. (XVI
с.), дождёвый (1627 Беринда), дождевна (XVIII с.), зъ
дощовою водою (XVIII с.), дождоватая (XVIII с.), дож-
дил (XVIII с.), OES. много дождевы, дъждева, дъждевь-
ными каплями, дъждовая, дъждити, дъждение. — Syn.
атмосферный опад з хмар у вйдг краплйн води.
PS- *dszdb ‘ts’, IE. **dus-djus ‘cloudy sky’, cf. Skt.
du§- ‘bad’, dyu- ‘sky’, Шевельов 214, forms of дощ - type
are explainable as devoiced дожд [ ь]; other reconstructions
* dusk-io-, and dust-io-, cf. Berneker 1, 248, a. o., though
189
attractive, are less persuasive; see also Vasmer2 1, 522,
SJawski 1, 145, Pokorny 185, 227.
дощад[к]у; донащаду, дощату, дощё[н]ту ‘totally,
to the ground; completely’, MUk. дощадку (1596 Зизашй,
1627 Беринда), до щадку (XVIII с.), дощатку (XVIII с.),
дощяду (XVII с.), дощёнту (XVII с.), до щёнту (1632),
до-щенту (XVII с.), до щёнту, до щен’ту (XVII с.), Ро.
doszcz$tu, arch, do szczqdu. — Syn. 3 кдренем, дотла, до
останку, до рёшти, щлковйто, остаточно, Тимчен-
ко 819.
From до- and -щаду, the latter part being connected
with чадо, q. v.; form дощё[н]ту is a direct borrowing
from Po. do szczqtu of ts origin, cf. Тимченко, 1. c., Bruckner
542.
дояр[ка] : догги.
драб ‘ragamuffin, rowdy’, MUk. драбы (XVI с.), дра-
бовъ Gpl. (XVI с.), драбъ (1627 Беринда), драбове Npl.
(XVIII с.) ; Po. drab ‘ts’. — Deriv. Wd. драбуга (Стрий),
MUk. на службу... драбскую (1552). — Subst. обгдранецъ,
босяк, Слум. 2, 403; MUk. ждвнгр пгший, пгшак, Тим-
ченко 821.
From Po. drab ‘ts’, Тимченко, 1. с., Richhardt 43; see
also the following entry.
драбант, (rarely:) драбан (Бойюв 150) ‘halberdier,
life- guard’, Ru. ts (since 1803), Po. Cz. drabant, etc., MUk.
драбантъ (XVI с.), драбан’товъ Gpl. (XVII c.). — Deriv.
драбантський; MUk. драбантовали (XVI c.). — Subst.
охорднець, офгцёрсъкий джура; манёжний кгнъ, Слум.
2, 403; MUk. ждвнгр особйстог королгвськог, також
nancbKO'i варти, Тимченко 820.
On account of accent rather from ModHG. Drabant\\
Trabant ‘ts’, than from Po. drabant, cf. Тимченко, 1. c.,
190
Vasmer2 1, 533; according to Bruckner 95, Berneker 1, 218,
a. o. Po. and Cz. drab might be derived from drabant, see
драб.
дравш рёставран AmUk. ‘drive-in restaurant’, first re-
corded in 1963. — Subst. ресторан пгд якйй в’гжджа&тъ-
ся й де обслуга е надворг в автг.
From Е. drive-in restaurant ‘ts’, Б1лаш 266.
драбйна ‘ladder’, MUk. на драбину (XVII с., УЗЛП. 53),
драбину Asg. (XVII с., ibid.), драбйна (1627 Беринда),
зъ драбиною (XVIII с.), драбйна легка (XVIII с.), BRu.
драбгни, Ru. dial, драбйна, Po. drabina. — Deriv. дра-
бйнник, драбинчак, драбиняк, полудрабок, драбастий,
драбинястий, драбйнчастий, драбйнний, драбйновий,
MUk. з драбйнки (XVIII с.), FN. Драбинастий. — Syn.
прйстргй у вйглядг двох паралёлъних брусгв, з’ёдна-
них на пёвних вгдстанях поперёчними гцаблями.
Most probably a borrowing from MHG, trappe, treppe,
ModHG. Treppe ‘staircase, stairs’, Miklosich 49, Berneker
1, 219, Тимченко (via Po.) 821, Slawski 1, 160, Дзендзе-
л!вський УЗЛП. 53, а. о.
драга Wd. ‘road, way’, first recorded in the XX c. (Lk.
Приймак PM. 2, 450; Бачка, Горбач 15, 313); Slk. draha,
for other corresponding words see дорога. — Subst. до-
рога.
From Slk. draha ‘ts’, Горбач, 1. c.
драгва see драговйна, дряговйна.
драгл1, Wd. дригл! (<дрягл!) see драговйна, дряго-
вйна.
драгоман ‘interpreter, guide’, MUk., Ru. ts. — Subst.
товмач, перекладам.
From ModHG. Dragoman ‘ts’, the ultimate source being
Ar. targuman ‘ts’, Lokotsch 160, Klein 1, 480.
191
драговйна, дряговйна ‘marsh, morass, swamp, mud’,
ModUk. only. — Deriv. дряговйнний, -ння. — Syn.
грузькё, багнйсте мгсце, Слум 2, 404.
Like драглг, драгва, о., this word derives from PS.
*dr$gati ‘to display sudden movements (of limbs), to jerk’,
akin to дрйгати, q. v.
драг стор AmUk. ‘drug store’, first recorded in the XX
c. (JBR.). — Subst- аптека, дроГёргя.
From E. drug store ‘ts’.
драГар, dial ГраГар ‘beam’, MUk. драГаръ (1627 Бе-
ринда). — Subst. сволок, бёльок, що на ньдму держать-
ся стеля, Пшеп’юрська 72.
From ModHG. Trager ‘bearer, carrier; girder, beam’.
драгун SovUk. драгун, Wd. драгон ‘dragoon’, MUk.
драгбновъ, дракгановъ Gpl. (XVII с.), драгуновъ Gpl.
(XVIII с.), драгунамъ (XVIII c.); BRu., Ru. драгун, Po.
dragon. — Deriv. дра1унський, SovUk. драгунський, Wd.
драГднгя (Кузеля 106), MUk. драгошю, Asg. (XVIII c.) ;
FN. ДраГан. — Subst. лёгкий вгйсъкдвий гздёць; (дра-
Гон:) закладка ззаду на плащг, Кузеля 106, MUk. кгн-
ний ждвнгр, що мдже бйтися г вёрхи г пггио, Тимчен-
ко 821.
Wd. дракон from Po. dragon, Richchardt 43; on ac-
count of its accent драгун is to be derived from Fr. dragon
‘ts’ which, in turn, goes back to draconem Asg. of draco, see
дракон.
драже ‘sugar [ed] almond’, ModUk. — Subst. сорт
дргбнйх цукёрок.
From Fr. dragee ‘ts’.
192
дражнйти, дразнйти ‘to irritate, tease, tempt, tantalize,
excite’, MUk. раздражаю : дражню (1627 Беринда),
дражнити (XVII с., XVIII с.), дражнили (XVII с.) ; BRu.
дражнгць, Ru. дразнить, Ви. дразн, OCz. drdzniti, Slk.
drazdit’, Po. draznic, LoSo. draznis. — Deriv. дражнйти-
ся 11 дразнйтися, роздражнйти[ся] 11 роздразнйти[ся],
-нення, роздражнювати[ся]\\роздразнювати[ся], -ан-
ня, дражлйвий\\дразлйвий, -вгстъ, -во, MUk. дражни-
телко Vsg. (XVII с.). — Syn. дратувати, дрочйти,
Тимченко 822.
PS. *drazniti ‘ts’, with a secondary palatalization:
*drazniti (under the influence of *draznjg < *draznjo),
most probably derived from the root *dt>r- see дерти, драти,
and such words as драснути, Bu. драскам, Sin. drasati, etc.
Miklosich 49, Berneker 1, 221, Преображенский 1, 193,
a. o.; re. other etymologies cf. Slawski 1, 162, Vasmer2 1,
534.
дразка dial, see др!зки.
драйвер AmUk. ‘driver’, first recorded in 1945, Жлук-
тенко 125. — Deriv. драйвёрка, драйвер-бойс, драйвер-
ський, драйву вати- — Subst. шофёр, [авто]водгй, ма-
шинист.
From Е. driver ‘ts’, Рудницький UO. 3:1, XV, Жлук-
тенко 125, Бшаш 266, Ропе 68.
дракон ‘dragon’, ModUk.; BRu., Ru. ts, Po. drakon,
etc. — Deriv. FN. Дракон, дракднський. — Subst. каз-
кдвий, крилатий змгй з багатьма вогнедйшними го-
ловами; порода яшДрдк; (Дракон:) пгвнгчне сузгр’я.
From Gk. drakon ‘sharp-sighted one, dragon’, Преобра-
женский 1, 193, Vasmer2 1, 534, Klein 1, 480, see also
драгун.
драка : дёрти, драти.
193
драла adv. ‘on the run’, MUk. драла (XVIII c.). —
Deriv. дати драла, MUk. драла доброго дамо (XVIII с.).
— Syn. навтгки, навтгкача, Тимченко 822.
Based on дёрти ||драти, see s. w.
драма ‘drama’, MUk. драма (XVII с.); BRu., Ru. ts,
Po. drama, etc. — Deriv. драматйчний, -нгсть, -но,
драматизувати, драматург[гя]. — Subst. лгтератур-
ний meip, в якдму подгю представляють dieei особи;
тяжка, зворушлива подгя.
From Lat. drama ’ts’, the ultimate source being Gk.
drama ‘deed, action represented on the stage’, Vasmer2 1,
535, Klein 1, 480.
дранджоли dial, for гринджоли.
дранйця, дрань, etc. : дёрти, драти.
дрантя, дрантйвий, etc. : дёрти, драти.
драп ‘cloth’, ModUk.; BRu., Ru. (since 1863) ts. —
Deriv. драповый, драпувати; here also dpanipyeamu,
-ання, драпёргя. — Subst. груба й тёпла тканина,
Кузеля 106.
From ModHG. Drap, the ultimate source being Fr.
drap, ‘ts’, Vasmer2 1, 535, Шанский сл. 1:5, 185.
драп!, дряп! : драпати, дряпати.
драпати, дряпати ‘to scratch; to run away; MUk. рану
драпаную Asg. (1591), драпати (1601), драпали (1693);
BRu. драпацъ, Ru- драпатъ^дряпатъ, SC., Sin., Cz. drd-
pati, Slk. drapat’\\driapat’, Po., UpSo. drapac, hoSo.drapa^.
— Deriv. драпатися\\дряпатися, драп[о]нути\\дря-
п[о]нути, драпцювати, драпак, драпа, драпач[ка],
драпачити, драпгчка, драпка, драпоштан, here also
(from Po.:) драпгжний, -ик, -нгстъ, -но, драпгка\\дря-
пгка; b/f. драпГ^дряп!; FN. Драпак, Драпцюга. — Syn.
194
дерти, шкрябати, Тимченко 822; швйдко miudmu,
Слум. 2, 407.
PS. *dbrapati ‘to scratch’, based on the root *der-, see
дерти, драти, Slawski 1, 161, Vasmer2 1, 535, a. o.; forms
with -ря- (дряпати, etc.) are secondary variables with a
hyperistic palatalization of -r- unknown to BRu., WS1.
(except Slk.) and SoSl.; according to Machek 94, Slk. dria-
pat’ represents an “expressive palatalization”.
дратжний, -ик, etc. : дрйпати, дряпати.
дратва ‘shoemaker’s (waxed, pitched) thread’, MUk.
дратву Asg. (XVI с.), дратва грубая (XVII с.), дратвы
Gsg. (XVIII с.), Ru. ts, Cz. dratev\\dratva, Slk. dratva, Po.
dratwa, dial, dratew. — Deriv. дратвиця. — Subst. шёв-
ська нитка, Кузеля 106.
From Po. dratwa ‘ts’, the ultimate source being MHG.
drat ‘wire, file’, corresponding to E. thread; Miklosich 50,
Berneker 1, 221, Преображенский 1, 193, Шаровольський
1, 68, 75 Шелудько 1, 30, Slawski 1, 161, Richhardt 43, a. o.;
according to РССтоцький 4, 168 the word came directly to
Uk. from MHG.; further investigation needed.
драти : дерти.
дратувати ‘to irritate, provoke’, ModUk.; Po. dial, dra-
towac (Стрий). — Deriv. дратуватися, -ання, роздра-
тдвувати[ся], дратун, дратувальник, драт[1в]Ли-
вии, -eicmb, -во, дратгвнйй, -йк. — Syn. дражнйти,
дразнйти, дрочйти, Деркач 63.
An extended form of драти, see дерти.
драфсмен ‘draughtsmen’, first recorded in the XX c.
— Deriv. драфсмёнсъкий. — Subst. кресляр.
From E. draughtsmen ‘ts’.
драхма ‘drachma’, MUk. драхма (XVII с. ЛСЛ. 58);
OES. драхма; BRu., Ru. ts, Po. drachma, etc. — Subst.
195
[старо]грёцъкий гр1ш; аптёкарсъка вага % унцгг,
Кузеля 106.
From Gk. draxme ‘ts’, Преображенский 1, 194, Vasmer2
1, 535.
драцена ‘Dracaena : genus of plants of the lily family’,
ModUk., BRu. драцэна, Ru. драцена, Po. dracena, etc. —
Subst. субтропгчна рослйна з вгчнозелёним лйстям.
From LLat. dracaena ‘ts’, the ultimate source being Gk.
drakkaina ‘she-dragon’, Klein 1, 479.
драч[к]а : дерти, драти.
драшпати dial, for драпати, дряпати (f/e. influence of
рашшль, q. v.).
дребезг Bk. ‘piece’, first recorded in 1934 (Knut 65-66),
Ru. дребезги, Bu. дрёбен ‘little, small’, UpSo. drjebjenica
‘crumb’. — Subst. шматдчок.
According to KmIt, 1. c., from Po. drobiazg ‘small mat-
ter’; inconvincible; the word is related by apophony to дргб,
др!бнйй, q. v.
дребопти, b/f. дрёб!т Bk. for др!бот1ти, see др!б.
древ!тня for дрив!тня : дрова.
дрёв[к]о : дёрево.
древляни for деревляне : дёрево.
дрёвн!й arch, ‘old, ancient’, MUk. дрёвный (XVII с.
ЛСЛ. 58), древнии (XVIII с.), OUk. древняя (1288), OES.
др-Ьвнии (XII с.), старъ и древень, древнш, по др"Ьвьню-
оумоу обычаоу; Ru. древний, OCS. drevlje, drev[l]bnjb,
SC. starb-drevan, Sin. drevisnji, Cz. drevni, Po. drzewiej-
[szy]. — Deriv. дрёвнгстъ, -нъо. — Subst. стародавней,
старый.
196
From OCS. drevbnjb < PS. *drevenjb ‘ts’, akin to Skt.
drdvati ‘he is running, flowing’, Младенов 151; less convin-
cing are other etymologies connecting it with Goth, triggws
’faithful’, Lith. dreve ‘hollow of a tree’, Latv. dreve ‘ts’,
cf. Buga РФВ. 67, 236 - 237, Vasmer2 1, 536, a. o.
дрегович! Npl. ‘Drehovychi, Dregovichians (an OES.
tribe centred around the city of Turov)’, BRu., Ru. дрего-
вичи, OES. дреговичи, дръговичи (XV с. 1пат..). — Syn.
схгдно-слов’янське плём’я мгж Прйп’яттю и Двиною.
From BRu. дрэгва ‘muddy place, marsh’, укр. драго-
вина\\дряговйна, cf. Perwolf Archiv 4, 66; 7, 593; Vasmer2
1, 536 - 537, a. o.
дрёгес, дрйгес, дрйгез ‘nicotine deposited in the tube
of a pipe’, ModUk. only. — Subst. згар тютюну, що за-
лишаеться в люлъцг.
Origin obscure.
дреднавт, SovUk. дредноут ‘dreadnought’, first re-
corded in 1905 (Горбач 1, 12), BRu. дрэдндут, Ru. дред-
ноут ‘ts’. — Subst. тип бистроплавного опанцйрено-
го корабля англгйсъког флъдти, Горбач, 1. с.
From Е. dreadnought ‘ts’, Kirkconnell 8; according to
РССтоцький 4, 250, via ModHG. Dreadnought.
дрезйна ‘trolley, small railway car’, Ru. дрезина (since
1866). — Subst. залгзнйчий вгздк.
From ModHG. Draisine, Drasine ‘ts’, Шанский сл. 1:5,
188.
дрейн, also дрейнс ‘drains’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Subst. дренажна pypa.
From E. drains ‘ts’.
дрейф ‘drift’, ModUk.; Ru. дрейф (— дрийф in 1720).
— Deriv. дрёйфовий, дре[й]фйти, дре[й]фувати. —
197
Subst. вгдхйлення корабля, абд лгтака вгд узятого
курсу.
From Du. drijven ‘to drive’, Горбач 1, 27, Meulen 58 -59,
Vasmer2 1, 537.
дрек!л Gsg. дрекола arch, ‘stick, club, stem’, MUk.
дрекол (1596 Зизашй), дреколми Ipl. (XVII—XVIII с.),
дрекбль (XVII с. ЛСЛ. 59), OES. дрькольми Ip-1. (XI с.
Остр, ев.), дръкол!; Ru. дрекдлъ, OCS. drbkoljb, drbkolb,
Cz. drkolna. — Deriv. дрекдля, Франко 10, 506. — Subst.
палка, дрючок, Франко 4, 564.
From OCS. drbkoljb ‘ts’ of uncertain etymology, cf.
Berneker 1, 232, Vasmer2 1, 537, a. o.
дрёл!х Wd. ‘ticking’, ModUk.; Po. drelich ‘ts’. —Deriv.
дрел1хар, дрелйсдвий (Желеховський 1, 204). — Subst.
ргд ггргиог матери, тканйни, Гнатюк ЕЗб. 30, 339.
From ModHG. Drillich ‘ts’, Korbut PF. 4, 513, Ule-
лудько 1, 36, Горбач 15, 321. a. о.
дрёма arch, ‘drowsiness’, ModUk., Ru. дрема. — Deriv.
дременути ‘to run, disappear (like a dream)’. — Subst.
дргмдта, Слум. 2, 414.
Derived from др!мати, q. v.
дрен, дрёна, ‘drain’, ModUk., Ru. дренаж. — Deriv.
дрену вати[ся], -ання, дренаж[ний], дренажу ваши,
-ання. —Subst. глйняна рура, яку вклад аеться в ргл-
лю, щоб осушйгпи [рунт, Кузеля 107.
From Е. drain ‘ts’, Kirkconnell 12.
дрёныйт, Gsg. дрёнькоту ‘rattling, buzzing sound’, Mod-
Uk. only. — Deriv. дренькати, -ання, дренькотгти, -гн-
ня, дренчати, -ання, and secondary “pleophonic” forms:
деренъкотати, -ання, деренъкотгти, -гння, деренча-
198
ти, -ання, -ало, деренчлйвий, деренькучий; here also
Вк. джеренчати (KmIt 59) Wd. дзеренчати (Желехов-
ський 1, 180). — Syn. брёнькгт, торохтгння.
Like брёнькгт it is а о/p. formation based on *дрень!
— an alternative interj. to бронь!, 0- v.; forms with ple-
ophony: дереньк- are secondary.
дрес AmUk. ‘dress’, first recorded in 1915. — Deriv.
дрёсик, Жлуктенко 125, Poik 68; дреейна, дрёска (JBR.).
— Subst. сукёнка.
From Е. dress ‘ts’, 1вах PM. 1, 212, Б1лаш 266.
дрёсшк AmUk. ‘dressing’, first recorded in 1963. —
Subst. начинка.
From E. dressing ‘ts’, Бцаш 267.
дресувати, SovUk. (from Ru.:) дресирувати ‘to train,
drill’, ModUk.; BRu. дрэыравацъ, Ru. дрессировать
(since 1835), Po. tresowac, etc. — Deriv. дресування. —
Subst. муштрувати, навчати тварйни робйти ргзт
вправи; навчати когдеь механгчно, nid страхом кари,
Бойюв 151.
From Fr. dresser ‘ts’, the ultimate source being It. di-
rizzare from LLat. directiare ‘to straighten’, Dauzat 257,
Vasmer2 1, 538, Шанский сл. 1:5, 191.
дрехлявий He. ‘old, weak’, first recorded in the XX c.
(Ломацький 7) — Subst. старый, нёмгчний.
The word seems to be a dial, deformation of дряхлий,
q. V.
дриб He. for Api6.
дрива, дривггня, etc. see дрова.
199
дрйгати, дрйгнути, Wd. дрйгати, дрйгнути ‘to jerk’,
дригол1ти, дригон!ти, дригопти, дрогати ‘to tremble’, MUk.
дригбта (1627 Беринда), for other SI. see дрижати. —
Deriv. дрйлання, дрйгнення, Wd. дриглг, etc. — Subst.
дрижати, трястйся (з холоду), Франко 1, 426.
PS. *drygati, *drygngti — iterative forms of *drsgati,
*drsgngti ‘ts’ with later neologisms : дриголгги, дригош-
ти, дриготгги, see дрижати.
дригл! Wd. for драгл!, see дрйгати.
дриголгги : дрйгати.
дрйгонець Bk. ‘(greedy) usurer’, first recorded in the
XX c. (KmIt 66). — Syn. (людйна), що гднить за здйр-
ством.
From дерти||драти and гонйти, see s. w.
дригон1ти, дригот1ти : дрйгати.
дрйга (=дрь1га) SoCp. ‘road, way’, first recorded in
1940 (Зьлинський LS. 3, A 199. — Subst. дорога.
Based on Po. droga ‘ts’, Lk. (secondary) development
of -ro- as -ry-, cf. Зминський, 1. c.
дрйгати, дрйгнути Wd. see дрйгати, дрйгнути.
дрйгез, дрйгес see дрёгес.
дрйгля Нс. ‘horse’, first recorded in the XX с. (Ло-
б’юк 2, 125). — Subst. прдстий кгнь.
From Rm. dial. drdgla\\drigla ‘ts’, Лоб’юк, 1. c.
дрижати, dial. др!жати, дрожати (Желеховський 1,
206) ‘to tremble’, MUk. дрижу (1596 Зизашй; XVII с. Си-
нонима 148), дрижати (XVII—XVIII с.), дрыжу (1627 Бе-
ринда), дрыжыт, дрыжал (XVII с.), OES. дрожащему
(XIV с.); BRu. дрыжаць, Ru. дрожать, OCz. drzeti, Po.
200
drzec, LoSo. drzas, UpSo. rzec, Plb. draze. — Deriv. за-,
по-дрижати, -ання, дриж\\дрож\\др{ж, дрижджг\\дрож-
джа, дрижакй, дрижачий, etc., MUk. дрижанье (1596 Зи-
занш), дрыжанье (1627 Беринда), дрыженье (XVI—XVII
с.) — Syn. тремтгти, (при фгзйчнгй причин!:) тру-
сйтися, трястйся); (вгд сильного пбштовху:) двиг-
тгти; (про сльозу:) брингти, Деркач 63.
PS. *drszati < *drsgeti ‘ts’, IE. root. **dhrug--.
**dhreug- ’ts’, cf. Lith. drugys ‘fever; shivers’, Latv. drudzis
‘ts’, AS. dryge. ‘dry’, etc., Berneker 1, 231, Pokorny 275,
a. o.; Uk. дрижати : дрожати (:др!жати), дриж : дрожа
(: др!ж) is explainable by various levels of the development
of PS. *drs-, viz. regular (organic) (1) дро- with weak
s, ь in the following syllable, e. g. дрож[ь] (> др!ж) and
(2) дры- > дри-, in case the following syllable contained
a vowel, e. g. дрижати; further details belong to grammar,
cf. Рудницький 7, 79, Шевельов 470.
дриз ‘dry, fallen off twigs (branches)’, MUk. дризу
Gsg. (XVII—XVIII с. 1нтермедП 71); Ru. (deriv.:) дрыз-
гать ‘to smear with mud’ (Соболевский Slavia 5, 443),
Cz. dial, drizdati ‘to besmear’, Po. dryzdac ‘to have diarrhea’.
— Deriv. дрйзати, дризнути, dial, дрйзда ‘giri’ (Горбач
8, 39), дриздуля ‘plum’ (Makowiecki 297, 299), дризлй-
вець (ibid.). — Subst. хворост.
Akin to дристати, q. v.
дрик dial, ‘back, spine’, first recorded in the XX c.
(Бачка, Горбач 15, 339). — Deriv. дрйка (Makowiecki
164). — Subst. спина.
Origin uncertain perhaps akin to дрекбль, q. v.
дриль ‘drill, trepon’, ModUk., BRu. дрыль, Ru. дрель,
дриль (since 1815), Po. dryl, etc. — Deriv. дрйлити, дри-
лювати, дриляти. — Subst. механгзм для свердлгння
omeopie у метам, Слум. 2, 413.
201
From ModHG. Drill ‘ts’, РССтоцький 4, 206; according
to Шелудько 1, 30, via Po. dryl which remains to be proved.
дрйльмен AmUk. ‘drillman’, first recorded in 1953. —
Deriv. дриль, PoI’k 68. — Subst. робгтнйк, що провёр-
чуе дгри.
From Е. drillman ‘ts’, Бьлаш 267.
дрймба ‘mouth drum’, ModUk., re. other SI. дрймля. —
Subst. варган[ки], музйчний гнструмёнт, Горбач 16,
159; syn. дрймля.
From Rm. drirnba ‘ts’, РССтоцький Slavia 5, 30, Vin-
cenz 5, Cioranescu 301.
дрймля ‘mouth drum’, ModUk., Bu. дръмббй, SC.
drombulja, Sin. dromlja\\drumlja, Slk. drumbla, dromblic-
ka, Po. drumla, dial, dremla, dromla. — Subst. варган[KU],
музйчний гнструмёнт; syn. дрймба.
From Rm. drimba ‘ts’, РССтоцький Slavia 5, 30, and
not from MHG. Trommel, Berneker 1, 227, nor from Rm.
trirnbd, Vasmer RS. 4, 172; see дрймба.
дристати ‘to suffer with diarrhea’, ModUk., Ru. дри-
стать, Cz. dial, dristati, Po. drzystac ‘ts’. — Deriv. dpu-
стання, дрйставка (Горбач 16, 159), дристун, дристу-
л1 Npl. (Makowiecki 298), дристокдз (ibid. 116), here
also дрислйвецъ, дрислйвки, дрислйвицг (Makowiecki
298). — Syn. мати розвгльнення.
PS. *dristati (<*dridstati) ‘ts’, IE. root **dhreid-:
**dher- ‘to empty oneself’, cf. Lith. tryda ‘diarrhea’, to suf-
fer with diarrhea’, Ic. drif ‘dirt, excrement’, Sw. dial, drita
‘to void excrement’, ME. drit = E. dirt, ONor. drita, OHG.
tnzan ‘to void excrement’, etc. Berneker 1, 224, Slawski 1,
173, Skeat 171, Pokorny 256, a. o.; in a voiced form: дриз
(< *drizds) it appears in дрйзати, дризнути, etc., see s. w.;
inconvincible: РССтоцький, Slavia 5, 30 (: *drpzda).
202
др!б : дробйти.
др>Та Lk. for дрйга, q. v.
др!ждж1, Wd. др1'ии (Желеховський 1, 206) ‘yeast,
leaven’, MUk. дрожчи (XVII—XVIII с.), дрожчей Gpl.
(XVIII с.), OES. дрощия (XI с.), дрождия (1073 1зб.Св.),
BRu. дрджджи, Ru. дрожжи, OCS. drozdbje, Bu. дрож-
дие, SC. drbzda, drbzdina ‘sediment’, Sin. drozdze,
drozje, Cz. drozdt, Slk. drozdie, Po. drozdze, LoSo.
drozdzeje, UpSo. drozdze', here also BRu. трущгна sedi-
ment’, Sin. trbska ‘sediment; yeast’. — Deriv. дргжджо-
вйй, дргжджбваний, др1жджувати[ся], -ання, MUk.
дрожчйстый (1627 Беринда), дрождзистое (XVIII с.) —
Syn. тгстовйдна маса одноклгтйнних сумчастих
грибкгв гз здатнгстю викликати спйртове бродгння
цукргв.
PS. *drozgje collect : *drozga, cf. Sin. drozga ‘sedi-
ment’; IE. base **drb- : **d[e]ro- : root **der- ‘to split,
divide, deave’ and formant -sk- > -zg-, cf. OPr. dragios,
OLith. drages ‘yeast’, ONor. dregg ‘ts’, Slawski 1, 169, Po-
korny 206-210; less persuasive is its explanation by Ber-
neker 1, 228-229 : PS. *droska, cf. MBu. дрощия, Uk.
дрйщц according to Соболевский Slavia 5, 443-444, the
latter is a secondary form of др1'ждж1; see also Bruckner
98 and KZ. 43, 308, Archiv 11, 125 -126, Trautmann 58,
Fraenkel 100, Vasmer2 1, 540, Skok 1, 444, a. o.
др!зд, arch, дрозд ‘blackbird, thrush, missel, mistle’,
MUk. дроздъ, друздъ (Пит1УМ. 47), дроздъ (XVII с. ЛСЛ.
58); BRu., Ru., Bu., Ма. дрозд, SC. drdzd\\drdzak, Sin.
drozd\\drozg, Cz., Slk. drozd, OPo. drzozd, Po. drozd, Up.
So. dr6zn. — Deriv. дроздйха, дроздйця, дрозденя, дроз-
ддвий; FN. Дрозд, Дроздбвич, Дроздйшин, Дрозддв-
съкий, MUk. Дроздъ (XIV—XV с. Kuraszkiewicz 163),
Дроздйха (1737 1нтермедп 121), GN. Дроздгвка, Дроз-
ддвичй — Syn. невеликий ствучий птах, Turdus.
203
PS. *drozds ‘ts’, IE. **trozdos- : trzdos- with voiced
initial d- in PS., cf. Solmsen KZ. 37, 579; allied to Lat.
turdus ‘ts’, Gk. trygfin ‘turtledove’, OSax. thross[e]la
‘thrush’, LoG. Drossel, UpG. Drochel, OHG. droscela, E.
thrush, etc.; Lith. has a longer form for thrush, with
initial s- : strazdas, though OPr. tresde; Miklosieh 51, Ber-
neker 1, 227, Kluge 61 - 62, Skeat 645, Bruckner 98, Traut-
mann 327, Fraenkel 920, Младенов 153, Vasmer2 1, 541,
Machek 97, Slawski 1, 168 - 169, Skok 1, 443 - 444, Pokorny
1096, a. o.
др!к, 1. Gsg. дрока ‘gad-fly’. ModUk. only. — Syn.
dead.
Etymologically connected with дёрти||драти, see sw.
дргк 2. Gsg. дроку, also др!ка, Gsg. др1'ки ‘broom,
genet’, ModUk.; Ru. дрок. — Syn. роелйна з родйни ко-
лючих, барвень, Makowiecki 163. Etymology uncertain;
according to Преображенский 1, 197, it derives from Gk.
d6ry ‘spear’; yet, Горяев 97, followed by Vasmer2 1, 541,
Шанский сл. 1 :5, 195, a. o., connects it with дерти||драти,
see the preceding entry.
дршенбёргер Wd. ‘dissembler, hypocrite’, first recorded
in the XX с. (Горбач 6, 22). — Subst. легкун, симулянт.
From ModHG. Driickenberger ‘ts’, Горбач, 1. c.
др!мати ‘to slumber, nap, doze’, MUk. дрЪмаху (XV
с.), дрЬмают (XVII с.), дрЪмати (XVIII c.), OES. дрЬ-
мати, дремлеть; BRu. драмаць, Ru. дремать, OCS. dre-
mati, Bu. драмам, Ma. дрёме, sc. drijemati, Sin. dremati,
Cz. drimat, Slk. driemat’, Po. drzemac, LoSo. dremas, Up-
So. dremac, Plb. dremes ‘you dream’. — Deriv. дргмання,
[з[а]~, пере-, no-, про-, роз-] дргмати[ся], здргмну-
ти[ ся], др1майло, дргмак, дргмлйвицг, дргмлюга,
дргмлюх, дргмнй[ви]цг, дргмдта, dpiMyx, дргмучий,
204
-чгсть, дргмлйвий, -во, дргмлючий, -чгстъ, дргмаючий,
дргмдтний, -но, дргмки; FN. Дргмайло, Дргмайлюк,
Др1муха, Дргмуш. — Syn. спати лёгким сном, куня-
ти, Тимченко 834.
PS. *dremati ‘ts’, IE. root **dre- : dra- : drem- ‘to
sleep’, cf. Skt. drdti, drdyati ‘he sleeps’, nl-drd ‘sleep’, Arm.
tartam ‘sleepy, slow’, Gk. edarton ‘he slept’, [kata]darhono
’I sleep’, Lat. dormio ‘I sleep’, Berneker 1, 223 - 224, Traut-
mann 60, Bruckner 100, Vasmer2 1, 537, Младенов 153,
Giintert IF. 30, 19, Slawski 1, 174, Шанский сл. 1 :5, 190,
Pokorny 226, a. o.
дршк, also дршьк, дргнг AmUk. ‘drink’, first recorded
in 1915. — Subst. пйти, напиток.
From E. drink ‘ts’, Б1лаш 267.
дрктати see дристати.
др!т, Gsg. дроту ‘wire’, MUk. дротомъ Isg. (XVII c.),
из дрота, отъ дрота (XVIII с.), дроту Gsg. (1741), BRu.
дрот, Ru. dial, дрот, Po- drut, drdt. — Deriv. дротик,
дротйн[к]а, dpomap\\dpimdp, SoCp. друтарь (УЗЛП.
54), дротянка, дротянйй, -йк, дротовйй, [за-, по-]
дротувати, -ання, MUk. дротяными Ipl. (XVII с.), дро-
тянихъ Gpl. (XVIII с.), дротовыми Ipl. (XVIII с.) ; FN.
Дротар. — Subst. металёва нитка, Тимченко 829.
According to Тимченко, 1. с., directly from G. Draht;
yet Шелудько 1, 30, Berneker 1, 221, followed by Richhardt
43, Slawski 1, 170, a. o., consider it a borrowing from Po.
drot, drut, the ultimate source being MHG. drat ‘ts’.
др1чний SoCp. ‘well behaving’, first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1, 206). — Subst. [рёчний, Грш-
ченко 1, 446.
According to Гршченко, 1. c., the word is a dial, de-
formation of грёчний; yet, more persuasive is its deriva-
205
tion from д’речний < до-рёчний (:до рёч1), cf. Желехов-
ський, 1. с.
дршда, SovUk. др!ада ‘dryad, a forest nymph’, Mod-
Uk., Ru. дриада, Po. driada, etc. — Subst. нгмфа-покро-
вйтелька дерев, Слум. 2, 413.
From Gk. dryds, Npl. dryades ‘ts’ (: drys, Gsg. dry6s
‘oak; tree’), Klein 1, 485.
дршка see тершк.
дробйти ‘to divide into parts, knap, stamp, crush’,
MUK. дробятъ (XVII c.), OES. дробящей (XI с.), дробя
(XI с.), дробятъ, дробляше; BRu. драбйць, Ru. дробить,
OCS. drobiti, Bu. дроби, Ma. дроби, SC. drobiti, Sin. dro-
biti, Cz. drobiti, Slk. drobit’, Po. drobic, LoSo. dr obis,
UpSo. drebic. — Deriv. dpi6, дроб, дргбка, дргбныця,
др1бнйч[ень]ка, дргбндт[к]а, др1бн6тонъка, [з-, по-,
роз-]дргбнення, др'гбнгсть, дргбнякй, дргбок, dpi6d-
чок, дргботання, др{ботгння, дргботун, дргботуха,
дргбуш[еч]ки, дргб’язок, дробарка, дробилка, дро-
бильный, -ник, -ниця, дробина, дробйнник, -ниця, дро-
бйтько, дробгвнйця, дробгння, дробовйй, -вйк, дробо-
тун, дроб’ята, здргбнгння, з-, по-, роз-дргбнювання,
nd-, po3-dpi6, по-, роз-дргбнюваний, -нгсть, подрбби-
ця, роздргбтсть, роздргбнювач, -вачка, роздрдбле-
ний, -нгсть, роздрдблення, роздрбблювання, роздроб-
ляння, роздрдбтсть, дргбен, др{бковйй, дргбнйй, дргб-
нё[се]нький, -ко, дргбнютй, дргбнйстий, дргбнгсгнь-
кий, -ко, dpi6nyeamuu, дргбча[с]тий, дргб’язкйй, дрг-
б’язкдвий, -выть, -во, дрг^язнйй, здрМнглий, по-,
роз-дргбнювальний, роздр1бнйй, роздрдблювальний,
роздробнйй, [з-, на-, по-, роз-]дргбнйти[ся], [з]дргб-
нгти, [за-, по-]дргботати, [за-, по-, при]dpi6omimu,
дргбнгшати, др1бошйти, дргбушйти, дргбцювати,
206
дробцювати, з-, по-, роз-дргбнювати[ся], [по-, роз-]
дробйти[ся], роздробляти[ся], роздрдблювати[ся],
and compounds with dpi6uo-: дргбно- буржуазной,
-власницъкий, -гляд, -головой, -груповйй, -зерни-
стый, -зубий, -зубка, -зубча[с]тий, -калгберний,
-клтйнний, -колдсий, -мгстий, -лгсся, ~[по]мгсний,
-мьщансъкий, -насгнний, -плгдний, -селянський, -то-
варний, -тоннажной, -шёрстий, etc.; MUk. дробина
(XVII—XVIII с.), дробичка (XVI с.), дроблЪ (XVII с.),
дробнёйкый (XVIII с.), дробница (XVII с.), дробно
(XVII—XVVV с.), дробокъ (XVIII с.), дроботливый
(XVIII с.), дробязги Apl. (XVIII с.), дробязокъ (XVII—
XVIII с.), дробно-выб'Ьяною Isg. (XVII с.), OES. дро-
бливи Npl, дробьница, дробьныи; FN. Др1бнйй, Дргб-
нёнький, Дргбнюк, Дргбняк, Дробей, Дробёнко, Дро-
бйнсъкий, Дробйш, Дробгт\\Дробот, Дробота, Дроб-
ко, Дробнйцъкий, Дробоцъкий, Дробошёй, MUk. Дро-
биха, Дробошёнко (1649 Реестра 1). GN. Дробошгв,
Дробйшево. — Syn. розбивати, ламати, кришйти;
подгляти на окрёмг частйни; подати дргбнйми кра-
плями, Слум. 2, 420.
PS. *drobiti ‘ts’, Е. root **dhrebh-: **dhrobh- ‘ts’, cf.
Goth, ga-drdban, ‘to hollow out; to dig out’, OIc. drafna
‘to dissolve, disintegrate’, akin to OE. draf, drepan, OHG.
treffan ‘to hit, strike’, Berneker 1, 226, Kluge 367, Bruck-
ner 97, Slawski 1, 166, Pokorny 272, etc.
дрова, dial, also дрова, дирва, ‘wood’, MUk. дрова
(XVI—XVII с.), дерева на дрова (XVIII с.), дрыва
(XV—XVIII с.), OES. дрова Npl., дръвомъ Isg. (XI с.);
BRu. дрдвы, Ru. дрова, OOS. drsva, Bu. дървд, Ма. дрво,
SC. drvo, Sin. dfvo, Cz., Slk. drva, Po. drwa, Plb. drava. —
Deriv. дргвця, дривтня^дргвгтня^ровътня, dpoeim-
ник, дровйна, дровиняка, дровнйк, дрдвно, дров’янйй,
207
and compounds: дрово-вбз, -вдзний, -заготгвля, -заго-
тдвчий, -клад, -нос, -ргзний, -руб, -рубня, etc., MUk.
дровйну Asg. (XVIII с.), дровцами Ipl. (XVIII с.). —
Вуп. дерево, порубане на полгна на паливо, Тимчен-
ко 282.
PS. *drзга ‘ts’, IE. **druua ‘ts’, see дерево.
дроги Npl. ‘cart, wagon’, ModUk., Ru. дрога ‘beam’,
дроги ‘cart, wagon’. — Deriv. дрогаль; dimin. дрджка
and (under f/e. influence of дорога:) дорожка, Po. do-
rozka, Cz. drozka. — Subst. вгз; биндюгй.
From Ru. дроги, дрожки ‘ts’, of uncertain etymology,
cf. Vasmer2 1; 540, Шанский сл. 1 :5, 194, Slawski 1, 156.
Дрогйчин, Дрогобич instead of Дорогйчин, Дорогб-
бйч see дорогйй.
дрож : дрижати.
дрбжка : дроги.
дрозд see др!зд.
дрок, друбк dial, ‘gadfly’, first recorded in the XX c.
(Полюся, Лисенко 28). — Syn. дзе.Г; subst. [едзь.
Connected with дрочйти, q. v.
дромадер, дромедар ‘dromedary’, ModUk.; Ru. ts, Po.
dromedar, etc. — Subst. одногорбый верблюд, Слум. 2,
421.
Дромадер comes from Fr. dromadaire, дромедар —
from ModHG. Dromedar ‘ts’, the ultimate source being
Liat, dromedarius (camelus) from Gk. dramas, Gsg. dro-
mddos ‘running’ (: dramein ‘to run’), Vasmer2 1, 541-542,
Klein 1, 483.
дронг AmUk. ‘drunk’, first recorded in 1963. — Subst.
п’яний.
From E. drunk ‘ts’, Бьлаш 267.
208
дронгаль dial, ‘tall man’, first recorded in the XX c.
(Теребовелыцина, Горбач 16, 159); Po. drqgal. — Subst.
здоровйло, висдкий ростом чоловгк.
From Po. drqgal (: drqg, see дрюк) ‘ts’.
дроп AmUk. ‘drop’, first recorded in 1929. — Subst.
скинь, скйнути.
From E. drop ‘ts’, Bi.iam 267.
дропак coll. ‘tropak (Uk. dance) ; fleeing away, disap-
pearance’, ModUk. only. — Deriv. Дропак. — Syn. тро-
пик; драпак, (дати дропака:) швйдко втектй.
A Mending of тропак and драпак, see, s. w.
дросель ‘choke, throttle’, ModUk.; BRu. ts Ru. дрос-
сель. — Deriv. дрдсельний, дроселювати. — Subst.
прйстргй для реГулювання тйску ргдинй пари абд
газу.
From ModHG. Drossel ‘ts’.
дротик, дротйн[к]а, дротувати, etc.; дрп-.
дрбхва, Wd. дрофа, драфа (Желеховський 1, 206)
‘bustard, Otis tarda’, MUk. зъ дрохвами, (XVIII с.), BRu.
драфа, Ru. дрофа, дрохва, Ви. дрдпля, SO. drfrplja, Sin.
droplja, Cz. drop, OCz. dro[p]fa, dropa, Slk. drop, OPo.
dropia, LoSo. gropyn. — Deriv. дрохвйч. — Syn. вели-
кий степовйй птах.
PS. * dr ору, Gsg. dropsve ‘ts’, of uncertain etymology,
cf. Berneker 1, 227, Vasmer2 1, 542, a. o; Uk. -х[в]-шк!-ф-
are usually alternating with -n-, e. g. картбхля||карт6фля||
картопля, трафити||трапити, Хвёд1‘р||Фёд1р[|Педьк6, cf. 3i-
линський 1, 57.
дрохотати dial, see друхотати.
дрочйти ‘to tease, irritate’, OES. дрочить, дрочаште-
ся (1073 1зб. Св.); Ru. dial, дрочить, Bu. дроча, Po. dro-
czyc. — Deriv. дрочйтися, дрдчення; FN. Дрочйн-
ський. — Syn. дратувати.
209
PS. drociti ‘ts’, IE. root **der- as in дерти, драти,
see s. w.
друг ‘friend’, MUk. другъ (XV—XVII с.), друговъ
Apl. (XVII с.) з друзями (XVII с.), сто друговъ (XVIII
с.), друже Vsg. (XVIII с.); BRu., Ru., Bu., Ma. друг,
OCS. drugs, SC., Sin. drug, Cz., Slk. druh, Po. (from Uk.:)
druh, OPo. drug. — Deriv. другий, вдруге, другйня,
дружба, дружкд, друженька, дружечка, дружка, дру-
жйн[оньк]а, дружище, дружок, дружйнний, -ик, -иця,
друзяка, друзг, дружний\\дружнш, -нттъ, дружйти-
[ся], дружкувати, -ання, etc., compounds: друго-кляс-
ник, -клясниця, -ргчник, -рядний, -рядшсть, -тглка,
друже-любний, -любнгсть, -любно, etc.; MUk. другий
(XV—XVIII с.), другонадцет Gsg. (XVI с.), дружбу Asg.
(XV—XVII с.), дружество (XVIII с.), дружина (XV—
XVIII с.), дружьство (XVII с.), дружинникъ (XV с.),
дружка (XVIII с.), дружко (XVIII с.), дружная (XVII
с.), дружити[ся] (XVIII с.), OES. другим, другыижде,
дружина (XI с. Остр, ев.), дружьба (XI с.), дружька (XIII
с.), дружьць, дружьнии, дружати[ся], дружити[ся], дру-
го-любие, -любьно, -любьць, -яко; FN. Друг, Дружка,
Другакёвич, Друшкгв, Дружный. — Syn. товариш,
приятель.
PS. drugs ‘ts’, IE. base **dh[e]rey.gh- ‘to hold to-
gether’, cf. Lith. drauge ‘together’, draugas ‘friend, com-
panion’, draugauti ‘to be friends’, Latv. draugs ‘friend’,
OPr. draugi- in compounds ‘together’, Goth, driugan ‘to
enlist together for war’, ga-drauhts ‘soldier’, OHG. truht
'crowd’, AS. dryht ‘suite, retinue’, Miklosieh 51, Berneker
1, 230, Trautmann 59, Fraenkel 102, Vasmer2 1, 543, Slaw-
ski 1, 170, Skok 1, 446 - 447, Pokorny 254 - 255, a. o.
другаль Wd. ‘beam of a raft’, first recorded in the XIX
с. (Желеховський 1, 207). — Subst. жёрдка, балка в плд-
тг, порднг.
210
According to Richhardt 43, from Po. drqgal ‘wooden
block’ (: drq,g ‘pole, bar’).
другар Wd. ‘handler of an oar of a raft, oar; young,
spruce tree’, first recorded in the XIX с. (Желеховський
1, 207). — Subst. весло; молода ялйця; (Bk-:) патйк
при сплйвг, що до нъогд прибиваютъ керму, Кмп- 66.
According to Richhardt 43, from Po. drq.g ‘pole, bar’;
yet, more convincing is its derivation from Rm. dragare
‘bean’, cf. Cioranescu 302 - 303.
другати Wd. ‘to spin’, first recorded in 1934 (Клпт 67).
— Subst. прястй.
From Rm. drug ‘pole’, Cioranescu 362, Vincenz 6.
другстор, also друк штор AmUk. ‘drug-store’, first re-
corded in 1924. — Deriv. dpyi-стдрник. — Subst. ап-
тека.
From E. drugstore ‘ts’, Б1‘лаш 268.
дружба, дружн!й дружйти[ся] etc.: друг.
друзати Wd. ‘to cut’, first recorded in the XIX с. (Же-
леховський 1, 207). — Subst. тяти.
According to РССтоцький Slavia 5, 30, it is either a
simplified form of *друзгати (<PS. *druzgati ‘to crush’),
or a blending of *drusati ‘to shake’ and *duzati ‘T, the
latter explanation being less persuasive.
друзготати Wd. ‘to crush’, first recorded in the XX c.
(Стрий); Po. druzgotac. — Subst. трощйти.
From Po. druzgotac ‘ts’.
друз! Npl.: друг.
друзка dial, see др!зки.
друзйка : друг.
211
друТд ‘druid’, ModUk., Ru. друид, Po. druid, etc. —
Deriv. другдйзм. — Subst. жрецъ у стародавнгх кёлъ-
тгв.
From Fr. druide ‘ts’, the ultimate source being OCe.
druid f< *dru-‘oak’ and *wid- ‘to know’), Klein 1, 485.
друк 1. see дрюк.
друк 2. ‘print[ing], press, type’, MUk. друкъ (XVI—
XVIII c.); BRu. ts, Po. druk. — Deriv. друкар, -ка, -ня,
-ство, -съкий, друкдваний, [ей-, на-]друкувати[ся],
-ання, ви-, на-друкдвувати[ся], MUk. друковано... ро-
ку 1581 (XVI с.), друковати (1591), друкую (1627 Берин-
да), друкуют (XVIII с.), друковатися (XVII с.), друкб-
ванье (1627 Беринда), друкарь (1627 Беринда), художе-
ство друкарское (XVII с.), друкарню Asg. (1586), дру-
карня (1627 Беринда). — Syn. печатания, витискання
на папёрг литерами, типография.
From ModHG. Druck ‘ts’, cf. друкую : з’Алманска, вы-
биваю, албо витискаю, 1627 Беринда; cf. also Тимченко
833, РССтоцький 4, 161, а. о.; according to Шелудько 1,
30-31, via Po. druk.
друкир dial, ‘door-latch’, first recorded in the XX c.
(Теребовелыцина, Горбач 16, 159). — Subst. клямка.
From ModHG. Drucker ‘latch’.
друлити, дрйлити, друляти Wd. ‘to push, jostle, knock
down’, first recorded in the XIX с. (Желеховський 207),
no certain cognates in other SI. — Deriv. b/f. друл; FN.
Друляк. — Subst. mpymumu, тручати, штовхути,
штовхати.
According to РССтоцький, Slavia 5, 31, it is, perhaps,
akin to SC. drljiti, drljati ‘to demure’, drjauciti ‘to beg’,
Bu. дърль се ‘I am intrusive’ (:PS. *drbliti, *drbljati) cf.
Berneker 1, 255; more convincing, however, is its connection
212
with трутити, тручати, dial, трулити see s. vv.
друм dial, ‘highway’ (Бачка), first recorded in the
XX с. (Горбач 15, 311, 331). — Deriv. друмар, друмхну-
mu. — Subst. шосё.
From SC. drum ‘ts’, the ultimate source being Gk.
dromos ‘a running, course’ (Горбач, letter of 2. 4. 1973).
re. SoCp. друмарь (< Rm. drumar) cf. Машвчук Мовозн.
8 (45); 3,77.
друок dial, see дрок.
друтар[ити] Wd. see дргг.
друхшти dial, see трухш'ти, трухнути.
друхотати, друхоп'ти Wd. ‘to crush, smash’ first re-
corded in the XIX с. (Желеховський 1, 207). — Deriv.
друхотання, здрухотати, здрухбтаний. — Subst. ла-
мати, трощйти, розшматдвувати, Франко 10 506.
Origin uncertain; perhaps from *грухати: грухнути
‘to make noise by knocking’ q. v., with emphatic initial d-;
less convincing is its derivation from *друзготати (: PS.
*druzgati\\*drozgati ‘to crush’), suggested by РССтоцький,
Slavia 5} 30.
друц[ь]кати Wd. ‘to bruise, rub to powder’, first re-
corded in the XIX с. (Желеховський 1, 207). — Subst.
розтирати на порох.
Origin uncertain; perhaps it is connected with дёрти||
драти, see s. vv.; according to РССтоцький, Slavia 5, 30,
it is дрюк, друк, q. v.; Berneker 1, 228, derives it from
*druzgati ‘to crush’, cf. друхотати.
дручати dial, for тручати.
друшляк, Wd. друшляк, дуршляк (Стрий) ‘strainer,
filter, colander; (Bk.) small fur coat without sleeves’;(Wd.)
pitching borer’, MUk. рушлакъ (1570 Шелудько 1, 31),
213
друшлякъ (1597, 1758), друслякъ желЬзный (1662); Ро.
durszlak. — Deriv. друшлячдк. — Subst. посудина з дг-
рочками, що служить для процгджування абд проти-
рания faci, Слум. 2, 427; дгркавйця, Кузеля - Рудницький
175; кожушок без рукавгв, Кип- 67; майсель dipKyeamu
залгзо, Горбач 15, 321.
From MHG. durschlac ‘colander’, РССтоцький 4, 166;
because of its accents only Wd. дуршляк, друшляк may be
considered as borrowings from G. via Po. durszlag, as sug-
gested by Тимченко 833, Шаровольський 1, 33, Шелудь-
ко 1, 31.
друштво SoCp. ‘society’, first recorded in the XIX c.
(Гнатюк E36. 30, 339); SC. drustvo ‘ts’. — Subst. moea-
рйетво, компания, Гнатюк, 1. с.
From SC. drustvo ‘ts’.
дрюк, Wd. друк ‘(thick) stick, pole, staff, perch’, MUk.
друкъ (XVII с.), з друком (XVIII с.), за друка (XVIII
c.), OES. другъ; BRu., Ru. друк, OCS. drggs, Bu. дръг,
SC. drug, Sin. drog, Cz. drouh, Sih. druk, Po. drqg. —
Deriv. дрючок, dial, дручдк, дрючечок, дрючйна, дрю-
чйще дрюччя, Wd. дручня, дручковйй, MUk. дручокъ
(XVII—XVIII с.), до дручя (XVIII с.) зъ друччемъ
(1755), дручину Asg. (XVII с.) OES. дружие. — Syn.
жердина, ломака; пгддйма, Тимченко 833.
PS. *drggs\\drgk3 ‘ts’, the latter being secondary form
influenced by *зркз (see сук), Vasmer2 1, 544; IE. *drangha-
‘ts’, cf. Lith. dremgas ‘thick stick’, dranga ‘carriage; lever’,
OIc. drangr ‘rock, mountain’, ONor. drengr ‘stick’, Av.
drenjaiti ‘strengthens’, Turner 377, Trautmann 59, Fraenkel
101, Berneker 1, 229, a. o.
дряблий SovUk. ‘flabby’, first recorded in 1953 (Ки-
риченко 1, 467), Ru. дряблый (since 1687). — Deriv.
214
дряблгсть, дряблгсти, дрябчак. — Subst. в’ялий, слаб-
кйй.
From Ru. дряблый ‘ts’ of uncertain origin, cf. Vas-
mer2 1, 545, Шанский сл. 1:5, 198.
дрявкати Wd. ‘to sound, speak hoarsely’, first recorded
in 1934 (KmIt 67). — Subst. кричащи захрйплим голо-
сом Кмгг, 1. с.
A blending of дёртися ‘to shout’ and нявкати ‘to
meow, wail’.
дрягва, дряговйна see дратва, драговйна.
дряпати, драпати ‘to scratch, scrape, write badly’ MUk.
драпаную Asg. (1591), драпати (1601), драпали (1693),
драпнувъ (XVII с.); BRu. драпаць, Ru. драпатъ, dial.
дряпать, Bu. драпам, Ма- драпа, SC., Sin. drapati, Cz.
drapat, Slk. driapat’, Po. drapac, LoSo. dr apod, UpSo. dra-
pac. — Deriv. драпак\\дряпак, драпач[ка]\\дряпач[ка],
драпгжник\\дряп1жник, драпг[ч]ка\\дряпг[ч]ка, драпа-
тий, дряпа, дряпанйна, дряпання, дряпець, дря-
пйн[к]а, дряпгжство, дряпг[ч]ка, дряпня, дряпдта,
дряпуга, дряп’я, здряпування, подряпин[к]а, дряпгж-
ний, -ик, дряплйвий, дряпучий, за-, на- об-, пере-,
по-, роз-дряпаний, [вй]драпатися, драпнути, [ей-,
з[а]~, на-, пере-, по-, про-, роз-]дряпати[ся], -дря-
пувати[ся], драпкатися, драпцювати, [з-, у-]дря-
п[о]нути, дряпотгти; MUk. драпачинный (XVII с.),
драпежити (XV—XVII с.)? драпЬжити (XVI—XVII с.),
драпежливий, драпежный, драпЬжный (XVI—XVIII с.),
драпежство, драпЬжство (XVI—XVIII с.), драпнути, дра-
пЬжца (1596 Зизашй, 1627 Беринда). — Syn. [по]дёрти,
шкрябати, скребтй, Тимченко 822.
PS. *drapati ‘ts’, being a PS. -др- extention of the root
*der-, see дёрти, драти.
дряселъ MUk. see дряхлий.
215
дрясен, Wd. дрисён (Надсяння Пшеп’юрська 72) ‘Po-
lygonum hydropiper L.: water - pepper’, ModUk. — Deriv.
дрясенъова/mi; here perhaps also: дряскум, дряслйвц1
(Makowiecki 299). — Syn. (баб’ячий) ггрчак, водянйй
пёрецъ, Носаль 98.
Origin obscure; perhaps it is connected with дряселъ,
see дряхлий; according to РССтоцький, Slavia 5, 30, it
derives from дриз ‘brushwood’ (: PS. *drgzga ‘ts’); little
convincing.
дрясувати ‘to trample’, ModUk. only — Subst. mon-
mamu.
From ModHG. dressieren ‘to train, break in (of
horses)’, see also дресувати; according to Гршченко 1, 451,
it is a dial, deformation of Грасувати, see Граса.
дряхлий ‘weak; old, senile’, дряхлый (1627 Беринда),
дряхлъ||дряселъ (ibid.; XVII с. ЛСЛ. 60), OES. дряхлъ
(1076 1зб. Св.)||друхлъ, дряхлыйНдряселый; BRu. дряхлы.
Ru. дряхлый, OCS. dr$xlz\\dr$selz, OSO. dreseo ‘sad’, Sin.
dresel[in] ‘troubled’. — Deriv. дряхлкть, дряхлйвий,
дряхляк, дряхлгти, дряхлгючий, Нс. дрехлявий, MUk.
дряхлость, дряхлуюПдряселую, (1627 Беринда), дрях-
лует (XVIII с.), OES. дряхлость, дряхлота (XI с.),
дряхълствъмь Isg. (1076 1зб. Св.)||дрясельство (XVII с.),
дряхлоуя (XI с.), дряхлоующю Dsg. (XII с.)? дряхль-
ствоующая Gsg. (1097), дряхновение (XIV с.) compound:
дряхлоблкштьи (XI с.). — Syn. нёмгчний вгд старости,
слабосилии; старйй, ветхий, Слум. 2, 428; MUk. дряхлъ
— смутенъ; дряхлый — смутный, зфрасованый, строска-
ный, ненависти годный, ббридлйвый (1627 Беринда).
PS. *dr$xl5\\*drQselz of no certain etymology; orig.
meaning ‘sad’ points to Lat. tristis ‘ts’, Gk. drimys ‘sharp’,
Osthoff 1, 163, Berneker 1, 223; yet, OES. druxz\\drjaxz
< *drgx-\\*drqx- connect it with Lith. drumsti 'to trouble,
216
to make turbid’, drumstas ‘turbid, muddy’, Fick KZ. 21, 4,
Fraenkel 106; most probable is its connection with AS.
dreorig, E. dreary and MHG. trurec, ModHG. traurig ‘sad’,
Du. treurig ‘ts’, Kluge 366; unclear is the repartition of
-x-: -S-, despite Meillet fit. 412, Berneker, 1. c., Vasmer2 1?
547, a. o.
дсе! ‘here it’s’, first recorded in the XIX с. (Носенко
125). — Syn. дце!
From отсё! одсё! ‘ts’, Носенко, 1. с.
дуал!зм ‘dualism’, ModUk., BRu. ts, Ru. дуализм
(since 1835), Po. dualizm, etc. — Deriv. дуалгст, дуалг-
стйчний. — Subst. двогстгстъ, подвгйнгстъ.
From ModHG. Dualismus or Fr. dualisme ‘ts’, the ulti-
mate source being Lat. dualis ‘dual’.
дуб ‘Quercus : oak (tree)’, MUk. дубы Npl. (XVII c.),
на дубехъ (1676), OUk. дубомь Isg. (1404), до... дубовъ
(1419), OES. дубъ (XI с. Остр, ев.); BRu, Ru. дуб, OCS.
dgbs, Ви. дъб, Ma. даб, SC. dub, Sin. dgb, Cz., Slk. dub,
Po. dqb, UpSo. dub, Plb. dob. — Deriv. дубд[чо]к, дубонь-
ко, -ка, дубчи[чо]к, дубйще, дубас, дубар, дубёцъ,
дубйн[к]а, дубйння, дубйнонька, дубйночка, дубгвка,
[за]дубгння, дубля, дуб[н]як, дуб[н]ячдк, дубовик,
дубовина, дубочка, дубчак, пгддубник, пгддубень, ду-
бовин, дубуватий, -тгстъ, за-, по-дубглий, -лгсть, за-
дублий, [за-, по-]дубгти, задубти, подубнути, дуб-
цювати, compounds: дубоглдд (=глгд), дубголдвий,
-вгсть, дубонгс, дуболйст; here also дубрдва\\дгбрдва,
and its deriv.: дгбрдв[онъ]ка\\дубргв[опъ]ка, дубрдви-
на, д1бргвний\\д1брдвний, di6poeucmuu, дубргвний,
-UK, MUk. дубына (XVII—XVIII с.), дубье (XV—XVIII
с.), дубаоникъ (XVI с.), дубасъ (XVII с.), дубащина
(XVI с.), дубецъ (XVI—XVIII с.), дубина (XV—XVIII
с.), дубникъПдубнякъ (XV—XVIII с.), дубомый (XVII—
217
XVIII с.), дуббчокъ (XVIII с.), дубрава||доброва (XV—
XVIII с.), дубровка||дубрувка (XVIII с.), дубровный
(XVIII с.), в дубровонку (XVIII с.), дубрувку Asg.
(XVIII с.), OES. доубовоую кору Asg., вершие дубное,
доубрава||дуброва, дубравный, въ чястина[х] дубравь-
ска[х]; FN. Дуб, Дубак, Дубан[ъ], Дубанёвич, Дубае,
Дубашовсъким, Дубёнко, -нсъкий, Дубенчук, Дубик,
Дубило Дубйлин, Дубйнський. Дубиняк, Дубйцъкий,
Дубгй, Дубгль, Дубгнёвич, Дубк6[всъкий], Дубко-
вёцъкий, Дублянсъкий, Дублянйця, Дубнёвич, Дубно,
Дубник, Дубнйцький, Дубовёцъ, Дубовик, Дубов-
ський, Дубрай, Дубрак, Дубргвний, Дубргй, Дубров-
[съкий], Дубсъкий, Дуб’юк, Дуб’як, etc.; MUk. Дуба-
ненко (1649 Реестра 62), Дубатовкъ (ibid. 7), Дубиенко
(ibid. 43), Дубина (ibid. 42), Дубневичъ (ibid. 49), Дуб-
ницкий (ibid. 62), Дубовикъ (ibid. 23), Дубовыченко
(ibid. 55), Дубограевичъ (ibid. 43), Дубоносъ (ibid. 43),
Дубъ (ibid. 57), Дуброва (ibid. 13), Дубровенко (ibid.
13), Дубровный (ibid. 18), Дубровский (ibid. 57), а. о.
GN. Дуба, Дубе, Дубанёвичг, Дубина, Дубйще, Ду-
бёнко, Дубёчно, Дубг[гв]ка, Дубгвчик, Дуб[к]гвцг,
Дубки, Дубляни, Дубники, Дубно, Дубняки, Дубова,
Дубовецъ, Дубовый, Дубовичг, Дубово, Дубшара, Дуб-
чицг, Дубравка, Дубргвка\\Дубргвка, Дуброва\\Дгбро-
ва, Дубргвне, Дуброня, Дубровсък[ий], etc. — Syn.
pid листопадних абд вгчнозелёних дерёв i кущгв ро-
дйни букових — Quercus, УРЕС. 1, 649.
PS. *dgb[r]% ‘ts’ of uncertain etymology; some scholars
derive it from IE. root **dheu[m]bh- ‘dark; silent’, cf. Goth.
dumbs, ONor. dumbr, AS. dump ‘silent, unable to speak’,
and (without -m-:) Gk. tyfl6s ‘blind, dark’, OIr. dub ‘black’,
OHG. tuba, ModHG. Taube ‘dove’ (so called because of dark
colour, Pokorny 264); accordingly, *dgb[r]5 would mean
orig. ‘tree with dark core’, and would be allied to *dpbr-
218
avail*dgbr-ova ’oak-grove, forest’, cf. Lewy KZ. 4, 420,
Lehr-Splawinski Belie Зборник 2, 411-414, Milewski PF.
16, 798-199; yet, there are linguists who reject this con-
nection and derive *dgbs from a “pre-European” substrat
language along with such terms as OHG. tanna ‘fir tree,
oak’, ModHG. Tanne ‘fir tree’, ODu. dennia, Du. den ‘fir
tree’, cf. Uhlenbeck KZ. 40, 554, Bruckner 85, Machek 100;
still others, assuming the orig. meaning of *dgb[r]s ‘wood
(for building)’, connect it with *doms (see д!м) and fur-
ther with Gk. demo ‘I build’, domos ‘house’, OIc. timbr, AS.
timber, E. timber, OSax. timbar, OHG. zimbar ‘wooden
building, dwelling, room’, ModHG. Zimmer ‘room, chamber’,
etc., Miklosieh 48, Vondrak 1, 430, Mikkola 1, 124, Брандт
РФВ. 21, 220; less convincing are other etymologies: from
IE. root *dheub- as in дупло ‘hollow, cavity’, Falk ScSl. 4
265-267; from Fi. tamni ‘oak’, cf. Цыганенко 138; unsuc-
cessful is also Vaillant’s attempt to connect *dgb[r]s with
Lith. dumblas ‘mud’, daubd ‘valley’, Latv. dumbrs ‘muddy
land’, RES. 14, 224; cf. also Slawski 1, 140 -141, Vasmer2
1, 546, Skok 1, 449 - 450, Шанский сл. I : 5, 199 - 200 Шеве-
льов 318, а. о.
Дубае: дуб.
дубати, дубнути Wd. for тупати.
дубельт Wd. see дубельтовий.
дубельп'вка Wd. see the following entry.
дубельтовий, also дубельт Wd. ‘double, duplicate, two-
fold’, ModUk., BRu. дубелътдвы, Po- dubeltowy. — Deriv.
дубелътлвка. — Subst. подвгйний, Франко 7, 451; 12, 564.
From Po. dubeltowy ‘ts’, the ultimate source being
MHG. dobbelt ‘ts’, Korbut 9, Шелудько 1, 31; see also дубль.
дубль ‘double’, ModUk. — Deriv. дублёр, -ёт[a], dy-
блюр, дубликат, дублювати, -ання. — Subst. подвш-
не; половина партп в eicri, Бойюв 151.
219
From Fr. double ‘ts’.
дубльбн, SovUk. дублон ‘doubloon’, ModUk.; BRu.,
Ru. дублон (since 1667). — Subst. назва старовйнног
монеты в романсъких крагнах, Бойюв 151.
From Fr. doublon ‘ts’, Hiittl-Worth 17, Gamillsoheg
323, Шанский сл. 1 :5, 203.
дуброва (> д!брова with 1кання) : дуб.
дуван dial, ‘part of a catch (of fish)’, first recorded in
the XX с. (Подшстров’я, Дзендзел1вський ЛБюлетень 6,
43); Ru. дуван ‘open place; [meeting, for distribution of]
booty’. — Deriv. дуванити. — Subst. частйна влдву, що
припадав на долю одного рыбалки, Дзендзел1вський, 1. с.
From Tk.-Tt. duvan\\divan ‘council, meeting’, Lokotsch
42, Vasmer2 1, 549.
дуга ‘arc, bow; rainbow’, MUk. дуга (XV—XVIII c.),
OES. дугу Asg., дузЬ Lsg. (1073. 1зб. Св.); BRu. ts. Ru.
дуга, Bu. дъга, Ma. дага, SC. duga, Sin. d6ga, Cz. duha,
Slk. duha, Po. dial. d^ga\\dq,ga, UpSo. duha. — Deriv. dy-
ж[еч]ка, дугастий, -то, дуговйй, дугоподгбний, -но;
MUk. дужку Asg. (XVII с.); Syn. (округла) крива лг-
нгя; весёлка.
PS. *dgga ‘ts’, IE. root **dhongh-: **dhengh- ‘to press,
cover’, cf. Lith. danga ‘dress, clothing; cover, shelter’,
dangus ‘sky, heaven’: dengti ‘to cover, deck’, dingti ‘to
disappear, vanish’, and further OIr. dingid, for-ding op-
pressed’, Ale. dyngia ‘the underground weavers’ room’,
MHG. tunc ‘ts’, OHG. tunga ‘manuring’, AS., E. dung, ONor.
dyngia ‘dung’; Berneker 1, 217-218, Kluge 63-64, Traut-
mann 44, Fraenkel 88-89, Брандт РФВ. 21, 221, Slawski
1, 146, Шанский сл. 1 :5, 204, Pokorny 250, a. о.
дуга dial, ‘stave’, first recorded in the XX с. (Бачка,
Горбач 15, 331). — Subst. клёпка.
220
From SC. duga ‘ts’, Горбач, 1. c.
дуган see дохан.
дугов SoCp. ‘cork’, first recorded in the XX с. (Гна-
тюк E36. 30, 339). — Subst. затйчка, корок; поплавок,
Горбач 15 326.
From Hg. dug6 ‘ts’, Горбач, 1. c., MNT-ESz. 1, 684.
дуда, Wd. дуда ‘bagpipe, fife’, MUk. дуда (1627 Бе-
ринда), бЪда не дуда (XVIII с.), OES. дуда; BRu., дуда,
Ви. дудук, Ма. дудук, SC. duduk, Sin. duda, Cz., Slk. dudy,
Po. duda, LoSo. dudawa, UpSo. duda. Deriv. дуд[оч]ка,
дударенко, дудар[ч]ик, дударка, дудгння, дудник, ду-
длик, дудок, дудук, дударський, дудкуватий, дудочний,
дудчастий, дударитися, [по]дудгти, [по]дудлити,
[за]дуднгти, дудйти, ду-ду!, Wd. дудрати, дудури-
тися, MUk. дудка (XVII—XVIII с.), дударь (XVII—
XVIII с.), дудникъ (XVI—XVIII с.), дудокъ (XVII с.);
FN. Дуда, Дудар[ук], Ду дач, Дудка, Дудко, Дудкдв-
ський, Дудля, Дудлярик, Дудник, Дудйнсъкий, Дуд-
нйцъкий Дудничёнко, Дуднюк, Дудок, Дудра, Дудрик,
Дудський (= Дудзький), etc. Syn. сопълка, свирглъ,
arch, жоломгйка.
PS. *duda ‘ts’, generally considered a BS. о/p. for-
mation, cf. Latv. dudindt ‘to speak half-loudly’, Buga
РФВ. 67, 237, 70, 105, Trautmann 46-47, Fraenkel 84,
Bruckner 3, 211, Vasmer2 1, 550, a. o.; Miklosich’s assump-
tion of a Tk. borrowing, cf. his ТЕ. 1, 287, followed by
Lokotsch 43, is rejected by Bruckner KZ. 42, 342. 48, 190 -
191, Skok 1, 452, Шанский сл. 1 -5, 206, a. о.
дудка 1.: дуда.
дудка 2. Wd. ‘money; wages’, MUk. по осе(м) дудокъ
(1783, УЗЛП. 55), осемъ дудокъ (1793, ibid.) ; Slk. dudek,
221
Po. dial, dudek, dutek, dydek, dytek, detk, detek. — Subst.
грдшг; пёвна сума грошей; заробгток, УЗЛП. 55.
From Po. dudek ‘ts’, Bruckner 102 -103.
дудлити : дуда.
дудок : дуда.
ду-ду! : дуда.
дудя, дудьо see дюдя.
дуель ’duel’, MUk. дуел (XVIII с.), BRu., Ru. дуэль.
— Deriv. дуелгст, дуелянт, дуёльний. — Subst. дво-
бгй, поединок, Тимченко 837.
From Fr. duel ‘ts’, the ultimate source being LLat.
duellum ‘ts’ Тимченко, 1. c., Klein 1, 487; according to
Vasmer2 1, 557, Ru. дуэ’ль comes from ModHG. Duell ‘ts’
or directly from Lat.
дуенья ‘chaperon, governess’, ModUk. BRu. дуэн’я, Ru.
дуэнъя. — Subst. вихдвниця дгвчат, а також компань-
йднка замгжшх жток в Еспани, Бойюв 152.
From Sp. duena, ‘ts’, the ultimate source being Lat.
domino, ‘mistress’, Klein 1, 487.
дует ‘duet, duo’, ModUk.; BRu., Ru. дуэт, Po. duet,
etc. — Deriv. дуётний; dial- дуётиха (Кшв 1973, JBR.).
— Subst. cnie, музйчний meip на два голоси; syn. дуо,
Кузеля 107.
From ModHG. Duett, or directly from It. duetto ‘ts’,
Vasmer2 1, 559, Klein 1, 487.
дужий, dial, дюжий ‘strong, mighty’, MUk. дуж, не
дужь (XVI с.), дужий (1596 Зизашй), дуж!й (1627 Берин-
да), у дужий (XVIII с.), чи дужи ви, чи здорови? (XVIII
с.), взявшись за гужъ не кажи не дужъ (XVIII с.), OES.
дугъ, дюжи Npl.; BRu. дужы, Ru. дюжий, Bu. недуг, Cz.,
222
Slk. duh, Po. duzy ‘big; strong’. — Deriv. дуже, недужий,
недуга, дужный, дуженький, -ко, дУжпгсть, дуж[еч]ка,
дужчий, -че, [нез]дужати, [по]дужчати, -ання, ду-
жатися, etc. — Syn. сильный, мщнйй, фгзйчно здоро-
вий (не хворый).
PS. *dggz[jb]\\*dggjb ‘ts’, orig. IE. root **dhongh-:
**dhengh- ‘strong’, cf. Ir. damgen ‘hard, strong’, Skt. dagh-
n6ti ‘he reaches’, in SI. blended with IE. **dhough-:
**dheugh- ‘much’, cf. Lith. daug ‘much’, Latv. daudz ‘ts’,
Gk. t6uxo ‘I prepare’, Ir. dual (<*duglo-) ‘fitting’, Goth.
daug ‘fit’, etc., SJawski SO. 18, 281-282, and his ED. 1.
142, Berneker 1, 217 - 218, Vasmer2 1, 549, 560, Шанский
1 :5, 227, Fraenkel 84, Pokorny 250, Шевельов 221 - 222,
a. o.
дузь! interj. to allure (or chase) the fowl. — Deriv.
,дузь - дузь! (Горбач 16, 159). — Syn. дзусь!
A dial, variant of дзусь!, see s. v.
дук ‘gap, hole, opening’, ModUk., Ru. ts. — Deriv.
дучка; дукля; GN. Дукля. Syn. обкопана мгсцёвгсть,
де збираються люди посйдгти й поговорйти; неве-
лика ямка в землг, що використдвуеться при дитя-
чих забавах, Ващенко 22 - 23.
Origin obscure; according to Ильинский, ВЯ. 6/1953,
95, of SI. origin; yet, Абаев, 1, 376, 406, derives this word
from Osset, dug ‘hole, pit’, cf. Трубачев in Vasmer2 1, 551.
дука ‘rich man’, MUk. дука великий (XVII с.); FN.
Дука, Дукалко. — Syn. багач, багатгй, Слум. 2, 433.
According to Тимченко 838, the word comes from It.
duca, the ultimate source being Lat. dux ‘leader’.
дукйт, Lk. дукат ‘ducat, gold coin’, ModUk.; Po. dukat.
— Deriv. дукатик, дукач. — Subst. червтець, гмпе-
ргял.
223
From It. ducate ‘ts’, the ultimate source being Byz.
Doukas, surname of Constantine (1059-67), which was
impressed upon the gold coins struck during his reign,
Klein 1, 486.
дукатися ‘to butt (usually of goats, cattle)’, first re-
corded in the XX с. (Сумщина, Дорошенко ДБюлетень 9,
108). — Deriv. дуц[ъ]кати[ся]. — Subts. бйтися ло-
бами, рогами, Дорошенко, 1. с.
Of о/p. origin, see туц!
дукля, Дукля : дук.
дулёт ‘female clothing’, ModUk. — Subst. жгндчий
ддяг, Горбач 8, 13.
From Fr. douillette ‘quilted wrap or overcoat’.
дул!би Npl. ‘Duliby, Du[d]leby (name of an ES. tribe)’,
OES. дул-Ьби (Vasmer2 1, 551), Ar. Duldbe (M a sudi); Sin.
Dudlebi, Cz. Doudleby, Po. Du[d]lebowie. — Deriv. дулгб-
съкий. GN. Дулгби — Syn. бужани.
The name is usually derived from WG. deudo- laifs
‘heritage of the people’, Rozwadowski RS. 6, 55, 70, Lehr-
Splawinski SSS. 1 399, Vasmer2 1. c.; according to Nahtigal
SR. 4, 95-96, it is G. Dudl-eiba ‘land of bag-pipes’, in-
convincible; see also Respond RS. 29, 24.
дуло : дуги.
дуля, dial. Гдуля, гдуля ‘Pyrus communis L.: pear; (in
insulting gestures:) nothing’, MUk. дуля (XVIII с.), дулЪ
Npl. (XVIII с.), дуль Gpl. (1734), зъ дулями (XVIII с.);
Ru. ts, Bu. дула, Cz. kdoule\\gdoule, Po. gdula\\gdula, dial.
dula. — Deriv. дулька, дулевий, MUk. дулевой Gsg.
(XVIII с.), дулев!е Npl. (XVIII c.) — Syn. pid групп;
(переносно:) нгщд.
224
From PS. *kzdunja with change of -n- to -Z- under
the influence of suffix -ulja; etymologically the word is con-
nected with дйня, q. v.
дуляп dial, ‘cupboard’, first recorded in the XX c.
(Буковина, Горбач 18, 6). — Subst. гиафа.
From Rm. dulap, the ultimate source being Tk-Osm.
dola/p < Pers, dolab ‘ts’, Lokotsch 42, Горбач, 1. c.
дуляр-Ьквбдер AmUk. ‘dollar and a quarter’, first re-
corded in 1959. — Subst. ддляр i 25 цёнтгв.
From E. dollar and a quarter ‘ts’, Б1'лаш 268.
дуль, Gsg. дул! Lk. ‘storm’, first recorded in 1935
(Falkowski - Pasznycki 115). — Subst. заверуха.
From дути, q. v.
дульбокс dial, ‘sort of leather’, first recorded in the
XIX с. (Теребовелыцина, Горбач 16, 159). — Subst. pid
м’яког moecmoi гикгри, Горбач, 1. с.
From ModHG. Doll-buxen ‘buckskin’.
дума ‘thought, meditation; (poet.:) ballad, elegy’, MUk.
дума (XV—XVIII c.), OES. думы Gsg., думк Dsg., думы,
Npl.; BRu., Ru., Bu., Ma. дума, Cz., Slk. poet, duma, Po.
duma. — Deriv. дум[онь]ка, [за-, роз-]дум, думания,
думкар, думкування, вйдумка, задума, роздум'я, ей-,
за-, на-, об-, при-, про-думаний, -нгстъ, -но, за-, роз-
думливий, -вгсть, -во, ви-, пере-, про-, роз-думуван-
ня, думаючий, думлйвий, думний, -но, [ви-, до-, з[а]~,
на-, об-, пере-, по-, при-, роз-]думати[ся], -думу-
вати[ся], MUk. думати (XVI—XVIII с.), думецъ (XV
с.), думка (XVI—XVIII с.), думновинеслый (XVIII с.),
думный (XV—XVII с.), OES. думати, думенъ, думьць. —
Syn. гадка, мисль; uaMip; рада, парада, Тимченко 839.
PS. *duma ‘ts’; according to РССтоцький 5, 39:
225
From the word PS. *duma ‘thought, care, council’
are derived important Slavic verbs for ‘to think, to
mean, to ponder, to meditate.’ The Russian Parliament
was also officially called Duma after 1905. The Slavic
word originated from G. *domaz ‘judicial decision, act,
thought,’ Goth, doms ‘judgment, act, thought,’ domjan
‘to judge, to try,’ This root is preserved in the German
suffix -turn (Koenigtum, Christentum) denoting ‘state,
condition or quality’, and corresponds to the E. suffix
-dom in kingdom, Christendom, etc.
In these ancient times of primitive legal procedure
both partners recognized the matter in dispute as an
affair of the whole clan. The original jurisdiction was
a popular jurisdiction, in which all members of the
community were obliged to take part. This popular
justice was administered in public meetings whereby
the people present through suitable questions put by
the judge-king took part in the establishment of the
judgement. In such a way the judgement found a kind
of approval by the people present at the meeting. The
meeting was the real transmitter of the right of the
people...; at the time of the loan-word we have to sup-
pose that there was a public administration of justice.
The Slavs surely had opportunity not only to see
these meetings but also to take part in them either as
plaintiffs or defendants. In the life of the Germanic
tribes the administration of justice had an immense
importance because peace constituted an order based
on justice which regulated the mutual relations of
neighbors. Therefore all Slavic-Germanic disputes and
quarrels were surely tried in such public meetings. It
has also been supposed that there were persons...
who were bilingual. The Slavs looked upon the
public administration of law as a principle similar to
their own legal administration. Perhaps along the
226
frontier a type of mixed Slavic-Germanic meeting had
developed, which prepared the ground for the bor-
rowing of the word;
cf. also Miklosich 52, Meillet fit. 162, Berneker 1, 237,
Bruckner 103, Slawski 1, 179, Vasmer2 1, 552, Шанский
сл. 1 :5, 208-209; little persuasive is its derivation from
PS. *do-umeti, advanced by Vaillant RES. 27, 291 - 292.
думай dial, for дурман : дур.
думана He. ‘name of a cow; depreciative designation
of a woman’, first recorded in the XX с. (Лоб’юк 1, 41). —
Subst. назва кордви; зневажливе означения жгнки.
From Rm. Dumdna ‘zoonym’, Лоб’юк, 1. с.
думп лайна AmUk. ‘dump- line’, first recorded in 1930.
— Subst. вгдди залгзнйчих робгтникгв, що працюе при
насипах.
From Е. dump line ‘ts’, Б1лаш 268.
дуна[й]! interj. in refrain of folksongs, ModUk. —
Syn. дана. A f/e. deformation of (=да-на), see s. w.
under the influence of дунай - Дунай.
Дунай GN. Danube, MUk. Дунай - Danubius, Ister
(XVII с. ЛСЛ. 60), OES. Дунай (XV с. Лавр. 10); BRu.,
Ru. Дунай, OCS. Dunavz, Bu., Ma. Дунае, SC. Dunav,
Sin. Dunaj; Cz., Slk., Po. Dunaj. — Deriv. дунай ‘big river;
marsh’, за-, над- при-дунайський, GN. Дунаецъ, Ду-
на1в[ц1], Дунавецъ, FN. Дунай, Дунаёнко, MUk. Ду-
наенко (1649 Реестра 21). — Syn. найдовша piKa сере-
ду щей Еврдпи, що впадае в Чдрне море.
PS. *dunavz from Се.-Lat. Danuvius (Caesar De
bello Gallico 6, 25 ff.) most probably via Goth.; the name
is akin to Дон, Дншрб, Дш-стёр, see s. w.; NoS. *dunajb
is a secondary form which developed from *dunavz ap-
parently under the influence of Ce. - Lat. Danuvius with
227
palatal -v-; less persuasive is the deriv. of this name from
Sarm. *danu - avi- ‘sheep’s river’, cf. Соболевский Archiv
27, 243, Slavia 8, 489, ИзвОРЯС. 23 : 1, 184; out of the rich
bibliography about this name see: Rozwadowski 247 - 251,
Vasmer2 1, 552- 553, Трубачев ibid., Георгиев StLSp. 87-
90, Lehr - Splawifiski Spraw. PAN 11:3-4, 74 - 77, and
SSS. 1, 404, Moszynski 152 -153, Staszewski 73, Мельхеев
35, a. o.
дунай : Дунай.
дундер Wd. ‘thunder’, first recorded in the XX c.; Po.
dial, dunder. — Subst. гргм.
From MHG. doner[slac] ‘thunder [blow]’, РССтоцький
4, 172.
дундук ‘turkey; old man’, ModUk. — Subst. гндйк,
гндюк; старцюган, Горбач 8, 15.
An о/p. formation in its suffixation influenced by
шдюк.
дунец||дунц dial, ‘jar, pitcher, jug’, first recorded in the
XX с. (Бачка, Горбач 15, 339). — Subst. слдгк для кон-
фгтур.
From Po. doniczka 'flower pot’, Горбач, 1. c.
дуньга SoCp. ‘wadded quilt, comforter’, ModUk., first
recorded in XX с. (Дзендзел1вський 2, 158). — Deriv.
дунъгачка, дуньговий, [на]дуньговатися. — Subst.
перина.
From Hg. dunyha ‘ts’.
дуо ‘duet’, ModUk. — Syn. дует; subst. музйч-
ний meip на два голоси, Кузеля 107.
From Lat. duo ‘two’, Klein 1, 489.
дупа Wd. see дупло.
дуп{р[к]у Wd. (Ящун 2, 36) see допёрва.
228
дуплекс AmUk. ‘duplex’, first recorded in the XX c.
(JBR.). — Subst. diM на два пдверхи i два помёшкання,
двгйняк.
From Е. duplex ‘ts’.
дупл! dial, ‘double’, first recorded in the XX с. (Бачка,
Горбач 15, 331). — Subst. подвтний.
From SC. dupli ‘ts’, Горбач, 1. c.
дупло ‘hollow hole, cavity’, MUk. в дупли (1596), у
дупле (XVIII с.), OES. дупло, дупль; BRu., Ru. ts, OCS.
dupina, Bu. дупъл, SC. duplja, Sin. duplo, Po. dupel. —
Deriv. дупёльце, дуплавий\\дуплявий, -ина, дупл[ин]а-
стий\\дупл[ин]ястий, дуплинатий, дуплйстий, ду-
плу ватий, дупляк, -янка; Wd. дупа ,дупак, дупчйти,
дупачня, дуп[оч]ка, курдупель; MUk. дупнатъ (XVIII
с.), дуплистое (XVIII с.), ES. дуплии, дуп[л]ина, ду-
плие. — Syn. порджнява в середйнг дёрева, Тимченко 840.
PS. *duplo\\*dupjb, -je with blending of suff. -Io and
-lb\\-lje < -jb\\-je, cf. Uk. дупло and OES. дупль^дуплие,
SC. duplja, Po. dupla\\dziupla, OPo. dziup’, Slawski 1, 207;
IE. root **dhou-: **dheu- with -p-ll-5- formants, cf. OIc.
dufa ‘to press’, AS. dufan, diefan ‘to dive’, E. dive, OHG.
tobal, ModHG. Tobel ‘forest ravine, valley’, and (with -b-):
Lith. daub[ur]d ‘valley’, Latv. diiobe ‘hole’, Goth, diups, OIc.
diupr, AS. diop, E. deep, and further E. dimple, ModHG.
Tumpel ‘pool, deep part of a lake’, etc.; Berneker 1, 238,
Kluge 364, Bruckner 104, Trautmann 45 - 46, Vasmer2 1,
554 Slawski 1, 179, 207-208, Pokorny 267-268, a. o.
дур ‘stupidity, madness, foolishness’, ModUk., BRu., Ru.
dial, дуръ, Sin. dur ‘wild’, Po. dur ‘typhus’. — Deriv. дура,
дурнйй, -иця, дурнуватий, дурак, дурень, дурёпа, дур-
ник, дурнота, дурощг, дурйти[ся], за-, об-дурювати-
[ся], [з]дургти, -шня, ду[р]ман, дур-зглля, дурй-
баба, -ceim, MUk. дурный (XVI—XVIII с.), дурнина
229
(XVI—XVIII с.), дурнякъ (XVIII с.), дурност (XVIII с.),
дуру (1596 Зизашй, 1627 Беринда), OES. дурыи, доуро-
уете; FN. Дур[б]ак, Дурник, Дурйцъкий, Дуричёнко.
— Syn. глупютъ, глупбта, недоумство, нердзум.
PS. *durs ‘ts’, IE. root **dheu- ‘to blow; to move fast’,
cf. OPr. dural ‘fearful’, Lith. padurmai, -mu ‘close behind’,
Gk. thouros, thouris ‘aggressive’, Skt. dh6rati ‘he is riding’,
Berneker 1, 239, Slawski 1, 180, Pokorny 266 - 267, a. o.
дуразно AmUk. (< Sp. durazno) see персик.
дуралюм!н1й||дюралюм1шй ‘duralumin’, ModUk., BRu.
дзюралюмгнгй, Ru. дюралютйй (since 1929), Po. dwa-
luminium, etc. — Subst. ужйваний в авгяци стоп алюмг-
нгю, Бойюв 15.
From ModHG. Duraluminium ‘ts’, compound of GN.
Duren (< Durum) and aluminium, Klein 1, 490; according
to Шанский сл. 1 :5, 229, from Lat. durus ‘hard’ and alu-
minium.
дуркати Wd. ‘to knock’, ModUk.; Slk. durk(ot)at’, dur-
knut’, Po. dial, durkac. — Deriv. дуркання, FN. Дуркбта;
here also дурк! — Subst. стукати, УЗЛП. 56.
An о/p. formation, Дзендзел1вський УЗЛП. 56,
РССтоцький 5, 157.
дуршляк Wd. see друшляк.
дусатися ‘to breathe (with difficulty); to cough; to
rage’, ModUk.; Po. dqsac siq ‘to be dissatisfied’. — Deriv.
дускати[ся]. — Syn. тяжко дйхати; кашляти; злд-
ститися.
Related to душйти[ся], q. v.
дусйти dial, for душйти, see дух.
дути, дую, дуеш||дму, дмеш ‘to blow’, MUk. дуть (XVI
с.), дму: дмеш, надымаю, дую (1627 Беринда), дут’
230
(XVIII с), дми (XVIII с.), OES. дъма, дми, дъм-Ь,
дъмутъ. BRu. дуць, Ru. дуть, Ви. дуя, Ма. dye, SC. duti,
Sin. duti, Cz. douti, Slk. dut’\\dmut’, Po. dq,c, LoSo. dus,
UpSo. due. — Deriv. дутися, дуло, дутик, дутар, ду-
тель, дутый, дуття, дуттьовйй, here also: дмухати,
домна, ви-, на- димати[ся], etc. MUk. дутися, дутый,
OES. дутися. — Syn. дмухати, Тимченко 842.
PS. dpti ‘ts’, IE. root **dhem- ‘to blow’, Lith. dumti,
Skt. dham, dhamsti, OHG. damph, MHG. dimpfen ‘to fume’,
etc., Berneker 1, 244 - 245, Trautmann 63, Vasmer2 1, 555,
Шанский сл. 1 :5, 214, Pokorny 248, a. o.
дутка dial. (Теребовелыцина, Горбач 16, 159) for
дудка, see дуда.
дутян dial, ‘store’, first recorded in the XX с. (Бачка,
Горбач 15, 331). — Subst. крамнйця.
From SC. ducan ‘ts’, Горбач, 1. c.
дуфати, духвати (Желеховський 1, 211) Wd.‘to hope,
trust; confide, depend on’, MUk. in deriv. дуфанье (XVI
c.); Slk. dufat’, и fat’, Cz. doufati, Po. dufac. — Subst. cno-
дгватися; покладати надгг, УЗЛП. 56.
From Po. dufac ‘ts’, older : ufac < *upwac ‘ts’,
Ru. уповать, Bruckner 592, Machek 92, УЗЛП. 1. c.
дух ‘spirit, ghost; breath’, MUk. духъ (XV—XVIII c.),
OES. дхъ (XI с. Остр, ев.), духъ (XI с.), дуси (XI с.
Остр, ев.), BRu., Ru. дух, OCS. duxs, Bu., Ma. дух, SC.,
Sin. duh, Cz., Slk., Po. duch, LoSo., UpSo. duch. — Deriv.
душок, духан, духанник, -ниця, духлвнйк, -нйця, -нйц-
тво, духгвня, духовенство, духовик, -вина, духо-
пёл[ик], духота, (from Ru.:) духи, вгд-, прд-дух, за-,
при-духа, духовйй, духовйтий, духовный, -ник, -ни-
ця, -нгстъ, -но, духмяный, задухуватий, духом^душ-
ком, [по]духати, духнути, [в1д]духопёлити, духня,
231
духобор, -борка, -ббрство, -ббрський, etc., here also воз-
дух, душа, душйти, душогубка, etc.; MUk. духоты Gsg.
(XVII с.), духовникъ (XV—XVII с.), духовница (XV—•
XVII с.), духовенство (XV—XVIII с.), духовный (XV—
XVIII с.), духовне (XVI—XVII с.), Духмистръ (1635),
духозбавенный (XVII с.), духоносецъ (XVII с.), дхонос-
ный (XVII с.), душа (XV—XVIII с.); OES. духовъ ду-
ховьныи, духовьникъ, д[у]хоратньникъ, духати; душа;
FN. Дух, Душенко, Задушний. — Syn. духова, нема-
териальна гстдта (в релгггйних вгруваннях) ; нема-
тергяльна сила, що вихддить eid Бога (в розумгннг
христиан), духова сторона людйни, душа; дйхання,
вгддих; вдача, натура; провгдна думка, напрям; по-
дув, вгтер; пара, тепло, MUk. проруб, продуховйна,
Тимченко 844 - 845.
PS. *duxz, ‘ts’ IE. root **dhous-: **dheus- ‘to blow,
breathe, etc.’, cf. Lith. dausos ‘air’, dvasia ‘ghost’, at-dvastis
‘to breathe’, Latv. dwascha ^breath, smell’, Gk. thefts ‘god’,
Goth, dius ‘wild beast’, ONor., OIc. dyr, OE. deor, OHG.
tier ‘ts’, etc.; here also душа < PS. *duxja; Miklosieh 54,
Berneker 1, 234-236, Преображенский 1, 204, Trautmann
65, Fraenkel 115-116, Machek 103, Slawski 1, 176, Pokor-
ny 268 - 270, a. o.
духан see дохан.
дуц[ь]катися see дукатися.
дуче ‘duce, chief’, first recorded in 1930; Ru. дуче,
Po. duce, etc. — Subst. вождь, провгднйк.
From It. duce ‘ts’, the ultimate source being Lat.
dux ‘ts’.
душ ‘shower’, ModUk., BRu., Ru. ts, Po. tusz. —
Subst. скрдплювальна купгль; прйлад для обливания
тгла водою нгби дощём, Бойюв 152.
232
From Fr. douche ‘ts’, Vasmer2 1, 556, Цыганенко
138- 139.
душа : дух.
дце! see дсе!
дюбка dial. (Полгсся, Лисенко 28) for дзюба, see
дзюб, дзьоб.
дюг, also дюга SoCp. ‘carrion, carcass, carcase’, MUk.
дугашомъ, дюговиц[’Ь]я, дюговя[томъ]. (1788 Дэже
StSl. 7, 164). — Subst. хвороба тварйн, Даже, 1. с. —
From Hg. dog ‘ts’, Baleczky StSl. 3, 223 - 233, Дэже, 1. c.
From Hg. dog ‘ts’, Baleczky StSl. 3, 223 - 233, Дэ-
же, 1. c.
дюг! interj. expressing the action of poking or digging
(in the rib), ModUk.; Po. dziug! — Deriv. durfamu, -ання,
дю!нути. — Syn. штовх!
An о/p. formation; Uk. variant дзюг!, дзюГати from
Po. dziug!, dziug ac, although, according to РССтоцький 5,
155, it is a genuine Uk. formation, connected with цюкати.
дюга SoCp., see дюг.
дюгати : дюг!
дюдя, also дюдьо, дюдю, дудя, дудьо ‘cold (in the
children’s language)’, first recorded in the XX с. (Горбач
12, 6). — Deriv. FN. Дюдюк (Стрий). — Subst. холод.
A redupl. formation (д - д) in the children’s language.
дюжий see дужий.
дюйм ‘inch’, ModUk.; Ru. дюйм (since 1720). — Deriv.
дюймовый. — Subst. мгра довжинй (Чи фута).
From Du. duym ‘ts*, Matzenauer 151, Meulen 60 - 61,
Vasmer2 1, 560, Шанский сл. 1 :5, 228.
233
дюк dial, ‘screech-owl’, first recorded in the XX с. (Бач-
ка, Горбач 15, 331); CS. cuk ‘ts’. — Subst. сич, сова.
From SC. cuk ‘ts’, Горбач, 1. c.
дюна ‘sands, downs’, ModUk., BRu., Ru. ts. — Subst.
надма.
From ModHG. Dune ‘ts’.
дюралюмпнй see дуралюмйпй.
дюрд!ца dial, ‘lily of the valley’, first recorded in the
XX c. — Subst. конвгшя.
From SC. djurdjica ‘ts’, Горбач, 1. c.
дюсу SoCp. ‘thimble’, first recorded in the XX с. (Дзен-
дзел!вський 97). — Subst. напёрсток.
From Hg. gyuszii ts.
дюшес ‘duchess pear’, ModUk.; BRu. дзюшэс, Ru. дю-
шес (since 1875), Po. duszesa, etc. — Subst. lamijnoK ве-
ликих соковйтих французьких груш, Бойюв 152.
From Fr. [poire] duchesse ‘ts’,Шанский сл. 1 :5, 230.
дябел, дябол see диявол.
дяга ‘strap of leather’; dial, ‘stripe’ (Воля Вислоцька
Колодш PM. 5, 286); Ru. дяга ‘strap’. — Syn. рёмшъ!
смуга.
PS. *d$ga — an apophonic correspondence of *dgga,
see дуга.
дягель||дягиль ‘Angelica archangelica’, ModUk.; BRu.
дзягглъ Ru. дягелъ\\дягиль, Po. dziqgiel, UpSo. dzehel’. —
Deriv. дяглиця. — Syn. травяниста рослйна з арома-
гпйчним квгттям i зёрндм.
Origin uncertain; some scholars derive it from Po. dziq-
giel, Преображенский 1, 210; others connect it with дяга,
q. v.
234
дядь[к]о, Wd. дедьо ‘uncle; any aged man (especially
peasant)’, MUk. дядько (XV—XVI c.), diadi Gsg. (1545),
дядю! Vsg. (XVII с.), дядя (XVIII c.); Ru. дядя, Po.
dziadzio. — Deriv. дядин[a], дядечко, дядик; FN. Дядь-
ко, Дядяга. — Syn. стрйй[ко], вуйко; старший чо-
ловгк узагалг.
Akin to ди < *deds, q. v., Бурячок 46.
дяжка dial, ‘willow bark used for bast-shoes’, first re-
corded in the XX с. (Полюся, Лисенко 28). — Subst.
смужка лозовог кори, з якбг плетуть постолй, Лисен-
ко, 1. с.
Of uncertain origin; its connection with дуга is se-
mantically not quite dear.
дяк ‘cantor, precentor’, MUk. дякъ (1508), дьяка Gsg.
(1579), дякови Dsg. (XVI с.), у дяка (XVII с.), дяки
Npl. (XVIII с.), дяк (XVIII с.) ; Ru. дьяк, OCS. dijaks.
— Deriv. дякгвпа, дячёнко, дячйха, дячйще, дячдк, дя-
кгвка, дяк1в[ський], дякувати, -ання, дяковчйтель,
тддячий, MUk. дячокъ (XV—XVIII с.), дяковой Gsg.
(XVIII с.), дяковалемъ (4714), дяковалъ (1734), дякув-
ство (XVIII с.); FN. Дяк, Дякгв, Дячёнко, MUk. Дя-
ченко (1649 Реестра 21, 22, 45). GN. Дякгвка. — Syn.
нйжчий служитель, що читав й cniede в цёрквг; учи-
тель у давтх сгльськйх школах, Тимченко 867; MUk.
грамматникъ : дЪтоучйтель, дякъ, 1627 Беринда.
From Gk. didkos : di&kdn ‘servant’, Тимченко 867,
Vasmer2 1, 560.
дяка ‘gratitude, thanks; wish, desire, will’, MUk. дяка
(XVI—XVIII c.), Slk. d’aka, Po. dziqka. — Deriv. в-, ПО-
дяка, [no]дякувати, -ання, в-, подячний, -нгсть, зав-
дякй, Bk. дячитися (Км1т 69). — Syn. вдячнгсть; ба-
жання, охота, воля, udMip, Дзендзел1вський УЗЛП. 48.
235
From Po. dzi^ka ‘gratitude’, the ultimate source being
MHG. dank ‘thanks, acknowledgement’, Bruckner 112, Slaw-
ski 1, 204, Дзендзел1вський, 1. c.
дяк!л dial, for дятел.
дякло arch, ‘[grain-] import tax, duty, tribute’, MUk.
съ дяклы (1503), дякла жытныи (1527), дяклов Gpl.
(1590) OUk. за дякла (1444); Ru. дякло. — Deriv. MUk.
дяколные (1557). — Syn. мйто; данйна збгжжям, Тим-
ченко 866.
According to Потебня РФВ. 4, 199, from Lith. *d6klas
‘tax, duty’ (:deti ‘to put, place’), yet, Skardzius, rejecting
this etymology, derives the word from Lith. duokl£ ‘delivery,
tribute, duty, impost’ (: duoti ‘to give’), cf. also Bruckner
108, Vasmer2 1, 561.
дялазат SoCp. ‘shame, ignominy, dishonour’, MUk. дя-
лазат]ь[, дялазовати (XVI—XVIII с. Дэже StSl. 7, 164).
— Deriv. дялазовати. — Subst. ганьба; ганьбовати,
Дэже, 1. с.
From Hg. gyaldz[at] ‘ts’, Деже, 1. с.
дялу SoCp. ‘plane, trim, slice, shred’, first recorded in
the XX с. (Дзендзел1вський 70). — Deriv. дялувати, дя-
лучка. — Subst. шаткгвнйця.
From Hg. gyalu ‘ts’, Pot 66, 72.
дяра Wd. (from Po. dziora) see Aipa.
дяс ‘devil’, ModUk. — Subst. чорт, Франко 2, 429.
An euphemistic, abbr. substitution of дявол; see ди-
явол.
дясна dial, for ясна.
дятел Wd. дятель (Стрий) ‘woodpecker’, MUk. дятлове
Npl. (XVI с. Сл. плк. Ir.), дятелом Isg. (XVII c.), OES.
236
дятелы Apt, датля; BRu. дзяцел, Ru. дятел, Bu., Ма. дё-
тел, SC. djetao, Sin. detel, Cz. datel, Slk. datel’, Po. dzig-
ciol, LoSo. zeselc, UpSo. dzecelc. — Deriv. дятленя, дя-
тл[ов]йна, MUk. дятко (< *дятьлъко, XVIII с.), дяте-
лины Gsg. (XVIII с.), дятьленъ. — Syn. птах: Pious,
Dryobates major L., Тимченко 867.
PS. *dqtbl3 ‘ts’, IE. root **dhen- ‘to dint, strike’, cf.
OIsl. dyntr ‘stroke’, ONor. dyntr, dyttr, DE. dynt, ME. dint,
dunt, dent, E. dint ‘force’, Berneker 1, 191, Pokorny 249 -
250, a. o., less persuasive is its derivation from PS.
*dblbbtblz : *dblbti, see довбати, Mikkola 1, 104, Machek
80 - 81, Vasmer2 1, 562, a. o.; cf. also Moszynski JP. 33,
364 - 365, Slawski 1, 203, a. o.
дятл[ов]йна : дятел.
дятька dial, for дядько, q. v.
дячёнко, дячок : дяк.
дьбрь, дебрь OES. ‘ravine, gorge, cleft’, Wd. дёбрь,
дёбря, дёбра ‘ts’, MUk. дёбрь (XVII с. ЛСЛ. 53); Ru., Bu.
дёбри, OCS. dbbrb, d%brb, Sin. deber, Cz. debr, Slk. debra,
Po. debrza, OPo. debrz. — Deriv. дебрйна, -йнецъ, -йця,
OES. дьбрьскаго Gsg. (XII с.). — Subst. яр, улоговина,
Слум. 2, 228.
PS. *dbbn < *d%brb ‘ts’, root *d%b-, see дно, дупло.
дь!лётка Bk. (Км1т 69) for гелётка, see гелёта.
дьоготь, dial, дёготь ‘tar’, MUk. дегтю Gsg. (XVII
с.), дегтя Gsg. (XVIII с.), деготь (XVIII с.), дегтом Isg.
(XVIII с.); BRu. дзёгоць, Ru. дёготь, Sin. deget, OCz.
dehet, Slk. deht, Po. dziegiec, OPo. dzigic. — Deriv. dbOl-
тяр[ня], дьогтовий, MUk. дегтяное (1687), дегтение
Apl. (1704), в дегтяную бочку (XVIII с.), дегтев!е Ар1.
(XVIII с.), дегтярныхъ Gpl. (XVIII с.), близъ дегтярнЬ
237
(XVIII с.), дегтяр (1734). — Syn. смолиста ргдина, що
и гонять гз дерева, торфу, вугглля.
The attempt to explain this word etymologically has
not yet been successful; some scholars derive it from Baltic,
cf. Lith. degutas, Latv. deguts ‘ts’ (:degt[i] ‘to burn’), Ma-
linowski PF. 1, 181, Rostafinski 1, 142, Zubaty 1, 2, Mik,
kola BB. 21, 119 -120, Vasmer RS. 3, 265, Карский РФВ.
49, 18, Slawski JP. 34, 135, a. o.; others connect it with
IE. root **dhegh- ‘to burn’ and consider BS. forms as
genuine in both groups, cf. Соболевский РФВ. 14, 297,
Berneker 1, 182 -183, Meillet fit. 288, Trautmann 49,
Fraenkel 86, Vasmer2 1, 335, Шанский сл. 1 :5, 42, Po-
korny 241, a. o.
дьор in colloq.: дьору дати ‘to scamper, rush off’, Mod-
Uk. only. — Syn. дати драла.
Akin to дёрти||драти, though BRu. ёканье in Uk. is
not quite clear.
дьорга dial. (Полкся, Лисенко 28) see дёрга 2.
дьорданки Npl. dial. (Кримський 1, 122) see Гердан.
x-------
Е
Е, е — the seventh letter of the Uk. alphabet; ModUk.
name e patterned on European alphabets (G., Fr., E.)
which, in turn, are based on Lat. e.
e! interj, ‘eh!’, ModUk. — Deriv. вкати, -ання. —
Syn. ex!
A primitive interj. used to express disgust, dissatisfac-
tion, cf. ex!
ебав[т] AmUk. ‘above’, first recorded in 1972 (Коше-
ляник 195). — Subst. вйще.
From E. above ‘ts’, Кошеляник, 1. c.
ебён (Антонин 381), ебёнове дёрево see гебан.
ебошт ‘ebonite’, ModUk., Ru. эбонит, Po. ebonit, etc.
— Deriv. ебонгтовий. — Subst. високовулкангздваний
кавчук, Слум. 2, 452.
From ModHG. Ebonit the ultimate source being Fr.
ebonite ‘ts’, see also the preceding entry.
еб-тех! Wd. ‘attention’, first recorded in the XIX c.
(Франко 1, 426). — Subst. у вага; syn. гаптах!
From ModHG. habt Acht! ‘pay attention!’.
ебулюскбп ‘ebullioscope’, ModUk., Ru. эбуллиоскоп,
Po. ebulioskop, etc. — Deriv. ебулгоскопгя. — Subst.
спиртомгр, Бойюв 152.
A hybrid formation, coined from Lat. ebullire ‘to boil
up’ and Gk. skopein ‘to look at, examine’ Льохш 271, SWO
171, Klein 1, 496.
238
239
ёва dial, see (ва.
Ёва see бва.
еваз!я ‘evasion’, MUk. на еваз!ю (1638). — Subst.
вгдпертя закиду зг сторонй оскарженого, усправе-
длйвлення себе, Тимченко 868.
From Lat. evasio ‘going out, escape’, Тимченко, 1. c.
евакувати, SovUk. евакуювати, Wd. евакуувати ‘to
evacuate’, ModUk.; Ru. эвакуировать, Po. ewakuowac,
etc. — Deriv. евакуування, евакубваний, евакуатор,
евакуацгя, евакуацгйний, евакопункт. — Subst. вивбзи-
ти, переселяти, Бойюв 152.
From Lat. evacuare ‘ts’, Льохш 217, Klein 1, 551.
евальвац!я, Wd. евалюащя ModUk. ‘evaluation’, Ru.
эвальвация, Po. ewaluacja, etc. — Subst. цгнування,
бцгн[ка], Бойюв 152.
From Fr. evaluation ‘ts’; Wd. евалюацгя via Po. ewa-
luacja.
евангёл!е Wd. see евангел!е.
евапорац!я ‘evaporation’, ModUk. — Subst. випарю-
вання ргдинй, Бойюв 153.
From Lat. evaporatio ‘ts’.
Евасько (Богдан 60) AmUk. for 1васько see 1ван.
Еващук (Климат 14) AmUk. for 1ващук, see 1ван.
евгенётика see евгёшка.
Евгения] see бвгёнЦя].
Евграф see бвграф.
евдемошзм ‘eudaemonism’, ModUk., Ru. эвдемонизм,
Po. eudemonizm, etc. — Deriv. евдемонгстйчний. —
240
Subst. етйчний напрям, що вважае за мету життя
щастя, Бойюв 153.
From Gk. eudaimonia ‘happiness’, Льохш 217, SWO
203.
евд!омётр ‘eudiometer’, ModUk.; Ru. эвдиометр, Po.
eudiometr, etc. — Subst. прйлад для визначування кгль-
кости кйсню в повгтрг, Бойюв 153.
From Gk. eudios ‘fine, dear’ and metron ‘measure’, the
term was coined by E. chemist Joseph Priestley (1733-
1804), Klein 1, 548.
Евдокйм see бвдокйм.
евёкта MUk. ‘duty’ (XVII—XVIII c.). — Subst. eueo-
ЗОве мйто, Тимченко 868.
From Lat. evectus : evehere ‘to carry out’, Тимчен-
ко, 1. c.
ёвёкц!я ‘evection’, ModUk., Ru. эвёкция, Po. ewekcja,
etc. — Subst. пергодйчнг вгдхйлення мгсяця, Бойюв 153.
From Lat. evectio ‘going upward’, see the preceding
entry.
евёни Npl. ‘Evenes, Siberian ethnodingual group’, Mod-
Uk.; Ru. эвены, Po. ewenowie. — Deriv. ввёнка, Свён-
съкий. — Syn. ламуты.
An ethnonym of Tungus origin; see also the following
entry.
евёнки Npl. ‘Evenkis, Siberian ethno-lingual group’,
ModUk.; Ru. эвёнки, Po. ewenkowie. — Deriv. евенкгй-
ський. — Syn. чапогйри.
Of Tungus provenance, Vasmer 3, 457.
евентуальний ‘eventual’, ModUk.; Ru. эвентуальный,
Po. ewentualny, etc. — Deriv. евентуальнгсть, -но. —
241
Subst. можлйвий при наго di, при пёвних обставинах,
Льохш 217; якщд-до-чдго.
From Liat, eventualis (:eventus ‘event’), SWO 205.
евкалшт ‘Eucalyptus’, ModUk., Ru. эвкалипт, Po. euka-
liptus, etc. — Deriv. евкалттовий. — Subst. pid дерёв з
родйни мйртових.
From Gk. eu- ‘well’ and kalyptos ‘covered’; the term was
coined by Fr. botanist L’Heritier de BruteMe in 1788, Klein
1, 546, SWO 204.
Евламгпй see бвламтй.
Евл6г1й see бвлбпй.
Евмён see бвмён.
ёвнух see евнух.
евол!Ьц1я ‘evolution’, ModUk.; Ru. эволюция, Po. ewo-
lucja, etc. — Deriv. еволюцгйний, -uicmb, -но, еволюцю-
тзм, -нгст[ка], еволюцгонувати. — Subst. поступд-
вий, рдзвиток; одна з форм руху в прирддг.
From Lat. evolutio ‘unrolling (of a scroll) ; opening (of
a book)’, Льохш 218, Klein 1, 553.
Европа, SovUk. бвропа ‘Europe’, MUk. Европа (XVIII
с. Ист. Русов, Указ. 36), OES. Европия (Vasmer2 2, 6) ;
BRu. Еурдпа, Ru. Европа, Po. Europa,, etc. — Deriv. eepo-
пёець, европёйка, -йський, -йсъкгстъ, европегзм, евро-
пегзацъя, [з]европелзувати[ся], [з]европегз6ваний,
-нгстъ, еврдпш, dial, еврдпсъкий; here also Евразгя, ев-
разгецъ, евразгйство, -съкий, -съкгстъ, MUk. дворы
Европейсюе (XVIII с. Ист. Русов 122). — Syn. частйна
свгту в твнгчнгй пгвкулг... УРЕС 1, 706.
From Lat. Europa or Gk. Europe ‘ts’, the ultimate
source being Sem. erebu, cf. Hb. erebh ‘sunset, evening’; ac-
cordingly, Europe orig. meant ‘region of the setting sun’,
242
Рудницький Ж13. 9, 364, Мельхеев 35, Klein 1, 550, а о.;
this, most popular, etymology is considered unacceptable to
some onomatologists, who connect it with Gk. Euros ‘So.-E.
wind’, or with the word euros ‘flowing (water)’, Staszewski
81, a. o.; according to D. Georgacas the name is a substan-
tivized feminine form of the adj. еигорё for designation of
Gk. mythological personages (letter of 21. XI. 1973).
ЕвсёвШ see бвсёвШ.
ЕвстахШ, ЕвстафШ see бвстахш, бвстафш.
Евстигшй see €встигн1й.
Евстрат see бвстрат.
Евтйм[!й] see 6втйм[1й].
ЕвтйхШ see бвтйхш,
евфем1'зм ‘euphemism’, ModUk. Ru. эвфемизм, Po. еи-
fertiizm, etc. — Subst. евфемгстйчний, -нгсть. — Subst.
бгльш м’якйй вйслгв замлеть грубого, Льох1н 219.
From Gk. eufemismds ‘ts’, Klein 1, 549, SWO 203.
Евф1м1йн see €вф!мшн.
евфбш'я ‘euphony’, ModUk.; Ru. эвфония, Po. eufo-
nia, etc. — Deriv. евфонгчний, -нгсть, -но. — Subst.
добро-, мило-звучнгсть.
From Gk. eufonia ‘ts’, Glein 1, 549, SWO 203.
ЕвфрасШ see бвфрасш.
Евфросйн see бвфросйн.
ЕвхарйсНя see €вхарйст!я.
евшан see евшая.
ere! interj. ‘oh! yes!’, ModUk. — Deriv. егёкати,
-ання. — Syn. ага!, игй!
An extended e with intervocalic aspiration like игй!
243
Египет see Египет.
еГалкарний, SovUk. егалпарний ‘equal’, ModUk.; Po.
egalitarny. — Deriv. е/алтарнгсть, -но. — Subst. рве-
ний, ргвноправний, оснований на plenocmi всех лю-
дей, Бойюв 153.
From Fr. egalitaire ’ts’, SWO 173, Льохш 219.
еГз... see екз...
еГзаджуращя AmUk., ексаг[г]ерац!я MUk. ‘exaggera-
tion’:ексагеращя (XVII с.), въ ексаггеращю (XVII с.);
Po. egzageracja. — Deriv. ексаггеровалъ (1662- 1663). —
Subst. при-, пере-бглъшення, Тимченко 780.
From Lat. exaggeratio ‘ts’, Тимченко, 1. c.; AmUk.
е^заджурацгя directly from E. exaggeration.
егзакторъ||ексакторъ MUk. ‘executioner’, екзакц!я||
ексакщя MUk. ‘execution’ : егзакторове Npl. (1660), ексак-
торъ (1699), ексакторовЬ Dsg. (XVIII с.) ; екзакщям
Dsg. (1659), екзакциЪ Apl. (1660), ексакщями Ipl. (1668),
ексакщя (1710). — Subst. (екзакторъ:) стягач подат-
кгв; (екзакцгя:) стягання податкгв, податки, Тим-
ченко 868.
From OPo. egzaktor, egzakcja ‘ts’, the ultimate source
being Lat. exactor, exacted : exigere ‘to demand, require’,
Тимченко, 1. c., Klein 1, 554.
егземпил||егзёмпол AmUk. ‘example’, first recorded in
1972 (Кошеляник 198). — Subst. приклад.
From E. example ‘ts’, Кошеляник, 1. c.; see also екзем-
пляр.
еП'да, SovUk. ег1да ‘aegis’, ModUk.; Ru. эгида, Po-
egida, etc. — Subst. щит (Зевса, Атёни, Аполлона);
захист, опека, покров.
From Lat. aegis, the ultimate source beng Gk. aegis
‘goatskin; the skin shield of Zeus’, Льохш 219, Klein 1, 30.
244
ёго, SovUk. его ‘ego, Г, ModUk.; Ru. эго, Po. ego, etc.
— Deriv. еГогзл, -гст[ка], еГогстйчний, -тсть, -но;
еГотйзм, -йст[ка], е^офутурйзм, е.’оцёнтрик, е!о-
центрйзм, -йчний, -йчнгсть. — Subst. я.
From Lat. ego ‘ts’.
ёдек ‘boat rope’, first recorded in the XX с. (Горбач
1, 20). — Subst. ддвший канат тягтй чдвен здовж
берега.
From Tk.-Osm. ude- ‘to accompany’, Горбач, 1. с.
едем ‘Eden, paradise’, ModUk.; Ru. эдем, Po. Eden. —
Deriv. едёмський. — Subst. рай, Кузеля 109.
From Hb. Edhen ‘name of the region in which the
Paradise lay’, Klein 1, 500; final -m in ES. forms resulted
from a dissimilation of two dentals d - n.
ёдитор AmUk. ‘editor’, first recorded in 1972 (Коше-
ляник 197). — Subst. редактор.
From E. editor ‘ts’, Кошеляник, 1. c.
едукаШя AmUk. едукёйшон ‘education’, ModUk.; Po.
edukacja. — Deriv. едукацгйний. — Subst. oceima. нав-
чання, вйховання, Бойюв 154.
From Lat. educatio ‘ts’.
едя dial, ‘flax - brake’, first recorded in the XX c.
(Полюся, Лисенко 28). — Subst. машина, якдю чавлятъ
льон.
Of obscure origin.
ей! interj. ‘eh!’, MUk. ей (XVII—XVIII с. 1нтермеди
55), ей (XVII с. ЛСЛ. 62); BRu., Ru. ей!> Ru. ей-ей!, Po.
ej! — Deriv. ей-ей!, ёйкати, -ання. — Syn. ей!, гй!
An imitative interj. cf. ModHG. ei, E. eh!, Fr. eh!
ейл, also ел[ь] ‘ale’, ModUk.; Ru. эль (since 1806). —
Subst. мщнё англгйське пиво, Бойюв 158.
From Е. ale ‘ts’, АкСл. 17, 1846.
245
ёйне ‘pooh!, pah!, phew!’ first recorded in the XX c.
(Гнатюк E36. 30, 339). — Subst. тьфу!, до чорта, сто
дгдькгв, Гнатюк, 1. с.
From Hg. ejnye ‘ts’, MNT-ESz. 1, 731.
екватор ‘equator’, ModUk.; Ru. экватор (since 1718
Hiittl-Worth 120), Po. ekwator, etc. — Deriv. еквато-
ръял[ьний]. — Subst. pie ник, Кузеля 109.
From LLat. aequator ‘equalizer (of day and night)’,
Jlboxin 220, Klein 1, 535.
екв!валёнт ‘equivalent’ ModUk.; Ru. эквивалент
(since the XVIII c. Hiittl-Worth 120), Po. ekwiwalent, etc.
— Deriv. еквгвалёнтний, -нгсть, -но. — Subst. pieno-
цгнне, -значив, -сйльне, Льохш 220,
From LLat. aequivalens ‘ts’, Klein 1, 536, perhaps via
ModHG. Aquivalent, Hiittl-Worth, 1. c.
екзактний ‘exact’, ModUk. only. — Subst. тдчний,
докладний, стйслий, Кузеля НО.
From Lat. exdctus ‘ts’.
екзальтац!я ‘exaltation’, ModUk. Ru. экзальтация,
Po. ekzaltacja, etc. — Subst. надзвичайний запал, буйна
уява; пересадна бцгнка ргчвй, Кузеля ПО.
From Lat. exaltatio ‘lifting up’ Льохш 220, SWO 173.
екзамен ‘examination’, ModUk.; Ru. экзамен, Po. eg-
zamin, etc. — Deriv. екзаменацгйний, екзамгнатор[ка],
-рський, екзаменувати[ ся], екзамендваний, AmUk.
еГземинувати (Кошеляник 199). — Subst. гспит, Ку-
зеля ПО.
From Lat. exdmen ‘ts’, Льохш 221, Klein 1, 554.
екзарх‘exarch, (arch) bishop’, MUk. оу екса[р]сЪ(1596
Зизанш), ёксархъ (1627 Беринда). — Deriv. екзархъя,
екзархат. — Subst. заступник вгзантгйського гмпе-
246
ратора в 1талгг; епископ, що керуе округою з кгль-
кбх епархгй, Бойюв 154.
From Gk. eksarxos ‘ts’, Орел 1, 301, Klein 1, 555,
SWO 173.
екзекуц!я ‘execution’ MUk. екзекуцию Asg. (1597),
без екзекуции (XVII с.); Ru. экзекуция, Po. ekzekucja,
etc. — Deriv. екзекуцгйний; here also скзекутор, екзе-
кутйва, SoCp. екзёквенгп (Гнатюк ЕЗб. 30, 339). —
Subst. вйконання прйсуду; приму со ее стягнення на-
лёжности, Кузеля НО.
From Lat. executio ‘carrying out, performance’, Орел
1, 302, Klein 1, 558, SWO 174.
екзема ‘eczema’, ModUk., Ru. экзёма, Po. egzema. —
Subst. бгник, недуга гакгри, Бойюв 154.
From Lat. eczema which, in turn, comes from Gk.
ekdzema ‘something thrown out by heat’, Льохш 221, Klein
1, 499, SWO 174.
екземпляр ‘copy’, MUk. екземпляръ (1627 Беринда);
Ru. экземпляр, Po. egzemplarz, etc. — Deriv. скземпляр-
ний. — Subst. примгрник; зраздк; представнйк; MUk.
архетйпъ, 1627 Беринда.
From Lat. exemplar ‘pattern, model’, Орел 1, 302,
Klein 1, 558, SWO 174.
екземпт, AmUk. егзёмпт ‘exempt’, MUk. екземпту
Gsg. (1612), екземпты Apl. (1641). — Subst. привглёй,
що звйлъняе вгд обов’язку, вйкуп заставленого май-
на, Тимченко 870.
From Lat. exemptus ‘ts’, Тимченко, 1. c.; AmUk. еГ-
зёмпт from Е. exempt ‘ts’.
екзецйр Wd. (Горбач 15, 321), екзецирк^. also егзер-
цйрка Wd. ‘exercise’, MUk. in deriv. only: ексерцируетъ
247
(1754). — Deriv. екзерцирувати. — Subst. вправи, осо-
бливо вгйськдвг.
From ModHG. Exerzier [iibungen] ‘ts’, РССтоцький 4,
206, MUk. екзерцируетъ perhaps via Po. egzercyrowac ‘ts’,
Тимченко 871.
екзистёнц!я ‘existence’, ModUk., Ru. экзистенция,
Po. egzystencja, etc. — Deriv. екзистенцгйний, екзи-
стенцгялгзм, -лгст[ка], екзистенгялгстйчний. —
Subst. шнування, буття, життя.
From MLat. existentia ‘ts’, Орел 1, 302, Klein 1, 560,
SWO 175.
екзогам!я ‘exogamy’, ModUk.; Ru. экзогамия, Po. eg-
zogamia, etc. — Deriv. екзогамний, екзогам1'чний. — Subst.
позагрупове, позаплем1'нне одруження.
From Gk. ёхо- and gamos ‘ts’, SWO 174, Klein 1, 560.
екзорта, Wd. егзорта (Горбач 8, 50) ‘exhortation, re-
ligious teaching, sermon’, ModUk.; Po. egzorta. — Subst.
релтйна промдва абд наука, Кузеля НО.
From Lat. exhortatid ‘encouraging, exhortation’, per-
haps via Po. egzorta ‘ts’, SWO 174.
екзорцйзм ‘exorcism’, ModUk.; екзорцйст ‘exorcist’,
MUk. екзоркйста (1642), Чинъ Екзорцйсты (XVIII с.),
Po. egzorcysta. — Subst. екзорцйзм ’сила виганяти чор-
т1в’; екзорцйст ’той, що вм!е виганяти чорт1в’, MUk.
екзоркйста или заклинатель 1642, Тимченко 870.
Uk. екзорцйзм, екзорцйст[а] from Lat. exorcismus,
exorcista ‘ts’; екзоркйста direct from Gk. eksorkistes ‘ts’,
Тимченко, 1. c., Klein 1, 561, SWO 174.
екзбтик ‘exotic’, ModUk.; Ru. экзотика, Po. egzotyk,
etc. — Deriv. екздтика, екзотйчний, -нгстъ, екзотйзм.
— Subst. далёкий, чужозёмний, незвйчний; примхлй-
вий.
248
From Lat. exoticus which, in turn, comes from Gk.
exotikos ‘from the outside; foreign’, Льохш 222, Klein 1,
561, SWO 175.
eKina ‘team’, ModUk.; Po. ekipa. — Deriv. екгп[ip]y-
вати, -ання, вйектувати, -ання, Wd. екгпунок. —
Subst. колектйв, залога, дружина.
From Fr. equipe ‘ts’, perhaps via Po. ekipa, SWO 175;
see also the following entry.
екшаж, Wd. еквшаж (Кузеля 110) ‘equipage’, ModUk.;
Ru. экипаж (XVIII c.), Po. ekwipaz. — Subst. коляска,
[по]вгз; залога, склад осгб в обслузг судна; вгйськбва
морська одинйця, вгддгл.
From Fr. equipage ‘ts’, Горбач 1, 27, Vasmer 3, 458,
SWO 182.
еклектйчний ‘eclectic’, ModUk.; Ru. эклектический
(since 1709, Huttl-Worth 120), Po. eklektyczny, etc. —
Deriv. еклектйчнгсть, еклект[иц]йзм. — Subst. eu-
бираючий.
From Gk. eklectik6s ‘ts’, АкСл. 17, 1751.
еклёрер Wd. ‘observer’, first recorded in the XIX c.
(Франко 4, 529). — Subst. спостервгач.
From Fr. eclairer ‘to light, illuminate’.
еклтса ‘eclipse’, MUk. екклйпс!с (1627 Беринда). —
Subst. затьма, Кузеля 111; MUk. затмЬне достаток...
омрачёше елнца и луны', 1627 Беринда.
From LLat. eclipsis which, in turn, comes from Gk.
ekleipsis ‘leaving out, forsaking, failure’, Klein 1, 498; see
also the following entry.
еюпптика ‘ecliptic’, ModUk.; Ru. эклиптика (since
1717, Huttl-Worth 120), Po. ekliptyka, etc. — Subst. ей-
249
дима дорога сднця по нёбг; дгйсна дорога землг у всё-
свгтг, Кузеля 111.
From LLat. linea ecliptica, see еклшса.
еклбга ‘eclogue’, ModUk.; Ru. эклога (since 1794),
Po. ekloga, etc. — Subst. вйбранг в один збгрник буко-
лгчнг вгргиг, Бойюв 155.
From Lat. ecloga, which, in turn, comes from Gk.
ekloge ‘choice, selection’, АкСл. 17, 1753.
Ёко abbr. for Едвард Козак, Uk. artist and editor of
humorous literature: Лис Микйта, a. о.
еко генеза ‘origin or creation of ecological characte-
ristics, ModUk.; Ru. экогснёз. — Subst. вйникнсння змг-
ни скологгчних прикмёт живйх органгзмгв.
A biological term, coined in the XX c. from Gk. oikos
‘house’ an genesis ‘origin, creation’, АкСл. 17, 1753.
екокл!мат ‘ecoclima’, ModUk.; Po. ekoklimat. — Subst.
клгмат прикмётний долгому довкгллю й живим орга-
нгзмам.
A term coined in 1960’s from Gk. oikos ‘house’ and
clima ‘region’.
еколойя ‘ecology’, ModUk.; Ru. экология, Po. ekologia,
etc. — Deriv. екологгчний. — Subst. наука про взаёмини
мгж организмами й довкгллям.
From ModHG. Okologie — a term coined by G. biologist
Ernst H. Haeckel (1834—1919) from Gk. oikos ‘house’, and
-logos ‘science’, Klein 1, 498.
еконбм ‘manager of a household, estate; economist’,
MUk. економъ (XVII с.), економови Dsg. (XVII c.) ; Ru.
эконом (since 1771), Po. ekonom, etc. — Deriv. еконо-
мгст[ка], екондмгя, економгчний, -нгсть, скондмний,
-нгсть, -но, екондмгка, економгзм, [з]екондмити. —
250
Subst. розпорядник, завгдувач; MUk. чернёць, що завг-
дував манастйрським господарством; урядбвець у
полъсъко-литдвсъкгй державг, що завгдував економею
(королгвсъких маёткгв), Тимченко 870.
From Gk. oikonomos ‘ts’, Тимченко, 1. с., АкСл. 17, 1753.
екоцйд AmUk. ‘ecocide’, first recorded in 1970 (JBR.).
— Subts. [з]нйщення довкглля й через те живых ор-
ганизме.
From AmE. ecocide — a term coined by Barry Weis-
berg in New York in 1970; it was based on such words as
ecology, and депо-, lingui-dde.
екраз dial. (Полгсся, Лисенко 28), see якраз.
екразйт ‘ecrasite’, ModUk.; Po. ekrazyt. — Deriv.
екразйтний, -товий. — Subst. вибухдвий матеръял.
From Fr. ecraser ‘to crash, squash’, SWO 176.
екран ‘screen’, ModUk.; Ru. экран (since 1806), Po.
ekran, etc. — Deriv. екратзацгя, екратзувати, екра-
тздваний. — Subst. полотно для висвгтлювання об-
разов.
From Fr. ёсгап ‘ts’, SWO 176, АкСл. 17, 1764.
екс ‘expropriation raid’, ModUk.; Ru. экс. — Subst.
напад на урядбву устандву, щоб здобути грбшг на
партгйнг цш, Горбач 0, 10; вйвласнення взагалг.
An abbreviation of експропр1ящя, q. v.
ексаг[ г] ера идя MUk. see егзаджурёйшен.
ексвладйка MUk. ‘former bishop (of the E. Church)’:
exwladica Chelmensis (1470 SStp. 2, 346). — Subst. ko-
лйшнш владыка — Qui episcopi ecclesiae Orientalis sede
cessit, SStp. 1. c.
A hybr. formation: Lat. ex- ‘former’ and Uk. (from
OCS.) владйка, q. v.
251
ексгавстер ‘exhauster’, Ru. эксгаустер, Po. ekshau-
star. — Subst. прйлад для висмдктування зтсдваного
повгтря, газгв, пороху, тощо, вентилятор.
From Е. exhauster ‘ts’, the ultimate source being Lat.
ex- ‘out’ and haurire ‘to draw out (water), drain, breathe’,
АкСл. 17, 1766.
ексгалящя ‘exhalation’, ModUk.; Po. ekshalacja. —
Subst. видйхування, вйпарування, Кузеля 111.
From Lat. exhalatio ‘ts’, SWO 177, Klein 1, 559.
експбГг ‘exhibit’, Po. ekshibit. — Subst. ддказ, на-
лёжний до справи документ, Бойюв 156.
From Lat. exhibitus ‘ts’.
ексНбйПовдзм ‘exhibitionism’, ModUk.; Po. ekshibicjo-
nizm. — Deriv. ексггбщютст[ка]. —Subst. сексуальна
аномалгя показувати свог статевг дргани, Бойюв 156.
From Lat. exhibitio ‘holding out’, Klein 1, 559.
ексгумац!я ‘ exhumation’, ModUk.; Ru. эксгумация
(since 1937), Po. ekshumacja, etc. — Deriv. ексгумащйний.
— Subst.вйкопання трупа з землг, Бойюв 156.
From LLat. exhumatio ‘ts’, Klein 1, 559.
ексикатор ‘exsiccator’, ModUk.; Ru. эксикатор, Po.
eksykator, etc. — Subst. вйсугиник, сушйльна niu для
висушування npenapamie, Бойюв 156.
From Lat. exsiccare ‘to dry up’, SWO 181.
екскаватор ‘excavator’, ModUk.; Ru. экскаватор
(since 1937), Po. ekskawator, etc. — Deriv. екскаватор-
ний, екскаваторник, -рський. — Subst. землекбпниця,
машина для землечёрпальних робгт, Бойюв 156.
From Lat. excavatiis (: excavare) ‘hollowed out’,
АкСл. 17, 1766.
252
екскомун1к&ц!я ‘excommunication’, MUk. екскоммуни-
кащя (XVII с.). — Deriv. екскомуткацгйний ; MUk.
abbr. екскоммунЬка (XVII с.). — Subst. в1длучення eid
церкви, Кузеля 110.
From Lat. ехсоттйпгсаНд ‘ts’, Klein 1, 556.
екскремёнти Npl. ‘excrement’, ModUk.; Ru. экскре-
менты, Po. ekskrementy, etc. — Subst. кал, Кузеля 111.
From Lat. excrementum ‘refuse’, SWO 177, АкСл.
17, 1767.
екскрёщя ‘excretion’, ModUk.; Ru. экскреция, Po-
ekskrecja, etc. — Deriv. екскрвцгйний. — Subst. eudi-
лення, Бойюв 156.
From Lat excretio ‘ts’, SWO 177.
екскуза see екскюз.
екскурс ‘excursus’, ModUk.; Ru. экскурс (since 1940),
Po. ekskurs, etc. — Deriv. екскурсант[ка], -тсъкий,
екскурсгя, екскурсгйний, and compounds: екскурсо-edd,
-eddKa, -edduuu,. — Subst. уступ, що eid6iiae eid го-
ловное теми.
From Lat. excursus (:excurrere) ‘ts’, АкСл. 17, 1768,
Klein 1, 557.
екскюз AmUk. ‘excuse’, first recorded in the XX c.
(JBR.); here also MUk. екскуза: о екскузЬ гетманской
(XVIII с.) and екскузац!я: о екскузации Хмелницкого
(XVIII с.) — Subst. вйбачення, перепрбшення, Тим-
ченко 871.
AmUk. екскюз from Е. excuse; MUk. екскуза from
Po. ekskuza, the ultimate source being Lat. excusatio, ‘ts’,
Тимченко, 1. c.
ексм!с!я Wd. ‘emission’, first recorded in the XX c. —
Subst. вйсилка.
253
From ModHG. Exmission ‘ts’, РССтоцький 4, 199; see
also емкчя.
експандувати ‘to expand’, експанс!я ‘expansion’, Mod-
Uk. ; Ru. экспансия, Po- ekspanzja, etc. — Deriv. експан-
сйвний, -uicmb, -но, експансйтгзм, -нгст[ка]. —
Subst. по-, роз- шйрювати; по-, розшйрення.
From Lat. expanders, expansid ‘ts’, SWO 178, АкСл.
17, 1771.
експатр!яц1я, SovUk. експатршщя, ‘expatriation’, Mod-
Uk.; Ru. экспатриация, Po. ekspatriacja, etc. — Deriv.
експатръяцгйний. — Subst. залйшення батькгвщини,
добровгльне або примусдве вигнання, Бойюв 157.
From Lat. ex- ‘out’ and patria ‘fatherland, native land’,
АкСл. 17, 1771.
експедйц!я ‘expedition’, MUk. под час експедициЪ
Isg. (XVIII с.), експедицш Npl. (XVIII с.); Ru. экспеди-
ция (since 1780), Po. ekspedycja, etc. — Deriv. експеди-
цгйний. — Subst. виправа, вйрядження; MUk. експеди-
щю албо выправу Asg. (XVII с.), Тимченко 871.
From Lat. expeditio ‘ts’, Тимченко, 1. с., АкСл. 17, 1775.
експектатива MUk.: експектативами Npl. (XVII c.);
Po. ekspektatywa. — Subst. королгвський привыёй, що
tapaumye отрймання в прийдучому якдгсъ ггдности
або „крулевщизни”, Тимченко 871.
From Po. ekspektatywa the ultimate source being
LLat. expectativae ‘ts’, Тимченко, 1. c., SWO 178.
експенс ‘expense’, first recorded in the XX с. (Кузеля
112), MUk. ексъпенсъ (1633), на ексъпенса (1643), на до-
рожтя експенса (XVIII с.). — Subst. видаток, Тимчен-
ко 871.
From Po. ekspens, the ultimate source being Lat. ex-
pensus ‘paid’, Тимченко, 1. c., SWO 178.
254
експеримёнт ‘experiment’, ModUk; Ru. эксперимент,
Po. eksperyment, etc. — Deriv. експериментальний, -но,
експериментувати, -ання. — Subst. ддсвгд, проба,
Кузеля 112.
From Lat. experimentum ‘ts’, perhaps via ModHG. Ex-
periment, cf. Vasmer 3, 459.
експерсёшця falsely for: експер1ёнщя MUk. (1623),
Po. eksperiencja. — Subst. дбсвгд, досвгдчення, Тимчен-
ко 872.
From Po. eksperiencja, the ultimate source being Lat.
experientia ‘ts’, Тимченко, 1. c., SWO 178.
експёрт ‘expert’, ModUk.; Ru. эксперт, Po. ekspert,
etc. — Deriv. експёртний, експертйза. — Syn. cneiiia-
Л1'ст, фах!вёць.
From Lat. expartus ‘ts’, АкСл. 17, 1778.
ексгппатор arch, ‘scraper’, first recorded in the XX c.
(Черкащина, Лисенко ЛБюлетень 6, 12). — Subst. дряпак.
The word is not quite clear, perhaps it is a f/e. distor-
tion of екстирпатор, q. v.
експ!рац1Я ‘expiration’, MUk. ексъпирации Gsg.
(1613) ; Ru. экспирация (since 1866), Po. ekspiracje, etc.
— Deriv. експграцгйний. — Subst. видихання, Бойюв 156.
From Lat. expiratio ‘ts’, perhaps via Po. ekspiracja,
Тимченко 872.
ексгпящя ‘expiation’, ModUk.; Po. ekspiacja. — Deriv.
експгяцгйний, -но. — Subst. покута, Кузеля 112.
From Lat. expiatid ‘ts’, SWO 179.
експл!кащя ‘explication’, ModUk.; Ru. экспликация
(since 1806), Po. eksplikacja, etc. — Deriv. експлгкацЬй-
ний. — Subst. пояснения, вйклад, Кузеля 112.
From Lat explicatio ‘ts’, АкСл. 17, 1779, SWO 179.
255
експлуататор ‘exploiter’, експлуатац!я ‘exploitation’,
експлуатувати ‘to exploit’, ModUk.; Ru. эксплуататор,
Po. eksploatator, etc. — Deriv. експлуататорка, -рсь-
кий, експлуатацгйний, -но; експлуатування. — Subst.
визйскувач: визйскування ; визйскувати, Бойюв 156 -
157.
From Fr. exploiter ‘to exploit’, Акуленко 141, Klein 1,
563. АкСл. 17, 1780.
експльоз!я ‘explosion’, ModUk.; Ru. эксплбзия, Po.
eksplozja, etc. — Deriv. експльозгйний, -зйвний. — Subst.
(сйльний) вйбух, Бойюв 157.
From Lat. explosio ‘driving away by clapping’, Klein
1, 563, SWO 179.
експозйщя ‘exposition’, ModUk.; Ru. экспозиция
(since 1866), Po. ekspozycja, etc. — Deriv. експозицгй-
ний. — Subst. вйставлення пояснения, Кузеля 112.
From Lat. expositio ‘ts’, АкСл. 17, 1785. SWO 179.
експонувати ‘to expose’, ModUk.; Ru. экспонировать,
Po. eksponowac, etc. — Deriv. експонування, експонд-
ваний, Wd. експонгвка (PM. 2, 117). — Subst. висувати,
виставляти.
From Lat. exponere ‘to set out, expose, exhibit’, SWO
179, Klein 1, 564.
експорт ‘export’, ModUk.; Ru. экспорт, Po. eksport,
etc- — Deriv. експортацгя, експортёр[ка], експорту-
вати, -ання, експортдвий- — Subst. вйсилка заграни-
цу), вйв1з; ргд вина, Кузеля 112; ргд цигарок.
From Lat. exportare ‘to carry out’, SWO 179.
eKcnocecia ‘expossession’, Po. eksposesja. — Subst.
вйвласнення.
From Lat. expossessio ‘ts’, SWO 179.
256
експрёс ‘express’, ModUk.; Ru. экспресс, Po. ekspres,
etc. — Deriv. експрёсний; here also: експрёсгя, експре-
сгйний, -но, експресйвний, -нгсть, -но, експрейонгзм,
-нгст[ка], -тстйчний. — Subst. назва погздгв, що
йдуть з найбйьгиою гивйдтстю, Бойюв 157; (окрё-
мий) пгсланёць, посйльний, Франко 2, 429; швидкйй
лист.
From ModHG. Express ‘ts’, the ultimate source being
Lat. expressus ‘pressed out’.
експрес!он!зм, -iCT, etc. see the preceding entry.
експрбмпт ‘improvised text’, ModUk.; Ru. экспрдмпт.
— Deriv. експромптом, -ту, експрдмптний. — Subst.
вгрги абд промбва, вйгологиенг без приготування, Ку-
зеля 112.
From Lat. ex prompt'll: promptus ‘ready’, АкСл. 17,
1790, Vasmer 3, 459.
експропр!яц!я ‘expropriation’, ModUk.; Ru. экспро-
приация, Po. ekspropriacja, etc. — Deriv. екс. — Syn.
експосёсгя; subst. вйвласнення.
From Lat. expropriated ‘ts’, SWO 180, АкСл. 17, 1791.
експостулювати ‘expostulate’, MUk. експостулювалъ
(XVIII c.). — Subst. жадати, домагатися, Тимчен-
ко 872.
From Lat. expostulate ‘ts’, Тимченко, 1. c.
екстаза, SovUk. екстаз ‘ecstasy’, ModUk.; Ru. экстаз,
Po. ekstaza, etc. — Subst. нестям, захват, надпорйв,
вйщий ступень духового пгднёсення, Бойюв 157.
According to РССтоцький 4, 201, the word comes from
ModHG. Extase ‘ts’, the ultimate source being Gk. ekstasis,
‘displacement; standing outside’, cf. АкСл. 17, 1792, SWO
180, (extensively:) Novotny Nft 26, 181-182.
257
екстатйчний ‘ecstatic’, ModUk.; Ru. экстатический,
Po. ekstatyczny, etc. — Deriv. екстатйчтсть, -но- —
Subst. поении екстази, що перебувае в стат екста-
зи, Бойюв 157.
From Gk. ekstatikos ‘unstable’ (: ekstasis), see the pre-
ceding entry.
екстенсйвний ‘extensive’, ModUk.; Ru. экстенсивный
(since 1864), Po. ekstensywny, etc. — Deriv. екстенсйв-
нгсть, -но. — Subst. обширный. кглькгсно багатий;
(господарство:) широко-закрдений щодо повёрхт
управног землг.
From Lat. extensivus ‘stretched out’, АкСл. 17, 1793.
екстеритор!яльний ‘exterritorial’, ModUk.; Ru. экстер-
риториальный, Po. eksterytorialny, etc. — Deriv. ексте-
риторъяльтсть, -но. — Subst. пгдлёглий законам своёг
держави, будучи в чужгй, Бойюв 157.
From Lat. ex ’out’ and territorialis ‘territorial’, SWO
180, АкСл. 17, 1794.
екстерм<нац1я ‘extermination’, MUk. ексъторминацию
Asg. (1649); Po. eksterminacja. — Deriv. екстермшацгй-
ний, -но. — Subst. вйнищення, вйгублення.
From Lat. exterminatio ‘destruction’.
екстёрн ‘extern’, ModUk.; Ru. экстёрн, Po. ekstern,
etc. — Deriv. екстернат, -тст[ка]. — Subst. поза-
мгсцёвий учень.
From Lat. externus ‘outward, external’, АкСл. 17, 1793,
SWO 180.
екстирпатор, dial, екстшатор (q. v.), Ru. экстирпа-
тор. — Subst. дряпак, Бойюв 157.
From Lat. extirpator ‘uprooter’ (: extirpare), АкСл. 17,
1795, Klein 1, 566.
258
екстра ‘extra’, ModUk.; Ru. экстра, Po. ekstra, etc. —
Subst. [по]над.
From Lat. extra ‘ts’.
екстравагант ‘extravagant (person)’, ModUk. — Deriv.
екстраваГантний, -нгстъ, -но. — Subst. незвичайний,
чуднйй, химёрний чоловгк.
From LLat. extravagans, -ntis ‘one wandering outside
(limits)’, SWO 181.
екстраваганщя ‘extravagance’, MUk. зъ екстраваГан-
ции||екстраваганции Gsg. (XVII с.); Po. ekstrawagancja.
— Subst. дивацтво, надужиття, Бойюв 157.
From Po. ekstrawagancja ‘ts’, Тимченко 872; see the
preceding entry.
ёкстравуршт Wd. ‘extravagant person’, first recorded
in the XX с. (РССтоцький 4, 205). — Subst. людйна 3
претёнсгями, Горбач 6, 11.
From ModHG. Extra wurst ‘ts’, Горбач, J. c.
екстра-Генк, -Гёник AmUk. ‘extragang’, first recorded
in the 1911 (Войценко ЛггОВ. 1, 20). — Subst. сезондва
праця при Hanpaei залгзнйць, Луговий 298.
From Е. extra-gang ‘ts’, f/e. associated with name of
the first Uk. emigration officer in Winnipeg, Карло Гёник
(1898-1911), cf. „Kami пращвникй при зал!знйчних доро-
гах спордайли дёяю тёрмши з йогб назвою, напр. екстра-
гёник, спл-Гёник”, Войценко, 1. с.
екстракт ‘extract’, MUk. (1640), до... екстракту
(1681), ёкстракътъ (1685), экстрактъ (1734), екстрактъ
(XVIII с.); Ru. экстракт (since 1704), Po. ekstrakt,
etc. — Deriv. екстрактний, -товий, -тор. — Subst.
вйтяг; вйвар[ка].
From Lat. extractum ‘something drawn out’, Тимчен-
ко 872.
259
екстраординар!й, екстраординарний ‘extraordinary’;
Ru. экстраординарный, Po. ekstraordynaryjny, etc. —
Subst. надзвичайний, Тимченко 872.
From Lat. extraordinarius ’ts’, АкСл. 17, 1799, SWO
181.
екстрём[а] ‘extreme’, ModUk.; Ru. экстрема, Po.
extrem. — Deriv. екстрёмний, -нгсть, -но, екстре-
мгст[ка], екстремгстйчний, -но. — Subst. крайшсть,
Франко 6, 429.
From Lat. extremus ‘outermost, utmost’, АкСл. 17,
1799.
ёкстрений ‘sudden, unexpected’, ModUk.; Ru. экстрен-
ный (since the XVIII c. Hiittl-Worth 120). — Deriv.
ёкстретсть, -но. — Subst. негайний, нагальний, Бой-
юв 158.
Biased on ёкстра, 9- v.
ексцелёнц!я ‘excellency’, MUk. Сксцеленщи Gsg. (XVII
c.); Po. ekscelencja. — Subst. свгтлгсть, ясновельмдж-
нгсть, титул вйщих уряддвцгв, Бойюв 158.
From Lat. excellentia ‘superiority’, SWO 176.
ексцёнтрик ‘eccentric’, ModUk.; Ru. эксцёнтрик, Po.
ekscentryk, etc. — Deriv. ексцентрйчний, -нгсть, -но.
— Subst. коло в кдлг, що не мае спгльного цёнтру, по-
заосерёдне коло: дивак, штукар.
From LLat. excentricus ‘out of the centre’, the ultimate
source being Gk. ekkentros ‘ts’, АкСл. 17, 1802, Klein 1,496.
ексцёпщя, AmUk. ексепшин ‘exception’, MUk. ексцеп-
цыя (1599), ексцепщя (XVII с.), без жадной ексцепциЪ
(XVII с.), ексцепщю Asg. (XVIII с.); Po. ekscepcja. —
Subst. вййняток, обмёження, вйключтсть, Тимченко
872, Кузеля 113.
From Lat exceptio ‘ts’, Тимченко, 1. c., SWO 177.
260
ексцёрпт ‘excerpt’, ексцерпувати ‘to excerpt’, ModUk.,
Po. ekscerpt, ekscerpowac. — Subst. вйтяг, вййняток,
вйпис[ка] ; випйсувти, вибирати.
From Lat. excerptum : excerpere ‘to pick up, choose,
select, extract’, SWO 177, Klein 1, 555.
ексцёс ‘excess’, MUk. ексцесъ (1597), ексцессы Apl.
(XVII с.), ексцесу Gsg. (1683), ексцесовъ Gpl. (XVIII
c.); Ru. эксцесс, Po- eksces, etc. — Subst. надужиття,
нестрйматстъ ; публгчний заколот, вйбрик, Кузеля
459; MUk. перёступ, безправ’я, Тимченко 872.
From Lat. excessus ‘going beyond, departure’, Тимчен-
ко, 1. с., АкСл. 17, 1894, SWO 177.
ексциповати MUk. ‘to reserve, stipulate’ : ексципова-
ти (1596), ексципуючи (1708). — Deriv. ся... ексцыпо-
вала (1590). — Subst. застерйати для себе, Тимчен-
ко 872.
From Lat. excipere ‘to take out’, Тимченко, 1. c., Klein
1, 556.
екс-чемпк>н ‘former champion’, ModUk.; Ru. экс-
чемпион. — Subst. ко лишней першу н.
A hybr. formation: Lat. ex- ‘former’ and Uk. from E.
champion.
ектён!я see ектёнгя.
екто- a compound-forming element in such words as
екто- дерма, -плазма, -паразит, etc., ModUk.; known to
all other SI. as well. — Subst. здвнгшнгй, на повёрхнг.
From Gk. ekt[o]-: ektos ‘outside, external’, Partridge
825.
екумёна ‘inhabited land’, ModUk.; Po. ekumena. —
Deriv. екуменгзм, екуменгчний, -тстъ, -но. — Subst.
261
частйна землг, придатна для заселенна; (icmop.:)
грёцъкг поселения; прдстгр Вгзантгйсъког гмпёри.
From Gk. oikoumene (дё) ‘inhabited world’ via LLat.
oecumenicus ‘open to the whole word’.
екю ‘crown (— three francs) ’, ModUk.; Ru. екю (since
the XVIII c.). — Subst. старовйнна французька моне-
та, що кглька разгв мтняла свою вартлстъ, Бойюв 158.
From Fr. ecu ‘ts’, Huttl-Worth 120.
ел or ель see ейл.
еластйчний see елястйчний.
еле ‘7ю of a yard’, ModUk. — Subst. лгкотъ (мгра
в багатъдх давнгх нарддгв), Бойюв 158.
From ModHG. Elie ‘ts’.
Елеазар see Елеазар.
елёв ‘eleve, pupil, student’, ModUk. — Subst. ученъ,
Франко 7, 451.
From Fr. eleve ‘ts’.
елеватор, AmUk. елевёйтор (since 1895) ‘elevator’,
ModUk. — Deriv. елеваторний; f/e. наливатор
(РССтоцький PF. 12, 423); MUk. елеващя (XVII c.). —
Subst. прйлад для тдойми зёрна; склад збгжжя аме-
рикансъког систёми, Бойюв 158.
From LLat. elevator ‘one who raises or lifts’ (: elevdre
‘to raise, lift’); AmUk. елевёйтор directly from E. ele-
vator ‘ts’.
Елевфёр1й see €левфёр!й.
елегантний see елегаит.
елёг!я ‘elegy’, ModUk.; Ru. элегия (since the XVI c.,
Huttl-Worth 120), Po. elegia, etc. — Deriv. елеггйний,
-нгстъ, -но. — Subst. один гз жа/Hpie лгрики: eipiu,
262
у якдму вйражет настрбг омутку, журбй, задуми,
меланхдлп, Лесин-Пулинець 93.
A “direct borrowing from classical languages is more
likely” than from G., Hiittl-Worth, 1. c.; cf. Lat. elegia, Gk.
elegeia (ode) ‘elegiac song’, the ultimate source being prob.
Phrygian elegos ‘song of lament’, Klein 1, 507.
елегант ‘elegant’ (Кузеля 114), ModUk.; Ru. элегант-
ный (missing in Vasmer 3, 459), Po. elegant. — Deriv.
елеГантний, SovUk. елегантний, -тстъ, -но, Wd. еле-
Ганцъкий, елеГанцгя — Subst. гарно вйкшчений, доб!р-
ний, розюшний, чепурнйй, Кузеля, 1. с.
From Fr. elegant ‘ts’, the ultimate source being Lat.
Slogans ‘choise, tasteful, elegant’, Klein 1, 507, SWO 183.
елексйр see ел1ксйр.
елекантъ MUk. ‘wine from Alicante (in Spain)’: еле-
кантом Isg. (XVII c.). — Subst. [атунок еспанського
вина, Тимченко 873.
From GN. Alicante, city in Spain, Тимченко, 1. c.
елей see елей.
елёкт ‘elect, elected’, MUk. електа Asg. (XVI—XVII
с.), електом Isg. (XVIII c.). — Deriv. елёктор, -ка,
-ство, -съкий, електорат, here also: елёкцгя, елек-
цгйний. MUk. електовый (1647), електорове Npl. (XVI
с.), электорство (XVIII с.), електуючи (1699), електованъ
(1696), на елекцыю (1597), на елекцыахъ (XVII с.), элек-
щи (XVIII с.), елекщялное дЪло (XVIII с.). — Subst.
[ново]дбраний, Тимченко 873.
From Lat. electus ‘elected’, Тимченко, 1. с.
елёктр[ум] ‘electrum, alloy of gold and silver’, MUk.
електра Gsg. (XVIII c.). — Deriv. елёктризм, електрй-
ка (Желеховський 1, 214), електризувати[ся], -ання,
електризацъя, -зацгйний, елёктрик[а], електрйчний,
263
-тстъ, -но, елёктричка, електрифгкувати, -ання,
електрифгкатор, -ка, -ський, електрифгкацгя, елек-
трдн, etc.; very many compound neologisms with електро-:
електро -бур, -вимгрювальний, -вгздк, -вдз[ний], -дви-
гун. -динамгка, -динамометр, -догння, -дриль, -енёрггя,
-ёмтсть, -зварний, -зварювання, -зварювач, гзоля-
тор, -гнтеГратор, -гскровйй, -кар, -кардгограма,
-кардгограф[ъя], -лампа, -лгз, -лгт, -лгчйльний, -лю-
мжсцёнцгя, -машина, -мерёжа, -металюрГгя, -мётр,
-механгка, -мобгль, -молотьба, -монтаж, -мотор,
-наркоз, -насос, -негативный, -обладания, -дранка,
-пастух, -передача, -пила, -пилосдс, -пгдшмальний,
-плуг, -позитивный, -пдгзд, -праска, -постачання,
-привод, -провгд, -програвач, -рдзв1дка, -рушгйний, -си-
ловйй, -систёма, -сгтка, -окоп, -сон, -сталь, -стан-
щя, -статика, -теплйця, -терапгя, -термгчний, -тё-
хтк[а], -трактор, -устаткування, -утюг, -фгзголд-
ггя, -фор, -хёмгя, -хгрурггя, etc. — Syn. електрдн;
subst. стоп трьох частйн золота й одног частйни
сргбла, Тимченко 873; наймёнша частка eid’cMHo'i елёк-
трики, Бойюв 159.
From Gk. ilektron ‘amber, alloy of gold and silver’,
Тимченко, 1. c.; ‘unit of negative electricity’, Klein 1, 507,
SWO 186.
елёкщя see елёкт.
елемёнт ‘element’, MUk. елемёнта Npl. (XVI c.); 1627
Беринда), елементовъ Gpl. (XVIII с.), елементи Npl.
(XVIII c.); Ru. элемёнт (since 1806), Po. element, etc.
— Deriv. елемёнтний, елементар, -ний, -нгсть, -но;
MUk. елементари Npl. (XVII с.). — Subst. (в хёмгг:)
пёрвень, тгло, що його не мджна розкласти на скла-
довг частйни; (у давнгх:) стихгя : вода, вогднь, зем-
ля и повгтря; (в суспгльствг:) частйна якогсь збгр-
264
ног одинйцг; (в елёктрицк) частйна батерп, Бой-
юв 159.
From Lat. elementum ‘first principle, element’, Тим-
ченко 873, Klein 1, 507, SWO 187.
елемозйна arch, ‘alms, charity’, MUk. елемозины Gsg.
(1646). — Subst. мйлостиня, допомдга бгдному, Тим-
ченко 874.
From Gk. eleemosyne ‘ts’, Тимченко, 1. c.
елербн ‘aileron, wing-tip’, ModUk.; Ru. элерон
(wanting in Vasmer 3, 460). — Subst. &дкрйлок, рухдма
Хвостова (абд кгнцёва) частйна крила лгтака.
From Fr. aileron ‘ts’, АкСл. 17, 1839.
елефант!яз[1с] ‘elephantiasis’, ModUk.; Ru. элефан-
тиазис} (since 1866). — Subst. хвороб ливе згрубгння
гикгри на ногах, Кузеля 115.
From Gk. elefantiasis ‘ts’, АкСл. 17, 1839.
Елисавета see Елизавета.
Елисей see Елисей.
ел!беровати MUk. ‘to liberate oneself’: елЪберовати
(XVII с.).
From Lat. liber ‘free’.
ёл!ен! ‘long live!’, first recorded in the XX с. (Кузеля
115). — Subst. хай живё!
From Hg. eljen! ‘ts’, MNT-ESz. 1, 746-747.
ел!з!я ‘elision’, ModUk.; Ru. элизия (since 1806), Po.
elizja, etc. — Subst. вйпад голосндго перед другим ко-
ротким голоснйм.
From Lat. ellsid ‘ts’, АкСл. 17, 1840, Klein 1, 509,
ел!ксйр, also елексйр ‘elixir’, ModUk., Ru. эликсир
(since 1806), Po. eliksir, etc. — Deriv. ел1ксйрний. —
SWO 188.
265
Subst. рослйнний вйвар, лгчнйча вода, напгй гз чу дёс-
нами прикмётами, Кузеля 115.
From Ar. dL-iksir, the second part of it going back to
Gk. kseros ‘dry’, АкСл. 17, 1840, Klein 1, 509, SWO 187.
ел!м1нувати ‘to eliminate’, ModUk.; Ru. элиминиро-
вать, Po. eliminowac, etc. — Deriv. ел1мтуватисЯ,
-ання, here also елгмгнацгя. — Subst. усувати, виклю-
чати.
From Lat. eliminate ‘to remove’, АкСл. 17, 1840.
ёл!нГ ‘slip, launch, stocks’, first recorded in the XX c.
(Горбач 1, 24); Ru. эллинг (since 1864), Po. eling. —
Subst. споруда витягати корабёль на бери, Горбач, 1. с.
From Du. helling ‘ts’, Meulen 78, Vasmer 3, 460, SWO
187, Горбач, 1. c.
елшса ‘ellipse; ellipsis’, ModUk.; Ru. еллйпс[ис], Po.
elipsa, etc. — Deriv. елгпсовий, елгпсогд; here also елт-
тйчний. — Subst. замкнена крива лгнгя; вйпуск кгль-
кбх слгв у рёченнг, Бойклв 160.
From ModHG. Ellipse ‘ts’ (perhaps via Po. elipsa),
the ultimate source being Gk. elleipsis ‘falling short, de-
fect’, Горяев 431, Klein 1, 510, SWO 187.
ел5та ‘elite’, ModUk.; Ru. элита (since 1864), Po.
elita, etc. — Deriv. влгтний, -нгсть. — Subst. вйбгр,
вйцвйп, вйбране товарйство, Кузеля 115.
From ModHG. Elite ‘ts’, the ultimate source being
Fr. elite ‘choice part’, РССтоцький 4, 200, АкСл. 17, 1841,
Klein 1, 509.
елк AmUk. ‘elk’, first recorded in 1971 (Кошеляник
207). — Subst. лось.
From E. elk Кошеляник, 1. c.
Еллада, also Геллада (M. Зеров : Камена 35) ‘Greece’,
ModUk.; Ru. Эллада; os. Елада||1елада||Елась (Miklosieh
Lexicon 115). — Subst. Грёцгя.
266
From Gk. Hellas, Asg. Hellada ‘Greece’, Vasmer 3,
460; see also the following entry.
ёлл!н, also гёлен (Тимченко 874) ‘Greek’, MUk. елини
Npl. (1489), грекове (еллинове) (XVI с.), Еллины Npl.
(XVII с.), Елины (XVIII с.), до Иелинъ и от Елинъ
(XVIII с.); Ru. эллин. — Deriv. ёллгнка, еллтгзм, еллг-
нгст, -ка, еллгтстйчний, MUk. елин’ство (XVI с.), по
елин[ску] (1627 Беринда), еллинская (XVII с.). — Syn.
грек.
From Gk. ellin < OGk. hellen ‘Hellen, son of Deucalion,
eponymous ancestor of Greeks’, Klein 1, 717, Vasmer 3,
460; see also the preceding entry.
елюв!й ‘eluvium’, ModUk.; Ru. элювий, Po. eluwium,
etc. — Deriv. елювъялъний. — Subst. продукт вивгтрю-
вання i вилугдвування ггрськйх поргд, ят лишаються
на мгсцг свогд утвдрення, Слум. 2, 475.
From Lat. eluere ‘to wash out’, АкСл. 17, 1847.
елюкубрац!я ‘unsuccessful writing’, Po. [e]lukubracja.
— Subst. цездарт вйводи; pin, яку написано без та-
ланту, а з великим накладом npdyi, Кузеля 115.
From Lat. elucubratid ‘hard work (: elucubrare ‘to
work out, to prepare by the light of a lamp’), SWO 188,
Slawski 4, 375 - 376.
еля! interj. used for chasing swine. — Syn. ацю!
Compound of e! and ля!, see svv.
еляборат ‘elaborate’, ModUk.; Po. elaborat. — Subst.
писъмдва вправо, задача, вйргб, Кузеля 115.
From Lat. elaboratus ‘worked out in detail’, Klein 1,
505, SWO 183.
елястйчний, SovUk. еластйчний ‘elastic’, first recorded
in the XIX с. (Желеховский 1, 214); Ru. эластичный,
267
Po. elastyczny, etc. — Subst. здатний легко гнутися,
гнучкйй, пружнйй, Слум. 2, 466.
From Fr. elastique ‘ts’, the ultimate source being Gk.
elastikos : elan ‘to drive, strike’, Klein 1, 505, SWO 183.
ел[ь] see ей л.
Ельбрус GN. Elbrus (highest mountain of Caucasus
and Europe)’, ModUk.; Ru. Эльбрус, Po. Elbrus. — Subst.
найвй/ща гора Кавказу й Европы.
From Pers. Elburz (< Av. Hara — borozaiti ‘high
mountain Hara’), Vasmer 3, 460.
Ельдорадо ‘El Dorado’, ModUk.; Ru. Эльдорадо
(since 1864), Po. Eldorado. — Subst. золотйй край; рай,
обгцяна земля.
From Sp. el dorado (pais) ‘the gilden land’, АкСл. 17,
1847, Klein 1, 506, SWO 183.
ельзев1'ри Npl. ‘books printed by the Elzevirs (a Du.
family of printers)’, ModUk., Ru. эльзевиры (since 1898),
Po. elzewiry. — Subst. друки вйконанг в фгрмг Ельзевг-
pie у Голляндгг.
From Du. FN. Elzevir, printers in the XVI—XVII c.,
Кузеля 115, SWO 188, АкСл. 17, 1847.
ельоквёнц!я ‘eloquence’, ModUk.; Ru. элоквенция
(since 1806), Po. elokwencja. — Subst. вимдва, дар вимд-
ви, красноргчйвгсть, Кузеля 115.
From Lat. eloquentia ‘ts’, Klein 1, 510, SWO 188.
ельонгац!я ‘elongation’, ModUk.; Po. elongacja. —
Subst. вйдовження, куш мгж планетою й сднцем, Ку-
зеля 115.
From MLat. elongatid ‘ts’, Klein 1, 510, SWO 188.
ельф, also ёльфа ‘elf’, ModUk.; Ru. эльф (since 1864),
Po. elf, etc. — Deriv. ёльфовий. — Subst. доброзичлйвий
дух природы (в германськгй мгтолдги), Слум. 2, 475.
268
From E. elf or ModHG. Elfe ‘ts’, АкСл. 17, 1847,
Vasmer 1, 460, SWO 187.
Ёл[ь]чук (Богдан 60) AmUk. for 1льчук, see 1лля.
емаль ‘enamel’, MUk. гамалю Asg. (1624); Ru. эмаль
(since 1806), Po. emal, etc. — Deriv. емалевий, емалю-
вальний, -ик, -иця, емалювати, -ання, емальдваний,
-но. — Subst. скляна поволока, полива, малювання в
вогнг, Кузеля 115.
From Fr. email ‘ts’, Vasmer 3, 460, АкСл. 17, 1850;
see also гамал1'я 2.
еманац1я ‘emanation’, ModUk.; Ru. эманация, Po- ema-
nacja, etc. — Deriv. еманацгйний. — Subst. витгкання,
випромгнювання, вйдглення чого-небудь, Слум. 2, 475.
From LLat. emanatid ‘flowing out’, АкСл. 17, 1850,
Klein 1, 511, SWO 188.
емансипувати Wd. еманципувати ‘to emancipate’, Mod-
Uk.; Ru. эмансипировать (since 1866), Po. emancypo-
wac, etc. — Deriv. емансипуватися, -ання, емансипд-
ваний, -нгсть, -но, here also емансипатор[ка], еман-
сипацгя, Wd. еманципант[ка]. — Subst. звгльняти вгд
якдгсь залёжности, Слум. 2, 476.
From Lat. emancipate ‘to declare a person free and
independent’, АкСл. 17, 1852, Klein 1, 511, SWO 188.
ЕмануГл PN. ‘Emmanuel’, MUk. Бммануйль (1627 Бе-
ринда), Ru. Еммануйл, Po. Emanuel, etc. — Deriv. #«-
нугл; FN. МанблЫ. — Subst. MUk. с нами Бъ, 1627 Бе-
ринда.
From Gk. EmmanouSl, the ultimate source being Hb.
Immanuel ‘God with us’, Klein 1, 515.
ембарго ‘embargo’, ModUk.; Ru. ембарго (since 1806),
Po. embargo, etc. — Subst. заборбна ввозу абд вйвозу
товаргв, ценностей i т. гн., Слум. 2, 476.
269
From Sp. embargo : embargar ‘to impede, restrain,
seize’, АкСл. 17, 1853, Klein 1, 512, SWO 188.
емблёма ‘emblem’, ModUk.; Ru. эмблема (since 1731),
Po. emblemat, etc. — Deriv. емблематйчний. — Subst.
ознака, умдвний знак, Бойюв 160.
From Lat. emblema ‘ts’, the ultimate source being Gk.
ётЫёта ‘insertion’, АкСл. 17, 1853, Klein 1, 512, SWO 188.
ембол!я ‘emboly’, ModUk.; Ru. эмболия, Po. embolia,
etc. — Deriv. емболгчний. — Subst. жилозасмгчення,
Бойюв 160.
From Gk. emboli ‘throwing in, putting in’, АкСл. 17,
1854, SWO 189.
ембр!6н ‘embryo’, ModUk.; Ru. эмбрион (since 1864),
Po. embrion, etc. — Deriv. ембрмнний, ембргоналъний;
here also ембрголдггя. — Subst. зародок тварйни абд
людйни, Слум. 2, 476.
From Gk. imbrion ‘embryo, fetus’, АкСл. 17, 1855,
Klein 1, 513, SWO 189.
Емёрика MUk. (XVIII c.) for Америка.
емерйт ‘a retired one, emeritus’, ModUk.; Ru. эмерйт,
Po. emeryt, etc. — Deriv. емеритура, емерйтка, еме-
рйтсъкий. — Subst. вйслужений, на пеней, Кузеля 116.
From Lat. emeritus ‘ts’, Klein 1, 516, SWO 189.
ем1Грант, SovUk. емтрант, first recorded in the XIX c.;
Ru. эмигрант (since 1806), Po. emigrant, etc. — Deriv.
емйрантка, -тщина, -тський; here also емгГрацъя,
емйрацгйний, [вй]емйрувати, -ання. — Subst. пере-
селёнець, вйходецъ, Кузеля 116.
From Lat. emigrans (Gsg. -ntis) : emigrare ‘to move
away, emigrate’, АкСл. 17, 1856, Klein 1, 514, SWO 189.
ЕмЬНй PN. ‘Emil’, ModUk. — Deriv. Емшян, Омв-
лян; Мглъо, Мглько, Мшота, Омёлько, Емшя, Емг-
270
ла: FN. Омельченко, Омельяненко, Омельчук, Омель-
чйгиин, Омёльський, Омельянський, etc- (Богдан 208).
— Subst. MUk. Емулшнъ : разумен, 1627 Беринда.
From Lat. Aemilius — name of a Roman gens, Klein
1, 514.
eiwip 'Ar. prince’, MUk. ем^ра Asg. (XVIII c.); Ru.
эмйр (since 1806), Po. emir, etc. — Subst. князь, титул
дёяких схгдних державцгв, Бойюв 161.
From Ar. amir ‘commander’, Тимченко 874, Klein 1,
515, SWO 189.
ем!с!я ‘emission’, ModUk.; Ru. эмиссия, Po. emisja,
etc. — Deriv. емгсгйний. — Subst. вйсилка.
From Lat. emissid ‘ts’.
ёмка ‘M-car’, SovUk.; Ru. эмка. — Subst. легковйй
автомоб'глъ марки „М”, Слум. 2, 477.
A combination of “М“ and suffix -ka.
емоц1я ‘emotion’, ModUk.; Ru. эмоция (since 1864),
Po. emocja, etc. — Deriv. емощйний, -нгсть, -но, емо-
цгональний, -uicmb, -но. — Subst. [по]чуття, звору-
гиення, переживания, Бойюв 161.
From Lat. emotio : emoverе ‘to move out, move away;
to stir up, agitate’, SWO 189.
емп!рёй ‘the highest heaven’; MUk. в емпирею (XVII
с.). — Ru. эмпирей. — Deriv. Емпирёйское ибо (XVII с.),
емфирейским Isg. (XVIII с.), ем1гЬре[й]ски[й] (XVIII
с.). — Subst. MUk. до найвышшого н[е]ба Емпирейско-
го (XVII с.), Тимченко 874.
From Gk. empyrios\\6mpyros ‘fiery’, Тимченко, 1. с.,
Klein 1, 516.
емп!рик ‘empiricist’, ModUk.; Ru. эмпирик (since
1806), Po. empiryk, etc. — Deriv. емпгрйчний, емпгрйзм,
271
and compounds: eMnipio -критик, -критйчний, -монгзм,
мотстйчний, etc- — Subst. прихйльник емтрйзму: вчё-
ний, що рдбить вйсновки лише на nidcmdei спостерё-
жень i дбслгду, Бойюв 161.
From Lat. empmcus, the ultimate source being Gk.
empeirikos ‘experienced’, Klein 1, 516, АкСл. 17, 1863.
ёмський ‘from Ems’, Po. emski. — Deriv. Ёмсъкий
указ (заборони укр. мови в 1876 р.). — Subst. з мгста
Емс у 3dxidHiu Шмёччит.
From Ems, city in W. Germany.
емтеёс ‘machine - tractor station’, SovUk. Ru. эмтеэс.
— Deriv. емтеёйвецъ, -вський. — Subst. машйно-трак-
торна станция Слум. 2, 478.
An acronym, formed from the first letters of the words
машйно-тракторна станщя.
ему ‘emu’, Ru. эму (since 1864), Po. emu, etc. — Subst.
австралгйський лжовйй птах, подгбний до струся,
Орел 1, 327.
From Port, ema di gei ‘crane of the ground’, so called
because of its unability to fly, Орел, 1. c., Klein 1, 516, АкСл.
17, 1865.
емульс!я ‘emulsion’, Ru. эмульсия (since 1806), Po.
emulsja, etc. — Deriv. емульсгйний, емульсйр, емульсо-
гди. — Subst. молокоподгбна теч; сумни пёчив; в’язкг
речовйни в малярських фарбах.
From Lat. emulsus: emulgere ‘to milk out, drain out’,
Орел 1, 327, Klein 1, 517.
емфаза ‘emphasis’, емфатйчний ‘emphatic’, ModUk.;
Ru. эмфаза, емфатйческий, Po. emfaza, emfatyczny, etc.
— Deriv. прйтиск, наголос; пересада, напушетсть,
Кузеля 116; з прйтиском; пересадний.
272
From Gk. ^m/asis ‘outward appearance’, empfatikos
‘expressive’, Орел 1, 327, Klein 1, 515, АкСл. 17, 1867.
емф{зёма ‘emphysema’, ModUk.; Ru. эмфизема (since
1866), Po. emfizema, etc. — Subst. пухлина, Кузеля 116.
From Gk. emfizema ‘inflation’, Орел 1, 327, Klein 1,
516, АкСл. 17, 1867.
енгармош'зм енгармон!я ‘enharmony’, ModUk.; Ru.
энгармонизм, Po- enharmonia, etc. — Deriv. енгармонгй-
ний, -нгсть, -но. — Subst. ототджнення в практицг
теоретично ргзних звучань, Орел 1, 328.
From Gk. еп- ‘in[to]’ and harmonia ‘harmony’, Klein 1,
523, АкСл. 17, 1868.
енгл!зувати ‘to Anglicize’, ModUk.; Ru. энглизйро-
вать. — Subst. пгдргзувати хвостй коням на англгй-
ський мангр, Бойюв 161; англгзувати.
From ModHG. englisieren ‘ts’, Бойюв, 1. с.
ендёк ‘member of the national-democratic party (in
Poland)’, ModUk.; Ru. эндёк, Po. endek. — Deriv. ендёч-
ка, ендёцький. — Deriv. член нащонал-демократйчног
партгг в мгжвоённгй Польгцг.
From Po. endek ‘ts’.
ендем1'я ‘endemy’, ModUk.; Ru. эндемия, Po. endemia,
ets. — Deriv. ендемгйний, -гчний. — Subst. пошйрена
тгльки в однгй мюцёвосгт заразлйва хвороба, Бой-
юв 161.
From Gk. en- ‘in’ and demos ‘people’, Klein 1, 520.
енджёя||енджйй AmUk. ‘engine’, first recorded in the
XX c. (JBR.). — Subst. мотор (магийни).
From E. engine ‘ts’, Кошеляник 208.
ендо----a compound - forming element in such words as
ендо- гённий, -дёрма, -кардгй, -паразит, etc.; known
to all other SI. —Subst. в середйнг; осерёднгй.
273
From Gk. endo: endon ‘on the inside’, Partridge 825.
ендогам!я ‘endogamy’, ModUk.; Ru. эндогамия, Po.
endogamia, etc. — Deriv. ендогамний, ендогамгчний. —
Subst. внутргшньо - груповё (племгнне) одруження,
гилюб ecepeduHi даног суспглъног групп, Льохш 236.
From Gk. endo and gdmas ‘ts’, Льохш, 1. c., SWO 191,
Klein 1, 520.
енёма ‘enema’, MUk. енёму Asg. (XVIII c.) ; Po. enema.
— Subst. прочйщення eidxoddeo'i кишки водою, Кузеля
116; syn. лгватйва, клгзма.
From LLat. enema, the ultimate source being Gk.
enema ‘injection, dyster’, Klein 1, 521.
енёрг!я ‘energy’, MUk. енёрпю Asg. (XVII c.); Ru.
энергия (since 1806), Po. energia, etc. — Deriv. енерггй-
ний, -гчний, -но. — Subst. сила, мгць; дгяльнгсть,
Тимченко 874.
From Gk. energeia ‘energy, efficiency’, Тимченко, 1. с.,
Орел 1, 330, Klein 1, 521, АкСл. 17,1876.
ён!Гма ‘enigma’, MUk. без Енигматъ (1637); Ро.
enigmat. — Deriv. енг< матйчний. — Subst. загадка, Ку-
зеля 117.
From Lat. aenigma, the ultimate source being Gk.
ainigma (Gsg. ainigmatos) ‘dark saying, puzzle’, Klein 1,
523; in Uk. perhaps via Po., Тимченко 875.
енкавстика ‘encaustic’, ModUk., Ru. энкаустика, Po-
enkaustyka, etc. — Deriv. енкавстйчний. — Subst. eund-
лювання рисункгв на порцелянг (в вогнг), Кузеля 117.
From Gk. enkaustike (texne) ‘encaustic (art)’, Klein
1, 518, SWO 193.
енклпика ‘enditic (word)’, Ru. энклитика, Po. en-
klityka, etc. — Deriv. енклгтйчний. — Subst. ненаголд-
274
шене слово, що творить однё угле з поперёдтм (на-
голдшеним) словом.
From L. encliticus, the ultimate source being Gk. en-
klitikos ‘throwing its accent back’, Klein 1, 519, Орел
1, 330.
енклява ‘enclave’, ModUk.; Ru. энклява, Po. enklawa,
etc. — Deriv. енклявний, -нгстъ, -но. — Subst. eido-
крёмлена теритдргя в чужгй крагнг.
From Fr. enclave ‘ts’: enclaver ‘to enclose within alien
territory’, the ultimate source being LLat. inclavare ‘to
lock with a key’, Орел 1, 331, Klein 1, 519.
ёнко ‘enko[-name]’, ModUk. — Subst. символ укра-
гнських пргзвищ на -енко; (переносно:) украгнецъ.
From suffix -enko, characterizing Uk. surnames and
Ukrainians in general.
енк6м!я ‘praise, panegyric’, MUk. енкомШ Gpl. (XVII
c.), Po. enkomion. — Subst. похвала, панеггрик, Тимчен-
ко 875.
From Gk. епкбтгоп ‘ts’, Тимченко, 1. c., SWO 193.
енкрапя ‘abstinence’, ModUk. — Subst. здёржли-
вгсть, Кузеля 117.
From Gk. en- ‘in’ and kratos ‘strength’ might’.
ённий, ёнський ‘N.[N.]’, ModUk.; Ru. энный. —
Subst. позначений лгтерою N-n у значент ’кбжний,
всякий, пёвний’, Слум. 2, 481.
An artificial formation, based on Lat. letter N -n.
ентерйт ‘entente’, ModUk.; Ru. энтерит. — Subst.
запалення тонких кишок, Орел 1, 331.
A medical term coined from Gk. entera ‘intestines’ by
Fr. pathologist F. B. de la Croix de Sauvage, (1706-1767),
Орел, 1. c., Klein 1, 525.
275
енто----a word-forming element ‘ento’- in such com-
pounds as енто-бласт, -дерма, -паразйт, -плазма, etc.,
known to other SI. — Subst. внутрйштй.
From Gk. entos ‘within, inside’, Орел 1, 331.
ентомблог ‘entomologist’, ModUk.; Ru. энтомолог,
Po. entomolog, etc. — Deriv. ентомологгчний, ентомо-
лдгъя. — Subst. учений у комахознавствг.
From Gk. entomos ‘insect’ and logos ‘science’, Орел
1, 332.
ентуз!язм, SovUk. ентузшзм ‘enthusiasm’, first recorded
in the XX с. (Кузеля 117); Ru. энтузиазм, Po. entuzjazm,
etc. — Deriv. ентуз1яст[ка], ентузгястйчний, -нгстъ,
-но. — Subst. одушевленна, запал, Кузеля 117.
From Gk. enthouswbsmos ‘divine inspiration’, Орел 1,
332, Klein 1, 526, SWO. 194.
енцйклша ‘encyclic’, ModUk.; Ru. энциклика (since
1882), Po. encyklika, etc. — Subst. папсъке послания до
епйскопгв, Орел 1, 333.
From LLat. encyclica, the ultimate source being Gk.
encyklios ‘in a circle, circular’, Орел, 1. c., Klein 1, 519.
енциклопёд!я ‘encyclopedia’, енциклопедйзм ‘encyclo-
pedism’, ModUk.; Ru. энциклопедия (since 1780), энци-
клопедизм (since 1864), Po. encyklopedia, encyklopedyzm,
etc. — Deriv. енциклопедйст[ка], енциклопедйчний,
-тстъ, -но. — Subst. видання, в якдму згбрано вгдд-
Mocmi з усгх d6cmie знания, Кузеля 118; (енциклопе-
дйзм:) знания всъогд.
From LLat. encyclopaedia, encyclopaedismus ‘ts’, the
ultimate source being Gk. enkyklios paideia ‘circular
(rounding up) education’, Klein 1, 519, АкСл. 17,1884.
еол!т ‘eolith’, ModUk.; Ru. эолит, Po. eolit, etc. —
Deriv. еолгговий. — Subst. найдавнгша епдха кам’янд-
276
го вгку; примгтйвне кам’янё знаряддя добй еолгту,
Орел 1, 334.
From Gk. eos ‘morning star’ and lithos ‘stone’, Орел,
1. с., АкСл. 17, 1885.
еоцён ‘eocene’, ModUk.; Ru. эоцен, Po. eocen, etc. —
Deriv. еоцёновий. — Subst. спгдня частйна вгдкладгв
третйчног ери, Орел 1, 334.
From Gk. eos ‘morning star’ and kain6s ‘new’, Орел,
1. c., SWO. 194.
епакти Npl ‘epacts’, MUk. епакта (1627 Беринда); Po.
epakta. — Subst. кглькгсть днгв вгд останнього моло-
дика до 1-го с'гчня, переступнг днг, Тимченко 875; MUk.
наведете, або втрученыи дны, 1627 Беринда.
From Gk. epaktai hemerai ‘intercalary days’, Тимчен-
ко, 1. c., Klein 1, 528.
епанчй see опанча.
enapxifl see enapxifl.
епатйда see епендйт.
епатувати ‘to astonish’, ModUk.; Ru. эпатировать,
Po. epatowac. — Subst. вражати, дивувати, приголом-
шувати, Слум. 2, 482.
From Fr. epater ‘ts’, АкСл. 17, 1885, SWO. 194.
епендйт arch, ‘over (or outer) tunic’, MUk. епендйтъ
(1627 Беринда), here also (distorted:) епатйда (XVII c.);
OCS. ependits. — Subst. вёрхня ноша, звёрхня одёжа,
Тимченко 875; MUk. обоичик, камазёля, кафтан, сукня,
жупанъ, кошуля, або волняница, йнак фартухъ, хуста для
опасаня, 1627 Беринда.
From Gk. ependytes ‘tunic worn over another’, Тим-
ченко, 1. c., Vasmer2 2, 21.
епйскоп see епископ.
277
eniroH Wd. eniron (Кузеля 118) ‘epigone’, ModUk.; Ru.
эпигон (since 1864), Po. epigon, etc. — Deriv. епйдн-
ство, -съкий. — Subst. потомок, нащадок; наслгдник,
послгддвник.
From Gk. epigonos ‘one bom after; offspring, posterity’,
АкСл. 17, 1885, Орел 1, 335.
еп1грёма ‘epigram’, MUk. епиграмма (1625); Ru. эпи-
грамма (since 1780), Po. epigram[at], etc. — Deriv. eni-
грамний, емгграматйст, -йчний. — Subst. короткий,
дотёпний вгрги, Кузеля 118.
From Lat. epigramma, the ultimate source being Gk.
epigramma ‘inscription’, Орел 1, 335, АкСл. 17, 1886, Klein
1, 531.
еп!граф ‘epigraph’, ModUk.; Ru. эпиграф (since 1806:
эпиграф), Po. epigraf, etc. — Deriv. епгграфгка, -гя, eni-
графгст[ка], -гчний. — Subst. напис, Кузеля 118.
From Gk. epigraf6 ‘inscription’, Орел 1, 335, perhaps
via Fr. epigraphe ‘ts’, Vasmer 3, 461.
еп!дём1я ‘epidemy, epidemic’, ModUk.; Ru. эпидемия
(since 1806), Po. epidemia, etc. — Deriv. епгдемгчний,
епгдемголдггя, -логгчний. — Subst. пдшесть, масова
заразлйва хвороба, Орел 1, 336.
From Lat. epidemia, the ultimate source being Gk.
epidemia nosos ‘disease prevalent among the people’, Орел,
1. c., Vasmer 3, 461, Klein 1, 530.
еп!дёрма, rarely етдёрмгс, ‘epidermis’, ModUk.; Ru.
эпидерма, -мис (since 1806), Po. epiderma, etc. — Deriv.
епгдермгофгтъя. — Subst. нашкгрник, Кузеля 118.
From Gk. epidermis ‘outer skin’, Klein 1, 531, SWO.
195.
еп!д!лск6п ‘projector’, ModUk.; Ru. эпидиаскоп, Po-
epidiaskop, etc. — Subst. anapdm висвгтлювати образ-
[к]й.
278
From Gk. epi- ‘on’ and diaskopeomai ‘I look at’, Орел
1, 336, АкСл. 17,1890, SWO. 195.
егпзод, AmUk. ёпизовд ‘episode’, ModUk.; Ru. эпизод
(since 1806), Po. epizod, etc. — Deriv. етзодйчний,
-но. — Subst. вставлена частйна твдру; окрёма ви-
падкдва подгя в цглостг подгй, Орел 1, 336.
From Gk. epeis6dion ‘addition, episode’, Орел, 1. с.,
Klein 1, 533, perhaps via Fr. episode ‘ts’, Vasmer 3, 462;
AmUk. ёпизовд directly from E. episode, Кошеляник 211.
еп!зоот1я ‘epidemic disease among animals’, ModUk.;
Ru- эпизоотия (since 1847), Po. epizootia, etc. — Deriv.
етзоотйчний, епгзоотолдггя, -логгчний. — Subst. пб-
гиесть сёред тварйн, Орел 1, 336.
From Gk. ept- ‘on’ and dz6on ‘animal’, Орел, 1. c.
ёп!к ‘an epic poet’ ModUk.; Ru. эпик (since 1847), Po.
epik, etc. — Deriv. ёпгка, епгчний, -нгсть, -но. — Subst.
письмённик, автор епгчних твдргв, Бойюв 163.
From Gk. epikos ‘epic’; see also ёпос, епопёя.
егпкурёець ‘epicure’, MUk. епикурчикъ (XVI c.); Ru.
эпикурёец (since 1806), Po. epikurejczyk. — Deriv. eni-
курёйський, еткурегзм; MUk. по епикуръску (XVI c.).
— Subst. nowidoeuuK фглосдфп Епйсура; прихйльник
змислдвости, розпусник, Тимченко 875.
From Gk. Epikoureios ‘pertaining to Epicurus’, Тим-
ченко, 1. c.
егплёпс1я ‘epilepsy’, еп1лёптик ‘epileptic’, MUk. епи-
лепсию Asg. (XVIII c.); Ru. эпилёпсия (since 1780),
эпилёптик (since 1806), Po. epilepsja, epileptyk, etc. —
Deriv. епглептйчка, епглептйчний. — Subst. падавиця,
падачка, бирса, Тимченко 875; (епглёптик:) хвдрий на
падавицю.
279
From Gk. epilepsia ‘ts’, Тимченко, 1. с., Орел 1, 337,
perhaps via Fr. epilepsie (< Lat. epilepsis) ‘ts’, Vasmer
3, 462.
егплог ‘epilog[ue]’, MUk. еп’Ьлюгъ (XVII с.), епилогъ
(XVII c.); Ru. эпилог (since 1685, Hiittl-Worth 122), Po.
epilog, etc. — Subst. закгнчення, кгнцёва частйна ли-
тературного твдру, Тимченко 875.
From Gk. epilogos ‘ts’, Тимченко, 1. c.; according to
Vasmer 3, 462, in Ru. via Fr. epilogue (< Lat. epilogue),
cf. also Hiittl-Worth, 1. c.
еш'стола, Wd. еш'столя, arch, епгстблгя ‘epistle’, MUk.
епистолш Gsg. (XVII с.), епистблпо Asg. (XVII c.), no...
епистолшхъ; Ru. эпйстола\\эпистдлия, Po. epis-
tola, etc. — Deriv. епгстолярний. — Subst. лист, по-
слания; лгтературний твгр у фдрмг листа, Орел,
1, 337.
From Lat. epistola ‘letter’, the ultimate source being
Gk. epistole ‘something sent, message’, Тимченко 875, Klein
1, 533, SWO. 196.
егНталама, Wd. етталямдам (Кузеля 118) ‘epithala-
mi um’; Ru. эпиталама (since 1806), Po. epitalamium. —
Subst. весглъний вгрги, пгсня, Орел 1, 337.
From Lat. epithalamium, ‘ts’, the ultimate source being
Gk. epithalamion ‘bridal song5, Klein 1, 534, Орел, 1. c.
еп1таф (rarely:) еттафгя ‘epitaph’, MUk. ештафюн
(1627 Беринда); Ru. эпитафия (since 1678, Hiittl-Worth
122), Po. epitafium. — Subst. нагрдбний напис, Тимчен-
ко 875; MUk. нагрббный напис, 1627 Беринда.
From Gk. epitafion ‘ts’, Тимченко, 1. с.
еп5тёт ‘epithet’, ModUk.; Ru. эпитет (since 1806),
Po. epitet, etc. —Subst. худджне означения, що видгляе
в зображуваному якусъ характёрну прикмёту, Лесин-
Пулинець 96.
280
From Gk. epitheton ‘something added’, Опенко PM. 1,
403, Орел 1, 338, Klein 1, 534, SWO. 197.
еп!т!м!я ‘penance, penitence (for one’s sins)’, MUk.
ептЪмьею Asg. (XV с.), епитемью Asg. (XV с.), епшлпя
(1627 Беринда); Ru. эпитимйя\\епитймия. — Subst. цер-
кдвна кара, покута за ъргх проти церкдвних приписав,
канднгв, тдщо, Орел 1, 338; MUk. покута, або вина nb-
няжная, або каране, або даръ, заплата, 1627 Беринда.
From Gk. epitimion ‘ts’, Тимченко 875, Vasmer2 2, 21.
еп!трахйль, El. also ештрахйль (Гак 18) ‘stole, eccle-
siastical vestment’, MUk. епЪтрахел (1619), ештрахиля
Gsg. (XVII с.), епитрахиль (XVII с.), ештрах1'лы Npl.
(XVIII с.), епитрахиль (XVIII c.); Ru. эпитрахйль\\
епитрахиль, ORu. also патрахиль, петрахиль (Vasmer2
2, 21)). — Subst. церкдвний одяг, що носить на гит
свящёник nid час кджног вгдправи, Тимченко 892.
From Gk. epitraxSlion ‘ts’, Тимченко, 1. c., Vasmer, 1. с.
Еп1фан[1й] see 6тфан[ш].
ешфора ‘epiphora’, ModUk.; Ru. эпифора (since
1806), Po. epifora, etc. — Subst. стилгстйчний засгб
повторения однакових слгв у кгнцг рядкгв абд строф
з метою посйлення виразности й музйчности по-
emuuHoi моей, Лесин - Пулинець 97.
From Gk. epiford ‘bringing upon; repetition’, Лесин -
Пулинець, 1. c., Klein 1, 532,АкСл. 17, 1900.
еп!чний : enix.
епода, SovUk. епод ‘epode’, first recorded in the XX c.
(Кузеля 119); Ru. эпод, Po- epoda, etc. — Subst. тнцёва
пгсня, ргд поёзи, Кузеля, 1. с.
From Gk. epodos ‘part of an ode sung after the strophe
and antistrophe’, Орел 1, 338, Klein 1, 534.
281
еполёт ‘epaulette’, ModUk.; Ru. эполет (since 1806:
эполета), Po. epolety. — Subst. нарамённик, що захи-
щав вояка вгд ударгв по плечг; прикраса на плечах
в унгфдрмг старшин дёяких армгм, Орел 1, 339.
From Fr. epaulette, dimin. of ёраи1е ‘shoulder’, Орел,
1. c., Klein 1, 529, АкСл. 17, 1902.
епопёя ‘epopee’, ModUk.; Ru. эпопея (since 1794),
Po. ерорёа, etc. — Subst. епгчнг твори — прозовг абд
вгршдванг, у якйх вгдображено життя особливо ши-
роко й ргзнобгчно.
From ModHG. Еророе, the ultimate source being Gk.
epopoia ‘epic poetry’, Лесин - Пулинець 97, Klein 1, 534.
ёпос ‘epic (poem)’, ModUk.; Ru. эпос (since 1864),
Po. ёров, etc. — Subst. „слово”, епгчна поема, пгсня.
From Gk. ёров ‘word’, Орел 1, 339, Лесин-Пулинець 98,
епбха ‘epoch’, ModUk.; Ru. эпоха (since 1780), Po.
epoka, etc. — Deriv. епохальний, -нгсть, -но. — Subst.
вгдтинок часу, час, доба.
From ModHG. Epoche ‘ts’, the ultimate source being
Gk. ерохё ‘check, cessation, stoppage, pause’, Орел 1, 339,
Vasmer 3, 462.
ёра ‘era, period (in history)’, ModUk.; Ru. эра (since
1806), Po. era, etc. — Subst. видатний у життг люд-
ства абд пёвного нардду момент, що вгд ньдго по-
чинають лточйслення, Бойюв 164.
From LLat. aera ‘ts’, Орел 1, 339; perhaps via Mod-
HG. Ara ‘ts’, Vasmer 3, 462.
ерар[1й] ‘treasury’, ModUk. — Deriv. ерарний. —
Subst. скарб[нйця], державна каса, Кузеля 119.
From Lat. aerarium ‘place, in which the public money
was kept, treasury’.
282
epr, SovUk. ерг ‘erg’, first recorded in the XX c.; Ru.
эрг, Po. erg, etc. — Deriv. epfd-граф, -метр. — Subst.
единица енёрги.
From Gk. ergon ‘work’, Klein 1, 538.
ерготйзм ‘ergotism’, ModUk.; Po. ergotyzm. — Deriv.
epfomwH. — Subst. епгдёмга хвордби „Антднгв во-
гднъ”, „зла корча”, Опенко PM. 1, 216.
From Lat. ergotum ‘ergot’, SWO. 198.
ёрдель Wd. ‘devil’, first recorded in the XIX с. (Желе-
ховський 1, 215). — Subst. чорт.
From Hg. erdei ‘belonging to forest’.
Ереван ‘Erevan (capital of Armenia)’, ModUk.; Ru.
Ереван, arch. Эривань, Po. Erewan, etc. — Deriv. epe-
ванецъ, -анка, -ансъкий. — Subst. столица Ырмёнгг.
From Arm. Erevan, the ultimate source being Ar.
erevan ‘appearance’, Vasmer 3, 462.
ерёкц!я ‘erection’, ModUk.; Ru. эрекция (since 1866),
Po. erekcja, etc. — Deriv. ерекцгйний, ерекцгональний
(Франко 7, 451). — Subst. напруженна; фундацга.
From Lat. erectio ‘setting up’, АкСл. 17, 1907, Klein
1, 537.
epeiwiT ‘hermit’, MUk. еримйта (1596 Зизашй); Po.
eremita. — Subst. пустёльник, Кузеля 119.
From Lat. eremita ‘ts’, the ultimate source being Gk.
eremites ‘he who lives in the desert’, Klein 1, 724, SWO. 198.
ерзац ‘substitute’, ModUk.; Ru. эрзац (since 1937),
Po. erzac. — Subst. неповноцгнний замгнник чогд-не-
будъ, cypolam, Слум. 2, 485.
From ModHG. Ersatz ‘ts’, РССтоцький 210.
ерл ‘earl’, ModUk. — Subst. граф, Кузеля 119.
From E. earl ‘ts’, Орел 1, 241.
283
ермкаж ‘hermitage; Hermitage (in Leningrad)’, Mod-
Uk.; Ru. эрмитаж (since 1765, Vasmer 3, 462), Po. er-
mitaz. — Subst. пустёлъня, захисток; багатий музей
у Ленгнградг.
From Fr. ermitage ‘hermitage’, Орел 1, 341, Vasmer,
1. с.
Ермолай see брмолай.
еродувати ‘erode’, ModUk.; Ru. эродировать, Po.
erodowac, etc. — Subst. розмивати, руйнувати зёмну
кору дъянням води та льодовикгв, Орел 1, 341.
From Lat. erodere ‘to gnaw away, consume’, Орел,
1. c., Klein 1, 539; see also the following entry.
ер6з!я ‘erosion’, ModUk.; Ru. эрозия (since 1937), Po.
erozja, etc. — Deriv. ерозгйний, ерозйвний. — Subst.
(в геологи:) рдзклад ггр вгд дощу, текучог води, вг-
тру; (в медицйнг:) ранка на шййц1 дитйнника, Бой-
юв 165.
From Lat. erosio ‘gnawing away’; see also the preceding
entry.
еротик ‘sexualist’, ModUk.; Ru. эрдтик (since 1864),
Po. erotyk, etc. — Deriv. ердти[ч]ка, еротйзм, -йчний,
-uicmb, -но. — Subst. вгдданий культовг кохання, Бой-
юв 165.
From Gk. erotikos ‘caused by love; referring to love’,
Klein 1, 539.
ерудйт ‘erudite’, ерудйц!я ‘erudition’, ModUk.; Ru.
эрудит, эрудиция (since 1864), Po. erudyta, erudycja,
etc. — Subst. учений; учёнгсть, ширдке знания, вй-
школення, Кузеля 119.
From Lat. eruditus, eruditio ‘ts’, Орел 1, 342, Klein
1, 540.
284
ерупШя ‘eruption’, ModUk.; Po. erupcja. — Deriv.
ерупцгйний. — Subst. вйбух (з землг), Кузеля 119.
From Lat. eruptio ‘ts’, Klein 1, 540.
ерцетйза dial, for штерцйза.
ec ‘ (letter) s; hook’, MUk. з есами (1572), есъ (1654),
есами Ipl. (XVIII с.), Ru. эс (since 1940), Po. es, etc. —
Deriv. ёсик, есуватий; MUk. з есиками (1627). — Syn.
назва букви с; гак, Тимченко 876.
From the name of the letter s, Тимченко, 1. c.
есаул see осаул.
есбё[к], есб!вець ‘member of the security service’,
first recorded in the XX с. (Горбач 6 a, 12). — Syn. член
Служби Безпёки, Горбач, I. с.
An acronymic formation based on the first letters of:
Служба Безпёки.
есдёк ‘socialist-democrat’, ModUk.; Ru. эсдек (since
1940). — Deriv. есдёчка, есдёкгвський. — Subst. соцгя-
лгст-демократ, Слум 2, 486.
An acronym formed from the first letters of: сощялкт-
демократ, cf. есёр, Слум., 1. c.
есёй, AmUk. ёсий ‘essay’, ModUk.; Ru. эссё, Po. esej.
— Deriv. есегст[ка]. — Subst. uapuc.
From E. essay ‘ts’, the ultimate source being Fr. essai
‘ts’ (cf. Ru. эссе), Klein 1, 543.
From Lat. essentia ‘ts’, Тимченко 876, Орел 1, 343.
есёнц!я dial, есёнц (Горбач 15, 321) ‘essence’, MUk.
есенцки Gsg. (XVIII c.); Ru. эссёнция (since 1780), Po.
esencja, etc. — Deriv. есенцъяльний, -но. — Subst. icmo-
ma, 3Micm, основа; вйвар, рдзтвгр, Кузеля 119.
есёр ‘socialist-revolutionary’, ModUk.; Ru. эсёр, (since
1937). — Deriv. есёрка, есёргвський. — Subst. соцгялгст-
революцгонёр, Слум. 2, 486.
285
An acronym formed from the first letters of: сощялгст-
револющонёр, cf. есдёк, Слум., 1. с.
есёфвець], есёсман ‘SS-man’, first recorded in the
XX с. (Горбач 6 a, 14), Ru. эсёсовец. — Deriv. ececiem,
-вський. — Syn. сукин син (eid жартгвлйвого розши-
фрування абревгятури СС), гтлергвецъ, курохват,
гбердуренъ (перекручення нгм. tlbermensch ’надлюдй-
на), Шварцман (eid чорних утфдрм...), Горбач, 1. с.
From ModHG. SS=Schutzstaffel '(Hitler’s) security
guard’, АкСл. 17, 1929, SWO. 199.
ескавё ‘self-defence (partisan) group’, first recorded in
the XX с. (Горбач 6, 29). — Subst. самооборднний кущо-
вйй eiddix Украгнсъког Повстанськбг Арми.
An acronym formed from the first letters of: самообо-
ронний кущовйй в1дд1л, Горбач, 1. с.
Ескаву ‘World Congress of Free Ukrainians’, first re-
corded in 1967 (JBR.). — Subst. Свгтовйй Контрес Вглъ-
них Украгнщв.
An acronym formed from the first letters of: Свповйй
Конгрёс В1лбних Украинце in 1967.
ескадра ‘squad[ron]’, ModUk.; Ru. эскадра (since
1780), Po. eskadron. — Deriv. ecKadpuxbH, -льний, еска-
dpou, -ний. — Subst. велике з^нання вшсъкдвих ко-
раблгв чи лгтакгв, Слум 2, 487.
From Fr. escadre ‘ts’, the ultimate source being Sp.
escuadra ‘square, squad[ron]’, Орел 1, 343, Klein 1, 540.
ескалятор, SovUk. ескалатор ‘escalator’, ескаляц!я,
SovUk. ескалацъя ‘escalation’, first recorded in the XX c.;
Ru. эскалатор, Po- eskalator, eskalacja, etc. — Deriv.
ескаляторний, ескаляцгйний; here also ескаляда. —
Subst. pyxoMi cxidyi, Орел 1, 343; (ескаляцгя:) nideu-
щення, ступенювання, spicm чогд.
From E. escalator, escalation ‘ts’.
286
ескамотувати ‘to make disappear rapidly; to steal’,
ModUk.; Po. eskamotowac. — Subst. непомгтно npuxo-
вати гцосъ; обдурйти, вйкористати когосъ, Орел
1, 343.
From Fr. escamoter ‘ts’, Орел, 1. c., SWO. 200.
ескапада ‘escapade’, ModUk.; Po. eskapada. — Subst.
вйлазка, вйхгд.
From Sp. escapada ‘ts’, see the following entry.
ескап!зм ‘escapism’, introduced by Irop Качуровський
in 1973 (Визвольний Шлях, 26:10 (307), 1900- 1111). —
Deriv. ескапгст, -съкий. — Subst. звйчай обо напрям
втгкати вгд неприёмно! дгйсности.
According to Качуровський (op. с., 1099), „слово еска-
пгзм еспанського походження (хоч е вонб й в англшськш
мов1); походить вщ д!еслова escapar ’тжати’, яке, в свой)
черту, зформувалося на баз! шзньо-латйнського ехсарраге
’вислизати з плаща, виплащуватися”; cf. also Klein 1, 541.
ескар ‘(camp) security guard’, first recorded in the
XX с. (Горбач 6 a, 21). — Subst. чорноунгформдваний
полщйст i3 охордни нгмёцьких концентрацгйних
md6opie в Украгт, Горбач, 1. с.
From ModHG. SK = Sonderkommando ‘special com-
mand’, or, perhaps, from Tk. - Osm. asker ‘soldier’, Гop-
бач, 1. c.
ескарп ‘escarp’, ModUk.; Ru. эскарп (since 1864), Po.
skarpa. — Subst. схил здвнггинъого ргвчака укргпленъ;
протигпанковий гианецъ, Орел 1, 343.
From Fr. escarpe ‘ts’, Орел, 1. с.
earn ‘sketch, outline’, ModUk.; Ru. эскиз (since the
XVIII c.). — Deriv. ескгзний, -нгстъ, -но. — Subst. по-
черк, Кузеля 120.
From Fr. esquisse ‘ts’, Орел 1, 343.
287
ecidMoc ‘Eskimo’, ModUk.; Ru. эскимос (since 1864),
Po. eskimos, etc. — Deriv. ескгмоска, -съкий. — Subst.
назва мёшканця полярног здни пгвнгчног пгвкулг; syn.
гннугт.
From Alg. Indian esquimoz\\eskimoz ‘eater of the raw
meat’, Staszewski 79.
есконтувати arch, ‘to discount’, ModUk.; Po. eskonto-
wac. — Subst. продавати вёкселг перед тёрмгном опла-
ти, Франко 6, 497.
From Fr. escompter ‘ts’, SWO 200.
ескорт ‘escort’, ModUk.; Ru. эскорт, Po. eskort, etc. —
Deriv. ескортдваний, ескортувати[ся], -ання. —
Subst. охордна; syn. конвой, Слум. 2, 487.
From Fr. escorts ‘ts’, Орел 1, 343.
ескудо ‘escudo’, ModUk.; Ru. эскудо (since 1864), Po.
escudo, etc. — Subst. монетарна одинйця Португалп.
From Port, escudo ‘ts’, the ultimate source being Lat.
scutum ‘shield’, Орел 1, 343. Klein 1, 542.
есмшець ‘torpedo boat destroyer’, ModUk.; Ru. эсми-
нец (since 1940). — Subst. ескадровий мгнондс.
An acronymic formation based on: ескадровий and Mi-
нонбсець, Слум. 2, 488.
еспад[р]бн ‘espadon’, ModUk.; Ru. эспадрдн\\эспан-
тдн (Vasmer 3, 463), Po. espadon. —Subst. ддвгий меч
? вйгнутим клинком.
From Fr. espadon ‘ts’, the ultimate source being It.
spadone : spada ‘sword’, Орел 1, 344, Klein 1, 542.
Еспан1я, SovUk. Тспашя, dial. Пшпангя ‘Spain’, Mod-
Uk.; Ru. Испания, older Гишпания (Vasmer2 1, 408),
Po. Hiszpania, etc. — Deriv. еспанецъ, -нка, -нсъкий,
here also ггшпани (Шевченко 1, 133). — Subst. держава
на 1бергйсъкому пгвдстровг, 1бёргя.
288
Etymology uncertain; perhaps it comes from Phoe-
nician shpan ‘rabbit’, Staszewski 108, Мельхеев 39.
еспаньблка ‘Spanish beard’, ModUk.; Ru. эспаньолка.
— Subst. еспанська боргдка.
From Fr. espagnol ‘Spanish’, Орел 1, 344, Klein 1, 542.
еспарцёт[а], dial. еспарзёт[а], еспарсет[а] (Mako-
wiecki 246) ‘Onobrychis viciaefolia:sainfoin’, ModUk.; Ru.
эспарцет (since 1847). — Subst. dieouHUK, Орел 1, 344.
From Fr. esparcette ‘ts’, Орел, 1. c.
есперанто ‘esperanto’, ModUk.; Ru. эсперанто (since
1937), Po. esperanto, etc. — Deriv. есперантйст[ка],
есперантський. — Subst. штучно створена (д-ром Л.
Л. Заменъофом) свгтова мдва.
From the pseudonym of L. L. Zamenhof (1859- 1917)
—Esperanto, based on Sp. esperanza ‘hope’, SWO 200,
Klein 1, 542.
есплянада ‘esplanade’, ModUk.; Ru. эспланада (since
1806), Po. esplanada, etc. — Subst. штучна плбща (пе-
ред двгрцем абд твердынею), Кузеля 120.
From Fr. esplanade ‘ts’, the ultimate source being It.
spianata ‘leveling; esplanade’, Klein 1, 542; perhaps via
ModHG. Esplanade, Vasmer 3, 463.
естабл!шмент ‘establishment’, first recorded in 1960
(JBR.). — Subst. пангвна клгка.
From E. establishment ‘ts’.
естакада ‘estacade’, ModUk.; Ru. эстакада (since
1806). Po. estakada, etc. — Deriv. естакадныы. — Subst.
помгст, вгядукт.
From Fr. estacade ‘ts’, the ultimate source being Sp.
estacada: estaca ‘stake’, Орел 1, 344, Klein 1, 544
289
естамп ‘print, engraving’, ModUk.; Ru. эстамп
(since 1780). — Deriv. естамповий. — Subst. рисунок
на Midi, Iрае’юра, Кузеля 120.
From Fr. estampe ‘ts’, Орел 1, 344, Vasmer 3, 463.
естафёта, Wd. штафёта ‘estafette, courier’, ModUk.;
Ru. эстафет [a] (since 1806), Po. sztafeta. — Deriv.
естафётний. — Subst. перёбгг вгддалг групою бггунгв,
що змгнюють один одного.
From Fr. estafette ‘ts’; Wd. штафёта from It. staffetta
‘ts’, perhaps via Po. sztafeta, SWO. 734.
естёт ‘[a]esthete’, ModUk.; эстет, Po. esteta, etc. —
Deriv. естетйзм, естетизацгя, естётик[а], есте-
тйчний, -тстъ, -но, естётний, -нгсть, -но, -естет-
ство, -ський, естётствувати, -ання. — Subst. лю-
битель красй, мистёцтва, Орел 1, 345.
From Gk. aisthetis ‘one who perceives’, Орел, 1. c.,
Klein 1, 544.
естокада ‘thrust’, ModUk.; Ru. эстокада (since 1864).
— Subst. удар шпагою, Орел 1, 345.
From Fr. estocado ‘ts’, АкСл. 17,1926.
Ест6н1я, rarely Естлящйя ‘Estonia, Eesti’, ModUk.; Ru.
Эстляндия, rarely Эстония, Po. Estonia, etc. — Deriv.
естднець, -нка, -нський. — Syn. одна з балтгйських
держав (мгж СССР г Латвгею).
From MLat. Estonia, via MHG. Estonje; Естляндгя
from ModHG. Estland; both forms are based on the ethno-
nym Aesti, first mentioned by Tacitus in his Germania, cap.
45, the ultimate source being either ONor. eid ‘isthmus, or
Goth, aiston ‘to shun, avoid’, Vasmer 3, 464.
естраГон, f/e. остропи ‘Artemisia dracunculus: Tar-
ragon’, ModUk.; Ru. эстрагон (since 1864), Po. estr agon,
etc. — Subst. ужйвана для прянощгв багатолгтня po-
290
слйна з родйни складноквгтковйх, Орел 1, 345, оцет,
муштарда, Кузеля 120.
From Fr. estragon ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 17, 1927.
естрада ‘estrade, platform’, ModUk.; Ru. эстрада
(since 1864), Po. etrada, etc.; — Deriv. естрадка, ec-
традний. — Subst. сцена для вйступгв акторгв, музи-
кантгв, спгвакгв, промдвщв, тдщо; мистёцтво ма-
лйх форм; естраднг артйсти, Слум. 2, 489.
From Fr. estrade ‘ts’, perhaps via ModHG. Estrade,
Vasmer 3, 464.
есту&р[1й] ‘estuary’, ModUk.; Ru. эстуарий (since
1864), Po. estuarium, etc. — Subst. гйрло (ргкй), Орел
1, 345.
From Lat. aestuarium ‘ts’, АкСл. 17,1928, Орел, 1. с.,
SWO. 201.
есхатолопя ‘eschatology’, ModUk.; Ru. эсхатология
(since 1864), Po. eschatologia, etc. — Deriv. есхатолопч-
ний, -но. — Subst. богослдвська наука про смерть, кг-
нець свгту, страшний суд, потойбгчне життя, Орел
1, 345.
From Gk. esxatos ‘last’, and logos ‘word; science’, Ак-
Сл. 17, 1929, Klein 1, 541, SWO. 199.
ет! interj. expressing resignation, depreciation, and si-
milar moods, ModUk. — Syn. от!
“Not clear” for РССтоцький 3, 157; perhaps it is a
primary apophonic formation, corresponding to от!, q. v.
етаж ‘floor, storey’, ModUk.; Ru. этаж (since the eud
of the XVIII c., Hiittl-Worth 122). — Deriv. етажний;
here also стажёрка. — Subst. поверх (в будйнку), Орел
1, 345.
From Fr. etage ‘floor’, Орел, 1. c., Vasmer 3, 464, АкСл.
17, 1929.
291
етажёрка see the preceding entry.
етат Wd. ‘budget, estimate; tenure’; way of life’; Po.
etat. — Deriv. етатйзм, етатизацгя, етатний\\ета-
товий. — Subst. бюджет, засоби до життя, Франко 3,
484; cndci6 життя, ibid. 1-2, 202.
From Fr. etat ‘state, condition’, SWO 201.
етёр ‘[a]ether’, ModUk.; Ru. see ефгр, Po. eter, etc.—
Deriv. етерйчний, етёрний. — Subst. повгтря; надзём-
ськг простдри; piduua, що виповняе цглий свгт;
плин, що лёгко запалюетъся й скоро парус, Кузеля 120.
From Lat. aether, the ultimate source being Gk. aither,
see еф1'р.
етершт ‘asbestos shingle’, ModUk.; Ru. этернит
(since 1937), Po. etemit. — Deriv. етернгтовий. —
Subst. плитка з азбёсту и цемёнту на покриття да-
хгв, Орел 1, 346.
From Lat. aeternus ‘eternal’, Орел, 1. с., АкСл. 17, 1936,
SWO. 202.
ётика ‘ethics’, MUk. йфика (XVII с.); Ru. этика
(since 1806), Po. etyka, etc. — Deriv. етйчний, -но,
-нгсть. — Subst. наука про добро та його здгйснення;
ндрми моральное поведгнки людйни, Орел 1, 346.
From Lat. ethica, the ultimate source being ethike
‘moral art’, Klein 1, 546, SWO 203. Орел, 1. c.
етикёт[а] ‘etiquette’, ModUk.; Ru. этикёт (since
1806), Po. etykieta, etc. — Deriv. етикётка, етикету-
вати, -ання. — Subst. установлена ндрми поведгнки
й правила ввгчлйвости, Слум. 2, 490.
From Fr. Etiquette ‘ts’, АкСл. 17, 1937, Орел 1, 346,
SWO 203.
етйл ‘ethyl’, ModUk.; Ru. этил (since 1864), Po. etyl,
etc. — Deriv. етйловий; here also етилён[овий]. —
292
Subst. групп з атдмгв вуглецю г вддню, що входить
до складу багатьдх органгчних сполук, Слум. 2 491.
An artificial term, coined by Sw. chemist Jons Jakob
Berzelius (1779 -1848) in 1840, from Gk. aithtr ‘upper air’
and hyle ‘stuff’, Орел 1, 346, Klein 1, 547.
етимолог ‘etymologist’; етимолопя ‘etymology’, MUk.
етумолбпя (XVII c.); Ru. этимолог, этимология (the
latter since the XVI—XVII c. Hiittl-Worth 122), Po. ety-
molog, etymologia, etc. — Deriv. етимологгчний, -нгсть,
-но, [з]етимологгзувати, -ання, етимологгзацгя, -за-
цгйний, -но; here also народна етимолдггя ‘folk-etymo-
logy (=f/e.)’, нарддно-етимологгчний, -но. — Subst.
(етимолог:) людйна, що займаеться етимолбпею; фа-
х1вёць в етимолбги, Слум. 2, 491; (етимолдггя:) колйш-
ня яазва в!дд!лу ншльнб! граматики, що охбплювала на-
уку про звуки (фонетику) та науку про частйни моей й
будбву сл1в (морфолбпю), Орел 1, 347; (сучасне розу-
мгння:) походження, icropin й пёрвкне значения сл!в,
EDUL 1, XXXV; наука про походження, icTopiio й пёр-
в!сне значения сл!в; (етимологгзування:) пронёс пояс-
нювання сл!в зпдно з методолопчними фбрмулами (мо-
делями), з якйх найповшша й найзагалымша авторова з
1962:
Ах= V-x; д2 х^з Хз ...А. х„ + CH [ <a+o)d+s) ] <S;
if треба розумгги й читати: „слово х (is йогб д!ялёктними
р1зновйдами й семантйчною сферою) в систем! мбви А це
вйслщ генетйчних взаёмин (<) сучасного (С) й юторйч-
ного (Н) матершлу, що охбплюе апелятйвш (а) й оно-
мастачш (о) твори (формаци) з 1хшми дериватйвами (d)
й семантйчною сферою (синонГми й субститути : s) й по-
ргвняння з ввдповщниками в шших мов (Ai хп А2 х2, А3,
Хз ...А» Ха) до джерела (S)”, пор. EDUL 1, XXV; коли
293
йде про нарбдну етимолбпю (псевдолбгпо), то вона — до-
вольна (часто друпсна : ex-post) гнтерпретацгя даного сло-
ва з метою задовольнйти людську допйтливють, щкавють
до початшв слова; сама в c66i народна етимолбпя на сто-
Л1'ття виперёджуе наукову еимолбпю, як мовознавчу ди-
сциплшу; в Украгш, напрйклад,
Памво Берйнда, автор вщбмого „Лексикону” з
1627 р„ подаё так! пояснения слова „цёрква”: пёрше,
на стор. 201, вивбдить це слово вгд слова „цар”, тому,
що, на думку автора, цёрква — „царскимъ дбмомъ
ест”: друге пояснения, до рёч1, зовам в!дм!нне в!д щбй-
но навёденого, подае, що цёрква „окружнымъ ббвёде-
на, и ббварбвана цйрклем, от которого слова и ёт!мон
свой, то ест вывод мает” (стор. 219); як бачимо, шонёр
на пол! лексикограф!! допускав можлйвгсть двох р!з-
них пояснень походження слова „цёрква”; при друго-
му вш где ще дал! й снуё ц!лу тебр!ю на тему своё!
етимолог!!; отак читаемо в ньбго, що цёрква як „зо-
браше правов’Ьрних ест бцыркловано догмата-
ми святыми i над поданую в’Ьру и догмата благоче-
стйвыи иных не припущает до себе и до ббцых (=чу-
жйх) не выходит i не выскакует з своёго ц ы р к л ю”;
збвшшня звукова подгбнгсть сл!в „цёрков” i „цйр-
кель”, що наоправд! не мають м!ж собою шякого зв’яз-
ку, послужйла Берйнд! до снування цих пояснень...
Дуже щкавий вйпадок !з староукрашським пояснен-
иям слова г о р i л к а, що, як вщбмо, зв’язане з д!е-
слбвом ,,гор!ти” й мае сво! вщповгдники в нгмёцькому
„брантвайн” чи англгйському „брёнд!” (на Лёмкгвщи-
н! й дос! називають горглку п а л ю н к о ю”, тббто
„паленкою”, зв’язуючи il з !ншим кбренем на вйзна-
чення „гор!ння”); В. Адршнова-Пёрец у 1928 р. надру-
кувала текст !з 1740 р. !з „Синаксара”, в якбму розпо-
вщаеться про те, що десь у „стран! Ерманской” жив
294
винахщник „спйртно! олйви” на ймёння Ка; тому що
вш був ,,меланхол!чний i флегматйчний”, почав пйти
отой свш вйнахщ й по якбмусь час! став справжшм
п’янйцею; раз Bin запалйв гор!лку й „на уголь сожже-
ся”; вдячш споживач! його вйнаходу навиь уклали по
йогб смёрт! таку ешграму:
Зд’Ь лежитъ Ка: самъ вина смерти обрктеся,
Огнь творя и вкушая, отъ огня сожжеся,
а на пам’ять про винахгдника про гор!лку почалй го-
ворйти „згор1'в Ка”, отеля ж — змшйвши в на л, про-
пустйвши назвукбве з, — г о р i л к а. Як бачимо з тёк-
сту, ця легёнда про „пйна Ка” дорбблена до збвшш-
ньо! фбрми слова й мае характер типбво! народно!
етимолбги (пор. Ювиейний збгрник на пошану М.
С. Грушевською. УАН, Ки!в 1928, 689 - 693, i Яр.
Свобода, Джерс! Ciri, ч. 22 (202) з 3. 8. 1952, ст. 5).
Нарбдну етимолбпю подйбуемо i в ономастищ, напр.
Осмомйсл ’мав в!с!м змйсл!в (думок)’; Семи-
г й н i в в!д того, що там кбжний ’сьбмий гйнув’,
Стоя Hi в ввд ’ста Яшв (1ван!в)’, Дрогббич вщ
’другого бича’ й т. п.; сюдй належать теж i народи!
етимолбги Днгпра й Д н i с т р а, згадаш на ст.
156 - 157 (блйжче про нарбдну етимолбпю назовнйц-
тва в авторових статтях у Зете Congres International
des Slavistes: Communications et rapports, 2, 52 - 55;
OnUVAN 11, 18-29 i Proceedings of the 8th Interna-
tional Congress of Onomastic Sciences, 438 - 441; nop.
теж думку Малкел’а: Not only is etymology one of the
oldest linguistic disciplines, but some kind of lay cu-
riosity about word origins seems to have everywhere
preceded organized research by margin of millennia
(Yakov Mailkiel, Intern. Journal of Am. Linguistics 23:1,
1-2).
295
* * *
The following are samples
of MUk. etymology of the
XVI and XVII c.:
&ЛЛНЛ

Tf Йвъсп^ватс
ЖИВАГО 6A •
(гВрСНСКНБО M
/ “Ъ*	»»
J^BIK«fCT*& ДА А,
» СТ » f _
ИДС , САВИСА ,
ДКЛА^БГ'Ь* А
$’а , целлите
В’ЬСП’бвДТС •
ДАКАНП # НСТН
yOTCHfC •
AA*ftf , МСТИ JfO
9 ts- •a-'
АЛШ , ^АП/МДЫ
4B»MCJ(A ТАКЪ
Б^ДСТЪ •
♦ T*
длетолъ, посла
н1Ч».
АрОМСАТЫ , 3*
плх»9н^т^,н
Л1ДСТН , кты ко
f'&H&f’AAEO 3^
ЛАС ПД^кЛсС •
Др^НТ|МКЛН,ЛЛД
шдл^, ндчдлнй
/ V	/
трем въеклоне
НИАМЪ
/Г " “4
СКр’Б'С'Ь ЛАВА •
ЭГ ’	,	«•
Д(|И , если •
дд-дгсл’ь,старо
СТА ДГГЛАСК1Й-
старили кна«
Д’О'НПА , Б^МИ
Ц49 АЛ£ЪСПраВ
V >	U5 »»
Ц4 БМКО 3«ЛИ *
ПА
296
Page 295; Zyzanij, 1596.
До стор. 295:
3 icTopii украюсько!' етимологц: пояснения слова
алглуя в Лаврегтя Зизашя з 1596 р. (пор.: Лексис Лав-
рент!я Зизашя — Синошма славеноросская. Подготовка
текстов пам’яток i вступи! статп В. В. Шмчука. Академ1я
Наук Украшсько! РСР. 1'нститут Мовознавства гм. О. О.
Потебнг: Пам’ятки украшсько! мови XVI-XVII ст. Сергя
науково! лператури. В-во „Наукова Думка”. Кшв 1966,
стор. 23-24).
(д)ш ШаЙ
Т5«
РОКСГПАГЛМСА « ^A^ffmVttfA i
по^сывдк чого*
шшд/ни : tyfftfuiлнье, ers^rp-
ЖДМИС А , W ДДлФ'нЫСА •
юшнсгс: опдшгг : гвостгх *
пф- * «I л *
ли(д: комсцг?, 4со еммгпб .
Z Я» J " О- J <Х?е-
Грсэвм, г: д|« лг» ®jno; д. с: <•
шцМ^мм,мд>«: JJom^eZm , по-
стерег дм , w*uqVrt •
Wt|lVrntU	поч^лгк»
Ца/П : К,^ДЬ» KQfOAtf НЛИВЫШ-
шж пдмгг • скнпТрофоросп .
Цдрсгпво: XfOA‘etrneo • С*»-
ЦдрТв^Ю! fyOAKK), ПАН&4, fb-
Наша: €ллннскн , лнмддг» • нд-
'	»	•*	" * л * м «П
рК1|4ГТПАНб( фОДСсА ВС»БВМД£«
соестЗДч'б» г;о, фо л и аггть
п&«Афк пАдт™» *•
Л»ж. ffA* сиц. 3JH in
цр1С<ь: XpMri С*1*» ло'Е'жТн •
Ityitolfr 6СГП6 НД^ВДКД Ш 1|ДрА 9
нжа IjAftlCHAAtT А0М0МГ1 $сгп •
л! Г^цколлг» £|<«днсм,
qptfoit • UHHAt *Afut4tmt*f
cacofrt t w ^ocfAH^ • grf o-
Л>ДДЖ>У>т UlgO^KAHAiK^nVhX
ГрОмХ^1/• AAAftnn 1>М МНОГО)i
кд^ывдсгпггсА QkhmTa, дом7
млткы ,cs4u.fHtf, свАтнло»
CIAO , Qmor AHQCIfOf , СГП*А»
л Т гт —»•*	—•><
а Оаптд довссА, QmAAtmcc,
Цгркл^н?: Зри '(рпвлг^н4,7о€>«
10вннф<! ССНс74м(М, флСГПНА,
Шдлдмдн •
цФасд • д'део сыаТг: Дфк?сТко •
Цг&аснТс Лг£-ш. ИсцФагн7<:
л . Ц* <?• W- *Ии
йлгбчгбс • er: д: л: дфк •
^Тлк: ДТч?» JjclpfAAH! S^opi-
Ц'бловдкТг £	Л0ЗД°/0|Дг^ •
Ijrf'A^M : £нпТАК>»ПОЩ1О[0влАн,
4<bioAitf(4fTf: 'tfemnotm^ чнЯо»
At^HOfrn& » UlSWlANKOtrnt «
ptrnfonKOcmb • mp^aocmb •
errnu^AHiocrni •
Ц^лотУдриш : *^f чнспти.
44taom^mn • рмк : fatntfoniihlt
rnf F^SUH , чксгпын •
Ц^дгг, мм: ipHfbiH, пркым •
^полным 9 чнсгпын « неф дл-
ин ив ын, простым • досрык «
светлым •
4/^лосгпь7мгп: <^оро^, свг^жск
нгндр^шность, простостд*
298
Page 297: Berynda, 1627.
До стор. 297:
3 icTopii украшсько!' етимологи: пояснения сл!в цата,
церква в Памви Беринди з 1627 р. (пор. Лексикон словено-
росский Памви Беринди. ГПдготовка тексту i вступна стат-
тя В. В. РИмчука. Акадеьня Наук Укратнсько! РСР. 1нститут
Мовознавства гм. О. О. Потебни Пам’ятки украгнсько! мо-
ей XVII ст. Cepia науково! л!тератури. Ки!в 1961, стор. 155).
---я-----——
На Ое^^нк Гнь
ка
/	'	/Ч-	<	/у-	/	/
ьалаъ дней» ипг'к? «ур^илсА bam'S »rwp
З^АВИТМЬ > Нл^ЫбЛСФСА Citi Бж1Н Дс !
tpOCA бр'ргЦКИЛ! tt^MK^3«A4i7Il0AVI^«C£VS.
иоДс встъ ЛоЛмганми дуолгь СП’ылгь,
ИКСУ С^Л1Ъ ллосп»? %: Д ГЪ I нь НЛЛЛН'Е (*ГОЯИ
л	г v *• ч -
РДН ПОЛЛЛхГЛ Л1А. ДС> (jCT ФОГМЛА госло.
9	* 9 •«	'9	г4Л	1т7
АНТН, БОЛЛНШИН ЛКДС ТМ НЛМП£ Н^*ивАЬ<А«
* у f I/ v44	z
Д^'ГдЛ! КА^ЫбАСТЧА П|О» Д $ <Г0 ПЛ^ЫвЛШЧА
СфШННК*К9 \ЛЛЧ Н.ЦЫВДГГСА Н Ь^ОКЪ. БОИ
Кро ПрЛбОМЛйНЬ'Н 9	9нЬ|рокъ,
с7пОЛ1Л<ЛНЦЛЛ1 Бшлли» ДДАТСи М06КГГ Б*к
»»	- . А. ' II	/V	/	34
{((ТЫ Д6Б1/ИН : tisnfKKACJH'TfCA ЛвЛЛ44;4ННЫ
^пнллънач H|fOfy£jr’s лю«^нглЙглвнанТ|.
СЭХ* «А{64КИ «ОПТЬ у^гмнг Мкъ ЦлЯГАНС
Н4<64НН W 1нЛА« Л«н^Irt’ifIKOfif ?М4<БАНН W
Аи^Л» ОлоКАШ НА^ВАНН W fAAShliTKftCK^
Акккп (ЛАНИНА	Ь0К1П ХЧНННЛ • НвЛЛП
/^3 /	f	Ч f	г-, рЛ	/	'
НЛ&ДНКСРПОЛА* Ш6П4ЛН ВОКн • Г&С6 НАГНАНА
W fo<A КкА<А 9 НИШ1Н ЛАОбАгГ’Ь, W fOH^^
AHA 9 JKHA HAfW^L ^&KIH ШИРОКО НДСб^Ф^
|ОИ'£аЛЪ 9 ФАГС НД'}«Г1АНС КАЗАНИ <ЬфБ
ДЛАТОГСУ, tWf r)Qa б^Хи'Г’Ь ПНАНГ.1^Ш(Н
"АГЛАИН С^б ARllV^UItW НАПНМНО 6д4»АН|А
An4tKM^rH : Быггл Я» КЛЛ*Х Л^ФО ty&lo (ОКн^

/ЛТИСА
300
Page 299: Onomastic etymologies by I. Galjatovskyj, 1659.
До стор. 299:
3 icTopii украгнсБко! етимологп: пояснения назов хри-
стианин, {зраТльтянин, асирШчик, ело в’ян ин, поляк, Русь
у 1оан1к1я Галятовського з 1659 р. (пор. К. Бгда: 1оан1к!й
Галятовський i його „Ключ Разум1н1я”. Видання Украш-
енного Католицького Ушверситету iM. св. Климента Папи.
Том 37 - 39. Пам’ятки украшсько! л!тератури i мови XVII
ст. Ч. I. Рим 1975, стор. 45).
301
Both words етимдлог, етимолдггя and their deriv.
are based on Gk. etymon ‘true sense of the word’, and logos
‘word, science’, Тимченко 876, АкСл. 17,1940, Klein 1, 548,
SWO 203, a. o.; see the following entry.
ётимон ‘etymon’, MUk. етчмонъ (1627 Беринда); Ru.
этимон, Po. etymon, etc. — Svbst.exacmuee значения
слова, похддження слова, Тимченко 876.
From Gk. etymon ‘true sence of the word’, Тимчен-
ко, 1. c..
етйчний : ётика.
етюлоНя [a]etiology’, ModUk.; Ru. этиология (since
1806), Po. etiologia, etc. — Deriv. етгологгчний, -но. —
Subst. наука про причина недуг, Кузеля 121.
From LLat. aetiologw,, the ultimate source being aitio-
logia ‘inquiring into causes’, АкСл. 17, 1941, Klein 1, 547,
Орел 1, 347.
ет16п, SovUk. еф16'п ‘Ethiop[e]’, ModUk.; Ru. эфиоп,
Po. Etiop, etc. — Deriv. етгопка, -пський, Етгдпъя. —
Subst. африфанець гз сх. Африки.
From Lat. Aethiops, the ultimate source being Gk.
Aithiops ‘burnt face’, Мельхеев 96, Klein 1, 546.
ётн1к AmUk. ‘ethnic’, first recorded in 1960 (JBR.). —
Subst. зггрдливе означения не-пангвндго елемёнту в
Канадг й США.,
From Е. ethnic ‘related to a national (minority)
group’.
етн1чний ‘ethnic’, ModUk.; Ru. этнический (since
1866), Po. etniezny, etc. — Deriv. етнгчнгстъ, -но. —
Subst. стосдвний до якдгось народу, йогд кулътури,
Слум. 2, 491.
From Lat. ethnicus, the ultimate source being Gk. eth-
nik6s ‘ts’, Орел 1, 347, АкСл. 17, 1942, Klein 1, 547.
302
етно----a compound-forming element ‘ethno-’ in such
word as етно -генеза, -графгя, -лдггя, -психолдггя,
-соцюлбгъя, -центризм, etc., and етнд-граф, -лог, etc.,
ModUk., known to all other SI. — Subst. (rarely:) людо-,
народе-, e. g. ечноцйд (neologism of 1970’s) — людо-,
народо-вбйвство, etc.
From Gk. ethnos ‘people’, Орел 1, 347, АкСл. 17, 1942.
ётос ‘ethos’, ModUk.; Po. etos. — Subst. етйчна ceo-
ергдтстъ людйни, народу, держави, Орел 1, 347; мо-
раль [нгстъ ].
From Gk. ethos ‘ts’, Орел, 1. c., SWO 203.
етранжйзм ‘foreign word’, ModUk. only. — Subst.
чужё, гншомдвне слово.
From Fr. etranger ‘foreign’.
етуТ ‘etui, smal case’, ModUk.; Po. etui. — Subst.
футляр.
From Fr. etui ‘ts’, Орел 1, 348.
етюд ‘essay; study’, ModUk.; Ru. этюд. Deriv. етюд-
ний. — Subst. нарис; малюнок-чернётка; музйчний
твгр, вправа.
From Fr. etude ‘study’, the ultimate source being Lat.
studium, Орел 1, 348, Vasmer 3, 465.
ефёб ‘ephebus’, ModUk.; Po. efeb. — Subst. юнак (у
старовйншй Грёцгг).
From Gk. efebos ‘youth’, Орел 1, 348, Klein 1, 529,
SWO 172.
ефёдра ‘Ephedra (genus of desert shrubs)’ ModUk.;
Ru. эфёдра, Po. efedra, etc. — Deriv. ефедрйн, -овий.
— Subst. рослйна помгрнбг смуги Европа й Азп, Орел 1,
348.
From Gk. efedra ‘sitting upon’, Klein 1, 529, SWO 172.
ефёкт ‘effect’, MUk. ефектъ (1596 Зизашй), еффект
(1627 Беринда) до ефекту (XVIII с.) ; Ru. эффёкт, Ро.
303
efect, etc. — Deriv. ефёктний, -нгстъ, -но, ефекгпйв-
ний, -нгстъ, -но. — Subst. наслгдок, вйслгд, Тим-
ченко 877.
From Lat. effectus : efficere ‘to execute, accomplish,
produce’, Орел 1, 348, Klein 1, 501.
ефемёра ‘Ephemera’, ModUk.; Ru. эфемёр[а], Po-
efemera, etc. — Deriv. ефемёрний; here also ефемерйда,
-дний, -днгстъ, -но. — Subst. одноднгвка, рослйна обо
звгря, що росте чи живё тгльки один день.
From Gk. е fem er os ‘lasting but a day’, Орел 1, 348,
АкСл. 17, 1952, Klein 1, 529.
ефёнд! ‘effendi, sir', ModUk.; Ru. эфёнди (since 1806),
Po. efendi, etc. — Subst. пан, добрддгй.
From Tk.: Osm. efendi ‘ts’, the ultimate source being
Gk. authentes ‘master, ruler’, Орел 1, 349, Klein 1, 502,
SWO 173.
ефёс ‘hilt (of a sword)’, ModUk.; Ru. эфёс. — Subst.
держак гиаблг.
From ModHG. Gefdss ‘ts’, Льохш 166.
ефёф арго ‘very good’, ModUk.; Cz. efef. — Subst.
досконало.
From Cz. efef ‘ts’, Горбач 845 (missing in Hol ub-
Kopecny, Machek, a. o.) ; the ultimate source seems to be
ModHG. Effetf ‘ts’.
еф16п SovUk. for e-rion.
еф!р ‘[a]ether’, Ru. эфир, OES. тирь (1200), еферь;
Po. see етёр. — Deriv. ефгрний, -нгстъ, -но, ефгро -ман,
-Mania, -ндс[ний] -олгйний. — Subst. далёка височгнъ,
безповгтряний прдстгр; ®ее also етёр.
From Gk. aith&r ‘the upper, purer air, ether’, АкСл.
17, 1957, Klein 1, 546.
304
ёфорт AmUk. ‘effort’, first recorded in 1972 (Кошеля-
ник 197). — Subst. зусйлля.
From E. effort ‘ts’, Кошеляник, 1. c.
Ефрем see €фрём.
ефуз!я ‘effusion’, ModUk.; Ru. эффузия, Po. efuzja,
etc. — Deriv. ефузгйний ефузйвний. — Subst. eumi-
кання.
From Lat. effussio ‘pouring forth’ (: effundere ‘to pour
forth, spread abroad’, Klein 1, 502.
ex’, interj. ‘ay!’, ModUk. — Deriv. ёх[к]ати, -ання,
ёхнути. — Syn. e]
A primitive interj. used to express disgust, disappoint-
ment, dissatisfaction.
ехйдний Wd. see ехйдний.
exino - — a compound-forming element ‘echino-’ in
such words as ехгно - кок, -кокдз, -хлба, etc., ModUk.,
known to all other SI.
From Gk. exino- : exis ‘viper’, cf. ехйднаЦ ехидна, Klein
1, 497.
exo ‘echo’, MUk. exo (XVIII c.) ; Ru. эхо (XV—XVI
c.), Po. echo, etc. — Subst. вгдъомт, луна, вгдъук, Кузе-
ля 121.
From Lat. ёсКо, the ultimate source being Gk. exo
‘sound, noise’, Тимченко 877, Klein 1, 497.
ехолбт ‘echo-sounding apparatus’, ModUk.; Ru., BRu.,
Bu. ts. — Deriv. ехолдтний. Subst. ггдроакустйчний
прйлад для вимгрювання глибинй водойми обо глиби-
нй занурення будь-якйх тгл, Слум. 2, 493.
From ModHG. Echo - Lot ‘ts’.
305
ець-ець! interj. used for chasing swine, first recorded
in the XX с. (Пол1сся, Лисенко 20, 28). — Syn. вець-вець!
Of о/p. origin.
еч! interj. — a variable of ач!, q. v.
ёчи-пёчи, ёч1-пёч1 Wd. ‘hawthorn, white thorn’, first
recorded in the XXс. (Стрий). — Subst. iJlid.
An artificial rhyme - formation based on folkloric saying
: ёчи- пёчи (or : ёч! - neni) —поза плёчП ‘hawthorn seeds
(put, spred) upon (naked) shoulders’, and influenced f/e
by the word пектй ‘to burn’; see also пек-ти осина!
ешафбт ‘scaffold[ing], staging, platform’, ModUk.; Ru.
эшафот, (in 1806 : эшафод). — Deriv. ешафдтний. —
Subst. помгст для страта засуджених, Орел 1, 349.
From Fr. echafaud ‘ts’, Орел, 1. с., АкСл. 1, 1966.
ешелбн ‘echelon’, ModUk.; Ru. эшелон (since 1847),
Po. — Deriv. ешелднний, ешелонувати, ешелондва-
ний. — Subst. окрёма частйна вгйськ; пдгзд, автоко-
лдна абд група лгтакгв пёвного призначення з людь-
ми та вантажём, Слум. 2, 493.
From Fr. echelon ‘ts’ (: echelle ‘ladder’), АкСл. 17, 1967,
Klein 1, 497.
ешевёр!я AmUk. ‘Echeverria’, first recorded in 1970
(JBR.) ; Po. eszeweria. — Subst. рослйна з роду Crassu-
lacaee. Named after E. Echeverria (1805-1851), Argentine
poet and prose writer.
ешернбвка SoCp. ‘umbrella’, first recorded in 1902
(Верхратський 4, 216), wanting in other SI. — Subst. па-
расоля.
From Hg. esernyd ‘ts’, Верхратський, 1. c.
306
ёшкут dial, ‘tax collector’, first recorded in the XX c.
(Бачка, Гнатюк ЕЗб. 30, 339). — Subst. громадський зби-
рач податкгв, Горбач 15, 326.
From Hg. eskiidt ‘who is sworn in’, Горбач, 1. c., MNT-
ESz. 1, 796.
ёшч!к dial, for [Цщё, q. v.
еякуляц)я ‘ejaculation’, ModUk.; Po. ejakulacja. —
Subst. вйтриск, вйпорск насгння пгд час взяёмнення.
From Lat. ejaculatio ‘ts’, SWO 175.
еялёт ‘eyalet, viyalet’, ModUk. — Subst. означения
провгнцп в Турёччинг, що нею править баша, Бойюв
167.
From Tk. eyalet ‘ts’, the ultimate source being Ar.
iyalah ‘government’, Klein 1, 568.
—x—
307
€
€, е — the eighth letter of the Uk. alphabet; MUk. and
OES. name есть ‘he is’; numerical value — 5, with a pre-
ceding sign $ = 5 000.
e see есй, есть.
e! AmUk. interj. ‘6 yes!’, first recorded in the XX
c. (JBR.). — Subst. о так!
From E. yes ‘ts’.
€! Vsg. of ёва, q. v.
e... — in Uk. dialects (a) continues PS. *e\\*je, e. g. еден,
еднакий; (b) substitutes stressed i : epxa <ipxa, ёстина
< гстина; (c) replaces standard ja..., e. g. Нс. ек < як,
ермо <ярмо; (d) in loanwords appears on place of initial
e..., e. g. евангёл1е, enapxia, particularly in proper names:
ёва, бвгён, бвдд'кгй; however, in some cases the original
e... is preserved, e. g. елёктрика, ендогашя, Европа, етно-,
see svv.
ебати, also ебтй, ёти (<	‘to have a sexual in-
tercourse’, ModUk,; BRu. ебацъ, Ru. ебатъ\\ётъ, emu,
(< *jeb-ti), Bu. ёба, SC. jebati^ftpsti, Cz. jebati, Slk.
jebat’, Po. jebac, LoSo. jebaA, UpSo. jebac. — Deriv. вйг-
ебати, з-, пере- по-ебати, наебатися, ебак[а], ебун,
Wd. ёбусъ (Стрий). — Syn. злягатися, епглкувати,
взаёмнитися; (арго:) лаяти, з’гхати кого; чгпляти-
ся кого, JBR-
308
From PS. * jeb[a]ti ‘ts’, IE. root ** eibh- : ** oibh- :
**iebh- ‘coire, futuere’, cf. Skt. yabhati ‘futuit’, Gk. oifo\\oifeo
‘futuo’ here also G. aibo ‘family’, cf. Weter-eiba, Win-
gart — eiba, Miklosieh 102, Berneker 1, 452, Vasmer 1, 388
(bowdlerized in the Sov. edition of Vasmer2 2, 5, cf. also
Dickenmann Wslj. 19, 81), Slawski 1, 542, Skok 1, 765, Po-
korny 298, a. o.
ёва, Wd. Ёва ‘Eve. Eva’, MUk. ёввы Gsg. (1484 По-
м’яник 9), fiva (1627 Беринда); BRu., Ru., Bu. Ёва, OCS.
Ev[g]a, Po. Ewa, etc. — Deriv. вв[оч]ка, ввонька. Wd.
Евуня, -уся, He. (in calling:) ввин; FN. веша,
ввчак, ввчук, ввчйшин. — Subst. прамати (людсъкого
роду); MUk. жизнь, жывбть, або жива, або живяч!а;
пёршая невЬста ствбреная от Б[ог]а, 1627 Беринда.
From Gk. Ёиа ‘ts’, the ultimate source being Hb.
Hawwah ‘a living being’, Vasmer2 2, 5, Gerus-T. 37, Пе-
тровський 100, Klein 1, 552.
ев He. for йняв see йняти.
€вагр1й PN. ‘Euagrius’, MUk. Cvarpifl (1627 Берин-
да); Ru. Евагрий. — Deriv. ввагръя; вваъргевич,
ввагрИвна, MUk. Cvarpia (1627 Беринда). — Subst.
MUk. Добръ ловъ, 1627 Беринда.
From Gk. euebgrios ‘well living in the fields’; ‘happy
in hunting’, Беринда, 1. с., Петровський 606.
евангел!е, dial. евангёл1е, евангелтя (Стрий) ‘gospel,
evangel’, MUk. евангелие (1489), 6vniie (1596 Зизанш),
6вваггёл!е (1627 Беринда), наша 6ванъгел1я (XVII с.),
на св. бвангелш (1706), предь святимь еуангел1емъ
(XVIII с.), сию... книгу 6вангел1ю Asg. (XVIII с.), OES.
1еуаггелие (1073 1зб. Св.), еуанглие (1096), отъ еуаньг^-
309
лия (XI с.), Еуангелье (1390); BRu. еванъелле, Ru.
евангелие, OCS. jevangelije, Po. ewangelia, etc. — Deriv.
евангелик, -ичка, -ицъкий, евангелист, евангелъсъкий,
MUk евангеликъ (XVI—XVIII с.), евангельский (XVI—
XVIII с.), OES. евангелистъ, еуангельское. — Subst. }}бла-
говгстъ”, „благов'гствування” — так зовутъся чо-
тйри пёргиг книги Нового Заповгту, що оповгдаютъ
про життя й науку Icyca Христа, Бойюв 167.
From Gk. euaggelion ‘reward of good tidings; gospel’,
Срезневский 1, 805, Тимченко 877, Преображенский 211,
Vasmer2 2, 5, Шанский сл. 1:2, 243, Klein 1, 552, а о.
€вбул, Wd. Евбул ‘Eubulus’, MUk. бвбулъ (1627 Бе-
ринда); Ru. Евбул. — Subst. MUk. добрый, радца, 1627
Беринда.
From Gk. Euboulos ‘good adviser’.
€вгён[1й], Wd. Евгений] PN. ,Eugene’, MUk. 6v-
гён!й (1627 Беринда); BRu. Яуген[гй], Ru. Евгений,
OCS. levgenii, Po. Eugeniusz, etc. — Deriv. Евгёнгя, Wd.
Евгёнгя; (ввгён:) ввгёнович, -нгвна, ввгёнчик, Гён-
ко, Гёник, Гёнусь, Wd. Гёнко, Гён[ч]ик, Гёнусь;
(бвгёнгй:), ввгён1евич\\6вгёнгйович, бвгёнпвна, &ня;
Жёня; MUk. бугёшя. — Subst. MUk. Бл[а]гор6день, 1627
Беринда.
From Gk. Eugen£s\\Eugenios ‘well born, nobleman’,
Pape 401, Петровский 101.
евгён!ка, Wd. евгёшка ‘eugenics’, ModUk.; Ru. ee-
гёника, Po. genetyka, etc. — Deriv. евгенгчний; Wd. ee-
генётика. — Subst. наука про полгпгиення людськог
породи бюлоггчним добором, Орел 1, 295.
310
From E. eugenics, a term coined by F. Galton, E. an-
thropologist, in 1883 from Gk. eugenis ‘well born’, see the
preceding entry.
Евграф, (rarely): Евграфш, Ed. Евграп, Твграп, йов-
грап, Wd. Евграф PN. ‘Eugraph’, MUk. бвграфъ (1627
Беринда); BRu. Яуграф, Ru. Евграф. — Deriv. Евгра-
фович, -фгвна. — Subst. MUk. Доброписець.
From Gk. Eugrafos\\Eugrafios ‘good writer; painter’,
Pape 403, Петровский 102.
Евдокйм, Wd. Евдоким, Ed. Явдокйм PN. ‘Eudoki-
mos’, MUk. Еудоюмъ (1627 Беринда); BRu. Яудокгм.
Ru. Евдокйм, colloq. Авдокйм, Явдокйм. — Deriv. Ев-
докймович, -Mieua, — Subst. MUk. Бл[а]гоискусень, илй
бл [а] гоиопытатель.
From Gk. Eudokimos ‘glorious’, Петровский 102.
Евдок1я, Wd. Евдбюя. Ed. Явдбтая PN. ‘Eudokia’,
MUk. EvAOKia (1627 Беринда), BRu. Яудокгя, Ru. Ee-
докйя, colloq. Авдокея. — Deriv. Докгя, Вгвдя, colloq.
Евддха\\Я вдоха; Евддш[еч]ка, Дозя, Ддця, Ддцъка.
— Subst. MUk. Бл[а]говолён!е.
From Gk. Eudokia\\Eudokie ‘goodwill, kindness’, Pape
404, Петровский 102.
Евд6кс1й, Wd. Евдбкс1й PN. ‘Eudoxios’, MUk. 6v-
докйя (1627 Беринда); BRu. Яуддкс[гй], Ru. Евддксий.
— Deriv. Евддксгевич, -иена; Евддксъя. — Subst. MUk.
Доброславенъ.
From Gk. Eud6ksios ‘one, having good fame’, Pape 405,
Петровский 102.
311
6вд6кс1я : бвдбкай.
€велп!ст PN. ‘Euepistos’, ModUk.; Ru. Евелпйст. —
Deriv. Евелпгстович, -тгвна.
From Gk. Euelpistos ‘of good hope’, Pape 405, Пе-
тровский 102.
ёв!р Wd. for яв!р.
ёв!рниц1 He. for явгрниц! : яв1р.
ёвка : ёва.
€вкарп[1й] PN. ’Eukarpios’, ModUk.; BRu. Я.Укар-
п[гй], Ru. Евкарп[ий]. — Deriv. Евкарпович, -niena-
From Gk. Eukarpos ‘fertile’, Pape 409, Петровский 103.
€вкрат!й PN. ‘Eukratios’, MUk. букратгй (1627 Бе-
ринда). — Deriv. Евкратгевич, -Пена. — Subst. Бл[а]-
го державный.
From Gk. Eukr&tios ‘one (endowed) with good power;
strong, mighty’, Pape 411.
бвкл PN. ‘Eukl’, ModUk. (Гргнченко 4, 562). — Deriv.
ввкла ; Ru- Евклий-
From Gk. eu- ‘good’ and kleos ‘good report, fame, glory’.
6влйл1й PN. ‘Eulalios’, ModUk.; Ru. Евлалий. —
Deriv. Евлалгя, Ляля (<*Лаля).
From Gk. Eulalios ‘eloquent’ (: eMalos ‘sweetly speak-
ing’), Петровский 103, Klein 1, 349.
312
Евламтй, Wd. Евламшй PN. ‘Eulampios’, ModUk.;
Ru. Евлампий. — Subst. Добросвгт.
From Gk. Eulampios 'good light’, Петровский 103.
€вл6г!й, Wd. Евлопй PN. ‘Eulogios’, MUk. ЕулоГш
(1627 Беринда); Ru. Евлдгий. — Deriv. Евлбггевич,
-Пена — Subst. MUk. Бл[а] гословёный.
From Gk. Euldgios ‘Benedict’.
Евмён, Wd. Бвмён PN. ‘Eumenios’, MUk. бумёнш
(1627 Беринда); Ru. Евмён[ий]. — Deriv. Семёнович,
-нгвна. — Subst. Доброхотный.
From Gk. Еитепёз ‘favourable’, Петровский 103.
6вн1к1я PN. ‘Eunice’, MUk. 6ун1К1Я (1627 Беринда);
Ru. Евнйкия. — Subst. Бл[а]гопоб'Ьдная.
From Gk. Eunike ‘good victory’, Pape 414, Петров-
ский 104.
евнух, Wd. евнух ‘eunuch’, MUk. CvHyx (1596 Зиза-
Hifl), евнухъ (1627 Беринда), евнуха Asg. (XVII с.), ев-
нух (XVIII с.), Ru. евнух, Po. eunuch, etc. — Deriv. ев-
нугидк, евнухуватий. — Subst. кастрдваний слуга-
наглядач за жгнками гарему, Слум. 2, 494.
From Gk. eunouxos ‘guardian of the bed’, Тимченко
878, Шанский Сл. 1 :5, 244, Klein 1, 549.
€вод (rare:) PN. ‘Euodos’, MUk. 6у6дъ (1627 Бе-
ринда); Ru. Евдд. — Deriv. бвддович, -дгвна. — Subst.
MUk. Бл[а]гопутный.
From Gk. Euodtis ‘one being on a right road’.
313
€впатор1я, Wd. Евпат6р1я ‘Eupatoria (in Crimea),
since the XVIII c. ; Ru. Евпатория, Po. Eupatoria, etc. —
Syn (former names:) Козлов, Tk.-Osm. Gezleve.
From Gk. Eupatirion, named after Mithridates VI
Eupator, Unbegaun RES. 16, 224—225.
€впракс1я PN. ‘Eupraxia’, MUk. бупраксЬа, ia (1627
Беринда); Ru. Евпраксия. — Subst. MUk. Щаслйвая.
From Gk. Eupraxia ‘luck, success, happiness’, Петров-
ский 104.
еврах, еврашок dial, for ховрах, ховрашок.
Еврах, -ась colloq. : Юр1й.
еврей, Wd. гебрёй ‘Jew’, MUk. евреи (1560 КА),
еврей (1627 Беринда), гебреос (1736 1нтермеди 118);
OES. еврей (XI с. Остр, ев.); BRu. яурэй, гэбрэй, Ru. ев-
рей, Ви. еврёин, OCS. evreins, SC. {H}ebrej, Cz., Slk.
Hebrej, Po. hebreusz, hebrajczyk. — Deriv. еврейка, Wd.
ъебрёйка, еврёйсъкий, Wd. ъебрёйський, гёбра ‘gang’
(Львгв); here also гебралст, ~[и]ка, MUk. еврёйським Isg.
(1596 Зизашй), еврёйскаго Gsg. (1627 Беринда), еврей-
ским Isg. (XVIII с.), по еврейску (XVII с.). — Syn. гзра-
гльтянин, Wd. жид, жидовйн; MUk. жйдовйнъ пришёл-
ник, 1627 Беринда.
From Gk. Hebraios ‘ts’ via CS. еврей, the ultimate
source being Hb. ‘ibhri’ ‘he who came from across (the
River)’, Тимченко 878, Преображенский 1, 211, Skok 1,
663, Klein 1, 712.
Европа see Еврбпа.
314
бвсаган PN. ‘Eusahan’, ModUk. (Гршченко 4, 552);
Ru. Евсигнёй.
A f]e. deformation of a hybrid: Gk. eu- ‘well, good’
and Lat. signum ‘sign’, Петровский 105.
6всёв1й, Wd. Евсёвш PN. ‘Eusebius’, MUk.6vceBifl
(1627 Беринда); Ru. Евсевий. — Deriv. Свсёвгйович.
-иена; Свсёвъя; here also Овсгй, Овстйович, -иена. —
Subst. MUk. Бл[а] гочестйвъ.
From Gk. Eusebeios : eusebeia ‘reverence (towards the
gods), piety, religion’, Pape 428, Петровский 105.
6встах1й||€встаф1й, Wd. Евстахш||Евстаф1й PN. ‘Eu-
stace’ MUk. 6устаф1й (1627 Беринда), Po. Eustachy. —
Deriv. Свстахлйович, -iena; Gecmaxin, Wd. Евстсшя;
here also Остап, Остапович, -пгвна; FN. Остапович,
Остапенко, Стах, Сташкд, Статкевич. Subst. Ис-
тинненъ, Твёрдъ.
From Gk. Eustdxios ‘fruitful’, Klein 1, 551, Pape 426.
Петровский 105.
€встигн!й PN. ‘Eustyhnij’, ModUk.; Ru. Евс[т]иг-
нёй. — Deriv. Свстигтйович, -иена.
A f ] e. deformation of a hybrid : eu - ‘well, good’, and
Lat. signum ‘sign’, see бвсаган.
бвстрат, Wd. Евстрат ‘Eustrat’ MUk. Етстратш
(1627 Беринда); Ru. Евстрат[ий]. — Deriv. Gecmpd-
тович, -тгвна. — Syn. MUk. Бл[а]гъ воинъ.
From Gk. eu - ‘well, good’, and stratios ‘warlike’.
€втйм[1й] see бвф!дпй.
315
бвтйхгй PN. ‘Eutychios’, MUk. Gvryxifl (1627 Берин-
да); Ru. Евтйхий. — Deriv. Евтихгян; Евтйхшович,
-иена; Евтух, Явтух, FN. Евтухгв, Евтушенко.
— Subst. MUk. Бл[а]гочестлйвъ.
From Gk. Eutyxios ‘well-off, successful, lucky’, Pape
428, Петровский 106.
€втроп1й PN. ‘Eutropios’, MUk. (SvrromH ; BRu. Яу-
mpon, Ru. Евтрдпий. Subst. Бл[а]го6бразен.
From Gk. Eutropios ‘easily turning, versatile’, Pape
427.
6вф!м1й, Wd. Евтйм[ш] PN. ‘Euthymios’, MUk. 6v-
фГмгй (1627 Беринда); Ru. Евфимий, Po. Eutymiusz. —
Deriv. Евфгмъя, Евфгмгян, Wd. Евф1мгян, Ed. Явхйм,
Юхйм — 1м’я •.. у нас, видно, було дуже популярним...
безл!ч 1пр1звищ, утворених в!д нього: Юхйменко, Ефи-
менко, Юхимчук, Юхимдвич (Яхимдвич), Юхимусъ,
Юхймась, Юхимасенко, ТОхймецъ, Юхймгвсъкий тощо,
cf. 1ван Глинський Украша ч. 34/66. Subst. Сво!м коренем
згадане тм’я... в переклада передаеться як благодушный,
радгсний, доброхвальний, cf. 1ван Глинський, 1. с. ; MUk.
Весёлый, охотный або бл[а]годушенъ, 1627 Беринда.
From Gk. Euthymios ‘of good mood’, Pape 408, Пе-
тровский 107, Глинський, 1. с.
бвфрасЫ PN. ‘Euphrasios’, ModUk. Ru. E[в]фрасий.
— Deriv. Ерфрасгя; MUk. бвфрадая (1627 Беринда); Ев-
фраслйович, -iena. — Subst. MUk. Учтивая радост[ь],
1627 Беринда.
From Gk. Eufrasios ‘joyful, joyous’, Pape 430.
316
бвфросйн PN. ‘Euphrosin’, MUk. буфросш (1627 Бе-
ринда); Ru. в[в]фросйн. — Deriv. Свфросйнович,
-нлвна; ввфросйна, -н1я, Пргська. MUk. буфросйна. —
Subst. радост[ь] приносячш.
From Gk. Eufr6synos ‘cheery’.
€вхарйст!я, Wd. Евхаристия ‘Eucharist’, MUk. 6vxa-
ристйя (XVIII c.). — Свята вечеря, Кузеля 109.
From Euxaristia ‘ts’, Тимченко 895.
евхймок arch, ‘thaler (money)’, MUk. no cry евхим-
ковъ (XVIII с-). Subst. монета таляр, Тимченко 878.
From GN. Joachimsthal in Bohemia, where it was coined
in XVI c.; see also дбляр, таляр ||талер.
евшан [-з!лля], Wd. евшан ‘wormwood (growing in
the steppes); (poet.) a magic herb supposed to restore at-
tachment to one’s homeland by its scent’, MUk. евшану Gsg.
(XV c.); Ru. евшан\\вмшан ; — Deriv. бвшан (pseudonym
of M. Федюшка, Тулуб 231). — Syn. полйн; (поет.:) ма-
ггчне зглля, що мае силу навертйти людйну „на рд-
зум” (Слум. 2, 494), привертати гй любое до батъкгв-
щини.
According to Zaj^czkowski 2, 24 - 5, it is orig. a Po-
lovcian (Cuman) word, taken over by Tk. languages, cf.
Chagat. jausan, Kazakh zuzan, Bashk. jusan, etc. ; Me-
лиоранский ИзЬОРЯС. 10:4, 120 Радлов 4, 173, Vasmer2 2,
7, Тимченко 878.
бгйпет, Wd. Египет, Ed. Ягйпет GN. ‘Egypt’, MUk.
в’ бгуптк (1586 Зизашй), бгуптъ (1627 Беринда), OES.
бгупьтъ; Ru. Египет, Po. Egypt, etc. — Deriv. египтя-
нин, -нка, егйпетсъкий, егйпта, египтолог, египтолд-
317
ггя, египтологгчний ; MUk. егип’тяномъ Dpi. (XVIII с.), е-
гиптянины (:*египтянина=египтянка) Gsg. (XVII с.), ervn-
тяныня (1627 Беринда), оу бгуптчиковъ (XVII с.), еги-
петское (XVI с.), бгупецкой Lsg. (XVII с.), египетскими
Ipl. (XVIII с.), египетскаго Gsg. (XVIII с- 1нтермеди 144),
Сгипского (XVI с. КА. 32), еггптски (XVII с. Гептаглот
24). — Subst. крагна в пгвнгчно-схгднгй Африцг над
Иглом; MUk. оскорбляюще, аб[о] тЪсности аб[о] смут-
ки, 1627 Беринда.
From Gk. Aigyptos ‘ts’, the ultimate source being Eg.
Ha[t]-kuptah ‘one of the names of Memphis’ lit. ‘house
Ptah’ — the ancient city of Egypt’, Staszewski 76, Klein
1, 503.
егла Wd. for 1гла.
егнйчка Wd. for ягнйчка: ягня.
его, [i] го Wd. for його.
€г6ва ‘Jehovah, Yahweh’, ModUk., Po. Jahwe, —
Deriv. еговгст. — Subst. урочйста назва Бога в Бгбли,
Бойкгв 167.
From an erroneous transliteration of the Tetragram-
maton Jehovah, first used in 1518 by Peter Gallatin, con-
fessor of Pope Leo X; a modern attempt to transliterate it
is Yahweh, the name of God based on the Hb. verb haw&h
(>hay&h) and lit. meaning ‘one who is, the existing’, or
‘He who calls for existence, the Eternal’, Klein 1, 827, 2,
1759.
€rop PN. ‘George’, ModUk.; Ru. Егдр[ий]. — Deriv.
Егорович, -ргвна; FN. Егорович, Егоренко. — Syn.
Гедрггм, Юргй.
318
A coloq. form of Георпй, see Юргй.
егоза see ягозА
erep, SovUk. ёгер ‘huntsman; chasseur’, ModUk. ; BRu.
ёгер, Ru. егерь. — Deriv. ёГерський, ёГермайстер,
SovUk. егермейстер. — Subst. спецъялгст - мислйвець,
що керуе полюванням, Слум, 2, 495.
From ModHG. Jager ‘ts’, РССтоцький 4, 262, Прео-
браженский 1, 211.
егбвдати, Тгбвдати Bk. ‘to press, to move on the same
place’, first occurence : 1934 (Kwh 69) ; wanting in other
SI. — Subst. товктй, сувати no одному мгсцг.
Origin obscure ; its connection with гойдати, though
possible, cannot be substantiated.
егбмость Wd., also егбмосць (Стрий), SovUk. ero-
мость ‘priest’, first recorded in the XIX с. (Франко 1,
426); BRu. егдмасцъ, Po. jegomosi' — Deriv. еГомосту-
ньо. — Subst. свящёник, nin, Франко, 1. c.
From Po. jegomosc ‘his ( = your) reverence, your ho-
nour, Slawski 1, 555 - 556; see also 1мость.
едамёшок Ed. for адамашок, see адамашка.
ёдваб, dial, also гёдваб (Шелудько 1, 31), одвабь
(Носенко 130)* silk’; MUk. едвабъ (1596 Зизангй), едвабь
(1627 Беринда), едвабъ (XVII с. ЛСЛ 61), едвабу Gsg.
(XVIII с.), едвабомъ Isg. (XVIII с.), OES. годобль || гъдо-
вабль, годоваблени (XVII с.), годоваплены (XIV с.) ; BRu.
едваб, Ru. годовабль, SCS. годовабль, МВи. годовабьнъ,
Cz. hedvabi || hedb&v, Slk. hodvdb, Po. jedwab. — Deriv.
319
едвабний; MUk. едвабный (XV - XVIII с.), едвабница
(XVII - XVIII с.). — Subst. сорт коштдвног шовковсп
тканйни, Слум. 2, 495.
From Po. jedwab ‘ts’ which, in turn, comes from Cz.
hedvabi, Шелудько 1, 31, Тимченко 879; the ultimate source
is MHG. gota-webbi,- weppi which was directly borrowed
by Ru. and OES, Vasmer2 1, 426, Bruckner 204.
едён dial, for один (KmIt 70).
едёнё dial. (Лисенко 28), едзёне (Горбач 15,314)
‘eating’, first recorded in the XX c. ; Po. jedzenie. — Subst.
гжа, Горбач, 1. с.
From Po. jedzenie ‘ts’.
едйний ‘the only one, sole, unique’, MUk. единъ, еди-
ный (XV-XVIII c.), OES. единъ (XI-XIV c.); BRu. адзг-
ны, Ru. единый, OCS. jedins, Bu. един, dial, адйн, SC.
jedini, Sin. edin, Cz., Slk. jediny, LoSo. jeziny, UpSo. jedyn,
Plb. jidaina. — Deriv. едйтсть, единак, -ачка, едини-
ца, едино, and several compounds: едино-бджжя, -бор-
ство, -бдрствувати, -вгрець, -вгрний, -вгрство, -eip-
съкий, -владдя, -державний, -державтсть, -кроений,
-крдвнгсть, -начальный, -начальник, -начальтсть,
-племгнний, -племгнник, -ри, -утробный, etc., MUk.
единовичъ, -ка (XVIIс.), единоцтво (XV-XVIIс.), еди-
но сть (XV-XVIII с.), единотный (XVII с.), едино чити
(XVI с.), единочитися ((XVIс.), compounds: едино-крев-
ный (XVIII с.), -матерный (XVIII с.), -мысл[е]ный (XV-
XVII с.), -мысл [ е ] но (XV - XVIII с.), -мыслникъ (XVII -
XVIII с.), -отравно (XVIс.), -природне (XVII с.), -родецъ
(XVIII с.), -роднъй (XV - XVIII с.), -роженый (VII с.),
-рбжецъ (XVII с.), -словне (XVII - XVIII с.), -словный
(XVIIIс.), -стайно (XVII с.), -стайность (XVIIс.), -стай-
320
ный (XVI - XVII с.), -сущникъ (XVII с.), -чадый (XV-
XVII с.), etc, ; OES. (in addition to the foregoing MUk. for-
mations:) единаче, ачитися, -ачьство, едино-мужица
(XII с.), -видень (XI с.), -властие (XI с.), -вольны, -воль-
ственЬ (XIVс.), -в’Ьрие (Х1с.), -гласнЬ (1300), -д[у]шье
(XIIIс.), -дьньны (XI с.), -дър-Ьжець (XIс.), -жительно
(XIс.), -моудрьно (XII с.), -началие (XII с.), -бразьно (XII
с.), -плътьникы (XI с.), -'присущьное (XII с.), -славьникъ
(XII с.), -словие (1076), -стольна (XI с.), -сущие (XI с.),
-сущьнии (XI с.), -умие (XI с.), -хотьныи (1073), -частьныи
(XIс.), -числьныя (1096), -чьстьныихъ (XI с.), а. о.; FN.
вдинак. Syn. один, без гнших; цглгсний, неподглъний,
Слум. 2, 495.
From OCS. jeding, -па, -по ‘the only one’ instead of
Uk. одйн, q. v.
едн... see одн...
еднати ‘to unite’, MUk. еднати (XVI-XVIII c.), OUk.
еднал (1347): BRu. еднацъ, Cz. jednati, Slk. jednat’, LoSo.
jadnat, UpSo. jednat, SC. (rare:) jednati\se} (XVIII c.).
— Deriv. еднатися, -ання, вйеднати, виёднувати, з’~,
об’-, при-, роз’еднати[ся], -ання, з'-, об’-, при-, роз’-
ёднувати[ся], -ання, едналъний, -нгстъ, -но, dial.
еднанка, MUk. еднат[и]ся (XV-XVII с.), еднал[ь]ный
еднанный (XVI с.), еднаше (XV-XVIIс.), еднацкии
(XVI с.), едначь (XVI - XVII с.), едначьнымъ Isg. (XVI с.),
OUk. еднаше (1347); FN. 6днак[а]. — Syn. скргплюва-
ти одно з другим якйм-небудъ способом; встандв-
лювати зв’язбк; ствдрювати близъкг стосунки, зблй-
жувати; ствдрювати ёдтстъ, згуртдвувати; зби-
рати до купи, ствдрювати гцосъ едино, угле; до-
мовлятися; умовляти, Слум. 2, 496-497.
An early borrowing froM Po. jednac ‘ts’ (XIV c.),
Slawski 1, 546-547.
321
ёдн!сть see бднгсть.
еднбва dial, ‘chalice, wine cap’, first recorded in the
XX с. (Лисенко2 71); wanting in other SI. — Sust. кёлих.
Etymology uncertain; its connection with еден > один,
though possible, cannot be substantiated; see яндова.
еднорал dial, for генерал.
едноручка dial, for одноручка : один.
ёднус (Желеховський 1, 214), ягнусъ (Носенко 130,
412) ‘ducat, gold coin (in a necklace)’, MUk. deriv, only,
wanting in other SI. — Deriv. ягнусдкъ (Носенко 1. с.);
MUk. еднусковъ, ёднусочковъ Gpl. (XVIII с.). — Subst.
метал; велика золота монета; круглий металёвий
образок, що його жгнкй ндсятъ на шйг, Носенко, 1. с.;
пёрстенъ в намйстг, дукат, Желеховський, 1.с.
A distorted Lat. agnus ‘lamb’, cf. отъ латинскаго ag-
nus - агнецъ, котораго ужаты носятъ какъ прообразо-
ван!е спасителя м!ра, Носенко 412.
едомий dial, for ’{домий, see 1сти.
ежевика, ежйна, ежовнйк dial, for ожйна.
ежук dial, for Ъкак, see 1ж.
ез dial, for яз.
ёзв!р Нс. ‘hollow, ravine (in mountains)’ first re-
corded in the XIX с. (Шухевич 1, 178, 210), wanting in
other SI. — Subst. узвгр.
A dial, blending of яз and узвгр, see s. vv.
322
езгуля dial, for зозуля.
€зеки1л PN. ‘Ezekiel’, MUk. бзекеил (1596 Зизангй),
бзекшль (1627 Беринда); Ru. Езекийл, Po. Ezekiel, etc.
— Subst. MUk. Моцъ Б[о]жая.
From Gk. ledzeki&l, the ultimate source being Hb. Ye-
hezgil ‘God strengthens’, Петровский 108, Klein 1, 568.
езйчок dial, for язйчок : язик.
ёзовище GN. : яз.
езуТг ‘Jesuit’, MUk. езуиты Npl. (XVIIc.); BRu. езугт,
Ru- езуйт, Po. jezuita. — Deriv. езугтка, езугтйзм, езу-
гтство, -тський, езугтствувати, -ання, — Subst.
член католйцъкого чернёного ордену, що його заклав
у Париж! 1гнат Лъойдля в 1534 р. ; (перен.: лице-
мгр, пгдступна людйна.
From W.Europ Jesuit, perhaps via Po. jezuita, cf. MUk.
езииты (:*езуита), deriv. from Jesus with suffix -ita, Klein
1, 828, SWO. 324.
ei Wd. see n.
ей! interj. indeed, verily, ModUk.; for other SI. see
ей! — Deriv. ей-ей!, ёй же!, ей-Богу! Syn. ей!
A preiotated variable of ей! q.v.
ек Нс. for як.
ейбомоёму dial. ‘God help mee so!’, first recorded in
the XX с. (Лисенко2, 72); wanting in other SI. — Subst.
гй-бдгу, далёбi, cnpaedi.
From ей - Богу - моему!, see s. w.
323
[€]Катеринослав arch. ‘Jekaterinoslav (since 1926
: Dnipropetrov’ke), since the XVIII c.; Ru. Екатеринослав
(since 1786). — Deriv. [Р,]Катеринославщина1 [е]ка-
теринославсъкий. — Syn. стара назва тепергшнъого
Днгпропетрбвсъка.
Like other toponyms of that time, e.g. бкатериноград,
бкатеринодар, бкатериносёрд, the name бкатеринослав,
Ukrainianized to Катеринослав, is connected with the name
of Catherine II of Russia, Unbegaun RES. 16, 71-73, Vas-
mer2 2, 12.
експёнс, also e [к] спайс AmUk. ‘expense’, first recorded
in 1972 (Кошеляник 320). Subst. eumpdma.
From E. expense ‘ts’, Кошеляник, l.c.; see експёнс.
ектён!я, Wd. ектёшя ‘responsory chant, litany’, MUk.
ектешя (XVI c.); OES. ектения (XI с.), ектение (XII c.),
октения (1280), октешя (1419); BRu. ектэнъя, Ru. ектё-
ния, Bu. ектёния, Cz. ektenie, Po. ektenia. — Subst. pid
молйтви при службг Божгй, Кузеля 122.
From Gk. ekteneia ‘earnestness, zeal’, Орел 1, 350, Шан-
ский 1:5, 255 - 256.
екурад SoCp. ‘exactly, strictly’, first recorded in the
XIX с. (Гнатюк E36. 26, 335); Po. akurat. — Subst. якраз,
саме.
From Po. akurat, the ultimate source being Lat. accu-
ratus, see акуратний.
бланець GN. see Яланець.
еларгшя =арг!н[1]я dial, for жоржйна.
елдак (арГо) ‘penis’, first recorded in 1950 (Горбач 8,
27), wanting in other SI. — Subst. чоловгчий статевйй
орган.
324
Origin uncertain; perhaps it conies from Yi. jeled ‘boy;
thief’, Горбач, I. c.
елек dial, ‘rest, waistcoat’, first recorded in the XX c.
(Добруджа, Горбач 14, 17); wanting in other SI. — Subst.
камгзёлька.
From Tk.-Osm. yelek “ts”, Горбач, 1. c.
€леазйр, Wd. Елеазар PN. ‘Eleasar’, MUk. блеазаръ ;
Ru. Елеазар. — Deriv. Елеазарович, -ргвна. — Subst.
MUk. Б[о]жая пбмощ.
From Gk. Eleadzdr\\Eleddzaros, the ultimate source
being Hb. El’dz&r ‘God has helped’, Klein 1, 506, Петров-
ский 109.
€левфёр!й, Wd. Елевфёрй PN. ‘Eleupherios’, MUk.
6леуфёр!й (1627 Беринда); Ru. Елевфёрий. — Subst.
Любочёстенъ, або нескупъ, тЬщив[ъ], або водный.
From Gk. Eleutherios ‘free-spirited, fit for a freeman’.
елей, Wd. елёй ‘unguent, holy oil, chrism’, MUk. елей
(албо масло) (XVI с.), еллей (XVII с.), елея Gsg. (XVII с.),
елеем (XVII с.), елей (XVIII с. 1нтермеди 128, 170), елео-
помазую, -мазаше (XVII с.); Ru. елей, OCS, ielei, for other
SI. see олш. — Subst. олйвкове масло, вжйване до бо-
гослужения, Кузеля 122.
From Gk. eloion ‘olive oil, oil’, Тимченко 889, Klein 1,
505.
€лёна see Олёна.
бленяк || блиняк ‘Yelenyak || Yelynyak (Богдан 331),
Eleniak || Ilyniak (Рудницький 6:3, 225)’ first recorded in
1891.
325
Uk. FN. derived from Елена, see Олёна.
ёлень dial, for олень.
елерайзи Npl. dial, ‘buds’, first recorded in the XX c.
(Бачка, Горбач 15, 326); wanted in other SI. — Subst.
пуп’янки.
Etymology uncertain; perhaps from Hg. eldrajz, the
ultimate source being ModHG. Edelreis ‘slip for grafting’,
Горбач, letter of 20. 1. 1976.
елёць dial, for ялёць.
€лизавёта||€лисавёта, dial, also Елисавета PN. ‘Eli-
zabeth’, MUk. 6л1савефъ (1627 Беринда); Ru. влизавёта,
Po. Elzbieta. — Deriv. Лизавёта, Лисавёта; arch. @ли-
саветград (= Згндв’гвсъке), в лисов етградгвсъкий.
— Subst. MUk. Б[о]гъ присяги, аб[о] сытости, аб[о]
Б[о]жая семеракост[ь], аб[о] Б[о]ж1й покой, 1627 Бе-
ринда.
From Gk. Eleisabeth, the ultimate source being Hb. Eli-
shebha ‘God is an oath’, Klein 1, 509; cf. also: „Зввдки ва-
ше гм’я?”: 1м’я Елисавета вид!ляеться серед шших досить
значною юлькгстю рлзноманггних форм. У романських та
деяких гнших мовах воио звучить, наприклад, як 1забела,
в поляк1в — як Ельжбета, в украинце — Елизавета чи Ли-
завета, в н!мц1в Ельза або 1льза тощо — 1ван Глинський
У к р a i н а ч. 34/66.
ёлик, also ’Елик’, Алик AmUk. ‘Alexander]’, first
recorded in 1915 (Б1лаш 54). — Subst. Олёсъ.
From E. Alex ‘ts’, Б1лаш 1. c.
ел ина dial, for ялйна.
326
елинйця see ялйна.
блисёй, Wd. Елисей PN. ‘Elishah’, MUk. блгссёй (1627
Беринда); Ru. Елиссёй. — Deriv. Елисёйович, -ёлвна;
here also colloq. Ялисёй. — Subst. MUk. Б[о]же здорбве
аб[о] Бог спасаай.
From Hb. Elishd ‘God is salvation’, Klein 1, 509.
ёл1й PN. ‘Elij’ ModUk.; Ru. Ёлйй\\Гёлий. — Deriv.
ёлшович, -пена.
From Gk. Helios ‘sun’, Петровский 84, 109.
елща, ёлка dial. (Горбач 15, 339) see ялйця, ялйнка.
елкйй dial, for 1лкйй.
ёловгед GN. ‘Yellowhead (in Rocky Mountains), first
recorded in 1942 (Б1лаш 290).
From AmE. Yellowhead ‘ts’, Б1лаш, 1. c.
еловёга dial, for яловёга.
еловёц[ь] dial, for ялгвёць.
€лько dial, for 1лькб, see 1лля.
елбзити dial, for ялбзити.
ельце dial, for вильцё, see вйла.
ём’е, ёмне dial, for 1м’я.
ёмка dial, ‘oven fork’, first recorded in the XX c.
(Полгсся, Лисенко 28); here also ёмки Npl. (Сумщина,
327
Дорошенко Д Бюлетень 9, 108), wanting in other SI. —
Subst. цаплгя, рогач.
A dial, formation based on verb *j$ti : *jbmp, jbmesi
‘to take’, see [й]няти.
емкйй ‘fast’, first recorded in the XIX с. (Желехов-
ський 1, 214), wanting in other SI. — Deriv. ёмкгстъ,
ёмко. — Subst. швидкйй, скдрий.
Derived from PS * jqti : * jbmg, * jbmesi ‘to take’, cf.
[й]няти.
емкий Wd. ‘containing, rich’, first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1, 214), wanting in orher SI. —
Deriv. ёмтстъ, ёмно. — Subs?, мгсткйй.
See the preceding entry.
ёмне dial, for 1м’я.
емпреза dial, for 1мпрёза.
ему dial, for йому.
емшенйк dial, for гмшанйк (Полюся Лисенко2 72).
ен[а] ‘yen, Japanese coin’, ModUk. — Subst. япдн-
съка монета, Бойюв 167.
From Jap. yen ‘ts’.
енак-[ший] see шакший.
енГлюш Lk. ‘inclusively’, first recorded in 1935 (Fal-
kowski - Pasznycki 117); wanting in other SI. — Subst.
включно.
328
From ModHG. inklusive ‘ts’.
енджёй AmUk. see енджёя || енджйй.
ендик dial, for шдйк (Полгсся Лисенко 2 72).
ёндик see шдйк.
ёндза Wd. for яга.
енёй Wd. for 1ней.
енерйл dial, for генерал.
ёнк! AmUk. ‘Yankee, citizen of the US.’ first recorded
in 1949 (JBR.); Po. jankes (SWO 322). — Deriv. ёнк-
ський. — Subst. американецъ.
From AmE. Yankee ‘ts’, the ultimate source being Po.
Janki Npl. ‘the Johns’ (: Janek ‘little John’).
енб dial, for йно, see щойно.
енот ‘chipmunk’, ModUk.; BRu. яндт, Ru., Bu. енот,
Cz. jeneta, Slk. janota, Po. jenot, UpSo. janota. — Deriv.
ендтний. — Subst. невеликий хйжий звгр з тёмно-
ждвтим густим хут ром, Слум. 2, 498.
From Ru. енот ‘ts’, the ultimate source being Ar.
jarneit ‘ts’, Vasmer2 2, 20, Шанский 1 :5, 258-259, SWO
324.
ёнчий dial, for 1нший.
ёнчити dial, ‘to groan, moan, complain’, first recorded
in the XX с. (Горбач 21, 29). — Po. jqczec. — Subst. пла-
кати, стогнати з плачем.
329
From Po. jqczec. ‘ts’; see also ячати.
ёня Ed. for бвгётя, see 6вгён[1й].
епарх!я, Wd. enapxin ‘eparchy’, MUk. епархии Gsg.
(1603), в’ enapxiH (XVII c.), OES. по епархии ; BRu. enap-
xin, Ru., Bu. епархия, OS. епархия, Ma. enapxuia, SC.
epdrchija, Sin. eparhija. — Deriv. епархгяльний, Wd.
епархЛялъний ; OES. епархиянемъ Dpi., епархиискыи. —
Subst. церковно-адмшытратйвна округа, що nid за-
рядом епископа, Тимченко 891.
From Gk. eparxia ‘office of an eparch, province’, Тим-
ченко, l.c., Vasmer22, 21, Klein 1, 528, Шанский 1 :5,259.
епископ, Wd. епископ, SovUk. enicKon ‘bishop’, MUk.
епспъ (XV с.), епископа Gsg. (1596), епископъ (1603),
OUk. при... епопи (1376), OES. еппоу Dsg. (XI с. Остр,
ев.), епискоупъ (1073 1зб. Св.), епископи Npl. ; BRu.
епгскоп, Ru., Bu., Ма. епископ, sc. episkop, Sin. episkop,
Cz., Slk., Po. biskup, LoSo. biskup, Up.So. biskop. — Deriv.
епископат, епискдпъя, епископство, -съкий; apxi-
еийскоп; MUk. епискошя (1603), епискупью Asg. (:*епи-
скупий) (XV с.), еписко1повь (XVII с.), епископьское
Nsg. (XVI с.)епископство (XVI с.), епископство- вавши
(XVII с.), OUK. еппш Gsg. (1376), OES. еппль (*епи-
скоупль), епискоупить. — Subst. духовна особа, що за-
ряджуе епархгею, Тимченко 891.
From Gk. episkopos ‘overseer’, Тимченко, l.c., Klein 1,
175, Шанский 1 :5, 260; re. WS.. biskup, LLat. episcopus,
via G. Bischof (< *biscof), cf. Bruckner 27.
€п!ф&н[1й], Wd. Ешфан[1й] PN. ‘Epiphanios’, Muk.
бшфашй (1627 Беринда); Ru. Епщ/)ан[ий]. — Deriv.
330
бпгфанович, -нгвна; втфанъя, MUk. бтфаша. — Subst.
MUk. Объ’явленъ или славный, зацный.
From Gk. epifdnios ‘appearing, manifested’, Klein 1,
532.
ep name for the letter ь, OES. еремь Isg. (:*ерь);
Ru. ерь, Po. jer (mi^kki). — Deriv. ёр[ч]ик, паер[ч]ик;
ерй (=ы). — Syn. праслов. коротко г (в гсторйчно-
поргвняльнгй граматицг) ; м’якйй знак (у сучасному
правдписг).
A conventional designation of PS. г (ь) based on its
later vocalization into e in strong positions, cf. *vbSb
> весь; see also йор.
ералаш ‘medley, jumble, hotch-potch, mess ; (cord
game) yeralash’, ModUk. ; Ru. ералаш, dial. яр[а]лаш,
арлаш (Vasmer2 2, 22). — Subst. безладдя, плутанина,
Слум. 2, 498.
From Tk. ara'.as ‘ts’, Радлов 1, 256, 305, Miklosich 105,
Vasmer, l.c.
epapx rarely for riepapx.
ёрба SoAmUk. see жёрба.
ергак ‘furcoat’, Модик.; Ru. ергак, -ач. — Subst.
кожух гз жерёб’ячог шкгри, вдвною догори, Бойюв 167.
FroM Тк.-Тт. jargak ‘ts’, Радлов 3, 136, Vasmer2 2,
22 - 23.
ергйня dial, for жоржйна.
€рдан[ь] see Йордан.
331
ерей see iepeft.
ерем, ярем Нс. for ярмо.
€рёма dial, for Ярема, see the following entry.
€рем1я, arch. 1ерем1я PN. ‘Jeremiah’, MUk. бремиа
(1456) брм'Ьй, -мёй (1627 Беринда); Ru. Иеремия, colloq.
бремёй. — Deriv. бремгевич, -иена; here also Ярёма :
Ярёмович, -мгвна; Веремгй : Веремгйович, -иена;
FN. Яремович, Ярёменко, Ярёмко.
From Gk. leremias, the ultimate source being Hb. Yir-
myah ‘the Lord casts, founds’, Klein 1, 828, Vasmer2 2, 23.
Петровский 111; see also this Dictionary, Vol. 1, 916.
ерепёнитися colloq. ‘to be stubborn; to insist’, first
recorded in the XIX c.; Ru. ерепёнитъся ‘to bristle up,
kick’. — Syn. наполёгливо настдювати, сердито упи-
ратися, Слум. 2, 498.
According to Горяев 104, it derives from ependfepo-
nd ‘haughty, sulky’; yet, Vasmer2 2, 26, connects it with
PN. Ердпа < Ерофёй, q- v.; in both cases Uk. word seems
to be borrowed from Ru.
ерепуд : ересь.
ересь, dial, also герёза, герез!я ‘heresy’, MUk. ересь
(1489), ересь (1627 Беринда), ереси Npl. (XVII с.), в’ ересь
(XVIII с.), отъ ересии, ереси Npl. (1096), Армейская же
ересь гнуснЪиши паче всЬхъ ересей (1390); BRu.
ёрасъ, Ни- ёресь, OCS. егезь, Po. herezja, etc. — Deriv.
ерейблог, ересголдггя, ересгярх here also: ерепуд-
[ний] MUk. ерескому Dsg. (: *ерескый, XVIII с.), ерес-
никъ (XVI-XVIII с.); see also еретик. — Subst. вчёння,
332
що розхддитъся з основами пангвндг релий; (пе-
рен.:) ухил eid загалъно-прййнятих пдглядгв, Бойюв
167.
From OCS. егезь ‘ts’, the ultimate source being Gk.
hairesis ‘taking, choosing, choice; sect, heresy’, Тимченко
892, Vasmer2 2, 24. Шанский 1:5, 261, Klein 1, 723.
еретйк, Wd. еретик, герётик ‘heretic’, MUk. о epe-
тиче Vsg. (XV с.), еретики Npl. (XVI с.), еретйкъ (1627
Беринда), OES. еретйкъ (1076 1зб. Св.), еретици Npl. (XI-
XIV с.) BRu. ерэтглк, Ru., Bu. еретйк, OCS. eretiks,
SC. jeretik, Cz., Slk. heretik, Po. heretyk, etc. — Deriv.
еретичка, еретичный, -нгстъ, -но; MUk. еретичка
(XVII с.), еретицкый||геретицкый (XVII с.), еретицтво||ге-
ретицтво (XVIIс.), OES. еретига, еретичьскый, еретичь-
ство (XIс.). Subst. послгдбвник, визнавёцъ ёресг; хри-
стиянйн, що визнаё дёят засади вгри, незггднг з цер-
кдвними, Орел 1, 350.
FroM OCS. jeretikb, the ultimate source being Gk.
hairetikds ‘able to choose, heretical’; MUk. and Wd. ге-
рётик from Po. heretyk; Тимченко 897, Шанский 1:5, 262,
Klein 1, 723.
ери for ы, see ep.
ерйжка see ярйжка.
ёрий He. for ярий.
ерик r : ер.
ерик 2- Wd. for ярик, see яр.
€рёна, Срйна dial, for 1рйна.
ерихон Wd. ‘Jew’, first recorded in the XX с. (Гор-
бач 6, 12), wanting in other SI. — Deriv. ерихднсъкий.
Subst. жид, еврей, cf.: „жид1в - воякгв УГА назйвано ще
333
ерихбни (нгби натякаючи на б!бл1'йне оповьдання про
здобуття брихону, Книга Icyca Навина, 6)”, Горбач, 1. с.
From GN. (урихдн — Jericho, an ancient city near
the north end of the Dead Sea.
ёрки GN. see яр.
бркб Bk. for Юрко (о. С. Тжик ЛБ. 31, 53).
ермо dial, for ярмб.
брмолйй, Wd. Ермолай PN. ‘Hermolaos’, MUk. 6р-
молай (1627 Беринда); Ru. Ермолай, — Deriv. Ермола-
йович, -мена; colloq. Ярмолай : Ярмолайович, -мена;
here also Ермак : Ермакович, -кгвна. — Subst. MUk. Сила
люд1й или речистъ людскГй.
From Gk. Hermes ‘Hermes’ and Idas ‘people’, Петров-
ский 113.
epo - see iepo -
ербваний He. for ярбваний : яр.
брофёй, Ероф1й PN. ‘lerofij’, MUk. 1ерофёй (1627
Беринда); Ru. Ерофёй\\Иерофёй. — Deriv. Ерофёйо-
вич, -ёгвна; Ерофгйович, иена; here also colloq. Еро-
xa, Ярош. — Subst. MUk. бс[вя]щёнъ от Б[о]га или...
Б[о]гу.
From Gk. hiertis ‘holy, consecrated’ and theds ‘god’,
Петровский 113.
ермулка dial, for ярмулка.
ёрт!п dial for вертеп (Клепикова КД Он. 51).
334
ерунда colloq. ‘nonsense’, ModUk., Ru. ерунда. —
Subst. дурнйця, безглуздя.
From Ru. ерунда (since 1845) ‘ts’, the ultimate source
being Lat. gerundium ‘gerund’, Преображенский 1, 217,
Шанский 1:5, 263.
ерусалйм, arch. 1ерусалйм, dial. Ярусалйм (Крим-
ський 3, 71), (rarely:) Русалйм; MUk. брусалим (XVI с.
КА. 33), (ерусалима Gsg. (XVIII с. 1нтермедн 163), 1еру-
салимЪ (ibid.), OES. Иерусалимъ 1076 1зб. Св.), Еруса-
лимъ, 1еросалимъ; BRu. Терусалгм, Ru. Иерусалим,
OCS. lerusalims, Р. Jerozolima, etc. — Deriv. ерусалйм-
съкий. — Syn. Святе мгсто.
From Gk. Ierousal£m\\Ieros6lyma, the ultimate source
being Hb. Y erushalayim ‘foundation of peace’, Vasmer2 2,
227, Klein 1, 828.
ерушка dial, for ярка, see ярий (Пол1сся Лисенко2 72).
ёрха Bk. for ipxa (KmIt 70).
ерчьий He. for ярча : ярка, see ярий.
ерш[ун] dial, for йорж (Полфсся Лисенко2 72).
ес AmUk. ‘yes’, first recorded in 1915 (Биаш 290). —
Deriv. есер, ё[с]сир, есирг, ёемен. — Subst. так.
From E. yes ‘ts’; form ёсер||ё[с]сир from ‘yes, sir’,
есир! from ‘yes, sirree’, Йемен from ‘yes-man’, Биаш, l.c.
еей arch., Wd. -есь ‘you are’, MUk. еси, -есь, OES.
еси; Ru. ecu (Vasmer2 2, 28), OCS. jesi, SC. j$si, Cz. [/]si,
OPo. jes, LoSo., UpSo. sy, Plb. jis. — Syn. 2-га ос. одн.
335
:бути; есть, пор. Дух, що пройняв есй все, хто ти есть?
(П. Тичина).
PS. *‘ts’, IE. **esi, cf. Lith. esi, OPr. assai, Skt.
dsi, Av. ahi, Gk. el (Homeric essi), Lat. es, Arm. es, Goth.
is, Pedersen IF. 5, 48, Vasmer2 2, 28; see also есть.
ёсип, бськб colloq. for Иосиф.
ескюзь-iwi, also скувш, екскюз-Mi; AmUk. ‘excuse me’,
first recorded in 1917 (Б1лаш 276). Subst. вйбач[те]!
From E. excuse me ‘ts’, Бщаш, l.c.
ёсмен : ec
есмй He. for есьм[6].
ёсти dial, for 1сти (Полгсся, Лисенко2 72).
ёстина Bk. ‘saldo, balance’, first recorded in 1934
(KmIt 70); wanting in other SI. — Subst. вйелгд з рахун-
ку, сальдо.
Origin uncertain; it might be a dial, form of гстина
‘truth’ (see !стий), or an artificial formation based on есть
‘it is’; the former explanation seems to be more persuasive,
although the semantic evolution of ёстина <гстина is not
quite clear.
есть, e ‘is’, MUk. есть, OES. есть, естъ; BRu. ёсць,
Ku. есть, OCS jestb Bu., Ma. e, SC. jest, je, Sin. jest, Cz.
jest, je, Slk. je, Po. jest, LoSo. jo, UpSo. je, Plb. ja. — Syn.
генуе; 3-тя ос. одн. : бути.
From PS. *[7]estb ‘ts’, IE. **esti, cf. Lith. est[i], OPr.
aet[i], Skt., Av. dsti, Gk. esti, Lat. est, OIr. is, Goth.
336
ist, etc., Miklosich -05, Berneker 1, 266, Преображенский
1, 218, Trautmann 71, Bruckner 206, Fraenkel 124, Vas-
mer2 2, 28, Slawski 1, 567, Шанский 1:5, 266, Pokorny
340 - 341, a. o.; see also есй, есьм.
бсько colloq. for Иосиф.
есьм arch, for я e.
ет! Bk. for et! (Emit 69).
етерако MUk. ‘otherwise’ : етерако : ин-Ьм образом
(1627 Беринда). — Syn. йнакше, Тимченко 876.
From OCS. jeterz ‘other’ with suffix -ako.
ётеро, eTip He. for ят!р.
ёти 1. He. for яти, see няти (Ломацький 7); 2. dial,
for ебтй, see ебати.
бфернованя GN. : афинаЦяфина, see s. w.
€фйм[1й] PN. ‘Iefym[ij]’, ModUk. ; Ru. Ефйм[ий].
— Deriv. Ефимович, -мгвна; here also JOxum: Юхимо-
вич, -мгвна; FN. Ефимович, Ефименко, Юхйменко.
From Gk. eufemoe ‘of good sound or omen, auspicious’.
ефнар Wd. ‘master of wedding ceremonies’, first re-
corded in the XIX с. (Желеховський 1, 215), wanting in
other SI. — Subst. весглъний староста.
From ModHG. Hafner ‘potter’ with Uk. preiotation,
change of ja- > je- and semantic evolution : ‘potter’ > ‘he,
who holds the pot at the wedding ceremony’ > ‘toast mas-
ter’ > ,MC’.
337
ефрейтор ‘lance-corporal, private first class’, ModUk.;
BRu. яфрэйтор, Ru. ефрейтор. — Deriv. ефрёйтор-
ство, -съкий. — Subst. вояк гз пёршим вгйсъкдвим знан-
иям, що йогд звичайно присвдюется рядовому, Слум.
2, 499.
From Ru. ефрейтор, the ultimate source being Mod-
HG. Gefreiter ‘ts’, Шанский 1:5, 267.
бфрём, Wd. Ефрем, Ed. бхрём PN. ‘Ephraim’; MUk.
6фре[м] (1488); Ru. Ефрём[ий]. — Deriv. Ефремо-
вич, -мгвна-, here also Охргм : Охргмович, -мгвна;
FN. Ефрёмгв, -мов, Ефрёменко; Охрим, Охримдвич,
Охримёнко.
From Gk. Efravm, the ultimate source being Hb. Eph-
rdyim ‘was fruitful’, Klein 1, 530, Петровский 114.
ёфтика dial, ‘tuberculosis’, first recorded in the XX c.
(Бачка, Горбач 15, 331), SC. jekteka. — Deriv. ефтикави.
— Subst. сухдти, Горбач, 1. c.
From SC. jehtica <jektika ‘ts’, the ultimate source
being Gk. hektikos ‘habitual; consumptive’, cf. LLat. hecti-
cus ‘consumptive; feverish’, It. ettico ‘ts’ Skok 1, 770, Klein
1, 713.
ёхавку! in Wd. phrase; ой, ёхавку! ‘Let him (her) go
to hell!’, first recorded in the XIX с. (Желеховський 1,215);
wanting in other SI. — Subst. до чорта!, чорт з ним
(нёю)!
A taboo (euphemistic) abbr. of the expression : ехав би
ку (чорту, пеклу, etc.) ; most probably Lk. or SoCp. (Же-
леховський, 1. c., does not specify the Wd. dialect).
338
ехидкуватий Wd. :ехйдний (Желеховський 1,215).
ехйдний, Ed. яхйдний (Кримський 3, 71), Wd. ехйд-
ний (Желеховський 1, 215) ‘malicious, venomous, insi-
dious’, MUk. ехидны Npl. (1489), ехидна (1596 Зиза-
шй), ех1'дна (1627 Беринда), OES. 1ехидьныи, 1ехидьно
(1073 1зб. Св.); BRu. яхгдни, Ru. ехйдний, Ви. ехи-
ден. — Deriv. ехйднгтъ, -но, ехидна ,зм1я’, b/f ехидна,
зла, лукава людйна’ ; ехидствувати, ехидство. Syn.
прдйнятий злгстю, хйтргстю, лукавством, Слум. 2,
499.
From Gk. exidna ‘adder, viper’, F. form of an adj.
*exidnos ‘viperlike’, Тимченко 884, Klein 1, 497.
ещё Wd. for ще , q.v.
ёш!бот ‘school for Talmudic studies’, ModUk., Po.
jeszybot. — Subst. школа для молод], в яюй вивчають тал-
муд.
For etymology see the following entry.
euiiea AmUk. ‘Yeshivah; school for Talmudic studies’,
first recorded in 1965 (JBR). — Subst. школа для вивчан-
ня талмуду.
From Hb. yeshibah ‘session ; academy’, (: yashabh ‘he
sat down, was sitting; he remained, dwelled’), Klein 2, 1762,
SWO 324.
—X—
339
то
SUPPLEMENT
Е - AND € - ENTRIES
(Рр. 238 — 338)
340
341
Note:
Just before this part of the Dictionary (letters e-e)
went to press the author received the book: Studio, nod dia-
lektologiq, ukrainskq, i polskq, (Studies in the field of the
Ukrainian - Polish dialectology) (Z materialdw b. Katedry
J§zyk6w Ruskich UJ). Opracowal i przygotowal do druku
Mieczyslaw Karas. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiel
lofiskiego CCCLXXVI. Prace J§zykoznawcze, Zeszyt 44. Na-
kladem Uniwersytetu Jagiellonskiego (Krakdw 1975), from
which the following dialectal entries, collected by Ivan Zi-
lynskyj (=31линський 3) and his friends and pupils in
Western Ukraine, mostly in the period between the two
World Wars, are added:
E
(Зминський 3, 177 :)
еврбплян Wd. for аероплян, see вороплян in this Dic-
tionary Vol. 1, 481.
егздикутор, егзекутор, ездекутор, екзикутор, ексди-
кутор Wd. for екзекутор, see екзекущя in this Dictionary,
Vol. 2, 246.
342
елёктрика Wd. for елёктрика, see електр[ум] 2,262-
263.
енакший, also е[д]накший — Wd. for 1накший, see
1'нший.
ёндик, also ёндик — Wd. for гндйк, q. v.
ёней, ёний, ён!й, also ёний, ёнш Wd. for гней, see s. v.
ёнчий, also ёнчий, ёнший, ёнций — Wd. for тший,
see s. v.
еороплян, ероплян Wd. for аероплян, see вороплян
in this Dictionary, Vol. 1, 481.
ёстик also ёстик — Wd. for 1стик, see s. v.
e
(ЗЬшнський 3, 185:)
ёблоко, also яблоко, ябко, япко — Wd. for яблуко,
see s. v.
европлян Wd. for аероплян, see вороплян in this Dic-
tionary Vol. 1, 481.
ёгла, ёгли Wd. for жла, q. v.
343
еГомосьць Wd. for егбмость see егбмость in this Dic-
tionary, Vol. 2, 318.
еден, един Wd. for один, q. v.
ёднак Wd. for однак, see одйн.
еднакший, also енакший, енакший — Wd. for шакший,
see 1'нший.
ёйц!, ёйця Wd. Npl. for яйця, see яйце.
ёкавий Wd. for гиканий, see гик in this Dictionary,
Vol. 1, 613.
ёкра Wd. for iKpa, see s. v.
ёлинь Wd. for ялйна, see s. v.
ёмла Wd. for 1мла, see s. v.
ена (<*енна <*една) Wd. for одна, see один.
ёний, ён!й see шей.
ёнший, ёнщий Wd. for 1'нший, q. v.
ерйнтий Wd. metathetic form of реёнт[ий], see s. v.
344
ёрмарок Wd. for ярмарок, see s. v.
ёстик Wd. for Icthk, see s. v.
ечмшь Wd. for ячм!нь, see s. v.
(Winnipeg, 7. 7. 1975)
—x—
345
Ж
Ж, ж — the ninth letter of Uk. alphabet; MUk. and
OUk. name: живете from OCS. zivete :ziti ‘to live’; nume-
rical value — 7, with a preceding sign # —7,000.
ж after vowels = же, q. v.
жаба Wd. жёба, жеба, жьйба ‘frog; toad; paddock;
quincy’, tonsilitis; (трудна:) angina p6ctoris’; MUk. жабы
Npl. (XVс.), жаба (XVII—XVIIIс.) жабъ двЪ (XVIIIс.),
жабу Asg. (XVIII с.), жабами 1 pl. (XVI с.) BRu.,
Ru. ts, OCS. zaba, Bu., Ma. жаба, SC. zaba, Sin. Cz.
zaba, Slk. zaba, Po. zaba, LoSo., UpSo. zaba. — Deriv. жа-
б[о]нъка, жабочка, жабйще, жабалуха, жабелуха,
жабар, жабеня, жаб снят [оч] ко, жабер[ов]йна, жа-
бини, жабшка, жабник, жабня, жабовйна, жабовйння,
жаборгння, жабургння, жабрш, жабуха, жабур, жабй-
ний, жабйнсъкий, жабгй, жабсъкий. жаб’ячий, жабонг-
ти, жабунгти, нажабитися; жабогд, жабокдлецъ, жа-
бокрякгвка, жабомишодрятвка; MUk. жабка (XVII—
XVIII с.), жабско (XVII с.), жабяче (XVIII с.), OES. жабь-
ныи (1073 1зб. Св.); FN. Жабак, Жаб’юк, Жаб’як, Жа-
бгнсъкий, Жабсъкий; GN. Жаб’е. Subst. pid безхвдс-
тих земновддяних тварйн, УРЕ 5, 40.
PS. *zdba < *geba ‘ts’, IE. **guebha ‘ts’, cf. OPr. ga-
bawo ‘toad’, OLoG. quappa, ModHG. Quappe ‘eel-pout, tad-
pole’, Du. kwab, Miklosich 405, Преображенский 1,219,
Vasmer2 2, 31, Kluge 237, Георгиев 1, 519-520, Skok 3,
669, Pokorny 466, a. o.
346
жабо ‘jabot’, ModUk., BRu., Ru. ts (in Ru. since 1803),
Cz. jabot, Slk. zabo, etc. — Subst. озддба, нашивка з ме-
рёжива.
From Fr. jabot ‘ts’, Шанский 1:5, 271.
жабра see зябра.
жабрак, жабрати dial, for жебрак, жёбрати.
жавель ‘Javel [water]’, ModUk.; BRu., Ru. (since 1863)
ts, Bu. жавёл, Cz. javelsky louh, Po. woda Javelle’a. —
Deriv. жавёлева вода. — Subst. рдзчин хлорних сполук
для вгдбглювання тканин, папёру й т. п.
From Fr. eau de Javelle (since 1792), Шанский 1:5,
272, Dauzat 418 - 419.
жаворонок dial, for жайворонок, see жайв1р.
жага ‘thirst; longing, intense desire, eagerness’, Mod-
Uk.; Sin. zaga (Miklosieh 406), Cz. UpSo. zaha (ibid),
deriv. in other SI. : Ru. жагнутъ, Po. zagwisty, etc. —
Deriv. жагбта, жаглйвий, жагучий, -чгстъ, -че. —
Syn. велике нестрймне бажання пиши; прагнення;
нестрймне почуття любдви, прйстрасть, тдщо,
Слум. 2, 500.
Deriv. from жегтй, q. v.
жагель Wd. ‘sail’, MUk. жакел (XVI с. KA 34), жак-
гли Npl. (XVI с.), жагель (XVIIс.), жагель (1627 Берин-
да), жакгл-fe Dsg. (XVIIIс.), Po. zagiel. — Deriv. жаГлик,
MUk. жекгляръ (XVI с.), жеглярь (XVII с.), жеГлювати
(XVII с.), жекглюваше (XVII—XVIIIс.) — Subst. вгтрйло,
Тимченко 896.
From Po. zagiel ‘ts’, the ultimate source being ModHG.
Segel ‘ts’, Тимченко, 1. c., Bruckner 661, Шелудько 1, 31,
Горбач 1, 21.
347
жада ‘thirst; desire’, MUk., OES. жажа and (from
OCS. :)жажда (XI—XVIII c.); BRu., Ru. жажда, OCS. zqzda,
Bu. жажда (Младенов 164), Ma. жад\\жед, SC. zed, Sin.
zeja, OCz. zieze, Po. zqdza. — Deriv. жаддта, жадоба,
жад'гбка, жадгбний, -но, -нгстъ, жадний, -но, -нгстъ,
-нюга, -нгочий, [по]жадлйвий, -во, -вгстъ, жадённий,
-но, -нгстъ, [за]жадати, -ання, -аний, -аючий, жаду-
вати, etc., here also deriv. of жажда: жаждйвий, жаж-
дувати; MUk. жалость (XVI—XVIIIс.), жадный (XVIс.—
XVIII с.), жадливи (1566), жадливость (XV—XVI с.), жад-
ливе (XVII с.), жадати (XV—XVIII с.), жаданье (XV—
XVIII с.), жаданъ (XVIII с.), жаданый (1627 Беринда),
(from жажа :) жажати (XV с.), жажньгй (XVII с.), OES.
жадалъ (1096), жажоуща (1119), жадаеть (XII с.), жа-
жющи (1370), жадить, (from. OCS :) жаждаетъ, жажденъ;
FN. Жаданенко, Жажкёвич, Жажкович (Богдан 341).
— Syn. спрага, жага, (велике) бажання, прагнення,
Тимченко 898.
PS. *z$da\\*z$dja ‘ts’, BS. root **gend-, cf. (pasi)gendU
‘I feel lack of’, godas ‘desire’, IE. root (without -n-)
**gy,edh- ‘to wish’, cf. Gk. pothos ‘wish’, Ir. guidim ‘I ask’
etc., Miklosieh 409, Bruckner 663, Шанский 1 : 5, 272, Skok
3,675, Pokorny 488, a. o.; according to some linguists, it is
connected with ждати, cf. Преображенский 1,220, Holub-
Kopecny 440.
жаден 1. = жадний : жада.
жаден 2. = жадний, see жбден, жодний.
жадоба : жада.
ЖаТра PN. ‘Jaira’, first recorded in the XX c. (Mak).
— Syn. Жар!, Жануар!я.
From Port. Januaria, cf.: „К кликали Жануар!ею або
Жар!, а батьки м!ж собою називали п Жагрою”. Мак 1, 70.
348
жайв!р, жайворон[ок], dial, жаворонок (Желехов-
ський 1, 216), жёльворонок, джаворо [но]к, (Верхрат-
ський 2, 409), джайворонок, дзяйворонок, джйворонок
(Зминський 3, 85), джёворонок, джяворонок (Км1т 59),
жёйворонок, жййворонок (Зминський, 1. с.), жорванок
(Желеховський 1, 225), (from Ро. :) сковронок (ЗЬшн-
ський, 1. с.), шкаворонок, -ронка (Верхратський 2, 484),
зговорбнок (Преображенский 1, 220) ‘(sky)lark’, MUk,,
OES. жаворонокъ; BRu. жаваранак, Ru. жаворон[ок],
dial, сковрбнок, щеворднок (Vasmer2 2, 32), Bu. ско-
[ло]вранец, ск[в]6рёц, Sin. skorjanec, skerjanec, skrlec,
skrljic, scrljuk, Cz. skfivanek, skvrlanek, skobranek, sko-
brunek, skrov&nek, skrovan, etc. (Nft. 24, 195), Slk. sko-
vranok, skorvan, skrovan, Po. skowronek, LoSo. skobronk,
UpSo. skovronck, Plb. zevorn&k. — Deriv. жайвороночок,
жайворонча, жайвороня, жайворончиха, жайворон[о]~
чий, жайворонкгв, жайворонячий ; FN. Жайворон[ок],
Жайворднсъкий (Богдан 341). — Syn. полъова, чи сте-
пова спгвуча пташка ряду горобцеподгбних, Слум. 2,
503.
The orig. form of this word cannot be determined with
any certainty, nor can one say definitely whether it is
a compound or simply an unusual deriv. with -ons, -ans
suffixes ; жа[й]ворон[ок], джяворонок, шкаворонок, etc.
are f/e. adopted to ворон ‘crow’ and it is generally assumed
that they are compounds with о/p. жа[й]- in the first and
ворон in the second part, cf. га[й] ворон, РССтоцький Sla-
via 5, 37, Berneker 1, 298, Bruckner 496, Vasmer, 1. с., Шан-
ский 1:5, 5, a. o. ; according to Булаховський ИзвАН :
ОЛЯ. 7, 118, the element жа- is connected with жар ‘heat’;
the variableness of SI. forms led Machek to treat them as
о/p. formations with suffixes -ons\\-ans and various for-
mal changes in each case, cf. his Et.D. 450 and (extensi-
vely :) ZfslPh. 20, 42 - 47; following this view and consi-
349
dering the second part (later) f/e. influence of *vornz
‘crow’ one might accept two basic forms : Ru. щёворонок
and Po. skowronek as points of departure for the etymology
of this word: both forms are doubtlessly apophonic reflexes
of IE. root **skeur- : **skour- ‘to hide oneself’ discussed
extensively in Pokorny 951 : щёворонок and skowronek de-
veloped into blendings like Uk. шкаворонок, Slk. skovra-
nok, or Cz. (metathetic) skrovanok, and further into Ru.
жаворонок, Ukr. джеворонок, джаворонок, жа[й]воро-
нок, Sin. skorjanec, etc. ; on the other hand orig. **skour-
was transformed into Bu. сковран, ско[ло]вранец, ск[в]о-
рёц, etc.
жак 1. ‘student ; cantor, precentor; horse-, ox-fly’,
MUk. жакъ ‘student’ (XVII с. Синонима 113); Po. zak ‘stu-
dent’, Cz. zak, Slk. ziak ‘ts’. — Deriv. жачок, жакгв, жа-
кгвка. — Subst. ученъ, бурсак; дяк; бдмок, Гршченко
1, 471.
From Po. zak ‘ts’, the ultimate source being Gk. diakos
< didkonos ‘deacon’, Bruckner 661, Machek 590.
жак 2. ‘creel, bow-net’, MUk. жаки Npl. (XVIII c.);
BRu. жак, Po. zak. — Subst. ргд верим, Шелудько 1, 31.
From Po. zak ‘ts’, the ultimate source being MHG. sac,
Шелудько 1, 31, Bruckner 661; according to РССтоцький 4,
175 direct from MHG.
жак 3. ‘plnder’, ModUk. — Deriv. жакувати, -ання.
— Subst. грабгж, грабунок.
Origin uncertain ; perhaps from It. sacco ‘pillage, plun-
der’.
жакер1я ‘jacquerie, peasants’ revolt (of the Fr. pea-
sants in 1358)’, ModUk.; BRu. жакерия, Ru- жакерия,
Sin. zakerija, Cz., Slk., Po. jacquerie. — Subst. селянське
повстання прдти феодалгв у 1358 р. у Францй,
Орел 1, 351.
350
From Fr. jacquerie ‘ts’, the ultimate source being PN.
Jacques, a contemptuous designation of Fr. peasants by the
nobles, Орел, 1. c., Dauzat 416, Шанский 1:5,273, SWO. 322.
жакет ‘jacket’, ModUk.; BRu., Ru. (since 1866), Bu.
ts, Ma. жакет, Po. zakiet, etc. — Deriv. жакетик, жа-
кетка — Subst. коротка жшдча одёжа; пгджак, Слум.
2, 503.
From Fr. jaquette ‘ts’, the ultimate source being Ar.
schakk ‘ts’, Шанский 1:5, 273, Dauzat 418.
жал!зо Wd. for залгзо.
жалкний : жаль.
жал!ти : жаль.
жалкувати : жаль.
жало, Wd. also жёло (Зминський 3, 40) ‘sting’ MUk.
жало (1627 Беринда), жала Apl. (XVIII с.), на жалЬ (XVIII
с.), OES жала Npl. (XIс.); BRu. джала, OCS. z$lo, Bu.,
Ма. жило, SC. zalac, Sin. zelo, Cz. dial, zidlo, Slk. zialo, Po.
zqdlo, Ca. zgdlo, Plb. zqdlii. — Deriv. жальце, жалкий, жа-
литься], жалйва, -иця, MUk. жаливу Asg. (XVIIс.).
Syn. язик (змгй), бодёць (комах), Тимченко 899.
PS. *z$dlo <*zeldlo ‘ts’, IE. root the same as in жаль,
see s. v.
жалоба : жаль.
жалована грамота : жалувати, see жаль.
жалування : жалувати, see жаль.
жалюз!, Wd. жалюзая ‘jalousie, window shutters’, Mod-
Uk.; BRu. ts, Ru., Bu. жалюзи, SC., SI. zdluzije, Cz. za-
luzie, Slk. zaluzie, Po. zaluzja. — Subst. fpamuacmi ей-
кднницг, Орел 1, 351.
351
From Fr. jalousie ‘ts’, Орел, 1. c., Dauzat 417, Шан-
ский 1:5. 276, SWO. 816.
жаль, Wd. жель, жель, жиль (31линський 3, 111) ‘sor-
row, grief, regret, concern; repentance, penance; pity, com-
passion’, MUk. жал’ (1558), жа[л] (1583 АКЖМУ 55), ку
жалю (1588), жаль (XVII—XVIII с.), OUk. жаль (XV с.),
OES. жаль; BRu., Ru. жаль, OCS. zalb, Bu. жал, SC. zao,
Sin. zal, Slk. ziaV Po. zal, LoSo. zal, UpSo. zel. — Deriv.
жалъний, -но, [по-]жалгти[ся], -гння; here also for-
mations belonging to this root: жалоба and deriv. : жа-
лоб ний^жалгб ний, жалгбнёнький, -ко, жалгбнйк, -йця,
жалгбнйй, -нгсть, -но, жалгслйвець, жалгсний, -нгсть,
-но, жалгсний, -тсть, -но, жалгснгти, жалкий, жалко,
жалкувати, -ання, жалогцг, [по]жалувати[ся], -ання,
and rare compounds : жалюггдний, -нгсть, -но; MUk.
жалЬеть (XVII с.), жалЬючи (XVIII с.), жалячися (XVIII
с.), жалитися (XVIIIс.); and further: жалоба (XVI—
XVIII с.), жалобливе (XVI—XVIII с.), жалобливый (XVI—
XVIII с.), жалобникъ (XV—XVIII с.), жалобницы Npl.
(XVII с.), жалобный (XVI—XVIII с.), жалобно (XVII—
XVIII с.), жаловати]ся[ (XVI—XVIII с.), жалованье (XVII—
XVIIIс.), жалосливый (XVI—XVIII с.), жалосливе (XVII с.),
жалосный (XVI—XVIII с.), жалосно (XVI—XVIII с.), жа-
лосне (XVIIIIc.), жалостенъ (XVI—XVIII с.), жалостивъ
(XV—XVIIIс.), жалощами Ipl. (Сл п1г. XVIс.); жаломша
(XVII с.), OUk. жалобы Gsg. (1347; XV с.), жалованья
Gsg. (1437), жалую, жалуешь, не жалуй (XV с.), жалостно
(XVс.), OES. жалити, жаляше, жалящеся, жали[ть]си, жа-
лоба, жалобитися, жаловальныи, жаловати[ся], жалости-
выи, жалость (XI с. Остр, ев.); here also OES. желя, Жля,
etc. — Syn. сум, печаль, скорбота; спгвчуття; скар-
ги, наргкання; Слум. 2, 507.
PS. *zaljb <*geljb ‘ts’, IE. root **guel- : **guel- ‘to
sting; prick; pain, death’ cf. Lith. gelti ‘to sting; to cause
352
pain’, gela ‘pain’, Latv. dzelt ‘to sting, prick’, OHG, OSax.
quota ‘anguish, torture’, ModHG. Qual ‘pain’, Du. kwaal
‘pain’, AS. cwalu ‘violent death’; here also жало and deriv. ;
Miklosieh 406, Bruckner 661, Trautmann 83, Fraenkel 145 -
146, Vasmer 22, 34 - 35 and ZfslPh. 20, 399, Шанский 1:5,
274-275, Kluge 273, Pokorny 470-471, a. o.
жандарм, Wd. also жандар, шандар, шанд!р (31лин-
ський 3, 106) ‘gendarme, armed policeman’, ModUk. ;BRu.
жандар, Ru. жандарм (since 1799), Po. zandarm, etc. —
Deriv. жандарик, жандармёръя, жандармський. — Subst.
член жандармёрй, особа, що служить у полгци.
From Fr. gendarme ‘ts’ (<gens d’arme ‘men at arms’),
Шанский 1:5, 276, Klein 1, 646.
Жанна : (ванна, see 1ван.
жанр ‘gender, genre’, ModUk.; BRu. ts, Ru. жанр
(since 1864), Cz. zdnr, etc. — Deriv. жанровий, -вгеть.
-во, жанризм, жанрйст[ка]. — Subst. ргд, [атунок,
Кузеля 122.
From Fr. genre ‘ts’, Лесин - Пулинець 103, Шанский
1:5, 276.
жантйльний ‘coquettish, affected, pretentious’, Mod.
Uk. ; Ru. жантильный (since 1897), — Subst. мангр-
ний, кокётний, Слум. 2, 508.
From Ru. жантильный ‘ts’, the ultimate source being
Fr. gentil ‘noble; pretty, pleasing, nice’, Шанский 1:5; 277.
жант^льдн ‘gentleman’, first recorded in the XIX c.
(Кузеля 122). — Subst. добре вйхований г чёсний че-
ловек; syn. джентльмён.
From Fr. gentilhomme ‘ts’, Кузеля, 1. с.
Жануар!я see ЖаГра.
353
жар ‘embers, glowing coals, heat; fever’, MUK. жаръ
(XVI—XVII с.), въ жару (XVIII c.), OES. жаръ (XII с),
BRu., Ru., Bu., Ma. жар, SC., Sin. zar, Cz. zar, Slk. ziar, Po.
zar, UpSo. arch, zar, Ca. zor. — Deriv. жард]чо[к„ жа-
ра, [роз]жарення, жарёня, [по]жарйн[к]а, [по]жа-
рите, жаргння, жаркгстъ, -ко, жариво, жарлйвий,
-вгстъ, -во, жаровня, жардта, пожар, пожарный, -ник,
-ня, ви-до-, на-, nid-, про-, роз-жарювання, розжарю-
вангстъ, про-, роз-жарювач[ка], [до-, nid-, по-, роз-]
жарений, -тстъ, жарйстий, жаркий, жаровйй, роз-
жарглий, розжарений, -тстъ, -но, [ей-, eid-, до-, за-,
на-, об-, пере-, nid-, по-, про-, роз-]жарити[ся],
-жарювати[ся], [за]жаргти; compounds: жаро-знй-
зуючий, -стшкйй, -тривкйй, -трубний; here also жар-
птйця; MUk. жаристый (XVII с.), жаркш (XVI—XVIII с.),
жаркость (XVII с.), жарливо (XVIII с.), жарливый (XVII—
XVIII с.), жарливост[ь] (1627 Беринда), жаровня (XVIII
с.); OES. жаровъ, жарявъ; FN. Жаргй, Жаркб[всъкий],
Жарняк, Жардвний, Жардвський, Жарук, etc. (Богдан
341). — Syn. розжарене вугмя; сйлъне тепло; га-
рячка.
PS. *zars <*дёгз ‘ts’, IE. root **дийёг- : **guher- :
**guhor- ‘warm, hot’, see г[о]р1ти.
жарапаль Bk. ‘mountain pine’, first recorded in 1934,
wanting in other SI. — Subst. косодеревйна, шпилъковий
кущ, подобный до ялгвцю, в’ётъся по зелш, тамуючи
дорогу, Км1т 1. с.
Origin obscure; perhaps it is a dial, deformation of
жёреп, q. v.
жаргон. SovUk. жаргон ‘jargon’, ModUk.; BRu., Ru.,
Bu. жаргон, Ma. жаргон, Sin. Cz. zargon, Slk. zargin, Po.
zargon, etc. — Deriv. жарГднний, жарГдновий, жар!о-
нгзм. — Subst. мдва-жшанйна, 3incyma мова.
354
From jargon *ts’, Орел 1, 351, Dauzat 418, Шанский
1:5, 277, SWO. 816.
жардиньёра ‘jardinidre, flower stand’, ModUk.; Ru.
жардиньерка (since 1866), Bu. жардиниера, SC., Sin.
zardinjera, Cz. zardiniera, Slk. zardiniera, Po. zardyniera,
etc. — Deriv. жардиньерка. — Subst. гарна пгдставка
на Keimu, котик, Кузеля 123.
From Fr. jardinidre ‘ts’, (: jardin ‘garden’), Орел 1,
352, Dauzat 418, Шанский 1:5, 277, SWO. 816, a. o.
Жар! see Жа1ра.
жарлок Wd. ‘glutton, greedy person’ (Стрий), MUk.
жарлок (XVII с.), жерлока Asg. (VIIIc.); Po. zarlok. —
MUk. жарлоцтво (XVII c.). — Subst. жеретгй, ненажёра,
Тимченко 907.
From Po. zarlok ‘ts’, Тимченко, 1. c., see жёрти.
жарт ‘joke, jest, anecdote’, MUk. жартъ (XVI c., 1596
Зизашй), жартъ (1627 Беринда), з жарту (XVIllc.), жар-
ты Apl. (XVIII с.); BRu., Ru. dial, ts, Cz. zert, Po. zart.
— Deriv. жартик, жартом[a], жартгвнйк, -йця, жар-
тун[ка], жарт[(в]лйвий, -вгсть, -во, жартгвнйй,
жарту вати[ся], -ання, жартушки; MUk. жартливый
(XVI с.), жартовлйвый (XVI—XVII с.), жартовнии рЬчи
(XVII с. Синонима 113), жартовней Gpl. (XVI с.), жарто-
ване (1627 Беринда), жартовникъ (1642), жартовати
(XVI—XVIII с.), жартун (XVIII с.). — Syn. дбтеп, вйтгв-
ка; невеличка комгчна п’ёса, Слум. 2,511.
From Po. zart ‘ts’„ the ultimate source being MHG.
scherz ‘pleasure, play’, (= ModHG. Scherz ‘joke, jest’),
355
Miklosich 410, Kluge 305, Тимченко 907, Шелудько 1,31,
Bruckner 662, Vasmer 2 2,36 (the latter citing Ru. example
of 1705).
жартка Wd. for жёрдка, see s. v.
жартушки : жарт.
жас Wd. “horror, terror’, first recorded in the XIX c.
(Желеховський 1,218), MUk. (in deriv. only : ) же ся...
жаснетъ (1604), OES. ужасъЦужасть, жасаше (:жасати),
жасить (:*жясити), жасяся (: *жяситися); BRu. ужа-
слгвы, Ru. ужас, ужасный, ужаснуться, OCS. uzasz\\
uzastb, uzas[t]bns, Bu. ужас, Cz. [u]uzas, zasnouti, Slk.
uzas, Po. \prze]zaznq,c si$. — Deriv. Wd. жаснйй, жас-
нути (Желеховський, 1. с.). — Syn. жах, переляк,
страх, тороп.
Of uncertain origin; according to Meillet fit. 178, MSL.
9, 374 and Miklosich 406 the word is connected with Lith.
gqsti ‘to frighten, terrify’, isgqstis ‘fright, terror’, Goth.
usgeisan ‘to be terrified’, usgaisian ‘to frighten’, cf. also
Scheftelowitz IF. 33, 155, Matzenauer IF. 16, 175, Младе-
нов 650, Bruckner 662, Skok 3, 554; Berneker 1, 295 ex-
plains it as an apophonic formation to *gasiti, see гасйти
(*gues- : **guos~), cf. also Vasmer2 4,151; less persuasive
is the etymology of Machek 591 : from PS. *u-zisngti in-
influenced by *u^grazn^ti, cf. Cz. dial. ufisnuVsa\\uhraznut’sa
‘to become frightened’; the ultimate etymology of this word
is wanting.
жасмин, Wd. жасмш, яс[ь]мГн (Стрий) ‘Jasminum :
jasmine, jessamine’, ModUk.; BRu. язмгн, Ru. жасмин
(since 1795; isolated : ясмйн of 1762 in Шанский 1 :5, 278).
356
Po. jasmin, etc. — Deriv. жасмйнний, жасминовый. —
Subst. чагарнйк гз запашнйми бглими квгтами; квтткй
цьогд чагарника, Слум. 2, 513.
From Fr. jasmin ‘ts’ (Wd. яс[ь]мгн, Ru. ясмйн of
1762 from Po. jasmin), the ultimate source being Ar. yase-
min ‘ts’, Lokotsch 75, Dauzat 418, Акуленко 141, Шанский
1:5, 278, a. о.
жати 1. жну, жнеш, ‘to harvest, cut with a sickle’, MUk.
жать (1531), жати (XVII с.), жалисмо (XVIII с.), жалы
(XVIII с.), OES. жатъ (XI с. Остр, ев.), жьням (XI с. Остр,
ев.); BRu. жацъ, Ru. жать, OCS. z$ti, Bu. жъна, Ма.
ЖНве, SC. zeti, Sin. zeti, dial, zeti, Cz. znouti, dial, ziti, Slk.
zat’, Po. iqc, LoSo. znes, zes, UpSo. znjec, zee. — Deriv. (from
*z§-:) до-, за-, на-, об-, пере-, nid-, п[р]о-жати[ся],
жатва жаля, жатка, жаткар, жаття, жатний, [за-,
об-, п[р]о-]жатий, etc.; (from *яъп- :) жнёць, жёнчик,
жнйця, жниво, жнивар[ка], жниварський, жнйвний,
жнив’яний, жниву ваши, -ання, etc., (from *zin-:) до-,
за-, на-, об-жйн, за-, об- жйнки, до-, за-, на-, об-, пе-
ре-, nid-, п[р]о- жинати[ся]; MUk. жатвы Gsg. (XVI—
XVII с.), жатьтя (XVIII с.), жнець (XVI—XVIII с.), жниво
(XVI—XVIII с.), жнивше Npl. (XVIIIс.), OUk. къ жниву
(1444), OES. жатва, жятвеныи, жятеляне, житель. — Syn.
стинати серпом, Тимченко 908.
PS. *z$ti < *дьпН ‘ts’, IE. root ** guhen- ‘to hit, beat’,
cf. Lith. ginti, genu ‘to drive (off)’, Latv. dzit, dzenu ‘ts’,
Skt. hanti ‘he beats, kills’, Av. jainti ‘ts’, Gk. theino ‘I beat’,
Ht. kuenzi ‘he kills’, етс.; Miklosich 409, Преображенский
1, 223, Trautman 85, Fraenkel 152 -153, Bruckner 662,
Младенов 169, Skok 3, 678, Шанский 1:5, 278, Pokorny
491-493, a. o.; see also гнати, гонйти.
357
жати 2. жму, жмеш ‘to press, squeeze', OES. жяти;
BRu. жацъ, Ru. жать, OCS. zgti, SC. zeti, Cz. zdimati,
Slk. z[i]mat’, Po. zqc, LoSo. zimas, UpSo. zimac. — Deriv.
3-, на-, no-, при-жати, -ння, з-, на-, по-прижимати,
-ання; here also жимолость (< *zim-ol-ostb), жменя
(< *zbm-enja), жмури, жмут (< *гът-игу, -utz) — Syn.
стискати з силою; пригндблювати, експлуатувати ;
швйдко робйти, Слум. 2, 513.
PS. *zgti < *дътЦ ‘ts’, IE. root **дет- ‘ts’, cf. Lith.
gamalas ‘ball’, gumulas ‘round body, ball’, Latv. giimstu,
gumt ‘to attack’, Arm. cmelem ‘I press’, Gk. дётб ‘I am full
of’, gemos ‘freight’, etc.; Преображенский 1,222, Тгаит-
mann 88, Machek 591, Skok 678-679, Шанский 1:5, 278,
Pokorny 368-369, a. o.
жать Wd. for зять; Ed. for жйти.
жах ‘horror, terror’, ModUk.; BRu. ts, Po. zachnqc sig,
for other SI. see жас. — Deriv. жахгття, жахлйвий,
-eicmb -во, жахнйй, жахно, з-, на-жахати[ся], -ан-
ня, [з]жахнути[ся]. — Syn. дуже великий переляк,
страх; ('приел.:) дуже, надзвичайно.
A blending of жас and страх, see s. vv., Endzelin 2, 70;
Огоновський 71.
жахати ‘to burn’, ModUk., only, wanting in other SI.
— Deriv. жахнути. — Syn. палати, topimu.
A Ukr. neologism based on жага, жахп'ти, see the pre-
ceding and following entries.
жахт!ти ‘to burn’, ModUk. only, wanting in other SI.
— Deriv. жахтшня. — Syn. палати, горгти.
A Ukr. neologism based on жага and палахкоп'ти, see
also жахати, жахнути.
358
жачю'в, жачко[в] SoCp. ‘tobacco pouch, bag’, first re-
corded in the XIX с. (Гнатюк E36. 30,339). — Subst.
капшук, мгшбк, гаманёць на тютюн, Кириченко РМ.
5, 86.
From Hg. zsacsk6 ‘sack, bag’, Гнатюк, 1. с., Горбач 15,
326.
жбёвхнути ‘to push vehemently’, first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1, 218); wanting in other SI. —
Syn. жбйхнути, ждюхнути.
Based on interj. бебёвх!, q. v.
жби Npl. Wd. ‘strong waves’, first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1, 217) ; — Deriv. жбйхи, жбих-
нути. — Subst. нагалън1, сйлънг хвйлг.
Etymology uncertain; according to Jurkowski 90 the
word is related to жбир, q. v.
жбир Wd. ‘hill; high bank; river-island; meadow’, dry
bank of sand, sand bank’, ModUk.; Po. dial, zbery, zbyry
Npl. (Jurkowski 132). — Deriv. жбйрык, GN. Жбир
(Бойк. 34). — Subst. горб, висдкий бери, PM. 1, 151-
152; скала, гора, висдке мгсце; мглйзна; сгнокгс, по-
рослый кущами, Гржченко 1, 476.
Etymology uncertain; according to Bruckner 649, Po.
zbery is connected with zbyrcac, zbyrkac ‘to sound’; Nitsch
assumes a deformation of wzgorek ‘hili’, cf. Jurkowski, 1. c.;
the latter refers it to zby, zbychy ‘waves’, ibid.; most pro-
bably the word is related to жблоб : *гь1Ь -yrs > *&ьиЬугз
>zbyr, IE. root **gl’bh- : **glbh~, the same as in жблоб, q.v.
359
жбихнути ‘to push vehemently’, first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1,218); wanting in other SI. —
Syn. жбёвхнути, ждюхнути.
A variable of жбёвхнути, influenced by пхнути, see
s. vv.
жбурт1ти dial, for забуртгги, see бурт.
жвати, жвачка : жувати.
жвинГгги Wd. ‘to cry’, first recorded in the XX c. (Be-
лигорський PM. 3, 275), wanting in other SI. — Subst.
плакати.
Origin uncertain; perhaps it is a variable of жвяндати,
q. v.
жвуйка : жувати.
жвякати, Wd. also жв1кати, жнякати (31линський 3,
63) : жувати.
жвяндати ‘to chatter, stutter’, first recorded in the
XIX с. (Верхратський ЗНТШ. 3, 193), wanting in other SI.
— Subst. плести Hi ce Hi me.
The word seems to be a deformation of Po.
czec ‘to sound’; see also жвинйти.
жгут, джгут ‘knotted handkerchief; braid, plait’, Mod-
Uk.; BRu., Ru. жгут. — Deriv. [д]жгутик, жгучка. —
Syn. скрутень; перёв’язка; картярська гра; (Npl. :)
сплётенг, мйиурш шнури на фдрменому ддягу, Слум.
2, 261.
360
PS. *zbg-uts, a deriv. of *zeg-ti ‘to burn; whip’ with
suff. -uts, known otherwise in such words as славут, Ко-
гут, буркут, негут, cf. РССтоцький 1, 43, Ru. лоскут,
жигут, the latter explained by Шанский 1:5, 279 as a dial.
Syn. of жигун ‘whip, knout, lash’; less convincing is Vas-
mer’s 22, 38 explanation *zeg-gt- as a partic. pres. : *zeg-ti
жечь ‘to burn’; see also Горяев 107, Преображенский 1, 223.
жгйртац SoCp. ‘to gnash, grind (with teeth)’ first re-
corded in the XX с. (Горбач 15, 339); Po. zgrzytac.
From Po. zgrzytac ‘ts’.
жгрёбна Wd. for жерёбна, see жеребёць.
жгрид, жГр!д So Ср. ‘sediment, lees, dregs’, first re-
corded in the XIX с. (Гнатюк E36. 30, 339). — Subst. осад
з масла, олгг, Горбач 15, 331.
Origin uncertain; perhaps it comes from Hg. zsiger ‘the
insides’, or Rm. jeg ‘dirt’, Горбач, 1. c.
ждати, Wd. also жджати (31линський 3, 123), ‘to
wait, expect’, MUk. ждати (XV—XVII c.), OES. жьдати,
ждати (1388); BRu. ждаць, Ru. ждать, OCS. zbdati, Sin.
zd^ti, Cz. zdati, Slk. zdat’, Po. idac, Ca. zdac. — Deriv.
вйждати, за-, пгдо-, no [no]-ждати, -ання, (iter. :)
ви-, do-, nid-, о-жидати, -ання, ждатися, ждан[и]ки
Npl.; FN. Ждан, Жданюк (Богдан 341); MUk. Жданенко
(1649 Реестра), Жданович (1649 ibid.), Ж[и]димир; GN.
Жданна, Жданное, Жданов, Ждйня. — Syn. цекати,
Тимченко 909.
PS. *Zbdati ‘ts’, IE. root **gheidh- ‘to desire’, cf. Lith.
geisti ‘to wish, want, desire; to covet’, Latv. gdidit ‘to wait’,
OPr. geidi, gielde ‘they wait’, Goth, gaid-w ‘want’, OHG. git
361
‘greediness, covetousness’, MHG. giten ‘to be greedy, cove-
tous’, AS. gitsian ‘to be covetous’, ModHG. Geiz ‘avarice’;
Преображенский 1, 223, Kluge 111, Trautmann 82, Fraenkel
144, Bruckner 663, Vasmer2, 2, 39, Шанский 1:5, 297, Po-
korny 426-427, Шевельов 95, 114, a. о.
ждюхати, ждюхнути ‘to push suddenly and vehe-
mently’, first recorded in the XIX с. (Желеховський 1,
219); wanting in other SI. — Deriv. пождюхувати (Ки-
р1як 1, 248). — Syn. пхнути, штовхнути сильно ку-
лаком.
A variable of дюгати, дюгнути, see дюг!
же 1. (after vowels :) ж ‘emphatic particle used in
commands, questions : and, but, then ; as to’, MUk., OUk.,
OES. же; BRu. жа, Ru., Bu., Ma. же, OCS, ze, SC. -ге, Sin.,
Slk. ze, Cz. ze, Po. -ze, Ca. ze. — Syn. а, алё, та, бо, Тим-
ченко 909.
PS. *ze, IE. **ge ‘ts’, cf. Lith. ge, Gk. ge ‘ts’, alternating
with **gue > Gk. de and **ghe > Skt. gha\\ha, cf. also Lat.
hie < **ghe- ke, a. o. ; SI. apophonic correspondent of *ze is
*go-, cf. OCS. neze : SC. nego, неужели : BRu. няугд;
Miklosich 68 - 69, Berneker 1, 315 - 316, Trautmann 73,
Fraenkel 126, Skok 1, 581 - 582, Pokorny 417, (extensively :)
ESSJ 1, 310, 334-335.
же 2. (unstressed :) жи Wd. ‘that’, first occurrence :
XIX c. ; Po. ze. — Subst. що.
From Po. ie ‘ts’.
жеб 1. SoCp. ‘pocket’, first recorded in the XX с. (Гна-
тюк E36. 4, 239); Slk. zeb. — Deriv. жёбня. — Subst. ku-
шёня, Гнатюк, I. c.
From Hg. zseb ‘ts’, Дзендзел1вський, Улг. 54.
362
жеб 2. see жёбй.
жёба, жёба, жьйба dial, for жаба.
жёбй, жиб, жибй Wd. ‘in order that’, MUk. жебы
(XVII—XVIII с.), жебъ (XV—XVIII с); Po. zeby. — Subst
щоб, коли б, якбй, Тимченко 911.
From Po. zeby ‘ts’.
жёбрати, Wd. жабрати ‘to beg’, MUk. жебралъ (XVI
с.), жебрЪте (1600), жебручи (1639), жебрати (XVII с.),
жебруемъ (1719), жебравъ (XVIII с.); BRu. жабравацъ,
Cz. zebrati, Slk. zobrat’, Po. zebrac. — Deriv. жёбрання,
жебранйна, жебрак, -ачка, -ачий, -ачити, жебраку ва-
ши, -ання, жебрацтво, -цъкий, жёбри, жебрдта, же-
брувати, -ання, жебручий, -ущий, MUk. жебракомъ
Isg. (XVI с.), жебраки Npl. (XVI с.), жебрак[ъ] (XVII—
XVIII с.), на жебранину (XVII с.), жебрач!'е Apl. (XVII с.).
— Syn. просйти мйлостиню, старцювати, Слум. 2,
517.
From Po. zebrac ‘ts’, the ultimate source being MHG.
seff(e)r ‘beggar’, Шелудько 1, 31, Bruckner 663; a direct
borrowing from MHG. is suggested by РССтоцький 4, 172.
yet, cf. Richhardt 115.
жезл ‘sceptre’, MUk. жезлъ (1627 Беринда), жезла
Gsg. (XVIII c.), OUk. жезлъ, OES. жьзла Gsg. (XI с. Остр,
ев.), жьзлъ Gpl (XI с.), жьзълъ (XI с.), жъзлъ (XI с.),
жезлъ (XIV с.); BRu. жазлб, В»- жезл, OCS. zezls, Bu.
жёзал, Ма. жёзол, SC. zezlo, Sin. zezlo, Cz,. Slk. zezlo, Up-
So. arch, zezlo. — Syn. палиця, кдстур, кий, Тимченко
913.
363
PS. * zbzls ‘ts’ of no certain etymology ; its connection
with OHG. chegil, ModHG. Kegel ‘cone, nine-pin’, though
possible, cannot be substantiated by further IE. material;
cf. also Vasmer 22, 40 and Трубачев ibid.
желатйн[а] SovUk. for желатина, see the following
entry.
желе ‘jelly’, ModUk. ; BRu. желе, Ru., Bu. желе, Ma.
желе, SC., Sin. Zele, Cz. zele, Slk. zele, Po. tel, UpSo. zelej.
— Deriv.: from ts root also желятйна. — Subst. драглг,
Орел 1, 352.
From Fr. gelee ‘ts’ : geler ‘to freeze’, the ultimate source
being Lat. gelare ‘ts’, Dauzat 358, Шанский 1 : 281, SWO.
245, a. o.
желех1вка ‘orthography of Желеховський’, a ModUk.
neologism, Кримський 3, 299.
жел(зо Wd. for зал1зо.
жёло Wd. for жало.
желятйна, SovUk. желатин [a] see желе.
жёльворонок Wd. for жайворонок.
жёмчуг, Wd. жемчуг ‘pearl’, MUk. жемчюгъ (XV c.),
жемчюга Gsg. (XV с.), женчугъ (1627 Беринда), жемчугъ
(XVII—XVIII с.), женчуги Npl. (XVIII с.), OES. женчюгъ
(Сл. <плк. 1г.), жьнчюгъ (1161); BRu. жэмчуг, Ru. жёмчуг.
364
— Deriv. жемчужный; MUk. зъ жемцужками (XVIII с.),
женчюжная (XV с.). — Syn. пёрла.
From OTk. j&ncu ‘ts’, the ultimate source being Ch.
hon-cu ‘ts’, Шанский 1:5, 284, Vasmer2 2, 46, Kiparsky OSP.
4, 7, a. o.
жена arch, and dial, for жона, Wd. жина ‘woman, fe-
male; wife’, MUk., OUk. жена (XV—XVIII с.), жона (XVI—
XVIII c.), OES. жена (XI—XV c.); BRu. жана, Ru, Bu.
жена, OCS. zena, Ma. жёна, Sin. zena, SC. zena, Cz., Slk.
zena, Po. iona, LoSo., UpSo. zona. — Deriv-жгнка, жг-
нонька, -очка, жгндта, жшдцтво, -дцький, жгндч-
[н]ий, ~[н]гсть, -но, жгнчин, жонатий, жених, жен-
шёнъко, женишок, женихати[ся], женгння, в-, о-,
при-, у- женйти[ся], compounds: жено-любний, -не-
навйсний, -ненавйсник, -ненавйсництво, -ненавйс-
ницъкий, -подгбний, -подгбтстъ, SovUk. жшвгдди,
жшделегатка, etc.; here also arch, жёнщина, жёнсъкий;
FN. Женёцький, Жёнич, Женчук (Богдан 341 -342);
MUk. жонка (XV—XVIII с.), жинка (XVII с.), жонатый
(XVII—XVIII с.), жоноч!й (XVII с.), жоноцкий (XVI—XVIII
с.), женитва (XVI—XVIII с.), женити (XVII с.), женйтися
(XVII—XVIIIс.), женихъ (XV—XVII с.), женыхався (XVIII
с.) женйще (XVIII с.), женже (XVIII с.), женскш (XVIII
с.), женолюбець (XVII с.), OES. женатии (XI с.), женатьць
(XII с.), женения Gsg. (XV с.), женима (XI—XIV с.), же-
ними[чи]щемъ Dpi. (XIV с.), женина, женитва (XI с.), же-
нитвью Dsg., женитвьныи, женити [ся] (XI—XIV с.), же-
нихъ (XI—XII с.), женишьство (XI с.), женка (XI—XIV с.),
жонка (XV с.), женьня, женьскыи (XI—XIV с), женьство
(XII с.), женьствова (XI с). — Syn. особа жгндчог cmami;
дружина, замгжня особа стосдвно до свогд чоловгка;
доросла, на вгдмгну eid малёнъког дгвчинки, Слум. 2. 536;
(д!ялектно:) баба, кобгта (Бурячок 116); MUk. малжон-
365
ка (XVI—XVIII с.), OUk., OES. соупроуга, соупроужьница,
наложьница, веденица, хоть, соужитьница, съложь[ница]
(Бурячок 120-121).
PS. *zena ‘ts’, IE. **guend ‘ts’, cf. OPr. genna ‘woman’,
Skt. gna ‘divine woman’, janih, Av. jaini- ‘woman’, Arm.
kin ‘ts’, Gk. дупё ‘ts’, OIr. ben, be ‘woman’, Alb. zonje ‘wo-
man’, Goth, gino, AS. cwene ‘wife’, ToA. sam, ToB. Sana
‘woman’; Miklosieh 409, Trautinann 84, Вгйскпег 666, Vas-
mer 22, 46, Шанский 1:5, 284, Skok 3, 677, Pokorny 473-
474, a.o. (extensively:) Трубачев 1, 105, Бурячок 116-
121.
женити, жених : жена.
женщина : жена.
жентйця Wd. ‘whey, posset’, ModUk.; Slk. zentica, Po.
zentyca, SC. zetica. — Deriv. жентйчний. — Subst. ейр-
ватка.
From Rm. jintifa, ‘gekochte Schafmolke’, the ultimate
source being SC. zetica ( < z$ti, гьтр), Skok Archiv 35,
34, Vrabie 32.
Женя : бвгёшя, see 6вгён[1й].
женьшень, also жень-шень ‘Panax ginseng, Ch. med.
plant’, ModUk.; Bu. женшён, Cz. zen-sen, Slk. zen-Sen, Po.
ien-szen. — Subst. роелйна з родйни аралгйних, що 'it
коргння китайцг вживають як усецглющий лгк, Орел
1, 352.
366
From Ch. jen ‘man’ and khaysen : khay ‘sea’, perhaps
via Ru., Шанский 1:5, 285, Klein 1, 657.
жёрба AmUk. for герба, see гербата.
жёрдка, arch, жердь ‘perch, pole, rod’, Wd. жёртка,
жартка (Зйгинський 3, 178), MUk. жерди Apl. (1531),
жердь (VII—XVIII с), на жердку (XVII с.), на жертку
(XVIIс.), OES. жердью Isg., жрьди Npl.; BRu. жэрдзь,
Ru- жердь, OCS. zrbdb, Bu. dial. жёрд[a], жарда, SC. zrt,
Sin. zfd, Cz. zerd’, Slk. zrd’, Po. zerdz, LoSo. zerz, UpSo.
zerdz. — Deriv. жёрдочка, жердйн[к]а, жёрдя, dial.
жердйти. — Syn. п1двгшена палиця, дрюк, переладина.
PS. * Zbrdb ‘ts’, IE. root **gherdh- : **ghordh- the same
as in город, q. v.
жеребёць ‘colt, foal, filly, stallion’, MUk. жеребец
(1558), жеребцовъ три (XVI с.), жеребца Asg. (XVIII с.),
OUk. жеребець (1393), OES. жеребець, жерепцевъ Gpl.
жеребьци Npl.; BRu. жарабёц, Ru. жеребёц, Bu. жребёц,
Ма. ждрвбец, sc. zdrijebac, zdrebac, Sin. zrebec, Cz. hfebec,
Slk. zrebec, Po. zrebiec, LoSo., UpSo. zrebc. — Deriv. жврёб-
чик, жереб’я[тко], жеребкування, жерёбна, -нгсть,
жереб’ячий, Wd. жГрёбна, жеребйтися, жеребцюва-
ти; MUk. жеребицъ три ((XVIс.), жеребна (XVIIIс.),
жеребя (XVI—XVIII с.), жеребячихъ Gpl. (XVIII с.); FN.
Жерёбко, Жеребёцький, Жеребгцький (Богдан 342),
Жеребиленко (1649 Реестра 62). — Syn. самёць кобйли,
Слум. 2, 520.
PS. *гегЬъсъ ‘ts’, root *zerb-, and suff. -ъсъ, IE. root
**gurebh-, cf. Gk. brefos ‘fruit, young being’, Mir. brom-
mach ‘ts’, Шанский 1:5, 286, Bruckner 666, Skok 3, 673,
Pokorny 485, a. o.
жерело, жер!ло, жерло Wd. for джерелб.
367
жермшаль ‘Germinal, name of the 7th of the Fr. re-
volutionary calendar (March 21st—April 19th)’, ModUk.;
BRu. жэрминаль, Ru. жерминаль, Po. germinal, etc. —
Subst. сьдмий мгсяць року (21. Ill —19. IV) у ка-
лендаре французькбг революцгг, Орел 1, 352.
From Fr. germinal ‘ts’ (: Lat. germen, Gsg. germinis
‘bud, gerM’) Орел, 1. c., SWO. 249, Klein 1, 652.
жертва ‘offering, sacrifice; victim’, MUk. на ж’рьтву
(XV*Ic.), во жертву (XVII с.), ... офЪру жертвы привялъ
(XVII с.), на жертву (XVIII с.), ОЕС. жрьтва (XI с.), въ
жрьтву (XIс.), жертвы Apl.; Ru., Bu. жертва,, ОС.
zrbtva, Ма. жртва, SC. zrtva, Sin. zrtev, Cz., Slk. (from
Uk.) zertva, Po. (from Uk.) zertwa. — Deriv. жёртви-
ще, жертдвний, -ник, -нгсть, -но, жертвенный,
-нник, жертгвня, [по]жертвувати, -ання, compounds:
жертво-любний, -любнгсть, -приношения, само[по]-
жёртва; MUk. жертвище (XVII с.), жертвенникъ (XVIII
с.), жертов’ник (1596 Зизанш), на жертовънику (XVIIс.),
OES. жьртвище, жьртвьникъ, жерьтвеница, жьрьти (1096),
жряху (XII с.). Syn. предмёт абд жива гстдта, що гх
у старовину приносили як дар богам; дар, самовгдрё-
чення, вгдмдва вгд особйстих прав, вигдд, привглегв
г т. п.
PS. *ibrtva ‘ts’; like *гъгъсъ it derives from PS. root
*zw-, IE. **gur- (with long syllabic **r) alternating with
**guer- ‘to raise voice ; to praise’, cf. Lith. girti ‘to praise,
commend’ Latv. dzirties ‘to boast’, OPr. girtwei ‘to praise’,
Skt. gtr ‘praise, song’, Av. garo ‘ts’, Lat. grates ‘thanks’,
Olr. hard ‘bard’, Alb. grish ‘to invite to wedding’; Meillet
Et. 305, 345, Berneker 1,332 (erroneously: “232”), Traut-
mann 88, Fraenkel 154, Pokorny 478, a. o.; like in case of
368
жрець there is no reason to consider жертва a borrowing
from OCS., suggested by Vasmer 22, 50, Шанский 1:5, 287,
a. o.
жёрти, жеру, -рёш, Wd. жрати, жру, жреш (Желе-
ховський 1,226) ‘to devour, gobble’, MUk. жереш (XVII
с.), жрати (XVIII с.), OES. жреть (XI с.), жьря (XI с.),
жьренуму (XII с.), жри (XI с.), пожрЪмъ (XII с), жряхуть
(XIVс.); BRu. жраць, Ru. жрать, Ма. ждере, SC. zderati,
Sin. zreti, Cz. zrat, Slk. zrat’, Po. zrec (<zrzec), LoSo.
zras, UpSo. zrac, Ca. zerac. — Deriv. жёртися, ей-, до-,
з[а]-, на-, об-, пере-, п[р]- жёрти[ся'] iter. : ви-,
до-, з[а]-, на-, об-, пере-, п[р]о- жирати[ся], обг-
жратися, жерун[ка], жеруха, обжёра, -рний, -рство,
прожёра, прджир, прджра, жерущий, за-, об-, про-
жорливый, etc.; MUk. ж’жирають (XVI с.); FN. Жерух[а],
Жерйнський (Богдан 342). — Syn. icmu жадй)но, бога-
то чогб-небудь, (про вогднь :) спалювати, знйщува-
ши що-небудь ; (перен.:) охдплювати цглкбм, не да-
вати опокою, Слум. 2, 532.
PS. * Zbratl ‘ts’, IE. root ** guer- the same as in горло,
see s.v. ; cf. Lith. gerti ‘to drink’, Latv. dzert ‘ts’, Skt. girdti
‘he devours’, Arm. keri ‘I ate’, Gk. bora ‘food’, Lat. vorare
‘to devour’, etc.; Miklosich 63, Bruckner 667, Trautmann
89-90, Fraenkel 148-149, Skok 3,673, Шанский 1:5, 296,
Pokorny 474, a. o.
жест, Wd. Гест ‘gesture’, ModUk.; BRu. жэст, Ru.,
Bu., Ma. жест, Sin. gesta, Cz., Slk. gesto, Po. gest, etc. —
Deriv. жестикулювати, -ання, жестикуляция, AmUk.
джёщур- — Subst. pyx поодиндких чистин тгла, пе-
реду сгм рук, в часг розмдви, Кузеля 123.
369
From Fr. geste ‘ts’; Wd. Гест from Po. gest (< Lat.
gestus ‘ts’); AmUk. джёщур from E. gesture ‘ts’; Орел 1,
352, SWO. 249.
жесть dial, for жость
жетон ‘jetton’, ModUk.; BRu. жэтдн, Ru., Bu., Ma.
жетон, SC., Sin. zeton, Cz. zeton\\jeton, Slk. jeton, Po.
Zeton — Deriv. жетончик, жетдновий, жетднний. —
Subst. блягаана вгд знака, медаль, нагороди, Кузеля 123.
From Fr. jeton ‘ts’ (: jeter ‘to throw’), Орел 1, 352,
Dauzat 419, Шанский 1:5, 289, SWO. 816.
жекь Wd. for зять.
жи Wd. see же 2.
жибй Wd. see жёби.
жив, живйй ‘living, alive; brisk, quick, vivacious, vivid,
eager, keen’, MUk. живъ (XV—XVIII с.), живый (XV—
XVIII c.), OUk. живымъ Dpi. (XIV c.), OES. живъ (XI c.
Остр, ев.), живыи (XI c.); BRu. жывьг, Ru. жив, живой,
OCS. zivstjb), Bu., Ma. жив, SC., Sin. ziv, Cz., Slk. zivy,
Po. Zywy, LoSo. zywy, UpSo. ziwy. — Deriv. жйвгсть,
живо, живё[се]нький, -ко, живёць, живгсгнький, -ко,
жйвгсть, живкйй, живлд, [по]живйти[ся], живучий,
-чгсть, живйльний, -ник, -нгсть, -но, живйця, -йчний,
живгшати живлений, -ння, живлючий, -юги/ий, жйв-
нгсть, живцём, живцювати, -ання, живчик, etc. seve-
ral compounds: живо-вйдячки, -дайний, -дайнгсть,
-дайно, -дёр, -гд, -кгст, -кость, -луп, -нбсний, -писа-
370
ти -пйсецъ, -пйсний, -пйстстъ, -плгт, -рйбний,
-родний, -силом, -творйти, -твбрний, -твдрчий;
here also жив!т and deriv. see s. v.; MUk. живцемъ (XVII—
XVIII с.), живущего Gsg. (XVIII c.), OES. живати, живити
(XI с.), живодавьца Gsg. (XI с.), живоначальныи (XII с),
живоносивымь Isg. (XI с.), живописьци Npl.(XIc.), живо-
творити (XI с.), живете; FN. Живило, Живкд, Жи-
вот[ь]ко, Живолуп (Богдан 343), MUk. Живиляко
(1649 Реестра 59), Живко, (ibid. XX). — Syn. що мае в
сдбг життя, не мёртвый, Тимченко 527.
PS. *2Wg[jb] ‘ts’, IE. root **дигц- ‘living, alive’, cf.
Lith gyvas, Latv. dzivs, Skt. jivd-, OPers. jiva-, Av. jva-
Lat. vivus, Osk. bivus, Cymr. biw; Miklosieh 411, Holub-
Kopecny 445, Trautmann 75 - 76, Bruckner 669, Младенов
166, Giintert IF. 30, 113, Шанский 1:5, 289, Pokorny 468,
a. o.
живгг ‘belly, abdomen, stomach’; arch, ‘life’; MUk. в
животЪ (1489), (XVI—XVIII с.), живот’ (1627 Беринда),
на живот (XVII с.), OES. животЪ Lsg. (XI с. Остр, ев.),
животъ Asg. (ibid.), живота Gsg. (XIс.), животъ (XIIс.);
BRu. жывдт, Ru. живот, OCS. zivots ‘life’, Bu. живот
‘life’, Ма. живот ‘ts’, SC. zivot ‘life’, Sin. zivot ‘ts’, Cz.,
Slk. zivot ‘life’, Po. zywot ‘ts’, LoSo. zywot, UpSo. zivot ‘ts’.
— Deriv. животик, животдк; (життя:) животина,
-йнний, животгти, -гння; MUk. ziwotynu Asg. (XVI
с.), животина ‘pecus’ (XVII с. ЛСЛ. 65), животный (ibid.),
and compounds : животдавецъ (XVII с.), животодательною
Isg. (XVII с.), животолюбець (XVII с.), животъчинячего
Gsg. (XVIIс.). — Syn. чёрево, лоно; життя, Тимчен-
ко 925, 927.
PS. *zivots ‘life’, derived from *ziv3 with suff. -ots,
see жив, живйй.
371
жйвчик : жив.
жйгавка||жйгалка, жигучка, dial, also джйгавка, гй-
жавка, жйжавка, ‘Urtica urens L. : nettle’, ModUk. — De-
riv. жйгалочка. — Syn. крапива жалюча, Ос.-Яната 58.
Deriv. from *zig-ati : *zeg-ti ‘to burn ; whip’ with
suff. — alska > -алка||-авка, cf. качалка (:качати), прал-
ка (:прати), пвалка (: захвати), and -исъка >-учка, cf.
гризучка (:грйзти), трясучка (:трясти), текучка (:тек-
тй) respectively, РССтоцький 1, 66 - 67.
жигучка dial, for жйгавка, q. v.
жйгат! Wd. ‘to push’, first recorded in the XX с. (Над-
сяння, Пшеп’юська 85). — Deriv. жи!ун, жи!унёцъ\\жи-
гунёцъ, and (from *жигати :)жйгавиця, жигало[к], жи-
галъ[це]; жигкйй, here also -.жйгавка, -алка, жигучка,
see s. vv.; FN. ЖйГа\\Жйга, ЖйГглъ, Жигар (Богдан
343), Жигалюк. Subst. штовхати, Пшеп’юрська, 1. с.;
(*жигати :) палйти.
PS. *zig-ati : *zeg-ti ‘to burn; whip’, cf. жгут, жйгавка,
жигучка; phonem -r- in жйгат!, ЖйГа, etc., under Po. in-
fluence.
жид ‘Jew’, MUk. жидъ (1497), межи жиды (XVIс.),
жид (1694), жиды Np. (XVIII с.), жидовъ Gpl. (XVIII с.),
Npl. (XV с.), OUk. жидъ (1347, 1388), жидове, OES. жи-
домъ Isg. (XI с. Остр, ев.) жидъми Ipl. (XII с.), жидовъ
Apl.; BRu. жид, Ru. arch, жид, OCS. zids, Bu. жид, Ma.
иуда, SC. zid, Sin. zld, Cz., Slk. zid, Po. zyd, LoSo. zyd, Up-
So. zid. — Deriv. жидд[чо]к, жйдик, жидунь, жидюга,
жидяка, жид[о]ва, жид[ен]я, жидгв[онъ]ка, -вочка,
372
жидгвство, жидгвча, жидовйн[а], жидюк, жидгвський,
жидгвчин, [по]жидовгти, жидувати, жиддвствувати,
[по]жйдити[ся], жидоненависний, жидолюбець ; MUk.
жидовинъ (XV—XVII с.), жидовке Gsg., Npl. (XVII—XVIII
с.), жидовство (XVII с.), жидо'вча (XVII с.), жидовщину
Asg. (1517), жидокъ (XVII с.), жидовский (XVII с. ЛСЛ.
65), жидовствую (ibid.), OUk. жидовинъ (1347), жидовц’Ь
Dsg. (1388), OES. жидовинъ (XI с. Остр, ев.), жидиноу
Dsg. (XV с.), жидовска Gsg., жидовескъ, жидовьствити,
жидовьствоующе, жидовьчичь, жидовьство, жидовяхуся
(XIV с.); FN. Жидко]в], Жидинчук, Жидовчук, Жй-
дик, Жидовка, Жидкдвський (Богдан 343), MUk. Жи-
довкинъ (1649 Реестра 53). — Syn. еврей.
From It. giudeo ‘ts’, Lat. judaeus, Gk. ludaios, the ul-
timate source being Hb. Yehudhi ‘Jew’, Vasmer 22, 53,
Bruckner 669, Klein 1, 829, a. o.
- жидати : ждати.
Ж[и]димйр, Жидята: ждати.
жйжавка dial, for жйгавка, q. v.
жиз[д]ь dial. (Желеховський 1, 222), жизнь arch,
‘life’, MUk. жизнь (XV—XVIII с.), жызнь (XVII с.), OUk.
OES. жизнь ; Ru. жизнь, OCS. ziznb. — Deriv. жизнйй
(Желеховський, 1. с.), жизненный, -нгсть, жизность,
жизнендсний (ibid.), MUk. (from Po. :) жизный (XVII—
XVIII с.), жизность (XVII—XVIII c.), OES. жизновати, жиз-
подавъць (XI с.), жизноначально (XI с.), жизньникъ, жизнь-
ное, жизьнЪ; PN. OUk. Жизнобуд (XII с., cf. Рудницький
Symbolae Taszycki 290-295), GN. Жизникгвцг, Жизно-
мйр. — Syn. життя.
373
From PS. ziznb ‘ts’, being deriv. from *zi[ti] with
suff. -гпъ like in bojazne, bolezne, kazne, etc., РССтоцький
1, 26; as exclusively OCS. formation treated by Преобра-
женский 1, 233, Шанский 1 :5, 299; dial, forms жизь,
жиздь are later phonetic deformations.
жиковина, Wd. жукбвина (Верхратський ЗНТШ. 5,
24), SoCp. жу[к]ковина, жбвкбвина (Дзендзел!вський 60)
‘ring’, OES. жиковиною Isg., жиковины Npl., жиковинъ
Gpl. || жуковины Npl.; Ru. жукбвина. — Subst. назва
для пврсня, Дзензел1вський, 1. с.
According to Кримський 3, 245, it comes from Pers.-
Ar. designation of ‘jewelry’ : boho персько-арабське i
значить ’коштбвна прикраса’; попёреду в правильн11шй
форм! жиковина, а пбпм у зрущенш форм! жуковина
(неначе од жук) значить: перстень з оправленою до-
рогоцгннктю. У такому розумйип слово цёе дос! заць
Л1'ло в Карпатських горах й на Полке!. У старо-русько-
му письмёнств! вонб трапляеться часто. (1) Форма жу-
ковина допровадила одного з галицьких (зовам по-
важних) ф!лблопв — 1в. Верхратського — до думки,
що пёрш! перстён! робйлися з жук!в, ЗНТШ, 5, 24; see
жук; cf. also Vasmer2 2, 64, Jakobson Word 8, 388.
жйла ‘vein, artery, blood-vessel’, MUk. жилы Apl.
(XVII с.), жылами Ipl. (XVII с.), жила (XVIII с.), жилъ Gpl.
(XVIII c.), OUk. жилы Npl. (XIII c.), OES. жилами Ipl. (XI
с. Остр, ев.) жилы (XIV c.), BRu. жила, Ru., Bu., Ma.
жйла, OCS. zila, SC. zila, Sin., Cz. zila, Slk. zila, Po. zyla,
LoSo. zyla, UpSo. zila, Ca. zein. — Deriv. жйл[онъ]ка,
-лочка, жилкування, вгд-, про -жилок, жйлавий, жил-
ку ватий, жйлуватий, жйлявий, жйляний, жилястий,
жйлъний, жйлавгти, сухожйлля, жилоподгбний, MUk.
374
жилки Npl. (XVII—XVHIc.), жиловатый — жилищный
(XVIIс.), жиляными Ipl. (XVIIс.), OES. жилавоу Asg.;
FN. Жила, Жилко, MUk. Жыла, Жиленко (1649 Реестра
18, 21). — Syn. вена, артёръя, Тимченко 930.
PS. *zila ‘ts’, IE. root ** диг-, the same as in жйти, жив,
живйй,зее s. w.
жилёт||жилётка, Wd. also (31линський 3, 69) ‘safety
razor, blade’; Ed. vest, waistcoat’, ModUk.; Ru. жилет
(since 1803), Bu. жилетка, Ma. жиле, SC. zile, Po. zylet-
ka. — Deriv. жилётний, -ник. — Subst. (razor :) брит-
ва, брйтвиця; (vest:) безрукавка, (д!ялёктно :) камг-
зёлька, лайб [л] ик, вёст[к]а, Наконечна 105-106.
From F. gillet (: FN. Gille) ‘ts’, Наконечна, 1. с., Шан-
ский 1:5, 292.
жил!зу Wd. for зал1'зо
жимолость : жати 2.
жинтйце, -ui dial, for жентйця.
жина Wd. for жена.
жир 1. ‘grease, fat’, MUk. жиръ (1627 Беринда), жи-
ромъ Isg. (XVIII с.), OES. жиръ (XIс.) жиру Lsg. (XI с.),
BRu. жир, Ru., Bu- dial. Ма. жир, OCS. sirs, SC., Sin. zir,
Cz., Slk. zir, Po. zer. — Deriv. жирок, жировйця, жиру-
вання, жирун, жиру ха, жирнёнький, жйрний, -нгсть,
-но, жирнючий, жирований, жировйй, -вй/к, жировй-
тий, розжирглий, -лгсть, за-, на-, по-, про-, роз- жи-
375
pyedmuf ся], [вгд-, за-, по-, роз-]жиргти, жиркувати,
прожйрити, прожйрювати, compounds: жиро-в1дкла-
дання, eid-клад оння, -гд, -молдчний, -мрлбчнгсть,
-подгбний, -творения; MUk. жирна (XVI с.), жировати
(XVII с.), жировный (1627 Беринда), жирность (XVIIIс.),
жировыхъ Gpl. (XVIII с.), жированя Gsg. (XVIII с.), OES.
жировати (XI с.), жировьное (XI с.), жирование (XII с.);
FN. Жйрик, Жйргв, Жиркан, Жирдвський, Жирук
(Богдан 343). — Syn. сить, сало, Деркач 68.
PS. *zirs ‘ts’; like пир :пйти, it is a deriv. from жйти,
q. v.; suffix -гъ.
жирандоли, SovUk. жирандоль, ж!ранд6ль ‘girandole,
ModUk.; BRu. жирандоль, Ru. жирандоль, SC., Sin. zt-
randola, Cz., Slk. girandola, Po. zyrandola. — Subst. кйти-
г^я штучних вогнгв; свгчнйк; свгтйльник, великий
пгд свгчнйк, Кузеля 123.
From It. girandola : giranda ‘revolving jet’, Klein 1,
657; Sov.Uk. жирандоль from Ru., the ultimate source
being Fr. girandole ‘ts’, Шанский 1:5, 293, Орел 1, 352, Dau-
zat 363.
жирафа ‘giraffe’, ModUk.; BRu. жираф, Ru. жираф,
Bu., Ma. жирафа, SC., Sin. zirafa, Cz., Slk. zirafa, Po.
zyrafa, etc. — Deriv. жираф[оч]ка, жирафеня[тко]. —
Subst. seipund з дуже ддвгою гайею, Кузеля 123.
From It. giraffa ‘ts’, the ultimate source being Ar.
zardfa ‘ts’, Lokotsch 173, Smilauer Nft. 24, 212, Klein 1,
657, a. o.
376
жиро, Wd. ж!ро (Кузеля 123) ‘gyro’, ModUk.; Po. zyro.
— Deriv. жирант, жиронака. — Subst. перёпис векселя
на гнгиого власника, порука.
From It. giro ‘ts’, Орел 1, 352.
жите Wd. for життя see жйти.
жйти, живу, -вёш || Wd. жию, жиёш, ‘to live, exist; to
dwell’, MUk. жити (XV с.), жили (1590), живучихъ Gpl.
(XVII с.), жйючих Gpl. (XVII с.), живет (XVII с.), живъ
(XVIIс.), жыти (XVIII с.), живучи (XVIlIc.), OUk.., OES.
жити; BRu. жыць, Ru- жить, OCS. ziti, Bu. живёя, Ma.
живёе, Sin., Cz. ziti, Slk. zit’, Po. zyc, UpSo. zw, Ca. zee.
— Deriv вйжити[ся], в-, eid-, до-, з[а]~, на-, пере-,
n[p]o~, у-жйти, в-, ви-, eid-, do-, з[а]~, на-, пере-,
п[р]о-, у-живати, -ання, -жйтися, житво\\житлд,
на-, по-жйва, пере-, про-жйток, житель, -ка, here
also життя, Wd. жите and (from OSC.:) житте with
their deriv. : життёвий\\життьовйй, -вгеть, житгй-
ний, житёйський and compounds житте -daUwuU, -дай-
Hicmb, -dduno, -diMbHUM, -diMbnicmb, -здатний,
sdamnicmb, -люб[ець], -лгобний, -любство, -pddic-
ний, -pddicHicmb, -padicuo, -розумгння, -cmвёpdжeн-
ня, cmвёpdжyгoчuй, -ствёрдний, -стшкйй, -стгйкгстъ,
життёпис, -ний, etc.; MUk. на жытла (XVIII с.), житель
(XVII—XVIII с.), жителка (XVII—XVIII с.), жительства Gsg.
(1509), жител’ствую (1627 Беринда), житлусть (XVIII с.),
жит!е (XVII с.), житте (XVIII с.), жытье (XVIII с.), жыто-
вабъ (XVIII с.), OUk. жители Isg. (XV с.), житье (XV с.),
OES. жилиште (XI с.), жилище (1096), жилецъ, житель
(XI с. Остр, ев.), жителинъ (1073 1зб. Св.), жытыи люди
(1136—1448), житиискее море (XI с. Остр, ев.), житьство,
житье (XI с.), житие (XI с.); for жив[йй], жила, жир,
377
жито, жизнь, etc. see s. vv. — Syn. icuyedmu; перебу-
edmu, проживати; провддити життя в якййсь спд-
ci6, Слум. 2, 532.
PS. ziti ‘ts’, IE. root **gui- ‘to live’, cf. Liith. gfiti ‘to
recover, get well, to be cured, healed’, Latv. dzit ‘to cure;
to recover’, Av. jiti- ‘life’, yavae - ji- ‘surviving, etc., see
жив, живйй.
жйт!е from OCS. zitije, see жйти.
жйто ‘rye; (all the) cereals’, MUk. жыта Gsg. (1463),
жита Gsg. (1494), Жито (1596 Зизашй, 1620, XVIIIс.),
OUk. жито (1347), OES. жито (XI с.), жита Gsg. (XI с. Остр,
ев.), житъ Gpl. (XIV с.) житЬ Lsg. (XVI с.); BRu. жыта,
Ru. жйто ‘ts and grain’, OCS. zito, Bu., Ma. жито ‘wheat,
grain’, SC. zito ‘grain, wheat’, Sin. zito ‘ts’, Cz., Slk. zito
‘rye’, Po. zyto, LoSo. zyto, UpSo. zito, Ca. zeto. Deriv. жй-
течко, жйтце, житйна, жйтник, -ниця, жйтнисько,
-ище, житняк, житнянка, жйтний, жйтнгй, жйт-
[н]яний, MUk. житникъ (1552), жйтница (1627), житно-
стей Gpl. (XVII с.), житнище (XVIII с.), OUk. житщины
Gsg. (XV с.), OES. житьни Npl. житьниця (XI с.), жить-
ныя; FN. MUk. Жытненко. (1649 Реестра 61). — Syn.
злакова рослйна, зерна яког використдвуються для
вйготовлення хлгба; зерно цгт рослйни; (д!ялёктно :)
рож, пйро; MUk. шыро (1596 Зизашй); OES. ръжь, рожь.
PS. *zito ‘ts’, IE. root **gui-, the same as in жйти,
життя, жив, живйй, see s. w.
життя Wd. жите : жйти.
ж!нка, ж1ночий, ж1ноцтво :жена.
378
ж!рандоль see жирандбля.
жлуктати ‘to sip’, жлукто ‘vat’ : of obscure etymology.
Жля : жаль.
жменя, Wd. also жминя (Зминський 3, 687) : жати 2.
жмарка SoCp. see джумар[а].
жмш Wd. for змш, see зм!й.
жмури Npl. ‘bubble’; жмут ‘bundle’ жати 2.
жмякати, Wd. also жмёкати, жмёкати, жмйкати, жмб-
кати (Зминський х, 72) : жувати.
жнець, жнйця : жати 1.
жнйво :жати 1.
жнякати Wd. for жвякати.
жо Wd. for же 2.
Жовква, dial. Жовква, GN. ‘Zhovkva’, first occurrence :
1597; Po. zolkiew. — Deriv. ждвкгвський, Ждвтвщина;
here also FN. Жолкевський (< Po. zolkiewski). — Syn.
Нестеров (since 1951).
PS. *Zblky, -ksve, stem the same as in жовкнути, see
the following entry.
жовкнути ‘to turn yellow’, ModUk.; Po. zolkn^c. —
Deriv. пождвклий, -лгсть, -ло. — Syn. ставати ждв-
тим.
379
PS. *zblknpti ‘ts’, stem *zblk- < *zblk- ‘green’ with
initial z- under the influence of *zblts ‘yellow’, Преобра-
женский 1,227, Bruckner 665, Шанский 1:5, 283.
жовна, Wd. жбвна (Желеховський 1, 224) ‘woodpecker’,
MUk. жовна (XVIII c.), OES. жлъны Npl. (1263), BRu.
жауна, Ru. желна, Bu. жълна, Ma. ждлна, SC. zun[j]a,
Sin. zglna, Cz. zluna, Slk. zlna, Po. zolna, LoSo. UpSo. zolma.
— Deriv. FN. MUk. Жовнйнський (1649 Реестра 27), Жу-
ненко (< *Жовненко, 1649 ibid. 16). — Syn. pjd дятла,
гволга, Слум. 2, 539.
PS. *zblna ‘ts’; like Ru. желун this word derives from
the same IE. root as жбвтий, q. v.
жовна ‘scrofula’, ModUk. only. — Subst. скрдфули,
скрофулъдз.
The word is the same as the preceding entry with
change of meaning based on external similarity of colour
of the infected part of body.
жовн!р, Wd. also жбвняр, жовм!р, жом [н] ip, жбмняр
‘soldier’, MUk. жолнЪр (XVI с. КА 36), жолнЪръ (1596 Зи-
зашй), жолнЪре Npl. (XVII с.), желнери Npl. (XVII с.), за
жолнировъ (XVII с.), з жолн’Ьрами (XVII с.), жолн'ЬровъН
жолнеровъНжовн'Ьровъ Gpl. (XVIII с.) ; BRu. жолнер, Р°-
zolnierz. — Deriv. жовнгр[ч]ик, жовнгрка, жовнгрёнко,
жовнгргвна, жовнгрчук, жовнгрство, -рський, -рщина,
MUk. zolnieronku Vsg. (XVIII с.), жолнЪрство (XVII с.),
жолн'Ьр’ство (XVI с.), жолнерец (кшь, 1584), жолнирскую
Asg. (XVIIс.) OUk. жолниревъ Gpl. (1438); FN. Жбвшр,
Жовшрбвич, Жовшрчак, -чук (Богдан 342). — Subst.
вояк, солдат.
380
From Po. zolnierz ‘ts’, the ultimate source being Mod-
HG. Soldner ‘mercenary’, see жолд; Шелудько 1, 31, Тим-
ченко 938, РССтоцький 4, 143, Bruckner 665, Richhardt
115, a. о.
жбвтень, жовтнёвий : жовтий.
жовтий ‘yellow’, MUk. жолтой Lsg. (1596), жблта
(XVII с.), жовтыи (XVII с.), жол’тые (XVII с.), жолт!й
(XVIII с.), жолтую Asg. (XVIII с.), жовтого Asg. (XVIII с.),
жовтымь Isg. (1744), OUk. желто, Asg. желты Apl. (XVс.),
OES. желтъ, жлътая; BRu. жоуты, Ru. жёлтый, Ви.
жълт, Ма. жолт, sc. zut, Sin zolt, Cz. zluty, Slk. zlty,
Po. z6lty, LoSo., UpSo. zolty, Ca. zelti. — Deriv. жовта-
вий, жовтявий, -вгстъ, жовтё[се]нъкий, -ко, жов-
тгсшький, -ко, жовтгючий, -чи, жовтуватий, -тгсть,
-то, жовтявий, -вгстъ, -во, жовтйзна, жовтйло,
жовтина, жовтйнка, жовтдк, жовтяк, жовтянка,
-ячка, жовтуха, -ушник, [по]жовтгшати; here also:
ждвтенъ, жовтнёвий, SovUk. жовтеня[тко], and com-
pounds : жовто-блакйтний, -блакйтник, -бдкий, -брю-
х[а], -брюшка, -гарячий, -голдвий, -грудий, -дзъобий,
-зглля, -лйстий, -лйций, -пуз, -рдтий, -цвгт, -черё-
вий, -шкгрий, -щдкий, MUk. жолтавый (1627 Беринда),
жолтачка (XVII с.), жолтенкого Gsg. (XVIIIс.), жолтокъ
(XVII—XVIIIс.), жолтости Gsg. (XVIIс.), жолтянйца (1627
Беринда), жолто-боко Vsg. (XVIIIс.), — брунатного Isg.
(1619), -горячое Gsg. (1600), -кв'Ьтчастая (XVIII с.) OES
желтокъ, съ желт'Ьницею (XIV с.), желтующимся Lsg. (XIV
с.), FN. Жовтдк, Жовтовёцъкий, Жовтобрюх, Жов-
тонгжка, GN. Ждвтг Води, Жовтнёве (before 1938:
381
Богоявлёнське). Syn. кдлгр, що помгж зеленим та жов-
тогарячим на сдняштм спёктрг, Тимченко 939.
PS. *zbltz[jb\ ‘ts‘, BS. *gelt~, cf. Lith. geltas ‘yellow’,
Latv. dzelts ‘ts’; the word is related to золото, q. v.; Mik-
losich 408, Trautmann 83, Fraenkel 145, Bruckner 665,
Skok 3,689, Шанский 1:5, 282, Pokorny 430, Шевельов
142, (extensively :) Herne 69-73.
жовч ‘gall, bile’, MUk. жолч’ (XVII с.), жолчю Isg.
(XVII с.), жовча Gsg. (XVII с.), жовчь (XVIII с.), з жолчу
(XVIII с.), жолчемъ Isg. (XVIII с.), желчъ (XVIII с.), жел-
чемъ Isg. (XVIIIс.), OES. желчи Gsg., жолчь; BRu. жбуць,
Ru. желчь, OCS. г1ъс\\г1ъсъ, Ви. жлъч, Ма. ждлч[ка],
SC. zuc, Sin. zoic, Cz. zluc, Slk. zlc, Po. z$lc, LoSo. zols,
UpSo zoic, Ca. zele. — Deriv. ждвчний, -нгсть, -но,
жовчнокам’яна (хвороба), MUk. жолчеливое (XVIII с.).
— Syn. г1рка жовто-зелёна утвдрена в печгнцг ргдина,
необхгдна для заевдення жйргв г поейлення фунгщгй
кишечника; почуття ворджости, недоброзичлйво-
сти, злоба, Слум. 2,542.
PS. *гъ1съ ‘ts’, stem *zelk- the same as in жовкнути,
q.v.
жоден, жбдний, Wd. жаден, жадний ‘no, not any, none;
neither’, MUk. жаденъ (1483), жадное (1554, 1662), жаден
(XVIIс), жоденъ (1667), жоднымъ способомъ (1717), жад-
ной Gsg. (XVIIIс.), OUk. жаденъ (XIV—XVс.); BRu. жа-
дзен, Po. zaden, zadny, Cz. zadny, LoSo. zeden, UpSo. zadyn.
— Deriv. жоднгсгнький. — Syn. нг один, нгякий, нгхтд;
MUk. кджний, усякий, Тимченко 897 - 898.
From Po. zaden, zadny, ‘ts’, Тимченко, 1. с. Bruckner
660, Machek 590; Uk. жоден under the influence of одён
(*н1же - одён).
382
Жозефша : Иосифйна, see Иосиф.
жокей see джокёй.
жолд ‘payment (to a soldier)’, MUk. жолдъ (XVI с.),
зъ жолду (1617), на... жолдЬ (XVII с.), жолдъ дорочшй
(XVIIIс.); Po. zold. — Deriv. жолдак, -ацтво, -ацький,
жолдашня; MUk. жолдаки Npl. (XVII с.), жолдовали
(XVII с.); FN. Жолдак, (Богдан 342). — Subst. жовнгр-
ська платня, Кузеля 123.
From Po. zold. ‘ts’, the ultimate source being ModHG.
Sold, see жовшр; Korbut PF. 4, 457, 504, Bruckner 665,
Шелудько 1, 31, Тимченко 937, РССтоцький 4, 143, Rich-
hardt 115, a. o.
жблоб, dial. жолГб, жлоб, жлуб ‘trough; kennel, groove,
trench, furrow; crib, manger; narrow and deep valley;
(арГо :) villager, provincial’ (Льв1в, Стрий), MUk. жоло-
бомъ Isg. (1472—1573), в’ жолобЬ (XVII с.), оу жолобЪ
(XVIIIс.), (from Ро. :) жлобъ, до жлоба (XVIIc.), OES.
желобы Ipl.; BRu. ждлаб, Ru. жблоб, Bu., Ма. жлеб,
SC. zlijeb\\zleb, Sin. zleb, Cz. zlab, Slk. zl’ab, Po. zl6b, LoSo.
UpSo. zlob. — Deriv. жблоб дк, жолоббчок, жолобёцъ,
жолббйн[к]а, жолбб[н]иця, жолбблення, жолоб[к]у-
ватий, жолоббвий, жолобчастий, пожолдблений, [по]-
жолдбити[ ся ], вйжолобити[ся ], dial, джолббати
(Москаленко 30), жолобопод^бний; MUk. жолобокъ
(1552), жолобковитыхъ Gpl. (1552), жолобчастое (1755),
(from Ро. :) жлобковатый (XVIIc.); OES. жолобчаты;
FN. Жолббайло, Жолобчук (Богдан 342), MUk. Жоло-
бецкий (1649 Реестра 62), Жолобеченко (ibid. 56), Жо-
лобченко (ibid. 45); GN. Жблоб, Жолбнь (<*Жо-
383
лобнь), Жолобдк, Жолобёнка, Ждлоби, Жолобгвка, Жо-
лдбина, -ини, -иця, Жолобкй. — Syn. дерев’яна посуди-
на; дерев’яний, металёвий i in. прйстргй для переси-
пання, переливания чогдсь; западина, заглйблення мгж
скёлями, горами, Слум. 2, 543; dial, вйдовбана з лйпи
абд вербй висдка дгжка на зерно, бдрогино. (Сумщина,
Дорошенко ЛБюлетень 9, 108); (арГо — переносно :) се-
лянин (Наддшстрянщина, Горбач ЗНТШ 177, 203).
PS. *zelbs ‘ts’, IE. root **gelebh- : **gelebh- ‘to groove,
scoop’, Pokorny 367, Шанский 1:5; 282; less persuasive is
its connection with глиббкий, suggested by Holub 360, cf.
Vasmer2 2, 61; Uk. dial, жлоб, жлуб from Po. zldb, cf. Jur-
kowski 123 (listing extensive bibliography up to 1971) ; see
also жбир.
жолудок : жолудь.
жолудь ‘acorn’, MUk. жолудь (1627 Беринда), жо-
лудь (XVIII с.), зъ жулудя (XVIII с.), OUk. жолудь (1347),
OES. желудя Gsg., желудь; BRu. ждлуд, Ru. жолудь, Ви.
жълъд, Ма. жёлад, SC. zelad, Sin. zelod, Cz., Slk. zalud, Po.
zotydz, LoSo. zolz, UpSo. zoldz, Ca. zotydz. — Deriv. жд-
лудяк, жолудяка, жолуддя, жолуденька, ждлудик, жо-
лудок, жолудйстий, жолуддвий, -дёвий, жолудяний.
— Syn. плгд дуба, Слум. 2, 543; MUk. жиръ (1627 Берин-
да).
PS. *zelgdb ‘ts’, IE. **gelonos with suff. -d-, cf. Lith.
gile, Latv. dzile, OPr. gile, Gk. bdlanos, Arm. kalin and Lat.
glans, Gsg. glandis ‘ts’; orig. **gelonos is preserved in Ru.
folk-poetry as желон, cf. Преображенский 1, 225, Шан-
ский 1:5, 283.
384
жбмб[а] Lk. ‘hole in the bed of a river; pool, puddle,
slop’, first recorded in 1902 (Верхратський 2, 103, 414);
Slk. zumpa, zumpa. — Subst. яма, вймита водою, калю-
жа; яма в ргцг, глибгнь’, Jurkowski 77.
According to Верхратський, 1. с., the word comes from
Hg. zsombik ‘turf’; more persuasive is its etymology from
Slk. dial, zumpa ‘mud, puddle, slop’, the ultimate source
being ModHG. Sumpf ‘ts’, Jurkowski, 1. c.
жом [h] ip dial, for жбвшр, q. v.
жонй, Wd. also жина (Зминський 3, 55) see жена.
жонглёр, SovUk. жонглёр ‘jongleur, wandering min-
strel; juggler’, ModUk.; BRu. жанглёр, Ru. жонглёр, Bu.
Ma. жонглер, SC., Sin. zongler, Po. zongler, etc. — Deriv.
жонГлёрка, -рство, -рський, жонГлювати, -ання. —
Subst. зручний штукар, що вмге перекидати з руки
до руки всглякг предмёти, Кузеля 123.
From Fr. jongleur ‘ts’, the ultimate source being Lat.
joculator ‘jester, joker’, Орел 1, 353, Шанский 1:5, 298,
Dauzat 420, Klein 1, 832, a. o.
жбнца Wd. ‘administrator’, first recorded in the XX c.
(Надсяння, Пшеп’юрська 85); Po. rzpdca. — Subst. упра-
витель.
From Po. rzgdca ‘ts’.
жбпа арго ‘anus, hind parts, bottom’, first recorded
in the XX с. (Горбач 8, 29), Ru. жбпа. — Deriv. ждпка,
385
жопця, жополгз (Горбач, 1.с.). — Syn. задниця, гуз;
(vulgar :) срака, дупа.
From Ru. жбпа ‘ts’; the ultimate source of Ru. word
being obscure, Vasmer2 2, 61-62; as “obscene” bowdle-
rized by Шанский 1:5, 296.
Жора, Жорж : Юргй.
жоржйна, dial. Георггна, георп'шя, елярп'на, ордйна,
аргш]1[я ‘Dahlia||Georgina variabilis : dahlia’, ModUk.;
BRu. вярггна, Ru. георгйн[а] (since 1834), Ma. георги-
на, SC., Sin. georgina, Cz. jifina, Slk. georgina, Po. geor-
gina, etc. — Deriv. жоржйновий. — Syn. далгя.
An artificial form of георггна, based on Fr. reading of
this word which, in fact, derives from the FN. of Георги
(1802), Ru. botanist, Горяев 66, Kluge-Gotze 94, Шанский
1:4, 56.
жорйна see джорйна.
жор л о dial, for джерелб.
жбрна Npl. : жбрно, Wd. also жбрни (Зминський 3,
52), жорнб (Дзендзел1вський 246) ‘handmill; millstone’,
MUk. жбрна (1627 Беринда), в жорнах (XVII с.), OES. въ
жрънъвахъ (XI с. Остр, ев.), жръновь (XI с.), въ жерно-
вахъ, жерновы Ар1., жерновамъ Dpi.; BRu. жбрнау, ждр-
ны, Ru- жёрнов, OCS. ггъпу, Ви. жёрка, Ма. жрмен,
SC. zrvanj, Sin. zrmlja, Cz. zemov, Slk. zarnov, Po. zama,
Ca. zama. — Deriv. жорновйй, жорняний, dial, жорнгв-
386
ка, ’жёрдка обертати верхняк жорён’ (Теребовель-
щина, Горбач 16, 160), жорняк ’што рдбит ждрна’ (Над-
сяння, Верхратський ЗНТШ 3, 193), жорнянка ’палочка,
що порушае вирхняк у ждрнах’ (Бойювщина, Кмп 73),
GN. Ждрниська, Жорновйще (Рудницький 1, 17—18);
MUk. камень жор’новыи (XVI—XVII с.), жорновокъ Gpl.
(XVIII с.), OES. в жерновници (XIV с.), жьрновныи (XVI
с.), камене жръновнаго (XV с.). — Syn. ручнйй млиндк,
Тимченко 941; про видйму форму м!сяця, сбнця i т. in.,
Слум. 2, 544.
PS. *гъгпу, BS. *girnu ‘ts’, IE. root **p“r- ; **p«er-
‘heavy’, cf. OPr. gimoywis (< *girnuwis), Lith. girnos,
Latv. dzirnus ‘ts’ Arm. erkan (< **p“rdnd) ‘millstone’,
Goth, qaimus, E. quern ‘primitive handmill’, OIr. brdu,
Gsg. broon ‘ts’; Преображенский 1, 230, Шанский 1:5, 287,
Trautmann 89, Fraenkel 153 -154, Klein 2, 1288, Pokorny
476 - 477, a. o.
жорост[ь] dial, ‘stick (for ice-fishing)’, first recorded
in the XX с. (ДБюлетень 8, 63), Ru. жёрссть, wanting in
other SI. — Syn. стовп при пгдлъддному лдвг.
PS. * zerstb < * zerdtb ‘ts’, IE. root ** gherdh- :
**ghordh- the same as in город, q. v.
жорст ‘chervil’, ModUk. — Deriv. жорсткйй, жор-
ства. — Syn. (жорст) дурий, Makowiecki 91.
Of uncertain etymology; perhaps it is related to жость,
q.v.
жорсткйй, see the preceding and following entries.
387
жорстокий ‘cruel, brutal, savage’, MUk. жестокъ
(XVII с.), жестокш (XVIII c.), OUk. жестоко (XV c.), OES.
жестокъ (XI с.), жестокая (1097), жестоки Npl. (XI c.);
BRu. ждрсткг, Ru- жестокий, Bu. жесток, Ma. жё-
сток, SC. zestok, Sin. zestdk. — Deriv. жорстдкгсть,
-ко, MUk. жестоковййный, -йство (XVI—XVII с.), жесто-
косерд!емъ Isg. (XVIII с.), жестокосерд^ (XVII с.). — Syn.
сувдрий, ргзкйй, немилосердный, лютий, безсердёч-
ний, безжамсний; тяжкий, важкйй- Слум. 2, 544-545.
According to Бузук 31ФВ. 7-8, 72, the word is based
on жестокий > *жостокий with inserted -r- under the
influence of such words as твердйй, жорства; Ильинский,
PM. 1, 171 -172 connects it with Lat. horreo ‘I tremble,
shake, shudder through cold, fear, etc.’, Skt. hdrsate ‘he
grows stiff’, IE. root **yhers- ‘to grow stiff’; unfortunately,
Uk. жорстокий is not that old; in fact, it is a very recent
(XIX c.) blending based on MUk. and OUk. жестокий and
influenced by жорсткйй||шорсткий (unlikely by твердйй,
жорства, suggested by Бузук, 1. c.) ; see also В. В. Васильев
ЖМНП. 23, 313, Шанский 1:5, 288, and (re. жестокий)
Skok 3, 677.
жость Wd. ‘buck-thorn’, first recorded in the XIX c.
(Желеховський 1, 226); Ru. жесть. — Deriv. жостелй-
на, жостгль, жбстгр. — Syn. бирючка(?), Желехов-
ський, 1. с.
Of uncertain etymology; perhaps it derives from Tk.
zes ‘copper’, Шанский 1:5, 288, or another 1g.; see also
жорст.
жох dial, ‘vagabond’, first recorded in the XX с. (Сум-
щина, Дорошенко ДБюлетень 9,108); Ru. жох ‘swindler’.
388
— Deriv. ждхлг (Желеховський 1, 226); — Subst. пройда,
пройдйсвгт.
Of obscure origin; according to Vasmer 2 2, 62, it might
be connected with жечь, жгу, cf. обжигать ‘to swindle’.
жрати Wd. for жёрти.
жрець, Gsg. жерця || (rarely :) жреця ‘(pagan) priest’,
MUk. жрець (XVIIc.), жерцю Dsg. (XVс.), до жерца то
есть до каплана (XVIс.), жердЬ Npl. (XVIIc.), жерцов[ъ]
Gpl. (XVIII с.), OES. жьрьця (1119), жьрьци, жерци Npl.
(XIVс.); BRu. жрэц, Ru., Bu., Ма. жрец, OCS. яъгъсъ, Sin.
zrec, Cz., Slk. (from Uk.) zrec. — Deriv. жрйця, жрекй-
ня, жрёцький. — Syn. особа, що здгйснювала богослу-
жгння, жертвоприношения в поганських релгггях;
той, хто присвячуе себе служгнню чому-небудь,
Слум. 2, 545.
PS. *гъгъсъ ‘ts’, see жертва.
жр!дво, жр!дло, жрудло Wd. for джерело.
жувати, Wd. for жути, жую, жуёш ‘to chew, masticate;
to ruminate’, MUk. жвати (XVIIc.), жуютъ (XVIIc.), не
жуючи (XVIIc.), жуй (XVIII с.), жвати (XVIII с.), жоваты
(XVIII с.), жовать (XVIII с.), OES. жывати (XII с.), жюеть
(XIV с.), жюя; BRu. жаваць, Ru. жевать, CS. zevati, Bu.
прежйвям, Ма. [д]жвака, SC. prezivati, zvakati, Sin.
prezivati, zveciti, Cz. zvati, Slk. zuvat’, zut’, Po. zuc, iwa6,
LoSo. zus, UpSo. z[u]wac, zuc, Ca. zwac. — Deriv. (жу-
вати :) жувавець, жування, жувальний, пере-, рез-
ждвувати, -ання, (жути:) жуйка, жуйний, жуй-
389
плюй, (жвати :) жва[ч]ка, жвань, жвакати, -ання,
жвакувати, -ання, жвяхтгти - шня, жвяхкотгти,
-гння dial, жвякати, жвгкати, жвуйка, here also:
жмакати, жнякати, MUk. жвакати (XVIII с.), OES.
жванье (XIVс.); FN. Жевгха (Богдан 342), GN. Жва-
нёць, Жванчик. — Syn. роздргбнювати, розмина-
ти гжу в pomi; гсти; (перен.:) домагатися чогдсъ,
аналгзувати, розбирати щось настйрливо, ддвго нуд-
но, Слум. 2, 545.
PS. * zevati ‘ts’, BS. *ziauio ‘I chew’, IE. root **
‘ts’, cf. Lith. ziauna ‘gill’, Latv. zaunas ‘jaw[bone]’, To A.,
To B. Swa-tsi ‘to eat’; Uk. forms жути, жувати are based
on жую, жуёш; MUk. жевати, жовати reflect a vocalization
(-e-) and labiovelarization (-e- > -o-) of the orig. -ь-, cf.
Ru. жевать, BRu. жаваць; forms жмакати, жнякати, жмё-
кати, жмёкати, жмйкати, жмбкати seem to be dial, de-
formations of жвакати f/e. influenced by жменя, м’яти, мну,
мнеш; Miklosich 412, Berneker IF. 8, 284, Преображен-
ский 1,224, Holub-Kopecn^ 448, Trautmann 372, Bruckner
667, Fraenkel 1302, Младенов 164, 508, Skok 3, 690, Шан-
ский 1:5, 280, Pokorny 400, a. o.
жужжати ‘to buzz’, ModUk.; BRu. жужжацъ, Ru.
жужжать. — Syn. дзижчати.
An о/p. formation, based on sound жу-жу-, see the fol-
lowing entry.
жуж!ль, Gsg. жужелю||жужел! ‘buzzing beetle; (Wd.:)
slag, dross, scum, cinders’, MUk. жуж'Ьль (XVII с. ЛСЛ.
66), жужель той (XVIII с.); Ma. жужел; in other SI. deriv.
corresponding to Uk. жужелиця : BRu. жужальць Npl.,
390
Ru. жужелица, OPo. zuzelica, UpSo. zuzelica. — Syn.
бдмок; me, що залигиаетъся eid перепаленого Мине-
ралу, Тимченко 942.
Ап о/p. formation.
жужмити ‘to buzz’, ModUk. only. — Deriv. жужмом.
— Syn. жужжати, дзизчати.
An о/p. formation, see жужжати.
жуйка : жувати.
жуйплюй : жувати.
жук ‘beetle, scarabee’, MUk. жуки Npl. (XVII с. ЛСЛ.
66; XVIII с.), жуковъ Gpl. (XVIII с.), OES. Жукъ; BRu. Ru.,
Bu. жук, Во. zuk, UpSo. zuk, Plb. zeuk. — Deriv. жучок,
Wd. жуклгйка, -йник, -йнйця, жукуватий, жуколдвки;
here also f/e. formation жукбвина ’перстгнь’ see жуковина;
FN. Жук (also pseudonym of Ол. Кониський, Тулуб 231),
Жука, Жукенчук, Жукёвич, Жукгв, Жукгвський\\Жу-
кдвський, Жужкан, Жучкдвсъкий, Жучок (Богдан 342),
MUk. Жукъ (1649 Реестра 57), Жукла (ibid. 22), Жу-
ченко (ibid. 16, 57); GN. Жуки, Жукгв, Жутвське, Жу-
кгвцг, Жукдтин. — Syn. комаха ряду твердокрйлих;
прондзлива, шахраговата, хитра лгодйна, Слум. 2,
546.
PS. *zukz ‘ts’, of о/p. origin, cf. жужмити, жужмь,
жужмом.
391
жулик SovUk. ‘rogue, swindler’, ModUk.; BRu. жулгк,
Ru. жулик (since 1863). — Deriv. жуликуватий, -т!сть, -to.
жулъман, dial, жулмак. — Subst. обманець, ошуканець.
From Ru. жулик ‘ts’, of uncertain etymology, see Пре-
ображенский 1,237, Vasmer2 2, 65, Шанский 1:5, 298,
Горбач 6,26 (: from Gy. curi ‘knife’).
Жулин, orig. Джулин GN. : джулий.
жулъман : жулик.
жумарка SoCp. see джумар[а].
жупа ‘mineral salt-mine, saline’, MUk. изъ жупъ (XVII
c.), OES. жупа; Ru. жупа (Vasmer 2 2, 65), OCS. (deriv.:)
zupiste, Bu. жупа ‘administrative district’ (Георгиев 1,
550), Ma. жупа, SC., Sin. zupa, Cz. zupa, Po. zupa, UpSo.
zupa. — Deriv. жупищс, жупний, -UK, here also жупан 1-
‘administrator of жупа; FN. Жупанний, Жупанський
(Богдан 342). — Syn. солянка, салгна.
PS. *zupa ‘district’, IE. **geupa, root **дёи- ‘to bend’;
related are : Goth, gawi ‘district’, OHG. gewi, ModHG. Gau
‘ts’; Bruckner 668, Vasmer2 2,65, Skok 3,688, Георгиев
1, 559, Machek 598.
жупан 1. : жупа
жупан 2. ‘coat reaching to one’s knees; cossack or wo-
man’s topcoat, cloak; cossack mantle’, MUk. жупанъ (1571),
жупановъ два (1587), на жупанъ (1675), на жупанах (XVIII
с.); BRu., Ru. ts, Cz. zupan, Po. zupan, UpSo. zupan. —
Deriv. жупанчик, жупанний, -ик, MUk. жупановъ (1758),
жупанина (XVIII с.). — Syn. старовйнний вёрхнгй чо-
ловгчий одяг; вёрхнгй жгндчий одяг, перев. з дорогих
тканин, Слум. 2, 547.
392
According to Berneker 1, 460, the word comes from It.
giuppone, giubbone ‘man’s coat’, see also Bruckner 668, Vas-
mer 2, 2, 66, Шанский 1:5, 298.
жупел arch., Wd. жупель (Желеховський 1, 226)
‘burning sulphur’, MUk. жупель (1596 Зизашй, 1627 Бе-
ринда), жупел (XVII с.), жупелом||жюпелом Isg. (XVII с),
жуплем Isg. (XVIIIс.) OES. жюпелъ, жюпелъмъ Isg. (XI
с.); BRu., Ru., Bu., жупел, OCS. zupelz. — Subst. смола,
сгрка, Тимченко 921; MUk. сЬрка 1596 Зизашй, cbpa, сЪр-
ка, 1627 Беринда.
From OCS. zupelb ‘ts’, the ultimate source being OHG.
swebdl, swefal ‘sulphur’, Vasmer2 2, 66-67.
жур 1., жура ‘grief, sorrow, sadness, mournfulness,
concern’, MUk. журовъ Isg. (XVIII с.), з’ журы (XVIII с.),
оу великой журЪ (XVIIIс.); in other SI. deriv. corresponding
to Uk. журба, -бота, [за]журйти[ся], [за]журюва-
ти[ся], журонъка, MUk. журба (1627 Беринда), zur-
bonki Npl. (XVIII с.), журйти (XVIII с.), журятся (XVI с.),
не журЬтеся (XVII с.), не журися (XVIII с.); FN. Журба
(also pseudonym of П. Грабовський, Тулуб 232), Жур-
бенко (also pseudonym of Ол. Коваленко, ibid.), Журбак,
Журбик, Журкгвський, Журко, Журняк, Журик, Жу-
рило, Журжа (Богдан 343); MUk. Жураковський (1649 Ре-
естра XII); GN. Жур1в. — Syn. печаль, сум, смуток,
Деркач 69.
The word is usually conected with SC. guritise, Sin.
gurati ‘to push, press, torture’, akin to Skt. ghoras ‘frighten-
ing’, Goth, gawrs ‘afflicted’, Ir. gure ‘painfulness’, IE. alter-
nation **geu- : **gou- ‘to bend’, with formant -r-; Miklo-
393
sich 81, 413, Berneker 1,363, Bruckner 563, Младенов 114,
Преображенский 1, 238, Шанский 1 :5, 299, Skok 1, 634-
635, Шевельов 119, 273, Pokorny 397-398.
жур2. Wd. see джур.
журав dial, for журавель, see the following entry.
журавель, dial, журав, Gsg. журавля ‘crane’, MUk. жо-
рав (1566), журавлювъ Gpl. (1597), з жоровлями (XVII с.),
журавл-Ь Npl. (XVII с.), журавь (XVII с.), журавель (XVIII
с.), журавлю Vsg. (XVIII с.), OES. за жеравь, въ жеравЬ,
жерави Apl. (XII с.), въ жаравехъ; BRu. журавель, Ru. жу-
равль, (in XVIII с. still :) жеравЛЬ (Шанский 1:5, 299), Ви.,
Ма. жёрав, SC. zerav, Sin. zerjav, Cz. jerab, Slk. zeriav, Po.
zuraw, LoSo. zorawa, UpSo. zoraw. — Deriv. журавли-
[чо]к, журавчик, журавлиня[тко], журавлйгце, жу-
равлята, журавёць, журав [л] ина, журавл[оч]ка,
журавлйця, журахвйна, журавлёвий, журавлин[н]ий,
MUk. журавлин[ъ] Gpl. (XVIII с.), журавлиное (XVII с.),
журавовъ (XVIII с.), OES. жеравие (XII с.), жеравець, же-
ра[в]лины[я] Gsg. — Syn. великий перелгтний птах з
ддвгими ногами г гострим дзьдбом; жердина - важгль
для витягування води з колддязя, прйстргй з жер-
диною, пгдндс, вйтяг; народный сюжетный танець,
в якдму танцююч1 зображують журавлгв, Слум. 2,
547.
PS. *zeravjb < IE **gerouios ‘ts’, root **ger- with
formant -oy- : u, cf. Lith. gerve, Latv. dzerve, OPr. gerwe,
Lat. grus, Gsg. gruis corresponding to OHG. chreia ‘crane’,
and further (formant -en- :) to Gk. geranos ‘ts’, Arm. krunk
394
‘ts’, AS. cran\\cornuc, E. crane, etc.; Meillet fit. 374, Пре-
ображенский 1, 238, Trautmann 87, Fraenkel 137 -138,
Kluge 191, Шанский 1:5, 299, Skok 3, 672, Pokorny 385-
386, a. o.
журба : жур 1.
журйдло, жур!дло Wd. for жерелб.
журйти[ся] :жур1.
журка Ed. for тужурка, q. v.
журнал ‘journal’, ModUk.; BRu., Ru., Bu., Ma. ts.,
SC., Sin. zurnal, Cz., Slk. zumal, Po. zumal, LoSo. zurnal,
UpSo. zumal. — Deriv. журналик, -льчик, журналгст-
[ка], журналгзм, -г стика, журналгстський, журналь-
ный. — Subst. пергодйчний орган прёси; денник для
запису педагоггчного процёсу в гикдл1, Орел 1, 353; що-
дённик (cnotadie).
From Fr. (papier) journal ‘ts’, Орел, 1. с., Шанский
1:5, 299, Dauzat 421, a. o.
журупар! ‘bad spirit, devil’, first recorded in the XX c.
(Mak 2, 18). — Subst. злий дух (в гндъянському noeip’i),
Mak, 1. с.
From Tupi - Guarani jurwpari ‘ts’, Barbosa 80.
журф!кс ‘fixed day (of reception)', ModUk.; Ru. жур-
фикс, Bu. журфикс, SC., Sin. zurfiks, Cz. zurfix, Slk., Po.
jour fix. — Subst. постгйний день прийняття гостей,
Орел 1, 300.
From Fr. jour fixe ‘ts’, Орел, 1. с., Шанский 1:5, 300.
395
журчати — an о/p. variable of дзюрчати, see дзюр!
жути : жувати.
жутко dial, ‘dangerously; sadly’; first recorded in the
XIX с. (Желеховський 1, 227). — Ru. жутко (< жудко).
— Subst. небезпёчно; сумно.
From Ru. жутко < жудко : жудкий ‘dangerous’, cf.
Vasmer2 2, 62 Шанский 1:5, 300.
жухнути Wd. ‘to throw with force’, first recorded in
the XIX с. (Желеховський 1, 227); wanting in other SI. —
Subst. вкйнути щось сильно, з рбзмахом.
Related to жбихнути, жбёвхнути, q. v.
жухтарька, жуфтарька SoCp. ‘milk-pan (pail)’ first
recorded in the XX с. (Дзендзел1вський УЗЛП. 38). —
Subst. дгйнйця.
From Slk. zochtar (ik), seftar, sechtar, sochtar ‘ts’, the
ultimate source being OHG. sghtari or MHG. sechter ‘ts’;
Дзендзелгвський, 1. c.
жучок : жук.
жушмо dial. (Полюся) ‘bundle, bunch, faggot; hank’,
first recorded in the XVI с. : жушмо теж немалое
(1564), жушмо ... вырваное (1574); жоушмо великое кло-
чя (XVIIc.); wanting in other SI. — Subst. жмут, пук,
Тимченко 944.
396
Etymology uncertain; perhaps it is related to adv.
жужмом : жужмити, q. v. ; Ru. жужма ‘plentitude’ seems
to have little connection with this entry, cf. also Vasmer2,
64 and Владимирская ЛексПо. 211-212.
жюпелъ MUk., OES. for жупел, q. v.
жюпонка dial, ‘skirt’, first recorded in 1974 (in France,
В1тошинська Сне. 11, 7), wanted in other SI. — Subst.
епгднйця.
From Fr. jupon ‘ts’ with suffix -ka added, BItouihh-
ська, 1. c.
жюр1 ‘jury’, ModUk.; BRu. журы, Ru. жюри, Bu.
жури, Ma. жйри, SC. ziri, Cz., Slk., Po. jury. — Subst.
суд, комгйя знавцгв, конкурсдва комгегя.
From Fr. jury ‘ts’, Орел 1, 363, Шанский 1:5. 301, a. o.
жяловати OUk. (1393) for жалувати, see жаль.
жятелянинъ, жятель OES. see жати 1.
жь жъ OUk. & MUk. for же, q. v.
жьйба Wd. for жаба, q. v.
жьиль Wd. for жаль, q. v.
жьйбра Wd. for зябра, q. v.
жьийворонок Wd. for жайворонок, see жайв!р.
жьйлувати Wd. for жалувати, see жаль.
397
жьирт Wd. for жарт, q. v.
жьйти Wd. for жати, q. v.
Жьля for OES. Жля (first in Барсов 3, 270), see жаль.
жьолобына Wd. for жолббина, see жблоб.
жьорнянка Wd. for жорнянка, see жбрна.
------x-----
398
Украшскка Акалем|Я Наук  (.'Academic des sciences dl’kr.niie
Ком1е1я n.i уложения leropii'iiioio слпннкка укр.ппе|.к<и<> жпка
1СТОРИЧНИЙ словник
УКРАШСЬКОГО ЯЗИКА
Т. I
А—Ж
Уложили п|1<><||. I'. Тимченко.
Е. Волошин. К. .’laaapeiic'.K:..
Г. Петренко.
Зрелагунан нроф. Е. Тимченко
Д1-РЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАИ111
XAPKIB	(ию	КII IB
Жызыь
ЖыиямЛ
Will. Якъ жы»въ вывЪдъ щ бплп.
Л ЖЫДОВе СЯ ПрТДКО П0ЖШ1 | роси Пм.
укр. м. I, 24.5 (п. Тесл.).—Жщъ мвъ &цы
за рядного батька nowme On. Пер. Пол?. 5.
ЖИЗНЬ, рж. Дм. Мм.
XVII. Ъиюбдгсвен’иую жызаь.мчицм стш
wT.umrvi в» паймндтес з.Юр»*д по» Травта.
iki.Ti. ях
МЫЛА, рж. Дм. Жяла.
WII. (/’трупы (шип) жшы Гад. K.I.
Ьи. 176.—Пнчамн । жмдамя бито стог*
ih Х'»0.
ХУНГ. Жили а нях из жиныхъ вытягадя
Имя. укр. я. П, 140 (Рк. 1W.1.).—Тогды вся
тьач’ртнни |р|дегцут\ дн'хтн тки>м а состав!
п<'Важ'Т,',д жилами ib. IV. ЯП (Рк. Т*д).
ЖИЛИЩЕ, ря. Дм. Жшинцв.
XVIfl. Пу лив а а»н ('юплп1.).|1'жыт’ оу iW4
живши’, tout оумъ'тепЬ Пом. vki».’я. II,
Ни? (Рк. Ъ-л).
ЖИЛКА, рж. Дм. Жима.
XVII. оу тип» итвха (Моноцодрпы) на»гъ
и1.ч<1ш1., ты:к*1. суть ,твь жы.щь па хрсбть
юпрыми Ни хоч<'Т гпТ|п>чицин, лухкотитыд
на .К|г н1< за ro.ii» и таяъ •тпочшшстъ Гад.
К.:. Раз, ?fi.\
XVIII. fixu.a яа.рпка. жидкатоисвка Клим.
IL.hr. ?45.
ЖИРНОСТЬ, у>ж 1. Тмщ.
XVIII. Л дпнь Гюж») я«щ1Ю Tj^iflKiB эби-
рокъ пп>П магний irpn-iuiPAi влитую яхъ
ЖМр|||МТЬ KL СВ’ШМЪ КнриСаЯЪ, яагдо. и гыръ.
и ' мнаиу Угр. Заг. 59.—Н.«мо мы гьбсрати
и» гноихк коровахъ жырнипи. (мнану и яде*
ко lb Г>0.
?. Гыметь. jwiaK’u».
XVIII. Кипу я... икъ жоъЙ ины. нпдип-
п»ггь. ЖЫр11'*Т|ц тупость Угр. .tir. 61.
ЖЫР09НЙ, ярим. Дм. Жирный.
.Will. H'lil I ИТ|Х'ШЧИВ, ЯКЪ ЖЦ1ЮП1Й тузь
R'1'Ч. 11|*'С*1.
-_ЖЫТЕЛСТВОвАТИ,^ Дм. Жмтвлствеаитя
XV1H. Hpuiny касъв’дв/жЯ жытсдствуйтс
Клим. Dipini. !>'!. —4>рннп.... не хочгх в
MihTMi.v т»й Ж1П'-д<ти> мтн ib. 30.
ЖИТИ, м. Дм, Жмп
XVI. IhiKoii’iih кипеть Г<-|ша.гй... который
м»1г жить... <>ци.ю р«ку ти<«ча чныршта
1л’|й т. Гиб. 2St).
XVIII. Ч|Н'а|1и|;утыоб1.щика((11|н)П|).вс1.хъ
.I-iLhIU.IhjpAi. r.V П1.ЧЦН ЖЫ1U Т]н/ц Укр.-Р.
Арх. X. 272.—Жмнт там 1шцфъ нгцъ. дру*
Пй я Т|И1М II НОбоЖН'МТЯ I у Bt.pIKHTM, оу
пшрой irpai д|. Ины. укр. я. I. ПИ (Рк. Тил.).—
Ч *. ты :«» мною, пк<»ю кииПисю крас&ию,
жытя во мною (и хочеш) потай цш моего
ib. 162.-вок жш в добрых евршах, дрбрв
тд «судит; всяк жш оу алых’ поа армад
ыый тя । суда будет’ ib. IV, 309.
ПИТИЙ» ярки. (ши. рос.).
Жытм жар, шмжих, жш жвй.
XV. А прыъхаи on Новморо» бсмфъ
Висильевмп, ешь иосадмШ, a on жшмп
Тимьогй Иваковт Ак. ЗР. L 62 (1440.
ЖЫТЛО. РМ. Дм. Мпш 1.
XV11L И ты брат!в з’всдте сд вожражл’
к* ияпырям: п жьггда Клим. Bipei, я.
ЖИТНИЦА, рж. Дм. Жпит
XVL A iruM'Niiy з'оерътев’ жш’шооу нов
€н. Пер. 15.
XV1L (Праведмыхъ людей) «змет’ Хе до
житницы, то есть, до смЯжорнв мебосноа
Гал. Кд. Pia. 232.
ЖИТНЫЙ, |ряы. 1. Дм. Жмтиый.
XVL А старосты ваши ., въ тую дшь
! Г|мшшвую м мсдивую м житную | шише на*
данья церковные... не маюп нмчкяъ встумо-
| гатися ib. Ц 401 (1544).
2. A/tiuwwifi.
; XVI. Жытнымъ К'ДУ м пина въ манагтыры
тимъ ж* держаТн Ак. ЮЙР. I, 41 (1509).
। ЖИТО, рк. Дм. Жмп.
XV. И еще егш» придали жита ярого л
I1 п'М'иь «Т'> Чстыргдггять бочикъ Ак. ЗР. К
(Ж).
XVL Мк'ячыиа: давати чотыры |>азы до
i ray ii>i6o4H«»uiaАрх. ЮЗР. VI, I, 12(1542)
I . XV1L Жыдоь*,.. жита н збожъа ншедякк
I i:a торгу въ годмъщь м въ митечькахъ Н|тдег-
лихъ и но егдамь <к)п)ють Ак. ЮЗР. 1L
i 13 (1001).
, XVIII. Кь томъ двор!» яяикъ двЪ. сдиз
зъ жытимъ, другая иьсияъ иасинапая Быт.
идр. ибст. 344—Заир1ншю м зашку» венку
;ии< ть, хоьаицивЪ|Ларид1ы1Ъ on своихъ жыть,
1 хть c-Buc.tl виицкиВ сЪдбы Угр. Зиг. 61—Тм
i б.инмт Бгь м уяиижыт жыга твим Пам. укр.
’ я. I. 258 (Рк. Ъчд.' ,
; ЖЫТОВАБЪ, рл. Той, пи чаруе жшм
। (зьб/ йяке>.
.Will. Кднчу л... нкъ сооей нив! иодои-
‘ 1.0. |Ь, жиршлть, тукжть... 0П ЧЗ|ЮД1ЙННЦЪ,
< ин. жыпнабоьъ, огь хн'аьц|>1ъ Ути. Зат. G1.
I ЖНШ, Я' Дм. Жнты 3.
I .Will. Ьму Бп,(-албыджи1№мзбгизгглаяи
1 Пая. vki (. м. 1. 325 (Рк. Тн д ).
ЖЫЧЛИВНЙ, (под. iyiiliwy). Дм.Жичм*
: аый.
XVII. Бсгп) Добра жычднвый иийстедь Ак.
I ЗР. V, 144 (ЮЛ).
Жь_
947__Жмлов тм
ЖЬ, щучя. Дм. Жв.
XV. Хто иа мъ возрить иди его чтучм оу-
едшвп кому жь тдм его будеп потребно
ЮРГр. М То (1438).
ЖЬНЦА, рж. Дм. Жмм.
XV1IL Ващууа мбн Дорогая кодибъ до
Гебе жима молоды скакала бъ иляоиа до
своги дмхм Кт. Ков. Зин. 461—А теперв
жЪмцЪ... прждужисъ Тнх. Jft 11 к. 40.
Ж1НСКЫЙ, |рми Дм. МЙМП.
XV. В* м эбИ|йютгд тоут менжгкмм цель
я жг.ныкнн Чет. 1489 р. к. 39.
ЖЮПЕЯЬ, рм. Дм. Ж^ягъ.
XVII. Всжмъ дживымъ часть ммъ &о €*pt
г<н>дп<*мъ югнемъ м жмиедомъ Смотр. Каз.
36:
ЖЯЛ0ВАТИ, дс. Дм. Жмамга.
XIV. С.и^ую и слюбидн rio... служмтм
вьрьу бытп И цослушну с тымъ со всШъ чи
мм ждюв^тя ЮРГр. № 27 (1393).
400
Page 399:
Final entries of the Historical Dictionary of the Uk-
rainian Language by E. Tymchenko (pp. 946 - 947) upon
which the bulk of the Middle- and Old Ukrainian docu-
mentation of the present Etymological Dictionary was based.
Tymchenko’s work was forcibly discontinued during the
Stalin’s pogrom of the Ukrainian culture in 1930’s: Volume
I, letters A—1, remained as the only printed remnant of
this undertaking of 1920’s in Ukraine.
------x-------
Стор. 399:
KimjeBi гасла Тсторигного словника укралнського
язика (том I) 6. Тимченка з 1930 -1932 рр., якого мате-
р!ял був основою для icTopHBHoi документацп гасел у
цьому етимологгчному словников! Як в!домо, Тимченк1в
словник впав жертвою Сталшсько! „чистки” украТнсько!
мови й культури 1930-их роюв. Доведений, як торсо, до
букви „Ж” цей словник i тепер едине повне джерело для
документацп старо- й середньоукраТнсько! лексики, бо
заповщжений АН УРСР у 1964 р. Словник староукралн-
съког мови й до ci (1976) не появився друком.
X-


3
3, з—the tenth letter of the Uk. alphabet; MUk. and
OUk. names зклоЦземля from OCS. Selo (dzclo) ‘much’ and
zemja ‘earth, soil’, numerical value : Glagolitic — 8 and 9,
Cyrillic — 6 and 7 respectively; with a preceding sign # —
8,000 and 9,000 or 6,000 and 7,000 respectively, Опенко
Азб. 82ff., Истрнгг 50 ff.
3, (atcer eunsonants also:) 13,
(rarely:) 13 1, iao, dial, co! (Гнатюк
ЕЗб.4,247), MUk. з/ъ/, зь, и!з/ъ/, зе,
30, зу alternating with с/ъ/j, сь ,
ис/ъ/,со, си (XIV-XVIII с.ССМпз.168-
189), OUk. с/ъ/, из/ъ/, ис (XII-XIII с.
Мельничук Сл .мовозн . 3,143) , j.?.o (XIV-
XV с.ССМпз.45,64,65) , OES. изъ, съ
(XI-XVc.), rarely: изд (e.g. изд Рос-
това XVc.); BRu. с/а/, Ru. ИЗ/о/, с/о/,
dial, з (EJJSJ 1,77) OCS. iz/'ъ/, is (e.g.
is potoka, EESJ 1,76), is (e.g. is nje-
gose ibid.), Bu. из, с/о/,
Ma. из, SC. is/a3 s/a/3 Sin. iz3 s/t>/3
Cz. z/e/3 s/e/3 Slk. z/o/3 s/o/3 Po.
s/e/3 arch, sy (e.g. zy mlyn'g. ESSJ 1,77),
LoSo., UpSo. z/e/3 zo3 Ca. s/е/, s/e/3
Plb. vez. - Deriv. /1/зв1дки;, /1/зр1д-г
к!ль,-ля, э-перед, /1/з-п1д|, /i/з-позаду,
/1/з-п6м1ж, /1/з-пбнад, /1/знпоп1д,, /i/з-
посеред, /1/з-пром1ж, /i/з-прза; OES.
със. - Syn. в!д, од.
PS* /j/bz ’from' and *s7>n’with’
which merged in Uk., BRu. and WS1.
languages; */j/iz derives from BS. **ia,
cf. OPr. -is, Lith. iz, is 'from' and
corresponds to Gk., Lat. ex- 'from';
OIr. ess-< IE. **e$hs : **e$hz 'from';
PS. *эъп>зъ of uncertain etymology: ac-
cording to Vondrak I2,418, it comes from
IE. **sun: son/som: **sm\ yet, the gen-
eral view is that PS *stn represents
IE. **som alternating with **com, the
latter being evidenced by Lat. cum 'with':
according to this view in SI. **som was
diffused, and in Lat. **com^ ESSJ 1,255
(here also an extensive bibliography);
re Uk. 3 cf. Кримський 1, 993, 508-524,
СССтоцький 84-85, С1мович 59-60, Грунсь-
кий-Ковальов 75, Мельничук l.c., Шевельов
441,a.o.;Uk.±z/±s,z/s started injthe XIII с.
____________________________	---i------ --
3- a prefix in words like эбйти : бити, 3B1 —
яти : вхяти, эгр1шйти^ : гр1щйти, эгвалтува-
ти : гвалтувати, зда/ва/ти :!да/ва/ти,зжёрти
: жерти ...» з!брати : брати^ з!рвати : рвати,
з!стрйгти : стрйгти...^, зогнути : гнути, зо-
мл£ти : мл£ти, зопсувати : псувати.1з-перед
: з-перед, etc. , see the preceding entry; before K,n,
т and x 3- becomes c-, e.g. сказати : казати, one-
катися; пектй», сторгувати : .'торг, стрймати :
тримати, сховати : ховати...!, 1сход : ходйти,
G n. Icnac: Спас; ник. & оик. неполна : сполна
(1352 - 1499), истратхть : ст-рат!ть fxv с. ),
исправно : исправно : справно С xiv - XV с. ),
испроси/л/ : сппосити ( XV с.), а. о. ; oes из-
гой II йогой /XII с./, исход ъ-/Х1 с./гсъх’одъ
/XI С./ /I сохода Gsg. / XV c./^ctc.
забастовка SovUk. ’strikeЗабастов-
щик, -щиця, забастувати. - Subst.страйк,
страйкар, -ка, страйкувати. j
From Ru. забастовка, забастовщик,
забастовщица, забастовать /: оаста, cf,
Vasmer 2^,69/.	j
ЗАБОБОН/И/wd. also забабо'н/и/
/Стрий/ ’superstition, prejudicej,belief ’ ,
HUk. забобоны /ХУ11 С. ЛСЛ 6^/,-Deriv.
забобонний, -н1сть,-ник, MUk. 'забобон-
ный/ХУИ с. ЛСЛ 67/$ BRu. забабон, Ru.
/from Bk./ забобоны (Vasmer 22,j 70) , Po.
zabobon, - Syn. в£ра в тснування надпри-
р од них сил, вЛщування й 1н., п!ередсуди;
помилков! погляди на щонебудь,'. якх ста-
ли звйчними в житт£ пёвних верств наро-
ду, КТС 76; MUk. superstitio, ficta religio
/ХУИ с. ЛСЛ 67/.
Doubtful whether from Po. zabobon 'ts'
or a genuine Uk. formation, Sheyeloy 722; the
lack of 1кання ( * * zabobin) could be ex-
plained by the traditional "tabooistic" charac-
ter of the word; its origin is usually connec-
ted with PS. *bobonztz-, cf.old SC. botionitt 'to
make noise, be noisy’, bobonjati ’tolchatter,
jabber,babble' of о/p. provenance, Vasmer 2^,70;
according to Bruckner 643 it comes from dial.
Po. bobo 'fright, scarecrow,bugbear' also 'un-
convincing are its derivations from a; GN. Babuna
(mountain between Prilip and Veles) »Mjiklosich 6,
or from SC. babuni 'Bogomil sect (of the X c,.)'
suggested by Berneker 1,36. who apart from Uk,,
Po. zabobon quotes Uk. dial, бобона
and.Cz.
bobonek, pobonek ’superstitious actioi, super-
stitious thing’;cf.also SP.1,288, ЗССЯ. 1,111.

сйльний дощ, злйва» /там таки 78/... AmUk.
забекувати* в!дступйти ’, забетуватиfni-
тй в заклад*, забрикувйти*загальмувати»,
дабукувати*зам6вити, записатй,зареестру-
вйти», загарнесувати 'запрягтй', заколу-
вати 'заклйкати, зателефонувати',замака-
гййкати 'заклясти', заморГедякувати 'дати
в заставу, заставити', заордёрувати *за-
мбвити’, запаркувати 'заххати на стоянку,
стйвити на стбянку', запечув^ти'залатати^
заплягувати ‘залучйти,включити в елект -
рйчний струм', засейфувати 'з^аощадйти' ,
застартувати' пустйти в рух /мотор/',за-
фенсувати 'обгородйти плотом',, зачарджу -
вати 'вимагати /висбку/ цхну'!, зачбвку -
вати, зачбвкати 'задушйти!.. j/ jbr ./;.EN_.
Забава, Забавський, Заболот^ий, Зарбський,
Зар£чний, Зарудинець, Засянський, Затуляк,
Затйчиць, Затильний, Затирка, Заходюк,Захо-
жий, Зачепнюк, Зацерковний, З1аязйрський113а-
Заеэерський i т.п. / Богдан	GN.
Закарпаття, Запор!жжя, 3або7:от1в,3аболоття,
Завалля, Зархчне, Заставив, Задунайоька (дч,
Закавказзя; д!ял. Задхльський : За Дхлбм,
Заглубокий : За Глубокий Звхр, 3аясин£в:3а
Ясенбвов : За Ясенйцею, Закййерка : За Ки -
черков, ЗапотХк : За Потоком,: Зар^ча : За-
pixa : за Р1к6в... /Бойк.244?; Заболотп1..л.
3ал1сся, Заставки /Ящун 2,40/ i iH.'MUk. & OUk.
Загорна /ХУ с./, Загвоздке / ХУ с./, Замос-
*тье /1433/,* Заборол /14&9/,*з1аболотци/ХУ с./
Загорово /1433/... OES. в*ь Зас|стровь'и /Х1У-
ХУ с./, волости Новгородьскые: Волокъ...За-
волоцье /1264-1265/, в Заволючии /ХУ с./,
На Никитскомъ запольЬ, въ Чюд'инскомъ Запо-
льЬ ...	I
ЗАБОРОЛО 'fortification wall''э arch, забрало»
MUk. забрало /ХУИ с. ЛСЛ 67,87/, zabralo
sciana (1641 DSP ), OUk.,OES. ПО забороламъ ,
на заборолЪхъ, съ заборолами,;съ заборолъ ,
в забрала, ото» забралъ , на/'забрала, по за-
браломъ , сь дрквЬными забралы, на забра-
ла /Сл.плк.Иг./. -Deriv. OUk., OES. не сущю
забралнику , забральника /XIiс./, на краихъ
же забральныхъ, - Syn. рухбма частйна шб-
лома, що опускаеться на обличчя для захисту
в1д удар!в; щитй з дерева абол каменю,встанбв-
лен! на мурах фортецх для захисту ii оборон-
ив в1д ворога, Слум. 3,26 ; (оборона, охорбна,
захнет.	।
PS.	*za-bor- /d/Ъо: *box,ti/s$/,> see борбти/ся/,
EDUL 1,177.	|
,	|
заборсучитися Wd. CBk.) ’ tio become angry, to
be puffed up’, first recorded in 19-34 /Kmit 74/.-Syn.
загн!ватися, надутися на кого I
Based on борсук, ,see s.v.
заборчений Wd.(Bk). 'bored,' perforated', first
recorded in 1934 /KMIT 74/. - Sjyn. пронерчений.
I
Deriv. from *borkaty3 *boruvaty\ 'to bore,pierce' -
a loanword from MHG. bohren ’ts’,se'p бормашина.
i
забухтбрити dial.'to put away and forget where
the thfiig was put, to mislay*, first recorded in 1958
/Паламарчук,пд.-зах.Житомирщиг,!а/. - subst, no-
класти чи сховати так, що п£слЯ трудно в!дшу-
кати.	,	.
Deriv. from бухта 1.,q.v.	(
ЗАВА/Д/ЖАТИ : вада
завалка SovUk. эавалюванняхвалити;
завалки Wd. ’mumps,swelling of the glands’
first recorded in the XJX с./Желеховський 1,232/,
'bronchitis'/XX с. Горбач 11,9/ 5 Po.zawaiki.
-Subst. свинка; бронх£т.
' *
From Po. zawalki 'ts'(wanting in Richhardt
114,122).
завгодя^1а1.,завгодсЙ / Лисенко, Житомир-
щина, Слл.21/'оп time, in good time .betimes .early'
Subst. завчасно, Слум.3,39; завлегодь,за-
врём’я, Лисенко,l.c.
Cf. годящий : годити/ся/; завгодя = за-у-
год-я, завгодёй = за-у-год-яй with dial.я > е;
завлегодь - за-у-ле-год-ь.
завед{й, завед!я Wd.'deceiver; chief of a
gang (band); bully, swaggerer, blusterer; quarrel-
some person’, first recorded in the XX c. - Subst.
баламут; вожака; /арго воякАв:/ зух, в!д -
важний очайдух, Горбач 6,10
According to Горбач ,l.c.,it comes from за—
вад!яка «скбрий до б£йки»; yet, in view of the
phonological difficulties (change e> a) it is more
persuasive to consider it a deriv. of завести :
тести /бхйку/, see s.v.
заверёчи дхял. : верг.
завернать *'	:	вернути, вертати,
заверуха "	:	зав!рюха.
ЗАВ2ОДИ ’always, at all times, constantly,
on all occasions, ever’ ; MUk. & OUk. эавжды
/1499/, заоуждыи /1436/. wanting in other SI.
Deriv. аавжденний, завждишн!й, на-,не-
завжди. - Syn. у будь-який час, повсякчас,
пост1йно,завс1/г/ди, Слум.3,44,61.
A compound за—ужди, cf. оужды /1435,
1388/, ВЖДЫ /1493/ and Ро. wzdy, C5\v2dy,
vgdycky, Machek 563.
ЗАВЗЯТИЙ ’brave, courageous, high-spirited;
persistent, thorough, incorrigible, out -and-out,
downright, inveterate,full of gall (hatred), per-
sistent, relentnes, bold; enthusiastic’,since the
XVIII c.; BRu. заузятЫ'Ки.завзятНиД’о. zawzi§ty,
- Deriv. завзятець, завзятущий,-4сть, зав-
зяття, завзято/к/. -Syn. наполегливий у до-
сягненнх якох-небудь мети, стхйкйй, спов -
нений пристрасти, запальний /про людину,хх
характер; нестримний, надзвичайно сильний
у прояв! ,КТС77; запеклий,упертий, наполет
ливий, Деркач^,70.
A Uk. neologism,deriv. of завзятисяхвзяти,
q.v.; some scholars explain it as a borrowing
from Po. zawzi^ty, cf. Vasmer 2^,72, Шанский
2:6,16, a.о.; wanting in Richhardt 114,122, and
Serech-Shevelov, Word 8:4,329-349 ; cf. also Briic-
ner 640.
ЗАВОДА, ЗАВВДУВАТИ... dial. завидХти :
ВИД,* see also зависть.
ЗАВИЛЬКУВАТИЙ, -ricn : вила.
ЗАВИС1ТИ ’to depend, be dependent on} ModUk.
Ru. зависеть ,Bu. завися Cz. zaviseti.-
According to Виноградов' Эт. 1966, 126-133,
the word is a neologism restricted to few SI.
including Uk.; it is a caique।translation of Lat.
dependere ’ts’; OricHKO [ did not recommend
its use in ModUk. and suggested its substitution
by залёжати, PM. 2,403; 4e etymology see s.w.
эа-вйс!ти.	j
ЗАВИСТЬ 'jealousy, envy' | MUk.зависть /ХУ1
с. КрехАп/, зависть /ХУ11 с. Синонима/,за-
висть жены или мужа /XVIt с. ЛСЛ.67/, OUk.,
OES. зависть /XI с./; вки.збвисьць,ки. зависть,
OCS. zavistb ,Bu.,Ма. завист, |SC.zavist, Cz.zavist,
Slk.zavist’, Ca.zavisc. - Derijv. завйсний,-HiCTb
Wd. (вк) завистувати /Emit 75/ ,мик.завиство
/ХУЛ с. ЛСЛ.67/, завистный,-ник*Ь /ХУН с.
ЛСЛ.67/, завистника доброму /ХУИс. Сино-
нима/. -Syn. заздрАсть, ревнйвхсть.
PS. ^zavistb <_ *za-vld-tb vid%}8ee вид; cf.
also such formations as завйдувати, завидний,
-но, завидощх, завидущий / завидющий i т.п.
ЗАВСГ/Г/ДИ,а1а1. завс!гда /Сумщина, Доро-
шенко ДБюлетень 9, 108/,'always,ever, at all
times', MUk. завсегды /ХУ]; с. КрехАп./,за-
всегда /1737 1нтермед1! 1^7/; BRu. заусёды,
Ru./гаге/завсегда/since 1459/. -Deriv.завс£д -
ний, -ник.- syn. зйвждй,Повсякчас/но/.
An OES. neolog l.srn (since the XV с.) - result
of prof.IxnrIon of всегда ( < •♦»>(>	cf.
OCS. vbnegdn, SC.Bvngdn, Po d a I.wszej^ly, etc.
ЗАВТРА,Wd. also взавтра/Стрий/ 'tomorrow*,
MUk. сегодня або завтра /ХУ1 с. КрехАп. /,
на завтриб /там таки/, до завтрея /там таки/
завтра /ХУ11 с. Синонима/, заутраграно,по-
рану, также вчас /1627 Беринда/, заоутра/-
‘ранком’,1476 /, завтра/ ХУШ с. Рнтерме-
Д11 164/, OUk. ,OES. заоутра/ XI с. Остр, ев./,
вечеръ ли...или заоутра /ХТПс./,, зав^тра
/ХУ с./; BRu. заутра, Ки.завтрХ ,OCS. zaoutra,
На. Збутре, SC, sutra, Sln.zajtra; Cz. zftra.Slk.
zajtra, - Deriv. завтрашн!й, завтрс: до эавт-
рюго, п!сля,-по-зАвтра, завтра-позавтра,
завтра - позавтрьому, п1сля-,по-завтрашн1й,
мик. заутрникт» : снЬдане ,поранок /1627
Беринда/, злутрнхй:ранней,скорозрый , або
досталый, зрелый, узр!>лый, дорбслый, также:
вчасньй, потомный, чистый /там таки/,завт-
рен1б /ХУ11 с. Синонима/, завт>трис /1583
АККМУ.59/, завтриш! /ХУ11 с. Алфавит/,зав-
трепный -утреный, заутреный /ХУ11 с. Сино-
нима/, ouk.,OES. завтреня /ХУ с./, заутрис
/Х1У с./,по заоутрьнии, по заутрени /Х1У с./,
на заоутрьнии /XI с. Остр. ев./,заоутрь-
няьь/там таки/, заутрина /1263/, до заут-
рока /Х1У с. Лавр./, заоутрокаи,брате; за-
оутрокати /там таки/. -^Syn. на друглй день
пГсля сьогодн!шнього; /у значенн! 1менника:/
найближче майбутне, КТС.77.
PS. *za-utra with original meaning 'in the
morning' ; "cases of V found in place of an expected
и , under conditions of reduction", Шевельов 284;
see also Преображенский 1,240, Шанский 2:6,
21 «Vasmer 22,73, Machek 182, N.vnn Wijk Сборник
Соболевскому 36-38, SadnLk- Altzetmul Jar 326,
Skok 1.787, a.o.
ЗАВШЕ С°И°Ч’ ’always.ever,at all times’,
MUk. завше /ХУ11-ХУП1с/оук. завсе/1434/,
Po. zawsze.- Syn. завждй, завС1/г/ди, ПОВ -
сякчас/но/.	j
From Po. zawsze 'ts' ( *za-wsze : wiesz,
wsza.wsze 'all,whole', PS.*i>*sb 3Vbsja ,Vb9e,
see весь ), Bruckner 636,646.
ЗАГА see згага ;
загайрувати AmUk. 'to hire’.fir^t recor-
ded in 1965 (Royick 101). Subst- НЯЙНЯТИ.
I
"A hybrid composed of the'; Ukrainian per-
fective prefix za~, the English stem hire.and
the Ukrainian formative suffix -uva- and ending
-ty". Royick, l.c.
ЗАГАЛ 'total, totality.whole; mass, public,
society, community' , ModUk. onljy, wanting in other
Si. -Deriv. загальний,-HicTk,-но, -ник.за-
галом, в-,у-загал1, в-,у-з|агальнитя,в-,у-
загальнювати, в-, у-загальнення, в-,у-за-
гальнювання , загально-вжйраний,-вйзнаний,
~в!дбмий, -вгйськбвий, -встановленн.;, -демо-
кратйчний,-державний,-достйпний,-зрозум£~
лйй,-кап1тал1стйчмий,-кляс0вий,-культурний,
-нац1ональний,-людський,~м|ськйй,-нарбдний,
-обов»язкбвий,-парт£йний,-полгтйчний,-прав-
ний,-прийнятий,-приступний^-республ!кансь~
кий,-рос{йський,-руський,-укра!нський,-фа-
брйчниЙ,-емхграц^йний,-кан^дський,-австра-
лхйський^-американський... ! - syn. ^кроке
коло люде'й,маса, громадянство, громада, КТС
77; громад с ь кг ст ь, суспглыЦсть, суспгль-
ство, Деркач*54«
A Uk. neologism : *за - hal, the latter
being related to галЙТИ q.v.', Berneker 1,
293, EDUL 1,543.
ЗАГАРА : горсти.
3АГАТА : гать, га'тка ;
ЗАГУТАТИ 'to deafen, stun’, ModUk.enly,
wanting in other SI. - Deriv. загутатись -
загавитись,задивйтися, Франко 7,452. -
Syn. зан1м£ти, остовпхти i / unknown to
Слум.З/	।
An о/p formation based oti interj. Гу!
like гукати, гугнати, г^готхти, see
s.w.	(
загаждаю MUk. / XYIlj с. ЛСЛ.68 :
”в оригинал! л!тера г, яку можна читати
i як г, невиразна, бо виправлена 1з в",
В.В.Шычук Лексикон.. .449/' ’Deleo.Maculo.
Absterge’.	|
Of dubious meaning and brigin; the clo-
sest connection with ChSl. gazdu: gaditi 'to
detest, abhor' is uncertain oh account of mea-
ning, although formally could! be explained as
iterative form of gafdu, see ,|гад.
загбвати ’to become sick,fall ill' ,
dial., first recorded in the XIX c. by Гна-
uok E36.26. - Subst. занедужати,захйрхти.
From SC. gbvjetl 'obtemperare' with
Uk. prefixation za-, see ГОц!ти.
ЗАД 'back, seat, hind part, croup,stem',
MUk. зад /ХУ11 с. Алфавит 25/, задъ/ХУИ с.
ЛСЛ. 6^/,OUk.,OES. задъ/XI-ХУ c./; BRu.,Ru.,
Bu.,Ма. ts, OCS. zads, SC. zadak, Po., Cz.,Slk.,
LoSo.,UpSo. zad, Sin. zad. - Deriv. задок, зад-
н!й, задник, -иця, задом , задком, назад-
н!й, назадництво, -цький, -ичий, в-,на-,
по-зад, /н^адгузь, /i/ззаду, задньо-...
виличний , -носовий, -п1днеб£нний, etc. ,MUk.
зади, з’заду /ХУИ с. ЛСЛ. 69/, задн!й/1458,
ХУ11 с. ЛСЛ 69/, задокг- задняя /ХУЛ с.
Синонима/, зйди... С'ьз&ци, з’заду /1627 Бе-
ринда/, задку Gsg. /ХУ11-ХУ111 с./, OUk.,
OES. задний /1322/, зади / XI с. Остр.ев.,
Х1У с./, заднда /XI с./, заднее / 1299 /,
преднюю славу...а заднюю /Сл.плк.Иг./,задь
/Х1У с./, задьница // задница /XII - Х1У
с./, задьничьник'Ъ/ХУ1 с./ , заждь /XI с./
с’ь зажьдьмь /1073 1зб.Св./, съ зажа/ХУ1
c./;FN. Зад, Задейко, Задкб,Задник /Богдан
334/; GN. Зади /назва поля в Залхкт!,Бойк.
15/, Задк1вка /назва гори на Гун.155/,Зад-
ня Ризовата /ibid. /. - Syn.протилежне пе-
редов!, частйна тулуба тварйни,протилежна
голов£, частйна т/ла людини нижче спйни ,
/мн.:/ м£сце за дворами, позаду будйнк!в,
хат; те що ран£ше вйвчене, що вс!м вХдоме,
Слум. 3,101.
PS. * zadu > IE. root **	'behind,beyond,
over' extended by suffix-<Z?,cf .nadz	na-dz; no
certain BS. or IE. correspondences, see за; Пре-
ображенский 1, 240, Шанский 2:3,27, Traut-
mann 336, Vasmer 2^,73, Pokorny 451 - 452;also
Prokop Lang LF.47,307, (extensively: ) ESSJ 1,294-
295.
эадавок wa. Lk./ПриЙмак PM. 2,450/= за-
даток : да/вА./ти.
зайванити, за!ванитй, захванитк,зах-
ванювати... : 1ван.
(See also the following-entry)
ЗАЙВИЙ ’superfluous, redundand, super-
vacaneous, spare, unnecessary, supernumerary’,
ModUk. ,Ru. dial, (from Uk. ;) эаевый ,заивый
/Курщина,Воронхжчина/^wanting in other SI.;
Deriv. зайвхсть, зайвина^, зайво, Wd-зяй-
во /Стрий/, у зайви взяти у займи взяти
/Желеховський 1,246/.- Йуп.який не вико-
ристовуеться в даниЙ момент,в!льний; ще
один до якохсь к!лькост^, додатковий;без
якого можна об!Йтись, СЛум.З,132; лишн!й,
непотр!бний, запасний, дверх норми,Под-
везько 279*
The word seems to be the only Si.vestige of
IE. root ** tjhe-,	: <}Яог- / tfhol- with
basic notion ’to be empty! cf. Pokorny 1, 418,
Il'jinskij EDUL 1,LVI; as sdch it is related
to Skt. jahati ’he leaves’, hiyate ’it remains’
Av. zazami ’I leave’, Gk.(ara)xadzo ’ I force
to retire’, OHG. gan, AS. gan, E. to go, etc.,
Kluge 110; as a folketymology its explanation
by G. Lisovyj in his letter'of 8.8.1971 might
be mentioned,viz. . . .С цигансъке , СЛОВО
"хва", означас злод!й» або красти»: у
Львов! злодИ говорили раХвати” за -
м!сть ’’красти”, або взарал! ”]»обити щось
незаконна”...; одначе у|злод!'1в було ще
слово ’’захванювати”, зн; ”за1'$ати’’ може
бути опорочениям; see alsio the preceding
entry and Шевельов 292 /: OCS.zfijq, Ru. на-
зойливый /.
ЗАКОН ’law, statute, rule, regulation;,
arch.religion faith’ also ’monastic order’;
Wd. (He.) 3&k£h ’confession ; communion *;
"мик. закс'иъ /1474,1470,1455.../»по ста-
рому закону /1499/» закун /1759/» закона
/ХУ11 с. Синонима/, законах/1627 Беринда/,
OUk.,OES. законъ/XI -Х1У с,/. - Deriv.
законний, без-, не-,проти-закбнний, -но,
законник,—иця,законо- вчитель,-давець,
-давиця,-давство,-давчий,-доредник,-з на-
вець,-знавство,-знавчий,-м!рний,-м!рн1сть,
-положения,-проект,-учитель.; мик- за“
законника»/1627 Беринда/, законополагаю,
законно / 1927 ibid. / , OUk.,OES. законъ-
ный♦ законьникъ, законьнЬ, законо- давьс-»
TBie, -давьць, датель, -пись,-/на/полага-
тель, -положен1с,-прЬступен1е,-прЬступь-
ник-ъ^-уставьникъ, -учитель... ;BRu. ,Ru.,
Bu. ts, OCS. zakonz, Ma. закон SC. zakon,Sin.,
Cz.,Slk. zakon, Po. zakon, LoSo. ts. - Syn. no-
станова влади, що мае найвищу юридйчну си-
лу; загальнообов’язкбве правило, те,що ви-
знаеться обов’язкбвим; зв»язбк i взаемо —
залежн!сть якйхось явищ об’ектйвно! д£йсно-
сти, що виявляються в пёвному порядку,КТС
81;^ MUk. право, заповедь, с1бо устава;/также/
способ,обычай,правило; /также:/снуръ те-
сёлск1й,науголникъ, мьра, проба, рдд ь, ста-
на», порядок албо каншнть, Беринда 16 27.
PS. *zakonx 4 *za~kon's , the latter part of
the word meaning ’extreme point, limit,endsee
к!нець ; ModUk. lack of 1кання is ex-
plainable by the arch, character of the word.
ЗАЛ130 'iron’ ,Wd. железо, жил 13о,жил 13у,
SoCp. жиел!зо, жи°л!зо f лем!ш /частйна плу-
га/* Дзендз ел 1вський 179; мик. желЪзо/ХУ
с./ ; 0Uk.,0ES. желЪзо / XI- Х1У с.^вЯизалеза,
Ru. железо, dial, зелезо, зялезо, oes. 2е1ё-
zo, Ви. жлеза, Ма.жлезда, sC.zfeljezo, Sln.2e-
lezo, Cz.,Slk. zelezo, Po. zelazo, LoSo.,UpSo.2ele-
zo, Ca. 2elazo. - Deriv. зал13К0, ЗНЛ13Це, за-
Л13зя, зал!зяка, зал!зячка, зал!зяччя, за-
Л13ИСТИЙ, зал/зний, зал1знйця,*зал1зничний
- ник,-ниця, зал!зняк, -ячка...; зал!зо- :
зал1зобетон, -ний, зал!зовм{сний, зал!зову-
глецевий, зал1зоносний, залХзоплавильний ,
зал!зопрокатний, -ник, -ниця, зал!зоробний,
залхзорудний, залхзоцемент, -ний, etc.; мик,
OUk.,OES. жеяЬзьце ДУ1, XIII с./, желЪзьныи
/XI- ХУ с./, къ... желЪзоковцемъ /XII с./,
желЬзоьадче /ХУ1 с./, Желязны я врата /Сл.п.
Иг./;еи. Зал1з/к/о, Зал1эний, Зал1зняк,Же-
л!зний, ЖелАзкевич /Богдан 341/^. — z Syn,
ср1блясто-с£рий, в’язкйй i ковкий метал:Ее.
ModUk. зал!зо goes back to MUk. and 0Uk.X6-
л4>зо which, in turn derives from PS. *zelezo ’ts’
corresponding to Lith. gelezls, Latv. dzelzs, OPr.
gelso ’ts’, IE. root ** ghel/e/gh- ’metaljcf.Traut-
mann 83, Vasmer 2^,42-43, Pokorny 435,a.o.(extens-
ively:) Трубачев ВСЯ 2, 31-34; Uk. and Ru.dial,
change of the. initial ze- to zgr- is usually explain-
ed by ’’distant assimilation” of consonants with
a corresponding change of -^g,- to-ar : жел/зо
зел1зо> зал£зо. 31линський 1,116, а.о.
збавдирувати AmUk. 'to binder' ,first recorded
in 1972 (Koshelanyk 721).“ Subst. СКОСЙТИ.
From E. to binder 'ts' .Koshelanyk,l.c.
збитувати, збхтувати AmUk. 'to beat; bid',
first recorded in 1915 (Bilash 85) - Subst. nepe-
гнати; запропбнувати ц!ну.
From Е. to beat; bid ' ts‘, Bilash,!.c.
збЛЬОфувати AmUk.'to blui.^', first recorded
in 1972 (Koshelanyk 721) - Subrft. обдурити.
From E. to bluff 'ts', Koshelanyk l.c.
збостувати AmUk. 'to bust’, first recorded
in 1972, (Koshelanyk 721). - Subst. ЛОПНути.
From. E. to bust 'ts', Koshelanyk,l.c.
збрийкувати, зброкувати AmUk. »to go broke1,,
first recorded in 1972 (Koshelanyk 722)_. - Subst.
збанкрутувати.
From E. '(to go) broke' , Koshelanyk,l.c.
ЗБР0Я 'weapon/s/,arms,armor,armaments' ; MUk.
зброд /1596 Зизан1й/, зброя /ХУ1 с. Крех
Ап./, зброА /1627 Беринда/; ро. zbroja.-Deriv.
збройний, -но, збройовйй,-во,зброяр,-ня, -
-ський,о—,у—зброский, о—,у-збросння,о—,у—
зб]э61'ти, о-,у-збрбювати, збросносець,збро-
сносний,-но; мик. збройно /1498/. - Зуп.знаг-
ряддя для нападу, абб оборони, сукупн!сть
засоб!в для ведения в!йнй, бою; MUk.opyxic,
бронь/1596 Зизан1й/, мКчь, бронь, дарда,бб-
лт'ь,стрЬл&., пбтЬскъ,коп£я,дровце, волочна ,
ющЬп, галябарт,рогатина /Беринда 1627/,
рух1я, zbroie /КрехАп.ХУ! с./.
ЗБРУЯ’harness’, arch, also ’weapon/s/’, ModUk.;
Ru. -збруян Сбруя , wanting in other SI. - , Syn.
предмёти для запрягания або сАдлання коней i
1нших тварйн, упряж: /застар./спорядження вб-
хна, Слум.3,452-453.
Of uncertain etymology; some linguists derive it
from Po. , Vasmer 32,568, while Po. scholars con -
sider it Uk. loan ("pozyczka ruska" Bruckner 648) ;
on account of the semantic proximity inTJk.the word
seems to be a variable of Зброя with a second -
ary distinctive -y- instead of -o- ; in discussing
both words in AUA 3:2,718-720 Yury Serech stated as
follows: zbvoja  (weapon) ... is one of those words
which etymologists like to get rid of by ascribing them to any
other language but their own, since it is difficult to explain these
words with the history of a single language. Bulaxovs’kyj traced
Rus. sbrujn from Polish; Hrabec assumed, on the contrary, that
Pol. zbroja was borrowed from “Ruthenian” (Ukrainian? Byelo-
russian?). One can also mention that C’vjatkow tried to trace
Ukr. and BR. zbroja phonetically from Pol. broil as the result of
tl changing to j before n in the adjective *zbronny>zbrojny from
which, they say a new subst zbroja was derived. It is impossible
to agree with this view since, by the 16th century, zbroja was a
very widely used and the changing n>j occurred later; it is also
not understandable why this process did not embrace all adjec-
tives with “double” n- for the first n was soft everywhere after
the following ъ was dropped:
' L. C’vptkow, “Nck.itoryja rysy inJajhvjanskaj fonctyki w bclaruskim kksyitnym
matarjak," Instytut Ixlaruskaj kul'tury, Zapii\i Adfizeln humanitaroyx navu^, 2, 77.
Il’inskij solved the problem, however, by providing quite con-
vincingly that zbroja is related to briti just as boj is to biti. hriti
had as its original meaning ‘to cut, to strike.’ Thus zbroja was
neither a borrowing from Ukrainian to Polish nor vice versa, anil
the explanation is required only by it in Rus. sbrttja, which actually
can lead to a Polish or Ukrainian source: ИзвОРЯС 23, 163.
According to Bruckner 648 the word is de-
rived from *brojb ’number’ extensively dealt with
in Berneker 1,87 : number - "eingeschnittenes oder
abgeschnittenes Merkmal" ( a cut out sign); see
also бро1ТИ брйти ; збруя; the semantic
aspect of зброя was extensively discussed by Y.
Serech in AUA 3:2,719-720:	_ 
The suggested concept of the origin of zbroja in Polish and
Ukrainian is verified by the use of the word and its synonyms in
both languages in the 16th-17th centuries. Ukrainian texts in this
period know the synonyms zbroja, oracle, bron’. The word oruzic
has the most abstract character... 4
in Polish both zbroja and broil were completely Polish;^'hus the
theory of the Ukrainian origin of Pol. zbroja crumbles.
ЗБРУЧ GN. Zbrucb (river) , BRu.,Ru. ts ,Pq. Zbrucz.
This hydronym is usually referred to ВЯиГБруч,
and appellatives 6 py/i 'f low', бруить ’to flow’,
akin to Lith. briautis, briaujuos 'to squeeze, get
through' ,Gk. frear,Ion. freTar 'well; water tank,
cistern, reservoir', Arm. atbiur, aibeur a.o., cf.
Vasmer 2^,85,with reference to Trautmann 37, Hub-
schmann. Arm. Grammatik 1,415, etc.; Соболевский
РФВ. 64» 187, connected this name with Неруч,Вручий
while Staszewski 345 derived it from brukac 'ka -
lac, brudzic'; for Шевельов 275 the connec-
tion of both Збруч-Бруч I бруя "is of no value
because in both Br. and WU r1 is dispalatalized",
yet he does not offer any new suggestion instead\
finally, for Трубачев 2,253гетимологйя неясна;
in looking for a solution one is inclined to con-
sider relationship of Збруч with such WSl.Zbri-
ca, Po. Zbrzyca explained by Rozwadowski 52-54 as
*dbbricall dsbrica. : dbbrb'ildbbrb ' ravine' (discus-
sed in this part of ED on p.2.36)’, consequently :
Збруч 4 ^Sb-dlSbr-Qtjb > * S-dbr-ucb>Zbru6 with o-
riginal meaningravine river'.

433
ЗЕЛЕНИЙ 'green' мик. зеленый /ХУ 11 с.ЛСЛ.
74/, зелень»/и/ /1584 АКЕМУ 90/, зёлено/1596
Зизаной , 1б27 Беринда/,зелены/й//1б43 Уже-
вич/, зеленую Asg. /ХУИ-ХУШ 1нтермед1! 61/
OUk. ,OES. зелены и , зелено /1073 1зб. Св.1307/;
BRu. зялёны ,Ru. зелёны й ,OCS. zelenX,Bu. зелен,
Ма. зелен, SC. zelen, Sln.zelen, Cz.,Slk. zeleny,
Po. zielony, LoSo.UpSo. zeleny, Ca.zelony,Plb.zelen.
Deriv. зеленавий,-вость,-во, зеленастий,-тость,
-то,зелененький,-KicTb,-ко, зеленёсенький,-ко,
зелен/к/уватий,-то, зеленястий,-т!сть,-то,зе-
ленёць, зеленйна,-истий,зелёнка, зеленушка,
зеленяк, зеленяр/ка/, зелень, за-,по-зеленйти,
за-,по-веленхти,-ноння,зеленйтися...,эелено-
головий,-лйсткй,-окий,-очка..., Wd. зеленило
‘зелене чорнйло» /РМ. 2,118/,мик. зеленйч1с/1596
Зизаной, 1627 Беринда,ХУ11 с.ЛСЛ.74/,зеленбсть
/там таки/, зеленели /ХУИ-ХУШ с.Байки 88/,
OUk.,OES. зелень /XI с./, зеленьство /Х1У с./,
зеленичис, зеленйна /1076 1зб.Св./gn. Зелёна,
Зелёне, 3елёний,3еленякбва,Зелёне,Устс,Зили-
нят Кичира, Дзелёна /Кв./,* FN. Зелений, Зелён-
ко, Зелёнк1в, Зелененький, Зеленський,Зелен-
чук, Зеленюк, Зеленя'к, Зеленхцький /Богдан 340/
Syn. /один is основных кольор!в спектра: /се-
рёдкой м!ж жбвтим i блакйтним,Слум.3,553.
PS. *zelen2://б/fts',IE. root**$hel- 1 ts’, cf.Lith.
zallas'green’,zeltl 'to sprout,sping up (green)',2el-
muo 'plant', Latv. zals 'green; fresh', zelt'to grow
green', Skt. hari-'yellow', Av.zaray- 'ts', Alb.del-
pne,dhelpere, delbune'fox'; see also ЖОВТИЙ; Pokor-
ny 430, Fraenkel 2,1287, Vasmer ^-,92, (extensively:)
Herne 64-73, 80; see also Шанский 2:6,84, a*°*
434
ЗЕЛЕПУГ, зелепуга dial.’unripe fuit;
greenish plum; sour cherry’, first recorded in
the XIX с. /Желеховський 1,297/.“ FN- Зе-
лепуга, Зелепужин /Богдан 340/. - Syn.
все,що недозрхле,Франко 10,507.
Of obscure origin; its connection with
зело is clear, however the second part -nyr
(in some variants:-пух, -пуш ) cannot be
firmly established.
зелепух, зелепуш dial., see the pre-
ceding entry.
ЗЕЛО 1. a Russianized SovUk. form for
31ЛО , q.v.
ЗЕЛ0 2.arch, ’herbaceous plant,weed’ ,MUk.
zelo - ziele (1641 DSP ); Po. ziolo, UpSo.zelo,
re other correspondences see under deriv31ЛЛЯ.
Syn. зелень/зелен! дерева,кущ{,трави Хтд./
Слум.3,555.
PS. *zelo ’green plant’, root ts as inse-
лёийй; see also 31ЛЛЯ.
ЗЕЛЬМАН folkl. 'Zelman, kind of Easter
dance and game', ModUk. only, wanting in other
SI. - Syn. рхд ЯГ1ЛКИ.
Of uncertain etymology; its connection
with зело ,зелёний points to a ^compound with
a second part -MAH, like in РАХМАН,ДРАГОМАН,
ДУШМАН, ДУРМАН, KYPMAH, etc.; in this connec-
tion зель- ман would mean 'ruler of the
green, king of spring'; yet, С.СнацькиЙ
in his Мала украхнська енциклопед!я,р.490
435
offers the following explanation:.
ЗЕЛЬМАН — дрогобипький жид. син куш-
н!ра Вольфа, що в рр. 1740-1753 був фактором
дрогобипько! старостини ТарновськОТ i пров!д-
ником жид!вського кагалу в Дрогобич!. Зельман
Вольфович натомить, в двох останшх десяти-
л!ттях кторично! Полыц! перед П упадком i
розпод!лом. ареидував старостинськ! доходи —
млпни солярнЕ ф!льварки та села i вславпвся
своТми зловживаинями. проти яких виступали
навпь його сдинов^рщ. що домагалися його у-
в'язнення i кари. Був д!йсио арештоваиий. але
зум!в впкрутптися. продовжуючи г.вО1 иелюдсью
здирства. Аж по упадку Полыц!. австр!йська
влада що прийшла в Галичину в 1772 р.. у-
в;язнила злочинпя. i його публ!чно покарано
на смертну кару в 1775 р иа дрогобипькому
ринку.
Ця !сторнчна постать жида-орендаря, жах-
ливого визискувача нашего селянства, стала
центральною постаттю наших великодшх ni-
сень. що до останнього часу виконувалися в нас
навкруги церков: <1де. Где Зельман!» радиво
вигукувала молодь, виводячи веснянков! танки.
Ця*рад!сть походила з того, що до прнТзду
Зедьмана. що ареидував i церкви, не могла
в!дбутися н!яка служба Божа. Згодом. коли !с-
торичие шдгрунтя niei веснянки призабулося.
Зельман !з ключа],я - арендаря. що вщмикае
церкву. леретворився в мпичного ключаря, що
вцмпкас весною небо i сонне.
Отже, Зельман нашо! веснянки — це ведго-
Min давнь'и козапько!’ думн про поневолення
козаччинм жидами:
...! ше ж то жиди-арандар! в тому не
перестали —
На сланюй Укра > Hi Bci козацьк! церкви
заарендовали:
Котрому б то Козаков!, альбо мужиков!
дав Бог днтнну появити
То не йди до попа благословиться,
Та п!ди до жида-рандаря та полож битий
та рель, щоб позволив
церкву одчинити,
Тую днтнну одружити... (Мих. Груш,
т. УШ,439).
436
Цшаво, щг>, як констатув М. Грушевський,
дос! документальних bictok про арендування
жидами первой i яккь конфл!кти на шм грунт!
не викрито, сневважаючи на деяке за!нтересо-
вання шею справою» (там же, ст. 44Г). Проте
пя тема — одна з популярнппих нашого !сто-
ричного антисемитизму. Тому-то, хоча факту а-
рендування перков Зельманом вторично не
встановлено. давн!й популярний мотив, саме з
огляду на нелюдський визиск i жорстоккть цьо-
го арендаря, дуже легко спопуляризувався
саме на його постата.
This "antisemitic" theory might be well re-
jected in view of Uk. -men - formations quoted
above,as well as on account of comparative SI.
material presented by F.Slawski SPS,1,131; cf.
Uk..	-Zac/iraan-fc	lachf 'rag,tatter'
II	sukman-%	sukno 'cloth'
ir	durmanT	dur*'madness'
If	kusmanj-	kus1*' piece'
sc.	ocman	oko 'eye'
If	ditman	d&tg 'child'
If	purman	pura 'turkey'
II	racman	raca 'duckling'
LoSo	.beIman	b£lZ 'white'
SC.	Grdman	Grdomil 'PN'
tt	Radman	Radomir 'PN'
11	Vukman	Vukoslav,Vukomik’PN'.
As far as colors are concerned the Цк.Зель-
ман is well compared with the above LoSo.
>пл,п and Uk. Схрман : Схрий ’grey'; thus the ety-
mology of Зельман ’ruler of the green,king
of spring’ is well motivated by the comparative SI.
material.
✓ z
ЗЕЛЬТЕРСЬКА вода ’ Seltzer water (aer-
ated mineral water)’, ModUk. - Syn.минеральна
вода з Зельтерс у Нхмеччин!..
From ModHG. Selterser wasser ’water of Sel-
ters (resort in Nassau,Germany)* , Muret-Sanders
Enc.E.-G.Dictionary,883, Klein 2,1414.
437
ЗЕМЛЯ 'earth; ground; soil; land, country'
MUk. земля (ХУ-ХУ11 c. CC’.T.1,295-397, ЛСЛ.
75 ), OUk.,,OES. земля (XI -,Х1У c. CCM l.c);
BRu. ЗЯМЛЯ,Ки. земля, Ви.ЗвМЯ, ocs. zemlja ,
SC. zeml'a, Sin.zemlja, Cz. zemd, Slk. zem, Po.
zlemia, LoSo. zemja, UpSo. zemja. - Deriv. зе-
мелька, земляк, -ячка, -яцтво,-яцький,зе-
мельний, земний,земський, земство, зем -
лянин, -лянка,землйця,-йчка, compound:зем-
ле-власник,-власницяувласницький, -воло-
дхння,-впорядкування, -впорядник,-зна —
вець,-знавство, -кбп/ний / ,-корйстування,
-корйстувач, -мГр/ний/,-рййка, -рййний,-
роб/ство/,- робський, -„со'с/ний/, -трус,
-устр!й,-черпалка,-черпальний,-черпания;
при-земнйтися,-земнюватися //при-землити-
ся, -землюватися, червонбэем, чернозем,
чорноэешгя; MUk., OUk. землянинъ (Х1У -
ХУ с.), зем/ь/ский (ХУ с. СОИ* I, 397-
398), землений (ХУ^с. ibid. ), землица (
ХУ с. ibid.f );fn. Земченко, Землюк, Зем-
ляк, Зем’як, Земич, Землянський (Богдан
340), Землячка (псевдо:^Залкин)о - syn.
земний шар , планета, суша в пр от и ставит
.морям, Грунт, на якбму; вирбщуються рос ли-
ни; краХна,край,держава; за Слум.3,558.
PS. *zemja (with epenthese -1- in So.and E.
SL.), IE. root ** trh/d/m- 'ts', cf. Lith.ze-
me, Latv. zeme, OPr. semme//same, Av. zam-,Gk.
xarnaf 'on the earth', Skt. ksam-, Lat. humus, Ht.
tekan: tagnas 'ts'; Miklosich 400, Berneker IF.
10,148, Bruclher 653, Trautmann 369, Vasmer22,93,
Skok 3,649-650, Pokorny 41^-416, Шанский 2:6,
fi7, Шевельов 60-62,93,169,203,220,222,
560,570, a.о.
ЗЕРКАЛО,зерцало : зр!ти I.
438
ЗЕРНО ’seed, grain, com; stone,pip,
kernel', MUk. Зерна Npl. (XVII-XVIII с. Бай-
ки 90),ЗЕРНО (XVII c. Ibid.139), OUk.,OES.
ЗЕРНО , ЗЪРЪНО ( XI с. ОСТР.ЕВ.), 3PbHt (XI с.)
BRu. зерне,Ru. зерно, Ви. з4рно, sc. zrno ,
Sin. zmo, Cz.,Slk. zrno, Po. ziarno, LoSo.zer-
no, UpSo. zorno. - Deriv. верня/тко/, зе-
ренце,зернин/к/a , зернистий, -т!сть ,
зерн£вка, эернити, compounds : зерно -
бобовий, -влбвлювач,- воЪка, -др^обар -
ка, -збиральний, -1*д, -1:дний,-1’дов1,-
чйстка,-очищувальний,-пульт ,-сушар -
ка,-сх<£вище,-фураж/ний/ ,etc. - Syn.
др!бний пл!д хл£бних зла'кХв, нас£ння
плоду певно! рослйни; крупинка,^ крап-
линка; перен. суть, оснбва чогсГ-небудь
Слум. 3,561.
PS. *z6rno'ts* ,IE.root ** £r : £er-:£re-
'to ripen'; cf. Lith. ^irnis, Latv. zirnis ,
OPr. syrne 'ts',0Ir.gran, Lat. granum, Alb.
grun 'wheat', OHG. chorn, Goth. ka4m,0Ic.
korn, AS. and E. com, Du.koren, ModHG.Korn,
Miklosich 402, BrUckner 653, Vasmer^, 95 ,
Kluge 188, Pokorny 390-391, Skok 3,662 - 663,
Meringer WuS.1,26, Щанский 2:6,90, Шеве-
льов 50,88,91,470,500,а.о.
ЗЕРНЬ : зерно
зесгье - зейстье dial. (Носенко 154)
from Po. zej&cie 'coming down'.
439
ЗЕФ1Р 'zephyr', ModUk.; BRu. 33'pip,
Ru. (since the XVIII с.) зефир, Po.zefir,
etc. - Subst. захГдний вГтер.
From Fr. zephir 'ts' , the ultimate
source being Gk. dzefyros 'west wind',Klein
2,1767, Vasmer22,96, (extensively:) Шанский
216,91.
Э’еднан! Стейти Америки див. США.
З’СДНАТИ : еднати.
ЗЖИВАТИСЯ : ЖИТИ
ЗЖИНАТИ	: жати
ЗЖИРАТИ	: жир.
ЗЖОЛОБИТИСЯ : жолоб.
З-ЗА 1 3 and за,
33 АГУ : з and зад.
ЗИГЗАГ,SovUk. зигзаг 'zigzag', ModUk.;
BRu. 3irs£r,Ru. зигзаг,Po. zygzak.etc.
Deriv. 8ИТзаТуваТИй,-Т1сТЬ,-Т0. - Subst.
кривуля.
From Fr. zigzag 'ts', perhaps via ModHG.
Zickzack , РССТОЦЬКИЙ 4,215} cf.also Vas-
mer2?,96 and (extensively:) Шанский 216,91,
Klein 2,1768.
440
3...3! interj. expressing the sound of
hissing,spitting,sputtering,sizzling,etc., ModUk.
An о/p formation, РССТОЦЬКИЙ 3,158.
ЗИЗ ’squint*,ModUk.; Po zez.- Deriv.
зйзий, зизуватий,-то, зизоо'кий,-н1сть,
-ко. - Syn. кособк!с®ь, Слум.3,566.
Origin uncertain; according to Brllckner
652 Po. zez /zyz was known already in the XV
c. originating in G. ses = die Sechs (Lat.
aex) 'game of six bones'.
ЗИК 'loud cry, shout', Mod Uk. - Deriv.
зикати,эикнути, dial.sHKt -Syn. Р1ВИИЙ,
луже голоснйй звук, крик, галас,Слум.3,
566.
It is a directly imitative word.
ЗИКАТИ, ЗИКНУТИ - imitative words,see
the preceding entry.
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22
441
ЗИМА ’winter', MUk. ЗИМе ( - ВЗИМКУ,
зимбю, ХУ с, СОМ.1,399), зима (ХУ11 с.
ЛСЛ.75,з£мою (1702 Самовидець), э!ма (
ХУ с. COM. ibid. = Гаццук 1851),OUk. ,OES.
двь зимЬ (XII с.),зима (XI с. Остр.ев.);
BRu. 3iMa,Ru. зима, Bu. зима, OCS. zima, SC.
Ма. zima, Sin.zima, Cz.,Slk.,Po. zima, LoSo.,Up
So. zyma. - Deriv. зимарка,0ИМ1ВЛЯ,зимТвель-
НИЙ, ЗИМ1ВНИК,зим!внипя, ЗИМНИЙ,-HQ, зи-
мовий, зимо ВИК, зимовище, зимовник,зимонь'*’
ка, эимо'юН взимку ж вз!мку, зимувати,-ан-
ня, -альник,зимуючи/й/, вй-,за-,пере-,про-
зимувати,-ання .compounds: зимо-ст1йкий,-'
СТ1ЙК1СТЬ, MUk. зймны й,зймность,зимни-
ца,эимовант’е,зимород'ь ,зимую (ХУПс.ЛСЛ.
75-76),зимний ,в зш.гаи, зимовати, к зи-
мованю (ХУТ с.КА.45-46),оик. ,0Е8.зиминъ ,
зимовати, зимовище,зимьница,зимьний,etc.
FN. Зйма, 3имарчук,3имець, Зимовець ,
Зимроз, Зимин (Богдан 346)._ Зуп.найхо-
лоднЗлиа ( BrazUk.,AustrUk. найгарйчХша) по-
ра року м!ж ocIhhio й весною, Слум.3,566.
PS. * zima ’ts1, IE. ** tfhei- : tfhi- ’ts’,
Lith. ziema, Latv.zima, OPr. semo ’ts’, Skt.hS-
man ’during winter’, Ht.gimmanza ’ts’, Gk. xelma,
Av. zayan-.zaen ’winter’, Alb. dimBn; Miklosieh
403, BrUckner 654, Trautmann 367-368; Skok 3,655,
Vasmer22,97, Pokorny 425, Шанский 2:6,92 ,
Шевельов 43,61,511-512, а.о.
✓	z
ЗИМУВАТИ : зима.
ЗИРК, 3IPK! interj. expressing a quick
look, glance, Po. zerk! - Deriv.зйркати, зйр-
442
кнути, зириути. - Syn. вйгук для скоро-
го пбгляду, РССтоцький 3,158.
It Is an imitative interj. for glancing,
sudden look,etc.
ЗИСК 'profit', MUk. изискъ (1474 CCM.
1,430), ИЗЬГСКЪ (ХУ C. ibidem ),OUk.,OES.
зискъ (1449 ibidem) and deriv.: изискати
(ся) ,etc.; Po. zysk. - Deriv. ЗИСКОВНИЙ, -HO,
-н1сть,зйскати,-ання,вй?вок, визискати,
- ання,визйскувати,-ання,-ач,-ачка.-
сума,на яку прибуток перевищуе витрати ;
прибуток в!д якбгось рбду д!яльности,ба-
рйш; добрий результат, корйсть, Слум.З,
568.
Derived from PS.*iz-iskati 'to search, for,
look for something' ; ModUk. ЗИСК comes
from orig.M.3HCK, cf.M Uk. examples quoted
above.
ЗИЦИрка Wd. '(military) exerciae' .first
recorded in the XIX с. ( Франко 1 ,427) .-Subst.
муштра, Горбач 16,162.
A dial.deformation of екзецирка
from ModHG. Exerzier/Ubungen/ 'ts' ,РССТОЦЬКИЙ
4,206.
ЗИЧИТИ 'to wish, desire ; to borrow,loan’t
MUk. зичит, зичим (ХУ1 c. KA.46), зичу
(ХУ11 с. Синонима 154), зьхчю (ХУ111 с.
ХнтермедП* 87-88); Cz. pfijaiti, Slk.ziSit',
Po. zyczyt, LoSo. pozyczyS, UpSo.pozczic .-
Deriv^ (see the following page!
443
зйчений,-ння , зичливий, -в!сть, -во,
назйчитися, позика, позичка,позиковий,
позикодавець,—виця,^позичати, -йння ,
позйчений,-ння, позичити,позичковий ,
по зичково, позичкодавець,-виця,позйч-
ник,позичальний,—ник,—ниця, мик. зич-
ливый (ХУТ1 с. Синонима 154),зичливо,
-вость (ХУ1 с. КА.46), - Буп.вислов-
лювати бажйння чого-небудь, бажати;,
позичати, Слум. 3,569.
ЖИЧИТИ still preserved in Uk.dial.,was
the basis for ЗИЧИТН - a MUk. dissimil-
ative formation (: z “ c> z —2) ; according to
Brllckner 669 its origin is actually * zytczyt
i.e. based on zyd:PS*ziti ’to live’, see
ЖИТИ,
31 я 131 see 3.
31БГАТИ : бгати.
31ВАТИ ’to 8aPe> yawn’ ,MUk. з1заю—з!яю,
прозияваю ( ХУ11 с. Синонима 154) , OES.
зьвати (Vasmer22,91), SC.zijevati, Sln.zdvati,
Cz. zivati, Po. ziewat, UpSo.zywat, - Deriv.
поз!вати, -ання,з!вака, з1в6к,з1внути.-
Syn. з1яти,поз1хати.
PS.*zevati with variants*z£jati -*zexati ’ts’,
IE.root ** £heu- : ghej,- ’ts’, cf. Lith. iiovauti,
Latv.zavat ’ts’, OHG.giwen, gewon ’ts’ ; Miklosich
403, Brllckner 653, Vasmer,l.c., Vaillant RES.22,9,
Trautmann 368, Pokorny 419, Skok 3,656,a.o.
444
ЗЛАК ’cereal,com' , MUk. За1АКЪ (ХУ11С,
ЛСЛ.76), OES. злакъ (Х1-Х1У с.); BRu.,
Ru.,Bu. злак, OCS.ЗлакГЬ.Deriv. злаковий.
Syn. р!сне(,перевйжно корйсна рослин-
н!сть; назва рослйн,переважно трав*яс-
тих, Слум.3,585.
From OCS. zlakt, PS. *z blakt, root ts as in
зеленмй ,cf. Ru.dial. зелок 'young grass’,
Трубачев in Vasmer^, 99 , Шанский 2:6,
93 , Младенов 192, Шевельов ИЗ,
ЗЛАМ, зламати : ламати.
ЗЛАТО see ЗОЛОТО
ЗЛЕ see ЗЛИЙ
злейтувати AmUk. 'to be late', first re-
corded in 1924 (Bilash 299). - Subst. СП13НЙТИСЯ.
From E. /to be/ late 'ts', Bilash, l.c.
ЗЛИГ0ДН1, ЗЛИДНТ : злий день.
ЗЛИЗАТИ : лизати.
ЗЛИЙ ' wicked,malicious, vicious; bad,
ill; angry', MUk. злы , ЗЛ1*И (ХУ с. ССМ.
401), злый , золт> (ХУТ1 с. ЛСЛ. 77 ),
OUk., OES-ЗЛЫХ Gpl. (Х1У с.), З’ЪЛ'Ъ ,
З'ЬЛЫИ, ЗОЛЬ (XI - Х1У С. ) *Вкч,ЗЛЬ1 ,
Ru. злой, зол, : Ви. ззл,Ма.зол, sc. zao ,
zll, Sin. zfel, zla, Cz.,Slk. zly, Po. zly ,
LoSo. zly, UpSo. zly. - Deriv. ЗЛЮЧИЙ, ЭЛ16-
ка,злящий, зло, злоба, злобйвий,зло-
бит ель, злобний, -н!сть,-но,злобувати,
445
many compounds with ЗЛО- ,e.g. ЭЛОВЖИ-
вати,-ання, зловасний,-но,зловхщий,
-ще,-що,зловмйсний,-н!сть,-но, зло-
вбнний,-Н1сть,-но,зловорбжий,-ж!сть,
зловтэё дний, -Hi сть, -но, зловт fxa, зло -
втГшний,-н1сть,-но,зловтЕшатися,зло-
дГй/ка/, злод1йкуватий,-т!сть,-то,зло-
д!йство,-ський, -д!йчук,-д1йщина,-д1-
ювати, -д!юга, -д!юка, -д!яка, -д1ячка~,-
дтяння, злодюга,-дюжка,злопам» ятний,
—н!сть,-но,злопам»ять,алопов1сний ,
злорадий,злорад!сний,-н!сть,-но,зло-
рад!сть,-рад£ти,-радний,-радн1сть,-но,
-рйдо,-радство,злоеловити,злочин,зло-
чинний, -чинн!сть, -чйнно,-чйнство, зло -
чйнець,-чинка,влощасний,-н1сть>-но ,
злощастя, злоязйкий,-язичний,-язйч -
HicTb,злояк1сний,-HicTb,-но here also
злободённий,-н!сть,-нщина, etc.-,ник.
ЗЛОДЕИ Npl.(1459 COM.3,400), о зло-
дЕах'^ъ (ХУ с. ibidem),злодейскы (й)
(ХУ С. ibidem), ЗЛОДЕЙ, ЗЛОДЕЙСТВО
(ХУП с. ЛСЛ.76), злоймство,злоимЕ-
йство(ХУ11 c*ibidem), злонаро'чный,-
НО (ХУ11 С.ibidem), злонравный, (ХУП
с. ibidem ), зло получение,-по лучное
(ХУП с. ibidem), злопомнЕнае (ХУЦ с.
ibidem ),злоразум1'е (ХУ11 с. ibidem),
злор-£ч1е (ХУП с. ibidem ),злослав-
лён1‘е (ХУП с. ibidem ),злослуТ1е (
ХУП с. ibidem ),злостраданГе (ХУП с.
ibidem), -умный (ХУП C. ibidem ), ЗЛО -
хитрецъ (ХУП с.ibidem ),OUk., OES.
zlodej (1388 ССМ. 1,400), злодЕи | зъло дЕй
( Х1-Х1У с.),зъло дЬиство (1096),зло-
д£яти//з'ьлодЕяти (XI с.), зълок'ъзнь-
ныи (Ю76 1зб. Св. ),зт>лолик'Ъ (XII
с.), злоурадыи ,злоурадивыи etc. ; FN.

Зло б ни ць кий (Богдан 344)." 5уп,сповне-
ний злости,ворожнеч1,недоброзичливости,
протилежне: добрий (про людину); викли-
каний ,прбйнятий недоброзичлив!стю;який
завдав надзвичайно тяжких страждань,не-
приемно стей,жорстокий; поганий, неспри-
ятливий (про нас); який досяг найвищого
ступеня у своему вйявТ: сильний, лютий;
шк1длйвий,отруйний, Слум.3,593.
PS. *z61'5[j^ ts’,IE.root **£7i^el-'to bend
crook,twist', cf. Lith. atzulas 'hard,unpolite'
Latv. zvalns 'bending oneself', Skt.hvArate,hvA;
lati 'he goes crooked pathway, runs wrong way',
Av. zbaramna- 'going around', zurah- ' unjust',
Lat. fallo, -ere 'to deceive',see Miklosieh
405, BrUckner 654, Trautmann 372, Vasmer22,99 ,
Skok 3,642-643, Pokorny 489-490, Шанский 2:6,
95, a.о.
аЛТСНИЙ, зл1сть, злостити ся
: злий.
ЗЛ1ШАТИ : злий.
ЗЛО, злбчин : злий
ЗМ1Й ’ serpent' see the following entry.
ЗМ1Я 'snake, viper', MUk. ЗмТя (ХУТ1 C
СЛС.77), зм!я (ХУТ1 с. Байки 134),змия
(ХУТ с. КА.47), OUk., OES. змия (XI с. ),
змья (1073 Тзб. Св.), змлия (XI с. Остр
ев.), змья (ХУ с.){ВЫи.змяя, Ru. змея,
Ви. ЗМИЯ ,Ma.3MHJa,SC. zmija , Sln.zmfja, Cz.
zmija, Slk. zmija, Po. zmija, LoSo. zmija,UpSo
447
zmija. - Deriv. зм£йка, змхюка,х-ючий,эм1-
ястий, -ячка,- Syn. плазун з видовженим
т£лом,укрйтим лускою; про злу пХдступну
Людину; дитяча £грашка:зм!й, Слум.3,629.
PS. *zmija /*zmbja :*zmijb /*zmbjb ' ts',
generally considered a tabu—formation :*zemja;
Miklosieh 403, Brllckner 665, Vasmer^ ,2,100,Skok
656,a.o.
ЗМ1сувати AmUk. ’to miss’, first recorded
in 1933 (Bilash 299), also ЗМИСувати (Koshela-
nyk 724), ЗМ1стуваТИ (Royick 102). - Subst.
втратити, пробчити.
From E. miss ’ts’, Bilash, 1. c.
змухувати AmUk. : мухувати.
ЗНАК ’sign, symbol,token, mark; indication,
omen’, MUk. знаку Gsg. (1498 CCM.1,403 ), знак
(ХУ1 C.KA.47), OUk. OES.знаку (1430 COM.ibidem) ,
знакы Apl. • BRu. ,Ru. ,Bu. , Ma. 3HaK,0CS. znak ,
SC.znak, Sin. znak,Cz.,Slk.,Po.,UpSo. znak-- Deriv.
знаковий,знакомим,-бмити/ся/,знакомитий ,
знакомство,значений,значеннбвий,значения,
'значимий, -м1сть, значити/ся/,знач£ння,
значкист,-ка,, значк£вець, значковйй, значли-
вий,-в1сть,-во, значнйй,-н!сть,-но,значок,
значущий,щ1сть,~1Цр .-Syn. м£тка,зазначка,я-
вище,яким позначаоться, виражаеться щось,
КТС.93.
Derived from знаТИ •
448
ЗНА’£ЕНЙТИЙ : знати
ЗНАМЕННИК ; знати
ЗНАМЕНО ! знати.
ЗНАЙ»Я : знати.
ЗНАНИЯ : знати.
ЗНАРЯД see the following entry.
/ Note:
, this word is often confused with SovUk.
Снаряд - ’projectile,missile,shell'; though
of the same morphological structure it is a
recent borrowing from SovRu. military termino-
logy replacing the genuine ModUk. СТр!льно
(: СТр!ляТИ 'to shoot’)/.
ЗНАРЯДДЯ 'tool,instrument; implement' ,ModUk.
Po. narzedzie. - Deriv. знаряджати/ся/,ЗНаря-
дйти|ся|, знаряджений,- Syn. пр11лад,механ!зм
з допомогою якого виконуеться певна д£я$те
що служить засобом у як!йсь д£1’, справ!,
Слум,3,642.
ModUk. neologism based on ряд
fixes 3~,на~, q.v.;
г НАРЯД?”АТИ СЯ : знаряддя,
/	Z
ЗИАРЯДИТРССЯ : знаряддя.
with pre-
449
ЗНАТИ ’to know, to have a knowledge (of), to
be aware (of); to be informed (of) ; to be acquaint-
ed (with); to be skilled in’ , Mlik. знати f знат (
ХУ с. CC”.I,<05), знаю (ХУИ с. ЛСЛ. 78),
OUk., OES. знати (Х1У С. COM. ibidem), знати
(Х1-Х1У с.);BRu. знаць,Ru. знать, Ви. знаа,
Ma. 3Hae50CS. znati, SC.znati, Sin. znati,Cz.zna-
ti, Slk.znat’, Po. znai, LoSo.znafi, UpSo.znat.
Deriv. знатней, знатний,—ник,—ниця,-нАсть ,
-но, знания,знаття,знатьj знаменитий,-то,
тьсть, знам^но, знаменний,-ик,знамения ,
знаменув^тися,^знаний, п!зна/ва/ти,-ання,
зазна/ва/ти, -ання, призна/ва|ти1ся)-ання,
compounds: знаттелюбний,-нАсть,-но; мик.
знаменанье, -нательньй , -наю,-натель,зна-
менит ьй, знаменье, знаменоносец ъ, знаменую,
(ХУИ с.ЛСЛ.77-78), ouk. ,oes. знадьба// зна-
тьба, знатный ,знаемЬйшии,знаменати, зна-
мении, зннменовати/ся/,знаменьньк,знамость,
знамя, знание, знаньство,знатьливьы,знатья,
знатьць, знахарь//знахорь - Syn; кати вАдо'-
мостА,знания,уявлення про кого'-, цорнебудь;
бути знайомим з кйм-небудь; вАдчувати,пере-
живати; дотрймуватися чого-небудь,КТС.93.
PS.*znati ’ts’ ,IE.root **£en - ’ ts ’ , cf. Lith..
zinoti: zinau, Latv. zinu,zinat,OPr•ersinnat, Skt.
janati ’he knows’, Av. adana, Gk. gignosco, Lat.
(g)noscere, Goth.kannjan (uskannjan),AS./ge/sennan
’to make known’ »(very little used in:} 0HG- kennen>
and MidHG.chennen,the usual words being the com-
pounds; OHG. irchennen, MidHG. erkennen; OIc. kenna;
Alb. njoh ’I know’, To.A. knan ’to know’; Miklosich
401, Brllckner 655, Trautmann 37], Skok 3, 658-659,
Vasmer22,101 , Kluge 170-171, Pokorny 376 - 378,
a.л.
450
30	: з.
ЗОБ ’exophtalmic goitre.wen', MUk.
зо.бт, птич1й (ХУП с. ЛСЛ.78 ) .OUk.,OES.
ЗОбЬ (ХУ-ХУ С.), BRu, Ru., Bu.,Ma. зоб,
SC.,Sin. zob, Cz.,Slk.,LoSo. zob, Po.zdb,
Deriv. MUk. зобаю (ХУП С. ЛСЛ.78), OES.
зобати,зобатии, зобьница, зобьня.-Syn.
набряк щитово!' залози, вбло.
PS. *zobb : *zobat± 'to feed',IE.root
**tjeb(h)-: ijob(h)- to eat; mouth', cf.Lith.
zebiu: zebti, zeblu: zebeti 'to eat, peck',
OCS. o-zobati'to eat', connection with дзюб
is not excluded;
ЗОВ : звати.
30ВИЦЯ 'sister-in-law', ВКи.залв!ца,Яи.
золовка (since 1704) .эблва, сб. з'Ь.тттаа,ви.
згьлва, SC. zaova/zSva, Sin, zolva, 0Cz.zelva,
Po. zelwa/7 zolwa, Slk. zolva/zolvica, - Syn.
чолов:£кова сестра, Слум.3,676.
PS.*z51y;Gsg. *z'61'&ve 'ts', with ts root
as in ЗЛИЙ f see s . v. f and; Бурячок 128-129.
3OBH AmUk. 'zone', first recorded in 1972
(Koshelanyk 725). - Subst. Зона.
From E. zone 'ts', Koshelanyk, 1. c.
451
30BHI ’on the outside', OUk.,GES -ИЗ-
вьну (XI с.), извъну, извону,извноу,и-
зовну; BRu. звонку,Ru. извне , OCS. izvbnu,SC.
izvan etc . “Deriv назови!, збвн1ШН1Й, -1СТЬ,
-ньо;’ збвнтшня пол£тика 'ext,.affairs',ресорт
Збвн1шн1х Справ Уряду УНРеспублХки в екзи-
•nifU.N.G.E. Department of External Affairs. - Syn.
HA3BEPX.
PS. *iz/j-/~v6ne // *iz/7/-v?nu ( for orig.
*iz/f>/-v8na ,cf.Ru*H3BHa 1817; the form 3OBH1
appears in OUk. in 1445, Шанский 2!7,25.
r	e
30BCIM « з yciM : з and ввесь.
30Д1ЯК , SovUk. зод1ак,ВРи. зады як,
Ru. зодиак ( since the 17 С.,4ижевський AUA.
11:2,331) ,Ro.zodiafc,etc.-Subst.3BipOKpyr.
From Lat.zodiacus 'ts'(< Gk.dzoidiakos)
not, as Vasmer suggests, from the French; zodiague (Vasmer^s. v. )•
this word was used in the 17th cent.—
directly borrowed from Latin (e.g. Zodi-
acus christianus by J. Drexelius which
was known in Moscow) /ЧИжевСЬКИЙ , L.C,
ЗОЗУЛЯ,Wd. зазуля'cuckoo' ,OUk. ,OES.
зогзуля(Х1У с.),эегзуля (Х1У с,),зегул.а
(Х1У с.),зегзицею Isg. (Сл,плк.1г.),зог-
зици Npl. (Задонщина) ,жегозуля; ВЕи;эязюля,
Ро. zazula, Cz. 2efule,etc. - Deriv. ЗозулеНЬКа,
зозулька, зозулиний, ~ Syn. птах - Cucula.
PS. root *zeg-} IE. **geg- with suffixes
-ulja,-ica, and dissimilation of 2 to z, BrUckner
646.(with reference to Lith.,0Pr.gegu2e, Latv.dze-
guze 'ts', and gogdl).
452
30ЙК 'wail, scream, yell', ModUk.; Ru.
зойDeriv. зойкати, -ало, -ання,зой-
кнути,-кнвння. - Syn. голосний,неса-
мо витий крик (переважно як вираз жа-
ху,в!дчаю,благання допомоги 1 т.1н.)
СЛум.3,679.
According to Shevelov 253 it goes back
to * zoj-bkG with the root as: zajvyj 4. *zaj-
6v-"5 'superfluous' (cf. OCS.zijati 'to gape')
"the masc gender could have been preserved
in analogy to such truncated forms as jojk
'lament' from Jojkatylament',' Shevelov, l.c.;
on p.722 Shevelov considers this word as a
Polonism:" possibly zojk 'shriek'"; in both
instances (genuine Uk. corresponding to zaj-
vyj, and "possible" Po. borrowing) Shevel-
ov' s explanation remains inconceivable; based
on the ModUk.material no very conclusive opi-
nion might be formed, but it seems not unlik-
ely that the word is of о/p provenance: ЗОЙК
from ЙОЙК with substitution of the in-
itial Й- by 3- , cf .interj . 3. . .3 s.v.
ЗОЛА ' ash (es) , ModUk. ; BRu. 3алаДи.Bu.
зола, Po. zola, Sin. zola. - Deriv. ЗОЛИ”
ти/ся/, зол£йник, зол£льник,-овий,
зол^нник, золения. -Syn. незгор£л!
м!неральн1 рештки в вигляд! пилу,що
лишйються пхсля спалювання якохне -
будь речовйни, Слум.3,679; попхл.
PS. *zoia 'ts' related to ЖОВЧ,Ше-
вельов Ц9;зелений,золото,Шанский
2 ;6, 104, cf. also Brllckner 656,Vasmer2
2, 103, Trautmann 365,a.о.
453
r / /
ЗОЛОТО г dial. ЗЛОТО, aiteh. злато, MUk.
золото (ХУП с. Гептаглот 33), злато«0СБ.)
(ХУ11 с. ЛСЛ.76),OUk. ,OES.	золота Gsg.
(1368 COM.3,406), золото (1353),золото
(972 Грамота Святослава,Срезневский I,
995), злато (XI с.Остр. ob,);bru. золата,
Ru. золото,Bu. ,Ма. злато ,OCS. zlato, sc.,sin.
zlato, Cz. zlato, Slk.zlato, Po.,LoSo. zloto.UpSo.
zloto. - Deriv. ^золотко, золотавий, -инка ,
-итися, золотар/ка^ золотастий, золотбнь-
кийуко, золотесенький,-ко, золотйй, золо-
тйльник,-иця, золотистий,-то,/по/ золотйти,
позолбчувати,-ання, золот 1 ння, золот£ти, зо-
лотник, -овий,золотничбк, золочений,-ння,
compounds: золото—верхий, -видобування ,^-вй-
добуток,-валбсий,-глйвий,-гривий,-гуэ/ка£
-добування,-добувний,-косий,-крйлий,-нбс-
ний,-носн1сть,-очка,-погбнник,-промисло -
вець,-вий,-в!сть,-рогий,-сййний,-ткйний,-
шукач, -тйсячник ( . Makowiecki 144 : эоло-
.— тисячник) ,0Uk.0ES. золотн1к (ХУЛ с. Геп-
таглот 34), золотнико(в) (1583 АК2ШУ. 65),
ЗОЛОТЬ (и) (1583 ibidem ),ЗОЛОТИ(ХУП C.IH-
термед!! 46),золотое (1619 ibidem ), золо-
тухи Gsg. (ХУП-ХУП! с. ibidem 63 ),^a~
тарь ,златица, златницитво, златоглав^ зла-
токрадец«ь , златородный, златоустый, зла-
ТЫЙ (all : ХУП С. ЛСЛ.76); златаринть,
златарь, златениця,златикп^златити/ся/ ,
златый , златьник-ъ, -ница,-ный, золоти-
ти,золотыи, золотьникъ , ЗОЛОТьныи ,OES.
gompoumds : златовьрхыи ,злато-глаглаго
ливы и,-еарити, -зарьныи, -зрящи, -кованый ,
-крилыи ,-лучьныи, -любие,-любьць,-обра-
зьныи -писаный, —сияющий,—словесьникъ, -
слове (1097), -струй,-струичь,-стькова-
ноую (1097), -сътеорвныи,-точивыи,-ус-
тав »ь Г-УСТ'Ъ, -устьць, -улучены и , etc.;FN.
454
Золотай,Золотайко,Золотник,Золотий,Золо-
тух/а/ Золотопупенкр, Золотопутх(Богдан
344-345z);3олотаренко, Золотарчук; GN.
Золотоноша, Золоч!в, Золотарка (назва по-
ля на Шдкарпатт!, jbr?, Золотники (П1дга-
бччина ,jbr. ), Золотйтв (Волинь,1вк.), Золо-
т£ Ворота (В Киев!), Золота Липа (Галичи-
на), - Syn. Благорбдний метал жбвтого кб-
льору; монети, вйроби з цьогб металу; щб-
небудь дуге дороге, надзвичайно ц£нне для
кбгось,КТС.95.
PS. *zolto 'ts',ТЕ.root **$hel-s^hol-'yellow'
cf. Lith. zeltas 'gold', Latv. zelts 'ts', Skt.hi-
ranyam 'gold', Av. zaranya 'ts', Goth, gulf) 'gold',
AS and E. gold, OIc. goll/gull, OHG. gold, ModHG.
Gold,Du.goud,etc. ; Miklosich 400, Brllckner 654,Ma-
chek Slavia 16,189, Ostir WuS.4,214, Kluge 122 ,
Skok 3,656-657, Vasmer^ ,103-104, Trautmann 368 ,
Holub-Kopecny 436, Pokorny 428, Шанс кий 216,105,
a.о.
ЗОЛОТУХА : золото.
ЗОЛУШКА S зола.
ЗОЛЬ	: зола.
ЗОМб! AmUk. (Canadian only) 'zombi, an army
conscript assigned to home defense', first recorded
in 1972 (Koshelanyk 725). - Subst. запасний в!ЙСЬ-
ковйк у Канад!, ОВ.
From Е. zombi 'ts', Koshelanyk, 1. с.
30МЛ1/ВА/ТИ = 31МЛ1/ВА/ТИ , -АННЯ
: мл£ти
455
ЗОНА 1. AmUk. ЗОВН 'zone', ModUk.; BRu.,Ru.
Bu. ,Ma. ЗОНА, Po. zona, etc. - Subst. СМуга, ца-
рила , пояс, г£лу зь.
From Fr. zone 'ts'.
'ЗОНА 2.'smut, brand', Mod. Uk. - Sust.
головня,заснХт.
Of unknown origin.
ЗОНД 'sound, probe', ModUk.; BRu., Ru. ts,
Ви.сбнда , SC. sonda, Cz.,Slk.,Po. sonda,etc. -
Deriv. зондувати,-ання, зондуватися. -
прйладу вигляд! палички, трубки вживаний
для досл!дження внутрinraix порбжнин орга-
н!зму, глибоких шар!в Грунту, та 1н.; по-
в£тряна куля з прйладом для автоматичного
запйсування, вжйвана для метеоролог!чних
спостережень, КТО. 95.
From Fr. sonde 'ts', Vasmer^, 104,ШанСКИЙ
2:6,107.
ЗОНТ 'umbrella, sunshade,parasol,mush',
ModUk.; Ru. (since 1834) ts. - Deriv. ЗОНТИК,
зонтичний, зонтиковйдний, -под£бний • -Syn,
парасоль,
From Ru. ЗОНТ 'ts', the ultimate source
being Du. zondek 'tent (against sup)'; the Ru.
word is a b/f. from ЗОНТИК where -ик was con-
sidered a suffix, cf. Vasmer ^2,104, Шанский
6:2,108.
456
300- - a compound-forming element in such
words as зооветеринарний, зоогеограф!чний,
зоогеография,зоог1г1ена, зоолог, зоолог!-
чний, зоолбг1я,зооморф!зм% зоонози,-ноз-
ний,хзооп4рк,зоосад,зооспори,зоотехн!к/а/,
зооферма, known to all other SI. - Subst. (sel-
dom:) тварино- : зоолог - тваринознавець ,
зоолопя - тваринознавство.
From Gk. dzoon 'animal'. Klein 2,1771, cf.
also AmUk. 3Y.
зор£вка - 3ropiBKa,Lk.fOr гор!вка.
Falkowskl-Pasznycki 122.
ЗОРЯ 'star' , мик. зорА (1596 Зиэан1Й ),
зарА • зорА (1627 Беринда), зоря (ХУН с.
Синонима 154), зоря (1737 ХнтермедИ’ 121),
ouk.,OES. зоря, зориNpl. (Сл.плк,1г,) ;rp. зо-
ря,заря, Ви.зора, OCS. zorja, SC.zora, Sin. zorja,
Cz.zora, Slk.zore, Po.zorza, LoSo. zora. - Deriv.
з!рка,зтронька,з£рочка,^зорин/к/а^зорйночка,
зористий,-т!сть,-то,зорити, зоревий^,compounds
зоре-крйлий,-л£т,-носець,-носний,-пад, пла-
вания, -плйвець,-под£бний, etc.;dial. зореш -
ний, зорешливий, OES. ЗороздвЬздник-ь = Зоро -
астръ , зорить } FN. збраник, Зоратий, Зоре-
сл£в, Зоренко, Зор£й, 3орняк,3орян/а/,3орик,
Збрич, г31рчак,а.°. . - Зуп.небёсне тхло, що z
сприймаеться неозброеним оком як точка в не-
61,яка св£титься; осв!тлення горизонту, св1-
танок, КТО,95.
PS.*zorJa •• zara, related to Зр1ти ,4«v.
457
30ШИТ 'excercise book, notebook, writing
book* • 3— and ШИТИ, see s.w.
ЗРАДА, зрадити.егс. : Band рада.
3PA30K : з and pas.
ЗРЕНИЦА MUk. = з!/р/,ниця : зр/тиъ
ЗР1БНИЙ - згр!бний : в and гребти
ЗР1ТИ1. 'to look, to cast a look, to throw
a glance', MUk. 3pt>TH OUK. ,OES. ЭЬрЪти ; Ru.
зреть,OCS. Zbreti, SC. zreti, Sin. zreti, Cz.
zfiti, Slk.zriet', Po. zrzei. - Deriv. ni ДО 3pf-
/ва/ти , п1дозр£лий, п1дохзра, п1дозр£ння,
MUk. зрениця (ХУТ1 С. from Ро, Srenica ,Uk.
з!рниця,з1ниця),оик. ,OES. зЪниця (XI-XIУ
с.), зрак*ь , зрачьньш ,зерцало/зьрцалоА
з ьрьцало/зерцало, зьритель. - 5^и.ба'чити,
дивитися, Слум*3,709.
PS.*zbreti ’ts, IE. root **$her- 'to shine'
Pokorny 441-442, Vasmer22,105-106, Trautmann 366,
a.o.
3PITI/I2.'to ripen* , МОк.ЗьрЬти.Оик. ,OES.
зьр^ти;ки. зреть,Bu. зрея, Ma.зрёе,sc.zre-
ti, Po.zrzei, Cz.zrati, Slk. zriet',OCS.z6reti,
UpSo.zrat. - Deriv. Зр£лИЙ, -Л1СТЬ,-ЛО, ДО-
зр:£/ва/ти, -^ння. - Syn. сп£ти,досп1ва-
ти .
PS.*zbreti ’ts’,IE.root ts as in ЗЕРНО,
q.v.
ЗУ MUk. (ХУ1 c.KA.48) = во : 3.
458
зу AmUk. ’zoo’, first recorded in 1972 (Ko-
shelanyk 725). - Subst. зоопарк, зоолог:Гчний
парк.
Prom E. zoo ’ts’, Koshelanyk, 1. c.
ЗУБ ’tooth’ ,MUk. зуб (ХУИ с.Синони-
ма 28), зуб Ь (ХУИ с. ЛСЛ 78), OUk. ,OES.
зоуб ь ; BRu.,Ru.,Ma. зуб, Bu. ЗТ>6 ,OCS.
zgbb, SC.zubjSln. zob,Cz.,Slk.zub^ Po. zab,Lo-
So.,Up.So. zub. - Deriv. ЗубОК, зубик, зубЦЬО,
зубчик,зубочок,зубонько,зубило,зубйльце,
зубисько,-ище,зуб^вка,зубний,зубовий,зу-
бенйта,зубе'ць>зуба/с/тий, compounds» зубо-
обробний,-протезний,-р£зний,-скал,дкал-
ка,-скальство, -скалити,-тичина,-т1?чка,
фрезерний/чистка, -шл1фувальний,-л!кар,
etc. ;FN. г3уб,3убенко,3убак,^3убачок,3уба-
тis,Зубаль, 3убатий,3убатюк,3убай, Зуб-
чйнський,3убченко,3убчевський,3убчйнсь-
кий, Зубкевич, Зубко',Зубков,Зубнйцький ,
(Богдан 345).-z Syn. к!сткове утворення
в рот! для кусания 1 подрьбнення 1ж1, а
такбж для зйхисту, КТО.96.
PS. *zpbi< IE. Qonbos ’ts’ fPokorny 369,
Vasmer22,106, Trautmann 369 :) Трубачев ВЯ.
2,90, Шанский 2:6,111.
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22
459
ЗУБР ’bison’ ,MUk. 3/0/убрТ>> OUk. ,OES.
зубр Ь , зоубр Ь } BRu.,Ru t-s,Bu. зуб'ър,
SC.zubar, Sin. zober, Cz.zubr, Slk.zubor,
Po. 2ubr, UpSo. zubr.- Deriv. зубреня/тк<)£
зубр£й,зубрило, зубрйти,визубрювати,
визубряти, зубр£вка, зубров!зон,зуб-
ровки, зубря /яка/; fN- 3убрацький,3уб-
ренёвич,Зубрйцький, Зубрик,Зубрин (
Богдан 345), Зубрах, Зюбрак (jbr.),
Зубриця (Бойк.245). -Syn. дикий,гор -
батий л!совий бик, спор£днений з 61-
зоном, що зберсгся в невелик1й ,к£ль-
кост!;, людина,яка вперто дотрймуеть-
ся CBoix в!дсталих пбглядТв, КТО.96.
PS. * zpbrr - an orig.deriv.*zgb% in
the meaning 'horn'; for literature see under
ЗУБ.
3yiIA,Sov;cyn 'soup', ModUk.; Po.
zupa.- Deriv. зупка . - Subst. юшка.
Prom ModHG. Suppe 'ts', РССТОЦЬКИЙ
4,214.
ЗУПАК, Горбач 8,41 S зупа.
ЗУСТРГГИ : стр£[ну]ти.
ЗЮЙД 'south',ModUk.; Ru.ts.- Deriv.
зюйдовий, зюйд-вбст, зюйдвестка,зюйд-
ост, зюйд-бстовий. - SubstniBfleHb.
From Du. zuid 'ts, Meulen 107, Vasmer^
2, 110, ( chronology in Ru. after Smirnov;1720)
Шанский 2:6,115.
460
З'ЯВЛЯТИСЯ : ява
ЗЯСТра НС. ’dowry' , first recorded in
the XIX с. (Желеховський 1,319). - Subst
Прйдане,в1но.
Vrom Rm. zestre ’ts’, Vrabie 180,Шаро -
вольськии 2,55, Шелудько 2,133.
ЗЯТЬ 'son-in-law', MUk. ЗЯТЬ, ЗЬТ [b? (ХУ
с. ССМ.1,412), зять (1599-1650)Худаш 56-
57), OUk. ,OES. зять (XI-ХУ с.); BRll. зяць,Еи.
Зять, Ви.,Ма зет ,SC.z'et, Sln.zet,Cz. zet',Slk.
zat', Po. zi^Plb. zat, OCS. z£tt>. - Deriv. ЗЯ-
т!в,зятевий,зят1вський. -Syn. чолови-
донькй; чолов£к сестрй, КТО.97.
PS.*z^t6 'ts, IE.root**£en- 'to give birth',
cf. Lith. zentas, Latv. znuots 'ts', Skt.jnatis ,
Alb.dhender, Lat. gener, Gk.gnotos 'relative',
Pokorny 373, Vasmer 22, 112, (extensively:) Тру-
бачев 1,128-131), Бурячок 109.
и
И, и — the eleventh letter of the Uk. alphabet; MUk.
and OUk. name иже from OCS ize ‘[he]who’; numerical
values : Glagolitic — 20, Cyrillic — 8; Опенко Азб. 82 if.,
Истрин 50 if.; the problem of the historical merge of и and
ы into Uk. и belongs to grammar, cf.e.g. Рудницький 7, 77.
И...: according to ModUk. orthography words with
initial И were transferred to i... category, e.g.
ива £ва, идол 1дол, ижиця £жиця, Иван
-* Хван; apparently for this reason Andrusyshen -
Krett stated the following in their dictionary on p.
364: ’’ No Ukrainian word begins with this letter”,
and the Soviet linguists simply relegated it from
their dictionary СлуИ» vol.3-4; yet there are many
dialectal words beginning with и, in particular in
AmUk.:
z
ИГбХтир AmUk. ’egg beater' first recor-
ded in 1972 (Koshelanyk 703). - Subst. прй-
лад для биття яець.
From Е. egg beater 'ts', Koshelanyk,!.с.
ИГКЯП AmUk. 'egg cup', first recorded
in 1972 (Koshelanyk 703). - Subst. Д,ержак
на яйце.
From E. egg cup 'ts', Koshelanyk, l.c.
461
462
извалтовати //валтовати *to pay debt',
since the XVIII c SoCp. ( Дзже 165)
платити вйкуп.
From Hg. valt ’ts', Дэже, l.c.
изкелтовати // искелтовати : келто-
вати SoCp. 'to diminish', first recorded in
the XVII с. (Дзже 165 ) .- Subst.зменшити»
From Hg. kbit 'гз',Дэже , l.c.
изкимлевати //скимлевати : кимлева-
ТИ SoCp. ’to acquire'-Subst, набувати.
From Hg. kem(lel) 'ts' , Дзже 165.
изфодлГовати // сфодлГовати soCp.'to
drop away*1, first recorded in the XVIII c. (
Даже I7I);Subst. розГйтйся»
From. Hg. fogy 'ts', Дзже9 l.c.
изхоснованГе
'utilization', since
використання•
From Hg. haszon
/ exo снов ан!е SoCp.
1788 ( Дзже I7I).Subst.
'ts', Дзже, l.c.
икстра-геник, -гйник AmUk., Bilash 301;
see ёкстра-генк,-гёник, EDUL 1,258.
ИМПетайГоAmUk. 'impetigo, a contagious
skin disease of children', first recorded in
1972 (Koshelanyk 704). - Subst. ДИТЯЧа недуга
шкури.
From E. impetigo 'ts', Koshelanyk, l.c.
463
ИНав AmUk. 'enough*, first recorded in
1915 (Bilash 301) .-Subst. ДОСИТЬ.
From E. enough *ts’, Bilash, l.c.
ИНГедЛИвИЙ SoCp. 'obedient, first re-
corded in the XVII с. (Деже 165) . - Subst.
слухняний.
From Hg. enged 'ts, Даже,l.c.
инГедовати
see the preceding entry.
ИНИНЫ? AmUk, 'inning', first recorded
in 1949 (Koshelanyk 712). - Subst. Xipa
В rpi В М*ЯЧ.
From E. inning 'ts', Koshelanyk, l.c.
z ЙнДвий AmUk. since 1972 (Koshelanyk 707),also
енивей (1924, Bilash 285Л генивий (1930 ibid.)
'anyway'. - Subst. в усЯКОМу раз!.
From E. anyway 'ts', Bilash, Koshelanyk, l.c.
ИНКИЙС AmUk. 'in case' first recorded
in 1972 (Koshelanyk 708). - Subst. H&
вйпадок.
From E. in case 'ts', Koshelanyk, l.c.
JfHKpiC AmUk. 'increase' first recorded
in 1972 (Koshelanyk 708). - Subst. зб1ЛЬ-
шення.
From E. increase 'ts', Koshelanyk, l.c.
464
ИНОСИНТ AmUk. 'innocent' first recorded
in 1972 (Koshelanyk 708). - Subst. нев1ГННИЙ.
From E. innocent 'ts', Koshelanyk, l.c.
ИНОП1 SoCp. ' servant ', XVII-XVIII c
Дэже 165.- Subst. лакей,слуга.
From inas 'ts' , Даже , l.c.
ННСЙрвИС AmUk. 'in-service' first recor-
ded in 1972 (Koshelanyk 709). - Subst. у служ-
6i.
From E. in-service 'ts', Koshelanyk, l.c.
ИНСТвНТ AmUk. 'instant' first recorded
in 1972 (Koshelanyk 710). - Subst. НвгаЙНИЙ.
From E. instant 'ts', Koshelanyk, l.c.
ИНТИркам AmUk. 'intercom', first recorded
in 1972 (Koshelanyk 711) • - Subst. ГОЛОСНИК»
From E. intercom 'ts', Koshelanyk, l.c.
HHTyH AmUk. 'in tune', first recorded in
1972 (Koshelanyk 711). - Subst. настроена.
From E. in tune 'ts', Koshelanyk, l.c.
465
ИНСуррекцТя SoCp. ’mobilization of nobility',
first recorded in 1797 ( Дзже 165). - Subst. опол-
чения П1ЛЯХТИ.
From Lat.-Hg. insurrectio 'ta', Дзже ,l.c.
интереш SoCp. ’interest’ , first recorded in
the xvm с. (Даже 165). - Subst. прих!д, про-
цент .
From Hg. interes 'ts', Даже,l.c.
иншталовати SoCp. 'to submit petition', first
recorded in 1741 ( Даже 1651,- Subst. подавати
прохання,заяву.
From Hg. instil 'ts', Доже,1.с.
инштанцтя, also : иштанц1я SoCp!petition',
first recorded in the XVIII с. ( Дзже 165).-Subst.
прохання.
From Lat.-Hg. instancia 'ts', Дэже , l.c.
ИНЬДЖИН AmUk. 'engine', first recorded in
1972 (Koshelanyk 706). - Subst. мяттптття ,
From E. engine 'ts', Koshelanyk,1.c.; see also
енджёя - енджйй ,EDUL.2,272.
иные AmUk. 'ink', first recorded in 1939
(Koshelanyk 707), - Subst. ЧО₽НИЛО.
From E. ink 'ts', Koshelanyk, l.c.
ИНЬКШИЙ, ИНЬЧИЙ, ИНЫЕ ИЙ dial, see 1НШИЙ.
466
ИПСИЛОН ’upsilon - the 20th letter in the
Gyk» alphabet* written Y. V * * Po. ypsilon» — Syn*
4л*рек.
From medieval Gk» y—psilon with basic
meaning 1simple y-psilon’ - name adopted for
graphic ir as distinguished from graphic ot.
both of which were identified in pronunciation
as /i/ in late Gk$
✓
see also 1ГРЕК»
Жр кл£нир AmUk. ’air cleaner’, first re-
corded in 1972 (Koshelanyk 713). - Subst. ПО-
вГтряний очйщувач.
From E. air cleaner ’ts’, Koshelanyk, l.c.
Ир КОМПрёсор AmUk. ’air compressor’,
first recorded in 1969 (Koshelanyk 713). -
Subst. пов!тряний компресор.
From E. air compressor ’ts’, Koshelanyk, l.c.
Ир палушин AmUk. ’air pollution’, first
recorded in 1972 (Koshelanyk 712). - Subst.
нечисте повхтря.
From E. air pollution ’ts’, Koshelanyk, l.c.
467
Ир1й see
вирей,вир±й.
иржавий dial.for ржавий
ирл1 AmUk. ’early’, first recorded in
1972 (Koshelanyk 713). - Subst. рано.
From E. early ’ts’, Koshelanyk, l.c.
ирташ SoCp. ’bin; abatis’, first re-
corded in the XVIII с. ( Даже 165).- Subst.
зас!к/а/.
From Hg. irt/s ’ts’, Дэже , l.c.
ИртуМ GUkr. ’error.mistake,oversight’ ,
first recorded in 1938 (JBR.).- Subst. no-
милка.
From ModHG. Irrtum ’ts’.
ирфилтир AmUk. ’air filter’ .first
recorded in 1972 ( Koshelanyk 712).- Subst.
пов£тряний ф!льтр.
From E. air filter ’ts’, Koshelanyk,l.c.
ИрфорС AmUk. ’air force’, first
recorded in 1971 ( Koshelanyk 712). - Subst.
пов£трян! СИЛИ.
From E. air force ’ts’, Koshelanyk,1.c.
468
ирха, ирховий see £рха.
/	Z
ирчок, also ирджок SoCp. shrew’, first
recorded in the XX с. ( Верхратський 4,242).
Subst. земледух,землерййка.
From Hg. 8rd8g ’devil’.
иршаний, иршанки : ирха,
иршини , ирщ£не (Желеховський 1,324)
ирщ£ння (Гр1нченко 2,194), ирш£не (Ломаць-
кий 9) Нс. ’baptism, christening’, first record-
ed in the XIX c. - Subst.ХрИСТЙНИ,хрЙщенНЯ.
Deriv. from ИРСТИТИ ’to baptize’ - a He.
deformation of христйти, Ломацький , l.c.
✓	z
ирпииця : ирха.
ирш£не, ирщ£нб v
:хрйщення зееиршини.
иршув, also : аршу в, аршу, арш!в, алшув,
алиту .etc. SoCp. ’spade, shovel’, first recorded
in the XX с. (Дзендзел1вський 183).- Subst.
заступ, рискаль»
From Hg. aso ’ts’, Дэендзел1вський, 1.c.
(.with map) .
ИС, ИС- OUk., OES., MUk. and dial for 13,
I3-, see s.w.
469
* ИСКЛОСМЪ’high place, hill, mountain’,
preserved in deriv.only: ИСКЛ '"ЬСМЬСТВЭ Gsg.
(ХУ1 с. Срезневский	and исть-
клосмое (ibid. 1158).
According to Sreznevskij,l.c., both words are
connected with х'ЬЛМЬ’ЬШ, hilly place .mountain ’ ;
recently Pritsak.FS.3:1-2,201-203.suggested a new
"Proto-Bulgarian" derivation of it, viz.
"3.1. What, however, is -klъз-/-к1о$-7 As men-
tioned above, we are dealing here with a verbal stem
(as in the corresponding Slavic instance). We fur-
thermore assume that this verb had the sense.’become
visible ’.
3.2.	The Common Bulgarian and Proto-Bulgarian
verb meaning 'to see' is kii?-,6 corresponding to Old
Turkic kor-. Its passive is constructed by adding
the /il/ suffix, yielding Common Turkic *kdr-al 'to
become visible, seen'.
3.3.	In Danube Proto-Bulgarian the labializa-
tion of the connecting vowel is expected; thus the
form would have had approximately the form ★kur-dl,7
The labialization would also affect the suffix
/-os/ 'Х' /-ъз/; we see in this latter suffix the Bul-
gar-Chuvash nomen futuri sive necessitatis in /As/
(> /es/).8
3.4.	Accordingly, the Proto-Bulgarian form
*kdr-al-as gave *kur&les, which—through intermedi-
ate syllable loss—developed into *kurles and ulti-
mately into *krles. Since the sequence -krl- was
impossible in Common Slavic9 (as likewise in Old
Turkic), the -krl- changed through assimilation to
*-kll- and then simplified into -k£-.10 In this way
the form (*kiireles >) *kilrl8s yielded *-kles-
(> Slavic -klos-).
4.1. Compound words in which the first element
is us b are widespread in Turkic, particularly in
Ottoman Turkish, e.g. ust-bas ’attire', ilst-daduk
’upper lip’, ftst-kat ’upper story, floor’, ilst-yapl
470
’superstructure' (the second element is a deverbal
noun from yap- 'to make'), list gecit 'overpass,
crossing' {gee- 'pass'), ust сгк- 'surpass, ex-
ceed ' . 11
4.2. Thus, is (tb) klos is seen to be a compos-
ite item formed from two words: the auxiliary noun
is(t) 'top-', and the nomen futuri from kurel- 'have
seen'.
The resulting noun, *istbku.reles > * istbkles
is(tb)klos, means literally 'top which must be
seen', that is 'that which is most visible', and
thus corresponds well with its Slavic equivalent and
to a certain degree also to the Greek original
fcEoxtf (from the verb feE£x“)•
5. Finally, I would like to emphasize here
that the Slavicization of the word analyzed here is
the consequence of a time when speakers were still
bilingual. To the Proto-Bulgarian nomen futuri of a
passive stem has been added the Slavic suffix of a
form best corresponding to the Bulgarian form—that
of the Slavic present passive participle.”
Footnotes (p.206):
6See Pritsak (1957;212-3): etymology III: Danube Bulgar
коурилъ etc. 1
7For further discussion of relevant relationships, as in
шегоръ < *siyir 'cow', and алтомъ < *altsm 'the sixth',
see Pritsak (1955:44, 61, 73).
8See Pritsak (1960:148-53), Benzing (1941:46-58).
9Consult Trubetzkoy (1954:84-5).
10Index II of Deny (1959:785a), s.v. rZ > ll.-
nExamplas from Heuser and gevket (1962:666-7). The
conjunction of ust with has ('head'; in Karaim иргах} for the
meaning, 'apparel' is’characteristic. Here the modern Turkic
languages exhibit various possibilities: a) neither component
takes a suffix, e.g. Karaim, Troki ust-uprax, Ott., Azeri,
Turkmen ’ast-bas, Uzb. ust-bos, Tatar, Bash, es-bas; b) the
first component takes the article /-i/, e.g. Nog. Usti-bas,
Kir. ustu-bas; c) both components take the article /-i/, e.g.
Kara-Kalp., Kazakh Usti-bas'i, Uig. %sti-be3i; d) elliptical
forms, e.g. Kumuk, Kir. ust.
471
Aside from chronological and geographical
considerations, there are morphological, phono-
logical and semantic reasons militating against
Pritsak’s bizarre etymology, it seems more lik-
ely that both words are genuine SI. formations
based on IE.root ** kel(D)- : k£- ’to rise;high;
hili’, Pokorny 544-545, Kluge 132; before its
borrowing from G. as *xblmb 'hili’,cf. PCCT01|j6-
КИЙ 4,29, Kiparsky 1,179-180,a.o. ,this root
served as a basis for SI. formation *kl-os-m т
to designate ’high place,hill,mountain’; it is
preserved in deriv. formations: adjectival -klos-
moje and nominal one -kTbsmbstvo with typical
о - 'b graphemic (nonphonological) sub-
stitution, cf.Рудницький 7,81 ; initial is-
Cfrom iz-) and later -t- insertion do not change
the picture, cf. such words as ИЗВОДЪ, ИЗГо-
рие and искладъ, испод ъ, иступчь ,а.о.
-ИСЬКО, -ИЩЕ, -СЬКО as suffixes forming
Uk. and SI. nomina ioci3 augmentative (peiorati-
va)and ’’neutral formations" have been extensive-
ly treated in JBR’s book Narostky -y§ie3-y£ko3 -
hko v ukrajinikij movi. Praci Ukrajin&koho Nau -
kovoho Instytutu3 Тот XXXT3 Warszawa 1935 (2nd
edition: Winnipeg 1.967 with addition of sup-
plement from ЗНТШ, vol.155, L’viv 1937); their
origin was explained as -уёко < PS.-isko3 -y§de<.
PS. *-istje4 *-istjd 3-&ko < PS *-bsko;~ this ex-
planation stands further firmly despite attempts
to derive -isde frcm*-iskgo as evidenced by R.
KBdderitzsch Die Nomina auf -isce3t-i&*a3-isko in
den ostslavischen Sprachen (Mttnster in W. 3 1969)
and later by F.Slawski in his introductory art-
icle in Slownik praslowiaAski. Tom I (Wroclaw -
Warszawa - Krakdw - GdaA.sk 19743pp. 95 - 97).

473
ис/ь/кати see	ськати.
итак dial, ’etage,storey’, first recorded
in the XIX с. ( Желеховський 1,325)- Subst.
поверх.
From Fr. etage ’ts*.
ИТИЛЬОТар dial, ’book-binder’, first re-
corded in the ХГХ с.(Желеховський g-v').Deriv.
итильотарувати- -Subst. 1трол11'атор.
A dial deformation of з.нтролз.Г’атор .
У
Ица SoCp. ’measure of capacity ( about
34 litres)’, first recorded in the XVIII c.
( Даже 165).- Subst. м1ра:34 л!три.
From Hg. ice ’ts’ , ДэжеД.с.
иця in expression: йця пива, unex -
plainable for Желеховський 1,326,is to
be considered a variable of the preceding
entry the more that it is quoted from SoCp.
records by Головацький 1,237»
ИЧ! interj. - a variable of the syn.:
иш! ’look|’, first recorded in the XIX
с. (Желеховський 1,326). -Deriv. йше-ге!
An abbr. of вйдиш *
иши = цщё (Желеховський 1,326 ) —
a dial, variant of q.v.

ИШпан SoCp. ’manager,director’ , first re-
corded in the XVIII с. ( Дэже 165). - Subst.
зав^уячий, керТвник •
From Hg. ispan ’ts’,fl3®e l.c.
ИШТалов SoCp. ’stable, stall’, first re-
corded in the XVIII с. ( Дэже 165). - Deriv.
НцггаловныЙ • ~ Subst. конюшня,хл!в•
From Hg. istallo ’ts', Дэже l.c.
иштанцхя see инштанцХя.
-ище see -исько.
ИЩИЦЯ Wd. 'night-butterfly,night-flutt-
erer', first recorded in the XIX с. (Желехов-
ський 1,326).- Subst. нетля.
Deriv from Uk.dial-ИСКати < PS. ^is'kati ’ to
look for', in case of И1ЦИЦЯ ’to look for
light in the darkness of night'.
ИЩФАНЬ MUk. (1470 CCM.1,455) for Hg.Istvan,
cf.Стефан - Степан.
ИЮНЬ M Uk. (I486 ССМ.1,456) for ЮН1Й.
I
I, i — the twelfth letter of the Uk. alphabet; MUk. and
OUk. i from OCS i; numerical value 10; Опенко Азб. 88 ff.,
Истрин 50 ff,; the problem of the historical changes of o, e
> i (ikannja) and e > i (ikavism) belongs to Uk. gram-
mar, cf.e.g. Рудницький 7, 77, 79 - 80.
I conj. (generally used after or between con-
sonants, otherwise interchaging with it in partic -
cular after vowels, cf. С1МОВИЧ 61,РуД~
ницький 4,9) 'and, as well as’, MUk.,OUk. ,OES.
И t BRu. i, Ru.,Bu. OCS. (Cyrillic) И , other .SI.
i. - Deriv. 1кати, -ання,-аючий, 1кнути,£к-
нення. - Syn. ТА.
PS *i from IE. ** ег, cf. Gk. ei ’so, when’ ,
Goth, -ei relative particle, Arm. Abl.ending -e ,
Pokorny 284; for other explanations see Vasmer^ 2,
112, Slawski 1,442-443.
I,., (after vowels Й) : according to ModUk.
spelling words with initial i... come from those
with orig. H..,(cf. EDUL.2,461).
1Б1С ’ibis’, ModUk.; BRu. ts, Ru, Bu. и/иС,
Po. ibis,etc. - Deriv.niax,схожий на чаплю.-
Subst.егйпетсъкий бузько...,Кузеля 127*
From Lat. ibis ’ ts,the ultimate source being
Eg. hTb ’ts’.
475
476
IBA ’willow' ; Salix’, OES. на иву (1252-
1253), ива (1498); Ru. , Bu. ива, SC. iva, Sin.
iva, Po. iwa, Cz. jiva, Slk. iva, UpSo. jiwa.-Deriv.
1вонька, Хвочка , OES . ив*ька ( 1350), FN.
fвченко,Хвчук.- Syn. верба»
PS. * iva ’ts’, IE. ** (e)i-ua- /(e)i-uo
'reddish',cf, Lith.(j)ieva'bird-,rock-cherry,mahalep’
Latv. leva *ts’,OHG.,MHG. iwa, AS.iw.eow.Goth.*eiws ,
01c. yr, E. yew, ModHG. Eibe.MidLat.ivus, Fr.if,Span,
iva ’yew', a.o.; Vasmer 2 2,113, Kluge 67, Slawski 1,
473-474, Skok 1,736-737; also Bemeker 1,438, Traut-
man 68, Fraenkel 1,183, Pokorny 297, a.o.; there is
little probability of its being borrowed from G., as
suggested by Mlklosich 97, BrUckner 194,a.o.; cf. also
Преображенский 1,262, Иванов Эг.1971,298-302,
Младенов 198, Цыганенко 65, Шанский 2:7,3-
4, Горбач 4,9, а.о.; a special problem present to-
ponymic formations of the sort of Po. Iwla, Цк.Йв-
ня (Куршина), Ивинка, Ивница, Ивковка,Йволь
(Могил1вщина), Ru- Ивоть (Орел) and further Uk.
IBOT, Хвотка (Сумщина) which were discussed by
Соболевский, ИзвОРЯС» 31,16, with reference to
Skt. yuvant- etc. with orig. meaning ’young’, Lat.ju-
venis, Julius,etc. ; in our opinion all of them are
related to *iva , cf. Staszewski 124 (re Po.Iwla).
IBA! "• abbr. Vsg. of IBAHE! ’ John*, used in
Cp. dial» (Hc..Bk.) along with other similar forms,
e.g. Мико! /: Микбло!/, Миха! /:МихАйле ! 7,
Па! /: Павле!/, Пе! /: Петре!/»е*с.» and Г» s
Ка! /:Катре!/, Мару! /: Марусю!/,Ру!(:РуЗ«Я/,
etc. — all of them emerge in Cp.dial. as abbr.
after preceding over—stressed syllable; otherwise
widsly used in Uk» songs,cf» оставляй /insteads
оставляет/, покидай /ftr: покидает/,etc., cf.
Рудницький 7,56.
477
ХВАН, aho ЙВАН, У/^ИВАН,P/V, '
John' Ml)K< I MHH3(1627 Беринда), 1flXWA
C fA. (1484 Пом^яник),
Яр£сГ*С>£РАС*РН l&Wb(*tV'Wc.\ Н^АмъГЛ^]
(Xll (),Гн[гМ^О5МРАбХсfiOfHtHtOAW PPtiUbfiO
№>У HKtCt п1н(САААМНМ (Ktitj, ГНп<>м0$нрЛ£Ру
CBct/HOy ИВАНУ HM*AA* РАВДТЪ Я0ПОЪИИВ*Н0У J
И KP &*АЪКРЬ СГРАррМ И Hi* £ ГРЫМЬ- HHAyA*Uty
( *и‘‘), ИВМ* ДЬЬХЪДМЫАо&Ъ с *Uc.), ЫЛ&
**AfA АЪ-Я-СТГо ИЛ[СЛИ]ГА *PHAaJH*A& K*4fW
-H9OHNK) *САвОМ%АИ Пt?M > С ТАН С0фН)4Н At
рСАЪПРЛМ АТ¥ВЪ1ЛПМИНЪН1<НМЪАЪА1ИЛ0Г1АТ(
Лан стнтьхо ммааьы ЛгЬуьмаиу ннл Да ai кармана
СЬМьНУЪМНАААбЛНСАЯННнуь Н9ЛАЪИАМЪУУ1КЪТУ
ЬбР&ТрУ5Н*04Ъ-ААЬ* АРПУ АРАНУЬГ УД МЪЪЪЦЬ
Г*УЬ л ntpfAt r**H nPiA^XbfAyirHjtA»Ah)UAfAArblHM
frtMM IfbW A МДАЛА AAA/HHCiAbAeC^Ti rM&MICKp
АННИПТ^ЬАРЛНИ^ЬС^СЪГЦгРРА^г- f Alt(. \
Гн no*0yn PMty С800МРУ AAtOAfpHHkWbBH ( Ute.)
(К срф грлФт) t Яи. Иван. -
* ЙДО1 ванович, I ван! вна, Ваничко, Вань, Вань-
ко,ВАньо,ванйсьо,Вашошко,Гванбць,IвАник,
Гванйна,IвАнко,ТвАнонько,1вАночко,ХвАно-
чок,ГвАнцьо,Гванчик,ХвАнько,ХвАньо,ХвАх-
но,ХвАсь,ХвАсик,Хвйсьо,Хватко,ХвАшечко.-
" Ж.ХвАн,ХвАнченко,Хванч!вський,Хванчук,
Хванчйна,Хванчйник,Хванчишко,ХвАнц!в,
Хванц£вський,ХвАнцьо,Хванцяк,Хванда,Хва-
нець,Хванвпысий,ХванёнкХв,ХванАнко,X ва-
нвйко,Хван!цький,Хван!ка,Хван!хаЛ IbAhIc,
ХвАнХв,Хванхвський,ХванХйчук,Хванька,
Iванкевич,ХванкХв,ХвАцко,Хваночка,Хва-
ночко,Хванбвський,Хванський, Хвантёйко,
478
Хван^сь,ХванусХв, 1ваняк,1ваиичко, Хванич,
Хваницький,ХвАник,Хванйха,Хванйло,Хванйс,
Хваниш, Хваншцук, Хванйпгко, ХванАшин, Хванйс-
ин, Iванюк, Хванбх,ХвАсечко, ХвАсев, ХвАш,
Хващбнко, Хващ^к, Хващйшин, Хвашбнко, ХвАш-
к!в, Хвашко, Хвашський, Хвапгук, ХвасХв, Хвась-
к!в,Хвасько,Хвасйнко,Хвасвчко,Хвасик,хва-
сйта (Богдан 101,102).-
“ ^ХвАнич!,ХванХвка,ХванкХв, Хванковецьке,
I в Ано во, Хвановська, ХванбпХль, ХвАно-Фран-
кбве, ХвАно-Франк£вськ. -
- SuB^rfiiU^ Геи посаКша^
Ann nnr 1а<0 <44,1627 Беринда.
4 ti n a Hb. ЧсИЛьм' * 7ht 4 MAC
l/raj,’ ЬС1йч f, 13 f, Петровский 1X8/
/Т.5./
ляти як “ж”, “дж”. Тому т^-
п«р ми зустр1чаемо в англш-
СЬК1Й MOB1 1М’я — Джон, Е
шмецькш йопан, польськш
Ян i т. д.
Протягом багатьох стол!ть
1‘м’я “1ван” стало чи не найпо-
пуляршшим у cBiri. Цим 1м’ям
названо також жшок i ми мае-
мо — 1ванна, Жанна, Джан!
тощо.
1и’« 1м„ nocton ДОВГО ДО *°ВеТ"“: °ДИ1 « "°™"!! “У?
народження Хряста, в Юдс1.	“ “П0™"» «  А
Там його внмовляли тод1/згодом таку йотовану букву в
'вк 'доводясь Д.ВГВ1СТИ, 'Иота. :
наан” i мало значения ‘“Божа
благодать” (ласка, нодару-
нок).
“йоганаан” у грецькш мд-
ei перетворився на “1оана” й
через мову церковно - слов’ян-
ську дшшов до нас уже в фор-
Mi “1ван”. Першу лв-еру цього
!мени р!зн! народи в р!зний
час читали по-р!зному, за за-
конами своУх морфологш та1
/ Народна Воля,Скрантон,ч,15 за 1968 р. /
479
IBAH/ч/ЕНКО : IBAH.
1ВАХ,1ВАП1 : IBAH.
1ВАЩИШИН,1ВАШЕНК0: IBAH.
IBEP, also 16ep 1. 'Iberian»member of the
ancient people that inhabited Iberian Peninsula;2.
'inhabitant of ancient Iberia in the Caucasus';
Ru* ивер. - Deriv. I в epi я / 1бер1я, ieepift -
ський / 1бер£йський.Syn. 1*казна первхс-
ного населения Шренейського пХвострова;
2. назва схХдногрузйнських племен, обезХв
у Сл.плк.1г.
From Gk. iveres, Lat. Iberi *ts’,
1ВОЛГА ’oriole’ ,ModUk. RRu. Гвалта,Ru. Й-
волга, 0u. авлйга, sc. viiga, Sin. Volga, Cz.»
Slk. vlha, Po. /wy/wilga. - Deriv.ВЙв1льга. -
5уп.р1д горобцеподгбного птаха.
PS. *vblga 'ts' with ES. initial extension
•ivtlga, connected genetically with ВОЛОГа ,
see EDUL.1,467; in this connection £волга -
would designate 'a bird forecasting rain, wet
weather in general*; as far азвив!льга is con-
cerned this Uk. (and Po.) neologism is based on
a- later f/e adideation of prefixas i3- and ВИ-
cf. Трубачев Эт. 1970, 19-20 and second-
ary "ikannja", like in MIX (:instead MDX),etc.
Хволь see 1вао
✓ (
1вот/ка see 1ва.
480
1ВРЙТ ’Hebrew (language)’, ModUk. - Subst.
теперхшня державна мова 1зра1’лю:
Вщроджсння 1вриту не мае
прецеденсу в icropii шших
мов. 1врит мае дуже мало
СЛ1В, вш вщстав вщ тепе-
ршнього часу на стомпття.
Але сучасний 1врит мае шь
стдесят тисяч сл!в, хоч Шек-
cnip вжив п’ятнадцять тисяч
отв для написания ceoix
TBopie.	>
1з самостойшстю Почався
новий побут, який вймагав
нових cnie на nasi поняття.
Жиди досить давно перес-
тали вживати >врит. За рим-
ського панування жиди Па-
лестиии говорили на ара-
мейсьий мов», дещо близь-
к!й до !вриту. Склмчеш жи-
ди вживали грецьку Мову i
також латииську.
Спочатку iepHT був свя-
щенною мовою. Це була
мова вчених трактатов i бо-
гословсько! науки, щоден-
Hoi молитви — розмови з
Богом, та поезп. Середа!
вши в icropii iepwry — це
розквгг теологи тал!рично!
поезп. На !врито тод! писа-
ли, але у побут! не вживали.
Т1сю мовою зверталися до
Бога. У XIV-XV cTopiaxi
появилася мпцанина шме-
цьких, слов’янських та ста-
рожидавських сл!в — тепе-
рппшй ццш. У XVIII сто-
Ei44i 1врит секуляризувався.
(оявилися перюдичш вида-
ння, журнали, навпъ рома-
на. Народився культ мови
як нацюнально! вартости.
Письменники звшьнили !в-
рит з-пщ компетенцн раби-
шв. Тепер iepur — мова
uuioi кра!ни. 1врит також
став мовою жищвсько! ih-
тел1Генцп краш щяспори.
У щоденнШ мов! ццш мае
менше як 10 вщсотюв ста-
рожщцвськийх cnie. 1врит
мае дв! тисяч! cnie, norpi6-
них для обмеженого поро-
зумшня у побутк Були ве-
лим початков! клопоти 1з
введениям !вриту у щоденне
життя. Бракувало самих
звичайних cnie для назви
звичайних предметов та по-
нять, бо таких не було у
старозавЦньому Талмуд!
та Б!бли. Тощ на допомо-
гу ивриту прийшов cioHicT-
ських рух, який зрозум1в
необхщшсть мати одну мо-
ву для наци. Так !врит став
мовою працюючо! Палес-
тини. Досить сказати, що
викладовою мовою у пер-
ших школах Палестини бу-
ла французька мова.
М!ж Першою i Другою
свЦовими винами у краь
нах Схщньо! Европи вщ-
крили школи !вриту.. -
Ваад Алашон —
мовнв komicih... вяпра-
цювала тисяч» нових тер-
MiHiB i сл1В щоденного вжи-
тку. В перш1й пловин) XX
CTopiHHa створено п’ятнад-
цять тисяч нових сл»в. Пе-
ремогло гасло — один на-
рщ одна мова.
481
Шел я Першей cBiTOBoi
вёйня ёврит став одною з
трьох офщшних мов ман-
датное Палестини. У побуп
люди можуть говорити як
хочуть, але в урядах пануе
ёврит. Школа ёвриту.в якш
говорить ёвритською мо-
вою гарантуе майбутшеть
народу. Сабри, або цабарём
— це люди, що на роди лися
вже в 1зра1лё. 1врит уже
перейшов кордони hpaiibp,
Цю мову можна почути на
бульварах Парижу, у пор-
/ Михайло Кучер "Що
103 за 1981
таке
р.,стор.й
тах Середземного моря, у
Н. Йорку.
Вёд решти мов ёврит вёд-
рёзняеться тим, що не мае
дёялектёв. Це унёкальне яви-
ще у мовознавствё. Це мо-
ва, витворена елётою i роз-
повсюджена на масу. 1з-
раёль говорить своею мо-
вою, що органёчно виросла
з Глибнн национально! тра-
дицн, мова, яка об’еднус
людей, розпорошених у дёя-
спор!..
1врит?”,СВОБОДА,
For etymology see EDUL.l, 313.
1ГЛА, ГОЛКА ’needle’, MUk. и г ла, иголка ;
BRu. 1Г0л?а ,Ru.,0u. игла, Ма.йгла, SC.igla,Sln.
igla, Cz. jehla, Slk.ihla, Po. igla, LoSo.jegla,
UpSo.jegla. - Deriv./i/гблочка,/i/гблонька ,
/i/глиця, голкофхльтр, голкошкхрий, dial,
гла, FN, Iглинський, Г(£лка /Богдан 88,100/.
Syn. ТОНКИЙ ПрЙСТр1Й 3 ГОСТрИМ К1НЧИК0М 1
вушком для шиття; застрик.
PS. *3,-3	1 а ’ts’, genetically con -
nected with 1Г0, see s.v.
ХГЛу SovUk./from Ru./for: 1ГЛЮ, see
s.v.
482
1ГНАТ/1Й/ axch for THAT , see s.v.
EDUL.l* 656-657.
1ГО arch. ’yoke, oppression’.,, MUk.*OUK.,OES.
ИГО »BRu. 1ГО , Ru.,Bu.,Ma. ИГО,5С. igo,Sln.
igo, OCS. igo, Cz. jho, Po.igo/jugo. - Subst.np-
мб; неволя.
PS. * j 6 g o <’j'b go ’ts’, IE. ** iugos,root
**jeug-, cf. Skt. yuga, Gk. dzygon, Lat. jugum ,
Goth.juk, OHG. juch,Arm.luc, ModPers.juv.Ht .iu -
gaan, ToA.yok&n ’door*
Berneker 1,422, Vasmer
509, Шанский 2:7,7,
, E. yoke, ModHG. Joch,etc
^2,115-116, Pokorny 500 -
a. o.
z	z z
1Г0ЛКА : 1гла,голка
1Г0Р PN.’Ihor,Igpr,Eaghor (Kostetzky)’,
MUk., OUk.,OES. Игор/Ь/j BRu. trop , Ru. Й-
ГОрь,Cz.,'Slk. Ihor, Po.Igor,etc. „ Deriv.
IropiB, 1горевич, 1гор1вна, FN. trop,Iro-
рёнко, Ггбрко, Ггорчук /Богдан 100/.
From ONor. Ingvars 0Е$. Ин/зУгвар!»,
Vasmer 22,116, Рудницький 7,78,РССтоцький
4,82,Шевельов 325-326, ThBmquist 76,99,105,
113 ,11S, a.o.
1Г0Р/ЕН/К0, IF0P4YK see the preceding
entry
483
1ГРА arch, for rpa.
хгуана SovUk.for 1 r*yana.
1ГУМЕН ’hegumen' , MJk.,OUk. ,OES. ИГумен*~Ь ;
BRu. iгумен ,Ru.»Bu.,Ma. игумен ,SC.iguman,Sln.
iguman, OCS. igument , Po. ihumen/igumen, Slk. i-
gumen. - Deriv. 1гуменя, Ргуменовий, 1гумен-
ний,-съкий, i-гуменувати,-ання*-5ubst. най-
старший монах у манастирх, начальник мана-
стиря, Кузеля 127.
From OCS. igumen*$ ’ts', the ultimate source
being Gk. hegoumenos 'leader* : hegeomai'I lead,
direct’, Преображенский I, 265,Vasmer 2,117,
Шанский 2:7,8
1ГУМЕНЯ : iгумен.
1ТЛЮ, SovUk. 1глу, ModUk.jRu.,Bu. иглу,
Po. igloo,etc. — Subst. eCKiMOCbKe ft iHy -
хтське житлб, збудоване з снрговйх плит.
From Е. igloo*ts', the ultimate source
being Eskimo iglu/ igdlu 'house*•
ifHITPOH , SovUk. 1гн1трон ’ignitron»,
ModUk. - Subst. одноанбдний вентиль.
From E. ignitron *ts', the ultimate eource be-
ing Lat. ignie*fire* and electron abbr. to -tron.
484
1ГН1ШИН AmUk.,AustrUk. ’ignition’, first
recorded in 1950, (Winnipeg,JBR.).“Subst. прист-
р!й в автомобгл! для запалювання бензйни
й урухбмлювання цим мотору.
From Е. ignition *ts*.
Т^ИОРАМУГ» • ignorant’,ModUк. ;Ро.ignoramus.
Syn. 1гнорант.
From Lat. ignoramus ’we do not know’: ig-
norare ’to be ignorant', sea the following entry.
✓
ТГНОРАНТ ’ignorant’,ModUk.;Po.ignorant.
Deriv. хГнорантизм » here also: 1ГНОранц1я,
1Гнорувати,-ання. - Subst, нёух, незнайко,
Кузеля 127.
From Lat. ignorans,-antis ’ts’,being pre-
sent participle of ignorare ’to be ignorant’jsee
also the preceding entry.
IГ PE К 'Ok.i - upsilon: y*, ModUk. i BRu.
1ГРЭК, Ru.,Bu. игрек, Po- igrek.etc. - Subst.
’’грёцьке i" - французька назва для букви
ипсилон.
From Fr. i grec 'Gk.i'.
1ГУАНА,SovUk. 1гуана ’iguana',ModUk.; BRu.
iГуана, Ru. игуана, Po. iguana »etc. - Subst.
велика ящфрка.
From Sp. iguana ’ts’, the ultimate source
being Arawak iwana 'ts'.
485
г
ТЛЕ АЛ 'ideal*, ModUk*; BRu» ts,^Ru.»Bu. И-
деал, Po.ideal,etc. - Deriv» !деал1СТ/ка/,
гдеалгзм, !деальний, -нгсть, 1деал!зу-
вати,-ання.-Subst. те, що !снуе^лиш в уяв!,
що в^ сво£‘м род! одно лиш хснуе, вз!р,
проо'браз, Кузеля 127.
From Fr. ideal *ts*, the ultimate source
being late Lat. idealis ’ideal*, Dauzat 397,
Шанский 2:7,9.
1ДЕЙНИЙ : !дея.
1ДЕНТИФ1КУВАТИ * to identify*, ModUk»>
BRu. !дэнтыф.каваць , Ни»идентифицйровать,
Po. identyfikowat, etc. - Deriv» !дентиф!кува-
тися, .-ання, here also: !дентиф!кап!я. -
Subst» уважати два предмета за однаков!,
Кузеля 127; втотбжнювати.
From late Lat» identificare *ts'; see also
the following entry»
1ДЕНТИЧНИЙ *identic/al/' , ModUk. ;BRu.
1ДЭНТЫЧНЫ, Ru.(since 1В47)идентйческий,
ModRu. идентичный , Po« identyczny, etc. -
Subst» однаковий, рхвнозначний, такий
сам, Кузеля 127.
From late Lat» identicus • ts *, perhaps
via Fr» identiqye or ModHG. identisch, cf»
Шанский 2:7,11.
1ДЕО- in compounds as : 1дёО-граф!я,
486
-ЛОГ, -ЛОГ!я, -ЛОГХЧНИЙ,-МОТОр etc. indic-
cates idea.
From Fr. ideo- the ultimate source be-
ing Gk. idea form notion* see the following
entry.
1ДЕЯ, AmUk.,AustrUk. айдхя 'idea»,Mod-
Uk. ; BRu. 1ДЗЯ, Ru. , Ви.идёя ,Po.idea,etc.
Deriv. ±дёйний,-н1сть, -но, !дейка,-ечка.
Subst. думка, поняття; провХдна гадка;тя-
ма.
From Gk. idea ’ts’.
1ДИЛ1Я ’idyll’, ModUk.; BRu. Хдьшя
Ru.,Bu. ИДИЛЛИЯ,Po. idylla,etc. - Deriv. 1ДИ-
Л1ЧНИЙ. - Subst. образок 1з сХльського
життя,р!д поез!!, хутХрна поезХя, Кузеля
127.
From Lat idyllum ’ts’, the ultimate souce
being Gk. eidyllion - dimin. of eidos ’form,
picture*, Vasmer^ 2,117» Klein 1,768, Орел I,
561, Шанский 2:7,J3.
1Д10- a compound-forming element idio-
in such words as !д!олект, 1д!олексика,
1дХоматичний, !д!оморф£чний, !д!опат!я,
1д!о плязма,!д!осинкраз!я, а.о.
From Gk. idios ’peculiar,separate*•
1Д10М ’idiom», ModUk.; BRu. 1ды ём/а/,
Ни.ИдЙ£ма, Po. idiom, etc.- Subst. дХялект,
мбва,якбю говбрять в однтй т!льки око-
лиц!, нархччя, Кузеля 127-128.
From Gk., see the preceding entry.
487
1Д10Т ’idiot», ModUk*; ВйиД-ДЬ ет ,Ru.,Bu.
идиот *Po.idiot,etc* - Deriv. 1д1бтка, 1д1отЙЗМ,
1Д1ОТИЧНИЙ,-HlCTb,-НО, П1В1Д1ОТ.“ Subst*
П1вголовок,дурнуватий,бортак,Кузеля 128.
From* ModHG* Idiot »ts’ the ultimate source
being, Gk.idios , see 1Д1О-.
1Д0Л ‘idol’, MJk.,OUk.,OES. Идол*Ъ,0С5.
idol'b , Bu«,Bu*,Ma. идол , SC.idol, Sin. idol,Cz.
Slk*idol, Po* idol. - Deriv* 1Д0Л0П0КЛ0ННИЙ, —ИК
-ИЦЯ, 1ДОЛОПОКЛОНСТВО, here also: 1Д0ЛЯТ-
Р1Я. - Subst*6o«OK у поган, бовван, Кузеля
12g. статуя поганського божка.
From DCS. idol*b »ts’, the ultimate source
being Gk* eidolon ’image,form,apparition*.
I6PAPX : riepapx.
16РЕЙ also 6РЕЙ, MUk.iEpetf, 0Uk.,0ES.
иерей /1 ерей; BRu. 1ерэй, Ru.Bu.	иерей,OCS.
ierejfa. - Deriv. iepeeвий,iepeftCTBO,-ський',
compoundsiiepoMOHax,-монаший. -5иЬз1»жрець ,
священик.
From OCS. ierejb *ts*, the ultimate
source being GK. hiere'us »ts»: hieros ’holy,sac-
red,supernatural* •
1ЕР0ГЛ1ф » also Г1ЕР01*Л1ф ’hiero -
glyph’, ModUk.; BRu. 1ёроГЛ1ф Ru. иероглиф ,
Po. hieroglif,etc. - Deriv. 1ер0ГЛ1ф,;Я.
-Subst. священне письмо египтян.
From Gk. hiaroglyfikos ’ts’., perhaps via
Fr. hieroglyphe, Шанский 2:7, 17.
1ЖИЦЯ Мик.,0ик*0Е5.ижица ’name of the
letter иderiv• from иже, ,cf. EDUL.2,461*
488
13 see 3 -
isBip, 1звори : 3Bip 1.
I3-3A : з and за.
133АДУ : з end зад.
£зи, isi AmUk. ’easy’, first recorded
in 1963 (Bilash 302). - Subst. легко.
From E. easy 'ts\Bilash, 1.c., Koshelanyk
319.
131 : 3.
* /
13МАРАГД ! смарагд.
130- a compound-forming element in such
words, as изоглосса, 1зог6на, 1зограф/1я/,
Хзодйна, хзолёкса,хзоморфа,-морфний,1зо-
патхя, £зотёрма, 130ф6на»е1с. » meaning *iso-,
equal,identical*, known to ell other SI. - Subst.
(in rare cases:) рхвно-, рхвний , Кузеля 128.
From Gk. isos 'equal*•
130ЛЮВАТИ z* to isolate», ModUk.; BRu.i3a-
ляваць,яи. изолировать , ,Po.izolowa4,etc. -
Deriv. Хзолювання, here also: 1золятор/ка/,
1золяц1я, хзолячка.- Subst. вХддхляти ;
усувати вех/електрйчн! провтдникй,Кузеля
128; в!докремлювати; осамхтнювати.
489
From Fr. isoler ’ts*, the ultimate source
being It. isola 'island* (< Lat. insula 'ts' ),
Шанский 2:7,39.
13PAIЛЬ EN,,GN. «Israel’ъ Мик.ИзраилЛь
(1488); BRu. 1зра1ль, Ru. Израиль,Po. Izra-
el»etc. - Deriv.	1зра!льський, 1зра!ль-
тянин,-нка.~ Subst. богоборець,прхзвище
Якова; звгдси назва жид£вського племени,
Кузеля 128; народ 1 держава в Мал£й Аз11.
From Hb. Yisrael 'ts* via Gk. Israel*
CCM.1,426» Klein l,ei9,Vasmer22,123,a.o.
✓
13УМРУД arch, 'precious stone:emerald',
first recorded in 1462 (Korsch Archiv 9,679);BRu.
ts, Ru.,Bu. изумруд ,Po.szmaragd, etc.-Subst.
дорогоцхнний к&мднь зелёно!’ крАски, Ку-
зеля 128; смарагд,1змарагд.
From Tk. zQmrOd 'ts', the ultimate source
being Gk. smaragdos, see смарагд.
13ЮБР a variable of зубр ,4»v«
✓
13ЮМ 1» ’raisinfdried currants,sultanas'
first recorded in the XVI с. ; Ии.ИЗЮМ.- Subst.
родзйнка.
2
From Tk.Tt. jBzBm 'grape fruit*,Vasmer 2,
124, Шанский 2:7,45-46.
13ЮМ 2. GN. Izium (in Kharkivshchyna),
founded in 1681 as a fort on ТЗЮМСЬКИЙ ШЛЯХ.
. From the name of ХзюмСЬКа сакма /сл!д/
- Хзюмський шлях, УРЕ.5,383-384.
490
13ЯСЛАВ PN. »Izyaslav*, OUk.,OES. Изя-
слав<ь ; BRu. Тзяслау, Ru* Изяслав, Po.Izia -
slaw, etc. - Deriv. 1зяслав1в; OUk.GN. Изя -
славль - now : Хзяслав / from 1569 to 191B :
Заслав на Гориш,cf. УРЕ.5,384/
PS. *Iz-jg—slavT) *he who took over the
glory, famous one*.
IK see к.
z z /
IKATH, —АННЯ see I conj.
ДКВА GN. »Ikva*(hydronym), ModUk.; BRu.ts,
Ru. Йква, Po.Ikwa. - Syn. р!чка, прАва при-
тока.Стйру; л£ва притока П1вдё'нного Бугу.
PS. *KT>va < *Ку, Gsg. K*bve, like Uk. Пол-
TBa,Po.Peitew < *Prblty,Gsg. Pljltv e and sim-
ilar old formations in -y,e.g,,0CS. kry,Gsg. krSve,
ljuby.Gsg. ljubtjve,etc.; as such *K6va was ex-
tended by prothetic i- in ts way as k1> > ik*b ;
as far as its root is concerned see кувати }
as a whole IKBA would mean;*river which makes
(cuts) its way through an uneven (difficult )
terrain»,cf. in this connection Сл.плк. Ir.:
0 Днепре Словутицю’.Ты пробила еси ка-
менные горы сквозь землю Половецкую...
less persuasive is its deriv. from G. aiko’oak*,
РССТОЦЬКИЙ 4,32 , following Vasmer;Osteurop.
Ortsnamen, Dorpat 1921,2; cf.also the negative
stand in this regard of 1ль!нський , 31ФВ.
7-8, 54-55.
NB.: The above proposed etymology of IKBA< *K?va
helps to solve the Po. hydronym KWA, recorded by
Koziexowski 6,222, despite Vasmer*s hesitation to
consider it either SI. or G., cf. ZfsiPh.8,113.
491
1КЛ0 ’canine tooth, fank, tusk, buck tooth,
cuspid'» Wd. КЛО /Стрий/,ModUk.;ВНи.1КЛ0, Ru.
КЛЫ , Po. kiet.Gsg.kia, a.o.Sl.see Berneker i, 6fo.-
Deriv. i-КЛа/С/ТИЙ,-TlCTb,-TO. - Syn. ОДНО-
кopiHHi зуби у ссавц!в, що викбнують,функ-
ц!к) захвату,удержания й розривання кб]эму,
атеж нападения,закисту й риття; /непра-
вильно:/ бивень» УРЕ.5,385.
PS. *к^1о» Gsg.*k£)la fts' with prothetic i-
after fall of -6- in the first sellable; root
ts as in КОЛОТИ; according to Berneker, 1.c,*kb 16,
Vasmer1 2» 12 5.
ГКЛА/С/ТИЙ : £кло
ПСНЯННЯ : {кнути.
1КНУТИ : 1 conj.
1КНУТИСЯ : i conj.
IKON MUk. = IKOHA, see the following
entry^()ifco« : оЬ-гаж'*,Asve>v> rtcovdeoJ
itt 1641 ,	58 ).
* *
*
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22
492
IKOHA 'icon', MUk. икона, OUk.HKOHbl
/1429 CCM.l, 430/,0CS. икона; BRu. !кбна,
Ru.,Bu.,Ma. икона ,SC.xkona, Sin .,Cz.,51k.Po.
ikona. - Deriv. 1КОННИЙ, compounds : IkohO-
борець,-борство,-граф,-граф!я,-пйс/ець/,
-стае. - Subst.образ Христа,Матер! Бб'жо!,
абб Святйх, Кузеля 129.
From DCS. ikona *ts', the ultimate eource
being Gk. eikona »likeness,image•, Vasmer^ 2,
12S, Шанский 2:7,46.
/ /
IKPA, Wd. !кра ’caviar’, MUk. икра, ouk.
икру чорную Asg. /1446 CCM.l, 430/, BRu.
!кра,Ви.икра, Bu.,Ma. икра ,SC. xkra,Cz.jik-
ry, Slk. ikry, Po.ikra, LoSo.jerk/Aerk, UpSo.
jikra/jxkno. - Syn. KAB'RP.
PS.*/j/6kra. »ts’, related to Lith.xkras,
Latv. ikri, Irl.iuchair (<**ikor) ’ts’; Zu-
pitza BB.25,100, Berneker 1,423-424,Trautmann
103, STawski 1,447, Vasmer22,125, Pokorny 504,
Потебня РФВ.6,153, Младенов 222, Шанский
2:7,47-48, a.o.
IKC ’Lat.lettdr X', Mod Uk. known to all
other 51. - Deriv. осбба-ikc 'unknown person’.
From Lat. X - pronunciation : /ike/,Ky3e-
ЛЯ 129.
IKC - Прбмен! ’X-raya’, ModUk. for
ПулюХвськ! промен!, * Рент1*ён,Рент-
Гён!вськ! прбмен!.
493
I JI 1 slime,loam', MUk» ,OUk.,OES. И JI'S, BRu»
ts, Ru.,Bu.,Ma.Hjj , DCS» il6, SC.'ilovaca , 51n.il,
Cz.,UpSo. jil, Po. ii • - Deriv.1ЛКИЙ, 1_ЛуватИЙ,
-Syn. мул,грязь,багно.
PS.*j6115 ’ts’ , related to L.atv. Ils ’very
dark’, Gk» ilys ’marsh’, cf. Bezzenberger BB.27,
l£3, Berneker 1,424, Vasmer ^2,126, Siawski 1,449,
Шанский 2:7,48,a.о.
IJIAPIOH , Wd. 1ляр10Н PN.‘liarion,
Hilarius, Hilary', MUk. Иларионь /1462,
COM.1,^4зо/, оик.ОЕВ.Иларион'ь ; BRu.
1лар1он, Ru.,Bu. Иларибн, Po.Hilarion, Hi-
lary, etc.- Deriv. Лархн, Лари/в/он, Ля-
р1он, 1лар1бнович / Лархбнович,^ 1ла -
piOHiBHa / Лар1бн1вна, FN.laapidH,1ла-
р16ненко, Лархбник, Ларина ( Богдан
158) ; MUk. Ларионоу Dsg.(l490 CCM.l,1490),
Ларионо/м/lsg. (1Ь±и.),Ларивону Dsg.(ibid.);
слугу Ларивона(1450), OUk. Ларивунъ
(1366 ССМ.з.уДЛаривона (1378 ibidem), ЛариО -
ненок'ь, (Shevelov 269).
From Gk. Ilarion »cheerful,merry,gay',
Pape 1,543.
1ЛЛ1НКА, 1ЛЛ1НЦ1 : 1лля.
1ЛЛ1н6й,5оуик.1лл1ндйс •Illinois',
ModUк.»known to all other SI. - Deriv. 1ЛЛ1-
нойський, 1лл1н6ень, -о'йка.
Named after Amer-Indian tribe Illinois,
living in that area.

1ЛЛЯ P/У. \yUuA £> fyto, Ml/к ИЛ(Я (1627
Беринда), Iah/Ia, С 14,(1484 Пом'яник),
ПОД' г и пвая^нрлв^св илкн
МО,Ь **АМ*Ъ’Я‘СТПН^**1п*РИ** ЮМННСНЫЫЛ-
ктшшшАь С*9* ифннняюА* п<*т*
4 ТК«ЭМЬ fWittAto ^n^-bA,y^HM>trKTt’MncTMVta
HMKAbM НфФ i Н4виЧ /*$лА* МН АО /*АРК.О+ЬЛЛЬК>АГЬ
нн*лл *анса0цмнуаиван ъН* ъ у/пмъ тУА » та?
бШ^-НАЬН» т*МГ<Й^Т^4^»в»/*54ТН¥> A/WW
4>™и* 17^лУХ*/</лл ЫЫ"ЫЫН ЦОГММ? ЬЬСН.
д в^ЛЛЛ W /WIU*A**4*^T J ГрНВАНЪСМЛНН А **
XlltJ, 1*10$'
грА^иГо)} Ru. 1Илъя.-
" Рм^Хллевич^ХжЛ^вна, Иль ко, Илюсь, Илаш. -
- Р/КЛлйя, 1лащ^к, 1льчёнко, 1льчук,Тльчина,
Хльч^кин. Тльцьо, Тлеюсь кий, Тлеич/к, Тллв'н-
ко, 1лУй,1л1ка, 1л1У, 1л1йч^с,1л£вв, 1л1^всь-
кий^лИ'в, 1л1к<к, Тлькбвич, 1льк1в, Хльков, 1ль-
к^вський, 1льн£цький , Tjufa. Тлёчко. 1л4нко,
Ьжик,ТлиндУк, Тлинз&с,ТлИнич,Тлшгин,Тлйсич,
1люк (Богдан I00-I0I)*-
- бД^ТллГнська, 1лл£нц1 • -
х	**	jf
ПЛНЪ, 1627 Беринда.
FtftiBi &&Л4Г~ГИС UAT'Aifrt
НЬ. шулА ' The (toft* а $ erf’
fatt^> JcAssaJi '/	/,
Петровский T2I.
I T.s. /
1Л0Т see гелот.
495
1ЛЬМ 'elm' ,MUk-, OUk.,OES. ИЛЬМ T, f BRu.. ts,
Ru.,Bu. ИЛЬМ, OCS. il6mS, Cz. jil/e/m, Po. il/e/m,
LoSo.lorn, Plb. jelm. - Deriv. 1лЬМОвий,1льмище.
GN. 1лемня,Я\1. 1лемський. - Syn. в’яз шор-
СТКИЙ, UImus scabra.
PS.* j616m5 ’ts', related to Lat. ulmus,OHG.
elm/boum/,MHG. ilme, E.Elm ,cf. Pedersen KZ.38,313,
Vasmer^2, 126-127, Шанский 2:7,52; less persu-
asive is its deriv. from G. ilme, suggested by Ber—
neker 1,424,Uhlenbeck Archiv 15,487,a.o.
1ЛБЧЕНК0, Хльчишин, Тльчук,Тльцьо,а.о.
see 1лля.
1МБЕЦИЛБНИЙ «imbecile, imbecilic’, ModUk.
known to all other 51» - Deriv. ^1мбецЙльн1СТЬ.
Subst. недорозвинений,слабоумний.
From Lat.imbecillus ’without support; feeble',
Klein 1,771.
1МБИР, also : 1МБ1р,1мбер, 1нбйр
’Zingiber officinales ginger’, MJk. ингбир
/1456, ССМ.1,443/, инбир /1460 ibidem/} Ru.
имбирь,Po.imber, OPo.inbir.ingber, ingwer
/ССМ.1,443/. - Deriv. 1МбЙрНИЙ, 1мб£рниЙ.
Subst. кбр1нь,якбго вжнваеться до при-
прави страв ,Кузеля 129.
As indicated by MUk. forms the word was
borrowed from MHG. ingeber ’ts’ - a f/e. de-
formation of LLat. gingiber, the ultimate
source of which is 5kt. ^rngaveram’ts’,coming
to Europe via Gk.zingiberis.
1МЕННИЙ, -ИК • 1м’я
t>96
АМЖИТИ see МЖИТИ.
IMlXPAHT, SovUk. АмАгрант 'immigrant’,
BRu. АмАгрант,Ru. иммигрант ,Po. imigrant,etc.
first recorded in Eastern Europe in 1871 (Шан-
ский 2:7,55), - Deriv. АмАГрантка, 1мАГ-
рантський,-тщина, here also АмАГрацАя,АмАГ-
рацхйний, АмАГрувати,-ання, AmUk. иммАГ-
рула, мАГрула.- Subst. переселенець до
1НШ01 крайни,зайда, Кузеля 130.
From Lat.immigrans (Gsg.-ntis): immigrate
to move in,immigrate, К leinl,773 , Шанский 2:7,
55-56.
1М1ТУВАТИ ’imitate', ModUk.,BRu.АмАта-
ваЦЬ ,Ru. имитировать , Po. imitowa£,etc.-
Beriv. АмАтування, 1м±татор,г-ац1я— Subst.
насл£цувати,удавати,переймати,Кузеля 130;
наподюнювати,зразкувати/ся/.
From.Lat. imitari ’ts', Klein 1,772,Шан-
СКИЙ 2:7,55.
1мла,Амлистий dial .for мла,млйстий.
1М0В1РНИЙ : йму /йняти/and в!ра.
ХМОРАЛЬНИЙ ’immoral’, ModUk— Deriv.
АморальнАсть.-Subst. неморальний.
From Lat. im-moralis ’t?* (: in- and mos,mo-
ris 'custom'), Klein 1,773.
497
II-ШЕРАТИВ ’imperative*, ModUk.; BRu.
I’MnepaTbiy, Ru.императив ,Po.imperatyw,
etc.-Deriv. 1мператЙвн1СТЬ.-Н6. - Subst.
наказовий cno'cid, загальне правило,Ку-
зеля 130.
From ModHG. Imperativ ’ts* introduced to
Eastern Europe in 1861 ( Шанский 1:7,57)
its ultimate source is Lat. imperativus (mo-
dus) : imperare see the following entry.
1МПЕРАТ0Р ’emperor*, ModUk.;BRu. ts,
Ru. император, Po.imperator ,etc. - Deriv.
1мператорка.-ство,- ський.-Subst.само-
владний володар; nfcap, Кузеля 130.
From Lat. imperator ’ts*:imperare • to
command*, Klein 1, 775, ШаНСКИЙ 2:7,58.
1МПЕР1Я ’empire’,ModUk.;BRu. iMne'-
рь1Я, Ru. империя (since the XVI c.),Po.
imperium,etc. - Deriv. 1мпер1ял/ьний/ ,
1мпер1ялГст,-ка, 1мпер1ял1зм, 1мпе-
р1ял1СТИЧНИЙ,-HiCTb,-HO, here also 1м-
пёрський. - Subst. тёрм!н для монар-
х£чно1 держави п!д владою 1мперйтора,
парт£йного колектйву,монарха; монар-
Х1Яо
From Lat. imperium,-ria ’ts* : impe-
rare *to command’,see the preceding entry.
1МПЕРФЕКТ/УМ/ ’imperfect (past)',ModUk.
- Subst. минулий недокананий час.
From Lat. imperfectum ’ts’.
498
1МП03АНТНИЙ 'imposing,impressive* ,ModUk.
BRu. 1мпазантнм^и. импозантный (since 1B67),
Po. impozantny,imponujacy,etc. - Deriv. Хмпогант-
н1сть,-но.-Subst. покаяний,Рудницький-Церке-
вич 287.
From ModH G. imposant *ts’,Шанский 2:7,60.
1МП0НУВАТИ 'to impress, affect'» ModUk.,
BRu. 1мпанаваць, Ru. импонировать, Po. im-
ponowac,etc.— Deriv._ За1мпонувати, -ання. -
Jubst. вйкликати подив,або поважання,робй-
ти враження; хвалйтися, Кузеля 130.
From ModHG. imponieren *ts',the ultimate
source being Lat. imponere »to put on*.
1МП0РТ 'import', BRu.lMnapT , Ru. ЙМ-
nopT(since 1894),Po.import,etc.- Deriv. импортер,
-жа , 1мпортац1я,Ампортуватм,—ання.- Subst.
вв!з, прйвхз /товарАв/ з загранйцА,Кузеля
130.
From Fr. import'ts* , the ultimate source
being Lat. importare 'to carry in*»Шанский 2:7,
60-61, Klein 1,
1МП0ТЕНТ 'impotent*, Mod Uk.; BRu.AMna-
T^HT»Ru. импотент, Po.impotent,etc.- Deriv. Am-
поте'нтний, —н1сть, —но, here also АмпотенцАя.
Subst.нём±чний,безсильний /у половйх зно-
синах/,знйдАлий, Кузеля 130-131.
From ModHG. impotent *ts*, the ultimate
source being Lat.impotens,-ntis*ts•; according to
Шанский 2:7,61,Hu. импотент is a b/f.of импо-
тенция.
499
ТМПРЕГНУВАТИ ’to make irresistible
against rain,snow,etc.ModUk. iPo.iiapreg-
nowac» - Deriv. 1мпреГнування,-нований.-
Subst. п!дчйнювати хемжйлХями проти
дощу,сн£гу йтп.
From» LLat. impraegnare ’to fill through-
out ,saturate 1 •
1МПРЕСАРЮ »impresario • , ModUk.,BRu.
1мпрэсарью , Ru. импресарио,Po.impresario.
- Subst. п!^приехмепь/театральний,концер-
те' вий , цирковий/,Кузеля 131.
From It. impresario ’tsJ•
1МПРЕС1Я ’impression’, ModUk.; Po.im-
prests. — Deriv. 1мпрес1ЙНИЙ, -н1СТЬ, -HOj 1M-
прес1он£зм,-н£ст,-н1стичний. - Subst.
вплив,враження,Кузеля 131.
From Lat. impresses : impremere ’to press
1МПР0В13УВАТИ ’to improvise’ , ModUk.;
BRu. 1мправ1заваць, Ru. импровизировать, Po.im-
prowizowac,etc. - Deriv. 1мпров1зування, 1м-
пров1зований, 1мпров1затор/ка/ ,-рський, 1м-
пров1з£ц±я,-ц1йнийо. - Subst. говорйти абб
грати без приготування,Кузеля 131; тво-
ри ти 1мпрбмпту (see the following entry).
From Fr. improviser or ModHG. improvisie-
ren ’ts’, the ultimate source being It.improwi—
sare : improwiso ’unforeseen,impromptu* (:Lat.
improvises ’te’)•
500
1МПР0МПТУ ’impromptu,not rehearsed’,ModUk.
Po. ,impromptu. - Subst. без П1ДГОТОВИ,iMnpo-
в!збвано.
From Lat. in promptu ’in readiness, at
hand» .Klein 1,779.
ТМПУЛЬС ,AMUK. 1МПДЛС ’impulse’,ModUk.:
BRu. ts, Ru. Импульс,Po.impuls,etc.- Deriv. 1м-
пульсивний,-HiCTb,— HO.- Subst. товчок,почин,
спонука,привод,причина,Кузеля 131;пбштовх.
According to Шанский 2:7,63—64, the word
was borrowed from ModHG. Impels »ts’,the ultimate
source being Lat.impulsio »ts': impellere ’to driv
on /against’ ; yet , БулаХОВСЬКИЙ	considers
Ru. ИМПульС a direct borrowing from Lat. with ac-
centual change under E.influence,cf• Русский яз .
В школе 4/1956,14; in stressing it as ХмпульС
Кузеля derives it directly from Lat.(,l.c.);
see also Klein 1,779.
1МПУТУВАТИ ’to impute’,ModUk.- Subst.
припйсувати,вмовляти,посудйти,Кузеля 131.
From Lat. imputare ’ts’ (- in ’in,into*
and puto,putare ’to reckon, compute,consider’),
Klein 1,773_.
1МУННИЙ /immune’, ModUk. — Deriv.
1мун1зув£ти,-ання,,1мун1зований,-но,1му-
н!тёт, 1мун1зац1я.’-5иЬз+лабезпёчений
в1д заразлйвоi недуги; дипломатйчнно
забезпёчений в1д чужо! влади,не/до/тор-
кальний,ектериторХяльний.
From Lat. immunis ’ts’j Klein 1,774.
501
1М’Я, Gsg. 1мени 'name' * MUk. имя /ХУПс.
ЛСЛ.83/,во имА /1500 ССМ.1,442/, имЬ/1476
ibid./, име/1487 ibid./, им! /1490ibidem /,
ими /1451 ibidem/,имена /1496ibidem / ПО И-
меню /1456 ibidem/, OUk. име /1388,1404,1445,
1448 ССМ. 1,442/, на имя /1378 ibid./,пр и-
мени /1423 ibid/, ь1ме /1389 ibidem/,на имя
/1434 ibid/,именемТ» Isg. /1388 ibidem/,OES.
ИМЯ;ВЯи. 1мя, Ru. Ймя/Bu .йме, OCS. ime,SC.ime,
Sin. ime, Cz. jmen> ,Slk.meno, Po. imie/miano,LoSo•
me, UpSo.mjeno,Plb.jejma. - Deriv. Хмёння /ймён-
ня, 1мённий / йме'нний, Хмённик, займённик,
приймённик, Хмёновий/ймёновий, 1менйни/йме-
нйни, 1менйнний,-ик,-идя, Хменитий/ймени-
тий,-Петь,-то, Хменувати, /за-,на-/ймену-
вати/ся/,-ання, Хменнйцтво,-цький, Хм’я-
рёк,diabHaMeno, мня/мне JMUk. * именовати/ся/
именовании /ХУ с» ССМ.1,437/, именитое/1453
.Ibidem /,*менити/ся /ХУ с. ССМ.1,5в5/, *«4ено-
вати /ХУ с. ibidem /, именословт» /ХУ11 с. /,
иметованге /ХУП с. ЛСЛ.83^-Syn. назва; титул
ССМ, 1,442.
PS. *j6mg,Gsg. *jбтепе<*bnmen ,tst, cf. OPr.
emmens, Ir. ainm* Alb.emfen,Skt.nwna,Av.naman-,Arm.
anun, Lat.nomen,Gk.onoma, Goth.namo,ToA.nom,ToB.
nem, Ht.laman; Berneker 1,426.Trautmann 70» Ро-
коту 321, Vasmer 22,129-130, Шанский 2:7,
64-65, a.о.
1м»янйни? им’ янйнник, —идя dial.for :
Хменйни, Хменйнник,-идя,
1м»ярек,е1с.
see the preceding entry.
502
1НАКШИЙ see Хнший.
1НАЧИЙ, Хначити : гнший.
1НБЙР see Хмбир.
1НБР1Д1НГ, SovUk. инбридинг ’in—
•breeding•» ModUk»; Ru» инбридинг.-Subst.
система розведення тварин,при якХй
застосбвуеться спарбвування спорХд-
нених особин, УРЕ.5,406.
From Е. in-breeding ’ts*» YPE.,l.c»
1НВА31Я ’invasion’» ModUk»; Ru»HH-
вазия , Po.inwazja,etc.Deriv.ХнвазХйний.
-ЗиЬзЪнапад, втбргнення, УРЕ.5,406; на-
Хзд, Кузеля 131.
From Lat. invasio (dnvadere)’ts’,
Klein 1, 811.
1ВВАЛ1Д ’invalid’, ModUk»; Ru»ин-
валид ,Po. inwalida.;tc» - Deriv» ХнвалХд-
ка,ХнвалХдний,-нХсть, Хнвалтдський.-
5иЬз+вояк,непридатний до служби,воен-
ний кал£ка.
From Fr» invalide ’ts’, which came to
Eastern Europe in the XVIII с» (HUttl—
Worth 73); the ultimate source of it is Lat.
invalidus ’not strong,ineffective’•
Шанский 2:7,96.
503
1НВАР1ЯНТ, SovUk. АнварАант «invariant’,
ModUk.; BRu. Анваруент, Ru. инвариант, po. in_
wariant, etc. - Subst. незмхнна к1льк1сть,сис-
тема , функцАя й т.п.
From Fr. invariant/е/ ’ts’, YPE.5,407, Шан-
ский 2:7,66.
1НВЕКТИВА ’invective*,Mod Uk.«known to all
other 51. - Deriv. Анвектйвний,-нАсть,-HO . -
-Subst. обида,зневага,Кузеля 131; образли-
вий закид.
From Lat. invectiva (oratio)’abusive (speech),
YPE.5,407.
IHBEHTAP, AMUk. IH0EHTOPI ’inventory*,ModUk.
BRu. ts, Ru. HHBCHTapvJPo. inwentarz, etc. - Deriv.
Анвентарний,-нАсть,-но,Анвентаризований,-но,
/з/Анвентаризувати, -ання; here а!ао;мвен тура.
-Subst. спис власности, Кузеля 131; о'блАк ^та
перевАрення всАх засобАв установи, пАдприем.-
ства тощо.
From LLat. inventarium ’finding out, enum-
eration’ ,К lein 1,8H	* according to Vasmer22,13o,
Ru. инвентарь comes from ModHG. orig. as инвен-
-тариум /1713-1716/and иивентарий /1743/»cf.
also Шанский 2:7,67.
£нвенторй, Анвентор! AmUk. see the pre-
ceding entry.
504
1НВЕНЦ1Я 'invention*, ModUk.,кпо«лг> to all
other 51.- Deriv. AmUk. i нвент ' вний , -KiCTb, -no ,
хнвентор. -Subst. TBopwicTb, помислов1сть*Ку-!
зеля131; винах!дчив1сть,творча насна^е -
н1сть.
From LLAt. inventio ’ts*(: in *on* and ve-
nire ’to come*, , past participle: inventus ) ,
Klein 1,
IHBEP3JR ’inversion*» ModUk.,known to all
other SI. - Deriv. хнверзхйний. - Subst.
переставка сл!в,Кузеля 131; зм{на узви-
чаеного порядку сл!в.
From.Lat. inversio *ts* (: in- •in,inward*
vertere *to turn’),Klein 1,811, YPE.5,408.
✓
1НВЕСТИТУРА • investiture’,ModUk. , known
to all other SI. - Deriv. ХНВестИТурнИЙ.- Subst.
акт,церемония надхлювання комусь влади й
символов 11, святко'ва промбц!я, 1нсталяц1я;
Кузеля 131: власть середньовхчних пан^ючих
назначувати священикхв i надхлювати земля-
ми.
From LLat. investiture *ts’.
1НВЕСТУВАТИ ’to invest*, ModUk^Ru.iHBec-
аваць, Ru.инвестировать ,Po.inwestowa6,.
• - Deriv. Хнвестування, AmUk. ,Austrtlk. iH-
[. — Subst.
ц£р
вестор,хнвестмент,хнвестицхя. -
вклад капХталу для прибутку.
From LLat.investire ’to cloth'
505
Анветёйшен AmUk. ’Invitation', first recor-
ded in 1963 (Bilash 302). Subst. запрещения.
From E. invitation ’ts’. Bilash, l.c.
АнвистиГацАя,Анвистигейшин AmUk.,
(SovUк.rendering: Ан(Вв€ТИгацАя,КлукTeHKO 127 ))
•investigation'» first recorded in 1949 (JBR.). -
Deriv. Анвестигувати, Анвестигатор,Жлуктенко,
l.c.-Subst. розслАдування.
From E. investigation ’ts*.
1НГАЛЯЦ1Я •inhalation', ModUk.,known to ell
SI. - Deriv. 1нгаляц£йний ; here also Анга-
лятор. - Subst. вдйхування лхкарських pe-
човйн в органдзм. ..
From. Lat inhala'tio *ts'	(: in- and
halare *to breathe') •
1НГ1Б1Ц1Я ’inhibition', ModUk.,known to all
other SI.- Deriv. i НгАбАц1ЙНИЙ, АнГ1бАтор.-
Subst. заборона,здержання еудовог справи,
Кузеля 131; труднощА в иебевйявА, брак
свАдбмого себевйяву.
From Lat.inhibitio ’ts' (	: in- and hibere
'to restrain,hold in')
1НГУЛ GN. • Inhul (river)’,ModUk.—Deriv. IH-
гулепь.
From Tk.angul 'quiet', Vasmer^Z,!!!.
506
1НГУМАЦ1Я ’inhumation,inte rment',ModUk.-
Subst. похорони, Кузеля 131.
From. Lat. inhumatio ’ts* (: in-and humus
* earth,ground’)•
1hГераи yd. (Нс.) (Кузеля 131) уИнГератг
(Желеховський 1,322), инГерас (Vincenz 4)
’bribe*, first recorded in the XIX c. - Subst.
перекупство,Кузеля I3I.
From Rm. a ingrasa *ts*, Vincenz,l.c.
1НГЕРЕНЦ1Я 'interference',^ModUk.; Po •
ingereneja. - Subst. вплив,Контроля.
From Lat. ingerentia ’ts* (: in- and ge-
rere 'to conduct,carry,govern'), SW0.306.
1НГР1Д16НТ, AmUk. 1нГр1Д1ент ’ingre-
dient', ModUk.; BRu. 1нгр»дыент, Ru. ингредиент
Po. ingrediencja,etc.^- Deriv. 1нГред1бНТНИЙ ,
here, also 1>1НГред1БНц1я.*“ Subst. складова
Частина, дом1шка,Кузеля 132.
From Lat. ingrediens, Gsg.-^ieritis —pre-
sent participle of ingradi 'to enter to'J AmUk.
_1НГр1д1бНТ directly borrowed from AmE. in-
gredient ’ ts' •
1НДАБА ’indaba', ModUk. only.
507
From E. indaba ’ts’, the ultimate source being
Zulu in-daba 'business,affair' (JBR.).
1НДАГАЦ1Я ’investigation’, ModUk, ;Po. in-
dagacja. - Subst. СЛ1ДСТВО,Кузеля 132.
From Lat. indagatio'ts' (: ind- ’in* and ag-
are ’to drive’Klein 1,786, SWO.302.
1НДЕ * elsewhere, somewhere', ModUk.; Rujih-
fle,OCS. iri6de, SC.'lndje, Cz.jinde, Po. indziej,
— LoSo.hynzi/hynzo, - Syn. м!сцями,подекуди.
PS.*iri6 4- de : iri6 (±па,”го) and -de like in
kbde, see £нШИЙ and де.
1НДЕКС 'index', ModUk.; BRu. £ндэкс,Ки.ин-
декс (since 1792), Po. indeks,etc. - Deriv. 1H-
дексовий, /з/1ндексувати,-ання, 1ндекса.ц1я •
5ubst. показник (Sov. "покажчик” ^список,пере-
л!к ,реестр,числа,що показують з’м£ни в еко-
М1ЧНОМУ розвитку.
From Lat. index,Gsg.indicis,'pointer, in-
dicator; the forefinger;sign,mark,iHdication;guide,
witnessjinformer' : indicare 'to point out', Klein
1,787, Шанский 2:7,69, Орел 1,376.
1НДЕ?ЛН13АЦ1Я 'indemnification', ModUk.;
indemnizacja. - Subst. В1дшкодування,0рел 1,376.
From Lat.indemnis 'unhurt,uninjured'.
508
1НДЕПЕНДЕНТ ,AmUk. 1ндепендент,Ин-
депендент ’independent’, ModUk. - Subst. не-
з а летний.
From E.independent 'ts', the ultimate source
Lat independens,Gsg.-ntis ’ts’, Орел 1,376»
1НДЕТЕРМ1Н13М ' indeterminism' ,Mod Uk.; Po.
indeterminizm,etc. - Deriv. 1ндетерм1Н1СТ,
-ка . - Substвизнання незалежности вбл!
вгд внутр!шн1х i зовн1шн1х причин,Орел 9
1,376.
From Fr.indeterminism or ModHG.Indeter-
minismus 'ts' , the ultimate source being Lat.
in- and determinSre 'to bound,limit,prescribe’,
Орел ,l.c.,Klein 1,786,SWO.302> cf. also Бой-
KiB(from Lat.) and Кузеля (from Gk.) —
s.w.
1нджанкшон, 1НДЖОНКШОН AmUk. 'injunction',
first recorded in 1957 (Bilash 303). - Subst.
судова заборбна.
From E. injunction 'ts', Bilash, l.c. ; cf.al-
so Жлуктенко 127 ( :’Чнджонкшен”).
Хнджбнкшен,-ИТОН AmUk. see the preceding
entry.
509
1НДИВ1Д, 1НДИВ1ДУУМ" 'individual*, ModUk.;
BRu. i нд Ы Bl Д,Ки. ИНДИВИД , Po.indywiduum, etc.-
Deriv. 1ндив1дуа5г,-ка, 1ндив1дуал1ст,-ка, -
ський,1ндив1дуал1стйчний,-н1сть,-но,
1ндив1дуальний,н1сть,-но,-ник,-иця, 1нди-
1ндив1дуал1зувйти/ся/,-ання,/з/1ндив1дуа-
л1зований. — Syn. , особйст1сть,йвище,р1ч.
або" 1стбта,в1докремлена в своему буттивтд
1нших, Орел 1,376; особа, ос!бняк,одини-
ця, Кузеля 132.
From Fr.individu (>1НДИВ1Д ) and Mod
HG. Individuum (>1НДИВ1ДууМ ),the ultimate
source being Lat. individuum 'ts*; Шанский 2 :7,
69, Орел 1,376, a.о.
1НДЙГ0, SovUk. 1НДИГО, Wd. iHfliro(Стрий)
'indigo, blue dye', ModUk.; BRu. 1НДЬ1ГО, ru.
ИНДЙГО, Po. indigo, etc. - Deriv. 1ндИ1*ОВИЙ. -
Subst.сТРУикова рослина,що з неГ виробляють
фарбу; фарба з ц!е1 рослйни, Орел I, 376;
синя фарба ,яку видобуваеться з рослйни £н-
д^о, Кузеля 132.
From Sp. indigo/indico 'ts' borrowed either
via Fr.indigo, or ModHG. Indich, the ultimate source
being Lat.(color)indicus . - a caique of Gk. indikon
(farmakon)/ indikon(kinnavari) 'Indian color', cf.
Шанский 2:7,71, Горяев 123, орел I, 376,
Klein 1,788, SWO.304,
510
1НДИК,Е<13-^индюк, wd. 1ндик (Стрий)
'turkey', ModUk. ; BRu. 1нД1?к»Ки. ИНДККРо. In-
dyk,Slk. indyk. - Deriv. 1ндича/тко/, 1ндиченя,
1ндичачий, 1ндичий,-ина,- ичка,-ичник>-ич-
ня, 1ЯДИЧИТИСЯ. - Syn. 1нд1йський пъвень.
From Po. indyk 'ts'; viz.:
1ндик-птах американського
походження. Цю велику пти-
цю освоено та завезено i3
Середущо! Америки до Ев-
ропи на розшпд на початку
16-го столггтя, — в тому ча-
ci, як Христофор Колюмб та
iHini сучасш йому в!дкривач1
Америки ще думали, що во-
ни не вщкрили Америку, але
доплили до 1ндп, обпливаю-
чи навколо земську кулю.
Тому й жител1в Америки
названо помилково падйця-
ми та привезену до Европи
птицю помилково названо
“птицею з 1ндц” — коротко
шдиком.
Що нова домашня птиця
була з 1нди, думали францу-
зу а за ними й украшць До
Англп вона попала шзшше,
i то не просто з Америки, але
з Туреччини, i англшщ поча-
ли ту птицю називати прос-
то “турком” (“торк!”). А то
Д1йсно аш “1ндик” аш “ту-
рок”, але “американок”.
Давш 61Л1 пересе’лешц в
Америщ спершу не плекали
шдиюв дома, але йшли в л!с
i там полювали co6i диких
шдиюв > JBR.-Arch. 133.
511
1ЙДИКАТЙВ 'indicative*, ModUk.- Subst.
доений cnoci6 (д!есл1в) ,Орел 1,373.
From Lat.indicativus : indicare ’to point
out, show', Орел, l.c., Klein 1,787.
1НДИКАЦ1Я ’indication’, ModUk.- Deriv.
1ндикатор,-ний. - Subsbвказ£вка,Орел I,
377.
From Lat. indicatio, see the preceding
entry.
1НДИКТ, ГНДЙКЦХЯ 'indiction', ModUk.
Po.indykcja. - Subst. податковий период 15
р6к1в у давньому Рим!.
From Lat.indictio’declarationi,appoint-
ment’, Орел 1,376,Klein 1,787, SWO.3O4.
1НДИФЕРБЯТНИИ ’indifferent’, ModUk.;
BRu. 1ндыферентныИи. инидифферентн«й,Ро.
indyferentny,etc. - Deriv. 1НДИфервНТН1 СТЬ,
-Ho, here also : 1ндиференц1я. - Subst.
р!внодушний , байдуу-пй; який не д£е,не-
зац1кавлений.
From Lat. indifferens,-ntis ’ts’ (: in-
and differens - present participle of differre
'to differ'), Орел 1,377, Klein 1,787,SWO. 304,
Шанский 2:7,72 (: in Ru. from Po • in 1698).
512
1НД1Я GN. 'India', MUk. Индия ,OUk.,OES.
Ин/Тэ/Дия, also : Ин^дИкИя (Gk. Indiki /ge/,
cf. Vasmer22,132); BRu. 1НДЫЯ ,Ru. ИНДИЯ,po.
India,etc. - Deriv. 1нд£еЦЬ , 1НД1ЯНИИ , 1н-
д£йський, 1нд£йка, 1НД1ЯНка, here also:
1ндус/ка^ 1ндо-лог,-лог!я,-лог!чний,-ев-
ропёйський/-европейський,-европе1’стика/
-европет’стика, -европеець/-ввропеець,-ев-
ропейка/-европёйка • gn. Тндонезтя, 1нд£й-
ський океан,^Тндо-Китай.- Subst.п!востр1в
у П1вдехнн1й Аз11’, Кузеля 132.
z From Lat. India : Gk. India 'ts' deriv.from
Indos 'the river Indus', the ultimate source be-
ing Skt.sindhuh 'river', particularly 'river Ind-
-us, Vasmer 2 2, 132, Klein 1,787, Staszewski
120, a.o.; see also 1ндЙ1*О, 1ндЙК.
ШДОЕВРОПЕЗЦЬ,SovUk. 1ндоевропе'еЦЬ 'Indo-
European' ,see the following entry,
/	z	z
ГНДОЕВРОПЕЙСЬКТ МОВИ й народи ' Indo-
European languages and peoples', ModUk.; Ru.ин-
доевропейские языки и народы, Po. j^zyki
i narody indoeuropejskie,etc.
In his introductory chapter to Ukrainian
Literary Language and Its Dialects.Readings in
Slavic Literature No.15, Winnipeg 1977, pp. 7-
11, the present author wrote as follows:
Коли поравняти м!ж собою деяк! сло-
ва в европейських та зах!дньо-аз1йських
мов ах, то впадав в в1ч1...1хне спор!днення:
513
ЯФ-	Bin.	лат.	лит.	rp.	0Т.-1ЖИ
м&ти	Mutter	mater	m6tyna	яНе	mold
брат	Bruder	frater	broterelie	qpgdnjg	bhratii
cecmpd	Schwester	eoror	вевид		evdea
свёкор	Schwieger-	eocer	ieturae	bcvgiz	Miura
	voter				
свёкра	Schwieger-	eocrue	—	bcvgd	Mri
	mutter				»
Sleep		levir	dieverie		deva
син	Sohn		вйпйв	eld;	eicndh
дочкб	Tochter		dukte	tfvydrqe	dtMta
вдовй	Witwe	vidua	vriddewu	^SOQ	vidhdvB
(за етимолог1ею згаданих сл!в : 6par,jji-
вер» доч^, вдова й т.д. див. в цьому
словников! п!д В1ДПОВ1ДНИМИ гаслами ).
Додатков! завваги:
Спорзднешсть мЬк шдогерманськими мовами характеризуют»
не Т1льки о крем!, звуково й значенево схож! слова, а ще й по-
д!бн1 форма вздмши та багато шших особливостей. Для при-
кладу порхвняймо таку д!вв!дм!ну:
укр.	ст.-церк.-слов.	лат.	ОТ.-1ИД.
беру	Б«рж	/его	Магат»
берёис	К101ШН	fere	Магат
берё[ться]	Б10ГГК	fert	ЬЛагаН
беремб	Б101М»	ferimue	Магата*
берете	Б101Т1	fertie	Магайа
берут»	Б10ЛЛ*»	fenmi	Магаяй*
514
Схояйсть м!ж формою й вмгстом таких i там под!бних ея!и
треба пояснювати споконв!чним зв’язком i походженням is того
самого сшльного джерела. Оте сгпльне джерело, що його в(дтво-
роемо на основ! формально-значеневнх сп!льнощ!в поодиноких
мои, навиваемо Хндоевропейською (теж:1ндо гер -
мане Ь КОЮ ) прамовою. Вона розпадалася на окреп! галув!,
групп, що в них пппли сьогоднйшп мови. Ось Ц1 галув!:
1.	1нд!йська (шдуська) 8 давнгми ft новими мовамн
шд1в (iwpynin) у CxiflHifi ХндН в АзН. Сюдн влйуемо:
а)	старо-!нд!йськ! мови, а саме ведгйський д!я-
лект, що ним писано найстарш! в ycifl шдогерманськШ сем*!
пам'ятки — г!мни ,,Р!Гведа“ (щось за 2000 ли перед Хр.) та сан-
скрит (^оброблена** мова) — давня лнературна мова !нд!в;
б)	середиьо-1нд1йськ1 дхялекти, тзв. пракрити
(«необроблена* мова), та врешт!
в)	ново-1нд!йсьи! мови, що ними говорить сьогодш
поиад 200 мшьйонш людей. Треба эазначити, що до шдгйськнх
мов вал1чувться ft циганська мова.
2.	Хранська, а саме:
а)	отаро»!раясьи! мови (дгялект Зенд-Авести, свя-
того письма 3аратустрн, й д!ялект старо-перських напией Да-
ри);
б)	середньо-перська мова, т. ев. пеглев!, та врешт!
в)	иово-ipaHCbKi мови: перська, курдська, афган-
оька, белюджистанська, осетинська (на Кавказ!) й ш.
3.	ХИрменська в Туреччиш, Pocil ft в УкраЫ, вщома
8 5.-го отолптя по Хр.
4.	1л!р!йська 8 д!ялектами: венетоьким, месапським i
македоисысим. Сюди иалежить теж альбанська мова на
Балкансыюму niBocrpoei 8 своТми д!ялентами.
5.	Трацька й фрнг!йська (вимерл!:) перша на
Балканському швостров!, друта в Мал!# АзН.
6.	Г р е ц ь к а, що на не! складаються отаро-грецьк! д!я-
иекти (йонсько-аттицький, ахайський i дорШський). В геллешетич-
НУ добу (десь в!д III. ст. до Хр.) алилися pi д!ялекти в одну епшьну
мову, т. ев. койне, 8 яко! в далыному роввитку витворнлася
сьогоднйпня грецька мова.
7.	Романська 8 давшми д!ялектами:
а) умбр!йсько-оск!йськнм,
б)фад!сьинм та
в) латинсь кою новою; з пародий латинських говори
(т. ев. „вульгарно! латини") роввинуляся сучасш романськ! мови:
францувька, ншййська, еспанська, португальська, румунська Д
ретороманська (в ШвайцарИ).
515
8.	Кельтськаа вимерлою мовою Галлгёською та а сучас-
ями живими д!ялектами: кимрхйським або велзьким (у Велз!
у Великобритан!!), бретонсышм (у БретовН у ФранцИ) та 8 ip-
оькою й шотською мовами (в ХрляндИ й ШотляндН).
9.	Герианська а швтчно-гермавськими мовами (дан-
ською, шведською, норвеаькою та юляндською), захщньо-гер-
канськими (ашецькою, голяндською, флямандською, фриз!йською
та англо-саською) i врешт! з схщньо-германською Шотською мо-
вою, ведомою з перекладу б!бл!1 Вульфшя а IV. ст. по Хр. (вай-
давнппий германський мовний пам’ятник).
10.	Балт!йська а вимерлими мовами: пруською та ят-
вязькою, та з сьогодн!шн!ми живими: литовською та лотиською.
11.	С л о в’я н с ь к а,
У XX. от. ведкрито ще дв! шдогерманськ! мови в Машй
АзН:
12.	Тохарську та
13.	Г е т в т с ь к у.
Хндогерманська трупа нов ве вичерпуе вс!х мов ва свт;
кр!м ве! в ще так! групи мов, як: урало-алтайська
(м. in. фшсьиа й уторська мови), тюрко-татарська,
с е м i т с ь к а (м. is. вврейська), банту — мови (в Африц!),
пол!вез!йська(в Пол!везП) i in.
Декотр! галув! !ндогерманоьких мов стоять ближче одна до
одно!, н!ж до !нших. 1нд!йська нпр. б!льш спореднена 8 ipas-
ською, слов’янська а балт!йською, давшш думали про ближчу
спореднешсть грецько! та !тал!йсько! мов. Тимто й говорить у
науц! часом про !ндо!ранську, чи балтослов’янську мовну трупу.
У вагальному под!ляють шдогерманськ! мови на дв! бшыш
п!д групи: сатем i кенту м, валежно в!д того, як
котра трупа розвинула перв!сн! м’як! звуки „х“ й I так
у сх!дньо - шдогерманських мовах, сатемових, нпр. в 1нд!й-
сышх, !ранських, слов’янських, балт!йських, в альбанському й
в!рменському розвинулися на мюц! тих эвукгв протиснет вубн!
приголос!вки (типу „с“, ,мм), в вахщньо-шдогерманських, впр.
в грецыай i латинськ!й мов!, в кельтШських та германських
дшлектах, валишилися вони задньо-язиковими приголос!вками
(типу „«“) 3 новов!дкритих мов тохарська в напевно кентумова,
гетитська дуже правдопод!бно те ж.
Про спор!днення мов м!ж собою !снують дв! основн! теор!!.
Одна а них дивиться на в!дносини м!ж ними, як на вщносини
м!ж потомками, що походять вщ одшв! праматер!,
чи тещ м!ж
516
галувками, що виросли в одного пня. Це й в теорш „р о д о •
в i д н о г о дерева" (Stammbatuntheorie) Августа Шляйхера
(A. Schleicher). Друга теор!я nopiBmoe мовш явшца в коловими
хвилями, жмурами иа вод!, теля того як кинута туди жменю
камшц!в. Ori хвил!, що декотр! 8 них перетинаються (впливають
одна на одну), а деяш не досягають сво!ми колами шших хвиль,
я’ясовують обопыьний вплив та зв’язок мхж мовними явшцами,
а дальше й мгж окремими мовами. Це в „теоргя хвиль" (Wellen-
theorie) Иоганна Шмщта (J. Schmidt). Хоч були й в застереження
прота одно! й друго! теорН, покищо не з’ясовано остаточно в на-
yiji яко!сь ново!, третьо!, й дослщники або опираються на однШ
8 них, або стараються погодити одну 8 одною, коли йде про прак-
тичну кдясифшацйо шдогерманських мов.
’'Stammbavmtheorie’'
517
"Wellentheorie"
ГНДОЛЕЧТНИЙ ’indolent’, ModUk.; Po.in-
dolentny. - Deriv. 1ндолеНТН1сТЬ,-HO, here
also : ондоленц!я. - Subst. нездарний,недо-
лугий,нездобний.
From LLat. indo lens ,(?sg. -ntis : in- and do-
lere ’to feel pain’, Орел 1,377, Klein 1,788,SWO.
303.
1НДУКЦТЯ’induction’, ModUk.; BRu. онд^пс-
ц blHj Ru. ,Bu. ИНДУКЦИЯ , Po. indukcja,etc. -
Deriv. !ндукц!йнИЙ,-м1СТЬ,-НО, here also:
хндуктор,-НИЙ, iндуктивний,-HlCTb,-HO,1Н-
дукуватис.яSubst, умовив!д,при яко'му на
подстав! знания про окреме робиться висно-
вок про загальне; збуд?кення електрйчного
струму в проводнику; взаемодоя мои збу -
доениям та г аль? туваннян у ней bo's! й систем!;
чатематичн! дбво/ги та означения на подстав!
вйсиовк!в вод п Доп + 1.
From Lat. inductio ’leading in’, Орел 1,378.
518
1НДУЛЫ*БНЦ1Я, SovUk- 1ндульгенц1я, ModUk.;
BRu. 1ндульгенц«Я , Ru.индульгенция,Po.in-
dulgence a, etc. - Subst. в!дпущення rpixfs,Ку-
зеля 133.
From.Lat.indufeentia ’indulgence,gentleness,
complaisance’ (: indulgens,-ntis ’indulgent* ),
Орел 1,378, Klein 1,789, SWO.303.
ХНДУС/КА/ : 1НД1Я
1НДУСТР1Я 'idustry', ModUk.; BRu. 1ндус-
ТрыяЛи-индустрия,Po.industria,etc. - Deriv.
1ндустр1яльний,-н1сть,-но,1ндустр!ял1зу-
вати,/пере / 1ндустр1ял1з6ваний,1ндустр1-
ял!зац1я. -Subst. ттромисло'в!сть, що вироб-
ляе засоби та знаряддя виробнйцтва, а теж
предмети широкого вжйтку, Орел 1,378;^фа-
брйчно-завбдська промислбвХсть 1з машин -
ною те'хнткою, промислбвтсть, Слум.4,28.
AmUk. ПИЛЬН1СТЬ.
From Lat. industria ’diligence,industry’,
OXig.'F. of industrius ’diligent,industrious’ <
indostruus ’building into’ (: indu- ’in’ and
struere ’to build,erect’), Klein 1,789, Ope*
1,378, SWO.303.
ГНДУСЬКИЙ : 1нд1я.
1НДЮК Ed. for 1НДИК.
519
1НЕЙ 'hoare-frost’ , MUk.,OUk. ИНИИ ,OES.
икие, BRu. £ней,Eu.tP.u.KHez,Ла1.йвень , CCS.
inije,SC.inje, Sln.inje, Cz. jlni, DCz. jfnie. -
5yn. пхд-,при-мёрзла роса.
Origin uncertain; some scholars connect it
with Skt. eni ’sparking*, Горяев 123,Кладенов
293 ;c£. Шанский 2:?,?5-76.
, 1НЁРТНИЙ ’inert, inactive*» ModUk.; BRu.
IHEPTHH, Ru. ИНЕРТНЫМ, Po. inertny,Slk.inercny,etc.
-Deriv. IHEPTHICT6, -HO, here also 1НЕРЦ1Я.z-
Subst. без-,не-д!яльний,нездатний до д£х,не-
робучий,в’ялий.
From Lat. iners,-ertis ’ts*, inertia ’ts’,
Кузеля 133.
1НЖЕНЕР,М3.1нжин£р, хнжйнер ,1нж£нбр,
Гнжентр ’engineer’, ModUk.; BRu. Гнжынер ,
Po. inzynier> Ru. инженер, -Deriv. днженёрний,
1нженерський,1нженёр1я, Гнженёрство, 1н-
женерувати. - Subst. тёхн!к,що зужиткавус
практично фхзику,механику та хем!ю; буд!в-
нйчий, Кузеля 133.
From G.or Fr. Ingenieur ’ts’, though some
Wd. forms ( 1НЖИНСР, 1нж£нср ) point to Po.
mediation•
Гнжйнср,1нж1Нер see
хнженер.
520
1НЖЕНЮ 'ingenue,artless,naive girl*,ModUk.
known to all other SI. - Subst. ^роля акторКИ,
що вдая в театральних виставах на£’вних
д!вчат, Орел 1,379.
From Fr. ingenue 'ingenous,artless,simple,
Klein 1,794, Орел 1,379, Шанский 2:7,77.
1НЖИР 'fig’, ModUk.; BRu. iffiKbip, Ru.^HH-
жир. - Subst^froBe де'рево; також сушен!
о'воч! з цьогб дерева (ф11*и) ,0рел 1,379.
From Tk. incir, Uzbek enzyr ’ts, the ult-
imate source being Persian HndSlr ’ts',cf. Lo-
kotsch 73, Vasmer 22,133,Дмитриев 24,Шан-
ский 2S7,77,а.о.
IH3EPAT see 1нс ер ат.
1Н1Й = !ней
1Н1Ц1ЯЛ, SovUk. 1н!ц1ал 'initial' ,ModUk.
BRu. iHiUbiJM,Ru. инициал , Po.inicj.arf,etc. -
Deriv. 1н1ц1ЯЛЯ,1Н1Ц1ЯЛЬНИЙ,-Н1СТЬ,-НО ,
- Subst. початковий (наир.буква).
From Lat initialis 'inicial,incipient’(:
initium 'beginning,origin’), Klein 1,796,Орел
1,379,SWO.3O6.
1Н1ШЯТИВА, SovUk. iHi Ц1атива'initi-
ative', ModUk.; BRu. 1н1ц.Ъ1ЯШваРи. инициа,-
тйва, P°« inicjatywa,etc. - Deriv. 1н!ц1яТИВ-
ний ,-HicTb,—но,- Subst. почин,спонука.
521
From Lat. initiatus ’begun* with suffix -iva,
see the preceding entry.
z	,
1Н1Ц1ЯТОР, SovUk. 1н1ц1атор, ^initiator* ,
ModUk.; BRu. I Hl m<HTOp,Ru.ju.z инициатор, ' Po.
inicjator,etc. — Deriv. 1н1ц1ЯТорка,1Н1Ц1ЯТОр“
CTBO ,-ський ; here also: 1н1ц1яц1я • -^Subst.
to :,xto дас почин у д£л1,за-,починач.
From LLat.initiator *ts’, Орел 1,379; see
1-Ч1ц1яЛ,
ТИКА РК.;гн/н/а, see 1НШИЙ.
IHKACO 'encashment', ModUk.; BRuJLHKaco,
Ru. инкассо } Po.inkaso, etc.- Deriv. Рнкаса—
тоР,-ка, тнкасувати,-ання, 1нкасац1я, -
Subst. збиоання грошей готРвкою.
From It. incasso 'ts'.OpeA 1,379,SW0.306.
IHKBAPTATA 'inquartata (in fencing) ' .Mod-
Uk.- Subst. уникання уколу вад противника
в фехтуванн! з одночасним спрямуванням
Уколу проги нього,Орел 1,379,
From It. inquartata 'ts', Орел l.c.
IHKBAPTO, als° 1н-кварто (Слум.4,30)
'in quarto' ,ModUk. known to all SI.- Subst.HBepTb-
аркушевий рбзмрр.
Prom Lat. in quarto 'ts', Орел 1,379.
522
1НКВ13ИЦ1Я ’ inquisition* ,ModUk.; BRu. IH-
Кв1зЫцыя, Ru. ИНКВИЗИЦИЯ, Po, inkwizycja,
etc. - Deriv. iHKBiЗИц£йний; here also: 1НКв5л
зигор,-ство,-ський. -Subst. суд католицькот
Церкви над еретиками(хПГ-Х1Х ст.); тортури,
вйтончене знущання, жорсто'к1сть, Орел I,
379.
From Lat. inquisitio’a searching for, inquir-
ing into', Орел l.c., Klein 1,798, SWO.307.
1НКВ13ИТИВНИй AmUk. * inquisitive’, first
recorded in 1949 (Winn ip eg, JBR.) - Subst. ВЛ13ЛИ-
ВИЙ. „
From E. inquisitive *ts*.
ХНКИ 'Incas', ModUk. -Subst. Туб£льц1 Пе-
ру, Орел 1,379.
From Inca *a noble,prince* the ultimate
source being Quechua inca *ts*, Klein 1,780.
IHKOTHITO, SovUk. ihkophIto * incognito *
BRu.ts.RuJIHKdrHHTO, Po. incognito, etc.-Subst.
невхдбмий, потай,таемно,п!д чужим 1м»ям;
людйна, що залишасться нев!домою в ото-
ченн!, Орел 1,380.
From It. incognito,*ts*,Орел l.c.,SWO.302.
1НК0ЛИ ’sometimes*, ModUk. wanting in
other SI. - Syn. Де*коли,£нод1.
A Uk.neologism 1н-: 1ННЕИЙ and КОЛИ
'when*; see s.w.
523
iHKOM Текс AmUk. ’income tax’, first recor-
ded in 1945 Оллуктенко 128).- Subst. прибуТ-
ковий по даток.
From E. income tax ’ts’, Жлуктенко , l.c.
1НКОРПОРУВАТИ 'to incorporate’, ModUk.;
BRu. 1нкарпарав^ць, Ru. инкорпорироватьPo.
inkorporowac,etc. - Deriv. за ^.нкорпорувАти
за!нкорований,1нкорпорування, 1нкорпору
ватися; - here а1ао;!нкорпора'ц!я, 1нкор-
поративний. - Subst. включати,прилучати,
приеднувати; AmUk. реострувати в уряд!
як корпорацию.
From Lat. incorporare 'to form into a body'
i'corpus,Gsg.corporis) , Орел 1,380, Klein 1,
784, SWO.307, Шанский 2:7,79.
1НКРИМ1НУВАТИ 'to incriminate', ModUk.;
BRu. , !нкрым!наваць, инкриминировать,
Po.inkryminowac,etc. - Deriv. !нкрим!нуван-
НЯ , 1нкрим!нбваний, here also : !якрим!-
нац!я.-Subst. обвинувачувати, ставити на
провину, Орел 1,380.
From Lat. incriminare 'to incriminate' (:
in- and criminare 'to accuse one of a crime'),
Klein 1,784, Ope 1,380, SWO.307, Шанский
2:7,30.
1НКРУСТУВАТИ 'to incrust', ModUk.; BRu.
хнкруставаць, Ки.инкрустировать,Ро.1пкги5~
towac, etc.-
524
Deriv. 1 нкруст бваний , Хнкрустування ; here
also ; 1н1фуста^1я,1нкрустатор,1нкруста-
ц^йний.Subst.врх зувати та вклеювати ггма-
то'чки матер!ял!в в поверхню предме'ту для
його оздо'блення.
From Lat. incrustSre ’to cover with a
crust’, Klein 1,783, Ope 1,380,SWO.307.
1НКУБУВАТИ 'to incubate’, ModUk.;BRu.
1нкубаваць, Ru. инкубировать, Po.inkubo-
wai,etc. Deriv. i-Нкубування; here also: 1н-
кубатор, 1нкубац1я, 1нкубац£йний,1нку-
баторний,-но._- Subst. виводити в штучно-
му апарат! молодняк с!льськогосподарсь-
ких птах!в,з 1крй риб i т.п.; переходо-
вий прихований пер£од хворо'би в!д зара-
жения до появи пе'рших о знак захворюван-
ня, (за:) Слум.4,31.
From Lat.-tncubare lto lie in or upon’ ,
Klein 1,785, Орел 1,380, SWO.307.
ГНКУНАБУЛА ’incunabula’, ModUk.;
BRu. ts, Ru .вдпона'б&гла,Po.inkunabuia, etc. -
Subst. першодрук (до 1500)o
From Lat. incunabula Npl.’swaddling
clothes,cradle, childhood; origin,beginning’
Klein 1,785, SWO.307.
/ '
IH0 s йно : 1нший.
525
1Н0Д1 'sometimes, between whiles',f-’Uk.
иногди /1'158 COM.1,444/, иногда /луц с.
ЛСЛ.83/ , BRu. 1НОГДЫ, Ru.' иногда, OCS.inogda,
in'bgda. - Syn.	1НК0ЛИ,декеЛИ.
From * ННОГД1 *ino-kode ’ts*, see 1НШИЙ
and де$ MUK. иногда from OCS. inogda.
1НОЗОМНИЙ see 1НШИЙ.
IHOK ’monk’.MUk. инокъ /ХУ11 с.ЛСЛ.83/,
OES. инок % ; Ru. ИНОК, Bu. ИНОК , OCS.inok'S;
- Deriv. IHOHeCTBO, -СЬКИЙ, MUk. ИН0К1НЯ
/ХУИ с. ЛСЛ 83/. Subst.	монах,чернёць.
From DCS. inokt ’ts* being a caique of Gk.
monies ’one living in seclusion’, or Gk.monaxos
•monk’, Vasmer 135; cf. also Преображенский
1,273, Шанский 2:7,83.
1НОКЁНТ1Й PN. ’Innocent*, ModUk.; Po.
In/n/ocenty. - Deriv. 1нокёнт1евич, Iho-
кёягИ'вна.	,	.	, . x
From Gk. Inokentios.the ultimate
source being Innocent ’innocent,uncorrupted••
(Latin Innocentius),Pape 1,551.
✓
1НСАЙД1.' inside player (in football.hockey)’ >
ModUk.; Ru. инсайд, Bu.инсайд. - Subst. п!во-
серёдн1й грач.
From. E. inside (player)’ts*.
✓
1НСаЙД 2. AmUk.’inside’, first recorded in 19'
64 (Жлуктенко 128). - Subst. всередйн!.
From E. inside ’ts’,	лл'"-'танко,1»с.
526
IHCEKT ’insect», ModUk.; Ru. инсЭкТ , Po.
insekt.etc. - Deriv. ХНСектовиЙ, 1НСекТ0-Л0Г,
-лбгхя, 1нсектицйд, 1нсектар1й. - Subst.
комаха, Кузеля 134.
From Lat insectum /animale/J segmented
/animal/*, being a caique of Gk.entomon ’insect’
Klein 1,799, SW0.308,
IHCEPAT, also IH3EPAT 'insertion',ModUk.,
Po. inserat. - Subst. оголбшення,об-’явa,
Орел 1,379.
From ModHG. Inserat 'ts',the ultimate
source being Lat. inserere'to put in,bring in,
insert', SW0.308, 0рел,1.с.
1НСИНУЮВАТИ , vrd. 1нсинуувати/1н-
иувати (СтрИЙ)’ insinuate', ModUk.; BRu.
1нс1нуюваць,Ru. инсинуировать,Po. insynu-
owac,etc. - Deriv. 1НСИНуювання,here also:
1нсинуац1я,1нсинуйо'ваний,- Subst. поширю-
вати зл1сн1 вйгадки,звбдити наклеп на
кбгось , Слум.4 2;обновляли натяка-
ми,кйдати пХдбзру на кого-небудь, Орел
1,381.
From Lat.insinuate 'to wind oneself into,
ingratiate oneself' (: in- and sinuare 'to bend,
wind,curve, Klein 1,800, Орел 1,85,SW0,309.
1НСПЕКТУВАТИ ' to inspect', ModUk.;
вки;1нспектаваць,Ки. инспектировать,etc.
'•Deriv. 1нспектування$ also here 1нспехкц1я,
1нспектор/ка/, -рський, 1нспектура, х1н-
спекцхйний. -Subst. перев!ряти д!яль-
н1сть,здхйснювати нагляд, Орел 1,381.
527
From Lat.inspectare ’to look at’ (: In-
spectare : specere/splcere ’to look,inspect,
consider’), Орел 1,381, Klein 1,800, SWO.308,
Щанский 2:7>85,
ТНСПТРУВАТИ ’to inspire’, ModUk.;BRu.
1чсп1раваць, Ru. инспирировать,Po. in-
spirowac,etc. — Deriv. 1нсп1рування, 1HC*«
парований ,here also: 1нсп1ратор/к^1нс-
П1рац1я, 1нсп1раторський,1нсп1рац£й-
НИЙ,
Subst. нав!вати,вселяти кому-иебудь
як1сь думкй,погляди, навчати,як'Пово-
дити себе,як т^Гяти тощо;^ викликати що-
небудь намовлянням,п1дбурюванням, Слум.
4,32; niдбурювати,викликати под1ю,про-
во кув ати,нано вляти,ni д»юджувати,0рел I,
381.
From Lat. inspirare
blow upon;to inflame’ (:
breathe’ ), Klein 1,801,
Шанский 2:7,86.
’ to breathe into,to
in- and spirare ’ to
Орел l.c., SWO. 308;
1НСТАЛЮВАТИ ’to install’, Po. instalowac.
-Deriv. 1нсталювання,-льо'ваний.- here also :
1нсталяц1я. - Subst. впроваджуа^Ти в уряд»у-
рядження школи,Кузеля 134; монтувати й
вставляти прйлади,^ашини на п1дприемств!
чи в установ!.
From LLat. installare?’to introduce form'
illy’, Klein 1,801,SWO.308.
528
1НСТАНЦ1Я ’instance’, ModUk., known to
all other SI. - Subst. ОДИН lx щабл!в 1б-
papxii' влади,адмхнХстрацИ’, Орел I,
381-382.
From Lat.instantia ’constancy,persever-
ance .earnestness .urgency' Corig.’standing near,
presence’), Klein 1,801, Орел ,l.c.,SWO.308.
1НСТИНКТ ’instinct’, ModUk.; BRu,1hcT«Hkt,
Ru. ИНСТИНКТ, Po.instynkt.etc. - Deriv. 1н-
СТИНКТИВНИЙ,-HiCTb,-но, 1нстинктовий,-во.
Subst.- природн!й несв!домий потяг до чо-
гось, Кузеля 135.
From Lat. instinctus ’instigation,impulse’
(: instinguere ’to incite,impel’), Klein 1,801,
Ope 1,382, SWO. 309; ModHG. mediation suggested
by Vasmer 22,132, Шанский 2:7,87/°* Ru- инсг
тЙнкТ (1764) not excluded.
' 1НСТИТУТ ’institute’, ModUk.; BRu. 1нс-
ТЫтут, Ru..UHCTHTyT, Po. instytut, etc. -Deriv.
1нотитутка,1нститутник,1нститутський; here
also:	1нституц1я. -Subst. заведения,ви-
ща школа, установа, Кузеля 134; дослХдно-
наукова установа,напр. Тнститут Екзйльних
Досл1д1в УММАН.
From Lat. institutum ’purpose,design,plan’
(: Instituere ’tu put,fix,set,erect,establish’,
Klein 1,801, Орел 1,382 (from Fr.?),SW0.309.
529
ЫОТБУЕТСг/КА/, 1НСТРУКЦ1Я etc. see
1нструувати.
IHCTPyMEHT'instrument;, MUk.инсТрумен т/1627
Беринда ); BRu. хнструмент, Ru. инструмент,
Po.instrument,etc.-Deriv. Хнструментальний,-НО,
1нструментал1ст/ка/, 1нструментувати, -ання-,
here а1зойнструментац1я, 1нструментал1зац1я.
-Subst. прйлад,знаряд,варстат; музичний прй-
лад, Кузеля 134-135.
From Lat.instrumentum 'implement,equipment,tool'
(: instruere ’to prepare,equip*), OpeA I,j82, Klein
1,803. , Шанский 2:7,89.
1НСТРУУВАТИ ( Кузеля 135 ),1НСТРУКТУВАТИ
’to instruct’, ModUk.; BRu. 1нструктаваць, Ru.
инструктировать, Po.instruowai,etc. - Deriv.
1нструктор/ка/т Хнструкторство,-ський, 1н-
структйвний,-HiCTb,-но;here also : IHCTp^K-
ц!я— Subst. учитель,справник,Кузеля,l.c.
From Lat. instruere ’to build in’. Орел 1, 382,
Klein 1,802; cf. а1зоШанский 2:7,88-89.
1НСУЛ1НА, SovUk. 1нсул1Н ’insulin’,ModUk.
BRU. 1нсуЛ1Н , Ru. инсулин, Po. insulina.etc.
-Deriv. 1нсул1новий. - Subst. препарат для
лхкування д1ябетик±в.
An artificial medical neologism deriv.from
Lat. insula ’island’, i.e. the islands of Langer-
hans - calls producing polypeptide hormons,the
basic component of insulin f Орел 1,382 SWO.3Q.9.
530
ТНСУЛЬТ, AmUk. х1нсалт 'insult', ModUk.;
BRu. iHCyJIbTjRu. инсульт, Po. insult,etc. -
Deriv. 1нсультац!я /Кузелях135/. - Subst.
образа; /в медицин!:/раптбве порушення
кровобб!гу в головному м£зку.
From Lat. insultus fts* (s insultere *to leap
on,jump on*), Орел. 1, 382 ,Klein 1,002, СЙК1В <80j
cf. also Шанский 2:7.90 (from MogHG. Insult,1873).
1НСУРГЕНТ ’insurgent1, ModUk.; Po. insur-
gent. - Subst. повстанець, Рудницький-Церке-
вич 289.
From Lat. insurgens,Gsg.-ntis •ts1 (: in-
surgere *to rise up1), Орел 1,382(Klein 1,002,
SWO. 309.
ХНСУРЕКЦ1Я( Кузеля 135)’insurrection1,
ModUk.; Po. insurekcja. - Subst. повстання,
Кузеля ,l.c.
From Lat. insurrectio »ts' (: insurgere,
see the preceding entry).
1НСЦЕН1ВКА, 1НСЦЕН13АЦ1Я ,SovUk. (from
SovRu. : )z 1нсцен!рбвка 'staging*, ModUk.;Ru.
инсценировка Oeriv. 1нсцен!зувати,-ан-
ня, 1нсцен1зованийо — Subet. адаптация,пере—
роблення л!тературного тво"ру для сцёни.
From Lat. in- 'on' and scaena 'stagey, YPE.
5,471, Шанский 2:7,90,уесин-Пулияецьэ 168.
531
1НТАБУЛЮВАТИ ’to register', ModUk. ;Po.
intabulowat. - Deriv. / за/1нтабуль6ьан1й , z
/за/1нтабулквання; here also s inтабуля-
ция» - Subst. впйсувати в ресстращйн!
книги власности,абб гхпотёки.
From Lat. in- and tabula ’table', formed
by Uk. suffix -увати (*-ovati).
IHTAJIlI Npl* ’intaglios», ModUk. - Subst.
вр!зьблен! камен! з зображенням у вигля-
д! заглйбленого рельефу;мистёцтво,спбс!б
такого р£зьблення.
From It. intaglio »ts», the ultimate source
being (unattested) LLat.*talliare ’to engrave’• •
1НТАРС1Я 'intarsia*. ModUk. ; Po. intarzja.
Subst. вид 1нкрустац11 деревом на дерев!,
дерёвна^мозаткя.; мистёцтво, способ тако!
1нкрустац11.
From It. intarsia ’ts’ . the ultimate
source being in- and Ar. tar?i ’mosaic*•
1НТЕГРАЛ » SovUk. 1нтеграл /integral»,
ModUk.j BRu. !нтэграл,Ru. интеграл, Po.
integral, etc. - Deriv. 1нтеГральниЙ, -HicTb,
-Ho; here also : 1нтеГрувати,-ання,/з/iH-
теГрбваний, 1нтеграц1я, 1нтеГратор» -
Subst. пбвна одинйця,ц1л!сть.
From Lat. intagralis ’making up the whole*
(: integer ’whole?)» Klein 1.803.
532
1НТЕГУМЕНТ, SovUk.х 1нтегумент ’in-
tegument', Ru. интегумент,Fo.integument. -
Subst.покрив нас£нногозачатка у голо-
й крито-нас£нних рослйн, УРЕ.5,474.
From Lat. integumentum 'ts* (t integers
’to cover' ), YPE.l.c.,Klein 1,803.
IHTEJIEKT «intellect», ModUk.'S BRu.
1нтэлект, йи»интеллект, Po.intelekt,etc.-
Deriv. Хнтелектуальний, -н±сть, -но,z±h-
телектуал£зм,-£ст/ка/.S^bst. ум,роз^м,
розсудок,п1знавальн± здхбност! людини.
From Lat.intellectus ’ts’ (: intellegere
’to perceive, choose between*), see also the
following entry.
1НТЕЛ1ГЕНТ, SovUk* 1нтел1гент, ’in-
telligent pereon’, ModUk.; Вйи.1НТЭл1геМ^йи.
t(HTeAAHreHT,Po,inteligent,etc, - Deriv. iH-
-тел1Гентний,-н!сть,-но; here else :
1нтел1Ген^1Яо - Subst, розумна й осв£-
чена людина,Орел 1,384.
From Lat. intelligens ’ts’ see the pre-
ceding entry,
1НТЕНДАНТ ’ intendant', ModUk.; BRu,
1нтЭНДаят, Ru. интендант, Po.intendant,
etc. - Deriv, 1нтендантський, _Днтендан-
туpa. - ЗиЬз^головнйй доглядач,кер!внйк,
зав£дувач; доставець.
From Fr, intendant via ModHG. Intendant *tsj
Шанский 2:7,94-95»
,	533
.	1 1НТЕНСИВНИЙ ,Wd. хнтензйвний(Кузеля
135) intensive’,ModUk«BRu 1нтэнс1уны Ru,
интенсивней, Po. intenzywny,etc. - Deriv.
1нтенсйвн1сть,-но,here also: 1нтенсиф1-
кувати,-ання, 1нтенсиф1кац1я,-кований.-
т' ~ напружений,зм1цнений,РуДниць-
кии-Церкевич 289.
From Fr. intensif ’ts' with suffix -Ний
(-*bnbjt>), the ultimate source beirtfLLat. in-
tensus »ts', Шанский 2:7,95.
1НТЕНЦ1Я, AmUk. 1нтеншин ‘intention’,
ModUk.; Po.'.intencja. - Deriv. 1нтенц£йний,
1нтенц1ональний,—н1сть—но• - Subst*
замфр,охота,гадка, Кузеля 135.
From Lat. intentie 'ts' (: intendere ’to
stretch toward’ )• Орел 1,384, Klein 1,8(14.
1НТЕРВАЛ ’interval’, ModUk.; Po.internal.
-5ubst.в£дступ,прогалина.
From Lat. intervallum 'space between remp-
arts’ (: inter- ’between* and vallum ’rampart’).
IHTEPBEHT ’interventionist’, ModUk.;BRu.
1нтэрвент, Ru. интервент,Po* interwent, etc.-
1нтервентський, 1нтервёнц1я,here also: 1н-
тервеныовати , -ання, 1нтервенц1йний. -
Subst. орган1з£тор, учасник 1нтервенц11,
втручання, SovUk. захватчик.
From ModHG. Intervent »ts', the ultimate
source being Lat intervenite ’to come between’),
Шанский 2:7,96.
534
IHTEPB’D * interview», ModUk. I BRu.
1нТЗрв»Ю »Ru. интервью,Po. interview,etc.
Deriv. 1нтерв»ювати,—ання. - Subst.
/журнал!стична/ розмбва для надрукуван-
ня в преci; зустр!ч.
From Е. interview »ts', Кузеля 135,
Шанский 2:7,97,Лесин-Цулинець3 170.
1НТЕРДЕН0М1НАЦ1ЙНИЙ	• intes^denom-
inational', ModUk. - Subst. М±ЖВИЗНане"виЙ,
М1жв1ро1спов1дний.
Lat. inter- and denominatio •denomin-
ation *•
1НТЕРДИКТ » interdict », MbdUk.; Po.
interdykt. - Subst. заборбна, заказ;цер-
ковка клятьба,Кузеля 135.
From Lat. interdictum »ts» (: inter-
and dicere*to say•)•
IHTEPEC, Wd.inT^pec • interest» «ModUk.
BRu. iHTSpac , Ru. интерес, Po.interes. etc.
Dexiv* 1нтересант/ка/, 1нтересний, /за/~
1нтересув£ти/ся/, /за/ 1нтересо"ваний, -но,
/за/1нтересування,- Subst. справа, зала-
го^ження спрбви,^справунок; хосен,зиск;
увага,pin,що когбсь займае; торговёльне
або промислбве п±дприемство,Кузеля 135-
136.
From Po. interes (cf. Wd.IHTEPEC), the
ultimate source being Lat.interesse 'to be in
between», Vasmer ^2,136, Шанский 2i7,97.
535
1НТЕР*6КЦ1Я 'interjection*, ModUk»—
Deriv» Антер’екптйний. — Subst оклик; Грам.*
вигук.
From Lat» interjectio *ts* (: inter- and
jacere *to throw*), Klein 1,8D5»
x IHTEP’6PX’interior*, ModUk»- Subst.
внутрАшнАй простАрхбуд£влА; особливос-
тА будови окремих органАв рхзних вйдАв
тварйн.
From Fr» interieur »ts', YPE.5,477»
see also АнтёрАор,AHTlpAop.
IHTEPIM 'interim', ModUk» known also
to all other 51» — Deriv» ад АнтерАм» -
Substлимчасбвий,-во, тимчасом,хвилевий,
-во.
From Lat. interim *ts*•
АнтерАор Brazllk» 1 interior, outside
part of a territory, province', first recorded
in 1971 (JBR.). - Subst. провтнцАя, nop.
" 1нтер1ор , чи як у нас кажуть, про-
/ Праця, Пруд ен то п Ал ь, ч. 6 /1981 /.
From Port» interior 'inside,interior!
hinterland*,
fee also :
Антер’ср, 1нт£рАор.
536
1НТЕРЛ1Н1Я ’interline»» ModUk. known to
all other SI. - Deriv«1нтерл±н1йний.-
вГдступ м±ж рядками.
An artificial neologism based on Let.inter-
and lines 'line'.
1НТЕРЛХЩ1Я * interlude*» MJk. интер-
людия /ХУИ-ХУ111 c./;BRu. 1нтэрлю-
ДЫЯ» йи.ИНтергадан, Po.interludium»etc«—
-Subst. невеличкий пром!жний еп!збд м!ж
двома частиками м^зичного твбру;в се-
редн! в±кй: невелика театральна п»еса
комед£йного характеру,УРЕ.5,477; при-
гривка, Кузеля 136.
_ From Let. interludium »ts' (« inter-
and ludua ’play’)| see also 1НТЕРМ^Д1Я|Лесин-
Пулинець3,170•
ТНТЕРЛЬОКУТОР ’interlocutor' first
recorded in the XX с. (Кузеля 136); Po. in—
terlokutor. - Subst. розмбвник, ТОЙ,ЩО
говорить з другим.
From Lat. interlocutor ’ts' (s inter-
and loqui ’to speak*).
1НТЕРМЕД1Я ’interlude* MUk. интер-
медия/XVII-XVIII c.): Po. intermedium. -
Syn. « 1нтерлюд1я.
From Lat. intermedium »ts* (j inter-
and medius ’middle* ); according to Vasmer^Z,
136 and Шанский 2:7,^9,Ru. word comes from Po.
537
1НТЕРМЕЦЦ0 ’intermezzo’ ,ModUk.,known tc
all other 51. - Subst. короткий музичний ус-
туп,; дррбний вйпадок серед важлйв!ших
под1'й, Кузеля 136.
From It. intermezzo ’ts’, Орел I, 58 6 t
Ланский 2:7,99-100.
IHTEPH ’intern', ModUk. - Deriv. интер-
нат, -ський,!нтернувати,1нтернбваний,1н-
тернування; !нтеро/ре/цепц!я. - Subst.
заавансований студент,або св£жий вйпуск-
ник, що практикуе в лхчнйц!, бюрх. тощо;
ув’яз нений,хнтернбваний.
From Lat. intemus ’internal».
IHTEPHAT see the preceding entry.
IHTEPHAUIDHAA 'international’, ModUk.J
BRu. ts, Ru. интернационал, Po.intemacjonai,
etc. _ Deriv. !нтернац!ональний, хнтер-
нацхоназхзм, -хст/ка/,- Subst. мхжнарбд-
на орган!зацхя соцхял£ст!в св£ту в XIX й
XX ст.; ком!нтёрн /1919/; пролетарський
гхмн.
From Lat. intemationalis (: inter- and
natio ’nation’), Шанский 2:7,100- 102 (: Ru.
from Fr.)
1НТЕРНИЙ, 1нтерн!ст /Кузеля 136/
deriv. of IHTEPH,see s.v.
538
1НТЕРПЕЛЮВАТИ »to interpellate•» ModUk.;
Po. interpelowafi. - Deriv. Антерпелювання, iH-
терпельований, here alao $ !нтерпеляц!я.-
Subst. ставити публтчний запит у парла-
мент!.
From Lat. interpellare ’ts* (: inter- and
appellate*to appeal*)•
ХНТЕРП0ЛЯЦ1Я * interpolation* . ModUk.
Po. interpolacja. - Subst. вставка в рук 6 пи ci
доповнення; фальшування, Кузеля 136.
From Lat. intexpolare *ts'(: inter- and po>
lire *to adorn.furbish.polish*)•
ХНТЕРПРЕТУВАТИ »to interpret' . ModUk.;
Вйи.Хнтэрпрэтаваць, Ru. интерпретировать.
Po. interpretowat.etc. - Deriv. хнтерпрету -
вання, Хнтерпретояаний ; here also: !нтер-
претац!я. - Subst. пояснювати. викладати;
перекладати/уоно/, тлумачити.
From Lat. interpreter! *ts*.
1НТЕРПУНКЦ1Я «punctuation*, ModUk. f
Po. interpunkcja. - Subet. розд!лов! знаки
в правопиci.
From Lat. inter- and punctum * pricked
mark.point*•
539
1НТЕРРЕГНУМ ’interregnum* , ModUk,; Po.
interregnum. - Subst. безкорол£в♦ я, час перед
наступлениям нового короля,Кузеля 136.
From Lat. interregnum *ts* (: inter- and
г ё X , Gsg.regis ’king’).
1НТЕРР0ГАЦ1Я , AmUk. 1нтероГе'йшин
'interrogation'* ModUk.; Po. in^rrogaeja. — Deriv.
днтерроГацхйний; here also t 1нтерроГатор,
1нтерроГатйвний /Кузеля 136/.- Subst.
випйтування.
From Lat. inter- and rogare ’to ask*.
1НТЕРФЕРЕНЦ1Я ’interference*, ModUk.j
Ru. интерференция ,Po.interferencja.- Subst.
втручання, вплив,вмхшування; перехрищу-
вання хвиль св£тла,голосу,Кузеля 136;на-
кладання когерентних хвиль,УРЕ.5,487.
From Lat. inter- and ferire 'to strike*.
1НТЕРЦЕДУВАТИ ’intercede', ModUk.,
first recorded in the XX с. ( Кузеля 136),
Subst.бути посере^дником,Кузеля ,1.с.
From Lat. intercedere 'to come between'
(: inter- and cedere 'to go').
1НТЕРЦЕС1Н 'intercession*,ModUk. Subst.
пос ер едки цт во Кузеля 136.
From Lat.intercessio 'ts', see the preced-
ing entry.
540
1НТИМНИЙ ’intimate*, ModUk.; Bru. iH-
тьхмны, Ru. интимный, Po.intymny,etc.
Deriv. iHTHMHicTb,-но.- Subst. дуже близь-
кий; дов!рочний, Кузеля 136.
From Ft. intime *ts’(XIV c.) ,the ultimate
source being Lat. intimus ‘innermost’,0рел 1,
Шанский 2:7,104.
iHTipiop AmUk. ’interior*, first recorded in
1949 (JBR.).- Subst. Нутро ДОМу.
From E. interior ’ts’; see also iHTep'ep,
iHiepiop.
1НТ0КСИКАЦ1Я ‘intoxication*, ModUk.; Po.
intoksykacja. -Subst. оп»ян£ння,збудження;
затроення крови,Кузеля 137.
_ From Lat. intoxicatio ’ts’ (: in- and toxi-
care’to poison*).
1НТ0НУВАТИ *to intonate*,ModUk. - Obriv.
/за/1нтонувати,-ання; here а1зо:1нтонац±я.-
Subst. починати сп!в; говорити сп±внйм
голосом.
From Lat. intonatio (: in- and tonus
*ton*).
z	✓
IHTPATA ’profit*,ModUk. - Subst. ДОХ1д,
зиск, Кузеля 137.
From Lat. intra *on the inaide,within*.
541
1НТРЙГА? SovUk.Антрига ’intrigue*.ModUk.
BRu.iHTpbira, Ru. интрига , Po.intiyga,ett. -
Deriv. 1нтрйжка,/за/1нтриГувати,- ання,/за/
iH триГований, 1нтриГант,-ка,-ство,-ський.
- Subst. хитра пАдмова, подступ,^Кузеля 137£
спос!б орган1зац11 Д11 в лАтературному тво-
pl ; прихован! зловмисн! д£1,до яких вда-
ються люди для досягнення Tie! чи хншох
негожох,ганёбнох метй; /за:/УРЕ.5,488.
From ModHG. Intrige’ts’, the ultimate source
being Lat. intricSre ’to entangle', Орел. 1, 389,
Шанский 2:7,104 (: Ru. from Fr.).
1НТР0ДУКЦ1Я ’introduction* f ModUk.; BRu.
1нтродукць1я, Ru. интродукция, Po. intrp-
dukcja.etc- Subat. вступ,Кузеля 137;вве-
дения, вв!дна частйна.
From Lat. introductio *ts* (: intro- and
ducere 'to lead*). Орел 1, 389, Шанский 2:7,
105 .Klein 1,809,SWO.313.
IHTPOJIltATOP 'book binder*, ModUk.; Po.
intcoligator. - Deriv. 1нтрол1Гаторка,1нтро-
лАГаТорство, -ський «г Subat. переплетник}
палАтурник,Рудницький-Церкевич 289•
From Lat. intro- and ligare * to bind*,SWO.
313.	z
1НТР0Н13АЦ1Я ’inthronization*, ModUk.
Po. intronizacja. - Subst. посадження на
прест£л ,Кузеля 137.
From Lat. in- and thronus *throne',the
ultimate source being Gk. thrones *ts’»
542
1НТРУЗ ’intruder*, ModUk.; Po. intruz.-
1нтруз1я, 1нтрузивний. - ЗиЬв^непрбшений,
вл1зливий,Кузеля 137.
From Lat. intrusio : intruders 'to thrust
in».
ЮТЛДО »intuition’, ModUk., BRu.iHTyi-
ЦЫЯ , Яи.интуиция, Po .intuicja,etc.- Deriv.
1нту1ц1йний, here also : 1нту1тйвний,-HO,
1нту1тив£зм, 1нту1’ц1он£зм. z- SubSt.ПОГЛЯ-
дбв1сть, представления чогось в св1дбмос-
т1 без попереднього розсл±ду; в!дгадка,
пр^чуття, ^Кузеля 13?;, своер!дна^п1зна-
вальна здатн!сть людйни,що полягае в
швидкому,н£бято неп±дготбвленому роз-
в»язанн1 Tiei чи 1ншо1 проблеми, УРЕ.5,
489$ прочуття, Руднйцький-Церкевич289.
From Lat. intuitio »ts’ (s in-tueri 'to look
at,watch'). Орел 1, 390 ; Шанский 2:7,106
(:Ru. from Fr.).
z 1НТУРИСТ ’Intourist*, SovUk.; BRu.iHTy-
pbiCT, Ru. интурист. - <$мЬ^.п1дсовет-
ська оф1ц£йна туристична агенц1я,за-
початкована в 1929 р.
From Ru. abbr... иностранный/турист,
Шанский 2:7,106.
1НУЛ1НА,SovUk. 1нул£н ’inulin’ IJtadUk.,
known,to all 51. Subst. пол1сахарйд,ан-
г±дрид д-фруктбзи, УРЕ.5,489.
probably from ModHG. Inulin »ts',
543
1НФАМ1Я «infamy», ModUk.; Po. infamia.-
неслава,нёчесть , Кузеля 137.
From Lat. infamia »ts»•
1НФАНТ /infant’, ModUk., known to all 51.
-Deriv. !нфантка, !нфантйльний, -н!сть,-но,
1нфантил1зм; here also : !нфантер!я,!нфан-
терйст. - 5иЬз1.дитйна.
From Lat. infens,Gsg.inf antis «one unable
to speak* (< in- «not* and fari «to speak*).
1НФАРКТ «infarct», ModUk.«known to all
Ot^ier Si. - Subst. зупйн к]эовооб1гу в час- .
тин! серцевого м»яза,"удар сёрця”.
From Lat.infarctus (: in- and farcire ’to
stuff,cram*)«
1НФЕКЦ1Я «infection*, ModUk.,known also
to all other SI. - Deriv. 1нфекц1ЙНИЙ,-н!сть,
-но, проти!нфекц£йний.-Subst. заражения,
Кузеля 137.
From LLat. infectio *ts*( i in- and face-
re «to do*).
1НФ1КС ’infix’,ModUk., known also to all
other 51. - Subst. вро'сток - вставлений
звук у корен! слова.
From Lat. infixus «ts* (t in- and figere
•to fix’).
544
1НФ1ЛЫРУВАТИ 'to infiltrate* «Module, «known
also to all other SI. - Deriv. 1нф1льтрування,
1нф1 льтрбваний,here also г 1нф1льтрат, 1н-
ф!льтрац1я, 1нф1льтрац1йний. - Subst.Пр0-
сочування; вплив,всякнення, Кузеля 137.
From LLat. infiltrare ’ts’.
✓
1НФ1МА arch. * second grade in a seminary, or
college** MUk. - Subst. друга кляса В /духов-
н±й/ ceMinapii.
From Lat. infuse *ts*.
1НФ1Н1ТИВ ’infinitive», ModUk.; BRu. IH-
ф!н1ТЬ1у, Ru. инфинитив, Po. infinitivus,etc.
-Deriv. 1Нф1н1тйвний.'м Subst.не оз качена
форма ц1еслбва: д!есл1вна категор±я,що
визначае д£ю безв±^носно до часу,спосо-
бу й особи; граматична форма,що лише на-
вивав якусь чинн!сть, Кузеля 137.
From Lat. ihfinitivus ’ts* (: in- *not' and
finire ’to finish,limit* — "infinitivus* because
it has no definite numbers,persons,etc.)«
z ТНФТРМР/РТЯ * infirmary *, ModUk.- Subst. не-
великий шпиталь,Кузеля 137.
From LLat. infirmaria *ts* (tinfirmus ’in-
firm*).
1НФЛЕКС1Я ’inflection»,ModUk.,known to
all other 51. - Deriv. 1нфлекс1ЙниЙ. -Subst.
в1дм£на.
From Lat inflectus s inflectere ’to bend,
inflect*•
545
1НФЛЮЕНЦА, AmUk. 1нфлюенза, флю'in-
fluenza', ModUk. - Subst. запалення дихаль-
них шлях£в, Грйпа.
From ModHG. Influenza ’ts'; AmUk. from E.
influenza,flu, Bilash 309; in all cases It.in-
fluenza,based on L.influentia,forms the point
of departure, SWO.305; according to Klein 1,
793 :"the disease was so called because it was
originally attributed to the 'influence'of the
stars.”
±HфЛЯКС AMUk.,AustrUk. •influx’, first
recorded in -	1970s (JBR.) - Subst.HamiHB•
From E. Influx *ts'9JBR.
1НФЛЯМАЦ1Я, AmUk. 1нфлямейшин ’in-
flammation*,ModUk.; Po.inflamacja. - Deriv.
1нфлямац£йний,-Hicib,-но.-Subst.запа-
дения, Кузеля 137.
From Lat. inflammatio ’ts’ (:inflammare
’to set on fire’).
1НФЛЯЦ1Я,Апик. ±нфлейшин ’inflation’
ModUk. - Deriv. 1нфляц£йний.-Subst.361ЛЬ-
шення паперових грошей i знец£нення ix,
Рудницький-Церкевич 290.
From Lat. inflare ’to blow»; the word
1нфЛ1£ц1я itself came to Eastern Europe
in 1930s from E. inflation or Fr.inflation,
cf. Шанский 2:7,108.
546
1НФ0РМУВАТИ ’to inform*, ModUk.; BRu.
1нфармавац»,Яи. иформйровать,pg. lo^of»
mowat,etc.Deriv /по/1нформування, /по/±Н-
формбваний, -н 1 с ть, -но ;here also :1нфор-
мац! я, 1нформатор/ка/.- Subst. пов!дом-
ляти,дав£ти вХсткй.
From Let. informare ’ts’ (s in- and for-
mers’to form" )•
1НФРАЗВУК Л Infrasonic ncustic wave*.
ModUk. - Subst. п£дзвук; "голос мо'ря".
A hybrid formation! Lat. infra-’below,
beneath* and Uk. 3byk, see s.v.
1НФРАЧЕРВОНИЙ »infrared», ModUk.; BRu.
1нфрачырвбны, Ru. инфракрасный ,Po.pod-
czerwony,ultraczerwony»Cz.,Slk. infraierveny ,
etc. - Subst. пХдчервбний.
A ModUk. hybrid formations Lat. infra-
• below,beneath* and червоний *red* ,Шан-
ский 2:7,109 (:in Ru. since 1897).
1НФУ31Я ’inftieion’, ModUk., known to all
other Si. - Deriv. /1нфуз£йний, 1нфуз±он£зм;
here also : 1нфузор±Х. Subst^ до-на-ливання;
до'.на-лйвка, примбчок, Кузеля 137.
From Lat. infusio »ts’, based on past parti-
ciple infusus : infundere ’to pour in* «Klein 1,
794, Шанский 2:7,109 ( :инфузория ).
ШфуЗОРИ aee the preceding entry.
547
1НФУЛА ’bishop’s mitre; bishop’s hank'»
ModUk.; Po. infuia. - Deriv. 1нфулат«- Subst.
епйскопська м!тра; г£дн1сть епископа,
Кузеля 137.
From Lat» infula 'ts', Орел 1,392,
1НЦ1 or 1.Н.Ц.1. OCS. abbr.: 1исус<Ь
Назарейск1й Царь 1юдейск1й, I.N.I.R. ;
Кузеля 137.
1НЦИДЕНТ ’incident* , ModUk.; BRu.
1нцыдэнт, Ru. инцидент, Po.incydent,etc«-
Deriv. Фнцидентний,—н1сть,—но, хнциден-
тальний,-нХсть,-но. Subst вйпадок,прйключ-
ка, Кузеля 137-138; неприемна подхя,при-
падок, непорозум£ння.
From ModHG. Incident •ts*, the ultimate
source being Lat. incidens,Gsg»—ntis sincidere
'to fall upon, happen', Klein 1, ?82 Шан-
ский 2:7,110.
1НЦИ31Я 'incision', ModUk., known also ^to
all other Si. - Subst. вр!з; Hapis, onepa-
ц!я, Кузеля 138.
From. Lat.incisus : incidere 'incise',
Klein 1,782.
1НЧ,ИНЧ AmUk. first recorded in 1923
(Жлуктенко 128). - Subst. дюйм .
From E.inch, ’ts',0peA 1,392.
548
1НШИЙ 'other, different', MUk. ИНЫПИИ
4xy C. CCM.l,445/, инша /1462 ibidem /,
ИНШ1И /1462 ibidem /,инъш!е /1459 ibid/,
HHinie /1498 ibid* /, инши /1462 ibid. /,
интывие/1498 ibidem/, иншому никому Dsg.
/ХУ с. ibidem/, cz ИНШИМИ /1455 ibid./, ин—
вимт> Dpi. /1500ibidem /, 0Uk. У инших Ъ
/1408 CCM.l,444/, инш±й хто /1398 CCM.l,
445/,1нш1е /1408 ibidem/J except for BRu.
1ИШЫ all other 51. have^simple orig. form-
ations of the typfe. Ru. 1Н0Й, Po. in/n/y,etc.
0C5. in7>,ina,ino, known also to MUk. and OUk.,
cf. иньхи /1459 CCM.l,44б/, ин никто/1490
CCM.l, 445/, OUk. инть /1444 ibidem /,ина
,/1442 ibid./.- Deriv.1накший, dial. £нний,
1нчий,енчий,£нкший,йнь/к/ший, йньчий,пе-
рейнйчити/переоначити, а.о.; compounds :
1ншомёвний,-н1сть,1ншоз6м§ць /5oyUk.lH03,e-
мець, 1н оз ёмкий; РЫ.Дна, 1нка, 1нна, I-
ночка - 1нчин I FN. Тнший, Тнчйнськии,!-
нозем цев /Богдан 101/.- Syn. не цей,дру-
гий; решта, CCM.l,444-445 * не такий,в±д-
м&ний/в±д £ниих/ •
Uk. {нший, along with £ншы in BRu.> is
a morphological innovation based on common 51.
inb and extended by ш —element which goes back
to PS.*-65b/j6/ and serves as a comparative adj.
f о rmant, cf.SP.l,76| re origin of PS. inb, ina
loo sae Stawski I,!6o-162 and Шанский 2:7,82,
with extensive discussion of all pertaining lit-
erature.
1НШ0М0ВНИЙ, -Him see the pre-
ceding entry.
549
1Н*ЮР1Я ’injustice», iniuria (1627
Беринда); Po. iniurla. - Subst. Hecnpa-
ведлйв!сть,кривда,Кузеля 138.
From Lat.iniuria'ts', SWO, 306.
IH-ЯХ - 0Н-ЯК
ЮАН/Н/: I в ан.
ЮНИ, 1он1зац1я see йони.
10РДАН see	Йордан •
1ПАТ, 1ПАТ1Й PN. 'Hypatiue*,OCS.
Ипатъ , Ипатия. _ Deriv. Хпатович,InaTiB-
на, 1пат1ввич, 1пат11*вна; хпатський,
ХпатИвський; .ж. 1пат1йко,хпат1енко,
Хпат1йченко,Хпат1йч^к, Хркл1евський 82
- Subst."злонесприймаючий? ХрклАевський
50; високопоставлений , JBR.
From Gk. hypatos 'the highest,upper-
most,first', Петровский 123.
1ПЕКАКУАНА ’Cephaelis ipecacuanha.
Ipecacuanha officinalis,Uragoga ipecacuanha*,
ModUk. - Subst. блювотний кор±нь,УРЕ.
5,500.
From Port, ipecacuanha 'ts', the ultim-
ate source being Tupi compound meaning 'a
small emetic tree', Klein 1,814.
550
у1П/Е/РИТ /У pres gas’, ModUk.; BRu.
inpblT, Ru«иприт(since 1929.),Po.iperyt»
etc. • Subst. газ: г±рничий газ -ди-
хлод!етильсульф£д.
From GN. Ypres in Belgium where this
gas wax first used by Germans during WW.I
( April~May 1915)j see also explanation
by Klein 2,1764.
1П0ДИЯК0Н ’ (younger)deacon’, OES. ИПО-
ДИЯКОНЪ,, .Ru. ИПОДЬЯКОН. - Subst. МОЛОД-
ШИЙ СВЯЩ6НИК, П1ДДИЯКОН.
From Gk. hypodlakonos ’ts’, Vasmer^Z.lS?.
1ПОДРОМ: Г1ПОДРОМ, see rino-2.
1ПОКРИТ = Г1ПОКРИТ ’hypocrite, ModUk.
known to all other SI. - Deriv. г!покритка,
here also эпо криз 1Я. - Subst. лицемер, свя-
тенник, Орел 1,208.
From Gk. hypokrites ’actor,pretender’,0-
p€A,l.c.,Klein 1,760, SWO.281.
1ПОЛЙТ PN.
see the following entry; according to 1ркл1-
евський 82, a parallel form of the name: Ti-
no л1Т is commonly used in ModUk.
551
1П0Л1Т P/У, 'Jp0tuT,Hif/i0fytub
I nnpA^rtn Ъ (1627. Беринда), OUk. "t* if*APA
. Ь-СГГО HFl[0AHJTA КрНЛЬ StJHAtf KN/k ГМН-Н50
ШКЮШ^ЛР^ПРРРАЧ^Р^СОФН^ПРН^ПОПИ
AltБ'ЫЛЪ ММП ^И^АЪПЫЛОПЛПМИСТНГПМ
М#«МШ***И^«УМЛМ4**Л<’**/’#* ******
ПИ**АеЛНШМ*^Н***Ъ***ГН*Ъ^АМЪТъУ™
МбЬ-**^ №ЫМЛМН*&л аф
мтини послам н¥пич*ли мьгымн ынкнлк#'
л бЬДААА АА Ч*Н	Г^КвЬАТ» СОбОАНМ А АЧ
т^аньс-рПгрнбьну -(кис -1 К(o<f>
ГР^Ф^9) f ^0. Ипполит.-
”i>£/f/(A 1ПОЛ1ТОВИЧ, 1пол1т1вна,1пат.-
Пол1ха,Пол1дович.
-5</в«г М</</ Атчъ р*5А?‘к&игп(ль1с&&>мм
t 1627 Беринда.
F/J^ei fit. Tf , A &*]>&**:
hifye* 'fi<Mt' tsut. 'to “**‘'*4'
ceoft-’ Kfefa.rfit, Петровский
123. J
/'V.Sj
IIIOCTACb : rirrocTacb, see rino-1-
1П0ТАКСА : г1потакса, see rino-1.
1П0ТЕКА : rinoTeka, see rino-1.
г1по*1°Х0НДР1Я S rinox°H-4PiH» sae
1ПРИТ see. 1перит.
552
ХУА1ДА see ХроХда ,
I РЕН A, also Трина (Стрий), AmUk. Айртн
’Irene’, MUk Ирйна(1б27 Беринда;Х484 Лом»-
Яник) .-Deriv.Хрка, Труня,-уся, ^Грунечка,
-сечка,1рен/оч/ка,1ренонька, Хрчик, here
also : Орина, Ярина; ХренеЙ Хриней ,etc. ;FN.
Хрчан, Храх,1рачко,Хрёчко,1рёмко,Хрочко,
Хроцько (Богдан ХОХ), Хренёйко,Хренейчук,
^ренеенко,Хренейченко,Хренеовський,Хрене-
1вський,1рене1вич (ХрклХевський 82).
мирна а(б) покой,1627 Беринда.
From Gk. eirene ’peace’, Klein 1,814, Пет-
ровский 124*
ХРИТАЦХЯ ’irrigation’, ModUk. .known also
to all other SI. - Subst.штучне зрошування%
на во днювання.
From Lat. irrigatio ’ts’ (: ir- ’in’ and ri-
gare. 'to wet.moisten’), Klein 1,816, Орел 1,393,
SWO.316.
ХРИС ’iris', ModUk. .known to all other SI.
Subst. чолов^чок (в о*ц!); кв!ткова багато-
лХтнярослина з родйни п!вник1в, Орел I,
3 93, цукёрки, БойкХв 184. see also IPIC,
Хрхда.
From Gk. iris 'rainbow' ,orig. Firis 'some-
thing bent or -curved’, Klein 1,814, SWO.316,Орел
1,393.
1Р1ДА, Ipic ’ Iris, goddess of the rainbow
in Gk.mythology’,ModUk.; see the preceding entry.
553
1РМ0Л0И • irmologion' , MUk.»OUk. .ОЕБ.ирмо-
ЛОЙ ;BRu. ts, Ru. .Ви.црмОЛОЙ, -Subst. бОГО-
службова церковна книга пХсень (£рмос1в)
з нотами, Орел 1,393,
From Gk. eirmologion ’ts’, Vasmer22,25,
IPMOC ’ecclesiastical song’, MUk.,OUk.,OES.
ирмоса» ; bRu. ts.Ru.Bu. ирмос,- Subst. перший
тропар кожно!* п£сн! канону,Орел 1,393,
From Gk. eirmos ’ts* (orig. 'link',i.e.'a
linking song’); cf. Vasmer^2,138.
1РОД 'Herod’, MUk. Ирмд«ь (1627 Беринда).
BRu. ts, Ru. Ирод , Po.Herod,etc. >- Deriv.Ipo-
д1он,Род16*£рад16н$ 1род,ирод ,ар!дник,-
Subpt. [желателено»J кожух, хвала або гора
хвалы, 1627 Беринда,
From Gk. Herodes ’ts’, Vasmer^Z,139,
SWO. 275.
1РО1ДА, 1ра1да ’ Iroida,Iraida’, ModUk.;
BRu. 1ра£да ,Ru. Иройда / Ираида. - Deriv.
Ipa, Хда, Рая.
A hybrid F. formation : IPA (: IPEHA) and
1РОД ’Herod',JBR. ; in referring it to Gk.herffis,
Gsg.heroidos Петровский 123 fails to explain
the form 1РАОДА (with -a- instead of -o-) which
is -in his opinion- the basic, usual,form of
this PN.
554
IPXA, dial, ирха ’chamois,shammy; border
of a boot’, ModUk. ; Ru.dial.Hpxa ,SC. ‘irha,
Sin. irh, irha, Cz.jircha, Po.ircha,OPo.irzcha/
jirzcha, dial, jercha (Siawski 1,465),UpSo.jer-
cha. - Deriv. Хрхбвий,хршаний, 1ршанки,1р-
шяиця, - Subst.замша.
According to РССТОЦЬВЖЙ 4Д25, it is a direct
borrowing from OHG.ir(a)h ’ts’; all other scholars,
like ЩелудьКО 1,32» Richhardt 58, Vasmer22, 139,
Stawski.l.с., consider it as a Po. loanword < irchg,,
the ultimate source being OHG.
IPUIA GN.’Irsha-river (left tributary of TE-
TEPIB), BRu. ts, R«. Ирша. - Deriv. Хршава.
According to Shevelov 463, the name is deriv.
from PS. root *r6x-: *r6s-, akin to *rux6 ’move-
ment ’.
ТСАЙ, 1САЯ ’isayjlsaya’jMUk. ИСА1А (1627
Беринда), BRu.ts,Ru. Исай,Исая, . -Deriv.FN.
Хсайко, Хсайчук,Хсаенко,Хсайченко,Хсаев-
ський,1са1’вський,1саевич(Хркл1евський 83)?.
Хса1'в; GN. leal*, Бой’к. 68,140-141. -Subst.
Збавенье Панское,аб(о) Спеть Гнь, Беринд а.
From Gk.Isaia’ts’, the ultimate source being
Hb.Isaiah’salvation of the Lord’,Klein 1,816.
ICAK,ICAAK PN.’Issacj ,MUk., OUk. ,OES.
Исаакъ ^BRu.^ts , Ru. ИСАК/ИСААК. Deriv.
Хсакович,1сак1внаЛсаакович,1саакХвна:
Хса/а/к1й, ГН.1сачко,1сакчук,Хсакченко,-
Хсаковський, Хсакхвський, Хсако'вич, (Хр-
клХевський 83), Хсак,1сак1в (Богдан ХОХ).
555
Subst." Ягва смХеться" ( = милостивей); по-
тГшувач,розважач; радий (слов. Радомир ),
ХрклХевський 83.
From From Gk. Isaak ’ts’, the ultimate source
being Hb. Yitzhaq ’he laughs’, Klein 1,816, Пет-
ровський 124, ХрклХевський,(.с.
1СИДОР, Wd. Тзидор PN.'Isydor, ’’isadore’’,
Isidore' » MUk.,0Uk. Исидор*Ь (ХУ C, COM.
1,449), Сидоръ (ХУ-ХУХ с. COM 2,342) jbru.
1сь1дор,Кн^И^идор. - Deriv. Хсйдорович ,
ХсйдорХвна, Сидорович, СидорХвна, Хсйдорко,
Сидорко, Дорко, Хсьо, Хсько, ЗЁсько (Чап-
ленко), сйдьо*|.КЫ.1сид6рко,1сидорчук,Хсидо-
ренко, Хсидорченко, Хси^оровський,1сидор1в-
ський, Хсидорович; Сидорко,Сидорчук, Сидо-
р енко,Сидорченко,Сидорбвський,Сидор Гвський,
Сидоровичх(Хршг1овський 84,149), Хзидор,!-
зовський,1зьо (Богдан 102).-SubshnoflapoK
ХзХсХ, ХрклХовський,/.с.
From Gk. Isidores ’ts’ (.t Isis and doron
’gift’), Klein 1,817, COM. 1,449, Петровский f.25,
ХрклХевський,l.c,
1СИД0РА : Хсидор see the preceding entry.
XCKOPOCTEHb OUk. GN. HCKOpocT^Hb^irst
recorded in 945,comes from SI *korosta 'ятатр1,rf~
SSS.2,293( M.Rudnicki), and not from Scandinavian
skarfr ’cut’ and -sten 'rock', as suggested by Со-
болевский РФВ.64,179 and followed by Vasmer^2,
140, Shevelov 197, a.o.
556
IC KPA 'spark, flash' , MUk. ,OUk. ,OES.HbKpa,
BRu.fcKpa.Ru. 3U. ,Ma. Искра, OCS. iskra,SC.iskra,
Sin. fskra, Cz. jiskra, Slk.iskra, Po. iskra/skra,
LoSo skra, UpSo.skra, Plb. jaskra. - Deriv.iскрина,
аскринка,аскорка,1скристий,/за/аскрити/ся/,
аскр!ння, ^скровий, аскрявий,1скряний, -но,
compounds аскро-вловлювач,-гасник,-метний. -
FN. 1скра. - буп.дррбна частйна розпеченоа
або горючра речовини; яскравий,блискучий
в^д б лис к , КТО .100.
PS. *jbsk- related to *esk-, cf. Ru.dial.ЯС-
ка, Uk. ясний,а.о.; Berneker 1,433, Vasmer22,140,
Шевельов 106,141,201,236,441,444,Шанский
2:7,118,а.о.
1СЛЯМ 'Islam’, ModUk.; BRu. ts, Ru. ислам,
Po.islam.etc. - Deriv. 1слямський, 1слямазм,
Subst. Магометанська рел1г1я,мусульмаиот-
в о, що його проповадував Магомет (VII с.).
Z
From Ar. islam ’submitting oneself to God J
surrender,obedience’,Klein 1,817,SWO.316.
/
ICHYBATH 'to exist, to be', ModUk.;
Po. astniec.-Deriv-j снування,1снуючий. -syn.
бути в д!йсност1,бути живим, жити, КТО.
100;(д1ял.:) 1сн1ти.
Like Po.istniec, Uk.dial.ICHITH deriv. from
ICTHH with, basic meaning 'to be real,to exist’,cf.
Stawski 1,469.
557
1СТИЙ 'true ’ , MUk.,OUk. истыи
/1447-1492 ССМ. 1,452/, истого Gsg •/ ts/,
истому /1388 ibidem /,ИСТЫМИ Ipl. —
/1447-1492 ibidem /,OES* ИСТЪ , истыи,
Ru. ИСТЫЙ, OCS. isffc/jb/. - Deriv. 1СНИЙ,
хстина,£стинний, во-£стину /воскрес!/,
MUk. истинхи /1499 ССМ.1,451/,истинный
/ХУ С. ibidem / and ИСТИННИИ, ИСТИн/н/bf,
/Х1У с. ibidem/, /ис/тецТ»/1453 ibidem/,
истцеви Dsg/1435 ibidem/ , ИСТЦИ Npl./|4g|
ibidem /, истинна, ИСТИННО, истинный ,
и стинствую, истово,истовый, истов^
/all of theХУП C. ЛСЛ.85/ • FN.^fcTHHIB
/Богдан 101/о	- Syn,' правдивий,
справжнХй,зг£дний з д£йсн!стю.
PS.*jbstb/jb/ with no generally ас -
cepted etymology; neither its explanation
from *iz-etati > *isst-ati>*istyl5 (cf. Ru.
настоящий ),nor its affinity with *jestb
'itis (so indeed)' are satifactory, cf. Шан-
ский 134, .a.о.; more persuasive seems to
be its explanation as IE. **istos — a suf-
fixed zero grade formation of root **eis- de-
noting 'passion* and found in such words as
Skt. isira- 'strong', Gk. hieros 'powerful,
holy' with ts root but different suffixesjcf.
also such words as G.isaxno 'iron*, and -deriv.
from **eis-: Lith. aistre 'violent passion',
ONor. eisa 'to hasten forward', and further-
more deriv from о-grade form **ois-tro-»Gk.
oistroa 'gadfly', Av. aesms- 'anger' ( *♦
□is-mo-), a.o. cf. Pokorny 299$ in this con-
nection SI. *j6st6 (<**is-t-os ) would be
an exemplary zero grade continuation of IE.
**eis- with specialized SI. semantics.of
passion to accordance with reality, truth«ver-
ity ,frankness•
I
558
t 1СТ0Р1Я 'history; story', Wd.riC-
тор1я , MUk. история (1653 Беринда2 ),
гистория (ХУП с. Вакуленко 135), OUk.,
OES. история (Х1-Х1У с. Шанский 2:7,133),
BRu. гтсторыяКс.Ви.история, Po.historia,
etc. - Deriv. З.сто'рЗ.йка, iсторХсГ-граф,-гра-
ф!я, -граф'чний; here also t хсто'рикДс-
T op ИЧН ИЙ , -HiСТЬ, -но ,1СТМАТ ’Sov.£l сторйчний
матер!ял1зм), !сторйзм. - Syn. законом!р-
ний,поел!давний розвиток д!йсности,зм! -
ни в д!йсност!,прочее! життя; розвиток,
зм£на чог<£небудь,под£1' в житт£ наро'ду, ,
людства,тощо; наука, що вивчае ц! проце-
си, !стор!ограф!я; опов!дання,розпов!дь;
под£я,привода, вйпадок 1 т.1н.; (за:) С лум.
4,51-52.
From Gk. historia ’ts’; dial.г!стор!я
from Po. historia, cf. Vasmer 22,143, Hdttl-
Worth74, Richhardt 58, Вакуленко I.c.,
Шанский 2:7,133, a.o.
ICTOTA ’being,creature; essence,substance,
nature,entity’, ModUk.; BRu. ts, Po. istota,etc..
Deriv. 1стбтка,1стотний,-н1сть,-но. - Syn.
живий орган!зм, людина, тварйна; есе'нц!я,
ядро.
Deriv. from 1СТИЙ by suffix -ota with
orig, abstract meaning ’reality, being’, cf.Stawski
1,470.
1СТ0ТНИЙ,-н!сть,-но : iCTOTa, see
the preceding entry.
559
1сус PM.
(1627 Беринда), 0 (/*. Tfr kJC %CP ten JC MM
l К Саф грлфгга, н, D-)j RU. iHcjrc. -
'"’DtXHf. 1сусик.- IcycoBHtj.
-я5^гЛ1</к.еТ: Cajihki#'Сло,з 4л^а*
И^лйт/ль;	ЗДхо-’^^Ч
Hawj 90ал&™*ь. еннъ Инги ' А»с rcinfUe
Н<?ИЧ*Ш#Т'1627 Беринда.
РлСч, tfiLiwfa, /н.
AUkil иь. Чыкй'Л, IaZZi fwu J <fthh/w*
'УдЛ&еЛ &
тровский 120.	7
I T.s./
1СХ1ЯС , also 1Ш1ЯС ’sciatica* f ModUk.;
BRu. /шанс, Ru. ИП1ИЯС , Po.ischias.etc. -
Subst. c i дненервозиця , нерве ць, з апалення
ехдничного нерва, БойкТв 185;тч;стець.
Prom Gk. isxias *ts’, SWO.316.
ХТАЛХЯ ’Italy, ModUk.; BRu. ts, Ru. Ита-
лия, Po- Italia,etc. - Deriv. 1тал1оць, 1та-
л1йський,Хтал1ян1зм, wd. талХянец, тал1-
янка, Наталия»
From It. Italia *ts’, the ultimate source
being Lat.Italia (from Vitelia).Klein 1,820.
560
1ТИ, after vowels ЙТИ 'to go, walk]
MUk-,OUk.,OES. Ити ; BRu.i/c/ц!, Hu*
чА/тй, Bu. ида, OCS. iti, SC.iti, Sin.
iti Cz.jiti, Slk,jit*,Po.isc,LoSo. hys,
UpSo. hic,Plb.eit. - 0ег1у./в1д1-,ввх-
yBi—,зa—,зi—,niд1—,при—/йти,niти
/<п±йти <пойти/,знайтй/ся/,а.о. -
Syn. п^эямувати, /на що/вирушйти,/в що:/
вступати, /з чбго: / покидати, залишати,
/про дорогу:/мати напрям,вести,/про
рхчку:/ тектй,прот!кати,/на що/праг-
цуои,/про долину:/ простягатися,/ма-
ти ц!ну:/кбштувати,/про грошовий курс:/
бути встановленим,прийнятим, ССМ<,1,
454.-455/;манджати, мандрувати, про-
суватися, крокувати, /навкруги:/кру-
жляти, /до л!жка:/лягати,/щастйти:/
повбдитися.
PS. *jiti «ts», IE. *«eiti 'ts', cf.
Lith. eiti, Latv.ifet,OPr.eit,Skt.eti, Av.
aeiii, Gk.exmi, Lat.ire, Goth.iddja.ToA.
i-; Miklosich 94 ,Berneker 1,276,Trautmann
67» BxBckner 194,Vasmer^2,117» Siawski 1,
473, Pokorny 294,a.o.
ГГ1НЕРАР ’itinerary’, ModUk.; Po.iti-
nerarium. - Subst. опис пбдорож!, або ПО-
ходу,Кузеля 138$пут1вник,подорожник,
Бойк1в 185.
From Lat. itinerarium ’ts’f: itiner-
ari»s ’pertaining to a journey*), Klein 1,
821,	,SWO.317.
ТТРТЙ ’yttrium’ ,ModUk. .known to all
other SI.- Deriv.from Ytterby.a Sw.town.
561
1УДЕЯ, 1удейський see Юдея,юдейськийв
, JXHEBMOH ’ichneumon», ModUk.;BRu. lXH3y-
MOH , Ru. ихневмон,Fo.ichneumon,etc. - Subst.
егйпетська мйша, Кузеля 138.
From Gk. ixneumon ’tracker, a weasel that hunts
out crocodile eggs’,Klein 1,764.
IXHIT »ichnite’,ModUk. ,known also to all
other si. - Subst. скам*ян£лий СЛ1д.
From Gk. Ixnos ’footprint’»Klein 1,764.
IXTIO- - a compound-forming element ’ichtio-’
in such words as ixiio-граф.-граф!я,-завр,-л!т,
«лог,-лог!я, - лопчний, -фаГ, etc.} here also
1хт1бза, 1хт1ол,ixTiopHic, ModUk.; known also:
to all other SI. - Subs+.(rarely : ) ^рибо-,е.д.ри-
бознавець for 1хт1олог, рибознавство forixTio-
лог!я, etc.
From Gk. ixtys ’fish', Орел 1,394 Klein 1,
764, SWO. 294 , Шанский 2;7,139,aoO.;
1ЦИК ’Icyk, Isaak’, PN. ModUk,. - Deriv,
£цИК, йи.йцка — derogative designation of a
Jew ,Горбач 6,9.
DerLv. from Ica/a/k,q«v«
562
1ЧНЯ GN. 'Ichnya, city in Chemihivshchyna,
NE. Ukraine’» first recorded in 1648 (YFE»5,22)| BRu.
ts, Ru. Ичня. ,Fo. Icznia. - Deriv. хЧнянець, 1ч-
нянка, 1чнянський;Fn, Тчнянський. - Subst.
micto - центр Тчнянського району на Чернтгтв-
ЩИН1.
Etymology uncertain; most probably it is con-
nected with ts root as in IKPA (cf. UpSo. jikra/
jikno and SXawski's 1,447, admission of interchange
of -Г-/-П- formants ); in this connection 1чня
might be reconstructed as PS *Jbk-6nja X’lcbnja >
Ичня > 1чня ’place known for its jbkra (export,
production.etc.)’ ; re. suffix -fanja (-bn'a) see F.
Si^rfski’s introductory article to SPS.l, 138-139 and
РССтоцький 1,25	; in view of the relatively late
occurrence of the name in Uk. historical sources an-
other etymology might be considered,namely ; 1ЧНЯ -
•people pronouncing i(in lieu of older -o-,-e- in
new closed syllables) as opposed to other speakers
of Chemihivshchyna using diphtongs (-uo-,ue-J or
monophtongs (-U-, -0-) in such instances'; in other
words the name of the people based on their dialec-
tal peculiarities would be the basis of the toponym
I Ч H я by the way of a suffixless transfer, cf.
бойки (x Ббйк1вщина ),лемки (= Лемктвщина ),etc.
yet,such explanation would require the admission of
an accentual switch:* 1ЧНЯ to 1ЧНЯ .because all
similar formations are oxytonized,cf.
s	z
москаль - москальня,
ЛЯХ - ЛЯШНЯ, etc. ;
in confusing 1ЧНЯ with its later deriv. Хченька,
Хчанка Стрижак 45 attempts at their explanation
from Tk. ifis ’drink’; though subsequently accepted
by Трубачев 2,254, this etymology is to be consid-
ered a failure (like the latter’s deriv.of IKBA).
563
11ПАК 'mule; donkey*» first recorded by Срез-
невский 2,136 as ишечькъ in 1567 » and as
ишак in, 1624 ( Шанский 2:7,140 ); BRu. ts ,
Ru. ишак, wanting in other SI. - Subst. мул,
Кузеля 139.
The word is a borrowing from Tk.; yet,there
are different opinions from which Tk* lg. it came
to Eastern Europes according to Miklosieh ТЕ. 1»
294 and his ED.97 • Корш ИзвОРЯС H,Vasmer22,
146) a.o., ишак was borrowed from Kipchak/Azerb.
SsSk 'donkey'» Tt.isak 'ts’jcf. also Горяев 25
(: Tt. ешшау ); Дмитриев 24 argues that it
was taken from a territory where Ишак was a
common domestic animal» i. e. from Caucasus and
Central Asia» cf. Tkm. эшёк, Uzbek эшак ,
Old Uigur эшкёк , etc. j see also Шанский 2:
7,140, Радлов I,905- 906;1552,a.o.
1ШАН ‘chief-priest of various Moslem as-
cetic orders » high dervish'» ModUk.; BRu. ts »
Ru. ишан. - Subst. голова дёрв1ш1в»
From Tk.-Ar. "ts .
1ШЕМ1Я 'ischemia - local anemia caused
by obstruction of the blood supply*» ModUk.;BRu.
ts, Ru. ишемия. — Subst. м!сцёве недо-
кр!в’я.
New Lat. ischaemia *ts*, the ultimate
source being Gk. isxo •I block* and haima
•blood', YPE. S,23.
/	z
1Ш1ЯС	1СХ1ЯС.
564
1ШТАГ ’Ishtar - Assyr. & Dab. goddess of
loye and fertility ’, ModUk.» BRu. ts, Ru.MUI-
TAP, Po.Isztar, etc. - Subst. аоир£йсько -
вавилонська богиня любови й плодовитости.
From Akkadian Ishtar 'ts* akin to Phoen.
Astarte» Hb. Ashtoreth.
___/
ИЦЕ = йще see ще
1ЮЛ1Й,±ЮЛЬ see ЮЛ1Й,ЮЛЬ.
1ЮН1Й,1ЮНЬ see ЮН1Й,ЮНЬ.
1ЯТРИКА ’iatrics', ModUk. - Subst. шту-
ка л!чення, Кузеля 139.
From Gk. iatrikos : iatros •healer,physi-
cian ’ .
I
I, i — the thirteenth letter of the Uk. alphabet; MUk.
and OUk. modification of i, q.v.
X... as a symbol of protheticй + и ... (e«g-
йинчийгйива ) й +1... (е,в,й£чдик ) is
discussed under и* • • ;cf«also31лит£СЬкии 3,185-
/	z
5.6ати wd* for ©(jciTdffj see s-v.
Хван : Хван.
✓
Хвга : бвген!я.
i‘ro wd.for его : його'.
1’foMocTb wd. for еГомость, q.v.
✓ ✓ '
1’да= 1’нса : 1‘сти.
1’двабний : едваб.
£ден » еден ; оден,один.
565
566
1ДЕЦЬ ! Усти
ХДЖЕЯНЯ I Усти
z 1Д1Ш ’Yiddish*, ModUk. - Subst* одна 3 вв-
рейських /жидтвських/ мов, див. 1врит.
From Jewish: "Yiddish", the ultimate source be-
ing ZMHG. jbdisch diutsch » Jewish German’, see
ispHT.
ХДКИЙ : Усти.
1ДЛ0 : Усти.
1ДОМ ЗССТИ - безнастанно лаяти, обража-
ти, мучити декорами, Слум.4,59 S Усти.
1ДУНКА 1. : Удун ' good eater' j
Удунка 2. Wd. neologism for'field-pot,
। f '
tin-plate, see MHCfca, бляшанка.
1дъ : Усти
567
1Ж ’hedgehog’, OUk.,OES, бЖЬ ; BRu. еж,
Ru.,Bu, ,Ma. еж,OCS* jez6, SC.jSz, Sin. je£,
Cz.,Slk. jez, Po.jez, LoSo. jef,UpSo. jez,
Ca.je2, Plb.jez. - DerivЛжак, Ужачихa,
Ужачка, Ужаченя, Ужако^вии, Ужакуватин,
-то , Ужачий, Ужачбк, Ужачитися,	хязгги-
ся,/на/ Дження , /на / Ужений;. Ужаи-риб а;
FN. 1ж, 1жик (Богдан 335), 1жак, 1жа-
ке'вич, 1жё’вський (ЕУ.3,906). - Syn.
тварина з ряду ко?лахо£дних, ЕУ. 3,906.
PS.*jez6 <*ez-j6 ’ts’, IE.**e&hi-, cf.
Lith. ezys, Latv.ezis, Gk.exTnos, OHG. igil,
ModHG. Igel, Du.egel,Ic. igull,AS.igl’hedge-
hog’ ; Miklosich 106, Berneker 1,266-267,Traut-
inann 73, Brllckner 207, Vasmer^lO, Skok 1,781-
782, Kluge 156, Stawski 1,572-573, Pokorny
44,292,a.о.
IHAK - Уж.
ХЗДИТИ — frequentative: Ухати ’to ride,
drive,go,travel’ , MUk. еЗДИт (1478 CCM.l,
347), ездили (1487 ibidem), бЗДЯ/т/(ХУс.
ibidem ) ,0Uk.,OES. ^ЗДИТИ; BRu. ©ЗДЗУЦЬ, Ru.
ездить, Ви.йздя, OCS.jazditi, SC.jezditi, Cz.
jezditi, Slk. jazdit’, Po. jeidzii, dial.jezdzad
jeidziwai, LoSo.j^idzii,UpSo. jeidz'ii. - Deriv.
Уздець,Тздецтво,УздецБкий, Уздун/ка^Уз-
довий, Узда,Уздка,/на/Уздитися,/попо»тз-
дити,поУздка^ поУзд,з?Уздитися,, з>Узд,
з’Уздовий, на-,приУзд, тгриУздити, пУд’-
Узд,^ п1д»Уздити, проУздити,проУзд,пере-
Уздйти,переУзд, виУздйти,виУзд,в1д»Уз-
568
^ити,в!д»1зд, затздити, за1’зд,за-
1’зний (дв!р), до!здити, до1’зд, над-
гздйти, 1тд. - Эуп.перемХщатися за
допомбгою якихось засоб!в пересуван-
ня, ССМ.1,347; вм£ти користувйтися
яким-небудь засобом пересув£ння,КТС.
101; див. теж £хати.
The word is generally considered a
deriv. from *jezda/*jazda related to 1Ду,
1хати.
II 1. arch. & Wd. ei -Gsg. of БОНА - ’of herSher,
hers’, №lk. ei* ( XV c. CCM.2,B5-B6), OUk. ви(4427 ibid.)
ee (1446 ibid.), OES. ct ,CA ; BRu. яе ,Ru. её^ Po.jej,
OCS. jejg.
Syn. родовйк одними : вона.
PS. * jej£ ,’ts* corresponding to SoSI. *jej^, hence
OES. €^.
II 2. arch.L dial, ею,Ю, iro “Asg. of БОНА -
’her’, MUk. СИ (XV c.CCM.5L,B6), CC,ieie,jeje (XV c.
ibidem), Ю (1490,1497 ibidem), OUk.H/Я (14ol ibid.),
(1401 ibid.), ie (1407 ibid.h BRu. яе, Ru. eh,
OCS.jejg,	z	z
Syn.знах!дник одними : вона.
PS. *jejg ’ts’, preserved in Uk. dial', as ею,
Ю, 1Ю,— in literary Uk. replaced by Gsg.Ii , see
ii 1.
569
II 3. incorrectly used as Dsg. instead of
сГ.Ббже,щастй 11 Gift)! (1952 Winnipeg,JBR.)j
such substitution is known SoJJ. dialects ,
cf. УДМ. 185.
1Й, arch. & dial, ей - Dsg. of DOHA -
ей (XV с.ССМ.2,вб).ЮИ (1462 ibid.), en(XIV c.)
ЮЙ Csince 1433 ibid.)), OES. ей, Ru. eii?oCS.
Jej6 , Po. jej, etc.
Syn. давальник однини s вонл.
PS. *jejb ’ts’ .
1Й-БО! abbr.. ;1Й-БОГУ I ’by God’.honest
to God, verily,indeed’ , ModUk. - Эуп. направ-
ду.
From ей-Богу • ей! ей!see s.w.
1ЛКИЙ ; 1л,
IM1 Dpi. of ВОНИ - ’to them’, М,1к.Им/ b/,Им/b
(XV c. ССМ.2.,Вб),Оик.имо (130В ibid.), имЪ'ИМЬ
(XIV с. ibid.), 1мо, 1М» (13ВВ), ем «Ъ (13В6-141В),
^мтХ 1443-144 6 ibid.), OES. HM^,BRu. iW.Ru. Им^СЗ.
Jim’S , po. im, etc. - Syn. давальник МНОЖИЛИ 8
в1н,вона,воноо
PS. *jim*5 ’ts*.
✓
IM2 : 1СТИ
570
ХМ3” Tsg. of BIK, BOHO - ’by him', MUk.
ИмТЬ (1489 CCM.2,86), OUk. ,0ES.HMbjRtbiM,Ru.
им» OCS.jiab, Po. is,etc. - Syn. ©рудник
одними : в!н,вонб; ним.
PS. *jimb ’ts*.
ХМ - a rare Leg. of BIH,BOHO - ’(on) him’
used in some dialects only, seldom in literary
Uk. - syn. мХсцевик однини saMicTbSHiM.
PS.*/n/jem6 ‘ts’.
ХМИ - Ipl. of ВОНИ - ’by them*, MUk. ИМИ
(1496 CCM.2,86), 0Цк.ими,им1 (1401 and ff.,
ibidem); BRu. IMT, Ru.^HMH t QCS. Jimi, Po.z
imi.etc. - Syn. ОруДНИК МНОЖИЛИ! ВОНИ,
НИМИ.
PS. * jimi ’ts’,
z ✓
Хмо : Хоти.
Ximi AmUk. ’yippie’, first recorded in
1960s.-Subst. американська противоен-
на босяння.
From ДяЕ. yippie ’ts' being abbr. of
Youth International (Peace) Party; also known
as	rfnni.
571
IP — JBR**s designation of both Б and *b ,
i.e. ep and йор, cf. Рудницький 7,78.”
Syn. “глухйй” звук, JBR. ibidem.
Based on "ikanny^”"*- the change of js and
о in new closed syllables into i * viz.
>• jir.
jor '
in this connection it should be emphasized
that e and о in the names ep andttop are con-
sidered primary and originalf hot developed
from PS. ь and T>) ,
Усати (apfo for :) Ухати.
1СТИ - Ум^си^ст^Умо^Усте^Удять-
to eat’, MUk.tcTH (ХУНТ с. Тимченко 761),
i'cTH жадаю (1627 Беринда), йети ( 1596
Зизан1й) , rarely: ЯСТИ; OUk. ,OES.i>CTH and
ясти (XI c.) jBRu.eciii, ru. есть, Bu. ям,sc.
jesti, Sin. jest±,OCS. jasti but:s7in-2sti, Cz.
jisti, OCz.jiesti, Slk. jest’, Po. jeid, LoSo.
j£s£ ,UpSo.jdsc, Plb.jest. - Deriv .^ви-,в!д~,
з/а/-,^чад-,п1д-,по/по/ -, про-Усти,, на-,
пере-Устися^ Удпення, . Уда,Ужа,Удець,Уд-
лб, Удкйй -^дк1сть7КО,Удом, УДЗГя/ка^Ус-
т;1вний, 1СТ1вн1ст1>,-но, Устки,Устоньки,
1сточки,1*стус1,Устун1,Устунечки, iter. ,
ви-,в!д-,з/а/-, над-,п1д-,про-,пере-Уда-
ти, -йняя, ЗСдьма (Усти),,а.о. - Syn.
споживатй, (небага!тА,п6хапцем: )за-,пе{эе-
кушувати; (з апетйтом:) уминати,эатирати,
572
трощити,гателити,(старинно, все до ^решти:)
(с )теребйти, (жадхбно;)жбрти,пожирати,ли-
г йти,тр£скати,глитати,напихатися,хперти,Дер-
кич^ 86,192; харчуватися,; завдавати бблю,
смутку,мучити; ввесь час дор!кати комусь ,
ганйти^сварити; Удом - 1дьма Усти,живцем
Усти; Усти очйма; поУдом Усти,^Слум. 4,61;
(арТо:) лиТати, Устусати, втинати, мамали-
Гати, jbr.
PS.*£d-ti /*jgd-ti>*jad-ti 'ts', IK**ed-tI,cf.
Lith.esti.Latv. fest,OPr. 1st, Skt. atti 'he eats',
Goth itan, OHG.an, ModHG. essen, OIc.eta.AS.Btan,
Du.eten, E. eat,etc.; Miklosich 12,98, Berneker 1,56,
272.275, Trautmann 66, Brllckner 207, Kluge 76, Vas-
mer^2, 28-29,Skok,1,776-777.Pokorny 287-288,Stawski
1,567-568,a.o.
1СТИК / 1СТИК, dial» ястик,eстик,cc-
ТЖк’ plow-scraper, stick with an iron end';Ru.
dial. ИСТИК, Po.istyk (known in XV-XVII1 c.,
Stawski 1,470), - Syn. паличка з зал£зним
нак.онечником для очищання лемеша абб че-
ресла в плуз! в!д прилипло!’ з^емл^Слум.
4,50; пбличка з, зал£зним наконечником для
зрГзування бур'жу на nocisax злакових,
(Дорошенко, Сумщина),ДБюлеТенЬ 9,109.
The word is generally considered a NoSl.
formation *jbz-stykl6,cf. Slk.styk ’ts'I Brllckner
193, accepted by Stawski 1,470; see СТИК»
✓„ /
1СТ1ВКИИ ! Усти,
573
lx 1. fcp1" of ВОНИ - ‘of them; their» theirs1,
HJk.HxTb/, iX'b (XV c. CCM.1,86), OUk. ИХЪ (XIV
c. ibid.), ^Xb (1436 ibid.) , ixo (1388 ibid.);BRu.
±X , Ru* Их,OCS. jixS , Po. ich.etc. - Syn. родовйк
множили : в1н,вона,воно\
PS. *jixb ‘ts‘.
IX 2._др1. of ВОНИ- ’them’>transferred from
Gpl., cf. the preceding entry.
✓
1ХАТИ ’to drive, ride' ,MUk. ехалии
(ХУ1 c. KA.51), ьхати (1466 CCM.2,572),
ехать (ХУ C. ibidem), ouk. ехати( 1439 ibi-
dem ),едоучи (Х1У C. ibidem ),OES. ixa-
ТИ (XI C.), seldom:* яхати: ядящемъ же
(XI с. Остр,ев. ),* ВЯи.ехаць, Ru. ехать,Ви.
яхам, OCS. jaxati, SC. jachati, Sin.jahati,Cz.
dial.jachati, Slk. jachat', Po. jechai, arch.&
dial, jachai, UpSo.jechai,Ca.iachac. - Deriv.
ви-,з а-,в!д-,^а-,над«^1д-,по-,пере-,про-
1*хати, -ання, Ехало^здйбалр.- Syn.jjyxa-
тися ку^й-небудь эа 'Допомогою яких-нё?-;
будь транспортних засоб!в в одном/ хна-
прямку; рухатися; вХдправлятися кудй-
небудь.. .KTC.IOI; (арГо:) ЗСсати, Дзен-
дзелхвський stsi. 23,306.
PS.*£xati/*jexati> *jaxati 'ts', extended
* eti /* jeti> *jati, akin to *jiti 'to go', see
1ТЙ.
NB. JBR.'a thesis on Jachat - jechat in the
Polish language ( 1936)rendins unpublished in
the Archives of the 'University of Льв1в.
574
ХХНТЙ. £хня,£хне 'of them; their,theirs
ModUk.; Ru. ИХНИЙ,- Syn. Ix.
A deriv. of IX ; Vasmer22,145.
Im wd. for i’cnZ: 1’сти.
И, й — the fourteenth letter of Uk. alphabet; MUk.
й||и, OUk. и, see и.
И conj. ’and,as well as*, generally used in
Uk. after vowels, otherwise interchanging with i,
MUk., OUk. and OES. ts.
For etymology cf. I.
Й. . . as a prothetic element is found iij such
words as ОСИП - Йосип (СХмович 72),Ева -
бва, Египет- бгйпет (ЗХлинський 1,108) ,
епископ, ябеда (Shevelov 447); dial. ТНДИК ,
1ван, йбстрий. йоп£х. юхо (31линський,1.с.)
йива:й£ва,ййниий:й£ичий йиндик:й£ндик.
Й... interchangeable with i... after vowels
in the beginning of words,e.g. 1накше-нв йнак-
ше, 1мення — ^на йнення, 1уов£рний —не-
ймовГрний, 1но — щбйно, 1ти - не йтй ,
Хван - на йва'на, etc.
ИМЕНИЯ : 1м’я.
ймити dial, for йняти
ймрв£рний : 1мов£рний.
575
576
ЙМУ, Ймеш. .. see the following entry.
ЙНЯТИ,йму,ймеш,йме/ться/, ймемо,ймете
ймуТЬ 'to catch, seize,apprehend’ , MUk.HHATb
(XV c. CCM.l, 446-447) , OUk. имоут (1375 ibid.)
ЯТИ, OES.яти; Ru.^in prefixed verbs: ВЗЯТЬ,за-
нять, нанять,обнять,внять,изъ ять ,etc. as
in other ModSl.lgs.; OCS. jgti. - Deriv. ЗД1ЙНЯ-
ти, вийняти, эайнять, поняти,пр^йнйти,на-
йняти,в!д1йняти,перэйнжти,пройняти/ся/,
ЙНЯТИСЯ,1ТП.} ЙИЯТИ в!ру. - 8уп.схопйти,
сп1йм£ти, . взя'ти силою; почати, стати (ро-
бйти що ); взяти,пов4рнути,СОМ.1,447.
PS.*jeti: j6mo,j6meSi...'ts' extended by n-
prothesis in Uk. and other Si.; as an apheretic
-му,-меш,ме/ться£ -мемо,-мете,-муть it
serves in ModUk. for formation of future tense,
cf. робйтиму, сп!ватимеш,хот1тиметься,
шитимемо, писатимете, гор£тимуть, etc.,
cf. Рудницький 8,76о
ЙО! interj. expressing wonder, surprise,etc.
ModUk. - Deriv. йокати,-ало,-ання,йокнути.-
Syn. о!
"Not clear" for РССтоцькИЙ 3,158 ; in view
of the common Uk. inclination towards prothetic
Й— this interj. might be explained as a variable
of 0!
Й0АН
Рван
577
Й0АН1К1Й PN. 'Yoanikiy’, M Uk.; Ru.
Иоанникий _ Deriv. Йоан£к1евич,йоан1к1-
±вна. -Subst, 1ааник1й:блгдти полить (1627
Беринда).
According to Цетровский _ 122, it is
a deformation of АН1КГИ: Gk. nike ’victory*.
ЙОАСАФ PN. «loasaf», MUk., OUk. ИоасафЪ
1472 CCM.l,447), Йосафь (1470 ibidem), ХоасафЪ
Иоасафъ; Ru. Ио ас аф. -Deriv. йоасафович,
Йоасаф1вна,- 5уп,йосаф.
A variable of Йосаф ,q.v.
йоб! from Ru. В6 ; ебати.
йов PN- ’Job’, MUk. 1ыв*ь (1627 Беринда),
Ru.ИовД>ег1^Йо'вович,Йохв1вна. - Subst. тверд’Ь
л юбяи Ба, ^аб/»/бол£юч£Й,аб£/вздьгхаючХй,
тёрпАч1й непр1язни, Беринда 1627.
From Gk. lovos, the ultimate source being
Hb.Iyyobh 'man who endured much suffering pain
and patience’; according to some scholars its
orig. meaning is "one treated as an enemy,hated,
persecuted", Klein 1,830, Петровский 122;
such, interpretation was already known to Berynda.
ЙОВИЛА PN. F. : HOB.
578
ЙОГО 1-Gsg. of BIH - 'of him, his'
MUk.,OUk.,OES. ero,Ru. его, OCS.jego, Po.
jego,etc.
PS. *jego ’ts’, in Uk. changed to joho
under the influence of toho and other Gsg.
forms in -oho; details belong to grammar.
м z 9
КОГО - Asg. of BIH - 'him',MUk.,OUk.
OES. 0ГО / И , егб ,OCS. jb, t Po.jego,
etc.
PS. *jego orig.Gsg. which substituted
in Uk. jb in Asg.
ЙОТ*, SovUk. ЙОГ’yogi' see the following
entry.
ЙОГА , SovUk» йо'га ‘yoga’, ModUk.; BRu»,
Ли. йога ,Po. joga.etc. - Subst. 1ндуська ди-
сципл£на повного опокою; практика контро-
лювання думки й т£ла.
From Hindi yoga »ts».
ЙОГУРТ ‘yogurt», ModUk. - Subst.вгущене
кйсле молоко часто з добавленими овочами.
From Tk.Osm.yogurt 'ts*.
ЙОД l»*iode»/todUk., known to all other 51»
Deriv. йодина, йодид, йодний,йодометрия ,
579
Йодоформ/увати/,йодйстий» - 5иЬзПхем1чяий
елемент VI! групп пер!одичног системи Д.
From ModHG» Jod ’ts', the ultimate source be-
ing Gk.iffdBs ’violet-colored*» Vasmer^Z» 136»
Шанский 2:7,141»
ЙОД 2» *yod/h/-letter', ModUk. - Subst»
десята буква еврейськоХ абетки.
From НЬ» yodh: yadh • hand*»
, ЙОДЕЛЬ *yodel*, ModUk. - Оег1у.йод/е/лю-
вати,-aHHH*-5ubst. cnie пташйним голо-
сом.
From ModHG» Jodel »ts*,
ЙОДИНА : йод 1.
ЙОДЛЮВАТИ s йодель.
z ЙОЙ! interj» oh!» ModUk.) Po» joj! - Deriv»
йойк/It/, йойкатиу-ання, йойкнути,-нення,
йойкало, йойкун.- Syn. ой!
A pre-iotated interj» ой ! >q.v»
ЙОЙКАТИ : Йой!
ЙОЙКНЕЯНЯ : йой!
580
ЙО-ЙО, AmUk. ЙО—йов 'yo-yo' , ModUk.;Ро.
jo-jo. - Subst. шпуля на нитц! для забавя;
"фуркало", Koshelanyk 322.
From Е. yo-yo ’ts’, a trade name neologism,
Koshelanyk,1.с., Klein 2,1764, SWO.325.
ЙОЛОП.иа. ЙОЛУП (СтрИЙ) 'fool',ModUk.Subst.
дурень,бевзь,недотепа, Слум.4,62,
Either from Tk. yoluk'one plucked up,bare'
or волу* 'cowboy', the latter being less per-
suasive, Shevelov 534.
ЙОНТстир AmUk. 'youngster', first recorded
in 1972 (Koshelanyk 322). — юнак.
From E. youngster 'ts', Koshelanyk, 1. c.
йонтик (арГо) 'holiday; icon', first re-
corded in 1970 in Volynia (by Дзендзел1вський
5tSl. 23,306). - Deriv. ЙОНТИХОВИЙ, ЙОНТИКу-
ватися *христитися*«- Subst. свято; 1кона.
From Yi. jontiv/jomtiv•< Hb. yom tov 'good
day', Дзендзел1вський, l.c.
йонтикуватися (apfo) see the pre-
ceding entry.
йонтиховий : йонтик.
581
ЙОР name for the letter ,Ru.rb, ОС€.*Ъ.
Deriv. Йбрчик, ЙорИ /'Ы/,ЙбриК. - Syn.
праслов’янське корбтке у (в 1сторйчно-
по?1вняльн1й грамйтиц! ) твердйй знак
у давнГших системах украхнського пра-
во п и су/кулimfвка,Максимович!вка,ярйж-
ка /.
A conventional Uk. designation of PS.*u
( “S ) based on its later vocalization into _o
in strong positions* cf. PS.* r6t6 > POT ;
see also ep and ip.
ЙОРДАН) dial. Йордань GN.’Jordan’;
also 'feast of the Epiphany’(January 19th);
MUk. Тордан’Ь (1627 Беринда), ouk.,OES.
ИордаН'Ь ; Ru.Иордан, Po. Jordan,etc.-
Deriv. иорданка, йорданський,- syn.
рЬка роэсудку,або всказанд,або пору-
чене суду, аб (о) оуступенА , Беринда
1627.
From Semitic Jordan *flowing awayJ the
ultimate source being Ht. ’flowing con-
tinuously’ , Staszewski 130-131.
ЙОРЖ, dial, йорш ’perch', ModUk. ;BRu.
ёрш , Ru. ерш, cfial.epenr. -Deriv. з-,на-
йбржитися, йбржик. - Syn. Р1Д окуня.
Of uncertain origin; most probably it is a.
G. borrowing, cf. Sw. gers,gars, Isl. geirr
’ts’, Miklosieh 105; re other explanations cf.
Шанский 1:5,263.
582
йосаг, atso 1о/в/са1*,1осак,овсаГ,ювса14
SoCp* ’property ,estate’, first occurrence XVII c*
(Дз*е 165) .-3mb»t. власн1сть9майно.
From Hg. joszak *ts’, Дэже, l.c.
ЙОСАФ PN. - an abbr. of ЙосафАт.
ИОСАФАТ PN. ’ Josaphat’;1«сафЙТ (1627 Бе-
ринда); Ru. ИосафАт-Deriv. Йосафй(тович, Ио-
сафат 1вна. - SuBsnnaH судья абФ) панский
суд» Беринда 1627.
From Hb. YoAafat/ YehoSafat ’God judged'^
Петровский 123; cf.also Осафат and Сафат.
ЙОСИП. ЙОСИФ, pop. Осип PN. «Joseph’»
MUk.OUk.,OES.Иосиф , хосиф-ь, Ru. Иосиф, Po.
Jdzef,etc.f- Deriv* Й6сько/Й/0сипбвич/Йоси-
фович, /Й/ОсипФвна/ 0сиф1вна;гы. /Й/Осй-
п±в, /Й/Осипчук, /Й70сипёнко,0сйпко,х0-
сйпк1в, Осипйда,Осипик,Осип»юк,Йосифй -
шин, йбсик^Йосопович, (from Ры)Юзефович ,
Юськб, Юзик, Юзьо,Юзенко,Юзетёй,Йз1в,Ю-
звйшин, Юз^ь/вяк,Юзич,Юзьк1в/Йськ±в,Юз-
мэ вський,Юзькало,Юз/ь/кёвич,Йзда,Юзак)
(Богдан 211,232-233). Subst. Тисйфъ : .
помнозРе©, 'або преложоный, Беринда
1627.
583
Pram Gk. losef 'ts', the ultimate source
being Hb. Yoseph ‘he adds, increases', Klein
2,832, Петровский 123.
ЙОТ = йод 2. ; also name of Й.
ЙОТА ’iota', MJk.,OUk.,OES. мота ; BRu.
вта,йиЛбта, Po. jot a, etc. - йотувати, йота-
ц1ях/пре/йотбванийо - Subst. дев’ята
буква грёцько! абётки.
From Gk. iota ’ts', Шанский 2:7,142.
ЙТИ - 1ти.
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17 - 22,
IN PARTICULAR LETTERS
К - Я
* *
*
СЛОВО К Y И Т 6 л н НК au
справедлпвим н ^ацним:
... а ш вол’шей [працн] сомисд постараите,
йн чинк* плене оувеселАЙте!	_
584
к
К, к. — the fifteenth letter of the Uk. alphabet; MUk.
and OUk. name kako from OCS kako ‘how’; numerical
values: Glagolitic — 40, Cyrillic — 20 respectively, Опенко
Азб. 82 ff., Истрин 50 ff.
К, rarely IK, dial-ko.iko 'towards,to', MUk.,
OUk.,OES. К, K® ; BRu. K, Ru. K,KO;dial.Kbl,HK,
OCS. ЕБ, known to all other SI. - Syn. До.
PS. *k$> 'ts', IE. **kom, cf. Skt.kam 'ts';
Berneker 1,658. Trautmann 145, Vasmer22,147, Po-
korny 515-516, Slawski 2,7,Valliant RES.33, 108-
109,a.o.
-KA in such expressions as dial, тут-ка,
нинь-ка,днесь-ка, дай-Ka^tc. functions as
a strengthening particle; known to other SI.as
well.
PS.*-ka 'ts', IE. ** ka ’ts', Pokorny 515-516.
KA abbr. of даже, See казати ; hocehko
175,a.o.
каб, каби dial.for кобй, Лисенко 33,
(ПолХсся).
585
586
КАБАК1’Cucurbita melo pepo:pumpkin,gourd’,
ModUk.; Ru. ts.- Deriv. кабачок, кабачНИк,
—ниця,—ний, кабачковий,каб1чки. -Subst.
г арбуз.
From Tk.Tt. kabak ’ts’, Vasmer^2,148,Ori-
eHKO PM*2,75» РССТОЦЬКИЙ Slavia 5,49 (sup-
plementing Berneker 1,464).
КАБАК^ ’ public house,inn,parlor’, ModUk.;
Ru.ts. - Subst. корчма,ШИНОК.
From G. Kabache,Kabacke ’ts’ ,РССТОЦЬКИЙ
Slavia 5,49 (yet,abandoning this explanation in
РССТОЦЬКИЙ 4,272)j in fact, this word comes
fromRu.,cf. Андрус ИШИН-Крет 374, where
it originated from Pers, xabak ’wattling, wattl-
ed hedge’, Ossetian kabak ’guide post’, Потебня
РФВ.5,143, Преображенский 1,278; ;УЮ de-
finite etymology of it is offered by Vasmer^ 2,
148, nor by other Ru. linguists.
КАБАЛА 1 arch, (in Kievan Ru& and later
in the legal language of the XV-XVII c.O’writ-
ten acknowledgement of debt,a promisory note;
obligation, contract of servitude, pledge of
individual lifelong service instead of payment
of interest for a monetary loan; debt servitude
itself’ (Pushkarev -Vernadsky-Fisher 33); Ru.
ts. - Subst. заборго'ван!сть, задоЖення ,
рабство.
587
From Tk.kabalet ’ts’, Miklosieh ТЕ.1,320;
for other etymologies see Vasmer22,148; in any
case it is ”an Arabic or Turkish word” for Push-
karev-Vernadsky-Fisher,1.c.
КАБАЛАЗисаЪа!,plot,fortune-telling (by
cards)1, ModUk., known to other SI. as well;
- Subst. еврейська тайна наука; воро-
нения з карт, Кузеля 139.
From НЬ.kabbalah ’reception'(in the sense
of "teaching received"), Klein 1,216; cf. also
Vasmer22,149, Slawski 2,8,Berneker 1,464, Lo-
kotsch 78, Brtickner 211, SWO.324,a.o.
КАБАН 1 ’wild boar,hog,swine’, ModUk.;Ru.
ts, Po. kaban. - Deriv. кабанеЦЬ, каб^НЧИК,
кабанина, кабанятина^ кабанй/тко^
Каб ан, Кабйнко,Каб аниця,Каб анюк,Каб ан-
чук (Богдан ГОЗ).Буп.ввпр, Кузеля 139.
From Tt. kaban ’ts’, Miklosieh lo7, Lo-
kotsch 78, Berneker 1,464, Vasmer22, 149,
Slawski 2,9, Рудницький 3,127, a.о.
z 2
КАВАН ’derogative designation of a Uk.
by Po.’ (unknown to Slawski 2,9),cf. JBR.
1929 and Горбач 6,19. - Syn. караем,
1"рек, гайдамака, хаджай,Горбач, i.c.
An argot transfer of Кабан "
amongst Po.population in W.Ukraine,JBR.
588
КАБАНОС ’thin sausage', ModUk.; known also
to Po. and Cp. -Syn.TOHKd гостро приправ-
лена ковбаска.
Most probably deriv. from кабан;accord-
ding to Slawski 2,9, perhaps from Em. cabanos
(if Em. itself, is not a SI,loanword)5 most re-
cently introduced into Austr.-English Macquarie
dictionary (1980).
КАБАТ 'coat,skirt; soldier's uniform', ModUk.
Po. kabat, Cz.kabAt, Slk.kabat, LoSo.,UpSo. ka-
bat.etc. - Deriv. кабаТИК. - Subt.BepxHH 6-
д!ж, кафтан, куртка, Кузеля 139.
Most probably borrowed from Hg. kabAt 'ts',
for other etymologies see Slawski 1,9 as well
as Vasmer^, 150.
КАБЛУК 'heel-piece of a shoe', first re-
corded in Eastern Europe in 1508 ( Срез-
невский 1,1170); ru. ts; Po. каЫдк.-
Deriv. каблучок, закаблук. ” обчас,
п1дбор, зап’яток, ко'рок, Наконечна,
Symbolae Shevelov 321-328.
Of no certain etymology; according to Пре-
ображенский 1»279, ft is a borrowing from
Tk. kabluk 'ts'; Vasmer ^2,154,following
Miklosich 153,165, a.o., explains it from Si.
"ka-blpkt which is corroborated by Uk. каблук»
yet,MoszyAski JP.39,1,and BAXPOC 48 defend
589
the view of Oriental provenance of каблук
against phonological data ( -y- and accent) A.
BrUckner ventured to derive Uk. КвЛлуК from
Po. kablak, KZ,48,221, which was questioned by
Slawski 2,10,and rejected by Richhardt 60,a.o.;
in her above quoted article on ’’Absatz" Nako-
netschna refers to an oral explanation of it by
H.J.Kissling of Munich, viz.
Nach der mUndlichen Auskunft des Turko-
logen Prof.Dr.H.J.Kissiing ,Mllnchen,han-
delt es sich hier urn ein Kompositum aus
arab k’ab "KnBchel am Fuss" + Abstrakta-
Endung -luk, die auch als Konkretum im
Sinne eines Instruments,das mit dem Stamm-
wort in Zusammenhang steht,angewandt wird,
z.B. gBz "Auge", gBzltik "Brille". So auch
k’ab "RnBchel am Fuss", kabluk dort ange-
brachtes Ding = Absatz.
( Symbolae Shevelov UFU ,325 )
Though formally without reproach Kiss-
ling’s etymology is unacceptable in view of
geographical reparti tion of каблук (even in
Т1ОЛ1ССЯ — see the enclosed map), thus the
deriv. *ka~blpkfe,supported by Vasmer,l.c., must
be regarded as a valid one.
КАБЛУК 2 ’bow,arch; part of a circum-
ference; an instrument, apparatus for scaring away
fish; saddle bow’, ModUk.; Ru. ts, Po. kabtqk.- De-
riv. каблучка, каблучок - Syn. дугй; к1льце,
591
590
- Adapted from:Hanna
NAKONETSCHNA
p.588-9
op.cit.on
 Rylsk
Hrubesiv
Luck -’Я1
Kievan
Rivne
Hostomel’
Kyiv
Charkiv
Stanyslaviv
Vinnycja
Nemyriv
KATERYNOSLAVSCYNA
2.
3.
5.
6.
Tiutkovygj
каблук, закаблук ,etc,in Ukraine
(Stiefel) Absatz
Bilhora* • Zamostja 1
Tomasiv •
Stai^k.
Zolodiv
Bun.
Starodub
ZaVolottja A •
Hluchiv-
'a
4 Cbust
Luhanske
Wortgeographische Karten
Zeichen:
Polit. Grenze von
1914: -
W
Polit. Grsnze von
1939: -
Gouvemement im
Bi
BUKOWINA
KU
KARPATOUKRAINE
BESSARABIEN
Ba
Ki
CHOLMSCYNA
CHi
PIDLASSJA
Pi
CHARKIWSCYNA
CHa
P,
PODOLIEN
POLTAVSCYNA
CHERSONSCYNA
CHs
Ps
SCHWARZES
TAURIEN
CERNIHIVSCYNA
C
W1
WOLHYNIEN
G
GAI.IZIEN
MEER
WORONIZCYNA
W,
HORODENCSYNA
H
DONSCYNA
D
KURSCYNA
Ki
Sarivka
.4 Bohocluchiv
.и
Serednja,
Svirzova Ruska
Neu *
JandeJJasl°'
Yyznyj OrlytA
^Z/ Vi ”
L^horod
Beres tie
• Cholm
’otelyc
PeremySP
Lemberg
Sambir
> x^hynv	reremy£ljany
Д	Kozova
О Pinsk
Ovruc
4 Pylypovyci

Resuck*
Krasyliv	/
btarokostiantyniv
4BorySlav^stry. + Rohatyn ... ' TP;nopi|
Terebowl'a
Tovmad	77
» t- Kamiane6 Podil'Skyj -ft
Kolomyja	Sn^^eJI *, * , . .
•.’ЛГ "	Senkiyci
“33Q* VikiioS1**^
Oiernowitz
KosiV-
Mohyliv
Prvluka • 
HadjaC A
Ke kyjivscynA
zaristischen Russland: ... Ks KUBAN
Bi la
Cerkva*
Solovijky •
Tule n
Pyrjatyn M
Poltava A 
Cerkasy
'Verchn'o-DniprovSk
OleksandrivSk
Katervnoslaw
Kryvyj Rih
Anar-l'l
Taimen
dessA
Akkerman
-Л obcas
<. kabliik
• zakabluk
 pidbor
£. zapjatok
4- korok
 • Izjwn
Rostiv
ASOWSCHES MEER
Kateryno
. dar
592
частйна кола, Франко 4,531; карлдчка,
Франко 10,507: д!ял. прут, дуга на граб-
ках.
A neologism compounded of *ka- and*blokb,cf.
Po.dial. blak ’curve’,PF.5,150; Miklosich 153,
165, Malinowski PF. 5,117 ,Matzenauer LF. 8,39,
Vasmer 2,151 a.o. ;see also лук.
КАБЛУЧКА : каблук 8.
КАБОТАЖ ’trading along the coast, coasting’
ModUk.; known to all other SI. - Deriv. каботаж-
ний. Subst .прибережие	плавания,Горбач I,
27.
From Fr. cabotage : caboter ’ ts’, Горбач
I,II.
КАБ0ТИН 'comedian’, ModUk.; Po. kabotyn.
Subst.	комедиянт.
From Po.kabotyn ’ts’,Slawski 2,10.
✓
КАБР1ОЛ1Я? ’cabriolet’,ModUk.,known also
to all other SI. - Subst. легкий в!збк на
двох колесах,Кузеля 139. .
From ModHG. Kabriolett ’ts’
593
кабуз AmUk. ’caboose’, first recorded
in 1924 CBilash 313) - Subst. задней вагон тя-
гаро'вого потягу.
From Е. caboose ’ts’, Bilash, l.c.,
Koshelanyk 326.
КАБУК1 ’kabuki’» ModUk.; Ru. кабуки,
Po. kabuki, etc. - Subst. р!д СТаровИННОГО
япбнського театру.
From Japanese kabuki ’art of singing end
dancing’( ; kabu ’singing and dancing’ and -ki
•art’ — orally from M.Onishi,Tokyo, 15.2.
1971).
KABA’coffee*, ModUk.; BRu. ts, Ии.КОфе,
Po. kawa, Cz.,Slk. kava. - Oeriv. кавбвий,
кавник, кавниця, кав’ярня /каварня,кав
ярник / каварняник, -ний, кав’яренка ЦЫ./,
каварвнка. ~ Subst. кавове дерево, кавсГ-
вий кущ ; зерно цих рослйн; напиток 1з
/меленого/ каво'вого зерна.
From Po. kawa *ts*, the ultimate source be-
ing Tk. kahve - Ar.qahwah ’ts’, BrBckner KZ.45,
40, Lokotsch 80, АКУЛЕНКО 132, a.o. ; see also
кофе, кбф1.
z кава,кавка Wd. for гава,1*ава sec
гава 1.
кавак Wd.( РРСтоцький Slavia 5,49,Гор-
бач 14,^1 )	: кабак.
594
extreme I
КЛВАЛ and syn» in
So-W.Uk
о
15
О
Adapted fromj
Z»Stiebei*’s
Ф
s
ОЙ
®9\
s
4



Й I
co r- •
/*»
•
Q,
Atlas .iezyk
dawnej
•Lemkow-
szczyzny
VII
4.6 dz 1963
Map 320
595
KABAA, more often ’ КАВАЛОК Wd. 'part,piece,
portion; joke*» ModUk.; Po. kawai, kawalek. —
Deriv. кавальчик, кавальчичок, /по/каваль-
цювати, -ання. - Subst. кусок,0г1енко PM.
I 315-316.-5УП‘(Lk. ) фалат »Stieber,see map
□n p. 594.
According to 0Г1ЕНК0,1.с.» it comes from
Po. kawal 'ts' the ultimate source being FLG.
kavel «lot, part*; yet, РССтоцький 4,156,
considers it a direct borrowing from G.kavele
’ts’; the problem requires further documentati-
on and study; cf. also Шаровольський 1,68,
75, Шелудько 1,32, Горбач 16,163,Kalima
RS.5,83, Nitsch ibid. 7,193,a.o.
КАВАЛЕР» rarely; КАВАЛ1Р «gentleman, cavali-
er, gallant, lady 1 s partner; bachelor, marriage can-
didate', ModUk.; Ru. кавалер ; Po.kawalex, etc
Deriv. кавалёрство,-ський, кавалерист,кава-
лер!*, кавалертйський, кавалеру вати ,-ання,
кавалергард,-дський; «б.кавалёрка */по/мёш-
кання неодр^женого парубка'.-Subst.джентль-
мен; партне'р; неодружений, парубок;ордено-
носець; /кавалерист:/ /арго/ хвостокрут,
хвостопокажчик, задерихвтст,пустодзвтн,
сметанник, Горбач 6,13.
According to РССтоцький ,205, the word comes
from MOdHG. Kavalier 'ts' the ultimate source be-
ing Fr. cavalier < LLat.caballarius 'horseman; cf.
also Преображенский I,279,Пшепюрська 74,
Горбач 8,50 and l.c.; a.o.
КАВАЛЬКАДА 'cavalcade', ModUk.; BRu.,Ru.ts,
Po.kawalkada, etc. - Subst. церемб’нний ПОХ1Д,
парадна процёс!я /звичайно з вершниками на
ЧОл1/.
596
From ModHG. Kavalkade ’ts', the ultimate
source being It. cavalcata ’ts' (: LLat. caballi-
c3re 1to ride on horseback’); see also the pre-
ceding entry.
каванч!ти dial, ’to be sick’, ModUk.
/доел Мат o 4,12/.-Subst. затяжно хвор1ти.
Etymology uncertain; its connection with
КАВА/ГАВА/f^SA, though possible, cannot be sub-
stantiated on account of semantics.
КАВАРДАК colloq. SovUk. ’nonsense’; Ru.
ts. - Subst. безглуздя, .
From Ru. кавардак ’ts* , the ultimate
source being Tk.-Osm. kavurdak ’fricassee’,
Преображенский 1,279, Дмитриев 24.
КАВЕРЗА ’iritrigue ; mean trick* ,ModUk.;
Ru. ts. - Deriv. к^верэний,-ник,ниця, ка-
ко-верзувати, -ання, каверзун/коверзун.
-Subst. , 1нтриГа; каприз , пхдступ^ ви-
думка, примха, Кузеля 140.
According to Miklosich 113,Matzenauer
199»а.о.» the word comes from MHG. kawerzin
'merchant'; yet, there is more probability of
it being a prefixed formation *ka-/*ko- and
*v6rzti, see BEP3TH; Berneker 1,532, Malinow-
ski PF.5,117, Vasmer^, 153,a.o.
✓
KAB3Az'cause; juridic case’, ModUk.-
Subst.причина,судова справа;б!да,лихо.
From Lat. causa ’tsl.
597
КАВКА see гава/Гава.
КАВКАЗ GN.’Caucasus ( mountains)*, OUK.,OES.
Кавкас1йскы£ горы ; known to all SI. -Deriv.
Кавказький,Кавказець, За-,П1дткавказзя. -
Syn. гАрська кра!на м!ж Чо”рним 1 ОзАвським
морями.
From Gk. Kaukasos *ts* akin to Goth.hauhs,G.
hoch, E. high, Lith. kaukas ’boil’, kaukara ’hill’
a.o. cf. Vasmer22, 153-154, Kretschmer К2.55?100)
Klein 1,252 ( < IE.base qreu- ’to he icy’); cf.al-
so Staszewski 141, Мельхеев 40 ( : akin to
Caspi GN.); Соболевский ИзвОРЯС. 26,43 Gfrom
Av. kahrkasa- ’hawk’D.
КЯВНТ! AmUk. ’county’, first recorded in
1957 (Bilash 314). - Subst. Округ.
From E. county ’ts’, Bilash, l.c.
каворон -> гайворон.
КАВУН 'water-melon ’,ModUk.; BRu.,Ru. ts,
Po.dial kawon (Vasmer ^2, I54 )• - Deriv. KA-
вунёць, кавунчик,кавунбвий,кавунячий. -
- 5yn. ' дйня,гарбуз,Кузеля 140.
From Tk.Osm. kaun/kavyn ’melone’,Tt.kaun
’ts’,cf. Vasmer, l.c., Berneker 1,495, Matzen-
aue r 200, Miklosich 113,a.o.
598
Кавч AmUk. ’couch’, first recorded in
1947(Bilash 314). - Subst. кушетка.
From E. couch ’tsV Bilash, l.c. , Koshe-
lanyk 336.
КАВ'ЯР ’caviar», ModUk.; Ru. Кавьяр, .
Po. kawier. - Subst. IKPA.
In his booktfn Ichthyological Terms for the Sturgeon
and Etymology of the International Terms Botargo, Caviar and
Congeners: A Linguistic, Philological, and Culture-Historical
Study (Pragmateiai tes Akademias Athenon, Tomos 43. Athens,
1978 ) Demetrios J.Georgakas offers an extensive
discussion of the etymology of caviar in Uk.
and Ru. and comes to the conclusion that it
is derived frpm Gk. xaviarin, being an abbr. of
tarixaviarin »ts’> in JBR.’s opinion this ety-
mology is most persuasive.ingenious and "final
as long as nothing better is offered" cf. CJL/
RCL. 25!l»p.l02 ; for bibliographical purposes
cf. also BrQckner 223, Vasmer^Z, 154 , Matzen-
auer 200, Lokotsch 68, SWO. 350, Open, 398,
Slawski 2,108, Nitsch JP.34,206,KoplH Archiv
9,503, Ильинский ИзвОРЯС.2411,123, a. о.;
(from Kaffah =Theodosia *•) Klein 1,254.
кав»яренка wd. see кав’ярня»
КАВ’ЯРНЯ • кава.
кав’ярняний : кава.
599
КАГАЛ ’kahal ', ModUk. ; Ru. ts,Po.kahal,etc.
Subst. пров!д жид1ьсъко1 вfpoiсповХдно!
громади; кл1ка, Кузеля 140; орган самовря-
дування в в еврейських громадах, Бойк1в
187.
From Hb. k ah al ’ts’, Lokotsch 80» Преоб-
раженский 1,499, а.о.
КАГАН * khan • , OUk. каган'ъ /XI с./. -
Syr?. ХАН, ХАК АН.
From Tk.-Tt. ka an ’ts’, Miklosieh TE.1,306
and his ED.108,Vasmer ^2, 155	,a.o.; see also
XAH.
КАГАНЕЦЬ ’lantern, lamp’, ModUk.» Ru.
Каганец , Po. kaganiec, Cz.kahanec,51k.kahan.
Subst. СВ1ТИЧ»
Etymology uncertain ; according to Berne-
ker 1,468, Matzenauer 39»a.o. it comes from Gk.
tagenon/teganon ’pan’; yet there are serious
doubts about this explanation, see Vasmer^Z,
1-55.
КАГЛА ‘chimney’, ModUk. - Subst. КОМИН,
Кузеля 140.
From ModHG.
КАДАВЕР ’cadaver’, ModUk. — Subst. ТРУП,
Кузеля 140.
From Lat. cadaver ’ts’.
600
КАДАСТЕР 'cadastre* cadastral survey'*
ModUk»; known to all other SI» - Subst» СПИ-
СКИ землеволод£ння.
From Fr. cadastre 'ts', Горяев 446 , Vas-
mer^Z, 156.
✓
КАДЕНЦА 'cadenza'> ModUk» known to all
other SI.
Subst» знак,що вимагае павзи в музи-
ц1,такт,розм!р; вхльна гра перед нйзь-
кою нотоюz; акцентування к!нц£вих голо-
ciBOK у, Bipmax; ргвновага в pyxaxfwip-
на хода вй муштровано го коня', Бойк1в 187.
From It» cadenza *ts'»
КАДЕНЦ1Я 'term of office', ModUk.,
known to all other SI» - Subst. час при-
значений на полагбдження уряд6вихсправ,
Кузеля 140»
From Lat» cado* cadere 'to fall*»
КАДЕТ 'cadet', ModUk»,known to all ,
other Si. - Subst. учень в!йсько'во1 шко-
ли , п5.доф!це'р, Кузеля 140»
From ModHG» Kadett »ts»* the ultimate
source being Fr. cadet (from Gascon dialect
capdet 'captain, chief* < LLat. capitellum
'small head' : caput 'head' )•
601
КАДИТИ »/in/cense; fig. flatter, fawn',
MUk., OUk., OES. ts , BRu. кадзхць, Ru.
кадить,Bu. кадя, 0C5« kaditi,SC^kaditi,Sin.
kaditi, Cz. kaditi, Slk. kadit’, Po. kadzii t
LoSo. kaiiS, UpSo.kadzii. - Deriv. за-,п±Д-
ao-> пере-,на-кадйти, за-,п!д-,на-,пе-
ре- каджувагти,-ання,кадження, кадило ,
кадильниця,кадильний,-ик, мик.кадилни-
ца,кадило ( ХУII с. ЛСЛ.86 ) , кадел -
ница(1476 CCM.l,459),кадельница( ibidem ),
кадилницоу (Asg. 1476 ibidem), FN. КадЙлО,
Кадикало, Кадинюк,Кадиняк, Кадиляк-
(Богдан 104 ) . - Subst. наповняти пахо-
щами повгтря /в церкв!/; хвалити кого,
захвалювати,лестити.
z PS. * kaditi ’ts’ in apophony with чад,
чадйти.
КАД1/Й/ 1 kadi, Mohammedan judge’,ModUk•;
Ru. (since the XVI с.) кадий, (older:) ка-
дыя. - Subst. /у мусулман:/ опечатку
пивтльний суддя i3 д^уххвнйцтва,/тепер:/
особа В'Ишого дух!вництва, Бойк!в 187. .
мусудгманський^судд/, який вирГшуе су^ов!
справи на основ! феодального мусулман-
ського пр£ва -шар!яту- 1 м!сцевого зви-
чаевого права -адату;,з 20-их рр. 20 ст.
обов»язки кад! обмежуються вйр!шенням
с!мейних,рел1г1йних питань i частково -
питань про спадщину /за:УРЕ.6,56/.
From Ar. kadi ’ts’, Berneker 1,466,Lo-
kots ch 78, Vasmer^Z, 156	, YPE.,l.c.,Ку-
зеля 140, a.o.
602
КАД1/В/Б , -a ‘large vat, hollow tree trunk’
с* Ca = кад1[в]б, Gsg. надо [в] 6a, dial, кадуб,
Wd. надо [в] 6
|Ha	—	кадЦв]б,	надо [в] б (XIX с.)
*3 Со	=	_
<Но	=	_
Cad	=	кадовбина
3 Had	==	—
| Cod	=	—
g Hod	=	—
. Cs = д!жа, чан, тулуб
§ Hs	=
Еч
,Ai Xi	=	BRu. кадовба
«=А2 х2	—	Ru. кадолб[ь], dial,	калдбба,	колдбба
А3 х3	—	Cz. kadlub, kadloubek
>А« х4	=	Po. kadlub, Hod. GN.	Kadlubka	(XIII с.)
A5 x5	—	UpSo. kadolb, kadlob
Cas. kadlub,
S
The ultimate source is wanting;
Some etymologists have held that the word derives from see Am*
бати with an augm. - peiorative prefix ka- (IE. Pokorny 515—516),
evidenced in such words as Uk. кацар :цар (Огояовский 166), dial, каворон:
ворон (Верхратський Archiv 3,163), kagrbliciStb: grblicistb (Matzenauer Lf. 3, 39),
Po. Kaezuba: sztiha (Liewehr Slavia 18, 154), etc. The first part of the
compound cannot possibly be derived from *klad; see к ласти, as suggested
by Соболевский Slavia 5. 444, nor from cognates of Lat. cavus, Machek
186, nor from *kadb 'vat*, Trautmann, qqa 173, 258	. Equally incon-
ceivable is the assumption that it contains a pronom. stem *ka, *ko in
the first, part with an orig. meaning ewhat a hole’, Vasmer 1, 501, follo-
wing Miklosich 108. The Tk. origin of the word, suggested by Karlowicz
SWO 238, cannot be proved. The ultimate etymology is wanting.
603
КАЖАН, dial.also кожан *bat’, ModUk. -
Deriv. киан/ч/ик; каж4нка — Syn. лилик,
пиргач,летюча мйша.
Deriv from KOXa’skin’, Shevelov 509,with
a secondary -assimilative —a~ (: stressed —a—
in the final syllable).
каждий see кожей,кожний•
Каза BrazUk. ’house;firm’, first recorded
in 1971 (JBR.). - Subst. Д1М, ф1рма.
From Port, casa ’ts*.
казамат/а/see каземат.
КАЗАН Jpot, kettle*, ModUk.; Ru. ts
Deriv.казанок, казанчик; Казан1вський.
Subst.великий котел,Кузеля 141.
From Tk.-Tt. kazan *ts*, Miklosich ТЕ. 1,
33C and his ED.114, Berneker 1,496, Vasmer2 2,
159,a.o.
КАЗАРМА ’barrack’, ModUk.; Ru. (since
1701)’ts', Po. kazarma. - Deriv • казармбвий.
Subst. бараки,BiflcbKOBi кошари, Кузеля
From ModHG. Kasarme ’ts’, the ultimate
source being caserma It. from *casema; Vas-
mer 22,159(s via Po. kazarma),
604
КАЗДТИ ’to say, talk; to order*, MUk.кажу
(ХУП с. ЛСЛ.87), казал% (ХГ с. ССМ.1.460),
OUk,^ казали (XIV с. ibidem), казати; BRu,
Казань, Ru.казать, OCS. kazati, SC. kazati ,
Sin, kazati, Cz.kazati, Po,kaza£, LoSo.kazaft ,
UpSo. kaza£, - Deriv, вй-,в-,за-,на-, nepe-
п!д-,про-,с-казати, в/и/-,за-,на-,пере-
п!д-,про-казувати, -ання, розказ,розка-
зати,розказувати, приказ, приказати,при-
казувати,-ання, вйказ, заказ,наказ,нака-
збвий /спбс!б/, дбказ, доказати,доказува-
ти,-ання,показ,показати,показувати,-ання,
показовий,показник,(from Ru:) покажчик/и/,
укав ,(from PoJ каз ання, казальниця ,1тдо-Syn.
говорйти, мовити, балакати, гуто'рити;ви-
слбвлювати що; /наказувати:/ вел£ти; ви-
кликати когб”.
PS, *kazati 'ts',IE. root **kuo£- :**kuek-,
cf. Skt. kasate’he appears’,kaia- ’appearance’,Av.
akasat ’he looked’, MbdPers.agah’knowledgeable’,
Gk.tekmSr/tekmar ’sign’, Pokorny 638-639; see al-
so Brugmann IF.12,29-31, Wiedemann KZ.33,162 -
163, Berneker 1, 497-498, BrUckner 223, Vasmer^Z,
159,Slawski 2,110111, and furthermore Machek
Slavia 16187 and his ЕБ.196;Горяев 127,
Преображенский I, 282, Шевельов 367;
without any explanation: Miklosieh 113.
казда SoCp. see Газда.
Каздоба FN. : Газда.
605
КАЗЕМАТ ’casemate, jail,dungeon’,ModUk.
/Шевченко 1 ,3 1 2/,BRu. ,Ru. ts and (in 1705:)
казамат ,	(1709:) казаматта , Po.kaze- x
maty Npl. - Deriv. казематний. - Subst.тяжка
тюрма, в’язниця, крГпость.
From Ru.(or Po.) каземат ’ts’, the ul-
timate source being It. easamatta ’ts’, Vasmer 2^,
159-160.
In discussing this word in КИ1В 15:1,p.36
the author of this dictionary stated as follows:
видання Шевченкового „Кобзаря” дають заголовок над 13
в!ршами Шевченка, написаними „в третьем Собственном Его
Величества Канцелярии Отделении”: „В каземат!”. В давшших
виданнях „Кобзаря”, як от у виданн! з 1867, в виданнях Дома-
ницького, Омовича й iH„ цього заголовка немае.
Hi словник Желеховського. Hi Гршченюв не подають цього
слова; перший ув!в його в лексикографто 2гнон Кузеля в
своему „Словарт’ чужих слт’в” (Чернт'вцт' 1910), стор. 14К
казамата есп. склеплеш пивнищ i в’язниц! в твердинях; тяж-
ка тюрма.
„Словник чужомовних сл!в” I. Бойкова, О. 1зюмова й iH.
(передрук в Нью Йорку 1955) мютить шшу форму й шше по-
яснения цього слова:
каземат фр. — кам’яна буд!вля в фортещ чи в’язнищ з скле-
шнням для найважливппих злочинщв (стор. 188).
Як бачимо, обидва словники подають не титьки pisHi фор-
ми цього слова, але й виводять його один is еспанськоТ, а дру-
гий is французькот мови.
Тим часом немае сумнт’ву, що до украшсько!' мови це слово
дшталося	з росшськоТ мови. Воно прийшло
десь у 19-ому столтттт разом is тюрмами, що i'x царський уряд
будував у Pocii й поза нею. В росшськш мов! воно втдоме з ча-
ciB Петра I й дюталося туди з французькот або нтмецькот мо-
ви: фр. casematte, шм. Ka-sematte. Зах1дно-европейськ1 слова по-
ходять з т'талтйськот мови, де вперше вжив слова касаматта в
1520 рощ Нжольо Маюявелл! (1469-1527), вЦомий флорентш-
ський политик i письменник.
Для слова касаматта в тталтйськтй мов! немае в наущ яко-
гось одного пояснения. Одш вчеш виводять його з грецькот, де
хасмата „пропасть”, а дальше „замкнуте мтсце”, iHUii зв’язують
його таки з (талшськими словами: каса „дт'м” i матта „очерет’,’
606
КАЗИМИР, 5оуЦк.Каз1м1р ’Casimir*» MUk.
Казимир «ъ , Казимер ( Х1У - ХУ с.ССМ. 1,
461 )» OUk.	Казимир-г (/1349 ibidem ),
Po. Kazimierz, ОРо. Kazimir/z/, Ru, Казимир.
Subst. ”той,що кйзить мир”,ворохобник•
From Po. Kazimir ’ts’, COM 1,461.
КАЗИТИ ’to harm,hurt’, MJk.,OUk. ts^BRu.
ка31ць,йи. казить, DCS. kaziti, 5C. nakazi-
ti, Sin. kaziti, Cz. kaziti, Slk. kazit’, Po.
kazift, LoSo. kazyS, UpSo. kazy£. - Deriv.ска-
зйти/ся/, скажёний,-н1сть,-но, показйти-
ся.- 5уп. руйнувати,нищити; уневг^хню-
вати, CCM.l, 461; пошкоджувати,шкб'дити,
калхчити.
Р5. *kaziti *ts’ generally considered a
causativum to -ceznoti- щезати; according
to Machek 197 it is connected with Lith.kezeti
’to make sour-, to become soul* ’ ; cf. f-’iklo-
sich 114, Berneker 1,496, Trautmann 133, Vae-
mer 22, 160, a.o.
КАЗКА, КАЗК0ВИЙ : казати.
' 4
КАЗНА ’treasury’, ModUk., Ru.ts. - Subst.
державна скарбниця.
From TkrfTt. xazna ’ts».
КАЗНА, also ка-зна : кат зна/е/.
607
кайворон е каворон.
КАЙДАНИ Npl. '*shackles’fetters,irons',
-MUk. кайдань! (ХУ11 с. Синонима 155 ),
кайдани (ХУШ с. ХнтермедЫ 108,170).
-Deriv.	кайданки, кай дання, кайданник, кай-
данницький. - Syn. зал£зн± ланцюги на ру-
ках ни ногах в’язня, зал^зн! пута, зал£-
3JJL.
From Tk. kajd ’ts’, the ultimate source
being Ar.qajdani , Miklosich ТЕ.1,322, Vasmer2
2,161, Brtlckner PF.6,630,a.o.
КАИМА ^border,edging’, ModUk.;Ru. ts .-
Subst.o6JiHMiBKa,66Bi дка,
From.Tk.kajma ’ts’, Кори» Archiv 9,507,
Berneker 1,469, Vasmer22,162.
КАИСТРА = TAHCTPA.
КАКАТИ ’to excrete' , ModUk.,known to all
other SI. - Deriv.какання, скйкатися,-ання.
Syn. срати,випорожнюватися.
PS.*kakati ’ts’,IE. child’s word **kakka
’to void excrement’,cf. Gk.k&kkan, Lat.cacare,
MIr.caccaim,ME.cakken,E.cack ’ts’, Pokorny 521,
Klein 1,217.a.o.;the word itself is bowdlerized
in SovUk. (Слум.4,75).
608
КАЛ ’excrement’, MUk.,OUk. КЯЛЬ, BRu.,Ru.,Bu.
Ma. ts, OCS. kaI6,' SC.ki'o, Sln.kal, Cz.,Slk. kal,Po.
kal,- Deriv. калюжа,калюка,кальний,калюжний,
калйти,каляти-ся ,-яння, калабаня,калабати-
на,каловий, калений, FN. Калюк,Калюка,Калюж-
ной , каляни к, калявс ь кий , Калун , Калужка ^калуж-
ниць кий , Калу с ь кий , Калужнй ць кий, Каль ба., а. о.;
GN.	Калуга,Калупг;Кельна ,кальний,Кальниця,
Кйдгьне, Калабаня (Бойко221) • z- Буп.рештки
перетравлено!* Тж1,що 1х викидае кишечник на-
зови! ;бруд, болото, грязь, Слум.4,73.
PS. *kalb ’ts’, IE.** kalos ’ts’,cf. Lith.kaly-
bas/kalyvas ’with a white neck (re dogs)’,Gk.kelis/
kalis ’dirt’, Lat.callgo ’darkness’, Ir.caile ’spot,
stain’.etc.,; Pokorny 547-548, Trautmann 113 - 114 ,
Vasmer^2, 163, (extensively:) Slawski 2,32-33.
калавур see караул.
КАЛАМАР ’inkstand,inkhom;phial’, ModUk.;
BRu. ts, Ru. dial, каламарь ,Po. kalamarz, etc.-
Deriv. каламарчик. -Subst. чорнильниця•
Frcm Lat. calamartus/calamarium ’of or belong-
ing to pens’ (: calamus ’halm,stock,stem;pen’);some
scholars derive it from Po. kalamarz,cf. Richhardt 61
and others, however, a direct borrowing from Lat.in
Uk. is more persuasive.
КАЛАМБУР ’pun,word-play,quibble’,ModUk. ;Ru.
ts. - Subst. гра СЛ1В.
From Fr. calembour ’ts’, Vasmer22,164.
609
каледж AmUk. ’college’, first recorded in
1918 (Bilash 317), also каЛИДЖ (1971, Koshe-
lanyk 328). - Subst. колеПя.
From E. college ’ts', Bilash, Koshelanyk,l.c.
see колеПг.
КАЛЕНДАР, dial, калантир ’calendar’,ModUk. ;
Ru. календарь, Po. kalendarz,etc. - Deriv. ка-
лендар/ч/ик, календарний, z— Subst. cndcitf
числения дн1в у роц1; таблиця чи книжка
з перерахуванням ycix дн!в р^к^ (та ртз-
ними довх^ковими даними); розподтл у час!
окремих вид!в дхяльности, КТО.102.
From Lat.calendarium 'account book (:calendae
’first day of the month'),Klein 1,223; though Ru.
word might have come from Po., there is no evid-
ence of its being also borrowed from Po. into Uk.
КАЛИНА ’guelder-rose, cranberry, snowball-
tree’ ,MUk.калина (XVII с. ЛСЛ.87), as a FN.
Калина recorded 1п^1491 and 1500 (CCM.l,466);
BRu. кал!на x ,Ru. калина, SC.kalina, Sin. ka-
lfna,Bu. калина , Cz.,Slk.,Po.,LoSo.,UpSo.kali-
na. - Deriv. калйнка, калйнонька, -очка,кали-
н<£вий, хкалин1^ка, калинник, - Syn. кущо-
ва*рослина родини жимолостевих,що мао 61Л1
нв£ти й червон! г!рк£ /годи, Слум,1,76.
PS. *kalina’ts’ : *kal6, see кал ;Berneker
1,473-474, Slawski 1,30-31, Vasmer^,168, Jakob-
son Word 8,388,Machek Slavia 23,65,a.o.
610
КАЛИТА ’leather pouch (for money)’, OES.
калита (1389 Срезннвский 1,1183), BRu.,Ru.
ts, Po. kalita/kaleta. - Deriv. калитка, ка-
лйточка,калитковий. - Syn. торба для гро-
шей.
From Tk.-Tt. kalta 'ts’, Miklosich ТЕ.1,324
and his ED. 425, Berneker 1, 474, Vasmer22, 168,
Slawski 2,28-29,a.o.
КАЛИТИ : кал.
КАЛIKA’cripple’,ModUk.; Ru. калька,-яка,
Po.kaleka.dial.kalika. - Deriv. кал£чка, кал 1ку-
ватий, калачити, с-,по-кал1чити-,-че^ня,
кал1кув4ти,-ання,- syn. люпина,що втратила
якусь частину т!ла або здатн!сть володати
нею , КТО.102.
The word is generally derived from Tk.-Pers.
kalak ’ts’, Miklosich ТЕ.2,106 and his ED. 109 ,
Berneker 1,473, Hanusz PF.1,461, Vasmer ^2, 166,
Slawski 2,26-27,a.o.
КАЛКА GN. ’Kalka-river’, first recorded
in 1224 in connection with the defeat of Rui -
armies by Tartars.
Deriv from *kal6, see калу it® connection
with КЭЛЬМ1юС was discussed by ОТИН at the III
Onomastic Conference in Kiev in 1965, cf. TE3H
of this conference,pp.64 ff.; see also Труба-
чев in Vasmer^?,169.
611
каман, комаи AmUk. ’come on', first re-
corded in 1915 (Bilash 318), also KOMOH (1963,
Koshelanyk 356) . - Subst. ХОДИ,
From E. come on ’ts', Bilash, Koshelanyk,1.c.
камаша, also Гамаша Wd. 'gamashes',
first recorded in the XX с. ( Кузеля /I43),
Subst. особлйва панчоха,£нод! з Гудзи-
ками, що 1*Т вдяг^ють на черевик.
From Fr. gamache, Provencal gamacho, the
ultimate source being Ar.ghadamasi 'leather
from Ghadames - a town in Tripolis*, Klein 1,
637.
x КАМЕРА, Wd. камера (Кузеля 143,)»BrazUk.
камара (Праця 49/1980) ’camera», ModUk..known
also to all other 51. - Deriv. камерний, -HO,
камеральний ,-HOJhere also compounds with КАМЕР—«
камер-гер,-д1нер,-тон,-юнкер ,etc.- Subst.
К1мната; бюро,уряд, що пильнуб краевйх
доходов; uicapcbKi добра,Кузеля 143.
From Lat. camera ’ts’ Орел 1,404, SWO.333,
Klein 1,228,a.о.; see also KOMOPA.
КАМ1ННИЙ
кам!нь
КАМТНСЬКИЙ : камень
612
KAMIHb, Gsg. каменя^-ю’stone, rock’ tMUk.,OUk.,
OES. камень; BRu. ,Ru. камень, Bu. камен, OCS.
kamy,Gsg. kamene, SC. kami, Sln.kamen, Cz.kamen,
Slk.kameft, Po. kamieft, LoSo.,UpSo.kamjeft, Р1Ъ.
komoi. - Deriv. кам^енюка,каменйстик,камени-
ця, каменис.Ько, -нище, камен£ти, каменувйти,
-ання,каменяр,-ня,-с ький,каменястий,-няччя,
кам!не ць , камГнчик,кам£нка , кам£нний , -ння ,
камтннячко, кам£нчик; compounds :кл,мене-дробар-
ка,-дро бильний,-ливарний,-р£зальний iT д. j
also ; камено-боець»-лом,-ломний,-ломня;еы.
Камень,Каменецький,Каменевкий,Камен/к,Ка-
м!нчук,Кам£нка , кам1н<5всь кий , камьнсь кий, Ка-
м£сько, Кам»янецький,Кам»ЯнськийСБогдан
105-106)? GN- калс1нь-Коширський>кам^нка
Струмилбва; каменйще,КаменЯстий, Кам1нь,
Камнений (Бойк.221).z- Syn- окрбмий уламок
твердо!’ г1рськ<51’ породи, КТО. 103.
PS.* kamy.Gsg.*kamene ’ts’ (Uk.kantf.ft based
on Asg. *катепб), with no certain correspondence
in IE.; the closest are Lith. akmuo,akmens, Latv.
akmens, Skt. a&ma,aftman~ ’stone,rock;heaven’, Av.
asman- ’ts’; Miklosieh 110, Berneker l,478,Traut-
mann 5, BrUckner 215, Vasmer^,173-174, Sl^wski
2,37-38,a.o.
1CAMI0H FiUk»»BrazUk« 'light truck'» first re-
corded in 1945 (JBR.) - Subst. легкий грузовик,
From Fr. camion 'ts*
613
КАНАДА GN. Canada, BRu. ,Ru. ,Bu. ,Ma. ts,Po.,
Cz.,Slk. etc. Kanada. Deriv. Канадонька, -очка,
канадець / канадхець, канадка /канадГйка,
канаден4/тко/, канадизм,канад1ян1зм,кана-
дизувати, канадщити, канадський/канадхй -
ський, по-канадському,-ки / по-канадхйсь-
кому /~ки;( also artificial:) Каната /коло От-
т£ви/.
In ModUk. Канада is a borrowing from E./F.
Canada; it was "Ukrainianized" by accent only on
the middle syllable -HA-; Ivan Velyhors’kyj de-
voted a special study on "The Term and Name 'Ca-
nada”' in OnUVAN 10,pp.5-28; the following is the
E. summary of his findings (pp.5-6):
The question of the origin and meaning of the term and
name "Canada'' still remains without a definite solution. The
reason why it is so lies in the fact that the name was in use
for a long time before the people began to trace its origin.
There are three theories about the name "Canada",
namely:
1.	The theory of local origin.
2.	The theory of European origin.
3.	The theory of oriental origin.
The theory of local origin branches off into several minor
views, depending on what language is considered in regard to
the name "Canada": (a) the language of the Indian Huron
and Iroquois tribes; (b) of the Algonguins; (c) of the Montagne
tribe; (d) or of the Cree Indians. Furthermore, it also depends
on what was really called “Canada".
J. Joslin thinks that the name "Canada" is derived from
the name of Monsieur Cane.
Before the Union of the Lower and Upper Canadas into
one province, in 1867, there were over thirty different sug-
gestions for a new name for the country, viz. United Province
of North America, Transatlantia, Vesperia, Cabotia a. o.
614
КАНГУР, Wd. канГур (С'ТрИЙ ), SovUk.
кенгуру, AustrUk. ^кенгуру,alsoF. кенГу-
ра, Ru.,Bu. кенгуру, Po.kangur,Slk.,kengu-
ru,etc..-Deriv. (AustrUk.) КеН1*уренЯ /ТКСУ,
кен1,урятина,кен1'урин / край= Австрал1я/^
Chekaluk 16.-Subst. австрал.ссавёць-торбун.
From Е. kangaroo ’ts’ (since 1770), the
ultimate source being aborig.ts with uncertain
meaning,Klein 1,840; one explanation is: ’’ I do
not know”, Reed 92.
✓	z
KAHIB, Gsg. КАНЕВА GN. ’Kaniv (city in
КиГвщина), first recorded in the XI с: Bb
Кане в ь (Пономаренко , Mo во зн,2/1981,70)
BRu.,Ru. КАНЕВ, Po. Kanidw. - Deriv. Кан1вка,
кан!вець,кан!вка,канХвський,Кант вщина;
™-кан1вський, Кан1вець. - Syn. м£сто,г
розташоване на р1ц£ Дн1пр£ та Його пра-
вому доплив! - Кан1вц1,Пономаренко, 1.с.
After a critical survey of all pertaining
literature re the origin and meaning of KAHIB
Пономар енко, l.c., viz.
1)	from*XAHIB : XAH;
2)	from *K0HIB : KIH6;
3)	from EN. *КаНди - name of Ohuzy;
4)	T1 .kon ’to settle’;
5)	from the hydronym KAHIBKA;
6)	from каня - bird;
7)	from *korife ’edge,frontier’J
8)	from PN. KAH& / KAH,
the author comes to the conclusion that
KAHIB derives from a PN.*£AHb, being an abbr.of
PS. PN. *KAnimirt) -’a person longing for peace’.
615
КАЛУГИ : капати.
'	z	/
КАНЮКА,канючити ; каня.
КАНЯ kite' ,ModUk.;BRu. ,Ru. dial . каня ,Bu.
каняк, SC.kanja, Sln.kanja, Cz.kahA, Slk.kana,
Po. kania, LoSo,UpSo.kanja. — Deriv.канзбка, ка~
нюГа, канючити, канянка; FN. Канюба,Каню-
га, КанвЗк (Богдан I06);GN. ,Кан1в see s.v.
- Syn. р!д птах1в родйни яструбових.
PS.*kania ’ts’, based on о/p. imitation of
this bird’s voice.
КАПАРИТИ ’to botch,bungle; to live jin misery,
(wretchedness)’, ModUk.Deriy. капарнии,-ник,
-иця,каперство,капарський, капарня. -
Syn. псувати роботу,невм£ло працюв^ти; б!ду-
вати.
Etymology uncertain; perhaps it comes from ка-
правий jaccording to КУзеля 146, from ModHG. Kaf-
fer ’blockhead,duffer’ the verb being deriv.
КАПАТИ’to drip, trickle’ModUk.; BRu.ка-
па ць,	капать , 3u. капя,0СБ. kapati, SC.
kapati, Sin. kapati, Cz.kapati, Slk. kapat’.Po.
kapai, LoSo. kapafe, UpSo. kapa£, Plb. kop®. -Deriv.
капания,ви-,на-,по-,с-капати, -ання, кап-
нули к£нути,капанини,капля,капелька,капка,
капочка, капл^вий,каплистий,капнух,капот ,
FN. Капка,Капкало,Капачук,Капац1ла,Капачен-
ко (Богдан 106). - Syn. крапати.
616
According to Berneker 1,487,a.o. the word is
connected with interj .kap-kap'. —an imitative form-
mation for’dropping water*; see also Vasmer^, 184,
Slawski 2,50,a.o.
КАПЕЛЮХ ’hat’, ModUk.; Ru.dial. ts (Vas-
mer22,184), Po. kapelusz,dial. also kapeluch.
- Deriv. капелюшок, капелюшний,-ник,-ни-
ця, - Syn. головний y6fp (переважно че-
ловечий) з полями,КТО.104; бриль, Ed. шля -
па.
From Po. kapeluch/kapelusz ’ts’, the ni tim-
ate source being It. capelluccio (:capello ),
Berneker 1,484, Vasmer ^2,184; cf. also Slaw-
ski 2,53-54.
КАПЕЦЬ ’slipper’» ModUk, - Subst, пан-
тофель,вйступець,патйнок,Деркач128.
Origin uncertain; perhaps it is connected
with КАПА in the further semantic development:
•covering* covering of feet- slipper’•
кЙпнровИЙ AmUk. ’copper’, first recor-
ded in 1972 (Koshelanyk 333). - Subst. М1ДЯНИЙ.
From E. copper ’ts’, Koshelanyk, 1. c.
КАПИЦЯ ecrest of a roof; joint of the flail
(.between the shaft and the beater)', ModUk.; Po.
kapica.y- Subst. верх крИШ1; р4м1нЬуЩО зв’Я-
зуе бияк 1з ц1пилном, Слум.4,93.
From Po. kapica ’ts’, Slawski 2,54-55.
617
КАПРАВИЙ ’bleary-eyed, rheumy (of eyes)
ModUk.; Po.kaprawy, Slk. kapravy. - Subst. ЩО
тёрпить на роп£ння очей.
Most probably deriv. of капати, крапати,
Slawski 2,59-60; according to Shevelov 509,it is
related to dial, kopra ’eye-pus’.
КАПУСТА ’cabbage’, MUk. капоу ст a (1458
COM.1,470) ,0ESJ«anyCTa (1193 Vasmer22,188) ;
Ru. ts, Po.kapusta, Sln.kaj>usta,Cz .kapusta.-
Deriv. капустиця, капустище,_ капусточ-
ка, капустяний,капусняк,капусник,капус-
тянка. - Syn. горбдня рослйна,листя я-
кбУ вживаеться для £ж1, КТО»104»
From LLat. compos/i/ta ’mixed , preserved
cabbage’ (:componere 'to compose,mix’).
✓ ,
КАПШУК, dial» also капчук 'tobacco-,
snuff-box’, ModUk. ; ERu.,Ru. ts. - Subst.
гаманёць,кисет.
From Tk.-Tt. kapcyk ’sack’, Радлов 2,
429, Преображенский 1,295,а.о.
КАПЮШОН » dial.also кап£шбн (Стрий)
•hood, cowl’, ModUk., known to all other SI.
- Subst. каптур, в!длога, БойкАв 195.
From Fr. capuchon ’ts’ (:LLat. cappa
’hood,cloak’ ), Gamillscheg 183, Преображен-
ский 1,294.
Не КАРА 2 cf. the following:
The common Ukrainian term for« autocar »is gdra in Western Canada',
and kdra in Eastern Canada and the United States of America. Under
the influence of the literary Ukrainian the word «auto» is expanding
more and more in the cities and larger settlements. The farm population
is using the old gdra (kdra respectively) but in special cases, in conversa-
tion with the educated people, they use auto as well. Extremely rare is the
use of the term masyna (abbreviation of « automasyna ») instead of gdra
(kdra) or auto.
The repartition of the above terms is shown on the map (p. 59);
618
619
КАРА 1. : КАРАТИ.
Кара 2. AmUk» , also Гара ’car.automobil’,
first recorded in 1949 (JBR.)- Subst* авто/М0©1ЛЬ/
машина.
From E. car ’ts’j see details on p.6jg.
КАРАСЬ ’crucian,crucian-carp’, ModUk. BRu.,
Ru. ts, Po. karafe. - Sun.pHda родини корону-
за. тих.
PS. *karas6 ’ts’ of uncertain etymology,cf.
Vasmer2,193, Slawski 2,67.
КАРАТИ ’to fine,punish,castigate’, MUk.,OUk.
ts; BRu. караць ,RU. карйт-b , Po.karai, known
to all other SI. - Deriv. караТИСЯ, покарати,
-ання, покара, каратель) also Ъ/f. кара,к^р-
ний. - Syn. в1дплйда за поганий вчинок.
PS. *karati ’ts’related to KOpHTH,q.v.
КАРНАВАЛ 'carnival', ModUk., BRu.,Ru.,Bu. ts,
Po. kamawal, etc. -yDeriv. карнавалоВИЙ ,
ArgUk. карнавел!т /танепь, Свобода ч.ЮЗ за
1961/. -
Subst.piA масового народного гуляния
/ззичайно перед постом/.
From It. carnevale 'ts^ , 0It. carneleva-
re 'to put away the flesh, to fast’.
620
КАРПАТИ GN. Npl. ’Carpatian mountains, Car-
pathians’ ( in Гоголь*s Страшна помета:Nsg.
Карпат), MJk.,OUk. ts and горы Угорскыи,
Сл. ПЛК.1Г.; known to all other 51. - ;Deriv.
карпатський,За-,П1д-При-карпаття,/За/Кар-
пйтська Украина, карпа'то-укратнський;кар-
пато-русин, -руте'нець, -руснак (obsolete).-
5уп.г1рська система в Европ! в!д р±чки
Морави до Зал1зних вор!т на Дунаю.
Etymology of КАРПАТИ was extensively treated
by Vasmer ^2,	and J.Rozwadowski JP.2,161;
according to Stanislaw kukasik (ia 1936) :
Etymologj* пяжжт ^Karpaty* eoetala
uetalona рпм If. FcMwwr’a i J. Rwwadow-
skieao. Za punkt wyjicia wybrano w tej
operaeji albadakie alowo karpe ^Л»3л", do
ktdrego dorobioao neciownik zbiorowy
*karpate, zlegajacy przypuszczalnie epoki
traako-iliryjekiej. W. Тота»скек,9чгусЬо-
dswb f пвяргу podanej przez Ptolomeueza
Karpatit orot, uwaial pierwiaatek karp-at-
aa rdzennie tracki. Uetalil eie w ten epoeob
fakt, to о podetaw te»o wyrazu lety irddlo-
aldw indoeuropejtki tktrp— «ciad**,
домо1па*: norweekie skorv. tkjerw „na-
gs ekala**; albaiiekie fcrep, ukrep „skala";
inaoedonimnriekie nkarpa „ekaia“j potekie
Pkarpa .etroma ekala**, „рперайб": „Jecza
ekarpy glqbokie, zapadlo doliny* — pisal
IF. Potocki w XVII w.; polekie karpa
: „pled z korzenlami**: „...chcac owe karpe
przeeadxi6u — czytamy a J. Patka w XVII
art polekie charpa stroma. ekalaM, pne-
pa§6“j eerbekie chrpa „кцра*$ greckie kar-
pot „owoc"* i t d.
Thomaschek Die alten Thraker:
11:2- Personen ond Ortsnamen.
Wien 1894 — (JBR.)
621
Jako termin toponimiozny elowo wyate-
puje po rax pierwazy u Herodota: Earpie,
doplyw Dnnaju w pdlnocnej Umbrji. WIV w.
przed Chr. zoatal wymieniony przez grec-
kiego hietoryka Ephora Ind. zwany Earpi-
dai. W II w. po Chr. znalazly aie u Ptole-
mewza jni trzy przyktady: Earpatee orae,
gora na p61noc od frddel Ciay; Earpodakai,
plemie trackie. mieszkajaoe na pdlnoc pd
tej gdry; Earpie, miaato nad Dunajem
w Panonji. Earpowie (Karpodakai, Carpi,
Carpiani. Karpodaoae) atakujg w III w.yo
Chr. Bzymian. jako aprzymienedcy Gotgw.
W tych okolicznodciaoh unit etniczne Khr-
po w jedneeo - z *
nych plemion trackich, pozoataje nape^no
w zwiazkn z nazwa xniejeoowg Earpdtee
orot i znaczy tyle, co tpteeehaAcp gfr. РгУ-
mitywna ojczyzna Karpdw, czyli gdrali,
mueiala wobec tego znajdowad aie w okoli-
cach masywn ekalietego, noazacego podow-
ozaa nazwe zbiorowg *karpete, karpate „eka-
ly*. jakaliate gory". &yli w aaaiedzt*ie
akalistego maeywu, ktdry zoatanie pdzniej
nazwany Tatrami...
*
Die J, Cetara
g6ry te sg tylko przedluieniam Hercyn-
skiego laau. W atarej aadze ialandzkiej
Hervaraeaoa ukazuja aie jako Harfada
fjalle, Zn6w Eeetor w ten apoadb opiaoje
okolo r. 1100 najaad Wegrdw na Panonje:
wPrzybywazy ze wechodu, przewroczyli wy-
aokie gdry, ktdre noataly nazwane gdrami
'wegienikiemi, i хаоэдЦ prowadzid wojne
a Wolochaud 1	kt6rzy tarn
mieazkali".
W laeidakieh dokumentach irednfowfeca-
nyoh, tak polekich. jak 1 wegierakich. na-
zwa nKarpaty" nie figuruje wcale. ^Tartari
per alpee et eilvae irrunpentet Rodanam
guoddam opidum Ungarie intraverwrf* —
ezrtamy w doknmeneie a XIII w. о na-
622
jeidzie Tatar6w. J. Diugott nazywa stale
w swojej Hittorji cale zachodnie Karpaty
gdrami tub Alpami tarmackiemi: „ex turn-
mo Alpium Sarmaticarum"; „Item Saan,
cuius font in montibut Sarmaticis** i t. d.
Przytem Dlugosz wymienia raz gdra Car-
peto, wmoszaca tig w gdrach earmaekich na
terytorjum Woloezozyzny: м monte Car-
peto". Bdwniei dla kronikarzy moldawskicb
ХУП w. Karpaty an tylko „gdrami wegier-
•kiemT^^Kraj potekU. ieet.odgraniczony
od WQgier gdrami wegiersEemi* (Grigore
Ureche). Ale w polekim poemaoie Miron’a
Cottin’a Opitanie Ziemi Motdmoslaej
t Multanskiej zjawia sie juz pod wplywem
polekijn podwojna nomenklatura: »G6ry
wegierekiemi Woloeza zowia...“; „Juz gory
Karpattkie mijaja**.
Nazwa „Karpaty** weszla w uzyoie w Pol-
ece w poezatkach XVI w. i byla przez dtagi
czas mieezana z nazwa „Tatry**. W Hoaeni-
kach Swigtokrzyskich czytamy pod r. 1517
о poludniowej granicy Poleki: „imperivm
suum Tarpat Us ten Carpatiis montibus...
terminantuf. U Rromera w r. 1555: ^ad
Sarmatiooi montet, tive Carpaikwp'". Cen-
ne ea pod tym wzglQdem dane, zawarte
w pismch S. Twardowtkiego z I. polowy
XVII w. Opisujac podrdz do Konstantyno-
pola przez Woloezozyznq, zauwaia: „Gdzie
Bozdw bystrym apadlazy a Karpalu stru-
mienjenT. W przekladzie wierezy lacin-
akioh Sarbiewtkiego na jazyk polski, za-
stepuje wazedzie nazwy „Carpatut", „Car-
gati**, oanacKajace Tatry, naxwami «Tatrif
I ^rgptM*. Mimo to w dokumentach XV11
w. nagwa „Karpaty** wiaie eie najozefciej
bezpoirednio ж tatrzariskim maeywemt
maHdte ad montit Carpathi twnmitatem*
(r. 1514>; montet Carpatot" (r. 1697).
Ta mieszanina panuje jeezcze przez caly
XVTH w. „Karpak, Krapak, albo Tatry, —•
pisano jeezcze w r. 1782 — paemo g6r mie*
dzy Polska, Wegrami 1 Siedmiogrodem**.
Dopiero w XIX w. dokonano oetatecznie
obecnej lokalizacji tych nazw miejscowych.
623
• а е с •  « . •«••••••••• Brak ciflgltM
~ici w uzywaniu nazwy „Karpaty** w‘ Euro*
pie frodkowej, a wlasciwie jedna olbrzy-»
mi< take, ziegajqca od nazwy ptolemem
ezowakiej Karpates oroa do ezesnastowiecs.
nej Carpatua, Carpati. Dowodzi to nkj^A«
doczniej dwu rzeczy: dawna nazwa zata|Iai
•ie zupelnie w pamieci luddw, zamieezku-»
Jacych to tereny; eiogajqca cxaeow Ptole<
meueza toponimiezna nomenklatura zoetata
wskrzeezona na przelomie XV i ХУП w.
przez polekich humanistdw, aby etac eie агач
zutieWK’^nesusa^tatrzadekiego maeywtu
Przemawia rdwniez za tem brak pierwiaetka
karp — w toponomaetyce karpackiej, gdyz
nie pozytywnego nie daja nam zebrane tu
i tam nazwy: Korpona, rzeka i miaeteczko
na Slowaozyinie; Karpice, wiefi w pow.
tureckim; Carpacia, g6n (612 m.) na pld.
od Huezt; Carpatin, dwie g6ry na teryto.
rjum rumuiiekiem. Poza tem istnieja je«
ezcze dwie nazwy greckie, ktdrych etosu«
nek do nazwy „Karpaty" jeet trudny do
bliiezego okre&lenia: ^arpathoa, wyspa
pomiodzy Kreta 1 Rhodos’em; Karpathiost
poludniowa czenmorza Egejekiego.
Pod wzglQdem znaczeniowym nazwa „Кагч
paty". zwiazana bez wqtpienia pierwotniO
ze akaliatifm masywem tatrzadekim, wyda«
je mi eiq calkiem identyczna z nazwa ,,Ta<
trtf*, ktdra mueiala powstad w pdzniejezej
epoce. Utrwalenie nowej nomenklatury, tlu*
maczqcej formalnie nomenklatura dawna.
czyli wprowadzenie zywotnego eymbolu
w miejece eymbolu juz wygaelego i mar.
twego, dokonalo eie z cala pewnoscia w cif^
gu pierwezego tyeieiclecia po Chryetusie. ,
(JBR.- Arch. 133 )
The: first. E. survey of the per-
taining literature about this orc-
nyn? was given by W.T.Zyla at the X
Intern.Congress of Onomastic Scien-
ces in Vienna B-13•1Х.1569» cf. its
proceedings - Disputctiones ad non-
tiun vocabula.« «pextinentes, Vcl.l,
624
pp*S17-523; the author cites sone more recent
works re Karpaty stating in his conclusion
that
despite the strong arguments
to derive the name Karpaty
from Celtic, serious consid-
eration must be given to the
Slavic source which presents
not only the similarity ±jroot
but gives a meaning which coin-
cides with the outer appearance
of this mountain range* There-
fore, the name Karpaty is a de-
scriptive name, collective in
nature and as such sometimes
unknown to its inhabitants who
call them simply mountains or
in the western part just
Beskyds*
(quoted after JBR»«Arch* 133)-
in addition see also: T.Lehr-SplawiAski in
SSS.2,377; Staszewski 138-139.Мельхеев 43;
Brauner in Karpatenland (Kezmarok,12,171 -
175); Kotinek, Carpatica Slovaca,l-2,147-9,
a.o.; re Uk. folk-etymologies about this
oronym (e.g.KapnaTH - "кирпат! гори")
cf. OnUVAN.1,7.
карпендер AmUk. ’carpenter’, first recor-
ded in 1959, (Bilash 339), also кап!ндир, ка-
пиндер, капиндир, к&рпинтер 0.971-72, Ko-
shelanyk 332-33). - Subst. ТвСЛЯр.
Prom Е. carpenter ’ts'. Bilash, Koshelanyk,
l.c., Royick, 80.
625
z каррозшук Stwuki abbr. for карний
розшук ’criminal investigation; detective
service’, ModUk. Слум.4,109.
карроса BrazUk.’carro^a’, first re-
corded in 1926 ( Карманський 6).-Subst.
B13 .
From Port, carroca *ts',JBR.
КАРТА ’card; map; chart’, MUk.KS-рТЫ
Npl. (XVII c.JICJI.89); BRu.,Ru.,Bu. ,Ma. ts,
Po. karta,etc. ^—Deriv. картка,карточка,
картина,картинка,картинниЙ ^картковий,
-compounds: картб-граф,. -граф!я,-гра-
ф£чний,-графу ват» -тека йтп.here
а1еогкартбн, AmUk.,AustrUk- картун,вгагЦк.
картаз (= аф£ш1). -Subst. в{др!зок,
частйна твердого паперу 1з зоб]оаженими
на н1й всякими фигурами, що служитьхдля
гри; зображення земнот поверхн!,повврх-
н! планет або збряного неба ; листок
паперу взагал£, КТО.105.
According to РССтоцький 4,215, the
word comes from ModHG. Karte ’ts’; yet, Rich-
hardt 63, Stawski 2,88,a.o. consider it a Po.
loanword; its use in MUk. dictionary of the
XVII с. (ЛСЛ.89): карты...,картник"ь,
as translation of Lat.chartae.might suggest
a direct adoption of Lat.; the problem re-
quires further study,JBR.
картаз BrazUk. ’poster» tfirst recorded in
1981 ( Хл1бороб, 81/1981 Subst. аф£ша,cf.
Данг в $dpui аф1ш1в /"кар-
таз”/, знимок i мап, про Укра-<
1ну та Укпахнську Eairpaniio (ibidem).
From Port, cartaz 'ts‘, see КАРТА.
626
КАРТАТИ »,to reproach,upbraid',"ModUk.;
Poy kartad/karcii.-Deriv. картання. - Syn.
roctrpo дор!кати коцу-небудь,лаяти кегось,
рхзко критикувати,осуджувати кого-, що-
н4буд ь, Слум • 4, НО •
On account of its vocalic development (-a-
instead of -o-) Miklosich 157, followed by others,
including Shevelov 292,5—9, considers it a borrow-
ing from Po. kartai ’ts’; the assumed PS. *k6rtiti/
*kl5rtatl would give in Uk. *KOPTATH, not the actu-
ally existing KAPTATM; see also the following
entnj.
КАРТ АТИЙ ’checkered’, ModUk. - Deriv.
картатенький,картат1сть, картацький.
Sub st.в малюнком,в1эерунком у кл!тку,
КТС. ПО; строкатий.
From Po. krat/kowany/ ’ts’ .Shevelov 744.
картач Wd. ’curry-comb,horse-brush’.first
recorded in the XIX c,(Желеховський 1, 336).
Subst .скребло.
From ModHG. KardHtsche/KartHtsche ’ts’,
РССтоцький 4,232; cf. also Slawski 2,88 (con-
fusing kartacz with kartecz); see also ModUk.
картеч/а/.
627
КАРТЕЛЬ 'cartel’, ModUk.; Ru. (since 1703)
ts, Po. kartel/usz/. - Deriv. КАртёЛЕВИИ.Subst.
трест,концерн; угода м!ж державами про
обм!н полоненими,видачу злочинц1в,т<£цо;
порядок змагань на турнирах;(арх.) лис-
товке викликання на поединок,Бойк1в 197.
From ModHG.Kartell ’ts’, the ultimate source
being Fr. cartel (,< Jt. cartello ; carta), Vaer
mer22,2Q3- 2Q4, РССтоцький "4,250.
t
КАРТЕР ’housing,casing; crank-case’, ModUk.-
Subst. футляр, патрон, чохол.
From E. cartridge’ts’.
КАРТЕЧ, also Картёча ’grape-shot,case-shot,
canister-shot; buck-shot’,ModUk.; ВКи.карцёч, Ru.
картечь , Po. kartacz/kartecz, etc. - Deriv. кар-
течний. >Subst. nrpiT великого розм!ру для py-
сгниц!; артилер!йське стр!льно, розрахбване
на невелйку в£ддаль i на^бвненекулями.щр
широко розсипйються пхсля постр!лу,(за: }
Слум.4,НО.
From ModHG. KartUtsche ’ts’ (since 1611), the
ultimate source being It. cartoccio ’a roll of pa-
per ( : Lat. carta ’piece of pasteboard'), Slawski
2,88, Vasmer 22,204, Klein 1,244,a.o.
КАРТИНА, ’picture; painting, canvas, piece;
film’ : КАРТА.
628
КАРТОПЛЯ in Uk. dialects ;
adapted from JBR.’s book
UKRAINIAN LITERARY LANGUAGE AND ITS DIALECTS,
Readings In Slavic Literature No.15,Winnipeg
1977,pp.68-69:
jtfhbldg	К А о 0	Lвартопля			ф	к г a Е	мартвпля
№					я	—	
			: к		1=С		
	s	9>УЛ1 бондари	о я*	о	и	полгав.	W
	8	KOMtiipi	Рч	ей	о		
		»румпл1	к	ей S *п О	о		
	й	бульба рта	 к о в		X V	к Q. «	«•
s		бурлешка			ЕХ д		
ex к		бурьешка	л ей		р	f	бараболя
4 00	1		К *о в	'“ф и		OdntHtf	картохля
			Q				
		барабблв	ей	S			картохлл
Д ен		бульба 6i6 z булъбан	•• со <<	д	<р	9 п	поб!ч; картофля
n i в				ь?			
	ъ	бараболя	1й 3	R.	д г •РИ		аартоплл
		аартопля	§ д	ы	i в н	S	бульба
		бараболя	о W	О	я		
	i	бугоббля манди-	S	S		9	аар1ямля
		бурка	га	Х5			
		AmUk.	потейто		•		
629
КАРТОПЛЯ ,also картбфля ’potato’ , мьлцк.
Ru. картофель ,Ро. kartofla. - Deriv. карто-
пелька,картоплина,картоплинка,картопли-
сько^-ище, картопляний,-ник, картопл4нка,
картогов^р,-ка, ‘»ство,-ський,картоплйння,
compounds : картопле-копа^тмййка, -м*$Глка,
-саджйбгк^-сх^випр^-чистка йтп.- Syn-ба-
раб о ля,бульб а, бул!,кр^мпл!,мандиберка,
б i б, американка, f ар а1*<5ля , компер 1,6 ан дури,
бурешка,бульбан, бузоббля,р1па, Рудниць-
кий 7,68-69| AmUk. потейто^ see also p.628.
From ModHG. Kartoffel ’ ts’.РССТОЦЬКИЙ 4,
233.
КАРТУЗ ’cap, peak cap’, ModUk.*, Ru. (since
1696) картуз . - Deriv. картузик, кар-
тузний,-ник,картузбвий. - Subst.re саме
що кашкёГт, Слум.4,113.
From Du. kardoes ’ts’, cf. Meulen 91,141,
Vasmer ^2, 204.
картун AmUk. ’cartoon’, first recorded in
1972 (Koshelanyk 334). - Subst. карикатура.
From E. cartoon ’ts’, Koshelanyk, 1. c.
✓
КАРТУШ ’ornament’, ModUk. - Subst. л!п-
-на або граф^чна прикраса в вигляд! об-
лямованого щита або сувою з загорну-
тими краями, (за:) СлуМв4,ИЗ»
From ModHG. Kartusche ’ts’.the ultimate
source being Fr. cartouche ’a scroll-like
ornament’.
630
карузёля see каруселя.
КАРУК ’glue, paste*, ModUk.rPo. ka-
ruk. - periv. т^арукарня, каруковий,ка-
ру кувати,каручити. - Subst. л!пило,л1?
пучка
As evidenced by Ru. карлук the word
comes from E.carlock, Matzenauer 196.
КАРУСЕЛЯ, SovUk.карусель, Wd-
карузеля,ModUk.;BRu., Ru. карусель, Po.
karuzela, etc. - D»riv. карусёлька, ка-
РЗгсельний ,-Subst./за ^серёднХх bikib :/
KiHHi в1йськов1 вправи й гони, що в
них брйли участь лйцар! й дами; кру-
тхлка з дерев»яними к£ньми,човн£ми,
тщщо,Бойк±в 198; крутглка, рел1,Руд-
ницький-Церкевич 299.
From ModHG. Karussel *ts’, the ultim-
ate source being It.carosello ’kind of
tournament', Vasmer22,205, S lawski 2,90.
каруца dial.for КАРЕТА ’poach,
carriage*,ModUk. — Subst. коляска,
повозка.
Каруца from Rm. earu|a *ts*; КАРЕ-
ТА from ModHG. Karrete, the ultimate
source being It. carretta ’ts*.
КАРЦЕР ’prison cell’, ModUk.,known
to all other SI. - Deriv., карцерний , кар-
церовий - Subst. арештантське примЗлцен-
ня.
From Lat. career ’ts’
631
>
КАСА ’cash; cash box, till, money drawer’
ModUk..known also to all other SI. - Deriv.
касир,-ка wd.:кас!ёр>-ка,касовий,^во,
here also : касёт/к/а, касётний, т^асино,
•-^ubst. скарбниця,Громова скриня,чи
шафа,установа,де видають 1 приймають
грош!; м£сце в установ!,чи крамниц! >
де видають 1 приймають грош!; друкар-
ська скринька на щрифтй, Бойк!в 198.
From It. cassa ’ts’, the ultimate source
being Lat. capsa ’repository, chest.box’.
KACET/k/A see the preceding entry.
КАСИНО : каса.
каск AmUk..AustrUk.;
КАСКА ’helmet’, ModUk..known ^also to allf
other SI. - Subst моталевий захисник на го-
лову.
From Sp. casco ’postherd,shell,scull,helmet,
cask’, Klein 1,245; AmUk. каск from E. cask ’ts’.
КАСКАДА ’ cascade .Waterfall’ .Mo^Uk.^, known
also to all other SI. * Deriv. каскаднии. —
Subit. природний або штучний малий водо-
спад; фоерверков! вогнх,що нагадують со-
бою водоспад, Бойк!в 198.
From ModHG. Kaskade 'ts'.
632
* / / /
КАСОГ » also» касак ,кашет,кесак EN.
'Kasoh^ first recorded in the IX c.in Byz. doc-
uments (YPE.6,235) andJince 965 in OUk. Nestor
chronicle; in 1022 Mstyslatv killed Кasoh prince
Rededya in e duel; the last mention of Kasohs in
historical sources dates with 1223; in Сл.ПЛК.
Ir. Боян’еапд glory’ храброму Мстиславу,
иже зараза Редедю пред«ь пълкы касожь-
скими. - Subst. черкас.
The name is generally derived from Ossetian
k&sBg 'Cherkassian*, cf. Vasmer^, 206-2 7» Men-
ges Oriews 9,89-90.
КАСП1Й, КАСПТЙСЬКЕ MOPE GN. ‘Caspian
Sea’, ModUk., known to all other 51. - Syn.Old
Uk. Хвалисьское море, Дербеньское море
Vasmer^2,207 f Хвалйнське море,УРЕ.6,236.
The name is derived from EN. Gk. Kaspioi
'Caapians' who lived in the VI-VII с. B.C. in
that area, YPE. l.c., Vasmer l.c.
КАСТА ’castj’, ModUk., known to all other
51. - Deriv. кастовий, K^CTOBicTb,/по-/
каст^ваний. - Subst. одн^ з чо,тирьбх кляс
1нд£йського сусп£льства /брагман,кш^с-
тр1я,в4йс±я й с^дра/; сусп£льна кл^са
рхзко в±дд!лена в±д £нших.
From ModHG. Kaste ’ts* being itself Loan-
word from Fr. and thia from Port,casta ’race,
breed*,the ultimate source being Lat. castus
’cleajt* •
633
КАСТРАТ ’castrate’, ModUk.,knownzto all other
51. - Deriv. кастрований,каструвати, -ання.
KacTpauiarSubst. людйна позбавдена стате-
вих залозо
From It. castrato ’ts* (: Lat. castrate ’to
cut,castrate')•
КАСТРУЛЯ, ’saucepan, pan (in general)iModUk.
Deriv. каструлька. - Syn. рйнка.
ModHG. Kastrol / Kasserole from Fr. casserole
'ts', the ultimate source being Gk. kyathion 'small
laddie*(s kyathos 'laddie j cupping-glass’).
KAT l.'hangman', ModUk., BRu.,Ru. KAT, Po.kat,
Cz. kat. - Deriv. катйха,кат£вка,кат1вня, ка-
-т:£вський,катн1й, /с/катувати, ,-ання;in ех-
pressJenкат-зна ( - казна!), кат-ма! ,к катов±й .
лчатер!! - Syn. екзекутор.
From Po. kat *ts', the ultimate source being
MHG. gat. Bavarian kat/е/ 'companion (of the ex-
ecutioner)', cf. Janko Slavia 7»7B5-7B6,Vasmer22,
208; according to Korinek LF.57, 377—348 the word
is connected with КЙ.ЯТИСЯ, see s.v.
KAT 2. ’cathead; device to raise the anchor
to the cathead* • Mod Uk.z ; Ru. ts . - Subst.Bi-
рьовка, що нею пЛдймають як!р.
From Du. kat 'ts'.Meulen 93; some etymologist*
derive it from E. cat, cf. VasmerZf, 208.
634
КАТАТИ ’to drive, roll, convey in a vehicle'
ModUk. , Ru. КАТАТЬ , Cz. kaceti, Sin. kotAti.-
Syn. качати 1.
Iterative form of KOTHTM,q.v.
KATA<bAJIbK,Wd* also катафальрк (Стрий )
'catafalque ’, ModUk.; Ru. катафалк, po.
katafelk.. - Subst. пхдвйщення, на якбму
ставлять мерця; колХснйця, в якхй возять
мерц£в на кладо'вище, БойкХв 199.
From ModHG. Katafalk ’ts’ ,the ultimate source
being Fr. catafalque/ It. catafalco ‘ts’ (s LLat.
catsfalicum ’scaffold»).
КАТЕГ0Р1Я ’category’, ModUk.,known to all
other ~ Deriv. категорГйнИЙ,-HiCTb, -HO,
категоричний,-HiCTb,-но. - Subst. розд!л,
в1дд1л,кляса,що в них згрупбванх схож!
одна^на о'дну реч!,люди, то'що; /у ф1лосо"ф11/
узагальнене абстрактне розум!ння,що може
заступйти ц£л! групп речей чи явищ, Бой-
к!в 199.
From ModHG. Kategorie ’ts’, the ultimate source
being Gk. katSgoria ’predicament,accusation* (:
kategorein 'to accuse').
КАТЕДРА ^also Ed. кафедра ’cathedra, chair*
ModUk.; Ru.кафедра , Po. katedra. - Subst.
п±двйщення; з якого ^викладають, виголошу
ють дбпов±д1; професорська посада; науко-
вий в£дд!л, 1нститут в ун!верситет±/напр.
катедра украхнознавства/.
From Lat. cathedra,Gk.kathedra	’chair*•
635
КАТЕДРА^ ’cathedral*, ModUk.; Po.katedra. -
Deriv. катедрйльний,-ник. Subst. собор.
From Lat. cathedra ’ts’, SWO.346.
КАТЕР ’cutter’, ModUk. ; Ru. КАТЕР. - Subst.
байдак,новен.
From E. cutter *ts’.
КАТЕРИНА, rarely Катарина PN. ’Kateryna,
Catherine’, M Uk. Екатерина (1627 Беринда ),
дкйтерины. Gsg. Д1484 Пом*яник)z« -Deriv.
Катерин /он/ка, Катря, Катруся, Кася,К^сь-
ка; AmUk. Квйда,Кийда;ун. Касевич,Касин,Ка-
сик,Касяк,Касян,Каснрак (Богдан ХЮ); gn.
/ в/Катеринослав -Subst .мик/1адежда,Исти/н/на,
1627 Беринда.
From Gk. Aikaterine : kathards ’pure’.Klein
1,251, Петровский 108, a.o.
катеринка, Wd. катаринка ’barrel-street-
organ, hurdy-gurdy. - Deriv. катеринщик.
невеликий механ£чний орган без кляв£ш! у
вйгляд! коробки з лямкою,що над!вавться
на плече; (в дореволюц£йн1й Pocfl*:) кре-
дитной б!лет варИстю ста карб6ванц£в is
зображенням Катерйни II, Слум.4,119.
Deriv. from КАТЕРИНА,see the preceding
entry.
636
КАТЕТЕР ’ catheter, surgical instrument
used to draw off fluid from body cavities’,
ModUk., known to all other SI. - Deriv. ка-
тетеризувати,-ання, катетеризация.
ЗиЬзьпорожнйста трубка,яку вводить у
канали 3 порбжнини т£ла для 1’х проми-
нания або вйдалення з них р!дини,Слум.
4,119.
From LLat. catheter, the ultimate source
being Gk. katheter ’ something let down; surg-
ical instrument for emptying the bladder’ ,
Klein 1, 231.
катИДЖ AmUk. 'cottage1, first^recorded in
1972 (Koshelanyk 334). - Subst. хата.
From E. cottage 1 ts1 , Koshelanyk, 1. c.
КАТЕХИЗМ ’catechism’, ModUk.; Po.katechizm.
Deriv. КАТЕХЙСТ,-КА,КАТЕХЙТ,-КА, КАТЕХИЗYBATH. -
Subst. популярний вйклад основ християнсь-
коУ в.три в запит ах i в£ дпов!дях; "Христи-
йнський Катехйзм"- перша украУнська книж-
ка, друкбвана в Канад! (В1нн!пеТ 1904) -
двомбвна збтрка церкбвних п!сень.
From LLat. catEchismus ’ts’, the ultimate
source being Gk.katexismos ’teaching’.
КАТОЛИК ’Catholic’, ModUk.; Ru. КАТОЛИК,
Po.katolik,etc. - Deriv. католицизм,катблиць-
кий,католичка.- subst. приналежний до ка-
тол. Церкви п!д головуванням Папи.
From LLat.catholicus,the ultimate source
being Gk. katholikos’general,universal’,Klein
1,251, Slawski 2,103 (: in Uk.from Po.?).
637
КАТОРГА ’penal servitude; imprisonment
with hard labour; hard labour’; ModUk.,BRu.,
Ru. ts, Po. katorga. - Deriv. каторжний,
-ник, -ниця, zкаторжанин, -ський. -Sut>,st.
кара з найтяжчими примусовими робота-
ми; тяжка праця; (в ст af) о вину:) Галера
з нев£льниками-веслувачами.
From Ru.КАТОРГА ’ts’,ORu.КАТАР ГА - loan-
word from MGk. katergon ’galley’, cf.Berneker
1,494, Brllckner 223, Vasmer22,210-211,Slaw-
ski 2,103,a.o.
катувати-^ AmUk. ’to reduce; to diminish’,
first recorded in 1971 (Koshelanyk 335). - Subst.
зменшувати; перебивати.
From E. to reduce; to diminish ’ts’, Koshe-
lanyk , 1.c., Royick 80.
KATYBATM2: KAT 1.
кауш , also кавуш Wd. (He.) ’scoop,dipper’
first recorded in the XIX с. (Желеховський 1,337).
Subst. черпак на воду,Ломацький 9; черпак
В1яти зб!жжя, Велигорський РМ. 3,276.
From Rm. kauj ’ts’, Шаровольський 2,58, Ше-
лудько 2 ,58.
КАФЕ ,AmUk. кафий,каф! ^coffehouse, re-
staurant, ModUk. - Deriv. ^кафе тер in, кафейка.
Subst. ка'ярня,ресторанчик.
From ModHG. Kaffee(haus)’ts’; AmUk.from E.
638
КАЦАП ,wd. also кацаб/Стрий/’Russian,
Moscovite (in scorn); Russophile’, ModUk.; from
Uk. borrowed into BRu. ,Ru. ( ГОГОЛЬ ),Po.,Cz.,
Slk. and other SI. -
In a special article devoted to this word
in ЭНТШ. 177»87 , the present author gave the
following details re its deriv., meaning and
etymology;
Uk. кацап known to Western dialects also as кацаб
(Стрип), ‘Russian, Moscovite (in scorn)’ has been introduced in-
to Belorussian, Russian (Гоголь), Polish, Czech, and other Slavic
languages. There are quite few derivatives of it in Ukrainian:
кацапище, -исько, кацап’юга, каиапеня, кацап-
чик, кацапчина, кацапчук, кацап ня, кацапський.
кацап щи на, с-, п о - к а ц а п щ и т и (ся), etc., закаца'пи-
ти *зар1зати’(Свидницький), кацала’п (influenced by лапа
‘hand’) ,к а ц а^п i я, кацапщина «Russia», etc.
All these words testify a vivid use of the word in Ukrainian,
and it is no wonder that the etymology of the basic word кацап
attracted many scholars of Slavic and non-Slavic origin.
The popular explanation of the word: как-цап ‘(one)
Wke a goat’ (= Russian with a beard as opposed to well shaved
Ukrainian) is a typical folk-etymology. Equally inconceivable are
the assumptions of its being a compound: k a - (pronominal stem)
and цап ‘big goat’ (cf. E. Ogonowski “Studien auf dem Gebiete
der ruthenischen Sprache”, Lemberg 1880, p. 166), or a prefixed
noun: к а-цап (cf. A. Bruckner “Slownik etymologiczny j^zyka
polskiego”, Warszawa 1937, Perwolf, Archiv f. s 1. Phil. 8, 5,
Matzenauer, Listy Filologick^ 8, 39, Liewehr, Slavia
18, 154, a. o.). In view of the verb закацапиТи ‘to kill,
slaughter’ it is more probable that the word was borrowed from
Turkic, cf. Tatar k a s a r ‘slaughterer, butcher’, (cf. Karfowicz
“Slownik wyrazow obcych”; 237, С. Онацький «УкраУнська «мала
енциклопед!я», Буенос Айрес 1959, стор. 615 - 616; Митроп. 1ларюн
«Граматично-стщйстичний словник ШевченковоУ мови»,- BiHninef
1961, стор. 115-116).
In its original form it is known to Bulgarian: к а с а п : к a-
c a 6 (also к а с а п и h) ‘butcher’, Serbo-Croatian k a s a p(in]
639
‘ts’ (cf. E. Berneker “Slavisches etymologisches Worterbuch”,
1, 492).
In this connection also Rumanian c a s a p ‘ti’, should be
mentioned, (cf. K. Lokotsch “Etymologisches Worterbuch”, 89),
The ultimate source of all the above words is Arabic к a s s a b
‘ butcher, slaughterer* as explained by Д. H. Ушаков in his «Тол-
ковый словарь русского языка», т. 1, Москва 1935, стр. 1338.*)
*) И is interesting to note that the word K a u a n, although included
in this and other Russian dictionaries —,is voided by the authors of the
Soviet Ukrainian dictionaries and encyclopedias, cf. "Украхнсько-росшський
словник", т. 2, КИ1В 1958, "Украшсьма Радгнська Енциклопед^я", т. 6, Кц»
1961 , а. о.
*
The change came in 1970’s: in vol.4 of Словник
украХнсько! мови/Слум. 4» р.123/ the following
is found:
кацап,а,ч., заст.,розм. Зневажлива назва
рос!янина / цитати з творАв М.Вовчка,П.Мирно-
го/;
кацапка,и.ж., заст.,розм. К1н.до кацап.
кацапський,а,е,заст. ,розм. Прикм.до кацап,
/цитати з тв6р1в Го'голя, П.Мирного, Д.Бедзи-
ка/. - Такий як у кацапа: - Ви б л£пше запу-
стили соб1 кацапську бороду, вона б вам бхль-
ше лйчила /Д.Бедзик, Днхпро..., 210/; the latter
example gives a clear evidence that the word is not
"archaic,colloquial" ( as stated lit Слум. ,l.c.) ,but
also that the popular etymology with reference to
Russian beard is still alive in Ukrainian folklore
and literature. Following that almost all Uk.dicti-
onaries published in the Western hemisphere as well
as encyclopedias include Кацап in their text/ex-
ception: ЕнциклопедАя украхнознавства.Словни-
кова частина, вид. НИИ./;see also хохол.
640
КАЧАН ’(cabbage) head’ ,ModUk.; Ru. кочан,
Po.kaczan, etc. - Deriv. качанйстиЙ,качанка,
качанний.-FN* Качан, Качаник, Качан£вський,
Кочан,Кочанбвич (Богдан 103,125 ); БИ.Кача-
н1вка. - Syn. било,стовбур.
from orig. кочан (still known to some dial.)
which is a borrowing from Tk. kocan ’ts’.Miklosich
122,Lokotsch 95 a.o.
КАЧАТИ (from PS.*katjati) see катати.
КАЧКА ’duckling’, ModUk. Ru. (from Uk.) ts,
Po kaczka, Cz. ^LoSo.fUpSo. kafcka. - Deriv. Ka-
ченя/тко/, качечка,каченька, качатко,ка-
чачиЙ,качиний,качня, качор/качур,качурик,
качурйна,’compounds: качко-вал,-нхс,-носий;
FN. Качак,Качалюк,Качка,Качбла,Качор,Ка-
чур, Качура, Качурёнко,Качурик,Качурок ,
Качурбвський, Качин,Качиновський(Богдан
103 ) - Syn. птах 1з ряду гусепод!бних.
Most scholars regard it asPo.loanword, cf.
Miklosich 108, Bfimeker 1,465, BrOckner 212,Vas-
mer 2, 214 ; in view of the wide distribution
and morphological variety it seems more convinc-
ing to derive it. from о/p. ♦ka/k/-ka/k/, syn.of
ква/к/-ква/к/ imitating voice of this bird,
of. квочка : квок! квбкати.
КАША *kasha,groats , grits,gruel;cereals’,
Wk. каша ( ХУЦ с.ЛСЛ.89 ) ,BRu.,Ru. ts,
Ви.М^гКаша, CCS. kaSica, SC. ka£a,Sln. ka-
5a, Cz. kaSe, Slk. kasa, Po. kasza, Lo5o.,Up~
So. ka£a. - Deriv. каш/еч/ка, кашуватий;
капговар/ка/;^гм. Кашкб, Кащак,Кащук,Ка-
шинецьКашковал ( Богдан 110). - 5уп«кру-
п/к/и,лем£шка.
641
PS. *ka£a. 'ts', BS.root *kas-, cf.Lith.ko-
5ti,k6Siu ’to ’to filter*,Latv.kast,kaSu ’ts’,
Berneker l,493,Trautmann 120,BrUckner 222,a.o.
кашаса BrazUk. ’rum» fire-water*,first re-
corded in 1926 ( Карманський 7)— Subst. горхлкз
з цукрбво! трбщ!, рум.
From Port, cacha^a »ts‘•
/ ✓
КАШЕЛЬ ’cough, hoop' , M Uk. кашель
(XVII С.ЛСЛ.В9), OES. кашель,Ru. кашель,
Bu. кашлица, SC* k&5alj, Sin. ka&elj.Cz.
kasel, Po.ykaszel, LoSo.,UpSo.kaSel. -Deriv.
кашлк>к,кашливии, /в!д-, за-, по- /
кашляти,-яння, в!д-за-,покашлювати ,
кашлянути, - Syn. рефлекторний акт,що
сприяе самоочищению дихальних шляххв
В1Д слйзу,гною,крови,усяких сторбнн1х
ч^сточокДза:) УРЕ.6,264.
ps.*kasljb ‘ts*, IE. root **k»as-:klbs-,
cf. Lith. kosulys ‘cough’, koseti , kosju ’to
cough*,Latv. kasus,kasa,kasis 'ts', Skt.
kasate 'he coughs', OHG. huosto, Ir. ca-
sad, Alb.kole 'cough', a.o.; Berneker 1,493,
Trautmann 119, Vasmer ^2, 215, Slawski 2,95-
96,a.o.
✓
КАШКЕТ ’cap,peak-,forage-cap’, ModUk. .known
to all other SI. - Deriv. кашкетик. - Subst.
ЧОЛОВ1ЧИЙ головнйй ytfip з дашком.
y From Fr. casquette : casque ’ts’, see
КАСКА.
642
КАШНЕ /comforter, scarf,muffler’ .ModUk.
Subst. хустка для закутування ши!,
шалик,шаль •
Fxот fr. cachenez ’ t s ’.
КАШТАН ’chest-nut •» мик.каштанъ
(XVII с. ЛСЛ.В9), known also to all other
SI. - Deriv. каштановий, каштануватий.
каштАнка, "Каштан” ^магазин/. - Subst.
велике дерево з родини букувйтих^пло-
дй з цього дерева /деяк±/ ictIbhi.
From ModHG. Kastanie/ Kastane ’ts*»the
ultimate source being Gk. kastanon; Berneker
1*492» Vasmer^2, 215, SAawski 2» 97-98,a.o.
КАШТЕЛЯН ’castellan*» M Uk* каште-
лян ь (XVII с. ЛСЛ.89); Ru.кастелян, Ро.
kasztelan. Deriv. каштелАнство,-Ський.
Subst.начальник двора,зймку.
From Po. kasztelan» the ultimate source
being Lat. castellanus ’ts’. РССтоцький
Slavia 5,52, Stawski 2,9B.
КАШУБ EN• ’Cassubian’, ModUk.; BRu.,Ru.ts,
Po. kaszub/a/.,- Deriv. кашубка, кашубський ,
Кашуб1я,Кашубщина. - Syn. член зах.-слов
етнографГчно! групи, мовно спорхднено! з
поляками.
From Ро. kaszub/а/ ’ts* being a prefixed
formation ka- and szuba ’furcoat*, BrUckner 222,
Vasmer ^2,215.
каюСИК AmUk. ’cayuse’, first recorded in
1944 (Bilash 342). - Subst. 1НД1ЯНСЬКИЙ к!нь.
From E. cayuse ’ts’, Bilash, 1. c.
643
КАЯЛА GW.'Kaiala - river'in СЛ.ПЛК.1г.&
InaT. (XV c.), hardly identifiable with con-
temporary Uk. hydronymy. - Subst ."р1ка КЭЯТТЯ,
смерти',' Виноградова 2,180.
Contrary to all previous etymologies con-
necting this name with каятися’to repent’,cf.
Виноградова,!, c., Menges 28-29 derives this
name from Tk.qajaty 'stony river’ - an ety-
mology which is accepted by other onomato -
logists, cf. Rospond SlOr.29,225-6.
КАЯТИСЯ ’to repent’, MUk.He будет СЯ
каяти ( xvi с. ка . 51), оик.,oes • каяти И
каятися ( XI- xiv с.); BRu. каяцца , Ru. ка-
-ЯТЬСЯ,0С8. kajati s§, Bu. кая Св, SC.kajati,
Sin. kajati, Cz. kati se, Slk. kajat1 sa, Po.
kajai si£, LoSo. kajai se, UpSo. kai so. —
Deriv. покаятися,/по/каяння, каяття,по-
кайний,оик. .ОЕБжаязнь (XI с.), каязнь-
ния (XII с.), каяния (XII с,), в каян-
н4 (: *каяньннй ).-Syn.	жалкувати,ви-
пиаияти свою провйну, виявляти жаль
приводу свое! провйни; признаватися в
cboIx rpixstx, спов!датися, Слуи.4,127.
PS. *kajati/^p/'ts', by apophony related
to *c4ha ’price’, IE. root **	k-ol- ’to
pay attention, esteem', cf. Skt. cayate, Av.
kay- ’ts’, cikayat ’let him revenge', Gk. t£no
’I pay, regret,repent', etc.; Berneker 1,469,
Rozwadowski RO.1,105, Vaillant RES.22,189-191,
Vasmer^Z,216, Skok 2,15-16, Slawski 2,22-23,
Pokorny 636-637,a.o. ; re Каяла as deriv.of
каятися see the preceding entry; about lack
of contraction (cf. Cz. kati se, UpSo.kai so )
see Shevelov 112-113.
644
КВА, .’'interj. for expressing croaking,ModUk.
Deriv. квакати, поквйкувати,-ання. - Syn.
кво !
Ап с/р. imitative interj,>cf. РССТОЦЬКИЙ 3.
160.
t /
КВАДРАНС 'quarter an hour’, ModUk.; Po.kwa-
drans. - Subst. ЧверТЬ ГОДИНИ.
From Po. kwadrans ’ts’, see the following
entry.
КВАДРАНТ ’quadrant’, ModUk. known to all
other SI.
From Lat. quadrans,Gsg.-antis ’fourth part’.
/
КВАДРАТ ’quadrate’,ModUk.,known to all other
SI. - Deriv. квадратний,квадратна,квадра-
тик,- Subst. р1вноб1жний прямокутник.
From Lat•quadratum ’square,quadrate’•
КВАКАТИ : КВА!
КВАКЕР *quaker.frlend’ , ModUk.,known to
all other SI.-Subst. AmUk. квейкер.
From E. Quaker - name given to a member of
the religious sect calling itself ’Society of
Friends’ (1648); deriv. from the saying "to
quake at the word of the Lord", Klein 2,1284.
КВАЛ1Ф1КУВ1ТИ ’to qualify’,ModUk. .known
to all other SI. - Deriv. квал!ф1кац1я. -
-Subst. оц!нювати.
From LLat. qualificare’ts’.
645
КВАПИТИ1СЯ] 'to be in a hurry, make haste,
be eager; tend towards, aspire to1 , ModUk.-
Deriv. кваллення, квапливий,-в1сть,-во,
квапний,,кв£пно. - syn- посп1шати,наг-
лити, хапатися.
An apophonic formation : *kypeti ’to boil’,
✓
see кип1ти.
КВАРТА 'QUART' ,, ModUk. known also to all other
SI. - Deriv. кваптовий, квартина, кварточка.
Subst. четвертина.
From It. quarta 'ts’,the ultimate source being
Lat.ts.
КВАРТИРА 'apartment, flat, suite of rooms;
quarters, billets; lodging; tenement1 , ModUk.;
Ru. (since 1704)квартира , also фатера ,
Po.kwatera. - Deriv. квартирка, квартирант,
-ка, квартир*4р,квартирний, квартирмай-
стер , квартиронаймач,-ка,квартплата.subst.
/по/ мёшкання,хата,житло.
From ModHG. Quartier ‘ts’, the ultimate
source being Lat. quartSrius ; see also КВАТИРА.
КВАРЦ ’quartz’, ModUk.,known also to all
other si. - Deriv. кварцовий,кварцит,-НИЙ,
кварцитовий.-Subst. м!нерал:двоокис крем-
н!ю.
From ModHG. Quar% ’ts’ ; its relation to
Du.kwarts.E.quartz,It.quarzo.Fr.quartz has not yet
been explained,Kluge 274; some scholars derive it
from WS1. twardy ’ hard', Klein 2,1286.
646
КВАС ’kvas, sour fermented drink’ » MUk.,
OCS. kvas*6, known to all other SI. - Deriv.
квасок,квас4ць,квасиво,квас^ння,квас-
ной-, -иця,-ник,квасн£ти,кваснути,ква-
сити, /с/кв4шений, /с/квашения; here
also : квасбля from фасоля;ЕЫ. Квас ,Ква-
СНИЙ,-ник,Кваснйця, etc. - Syn. КИС-
лий.
PS.*kvas*6 ’ts’(- an apophonlc formation:)
IE. **kuat-so- : **kut-so- 4is’ , the latter
evidenced by Sl.*kysl6jb, see КЙслий} Ber-
neker 1,656,678-679,Pokorny 627-628,a.о.
КВАТИР/К/А see квартира.
ЖВвЩвН AmUk. ’question’, first recorded
in 1963 (Bilash 344), also КВеЩКН.- Subst.
питания.
From E. question ’ts’, Bilash, 1. c.,
Koshelanyk 377.
КВИЛb ’groaning.moaning ; mewing’,ModUk.;Bu.
(and other SI. in deriv.only:)cvili-
£1, CVllStl ’to cry’. - Deriv.КВИЛИТИ,КВИЛ1-
ти, кви^ння;here al§o: ЦВ1ЛИТИ, КВОЛИЙ.
-Syn. жал!бно стогнати, стиха плакати,
жйл!бно кричати (про nrdxiB) ,Слум. 4,
133.
PS. *kvlljb :*kvilitl/kvil£ti ’ts’ without
traceable kinship in other IE.languages.Ber-
neker 1,657.
647
КВИТ/УВАТИ/:кв1тувати.
КВТТ/КА/ ’flower* , ModUk.; Ru цветыf
BRu. квет f цвет, Bu. цвет .OCS.cvet’B,
SC. cvljet, Sln.cvet.Cz. kv£t, Po.kwiat,
LoSo.kwdt, UpSo.kwdt.Plb.kjot. - Deriv.
кв£точка, кв£тонька, кв!тинка,кв1-
т4стий,кв1тйстий,кв1тястий,- т1сть,
-то, квХтнйй, кв!тнйк,кв1тникар,-ка,
-ство,-ський, квХтництво,-ниця,-ни-
цький,кв1тничок, кв!тнути,- нення,
кв!тучий,/за/кв£тчаний,кв1тчастий,
кв!тчаний а/ кв!тчати,-ання,кв£тен*
compounds :	кв!тко-грйз, -ложе,-
-н£жка,-но'сний, рм.Кв1тка; fn. Квхтка-
0снов>яненко,Кв1тковський,Кв1тчак,
Кв£тченко (Богдан 155). -Syn. частйна
рослини, переважно в вйгляд! пелюс-
ток i карточки, як а ма© вир аз не за-
-барвлення й запах; рослина з таки-
ми органами розмноження, КТО,107»
From Po.or in general WSl.*kv£t/6ka/
'ts' the organic Uk. continuation of PS.
* kvet6 being ЦВ1Т, q.v.
KBiTyBaTH AmUk. 'quit', first recorded
in 1927 (Bilash 344), also КВИТУВ&ТИ. -
Subst. покйнути прбцю.
From E. quit ’ts', Bilash, 1. c., Koshe-
lanyk 378.
КЪО • interj» to express croaking. - Deriv.
квокаТи,-ння,квочка, MUk. квоканге,квог-
чет (ХУ11 с. ЛСЛ.89 ) »-5уп»ква?
Ап о/p.imitative formation,cf. РССТОЦЬКИЙ
3,160.
648
КВОДвр AmUk. ’quarter’, first recorded
in 1915 (Bilash 346), also КВОДИр, КВОДра.
Subst. чверть, чверть доляра.
From Е. quarter ’ts’, Bilash, 1. c. Ko-
shelanyk 377, Royick 83.
КВОЛИЙ ’feeble, weak, sickly’, ModUk.t
wanting in other SI. - Deriv. КВОЛОНЬКИЙ,
кволитися, квол1ти, квол1ння,квол!сть,
кволо." Syn. слабий, тенд£тний,ф1зич-
но нерозвинутий.
Of. uncertain etymology; its kinship with
квилъ/квилйти would show a curious semantic
development: groaning.moaning (from pain,sick-
ness) Si'ckl/ly/ -»• feeble,weak; less per-
suasive is its connection with х/В/орИЙ,ог
кивати/ся/,Ильинский РФВ.78,206, and хи-
лити / СЯ / , Vasmer*2,219-220,228.
КВОрТ AmUk. ’quart’, first recorded in
1972 (Koshelanyk 378). - Subst. Л1тр.
From E. quart ’ts’, Koshelanyk, l.c.
КВОТА ’QUOTA’ , ModUk. , known to all
other si. - Subst. частка,частйна, при-
писана норма.
From Lat, quota ’ts.
КВОЧКА : квокати
KE abbr, of каже »first recorded in 1674,cf,
Shevelov 684 ; see казати.
649
КЕБА, кебета ’ability, talent .skill,under-
standing, dexterity’, ModUk., wanting in other SL.
Deriv. кебетливий/ кебхтливий, кебётний /ке-
бitний.
In a special article devoted to this word in
Кихв 12:5,30jhe author of this dictionary wrote
as follows:
В uipiui „До Основ’яненка" Шевченко вживае м!ж шмим слова „кебети*
в значенн! „хист, зд1бшсть, талант, дар, умшня". В першому „Кобзар:*
з 1840 р. це м!сце надруковано на стор. 94 так:
Эхъ! Якъ бы то ... Та що й казать! —
Кебеты не маю.
Те саме находимо в другому внданн! „Кобзаря" з 1844 р. (в1рш затйту-
лований: „До украЧнського писаки"), а в третьему з 1860 р. на стор. 43:
Эхъ якъ-би то!.. Та що й казать?	. <
Кебети не маю.
Таке саме щодо пунктацп й наголосу Micue подибуемо в „Кобзар:"
з 1867 р. (стор. 46). В. Доманицький скомбшував 13 первюних тексин таке:
Ex, як-би то!.. Та що й казать, —	. г
Кебети не маю. (Видання з 1910 р„ стор. 45).
Новшл видання „Кобзаря" теж не однозпдщ щодо пунктацп цьор»
мкця. Проф. Л. Ыленысий у своему виданш твор!в подае:
Ех, як-би то!.. Та що й казать, —	,
Кебети ие маю. (Видання-Тризуб, Вшшпег 1952, стор. 133), a nixco*
ветськ! видання мають:
. -м
Ех, якби-то!.. Та що й казать!	,<
Кебети не маю. (Видання „Художньо! /Ктератури", Ки1’в 1958, ст. $1).
Неодпаковкть пунктацп й правопису не змшяе значения Цього СЖЙЙ,
воно в ycix напедених контекстах визначае одне й те саме. Як нам
ninicTb контексту перший пояснив В. Слмович у саоему виданш „Кобзаря"
(стор. 32):	:)
„Талант, здатюсть — от тут то та поетична скромшсть, що, мовЛМ,
у нього немае таланту сшвати про УкраЧну".	011
650
Под!бне пояснения подибуемо в Л. Бмецького (стор. 303):
„Кебети не маю, — себто таланту. Шевченко школи не хвалився, який
1Йн поет, навпакн, завши (так! Я. Р.) був скромний, натомкть поспйно ви-
сував на перше мгсце других".
В протилежшсть до обох шевченкознавщв, Митрополит 1ларюн (д-р
1. OrieHKo) в своему „Граматично-стилютичному Словнику ШевченковоТ
мови" (BiHHiner, так! Я. Р., 1961), стор. 116, не дае шяких „граматично-
стилютичних" пояснень контексту, а обмежуеться ильки до лякошчного:
„Кебета — кист, талант", под!бно як це зробив Б. Гршченко в своему „Сло-
Bapi" ще в 1908 puixi.
Як бачимо, нюдин i3 дотепер!шшх шевченкознавщв не пощкавився по-
ходженням слова „кебета" й його первюним значениям та не втягнув етимо-
логп цього слова в пояснения до „Кобзаря", чн в словник ШевченковоТ
мови, хоч в украТнському мовознавств! були вже спроби в цьому напрямку.
Перший етимолопзував це слово А. Кримський. В прац! „Древиекиев-
ский говор" (КиТв 1907), стор. 12, вш виводить „кебету" з турецько-траб-
сысого „tebijet" — звичка, природа.
Чи не шдо впливом Кримеысого був В. Кобилянський, що в „Науковому
Зб1рнику Праць I, Мовознавство", стор. 80, виводив слово „кебета" в!д
арабсько-турецького kuwwa — kuwwet “сила, мщь, влада’. У Локоча про
це гасло читаемо на стор. 101 ось що:
Ar. kuwwa: ‘Kraft, Starke, Macht’, tk. kuwwet ‘dass.’; hieraus bulg.
serb. kuwet, bulg. kowet ‘dass.’.
Про обидв! етимологи e згадка в журнал! „УкраТнська мова в школГ,
т. 10 (1960), стор. 60—61, без якихось нових пояснень.
Не слово проаналхзоване тут «з становища- його структури: Наростки
-а (в слов! :кеба), -ета (щебета), -it (:кибгг) та четь (жибкть) вказують
на те, що це слово не чужого, а таки свого, украТнсько-слов’янськэго
походження. Р1зновиди пня: кеб- киб- в укра’Тнсыбй мои!, а коб- в шших
слов’янських, напр. кобь „гешй" у старо-церковно-слов’янсьюй, «оба „ща-
стя" в болгарськш, коб „добрий знак", „лихе пророцтво" н сербсьюй, куобе
„дух" у полабсьюй i т. п., привели нас до висновку, що украТнська кеба —
кебета й inuii р!зновиди, це шзшша деформашя праслов’янського кореня
*коб — „гешй", „дух", що в р!зних вар!янтах зберггся до сьогодш в сло-
в’янських мовах. Обширно займаеться ним Е. Бернекер у своему етимоло-
пчному словнику, том I, стор. 535, правда, не включаючи сюдп украТ’нськоТ
кеби-кебети.
Етимологп Кримського-Кобилянського поза фонетнчними труднощами
(у —>е, в —>б) не видержують критики головно з Tief причини, що не бе-
руть до уваги eeix форм-р1зновид!в, зв’язаних !з цим словом, отже не ильки
кеби — кебети, але й киби — кибости — киботи, що ix нотують словники.
651
КЕВ ! interj. imitating voice of kites.
Deriv. КЕВ-КЕВ! КЕВКАТИ. - Subst. кав,к!яв!
An 0/p.interj ., РССтоцький 3,159»
КЕГЛЯ , SovUk. кегля and кегель
'skittles, skittle-pin’, ModUk. - Subst.
дерев>яний стовпчик для поц!лу руч-
ною кулеюо
From ModHG. Kegel ’ts’ .
КвДВ SoCp»’nicety,delicacy,subtlety’,first
recorded in the XVII с» (Даже 165)» - Deriv. кед-
везовати, кедвешний,-но. - Subst. мйлРсть,
xopomicTb.
From Нд» kedv *ts’, дэже ,1»с»
КЕДР ’cedar’, МЦк.кедръ (XVIIc. ЛСЛ»
89), OES* кедр*& (Остр.ев»); Ru. кедр,
Po. cedr,etc. - Deriv. кедрик, кедровий,
кедровина, кедрина,кедр£вка, Кедрияка;
Кедрйн-Руднйцький.-Syn.п!вденне в£чно-
зелене дерево.
From Gk. kedros ’ts’z
VASMER22,221.
КЕДРИНА see the preceding entry.
652
кедь Nd.(Ik.) 'when', Slk. ked’. - Subst.
КОЛИ»
From Slk. ked’ ’ts* being abbr. of kedy 'ts.
Кейда AmUk. 'Kathie', first recorded in
1915 (Bilash 347), also^K^ftfli, КИД1, КЖЙДЯ.
- Subst. Катерина, Катря.
From Е. Kathie 'ts', Bilash, 1. c.
кейк AmUk. ’cake', first recorded in 1909
(Bilash 348), also КИЙК, КОКС, КИКС. -
Subst. ТОРТ.
From E. cake 'ts', Bilash, 1. c., Koshela-
nyk 380, Royick 80.
кейс AmUk. 'case', first recorded in 1963
(Bilash 349), - Subst. Скрйнька; розпр^ва.
From E. case 'ts* , Bilash, l.c., Koshelanyk
381, Royick 84.
KOK AmUk. 'keg*, first recorded in 1907
(Bilash 347), also Kef, КИ1* “ Subst. бари-
ло, боч£лка.
From E. keg 'ts', Bilash, 1. c., Koshela-
nyk 338.
КЕКС 'cake,bun', ModUk. - Deriv. КЕКСИК.-
Subst. чотирокутний хл£бчик; булочка.
From E. Npl.cakes, see кейк
653
КЁЛЕП ’iron stake with handle formed like
a hammer; tortoise shell’, ModUk.; Ru. dial,
кёлеп ’reed, stick,rod ', wanting in other
SI. - Deriv. келепище , кёлеповий .'Subst.
старовинна ручна зброя,що мае ^форму моло-
та, насадженого на довгий держак,СЛум.4,139.
From Tk. кИ1ИрИ ’rod,pole’, Vasmer2,2,221, Ber-
neker 1,499.
КЕЛ 1Я ’cell’ ;MUk.OUk. келия; BRu. кёл 1я,Ru•
келья. - Subst. окрёма к!мната в манас-
тир £, тюрм£,т ощо.
From Gk. kell£on ’ts’ (which in Lat. was
borrowed as cella, hence E. cell ).
КЕЛЬМА = кельня,
КЕЛЬНЕР ’waiter’,ModUk.; Po.kelner.-Deriv.
«ёльнерка,кёльнерський. -Subst. прислужник
у ресторан!, 1*арс6н.
From ModHG. Kellner ’ ts ’.РССТОЦЬКИЙ 4,215.
КЕЛЬНЯ ’ ladle; trowel ’,ModUk.; Po. kielnia
(xvi c.). - Subst. мулярська лопаточка.
From MHG. kelle ’ts’ .РССТОЦЬКИЙ 4,164.
yet, in View of its form Po. mediation is to be
assumed, cf. Berneker 1,499,followed by Rich-
hardt 64,Slawski 2,142.
654
кемпа 1 * river-island*, Wd. first re-
corded in the xix с. (желеховський 1,341).
“Deriv.KeMiniHa.- Subst.бстргв на р1ц!. ’
From Po. k$pa * ts * .Richhardt 64;.according
to Vrabie 153 from Rm. clmp» doubtful,
Кемпа?= тейштя AmUk. ’camp’, first recorded
in 1915 (Bilash 350). - Subst. TlCdipj каб£ни.
From E. camp ’ts’, Bilash, 1. c., Koshelanyk
339, Royick 80.
/_______
КЕИТПНГ, SovUk. кемп!нг ’ ^amping*.Subst.
таб!р для автотурйст1в,Слум.4,140.
From E. camping *ts*.
KOH AmUk, ’can’, first recorded in 1963
(Bilash 351). - Subst. бЛЯШаиб банка.
From E. can ’ts’, Bilash, 1. c., Koshelanyk
341.
кенГуру see кал Гур,
КОНДИ AmUk. ’ candy ’ ,z first recorded in
1933 (Bilash 352) , also кенд!, КИНДО. -
Subst. цукерок.
From E. candy *ts’, Bilash, 1. c., Koshe-
lanyk 342, Royick 81.
z
КЕНДИР * kendyr, Indian hemp’, ModUk. ;Ru.
кедь!рь. - Subst. Р1д конбпл!.
From Tk.-Osm. kendir ’ts’, Miklosieh ТЕ.108.
655
КЕНДЮХ ’stomach (of quadruped animals)’,
ModUk. - Subst .щдунок.
Etymology uncertain; taking into consid-
eration such Uk. -taX formations as КЭЛЮХ( S
кал) * intestine, gut *, болюх б!ль )
’ excrescence .outgrowth,node,wart , КИТК0С (;
кита) ’ fox-tale* ,etc., one is inclined to see
1пкеНДЮХ an analogical -их formation with
root *ken- /*kyn- : кидати .with -n- after
a vowel "either patterned on Po. or inserted
independently" like in вантаж,плен^аТИСЯ>
efcc.,cf. Shevelov 141; its connection with кендя,
though possible,cannot be substantiated semant-
ically.
r	,	,	,
КЕНДЯ, КИНДЯ,usually Npl. кенд!,кин-
д! ’felt-boot’,ModUk. ;ВИи.к£ньг1 , Ru. кенга ,
кенът'а.» — Subst. повстяна валянка.
From Finnish kenkH, Gsg.kengHn ’boot’,
Berneker 1,500, Vasmer^, 223.
КЕНТАВР ’centaur’, ModUk.,known to all
other SI. - Subst. постать 1з людською ГОЛО-
✓ z ✓ /
вою й грудьми й к!нським тулубом.
From Gk. kentauros ’ts’.
KEHY, also KAHY, colloq. Канойка,
КвНЮ AmUk. ’canoe’, first recorded in
1912 (Bilash 354). - Subst. лвГКИЙ ЧОВвН,
From E. canoe ’ts’, Bilash, 1. c., Ko-
shelanyk 343.
656
КОП1 AmUk 'cap*, first recorded in 1930
(Bilash 354). - Subst. ИЛПка.
From E. cap 'ts*, Bilash, 1. c.
KEU^ ’stupid’, ModUk.; Po.kiep. — Deriv.
кепський,-ко, - БиЪвьглупий,дурень.
From Po. kiep ’ts’, Slawski 2.151.
кепеккк SoCp. 'coat', first occurence XVIII c.
(Даже ,166). - Subst. пальто, шинелй.
From Hg. kBpBnyeg *ts‘, Даже »l.c.
кеп/i^a : кёп 1.
кепкувати : кеп 2, see кпити.
КЕРМА, also КЕРМО 'steering wheel;helm;
lead’, ModUk. - Deriv. керм^вати,-ання,
кернения,кермовий,кермуватися.- Syn.
кер!вництво; стерно,керувальний прилад.
From MHG.ker ’turn’ see КЕРYBATM.
керниця see криниця
KEPOCHHA,SovUk. кероСИН ’kerosene’,ModUk.;
Ru. КЕРОСИН, dial.карасйн.-Derivлсеросинка. -
Subst. земний ол£й,Кузеля 154.
An artificial formation based on Gk. keros
'wax' and suffix - ина.
657
КЁ/Р/РАТ see кйрат.
КЕРСЕТ/К/А see Горсет, корсет/ка/.
керт SoCp. ’orchard’, first recorded in
XVII с. ( Дэже 166). - Deriv. кёртик,кер-
точка, — Subst сад.
From Hg. kert ’ts’, Даже, l.c.
кертйна, кертиця Wd- see KPIT.
карточка : керт.
КЕРУВАТИ ’to govern,lead,guide,instruct,direct,
to rule,manage,control’, ModUk.; Po. kierowai. -
Deriv.no-,с-керувати,-ання,кертвиий,-ник,
-циця,-ничии,-ництво-,-ницькии, керувати-
ся. - Syn. спряибвувати,вести по якому-не-
будь шляху,вчити,як треба д!яти; управ-
ля ти, зав!дувати,зд^йснювати владу (в у-
станов!, на птдприомств!), KTC.I07.
According to РССТОЦЬКИЙ 4,174 it is а
direct borrowing from MHG. ker ’direction’;yet,
Richhardt 64,Slawski 2,156,a.o., consider it a
Po.loanword - kierowai ’ts’; the matter requires
further study and more adequate documentation.
658
КЕРЧ GN. 'Kerch(in Crimea)', OUk.,OES.
Ктьрчевъ (Тмутороканський кам!нь,Х1 с.),
ru. Керчь. - Deriv. керченський,к6рченець,
ке'рченка, - Subst. Пант1капей (гр.Х с.),
Крш (араб.).
ModUk. КЕРЧ instead of assumed *Корч/гэ/ is
due to Tk.-Tt .mediation with their vowel harmony,
cf. Shevelov. 60, Трубачев in Vasmer22,226 ( :
КърчЬ ’ mouth,throat’); according to Мельхеев
OES.керу meant ’mountains’, and Staszewski 143
does not offer any plausible explanation of the
name.» finally the unacceptable etymology of
Абаев , ВЯ. 1 ,99 <ftom кврчии 'smith')might
be recorded here for bibliographic reasons.
КЙбель Wd.' tub, pail I,ModUk iRjJkib el. -Subst.
ведро. -From ModHG. Kubel 'ts', РССТОЦЬКИЙД ,147.
КИВАТИ, кивнути 'to nod, beckon', U Uk.
киваю главою (ХУИ с.ЛСЛ.90);ВКи.к1ваць,
Ru. кивать, Bu. кивам, OCS.pokyvati, sc.
k'ivati, Sln.kivati, Cz.kyvati,Slk.kyvat', Po.
kiwai, LoSo.kiwaS,UpSo.kiwat. - Deriv. киван-
ия , на-,по-кивати,киватися,кивнутися,
кив/ок/.-Syn. робити коливальн! рухи,по-
хитувати з боку на б!к; вказувати рухом
голови; прикликати когось,давати знак
комусь, КТО.107.
PS. *kyvati/ *kyvn£ti 'ts' ,IE.root**kii-:
**keu- 'to bend', Pokorny 588.
659
КИДАТИ, кинути ’to throw, hurl, cast, fling,
launch’ , м Uk. кидати (1472 COM.1,474), ки-
даюся на кого (ХУ11 с^ЛСЛ.90) ,ouk. ки-
дати,кидати; bru. к1даць,Ии. кидать, Ви.
КИНа , SC. k'ldati, Sln.kfdati, Cz.kydati, Slk.
kydat’,Po. dial kidat,LoSo.kidaS, UpSo.kidai. -
Deriv. кидатися,кинутися,кидания, кипен-
ия, кидок, ви-,в1д-,еа-,на-,п!д«>по-,при->
роз-кидати,вй-,в1д-,за-,на^п4д-,по-,при-
роэ-кинути,-нения,ви-,по-кидьок 1тп. -
Syn. примушувати лет£ти.
PS. *kydati(cf. OCS^iskydati, sfekydati sg
‘ts’, IE.root ** /s/kud- : /s/ke^d-’to shoot’,
cf. Lith. skudrils/skaudrils ’agile,quick’ , Latv.
skaudrs ’ts’, Skt.codati.codayati ’he drives’,Gk.
kydfas,Hes.(?),Alb. heth ’I throw’,OIc.skjota,AS.
scSotan ’to shoot’,OHG.scio^an, Goth, (by chance
not recorded)*skiutan,etc. ; cf. Kluge 307,Pokor-
ny 955-956, Vasmer22,230,a.o.
КИЗИЛ/Ь/ ’cornel,cornelian cherry; dog-berry;
hound-tree’, ModUk.; Ru. Jts’; кизильник,кизй-
лсвий.-Syn. чагарникова рослйна або дерев-
це з жовтими кв!тками та Гставними Угодами;
ягоди з цього дерева, Слум.148,
From Tk. kezel ’red’ (referring to fruit),Miklo-
sich 116, Berneker 1,506, Vasmer22,230.
КИЗЯК see к!зяк.
660
Кй1В, Gsg• Киева (not: Кйхва )»Lsg.y Киев!
(notsKHlBl ,etc.) GN. ’Kyiv, (arch.) Kiev — capital
of Ukraine’; м Uk. Киев (1493 COM 1,474 )?в Ки-
еве) (1465 ibidem) t KleBa Gsg.( 1481 ibidem),
в Киеве (1.571 Петиц1я ки!всько1 шляхти до
короля —рукопис )» в» Kieei ( 1622 В4ршЬ Ко
Саковича)* в»К1йов!и (1627 Беринда) ,Ниж-
н1 й города» К1ев*Ь (1695 на плян! Подолу),
Ктевъ /Киев1» (XVIII с.); Оик.в Киеве ( 1433
ССМ 1,474 ) г К!евь( 1446 ibidem), in Hypati-
an chronicle:
Поляномо» же живущими» oco6i и владею-
щим*» роды своими,яже и до сея бра-
тья бяху поляне, и живяху; кождо съ
родомъ своимть. И быша г брата, еди.»-
ному имя Кий,а другому Щека, , а тре-
тьему Хоривгь, и сестра ихт» ЛыбЪдь.
И ебдяше Кий на ropi, кд£ нин^ увозъ
Боричева», а Щека» с!дяше на гор,6,кдй
нь±нй зоветься Щековица, а Хоривъ
на третьей горЪ отякщуже прозвася Хо-
рив±ца; створиша городоко» ,во имя
брата ихо» старейшего, и наркоша и
Киева» ( XV с, 1пат.7 )»
OES.KbleBO», BRu. Kley , Ru. Киев , Po.Ki-
jdw, Slk. Kyjev, - Deriv.киянин,-йнка,-янський,
«йдвський, Кйхвщина, Кйевець,Кйево-Брат-
ський, Кйево-Видубицький,Кйево-Михайл1в-
ський Золотоверхий манастир£, Кйево-Моги-
лянська /в!д 1938 s, Укра1нська Могилянсько-
Мазе'пинська/ Академ1я, Киево-Печёрська
Лавра, Киево-ПечерськиЙ Патерйк ( XII с.);
мик.кие/в/ски/й/ (бл.1500 ССМ.1, 474)»Во-
еводе К1ев»ьскому ( 1487 ibidem); OUk. КИяне
(XV с.Тпат. ,1.с.),киевский ( 1457 ССМ.1,4747,
киевъекий (1438 ibidem ), КиевЪць /на Дуна-
ю, XVc. Inal. l.c.z),a.o. -
Зуп.столйця Укра!ни,/в давнину:/столйця
княжо! Руси.
661
The traditional deriv* of the name КИ1В
from PtJ.Kyj - a legendary founder of the
city» as cited above from Hyp«chronicle, is
still being adhered to by historians (e«g«
Д. Лихачев, Б. А. Рыбаков, ©.Пресняков,
М.Брайчевський,а.о.,of. Н.Полонська-
Василенко 1стор1я Украхни I т.,Мюн-
хен 1972,стор.78,89-90 ),geographers
(e.g. Staszewski 144, Мельхеев 45, а.о.)
and even linguists (Vasmer^2,230, Kowal en-
ko SSS.2,406, a.o.) despite Грушевський»3
warning that
ц!ле се оповхданке про кихвсь-
ких брат!в було т!льки т.зв.
етимолъот1чним м±том: з 1мен
м±сцевостей зроблено Лсторич-
Hi особи /Грушевський 1,380/;
perhaps lack of a "non-mythical" ety *
mology in lieu of the above negative crit-
icism of Hrushevs'kyj was the reason why
later Uk. historians either avoided topo-
nymic digressions re origin of Kyiv (e«g«
M.Antonovych A History of Ukraine, Praha
1942, 2nd ed. Winnipeg 1966), or demonstr-
ated a cautious elusiveness in this matter
(e.g. D«Doroshenko in his History of Ukraine
published in Munich in 1966 , p.21| N.
Polons*ka-Vasylenko, op.cit«,a.o.) .
It was in 1949 that the author of
this ED. ventured a new explanation of
the name Kyiv, viz.
треба ц!й назв! надати перв±с-
ний ЗВ’ЯЗОК is словом кий у
. розум1нн! палиця;вона могла
в!дноситися спершу до к и х в
662
- палХсади,яким був обгоро-
джений старий город/Пропам»-
ятна книга УНДому,В1нн1пеГ,
1949, стор. 800/.
This etymology was later repeated in two
editions of OnUVAN No.2 (1951* 1957)» at the
V International Congress of Onomastic Sciences
in Salamance in 1955. cf.:
Шведський KhYb. - Коли в Саляманц!
в 1955 р. я прислухався до допов!д!
одного з шведських ономастХв про
походження й значения назви "Сток-
гольму" ( "окружений палхсадою горб")
у мене утверднлося переконання про
слушнХсть мое! г!потези про генезу
назви "Киева",яку я висунув 1ще в
1949 р. ... Стокгольм як тип назви
в±дпов1дае значенево Киеву. /Яр.
Рудницький 3 подорож! до Скандина-
BiY 1957, В1нн1пег-0сло,стор.77 -
78/.
and it was in this spirit that he presented
his paper on "Typology of Namelore" at the
VIIIInternational Congress of' Onomastic
Sciences in Amsterdam in 1963, cf. its Pro-
ceedings (published later in The Hague-Paris
1966,pp.433-441): as one of the striking ex-
amples of popular, non-scholarly, legends
the "etymological myth" of Kyj was cited in
this paper (p.434); during 1960s and 1970s
the above explanation was repeated on vari-
ous occasions in JBR.'s lectures, seminars,
discussions. With appearance of the 2nd
volume of Георгиев s.v. кий •stick’
the following GN. in Bu. were brought to at-
663
Mention of the scholarly world: КиЙ,КиЙ ДОЛ,
Кйево,Кйевица,^Кййовец, Кйевци,Кйеците,
КЙевото,Кийковското,Кйщица,Кёвград а.о.;
considered as deriv. of КИЙ (p,356) they con-
firmed JBR.»s etymology of Ки!в of 1949,
moreover»there were no negative responses to it
in the etymological research: ЙИ1В as an orit
"palisaded settlement" - "киями" /палхсадою/
окружене поселения,and п.П.Толочко in his
1сторична топограф!я с тародави ьо го.Киева
/Кихв 1972/ reconstructed Kyiv of the VI cc.
on p.42 as follows:
"Ки!(вськ1 , f
поселения	V 1 городища
vi - viii ст."
(Vignette )•
In the Uk. ftmigrft scholarship JBR.*s etymology
of Kyiv of 1949 was repeated in 1970 by В.Ча-
пленко(- for unknown reason without reference to
JBR.’s above quoted publications),viz.
Значения слова «кий» як дерев’яного кипса могло дати розу-
мшня назви «ки!в» як фортещ, збудовано! з ки!в, збудовано!
так, як тзншюго часу будували сво! «<йч!» украшсыа козаки.
П. Кулин записав вод одного запорЬкця спогад про те, як Ti ci4i
будовано: «Як з!брались гайдамаки в Мотронинському л!су, то
зробили co6i ci4. Вибрали таке Micro, що з трьох богав байрак,
а з четвертого поставили бапггу. Кругом обрубались лгсом» ...
Покликавшись на цей запис, Б. Гршченко пояснив слово «обру-
бались» як «обгородили частоколом». А що слово «рубати» се-
мантично майже тотожне 1з словом «икти», то зводси легкий пе-
реход i до слова «обспсатись» у такому ж значент, тим бигыпе,
що в того ж Гршченка е й слово «ободкати» в значент «обполю-
вати» (городину),.. у в. Даля е вислхв (хпвтчний) «осЬчь мЪсто»
664
— «обнести пряслами, огородить, оеЬкать дачу» (в Л1с1) — роби-
ти межов! просши. 6 в Даля й слово «сЬча», що його вш пояснюс
як «заваль изъ деревъ». Даль також написав, що, «можливо, вщ
нього походить i назва Ciui 3anopi3bKOi»w А навколо Киева в
давнину були велик! той, як про це свщчить i наш Початковий
лггопис, було з чого будувати таку «стчу» на на ддтп при нгт.ких
горах.
/Науков! Записки УТГ1,Мюнхен,21/1970,
стор.135/
Though acceptable as an etymological epigonism
this explanation stands in a crass contrast to
Ehaplenko's further haphazardly and inconvincibly
presented "Adyghe” affinities, viz.
Utilizing his discovery of the Adyghe substratum of Indo-
european languages (or the retention of proto-Indoeuropean status
in Adyghe language), author explains the etymology of all known
names of Kiev, the Ukrainian capital city, and other names, rela-
ted to that city. Among these are words «Kyiane», the «Kiev» pro-
per, the reported by Constantine Porphirogenetos name Kiapa, the
word Мт]троло115 (used on Ptolemy’s map) and its reflection in the
phrase found in historical records: «Kiev — the mother of Rus
cities». After establishing that in many various Slavonic countries
words «Kiev» or «Kievets» often appear as names of towns or
cities, and remarking on the popularity of the name «Kyi» and
«Кау» (as in Kaius Julius Caesar) in ancient world, author offers
the following explanation: originally, these words were nouns with
several meanings, such as a cudgel, a mountain, a robust man, even
a hair-style favored by the nobiiy? All these homonyms were re-
lated through a common etymological «ancestor», retained in the
contemporary Adyghe as the word «к!ы» which denotes a «handle»
(as in a vessel) or a «grip», and which derives from the verb «к!ын»,
«to grow». Words «к!ы» and «ja» (a pronoun, 3rd person, which
later lost its terminal «э») were the basis for the Ukrainian «Kyi»
and Polish «Kij», both meaning «a cudgel». Originally, «Kyi» was
used to denote the highest hill or mountain in the area of the pre-
sent-day Kiev; later, this part of the city was describe! by Slavonic
word «hora» (a mountain), to differentiate it from the «Podil» (a
low-laying part of the city). People who settled on this hill were
665
known as «kyiane» (meaning, perhaps, «mountaineers»), which word
had certain matriarchal connotation, since the suffix «-ane» has
its origin in Adyghe «анэ», meaning «mother». When a fortification
was built, this mountain came to be known as KiafJa or Kio0a
(as recorded by Porphyrogenetos in his tenth century manuscript).
These words mea£ «a built-up mountain», since their second com-
ponent hails to the Adyghe «еуэн», — to hammer together, to build
upwards. Eventually, this word transformed to its Slavonic form
«киевъ». Initially this was a generic word, denoting any fortified
site, as evidenced by its wide-spread usage in various localities.
This meaning was retained as late as the tenth century, when Con-
stantine Porphirogenetos used it with an additional word, —
Еац0атад, — which he used as a proper noun, to single aut this
particular «Kiev» from among all other «Kievs». Etymologically,
th^k addendum is similar to «Kiev», but is of a different origin,
being comprised of words 2ац' (a head) and -Рата; (a stick).
Еоцфатад was often used as a person’s name, vis., by Anten and Ar-
menians. In the question of legendary alleged founders of the city
of Kiev (the three brothers, Kyi, Shchek, and Khoriv), author agrees
with M. Hrushevskyj, who states that this is merely an «etymolo-
gical myth», a case of names of ancient localities being interpreted
as names of persons. Author elucidates the etymology of all three
names in their original usage: «kyi» (see above), «Shchekovytsia»
and «Khorevytsia». He also interprets the name «Libed», that of the
sister of these alleged brothers, and points out that this was a name
of a river. Author also explains the origin of names of several
mountains in Kiev region (still in use to-day): «Batieva», «Lysa»,
and «Choma». The first of these is a residual of the component
Рата; and the other two are but Slavonized copies of Adyghe
words.
/ HayKOBi Записки УТГ1... с тор.146-147/
✓
While discussing Gk. forms of Kyiv t К cot о V
Kc О f K£oflc\. (X c. Constantinus Porphyro-
genitui) Shevelov 156—157 explains persuasively the
character of.the Jowel —e— in the suffix of the name
—ev’fi i he refers to its Ar. form —aba recorded in
951 by Ar. writer al-Istahri (full name : Kujaba )
666
as well; other Ar. records,e.g.Kujabah,
together with LLat. Cuieva of Thietmar
(8,74), point to the orig. -u- in the root
of this toponym which is in full accordance
with the proto-form of the appellative кий,
q.v.; if one assumes the change of long -G-
into -y- for the time around the VIII c.A.D.
(cf. Шевельов 634) then the above Ar.
and Lat. forms give evidence of the exist-
ence of the name of Kyiv before its Gk. or
SI. records,i.e. before the VIII c.A.D.
An important,hitherto unnoticed,arg-
ument in support of the present author’s
etymology of the name of Kyiv is the OUk.
and OES. designation of the inhabitants of
this city -Кифне’Kievites* (Hyp. 7 ) ;al-
though in Ru. it was substituted by киев-
ляне it had been continuously in use in Uk.
through centuries; the ancient КЬЦвне
points to the orig.form^KblS or fyh.*KblH
for the name of the city, its extension
by the suffix -ev6 (and subsequently the
new formation киевляне ) being the sec-
condary phenomenon in its development; thus
the deriv. of КиТв from ЮТй is con-
firmed indirectly by Киьане of the Book of
Annals (Hyp.chronicle).
Finally,it should be mentioned that
the author’s deriv. of the toponym Kyiv
from an appellative was proposed also by
Vernadsky;however, instead of adhering to a
SI. root Vernadsky derived it from "Turkish
word kiy (’bank of a river’)" Ancient Russia
333; in view of several names of the type of
Kyiv on various SI. territories this explan-
ation of the origin of our toponym is hardly
acceptable.
667
КИЙ ’stick,staff,kudgel* * MUk., OES,
КИЙ,КЬ1Й,Вйи* К±Й, Ru.КИЙ,Bu.dial;. КИЙ,
Po.kij. -
-Deriv. кийок,ки^к/а/,КИЙОЧОК,кийку-
в&тий, кийовий; Н4.Кий,Киян,Ки4ш,Ки-
ящу к,Киюк.Киянченко, Киящук, Кийов-
ський; GN, see Ки1в»-5уп. лома/ч/ка,
ц±пок,пАлиця.
P5.*kyjb •ts1, IE. **ku-ios : **kau-/
k»u-, cf. Lith. kauti ’to beat’, Latv.nuo-
kaut ’to kill’, Lat.cudere ’to beat’,ToA.kot,
ToB.kaut ’to split’,OHG.houvan ’to hew’,AS.
heawa,01c.hoggva ’ts’; here also SI. *kovati
see KYTH, and KY3HJT ; Pokorny 535, Kluge 137,
Trautmann 122,a.o.
КИЛА ’hernia,rupture ^"MUk. (XVII cw),
CS.kyla, known to all other SI. - Deriv. КИ-
.	z
лавии,-в1сть,- зуп.грижа.
PS.* kyla 'ts',IE.**kula 'swelling, tu-
mour’ :** khu/e/la ’ts’, Pokorny 536, Kluge,
116, Trautmann 144 a.o.
КИЛИМ ’carpet,rug’, ModUk.; Ru. ts,Po.
kilim. - Deriv. килимбк, килим£р,-ка,-
-ство,-ський, килимник,-ниця,-ницький,
килймчик, килимо-тк^ч,-ткадьккй,килим-
самолГт; Р/У.Килг^мник ,килимняк. - Subst.
див^н для застелювання чогось.
From Tk.-Tt. kilim ’ts’, Lokotsch 94,
Vasmer22,232, Slawski 2,161 - all following
Berneker 1,503-504 and Miklosich ТЕ. 2,111.
668
КИНДЖАЛ ’ dagger, poniard ’, ModUk.; Ru. кин-
жал, Po. kind£al,etc. - D^riv. кинджалик,
кинджал ьнии. - 5УПф меч, н!ж.
From Tk. Osm.xanjar *ts’ Miklosieh ТЕ.1,307,
Berneker l,384,Vasmer22,234, see also чингал.
КИНДИрГардин ApiUk. ’kindergarten’ , first
recorded in 1972 (Koshelanyk 382).- Subst. ДИ-
тячий садок*
From E. kindergarten ’ts’, Koshelanyk, l.c.
КИВД1,киндя See кендя.
КИНУТИ/СЯ/ see кидати/ся/.
КИПАРИС 'cypress’, OUk., OES. ку парно % ,
Ru. ts, Po. cyprus. - Deriv. кипарисовий,-
— Subst. п!вденне в:£чно-зелене дерево ni-
рамхдно!' форми.
From Gk.kyparissos ’ts’,Vasmer22,235.
КИП1ТИ 'to boil, bubble, seeth' ,M Uk.
КИП» (XVII с-ЛСЛ. 90), OUk. ,OES. КИпЬ-
fH ;bru. к!пець, Ru. кипеть, Bu. кипя, SC.
kfpjeti, Sln.kipeti, Cz.kypeti, Slk.kypiet’,
Po.kipiei,LoSo.ki£ei, UpSo.kipit, OCS. ky-
pfiti. - Deriy. кипения, за-,на-,по-,при-
669
i i
КИП1ТИ,-i ння,кип!нь,киплячий,кипучий,-41ст ь,
КИП’ЯТОК, _КИП»ЯТИТИ/СЯ/,х КИП^ЯТИЛЬНИЙ^-НИК,
-ня, кип»я'ч/кз/>/за/кип*я'чений‘»^« Кип»як,Ки
птнський, Кипиб1да (Богдан 156), Syn. клекр
т1тя, булькот!ти,вирувати,п!нитися в!д гаря-
ч!; палко виявлятися (про людину)•
PS.*kyp£tl ’ts’ , BS. *kupet£i» cf. Lith. kn—
peti.Latv. kupet'to steam,smoke'; Berneker 1,677-
678, BrUckner 230, Trautmann 147, Fraenkel 1,325-
326, Vasmer22,235-236, Slawski 2,167-168, Pokorny
596-597,a.o.; see also кваггити/СЯ4
КИРАТ Wd. ' trest le, winch J,,ModUk. ;Po.kierat.
Subst. колеco-малина, крутилка.
From ModHG.Kehrrad 'ts'.
КИРИЛО, ^.КИРКЛ	tytt/ZS
KypiAAb (1627 Беринда),
Al A G M4I484 Пом'яник), 00K*
PA вХ in ЖШк GPMfmJSHC А ГАГ 5 ffJTMH *\*ГГОПО
KlUc. К грлф‘,т»)уЦухя-
рълл.-
киржяович,кирйл1вна,киршгвць, Ки-
рЙЛКО,КИрК(£^ /<у^>|4ЛО/ -ао&ич.
К1рм,К1рм1в (Богдан 121) Кури ло-
вит . - f	(	*	'
Кирил1вка,Кирил1вська. -
z	Я*
~51/6$ГЖ(/<'почтою, МИ МА г<кп<Динъ,
1627,Беринда.
Hi Alfa fa '
' flu (Md' f/3?3,U9VpWB-
«СИЙ 132.	/T.S./
670
КИРПА ’nose turned up; flat-nosed man;
death1, ModUk..wanted in other SI. - Deriv.
кирпань, кирпатий,-тёнькдй, кирпоносий,
FN. Керпан, Кврпляк (Богдан II3)._ Syn.
короткий,задёртий догори н!с; людина
з таким носом; смерть, Слум. 4,152.
According to Jandw.JP.23,105-110,the word
derives from PS. root *krp- , IE.** /s/kerp-
’to cut, cltep, hew*; accordingly the orig.
meaning would be:’a cut nose’; see also nep-
катий,пиркатжй.
/
КИРПИЧ ’fuel of dung and straw (in the shape
of bricks); peatblock’, OUk.,OES.кирпичь; Ru. ts;
Syn. цёгла-к!зяк.
From Tk.-Tt.kirpiS ’ts’, Miklosich 115,Berneker
1,501, Vasmer22,238,a.o.
КИСЛИЙ see the following entry.
КИСНУТИ ’to turn sour’ , M Uk. кисну (XVII c.
ЛСЛ • 90), 0Uk., OES. кис нуги, BRu .xf сиуць, Ru •
киснуть, ви. кйсна, Ма.кисне, oes. vSskysnqti,
SC-kisnuti, Sln.kfsniti, Cz.kysnouti, Slk. kysnut’,
Po. kisn^t, LoSo.kisnufe, UpSo.kisnyt. - Deriv.за-,
окйснути, ви—,^a-,про-кисйти,-ання, кисля-
тина, /с/кйслий, хкислота,кислёнький,кислйця,
кислинка, кислуватий,-т!сть,-то, кислЯчий,
кисляк, кис/ль,кисень,кив.енёвий,киснёвий 1тд.
-FN. Кисак,Кисёлко, Киселиця,Киселюк, Кисхль,
Кис1лёвський, Кис!левин,Кисленко, Кислий,
Кислюк (Богдан 156). - 5УП- ставати кислим.
йвасн!ти.
671
PS.*kys/nQ/ti ’to become wet,to soak.’,IE.
root **kyat- :** kut- extended by -s- with SI.
simplification of t+s > s (cf. apophonic PS.
*kvas6 - КВАС); Vasmer^2,239-240, Slawski 2,173-
174, Pokorny 627,a.o.; Machek's deriv. from PS.
*kypSti ’to boil’,i.e. *kyp-s-ati > *kysati,
though bold and original,is less persuasive, cf.
his ED.254.
КИСТЬ 'hand’,MUk. КИСТ (XVII с. ЛСЛ.90);
BBu. KiCiib,Ru» KHCTbJZS. кисть, SC. kxst, sin.
kist, Cz. dial kyst', 51k. kyst', po. kiSft, -
Syn. к1нц£вка^рукй,що хскладасться з хтрьох
частйн: зап»ястя, п»ясти й п>ятй паль-
цев» рука, доло"ня; /переносно:/пензель9
долото.
PS.* kystb < *kyt-t6?cf. кита.
КИТ ’\Ла1е’, OU'k.,OES. KHT*b (rarely:) ки-
TOc«b ;ocs. kit*6 .- Subst. р!д морськбго ссав-
ця ,/популярно:/”рйба-кит".
From Gk. ketos’ts’, Berneker 1,506, Vasmer^Z,
240.
/
КИТА ’cluster ,tuft| heap of straw;fox-
tale’, ModUk.; Ru. dial, кита ,BRu. к£т/к/а,
Bu. кйтка ,sc. kxta,Sln. k£ta,z Cz.,Slk.kyta,
Po. kita, - Deriv. КИТИЦЯ, КИТИЧка,кйтка,
китч^астий,кйтоЧ'Ка,китюх. -Syn. в>язанка,
пучо'к, букет; лисячий хвтст.
PS. *kyta ’ts’, with no certain IE. affin-
ity ; most scholars refer it to чуб, cf.
Berneker l,679,Brilckner 231, SAawski 2,178,a.o.
672
КИТАЙ/КА/»taffeta*, ModUk. ; Ru. китайка,
po. kitaj/ka/. - Subst. р±Д ШОВКОВ01 матёр!!,
Кузеля 155.
Deriv. from GN. Китай «China*, the name it-
self coining from Tl.-Osm.Xytaj ’northern China',
the ultimate source being EN. K'itan 'a Tunghuz
tribe which conquered China in the X c.»,Vasmer 2,
24Q-241.
китель also Ki тел ь * Slagle—breasted jacket’,
ModUk. - Subst. однобортна куртка.
1 From ModHG. Kittel ’ts’.
и
КИТЯГ, китях : кита.
КИХ! interj. expressing cough, laughter,
ModUk. - Deriv. ких//ати,- ання,ких-ких! -
Syn. КАХ». КАХИ»
An imitative primary interj.
КИЦ! interj*-for scaring cats: scat! ModUk.
See киць!
КИЦ1БАБА ’blindman's buff*(gaijie),ModUk.
A compound: - КИЦ/ь/I + da6afsee s.vv.
КИЦЫ interj. for calling cats, ModUk.-
Deriv. киця, кйцькати,-ання,киць-киць!
An о/p. interj. based on kit.
673
КИЧЕРА ’ bushy mountain top* ,ModUk. ;
Po» dial kiczera. - Deriv* кйчерка; gN.КЙче-
pa , Кйчерка (several oronyms in the Carp-
thians -Hc.,Bk.,Lk.). - Syn. гора покрйта аж
п1д вершок л£сом,Кузеля 155.
From Rm. chicera 'ts', Еелудько 134,
Cioranescu 169, Vrabie 158, Kytec 39, Tiktin
338 pnd in Бойк.24.
КИШЕНЯ ' pocket' ,M Ок.^ИШеня (XVII c.
ЛСЛ.90 , BRu. к1шёнь/к1шёня, Ru. кишёня,
CS. kiSenb (WI c.), Po. kieszeft/kieszenia,Slk.
ke^en',Plb.kesen 'stomacM. - Deriv. кишёнька,
кишеневий, ^кишенькбвий,СМ. Кишёньки. -
Syn. пол отняний мХшёчок вшитий (1з-спёду)
в одяг.
Z
Deriv.from кишка, see s.v.
КИШИН1В GN. ’Myshyniv,Kyshinev (in Bessar-
abia)', Ru. Кишинев. - Syn.столица EecapaSii.
From Tk.-Tt. KyslanSv , Crimean-Tt.Kyslaka-
nSv : kysla ’winter-quarters’, cf. Радлов 2,838,
Vasmer^, 242.
КИШ1ТИ ' to swarm,seethe,move about in crowds,
quantities’, ModUk.; BRu. К1шаць, Ru. z кишеть.
- Syn. рухатися, ворушйтися в великхй к£ль-
К0СТ1.
Р5. * kybeti ’ts’, BS. root * kus- ,cf.Lith.
kuseti, ku&J ‘to get excited Latv.kustet ’to
move', Matzenauer LF.8,165, Miklosich 158,Brtckeer
278f э<о>
674
КИШКА ^intestine, gut' , M Uk. кишка (XVII с.
ЛСЛ90), Ru. кишка , Ро. kiszka, Plb. koisa.^>
— Deriv. кйшечка^ кйшечний,-ик,9ишковий;
FN. Кишакёвич, Кишка. - Syn. частика в!джйв-
лювального апарату людйни й зв±рят; нутрощ!,
тёльбухй; елястйчна трубочка для передач!
води, вуж.
PS. *ky£ia/*kys6ka 'intestine, stomacA*without
certain IE. affinities; according to Berneker 1,679,
it is related to Skt.kog$ha*'intestine* , perhaps
also to Gk. k^stia 'sack’,etc.£ cf. also Vasmer^?,
242 ,SJkawski 2,174-175, the latter rejecting de-
cisively Bruckner’s deriv. from Киш£ти , cf. his
ED.231.
/
К1Б1Ц ’kibitzer, onlooker at a card game’,
ModUk.; Po. kibic,etc. — Deriv. к1б1цувё.ти . -
Subst. нвпрбшений глядач i дорадник.
From ModHG. Kiebitz »ts*.
,К1БУЦ ’kibbutz*, ModUk. - Subst. колективна
оселя й господйрство в суч. 1зраел1.
From Hb.qibbutz »ts’ (: qibbetz’he gathered'),
Klein 1,844.
KIBIII 'scoop (shallow cup)'»M 4k.s OUk.,OES.
ковшь,^ BRu., ru. ковш. • Зуп^кругла посудина
для черпания й пиття.
The word is generally considered a borrowing
from Lith. kau§as/kiauSas'scoop. cup' , Latv.
kauss 'tin plate',big spoon', akin to Skt.ko-
sa- 'container', Gk.kaukfon 'goblet', cf. Vas-
mer22,273.
675
KITOTb 'claw, talon' • ModUk. ; БЛи.КОКОць,
Ru» кбготь»Ор5о. kocht ’thorn’» - Syn. пазур.
From orig. КОГОТЬ, Gsg* К1ГТЯ »PS.*kogjtb
•ts’, akin to OHG.hachit/hechit ’pike’» AS. hacod
'pike', OSax. hacud 'ts'A cf. Walde 139,BERNEKER 1,
538, Trautmann 112, Vasmer^2,275,a.o.
К13ЯК» also КИЗЯК 'dung,droppIngs' , ModUk.;
,RU; кизяк.-Subs кал,посл!д тварин; цеглина з
калу й соломи.
Prom Tk. tSz«k 'cs', Miklos lek TK. 2,55.
KI3b! interj• for calling goats* ModUk. -
Oeriv. К136-К13Ы
Based on КОЗА» q.v.
KIKC ’miss in cuing (in billiard); false tone;
card game’, ModUk.-Deriv./с/к!ксувати, -ання.-
Subst., помйлка, схиблення вхб!льярд1; схйбле-
на нота в сп£в1; гра в карти на чотйри осо-
би, Кузеля 155.
From ModHG. Kicks 'ts'.
к!кув<ТИ AmUk. 'to kick | 'complain* ,
first recorded in 1933 (Bilash 359). - Subst.
кбпати ; аар1к£ти .
From E. kick 'ts', Bilash, 1. c., Koshe-
lanyk 381.
676
К1Л , Gsg. КОда ‘ pickets stake,pale,pile' t
M ик.КОл,Ь (XVII с. ЛСЛ. 94),OUk, ,OES. колъ,ВДи.,
Ru.,Eki.,Ma. кол, OCS. коГ"6, Sin. koi, Cz. kfil, Po.
kol,LoSo.k41, UpSo.koi. - Deriv. к1Л0К, К1ЛВЧИК,
зсхлёць, к1лля,к±лбчок, к£льчитися, кгльчен-
ня. - Syn. дрюк,пвля, тйчка; частокхл.
zFrom orig. Колт>» PS. *коТБ t *kolti, see
КОЛОТИ.
К1ЛЛЯ : к!л.
К1Л0 abbr. s Kiлотрам,
К1Л0-	- a compound-forming element kilo- in
such words as к!ло -ват, -калбр!я,-тон, -цикл
1тд. - Subst. тйсяча,Кузеля 155.
From Gk. xxlioi ‘thousand* via Fr. or ModHG.
kilo- ; see also the following entries.
К1Л0ГРАМ , 1М.к1ЛЬ0Грам, abbr. К1Л0, Wd.KfjIbO
•kilogram’, ModUk.,known to all other Si. - Deriv. Ki-
лограмовий. - Subst. 1000 грам!в, Кузеля 155;
основна м£ра ваги в метрйчн!й систем!.
Compounded of Gk. xxlioi 'thousand* and -gram,see
under грам , EDUL.1,718.
KIAOMETP, 1лМ.к1льОметр ’kilometer*, ModUk.,known
to all other SI. - Deriv. к!ломётровий, к!лометр1В-
ка *6ir на один к!лометр*. — Subst. 1000 мётр!в,
м£ра в!ддалення, Кузеля 155.
Compounded of Gk. xxlioi * thousand * and metron
'meter*, of. К1Л0- and метр.
677
KIJIbKA 'some,several,a few», M Uk. кол/ь/ко
(XV с.ССМ.э.у,),куДКО (1453 ibidem), КОЛИКЮ(ХУП с.
ЛСЛ.94 ),оик.кол/»/ко, колико(XIV - XI с),OES.
колико; Ru. скблько, Ей. КОЛКО,DCS. koliko, SC.
kdliko, Sin. koliko, Cz. koli/o/,kolika, Slk. kol»ko,
Po. kilka, OPoJ<i/e/lko(exclusive form up to the XVI
c«,Slawski 2,161),zdial, kielko>kiela,kila, LoSo.UpSo.
keiko. - Deriv. дек±лька, /C/К±ЛЪКИ, К±ЛЬКИСЬ,
/с/к£лько, к±лько'ро, к£льк1сть,к1льккний, -но;
compounds s кЛлька-десять,-жильний,-краткий,
-но,-Л1тн1й,-надцятеро,-надцять,-сот,-сотний,
-сотусний,-1^1вковий 1тп. - Syn. небагато,
мало, в мал1й кглькост!.
ModUk. к£лька replaces MUk.and OUk. колько
and/or КОЛИКо, P5. *kolik*'6/*koliko »how many,how
much?», IE. root **k4o-, cf. Lith. keli »how many;
some», Gk. pSlxkos 'how high?’,a,o.; cf. Meillet,Et.
329,412, Berneker 1,674, Vasmer^2,19l , Slawski 2,
139-140.
К1ЛЬ0/ГРАМ/ see к1ло/грам/.
KLJIbT AmUk.,AustrUk. »kilt', ModUk. - Subst.
коротка сукня ,що ii нбсять шотляндськ!
верхевйнц!, а також шотляндськ! вЛйськов!
частики, Бойк1в 203.
From Е. kilt »ts»,
К1МЕР1ЙЦ1 EN. 'Cimmerians, the first known
tribe in ancient Ukraine', ModUk.,known to all
other SI. — Deriv. к1мер£йський• - Subst •
найдавнхша 1дентиф1к<5вана нйзвою ётно-
державна трупа мёшканц!в пХвд.Укра^ни
/1000 до 700 рр. перед Хр./, мовно 1ндо-
европёйська,споо1днена з треками-/пор.
1ндоевропёйськ1 мови, стор.514/-
678
Against A.Baschmakov who in his work Cinquante
aiecles d*evolution ethnique autour de la Her No-
ire (Paris 1937),p.140, tried to identify Cimmeri-
ans with Caucasian Circassians,M.I.Rostovtzeff 34,
followed by Vernadsky Ancient Russia 419,considers
them and their name IE» - closest to ancient Thra-
cians; the ethnonym itself,first recorded by Herod-
otos in the V c.B.C. and subsequently as Gk.Kimme-
rioi, adopted by Lat. as Cimmerii,was supposed
orig. to mean ’people from the land of perpetual
darkness*•
z /
KIFHATA, dial.also КОМНата ’room, ch amber* s
ModUk.; Ru.(since 1471,Novgorod^ комната^,
Po. komnata,etc. - Deriv. к!мнатка, кхмнатниЙ.
-Subst. /парадна:/свхтлиця,/розм./горниця,
/заст./ пок£й, /невелика б!чна,обл.:/вань-
кйр, Деркач^ 88.
From №G.kem(e)nate »ts*, the ultimate source
being Lat. (camera) camTnSta *a heated room*.
KIMOHO ’kimono, wide-sleeved Jap. robe*,ModUk.
known tb all other SI. - Deriv. KiMOHOBHft.-Subst.
халат is широкими рукавами; взагал1:назверх-
н±й бдяг 1з широкими рукавами.
From Japanese kimono ’thing for wearing*(:KI~
’to wear* and -MONO ’thing* - orally from flide-
maro Nakajima, Tokyo,13.2.1971 )
К1НДРАТ PN. ’Kindxat*, MUk. ,OUk. Конд-
ратгь, Кундратов (XV c.COM. 1,493 )» йиЛондрат.”
Deriv.К1ндр£тович ,К1ндрат1вна; FN. Кбндра.
From Gk. KodrStos : Lat. Quadratus,Vasmer^2,
3Q9-J1O.
679
/
К1НЕЦЬ 'end; termination, close; distance,
journey, way; aim, purpose' ,M Uk* конёц b(XVII c*
ЛСЛ.95 ) ,конец/з7,конець (XV c. CCM.l,493),OUk.
коньць (1349 CCM.l.с), конець (1400 ibidem),
К0Ньць(Х1-Х1П c.), OES., 0C5. konbcb, Ru.,Bu.
конец, SC. konac, Sin. кбпес, Cz. konec, Slk. ,
Po. koniec, LoSo. k66c, UpSo. k6nc. - Deriv. K1H-
чик, /при/кЛнцевий,-вЛсть, к1нц£вка, к!н-
-чйк, кТнчати,-ання, /с/к!нчйти, конёчний,
*н!сть,-но, кбнче, доко'нче, наконёчник;
FN. /На/Конёчний,Конёцький,КГнчик, Кончило
( Богдан 120,130).- Syn. край,Деркач 288.
PS. *kon6cb 'ts', lE.root **kon-:**ken-,
cf. e.g. Skt. kanxnas 'young', Gk. kainos ’new*,
Lat. re—cens 'fresh', a.o.; Berneker 1,561,Traut-
mann 134, Vasmer^Z, 310 .Pokorny 563-564,a.o.
Z	X
кАнджал see кинджал.
KIHO , Wd. also KIHO 'cinema, movies', ModUk.
known to all other 51. - Deriv. compounds :к1Н0-
апарат,-виробнйцтво,-драма,-з£рка,-роман,-
сеанс,-сценар!й,-театр,-мистёцтво,-мистё-
цький, -коп!ювальний апарат, -оператор/ка/,
-плгвка,-пробкцхйний апарат,-примислбвхсть,
-режисёр,, -студ!я,-сценарЛй,-техника,-фГльм
-ф!льмування. - Subst.будйнок, у якому ви-
св£тлюють ф£льми; фЛльм.
Abbr. of К1НЕМАТ0ГРАФ 'cinematograph* of Gk.
orig> formation: kinema/t/- 'motion' and grafexn
•to write,record'• cf. Siawski 2,166 (:via ModHG.
Kino),Трубачев in Vasmer22,234.
К1НЧАТИ,-чйти : к!нець.
680
KIHb, Gsg. котя 'horse', MUk.,OUk. конь
(ЛСЛ.96, CCM.l,494-49^,OES. конь^ее also ко-
МОНЬ ; BRu., Ru. (arch.) КОНЬ.,OCS. konjb,SC.konj,
BuXOHbT ,Sln. konj, Cz. kti?>, Slk.kon*, Po.,LoSo.
kort, Up5$. kdA. - Deriv.кон/ен/я,конятко,коник,
к!нний, к1нниця,к1ннбта,-бтний, -о'тник,-бт-
чик, конюший,-юшня, конезнавство, коно-вал,
-крад; FN. Коновалець, Коновалов,Кон/н/йсь-
кий, Конюший, Конюх,Конях;Конюський(1444
CCM.l,495 ); GN. Конюхи (XV с. ibidem ). -
Syn. одомашнений ссавець ро"ду Equus.
ModUk. KIHb from M Uk.and OUk. КОНЬ goes back
to PS. *komnjb *63* and is related to комонь ,
кобйла, see s.vv.
KIOCK*kiosk*, ModUk.,known to all other SI. -
Subst. будка для дрХбно!' торг£вл1.
From ModHG. Kiosk or Fr.kiosque ’ts', the ultim-
ate source being Tk.-4)sm. kBsk ’pavilion*, Miklo-
sich TE.2,112, Vasmer2,2, 235.
KIC, Gsg. коса 'blackbird*, M Uk. KOCfc (XVII c.
ЛСЛ.98), Ru. dial. КОС (Vasmer 22,344	),Bu. ts,
SC.kos, Sin. kos, Cz.,Slk.,Po.,LoSo.,UpSo. kos. -
Deriv. ко^сик/ косеня/тко/,косовий; Kic,
Кбсик.- Syn. птах роду Meruli.
PS. *kost> < *kop-sb *ts', IE. ** kopsos 'ts',
cf. Gk. kopsixos 'ts' (with retention of -ps-
cluster); SI. word continues the ГЕ. designation
of this bird with simplification of -ps- into -s~,
cf.Pedersen IF.5,57-58, Pokorny 614-615, Шевельов
188, Slawski 2,515, a.o.
681
Kic AmUk. 'kiss’, first recorded in 1951
(Bilash 361), also КИС. - Subst. ПОц!луНОК.
From E. kiss ’ts’, Bilash, l.c., Koshela-
nyk 383.
KICTKA. : к1сть.
KICTb ’bone’ , P! Uk.,OUk.,CES. КОСТЬ, Ru.,ORu.
КОСТЬ, Bu. KOCT, OCS. kostL , SC» kost , Sln.kost,
Cz .kost,^Slk.kost*, Po.koit, LoSo»,UpSo* ko£c. —
Oeriv. к£стка,к£стонька,к£сточка,к1стковйй,
Ki с тлявий,к i с тяк,к i с тяний, Ki с тяр, ко с т ови-
тий, костистий,-т!сть,-то^костиль,костище,
косто-грйз ,-1да,^-крйл, -мара/-маха, -луз;
Костомаров,Косте‘нко,Костецький,К1стяк1В-
ський./Костякбвський.- Зуп.основнйй скелет-
ний елемент людйни й тварйно
PS. *kostb * ts* with no certain IE. affinity;
some scholars suggest an IE* prefix **k- and kin-
ship with Skt.asthi ‘bone’, Av. ast- ‘ts* , Gk.os-
teon, Lat. os,Gsg.ossis ’bone’, cf. Meillet Et.262,
RS.(9,74, RES.3,197,a.o.; cf. also Berneker 1,582,
Vasmer22, 349,(extensively:) Siawski 2,554-556.
КЮЬБА : косйти, see коса 2.
KIT, Gsg. кота 'male cat, tom, tom cat’, OUk.
(in deriv.:) КОТЪка; ERu.,Ru.,Bu.KOT, SC.,Cz.,Slk.
Fo.,LoSo.kot. - Deriv. KITKa, К±ТНа,К1тбк / кб-
тик,котячий,котбвий,котолуп/хвна/,котолуп-
ня,котисько,-йще,-ина, котеня/тко/-5уп. р±д
ссавця родйни кот>(чих,УРЕ. 6,45И.
682
PS» * kotTS ’ts* considered by most linguistT as
a borrowing: from Lat. cattus 'wild cat1, Vasmer
RS»3,272—273, Brtickner Archiv 42,14*1; from Goth»
*katts,Stender—Petersen 354; from Gk.katta, LoG.
katt»etc,,see Berneker 1,120, Vasmer22,350 ,Slew-
ski 2, 558-559,a.o.
к£тель see кйтель.
К1ч Wd. 'bad,poor painting»writing}trash,
garbaga', ModUk.; Po»kicz. - Subst. СМ1ТТЯ.
From ModHG» Kitsch 'ts*.
к£чЖНЬ AmUk. ’kitchen’, first recorded in
1915 (Bilash 358), also КИЧОН, КИЧИН, к£чен,
к£чень, к£чин, к£ч!н. - Subst. к/хня.
From Е. kitchen 'ts', Bilash, 1. c., Koshe-
lanyk 348, Royick 81.
кГчка Wd. ( Стрий) 'short stick; даме in
which one short stick is being struck by another
(longer one) twice'» first recorded in 1920s by
JBR. - Subst. хлоп»яча гра,в як£й однйм
/дбвшим/ кием пхдбиваеться дв1ч± коротший.
From Ро» kiczka *ts*, cf. Slawski 2,134-135.
К1ЧКАС GN. 'Kichkas , (nows)Dnipro-HES (Hydro)'
MUk.,ouk. Кочкас,Кучкас,Кичкас ( УРЕ.6,460).
An ancient fording place over Dnipro-river,
known already to Constantinus Porphyfogenitus (X
c.), derives its name from (later) Tk»-Tt. ko£ ,
see кочувати»
683
Kill) ’kind of box or basket for flour or grain;
corf (for fish) ; camp • headquarters'; MUk.,OUk.,OES.
кошь ;BRu.Ru.Bu. КОШ, SC.koS, JSln.kos, Cz.,Slk.,LoSo.
UpSo. ko£, Po.kosz. - Deriv.КОШИК, КОШИЧОК, ro-
шалка, кбш/ик/£вка,кош£ль,кош£лик; кошовйй.-
Syn. , короб; /ручний з лика:/козуб,луб>янець,
коробок, Деркач * 92-93; головна квартира,по-
СТ1Й.
PS.* коЗЙ 4 *kos-jo-, IE. root **k¥as-, cf. Lat.
qualum 'basket',quasillus 'ts'; Berneker 1,586-587»
Pedersen IF.5,53, Trautmann 119, Walde- Hofmann 2,397,
Vasmer^2/359, a.o.; there is no need to derive Uk.
Kim from Tk.,as suggested by Millosich TE.1,335 and
ED.135,a.o.: both, the actual structure of Uk. К1Ш
(wattled hedge strengthened by clay) and its figurat-
ive ,symbolic meaning ( centered,like in one basket,
people) point to orig. 51. character of the word the
mox’e that Tk. words, quoted by РадлОВ 2,636, seem to
be SI. borrowings (<*ko5b).
К1ШКА 1. 'female cat'» ModUk.; Ru. кошка •“
Deriv.к£шечкэ>ГК.к£шка. - Буп«к£тка.
Deriv. from KIT - * koSa: diminutive of *kot"5ka,
like Ru.Maera : Мария,cf. Vasmer^2, 360.
z /
к1шка 2. also KeinKaWd. for кишка.
КЛАД/0ВЙЩЕ/ : класти.
КЛА/М/ЦАТИ, also кланцати зубами *zto chat-
ter with the teeth', ModUk. - Deriv. кланиатий,-To,
Ь/^.кланц1о - Syn. скрегот£ти /зубами/.
Deriv. from interj. клац! expressing
chattering of teeth.
684
КЛАНЯТИЕСЯ] 'to bow, greet, send one's re-
spects, send one's compliments' — iterative verb
of клонити/ся/.
клапитися Bean dial. for; квапитися,
Shevelov 74o.
КЛАЛОTb *bit,tuft,lock’, ModUk.- Deriv.
клаптикгЗуп. шматок,Деркач^вЭ.
An apophonic formation : клепати •
кларнет SovUk. for клярнет.
клас SovUk. for кляса.
КЛАСТИ, ПОКЛАСТИ 'to lay, put, place, set,
deposit' , MUk. класти (XV c. CCM.l,476)»0Uk.
класти; BRu. класць,Нц, класть, Qu. кладль,
SC. klasti , Sln.klasti, Cz.klasti, Slk.klast*,
Po. klaK6 , LoSo. klast. - Deriv. /по/клйден-
ня, покладйти, вй-, в±д-, за-, до-п±д-, по-
при-, с-класти, ви-,за-,в!д-,до-,п1д-про-
при-,с-кладати,-ання, прокласти,проклада-
ти,-ання,/в/клад,виклад,в£дклад,заклад,
п£дклад,прйкл ад,склад,наклад,клад£й,кла-
дхльник, клад/оч/ка,кладня, кладовисько,
-ище,клажа,кладь; закладник,-иця;клада
( ХУП с. ЛСЛ.90); FN. Кладаш,Кладшук,Кла-
дюк ( Богдан 122) • - Syn. ставити ,^виво-
дити, будувати, Декачх27; пред»явити,на-
вантажувати ,СОМ.1,476»
685
PS.*klasti < *klad-ti ’ts',IE. root **kl-:
**kel- ,cf. Lith. kelti ’to raise,lift’; Ma-
tzenauer LF.8,165-167, Berneker 1,506-507,
Trautmann 135-136,BrUckner 236, Vasmerl2,244,
Siawski 2,252-254,a.о.
КЛАЦ! see кла/м/цати.
КЛЕВЕТА ’libel, slander'Uk. клевета*
(XVII с. ЛСЛ.91'» OUk.клевета, ци.Ви.клеветй,
DCS. kleveta, SC. kleveta, Cz.kleveta,Slk. kle-
beta. - Deriv. клеве'тний, —ик,-иця,клеве-
тати,оклевёчувати, клеветуха,-^шка._ Syn.
наклеп, нагов£р,обмова,нашепт,ябеда,Дер-
кач х Ю6.
Deriv. from *klevati, see КЛЮВати.
КЛЕЙ ’glue, paste' М Uk. КЛ1й(ХУ11с.),Ни.Ви.
клей, SG.kllja, Sln.klej, Cz. klij/klej, Po.klej,
LoSo.,UpSo. klij. - Deriv. клейкйй, клё*йк1сть,
кле'йко, в-,за-,по-,при-,с-клегти, -гння,
клегльний,-ик,-иця, клейовина,-инний,клее-
варня, клейотгк, ; клию (ХУП с. ЛСЛ.91 ).-syn
л!пйло,л!пучка,Ис1« кляйстер.
_PS. »lcbl-‘bjb/»k‘61-6jb • ts', lE.root *« koi- :
kol(C)i-., tf. Gk. kolla (<*kolia) ’ts’, MHG. helen
»to glue', etc., Berneker 1,659-660,Trautmann 145,
Bruckner 223, Slawski 2,200-201, Pokorny 612,a.o.
КЛ8ЙК AmUk. 'claim’, first recorded in
1930 (Bilash 362). - Subst «вИМОГа ХХОс£лОСТВ.
From E. claim ’ts’, Bilash, 1. c..
686
КЛЕН 'maple',М Uk. клен ч, (XVII с.ЛСЛ. 91),
Ни. клён, Ви. клен,SC. klfen,Sln. klen, Cz., 51k.
klen, Po.,LoSo.,UpSo. klon. - Deriv. кленок,кле-
новий,кленина,клень; ГН«Клен, Кленовйй^-Syn.
Р1Д рослйн родйни Асегасеае.
PS.* klerilS »tsf, IE. root **kel-, see КОЛОТИ,
Pokorny 545.
КЛЕПАТИ 'to rivet; to slander', MUkfNACnAto,
(XVII с.ДСА-91), OUk. ,OES. клепати >known to all
SI. -Deriv. клепая,клепало,клепка,клепаня,^
клепания,клепальний,-ик.—syn. бйти молотком,
кувати.
PS. *klepati 'ts'.of о/p. origin, cf. ModUk.
interj. клеп l клеп- клеп!
КЛЕР, also : КЛИр/кл!р 'clergy', MUK.,OUk.
клирос<ть , Ru. клир«- Пег1ч«лерик/кл£рик, кле-
рикальний ,клерикал!ст,-ка,клерикалу -1зм,
cf.also крйлос.- Subst. духовенетво,дух!в-
ництво, священичий чин, священики.
From Gk. kleros 'ts', Berneker 1,520, Vasmer^,
251,a.o.
КЛврК AmUk. 'clerk', first recorded in
1920 (Bilash 362). -5ubst.ДрЮнЙЙ урЯДОВвЦЬ,
писарчуко
From Е. clerk 'ts', Bilash, 1. с.
КЛИК, КЛИКАТИ see КЛИЧо
687
КЛИМЕНТ1Й PN. ’Clemens,Klymentiy’, MUk.,OUk
Климента (1627 Беринда), OUk. Кхгиментый (
1322 CCM.I,476),Клементъ (1408),Клима нт *ъ.
Климент! ©вин, Климент!Гвна; Клим, Кли-
мент, Климець,КлимусьКлимчик;Р/1/.Клим, Кли-
менко, Клими к, Климбчко, Климович, Клим о'в -
ський, Климко/вич/,Климк!в, Климах,Кли-
мачко, Климацький,Климаш/ко/,Климченко ,
Климчук (Богдан , 125-126). Gn. Климёць,
Климк£вка,Климчат Кут (Бойк.222), Климен-
ТОВГЬ(1476 СОМ. 1,476) Клима Gsg. (1448 ibid.)r
Subst. Пько^ныиf апкавыЙ , C»CJ>OMмыи; 1627
Беринда.
From Lat. Clemens,Gsg. Clementis 'merciful,
mild, goodr-hearted'	(CCM. 1,476),cf. also Пе-
тровский 134, Klein 1,298.
КЛИН 'wedge,frow; gore,gusset; field; key;
quoin', MUk. клин^Ь (ХУИ с. ЛСЛ.91) , OUk. ,OES.
КЛИНТ, ; BRu;-wriH,Ru. клин, Bu. КЛИН, SC. kiln,
Sin. kiln, Cz. klfn,Slk.,Po.,UpSo.,LoSo. klin. -
Deriv. клине ць, клино к, клино'чо К , КЛИННЯ , кл и -
н б вий, клин/к/уватий, клинцювати/й/;клин-
частий, клйнчик; compounds клино-пис,-писний,
-под!бний; FN. Клин,КлиндУх,Клинкб,Клинбч-
ко, Клинчак, Кликчу'к, Клинюк (Богдан 124 ),
GN. Клин (Бойк.222). - Syn. эагострений 1э
одного к!нця шматок дерева або металу
для розколювання,роэщеплення чого-не’будь,
Слум. 4,182.
PS.*E61in6 ’cuneus’ - an apophonic formation
to *kolti, see КОЛОТИ.
688
КЛИЧ ’slogan’ : КЛИКАТИ ’to call’,MUk.,
OUk.KM»KATM,known to all othet SI. - Deriv. клйч-
ний ,-ик; вй-,га-,з1д-,по-на-,при-,с-клй-
кати,-а'ння. - syn. гукати, волйти.
PS.*klicb ;*klikati/klicati ’ts’,IE.root**
kleik-:**kllk- ’ts’, cf. Lith. klikti/klykti,
Latv.kllekt ’to shout’, AS.hlTgan ’to attribute’,
etc., Pokorny 600, Trautmann 136, Berneker 1,519,
Vasmer22 ,250.
КЛ10НТ ’client’, ModUk., known to all other
SI. - Deriv. КлХеНТеля, кл!ентурас- Subst.в!д-
sfдувач,по купець•
From ModHG. Klient ’ts’.
✓
КЛ13МА 'enema, clyster’, ModUk., known to
all other si. - Subst.прочйщувальна рХдина;
апарат для прочйщування кишок.
From Gk. klysma ’ts’.
КЛ1КА ’clique’, ModUk. known to all other Si.—
Subst.гурт людей з недобрими,корисними,низь-
кими намХрами, Бойк1в 205.
From Fr. clique ’a small,exclusive group of
persons (: cliquer ’to make a noise'),Klein 1,301.
КЛ1МАТ sAmUk. клайма ’clima', known to all
other SI. - Deriv. Кл1матЙчНИЙ. - Subst. п!д-
сбння.
From Gk. klima,Gsg. kllmatos 'ts',Vasmer22,250.
689
КЛ1Н1КА ’clinic’, ModUk. ,known to all other
SI. as well. - Deriv.КЛ1Н1ЧНИЙ,-KO. - Subst.
наукбво-влаитована лiкарня,звичайно при у-
нхверситёт!.
From ModHG. Klinik coming from Lat. cllnicus,
the ultimate source being Gk.klinikos ’pertaining
to a bed1(:klinein ’to incline’), Klein 1^00.
КЛ1нуватИ AmUk ’to clean’ first recorded
in^l933 (Bilash 363), also КЛИнуватИ.“ Subst.
ЧВСТИТИ.
From E. clean ’ts’, Bilash 1. c. Koshelanyk
351, Royick 81.
КЛТТЬ, КЛ1ТКА ’cage,hutch,stack,crate’,
MUK.,OUk.,OES. KJlfcTbfRu. клеть, OCS. kl§t6,klS-
tbka,, SC.kl?jet , Sln.klet , Cz-. kletka, Slk.
klietka, Po.klei, klatka, LoSo.,UpSo.kl£tka.-
Deriv.icfliточка, кл!тин/к/а, кл!тковина,
-винний. - Syn.закрите прим£щення для тва-
рин.
PS. *kl£tb ’ts’ with no certain affiliation
in IE.; Machek’s referenttto IE. **kl5u- ’to pxess
limit*, was rejected by Трубачев Vasmer22,249
(cf. Machete 202 and ВД. 1/1957,99-100); -seealso Ber-
neker 1,518, Pokorny 602 (:**lclei-:**l£Loi-) ,
Trautmann 308-309, a.o.
690
’cliff’, first recorded in 1958 ( A.C.
Барков Словник дов!дник з ф1.зично1 геогра-
ф11, Ки‘1в 1958/ s.v.),Ru. клиф,Ро. kiif Subset,
висо'кий 6epir ,круча.
From Е. cliff ’ts*, Jurkowski 106.
КЛОБУК ’fowl,hood’, MUk. ,0Uk. KAGB-XK^known
also to all other SI. - Subst. шапка^ чернечий
капелюх.
From Tk. kalpak ’cap’, Miklosieh 120,Berne-
ker 1,474, Vasmer^ ,252 ,a.о.
КЛ0НИТИ *to bend, bc.-i down’ t MUk.ts,
OUk. клонить (XI c.); BRu. кланГць.Ки. клонить,
Bu-КЛОНЯ >SC. kloniti, Sin. kldniti, Cz.kloniti
Slk. klonit’, Po.ktonii, LoSo.kloniS, UpSo. klo-
nii, OCS. kloniti ’ts’; - Deriy.на-,ПО- ,c-
клонйти/ся/, приклонйти, noTWrfHjhere also:
кланятися. - Syn. хилйти, схилйти.
^PS. * kloniti ’ts’, IE. root**/s/kel-:**
/s/klo- ’to bend’, Pokorny 928.
КЛЮБ, SovUk. клуб, ModUk.;
Мжаб AmUk. ’club’, first recorded in
1963 (Bilash 361). - Subst. КЛЮб.
From E. club ’ts’, Bilash, 1. c. Koshe-
lanyk 349.
691
КЛЮВАТИ, КЛЮНУТИ ’to peck,pick'» M Ик.клюю
(ХУ11 с.ЛСЛ.92 ) ,BRu. клюваць, Ru. клевать,, CS.
кльвати, Bu. кт»льва, SC. kljuvati,Sin.kljuvati,
Cz. kliti (<*kljuti), Po.klwafi ,kiu4 ,LoSo.kluwa4,
UpSo. kluwaft. - Deriv. (b/f .: )кЛЮв/бк/, КЛЮЙ-
дерево,-дуб, за-,по-клювати,-ання; here also:
клевета »see s.v.- Syn. дзьобати.
PS. *klbvati ’ts’ without certain IE. affili-
ation, cf. Berneker 1,520 and IF. 8,204.
КЛЮСКА ’noodle, macaroni’, ModUk.; Po.kluska.
Subst. локшина,макарони.
From Po. kluska ’ts’.
КЛЮЧ • key, lock; spfing,fountain; flock of
birds; a few villages forming a community; strong
frontier town’, M Uk. ключъ —davis (XVII с. ЛСЛ.92;
XV с. CCM.1,470), OUk.,OES. ключь,known to all SI. -
Deriv., ключик, ключник,- иця, ключевий, эа-
ключити,заклфчувати,-ання,приключйтися,при-
ключатися, выключити,виключати,-ання, вй-
ключний,-н1сть,-но; FM. Ключ,Ключак,Ключёвич,
Ключевський, ^Ключ£й,Ключко /-Франко/,Ключ-
кбвський, Ключний,-ик .(Богдан 124) ; ЕМ.Ключ
/гора,Бойк. 222 /• - Syn. прйстр±й для зами-
кання; джерелб; зграя птЙх!в; адм!н1стратйвна
одинйця посхлостей,с!л; погранична твердйня.
PS. * kljuftb with differentiated meaning' in variois
spheres of usage,yet with one basic notion of /en/clos-
ure, the act of closing; some etymologists make also
formal distinction between various meanings connecting
each one with other IE. correspondences; according to
Vasmer ^2, 258 such specifications are unnecessaryj
c-f, also Berneker 1,528-529,Slawski 2,2-34 , Jurkowski
692
КЛЯЙстер ’glue, paste’, ModUk. ; Po. (since
1613) klajster, etc. - Subst. клей.
From ModHg. kleister ’ts’, Sfawski 2, 184.
КЛЯреТ AmUk.,AustrUk. ’claret’,first re-
corded in 1949 (Winnipeg JBR.). - Subst. англ,
назва для вина бордб.
From Е. claret ’ts’ ; in the E.-speaking
World it is the name by which the Red Wines of the
Bordeaux District, probably the finest wine-bearing
group of vineyards in France, have been known
in England since the twelfth century* 4he French
never use the word Claret so it will never be found
on the label, where the French term Vin de Bor-
deaux will appear or else the name of the district.
The main subdivisions of the Bordeaux District
include the Medoc, Graves, St. Emilion, Entre-
deux-Mers and Palus, but when the name of the
specific Chateau which produced the wine is shown
on the bottle it gives a more acceptable indication
to quality than the vague territorial description.
Claret is called by many the ‘Queen of Wines’, and
is a light, soft and delicate wine, unfortified by any
spirit, and of great sensitivity; the ultimate
source is OFr. claret used as a noun
for vin claret ’clear wine’,Klein 1,
295; (JBR.-Arch.133).
✓ ✓
КЛЯРНЕТ, SovUk. кларнет ’clarinet’,WodUk.
known to all other SI. - Deriv. КЛярнетист,
-ка.-Subst. р!д музичного 1нстр7менту,
Кузеля 157 о
From Fr. clarinette ’ts*.
693
КЛЯСА, SovUk. кл ас •class’, ModUk»; Ru. класс,
Po.klasa,etc. - Deriv» КЛЯСОВИЙ ,КЛЯСОВ1СТЬ, -во,
клясик,клясичний,-н1сть,-но, клясифХкувати,
-ання, /по/клясиф!кбваний, клясиф!кац1я,кля-
сиф1кац£йний. - Subst» сукупн!сть людей,тва-
рйн,речей,що м>ають спхльнх прикмйти; /в шко-
л1: /трупа учн!в одного рхвня; кХмната, де
в!дбуваються лекцИ’; AmUk. лекц!я.
From ModHG. Klasse •ts’, SovUk» from Ru. and
this,in turn,from Fr. classe ’ts», the ultimate
source being Lat. classis , Vasmer^2, 244.
КЛЯСТИ, кляну, -неш/ клену,нет »to curse,
swear», M Uk. клясти, DUk.,OES. кляти ,Вйи.клясц1,
Ru. клясть» Ви.къльна» DCS. klgti, klbng,-ne£i,
SC. kleti, Sin.klgti, Cz» klnouti, Slk. kliat’,Po.
klgi, dial» klngc, LoSo. kleft, UpSp.klefc, Plb,
klane. - Deriv. вй-,за-,про-клясти, ви-.за-,,
про-клинати,-ання, ви-,за-,прд-клятий, кля-
тва, ви-,за-,про-клйття,клятьба,кляння,кля-
стися; клАли са есмо ( 1435 СОМ. 1478X- Syn»
заклинатися,божйтися, Деркач 2q9o
icy
PS»*klgti, *klbng »ts', IE. root **kel-’to cry,
shout’, cf. AS. hlimman/hlymman ’to sound’,ONor.hly-
mja »ts’, Gk» klonos ’shout», Berneker 1,525-526,Po
korny S48-550| this etymology is rejected by Vasmer t
259tSlawski 2,194, a.o.,inclined to accept BrQckner’s
explanation which relates the word to *kloniti »to
bow (the hand down to earth during oat-giving)»,cf.
KZ 48,204 and his ED.232; this etymology was further
developed by Machek 205 who added Lat. in-clino me
•I bow down» and Gk.klinomai »ts* to the picture,
the ultimate etymology is wanting.
694
КЛЬОЗЕТ ’W.C., toilet,washroom» ,Kod'Jk.
□eriv. кльозётик, кльозетний,кльозето-
вий .-Subst.в1дх£дник, вихбдок,лятрина-;
here also:
КЛазИТ Arabk. ’closet’, first recorded in
1972 (Koshelanyk 350). - Subst. шХ фа.
From E. closet ’ts’, Koshelanyk, 1. c.
КМИН ’ Cuminum cyminum: caraway ’, MUk.
R?rbHrb(XVII с. ЛСЛ. 92.) ,OES. КЮМИНЬ (XII c.),
BRW. KMiH, Ru.КМИН/тймон,OCS. kymirib,Cz.,Po.
fcmin. - Deriv.КМИНОК, КМИЯкувЯТИЙ Syn.pO-
сдина родйни зонтйчних: яасхння iiiei’ ро-
слйни,(эа:) Слум.4,195.
From Lat. cuminum,perhaps yia OHG.kumin ’ts’
(and Po.?), cf. Berneker 1,681, (extensively: )
Siawski 2,281-282.
КНАИПА ’inn’, ModUk.; Ru.KHeHna,Po.knajpa,
etc. - Deriv. кнайпоякаSubst. корчемка, П1Д-
рядний ресторан.
From ModHG. Kneipe’ts’.
КНЕБЕЛЬ ’gag’, ModUk.; Ru.dial. кнебли,
Po. knebel, etc. - Deriv. /эа/кнеблювати, эа-
кнебльбвувати,-ання. - Subst. прйлад,яким
насильно затикають уста, Кузеля 157.
From ModHG. Knebel ’ts’.
695
«недель see книдель.
КНЕСЕТ ’Knesset/h/, the Israeli parliament’,
ModUk. , known to all other SI. - Subst. СОЙМ,
парламент суч. 1эра1'лю.
From Hb.kneseth ’gathering,assembly’,Klein
1,849.
КНИГА, КНИЖКА ’book’,MUk.книгу Asg.CXVIlc.
ЛСЛ. 92) ;1492 COM.1,479, OUk. ,0Е5.к,ЪНИГа , BRu. ,Ru.
Ma.,Bu. книга,oCS.kSnigi, SC.knj*fga,Sln.knj£ga,
Cz.Slk. kniha, Po.ksi^ga, LoSo.knigwy Npl., Up
So. kniha. - Deriv. кнйжечка, кнйжний-ик,
книгар,—ня,-ський,-ство, книго-эбгрня,-люб,
-склад,-сховище. - syn. эшйта^в однё пёвна
к£льк1сть задрукованих або эаггйсаних стор1-
нбк (apKyuiiB папёру,перга'мену тощо).
PS.*k5niga ’ts’ of non-Sl. origin; according
to Miklosieh 155,Mikkola BB.22,247,a.o., it comes
from an older *kfeninga the ultimate source being
01c.kenning ’note’; against this etymology Armenian-
Accadian source: knik ’stamp’, Tk.*kuinig’bundle’,
Assyrian kunukku ’seal,stamp’, a.o. are suggested
by scholars, cf. Vasmer22,262-263 and Трубачев
ibidem; having in view the fact that *k6niga orig.
(in OES. up to the XIVc.) meant ’letter’ and that Po.
ksiega suggests the Miklosieh’s reconstruction *K6~
ninga (see above) one is inclined to relate it to
OHG.chunig/chuning, MHG.kflnic/kUnc(g) ’king’ and in-
terpret it as originally ’king’s signature; ruler’s
seal’ in opposition to *buky (cf. буква )—the de-
signation of all other letters; this simple and
phonologically satisfactory explanation is supported
by the fact that both words *k6ninga and *buky are
of Teut. originj
cf. also князь.
696
кнйдель, also : кнедель Wd.’dumpling’,
ModUk.jРо. knedel. - Subst. валушка.
From ModHG. Kn8del ’ts’.
КНИЕКА : Книга.
книп/ель/ see	Гнйп/ель/.
кн!т,кнот see Гн1т.
кнопка Ed. ’button’, ModUk.; Ru.ts. - SuUst.
fyflaaK .
From ModHG. Knopf *ts’, perhaps via Ru.
КНЯЗЬ ’prince,duke’ , MUk. ,OUk. ,OES. КНЯЗЬ,
BRu.,Ru. ts, Ви.КНЕЗЬ, OCS.kbnfdzb, SC.knez,Sln.knez
OCz.kn^z, Slk.kAaz* , Po.ksi^idz ’priest’, LoSo.knez,
UpSo.knj^z, Plb.k’naz ’nobleman’. - Deriv. князьбк,
княз£вство, -ський, княжий,княжити,княжна,
here also : княгиня,княгинин; GN. Кну£же,Кня-
жолука. - Syn.правйтель княэ£вства; титул
дарований королем; (фолкл.:)молодйй.
PS.*k^n^dzb generally considered a borrowing
from Teut. (G.) ,viz. "the high antiquity of of the
term is attested by its being borrowed at an early
period by Finn.and Esth. as kuningas ’king’,by OSlov.
(=PS.,JBR.) as kun$gu,kungzl ’prince',Lith as kunin-
gas ’Lord,pastor’. .Kluge 186; semantic switch in
PS.:from ’king’ ’prince’ was conditioned by two
factors:(1) discriminatory attitude of the Romance &
Germanic western world towards Slavs ("slavus-scla-
vus") with.denigradion of orig. ’king’ to the SI.
’princely status’ of SI. rulers and (2) a subsequent
adoption of the term *korlj6 ( король,q-v.) for si.
designation of ’kings'.
697
КОБИЛА ’mare, filly’, MUk. ,OUk. ,OES. кобыла,"
Deriv. кобйлка, кобйлячий,кобильча,кобильчйна.
Syn. самка жересГдя, лошиця; Vd. (from Ра) кляч.
PS. *kobyla ’ts’ , IE. root **kob~: **kab- ’cav-
ity’, ts as in коб!та; for other attempts to etymo-
logize this word see Stawski 2,305-307.
Ko6fia, Куб1та Wd. ’women’,ModUk.; Po.kobieta.
Suhst. ж£нка.
From Po. kobieta with variety of derivations,cf.
Slawski 2,300-303.
КОВАЛЬ, КОВАНИИ etc. see KYTH.
КОВБОЙ f AmUk. кавбой (since 1937,Bilash.
313) - Deriv. ковбойчик,ковбойський “ Subst.
пастух худбби, Bilash,l.c.
From E. cowboy ’ts’, Bilash, l.c., Koshelanyk
336.
КОВЗАТИ/СЯ/ ’to skate^to slip, glide’, ModUk.
-Deriv. кбвзайка,ковэан,ковэ$н,-6а,по-,с-
ко'взатися,по-, с- коввнутися» ковзь!
ковзькйй, кбвзькоо - Буп.Рухатися по глад-
к!й,слизьк£й поверхн!.
PS.* 36K61zati /sg/ ’ts’, with now certain IE.
correspondences, cf. BtUckner 227-228, Vasmer2,3,
646-647; see also хсфг$атисл.
698
КОВБАСА ’sausage, salami’, MLJk.,OUk.,OES. x
колбаса^к'Ьлбаса, BRu. каубаса,Ru. колбаса,
Bu« КЪЛбаса, SC. kobasica , Sin. klobasa, Cz.
klobasa,SLk. klbasa, Po. kieibasa, LoSo. kjaibas,
Up So. koibasa. - Deriv. ковбас/оч/ка, ковба-
сйсько,-йще,ковбасний,-ик,-иця,ковбасян-
ка, ковбасня; FN» Ковбаса/ Кобаса", Ковба-
сюк.- Syn. кишка вйповнена сменим м,я-
сом.
On account of great variety of forms postul-
ating PS. reconstruction (*k'61basa/*klobasa/*ko-
basa) one is inclined to see in it a borrowings
from Hb. kbl-basar ’meat’, Fr.calebasse ’calabash’,
Tk.-Osm. kUlbasty ’-fbested meat’,etc., cf. Vas-
mer^Z, 286 , Siawski 2,144; its etymology remains
obscure.
КОББЕЛЬ ’goby (fish)’, MUk. (from Po.s)
келб«ь(Х\/П с.ЛСЛ.89); Ru. и1а1.колбь,ко1бгц
Po. kieib , Ca. keip. - Deriv.кавблик/кббЛИК,
Кбвбень; FN. Ковбель. - Зуп.др^а рйба
з родйни ко'ропуватих.
PS. ♦k’fclbjb ’ts’ with few IE. affinities, cf.
Alb. kulp ’kind of fish’; Miklosich 154,Ber-
neker 1,659, Siawski 2,143,a.o.
КОВДРА , WD. колдра (Стрий ) ’padded bed
cover ,quilt’, ModUk.; BRu. кбудра , Po.koldra
• ts’. - Subst. тепле накривйло на л£жко.
From Po. koidra ’ts*, Richhardt 68, Siawski
2,366.
коверэувати » каверэувати : каверза.
699
КОВИЛА ’feather-grass’» ModUk.; Ru. к0ВЬ1ЛЬ^и.
ковил. jSe.kovilje. - Deriv. ковйл-трава.-Syn.Tnp-
ca.
Of uncertain origin; perhaps it is connected with
verb KnB«.7rHTbRu-dial. ’to bend’,i.e.:’grass beading
down’, see the following word.
КОВ1НБКА ’bending;hook, ModUk. wanting in other SI.
- Syn.палиця з загнутим к1нцем, Слум.4>2о5.
According to Berneker 1,598, it is connected with
Ru. dial KOBblJfflTb'to bend* , which is perhaps a borrow-
ing from Fin. kHvellH *ts’, Погодин РфВ. 47,209.
КО ВТ AmUk. ’coat’, first recorded in 1951.
(Bilash 364) . - Subst. плащ, ПЯЛЬТО.
From E. coat ’ts’, Bilash 1. c., Koshelanyk
367, Royick 82.
КОВТАТИ *to swallow down, gulp,devour*,ModUk.
Ru.KOJiТнуть,Ро. kttaft (TjVasmer^Z, 297)• - Deriv.
ювтнути,ковток,ковтонути; here а1зозковтун. -
Syn. глитати,
PS. *k£ltati, kbltngti ’ts* without certain IE.
correspondences.
KOBTYH see the preceding entry.
KOBTb! interj.expressing the act of
swallowing,gulping*, ModUk. ; КОВТАТИ.
700
К0ВУ1, OUk.,OES. ко/в/уи ’Kovui - a Tk.
tribe in So.-E. Ukraine in the XII c.’ (menti-
oned, a •□•/in Сл.плк.1г. )• — 5уп.к^очов1 тюрк—
ськ1 племена в п1вд.-сх. Украхн! в XII ст.
"чорн! клобуки”.
From a Tk.-Tt. EN. Kobyj, Vasmer^, 272.
ковула dial, for ковилa.
ковчан see колчан.
КОВЧЕГ arch. »arc’ , M UK. ковче'гъ (xvil с.
ЛСЛ. 93 )»OUk.OES. ков'ьчег’ь ; RujKOBuer, Bu. ts,
OCS. kov&&egS, SC.kov&eg, - Subst. рГзних форм
посудина, арка» М Uk. корабль (xvil с. 1.&.)
From OCS. kovBtSeg'fi •ts*, the ultimate source
being uncertain.
ков’язнути : в'язати.
КОГУТ * cock,rooster’,мик.КОгут/з/(ХУ1-XVII с.),
Ru.dial.KOryT , Cz. kohout, Slk. kohut, Po.kogut,
OLoSo.kogot. - Deriv. когутик, SoCp. когуток ,
когзгтисько,-ище$ FN. Когут,Когуч,Когутанич,
Когуський, Когутик,Когутяк (Богдан 12б>г5Уп*
пхвень.
Like квочка it is an o/p»formationt*kokotati/
*gogotati ’to croak' and suffix -uk, cf. Stawski 2,
32B-29.
701
К0АЛ1ЩЯ ’coalition’ , ModUk.,known to all
other SI. - Deriv. Коал1ц:ГйнИЙ,-н1стЬ,-НО.-
Subat • об»еднання, союз держав, урядis 1тд.
для осягнення однхе!* мети.
From Lat. coalitio’fs’ (:coalescere ’to grow
up') .
коаля,коала AustrUk. also коала-бер,
first recorded in 1955 (Chekaluk 17).-Derijr.
коалочка (jbr.).-Subst. австрал.ведапдь,
From E.koala,’ts’, the ultimate source
being aborig. colac, colah, coola, kool-la
’native bear’,Reed 95; cf. also Klein 850.
КОБЗА . a kind of lute with, 8 or доте
strings: kobza’f ModUk., BRu. Ru. ts, Po.kob-
za. - Deriv.кобзар,-ський; ’’Кобзарь" T.
Шевченка (1840 1 Д.)« - Subst. бандура.
From Tk.kopuz ’kind of guitarre’,Tt.kubyz
’violin’,баллов 2,654,Miklosich 122, Berneker
1,534 ,Vasmer^,268,a.o.
KOBJijAiso КОб ’that, in order that;if ,z
tn case’, ModUk. ,wanting in other SI. - Sun.ad^.
A Uk. neologism based on PS.*ko-:*ka- and
бИ/зее s.v., the former being found in Еи.кабы,
cf. Vasmer22,152.
702
КОДЛО ’breed’, ModUk.; Ru.dial. ts. -
Subst. р1д,порхддя.
Origin obscure; according to Vasmer^, 275,
it comes from Po. godio’coat of arms;symbol’ ,
cf. BrUclner 148; hardly acceptable; Ильинский
relates it to кйдати and connects it with
’excrements’, PM.1,169-170 which is equally -
inconvincible.
К0ЕДУКАЦ1Я, AmUk. коедюкейшен ’co-
education', known to all other SI. - Deriv.
коедукацтйний.- Subst. сп!льне навчання
хлопц!в 1 дХвчат.
Formed from co- ’together’ and educatio
’education’.
К0ЕКЗИСТЕНЦ1Я
known to all other SI.
’coexistence’ ,ModUk.,
- Subst.СП1ВЖИТТЯ.
Formed from Lat.components: сд-’together’
and existentia ’existing*.
КСЙ04 ’skin, hide’ ,MUk. кожа (XVII с.ЛСЛ. 93),
OUk.,OES. кожа, OCS. koSa, known to all other SI.
-Deriv. кожанка, кожух , кожупюк, кожушина, кожу-
шисько,-йще, кожухар,-ка,-ство,-ський,кожуш-
ник,-иця, кожум*я:ка; РМ.Кожум>яка,ш. Кожо-
м'яки (частйна Киева). - 5уп.шкура,шк£ра,
PS. *kozja ’ts’ derived from*koza,see коза.
703
z КОЖЕН,КОЖНИЙ, jlial. кождий,каждий/кажний,
куждий / кужний/ куждний ’each; everyone,every-
body; each one’, MUk. кож до (ХУП с,ЛСЛ.93),ко-
ждый (ХУП с. Синонима 156),кождь!й (1627
Беринда, 1596 ЗиэанТй), кож ьдь!и (1487,14^,
1489 ССМ.1,484), каждь! (1459 ibidem) ,), каж-
НЬ1(Й) (ХУ с. ibidem ), etc. ; according to Sheve-
lov 516 the following (approximate) statistical data
about MUk. use of k62dyj as opposed to kaSdyj
might be presented:
— percentage of texts with:
	kd2dyj	ka2dyj	kozdyj/k^zdyj
XVIII c.	67	22	11
XVII c.	50	11	39
XV-XVI c.	50	30	20;
ouk- каждый (1352,		CCM.1,460)	,кажный (ХУ с.
ibidem) КОЖДЫЙ (ХУ c. ibidem ), комуждо(1350
CCMI,534), КЪЖЬДО (XI ce), кождо,кт»ждо,
подгь цЬмьжде (XII с.), OES. кождо,комоу-
ждо,; BRu. кажен/кбжен, ко'жды / кбжны, Ru.
каждый,dial.кажный,кажинный,кожный, ка-
ЖОДНЫЙ, OCS. k'626do,k'6zbde,kyjb2bde, Cz.,Slk.kaz-
dy, Po.kazdy.dial. kuzdy/п/, LOSo. koidy / kuzdy.UpSo.
kozdy,Plb.Dpl. kozduom . - Syn. ВСЯКИЙ,буДЬ-ЯКИЙ,
один э yc£x (узятий окремо), Слум.4,208,
PS.*ko-2bdo /*k"6-2bdo ’ts' derives from IE.
**kUo-ghidho /**kUu-ghidho respectively and is
related to -ka, k and ждати ,see s.w. •
re Uk. neologism КОЖНН f КОЖНИЙ opinions of ety-
mologists are divided:
against the generally accepted derivation of
it from *kS2bdnyj with simplification of -dn- into
704
-n- (e ^.тиждень-тйжня),с£.Огоновсьиий
81 , Berneker 1.675,a.о., Shevelov 489 advances
the view that d in ko£dyj "was replaced by the
adjectival suffix n, possibly with some influence
of Br. кбйпу"; in his opinion, the form koZnyj (
/v kaznyj kd2en kaSen )known to Polissian dial,
is attested since the XV c.,but it was extremely
rare at that time expanding in the XIX c.only "in
a trend toward adjectivization of the pronominal
declension" (ibidem).
* /
КОЖАН = к&жан : кожа.
КОЖУХ s кожа,
КОЗА ’she-goat, nanny goat’, MUk.,0Uk.,OES.
ts, known to all,S1. - Deriv. козел,козонька/
кхзонька, козуля,козуня,-нька,козел£ць,
возельёк, коэеня/тко/,^ кодйний,коэйця,
козлиний,козлячий,коэятина,козолист,козо-
лой (ХУТ1 с.ЛСЛ.93), коэолЪповьхй ( ibid.);
FN.Коз£й,Козланюк,Коз£цький,Коз1нський,
Козхнюк, К(£эьрл,кЗзло,Козло'вський,Коэ -
ло ць кий,Ко злун,Козляк,Козлик,Ко злинка,
Коэлйнський 1тп. (Богдан 139-140) ;GN.
Козятин,Коэелёць; Koaopfr. - 8уп"ССс\вёць
родйни бйчачих,ряду парнокопитних.
PS.*koza ’ts’, with no certain IE. affili-
ation, cf. Vasmer^, 279-280, (extensively:)
Трубаче 3,83-91 } the most persuasive ety-
mology is offered by BrUckner in his ED. 262,
explaining koza as *ozka with reference to
Lith.oSka‘»fo-goat’, OPr.woze,’ts’ with metathesis
or prothetic k-.
705
КОЗАК ’kozak, cossack’, first recorded as
КАЗАКА in 1395 ( Срезневский 1,1174), known
to all other SI. - Deriv. КОЭАЧОК, КОэачеНЬКО,
коэацтво,-цький, козачка,козачня,козачи-
на,коэачий,козарлюга,коэакувати, -ання,
коэачити,коэачення; fn. Козак, Козакович,
Ко зачё нко,Ко за чин с ький, Ко за/ч/к£всь кий,
GN. Козацьке. - syn. в!льна людина, лицар-
степовик,конк!стадор степу.
From Tk.-Tt. kazak ’free manj РадЛОВ;2>
364—365, Miklosich ТЕ. 13330, Berneker 1,496,
Vasmer22,158, a.o.; as far as Uk. f/e. are con-
cerned the following article by В.0нуфр1бНКО
might be quoted exempli gratia:
Спроби пояснит слово
«козак», його походкам-
ня, були в!ддавна, з пос
часгв, коли почалпг поийв-
лятися icTopii мзацтйв,
виявлялися й кам&гацЯя
пояснити походжеийя
цього слова. ПольсьжЬ до-
сл1дники козацтна шам^-
дили слово «козак» кд
слова «коза» — момам^
щ люди гарячН 1 готов!
б!йки та плнвдв», «к ядюи-
Л!тописець Г. ГрвбинкШ
(помер 1734 р.) замрачу-
вав таке пояснении 1 ви-
вбдив «козак»' вАд «Кмва
«козар» -З1 В1д вазам пле-
мени cKHtiB, що ММЙеСь
жило в Середжй АЗЙ Я
перекочувало на уираКм-
еьк! э^мл1. Аве кн вва-
жав козаюв не окремою
нац!ею, а сустдьайм- Не-
ком ужрашського народу.
Козари, на його ЙОГЛЯД,
жили не в прАщц а в nbc-
т^Йних Еййемйямх' впра-
вах i в1д часу нираеелев-
ня на украймый эаий1
ли шзиватасм мозака-
Коли пвлмкм й лмтад-
щ почалм зайо*пгги в Ук-
дай! падарф. козва же
захотьяи терщти невол 1 t
повМкали диифпввсъ-
К1 пороги.
1ншмй доыйдаим аю-
.дацтва П. Скмшгайкмба*
|мар. на почаЩу М с*ор.)
у твор! «Коротки# оимс
щро козацький малоро-
706
сшськии народ» (рос. мо-
вою) вадкидае спроби по-
яснити походження сло-
ва -козак». Вш ввивав ix
нащадками ' слов’янеько-
го племени, ни народу,
вадомого ще'з княжих ча-
ciB тд назйою «кесопв»;
це слово вимовлялося,
мовляв, як «казаки». Ко-
заки, на його погляд, бу-
ли вадом! вже на початку
11-го CTopi44HJ Шсля за-
хоплення Киева Литвою
в 1320 роц1, на Думку Си-
моновеького, козаки пов-
тАкали на нижче Придш-
пров’я, а за ними почали
вт1кати туда йипш лю-
ди, включно з украшсь-
кою шляхтою.
Автор «IcTopii PyciB »
вважав, що козаки це
украшськ! boShm^ i з хо-
зарами мають сшл^не ли-
ше одне — назву. Козаки
—. це. люди' вибран!, це
вогни, йицар!. Те, що про
нихИеМас згадки в л!то-
писах, — це, на думку ав-
тора «IcTopii PyciB», ве-
лика неприемшсть, бо ви-
ходиФь, що вони «рпали
з неба». В кожного" наро-
ду були свог вощи, i мав
Гх i украгнсьКий народ:
кши! називалися козака-
мй, а ппш — сердюками.
При вадрив! украшсь-
ко! мови в!д и прамови,
про яку ми майже шчого
не знаемо, тяжко пояс-
нювати походжеция не
лише зас’АаргЛих сл!й, а й
тих, що збереглися до сьо-
годш. Наприклад, i сьо-
годн! майже шхто не знае
походження таких сл!в,
як «коровай» чи «купа-
ло». Не диво, що й слово
«козах» пояснюеться по-
ртному. Але мен! здаеть-
ся, що яекраве св!тло на
походження цього слова
кинув Лев Орлигора в
CBoix досипдженнях на-
шо! прамови (його защ-
кавлення- вадновленням
дохрис+иянсько! в!ри ли-
шаю збоку — це щлком
Лнша проблема). Вш/эвер-
тае увагу на fre, що в сан-
скрит! (мати шдоевро-
пейських мов, найблйж
че зв’язана з нашою мо-
вою) е слово «коса» й
«сака». Коса — це довге
волОсся. Коли хлопцев!
на Свято Купала обголю-
вали волосся й лишали
лише «оселедець» <як у
запорозьких козащв), йо-
го - навивали-- - «косака».
«Сака» на санскрит! оз-
начаю «вош», «друг»,
«охоронець». В!н . мае
зброю — «сакиру» (соки-
РУ)-
Отже, можна думати,
одо поеднання сл!в «коса»
й «сака» дало «козак».
МоЖна також, думали, гщ
«козак» походить вад са”-
скритських «ку» (такий)
i «сака» (вош) — «куса-
ка»,____________________
Якщо слово «козак»
виводити з санскриту, то-
да вадпадають всяк! «ко-
соги», «крзи» й т.д
707
Идкаве при цьому й те,
що запорозькг козаки ма-.
ли на головах «оселедщ»,
так само, як .вогни князя
Святослава, i мали, як за
княжих час!в, в!чевий
устрмй. Чи не були це на-
щадки pTikaniB на Зало-
рожжя Ще з тих час!в,
коли монголи зайняли
Украшу, та т1, що прпов-
нювали !хн1ряди? I ни
не слщ початрк CiHi щу-
кати в давншй часи,. щж
кшець 15 стор1ччя? Мож-
ливо, ще з кйяжик часдв?
Але це, ясна ргч, лише
здогади., Врешт!, багйто
дечого в наш!й icropii по-
будоване на здогадах,
б1щ>щ.: чд. мёщц вцюпд-
НИМ. '
«УКРАПШЦЬ В АВСТРАЛП», ч.15 за 1975
/JBR.-Arch.133/
КОЗЕЛ S коза.
КОЗИР ’trump (in cards)’, ModUk.; Ru.KO-
ЗЫР ’ts\ - Deriv. кбзир-д^вка, козигристий,
козирковий, козйрити ,-рення,- Subs^..кар-
та, що б»о вс! 1нп4;перевага.
A definite etymology is wanting; the word is
usually derived from Tk.koz 'ts', Miklosich ТЕ.
1,335, Berneker 1597, Vasmer22, 279 a.o.
КОЗЛОВ MUk. Kozlov GN. for Eupatoria in
Crimea; Ru.ts. - Subst. EBnaTo'pia,
From Tk. GBzleve, "affected of course also
by a folketymological leveling",Shevelov 624;
cf.also Vasmer22,278.
708
К01ТУС ’coitus’, ModUk. known to all other
SI. - Subst. полов! зносини, Кузеля 158.
From Lat. coitus ’ts’.
К0И0Т, AmUk. .also кайот, кают (since 1931,
Bilash 315). - Deriv. кайотеня (1946, Bilash, l.c.)
- Subst. (Canis latrans) хижак родйни собачих;
луговйй вовк, Слум. 4, 214.
From Е. coyote ’ts’, Bilash, 1. с., Koshelanyk
327, Royick 79.
KOKO AmUk. ’cocoa', first recorded in 1943
(Bilash 364). - Subst. kakao.
From E. cocoa ’ts’, Bilash, 1. c.
К0ЛАЧ, Ed.^ калач 'twisted (braided)
bread МНс.колаЧ’Ь ( XVII С. ЛСЛ. 94 ),
0 Uk. 0€S. ОЯи.колачь ; BRu. калач, Ru.ko-
лач,Ви.колйч ,SC.kolad, Sln.kolac,Cz.kdlac,
Slk. kolad,, Po. koiacz, LoSo.kola£, UpSo.koiafi.
-Deriv. колачик,калачик. - Syn. круглий ,
звичайно б1лий*хл±б
Deriv. from KOAO because of its round form»
Vasmer^2, 285.
К0ЛЕ1*A,SovUk.колега 'colleague'» ModUk.,
known to all other 51. - Deriv. колег*1я, AmUk.
каледж/коледж,Гхик. ^колеж; колеГ1яльний,
- Н1сть, -но, Wd. колежка,колеГиня. - Subst.
друг, товарищ; спхльник,Кузеля 159.
From Lat. collega 'ts*.
709
КОЛЕГ1Я see the preceding entry.
колежський, колезький : колет’а.
KOAEKTA ’(church) collection’, ModUk.;
Po. kolekta. - Subst. зб£рка в церкв!
"на Боже*.
From Lat. collects : Npl. of coliectum,see
the following entries.
К0ЛЕКТИВ ’collective’, ModUk. JzRu. коллектив,
PO kolektyw, etc. - Deriv. КОЛвКТИВНИЙ,- HiCTb,
-но, колектив1зм,-£ст, -1стка,-£стський,ко-
лектив±зувати, -ання, колектив1зац1я,/с/ко-
лектив±зований,-н1сть,-но; hbre also SovUk.:
колгосп for : 'колективне господ ар ст во’and
SovUk. deriv. колгбспний,-ик,-ИцяДfrom Ru.:)
колхоз 'колективне хазяйство', колхозний,
-ик,-иця.-Subst. сп!льнбта,зб!р,склад.
From Lat. collactivum'ts' £: colligo.colligere
'to collect', Pert. -pass, collectus).
KOAEKTOP 'collector',ModUk.,known also to all
other^si. - Deriv. колйсторка, колекторство,
колекторський- Subst. збирач.
From Lat. collector 'ts'^see the preceding
entry.
К0ЛЕКЦ1Я ModUk ; кодексам DrazUk.;
ЯОЛекВЮК AmUk. ’collection’, first recor-
ded in 1963 (Bilash 365). - Subst. Вб£рка.
From Latcollectio ’ts’; BrazUk.from
Port. colectao; AmUk. from E. collection ;
see also the preceding entries.
710
колесо : коло.
КОЛИ 'when; if , MUk. коли, колы , OUk. коли«
Ru. коли,коль, OCS.koli, kolb,Cz. koli, Po.-koli^
-kol-wiek.dial. kiele,kiela .-Deriv. в1дк£ль,-1лЯ,ДО-
к!ль,-к1ля, аакля 'як довго? ’ Syn. як; якщо.
PS.*koli ’ts',IE.**kWalI 'how', Berneker 1,
673-674, Pokorny 645-646,a.о.
К0ЛИБА 'hut,shanty*, M Uk. колиба (ХУИ c.
Алфавит 31);	tba>Slk.,Cz. koliba, SC.kbleba.
Sin. kol/ba, Bu.,Maколиба. - Subst. Шал^С.
From Rm.collba 'ts', the ultimate source being
Gk. kalybe 'hut' (extensively treated by:) Vrabie 154.
КОЛИВО : КОЛ01.
КОЛ1НО 'knee'» M Uk. колено, OUk.,OES. К0л£г
HO;,BRu. калёна^и., Ma. колено, Ви. коляно,0С5.
koleno, 5C. kbljeno, Sln.kole'no,Cz.,Slk. koleno, Po.
kolano, LoSo.,UpSo. koleno, Plb.tQl'one. — Deriv.KO-
Л1нце,кол£нечко, кол!н/к/увати,-ання, кол£н-
чити, кол!нчастий, покол!нняй.тп.;1:М,Кол1н-
чар,Кол1нчук,Кол1няк, Кол£нський( Богдан
127 ) •- Syn. один 1з суглоб!в нйжньо!(абб
задньо!)к1нц1вки тдла; згин,згибо
PS. * kolSno »ts», IE. root	**k£ob-,
cf. Lith. kelys, kelenas *knee*, Gk. kolon *member*,
with an apophonic formation in 51.«^ЫепЛб , see член;
Berneker 1, 545- 546, Trautmann 12S,BrQckner 245 a.o.
ге.КОЛДНО р!кй cf. Jurkowski 50 - 51.
711
КОЛО ’wheel’ t Npl.колеса, therefrom : колесо ,
MUk.колесо (XVII с. ЛСЛв 94^»z0Uk. коло,коле-
са : »*• кола, Пи« коло, колесо, &|«колело,Ма.
ЮЛО, SC. kBlo , Sin.ко16, Cz.,Slk. kolo, Po.UpSo.ko-
lo, LoSo. kolo, Plb. t'Bla . - Deriv. К±льцё,кол1-
ща/тко/коловйй^олуватц,-ання, кол±снйй,кол1с-
нйця, колесувати,коливо,колёшня, FN. Колёс/с/а,
Колесар,Колесничёнко/Кол1сничёнко,Колесняк,
Колещ^к, Коломйець,Коломило (Богдан 127-128};
GN. Коломйя /:"мйти кола"/. - Syn. круг;сере-
дбвище, Деркач^эо.
PS.*kolo,Gsg.*kolese ’ts* — result of a con-
tamination of IE. **кУе1-ев- and **k4ol-os- 'ts',cf.
OPr. -kelan 'ts', Gk. polos 'axis'. ONor.hyel 'wheel',
Lat.colo 'I cultivate, a.o. ,cf. Meillet Et.357-358,
Berneker 1,549, Trautmann 125, BrUckner 247-248,a.o.
KOAO	'around«circa,about' , ModUk., known to
all 51. - Deriv. около, довкола, довкол!'шн1й, дов-
К1ЛВНИЙ,-но,довк£лля.- Syn. блйзько,б£ля,
побхлц, край.
A secondary prepositional formation dariv. of
коло, see preceding entry; according to Siawski 2,
369, it is a later abbr. of PS.*okolo * *o-and kolo.
КОЛОДА ’log,beam; fetters,chains;watering
trough, deck of cards; beehive', MUk. клада
( XVII С.ЛСЛ.90), колода (XV c. CCM.l,490),’
ouk. колода^(Х1У c. ibidem), OES. клада; BRu.
Ru.ts , Bu.клада, SC.klada, Sin.«Cz.klada, Pp.
kioda, LoSo.,UpSo. ts. - Deriv. колбд/оч/ка,
колбдз}я, колодйч,кол^диця|ЕККолбдк&,Кол6дин,
Колодинський - Syn. балка; дйби; п£йло; дб-
6ip,комплект карт; вулик.
Derived from КОЛОТИ
712
z КОЛОДЯЗЬ, dial, колодязь,колодхзь,коло-
дез ,колодёдз,колодець,колодяж,колодяць,ко-
ЛОДЗЯЦЬ,КОЛОДЯС,КОЛОЗЬ (cf. Jurkowski 176 )
•well» draw-well,spring*, M Uk. КладЯЗЬ ( XVII с.
ЛСЛ.90 ), OUk. колоддзи Ар1.( 1415 ССМ.1,491 ),
колодаза Gsg.(1443 ibidem), колоддземь (1366
I sg. ibidem), OES. КЛадАЗь;ВПи. Калодзезь ,Ru.
колодязь/колодец,Вц. Ма.кладенец , OCS. kla-
dedzb , SC. Icl’adenac, Sln.klad^nec,kl3dez . -Deriv.
колодязний, -ик, FN«Колодяжний,GN.колодяжне,
Колодяжин. - Syn. криниця.
PS. *koldgzb ’ts’ generally considered a loan-
word from Goth, kaldings ’cold ; cold well’ ,cf.Jur-
kowski,l.c. (with pertaining bibliography); yet, K.
Buga in his Славяно-балтийские этимологии
I, 444,582» refers it to *kolda, ^eeКСЛЭда;analog-
ic ally to Lith. ^ulinys ’well’ deriv.from sulas
•beam*.
КОЛОС Jear or spike (of grain) ’, M Uk.KAac.T5,0ES.
ts; BRu. колас.Яи. колос,Bu., Ma. Клас, 0CS.klas£,
SG. klSs, Sin. klas, Cz.,Slk. klas, Po.k±os,LoSo. ts,
UpSo. klos, Plb.klas • - Deriv. КОЛОСо/чо/к, КОЛО-
сйна, колбсся, колосйти/ся/,колос£ти,колосу-
вати ; FN. Кс^лос,Колоса, Колос£вський,Колосюк
( Богдан 128 ).- Syn. суцв1ття,кв1тостан.
PS. #k61s6 ’ts’ : *kolti ,see КОЛОТИ.
КОЛОТИ ’to prick, stab, thrust, pierce’,M Uk.
колю (XVjtl с. ЛСЛ«95),^ OUk.,OES. колоти,колю;
BRu. калоць, Ru. KOflO*Tb,0CS. klati, SC. kl&ti •
Sln.,Cz. klati, Slk. klat*, Po. kiu£> LoSo.klojs,
UpSo.kioc. - Deriv. вй-, за-, на-, по-, про, с-ко-
лоти, ви—,в!д-,за-,на-над-,по-,про-колюва-
713
ти, -ання,кблотий,ко'лений,к!л,ко/лос, колюх,
колька,колотити,заколот,колбд/к/а итп. ;FN.
Колик,Коликдш,Ко либаба,Колибай,Колибач,Ко-
люк,^Колюга ( Богдан 129 ).-5уп. пшигати,
штрйкати, Деркач^ 90.
PS.*kolti *ts», IE»** kel-ti t ** kol-tt,
cf. Lith. kalti, Latv. kalt ’to strike’, Lat.per-
cellere, Gk. klaein »to break’, Berneker 1, 552,
Trautmann 114-115, Pokorny 545-546,S&awski 2,274-
275, a.o.
КОАЧАН, arch.&dial.коечаи ’quiver, case for
arrows', MUk. ковчанч» (ХУП с. Синонима
156), Ru. колчан, Po.kolczan. - SubstzsanaS-
дак, Кузеля 160.
From Tk.-Tt. kolcan/kiltan 'ts', Miklosieh 123,
Berneker 1, 543, a.o.
КОЛЯДА 'Christmas caroling' , и Uk.,OUk.,OES.
ts, BRu. каляд£ , йи.коляда. , OCS. koleda ’New
Year’s celeiJtation’, Bu.Ko л еда.'Christmas’, Ma. ko-
лёда ’Christmas eve» caroling’,SC. koleda*Christ-
mas caroling’, Sin. koleda 'ts', Po.kcl^da 'ts',
Cz. koleda, Slk. koledg/kol'ada 'ts', LoSo.koloda
'New Year’s gift’. - Deriv. колядка,коляднйк,
коляднйця, колядувати,—ання,ви—,в1д—, за-»
по-колядувати,-ання;FN. Коляда,Колядйн,Ко-
ляднйк. - 5уп.Р1здвяна колядка-п!сня;збТрка
грошей на якусь ц!ль з одночасним^сп!ван-
ням колядок; /Хрон.:/ грошова збтрка вза-
гал1.^ микдарч, (XVII о. ЛСЛ.95).
714
PS»*koleda - an old borrowing from Lat.calendaa
'first day of the month' developed in SI» into 1 New
Year Christmas New Year's or Christmas gift
celebration •> customs and songs during
Christmas ( -> collection of money on such occasi-
опз)*;сКПотебня РФВ» 11,33-37, Miklosich 123,
Meillet Et. 186» Bernaker 1,544, (extensively:)
Slawski 2, 353-354»
PS.
As one might expect,there are many "domestic"
folk-etymologies of коляда among Uk. patriotic
members of the community who are not pleased with
derivation of this word from a "feseign" source;
as few examples the following might well serve:
ДО ЕТИМОЛОП1 СЛОВА "КОЛЯДА”
В навечер’я Христового Piздва спле-
лися з християнськими звичаями в!д-
святкованням народження Христа i
дави! дохристиянськ! звича!, як! аж
н!як не в!дносяться до культу хри-
стиянського свята, а саме: згадуеться
душ! ycix денебудь померлих (члешв
роду), запрошуючи ix взяти участь у
цих поминках. (Гуцули здмухувалн
лави, С1даючи до вечер!, щоб не при-
с!сти яко!сь душ!). Приношено в
жертву душам померших плоди прн-
роди, головно варену пшеницю, при-
правлену медом (символом життя) i
маком (символом сну-смерти). Це зва-
лося К о л и в о. Наросток -иво, -як у
печиво, м’ясиво i т. д. Цю сум!шку
плод!в природи перед жертвуванням
споживали члени родиии (кушали),
при чому згадувалося душ! помер-
ших i ворожилося, (як тепер при ку-
т!), а решту ставилося як жертву ду-
шам померших. (Християни теж ли-
шали на стол! страви, щоб душ! ма-
715
ли чим поживитись, дещо si страв
розсилали теж своякам — р!д жерт-
вування). Якщо взяти гпд увагу хри-
стиянськ! парастаси, т! задуши! цер-
ковн! вщправи, на як! теж ставили
всяке варивр (головно пшеиицю) i пе-
чиво (теж з пшениц!), то це теж до-
християнський звичай жертв за душ!
померших.
Припускати треба, що оботльне
споживания (живими i мерцями) Ко-
лива i звалося коляда (яда —
адження колива). Очевидно — це по-
кищо тшьки обгруитований здогад.
Коли появилося це слово "коляда"
тяжко тепер без в!дпов!дних матер!я-
л!в ствердити.
Пояснювання походження слова ко-
ляда в!д латииського KALENDAE (—
перший день кожного м!сяця) аж и!як
не обгруитоваие в зв'язку з украш-
ськими звичаями.
€ ще слово к а л я и д и, яким в мо-
вах захщньо! Европи, визначалося ре-
л!гшне середньов!чие товариство, яке
сходилося кожного м!сяця в перших
днях на молитви за померших i на
пиитику.
В. Винхицькиж
/Розбудова Державная.21 1957/
A more plausible Interpretation
of the whole problem Is found re-
cently in an anonymous articl e in
Канад1йський Фармер - вЬдьний
CBiT я. 2 за 1981; it reads,а.о
as follows:
716
Що таке каляда 1 зв!дки
вона i нас взялася?
Слово коляда i помдш
В1д цього слова — коляду-
вати, колЯдник, колядниця,
колядка надэвнчайно давш.
В Украпп це слово ужива-
ли тод1, коли наш! предки
в!рили в сили природа, й щ
сида величали тенями, що
1х називали колядками.
Саме слово коляда вчеш
пояснилоть ргзно: одт ка-
жуть, що воно црходить Мд
грецйкоги "каляндай" i ла-
тинського “калепде” — наз-
ва першого кожного м»ся-
ця. Новор«чш "календе"
справлялйся дуже урочнето
i сшвалнся (колядували) о-
соблиш niem (колядки). Це
продовжувалося й за час>в
христианства, тому Церква
пюёднала свято Ргздва з»
старим Снятом Нового Ро*.
ку, так що тзнппе новор1ч-
ш колядки эовеш перенесе-
но на PiaABO. Вад грецького
"каляндай" тшли sei вщ-
повадт мазни слов'янсый;
так само Рим свог "кален-
де" пошнрив по цшш Евро-
ni.	t
• Тако!’ само! думки е ук-
ратнський лпературозна-
вець Леонид Бшецышй. Bin
каже: « Саме слово "калян-
да", "календа", яким озна-
чалнея дамп грецько-рим-
ськ1 поганськ! обряди, пере-
несено на Рхздвящ Свята i
зробилося свр!м, словом у
eeix романських, германсь-
ких та слов’янських наро-
дов. Таким чином crape (по-
ганське) свято i нове (хри-
стиянське) стали поруч,
оботльно впливйючи одно
на друге: елементи воро-
жшня, прив1тань, переодя-
гу, данини у християнсько-
му обряда поястйоеться ли-
ше впливом поганського об-
ряду, водохреща (хрещен-
ня водою), свяп гост! (Бо-
жа Мати, 1су<Г‘ Христос,
ап4ртоли й пши свят!), хо-
дження Богородиц! i бага-
то шшии лише гйд впливом
християнських- ’ молитвен-
ник сюжетлв проникли в
колядков! nicHi, що мають
на метл приаггання погансь-
кого новолгпя.»
Зовом шцкм думки про
слово коляда е Ксенофонт
Косенко. В1Н каже, що сло-
во коляда походить з ipan-
ського . джерела й означае
"сонце готове", "сонце тут".
Свято Коляди означало при-
нос жертви божеству сон-
ця.
1ранськ1 впливи в Укра-
1н1 признав також у свош
"Малш Украшськш Енци-
клопедп" професор бвген
Онацький.
717
Проф. С. Килимник е Tie!
думки, що в Укранй перед
тим, шж пришило слово ко-
ляда, було слово корочун,
яке означало свято дня, що
ступнево збшьшувться, а
шч скорочуеться. Але за-
певнити, що саме в!д того
тшла назва корочун, проф.
С. Килимник каже, дуже
трудно, та й не можливо.
Bin е Tie! думки, що наш
цикл зимовйх свят набли-
жаеться i нагадуе цикл по-
д!бних грецьких та римсь-
ких. "Врумалп" — в!д 24
листопада до 17-го груДня
на честь Дюшса; "Сатурна-
л!1” вщ 17-Го до 24-го груд-
ня; "Воти" вад 24-го труд-
ня до 1-го стчня. Цьому цик-
лу в!дпов!дають наш! .—
Стародавн! назВи^
свят, кргм Калити та Коро-
чуна, забуп в пам’ят! на-
родит, а з прийняттям хря-
сТиянства вс1м цим святам
дано вже i християнськ! на-
зви.	'
Що наступила змгна назв, >
то це зрозумйто, бо христн-;
янська церква з давжх ча-|
cis вела завзяту боротьбу з'
"врумал!ями”, “вотами” , й}
“календами”. Ця ргшуча, на;
жаль, боротвба з дохристи-,1
янськими святами провали-
лась i в Pyci-VKpaiHi. Най-
довше втримались в Европ!
“календи”. Таким чином
припускаемо, щр эгадан!
свята могли прийти з Азн
через Грецию та Рим в Ев-
ропу. Тут перетравилися,
прибрали европейсько? о-
собпивости , з<м1сту та идей-
ности — кожний нарщ
уклав у щ свята свою особ-
ливу притаманшеть, свою
пси*1ку, сво! iaei, cboi в!ру-
ваяня.. '
Не бракувало тйкрж та-
ких ДОСл1ДНИК1в, ЯК! слово
КоЛяда вйаодшт в(д У*ра-
1'нськйх сяш. Нацрнклад, Д.
Щепк<и казав, що слово «о-
ляда, це янии люх <япв —
коль — еда, тебте 1да в ко-
л1, колова !да.
Дос.пдник П. Безонсбв
слово коляда виводйв «Ц
слова колода, запалейшй
пень довкПла якого ещали
давя! предки й в1цбували
ритуальш церемонц.
Микола Костомаров слово
каляда виводив вщ слова
колесо, коло, яке енмвщн-
зуваяо сонце, бота тепла.
Буля так!, як Номне, одо
слово коляда виводиш вад
слова кояиво, яке оэначар
кутю.
/ JBR. -Arch. 133/
718
колястра, курастра, курайтра,кураства,
куляйстра,а.о. in Wd. 'colostrumjbeestings',
ModUk. - Subst. молозиво,перше молоко.
From Вт. corastra ’ts’ the ultimate source
being Lat. colostrum-, (extensively dealt with
by:) Vrabie 157.
КОЛЬКА : колоти.
КОЛЬДОМПа AmUk. 'coal dump', first re-
corded in 1915 (Bilash 366). - Subst. насИП
вуг!лля.
From E. coal dump 'ts', Bilash , 1. c.
КОМадре BrazUk. ’godmother’» first recorded
in tiie XX с. ( Борушенко Сне. 13,9 )•- Subst.
KYMA.
From Port, comadre ’ts*•
КОМЯН AmUk. 'come on', first recorded in
1915,(Bilash 318), also^KHMaH, КОМ, КОМ-ан,
KOMOH. - Subst. ходи.
From E. come on 'ts', Bilash, 1. c., Koshe-
lanyk 356.
КОМАНЙЦЯ ’clover', ModUk.; SC.kom&nika,
Cz.komonica,Slk.komonica,Po.komonica.-Deriv.K0-
MAHKA. - Syn. конюшйна.
Derived from KOMOHb, like КСНИИНа from
KIHb
719
КОМАР 'mosquito, gnat' Uk. КомарК (XVII с.
ЛСЛ OUk.,OES.tii'known^to all SI. - Deriv.комарик,
комаристий,^ комаровий, комарня; Комар,Ко-
мара, Ко марин ський ,Комарнйцький,Комарн/и/ця,
Комаричко,Комарчук ;GNKoмаркой „ники, - Svn
MocKia/о/.	у
PS. *komar5/*komarb ’ts’ with no firm IE. affili-
ation except Lith. kamane ’wild bee*» La-tv. kamane ’ts
cf. а1зо,4ЖМ1ль» Berneker 1,552, Trautmann 115,Vasmer2,
301,Siawski 2,378.
КОМИН 'chimney', M Uk. КОМИНЪ (XVII c.
ЛСЛ. 95), Po.  komin,etc• - Deriv.коминок,
Ирияинар/-няр, колгинарчук/коминярчук, Wd.
коминярка. - Subst. димар.
From Po. komin 'ts', the ultimate source
being Lat camlnus 'owen', stawski 2,385,a.o.
КОМИШ 'reed', ModUk.; Ru. камьхш , Po.
(from Uk.:)komysz. — Deriv. комишевии,ко—
мипгник, комитет. - Syn. очерет.
From Tk.-Tt. kamyS 'ts‘, Miklosieh 110,Ber-
neker 1,478-479,a.o.
KOlfiK AmUk. 'come in', first recorded in
1931 (Bilash 367). - Subst. УВ1ЙТИ.
720
K0I4IP, alsoKOHHip ’collar; cape of a cloak’»
ModUk.; BRu. к ay н 6 p , Ru.diel.ко'внер/ь/ ’ts’,
Po. koinierz. - Deriv. ком1рёць/ковн±рець,ко,-
м!рчик/ковнтрчик .. -Subst. нашийна части-
ка <$дягу.
From Po. koinierz ’ts', cf. Richhardt 68»Siaw-
ski 2»367.
К0М1С1Я ModUK.,
КОМ^ШОН AmUk. ’commission’, first recor-
ded in 1959 (Bilash 3671, also КОМвПШЯ, KO-
МШПИН. - Subst. KOMlCin; KOMlClHHe (ВИ-
нагорода).
From Lat• commissio *ts•;
AmUk.From E. commission ’ts’, Bilash, 1. c.,
Koshelanyk 358.
KOMOHb arch, ’horsa’, OUk.,OES. ts • Ru.KO-
MOHbCz.komon ’ts’. - Subst. KIHb.
PS. * komonjb «ts•, related to *konjb,see
к1нь.
K0M0PA ’pantry,store-room’ MUk. КОМОРA(XVI-
XVII c.), ouk.,OES.камора,комора,комара;
known to all other SI.- Deriv.комхрка, ком!р-
чина ,комхрочка, комхрний,-не,-ник,-ниця;
here also закамарок. - Subst. к!мната-сховок,
спилсёГрня, магазин.
From Lat. camara/camera ’room’, the ultimate
source being Gk. kamara ’ts’, cf. Vasmer^,305,
Siawski 2,391.
721
КОМПАС 'compass’, MUk. KO?'.nac*fc(.XVII c.
ЛСл.25)^ known to all other SI.. - Subst.
Z	Z	z	/
магнетовин прилад визначати частини
св£ту, EozkIb 212 ; бусоля.
From LLat. compassus ’ts’,Siawski 2,395.
КОМПАТР1ОТ ’compatriot’, ModUk. , known to
all other Si. - Deriv. KOMnaTpioTKa-Subst.
земляк,людина з одно¥ кра^и#Бойк1в
212.
From Fr.compatriote 'ts*.
КОМПЕНД1Й, also компенд!юм ' compendium' ,
ModUk.,known to all other Si. - Subst.ОСНОВ-
НИЙ П1ДРУЧНИК.
From Lat. compendium 'ts*.
КОМПЕНСУВАТИ'to compensate', ModUk. ,known
to all other Si. - Deriv. кОМПОнсУВНННЯ, KOM-
пенсатор» компенсац!я,компенсац!йний•-
subst. винагорбджувати, в!дшкодовувати,Бей -
к!в 212; надолужувати.
From Lat. compensate 'to weigh together'?
Klein 1,323,
✓
КОМПЕТЕНТНЫЙ 'competent', ModUk. ;Ru.
Компетентнь1й,Ро. kompetentny,etc.- Deriv.
конметентн!сть,-но, компетенц1я. -
Subst .в1дпов(:дний, належний ,правомочний
(зг!дно з знаниями,здГбностями,повно-
важеннями) розв*язуват.м пёвн! справи.
Орел 1,442.
722
From Lat competens,Gsg.competentis 'ts ,
Орел , l.c., Klein 1,323, SWO. 372.
КОМП1ЛЮВАТИ 'to compile', ModUk.; Кикомпи-
лйровать , Po .kompilowat, etc. - Deriv.комп!"
лювання, лкомп1лятор,-ка,-ський, комп1ляц!я
Subst.писати несамост£йно з вс!ляких гото-
вих книжбк, Кузеля 162.
From Lat. compilare 'to gafher together',Орел
1,442, Klein 1,323, SWO.373.
КОМПЛЕКС ’complex', ModUk., known to all
other SI. - Deriv. комплекс!я, комплекс-
НИЙ,-HiCTb,-НО. - Subst. UixiCTb i3 к!ль-
кбх складник£в.
From Lat. complex 'ts'.
КОМПЛЕКТ, Wd. комплет 'complete set',
ModUk., known to all other SI. - Deriv. KOM-
плектний,-н1сть, -но,, fa/ комплект у в ат и, -
Subst. складена j ц£л1сть,допо’вн.ення
добиранняйо наперед вйзначено!’ к£лькос-
ти людбй або речей, Бойк1в 213.
From Lat.complectT 'to fold together,com-
plete ,include'.
КОМПЛЕКТУВАТИ, комплект,etc. , see the
preceding entry.
723
К0МПЛ1МЕНТ 'compliment', ModUk.; Ru.
комплимент f kompliment/komplement.known
to all other SI. - Deriv. компл1ментувати,
-ання. subst.пов!тання,чемие слово, п!д-
хл£бство, Кузеля 163.
From ModHG. Kompliment 'ts',_the ultimate
source being LLat.*complire/ complere 'to fill
up,complete', Klein 1,324, Орел 1,443,SWO.373.
КОМПОЗИТОР, КОМПОЗИЩЯ.еЬс., see the
following entry.
1СОМПОНУВАТИ 'to compose', ModUk. ;Ru. rOM-
ПОНИроваТЬ, Po . komponowai, etc. - Deriv JKOM-
ПОНуваННЯуЬеге also: KOMHOHOHT , -Hl CTb,-HO,
композитор,-ка,-ський,композиц!я,компо -
ЗЯЦ1ЙНИЙ.- Subst. складати,творити, розта-
шовувати матер!ял, Бойк1в 213.
From Lat. componere 'to put together'.
КОМПОСТ 'compost' , ModUk.- Subst. nepe-
гн1й,добриво з резких п6кид1в, земл!’ та
Гною, Бойк1в 213.
From Fr. composte 'ts'.
КОМПОТ 'compote', ModUk. .known to all other
SI. - Deriv. компотик, - Subst. узвар, Бойк1в
213.
From Fr. compote 'ts'.
724
КОМПРЕС ’compress',ModUk., known to all
other SI. - Deriv. компресик, компресовий;
компр ecop,-ний•
From Fr. compresse ’ts’.
KOMnpfcT BrazUk. 'buyer', first occurrence:
1980 (Праця 80/1980). - Subst. купувальник.
From Port, compristo : comprar 'to buy'.
К0МПР0М1С 'compromise’, ModUk., known to all
other Si. - Deriv. компром!совий,-siсть, -во.
- Subst- зг6да,пороэум£ння,пристосування
до обставин.
From Fr. compromis ’ts’.
К0МУНА ’commune’, ModUk. , known to all other
SI.- Deriv. комунар,-ка, комун£зм,комун£ст,
-ка,комун1стйчний, -но;сотр°и1к18 with ком- S e.
g.koAi сомбл ^комсомолець,комсомолка, комсомбль-
ський, комсорг. - Subst. громада;насильний
зг!н селян до колектйву в СССР.
From Fr. commune ’community’, the ultimate
source being Lat.communis 'common', Орел1,444.
КОМФОРТ ’comfort', ModUk., known to all other
SI. - Deriv. КОмфорТНИЙ, КОМфорТОВИЙ/from Ru. :)
комфортабельный,-Hiсть,-но.-Subst. вигбда,
виг£дн! умовини життя.
From Е. comfort 'ts'.
12Ъ
KOMDHIKE,Wd. кому Hi К ат 'official com-
munication', official statement', ModUk.,known
to all other SI. as well. — Subst. оф1ц£йнв
no Bi дымления нро урядбвий або диплома-
т/чниЙ акт.
From Fr. communique 'ts'.
KO HATH ’to be in comma,to die,agonize',
MUk. конаю (xvii С. ЛСЛ.95);Ku- ковать,
Po. konat. -Deriv. КОнбнНЯ, /с/ЖОНатИ,
скбнаний, - Syn. вмврати, к!нч^ти
життя.
Derived from *kon-, see к!ввЦЬ«
KOHBA, dial. к£нва 'bucket, pail', M.Uk.;
Ru.dial JCOНОВЬ, Po.konew, ,Cz. konev,Slk.konva.
-Deriv. коно'ва,конбвка кон£вка,конбвочка,
конбвонька; fn.Конбвка,Коновчёнко,- Subst.
-в!дрб
The word is generally considered a Po. borrow-
ing, cf. Richhardt 65, Siawski 2,412,a.o.;the
ultimate source is OHG.channaO ModHG.Kanne'can') ,
cf. Kluge 164,Schwarz Archiv 41,126,a.o.
KOHBaep see KOHBBsp.
К0НВАЛ1Я 'Convallaria majalis:May lily,
lily of the valley,', ModUk.,known to all other
sl. - Deriv. канвал!йка,конвал1бвий, конва-
.пикий. - Subst. гладяш(кукур£чка,купавка,
ЛЭНДИШ,маГвка,раннЯК, etc. ,cf .Makowiecki 107-
108.
From Lat.convallaria 'ts'.
726
KOHB^sp AmUk. 'conveyor', first recorded
in the XX c. (JBR.). - Subst. бИНДа або лан-
цюг, що безперервним рухом пересувао ви-
роби або матер!ял в!д роб!тника до ро -
б!тника в процёс! виробництва або взага-
л! в межах фабричного прим£щення, Орел
1,445 (п!д:"конваер")•
From Е. conveyer/conveyor 'ts',Klein 1,
347, Vasmer22,308, Орел , l.c.
КОНВЕНТ 'convent', ModUk,., known to all other
SI. - Subst. загёльн! збори.
From Lat. conventus ’ts'.
КОНВЕНЦ1Я ,-AmUk. конвеншон ' convention 'ModUk.
known to all other SI. - Deriv. КОНВеНЦ1ЙНИИ,KOH-
венц!ональний,-Hi сть, -но -Subst .угода, nopo-
зум£ння м!ж ^рядами держав; AmUk. : заг^яьн!
збёри,з’1зд.
From Lat.conventic'meeting,assembly;agreement',
Орел 1,446.Klein 1,347,SWO.388.
✓ z
К0НВЕРЗАЦ1Я, AmUk. КОНВерзейШОН ’ convers-
ation', ModUk..known to other SI. as well.-Deriv.
конверзац£йний« - Subst. розмова.
From Lat.conversatio 'ts’.
KOHBIKT 1. 'hostel, residence’.ModUk.;Po.kon-
wikt. - Subst. гуртожйток.
From Lat. convictum 'ts'.Siawski 2,444.
727
KOHBIKT 2. ' convict, person found guilty’,
AmUk., AustrUk. - Subst. эасудженеДЬ.
From E.convict ’ts*,the ultimate source
convictus ’ts’.
конв1нор AmUk. ’convenor’ , first recorded in
XX c. (JBR. Winnipeg). - Deriv. конв£норка,
конв£норський, - Substx. орган!затор збор1в,
прийняття, 1тп. 1мпрез.
From Е. convenor/convener ’ts’.
КОНВОКАЩЯ, AmUk. КОНВОКеЙШОН ' convoc-
ation’, ModUk., known to other SI.as well. -
Deriv. КОНВОКац£йнИЙ. -Subst .скликания эбо'-
р!в; з!брання.
From Lat. convocatio ’ts’.
КОНВУЛБС1Я ’convulsion’, ModUk., known to
other SI. as well.- Deriv. КОНВульс£йниЙ,-HO.
Subst. скорч, коря!, судоми •
From Lat. conyulsio ’ts’, 0рел21,446,Klein
1,348, SWO.390.
КОНГЛОМерЙт see the following entry
КОНГЛЬОМЕРAT, SovUk. конгломерат ’con-
glomerate', ModUk..known also to other SI.-Deriv.
сум!сь, зм£шання р£эних неорган£чно по-
в>язаних елемент!в; м!нерал 1з р1знор£д-
них частин.
From Lat.conglomeratua ’ts’.
728
КОНТРЕТАЦТЯ, AmUk. КОНГре!*ейШОН ’con-
gregation’, ModUk., known also to other SI.-Deriv.
кон1^>е1*ац£йний. - Subst. церковна громада;
рел!г£йне товарйство; кардинальськ! збори
при Ватикан!•
From Lat. congregatio ’ts’.
KOHtPEC ,AmUk. KOHl'nec ’congress’, ModUk.
known to all other SI. - Deriv. конт'рзсотжй,
кон1*ресйст,-ка; here also : конГреснен,
(псевдоном:) КонГресович./- Subst. з,1’зд
законодатна палата США,складена э депу-
татов 1 сенаторов.
From Lat. congressus ’coming together’.
к<£нда SoCp. see Тонда
КОНДАК ’church song marking a feast ’,MUk.
ouk. ,oes. кондак ,Ru.ts. - Deriv. кондачо'к,
кондакар. - Subst. : церковна п!сня з
нагоди празника.
From Gk. kontaki/on/ ’ts’, Vasmer^,309.
кондо : кондом£н!й.
К0НД0ЛЕНЦ1Я ’condolence', ModUk., known to
other SI. as well. - Deriv. кондоленц£йний.-
^иЪвЬвйслови сп!вчуття.
729
From ModHG. Kondolenz ’ts’,the ultimate source
being Lat.condolere'to feel another's pain’,Stawski
2,410.
К0НД0м£ Н1Й, а18оКОНДОМ1н1юм , abbr. КОНДО,
AmUk. 'condominium', ModUk. - Subst.сп1ВЖИТЛа.
An artificial formation based on Lat.condo-
minium 'joint sovereignty’.
КОНДОН 'preservative', ModUk.;Po.kondon/ek/.
Deriv. КОНДОНОК,КОНДОНЧИК. - Subst. 1*умовий
запоб!жний препарат при статввих зно'синах;
Гумка (Льв!в).
From Е. condom 'ts'.
К0йекц1Я Wd., ModUk.;
МоНОКШОН AmUk. connection', first re-
corded in 1963 (Bilash 369), also КОНвКШОН. -
Subst. ЗВ’ЯЗКИ.
From Lat. connectio »ts‘; AmUk.
from e. connection 'ts', Bilash, 1. c.,
Koshelanyk 358, Royick 81.
конець : к1нець.
КОНИК,КОНЮШИЙ,etc. see К1НЬ.
КОНКЛЯВА ’ conclaveModUk.,known also to
other SI. - Deriv.KOHld^BHHfi, -HO. - Subst.
з!брання кардинал!в.
From Lat. conclave ’room locked up'.
730
К0НКЛЮ31Я ’conclusion’, ModUk. ,known to
other SI. as well. - Subst. ВИСНОВОК.
From Lat. conclusio ’ts’.
КОНКОРДАТ ’concordat’, ModUk.,known to
other si.as well. - Subst. угода м1ж Вати-
каном i хншими державними урядами.
From LLAt. concordatum ’ts’.
КОНКРЕТНИЙ ’concrete,real’, ModUk. ,known
also to other SI. - Deriv, К0НкреТН1СТЬ,-Н0,
конкретизувати,-ання, конкретйзм.- Subst.
протилёжний до абстрактного, д£йсний,
справжн!й.
From Lat. concretus ’ts’.
I
К0НКУБ1НАТ ’concubinage’, ModUk., known to
all other si. - Subst.життя на в£ру, Кузеля
166.	_	, ,
From Lat. concubinatus ts •
/ ,
KOHOBKA see KOHBa.
КОНОПЛЯ 'hemp' , OES. КОНОПЛЯ, BRu. КЦЯОПЛЯ,
Ru.конопля, Bu. KOHOfT , SC. konoplja ,Sln. konop-
lja, Cz.konop&, Slk.konope, Po. konopie,0Po.konopia,
UpSo. konopje. - Deriv.конопелька, Коноплина,
коноплйсько, коноплище, конопёльний; compounds:
конопле-джутовий, -збиральний, -м» .ёлка, -обрбб-
ний, -т£пальний;ЕЛСКонопёльний, Конбпка, -ко,
Коноп1йчук, Конопленко,Конопл1в,Конопнхцький
( Богдан 131) . - Syn. рослина родйни шовко-
вйчних.
731
PS.*konopja /*konopb ’ts’ considered a borrowing
from LLat.*canapis/*cannapus ’ts’, the ultimate source
being Gk. kannabis »ts’, Vasmer^Z, , Siawski 2,425,
a.o.
KOHOp see корнер•
KOHCEPBA ’conserve’, ModUk..known also to other
si. - Deriv., консервувати,-ання, консервац!я,
консерватизм,консервах йст, —ка,консерва-
тивний; here also:косерватор!я,консерваторий-
ний. - -Syn. презерва.
From Latconservare’to preserve’.
КОНСТАНТИН ! Костянтин.
КОНСТРУКП1Я ModUk.;
констракшин AmUk. 'construction', first
recorded in 1972 (Koshelanyk 360), also koh-
С,тракшон, конструкшон, " Subst. буд1в-
НИЦТВО.
From Lat. construetio *ts’; AmUk.
From E. construction 'ts', Koshelanyk, 1. c.,
Royick 82.
КОНТРА V’against*, ModUk. known to all 51.
- Subst. прбти.
From Lat. contra »ts*.
732
KOHTpa2AmUk. ’country', first recorded in
1917 (Bilash 363), also KHHTpi, КОНТрИ, KOH—
ipi. - Subst. край*
From E. country 'ts', Bilash, 1. c. Koshela-
nyk 332, Royick 82.
КОНФЕДЕРАЦИЯ 'confederation' ,ModUk. ,known
also to other SI. - Deriv. конфедераций НИЙ,
конфедерувати,/с/конфедер<5ваний. - Subat.
— союз б!льш або
менш суверенних держав, створе-
ний для певних цГлей, напр. зов-
шшньопол!тичмйя, - монетарних,
митних, военнйх? эалежно В1Д
умов поодинок4: ‘ДЦмкави-члени
конфедерацп е	м1жна-
родного права; див.; федерац!я (JBR.-Arch.
133).
From Lat.confoederatio 'ts'-
КОНФЛИКТ 'conflict' ,ModUk., known to other
SI. as well. - Deriv. конфлГктниЙ• - Subst.
— вияв, машфестащя
розб!жних iHTepeciB, протилежних
поглядгв на вартосп, загострення
суперечностей; конфл!кт може бу-
ти шдив!дуальний (i) та груповйй
(колективний, гр.) за схемою: конф-
л|кт м!ж I : i
Гр : i
I : Гр.
Гр : Гр. CJKR.-ARch.133)
From Lat. conflictus 'ts'.
733
КОПА 'three-score, sixty’, MUk.,0Uk.,OES.
копа, known to all other SI. - Deriv.КОПИЦЯ,
коповйй, к£пка, к£пний, к1пнина.-оуи.
60 одиниць чогось; стирта зб£жжя, с£на,
PS. *kopa ’ts', IE. root **/s/kop-, see
копати I.
КОПАНЕЦЬ, копанйця,копанка, копань see
копати 1.
КОПАТИ ^’to dig, delve, excavate', M Uk.
(XVII С.ЛСЛ .96 ).копати (1472, ссм.1, 495),
OUk., OES. копати ; ; Вйи.капаць ,Ru. ка-
пать, Пи. копая ,SC, kopati, Sin.kopati.Cz.
kopeti, Slk. kopat», Po.,UpSo. kopat, LoSo.
kopat. - Oeriv. ВЙ-,за-,на-,п!д-,n/p/o-
-копати,-ання, ви-,за-,на-,п!д-,п/р/о-
копувати/ся/, ко'панка,-нь; FN. Копач,
Копаченко, Копачевський/Копачхвський,
Копачук,БМЛопайгород, Перекд’п, Перекбп-
ський перёшийок /"перекопувався”- ук-
рхплювався,зв£дки й назва,УРЕ.11,53/.
PS. *kopati ’ts’t IE. root '**/s/kop-:
**/s/kep-, cf. Lith.kapoti,Latv.kapat’to
cut,carve', OPr.encopts ’interred’; Pokorny
932, Vasmer22,317, Siawski 2, 450-451;
"Machek 219, Berneker 1,562-564, Brllckner
254-255, Trautmann 116-117, Fraenkel 1, 217,
Skok 2,146,a.o.
1Ы
КОПАТИ.2 t to kick», ModUk., Po.kopafi.
- Deriv. скбпати, копнути, копун/ка/,
копйт/к/о'»мик.копь'1СТь,копыеаю(ХУ11 с.
ЛСЛ. 97 ). - Syn. бйти,ударяти ногою.
PS. *kopati with specialized meaning, see
the preceding entry.
КОПИК AmUk. 'cup', first recorded in 1929
(Bilash 371). - Subst. ГорняТКО.
From E. cup 'ts', Bilash, 1. c., Koshelanzk
362, Royick 82.
КОРА 'bark,rind’, MUk. ,OUk. ,OES,. kopa,
known to all other SI. - Deriv.КОрйЦЯ, Ko-
ричнявий,-во• - Syn. верхня оболона,
що вкривае рослйни.
PS.*kora ' ts’,IE.root'M/s/ker- ts as in
шк£ра/шкура.
КОРАБЕЛЬ ’ship,boat’, MUk.,OUk.,OES.
корабль,kn°wn to all other SI. - Deriv.
кораблик,корабельний. - Syn. велике
судно.
The word is generally considered a Gk.
borrowing,cf. Gk.karabion ’ts', Vasmer22,
321; re.other etymologies cf. ibid.321-322.
735
КОРАЛЬ * coral’, MUk. кораль, known to all SI.
Deriv.	KOp алИК f KOp ал ь чик , кор алевий / ко]э a-
льовий._ЗиЪ8Г. скамен£л! мешкаяня др 16них
створ£нь> прикраса э корал1в,Кузеля 171.
From G. Koralle ’ts’, the ultimate source
being Gk.korallion ’ts’, Stawski 2,474, Vasmer^,
322.
корво Brazil к» ’crow,raven *,
in 1926 (Карманський?) . - Subst
бразилгйський крук.
first recorded
. велйкий
From Port» corvo ’ts’»
КОРЙСТЬ ’ gain,prof it ’, MUk.,0Uk.,OES.
КОрисТЬ» known to other SI. as well.-Deriv.
корйсний,корисливий,користати,корйс-
туватися.-Syn. добр! насл1дки; хосвн,
PS.*koristt> ’ts’, IE.root**/s/ker- ’to
cut',of. Pokorny 938-940.
КОРИТИ 'to sub jugate, conquer’,MUk. кори-
тися (ХУП с. Синонима 156)rRu. корить,
OCS. koriti, etc.- Deriv. ПО-,П1Д-,С*>КОрИТИ
/ся/, по-,п1д-с-коряти/ся/, НОК1рНИЙ,-НО,
пок£рн!сть, покора. - Syn. хп1дбивати,
присмиряти; докоряти,дор!кати,Деркач
118.
PS.*koriti generally considered a denom.
formation: *kofb ’contempt’,Siawski 2,511;
cf. also Trautmann 118, Pokorny 530,615-616.
736
КОРИТО ’ trough;deep tray;river-bed’, MUk.KO-
рито (ХУН с.Синонима 156), ouk.,OES.корыто,
Ru.KOpblTO, Po.koryto,etc. - Deriv. КОрИТКО,КО-
рйтце,корйтний;™. Коротко,Корйтник.- Syn.
дерев^яна довг£(ста посудина; р£чище;нёчви.
PS.*koryto 'ts', IE.root **/s/ker-:**/s/kor-
'to cutcf.Pokorny 938-940.
КОРИЦЯ, коричнявий s кора.
KOPIHb,Gsg.KopeHH’root', MUk.,ouk.,oes. ко-
рень; корень, OCS. korenj6 , J’o.korzeA ,,etc.-
Deriv. кор£ння, кор£нчик,коренёць,ко]эенйсько,
-йще, коренистий,-т1сть,-сто,коренастий,ко-
ренёвий,в-, за-коренйти/ся/,в-,эа-ко^1нювати
/ся/, K®pfнний,ко^1нчастий; FN Лоренёць,Кор£н-
ний. - Syn. частйна роелйни, що росте в зем-
л{;початок,джерело;основна частйна слова^
KTC.II8.
*
PS.*kor$,Gsg. korene 'ts', Uk. form being orig.
Asg.
КОРМ ' food,nourishment’, MUk. KOpMCb OUk. ,OES.
К'Ьрма, кртьма , BRu. корм, OCS.kfl6ma/kf6mlja,zPo.
karmia, etc. - Deriv. ВИ-,На-,НО-,про-КОрмИТИ
/ся/, кормовий, кормильниця,кормитель. -Syn.
харч , пожива.
Etymology uncertain;some scholars refer it to
IE.**/s/ker- 'to cut’; others compare it with OIr.
coirm/cuirm ’beer', Lat. cremor ’brew', Vasmer22,
329;A survey of the pertaining literature offers
Siawski 2,80-81.
КОРМЛЕНИЯ 8 корм/йти/.
737
корнер AmUk. 'corner’, first recorded in
1911 (Bilash 369 ) also KOHSp, КОНвр, KOHOp,
корнор. - Subst. pi г вулиц!, кут.
From Е. corner ’ts’, Bilash, 1. c., Koshe-
lanyk 359, Royick 81.
КОРОБ ’basket’, MUk. ,OUkкоробТ»» OES.
КОроб,ъ/крабии;Ки. короб, OCS.krabijb.SC.
krabulja, Sln.krabulja, Cz.krabice.Slk.krabica,
Po.krobia. - Deriv. коробка,коробочка,KO-
робитися;РЫ. Короб ак, Kojoo6 , Короб ай, Ко-
робчук,Коробець,Коробейко,Короб£й,Коро-
ь!нчук,Коробко (Богдан 134) - Syn. кб-
эуб.
Most probably an old borrowing from
MHG. korb ’ts’,cf. Miklosich 130,Schwarz Ar-
chiv 40,290,Berneker 1,568,a.o.; some etymo-
logistsderive it<Lat.corbis; yet,Kluge 188
suggests that "it is not impossible that,in
addition to an inherited OTeut.word,the Lat.
term was borrowed at a later period;OHG.chu-
rib,..points perhaps to Lat.corbis (E.corb)".
re.other,less persuasive.etymologies, cf,Vas^
mer22,330-331.
короббр! AustrUk. ’corroboree’, first re-
torded in 1978 (Chekaluk 18) .-Subst. церемон!-
яльний танець; збори.
From AustrE. corroboree, also corobboree
’tribal dance’, Endacott 15, ’dance, meeting’,
Reed 81, the ultimate source being aborig. ts.
738
КОРОВА 'cow' ,м Uk. крёЬа (XVII с. ЛСЛ.99)
короЬгг Npl. (1471 СОМ. 1,497), OUk. корова , '
ОЕЭ.крава; ВРи.карова, Ru. корова, Ви. крёва,
,SC. krfeva, Sln.,Cz. krava, Slk. krava, Po.,LoSo.
krqwa, UpSo. kruwa. Plb. korvo. - Deriv. ко-
ровка,коровйн/к/а,корбвня,коров’яний,
коров»як/а/, коров» яр/ка/,коров»ячий;here
also гкоровай; FN. Коровёць,Корохвський,
Коровин, Ко]эовйцький ( Богдан 134 ).- Syn.
порода жуйно! парнокопитно! моло'чнох тва-
рини.
PS. * korva »ts’,IE.root **kory- with a
variable **lcoru- .evidenced by СЕРНА,q.v.,and
other IE. cognates, cf. Pokorny574-577.
КОРОВАЙ 'loaf, wedding bread, bridecake'—
see КОРОВА.
z	z	>	Z
KOPOTBA.arch. KOpoFOB, Wd. ХОрутВа/хоруГОВ
(Стрий) 'banner', MUk. хоруТОВ^б (ХУИ С.ЛСЛ»
283), OUk. ,oes. хорут»ьва/хоруты;ки.хору-
г/с/вь, 0U. хоръгва, OCS.xorpgy,SC.choruga,Sln.
kardla,Cz.korouhev,Slk.koruhev,Po.chor^giew, LoSo.
chorugoj , UpSo.khorhoj . — Deriv. короговкаjXO“
рунжий, п1ДХОр}ГНЖИЙ (both from Po; ;Uk.subst. :)
хоружий,п!дхоружий. - Syn. прапор.
PS.*xorogy,Gsg.xor2gbve rtsn"ultimately from
Mongol oruijgo rsign,flag'",Shevelov534;cf. also
Vasmer^ ,268-269 ,a.o.
КОРОГОВ see the preceding entry.
739
КОРОЛЬ 'king’/Uk. ,OUk, король,also (from OCS.:)
краль and (from Po.s) крол/ь/,кролъ, круль,
кроул (cf. CCM.l, s.vv.), 0Е5.король/краль;-
BRu. кароль^ , йи.король , oes, kraljo, Bu. кра-
ЛЯТ, SC.kralj, sin. krali, Cz.kral, Slk. krai’,
Po. krftl, LoSo. krol. - Deriv. корблик, корол ен£,
королева,королевна, королевство,-ський, ко-
ролевщина.королювати,-£ння, королевич,коро-
ля/тко/, FN.Король, Корольчук.Королёнка ^Ко-
ролевич, Королёщук,Королек, Королянч^к, Ко-
ролик, Коро л/шин , Королйцький,Корблько ( Бог-
дан 134 ),Крал(1461 CCM.l,510 ), GN. Короле'-
ве. - Syn. Iолова королевства, володар, мо-
нарх; див. теж князь.
PS. *korlj6 comes from the name of Charles the
Great (742-814) in its OHG. form Karl, cf. Miklo-
sich 131, Berneker 1,372-373, Mikkola 1,88,183,
BrQckner 269, Lehr-Splawirtski PF.12,44-45, BJirken-
majer JP .23,175-176, a.o.;
КОРОНА 'coronet; crown' , M Uk. КОРОНА (XVII c.
ЛСЛ.),КОРОНА,KOPOYHй кролевства полского (1488
CCM.l-S.v^OUk. КОРОНА (1435 ibidem ), KOPOYHfe (XIV c.
ibidem), etc. ; BRu. КАРОНА, Ru. КОРИНА, MRu. also
KOPYHA (Vasmer^2, 334 ), Po. korona, OCz. koruna.-
Deriv. корбн/оч/ка, корбнний, коронувати,-ан-
ня ; here also : коронарний,коронйрёя;FN. Ko-
рон/а'цький/, Коронёвський,Коронка,-ко,Корон-
чук ( Богдан 134 ) - Subst. ^вёнё'ць is метйлю з
оздобами - символ монархечноё влеСди; верхсУв-
на влада; ср£бна монета; верховйна дерева ;
/в давнёй Пбльщё:/Корбна-означення влбсне
Польщё,вёдрёзняючи её вёд Литвй, Бойкёв 222.
From Lat. corona ‘crown’ with secondary special-
lized meanings in SI. and in ик» particularly.
740
КОРОП ’carp’, ModUk.,Ru.kopon ,Po.
karp,etc. - Deriv. коропець,короповий.
₽ккоропецький,коропчук. ~ Subst.р!д
nplCHоводной рйби.
PS.*korjfl5 ’ts’,being a borrowing from
G. karp(ModHG.Karpfen)’ts’, cf. STawski 2,
82, Vasmer^, 334.
КОРОТКИЙ ’short’,MUk. ,0Uk.короткий/
/кратк!й (ХУП с. ЛСЛ.ТОО), oes. кратть-
ный;ки.короткий, ОСБ.краТ’ЪКЪ , Po.krdtkl,
-etc. - Deriv. коротенький,коротун,корот-
шати, /с/коротйти, скорбчувати,-аяня,
коротати,-«(ння; compounds: коротко-зорий,
-головий ,-мбвний,-НОГИЙ >-рвчвнцвВИЙ ,
-терм1н<£вий, -хвильовий , -часний, -ши1‘й, е*с.
fn. : KopoTapfKopoTamjKojopreHKo,Коротко»
Коротняк, Коротч/к,Корото'вич, Коротушак,
Коротущак,Коротутяк (Богдан 1Э4). ’Syn.
недовгий, мало!* довжини.
PS.*koffct5k/j6/’ts’,IE.root **/s/ker-
:**/s/kor- ’to cut C=shortenl’, Pokorny 938-
942.
KOPOTYH see the preceding entry.
КОРОЧУН > SoCp. also крачун ’Christmas',
MUk. ,0Uk. ,OES. корочуНГЬ, Ru. Корочун.-
Р13ДВО.
Derived from КОРОТКИЙ ,q.v.
741
КОРСЕТ *corset»bodice*» ModUk»» known to all
other 51. - JJeriv. корсетка, корсетний,-ик, -иця.
-Subst.^xiHoue згбрання на грудну кл!тину,без
рукавхв; бандаж для вйправлення хиб тал!1,
Бойк1в 223 о
From ModHG. Korsett ’ ts’» the ultimate source
being Fr. corset (: Let. corpus ’body’).
КОРСУНЬ GN.'Korsuft', OUk.OES .KopcyHb;
Ru. KopcyHbjTo.Korsuft. - Deriv. KopcyHCb-
кий|yN.Корсунський. - Sytv M1CT0 кбло
Канева j в стар£й Рус£-Укра1'н1’. mi сто на
Криму.
From Gk. Xerson,Gsg.Xersonos l +
корт AmUk. ’cord, court’, first recorded
in 1915 (Bilash 372), alsoKOpfl. - Subst. м£ра
дров? суд.
From E. cord, court ’ts’, Bilash, 1. c.,
Koshelanyk 363, Royick 82.
КОРТИК ’dirk’,ModUk. ; Ru. ts.- Subst.
вузький короткий кинджал.
From It.cortello/coltello ’ts’,Berneker 1>569.
КОРТ1ТИ ’to have a desire, urge’ , ModUk.;
BRu.Kapце ць , Ки.кортеть, ви къ ртя , sc.kf titi. -
Syn. сильно бажати»хот£ти| забагатися.
Of uncertain etymology; some scholars refer
it to короткий, cf. Vasmer22,339.
742
КОРЧ 'bush;cramp’ t M Uk* in FN.s Корча (1457
CCM.1,SO1), Корчак*6 ( XV c* ibidem)» and OUk.:Kop-
чичане (1401 ibidem),Коруик*? (1437 ibidem)
0ES.KbplH6, Ru* корч , Sin. kr6, Cz.krc, GN.Krkono-
§e, Po. karcz. - Deriv. кбрчик, корчувати, -ання,
корчастий/корчистий,керчак,корч£вка,корчага;
Npl, корчэ'/с/кбрчити, /с/кбрчений ; П\1*Корч/ак/,
Корчавський,Корченко, Корчевський,Корчйнсь-
кий,Корчук,Корчиняк,Кбрчик (Богдан 113); GN.
Корчин ;here also Керч. - Syn.кущ; конвуль-
схйна судбма.
PS. *kl5r£b<*k6r-k-j6 ’ts' , in apophony with
IE.**/s/ker~, evidenced by Ru. КОРГА ’bent tree’,
Pokorny 936; see also Siawski 2,73,157, Vasmer^,
340,a.o.
КОРЧМА 'inn, public house’» MUk. KOPMMblApl*
'alcoholic beverage' (1487 CCM.l,501), 'inns’(1489
ibidem), OUk. cS kopo*l«oW (1359 ibidem), e/tc.5
Ru. корчма, DCS. (in deriv•s)krbc6mljavati, Bu*
крючка,SC. krtma, Sin. krema, Cz.,Slk. krema,Po.
karczma, LoSo*kjar2ma, UpSo. kortma. - Deriv«KOp-
чемка,корчемний,корчмар/ка/корчмарство,-сь-
кий, корчмбнька,корчмарювати, -ання;Ь1а(.кбрш-
ма; FN. Коршмак, Корпшан ( Богдан 135 ).- Syn.
шинок, трактир, кабак;/обл.: /оранда, Деркач4,
92.
From корч,корчуЬати ’tavern on a cleared land',
Cf.Потебня РФВ.5, 143-144, Желтов ФЗ. 2/1876,
67, Jagic Archiv 7»4В4-485, a.o.; about other, less
persuasive, etymologies cf. Vasmer^?,342, Siawski 2,
73-74,a.o.
z z	z
корима see корчма.
743
КОСА l.’tail of hair, braid’, ModUk.,
known to all other SI.- Deriv. к£ска, к£-
цонька,к£сочка,IzeJ косичити,косйця,
косичка, - Syn. жмут эаплетеного волос-
ся,
КОСА 2. ’scythe', MUk.,OUk.,OES. КОСЯ J
known to all other SI.as well.- Deriv. KO cap,
косарка,косарський;РН. Kocap, Косаревич,
Косаренко,Косарський. ~ Syn. с£льсько-
господарське знаряддя для стинання трави»
зб£жжя,1тп.
КОСА 3. ’sand-bank’, ModUk..known to all
other ModSl. - Subst. вузька СМ^га СУХОДОЛУ
в р1ц£,мор1,о'зер1.
All three words are usually referred to
PS. *kosa, lE.root **kes- ’to cut’.Pokorny 586;
pertaining literature is extensively discussed
in Siawski 2,516-518.
КОСИЙ t коса 2.
КОСТИСТИЙ,Костомаров,костомаха etc.
see К1СТЬ»
КОСТумер AmUk. ’customer', first recor
ded in 1929 CBilash 374^, also КОСТИМЗр,
кустумер. - Subst. покупець.
From E. customer ’ts’, Bilash, 1. c.
Koshelanyk 366.
744
, . КОСТЯНТИН,Л^>. КОНСТАНТИН
Ьаяпн №n*,ra*i лг и, &и4Г&4гНн г; ми к
KOWCaiAHmiNb (1627 Беринда), ЦОСТ#*Т1 -
цретАрГпнл K0crj\NAi*\ хоста 1*У
ДЦ/ХЛ (г $а. (1484 Пом’ЯНИК) .OUX. КЪМА
тн/*ъ хъсмктчнь стгакъ (*ut, i< софгрЛ'
Ф*Г0) • faj. Константин.-
Костянтинович, Костянтин1вна, Кон-
с тантино вич, Константин! вна, Кос тик, Кс^сть,
Костюк,-
-ty к6сть,К<4ста,Кост«(ль,Костантинюк,Коста-
нюк,Костапчук,Костаровий,Косташ,Костащ/к,
Костецько,Кост^цький^Касташук,Костей,Кос-
тыль , Костел^ць,Костеляк,Костелянський,Ко-
стелок,Кост^льний,Костельнюк,Костенко,Ко-
стенф«,К(£стерева, Костбвич, Кост1й,Кс£ст1в,
Косттвський,Кост1йчук,Костра,Костраке^ич,
Костреба,Костровський,Коструб,Костр^бяк,
Кострук6в,Ксзстручук, Кост^цький, Костуленець,
К^стур,Костура,Костур1вський,Костяк,Кост-
ичдК^стичук,Костик, ^стик!в,Костилеба,
Костильник,Костильнюк,Костин,Костина,Кос-
тинчук,Костинеький, Кретинок,Костиний,Кос-
тйник,Костинюк,Костир!я,Костирк^, Костщэко,
Костирський,Костиря,Костис,Костиш,Кости-
шин,Костяк,Костюх,Костючок (Богдан 136,
137).-	,	<
~М. Константинополь,Констант1на,Констанца.
-5veST'. KtftMX, 1627 Беринда. -
Аг	/tHt l/KTWrt
ftrty	, ЦсОч t , Пе^ров-
'ский 135.	'
/ Т.5./
745
КОТЕНЯ/тко/, котик, коточок: к!т.
которий see the following entry.
КОТРИЙ, arch, которий ’who,which,what;
some; other/s/,any’, MUK. ,OUk.,OES. который,
Ru. который, OCS. kotorfei, Po.ktdry, etc.-
Syn.який-саме?;один io к!лькох.
PS.*kotof6/j6/,'ts',IE.**kVoteros’which
one of the two?’, cf. Pokorny 645.
KOXATH ’to love,to have a deep affection;
to make love’, MUk. (XVII c.); BRu. кахаць,
Po. kochai,Cz. dial.kochat’, Slk. dial. ko_
chat'. - Deriv. за-,по-кохати,-ання, за-
по-кохатися, закоханий,коханець,-ниця,
-нка,коханок,-нка,-ночка; fn. Кохан. -
Syn. бути глибоко прив>я'заяим до кого,
мати велику симпат1ю до особи £ншоХ
>	X	Х	Z	.г Х
стат!,любити; старанно плекати,виро—
щувати що-небудь,дбайливо доглядати
щосъ, КГС.120.
Against the generally accepted view that
the Uk. word comes from Po. kochai, cf.Rich-
2------------------------------
hardt 66,following Vasmer 2,356,Berneker 1,
538,a.o., Stawski 2,312, raises doubts re.
such deriv., inclined to see in Uk. кохати
a genuine Uk. formation based on PS.*koxati
a parallel form to *kasati /*kosnpti ’to
touch,pet’,cf. Pokorny 585.
746
КОЦЮБА, dial.КОЦ1б а,куц!ба/И/’ oven-
rale,-fork’,MUk. КОЦюбка, Ро. kociuba. -
Deriv. Коцюбка,КОцюбисько,-шце; here also;
коцюрб^ти, коцюргА; ры.Коцюба,Коцюбин-
ський. -Subst.кочерга.
From Tk.kHsUbe: kBse-’to stoke a fire
fin stove,etc.y^Stawski 2,319; see also
кочерга.
КОЧЕРГА ’oven-rake,-fork’, ModUk.;BRu.
качарга,Ru. кочерга, Po. koczarga/koczerga.
Deriv. кочержилно,кочерехник;fn . Кочер-
га. - Syn. коцюба.
From Tk. kHse- ,see коцюба} re.other de-
rivations cf. Vasmer22,358,Stawski 2,322.
КОЧОВИК see the following entry.
✓
КОЧУВАТИ ’to wander, lead a nomadic life*,
OUk. КОЧуютЪ (1438 CCM.l,508). OUk.,OES. коче-
вати; BRu. качаваць, Ru.кочевать , Cz.koHo-
vati, Slk. кобоvat’, Po. koczowad. — Deriv.KO-
човйк,-ичка,коч£вля, коч±внйй,-ик,-и^я,
кочовище,кочовий. -5ubst. мандрувати,жити
неосглим життям, таборувё(ти,м1г*рувати;
— (про тварин:) переходити стадакй—
або зГраями з м£сця на мГсце,КТСЛ10.
From Tk.-Tt. коб/mek/ *ts’, Корш Archiv 9,
501, Berneker 1,537, Bruckner 243, Slawski 2,
324-325, a.o.
747
КОШАРА, dial.alscKoittap,КОШира’pen., en-
closure; sheepfold;hurdling (for cattle)*,ModUk.;
known to all other ModSl.- Deriv. К0Шарка,К0-
шарисько, -ище,кошарний,-ик; GN. Кошари,Ко-
шарки,Кошарища. - Syn . загороджене м£с-
це для овець або £ншо! худоби п!д в!дкри-
тим небом; крите прим£щення для худоби
або оведь,КТО.120;казарма, Франко 1,428.
Deriv. from PS.*ko^6 with suffix -ara,see
Kim.
КОШИК, кош£яь,егс. : Kim.
К0Ш0ВИЙ : К1Ш.
КОШТ ’cost,expense,charge/s/,outlay’, ЛГОк.
когат*ь (ХУ - УШ c.),BRu. кошт,ru.dial.ts;
Po. koszt,OCz.ko§t, SC. koSta.- Deriv.«oniTOBH-
тий,коштовний,-н!сть,-но, коштувати,-ан-
ня ,кошторйс, -ний г Subst.утрймання, сума,
Бойк1в 224; видаток,витрата; забезпе-
чення, постачання.
Prom Ро. koszt ’ts’,the ultimate source
being MHG.koste,kost ’ts’, Richhardt 68,Stawski
2,544,a.o.
КПИТИ ’ to jeer,make a fool of’, ModUk.;Pe.
kpit. - Oeriv. за-,по-кпйти,вйкдити,кпйни.
Syn. кепкувати.
From Ро. kpifc (: kiep, cf.К6П 2).
Hib
КРАВАТКА 'tie,cravatte', ModUk. .known to
all other SI. - Subst. заВ'ЯЗКа п1Д ШИеЮ.
From Po. krawatka, the ultimate source
being Fr. cravate < Cravate 'Croatian'.Klein
1,368.
КРАВЕЦЬ ’ tailor'.ModUk.; Po.krawlec.-Deriv.
кравчиня, кравеччина, кравцювати, ^.Кравчен-
ко,КравцХв, _ syn. фах!вець в!д шиття о-
Д1Г1В»
From краЯТИ, see край»
кравт AmUk. 'crowd', first recorded In 1963
(Bilash 374), also кравд . - Subst. наювп.
From E. crowd 'ts', Bilash, 1. c., Koshelanyk
368.
КРАДУ,крад!ж : красти.
КРАЙ 'country.land; edge', MUk.,OUk. OES.
Край,OCS. krajb, Po. kraj.etc. - Deriv. Kpa-
Хна, украХна, крайний, крАяти; ; крае-
вид,-знавство jFN. Крайник, gn. Крайна, see
also : УкраХна. - syn. эемля; держава,
грань,гранична л£н1я чого;припинення
чого'сь.
PS. * krajb, IE.root ** /s/krei- 'to
cut', Pokomy936.
749
Крак AmUk. 'crock*, first recorded in 1972
(Koshelanyk 367). - Subst. ГЛадущИК*
From E. crock 'ts*, Koshelanyk, 1. c.
KPAKIB, SovUk. Кракув GN. ’Krak6w,Cra-
covia’ ,MUk. ,OUk. ,OES. КракоВЪ t Po.Krakdw,
known to all other ModSl. — Deriv. крак!в*~
янин, -нка,крак1вський;^гош Ро.)краков»як,
краков»$£нка; СК.Краковвць/Крак1ввць,
Subst. давня столица Полыц!»
According to Rymut 119 the first mention
of the city belongs to Ar. Ibrahim ibn Jakob
of 966; later it is mentioned as Lat.Cracoua
in 973; as far as the origin of this name is
concerned "najbardziej rozpowszechniona jest
teza,ze nazwa pochodzi od nazwy osobowej Krak.
Zrddia historyczne zaswiadc^jau istnienie na-
zwy osobowej Krak"; cf. also Staszewski 153-
154,Мельхеев 48 ( :from Po. kruk ’crow’!).
КРАПАТИ : каната.
КРАСА ’beauty’, MUk. краса (XVII c.
OCS. krasa, known to all other SI. -
Deriv. красний,красивий,красувати
/ся/,, gn. Красне, властив!сть
того", що гарне у ф!зииному й мораль-
ному в!днбшенн1, (за:)КТО I2I,
PS. *krasa ’ts’, with no certain IE.
affinity, cf. Berneker 1,608, Vasmer22,
367, a.o.
750
«РАСТИ, краду, крадешь о steal’, MUk.
краду (ХУИ с. ЛСЛ.99), ООк.ОЕБ.красти,
OCS. krasti,Po.kra££,etc. - Deriv. вй-,на-,
по—,с-красти,ви-,на-,по-с-кр адата/ся/,
крад1ж,крадькома,крадьма. - Syn.npM-^
своювати соб£ чужб,браги тайно чуже",
бути злбд1ем, займа'тися злод£йством,
KTC.I2I.
PS.*krasti < *kradti 'ts' - an apopho-
nlc formation to *kryti, see 1фЙГИ.
КРАТА dial, for Трата.
кр4йз! AmUk. ’crazy’, first recorded in
1915 (Bilash 375), also крез!, криз! • -
Subst. безглуэдий, д/ронь.
From E. crazy ’ts’, Bilash 1. c.
kpeT Wd. for крот.
КРИВИЙ ’ crooked’, MUk. кривый (XVII c.
ЛСЛ.1О1), OUk., OES. Крив T> , Ru. кривой,
OCS. krivb, known to all other SI. - Deriv.
кривенкьий,кривина, кривда,ви-,за-,no-
кривйти, ви-,за-,по,-с-кривл^ти/ся/,
compounds: криво-Г^бИЙ,-нбгий,-ПИСКИЙу х
-пуцький , -р/кий , еТс. j.fn .Кривйй, Кривцун,
Кривкб,Кривнак,«ривоб бдрий,Кривоб бкий,
Кривоборода,Кривокобйльський,Кривок6ль~
ський,«риволйн,«риволбп,КривонГс,Криве-
нюк, Кривоно сюк,Кривопас,Кривопуск,Кри-
воручко,Криворука,Кривошиенко,Кривоус,
Кривов»яз,Кривуцький,Кривулич ... etc.
(Богдан 146); GN-Крйвка, Кривогбри.
-Syn. непрбстий, закручений,з1Г-нутий.
PS.*kriv6/jb/’ts',IE. root **/s/krei-
Pokorny 936,а.о.
KPMKMA'crism' ,MUk. ,OUk. ,OES. Крижьма,
крижьмо, Ru. крйЖМЫ, Po.krzyzmo, etc. -
Subst- : подарунок хресних батькГв.
From RHG. chrismo ’ts'.the ultimate source
being Lat.chrisma from Gk. xu’fsma ’baptism’,
Miklosich 141,Berneker 1,619,Vasmer^,376,a. o.
КРИЗА ’crisis’, ModUk., known to all
other ModSl. - Deriv. крйзовий, - Subst.
— стан складного, кон-
фл1ктно-загостреного 1снування,
резкий стан суперечностей, наглий
nepenir. занепад; урядова криза —
стан, коли уряд мусить уступити
через «вотум недов!р’я»; енерге-
тична криза — стан недостатках
енергетичних ресурйв й невмшня
уряду зарадити цьому.
(JBR.-Arch.133)
From ModHG. Krise fts’, the ultimate
source being Gk. krisis.Gsg.kriseos (skrino)
'separating,putting apart;deciding,determining;
judgement.sentence;trial;dispute.quarrel’.
752
КРИК 'shout, cry; call; hollo, outcry, clam-
our, vociferation; brawl; scream, shriek, yell,
screech; bray, hee-haw; hoot; squawk'; M Uk.Kp;!-
KOM'blsg. (XV c. CCM.l,514), OUk.,OES. крикт> ,
DCS. krik^6, BuJtPHK ,SC.krik, Sln.krik.Cz.kfcik,
Po. krzyk, LoSo. k&ik, UpSo.krik. - Deriv.
крикун.крикуха.	крикливий,-виця,крик-
нява,/за-,на-,по-/кричати, вйкричатися,в/-
по-крйкувати, -ання, крйкнутиТА/.Крикун,|/ри-
#слйвець,Крикович ,Крикол6вич (Богдан 145 )•-
Syn. /пронизливий:/вереск; /змдшнних голе
с£в:/галас,зик; /розм.:/гвалт;/з плачем:/
зойк,йойк; /багатьбх:/лемент,Деркач2,93.
Ап о/p. imitative formation like Lith.kryksti,
Latv. krika, Gk. krike,a.o,,cf. Berneker 1,616-617
Vasmer^, 376-377,a.o.
КРИКУН, Крикуний ,etc. , see the pre-
ceding entry.
КРИЛАС ’choir-loft (in the church]', MUk.
OUk. ,OES. Крил О CT) , клирос'Ь ; Ru. крйлос.
Deriv. : крилошанин. G-H. Крйлос. see s.v.-
Subst. п!двйщене м!сце для хору в церкв!.
A f/e. deformation (: крядо) of Gk.kleros
'clergy'.
КРИЛАШ : крило.
КРИЛО : крйти.
753
КРЙЛОС GN. 'Krylos (an old part of Halych)’.
Subst.
Головн! укршлення Галича за кня-
жих час!в були не у тепер!шньому MicTi,
але в К р и л о с i. Крйлос мае назву в!д
Того, що тут засщав „клирос" —
вище духовенство, з митрополитом. Але
ця назва повстала гпзншше, в давн! часи
у TenepiLUHiM Крйлос! був княжий город,
Галич. У Крйлос! е висока гора над pi-
кою Луквою, добра до оборони. Гора
обведена довкола валами ; з одного боку
вали !дуть у три ряди, — не останне
укршлення старого города. Церква Бо-
городиц! у Крйлос!, це стара галицька
1катедра, п!зн!йше перебудована; у н!й
спочивають Володимирко, Ярослав, Ро-
ман. Довкола города знаходяться уро-
чища, як 1ван!вське, Воскресенське, Да-
нил!вське, Юрпвське, 1л!йщииа, — все
те м!сця, де були колись стар! церкви,
в земл! в!дкопано !х фундаменти. В pis-
них м!сцях вщнаходять багато тесаного
камшня, шдлоги з поливано! кегли...
(JBR.-Arch.133)
For etymology see KpHJiac»and further-
more ; клер/клир/кл!р.
КРЫМ GN. ’Crimea’, Ru. Крым ,Po. Krym,etc.-
Deriv. крймка^кримський;™.КрИМСЬКИЙ.- Syn.
nisocTpiB на чорному мор!^( арх.;) Таврида
From Tk.-Tt. Kyrym : kyrym ’ditch,trench,
bank, traverse ’, Радлов 2,745-746,МвЛЬХеев
40» Staszewski 155,a.о.
754
КРИНИЦЯ 'spring, source, well',Wd. керниця,
кирнйця, M U'k. криница(1627 Беринда), крпэница,
(ХУ с. ССМ 1,519 ),OUk. кр'ъница ,-ица ,-ицЪ,
К'ырница ( ХУ С. ibidem)» OES. кгрница/ кргница; BRu.
криндца, Яи.кринйца/крынйца, Po.dial. krynica /
kiemica,OPo .krnica. — Deriv. КрИНЙчка, криничёнь—
ка, кринйчина,/д!ял.:/ кернйчка, GN.^Криниця,
Криничка, Кринички,Кринйчний, Керниця^ Кер-
ничкй;РТ1. Кринйцький/Кернйцький, Кринйчин. -
Syn. джерелб.; wd. студня,колбдязь.
PS. *kr6nica/*krir.ica ’ts’, Berneker 1,617;
according to f’iklosich 14Q( Uk. word is genuine and
Po. from Uk.VBruc'ner273,on the contrary, assures
that Uk. word was bori'owed from Po.j cf. Jurkow-
ski 39—40.
КРИТИ 'to cover, roof, hide, conceal' ,M Uk..
OUK.,OES. крыти , BRu. крыць , Ru.крыть, OCS.
kryti, BU. крии,5С. kriti, Sln.kriti, Cz. kryti,
Slk. kryt’, Pb. kryi, LoSo. ksys, UpSo. kryc.-Deriv.
B-,BA-,Bij,-,3a-,Ha-,no-, с-крйти, -кривати,
-ання^^критий,I по/крйтка,криття,крйтник,ви-
ыд-^на-,при-криття, скрйтка,- here also: крило,
покров/Л/, крйша; скритовбйвство, ГИ.Критюк.
- Syn. Ховати,прихбвуьати;та2ти,затйюрати.
PS. *kryti *ts’, IE. **krou-ti (:** кгец- )
cf. Lith krauti ’to pack’, Latv. kraut *ts’, Gk.
krypto •! hide’, etc.f Berneker 1, 633, Trautmann
140, Vasmer^2,390,a.o.
КРИЧАТИ S крик.
КРИ1ПА : крйти.
755
кр!вавий s крива'вий : кров 1.
крхвля : кров 2.
. зця : кров 1.
KPI3E, also СКРТЗЬ ’through; everywhere’
ModUk.; Ru. СКРОЗЬ, dial. СКРЕЗЬ, Ви.КРОЗ,
SC.kroz/krez, Sln.krez, Slk.krez/kroz. -
Deriv./на/скр!зь t наскр!зний, -но, скр1-
зняк.
A PS. blending of *skvoz£'through' and
*cerz-s (< **kers-) 'ts', cf . ModUk. через.
кр!к AmUk. ’creek’/ first recorded in 1933
(Bilash 377). - Subst. ПОТ1к.
From E. creek 'ts', Bilash 1. c., Koshelanyk
370, Royick 83.
ЧР1КВД :
/
кроква.
KPIKET,also крикет,крокет 'cricket' ,ModUk.
Subst. гра дерев,яними кулями кр!зь дротян!
ворГтця.
From Е. cricket 'ts', Kirkconnell 7.
кр1ксколе1*а Wd0 'war-colleague' ,first re-
corded in the XX с. (Горбач 6)’ Subst. това-
рищ i3 BiifHH.
From ModHG.Kriegskollege 'ts', Горбач,l.c.
756
КР1ЛИК, КРОЛИК : король.
KPIM KpoMi 'aside* apart from,except*
M Uk. kpoMfc (XVII с. ЛСЛ.Ю1)» OUk.,OES. ts,
Ru. кроме. - Syn. onpi4.~
KpiM^mUk. ’cream’, first recorded In 1963
(Bilash 377). - Subst. СМбТана,
From E. cream ’ts’, Bilash 1. c., Koshelanyk
370.
/ ✓
КР1ПКИИ ’strong,firm, hard’, MUk. ,0Uk. круп-
ный/кр’Ъп'Ь К ЫЙ / 1ф1п«Ь KT> J Ru. крепкий, OCS.
кг^р'б /кгербкб, known to all other SI. - Deriv.
кр!пкенький,кр1пко{ here also (without -^kfe
suffix): кр!пак, кр!пити/ся/, крГпшати^кр!-
пость, кр£посний ;FN. Кр1пак,Кр1пчук%Кр1п-
кий, Крепка (Богдан 142)» - Syn. сильний,
дужий,вид^ржливий.
PS. *кг5рЪ /*krep"6lc6/j6/ ’ts’ with IE.cognates
only in Teut.( cf. OIc.krappr ’narrow’),Pokorny
630 (: **krep- ’strong’).
✓
кр1с Wd. ’gun’, ModUk. - Deriv. KpicHK.Syn.
рушнйця, Франко 10, 508
A Wd. neologism based on кресаТИ ’to
strike fire’,IE. root **/s/ker:**/s/kre-,
’to cut’, Pokorny 938.
757
KPICJIO,Wd. кресло 'chair', MUk. КрЬсЛЪ,
(XVII с. ЛСЛ ф91) , known to all other ModSl. —
Deriv.кр1селко,кр!сельце;кр1слатий, - Syn.
бид£ння>ст1лвць 1з спинкою; фотель.
PS. *kreslo 'ts', IE. root **kred- ,also
known to Teut. and Baltic lgs., Pokorny 617-
618.
KpfcMOC AmUk. 'Christmas', first recorded
in 1942 (Bilash 378), also Красине, Kpfc~
ityc, KpicTMec. - Subst. Р1здво',
From E. Christmas 'ts', Bilash, 1. c., Ko-
shelanyk 371, Royick 83.
KPIT, dial.also kpeT.KPO? «mole», OUk.,OES.
крЪП , BRu.Ru. крот, Ви.кр'ЪТ , SC.kfct, Sin.
krt, Cz.,Slk. krt, Po.kret, LoSo.kset, skret ,
UpSoj krot. - Deriv. Кротовйна, KpOTlB, кро-
товйння, кротовий,кротячий; кертйця ,etc.;
ГМ.Кротенко,Крот6вич, Крет (Богдан 143^,Кро-;
тёвич,- 5уп.р1д ссавця родйни кротових,ря-
ду комахотдних, УРЕ.7,416.
PS» *krSt£ ’ts» »IE. root **kreu-t- 'to move',
cf. Lith. krutus 'quid .movable',kruteti 'to
move quickly', MHG.rUtten 'to shake', E.rudder,
ToA. kru.etc., Pokorny 623,Kluge 293,a.o.;
Wd. крет is obviously borrowed from Po. kret,cf.
Richhardt 69; the organic Uk. form KPOT was sub-
stituted by secondary КРГГ Like MIX from MOX.etc.
(see chapter on "excessive i" in Shevelov 604-605).
758
КРОВ 1.'blood ' Mur. кровь (ХУ11 с. ЛСЛ. 101)»
кров ( ХУ1 с. КА.55', ХУ11 с. Гептаглот 30),
кров (1596 Зизан!й),кровь (1583 АКЖМУ.70),
м Uk. кровь/кроВЪ (Х1У-ХУ С. CCM»I,5I5,MUk.0ES.
КроВЬ /КрЪвь Х1-Х1У с.); BRu. кроу, Ru. кровь,
Ви. кр'бв ,OCS. kr6vt>, SC. krv, Sln.krl,Gsg.krvl, Cz.
krev, ,Slk. krv, Po. krew, LoSo. ksew,UpSo.krej, Plb.
k/a/roj . - Deriv. кровавиця,кровйн(к!а, кровиноч-
ка ,кровйця,кр £вця, кривавий/кро вавий,-i сть,
-во, кровний,-н!сть,-но,кровйстий,-т!сть,-то,
кро вавити /ся/* крово-: кровожер, -линий , -лив!сть,
-ЛИБО,-НИЙ,-н!сть ,-но, кровозм£шення,-шн!сть,
-юно,-ШНИк,-шниця,кровоносний,-но,кровооб1г,
кровоп^вець /вця, кровоп£й, -ний , -н!сть , -но,, кро-
вопролитний ,-н!сть,-но,-ття, кровопаскальний,
-но,кровопускания,кровосисний,кровосос,крово-
спйнний,-н1сть,-но,кровосс£льний, кровотвор-
ний,-н!сть,-но, кровоточа,-чний,-чн!сть,-чно,
кровоточат и,-йвий,-йв!сть,-йво,кровохаркания,
кров’яний,-ИИСТИЙ,-Т1СТЬ^-СТО, КрОВ*ЯНИТИ,-Н1-
ти,кррв»янка|РН.Кров,Кровак,Кровч^нко,10эовчук,
Кров» як, Кровоший (Богдан 144). - Syn. черво-
на р!дода в систем! организму; (apfo:) юха,
пшка, псяюха,мазка;(див. тех:) руда,
PS.*kry, Gsg. *kr6ve ’ts’, IE. **krus( : root
** kreu-)with cognates in various IE. lgs.,cf. Po-
korny 621-623,a.o.
КРОВ 2. also Покров ’cover’, MUk. KPOB$ (XVII
с. ЛСЛ. 101), OUk.,OES. КРОВ*Ь (XI.c. ff.) - known
to Ru. and some other 51. - Deriv. кр£вля; (Свята)
Покрова.
PS.*krov6 ’ts’ - an apophonic formation from
*kriti, see криТи.
759
KPOKBA, also KPIKBA 'roofspar,rafter,truss',
ModUk. ,known to some other ModSl. - Deriv. крбк-
шна,-иця,крбкв!вка. - Syn. два «$руси,на
якйх тримаеться дах.
PS. *kroky,Gsg.krok'6ve .stick’, with no
certain IE.cognates,cf. Berneker 1,621, Machek
236,a.o.
кроп AmUk. 'crop', first recorded in 1942
(Bilash 375), also крап. - Subst. урожай.
From E. crop 'ts', Bilash, 1. c., Koshelanyk
367, Royick 82.
КРУЗЕЙРО» ErazUk. also z крузёро ’cru-
zeiro'» ModUk.; Ии.»Ви.»Ма.крузёйро,Ро. kruzejro.
- Subst. монётна одиниця в Бразил!!.
From Port, cruzeiro ’ts’» from cruz ’cross'
(depicted on coins)»the ultimate source being Lat.
crux ’cross’.
крукид AmUk. 'crooked', firstzrecojded
in 1930 (Bilash 379). - Subst. Нечесний.
From E. crooked 'ts', Bilash, 1. c. Koshe-
lanyk 372.
ky Wd. s ko, see K»IK.
кугут Wd. ’penis’, first recorded in 1926
(Jandw 175). - Subst. чолоы'чий статеьй’й орган
A dial, deformation of KOPYTwith figurative
transfer of meaning.
760
КУДИ, dial. Куда’where,whitherMUk.купи
(ХУП с.),коуда (1499) >OUh> »ОЕ5*куды,куда.'
Ru. куда, OCS. kgdu, etc.- Deriv. КУДИСЬ.Kv/rw-
небудь,/н1/кудйшн1й,syn. в якому напрямХ?
PS.*k?dy I :kQda:kode tkgdu/’ ts',SXawski 2,125.
кудлай see гудлай.
КУЙОВДИТИ 'dishevel1, ModUk. - Syn. колжатити
PersJardwLtO'She¥?1OT 416, tto WOId
rersian yalda membrum virile’.
кукабара, аХэококабура AustrUk ’kooka-
burra’, first recorded in 1954^(Chekaluk 19).-
Subst. австрал£йська брунатно-ряба,галас-
лйва птйця.
From AustrE. kookaburra, also goburra,gogo-
bera’laughing jackass', the ultimate source be-
ing aborig. ts.,Endacott 20, Reed 96.
КУКУРУДЗА ’maize’ , ModUk.- Deriv. кукуру-
дзяний,-нка,~Subst.  рослина родили злакових.
From Rm.cucuruz ’ts’, Vrabie 156 (with ex-
tensive discussion of the pertaining literature).
КУЛЯ ’ball; globe» bullet’, ModUk.; BRu. ts,
Po.kula. - Deriv. кулька; кулемет,-ний,-ник,
ГМ.^Куль,Кулька( ^Богдан 149-150 Subst.
кругле тхло, предмет; стртльно.
From Po. kula, the ultimate source being MHG.
kule »ts‘, Miklosieh 145, Vasmer22,413,S±awski 2,
s.v.,a.o..
761
KYM ’godfather; friend,neighbour', MUkкумТ>
(ХУП С. ЛСЛ. 103), 0UK-OES.коум'Ъ,known to other
si. - Denv. кумд,кумуся,кумця, /с/кзгматися,
кум£вство,кумувати, кумась,-ася,кумкати.
The word is usually explained as an abbr. of
*kbmotrb ’godfather’, cf. Berneker 1,662,a.o.;
this etymology, though acceptable from semantic
viewpoint, leaves unsolved the relationship of u:
^6 and other formal-structural difficulties; ac»
cording to BrUckner 281 it derives from Tk.kuma
’prostitute’,which is rejected by Vasmer^,414 and
other scholars . cf> компадрe,кумпадре,
кумадре seeкомадре;кумпадре•
z *
кумпадре 3razUk.'friend' ; also компадре
‘godfather’ ( Борушенко Снс<13,9).- Subst.
прйятельгпор. Оповвдав м!й покшний тато, як
то одного разу поххав до “кумпадра” у
в1дв1дини. (Кажу до кумпадра, а не до
кума, бо кого 1ншого навиваемо кумом,
а кого тншого кумпадром).
Пргпхав тато до кумпадра i питаеть-
ся кумадру: А кумпадре де?
А вона в!дпов1дае:
— Вигр1ваеться, мае грипу.
/Праця, ч.14 за 1981/
From Port, compadre ’godfather', developed
into ’friend' in BrazUk.
762
КУРВА ’whore, prostitute’ , bDk. KYPBA, knov/n
towall SI. - Deriv. KYPBAPCTBO, к/рВИТИСЯ» /С/KYP-
ВИИ, Wd. kypBe?a ( JBR.). — Syn. rrobxfl t npociHtyrka.
PS»*kury,Gsg,kur6ve connected with *kur6 with
orig. meaning ’hen,chicken*, Vasmer ^2, 423- 424;
its deriv.from G. : Goth.hors,OHG.huora.ONor.hora
etc., cf. Miklosich 149, Berneker 1,651, a.o.л has
been rejected by majority of later etymologists.
KYT ’angle; corner’; MUk.,OUk. koyr, OUk.OES.
КОУТ*1» , К^Т*Ъ, KiTT»40CS. k$tb, known to all
other SI. - Deriv. KyTOK, куТОЧОК, закуТОК, '
кутний, трикутник^чотирокутник... 1N.Кут,
Кутний, Кутняк, Кутчук| GN- Кути, Syn-гео-
метрйчна ф1гура,утворена двома л£н1ями,що
виходять £з одн1©1 точки, Слум.4,417,
PS. *kpt6 ’ts’,IE. **konp-tos ’bend’, cf.
Hirt BB. 24,266; re.other etymologies see Berneker
1,602-603, Vasmer^Z,432-433,a.o.
КУТЕРНОГА ’crooked-shanks, knock-kneed’ , ModUk
Po.kuternoga. - Deriv. кутврногий. "Syn. криво-
sfг,кривоногий.
The word has been extensively discussed by Johann
Knobloch in ZslPh. 41,194-195 who refers it to Sl.pe-
iorative prefix *ku- and the words: *tri "three’ and
*noga ’leg’; against BrUckner 285 he derives Po.kuter-
noga from.Uk.in conclusion he states as follows:
Eine uberraschend genaue Parallel© hiorzu fuhrt Maurice Grammont
(fitymologie populairo dans les iangaos roxnanes) an: da Hinkendo (boiteux,
pieds bot, ferner auch Prothosentriigor: janibes de bcis) eetropies sind und dies
als (*eelro-pieds) aufgofaBt wird, gibt es fiir Einarmigo den Ausdruck: voild un
estrobras. In: Revue bourguignonno do L’Enseignemont supdrieur, Jg. 4, 3.
Heft, S. 1.
763
Knobloch’s etymology, though formally without re-
proach, poses som'e questions re. presence of the word
*tri which has no connection with the whole semantic
content of кутернбга ;it seems more persuasive to re
late -ter- to *torti and to interpret this compound as
*kot,'6 (see KYT) , -ter- (: ТЕРТИ) and НОТА.
КУТИ, also КУВЛТИ ’to hammer, forge' » MIJk. ,OUk.
oes. ковати/кути: кову,ковеши / кую, куеши;
OCS. kovati: kovp,kovesi, known to all other Sl.-
Deriv. коваль,-ський, п!дкутий, кузня; ко-
варство; FN. Коваль,-ський,Ковальчук, Ко-
валенко, Ковалисько. gyn. , майстер, що
обробляе на гарячому кеталь»
PS.*kuti /*kovati ’ts’, IE.root ** kou-:**keu-
’to hew,chop,carve’, cf.Lith.kauti ’to strike’ ,
Teut.(G.)*haw- from pre-Teut.* kow-, Pokorny 587,
Kluge 137, Berneker 1,592-593,a.o.
KVTH,wd’ КУТЯ ’kutya, boiled wheat with honey
and ground poppy seeds (eaten at Christmas eve,or
after a Mass for the dead)’, MUk. ,OUk. ,OES. кКт ЬЯ;
BRu. куця» Ru. КУТЬЯ, OCS.kucija. - Subst.
кбливо з медом i маком»
According to Vasmer22,435, it comes from Gk. '
koukla : kokkos ’grain’; cf. also Berneker 1,654-
КУЩ 'bush, shrub’,ModUk. ; Ru.KycT.- Deriv.
кущик, kjhuhhok,кущавий,кущистий,кущитися•
Syn. дерев’яниста рослина з г!лками в1д
кореня.
764
A Uk. neologism derived from KYCT = *kustj6 of
uncertain etymology, cf. Berneker 1,652.
куя1.Вгагик« ’cask, vat, barrel’, first recorded
in 1926 (Карманський 7 )• - Subst. посуда, з я-
k6i п»ють г!ркий бразилхйський чай.
From Port.cuia ’drinking cup’.
Куя 2. Wd. ’old grumbler’,ModUk. - Subst.
иуйон,
A deriv. from KYTH /KYBATH.
куява Wd. 'secluded hut; steep hill;little
known region',first recorded in the XIX с. (Же-
леховський 1,394)•" Deriv. Куява (наэва
piHKH на ГУЦулЫЦИНi, Hrabec 82,246). -Subst.
опущена хата; мало в!дома о ко л иця; ^стр!м-
ка гора; Желеховський, l.c. ; пусте,неза-
люднене м£еце, Рудницький Бойк.24; верх£в»я
rip , Hrabec 41 (: Гуц» "куева”) •
Like Po. kujawa,dial.for 'unfruitful field', and
Kujawy, GN. (part of Poland),, this word does not have
any certain etymology; Соболевский’s reference to
a Scytian origin,cf. ЙЭВОРЯС. 26,10-11, as well
as Moszyhski’s explanation from КОВЫЛЬ and Slawski’s
attempt to derive it from PS.*kujati 'to murmur*(cf.
his ED. s.v.) are scarcely acceptable.
__*___
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22 /РР-401 & ff-/
л
л, л — the sixteenth letter of the Uk. alphabet, MUk.
and OUk. name люди from OCS. ljudi ‘people’; numerical
values: Glagolitic — 50, Cyrillic —30 respectively, Опенко
Азб. 82 if., Истрин 50 ff.
ла AmUk. ’law’, first recorded In 1971
(Koshelanyk 384). - Subst. закон.
From E. law ’ts’, Koshelanyk, 1. c.
ЛАД ’order;regime; way,manner’, MUk.лсд
(XVI c.KA.56), Ru. dial. Л&Д ’gossip’,
Deriv. ладний,/8/ЛадиТИ, ладо’husband’,
лада ’wife’; OUk.,OES. ’Husband'; FN. Ла-
домйр, Ладят а; Ладо, Лада» т- Syn.
порядок.
PS. *aldb ’age,life’, IE. root **al-
’to grow’, cf. E.old, OHG. ,MHG. ModHG. alt,
etc.; this root was orig. used in reckoning
age, but afterwards it was also employed to
denote ’experience’, ’order ,regime’,etc. 5
cf. Pokorny 26-27, Kluge 7, Berneker 1,682..
683, Vasmer22,447,a.o.
ладувати wd-’to load’, ModUk.- Deriv.
ладування,ладунок. - Subst. вантах.
From ModHG. laden ’ ts ’ ,РССТОЦЬКИЙ 4t
145.
765
766	(	,
ЛАЗАР, ЛАЗОР P/f
MUk.A*HP1>(I627 Беринда) ,Ла}лpr4A Л*К'
PiA, £.*f.(I484 Пом?яник) OUK-ГНЛ/>А»^5йР*вУ
Своему 7»Д5^5И^А6ОН*И»<У (	Соф
W+hbJj Лазарь.-
- Pf*/. Лазарович,Лазар1вна,Лазорович,Лазо-
р!вна,Лазурь.-
~ FN > Л аз ар, Л аз арчук, Л аз ар 4 нко , Л аз ар<£вич,
Лаз6бник,Лаз6чко,Лаз4нб1й,Лаз^нко,Лазе-
т а, Лазеек, Лажевський,Лазн4к,Лаэь<?,Лаэ^к,
Лаз6р,ЛазорАк,Лазор^нко,Лазорко,Лазбрик,
Лазовчук,Лаз^вський,Лазуренко, Лазурно,
Л азурок, Лаз^р ,Л«бзич ,Лаз/нський, Лазюк
(Богдан 159,160).
' 6AL Лазаренки v-	'н>	-«у м
-Ъ&кг.лли*. кам У пам/чни
, 1627 Беринда.
Еясщ ви. LcLuwt тnt	$ooacf
Н£>. гСЛАЛЬ*'ЗдЖ Алл httyeef •
$72 Петровстсий 138.	'
/т '$ /
ЛАЗИТИ 'to climb,crawl;to creep', ModUk.,
known to all other SI. - Deriv. в-,вй-, за-, 2>~
по-,п!д-лазити, 1тп* - 5Уп^пересуватися
bcIm т1лом; п1д!йматися вгору або спус-
катися вниз.
PS. *laziti 'ts', deriv. from *lazb-A»jj
'crawl,crawling; pathway (through a thicket)'J
IE.root **legh-'to crawl', Pokorny 660, Ber-
neker 1,697, Trautmann 161, Vasmer 2,450,Ma-
chek 260,a.o.
767
лай AmUk.
(Bilash 383).
lye', first recorded in 1929
Subst. луг.
From E. lye 'ts', Bilash, 1. c., Koshela-
nyk 386.
лайкувати AmUk. 'to like', first recorded
in 1915 (Bilash 383). - Subst. подо'батися.
From E. like 'ts', Bilash, l.c., Koshelanyk
387.
лайм AmUk. 'lime', first recorded in 1972
(Koshelanyk 387). - Subst. BanHO,
From E. lime 'ts', Koshelanyk, 1. c.
ЛАПА, dial, лаба 'paw',;мик. лапа (XVIII c.);
Po. tapa. - Deriv.лапка,лапочка,лапкб", ла-
пати, лапнути, лапу-лапу!,лапчастоногий,
лапанйна,лапайдух',РМЛапа/Лаба, Лапка /
Лабка, Лапкан, Лапк6,Лаповсьвий,Лапков-
ський,Лаповйй,Лапщенко,Лапшинський,Лап-
сюк,Лаптута,Лапук,Лапушняк,Лапута, Ла-
питський, Лап>юк (^Богдан 156). - Syn.
стопа,нога тварини,птаха та 1н., КТО.127.
PS.*lapa 'ts' ,1Е.**Юра: **1ёра 'ts' with
cognates in Baltic and Teut.( G.)lgs„ cf. Po-
korny 679, Trautmann 160, a.o.; Wd. (SoCp.)Aa^
is to be considered an "excessive voicing",al-
though Shevelov 482 is inclined to treat it as a
borrowing from Hg.lab 'foot^probably via Rm.
laba; doubtful.
768
ЛЕТАЛЬНИЙ »legal* ,'ModUk. , known to all oth-
er ModSl. - Deriv. лех'альнхсть, -но, лех'ал!-
зувати, ле1'ал!зац1я: узаконения, фор-
мально-правне визнання одинищ
(шдивщума), групи, установи, то-
що; в украшськш д!яспор! е два
роди леГал1зацп: (1) визнання
cboim, тепер екзильним, урядом i
(2) визнання м16цевими звичайно
крайовими (стейтовими, провшцш-
ними) правлшнями; на найвищому,
федеральному (або «нащонально-
му») piBHi украшщ в розс!янш
мають здебшыпого шдивщуальну
леГал1зац1ю, приймаючи держав-
ну приналежшсть на м!сцях свого
поселения; груповот (колективно!)
леГал1защ! на федеральному piBHi
добилися тьльки украшщ в Юго-
славп (Бачка), хоч у деяких кра-
жах були заходи в цьому напрям!,
наприклад в Канада (заходи Яр.
Рудницького в Kopoлiвcькiй Ко-
Micii 1967, П. Юзика в Конститу-
щйнш KoMicii 1972 й ш.); тьльки
в небагатьох крашах поселения
украшщ добилися федерально! ле-
Гал1защ! деяких аспекпв свого
життя, напр. Церков, Фундацш,
запомогових братств, тощо (в Аме-
рищ, Канад!, Австралп);ЛВЕ.-Arch. 133.
From Lat.legalis *ts*.
/	/ z z
ЛЕДВЕ, dial. ледви,ледво * almost,hardly,
narrowly,scarcely*, Мик.ЛвДВв (ХУТ-ХУНТ С»),
ЛедВо(ХУТ-ХУТ11 с. ),Ро-ledwo.ledwie. - Deriv.
ледви-ледвиськи, ледь. -syn.насилу,майже.
From Ps. *jed£va *ts* "with j-replaced by 1-"
Shevelov 166, and suffix change: -a -* -e/o.
769
ЛЙИ> also AmUk., AustrUk. Лейд1, ЛИЙда
'lady’, first recorded as Лед! in 1910 (Кузеля
180). - Subst. титул ж1нок вйщого стану,
дружин лорд!в, Бойк1в 232; про ж£нку вэа-
галх, Слум 4. 468.
From Е. lady 'ts', £-jlash 388, Koshelanyk 405.
ледь, ледь-ледь dial, for ледвиХледвь,
see ле две.
ЛЕЖАТИ 'to lie, recline, repose' ,MUk. Ле-
жати (ХУШ-ХУ11 с. ТнтермедИ*73),лежать
(1583 АКЖМУ.66), ouk” 0ES- лежати/лежяти ;
Ru. лежать, OCS. leSati, known also to all
other si. - Deriv. лежання, лежачий,/по/лэ-
жати,лбжак, лежма 1тд. - Syn. внахб’дити-
ся в горизонтальному полбженн!.
PS.*lefati,IE.**legeti 'ts', Pokorny 659,
Berneker 1, 705, a.o.
лейдбф AmUk. 'lay off, laid off, first re-
corded in 1924 (Bilash 389) , also ЛИидбф (Ko—
shelanyk 406). - Subst. ЗВТЛЬНеННЯ 3 прац!.
From E. lay off, laid off 'ts, Bilash, l.c.
ЛейК AmUk. 'lake', first recorded in 1918
(Bilash 389), also лийк (Royick 85, Koshelanyk
406). - Subst. озеро.
From E. lake 'ts' , Bilash, 1. c.
770
ЛЕКСИКА,лексико- etc. see the follow-
wing entry.
ЛЕКСИС arch.,'lexis *, MUk. ЛбК'.ИС
(1596 Зизан1й). - 0ег1^лёксика,лексйч-
ний,-но,лексикон,лексема,лексикОграф,
лексикограф!чний,-но, лёксикогрёАдя,
лексиколог,лёксиколог£чний,-но,лекси-
колбгХя,лексикальний,-но, лексико-
статйстика,-статистйчний, 1тп. -Subst.
словник, MUk. Лексис
(1596	).	>
From Gk. leksis ’word,phrase,speech,
diction* (: legein 'to speak*Klein 2,884.
ЛЕМ, ЛЁМАК see лемко.
ЛЕМК0, also лемак Wd.(Lk.)*Lemko (inhabitant
of the W. central region of the Carpathian Mountains)',
ModUk.; Po.,Slk.,Cz. Lemko. - Deriv. лемкиня,лемчи-
xa, лёмк!вський;fn. : Лемко, Лемкхв /Богдан 161/;
gn. Ле'мки, ЛемкХвщина.
Derived from Л ем 'only* which, in turn, comes
from Slk. jen *ts'; re. literature see under Sqm ко
cf. also the map on the following page taken from Z.
Stieber Atlas jgzykowy dawnej temkowszczyzny,Zeszyt 7,
bidzkie T-wo Naukowe. Prace Wydzialu I - J^zykoznaw-
stwa, Nauki о literaturze i Filozofii, Nr.56, bidi
1963, Map Nr.323 ("tylko").
771
772
ЛОИ wd. see ЛЬОН.
ленлорд AmUk. ’landlord’, first recorded in
1959 (Bilash 391), also^ лендлорд (Koshelanyk
395). - Subst. домовласник.
From E. landlord ’ts’, Bilash, l.c.
ЛЕТ1ТИ, л1тати 'to fly, flutter' ,MUk. лечю;
л£таю(ХУ11 с.,ЛСЛ.105,108), °Uk. .ОЕЗ.ле-
т£ти,л£тати;Яи. лететь,летать,oes• /po/iete-
ti, l£tati, Po.leciei,latai,etc. - Deriv. пол£т
летун/л!тун,-ка,-ство,-ський,л!так,летб-
вище,1тд. - Syn. пересуватися в пов£тр1.
PS.*let£ti, iterrative formation:*letati’ts';
IE. root **lek-:**lek- ’ts’, Pokorny 673, Berne-
ker 1,703-704, a.o.
ЛИН ’tench’, first recordings from the
XVII c. (Leder 96).known to all other Sl.-
Deriv. лйник, лйнище,линовий; TN. Линик /
ЛенИК. - Syn. р!д рйби - Tinea tinea (L.).
, PS,*lin? /*lin6 ’ts’,IE. root ** lei-:slei-
slime .Pokorny 662-663,(extensively:)Leder,1.c
ЛИПА 'linden tree’, MUk. липа (ХУЦ С.
ЛСЛ.106), Uk., OES ЛИпа, known to ац ModSl.-
Der Гу.лйпка, липочка, лйпень,лйпо вий, лип-
невий 1тд. ;ти.,дйпа,ЛЙпський,Липове'цький,
ЛипХвський,Липинський, ЛЙпкХвський, GN.
Липки, Лйповець,8уп.р1д дерева: Tilia.
PS.*lipa : BS.*leipa ’ts’.Trautmann 155.
✓	/	z
ЛИПЕНЬ, й1а1.липець : липа.
773
ЛИСТ 'leaf, sheet (of paper); letter\MUk.
листъ (ХУИ С.ЛСЛ.106), ouk.,OES. листа»,
Ru. ЛИСТ,OCS. listT), Po. liS6/list,etc. - Deriv.
/•	/	<	f	'
ЛИСТОК,ЛИСТОЧОК,ЛИСТИК,ЛИСТОВИЙ,листува-
тися,-ання; листо-нош/ц4 -сад,-падо'вий,
1тд. -5уп.тонка зелена пластинка рослйни;
тонкий шматок паперу,
PS.*list\i 'ts' ,IE. **leiktos 'ts', Berneker
1,724.
ЛИСТОПАД : лист i падати.
ЛИГИ, dial.also ЛЛЯТИ 'to pour',MUk.,OUk.
OES. ЛиТИу^и .ЛИТЬ, OCS. liti,lijati, Po.lat,
OPo. lit, Cz. liti, SC.li£i,etc. - Deriv. В-,ВИ-
з-,за-,п1д-,-по-лити,в-,ви-,з-,за-,п!д-,
по-ливати,-ання, 1тп,syn. спричиняти тектй
PS.* liti/*lijati 'ts',IE.**leitT 'ts',Po-
korny 665,Vasmer^,504, Trautmann 156,a.o.
ЛИХО 'misfortune' , ЛИХИЙ 'unfortunate',
known to all other SI. - Syn. б!да,Нещастя;
(лихйй:)злий,недобрий,поганий.
PS. *lixo ,*lix6/j 6/y»’lE. root **leik-so-,
Pokorny 667,Vasmer2-2,505,a.o.
, ЛИЦЕ ’face’,known to all other SI.-Syn.
передня частйна голова людйни,КТО.130.
PS.*lice :*likt> 'ts', cf. Uk.arch. ЛИК,
MUk. ,0Uk. Лик*Ь 'ts'.
774 ,
Л1ВИЙ 'left', MUk. ,OUk. ,OES . л^ВЫЙ,
Левый» OCS. I£v6, Po. lewy,etc. - Deriv.
лiвиця,л!вйзна,л!воруя,л!вобережний,
л!воб1чний j £лСл1вобереяакя. --£уп по
серцевбму бо'ц! т£ла; протилежний до
правого.
PS. *levb/j6/'ts', IE.**laiyos 'left',
Pokorny 652, Berneker 1,714-15,a.о.
ЛЬОДУ 'ice', МЦк.лЬД*Ъ (ХУП C.
Синонима 158), лед (1456 ССМ.1,542) >ouk.
ЛеД'Ь ; Ru. лед ,OCS. ledb, Po.ldd,etc.- Deriv.
льодйна,льодйнка,льодйстии,льодовйй,-йк,
льодбвник/лед1вничка, льодо-р£з,-руб,
-сховище, льодянйй,-ик. Syn .в амер зла вода"”.
PS. *ledb 'ts', BS. *leda-/*ledu-, Traut-
mann 154, Berneker 1,699,a.o.
Д1К, also Д1КАРСТВ0 'medicine,drug', MUk.
л!карства (ХУП с. Гептаглот 31),лаками
Ipl. (1747 1нтермед11 I78),0Uk. лекарство;
OES. Л^КТ» ; Ии,ЛвК, Po.lek/lekarstwo,etc. -
Deriv. л!кар, - ськжМ,л!карня,л1карняний, л1-
кувати/ся/- Syn. оздорбвлювальний зас!б.
PS. *l£k"6 'ts', generally considered а
borrowing from Goth.lekeis 'medical man',cf.
Berneker 1,710,Vasmer^,478,a.o.
Л1КОТБ 'elbow;cubit,ell',MUk.,OUk.,OES.
ЛОКОТЬ » known to all other Sl.“"
PS. *olkl5t6 'ts',IE.root**ol-:el-,Pokorny
307-309.
,	775
Л1НТВ1ЦИД,5о^ик.л1НГВ1ЦИД ' lingui-
cide’, first occurrence: 1967; BRu. Л1НГВ1-.
ЦЫД , ЯиЛИНГВИЦИД, Po.lingwicyd,etc. -
Deriv. Л1НГ В1ЦИДНИЙ. Subst. мововбйвство.
Semantics:
The term and concept of linguicide (origi-
nally :linguocide) was introduced first by the
author of this dictionary in the 1st Volume of
Report of the Royal Commission on Bilingualism
and Biculturalism in Ottawa in 1967,pp. 163- 164,
and subsequently reprinted in separate editions
in 1968,1976 and in The Ukrainian Review,London,
No.4/1978,pp.24-42; the following are excerpts
from the latter:
Any of the following acts committed with intent to destroy in whole
or in part or to prevent the natural development of a language or
dialect should be considered as a linguicidal act:
a)	killing members of a community speaking a respective language
or dialect (genocide);
b)	imposing repressive measures intended to prevent the natural,
organic development of a language or dialect;
c)	forcibly inflicting on a bilingual community conditions of
cultural development calculated to transform it into unilingual
groups;
d)	against the will of an ethno-lingual group, denying the right of
a language to be taught in public schools, to be used in mass
media (press, radio, television, etc.);
e)	against the demand of an ethno-lingual group, refusing moral
and material support for its cultural endeavours and language
maintenance efforts.
(P. 38).
Etymology:
An artificial compound of Lat. linguo-/lingui-
: lingua ’language’ & -cide : Lat. czdere < caedere
'to strike down,slay', based on such formations as
genocide ПS44), fratricide, regicide, suicide,etc.;
cf. Onions 910, Klein 1,288.
776
Л^НТЯ 'line* , ModUk.;
Лайна AmUk. ’line’, first recorded in 1918.
(Bilash 384). - Deriv. ЗЛайнуватися( 1981,OB^
~ Subst. л£н1я.
From E. line 'ts', Bilash, l.c., Koshelanyk
387, Royick 84.
ЛТПСТИК rjBR-) ’ also ,	, ,
ЛИПШТИК AmUk- 'lipstick', first recorded
in 1924 (Bilash 394) ,also ЛИПСТИК (Koshelanyk
408. - Subst. губна помада.
From E. lipstick 'ts' , Bilash, 1. c.
z
zJIIPA 1. ’lyre',0Uk.,OES лмра,Яи.,Ви.
Лира, Po. ^lira, etc. -Deriv. л£р/н/ Ик^ л1-
рика,л!ричний, -но, -h1ctj>, л!рознав-
СТВО, -ВЧИЙ. -Subst. музичний 1нстру-
мент,Ц-Р.338.
From Gk.lyra 'ts', Преображенский 456,
Vasmer 2,5OO,Klein2»,916.
Л1РА 2. 'lira', ModUk.; Ru.,Bu. лира,
Po.,Cz. lira,etc. - Subst. MOH^ia, Ц-Р . 338.
From Rm. lira 'ts', the ultimate source
being Lat. libra 'pound',Klein 2,916.
Л1РА 3. ' lyre-bird' ,ModUk.; Ru.,Bu. лира,
Po.lyra (ptak) . -Subst. ПТИЦЯ, Ц-Р.338.
From E.lyre/-bird/ 'ts', Chekaluk 38.
•Л1РД 4. AustrUk. 'dweller of Queensland',
first recorded in 1954 (Chekaluk 21).-Subst.
мепгканець субтроп£чного Квгнслянду.
According to Chekaluk,l.c., from Austr.E.
lyrebird,cf. also Reed 37; another deriv.from
lirra-lirra 'wren' might also be considered,cf.
Cooper 20,Reed 101.
Л1ТАТИ : лет!ти.
Д1Т0 'summer', MUk.,0Uk.,OES. лЪю,
Ru-лето, OCS.l^to,Po.lato,etc. - Deriv.
лГтечко, л!тн1й, л1тув4ти-,-ання,
лхтовище,-исько, лГто'пис,- ний,-ець,
л!точислення, л£тошн1й, одно-,дво-,
три-...СТО-Л1ТН1Й, -Л^ТТЯ, МНОГОЛ1ТТЯ,
(арх,:) многол£тств1е. - Syn. пора
року м!ж весною й ос1нню.
PS.* l£to 'ts', IE$*leto 'a warm time'^
Pokorny 680, Berneker 1,713-714,a.o.
Л1ФТ ’lift', ModUk. - Deriv. AmUk. only:
лефтувати, also лифтувати ' to lift',
first recorded in 1927 (Bilash 392). - Subst.
п1д1ймати.
From E. lift 'ts', Bilash, 1. c.
Л1ЦЕН31Я, Л1ЦЕНЦ1Я ' licence',ModUk. ;
лайсенс AmUk. 'license', first recorded
in 1929 (Bilash 385). - Subst. Л1ц£нз1я
(дбзв!л).
From E. license 'ts', Bilash, l.c., Koshe-
lanyk 388, Royick 84.
778
лляти ; лити.
ЛОБ 'forehead',MUk. ЛОб«ъ,оик. ,OES. л»бъ ; Ru.
Лоб , OCS.lbb’6n6,Po.ieb,etc. - Deriv. ЛОбИК»*ЯОбО-
вйй; Жлобай,Лоб>юк. -
PS.’fcKb'b 'ts' ,IE.**lub-:**leub/h/-'to shave',
cf. Pokorny 690,(extensively:)Slawski JP.36,72.
лобаХвець AmUk. 'follower of Danylo Lobay'
(former leader, later a dissident of the communist
group in Canada), first recorded in 1960 (Bilash
397). - Subst. однодумець Лобая в Канад!.
From the name oT Лоб ай in Winnipeg.
ЛОВ AmUk. 'low', first recorded in 1929
(Bilash 397), also ЛО (Koshelanyk 402). - Subst.
нйзъкий; низько.
From E. low 'ts', Bilash, 1. c.
ЛОВД AmUk. 'load', first recorded in 1939
(Bilash 397). - Subst. вантаж.
From E. load 'ts', Bilash, l.c. Koshelanyk
403, Royick 85.
ЛО1*. also ЛЬОТ* (Bilash 398) , ЛЭ1* (Koshe-
lanyk 384) AmUk. 'log', first recorded in 1927.
- Subst. колода.
From E. log 'ts', Bilash l.c.,Royick 84.
ЛОер AmUk. 'lavyer', first recorded in 1930
(Bilash 399), also ЛОяр (Koshelanyk 403), -
Subst. адвокат.
From E. lawyer 'ts', Bilash 1. c. Royick
84.
ЛОК1 AmUk. 'lucky', first recorded in
1930 (Bilash 386), also лак!.- Subst. Ща-
СЛИВИЙ.
From E. lucky 'ts', Bilash, l.c., Koshe-
lanyk 390.
ЛОНЧ AmUk. 'lunch', first recorded in 1911
(Bilash 400), also Ланч. - Subst. Перёкуска.
From E. lunch 'ts', Bilash, l.c., Koshelanyk
391, Royick 85.
ЛОр1к1т AustTUk.'lorikeet', first ^recor-
ded in 1977 (Chekaluk 21).-Subst. весёлка-
р!д австрал£йського королю.
From AustrE.lorikeet 'ts',Chekaluk,1.c.
ЛОТ 1.plumb, sounding lead,plummet',ModUk.-
Subst. глибом1р,прйлад вим£рювати глибину
мбря,Бойк!в 237.
From ModHG. Lot 'ts', Kluge 220.
ЛОТ 2.'half an ounce', ModUk. - Subst. м£ра
ваги, Бойк1в 237.
From ModHG. Lot 'ts', Kluge 220.
ЛОТ 3. also ЛЬОТ AmUk. 'lot', first re-
corded 1907 (Bilash 402) .-Subst. Земельна Д1-
лянка,Koshelanyk 400, Д1ЛЯНКа, Royick 85.
780
ЛУК 'bow,arch' ,MUk.,0Uk.,OES. Лукгь , Ru.
Лук, OCS. Ipkfc, Po.tuk/OFo.tpk(but :kabijik ),
etc. - Deriv. лучбк,ЛучкуВИТИЙ, ЛУЧНИЙ,
here also: лука,лучка; лукавий,-ити,лу-
кава ць , лукавь ,лукавство, лукавний,-но,
н1сть, лукови/с/тий, -Т1СТЬ,-»О| GN.
Довголука, Лука,Лукавець,Лукани,Лука-
виця/Луковиця , Луць к/^AFN. Лукавёцький ,
Лукавий, Луцький ,, ~ Буп.^ДУга; ручна
зброя в вид! дуги з тятйвою для стр!-
ляння.
PS. lpk*6 ’ts' ,IE.**lonkos 'ts', root
**lenk- with several cognates in IE,lgs.,cf.
Pokorny 676-677,Berneker 1,739-740, a.o.
ЛУКА	, MU КЛУКА (1627,
Беринда), Дуки, Л KKi G ,(1484 Пом* яник),
AMHMHtA we|TFh*
ШЪ SyfWHfyhprpPbbiCKblN (с),ф Соф ГрАф-
t, Rd,Лука.- Лукйч,Лук!вна,Лукань,
Лукаш,Лукач. - Лукач/к,ЛуканчУк,Лука-
невич, Луканбвський ,Луканбвич, Луканюк,
Лукас ,Лукас^вич, Лук0, Лукашенко, Лука-
шенко , Лукащ/к, Лукаш! в, Лукаи*а'ць кий, Лу-
к аыин, Лукинащук, Лукенчук, Лукий, Лук! не ць,
Дук1н£к,Лук1в,Лук!вча'к i тд,(вогдля 167).
Ъвтьиы : Ла^; CWTAfftTif
1627 Беринда.
Я?0л1 LtuvAt aWtivVAluf fr****
+*4 (/AT7*(4J¥ iOtrjfet
Ца.Т. /.(Уб/сМ  &/X ' bWlt’f KIu'hZ,
fyO, Петровский 144.	/т.^./
,	781
ЛЮБИЙ ’beloved,dear,lovely,darling',MUk.,
OUk.,OES. любый,любъ; Ru. любЬ1Й/любой,
OCS. Ijubb/jb/, Po.luby, etc. - Deriv. любОВ,
yd. любва/люба; любити/ся^ любувати/ся/,
любите ль,-ка, люб ас, любка,нвлюб,/уХаюб-
лвник-иця, любомудр, люб>яэний;р/{Люба,
Любка, Любомир,Любослав. - Syn. близький
серцю, дорогйй,КТС.1ЭЗ.
PS. * ljubTS/jb/ 'ts' , IE. **leubhos' desired,
beloved', Pokorny 683-684.
/
ЛЮБИСТОК 'Levisticum officinale: sweet-
heart ', ModUk. -,bru. люб£ста,ки.любиста,лю-
любйстра,( from Цк.!)любИСТОК,Ро.1иЬ1зГек.
-Syn. люб ник, любймене, приворотив з£лля,
зоря,КаШТаНЧИКИ,etc., see Makowiecki 209.
A f/e. deformation (:любЙТИ)о! Lat.
term Levisticum, the ultimate source of which
is Lat.llgusticum 'belonging to Liguria', Klein
2, 884.
ЛЮбра Austr Uk. 'lubra'.,first recorded in
1971 CChekaluk 21).-Subst. ж!нка.
Prom Austr.E.lubra 'ts'.the ultimate source
being aborig.lubra for 'woman',Reed 101.
ЛЮБУВАТИ/СЯ/: любий.
782
ЛЮД 'people; humanity' , MUk. ,OUk. ,ОЕЗ.ЛЮД'Ъ;
BRu.,Ru. ЛЮД ,OCS.ljudije, Po. lud, etc. - Deriv.
людина,людс т во,-с ь кий,людя ний,людний , ЛЮ4-
н!сть,людськ1сть, людець; людо-жер/ний/, -
1‘д/ство/, людн£ти, залюднювати,-ання,пере-
лигднений,-ння,нелюд,-ський» 1тд.;РЫ. Люд-
\тйла,Людослав, Людомйр« - Synнарод; люд-
ськ! права,у^в1др£зненн! в!д 1ндив1дуаль-
них прав людини,
водносяться до групових (ко-
лективних) прав; ц! останн! осно-
ван! на доктрин! про природнь вро-
джеш права, з якими люди при-
ходить на св1т i мають ix власне
силою свое! приналежности до
людсько! раси й юнування на зем-
л1; Генеральна Асамблея ОН прий-
няла в 1948 р. Уюверсальну Де-
клярацпо Прав Людини. сконфу-
зивши n !з «людськими» (колек-
тивними) правами; щойно в 1968
р. започатковано дискусою над роз-
ницею прав людини — шдуводума
й людських прав — колективних;
останньо почалися серюзш заходи
s цьому напрямц зокрема плсля
ГельсмксЬкоГо ?кту 1975 р •
(JBR.-Arch.133)
PS.’fcljudS’ 'ts',IE.root **leudh- 'to grow
up] Pokorny 684-685,with cognates in Skt.rodhati
'it grows', Av. raorfa- 'growth',Gk.ele'utheros
'free', Alb.polem 'people', OHG.liut 'nation',
Goth. liudan,OSax.liodan, AS.leodan 'to grow',
ModHG. Leute, Kluge 215; cf. also Vasmer22/545,
Berneker 1,758,Trautmann 160, Bruckner 303,a.o.
783
ЛЮЛЬКА ’pipe’, ModUk., Ru.dial. ts,Po.lul-
ka. - Deriv. люлечка, ЛЮЛЬНИК,ЛЮЛЬОК,ЛЮ-
ЛЬОЧНИК (Makowiecki 245) ; FN. Люлька, ЛЮЛЬ-
чук. - Subst. трубка для курения,файка.
(арГо:) дямка, Горбач 6,33.
From Tk.-Azerb. liila 'ts', Miklosich 176,
Радлов 3,762,Макарушка II, Акуленко 138,
Дмитриев 28, Lokotsch. 1Q6^ Vasmer^2,546.
/	г
ЛЮМБАГО, AmUk. ломбеГо (since 1959 Bilash
399) 'lumbago', ModUk. - Subst. форма ревма-
тйзму в м»язах, Бойк1в 238; прострГл,
Подвезько 337.
From Е. lumbago 'ts', Bilash, l.c., the ulti-
mate source being Lat. lumbus 'loin', Klein 2,
911.
люмбер, also лумбер, ломбер (Bilash
403), ЛЮМбир (Koshelanyk 4 01) AmUk. 'lumber',
first recorded in 1929. - Subst. ДОШКИ.
From E. lumber 'ts', Bilash, l.c.
See also люмбреджек.
люмбреджек, also ломберджек, ломбер-
джек AmUk. 'lumberjack', first recorded in 1924
(Bilash 403). - Subst. дереворуб, робГТНИК
у л£с1.
From Е. lumberjack 'ts', Bilash, l.c., Koshe-
lanyk 402, Royick 85.
784
ЛЮТень е ЛЮТИЙ see the following entry.
✓
ЛЮТИЙ 'fierce,cruel,severe'; February';MUk.
ЛЮТИЙ, OUk.,OES. ЛЮТЫЙ >Ru. ЛЮТЬ1Й ,OCS.
IjutS, Po. luty,etc. - Deriv. лют^сТЬ,ЛЮТЬ,
лютощ., люто,/роз/лютити/ся4 розлючений,
-н!сть,-но,лютувати,-ання;wd. лютень ( =
лютий f February),лютневий; p'N. Лютослав;ЕМ.
Люта,Лютак,Лютень,Лютомський,ЛюТий,Лю-
тик,Лютек (Богдан 171 )}EN. лютич! ;GN. Лю-
товиська/Лютовище, Лютча.-3уп.(про тва-
рину: ) хижий,кровоже'рний,злий; (про лю-
дйну:) безжал!сно жорстокий,нещадний,не-
людський; повний злоби,злости..•(про мо-
ров, в£т ер та 1н.:) дуже сильний,КТС.134.
PS. *ljuti6/jb/ 'ts', IE. **leutos 'ts'with
very few cognates in other 1g.groups,cf. Cymr.
Hid 'ira,iracundia',Pokorny 691,Berneker 1,
760, Fraenkel IF.50,14,Vasmer22,547,a.o.
Люфа Wd. 'barrel of a gun,cannon', ModUk.*
Po. lufa. - Subst. дуло рушниц!,Франко 2,431.
From ModHG.Laufe 'ts', РССТОЦЬКИЙ 4,208
Люфт, ЛЮХТ dial.' air' ,ModUk.- Subst. ПО-
в!тря ; в!ддушина (в груб!),Жилко 304.
From ModHG. Luft ' air', РССТОЦЬКИЙ 4,216.
785
/ /
ЛЮШНЯ t dial, also лушня ’curved piece of wood
supporting the waggon ladder ', ModUk.J Ни.ЛюШня^ Po.
lusznia,etc. - Subst. ДР»К,ЩО п±ддёржуе б1ЧНЙцк
/пол^драбок/ воза.
From FUG. liuhse, Bavarian leuchse ’ts’, Miklo-
sich 176, BrOckner 304,a.o•> Wd. ЛЮШНЯ f perhaps, via
Po. lusznia.
ЛЯВН-TEHlC } 5owUk. лаунтен!с ’lawn-tennis’,
ModUk., known to all other ModSl. - Subst. TEHIC.
From E. lawn-tennis ’ts’, Kirkconnall 7.
'ЛЯВФЕР ’bishop (chessman)', ModUk. - Subst.
б1гун, слон.
From ModHG. Laufer 'ts',
ЛЯГТИ, ЛЯГАТИ 'to lie down', йи.лечь,
DCS.leSti: Ifgp, SC. ledi. - Deriv. ВИ-,з-,
по-, при-ляг/st/тй,-ання, ляговйти/ся/,
наляг/й/тй, наполяг/а/тй, наполйгливий,
-Bicib,-во; хляга, лягавий. - Зуп.поклйс-
тися, положитися;/полягтй:/ умёрти.
PS. *lgg/a/ti ’ts' being causativum of *learati,
see лежати ,
ЛЯДА 1. - лядо.
ляда 2.Wd. 'counter (in a stored, ModUk.,
Po.dial lada. - Subst. прилавок; скриня.
From ModHG. Laden ’ts'.
786
ляда-3. arch* 'some* any'* MUk* ЛЯД, ляда-
(XVII-XVIII с. Тнтермеды; Байки i98)Subst.
якийнебудь.
From Po* lada- rts'.
ЛЯДО, ЛЯДА ’field 3 hill covered with pines',
Mik. ляды NP1. (XVII с. Тимченко 119J,лядина -
поле (XVII с. ЛСЛ. 111), OUk., ОЕЗ.лядо, лядина;
Ru. ляда, SC* 1edina, Sln.ledins, Cz.lada/lado,Slk.
lado,Po.l^d, LoSo. ledo, UpSo.lado. — Deriv. лядик,
лядйна, ЛЯДНИК (Makowiecki 180*202), лядов«
ник, лядувати (Андрусишин-Крет 471),ляд-
ський/ляцький (OrieHKO РМоЗ,34-35 \ fhere
also : лях »see s.v.- Syn. поле; високе
м£сце в л1с! зарбсле сосною,Жилко 164.
PS. *lgdo/*lgda «field», IE* root «*len<fli-
with cognates in Baltic,Teut.(G*)»Celtic,Romance,
corresponding to E.land with orig. meaning 'open
space, open land* heath,prairie'* Pokorny 675*
ЛЯДСЬКИЙ, ляцький « ЛЯД О see the pre-
ceding entry•
ЛЯК 1* 'fear', MJk. лякатися (XVI c.KA.58),
лякаюсь (ХУ11 с. Синонима 159 )* лякаеш
(XVIII с*1нтермед1Х 192 )> Po* lek, Cz. lek.
Syn. страх,боязнь,сполох; поббювання»
Р5.*1^<Ь 'ts', related to *lgk5 (llk.Ayk)with
orig. meaning 'to bend oneself ,to bow (from
fear)’, Doraszewski SymbRozwadowski 1,34.
787
ЛЯК2. 'gum-lack .sealing wax’» I odUk. .knoini
also to other ModSl. — Deiiy. /за/лякувати,
/за/лякбваний,/за/лякування. -Substpo34HH
смоли в спирт!,шпиГинар!,тощо,що ним
Глясують рхзн! вйроби,Бойк!в 240.
From ModHG. Lack ’ts'.
ЛЯКМУС 'litmus paper'.ModUk..known to other
ModSl. as well. - Deriv. ЛякмусбBHfliSubst. синя
фарба,що червонхе в!д кислбт.
From ModHG. Lackmus 'ts*.
ЛЯЛЯ 'doll.dolly*t ModUk.,known, to all other
ModSl. - Deriv. лялька>.лялечка/лял!чка; pn.
Ляля,Ля'лька,Лял!чка; FN. Лялях, Лялюк,Ляль-
к!в,Лялько',Ляльчук (Богдан 168). - Syn.
хграшка; дитина.
From children's language: *ljalja ’ts'.
ЛЯРВА «larva'; mask; whore*;ModUk..known to
all other ModSl. - Subst. маска, замаскована
людйна, Франко 11,565; вуличниця,шлюха,
Горбач 6,17.
From Lat larva 'mask'» Горбач l.c.
ЛЯСИ abbr. of баляси.
/
ЛЯСЬКИЙ for ляшський ; лях.
✓
ЛЯТИ Wd.for лляти, see ЛЙТИ.
ЛЯЧНИЙ,-но : ляк I.
788
ЛЯХ ’Pole; (derogative:)Polack', MUk*ЛЯХ (1736
ХнтермедИ 108, lll)zляхи Npl (1599 Худаш 94.),Ля-
хы 'Полыца,Пбльське королхвство' (ХУ с. COM 1,
569 ),OUk.OES. ляхы 'ts'; BRu.,Ru. лях, Ро.(from 0Е5.)
lach , (artificial:)lech, Lechite (instead:*lech/ita/)»-
Oeriv. ляшбк, ляшура, ляхва/ляшвй, ляшня", ляшка,
лях1Вка;йОях (first recording already fromHL44,cf.
CCM.1,569), Лях£мець,Ляхман, Ляхбвий, Ляхович,Ля-
х^та, ЛАшка,Ляшк£ вський/Ляшкбвський,Ляшук,Ля-
шонко (Богдан 168-169) ,микЛяховицки ( 1473 ССМ.
1,569 h GN.	Лях!вц1,Ляхович!,Ляховка;^./г!дро-
н!ми:/ Лях!в, Лях!в Кбвтун, Лях!вка,Лях!вський
струмбк, Ляховець , Ляшева, Ляш£в, Ляшк£вка,
Ляшул,Ляшулець ( СГУ.334-335).-5уп. поляк; (derog-
ative) пол ячйна. in folklore)вбр°Г,Онацький 2,
879-880.
PS. *1?сНЪ < *l₽d-ch''6 t *lgdo ’field' with suf-
fix -ch*6 4 IE. **-so- or **-kho- extensively dis-
cussed by Slewski SPS. 1,70-71* cf. aleo BugaZ^slPh.
1,33, VondrakJ ,723 , Nehring Archiv 3,467-468, Per-
wolf Archiv 4,63, Miklosieh 164,428, Bruckner 289,
Taszycki ZfslPh.9,231, Rudnicki SO.8,515-524, Zborow-
ski Lud 11,65-92, Vasmer 22, 553 ^Ильинский ИзвОРЯс.
4,1129, Мациевич КСт.1:2,301, a.o.; like forms
of other ethnonyms лях had also many "learned " f/e.,
among others, the well known lagend of three brothers:
Lech,Czech i Rus, who gave the origin to three nations:
Lechia,Czechia and Rui, cf. the present author's article
in Proceedings of the 6th Intern.Congress of Onomastic
Sciences ,p/t33;or the following Uk. pseudology:
"Влахи - ляхи"...
(Поверх тисяч! яя до нашоТ ери в
Укра№, котру наука рахуе колискою
apifaiB, тобто 1Ндоевропейцгв,.або, як
гнод1 наливать, шдо-германшв,
зформувались кельтськг племена Ва-
ло«о-'Волох!в.' Вони лошнрились по
HUiiA Европ! 1 рештки ix знаосодимо
ще й сьогодю. Це 1рляндц1 та шот-
ляндц>- Ц плсышн! вазам вони зали-
шили i jtoci icTopM^Hi лам’ятки.
Наша Волииь в!д валоню, Полудне-
ва Шотляндл (Веле), стара Вяленая,
лровшцМ в Еспанп — Валенсм, По-
789
*ИНвв«'' Белы’>АьККемш1 ямоеши., Щодо назвн поляки, то, здаеться,
® Лвяудаенй Австралй <це- й дос! нащадки, що настали по лпах.
м*ст^йю Веле. Це усе вад валонй. Поляки найпгзнжие за acix слов’явь
Колись могучие кельжищ нлем’я ва-' зу8ались. Нязва цоляхн (поляки)
лошв аереие, оавовю рогату худобу, аналогкша нзз»г лмговського вароду,
i нам залмиило ш’я воли, та земля, щб сьогодн! е KpHiwnnmifiiijii пру-
де всею Жило — Ввйииь. А «а айшоад, | си або пруса**.
де воли «селились, яко ссадинки ~ Прусн — не ипцадки pycte (По-
залншшкь ааава Олонец — через,руся). Це ti, жо залишклнрь, «оли
«трачу,®- 3 Tiei ж, добн — чи те руен «ийшш в Уира!ну.
саме Мжем*я, чи «ому ршад, зпавё	С СТЕП
тд «а4вок волохтв, або влах®, що
осмо в схаднМ.частйн! Ерропи...	(JBR.—Arch. 133)
* * * .
Very interesting is the senantic transfer:rPole ->
enemy’in Цк« folklore; according to Онацький , l»c.:
В укра!нських народах тенях «ляхами» иази-
вають не ильки поляйв, а взагал! воропн, от
»к у nii-Hi про Сем. Па.пя, якого подступом ехо-
jniiB In, Мазепа: <0й шд дубом, стародубом. там
ляхи суд збирали, того Семена, того Пал1я на
6xib зазывали...»
3 цього приводу М. Драгоманов писав: «Во
рогн Па.Яя повернут) вже просто в лях)в, — бо
гака вже звичка неписьменних украгишв вся-
ких воропв обертатп в лях)в: так в одшм варь
янп про руГну Ci4i в 1709 р. Галаганов) коза-
кп i миска.п повернут! в ляхи. Сеть вар!янт nic-
Jii про pyi ну Ci4i 1775 р.. у котрому i тут винт
ляхи, а в одшм галнцьшм вар!янт! iiicni про
Саву Чалого i цього слугу ляшського вбивають
не запорожц!. а «ляхн- гайдамаки».. («1сторич-
ni nicHi...» ч. 1, розд. II, ст. 25).
I _______/
ЛЯХВАя ЛЯШВЯ see the preceding entry.
790
JIbBIB,Gsg. Львова GN.^L'viv, Lwiw, arch.
Lvov*; BRu.,Ru. Bu. ,Ma. Львов,Po.Lw6w, Cz.,Slk.
Lvov, etc. — Deriv. ЛЬв£в0ЬКИЙ, ПО***ЛЬВ1В —
-ськи,-ському, ЛЬВОВ»ЯНИН, львов«янка ,
Льв!вщина. - syn. Льва город.
Named after Prince Лев — Leo, son of WUk.
King Danylo (1272-1301). In his study of the
history of the name in Zeitschrift fur Namen-
forechung,Vol.17,pp.63-57, the author found
the following:
Dje geschichtlichen Quellen^liefern uns ilber den Orts-
namen^folgendes Material:
Zuerst wurde der Name in den altukrainischen Urkunden
notiert und zwar als:
a)	L(b)vovb: co Львова (1259) XIV PSRL3) II 195; Лвовъ (1261)
XIV PSRL II 198; въ Лвов! (1292) XV Кг4) I 420 я; no Львовскую
дорогу 1366 Кг I 501; соцкий авовский 1386 Кг! 420с; во Лвовк 1400
Кг 1420#; AJZR5) I 3; AGZ6) VII 207; съ Львова 1407 AGZ VII 207;
Львовчане 14о7 AGZ VII 207; Лнвовчане AGZ VII 217; боургаре
лввовскии 1460 AGZ VII 237; rrtcra яивовского 1463 AGZ VII 248;
о Львовской земли 1654 AJZR XIV 176; AJZR XIV 558; во Лвово 1669
!) Naheres darflber в. Mychajlo HruSevlkyj: Istoryja Ukrajiny-Rusy,
Lemberg 1905, Bd. II, 8. 471—2; die wichtigste Literatur ibid. 8. 572.
Vgl. auch: Siownik geograficzny Krdlestwa Polskiego i innych krajow
siowiadekicb, Warschau 1880—1902, Bd. I—XV, J6zef Haliczer: Slownik
geograficzny, pochodzenie i znaczenie nazv geograficznycb, Tarnopol 1935,
8. 154 und Ivan Krypjakevyi: Istoryini procbody po L'vovi, Lemberg
1932, 8. 3 ff.
») Ober das Suffix vgl. Witold Taszycki: Rzekomo dzieriawcze nazwy
miejscowe. Znaczenie przyrostkdw -dw, -ока, -око, -tn, -ina, -ino. .Jgzyk
Polski*, 1937, Bd. XXII, 8. 104—11.
3) Polnoje sobranie russkicfrb l£topiaej izdannoje Archeografiieskoju
Kommisijejn, Petersburg 1843, Bd. II.
4) А. ЕгутакЦ: Ukrainskaja grammatika, Moakau 1908, Bd. I.
6j Akty otnodaB6ie£a къ istorii Juinoj i Zapadnoj Rossii, sobrannyje
i isdannyje Archeografiteskoju Kommisieju, Peterburg 1863 bis 1892,
Bd. I—XV.
*) Akta grodzkie i ziemskie z czasdw Rzeczypospolitej Polskiq z
Arehiwnm t. zv. Bernardyfiskiego we Lwowie, Lemberg 1868 bis 1981,
Bd. I-XXIV.
791
AJZR VIII 144; подо Лвовомъ 1671 AJZR IX 612; подо Лвовъ 1673
AJZR IX 159; Лвовъ 1764 Kordt Nr. 29. —
b)	Lvovi horodi (hradi): па городъ на Лвовъ (1283) XIV
PSRL II 212: городъ Лвовъ 1648 AJZR VIII 278; VIII 282; въ город*
Лвов* 1648 AJZR VIII 282; 1649 AJZR VIII 299; въ город* во Лвов*
1649 AJZR VIII 297; близу града Лвова 1654 AJZR XIV 326. —
с)	УТгогъ1): при . . . воевод* Илвовскомъ 1371 Кг 1 420 fl;
воггъ Тлвовскый Кундратъ 1400 Кг 1 420!?; воевода Илвовск1й 1400
AJZR I 3; до Илвова 1407 AGZ VII 205; илвовского м*ста 1407 AGZ
VII 205; м*стичи илвоветТп 1434 AGZ VII 116. —
d)	Ыотъ: гот(ь) ЛТюва 1504/17 AGZ VII 244; старшим(ъ)
л1говским(ъ) 1501/17 AGZ VII 244.
Die polnisch oder lateinisch geschriebenen Urkunden
liefern uns folgendes Material ilber Lemberg".
a)	LwOw: in castro Liwow 1340 Mon2) II 860; in castram Lywow
vel Lamberg 1342 Mon III 200; civitas nostra Lwow 1356 AGZ III 13;
ze Lwowa 1564/5 Zer3) III 328; Lwowyanie 1565 Zer II 77; Miasto Lwow
— myesczanie Iwowsczi 1564/5 Zer Hl 338; we Lwowie . . . z miasta
Lwowa 1564/5 Zer III 341; kn Lwowu 1564/5 Zer III 359; Miasto Lwdw
1649 AGZ XXIV-80; Lwow 1674 Karte der Ukraine entworfen von Ge-
briidern Sanson, Kordt4) Nr. 3; Luwow 1685 Karte von Polen entworfen
von Sanson, Kordt Nr. 5; Luwow 1696 Karte von Polen gezeichnet von
Hnbert Jaillot, Kordt Nr. 7; Lwow XV11I Jh. (das zweite Viertel) Karte
der Ukraine gezeichnet von Job. Homann; Kordt Nr. 20; Luwow XVIII Jh.
(das zweite Viertel) Karte der Ukraine gezeichnet von M. Sentter, Kordt
Nr. 2l; Lwdw 1764 AGZ XXIII 451; Lwow 1769 Karte der Ukraine nnd
des ostlichen Teiles von Polen gezeichnet von G. Facins, Kordt Nr. 26;
z ziemi Iwowskiej 1770 AGZ XXIII 606. —
b)	Lvovia: processerat Livociam 1351 Mon 11 885; in civitate
Lwovenxi XV. Jh. Mon IV 684. —
c)	Leo(na): Ciutat de Leo 1375 Katalonier Weltkarte, Haliczer
1. c. civitas nostra Leona alias Lembnrg 1389 AGZ V 24; actnm in Leona
alias Lembvrga 1397 AGZ1X9; hierher gehortanch kyrilliscb geschrieben:
шт(ъ) Лего 1390 AGZ VII 200. —
d)	Leopol(is): civitatis Leopoliensis 1389 AGZ III 85; Leopolis
1422 AGZ IX 33; 1424 AGZ III 187; in Leopoli 1423 AGZ III 186; Leopoli
et circa Leopolim 1426 AGZ III 191; Leopoliensi (instr.) 1439 AGZ VI 30;
4)	Diese Form ist noch bis hente in den westukrainischen Ma.
iiblich, vgl. Yl'viu bei Eugen Zelechowski: Rnthenisch-dentsches Worter-
bnch, Lembeig 1886 Bd. I, S. 322. Nicht selten kann man aber auch
die Form«i'riy dort begegnen, vgl. z. B.:	pojichau mij mylenkyj,
Z Berezyti di L'wowa — ,Ej, mein Liebster ist von Berezany nach
Lemberg gefahren* (ans eigenen Notizen in Verbiu bei Pidhajci, Galizien,
im J. 1937). S. auch Emil Ogonowski: Stndien auf dem Gebiete der
ruthenischen Sprache, Lemberg 1880, 8. 35.
2)	Monumenta Poloniae Historica, Lemberg — Krakau 1864 — 93,
Bd; 1—VI.
s)	2erela do istoryji Ukrajiny-Rusy vydaje Archeograficna Komisyja
Naukovoho T-va §ev6enka u L'vovi, Lemberg 1895—1900, Bd. I—III.
4) V. Kordt: Materijaly do istorii kartohrafiji Ukrajiny, Archeo-
hrafiina Komisija Vseukrajinskoji Akademiji Nauk, Kiew 1931, Bd. I.
792
ieopo/iewsia 1454 AGZ IX 78; Leapnliensisfy neben: Leopoliensis 1460
AGZ VI 54; nltra Leopolim ... in Leopoli 1460 AGZ VI 55; Leopolis
1674 К arte der Ukraine entworfen von Gebriidern Sanson, Kordt Nr. 3;
1696 Karte von Polen, Litauen, Wolhynien, Podolien und der Ukraine
gezeichnet von J. Bankers, Kordt Nr. 9; 1701 Karte von Polen gezeichnet
von P. Schenk, Kordt Nr. 11; Leopbl 1704 Karte von Polen entworfen
von G. Delisle, Kordt Nr. 12; Leopolis 1781 Generalkarte von Polen ge-
zeichnet von Peters, Kordt Nr. 33. —
e) Leepelia: versns Leopoliam 1453 Mon1) M V 221.
frentsche Be-iege fttr diesen Namen:
a)	Lamberg: in castrnm Lywow vel Lamberg 1342 Mon 111 200. —
b)	Lambarg(a): vastaverunt Lansburg 1351 Mon II 885; in terra
Lamburgensi 1364 AGZ I 3; ultra lamburgam . . . duo de civibus Lam-
buraensibus ... in Lamburga 1366 Mon MV 113; in Lamburg 1389
AGZ III 84; in Lamburga 1396 AGZ III 114—118; in Lamburg 1396
AGZ III 115; in Lamburga 1408 AGZ IV 9; 1405 AGZ IV 16; 1407 AGZ
IV SI; civitatis Lamburgensis 1424 AGZ III 189; in terra Rnssiae Lam-
burgam alias Lwow civitatem XIV.—XV. Jh. Mon II 626; terram Lam-
burgensem XlV.—XV. Jh. Mon 11 630. —
c)	Lembarg(a): Lemburge (gen statt Lemburgae) 1552 AGZ 12;
vivitatis Lemburgensis 1360 AGZ III 27; de civitate nostra Lemburgensi
1363 MonM V 42; circa Lemburgam 1365 AGZ III 33; ad castrnm nostrnm
Lemburgensem 1368 AGZ III 43; de Lemburga ad Trembowl 1368 Mon
M X 224; actum et datum in Lemburg 1374 AGZ VII17; actum et datum
in Lemburga 1375 AGZ Vll 20; vicary Lemburgensis ... in Lemburga
1376 AGZ III 49; in districtu Lemburgensi 1387 Mon M XII 12; Actum
in Leona alias Lembvrga 1397 AGZ IX 9; mercatores Lempkurgenses 1409
AGZ VII 203; in pretorio Lemburgensi 1425 AGZ IX 37; in Lemburg 1437
AGZ IX 51; Lemburg 1584 StA Danzig 800 IX Nr. 38*): der Lemburgische
Ertsbischof 1591 StA Danzig 300 IX Nr. 45; Lemburg nach dem J. 1696
die Karten von Polen, Kordt Nr. 8 und 10; XVIII. Jh. Karte der Ukraine
gezeichnet von Joh. Homann, Kordt Nr. 20.
d)	Leenbarg: Leonburg 1387 AGZ VII 203; а»т(ъ1 1Гею[нбурга](?)
1390 AGZ VII 200; civitatis Leonburgensis 1409 AGZ VII 214. —
e)	Lemberg(a): in Lemberga 1403 Mon M V 144; czwuschen
Luczsk nnd Lemberg im Rnsehessem Lande 1417 Mon M Vl 384; von der
Lemberg 1596 StA Danzig 300 IX Nr. 47; bey der Renfiischen Lembergk
1620 StA Breslan 134 Worbs Mscr. 4; Lemberg 1674 Karte der Ukraine
entworfen von den Gebradern Sanson, Kordt Nr. 3; 1685 Karte von
Pelen entworfen vop Sanson, Kordt Nr. 5; 1696 Karte von Polen ge-
aeichnet von H Jaillot, Kordt Nr. 7; 1701 Karte von Polen gezeichnet
von P. Schenk, Kordt Nr. 11; 1704 Karte von Polen entworfen von
G. Delisle, Kordt Nr. 12; 1781 Generalkarte von Polen gezeichnet von
Peters, Konlt Nn-83; XV11I. Jh. Karte der Ukraine gezeichnet von
M. Seutter, Kordt Nr. 213). —
*) Monnmenta Medii Aevi Uistorica res gestae Polonorum illu-
strantia, Krakau 1844—1908, Bd. I—XVIII.
Das aus den Staatsarchiven in Danzig nnd Breslau zitierte Mate-
rial hat tnir freundlicher Weise Dr. M. Antonovyfi, Assistant am Ost-
eurqpa-Institut Breslan, aus seinen eigenen Notizen znr Verftlgung gestellt.
3; Um das Material erschbpfend darzustellen, mflfite man hier anch
793
Es gab eine Zeit, dafi in alien hier vorkommenden Spracben
der Ortsname Lemberg dieselbe Bedeutung hatte, also etwa
«Burg, Stadt Leos*; in der ukrainischen Sprache.* Ldovs (scil.
Aorotfo)’), in der polnischen: Lwow (scil. grod)'*), in der latei-
nischen civitas de Leo neben Leopolis, was im Deutschen zu-
nachst als Leonburg wiedergegeben werden mdfite. Ob es sich
hier urn eine Ubersetzung aus der ukrainischen, polnischen
oder lateinischen Sprache handelt, ist schwer zu entscheiden.
Wenn man aber die Tatsache berilcksichtigt, dafi schon zur
Zeit Leos im XIII. Jh. die deutschen Kolonisten in dieser Stadt
gewesen sind3) und somit in unmittelbare Bertthrung mit der
ukrainischen Bevolkerung kamen, so ist wohl anzunehmen.
dab es sich hier um eine direkte Ubersetzung aus dem ukrai-
nischen Lvovs horods handelt.
Was die Formen Lamburg und Lemburg betrifft, so scheinen
sie aus der Form Leo(n)burg entstanden zu sein, was laut-
physiologisch bedingt ist, vgl. z. B. Symbark, das auf das
deutsche Schonberg zurdckgeht (Haliczer op. cit.). Die letzten
Spuren der Formen Leonburg und Lamburg gehen nicht weiter
als bis in das XV. Jh. zuriick; die Form Lemburg hat sich
bis in das XVIII. Jh. erhalten.
Am schwierigsten sind die Formen Lam-berg und Lem-
berg zu erklaren- Es ist unwahrscheinlich, dafi diese Formen
auf rein mechanischem Wege Oder in Verbindung mit ety-
mologischen Moglichkeiten, die Burg und Berg in Zusammen-
hang bringen*), enstanden sind. Da aber Lamberg sehr frilh
bezeugt ist (schon im XIV. Jh.), kann man wohl annehmen,
das griechische: Asofiiot, AsovronoLs (SG V unter: ,Lwdw“), das tiirki-
scbe: Hi,	ihbow, Ilbadir (SG ibid.), nnd das armenisihe: Hof
(SG ibid.) erwahnen. Da diese Formen fur unser Them a von geringer
Bedeutung sind, kann man sie in diesem Anfsatz beiseite lassen.
J) Bis hente noch in den feierlichen Redewendungen als L’viv
(L'va) horod im Ukrainischen gebrancht.
2)	Bis heute manchmal als Lwi grod im Polnischen im Gebrauch.
3)	Laut geschicbtlicher Angaben kamen die deutschen Kolonisten
gleich nach den Tartareneinflillen im XIII. Jh. nach Lemberg und griin-
deten dort ihre Viertel mit eigener Selbstverwaltung, dem sog. Marbnrger
Recht. Znr Regierungszeit des Fdrsten Leo haben die Deutschen in Lem-
berg ihren eigenen Landvogt, Berthold Stecher, gehabt. Auch das erste
rOmisch-katholische Pfarramt mit der Schnee-Maria-Kirche gehOrte der
deutschen Gemeinde. Vgl. Krypjakewyt op. cit. S. 12.
4	J Vgl. Walde-Pokorny: Vergleichendes Worterbuch der indogerma-
nischen Sprachen, Berlin-Leipzig, 1927, Bd. II, S. 173.
794
dafi die Formen mit -berg den Berg bezeichnen sollten, auf
dem das alte FllrstenschloS gestanden hat. Analoge Bildung
findet man noch heute im ukrainischen Lvyna Jiora und im
polnischen Lwa дога*'), das einen von den vielen HOgeln in
Lemberg bezeichnet und das schon fttr das XVI. Jh. belegt ist1).
Von den beiden Formen Lemburg und Lemberg (Lamberg),
die bis in dee XVIII. Jh. nebeneinander herlaufen, hat die
Form Lemberg den Sieg davon getragen und hat sich vom
XVIII. Jh. an in der deutschen Sprache eingebilrgert*).
J) Vgl. Hrneev&yj op. cit. 8. 472, SO V 8. 498 und Krypjakevyc
op. cit. 96 ff.
2) Hier sollte auch die Lbsung der strittigen Frage (Hru&evlkyj l.c.),
auf welchem Berge ursprflnglich die alte Burg gestanden hat, zu
rachen zein.
s) Die deutsche Form Lemberg hat eine slavisierte Form L’etribryk
(do L'embryka, I'emberekyj) ergeben, die beute noch in der Lemberger
Gaunersprache und scherzweise in der Umgangsspracbe Ublicb ist.
ЛЬОН ,wd. лен ,Gsg. льону/льну 'Linum
usitatissimum L.: flax’, MUk. лен*Ъ ( XVII c.
ЛСЛ.105), OBk., OES. льнпь ,леит> , known
to all other SI. - Deriv.JbOHenb, ЛЬОНИК,ЛЬО-
ниченько? ль6нище,льонок,льонний,/i/лъня-
иий,лянннй. - Syn. рослина: tinum,
PS.* Ibhb ’ts’, IE.**li-no- ’ts’, cf. Lat./i-
num, Lith. linai ’flax’,Latv. lini, Apr.linno,
Gk.lfnon.Alb.lirl, OIr.ltn, Cymr.llln, OHG.,Osax.
lin, Goth.lein ("doubtful wrfther the term is cog-
nate with or borrowed from the similarly sounding
words in Lat. and Gk.",Kluge 212); "perhaps we may
regard Scythian as the source of the cognates,
as is indicated by the absence of the word among
the Eastern Aryans",Kluge,l.c.; cf. also Pokorny
691, Trautmann 162, Vasmer22,481.
м
М, м — the seventeenth letter of the Uk. alphabet, MUk.
and OUk. name мислЪте from OCS myslete ‘think’; nume-
rical values: Glagolitic — 60, Cyrillic — 40 respectively-
ОНенко Азб. 82 ff., Истрин 50 ff.
/ / /
MAI 1. abbr. of MAMOl Vsg.: MAMA,see MATH 1.
MAI 2. abbr. of MRPIE! Vsg.» Mapifl.
MA 1. abbr. of MAE 'he has, there is* .sMATIf 2.
МАБГХЬ • perhaps’ : MAE and BY TH , see s.w.
MABKA ’ nymph, dry ad’, ModUk. - Subst. М1ТОЛО-
г£чна постать:русалка.
A dial, deformation of the orig. HABKA ’ts’ .
which,in turn* cones from PS.*nevb ’dead',cf.
ОЕЗ.навь 'dead’. Cz. unaviti 'to kill*, etc.,
cf. Vasmer2 3,35 J^in this connection the orig.
meaning of мХвКА/НАВКА would be *e dead girl
turned into a water spirit, nymph’, cf. also
ыавський/навський Великдень 'nymphs’ Easter,
(Thursday of Pentecost week).
МАВПА .'dial also малпа,''monkey', Po«ma±pe.
Oeriv. мавпочка, мавпувати,-ання,мавп»я-
чий, мавпун. - ЗиЬвЬлайвище розвинутий
ссав^ць м±ж зв±рятами.
From Ро. maftpe *ts’,the ultimate source being
ModHG. Maulaffe ' ts ', Berneker 2,111, Rich-
hardt 78,a.o.
795
796
МАГДАЛИНА ?4'f^ahda^tvAf	/
jMl/К.ЯА/ЛЛЛймЫ (1627 Беринда),ЛлгМЛИН^ fj,
I1484 Пом’яник), 0U*. мА?ил магДалнМ4«»»Ц
(К Соф гр^Ф*™); KU. Магдалина.-
Магдалинин,Магда,магдуня,-
-FM. Магд^н,Магд«<нко,магд^тор,Магда(к,Маг-
дин, Маг д^р, Магд «(нко '(Богдан 173).
-&N. Магдалена,Магдалинивка.
х	' ' "Г *	✓ *7)
-$lWEA|(/|6	A	Aftf Илмо
11627,Беринда.
HotA G*. /Ha^dAlcm
(Шл ' тке, цат/ию- twice мм 4 **н.	'
MMhUI#	' Мя-Cl' САГ 7*-Лг<
/л //, /Гг^/л Д, <?Z2, Петровский
146.
/Т.5./
НАГНЕТ, Wd.MafHeT ’magnet*, ModUk.; Ru.
магнеТ9 ^*0, magnet, etc. - Deriv. Нагнет**
ний, магнетизм,/на/магнетивувати/ея/,
магнетолог!я,магнетометр; here also: маг-
нев!я,магнезит, -subst.эал£зна руда, що
притягав до с^бе 8ал1во,крйцю,н£кель,кох*-
бальт 1 1н. i може цю властйв1сть пере»
дати деяким 1э них; (перен.:) все,що мае
притягальну силу, привабне,
From Gk.Magnetis ifthos'stone from Magnesia
Ca town in Asia Minor)’,Klein 2,922,SWO.443.
797
МАГАЗИН 1. SovUk. магазин 'storehouse',
ModUk.; BRu. МагазГн, Ru. Магазин,Po. magazyn,
etc. - Deriv. Iза/маГазинувати,-ання, мага-
зинах,-и^р. ~ Subt.xoMopa, склад, Кузеля
189.
From Fr. magazine 'ts'.
магазин 2,AmUk. 'magazine', first recorded
in 1935 (Bilash 406). - Subst. журнал.
From E. magazine 'ts', Bilash, 1. c. Koshela-
nyk 411, Boykiv 243.
маГусИ AmUk. 'moccasins', first recorded
in 1918 (Bilash 407). - Subst. МОкасИНИ, В
американських 1нд£йц1в - ввугтя баз ni-
дбпгов 1з оленячоГ шкГри, Бойк1в 266.
From Е. moccasins 'ts', Bilash, 1. с.
МАЙ 'may', MUk.,OUk.,OES. май ,known to all
other SI. as well.Deriv. ма'хвка, маевий/майовий,
/за/ма1ти/ся/,майський. -Subst. травень.сЦа!.
ярець.
From Lat. M№Lus(mensis) ’’month of Maia^It.goddess
HoiyAska—Baranowa 44-45.
майла AmUk. 'mile', first recorded in 1965,
(Royick 86).- Deriv. майЛИДЖ (1972 Koshelanyk
412).-Subst. МИЛЯ.
From E. mile, mileage 'ts', Royick,Koshel-
anyk, l.c.; see МЙЛЯ.
798
Майна AmUk. ’mine’, first recorded in
1927 (Bilash 408). - Subst. копальна, Шахта.
From E. mine ’ts’, Bilash, l.c., Royick
86, Koshelanyk 412.
MaitTAustrUk. ’mate’, first recorded in
1974 (Chekaluk 21).- Subst. друг, пр&(тель.
From AustrE. mate 'ts1, Chekaluk,1.c.
MAK ’poppy1» MJk.,OUk*OES*макъ ,known to all
other SL* - Deriv.мй.ковий,м^к±вка,мак1вник; ч
Мак,Макан/ський/. - Syn* piд одно- або багато-
piXHOi рослйни: Papaver.
PS**malc6 ’ts’, IE***niak- ’ts’, with very few IE.
cognates,cf. Pokorny 698.
МАКСИМ ’PN. ’Maxim’, MUk. Mati'/лу(1627 Бе-
ринда), Максима Asg< (1484 ССМ*I,571),
Максима ( 1480 , ibidem) , Максима Gsg. (1430
ibidem ) .also Максжиь(1479 ССМ.1,572)
/	z	z
Максимович,Максим!вна;	Максимович,Мак-
сим, Максим!в,Максимець, 1тд. (Богдан174).
subst. Великий;	Bcamhaihhh }
1627 Беринда.
From.Lat. Maximus ’the greatest’.
МАКСИМ0ВИЧ1ВКА 'orthographic system of
Мих.Максимович’(1804-1873)•
мал ей та BrazUk* ’malaria', first occur-
rence^ 1926 (Карманський). — Subst* жовта
. пропасниця,Карманський 9.
From Port* maleita ’ts’*
799
МАЛИЙ ’little, small' ?мик. малый, OUk.,OES.
мал*Ь, малый ; known to all other SI. - Deriv.
мал1сть,мало, маленький,мал/с!нький, ма-
Люс1Н0ЬКИЙ, and several compounds wfth	8
важный, -важити,-sip, -в^рний,-земельний,
-земелля,-л!т,-л1ти1й,-л1ток,-л!ття,-люд-
-НИЙ, -ЛЮДДЯ, -MOBHHft,-MOBHiCTbf-pOCJ»fi,
X „	Z	f	/	f
-виляй,-силля; fn. Малвць,Малик ,Малень-
кий,Малвяко/Мали1пко,Малицький,Малин, Ма-
люца,Малю1*а, Малюк, Малий ,etc. (Бог-
дан 175-176); gn. Малопольща;малорос1я
see s.v.- Subst. НеВвЛИЮГЙ*
PS.*malB/j6/ *ts', IE. root **/s/mS-lo-;
/s/m6-lo-, cf. E. small, OHG. smal, ModHG.
schmal ’narrow', Goth, smals 'small,trifling',
OIr.mil 'animal',0Ic.smale 'small cattle',Gk.
m51a 'small cattle',etc., Pokorny 724, Kluge 314,
Berneker 2,13-14, Vasmer^,564,a.o.; see also the
following entry.
Малоров1я, МалорусЬ • opposed to
Великоров£я, Великорусь ^4 В1лорое£я,
Б1лоруОЪ as designations of Ukraine,Russia
and Byelorussia are extensively discussed
under Р0С1Я »Q»v.
малоруський : Малорусь рос!яФ
800
малядор Brazil к» ’threshing-floor', first re-
corded in the XX с», cf*
На&херше запрягли до трачки. Треба
було вретави^ “каргжу” (raii, де гербу
сушать)з4. малядор (молот1льшо).
~/Праця ч.10 за 1981/
Fro» Pert, malhadpuro 'ts*.
MAJIsfP 'painter*, ModUk., known to some
other ModSl. — Deriv. малярка, малярчук,
малярство,иалярський : малювати,Ма-
лювання.
From ModHG. Mahler, mahlen 'ts',
РССтоцьжяй ,162.
МАЛЯР1Я, 'malaria', ModUk., known also to
all other ModSl. - Deriv .Маляр{йНИЙ. -Subst.
болотяна ттропасяиця.
From It.malaria lit. 'bad air ; the term
was probably introduced by It. physician Fr.
Torti f1658-1741).Klein 2,927.
МАЛЯСА, also МвЛЯСа,МОЛЯСЯ 'molasses,
thick,dark-colored syrup', ModUk. .known also
to other SI. - Subst. цукрбва ПЙ.ТОКЯ,
Бойк1в 255.
From Port, mela^o'ts', the ultimate
source being LLat. mellaceum 'must' ,(: mel,
Gsg. meliis 'honey'), Klein 2,993; according
to SWO.464, from Sp. melaza via Fr. molasse
'ts'.
801
МАЛЬВА 'Althea: hollyhock', ModUk., Po.
malwa. In reacting on A.Vovk's article about
this plant and its name in CHC.4,15-18, N. 0-
sadcha—Janata wrote as follows:
Назва мальва нее народна назва, як це видно,
з Словн. 1928 р., для Althea rosea Cov. — Alcea rosea L.;
назву мальва пропонують тальки Маковецгай, М. Мель-
ник; б!лып шхто з Л1тературних джерел не подае цю на-
зву i в народапх матер!ялах трапляеться вона тальки у
Маковецкого.	____________________________
За новим ботатконсистематичним описом родина
Malvaceae за Словн. 1928 - калачикувата, i за Словн.
1962-i Флорою УРСР, т. VII, - 1955, 261 ст. мальвов! по-
д!ляеться на галька род!в: Lavathera, Malva, Althea, Alcea;
тепер з роду Althaea вид! л ено р!д Alcea. В Словн. 1962
навиъ не згадуеться р!зн! рослини, що належать до ро-
ду Malva, а тальки так: ’’мальва, см. шток-роза, стр. 224,
а на стр. 290 ’’штокроза рожа Alcea L.; ш. розовая
рожа рожева — Alcea rosea L.“
Ботанический Словник Н. Анненкова. 1878, нише
про рщ: Althaea Cav. Malvas. От греч. althaenein, помо-
гать, по действию". I про ’’Althaea rosea Cav. Греция. Вост.
Alcea rosea L. Взят, из др. яз. — Рожа. Красная рожа.
Огородная рожа (Сред.), Штокроза (в Сад.) — Пол. Malva,
ружа, чарна ружа, райска ружа“.
А. Вовк пропонуе дати для Althaea rosea назву
мальва, що I! вживають поляки для ще! рослини. На-
в1ть Словн. 1962 р. подае для ще! рослини назву рожа-
рожева, перекладаючи rosea на рожева. Хоч бу-
ло б краще приняти назву подану в Словн. 1928 р.
рожа г о р о д н я. I! подають л!тературт, словников!
джерела й народи! матер!яли. Кв!тки у ще! рослини бу-
вають р!зного кольору в!д темночервоного до б!лого, тому
в народа теми! екземпляри звуть рожа чорна (Вер-
хратський, Осадча, р!зн! 'словники). Слово мальва зали-
шити, як перекладове з латини, вщповщаючим до роду
Malva L. Родин! Malvaceae ми дали назву калачик у-
ватi, i роду Malva калагаики, тому що рослини ще!
родини мають плодики розмпцен! правильним колом i
нагадують приплюснутий калачик. /Снс.13. ,3/
802
MAMA •mother» - from baby talk for HATH).
МАМАЛИ1Ч ’cornmeal gruel', ModUk.,Вй.мамали-
rap,5C.mamaljuga, po. (from Uk.jmamalyga. - 5ubst.
каша з кукурудзи,зат!рка , Бойк1в 246; по-
лента.
From Rm. mamaliga 'ts*, Berneker 2,15, (ex-
tensively t) Vrabie 160-161.
мандьока BrazUk. ’manioc, cassava’, first re-
corded in 1965 (Wouk 60). - Subst. р!д бразилХй-
сьяо! картбпл!, Сне.13,11.
From Fort. mandioca’ts» the ultimate source being
Tupian manioca.	*
ман!Грант, also мал!Грант, ман!*Грант,
Ман1Грула, МанХГрула AmUk. 'immigrant', first
recorded in 1915 (Bilash 410). - Subst. 1м!ГрЙнТ-
поселвнвць в чух£й xpal'Hi, Бойк!в 175 .
From Е. immigrant 'ts', Bilash, l.c., Koshe-
lanyk 413.
ман!ком!я BrazUk. «asylum, mental home»,
first recorded in 1926 ( Карманеький 28 )•-
Subst. приют для божев1льних,Карманський,1.с.
From Port, masnicomio »ts«.
МАН1ФЕСТ 'manifesto', ModUk.,known to all
other ModSl. - Deriv. манТфзстуватж,-ання,~тац!я.
Subst.	нрозр&лоие ння , ун! вор сал.
From Fr.manifesto 'ts',the ultimate source
being Lat.manifestare 'to manifest*,Klein 2,993.
803
МАР1Я
Или Мл£1л/ч& (1627 Беринда),	(1484,
Пом'янид), /ЧаР/« q. ц, (1484 Пом'яник) ,О(/д-
ллгял Сип ГхЛ),м*аиамагДали4'а(*««Х
С К Ссф гр^ф/гь) ; Ify, Мария.-
-	MapilH,Мар£ечка, MapiMxa,Mapixa, Мар£ч-
ка,Маричка,м£ня,Манъка,ман/ся,Маря, мана-
та, Марусйна, Маруся , Маруська, Man/ня, Мар/нь-
ка,Мар/пенька,МаруСенька,Марусвчка,Мар/сь-
ка,Маруха,Мар/иа,Марушка. -
“ FAL Марусь, Марусечка, Мар усенко, Мар усе ня к,
Марус Свич , Маруш, Марущ£ к, Марупгка, Марушик,
Марушин, Маруськбвич, Маруський,Марусняк,
Марусях ,Марусик,Марусиных, марЯн, ЦарХнсь-
киЙ , Марянич , Ма^вгч , Мариуко , Маригля д, Марий-
ка, мСрик,Мариков,Марикуца,Марикуса,Марин-
чук, Мар индюк, МаринСвич, Маринрвсьхий, Мар-
Снський, Маринах, Маришмс, Марли, Марищак,
Марищ/к,Марисюк (Богдан 179).-
" СКмарян1вка,маньк/вка,машгеський.-
-	ил£
р^ил : TAfr^M ; X Г бс s	,ДША
МРРА, Ц Сг ! ntiffM й^0р^лл , И
/1627 Беринда.
Й?^М ЛАЛМЛ, еь ЬМм.
ТИ^иЖМЛП f^ACf	MctHAfft К
44 “У, Петровский 151.
/ТЛ./
804
маркет, also маркета, маркети, маркет,
мар КИТИ AmUk. 'market’, first recorded in 1924
(Bilash 419). - Subst. Ярмарок,
From E. market ’ts’, Bilash, l.c., Koshelanyk
415.
des?
Беринда;,	(1484 Пом'жиик),ДОК,
Ы-Л>СГГ0 HWAtfawHAAjtMWiMfW;
H ft HUH9K tUMlM n*tt4b сйнссфн IM M ftA Ъ M«W
СТИЛЬ**
ЯНМ4>К*Х1гЖМ|И¥ M 4лЛЛ1*ЛЛвМАЛ(>СМ<АМЖ»
НИ *44 блнимннуь Н*ЛК1 МЖ>
f УИЩЪ'НЛЫ* MtVWWHW TlfaWlFbKATlribA
п tphtoTHHHMttf KW nVnujt**» tNAtwrt
• 44 J4A4A УА МЫ МШЪ ГШМЯ iWMp
A toTtHb<*" ^AK
Оф грмФпа); KV.MapK. -
^PuUl/- Маркович,м£рк1вна,нарк,Марокко.-
* fM, Мархевч£х,Мархевха,Маркевич,Mapxi-
ца,Марх£воький, ](арх£жка,1Гархмвка,14а^х£-
ак,IffitpxiB,Мар кхвоькнй ,Ма]эк£ян,Марко,
Марк^вськкй jnpxdBH4, Маркса,Марусь,
Марк/о,Мархук (Богдан 178)•-
~4#'М&рке>Марк1вка«-
Jf MA<f *М
»/Тл»Тн* 1627 Беринда.
ЙЬИ 4< Дй?'7W 4/V/M47T W£/:f
/4Г.	tcW-. ft
btTtn, KfiMAA G^P PP ***. Kftfa 2,
Петровский 152.
IT. s. /
805
МАРТ» dial*Mapoт, марчик,марц, марець, мар-
ц1юш • merch', HJk.,0Uk.,0E5.марЪт ,кпоХП to
all other 51* * Deriv* М^ртовий. - Subst* бёре-
зень, бе1>ез£ль/березоль,сухий, полютий, соко-
вйк, Holynska-Baranowa 33*
From Let* M&rtius (mens is), '(month ef) Mars'»
Klein 2, 938; other forms я марецьand deriv* from
Po* marzec-
МАТВ1ЙЛ»**- МАТЕЙ PV. 'ШмМц,
MAtthCS’JWK'	(1627' Бе-
ринда)	,MA~
***> МАТф*1Л,МАТвГА О Й.( 1484 Пом'яник),
0 Uk» MMTfe. н ^ЛТ. f хна 5, (к m*iw •,
Яр, Матвей •-
Матвеевич,Матвеевна, Матеевич » Мат4-
Хвна,Матфей, МатвХйко , Матяш, Мат! й»Матей ,
Махтёй»Махт^йко»мацьк^ *-
“ рМ Матейч4кхо»Матейчпс,Матейч^к»Мат4ен-
ко ,Матёйко »Матейовоьккй»Мат! й ,Мат1льч^к,
Мат1ящ/к,Мат1йчУх,Мат1йп!в ,Мат1йдьо»МатГ-
бЦь»мат<бК»Мат14шин»Мат1Хв»Мат1.Хшин,мат111-
ка»Мат^йко »Мат!й<!вський»Маткал£к»Матк<$воь-
кий, Маткул^КуМ^тла^Матлах^Матлалг^всысий»
Матлюк,Матошёнко,Матьс(вський (Богдан 180) * -
MatiXw.	z л
ДДКИИ.Д АРАбА Hb(H ;
1627 Беринда.	'
ЪОКТЛКГ/1и tr	THi-
F«m	Mfttti'thuS'hy rwat*th*i‘3ih& '
ff Ш * / Htu'n L.Wi, петров-
ский 154.
/Т.5./
806
МАТИ 1. •mother*, MUk.,OUk.,OES. MATH.;
Ru» МАТЬ, 065» mati,Gsg.matere, Po. mat, known
to all other 51» - 0ег1у»матка,маточка,мат!н-
ка,мат±ночка/мат1нонька, матуся, маяусекь-
ка; мама, мамка, мамочаа,мамуня,мамунечка,
мамуся,мамусенька/мамусечка, мамця, 1тп»;
матюк, маточник, мат±рний, материк,; FN.
Матас,Матчак,Матчин,Матчук,Матчишин,Мате-
рин/чак/, Ida те рук, Матейко, Матковський„Ма-
ту севич, Мамчин, Мамчур, 1тд. ( Богдан 176,
180 )> Мати Божа, Богомат1р$ хресна мати,;
Syn» родителька,ж!нка,що привела дитину
на св!т; иенька, неня.
PS»*mati,Gsg.matere ’ts*, IE. **mater known
to all lg. groups, cf» p. 513.
МАТИ 2» ’to have*, MJk. маю (XVII с. ЛСЛ.
113),им£ю зри HMaMS/bid.83-84 , OUk., 0Е5» HMt-
ти/имати, Ru.MMeTb,0CS» imetis хтаиб, Ро» mice:
mam,etc. - Syn. бути власником, володии,
пос!дати.
PS»* jkmeti : *j^ti, aee ЙНЯТИ.
z
МАТИЦЯ : мати 1.
✓ ,
МАТРАЦ »Wd. also матерац ’mattress’, ModUk.
Subst. С1ННИК.
From ModHG» Matratze (Wd»via Po.materec),the
ultimate source being Ar.matrah •ts',Berneker 2,27<
807
МАТЧ,AmUk. меч,мая (Bilash 430) ,ModUk.;
BRu., Ru. ts, Po. mecz,etc. - Subst. спортов!
змагання.
Prom, E, match 'ts', Bilash,1c.,SWO. 462.
машбаган AmUk. ’machine gun’ , first recor-
ded in 1971 (Koshelanyk 417). - Subst. кулемет.
From E. machine gun ’ts’, Koshelanyk, 1. c.
Мвш£ншапа AmUk. 'machine shop’, first re-
corded in 1972 (Koshelanyk 417). - Subst. маши-
нарня, OB.
From E. machine shop ’ts’, Koshelanyk, l.c.
Itei'naS AmUk.,AustrUk. ’magpie’,first re-
corded in the XX c.(in Australia:1955,Chekaluk
21).-Subst. сорока.
From E. magpie ’ts',JBR.
МЕД l.Wd. М1Д’honey*, MUk. ,OUk. ,OES.
М®Д^, known to all other SI. - Deriv.мвДОК,
медовий, мед!вник, F/4Медовий. „ Syn.
- сировопод!бна речовина бдж!л is пере-
TB<fpeHoro нектару kbItSkj нап£й 1э меду»
PS. *medb, ГЕ. medhu *ts* with correspond-
dences in Baltic,Teut.(G.),Ce.,Gk. and Indo-Ir.
lgs.,cf. Pokorny 707.
808
Мед 2. & Mei AmUk. ’mad’, first recorded
in 1915 (Bilash 421). - Subst. ЗЛ^СНИЙ.
From E. mad ’ts’ , Bilash, 1. c.
мейор AmUk. ’mayor’, first recorded,in 1930
(Bilash 423), also майор (Royick 86) , МИЙор
(Koshelanyk 434). - Subst. Мер, ПОСаДНИК
м£ста»
From E. mayor ’ts’, Bilash, 1. c.
МвЛОНГенГда AustrUk. ’melongenide’ .first
recorded in 1977 (Chekaluk 22) .-Subst.
сурма - мушля.
From AustrE.melongenide ’ts’.Chekaluk,l.c.
МЕЯАЖЕР, AmUk. менеджер, мениджир ’mana-
ger’, ModUk., BRu. менажбр^и. менажер,Po.me-
nazer, etc. .- Deriv. менаже*р1я, менажёрство.
- Subst. Д1ЛОВОД.
From Fr. menageur ’ts’? AmUk. from E. mana-
ger ’ts’; SWO. 466, Bilash 428, Koshelanyk 425,
Royick 86.
MEHTPY3 BrazUk. ’Lapidium: swine-cress’,first
recorded in 1965,(Wouk 60). - Subst. Р±Д брази-
лхиськох лободи.
From Port, mentyuz/mastruz ’ts'.
809
мЕРкхртй М<м<*Ц, Н«*алр',1МН-
(1627 Беринда),01>Ц гипам»^ип1а)'
СЯ0&Ч0У *(^(уРН^ИЛАМЪ^И (*"'.),(«
К (»• Меркурий.-	f
-DtSUtf Мер кур 1 евин	♦ 7. ? меркурИвна.
^1*М^ПГ*>*****И,5 £р*‘ Д627 Беринда.
fM* <Caf- Цинизм -гиь Шт?**#
wu/ш. 0£ev^ frxoic+M 'тсьема . »r^/*z'
rv hy7*0Pvc0 ttuc/4 /*го /Тел* co. •
ofiTW *'*** et*to*y в.Су Kiiml, Пет-
ровский, 156.
/т.$./
МЕРТИ ’to die’ , MUk. МвртвОСТЬ, умираю
(ХУТ1 с.Синонима 160*191), ouk..oes.mo-
рети,мьр!>ти,мрети;Ru. мереть* oes. mrSti ,
Po. mrzec, etc. - Deriv. В-*ВН~*8ав<-,НО«-* y-
мертм* в-*ви-*8ав-*но-,у-мир£тн*<<.ання*
мартвий* умертвиги*умертмиги, смерть,
смертний, беэсмертнжй,-.н1еть,-ио 1тд. -
Syn. xiHWHTHGH*сконатн* д1йти, иерест^ви-
тися,упоко1‘тися,спомитн,сххустжти Hj^ca, ва-
гинути,/по/лягт^* Деркаи^г*I9Ir192; дати
дуба, эадуб£ти* аацерти нови / ногами,еа-
отигиути, в1д1йти ка друга! вв!т 1тд.
PS.*merti: mbrg ’ts’, IE.**mertI ’ts’ with
cognates in all IE.Igs.Pokorny 735.
810
МЕРЩ1Й, Ed. мерщй, мырщй /ВоронХжчина,
Меркулова Вт. 1974» 6О/'quickly, hastily, speed-
ily’, ModUk. only, wanting in other SI. - Deriv.
ме^щенько ,FN. Мерщхй - Syn. хутчхй, хутче,
швйдше,скорim/е/,прудкхш/е/,бистрim/е/,д!ял.
боржхй, Деркач^,101,204.
In her special article on the etymology of
this word Merkulova,op.cit., connects it with Uk.
dial, мбрскати ’to beat,strike’, ^мбрскатися
’biting,trenchant,scathing’ , морсонуть ’to kick’,
BRu. намарскацца ’to overwork oneself’ , Ru.
морснуть ’to beat,strike’, ORu.M'bpcK'b /1434/
’whip’, Po. arch, merskat, myrsnqi ’to beat,strikej
myrsk ’stroke’, Cz. mrskati ’to lash,switch’, Slk.
mrskat’, mrStit’ ’to beat,strike’, SC. dial, mrs-
nuti ’to jump out’ (against о/p explanation by P.
Skok 2,470) and finally UpSo. morskat, morsnyi’to
beat,strike’ - all of which leads her to a PS.re-
construction of the root as *mzrsk- instead of
an expected *mbrsk- warranted by Uk. мерщ!й4.
fpr this and other (semantic) reasons
Merkulova’s explanation must be considered a
failure; the same might be said of Shevelov’s
attempt to derive it fromUk. метч/й : меткий
’dexterous’ (Shevelov 491-492); the most persuas-
ive explanation of мерщ£й is its deriv. from
the root*m$rfc- connoting instantaneousness,
an essential and constituent semantic aspect of
the word,cf. Lith. mirkti ’to wink,give a wink’,
mirkcioti ’to blink,wink,twinkle’, mirka viena
akies ’in the twinkling of an eye, in a moment,
in an instant’ , Latv.mirklis ’moment, instant’,
viena mirkll ’instantly’, mifkskinat ’to blink,
wink, twinkle ’ mirdzet ’to spark, glitter , Fraen-
kel 441, Pokorny 734} as far as ModUk. Мерщ^Й is
concerned its orig. form must have been *merfiij
out of which by change of -c- to -sc- (like in
811
злючий : злющий, поганючий : поганющий,
etc.,for intensification of quality) the con-
temporary мерЩХЙ emerged; Чапля 58 refers
Uk. dial. метч£й (with correspondenceJMepnjlft) ,
хутч£й (t without correspondence'^ypniift),
швидч£й,борж£й to Л.А.Булаховський , Mo-
возн. 8, 54-55; cf. also РССтоцькиЙ 2,72
and his Нарис словотворуукрахнських при-
кметник!в,Прага 1923 , 76-81 /ге._чиЙ:
-щий/.
МЕСТИ, Мвту,МвТ«П ’to sweep’,MUk.,OUk.
OES. МвСТН, Ru. MOCTH, OCS.mesti, Po.mieii ,
etc. - Deriv. ВИ-, за-,П1Д-,ПО-МвСТИ, iter.:
ВИ-,за-,п!д-,по-м1тати,-ання, пом1т,мет-
н^ти,м!тла, км1тлмвий,-в1еть,-во, 1тн« ~
Syn. В1ДД8ЛЯТИ 3 ЯКОТОЬ НОВврхН! 0М1ТТЯ,
ОН1Г,ТОЩО.
PS.*mesti < *met-ti ’ts’, akin to METATM,
q.v.
МЕСТЬ ’revenge’, MUk. ,OUk. ,OES. МвСТь/мЬСТЬ,
Ru. месть, OCS. m6st6, Po. zemsta, Cz. /po/msta,
- Deriv. помета/помета, мститн/ся/, месник,
-иця,1тд. - Syn. в1дплата,рвваиж»
PS. *m6st6 ’ts’,IE.**misth~: **mizdh- ,cf.
OUk. МЬ8Да,Ии. МЗДа ’ts’. with cognates in Latv.
mit ’to change’, Skt. mithati’lie. alternates’’, Ay,
mii?a- •’wrong,false’,etc. ; Berneker 2,62-63,Traut-
mann 176, Vasmer22,608, Matzenauer LF.10,326, Zu-
baty IF.3,136, Pokorny 746,a.o.
t
MET : МЕТАТИ, see the following entry.
812
МЕТАТИ 'to throw, fling, cast’, MUk.,OUk.OES.
метати, known to all other SI. - Deriv. MOT-
нути/ся/, меткий, метк!сть,-ко. ~ Syn.
кидати, кинути.
PS.*metati ’ts’, IE.root met- with cognates in
most IE. Igs., Pokorny 703,a.o.
МЕТОДА rSovUk.MeTOfl ’method’, ModUk.;Ru.
метод and метбда (Vasmer 2 2,610) ,Po.metoda,
etc. - Deriv. МвТОДИК, МвТОДИЧНИЙ,-HlCTb,
-но, методика, методолог, методолог1я,
методолог1чний, -Н1сть, -но; here also
методист see - Subst,Спбс1б niзнания
явит, снос16-шлях дбсл1ду, певний лад
або плян, потр£бний, щоб досягтй якоХсь
мети.
From ModHG, Methode ’ts’, the ultimate
source being Gk. m&thodos ’pursuit, scientific
inquiry, method of inquiry, method’; метод
from Ru. метод ; see also the following
entry.
✓
МЕТОДИСТ	’Methodist’, first recor-
ded in 1930 (Bilash 429). - Subst. 1) ОСОба,
що додёржуеться пёвного пляну, метбди;
2) член англ£йсько1 рел1г£йно1" сёкти,
що постала на початку 18го стол, 1 виго-
лбшувала духовне в!дрбдження через ^певну
методу життя S роббти зг£дно з вимбгами
<5вангёл11, з тбчним розпбд1лом тосту, мо-
лйтви (Бойк1в 260).
From Е. Methodist ’ts’, Bilash, 1. с.
,	813
МЕТРО 1. 'metro, subway*', Mod.Uk.; Bru.,
Ru. , ts, Po. metro, etc. - Subst. П1дзёмка.
From Fr. metro ’ts’,being an abbreviation
of metropolitan, SWO. 472.
/ z	f
МЕТРО 2*Wd. and AmUk. for Мйтро see
ДМИТрО.
Метро 3. AmUk. ’Metro*, first recorded in
1963 (Bilash 429). Subst. сп£льний уряд дов-
ктльних м!ст i с!л у Канад!•
From Е. Metro (short for: Metropolitan
government) ’ts’, Bilash, 1. c.
МЕЧ 1. ’sword’, MidUk. мечь (ХУ с,),ме-
чи Npl. (1460 CCM.l,587), мечь (ХУ11 ce
ЛСЛ II5),0Uk., OES. меча Gsg. (1408 CCM.
1,587), съ мечи (XI с.), мечь (ХТУ с.);
BRu., Ru., Bu. меч, Ро. miecz, etc. - Deriv.
мёчик, мечник, меч-риба; compounds: мечо-
вйдний,-н!с,-носець»-хв1ст; FN. Мечник,
Мечетар,Мечётник (Богдан 182). - Syn.
старовйнна холодна зброя у вйгляд! дво-
с!чного прямого довгого клинка з руко-
яткою, Слум.4,697.
An early PS. borrowing from G.,cf. Goth,
mekeis ’ts,’РССТОЦЬКИЙ 4,23,Vasmer2 2, 612-613,
Menges Oriens 9,92, a.o.
меч 2. see матч.
Меч 3. AmUk. ’match’, first recorded in
814
1951 (Bilash 430),- Deriv. Иечек,мечи [но}к.
- Subst. схрнйк.
From. E. match 'ts', Bilash,l.c., Koshe-
lanyk 420.
МеШ AmUk. 'mash', first recorded in 1930
(Bilash 430). - Subst. П1ЙЛО.
From E. mash 'ts', BUash, 1. c. , Koshela-
nyk 425.
✓
МЕШКАТИ ’to live,dwell’, ModUk. jPo.miesz-
kac. - Deriv/по/мешкання, мешканець,-нка,
мепгканеви^,мешкальний,-н1сть. - SubsoraiH,
перебувати.(пост£йно)•
From Po. mieszkac 'ts' with no ultimate
etymology, cf. Miklosieh 193, Berneker 2,30,
Bruckner 335, Richhardt 78,a.o.
меШТИ Wd. 'half-shoes;slippers’, ModUk.;
Po. meszty. - Deriv.jfeniTHKH.” Subst. П1В-
черевики; черевички.
From Po. meszty 'ts', the ultimate source
being Tk.. mest 'shoes without heels',SWO.468.
МЖА 'drizzle,misty rain', МЖИТИ,мжичка
МЖИЧИТИ ( vrith root *m6g-)see under
мла
815
MH ’we', MUk. , OUk. , OES. ВЫ, known to all
other si. - Syn. займенник периюГ особи
множили.
PS.* my 'ts'; BS.* na, orig.Ndu. PS.*na, Apl.*ny
which formed the basis for *my under the influence
of ending -mb /-my; cf. Hujer LF.45,192-193 ,Vasmer2
3,23; see also пи,
МИГДАЛ/ь/ 'almond', ModUk..known to all other
ModSl. - Deriv. мигдалик,мигдалевий,мигдалю-
ватий. ~ Suhst. дерево середнього ]зозм1ру,
ро'дом 1з Мало1‘ Аз1£,Африки,Закавказья; го-
р!хи його соло'дк! - Гдять, г!рк! -вживають
у медицин!, БойкГв 261.
From Gk. amygdalon 'ts', SWO. 474.
МИГКАТИ, мигати,мигт£ти,мигкот^ти 'to
wink,blink,glimpse,glance', ModUk. - Deriv, МИГ-
/к/ання, мигцеюсиготливий,-в1сть,-во, ми-
гот£ння, мигунець, мигушка^fn. Мигель• -
Syn. бликати,блимати,мервхт!ти,дрижати,
тремт!ти, Деркач2 102.
FS. *mig’/k/ati 'ts', ГЕ. root ’* meigh-'ts',
Pokorny 712.
МИКИТА PN*'Мукуta,Nicetas',MUk. HlKMia
(1627 Беринда).Deriv .^китовин,МИкитГвна;
FN. НИКИТОВИЧ. -Suhst. MUk. П «водитель р6Д7).
/
From Gk. Niketes'ts' with initial "M" under
the influence of Микола see the following entry.
816
МИКОЛА, НИКОЛАЙ,НИКОЛАЙ
MVKO&I, л1ум^1\л/сс^еаь'^К-Н1к^ Ммлм
(1627 Беринда),/Умоди,Л1/*оли /И/к<//1м£ И'
(1484 Пом'яник^ои^бдхьгРеш^/я/^икЭАА '
|Л(А|л<АК2М21л)АС41Гуй£7сдеел1уДА ЗБивнтъ)* А|-
Ц>Н£Л*МЪШЪ1гР^1х'кМСНХЪ (Xl"~KH/t. ), Nt колл
(XI t)t(K Соф грлфГТР)^у^якол&А. -
"Р9?ц4 МИкблович, Микол! вна, Николай ко, михо-
лАйчик,Микблка,Микбля,НиколАйцьо,Никблко,
Никол/ньо,Никбльцьо•-
HV* М1колш, М1кольчУх, М! корчУк, М! кбвич, М! -
к^ла,MlкУльський,МиколАенко,Миколбнко,Ми-
кол! нс ький, МИкбл!в, Миколяк, Миколяпго к,Мико-
лич, МИколшпмн, Миколюк, Мико нбцький, Микор ак,
Микрай,Микулёвич,Микулбвець,Микульський,
Микуляк, Микулик,Миколин,Микулинський,Мику-
лйшин,Никбла,Николасах,НиколАт,Николай,
Николайчук,Николаенко,Николаопшн,Николаев,
НиколаХшин,НиколАхвський,Николаях,НиколАз,
Никол ьчук, Никол! бшин, Николо в, Николях, Нико -
лбк,Николик,Николин,НиколАшин,Николийчук,
Никула,Никул!в,Никулин,Н1кульський (Бог-
дан 185,194,201,203,204)
“(ML М1кунь.- , у
посп^лот9А.nas-kiAx
>1627 Беринда.
гСом Gk.. j/ijca fads: rrtf<e 'i/ccfr*/
ArMP
ровский I6&.	' f	/T.S./
МИЛИЙ ' beloved,darling,sweetheart’,MUk.,
OUk. , OES. МИЛНП , МИЛИ \ Rvr. МИЛЬ) Й , OCS. miI6,
Po.miiy,et c. - Deriv. МИЛеНЬКИЙ,МИЛУВаТИ,
1тп. - Syn. любий,коканий,Деркач^102.
PS-*miTb/jb/’ts’,IE.root**mei-’ts’,Pokor-
ny 711-712.
817
/
МИЛЯ 'mile', OUK. две МИЛИ (1322 CCM.l,
594), болше мил£ (1377 ibid.), cztlry myly С
1395 ibid.); MUk. МИЛЯ (XV c. ibid.)*, Ru. МИЛЯ
(since 1702^Vasmer2 2, 622), Po. mila.^- Deriv.
милька, миленька,-ечка , Wd. мильочка ,
МИЛевИЙ, compounds:	ОДНО-,ДВО-,ТрИ-•.•
милевий.- Subst. м£ра довхини, неоднёко*
ва в р£зних краТнах, Слум. 4,707;
м!ра в£дстан! блйэько 7 км.,ССМ.1.с.
From OHG. nd la, milla ’ts’, the ultimate
source being Lat. milla (passuvm) ’a measure of
a thousand paces’, РССТОЦЬХИЙ 4,115,Kluge 232,
Klein 2, 979; in Ru. from MUk. not Po. as sug-
gested by Vasmer22,622; cf. also Richhardt 81;re.
AmUk. майлазее s.v.
МИСТИЙК, also МИШТИК, М1СТИК, М1ШТИК
AmUk. 'mistake', first recorded in 1924 (Bilash
436). - Subst. помилка.
From E. mistake 'ts', Bilash, 1. c. Koshela-
nyk 438, Royick 86.
М/1ТИ 'to wash’ , MUk. ,OUk.,OES. KbiTIy Ru.
МЫТЬ, OCS. myti, Po.myc ,etc. - Deriv. В»,ВИ»
В1д-,про-, У-МИТИ,iter. : В-,ВИ-,В1Д-,ПО-,
щэо-мивати, -ання,митжй, миття, мило,ми-
лиги, намилятж/намилЮватж,мкло-варня,-ви-
р£бия 1тд. - Syn. жрочжцуватж водою.
?S.*myti ’ts', ТЕ.root **тец- 'to dampen’ with
cognates in some IE.lgs.,see Pokorny 741;
cf. also Trautmann 191-192, Vasmer^,26,
Bruckner 350,a.o.
818
МИХАЙЛО,МИХАИЛ ГМ
ttyKhApt. MefiAtf) MUk. MiK*n*b,( 1627,
б4>инд<),/Инлм4Х1484^9м,яник)Л<па1АА/ ,.
£ sa. (По^ятта^оик.шЗк^НМ^Ъ ^CTfPHfTl^l
ГА КРИЛА 5(*М»К*аГЭ/*-И^М««5С#<^Л0ЖААЛМ’*А1
^т»»сафйк>вяея*Ахлел»|лтУ1кльмямл>/АХил^4»мнло
ЛАГМ£НСТИП1ЖОЛ«НХ||ГАЬКО « to* с ^<Мл Дак
Мр4МШДОМ**АЛДО<Д0НдеуЬ40Д«>м*£¥И«£7У
Д^РЭТ* V f v*o* ъ-нльм крп*1л0*ну Ы9А*Ъсъ?укг**ьа
trtpbW™1*" (МСЛ&СЫкУпну*Л0НЛ4гу*К&М1#ЮШЮ'
А Ы***А Ш*НСШ>АКАТЪГрЩн}Ц)ЫЛННЛ WTAU*4AmM
*4fr£W44A»Ttfn™**V»-fXMc), ГЯПОМу»рлСу€ВМлу
Ншмуцаи ),ЛЛнклАк^огии АГГЫ0/4согаГЫН^ЛЪ
1гн1*№Ы}и*мъ (Xi-Au с)рКСА4>грАфас) "Ни. fDaaBA.-
—Михайлович,МИхАйл1вна,МИхав,МИхай,
Михайлик, Михайличок, Михайло нько, МИхайл#ньо,
МИхАлко,михаль,МИхальо, МИхальок,МйхАнь, Ми-
МихАсь, ЙИхаськб, МихАсьо, Михл и к, Ми с ь, Мйсь-
ко,м!сько,-
“ R0» МихальчАк, Мих альчан, ММхальчук, Мих аль -
чипшн, МИхАльц1в,МИхалець, Мйхалевич, МИха-
лёйко,Михал!нський,МИхалГшка,Михал!в,миха-
лхвський,Михалкович,МИхАлко,Мйхальниць-
кий,Михалович, Михальский,Михалйцький,
Михалецький, МИхалОвич, МИхАлик, Мйхалйшин,
Михал^к,Миханчук,Мйх0с1в,МихАськ!в,МихАсь-
кий, Михасин,Михасж^к,МИх ай чУк, Михайленко,
Михайлович,МИхайл!цький,МихАйл!в,МИхай-
л!вський,МихАйлов,Михайловський,Михайло-
вич, МИхайлун! в, Михайлицький,МихАйлиця,
Мих айлик, Мих ай лица, Мях айлйнк а, Мих ай лишин,
Михайлюк, Мйхельчук, Михно, МИхнич, МИхорук,
МИхОвський , (^Богдан л 193,194) • - и
—SuifST	лггаа, и W4L.
F* ,1627 Беринда.
Hb. MC/chSZt 'М 6,М ? fCte*
Ш, Петровский 160./-nj./
819
MIS,also МвЖИ ’between,among/st/,amid’,
мик. межи (xvii с. Синонима 160), ouk.,
OES. мехь, между/междю,known to all Sl.-
-Deriv. М1хбр1ВНИЙ, М1жв1коння,м1жг1р>я,
м!ждержавний , м1жетн1чний ,м!жиародний, м1ж-
озерний 1тп.- Syn. посвред,пом1х.
PS.*medji ’ts’,deriv. from *medja^ waw,
’border ,dividing furrow,division’, extensively
discussed in ESSJ.1,108-110.
/
М1лКШеЙК AmUk. .AustrUk. ’milk shake’.re-
corded first in 195O’s(iji Australia:1974,Cheka-
luk 22) .-Subst.piД мордвина.
From E. milk shake ’ts’,JBR.
М1льрейс arch. Brazil k. 'milreis', first re-
corded in 1971 (JBR.). - Subst. давня брази-
л£йська монета з-пёред 1942.
From Port, milreis 'ts', being a compound of
mil- (4 Lat.mille 'thousand') and reis (4 Lat.
regalis ’regal’) J see also крузейро.
MiHiCKipT ДпШк,, М1н1ск1рта,а1во Mi-
•Н1скёрта AustrUk. ’miniskirt’, first recor-
ded in the 1960’s (in Australia:1974,Chekaluk
23).Subst. коротка СП1ДНИЦЯ.
From E. miniskirt ’ts’, JBR.
820
MIHICTP ’minister*, ModUk.,known to all
other Modsi. - Deriv. м!н1стерство,м1н!-
сте'рський, прем*ер-м1н1стр. - Syn. ке-
р!вник ресорту (В уряд!)*
From Lat. minister ’servant*,Klein 2,984.
MIHYTA ’minute’, ModUk.,known to all other
Modsi. - Deriv. мХи^т/оч/ка, м!нутний,м1-
Нутовий.-Susbt. хвилина.
From Lat.minUta ’small part*,Klein 2,985.
MiHbK AmUk. ’mink*, first recorded in 1958
(Bilash 435). - Subst. норка»
From E. mink ’ts’, Bilash, 1. c., Koshelanyk
428.
MICT,Gsg.«оста ’bridge’, MUk.,0Uk.,OES.
MOCTCb ,known to all other SI. - Deriv. Mi-
CTOK, мостик, моетовий, мо стити,про—
мо'цувати ;fn.moctobh3, gn. moots»- syn.
-сооруди для нереправи черев во'ду.
PS.*most15 ’ts’, IE.root**mazd- with a
parallel voiceless variable**mast-tcf. Po-
korny 7Q1-702.
MICTO ’city’, MUk.,OUk.,OES.MfcCTO; Ru.
Место >OCS. m£sto, Po.miasto,etc. - Deriv.
м!от£чко, м1ський, м!цаиии,м!цанка,м!-
щанський, в-, за-,но-м!стити/с^в-, за-
по-м1м4тмея/ !тдfn. М1щак,М1цук, М1щен-
кс, М!жачух» - Syn. великий населений
пункт,город»
821
PS *mesto ’ts’, TE.root **meit/h/- ’place for
stay', Pokorny 715; cf. also Vasmer^,607-608.
ЖСТ0К1 : MiCT •
МТСТРАЛЬ 'mistralJ(cold dry northerly wind
on the Mediterranean coast of Trance). - Subst,
холодний та сухмй п!вн^чнмй або п1вн£ч-
но-зах1дний в1тер (найчаст£ше в£а на ое-
редэвмномороькому уэбережя! Франц11')?
Слум.4,751.
From Provencal mistral,OProv.maistral/mae-
stral 'predominating wind’, the ultimate source
being Lat.maistre/maestre ’master’ (: Lat. 'ma-
gister ’master’), Klein 2,988.
М1СТЯНИН, rarely for : нХцаннК ’dweller
of a city’, Слум. 4,751»
МГСЦЕ ’place,spot,location’,ModUk.; Po.
miejsee. - Deriv. м1сЦвВЖЙ,М1оцевЖНа,М1с-
цев1оть,м1оцв81Инн1еть. - Syn . npocTip
аамноХ новерхк!,эайижтжй кимсь; поебда,
становище.
A diminutive deriv. of ЖСТО(t*m«9tbce) con-
sidered by some linguists a Po.loan^cf, Richhardt
79.
822	(
М1СЯЦБ 'month; moon’ , M Uk. м!сяць
(XVII с. ЛСЛ. ), ouk. ,OES. м4сяць; Ru. ме-
сяц , Po. miesiac, OCS. mfis^cb ,etc.-
In a special article in Зб1рник за-
X
ходознавства 211-212, Antoine Meillet ex-
plained Si. *m2sgcb and *luna as follows:
Des. deux anciens noms slaves de la lune, m i s ? c i et
luna, 1'un eSt masculin, 1’autre feminin. Il у a lieu de se
cfemander comment cette difference inattfindue peut s’inter-
prfiter.
L'fitymologie des deux noms est claire. Le ndm ancien,
и 8 s $ c i, est un dfirivfi de la forme indo-europfienne m ё s—
f|ui est conservfie auSsi par Pindo-iranien: skr. ma si—, irail.
nah-. Dans- $ ci, on reconnait une nasaleetun Suffixe-ko-; a ceci
prds que le nom est masculin, la formation est comparable A celle
du nom du soleil: v. Si. s 1 u n i c e, qui est neutre.
Quant a luna, c’est un ancien adjectif dont PAvesta a le
teprfisentant, г a о x s n a-«brill ant». Le тёте adjectif a fourni
an latin son nom de la lune: 1 u n a A Rome, 1 о s n а А Prfi-
ueste, et au prussien un nom des etoiles: lauxnos. Le genre
Aminin de si. luna Concorde avec celui de lat. luna;
le synohyme grec oelijvr] (derive de est aussi femin in.
On s’attendrait A voir Padjectif pris substantivement avoir
le тёте genre que le subst.antif qu’il fivoque. Or, partout,
le nom propre de la lune, souvent employe pour designer le «mois»,
ainsi dans gr. fifjv, est masculin.- Cette discordance pose un
problfime.
En indo-еигорёеп, un astre peut etre envisage soit comme
one chose, et alors le nom est de genre neutre, ainsi gr. acrrpov,
ou comme un fibre animfi, en tant qu’il est agissant, divin. Si le
mom est du genre «animfi», Pindo-europfien 1ц presente soit
fomme masculin soit comme ffiminin. Gr. йо-цр est masculin,
lat. stella est ffiminin. Les noms du soleil illustrent
aussi cette difference: vfid. s (u) v a r, gath. hvara, got.
sauil sont neutres: vfid. sfir(i)yah., gr.haFeltoc (horn.
823
horn. ^ktoc,att. Tjktoc), lat. sol sont masculins; got. sunno, lit.
s a u 1 ё sont feminins. La lune dont les variations continuelles
fivoquent I’idfie d’un ctre vivant est toujours du genre animfi
mais elle a des noms masculins et des noms ffiminins.
A en juger par des noms comme gr. da^p, lat. sol, vfid.’
mas, gr. y-TjV etc., le nom propre de 1’astre considёгё comme
un agent est iriasculin, ainsi qu'on doit 1’attendre. La ques-
tion qui se pose est de savoir pourquoi, en face de ces noms
masculins, il a fitfi formfi des dfirivfis de genre ffiminin, comme
lat. stella, got. sunno, gr. oattjvrj. Elie ne peut зе rfi-
soudre que si l’on trouve quelque conception indo-europfienne
qui a cotfi de I’etre consider^ en lui-meme comme male, fasse'
place й un principe femelle..	’•
Or, dans ce qui subsiste de la mythologie baltique, les ипё-'
res» ont un grand rdle. Dans les Chansons m у t h o-i
logiques lettonnes (Paris, 1929); p. 15 et suiv. M. Jonval]
montre comment, d’apres ces chansons, derriere chaque forcel
active, il у a une «mfire»: 4 cfitfi. du vent, dont le nom propre est’
masculin, on a une ve j a mate; a cdtfidela foret, dont le nom;
est masculin, une meza mate, et ainsi toujours. On com-
prend maintenant pourquoi, a cdtfi de masculin avegoc, on a:
le ffiminin della et l’on s’explique la difference de valeur
entre lat. animus et anima.
Il у aura lieu d’expliquer ailleurs, par ce fait, pourquoi
les noms d'action et les noms de qualitfi indo-europfiens, comme
skr. vak, lat. и о x, sont ffiminins. Il suffit de noter ici que.
a cdtfi de v. si. s n 8 g й got. snaiws, qui sont masculins, le-
nom latin nix, qui est un ancien nom d’action, est ffiminin..:
Les anciennes fipithfites ffiminines, lat. luna, v. si. luna
et gr. бсЦуц, s’appliquent done au principe femelie qui fitait
associfi й 1’astre comju comme male.
/In view of the fact that the above article re-
mained unknown to scholars it is reprinted here in
extenso from a copy
preserved in JBR.- Arch.133 /.
824
МТТГНТ, also МИТИНГ, MfltHbr, MlfT-
ЛИмГ AmUk. ’meeting’ first recorded in 1907
(Bilash 436). - Subst. публ:£чн1 Збори, в!че
(Кузеля 205); хмасов1 збори з приводу
обговбрення якихось злободенних питань,
переважно пол!тйчнихДСлум 4. 755).
From Е. meeting ’ts', Bilash, l.c., Boyko
265, Koshelanyk 429, Royick 86.
М1ТЛА : мести.
✓
MITPA ’mitre*,ModUk. .known to all other
ModSl. - Deriv. MITPAT. - Subst. ядре nmrtt Ka-
пелюх связценика.
From Lat. mitra * cap,turbanKlein 2,989.
MIX 1. see MOX.
MIX 2. ’sack, bellows’, MUk.,OUk.,OES.
M^XCE» ;Ru. квХ , Po,miech,etc. - Deriv. м1-
шок; Mixyp. - Зуп.тканиние вм1стшце.
PS.*m&sV Чв‘, lE.moisos ’ts’,Pokorny 747.
М1ЦЬ’power,strength.',MUk. коц-ъ (ХУ11 C.
Синонима 161); Боттос. - Deriv. м1цийй9
м/цн1сть9—но, Wd. моцний, моцюватися,м!ц-
н£/ша/ти,/з/м1цнйти,м1цнюмий,м1цн6нь-
кий, -ко$ FЯ» Моцеиюк9Мо1щяк9Мецн!вк (Бог-
дан 187). - 5уп,сила..
From Po. moc ’ts’, Richhardt 78.
825
vj Cl Ha Ru •» C'Q Co £ Ho V Аг Xi ,S a2 x2 I A3 xs «с A4 X4 . Cad	МЛИН ‘mill’, Wd. also ‘pancake’ j = MUk. млын (XVII с.), млин (1657), OES млинъ (1357) =	GN. Млин =	BRu. млын =	SC. mlin, SCS. тъИпъ =	Cz. mlyn =	Po. mlyn =	млинёць, -нйця,	млйнище, млинйсько,
-B <y> ts к	млишвка, млинок, -бчок, млинар, -ка, -ський, млиновйй, млинськйй, млинку- вати, etc.
Cod bq	— FN. Млинарёнко, Млинарович, Млинар- ський, Млиновёцький, etc.; GN. МлинГв, Млишвка, Млишвщ, Млин[к]й, Млинок,
E5 bd £> g Hod C3 Aq Ач 1-3 § <3 § В Cs § £ $ 1 S	Млйниська, Млйнища, Млйнище, etc. = Млиновци /1482/, Млынищи/1452/, Млин Бецин /1497/, Млииъ Воул- пашевь /1468/,Млинъ Косицинъ / 1468/, Млин Оиичковь/ 1493 /, Млинъ Сновидовский /1454/, Бра- танов ъ Млинъ, — Будйнок, заведения, вйв!нуване приладдям молоти зб£жжя на муку', крупу тбщо. = From OHG. mulin ‘mill’, the ultimate
	source being common Rom. molina from Lat. mola.
826
МОВА ’language’, MUk. МОЛВИ (XVII с. ЛСЛ»
118), МОВА ( XVII с. СиНОНИма.160) , OUk. , OES.
мълва ; Ru. молваtdial. МОЛВЯ, OCS. ml'Sva, Ро.
mowa,etc. - Deriv./по/МОВка, МОВИТИ, про-,роз-
мовляти, в-,ви-, з-, за-, вiд**,нa->мoвити,в-,pE-
вiд-, з—,за-,на-мовдяти, вимова, мовний,-ик,мо-
-влянин,-янка, мово-знавець,-знавство,-знав-
ЧИЙ, -любsЦЬ,-любство;perhaps here: МОВКНУТИ,
мовчати, -syn. ,здатн1сть людини говорити,ви-
словлювати сво1* думки,бажання,почування;агсЬ.
язик.
PS. * m61va ’ts’, IE.root **mel-y-, correspond-
ding to **mel-dh- in other IE.lgs.,e.g. OHG.mHldon,
ModHG. melden ’to mention,notify,announce’,AS.mHldian
’to inform against,hetray’, Ht. meld- ’to read’pro-
mise’, Gk.melpein ’to praise’,etc. Jef. ТрубачвВтп
Vasmer^, 64 2, Kluge 234.
МОКРИЙ ’wet, moistMUk. мокрый ( XVII c.,
Л сл.118)оик. ,OES. мокрый, МОКрЧ, J Ru. MO-
КрЫЙ, OCS. mokfb, Po. mokry,etc. - Deriv. mOK-
р1сть, мокро, мокрота,мокрявина,мокрёнь-
кий,мокр4ць,/з/мокр1Ти,мокр1шати,мокру -
ватий,мокруха, 1тп.;™- Мокрйдький,Мокр£й,
Мокрёнко,Мо'крий,Мокринсъкий,Мо1фина,х Мо-
кренюк (Богдан 187). - syn« просякнутий
водою; сирий,дощовий; пов’язаний 1з засто-
сув£нням р!дини (кислот,води 1 т.1н.),
Слум.4,782.
PS.*mokfl5/j6/ ’ts’ being a deriv. of *mok-,
cf.e.g.	МО КНУТ И , OUk. КОКОВ», ,etc. and
furthermoreМОЧЙТИ,1в<ати ,etc. ,IE. root**mak-
’wet,wioist’,cf. Pokorny 698.
827
МОЛ ’лю1е, quay’, ModUk., known to all
other ModSl. - Deriv. МОЛОВИЙ.- Subst.за-
хисна споруда в порту в вигляд! ат!ни
або дамби, що виступають у мбре, Слум.
4,783.
From Fr. mole, the ultimate source being
Late Lat. mo 15 s ’heavy mass,load,burden’,Klein
2,993.
МОЛИТИ/СЯ/ 'to pray’,MUk. молю СЯ (XVII c.
ЛСЛ.118), OUk. ,OES.МОЛИТИ/СЯ/; Ru. МОЛИТЬ
/ся4 OCS. moliti /sg/,Po. modlic /si^/.etc. -
Deriv-мол^ння, молитва,молитовник / молит-
венник, молитвослов, молитовка,молитов-
ний, -но. ~ Syn. дуже просити, благати.
PS.*modliti /s^/ ’ts’, IE. root **meldh-:
moldh- ’ts’, Pokorny 722.
МОЛОДИЙ ’young’, MUk. младЬ1й CXVII c.
ЛСЛ.116), молодый (ХУИ с. Синонима
160 ),OUk. ,OES. МОЛОДЫЙ, МОЛОДО»; Ru. МОЛО-
ДОЙ, OCS. mladb, Po.mfody, etc. - Deriv.
z	/	f f
МОЛОД1сТЬ,-ДО, МОЛОДОЩ1,ЖОЛОДИК,-ИЦЯ,
-инка, молоденький,молодець,-кМй 1тд.
молод-коваченько; fn. Молодик, Молодо-
вич,Мс?лодюк, Молодиня, Молодко, Молод-
чак, Молодоханин (Богдан 188), - Syn.
юний,нест арий.
PS. *moldb/jb/ ’ts’,IE.root**mel-d-:
**mol-d- ’ts’ with cognates in most lE.lgs.,
cf. Pokorny 718.
828
МОЛОКО ’milk’»MUk. илек© (ХУИ С,ЛСЛ»
116), МОЛОКО (ХУ1 с. КА.62), OUk’OESМОЛОКО,
мл£ко; Ku. молоко, OCS. mleko, Po. mleko, etc.~
Deriv. молочко",молочай, -ар/ка/,молочарня,
молеч«1ретво,-ський, молоко-в!ддача, -воз,
-г1кнмй,-м£р ,-поставка,-еос,-сосик^ FX•
Молочай,Молоч£й, Молочко «Молочук,Молочило
(Богдан 188 )• - syn. б£ла piдина ж!нок
i самицъ ееавц£в.
PS.*melko ’ts’, IE.root **melk- parallel ttt
mel^h- the latter Being evidenced By Uk. МОЛОЗИВО
’first milk’, cf. Pokorny 722-723.
МОНИ, also МОНей AmUk. ’money', first re-
corded in 1929 (Bilash 436). - Subst. rpoini.
From E. money ’ts’, Bilash, 1. c.
МОНТак, also MHBHTi AmUk. 'counted police’,
first recorded in 1963 (Bilash 419). - Subst.
к£нний пол!цай.
From E. mounted police ’ts’, Bilash, 1. c.
Koshelanyk 419
моранг£ньо BrazUk. ‘strawberry», first recorded
in 1965 (Wouk 60). Subst. полуниця, Сне. 13,11.
From Port, moranghinho »ts*(t morangB. •straw —
berri *)•
829
морГедж, also морщен, мор^идж, морГич,
MOpi*i4, мбртГедж AmUk. 'mortgage', first recor-
ded in 1915 (Bilash 443). - Subst. г!потека, акт
застави, застава.
From Е. mortgage 'ts', Bilash,!.с.
MOPE 'sea' , MUk.»OUk.,OES. MOPE, known to
all other SI. - Deriv. МорсЬКИЙ, МОряК,-ЯЦЬ-
кий,морячок, море-знавство,-плавство ;FN.
Морський. -Syn. ВОДНЕЙ npOCTip з г!рко-
солоною водою; частйна океану.
PS. *more 'ts', IE**mori : **mori 'ts',Pokorny
748, Vasmer22,654.
МОРОЗ	'frost,MUk. OUk. МОРОЗЬ, OES.
МРАЗЬ; Ru.МОРОЗ, 0CS.mraz6, Po.mroz.etc. -
Deriv. MOpOЗИСЬКО,-ИЩ8, МОрО8КИЙ,3-,
з a -, ви -, Bi д - , нерв-, но-моро знтж , ecsfn .
Моро^з, моровенко, Морозюк. - Syn.холод
1з температурою нихне зера.
PS. *morzb 'ts', IE.root ** mer£- 'ts',
Pokorny 740, Vasmer22, 656,a.o.
МОРЩИТИ/СЯ / ’ to wrinkle ♦ ,OES .СЪМЬрщеН'Ъ ;
Ru. мбрщИТЬ, Po. marszczyc /sif/.- Deriv.MOp-
щина, зморщка/зморшка,зморщений. - Syn.
робйти/д1ставати зморшки на niKipi.
PS.*m5rsciti<*m6rxkiti, IE.root **mar-sk-,
Vasmer22,659.
830
МОСКВА GN. ’Moscow’, OES. MOCKOBb (1377Л»вр.),
иэ Москве,до МосквЪ (ХУ с. 1пат.), known to
all other ModSl. - Deriv. МО С КО В1я, МОСКОВЩИНа,
московський, москвич; москаль,москалик,мо-
скалей ко, моск альчук, москвоф£л,москвоф£ль-
ство,«ський, FA москальоф1л,москальоф1ль-
ство-,-ський. зуд, Московщина, Рос£я^ сто-
лица СССР.
Orig. hydronym МОСКВА (since the XIV c.,cf.
Соболевекий P#B.64»I59-I60) was transferred
upon the city built on its banks in earlier c.;
etymology of the orig. -fiver-name is uncertain;
most of the etymologists connect it with root
*mosk- ’moisture’, cf. Vasmer22,660-661, ЧерНИХ
MO BO ЗВ. 14,97, a. О. ; cf. also StaszewsBi (/.from
Finnish. mH sk^wa 'blood' water’} 19.4* МеЛЬХеев
60(:"точного объяснения данного названия
нет”).
уаск-яитип arch. ’Moscovite’ ,MUkMO-
СКВИТИНЪ (ХУ11 О, ЛСЛ.119). - Subst.
москвич; москаль » Moschus (XVII с.).
Prom LLat. Moscovita : Moscovia.
москет1, also маскит1 AmUk. ’muskeg’, first
recorded in 1935 (Bilash 445) .-Subst. мочар."
From E. muskeg ’ts’, Bilash, 1. c., Koshelanyk
431, Royick 87.
831
москетон Brazlik. ’musket’, first recorded
in the XX ct, viz»
Одного разу забули повАдомигги полА-
цпо (представления було про вАйну з
голляндцями — дивись АсторАю Брази-
лы) i ми мали до 20 карабшАв, москето-
нАв А як одночасно зачалася стрАлянина,
то полАцАя прибила, бо не знала гцо дА-
етьсд. /Прапя ч»9 за 19RV»
Subst. мушкет. — From Port .mosque tai? ’ts*.
MOCKIT, AmUk. MOOkIto 'mosquito’, ModUk. ;
BRu. маск£т , Ru. МОСКИТ, Po. moskity, etc.,
- Subst. комар T Bilash 446 .
From E. mosquito’ts’, the ultimate source
being Sp. mosquito - dimin.of mosca ’fly’ (<
Lat. musca ’ts’), Klein 2, 1007, SWO. 493, Bilash
1. c.
М0Т0ПЦД ’motor bicycle’, first recorded in 1979; BRu.
Ru,,etc. ts, - Deriv.	мотопедист/ка/,мотопедний. -
Syn. моторовий велосипед,моторолер.
An artificial formation compounded of мото/ровий/ +
/вело/сипед, Фещенко Кс, 17,35
МОТОР ’motor’, first recorded in the XX c.; BRu.Ma-
TOp,Ru. мотор , Po. motor, etc. - Deriv. МОТОрОБИЙ,
моторист/ка/, моторизувати, /з/моторизований ,
моторизац!я.- Subst. рушГй, двигун.
832
From ModHG. Motor,Fr. moteur ’ts’, the ultimate
source being Lat. motor (:movere) ’ts’, Vasmer2,2,664,
Klein 2,1008, SWO.493, Орел, 2,95.
МОХ, dial. MIX ’moss’,MUK. ,OUk.,OES. MOXT»/
К'ЬЙ , known to all other Sl._ Deriv. МОВГОК,
мохуватий, мохнатой,-тАсть,-то; Мох/
Мех, Мокко. - syn.снорова рослнна без ко-
р£ння та квАтАв,що росте на деревах,ка-
мфин!, тощ©.
PS. *т6хБ ’ts, IE.**musos ’ts’, Рокоту
742.
МУЖ ’husband’ ,MUk. ,OUk. ,OES. мухгь, мухь^
Ru. муЖ, OCS. moz6, Po.m^z.etc. - Derivyyyyy>
мужнАй, мужеський,мужчина, Атп.;Г/(М5ПК»МУ”
жа,Цужанюк,Мужиио’к,Мужицький, Мужик,Мужи-
ло, Мужиловський (Богдан 195). -Зун.дер-
жавний,науковий,громадський А Ан. дАяч;
чоловГк.
PS.* rnoib ’ts’, IE!if*manus:**monus ’ts’ with.
PS. suffixation -gios, cf.Pokorny 700, Vasmer22,
670-671,a.o.
мускарет, also маскрет AmUk. ’muskrat’,
first recorded in 1959 (Bilash 448). - Subst.
водяний щур.
From E. muskrat ’ts’, Bilash, l.c., Koshe-
lanyk 418.
833
МУТИТИ 'to muddle,muddy' ,MUk.,OUk.,OES.
мутити^bru. муц1ць,Ки. мутить,OCS.
Po.m^cic,etc. — Deriv. МуТНИЙ,МуТ1^ТИ^ ба_
мутити/ся/, каламутити, каламутний ,-но.
Syn. тьмяний, нейрозорий.
PS.*m^titi ’ts’, IE.root **menth- ’ts’, Po-
korny 732.
myxa ’fly’, MUk.,ouk.,oes.муха MOyxaj BRu. ,
Ru. ,Ma. муха, OCS. moucha,Po. mucha.etc. -Deriv.
мушка,мушня,мушечка^/Муха,Муся,Мусяло-
вич, Муеяновський,- Syn.камаха ряду дво-
крйлих.
PS.*muxa’ts’, IE.**mousa ’ts’,root**mus-,cf.
Pokorny 752.
мухувати, also Муфувати AmUk. ’move’,
first recorded in 1915 (Bilash 448).-Deriv. 3-,
пере-, пири-, по-мухуватися, перемуфува-
тися. - Subs, перенбситися.
From Е. move ’ts', Bilash, l.c., Koshelanyk
433, Royick 87.
М>ЯЗ ’muscle’, ModUk. - Deriv. М’ЯЭИСТИЙ,
м’язжсько,-йще, м»язнути. - syn. мускул.
PS.*mgz6 ’ts’, IE.root **memso- with voicing
of -s-, cf. *meso without it, Pokorny 725.
834
М’ЯКИЙ, Wd. М»ЯГКИЙ,М»ЯХКИЙ ’ soft .tender,
mellow’,мик. МЯГКГЙ (ХУИ О.ЛСЛ.122), OUk. ,OES.
мияг/'ь/кый/мякбкый ; Ru.Мягкий, OCS.mekfcks ,Po.
miekki.etc. - Deriv. М’ЯНеНЪКИЙ,-КО ,М»ЯК1СТЬ,
м’яко,м»якуватий,м»яко-зернистий,-серд/н/яй,
сердя,,-т!лий !тп^Е//.М»ягкнй,М,ягкота,м»якувг
(Богдан 193) .-Syn. яиий утинаеться, иод вить-
ся , нетвердой.
PS.*mek6k6/j6/’ts’,IE. root**menk- ’ts’,cf.
Pokorny 730-731.
М’ЯСО ’meat; flesh’, MUk. ,OUk. ,OES. МЯСО J Ru.
МЯСО, 0CS* m?so> Po.mi^so.etc. - Deriv. м’ЯСЦВ,
/без/м,ясний,м’ясистий,-т!сть,-то,м*ясни-
ц!, м»ясо- вагот£вля,-Гд/ний/,-комб1нат,
-руб} м»ясар,-ня,-ство,-сьхий?ти.#ясний,
М»некий (Богдан 193). - $уп.	час-
тика туи! вабитих тварин,(за:)Слум.4,,39.
PS. *m£so ’ts’, IE. memso ’ts’,Pokorny 725,
Vasmer^S, 30-31,a.o.
М»ЯТA ’Menthamint ’, MUk. МЯТа(ХУ11 C.
Синонима 161) ,OUk. ,OES. MHTaJRu.мята, Po.
migta, ejtc. - Deriv. М»4тка,М»ЯТКОВИЙ. “ Syn.
запашна рослина родини губоцвГтих.
PS.* m^ta ’ts’ borrowed from Lat.mentha,the
ultimate source being Gk. mfnthe.
835
М»ЯТ6ЖНИЙ arch, ’rebellious,restless,
passionate’, MUk.МЯТвЖвНЪ-conturbatus(XVII c.
ЛСЛ.123), ouk. ,0Е5.мятежьнь1й; Ru. мятеж-
ны. Й._ Deriv. MUk. МЯТежНИКЪ -seditiosus
(ХУИ с.ЛСЛ.123). - Буп.ворохобний,не-’
с по к!йний,э аколотний•
Deriv. from МЯТОЖЬ, OCS. mg.tez6 ’re-
bellion, disturbance’, coming from *meto -
mesti ’to cause mutiny,revolt’, cf. Berneker
2,44, Trautmann 181-182, Vasmer23,32, ЛСЛ.
l.c.,a.o.
М’ЯТИ, МНУ,МНеш, Wd.also MHflTH ’to press
tightly, rumple, crumple’, MUk.MHy (ХУИ С.ЛСЛ.
117); Ru. МЯТЬ, OCS. meti: m6n<j ,m6ne£i, Sln.meti,
OCz.mieti, Slk.mUt’, Po. mi^c. - Deriv.ви->31-,
по-м»яти, ви-,з-,по-,про-минати, вМ-?э£-,
по-м*ятий, м»яття. - syn. тжснути,стнскати,
виминати к!стрнцю з конопель льону ногами,
cf. MUk. МНу лен*Ь - pedibus calco linum (XVIIc.
ЛСЛ.117 ).
PS.*m^ti<. *mbnti ’ts’, IE. root **men- ’ts’,
cf. Pokorny 726, Trautmann 185, Vasmer^, 634,a.o.
М’ЯТНИЙ : м»ята«
м’яТТЯ : м’яти.
м’яцкати, aiSo мшгцкати,мквцкати,м*вц-
КНТИ' wd. ’to rumple,crumple;to mash,crush’,ModUk.
Ru.MHHKaTI>,Sln.meckati, Cz. mackati. - Subst.
M’HTHa
836
A Uk.neologism based опм>ЯКИЙ with the orig.
meaning: ’to make soft,mellow’; the same refers
to other Si. formation,foi example Ru. МЯЧКатЬ,
Yasmer23,32.
М*ЯЧ ’ball’, MUk.OUk. ИЯЧЬ / Ru. 1СЯЧ2»,
SC.meSa, Sln.me?, Cz.mfc. - Deriv. М»ЯЧИК,
> •• Syn. суц^льпа порожня куля
з дружного иатер!ялу,що в!дбивавться х1й
твердо! поверхи!•
PS.*mgkj6
М»ЯКИЙ. q.v.
Vasmer *3,32.
’ts’, derived from *mglc6j ModUk.
; Berneker 2,42, Miklosieh 189,
,a.o.
М’ЯЧИК :	М’ЯМ,
*
слово к Y ит 6 лн ик au
справедлпвми и ^ацнми:
... а ш вол’шей [прлци] сшйса постарейте,
пн’шик плене бувеселдйте! т , . ,
JBR./ Л Д.
Н, н — the eighteenth letter of the Uk. alphabet; MUk.
and OUk. name нашь from OCS пазь ‘our’; numerical va-
lues: Glagolitic — 70, Cyrillic — 50 respectively; Опенко
Азб. 82 if., Истрин 50 ff.
HA prp. ’on,upon,at,by,in,for,against,with,
MUk.,OUk.,OES. HA; known to all SI. -Syn.B,Y,
*7>и , АЛ.Я иТтт.
PS.*na ’ts’,IE.**na:n5,cf. Pokorny 39,(ex-
tensively discussed ins)ESSJ.1,115-123.
HA! ’ interj .’here.’’ ,Ru. ts,Po.na! ,etc. -
Deriv. нате!
PS.*n3 1ts’,(uncertain)IE.**nS!fPokorny 320.
HA- prefix in such words as иаророда( ХРОрОд),
налов a (:мова),наперед(: перед) 1тд.;вее
НА ргр.
НАД РГР• ’above,over,beyond’ ,Wfc, ,0UK.,0ES.
надъ known to all Si,- Бег$у.понад,надто.
PS. *nad5’ts’,being an extended *na with
suffix -dt, cf. ESSJ.1,123-128.
НАД- prefix in such words as К&ДДаТи(:да-
ти) >надухити (:у*£ти),мадм1р (:м£ра) 1тп«*
see the preceding entry.
837
838
НАЗОВНИЦТВО, називниптво : назва,називати,
cf.SBaTJi; in his articles on Uk. names the author of
this dictionary distinguished between topo- and anthro-
ponymic formations.
Here are his views re Uk. toponymy as dis-
cussed in the first volume of ЕнциКЛ0Пед1Я yKpaiHO-
знавства НТШ, Мюнхен - Нью Йорк, 1949, стор.366-
3 67 •	М*едев! аазвж (топонШя, топон1м1ка). Укр.
географ!чн1 казни двояк!: тотожн! з гатун-
ковимл Ьаенами {апелятивними), напр., Горо-
дище телятин—городище), Инне (:р!вне), За-
л!ёея (: зая!сся) 1 т.1н„ абр зназвами, напр.,
Вожэдпоф (т иазвк особи ^—володамир), Яро-
слав (: Ярослав), Золотоноша (: назва р!ки—
Золотоноша) та 1н., 1 так^ що постали з апеля-
'Тйв1в, напр., ЗамАстя (: м!ст), Шдгородц! (: го-
род) чи назв, напр., Сягак, Сянки (: назва р!ч-
'ки — Сяя) тощо.
В назвал, однакових формою з апелятивами
чи казнами, в1др!зняемо так!, як! мають в!д-
повАдашки в тепер!пшьому словнику укр. мови,
напр.: Броди (: броди), Коломин (:коломия),
Шля Церют (: Ыла церква), Харк!в (: назва
. pbuot — ХаркАв), серий (: назва р!чки — Стрий)
та !н., 1 такГ лексикальн! в!дпов!дники, як! у
иоНвхе не Аснують, нащ>.: Холм (: староукр.
— холм — •гора, горб*), Стрий (з незасвАдченого
— стрий—‘струм, струя*), Борислав (з.особово!
назви — Бррислав, еьогодн! нев!домо!), Самб1р
(: особова назва — Самб!р, вАдповАдник гр. Ав-
томате) та !н.
В назвал, що постали з апелятивАв або назв,
основним творчим процесом 0уло в 1 д р 1 з -
к ю в а н н я (варАяитизацАя), фонологАчне,
напр., наголосом, пор.: Ярок (ярбк), п!ски
Хийскй)—Tonin !: особова назва — ТбдАР) й !н„
морфолог 1 ч и е, напр., наростками, пор.:
Дубно (дуб-ьно), Перемишль (: основна назва —
Перемисл-1ь), Бузьк <: Вут-ьскъ) й !н., при-
ростками, пор.: П1двисоке (: фд-виеоКе), При-
пухл (: при-лука)', наростками й приростками
. одночасво,. пор. Перевсрськ (: пере»вор- ‘до-
лина, в«р‘ -ьейъ), ШдгайЩ, Загайц! (: п!д-, за-
гай-гр), складанкям сл!в, пор. Б!лгород, Биш-
горОД. Краомшуща р красна пуща), Новомир-
город (: иовий Миргород) та !н.; пропуском
еа!в (елЮТизафею), пор.: Ки1в (: Ки1в бр!д),
Льв!в <: Льв!в город), Стефкова (: Стефкова
воля) головами, коли назва складена, напр.: Si-
ла ВОда: Чорна Вода, Старе Село: Нове Седо,
Синев!дсько Вижне: Синев!дськЬ Низкие, — а
також: Дмитрович!: ГнатКович!, рогатин: Хо-
тин, Немил!в: Немир!в, — чи врешт!: Долина:
Калуга (: кал ‘болото'), Густ(е): Верегове та !н.
3 уваги на свою будову, деяк! назви творять
окрем! топономастичн! типи як щодо
форми й теограф!чного поширеняя, так щодо
зм!сту, напр., назви на -ич!, -енки, -ята визна-
чають здеб!льшого родово-патров!м!чний тип
1з значениям: сини, спадкоемц! особи, подано!
839
в ochobI назви, напр., Вишатич! (: Сини, спад-
коемц! Вишати), Тустанович! (сини, спадкоем-
ц1 Тустана), Остапенки (сини Остапа), Лукат-
чата (сини Луки) й !н.; назви на -1в, -ова,
-ове — прнсв!йний тип, пор. Роман1в (: РомавАв,
напр., дв!р), Черн!г!в (: город Черн!га), Усти-
нова (воля), тощо; назви з приростной п!д- чи
за- означають ближчу або дальшу м!сцевину
в!д nepBlCHoi, зв1дки йшла колошзагця: Заг!р’я,
П!дл!сся, Зал!сся й 1н.; подобие значения ма-
ють складн! назви з прикметниками »старий<,
>новий<, напр.: Старе Micro — Нове Micro, Ста-
рий Самб1р — Новий Самб!р тощо, чи й так! з
здр!бн!лими в!дпов1дниками, як Тернава —
Тернавка.-Коросио —Коростенко, що вказують
на nepslCHicTb »старих« чи иездр!бн1лих Назв.
Тод! як грЗматичне В1др!знюваиня й будова
назв виявляють б!лыпе законом!рности, слов-
никове (лексикальне) в!др!зшовання визна-
чаеться повною випадков!стю; воно зумовлене
об’ективними Даниин довк!лля, напр., топогра-
ф!чними прикметами околиц!: Кам’янець,
Довгополе, Кривий Иг; тваринами й рослин-
н!стю: Рибниця, Бобринець, Береста, Верезне
тощо; проявами людсько! куль тури: Городи-
ще, С1ч, Прос1к, Спас та 1н. Деяк! м!сцев! назви
сумШви!: Тур!в (: назви родово! Тур чи апе-
лятива тур), чапл! (: назви Чапля чи апелятив
чапля), деяк! неясн!, напр., Гайсин, Д1бще.
Деяк! походять 1з проза мешканц!в: Товсто-
баби, Печихвости, Передрнм1хи й 1н.
С й назви чужого походження, здеб!ль-
шого колон!заторського характеру. Найстар1ш1
м!ж ними !ранськ! назви: Д1н, Дн1про, дн!стер,
з м!сцевостей Неси (старе: Яський Торг). По
грецьких колойях лишилися так! назви, як:
О л ь 64 я ГСЩЫ, Феодос1я
Пант1капея (ilavrix&xaiov) \ як на висл!д
модно! в XVin ст. грекоман!! треба дивитися
на так! штучно, створен! год! назви, як: Одеса,
Херсон, СевастогНль, Ольв1оп1ль та 1н. ГПвдень
Укра!ни особливо багатий на назви турецько-
татарського походження, як: Гнгул, Базавлук,
Гадж1бей (тепер Одеса), Ахпяр (тепер .Севасто-
гНль) й 1н. з НОВ1ШИХ колон1зац1йних назв
треба згадати н!мецьк1: Ряш!в (Reichshof),
Кульпарк1в (Goldbergshof), Розенталь (1789 на
м1сц! козацького села ГригорИвки над Днепром);
румунськ!; РунГури, Акрешори, Юмполюнг;
угорськ!: Белд!ж, У герц!; польськ!: Мазури,
Ляшки, СзугРль, Станиславы, Гермакувка й 1н.
На окрему увагу' заслуговують назви деяких
укр. колотй в Аз11 чи в Америц!. Це або »пе-
рем1щен1« назви, напр„ УкраГна (в п1вн, Дакот1
в США й у Майтоб!, Канада), Новий Ки!'в (в
Алт1, Канада), Галич (у МаШтОб!, Канада), Оде-
са (в Саскачеван!, Канада) й 1н., або новоство-
рен! на основ! перенесения назв особових, напр.
Кул!ш (у Ман1тоб1, Канада), Богдан (там же),
Петлюра (там же) й !н.
У зв’язку з (стормчним розвитком мови назви
можуть втратити св!й перв!свий вигляд 1 за-
знати трансфор и а ц 1 й : Снятии 1з кос-
нятин, Дроговиже з Дорогович!, Борислав 1з
Вориславль, Б1логорща з Б1логоще, Терка з
Тернка, Черче з Чернче й !н. "
840
About Uk. anthroponymy the author
wrote as follows:
/На чужин! - альманах,АвГсбурГ 1947,
стор.38-43/
Особое! назви (перв!сно имения, шэшш !мення й пр!звища)
в!др!зняють з найдавшших час!в людину в!д довшлля й в!д
шших людей. Найпершд ймення, староукра!нськ! особое!
назви, м!стили ще й в!дпов!днв побажання нововароджешй
дитин!, бажання ошки бопв, слави, добрих прикмет, лицарсь-
кости й т. д., одне слово, означали все те, що дитина мала
зпдно з батыавською волею осягнути в житть Зм!ст таких
!мен, що сво!ми початками сягають сиво! давнини й повстали
ще на староукрашському перед!сторичному грун-ri, нам пце
сьогодн! ясний. I так:
Володи мир — володгги евггом, миром,
Всеволод — всйодгги вс!м,
Ярослав — славний !з ярости, гостроти,
Святослав — славний !з святости, сили,
Св ят о по л к — сильний полком, дружиною,
Богумил — милий богу,’ богам,
-До’марад — гостинний вдома,
Сам(о)бор — сам, боротися,
Бог(о)дар — божий дар,
Бог (о) дан — даний богом, i б. ш,
Щ перв1сн! укра!нськ! назви збереглися до наших час!в
у дуже малш шлькость До згаданих yropi можна ще додати
так!, як: Болеслав, Б(о)ронислав, Бряч^слав, Ви-
шеслав, Ёолодар, Володислав, Всеслав, Вяче-
слав, Добролюб, Д о бро сл ав, Д о бр о н!га, Добро -
мир, Добриня, 1зяслав, Казимир, Любомир, Люд-
мила, Мирослав, Мстислав, Остромир, Ростислав,
Станислав, Судислав, Яромир, Яроп'олк.
Багато таких первшних, староукрашсьКйх особових !мен
можна вщтворити на основ! м!сцевих назв, де вони зац!л!ли
до сьогоднппнього часу. I так:
Б!логост — и.м. Б!логоща (т. зв.Бигогорща к. Львова),
Борислав — н. м. Бориславль (сьогодн. Борислав
, у Галичиш),
841
Городпслав — и. м. Городиславич! (к. Львова),
Горислав* — н. м. Гориславич! (к. Мостиськ),
Доброгост — н. м. ДоброгосНв (к. Борислава),
Добромил — н. м. Добро.миль (к. Перемишля),
Добромир — и, м. Добромирич! (к. Грубешева),
Добромисл — и. м. Добромишль (к. Холма),
Добростан — н. м. Добростани (к. Львова),
Добротв1р — и. м. Добротв!р (к. Камшки Струм.),
Ждан — н. м. Ж дан на (к. Дорогобича),
Дома жир — н. м. Д ом аж н р (к. Львова),
Дорогобит — н. м. Д(о)рогобнч, Д(о)рогобичка
(в Галичин!),
Дорогогост — и. м. Дорогоща (к. Кам’яниця, Под.),
Мирогост — и. м. Мнрогоша (к. Р!вного),
Миролюб — н. м. Мнролюб!вка (к. Харкова, к. За-
пор!жжя),
Недан — н. м. Неданчич! (к. Чершгова),
Немир — н. м. Нем и pi в (к. Львова),
Немил — и. м. He.Mii.iiB (к. Радехова),
Перелюб — н. м. Перелюб (к. Черниова),
Перем пл — н. м. Пе ремиль (к. Берестечка), Пере-
ми Л1 в (к. Количпнець),
Перемисл — н. м. Перемишль, Перемишель
(к. Славути),
Переслав — н. .м. Переславнч! (к. Порщька, Волинь),
Радорост — н. м. Радороша (к. Жптом!ра),
Радомисл — н. м? Радомишль,
Семигин — н. м. Ce.MiiriiHiB (к. Стрия),
С тан и мир — и. м. Ст а ни мир (к. ПеремишЛя),
Тум пр — н. м. Тум пр (к. Станиславова),
Тур ад — н. м. Ту рад (к. Дорогобича),
Тус тан — и, м. Ту стань, Тустанович! (к. Доро-
гобича),
Щедрогост — и. м. Щедрргоще (к. Ратна, Волинь)
i inini.
Про декк! давш украшена особое! имения св!дчать
i сьогодшшш украшсью пр!звища, нпр.:
С ем н мир — пр!зв. Семиренко (з Семимире нко),
Ci мовит — пр1зв. С1мович,
Домазар — пр!зв. Домазар та ш.
* Пор. визу князя Олега Гориславича з «Слова про Iropia похиГ.
842
3 розрйСтанй'йм i мноЖенйЯМ давн!х украшсЬких род!в
розросталися й особое! назви. Творено т. зв. в!дв£рнен!
имения, нпр.:
Миролюб —Любомир,'
Славомир — Мирослав,
Радогост — Гостирад,
Славобор'— Борислав i ш.
х Скорочувано двочленш ймення, розбудовуючц ix за те
р!зцими наросткамй. Тай повстала велика юлыйсть назв, за-
св!дуених у наших л!тонисах, грамотах, метриках, реестрах
кд. Пор.
Славко — Яро-, Миро-, Свято-... слав,
Станько — Стадаи- слав, -мир, Не-, Ту-стан,
Ярош.— Яро-слав, -полк, -мир...
Мцлош, Милята— Могу-, Добро-мил,
Славута — Яро-, Миро-, Свято-... слав,
Ярота — Яро-слав, -мир-, полк i. б. ш.
3 жшочими -имениями не було в давнин! шяких труд-
нопйв: ix творили здебгдыпого в!д чолов!чих при допомоз!
варостна -а, отже Ярослав — Ярослава, Боронислав
— Бор о ни с лав а й ia. Та були й о крем! жшоч! ймення без
в!дпов!дник!в у чолов1чому назовництр!; згадати б тут хочби
Добр он! г у, що „добр!стю“ й „н!жн!стю“ (шгою) мала ви-
значатися в житп й in.
Полгтичш й культурш змши в давньому украшському
житп принесли з собою чуже особове назовництво.
3 найдавшпшх чужих !мен на украшському грунт! треба наз-
вати германськ! (нордшсыа) ймення: 1гор, Аскольд, Дир,
Ольга й ш.
Найважн1пп змши в украшському особовому назовництв!
зайшли з увёденням в Украину християнства 988 р. На м!сце
досьогочасних староукрашських !мен уводиться ймення
грецыс! й жид!вськ! (гебрейсьш). Отак дштаеться в украшську
мову велика к!лыс!сть !мен, вживаних у грецькш церквь Вони
вщскаються насамперед у первшшй грецыай (чи жид!вськш)
форм:, згодом ‘ прйймають звуков! звички украшсько:7 мови й
укра!шзуються. Нпр. !з Вас!левса вдомашнюеться Василь,
Афтанас!я — Опанас, Космаса — Кузьма, з другого ж
боку, з 1оанна повстае 1ван, Авраама — Оврам, 1ере*
ми — Ярема й т.д. Под!бно й жшоч! ймення: Свксешя —
дав Оксану, Свфросиюя — Пркську, Свдок!я — В!вдю(
843
евГеН1я — 1вгу, Анна — Ганну й б. in. Тут i там подибуються
ймення латинаького походження, хоч вони назагал р!д«! на
украшському Груни, пор. Павло, 1гнатш (отеля Гнат), На-
тал!я (Наталка), Юл!янна (-Ул я на) й ш.
А проте своя староукрашськ а система особового назов-
ництва довго й уперто змагалася з чужою, нов! ймення прий-
малися повод! й нерадо. У виелш бачимо, що напочатку
наш! перш! княз! мають звичайно подвшне ймення: одне старе,
украгнське, друге нове, грецьке: нпр. Володимир — Василь,
Ярослав—Юрiй iт. д. В сьогодшшншпопуляршй, ненауковш
термшологп називають староукрашськ! ймення —. погансь-
кими, грецыа— жид!всыа й латинськ!— християнськими. Тим-
часом справа це зовс!м так: украшська церква допускала й
староукрашськ! ймення в уживання поб!ч нових i тим сцод-
щонувала 1хне становище в украшському реестр! ймен. Деяк!
з них, як, нпр. Володимир, вивищено до пдности святих.
Зоврема важш для нас !з цього погляду назви типу: Богдан,
Богдар, Ботумил, Богуслав, Богута, Божена й. т. п- Вони
в!дпов!дають сво!'м зм!стом таким „християвським" !менам,
як Теодор, Теодот, Теоф!л, Теоклес, отже могли мати з
боку церкви нав!ть шдтримку.
3 б!гом часу, з ходом столгть укра! нс ьк! ймення, себто
а) староукраЧнськ! й б) чуж! укра!н!зован! устшню-
ються в двох традищях: церковнш i народшй. Тод! як церква
намагалася закршити повш формою ймення, отже Атанас!й,
Свтим!й, Слисавета й ш., народна мова щораз б!лыпе ix
деформувала зпдно з своими законами й'розвоевими тенден-
ц!ями, отже: Опанас, Юхим, Лисавета й т.~д. Зокрема
важш в цьому останньому випадку згрубиц й здр!бшл! наростки,
що шддзеркалюють собою чуттеву наставу того, хто ix уживае.
В лпературшй мов! вживаюгься в одному випадку стар! повн!
форми, в другому — украхшзоваш, найчаеппге ж ! одш, й друг!,
залежно в!д ситуацп, в якш даного ймення вживаемо: при
(офпцйному назовництв! — повн! ймення, при неофщшному,
дружньому, родинно-шТимному — скорочеш назви.
В останшх часах заприм!чуемо тенденщю повороту
до староукрашського назовництва, до вс!х отихВолодимир!в,
Ярослав!в, Сятополк!в, Любомир!в i т. д. При цьому
витворено деяк! штучш ймення, як, нпр, Кв!тослав(а), Зве-
нислав(а), Звенигор(а), Доброгор(а), Красислав(а),
В!росдав(а), Гн!вор(а), Боригн!в(а), й т. д. Кр!м того, в!д*
новлево так! ймення, як Буйтур, Лада, Ждан, Марена тощо.
844
Ось найчаст!ш! особое! йменяя з додат-
ком матер!ялу з наших повищих м!ркувань
Про староукрагнськ! ймення:
Авакум, Август,-а,Августин, Авен!р, А-
гапон /р!дше:Агатой/, Агатангел/Агафангел,
Агаф!я,Адам,Акулина,Амал!я,Амврос1й,Анас-
тас!й,-!я, Анатол!й, Анатоль, Андр!й, Анна
/част!ша форма:Ганна/,Ант!н /стара Антон!й/
Антонина, Апол!нар!й,-!я, Артем, Архип, А»
танас!й /отаре Афанас!й/, Богдан,-на, Бог-
дар, Богумил,-ла, Богута, Богуслав,-ва, Бо-
жена,Болеслав,-ва, Бон!фат!й, Боригн!в,Бо-
рис, Борислав, Боронислав,-ва, БХлогост,
Брячислав,-ва, Буйтур, Вадим, Валентин,-
на, Валер!й,-!я, Валерьян, Варвара, Вар-
фолом!й, Василина, Василь,Венедикт, В1та-
л!й, Вишеслав, В1кент!й, В1ктор,-!я, Bipa,
В!рослав,-ва, Biccapiou, Володар,,Володи-
мир,-ра, Володнслав,-ва, Всеволод, Всеслав
-ва, В’ячеслав,-ва, Таврило /старе:ГавриХл/
ГалактХон, Галина, Галя,Ганна, Гарасим i
Герасим, Гл!б, Гнат, Гн!вобор, Горд!й, Го-
р/од/ислав, Горпина, Гостирад, Григ!р,/ста-
ре ГригорХй, Данило /старе:ДаниХл/, Даромир
Дем’яи, Денис /старо:Д1онис!й/, Дмитро/ста-
ре:Димитр!й, Добриня,Доброгост, Добролюб,-а,
Доброслав,-а,Добростам,ДобротвХр,Док!я,Дома-
жир,Домаз ар,Домарад,Домаха,Доме т,Дом!и!к,-а,
Дорогобит, Дорого/го)6т, Доротей, -ея,Едуард,Е-
м!л!й,Емаиу!л,6ва,6вген/старе:6вген!й ,-!я/,
бвдоким,бвдокХя,6втим!й/старе:бвфим!й/, 6в-
тих!й,6лисавета,6рем!я,6рон!м,Ждан,-на,Жиз-
нобуд, Захар/с таре :3ахар!>1/, Звенислав, -а, Зи-
на! да, ЗиновХй,-!я,3осим,-а,3оя, Хван.Хгор,
Хгнат,ХзмаХл,Хзаслав,-а,ХларХон,Хлля,1н/н/а,
Хоан,1пол!т,1ра!да,Хрина,Хсай,Хсая,Хсак,Хвга,
Иов,Иосафат,Йосип,Казимир,-а,Каленик,Калина,
Кал!страт,Карло,Каролина,Карпо,Катерина,Кв1-
тослав,-а,Килина,КипрХян,Кирило,КХндрат,
845
Клавд1й,-1я,Клара,Клим, Климент,-ина,
Конон,Корн±й,Костянтин,Кость,Красислав,
-а,Ксен/1/я,Ксенофонт,Кузьма,Купер±яи,
Купр1ян,Лаврент1й,Лавро,Лада,-до,Лазар,
Лариса,Лев,Леонид,Леонила,Леонт±й,Леся,
Ликера,Л1да,Лука,Лукаш,Лук i ян/Лу к > ян,
Любина, Любов, Люба, Любомир,Любомира,
Людмила, Макар (стара: Макарш), Максим, МаксимЬпян,
Малашя, Малайка, Марина, Mapin, Марюин, Марко,
Марта, Мартин, Маруся, Мар'яна, Матвш, Мелаши;
Меланка, Мелепй, Методш, Микита, Микола, Миколай, Мина,
Мирон, Мирослав, Мирослава, Митрофан, Михайло, Модест,
Мотря, Мстислав, Мстислава, Над1и, Назар, Настя, Натал1и,
Наталка, Наум, Недан, Немил, Немир, Неонила, Нестан,
Неспр, Никандр, Никодим, Ник Гн, Никонор, Нимидора,
Ничишр, Нша, Оверко, Овдш, Овсш, Опй, Одарка, Оксана,
Оксен (старе: Оксентш), Олег, Олекса, Олександер, Олександра,
Олексш, Олена, Ольга, Омел'ин, Онисим, Ониська, Онисько,
Онопрш (старе: Онуфрш), Опанас, Орест, Орися, Осип, Остап,
Остромир, OxpiM, Павлин, Павлина, Павлох, Палажка, Пал-
ладай, Панас, Пантелеймон, Панько, Параска (стара:. Парас-
кев!и), Парфен (старе: Парфешй), (старе: Пелапи), Палажка,
Переделав, Переделана, Перелюб, Перемисл, Переслав, Пере-
слава, Петро, Пилип, Пилипина, Платон, Полшарп. Порфир,
Порфирш, Пр1ся, Прокш, npoxip, Пульхера, Пульхер1я,
Радогост, Радомисл, Радомир, Радомира, Радослав, Радослава,
Раша, Palea, Рафа1л, Рогшда, Розал1я, Роман, Ростислав,
Ростислава, Сава, Саватш, Сак, Самшло (старе\ Саму1л),
Самобор, Свирид, Свгтозар, Святополк, Святослав, Свято-
слава, Северин, Семен, Семигин, Семимир, Серафим, Сера-
фима, Серпй, Сид1р, Сила, Сильвестр, Симон, Омовит,
Славко, Славобор, Славомир, Славута, Соломш, Софш,
Софрон, Спиридон, Станислав, Станислава, Станимир, Станько,
Стасько, (старе: Стефаши,) Степан, Степанида, Судислав,
Судислава, Talca (старе: Taicin), Тарас, Тетяна, Текли, Тео-
дор, Теодора, старе: Теодосш, старе: Теодошя, Теоктист,
Теоктиста, Теодот, Теофан, Теофил, Теофыакт, Теофраст,
Теренпй, Терешко, ( старе:) Тимофш, Тимгш, Тит, Тихон
i Тихш, Тодось, Тома Трофим, Тумир, Турад, Тустан, Улас,
Улян, Улина, Устин, Устина, Фед1р (старе: Феодор), Федора,
Федот, Филимон, Фмарет, Фотш, Харита, Харитина, Харитш
i Харитон, Хвед1р, Хведора, Хведот, Хима, Х1вря, Хома,
Христина, Христофор, Христи, Щедрогост, Юлш, Юл1я, Юлшн,
Юл1яна, Юрш, Юрко, Юстин, Юстина, Юхим, Юхима, Явдоха,
Явтух, Яким, Яшв, Ярема, Ярина, Ярош,
полк, Ярослав, Ярослава.
846
The first survey of Uk. family names (sur-
names) in E. was made in 1966 by Larysa Zales’-
ka-Onyshkevych in OnUVAN 47,pp.11-30. Here are
excerpts from her study
Ukrainian family names may be derived from
these sources:
a)	Christian names (own or parental), whether in re-
gular, deminutive or hypocoristic forms. Thus from
the masculine name Pavlo, we find family names such
as Pavlenko, Pavlychenko, Pavlyuchenko, Pavlyk,
Pavlus’, Pavliv, Pavlyuk, Pavlychko, Pavlykiv, Pav-
lychkiv, Pavlychuk (all patronymic derivatives) and
Pavlyn, Pavlyshyn, Pavlysyshyn (matronymic deri-
vatives).
In this manner surnames are formed from traditional,
popular Christian names, or from rather unusual ones,
which were occasionally given by the baptising priest as
means of punishment: e. g. Ahafon — Haponenko, lov —
Ivchenko, Kharyton — Kharchenko.
b)	One’s own, or one’s father’s occupation: Kushnir (Tan-
ner), Koval (Blacksmith), Sklyarenko (Glasscutter’s
son), Vynnychenko (Vinegrower’s son), Shevchenko
(Shoemaker’s son). In many areas occupational names
were used as appellatives even after hereditary family
names were introduced (“Hello taylor”, “Hello
teacher”).
c)	Names of locality or its description: Trypil’s’kyj (from
Trypillya or Tripole), Ternopil’skyj (from the city
Temopil’), Myrhorods'kyj (from Myrhorod, Bayrak
(lived near a ravine), Piddubnyj (under an oak tree),
Hdyevyj (lived in a or near a grove); Novokhats’kyj
(lived in a new house), Krynychnyj (lived near a
well).
*)
In her text the author usee the Library of
Congress Ukrainian - English transliteration; it
is retained in this book without changes.
847
d)	Physical description or character traits: Khraplyvyj
(the snoring one), Solodkyj (the sweet one), Khyzh-
nyak the carnivorous one), Shypylyavyj (a lisper),
Haryachyj (the hot one), Kryvoruchko (one with a
crooked arm), Dovhan’ (the long one), Bezborod’ko
(one without a chin), Zabud’ko (the forgetful one),
Zakhod’ko (one who comes visiting often). Sometimes
a name was derived from a person’s inability to
pronounce certain letters, or from stuttering: e. g.
Hnushka from hnushka..
e)	Numerals: Polovychenko (son of the one who has
half of something), Odynets’ (the lone one, or the
single one), Pervak (the first born, or the one who
is always first), Pivtorak (the one and a half of some-
thing), Tretyak (the third one), Pyatak (one who has
five of...), Semerenko (son of one who has seven
of something), Desyatyu (one who has a tenth of
something), Sorokovyj (the fortieth one).
f)	Semantically formed or nominal derivatives (from
names of plants, birds, animals, food, domestic uten-
sils, etc.): Verba (the willow), Kalyna (cranberry
highbush), Berizka (the little birch tree), Kulibdba
(dandelion), Khmel’ (the hop), Sokyrka (a little axe),
Maslo (butter), Krupa (a groat), Bul’ba (potato),
Yavornytskyj (from the sycamore maple tree),
Borshch (red beet soup), Kvitka (flower), Horobets’
a sparrow, Vovk (a wolf).
g)	Humorous description, incidents or opposites (a tall
man called Malyuta — the little one), Mukha (a fly),
Babiy (lover of women), Plaksa (cry-baby), Kryvo-
shapka (crooked cap), Mara (a phantom), Otchenash
“Our Father”, (referred to one who either quoted this
often, or prayed often), Prodayvoda (one who could
sell even water), Syroyid (one who often eats cheese).
h)	Compound words: Vertyporokh (twist the dust),
Palyvoda (burn the water — or one who could even
burn water), Samosiy (self-seeder), Bilodub (white
848
oak), Nahnybida (bend the misfortune), Panibud’-
laska (please madam), Vernyhora (turn the moun-
tain ).
i)	Historical events or famous personages (copied even
in areas which were not affected by these events or
people): KhmeVnyts'kyj (het’man of Ukraine), Bohun
(a famous cossack officer), Sahaydachnyj (het’man
of Ukrainian cossacks), Mazepa (het’man of Ukraine;
this name was found even in the Kharkiv area, where
Mazepa never resided, nor had any descendants) (17).
j)	Foreign names: Sulyma (from the German graf Solm),
Bayun, Dzedzalyk, Kochubey, Buzuk, Sahaydak (all
five are of Turkish origin), Ferentsevych (from Hun-
garian Ferentsy), Gensyorenko (from Polish “g?s”
a goose), Poletyka (Greek), and Narbut (Lithuanian).
k)	Description of ethnic origin: Lytvyn (from Lithu-
ania), Turchyn (from Turkey), Tatars’kyj (from the
Tartars) and Nimchuk (from Germany):
Another classification of Ukrainian family names may
be made according to their suffixes. In 1884 N. F. Sumtsov
divided them into thirty four major types. The
examples given for these suffixes are from contemporary
Ukrainian family names in Canada and the USA, compiled
by the present writer.
1) -ко (Dudko, Red’ko)
3) -ak, -yak (Shcherbak,
Himyak)
5) -ok (Tsapok, Rachok)
7)	-ay (Shyray, Veresay)
8)	-ha, -aha, -yaha (ShuVha,
Dubyaha, Davaha)
9)	-an’ (Shcherban’, Cherewan’)
11) -akh, -akha (Banakh,
Cherepakha)
13) -ash (Kardash, Klymash)
2) -ka (Korobka, Savoyka, Sty-
ranka)
4) -yk (Sokolyk, Hulyk)
6) -uk, yuk, yukh (Zakharchuk,
Havrylyuk, Artyukh)
10) -al’, -ar (Myhal’, Stiichkar)
12) -ach (Surmach, Horbach)
14) -esh (Deresh, Melesh)
849
15) -ysh (Hladysh, Chornysh)
17) -tsya (Varenytsya, Dublya-
n у tsya)
III) -iy (liuhriy, Paliy)
20) -ych (Pavych, Onyshkevych)
22) -na, nya (Tychyna, Poteb-
nya)
24) -ym (Radym, Hudym)
26) -lo (Mur my to, Shypalo)
28) -styj (Ky tasty), Yarmystyj)
30) -nyj (Bahryanyj, Budennyj)
32) -ys’ (Nomys’, Chuplymys’)
34) -bey (Halibey, Kotsubey)
16) -ets’ (Martynets’, Labuncts’)
19) -yn’ (Hryn‘, Dobrochyn')
21) -un, -yun (Bohun, Bayun)
23) -no (Makhno, Sakhno)
25)-оГ, -уаГ (IhoV, Mnyal’)
27) -s’kyj, -ts’kyj (Zalis’kyj,
Nehrebets’kyj)
29) -ra, -rya (arahura, Hmyrya)
31) -da (Hayda, Dyrda)
33) -us’ (Pavlus’, Stus’)
To this list, we feel, that the following often used suf-
fixes should be added:
1) -cnlto (not the same as -ко)			
	Koi’iHcnfco, Rudenko		
2)	-z’kyj (Ostroz'kyj, Zaporiz’- kyj)	3)	-yn (Bardyn, Wasylyshyn)
4)	-mi (Sokhan, Drahan, JJataban)	5)	-ey (Mykytey, Koropey)
«)	-yr (ТаРинуг, Kozyr)	7)	-ukh (Starukh, Makukh)
8)	-rsh (Kutlsh, Lemish)	9)	-iv, -ov (Mykhayliv, Hryts’- kov)
10)	-a, -ya (Krupa, Varenytsya)	U)	-ylo (Terpylo, Shumylo)
12)	-ar (Hubar, Chubar)	13)	-at, -yat (Shchurat, Protsev- yat)
M)	-enya, -lya (Krupenya,	15)	-eta (Kushpeta, Sheremeta)
Veresklya)
The above forty-nine suffixes represent only the major
types of Ukrainian family name endings. There are quite
few archaic non-productive suffixes, as e.g.
’-epa in such names like Mazepa, Kucherepa...
(cf.JBR in CSP.4,115-120),
-ura in Stecura, Kicura, Petljura... ( cf.
Shevelow 640, see also s.v.)
850
НАЙЛ0Н0В1 ПАНЧОХИ,' найлоне AmUk., Austr-
Uk. ’nylons’, first recorded in the 1950s (Koshe-
lanyk 440). - Subst. панчбхи э тонко! штучно—
шовкбво! матер!!.
From Е. nylons ’ts', Koshelanyk l.c., Bilash
450.
HAM Dpi. 'to us', MUk. ,OUk.OES.Нам*Ь,known
to all SI. -
PS. *nariS6, IE.root**ho- 'we',Pokorny 758.
f
НАМИ Tpl. 'with,by us' ,MUk. ,OUk. ,OES. нами,
known to all SI. -
FS.*nami 'ts', TE.root **n5—'we',Pokorny
758,Vondrak 1,70-71, Vasmer23,47.
НАМИ CTO .diaXMOHHCTO 'necklace',MUk. Ha-
миста Gsg. (1737 Тнтермед!! I37)»Rn.,Bu.
МОНИСТО» OCS. monisto.Plb.mllBneistfa. - Deriv.
намистечко, намистин/а/Syn. нашийна
прикраса х!нок (з дорогоц£нних камеи!в,
кор ал! в, монет тощо).
PS. *monisto 'ts', deriv.from IE.root **
monl- 'neck'witih suffix -isto, cf. Pokorny 747,
Berneker 2,76, Trautmann 169,a.o.; Uk.HftMHCTO
is a metathetic formation "with a semantic as-
sociation with the prefix HA-",Shevelov 744.;
re. antiquity of necklaces ("jdngere Steinzeit")
cf. H.GUntert in Sitzungsberichte der Heidelb.
Akademie der Wissenschaften, 5 (1941),Abhandlung
13,pp.23-24.
851
НАРКО... - a word-forming element in such
ModUk. words as наркоза, наркотизм, нарко-
тизувати,-ання,наркотик/а/, наркотина,
наркоман/ка/,наркоман1я, 1тд,
From Gk. narke ’numbness’, Klein 2,1028.
НАРЦИЗ, afro марциз(дзендзел1₽ський
3+sl. Л2. f 2.ЭО)	ModUk. t к Т-х ЙИП?
to a// oAt»* Ж. -
afro с4'4/-*/иа/»ня(ЛМсо-
ЛМ),
сЫСнн fc,j. — Зкба^-. /5//Х
* Y о кН • — «А * •	**v ’ v ' '	)
^±[>4	tviy-Zttt^ceo/
4y	€	<K/»«-cfr ’ I *5^‘re C k^~
/бе ч/^wAfr Jouvet fr
Gk.
Vocy t( ty 1 и n w» (а	(xfru<.oCc -vy,^ "/о
ot<*C (	1 v-Q f pY~o	of /"fr-4 S
; ?€e -Hxe pv*ec eoL«.-vxг» e vi /yy,
НАС Gpl.&Apl.’us’, MUk.,OUk.,OES. HACfc,
known to all SI. -
PS. * nas”b, IE. **nos-som ’ts’, Pokorny
758.
852
Н АСТУР ЩЯ ' nasturtium’,ModUk.,known to
all other SI. - Subst. рослИНа Э РОДИНИ
хрестоцв!тих, Бойк1в 273*
From Lat. nasturtium ’ts’ (: *nasi -
tortium ’nose-pain’, i.e. causing burning
sensations in the nose); according to Klein
2,1030 : ’nose-twister’.
НАТАЛ/I/Я,Наталка (< Lat.natalis),cf.p.845.
НАФТА r ^^ph/л t	t
Нафгпа С,62*7
нес^>—e	2. S ,	7<?J ,
Po. 'MApa,	yff A., e-hr .-JDe-yy’y;
Паруся, Я *>с|>ТАЯ kA,	/ oltdi,
с|>то h кк ^Дзвндзел^<ь<см тХ AZ.
f пародии f н ьфтя я и и". “
S^b$-p. poni. ; Av^Uk, пегроль.
Ffo-WA
h&ps 'Po,	uAtt vn Д"Ье sou/tc
L-O.-b, ИА/э/п/а.	>
'j?ca^v'vx(	А^Г»
/И<’kl^S'ip J.li( A^l<xtz-^.'VvA vv eV LF,
П, I ( Vi Skn e-r 1 5 ( 70	, о . ; <шo-rol i wj
-и. г *. w» w* C<"v\ Це ivnd+e soccVtC
Hi'S hto/oI Cs Akk&ol‘An	A ,
. J^/ечн «2^ 10 2.7.
853
нац1, нац1онал-соц1ял1эм see нац!я.
Nazi politics re Ukraine are best illustrated by
Hitler’s plans to colonize Ukraine after a "sieg-
reich" WW II; in the Himmler Papers (Box 409,File
144) in the Library of Congress the following
colonization document is preserved:
eiedletbticf
 3<i6[f Or
fur fite fiftiffluig
1 deu(ftben”Voi^u№Jeni5euif4m
? (Dftjieoler
jBelibred^anfiqi^^ofMnft^oSeiv
in$otfe
^rBelibift-unpetauf erftcft unigrtt bei
angel eitt anftnfi unflKinfl^Unflec ubec.
fialfet bM fcbe in Фене unfl form! imOHmflec
9Uid^fui)rtrft
854
НАЦ1Я ’nation’, ModUk.; BRu. ts,Ru. нация,
Po.nacja.etc. - Deriv,. нац1йка,нац!ональний,
-н!сть,-но,нац!онал, нац!онал1эм,-£ст,
-Гстка,~!стичний,/де/нац!онал!зувати/ся/
-ання,/дв/нац!онал1эований} here also :
нацмен, нацист,-стський, нацизм, AmUk.
нац! • ~ Subst. народ,нар!д; група людёй,
що !сторично створйлася на основ! спхль-
ности мови, культей,територ!!’, вконом!чно-
пол!тинного життя й на основ! сп£льних
!дей щодо майбутнього.
From Lat. natio'breed,гасе,people,nation’>
cf. OpeA 2,106, Klein 2,1030,a.o.; some scholars
consider it Po. borrowing, Vasmer^3,51, Richhardt
81,a.o.
HE ’not; no, none’» MUk.,OUk.,OES. ts,
known to all other SI.
,PS»*ne ’ts’, IE.**ne ’not’, cf.Lith. ne,
Skt.nS, Goth.ne, Lat. ne, Gk. пё ,etc. cf.
Pokorny 756-757, Vasmer23,52,a.o.
НЕБО ’sky, heaven, firmament’, MUk.,OUk.,OES.
НвбО, hnown to all other SI. - Deriv. НвбесНИЙ,
niднебний, н!днвб£ння; небо-скл£н,-зв£д,
крайнебо,-Subst.видимий над новерхнею эемл!
пов£тряний npocTip, КТО.157; рай,парадиз.
PS.*nebo,Gsg.*nebese ’ts’, IE.root **nebh-,cf.
Skt.nabhas ’mist,cloud’, Gk.nefos ’ts’, Lat.nebula
’mist’, OSax.nHbal,Du.nevel, OHG.nBbul, NHG.nMbel,
ModHG.Nebel 'mist,haze,fog’,a.o., Kluge 249,Vasmer2
3,53,a.o.
855
НЕВ1ГЛАС : не 4- во + глас ’not
in the (proper) tone;not to the point igno-
ramus’, see s.w.
f	,
НЕВ1Д : не + вода »see s.w.
НЕВ1ЖА : не + в!да»зее s.w.
*	7	*
невГрка	<^л
^гХХо('Дзендзел1вський.5^5/, ^2 ^76^90 ) г

та
к « и I, с.
hebict/k/a : не + в£сти (:в:(да)
НЕД1ЛЯ : не+ д±лати /:д±ло/.
HEKPYT dial, for PEKPYT.q.v.
НЕРВ ’nerve’, ModUk.,known to all other Sl.-
Deriv. первовий,-в!сть,-во, нерво'зний,-HiCTb,
но, / де/ нервуватя /ся/, -ання, нервац!» -Subst.
тоненьке волокно,розм£щене в т£л! людей та
тварйн,х що приймая зовн1шн1 подразнення й
передав 1’х до мозку.
856
From Lat. nervus ’cord,sinew,vigor,force’,
via ModHG. Nerv or Fr. nerf ’ts’,cf.Vasmer23,64.
НЕСТИ , Wd.also НвсТИ 'to carry,bear;to
lay; to smell’, MUk.,OUk. OES. Н6СТИ, Ru.
HeCTHyOCS. nesti, Po. nie&i,etc. - Deriv.
в-,вй->в1д-,э-,за-,п1д-,по-,про-,у-
нестй, в-,ви-,в1д-,з-,за-,п1д-,по-,
про- но сити, -ношения, ноша, листо-
нош/а/; fn. Богонос/Богон^с. -zSyn.
перем1шати,пересувати,доставляти кудись;
розновсюджувати,поширювати; викбнувати
обов,язки; в!дкладати (яйця); п^хнути,
воняти,смерд£ти.
PS. *nesti 'ts', IE. root **nes- 'to join’,
cf. Lith. neSti ’to carry’, Latv. nest ’ts',Skt.
na^ati ’he receives’, Av. nasaiti ’ts’,Gk.eneg-
keln ’to carry’, Lat. naciscor ’I ripen’, Goth,ga-
nah,ModHG. genug ’enough’, ToB. eftk-’to carry’,
Ht.ninikzi ’he lifts up’; Уаэтег^З.б?, Trautmann
198, Pokorny 766-767,a.o.
HECTOP PN. ’Nestor’, MUk. He crop's (1627
OUk.,OES. HeCTOpZknown to all other SI. —Deriv.
Несторович,Иестор1вна, Несторко, Нестор-
цьо,Несторик, Несторуньо / Нестуньо, Нес-
тор!в; fn. Нестор, Несторенко,Несторович,
Несторук, Несторовський,, Неструк (Богдан
201); here; He'cTip and Нестер,from which GN.
Неотерово ( 1951: Жовква). -
From Gk. Nestor ’one who blesses’, Klein 2,
1042, Vasmer23, 67,a.o.; see also
Петровський 165.
857
НИ arch.& dial.for Hl.q.v.
НИЗ ’lowest part’; bottom' , OES.HHSbJBRu.
H13,Ru., OCS. niz6, SC.niz.Sln.niz, Cz.niz,Po.
niz/ina/. - Deriv. НИЗИНа,НИЗЬКИЙ,-KlCTbj
—Ко, НИЗОВИЙ, НИЦк£г1ДНИй, many compounds: ,
низько-вольтний , -вольта^ний , -ло'бий ^-льот
НИЙ /-Л1ТНИЙ , -ПОКЛОННИЙ , -ПР'ббНИИ , -рослий,
-СОрТНИЙ 1тД«> here also : НИЖЧИЙ,НИЖЧв-ВИ-
кладений,-згаданий,-п1дписаний,-поданий
тп.; нижн!й. ~ Syn. невисока частйна,око-
ли цт;дол£шня теч!я р!ки/ (низи:) широк!
маси (звичайно неосвхченого) населения»
PS.*niz”6 'ts’, being an extension of IE.root
**ni-;nei-, Pokorny 312,767.
НИК! interj. ’look’, ModUk. only. - Deriv.
никати, никнути. - syn. глин!,РССтоцький
3,166.
A "new interj . ".according toРССТОЦЬКИЙ ,l.c.
НИК1Н, ^НИКОНА НИКОН P/V-
falKW MUK. /Уб<4>жЬ(1627,Беринда)0(/К- ,
WHKPAry (КШ < ), LKСоф
/таникон. -
- 0^«4никонович, Никон! вна. -
Н1Гкон,Н1кон^ць,Н1к<{та,Никон,Никон-
пук, Никон^ць, Никошбк, НикорйГк, Никорч/к,
Никорчдк,Никоровський,Никорбвич,Никорук,
Никоряк,Никбрик (Богдан,201,203,204)•-
Никоп!ль / Н1коп1ль/н£кополь.
858
•SuMr. Mlfa-	, 1627 Беринда.
ROM Crt<. A/lKo>1 : ntcae To с&иДцм.
Петровский-166,Беринда 224.	g ‘
НИКЛЮК, also Hel’K, нек!ль, НИК1ЛЬ AniUk.
’neck-yoke’, first recorded in 1924 (Bilash 458).
- Subst. ярмо.
From E. (neck)-yoke ’ts’, Bilash l.c. Koshe-
lanyk 444.
НИРЯТИ,НИРНУТИ ’to dive,plunge;to duck’,
ouk.,oes.нирмти ,Ru.нь1рять,нырнуть,OCS.
vbnr&ti,izn6ret1i, SC. ponirati,Sln.pondreti vs.
Po.wy-,za-nurzat /sig/.LoSo.nuriS. - Deriv.BH-
нирнути /ви-умирят и, пронир а, нора, понурий;
занурити,зануряти/заиурювати,-ання.-Syn.
Б-, По- заглиблюват^Ья^
PS.*nyr-eti,-ngti ’ts’, IE.root **ner- ’ts’,
Pokorny 766, Vasmer^S,91-92,a.o.
HI ’no, not, not any’ HI ... HI ...'nei-
ther, nor ’ ,MUk. Hk(XVI-XVIIIc.z cf. Sheyelov
663y664) , OUk ts. - Deriv. Hiде,н£к6ли,н1-
XTO. ~ Syn. HO,MUk. .OUk.HH,
PS.*n2, IE.**ne ’not’,see HE; the relation-
ship between He^Hiand НИДп historical perspec-
tive's persuasively explained by Shevelov,l.c.J
cf. also Vasmer^S,71-72, Zubaty IF.4,471, Traut-
mann 195, Pokorny 312,760,a.o.
859
НХВЕЧ ’nothing’,MUK.Н1ВЕЦЬ (Shevelov 620),
Po. niewecz. ,dial.niewec . - Deriv. в-,на-н1-
веч, /з/н£вечити. - Syn. н!що.
A MUk. borrowing from Ро.niewecz/nie-
wiec ’ts’, Shevelov,1.с.
НХГОТЬ jdial. НОГОТЬ ’nail’, MUk.,0Uk.но-
готь, BRu/НОГОI$S,Ru. НОГОТЬ »OCS. nogbt6, SC. no
kat, Sin.nohet, Cz.nehet, Slk. neht, Po.nogiet,
LoSo.nokc, UpSo.nohc. - Deriv. н£гТИК, Н1ГТЬО-
1да, нГгтьовий. -Syn. рогове захисне по-
криття пальц1в.
PS.*nog6t6’ts’, with IE. root as in HO?A,
see s.v.
Н1Ж ,Gsg. ножа ’knife’,MUk. НОЖЬ (ХУИ С.
ЛСЛ. 143 ) , оик.ОЕЗ.НОЖЬ, ВРи.КцНОЖ, OCS. по£б,Ро.
no£ ,etc. - Deriv. НОЖИК,НОЖИЧОК,НОЖИЦ1 ,HO-
жички,нож!вка, нож!вник, ножака, РХНожа'к,
Ножи^ький,Ножаловський (Богдан 203).- Syn.
знаряддя для р1'зання,р!зак.
PS.*nozb 4*nozios ’ts’ with no certain IE.
cognates,cf. Vasmer23,80, Matzenauer LF.1,330,
Walde-Hofmann 2,155,a.o.
/
НХКЕЛЬ 1.’nickel’,ModUk.,known to all other
SI. - Deriv. н£клевий. - Subst. Hl - Х6М1Ч-
ний элемент.
From Sw. /coppar/nickel
formed by Sw. mineralogist
in 1754, cf. Klein 2,1045.
’copper,nickel’,a term
Axel Fr.von Cronstedt
860 z	х	,
Н1кель2.а1зо никель, НИКЛЯ, Н^КЛЯ AmUk.
’nickel’ (a five-cent coin), first recorded in
1917z (Bilash 458). - Subst. П>ЯТЬ -цёнтова
монета.
From E. nickel ’ts’, Bilash, l.c., Koshela-
nyk 446.
HIC, Gsg. носа ’nose’, MUk. ,0ик.,0Е5.носЛь,
BRu.,Ru.,0u.,Ma. HOC, SC. nos, Sln.n6s,Cz.,Slk.
Po.LoSo. nos, lityaSo.nos, Plb.ntls. ~ Deriv. hjJchk,
носище, носатий,носятина, носач,носаль,etc
носо-глотка, -pfr, -рожецьГМ.НосенкоНосо'-
вич,Носик,Носюк,Носяк,Носко',Hie. - Syn.
орган нюху й /у дёяких тварйн/дйхання.
PS.^nos’K ’ts*, IE. **nas- with cognates in
most IE.lgs.,cf. Pokorny 755.
HIXTO, н1щ<£	: Hi + ХСО» Hi + що,
see s.w.
Н1Ч ’night ’ ,M Uk. ночь, нощь (ХУ11 с.ЛСЛ.
144 ), оик.ночь, OES.нощь, Ru* ночь, 0CS.no-
stb ,Po.noc,etc.z- Deriv. Н1ч/ень/ка,Н1ЧНЙЙ,
н±чнйця, н!чл1г,/за-,пере-,про/ночувати,
-йння, ноч£вля,ночеевгтка; Н1члава /ртч-
ка/о -Syn.безебняшна,темна,частйна добй.
PS. •nokto ,tsl, IE. ** nokuti ’ts’, known to
majority of IE.lgs.,cf. Pokorny 762-763.
HO, also HOB AmUk. ’no’, first recorded in
1946 (Bilash 459). - Subst. Hi.
861
From E. no 'ts’, Bilash, 1. c., Koshelanyk
448.
Нобод! AmUk. ’nobody’, first recorded in
1959 (Bilash 460). - Subst. Я1ХТО.
From E. nobody ’ts’, Bilash, 1. c.
НОВИЙ ’new; novel; fresh' • HJk* Новь»й (XVII
с. ЛСЛ.142), OUk.,OES. НОв/ы Й 4Ru. НОЕ/Н0ВЫ Й,
OCS» nov^ , Po. nowy, known to all other SI. -Deriv-
новёнький,hobiс1нький , нбв1сть,новйна,но-
визна, нбвак, /в!д-,по/новити, /в!д-,по-/
новляти, -яння, BiflHOBajcompounds: ново-же-
нець, -нарб джений, -прибулий, -спёчений, -тв1р,
-творения,-с£лля,-бранець ; FN. Новий,Нови-
ченко, Новико'вич^ GN* Новоград/Нс^вгород,
НовомиР'Город,Новосёлиця, Новоукра^нка, Но-
вочеркаськ; /арх.:/ Новоросхя. - Syn*. св£-
жий,неда/вн1й.
PS** novB/jb/ »ts,»IE.**neyos 'ts', known to
most IE.lgs.,cf. Pokorny 769.
/
НОГА 'foot, leg' , MUk. ,OUk. ,OES. Hora ,Ru.
Hora, DCS. noga.Po.noga etc. - Deriv.Hf»Ka,Hjf-
женька, -ечка,ножище, нагавиц! ( < нога-
вйц1), н!жний, дво-,три-,чотиро-ногий,
безногий, ^грин£жок>Р//.Нога,Ногач,Ногачё-
вич,Ногачевський(Богдан 202).*€уп.одна з
нижн!х к!нц1вбк людини, тварйн.
PS.*noga 'ts',IE.**nogh3 :root **onogh-'nail',
cf. Pokorny 780,Уазтег^З,78-79,a.o.; see also
н£готь.
862 ,
нойва BrazUk. ,bridet , first recorded in
the XX с.(Борушенко Сне. 13,9 )•- Subst. наре-
чёна.
From Port, noiva ,ts,«
норд вид, a-*-so нортвнд AmUk. ’north-end’,
first recorded in 1907 (Bilash 467)^ - Subst.
п1вн£чна частйна м£ста BiHHinefy.
In context, the term ’north-end’ means to Uk-
rainians the north part of Winnipeg where a great
number of them settled as newly arrived immigrants
at the turn of the 20th century. Many Ukrainian
churches, cultural and community organizations as
well as business establishments are located in
this part of the city. A synonym ’Ukrainian Win-
nipeg ’is sometimes used (OB.).
From E. north-end ’ts’, Bilash 1. c.,Koshela-
nyk 452.
HOpca AmUk. ’nurse’, first recorded in 1915
(Bilash 466). - Subst. медйчна сестра.
From E. nurse ’ts’, Bilash, l.c., Koshelanyk
451, Royick 87.
ЙорТ AmUk. ’north’, first recorded in 1915
(Bilash 467). - Subst. п!вн1ч.
From E. north ’ts’, Bilash 1. c., Koshelanyk
451.
HOCАТИЙ t Hie.
НОТА, 4?nUk. Но/в/Т ’note’, first record-
ed in 1915' (Bilash 469). - Subst. зам£тка, HO-
татка, вексель.
From E. note ’ts’, Bilash, 1. c., Koshelanyk
453 .the ultimate source. is Lat. nota 'ta’j^/eAV.
В1Д-,за-по-нотувати,-ання, в!д-,за-,по-
нотовувати,-ання й 1н.
HY! interj. ’well,why,nowjyes,indeed’,ModUk.
known to all other SI. - Deriv. ан/|,ану-ко!
накати,-ання,по-,при-спо-нука,-ати,-ання,
нум/o/f, нуте/ ~ Syn. гейt,ой!
PS.*nu, IE.**neu-:**nou- a deep grade of**
neuo- ’new’, Pokorny 770, see НОВНИ.
НЮХ; ’ecent,flair;sense of smell’,ModUk.;BRu.
Ru. ts. - Deriv./ви-,за,по-/нюхати-ання,ню-
шити,нлхальний,нюхальиик,имхиути. - sx"-
здатн!сть людини й тварнн сприймати й роэ-
р1зяяти р£зн! запахи,УРЕС«2,649•
PS.*njuxb ’ts’, IE.root ** neus-, evidenced
a.o. in E.nose.Norv.nus ’smell’,etc.cf. Pokorny
768-769.
ня/в/ t interj. for mewing,barking,etc.,ModUk.
Deriv. ня/в/кати,-ання, вииякувати,-ання.
An о/p.interj., РССТОЦЬКИЙ 3, 167.
НЯТИ : йняти.
864
НЬО! interj.’come now! well!, ModUk.only.
-Deriv. ньокати, - ання, ньокнути, -нения • -
-Syn. в!сьта-вйо! гей!
A palatalized variable of НО! - a primit-
ive interj. of recent date.
НЬЮ-ЙОРК GN. 'New York’, ModUk. ,Ru. ts,
Po. New York/Nowy Jork,etc. - Deriv. НЫ0-
йоркський, нью-йоркчанин,-анка. - Syn.
Новий Йорк, Н.Й.
From AmE. New York’ts!
* * *
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22
<pp.4Ql and ff.)
о
О, о — the nineteenth letter of the Uk. alphabet, MUk.
and OUk. name онъ from OCS onz ‘he’; numerical values:
Glagolitic — 80, Cyriliic — 70 respectively; Огеенко Азб.
82 ff., Истрин 50 ff.; the problem of the [pre]historic chan-
ges of je > о and e > о after c, z, s, sc belongs to gram-
mar, cf.e.g. Рудницький 7, 77.
O' interj. ’oh,ah’.ModUk..known to all other
SI. - Deriv.
A primitive interj. of a recent date.cf. Po-
korny 772.
0. = abbr. of отець ’ father’.
-0 suffix ’here,there’.see the following en-
try.
О, 0Б prp. ’of,at,for,about,on,upon,against,
over’, MUk..OUk.OES. ts, known to all other SI.
PS.*o/*ob/b7, IE. **obhi’ts’, extensively dis-
cussed in ESS J, 1,132-141 ;cf.. also Pokorny 287,
Vasmer *3,96,a.o.
0.0E- prefix = preceding entry.
Z	z
ОБА,ОБ1,ОБОе ’both’, MUk. .OUk.OES.o6a,Ru.,
Bu. оба,OCS. oba, Po. oba.etc. - Deriv. Обйдва,
865
866
обйдв1,обидвое._ Syn. два, дв1, двое.
PS. *oba,*obe,*oboje,IE.root **bho 'ts',
Vasmer 3,96-97.
ОБАХТА 'main^uard; guard-house', ModUk.
Subst. головна сторожа; II примТщения.
From ModHG. Hauptwadie ' ts' ,РССТОЦЬКИЙ
4,204, see also абахта.
обергол!,also вобергол!, оберговзи, об-
ергбзи, оберголси, обирговэи, обиргози,
обиргол!, бвералс, оверголи, овергбл!, о-
вербл!, овирол! AmUk. 'overalls', first recor-
ded in 1915 (Bilash 472). - Subst. роббчий ОДЯГ.
From E. overalls 'ts', Bilash, l.c., Koshela-
nyk 459.
, ОБЖИНКИ : об + жинати, deriv of /об- + /
хати.
/ /
ОБГД • Об + 1сти ,see s.w.
ОБ1/Й/СТЯ J O6i + ЙСТЯ, SEE Об- and
йти =1тй.
ОБОЛОК • o6i»+ ВОЛОК, see s.w.
ОБОРА • об-+вора, see об-and Bip Зо
ОБРУЧ : Об- + рука', see s.w.
867
f	'	'
ОБУВ, обувати : взувати.
ОБЦАС 'heel',ModUk.; Po.obcas. - Syn.
каблук» see p.588 ff.
From Po. obcas ’ts’, the ultimate source
being ModHG. Absatz, cf. Bruckner 369, Nako-
netschna 77.
ОБИИВКА : 06-+ШИТИ.
OB! interj. expressing disappointment,
astonishment: ’my,my! so that’s it!’, ModUk.-
Deriv. бвкати,-ання; овва! -Syn. ой-ой!
A primitive interj. of recent dateJC
СТОЦЬКИЙ 3,167.
ОВЕР’ЯН, Оверко PN. folk-forms of
Валер 1ян , q.v.
ОВЛУР, al s о Влур PN. ’ Ovlur, Vlur (name
of a Polovcian warrior)’,OUk. and OES ./0/ВлурУ
known from Сл.ПЛК.Хг.
According to Menges 24-25 Vlur (<*V?>luf6)
"might be the original form,as the alliteration
V61ur6 v61k6mfa suggests"; it could be explained
as an aor. of Tk.ulu-’to howl (wolves,dogs etc.)’;
in Mongolian this word is known as uli- ’ts’,cf.
the comparison of Ovlur with the wolf 1пСЛ.ПЛК«1Г.
(in the Hypatius chronicle under 1185 this name is
Replaced by Лаворъ <хЛав*Ьр£ from Gk»Lauros) ;
should Oylufb be the orig. form then it might be
explained as nomen aorist! *av-la-ur > av-lur in
Tk. meaning ’hunting’ } in offering two etymolojd.es
of this name Menges admits its two forms Ovlur I
Vlur without indication of their prior/posterior
- status.
868
овсаг SoCp. cf. Йосах*.
ОВОХвМ,ОВПх/м Wd. 'yes,OKlas well’; Po.
owszem. - Subst. «рак.
From Po. owszem ’ts'.
ОГ АФ1Я	АГ АФ1Я $«АГАП1Й, АГАЛОН.
ОГЕР>ОГИР » wd.	о i* ер, о tup ’ stallion’,
ModUk.; Po. ogier. - Syn. жвребець.
From. Tk.ajger 'ts', Bruckner 382.
ОГ1РОК ’cucumber' , MUk.,OUk. ОГурокъ
(ХУП с. ЛСЛ.152 ),OES.ОХ’УрвЦЬ, Ru. ОГурвЦ, Po.
ogc>rek/ogurek,Sln.ogurek. - Deriv. ОГ1рочок,ОГ1р-
ковий, от1рчище, MUk. отурхсовый оград
ХУП с. ЛСЛ.151);гн.0г£рко>0г1рчак,01’урак>
Огурцов (Богдан 205) Syn. овочева огородим
рослина родини гарбуэових, Слум.5,614.
From MGk. agouros 'ts' (:aoros 'not ripe'),
Vasmer23,120, Bruckner 376,a.o.
ОГОНЬ Wd* for вого'нь.
f
ОГУДИНА ’creeping part of some plants' ,ModUk.;
Ru. ОГуДБ,ОГуДИНа.-Deriv.огудинНЯ.- Syn. стебло,
в!тка повэучо!’ poслини.
Of uncertain etymology; Osten-Sacken's etymology
:iyAHTH’to blame',cf.KZ. 44,155, as well as Vasmer's
reference to гид«ии‘nasty,vile',cf. his ED.x,3,119,do
not fit here on account of semantics; more persuasive
would be its explanation from дута 'bow'; arc/h/'
with metathesis:*о-ДугиД6ина > ОГудина.
869
ОГУРНИЙ ’ obstinate,stubborn,refractory', MUk.ory-
р^нство (ХУП с.ЛСЛ.151), zRu. огурньХй,Po« °-
ohurstwo (1629). - Deriv. ОГурн1сть> -Ho. ~ Syn.
впертий.
According to Vasmer23,120, from Gk.gauros 'proud';
less persuasive is Bruckner's explanation from ModHG.
irren 'to err' > cf. his ED.376.
ОД, од- see В1Д,В1Д-
ОДАРКА pN. 'Odarka' being a dimin. form of
Дар1я ( see Дар1й ) with an initial O-extension
explained by Shevelov 453,q.v.jsee also p.845.
одежа see одяг.
ОДЕРЖАТИ,одержувати : о + держати, о 4 дер жу-
вати see держати.
ОДЕРЖИМИЙ : держати.
ОДЕСА GN. ’Odessa',	Ви.Одесса,Ро.Odessa,etc.-
in a recent article about this name,published in The_
Ukrainian Review,yol.29,No.2,London 1981,W.T.Zyla offers
the following data on this city and its name;
Odessa is located on a shallow indentation of the Black
Sea coast (the Black Sea Lowland) and has all the facilities needed for a
major port. Although a settlement, Istrion, existed on the site of the present
Odessa in ancient times (from the second to the fourth century A.15.) and
was then desroyed and forgotten for ten centuries, the history of the city
begins in the fourteenth century when the Tartar fortress Kachibej (or Kaku-
bija) was established there. During the fifteenth and sixteenth centuries
Kachibej belonged to Lithuania and Poland and in 1453 played an important
role in providing Constantinople with food supplies when the Turks laid
siege to its walls. With the fall of CalTa and the conquering of the Crimea
by Mehmed II of the Ottoman Empire, the northern coast was in ruin and
870
Kachibej was among many settlements and fortresses also destroyed. When
rebuilt by the Turks at an unknown time, it appeared under a new name
Hadzhibej (Khadzhibej), and then, for centuries, it played an insignificant
role as a Turkish observation post surrounded by Tartar settlements. In
1789 Hadzhibej was stormed by the Russian armies and finally ceded to
Russia by the treaty of Jassy in 1791. In its place a new fortress was built
in 1792-93, followed by a naval base and a commercial quay in 1794. In
1795 the new port was named Odessa.
The name Odessa originated within the Imperial Academy of Sciences in
order to commemorate the ancient Greek colony of Odessos (Ordessos in
Ptolemy)' which, according to Russian beliefs, existed in antiquity in the
present place of Odessa. This belief, however, has later on been corrected
by archaeological uncoverings which proved that the ancient Odessos was
located some 34 miles (50 km) from Odessa in the comer between Taligula
Liman and the Black Sea. Furthermore, it should be mentioned here that at
the end of the eighteenth century there was some mania in Russia to name
all new places in the South, especially along the Black Sea. in a Greek style,
and this is the main reason why the name Hadzhibej was changed to Odessa.* 6 7
Boris Unbegaun in his interesting article “Les noms des villes russes: La
mode Grecque” writes: “It seems that in the eighteenth century one attempt-
ed to link the name of Odessos (=Odissos) with that of Odysseus”.8 More-
over, he quotes a certain Vigel’ who wrote in Zapiski о Kerchi jNotes about
Kerch): “There was on the Liman of Taligula a small Greek town Ordissos
or Odissos built in honour of Odysseus, who it is said had visited these
places in the course of his long peregrinations. This was enough to seduce
the imagination of the empress [Catherine II], an imagination still ardent
• -5) Smol'janinov, Istorija Odcssy (The History of Odessa), in Zapiski Odesskago
obscliestva istorii i drevaostcj (Proceedings of the Odessa Association for the
Preservation of History and Antiquities!, Vol. Hl (Odessa: Gorodskaja linoerafiia
1853). pp. 338-339, 353.
6) “Der Form Ordessons bei Plinius und Ptolcmaios steht Odessos bei Arrian
gegcnUber. Arrians Schreibung diirftc die urgundliche sein, da sein Verzcichnis auf
pcrsilnlichcr Erkundigung beruht. Ordcsson schcint ein Schreibfehler der niittelbar
gemeinsamen Quelle von Plinius und Ptolcmaios zu sein”. See Paidys Real-Encyclo-
piidie der Classischcn AltcrUimswixsciischaft. 34 Halbbad (Stuttgart: J. B. Mctzlcrschc
tVcrlagsbuchhandluiig, 1937), p. 1886. There is also an opinion that “es ist iinsicher,
ob diese Odessos das heutige Warna, oder einc andcre Kolonic glcichen Names ist”.
Der Crosse Brockhaus, 15th ed. Vol. 13 (Leipzig: F. A. Brockhaus, 1932), p. 603.
7) For example, the settlement Ol'viopol’ was named to commemorate the ancient
Greek settlement Ol’via, the remnants of which were then uncovered on the coast of
the Black Sea, near village of Parutina. See M. Levchenko. “Haidamackij kut", in
Kievskaja starina, Vol. И (Kiev, 1882), Note 1, p. 347. See also Note 1, p. 346.
871
and flourishing in spite of her old age [she was then 66]8 9 Ribas10 knew it and
and he hurried to propose the building of Odessa in the place where the old
settlement of Hadzhibej was founded”.11 It is also possible that the little
known Odessos in the Taligula Liman obtained its name from the famous
Odessos (today Varna), whose name as Unbegaun stresses “has been given
in honour of Ulysses”.12
Thus the name Odessa is directly derived from the name of Odysseus
(Greek form; Latin — Uiixes; English — Ulysses) — a noted king of Ithaca
and one of the leading heroes of the Trojan War. In the Iliad, Homer
portrayed him as a man of outstanding wisdom, eloquence, resourcefulness,
courage and endurance. In the Odyssey, he manifests his talent for tricks,
frauds, deceptions, but besides this he is loyal and magnanimous.13
The above mentioned qualities of the legendary hero after whom the city
was named, its geographical location as well as the convenient time for
growth, paved for Odessa a rich and glorious future. Its growth was rapid,
especially after the coming of railways in 1866. Grain, in particular wheat,
formed a major export. Odessa’s population in 1803 was 9000, in 1827 —
8) Revue des e'tudes Slaves, Vol. 16 (Paris, 1936), p. 231. The Greek form of
Odysseus is apparently found in an alternate form of Odisseus; the parallel form
’OAicretis is cited by Henry George Liddell and Robert Scott, A Greek English
Lexicon, 9th ed. (Oxford: Clarendon Press, 1940). From this form it seems that the
place-name Odissos (Odessos) was derived. The form is apparently a noun. The
adjectival form of the feminine gender Odisseia (derived from a classical Greek form
Odysseia because of the y/i variatioin) or Odissia (ei can become i) produced the
for Odessa (in Ukrainian Odesa). This and all other translations are mine.
9) Catherine II (1729-1796) was an enthusiastic patron of the arts, she corresponded
extensively with Voltaire and Diderot, and founded schools and literary reviews. She
was also interested in the history of the ancient Greece.
10) Ribas, a Russian admiral; he is also known in Russian sources as de-Ribas
(Deribas).
11) Revue des e’tudes Slaves, p. 231. The official document for renaming Hadzhibej
to Odessa was never located. K. Smol'janinov the author of “Istorija Odessy” hopes
that such a document existed. He writes: “We meet the word ‘Odessa’ for the first
time in the title of the document which approves the amount of salt reserves to be
stored in the city of Odessa”, (p. 352) The document is dated January 10, 1795.
12) Ibid.
13) A mention should be made that Odysseus, in different periods of human
development, has been viewed differently. At the time of naming Odessa (1795)( his
intelligence and wisdom were very much admired in Russia, as well as were his
political potentialities.
872
more than 32,000, in 1836 — 54,000, in 1858 — 104,000,11 in 1970 — more
than 892,000“ and in 1980 more than 1,000,000. Odessa became also a
large industrial centre with many important cultural facilities.
Another city of the same name located on the North American continent
some 14 degrees 37 minutes more south than Ukrainian Odessa is Odessa in
Texas — a city about 100 years old. q Zyla,op.cit.pp.85-87) .
Still another city on the North American continent is
ODESSA in Ontario,Canada,named after ModUk,. ОДвса after
the Crimean War in 1&56, cf.JBR. OnUVAN.2,56.
ОДИН ,dial.OfleH,еден,Тден,©ДИН ’one;alone’,
MUk. срден (1584 АКЖМУ.79),«одна ( ibidem
76) *>ДИН (1583 АКИМУ • 6 5 )o дин (ХУ1 с. КА. 77),
один<ъ(1498 ССМ.2,75), ouk. один© ( 1349
ibidem )»ОДИНТЬ (1408 ibidem ), OES. един*
1076 Тзб.СВ. ) ,Ru. ОДИН» ОСS. jedinS, Po.jeden,
etc. - Deriv. одн!сть, однота,°Динак»-ачка,
одинокий,одинець,о4инйця,одинадцять: TN*
Один, Одинвць,Однакий/еднакий. - Syn. единий,
сам.
PS.*jedinb 'ts'jWith later abbr. of i>6,cf.
OCS. jed6rih; in its second part it is related to
inh, cf.fjnaMtt.
0ДНАК0ВИЙ,-во : один.
ОДОЛТ/ВА/тИ : доля.
одуд : удуд.
ОДЧАЙ, В1дчай 'despair', ModUk.- Deriv. d/lll-
чайдух/в!дчайдух, одчайдУмний/в1дчайдушний,
-н1сть,-но. - Syn. розпука,розпач.
A prefixed formation од- andnafi ; ЧЯЯТИ
Чо think,suppose,hope',од-having negative function:
'without (any) hope,hopeless’.
873
ОДЯГ 'clothing, dress, attire, garments'ModUk.
Ru. одежа, OCS. odezda, Po.o ±iew/odziedza/o-
dziez. - Deriv. ОДЯГати/ея/, ОДЯГНуТИ/Ciyf Syn.
одежа,од£ння,од1ж.
A secondary, hyperistic, formation based on
PS. root *dS-, ts as in д£ти>д£ну,д£неш :
дХватИ, -аю,~аеш see S.w. ; furthermore ,cf.:
од{ти-од!вати, од£ння and одежа-6д1ж; in
ОДЯГ f instead* Од1в,-B‘ was substituted by-r
cf. Shevelov 353.
ОЖЕРЕД dial.also ожерет,озеред,озерёт ‘
(see map on p. 871 )’stack, rick', ModUk. -Deriv.
ожерёдити,ожерёдник._ syn. купа cfna,co-
ломи, скйрта.
A prefixed formation *o-Jbrd-"6 т deriv» :жер-
дка,жердь ,q.v. with secondary pleophony in. Uk.;
th e variable озеред.. . influenced by OSEPOj
cf. ДзендзелХвський Slavia 47,276-278.
ОжинА, ожидя : жати, жну.
0ЖИР1ННЯ, ожирХти ; жир.
ОЖИТЙ • жити.
03БР0?ТИ,озброювати : зороя.
ОЗЕЛИГЕННЯ,озеленювати : золенийо

Adapted from: И. О. Дзендзел1вськин ’s article in
Xlavia 47,278
озеирёд, озеирёдт, озеирёт	Карта поширення озеред, ожеред та ih. в укр. говорах
Карта складена на п1дстав! в!дпов1дей на питания X» 30 та 441
ожеирёд, ожеирёдт, ожеирёт	«Программ для збнрання матер!ал1в до Д1алектолопчного
атласу укр. мовн», Кн1в 1949 (Картотека АУМ).
875
03Д0БА : доба.
ОЗЕРО 'lake' , MUk.,OUk. ОЗЕРО, Ru.ОЗЕРО,
OCS. jezero,Po. jezioro,etc. - Deriv. ОЗЕРЦЕ,
озерявина, озерний; gn. бзеро,Озерце,
Озеряни,Озерянка$ FN. Озеро,Озерянсысий,
- Syn. прирбдня або штучна заглибина,на-
полнена водою, Слум.5,653,
PS. *jezero 'ts',IE.**e£hero,cf. Lith.eze-
ras,Latv.ezers ' ts ' ,OPr.assaran ' lake' ,Gk.Axer'on
GN.(hydronym in Greece) a.o.; Berneker 1,455,
Trautmann 73, Bruckner 207, Vasmer23,125,MoszyA-
ski JP.37,299, Pokorny 291-292,a.o.
03IB,also Азов GN, ’Oziy,Azov’' since the
XVII c.,Ru. АЗОВ, Po. Azdw. - Deriv.osfBCbKHit/
азбвсысий, -Syn. оселя на м1сц! давнього
Тана£са.
From Tk.-Tt. Azaw/ Azak 'lowland', Радлов I,
559,563, Vasmer21,63 ,a.o.
ОЗХВСЬКЕ MOPE gn. 'Oziv/Azov Sea',ModUk. ,
Ru. Азовское MOpe,Po. Morze Azowskie. - Syn. :
It. Mare delle Zabache (XV-XVII c.jVasmer^ 1,
63), Tt. Azaw dahizi (Vasmer l.c.).
Deriv. from O3IB/A3OB GN., see the preced-
ing entry.
876
ОКвй AmUk. 'О.К., all right, correct’,
first recorded in 1932 (Bilash 475). - Subst.
добре, правильно, гаразд.
From E. О. К. ’ts’, Bilash, 1. c.
0K0 'eye', MUk. , OUk. OES. 0K0, Ru. (arch.)око,
OCS. oko, Po.oko,etc. - Deriv. ОЧКО / в^ЧКО,
oxjHni , оченята, очища, -ирька, оч! / в£ч!,оч-
ка стий,-т1сть,-то,очковий,очкув^ти,-ання,
ОЧНИЙ,ОЧНИКу-ИЦЯ, OKOwfp, в!ч-н£-В1Ч.-Syn.
орган зору.
PS.*oko,Gsg. *o£ese 'ts', IE. root **oku-'to
see' with cognates in all IE.lgs.,cf. Pokorny
775-777.
OKP AYH A'borderland', ModUk., Ru. окраина,
Deriv. окраЕнний. -зуп.крайна частйна яко-
Гсь територ!Е,край; частйна держави(эви-
чайно прикордонна); околиця,Слум. 5>676.
прикордоння,пограниччя.
A ModUk. formation*b-kraj-ina : окраЕна J
in view of its semantic evolution not to be con-
fused with the term украЕна which developed
its content to 'land, state J see s.w.
ОКСАМИД, 'velvet' ,MUK. ,0Uk. ,OES. ОКСаиНТЪ ,
Ru. аксаМИТ, Po. aksamit. - Deriv.оксамитовий,
оксамитний. - syn. бархат.
From Gk. heksamitos 'ts', Vasmer2l,66,Bruckner
3, Shevelov 169 (without reference to Vasmer.Bruck-
ner ,a.o.).
877
ОКСАНА» dial. 0ксен1я,0ксеня(Носенко 250)
'Oksana, Xenia’, MUk.$«•««, Н‘»А (KCOHH, КсеНН1Я
1627 Беринда), Ru. Ксения, Аксинья (Петров-
ский 137) теПу.Оксанка,Оксаночка,Окса,Ксе'-
н1я,Ксеня,Ксенька,Ксена (Левченко 83)♦•Subst.
мик. ст рант ,1627 Беринда, ModUk. :слава; бла -
гословенний той,хто йде в £м»я Господа; на-
щадок Оксона, 1рхл1евсысий I9IJ гостинна^гвя.
According to ЛевчеНКО ,zl.c., Петровский,l.c.
а.о.,the name comes from Gk. Akse/i/na 'inhospitable';
yet, some scholars derive it from Gk. Ksenia 'hospit-
able' with addition of an initial 0-, cf. КриМСЬКИЙ
ИзвОРЯС II:3>384( reprinted in : КрИМСЬКИЙ 3,
221) later repeated by Shevelov 148 and 453 (without
reference to КрИМСЬКИЙ}; in this connection 1ркл1-
евський,l.c., states: Имения,конче потребу®
далыпого досл£цження, бо ,нав!ть ^1стор» зб!г
э осо'бою не надаеться н!як до вияснення. Са-
мо ж йме'ння дуже чаете на Укра1*н1 ще й в Ha-
ni чаей»
ОЛЕГ PN, 'OUh ,
РД 6&'Д*ес£В<’/’ИШАМнр/*А ЖММННСЯАТ0ЛМК
Олих. С XI<J, (КСоф rf^iToy-fi).
Олег.-
-Daatf Олегович,0лег1вна.-	г
“ fif. Олегбвський,Ольга,Ольвевоький,Ольжич,
Ольж^цький (Богдан 207).-
-6А/. Ольгинка.
firdM OS t. О Сьлъ , икпмю Я>иЛ.С1
О$С. Hefai 'httcf' Петровский 169,
фасиер 3,133Х	/ '	/T.SJ
878
ОЛЕНА, агсЬ.влена PN. ’01ena,Helen/a/ ’ ,MUk.
блена (1627 Беринда), ru. Елена/ 0лена,ро.
Helena,et^. - Deriv. Оленка, ОлвНОЧКа; ™-О-
лен/ь/чук. - Subst. покровителька льбну.
From Gk. Helene 'torch of reeds', Vasmer2
2,44, Klein 1,715.
ОЛ1Й, ОЛ1Я ’oil',MUK.,OUk. ,OES. ол£й,$и.
©лей, OCS. olej6, Po.olej.etc. - Deriv.ол{й«ИИ,
ник >,fn. , Олейник ,^Ол£йничук. - gyn, речо-
вина ,яку добувають 1з деяких рослйн.
Most probably from MHG.olei, the ultim-
ate source being Lat. oleum 'ts', Bruckner KZ.
45,307, Vasmer23,134,a.o.
олрайт, also алрайт, орайт, цорайт, AmUk.
'alright, all right’, first recorded in 1915
(Bilash 477). - Subst. добре, гаразд.
From E. all right 'ts', Bilash, 1. c. Koshela-
nyk 72.
, ОЛЬГА, AmUk. ОлГа PN. '01'ha,Olga',, MUk.
ОлГа (1627 Беринда), Ru.,Ольга, Po. Olga.
- Deriv. 0лечка/0л1чка, ОЛьдзя,ОЛьдзуня,
^'АЛ/В/бльГа, Вольдзя,-льдзуня, Олька,
бльхеньиа,Ольжечка (1ркл1евсысий 191).-
всемогуча (:Володимира),духе сильнаz
(: Святослава), силою виборюа життя-буття
(: Мечислава),щаслива (хЩасливослава)^Тр*>
КЛ1бВСЫСИЙ 191.
From ONor. Helga fts’, Vasmer23,137; see
also Олег.
879
ОМАР, Wd. ГОМар ’lobster’, "ModUk., Ru.
омар.- Subst. морський рак is ряду де-
сятиногих, Бойк1в 285.
From Fr. homard ’ts', Vasmer23,138, Gamill-
scheg 517.
OHa,OBO dial, for вона, BOHO see BiH.
ОНИЖ dial, for AHIC ( Makowiecki 2680,see
s. v.
0НУФР1Й PV. ‘Olwfauf
(1627 Беринда) ,/М4>рГИ,
(1484,Пом'яник) ,О/<. СГЫ
ПОлвИНЯ^^пУПНСТЬ^Ъ^НСЬЛЛСмАУГ^ГР^
(Х«М-X’UC) стынмоуфрньюлны
МНЛ0СТ*6АГ0 ^АР^РусЮЮСАбАОунВ-----
Л0М0Ц1 нм —ЪГАб^У<»^**<Оуфс‘Ь«П0рй6Н
ДММЛМ» ( Kit С ), ( К Соф Грлфсп) 1 К(/. Онуф-
рий • -	z .	z
- 0нуфр1евич,0н^|ф1Хвна,0нупр1й,
0нуфр1йко,0н/хр1й,0нУхро, 0жЛхр1й,0но-
пр!ець,0нЗпр1йко,0нойко,Онбшко,Онушко.
 ОДоноферко,Оношко, Он/чко, 0н^)врк1в,
Онуферко,Онуфр^нко,Онуфрейчук,Онуфре-
Хв , Онуфр £йко, Онуфр1йч^к, Он^гфр! S в, Ону-
фр!юк,ОнУфрич,онуфрик,Онушак,Онушка-
нёць, Онушко,Онущагс (Богдан 208)
ОнуфрПвна. -
14ft	/* idyffr. ,Тарнавецька,
64.	/T.S./
880
ОНУЧА ’ foot cloth’, MUk.0HY4A (XVII с. СИНО-
нима168), Ru. онуча »OCS. onou^ta, Po. onuca.etc.
- Deriv. OH^HKa >ОНуЧКар/СЬКИЙ/,ОНучЧЯ, dial.
вонучки на ноги (Ракобути в Галичин!,Лись-
ко РМ. 1,397 .шматок тканини,яким об-
мотують ноги перед взуванням (перев. в
чо'боти ),Слум. 5,699; (арх*о":)портоянки (<
портянка),носовики,загортадки,конверта,
Горбач 6,15»
PS.*onutja a variable of *obutja : *obuvati
’to put shoes on’someone’, Vasmer^3,142,(extens-
ively discussed by:) Hujer LF.46,340-345,cf.also
Ильинский РФВ.70,274-275,a.o.
ОПАНАС, Панас (^ Gk. Athanasios ’immortal’)
see in this vol. p.845.
ОПАНЧА , dial/вопаича, епанча ’ short overcoat ’,
OES. епанча (Vasmer22,20). - Subst.коротка на-
кидка.
From Tk. japun^a ’ts’, Miklosich ТЕ.1,315, Lo-
kotsch 74, Макарушка 8,Рогаль 180»
/
0ПАТ ’abbot’, since the XIV c., Po. opat.-
Deriv. ОПатСЬКИЙ (Носенко 179,263). -Subst.
абат,авва.
From Po. opat ’ts’ the ultimate source being
MHG.abbat ’ts', Korbut РР.4,511,РССт.оцькии Slavia
5,7, Кримський 3,307, Шелудько 1,41, a.o.
ОПЕНЬОК, п!дпенька : о/б/-;п!д- +
пень ’stump,stub’ and suffixes -*bk)5,-6ka.
881
0ПЕРАЦ1Я? AmUk., AustrUk., опервйшен,also
рипирац!я , ’operation’, first recorded in 1963
(Bilash 479). - Subst. Xipyprfa.
From E. operation 'ts', Bilash, l.c. Koshelanyk
479.
опйр see упир.
ОГРЯТЬ ,dial. ВП*ЯТЬ,УП*ЯТЬ 'again,anew,
afresh,onee more,over again’, OES. ОПЯТЬ,B5СПЯТЬ»
OCS. vfcsp£t6, Ru.ОПЯТЬ» SC.opet, Cz.opet, Slk.
opat’. - Syn. ЭИОВ/У/.
✓
A prefixed 0- formation with П>ята >*p£ta
'heel'.
ОРАВА : орати.
ОРАТИ ’to plough,till., furrow',MUk.оре/т/(XV c.
CCM.2 91), ора/л/ (XV c.ibidem),орали (1453 ibidem),
0Uk.,0ES. орати (XI c.), Ru oparb, OCS. orati, Po.
orai, etc. - Бег1ч/>/рало,орання, вй-,з-,за-
по-,про-орати,хви-,з-,за-,пере-про-,по- 6-
рювати, -ання,оранка»орач; ^.0раи,0рач,0-
ранчук, Оранський (Богдан 209).~5уи.об-
робляти земли» плугом,сохою,Слум.5,737.
PS.*orati 'ts', IE.root**ar/'&/- 'ts' with
cognates in Arm.,Gk.,Lat.,G.,Lith.,cf. Pokorny 62,
Trautmann 13,a.o.
ОРАЧ : орати.
ОРГАН 'organ (musical instrument), ModUk.,
Ru. oprari, Po. grgan,etc. - Deriv. op г а'и t и к
Subst. му зияний 1нструмент.
From LLat. organum ’instrument’ the ultim-
ate source being Gk. organon 'ts',Vasmerz3,149,
Bruckner 381,a.o.
882
ОРЕМ! 'organjmedia-instrument,press-media*,
ModUk. ,Ru.орган ,Po.organ,etc. -$уи.зас!б.
From Po. organ 'ts' with origin as the pre-
ceding entry.
0P4A,Wd./[’/opfla 'horde*, MUk.орда, OUk.oy
ордЪ (1392-1393 CCM,1,91), Ru.^ орда, Po. hojda/
orda. - Deriv. ОрдИНецЬ,ордЙНСЬКИЙ,орДИН-
щина. - Subst. об»еднання к!лькох кочовйх
племен п!д владою хана.
From Tk. ordu 'army; war camp’, CCM,l.c.,
Vasmer^, 150, a.o.
ОРЕЛ , Wd. ворел 'eagle', MUk.opeab (XVII c.
ЛСЛД56)т, Ru. орел , OCS. orblh, Po.orzel,etc. -
Deriv. орлик, орленя, о'рл!й, орля/тко/ ,ор-
ляк, орлица, орлиний,орл6вий,орлячий, глС
0рел,6рлик,0рлицький,0релецький, - Sy~.
великий химий птах родйни яструбуватих.
г PS.*Qrbl6 'ts ' ,IE.root**er-:**ог-, cf.Lith.ere-
Its 'eagle', Gk. ornis,'bird', Corn.,Bret. er,eryr
’eagle’, Goth.ara, OIc.are 'eagle',OHG.aro, ModHG.
Aar 'eagle1, AS.earn 'eagle',Du.arend ’eagle*,etc.,
Kluge 1,Pokorny 325-326, a.O.
ОРЕНДА, dial аренда -'lease' first oc -
currence: XVII c. ,Ru.apeR^a, - Deriv. орендар,
орендувати,-ання. - 5иб^ви-п£д-наем.
From Po. arenda 'ts', the ultimate source
being LLat. arrenda:arrendare 'to lease’, Bruck-
ner 6,Vasmer21,85,a.o.
ОРЙБКА,
орябок
рябий.
t	883
ОСАННА 'Hosanna! Hall.'' ,MUk.,OUk.,OES.
ОСАННА, Ru. ts., OCS. osanna, known to all
other SI. - Subst. СПаеЙ! ПОМОЖЕТ
From Gk. Jiosanna 'ts', the ultimate source
being hosa'na ’help.” ,Vasmer23,156,'save, we
pray!, Klein 1,745(: from Hb.).
OCAYA 'deputy het’man, captain’,OES.>ACa-
yjjrjjQVasmer^,27) , Ru.есаул . - Subst. ЧИН п£сля
ге'тьмаиа.
From Tk.jasaul 'ts', Miklosieh 414 ,Vasmer,l.c.
ОСИКА 'poplar-tree,aspen-tree’, OES.Осина,
Ru.OGHHa ,Bu. осина, Po.osina. - Deriv оейчка,
о синовий, оейчина,- syn.- тополя тремтяча,
AmUk. ПаплЯ •
PS.*ops-lka : *opsa ,like OCA,from IE.**'apsa
'wasp', Pokorny 55, Vasmer23,159.
ОСИП : ЙОСИП.
OCIHb ’autumn,fall',MUk. ,OUkj ,OES. осень,
Ru,осень ,OCS. jesenb, Po. jesien,etc.-Deriv.
ос£нн1й,ос£нка,восени. -Syn. пора року
м!ж л!том i зимою.
PS. *jesenb 'ts’,IE. root **es-:**os-:**er-
cf. OPr. assanis, Goth, asans 'harvest,autumn',
OHG.arnon 'to harvest, E.earn 'to earn’,a.o., Po-
korny 343, Kluge 75, a.o.
0СК1Л GN. 'Oskil (river)', OUk. ОсХОЛФ
Ru. Оскол .-Syn. л{ва притбка Д1НЦЯ.
From OUk. оСКОЛ*ь'госк’, Vasmer2,3,160.
884
0СЛ1Н ’bench*, ModUk. - Deriv. ОСЛ1НЯИК,ОС-
л!нець. - Syn. лава,Носенко 204.
Deriv. from О слона 'cover,veil'.
ОСОБА 'person, individual',MUk. особа (ХУ11
с. ЛСЛ.158, 1596 Зизан1й),особа (ХУ1 о.
Тимченк» 1,843, КА. 80), Po. osoba. - Deriv.
особовий,-в!сть,-во, особливий,-в1сть>-во,
ос£бний,-н1сть,-но, особняк,особина,осо-
бистий,-ст1сть,-сто, безособовий,одно-,дво
три-,чотиро-. •.особовий^ рдСособа. -Зу»«-1нди
в£д/уум/, пер сона.
A PS.formation: *о sob^ 'about oneselflike
Lat. per se : persona, Bruckner 384.
OpOKA ,Wd. 1000ка'sedge,carex', ModUk. ,Ru.
осока.- Deriv.осок^р, осокорина,осонняк.
Deriv.j6araTopf4Ha брлотна трава з долги-
ми гостриги листками.
f	г
PS-*osoka 'ts', IE. root *ak- like inOC-
трИЙ, see гострий.
0СТАНН1Й : остати/ejy.
ОСТАП : евстбис!й,
ОСТАТИ/СЯ^ оставати/ся/’ to stay,re-
main’, MUk. ,0Uk, остдти, OES . оста-и/с^/
Po.zosta/wa/c. - Deriv. останн!Й, останов,
остатн!й,остаток. - syn. залишати/ся/г
залишйти/ся/.
From °” СТа/ва/ ТИ-СЯ see s.w.
885
z	/
ОСТРИИ : гострий.
OCTPIB, Gsg.ОСТРОВА 'island', MUk..OUk.OES.
OCTpOBfbjRu. rfcjpoB,Po. ostrd^, etc. -Deriv.
оетр!вець, остр!вчик, ост^ов’янир, остр£в-
ний,чисть. Syn- частйна суш!,оточена з ycix
сторон водою.
PS.*ostrov8 'ts' with IE. root ts as in СТрий,
q.v.
ОСЬ 'here,there; here is’ ModUk. - Deriv.
ОСЬ-ОСЬ. - Syn- 0T-
Derived from or-се, see s.y.
ОТ 'there', ModUk. Deriv. OT-OT. - Syn. oco.
Derived from O-T0,see s.w.
OT»OT- r ОД, од- see В1Д,В1Д-.
/
ОТАВА ’second hay-crop', ModUk. known to all
other ModSl. - Syn. друга трава п£сля покосу.
PS. *otava 'ts' : *tyti 'to grow,get fat',cf.
Vasmer23,168.
OTAK : о + так.
ОТАКЕЧКИ S dim< n. отак .
ОТАКИЙ,-ка,-ке : о + такий,-ка,-кег.
ОТАКСОВУВАТИ : о + такса .
ОТ А : о-t-там.
886
ОТАМАН, also АТАМАН 'otaman,ataman (a title
held by elected kozak military commanders)’;
in the XVI and XVII c. also:’village elder’;
the term was used later as a name for the
’head of a workers’ or craftsmen’s cooperative
association’ CXIX c. Pushkarev-Vernadsky-Fisher
2); in the army of the Ukrainian National/Demo-
cratic Republic of 1918-1920:’commanding offi-
cer of a division, corpus, group’; in WU.:’ma-
yor' ; in the Ukrainian National Government in
exile (since 1920): Holovnyj Otaman = Head of
State , President’(EY.5,1904-1905); according
to L. Bazin the first record of Taman/Ataman
goes back to 716,cf. HUS.3-4,61; Ru. АТАМАН,
Po. ataman/otaman. - Deriv. ОТаманик,отаман-
чик, отаманиха,отама<ненко, отаман! вна, o-
таманити,атаманення, отаманувати, -ання,
отаманство,-ський, отаманщина, отаманя,
отамання; fn.Отаман,Отаманець,Отаманов-
ський. - Syn. начальник (у засад! ви-
борний) козацького в£йська ни окрёмих
його частин у 16-17 вв© на Запор£жж!...;
за ,Гетьманщини .*сотённий або городовий
отаман - пом!чник сотника;(по селах:)
цив£льний начальник; в арм!1* УНР 1918 -
1920 - означения вищого в!йськоЪого на-
чальника - командира див!з!1‘, корпусу ,
групи; в ЛеГ1он! УСС. 1 УТА. —ранга р!в-
нозначна з майором; в!йськбвий титул По-
лови Директор!£ УНР. (згодом Президента
УНР©) був ГоловниЙ Отаман (за:УЕ©5»1904-
1909.
The word is generally derived from Tk.ata
’father’ and -man ’big,elder', cf. Bazin,Ic.c
Преображенский 1,9, РССтоцький siavia
5,44, Bruckner 8,Дмитриев 17,a.о.
887
ОТАРА ’herd’, ModUk. - Ru. ts., Po. otara.
Deriv. отарний.-Syn. стадо.
From Tk.-Tt. utar ’ranch’, Преображенский
1,668, Дмитриев 28,Макарушка 12,а.о.
ОТЕЦЬ ,Gsg. в!тця ’father; priest’, MUk.,OUk.
отець (COM.2,102-103), OES-отьць ,OCS.otbcb,
Ru. ,Bu. отец ,Po.ojciec, Cz.,Slk.otec. - Deriv.
в1тчим, в!тц1вський, в!тчизна/отчиэиа, в!т-
чизняний, - Syn. батько.
PS. *otbcb *ot6k6,IE.**at-tikos, root **at- desig-
nating ’father’ in the children’s language, cf. Po-
korny 71, Трубачев 1,25-26,Бурячок 17,а,о •
ОТРОК arch, ’servant; esquire’, OUk,,
OES.' отрокъ, Ru. отрок , OCS. otrokfc ’hoy’ ,
Bu.отрок ’boy’, Cz.,Slk. otrokjslave’, Po.
otrok ^’labourer’.- Deriv. ОТроча/ТКО/.- Syn.
слуга; хлдпець-п1дл1ток; молбдший дру-
жинник.
PS.*ot + rokb(: *гек<э) ’he who has no right
to speak’, cf. Hujer LF.40,3o4, Miklosich 274,
Трубачев 1,46-47, a.o.
ОТРУБИ ' bran ' ,OUk. ,OES.
7 /
о l f d\ .
ot +	Vo CLL-tJ.
888
ОШар SoCp. ’ market’, ModUk. - Subst. TOp-
говиця, крамниця.
From Hg. vasar ’ts’, Горбач 0>35«
ОШула, ахвоовшула,/в/ужула dial, ’pillar
with a vertical hollowing in its centre’, first
recorded in 1961 СПол1сся Лисенко 23)“ Subst.
его bit is видовбавим глиббким пазом, у який
вставляються дошки, зате'сав! холоди 1 т.1н.
ври спорудхенн! огорож або ст!н будхвл!,
Лиоевко,
A pefixed formation 0-щула 'pillar,pole with
a controversial etymology,see s.v.
ОШУОТ , ошуста Wd. 'swindler,deceiver,cheat1
ModUk., Po. oszust. - Subst. ошуканецЬв
From Po. oszust ’ts',Bruckner 385.
- * -
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22
(pp.401 ff. )
П, п — the twentieth letter of the Uk. alphabet, MUk,
and OUk. name покой from OCS. pokojb ‘peace’; nume-
rical values: Glagolitic — 90, Cyrillic — 80 respectively,
OrienKo Азб. 82 ff., Истрин 50 ff.
П. П. abbr. : ПЯН.
ПА ’step’, ModUk.,known to all other ModSl.-
Subst. KPOK.
From Fr. pas ’ts’.
✓
ПАВА 'peahen; peacock's feather’, MUk.,0Uk.
✓
пава, Ru. пава, Po. pawa, Cz.,Slk. pav, LoSo.UpSo.
paw. - Deriv. павйч, павичка>павйн>павйний>па-
павичий,павичевий. - Syn. великий п!вденно -
аэ1ятський птах родили фаэанових.
From OHG.pfawo ’ts',the ultimate source being
Lat. pavo ’peacock’,Miklosich 234,Vasmer^S,181,Klu-
ge 264,a.o.; according to the latter:
"the peacock...may have been known in Germany
about the VIIth or VIth cent.or even earlier"
(Kluge,1.c.); the same might be stated about
SI. lands in that time, JBR.
889
890
ПАВЛО Р^/Л2^4>,
(1627 Беринда) Пл ЗА а, flАвЪЛА С- *4 *(1484
ПОм'йНИк) Мнье&ЛТЫб NHjXffijAcnAFCHlW
rPbUJrtlHW flMiycKui-xwc). гнпоноунрлыу
съо€1*ёуп*вЪАовн ( н>т>), С К сяср rpAiptTo)-,
KU* пАв^л.» f	/
“DtflfV. Павлович, Павл!вна, Павлик, Павлин-
ко,Павлйш,Павлхй,ПавлАнько,Павлунь,Пав»
луньо, Павлуоь, Пашкб, Павблька.-
“Г/^Павелъчук, Павёл*!в, Павелко , Павле ць, Пав-
ленчук,Павленко,Павлёсь,Павлей,Павлхца,
Павл!нук,Павл!пький,пАвл!й,Пёвл!н,Павл!на,
Павл!нець,Павлхнський,Павл!ш,П^вл!щак,пАв-
л!в,Павл!вёць,Павлхвський,Павлой,Павлбнько,
Павлdeь,Павлбвський,Павлович,павлунь, Пав-
луиг, Павл^стин, Павлик, Павлич, Павличенко, Пав-
лйчка,Павлйчко,Павличин,Павлйпький,Павлик,
Павликовоький,Павликёвський,Павлин,Павлин»
ч/к,Павлйнц!в, Павлинеький,Павлинюк,Пёвлиш,
Павлишак, Павлищак, Павлйшк! в, Павлйшин, Пав-
лйс ь ко,Цавлйст,Павлюч йк,Павлючёнко,Павлюч-
ко, Павлюк, Павлюкевич, Павлюх, Павлюсь, Павлюш
(Богдан 218).-
пАвлово, Павло град, Павлодар.-
-5иА^ГМ(/к.<^уСП7А гпеХеы сланоины* i
И ё ; пакАи i Ah. сла£ь/$1627 Беринда.
Rom Zk.
44.75	' ллаш* 'U'tt& Kufa*,
Петровский 172.»	/T.s./
ПАВОЛОКА 'costly sjllcen material’ ,OUk.,
oes. паволока,Рц. паволока. - пегхдорого-
цхнне шовкбве полот но; покривало а такого
полотна.
A prefixed formation: па- + ВОЛОК, see s.
w.
,	891
' / /
ПАВУК, dial, паюк,паук ’spider;candelabra’ ,
MUk. паукь (ХУП с. ЛСЛ» 166), OES .паукь,
Ru.nayK, OCS. раркб, SC. pauk, Sln.pajok, Cz. pa-
vouk, Slk.pavuk, Po.paj^k, LoSo.,UpSo. pawk, Plb.
pojak. - Deriv. павучина павутина,павучок,
паручиха, -ище , пав^ччя fn . Павук,Павуш, Паву-
шак, Паук,Паучок,Паучшвин,Пауш, Паушн/к,Па-
ул (^огдан 2177218). - Syn. членистонога
тварина,що живиться комАхами,ловлячи 5Сх у
с£тку свое!* павутйни.
PS.*pagk5 ’ts’ - a prefixed *ра- formation of
*gk6 ’bandy-legged one’: IE.root **ang- ’to bend’
Pokorny 45, Vasmer23,218,a.o.
/	t
I. ! пава»
павун2д1ао павн, павнд, паунд, повн
AnfUk. ’pound’, first recorded in 1933 (Bilash
484). - Subst. фунт; м£ра ваги.
From E. pound ’ts’, Bilash, l.c.
ПАДИШАХ =great shah : шах.
ПАЙ I.’share,portion,part; fortune’,ModUk.,
Ru. ts. - Deriv. п£й66«Ук, пайка,пайовий,фа-
йорйк,/роупаювати, -ання. - syn .частйна,
частка; доля.
From Tk.-Tt. pal ’ts’, Miklosieh 230,Lokotsch
129,Vasmer23,187, Макарушка 12, а.О.
пай^АтИк. ’pie’, first recorded in 1917 (Bi-
lash 485). - Subst. nnpfr.
From E. pie ’ts’, Bilash, 1. c. Koshelanyk
476.
892
ПАЙ! also пай-пай! * sleep (in the
children’s language)’, ModUk.,Po. paj’-Deriv.
пайкати,-ання, пайц!,пайцюн!,спайка-
ти,-ання. -syn. спати.
✓
Based onспати'to sleep'^ Горбач 16,173.
пайда I. ’luck, for tune’ (д!ял. ЛБюлетень
6>I6) t пай I.
пайда 2. = байда 'thick slice of
bread’. ModUk. : пай I.
пайор BrazUk. ’store-room’, first recorded
in  the XX с. ( Борушенко Снс.В9>» -Subst.CTO~
ДОла.	’
From Port, paiol »ts’.
пайпа AmUk. ’pipe’, first recorded in 1917
(Bilash 486). - Subst. pypa.
From E. pipe 'ts', Bilash, l.c., Koshelanyk
476.
пак! накати = пах! пахкати!
ПАЛЕЦЬ ’finger’, MUk., OUk. паЛець,0Е8.
ПвЛЬЦЬ, flu.палец, OCS. Palbcb> Po.palec,etc.
Deriv.пальчик, палюх,-жшюк, пальчатка,-ас-
тий,пальцевий, пальцювати . syn. одна а
п»яти к!нц1вок руки або ноги людини.
PS. *ра16с6 'ts' with various IE. corresp-
ondences (e.g.Lat.pollex 'finger'; OHG. fuolen
to feel’; Gk.psallo 'I touch, I twang with the
fingers’,etc.) yet, with no ultimate etymology.
893
пантел^мон	Пак *
ГПел^ЙАЛЛИ* (1627 Беринда ),(Гдмл7М?жОНА
а,^.(1484 Пом'яник), 0ик,?ЛбЪбХНГРЬшЬ/Л>1
плллтьлеимонэ лът /хш~хи, с) СТап^мт?
4 НМОие ПОМААИ> ГА^Л СА?*Л> ( X И7с ), Л Af/П
ЛбМнйНбЩНМЬ ( <‘U J,n£AmW&A&*A'
сггонп[<>лн1тъ KPHAAjtHAtP Ы&гъщ-НбОМ
NVКыыо*ла пер*Дьсгон> &фн*&пе-р^Дъ
П0П‘ЫЛТ¥б'ЫлЪ ПФПНЧЪГЛШНМ ЪЛ 1ллИ Л Оn/ffg
AfrH CTHObKPNlHtAAb кры-^ияовнумлл Д мн
ЛОМцРЦ,0СЬАЛЬИ?Л^ГЛН1Л(*(-ЛНСАПНЫНу1ЦЯЛМ'Ь
Щ,ЫЪУ1ЯЫ'ЬТУДСРЪТ^5Ъ!ЛИ>е>^НЛ^Н1,КСПЪ1ЛР
ЗнУьТ^Д ОР^&ЪР^тиуьл аьрьЧътнмнгыслУ
ХМКУлну(-НЛИ>*НА ГЫ/ЧН60П.*К>ВЬСН>.л зъДа
ла ^лк^нсе^А ескгъгриымъ стволин л Щ
тоньдрлннцьссмбсътюнемгь (кпс)г(.к(сф
Грлфгг?")' Пантелеймон. -
-Dftflf. Пантелеймонович, Пантелеймон1вна,
Панталёймон, Панталейм1н, Пантел^мон,
Пёл1й, Палтим£н,Палт<£и,—
-I’U, Пантелеймон,Пантелюк (Богдан 215).
"&N* Пыгтелеймон1вка.-
’5Цв^Е/Ииклсемлти#Ъ1 >1627 Беринда.
flto*	; [Ом (У.ра*
IqU **&	1 ггичб*'fa#t t*n<
ИЙ& -,Тарнавецька 50,Петровский
174.
/Т. S. /
894
папЛЯ AmUk. ’poplar', first recorded in 19
(Bilash 487). - Subst. ОСИка.
From E. poplar ’ts’, Bilash l.c., Koshelanyk
480, Royick 88.
ПАРКАН ,dialJtSаркад’fence’, ModUk. Ru.
паркан, Po.parkan. - Deriv. парканчик,о-
паркантм/ся/. - Syn> огорбжа.
From MHG. parkan ’ts’ perhaps via Po.par-
kan .
f__
ПАРТ1Я1 AmUk. ,AustrUk. J
пйрт!, also парт!я 'party', first
recorded in 1930 (Bilash 488). - Subst . 1) Bevip-
xa, гостйнне з!брання$ 2) пол!тйчна тру-
па.
From Е. party *ts', Bilash l.c., Koshelanyk
481.
ПАРТНЕР, AmUk. партнир,патнер ’partner,
playmate', ModUk.; BRu.,Ru. партнёр, po. partner,
etc. - Deriv. партнёрка, партнёрство,парт-
нерезкий, - Subst. учасник,товарищ три,
(у торг£вл!:) компаньйон,Бойк!в 306.
From Fr. partenaire 'ts'; AmUk. from E.part-
ner ’ ; Vasmer^,210, SWO. 554.
ПАРУБОК < паробок : рОбИТИ 'to work’,
influenced by рубаТИ ’to cut’.
895
ПАСПОРТ (< Е.) ’passport’,"ModUk.; abbr.:
Пас AmUk. 'pass', first recorded in 1946
(Bilash 489). - Subst. Звл13НИЧНа абО 1нШа
перепустка.
From Е. pass ’ts', Bilash, 1. c.
ПАСТУХ,пастушок: пасти 'to herd'.
ПАТАТА BrazUko ’potato», first recorded in
the XX c. (JBR.-Arch.132) . - Subst• Р1.Д
буЛЬВИС.ТОТ рОСЛИНИ,ПОРо Партия ДИВ131Я
шкробала бараболю, патати, мандьоку,
тощо i то в строНм мовчанн!. Ми при
робот! н!коли не говорили 1 це залиши-
лрся з! мною по сьогодншш1й день.
/Праця, ч. 8 за .
From Port, batata »ts’.
ПАХ! z interj. ’puff', ModUk. - Deriv. пахкати,
-ання, спахнути. syn. них! PC С то ць кий 3,167.
An old о/p. interj . РССТОЦЬКИЙ,!.С.
ПЕЗО, dial.also пез »peso’ , ModUk. ;
BRu. псзо, Ru.,Bu.,MaД!в30, Po.peso, etc.-Subst.
монетна одинйця в EcnaHii й п!вд.Амери-
Ц1.
From Sp. peso *ts», the ultimate source
being Lat. pensum x pendere’to weight’.
Пейда,а18о Пвй, ПИЙда AmUk. 'pay', first
recorded in 1915 (Bilash 490). - Subst. платня.
From E. pay 'ts', Bilash , 1. c. Koshelanyk
525.
896
ПвЙЛО, also ПИЙЛО, п£ЙЛО, п£ло AmUk.
Spain’, first recorded in 1915 (Bilash 491). -
Subst. В1др6.
From E. pail ’ts’, Bilash, l.c., Koshelanyk
488, Royick 89.
ПЕКЛО : некти.
z	/
ПЕКТИ > Wd. печи ’to burn; bake,scorch;to
be hot’, MUk.OUk. печи, °ES. пещи, BRu. пячь1,
JU1* печь, OCS.pegti,pek2, SC. peii, Po. piec.
Deriv.вй-, за-,на-,п!д-,по-,про-,с-пектй /ся/,
печеня, печений,печера, п!ч Gsg. печ!,п£ч-
ка,печать,печатка, печаль/ний /,печерйця$
ТЫ.Печенко,Печенюк,Пещга (Богдан 219). -
Syn, палити,жарити,прип!кати,Деркач2129.
PS.*pekti 'ts’, IE. root ** рекУ-, cf. Lith.
(metathetic) kepti,Latv.cept, Skt. pacati, Av.pa-
Salti 'he cooks',Gk. p4sso/pettS 'I am cooking’,
etc., Pokorny 798,a.o.
ПЕНЗЕЛЬ 'brush; pencil',ModUk. ,Po.pen-
dzel. - Deriv. ПвНЗЛИК. - Subst. щ£точка 3
ручкою до малювання.
From ModHG. Pensel/Pinsel ’ts’,the '.ult-
imate source being Lat. penicillus/pinsellus’ts’,
Bruckner 402.
ПЕНЬ,Gsg. ПНЯ ’stump,tumb,trunk' ,MUk. ,OUk.
ts, OES.,OCS. pbnb, Ru. пень ,Po.pieA,known to all
all other Si. - Deriv. ПНвВИЙ,ПНЯК,О-,п!д-
пенька. ’-Syn. нижня частйна стовбура в
дерев!•
897
PS. *pbn6 ’ts',,IE.root **pin- ’piece of
wood’, cf. Pokorny 830, Vasmer^3,233,a.o.
ПЕРЕ-in such words as переда/ва/ти,
переймати, перепрод/ув/ати, перестп аратися,
перетоплювати,перетравлювати,перетрушувати,
etc. - Syn. In some instancessпро-.
PS *per- ’through,via’, cf. ESSJ.1,163-169.
ПЕРЕД 1. ’front, forepart’, , MUk.,0Uk.
перед т»,OES . пр’Ьд'ь пред* , Ru.nep6fl ,ocs.
pr£dt>, Po. przdd. - Deriv. передок, пере девий,
йередн1й,пе1>едувати,-ання,передняя,- Зуи.
лицева частйна,сторона.
PS.*perd6 ’ts’,being a compound of *per-
(see the preceding entry) and -*<& (particle) ,
cf. ESSJ.1,173.
ПЕРЕД 2 ’in front of',known to all other
SI.
PS.*perdfe, see the preceding entry.
ПЕРКД-3. prefix in such words as перед-
бач4ти, передб/р»я,передвеснйний,перед-
ociHHifi, переддень,передпл/ччя,передпла-
тa,передплачувати,-ання,перeдчасний,-но,
передчуття, пере'дше, поперед,вперед!
Etymology ts as in the two preceding entries.
ПЕРЕЛЮБ see p. 841,845.
/	,	e
ПЕРЕМЯЛ ; Перемил1в, Перемиль see p.
841.
898
ПЕРЕМИШЛЬ, Wd.also Перемишль, GN. 'Pere-
myshl, Premysl (name of a WUk.clty)’; MUk. OUk.
Перемншль/1447-1492/, оу перемишли/1390/;
Po. Przemy&l. - Deriv. перемиський, nepe-
мишлянин,-нка, перемишля'к, -ячка, по-пере-
мйському, -ки; Перемищина, Перемишляни,
перемишлянський; Перемйшль-Засяння,
перемцшлскхи /1453/, оу перемыско!» /1443-
1446/, у Перемыской/1408/,перемншльский
/1366/, перемыскоЬ волости /1349/-..
премыски /1404/, премыплескый /1422/...
/ССМ.2,138,230/. 7 Syn. "Перемишль - зах!д-
ний бастго'н Украгни" (title of a symposium,
published In New York - Philadelphia In 1961,see
below)•
A - special article on the origin and meaning
of the name of Peremyshl was published by the pre-
sent author in the symposium, quoted above,pp.106-
109; the following is its text:
кторично-полггичне й економ1чно-стратепчне значения старого кня-
жого города Перемишля викликало здавна нгтерес до його мииулого. Не на
останньому Micui стояло теж i защкавлення походженням та значениям само!
назви Перемишль. Ономастичну лпературу до половили 19-го ст. обговорив
докладно А. Добрянський у статт! „Вщомшть кторическая о м!ст! Перемишли
i окруз! того же ьмени“ в календарьальманахов! „Перемишлянин на р. 1852“,
Перемишль 1852, стор. 4 i д.1 Згадавши коротко пояснения Длугоша
(,,а Premislao funda'ta"), Саршцького („Preniislia iirbs... a Premislo duce
ab ejusdem nomine denominationcm sortita est“- та ш., Добрянський подае
свое пояснения:
„!м’я звики Перемишль отримав, чн в!д Перемишля князя, як кажуть
одш, чн В1’д слова »перемишляю«, як хоче предаше людей, незвкно. Розка-
зують, що коли жител! ново-заложеиого листа радили, як би оно назвали,
старенька якась женщина сказала: »Мишль, не мишль, буде Перемишль« —
i так з!стало“ (стор. 4).
КГлька Л1'т ш’зннне Франц Мжлошич опублжував свою мону-ментальну
ирацю „Die Bildung der slavischen Personenname.n“ vorgelegt in der
Sitzting der Philosophisch-Historischen Classe am 11. December 1859, Denk-
schriften der Akademie der Wissenschaften, Wien, а п’ять ли тпзшше другу:
„Die Bildungder Ortsnamen aus Persoiicnnainen ini Slavischen", vorqeleg't
899
in der Sitzungder Philosophisch-HistorischenClasse am Z.JTuni 1864, Wien.2
В обидвох них працях згадуеться особовс имения Перемисл та похщна вьт
нього М1’сцева назва: (надсянський) Перемишль. 1ншими словами вже в дру-
п’й половин: минулого столптя назва Пёремишль була в своп'! основ! ви-
яснсна в науков!й лператури е це понад усякий сумюв стара слов’янська
назва, деривована В1’д особОвоТ назви Перемисл при допомоз! присвшного
заростка -й (*]’ь), вщо.мого поза ним у таких назвах, як Ярославль (в!д осо-
бово'Г назви: Ярослав), Дорогобич (в!д ос. н.: Дорогобит3), Перемиль (в!д
ос. и.: Перемил) i in.
Bci шзнши досл1’дники, що займалися чи то мкцевого назвою Перемишль,
чи особовою назвою Перемисл, повторяли пояснения Мпслошича, тьтьки
вийнятково вносячи деяк! нов! подробна! до справи. На дв! реч! — на нашу
думку — треба б звернути окре.му увагу ni.i ним оглядом. По-перше на ба-
гатющий матер!ял i його пояснения в пращ В. Ташицысого: „Najdawniejszc
polskic iniiona osobowc", Polska Akademja Umiej^tnosci. Wydziai Filolo-
giezny. Rozprawy T. LXII, Nr. 3, Krakow 1925 (тут мова виключно про
особову иазву Перемисл, поль. Przemysl), По-друге, на теор:ю А. Брюкнера,
мовляв, назви осель 1‘з основною: ос. назва Перемисл, поль. Przemysi — це
твори виразпо захцщьо-слов’янсысого (в випадку Перемишля над Сяном:
иольського) походження.1
Коли до магср!ялу й пояспспь Ташицысого не доводиться багато додати,
чи справляти, то до погляду Брюкнера треба ставитися луже критично
i з великими застереженнями.
Насамперед етиограф!чно-мовне довк|'лля Micta Перемишля було в ста-
ровипу схщньо-слов’яиське, як це однозпдно стверджують украшена, поль-
сыа’, pociiici.Ki и in. ичеш.5 Не можпа отже припустит, щоб назва Перемищль
i.3 виразпо украТпським вока.'пзмом (повиоголосся), була захщньо-слов’яп-
ського походження, зи. повстала па захщньо-слов’янському (польсько.му)
i pyini. Та KpiM цих етшчпо-мовних аргумент, е ще й пор)вняльно-назво-
зпавчк Kpi.M надсянського Перемишля на чисто-украТнсыа'й мовшй територН’.
е ще лп’сцеш’сть Перемишель у район! Славути, Кам’янець-ПодктьськоТ обла-
сти, а теж е багато назв 1’з приростком пере- (напр. Перемиль, Перемил1в,
Перелюб, Перенятии, Переделав i тн.), чн теж 1з коренем -мисл- (напр. Ми-
сл!в, Мислятин, Мислятич( й in.). Kpi.M цього можна тут пригадати придомок
князя Ярослава Галицького — „Осмомисл" ° i з „Слова про IropiB пох!д“, що
в другому член! мае слово -мисл. Так отже з чисто на-звозна1вчих ш’ркувань
треба визнаги особову казну типу Перемисл (а в слщ за ним i похтдш ш’д
nei) за сшльне назовниче надбання слов’ян, а коли йде про надсянський
Перемишль — за старе украТнсысе утворення, що cboi.mii початками сягае
до передкторичних час1в. Треба теж пщкреслити, що ця назва тальки й единс
в укра1'нськ|‘й м!сцев1й вимов! збершае стару свою форму в закшченш друго',
частики -мишль, що е правильний розвиток старо'! слов’янсько! сполук!
ysl+jb, В польськ1’й мов! ми ожидали б теж форми I’rzcinyszl,7 тим часо»
900
ВЦ найдавниних час!в маемо тут нову, друпсну форму I’rzemysl, чи в лати-
шзовашм вид! Pr(a)emislia.8 Це вказуе на факт, що польська мова не за-'
сш’дчуе ан! сьогодн!, ан! в !сторичн!й перспектив! перв!сно'! назви Перемишля
и ставить тпд сумшв, чи вона перв!сно знала и взагал!, чи може перейняла !!’
з украшсько’!, польон!зуючи приросток (пере- на prze-) та закшчення
(-мишль на -mysl). Явище польошзацп укра’!нських назв у Галичин! загально
1йдоме, як ми це виказали в працях: „Zur Frage der zwischensprachlichen
Beziehungeri auf dem Gebiete der T.oponomastic“, /\cles ct inemoires Pre-
mier Congres International de Toponyniie et d’ Antliroponymie. Paris 1938,
pp. 209-14, i„Nazwy geograficznc Bojkowszczyzny", Льв!в 1939, ст. 197 i д.®
Отак не можна н!як заперечувати сх!дньо-слон’янського (укра!'нського) по-
ходження назви Перемишля, коли власне ильки украТнська форма ц!е’! назви
зберкае правильне орган!чно розвинене закшчення -шль !з первкного
-sl-4-jb.1®
Вище 'назван! пращ М!клошича розв’язують справу формального похо-
дження назв Перемисл (особи) й Перемишль (мкцевости). Вони одначе не
дають в!дпов!д! на питания: коли приблизно .могла виникнути назва мкце-
вости, яке значения особово’! назви — ймення, хто був нос!й uiei назви, серед
яких обета вин зродилася апецева назва, тощо.
На вс! ni питания покищо не може бути одн!е'! нщповщ!, вона може бути
ильки здогадом, п’потезою. Ан! ктор!я, ан! археолопя, ан! мовознавство, чи
ономастика не можуть (покищо) точно вияснити й подати переконлив! факти,
як! св!дчилн б про одне чи друге. П!д ним оглядом до сьогодн! важать слова
М. Грушевського: ,,. .. На жаль, наш! вщомост! тут дуже коротк!... ним
(Перемишлем, Я. Р.) лпописи наш!, навпъ Галицька — займаються дуже
мало. Судячн по знахЦках предмепв кам’яно'! культури, м!сцев!сть се була
здавна залюднена; але з руських час!в находок у him довод! мало. Знаемо,
що се була важна крепость, ключ в!д Галичини в!д Заходу, на головнш
шляху, що в!в поперек Галичини..." (1стор!я УкраТни-Руси", т. II, Ныо
Йорк, 1954, стор. 461). Шяких кторичних, чи передкторичннх евщчень про
Перемисла— людину, з якою зв’язане повстання назви, не .маемо. Немае теж
якихсь рекорд!в про традищю, народне передання про цю особу. Mir це
бути якийсь передкторичний князь, що був влаеннком города й його оселю
називали „Перемишль город". Mir це одначе бути ильки перший поселенець
V цш сторон! — звичайний соб! боярин Перемисл i його дв!р назвали довко-
лишн! сусщи „Перемишль дв!р“. Терм!н „город", „дв!р" (а ’.може ще й бнш!)
заникли ще в передкторичну добу — так, як напр. „Лымв город" — „Льв!в“
уже в кторичну добу — й залишилася ильки перша частйна назви: „Пере-
мишль". Пам’ятытро „Перемисла" затратилася, осталася ильки сама мкцева
назва, як едине (дос!) евщоцтво його кнування. Анал!за самого ймення (так
як i под!бного „Осмомисл") вказуе на побажання батыбв, щоб дитина була
„неперес’щно! мисл!“, тобто розуму, щоб перевищала штелектуальними вар-
тостями вс!х шших людей. Це одна п’потеза. Не виключений одначе й шший
здогад: нос!й цього ймення (князь, боярин, перший переселенець?), казн-
901
вався перв!сно !накше, в своему житт! одначе впзначпвся неперес!чни.ми умо-
вими зд’1бностями 'й довкьчля перейменувало його „Перемислом”, так як Яро-
слава Галицького юлька столггь тзнппе „Осмомислом". Так чи сяк: назва
особи, .в!д яко!' походить „Премишль", штелектуального забарвлеп'пя, ов’щ-
чить продухов!, моралью вартост!!'!' нос!я.
Коли йде про час повстання лпсцево! назви, то тут теж .можна керува-
тпся ильки здогадами. Одне певне, а саме, що вона рйпуче давнйиа в!д пер-
ших !сторпчних згадок про mi'cto (т. зв. Нестор!в лггопис т'д р. 981).11 Сво!'м
характером ця назва наложить до складских, отже до найстарших тип!в
слов’янського назовництва, як i назви Тустань, Переяслав тощо. Того типу
особов! йзпсцев! назви сягають до праслов’яисько! доби в розвитку слов’ян.
ських мов i племен. Наявшсть назв тину Перемишль i по тнденному бон!
Карпат (напр. в Mexii), а брак !'х на Балканах, може свщчити про тзньо-
праслов’яисысе !снування !'х у слов’янському назовництв!, тобто на тереш
слов’янсько!' прабатьк!вщини м!ж Дш’пром i Вислою. Щоино теля вимандру-
чання племен, що з них повстали Tenepimni ш'вденно-слов’янськ! народи,
отже теля 6-го столггтя по Христ!,12 почалася продуктившеть цього типу
особових 1 мкцевих назв на теренах старо!' слов’янсько!' прабатьк'шщнни.
Отак можна прийняти з великою правдопод!бн!стю повстання назви (назви,
не оселИ) Перемишль на 6—7 стол, по Христ!. Вшступ 200—300 л!т, що
льшть початок назви ш’д !!' першого летописного рекорду т'д р. 981, м!г бути
вистачальний для занику другого члена мкцево!’ назви: „город", „дв!р“,
тощо. Гсторичн! евщчення знають цю назву власне без них апелятивних
складиишв, хоч з прнроди реч! вони муа’ли 1‘снувати в первклпй форм! назвп.
Як сказано вгор!, вс! подробнц! про цю назву можуть маги виразно riiio-
тетичний, i покищо пльки такий, характер. Що залишаеться певне, то це
можна схопити в ось-як! ствердження:
1.	Назва Перемишль — стара слов’янська назва, схщньо-слов’янського
(укра!'нського) походження.
2.	6 це присвжна прикметникова формац!я ведома поза ним у слов’ян-
ському (в тому й укра!'нському) назовництв!.
3.	Основа м!сцево!' назви — особове имения Перемисл — в!дноситься
до наймаркантннно!' постат! того м!сця н часу, коли надано назву осел!.
4.	Miciiena назва Перемишль р!шуче старта, як перш! згадки пр<1 не!
в кторичних джерелах (10 стол.).
5.	Bei iHini пояснения належать до т. зв. народньо!’ етимолопТ,
1 Цю нипнеку, як теж i деяк! hiini матер!яли автор статп завдячуе проф. D. За-
гайкевнчев! з Розелл, Н. Дж., за що складае йому спою сердечку подяку. Матер1ялп
лрукован! старим, т. зв. етимо.’юЦчни.м правопвеом подано тут v cvnacuifl пранописш'й
ciicicMi.
902
2 Обндв! npaui нередруковано в 1927 poui в Гайдельберз! и. и. ,,Die Bildung der
slavischen Personen — und Ortsnamen“.
:i J. B. Rudnyckyj: „Beitrage zur ukrainischen Ortsnamenkunde“, Zeitschrift
fiir slav. Philologie, Bd. XIX, Berlin, 1944, S. 69—72.
1 Усио в днскусп з автором дня 27. березня 1938 в Берлин, а тсж i в од1пй i3
праць, недостуший па ем!грацп авторов! цих рядюв.
5 Пор. М. Грушевськнй: „1стор!я Украши-Руси", т. 1, стор. 485 i д.. т. 2, стор. 461
i д„ Нью Йорк 1954; Z. Stieber: „Polska i ruska nazwa Sanu“, Jezyk Polski, t. 21,
Krakow 1936, str. 172-4; Б. Д. Греков: „Киевская Русь". Москва -- Ленинград 1949,
crop. 467; В. В. Мавродин: „Образование древнерусскою государства", Ленинград
1915. crop. 298 i in.
Пор. авторову статтю: „Чому Ярослав Га.тпцькпй названий Осмомнслом1*,
Жпття i знания, Льв!н 1936, стор. 278-9.
7 Так! формн з.асв!дчуе напр. чеська мова для ана.тоичпнх чеськп.х упецевпх казн,
пор. А. Профоус: „Mistni jmena v Cechach, jejich vznik, puvodni vyznam a zmeny",
Praha 1951, str. 466-7.
•ч На по.тьську й латннську форму uie'i назви богато прикатив зпаходимо в р!зипх
томах видання: „Akta grodzkie i ziemskie z Archiwum t. zw. Bernardynskiego"
T. I—XXV, Льв!в 1868—1935, passim, а тсж у таких як: „Жерели до icTopi'f Укра-
iiiii-Pycn“. т. И. Лынв, НТШ, 1897, чн в пов'нппх иода.. сгарпх документ!!!, напр.
„Documenta Pontificium Romanorum historiam Ucrainae illustrantia (1075-1953),
Рим 1953, passim.
” 1з терепу Гуцульщннн прнклад!в достачае Ст. Грабен у npaui: „Nazwy geogra-
flczne Huculszczyzny11, Prace onomastyezne PAU, nr. 3, Krakow 1950, str. 230 i d.
1,1 Блпжче про не явите пн me Ян Лось у своУй грамаппи: „Gramatyka polsia.
Czesc 1: Glosownia historyezna**, Lwow—Warszawa—Krakow, 1922, str. 175.
11 Пор. M. Гргшсвськнй: „1стор!я Украшн-Русв". г. I. Пыо Йорк 1951, сто,.
485, 488.
12 Пор. airropin „Всту-п до слов’янознавства", УВУ, Мюнхен 1948, crop. 66 i д.
ПЕРЕСЛАВ PN. ’Pereslav’, see р.841.
/
ПЕРЕЯСЛАВ gn.’Pereyaslav’, OUK. Переяславль»
Ru. Переяславль, Po . Perejasiaw. - Deriv. первЯС-
лавський; Перёяелавськ! статт! (договГр ) jg
1654 року м!ж козацькою старшиною й царським
посольством О.Трубецькбго,"як! обмёхували авто-
номию УкраУни” (УРЕС.2,769) були уневажнен! !•
Вигбвським (Гадяцький догов£р 1658) 1 в!йнбюз
Росшею (Конотбпська перемога 8»7*I659),остаточ-
но зл1кв1дован1 четвёртим ун!версалом 22»1,1918
року в Киев!, - Syn. Хмельницький.
GN. is an old PS. -j6 formation based on PN.
PS. *Per-jg-slai?6 ’he who took over the glory’,
cf. Vasmer^3,241.
903
перкатий, пиркатий Wd. 'pug-^flat-nosed;
with straight horns’, first recorded in the XIX
С. (Желеховський 2,263); po. (from'uk.) per-
katy, pyrkaty (cf. M.Wojtyla-Swlerzowska JP.60,
24-30). - Deriv. перко-,пирко-нбсйй,перко-
пирко-нГс, fn. Перкалюк, Пиркалюк (Бог-
дан 221, 240).- Subst. кирпатий; рогатий.
According to Jandw,JP.23,105-110, the word
Is to be considered a dial, deformation of the
orig. кирпатий ,q.v. ; yet. M. Wojtyla-Swie-
rzowska,!.c.,referring It to SC. pr£av,pr£ast
’ts’ , Ma. prczi ’he puffs up’, prczko ’self -
praiser’,etc. , and Slk. prlSiti se ’ts’, recon -
structs a PS. form *prciti : prcati ’to puff up,
to blow,raise’ and derives from its root Po.
pyrkaty Ц perkaty; see also кирпа.
ПЕРЛА,’ pearl’,MUk. „Перло многоniHHoe”l64(
Кирйла Транкв1лл£она-0тавровецького.
перлйна,перлйнка ,перлинний,перлистий,пер-
лйтися, перловий, перл^вка/перл^вка,- S yn-
пер ламут рове збрнб,що використовуеться яу
дорогоц£нна прикрйса.
From ModHG. Perle or Fr. perle ’ts’.
Перм£т, also п£рМИТ, ПИрИмГт AmUk, ’per-
mit’, first recorded in 1955 (Bilash 493). -
Subst. перепустка, дозв!л.
From E. permit 'ts', Bilash, l.c., Koshela-
nyk 492, Royick 90.
перм£тник AmUk. ’permittee’ (permit teach-
er), first recorded in 1955 (Bilash 493). -
Subst. людйна з дбзволом учителювати.
From E. permittee 'ts', Bilash, 1. c.
904
ПЕРО feather’ ,ЖПс.,OUk.Леро, known to all
other ModSl.lgs. -Deriv. перце, пер ко, перовий
Рогове намкхрне утворення в птах! в.
PS.*pero ’ts’ connected with ПерТи, q. v.
ПЕРСИК’peach; nectarine’, ,ModUk.,
Ru. ts. - Subst. COKO витий бвоч рослйни 3
родили роэоцвХтих; саме дерево,Бойк1в
317.
From MHG. persik (ModHG. Pfirsich)’ts’,
Vasmer23,243.
ПЕРСТ arch, ’finger’, ,MUk. ,OUk. перст*Ь ,
OES.ПЬрстЪ ,Ru.Перст, OCS. p6rstfc, Po.parst,
Cz. ,Slk.prst,UpSo. porst. -Deriv. nepCTiHb /
перстень, перстенець, перствник,перстан,
/
Subst палець.
PS.*p6rstb ’ts’ with no certain IE.cog-
nates, cf. Vasmer23,244.
ПЕРТИ, пру,првш ’to press',ru. переть,
Po. przet. - Deriv. В-,ВИ-В1д-,За-,ПО-,П1Д-
герти /ся/, в-,ви-, в!д-, за-,no-niд-пирати
Я/, ВП$»рТИЙ;-Ф1СТЬ,-ТО. - Зуп.ТИСНуТИ,Н0“
стй тягар; т!кйти.
PS. *p6rti ’ts’,with no ultimate cognates
in IE. Igs. , cf.Vasmer23, 240-241.
905
ПЕРУН 1. 'lightning, thunderbolt', MUk.
перунъ /ХУП с.ЛСЛ. 168/, ouk. перунъ, BRu.
пярун ,Ru. Перун ,Ро. piorun, Cz. perun,SC.
(deriv.only:) perunika, Sin. (-:) perunika. -
Deriv. перунський,FN. Перун,Пёруняк/Богдан
221/. - Syn. rpiM.
~PS.*perunz 'ts'; for details see the fol-
lowing entry.
ПЕРУН 2. Perun ( SI.god of thunder),
MUk. ,ouk. ,oes. Пероунь /ХУ1 с./, Перунъ
/ХУ с./, Перуна / Пероуна Asg./ ХУ1 с. /,
в Перуна /971/, <Ь Перуна/945/, Пероуно*
кгомъ isg./907/.-Deriv. Перуновий; oes. gn.
Перунд р£нь. -Syn. /сх!дно/слов»янський
бог дощу, блйскавки й грому, Слум.6,334.
Like the preceding entry this name derives
from PS. root *per- : per- 'to strike, splinter',
cf. Vasmer 3^,246-247; in reviewing Vasmer's ety-
mology of this entry in Slavic Word 11: 4, pp.615-
616 Roman Jakobson stated the following:
Perun is aptly regarded by Vasmer as a common Slavic god. Filipovi6’s
discoveries of further traces of Perun’s worship among the Southern
Slavs support this view (see Glasnik Zemaljskog Muzeja и Sarajevu,
1948, 63ff, 1954, 181f.). The connection of the OR place name Peryri
(cf. also Bulg. Perin pianino) with Perun is corroborated by the
recent discovery of the great pagan sanctuary in Peryn’ near Novgorod
(see Kraikie soobscenija Institute, isterii material’noj kul’tury, L, 192ff.).
Furthermore, generations of linguists, from Grimm to Meillet and his
followers, brought together the necessary material for elucidating the
Indo-European ties of the Slavic god. The verbal root *per- meaning
‘strike, splinter’ and occurring either with or without the extension -k-/
-g- and followed by an n-suffix unites the Common Slavic Perun with
the Baltic Perkunas, the Vedic Parjanya, the Norse Fjgrgynn, the Al-
906
banian Peren-dr and the Hittite Perun- (see Language XXX, 356f.). The
same root appears in the Latin quercus, name of the oak traditionally
consecrated to this deity. The Greek Kepavvbs is a rhymeword substi-
tuted for a tabooed *peraunos. The communality of name and functions
attached to this deity, along with striking correspondences in its wor-
ship, support the hypothesis that it is of Indo-European origin.
In the Slavic world, the name Perun presents a series of changes partly
due to taboo: vowel alternation, suffixal variation, root reduplication,
dissimilation of the liquids, etc. Cf. Perusice in the Novgorod Chronicle,
Porun in the OR Alexandreis, the verb poroprit’sja in Russian writings
attacking paganism; forms like Perone, Prone, Porenutius and even
Pripegala in the Latin sources on the religion of the North Western
Slavs; Peron, Parom in Slovak curses, PeruSan in Bulgarian folklore,
and finally, in Balkan folk magic, Perperuna with various modifications,
e.g. PreperuSa, PrporuSa, Preperuda, Papaluga. An Old Russian sermon
assigns to Pereplut the same ritual which is linked to Peperuda in Bul-
garia: Perun becomes Pereplut by root reduplication and dissimilation
(vowel—zero and r—1). It seems, moreover, that in his turn the book-
man distorted the name for a derogatory pun connecting the deity with
plut ‘swindler’.
The Common Slavic *pergyni ‘wooded hili’, reflected in OCS prSgynja
and in Polish and Ukrainian toponymy, appears in OR as peregynja
(or beregynja, distortion by scribes who linked it with bereg ‘shore’).
That these wooded hills were sacred is evident from the fact that the
Christian preachers condemned their worship: moljaSHx celovSk rodu i
rozenicam.. ,i mokoSi i peregini i vsjakim bogom merz’kim trebam ne
priblizajsja (FF Communications XLIII, 305).
___ /
z ПЕТЛЮРА TN. ’Petlura’, see p.849.~ Deriv.
петлюр»Ьський>петлюр1вець, -1вка, петлюрЛнщина»
петлюрознавство,"Петлюр1яна" - Syn. Петлюра
як символ модерного украинства зображений у
убегать ох працях, напр .у новому виданн! сер!!'
*Петлюр1яна''ч.1, Ваш1нГтон-Ф1лядельф1я 1981:
М.Степаненко "Борець за 1де5Г украГнськоГ на-
ц11”; в короткому огляд! можна схопитв зас-
луги С.Петлюри ось-як:
907
Украшська держава перюду
1917-1921, беручи як хронолопчну
щлють Bci три перюди !! тяглости
та !снування (Центральна Рада,
Гетьманська Держава, Директоргя),
мала вс! державн! атрибута М1Ж-
народнього права: 1. територпо,
2. населения, 3. владу.
1снувала густа мережа диплома-
тичних i консульських представ-
ництв шоземних держав в Украпп
та украшських представництв за
кордоном.
У час державности Укра!ни ic-
нувала консульська с!тка з 70-ти
консульських установ, генеральних
консулят!в, звичайних тощо, як1
були призначеш до 47 европейсь-
ких та 23 азшських MicT i м!сце-
востей.
У той перюд державности Укра-
ши (1918-1919 р.р.) у Киев! уряду-
вали дипломатичш представництва
вод 46-х держав св1ту. Украшських
дипломатичних товариств за кор-
доном було 35. Украшську державу
визнало 11 держав де юре, а десят-
ки шших держав — де факто.
KpiM водносно спок1йного 7-
мкячного перюду гетьмансько!
влади, бтлышсть часу з перюд!в
Центрально! Ради i Директоры до-
водилося провадити у боротьб! з
безнастанною arpeciero червоно!
Москви, з б!лою арм!ею ген. А.
Дешкша та анарх!чними отаманами
— Н. Махном,,.
та шшими. У наслодок чертово!
arpecii червоно! Москви на Украшу
переважаючими силами, уряд i
вшсько УНР змушеш були в лю-
тому 1919 року водступити з Киева
до заходшх областей Украши. У
липш 1919 року обидв! украшськ!
армп — Наддншрянська Арм!я
УНР i Украшська Галицька Арм1я
— об’еднуються под верховным ко-
мандуванням Головного Отамана
Симона Петлюри, маючи один
штаб. Узгодненою блискавичною
операщею у боротьб! з червоною
арм!ею, яка пашчно тшала i була
розбита, було здобуто серце —
столицю Украши, Ки!в 30-го серпня
1919 року.
Користуючися з ситуацп, що
склалася восени 1919 року на Пра-
вобережж! й швдш Украши, коли
зав’язалася взаемна боротьба м!ж
бглими i червоними рос!йськими
армиями, Голова Директора й Го-
ловний Отаман С. Петлюра дав
наказ головному ядру арма УНР
шти збройним походом у глибоке
зашлля ворожих армш. Була ство-
рена Арм1я Зимового Походу з
трьох труп, кглькхстю з 5,000 воя-
ктв, де головне командування очо-
лював генерал М. Омелянович-
Павленко, а дв! шип групп — гене-
рал О. Загродський та Отаман Ю.
Тютюнник.
На арм!ю було покладене зае-
дания робити глибокх рейди у во-
роже зашлля, нищити комушкаца,
"клади, залгзничн! вузли тощо. По-
литичною метою цього походу було
— продемонструвата серед насе-
ления Украши i перед державами
Европи живучесть Украшсько!
908
Державнйцько! 1де1. Пох1д було
почато 6-го грудня 1919 року i эа-
кшченр теля п’лтимюячного ус-
тшного рейду. Решта армп УНР
змушша була перейти на терен
Полыщ...
Закшчилася еоопея визвольны
боротьби за Украшську Держаа-
даега» «фптарною доразкою, ала
Уряд УНР i його шйсько не ска-
АЬулювалм перед дорогом, а дал!
гртувалися дощдновдення боротьбя.
Симон Петлюра, що х» иа анй-
;фаЦи * Парила, був маривом *»-
безпеки для чердоно! Москви. Во
«hi ще за ового життя став Про-
метеем i легендою у етфюоюст!
уДраУнсьиаго народу. с«в пер-
сошфикафею, уос1блейням 1де! Ук-
^раПкыго! Сувбреяво^Державиости.
Вш був смертельною небезпекою
для червоно! Москви на випадок
м!жнародтх ускладнень чи в!йни.
Тому Москва вщрядила до Парижу
Шльому Шварцбарда, в минулому
контрабандита i криминального
злочинця, з дорученням ф!зично
знищити С. Петлюру; 25-го травня
1926 року в Парила, на вулищ
Pacina, серед бйюго дня П1. Шварц-
бард сЬеома кулями вбив С. Петлю-
ру. Окультивно, i життево, i слоло-
творно, знаменним е те, що слова
Петлюра i Украша складаються з
7 лтгер. Стр!ляючи в С. Петлюру,
вбивця стреляв в Украшу..,,
(С.Байбак
В1льна Думка,Л1дкомб,
ва 1979 р.)
As far as the etymology of the name Petlura is con-
cerned the generally accepted hypothesis is that by V.Si-
movych deriving it from *Petr-ura : Petro; it was accepted
by JBR., cf. 0nUVAN.2,59-60, Shevelov 640,a. o. In 1979
V.Chaplenko advanced an Adyghe-theory according to which
Petiura = petsiure 1 a man with a long nose’,cf.
з адигейського „пецйоре” -
великий, гострий ,Hic. (Кайа-
д!йський Фармер » Вшьний
свИ ч. 41 'за 1979).
In reply to this JBR. in his article in America,No
168,Philadelphia1979 wrote as follows:
Це правда, що поважн! мо-
вознавщ (включно1 'з Омо-
вичвм) лояснювали поясню-
ють i будуть пояснювати цю
назву, як в1дпод1бнену фор-
му украшського ^„ПеГрури”,
що Bei iHHii пояснения нале-
жатимуть До „псевдолопй”,
909
тобто до довшьних МОвЙИХ
спекуляцш, основаних на шту-
чному З1ставленн1 звуюв з
Tiei, чи iHiuoi мови.1Тро щ спра-
ви я докладно пишу в своему
етимолопчному словнику,
том 11, ст. 292-301.
Недавно вийшла праця
Юр1я Шевельова п. з/ „1сто-
рична фонолопя украшсь-
Koi мови” (по- англшсько-
му). В ц!й пращ автор пояс-
нюе назву „Петлюра” теж i3
„Петрури”, отже в!д „Петра”.
П1сля цього немае вже суМ-
HisiB, що поважш
Hi, починаючиу В. Слмовича,
а юнчаючи на Ю, Шевельовк
правильно виводять назву
Петлюри з украшського ма-
тер!ялу, а не з адигейського
словника. Здаеться, що теля
виходу книги Шевельова, що
вияснюе походження й 1сто-
piio украГнсько! фонологи
взагалд всяк! теорп про и
адигейське коршня належа-
тимуть до л!тературних фан-
тазш.
In a postscript to this article В/ohdan/ R/oma-
nenchuk/ tried to advance a. third etymology con-
necting Petlura with петлюв&тж/питлювати ’ to
holt,sift’,viz.
На мою думку,,. .
поход-
ження назви Петлюра вщ
Петрури таке ж непе^он-
ливе и штучне, як адийейсь-
ка теор!я Чапленка. По-мо-
Уму цю назву найпроепше
i найприродшше виводити
в!д дюслова „петлювати”
(у вимов1 „питлювати”) що
означав молоти зерно пше-
нищ на найкращу бьпу му-
ку. Млинський камшь який
молов власне, петлював ду-
же швидко обертався i вщ
того обороту виходила пет-
льована мука (борошно), з
яко! пекли 61лий xni6, а з не-
петльовано! муки пекли ра-
зовий xni6 темшший i „груб-
ший”,бо й мука разова була
не така тоненька, як петльо-
вана. Попм щеелрво пет-
лювдти стало метафором —
про людину, що скоро го-
ворить казали, що вона ме-
ле або петлюе язиком, як у
млиш питель (камшь, шо пе-
тлюе). I з того тшло слову
V,петлюра” (як танцюра, Mi-
шура), яке можна було по-
чути нераз серед народу.
Unfortunately, this etymology has very little
chance to survive both from the onomastic (formal)
and semantic reasons.
910
ПЕТРО М-'	п нлръ (1627
Беринда),	frmp* & Sa.(1484
Пом*яник),3(/к.А-Ь/Т лрестызяр|эдЭД|
П44ь***2 П empty (Хш *), гн понлунрлеауслоену
^1(*»ДЯ«у (lu с .),СКС«1> грлф.п)  ftl
-PWi/. Петрович,Петровна,Петрик,Петрунь,
Петруньо,Петр/сик,Петр/сь,Петр^сичок,
Петрухно.-
-ЕК<ЛетРачонко,Петрачук,Петрак,Петр£н,
Петранюк,Петраш,Петрашенко, Петращ^к,
Петращёк,Петрашко,Петрйшок,Петрашин,
Петр асюк,Петрбхник,Петраэник,Петренко,
Петреняк,Петр!в,Петр!вський,Петр1йч/к,
Петрб,Петрбнс ький,Петроняк,Петронюк,Пет-
рось,Петросюк,Петров,Петровський,Петро-
вич, Петрбвий, Петроенко,Петр^1*а,Петрук,
Петрукёвич, Петрух ,у Петруха, Петрухбвич, Пе-
ipjfa,Петрунь Петруна,хПетрунчак^Петруне в-
ський,Петруневич,Петрунько,Петруня,Петру-
няк, Петрусь, Петручкб всысий, Петрусёнко ,#
Пбтруш, Петруш^нко , Петрушевський, Петруше -
вич, Петрущак, Петрушка, Петрушбк, Цетрус1в,
Петрусяк,Петрусик,Петриняк,Петрйця,Пбт-
рич, Петрича, Петричабхьський, Петричбнко,
Петричка,Петричко,Петричук,Петрицысий,
Петрига,ПетриГа, Петригура,Пётрик,Петри-
к!в,Петрикбвський,Петриляк,Петрин,Петри-
на, ПетринчУк,ПетрИнка,Петрйнко,Петринюк,
Петришенко, Петр ищйк^Петришкевич, Петр йшин,
Петрик, Пет/л а, Петущук, Петях, Петик, Петю'к
(Богдан 222,223).-
-Петрик!вка,Петр/вське,Петрбвське,Пет-
роград ,Петродворёць,Петропйвл1вка,Петро-
пебвловськ, Пе'трос. -
911
SugST.Md^ бпдХь £> JhJkh Зря Кифд- cv';
Ifcmpi,/*-	|иГ;Тв^рЛость 1627,
Беринда.	х	z	>
Frvm tytt- Peftw ptftei	ш
1HLULTUW& ZOUftCt &iMlb CHAtn	$R4*(
^ephat MtClc Z-iUb'T, Петровский -178.
/Т.$,Л
ПЕТРУШКА ,Petroselinum sativum:parsley' ,
MUk. петрушки Gsg. (ХУП с. Гептаглот 25),
петрушку (1747 ТнтермедИ), Ru петрушка,
Po. pietruszka, Cz.petrzel. - Deriv. Wd. ПвТ—
рушкувати = продавати петрзпику. - Syi.
городня рослина родини зонтичних, служить
для приправи страв 1 в медицин!•
From Po. pietruszka ’ts’, the ultimate source
being Lat.Petroselinum/Gk.petroselinon, Miklo-
sich 245, Bruckner 412, Vasmer23,253,a.o.
/
ПЕЧАЛЬ ’despair’, MUk. ,OUk. ,OES. печаль,
Ru. печаль , OCS.peXalj6, Bu. печал, - Deriv.
печальний, /о/печалити, опечалений,печа-
луватися-ання. -Syn. великий смуток,жур-
ба; клоп1т.
PS. * pe£alj6 <*pek£lj6 ’ts’, root *pek- ts
as in пекти ,q.v.
/	r	r
ПЕЧАТКА, печать : пекти.
ПЕЧЕРИЦЯ Г пекти.
912
ПЕЧ1НКА : пекти.
ПИВО : вити,
ПИЛИЛ, arch. ФИЛИП PN.'Philip', MUk.
Ср t л । П п К (1627 Беринда.),	. Филипп,
ФИЛИПИЙ, Po. Filip. - Deriv. ПИЛИПОВИЧ,
Пилип1вна;уы. Пилипенко, Пилипо'вич, ПМ-
лип!вський, Пилип»як,Пилип*юк, Пилип-
4Пилип1в,Пилипниж, Пилила, Пили-
паш, Пилипчук,also: Филип, Филипак,Фи-
лип! в, Филипове ь кий, Филипо вич, Филип-
чак, Филипчук, Филипин, Филипипшн,Фи-
Филип’як (Богдан 67, 239). еи.Пилип-
че j Re I • ПжлипХвка. - Suhst. конолюб ; MUk.
KcHtAv-o ч z , Беринда 1627.
From Gk. Filippos ’ fond of horses',
Klein 2,1173, Петровский 222,a,о,
ПИР 'fiest, banquet,regale', MUk.,OUk.
OES. иир<Ъ, RU. ПИр, OCS. pirfc, SC. p*r,Sln.
plr,Bu. пир r-Deriv. пирувати,-ання,пи-
рувальник,-иця, here: пир£?» пир!жок,
пир!хечок, пир!хковий, пирfжний,-ик ,
пироговий, пир охитися,пирокне,-ниця;
пирище,— Зуп.учта, бенкёт,
PS. *pift> 'ts', being a deriv. from
ПИТИ 'to drink' — suffix -rfc.
✓
ПИР1Г see the preceding entry.
913
ПИТАТИ ’to ask,question’,MUk.,OUk.,OES.
яыГзгХ'(Тягать ’to torture’, OCS.pytati,Po.
pytad'to ask’, known to other SI, - Deriv. ви-
за- ,по-,с-питати, -ання, запит, питаль-
ний.-ик,запитник, etc. „ - syn. зверта-
тися до к<$го за в1стками,1нформац1ями,
дов!дками.
PS.*gytati ’ts’, IE.root **put-'to think’,
cf. Lat.puto,-are ’to think’,ToA.put-k ’ts’,
Vasmer23,421, Bruckner 450,a.o.
ПИТИ ’to drink’, MUk. ,0Uk. ,OES .ПИТИ ,Ru.
HHTI>0CS. piti, Po. pit etc. - Deriv. в&-,за-
до-,п!д-,по-,про-,с-пйти, ви-,^а-,до-,
п!д-,по-^про-с-пивати,-ання, випивка,на-
питок, пиво, ггивний, пивниця , пит во , пите ць,
etc. - syn. ковтати якунебудь pi дину.
PS.*piti, IE. **pTytT 'ts', root **pei-:
**po,i-, evidenced in Ш)1’ТИ 'to offer drinks',
нап1й 'drink',etc.,Trautmann 228,Vasmer23,269,
a.o.
ПИ^СА 'pride','known to other SI. as well,
-Deriv. пишний, пишатися, пихатий,-т!сть,-то,
ПИХОВИТИЙ, -TiCTb, -ТО пишномовний, -HiCTb,
-но, пишнотсц. еЬс.-5упГорд1сть,зарозум£л1сть,
зазнайство.
PS.*pyxa 'ts' being an apophonic form of
пухнуТИ 'to swell'; according to BrUckner 449
it is related to бухати,бухнути, бух!
cf. also Vasmer23, 421, Trautmann 233-234,
a.o.
914
П1В ’half', MUk.,OUk.,OES. nOA«T>,OCS. polb,
known to all other SI. - Deriv. ПОЛОВИНЭ,пГв-
тора,-ри,пГвтретя,пХвчверти» nfвп>ята,
~п1вкуля,п1вм{сяць, — п!всв1та» н£вр1к»
п!вр1ччя , п1влиха,п1вслова,п1всотня,
п1вц1ни, 1тд.;ьеге: полудне» полупанок^
полук!пок, полудрабок» 1тд. - Syn. одна
з рГвних (однакових) частик.
PS. * роГб 'ts' with doubtful IE. affili-
ations,e.g. А1Ь.ра1ё 'side,division', cf. Vas-
тег2з,306.
П1Д prp. ' under’, MUk. пуД% , ПОДЪ , OUk. , OES.
ПОДТ> » known to all other Si. - Deriv.п£д1,
п£до, поп1д. -Syn. нижче чбго, на спод!,
внизу.
The word is generally considered an ex-
tended PS.*po- by the suffix -d5, cf. (extens-
ively:) ESSJ.1,192-198.
П1Д- prefix in such ModUk. words as П1Д-
важити, п!ддати/ся/» п!днёстй/ся/,п1д-
перезати/ся/» п1дсйлювати/ся/» п!дсиха-
ти» п!дсисте1$а, п1двладний, п!дпоряд-
кбваний, п!дчищений» п!дфальшо‘ваний,п1д-
шиття, п1дштан/и/ки, пхдитанц!» п!дсов-
етський,п1д’яремний 1тд.
ф
PS. pod- see the preceding entry.
П1када BrazUk. 'path cut through the
woods»» first reccrdad in 192£ ( ^Кармансь-
кий 10). - Subst. прорубана стежка в ry-
щавин! л!са.
Ггсг Pert, picado »t:'•
' 915
ПТЛЬГА ’relief’ : по>льга:легкий.
п!нац, also п!нас AmUk. ’peanuts', first
recorded,in 1933 (Bilash 498). - Subst. Земля-
ний ropix, apaxic.
From E. peanuts ’ts’, Bilash 1. c., Koshelanyk
98, Royick 89.
п!нсет1я, а/so пойнсетХя
’''"'’A \ p’rs Л	/v,
DerxU" Шнсетка, п1нсет1евийо-5сс6$А
РХздвяна квгтка, О.Кордуба Тльяшен-
ко, Мн^сбхт, Торонто, 3/1961,13о
From Е. poinsettia ’ts’,named
after J.R.Poinsett (1799-1851), Am.
diplomat in Mexico , Klein 2, 1207.
Cf.; MexiKO, звщки походить ця рослина, i де
вона росте дико, ще корол! Ацтеюв (стародавшх
жител!в MexiKo) плекали ii при дворах, як символ
чистоти i непорочности. MicqeBi ж 1нд1яни називали п
Cuetlaxachitl i виробляли з прицв!тник!в червоно-
пурпурову фарбу, а з соку рослини виготовляли л!ки
на простуди.
Р1здвяна кв!тка дктала свою назву вщ пр!звища
першого американського амбасадора до MexiKo
Roberta Poinsetta, який прив!з ii до (Ui.4 в 1825 poqi i
вщ тод! почали ii тут плекати.
916
Назва Пшсетая закршилася серед народ!в, що
говорять англшською мовою.
Звичайно сучасна Шнсетзя, яку ми бачимо, своею
яюстю багато вщр!зняеться вщ то!, яку, у свш час,
прив!з до С4/А Poinsett. Науковщ генетики за
минулий час добре попрацювали i вивели багато
високояюсних довгоцв!тучих сорпв Кордуба
1льяшенко,,/.с. )	’
п!ньор, п1ньор/к/а BrczUk. ’pirr-t—-
first occurroncc in 192£;
3 могутных пхнбйрових пн!в
Pic храм на Божу хвалу(Каоманський 17);
шньорйнл (1981J. е/, : В наш1й колонн е багато п1ньо-
Subrt. сосна. Р1в> дерева i р1зн1 ябка. Вона назива-
еться Барракас. («330
Ггпг Port, pinheirc •pine-tree* •
ШТ , Gsg. ПОТу 'sweat, perspiration’ ,MUk.
ПОТЪ(ХУ11 с. ЛСЛ J-89) ,OUk. ,OES. ПОТЪ, known to
all SI. - Deriv. п1ТНИЙ,ПОТИТИСЯдЛ/ПОЧеНИЙ,-
Syn. прозбра pi динара вид1л^ться на-
зверх особлйвими пЮТикхрними зализами,Слум.
6,546.
PS* potfc<*poktos 'ts’.JE. root **pokU- :
** pek9— contained in ПбкТИ , q.v.
П1Ч : пекти.
план,планувати -> плян,плянуватв.
917
ПЛАСТ1”layer; stratum; bed, seam,pan’,
мик. ,ouk. ,oes. пла<тх; B®u.,Ru. ,Bu. пласт ,
Sln.pLSst, SC. pl§st,Cz.,Slk. plast, Po.,Up£.o.
plast. - Deriv. пластина,пластин/оч/ка,
пластинковий,пластинчатий,-т!сть,плас<-
тинча'стий,-т!сть, пластир, пластовець»
пластовий, пластувати, -ання, пластин,
-ський, -	..суц£яьнжй шар, якоХ-небудь
однородно! маси? горизонтальна,^ ущ!ль-
нена мйса осадово! г!рськ6Х породи? пар
сн£гу, (sas) Слум. 6,564,
PS-. *plastS ’ts’, IE. root **plat-:**plet-:
**plot- :**plt>t-, cf. Lith. plotyti ’to stretch’,
Arian *pleth- ’ts’, Arm.lain ’broad’, Gk.platys
’ts’, platanos ’platane’, Lat. planta, Cymr.
lied, Corn.les, Bret.let/led, ’broadness’,Oir.
leth ’side’, OHG.flado ’offering-cake’, MHG.
vlade ’broad,thin cake’, ModHG. Fladen ’flat
cake’, Du.vlade via ’pancake',MidE.fla₽e ’ts’
(cf. "Pre-Teut. platan- or plathan- would have
to be assumed,perhaps with the primit.sence
’surface,flat thing’",Klujje 89); Trautmann 222,
Vasmer23,273, Pokorny 835, a.o.
ПЛАСТ ‘ Wd., AmUk.,AustrUk. BrazUk. ,ArgUk.
’Plast* - scouting-like youth organization in
West-Ukraine and the Uk. diaspora; ModUk. -
Deriv. пластовий,пластун-ка ,пластунеь-
кий, пластувати, в!д-,за-,по-пластувати,
-ання,- syn. орган!зац!я молод! на екав-
т!нгових основах.
Akin to the preceding entry with special-
ized semantics:’an elitarian social layer of
the Uk. youth*.
918
✓
ПЛАТА ’payment,reward', MUK. плата ,OUk.,
OES. платежь > Ru. платеж Po./za/plata. “Deriv.
заплата,п!дплата,доплата, платити,в-,
ви-,эа-,в!д-,по-,при-, c-платити, в-,
ви-,в!д-, за-,по-,при-,пЦ-,с-1мачува-
ти,-ання,плати!сть,платня,? платний,-ник,
-ниця, платеж,-ний.- Syn. винагорода за
працю,прислугу тощо.
PS.*plata ’ts’,related to пла/фр ‘/луег *
IE.root **/s/p/h/el- ’to split’ cf. Pokorny ?
985-987, Bruckner 420,a.o.
ПЛЕМ’Я
ebrgad •

гта€лл<4* ,	+ o Jkll	SC. “ «Реттиг.
м и и» ( Пле дд c ft t-i и к | Лл£м7| и и К | оС< д I. гтЛ С/и
Пл «. АА С И и И
-иткл. -Syn. р(А) КО^Лс
Л л£АА tfl-
НЛ Ни И К,
хх PS,X^,^VV'^	/ 1Е-	, v'oof^/e
7" о	prootccce f, Gyp^'rok
f a•о .
плентатися, wd. also пльонтатися(Стрий)
’to rove around’, first recorded in the XIX c. -
Po. pl^tai sig. - "Deriv. поплентатися,поплен-
тач. -Syn.iTH, 1’хати,пересуватися пов!льно,
через силу, Слум.6,575.
According to Shevelov 141 deriv. from плести
’to twist’ with, a ’’later irregularity in nasality’;
yet, as indicated byпльоНТатиСГ.СЬе Uk. word might
be well considered as a Po. loanword, cf. Rich-
hardt 88, Bruckner 417.
919
ПЛОТЬ arch.for т1ЛО ’body’ from OCS.
plotb ’ts’.
ПЛУТАТИ from Po. platad ’to mix up’,
see плентатися.
ПЛЮМер1я AmUk. ’plumeria’ , first re-
corded in 1970 OBR.) . - Subst. 1>1д KBi-
тйстоУ роелинй троп£чних кра!’н.
Plumeria, Hawaii’s favorite lei flower, was
actually misspelled when it was documented. A
French botanist named Plumier discovered the
plant.
When the finding was recorded, it was written
erroneously as Plumeria instead of Plumier, ;
after its discoverer. The mistake was never cor-
rected and the flower remained Plumeria.
In Hawaiian, the name for Plumeria is pumeli
or melia.
In Ceylon and India, where the beautiful flower
grows extensively, it is referred toby its roman-
tic name of “frangipani.” It blooms in the
spring.
There are different types of Pluifteria, and
many bloom right here in Hawaii.
The most popular type of Plumeria used for
making leis in the islands is the P. obtusa, which
is a white flower with a yellow center. Although
it is not the most colorful example of the
species, it is definitely the most fragrant.
The P. obtusa is the Singapore Plumeria, but it
is also American in origin. Arch.133)
920
ПЛЮЩ 'ivy', ModUk., Ru. ts, SC.pljust,P,lb.
pl'aust'. - Deriv. плюЩОВЙЙл- Syn. ПОВЗуча
рослйна,що ч!пляеться за опору,по як!й
в>еться, Слум.6,601.
A voiceless form of бЛХЯЦ, Q.v.
ПЛЯН, SovUk. план 'plan', first re-
corded in the XIX c., known to, all other
ModSl. lgs. - Deriv. /плянувати, -ання,
ви-,за-,по-плянувати,-ання, пляно-
вйк, пляновий, сплян6ваниЙ,-н!сть,
плянувальний,-ик,-иця. - syn. задуй,
проект.
From ModHG. Plan 'ts' , РССТОЦЬКИЙ
4,209.
ПЛЯСО фххо Атд'fixed Ъегг crrtifir
fi-c" rsccr->2 in »:hn :c< c. (J2~.Arch.133). - Subst.
термхнова пози/ч/ка, пэр.
«Плясо ф!хо» — це pjq добра
Ще й дуже практична —’
Чи на мкяць чи на два
Все добре платиться.
/ Украднське слово,ч.11 за 1981/.
Fm Sp. pl.~JEb fixe ’ts’.
ПЛЯТОН, Платой see vol.2,845.
ПНЕВМ0Н1Я ‘ModUk.;
нюмбвн!я, also НЮМОН1Я AmUk. 'pneumonia'
first recorded in 1971 (Koshelanyk 447). - Subst.
запалеяня леген!в.
From Lat.pneumonia,the ultimate source
being Gk.pneumonia 'disease of lungs’.
921
ПО prp. 'after; according to’ ,MUk.,OUk.
OES. ts, known to all other Si.- Deriv»n6nifl,
позад,помимо» etc« _ syn. п!сля.
PS.*po 'tsextensively treated in SESSJ.
1,178-192.
ПО- prefix in many ModUk.,OUk.words as
ПОП1Д, поза/д/ , ^поперед/у/, and futhermore x
подати; пододавати,пол£чити, попонавига
дувати, etc.
See the preceding entry.
П0В0Р03КА S вересло.
ПОЗУМЕНТ, dial, брузумент ^lace,galloon’,
ModUk.; Ru. (since 1706) позумент. - Subst.
гаптбвана срГблом абб сухозл£ткою тась-
ма для озлобления бдягу,м*яких мёбл!в 1
т.1н., Слум.б,828.
From ModHG. Posament ’ts’, the ultimate
source being Fr.passement ’trimmings’, Matze-
nauer 272, Klein 2,1136, Vasmer^S,303-304,
a.o.
ЙОГНШАТИ : 1нший.
✓ /
ПОХзд	!	ЗСздити.
'	f	t
nolM - поТсти : Хоти.
ПОТХАТИ ? Ххати.
922
ПОЛЕТИКА - назва гори на границ!
Аляски й Британсько! Колюмб!! в
Канад! й США, OnlJYAN 2,61.
The oronym Mount Poletica is on the boundary of Alaska
and British Columbia. With an elevation of 7,620 feet, it is lo-
cated 11 miles southeast of Mount Canning at 59° 07' 55" N, 134°
29' 00" W. Mount Poletica does not present any difficulty in its
explanation. According to Orth it was "named in 1923 by Lawrence
Martin for M. Pierre de Poletica, Russian minister to the U.S. arid
a plenipotentiary in the Alaska boundary negotiations with Great
Britain in 1824". x
Mount Poletica, as a geographical name, belongs to the
category of "transferred place names", like Vancouver (: surname
Vancouver), Mackenzie River (: surname Mackenzie), Bering Strait
(: surname Bering), and further St. Boniface, St. Agathe, Olha,
Ignace and many others. 2
The surname Poletica requires a dual explanation: its
etymology and the significance of its bearer, which led to his
posthumous recognition in naming a geographical feature in North
America after him.
The name Poletica is doubtessly of Ukrainian Cossack
provenance. It must have been a jocular nickname of a Cossack
gifted with diplomatic qualities in politics, in addition to his
intellect, but never recognized in recorded history. Nonetheless,
the name testifies to the intellectual qualities of its original
bearer, which are essential for the designation of "Political man".
As far as the name Poletica is concerned, the original ' i ' is
substituted (Политика 'politics') by ' e ' perhaps under the dia-
lectal identification of the lowered i > у > e under the influ-
ence of the stress. Another possible explanation: Полетика de-
rives from ПоЛЬТика with artificial "knyzhne" (book) reading of
like e. In both cases the name is a unique creation in the Ukrai-
nian language, its ultimate source being Greek politikos, "politi-
’cal' .
More fascinating than the derivation of the name is the
history of its bearer, Petro Poletica. As is known from other
sources 3 Petro Ivanovych Poletica (in diplomatic and scholarly do-
cuments known in the French form of Pierre de Poletica) was born in
1778, the son of a Ukrainian doctor. His father, Ivan Andrijovych,
one of the first Ukrainian professors in mediqine, lectured at the
University of Kiel, Germany and other institutions of higher learn-
ing in Europe. He came from a distinguished military family known
as "bunchuzhkovoe tovarystvo". Petro's cousin, Vasyl' (1765-1845),
SKAGWAY
CANADA ~ UNITED STATES
Scale 1 : 250.000
924
son of Hryhorij, was a collector of documentary materials dealing
with the history of Ukraine in the sixteenth to eighteenth centu-
ries, and author of works in this field. He and his father are
credited with the authorship of the History of Rus1 (0. Lazarevskyj,
L. Maykov, M. Hrushevskyj, E. Onatskyj, et al.).
Petro Poletica was a diplomat in the service of Russia.
His first known professional assignment was with the diplomatic
mission at the Kingdom of Naples. The proposal to go there was
made to him by Prince A. Chartoryski, the Minister of External Af-
fairs in St. Petersburg. The Neapolitan mission was headed by Pole-
tica's friend, Dmytro Pavlovich Tatischev, with whom he travelled
to Italy via Kiev, Dubno, Radyvyliv, Lviv, Olomouc, Brno to Vienna.
Further details of this journey and his impressions of it are un-
known as for some reason Poletica's further memoirs in this respect
remained unpublished.
In 1808 Poletica became a counsellor of the Russian lega-
tion in Philadelphia. In 1811 he had a similar position at Rio de
Janeiro, Brazil and a year later in Madrid, Spain. From 1817 he
held the post of secretary of the Russian legation in the United
States, in 1819 he replaced Andre Dashkow as charge d'affaires and
Consul General. He was known as a competent diplomat of long expe-
rience and was greatly interested in art and literature, becoming
the intimate of such men as Pushkin, Karamzin, and Zhukovsky. In
Washington he was a busy, bustling figure. John Quincy Adams found
him too inquisitive, likely to be "troublesome", and somewhat pre-
judiced against the United States.
1	D.J. Orth, Dictionary of Alaska Place Names. Geological. Survey
Professional Paper 567. U.S. Government Printing Office, Wa-
shington, 1967, p. 765. Orth has Pierre de Poletrica,
decisions of both the U.S. and Canadian authorities refer to
him correctly as Poletica.
2	Cf. J.B. Rudnyckyj, Canadian Place Names of Ukrainian Origin.
Onomastica 2, Winnipeg 1951, pp. 11-12; and Studies in Onomas-
tics: II Toponymy. Onomastica 15, Winnipeg, 1958, p. 9
3	M. Huculak, A Ukrainian, Pierre de Poletica, co-Author of the
Canadian-Alaska Boundaries. Shevchenko Scientific Society.
Ukrainian Studies, Vol. 24, Toronto, 1967.
M. Huculak, When Russia Was in America. The Alaska Boundary
Treaty Negotiations, 1824-25, and the role of Pierre de Pole-
tica. Mitchell Press Limited, Vancouver, 1971.
925
ПОЛОЗ dial. бОЛОз'sledge-slide,skate,
patten; boa’ , ModUk. , known to all other Mod-
j	*
SI. - Deriv. ПОЛОЗОК. -Syn. Об±Д? ЗМ1я.
PS.*polz^> ’ts’ with no certain IE. corresp-
ondences.
ПОРОТИ 'to undo; to rip,unstitch,unpick’
dial, ’to make love (about males) ’ ;MUk. ,OUk4
ПОроти,known to all other ModSl. - Deriv. ВИ-,
в1д-,по-,роз-пороти, poonip/ка/. -
розр£зувати те, що зшите.
PS. *porti ’ts’ ,IE.root**per-,cf. Gk.peirein
’to pierce through’ ;Trautmann 206 Дазпег^З,
332,a.о.
ПОТОМОК	MUk . гтот^окг
()? 81) 16^7 Буряток	г <«• • “•
DtniP. Л О ГоЛии И z 7ТОТОЛЛСТВО‘ ~ £ у	А "
Z\o(< М U к.	. ад Го п о7о ал с 7 <3»о ( 5(^ии~
А* 16 Z	г
-=5 IcTi >-ok •
П0ЧАТИ ’to begin,start’ , MUk. ,0Uk.ПОЛЗТИ,
Ru. начать, OCS. na^tijnadbng, Po.poczf.c,etc.
Deriv. початок, над-,роз-почати, над-,
роэ-починати, почин/ання^ - syn. эапочат-
кувати, за!н1ц1ювати.
PS.*po-/na-<*£ti,-(?6n2 'ts', IE.root **ken-:
kon-,cf. К1Н0ЦЬ J Pokorny563-564.
926
ПР A- prefix in such words as прабаба,
пр ад i д , пр амати, пр ajao дич , пр а!н Доевро -
пейський, праслов»янський, праукра1*нсь^
кий, прагерманський, прамова, etc.-
Syn.(rare) ПрОТО-»
PS.*pra- corresponding to *pro~, cf.
(extensively:) ESSJ.1,205-210.
ПРАВ, ПРАВИЙ ’right’ , MUk. ,0Uk.,OES.
Правый »known to all other Si. - Deriv.
правда, правдивий,^ справувати/ся/,
вм-,на-,по-,с-правити/ея/1тд. -
Syn. некривий, протилвжкий левому.
PS.*prav)5/j6 /’ ts’,IE.**projj-os/**pro-
bhWos’ts’, Vasmer23,352, a.o.
t '	z
ПРАВДА, ПРАВИЦЯ : прав/ий/.
ПРАНЦ1’jypA/Z/i * ModUky
ncj ы f f?v<., «о/< а/.	Vds-
кАч Недугу'' -
ПРИ ’at; by’, MUk.,0Uk.,OES. ts,
known to all other SI. - Syn. (rarely:)
PS.*pri ’ts’.extensively treated in
ESSJ.1,210-215.
927
ПРИ- prefix in such words as при—
борк/ув/ати, приб/и/ра'ти, чприда/ва/-
ти, призна/ва/ти, привхт/ати/, при-
старати, притупити, прихвалювати,при-
хиляти, приходити, причащати/ся/, при-
чина, прив!д,приказ,присяга,причастя,
приглухуватий, прйдуркуватий,-то,при-
неволений,-Hi сть,-но, привГльний,-но,
придатний,-н1сть,-но, прикований,-но,
придор&кнХй, 1тд.
PS.*pri- see the preceding entry.
ПРИБОРКАТИ see the preceding entry
ПРИВ1Т : при- + в!тати.
прим1ц!я BrazUk. ’first solemn mass’, first
recorded in 1971 (JBR,). - Oeriv*:
ПРИМ1Ц1ЙН1 СВЯТКУВАННЯ
Примщгя о. Петра Залуцького в!дбу-
лася дня 25-го с1чня в па|раф!яльшй
церкв! Св. Йосафата в ПруденТопол!,
в м1ст1 де живе родина Залуцьких.
Гарно вщбулась його перша врочи-
ста Служба Божа. Церква була пере-
повнена, людей було багато зблизька
i здалека, гарна погода допомагала ве-
селому настрою. Як на свяченню, так i
на прим!ц11 обидва брати о. Тареик1й i
о. Бон!фат!й дияконували свому pift-
ному братов!. На примшД1 були також
о. Августин i о. Карло при престол!
разом у сослуженн! 8 священик!в.
(Праця 7/1981 )
From Port» primicia
Lat, primus ’first’»
•ts’j deriv. from
928
ГГРИП’ЯТЬ GN* ’Prypyat’, Pripet (river)’,
ModUk.; BRu. ftp bl ПЯЦь , Ru. Принятb •
The origin of this hydronym was extensively
discussed by W.Kuraszkiewicz in SlOr.17:3,339-
343; here are views on the problem:
Укратнська назва Прип’ять/Припеть,
Rosyjska nazwa Припять i bialoruska Прыпяцъ latwo kojarzy si? z form^ prasl.
pri-p^tb. Tak tez tlumaczyl juz Pogodin, kojarz^c z nazw^ Prypeci nazw? rzeki Gni-
lopjata d. Teterewa. A. Koczubinski w 1897 r. wyrazil przypuszczenie, ze nazwa
Pripiat' oznaczala granic? mi?dzy Baltami i Slowianami, bo wi^ze si? z form^ p^-ti
'obstaculum’. Jan Rozwadowski1 nie odrzuca zdecydowanie tego wyjasnienia, oma-
wiaj^c nazw? Prypec w uwadze do rozdziatu о rzekach: Piatka, Gnilopiat' czy Hny-
lopjat', urobionych od pie. rdzenia pent- 'isc’, 'przychodzic’ z apofoni^ do pont- jak
prasl. pQtb. Wysuwa jednak WQtpliwosci wobec tego wprost narzucaj^cego si? wy-
jaSnienia: „Nie jest to zbyt prawdopodobne, bo forma staroruska jest Pripetb (Nestor
Law. 1.3 itd.), a wi?c forma Pripjatb jest po prostu akaj^c^ bialorusk^, polska Pry-
pec malorusk^”. Przy staroruskiej formie Pripetb wspomina Rozwadowski polskie za-
pisy kronikarskie: Perepecz, Perepieca, tez Perepetowe pole z mogiiami Perepet i Ре-
гере tycha na pld. zachod od Wasylkowa mi?dzy Kijowem i Bialocerkwi^, rowniez
wzgorze Perepetie wsrod mokradel w nizinie gornej Prypeci. Ale zestawienie to kon-
czy Rozwadowski z rezygnacj^: „nie na wide to si? przyda”.
Max Vasmer2 w rosyjskim slowniku etymologicznym II 433 zdecydowanie wy-
jasnia starorusk^ form? Pri-petb zestawieniem z greckim wyrazem -отж^.6; rzeka’
oraz txtouxi Чес?’, z laciriskimi peto -ere 'szukam, wychodz?’, impetus, perpetuus
itp., odrzucaj^c hipotez? Koczubiriskiego о rdzeniu p^-ti dla rzeki granicznej. Po-
dobnie wyjasnia K. Buga3.
To wyjasnienie Vasmera przyjal za podstaw? swoich obszernych wywodow о Pry-
peci Kazimierz Moszyriski4 w pracy о pierwotnym zasi?gu j?zyka praslowianskiego
z 1957 r. Wbrew wqtpiiwosciom Rozwadowskiego zdecydowanie powi^zal z nazw^
Prypeci tez nazwy: Perepecz, Perepetie, Perepetowka itp., wskazuj^c na greckie
-OTxp.6;, 7zpo-zrrt:. Pisze on: „Otoz wydaje si?, ze w czlonie pet- czy pot- kryje si?
apelatyw znacz^cy ongis dla Slowian mnicj wi?cej tyle, co ’potok. rzeka’, albo co
najmniej mnicj wiycej tyle, co np. polskie ciecz (z *tekjb) 'tok’ v> wyrazie po-tok.
W tym swietle nazwa Prypetb moglabv si? doslownie tlumaczvc 'przvtok’, co —
zwlaszcza z punktu widzema (dawnych) mieszkancbw znad srodkowego Dniepru —
byloby bardzo stosownym imieniem dla rzeki oddajijcej Dnieprowi (wiosnq) tak ol-
brzymic masy wod”. Dla obocznego przez a brzmienia bialoruskiego i rosyjskiego
Pripiat’ oraz dla nazw Hnilopiaf, Piatok, Perepiat, takze mistycznego kniazia Pere-
piata i Perepiatycha z kurhandw nad Dnieprem przvjmuje K. Moszvriski wtorne
przejscie rdzenia pet- w pat-, co „zaszlo najprawdopodobniej wskutek skojarzenia
niezrozumialego juz rdzenia pet- 7. pospolitymi wyrazami: pjata, perepjatyty (= pe-
repjat ustaty), pjat’ ”.
929
Toporow i Trubaczow5 w pracy 0 nazwach4 rzek gdrnego Podnieprza z 1962 r.
omawiaj^ Prypec wsrdd nazw niejasnych на s. 18. „Название реки Припять, учи-
тывая ее возможную роль как естественного рубежа, а также названия типа Гнило-
пять допускают возможность этимологии от пну, пять (*p$-ti), однако древнерус-
ские формы на -е (Припеть), далее польское (из украинского) Prypec сразу же
делают невозможным выше сказанное толкование, заставляя искать объяснение
в других направлениях”. Na stronie 215 powtarzaj^ obja^nienie Vasmera i Mo-
szyriskiego о pie. rdzeniu pet-, gr. тгота^б?, ale dodaj^: „Несмотря на славянский
вид приставки при- не исключена возможность иного происхождения”. Nie
godz3 si? na hipotez? Wierzbowskiego z 1960 r., ze Pripiat' pochodzi ze wschodnio-
baltyckiego Prei-pait-is (приполуденная): „едва ли верно из-за корневого вокализма
(Припеть); не оправдано с фонетической точки зрения”.
Z tego zestawienia widac, ze glown^ trudno^c obja^nienia nazwy Prypec stanowi
wahanie samogloski e — a, wi?c staroruskie Припеть, ukrainskie Prypet' i polskie
Prypec obok rosyjskiego Pripiat' i bialoruskiego Prypiac. Dawne obja^nienie Pogo-
dina i Koczubinskiego latwo tlumaczy postal Pripiat' jako prasl. *pri-pqtb od cza-
sownika *pri-pq-ti. Ale nowsi badacze za podstawowe przyjmuj^ najstarsze zapisy
ruskie z Latopisu i form? ukrainsk^ Prypet’, objasniaj^c niejasny w perspektywie slo-*
wianskiej rdzen pet- nawi^zaniem greckim тсотар.6е, staroindyjskim pra-pat, lacin-
skim im-petus itp.
Wszyscy wskazuj^ jako najstarsze zapisy z Powiesci lat doczesnych, czyli z tzw.
Kroniki Nestora. W redakcji Wawrzynca (Lawrientijewskij spisok) z 1377 r. sporz$-
dzonej dla suzdalskiego ksi?cia Dmitrija wyst?puj3 zapisy: Припеть, Припетью,
в npunemfc6. Rdwniez w nowogrodzkiej redakcji z XIII—XIV wieku7 mamy: в При-
nemfc, на ПрипепРь. Natomiast w innych r?kopisach XIV—XV wieku, wj?c w tzw.
Radziwillowskim wyst?puje Припять, Припятью, rdwniez w r?kopisach: Arch. Ko-
misji, Duchownej Akademii, Tolstoja jest tez в Припяти. Wi?c jedne r?kopisy
(nieco starsze) maj3 Припеть — drugie, nieco mlodsze, maj$ Припять. Zachodzi
wi?c pytanie, czy ta roznica chronologiczna dostatecznie tlumaczy zmian? formy
Припеть na Припять.
Moszynski przypuszcza tu proces kontaminacji niejasnej formy Pripetb z wyra-
zami pjat', pjata. Rozwadowski sugerowal akanie bialoruskie. MySl?, ze i jedno
i drugie wyjasnienie budzi w^tpliwo^ci. Zjawiska akania w r?kopisach Latopisu Ne-
stora nie stwierdzono. N. P. Niekrasow8 w pracy о j?zyku Latopisu z 1896 r. przyta-
cza na s. 888 ledwie kilka przykladow pisowni ж zamiast C lub raczej zamiast k, np.
рамяно 6/12 obok рамено 139b/l, пламянь 20/5 obok пламени 5/31 ale grupa
-мян- cz?sto byla w stororuskich tekstach zamiast -лгкк- i to nie jest przejaw akania.
Rdwniez przyklady: чалядинъ 24/16, чалядъ 28/4 zapisane przez ча zamiast че nie
^wiadcz^ о akaniu. Moim zdaniem nie dowodzQ tez akania przyklady: изнемагаху
152b/9, изнемагати 99a/24, изнемагающю 125/20, стаяху 80/27, w ktdrych formy
cz?stotliwe S3 urobione przez a—a. W przykladach: к своима женома 98b/7, no
обЪма странома 142/5 mamy w formach dualu przeniesion^ koncdwk? m?skQ -oma
zamiast zenskiej -ama. Rdwniez luzne przyklady: погани 34/28, оукаряги 96a/15,
19b/21, карабъцю 62/1 nie swiadcz^ о akaniu przepisywacza. Wobec tego zapisow
Припять w niektorych r?kopisach latopisu tez nie mozna tiumaczyc akaniem. Nato-
miast zastanawiaj^ce 53 przyklady z pisowni3 C zamiast ж w sylabie nieakcentowanej.
930
\V 3 pl. aor. не покаяшеся 56/5, стояще 146b/22, w przykladach гражены Instr, pl.
48/6, не хожеше (zamiast хождаше) 9/16, от&Ъщевати 16/13, под вежеми 182а/24.
Zapisy te pozwalaj^ przypuszczac, ze rowniez nazw? Припеть niektorzy kopisci
zapisali w latopisie zamiast Припять.
Wlasnie w dorzeczu Prypeci na Polesiu, i na Podlasiu, w gwarach ukrainskich
nie ma akania, ale istnieje wymowa.e po twardej spolglosce zamiast 'a po mi?kkiej
spolglosce w sylabach nieakcentowanych, np. d'evet’, d^eset’, p'amet’, pet^a, kolodez,
per'eveslo, vez^aty itp. Nie jest to juz dzis konsekwentny proces fonetyczny, tylko
sporadyczne przyklady zleksykalizowane wobec coraz bardziej uogolniaj^cych si?
form ogolnoruskich z ’a niezaleznie od akcentu, np. devat', desat’, pamat', pata itp.9
W gwarach tych rowniez wymawiaj^ nazw? Prypet’ zamiast pierwotnej i ogolnoru-
skiej Pripat’. Rowniez J. Szerech (Shevelov) w pracy о genezie j?zyka bialoruskiego
w 1953 r.10 wymienia Pripet’ wsrod przykladow pisowni i wymowy e zamiast prasl. ?
w pozycji nieakcentowanej.
Polnocnoukrairiskie i poludniowobialoruskie zjawisko wymowy e zamist prasl. ?
pierwszy opisal W. Hancow11 na materiale z Czernihowszczyzny, przypuszczaj^c,
ze w przykladach typu: devet’, deset’, peta, pamet’ prasl. ? bez akcentu rozwin?lo si?
w tych narzeczach wprost w e, wi?c bez pierwotnego stadium wymowy przez ’a.
Objasnienie to powtarzajq za Hancowem rowniez Szerech i Georgijew12. Pogl^d
Hancowa о rozwoju prasl. ? wprost w e bez stadium ogolnoruskiego ’a staralem si?
sprostowac na podstawie materialu z Podlasia i dowodzilem, ze w tym narzeczu
jak i na calej Rusi prasl. ? przeszlo w ’a; dopiero potem okolo XIII—XIV wieku
w drodze redukcji nieakcentowanego wokalizmu w gwarach srodkowo-ruskich nie-
akcentowane 'a po mi?kkiej przeszlo na Polesiu i na Podlasiu w e, przed ktorym
z kolei stwardnialy spolgloski zgodnie z ogoln^ tendencj^ ukrainsk^. Redukcji nie-
akcentowanego wokalizmu w XIII—XIV w. w tych narzeczach tlumacz^ si? rdw-
niez przyklady opozycji takich jak: biednyj obok byd'a, piec obok z'apyk, mubst obok
mustlda itp.13
Widocznie wi?c w latopisie u niektorych pisarzy mamy gwarow^ polesk^ nazw?
rzeki Prypet’, u innych natomiast zachowan^ ogolnorusk^ postac Pripat’.
Wobec tego nalezy wrocic do starej etymologii nazwy Pryped od formy praslo-
wianskiej pri-p^tb, ku ktorej sklanial si? tez Rozwadowski oraz Toporow i Truba-
czow. Ich w^tpliwosci z powodu stororuskich zapisow Припеть w Latopisie mozna
wyjasnic owczesn^ wymowy gwarow^, zamiast ogolnoruskiej Припять.
Sprowadzajqc nazw? Pripiat’ czy gwarow^ Pripet' do rdzenia czasownikowego
*рьп$ — *peti, por. st.prus. pintis 'droga’, lit. pintis 'pi?ta’, nalezy z пц wi^zac za-
rowno nazwy rzek Piatka i Gnilopiat' jak tez nazwy kurhanow na Perepetowym polu:
Perepet i Perepetycha, czy Perepiat i Perepiatycha.
Apofoniczna postac rdzenia *pqti z formy cz?stotliwej *za-pin-ati moze bye
podstaw^ nazwy rzeki Pina, doplywu gdrnej Prypeci, tez nazwy miasta Pinsk i nazwy
ludzi Pinczuki w znaczeniu 'Poleszuki’. Nazwy Pripetb i Pina powstac mogly jeszcze
w epoce baltoslowiariskiej, jak przypuszczaj^ Toporow i Trubaczow14. Nazwa Pnp^tb ,
931
jest tematem mi^kkim na -is jak wiele innych nazw dorzecza gdrnego Dniepru, np.
doplywy Prypeci: Ptycz, Lan, Slucz.
Wyjasnienie nazw Prypeci i Piny zestawieniem do baltoslowianskich rdzeni: lit.
pent-is i pint-is, slow. *pe-ti i *pri-pin-ati jest bardziej prawdopodobne niz nawi^za-
nia xvskazane przez M. A asmera: dla Prypeci do rdzenia greckiego ттотар.6;, dla
Piny do rdzenia st.ind. pinas 'tlusty’15 i w dalszej perspektywie do slowiariskich
roznych rdzeni dec i pic16.
Footnotes:
1 J. Roz wadowski, Studia nad nazwami rzek slowianskich. Krak6w 1948, s. 188—189.
- M. Vasmer, Russischcs etymologisches Worterbuch, II 433. Heidelberg 1955.
? K. Buga, Rinktiniai raitai, III 886, Vilnius 1958.
4	K. Moszyiiski, Pierwotny zasifg jczyka praslowiariskiego. Wroclaw 1957, s. 173—175.
5B	. H. Топоров и О. H. Трубачев, Лингвистический анализ гидронимов верхнею
Поднепровъя. Москва 1962, с. 18.
6	Полное собрание русских летописей. 1. Лаврентиевская летопись. Вып. 1 I Повесть временник
лет. Ленинград 1926.
7	Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. Москва 1950.
8	Н. П. Некрасов, Зпаметки о языке „Повести временных лет". Изв. Отд. рус. п.
и слов. ИАН 1896, 4, 886—891.	_
’ W. Kuraszkiewicz, Rozwoj ’а па tie dyftongow i palatalizacji w dawnych gwarach ruthide
Podlasia i Chelmszczyzny. Studia z Filologii Polskiej i Slowianskiej, III 211—241. Warszawa 1958.
10	Y. S h e r e c h, Problems in the Formation of Belorussian. Word, december 1953, s. 10, uwagati.
11	В. Г а н ц о в, Д1алектолог{чна класш/пкащя украшських говорив (з картою). Записка
1стор. Ф1лол. Bifl. УАН 4. Ки5в 1923, s. 80—144.	'
12	В. Георгиев, Аканье и иканье в истории русского языка. Сборник статей к семиДОСЯТК*
летию академика В. В. Виноградова. Москва 1965, s. 74.
13	W. Kuraszkiewicz, Przyczynek do iloczasu maloruskiego. Lud Slowianski III A 1. Krakdw
1933, s. 40—48.
14	В. H. T о п о p о в и О. Н. Трубачев, op. cit., s. 201.
!S	М. Vasmer, op. cit., II 358.
,<	s K. Moszyiiski, op. cit., s. 179.
* * * _
Courtesy of the author (.23.XII. 1968,cf. JBRTArch.133 J
and:
Slavia Orientalis 3/68
Nadbitka autorska
pp.339-342	_
932
ПРИСК! interj. denoting a sudden spray,
spurt,spout,gush, ModUk. - Deriv. прИСК,
прйскавка,прискати, прйснути,по-,с-
прискати-ання,запрйсканий,1тд* -Syn.
бризь! прись!пр!сь!
A voiceless variable of бризь! ,q.v,,
with -4c extension, secondarily formed under
the influence of брйзькати/прйськати,«/
РССтоцький 3,147,169.	г
ПРИСЯГА ' oath,vow,swearing',MUk.,OUK.
OES. присЯГ®»0С8. prisega, known to all Sl.~
Deriv.npHCHraTH, присягнути,присягая-
ня,присяжний,присягтй/ся/,’ fn . Присяжний,
Присяжник,Присяжнюк (Богдан 236).syn.
об£т,клятва: урочиста оф1ц£йна об!цян-
ка додержувати певних зобов>яэань (за:)
Слум.8, 54 в перед!сторйчну добу слов»-
яни складали присягу "/при/сягаючи =
торкаючися рукою зеМЛ1”, Brllckner 490.
PS. *prisega : *pri-segati/*pri-segnpti
a prefixed formation of *segati/*segnoti,Uk.
СЯГЭТИ/СЯГНУТИ'to reach,stretch, to touch'
known to all Si.,IE.root **se/n/g- ’ts’.cf. ’
Pokorny 887,Brllckner,1.c. ,a.o.
ПРИСЯЖНИЙ see the preceding entry.
ПРИХВОСТЕНЬ : XBiCT.
/
причер, also пр1чир AmUk. 'preacher',
first recorded in 1930 (Bilash 521). - Subst.
проповхдник.
From E. preacher 'ts', Bilash, 1. c.
933
ПРО prp. ’about.of,concerning,re.’,
MUk.,OUk.,OES. ts, known to all other Sl.~
Deriv. пр6м1ж,проти,напроти,супроти,
пр!ч,опр1ч опроче,проч. - 8уп,эа>0.
PS.*pro’ts’, IE.**pro ’forward’ known
to many other lE.lgs.,cf. Pokorny 813-814,
(extensively:)ESSJ.1,216-220; see also
ttpa ( <	**pr5).
__ ✓
ПРО- Prefix in such words as прода-
жа/ th, прогнати,пропов£дувати,аро-
полГскувати, провХд/ник/,пропасть,
продаж, прбс!к, пропащий, продле-
ний,-н! ст ь,-но, просвГтД:Просв£та,
проруб,прост1р,npdorynox,ярочуття,
прочухан 1тд.
PS.*pro- see the preceding entry.
ПРОСТИВ ’ simple,easy;plain,ordinary,
common; rude; bare; unsophisticated’,MUk.,
OUk. ,OES. проСТЪ,OCS.prostb, known to x
all other SI. - Deriv. просто, прОСТИТИ,
прощати,простувати,-4ння, випросту-
ватчЬя/, щ?остг(к,простацтво,простач-
ка, простацький, прост&ч6х,простаку-
B&THit,-TiCTb,-TOjcompounds: ПрОСТО- х
вол6сий,-душияй, -люддя, -р1ччя,-сер-
д/н/ий, Ж. :Х Простиб1г (Богдан 235)
- Syn. некривий,звичайний, щирий,хв!д-
вёртий, неваяний,легкий,нескладний,
однортдний,(за:) Слум.8,295- 296.
PS.*prost6/jb/’ts’ deriv.from pro-+
*sto, Vasmer23,280,ESSJ.l,222,a.o.
934
ПРУС El. «Prussian», MJk.,OUk. проусъ z
(ССМ.2,268). - Jjeriv.npycaK, пруський,Пру-
cia. ~Subst. назва одного з балттйських
племён.
Via Po. Prus from Lith.pruss, prusis *ts»;
cf. etymology by S.Karaliunas in Baltistica 13,
373:
The attested adjective OPr. priisiskan ’’Prussian" evidently is derived from the Old Prussian
noun *priisis resp. *priisas. It is also assumed that the Old Prussian ethnic name might have develop,
ed by the semantic change ’’increase, grow, rise", ’’crowd, throng, multitude" which may be
illustrated by several examples (cf. the etymologies of Lith. tautu, liiimlh, lM..plebs, Gr. -\v,fro:
etc.). It is Lith. pritstiand Latv. praiisties that just have the needed meaning "increase, grow, rise"’
see also Vasmer22,3e9, Fraenkel 2,659, W.La
Baume "Der Name Preussen" in Alt-Preussen 4,
77, E.Keyser "Der Name der Preussen", ibid.5,
9-10,a.o•
ПУГА ’whip,knout’ , ModUk. Ru. nyra.
Deriv, пугати. - syn. кнут.
Origin uncertain, perhaps connected with
the following entry.
ПУГА 2. = ПУГАЧ’homed, screech-owl’,
ModUk. v Deriv. пугало,пугати,-ання.-
Syn. сова.
Of о/p. origin, see the following entry.
ПУГУ! interj.imitating cry of the horned
owl; watchword of the Zaporozhian kozaks.—Deriv.
пугу-пугу! пугукати,-ало , - ання.
Of imitative origin; according to РССТОЦЬ-
КИЙ 3,169, an extension of inter j.nyf
935
пукель,букель Wd.'tuft of hair',ModUk. ,
Po. pukiel/pukla, - Subst. В’ЯВКЭ.
From Po. pukiel *ts’,the ultimate source
being ModHG. Buckel 'ts',BrUckner 447.
ПУЛЮ6В1 or ПУЛЮХВСЬК! ПРОМЕН I'X-ray s’
first introduced by JBR.in 1950s, wanting in other
51. - Deriv. пулюеграм, пулюеграф±я, пулюе-
лог±я,пулюескоп/1я/, пулюетерап!я, GN. Пу-
лютвка (all neologisms от JBR. in 1970s ) -
Syn. 1кс-промен1, РентГён/iBCbKi промен!/.
Derived from the name of Uk. inventor IVAN
PULUJ who discovered x-raye ten years before W.K.
Roentgen, viz.s
1ван Пулюй (1845-1918), родом i3
Грималова, Тернотльсько! области,
в1дкрив так зваш Х-промеш, або
РентГетвськ! промен!, на 10 роюв
ранше, н!ж професор Рентген, але
не запатентував свого винаходу, бо
не вважав його чимсь незвичайним.
Наприкшц! 1895-го року, теля опу-
блшування РентГенового повщом-
лення «Про новий вид промешв»,
яке викликало величезне защкав-
лення серед медикгв, професор 1ван
Пулюй вернувся до свого вгдкрит-
тя i з допомогою збудованого ним
апарату одержав чгтш зшмки pi3-
них об’ект1в. У св1й час «рентгешв-
сыа зшмки» Пулюя обгйшли всю
захгдно-европейську пресу i були'
широко коментоваш.
(JBR.-Arch.133)
пулярес Wd. 'purse' ,ModUk. ,Ро. pur-
/gi/lares. - Subst. К8ЛИТК&.
From Po. pulares 'ts',Bruckner 447.
936
пушада BrazUk. ’trailer*,first occurrence:
XX c. - Subst. прйчхпка,причала:
I завела До причепи (пушади) /Працячйсло 14
-а 1У61/,
From. Port, puxada ’ts*.
168.
пушкара AmUk. ’pushcar, pushcart’, first
recorded in 1939 (Bilash 525). - Subst. ДВОКО-
лесний в!зок для торг£вл! на вулиц!.
From Е. pushcart ’ts’, Bilash, 1. c.,
пушувати, also пупа AmUk. ’push’, first
recorded in 1933 (Bilash 525). - Subst. пхати(ся)л
штовхати(ся)
From E. push 'ts', Bilash, l.c., Koshelanyk
524.
937
ПХАТИ, ПХНУТИ 't0 Push,poke', MUk.,OUk.
0ES- пхати/пьхати/п-'ьхати, пхнути/пьх-
нуТи/пЪХнуги,Ru.dial. ПХЯТЬ ,Po.pcha6,etc.
-Deriv. в-,ви-,в1д1-,за-,на-,по-,про-
пхати, -пхнути, -пихати, опихати, here
also: пшонб from orig. ПЬШеНО, ИШениця
from orig. пыпеница, - Syn. штовхати,
штовхнути, ni дштовхувати, ni дпгговхнути ,
PS.*pbxati/*p6xnoti 'ts', IE.root **pis~:
**peis-, with correspondences in several IE.
lgs.,cf. Pokorny 796,Vasmer^S,269-270,a.o.
П’ЯТА 'heel', MUk..OUk.OES. ПЯТа,оС$,
peta,known to all other ModSl,- Deriv. п*Я —
тб’ука, затРяток.-Буп. вадня частйна
студий частйна панч<$хи,шкарпетки,взут-
тя,яка закрывав цю частину ступн!,Слум.
8,419-420.
PS.*peta 'ts', IE.root **pent- ’to step,
to go', cf. Pokorny 808, Vasmer^,424,a.o.
П’ЯТНАДЦЯТЬ (15)	: п»ять.
П’ЯТНИЦЯ, dial.n»HZTOK (- П>ЯТИЙ
день У ТИЖН1)	: П’ЯТИЙ, see П,ЯТЬ.
938
П’ЯТЬ 'five*, MUk. ,OUk. ,OES ЛИТЬ,OCS.
pet6, known to all SI. - Deriv. П’ЯТИЙ,
п’ятеро, п>ятина, п»ятка»п»ятковий,
п>ят&к,п»ятаковий, п*ятачок,п>ятач-
ковий,п>ят!рко, п>ят1рний,п»ят!рня,
п>йтниця, (д1яло:)п»яток,п»ятничний,
п>ятдеоят, п’ятнадцять, п*ятсот/ий/;
compounds: , п*яти-верстний , -верхий , -го-
лбвий,-гранник,-деяний,-десятниця,
-клясник,-клясниця,-краткий,- кутний,
-л!ти!Й,-л!ття,-палий,-р!чний,-р£ччя,
-сотий,-сотл!тн!й,-сотрхчний^-стопний,
-тйсячний,-хвилйнний,"—'FN. П’ятий, П>я-
тбха, ТРятник, П»ятка,П»ятко, П’ятак,
П*яткбвський,П>яточка, П*ятюх (Богдан
236). - Syn. назва числа 5 та його циф-
рового значения, Служо8,424.
PS.*p^tb ’5',derived from *pgt7> 'fifth’,
goes hack to IE. **penku~tos 'fifth', known
to all IE. lgs.,cf. Pokorny 808, Vasmer^,
426,a.o.
- * -
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22
/pages 401 and ff./
р
Р, р — the twenty first letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name рцы from OCS гьс£ ‘say’; numerical
value —100, Опенко Азб. 52 ff., Истрин 50 ff.
РАД,РАДИЙ ’pleased,glad,happy’ >MUk., OUk.
OES. радъ/радь1Й, OCS.radh, known to all Si.
- Deriv. рад!сть, радо,/з/рад£ти, радува-
тися, fn. Радомир/а/,Радослав/а/ (see also
р.845). - Syn. задоволвний; готовий щось
зробйти; прихильний.
PS.*radb/jb/ 'ts’, IE.root **red-:**rod-
’pleased,glad’, evidenced in BS. and G.only,cf.
Lith.rods ’willing’,AS.rot ’happy,good',OIc.
rotask ’to become bright,cheerful’, Pokorny
853, Trautmann 235; re. other etymologies see
Brllckner 452 ( **arda~), Vasmer^,429 (: Gk.
Ardameri = PS.*Radom£r&,etc.).
РАДА^оипве!, advice ;meeting; council*.as-
sembly, session; help' first occurrence SI388
(CCM.2,284)} Po.rada» Cz.,Slk. rada.- Deriv.
радний, /до/радник, радити, зрада,зра-
дити,зраджувати, радянський, Радянщи-
на» -5у*.вказ1вка,як д!яти; орган!зац1я
або установа,що роэпоряджаеться,керув
чимнебудь; орган держа'вно!’ влади;(у ко-
зак!в на с£ч!:) загальн! козацьк! збори,
(за:) Слум.8,426-427.
939
940
According to majority of scholars the word
comes from Po. rada 'ts',the ultimate source
being MHG.rat ’council', cf. Miklosieh 271,Kor-
but PE.4,440, BrUckner 452, Vasmer23,429,Rich-
hardt 93, РССтоцький 4,II5,a.o.
РАДИМИЧ1 Npl.'Radymitians ‘ (name of OES.
tribe), OES. радимичи (1377 Лавр.I, 14),
Вки.радэ1м1чы, Ru. радимичи,- sjm.cxifl-
нослов>янське плем»я м!ж Дн1пром 1 Де-
сною, Слум. 8» 428.
The name is usually derived from Р^Радим
- an abbr. of *Radomirb, *RadoslavT>, see
Radymicze by W.Kuraszkiewicz in SSS.4:2,455•
Vasmer23, 430,a.o.
РАДОГОЩА mGN. • РадОГОСТ, see рад/ий/.
in this connection cf. Б1ЛОГо/р/ща in
EDUL.vol.1,133.
РАЗ 'once;one' ; MUk.,0Uk.,0ES. pa3’5,
known to all other SI. - Deriv.pa3OM,pa3~
nop а з,/ з/ pа эйти/ся/, p азо вий,paзураз-
ний. - syn- однократно, колись,ягацо.
PS.*raz"16 'ts', IE.**r5&os :**re£-'right',
known to most IE.lgs.,cf. Pokorny 853-855J
also Vasmerx3,432-433,a.o.
РА30/Ч0/К	: раз.
941
РАНЧ ,SouthAm. ранчо,
ренч AmUk. ’ranch', first recorded in 1930
(Bilash 539). - Deriv. ренчар, ренчарСТВО,
ранчарувати, ранчовання. - Subst. великий
прбстТр земл! з пасовиськом, переважно
в зах!дн!й Канад! та США; часто, як синб-
н!м, заступав слово "фарма”.
From Е. ranch ’ts’, Bilash, l.c., Koshelanyk
538.
z
ранша BrazUk. ’hut,cabin,shack* , first re-
corded in 1926( Карманський 12 )• - Subet.
будка лiсова, н	”
From Port, rancho ‘ts*.
РАХМАН, рахманин ’holy, sinless,happy
people (living somewhere in the South)’, BRu.
рахманина ,-юга ,Ru.tsJ*o. (from Uk.) roch-
manny (Bruckner 459). - Deriv. рахманний, pax-
манський, folkl.PaxMaHCbKHft Великдень
’25th day after regular Easter Sunday’.
For syn. and etymology see EDUL Vol.l, p.
XEVII; in pursuing his research of this word
the author presented a special paper at the Xth
International Congress of Anthropological and
Ethnological Sciences in India, December 10-21,
1978; the following is the summary of the paper
as printed in the Congress’ Proceedings:
942
The author analysed In his paper the meshing of the Uk.
appellative formations raxmanlynl, raxirtannyj, raxmartf kyj
referring to'holy, sinless, happy people (living-somewhere in th-e
South),’ He prosenUdfiis etymology of those words referrlnprto O-
Indian brahma-j brahmen (In Hlnduismrfa member of the high
caste* The author explainelfhe ways and means how the
word came Into Ukraine and discussed (he evolution of itfl mean-
ing.	(No.1465)
РАХМАННИЙ FN. - a Ukrainian Canadian pseudo-
nym of Roman Olijnyk in Montreal, author of articles,
brochures, books in Ukrainian,English and French;
deriv. of рахман, q.v.
P АШПТЛЬ ’ rasp, f ile ’,ModUk. ,Po. raszpla.
-Subst. пйльник iszвеликими й р!дко
розм1щеними зубцями.
From ModHG.Raschpel ’ts', Vasmer23,451,
РВАТИ 'to tear,iacerate,riP;to null;to
pick,pluck', MUk.OUk.OES. Р/6/ВАТИ, known to
all other SI.*- Deriv. вй-, за-, si-,на-, над!-
по—,про—рвати, ви-,за-,з—,на—,над—,по—
про-ривати/ся/,-ання, нарваний,рвач,-ка,
рвачкий,-к!сть,-ко,* рв£йний,-н!сть, -но,
here also : z / Г/рвонутИ СЯ#,рвучий,-Ч1СТЬ,
рвучкйй,рвучк!сть,-ко,рвяний-н!сть, -но.
pi3Ko розд!ляти на частйни;роз-
д!ляючи на частйни,умертвлйти,Слум.8,460,
PS.*r6vati 'ts', IE.root **reu- :** ru-:
**ru~, the latter being evidenced by Uk. ри-
ТИ 'to dig,root up'.
943
РЕВМАТИЗМ ’also ревма > ModUk. _
роматус, also роматис, риматизм AmUk.
’rheumatism', first recorded in 1971 (Koshela-
nyk 550). - Subst. ревматизм.
From Lat. rheumatismus ’ ts’, the ultimate source
bein Gk.rheumatismos ’suffering from a flux’.
РЕЙД 'raid', ModUk.; BRu. рэйд, Ru. рейд.
- Subst. м£сце в пристан! недалеко^бёрега,
де стають велик! корабл!, що не можуть
пристати до самбго берега, Кузеля^260;
напрямок, путь, дорУга, що 1’1 пройшла к!н-
нота у ворбжому запхлл!, Боик!в 368.
From Е. raid ’ts’.
РБКТИ, Wd. речи arch, 'to say’, MUk.,0Uk.
речи>°Е5. рещи ;-pe4H,Ru. речь,OCS. reSti,
Po.rzec,rzekn^t ,etc. - Deriv. речения,вру-
чения, приректи,приречення,прир!кати,
-ання, проректи,прор!кати»-аняя; here
also : р!ч (Gsg.p€T4i - МОва)- Буп.М(5витИ,
промовляти, говорйти.
PS.*rekti ’ts’, IE.**rek-tT ’to order’with
few IE.affiliations,cf. Pokorny 853.
рент AmUk. ’rent’, first recorded in 1930
(Bilash 539). - Deriv. рент!внйк, рентУва-
ний?рентувУти. - Subst. вйнаем за опла-
тою (помУшкання, мУбл!в, тощо); орендна
плата.
From Е. rent 'ts', Bilash, l.c., Koshelanyk
539, Royick 90.
944
РЕНТГЕН, ЗслгикРэнтген for пулюев1 /
Пулюхвськ! ггромен! , see s.v.
РЕСТОРАН AmUk. реставрант, рестиран,
рестирант, реставрац!я, ресторйц!я 're-
staurant*. — Subst. гостйнниця, Нувеля 264;
прим!щення ...>де подаються страви та Ha-
noi’, Слум. 8, 515.
From Fr. restaurant (: ресторан ) and/or
ModHG. Restauration (: реставрац!я ), РССТО-
ЦЬКИЙ 4, 214, Орел 2, 306.
РЖА, 1РЖА ,Wd. иржа ’rust’,MUk. ,OUk. ,OES.
ржа : рт>жа,Ни. ржа,41а1.ИрЖа,аржа, oes.
rb£da,Po.rdza,etc. - Deriv. / 1/ржавИЙ, / 1/ржа'-
в!ти, Тржавець, нержавний.-Syn. червоно-
бзгрий о'сад на зал£э! як насл!док йогб о-
кислення.
PS.*rbdja ’ts’,being an apophonic formation
°f руда »Q-v.
ривер, also ривор, pfsep AmUk. ’river’,
first recorded in 1933 (Bilash 542). - Subst.
р!ка.
From E. river ’ts’, Bilash, 1. c., Koshe-
lanyk 547, Royick 91, РуднИЦькИй 5,ХУ.
РИЖИЙ, рижок 1 под. akin to/i/p»a,py”
да, рудий «etc. ,see s.w.
945
РИСУВАТИ ’to draw,sketch,design’,ModUk.;
Po. rysowa^. - Deriv. в-,вй-, в1Д-, за-,На-
рисувати, -ання, в-,ви-,в!д-,за-,на-
рисовувати, -ання, рис1вник,-иця,риоу-
вальний,-ик,-иця, рис!вня. - Syn.^npec-
лити, начеркати, (д!ял.:) малювати.
According to РССТОЦЬКИЙ 4,163 a direct
borrowing from MHG.riz/z/en’ts’; yet,BrUckner
472, Vasmer^3,485.Richhardt 97?a.o.,admit Po.
mediation in the process o£ this borrowing.
РИТИ see рвати.
Р1Д? Gs . po Д,у	с I а V» f s^e '•'•'V «	|	. f
OE$.	, ВЯи.,^. , В*, род , nfoot^
ptf. fool ' e/c . —	ро^инх, род, И Y t -
я И РЧ ' р ;А м , £в-, 8и-( В1Д- ,	f н<4-/ Пй-Jpo-
Аи-И	ОС£ . .)	.
tpnt'Oc	ZT6 съ (^о-ь	€rj-^A !)
^]по^> MzTv^ с я z стторИ и	А
aJio К^ВО,АГск. К>^л[>к]ее-г4 о\ р,\ д _
в Яни vi ; «дро^ I д '	/-«И
_
+1 М fc- f - м t р оА “6 1^ -Нии ро>ов с г 6 о . —
Z*	>	f	f	f	f У
5>y^. с</ия . поход	/nokoAtHK^) ; пл^ал^ н<ь-
/ Z	)	.	9	/	'
?°А; Ви Д ( су *< у ,‘с	ту? е м е т, С f Я окол?* & тЛл^о
'$ с-Гил	р^с^ллц • До-М-С ес ^во С A<igM<X С^О-
{Гу'ДЯУОК'
*<ooC-g ГА\ **w,^c/os *А’у те. о+ке-г ех-
р/ь иа ft owy t ~Гру£с\'тев >5>~ >52.,
946
РТЗДВО, р13ДВЯНИЙ seethe preceding
PiKA
piHf AmUk. ’ring’, first recorded in 1924
(Bilash 547). - Subst. Перстень.
From E. ring ’ts’, Bilash, 1. c.
?1ф, also piB AmUk. ’reeve’, first recor-
nT.924 (Bilash 545). - Subst. 0igT.
From E. reeve ’ts’, Bilash, 1. c., Koshela-
nyk 544.
робери, also робири AmUk. ’rubbers’,
first recorded in 1971 (Koshelanyk 549). -
Subst. калош!, Гумов! чбботи.
From E. rubbers ’ts’, Koshelanyk, l.c.,
Royick 90.
РОБИТИ tto make,to do;to exert;to operate;
(AmUk.:) to work,labor,to be employed*,MUk.,0Uk.
OES. робИТИ, Ru. dial.РОбИТЬ, otherwise: ра-
ботать» OCS. rabotati, Po.robic. - Deriv. ВИ-01Д-
з—,за-,на-,по-,про-робити, ви-,в!д-,эа,на-
по-,про-рабляти / -роблятн, вйр!б,зароб£ток,
горобок» проройлений; here а!»о:роббта, робот,
SovUk. робфак, робочий,роб!тком,роб1тник,
робХтничий, - Syn. д{яти,вигитовляти,чини-
ти; викликати щось д!ею,обслуговувати ко-
гось працею,функц!онувати.
947
PS.*orbiti ’ts’, IE.root **orbh- ’slave’, child’
child’ with few IE. correspondences,cf. Po-
korny 781-782.
РОБОТ ’robot, a mechanical man-automat’,
ModUk. - syn. автомат, схожий на люднну,
або 1ншу тварину| електрпчнии робот,пор.:
In 1979 American auto manu-
facturers announced the instal-
lation of computer controlled
electric welding robots on their
assembly lines. Chrysler in 1980
had 100 such "robots" working.
It is interesting to note that back
in 1970 Ukrainian scientists had
started research and development
of such machines. FORUM was
unable to determine whether the
development of these machines
took place independently in Kiev
and Detroit or whether there was
any exchange of information be-
tween Ukrainian and American
scientists.
TN THE EARLY 1970s THERE ap-
peared at the Yevhen Paton
Electric Welding Institute in Kiev
an original apparatus. This very
complicated machine, having nu-
merous devices and mechanisms,
was erected on a vertical axle
"foot" and somewhat resembled
a large bird, particularly when in
motion. Thus, submitting itself to
a given program, which has been
programmed on a magnetic tape
by the control panel, it "inde-
pendently" raises Its "trunk", and
turns towards the required side.
Then it turns its "neck" sideways,
as if looking over the situation,
sharply lowers its "head" and
"pecks" with its steel "beak”, a
forty pound welding tongs. This
operation is repeated again and
again, in different programmed
directions.
This is not the first robot de-
signed for pressure contact weld-
ing processes. Their designers are
workers from the Paton Institute:
departmental head of pro-
grammed control, Doctor of Tech-
nical Sciences Hlib Spina; Candi-
date of Technical Sciences Vsevo-
lod Timoshenko and Senior Engi-
neer Valeriy Fedorov.
’J'HEIR BRAINCHILD HAS FIVE
controlled coordinates, and is
connected through a hydraulic de-
vice to the programmed control
electronic system. The preciseness
of electric welding is up to one
millimeter. Such an automat is
948
automatic welding is considerably
better.
“The main initiator of, and per-
son who headed the work con-
nected with constructing such an
electric welding automat was
Academician Boris Paton, Presi-
dent of the Ukrainian Academy of
Sciences and director of our in-
stitute,,' said Hlib Spina. “At the
beginning we had to verify the
correctness of our ideas and theo-
retical calculations. By 1972, that
is only a year after the preliminary
investigations had been ratified, a
model of the robot was created in
our laboratory. It underwent all
types of tests with the aim of
ascertaining the speed of its oper-
ations, precision, hardiness of its
construction, and a number of
other features. And only then was
the obtained information scrupul-
ously analyzed, and the engineer-
ing tasks for constructing the de-
tails of the robot worked out."
Such robots can be implemen-
ted widely in various branches of
industry where they will success-
fully work under conditions that
are harmful to workers: under
high temperatures, and where the
air is highly saturated with toxic
vapors. — Boris Yenevich ▼
FORUM,No.46/1980,p.34-
poi' AmUk. ’rug’, first recorded in 1959
(Bilash 550). - Subst. КИЛИМ.
From E. rug ’ts’, Bilash, 1. c.
РОДОДЕНДРОН*бердулець L.Csee this ED.,
vol. 1,107 ) ^RHODODENDRON 'Bluebird’ — an Aberconway
hybrid of 1930 (A. augustinii x R. intricatum)- one of
many derivatives from Chinese and other Asiatic
species, which are said to represent the highest
developments in the evolution of garden rhodo-
dendrons.
(JBR. Arch. 133).
From Lat. Rhododendron,tile ultimate source
being Gk. rhododendron ’rose-tree’, Klein 2,
1344.
949
РОЗ- prefix in such words as дэоЗда/ва/ТИ,
розкидати, розкопати,розкрадати, розляга-
тися, розмазня, дэбзум , розмивина, роэ-
м!р, розмбва,розпалений, розпарений, роз-
п»ятий; Розп’яття, Рог£рче, Розумбвський,
1тп.
PS.*orz- ’ts' akin to РАЗ - extensively dealt
with in ESSJ.1,145-149.
РОЗА, Wd. рожа ,ружа ’rose'.MUk. po a
(XVII с.ЛСЛ.219), known to all other ModSl. -
Deriv. розёт/к/а, рбзовий, wd.рожевяй.ро-
жечка, pN.Posa, Роз£л1я» — Syn.троянда»
From ModHG. Rose ’ts' , Wd.росКа,ружэfrom
Po. rdza.
розар!я AmUk. ’rosary’, first recorded in
the xxc. (jbr). - Subst. вервиця, чотки.
From E. rosary 'ts'.
розв!д fysj ати see в!да.
POM, ALSO рум ’rum’, ModUk. .known to all
other SI. - Subst. м!цний спиртовий трунок,
виготовлений 1з тростинного цукру з до -
Mi пгкою пахучих трав, Бойк1в 378.
From Е. rum 'ts’.
/
рОНТОвати SoCp. ’to spoil, damage, injure’
мик.ронтовати (xvi -^xvili c. Дэже, 170). -
Deriv. из-, зронтовати, диз-, зронтбваний.
fn. Ронто.-Subst. псувати, пошкбджувати.
From Hg. ront ’t s’.
950
РОСА1. dew, MUk. роса ( ХУИ С. ЛСЛ.
220), ouk., oes. роса; bru. paca, Ru. .Bu.po-
ea, SC. rosa, Sin. rosa,^Cz.,Slk., Po. LoSo.,
UpSo rosa. - Deriv. рОСИЦЯ, рОСИН/р/а, jpo-
сйночка, росйстий,-т!сть,-то,/з/росити-
ся, /з/рбптувати/ся/, а.о. - syn. крапл! во-
ди, що з'являються на земл! при зустр!ч1
з холо'дним шаром повГтря.
PS.*rosa 'ts', IE. root **ros~,'to flow',
cf. Lith. rasa, Lafv. rasa, Skt. rasa, Lat.ros,
Gsg. roris 'ts', Trautmann 237, Vasmer^ 3,503,
Pokorny 336-337,a.o.
роса 2. BrazUk. 'cleared field, plant-
ation, estate’', first recorded in 1926 (Kap-
манський 5) .-Subst. зготовлена земля п!д
управу, Карманський,1.с.
From. Port, roca 'ts', JBR.
РОСАДА < розсада (:роэ-садити).
РОСТЙСЬКИЙ s Рос1я.
Р0С1ЙЩЕННЯ, рос£йщити, 1тп. ;
Рос1я.
POCIJI 4 розсГл (: роз-солити).
951
Р0С1Я GN. Russia ,MUk. Poc/c/iH,РуС1Я,
BRu.PaciH, Ru.Россия, Po. Rosja. - Deriv. poci-
янин, росхянка, росхйський, по-росхйському,
-ськи, /з-,по-/рос£йщити, /з-,по-/рос1йщен>'
ня,/з-,по-/рос1ян1зувати, рос1ян£зм,- Syn.
MocKOBiH, Московщина, Москвй.
An artificial ESI. neologism based on Gk.
Rossfa from older hoi Ros for Rus’ ,see Русь J
its first occurrence, according to Vasmer32,505,
goes back to 1517; it was accepted by MUk. writers,
e.g. loanikij Galiatovikyj, who even tried to ex-
plain it from росс^ДНЛ ’dispersion', cf. EDUL
Vol.2, p.299{MUk .Рбсс1я /ХУИс. ЛСЛ.221/.
Another artificial Gk. formation was the
designation of Ukraine as Mikra Rossia Мала РОС1Я,
Малорбс/с/1Я 'Little Russia' and of Moscovy
as Megale Rossia Великая РОССИЯ 'Great Russia'
(starting in the XIII c.).
In a special study of this problem in Stavzs-
tzca No.70,pp.9-20, Geo W. Simpson had this to say:
...By the rising imperial power of the Moscovite Tsars
ihe term “Ukraine” was dropped in official usage and slowly
faded into a twilight haze of memory prolonged by the poignant
strains of old songs and verse.
The Russian rulers adopted a new designation for the area
which they now proceeded to reduce, in spite of prolonged local
resistance, to a regular administrative part of their social and
political imperial system. The name applied to the region was
“Little Russia” and the people were called “Little Russians”.
This name had its origin in ecclesiastic language to distinguish
an original area of administration from its later area of develop-
ment and organization. Thus the patriarch of Constantinople
had applied the name “Micra Rosia” or in Latin “Rossia Minor”
to the old Rus territory about Kiev. The territory radiating from
952
Moscow had received by way of distinction the designation
“Great Russia” (Rossia Magna) and the people were alluded to
as ‘‘Great Russians”. This was similar to the terms “Asia Minor”
and ‘‘Asia Major”, or in ancient history, the distiction between
the Greece of the Balkan peninsula and the “Magna Greece”,
referring to the outer colonized area of the southern Italian
peninsula.
The name “Little Russia” adopted by the Imperial admin-
istration was designed to indicate an affinity between the two-
people and to emphasize the fact that six centuries previously
there had been a common dynastic state. The mass of the people
in the Ukrainian area continued to regard themselves as “Rusins”
without any qualifying adjectives. Unfortunately in the Western
European languages no distinction in translation was usually
made between “Rusin” and “Russian” (Rossiayanin), the latter
being the term properly applied to the"Great Russians!' Thus a
continuing popular distinction was lost in translation and served
to conceal from Western political observers an important po-
litical factor in Eastern European politics. It is true that in the
eighteenth century when the term “Little Russia” became cur-
rent official usage the society in that area was being more and
more forced into an aristocratic mould with the common country
folk being reduced to serfdom, (pp. 15-16^
z
РОСТИ ’to grow’,MUk.,OUk.,OES. рости,known
to all, other SI.- Deriv. В-,ВИ-,в1ДуЗа-,на-
рости, розростйся,розрастатися/розрос-
татися, эа-,на-р1ст, наростокГ-суфхкс),
вросток (« 1нф£кс); PH. Ростислав,Ростик,
Ростислава^ here а1зорослина (*ростлина)
Wd. ростина, ростити/ся/. - Syn. зб£лыпу-
ватися ф!зично й (переносно:)духово,роз-
виватися,посилюватися•
PS.*orsti'ts'IE.**ord-tl 'ts', Vasmer23,505,
BrUckner 463,a.o.
ротар/ець Ц ротар!янець AmUk.,BrazUk.
first recorded in 1981:"873 000 porapiuqie ...
варта знати,що ротар±янц1 це орган1зац±я
зблйжена до масонсько!" Праця ч.9/1981.
From Е» Rotarian — member of a Rotary Club*
POTO SoCp. see rpOT.
РОШТИЛЬ SoCp. 'grate*, "ModUk., first re-
corded in XX c^. (Гнатюк E36, 30, 346)»-
Deriv.^ роШТ ИЛЬ ОШ 'stewed sirloin cutlet';
ропгтильошний, роштилька. -Subst. крати.
From Hg. rostely 'ts', Гнатюк t l.c.
/
РУБАТИ 'to cut,fell,split,chop,hew’,"MUk.,
OUk. РУбати (1389 ССМ»2,304), вки.рубаць,
Slk. rubat', Ро.г^Ьаб, LoSo.rubai,UpSo. rubai,
vs. Ru,py6HTl\Bu. рЪбЙ ,SC. rubiti,Sln.robfti.
-Deriv. в-,ви-,в1д-,3-,за-,на-,над-,по-,
про-рубати, - рубувати,-ання, рубель,ру-
б^ЦЬ, руб^ж, рубка, руб/о/нути; here also:
рубйти;Ры. руб а к, Руб ан, Руб аха, Руб ас, Руб -
чак, Рубач/о’к/, Рубанчук, Рубче'нко,Руба-
шевський, РуЪель,Рубляк,Рубочка,Рубина,
Рубинюк, Рубовський (Богдан 247-248)*.Syn.
розс!кати на частини$бити,ротинати холод-
ною збросю,(sas) Слум,8,891»
PS.*rgbati/*rqbiti 'ts',IE.root**romb-’ts'
with few IE.affinities,cf. Pokorny 864-865.
z
РУБЕЛЬ see the preceding entry.
УЭ4	*	r
РУДА ’mine; mineral ore; rusty swamp ,as
adj.'blood'; MUk. 3 роудами (1451 COM.2,305)
гоудою Isg. (1488 ibid.), OUK. z rudami ( 1430
ibid.), из рудами (1437 ibid.) ,OES .роудь Gsg.
(1073 Юб.Св.), роудоу Asg. (XII с.), вь
роудах ь (XII c.); BRu.,Ru.,Bu. руда, 00 8-
ruda ,SC. rud, ruda, Cz. ruda, Po. ruda,etc. ~
Deriv. РУДка, рудний, рудйй,рудник, ^-иця,
^руд авий,^удеяький,, рудйзна,рудня,
рудуватий, рудйвий, рудяк; compounds рудо -
бородий,-бровий, ,-воз, -волбсий,-вусий,
-знавець, -коп,-кбпний,-нбсний,-нбснхсть,
-п!дйо'мний, -промивальний, -промивний ,
-спуск, ,-управл:£ння, -шерстий, etc.; GN.
Руда, Рудка, Р^-дниця, Рудники, Рудянц!,
Рудня ,etc. ; ЕК.Р^дин, Рудка, Рудйй,Рудик,
Рудйм,Рудин,Рудинський,Рудисяк,Рудзяк,
Рудзюк, Рудський, Рудник, Рудн1й,Рудков-
ський, Рудь^кб/, Руда, Руданик,Рудачок,
Рудак,Рудакевич,Рудан, Руданець, Рудав-
ський, Рудевський, Рудбнко, Руденчук,
Рулей, Рудейчук,Руде1*в, Рудк1вський,Ру-
дачук, Руднйцький ,etc. (Богдан 248),see
also Рудницьк1яна, Рудницькознавство.-
Syn. м£сце видовбування корисних копалин
СОМ.2,305; г!рпька порода або' мхнераль-
не утвбрення, що мГстить у соб! метали
та 1*х сполуки ; хржаве болото, багно ;
кров.
PS. *ruda : ruds, IE.root **roudh-:reudh-
'red', cf. Lith. rauda : raudas 'ts', Latv.rau-
das, Av. raodita ,'red', Gk. ereuthos, Lat.ruber,
Gaul Roudus, Anderoudus,Campi Raudii, Goth.rant’s,
0Ic.rau3r,Du. rood,0Sax. rod, OHG.rot, AS. read,
E.red, G.rot,etc.; Miklosich 284, Trautmann 238,
BrUckner 467, KLuge 289, Skok 3,165, Pokorny 872,
Vasmer 513, ЩевельОВ 106, a.o.
955
РУДНИЦЬКХЯНА 'Rudnyckiana: documentation
re. J.B.Rudnyckyj and his family’, first recorded
in 1971, cf. "кажуть, що у Bi.HHinei’y мае пе-
чати виходити новий украХнський часопис
п!д назвою "Рудницьк!яна", Новий Шлях,В!н-
Hinei',4.26 за 1971. - 8УП- Рудницько -
знавство: "Не буде переб!лыпенням як ствер-
джу..., що напевне прийде час , коли укра-
1‘нська й туанадська наука буде гордитися
РУДНИЦЬКИЯНОЮ i рудницькознавство буде сим-
волом украх’нсько-канадсько! науки, бо проф.
Рудницький був основоположником i усп1шним
науковим орган!затором студ!й украХнознавс-
тва на академ!чному уровн! в Канад!", Ст.
Рад!он, В!льна Думка, Л!дкомб, ч.2О за 1978.
From FN.Rudnyckyj, author of this dictionary,
see руда.
руж 1. Wd. ’lipstick’, ModUk. - Subst. черво-
нило, червбна краска на губи.
From Fr. rouge ’red colour’.
руж 2" AmUk. also рудж ’rouge’, first recor-
ded in 1924 (Bilash 554). - Subst. рум»яна
фарба для губ.
From E. rouge 'ts’, Bilash, l.c., Koshe-
lanyk 552.
РУКА ’hand; arm; palm’ , MUk. ,OUk.^,OES.РУКА/
РОУКА, known to all SI. - Deriv. рукаВ/еЦ1/,]эу-
кавйця,-йчка,рук£в>я, ручка,рзгчисько,-ище,
ручйця, рученька,-ечка, ручний, ручити/ся/,
ручкатися, compounds: руко-блудник,-блудни-
ця,—блуд ст во > —дайний,—дхлля,—дальний,
956
д£льничати,-крил1,-меслд («ремесло ),-мий-
ник,-н£жка,-папг/ний/,-пис/ь/, -писания, ,
-пионий9-плескати,-стискання t-творний 9-ят-
ка,-ять;™- Рука,Рукарчук,Рукарук.Ручка,Ру-
чинський,Ручкбвський (Богдан 248). - Sjm.
кбжна з двох верхн!х к!нц1вбк людини,мав-
пи; складова частйна автомат 1b,z що нагаду-
ють людйну (робот!в 1тп,)| манера писания,
пбчерк; символ влади,панування; (Божа ру-
ка^ дбпуст Цровид£ння,(перено'сно:)одружен-
ня,щлюб.
PS.*T2ka ’ts’, BS. root *renk- 'to collect’,cf.
Lith. ranka, Latv.ruoka,OPr.rancko ’ts’, and Lith.
rinkti-rankioti ’to gather', Fraenkel 2,697.
PYM see POM.
pyM2AmUk. 'room', first recorded in 1911
(Bilash 555). - Deriv. pj£M6p, румЛнГ-гавз,
румовий. - Suhst. кХмната.
From E. room ’ts’, Bilash, Koshelanyk 552,
Royick 91.
РУСИЙ ’blond,fair-haired,light-coloured’,
MUk. русый,pyct (XV c.), OUk.OES. ptfcs (XI c.),
BRu.pycWjRu. русый ,OCS.rusr , Bu. pyc, SC.rus,
Sin. rus, Cz.,Slk. rusy, Po., LoSo.,UpSo.rusy.-
Deriv.русенький,-Kiсть,-ко, русявий,-BicTb,
-во,' русявець, -вка^ русак, русо-бородий,
-воло'сий, -головий, -косий, -чубий ,etc.- GN.
Русанхв,' Руснхв,Русава, Русхв, Русйвль,Ру-
сил 1в,Русий,Яр; fn. Рус,Русак, Русацький,Ру-
сецький,Русенко, Русхвський, Русхцький,Рус-
кбвський,Русов, Русбвський,Русан1вський,егс.
Syn. свхтло-корйчневий з жовтуватим вхд -
TiHKOM /ппо волосся/. Слум.8^911»
PS.*ntsj/j6/4 *2'*uc?s3/(j6/,IE. **icouc[h-s-os
’reddish’ extensively discussed in this work under
pycb,q.v.; see also рудК; Herne 24-27.
„	х	957
РУСИЧ1 /Сл.плк.Иг./, РУС0ВИЧ1 -
’’сини Руси" /дйвня назва укра£нц!в/ ,
/ethnic name:/ Rusychi, Rusovychi for
Ukrainian#; extensively dealt with by
Святослав Гординський in:"Назви *русич!’
й 'русович!’" OnUVAN 25,5-12, where folk-
lorie end historical data as well as the
perteining literature are quoted; in his
English summary on p. 13 he states as
follows:
The name Rusychi — sons of Rus’, is known solely
from the “Slovo”, and only in the plural form. The singular
form known from the chronicles was Rusyn — the Ruthen-
ian. This caused some scholars to doubt the authenticity of
the term Rusychi and thus, refer the origins of the “Slovo”
to later times, or suspect a falsification of the entire poem.
Especially B. Unbegaun found this name ending with -ych
(instead of usual Russian -itin) a suspicious neologism, but
other authors proved that this is a type of patronymic name
and fully in accordance with the laws of the Ukrainian lan-
guage. Besides, in Ukrainian ritual songs, a similar name,
Rusovychi was mentioned, but only one quotation of it
was known. The author of the article quotes parts of other
ritual songs where the name Rusovychi appears, along
with the epithets “the chosen ones”, “finer youths”, and this
proves that they were the members of ancient military elite
of Rus’ — the druzhyna (princely retinue).
РУСIB : русий
РУС0ВИЧ1 see русич!.
958
РУСЬ , Руси,EN.& GN.'Rus’ (incorrectly:
"Russia", see РОС1Я ) ; MUk.,OUk.,OES. Русь;
BRu.,Ru.,Ma.,Bu. ts, Po. Ru&, Cz.,Slk.Rus &
Rusko...- Deriv. русин, руснак, русинка,рус-
начка, русич / see русич!/, русизм,русь-
кий, русинський, руснацький, /з-,по-/ру-
щити, /з-,по-/русиф!кувати,/з-^-/рушен-
ия, ,/з-, по-/русифкування, русиф!кац!я,ру-
софхл, русофхльствс,-ський, русофоб, русо-
фобство,-ський ; gn. Русино, Руська Гута,
Руська Поляна, Руська Лозова, Руський Ба-
нил!в, Руський Орчик, Руськ! Тички, Русо—
Криклйвець, Русович! / see Русич!/, Руська
вулиця /у Львов!/; fn.Русин,-ський,Руснак,
РуСНАЧОК;MUk. Руси/н//1456 /, OUk . Русъ /1368/ .
The origin of the name is disputable; the
most persuasive is its explanation from adj.pycH^
advanced by P. С. Стоцький. , Slavistlca No.6,pp.5-
18; here are his findings:
W. A. Moshin in his study: Variago-Ruskii Vopros (Slavia,
vol. X, 1931, p. 109-36, 343-79, 501-37) gave a survey of the
linguistic explanations thus far offered. He showed that the
word Rus’ according to the various theories, comes from a wide
diversity of sources. It is supposed to come (1) from the Ukrain-
ians, (2) from the ancient Baltic Slavs, (3) from the ancient
Finns of the Volga, (4) from the Finns of Finnland proper,
(5) from the Lithuanians, (6) from the Magyars, (7) from the
Khazars, (8) from the Iranians, (9) from the Goths, (10) from
the Georgians, (11) from the Yaphetides, (12) from an unknown
people, (13) from the Celts, (14) from the Hebrews.
As a particular view regarding this problem we should
like to mention the opinion of W. Brim (Proiskhozhdenie ter-
mina Rus’, Rossiya i Zapad, 1 1923) who maintains that the
origin of the naroe 15 not m one sphere of civilization, but in se-
veraLTwo other theories do not try to solve the problem of the
origin of the word but limit themselves to the explanation of
959
the social group termed Rus’. The first of the Ukrainian
scholar M. Korduba (Najnowsze teorje о poczatkach Rusi, Prze-
glad Historyczny, X, 1930) which supposes that Rus’ was
similar to the army of Wallenstein during the thirty years war.
It consisted of soldiers of many races, nations and beliefs,
amongst whom, during the ninth and tenth century, the Slavic
element assumed the leadership. The second theory comes from
the Soviet scholar S. W. lushkov ((a) К voprosu о proiskhozh-
denii russkogo gosudarstva, Uchenye zapiski moskovskogo
iuridisdicheskogo instituta, N. k, IU. SSSR, 1940;	(b) Do
pytannia pro pokhozhennia Rusi, Zapysky Akademii Nauk
USSR, Instytut movoznavstva, 1941). He regards the Rus’
originally as a merchant class, which bought goods in Slavic
territory and then sold them in Byzantium, Khazaria, and even
Arabia. At the same time they were professional soldiers, who
entered the services of the Byzantine emperors and the Khaza-
rian Kagans. This merchant-soldier class was the organizing
force behind the new Rus’ state, then emerging.
At present the problem of the origin of the word Rus’ is
a subject of lively discussion in the Soviet Union as anyone
can see from the book of N. S. Derzhavin: Proiskhozhdenie Russ-
kogo Naroda, (subtitle) velikorusskogo, ukrainskogo, beloruss-
kogo, Moskva, 1944. The old battle between the Normanists
and the Antinormanists is going on merrily. The authority of
the great A. A. Shakhmatov (Drewneishie Sudby Russkogo
Plemeni, Petrograd, 1919) is unceremoniusly set aside and
the etymological theory of N. T. Mar (Rus’ related with: et-rusk;
Etruscans) is erected into a dogma of Soviet philology, together
with his fantastic views about the Goths (from Gog-Magog of
the Bible). On page 76 Derzhavin writes: “against the theory
of Shakhmatov as representing the Norman theory in general,
we uphold the theory of sitate development as represented by
Marx, Engels, Lenin, and Stalin...”
We prefer to defend the theory of Shakhmatov and to pro-
pose a new explanation using semantic material. Therefore we
should like to add to the etymologies presented still another
explanation from the point of view of Slavic semasiology,
960
In thinking over the explanations hitherto offered we have
come to the conclusion that these etymologies have partly dis-
regarded two «important methodical principles for the clearing
up of the word Rus’:
(a)	the first principle has to do with the history of Ukraine.
By this we mean that we must always hear in mind the continu-
ity of the historical process of this territory with a part of which
the term Rus’ was so closely connected. That is to say, we must
take into consideration not only that historical period whose
records first contain the word, hut we must also examine the
question of whether the proceeding period might not have
already created it;
(b)	the second principle is concerned with the linguistic
explanation of the word. The importance of this principle be-
came evident to us while engaged in semantic study of Slavic
words and their mutual relations. It is a well-known fact in the
life of languages that every word, especially a noun, has recipro-
cal relations not with all the words of the language in question, but
only with a limited circle of words and meanings, which taken
together constitute the semantic field of the word. As a human
being living in a large city does not know all its inhabitants,
but from thousands knows only a hundred and keeps friendship
perhaps with a dozen, often only With several persons, just
this same phenomenon do we meet in the life of the words of
a language. Therefore if we wish to revive and understand the
original meaning of a word, we must take into consideration
not only the word itself but also the semantic area in which it
is or has been rooted.
Coming now to our attempt to explain the word Rus’ —
while rejecting W. Brim’s explanation, we regard his idea about
the “necessity of looking for the sources of this word not in
one, but in several cultural spheres” as correct and proven by
the course of historical events. In our opinion we must look for
the origin of the word Rus’ and its meaning in the following
cultural spheres:
(I) The maritime expeditions of the Vikings from their
Scandinavian mother country to the West, South, and East
resulted in the latter quarter in the establishment of Viking
961
settlements in Finnish territory and in the Dvina river basin.
Here developed the centres of their power to which the Finns
were compelled to pay tribute.
The Finns called these Vikings: “Ruotsi”, in conformity
with their clan traditions concerning their origin from
Ros-lagen. This word means “seashore” and the old Scandina-
vian words: rors-folk, rors-maen, “fishermen, inhabitants of
the seashore” form the basis for arriving at the original mean-
ing of Ruotsi, with which the Finns even to this day call the
Swedes.
These Ruotsi-Vikings sailed down the Volga to the
Caspian Sea, later down down the Don, perhaps also down the
Dnieper. On reaching the Blaek Sea they probably mingled with
the remnants of the Goths who held Crimea. On the present-
Kuban-peninsula they establish the Tmutorokan Rus’. Due to
historical events the importance of the Volga as an avenue of
commerce later decreased and the Dnieper became the prin-
cipal route of trade between the North and the South. Therefore
a new trade and power centre arose and developed south of the
Finnish Ruotsi territory, namely Holmgard - Novgorod. In
the occupation of Kiev another rival Viking force under the
leadership of Ho?skuld - Askold and Dyri-Dyr anticipated these
Ruotsi until Helgi - Oleh, probably a Viking of princely descent,
overpowered them and established the rule of the Ruotsi-Vikings
also in Koenugard - Kiev.
Thus we see that the designation Ruotsi traveled from the
North to the South along the Volga, the Don and the Dnieper,
while on the other hand the same term was carried from the
Kuban-peninsula along the shores of the Black Sea northwards
along the Dnieper.
Ruotsi, in a slavisized form, was the clan name of these
Vikings. Their professional name as an armed force, as a retinue
of soldiers attendant upon their leader was: варяги, also from
the Scandinavian: waering “one who has taken an oath of
allegiance”; the members of the retinue took a mutual oath
of fidelity. The word is related with: war “oath, sworn fidelity”.
The slavisized form of Ruotsi was only one of the old
Scandinavian Viking words which during the Viking period
962
were transplanted to the Eastern Slavic territory. This
•etymology is approved by Shakhmatov and these facts may
not be ignored in studying our problem.
(II) This word denoting the derivation, this tribal mark
of the Buotsi - Vikings encountered in its slavisized form in
the basin of the Dnieper the ancient original word rus’ which
was similiar to it in sound and had in this region its own pri-
mitive meaning.
Owing to the similiarity of sound the foreign, old Scandi-
navian Ruotsi, in its slavisized form, merged with the ancient
original rus’, resulting in the Kievan Empire in the new Rus’-
word (written capitalized).
It is possible, in our opinion, to discover the original mean-
ing of the ancient word rus’ if we carefully survey the semantic
field in which the new term Rus’ yet lived in the chronicles
and documents.
Every social and political organism has its hierarchy, its
classes of higher rank which govern the lower classes. In our
semantic field we have as the designation of these classes the
following terms: Rus’, the ruling class with its princes (дру-
жина “retinue”, бояри “nobility”, люди “free citizens”) while
at the bottom of the pyramid is the: чернь “the governed class”.
We are not concerned here with the rise and development
of the later classes and their names. Our important concern
here is to establish the fact that in this ancient hierarchy the
terms Bus’ and cern’ constitute a semantic antithesis. These
words stand in mutual contrast like: God and devil, day and
night, warm and cold, upper and lower, etc.
What does cern’ mean? According to the oldest chronicles
(cf. I. I. Sreznewski: Materialy dlia slovaria drevnerusskogo
iazyka, 1909) this word means “the multitude, the masses of the
common people, the lower classes”. Only in modern Ukrainian
the word acquired the meaning of “mob”. Cf. Nestor’s Pri-
mary Chronicle (sub 6712) : с e r n ь ne chothsa dati
cisla, no r’fesa: umrem cestno za sviatuju
Sofiju — “the common people wished not to give the number
(of soldiers) but said: let us honorably die for the holy Sophia”;
(sub. 6848): vtstasa сеть na bo jar, “the common
963
people rose against the bo jars (nobility).” The meaning of
cern’ as a social class is here quite clear. We had also a collec-
tion of quotations in which the social contrast of cern’ to Rus’
was quite apparent, but they were lost in the conflagration after
the raising of Warsaw and it is impossible to replace them. How-
ever, the text of one of them (a letter of a Moscow prince) we
remember and it runs thus in translation: ‘ ‘this writes to me the
Rus’ (Kievan territory), the bojars and the cern”, = the com-
mon people”; the bojar class developed later, originally Rus’
and cern’ opposed each other.
This word is formed by the suffix - ь from the adjective
(given as example) old Bulgarian: сЬгпъ as a collectivum:
сьгпь — сеть. Here it is important to add that this adjec-
tive from the most ancient times was a special term to denote
the color of black hair.
From this fact we conclude that the designation of the
governed or oppressed classes in the Kievan Empire took its
rise from the color of their hair. What meaning this word had
before this period we shall explain later.
Let us now examine by the same method the meaning of the
word Rus’. Naturally it is clear that during the Kievan Empire
it meant the “ruling class” including the retinue • of soldiers
and partly the nobility. But what was the original meaning of
this ancient word rus’, which, in our judgment, existed to-
gether with cern’ long before the Kievan Empire and was the
basis of the amalgamation with the foreign Ruotsi?
The natural linguistic feeling, the instinct of every Ukrainian
for his mother tongue may serve us here as a guide post. Without
reflection the Ukrainian at once perceives that rus’ is formed
from русий — русявий, a special adjective denoting the blond
color of the hair. According to Walde-Pokorny •. Vergleichendes
Woerterbuch der - Indogermanischen Sprachen, Vol. II, 1927
p.359 ukr. rusyj, old-Bulgar. rusb (*reudh-s-o or *roudh-s-o)
“reddish color of fair hair” is from the stem reudh - “red” rela-
ted with *reu-t-, Lat. rutilus “reddish”, Rutuli “a people’s name:
the people with the reddish fair hair”. This word rus’ is also
formed with the suffix -ь as a collectivum. This evident con-
nection of the word rus’ with русий is the reason why several
964
scholars also derived the term Rus’ of the Kievan Empire from
this adjective. This we consider incorrect. Before we discuss
the original meaning of this word we should compare rus’ and
cern’ in order to present the following common features:
(a)	the common suffix in their formation;
(b)	the common basic meaning of the adjective stem,
namely the color of the hair;
(c)	the common collective meaning in a common semantic
field;
(d)	the common mutual antithesis of the meaning which
we are going to describe.
All these common features are evidence that such an ancient
rus’ word existed (it belonged to the color-group which in
present Ukrainian is represented by: зелений “green” — зе-
лень, б!лий “white” — €пль, etc.) and that together with
iern’ it originated about the same time as the latter in the
incient Slavic territory.
The rise of these two terms with their original meanings
was the result of special historical circumstances, at which we
:an only guess.
We think that these words are a distant echo from the
Sothic Empire in these regions. About 166 A.D. the Goths began
their migration from the shores of the Baltic Sea to the pre-
sent Ukrainian territory. Moving partly through the marshes
$f Pinsk they reached the Dnieper and here in the following
decades established their supremacy by force of arms. The
<entre of this powerful state was Dniepranstad on the Dnieper.
By virtue of their military prowess the Goths eventually became
the ruling class probably of the whole Slavic world of that
lime. In the first place they subdued the ancestors of the present
Ukrainians who were fated to be the oppressed class in this
victorious foreign regime.
Nature itself established a difference in this state between
ihe ruling and the oppressed classes by a strikingly sharp dif-
ference in the color of their hair. Reche (in M. Ebert: Real-
lexicon der Vorgeschichte, s.v. Haar) declares that blonde hair
•s a natural feature of the peoples of northern Europe. In all
965
other parts of Europe and the world in general the natural
color of the hair is a variety of black.
Regarding the Goths all classic accounts emphasize as their
characteristic feature the blond, even reddish color, of their
hair. Cf. also the generally accepted etymology of Ostro-gothae
from austro-, cf. Lat. aurora “dawn”, Lith. ausza, E.
east; the original meaning “the radiant (the bright) Goths";
Wisi-gothae, according to S. Feist is from an original meaning
“worthy, good attribute, excellence”. In our opinion in both
terms the basis of the meaning has something to do with the
blond hair of the Goths and its magical interpretation in sun-
worship as the “representatives or childen of the light-suh”.
In contrast with this W. Shcherbakiwsky and other scholars
maintain that the ancestors of the Ukrainians certainly had black
hair. Therefore also the Ukrainian folksongs even at the pre-
sent day glorify as the ideal of beauty: eomi oci “black' eyes”,
corni browy “black brows”, corni kosy “blaek braids of hair”,
etc. Only in the Kievan Rus’ period, that during the rule of the
Rus’, do we find in the “Tale of the Host of Ihor” a new ideal
of beauty mentioned, namely “the braids of blond hair of the
Gothic girls”. This shows how the ancient Gothic period lived
on in popular tradition and how deeply felt was the difference
in the color of the hair.
It is therefore natural and quite intelligible that this
characteristic feature of the blond-haired Gothic rulers was used
as the designation of this ruling class. It was the most con-
spicuous mark in the physiognomy of the Goths, semantically
speaking: the dominant attribute. Thus there originated during
this period the ancient word rus’ (we write it with a small
letter) as the name for these blond guests from the North,
from Scandinavia. On the other hand, the ancestors of the East-
ern Slavs, in the first place the ancestors of the Ukrainians,
became keenly aware that their own black hair marked them
off as a people distinct from the dominant invaders. Henee the
word cern’ came to be used as the designation of their own
class, i.e. that of the subjugated and governed. On the one hand
were the humbled Slavic cern’, on the other the dominant
Gothic rus’.
966
From what has now been said we may safely infer that
the original meaning of these words included the following:
(a)	the racial difference (blond hair with corresponding
complexion and black hair with corresponding complexion);
(b)	the “national” difference: Goths and Slavs (the term
national used cum grano salis...);
(c)	the social difference, the dominant rulers and the sub-
jugated masses;
(d)	the “national” and social antagonism between these
two classes during the Gothic period in the country now held
by Ukrainians;
(e)	a possible secondary antithesis between soldiers and
cultivators.
We should also like to express our view as to the time when
these words were formed and their respective meanings finally
took shape. The realities of life must have necessitated their
rise and the development of their meanings as early as the
Gothic invasion. But our attention is drawn to the fact that a
similar meaning as the Ukrainian: cern’ does not exist in other
Slavic languages. But it existed respectively exists in White
Buthenian and Russian. (The Polish: czern’ is supposed to be
of Ukrainian origin.)
Therefore we assume that the ancient rus’ and cern’ finally
crystallized when the ancestors of the present Ukrainians, the
Antes, began their fight against the Goths after the defeat of
King Enjoianarich by the Huns and the expansive migration of
the Slavs to the West and South was in full swing. The western
and southern Slavs did not experience the bloody antagonism of
interests between the ruling and oppressed classes, the enmity
of the cern’ against the rus’, as did the ancestors of the eastern
Slavs. Consequently we hold that during the 3rd and 4th cen-
turies the words rus’ and cern’ acquired their final connotation,
though the primary roots reach back into the second.
As already explained, we be’ieve that the words Rus’ —
rus’ and cern’ are inseparable. There is amp'e reason to assume
that the word rus’ was formed at the very beginning of Slavic
history and that when the Vikings of the Finnish and the Tmu-
torokan territories took possession of the present Ukraine, bring-
967
ing, of course, the word Ruotsi with them, they found there the
old word rus’ in actual use. This old word was by its meaning
peculiarly suitable as a name also for the new blond conquerors,
the Vikings. Thus rus’ and the slavisized form of Ruotsi were
side by side.
These two coalesced to form a single word. Thus the old
Slavic word rus’ which originated in the Gothic period and
the foreign Scandinavian term Ruotsi constitute the sources of
the new word: Rus’. This again, in the IX — X centuries became
the name of the ruling class of the Kievan Empire and later the
name of the state, the nation, the country, and the language.
With a few further remarks we shall close this discussion.
With the growth of state-consciousness due to the rule of great
personalities such as Woldemar - Vladimir - Volodymyr and
Jarisleif - Jaroslaw the word Rus’ acquired the meaning of
State and Nation. Then the new Rus’-word which by the original
rus’-word had a close association with русий “blond”, began
to be felt as unsuitable, because the course of events had given
this word another meaning. The black- and the blond-haired
people had become citizens of the Rus’-Empire: Русини, along
the Dnieper from Novgorod down to Kiev. The Code of Jaroslaw
in particular represented a great advance toward the establish-
ment of a constitutional state (Rechtsstaat). This change in the
meaning of Rus’ was encouraged and accepted by the ruling class.
But the primitive outlook of the common masses, who sub-
consciously think in symbolic images, surely felt the necessity
of keeping the old difference alive. This again it seems to us,
gave rise to two other terms in course of time, namely: BRla -
Bila Rus’ and Cerna - Corna Rus’, the White Rus’ and th»
Black Rus’. (The later Polish term: Czerwona Rus’ “Red Rus”
has originally no connections with adjective cervonyj “red’ ,
but is derived from the name of the town: Cerven’).
In explaining these terms the striking contrast must be noted
between the blond hair of the present White Ruthenians and the
equally conspicuous black hair of the inhabitants of the terri-
tories of White Ruthenia and Ukraine which were called:
Corna Rus’ (the first around Nowogrodek, the second around
Lemberg-Peremyshl including Cholm-land; cf. Beauplan’s
968
“Carte de 1’Ukraine”, Paris, 1665, “Russie Noir”, reproduced
at M. Hrushewsky: A history of Ukraine, edited by 0. J.
Frederiksen, 1943.)
The old tradition was still alive in the popular conscious-
ness. Hence the blond Rusin-s felt the need of making a line of
distinction between themselves and their dark-haired brothers.
Since “rusa” Rus’ would constitute an unpleasant tautology,
the expression: Bbl a —Bila Rus’ was formed, for in Ukrainian
and White Ruthenian the adjective is employed to denote fair
or blond hair. Then in antithesis to this expression Corna Rus’
arose.
An attempt was made to explain these terms by E. F„
Karskij in his monumental work on the White Ruthenians. He
explains the term “white” by referring to the white garments
which the Ruthenians wore and connects the word Black-Rus’
with the black coats of the people.
But this explanation cannot stand a critical test:
(a)	in the first, the white garments have been worn in
many other parts of Eastern Slavic lands;
(b)	again, the same applies to the black coats;
(c)	finally, if color is made the determining factor in ex-
plaining the terms, is it not more logical to apply this principle
to the hair with which nature has so characteristically endowed
its children, than to the color of the clothes?
Already Karskij reached partly the same conclusion, de-
fending his view by referring to the most prominent characteri-
stic of the White Ruthenians, that is, their bright blond hair
and their blue or grey eyes. But he failed to see the real reason
for the origin and application of these terms. N. S. Derzhavin
believes the problem of these terms is not yet solved.
This we attempt to do in this discussion together with a
“working hypothesis” of the origin of the word Rus’ for the
use of historians and linguists.
Into the same color-problem belongs in our opinion also
the term “White Chorvatians” mentioned in the Kievan
Chronicle. J. Brutzkus, the Khazar Origin of Ancient Kiew, The
Slavonic and East European Revue, Vol. XXTT, derives the word
Croats-Chorvatians from the hill-name Khoriv — in the Kievan
969
neighborhood. The term “White Croats” supposes also a
“cern’ ” in the Kievan territory or a black-haired Croatian
tribe. We draw the attention also to the old terms “White
Serbia— White Serbs” originally located on the northern slopes
of the Carpathian mountains. As we see not only the Rus’ was
divided in black and white, but also the Croats and Serbs.
Wc are conscious of the many problems connected with our
explanation and should like, at the end, to present some
suggestions which were excluded from the foregoing lines in
order to limit the investigation of the problem to the old Rus’
territory.
The color of the hair and eyes together with that of the
whole complexion is even now a very peculiar characteristic of
races and plays a decisive role in the esthetic feelings of men. It
must be accepted that the esthetic value of blond hair was
greater in earlier times, because it had certain cultic and even
magical aspects. Cf. Wilhelm Koppers (Pferdeopfer und Pferdekult
der Indogermanen, 1936, p. 292) uotes from Slavic cults this impor-
tant fact: to Svantevit was sacrificed a white, to Triglav a
black horse. Greek women treated their hair with special creams
and bleached it in the sun in order to achieve the favorite red-
dish blond color. In the Old Turkish language the adjective
sarysyn exists, derived from sary “yellow”, “pale” with
the meaning “blond, beautiful”. These facts may suffice to show
the esteem for blond hair existing in a black-haired nation.
We believe that the primitive Slavs were from the point of
view of race, rather mixed at the beginning of the Christian
Era. The western Slavs intermingled with the Nordic race and
blond hair and blue eyes were no rarity amongst them. It is also
reported that Budini had “reddish hair and bright eyes”, but
Tacitus is not sure whether they were Slavs*. The remaining Slavic
tribes, however, were predominantly black-haired with dark
eyes. The Celts, Thracians, and Iranians were also similarly
endowed.
* F. Paudler: Die hellfarbigen Rassen ihre Sprachstaemme,
Kulturen, und Urheimaten, Heildelberg, 1924.
970
The oldest name for the Western Slavs in history is
Venedae, a term the etymiology of which is still insufficiently
explained. But one etymology, accepted also by the American
Slavist S. H. Cross*, is that V en e d a e is based on the old Celtic
word v i n d o-s ‘ ‘ white ’ The dark-haired Celts gave this name
to the blond Western Slavs.
A special problem lies in the background of our explanation
of the term Rus’. That is, the fact that we have (a) a report
about 160 B.C. concerning the Osun (W u- s u n) people in
Asia, who according to the Chinese Chronicles had blue eyes
and blond hair; (b) that the Alans, according to Ammianus
Marcellinus, were tall, handsome and their hair inclined to
blond. Much has been written about the bright race of Alans,
and some scholars attribut their fair features to the close con-
tact with the Goths. In addition, the “reddish hair” which is
found in Central Asia and the Caucasus (Ossetians) constitutes
a special problem according to K. Moszynski**.
This Polish scholar has investigated these facts, and came
to the following conclusions:
(a)	The traces of a fair-haired race in Asia are a proof of
the influence of Europe on Asia.
(b)	It is an established fact that in the centuries of the first
millennium A.D. there were a fair number of representatives of
the blond and blue-eyed race in central Asia.
(c)	The reports and later traditions about the blond
Scythians, Sarmatians, and Alans present no conclusive evidence
because they are either too general or date from times in which
the expansion of the northern European peoples had already
begun. Therefore we cannot be absolutely sure that the descrip-
tion of the Alantic, Scythian and Sarmatian “blonds” (the old
reports say little about the eyes) actually refer to the newcomers
from the Baltic Sea.
* Samuel Hazzard Cross: Slavic Civilization Through the
Ages, Harvard University Press, 1948.
** Kazimierz Moszynski: Badania nad pochodzeniem i pier-
wotna Kultura Slowian. Rozprawy Wydzialu Filol. Polskiej
Akademii Umiejetnosci, v. LXII, No. 2, Krakow, 1925.
971
(d)	The report, however, which proves that in Scythia the
custom of dyeing the hair blond-gold and reddish existed,
Moszynski believes to be decisive for the conclusion that the
population was a black-haired race.
(e)	With the exception of Pliny, all information about the
autochtonism of the blond race in Asia is dated later than 500
A.D. Therefore, historically, there can be no proof of the exis-
tence of blond races in the steppes of Europe and Asia in the
pre-Christian Era. On this point the date of the Chinese reports
deserves to be carefully checked.
Generally speaking, and cum grano salis these observations
exclude the possibility of the existence of the fair-haired, blue-
eyed human beings in Eastern Slavic territories in the period
preceding the invasion of the Goths. The blaek-haired and
black-eyed Slavic people therefore regarded the blue-eyed and
blond Goths as a contrasting and amazing race and called them
“the Blondes” and themselves „the Blacks”. In this connection
it is very instructive to remember that in Indian „caste”
originally meant “color”.
These names may thus be said to have been created by the
imagination of the Slavic people and it does not seem possible
that they could have been influenced by similar examples of
names found amongst the non-Slavic peoples — for example
“White Ugrians — Black Ugrians” or “Black Bulgars —
Silver Bulgars” and the Chinese tradition, according to which
the four directions of the horizon had each its specific color
(black for the north). Such a term as the “White Tzar” must
be discounted, since it is of Mongol-Tartar origin. In addition,
according to the Polish orientalist V. Kotowicz, the expression
“white bones” means “aristocratic origin”, similar to the
phrase “blue blood”. So the name “White Tsar”1 means the aris-
tocratic heir of Genghiz Khan, and serves to distinguish sharply
from the subordinate vassals or “black bones”. The Muscovite-
Russian Tsars used to confer the titles of their Tartar predeces-
sors such as the “Great Beg”, the “White Khan”, etc. upon
themselves, bcause for centuries they were obedient servants of
the Tartars.
972
For the sake of bibliographic completeness
of Uk. works dealing with the origin of the name
Rus' the following titles should be mentioned:
Орест Ф. Купранець,ЧСВВ: Походження на-
зви "Русь"в "Хронхцх руськох землх’’ Олек-
сандра Гван1нуса з 1б11 року, Записки ЧСВВ
Сер1я II: Секц1я 1, Рим-Торонто 1977 (296 р.)
being an extended and updated version of the same
author’s treatise on Guaninus' Toponymy of 1611 in
OnUVAN Nq.8 (1954).
Василь Чапленко: Походження назов "Русь"
"Рось" та спорхднених 1з ними назов i слхв.
Украхнський Технхчно-Господарський 1нститут,
"Пауков! Записки? Мюнхен 1973, рр. 105 - 121,
being a bizarre attempt to explain this name from
Adygh4 language data, viz.:
The first component of "RuS" originated in a
participle "ooa" ( in English transcription )
which meant "something that fell" and,semant-
tically,may have had connection with things
like a staff made from a fallen branch, with
hair, falling over one’s shoulder, or with a
waterfall. This may be the origin of many ho-
monyms. The component could have been combin-
ed with a nominative case flexion "r",	- a
strictly formal, grammatical addition, con-
tributing nothing semantically. According
to phonetic regularities retained in the mod-
ern Adyghi, the "ооэ" could change to sound
”oo" or "o", and thus this component became a
single sound,such as found in Adygh^an and
Turkmenian names for Russian "oorys","ors".
The second component,which also became a single
sound "s", originated in participle "sy",which
in Adyghi means "burned" and,when applied to
human hair or beard,could denote "shorn" or
973
"shaven". In combination, the two components
acquired the meaning of "shaven head"; this
was the original meaning of "orys"... or ”ors'.'
The head-shaving process resulting in a ritu-
alized haircut characterized by a prominent
remaining tuft of hair,as worn by the Kievan
Prince Sviatoslav, was denoted by the word
(compare with English "ruse") with in modern
Adygh£ retained the meaning of "twisted".
Thus, eventually, the word "ooroos" was form-
ed. First,this could have meant the headman
of a tribe, who favored such haircuts, then,
the entire tribe - an ethnonym. Later,the"oo"
or "o" part became a preposition and the part
"rus" alone was used to denote the head with
tufted haircut...( verbatim from an E, sum-
mary on pp.120-121); on account of linguo-
historical, onomastic and factual data Chaplenko's
"haircut"-theory of the origin of "Ru&" is unaccept-
able. The same might be said of Omeljan Pritsak’s
"inaugural lecture" at Harvard: The Origin of Rus'.
Harvard Ukrainian Research Institute, Cambridge,
Massachusetts,1976 (28 p.):In discussing briefly
the Normanist controversy from its start in 1749
the author recognizer three elements which contrib-
uted to the emergence of Ru£ on the historical scene:
(1) the desertion of the Roman "limes" in Eastern
Europe; (2) the Avar empire (568-799) and (3) the in-
trusion of the Arabs into the basin of the Mediterra-
nean Sea (c.650); in his opinion, the Rus in Rodez
Gaul ("Rusi" in Middle French) went north and became
Rus' by 770 (Bravellir battle). He states literally:
Helped by Frisian intermediaries the Rodez/
Rus trading company had at their disposal
skilled navigators,disciplined by fierce Scan-
dinavian kings,the konwtgar.They soon developed
a "Danish" society..."the nomads of the sea"and
by the end of the eight century started their
atractivity as Vikings, (p.2 I ).
974
In reviewing briefly Pritsak’s lecture
in SEER. 56:1(1978},pp.135-136, David M. Wilson
termed it "nonsense” - "not helpful to those
who are struggling with the main political pro-
blems of the Baltic in the ninth and tenth cen-
turies" (p.156).- Apparently Chaplenko's Adygh£
etymology of RuS-name remained unknown to Wilson:
in fact, there are two "nonsenses" in this re-
spect, not one : Chaplenko’s "haircut"-theory and
Pritsak’s "Rodez/Rus"-hypothesis —both extrava-
gant in argument, statical in logic, sclerotic in
outlook and therefore scholarly unacceptable.
*
One of the serious arguments against the
Norman-theory of Ru& < OFinnish r/u/otsi is the
linguistic consideration of the necessity of the
change of -ts- into SI. -c- should the name re-
ally derive from Scandinavian; this difficulty
was partly removed Бу Шевельов'з supposition,
viz. :"
The cluster ts was still not tolerated
in SI at the time of the first Slavo-
Scandinavian contacts: OR Rusb if it is
to be derived from OFi rotsi ( from OSw
roPs (gen sg} с Шевельов 189) .
Unfortunately,the author does not include
the -ts->-c- transformation in his chronological
table on pp.635-636 thus leaving the whole prob-
lem in the air; the matter requires further com-
parative-historical study.
* _
, , 975
РУТЕНЕЦЬ EN. ’Ruthenian’, ВИи.рутёнец,
Ни.,Ви., Ма. рутёнец, Ро. Ruteniec
Deriv. рутёнка, рутёнський, по-рутен-
ському,-ськи, рутёнщина, рутёиськ±сть.
§уп, /в Австро-Уг6рськ1й ixnepii:/оф1-
цхйна назва украхнського населения Бу-
ковйни,Галичини,Закарпатсько! Укра!ни;
Дстор.:/назва украхнц1в i б!лорус!в у
церковник рймських документах; /1рон.:/
призйрлива назва вислужник!в австр£й-
ського уряду.
In his series	(OnlJVAN) No,5
(1953),pp.5-12 JBR.reprinted B.O.Unbegaun’s
study of the origin and history of this
name ; here are his findings in this respect:
Le nom des Ruthenes est celui par lequel les Occidentaux
designent parfois les Ukrainiens, moins frequemment les Blanc-
Russes, mais qu’ils appliquaient, au moyen-age, aux Slaves
orientaux. Alors que les noms slaves de Russes et d’Vkrainiens
ont 6te 1’objet de nombreuses etudes, 1’origine de celui de Ru-
thenes, de fagon paradoxale, n’a pas retenu la curiosite des
chercheurs. Si meme un savant comme M. Hrusevskyj n’y a
pas prete la moindre attention, on comprendra que 1’excellente
et si bien informee Enciclopedia Italiano, n’a pu qu’ecrire en
1936:	. Rutheni non e altro se non la forma latina, о meglio
latinizzata — di formazione perd non ben .chiara — di Russia
(XXX, p. 350). L’auteur de cette notice prudente n’a pas
voulu, apparemment, faire sienne 1’assertion categorique de
D. Dorosenko: «Es ist sicher, dass Ruthenia aus den griechischen
'Рои^им, 'Puaia entstanden ist» (’). Il est evident que cette
(') «Die Namen Bus, Bussland und Ukraine», Abhandlungen des Ukrai-
nischen Wissenschaftliehen Institute in Berlin, III, 1931, p. 7, note 1. Cette
assertion a 6t6 reprise rGeemment par Elie Borscak, dans la Bevue des
Etudes Slaves, XXIV, 1948, p. 171, note 1.
976
etymologie est indef endable non seulement paree qu’un mot ne
peut pas provenir a la fois de deux mots differents, mais aussi,
et eela est plus grave, parce que les sources grecques, tout en
offrant les termes de ’PiJs, 'Patrol, 'Paola et les adjectifs ’PaaiKos,
'Pouaixos, 'PatriaKos (nous laissons a 1’ecart les fameux ДрорГтас),
ignorent la forme 'Poufl^oi (sic); si les sources 1’avaient connue,
ajouterons-nous, elles 1’auraient, au moins, accentuee correcte-
ment. Il est vrai que Strabon parle des 'Poio-qivl, mais ce sont les
Ruteni celtes ('). Il faut done chercher ailleurs qu’en grec
1’origine de notre terme.
On la trouve facilement en latin et elle n’a rien d’enigma-
tique: e’est le nom d’une tribu gauloise, celle des Ruteni de
Cesar, applique aux Russes en vertu d’un procede courant au
moyen-age et qui consistait a donner aux peuples nouvellement
apparus sur la scene historique des noms familiers de I’antiquite.
Les memes Russes n’ont-ils pas et<? appeles Scythes, Tauro-
scythes, Sarmates, Roxolanes, etc.? Plus tard, lorsqu’ils-ont
ete connus sous leur veritable nom, toutes ces denominations sont
devenues, pour ainsi dire, vacantes. Et c ’est ainsi que Thietmar
de Merseburg a pu s’emparer, au xi® siecle, de celle des Scythes
pour designer les Lapons. Les Petchenegues ont ete baptises
Daces et Parthes, les Prussiens — Getes, et ainsi de suite. Le h
apres le t n’est qu’un ornement orthographique que l’on trouve
frequemment au moyen-age, meme dans le nom des Rut(h)eni
celtes ainsi que dans eelui de leur ville, la Rutfh'jena civitas
(Segodunum, aujourd’hui Rodez) (*).
Il ne s’agit plus que de savoir quand et comment le nom de
Ruthenes est entre dans 1’onomastique de 1’Occident.
(“) Paully-Wissowa, Real-Lucy dopadie, II. Reihe, 1, eol. 1246.
(“) Volci ce qu’on lit a ce sujet dans 1’ouvrage le mieux doeumente sur
les Ruthenes celtes: «Les auteurs latins, jusqu’au ve si6cle, donnent tous la
forme Ruteni et les auteurs grecs les formes ‘Poi>r,«>i, 'Povrapoi et 'Pourai^oi.
L’h fautif apparait pour la premiftre fois dans Gregoire de Tours (civitas
Ruthena, urbs Ruthena, terminus Ruthenus) et il s’est maintenu dans
Ruthenois, nom des habitants de Rodez» (A. Albenque, Les Rutines: etudes
d’histoire, d’archeologie et des toponymie gallo-romaines, Rodez, 1948, p. 24,
not 4.)
977
Le premier nom sous lequel nous decouvrons les Russes dans
les chroniques latines est Bhos; il figure dans les Annales Ber-
tiniani sous I’annee 839 et designe encore Russes normands (‘).
Ce terme, qui correspond au grec 'Pws, n’aura ete qu’un hapax
dans la litterature latine.
Des les Xе et xie siecles nous enregstrons deja la forme
moderne a orthographe variee: Busci, Busi, Buci, Bussi, Busii,
Buzi, pour le peuple, et Buscia, Busia, Buda, Buzia, Buzzia, pour
le pays. On pourra en trouver plusiers exemples dans les
Annales Hildesheimenses et Quedlinburgenses, dans les Lamberti
Annales (5), Chez Liutprand (e), dans les Annales Barenses (’),
dans la Vita Chounradi II Imperatoris de Wipo (8), dans le
Chronicon Universale d’Ekkehard (“), dans le Chronicon de
Thietmar de Merseburg (“), das les Gesta Hammaburgensis
Ecclesiae d’Adam de Breme (u), et ainsi de suite. Il serait
initule d’enumerer tous les exemples.
Les textes du xe siecle connaissent encore un autre nom pour
les Russes, plus rare, mais suffisamment atteste: Bugi. On le
trouve, par exemple, dans le Continuator Beginonis-. ce texte
mentionne quatre fois les Russes (aux annees 959, 960, 962 et
966) et chaque fois sous le nom de Rugi (“). De meme dans les
Annales Magdeburgenses (a I’annee 959) (и) et dans I’Annalista
Saxo (a I’annee 968) (“). Plus tard ce nom figurera egalement
dans la Historia Normannorum de Guillaume de Jumieges (vers
1070) qui parle d’un «Juliusclodius rex Rugorum» (c’est-a-dire
le Grand-prince Jaroslav) (15). Enfin, la Genalogia Welforum,
un texte du premier quart du xne siecle, mais fait avec des ele-
(4) Monumenta Germanide Historica, Scriptures, I, 434; abrege dans
la suite en	SS.
(5) M.G.S., SS., Ill, pp. 60-61, 63, 80.
(e) Ibid., pp. 277, 331.
(’) Ibid., V, pp. 53, 54.
(8) Ibid., XI, pp. 264, 269.
(’) Ibid., VI, pp. 207, 216.
(w) M.G.H., SS., Nova series, IX, 1935, passim.
(u) 3e ed. de B. Sehmeidler, Hamburg und Leipzig, 1917: 12 fois Ruzzia,
2 fois Ruzia, 2 fois Ruzzi.	(“) M.G.H., SS., I, pp. 624, 625, 628.
<“>	?X1’ PA147--	VI. n.’622
< ) Fecueil des Hzstoriens des Gaules et de la France, XI, p. 48
978
ments anciens, contient le meme terme (“).
On a iei un exemple de plus d’un nom anciennement eonnu
et applique a un peuple nouveau a la faveur de I’identite de la
premiere syllabe. Les veritables Rugi etaient des Germains
orientaux venus des rivages de la Mer Baltique s’etablir sur
le Danube, en faee du Noricum Ripense. Nous possedons sur
eux des renseignements abondants dans la biographie de saint
Severin par Eugippius, du ve siecle. Le meme nom apparait
aussi, tout au debut du Xе siecle, dans VInquisitio de theloneis
de Raffelstetten, de 906 (17). Y designe-t-il vraiment les Russes
ou n’y est-il qu’une survivance litteraire des Rugi germaniques,
disparus bien avant le Xе siecle? Il existe une abondante lit-
terature sur cette question controversee (”). Ce qu’il faut
ecarter resolument, c’est I’hypothese qui voit dans les Rugi les
habitants de I’ile de Riigen, dans la Baltique: ces derniers n’ont
jamais ete appeles de ce nom (“).
Le terme de Ruteni, applique aux Russes, semble apparaitre
pour la premiere fois dans les Annates Augustani sous I’annee
1089: «Imperator [Henri IV] Praxedem, Rutenorum regis
filiam, sibi in matrimoniam sociavit» (”). Depuis Ruteni/Ru-
theni devient extremement frequent, surtout au xne siecle.
Suger, dans la Vita Ludovici VI, parle de «rex Ruthenorum» (“),
de meme qu’un Excerptum historicum de la meme epoque (и).
L’Annalista Saxo (vers 1139) mentionne les Rutheni (M), et la
Vita Chunradi Archiepiscopi Salisburgensis (vers 1177) donne
a la Ruis subcarpathique le nom de «marchia Ruthenorum» ('*).
La chronique polono-latine de 1’Anonyme Gallus, de 1110-1113,
mentionne elle aussi frequemment les Rutheni (“). Il serait
(“) it.G.H., SS., Xlll, p. 734. Le meme r6cit (d’ailleurs entiCement
fantaisiste) est repete dans la Historia Welforum, ibid., XXI, p. 460.
(17) H.G.H., Capitularia, II. p. 251, 6.
(ls) La mise au point la plus recente se trouve dans I’etude d’Ericb
Zollner, “Rugier Oder Russen in der Raffelstettener Zollurkunde?”, Mit-
teibungen des Instituts fiir Osterreichische Geschichtsforschung, LX (1952),
pp. 108-119. L’auteur lui-meme defend la th£se germanique. Pour la these
slave, voir, entre autres, A. Florovskij, Чехи и восточные славяне, I,
Prague, 1935, pp. 159-161 (Prace Slovansl:6ho Ustavu, XIII).
979
facile de multiplier des exemples pour ce uom qui est en passe
de devenir la denomination officielle des Russes.
Les textes que nous venons de citer, tout en employant le
nom de Rutheni pour le peuple, continuent a se servir de Rusia,
Ruscia, etc., pour indiquer le pays. Ce fait nous aiderait peut-
fjtre a eomprendre pourquoi precisement le nom des Ruthenes
«eltes a ete choisi pour designer les Russes. Certes, I’identite de
la premiere syllabe Ru- a ete decisive et a servi de point de depart.
Mais il se peut que le suffixe -n- у ait contribue egalement. En
?ffet, le vieux russe opposait le collectif Rus, qui designait a la
fois le peuple et le pays, au singulatif Rusin qui designait «le
Russe». On peut se demander des lors si, en vertu d’une phone-
tique approximative, 1’opposition :	Rus/Rusin ne se reflete
pas dims 1’opposition Rusia/Ruthenus. Dans quelques textes on
"frouve la forme Rucenus qui est encore plus proche de Rusin
que ne 1’est Ruthenus: la deuxieme partie (1040-1077) des Lam-
berti Annales mentionne a quatre reprises le grand-prince
Izjaslav appele «Ruzenorum rex» (“). Le Codex 2 de Thietmar
de Merseburg, c’est a dire, le remaniement de son Chronicon
fait a Corvey au xne siecle, ofifre un «Ruscenorum rex» (”).
Enfin, la Chronica Slavorum de Helmold (1169) donne a la Mer
(”) Voir T. Milewski, «Pierwotne nazwy Rug.ji i slowianskich jej
tnieszkanc6w>>, Slavia Occidentalis, IX, 1930, pp. 292-306; W. Steinhauser,
'Rugen und die Rugier’, Zeitschrift fiir slavische Philologie, XVI (1939),
эр. 1-16.
(M) M.G.H., SS., Ill, p. 133.
(и) Recueil des Historiens des Gaules et de la France, XI, p. 61.
(22) Ibid., p. 157.
(23) M.G.H., SS., VI, p. 770.
(21) Ibid., XI, p. 74.
(25) Monument a Poloniae Historica, ed. Bielowski, I, Lw6w, 1864, pp.
390-484.
(”) M.G.H., SS., V, pp. 219, 230.
(эт) M.G.H., SS., Nova series, IX, p. 529.
980
Noire le nom de «Rucenum mare» (”). L’adjectif Rucenus est
a la fois proche de Rusin et forme eorrectement sur Rucia a
1’aide du suffixe -enus, frequent au moyen-age dans les noms de
peuples (comme Saraceni, Sclaveni). C’est cet adjeetif qui a
pu determiner le choix de la forme Ruthenus.
Le terme de Ruthenia pour Russia n’apparait que vers le
milieu du xii® siecle. Le premier exemple semble se trouver
dans une lettre eerite vers 1150 par Matthieu, eveqne de Craeovie
a saint Bernard de Clairvaux: «... in Ruthenia, quae quasi est
alter orbis» (”). Vers la meme 6poque on trouve un autre
exemple dans la biographie de I’eveque Otto de Bamberg par
Herbord (1159: «Ruthenia tota» (*). Mais eette forme, rare
durant tout le moyen-age, n ’aura aucun sueces et la eombinaison
courante restera celle de Rutheni/Russia.
Le terme de Ruthenus a ete appliqu6 egalement au nom
dynastique de la famille princiere de Reuss (en Thuringie), et
cela des sa fondation, a la fin du xin® siecle, par Henri de
Plauen-Reuss, fils de Henri ier de Plauen. Le nom de Reuss
apparait pour la premiere fois en 1289 (“) et la forme Ruthenus,
qui n’en constitue que la traduction latine, en 1292 ("). L’ori-
gine meme du nom de Reuss n’est pas tout A fait claire. Il existe
une these qui le met en rapport avec les anciens noms allemands
pour le terrain def riche, reuth, riute, geriute, geroit, etc., qui
(“) Ed. B. Schmeidler, Hamburg und. Leipzig, 1909, p. 6. (Scriptores
rerum germanicarum in usum scholarum). Pour designer le pays, Helmold
ne se sert que de la forme Rucia.
(“) Monumenta Polonaie Historica, II, Lw6w, 1872, p. 16.
(») Monumenta Bambergensia, ed. Ph. Jaffe, Berlin, 1869, p. 147
[Bibliotheca Rerum Germanicarum, V).
(81) Henrieus dictus Ruze; Henrich von Plawen, den man der Ruse
nennit; Urkundenbuch der Vogte von Weida, Gera und Plauen, I. Band,
herausgegeben von Berthold Sehmidt, Jena, 1885. No. 236, p. 117; No 241
p. 119.	F ’
(“) Henrieus advocatus de Plawe dictus Ruthenus, ibid., No. 259, p.
nennit: Urkundenbuch der Vogte von Weida, Gera und Plauen, I. Band
132. Les chartes No. 136 (de 1266). No. 172 et 174 (de 1274), qui attes-
tent les formes Ruthenus et Russze, sont des faux du XVe simple (voir Willy
Flach, Die Vrkunden der Vogte von Weida, Gera und Plauen, Greiz. 1930
p. 122).	’	’
981
ont donne d’ innombrables noms de lieu (Rodungsortsnamen)
(”). La these traditionelle, cependant, continue a mettre le
nom de Reuss en rapport avec celui de Russe. N’oublions pas
que le fondateur de la dynastie avait pour Spouse une petite-fllle
du prince Daniel de Galieie ("). Quelle qu’ait ete la veritable
origine du nom dynastique de Reuss, il ne fait pas de doute que
des le debut ce nom a ete compris comme 1’equivalent de Russe,
d’ou sa traduction en latin par Ruthenus. Le doublet Reuss/
Ruthenus a ete courant jusqu’a I’epoque moderne.
Il convient d’ouvrir ici une parenthese pour dire que le
terme de Rutheni pouvait designer au xne siecle non seulement
les Russes, mais aussi les habitants slaves de 1’ile de Riigen dans
la Mer Baltique. Le nom latin de 1 ’ile figure ordinairement sous
la forme de Rugia, Rogia, Rugiana, Ruiana, Rana, celui de ses
habitants sous celle de Rugiani, Ruiani, Ruani, Runi, Rani.
C’est encore le debut Ru- qui a du mettre les chroniqueurs sur
la piste des Rutheni. Cette forme n’est pas frequente; je ne 1’ai
trouvee que chez deux biographes d ’Otto, eveque de Bamberg:
Ebo (1158) et Herbord (1159); on a vu que ce dernier emploie
Rutheni egalement pour les Russes. Les deux auteurs se servent
egalement du nom de Ruthenia pour designer 1 ’ile elle-meme (“).
L’evolution du couple Rus(s')i/Rtis(s')ia vers Rutheni/Rus-
(s'jia semble avoir determine aussi celle de Prussi/Prussia vers
Prutheni/Prussia «Prussiens/Prusse». Lorsque les deux nations
sont mentionnees dans un meme texte, elles accusent ordinaire-
ment des formes paralleles: Rucia/Prucia chez Thietmar de
F. V. Resch, Пег den Ursprung des dynastischen Namens Reuss.
Beitrag zur Kenntnis der Urgesehiehte des Voigtlandes, Gera, 1874, p. 11.
C’est grace a 1’obligeanee de M. Gunther Stokl, de Vienne, que j’ai pu utiliser
les donnees de cet ouvrage tres rare.
(”) Robert Hansel, Russische Genealogie . . ., Jena, 1940, p. 57 (Bei-
trdge zur Mittelalterlichen und Neuer en Geschichte, Bd. 13).
(®) Monumenta Bambergensia, pp. 665, 684; 821-823. On notera que
dans Particle cite de T. Milewski, consacre specialement aux anciens noms
de Pile de Riigen et de ses habitants, on ne trouve aueune mention des
formes examinees, pas plus d’ailleurs que des formes curieuses Verani et
Veranta employees par le meme Herbord (pp. 808, 809). Celles-ei sont
etudiees par Steinhauser, art. cit., p. 15.
982
Merseburg, Ruci/Pruei chez Helmold, Rusia/Pruscia dans les
Miracula s. Adalberti (xie siecle) ("), Russia/Prussia dans la
chronique de Kadlubek ("); «Pruthenos et Ruthenos» dans la
chronique de Boguchwal (M) ; «ad perfidiam Rutenorum et Pru-
tenorum», dans une lettre du pape Gregoire IX de 1232 (”), et
ainsi de suite. Le terme de Pruteni etait suffisamment courant
au xv® siecle pour qu’un historien polonais, le chanoine Jan
Dlugosz, ait pu donner a sa description des etendards pris aux
Porte-Glaives allemands a la bataille de Grunwald en 1410, le
titre de Banderia Prutenorum (Cracovie, 1448).
Dans 1’usage latin de 1’Europe Occidentale et Centrale le
terme de Rutheni etait synonyme de Russes, n’en etant que la
simple traduction. Cette terminologie a permis de dire au baron
de Herberstein, ambassadeur de 1’Empereur a Moscou en 1517:
«... populi omnes qui lingua Slavonica utuntur, ritum et fidem
Christi Graecorum more sequuntur, gentiliter Russi, latine Ru-
theni appellati ...»("). A. Guagnini, historien italo-polonais
du xvie siecle, emploie les memes termes: «... Roxolani (quorum
posteri nunc Rutheni sive Russi dicuntur)» (“). Aussi tard
qu’en 1828, le ehemiste G. Osann, de 1’Universite de Ddfcpat, a
baptise ruthenium, le nouveau metal qu’il venait de decouvrier
parce qu’il 1’a trouve en Russie et dans du mineral provenant
del’Ural (i2).
Cependant, si on lit attentivement les descriptions de Her-
berstein, de Guagnini, ou de tel autre ecrivain latin du xvie
siecle, comme Possevin, on remarque facilement que le terme de
(“) M.G.H., SS., IV, pp. 613, 615.
(ет) Monumenta Poloniae Historica, II, p. 279.
(M) Ibid., p. 486.
(“) Historica Russiae Monumenta . . ., ab. A. I. Turgenevio I St-
Petersbourg, 1841, p. 32.	’ ’
(“) Serum Moscoviticarum Commentarii, premier chapitre- cite d’aprfis
Historiae Ruthenicae Scriptores Exteri saeculi, XVI, edidit ’ A de Star
czewski, Berlin et St-P6tersbourg, 1841, ler vol., I, p. 3.
(“) Rerum Polonicarum tomi tres, Francfort, 1584, II, p. 16.
(*2) Annalen der Physik und Chemie, vol. XIII, Leipzig’ 1828, p. 291.
983
Rutheni est employe de preference lorsqu’il s’agit d’opposer
globalement les Slaves de 1’Est aux autres Slaves ou au reste
du monde. Et comme la religion orthodoxe est aux yeux de ces
ecrivains le lien le plus earacteristique qui unit ces Slaves
orientaux, le nom de Rutheni apparait chaque fois qu’il est
question de 1’Orthodoxie orientale. Mais des qu’il s’agit de
faire des distinctions a I’interieur meme de ces Rutheni ortho-
doxes, les memes auteurs se servent plus volontiers du terme de
Moscovitae pour designer les habitants de 1’Etat Moscovite, c’est
a dire les Grands-Russes. Quant aux habitants du Grand-Duch6
de Lituanie, c’est a dire les Ukrainians et les Blancs-Russes, les
ecrivains continuent a utiliser le terme de Rutheni qui acquiert
ainsi une seconde valeur, plus restreinte. C’est de cette deux-
ieme fagon qu’il faut comprendre le passage ou A. Guagnini parle
de la diversite des langues slaves: «Moschovitae a Ruthenis
aliquantulum, Rutheni quoque a Polonis et Masovitis, sic etiam
Bohemi, Croatae, ab invicem idiomatis expressione, accentibus
et prolatione, verborumque immutatione differunt, ita ut sese
intelligere difficile possint» (“).
Cette specialisation du terme de Ruthenes et son opposition
a celui de Moscovites a commence a s’imposer au xvi® siecle en
Europe Orientale, et plus particulierement en Pologne, dont la
population etait en partie composee de Ruthenes. Le c61ebre
ecrivain polonais du xvi® siecle, Stanislas Orzechowski, ne en
Galieie Orientale et petit-fils d’un pretre orthodoxe, pouvait
dire de lui-meme: «gente Ruthenus, natione Pol onus». On sait
par ailleurs que la terminologie officielle de 1’Autriche-Hongrie,
et cela jusqu ’a une epoque toute recente, designait les Ukrainiens
de 1’Empire du nom de Ruthenes...
(4S) Op. tit., II, p. 14.
984 z
РУЧИСЬКО,ручище ,ручний» » » : рука»
РЯI interj. — a variable of гряк! q.v.
РЯБИЙ ’speckled;-pock-marked;spotted’,ModUk.,
BRu. рябbl,Ru.РЯ6ОЙ- Deriv. рябйна, pflfiflJJ,
рябкб, ряботйна,рябуватий,рябуха,рябцун,
рябчун; compounds: рябо-крилий,-листий,-кб-
рий,-шк£рий,-щбкий. - Syn. покритий пляма-
ми,що вид!ляються на основному фон1,в!спу-
вйтий; брихуватий»
PS.*rjbb/jb/'ts’, IE. nasalized root**reibh-
:**rembh- ’spotted,pock-marked’, cf. Pokorny 859.
РЯД'row,line,file; rank;range’, MUk.,OUk.,
OES. ряда*BRu. ,Ru. ряд.ви.ред ,OCS.r^dX,SC.
red, Sin.red,Cz.rad,Slk.rad,Po.rzqd,LoSo.rid,
UpSo.rjada. - Derit/.рядб/ЧО/К, РЯДЧИК,рЯ-
дюга, рядовий,ряднб,ряднина, рядний,ря-
дйти, э& -,у-]эяд, урядйти, урядувати,у-
рядбвець,урядбвий,урядник,-ниця. - Syn.^
шеренга,л£н1я,л;ава; м!сця в к!нб,в теат.
pi йтп.,розташован! в однхй л1н11*;(арх.
догов£р,угода; черга.
PS.*r^d"fe ’ts’,lE. root **re/n/d—,evidenced
in Lith.(Zhem.)rinda ’line’ Latv.rida,ridams’in
a line-order’, cf. Fraenkel 2,735,Pokorny 60,
a.o.
_ * _
с
С, с. _the twenty second letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name слово from OCS slovo ‘word’; nume-
rical value — 200; Orie'HKO Азб. 82 ff., Истрин 50 ff.
C- prefix = 3fbefore к, п, T, X
see p. 402.
Сабад SoCp- ’^ree» clear, open, etc.’, ModUk.
first recorded Jn XX с. (Гнатюк E36. 30, 346).
- Deriv. нем сабад ’must not’. PN. Сабадош.
Subst. мбжна, в£льно.
Prom Hg. szabad ’ts’ , Гнатюк, 1. c.
ca6ia SrazUk. ’Braz.’nightingale*,first re-
corded in 1926 ( Карманський 13), „ Subst. птах
якбго назиаёють бразилхйським словёйком. ’
From Braz.Port. sabii *ts*.
СЯбОВ SoCp. ’tailor’, ModUk. first recorded
in,XX С. (Гнатюк ЕЗб.^ЗО, 346). PN. Сабо,
Сабов. - Subst. кравоць.
From Hg. szabo ’ts’, Гнатюк, 1. c.
CAM, сама,само see Самб£р,Само,
985
986
CAMBIP,Gsg. Самбора, GN.Sambir ,BRu. ,Ru.
Самбо'р, Po. Sambor,etc.- Deriv.самб 1рка, сам-
бхрський,по-самбхрському,-ськи; GN. Сам-
бх'рщина, Старий Самбхр; FN. Самб£р/6ьки^
Самборський, Самбур/ський//Богдан 253/.
PS.* Sam/о/ЪогдЬ - a possessive anthroponym!с
formation, f/e. explained as Сам 6ip ’forest
only’; the author devoted two articles to Сам—
6ip - one published in 1935 in Jpzyk PoTski20,
pp. 105-110, another in Zeitschrift fur slavtsche
Phtlotogie, Vol.19, pp.69-74 (later reprinted in
OnUVAN 15,pp.29-31); the following are his final
conclusions re. the origin of Самбхр:
Nachdem ich den Ortsnamen ukr. Samiir/^poln. Sambor
in Galizien (sudwestlich von Lemberg) als eine Possessiv-
bildung vom Personennamen Sam(o)bor und Suffix- jb erklart
habe2), ist fast gleichzeitig eine andere Etymologie dieses
Ortsnamens von V. Skoryk aufgestellt worden, die die Her-
kunft dieses Ortsnamens mit dem Pflanzennamen sambir —
‘Purpurweide, Salix Purpurea’ L. in Zusammenhang bringt3).
Diese Etymologie wurde spater von V. Kobil'nyk in einer
Besprechung meiner Hypothese unterstutzt4). Da zwei ganz
verschiedene Etymologien desselben Ortsnamens nebeneinander
nicht bestehen konnen, mochte ich im folgenden nochmals
einige Bemerkungen fiber den hier uns interessierenden Orts-
*) Aus meinen dialektologischen Notizen im Bojken- und
Dniestrmundartengebiete in den J. 1935—1938 kann ich hier fol-
gendes Material anfiihren: do	, J
|vj r 4 , t ic •
’) О nazwie miejseowej Sambor, 1. cit. < J P
») Pochodienria nazvy mista Sambora, Litopys BojkivSCyny,
Sambor 1935, Bd. V, S. 40—50
<) Litopys BojkivSCyny, Sambor 1936. Bd. VII. S. 71.
987
namen vorbringen und vor allem das Verhaltnis zwischen dem
Appellativum sambir und dem Ortsnamen Sambir klaren, was
ich in meinem ersten Aufsatz unterlassen habe.
Die Etymologie Sambir aus: sambir ist unhaltbar und dies
aus folgenden Griinden:
1.	Die geographische Verbreitung der Ortsnamen Sambir,
Sam(o)bor, Samborz, ist grbBer als die des Appellativums: der
Ortsname kommt auf dem ostslavischen sowie auf dem west-
und siidslavischen Gebiete vor, dagegen begegnet die Pflanzen-
bezeichnung sambir nur auf dem ukrainischen Gebiet und zwar
— wie es scheint — nur in den westukrainischen Mundarten.
Die Ortsnamen Sam(p)bor, Samborz sind nur als Sam(p)bor + jb
zu erklaren. Und:
2.	Die historischen Belege weisen darauf hin, daB der Aus-
laut des Ortsnamens Sambir noch im 18. Jahrh. palatal gewesen
ist, was in der polnischen Form Samborz (neben: Samborzd)1)
fur diesen Ortsnamen zum Ausdruck kommt. Es ist also fur
die ukrainische Sprache eine urspriingliche Form * Sambor an-
zunehmen; dafiir kbnnte auch das Beispiel въ Самбори aus dem
18. Jahrh. als Bekraftigung dienen1). Den harten Konsonanten
des Ortsnamens Sambir kann man mit der Tatsache erklaren,
daB die ukrainischen Mundarten, in deren Gebiete die Ortschafb
Sambir liegt, die Tendenz zur Entpalatalisierung des r aufweisen,
wie schon i. J. 1923 Nitsch im J§zyk Polski, Bd. VIII, S. 83,
hervorgehoben hat. Daraus folgt, daB der heutige ukrainische
Ortsname Sambir in Zusammenhang mit den Ortsnamen Sam(p}-
bor und Samborz gebracht und so wie diese erklart werden kann.
3.	Neben der Bezeichnung samb'ir haben wir fiir die Purpur-
weide noch zwei parallele Benennungen: eamb 'irka und eamb 'irska
verb'a, wie Skoryk (a. a. 0. 48) angibt. Die Etymologie dieser
beiden Bezeichnungen kann man in folgenden analogen Fallen
bestatigt linden: poltavka ,,Triticum“ Art Weizen Makow.2) 381:
x) Vgl. das in dem oben zitierten Aufsatze „0 nazwie miejscowej
Sambor** angefuhrte sprachhistorische Material.
2) St. Makowiecki, Slownik botaniczny laeirisko-maloruski,
Polska Akademia Umiejetnosci, Prace Komisji Jezykowej Nr. 24,
Krakau 1936.
988
ON Poltava, sudomirka „Triticum“ Art Weizen Makow. 381:
ON Sudomir, kolomyjka „Achillea nobilis“ Art Weizen Makow. 4:
ON Kolomyja, sambirka „Salix Purpurea L.“: ON Sambir
und weiter: oves podilskyj „Avena sativa L.“ Makow. 51: LN
PodiU'a, oves kavkaskyj „Avena sativa L.“ Makow.: UN Kavkaz,
oves sybirikyj „Avena sativa L.“ Makow.: LNSybir, kukuruza
bukovinska „Zea Mays L.“ Makow. 407: ON. Bukovyna, verba
sambir ^ka „Salix Purpurea L.“: ON Sambir.
DieEntstehung der beiden mit sawiforalternierendenFormen
ist also mit dem Ortsnamen Sambir verbunden; wenn es keine
andere Etymologie fiir sambir bis jetzt gibt, so ist anzunehmen,
daB diese dritte Form auch von dem Ortsnamen Sambir ab-
geleitet worden ist. Diese Annahme diirfte man nur in dem
Faile bezweifeln, wenn durch historische Belege bewiesen
werden kftnnte, daB die Pflanzenbenennung sambir alter ist
als der Ortsname Sambir. Bis jetzt ist dies aber von Skobyk
(und Kobil'nyk) nicht bewiesen worden und darum muB man
diesen Ortsnamen weiter aus Sambor + jb erklaren.
_ *
NOTA BENE!
THIS IS THE FIRST SELECTIVE EDITION
OF PARTS 17-22
/pages 401 & ff./
989
CAMO ’Samo Спате of the SI. ruler,623-658)J
ModUk.; BRu.,Ru.,Bu. ,Ma. etc. ts. - Syn. НЙзва
володаря neprnoi захтдно-слов’янсько!' дер-
жави, в склад як61 входили земл! ч£х!в,мо-
рав’ян,словаков,словенцхв, хорв£т1в i 1н.
/623-658/.
In his article in Names 12:3-4,215-219, the
present writer discussed the etymology of Samo as
follows:
In 623 A.D., under the leadership of Samo, the Slavic tribes in
central-eastern Europe successfully revolted against the Avars.
Following the victory, the Slavs elected Samo their ruler. Because
the Avars were not in a position to immediately organize a cam-
paign of revenge the first historically known state of the Slavs thus
came into being. Encouraged by the victory over the Avars Samo
led his Slavs against the Teutonic Franks. He was successful again:
under him the Slavs defeated the Franks under Dagobert near the
Vogaste Castle in 631 A.D. Yet, Sarno’s empire, which comprised
the area known today as southern Moravia, western Slovakia, and
lower Austria, did not last very long. It disintegrated soon after his
death in 658 A.D.
Nevertheless, considerable literature exists about the Empire of
Samo.1 The most recent critical survey of this body of material was
written by F. Tiso in Slovak Studies I: Historica 1, published in 1961
by the Slovak Institute in Rome. In his article, “The Empire of
Samo (623-658)” (pp. 1-21), the author deals with several aspects
of the problem, including the etymology of the name of Samo. He
1 To quote only a few works: J. Goll, “Samo und die karantanischen Slawen,”
Mitteilungen des Inst Huts fiir die osterreichische Geschichte 11, Wien 1890; M. Kor-
duba, “Persa deriava slovjan&ka,” Zapysky NTS, 13, Lviv 1896; G. Vernadsky,
“The Beginnings of the Czech State,” Byzantion, 17 (1944—1945), 315— 328; G. La-
buda, Pierwsze panstwo slowianskie. Panstwo Samona. Poznan 1949; K. Oettinger,
Das Werden Wiens. Wien 1951, a.o.
990
explains it as being of Celtic origin, following A. Holder who in his
work, Altkeltischer Sprachschatz (Leipzig 1904), lists a large number
of Celtic personal names containing a compound-forming element
Sam-, Samn-, Sarno-, etc. Tiso concludes, “Today the Celtic origin
of the name Samo is beyond any doubt” (op. cit., p. 16). Yet, in my
opinion, there are serious doubts as to the Celtic origin of this name.
First of all, there is no historical reference to Samo as having been
a Celt. Some medieval chroniclers designate him as a Slav, cf. Samo
nomine, quidam Sclavus,2 or Samo dux Sclavorum;3 4 the others refer
to him as to a Frank, cf. Homo nomen Samo natione Francus de
радо Senonago* Thus, there are only two ethno-lingual kinships of
Samo historically proven - Slavic and Teutonic (Frankish).
IE root **som-: **som- ‘the same; alone, etc.,’ is evidenced in both
Slavic and Teutonic languages by the same radical vowel -a-; cf.
OCS зать, sama, зато ‘alone,’ and the Slavic personal names Sam,
Samo, Sambor, Samobor, Samotulius,5 all reflecting the long 6-
vowel (IE **som-) and meaning ‘alone.’ The Teutonic correspond-
ences are based on the short o-vowel (IE **som-), cf. OIc. samr, inn
sami ‘the same,’ OHG der samo ‘the same,’ Got. sama-kuns ‘of the
same kin,’ E. the same, etc.® As far as the meaning is concerned the
Slavic forms are more convincing with reference to a ruler: while
Teutonic material testifies the meaning ‘the same,’ the Slavic cor-
respondances have support in Greek compounds as, e.g., auto-
maxos = SI. 8ат/о/Ьог,в or autokratos = SI. *samodbribCb, Russ.
2 Cf. “Conversio Bogoariorum et Carantanorum”, Monumenta Germaniae
Historica, 9, Ch. 4.
3 Cf. Monumenta Germaniae 13,7, quoted after F. Miklosich, Die Bildung der
slavischen Personen- und Ortsnamen, Heidelberg 1927, 94.
4 Cf. “Chronicarum quae dicun tur Fredegarii Scholastic! libri IV,” Monumenta
Germaniae Historica, Scriptores Rerum Merovingicarum, 2, Ch. 48.
5 Cf. Miklosich, l.c.
8 Cf. J. Pokorny, Indogermanisches Etymologisches Worterbuch, 1 (Bern-Miinchen
1959), 902-905.
ea Cf. J. B. Rudnyckyj, Onomastica 15, 29-31.
991
samoderzec, etc.7 *
There are, however, some arguments for the Slavic character of
the name Samo which so far have been disregarded, and which the
present writer would like to bring to the attention of scholars. This
argument is based on the historical fact that Samo was actually
the ruler of Slavs from 623-658, and, consequently, his name
wasusedby the Slavic speakers of that time in association
with the genuine Slavic words based on the pronoun
ватъ, вата, samo ‘alone.’ Even admitting the Teutonic (or very
doubtful Jewish or Celtic) origin of the name nobody can deny that
the Slavic subjects of this ruler pronounced and associated this
name only with their own onomastic and appellative material
which, in its ultimate instance, led to this pronoun.
Samo appears on the historical scene as the first ruler of Slavs.
This fact suggests another argument which supports the above state-
ment. Whatever was his ethno-lingual background (i.e.,
Slavic, or Teutonic) his first historical appearance is con-
nected with the Slavic element of the 7th century of our
era. Accordingly, his name must have been used by historiographers
of that time in its Slavic form, setting aside the problem whether it
was of Proto-Slavic or of Teutonic origin.
Hitherto there has been a basic error in the investigation of both
the origin and name of Samo; namely, the identification of the
ethno-lingual affiliation of the ruler himself with the origin of his
name. Meanwhile, it is a well-known fact that personal names not
7 The explanation of Samo as an abbreviation of samoderzec is suggested, among
others, by G. Vernadsky: “While the name Samo may be derived from the Celtic,
it also may be explained as a Jewish name (an abridgement of Samuel) or derived
from the Slavic pronoun sam (of such composite Slavic words as samoderzec auto-
crat”); cf. his “The Beginnings of the Czech State,” Byzantion 17,323-335; Tiso,
op. cit., 14 calls it a “fantastic speculation with respect to the name of Samo"
forgetting that his own speculation seems to be more “fantastic” than that of Ver-
nadsky!
992
necessarily must be identical with the ethnic origin of their holders.
Thus, e.g., George, the name of kings of Great Britain, does not
necessarily mean that their national origin was Greek;
In our case, similarly, the name of Samo must be kept separately
from all possible ethnic affiliations of him as a personality. In other
words, the above-quoted data of Fredegar (homo nomen Samo) must
be kept separately from nations Francus on the one hand, and the
statement of other chronicles (Samo nomine, from quidam Sclavus)
on the other. Most historians, including Tiso, identified both aspects
of the investigation; and this error naturally led to their conclusions,
biased in one, the Teutonic,8 or another, the Slavic,9 direction. Very
few scholars considered the name exclusively as a name without
the ethnic kinship of its holder. Among this latter group, F. Miklo-
sich compared this name with Slavic anthropo- and toponymic
material as well as with Teutonic selb and Greek autos and, quoting
only Samo dux Sclavorum, did not emphasize his national back-
ground.10
It is clear that the fundamental assumption underlying Miklo-
sich’s etymology of the name is the supposition that Samo, being
dux Sclavorum, was actually called that name by the Slavs; and,
consequently, even if the name was not of a PS origin, it was
adopted by them in association with the pronoun затъ, sama, samo.
In the latter instance we would have a kind of “onomastic folk
etymology” based on the native material.
9 E.g. V. Novotny, Сезкё dtjiny I, 1, Praha 1912, 211; G. Sappok, “Grundzuge
der osterreichischen Herrschaftsbildungen im friihen Mittelalter.” Deutschland und
der Osten, Leipzig 1942, 20.220-21, a.o.
’ E.g. F. Palacky, D&jiny narodu leskiho v Seckach a na MoravS, Praha 1930,
64.65; G. Krek, Einleitung in die slavische Literaturgeschichte, Graz 1887, 321; F.
Fasching, “Konig Samo.” Zweiter Jahresbericht der к.к. Staaisoberrealschule in
Marburg, 1872, 5—8; V. Pogodin, Iz istorii slavjanskix peredviienij, St. Petersburg
1901, 157, a.o.
10 Op. cit., 94.
993
In quoting Teutonic correspondance of Slavic затъ, sama, samo
Miklosich draws our attention to another possibility; namely, that
the name Samo could have been a caique, a translation of OHG selb
which was the basis of such names as Selbo, Selbstherr, etc.11 Some
scholars saw the origin of the name Samo in the first part of the
*затойъггъсъ, i.e., self-governor, autocrat, monarch (Vernadsky,
l.c.). Bachmann and Oettinger go so far as to deny the onomas-
tic character of Samo and consider it as an appellative, a Slavic
term designating the ruler in general. According to Bachmann,
Samo was derived from the word *samovladbca ‘self-governor, auto-
crat’ and was given to a new ruler only after his election to this
post by the Slavs.12 This hypothesis, however, must be rejected on
account of the historical evidence. Samo is explicitly quoted by the
chronicler as homo nomen Samo, i.e., as a man named Samo.13
The main weakness of Miklosich’s etymology of the name under
discussion is its final -o which hitherto has not been satisfactorily
explained. Besides Samo, Miklosich quotes a Czech name Sam which,
according to structural development of Slavic, is not only clear as
far as its gender (m.) and form are concerned but can be success-
fully compared to such names as Mai ‘little,’ Mil ‘misericors,’ Pak
‘validus,’ a.o.14 Masculine names in -o are not so frequent in Slavic
onomastics. Moreover, they are considered as a kind of innovation
in the Slavic onomatology.15 A closer analysis of such names, how-
ever, like,
Old Polish fayro 1198,
Old Polish Wroto 12 th c.
11	Cf. A. F. Pott, Die Personennamen, insbesondere die Familiennamen, und ihre
Entetehungsarten. Leipzig 1859, 154, 227.
12	Cf. A. Bachmann, Geschichie Bbhmens, vol. 1, Gotha 1899, 86; Oettinger, Op.
cit., 55.
ls	Cf. Tiso, op. cit., 14.
u Miklosich, op. cit. 72, 74, 84.
15 W. Taszycki, Najdawniejeze polskie imione osobowe, Krak6w 1925, 52.
994
Old Polish Boglo 1290
Old Polish S?do 13th c.
Old Polish Falo 1289
Old Polish Niego 13th c.ie
and other names of that kind indicates that Samo is well motivated
by the Slavic anthroponymic system, particularly in its early
historical development.17
Paper read at the Annual Meeting of the ANS in Chicago, Dec. 30, 1963.
A lively discussion developed after the reading of this paper, A. Salys, J.
Pauls, a.o., supporting the above explanation of the name of Samo.
СВАТ ‘ mat c-K - mA- к Ч-Г j	eV* - l m - {&	’ t MUk-
нь сбАТА(1б‘|4	ISO), B3 «ЗАта-хЪ ( i 7l 8
0UU., OfcS. ifJarj ?
OCS. $1го.+ г ( SC. A-u-af-; Cz.,
Up £o . sxro^-b. —
пгко , «-вАТиК t СЦтуН^О,	t&iljU ,*	41
t СННЬк^ c 4 ul J, e <яЛд-
ТИ£С*] ) “ д+1 к Ji ,	По- ПУГАТИ J И И <
с в [i fQc-'re j ” СЬКии j /-/V. СЪ&Т'
СвАт^к., С3 <1 ге'*< t< о . — _S у >v.	noc€_
qi о v ^льш'кл t cla^o-
So >	^~bk.Of БурЯ'тйк-, t
”?£• sirovf^, 14''>>f lb-	,'хДм.<Г
lh » 5 > k«-rs 1 ; ^у/?Ято К ,	• C • /	t К И K
2j 2. S s ~21 о.
995
свекор	, MUk. се>еко|, ( 1670
бурячок яО/ OUk.t DES . свеко^Д с^ект; рг 6^'Ч),
В/?<а . свекор, £и. съъкор t Вм. с&екЪ^>, SC.
Cz . 5 v-e к-Г, Po . skti «-kt z~r f • ~~	• c 8»e кр ^. |
cfteKjoyKa»., c® e кр<2нВк<з/ свекорко, c >i <t */>,у я bo ,
^гкрисбю	, cee крягь ( cat Kpi'n	t* т.д.
'y-v-v . '10Л0В1К1В Б^ТЬКО, /есхб ,
r Mo O £►/ ’ f с/ . bypfl 4 o к 4 4 •
<£>«.куэ* ( cftcvt^xk,	с&екор-,
СВ ЕГЕР ,
свбдер, also, свидир AmUk. ’sweater’, first
recorded in 1934, CBilasli 572) . - Subst. СВвтр,
светер.
From E. sweater ’ts’, Bilash, 1. c., Ko-
shelanyk 631.
СВИРИД/ОН/ • СПИРИДОН PN. see vol.2,
p.845.,the ultimate souy<e being Gk.spyrfs^basket’.
996
С61И, c&Oft j c$o€ 'ov^e's	kn,	, MUl^.
С.$ои ( св1>Я( своё,	Og^. свои, Сво/ СЦое'
к-^оил^ т^о АН £€• — j)er-(,’*r. cBoftk, с8оя»ц^
Сво5г«няя своя 1ге«и^Я? сзракев t.-TBo, -
своя ¥И -г и £г*7 z - Я у ем« Я z C^c«-u.c6<cvt>ir -/c‘crb^
Z)A-1 пу, И - С.Р>О Аи	, - Л* К	с/3 1 и И И , ^о]
с 3 о я с и . — S у w • о и А л е ж и Тб к о f^y t Q f в Л At-
b
•Нии.
?S- * 6Vo/«/svo/а, 'svojt, 'A\ /£, -Too/
* x>/-*>u_o- C'ty>	e <s <^7 б aac" а, л< c4 ни 2.
Ьу/»я¥рД J}2, a.o*
CBtcrb d<ck. !>s ol i <H, a I s q cg( сь ць t с в и с ь 1“Ь
с^'3/е/ - ;	- (лн ’ z MUk. «о своей св1сГи (i4S$
ST ур я о К 11	/ у « и ^ATf 1< и, с Й е ст и ( I 6 9 & lb» o|J
OUIc О £ $ . свесТь ; k-иокц 4o о4»Ц«	-'
.DeirCj. с в । сто-н ь* <k z све^еньк a . ~~	с.о.с~^\
А|’У>’<и*» ? с&ОЯчкА, своя к4н Я t
?$.*>^н+б/*з<е^ь
XK/>»Ae- ' hi ь ' ActTs^A^’KIo^VA Ji'-ibi,
З^ис^'ке-/ t byp^'tot^ II4 f
СВЯТ, СВЯТЙЙ see the following entry.
г	997
СВЯТОГОР * Svjatohor, Svjatogor * С name of the
hero of bylina) ; ModUk..; BRu. ,Ru. ,Bu. ,Ma. etc.
ts. Syn. назва героя одноймённо!’ бил£ни.
In his article in Names 10:4,229-232, the
author of this dictionary discussed the origin
and meaning of this name as follows:
Unlike the literary and historical research work on the
Eastern Slavic bylina about Svjatogor the linguistic and onomato-
logical investigation of the subject is not quite satisfactory. The
latest word in this respect comes from Max Vasmer who in his
etymological dictionary offers the following explanation:
“Svjatogor — ‘hero of the Russian folk-poetry with a supernatural
strength.’ He was regarded as *svjatb Jegon = Greek аую? Гебр-
ую<; ‘Saint George.’ On the other hand some etymologists derive
it from Svjataja Gora ‘Holy Mountain,’ cf. Mazon, Revue des Etudes
Slaves 12. 196 and following pages. According to Sobolevskij
Zivaja Starina 1, 2,103 there is no name Svjatogor in the Old Russian
anthroponymy, yet several place-names of that kind can be found,
e.g., Svjatogory (Vologda), Svjatogor (Perm) ,Svjatogorki (Orel),
Svjatogory (Kostroma) a.o.”
Obviously the name Svjatogor, which is doubtlessly a compound,
has not yet been satisfactorily explained. Both views quoted by
Vasmer belong to the sphere of folk etymology. Since the bylina
about Svjatogor is older than the Christianity in Rus’ (Vladimir the
Great, 988) the name of its hero cannot possibly be connected with
Greek аую<; Гебрую?. Equally uncertain is the explanation deriving
the name from SvjatyjeGory ‘Holy Mountains’ which was put forward
by V. Miller in 1881. Slavic topographic names of persons usually
have suffixes -ъвкь, -ъсь, -ётпъl-janim>, -акъ, -itjt>, etc. Thus, if the
name of the bylina hero were derived from Svjatyje Gory, he would
be called:
Svjatogonskb or Svjatogorskij
Svjatogorenim or Svjatogorjaninb, Svjatogorec, etc.
998
Even such names as Svjatogor in Russian toponymy go back to
suffixal formations Svetogor + jb being possessive types of place-
names like Jaroslavl’, Peremy&l’, Dobromil’, etc.
The first scholar to doubt Svjatyje Gory as the explanation was
Myxajlo Hrusevskyj in his Istorija ukrajinikoji literatury (History
of Ukrainian literature), 4. 223. Many scholars — he says — wonder-
ed where, in effect, these Holy Mountains were, and nobody had
proved their existence. Thus — Hrusevskyj concludes — perhaps
there were no mountains under this name, and it is quite possible
that they were entirely a literary creation. Unfortunately, however,
Hrusevskyj does not offer any theory regarding the origin of the
name Svjatogor.
The bylina about Svjatogor contains no mention of the Holy
Mountains-, on the contrary, it emphasizes the open field as the
place of the action. Let us first of all examine the contents:
Svjatogor prepared himself to take a ride into the open field,
He harnesses his good horse
And rides into the open field.
There is no one with whom Svjatogor can measure his
strength,
And his strength in his veins is overflowing.
The strength is adding to his weight like a heavy load.
And so Svjatogor says:
“If I could find the point of departure of the earth, I would
lift the whole world up.”
Svjatogor finds a saddle bag in the field.
He takes the whip, hits the bag — it does not move.
He pokes it with his finger — it does not move again.
Pulling with his hand from the horse, it cannot be lifted.
“For many years I rode around the world,
But I have not come upon such a wonder.
I have not seen such a wonder!
A little saddle bag that does not move, cannot be lifted.”
Svjatogor gets off the good horse.
He tries to lift the little bag with both his hands.
He lifted the little bag above his knees,
And Svjatogor sank into the ground up to his knees.
And on his white face, no tears, but blood is flowing.
Where Svjatogor falls, from here he could not get up.
Here was his end.
From the above text we see that Svjatogor’s main characteristic
is his unusual strength. However, he never applies it for a useful
purpose. He likes to boast and waste his strength carelessly. Little
wonder, therefore, that he has to die. As such Svjatogor has abso-
lutely no saintly qualities and in the bylina he is presented as a
negative hero.
Keeping in mind that primitive names originally were consistent
with the character of the individuals concerned, we come to the
conclusion that the first part of the name *sveto- has nothing to do
with ‘saintly, holiness,’ but with the primary meaning of the term
— ‘strong, mighty.’ Such a meaning was ascribed to this root by the
“patriarch of Slavic onomastics,” Franz Miklosich. In his work on
the formation of Slavic persona names he states the following:
DaB bei dem Thema svqtu in Personennamen nicht an den christ-
lichen Begriff heilig zu denken ist, beweist das hohe, in das Heiden-
thum zurtlckreichende Alter der damit zusammenhangenden Na-
men: so wie heilig auf den Begriff heil, so muB svetu auf den Begriff
stark zuriickgefiihrt werden ... Vgl. goth, svinths 8uvar6<;, la/taw,
la^upo? Ztschr. 8. 58. lepo? Ztschr. 2. 274. Vgl. ahd. suind violentus
Forstem. 1135; Eep6<;, lepo&eo^. . .”
This view was accepted by other Slavists, such as A. Brllckner,
V. Machek, a.o.; and such names as Eastern Slavic Svjaioslav,
Svjatopolk, Czech Svatobor, Svatopluk, Polish Swi^tobor, tfwiftomir,
etc., were connected with *sv$to- ‘strong, powerful.’
1000
As far as the second part of the name is concerned we refer the
reader to the root *gor- ‘incendium’ (Miklosich), gorjp — goreti ‘to
burn’ (Berneker). It is known from such names as Polish Gorzyslaw,
Cieszygor, Dalegor, Dziwigor-, 0 Czech Hofivoj', Bulgarian Gorislava;
Eastern Slavic Gorislav(ic), Horyslav, etc., and the simple suffixed
names Gorin, Gorun, Goreta, Gorzesz, etc.* 1 The name *Sv?togor would
correspond exactly to the name *Bolbjegor (Polish Bolegor) 2 having
an adjectival root in the first and a verbal one in the second part
of the compound. Furthermore *Sv?togor is motivated in the Slavic
anthroponymic system by such names as Bolebud, 3 Hrdebor, 4
Dobrovit, 5 Dragokup, Dragoljub, 6 Radsul (from *Radosulb), 7 etc.
In this connection the name Svjatogor would mean ‘one burning
with power, one who is superfluously strong.’ This semantic ex-
planation is wholly supported by the contents of the bylina.
In conclusion it might be stated that the name Svjatogor is
an onomastic hapax legomenon — and a “meaningful” name il-
lustrating the contents of the bylina itself. HruSevskyj’s assumption
that it is a poetical creation is supported by the above etymology
of the name. It might be considered a folk-poetical interpretation
of the name Svjatogor on one side, and an onomastic neologism in
the field of namelore on the other.
(Prom a paper
read at the Annual Meeting of the American Name Society in Chicago,
December 30th, 1961.
A lively and interesting discussion developed after the reading of this paper.
The author is indebted to M. Semchyszen, J. Pauls, and especially to A. Senn for
their criticism and advice, which enabled him to refine his etymology. Thanks are
also due to V. Kiparsky for his remarks and particularly for his contribution of a
Russian dialectism zimogor ‘a winter-dweller in Northern Russian bushes’ which
structurally supports the author’s explanation of the name Svjatogor.)
•° Witold Taszycki, Rozprawy i stadia polonistyczne. I: Onomastyka. Krak6w,
1958, p. 68.
1 Miklosich, op. cit. 50.
2 Taszycki, l.c.	3 Miklosich, op.cit. 35.	4 Miklosich, op.cit. 52.
5 Miklosich, op. cit. 56.	6 Miklosich, op. cit. 58.	7 Taszycki, op. cit. 66.
1001
pApt сжоен OAHCAft
КХ*АГЪ1УНААЗЪАслЛэС*Л(1ЙСЪУНМ ( XllcJ при
46 кмлзьСТопХлгх fxi<) мцлfew
РНЩАММЪ^А*€ЛЛМНС6АГ4пЫК6ОЛ0Ан*нР1 Н ОЛЫЪ
(Xte), СК Соф ГрАф1Т9) J /?(/, СВЯТОПОЛК. -
— Святополкович,Святополк!вна.-
WflM ♦ lylt1>сз&Сыю' №*р(*КЬ
i/kTi/н^п iWftt 0CS~6K.S£enTc>/>(i.rdt,
ФасмерЗ,585,Петровский 196.
/71S./
See also the preceding entry.
СВЯТОСЛАВ SvuOLtoltO'U 0U«, А Л€ТА
?o^m sjsAty* ff\есь----ь tAfн---------
m eAFA-fe: 0 Ъ ПАЯАшьегнис/5дт^елл^^ A Imh Art I
(*1 сЛ^^°ФгрА^>,т<,^/Ки-Святосл4в.-
•’РйС// Святославович, Святослав! вна • -
-ЙИ Святослав(Богдан 295).-
НГРМ »	'f&ty'
фасмерЗ, 664 , Петровский ,196,197, Mh{lo -
Z
See also СвяТОГОр.
СВЯТОСЛАВА : Святослав
СВЯТОША : Свято-полк,-слав.
1002	'	.	с .	.	>
СЕКСОТ SovUk. ье<—io-rpvte'f^
ft4oo(Uk, , 1?u.. сексот. — 5«-и6>/*. до-
HOuJjVi К у T>oy?AH < KOH^TAjojbi ,
'	'	u
/чи*. сексог =
Сотьу^их^ G-dJle-r 17 6
СЕЛО ’village’» MUk., OUk.,OES. С ел О f known
to all other SI. - Deriv. селище, с!льце',по-
сетення, с!льський,селянин; SovUk.: с!ль~:
-актив,-рада,-виконкбм 1тп. - syn. немХсь-
кий населений пункт.
PS.*sedlo ’ts’, IE.root **sed- ’to sit’ with
formations inmost lE.lgs.,cf. 884-887.
СЕЛЮК,СЕЛЮХ : село.
*
слово к Y нтеЛ н нк ам
справедливии и ^дцнпм:
... а ш Большей [праци] саийсд постарайте,
ин’шик плене оувеселдйте•
JBR. / ЛД.
1003
СЕМ^Н, СИМОН,	СИМЕОН
. ГУ10И,	'jMUk C(мы*7>( 1627 Беринда),
Снммл,с ч *^** ,(***"* лянш**
™?(*&&*'***Льны* (,&.( 1484 Пом’ ЯНИК),
WlMAWftfW	<f VtCTAfiHC 4 ГА«А fit НА ЛИА
ЛМаАЦА	С *Ш~ tWc), сиЛ0*0*Н PA0OY
<ЛОЬММС‘Ъ*№>м«& КН Г Ср tj ШЬНЦМУЫСОТ# исъТЪ
‘ЫСГЬнЬу (.KUc),*#* t&AfA &>'Ь ОПИГ\СйА»УТ*
ИРМА ^МА^ИЛАГу^-М^МА* Р#АМ0*АА /ГбрМЪ
с70Я> СефНКЮ AtfWbnWbf fitVniAj П0Ф*НЪ A* tiHAt Ъ
ЛЪМИА О If A TirAf-H CTHO^tO АиХААЬИСН^ЬНЙЙИУМНА
ДиНнА» *AHfiCbMMt*1> Ы1АА емклвнмичк HfiAHK
HHWVrbrtAtrbTrtoH* aaim Кой ъамнчыК
ЛоРЪЫЪКГЬЧЖ	f1KA*W КУПИ *>ЬМА***А
Шй н 0^-Л т*ААМЩМСЫйАйСЛГ^ГРКЙМ Ъ <»&
АКИ л Й^Тй^4РАЦНи.Ь	rPitfikAi - (КИС), (К
(оф ГРЛф(ТЬ); ки, Сенев.-
Семёнович,Семён!вна,Симонович,Си-
мён!вна,Симеонович,Симеон1вна,Семёнко,
Сеник,Сень.-
“Пр^.Семён, С еменчёнко, С еменчук, Семенник,
С еменчишин,Семенц!в,Семенця,Семенець,
С еменёчко,С еменёнк!в,С еменёнко,Семён!в,
Семёнко,Семенб вс ький,С еменб з,С емёнс ь кий,
Семеняк,СеменАка,Семеник,Семенйшин,Семе-
нюк, Семеён!в,С1менбвський,С1мен6вич,С1-
мещук,С1метюк,С1мкё,С1мон,С1мо нчук,С1мо-
ненко,С1мон6вич (Богдан 257,273).-
-£< Семён1вка. -	,
- StfIKr-	A p»Atfc4l'й**Г627,Бepин-
дa• f
fftoi vK oipru-on -£/ц_ id/fUtAti
/fi.VuAtin- ‘	эА'Зл'Я
'/и	tffot z, щ^Петровский 198.
1004
СЕМИГИН1В GN- 'Semyhyniv (name of a WUk.
village)’, ModUk.; Po. Siemigindw. - Deriv.СвМИ-
гйн!вський, по-семигйнхвському,-ськи.
The author devoted a special article to the
explanation of this name in ONUVAN 15,48-49;here
are his findings in this field:
Us мае в топономастичному украУнському, чи
взагал! слов’янському, назовництв! под|бних мкцевих назов i немае
тим самим 13 чим н пор!вняти, 1сторичн! записи Tiei назви теж н1чого
на кажуть, бо вони — наприклад, de Sy emygy now, 1472 A.G.Z.1)
XIX, 542; 1491 A.G.Z., XVIII, 306; in villa Szyemygynow, 1501,
A.G.Z., XVIII, 544; versus Szemygynow, 1534, A.G.Z., XIX, 590,
i iH. — вказують ппьки на те, що ця назва продовж стол!ть не пщпала
н|яким формальним перемоем.
Народи! пояснения це! назви таки За татарських напад'ш на село
,,щ о семий гинув" у боротьб! з ними. 1нший знову переказ Ло-
дзе, що в час! татарських нападав у сел! найшовся такий добрий лучник-
стр|лець, що вбивав на дуже далеку в!ддаль, ,,що семого татарина".
Отже, тому, що кожний ,,с е м и й !з татарського загону гинув”
у тому м!сц!, тому й село прозвали Семигин! в*). Та щ пояснения,
хоч як! дотепн!, не видержують критики, коли взяти п!д увагу слово-
творчу будову це!' назви.
Наросток -ie (*-ovb), що його можемо без труду видтити в назв!
Семигин is, вказуе на те, що '!'! треба лучити, як тип 13 такими
топограф!чними назвами, як, наприклад: Л ь в i в, X а р к i в, С т а-
н и с л а в i в, Бол е х ! в i !н. Так! назви признано у слов’янсьюй оно-
мастиц! (з деякими влучними застереженнями5)) за п р и с в i й н i
(посесивн!) назви. Вони вказують здеб!льшого на закладчика або
власника осел!, отже: кн. Льва, (якогось невщомого ближче) X а р к а,
Станислава, Болеха й !н. Так само м!сцева назва Семигин! в
вказувала б на те, що мюцевина, означена нею, належала колись до
людини 13 пр!звищем Семигин, отже, що ця мюцева назва нале-
жить до присв!йного типу назов.
Т!льки ж зал!чивши в!д!менну мфцеву назву до -присв!йного типу,
ми ще не вияснили ii зовам. Треба ще розв’язати особову назву, що
находиться у пн! м!сцево! назви, т. зн., вияснити щодо значения й по-
ходження особову назву Семигин.
3 уваги на формальну будову особова назва Семигин це скла-
дене слово гз двох член!в: Семи- й -г и н. Щодо члену г и н, то вн
звязаний формально та значенево з д!есл!вним коренем, що нахо-
диться у таких словах, як укра1нськн г и н у т и, польськн g i n q с
MOCKOBCbKi: гинуть, стцсл.: Гп^н.атн й ih.
О Akia grodzkie i ziemskie.. Archiwum f. zw. Bernardynskiego we Lwowie.
1з влесних залисгв у терен» вл!тку 1937. р.
f) Fr. Miklosieh: Die Blldung der slavtshcen Personen und Ortsnamen (1860-74).
Передоук: Гайдельберг, 1927. T. W о j c j e c h о w s k i: Chrobacia, Rozbidr, $lorozyi~
noici slowianskich, I, Krakow, 1873; Fr. Bujak’ Sfudia nad osadniefwem Malopolskl,
Razor. Wydz. Hisf.-filozof, Ak. Um., XLVII, 1905 i in.
1005
На таким ясний партий член: Сами та його значанавий звязок
is словом -г и н. Щоби ца збагнути, траба пор!вняти його з !ншими
украУнськими, чи взагал! словянськими особовими назвами, да висту-
пае цей член. Тут у допомогу приходять так! назви, що Ух можемо в!д-
творити !з наших пр!эвищ*), як Сем и крас (пр!звища: Сам и Кра-
син, Жар.*), Ill, 178), Се ми рад (пр!звища: Семирадський
Жер., IV, 117), Семир-Семимир (пр!звище: Смиренно) й !н.
й так!, що Ух можемо в!дтворити з м!сцэвих назов, наприклад: Сами-
гост (б!лоруська м!сцава назва: С е м ! г о с ц i ч и) й ih. Ц‘ назви
вкаэували б на те, що слово семи- можна лучити з числ!вником с i м,
семи (7), що виступае в перолй частйн! таких складених сл!в, як
семираменний, самикутник, самиб!чний, с е м и с т i н-
Н И Й ! !н.
Коли пор!вняти так! старо - польськ! особое! имения, як S ! е"
mowil, Siemomysl, (Siamimysl), Siamirad, Siamislaw ih/) чи
!x укра’жськ! в!длов!дники в род! С ! м о в и т (пр!звища: С i м о в и ч),
то вийдэ ясне, що першу частику цих назов треба вяэати з коранам,
що тепер в украУнському слов! с i м я, ci м*е в и и. Чаргування цього
корання в тепар!шн!й укражськ!й л!тературн!й мов! с i м я: семя
с i м с в и й: с е м е в и й вказуе на те, що й згадан! sropi назви Семи*
рад, Семим и р, Семигост, могли виступати й у форм! С !ми-
рад, С i м и м и р, С i м и гост, хоч така до сьогодн! в укражськж
мов! не вдэржалася.
Все ж таке зктавлэння назов кажэ виразно вязати ко р i н ь у н а-
звах типу Сэмов и т, Семирад: С i м и р а д') i !н. п а р в ! с н о
не э числ!вником с i м: сами (7), алэ з i м а н н и к ом с е м’я:
с i м'я. 3 цим тэж (манником трэба зв’язувати парший член особовоУ
назви С э м и г и н, що находиться в м!сцав!й назв! Сем и г и н i в.
Коли ж !де про эначэнэву сторону назви Семигин!в чи !нших
угор! навэдэних назов, то тут т!льки приблизно можна подати, що вона
могла вперша вщноситися до ,,людини, якж вигинула с!м’я", так як
назви С ! м о м и с л, до людини, що думас, „дбас про самю", С эм и-
спав до „людини, що славна (наприклад валикою) самсю", Семи-
мир до „людини, що славна з мирного, омевого життя" й !н.
Збираючи в висновки всэ вгор! сказана, треба ствардити, що м!сцэва
назва С е мм г и н i в у Стрийщин! це:
1.	в i д о с^> бова назвалрисв!йного типу,
2.	!! пень творить складана особой а назва Семигин, що
мае в парилй частйн! коржь сам (я), у другой г и н (- у т и) й визначала
колись у давнину „людину, що Уй вигинула самя"; ця назва стоГть у спо-
р!днэн! з такими словянськими особовими назвами, як С ! м о в и т,
Семигост, Самира д, Семимир i ж., i сягас до дуже глибокоУ
(парад!сторичноУ) старовини сво'Ум походженням.
3.	людова атимольоНя цаУ назви „що семий гинув" це п!зн!ш до-
роблена пояснения до готовоУ вжа назви; воно спирасться на звуковж
под!бност!: С э м и г и и !в: семий гину в...
') Е. В е г n е к е г: Slavisches efymologtsches W6rlerbuch, ГаГмсльбсрГ, 1908—13,
235—6 стор.
•) Пор. Яр. Рудницький: Чему Ярослав Галицький названий »Осмомислом«?.
Життя i Знания, X, (1937), 278—9. стор.
‘) Жерел-а ДО icropii' УкреГни-Руси, видас Археогра^чна Комюя Н. Т. Ш у Львов!
т. III., 1903.
') W. Taxzycki: Nojdawniejsze polskie imiona osobowe. Polska Ak. Um.,
Краков, 1925, 94—95. стор.
1006
СЕРЕБРО*, СР1БЛО* ’silver», MJk. серебро/сребро
с. ССМ 2),0Uk.0ES.cepe6po7cpi6po/cpe6po, Ruoe-
ребро, OCSUkrebro, Ро. srebro,etc. - Deriv. ср£б-
ний,ср1бняк/сер^бренник. - Syn. дорогоцхнний
металь;011к. ерхбна монета Володимира Великого:
ruler on obverse and Jesus Christ on reverse. The coins were struck
shortly after, the empire’s conversion to Christianity in 988.
PS.*sbrbro ’ts* being most likely a borrowing from
Orient, cf.Vasmei? 3, 6Q6.
СЕРЕД ’amongst; between’, MUk.,OUk.,OES.
середъ, средт» / ср£да> >known to all other
SI. - Deriv. середи,посерел, середина,
середнХй, осередок, осере'дн!й, середа,
зосередити, зосереджувати,середняк,
середньо-вАний,- язиковий, середо-
П1стя,-хресний, середсГдня, середущий,
середульний. - Syn. м!ж, пром£ж}п1д
час,в умовах чогось.
PS.*serdb *ts’, IE.root **lcerd- ’heart’,
cf. Pokorny 579.
1007
СЕРЕДА : серед, see the preceding
entry.
СЕРЖАНТ ModUk. -
Сарджент AmUk. *sargeant’, first recorded
in 1963 (Bilash 556). - ЗиЬбГ.молоДШИЙ старшина.
From E. sargeant ’ts’, Bilash, 1. c.
серкувати Brazil к» ’to enclose’t first recorded
in 1965 (Wouk 53)» - Subat. ОбГорбджувати,СНС.13,11
From Port» cercar ’ts»»
C6PTT	MoalUk,t
a// oibe-r /\AocL . - Jiff's,	*f
,
; tepn^Hb , серпп*<ги”.
г	ft
— Jy-M. ПДилад
PS. * sb-r/,3 ‘As’, /£.
cf ‘ L,+ly.	^k- hbT'ptf
L^h	OHC^wf,
MHC-. i&rph ,
A <xr^ 7 a., c. } и Am hi -n
CEpne+lb J серп.
1008
СЕРЦЕ ’heart; centre’ ,MUk.сердце,OUK.,
OES.сердце, сьрдце,сьрдьце,срьдьце,
known to all other SI. - Deriv. Сердень-
ко,-ечко, сердечний, сердити/ся/,сер~
цевий,^серцевйна, серце-в£дець,-зна-
вець,-1*д,-биття йтдо -Syn. центральний
орган кровоносноТ систёми; (переносно:)
осередок почуттГв,настроив,переживань
людтаи; форма любовного звертання.
PS.* sferdbce a dimin.form of *sbrdo ,IE.
root **i.erd~: **l(rd- ’heart’ with formations
known to most IE.lgs.,cf. Pokorny 579-580.
СЕСТРА + MUk., O(Jk.,OfS. cecT/7d>
СЛСТ7>*,	OCS.	Вм. сес-
тра SC. sej>tra , C-z..t Slk.	, ^o. siosRa
Dpi'Cj'. сестриця, c ecrja uJ	ka , < e с т/Э'У-
ся , cecT/jy и ft,	с e. с тр он ь , сес-
Тр Н a t <-ес Тр I ft >t К О 7 , с7р И С bfO - Uuj« ,
се сТу» в ц € ( - /я к а , Досе <г гр а , Д’ о с е-
/> vs я , [п о] сестра Tfi	а/so : сее-
<	^Z3O>cy, ^А-	ft A j
^.oao^^a. , ai e ^+t a сестра = Алексе ^7~pA
M (Jk. . ее. e-7p и к e cj f сe стр м rt о << £zj t cpc-
~rptwK& f 00k.( OES. сйс7ри *r и z свс-
^урлуок 7^). —-£уь. ж»\чоуе
IIi’a ГАЛу+Ке. М.И я nepOJOV <Sok.OJ3C,' A I +, i у
CflOp t ^4-t Z И	C e C ~p& f GypV'tOK 71,
1009
сии 'io', MUk.,OJ«., сия^/сн^М!.,
сын , oes’ *y”t, '₽o; Ияонги 4-0 лЦ
Д-М)₽< £l- - Jpe-riiT. симо[чо]|(, cM+4oWb»ro,CM-
♦•'ycbjpj, см-нкго, С-и-нЯТ^о, с и м e н Я £tkoJ 3 с и-
HO H И Ч О К , С м м н т о к, См-ИИ И «г о К , с и му и Ь о ?
СИМу-НЬК'Э/ ClAHb^hO, С И Я у Н h ° 7 с И*'1УД /
х,	/ г _	i	t
С vt +у /1Ь КЛ } си н <Л uiJkcJ t ОИИс|>к'>Э(~И1Ч?)Си"
44+-ОГд( СиЬЙЛу LHii О 5 и и у сН w ,Z^> f'3oz " С*Кии?
Z?> - z у-СИИо8и fn z &~f y-CI4HOg4 S) - J hja( . 13 - y-
c И -и о & Л ro li & Ti^i t (З-у-сммовляммя^ 8-zy-cn+iO*e-
At-oiAH м я MUk. Cbi-HOYOKZ , У c bi+t^w и s. z c<*4-
/627^Ouk.,OEs.cbi-
^oK'g ( сы+i o»3 ex и/-с , оусь/нитм, оусыл/ти
uxot-a ^Tyfrti^t / KAO n a C> t	32,
c-^ . 7)e(6-rJZck 4^3 ~4,s4 r ^Po lx o< m у 9^3Z
je 3 37 , Fyf» я vo к 3>3 TjoySa че-ч
a.o. ; stt aJso *H> • s £J\vo(.2, -573.
1010
СИНГИЧ—АГАЧ, also Джан-гйс-агач 'sol-
itary tree', the former used by T.Шевченко щ his
poem У Бога лежала сокира, the latter under a
picture of the said tree, cf. Шевченко 2, 249;
like недосвхт, a.o., it seems to be Shevchen-
ko’s hapax legomenon.
In a special article devoted to this word in
Khib 12:3,pp.25-26, the present author extensively
discussed the origin and pertaining literature re.
сингич — агач ; he came to the conclusion that it
was Shevchenko's borrowing,,r from Kirghiz
dzangis-agac with a methathesis of Ms” and “dz,” vowel assimilation
“a” to “i,” and unvoicing of the final “dz” to “c”: “singidz” — “singic.”
Janow: through Ru. mediation, Studia 8, 203-209. The word cannot be
derived from Tartar Sinderik-Agatsch (Br. Zaleski 1865) as suggested by
Щурат, „Шевченкове дерево надп" offprint: Льв!в 1925.
The following are the details of this article:
В noeai'i „У Бога за дверми лежала сокира" Шевченко иередае в поетич-
niii форм! 3>iicT казахсько: легенди про „кайзака" (казаха), що вкрав в Бога
сокиру, яка за кару зрубала вс! дерева на казахсьюй зем.й та спалила села.
Осталося плыси одне „святе дерево11 на казахсысих стенах:
Одним-едине при долин!,
В степу край дороги,
СтоЧть дерево високе
Покинуте Богом ...
Це дерево Шевченко називае „сйнгич-агач" i дае шй назв! пояснення-
примпку: „Одно дерево" (цитуемо за впданням „Кобзаря" Василя Дома-
ницького з 1910 року, стор. 355 i 594).
Шевченкове пояснения залишилося единим до 1925 р., до стат Василя
Щурата п. з. „Шевченкова поема над!!’". Щурат зв’язуе ,,сингич-агач“ 13
словом „синдерик-агач", що його як татарське наводить у своТх описах
киргизьких стешв Бронислав Залеський, приятель Шевченка з Оренбурга,
вадрукованих по-французькому в Париж! в 1865 р.: La vie des steppes
Kirghizes, description, recits te contes. Paris 1865. Залеський дае образ
цього дерева й стараеться пояснили його назву з татарсько! мови, а саме вщ
слова „синдирмак" — ламати, розривати на шматки. „Святе дерево" — це
дерево покрите шматками матери, одягу. Зпдно з старонипиим казахсысим
1011
звичаем, проТждж! вкривають це дерево р!зними прикрасами, а зокрема
шматками .матер!!', щоб переблагати Бога за св!й rpix. Шевченко згадуе про
не ще в своТй повкп „Близнецы", а в наведеному uipnii пите:
I кайзаки не минають
Дерева святого,
На долину за!'жджають,
Дивуються з його
I молиться, i жертвами
Дерево благають,
У !'х б!дн!м краю,
ii так закшчуе свою поезпо.
Пояснения Щурата(-Залесысого) не вдоволяло дослщнишв. Проти „та-
тарського" виводу слова „сингич-агач" промовляли не пльки формально-
звуков! дан! („сингич" дуже далеке в!д „синдрич"), але й те, що згадана
легенда не татарського, а казахського походження.
В 1958 poui в виданнях Польсько! Академ!!' Наук у Варшав! надруковано
статтю професора Яна Янова п. з. Pochodzenie slowa syngicz-agacz w poezji
Tarasa Szewczenki.’1 В т'й статт! Ян!в дае огляд цього питания й стверджуе,
що назви „сингич-агач" не можна пояснит» з литературно! спадщини Шеп-
ченка. Шевченко залишив образ згаданого дерева й власноручний шдпис
„Джан-гис-агач". Ця назва дозволяе, на думку Янова, врчтворити автентичну
казахську ,,джангпс-агач“ !з значениям „самггне дерево”, отже таким, як
його подав у пояснениях до поези „У Бога лежала сокира" сам Шевченко.
Псремшу „джангис" в „сингич" Яшв пояснюе метатезою звук!в i при-
под!бнення.м „а" до „и“, отже: „джангис” -- „джингис", „джингис" — „син-
гидж. Як посередник грала тут ролю, на думку Янова, роНйська мова, що не
знае африкати „дж“ й заступае недзвшким „ч“, отже: „чингис"* „сингич".
На нашу думку про цьому поясненш можна обштися без посередництва
роНйсько! мови: обездзвшчепня кшцевого „дж“ в „ч“ зпдне s законами
украЧнсько!' фонетики й форму „сингич" можна дуже легко вивести в „син-
гидж". Це тнм больше , що йде про шшомовне слово й така фонетична зм!на
оправдана в ньому
Насуваеться питания, чому в сво'!й поези Шевченко назвав „сампне
дерево" „сингнч-агач", а тд малюнком написав „джангис-агач". Проф. Яжв
переконливо пояснюе це хронолопею: в 1848 poui Шевченко ще не довго
перебував на засланн! в казахських степах. Вш, мабуть, „познайомився з вер-
Нею кнргнзько!' легенди в якомусь росшському або украТнському середо-
вищ!, де „святе дерево" носило назву „сингич-агач", шзшш, коли рисував
це дерево, записав його назву в постай близьюй до киргизько! „внмови i по-
дав як титул образу" (стор. 208 цит. пращ). Нам видаеться можливим i таке
пояснения, що Шевченко чув назву цього дерева в форм! „сингич-агач теж
i з уст казах!в, як говоровий вар!янт оснрвноЧ назви „джингис-агач"
' . {,	 ' <+.	MUk. OUk.,
Cl KT И WJ.	r\> mt ?	!	, >
O£S- С&ЧЧ; c€^b,	Л€5^' , ^°-s,e5
e4-c. — De-TtV. wa-.no'ClkTh; спен^
c । н e Ви и • Q. /V’, C-i ч > C i Ч в слаВ . Укр±-
'/>t Cfel< i G" YU В I Cry? I A b Cf / ~ У CC /I У cy ~
cyrHj /<^/> TT^TtbXb Ci'y - Kb ft 71* Tc b К I
C/YOBHK'u-i ,	—	j? I Т~м у <У^ -
ГИ .
Ts^se^^i' C^,\l£.^ektc Ч-^Ф
L:^.	f/o JeCxe’, se.c3.^e.
< +	AS-jec^ c _s«u-o^Z\ e^.z P^k^-.
S9S- 39 6 ; a-.o.
ClJlb, Gsg. соли ’salt’, MUk. ,OUk. ,OES.
соль Renown to all other SI. - Deriv. co-
лйти, солений, солянка,рос£к,соло-
нина, солонець,солончак,солянокис-
лий; fn. Сол1й,Солоняк,Солоницький,<>
Солянко,Соляник,Соляр,Солило,Соля-
нка, Солила, Солюк, Соляк (Богдан
282-283 );Я1-Сол6твин;а4 Ясениця Силь-
на. -зупхлористий натр!й; м1нерал ,1з
цим складником; г!рська порода або
джерелб з хлористлм натр!ем.
PS.*solb ’ts’, IE.root **sal~,known to
majority of IE.lgs.,cf. Pokorny 878-879^un-
known, however, to Eastern IE.lgs:"curiously
enough not being mentioned in the Rig-Veda"
Kluge 295.
1013
CIM ’seven’. МПк.седмь CXVTI с. ЛСЛ.229),
OUk. седе(м) (1449 ССМ.2,Э32),сем«(1447 i-
bidem. 3 Семи Gsg.Dsg. (1387 ibidem), OES-ee-
дмь (XI С.0стр*бВа ), Ru.СЕМЬ,OCS. sedmb, Bu.
s&dam, Sln.sedrm,Cz.sedm, Slk. sedem,Po.
siedem,LoSo.sedym, UpSo.sedom,Plb.sedm. -Deriv.
семеро,с£мка,сьомий (д!яло :семий), с!м-
надцять, с1мдесят, cImcot;compounds: семи-
кратний , «.десятник, -р!чний, -денний , -ракий,
1тд. -5уп.назва числа й цифри 7,
PS.*sedmb ’J’,derived from ordinal *sedwj
’seventh’,goes back to orig.*sebdmb,IE.**septmos
(cf.Lith.septynl,0Pr.septmas,Lat.septimus,etc),
occurring in two IE.groups with the voiced «-pt-
group: besides PSl'sebdaiC, also in Gk.hebd/o/mos,
the precise reason for this voicing before -m-
being unknownlileBeJtbOB 194 , Pokorny 909,Seme-
reny ВЯ - 4/1967,9.
ИМ’Я I» ’seed; germ;sperm’,,BRu. ЗДМЯ,
Ru. COMsf ,OCS. s5mg,sdmene, Bu. COMO ,SC. sj&ne,
Sin.seme, Cz.s/me, Slk. semeno, Po.siemie,LoSo.
symjo, Plb.sema. - Deriv. с£м*ЯЧКО, с£м>ЯНИЙ,
ciM*яник, с1м*яник6вий,с1м*янистий,с1м»я-
вилиття, -випбрскування, -вм£аг ище,-пров!д,
-утворення йтд,| FN. С1мен6вич« С1меновсь-
кий,С1м»)£к (Богдан 273), - Syn. нас£ння?те
саме,що сперма, Слумо ,224
PS.*s&mg,Gsg.s&nene ’ts’, IE.**sSmen:root
**se/i/ - ’to sow (seed)’ common to IE.lgs.,cf.
*s5jati ModUk. с£яТИ , Pokorny889-890, Klu-
ge 294, Vasmer23,600-601,a.o.; see also the
following entry.
1014	/	/
СТМ’Я 2»also сеМ»Я ’family’, MUk. ,OUk. ,0ES,.
семья/сЪмья,known to вКи.сямя and Ди, семья,
wanting in other SI.- Deriv. с!мейка, С1ме,е4-
ка, сАмеТще, с!мейний,-н1сть, -но,с1мей-
ство, сёмейщина» - syn. родина,фам!л1я»
A coll.formation from с"Ьмь ’person',like
братия‘brothers’, cf. Ляпунов Сборник Соболев-
скому 257-258} yet,according to Трубачев 1,164,
the word derives from IE.root**kei- ’to lay ;camp’_,
cf. Pokorny 539-540,pointing to the common place of
living of SI.family.
/
с/чЕНЬ : cikTh.
СКИТ V СК1ф EN. ’Scythian’, MUk. Скифы,
или говоря правильнее Скиты, бь1ли Славяне
/ИстРусов 19/, Владимёръ был*! действитель-
но Князь Руск1й К1евсв1й,а не Московск1й,
от*ъ Скифовъ происходящей /там таки 135 /,
OUk.,OES. бт Скуфъ /1377 Лавр. 11/’, BRu. скхф,
Ru. скиф, Ро. Scytowie. - Deriv. скйтський/скеф-
ський,скитянка/скёф»янка, Скитёя / Скефёя,
ouk.,OES. Великая Скуфь /1377 Лавр.13/,Вели-
кая Скоу /там таки 29/, скуфёя /1347/.Syn.
степовик, що жив на територёх сучаГсноё пёвд.
Украхни в 1 тисячел£ттё перед i пхсля Хр.,
найправдоподёбнхш ёранського похбдження.
From Gk. Skythes ’ts', Klein 2,1407,f/e.
based on the Scythian self-appellation Skdlotoi
(Herodotus IV,6) of uncertain origin and meaning;
1015
"Soviet scholars (e.g. Udaltsov) have in general
followed the etymology of Marr,who identified its
root, skolo3 with the root of the old name of the
Slavs in the Greek form skla CSklabenot)",cf. 0.
Pritsak in UCE.1,8; for phonological .historical
and chronological reasons this explanation is not
convincing; the same might he said of its connec-
tion with the name чудь , cf.Staszewski 262-263. '
СКИТ 2» ’hermitage, secluded monastery’,
MUk. скитъ /ХУИ с. ЛСЛ.232/,ски/т//1б27
Беринда/, OUk.,OES. скитъ , въ скит1/ въ
скытё /Х1У C./;BRu. СК1ТДи. ,Bu. ,Ма. скит,
Deriv. скитник, скитатися, -ання,скиту-
вйти,-ання, скитальник, -иця, скитальс-
тво, скитки, скиток, скитський, скйтниць-
кий, мик. скйтникть ,скитанхе,скитаюся /
ХУИ с. ЛСЛ.232/, скитник, скитанхе, ски-
тайся /1627 Беринда/, 0Uk.,0ES. скитьскый,
скитяне, скитйнина Gsg., сктяномъ^р!.; GN.
Скйтна, Скит Манявський^ FN. Скйтско,Скй-
цька /Богдан 277/. ~ Syn. /у православних
манастирйх:/ невелйке житло ченц£в-самхт-
никхв, розташбване вхддал!к в!д основнйх
манастйрських будхвель; манастир або не-
велйке поселения манастйрського типу в
безлюдн!й окблицх, Слум.9>2Б7.
From Gk. Sketis - name of a desert in
Egypt, where first Gk. monks settled, Vasmer 23,
640$ less persuasive is its derivation from Gk.
asketes - asketerion ’ascetic,hermit; place for
exercizing ascetism’, suggested by Matzenauer
LF.20,8;
СЛАВА,
СЛОВО see the following entry.
1016	z
СЛОВ*ЯНИН, folkl. & poet. слав»янин /Шев-
ченко 2,262 /‘Slav’; мик.Славяне/Ист .Русов 42/,
also словакъ ’ Sclavus ,Sclavinus ,Slavus ’ (XVII с. ) t
more used in deriv., see further; OUk.,OES. СловЬне,
Словенинъ, Слов4>н^, Словен^, Словлне,Словяны,
родомть Словении!; вки.славян!н, Ru. славянин ,
CS. (SC)словенинъ, словЬне, Ви. Словении, Ma. ts,
SC. Slaven, Sloven, Sin.,Cz.,Slk. Slovan, Po.stowiay
nin. - Deriv. слов»янка, слов’янський, Слзв’ян-
щина,по—слов»янському, /Шевченко l.c. :/слав>-
янський, слав»яноф£ли, блав»янщина, мик. у сла-
венском перекладе ^ХУ1 с. КрехАп./,СлавенскХй,
Лексгкбнъ славенорбсскх’й /Беринда, Кихв 1627/,
словенская земля Sclavonia (XVIIсЛСЛ.237/,Слав-
янское племя /Ист.Русов 42/, OUk. ,OES. на Сло-
вЬньское писмо, СловЪньскыи родт>/XII с./,
вь СловЬньскь языкь, вь СловЬньскоистранЬ ,
Слов^>нькгыим'ь ьезикомъ /1263/, Словески,Сло-
вЬньскы /Х1У с./; GN. Слов»яносёрбськ, Слов»-
яно-Сербхя, Слов’яногхрськ, Слов»янськ, Слов-
янськ! озера.-Syn. г велика трупа споргднених
новою та культурою народ1в, що живуть у серед-
н!й i сх£днз.й Европ! та пхвн. Ksii, а теж у
розстянн! в оббх Америках, АвстралИ, тощо.
PS. *sloveninzt*slov;janinz'Slav'; in his study
of the origin of this name| published in Names 8:2,
pp.65-74 and successively reprinted in OnUVAN 21,the
present writer wrote as follows :
Since the classical geographers knew very little about the north-
eastern regions of Europe, the first historical reports about the
1 Presidential address delivered at the 8th Annual .Meeting of the American
Name Society in Chicago, III., December 27th, 1959*
3 Cf. a similar survey in Polish; Sluszkiewicz, E., “Rzut oka na dzieje etymologii
nazwy 'Slowianie”' [The History of the etymology of the name “Slav ], Prz^gl^d
Xlasyczny, No. 9-10 (Lwow, 1936), pp. 731-793; in Ukrainian: Rudnyckyj, J. B.,
1017
Slavs were insufficient and relatively very late. It was not until the
first century A.D. that any more detailed information about north,
eastern Europe was revealed. So, e.g., the anonymous cosmographer
of Ravenna located the Scythians, from among whom the Slavs
came, east of the Normans, Danes, and Finns.
Greek and Roman writers began to take more interest in the
northern “barbarians”, Germans, Slavs, and other peoples, when
invasions of the ancient Roman empire by the Germanic tribes began.
It is to them that we owe the first historical records regarding Slavs
(Pliny [1st century A.D.], Tacitus [1st century A.D.], Ptolemy [2nd
century A.D.]). The Slavs appear in their writings under the name
Veneti - Venedi.
This name is also known to the later historiographers. For ex-
ample, the medieval Latin historian Jordan, bishop of Crotone
(550—552), in his history of the Goths, calls the Slavs Veneti and
Vinidi. He also notes that this name differs from tribe to tribe and
from place to place; but nevertheless they are also known as Slavs
and Antae.
In the Middle Ages the Germans called the Slavs in the neighbor-
hood of the Elbe Wenden, and Poland was called by the Anglo-
Saxon writer Orosius Weonodland. The name Wenden is still pre-
served in the German language with reference to the Lusatians (in
Eastern Germany) and Winden — to the Slovenes (in Yugoslavia).
According to R. Trautmann both forms are derived from the Proto-
Gerinanic *Winidos or *WinithosA)
Although the Veneti-Wenden were undoubtedly Slavs, the name
itself was not considered of Slavic origin. Some scholars derived it
from the IE root **цеп- *to love,’ cf. Old Indic vdnati 'loves’, Lat.
Venus, thus Veneti were in general 'friends, allies’.® The Russian
“PerJi vistky pro slovjan. Nazva slovjan” [First informations about the Slavs.
The name “Slay”], Vetup do elovjanoznavstva [Introduction to Slavistics], Ukraini-
an Free University (Munich, 1948), pp. 52-84, a.o.
’ Cf. Rose, W. J., “Cradle days of Slavic Studies — Some Reflections”, Slavistica,
No. 23, Ukrainian Free Academy of Sciences (Winnipeg, 1955), p. 9.
* Trautmann, R., Die slaviechen Volker und Sprachen. Elite Einjuhrung in die
Slavistik (Gottingen, 1947), p. 22.
® Cf. Much,<R. in Hoops, Reattexikon der germanischen AUertumskunde, IV,
508—509; Schrader and Nehring, Reattexikon der indogermanischen Altertumslcunde,
II, 590; Kosinna, G., Manus, TV, 183-287.
1018
linguist A. Sachmatov identified Slavic Veneti with the Celtic tribe
in Western Brittany and derived it from Celtic.6 In a special article
0 nazwie Wenedow [On the name Wenedi],7 J. Rozwadowski pre-
sented a linguistic analysis of all names connected with the root
**аеп-. A similar survey was given by M. Rudnicki.8 T. Lehr-
Splawiiiski held the name to be Slavic and derived it from the root
*rgf- 'bigger, greater’.9
The problem of the origin and meaning of Veneti-Venedi still
awaits its final solution. The same can be said of the name Slavs.
The name Slavs first appears at the beginning of the sixth century
A.D. in writings of the so-called Pseudo-Kaisarios of Nazianzus and
later, more frequently, in the sixth century in Procopius and Jor-
dan. In Ptolemy, also, the name Souo07)vol is found which, accord-
ing to L. Niederle, is an exact transliteration of the Slavic word
Slovene — the first and the oldest form of this name (Sg.: Slovenins).10
Niederle puts forward an important question as to whether this
name was applied to one Slavic tribe only, or to all Slavs.11 He states
that F. .Miklosieh was convinced that originally the Southern Slavs
(excluding Serbs) were called 2£xXa0-/)voI - Sclaveni. A. Bruckner and
J. Perwolf also accepted this view. Opposing were J. P. Safarik and
G. K.rek; they were convinced that originally this name was applied
to all the Slavs and was later preserved only among some Slavic
tribes: Slovaks, Slovenes, Novgorod Slovines, and others.12 In Nie-
derle’s opinion the name Slavs was used to designate all the Slavic
tribes in the period of their migrations, but it is doubtful whether
this was the case before. On the contrary, Niederle is convinced that
this name originally had a much narrower application.13
• Archiv fur slavische Philologie, XXXIII, 51 ff. Sachmatov’s hypothesis was re-
futed by K. Buga, Revue Slavistique, VI, Iff. and M. Vasmer, ibidem, 172ff.
7	Bulletin International de I'Academic Polonaise des sciences et des lettres. Classe
de philologie, de 1’histoire et de philosophic, Annee 1925 (Cracow, 1927), pp. 134
to 136.
8	Slavia Occidenlalis, IX, 383-384.
9	Cf. 0 pochodzeniu i praojezyinie Slowian [On the origin and homeland of Slavs]
(Poznan, 1946), pp. 15, 20, 89, 100, 147, 159, 166, 177.
10	Cf. Slovanske starozitnosti [Slavic antiquities] (Prague, 1910), II, 2, p. 469ff.
11	Ibidem, p. 470.	18 Ibidem, p. 471.	13 Ibidem, p. 47Iff.
1019
As far as the etymological explanation of this name is concerned,
np until the time of J. P. Safarik1* the name was referred to the root
♦sla»- which is found in such words as slaoa 'glory*, slaoiti 'to glori-
fy,’ я1аиъпь ’glorious,’ etc. Thus Slovene were 'glorious -ones,’
'glorious tribe,’ 'gloriosi, awe-ro", which, especially .. during the
period of Romanticism, very well corresponded with the national
pride of the Slavs and with their aspirations to Pah-Slavic unity.
Following this explanation, which flourished until the 19th cent-
ury and could be found even today in the popular etymology,
another one appears deriving the name from the root *sloo- found
in slooo 'word.’ According to this issue the Slavs Were 'a trite which
spoke a comprehensive, understandable language’ in contrast to
other tribes, particularly the Germans, whose language was origi-
nally not understood by Slavs. This explanation was very popular
in German Slavistic literature.14
Formally with the root *sloo- but not in the meaning 'word’ was
the name Sloolninb connected by J. Dobrovsky, “father of Czech
Slavistics.” In his study Untersuchungen, woher die Slawen ihren
Namen erhalten™ and in other papers Dobrovsky defended the so-
called “topographic” explanation of the name. Analyzing the suffix
-enint>J-janinb which forms names of peoples from topographic terms
and names, he derived the Slavic name from a supposed toponymic
*Slovy.
Dobrovsky’s etymology found many followers. It was J. P. Safa-
rik who compared Dobrovsky’s *Slovy with Lithuanian salava,
Latvian sala and Polish zulawa.™ J. Perwolf in the article Slawische
Volkernamen11 referred to the ancient Slavic capital Slauna (Sla-
wena, Zlauie, Zlowe), German Schlawe, Kaschubian Slowno from the
original *Slovy. The meaning of this name, however, was not ex-
plained by Perwolf. This was attempted later by J. HoSek. Accord-
ing to his etymology the root *slov-b meant 'hill, mountairi’.18 As
11	Schrader & Nehring, op. cit. 417; Diels, P., Die Slawen (Berlin-Leipzig,1920),
pp. 5-6; Solmsen, F., Indogermanische Eigennamen als Spiegel der Kulturgeschichte
(Heidelberg, 1922), p. 98.
15	Abhandlungen einer PrivatgeseHscha/tin Bohmen (Prague 1874), VI, 268—298.
16	Cf. his Slovanske staroiitnosii [Slavic antiquities] (Prague, 1936—1937), I, 1,
46ff.
17	Archiv fur slavische Philologie, VIII, 24.
18	Cf. liis article "0 vyzname jmen Cechove, Moravane, SlovanA” [On the meaning
of the names Czechs, Moravians, and Slavs], Casopis Malice Moravske 1891.
1020
an opposite opinion Prof. R. Smal-Stocki quotes a Polish anony-
mous publication deriving the name Slav from Slovo, Sal, Szal
meaning 'lowlands*.18
In a scholarly symposium dedicated to the Serbian linguist A.
Belie19 20 the “topographic” explanation found a persuasive argumen-
tation by two scholars, M. Budimir21 and J. Rozwadowski.22 * Having
collected several names with the roots *sloD-l*slau^ (Slowno, Stowin,
Slowing, Slawno, etc.) they derived it from **kleu-lklou- with the
primary meaning 'to flow’, cf. Latin duere, cloaca, Cluentus, Old
Icelandic hlir 'sea,’ 'lake’, Lithuanian sliioju, .Slaviau, etc. Accord-
ing to Budimir slov&nejslovjane meant 'people living on the shores
of lakes, rivers, etc. .
The authority of Budimir and Rozwadowski, with their convinc-
ing argumentation and documentation, influenced Slavic scholarship
for the last several decades. Thus, T. Lehr-Splawinski, discussing
such names as Slawa, Slawka, Slawica, Slawiec, Slawut(a), Slawu-
tycia, Slawoczna, Slowna, Slownia, Slowai, Nieslowka, and many
others, considers the “topographic” explanation of the Slavic name
one of the most convincing.28
Finally, M. Vasmer, the German Slavist, in his Russian etymo-
logical dictionary wholeheartedly supports the “topographic” ety-
mology of the name of the Slavs.24
The history of the explanation of this name shows several other
theories put forward by scholars of high caliber.
One of such explanations belongs to the famous Polish linguist
J. Baudouin de Courtenay. In an article on this topic25 he presented
an interesting idea of the generalization of parts of such names as
Jaroslav, Miroslav, Stanislav, etc. on the whole tribe. In his opinion,
the name SloveneIslovjane originally appeared among the Slavs in
places where they came into contact with foreign tribes, and where
the slave markets were held, e.g., on the shores of the Adriatic
19) Inalettcr of Feb. 2nd, 1960 to the author; the title of the book is as follows:
Rodowody Slowian. Polska i Rui [Genealogy of the Slavs. Poland and RuS] (Paris,
1861), pp. 11-13.
29 Zbornik filoloskih i lingvistikih studija (Belgrade, 1921).
21 Ор-dl., pp. 97-112.	22 Op.cit., pp. 129-131.	28 Op.cit., 79 -80 and 190.
-* Russisekes etgmologisches Worterbuch (Heidelberg, 1949-1955), II, 656-657.
2’ JqzijI; PrJski [Polish language] (Cracow, 1916), III, 62—64.
1021
sea. Whoever bought slaves of Slavic origin and asked for their
names always heard the afore-mentioned names. The second, often
and clearly repeated part of the names, remained in the memory of
the foreign trader. Thus, the meaning slave was transferred to the
name Slav. Here Baudouin de Courtenay compares the term Latin
sclavus, German Sklave, French esclave, etc.26 with such transfers
of the meaning as Schweizer 'doorman,’ Wegier 'travelling merchant,’
etc. This theory is still living in encyclopaedias and general works
of reference about Slavs as well as in the poetry.27 So, e.g., one reads
in the Slavonic Encyclopaedia (New York 1947, p. 1169) the follow-
ing: “The term Slav (from slava 'glory,’ slavii 'to glorify’) applied
to these people, originated probably from the frequent usage in
personal names -slav, as in Jugoslav 'glorifying the spring,’ Mstislav
'extolling revenge,’ Boguslav 'praising God,’ etc., which at that
time was common to the whole people.”
In a scholarly symposium dedicated to J. Baudouin de Cour-
tenay28 L. Masing gave three etymological articles, amongst them
one devoted to the explanation of the name of the Slavs. According
to Masing Sloveninb ISlovjaninb means 'a man who speaks not under-
standably.’ This name is analogous to the Slavic designation of the
Germans — Хетьсь 'mute person’ and is derived from Gothic slavan
'to be silent, to be mute.’
Masing’s explanation opposes the “topographic” theories about
the name Slav. Another opponent was A. Brtickner, the Berlin
Slavicist (1856—1939), who in several articles and books defended
the etymology from **sleu- /slei- 'slow’ referring to less attractive
features of the character of the Slavs: their slowness, sluggishness,
laziness, and to such words as Polish slowieh, slownia 'Пах (slowly
ripening)’ and English slow, Dutch sleeuw, Swedish slo, etc.28 As a
28 Here also Greek ax/.ipor, cf. D. J. Georgacas, “Beitrage zur Deutung als
slaviseh erklarter Ortsnamen,” Byzant. Zeitschr. 41 (1942), 374—376.
27 Cf. the poem Slavus - sclavus by Lesja Ukrajinka, Works, T, (New York, 1953),
pp. 97—98.
28 Brace linyuistiyczne o/iarowane Janowi Baudouinowi de Courtenay [Linguistic
papers offered to J. Baudouin de Courtenay], (Cracow, 1921), pp. 84-99.
28 In his Polish etymological dictionary: Slownik elyinologiczny j^zyka polskieyo
(Cracow, 1927), p. 501; in Slavia, III, 199-203; Zeitschr if t /hr Orlsnamenjorschuny,
II, 147—154; Dzieje kultury polskiej [History of the Polish culture], I. 8, etc.
1022
result of various historical factors the name Slav spread to all the
Slavic tribes, and — though it first was disregarded — in time it was
accepted by the Slavs themselves and was put into general use.
Briickner’s etymology does not exhaust the list of the attempts
in this respect. For the sake of bibliographical completeness
the following explanations should be mentioned:
G. lljinskij’s hypothesis: from *slooeti 'to speak comprehensive-
ly’.30
M. Rudnicki’s etymology from **sleu- j**slou-l**slu- correspond-
ing with **sreu- j**srou- i**sru- 'to flow’.31
A. Stender-Pedersen’s explanation is similar to that of L. Ma-
sing. 32
J. Zubaty’s complicated view about the original Slovene — form
that later was extended with the suffix -eninv30
J. Mikkola’s connection with Greek Хаб? (<*аХа56<;) meaning
'members of the same tribe’.30
J. Suttnar’s hypothesis connecting this name with Slavic slouga
'servant’.30
Other explanations based on such words as celovikb 'man,’ skala
'rock,’ *golva 'head,’ *solvii 'nightingale,’ Slavuty -Dnipro 'river
name,’ etc., were rather folk-etymologies than scholarly inter-
pretations of the name.
* * *
Conclusions about the problem :
a)	up to the present time there is no unanimous consent in Slavic
Onomastics regarding the etymology of the name Slav;
b)	the most attractive and convincing seems to be the “topo-
graphic” explanation of the name;
c)	the derivation, however, from slow 'word’ is not excluded since
the suffix -eninol-janirib is used to form words not only from the
“topographic” roots, but also from occasional words, even with
an abstract meaning (vira).
30	Cf. the author’s Vstup do slovjanoznavslva [Introduction to Slavistics],
Ukrainian Free University (Munich, 1948), p. 62ff.
31	Cf. Slavia Occidentalis, VII, 486.
32	Cf. his Slavisch-germanische Lehnworllcunde (Goteborg, 1927), p. 4.
1023
Полпж „шшими пояснениями" юнуе одне з найперших — народна
етимолопя доби романтизму, що зв’язувала слов’ян is „славою" — „слав-
янин людьми". Цю модну в часах Шевченка теорйо находимо висловлену
в поетичшй форм! в його творах.
У	„передмов!" до „Гайдамаюв” Шевченко пише: „Слава Богу,
що минуло! А надто, як згадаеш, що ми одно? матер! д!ти, що вс! ми —
Славяне. Серце болить, а росказувать треба: нехай бачать сини i внуки, що
батьки ix помилялись, нехай братаються знову з своими ворогами, нехай
житом-пшеницею, як золотом покрита, нерозмежованою останеться на в!ки
од моря i до моря славянськая земля!" (за виданням В. Доманицького
з 1960 р., стор. 127). Ще б!льш натякае Шевченко на „славу" слов’ян
у поем! „бретик", точш’щ у „Посланию славному П. I. Шафариков!":
Слава тоб!, любомудре, Чеху — Славянине... Слава ж тоб!, Шафарику, Во-в!ки i вйси, Що зв!в-еси в одно море Славянськи'! ржи.	Привпай же в своТй слав! I мою убогу Лепту, думу премудрую Про Чеха святого, Великого мученика, Про славного Гуса!.... (Згадане видання, стор. 183).
Це „послаше” як не йога краще !люструе семантично-стилктичний
зм!ст назви слов’ян у Шевченка: в!н увесь час думае i говорить про „славу"
слов’янського племени й навпь кшчае запевненням, що слов’яни
Мир миров! подарують
I славу во в!ки! (зам же, стор. 183).
У Шевченка, в його вшдеал!зованому понятп панслав!зму („щоб ус!
славяни стали добрнми братами") ! слов’ян, як племени майбутнього, ма-
емо виразш слгди романтично! гнтерпретац!’! назви слов’ян — пов’язання
и з минулою „славою" цього племени, з племшною гордютю на геройську
icropiio, „нерозмежоваи)" лростори поселения й будучшсть, яка видаеться
поетов! свплою шд кожним оглядом. Увесь цей зм!ст, усе це позитивне
розумжня прийдешнього Шевченко вмицае в сам!й назв! слов’ян i розв’язуе
Г! формою „славяне" з арха!чним, старовинним закшченням (-е). Все це
вказуе на дощльно-спрчмоване вживания Tie!, а не йшю! форми назви сло-
в’яи у Шевченка i каже р'!шуче вшкинути твердження про рос!йськ! внливи
на вживания п, чи теж Твердження про „не-л!тературшсть“ Шевченкових
„слав’ян". Така, а не iHiila форма nie’i назви в Шевченка зумовлена фор-
мально-стилютичними й вНутрйино-значеневими моментами i вона повинна
залишитися в згаданих творах без замши на „лпературн!" форми. А вт!м.
це не вщокремлеш випадки в Шевченка, от хоч би пор!вняти його „Кере-
л!вку“, „туркеню" зам. Кйрилйжи, туркин!, „Дншр" — зам. Дншро, „Чпг-
рин", зам. Чигирин !тд. (Кидь ? 12. :
1024
A special problem arises when the name Slav and its various
derivatives in English are considered.
According to the Oxford Dictionary,- the oldest form is Slav
or (with Latin inserted c) Sclav(e) recorded as early as in 1387 in
the nominal and as late as in 1887 in its adjectival function.
In 1555'the form Slavon (Sclavon) appears; its meaning is 'a Slav’
(noun).
Chronologically and structurally very close to this is the adjec-
tival formation Slavonish evidenced in records of 1560.
Another adjective is Slavonian from records of 1577.
Compared with the above terms, the adjective Slavonic appears
relatively late; the first records go back to 1614 (“Slavonique
tongue”). It is worthy of mention that one of the founders of the
Oxford Slavistics, Professor W. R. Morfill, used this term con-
sistently.
Relatively late is also the form Slavic. Its first use goes back to
1813. The same date refers to the adjective Slavian.
From all the above terms: Slav, Slavon, Slavonish, Slavonian,
Slavonic, Slavic three are competing in present-day English: Slav,
Slavonic, and Slavic. The first one is used in the whole English
speaking world. The British Isles, Australia, and New Zealand
employ Slavonic. The United States of America uses Slavic, but
sometimes Slavonic also.35 As far as Canada is concerned both terms
are employed.	Professor Roman Smal-Stockj
of Marquette University, discussing Terminological problems of
Eastern European History,зэ came to the following conclusions in
this matter:
“These terms are in the present literature still competing terms.
In American Universities are 'Slavic’ departments, but in public
libraries and in the Library of Congress are 'Slavonic’ departments.
In some publications all three terms are used simultaneously.”
“I propose to eliminate the term Slavonic because it is derived
from Slavonia, respectively from med. Latin: sclavonius (since 1555);
and is therefore misleading. It is rather a monument of Anglo-Saxon
ignorance in Slavic matters.”
аз Svohoda No. 109, Jersey City 1957.
1025
слон l.? bfd- MoHb ('бг/ои	*»f’
/VI Uk. О Ute. f ОЕ S . сло-нъ }	to all
о+-кс-л S<. —	сло+^гя^я/т^э/,
f	I	f	V
C/lOflHKA., СЛОА/М thko' - 4ЯьЦе f C/IOHOiJkh.
— SyVl. 1^еЛИКИ14	и.	~
ccaeeuj^ у гд^я'гъ** кjo а’/' лах .
FtO'^-a "T”k. - О$-и»л.
Va$"v-in e-r~
i5T6( IbT", LL1 e А €.л(,о fl SS £ f
ВЯ.5/
СЛОИ -2* • f5Zo'v\ —•	тл
sybecJe/	/VloofUfc.; ы. слон.
— Su_(9^)“. ni анАтМи* ~ГЫ51р> ОИ/-5Ч.ЛА ОГО
пр и 3 и л v е и н-л •
— /-? ' L
Иго ллл |К<л. слом = c?8»^i>ih
даге|э особого Нд^иг^еиия
17Я .	?
СМЕрш SoirUk.	— 5уе>ес /а/
Г-г О •VH /?и . сА^е^ш = глле^гб
ШПИОНИЛА СгЬЦепГ I 7Э-
f
1026
СОбр±НЬ BrazUk. ’nephew’» first recorded in the
XX c., viz* мол1ния вздправили: Преосв. Кир
Сфрем i Вцр. о. 1лао1й Бардалъ ЧСВВ
— собр4нЬ-Пйк1йного./Праця ч.9 за 1981 /, -
Subst. плем1нник,неб!ж.
From Port, sobrinho ’ts*.
сокирд	OUk ., 0 ES. сохырь //
свкь/^>а»; 7?ы.	OCS.	"Po.
л i e к i t t к » i/v*- и» -/• о a//	—•
De</cT. сокиркл/ с. о к и /»ч и ttfbj* . -Syr».
To ni,
PS. * se/cy-TA IE- **se4’»^v'^
ta+e®/ "io сГкти ,
еслолити c+«
ь . — e u~. |ЗисоаоПи7й 13vi с o/>o илю г н
. /З'ирл	.
Uk, Av. cl	ИГАм^(’^ K-
С0Ф1Я /иг(So/hU' Sfiphia’i M(Jk. Софе a
(1627 Беринда), 0С4ф'/*> (1484 Пом *яник),
Cijbii ,ОсофНОсо&г & SQ. (Пом'яник), OUk-
/VAP4 63 .7Tz СТГ0 НПрАм/тАирИЛА^еМЛН»
к л/А гъ/ n - н Sot* нюыеьоло*	пере Л ъ сто to
Софн^ю переАъпоп-ылтУ £"ылъполннъ
ГАКНМЪ Дымило П*Т£ЛеНСТнЛ2>К0 МН^АЛЬКО
МЪ*ЬМ°внУ МНЛ Д AN К АО ЛАКГКО СЬМЬЮНЪ^ЛАНМА
f АНСАвИ/VH УЬ Н€А^ 1А*Ь¥ИЛЪтМОР»Т01Гб »<Л*>П
яльн* мпъирыуьтКДоРъ енуятнУь л переДъ
гимн послИкы кН пн уемлю	sotntteo
9bcto* щАлла jvAAien cef^bAec^.Ti грнаьмъ
ССБОЛНН А ВЪТОМЬ Дрлнит, СеНЬСЪТХ
(ХП с. К Соф г?*Ф<то)  София,-
соф11н, СофГйка, Софа, Софка,Сохв1я,
Сохв£йка, Сохва.-
-?ЛСсофа,Соф1ян,Соф1йчук, Софонюк, Софулко,
Софйк (Богдан 281).-
Соф1я, СофИ’вка, Соф11*вськжй, Соф'е-
К1ндрйт1вка.-
-Svesr.MUK "tiAfS, премХАрс, 1627 Беринда.
fifchH &k. Solid 'ln/ilrfdM'l , tbt- ULTtOtfin.
Mi/fce яе-/*б-	'мл' К £ cl tt
Петровский 203,204.
/ T.s. /
СП0ЛУЧЕЯ1 СТЕЙТИ АМЕРИКИ AmUk. for
Сполучен! Штати Америки see СШдв
1Q28
СТАР, СТАРИЙ ’old; aged; ancient’, MUk.,
ouk. ,oes, старъ ,старый, BRu. стары Ди.
стар,* старый, Ви.стар, OCS. Star's,sc.star,
Sin.star, Cz.,Slk. stary, Po. .stary, LoSo.,
UpSo.stary. - Deriv. CTapicTb,-po, старощ!,
старик, старинй, старинка,старинний,ста-
рин^, старити/ся/, старйця, старичок,
старейшина, стар£ння, стар!ти/с^,стар£-
шати,стар£ючий,старка, старовйнний,
староста,старостат,старбство, Старостин,
старостувати,-ання} compounds:старо-вГрка,
-в£рець,-в£рство,-в£цький,-в£чний,-дав-
н!й,-давпет ь,-давно,-дбнний,-дення,-д!-
д£ вський,-друк,-друкований,-жил,-жилка,
-житець,-жйтн1й,-житн1сть,-зав£тний,-за-
в£ тн!ст ь,-Blтно,-мбжний,-МОдн1с ть,-мод-
но,-обрядвць,-обрядка,-обрядникуобрйд-
ництво,-обр&дниця,-обрядницький,-обряд-
но,-франка, -брний,-перелогбвий,-режим -
ний, -реокймн!сть, -р£чш^е, -р£ччя,-рос£й -
ський,-москбвський,-руський,-сsfтний,-но
-св£тський,-к1сть,-св£тщина,-слов»ян1зи,
-слов*янський,-церковноелов*йнський,—ук—
ра£*нський , -пбльсь кий, -прус ький , -болгар-
ський 1тд.5 ?м.старак,Старчввський,Стар-
чук,Старчинський,Старосёльський,Старо-
сбльський,Старое!лець,Староманський,Ста-
рицький,Старостенко йтд. (Богдан 286 -
287) узи.старйй Самб£р,Староб£льськ, Ста-
рокостянтйн!в,Старомихайл1вка i iH.-Syn.
немолодйй,неновйй,колйшн1й,старовинний,
в!ковий; бувший,минулий;(арх•:)вбтхий•
PS.*starS/jb/ ’ts’, IE.**st3ros ’full-grown;
vigorous,robust’, root **sta- ’to stand’ known
to majority of IE.lgs.,cf. Pokorny 1004-1008.
BrUckner 514, Vasmer23,747,a.o.
СТЕПАН уДЛгА.
stephut 'ъНОк. (Т€фм (1627 Беринда) ,СтсфГ
МЛ,СГе&Ань ,сте^и/^ Cr fa. (1484 Пом ^гник )0(/К.
{Т\1НСТ*фАНС*ОАН А^ГГЪШНXjyc^iTVH
СТбфЛЯЬ	бл 4АМьС*Ш-ХЛ*'с), *ЦА МЛ?АвЬ Л-СГГ0МЛ
|<7ЛН{ТА KPHAA^fcMAHX^ArllN-HiSff»*<»<’ 6CM0A0»Afft{¥A*
сто ГОСДОМ	лгдедъ ПО П v АТХбЯЧПОПНуЬНЦСНМЪЬЪ
TVACfi’W^MOa'f.HAb^MHVAOftiybTXAOf^Sl^TH^
ne^JLbrHAHinOC^XUKJUH^AMOKHAfMAIitettA.AlO^^.A
ЯМАЛАЛЙ*** с^4«ЛГ»г/»*Айа СОЙМЖ* л-»т^Л1Ц*нц4
О-якЛУгРШ^» (К/ft), С * Соф rfttpHO)-, fUi, Степан. -
-•Рд&^.Ствпанович, СтепёнХвна, Стефанович,
Стефан!вна,Степёнко,Стеф^ник,Стефко,Стёфь-
цьо,Ст^ць,Стецьког-
- FlL Стецько, Стецькёвский, Стецкович, Сте'ць-
кий,Стец^ра,Стёцик,Стецина,Стецйшин,Сте-
цйк,Стёфа,Стефан,Стефёнченко,Стефанч/к,
Стефёнц!в,Стефанець,Стефанёнко,Степано-
вич, Сгтефан!цький, Стефан!в,Стефан!вський,
Стефанк!в,Стефанк!вський,Стефёнко,Стефа-
новський,Стефанович,Стефаник,Стефаниш, .
Стефанйк,СтефАс1в,Стефайлюк,Стёф!н,Стеф!-
шин,СтефкО,Ст ефл^к,с т ефоник,Стефуник,С те-
фУра,Стефурёк,Стёфин,Стефйшин,Стефюк,Степ,
Стёпа,Степачук,Степанчук ^тепанченко,Сто-
панчик,Степаненко,Степан!цький,Степан!в,
Степанко,Степанок,Степанович,Степаняк,Сте-
паник,Степанина,Степанишин,Степанюк (Бог-
дан 288,289).-
-6* Степень. -	t
1627 Берин-
да.
filOM 9n.ShfaM 'сшн, tftu*, Z, Ян,
Петровский 205,Беринда 234.
1Q3Q
СТО ’100’, see с»тем р.515.
СТРиЙ^’Стрик V/ot • Г<-<-тлс1с>, ЛЛчЛс. с* pb»*»^l6A6
Еурячвк 8^f c.Tpux'S (_* V н « с . » bi о/б ии ОU к .
OES.cr/оЫи/стухэц £ £>уря уок ,(.<•.}> BRu..
е~|эЫи (	стри [*JkO)
с 7~р И И чу+/ Ь [о] , С7ри *-O+i АО , и 5 V и и и С'’/’И-
ЯН КА z <-Тр И и -на. f с-гр^ t С т/э^'1 [^-н] кА . —
sz^.	^АТьиа • дядько‘^-АЬ
f .	. о	J	✓
~S»y КО^ J /ЗС .
к, Ч
с I Ь 1И И / СТЬ Ь/ ) ое^
1031
р
M03U0
±//5* ^t/6
±•200
f • 'О .
±?Г7_
2/6
НС1ЦЯ
±222
350
Житомир
±209^2f0^ft ±?,?
\ :±'281
—j	\

±•60	±,8/
ПОРОГ,Т'и>>и7
/09 л
//О
V А- вз
РоЁно
±•85
±•/05
02 4г«з
tflenetr*6*c
/Об
^(^Л^город

Пга \еРнт»ь/
ИХ= ’Д ХнельнищишЛеЖ’
®@. <92	gl
;»5 ®&,96 ОСТ г<!6
С<ппн1сла6	"Г
<^(Оэ-«	—-
JL o-^45,jb
‘-^поломия
_	----.3^tf3?9.	JU.346
.чздО-534 о.ж О-^е *
Поширення назб на означения поняття „р1днии дядька"
А дАдКО* Д1ЕТКУ0 < под ОСТРИЙ, СТРЫЙ i под. - fca
D ВуЙККУЙКО* (до^ат^*0®СТРЙЙК0УсТРЫКО!' mod-.-
g BtoM^flKOWfo^o- ФСТРИК СТРЫК/ г?0<?_________
тер/
±2'9
64 В-365
КишитО
Geographical repartition of words
стрий/кор, ДЯДЬКО, вуйко ,etc.,in Western Ukraine -
according to Бурячок pp.88-89.
1032
СТРИЙ ’Stryj С name of WUk. river and
city)’, ModUk.; BRu. ,Ru. Стры Й,Ро. ,Cz . ,Slk. ,
etc. stryj.- Deriv. стриянин, стриянка,стрйй-
ський, по-стрййському,-СЬКИ, GN. Стрий-
щина. - Syn. назва р£чки й осел! в Гали-
чин!.
In a special article about this name in ON
UVAN 15,44-47, the present Author wrote as follows:
*-*)
Дехтоъ) виводить цю назву В1д назви р!чки, що
над нею лежить саме Micro* 4). Але коли так, зн. коли
назва цього Micra й р!чки однаков!, то де певшсть, що
не навпаки — назва мюта дала назву р!чц!. Адже ж таю
випадки, що р!чка бере свою назву в!д мюцевини в топо-
номастиц! нер!дю. Ось нпр. назва р!чки Сможапки похо-
дить в!д назви мюцевости Сможа (Стрийщина), назва
потока Коростоввць в!д села Ropocrie (там таки) й б. ш.
Тимто таке пояснения, мовляв, назва м!ста Стрия походить
В1д назви р1чки Стрий, може вдоволити историка чи гео-
графа, але не вистачае топономастовЬмовознавцевъ В!н
дал! щкавий знати (1) чому при таюй сам!й назв! р!чки
й осел! треба виводити другу з nepuio’i i (2) що тод! ви-
значае назва (в нашому випадку Стрий) сама з себе, як
назва р1чки.
Щоб розв’язати перше питания треба розглянути
й пор!вняти м!ж собою б!льше таких назов, що сшльн!
’) Допом!шний матер1ял для ц1е! erani беру здебмьшого з мое!
докторсько! дисертацп про м!сцев! иазви Бойювцрши; короткий, по-
пулярний жмуток м:ркуваиь на цю тему я опублокував у стрийськш
„Думц!" ч. 68-9 за 1936 р. п. з. „Про походження иазви Стрий".
г) KpiM u,iei назви зустрочаемо ще так!: Стрий частйна м!ста
Турки над Стрием (з власиих записов у тереи!) ; Стрий село в пов.
Гарволшсьюм, Стрия село в пов. Вьлейсьюм i ж., пор.: Siownik Geo-
graficzny Krolestwa Polskiego i innych krajdw slowianskich T. XI(=£G).
’) Пор. нпр. А. Прохаска: Historja miasta Stryja, Abeie 1926, ст. 3.
4) Про иазву р!ки Стрий в принапдиа згадка в „Siownik-у Ety-
moIogiczn-iM j^zyka polskiego" Ол. Брюкнера шд гаслом: slruga (стор.
521); правдоподобно за ним пошов И. Галочер в „Slownik-у geogra-
ficzn-iM, pochodzenie i znaczenie nazw geograficznych", TepHonixb 1935
i подав: „Slryj do pnia slruga; Bojki mowiq ,,w Strynu", a wi^c wyraznie
pien struga." Гал1черове виясиеиия иеобережие; бойювсько! (й иадднь
стрянсько!) форми „м Stryhu* так, як форм: и Ыгуй, па Siryii (в власиих
запиыв у тереш) ие можиа з мовознавчого становища зм!шувати
з! словом struga, тобто Л в форм! и Stryhu виводити з праслов’янсь-
кого д. Це к иа Miciji i, що м!ж голоавками заиикае в цих говорах
(пор. 3. Pa6ifi: Dialekt Bojkow, Sprawozdania PAU T. XXXV11 Nr 6 стор.
18. а також приклади типу: haJuuka II hajiuka у проф. 1. Яиова: Gwara
maloruska Moszkowiec i Siwki Naddniestrzanskiej z uwzglednieniem wsi
okolicznych, Lwow 1926. стор. 22).
1033
й р!чц! й осел!. Коли шдходити до них i3 становища !хньо!
формально!' будови, то вони укладаються в таю три основн!
групи:
а)	Назва р!чки й осел! та сама:
Ялииковатии (пот!к i село — Стрийщина),
Лукавиця
Бистриця (попк i село — Дрогобиччина),
Рибиик „	„	„
Ропа (пот1К i село — Горличчина),
Ростока (пот!к i село — Турчанщина),
Сухий Потгк „	„ i т. д.
б)	Назва р!чки впор!вень is назвою осел! поширена
якимсь наростком:
Сможанка (р!чка): Сложа (оселя — Стрийщина),
Лавочаика (р!чка): Лавочче (оселя — там-таки),
Племка (р!чка): Имлия (оселя — Долинщина),
Лужайка (р!чка): Лужки (оселя — там-такы)
Багноватка (р!чка): Багновата (оселя — Турчанщина)
й iHini.
в)	Назва осел! впор!вень !з назвою р!чки поширена
якимсь наростком або (р!дше) приростком:
Опорсць (оселя): Onip (р!чка — Стрийщина),
Дш'стрнгс (оселя): Дметер (р!чка — Турчанщина),
Сянок, Споки (осел!): Сян (р!чка — Сян!ччина),
Ослом да (оселя): Молода (р!чка — Долинщина),
Залами (частйна Коростова): Вами (р!чка в Коростов!
— Стрийщина),
Загочевв (оселя): Гочва (р!чка —Л!щина),
Засиния (частйна Перемишля): Сян (р!чка) й б. !н.
В перипй rpyni назов, де назва осел! й р!чки т! сам!,
коли взяти шд увагу значения ко ж но! назви, як от:
Ялииковатий (пот!к, що пливе м!ж ялинками),
Лукавица (р!чка, що пливе луками, закрутами пор.
слово: лукавый — м. i. крут!й),
Бистриця (р!чка, що мае бистрий 6ir, особливо в го-
р!шн!й сво'Гй частин!),
Рибиик (багатий на рибу пот!к),
Ропа (р!чка э нафтовою або смьною ропою),
Росгока (малий пот!к, що розпкаеться),
Сухий IIotik (попк, що часом висихае) й !н.,
то в ycix цих назвах мусимо виходити в!д назви р!чки;
назва осел! це висл!д передач! назви р!чки — осел! (зви-
чайно, положежй над р!чкою).
Поб!ч значеневих указують на це й юторичн! дан!»
ось нпр. село Смергчка (Турчанщина) закладено — як це
шдтверджують юторичн! акти — in fluvio dicto Smcrcczka,
1567 SG (п!д Smcrcczka); Тисовиця (Самб!рщина) — in
fluvio diclo Cziszovicza 1588 SG (шд Cisowica) й б. !н.
1034
Що ж до труп б) та в) вил!чених yropi, то формальна
альтернац1Я назов типу Баги оватка-. Багиовата й Сяиок-. Спи,
вказуе недвозначно на те, що в друпй rpyni назов треба
виходити в!д назви осел!, а в трет!й в!д назви р!чки.
На тл 1цих м!ркувань виходить ясно, що
назву Стрий треба вважати за- перв!сну назву
р!чки; ця остання — як це видно при назвах п!д а) —
передала свою назву осел!
Але придмивши м!сцеву назву Стрий до групи
в!др!чних назов, ми ще ТТ не вияснили зовам; зостаеться
ще В1дпов1‘сти на друге поставлене eropi питания: що
визначае Стрий, як назва р!чки.
При вияснюванш значенево! вартости яко’Гнебудь гео-
граф!чноТ назви мусимо передовом вихсдити з историчного
матер>ялу, щоб ствердити, чи назва заховала до сьогодн!
св1й передний вид чи нь Давш акти подають нам такий
важливпиий матер^ял про назву Стрий: in Stryg 1396
AGZ ) III 115; de Stry 1421 AGZ ll 64, de Strig 1442 AGZ
V 115; de Stry 1473 AGZ XV 162; Strigenses 1499 AGZ
IX 162; deStry 1500 AGZ XVII 379; Stryi 1508 AGZ XIX
563; ad Stry 1524 AGZ XVIII 574; ad Strey 1525 AGZ XVlll
575; Striig Прохаска2) 280 s Strya 1565 Жер.3) II 53; c«pi-
tuneatus Sthryensis 1570 Жер. VII 196; do Sthryi 1570 Жер.
Vll 197; in Stryei 1570 Прохаска 206; oppidum Stri 1594
Прохаска 196; in castro Stryi 1657 Жер. VI 222; Strey 1694
Жер. VI 71 i Ih. nisHiini. Bci ц! записи — теля розв’язання
деяких давн1х латинсько-польських ортограф!чних особли-
востей — засв1дчують нам, що i вдавнину назва Стрий,
звучала як тепер, отже, що в тягу icTopi'i не шдпала н!яким
змшам.
На основ! ж мовознавчих даних можемо назву Стрий
зютавляти:
а)	з такими назвами, як: Стривггор II Стрвмк, Стрипа,
(Галичина), Струсто (Рос!я), Strowange (Пруси), Стримон
(Македошя),  трумица (Болгар!я й Серб!я) й !н.
б)	з такими словами як: укр.: струм, струя, остров;
поль.: struga, struniien; ст.-!рляндське: sruaim ‘струм’;
юм. Stromm; !ранське: smith ‘р!ка’; грецьке ‘пливу’,
Qevya ‘струя’; ст.-чнд. sravati ‘пливе’; лотиське: straume;
литовське sriatas, strautas, ‘те, що пливе, струя’ ст.-норд.
’) Akta grodzkie i ziemskie... z Archiwum t. zw. Bernardyriskiego
we Lwowie.
!) Прохаска op. cit.
’) Жереха до icropii Украши — Руси, вид. Археограф!чна Komi-
С1Я Наук. Т-ва im. Т. Шевчеика у Львов!.
1035
straumr ‘струм’ й ш4).
LJi Bci назви й слова даються звести до одного кореня
*sreu- (is найр!зн1шими апофожчними формами вокалГзму)5)
що в загальному визначае ‘рух води’, а в дальшому: ‘все,
що пливе’ отже р1чки й потоки. 3 цього погляду
назва Стрий визначае ‘пливучу воду’ й сягае
походженням шдоевропейсько'Г епохи.
Коли 31брати коротко разом все сказане eropi, то
виходить що:
а)	назва М1ста Стрия походить В1д назви рГки,
б)	Стрий, як р!чна назва, це дуже стара назва, сягае
до шдоевропейсько'Г епохи сво'Гм походженням i визначае
спльки, що ‘пливуча вода*.
‘) Пор. Р. Травтмаи: Baltisch-slavisches Worterbuch, Gottingen
1923, стор. 279, 280.
5) Приява звука t це — як стверджув пор1вияльне мовознавство
— т. зв. вставиий звук у rpyni »г — прикметний поб1Ч слов'яиських
мовам: 6алт1йським, гермаиським та давшй трацьк<й.
СУПРУГ arch/knibanop MUk,
c8npfcriff6X7	OUk. f
coy лроу гъ t ВЪ СсуЛрсу-
St	1?u. Ч"1>уГ' OCS,
зр projzt	up /'<< у. —
«.у пруГА '	яругкии"t су
<y ripy Ж e 'Тв о , cy rvpy	-
Su6i^. ЧОЛО!!>1К t Ay'c.tf,
TS. * Sop-fte yt *oxe-vt
УилатГГ1?а1 coeyj/e * ?;
bypfi'tOK.	•
1036
СХТД, Gsg. сходу ,’East’, MUk..OUk.OES.
ВОСХОД *Ь , В*Ь CX ОД*Ь f Po. wschdd, Cz.vychod,
in Ru. ВОСТОК » , Uk.arch. BOCTOKfrom OCS.
vBstokT ’ts’ - Deriv. СХ1ДНИЙ, (д1ЯЛ.:
СХ1ДН1Й), СХ1ДНЯК, посх1днячити/ся/;
сходо- знавець, -знавство, -знавчий,
далекосх1дний. - syn. одна з чотирьох
стор!н св1ту, протвлехна до заходу; по-
' ✓ /
ява над обр1©д небесного св!тила,(за:)
Слум» 9, 836-887.
Deriv. from СХОДИТИ ’to rise’
*	ВМЛ1С s. fjL * >> ° Ч	g /}	/Adapted from HISTORY OF UKRAINE by □.Doroshenko, Winnipeg 1975, p«816 jL	f—^^InEDUL.:	S '
\	(X ^gEVLlAfvyV /"^SIVERIANY (- A	\		 Cl \	\ VOLYNIANY X^VliY A	PULIBY,	Voy. / / о uic? EAST SLAVIC TRIBES .cf	OF t0'1 Л* у	kyivan rus '7SH	-UKRAINIAN TRIBES ARE UNDERLINED Sea4^^]
,	Z	1037
СХ1ДН1 СЛСВ’ЯНИ EN.’Eastern Slavs (Ukra-
inians,Belorussians,Russians) ’ , ModUk.; as far as
the etymology is concerned see ex 1дand СЛОВ*Я-
НИН ; yet, the historical development of the name
and its semantics require -in view of the Soviet
distortions of the problem - special considerations;
in this connection the conclusions from the book by
Mykola Chubatyj Medieval Rus'-Ukraine and the emerg-
ence of the three East-Slav nations.ЗНТШ. Vol. 178,
pp. 141-149,should be cited (courtesy of ODJTU Inc.)’
1.	The three East Slavic peoples, later nations — Ukrainian,
Russian and Byelorussian — were formed separately out of the
ethnic substratum of that population which had been living on the
present territory of these three nations at least since Neolithic
times. Archeology shows that in few areas in the world has there
been through thousands of years so stable a population.
2.	Iti the independent formation of the three East Slavic nations
there have been three great factors: a) the geographical structure
of the East European area; b) the connections of the population
of the separate parts of this area with their neighbors; c) the
difference in the ethnic substrata since prehistoric times.
3.	The most important factor in the independent formation
of the spiritual and material life of the Ukrainians, Russians and
Byelorussians was the division of the East European area into
parallel zones from the Black Sea to the north; these zones were
the steppe, the forest steppe, the dense forest and the arctic tundra.
The thick forests of northeastern Europe in ancient and medieval
times created a barrier between the peoples and civilizations.
4.	Another important factor which played a role in the for-
mation of the three East Slavic nations was the East European
river system, especially, the Dnieper, Volga, Dniester, Don and the
Baltic rivers, the Dvina and the Niman. As the thick forests were
a barrier, the rivers as always in the periods of primitive civiliza-
tions, were the one connecting link which turned the development
of peoples toward the course of the chief water routes; that of the
population of the middle and lower Dnieper toward the Black Sea,
that of the population of the Volga valley toward Central Asia and
the Caspian Sea, that of the population of the valleys of the Dvina
and the Niman toward the Baltic Sea.
1038
5.	The earliest of the three East Slavic peoples to develop
was the people of the Rusin-Ukrainians in the region of the steppe
and forest steppe north of the Black Sea on both sides of the
middle and lower Dnieper. The remote ancestors of the ethnic
substratum from which the Ukrainian people was formed was the
population of Trypillyan culture which lived along the middle
Dnieper from Neolithic times and established there an agricultural
and cattle raising civilization at the end of the III and the begin-
ning of the II millenium B.C. The Trypillyans were the stable pop-
ulation of the middle Dnieper valley in prehistoric times. It was
only supplemented by ethnic elements of the Iranian peoples who
in the first millenium B.C. constantly intruded and intermiryled
with the local population and more or less influenced its spiritual
and material culture. The Iranian tribes of the Cimmerians,
Scythians, Sarmatians, Alans and others which dominated this
territory for periods, gave their name and external character to
the middle Dnieper area, so as later to be absorbed by the old
ethnic mass.
6.	A fruitful influence on the level of the material and spiritual
culture of the population of the middle Dnieper was its connections
with the people of high civilization in the lands on the Black and
Mediterranean Seas. The most marked influence on the culture of
the ancestors of the Ukrainians in early historical times was exert-
ed by the Greeks through their Black Sea colonies.
7.	At the time when the Slavs appeared on the historical scene,
i.e. after the time of Christ, the inhabitants of the middle Dnieper
valley (at least those west of the Dnieper) formed the eastern
wing of the Slavic world. During the movement of the Slavs to the
south and northeast, in the first centuries A.D., the population of
the Dnieper area was using already a Slavic language. In any event
this occured before the advance of the Huns in the last decades of
the IV century.
8.	As a monolithic Slavic group the ancestors of the Ukrainians
appeared first on the historic scene in the VI century under the
name of the Anty who were settled on almost those same sections
of the Black Sea steppe and the forest steppe which is now occupied
by the Ukrainian people. The spiritual and material culture of the
1039
Anty had on one hand the qualities of the old Trypillyan popula-
tion, and on the other, the qualities of the historical Rusin-
Ukrainians.
9.	From the Roman period, there began in the Dnieper valley,
and especially in the neighborhood of Kiev, the spreading of trades
and soon after a pottery, metal and jewelry production which ex-
ported its products along the Dnieper to the north and to the west.
At this period the old family system was broken up and its place
was taken by a tribal-territorial system. At that time the prince
of the Polyane, Kyy, after building fortifications against the people
of the steppe, founded Kiev (ca, 560 A.D.) and laid the groundwork
of the first state organization of the Ukrainian people under the
leadership of his dynasty.
10.	In the course of the VII and VIII centuries, there were
formed other state organizations on the lands of the Anty, as the
Oziv or Tmutorokan’ Rus’ in the southeast and the Dulibsky Alliance
in the western Anty lands. There may have been other local states
as the White Croatians in the Sub-Carpathians, and the Tyvertsy
on the Black Sea and the Ulychi.
11.	At the end of the VIII century, the name Rus’ first appears
as applied to Tmutorokan’ Rus’ (perhaps of Allan origin); soon
this name was also applied to Kievan or Polyanskian Rus’. It is
not excluded that the first Varangian groups which appeared in
the VIII century on the Anty lands had the name of “ruotsi”-Rusy.
12.	In the first half of the IX century, the state organization
with its capital at Kiev, Kievan Rus’, already had united the entire
left bank of the zones of the steppe and forest steppe, i.e. the
regions of Chernihiv and Pereyaslav. The kernel of this state or-
ganization, the land of the Polyane, extended also into the western
part of the middle Dnieper valley. At the time the Khozar Kaganate
extended its protectorate over Kievan Rus’ but this was thrown
off by the Princes Askold and Dyr, the first Christian rulers of
Kieyan Rus’. Askold and Dyr were violently removed from power
by bands of Varangians who came from the north, Novgorod the
Great, under the leadership of Oleh to Kiev and became masters
of Kievan Rus’ between 879 and 882.
1040
13.	Somewhat later the ethnic mass of the Byelorussian people
began to take shape in the western part of the zone of dense forest,
in the valley of the upper and middle course of the Dvina and
Niman, and also in the headwaters of the upper Dnieper. The
ethnic substratum of this people was a population of Indo-Europe-
an origin, which had been living in the area since Neolithic times,
and were the ancestors of the present Lithuanians and Letts. They
lived by hunting and fishing and later also took up agriculture.
During the migration of the Slavs (perhaps in the V century), they
moved into this area part of the western Baltic Slavs who slavized
the original population. The culture of these Slavs was lower level
than that of the Anty Slavs of the steppe add the forest steppe.
Somewhat later, perhaps in the VII-VIII century, the family system
here disintegrated and was replaced by a tribal — territorial order
with historic tribes — the Kryvychi in the upper ranges of the
Dnieper and Dvina, the Drehovychi in the headwaters of the Niman
and the northern branches of the Pryp’yat’, the Radymychi in the
valley of the Sozha. The first state centres on the present territory
of the Byelorussian people arose in Polotsk and Smolensk. The
Kryvychi in early times colonized the headwaters of the upper
Volga, the lands of the present Russians on the east and the lands
of the Slovini on the north. Polotsk had already established con-
nections with the peoples of the Baltic.
14.	At the same time when the Slavs were advancing from the
west into the area of the present Byelorussian people, another
group of Slavs went further to the north into the neighborhood of
Lake Ilmen, where after the disintegration of the family system,
they established their state centre — Novgorod the Great. To the
south of this city, in the area of the Slovine-Kryvychi colonization
arose a second state centre — Pskov. Having an easy access to the
Baltic Sea, the Ilmen Slavs established, perhaps at the end of the
VIII century, contacts with the Baltic peoples and with the Swedish
Varangians who in the first half of the IX century under the lead-
ership of Ryuryk secured control not only of the lands of the Slavs
but spread their rule over the neighboring Byelorussian territories
to the south and in the second half of the IX century, began to
capture sections of the dense forest on both sides of the upper
1041
Dnieper. The Ilmen or Novgorod Slavs became a basis for a fourth
independent East Slavic people, the people of Great Novgorod. In
1478 this was taken by the Prince of Moscow and in time it was
assimilated by the Muscovite people.
15.	Chronologically the last of the East Slavic peoples to begin to
take shape was the Russian people or Muscovite, as it is called in
Ukrainian. The ethnic substratum of the present Russians was
a Finnish population which had lived in the eastern part of the
dense forest belt since Neolithic times. It lived by hunting and fish-
ing and led a very primitive existence for centuries while in the
steppe and forest steppe zones the southern culture had greatly
developed. After the migration of the Slavs, the areas of the upper
Volga and its tributaries were colonized from the west by the
Kryvychi, from the northwest by the Slovini, from the south by the
Siveryane and the Vyatychi, a Slavic tribe which lived in the trib-
utaries of the Oka and were fully absorbed into the ethnic sub-
stratum of then Russian people. On these border colonized areas
of the Finnish ethnic substratum there began to be formed at the
end of the VIII and the beginnig of the IX centuries the territo-
rial-state centres of the principalities of Rostov and Murom, which
in the middle of the IX century came under the rule of the Nov-
gorod Varangians.
16.	The decisive events in the history of the formation of the
East Slavic people were the advance of the Varangians on Kiev
(ca. 879), their domination of the state of Kievan Rus’, the transfer
by Oleh of his capital from Novgorod to Kiev and the annexation.1
to Kievan Rus’ of wide areas of the dense forest, i.e. the territories
of the present Byelorussian and Russian people and also then in
a period of independent development, of the people of Great
Novgorod.
17.	The advance of the Varangians under Oleh to Kievan Rus’
had two results: a) it hastened the union of all the former Anty,
ethnically Ukrainian tribes into one state — Kievan Rus’; b) by
the annexation of the former non-Rus’, ethnically alien regions to
Kievan Rus’, Oleh created a multi-ethnic state formation —an
empire with Kievan Rus’ in the dominant position.
1042
The dominant position of Kievan Rus’ was evident from the
structure of the state. It was composed of Kievan Rus’-Ukraine
and of the territories dependent on it and bound to pay it tribute. So
the new Kievan Rus’ Empire was characterized by the Byzantine
emperor and writer, Constantine Porphyrogenitus in the middle
of X cent.
18.	The establishment of a Varangian dynasty in Kiev brought
as its first result the union to the dominant Kievan Rus’ of almost
all the kindred thnic tribes (the Anty), partly peaceably, partly
through conquest. Thus at the end of the IX century, still under
the reign of Oleh, all the ethnic Ukrainian lands were added to
Kievan Rus’ and began to be called Rus’ or the Rus’ Land. The
common life of the kindred tribes in Kievan Rus’, which represent-
ed the role of sovereign of the empire, produced a feeling of the
spiritual kinship of the population, called Rusychi or Rusyny. The
Christianization and rapid growth of the national culture under
Volodymyr the Great and Yaroslav the Wise ended the thousand
year long process of the formation of this people. So in the middle
of the XI century, the Rus’ or Ukrainian people was already formed.
19.	With the creation of one state area from the Gulf of Fin-
land to the Black Sea there opened for this area new markets of
trade with the Byzantine Empire, with the Balkans and the Arab
lands of high culture, on the one hand, and with the Baltic lands,
on the other. The directing nerve of this trade was the long known,
but now organized and protected by the state administration, the
line of the Dnieper “from the Varangians to the Greeks”.
It went from the Black Sea along the Dnieper to the land
between the upper Volga, the Dvina and the net of northern river
and lake routes to the Baltic Sea. In the area between the rivers
near Smolensk was built a transfer of wares by “volok” — carry,
as in the south so as to avoid the Dnieper rapids. The northern
station on this route was Novgorod the Great. Smolensk became
a centre of the territories of the upper carryies, Kiev was the centre
of the “route from the Varangians to the Greeks”. Thus the empire
of Kievan Rus’ became one economic basin.
1043
20.	The great profits facilitated the gigantic growth of culture
in Kievan Rus’-Ukraine and in Kiev itself. The economic advantage
of belonging to the Rus’ state-empire tempered the antagonism of
the northern non-Rus’ tribes to Kiev but did not completely elim-
inate it. It appeared in full force when the firm hand of Kiev
weakened and the one entire economic structure fell apart in the
middle of the XII century.
21.	The factors which brought into one whole the multi-na-
tional Rus’ state were: a) the strong central government of the
Kievan princes, resting on the military power of the Varangians;
b) the economic system of the state, which rested on the “Road
from the Varangians to the Greeks”; c) after the Christianizing of
Rus’ the Christian faith and the one Church under the rule of the
Kievan metropolitans; d) the growth of culture which along with
Christianity began to assimilate the many ethnic elements of the
north by producing a state patriotism in all parts of the empire.
22.	After the death of Yaroslav the Wise the unity of the empire
tottered and in the middle of the XII century it ceased to exist
with the results: a) of weakening the central rule of the Kievan
princes after the assimilation of the Varangians and the lack of
a foreign armed force; b) the division of the Rus’ land into fiefs
according to ttve terms of the Statue of Seniority, established by
Yaroslav the Wise; c) the destruction of a single economic struc-
ture of the state and its division into separate economic regions
after the interruption of the Dnieper route by the Polovtsy in the
southern stretches; d) the intensifying of the centrifugal forces
resting on the ethnic and spiritual differences of the population
of the northern territories which had been joined to Kievan Rus’;
and e) the constant attacks of the nomands on Rus’ from the east.
23.	The assimilative forces of Christianity and the culture of
Kievan Rus’-Ukraine began to work over the area of the entire
state in the time of Volodymyr the Great, but Christianity took
firm root in the northern lands only at the end of the XI century.
The division of the empire into the state of Kievan Rus’ and its
annexations became less clear after the death of Yaroslav the Wise,
when many Rurykovychi acquired fiefs outside of Kievan Rus’.
1044
Then the name “Rus’ Land” or “Rus’ state” applied formerly only
to Kievan Rus’ was applied to the entire state-empire so as to
arouse patriotism and to interest in the state unity the population
of all the lands. Meanwhile the name Rus’ remained as the ethnic
name of the post-Anty Ukrainian Slavs, i.e. was applied exclusively
to Kievan Rus’-Ukraine.
24.	The concept of “Land” in the legal documents of the day
and the Chronicles is equivalent to the concept of the state. The
terms “Lands” was applied not only to the individual fief-states
of the empire of Rus’, but also to foreign countries (the Greek
Land, the Lyadska (Polish) Land, the Hungarian Land etc.).
25.	The centrifugal forces appeared soonest in Byelorussian
Polotsk, even in the time of Volodymyr the Great. The antagonism
of Polotsk which lay off “the Road from the Varangians to the
Greeks” and economically was more interested in the Baltic trade
by the Dvina, appeared in the establishment of a local dynasty of
Rohvolod and after its annihilation by the inheritors of this dy-
nasty in the female line. Polotsk in the XI century was considered
almost an independent prncipality. Smolensk approched a political
anti-Kievan line in the second half of the XII century, after the
breakdown of the economic system which dependended upon the
water route of the Dnieper. The union of the population of the
Byelorussian lands into one people took place only in the Lithuanian
state, to which these lands were annexed at the beginning of the
XIV century.
26.	Novgorod the Great constantly rivalled Kiev and so it never
applied the name Rus’ Land to itself. In the second half of the XII
century, after the collapse of the economic structure of the Rus’
state, Novgorod became politically and economically independent,
and began to develop its state along the northern border of the
dense forests as far as the Urals and although It recognized for-
mally the rule of the prince it was transformed into a commercial
republic modelled on the cities of the Hanza of which Novgorod
was a member.
1045
27.	The chief ethnic base of the Russian people were the Fin-
nish tribes which had lived in the headwaters of the upper Volga
since Neolithic times. Archeology bears testimony that they lived
by hunting and fishing with a primitive level of culture. The cli-
mate and the hard conditions of life made them realists, able to
work collectively. As a result of the colonization by Sloviny, the
Kryvychi, the Vyatychi and the Siveryane, the Finnish population
was slavized and on these areas arose two principalities — Rostow
and Murom in the middle of IX cent. The annexation of the basic
territories of the present Russian people — Rostow, Murom and the
tribe Vyatychi to Kievan Rus’-Ukraine and their incorporation into
the Rus’ empire occured against the wishes of their population and
this rebelled against the Christianization.
28.	The udilni (feudal) princes, who acquired these principal-
ities as the newly organized Land of Suzdal, governed among the
non-Slavic or half-Slavic population autocratically, with the help of
their apparatus of the druzhyna and administration, brouth from
Rus’, since they did not need as in Rus’ to take into account the
leading families or the boyars, who did not exist there at first. The
absolute rule of the prince characterized the princely system on
these territories from the beginning.
29.	The decisive influence for a separatist position of these
territories from Kiev and Kievan Rus’ came in the middle of the
XII century when they were organized as the Suzdal Land, with
the dynasty of the Yuriyevychi, founded by the youngest son of
Volodymyr Monomakh, Yuri Dovgoruky. The policy of the Yuriye-
vychi rested on these principles: with all their power to undermine
the strength and significance of Kiev in the Rus’ state, and at the
same time to elevate their own principality with its capital at
Suzdal, later at Vladimir on the Klyazma. So Yuri Dovgoruky’s
successors Andri Bogolyubsky and Vsevolod Yuriyevych, called
Large Nest were, a) in constant alliance with the Polovtsy, whom
they inspired to attack Kievan Rus’. The most telling blow of this
Suzdal-Polovtsy alliance was the interruption by the Polovtsy in
the southern part of Ukraine of the trade route along the Dnieper
and the other trading routes in the southeast, which destroyed the
entirety of the economic system of the Rus’ state and hastened its
1046
disintegration; b) the improverishment of Kiev itself, the Mother
of the cities of Rus’; c) the alliance of the Yuriyevychi with the
Byzantine empire against the Kievan princes; d) the support by
the Suzdal-Vladimir princes of the policy of the Byzantine
patriarch, who opposed the nationalization of the Rus’-Ukrainian
Church; e) the creation of their own economic area (Volga-Novgorod).
30.	As a result of the policy of the Yuriyevychi carried on
through the second half of the XII century along the lines of these
principles there arose in the headwaters of the upper Volga a new
Suzdal-Vladimir state unity politically, economically and spiritually
so far alienated from Kievan Rus’, that it can hardly be considered
a part of the Rus’ Land. At the end of the XII and the beginnig of
the XIII centuries there was formed there a new Suzdal-Volodymyr
people, as the kernel of the Muscovite or Russian people. But in
this period there came not only the political but also the spiritual
disintegration of the Rus’ state-empire formed by Prince Oleh.
31.	The influences of Kievan culture, basically created^by the
gfenius of the Rus’-Ukrainian people lasted longer than the polit-
ical influence of Kiev on the whole empire. Beginning with the
second half of the XI century, under the influence of Kievan
culture and the rivalries with Kiev these began to spring up centres
of local culture, most rapidly in Novgorod the Great, then in Suzdal
and Vladimir on the Klyazma, after in Polotsk and Smolensk.
32.	Kievan culture on the territory of the Rus’ multinational
state during 300 years, with the help of the Kievan Eastern Chris-
tianity, the Kievan literature written in the official Church-Slavic
language, the Cyrillic alphabet, with the models of Kievan church
art, with the help of the legal system of the “Rus’ka Pravda” and
the state administration, left on the cultures of the two other East
Slavic peoples, the Russians and Byelorussians, lasting features
that still exist. These common cultural accomplishments form the
content of the conception of Eastern Slavdom...
33.	The theory created in the Soviet Union and approved by
the Central Committee of the Communist Party of the existence
of “a single Pre-Russian People” during the IX-XI centuries over
the whole territory of the Rus’ state, as an historical doctrine on
the formation of the three ES. peoples is lacking any scientific
basis.
т
Т, т — the twenty third letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name твердо (твьрдо) from OCS tvrbdo
‘hard’; numerical value — 300, Опенко Азб. 82 ff., Истрин
50 ff.
TA ’and',MUk.,OUk.,OES. ts, known to all
SI. - Syn. i.
PS.*ta 'ts, akin to *tb,ta,to 'that'.
ТАК 'yes',MUk.,OUk.,OES. ТАК / ТАКО, known to
all si. - Deriv. пот£кувати,-ання,притак-
нутя, (д!яло:) от&кечки,такало, -syn.SovUk.
да>Aw,Uk, 6.
PS.*tako 'ts',akin to t?6,ta,to 'that'.
ТАКИЙ 'such /one/', MUk. ,OUk. ,OES. ТЯКЫЙ,
known to all other SI. - Deriv. ТаквЯЬКИЙ,о-
такий,такий-то, сякий-такяй,так£с1нь - z
кий,-!ч»ий.-8Уп-саме такий,про якого була
мбва,вище згадалий,под!бний,яаступняй•
PS.*takWjb/' ts, akin to *tako,q.v.(’. так)>
TAM ’there', MUk.,OUk.,OES. TAM6 /TAMO,known
to all other Si. - Deriv. о/н/там, таИвЧКИ^
тамопи!й, тамтвппг1й. - 5уп> у тому м!сц1,
подекуди; пбт1м,згодом,неэабаром;кр!м
того, до того,(за:)Слум.10,29-30.
PS.*tamo 'ts', abbr. to :ТАМ in Uk. ,BRu. ,Ru.
Po. and some other SI.
1047
1048
таманки Pr^zUk. ‘s^boh^ J-ifj/
ttcoy~cled in №	. ( Хл। cfopcBQ.
— £ cz.6 s f,"Таманки” - деревлянг черевики.
/;<г*1сс Hje/r
ТАРАБАН, тарабанити - an о/p. variable
of барабан,барабанити.
ТАРАС PN. 'Taras',MUk.Tapacciu (XVII c. )
Тарасий (ХУ с. ССМ.2,421),Ки.Тарас/ий/.
- Deriv. Тарасович,ТарасХвна,Тарасик.
.т
From Qk. Tara'sios : tarassein 'to sXir up,
to frighten;(of political matter:) to agitate,
distract*.
ТАРАСКАТИ /Ья/ о/p.'making/becorning dirty.
1049
’ГА’ГО eoL^olf	?	,'^ He
XV II c иГлтл^'УЧ^ 4 ЛЛ. О Ok. ' Ot $ у -f-l^. О La. у ly. UL^o(
»\zx -/"k «	(<j., byptfVOK /9^ 8$. LA.. T6l-
тл , Rl<. тятя ( Ви.ТАГе,
Po, tekfo 	— j)*-Tv’j\ ТЫК О, тато^ко
Та Ту с n z^e у РлУ • j АТу* f ~Г^Тур A z / ^Ту с ic.—
-S _у ->л . <Гг<тько, °~ е Ч 6 ; Г я а . -н е и ьо , -н я -
и ь О f ЛЯ А Я t	^у -
/э я 7 о к 19,	/, ^5 ' Z^t f Д • о.
ТАТР И	ste- Кар пати*
1050
ТВ1Й ;	‘"yow-r	tso^/
тв о * f тво € ) 0 Uk . , OES. Твои ( ТВ ° Я t Т&О tj
k>vOvJ-iA +o all s<. — D	ТВОбНЬКиц
Tftocc^HbKHU •	. •S'y • [тс /> и] -и ал e я< и и *7
T о (Г L ,
Т5. х 7voj t> , x'|Lv-<ya/ *'t>raje	'ro°^
K* fcco- ; *«tc£- 4-$ ’ c-h	!O^-
TBIP, Gsg. твору ’ work.creation; artifact’
MUk. ,OUk. ,OES. твор-3, творение , k-no^vt also
to o-f-.^e-r SC. — JJeyYj-. творецЬ, ''оТЗ°/,и'
те ас ,	ибо ,	, - 4i ctg , [ви-, Bi&-,
Hi-, To - , ^-Jr^o/а и Ти , &итТо-/ С-
Тв ор *<> у а ~ и ( - т'^ор’г/Ти
— ' ' .
/e/S° CT/J opt_AA е  i3 к p । d .
-f-s t IE. Xx -foot
tu-oy-- <o hold,	> ^r<-^	cojr-
IE. , c/-.
Po £<oy"vi4///0/.
ТЕБЕ C-^.^ A t.j' of -ги *y a ; 44, o V M Vk.f
0^k.t ObS.-rerej “e^X z 'Po. citbie.' еЪ:.
’ P-S. *tebe . ei s '	I £• ** te 4.t
TBih)	b take^ -^<oJ) s<^ • *-f сбе,
Uk. To<5l t cj.. Vo и o(-v-j k Я/УО; & . <y.
/	1051
ТЕЙЯРДИЭМ ’Teilhardianism —philosophical
system of Pierre Teilhard de Chardin (1881 - 1955)*,
ModUk. ; Ru. ТЭЙярдйзм. - Syn. ф±ЛОСоф£чна
система П.Тейярда де Шардёна,французького
фХлбсофа й палеонтблога,шрбрав участь у в!д-
критт1 т.зв.пек!нсько! людйни в Кита! (1928-
38) й залйшив багато новйх концёпц!й у д1-
лянц! онтолбг!! й ф±лосбф1! взагал£; Ол.Ю.
Руднйцький з!брав його где! в такйх точках:
1)	Ре!нтеграц!я людини й феномену духа в рамки природних,
науково з'ясовних явищ;
2)	в!дкриття ново'Г феноменологи, всеосяжнсЯ й синтезованоТ
науки про природу i про лкэдину, яка вивершуе бюсферу
ноосферою, тобто пояс нерефлективного життя поясом
рефлективного життя, людсько! культури;
3)	вщкриття закону Чскпадности-свщомости''. тобто косм!чно-
го самоппиву матери в напрям! стану щораз то б!лыио! комплекси-
ф!каци. де св!дом!сть виявляеться специф!чною властивютю т!еТ
комплексиф!кац!!‘, доведено!' до крайньо'! напруги й зосе-
редження;
4)	створення "перспективи майбутнього", передржаючи
виникнення, наслщком сп1врефпексп й соц1ял!зацй людства,
зб!рного надлюдського. яке перевершить поточи! зд!бност!
людського рефлексивного думания;
5)	виявлення конвергентного характеру тривання, що його
виповнюе змагання м!ж ун!ф!кованим складним i неорган!зо-
ваною безл!ччю. Пщпорядкований законов! складности-свщо-
мости цей процес зумовлюе псих!чно конвергентну структуру й
криву розвитку селу. Людство, захоппене загальною теч!ею
евопюцп, являе собою ун!кальне видовище бюпопчно! в!тки, яка
згортаеться в соб! оргажчно й псих!чно для остаточного
об’еднання з псих!чним центром ун!версально! течи — з точкою
Омега, Мютичним Т!лом Христа, трансцендентним часов! й
просторов!. Вепике вщкриття Тейяра це — Христос, руцлйна сипа
еволюци; Христос, воскреслий у сво!й косм!чн!й функцп.
: СучаснХсть, ч.в/1977, стор.57/.
Deriv.from the FN. Theilhard, JBR.
1052
ТЕКТИ, Ш. течи ’to flow’,MUK.теку (ХУИ с.
ЛСЛ.262),*течи : тече/т/, текоут (ХУ-ХУ1 с.
ССМ.2, 430) ,0Цк. Течи, OES. тещи,	to
М| St. —	вй-,за-,на-,с-текти,
ви-,за-,на-,про-,с-Т1кати,-ання» кровотеча,
текавий тъ.ц1кавий ( < Ро.с1екаму, see VasmfY1
4,36). - $уп. плистй.
PS. *+el<ti Ъ'} IE.	'f/ urLpn
i-w	/0S9-.
I0£o, a. о.	'
ТЕЛЕВ131Я, ТЕЛЕВ130Р, AmUk. телев^жен,
Вгагик.телевтзон •television, TV.' ModUk. known
to all 51. - Deriv. телев±з1йний. 5иЬз+телеба-
чення, дале/ко/бачення.
A modem neologism based on Gk. telos 'endjfar'
and Lat. visio ’sight’) . AmUk. - from Е.» Sraz'dk. -
from Port.
TEHIC 'tennis', ModUk.,known to all other
ModSl. - Deriv. тен±совий, TeHiciBKa. - Subst.
м’ячикова гра ракетами.
From Е. tennis 'ts', Kirkconnell 7.
ТЕНОР ^tenor11 ModUk., known to all other
ModSl. - Deriv. тенорок, тенорбчок, тено-
ровий, тенорйстий.-^ур.висбкий чолов£чий
голос; сп!вак 1з таким голосом, Слум.10.
From ModHG.Tenor ’ts’,the ultimate source
hej-ng It. tenore’ts’.
,	,	,	1053
ТЕ0ДОР,ФЕД1Р,ХВЕД1Р, ^.ФЕОДОР, Ф&ЮрМ
№к&ес-
ЛЫРЪ (1627.,БеримаЬ^б^д^дц. (1484
Йом_яник), 0UK. S*/ft7V. ЧГпрягглжгХ?^ ru^i
?АХ^МА .мц4^(МтГАС^ДН^ПАА^Ь
«ТО ГЪ i^MtPllTHl^lA-/f (yf0 frjy 01* Z/VOSHAAU*
------С*шс), съп^бнм^гг^Г^[ЛГг1^0т^
ХЯЬДА М0МвНСЛ0УА^Г1 0*-фМНчрьНШ4йМ Я
(X И с ), Ш&А КАТАРА 01 dr сТРрИЛ/УЛМГГАХРМА 5**
лю w Агу*-и Я>м**04ММ0#М tuptA l сто# софн
Щ0 М&АЪ П0ПЫ/(Г1(&ПА100ЛН»ЪНГНМ1±Ъ*НА0
ПАТ+ЛСН СТНЛЪк0МНХААЛ&*Ь***ОвА¥**л4А*1140
МАМОСА*ЛН>*1 Л4ИГ АЛ(ЛНСА4НМНУЬ И0АП/АкЪУЬ1М%.
тУДйРЯТЭУ0УАГО01.НЛИгА Ki>a%IA0BH^I>TXAO^SyPiA
тнуьл п*рм ъткмн пал^нъ/к Упнуе» лм к* а гклтн 5<?ь»
kkf ffbCHf .А 03ЛАААЛАА/КН<^Й>4KATJ ГРЯА*** &6MIJM
А5%ТС^йА^ккНЦ1СеМ4,с-ГГ^(УН^А'к* (XU С ), в*
5 Ф '^^{lf-k^Af>H^CXn[f]4fftUt^tUIIUn>ei Л>
грАф1Ч) • /й/Федор. _	'
- Э<^и^ Теодорович,Теодор1вна,Федорович,
Федdp1вна,Хведорович,Хведбр!вна,Феодоро-
вич,Феодор!вна,Федбрович,Федир!вна,Феде-
рик, ТодЛр, То д!рко,Хв6дик,Хв6дь,Хведьк6,
Хведхрко,Хведбрко,Дорко.-
- FA/i Федь ,Федац^нко ,Федак, Фед еийЬк, Фе дан,
федарч^к,Федарук,Федйш,Федаюк,Федчак,Фед-
ч/к, Федчин, Федчйна, Федчипгёк, Федц^-н, Федец^
Федёчко,Федельч^к,Федёнко,феденяк,Феденйк,
Федерёк,Федерчук,Федеренко,Федорович,Фе-
деркё'вич,Федёрко, Федорович,Федев!рик,Фе-
девич,Федей,Федёйко,Фед!й,Фед16ш,Фед!р-
ч^к,Фед!рко,Фед!рков,Фед!ш,Фед!в,Фед!йш,
Фед!йчук,Фед6,Федолйк,Фед6нь,Федбра,Фе-
дор ак,Федор4шко,Федорчёк,Федорчёнко,Фе-
дорчук, Федорёнко,Фед6р!,Федбр!в,Федор!в-
ський, Фед6рк!в>Фед6рко ,фе дьорко, Федорняк,
1054
Федорочко,Федорончук,Федоронько,Федорнюк,
Федордвський,Федорович,Федор/к,Федорусь,
Федоряченко, Федорйчка, Федбрик,Федорйка,
Фе.’юринський,Федоринюк1Федорйшин,Федорйк,
Хведер£к,Хведор^к,Теодор,Теод6рк1в, Тео-
дорович (Богдан 61,62,119,301).-
~5l8# МсАгбг *Дар 1627 Беринда.-
fa»*
Петровский 215,
Беринда7210. /7,5./
ТЕОКТИСТ, ТЕ0ФАН,ТЕ0Ф1ЛЬ pn, see vol.2,
р. 845, and also PN. under БОГ vol.1,158-159.
ТЕПЕР/А/	:	п ер вий, перший.
ТЕПЛИЙ Чадт', MUk. ,0Uk. ,OES. тепл'Ь ,теп-
ЛИЙ, known to all other SI. lgs.- Deriv.
тепленький ,тепле'сенький, л£теплий, тепло",
теплынь, теплГти, тепл£шати,-ання,тепли-
ця, теплитися; compounds : тепло-в!ддаван-
ня, -в1ддача,-в£й,-в6дий,-воз,-дайний,
-електроцентраля,-енергетика,-емний,-н!сть,
-захисний,-1золяц£йний,—кровний,-люб,-но,
-м£р , -нос£й, -обм1'н, -плав, -пров!д , -продук-
та, -регуляц1я>'силовйй,-ст1йкий, теплота,
- X	/	J
1тд« - Syn, is досить високою температурою,
/ Г7 4?/Ьередн1й Mix гарячим 1 холодним.
PS. *tepH6/jb/ ’ts*, IE.root **tep-’ warm’,cf.
Pokorny 1069-1070.
1055
ТЕРЕБОВЛЯ, Wd. Трембовля, Тримбо'вле (JBR.)
GN.’lerebovla', ВВ»*. , Ru. ts, Po. Trembowla, dial.
Trgbowla. " Deriv. теребовельський, по—те—
ребовёльському,-ськи;GN. Теребовёлыцина.
PS. * Terb-ov-tb 'settlement of Terb's' with
two suffixes - one possessive -ovz, -ova,-ovo and
other "neutral” -Zi used for substantivisation of
the adjectival toponym; the author devoted a spe-
cial study to the origin, history and development
of this name in Sgzyk Potski 22,pp.134-140; here
are his findings^:
Nazwa miejsoowosoi Trembowla
nalezy do tego rodzaju nazw geografioznyoh, ktdiyoh wy-
jasnienie ze stanowiska opisowego natrafia na liczne trudno&ii. W polskiej
postaci tej nazwy Trembowla (obok Trqbowla рог. SG’)) niejasny jest
przede wszystkim stosunek niezrozumiaZego pod wzglgdem znaczeniowym
pnia tremb- [tr^b-} do przyrostka -owla, spotykanego nadto w takich na-
zwach miejscowyoh, jak Lubowla (miasto na Spiszu, SG), Narowla (pow.
rzeczyoki, SG), Niegowla (pow. bobrujski, SG), Turowla (pow. polocki,
SG), Witowle || Witobel (na terenie Wielkopolski Paw.4) I 36, 38, II 88
i SG) i in.
Zestawienie tej nazwy z dzisiejsz^ jej postaci^ w j$zyku ukrainskim
TereVovl'a, gen. TereVovl’i ’) wyjasnic moie tylko czq^ciowo wartoio zna-
Reprinted successively in Canada in OriUVAN
15, pp. 37- 43*
3) Prdcz tej nazwy spotykamy na terenie czeskim nazwq TMovle
(por. Fr бету — P. Va§a: Moravska jm6na mistni, vyklady filologickd,
Brno 1909, str. 39) oraz na terenie slowenskim: Trebovle (por. Fr. Mi-
klosich: Die Bildung der slavischen Personen- und Ortsnamen, przedruk
Heidelberg 1927, str. 579).
’) SZownik geograficzny Krolestwa P'olskiego i innyoh krajdw sZo-
wianskich, Warszawa I (1880) — XV (1902).
4) A. Pawinski: Polska XVI w. pod wzglqdem geografiozno-sta-
tystyoznym, Wielkopolska t. I, П. Zrddia dziejowe t. XII, XIII, War-
szawa 1883.
’) W j^zyku ludowym postac tej nazwy nie jest jednolita; mgr K. Deyna
lapisai w okoiicznyoh wsiach: do TrtftnVotfUtf (Trybuchowce), do Trym-
io 5 б
iczeniotv^ pnia; wskflzujuc, ze halezy go l^czyo z pierwiastkiem trzeb-
(^=*terb-^, wyst^pujacym w takieh wyra^abh, jaknp. p. trzeba 'offara,
potrzeba', trzel>ie 'ezyscic. karozowac', ukr. treba, .‘st.-ruskie tereba, iikr. te-
rebytg 'ts’, ses. treba,. trebiti 'ts’J).‘-		'*	?
Polsk^ postaciq pnia tremb- (tr%b-~) w Trembowli zamiast oezekiwa-
nego trzeb- (a wi^c: *Trzebowla) zajmowano si^ ze stanowiska j^zyko-
znawczego о tyle, о ile chodzilo о wyjasnienie jej nosowego elementu -in--,
’ dotychczasowe badania w tyrii kierunku (por. JP I 49, a takze St. Bunc:
O genezie wtomej nazalizaeji w j^zyku polskim, Lud Slowianski III A,
151) stwierdziiy w tej nazwie rozwdj elementu nosowego «samoistn^
drogq fonetyczn$« t. zw. wtdrnej nosowosci, jak np. w wyrazie tr^bulka i in.
Na podstawie materialu historyeznego, zebranego przeze mnie, do-
dam, ze pierwsze historyezno-j^zykowe przyklady postaci Tremb- w )\-
zyku polskim pocliodzq z 2. polowy w. XV, por.: Tribunus Trembovlien-
sis 1477, AGZ* i 2) XIX, 528: Trembovliensis Capitanei 1476 ib. 286 i in.
Wiek XVI zna jeszcze star^ form? Trebowla (np. u Stryjkowskiego, por.
SG XII 459); ginie ona zupelnie w XVII w., pozostawiaj^c w uzyciu
jedynie postad Trembowla, spotykan^ takze — obok postaci z peinogio-
sem Terebovl'a — w zabytkach staroruskich tego wieku, por. Trembovb,
1675 AJZR3) XII 286; podz horodomz Trenbovlemz 1673 AJZR XI
309 i in.
Najprostszym wyjasnieniem nazwy Trembowla ukr. Tereb'ovl'a by-
loby utozsamienie jej pod wzgl^dem formalnym i znaczeniowym z wy-
razem pospolitym, ktdry spotykamy w jQzyku ukrainskim jako tereb4vl'a
'miejsee oczyszczone z zarosli’. Znajduj^c nazwQ topograficzn^ na Rusi
.Zakarpackiej Terebla (por. Miklosich, o. c.,330), mielibysmy mi^dzy na-
zwami TerebTa, Terebovl'q. taki sam stosunek, jak np. mi^dzy wyrazami
pospolitymi w dzisiejszym j^zyku ukrainskim: k'upl'a, kupHvl'a 'kupowa-
nie, kupno’4) z naturalnym w nazwach brakiem ikawizmu w przyrostku
b'otll'y (Jabionow), do Trymb’oul'i (Kobylowoioki), а ТгфтЪоцГй (Sorocko);
dyr. A. Musianowicz poinformowai mnie, ze we wsi War wary nee lud mowi:
TetreWmil'a., s 1d’re'b^ouTa-, w miasteezku Budzanowie i we wsi Janowie
stwierdzilem istnienie form: Te’rerb'oul'a, do Terpd^oul'i.
i) G znaczeniowej stronie wyrazow zwi^zanych z prastowianskim
pierwiastkiem *terb, pisze ostatnio J. Wacbtlowna w artykule pt. »PoI.
triba tribnat Slavia Occidentalis ХП 299 id.
2) Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polski&j
z Archiwum t. zw, Bernardyriskiego we Lwowie- t. I—XXIII, Lwow
1868 id.
’) Akty otnosjaSdijesja къ istorii Juznoj i Zapadnoj Rossii, sobran-
nyje i izdannyje Archeografideskoj Kommisijej, Petersbng, t. I 1863 i d.
4) B. Hrindenko: Slovaf ukrajinskoji movy, Kij6w 1907, t. H
327 i 766.
1057
-owla. Takie nieskomplikowanei bardzoprzejrzyate wyjadnienie tej na-
zwy, ktdre m. i. przyj^c 34 sklonni Al, Brilckner1 * *) i M. Rudnicki8), nie
mofe si^ jednak utrzymac wobec materialu historyczno-j^zykowego. Oto
w aktach historycznych postac tej nazwy z przyrostkiem -owla nie jest
najstarsz^ ani jedynq. Obok zapisdw takieh, jak np.: Trebowla 1384,
Janko z Czarnkowa’); de TVebotoZa 1403 AGZ IV 14; 1463 AGZ XIX.
169; 1472 AGZ VI 158; in Trbowla 1441 AGZ XIV 504; in Trebow-
lya 1451 AGZ XJV 319; Trebowla XVI w., Stryjkowski, SG ХП 459;
Tretnbowlia 1570 2er.4 * * *) VII 121; w Trqbowli 1667 AGZ I 66 i innych
zapisow tej nazwy z przyrostkiem -owla, spotykamy w zabytkach hi-
storycznych staroruskich postad tej nazwy z przyrostkiem -ovls, np.:
w Kodeksie Laurentynskim z r. 1377 (wyd. Komisji archeograficznej
w Petersburgu, 1873) pod r. 6605 (= 1097): Terebovls; pod r. 6651(= 1144):
a moj Terebovlh-, i ide к Terebovlju- inne: a korolevskoje velibestvo st pols-
skims vojskomt stoits pods horodoms Tereblevims, oiidajets litovskoho vojska
a Terebovs ots Kamenca dvbnadcats mils 1673 AJZR XI 299; pods horo-
doms Trenbovlemz 1673 AJZR XI 309; pods Trenbovlems 1673 AJZR XIT
248; izs pods Trembovl'a 1675 AJZR ХП266; izs Podhajcovt posols koro-
levskoje velibestvo protivs neprijatel'a kt Trembovl’ju, a neprijaielt Trem-
bovlt imejets vs osadb 1675 AJZRXII 286; vojska vsi sobiraiutca na HU-
njanoms Pole i v Trembovle ib. i in.
I w najstarszych polskich zapisach tej nazwy spotkad mozna postac
z przyrostkiem -owl, np.: Trebowl 1392 AGZ П, 34; Trebovl AGZ XII,
154 i in.
Wymienione przyklady z przyrostkiem -avis 84 rodzaju mqs-
kiego i wskazuj^ na to, ze nie podobna przyrostka -owla w nazwie
Trembowla, Terebovl’a traktowac na rdwni z przyrostkiem -ovl'a vr takieh
wyrazach pospqlitych, jak ukr. hoePivfa, bud’ivl'a, poh kodowla, budowla
itp., tym bardziej, ze ani w jqzyku ukrainskim ani w polskim nie ma
wymiany przyrostka -ovls (r. m.) z przyrostkiem -ovl'a (г. Й.) w wyrazach
pospolitych tego typu, co hodowla, budowla. Odpada zatem mozliwosc I4-
czenia nazwy nkr. Terebovl’a z wyrazem pospolitym tereb4vl’a 'miejsee,
oczyszczone z zaroSli’, innymi slowy odpada mozliwoSd Uumaczenia tej
l) Slownik etymologiczny jqzyka polskiego, Krakow 1925, sir. 579.
3) Historia Sl^ska od najdawniejszych czasdw, 1.1, Krakow PAU 1933,
przypisek w pracy Z. Woj ciechowskiego: Najstarszy ustrdj plemienno-
szczepowy, str. 128.
*) Por. Momimenta Poloniae Histories, wyd. August Bielowski, Lwow
1872, t. П, str. 626.	,	;
. 4) Barela do istoryji Ukrajiny-Rusy, wydaje Archedgrafifina Komisyja
Nauk. T-va im. Sevdenka u Lvovi> Lwow t.1895 i d.
1058
nazwy jako nazwy topograficznej, zwi^zanej oo do swego pochodzenia
z 'trzebieniem, karczowaniem lasu’.
Drugie tlumaczenie tej nazwy, wyprowadzaj^ce j^ od imienia oso-
bowego Tereb i dopatruj^ce si<j w przyrostkn -ovh || -ovl'a zmieszania dwu
sufiksow dzierzawozych *), tez nie jest zupelnie przekonuj^ce. Pomijaj^c
ze stanowiska czysto formalnego dziwne zmieszanie dwu przyrostkow
о tej samej — dzierzawozej — funkcji znaczeniowej, przeoiw takiemu
pojmowaniu przyrostka -ovh fl -ovl'a przemawia jeszoze inny wzgl^d. Oto
przymiotniki, urabiane przy pomocy przyrostka -bskt od nazw miejsco-
wych dzierzawozych о sufiksie -jb, wykazuj^ po spolgioskach wargowych
na gruncie wsch.-slowiariskim brak -I- t. zw. epentetycznego, np.:
ss Bratslavlemn : bratstavskii 1434 Kur.2) 155, 161;
Jarostavlb : jaroslavskii 1370 Kur. 171; AGZ VII, 13;
liestavlb	: izeslavskij Ukaz.8) 118, 119;
Perejaslavlb	: perejasiavskij Ukaz. 330;
Putimh : putimskije Ukaz. 383 i in.
Gdyby zatem -I- w nazwie Terebovh, Terebovl'a byto -I- epentetycz-
nym, wowczas przymiotnik na -bski, utworzony od tej nazwy, brzmialby:
*terebovbskbjb', tymczasem juz w najdawniejszych zapisach spotykamy wy-
Ifjczn^ postac przymiotnika z zachowanym -I- np.: terebovelbskii 1386
Kur. 170; terebovlbskoh 1411 Kur. 170; и terebovlbskii 1393 Kur. 170 i in.
Так samo zaohowuje siq -I- w przymiotniku terebov'el's'kyj i w dzisiejszym
j^zyku ukrainskim. W zwi^zku z tym nawet z czysto formalnych wzglq-
d6w nalezy odrzucic hipotezQ о kontaminacji dwu przyrostkdw dzierzaw-
czych -oo- i -jo- w nazwie Trembowla, a wobec tego nalezy szukac in-
nego jej tlumaczenia.
Samo przez si$ nasuwa siq zestawienie nazwy Terebovlb, Tere-
bovl'a z innymi nazwami na -ovlb\\-ovl'a, a wi^c takimi, jak: Drogowel [|
Drogowle Kozier.4) II 399, SG; Litovel {Lutovl 1270) Ц Litovle Corn/ i VaSa
1. c.; Radowl || Radowel SO ХП 325, SG; Sqdowl fl Sqdowel Kozier. II 399;
’) Por. Cerny i Vaia, 1. c.; takze J. Haliczer: »Trembowla, strus.
Ter ebowl', -I- forma zmi^kczenia, oznaczaj^ca wlasnoSc, a zatem ’wlasnodc
Terebowa, syna Tereba’; podobne formy Lubowla i Luboml. Nie nalezy
nazwy tej pojmowac w zwiqzku ze slowem ‘trzebid’, karczowanie lasdw,
ktdrymi zamek Trembowelski jest otoczony< (Slownik geograficzny, po-
chodzenie i znaczenie nazw geograficznyob, Tarnopol 1935, str. 255).
3) Wiad. Kuraszkiewicz: Gramoty halicko-wolynskie XIV—XV w.,
Krakow 1934.
a) Ukazatelb къ pervimb osbmi tomamb polnago sobranija russkichb
Idtopisej, t. П, Petersburg 1907.
4) Stanislaw Kozierowski: Badania nazw topograficznych dzisiejszej
archidiecezji poznanskiej, t. I, П, Poznan 1916.
1059
Turowl К Turowla SG; Witowel | Witowla1) Kozier. II 399, SG; Lubowla
1386 AGZ II 23, SG; Narowla SG; Niegowla SG; Uniewel Kozier. II 399,
SG; Zaborowle (dzis Zaborol) SG i in.
Analiza gramatyozna tyoh nazw, a wi^o podzial slowotworczy
typu: Drogowel — Drog-ow-el, Lutowel — Lut-ow-el, Lubowla — Lub-ow-la,
Radow(e)l — Rad-ow-(e)l, Sqdow{e)l — Sqd-ow-(e)l, Turowl(a') — Tur-ow-l(a),
Uniewel — Un-ew-el, Witowel — Wit-ow-el i in., pozwala nam bez trudu
wydzielic pierwiastki, znane poza tym jako nazwy osobowe i w wigkszej
cz^sci zapisane w aktach historyoznyoh.
Stwierdzenie to nadaje wszystkich ceoh prawdopodobieristwa przy-
puszczeniu, ze przyrostek -owl, -owla w tyoh nazwach jest przyrostkiem
zlozonym, ktorego czfjSc pierwsz^ stanowi przyrostek dzierzawczy -ovs.
Cz^sc drug^ tego przyrostka -I || -el || -la mozna wyja^nic, zestawiaj^c obo-
cznosci takie, jak: Lubow— Lubowla SG; Lahodow Jabl.2) VII 159 —
Lahodowla ibid. 59 B; Narowa — Narowla SG; Niegdw, Niegowa — Nie-
gowla SG; Radow, Radowa — Radowla SG; Sqdow — Sqdowl SO XII 325;
Turow, Turowa — Turowla SG; Witow, Witowa — Witowla SG; Zabo-
row, Zaborowa — Zaborowla SG i in., a wreszcie i cytowane wyzej przy-
klady: Terebovt — Terebovlb (-l'a)t).
Zestawienie to wyjasnia wcale dokladnie oharakter przyrostka -(e)Z,
-Z(a). W polqczeniu z przymiotnikami dzierzawczymi na -oes, jakimi s^
nazwy miejscowe Lubow, Lahodow, Radow itd., posiada on zwyklq for-
malno-gramatyczn^ funkcji przyrostka urzeczownikowiaj^cego (substanty-
wizujfjcego) przymiotnik. Wskazuj^ na Ц nentralno-strukturalnq funkcji»
dowolne wahania rodzajowe i formalne przyrostka — raz -(e)Z, drugi raz
postac -la —, wskazuj^ na to wreszcie apelatywne formacje z tym sufi-
ksem jak kasel (6= *kasljb, por. W. Vondrak: Vgl. slav. Gr.2 I 567—8),
rola *or-lja, por. or-ас), gdzie przyrostek ten poza strukturaln^ funkcji
innej nie posiada.
W nazwach miejscowyoh sufiks ten mialby funkcjQ urzeczowniko-
wiania przymiotnikowych nazw niejako w zast^pstwie wyszlego z uzycia
czlonu utozsamiaj^cego ‘grod’, a wi^c w naszym wypadku zamiast zlozo-
nego wyraZenia Terebovi horodz 'grod Terebowy t. zn. Tereba’ mielibysmy
jednowyrazowe jego zast^pstwo w postaci Terebovlb {-la).
’) Na podstawie takich obocznosoi, jak: Radowl || Radowel-, Sqdowl ||
Sqdowel i in. -e- przed -I- w nazwach typu Witowel, Drogowel i in. na-
laZy uznac za -e- wstawne, jak w wyrazaoh ogieH, okien, wither i in.
2)	Aleks Jablonowski: Polska XVI w. pod wzgl^dem geograficzno-
statystycznym, t. VII, cz. I Ziemie ruskie, Rus Czerwona, Warszawa 1902.
*) Zestawienie tych obocznosoi i wyplywaj^ca z nioh jedynie moz-
liwa analiza slowotworoza typu: Lub-ow-la, Nieg-ow-la... wykluoza podzial
slowotworczy Rado-tvl, Wito-wle.. , wysuni^ty przez prof. M. Rudnic-
kiego (SO XII 325-6).
1060
бету i Va§a w cytowanej pracy dopatruj^ si$ takiej neutralno-
stmkturalnej funkcji w przyrostkach -»сь, -ъка w takich nazwach, jak
Malooec (op. oit. 22), Bobrowka (op. cit. 170), jednakowoi wobec wyraz-
nej funkcji deminutywnej tych sufiksow (w przeciwienstwie do sufiksow
-I, -la) trudno bez w^tpliwosci orzec, kiedy przyrostki -ec, -ka w nazwach
typu Lubiw, Lubowiec, Lubiwka (SG) pelniq funkcjq deminutywn% w kto-
rym za$ wypadku funkcjQ urzeozownikowiania przymiotnikowych nazw
typu Lubow.
Opierajqc siQ na powyzszej analizie przyrostka -ovlb, -ovl'a, mozemy
nast^puj^co scharakteryzowac og61nie typ nazwy Terebovl'fa), Trembowla:
jest to nazwa odosobowa dzierzawcza, utworzona przy pomocy neutral-
nego formansu rzeczownikowego -l'(a), spotykanego poza tym w takich
nazwach topograficznych, jak Turowla, Lubowla i in.
Z kolei rozpatrzymy imiq osobowe tkwi^ce w tworzywie nazwy
Trembowla, Ter ebow I’a. Z pracy prof. W. Taszyckiego: Najdawniejsze pol-
skie imiona osobowe, Krakow 1925, str. 101, mozna tn przytoczyc nastq-
puj^ce imiona dla porownania: Trzebko, Trzebna, Trzebost, Trzeboszka-,
l pracy Miklosicha (op. cit. str. 107): czes. Tfebata, Trebota, Tfebek; rus-
Terebicka i in. oraz nazwy miejscowe: czes. Tfebokostice, Tfebihost, Tte-
bomyslice, Tr eboradice', p. Trzebuchowo, Trzebiegoszcz, Trzebiestawice-, z pracy
Tupikowa (Slovarb dr.-russkichb lidnichb i sobstvennichb imenb, Peters-
burg 1903): Terebunecz 1552 (str. 309), Terebuchinb 1688 (str. 781); wre-
szcie z materialu do slownika imion staropolskich, przygotowywanego
przez prof. W. Taszyckiego: Trzeba, Trzebiemysi, Trzebich, Trzebiebor,
Trzebieslaw, Trzebor, Trzebomyst, Trzebowit i in.
W cz^Sci podstawowej nazwy miejscowej Terebovl'lp) mamy do czy-
nienia ze wsch.-slowianskim pelnoglosem tereb (6= *terb-). Wnioskowac
st^d nalezy, ze na terenach wsch.-slowianskich musialy ongis istnied imiona
tego typu, co p. Trzebostaw (a wi^c st.-rus. Terebo&av), Trzebomir (st.rus.
Terebomir) i in., mimo ze material imienniczy z tych terendw takich nazw
nam nie dochowal. О istnieniu imienia skroconego Tereb na tym gruncie
dwiadcz^ jeszcze takie nazwy topograficzne, jak Tereblicze, Terebowo i in.
(por. SG>
Formq skrocon^ Tereb zamiast jakiegos niezachowanego *Terebostava
czy in. iatwo wyjadnid na tie wlasciwodci strukturalnych caiego slowian-
skiego systemu onomastycznego. Jedli bowiem obok pelnych postaci imion
Godosiaw (Taszycki o. c. 74), B^komir (ib. 82), Mirostam (ib. 82) i in. mo-
gly istniec imiona зкгбсопе: God, Bqk, Mir i in., to tym samym obok
Trzeboslawa, *Terebostaoa musial istniec niegdys skrot *Trzeb, Tereb za-
chowany wlasnie w nazwach: Terebovl'{a), Tereblicze, Terebowo i in.
Nie tak wyraznie przedstawia siQ dzis wartodo znaczeniowa imion,
posiadaj^cych w pierwszym czlonie pierwiastek *terb- (= pol. trzeb-, ukr.
1Q61
tereb-). Nie mniej jednak musialy one, jak wogdle imiona -wlasne, posiadac
znaczenie dodatnie, zawierac w sobie przychylne zyczenie ua drogQ zy-
ciowq, a wifjc w naszym wypadku moglo imiQ, z ktorego siq tylko pierw-
,sza czqsc Tereb zachowala, oznaozac czlowieka 'slawnego z ofiarnoSci na
rzecz bogow’ lub 'slawnego z trzebienia lasu’ czy t p. Takim rysem cha-
rakteru powinien siej byi odznaczac cziowiek, ktory to imi^ nosil.
* *
*
Streszczajqc pokrotce rozwazania na temat pochodzenia i znaczenia
nazwy p. Trembowla, ukr. Terebovl' || Terebovl'a mozna ponad wszelk^ w^t-
pliwosc powiedziec, ze:
1. jest to nazwa odosobowa dzierzawcza, utworzona przy pomocy
przyrostka -ov-, rozszerzonego neutralno-strukturalnym formansem -Z'(a),
2. posiadajqca w swym tworzywie skrocon^ nazw§ osobow$ Tereb.
Na powstanie dzisiejszej polskiej postaci tej nazwy: Trembowla za-
miast *Trzebowla, wplyn^ly, jak to juz wczesniej wykazano (JP I 192):
a) ukrainskie Terebovl'ta) i b) rozwiniqcie t. zw. wtornej nosdwki przed -b-.
ТЕСТЬ „ »l ,'tl. -ге<бчь,	'father-in-law',
MUk. .у те«тя	Буряток nz_)?Tecij^ (XflKc.
0Uk.,OES. тесть? тьсть [XI с. Осту,.	BRu>
ь^е.с«-^ь, Ru. теc7“6 >OCS. tbstb, Bu. rg ст .SC.tast ,
Cz. test, Po.tefetJ UpSo.test. - Deriv. ПсГонь-
ko j т e. c7e mv ко ,	<.7с	к , тесПок-, -rtci^ea‘C/
тестик, Tectn с ( те с г», ^<_se. , те < г>о7 Те
, тестеj т е с - ( в л те
( 4 * У 4 f ~ecTioi3A,	ТеЦЩО!}} /
Tn с4»*-£бо в а	) • — Syn,Z*’*•'* *
icATatfo; c/s «'к о/ь .
PS. *tbstb 'tsj being a derivative of *titti,
IE.root **tit- akin to *teta, see TETA; Miklosich
370, BrUckner 569, (extensively:) БУРЯЧОК HO-
III, ТрубачвВ I, 121-128.
1062
T£TA, d,»|. also Т^Я'ТП-Л'ТЬОТП.Цьёт*,W
/MUfc., deriir. о'кЬ? ; терка ( I5oo A3P. t 202) ’
ThorttA (1698 GypxroK 88)f OlA., 0£$.т<т£
D«g. (^хрячок, L-c ), тетка (/biole^), BRu.
четка, I?*. тётя , В«.тетал SC. t<'fa , Cz. -te ti,
Po. dots, cioc«aA— De-fcxT. t/t[o</ka , тёточ-
ка , т iroHbtc^ , firycn , ti ту ct-Hfe ка , - ftca, ti-
туня I Tb 0 ТУ * * I Tbo г к>н я J ’’етю-н я I т-е-гу и я >
Т6ОГ1 мка } - i-м ь к a , т iry+i t> ч я , t’iTh с ь ко - * il/е ,
тГтчи ы^е t TiTyxа ,	'т’/’ги ин , птч ан ик>
Ti ткиник, тгпщка, тете м-н и и | тбот<^-нии?
М <j к . -г^_т у с я , тйт^-ока гл^отгасн и^л Vn с»
Ву/>ячок ^9)? К/<о(. Ц60ЦЯ?	L^6OTKd«
€ е е- р & ; А V"V4 Uk . ент । 7 U B'R.
PS. *+eto о<;э.	sis+е/OS a?»,nsf
*Itlja ‘’nno+kev'i sis + ет > repvcse-w+s аи 3ц-
c i-e.-w 4- 'byp-e. TtolKpli'c ioL ^&nni/y
svtch as	M f-a ;XHjahja|
x nenja J * ие.па f <•{'. Ьурячок , ~pу <^ач ee
1, 8 6 t c\. о.
ТЕШ, A
тесть.
1063
ТЙ’thou, you’ ,MUk. ,OUk. , OES. ТИ/ТЫ, known
to all SI. - Deriv. тикати»-ання, тикатиоя-
- Syn./нтимне звертання до близькоГ особи
в протилежн!сть до "Ви”.
PS.*ty ’ts’, IE. **tu ’ts’ cf. Pokorny 1097.
ТИЖДЕЯЬ, Gs-g.THXHH ’week’, MUk.,OUk.,OES.
тыждень, ть1жьдень,тыижьдьиь (Х1У с»),
Po. tydzieA, Cz. tyden, Sln.tjeden, in other SI.
неделя of* седмерица/седмица.-0ег1г.тижнв-
вий, -ик. - Syn. с1м дн!в: понеделен (=
по/п£сля нед£л1), BiBTopox (= вторий-2ий
день)} середа (середина тижня)» четвер( =
4ий день),п»ятниця ( = 5жй день), субота
1з евр. с аббат), нед£ля (=день *нед1лан-
ня” - в!дпочинку).
As indicated by OUk. тый ЯсЬдЬнЬ it is a com-
pared formation: *ttj6-ze-d6njb ’the same day -
repeated in cycles of 7 days’, cf. BrUckner 588.
ТИП ’ type ’ , ModUk., Ru .ТИП »Po • typ, etc. -
Deriv. ТИПИК, ТИПОК, ТИПаж, ТИПОВИЙ,-BiCTb,
-во, тип!зувати,—ання,тип1зац1я? типо-
граф!я,-л1тограф1я,-лог1я,-метр1я.-‘ Subst.
зразок,модель,форма; дивак,неконформ£ст.
From Gk. typos’blow’.
1064
ТИСА GN.^Tysa, Tisa (river in the Carpa-
tian mountains)1 2, ModUk.; BRu.t\±ca, Ru.,Bu.,Ma.
Тиса, Cz.,Slk. Tisa, Po. Cisa,etc. - Syn.назва
рхчки на Закарпаттз.,допливу Дунаю.
In a special article about this name in Or-
bis 8:1,158-159, JBR.wrote the following
Der alteste, d. i. in den bisherigen Quellen zuerst erscheinende FIN
ist der des Theiss-Flusses. Neben der griechischen Form Paihissos (I
Jhdt n. Chr.) ist hier die lateinische (latinisierte) 7 Form Tisia (VI Jhdt
n. Chr.) zu erwahnen. Man halt diesen FIN fur unklar und auf alle Faile
fur keinen slavischen Namen (1). In die magyarische Sprache soli dieser
FIN aus irgendeiner tiirkischen Sprache, warscheinlich aus dem Bulga-
rischen gekommen sein. Darauf soil das kurze i im magyarischen Tisza
hinweisen (2). — Um diese Ansicht auf dem slavischen Boden weiter
zu entwickeln, muss man annehmen, dass entweder die Slaven auch den
Theiss-FIN aus dem Tiirkischen (Avaren, Bulgaren ?) iibernommen
haben, oder dass sie schon vor der Zeit der Avaren und Bulgaren also
vor dem VI Jhdt ihre eigene Benennung fur diesen grossen Fluss gehabt
haben. Im ersten Faile miisste dieser FIN in den heutigen slavischen
Sprachen gemass den slavischen Lautgesetzen als Ca (aus * Tsa, das aus
* T6sa und das aus Tisa mit kurzem i) lauten, was im deutlichen Wider-
spruch mit den sprachlichen Tatsachen steht. Daher ist es nur die zweite
Moglichkeit anzunehmen, und hier kann es sich nur darum handeln, ob
wir in diesem FIN eine slavische Bildung, oder eine Ubemahme aus
einer anderen Sprache (thrakischen, germanischen ?) mit langem i vor
uns haben. Solange es keine feste Etymologie fur diesen FIN gibt, ist
methodisch das einfachste, seine slavische Form mit der slavischen
Us- «Eibe» -Bezeichnung zu verkniipfen. Mit Riicksicht aber auf die
Form des ersten Beleges Pathissos, wie auch auf die zeitlichen Verhalt-
nisse, miisste man hier eine slavische Volksetymologie fur urspriin-
(1) Vgl. Melich, Symbolae Grammaticae I. Rozwadowski, II, 1928, S. 101 u ff.,
Kniezsa, Archivum ECO IV, 1938, S. 370.
(2) Melich, I. c., 108.
1065
glich fremden Namen annehmen.' Darauf konnen hinweisen : i) analoge
Behandlung des anlautenden t dieses FIN in alien uns interessierenden
slavischen Sprachen (vgl. ukr. Tysa, Slovak. Tisa, poln. Cisa, serb.
Tisa neben ukr. tys, Slovak. Tis, poln. cis, serb. tis) (i) ; 2) der Suffix
-a, der durch solche ukrainische FIN und ON wie Duba (galizische Kar-
paten), Javora (ibid.) Smoza (ofizielles Smorze, ibid,), die Von den Pflan-
zennamen dub « Eiche », javir «Ahom », smorz « Morche » abgeleitet
warden, ganz gut motieviert werden kann ; 3) viele FIN und ON mit
der tis- « Eibe» -Wurzcl, die in den Karpatengebirgen zu finden sind,
wie z. B. ukr. Tysiu neben Tysa, Tysovec, Tysovyca (2), Tysannyk, Tysyn,
Ту ska, Tysysce, Tysova, Ту sola, Tysoluv (3) u. a. Man kann auch in dem
grichischen Tissos, und besonders lateinischen Tisia den slavischen FIN
Tisa sehen. Auf alle Faile ist die Entstehung der slavischen Form —
wie es schon oben erwahnt wurde — auf eine friihere Zeit, als die der
Einwanderung der tiirkichen Avaren und Bulgaren in diese Gegenden,
also vor das VI Jhdt, zuriickzufiihren.
Cf.also уГ, УЖ.
ТИСЯЧА ’ thousand *, MUk. Ти С я (XVII с.
АСА- 262) , ТЫ , Ти с Я Ч а (XV с. ССМ. 2,454) ,
оик. тысяча /гыс^чь (XIV С. ibidem)» tysia-
cza( 1395 ibidem),OES.	Ru>
'Ысяи , OCS. tys^sti/tyspsti, Po. tysi<|c, ’etc —
Deriv. ТИСЯЦЬКИЙ, тисячка, тисячний,-ник,
-ниця, тисячо- верстий,-воловий,-голосий,
-к1лограмовий.-к1лометровий,-1фатний,-л1т-
н1й,-л1ття,-6кий,-раз6вий,-р£чний, -р£ччя,
-тонний,-устий.- Syn. назва числа й цифри
”1000”; (пе^енбсно:) велйка к!льк1сть,сила
силенна чогбсь.
PS.**tys£tja/*tys2tja with parallel forms *ty-
s^tji/tysjtji ’ts1, IE.root **tus- 1 ts1 (:**tusen-
tia/**tUsontja) Pokorny 1083; re.other etymologies
cf. Vasmfir24,133.
1066
ТРАВА’grass’ ,MUk. ,OUk. ,OES . трава,BRu. ,Ru.
трава. ocs- trava> Po. trawa.etc. - Deriv.тра-
3 и h /«/a , трА&кд, *г/э	; rpaBf,/(!|
т/ииневи* ,	~Syn. рО(',и*^
^еле f-i и лп стекам.
PS.*trava ’ts', derived from тра8ити; q.v.
ТРАВЕНЪ : ТРАВА.
t ТРАВИТИ 'to consume',MUk. ,0Uk.,OES.TpigH^Ru.
траВигб, OCS. traviti, Po. trawi£,etc. - Deriv.
nepe-) с-трааити , crpi3a ,	трава etc
-Syn. Л E^jESa ^)ю в a~ri f КоЧ 'у	ВгТи,
PS.*traviti,'ts', IE.root **ter-’to rub’cf. Po-
korny 1071.
ТРИ 'three', MUk.,0Uk.,0ES. Три, known to all
other si. - Deriv. трохе,тр£йка, тринадцать,
трйдцять,триста, трйч!, три-вйм1рний,-м£-
сячний ,^-р£чний, -тижневий, -н£ г , -нГжок, -нб-
гий,-палий,-nfлля,-поверховий,-про центний,
-раменний,-рядкбвий,-с в£чник,-святйй,-тбм-
ний,-томник,-членний^-щргловий, 1тд., див.
теж: тризуб; Тригуб/а/, Тригубенко,Три-
губишин, Триту к, Трихре'ст,Трил1г, Тринад-
цятий, Трир1г, трйскок, Триструга(Богдан
306-307) >GN; Трип1лля, трип/ЛЬСЬКИЙ,- syn.
назва числа й цифри "Зп.
PS. *tri 'ts', IE. **tri : **trei- 'ts', known
to all lE.lgs. including Ht.tri-, ToA. tre,tri- ,
ToB.trai,traya, cf. Pokorny 1090-1091, a.o.; see
also the following entry.
1Q67
ТРИЗУБ *tryzub-trident (Uk.national and state
emblem)* historically documented sines the Xth c*»
cf •
(coins of Volodymyr the great and
Jaroslav the Wise)
/Coat~of-arms of the. Ukrainian
National Republic in 1918 1 ff*/
wanted in SovUk* and Sovfki* dictionaries for ob-
vious (political) reasons; Po* trojz^b* - Deriv*
трйзубець,трйзубовий. .Syn* знак 1з трьо-
ма зубцями^ грошовий знак на монетах Воло-
димира Великого й Ярослава Мудрого; держав-
ний герб УкраТнсько! Народно!’ Республ1ки
/в1д 1918 р*/; державний герб БарбгСди /в!д
1966 р./.
Derived from t Три '3* 4. зуб ’tooth*»sea
s.v»; as to the origin of the trident itself there
1068
are several hypotheses;one of them is that by
РССтоцький 4:
Die Urgestalt des ukrainischen Wappens auf einem Runenstein
(Aus: Norske Oldfunn, Vr Oslo 1925)
1069
Gk. tradition relates trident to the three-
pronged spear forming a characteristic attribute
of the Sea god Poseidon - Neptune 
(JBR.Arch.133)
1070
The most persuasive is its derivation from the
local (Uk.) ornamental tradition, cf.,e.g.
Тризубоподабнг орнамент» в фресках Свято-Софайсъкого собору в Ки-
ева з XI cTopiHHfl.
(Календар Св1тла
на 1982, р.155)
/JBR.Arch.133 /
1071
ТРИНИ Npl. ’threshed straws; sawdust*,ModUk.,
BRu. в огры нъ«, Ru. вотри ha t Bu. три *j nzSC. tr’lnje ,S1
trfca,Cz. triny.Slk.oteriny, Po. trzyny. - Deriv.
тринмя , трачии-ня.
PS.*£brini 'ts', derived from *£brti,
Uk. ТЁРТИ ’to rub!
тубарон Hraallk. 'shark'» first recorded in
1981 ( 0.Корчагин,Календар Свттла на 1982,
р.98), - Subst, акула; AmUk. шарк; cf. also:
Тубарон — це риба, що ввесь
час шших пожирае i завжди го-
лодна. Вона така метка й силь-
на, що пливе швидше, шж шш!
морсьга створшня i може пожер-
ти нав!ть ц1лу людину.
"Тубаронами" називають у
Бразилн людей, яга збагачують-
ся, використовуючи других. Во-
ни то шдносять високо цши иа
сво! продукта, аби д штата як-
найбалыпе гроша.
(КорчаГ1н
From Port, tubarero 'shark*•
/	.	и	Z
тусик dial. for: татусик : тато.
TYT ’here’, MUk.,OUk.

UT	OES. t«T3zT^to,
Ru. TYT, Po. tu ( > Wd. ту) ,tutaj, Bu. TY-KA,
OCS. tu, Sc. tu, Sin. tu,Cz. tu/to/,Slk. tu.“
Deriv. тутки, тутечки,тут/к/а, туткиво,
1072 '
тутешн!й, тутещняк, тутовий. - Syn.
у цьому М1сц1; у даному випадку, при
даних обставинах, Слум.10,329.
PS.*tu-to ’ts’ without IE. correspondence,
cf. Brllckner 583, Vasmer24,126.
ТЮРМА ’ jail,prison,gaol’, OES.T+of>-
тюрьма, Po- turma. - Deriv.тюрем-
ка, тюремний, -ник,-ниця. -Subst. м£сце
ув’яэнення, в’язниця, (д!ял.:)крим!нал,
фурдиГа, фур д и I" ар ня.
According to Brllckner 585 the word comes
from ModHG. Thurm the ultimate source being
Lat.turma ’tower’; yet,some scholars derive it
from OTk. *tUrma ’jail’,cf. Tt.tUrma,Kirghiz
tllrmH ’ ts ’ , Vasmer^ ,4.137 , Menges Language 20,
69,a.o.
ТЮТЮН ’tobacco’, ModUk., BRu. ЦЮПЮН,
f	/	„	'
Ru. ТЮ7ЮН, - Deriv. ТЮТЮНОВИИ , тютюни-
ще,тютюнисько, тютюнний,-ик,-ицтво,
“ИЦЯ, FN. Тютюнник,- 5иЬзь,тряв>яниста
н!котинна рослина.
From Tk.tUtUn’ts’, cf. Miklosich TE.l,
2,181 and his ED. 365, Vasmer^, 138,a.o.
*
У
у, у_the twenty fourth letter of the Uk. alphabet, MUk.
and OUk. name укъ from OCS ouks *T numerical value
(Glagolitic)—400 Опенко Азб. 82 ff, Истрин 50 ff.; the
problems of the [pre]historical change of p (jus) > и
as well as the phonetic “elevation” of о > и without stress
belong to grammar and dialectology, cf.e.g. Рудницький 7,
45, 76-77;
У РИЧУ- pref. =B,B-.
УБРУС , also OBPYC 'tablecloth; (arch.:)
woman's head attire*, OUk. ,OES.y^/>yc-s,Ru.,
Bu. убрус, OCS. ubrusfi, SC. iibrus,Sln.ubrus,
Cz.ubrus, Slk.Po.obrus. - Deriv. убруоик/
оррусик, убрусовий/обрусовий. - Syn.
скатерть,скатертйна,(арх.s) старовин-
ний х!н6чий уб£р на голову.
A prefixed у—/о— formation based upon
*bi?bsn2ti: *brysati 'to grate,grind', cf.Ber-
neker 1,90-91,Vasmer^A,144,a.o.
УВ = у + В between consonantal clus-
ters, see s.w.
УВЕРТЮРА, Wd. увертура (Льв1в,Стрий) 'over-
ture, prelude', ModUk., Ru. увертюра, Po. uwertu-
ra,etc. - Deriv. увертюрний, Wd., увертурний. -
Subst. оркестровий вступ до опери,балету,
драки,к1ноф£льму йтп.
From Fr. ouverture 'ts'; Wd. увертура via Po.
uwertura, .5и<о. 792.-
1073
1074
УГf УК GN. ’Uh,Uzh (river in Carpatho-
Ukraine)’, ModUk., BRu.,Ru.,Bu.,Ma. etc.ts.
Deriv. Ужок, ужоцький, Ужоччина, У-
жанщина.'_ syn. Назва рхчки на Закар-
патт!, дбпливу Тиси.
In a special article on this hydronym
• in Orbls 8:1,159, the present author wrote
as follows:
Der karpatoukrainische FIN, der auf die urslavische
Herkunft hinweist, ist der des Ung-Flusses. Obwohl hier ziemlich spate
historische Belege zu finden sind, kann man auf Grund der sprachlichen
Angaben diesen FIN vor das X Jhdt festlegen. Die slavischen Formen
fiir diesen Namen : Uh neben Uz, wie auch die magyarische Ung, lassen
hier eine Urform * pg- neben * pf ansetzen, die am nachsten der slavi-
schen Wurzel * pgr- neben * Qi- Natter Aal steht Die magyarische
Form, die noch den slavischen Nasalvokal und g Laut erhalten hat,
zeigt darauf hin, dass die Magyaren diesen FIN noch vor der Zeit der
slavischen Denasalierung iibemommen haben, also dass die Slaven diesen
FIN schon vor dem X Jhdt gebraucht haben. Die Tatsache der Beibe-
haltung des slavischen Nasalvokals durch die magyarische Sprache vor
allem in den FIN und ON ist nicht vereinzelt; vgl. Beispiele bei Moor
124, Kniezsa 309 u ff. Jysa,
Die beiden oben angefiihrten Namen konnen uns nur das Slaventum
des heutigen karpato-ukrainischen Gebietes vor der Zeit der ungarischen
Landeinnahme bezeugen. Den Namen aber des Nebenflusses von Tysa :
Terebla (auch ON), der von Magyaren mit Liquidadissimilation als
Talabor iibemommen wurde, muss man als Beweis hinstellen, dass es
sich auf diesem Gebiete nur um eine ostslavische Sprache handeln kann,
d. i. um die ukrainische Sprache. Was es fiir einen Zusammenhang zwi-
schen diesen FIN und der urslavischen Wurzel * terb- geben kann, darauf
habe ich schon bei der Erklarung des ON Terebovla JP. XXII 134 ff.
hingewiesen ( cf. also EDUL.vol.2,p.986 & ff.).
,	, t 1075
укра1'на, dial.&folkl. вкрахна,украйна,у-
KpaiHafmeanings in the Ukrainian language:) 1.‘ border-land,
march* 2. ‘any remote area1; 3. ‘country in general* j
see also край.
УКРaIhA ,poet.& folkl. Укра!на,Украйна,Вкра
1на GN. Ukraine, (old: ) ‘Ukrainian — ’the
habitat of the people constituting the Ukrainian nation and of
their culture!
BRu. Украина, Ru. Украина,poet. Украйна,
Po. Ukraine, Cz. ,Slk. Ukra<Jina,etc. - Syn.
земля укра!нського народу в його етно-мов-
них гранйцях; держава украгСнського наррдух
Русь/- Украина/, Козацька держава,Козак1я,
Козаччина, Укра1нська Нарбдна Республ1ка -
УНР; /росгйська колбн±яг/ Малорос£я, Укра-
хнська Радянська Соц1ял±стйчна Республ1ка-
УРСР.
The original meaning of the term as we find it in
chronicles of the 12th century and in books up to the 16th
century is likely to have been “border-land”. In the 17th cen-
tury, however, parallel to the growth of the Cossack state, the
term which was formerly applied to some portions of the ter-
ritory only began to extend to the whole country and at the same
time its meaning was broadened according to political facts: in
the conscience of the people the Cossack state was a political
power whose historical mission was to act as bulkhead against
the Asiatic hordes and to protect Christianity and European cul-
ture from an invasion out of the East. The term “ukrayina”
then meant: 1. territory of the Cossack state; 2. boundary bet-
ween the Asiatic East and civilised Europe.
The book by Le Vasseur de Beauplan “Description d’Ukraine”
made this name popular throughout the world, as did his maps
“Delineatio specialis et accurata cum suis palatinatibus” (1650).
1076
On the geographical maps subsequently drawn, the- term
“Ukraine” appears continually (see L. Bagrov: “Die ersten
Karten der Ukraine im 17. Jahrhundert”, Beitrage zur Ukraine-
kunde, herausgegeben vom Ukrainischen Wissenschaftlichen In-
stitut Berlin 1935).
National consciousness increased as a consequence of oppress-
ion by Russians and Poles, in spite of whose resistance the
name “Ukraine” as a special term for the Ukrainian territory >
spread quickly, thus emphasising the fact that there is a diffe-
rence between the Ukrainians and their neighbors in the spheres
of language, race, culture, national feeling and policy.
In Tsarist Russia the name “Ukraine” was the symbol of the
Ukrainian people’s struggle for independence. It was therefore
abolished and replaced by ^‘Little Russia”, a term very much
hated by Ukrainians... (qnoted from the author’s article
in; Ukraine and Its People «Munich 1949 ,pp. l’-2j.
For historical documentation, deriv.,semantic de-
velopment, appellativisation, the name in other SI.
and non-Sl.languages as well as for extensive crit-
ical survey of the pertaining bibliography see JBR.
in OnXJVAN.l» reviewed by Yury Serech in AUA.2:4,435
-443 and (in reprint) in G.Y.Shevelov’s Teasers and
Appeasers .Munchen 1971,pp.199-206.
Re. УКРА1НА GN, UKRAINA (OUKRAINA) in Ca-
nada cf. JBR. in OnUVAN-2,72-74 and his Manitoba
Mosaic of Place Names, Winnipeg 1970,pp. 206.
There are several toponyms, street and park-
names YKPAIHA on various continents, yet their
gathering as well as data re. circumstances of
such name-giving are the tasks of future toponymic
research.
* *
л
Ф, ф — the twenty fifth letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name фертъ from OCS fertz '?’, nume-
rical value —500, Опеико Азб. 82 ff., Истрин 50 ff.; dial,
substitution of ф by x[b] belongs to grammar and dialecto-
logy.
фазенда
J z".	.
Гес^-rdeo!
1П €. Xx c -	—	фазендяр)
фьзендер/о/•	-	6 ферма, госпо -
дарство»

Тс» г/ -
•/л z е -и
ФАМ1Л1Я 1 4- а ни । I у ( Ad(Jk. ‘/>*/исд|*ц
(>593) ,3 Фамыл1и С ^yp/i^oK 1°$), Т? и. ср<ьми-
лия 'sufnAm?.',Т&.фэ> vh । (-< а
Я^И.Н,Х '4Ч°/	к*
ян7;	и и f
Sw.Gs-h. скдл’я Jce/v/Я t р
Ft о wn Lzi. £ditru(iA
бур Slog (.с,
t м 1Л I И ¥( и и z “Н,СГЬ?^
£ати[ся}
ОДИцй,
C+s’y V-cA Т>о. fbnn'l'b
1077
феста BrazUk. '•feast, especially a
saint's day celebrated in Port«speaking coun-
tries', first recorded in the XX c. - Subst*
СВЯТО.
From Port, festa 'ts'.
z ФЕСТИН, dial, фестин ( Стрий) ,хве-
СТИН 'feast,festivity; picnic’, first re-
corded in the XIX c«; Po. festyn. - Subst. СВЯ-
ТО , забава п±д одвёртим нёбом.
From Fr, festin *ts'.
Ф±скал1зувати BrazUk. 'to inspect, check
control', first recorded in 1965 (Wouk 53) . - Subst
пильнувати, Сне.13,11.
From Port, fiscalizar 'ts'.
флат/флет AustrUk. 'flat',first recorded
in 1970 (Sydney JBR.). - Subst. . КОНДОМ1Н1Й,
Пан! Стефа Пеленська, яка теля
смерти мужа 1нж. Свгёна перехха-
ла з Сиднею до Торонта, придбала
co6i затишний фждомшюм (так на-
зивають канадш флети чи юшти).
/Б.Подолянко•Втльна Думка 29/1981/
From Е, flat 'ts'.
флю AmUk. abbr. о£ 1нфлюёнза, see 1нфлю-
ёнца.
фоГет© BrazUk. ’rocket», first recorded in
1926 (КартаНсЬкии 45)»— Subst» ракета»
From Port, foguete »ts».
ФОЙСа BrazUk» ’scythe’,first recorded in
1926 by Карманський 11,-Subst. серпуватий
прйлад до витинання куюд в,Карманський,I.с.
From Port, fouce ’ts’.
форзйцгя I, alsq хворзйщя 'Forsythia : forsythia',
first recorded in 1980’s (V.Biljajiv in America 21/1980),
Ru.	, Yo.forsycja. - Subst. рослйна 3
родйни маслинуватих / маслинових -, Oleaceae , /
походить i3 Далекого Сходу, в Украину перене-
сена з Англ!!, а зв!дс!ля в Рос1ю; кущ{ форзи-
ц!1 садять в огородах, парках, для прикраси зо-
крема з весною, коли вони цв!туть перед озеле-
нениям листками.
From Е. forsythia ’ts’, named after William For-
syth (1737 - 1804) E. horticulturist, SWO.229, Klein
1,613.
ФОРУМ ’forum’, ModUk.,Ru. ts, Po. forum, etc.
Subst. площа, майдан, ринок в Рим!,Кузеля
315; широк! представницьк! збори - з»!зд,
конференция, конгрес, Слум,10,629.
From Lat. forum’public place,market’.
1080
SoirUtet Се'Л-'иаи pZi $0v\ «у-’
£*vc. c^ybM.<-5 • — 5v-c6>/-. Htfi* «цЫси >и &o-
€ -имололоАе+чич .
F-Гс v^t F?vc. c^>nuj , 4*Ue UkCt:». w\
So^oe	Moo(HC~. Рд/. Р-Гс fz
СгъИе-г 197.
fy&tb Q'fA.zkJk. ^**ю&€ \ «/• -Я
niiiioB та й до дохтора Давида. А в!н ме-
не збадав та й каже таке: Знаеш, що,
чояов1че, коли хочет бути здоровий, то	-
перше кинь смушити Фуму^^^^р -г.ЦЦ^П
_ Su.6s/-t Дилл чиг^ро'к; 5и/-/^ка.
P-f о w,	^к--к->п at г о	о к е \
фУрА И ? Фу РА 4	р-н я	кур л U ли
Xyf? tS^r'tAрн я г
фут А ИИ 'А ыл+у Uk.	fiinf'
уее^-Га/ ej t\n 17/Z (Bil&bh 7Zcj)-
3 cc Л С7*О77а .
X, х — the twenty sixth letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name хЬръ from OCS xerz *?’, numerical
value —600, Опенко Азб. 98 ff., Истрин 50 ff:; see also ф.
ХАЛЕПА’distress,trouble,bad luck’, ModUk.,
Ru. халепа ’wet weather’- Subst. нещастя,кл6-
п1т,прикр!сть; б1да,лихо,Кузеля 317.
From Gk. xalepos ’hard,severe’ - Npl. ta xa-
pa ’hardships,sufferings’; less convincing is
its derivation from халуй — холуй ,Vasmer2,4
217-218,a.о.
ХАЛТУРА ’bungling,scam-work,botch work’,
ModUk. ,Ru. ’ts’ . -Deriv. халтурний,-НИК,-НИЦЯ .
- Subst. недоброяк!сний тв!р,товар.
From LLatcAartularium ’belonging to paper =
register of the deceased* (: charta ’paper’) with
specialized meaning: ’spoiled paper-» work of art
of inferior quality’.
ХАЛУПА ’ cottage, house *, ModUk., Po. chaiu-
pa ’ts’. - Deriv. халупка,халупний,—ик,—иця.
-Subst. ХАТА.
From Po. chaiupa ’ts’, the origin of the
latter being uncertain, cf. Vasmer*4,219, Труба-
чев ibidem,(little convincing:) Bruckner
175-176.
1Q81
1082
XAPKIB, Ed.XapbKiB GN. ’Kharkiv (city
in Ukraine)’, ModUk. -, BRu. Харкоу,Ru.Харьков,
Po. Charkdw,etc. - Deriv. харк.1вець, -вка,
харкхвський, по-харк!вськом«,-ськи.
The present author devoted a special
article to the explanation of the origin and
meaning of this name in O^UVAN.15, 50-54;here
are his findings:
He вважаючи на ц!нш пращ з icTopii заселения Слобо-
жанщини, зокрема на пращ акад. Д. I. Багал!я, назва мкта
Харкова не дочекалася дос! в наущ якогось окремого й оста-
точного вияснення, коли не зал!чувати сюдн загальних ен-
циклопедичних зам!ток на цю тему. Так, напр., у вщомому
,,Енциклопедическому Словар-i” Ф. А. Брокгавза й I. А. Ефро-
на (том. 37, Ст.-Петербург 1903) пщ гаслом „Харьков” читаемо:
,,В первые десятилетия XVII в. местность, занятая ны-
нешним Харьковом, представляла „дикое поле”... К пол. XVII
ст. одна из ватаг, переводимая своим „осадчим” Каркачом, о-
села на старом, неведомо кем i когда обитаемом городище меж-
ду реками Харьковом и Лопанью и образовала поселение, по
реке, получившее название Харьков. Год основания Харькова
неизвестен, но, судя по тому, что в 1656 г. московское прави-
тельство называло Харьков еще новостроящимся городом,
можно признать вполне правдоподобным мнение проф. Ба-
галея, относящего начало Харькова к 1654-55 ...”*)
„Украшська Загальна Енциклопед!я” — Книга Знания, за
ред. проф. Раковського, подас ильки загальш вщомост! з ic-
Topii Харкова, ие торкаючись справи походження мкта (.За-
снований в 2-ift половин! XVII в. виселенцями з Правобереж-
жя, скоро став важним оборонним пограничним м!стом, ко-
зацьке полкове Micro 1756...”, т. III., стор. 1103).
Тод!, коли б!лыи! енциклопедп, як, напр., цитована Брок-
гавза-Ефрона, вщносять походження назви м!ста Харкова до
р!чки Харк!в, П. Семенов у своему „Географическому Словар!
Российской Империи” (Ст.-Петербург, 1885 р.) зв’язуе похо-
дження мкта Харкова з легендою („преданием”) про першого
поселенця козака Харитона чи Харка, в!д якого м!сто взяло
свою назву. Ось вщповщне м!сце з Семенова:
„Точных сведений о времени заселения Харькова нет. По
преданию, первым поселенцем был казак Харитон или Харько,
по имени которого и заведенный им хутор получил название ...
•) 3 техтчних причин у цитатах змодертзоваио скр!зь пра-
вопис.
1083
Из царской грамоты Чугуевскому воеводе Сухотину, 1556 г.
видно, что в это время поручено воину Селифонтову построить
в Харькове крепость..(т. V., стор. 468-9).
Працюючи з 1935 над украшським мгсцевим назовництвом,
ми звернули м)ж шшим увагу й на щкавий факт у топомоно-
мастиц) : тотожшсть водних i м)сцевих назв. Отак, напр., у сту-
дИ „Про мгсцеву назву Стрий” (Науковий Зб)рник в 30 р)чницк>
науково! пращ проф. д-ра I. Опенка, Льв)в 1937, стор. 125-8 i
окрема вщбитка), ми розглянули й пор)вняли б)лыпу кьль-
к1сть назв, що сшльн) р)чц) й осел) й ствердили, що „в nepmift
rpyni назов, де назва р)чки й осел) т) сам)... мусимо виходити
в)д назви р)чки; назва осел) — це висл)д передач) назви р)ч-
ки-осел) (звичайно, положенш над р)чкою). Поб)ч значене-
вих вказують на це й )сторичн) дан)...” (стор. 126).
Маючи до розгляду дв) назви „Харк)в” — одну назву р)ч-
ки, а другу назву осел), ми з цих теоретичних м)ркувань визна-
ли першу назву за перв)сну, другу за похщну. Коли б було нав-
паки, цебто коли б назва осел) перейшла на назву р)чки, то
ми б мали згщно з законами украшсько) ономастики: „Харк)-
вець” (пот)к), „Харювка” (р)чка), „Харков’янка” (р)чка), а
тимчасом таких назв немае. На щй основ), а теж ) на основ)
згаданого вгор) пояснения Брокгавза й Ефрона, що це — „по-
селение по реке, получившее название Харьков”, ми подали в
статт) „Украшське назовництво” в „Енциклопедп Украшо-
знавства” (НТШ, Мюнхен—Нью Иорк, 1949, стор. 366) теж
) пояснения назви „Харк)в” вщ назви р)чки „Харюв *
Хсторична легенда („предание” )	зв’язуе по.-
стання мгста Харкова з козаком Харком: „по преданию, первым
поселенцем был казак Харитон или Харко, по имени которого
и заведенний им хутор получил название” (Семенов). Цш ле-
генд) перечать не т)льки згадан) вгор) структурально-ономас-
тичн) дан) про назву р)чки (брак назви „Харювець”, „Хар-
к)вка” чи як там), але теж )сторичн) дан), що 1х уперше в на-
уку впровадив акад. Д. I. Багал)й у своТх цшних матер)ялах
до icTopil Слобщсько! Украши. Вони беззаперечно вказують на
так) вир)шальн) для ц)ло) справн факти:
1) назва р)чки Харк)в старша, давн)ша, вщ м)ста Харкова,
бо згадуеться в )сторичних документах вже в друг)й половин)
XVI ст.;
2) Micro Харюв засноване в половин) XVII ст. и а д р) ч-
к о ю Харковом й Лопанию.
Третш факт, що випливае посередньо з двох наведених,
е ствердження, що той, хто виводить назву р)чки вщ назви м)с-
цевости, не знае юторичних свщчень про всю цю справу.
Насамперед наведемо м)сце з документу „Роспись польс-
ким дорогам времени Федора 1вановича” (отже )з друго!
половини XVI ст. — 1558-1598 рр.), що його надрукував Д. I.
Багал)й у прац) „Материалы для истории колонизации и быта
степной окраины Московского государства (Харьковской и
1084
отчасти Курской и Воронежской губ) в XVI-XVII столетии,
собранные в разных архивах...”, Харюв, 1886 р.
„А по речке поУдоме лес большой есть же а против того
городища за рекою за Донцем лес большой и бор на городе
лесу много а позад того городища до речки Харькова поле чис-
тое верст с 30 а по речкам по Харькову и по Лопину н по
Удам и до большие до Муравские дороги леса все большие ...”
(стор. 4).
В ц)м документ) ясно й недвозначно згадано дв) р)чки —
притоки р. Уди: Харюв ) Лопань в безпосередньому сусщств).
Коли б у тому час) )снував xyrip, чи город ,,Харк)в” на цьому
мшщ, його б автор „розпис)” напевно згадав, бо ж це був би
важливий ор)ентацшний пункт, та вш же й згадус там )нш)
м)сцевост), напр. „Чугуево городище”. Виходить, що в друг)й
половин) XVI ст. була вже р)чка Харк)в, а осел) Харюв )ще
тод) не було, навпаки, в цьому м)сц) було „чисте поле”.
Щодо ще) останньо) (осел) Харк)в), то документи з пол.
XVII ст. згадують про не) ось що:
„Лета 7171 ноября в 6 день по государеву цареву и велика-
го князя Алексея Михайловича всея великия и мальгя Росии
самодержца указу и по грамоте из розряду за приписью д)яка
Офонасыя Зыкова воевода Еремей Офонасевич Сибилев при-
нел у воеводы у Василья Сухотина Харьков город ставлен ду-
бовым острогом ... (стор. 38).
Цей документ свщчить знову про наявюсть Харкова — го-
рода в 1656 р., тобто про трохи тзшше виникнення м)ста, як
хоче Багалш — в 1654-55 рр.
IDsHiini свщчення про м)сто Харюв трапляються поб)ч
згадок i про р)чку Харюв. Так напр. шд р. 1663 читаемо: —
„... от реки Харькова” (стор. 39), а п)д р. 1688 знаходимо таке
м)сце: „... чтоб из моровых мест в Харков и в полевые и в укра-
инные городы на люди морового поветр)я не нанесло” (ст. 151).
Тепер е на терен) Харкова дв) т) сам) назви: одна назва
р)чки, друга назва м)ста, под)бно, як, напр., Стрий (назва р)ч-
ки й мюта одночасно), Днютрик (назва р)чки й осел)), Бист-
риця (назва р)чки й осел)), Рибник, Ропа, Ростока й багато
шших.
1з цих м)ркувань виходить ясно, що назву р)чки ,,Харюв”
треба визнати за первюну; ця остання передала свою назву
п)зншпй осел), що ii закладеио над р)чкою.
А дал) треба ствердити, що супроти )сторичних евщчень
всякий вивщ назви мюта Харкова безпосередньо вщ особовоТ
назви „Харко”, а не вщ назви р)чки Харюв, ще виразно в роз-
р)з )з науковою правдою й клясифжуеться як типова псевдо-
лопя.
Прщцливши назву м)ста Харкова до групи вщр)чкових
назв, треба теж розглянути трохи ближче й иазву р)чки.
1085
3 формального боку тут не буде н!яких труднопцв. Назва
„Харюв” в’яжеться з особовою назвою Харко, що в сво!й стар-
ппй форм! Харько зводиться до укра!н!зовано! перв!сно грець-
ко! особово! назви: Харитои (пор. Гршчеиюв „Словарь укра!н-
сько! мови”, т. II, стор. 1072). Правда, не виключена тут i 1нша
основа для скороченого Харко, а саме Захаргя —Захар—За-
харко. Проте на нашу думку, перший вивщ, а саме — вщ
Харитона !мов!рн!ший.
Хто ж був цей Харко, чи Харько, з назвою якого зв’язане
найменування р!чки, а отеля перенесения п иа „город”?
1сторичних евщчень про нього не маемо. С т!льки здогади,
сперт! на народюх переказах чи легендах. Один переказ по-
дае, що цим Харком був козак (пор. вище цитату з Семенова).
Другий переказ, який перед першою св!товою вшною чула в
Харков! п. Катерина Антонович, оповщае про Харка — роз-
б!йника, що вщбирав добро в багач!в, а давав його бщним. Тре-
тю легенду подае М. Андрусяк (пор. вище цитату з „Украшсь-
кого Роб!тника") про „козацького сотника Харка”, що в 1654
р. начебто заснуваъ м!сто. Можливо, що е ще й imni легенди.
3 конфронтацп з юторичними матер!ялами виходить ясно,
що коли вперше появляеться назва р!чки Харюв, то в околицах
Харкова було в тому час! „поле чистое” (XVI си) й щойно в
пол. XVII ст. воио почало заселюватися. Отже н!якого Харка
при повстанн! осел! не було, м!сто названо за р!чкою. Ц!каво,
напр., що в перших списках мешканщв Харкова не знаходимо
назви чи имения „Харко”.
Супроти вищеиаведених даиих единою розв’язкою справи
нос!я назви „Харко” може бути визнання первюно! постат! з
ц!ею назвою за неосшу людину, можливо уходника, що захо-
див у ц! сторони з заселения м!сцевостей, побував у тих сторо-
нах б!лыпе раз!в i зв’язав назву одного з потоюв !з сво!м !мен-
ням. Це мус!ло бути ще перед половиною XVI столйтя. Не
виключена можливють, що над щею р!чкою згинув один !з
уходниюв на ймення Харко. Не виключене врешт!, що до ц!е!
р!чки могли постягатнся терени д!яиня (пасовища, уходниць-
K1 лови тощо) людини з !менням Харко. Причиновий зв’язок
м!ж особовим !менням ! назвою р!чки мус!в безперечно бути,
одначе б!льш як певне е те, що в!н не випливав !з перв!сного
поселения ще! людини в цих околицях. 1накше ми б мали тут
до д!ла не з первкною назвою р!чкн, а з перв!сною назвою
осел!.
Доки не знайшлося певних !сторичиих евщчень про особу
Харка, з яким зв’язаиа назва р!чки Харюв, доти вс! тверджен-
ня про нього будуть мати характер б!льш або менш правдо-
под!бних здогад!в. Певним залишиться титьки те, що назва
м!ста Харюв походить вщ р!чки Харюв, не вщ !мення „Харко”
безпосередньо.
1086
хведул	*Khi/ecfaC, Thc^duft MV к,
•&Н>АХЛЪ (1627_1>еринда)^А)Л$ЛА £<$,(1484
Пом'ЯНИК ),OU*, ГНЛ0МО1Н	nvrty
+боДулсу (xiif.x ссф rpwfyftu. Федул.-
"OfCzi/- Хввдулович,Хведул1вна.
-/X Федуль(Богдан 62).-
-51/0Я\ fllAc pt Ги pi'%1627 Беринда.
ЫМЩинЮ *f 7hf'f '	' 4** /triuef 'j&#'
Петровский 218,Беринда 210.
/Т. S./
хворзипдя see форзицхя.
ХВОЯ, cii&l. фоя	[--brnj • u-v€e<j(6e r
JAocL^K-  > kwoivw -/-o 4l| of-Ue/' SC. —Dsr'i’tZ
хвоббии', l“/\Z. Xqohx^. — ^y-vn. cocf-/ay
UJrTlzt^bKd» cot 4-1 и .
TS.*xvoj& Vs , IE.**skkujA
tt+K. skwj'X Ld+vr. skctiA l-r. see
C Afe W-pk 0Vv\	"ТтГ AU 4‘w-> d v>-*^ Z6^
1^3 , ZJJeaeAboe /99 ,	о •
1087
XMIJIb, Gsg. хмелю ’Humulus lupulus L. :
•hops’, MUk. хмель (кун с, ЛСЛ.2&2.) хмиль
As# (1458 CC’M i,5O8)>Oui$.XAltAb (= Ff4t
1412.	ibid .)(XM <Ah J OES. AMCAb
Сръ+ occvc^rewce ; -Новгород • r$^),J8k
Rm.zKu7Bv*^ Ma. хмель, ОСь.
SC, h vn e t| у SIn - h 'A'1 e. } b’*''' *1', Ci. •
Slk • chсЦип le j, Lo So. c»h rn e. G
5o. kh• _ Эе-гtir, хмелик, дм ели -
н д , х /и еле am й /хм • ле ft и и у хм ельо а и й ,
[Л’А"> по-"|хАлелити£ся)^ П|дх<лйле-ний ,
похгн/ал/4 *,	Х^СлЬ /Хм»ль,Хмель~
z	7	Г	4
ни1$Ький7 Хх* ельн ц **/,<, Хм ель о в^ь ки и }
Х^елЬсе/щ, , ХмiA« в«(, ки*i , Хм»л«М-
еь^и и , Хт,'ли<) Хм/ля , Х'и'А* р(
♦ 15 )у G-A/> ( hy <^у~о	лл еле е>А,Хлп^-
Лиик д, Хмв.А «н с7и и , Хмем Д	> Хм ел »Д-
к>у X/V| в-л+о а ти й , Хм а. л ьн и	к a f Хм е-
льоеду Хмгльовий , Х*н|'л»м»/Хм(*льник,
Х*< i ЛЬ ЯИ КОВА , Хм/л Ь Ям! Ч к А,Хм|ЛЬУИК,
(С Г^« 590G"A^* ( + о|>-wxb * Хм
льоъе.^ Хамль-ник^ Хмельи и ^ькл &£~
лесть ;Хмель н и^ький ( до /954 - fTp<>~
ck^pfft }. —	iartvro- од-
HOpiSritAA д&одомяиХ ®и1Хих роснйм
рСДИНи ujce ко ви ч я их' -* в и <-j< 4t/®л</
UJHUJKH	рОСЛИИИ,М4оЪИкО^»Я-
СТО Бу ЮТЬ €Я в ЛИв«вк|,4<(’я ПрО/иИ-
сло^ос"!, С5<ь*с)^Р£, 15,51$ -yMUk.
хллель Lu-pM-s ?с ГЛ rl u s saci’-
eiA_) (Xvti с. ЛСД. 282.)-
1088
?$'. ‘xr tjto 4/,	re-
as a	/V’on-i. OS’w.
h к юп bl,' ? Ole. h u I • ( h *л a. 111	**• ।)
cf. (Jhlenbeck Afc/p^r IS, -485;
<^г iSl. a.o.; Accoro/iyij /о .Berne/cf/-
?А>лиеи 2^3t M&c^ek2, 2o)^.
o.? "H>c SC. uror«a/ сотеъ £у'^*хн7к'-
fhu-vasA X3ni/а. //x Э и-» I a<. < о/с/
S&re% i‘n h'i E j). 8,	- l^iS, ^d-
c
w» о<« xмелком
z	>
наттк Ток
с>. I^Z);	ЮО^соп-
virxcinej , Тр у & £ ii's. Co^t-Q.pf oki,-
^Cfveb <Л//в'HfZc о tq о £ Sc/tol-
у	or lol
1089
ХОЛМ’hill», MUk,;Ol|k DES- хо,лм^
ЧЪдл'П /xaTsa^s аио/ (w-t+h /»eco>tol-
pleopkony о хглг/vi %t c^.'Rvc.
ходом vx literary xoaaa^OCS.
*|гтпъ , -Bu. шм, SC./h/
holm , Cx< d)k»*> -5^. ehbx ( Po,
G-H. Ск<Л*п1™1, /о io. eAotm,^Sp.
kl^olrn, -J)er(v, холмик, с/i'a/.
хо/и к / * СлС Хол/vs Хоьллщиы & f
Ход/иогори 'j F/V. (jy»eu. ol on у >-»» •)
Хоамськии. - 5уп, аГдвйч^е
/и(Сце-? го/эсГ; Гор<\.
AccorJ(п^ /о РССтоцькии 5 45-
Р5»*хЬ1»Л "hill, hillock”; in modern Slavic also used in topo-
graphical names: Pol. Cheimno, Ukr. Cholm, and as a designation
for the "boundary - hill - marks between properties”; from P G.
*X u 1 m a -t x о 1 m a - "an elevation above the ground or the Surface
of the water"; cf. cognates: G. Holm "river, sea-island" (Bornholm),
related to E. hill "(originally:')natural elevation of the earth's surface
rising more or less steeply above the level of its surrounding."
It must therefore be supposed that the invaders located their farms
"on the hill," and the hill-farm became later a fortified place, a
stronghold which allowed the invaders to have a clear view over the
neighboring countryside. The later G. Burg "castle" is the end of
this development. Into their farms the guests also brought a special
breed of dogs. It is supposed that:
PS. * chT>rt ъ "greyhound"; which we find in all Slavic languages,
is from PG. * xrujjjan -"big dog," cf. cognate Anglo-Saxon: (h)
rop, hry|3|?a "the male dog" originally "growler.”
1090
XDPT see холм.
хоругва,хоругов see корогва.
хорунжий see корогва*
ХОТЬ 1. ’wife; concubine’ ,OUk.OES.Ru. ts,Po.
choc. -Deriv. Хотимйр,Хотйн.-5уп.ж£нка#
The word derives from *xoteti 'to desire’.
XOTb2. dial.for xc>4 ’although’.
ХРИСТОС Pit, ‘
XC,I627 Беринда, IC Xf WH KA (*<©-,
И Соф	^Христос. -
христосуватися,
- fit, Христ1в,Христ1ян, Христов,Христенко,
Христин,Хрйстик,Христина,Христинець,Хри-
стинич»Христия'н (Богдан 118).-
ЛК/к. Мео* ,ЛА*<	1627 Беринда.
ЯК^М	THiW'
t/ИДИ	4 f4A<Vf f-H, Нь.
Hfeiu t, Беринда 241.
/Т*5 •/
ХРИЩЕННЯ, ХРИСТЙТИ/СЯ/: хрест 'cross’.
ХТО < кто < PS?kbto ’who*.
1091
ХУЙ 'pern's, ргСск, соск\ Mad Uk Ои
" । и ole«. «-уч + iafditoI banned p'ovn dc'c-Al -
j l тле kl.otl'H j ~^O\T. eot / Ao-P-l O^,
Ves vh e-r *	2 8 3	4-U о A. fc”v»otov5. -Ao
। z ' D е-чч j-_ лу м о £ч o] к f XyCt оци+ц^
Ху7сько( -’/'u^e , xyXj'BmX,	*y-
^vAk , Ху/к^Ти .	-	ЧОлоВ/4и^
A	'	<	'	x t r ~l
ст^.евии оргл-н ; (А1 Ла . :y ny^hjK^,
™*THK,	ne«i‘c> кузеля 2 5 3.
xixjb />' re I *•/-<>о/ /о х«ол
ХУРДИТА> хурдиГарня, Mol. «also фурдиГа,фур-
ди^арня ( Рудницький 3,125)	*<’/, p-rii o-n
jeonz^d\o/’^ MooLUk.) U i a I. vo4y
(/Зг^ск^етГ 2b7j. — Sx^,bi-f-. Thoi^^A t
и и ц я.
hj-cxo/ Cov^es £<o-»-v,	'°- kordegarda (‘*» Це
XVH c.t Icortygardajl^e
1 у l+. co-f-fe 1 у	t Со-ТрЪ
in	coи-и ec/<ovi
Uk. хурдига/фурдига д-ге "to be со-ия’окгег/ abt'rrf.
o£	хурдиГарня/фурдиГарня,
1092
XfCT ON* ’Khust,Hust (in Kaxpatho-Ukraine)*
BRu*»Ru* ts* Po* Chust,^ Slk* Chust,Hust, Cz*
Chust, - Deriv. Густе,	Густець;zxycTCb-
кий,ххустчанин,-анка, - Syn. Micro -
столица Карпатсько1 УкраХ'ни в pp.1938-
1939.
Historical data and the origin of this
name was exhaustively discussed by Михайло
Возняк,Львхв, in 1938, viz.
Переказ говорить, що на дер-
жавной земл! жив якийсь Хуст1в!д
нього шшла й назва мкта (Корин*
но Заклинсышй. Народи! оповщан-
ня про данину, с. 41). Одначе нау-
ка не може поважно трактувати
Такого легендарного пояснения
назви м*ста.
Micro вчдоме пгд наввами: Хуст,
Фуст I Густ. Друку ючи в ПфШО-
му том! свого эбгрника «Народный
'ПгЬсни Галицкой и Угорской Руси«
(Москва, 1878, с. 151) теню з по-
чатком:
Писала краша до Чгсаря листя:
На вс1м Xycri, aeg.ini, до вуйни
берется!
Зазначив Я. Головацький ii похо-
дження такими словами: «ИзъХу-
ста или Фуста городка Мармарош-
сиой столицы««. Одначе над запи-
сом коляди «Новая радость» над-
писав Головацький уже тиьки «Изъ
города Хуста Мдрмарюшской сто-
лицы» (т. П, с. 97), як ця назва
приходить також у запис! niem;
Писала Украша 
3 Хусту до Будина (с. 549).
Я'Кщо с мова про Головацьмого,
треба сказати, що в!н багато при-
чинився до пюширення наавм Хуст,
1093
уживаючи ii в cboix , численних
статтях про географгю, етногра-
ф!ю i мову Карлатсько? Украши.
Назва Хуст виднее i на додан'ий
до эб!рника ПФсень Mani Якова Го-
ловацького з заголовком »Этно •
графическая карта русскаго наро-
донаселешя въ ГаличиигЬ, Северо-
восточной Угрги и БуковинЪ«. За
прикладом Головацького йшли де-
коли innii вчетп, як Соболевський,
i вживали назви Хуст. Зворот у
Г олованького наступив недовго
перед його смертю. Виданий у
Вильш 1884. р. його «Географиче-
ски! словарь западнославянскикъ
и югославянскихъ земель и рри-
лежащихъ странъ« пришс звгстку
також про лГустъ, Густое, или
Кустъ«, подаючи, що вш мав тодт
5.427 мешканц1в, а з н|их 2.742 душ
нашо! народности (с. 95). Але на
доданш до згаданого словника ма-
ni п. з. «Карта западнославянскихъ
и. югославянскихъ земель и приле-
жащихъ странъв, укладу Якова Го-
ловацького, мае Micro назву Густ;
Безперечно, на Головацького
могла, мати вплив традищя назви
Густ в географГчних картах. Напр.,
протягом XVIII стол, мае мьсто та-,
ку назву в французьких картах
Полыц! з 1734 й 1781 pp. I в рог
сгйськш кара! Польщ! й Молдави
з 1769 р. Шафарикова мана сло-
вянських земель в 1842 р., зам'гтна
тим, що тюдае украшсью назви
в несфальшовашй вимовГ мае наз-
ву Густ. Таку саму назву подае й
„этнографическая карта Венгрш”
Воляна, додана до його брошури
«Мадьяры и нацюнальная борьба
1094
въ Венгрии» з 1878 р. й також до
зб1р'ки тсень Карпатсько! УкраР
з 1885 р. 3 пвюших мал зга-
даю «Этнографическую карту сла-
вянскаго Mipa« Любора Нщерле
з його »Обозр'Ьн1я современнаго
славянства» з 1909 р. й зокрема
«Етнограф1чну карту Угорсько“
Руси« Степана Томаиивського з
1910 р. — з назвою Густ на обох,
при чому Томанпвський подав у
виказ! мхпевостей Карпатсько!
Украпги: Густ, Густе, Густое.
Так пояснив назву мгста ЯювГо-
ловацький у свойому географ 1чно-
му словнику, так пояснив ii й ма-
дярський досл1дник у недатоватй
i виданш в Сигоп пращ. В пер-
шому том! «НаРисьв з сощяльно-
господарсько! i сторй« тепер1ш-
Hboi Карпатсько! Украпги (Ужго-
род, 1936, с. 31) подав Олександер
Мицюк до назви. Хуст таку яри-
мп'ку: »На погляд 1оз. Попа назва
»Хуст« не. щмецька, а словянська
— »Густе«; його околиц! вкривали
так! густ! Л1сд, що i вдень пану-
вала темрява, так що тяжко бу-
ло з л icy вибратисяй.
В повоенних часах розпаноши-
лась назва Хуст, хоч низка чесь.
ких (напр., Ян Гусек), росгйських
(напр., А. Петров, вельми .раслу-
жений дослщйик Карпатсько> У-
краши) й наших учених уживас
назви Густ, як ii уживав Pirrix у
«Славянскомъ м1р1>« (Варшава,
1885), Роман Заклинський в ,«Гео-
граф i-i Руси« з 1887 р. (с. 72) та
шип. Зб1рку nicenb Мармарощини
видав Михайло Врагель, а в нш
знаходимо записи Михайла Бря-
1Q95
щайка в Нанков!, густянськаго по-
в!ту, й учителя Иосифа Сивча а
Густ!. ‘Назви Густ уживае й автор
коротко! географ!! Карпатский У
кражи Михайло Григаимй.
На картах австро-угорського ге-
нерального штабу Micro мае назву;
Huszi (мадярське $z читасться, як
наше с), а потгк на сх!д вад мгста;
Hvszb'ca. На докладшштй карт!
цього самого штабу маемо назви:
Huszt для м!ста, Husztica для по
тока, Husztec Polyana для м’кце-
вост», з яко! в!н випливае, а
Huszlicaberg для гори, на як!й
сто!ть густянський замок. В Пра-
31 1929 р. видав А. Петров »Карпа-
торуюсшя межевыя назван!я изъ
пол. XIX и изъ нач. XX в.« зю спи-
сом географ!чних назв Карпатсь-
ко! Укра!ни на шдстав! запис»в i
анкет р!зних людей. От тут пот!к
у Густ! названий Хустец, в Ы Ху-
стиць, у Нанков! Хустиц, у Села-
щ! Хустець. В Копашн! частйна.
села, луг-пасовище й потйс мае
назву Хустець, а в займе! латин
кою Hustec. Що г 1 х 1м!шаються,
бачимо з назви частики села Край-
пиково: Гвостик ! Хвостик, або
Новоселицк Глинищ! поб!ч Хли-
нище. До того маемо назву пори
Густий у Задн!й, пасовища Густи-
ни у Воронов! й Husti в Шашва-
pi. Коли ж додати, що в Карпат?
ськ!й Укра!н! приходить Гущова-
те, як назва гори, л!са й яру, й
Гущава, як назва л!са, легко зро*.
бити висновок, що столица <Кар
патсько! Украши виводить свою
назву вад пня »густ«, що г змйна-
лося з х, а .х з ф (напр., яфусти-
1096
пратих в nicHi з Карпатсько! У-
краши).
Назви rip i ргк без сумшву дав-
ший В1д назв мкцевостей, що не-
раз беруть CBoi назви ввд назов
rip, pin, тощо. кнування гори »Гу-
стий«« i прикметников! назви mi-
сцевостей в чолов1чому род! не
дуже дораджують давати назву в
середньому род! »Густе« (Густое),
там бЬьше, що наголошеному -е
тяжко вщпасти безслздню. Здр4б-
юл! назви: Густиця чи Густець до-
пускають кнування назви Густ а*-
нальопчно до таких прикметни-
к!в, як 61л (топори-звенят, 61л ка-
мень тешут), жив, мил, тощо. В
польському словнику Лшде прихо-
дить »густ« у значили »багатий«.
Може колись Густ мав додаток
(лк, 6ip, замок), що з часом вад-
пав. Це вже здогад, беэсумн1вне
те, що Хуст мае назву в1д прик-
метника »густий«.
М. Возняк
(JBR. Arch.133)
In full agreement with Voznyak’s
view the name XYCT is to be considered
older TYCT, from P3. * ggsta •dense’,
see ГуСТИЙ; later change into XYCT
occurred either under Hg. influence
(Huszt), or the adideation to XYCTA,
XYCTMHA'handkerchief'taken from rhyme
in popular folksong	z
... до Хусту,
... вишиваную хусту.
ц
ц, ц — the twenty seventh letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name ци from OCS ci numerical value
— 900, OriteKO Азб. 99 ff, Истрин 50 ff.
ЦДЛ ’goat,ram,buck’, since the XVI c. (Sheve-
lov 621), Po. cap, Cz.,Slk.,Sln. cap. - Deriv.
цапеня/тко/, цапик,цапок,цапина,цапиний,
цапкой, цапувати,-ання, цапиха, see also :
кацап;tn . Цап,Цапар,Цапер,Цапкб,Цапик,Ца-
п!цький, Цап’юк, Цап’як, Цапун ( Богдан
30).-Syn* козел.
From Rm. tap *ts’,the ultimate source being
obscure, Cioranescu 823.
ЦАР ’tsar, czar,emperor,monarch’, MUk.,0Uk.
царь,царъ,цдр* (ХУ - Х1У с. CCM.2,523),
Ru> Царь ( Ivan the Terrible since 1547 ,Vasmer2 4,
290), OES.and OUk. цЪсарЬ , Po. ,Cz. ,Slk.. car.
- Deriv. царенко, царевд, царизм, царик,
царинник, царист/ський/, царица,царицин,
цар£вна, царство (арх.:царств1е),царст-
вува'ти, царський, царьок; гы.цар,Царук,Ца-
ринник, Царюк (Богдан 30).-syn.володар.
From orig. cbsarb, going back to *c^sar6 (=
Uk. ц£сар ), the ultimate source being Lat.
PN.Caesar, cf. Berneker 1,126-127, Kluge 161,
Vasmer^, 2 90-2 91, a.o.
1Q97
1098
ЦЕБЕР ’large bucket* wooden wash-tub or basin'*
MUk. цеберъХУП с. ДСЛ. 285)» OUk. Цебровск1й
(1424 CCM. ?24) ; in his Probeseiten of EDUL. (cf.
Volume 1, VIII) the preseat author gave the follow-
ing eptry re.this word:
ceber {-bra) m ‘Zuber, Eimer’, aukr. auch
пег~ръ, цебро, seit 13. Jh. belegt, Selud’ko NE
52; wr. ceber; r. (ma.) пёберъ, цёбаръ; p.
ceber ‘ds.’
Hierher: сёЬгук, сёЪгуёок, Dem., сеЪёгка,
cebryc’a ‘eiserner Eimer’, cebryty vodu ‘das
Wasser [in e m Zuber] tragen’. - Ccbryna
vgl. c’ambryna.
Das Wort wurde falsch als e-e Nebenform
des allsl. *ёьЪегъ ‘labrum, Kufe’ betrachtet,
MEW 37 (*ёъЬгъ), BEW 165 (*ёъЪъгъ), wobei
durch die Annahme e-r ,,Masurierung“ im
p. ceber das c statt ё erklart werden sollte,
Bruckner KZ 45, 25fi., ZslPh 9, 331, BSE 56,
Kiparsky 24. Nachdem aber *ёъЪьгъ als
echtsl. im Zusammenhang mit *ёьЪапъ (s.
zban) gesetzt wurde, Obnorskij Izv. 19, 4,
101—102, Kiparsky 24, ist ceber als e-e Ent-
lehnung aus mhd. zuber, zober ‘GefaB’ anzu-
sehen (vgl. auch RStoc’kyj GdE 174) und
die beiden Worter sind trotz semasiologischer
Ubereinstimmung formell voneinander zu
trennen.
Ukr. war die p. VeYmittlung moglich,
vgl. Selud’ko NE 52, BSE 56.	_
Though published in 1944 (and later in re-
print in 1962.) it remained unknown to Siawski
1» 55 and to later compilers of ED.
НЕЙ, ЦЯ, це s/o/r + cfn ,
ЦЕРКВА, церков ‘cheered , M<Jk.,OUk.
церковь, цр'ьковьдрьковсь (ХУ11 - XI с.),(7£Г.
цьркы, црькы, церкы , церькви ( Срезневский
3,1444)^ OCS.crbky, known to all other SI.- Deriv.
церковка,-вця, церковний,-ник,-ниця.- Зум.
Бо'жий д!м, храм.
PS.*cbrky,Gsg.cbrkSve ’ts’ being of Goth.-Gk.
provenance:*kiriko<kyriaka , cf. Berneker 1,132,Klu-
ge 175 ,Vasmer24,300,a.o.;see also p.293 of this ED.
ч, Ч — the twenty eighth letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name червъ (чьрвь) from OCS. cnvb
‘worm’, numerical values: Glagolitic —1000, Cyrillic
90, Опенко Азб. 99 if., Истрин 50 ff.
чадо arch* 1child’; in his Probeseiten of
this ED. the present writer published the following
entry re. this word:
cfido n ‘Kind’, aukr. чад» || чаде seit 11. Jh.,
Sr3, 1467ff., г. чадо ‘ds.’, wr. tado ‘schlimmes
Kind’; aksl. fydo ‘t&cvov, infans’; ap. czgdo
‘Kind’; аб. iad, Had ‘Knabe, Jiingling’; s. kr.
<5edo; bg. tido ‘Kind’.
Hierher: HadeMco, ma. dddejko Dem.,
[»a]s<5ddoi ‘Nachkomme’, ndstad, ndsidda,
ndsdadok ‘Anfang, Ursprung, Abstammung,
Uberrest, das Eriibrigte’, nasiadyty chldpc’a
iinc'i ‘e-n Knaben dem Weibe erzeugen’, ~e’a
‘s-n Anfang nehmen, aufkommen, zur Welt
kommen wollen’, na s’vit ~e'a ‘aufkeimen’,
nasdddnyj ‘von der Nachkommenschaft, erb-
lich’, dosidd[k]u, dosddtu, do-nasdadu, do-
nasdady, ma. znastadom ‘ganzlich’ (eigent-
lich: ‘bis auf die Nachkommenschaft, bis auf
die Kinder’), z-ndsdada s\ita ‘von Uranfang
der Welt’, auch: dosUntu \\ usdint \\ dosbitu
(aus dem P. entlehnt).
Ukr. dado aus dem Ursl. (*6%do) ererbt,
nicht, wie im BEW 154 u. a., aus dem Aksl.
entlehnt. Die si. Formen wurden friiher fast
allgemein fur ein ursl. Lehnwort aus germ.
*kinda-(> as. kind) 11 kinpa- (> ahd. kind) ge-
halten. Die Bernekeifeche Etymologie a. a. O.:
si. -do zu *<5f-ti (za-figti ‘empfangen, conci-
pere’) wie si. sta-do zu eta-ti wird in der letzten
Zeit vorgezogen und das Wort fiir echtsl.
gehalten, vgl. Kiparsky 22—23, wie auch:
Obnorskij Izv 19, 4, 99ff., Briickner KZ 45,
52—55, BSE 542, Vondrik SIGr. I, 144.
cf. Vol.l,p. VIII.
1099
-')>t гп - *	J. c-> - ‘ P c <J _ ZM	Wa? —
у	/	—J i	’*	/
-C»><4/oX f	( "Л isi t-fc/vk o]u [
'v/n^w/eA ‘e>'*c/₽4 /^’^Jr <FA* ЭАе«/сА '_H И£/
-is ^t/ct	//e oy. pivnput>j
ги/тн«/?А ' “Я til0/[i]h ‘	'530 ‘ (^bS -Z^S
‘T 'M? ‘3 At* - **) "hZ-c/j, ' Whc/m ‘ iwd<>h
‘ и M/l/doh "MO '^/1W	f^^Hdok
' °  ? Г? ‘	Zs о j у >s с/A
OJH/. ^3’^ivSsP 8 f> I ~ L g I ’ HwSi^j|/ f j Vf vt'< *г)о_1
- ? H £-Lcl & ф	|omv
— о^э э x '. 7o-^>-t о ь/v-^oe 51 э ло^ээ  5^
Г 1*7/ - 0*>* 'l -А^д^дхллд^ oy.	1°J-^} j P t yzojM
у И ис(?п 'uovx (:	f жА^
<J.<P > о A »%G V Oh VH-Uitf’fl'tl' • < H И< O+V  -wZ c — 1 ( S r> / 1
' < )' I	I	!	>	\ f J
‘ Л?И4,у9оУоА Vji^<aoV<?A
> и u i Э 0 vo/) z °>’с/н?/у <;jcvoi, Soai^ovq^
Z’>^(f -J5 V'aV^c’ )/« °+	Z C'P?4’3
I l^i^govdh 9Э0 ''^ПО	o^dAcj 3iil
'ZbUbQvoh o-JOjAdtr '(sq! MoAtf c/X_9 GosO
t^SlOVOh -J|Q^ ‘ (f° v,5ec| 5^4 >-««**'»_, >ияк>¥Ок
toil
•	) • d/a	n-y
иХу_ • >uz X^ у о 'nun's- ' ^J.-V3f otvA ’Л7-*^
-у^с’мл,^ ’°<7	< ’4r>TPQW ‘ S^>1
«djOpns 'P ^vu’^outSyo ‘Лэ/м.1 • >)OWh
’ <? к > iv V ээс 9vipv6
•m^h_£oa,	э?< и И_дcl 3 31 3h
 н Hj-t/zS-ta a : ut-Jwj.ih*'? cf?9J.jh
‘ 9</?A •	9Н3941ЭА
• о ? 'бЬЭ
^i\	+ v,e<£_ ' 9££>5i € 7FT>*
z$l//>a>f «►	У-о-'р	’>10
‘
( 'л~-ao-rtn^	: у:че	,
V>vu ->л>,	;	¥_*
-Э! '<'Л ’-n^.<>= , .5(£
* >» p»j» oc/x i й t-t- * Xa. •	—
^ИЭ-^/^ЭД, r^) mtVo^Oj '»<=?ЖЪ&с1ъ'<e$5O£/
e-’sro(^, 9o/$T, « Я\О g/Уэ^ уу^ /'йЦ/й.'иаин
- о&</ЭА	(/e,F ' ИИИО94И o^v
ЭЛау / и ц£/a >y.£ </эл '^wafi’c/^A •лЬ’О^ЭА 'Jiy3(^~
J*1A3 2? С^ Z 9719АЭ ’Soo ( ^8 ^Эъ ’ па‘
’530'ЧПО ^3h‘^W ‘> 3d3h
ООН
1102
"A i	I	, С-/^.
-Н о Го р& t	Чс>а-н^	, Уо/Ч^и - лл & /=> К д,
рл о j? 4. и$Ь t — /w гьк .	— S у1^ •	ТРм* и и .
P<S . * сь-^и т’/у б/ cy-s!E-Toot ** ке-г/$/~
tb^cl<'>}	583, '4s™?/ , 3^6.
/
ЧОТИРИ ' four' ,MUk. ,OUk. Чотыри , Чоты р е , Чо -
тыры , ПТырс , ч<гтыр и , четири , четьфе, -
Ти |5*ч, ч i'rbi/j V» J Уот/ри (xv — X > 1/ С. ("С/И .
2,5^	) фИк. ,OES. чогЬ'ри , четыре >TeTbi р и >
Ru. четыре., OCS.Setyre,known to all other Sl.-
Deriv. чотирнадцять,чотйриста,четвертий>чет-
вер( Gsg,4eTBepra) йтд,— Syn.назва числа й цифри ».
PS.*£etyre 'ts',IE.root **кУегУег-Чз',Pokorny 643.
ЧУЖИЙ tforeign, alien», MUk. ЧЮЖДЬ ( XVII c.
ЛСЛ. 290), чюжи1, чюжое /чужего Gsg.,,oy
ЧЮжеМ'Ъ , чоужыхь Gpl, (XV c. CCM,2,55), ouk,,’
OES* ЧЮЖДЬ /чужый, known to all other 51,- De-
riv. чужина, чукйнець,-нка,чуженйця,в±дчу-
жити/ся/,в!дчужувати/ся/, чужХсть; чужо-
ложний,-ложити,-мбвний,-правний,-нацХональ-
ний; "чужослово" /П.Штепа 1977,пор,Сне.19.
11-13/• - Syn. якйй належить комусь,не р!д-
ний, не власний; 1ноземкий; сторонн!#.
PS* tjudjb/jb/»ts» of G, (Gothic) origin, cf.
It is probable that О B, stuzdb, stuzdb,tuzdb, tuZb "strange,
foreign" (this meaning is kept in all modern Slavic languages) is a
Slavic formation from PG. *|зец<Г]а - "belonging to the Germanic
people, Germanic.” Cf. cognates: Anglo-Spxont>eod "people,”
E. Dutch, G. deutsch. For the Slavs "Germa.dc" and "foreign" were
identical, therefore the second meaning has displaced the first. By a
contamination with P G.* freijda- z"to be of Germanic extraction,
belonging to the Germanic race" one tries to explain:
O.C.S. s tud%, c udi> "giant" or in the current derivations in
Slavic languages "giant - monster- wonder." So the term which per-
sons belonging to the Germanic race gave to themselves acquired on
Slavic ground the meaning "giant-monster.” Perhaps we have here
an indication as to the impression which the Germanic invaders made
by their physical appearance. They may have been taller than the
average Slav;РССТОЦЬКИЙ 5,47.
Ш, ш — the twenty ninth letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name ma from OCS sa '?’, numerical value
(Glagolitic) — 800, OrieHKO Азб. 99 ff., Истрин 50 ff.
Шабл^ AmUk.,AustrUk. 'chablis,light,white
Burgundy wine', first recorded in 1949 (JBR.
Winnipeg). - Subst. б£ле бур!*ундське винб.
From E. chablis 'ts', the ultimate source
being town of Chablis (Departement of Yonne
in France), Klein 1,264; cf. also
The white burgundies are found in the Yonne,
Cote d’Or and Saone et Loire Departements of the
Burgundy Vineyards, the first producing the Chablis,
the second the Meursault and Montrachet, and the
third the Pouilly. Montrachet perhaps heads the list,
possessing body, distinction, and flavour. Chablis is
more universally known, these wines being the
driest type of White Burgundy, crisp with a subtle
bouquet. They are a celebrated companion to
Oysters and Shellfish, and equally memorable with
Chicken, Turkey or Veal. Many people think that
Chablis is the name for all White Burgundies, but
though. Chablis is a White Burgundy, not all White
Burgundies are Chablis/ (-left-	1SJ)
ШАБЛЯ 'saber, sword',MUk.шабЛЯ(ХУТ1 С.ЛСЛ.
29Т),подъ.,.шаблями (1496 CCM.2,552),Po.
szabla. - Derivшабелька,шаблюка -Syn. меч.
From Po.szabla'ts',the ultimate source being
MHG.Sabel 'ts', Kluge 293, BrUckner 538,a.o.
1103
1104
шакер BrazUk. ’section of land», first occur-
rence: 1926 ( Карманський £7). - Subst. над±л зе-
мл1,частка.
From Port, chac/a/ra ’dwelling on the out-
skirts of a town’*
шарутхньо JtaurUk. Choluhci
I к 19 8 I ( ХаГ	Si I • ч 8 i ),
£с<б-!к/-* XOAytTv^ ,
Голуби! /"шарут1ньо* з на-
чинкою з Kami, цебто сарацинсъ—
koi пшениц!/с Ib > 4. )
From Port, charutinho (dimin.
: charuto ’cigar* — here because of the
similarity of form).
/	Z	Z
ппва1'ер,шва1,ро wd.; шовх'ор SoCp.’brother-
•in-law’, ModUk.,Po. szwagier. Deriv. шва!*ерка,Шва1'-
рова, шваГерський, шваГерство.-Зуп. шурй£ШУ“
рак; брат ж!нки,ж1нчин брат,Бурячок ИЗ.
Frот.Po.szwagier ’ts’, the ultimate source being
ModHC. Schwager ’ts’, cf. BrUckner 559, Kluge 325,
Бурачок ИЗ; s°Cp. шов1*ор comes directly from
Hg. ес^ог,дэже 174.
IHEPFI ’sherry’, ModUk. - Subst. р!д аперцти&-
ного винб; херес, Подвезько 557,
1105
From E. sherry 'ts' - wine of Jerez.Klein
2,1435; cf. also ( JBff. 133) :
‘sherry’ is a corruption of ‘Xeres’, which the
Spaniards pronounce ‘Hereth’, and of all wines, it
is the maid of all work. It can be found in an almost
unlimited variety of form and flavour, to suit a
diversity of palates and occasions, although it is
usually limited to the beginning of a meal. Sherry
is a fortified, blended wine, and does not normally
owe its excellence or otherwise to a single vintage
year, but to a judicious composition. Its individu-
ality depends on the skill and taste of those who
prepare it, and the preparation is a long and expen-
sive process. The name of Sherry was once restricted
to the products of the vineyards of Jerez de la
Frontera in the Province of Cadiz, but has now
extended so as to cover the vineyards of Spain.
Ш1марон BraiUk »mate(tea)«, first re-
corded in 1926 ( Карманський 7). - Subst.
г!ркий бразилЛйськиЙ чай,Карманський,
l.c.
From Port, chimarrab ’mate,tea (without
sugar)'•
UIICTb , Gpl. ШестЙ/ш1СТЬОХ 'six',MUk. ,0Uk.
шесть, шестъ ,шисть (CCMe2,557-559) ,0ЕУ.шесть,
known to all other SI, -/Deriv. Ш1стка, ШЛсТНад-
цять,шЛстдесят,шЛсТеот, шостий, шестepo^шес-
ти-деяний ,сячний,-р!чний,-десятник, Лтп.;
FN. Шестак,Шестопольчук,Шестополько,Шестов -
ський,Шеста'чка (Богдан 264).-Syn. назвз чис-
ла й цйфри И6П.
PS.*sestb 'ts, IE. word **kseis/**s/u/eks for
”6", cf. Vasmer24,433-434.
1106
ШУРХ! interj.interchangeable in ModUk. with
ШУХ I interj. to express sudden motion, e-
vasfve movement,etc. -J)eriv.itfyxHyTH, Шухати ,
-ання; fn. Шух, Шухевич.-syn.iiiyr!
An о/p. formation like Щурх! • „ re.EN.
Шух the following might be quoted from АМЕ-
РИКИ, ч. 84 /1975:
з покол1ння на поколшня
। переходило передання в род! Шу-
\евич!в, що лхнг предки походили
!з ЗАпор1эько1 Ciqi: говорив про
це прапрад1в генерала, о. Микола
Шухевич, парох села Раювця,
пов. Городенка (Галичина), зга-
дучав про ие прад!д генерала, о.
Иосиф Шухевич, парох села
Тищщвш, noeir Городенка, роз-
кязував про не jiao генерала —
. проф. Володимир Шухевич. Я чув
про це родинне передання в!д о.
Зенона Шухевича^ сииа а Иоси-
фа, який був парохом мог-о pin-
ного села Тишювш впродовж 67
poKiB. В!н розказував, що pta Шу-
хевич!в походив !з козацького
роду „Шух!в“ i козак „Шух“
шойно на Галицькш земл1 став
„Шухевичем" (Шухом звали Po-i
мана в Пласт!). Згадував теж ча-
сто про цю козацьку традишю
„Шух!в“ i отаман УСС та вщомий i
адвокат у Львов!, д-р Степан Шу-
хевич...	„
Михайло Петруняк
Ч!каго, 1лл.
(JBR.Arch.133)
щ
Щ, щ — the thirtieth letter of the Uk. alphabet, MUk.
and OUk. name ща from OCS sta ‘T, no numerical value,
Orie'HKo Азб. 99, Истрин 50 ff.
ЩАСТЯ‘luck,happiness,fortune’, MUk. щастУв
(ХУП с.ЛСЛ.294),щаств , о щастю (ХУТ о.
KA.I47), ouk.,OES. съчастиц; Ru. счастье*
Cz.^t&sti ,Slk.£t*astie,Po.szcz^cie. - Deriv.
щастячко, щасливий,щасний,-но ,/по/щаоти-
ти/ся/ ;pN. Щасливий*Щащук^(Богдан 262 )•-
Syn. стан вдоволення й радости; удача,до-
сягнення,усп!х; доля .талая, (за:)Слум. ц,
573-574.
PS.*sT5-6§stije 'ts', being a deriv. of*£gstb
’part’ (Uk.часть),
ЩЕ , also 1ще,йще ’yet,still,more,again’,
MUk.,0Uk. еще,ещи. »ещо,в®че,ИЩИ,ЙЦИ,ifflЕ
(ХУ-Х1У с.ССМ. 1,351 ),0Е5.още,BRu.аще, Ru.
ещё’, Ви. аще, OCS.jeste, Po.jeszcze,etc. -Syn.
додатково, знов^у/, до того ж;, до цих
nip, до цього часу, б£льше, б!лыпою иг-
рою (н!ж).
Of uncertain etymology; according to Grappin
RES. 25-26, from PS.*jest+je 'this is’; re.other
explanations see Berneker 1,454, Zubaty KZ.31,12,
Vasmer22,30-31.
1107
1108
ЩО ,<11а1.што,/ш/шо,чо,цо,со,сьо ’what;
that’, MUk.,0Uk. ЩО,Ш/Ь/ТО,ЩТО,ЧТО,ЦО (XV-
XTV c. COM. 2,257,562-565) , OUk. ,OES. ЧЬТО, Ru.
4TO,Bu. ЩО ,0CS.tbto,SC.£to,Po.co,UpSo.3to,
etc.z- Deriv. що-небудь, щось,щойно,щ6б/и/,
ледащо, ледащий/ледачий, н!що, Wd. нич,
н!ц;щогодйни, щоденний,-ик,щом£сячний,
-ик, щодуху, щ6йно,щонайменше,щосили,що-
тижневий,-ик,щохвиля,щохвилинно,йтп. -
Syr*, займенник на визначення запиту про
предмет,явище,д£ю ^йтп.; (присл!вниково:)
чому?х з якоУ причини? нав±що?ск£льки? я-
ку суму?; приеднуе П1дрядн1 речения,(за:)
Слум. 11,593-599.
PS.*6bto, IE.**k\lf-to/d/ ’ts’,Pokorny 647,
Vasmer24,374,a.o.; its development into ModUk.
1ЦО presents one of the most complicated and,
at the same time,controversial problems of ES.
etymology; a critical survey of all theories in
this respect was presented by М'.М.ОНИШКвВИЧ
in ДОСЛ /i/Мат. VI, 37-47 (with a map and,nat-
urally, omission of some"bourgeo±s’’ scholars,as
e.g. СССтоцький 30I,vlz<: "Aksl.'fbT^im Alt-
ruthen. bald zu шго erleichtert,seit dem 12.
Jahrhundert Ц1О geschrieben und of fenbar 1МЧ0
ausgesprochen; das Ivor dem o_ der anderer Ka-
sus mag dazu verleitet haben..!’) ; ОНИШКвВИЧ^Ь
review was condensed in E. by Shevelov in his
Historical Phonology... pp.486-487 with a clear
support of a "morphological” explanation of *-ЦО
offered by В.С1МОВИЧ i-n ЮвЛлвЙНИЙ зб!рНИК
на пошану М.С.Групгевського.. .УАН,Ки1*в
1928, 642-647, viz.: z ioho^*^ Soho>Wd.*^co-
ho>S6o; yet, more persuasive is ОНтгпгкевИЧ
explanation seeing in що "the result of a con-
tamination of the forms що and чо” (op.cit.
43 ) J as far as the origin of the hitherto un-
1109
noticed fom цо is concerned (first occurence:
1421,cf. CCM.2, 257;cf. also : Рудницький 7,
38), ft comes from Po. co (4 &bso,cf.Stawski 1,
107} ‘ finally, the co (so)-form;mentioned by I*
Панькевич his Нарис IcTopii’ закар-
патських roBopis, Прага 1958, p.122,
should be explained; according to this author
it comes from the hyper—palatalized s'o (шьо)‘
fn this connection FN.QbOKajlO (’a person
pronouncing шьо like Cbo’JBR.,СтрИЙ ) .
ЩОБ, ЩОбудЬ,ЩОЙНОS ЩО.
/
ЩОКА ’cheek; jaw’, ModUk., ВРи.пащека, Ru.
щека, Po. szczeka/szcz^ka. Deriv. ЩОКЯСТИЙ,
пащека, пащекувати:Ьеге also т^ЛЦекгь - leg-
endary brother of Кий, see Ки£в. — Syn. час-
тйна облйччя в!д вилиц! до нижньоУ ще-
лепи; бокова,переважно плоска,поверхня
якогось предмету, якоГсь детал1,ваетини
прйстрок>,механ£зму, (за:) Слум. 11,604.
Of uncertain etymology; some linguists refer
it to Ic.skegg ’beard’, the others t.6 щргла
'mast’.cf. Vasmer24,499.
ЩУР ’rat’ .Мик.щуръ (XVII с. ЛСЛ. 294),Po.
szczur. - Deriv.щурок, щурИТИ/СЯ/, щурвНЯ,
щурка,щуролов;	Щур, Щурен ко, Щур кб, Щу-
рове ь кий (Богдан 262).- Syn. пацюк}стриж,
Слум. 11,611.
According to Strekel) Archiv 28,515:related
to Gk.skiouros ’squirrel’; against this etymo-
logy:	Трубачев in Vasmer2,4,511 (without
offering a new one).
ю
Ю, ю — the thirty first letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name ro from OCS ju no numerical
value, OrieuKO Азб. 99 ff., Истрин 50 ff.; the problem of
the [pre]historic change of jg > ju belongs to grammar,
Рудницький 7, 76 - 77.
ЮЛ1Й 1- PN.’Julius’; ЮЛ 1Я/Н А/ PN. ’Julia’} see
the following ewtry.
ЮЛ1Й 2.-адЬ,also 1юл1й,1юль arch. ’July',MUk.
0Ukt OES. ИЮЛИи/ ИЮЛЬ,1?и. ИЮЛЬ , OCS.ijulii.-Subst.
лйпень, Кузеля 139.
From OCS. ijulii ’ts’» the ultimate source being
Gk. ioulios 4 Lat. Julius (mensis) '(month of)Julius
(Caesar)’, Шанский 2 : 7, 141, Klein 1, 835 ?cf.
also джулай.
ШИЙ ’young’, MUK- ЮНЫЙ (ХУТ1 С.ЛСЛ.
295) > OUk. ,0ES. юн*Ъ , ЮНЫЙ /ун«Ь ,уНЬ1й ,Ru.
ЮНЫЙ>0СБ. juri6,, Ви.ЮН with deriv. in other
Sl.,cf. SC.junac, Sin.junota,Cz.jinoch, Slk.ju-
пай,,etc. - Deriv. TOHiCTb ,-HO ,ЮНак,-aiJTBO,
-ацький, юнь, SovUk юнкор.-Syn. молодйй.
PS. *jurib/jb/’ts’,IE. root **ieu~ ’young’
with BS. *£ouno-’ts’,cf. Lith. jaunas,Latv.jauns
’young’; Pokorny 510, Vasmer24,531, Trautmann
106-107, Berneker l,459,a.o.
1110
ЮН1Й, ЮНЬ, also 1юн1й, 1юнь arch. ’June»,
Mik., OUk.,OES. ИЮНИИ, ИЮН/ь/, Ru. июнь, OCS.
ijunii.ijunb. - Subst. чёрвень, Кузеля 139.
From OCS. ijunii,ijun& »tsr, the ultimate
source being Gk. iounios 4 Lat. lunius »(month de-
dicated to the goddess ) Juno1, Шанский 2:7,141,
Klein 1, 836 ; cf. джун.
юн!т AustrUk. •flat,unitfirst occurrence*
XX c. - Subst. sse флат/флет.
From E. unit *ts*•
ЮР1Й ?N. ’Jurij,George* ? MUk.,OUk.,OES.
Юрьй,Юрей,Юр1й, Гюрии, Юрьии,Юри (ХУ-ХТУ с.
ССМ.2,575), ГюргИ,ри. Юрий,Ро. Jerzy. - Deriv.
Юр1йович, Юр1Увна; Юрко”, Крцьо,( aUftr.t )Юра,
Ю]з,Юрась,'Юрцьб; F/f.Юр,Юрёк,Юр4х,Юрёнка,]0р-
чйпшн,Юрашко,Ера1пак,Юрцаба, Юрчик,К$рц1в, Ю-
рёчк1в,ррёнко,Юрёвич,Юрейчук,Юр1в,Юр11в,Юр-
кёвич,)Срк1в,Юрк1вський,Юрко,]0рк6вський, Юр-
шак, х1рський,15рич,# Юричко, Юринчук, Юринёц!,
Юриняк,К)рйш,Юристо'вський (Богдан 332-333 ),
Юрша (1437 ССМ.2,575); 1$рк1вц1, ouk. Юрковци
(1448 ibidem).- Syn. (арх.:) ГвбргХЙ ; MUk.
землед^лецъ. •. землед£лскУй,албо орач*ъ,
ролю справуюч!‘й, 1627 Беринда.
From Gk. Geo'rgios (: ge ’earth* and ergon
’work’), in OUk. changed to Гюрги > J0pHfi,cf.
Unbegaun RES. 16,66, 1ркл1еВСЬКИЙ 168,ПвТров-
Ский 235, Klein 1,651, a.o.
я
Я, я — the thirty second letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name я from OCS ja no numerical
value, Истрин 50ff.; the problem of the [pre]historic
change of g > ja belongs to grammar, cf.e.g. Рудницький
7, 76 - 77.
Я ’I;me’, MUk.,OUk.,OES. я(з!псе ИЗО) ,язъ,
a3*b, ,Ru я, OCS. azb,(rarely:) jaz5,Bu. &3,
SC. ja, Sln.ja,jaz, Cz.ja,Slk.ja , Po. ja.LoSo.
ja,UpSo.ja, Plb.jo. - Syn. ОСОбОВИЙ займвННИК
першо'1 особи однинй.
PS.* azfc ’ts’, ie. **e£/h/~ ’ts’known to all
IE.lgs.,cf. Pokorny 291, Vasmer24,538,a.o.
ЯБЛУКО ,dial. яблоко ’apple’, MUk. яблоко
(XVII с. ЛСЛ. 195• ) ,OUk. , OEg* ЯбЛ'ЬК О , ЯбЛОКО,
Ru.яблоко, Po. jabiko,etc. “Deriv Ябл_учко,ЯбЛу-
ня,яблунька, яблуння, яблуневий, яблуч-
ний, -ник. - Syn. пл!^ яблун! (перев.ку-
ля'сто!* форми), предмет або пл£д,що мао
кулясту форму, Слум. 11,619.
PS. *аЬГбко ’ts’, IE.root **abel-:abol-label-
known to most lE.lgs., cf. Pokorny 1-2.
ЯГА, баба-яга, Wd. ©НДза ’witch, hag’ with
ts root as яг!лка see the following entry.
1112
' , , , 1113
ЯГ1ЛКА, dial, япвка, гаплка, гагхвха, га-
хлка,га£вка,галаг£вка,маг1лка, лаголойка,
гал!/вка/ ’secular Easter spring dance and song
performed by women’,ModUk. only.
In his treatise about the origin and history
of this word,published in Науковий зб1т>НИК УВУ.
5,1948,161-167» the present writer summarized
his findings in E. as follows:
In his treatise the author examines the various words for the Ukrainian foSt-
dance performed by the women on Easter Sunday—“haivka", “hailka'", “jahivkjtf',
“jahilka", “hahivka", “hahilka", “halahlvka“, “jaholojka", “mahilfai^c ’’Q^olpjlta*’,
“hali“ and rejects the( interpretation of this word hitherto current which was based
either on popular etymology (from the word haj = the grove) or on artificially cdn-
stucted forms (hlaholka) that did not in reality exist, or which finally selected
out of the whole complex of designations — and that the least common —«.
explained it alone (“halahilka").	’	, 4 v
semantic data the author connects the origin of the word “jahflkd" (in hi^opftB^i
the root form along with “hahilka") with the old Slavonic root*ag“ (also pWUtfigi
for instance in the words j a h о da. : • a hod a, vyn jaga,etc.) which lir
of”og- (or reduced*® g-i goes back to ancient Indo-European times
served to form words with the root meaning of “grow", “produce", “
ЯГНЯ ’lamb’, MUk. агня (ХУ11 С. ЛСЛ.7),ДгнА-
ЧТих Gpl., ЯГнЪч1*И !fpl. (XV c. CCM.2,578), OUk.OES.
агня (XII-XIII С. СРЯ.1,21), OCS. agne/agnbcb,Bu.
агнв,ягне, SC-jagnje, Sin. jkgnje, Cz. jehniS, Slk.
jahna, Po. jagnie, LoSo. jagne, UpSo.jehnjo. -Deriv.
ЯГНЯТКО, ЯГНИЦЯ, ЯГНИЧКа, ЯГНИТИСЯ, ЯГН1ННЯ,
ягнйтина, ягнячий,ягнятник, fn. Ягнич,Ягну-
пгевський (Богдан 327)| (arch.:) Агнець Божий. г
-syn. миля в!вц1; (перено'сно: )пок1рна, лякли-
□за людйна, Слум,II,624,
PS. *agng/*agnbcb ’ts’,IE.root **agyh -n- ’ts' ,
cf. Lat. agnus, Gk. amnos ’ts’, Pokorny 9,Berneker 1,
24-25, (extensively.) Трубачев 3,71-73.
1114
ядрйти argot:»coire‘, first recorded by
Дзендзел1вський StSl.23,305 fyn,
гвоздйти,кпйплйти.
Deriv«from ядро ‘nucleus* with the
basic meaning ‘to penetrate’;See the following
entry.
ЯДРО ’kernel,stone; nucleus; (anatomy:)
testicles’, MUk. ядро (YVII с. ЛСЛ?96) ,0Uk.
OES.ядро » Ru. ts, known to all other ModSl.
“Deriv. ядеречко, ядерний,ядерце,ядре-
ний, ядрйстий,яд!эяний; ядрозброя, яд-
ростр!льнб;Ел/. Ядерник (Богдан 327).-
?У^.внутр1шня частйна плбду (ropfxa,ка-
сания,зерна 1тп.),покрита оболонкою
або шкаралупою; внутр 1пгня, центральна
частйна чого-не'будь; кулясте суц£ль-
не стр!льн<$ для ^ударно!’ д£х в гладко-
ствбльн1й артилер!!’; важкий металевий
прйлад у вид! кулх для нищ1вно!’ воен-
но! д£1’.
PS.*j$dro ’ts’ with no certain IE.corres-
pondences, cf. Berneker 1,456, Trautmann 107,
Vasmer^ 4,547,a.o.
ЯК # dial. ЯКО ’how; as,like’, MUk.,0Uk.,
OES. ЯКЪ, ЯКО,ЯКЫ^ВКи. ЯК,Сг. ,Slk. ,po. ,LoSo.
UpSo. jak. - Deriv. ЯКО-такО, Н1ЙК,ЯКОСЪ ,
лкнебудь, якбудь; here also: ЯКИЙ, ЯКИЙ-
небудь, якийбудь,якийсь,н1який, н!яково,
dial, позаяк. - Syn. якйм спо'собом; коли,
лкщо.
From orig. PS.*jako ’ts’.abbr. as ТАК < ТАКО,
ТАМ< TAMO,etc., cf. Stawski.1,490-491; Miklosich
107,Berneker 1,417,a.o.
яким f< *Хглу'Я', Iоас/йт
z 1ол*1*Ъ,	(1627 Беринда),
/*М<ИМА, / А^ИМЛ , А*Я/ПЛ /£> /4^(1484
Пом 'яник), ОЦК. мЦд ЙА/дЯ^ЛЪ ,Я, СТГО нМ
ТД КрМА 5£МАЙ?К/УД гы*~ &)!+(№ *“60*0
1АЛМр*ЛЪ сТ0^С0фц^Л^(А'ЬП0П1(АТ У
^Л1О0пин1^кнмъАъмнлсплте^нстнпъ1»
ННКЬЬЬ*О#1ьХЬН0ЬнЧНЪьА,АКНМ НМ*йСЬ*ЪН1Ь
/ммдл мншынуь н*а къныъ Чн*ь т*мн> та
а^унл^М «мыленисьт*Ы?ц>ъГ)Атн¥ьмфАЪ
ТИМНПКЛМТ>1К¥М< НнЛИЫАГУмнЬеИМИНС#'
А Л МА Л A VA KMCtHbAit WrfH WbLCetAHH А «Ъ
ПМЬ APAHH^bt+MblVrtrrHibVb - (КЦ£. к саф,
а'0/4(£Як^мович,Як^с1вна,Яктгець, Якимко.-
-	Як1мчук,Як^мц1в Л1к1мечка^Як1менко,
Якхмо в, Як1мозич, Як1мик ,^{ к 1 МИШИН , Яким ,
Яким^ш, Якимченко, Як^/счук, ЯКимеш», Яки-
менко ,Якимецький,Якименко,Яким£цький,
Яктс1щак,Яким1шин, Яким!ц,Яким!вський,
Якшсо вець,Якимбвський,Якимик,Якимикив,
Якимищак,Якимишин (Богдан 327,328).-
“<тСЯким!вка.
- St/prr AU/<- плнсмё прмготе&АНье, пачкал
j*ou,*0“;a *neT9tA*Ato*f<*,
Ъ1о(ААвА^^Ч^аАГ0<Л9АЧ t ОА9С0А7 , ЛАН '
CHfit	A'Pt ЛАНИ
1627 Беринда.
Ком Нь JehiCA^^/n
U^>> '^ТРОВСКИЙ 117, Withycombe
/ T.s./
якун ?Н.' yawn,
pftfyOCOtHyt М*У*У4> ( КНС^КСеф rpA^iT»)'f
1ЙЛЯкун.-
—0£<|/Якунович, Якун! вна.
FROM	//d^awzV^5me?4,553.
/Т-З'./
ЯР И Й  young,vigorous,high-spirited,ardent’,
MUk. ,OUk. ,OES. яр®|Й, ЯрТ>, Ru. ярЫЙ, OCS.
jarh, known to all other SI. - Deriv. jfpiCTb,
яро, ярець, ярина, яринний, ярйця,ярка;
PN. Ярослав, Яромир,Ярополк,Ярогн1в,Й-
рйш, Яр о та, Яр ко} gn. Ярослав, Ярославль. ~
Syn. надмГрний у сво1х вйявах щодо юности,
енергИ’,^ гн1ву,лютости йтп.; молодйй,га-
рячий, юний, енерг£йний; однорГчний (про
с!льськогосподарськ1 культ^ри).
PS. *jafb/jb/ ’ ts', IE. **iero-:**ioro-
'year ;summer', Pokorny 296-297.
ЯСЕН, ЯСНИЙ ’bright.shining’, MUK.,OUk.,
яснь1й, яснъ, OES. ясьно, Ru. ясен, яс-
Нь1й, 0CS.jasn6, known to all other SL -Deriv.
ясненький, ясн!ти, ясно-жовтий,-селений,
-6кий,-волбсий, etc*- Syn. св£тлий,чистий,
виразний,очевидний.
PS.*/j/£sn15/jh/ ’ts’.IE. root **ei- :**ei-
’reddish,mottled’, with correspondences in Lith.
aiskus/eiskus ’ts’, Vasmer24,565, Pokorny 297,
Trautmann 4,a.o.
1117
ЯТЯвКА ,	ятрЛк* ( Ь/рЯмок
м-/бьл’, /ИОк. Я7/>о'вкА f«663 буряток	OUk.,
/?> $<х
£»<• • ятрор, L
I
Я7/з / в а** «<* , Я7у>//$аиы<а
ЯТр о/9 ол ьк а • Ае<е a/so &з$со( а
ЯГрОх4 f ЯТруХА t Я~ру ud ем ьк А
о во> КА ,
с '	" "	<
-и. . Чо АО в / -
<
1£• **/еиэ^€Л
С^. Д. . je-vx-f-e , LA^>r. je>, + e/e , 5k+.	f
Q-к. tvxT^^i Lcd~. fAnilrt^es ’ Буряток
B-r^cUxv^-r -2°j , Трунев i, 1У7-1*».
*
ь — the thirty third, last, letter of the Uk. alphabet,
MUk. and OUk. name ерь from OCS jen no numerical
value, OrieHKo Азб. 99 ff., Истрин 50 ff.; the problem of
the historical evolution of ъ > e in strong syllables and its
transformation to “soft sign” in the weak ones belongs
to grammar, cf.e.g. Рудницький 7, 78 - 79. ~
NB. Due to the official proscription oft
in the SovUk.alphabet Слум. (СЛОВНИК укра-
1’нськог МОВИ,КИ1’В 1970-1980) and other
Soviet dictionaries designate b as the thirty
second letter of the Uk.alphabet. Moreover,the
letter и,"forgotten" in vol. 3 ofC«Zty>£e (1972)
was reinstated in Addenda to this dictionary,
vol.11 (1980),p.684. For the above reasons the
letters i* and И had been properly counted and
extensively treated in the present dictionary
pro reimemoria aetema.
*
1118
POSTSCRIPT
/Quod/legis,ut noris,
Accipe posteritas.
P.Ovidius Naso
The successful publication of two editions of
the present dictionary in 1962 and the following
years in Winnipeg was interrupted by the author’s
retirement from the University of Manitoba and
his subsequent settlement in Eastern Canada - Mont-
real/Ottawa in 1977. Transfer of materials and
and card files to the Public Archives of Canada,
arrangements with the new distributor - University
of Ottawa Press, contractual work at the Library
of Congress in Washington in 1977-1979, followed
by a similar assignment at the National Library in
Ottawa in 1980-1981 - all had effected the estab-
lished rhythm of producing this dictionary at re-
gular annual intervals. Moreover, the death of
Petro Holinka (23. III. 1977), a devoted and high-
ly qualified type-setter in Winnipeg, soaring pri-
ces of production in the 1970s accompanied by ever-
climbing postage costs in Canada resulted in the
decision to change the hitherto adopted system of
publication. The dictionary would appear not in
yearly installments as it had prior to 1977, but
in larger sections, comprising at least five parts
printed together. It would be also a selective
work in manuscript form in its first edition, awai-
ting future, enlarged and more complete renderings.
After all, the primary function of the present
dictionary was achieved: until the publication of
Metropolitan liarion’s "etymologic-semantical dic-
tionary" (Winnipeg 1979 and ff.) and the Kievan
1119
1120
"etymological dictionary" in Ukrainian it was the
only Ukrainian dictionary of its kind in Slavic
linguistics. In fact it retained its scholarly
function even after the publication of the new
dictionaries. As the only Slavic-English etymo-
logical lexicon on the shelves of the library re-
ference departments the present dictionary served
and will serve the English speaking world as tools
of research in the field of Slavic and Balto-Sla-
vic etymology.
In analyzing both new Ukrainian etymological
dictionaries as to their contents one is confron-
ted with the fact that they also bear all signs of
selectivity though for different reasons in each
particular case.
As stated in G. Lucyk-Mulyk’s introduction
to Metropolitan liarion’s dictionary it is an un-
finshed work published by Society of Volyn because
of pietism for the author, a distinguished Orthodox
Church dignitary. It reveals a strong tendency
towards selectivity of entries motivated by the
author’s religious and puristic inclinations.
The Kievan dictionary on the other hand, is
selective for party and political reasons.
Moreover, both publications cautiously avoid
Ukrainian emigre neologisms, in particular lexical
innovations of the Ukrainian diaspora (Americanisms,
Canadianisms, Brazilianlsms , Australianisms, etc.).
Such premeditated boycott of the global aspects of
the living Ukrainian language might be excusable in
orthoepic school dictionaries, but not in scholarly
works. An objective linguistic approach requires
1121
the inclusion of all possible regionalisms of the
living language in its vocabulary. Thus in order
to remedy these deficiencies of both dictionaries
the present work includes more than in its previous
parts Ukrainian regionalisms from various Western
continents.
As far as the selectivity of the above men-
tioned dictionaries as well as of Parts 17-22 of
the present (first) edition of EDUL is concerned
one should bear in mind the fact that this is not
an exclusively Ukrainian phenomenon in the etymo-
logical research. In this connection the recen-
tly published selective Brazilian etymological
dictionary Dlcionario de etimologias da lingua
portuguesa by R. F. Mansur Guerios (Companhia
Editora National - Editora da Universidade Fede-
ral do Parana, Sao Paulo 1979) might serve as a
classical example. Having Guerios’ pattern in
view and following more than before A. Bruck-
ner’s example of inserting etymological-encyc-
lopedic articles into the main body of the text
(cf. his ED. pp. 37, 52, 78 a.o.), the present
writer made extensive use of both methodological
devices. In other words, Guerios and Bruckner
greatly inspired him in the final stages of his
work (particularly in preparing pages 401 and ff.)
* * *
As it was planned at the outset the author
is proceeding with his work on the second edi-
tion of parts 17-22 of this ED and hopes to com-
plete it in due time. After all ”a true scholar
never retires” and the forty years of etymologi-
cal research became an integral part of his scho-
larly endeavours. There is also hope in the
1122
author’s heart and mind that this first selective
manuscript edition might encourage some scholars
of the younger generation to collaborate on its
second edition. It refers also to the planned
additional volume containing indices, supplemen-
tary entries (in particular re. cross-references)
and new bibliographical listings and abbreviations.
In the meantime the author would like to con-
clude with the starting motto of this dictionary
taken from L. Zyzanij:
"Receive well my friends this modest
work of mine; take care of producing
a larger one thus pleasing me and
others ".
- *
( 1596 )
П'ПОЛЯКОВА
/•'НЕ МОЖНА Б БУЛО БЕЗ НЕ1"Д
Два видання першого тому й першо!
секц!! другого в роках 1962-1977 були
можлив! завдяки пост1йн±й авторов!й
присутност! в В1нн1пез± в тому час!.
Користаючи з послуг друкарн! "Тризуб^
зокрема з техн!чно! допомоги Ольги
Войценко й фахово! друкарсько! прац!
Павла Гол!нки, автор зм!г не т!льки
випустити в св!т частини 1-11 й 12-
16 /тобто п!втора тому/, але при збе-
реженн! л!нотипного складу /набору/
приготовити виправлене й доповнене
друге видання цих частйн. Хншими сло-
вами ввесь перший том 1 половина дру-
гого вийшли двома виданнями - небува-
ле, як п!дкреслювали критики,явище в
1стор1! видавання етимолог!чних слов-
нике.
Тим часом у друг!й половин! 1970их
рок!в зайшли под!!, що перервали ритм
б!льш як 1б-р!чно! систематично! дру-
карсько-видавничо! прац! над окремими
випусками й подв!йним видаванням цьо-
го словника. Насамперед автор-з уваги
на в!к- п!шов на емеритуру з Ман!тоб-
ського ун!верситету й пере!хав у 1977
з В!нн!пеГу на сх!д Каиади /Монтреаль
-Оттава/. Багато часу п!шло на паку -
вання й перев!з матер!ял!в: карточки
й рукописи! тексти пт>им!щено в держав-
1123
1124
ному Публ!чному Apxisi в Оттав!/ =jbr.
Arch.l33/,a надрукован! випуски слов-
ника передано в розпродаж видавниц-
тву Оттавського ун!верситету. Свою
п!дручну б!бл!отеку автор прим!стив
частково в Оттавському ун!верситет!,
а частково в приватн!й роб!тн! етимо-
лог!чного словника в Оттав!. Саму пра-
цю продовжувано несистематично з уваги
на част! ви!зди автора то до Европи,то
до Австрал!!,то до США, а там 1 через
перевантаження новими пекучими проек -
тами: описом укра!’н!ки Конгресово! Б!б-
л!отеки в Ваш!нГтон! /1977-1979/ та
под!бним описом укра!н!ки в Нац!ональ-
н!й Б!бл!отец! в Оттав! /1980-1981 /.
3 систематичного дотепер!шнього опра-
цьовування гасел за абеткою перейдено
на писания /рукою або на машинках/окре-
мих гасел зг!дно з зац!кавленнями авто-
ра, чи на переклеивания його й !нших
етимолог!й, друкованих у наукових журна-
лах /головно в д!лянц! ономастики/.
Тут треба було зм!нити й методу
подач! матер!ялу, не завжди придержу-
ючися основно! схеми - етимолог!чно!
формули, а теж перейти на офсетовий
ДРУК - репродукц!ю готових стор!нок.Це
остайне було зумсвлене не т!льки подо-
рожчанням л!нотинного друкування, але
й передчасною смерти Павла Гол!нки /23.
111.1977/. Друкарня "Тризуб"виявилася
не т!льки задорогою, але й непридатною
для поважно! науково-видавничо! прац!,
зокрема з в!дходом !з не! 0.Войценко.
Авт!м 1 друкування "на в!ддаль" /автор
уОттав! - друкарня в В!нн!пез1/ вияви-
1125
лося непрактично,а то й неможливе,че-
рез поштов! страйки,пХдвишки оплати
за пересилання друк!в, пропажу поси-
лок тощо» Залишалася одним-одна мож-
ливХсть - приготовляти окрем± стор!н-
ки словника власноручно /наклеиваниям
мате р!ялу/ й давати 1х до офсетовоХ
друкарн! "Бонанца" в Оттав!. Отак про-
довж двох л!т /1980-1982/ надрукова-
но к1нцев! частики 17 - 22 цього слов-
ника /стор. 401 i дальш! другого тему/.
Вони виходять у св!т
ПЕРШИМ ВИДАННЯМ
НА ПРАВАХ РУКОПИОУ,
завершуючи оцим сорок рок!в авторовоХ
безкориеноХ прац! /1941-1981/ та двад-
цать рок!в поборювання друкарсько-ви -
давничих труднощ!в й приватного ф!нак-
сування всього видавництва /1962-1982/•
Це останне торкавться зокрема частйн
17-22 /стор!нок 401 ! д./, що Хх автор
був змушений ойлачувати з власних фон-
д!в з уваги на вХдмову субсид!й з боку
Шевченк!вськоХ ФундацХХ при КУК у В!и-
Hinesi, Канадського Хиституту "УкраХн-
ських Студ!й" у Едмонтои! та !н. уста-
вов 1 фундац!й.
Випускаючи власиими заходами та
"*тщан!бм" селективну частину ц!вХ пра-
ц! /згадай! стор!нки в!д 401 агору/,
спод!ваемося, що в майбутньому зиай-
деться б!лыпе зрозумХния для иеХ й що
друге видання цих стор!нок гармон!зу-
ватиме з таким же видениям стор!нок
1-400 та й ц!лого першого тому.
Кр!м того сподХвавмося, що в май-
бутньому вийде заплянований дальший том
1126
прац! з !ндексами сл!в !з обох том!в,
повним виказом скорочень, повною б!б-
лioграф!ею й,головно, з доповненнями
1 гасел 1 ново!* етимолог!чно! л!тера-
тури,що зростае з кожним роком.
Наприк!нц! складаемо подяжу вс!м,
хто таким чи !нтим способом причинився
до появи ц!е! прац!. Зокрема дякуемо
паням Ольз! Войценко й Тамар! Зальц-
берГ за фактичну допомогу в прац! й
головно за розум!ння ваги !! в науко-
вих мовознавчих досл!дах.
А вс!м майбутнфм критикам,маль-
контентам 1 б!лыпезнаенкам заздалег!дь
в!дпов!даемо словами Л.3изан!я з 1596:
... а ш бол’шей [праци] самисд постарейте,
ин’шик плене б^веселАЙте!
АНГОР
Оттава,2.2.1982
1127
NOTE ON CHRONOLOGY
The following abbreviations denote the
chronological data as used in this ED.:
IE. -	Indo-European
BS.—	Balto-Slavic
PS. -	Proto-Slavic
OES.-	Old Eastern Slavic (see p. 1036)
OUk. -	Old Ukrainian
MUk. >- Middle Ukrainian
ModUk.- Modem Ukrainian
SovUk.- Russified Soviet-Ukrainian.
Schematically the diachrony (i.e., history and prehistory) of the Ukrainian
language and its sound changes may be given as follows:
Indo-European epoch - 2500-1500 B.C.
Balto-Slavic epoch - 1500-1000 B.C.
Proto- (or Common) Slavic period - 1000 B.C.-500 A.D.
Proto-Ukrainian as individualizing itself component part of the late Proto-
(Common) Slavic epoch - 600-10th century;
Old Ukrainian as parallel component part of the Old Eastern Slavic dialects
11th century -1450;
Middle Ukrainian (without subperiods) 1450-1798;
Modem Ukrainian from 1798 onwards.
Soviet Ukrainian from 1917 onwards.
- * _
ACKNOWLEDGEMENTS
The author wishes to thank Ol'ha Woycenko in Ottawa
and Tamara Salzberg in Vancouver for their help in pro-
ducing this Dictionary» in particular its final parts
17—22 (= abbr.:OB. and T.S.respectively).
Acknowledgements are also due to many authors and
publishers for their courtesy re* reprints of the re-
levant texts» maps,illustrations»etc«>viz*x
O»0oruszenko,+ M»Chubaty j »*• u»Cyzevs'kyj,R»Jakob-
son» W«Kuraszkiewicz,K»Mengesy Ъ E.Onac’kyj,* Roman
Smal-Stockyj,G»Y «Shevelov»J»Staszewski»Z«Stieber,W«T•
Zyla* L.Zales'ka-Onyshkevych and Hanna Nakonetschnaj
Editors and Publishers oft American Name Society,
Canadian Farmer/Vil'nyj Svit; Canadian Linguistic
Association; Folia Slavics (FS«); International Com-
mittae of Onomastic Sciences; Kyiv; Library of Congrass;
<odz University; Narodna Volia ; Naukove T-vo im» T«
Shevchenka; Orbis; Procia; Rozbudova derzhavy; Svoboda;
Ukrainee’ v AvstraliV; Ukrainian Review; Ukralns'ka.
Mohylians'ko-Mazepyns'ka Akademija Nauk; Ukralns'ka
Vil'na Akademija Nauk; Ukrajins'kyj Vil'nyj Universy-
tet; Ukrajins'kyj TekAmichno-Hospodars*kyj Instytut;
Vil'na Oumka; Zeitschrlft fQr slavische Philologies
a«o»
The author's appreciation goes also to the Ukrainian
Language Association and the Ukrainian Mohylo-Mazepian
Acadsmy of Sciences for inclusion of EDUL in their pub-
lication scheme and to the University of Ottawa Press
for its world-wide disrtibution»
Special thanks for preservation of the author's ety-
mological materials (1941-1961) are due to the Public
Archives in Ottawax the well maintained cards»excerpts»
notes»etc»» ( s JBR» Arch»13) in MG 31 D 58 ) will serve
as a further basis for his own research as well as his
eventual followers' perusal in years to come»
0ttawa»2«2»1982»	J.B.R.
1128