НАШИМ ЧИТАЧАМ
РОЗДІЛ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ ДИТИНУ
ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЬ ПРО МАЛЮКА ДО ЙОГО НАРОДЖЕННЯ?
КОНСУЛЬТАЦІЯ ГЕНЕТИКА
ЧИ МОЖНА ОБРАТИ СТАТЬ МАЙБУТНЬОЇ ДИТИНИ?
ДОПОМОЖІТЬ МАЛЮКОВІ НАРОДИТИСЯ ЗДОРОВИМ!
Чи можна вживати алкоголь під час вагітності?
Якщо мама захворіла...
КРАСНУХА
ГЕРПЕС
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ
Обережно з ліками: ви приймаєте їх разом!
Медичний нагляд за перебігом вагітності
Повноцінне харчування чи дієта?
ВУГЛЕВОДИ
ВІТАМІНИ
М’ЯСО
НАПОЇ
РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ
Проблеми, які можна подолати
ЗАПОР
РОЗЛАД СЕЧОВИПУСКАННЯ
ВАРИКОЗНЕ РОЗШИРЕННЯ ВЕН
РОЗТЯГНЕННЯ ШКІРИ
ПОРУШЕННЯ НОСОВОГО ДИХАННЯ
СИГНАЛИ ТРИВОГИ
ІСТОРІЯ ЖИТТЯ: ДЕНЬ ЗА ДНЕМ, АБО ЯК ВАШ ОРГАНІЗМ ГОТУЄТЬСЯ ДО МАТЕРИНСТВА
З чотирьох до шести: початок діалогу
Останній етап: поговоримо про почуття
Коли це має статися?
Підготовка до великої події
Підготовча гімнастика
М’ЯЗОВІ ВПРАВИ
РОЗСЛАБЛЕННЯ
Статеве життя під час вагітності
Приділіть собі увагу!
Не хвилюйтесь, мамо!
Кілька слів майбутньому батькові
Якщо ви — сама...
Чи готові ви до зустрічі?
Одяг дитини
Засоби догляду
Про що слід ще подбати перед пологами
Пологи
Чи можна народжувати вдома?
Знеболення пологів
Присутність чоловіка у пологовому залі: «за» і «проти»
Як поводитись, щоб допомогти малюкові народитись
ПЕРШИЙ ПЕРІОД
ДРУГИЙ ПЕРІОД
Непередбачувані ускладнення
АКУШЕРСЬКІ ЩИПЦІ ТА ВАКУУМ-ЕКСТРАКТОР
КЕСАРІВ РОЗТИН
РОЗДІЛ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ
Перша оцінка
Що «може» ваш малюк?
НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО МАМУ
Ви трохи набрали ваги...
Емоції можуть бути не лише позитивними...
ПРОБЛЕМИ ПІД ЧАС ГОДУВАННЯ ГРУДДЮ
Застій молока
Мастит
АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ, АБО ВАШ «ОСОБЛИВИЙ» МАЛЮК
ВСМОКТУВАННЯ УСІЛЯКИХ РЕЧОВИН
ВОЛОССЯ
КОЛІР ШКІРИ
ЗАПАЛЕННЯ
Кістково-м’язова система
М’ЯЗИ
Зуби
Дихальна система
Серце і система кровообігу
Травлення
Сечовипускання
Ендокринна система
Група крові вашої дитини
Органи чуття
СЛУХ
НЮХ
ДОТИК
Питання імунітету, або Як дитина захищається
Нервова система
Адаптація дитини
РОЗДІЛ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ
ІЗ ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ЩОДЕННИЙ ДОГЛЯД?
Складки шкіри
Ніс
Нігті на руках і ногах
КУПАННЯ — НА ВТІХУ!
ЯКЩО ДИТИНА БОЇТЬСЯ ВОДИ
ОДЯГАЄМО Й СПОВИВАЄМО
ЗВИЧАЙНІ ПІДГУЗКИ ЧИ ПАМПЕРСИ?
ГУЛЯЄМО РАЗОМ
ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА МАЛЮКОМ
Пліснявка
Висипання на шкірі
Доброї ночі, доброго дня!
Малюк неспокійний: як йому допомогти?
ДЕЯКІ ІНШІ ПРОБЛЕМИ
Ріжуться зубки
Уроджений вивих стегна
Судомний синдром
РОЗДІЛ 4. ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ТРЬОХ РОКІВ
Як виробляється грудне молоко?
Чи завжди можна годувати дитину груддю?
ГЕРПЕС
ЗАСТІЙ МОЛОКА І ТРІЩИНИ СОСКІВ
Від чого залежить успіх грудного вигодовування?
Перше годування: успіхи першого тижня — гарантія на місяці наперед
Деякі труднощі, що виникають під час годування малюка
Корисно мамі — корисно малюкові
Чи потрібно дотримуватись режиму годування дитини?
Чи вистачає дитині молока?
Чи обов’язково зціджувати молоко після годування?
Як правильно зціджувати молоко?
Якщо молока не вистачає...
ЗАХВОРЮВАННЯ МАМИ Й ДИТИНИ
ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ МИМОВІЛЬНИХ І МЕДИЧНИХ ПЕРЕРИВАНЬ ВАГІТНОСТІ
Малюк відмовляється від груді
Не поспішайте догодовувати сумішшю!
Як довго годувати груддю?
ЗМІШАНЕ ВИГОДОВУВАННЯ
Пийте, діти, молоко?
Як визначити кількість догодовування?
ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ
Неадаптоване вигодовування
Правила штучного вигодовування
Як підготуватися до годування?
Як приготувати суміш?
Соски, пляшечки та інші «аксесуари» штучного вигодовування
Соска-пустушка
Ще раз про любов...
Малюк дорослішає: розширюємо раціон
Із чого починати підгодовування, якій страві віддати перевагу?
Приготування соків та пюре
Приготування каш
М’ясні та рибні страви
Нові продукти для малюка, що перебуває на штучному вигодовуванні
Перші кроки до самостійності
Готове дитяче харчування
Ложку за маму, ложку за тата...
Не створюйте зайвих проблем
Малюк і вітаміни
Корисні горошини
Мінеральні речовини у харчуванні дітей
ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ПІСЛЯ ОДНОГО РОКУ
РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК ДИТИНИ ПЕРШИХ ТРЬОХ РОКІВ ЖИТТЯ
Зріст дитини
Чому малюк росте?
Порушення фізичного розвитку дитини
НЕРВОВО-ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ
Місяць перший. Вона ще новонароджена!
Місяць третій. «Агукаємо — отже, розмовляємо».
Як стимулювати розвиток дитини?
Розвиток рухових здібностей
Місяць четвертий. Не всі комплекси шкідливі!
Місяць п’ятий. Дайте можливість рухатися!
Місяць шостий. Пробуємо сидіти
Іграшки для крихітки
Місяць сьомий. Спочатку будуть склади...
Відпочинемо трохи
Місяць восьмий. Спробуй дожени!..
Місяць дев’ятий. Відгукуємось на ім’я
Привчаємо до горщика
Як гідно вийти з конфліктної ситуації: чи потрібна вам беззастережна перемога?
Місяць десятий. «Вічний двигун»
Будьте напоготові!
Місяць дванадцятий. Підбиваємо підсумки
МАСАЖ І ГІМНАСТИКА ДЛЯ МАЛЮКА
Приблизні комплекси вправ
ВІД ОДНОГО РОКУ ДО ТРЬОХ
Граємося й розвиваємося
Розвиток дрібної моторики: гімнастика для пальчиків
Один, два, три, чотири, п’ять — вчимося рахувать
Визначаємо колір, розмір і форму предметів
Розвиток мовлення
На прийомі у логопеда
Узагальнювальні поняття
Вчимося спілкуватись
Не битися, не кусатися!
Виявлення почуттів
Довгі вуха, куций хвіст
Що таке добре і що таке погано...
Покарання: суворість — через любов
У кожної дитини — свій характер!
Вашій дитині 3 роки
РОЗДІЛ 6. РОЗВИВАЛЬНІ ІГРИ
ДО ОДНОГО РОКУ
2. Ігри із дзеркалом
3. Ігри у схованки
4. Ігри на тренування зору
РОЗВИТОК СЛУХУ ДИТИНИ
2. Ігри на тренування слуху
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
2. Пальчикові ігри
3. Ігри-забавки
РОЗВИТОК ВІДЧУТТЯ РИТМУ В ДИТИНИ
РОЗВИТОК ВІДЧУТТЯ ДОТИКУ В ДИТИНИ
РОЗВИТОК УМІННЯ ХАПАТИ, ДІСТАВАТИ ПРЕДМЕТИ
РОЗВИТОК УМІННЯ КИДАТИ
РОЗВИТОК УМІННЯ ХОДИТИ
ВІД РОКУ ДО ДВОХ
2. Ігри у схованки
3. Ігри для тренування зору
4. Ігри, що розвивають уміння розрізняти форму предметів
5. Ігри, що сприяють умінню розрізняти предмети за розміром
6. Ігри, що сприяють розвиткові кількісних уявлень
7. Ігри, що розвивають уміння розрізняти кольори та запам’ятовувати їхні назви
РОЗВИТОК СЛУХУ ДИТИНИ
2. Залучення дитини до світу музики
3. Ігри, що розвивають відчуття ритму
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ДИТИНИ
РОЗВИТОК ВІДЧУТТЯ ДОТИКУ В ДИТИНИ
2. Ігри з водою
3. Ігри з піском
4. Ігри з пластиліном
РУХЛИВІ ІГРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ФІЗИЧНОМУ РОЗВИТКОВІ ДИТИНИ
РОЗДІЛ 7. ВАША ДИТИНА ЗАХВОРІЛА
Спазмофілія
Анемія
Гіпотрофія
Паратрофія й ожиріння
Ацетонемічне блювання
Алергічні захворювання
ГОСТРІ ЗАХВОРЮВАННЯ: САМОЛІКУВАННЯ ЧИ МЕДИЧНА ДОПОМОГА?
Захворювання і вік дитини
НЕЖИТЬ
КАШЕЛЬ — ДРУГ?
ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХІТ
ПНЕВМОНІЯ
СТОМАТИТ
Гострі шлунково-кишкові розлади
САЛЬМОНЕЛЬОЗ
ДИСПЕПСІЯ
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ A
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ B
ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ
КРАСНУХА
ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ
СКАРЛАТИНА
КОКЛЮШ
ВІТРЯНА ВІСПА
ЗАРАЖЕННЯ ГЛИСТАМИ
АСКАРИДОЗ
ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЗОВСІМ НЕ СКЛАДНО
Приймання ліків
Закапування лікарських речовин у ніс і в очі
Закапування крапель у вуха
Зігрівальний компрес
Інгаляції
ОЧИЩУВАЛЬНА КЛІЗМА
ЗВЕРНЕННЯ ДО ЛІКАРЯ — ЗАПОРУКА УСПІХУ
НА ЩЕПЛЕННЯ — ШИКУЙСЬ!
Чому проти одного захворювання щеплять декілька разів?
Чи завжди дитині можна робити щеплення?
Які побічні ефекти?
Про реакцію Манту
ЗАСОБИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ І НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ
Як звільнити від сторонніх предметів дихальні шляхи?
Як робити штучне дихання немовляті?
Чи б’ється серце?
Стани, що потребують невідкладної допомоги
АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК
ОТРУЄННЯ
КРОВОТЕЧА
ОПІКИ
ВІДМОРОЖЕННЯ
УТОПЛЕННЯ
ЯДУХА
ПЕРЕЛОМИ Й ВИВИХИ
ЕПІЛЕПТИЧНИЙ НАПАД
ДОДАТОК 2. Норми фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії для жінок, які займаються середньою фізичною працею у звичайному стані та під час вагітності
ДОДАТОК 3. Приблизний добовий набір продуктів для вагітної жінки
ДОДАТОК 4. Основні джерела вітамінів, необхідних під час вагітності
ДОДАТОК 5. Приблизний добовий перелік продуктів для харчування жінок в період годування груддю
ДОДАТОК 7. Розвиток дітей першого року життя
ДОДАТОК 8. Розвиток дітей другого року життя
ДОДАТОК 9. Розвиток дітей третього року життя
ДОДАТОК 10. Лікарські трави, що рекомендуються при захворюваннях органів дихання
ДОДАТОК 11. Рослинні препарати, що застосовуються під час кашлю
ДОДАТОК 12. Лікарські трави, що рекомендуються при захворюваннях органів травлення
ДОДАТОК 14. Рецепти приготування різноманітних страв для дітей від одного до трьох років
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Text
                    3
НАШИМ ЧИТАЧАМ
Створення сім’ї, очікування й народження дитини,
виховання малюка, догляд за ним... Усі ці питання, на
перший погляд, є звичайними й природними.
Проте, коли народжується ваша власна дитина, у
вас з’являється безліч проблем, і розв’язувати їх треба
негайно, адже малятко чекати не хоче і, звісно, не зважа-
тиме на ваші труднощі. Ще до того, як малюк народиться,
ви не раз замислитесь з того чи іншого приводу — очіку-
вання завжди потребує відповідей!
Добре, коли будь-якої миті можна звернутися до
спеціаліста, який надасть кваліфіковану консультацію.
Але такої нагоди з різних причин може й не бути. Саме
такі непрості життєві ситуації і надихнули автора на на-
писання цієї книги.
Щоправда, на книжковому ринку, здавалося б, ви-
стачає подібних видань. Проте більшість із них чужомов-
ні або ж написані зарубіжними авторами, чиї поради й
рекомендації часто не зовсім підходять для українсько-
го читача.
Автор цього видання — мати, яка виростила і ви-
ховала двох чудових дітей, вітчизняний спеціаліст із чи-
малим досвідом роботи, добре обізнаний із сучасними
практичними й науковими новинами, пов’язаними з до-
глядом за дитиною, кандидат медичних наук, лікар-педі-
атр із багаторічним стажем.
Ця книга, адресована передусім вітчизняному чита-
чеві, ґрунтується на наших сучасних реаліях, зважає на
особливості нашої медицини, враховує економічну, клі-
матичну й екологічну специфіку нашої країни. Нарешті,
даючи певні рекомендації, автор спирається на чинні
українські закони.
У книзі докладно розглянуто основні аспекти життя
дитини до трьох років, адже саме в цей час у батьків ви-
никає найбільше питань.
Особливу увагу приділено важливості грудно-
го годування дитини, термінам введення у її раціон до-
даткових продуктів, необхідних для росту й розвитку.
Можливо, деякі поради відрізнятимуться від тих, що на-


дають інші видання, але треба розуміти, що ці питання регулярно переглядаються і відповіді на них постійно зазнають змін. Звертаючи увагу на основні моменти, пов’язані з на- родженням і розвитком дитини, доглядом за малюком тоді, коли він здоровий і коли захворів, автор порушує ті питання, на які щодня доводиться відповідати лікареві, спілкуючись із батьками, і намагається доступно роз’яс- нити, чим зумовлена та чи інша порада. У новому, доповненому виданні на вас чекає ще біль- ше відповідей на всі можливі питання, а також новий, унікальний розділ, присвячений розвивальним іграм із малюком. Отже, читайте і знаходьте найкорисніше для себе. Щастя й успіхів вам у такій нелегкій і потрібній справі — вихованні здорової, повноцінної, гармонійно розвине- ної дитини!
7 Мине перше хвилювання, і думка, що у вас буде дитина, стане звич­ ною. Ви уявлятимете майбутнє малятко, відчуєте його на своїх руках, побачите себе у турботах про новонародженого. Він, ваш малюк, уже існує: блондин або брюнет, схожий на маму або тата; він росте, і від вас залежить, наскільки міцним і здоровим він народиться, адже саме ви даєте йому все необхідне для його розвитку та оберігаєте від нега­ раздів. Невипадково на Сході відлік віку людини починають від дня її за­ чаття. У мене буде дитина... Навряд чи знайдеться багато слів, що можуть викликати у жінки стільки ж емоцій, які водночас можуть сприйматись неоднозначно: «Я дуже щаслива» або «Я приголомшена»; радість змішу­ ється зі страхом перед невідомим, розчарування — із почуттям гор­ дості майбутньої матері. До усього цього додаються ще й хвилювання з приводу майбутньої події. Але вже не йде з голови, ні на мить не зали­ шає думка: у моєму житті сталося щось надзвичайне! Ми зробимо все, щоб допомогти вам у розв’язанні суперечностей, відповісти на питання, які виникатимуть, відвернути небажані випад­ ковості. ПЛАНУВАННЯ ВАГІТНОСТІ • Небажані діти важать менше від своїх однолітків. • У жінок, які виношують небажану дитину, частіше на­ род жуються діти зі зниженою масою тіла. (Дані досліджень американських учених) Планування вагітності не означає, що початок життя вашої дитини необхідно якось обмежити часом. Не означає це і те, що ваша дитина народиться раніше або пізніше. Це означає, що до народження дитини ви маєте бути готові морально і фізично. Не таємниця, що наше життя сповнене несподіванок, але ваша майбутня дитина має бути очікуваною. Якщо один із батьків хворий — варто вилікуватись; якщо хоча б один із вас працює у шкідливих умо- вах — треба порадитись із фахівцями: як це може позначитись на здо- ров’ї дитини і, по можливості, віддалити майбутнє зачаття або змінити роботу.
8 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Якщо ви з метою запобігання вагітності приймали протизаплідні за- соби, бажано припинити їх приймання як мінімум за 2—3 місяці до ва- гітності. Як позначаться на здоров’ї та щасті дитини ваші шкідливі звички? Тривале відрядження? Навчання? Скрутне матеріальне становище? І, звісно, не зайвим буде нагадати батькам загальновідомі істини, що, даючи початок новому життю, вони мають бути тверезі! Чи варто засмучувати свої найщасливіші 9 місяців сумнівами «Чи все гаразд із моєю дитиною?» та скрупульозно вираховувати, саме у який день та час відбулося зачаття? Своєю появою дитина не повинна зіпсувати ваші плани на най- ближче майбутнє. Вона має стати їх органічною частиною (повірте, це так і є!) та відчути вашу любов ще до того, як почне своє існування у фі- зичному розумінні слова. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЬ ПРО МАЛЮКА ДО ЙОГО НАРОДЖЕННЯ? Мабуть, мимоволі ви вже замислювались: на кого буде схожа ваша дитина, чий характер вона успадкує, чи буде так само висока на зріст, як батько, чи будуть у неї ваші чарівні очі? Одне слово, тепер, коли ви вирішили стати батьками, можливо, вам буде цікаво: як передаються з покоління в покоління фізичні та інтелектуальні дані, здібності, риси ха- рактеру, а також... схильність до різних захворювань. Не заглиблюючись у нюанси ск ладного механізму передавання генетичної інформації, нагадаємо, що її носієм є ділянка хромосоми — ген (звідси «генетика» — наука про спадковість). При цьому один ген може відповідати за кілька ознак, а одна ознака може залежати від кількох генів. Тому дитину не може бути «складено» подібно до моза- їки рівною мірою з рис обох батьків, адже закони спадковості дещо ск ладніші. Існують гени, що відповідають за ознаки, які переважають над ін- шими (домінантні), та гени, що не мають змоги проявити свої ознаки без подібних до себе (рецесивні). Властивості рецесивних генів найчастіше стають явними, коли одружуються близькі родичі. Таким чином, наділе- на потенціалом своїх батьків, дитина може бути дуже мало на них схо- жа, успадкувавши риси попередніх поколінь. Кожний народжений у історії людства є унікальним і відрізняється від усіх (чи то предки, чи то нащадки).
9 Та чи так уже й важливо, на кого буде схожа ваша дитина? Все одно вона буде найрозумніша, найвродливіша та найдорожча! Проте в одному випадку спадковість має величезне значення: коли йдеться про здоров’я малюка. Якщо вам відомо, що у вашій родині чи серед родичів народжувались діти із захворюваннями, які передають- ся у спадок, про генетику слід своєчасно згадати. Перше, що необхідно зробити ще до того, як завагітнієте — поради- тись із лікарем, якому ви довіряєте, і за необхідності завітати до меди- ко-генетичної консультації. КОНСУЛЬТАЦІЯ ГЕНЕТИКА Сьогодні медико-генетичні центри є майже в усіх великих містах. Кому насамперед необхідна консультація генетика? Передусім батькам, які мають дитину із дефектом розвитку та які бажають дізнатись, який ризик аномалії при наступній вагітності; жінкам, у яких уже були спон- танні аборти; батькам, які мають спадкові хвороби або каліцтво; роди- чам, які хочуть взяти шлюб. Консультацією генетика можуть також ско- ристатися всі, кому цікаво більше дізнатись про майбутню дитину. Ви дістанете інформацію щодо характеру хвороби (спадкова чи не спадко- ва), якої ви остерігаєтесь; її домінантний або рецесивний характер; імо- вірність її успадкування. Але пам’ятайте: • якими б значними не були досягнення генетики, ні хто не дасть вам стовідсоткової гарантії, що ваш малюк наро­ диться здоровим або хворим; лікар лише розраховує імо­ вірність цього. Наприклад, коли йдеться про конкретну хворобу і відомо, яким чином вона успадковується, вам можуть сказати, що ризик народження хворої дитини становить 1:2 або 1:6; • не зовсім здорова дитина може народитись у абсолют­ но здорових батьків. Намагайтесь про це не думати; • прийняття остаточного рішення залежить лише від вас! Передусім необхідно зрозуміти, що з вами говори­ тимуть лише про можливі варіанти розвитку, а не про конкретну дитину, яка має у вас народитись. Консультація генетика
10 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Так, звісно, ви молоді й досвід попередніх поколінь нічим не за- тьмарено, не варто цього разу задовольняти свою цікавість, а краще довіритись природі. Найповнішу інформацію можна отримати, якщо ви вже вагітні. Найбезпечнішим способом є ультразвукове дослідження плода (УЗД, ехографія). Зараз його роблять майже всім вагітним, якщо у місті або районі, де вони проживають, є необхідна апаратура. Що саме ви дізнаєтесь із цього дослідження? Насамперед наявність самої вагітності, у тому числі й позаматко- вої, починаючи з 3—5 тижнів. Залежно від терміну вагітності лікар може визначити місцеположення плаценти («дитячого місця»), контролювати розвиток дитини внутрішньоутробно, виявити можливі фізичні анома- лії, зокрема й внутрішніх органів. Це дає змогу ретельніше обстежити дитину після народження та за необхідності — призначити лікування, а у випадку істотних відхилень у розвитку — розглянути питання щодо переривання вагітності. Але це не все — ехографія також задовольнить вашу цікавість щодо статі дитини. У деяких випадках це важливо, якщо вже народжувались діти зі спадковими захворюваннями, пов’язаними з їх статтю. Точність визначення статі за допомогою ехографії становить приблизно 80—85 %. На сьогодні відомо, що таке дослідження майже нешкідливе для матері та плода. Але оскільки остаточних висновків ме- дики доходять інколи після тривалих спостережень, чи варто робити ехографію знову і знову лише тому, що ви неодмінно хочете дізнатись: син чи дочка у вас народиться? Якщо є показання (а вони мають бути переконливими), лікар може провести дослідження навколоплідної рідини — амніоцентез. Це спо- сіб більш шкідливий за попередній, але у деяких випадках він конче не- обхідний і дає змогу виключити або підтвердити спадкову патологію. ЧИ МОЖНА ОБРАТИ СТАТЬ МАЙБУ ТНЬОЇ ДИТИНИ? Обрати за бажанням стать дитини — стара як світ мрія. Вона породи- ла численну кількість прикмет, порад та рекомендацій. Використовуються розрахунки «біологічних ритмів», астрологічні прогнози, характер харчу- вання тощо. Можливо, ці методи мають право на існування, але з медичної точки зору вони не мають жодного обґрунтування.
11 Передусім слід зазначити, що співвідношення статей розумно регу- люється самою природою. Відомо, що хлопчики народжуються частіше від дівчаток. Це не просто так: адже плід чоловічої статі більш вразли- вий до несприятливих впливів та частіше гине під час вагітності. Якщо це трапляється невдовзі після зачаття, вагітності не помічають, мен- струація відбувається вчасно або із незначною затримкою. Розв’язання проблеми вибору статі непокоїть не лише батьків, а й учених. І не лише з метою задовольнити цікавість батьків, а й для того, щоб допомогти сім’ям, у яких передаються хвороби, пов’язані зі статтю: деякі передаються лише дівчаткам або лише хлопчикам. За статистичними даними, у молодих та здорових батьків частіше народжуються хлопчики (у співвідношенні 104—106 хлопчиків до 100 дівчаток); у батьків старшого віку — навпаки. Відповідальний за те, хто народиться у вашій сім’ї — хлопчик чи дівчинка, — батько. Пояснимо чому. У ядрі клітини людини зазвичай 46 хромосом (23 пари), з яких дві хромосоми — статеві. У чоловіків статеві хромосоми різні: на підставі схожості із латинськими буквами X та Y їх так і позначають (X-хромосо- ми та Y-хромосоми), а в жінок — хромосоми одного типу (X та X). Після злиття статевих клітин чоловіка та жінки майбутня дитина дістає поло- вину хромосом від батька та половину від матері. Якщо до яйцеклітини першим «добіжить» сперматозоїд із X-хромосомою, народиться дівчин- ка, якщо ж «швидшим» виявиться «носій» Y-хромосоми — хлопчик. Ви вважаєте, що всі сперматозоїди «рівні між собою»? Це не так. Відмінність полягає в тому, що сперматозоїди із «чоловічою» хромосомою менші за Чи можна обрати стать майбутньої дитини?
12 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ розміром та пересуваються значно швидше, але вони менш витрива- лі й тому часто гинуть, не досягши «мети». Сперматозоїди із «жіночою» хромосомою більш життєздатні й можуть довше «жити» у матковій тру- бі, «очікуючи» на овуляцію. На цій особливості сперматозоїдів ґрунтується один із способів планування статі майбутньої дитини. Передусім необхідно за допомо- гою температурного методу з’ясувати дату наступної овуляції. Якщо менструації регулярні, цей день зазвичай постійний. Отже, тоді можна зробити неск ладний розрахунок. Якщо хочете дочку, останній статевий акт має бути не пізніше, ніж за 2—3 дні до терміну овуляції. Якщо ж планується хлопчик, рекомен- дується утримуватися протягом тижня перед овуляцією, а статевий акт краще мати у день, що передує даті овуляції або збігається з нею (при- близно за 14 днів до початку менструації). Необхідно, щоб у період, коли імовірність запліднення найвища, відбувся лише один статевий акт. Статистичні дослідження показують, що цей метод ефективний у 70—80 % випадків. Можете скористатися ним, у будь-якому разі ви нічим не ризикуєте. ДОПОМОЖІТЬ МАЛЮКОВІ НАРОДИТИСЯ ЗДОРОВИМ! Звісно, хочеться нагадати, якщо ви невдовзі вирішили стати батька- ми, то зобов’язані оберігати дитину від зовнішніх несприятливих впли- вів, передусім позбавити наслідків ваших шкідливих звичок.
13 Не паліть, мами! За статистикою, майже половину курців становлять молоді жінки. Щоправда, згідно із тією ж статистикою, більшість з них під час вагітнос- ті кидають палити. Отже, якщо ви вагітні, проте ще маєте цю звичку у своєму «арсена- лі» шкідливих «недоліків», спробуємо вас переконати зробити крок на- зустріч собі та вашому малюкові. Відомо, що: • паління під час вагітності збільшує удвічі ймовірність народження дитини із низькою вагою та на третину — ймовірність загибелі плода; • викурювання двох сигарет протягом останніх 10 тиж­ нів вагітності на третину зменшує частоту дихальних рухів плода; • кожна викурена сигарета на 10 % зменшує об’єм кисню, що постачається плодові, передусім у його голов ний мозок; • нікотин погіршує апетит, пригнічує синтез гормонів та уповільнює процеси обміну в організмі матері, а отже, і в дитини. Звуження судин, що виникає під час паління, утруднює перехід по- живних речовин від плаценти до плоду. Додайте сюди ще вроджені патології, спричинені тютюновим ди- мом. Сподіваємось, ви дійдете правильних висновків. Чи можна вживати алкоголь під час вагітності? Про батьків-алкоголіків не будемо говорити: навряд чи вони замис- люються про шкідливість алкоголю, навіть коли народжують дітей, і тим паче, коли читають про це. Проте нерідко вагітні жінки переймаються питанням: чи можна хоча б зрідка вживати алкоголь? Мабуть, можна у другій половині вагітності кілька ковтків пива або неміцного вина? Це ж не дуже зашкодить дитині? Відповімо відразу: не можна! Плацента не є перешкодою для алкоголю: він швидко всмоктується у кров, і не лише у вашу, а й вашого малюка. Адже ви відчуваєте вплив алкоголю на собі? Отже, те саме відчуває і дитина. Пам’ятайте, ви з нею — одне ціле! Допоможіть малюкові народитися здоровим!
14 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Плануючи вагітність, треба завчасно відмовитись від спиртних на- поїв. Оскільки алкоголь згубно впливає на статеві к літини ще на стадії їх формування, як наслідок дитина може народитись із серйозними уро- дженими вадами. Впливаючи на спадкові структури клітини, алкоголь призводить до виникнення хромосомних аномалій. Дуже погано, якщо дитину було зачато у стані сп’яніння. Згідно з науковими даними, за наявності алкоголю у крові гени ста- ють чутливішими навіть до тих зовнішніх чинників, які за звичайних умов не мають руйнівного впливу. Сучасні дослідження показують, що у дітей, яких було зачато п’я- ними батьками, у 5 разів частіше спостерігаються психічні та нервові розлади. Недарма у давнину таких дітей називали «дитина п’яної ночі». Отже, якщо з якихось причин сьогодні ви не зовсім тверезі, постарайте- ся запобігти вагітності, нехай навіть бажаній! Якщо мама захворіла... Захворювання можуть порушити нормальний перебіг вагітнос- ті. Погодьтесь, неможливо за дев’ять місяців не «підчепити» хоча б ба- нальний нежить. Як це може позначитись на перебігу вагітності? Насамперед це залежить від характеру захворювання та від стадії вагітності. Розглянемо найбільш відомі та найбільш «неприємні» для плода захворювання вагітної жінки. ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. Під цією назвою мається на увазі безліч захворювань дихальних шляхів, спричинених вірусами. Більшість із них не проникають у кров і безпосереднього негативного впливу на дитину не мають. Виняток становить грип. Вірус грипу наяв- ний у крові й теоретично може вплинути на процес внутрішньоутроб- ного розвитку. Дослідження показали, що після епідемій кількість уро- джених дефектів у немовлят не збільшується. Проте обстеження дітей із різними відхиленнями у розвитку інколи показують, що мати під час перших трьох місяців вагітності перехворіла на грип із важким перебі- гом та уск ладненнями. Якщо жінка захворіла на пізній стадії вагітності, дитина може наро- дитись зі зниженою опірністю організму. Однак це можна скоригувати. Як уберегтися від грипу? Перше — максимально обмежити контак- ти у період епідемії. Це відомо всім, але не завжди виходить, особливо якщо жінка працює або вдома захворіли інші члени родини. До профі- лактичних заходів, яких можна ужити, належать часте провітрювання
15 квартири, ультрафіолетове опромінення кварцовою лампою, збагачен- ня раціону продуктами із великим вмістом вітамінів, повноцінне харчу- вання і відпочинок. Ще можна порадити придбати в аптеці оксолінову мазь для змащування носових ходів та гомеопатичний препарат анти- грипін — він зовсім нешкідливий. При перших симптомах грипу або якщо в родині хтось захворів на грип, можна закапувати у ніс препарати інтерферону — краще синте- тичні, тобто виготовлені не на основі крові людини. Профілактичні щеплення вагітним можна робити тільки за особ- ливими показаннями після 12—14 тижнів вагітності, але пам’ятайте, що різновидів вірусу грипу багато і невідомо, який саме зумовить наступну епідемію. Крім того, якщо ви не так давно хворіли на грип, у вас є імуні- тет, що зберігається в середньому протягом п’яти років. Імунітет після щеплення зберігається два-три роки. КРАСНУХА. Це нешкідливе, на перший погляд, дитяче захворю- вання, на яке більшість з нас перехворіли у дитинстві, може спричини- ти катастрофічні зміни в організмі малюка, якщо він під час внутрішньо- утробного розвитку був уражений вірусом у першому триместрі вагітності. У цьому випадку нема підстав вас заспокоювати: висока ймо- вірність (25—80 %) народження мертвої дитини або з уродженими калі- цтвами. Отже, якщо жінка перехворіла на краснуху в перші 90 днів вагіт- ності, це є абсолютним показанням до штучного переривання вагітності. В Австралії, де вперше 1944 року було виявлено згубний вплив ві- русу краснухи на плід, застосовували своєрідний спосіб імунізації дівча- ток: до хворого на краснуху запрошували у гості дівчаток з усієї округи, щоб вони перехворіли на краснуху в дитинстві, набуваючи довічного імунітету. Наразі щеплення проти краснухи роблять в обов’язковому поряд- ку ще в дитячому віці. Вагітна жінка, яка не перехворіла на краснуху в дитинстві, має бути дуже уважною до будь-яких висипів на шкірі: вони можуть бути не лише алергійними. Поява будь-якого висипу на шкірі — підстава для обов’язкового звернення до лікаря. Якщо після огляду лікарем не вдається точно встановити діагноз, необхідно зробити аналіз крові на наявність антитіл до вірусу краснухи, який робиться двічі через певний проміжок часу. Те саме треба зробити, якщо ви контактували з хворим, оскільки у 30—40 % випадків захворювання має непомітний перебіг: висипи мо- жуть бути короткочасними, а лімфатичні вузли, що при цьому зазвичай Допоможіть малюкові народитися здоровим!
16 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ збільшуються, залишаються незмінними. Чи можна зробити щеплення проти краснухи у дорослому віці? Так, можна, але, по-перше, треба зро- бити вищезгаданий аналіз, аби пересвідчитись, що ви не перехворіли на краснуху непомітно; по-друге, щеплення треба зробити не менше ніж за чотири місяці до запланованої вагітності. Вагітним робити щеп- лення не можна! ТОКСОПЛАЗМОЗ. Це інфекційне захворювання, на жаль, трапляєть- ся не так рідко, як здається на перший погляд. Ви можете заразитись, уживаючи м’ясні продукти, які не пройшли належної термічної оброб- ки, особливо свинину та баранину, а також під час контакту з тваринами (найчастіше від котів). Захворювання у більшості випадків має непомітний перебіг: спо- стерігаються втома, біль у м’язах, невелике підвищення температури, збільшуються лімфатичні вузли. Потім формується імунітет, і в тако- му разі майбутній вагітності нічого не загрожує. Загроза виникає тоді, якщо ви захворіли на токсоплазмоз під час вагітності. Ступінь небезпеки залежить від періоду вагітності та від того, як швидко розпочати лікування. Якщо жінка заразилась під час перших трьох місяців вагітності, зазвичай плід гине або народжується з уражен- нями нервової системи, переважно — головного мозку, а також інших органів та систем. Зараження у другому триместрі вагітності спричиняє тяжкі уроджені каліцтва. У третьому триместрі наслідки захворювання не такі серйозні: дитина матиме здоровий вигляд і виявити наслідки за- хворювання можна буде лише за допомогою додаткових досліджень. Якщо вам поставили діагноз «токсоплазмоз» і пропонують перерва- ти вагітність, обстежтесь ще раз та вирішуйте це з тим лікарем, котрому ви довіряєте на 100 %. Наявність у вашій крові антитіл до токсоплазмозу не завжди свідчить про те, що ваш малюк хворий на токсоплазмоз. ГЕРПЕС. Про висип на губах майже кожен із нас знає не з чиїхось слів. У побуті герпес іменується як «болячка». Це захворювання про- являється зазвичай на тлі якогось захворювання, унаслідок переохо- лодження, стресових ситуацій, тобто тоді, коли захисні сили організ- му послаблені. Близько 90—95 % населення є носіями вірусу герпесу. Останнім часом цьому стали надавати більшого значення: діагности- ка стала точнішою, і тепер є змога виявити причину багатьох захворю- вань. Якщо ви — носій вірусу герпесу, то необов’язково, що ваша дитина постраждає від цього. Згадайте, скільки людей мають його «при собі»!
17 Внутрішньоутробне зараження вірусом герпесу може статися у разі по- ширеної герпетичної інфекції, тому інколи слід провести лікування ще до того, як ви завагітнієте. Інколи лікування проводиться, якщо у вагіт- ної з’явився множинний герпетичний висип на тілі. Найнебезпечнішим для майбутньої дитини є вірус другого типу, що проявляється на ста- тевих органах, тому що дитина може заразитися під час пологів. Після пологів, де б не локалізувався вірус, необхідно вжити заходів, щоб не заразити новонародженого, для якого будь-які вірусні інфекції дуже не- безпечні. Про це подбає лікар. ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ. Чи може народжувати жінка, яка перехворіла на гепатит? Якщо це гепатит типу А, можете не хвилюватись: адже до цього вірусу виробляється стійкий імунітет і вдруге ви вже не захворіє- те. У разі захворювання на гепатит В та інші різновиди, які передаються через кров, дитина може захворіти внутрішньоутробно. У цих випадках необхідний ретельний медичний нагляд за вагітністю. Щоб запобігти захворюванню гепатитом, важливо пам’ятати: вірус гепатиту А передається так само, як усі кишкові захворювання, — через брудні руки і заражену їжу. Захворіти на гепатит В можна лише, коли ві- рус потрапив безпосередньо у кров. Це може статися під час медичних маніпуляцій (внутрішньовенні та внутрішньом’язові ін’єкції, операції, якщо вони проводились нестерильними інструментами, у тому числі стоматологічними) та косметичних процедур у разі, якщо вони призве- ли до порушення шкіри та слизової. Заразитися можна також через ста- тевий контакт. Профілактика гепатиту наразі проводиться з перших днів життя ма- люка. Таке щеплення можна зробити і дорослим, якщо його не робили їм у дитинстві. При щепленні вагітних (у тих випадках, коли вони не знали про вагітність) відомостей щодо згубного впливу на плод немає, але оскіль- ки даних ще замало, прищеплювати вагітних слід лише тоді, коли ризик зараження дуже великий. Ступінь ризику може визначити лише лікар. СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ (СНІД). Сьогодні вагітні, які перебувають на обліку в жіночій консультації, обстежуються на наяв- ність у крові антитіл до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). У разі вияв- лення ймовірність зараження плода дуже велика (30—60 %), тому жінці зазвичай пропонують переривання вагітності. Звісно ж, вона сама вирі- шує, виношувати далі дитину чи ні. Якщо жінка хоче мати дитину від чо- ловіка, у котрого виявили антитіла до ВІЛ (хоча чоловік лише інфікова- ний), загроза зараження становить солідний відсоток. Допоможіть малюкові народитися здоровим!
18 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ КІР. У дорослих кір трапляється рідко, оскільки в дитячому віці майже всім роблять щеплення, проте слід зауважити, що імунітет після щеплення може слабішати на відміну від імунітету, набутого внаслідок хвороби. Це важливо пам’ятати за необхідності контактувати із хво- рим. Кір так само небезпечний, як і краснуха, якщо вагітна жінка пере- хворіла на нього на ранніх стадіях. ТУБЕРКУЛЬОЗ. Сьогодні, як і багато років тому, на жаль, це захво- рювання стало знов актуальним. Не варто нехтувати заходами профі- лактики та медичного обстеження, навіть якщо ви маєте повноцінне харчування і вам здається, що це вас не обходить. Імунітет при тубер- кульозі так званий «нестерильний», тобто зумовлений наявністю в організмі туберкульозних паличок і рівновага зберігається за прин- ципом «хто сильніший». Якщо у вашому оточенні є хворий на туберку- льоз, слід обстежитись іще до вагітності, провести профілактичне лі- кування, оскільки інакше доведеться приймати антибіотики, дія яких неоднозначна. І ще хочеться нагадати: якщо ви перехворіли на цю хворобу — це не вирок вашому малюкові. Слід порадитись із лікарем і розглянути найбезпечніші для дитини способи лікування. Категорично забороня- ється нехтувати рекомендаціями лікарів, а потім весь час гадати, як це вплинуло на малюка. Ваш пригнічений стан однозначно не піде вашому малюкові на користь, адже він усе відчуває. Обережно з ліками: ви приймає те їх разом! Мабуть, кожна жінка знає про те, що під час вагітності до прийман- ня будь-яких ліків треба ставитися дуже обережно. Це один із крите- ріїв відповідальності за майбутню дитину. Найбільш уразливою вона є упродовж перших трьох місяців внутрішньоутробного розвитку. Тому що саме тоді тривають найважливіші процеси: закладання та форму- вання внутрішніх органів і систем організму. Щоразу, коли вам призначають або радять будь-які ліки, ви маєте пам’ятати про те, що ваш малюк їх теж вживатиме. Проте що ж роби- ти, якщо таки виникла необхідність у лікуванні? Якщо треба позбутись головного болю, подолати застуду, провести профілактичне лікування? Спробуємо відповісти на ці не завжди прості питання. При застуді рекомендують засоби народної медицини, але пам’я- тайте, що вони теж можуть заподіяти шкоду. Наприклад, приймати га- рячу ванну не бажано, як і відвідувати лазню. Це завелике наванта-
19 ження на організм. Особливо небажано це робити тим жінкам, у яких вагітність має не зовсім благополучний перебіг. На початку захворювання вас може турбувати частий нав’язливий кашель, який не дає полегшення, до того ж перенапружує м’язи живота. У цьому разі вам стане у пригоді часте тепле пиття та льодяники із шав- лією, анісом, м’ятою або будь-які інші льодяники на ваш смак. Це допо- може позбутись рефлекторного подразнення верхніх дихальних шля- хів та ліквідувати неприємні симптоми. Нерідко допомагає прогулянка або ж просто перебування на свіжому повітрі за умови, якщо надворі тепло і вогко. Теплові процедури на грудну клітку не протипоказані. Не варто користуватись розтираннями на основі туготопких жирів: вони порушують дихання шкіри і можуть погіршити ваше самопочуття. З від- харкувальних трав допоможуть солодковий корінь, мати-й -мачуха, фі- алка трилиста (рекомендації щодо застосування ви знайдете у додат- ках). Хороший ефект може також дати ароматерапія. Якщо захворювання уск ладнюється, подальше лікування слід обго- ворити із дільничним лікарем, терапевтом та гінекологом. У деяких випадках призначення ліків необхідне, навіть якщо дово- диться йти на певний ризик. Купуючи ліки в аптеці, пам’ятайте: що солідніша фірма-виробник, то якіснішими вони будуть, адже було проведено більше різноманітних досліджень і, відповідно, перелік побічних дій в анотації буде найви- черпнішим. Проте не слід «приміряти» їх на себе! Адже виникають вони, повірте, досить рідко. Але майже кожний лікарський засіб не бажано вживати під час вагітності або принаймні у перші 15 тижнів. (У цьому «віці» ваша дитина не захищена плацентою.) Слід остерігатись передозування таких «нешкідливих», на перший погляд, лікарських засобів, як ацетилсаліцилова кислота (аспірин), віта- мін С, D та інші. У другій половині вагітності ваша дитина більше захище- на від зовнішніх впливів, але це ще не означає, що ви можете «розслаби- тися». Плацента багато від чого захищає дитину, проте деякі речовини вона пропускає, наприк лад: тетрациклін, стрептоміцин, гормони, сно- дійне, антикоагулянти, протипухлинні та багато інших. У кожному кон- кретному випадку, призначаючи лікування вагітній, лікар зобов’язаний зважувати всі «за» і «проти». Не бійтеся про все розпитувати! Медичний нагляд за перебігом вагітності Передусім хочеться нагадати, що нагляд за перебігом вагітнос- ті має бути регулярним і проводитись із перших місяців вагітності. Це Допоможіть малюкові народитися здоровим!
20 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ дасть змогу уникнути багатьох проблем, ви спокійніше та впевненіше чекатимете пологів. Звісно, вагітність — це еволюція, але, хоча природа багато що передбачила, все ж таки трапляється й так, що без допомоги лікаря не обійтись. Регулярне обстеження дасть змогу виявити симп- том, на який ви не звернули уваги або ж якщо і звернули, то не вважа- єте його за серйозний. Дуже важливо, щоб ви цілком довіряли вашому гінекологу. Ви можете заперечити, що вагітність — явище природне, тож наві- що постійно відвідувати лікаря, без кінця здавати аналізи, проходити огляд у спеціалістів, сидіти у чергах, із хвилюванням очікувати відповіді на питання: чи все гаразд? Намагайтесь сприймати це як щось немину- че, але необхідне для вас і вашої дитини. Адже тільки лікар може вияви- ти ще малопомітні зміни та допомогти запобігти небажаним наслідкам. Підіть на прийом до лікаря разом із батьком майбутньої дитини. Очікуючи на ваше повернення у коридорі поліклініки, хвилюючись, він відчує важливість і винятковість події. Повноцінне харчування чи дієта? Вагітність — привід подбати про здорове харчування. Як зміниться ваш режим і характер харчування під час вагітності? Чи слід їсти більше? Чи необхідно якісно змінити харчування? Такі питання нерідко ставить собі більшість вагітних жінок. Але передусім це залежить від загального стану і самопочуття май- бутньої мами. Деякі жінки протягом перших місяців вагітності відчувають нудоту, відразу до їжі (або до деяких продуктів); інші — навпаки, відчувають по- стійний голод або ж самопочуття взагалі не змінюється. Жінка середнього зросту, із нормальною вагою тіла, яка не пере- втомлюється, має отримувати близько 2000 ккал, що витрачаються на забезпечення її життєдіяльності. А якщо вона вагітна? Звісно, дещо біль- ше. У цей період організм жінки зазнає змін (збільшується матка, груди, загальний об’єм крові). Проте це не означає, що вона має харчуватися утричі інтенсивніше. Зазвичай організм сам регулює ці процеси: у біль- шості жінок апетит підвищується у другій половині вагітності. З іншого боку, останнім часом так багато говориться про небезпеку переїдання і збільшення ваги, що деякі майбутні мами замало їдять че-
21 рез побоювання поправитися. То на що ж орієнтуватись, щоб не зашко- дити собі й дитині? Передусім не забувайте, що під час вагітності ваша вага має збіль- шитись у середньому на 10 ± 2 кг. Слід також враховувати конституцію, вагу тіла до вагітності, зріст, фізичну активність тощо. Зазвичай основне збільшення ваги припадає на другу половину вагітності. За умови правильного якісного і кількісного співвідношення їжі ор- ганізм одержує необхідну йому енергію. Тому вагітна жінка має харчу- ватись їжею, багатою на харчові та біологічно активні речовини. Нагадаємо, що основні поживні речовини, за рахунок яких відбува- ється розвиток дитини, — це білки, жири, вуглеводи. Для того, щоб ці поняття не були для вас абстрактними, розповімо дещо про них. БІЛКИ. Під час вагітності виникає необхідність збільшити кількість білків у раціоні, адже вони необхідні для росту матки, плода і збільшен- ня об’єму крові, тому слід вживати більше продуктів із високим вмістом білка. Насамперед це м’ясо, риба, молоко, яйця. Якщо ви дотримуєтесь вегетаріанської дієти, знайте, що найбільше його міститься у горіхах, бобових, сої. Проте зверніть увагу, що білки рослинного походження гірше засвоюються організмом. Бажано, щоб у денному раціоні вагітної було близько 50 % білків тваринного походження, з них 25 % — за ра- хунок м’яса, до 20 % — за рахунок молока і близько 5 % — за рахунок яєць. Для майбутньої мами особливо корисні молоко, сироватка, кефір, нежирний сир. Ці продукти містять не лише повноцінні легкозасвоюва- ні білки, а й амінокислоти та солі кальцію у потрібних співвідношеннях. Приблизну кількість білка й приблизний добовий набір продуктів по- дано у додатках (с. 517). ВУГЛЕВОДИ. Понад половину енергії, необхідної для забезпечен- ня повноцінного існування, ви отримуєте за рахунок вуглеводів. Вони є майже в усіх продуктах, але найбільша їх кількість — у кондитерських виробах. Вагітна має отримувати вуглеводи з продуктами, багатими на рослинну клітковину, такими, як хліб із борошна грубого помелу, овочі, фрукти, ягоди. Це сприяє поліпшенню діяльності кишечнику. З крупів рекомендується гречана та вівсяна. Не залишайте поза увагою і соки (фруктові та овочеві). Загальна кількість цукру за день не має перевищувати 40—50 г, але якщо вам хочеться з’їсти щось солодке, не відмовляйте собі. Можливо, Допоможіть малюкові народитися здоровим!
22 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ саме зараз це так необхідно вашому організму. Проте не захоплюй- тесь! Вуглеводи — необхідна складова вашого раціону. При витратах енергії, зокрема при емоційному перенапруженні, вони витрачаються у першу чергу. Однак так само швидко вони «осідають» в організмі у ви- гляді жирових відкладень, а цього краще уникати. ЖИРИ. Це природний концентрат енергії, здатний забезпечити значні енергетичні потреби організму. Крім того, вони містять біологіч- но активні речовини — вітаміни. Жири підвищують стійкість організму до інфекційних захворювань; впливають на ріст та обмінні процеси у мозковій тканині, тканині надниркових залоз, на функціонування цен- тральної нервової системи. Жири необхідні для забезпечення нормального засвоювання орга- нізмом солей кальцію, магнію, фосфору, вітамінів А, D та ін. Оскільки жири містяться практично в усіх продуктах тваринного походження, важливо харчуватися так, щоб співвідношення жирів тва- ринного і рослинного походження було на користь останніх. Річ у тім, що рослинні жири мають у своєму складі особливі жирні кислоти, так звані ненасичені, які дуже корисні для вас, і особливо для вашої дити- ни. Тепер у вашому раціоні має бути не менше 40 % жирів рослинного походження. ВІТАМІНИ. Не буде новиною, якщо зазначимо, що майбутній мамі потрібні вітаміни у великій кількості. Слід зазначити, що вітаміни міс- тяться не тільки в овочах і фруктах (водорозчинні В, С, РР та ін.), але й у жирах (жиророзчинні А, D, Е). Готуючи, треба враховувати, що при тепловій обробці у середньо- му на 30 % зменшується кількість вітаміну С, вітамінів групи В, фолієвої кислоти. Щодо фолієвої кислоти слід сказати окремо. Вона необхідна для розвитку центральної нервової системи дитини, особливо у пер- ші тижні. В організмі немає запасів фолієвої кислоти, а під час вагітності потреба у ній зростає в багато разів. Її джерелом є свіжа зелень та овочі. Бажано вживати їх сирими або готувати на парі. Не впадайте у відчай, якщо у вас токсикоз і ви не отримуєте необ- хідної кількості їжі. Брак білків, жирів і вуглеводів дитина компенсує за ваш рахунок, отже, вживайте більше вітамінів. У додатках ви можете ознайомитись із потребою організму у цих речовинах та їх вмістом у різних продуктах.
23 КЛІТКОВИНА. Клітковина має складати значну частину вашого що- денного раціону. Головними постачальниками її є фрукти та овочі, які корисні не лише тим, що містять вітаміни та мікроелементи. Вона віді- грає свою роль в обміні речовин: проходячи травним трактом, вона очищає організм від шлаків та стимулює вироблення кишечником фер- ментів. До того ж це чудовий спосіб позбутися запорів. Проте є й по- бічні властивості: клітковина може спричинити метеоризм — здуття кишечнику (не дуже приємний момент, особливо у другій половині ва- гітності). Цьому можна запобігти, вживаючи овочі та фрукти із ніжною м’якоттю або ж вареними. Яким же продуктам слід віддати перевагу під час вагітності у пер- шу чергу? МОЛОЧНІ ТА КИСЛОМОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. Сир може бути знежи- реним (у ньому більше білка), але можна вживати й звичайний, якщо ви його добре переносите або ж якщо вам не рекомендували зменшити калорійність раціону. До речі, можна приготувати кальцинований сир у домашніх умовах. Для цього молоко треба закип’ятити, трохи охоло- дити, при цьому додати 1,5—2 ложки 10 %-го хлористого кальцію на 700 мл молока. Охолодити, відкинути на марлю та покласти під гніт. Такий сир корисний тим, що містить більше кальцію, однак має не дуже приємний присмак. Спробуйте приготувати такий сир і переконайтесь, чи зможете ви його вживати регулярно. Щодо кисломолочних продуктів слід дещо зазначити. Кефір, си- роватка, ряжанка — ці всі продукти дуже необхідні для вас, але багато хто віддає перевагу йогуртам. Так, реклама — рушійна сила у нашому житті. Але скільки б не твердили у рекламних роликах про корисність йогуртів, уважно прочитайте перелік інгредієнтів і ви дізнаєтесь, що, окрім свіжих фруктів і кисломолочних бактерій, вони містять посилю- вачі смаків і часто-густо — консерванти. А це хімічні сполуки, які ані вам, ані вашому малюкові зовсім не потрібні. Що більший термін збері- гання продукту, то більша ймовірність наявності у ньому стабілізаторів або консервантів. А зробити смачнішими кефір або сироватку можна за допомогою натуральних соків, желе та варення. Фантазуйте та комбі- нуйте на здоров’я! М’ЯСО є одним із основних постачальників білка. Кількість його має бути приблизно 100 г на день. Краще, якщо це буде кролятина або теля- тина, будь-які нежирні птахи. Вживати бройлерних курей небажано. Допоможіть малюкові народитися здоровим!
24 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Дуже корисні (і не лише вагітним) МОРЕПРОДУКТИ. Передусім — риба. У ній міститься багато білка, що засвоюється набагато легше, ніж білок м’яса. Крім того, у ній (особливо в морській рибі) містяться важливі мікроелементи — йод, фтор, мідь, цинк та інші, що відіграють важливу роль в обміні речовин та процесах адаптації. Ще більш корисними є такі морепродукти, як краби, кальмари, креветки тощо. Не забувайте про морську капусту. (Але цей продукт не рекомен- дується жінкам із захворюваннями органів травлення та нирок.) НАПОЇ. Кількість рідини під час вагітності, якщо нема додаткових рекомендацій, має становити: у першій половині вагітності — 1,5—2 л (вода, молоко, соки, суп, чай), а в останні два місяці бажано обмежи- тись 1—1,2 л на добу, особливо, якщо є схильність до набряків. Молоко, соки, фруктові напої мають легку сечогінну дію, тому найкраще відда- ти перевагу саме їм. Якщо ви звикли до чаю — пийте на здоров’я, але бажано заварювати зелений чай, у якому більше вітамінів та мінераль- них речовин. Кава, навіть якщо ви не уявляєте собі існування без цього напою, є тим продуктом, уживання якого під час вагітності слід уника- ти. Кофеїн, що міститься у ній, може не найкращим чином вплинути на ще не сформовану нервову систему вашої дитини та й на вашу теж. До того ж він підвищує секрецію соляної кислоти, щонайменше удвічі, під- силює секрецію слинних залоз, подразнює слизову шлунково-кишко- вого тракту, впливає на діяльність серця. Намагайтесь під час вагітності звести до мінімуму вживання кави та кавових продуктів. Слід також максимально обмежити м’ясні та рибні бульйони, оцет, прянощі, копчення, а також продукти, що містять нітрити (ковбасні ви- роби, м’ясні консерви промислового виготовлення). Уникайте консер- вованих продуктів, напівфабрикатів швидкого приготування, бо вони зазвичай містять спеції, консерванти та харчові барвники. У різні періоди вагітності виникає необхідність у більшій кількості тих чи інших поживних речовин. З перших же днів вагітності жінці необхідно більше вітаміну Е. Його брак може стати однією із причин викидня. Цей вітамін впливає на ріст залозистої тканини грудей, а у жінки, яка годує, — збалансовує процеси утворення і виділення молока. До продуктів, багатих на вітамін Е, нале- жать: нерафінована олія, горіхи, обліпиха, кропива, насіння соняшнику та гарбуза (не випадково у багатьох вагітних виникає непереборне ба- жання їсти насіння).
25 Починаючи з кінця першого місяця вагітності, коли у плода активі- зуються процеси утворення клітин крові, підвищується потреба орга- нізму жінки у білку, залізі, вітамінах групи В, що містяться у м’ясі, печінці, ягодах, петрушці, салаті, кропі. З другого місяця вагітності (період активного формування скеле- та) майбутній дитині необхідно більше кальцію та фосфору. Основними продуктами — постачальниками кальцію є молоко, молочні продукти, шпинат, зелена цибуля, родзинки, вівсяні крупи, капуста (особливо чер- вонокачанна). На четвертому місяці вагітності ще збільшується потреба у залізі та кровотворних елементах. У другій половині вагітності слід збільшити у добовому раціоні кіль- кість білка (в середньому на 30 г), жиру (на 12—15 г), вуглеводів (на 30 г) та зменшити вміст солі у їжі (до 5 г на добу). Адже сіль затримує воду в організмі, внаслідок чого збільшується об’єм навколоплідної рідини, підвищує артеріальний тиск. У цей період рекомендуються продукти, багаті на калій, які мають сечогінну дію (абрикоси, персики, диня, кавун, полуниця, малина, черешня, апельсини тощо). РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ. У першій половині вагітності рекомендуєть- ся 4-разове харчування, у другій — 5 —6-разове. Проте це загальні ре- комендації, насправді усе відбувається так: майбутня мама орієнтуєть- ся на апетит та самопочуття. Якщо вона не багато набирає ваги, то вона має рацію. Справді, дивно було б уявити вагітну жінку, яка майже непритомніє, чекаючи певної години, коли можна вже буде їсти. Навіть якщо набрані вами кілограми далекі від показників норм, їсти частіше можна, але слід переглянути калорійність того, що ви їсте. Якщо ж висловитись простіше — менше солодкого та виробів з борош- на: більшість великих малюків (понад 4 кг) зазвичай народжуються не в худеньких жінок. Задля справедливості треба зазначити, що не завжди зайві кілогра- ми, які ви набираєте, належать дитині. Адже вага і зріст дитини зале- жать від багатьох чинників. І, на останнє, милі майбутні мами! Вагітність — саме час задоволь- нити свої гастрономічні «примхи». Це саме той час, коли вони не лише будуть зрозумілі, а й корисні. Коли ще вам так легко і з радістю підуть назустріч? Якщо у вас з’яви- лось непереборне бажання з’їсти щось не зовсім для вас звичне, скорис- тайтесь цієї нагодою, але не зловживайте (ані продуктами, ані увагою)! Допоможіть малюкові народитися здоровим!
26 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ А якщо серйозно, то справді є сенс прислухатись до своїх, нехай на- віть дивних бажань: інколи вони можуть свідчити про брак якихось ре- човин в організмі, інколи просто дозволяють поліпшити ваше самопо- чуття та настрій. Тільки не треба впадати у відчай, якщо якесь із ваших бажань залишиться незадоволеним, адже негативні емоції ймовірніше відіб’ються на вашій дитині. Будьте розсудливі! Проблеми, які можна подолати Нерідко зміни, пов’язані з вагітністю, супроводжуються розладами та легким нездужанням. Вони змінюються (за якістю і кількістю) залеж- но від терміну вагітності. НУДОТА. У перші три місяці, коли ваш організм пристосовується до нових умов, найчастішим неприємним «супутником» вагітності є ну- дота, різна за інтенсивністю, яка може виникати без будь-якої причини або ж спровокована якимись запахами (тютюн, парфуми, деякі продук- ти). Зазвичай нудота завдає клопоту вранці; часто минає без наслідків, рідше — тільки після блювання. Інколи вона проявляється натщесерце та минає після їди, іноді — зберігається упродовж дня, незалежно від прийому їжі. Не переймайтесь: у подібному стані перебуває більше ніж полови- на вагітних, проте це не завжди свідчить про вашу несумісність із чо- ловіком або майбутньою дитиною, і в більшості випадків самопочуття поліпшується після третього місяця вагітності. Постарайтесь постави- тися до цього спокійно, пам’ятайте про те, що блювотний рефлекс регу- люється нервовою системою (зокрема і центральною) і що порівняно з важливістю майбутньої події (народження вашої дитини) — це просто тимчасове непорозуміння. Доцільніше у цій ситуації не жаліти себе, а подумати, як собі зара- дити. Може бути корисним просто змінити обстановку, тому що трапля- ються випадки, коли повторювана нудота та блювання мають вик лючно психологічний характер. Ось деякі поради, які можуть стати у пригоді: по можливості снідайте у ліжку, полежте 15 хв перед тим, як встати; оскільки найчастіше нудота виникає натщесерце, подумайте, який продукт міг би полегшити ваш стан, і почніть з нього; їжте менше, але частіше;
27 споживайте більше твердої їжі, ніж рідкої; уникайте важкоперетравлюваних продуктів (жирне м’ясо, ковбаси, копчення, бобові); іноді газована мінеральна вода полегшує травлення, але пам’ятайте, що водночас вона підсилює апетит і небажана при захворюваннях шлунка; якщо деякі продукти викликають відразу, виключіть їх тимча- сово зі свого раціону, навіть якщо вони дуже корисні, і замі- ніть на аналогічні, які ваш організм здатен сприймати; збільшіть час перебування на свіжому повітрі; якщо можете пожити у сільській місцевості — скористайтеся з цього; не силуйте себе їсти: ваш організм із легкістю може «поверну- ти» усе з’їдене; може допомогти вживання аскорбінової кислоти (вітамін С) по 1 пігулці (0,5 г) двічі на день. Думка, що аскорбінова кисло- та провокує зрив вагітності — перебільшена. Ця доза є фізіо- логічною для вашого організму; іноді можуть припинити нудоту інгаляції з ефірними оліями, важливо тільки, щоб аромат був для вас приємним, ефірні олії — рослинного походження, а концентрація їх у повітрі — природною, тобто ви маєте відчувати лише легкий аромат. Рекомендуються ефірні олії м’яти, анісу, жасмину, троянди та інші; ще один спосіб, який може вам допомогти, — це вплив натисканням на біологічно активні точки — метод шиа- цу. Якщо нудота не минає, часто супроводжується блюванням, вна- слідок чого ваша дитина не отри- мує усього необхідного, гінеколог, що наглядає за вагітністю, можливо, призначить препарати, які можуть полегшити ваш стан і не заподіють шкоди майбутній дитині (їх арсенал сьогодні досить великий). Не варто приймати різні лікарські засоби, у тому числі немедика- ментозні, за порадою подруг, знайомих і навіть провізора в аптеці: на- вряд чи вони знають про вас більше, ніж лікар. Розташування точок для натискання Допоможіть малюкові народитися здоровим!
28 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Можливо, вам запропонують госпіталізацію. Не впадайте у відчай! Інколи це просто необхідно, тому що стаціонарний нагляд дасть змогу виключити захворювання, які не підуть на користь вашій дитині. Це до- зволить запобігти багатьом проблемам у майбутньому. ВІДРИГУВАННЯ ТА ПЕЧІЯ. Під час вагітності можуть виникнути такі неприємні симптоми, як відригування, печія, відчуття переповнення у шлунку та кишечнику; найчастіше це виникає у другій половині вагіт- ності. Нагадаємо, що печія виникає внаслідок підвищення рівня шлун- кового соку та подразнення ним стінок стравоходу. Причиною найпевніше є гормональні зміни під час вагітності, які призводять до зниження тонусу м’язів, зокрема й шлунково-кишкового тракту, порушень функції деяких залоз травлення, вегетативної нерво- вої системи, а також те, що у другій половині вагітності внаслідок збіль- шення матки змінюється тиск у черевній порожнині, а отже — поло- ження шлунка дещо змінюється. Не слід також забувати, що це може бути пов’язане із загостренням хронічного захворювання, яке мало безсимптомний перебіг. Усе це різною мірою погіршує ваше самопочуття та створює відчут- тя дискомфорту. Як зменшити ці неприємні явища: не слід багато їсти (особливо за один раз). Їжте потроху, де- кілька разів на день. бажано не вживати жирної та кислої їжі, а також продуктів, які спричиняють бродіння (капуста, квасоля, спаржа тощо). уникайте несприятливих поз: не нахиляйтесь уперед, не ля- гайте відпочивати одразу після їди, у ліжку краще пок ласти подушки так, щоб відпочивати або спати майже сидячи. Досить поширений спосіб боротьби з печією — вживан­ ня розчину питної соди — може зменшити печію, але, по­ перше, на нетривалий час, а по­друге, після того, як стане краще, симптоми можуть виникнути ще з більшою силою, тому від її застосування краще утриматись. ЗАПОР. Запори нерідко виникають навіть у тих вагітних, які ніколи до того не знали, що це таке. Причина їх виникнення полягає у зміні гор- монального стану: високий рівень прогестерону, що відповідає за роз- слаблення м’язів матки, запобігає викидню, одночасно розслабляючи
29 інші м’язи, у тому числі й кишечнику. Причиною також є тиск матки на «сусідні» органи травлення. Способами боротьби з запорами є: фізичні вправи (якщо нема протипоказань): навіть якщо ви ходитимете пішки 20—30 хв щодня, робота кишечнику поліп- шиться; правильне харчування, а саме: свіжі овочі, особливо зелень, фрукти (сливи, виноград, груші); молочні продукти (сироват- ка, кефір, біойогурт); хліб із висівками. Корисно також випити зранку натщесерце склянку свіжого фрукто- вого соку, з’їсти сирий або варений чорнослив без цукру. Цукор реко- мендується замінити медом. Уважаємо за необхідне застерегти: проносні лікарські препарати, зокрема й рослинного походження, можуть викликати біль у животі внаслідок подразнення ки­ шечнику та спровокувати підвищення тонусу матки. Тому, якщо ви вирішили вдатися до медикаментозних засобів — не- хай це будуть свічки: зазвичай цього виявляється достатньо. Припустиме також застосування м’яких проносних засобів (наприклад, дуфалак). Звісно, всі ці рекомендації доречні, якщо нема протипоказань до якогось із цих продуктів або препаратів, не обмежена здатність руху, тобто вагітність має більш-менш нормальний перебіг. Якщо це не так — дібрати оптимальний варіант вам допоможе лікар. РОЗЛАД СЕЧОВИПУСКАННЯ. Сечостатеві шляхи під час вагітності зазнають змін. Причому змінюється не лише функція, а й передусім міс- цеположення цих органів. У перші місяці вагітності вас можуть турбувати часті позиви до сечовипускання. Це пов’язано з тим, що на функцію сечового міхура впливають гормони, які виробляються у цей період у великій кількості. У другій половині вагітності сечовипускання стає дуже частим, тому що матка тисне на сечовий міхур. Існує лише один спосіб боротьби із цією неприємністю: не пити багато на ніч, щоб не прокидатися вночі й уранці відчувати себе добре відпочилою. Інколи може з’являтись мимовільне сечовипускання — воно спри- чинене слабкістю м’язів тазового дна та тиском плода, що росте і тис- Допоможіть малюкові народитися здоровим!
30 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ не на сечовий міхур, і проявляється нетриманням сечі під час кашлю, чхання, сміху. Зменшити ці прояви можна регулярними вправами, що тренують м’язове дно. Необхідно частіше ходити в туалет та не допус- кати запорів. Але будьте уважні: сечовипускання не має супроводжуватись від- чуттям жару. Якщо з’явився такий симптом, він може свідчити про ін- фекцію сечовивідних шляхів — необхідно здати аналізи. ВАРИКОЗНЕ РОЗШИРЕННЯ ВЕН. Варикозне розширення вен трап- ляється внаслідок надмірного розтягнення їхніх стінок. З’являється воно зазвичай у другій половині вагітності й, на жаль, може посилюва- тись із кожною наступною вагітністю. Причина захворювання — застій крові у ділянці малого таза, отже, порушення нормального відтоку кро- ві по венах. Причиною виникнення варикозного розширення вен може бути: збільшення об’єму крові під час вагітності; тиск плода на великі судини; зміна гормонального фону; недостатня еластичність судин, часто спадкова; тривале перебування стоячи; зайва вага. Варикозне розширення вен може супроводжуватись відчуттям важкості та болісним напруженням у ногах, відчуттям жару, набряками; погіршується при тривалому стоянні або у спеку, особливо наприкінці дня. Якщо це все ускладнюється болем, почервонінням навколо вени, обов’язково повідомте лікаря, можливо, це потребує спеціального лі- кування. Варикозному розширенню вен можна запобігти або полег- шити його таким чином: намагайтесь довго не стояти та не сидіти «нога на ногу»; уникайте всього, що може тиснути на вени (шкарпетки, голь- фи, тісне взуття); спіть із трохи піднятими ногами, підкладаючи під них подуш- ку, намагайтесь прилягти вдень; уникайте впливу на змінені вени тепла: грілок, перебування біля батарей, сонячного проміння, гарячих компресів; максимум домашньої роботи виконуйте сидячи;
31 не приймайте занадто гарячу ванну — оптимальна темпера- тура води — 37 °С; придбайте спеціальні колготи або панчохи (вони є у вільному продажу в аптеках). До речі, надягати та знімати їх рекоменду- ється лежачи, тому що в такому положенні вени найменш роз- ширені; візьміть за правило ходити прогулянковим кроком у зручно- му взутті не менш ніж 30 хв на день. Це корисно, навіть якщо варикоз вам не загрожує. Ходіння — найпростіша і водночас ефективна фізична вправа під час вагітності. У деяких жінок з’являється варикозне розширення вен зовнішніх статевих органів. Воно може спричиняти біль під час ходи та під час ста- тевих актів, які у цьому випадку мають бути стриманими та обережни- ми. Ці зміни після пологів майже повністю та без наслідків зникають. ГЕМОРОЙ. Це варикозне розширення вен прямої кишки та заднього проходу. У результаті утворюються гемороїдальні вузли, що спричиня- ють відчуття свербіжу та болю. Геморой виникає у більшості випадків у другій половині вагітності. При випорожненні вузли можуть кровото- чити. Повідомте про це лікаря: він призначить вам лікування, що змен- шить больові прояви та запобіжить погіршенню стану. Обов’язковою умовою лікування геморою є боротьба із запорами та беззаперечна чистота. У разі посилення свербіжу та болю вам допоможе прикладан- ня холоду безпосередньо на ділянку прямої кишки (наприклад, неве- лика посудина з холодною водою або бавовняна серветка з льодом). Тривалість процедур залежить від ваших відчуттів (1—1,5 хв). Після ко- роткої паузи процедуру можна повторити. Не бійтесь при цьому «засту- дити кишечник»: короткочасна дія холоду не заподіє вам шкоди та по- ліпшить стан і настрій! РОЗТЯГНЕННЯ ШКІРИ. Невеликі смуги на шкірі рожевого, а інко- ли яскраво-червоного кольору з’являються у 70—75 % майбутніх мам. Найчастіше вони з’являються на п’ятому місяці вагітності на животі, стег- нах, грудях внаслідок сильного розтягнення шкіри і руйнування елас- тичних волокон. Смуги розтягнення, або просто розтягнення, зовсім не шкідливі, після пологів вони стають білуватими, проте не зникають. Поява розтягнень зумовлена гормональною перебудовою під час вагіт- ності. Якщо це викликано тим, що жінка швидко набирає вагу, цього мож- на уникнути або хоча б зменшити кількість розтягнень. Отже, необхідно переглянути свій раціон та обмежити кількість вуглеводів у ньому. Допоможіть малюкові народитися здоровим!
32 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ ПІГМЕНТНІ ПЛЯМИ. Ще однією косметичною проблемою, що су- проводжує вагітність, може бути поява пігментних плям на обличчі, особливо у жінок із темним волоссям. Перебування на сонці підсилює пігментацію. Це також наслідок дії гормонів. Вважають, що певну роль у цьому відіграє брак фолієвої кислоти. Нехай упевненість у тому, що після народження дитини ваша шкіра стане такою, як раніше, допоможе зберегти вам гарний настрій, коли бачитимете себе у люстерку. Якщо ж пігментні плями таки вас шокують, користуйтесь декоративною косметикою, але не намагайтесь їх відбі- лити косметичними засобами. Залиште це «на потім». Пам’ятайте: через шкіру багато речовин може потрапити до організму. Стежте за тим, щоб у вашому раціоні було багато продуктів зі знач- ним вмістом фолієвої кислоти: хліб із борошна грубого помелу, зелені листові овочі, апельсини (якщо немає алергії), приймайте вітамінні пре- парати. ПОРУШЕННЯ НОСОВОГО ДИХАННЯ. Під час вагітності нерідко по- рушується носове дихання, що пов’язано із закладенням носа внаслі- док реакції кровоносних судин слизової оболонки, рефлекторно пе- реповнюваних кров’ю вже на початку вагітності. Як зарадити собі у цій ситуації? Не користуйтесь судинозвужувальними краплями, особливо у перші місяці вагітності. Краще зробіть інгаляції із м’ятною олією та мен- толом. Нормалізує носове дихання і спеціальний точковий масаж. Інколи спостерігаються порушення нюху у вигляді підвищеної або зниженої чутливості до запахів. Спеціального лікування це не потребує і минає після вагітності. Розташування точок для натискання
33 ПОРУШЕННЯ СНУ. Причиною порушення сну може бути внутрішнє занепокоєння; у другій половині вагітності вам може заважати великий живіт, малюк, який б’є ніжками, а також переповнений сечовий міхур. Це можна виправити. Перегляньте свій режим дня: нехай, якщо ви відпочиваєте вдень, між денним і нічним сном буде досить великий проміжок часу. На ніч корисно почитати, відшукавши при цьому зручне положення в ліжку за допомогою додаткової кількості подушок різного розміру. Обов’язково провітріть кімнату перед сном. Зробіть вправи на розслаблення та прийміть душ. І чого справді не слід робити, так це — аналізувати та брати до серця жахливі сни про вагітність та пологи. На це страждають багато жінок, але, повірте, усі ваші побоювання далекі від реальності. АНЕМІЯ ВАГІТНИХ. Передусім нагадаємо, що цей термін, хоча й означає «недокрів’я», проте свідчить не про зменшення об’єму крові в організмі, а про зниження рівня гемоглобіну, іноді — також кількості еритроцитів. Найчастіше анемія у вагітних розвивається, якщо майбут- ня мама отримує недостатньо заліза, мікроелементів, вітамінів та інших необхідних речовин. Спостерігається вона майже у 30 % вагітних, час- тіше між 16-м та 20-м тижнями . При нормальному перебігу вагітності незначне зниження гемоглобіну не позначається на стані жінки, проте можуть відзначатись слабкість, запаморочення, а за більш виражених змін у складі крові — непритомність. Це може негативно позначитись на дитині тільки при значному зниженні рівня гемоглобіну, оскільки ор- ганізм дитини компенсує брак заліза у своєму організмі за рахунок ма- тері. З анемією впоратись можна! Але про неї необхідно знати. Для цьо- го слід регулярно (1 раз на місяць) здавати аналіз крові. Із метою профілактики цього захворювання вживайте продукти, багаті на залізо: м’ясо, рибу, зелень, айву, курагу, інжир, полуницю, че- решню та ін. Візьміть до уваги: із м’ясопродуктів засвоюється близько 30 % заліза; із зернових продуктів — 3 %; із бобових та соків — 7—8 %; із ягід і фруктів — 5—7 %. СИГНАЛИ ТРИВОГИ. Усі вищезгадані симптоми можуть супрово- джувати нормальну вагітність і не позначитись на здоров’ї малюка, а мо- жуть бути сигналом про небезпечні зміни в організмі, здатні вплинути на перебіг вагітності і майбутніх пологів, а отже, і на здоров’я дитини. Допоможіть малюкові народитися здоровим!
34 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Нудота та блювання, що можуть спостерігатись у першій поло- вині вагітності, разом із головним болем можуть бути наслідком під- вищеного або зниженого тиску, розладу функції нирок, анемії та інших серйозних порушень, які можна досить успішно подолати, якщо ліку- вання розпочати вчасно. Набряки на обличчі, ногах, руках, які особливо помітні зранку, мо- жуть з’являтись у другій половині вагітності через затримку в організмі рідини, але нерідко вони є сигналом про несприятливий перебіг вагіт- ності. Тому обов’язково слід звернути на це увагу і проконсультуватись із лікарем, щоб запобігти неприємним наслідкам. Носові кровотечі можуть бути першою ознакою підвищення кров’яного тиску. За появи такого симптому — виміряйте артеріальний тиск та зверніться до лікаря. Набирання ваги понад 400 г на тиждень може бути спричинене за- тримкою води в організмі, отже — зниженням функції нирок. Зверніть на це увагу! Біль у животі та спині під час вагітності відчувають майже всі жінки. Це реакція організму, зокрема хребта, на збільшення ваги та об’єму живота. Проте іноді причиною цього може бути захворювання нирок, порушення травлення, загроза викидня. Якщо біль інтенсив- ний — прийміть горизонтальне положення, зателефонуйте своєму лікареві, якщо маєте змогу, або ж вик личте «швидку». Інколи проста порада компетентного лікаря може зняти нервове напруження та зменшити спазми у матці, а отже, і біль. У деяких випадках госпіталіза- ція необхідна. Головний біль при вагітності, як і біль взагалі, може мати різне по- ходження. Однак пам’ятайте, що він може бути наслідком підвищення артеріального тиску та симптомом так званої «нефропатії вагітних», що може вплинути на ваше здоров’я та здоров’я малюка. Загроза викидня (спонтанний аборт). Для вагітної не буде зай- вим знання симптомів, які можуть свідчити про загрозу спонтанного аборту. Це кровотеча з матки або кров’янисті виділення, інтенсивний біль у нижній третині живота та в попереку. При появі таких симптомів негайно викличте «швидку». Запаморочення може бути просто реакцією організму на гормо- нальну перебудову або реакцією вегетативної нервової системи на зміну погоди, але може бути й ознакою анемії (недокрів’я), підвище- ного або зниженого тиску, браку в організмі глюкози та багато чого ін- шого, що потребує медичного догляду, а іноді — невідкладного втру- чання.
35 Особливу увагу звертайте на симптоми, пов’язані з порушеннями зору: плями перед очима, різке погіршення зору, «цяточки» перед очи- ма тощо. Травма (падіння, нещасний випадок тощо). Передусім пам’ятайте, що ваша дитина досить надійно захищена всередині вас, тому не кож- не падіння може зашкодити. У таких ситуаціях дуже важливо зберігати самовладання, оскільки сама по собі стресова ситуація може стати при- чиною передчасних пологів. Безумовно, якщо ви травмовані, додатко- ве обстеження просто необхідне. ІСТОРІЯ ЖИТТЯ: ДЕНЬ ЗА ДНЕМ, АБО ЯК ВАШ ОРГАНІЗМ ГОТ УЄТЬСЯ ДО МАТЕРИНСТВА • Під час вагітності загальний об’єм крові збільшується на 40 %; серце б’ється частіше в середньому на 15 уда рів за хвилину; у легені потрапляє більше повітря, внаслі­ док чого кров поглинає більше кисню. • Усі дев’ять місяців, поки триває вагітність, організм майбутньої мами зазнає багатьох змін, це допомагає пристосуватись до нових умов. Перебудова починаєть­ ся задовго до того, як вагітність стане помітна для оточення. Вона полягає в анатомічних та фізіологічних змінах усіх органів та систем; змінюється психологіч­ ний і моральний стан майбутньої матері. Перші три місяці — це дуже відповідально! Перші тижні — період адаптації: ви звикаєте до думки, що ви тепер не самі; від захоплення переходите до жалю, непокоїтесь щодо май- бутнього, хвилюєтесь за дитину. Нудота, відсутність апетиту, зміна на- строю, тривожний сон — причини та наслідки цих змішаних почуттів. Не намагайтесь приховати радість та не переймайтесь, якщо ви її не відчуваєте або ваш чоловік, як вам здається, не поспішає розділити її. Все нормально! Як ви уявляєте свою дитину «у віці» трьох тижнів? Її подоба мало на- гадує людську. Зараз вона більше схожа на кому, довжина дитини ста- новить приблизно 2 мм, але саме в цей час уже закладаються серце та центральна нервова система. Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
36 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ У зародка четвертого тижня вже є зачатки кінцівок, очей, вух. Черевна порожнина зайнята великою опуклістю майбутнього серця та пупковою ділянкою, якою ваша дитина з вами зв’язана. Наприкінці восьмого тижня ембріон (зародок) виростає до 3 см, вага — 11 г, проте у цьому маленькому тільці, про існування якого мати може і не здогадуватись, сформовані зачатки усіх майбутніх органів. Він уже має майже все, що надає йому право вважатися людською іс- тотою. Зроблено величезну роботу, решта часу піде на формування і розвиток органів. Ось чому про вагітність, що настала, слід дізна- тись якомога раніше і бажано до неї готуватись: цей двомісячний період дуже важливий для дитини. Саме в цей час вона особливо сприйнятлива до зовнішніх несприятливих чинників, зокрема до інфекцій, які можуть порушити нормальний процес формування органів. На третьому місяці життя починають формуватись статеві органи, стає зрозумілим, кого вам чекати: дівчинку чи хлопчика. Як зазначалось раніше, стать дитини визначається під час запліднення, точніше, у мо- мент зближення ядер яйцек літини та сперматозоїда. Отже, від момен- ту запліднення вже відомо, хто буде — хлопчик чи дівчинка, але лише на початку третього місяця статеві органи плода починають розрізня- тись. Обличчя поступово дедалі більше стає схожим на людське, роз- виваються очі, поки що повністю прикриті повіками, вимальовують- ся губи, вирізняються передпліччя, лікті, пальці, розвивається печінка, формуються нирки, подовжується кишечник, з’являються перші волос- ки, продовжують рости м’язи та сухожилля. Плід починає рухатись, але поки що слабко, так, що мати цього не помічає. Проте він уже рухає ручками і ніжками, стискує кулачки, по- вертає голову і відкриває ротик, ковтає і навіть намагається робити смоктальні рухи! На 12-му тижні за допомогою спеціальних методів до- слідження можна почути биття серця вашої дитини. Отже, ваш майбутній малюк уже підріс до 10 см і важить 45 г. А як змінились ви? Звісно, особливих змін не відбулось. У вас збільшились груди, ста- ли дещо напруженими та болючими, з’явилась незначна пігментація сосків. Живіт може бути більш помітним, ніж раніше, особливо якщо вам цього хочеться. Матка не набагато виступає над лобком і за розміром нагадує апельсин. Також супровідними ознаками вагітності є нудота,
37 зміна смакових відчуттів, підвищений апетит або ж його відсутність, що тією чи іншою мірою проявляються у більшості жінок, проте не у всіх. У цей період також можуть турбувати частіші, ніж раніше, позиви до сечовипускання. Всупереч існуючій думці, вони спричинені не стіль- ки тиском матки на сечовий міхур, скільки зміною гормонального фону. Вони мають бути безболісними, в будь-якому іншому разі на це слід звернути увагу і сказати лікареві. Нерідко на початку вагітності, частіше натщесерце, жінки можуть відчувати стан, близький до умлівання. Здебільшого це пов’язано із ко- роткочасним зниженням рівня цукру в крові внаслідок посилення об- міну речовин. Це дуже легко виправити: швидше поїжте або ж з’їжте щось солодке. Якщо ви вцілили саме в точку, вам миттєво стане ліпше. Завжди при собі майте цукерку на цей випадок: глюкоза всмоктується дуже швидко і її дефіцит в організмі одразу компенсується. Ще порада: якщо ви періодично відчуваєте запаморочення при зміні положення, намагайтесь не робити цього різко: причиною цього може бути брак кисню у головному мозку через перерозподіл крові в організмі. Якщо маєте змогу, поміряйте артеріальний тиск на ту мить: він у вас може різко підвищитись або знизитись. У цей період ви можете скоріше втомлюватись та бути дратівли- вою, проте не слід це списувати на вагітність. Не захоплюйтесь постій- ним прислуховуванням до самопочуття, це може вам зашкодити (пора- да саме вразливим жінкам). На що слід звернути увагу? Поява кров’янистих виділень із піхви, хоча у деяких жінок спостерігається як норма, має вас насторожити. Біль у спині та внизу живота нерідко турбує вагітних, але це може бути й сигналом початку передчасних пологів або мимовільного ви- кидня. Якщо у вас немає можливості проконсультуватись із лікарем негайно, перше, що слід зробити, — заспокоїтись, обов’язково лягти і розслабитися, оскільки тонус м’язів регулюється нервовою системою, а страх — не найкращий помічник у цьому. З чотирьох до шести: початок діалогу У цей період вагітності ви, швидше за все, будете спокійнішими, і на це є підстави: мимовільні викидні здебільшого трапляються в першому триместрі, тому нормальному перебігу вагітності ніщо не загрожує, до того ж ви вже звикли до свого стану. Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
38 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Більшість «гастрономічних» неприємностей уже зникли або ж ви звикли до них, поліпшився апетит, а ваш малюк росте всередині вас за- доволений і щасливий. Який він має вигляд у цей момент свого внутрішньоутробного життя? Передусім слід зазначити, що зараз він більше захищений, ніж ра- ніше: сформована на цей момент плацента оберігає його від зовнішніх впливів. Він дедалі більше стає схожим на новонародженого: пропорції його тіла поступово змінюються. Шкіра, вкрита ніжним пушком, зда- ється яскраво-червоною, адже вона така тонка, що крізь неї світяться маленькі судинки. У цей час починають функціонувати сальні та потові залози, печінка, шлунок та кишечник. Нирки також починають «працю- вати» і виробляють сечу, яка виливається в навколоплідні води. На го- лові з’являється перше волосся. Довжина плода у п’ять місяців — 25 см, авага—500г. На п’ятому місяці вагітності ви вперше відчуєте рухи вашої дитини! Запам’ятайте цей день. Ця знаменна і зворушлива подія завжди непо- вторна, навіть якщо це не вперше у вашому житті. Запам’ятати цей день необхідно не лише через це, а й тому, що це допоможе краще зорієнтуватись із датою майбутніх пологів. Якщо ва- гітність перша, ви маєте відчути рухи на початку п’ятого місяця, якщо друга — на два тижні раніше. Тепер у вас є можливість спілкуватися з дитиною більш явно: вона вам «відповідатиме», ви відчуватимете її стан та настрій. Спочатку ці рухи будуть невпевненими, але чимдалі вона рухати- меться активніше й активніше, тому вас, звісно, може схвилювати при- пинення цих рухів. На шостому місяці дитина робить у середньому від 20 до 60 рухів за 30 хв. Досить відзначити 10—15 рухів за добу. Спокійні діти рухаються менш ніж 20 раз за 30 хв, «активні» — від 80 до 100. Не намагайтесь рахувати — коли з дитиною щось негаразд, ви це обов’яз- ково відчуєте. Якщо у вас «занадто активна дитинка», це зовсім не озна- чає, що малюк матиме такий «характер» після народження. І навпаки. У плода буває сон двох видів: глибокий і легкий. Під час глибокого сну він не рухається. Під час легкого сну тіло нерухоме, а кінцівки мо- жуть рухатись. Коли дитина спить (16—20 год на добу), вона набирає ту позу, у якій потім лежатиме у колисці. Наприкінці шостого місяця ди- тина ніби сидить, руки притиснуті до грудей, а коліна підтягнуті до жи- вота. Її довжина 31 см, вага тіла — 1 кг. Якщо вона народиться зараз, то буде життєздатною.
39 Останній етап: поговоримо про почуття Учені встановили, що ще до народження у дитини роз­ вивається чуттєве сприйняття. Вона з шести міся­ ців здатна чути музику Баха, Моцарта і в будь­якому разі — голос свого батька. Розмовляйте із майбутнім малюком, тату! Перші три місяці дитина була надією, у другому триместрі — стала реальністю. Наразі вона — центр ваших думок, інтересів і занять. Вона помітно виросла за той час, разом із нею змінились і ви: стали ще гарні- шою! Не переймайтесь, якщо ви помітили, що риси вашого обличчя ста- ли крупнішими, на щоках та лобі з’явились незрозумілі пігментні пля- ми, а рухи стали дещо незграбними. З’явившись, ваш малюк неодмінно сповна компенсує вам ці тимчасові неприємності. Якщо ви працюєте, на терміні 32 тижнів вам зобов’язані надати де- кретну відпустку. У вас буде додатковий час, щоб приділити увагу собі й своїй сім’ї, приготуватись до пологів та побути наодинці зі своєю май- бутньою дитиною. Не забувайте приділяти увагу майбутньому батькові, адже ви постійно відчуваєте його піклування, чи не так? Якщо вам сняться погані сни, не переймайтесь із цього приводу — це лише відображення психологічної перебудови, пов’язаної з вагіт- ністю. У міру того як минають тижні, дитина стає дедалі важчою, а мама — менш рухливою; з’являється втома і разом із тим хочеться прискорити події. Не кваптесь, усе має йти своїм звичаєм! Хоча ваш малюк майже повністю сформований, йому необхідний ще деякий час, щоб остаточно підготуватись до «дня народження». Деякі органи працюють так само, як і працюватимуть після народжен- ня, наприклад шлунок, кишечник, нирки. Інші — ще зовсім не готові: пе- чінка та легені. До речі, лише на восьмому місяці у легенях утворюєть- ся спеціальна рідина, що не дає їм спадатись після кожного дихального руху — сурфанктант. Продовжує удосконалюватись нервова система. Починаючи приблизно з шостого місяця, дитина може розрізняти зву- ки, реагувати на яскраве світло. Всередині вас малюк постійно живе се- ред звуків, нехай навіть дещо приглушених. Уважається, що після наро- дження багато які з них він впізнає. Можливо, тому так заспокоюється новонароджений, притулившись до мами і знову почувши биття її сер- ця. Інтонації голосу теж уловлюються ним: він реагує на душевний стан Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
40 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ матері. Не випадково чимало майбутніх батьків відзначають, як «непо- коївся» малюк під час сварки. Що світліші й радісніші ваші емоції, то більш комфортно та затишно вашому малюкові! Ще до народження розвиваються й інші чуття дитини, наприклад чуття смаку. На 28-му тижні вона розрізняє солодке, солоне та гірке. Із наближенням пологів ваш малюк стає дедалі красивішим: нако- пичується підшкірне сало, зникають зморшки, шкіра стає блідо-роже- вою, пушок, який її вкривав, зникає. Зазвичай наприкінці восьмого місяця або трохи раніше плід за- ймає остаточне положення перед пологами. Оскільки матка за фор- мою нагадує перевернуту грушу, у більшості випадків він знаходиться вниз головою, отже, під час пологів спочатку вийде голова. Інколи плід розміщається у матці по-іншому, але за умови постійного лікарського нагляду акушер, знаючи про це, визначиться із тактикою ведення по- логів. Останні два тижні малюк рухається рідше й повільніше. Може, йому стає тісно? Чи він просто економить енергію, щоб легше адаптуватись до того середовища, в яке потрапить після народження? Коли це має статися? Останні тижні і дні перед пологами ви, ймовірно, будете повністю підвладні думкам про майбутні події. Коли це має відбутися? Безперечно, ви знаєте, дитина всередині вас перебуває дев’ять календарних міся- ців і дев’ять днів, або ж 10 місячних місяців, тобто 40—41 тиждень, або 280—287 днів. Але це теоретично. Як і в будь-якому біологічному про- цесі, тут можливі відхилення, що не завжди свідчать про відхилення у перебігу самої вагітності чи майбутніх пологів. Одразу зазначимо: неможливо з абсолютною точністю визначити дату пологів, навіть якщо були лише одні статеві зносини, адже заплід- нення може відбутись не відразу, а за кілька днів. Класичний спосіб визначення дати пологів: до дати початку остан- ньої менструації слід додати 14 днів, а потім — дев’ять календарних мі- сяців. Визначитись із датою складніше, якщо у вас нерегулярний цикл або ви не пам’ятаєте, коли була остання менструація, або ж якщо у вас три- валий (40 і більше днів) цикл. Існують більш надійні способи визначення дати важливої для вас події.
41 Висота матки: наприкінці третього місяця вагітності дно матки знаходиться над лобковою кісткою; наприкінці четвертого — на третині від- стані між лобковою кісткою та пупком; наприкін- ці п’ятого — на висоті двох третин цієї відстані. Наприкінці шостого місяця дно матки знаходить- ся на рівні пупа; наприкінці сьомого — на трети- ні відстані між пупом та грудниною; наприкінці восьмого — на висоті двох третин цієї відстані. Наприкінці дев’ятого місяця дно матки сягає рів- ня груднини, а наприкінці 10-го (останній тиж- день вагітності) дно матки займає положення, характерне для восьмого місяця. Для визначення терміну вагітності також враховуються перші рухи дитини! Ті жінки, які ще не народжували, відчувають перші рухи плода між 18-м та 20-м тижнями; ті, хто народжував, — між 16-м та 20-м тижнями, тому для визначення дати пологів до дати першого руху дитини дода- ють або 20—22, або 22—24 тижні відповідно. Дані ехографічних досліджень (УЗД) доповнюють та уточнюють іс- нуючі відомості й допомагають лікареві більш точно визначитись із днем народження вашого малюка. Ви маєте знати: пологи можуть початись як раніше, так і пізніше від зазначеного терміну. З 38 до 42 тижня вони вважаються нормаль- ними, але якщо лікар наполягає на госпіталізації у зв’язку з тим, що є небезпека народження переношеної дитини, не слід нехтувати цим. Переношена вагітність може мати небезпеку для плода, і нагляд за вами не буде зайвий. Підготовка до великої події У чому полягає підготовка до пологів? Багатьом відомий вислів «хворий від страху». Річ у тім, що страх дійсно може мати фізичні на- слідки: слабкість, холодний піт, прискорене серцебиття, нудота, про- нос та ін. Нервове напруження, яке супроводжує страх, спричиняє підви- щене м’язове напруження, що саме по собі стомливе і, крім того, під- вищує тонус м’язів, на які тепер покладено особливо велику відпові- дальність. Якщо вагітна під час пологів почне кричати, робитиме зайві Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
42 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ рухи, напружуватиметься, у неї підвищиться тонус м’язів нижнього від- ділу матки. Отже, повільніше розкриватиметься шийка матки, що затя- гує пологи і робить кожні перейми болючішими. Це не просто слова, а результати безлічі спостережень. Якщо ви боїтесь пологів або живете у постійному стресі за дитину, то це найменше сприяє нормальному перебігу пологів. Адже ви будете напружені тоді, коли слід розслабитись, а пологова діяльність буде упо- вільненою та болючою. Ви втомитесь ще до того, коли буде потрібна ваша активна участь. До того ж, якщо ви боїтесь, то не зможете зосере- дитись на тому, як треба поводитись у той або інший момент пологів. Здавна відомо, що фізичне і психічне у людині нерозривно пов’я- зані. Це взаємовплив. Чи не помічали ви, що коли ви щасливі, то по- чуваєтесь у чудовій фізичній формі? А народження дитини — одна з найщасливіших подій, і думка про те, що на вас чекає, може допомогти розслабитися, тим самим полегшивши перебіг пологів. Поінформованість — одне із завдань підготовки до пологів: поло- ги не будуть більше для вас таємницею за сімома печатками; ви дізна- єтесь, що відбуватиметься в той чи інший момент. Знайомство із медич- ним персоналом, який буде з вами під час пологів, також допоможе вам освоїтись. Якщо ви відвідуєте лекції з підготовки до пологів, ви не відчувати- мете себе самотньою. Під час пологів поруч із вами будуть лікар та аку- шер. Можливо, й ваш чоловік знаходитиметься неподалік. Якщо ви спокійні, вас не опанує страх. Враховуючи це, уникайте збудження, лягайте раніше спати, ходіть пішки не менше 30 хв і не забу- вайте робити вправи на розслаблення. Намагайтесь уникати розмов про важкі вагітності та пологи, що за- кінчились драматично. Пам’ятайте, у 95 % випадків вагітність і пологи мають нормальний перебіг, і ви обов’язково потрапите в цей відсоток. Що краще майбутня мама володіє своїм тілом, то більше вона під- готовлена до пологів і їй легше буде сконцентруватись у відповідаль- ний момент. Підготовча гімнастика Регулярні вправи — гарна профілактика болю у спині та судом. Це допомагає при порушеннях кровообігу, втом­ люваності та запорах. Гімнастика підтримає у вас ба­ дьорість, і ви швидше прийдете до норми після пологів.
43 Гімнастика для вагітних — не останній вибрик моди. Ще у Давній Греції було заведено, щоб вагітні робили вправи, метою яких було по- легшити пологи жінці. З античних джерел відомо, що таких вправ моло- дих грекинь навчали ще у школі. В основу гімнастики для вагітних покладено вправи трьох видів: дихальні вправи; зміцнювальні й водночас спрямовані на розтягнення м’язів, котрим доведеться відіграти важливу роль під час пологів; впра- ви на розслаблення. Не чекайте шостого місяця вагітності, щоб почати виконувати їх. Адже вони не лише підготують вас до пологів, а й полегшать перебіг ва- гітності та дадуть змогу швидше набрати форми після пологів (за умови регулярних тренувань м’язи зберігають еластичність та хороший тонус). Спочатку виконуйте кожну вправу 1—2 рази на день. Збільшувати кількість вправ слід поступово, не перевтомлюючись. Бажано виконувати вправи регулярно: краще 10 хв щодня, ніж 20, але через день. Дуже важливо виконувати вправи розмірено, спокійно, інакше ви припуститесь помилки — і не буде користі. Чергуйте дихальні вправи із м’язовими. Виконуйте їх у добре прові- треній кімнаті; якщо погода дозволяє — відчиняйте вікна. ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ. Ці вправи виконують з четвертого місяця і до пологів, лежачи або сидячи по-турецьки, опираючись на що-небудь спиною. Грудне дихання. Пок ладіть одну руку на живіт, а другу — на груди. Перед початком вправи зробіть повний видих. Потім вдихніть якомога більше повітря через ніс. Рука на животі майже не повинна рухатись, а рука на грудях має підніматись, тим часом ребра розсуваються, а діа- фрагма опускається. Під час повного вдиху затримайте дихання, а потім повільно видихайте через ніс. Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
44 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Вдихайте так, щоб у легені ввійшло якомога більше повітря. Коли ви добре засвоїте цю вправу, робіть три види грудного дихання: із затрим- кою, поверхове та переривчасте. Дихання із затримкою. Глибоко вдихніть через ніс, наприкінці вдиху затримайте дихання, порахуйте подумки до 10, а потім різко ви- дихніть через рот. Поступово ви можете довести рахунок до 20 або на- віть до 30, тобто затримувати дихання на півхвилини. Таке дихання до- поможе вам під час виштовхування плода. Поверхове дихання. Тепер, коли ви навчились дихати глибоко і затримувати дихання, спробуйте дихати легко та швидко. Вдихайте та видихайте через ніс легко та швидко, без шуму; при цьому має рухатись лише верхня частина грудей, живіт залишається майже нерухомий. Таке дихання має бути дуже ритмічним. Стежте за тим, щоб тривалість вди- ху відповідала тривалості видиху. Намагайтесь поступово збільшувати тривалість такого дихання: 10, 20, 30 секунд і т. д. Наприкінці вагітності таким чином ви зможете дихати протягом хвилини. Але пам’ятайте: швидке дихання не має бути безладним. Не слід прискорювати темп дихання, дихайте рівномірно (вдих і видих приблизно за 2 с). Краще робити цю вправу із заплющеними очима. Поверхове дихання допоможе вам при сильних переймах під час розкриття шийки матки (див. с . 66 —67). Переривчасте дихання. Цього разу ритм дихання має бути при- скореним (вдих і видих приблизно за 1 с). Відкрийте рот, висуньте язик, вдихайте й видихайте шумно. Потроху збільшуйте тривалість переривчастого дихання. Таке дихання стане вам у пригоді наприкінці пологів (див. с. 68). Після кожної вправи рекомендується для відпочинку повне дихан- ня (див. нижче). Коли ви навчитесь дихати по-різному, приберіть позу, як при на- родженні плода: спина піднята на подушках, ноги зігнуті, стегна розве-
45 дені. У цьому положенні ви робитимете такі вправи: дихання із затрим- кою, що допомагає при переймах; потім — непереривне дихання, що утруднює перейми. Черевне дихання. Пок ладіть одну руку на живіт, другу — на гру- ди. Перед початком вправи зробіть повний видих. Потім вдихніть через ніс, підіймаючи живіт так, наче ви хотіли порвати ремінь на талії. Рука, що на животі, має підніматись, а та, що на грудях, — майже не рухатись. Після цього повільно видихніть через рот, поступово опускаючи живіт, який на кінець видиху має повернутися у вихідне положення. У цій вправі, як і в попередніх, рука допомагає переконатися в тому, що ви правильно виконуєте потрібні рухи. За кілька днів контроль вам уже не знадобиться. Повне дихання. Ця вправа поєднує дві попередні. Перед початком вправи повністю видихніть, потім повільно вдихніть, піднімаючи черев- ну стінку; продовжуйте вдихати, поступово набираючи повітря в груди. Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
46 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Затримуйте дихання наприкінці вдиху. Потім повільно видихайте через рот. Спочатку видихайте повітря з грудей, опускаючи ребра, потім яко- мога сильніше напружте живіт. Відпочиньте кілька секунд і повторіть вправу. Повне дихання, яке дає змогу набрати у легені максимум кисню, може спричинити запаморочення. Тому вправу слід виконувати лежа- чи та не більш ніж 3—4 рази поспіль. М’ЯЗОВІ ВПРАВИ. Перш ніж виконувати ці вправи, треба поради- тися з лікарем: при підвищеному тонусі м’язів ці вправи не рекоменду- ються. Ці вправи слід робити з четвертого по сьомий місяць вагітності. Укріплення м’язів живота. Приберіть таке положення. Лежачи на спині, розведіть руки в сторони, ноги зігніть. Потім опускайте зігнуті ноги на підлогу по чер- зі праворуч та ліворуч, описуючи колінами пів- коло. Таз рухатиметь- ся за колінами, «змушу- ючи» талію виконувати поворотні рухи. Верхня частина тулуба має залишатись нерухомою під час вико- нання цієї вправи (6 разів). Наступна вправа теж зміцнює м’язи живота і стегон. Лежачи на спині, розведіть руки в сторони, ноги зігніть у колінах. Підніміть ноги вертикально, щоб вони утворювали прямий кут із поверхнею підлоги. Потім опустіть ноги. Вдихайте, піднімаючи ноги; видихайте — опускаю- чи їх (6 разів).
47 Підвищення еластичності промежини. Розтягнення стегон. Сядьте навприсядки. Тримайте ступ- ні повністю на підлозі. Спочатку вам буде важко, ви відчуєте, що литки й стегна дуже напружені, аж до відчуття болю. Не пере- ймайтесь із цього приводу й не докладай- те великих зусиль: за кілька днів ви легко робитимете цю вправу. Звикніть ставати в таке положення щоразу, коли вам тре- ба нахилитись, замість того, щоб нахиля- тись увперед. Сядьте по-турецьки: п’ятки — під стегна, коліна — на підлозі. Спочатку ви швидко стомлюватиметесь. Щоб відпочи- ти, витягніть ноги вперед. Коли ви звикне- те до такої пози, прибирайте її, читаючи, плетучи тощо. Трохи нахиліться вперед, розслабте м’язи живота, повільно напружте промежину. Як уяви- ти собі, що таке м’язи промежини? Коли сечо- вий міхур переповнений, ви можете напружи- ти м’язи, перешкоджаючи сечовипусканню (те саме стосується дефекації). М’язи, які ви напру- жуєте спереду та ззаду, утворюють промежину. Наше завдання — зробити її якомога еластичні- шою. Для цього необхідно одночасно напружу- вати передні та задні м’язи промежини, перебу- ваючи у положенні, вказаному на малюнку. Ці вправи можна робити стоячи, повторю- ючи 10—12 разів двічі-тричі на день. Їх можна робити аж до пологів. Проти болю у попереку: рухи похитування тазом. Залежно від збільшення ваги тіла дитини ви дедалі більше відхиляєтесь назад, тим самим постійно напружуєте ділянку попереку. Це основна причина болю у попереку та спині, на який скаржаться усі вагітні жінки. Щоб по- легшити біль, слід робити рухи вперед-назад, похитуючи тазом. Перша позиція. Стоячи, як вказано на малюнку (поперек увігнутий, живіт уперед), покладіть ліву руку на живіт, праву — на поперек, вдих- ніть. Друга позиція. Різко напружте м’язи живота, стисніть стегна, штов- хаючи їх уперед і вниз; видихніть. Щоб допомогти собі правильно зро- Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
48 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ бити цей рух, штовхайте, натискаючи правою рукою вниз, а лівою — вгору; та- ким чином ви змусите хитатися таз. Коли навчитесь правильно робити цю впра- ву, вам більше не знадобиться допомога рук. Зробіть тепер той самий рух розхиту- вання таза, але навкарачки. Руки напру- жені, долоні — на відстані 30 см одна від одної, стегна — теж вертикально, колі- на — на 20 см одне від одного. Перша позиція. Прогніть спину, підні- міть голову якомога вище. При виконанні цього руху вдихайте, розслабивши живіт. Друга позиція. Округліть спину, на- пружте живіт, якомога сильніше стисніть стегна, опустивши їх нижче, нахиліть го- лову. Цю частину вправи слід робити ви- дихаючи. Для збереження красивих грудей слід змушувати працювати м’я- зи, які їх підтримують. Вправа 1. Лікті підведені на рівень плечей, долоні торкаються пер- шими фалангами пальців. Тисніть однією долонею на другу якомога сильніше. Припиніть тиснути, не розводячи рук, опустіть лікті. Повторіть вправу 10 разів. Вправа 2. Розведіть руки в сторони, потім відведіть їх якомога далі назад. Опустіть руки. Повторіть 10 разів.
49 Вправа 3. Описуйте руками великі кола 10 разів в один бік і 10 разів у другий бік. РОЗСЛАБЛЕННЯ. Ці вправи слід виконува- ти, починаючи з шостого місяця вагітності до пологів. Розслабитися, тобто повністю зняти м’язо- ве і нервове напруження, не так уже й просто. Щоб досягти повного ефекту, робіть вправу в найсприятливіших умовах. Для початку закрийте шторами та зачи- ніть вікна, двері кімнати, щоб сторонні звуки вас не відволікали. Занадто яскраве світло за- важає розслабитись. Перед початком розслаб- лення випорожніть сечовий міхур, інакше вам не вдасться повністю розслабити м’язи проме- жини. Якщо ви користуєтесь окулярами, зніміть їх. Потім ляжте на ліжко, якщо матрац не дуже м’який, або на підлогу, на ковдру. Підкладіть одну подушку під голову, другу — під коліна, тре- тю — як опору для ніг, щоб усі частини тіла підтримувались, і потрібна поза не вимагала жодних зусиль. Якщо хочете, можете покласти по ма- ленькій подушці й під кожний лікоть. Мета вправи, яку ви виконуватимете, — розслабити одночасно усі групи м’язів. Щоб це вдалося, необхідно спочатку з’ясувати для себе відмінність між м’язовим напруженням і розслабленням. Для цього на- пружуйте і розслабляйте по черзі різні групи м’язів. Зосередьтесь на тому, що ви робите, і робіть кожний рух дуже повільно. Почніть з правої руки. Стисніть руку в кулак, але самі не напружуй- тесь. Потримайте кулак напруженим кілька секунд, а потім поступово ослабте напруження. Після цього повільно напружте руку, потримайте її напруженою кілька секунд і поступово розслабте. Те саме зробіть із лівими кулаком і рукою, а потім і з ногами. Напружуйте і розслабляйте Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
50 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ послідовно пальці ніг, м’язи литок і стегон. Підтримуйте щоразу напру- ження протягом кількох секунд, щоб навчитися розрізняти м’язове на- пруження і розслаблення. При напруженні робіть вдих, а знімаючи його — видих. Від кінцівок перейдіть до інших частин тіла: напружте м’язи сідниць, живота, про- межини і т. ін. Тепер перейдіть до обличчя. Присвятіть перший сеанс розслаблення ознайомленню з усіма гру- пами м’язів, а наступні — розслабленню кожної частини тіла окремо (один день — руки, другий — ноги, третій — обличчя тощо). Лише піс- ля того, як ви навчитесь розслабляти по черзі окремі ділянки тіла, вам удасться досягти повного розслаблення, адже для цього необхідно вмі- ти контролювати всі м’язи. Тепер спробуйте розслабити всі групи м’язів одночасно. Глибоко вдихніть і видихніть 3—4 рази. Потім, вдихаючи, напружте усі м’язи рук, ніг, живота, промежини та обличчя; залишайтесь у такому положенні кілька секунд. Потім на видиху повністю розслабтесь. Незабаром усе тіло здасться вам знесиленим, і воно повільно вгрузне у ліжко. Якщо ви повністю розслабились, очі мають бути напівзаплюще- ними, рот трохи відкритий. Отже, вас охопить відчуття блаженства. Дихання стає розміреним і спокійним. Залишайтесь у такому стані 10— 15 хв. Не вставайте різко після сеансів розслаблення: може запаморочи- тись голова. Спочатку 2—3 рази глибоко вдихніть та видихніть, потяг- ніться, сядьте, а потім неспішно підведіться. Добре робити вправи на розслаблення перед сном. Безперечно, мине чимало часу, поки ви на- вчитесь повністю розслаблятись. Не впадайте у відчай, якщо спочатку вправа видасться вам заважкою. Розслаблення допоможе вам позбутись утоми, особливо якщо ви знервуєтесь з приводу вагітності. І не думайте, що цю вправу можна замінити додатковим сном, якщо вправа здасться вам нудною. Адже сон не означає абсолютного розслаблення розуму і тіла: коли ви спите, ви рухаєте руками і ногами, змінюєте положення тіла, вас не залишають думки і сняться сновидін- ня. Тому, щоб спати спокійно, розслаблення краще проводити перед сном. Десь на шостому-сьомому місяці вам стане незручно лежати на спині, тому що дихання утруднюватиметься. Тому коли ви це відчуєте, то робіть вправу лежачи на боці. Якщо хочете, підкладіть подушку під коліно. Правильно вибирайте час для занять, не починайте їх одразу після їди. Якщо ж немає часу на весь комплекс вправ або у вас пробле-
51 ми з перебігом вагітності, зробіть вправи на дихання і на розслаблення, це найважливіше для вас. Основна цінність вправ у тому, що вони дають змогу жінці залиша- тись у хорошій фізичній формі під час вагітності та навчають її дихати і розслаблятись. Проте якщо жінка не зробить жодної вправи, але буде добре поінформована про перебіг пологів, їй буде легше, ніж добре тренованій жінці, яка не має уявлення про те, що з нею відбувається. Статеве життя під час вагітності Сексуальна рівновага у сім’ї завжди має зберігатись, і немає необ- хідності встановлювати певні норми. Подружня пара сама обере оптимальний варіант. За умови нор- мального перебігу вагітності статеве життя може продовжуватись май- же без обмежень. Слід, проте, зауважити, що у цей період часто змінюються сексу- альна активність і статеве задоволення. У деяких подружжів сексуаль- на активність зростає, оскільки необхідність запобігання вагітності зникає. У деяких — знижується, особливо на початку і в кінці вагітнос- ті. Можливо, це пов’язано із інстинктивним побоюванням завдати шко- ди дитині. Мають значення також і психологічні особливості подружжів. Обмеження та навіть припинення статевого життя рекомендуєть- ся у випадках: якщо існує небезпека викидня (особливо, якщо він уже був) на початку вагітності й наприкінці неї, коли існує ризик передчас- них пологів, тим більше, що під час оргазму скорочуються м’язи матки. Може статися так, що під час статевої близькості ви помітите незначні кров’янисті виділення. Найчастіше це зумовлено тим, що під час вагіт- ності шийка матки стає більш чутливою, тому не панікуйте, але не слід і виключати загрозу викидня, особливо на ранніх стадіях вагітності, тому треба про це сказати лікареві. Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
52 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Приділіть собі увагу! Вагітна жінка — завжди красива! Чи відомо вам, що багато картин видатних майстрів було написано з вагітних жінок? І це не випадково. Восьмигодинний сон, щоденні прогулянки, полегшений режим праці, здорове харчування, вітаміни, відмова від сигарет та алкоголю і, нарешті, постійна турбота і увага з боку вашого супутника життя. Що ще потрібно жінці, аби мати чудовий вигляд? Оскільки під час вагітності можуть спостерігатись деякі фізіологічні особливості, які не завжди сприятливо впливають на ваш стан і зовніш- ність, не буде зайвим приділяти собі більше уваги. Ми не ставимо собі за мету рекомендувати вам якісь косметичні ре- цепти. Швидше за все, ви доглядатимете за своєю зовнішністю так само, як і раніше. Слід лише дещо обмежити або виключити. Це, наприклад, засоби із вираженими ароматичними якостями: аерозольні дезодоран- ти, лак для волосся, рідина для зняття лаку на основі ацетону. Це може погіршити самопочуття не лише ваше, а й вашої дитини. Не користуй- тесь засобами для відбілювання шкіри, навіть якщо у вас з’явились піг- ментні плями. Винятком можуть стати креми на основі рослинних ком- понентів. Перед тим як нанести на шкіру будь­який засіб, зокрема й такий, що містить УФ­захист, уважно ознайомтесь із його складом і рекомендаціями щодо його застосуван­ ня. Волосся краще не фарбувати або користуватись лише натуральни- ми барвниками, а хімічну завивку краще не робити. Зате зачіску можете обрати будь-яку: не вірте забобонам — стриг- тись можна незалежно від терміну вагітності, головне, щоб вам було зручно та комфортно. Мож ливо, ви помітите, що нігті стали більш ламкими. Щоб зменшити ці прояви, можна змащувати їх кілька разів на день сумішшю розчину вітаміну А та лимонного соку у співвідно- шенні 1:1, а для поліпшення кровопостачання та живлення нігтів ко- рисно робити масаж нігтьового ложа пучками пальців. Їжте більше овочів, фруктів, сиру, а під час домашньої роботи використовуйте рукавички. У першій половині вагітності ваш гардероб навряд чи зміниться, але одяг має бути з натуральних тканин, вільним і не заважати рухам.
53 У міру того як ваші розміри змінюватимуться, добре було б придба- ти кілька універсальних речей, які допоможуть вам виглядати чарівною під час вагітності. Залежно від вашого стилю це може бути сарафан або комбінезон та кілька блуз. Дуже зручні також вільні брюки на підтяжках: вони не заважатимуть рухатись, а у деяких випадках зможуть замінити колготи. Існують і спеціальні штани для вагітних з еластичною вставкою на рівні живота. Якщо ви живете у місті, відвідайте магазин для майбутніх мам: на- віть якщо ви не доберете собі нічого, вам легше буде зорієнтуватись у тому, що вам необхідно. Білизна також не має бути синтетичною. Передусім це стосується бюстгальтера. Носити його необхідно, оскільки у самих грудях нема м’я- зів, які б їх підтримували та запобігали їх розтягненню при збільшенні об’єму та ваги. Груди підтримують грудні м’язи, що розташовані безпосередньо під залозою. Розмір грудей швидко збільшується. Тому, щоб зберегти форму, з самого початку слід носити бюстгальтер (навіть якщо у вас ма- ленькі та пружні груди). Він має бути глибоким, щоб не сплющувати та не стискати їх з боків. Якщо груди великі, на ніч бюстгальтер бажано не знімати або ж змінювати його на більш вільний. На жаль, не завжди можна запобігти смугам розтягнення, які з’яв- ляються на грудях, але підвищити еластичність шкіри можна, застосо- вуючи прохолодні обливання або обтирання грудей зранку. Носити допологовий бандаж не обов’язково, особливо якщо ви народжуєте вперше і у вас достатній тонус м’язів живота та незначне збільшення ваги. У деяких випадках він дійсно необхідний: при бага- топлідній вагітності (передбачувані двійнята або ж більше), повторних вагітностях, слабкості м’язів живота та хребта, або ж, коли надягаючи його, ви почуваєтесь комфортніше та впевненіше. Пам’ятайте: надягати бандаж необхідно лежачи на спині. За умови, що ви все зробили пра- вильно, він надійно підтримуватиме живіт і не заважатиме рухатись. Головне, щоб вам було зручно. Не забувайте посміхатися перед дзеркалом. Позитивні емоції — ось що зрештою буде визначати ваш зовнішній вигляд! Не хвилюйтесь, мамо! Ні для кого не є секретом, що під час вагітності характер майбут- ніх мам змінюється (і не на краще!). Дратівливість, тривога, швидка змі- на настрою, збудженість — усе це може бути, навіть якщо вагітність Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
54 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ має нормальний перебіг і ви щасливі від думки, що чекаєте на дитину. Ставтесь до цього із розумінням, так само як і до будь-яких інших змін у вашому організмі. Вам стає сумно лише від самої думки, що ви не зможете вбратись в улюблену вечірню сукню та взути черевики на високих підборах? Навряд чи зараз це животрепетне питання. Прогуляйтесь із батьком ва- шої майбутньої дитини вечірніми вулицями, завітайте до друзів, і наза- втра ви згадуватимете про це із посмішкою. Вам здається, що ваш чоловік став менш уважний і багато ваших ду- мок не поділяє? Подивіться йому в очі — і зрозумієте, що помилялись. Візьміть до відома, що під час вагітності чутливість жінки підвищується, образи виникають частіше, причому нерідко безпідставно. Ви, як і досі, жадані та привабливі для свого обранця, а він, очевидно, і гадки не має про ту проблему, яка не дає вам спокою. Чоловіки по-різному реагують на вагітність дружини: одні намага- ються осягнути усе до найменших подробиць і зрозуміти тонкощі всьо- го, що відбувається; інші — вважають за краще довірити таїнство на- родження дитини матері. Намагайтесь не плутати зовнішній спокій із байдужістю. Уявіть собі, що було б, якби ваш чоловік — опора і запо- рука стабільності у сім’ї — також почав нервуватись та непокоїтись, як і ви. Погодьтесь, адже зовсім не на це ви чекаєте, дорікаючи йому чер- ствістю та байдужістю. Не варто забувати: чоловіки підсвідомо тяжіють до жінок, здатних продовжити рід, а саме вагітність є головним доказом цього! Якщо ви відчуваєте сильне нервове напруження, спробуйте з’ясу- вати ті обставини, що до цього призвели, і розповісти про це близькій людині. Але важливо (передусім для вас) не починати зі слів «я прикро вражена (ображена, обурена)» і т. ін. Це допоможе вам швидше порозу- мітись із співрозмовником і розв’язати ваші проблеми. Спробуйте та- ким чином задовольнити свою нагальну потребу в розумінні та підтрим- ці. Якщо ви все ж таки дали волю гніву, сподіватимемося, що оточення із розумінням поставиться до цього, зважаючи на ваш стан. Неодмінно оцініть це! Ви нічим не можете пояснити раптовий сум або гнів? Поясніть це своїм теперішнім станом і, якщо хочете, посумуйте. Але не захоплюй- тесь: вашому малюкові потрібні позитивні емоції! Нерідко доводиться чути від мам неспокійної дитини: «Як же вона може не плакати, якщо я всю вагітність постійно нервувалась». Спробуйте подолати свої не- гативні емоції: почитайте улюблену книгу, перегляньте цікавий фільм, зателефонуйте подрузі або ж поговоріть зі своїм малюком — він-таки
55 точно зрозуміє вас і підтримає. Уявіть собі, як мине небагато часу і ви триматимете це чудо на своїх руках, одне слово — налаштуйтесь на по- зитив. Можливо, існують причини для того, щоб ваш настрій був не най- кращим. Спробуйте знайти якомога більше плюсів навіть у найгіршо- му, адже ваші настрій і самопочуття взаємопов’язані. Поганий настрій може стати причиною відхилень у перебігу вагітності: підвищення то- нусу матки, загроза викидня, зміна артеріального тиску, посилення ток- сикозу і т. ін. Психічне і фізичне начала в організмі тісно взаємопов’язані! Візьміть на озброєння принцип: «Якщо неможливо змінити ситуа- цію, то змініть своє ставлення до неї». Необхідно насамперед визначитись, що вас хвилює. Якщо не ви- ходить це зробити самостійно, зверніться до психолога або ж людини, яка, на вашу думку, може його замінити (інколи для того, щоб зарадити у певній ситуації, не обов’язково мати спеціальну освіту). Кілька слів майбутньому батькові Гармонійні діти народжуються в атмосфері любові й доброзичливості. Якщо ви не завжди розумієте вчинки своєї дружини, втішайте себе, що така доля усіх майбутніх батьків. Вагітність — особливий емоційний період у житті жінки, що впливає не лише на її тіло, а й на психіку. Не варто, проте, чекати на щось незвичайне, що має відбутися із вашою дружиною. Дозвольте їй бути самою собою. Більшого чуда, ніж народження вашого сина чи дочки, годі й уявити. У неї дещо змінився характер, але ж вам відома причина таких змін. Покличте на допомогу свій природний гумор, який допоможе стерти гострі кути, але пам’ятай- те: гумор має бути м’яким та доброзичливим. Намагайтесь робити так, щоб ваша кохана повсякчас відчувала вашу підтримку й увагу: їй це за- раз необхідно як ніколи. Пам’ятайте: ви теж причетні до народження дитини! Її здоров’я ба- гато в чому залежить не тільки від фізичного стану матері, а й від її пси- хічного настрою. Деякі жінки живуть у постійній тривозі, що чоловік їх розлюбить або ж залишить під час вагітності чи потім, якщо вони не наберуть потріб- ної форми. Єдина людина, яка може її переконати, що це не так, — саме Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
56 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ ви. Адже слова мають магічну силу. Деякі майбутні мами дуже вразливі морально. Невдалий жарт, випадково сказане слово можуть залишити невиправне враження. Якщо ваша дружина побоюється ускладнень під час пологів (особ- ливо, якщо перша вагітність завершилась невдало), то передусім ви- слухайте її. Адже лише змога поговорити з вами докладно зменшить її побоювання, а вже потім ви зможете її заспокоїти. Знайдіть (вигадайте врешті-решт) переконливі аргументи на користь того, що все буде га- разд. Бо саме на це вона й чекає. І ще: ваша дружина має незвичайний дар та наймогутнішу силу в сві- ті, яка здатна народити маленьку людину. Жодна інша сила не може із цим порівнятись! Але наскільки вона може бути сильною, настільки ж вона має право бути слабкою, тим більше, що ви можете їй це дозволити. Якщо ви — сама... Може таке статися, що з якихось причин вам доведеться виховува- ти дитину самій, без чоловіка. Певна річ, ви вже зважили усі «за» і «проти», усвідомили складність і відповідальність попередніх подій. Зазвичай у таких ситуаціях прихо- дять на допомогу батьки майбутньої мами, і відчуття гармонійності сім’ї зберігається. Але, навіть якщо ви не знайшли підтримки у батьків, пам’ятайте — тепер вас двоє. Перенесіться подумки на кілька років уперед. Уявіть, як ви гуляєте з малюком, відповідаєте на його численні питання, і сама думка, що ви могли вчинити інакше, вжахне вас. Розмовляйте зі своєю майбутньою дитиною, намагайтесь уявити собі, що знаходите в неї ро- зуміння і підтримку: якщо ви добре виховаєте її, вона справді стане ва- шою опорою у житті. Дуже важливо, щоб ви не наділяли її відчуттям гіркоти, неприйнят- тя, незадоволення, навіть якщо про батька дитини у вас лише непри- ємні спогади. Дозвольте своєму малюкові розвиватись незалежно від емоцій. Знайте, що дитині важко буде здобути незалежність під тяга- рем ваших негативних думок про минуле. Але ж вона — ваша надія! Зверніться по допомогу до близьких вам людей, подруг, поговоріть із лікарем, психологом — і ви знайдете у собі сили. Якщо дитина асоціюється із позитивними, теплими спогадами, лег- ше планувати майбутнє.
57 Який би образ не зберігала жінка у своїй спогадах, незважаючи на фізичну відсутність батька, він все одно має посісти певне місце у житті дитини. Від того, як грамотно вам вдасться це зробити, залежить ваше спільне благополуччя. Пам’ятайте про це і не давайте негативним емо- ціям опановувати вами! Чи готові ви до зустрічі? Останні тижні вагітності — час приготування до зустрічі малюка. Про що необхідно подбати насамперед? Кімната. До неї висуваються основні вимоги: вона має бути світ- лою, легко провітрюватись та легко прибиратись. Килими, книги, ста- рі речі краще з кімнати винести. Вона також має бути не прохідною. Обстановка має бути зручною для підтримання чистоти. Ліжко. Зазвичай малюк знаходитиметься у ньому до 2—3 років, тому ліжко вибирайте просторе, стійке і таке, що легко миється. Якщо ж ви берете не нове ліжечко, перевірте відсутність шкідливих фарб, щі- лин та заглиблень, не передбачених виробником. Перші тижні у малюка може бути переносна колиска або кошик; у цьому випадку дитина весь час знаходитиметься поряд із матір’ю. Зручна річ — коляска зі з’ємним кошиком — для сну та прогулянок. Матрац має бути в міру жорсткий: такий, щоб голівка вашого ма- люка не залишала в ньому заглибин. Він має чітко відповідати розмірам ліжка і щільно прилягати до стінок, щоб запобігти випадковому затис- ненню голівки дитини. Не варто користуватись поліетиленовими чохлами. Ковдра. Застережемо відразу: пухові ковдри не підходять. Придбайте полотняні та утеплені — їх можна буде комбінувати, щоб ма- люк не змерз та не перегрівся. Подушка для малюка — поняття умовне, він може обійтись і без неї. У будь-якому разі, якщо ви вирішили, що подушка доречна, вона має бути плоскою і на всю ширину ліжка. В узголів’ї ліжечка непогано було б пок ласти складену у кілька разів м’яку тканину: вона вбереже малюка від ударів та протягів. Якщо є можливість розташувати сповивальний столик — будь лас- ка, якщо ж ні — для цього підійде будь-яка рівна поверхня. Визначтесь також із місцем для шафки або полички для речей, необхідних для ди- тини (про це читайте далі). Звісно, у вас може не бути окремої кімнати для малюка — не пере- ймайтесь: відведіть йому світлий затишний куток, поставте туди ліжко, Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
58 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ і ваш малюк може «святкувати новосілля». Можна відокремити дитячий куточок ширмою. Дуже часто батьки вирішують цю проблему просто: дитяче ліжко розташовують у спальні дорослих. Головне, щоб комфортні умови для вашої дитини було дотримано. Ще одна вимога: кольорова гама кімнати має бути не яскравою, але й не темною. Адже кімната малюка — не просто місце перебування. Тут він отримує свої перші враження про навколишній світ. Американські вчені проводили дослід: у кімнаті новона­ роджених із перших днів на стіні повісили яскраві кар­ тини. Експеримент показав: потім ці діти дещо випе­ реджали у розвитку своїх однолітків, які перебували у звичайних лікарняних умовах. Одяг дитини Малюк росте настільки швидко, що обзаводитись гардеробом «про всяк випадок» немає сенсу — дитина виросте швидше, ніж речі зно- сяться. Керуйтесь почуттям міри і доцільності. Окрім того, дитячий одяг також підвладний моді, як і одяг дорослих. І все-таки, незалежно від моди, смаків та уподобань, одяг має відповідати основним вимогам: він має бути виготовленим із натуральних м’яких тканин, практичним, лег- ко пратися і не травмувати ніжну шкіру малюка. Після придбання одяг слід обов’язково випрати. Склад гардеробу залежатиме від ваших матеріальних можливос- тей, умов побуту (наприклад, як часто ви зможете прати, будете вико- ристовувати одноразові пелюшки та підгузки тощо) і, нарешті, від вашої уяви. У міру того як ростиме малюк, ви пристосовуватиметесь до ньо- го, здобудете знання та досвід, і вам не важко буде зорієнтуватись. Наші рекомендації розраховані на перші дні (місяці), коли необхідно знати, з чого починати. Сьогодні батьки «одержують» малюка з пологового будинку, одяг- нутого у шапочку, сорочечку, повзунки або комбінезончик, тобто вільно сповитого. Але і сьогодні багато хто з батьків віддає перевагу традицій- ному способу, сповиваючи дитину в перші місяці так само, як сповива- ли їх самих. У такому разі вам орієнтовно знадобиться: близько 20 пелюшок (100 × 100 см), частина з яких — тонкі бавовняні, а частина — фланелеві;
59 20—30 підгузків; 6—7 сорочечок; 3—4 чепчики (легенькі та теплі); 4—6 дитячих простирадел; одна легка та одна тепла ковдра. Цей перелік дитячих речей досить-таки умовний. З урахуванням ваших побутових та фінансових можливостей виходьте з того, що не- мовля за добу може намочити 20 та більше пелюшок (а отже, і підгузків теж). Якщо є змога, придбайте, хоча б на перший час, упаковку пампер- сів (детальніше ми поговоримо про них далі). Вони зможуть полегшити період адаптації мами до нових умов. Дуже зручним для малюка є сучасний дитячий одяг, який теж мож- на використовувати з перших днів життя. Наприклад: комбінезончик із бавовняної тканини (3—4 шт.) повинен мати широкий виріз для голови і розстібатися знизу, щоб зручно було змінювати памперси (підгузки); маєчка з бавовни (5—6 шт.) із великим вирізом або комірцем «конвертиком»; «конверт», у який можна класти малюка під час прогулянок. Сорочечки, чепчики, простирадла та ковдри можуть бути різноко- льоровими або однотонними, новими або ж такими, що були у вжитку, але неодмінно чистими, легко пратися, просторими та зручними. Якщо дитина народилася взимку, дуже зручний теплий комбінезон для прогулянок на вулиці. Проте пам’ятайте: речі та іграшки допомагають малюкові рости, але зробити його життя радісним і щасливим можуть тільки батьки. Засоби догляду Про засоби догляду слід подбати заздалегідь, оскільки дитина по- требує догляду з перших днів життя. Що необхідно перш за все? cтерильна вата, стерильний бинт та серветки, дитяче мило, дитячий крем, дитяче масло (або стерильна олія), дитяча присипка, піпетки із негострими краями, Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
60 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ палички із ваткою на кінці, дитячі ножиці із закругленими краями для підстригання нігтів, марганцевокислий калій порошком, 1%-вий спиртовий або водний розчин брильянтового зеле- ного, 3%-вий розчин перекису водню, 5%-вий розчин йоду. Слід також придбати: скляну баночку з кришкою для зберігання вати, газовідвідну трубку, балончик для проведення очисної клізми, термометр для вимірювання температури повітря, термометр для вимірювання температури води, невеликі посудини, що використовуватимуться для проми- вання очей, дитячу ванночку. Купуючи засоби догляду за малюком, ви можете розгубитись, адже вам запропонують широкий асортимент. Краще все це придбати в апте- ці й до вибору ставитись так само серйозно, як і до вибору ліків. Зручні дрібниці Не зайвим було б подбати і про деякі дрібниці, які зроблять ваше життя комфортнішим. Придбайте нічник або лампу зі змінною яскравіс- тю освітлення, щоб можна було спостерігати за малюком, не порушую- чи його сну. Термос для зберігання пляшечки з водою стане вам у пригоді в хо- лодну погоду або якщо дитині знадобиться тепле питво. Якщо ліжко малюка стоятиме у вашій кімнаті, можливо, ви захочете поставити ширму. Електронна радіоняня допоможе вам почути дитину, коли вона знаходиться на балконі, в саду, а також із якоїсь кімнати, якщо у вас до- сить велика квартира. Трохи пізніше вам знадобиться спеціальне пристосування для про- гулянок з дитиною у вигляді рюкзака — «кенгуру». Про що слід ще подбати перед пологами Передусім бажано знати, у якому пологовому будинку ви будете на- роджувати. Це дасть змогу обійтись без зайвих негативних емоцій та
61 передбачити деякі питання, особливо якщо вагітність мала не такий пе- ребіг, як хотілося б. Тісний контакт із лікарем та акушером, які допома- гатимуть під час пологів, додасть упевненості, що все буде гаразд. У будь-якому разі головний документ майбутньої мами — її об- мінна карта, у якій зазначено усі або основні моменти перебігу вагіт- ності — має знаходитись у відомому для вас та вашої сім’ї місці (це сто- сується і вашого паспорта). Не забудьте заздалегідь скласти перелік речей, які необхідно буде взяти з собою у пологовий будинок. Це основні засоби особистої гігі- єни, про це вас попередять. Батько, як найвідповідальніший член ро- дини, неодмінно візьме участь у вашому лаштуванні та проконтролює «ступінь вашої готовності». Пологи Пологи не будуть для вас звичайною справою, навіть якщо це для вас не вперше. Усі дев’ять місяців ви та ваші близькі робили все, щоб ваш малюк з’явився на світ здоровий і сповнений життєвої сили, тобто чекали цього дня. Звісно, ви хвилюватиметеся за перебіг та результат пологів, про- те якщо ви добре підготувались і розумієте, що відбувається з вами на кожній стадії, впевненість повернеться до вас. Не бійтесь, якщо під час переймів або в інший період щось відбуватиметься не так, як ви уявля- ли: ви не самі — вам допоможуть. Якщо ви зовсім не підготовлені й те, що відбувається, лякає неві- домістю, — повністю довіртесь фахівцям, дотримуючись рекомендацій. Це буде найкраща допомога вашій дитині, яка вже за кілька годин по- бачить світ. Початок пологів не завжди буває чітко визначеним та стереотип- ним. Теоретично він характеризується виходом слизуватих виділень, часто із кров’ю — так званої слизуватої пробки із шийки матки, яку вона закривала під час вагітності. Це може статись за 24—48 год до пологів, але жінка цього може не помітити. Тож коли їхати до пологового будинку? Пологи — процес тривалий, особливо якщо вони — перші. Перші пологи зазвичай тривають 12—14 год. У цьому випадку до лікарні слід їхати, коли ви відчуєте регулярні перейми — через 15—20 хв по 20—30 с. Перейми — ритмічні болісні скорочення матки. Наприкінці вагітності ви можете відчувати подібні явища: але майже без болю, неритмічні та без чітких періодів. Але це ще не свідчить про початок пологів. Біль у живо- Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
62 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ ті може бути і без скорочення матки. Покладіть руку на живіт — якщо ви відчуєте, що він напружився, то це означає, що матка скорочується. Інколи до пологової діяльності або відразу після початку переймів відходять навколоплідні води або з’являються кров’янисті виділення. У будь-якому разі слід викликати машину «швидкої допомоги», а до її приїзду підкладіть рушник або прокладку, що всотуватиме рідину, ляж- те і чекайте приїзду медиків. При повторних пологах «швидку допомогу» слід викликати одразу після появи переймів, адже вдруге ви народжуватимете швидше. Якщо усе має нормальний перебіг, то до пологового відділення вас може відвезти чоловік або хтось із близьких. Чи можна народжувати вдома? Якщо відповісти стисло, можна сказати, що оскільки пологи — про- цес, який не залежить від бажань жінки, то може відбутись у будь-якому місці, якщо настав час, навіть у транспорті. Але кому від цього добре? Останнім часом деякі сім’ї вирішують народжувати дитину у теплій домашній обстановці, створити умови максимального психологічно- го комфорту жінки, виключити втручання у природний перебіг поло- гів та контакт зі сторонніми людьми — потенційними носіями інфекцій. Окрім цього, жінки виявляють бажання народжувати у присутності чо- ловіків, а чоловіки хочуть бути присутніми під час пологів. Але чи може це бути важливішим за безпеку матері та дитини? Сьогодні сучасні пологові будинки не тільки мають змогу вберегти майбутню маму і дитину від небажаних наслідків, а й надають їй та ма- люкові більш комфортні умови, ніж кілька десятиріч тому. До того ж по- логовий будинок — це 3—4 доби перепочинку від круговерті повсяк- денного життя. А урочиста мить возз’єднання сім’ї після стількох годин хвилювань? Здебільшого у жінки є право вибору: де народжувати, хто прийма- тиме пологи, хто наглядатиме за дитиною у перші дні, обговорюється присутність чоловіка (у більшості пологових будинків згідно з наказом МОЗ це дозволено) та чи буде малюк із перших годин поруч із матір’ю. Якщо ви все-таки вирішили народжувати у звичній для вас домаш- ній обстановці, запросіть до себе досвідченого акушера і потурбуйтесь про те, щоб у випадку непередбачуваних обставин упродовж коротко- го терміну ви змогли б отримати кваліфікований медичний нагляд за перебігом пологів та за дитиною після її народження. Адже неможливо передбачити все.
63 Пологи у воді Можливо, ви чули про те, що деякі жінки віддають перевагу поло- гам у воді. Цей метод пропагував наприкінці 80-х років минулого сто- ліття Б. Чарковський. За словами засновника та його прихильників, перевагами пологів у воді є те, що при цьому не відбувається різкого переходу із водного середовища, у якому дитина перебувала 9 місяців, у повітряне, що зменшує явища пологового стресу як для матері, так і для дитини. Новонароджений одразу починає плавати і в подальшому розвивається швидше, ніж його однолітки. Сьогодні такий спосіб народження дітей не дістав поширення ні в нашій країні, ні за кордоном, і його, найімовірніше, можна віднести до «екзотичних». Поряд із позитивними моментами під час пологів спосте- рігались і ускладнення, які неможливо було усунути одразу, як це мож- на було б зробити в умовах медичного закладу. Якщо в процесі еволюції так ск лалося, що людина народжується на суходолі, то навряд чи варто порушувати закони природи. Знеболення пологів Пологи дуже рідко минають без болю. І хоча знеболення дедалі частіше застосовується під час пологів, все одно більшість жінок у на- шій країні народжують без знеболювальних засобів. Але вам вирішува- ти, як проходитимуть пологи. Як правило, це питання обговорюється заздалегідь. Які методи використовують сьогодні? ЕПІДУРАЛЬНА (ПЕРИДУРАЛЬНА) АНЕСТЕЗІЯ. За цієї форми знебо- лювання жінка народжує у повній свідомості та може брати активну участь у процесі пологів. Така анестезія діє лише на ті нерви, які дохо- дять до матки. Знеболювальну речовину вводять між хребцями попере- кового відділу хребта, і всмоктуючись, вона діє на нервові відгалужен- ня спинного мозку. У місці ін’єкції залишається катетер (тонка трубка), через яку в разі необхідності вводять додаткову дозу ліків. Знеболення починає діяти за 20 хв після введення і триває 2 год. Час застосування перидуральної анестезії розраховано так, щоб дія знеболювальної речовини закінчилась до другого періоду пологів, інакше можливі затримка пологової діяльності та збільшення ризику розсікання промежини або накладання щипців. Можливі ускладнення. Якщо перидуральну анестезію було прове- дено грамотно, то її наслідки зводяться до нуля. Можуть спостерігатися слабкість та головний біль, тяжкість у ногах, що зберігається протягом Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
64 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ кількох годин. На дитину це ніяк не впливає. Проте для проведення та- кого знеболення необхідна ваша письмова згода. ЗАКИС АЗОТУ З КИСНЕМ. Газова суміш, яка подається через маску, приєднану до апарата. Вона значно зменшує біль, але не знімає його повністю. Дія такого знеболювання проявляється вже за 1 хв, застосо- вують його наприкінці першого періоду пологів, щоб зменшити біль під час переймів. Жінка вдихає його, коли відчуває потребу. Можливі ускладнення. Під час цього виду знеболювання ви мо- жете відчути запаморочення або нудоту. На дитину ця газова суміш не впливає. МАСАЖ СПИНИ. Це не такий ефективний, але досить-таки дієвий засіб знеболювання пологів. Він допомагає зняти напруження як під час вагітності, так і під час пологів. Слід починати із несильного натискуван- ня на м’язи, що розташовані вище сідниць, а потім перейти до виконан- ня рівномірних колових рухів уздовж хребта. Можна також постійно на- тискувати долонями праворуч та ліворуч від попереку. Незважаючи на існуючі способи знеболювання пологів, найбільш фізіологіч- ним є проведення пологів без застосування знеболювальних засо- бів із мінімальним лікарським втручанням. Присутність чоловіка у пологовому залі: «за» і «проти» Не вдаючись у психологічні аспекти цього питання, одразу відзна- чимо: перед тим як розглядати «плюси» і «мінуси» присутності чоловіка під час пологів, слід визначитись, де ви вирішили народжувати: у дер- жавному лікувальному закладі, у приватній клініці чи вдома. Наразі у нашій країні право перебування чоловіка в пологовому відділенні пе- редбачено наказом МОЗ України, але інколи це неможливо у зв’язку з умовами лікувального зак ладу. Щоб «підготовлений» батько міг бути присутнім під час пологів, необхідна готовність медичного персоналу до співпраці, наявність окремих палат, розрахованих на одного пацієн- та, окремих кімнат для чоловіків тощо. Практику пологів у присутності чоловіків або близьких родичів визнано у багатьох країнах Європи, і на цій час вона широко впрова- джується у нас. За спостереженнями медиків, присутність і підтримка близької людини у такий відповідальний момент для сім’ї позитивно позначається на емоційному стані жінки, допомагає їй подолати труд- нощі першого періоду пологів та благополучно народити дитину. Звісно, і для чоловіка стати свідком народження своєї дитини — ви- значна подія. Також лише це випробування, пережите подружжям ра-
65 зом, часто зміцнює їхні стосунки. Але накопичений щодо цього досвід свідчить і про негативні наслідки такого кроку (від знепритомнення майбутнього батька у пологовій залі до сексуальних проблем у подаль- шому). Не кожний чоловік до кінця уявляє собі, з яким психологічним навантаженням йому доведеться зіткнутися, і ніхто не може передбачи- ти, як це вплине на подальші стосунки чоловіка й дружини. Ваше рішення щодо перебування чоловіка у пологовому залі не має бути даниною моді, а логічним етапом ваших стосунків. Хто, як не ви, знає усі тонкощі характеру вашого чоловіка? Його готовність допо- могти вам у будь-якій ситуації не викликає у вас жодних сумнівів, про- те усвідомте, що це може бути для нього неабияким стресом. Чи зможе він зберегти спокій, якщо пологи у дружини затягнулись або виникли уск ладнення? Якщо ваше рішення «народжувати разом» свідоме і ви заздалегідь готуєтесь до цього, подумайте разом про «ступінь участі» в цьому ва- шого чоловіка. Відвідайте разом курси підготовки до пологів і порадь- теся з лікарем, який буде приймати пологи. Як поводитись, щоб допомогти малюкові народитись Неможливо точно сказати, скільки мине часу від того, як ви лягли до лікарні, до моменту народження дитини. Усі пологи різні. Більшість жінок упевнені, що вони тривають довго. ПРИБУТТЯ ДО ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ. У приймальному відді- ленні вас зустріне сестра-акушер, яка виконає всі формальні процеду- ри. Коли ви переодягнетесь, вам зміряють кров’яний тиск, температу- ру і пульс. Лікар огляне вас і визначить, наскільки розкрилась шийка матки. Шийка матки — це кільце м’язів, яке за звичайних умов перебуває у замкнутому стані. Завдяки скороченням матки під час переймів ший- ка поступово розкривається, щоб пропустити голівку дитини. Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
66 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ Під час прийняття до пологового будинку вам можуть запропону- вати деякі процедури, зокрема очисну к лізму: це запобігає виділенню фекалій під час пологів, але ви можете від неї відмовитись. На курсах допологової підготовки вас поінформують, як очистити кишечник за допомогою нешкідливого медикаментозного засобу. Якщо ви не засто- совуєте епіляцію, за вашим бажанням вам можуть зробити гоління ді- лянки лобка і промежини, але й ця процедура проводиться тільки за вашою згодою. ПЕРШИЙ ПЕРІОД. На цій стадії м’язи матки скорочуються, щоб роз- крити шийку матки і пропустити плід. При перших пологах він триває 10—12 год. Можливо, у якийсь момент у вас виникне відчуття, що з ва- шим тілом щось негаразд, але зберігайте спокій та намагайтеся не зава- жати своєму тілу: робіть те, що воно вам підкаже. Протягом усього часу за вами наглядатиме акушер або лікар, які оцінюватимуть ступінь про- сування дитини пологовими шляхами та її стан (за серцебиттям). Якщо плідний пузир ще не розірвався, його цілісність буде порушено штучно, що зовсім безболісно. Отже, не лякайтесь. У цей період вас «замучать» перейми: у розпалі пологової діяльнос- ті скорочення матки повторюються кожні 3—5 хв і тривають 40—60 с. Вони відбуваються мимовільно — їх неможливо за бажанням ані при- скорити, ані уповільнити, ані змінити ритм, але зробити їх менш боліс- ними і зарадити цьому «лиху» можна. Ваша поведінка має неабиякий вплив на перебіг пологів: що спокій- нішою та розслабленішою ви будете, то швидше і благополучніше наро- дите. Ваші два основних завдання: правильно дихати та максимально розслабитися (важливо це робити вчасно). Коли наближаються перейми, дихайте глибоко, роблячи повні вди- хи та видихи. Із початком переймів ви повністю розслабляєтесь. Потім дихаєте поверхово, роблячи швидкі, легкі та ритмічні вдихи та видихи. Що сильніші перейми, то частішим, легшим та ритмічнішим має бути ди- хання. Коли перейми минули, зробіть повний вдих (животом та грудьми), а потім видихайте повільно, до кінця. У проміжку між переймами — від- починок і нормальне дихання до наступних переймів. У якому положенні краще бути під час переймів? Було б неправильно казати, що положення на спині — єдине мож- ливе під час пологів. У багатьох країнах жінки народжують у вертикаль- ному положенні. У цьому є свої переваги та недоліки. Але до такого проведення пологів лікарі мають бути підготовлені.
67 У перший період пологів ви можете обирати будь-яке зручне для вас положення, якщо це не перешкоджає нормальному перебігу про- цесу. Найзручніше — лежачи на боку, трохи зігнувши коліна. Вільний вибір пози, підтримка близької людини під час пологів до- помагають краще зносити біль. Якщо ви відчуваєте себе некомфортно на ліжку — можете походити, постояти, опираючись на спинку стільця або ліжка, можете стати рачки або лягти на бік, поклавши для зручності подушку між ніг. Якщо у дитини тазове передлежання, краще полежати у ліжку. А якщо вже відійшли навколоплідні води, горизонтальне положення допоможе запобігти деяким ускладненням (наприклад, випадінню пуповини). Кілька практичних рекомендацій Зосереджуйтесь на диханні, щоб заспокоїтись та відверну- тись від переймів. У проміжку між переймами розслабляйтесь, щоб зберегти сили на той час, коли вони будуть найбільше потрібні. Можете увесь час дивитись на якийсь один предмет для того, щоб відвернутись. Сконцентруйте свою увагу на дитині: вона так старається швидше вас побачити, відчуйте, як потрібна їй ваша підтримка. Нагадуйте собі, що кожні наступні перейми ще більше роз- кривають шийку і наближають час народження дитини. Дещо послабити біль при пологах може точковий масаж. Усвідомте, що зараз у вас найважливіша, найвідповідальніша робота всього життя, «результат» якої не забариться! Наприкінці фази розкриття шийки ви, можливо, під час пере- ймів відчуєте бажання якось підштовхнути малюка. Скажіть про це лікарю або медсестрі та дотримуйтесь усіх рекомен- Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
68 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ дацій. Тужитись, коли шийка ще не розкрилась, не варто: це заважає її розкриттю та збільшить тривалість пологів. ДРУГИЙ ПЕРІОД. Коли шийка розкриється, почнеться нова фаза, що буде значно коротшою за попередню і триватиме 20—25 хв (інколи до 1 год) при перших пологах та дещо менше — при повторних. На цій стадії перейми стають частішими та тривалішими. Голівка тис- не на м’язи промежини, і це викликає у вас бажання тужитись. У цей мо- мент дуже важливо підкорити ваші зусилля порадам лікаря та акушера. Навіть якщо ви добре поінформовані щодо особливостей перебігу кожного періоду пологів, все одно головне — довіритись спеціалістам. Тепер, на відміну від попереднього етапу, слід брати активну участь у народженні дитини. Дуже важливо, щоб ваші зусилля збігалися із пере- ймами. Далі вам підкажуть, що робити. У цей період краще перебувати у горизонтальному положенні: він найвідповідальніший для матері й дитини. Тому лікар має наглядати за просуванням дитини і у разі відхилення надасть допомогу. У вертикаль- ному положенні складніше регулювати прискорене просування голів- ки пологовими шляхами, що може призвести до травмування дитини. Загальні рекомендації У момент наближення переймів — спину трохи підняти, стег- на розвести, промежину розслабити, дихати глибоко. Початок переймів: глибоко вдихніть через ніс і затримайте дихання. Потім щосили напружте м’язи живота, щоб якомо- га сильніше натиснути на плід та підштовхнути його вперед. При цьому намагайтесь зробити так, щоб промежина зали- шалась розслабленою. Якщо вам не вдалося затримати дихання на весь час пере- ймів, видихніть через рот, вдихніть знову та затримайте ди- хання. Продовжуйте потуги до кінця переймів. Перейми закінчились: дихайте глибоко. Між переймами роз- слабтесь, щоб відновити сили та дихання. Не тужтесь без вка- зівки лікаря. У певний момент вас попросять більше не ту- житись, адже тепер лікар має поступово вивільнити голову дитини. На цій стадії ви маєте дихати часто, швидко, перерив- часто, поверхово. Ви пересвідчитесь, що неможливо так дихати і тужитись од- ночасно. Вам більше не слід докладати зусиль; навпаки, одна зайва потуга може різко виштовхнути голову дитини та спри- чинити розрив промежини.
69 Як полегшити цей період? У момент скорочення матки тужтесь повільно, поступово. Намагайтесь так розслабити тазове дно, щоб відчути, як воно опускається. Розслабляйте м’язи обличчя. Відпочивайте між переймами. Останнє скорочення матки — і тільце дитини вивільнюється пов- ністю. Імовірно, у першу мить ви не відчуєте нічого, крім полегшення. Не докоряйте собі, це природно. Адже з наступної миті, коли ви побачите свого малюка, усі ваші думки будуть тільки про нього. Вам покладуть дитину на живіт ще до того, як переріжуть пупо- вину. Можливо, спочатку малюк видасться вам синюватим, його тіло вкрите першорідною змазкою та слідами крові. Нехай це вас не ля- кає. Поведінка лікарів та їхня впевненість у своїх діях мають заспокої- ти вас. ТРЕТІЙ ПЕРІОД. У третьому періоді пологів відділиться плацента і послід. Оскільки головне вже здійснилось, це буде не боляче. Щоб від- торгнення плаценти відбулося швидше та з метою запобігання втраті крові, вам можуть зробити скорочувальний укол. Непередбачувані ускладнення РОЗСІКАННЯ ПРОМЕЖИНИ. Вихід голівки дитини у деяких випадках може ускладнитись: велика дитина, завузька статева щілина, затуга або заслабка промежина. Через це лікар змушений буде удатись до розсі- Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
70 Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ кання промежини. Таке втручання необхідне для полегшення та приско- рення виведення голівки, отже, і для зменшення ризику її травмування. Розсікання зовсім безпечне і, хоча це здається парадоксальним, за- хищає промежину від розриву. Досвід показує, що зашитий розріз за- гоюється набагато краще, ніж зашитий розрив. У деяких випадках м’язи промежини якщо і не розриваються, то зазнають перерозтягнення, що надалі спричиняє слабкість та опущення піхви і матки. Коли виходить голівка, лікар вивільняє одне плече дитини, потім друге. Після цього дитина народжується майже без утруднень. АКУШЕРСЬКІ ЩИПЦІ ТА ВАКУУМ-ЕКСТРАКТОР. Інколи виникає по- треба втрутитись у перебіг пологів і вжити певних заходів, щоб благо- получно їх завершити. Це необхідно, якщо пологи затяглись і являють собою певну небезпеку для матері й дитини. Наразі до цих методів уда- ються дедалі рідше, тому що більшість чинників, які зумовлюють важ- кі пологи, своєчасно діагностують та заздалегідь планують оперативне втручання (кесарів розтин). Найчастіше використовують акушерські щипці та вакуум-екст- рактор. Їх застосовують, якщо у пло- да виникли труднощі у проходженні пологовими шляхами, якщо пере- йми слабкі або ж якщо матері з яки- хось причин не можна тужитись. Лікар накладає щипці, обхоп- люючи ними голівку дитини, та обе- режним потягуванням витягує дити- ну. Після цього усе відбувається так, як звичайно. Щипці захищають голову дитини від стискування стінками пологових шляхів. При нак ладанні щипців потуги виключаються. Вакуум­екстрактор — це невелика присоска, з’єднана з вакуум- ним насосом. Через піхву її підводять до голівки плода. Поки ви тужи- тесь, плід обережно витягують по пологових каналах. Щипці можуть залишати здавленості або синці на голові дитини, але вони без жодних наслідків минуть за кілька днів. Вакуум-екстрак- тор залишає незначну припухлість, яка потім стане синцем, що посту- пово зникне. Існує упередження щодо підвищеної травматичності накладен- ня акушерських щипців та вакуум-екстракції при витягненні плода. Справді, відносна кількість травм, отриманих під час пологів при цьому
71 виді втручання більша, ніж при звичайному перебігу. Але, можливо, це пов’язано із тим, що тут плутають причину та наслідок. Причина трав- матизації дитини полягає передусім у ситуації, за якої вдаються до таких видів допомоги. Пам’ятайте, що нормальний перебіг пологів багато в чому залежить від вас. Також майте на увазі: присто­ сувальні та відновлювальні можливості у дитини наба­ гато вищі, ніж у дорослих: мине небагато часу, і ваш ма­ люк нічим не відрізнятиметься від інших. СТИМУЛЯЦІЯ ПОЛОГІВ. Інколи, внаслідок недостатньої полого- вої діяльності або через те, що дитині починає бракувати кисню, за- стосовують засоби, які дають змогу прискорити перейми та наблизи- ти момент народження. Визначити необхідність проведення стимуляції може лише лікар, керуючись інтересами збереження здоров’я матері й дитини. Ті самі причини можуть зумовлювати і проведення штучних пологів. Якщо з метою стимуляції пологів вам вводитимуть внутрішньо- венно крапельно ліки, перейми будуть інтенсивнішими, інтервали між ними коротшими, отже, вам доведеться лежати. Будьте готові до цього і обговоріть це питання з лікарем заздалегідь. КЕСАРІВ РОЗТИН. При кесаревому розтині дитина з’являється на світ через черевну стінку. Причини, через які жінці пропонують кесарів розтин, можуть бути різні. Одні з них стають явними ще під час вагітності, інші — виявляють- ся безпосередньо під час пологів. Найчастіше кесарів розтин застосовують, якщо: у жінки була вже подібна операція; пологові шляхи матері значно вужчі, ніж голова дитини; мати хворіє на гіпертонію, цукровий діабет або має порушен- ня зору; дострокові пологи будуть безпечнішими, ніж звичайні; плацента лежить перед пологовим каналом (передлежання плаценти); дитина знаходиться у лоні матері в такому положенні, що нор- мальні пологи неможливі (поперечне розташування плода). Кесарів розтин роблять, якщо виникає загроза життю матері або дитини: слабкість пологової діяльності, випадіння пуповини, раптове Історія життя: день за днем, або як ваш організм готує ться до материнства
Розділ 1. ВИ ОЧІКУЄТЕ НА ДИТИНУ погіршення стану матері або дитини. Хірургічне втручання може відбу- ватись під місцевим або загальним наркозом. На сьогодні техніка цієї операції відпрацьована і не належить до ск ладних. У більшості випадків вона триває близько 1 год, у середньо- му — 30 —45 хв. Косметична «шкода», якої буде завдано матері, незнач- на: зазвичай проводиться горизонтальний розтин над лобком, якого буде майже не видно під волосяним покривом. Хочеться попередити жінок, які з метою уникнення болю під час по- логів надають перевагу кесаревому розтину. Якщо ваша вагітність мала нормальний перебіг, не варто позбавляти дитину можливості народи- тись природним шляхом! Розгляньте з вашим лікарем інші способи зне- болення пологів. Діти, народжені шляхом кесаревого розтину, мають наглядатись педіатром у «групі ризику». Адаптація до умов, які різко змінились, у них відбувається дещо повільніше, але надалі вони у своєму розвитку нічим не відрізняються від однолітків. Емоції, які ви відчуєте, почувши перший крик свого малюка, потім стануть предметом обговорень та зворушливих спогадів у родинному колі, а поки що хочемо вас заспокоїти: якщо у вас не з’явилось гостро- го відчуття безмежного щастя у перший момент — це не ознака відсут- ності любові до дитини. Нова історія любові тільки починається...
75 Щоразу, коли народжується дитина, на небі спалахує нова зірочка. Так вважали у давнину. Але для дитини провідною зіркою є ви — батьки. Ви завжди будете поруч, визначатимете її життєві орієнтири та до­ помагатимете долати труднощі. І від того, наскільки у вас вистачить любові, терпіння і розуму, залежить, як упевнено вона почуватиметься в житті. Лише людське дитинча має таку сильну потребу у батьках, тим паче такий тривалий час. А поки що ваша дитина — мала і безза­ хисна, але вже особистість. ПЕРША ЗУСТРІЧ ІЗ МАЛЮКОМ У ПОЛОГОВОМУ ЗАЛІ Коли ви вперше побачите свою дитину, можливо, вона здасться вам не такою, як ви її собі уявляли. Як це не дивно, багато хто з мам, навіть якщо вони дуже чекали на появу дитини, коли бачать свого первістка, відчувають щось схоже на розчарування (при повторних пологах таке трапляється рідше). Звісно, діти не завжди народжуються «красивими»: голова може бути неправильної форми, відносно велике обличчя — набрякле, шкі- ра — червона, пропорції тіла відрізняються від пропорцій дорослого — тулуб довший за кінцівки, руки довші від ніг, статеві органи хлопчиків здаються завеликими. Нехай вас не дивує зовнішній вигляд немовля: новонароджений — не дорослий у мініатюрі! Перші його рухи — мимовільні. Він хаотично рухає ніжками і руч- ками, вигинає спинку, адже нервова система, яка координує рухи, ще недосконала. Проте якщо новонародженого відразу після народження покласти на живіт матері, він намагатиметься відшукати грудь, захопи- ти сосок та почати смоктати. Дуже важливо — для вас та дитини, — щоб ваше перше безпосе- реднє «знайомство» відбулось одразу або хоча б упродовж перших 15—30 хв після народження. Ви відчуєте його дотик, малюк відчує, що він знову не сам, отже — у безпеці. Це перше і, на перший погляд, раннє прикладання до груді сприяє м’якій адаптації дитини, більш швидкому скороченню матки та ранньому становленню лактації у матері, допомагає вирівняти наслідки післяпологового періоду та забути щойно пережиті хвилювання і біль. До того ж тілесний контакт стимулює емоційний взаємозв’язок матері й дитини та є запорукою їхніх подальших теплих стосунків.
76 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Погодьтесь, адже коли не було пологових будинків та подібних за- кладів не існувало взагалі, нікому і на думку не спадало чекати 12— 24 год для того, щоб погодувати новонароджену дитину. Але навіть якщо малюк не став ссати, а лише спробував це зробити, не засмучуй- тесь: наступного разу він усе надолужить. Звісно, усе вищезазначене справедливо лише в тому разі, якщо мати і дитина — здорові. Наразі в Україні спільне перебування матері й дитини з перших хвилин народження передбачено Наказом МОЗ України. Проте майте на увазі та пам’ятайте, що це обов’язково передбачає допомогу та під- тримку медичного персоналу. Чи так важливо, скільки дитина важить? Не варто заздрити батькам, чиє немовля важить біль­ ше, ніж ваше. Стан його здоров’я зумовлюється багать­ ма чинниками, тому вага при народженні сама по собі не може бути показником, який визначає подальший розви­ ток малюка. Зазвичай перше питання до щасливих батьків після вітань із на- родженням дитини «Яка вага малюка?» Так у світі повелося: що більше грамів (кілограмів) буде у відповіді, то більше захоплення це викликає. Тож скільки має важити дитина, щоб «задовольнити» родичів та медиків (останні більш прискіпливі)? Якщо дитина народилась після 38 тижнів вагітності, вона — доно- шена, і її вага у середньому становить: 3200—3400 г (дівчатка) та 3400— 3500 г (хлопчики). Не перебільшуйте значення цих показників: це лише середні показники. Лікарі вважають припустимими показники 2500— 4000 г. У перші дні життя відбувається так звана транзиторна або фізіо- логічна втрата ваги, що становить не більш ніж 6 %. У більшості новона- роджених вага встановлюється на шостий-сьомий день життя. Народження доношеної дитини із вагою менше 2500 г може свідчити про якісь порушення під час внутрішньоутробного розвитку (токсикоз вагітності, захворювання матері, неправильний спосіб життя), а інколи й про вроджені захворювання. Такі діти потребують додаткового обсте- ження та особливого нагляду педіатра. Хочемо заспокоїти вас, якщо ма- люк народився зі зниженою вагою, це не завжди свідчить про розлади
77 у здоров’ї. Імовірно, після народження він компенсує все, чого бракува- ло під час внутрішньоутробного життя, швидко набираючи вагу. Благополуччя новонародженого, який важить понад 4000 г, зде- більшого залежить від того, якими були умови його проходження по- логовими шляхами. Зазвичай ці питання обговорюються заздалегідь й у разі невідповідності розміру таза жінки та передбачуваних розмірів новонародженого, ставиться питання щодо кесаревого розтину. Якщо батьки малюка (передусім мама) є «великогабаритними», то згідно із за- конами генетики у них найчастіше (але не обов’язково) народжуються великі діти. Тоді дитина не постраждає. Чому лікарі завжди «лякають» майбутніх мам народженням дити- ни із великою вагою та рекомендують не переїдати, щоб знизити ризик народження великої дитини? По-перше, через складності, які виника- ють під час проходження пологовими шляхами, можливе травмуван- ня новонародженого і внаслідок порушення мозкового кровообігу. По- друге, велика імовірність порушень обміну речовин. У дітей з великою вагою період адаптації проходить складніше, фізіологічна втрата ваги більша, ніж у дітей, народжених із нормальною вагою. Такі діти менш активні. Але, як відомо, з правил бувають винятки. Перша оцінка Одразу після народження вашу дитину уважно оглянуть лікар-пе- діатр та невропатолог — і малюк уперше дістане свою «оцінку». У всьо- му світі для визначення стану здоров’я новонародженого використову- ється 10-бальна шкала, названа за прізвищем автора — «шкала Апгар». Наведемо критерії цієї оцінки, адже вона дає змогу певною мірою про- гнозувати подальший розвиток дитини. Бажано, щоб мама знала цю «оцінку»: вона записується у паспорт новонародженого і враховується, коли встановлюється діагноз та під час лікування малюка у наступні мі- сяці та роки життя. Оцінюються 5 показників: колір шкіри, характер ди- хання та крику, серцебиття, м’язовий тонус, рефлекси. Кожний показ- ник оцінюється від 0 до 2 балів. Що це означає? Якщо у малюка голосний крик та гарне дихання, він одержить 2 бали, рожева шкіра — ще 2 бали, за впевнене серцебиття — стільки ж. Сумарна оцінка 8—10 балів указує на задовільний стан дитини (біль- шість дітей мають 8 балів), від 4 до 7 — стан середньої тяжкості та від 1 до 3 — тяжкий стан. За п’ять хвилин роблять повторний підрахунок і зазвичай бал збільшується. Перша зустріч із малюком у пологовому залі
78 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Якщо малюк дістав низьку оцінку за шкалою Апгар при народженні, це не означає, що він неодмінно виросте хворим. Відповідний догляд, своєчасна медична та пе­ дагогічна допомога сприятимуть нормальному подаль­ шому розвиткові. Компенсаторні можливості дитячо­ го організму дуже великі. Багаторічний досвід нагляду за дітьми підтверджує це. Що «може» ваш малюк? Який він, новонароджений, і чи такий він безпорадний, як здається на перший погляд? Звісно, на відміну від дитинчат усіх живих істот, люд- ська дитина повністю залежить від матері, але вже зараз маленький ор- ганізм має здатність пристосовуватись до умов існування, що раптово змінились. Американський учений В. Конрад з’ясував, що немовля може руха- тись синхронно із ритмом мови матері. Їхні взаємні рухи відразу після пологів, збіг періодів активності та розслаблення свідчать про запро- грамованість їхньої взаємодії. Імовірно, саме тому новонароджений віддає перевагу обличчю матері та її мові перед будь-якими іншими об- разами та звуками. Очевидно, він асоціює обличчя матері з уже знайо- мим голосом, який для нього прирівнюється до безпеки. Окрім фізіологічних потреб, новонароджений має потребу у пси- хологічному комфорті. Від того, як мати та оточення реагуватимуть на плач дитини, прояв відчуття голоду або дискомфорту, залежить подаль- ше формування його як особистості. Взаємна прихильність малюка і матері починає формуватись з пер- шої години життя. Адже зір у нього влаштовано так, що він найкраще бачить предмети на відстані 20—25 см (відстань від обличчя матері до дитини). Тому так важливо, щоб у цей час мати і дитина були разом. Проте це не завжди можливе: іноді стан дитини вик ликає побою- вання, у зв’язку з чим виникає необхідність безперервного медичного нагляду за нею; стан матері не дає змоги їй одразу після пологів годува- ти; дитина недоношена і основні фізіологічні рефлекси, зокрема смок- тальний та ковтальний, можуть бути недостатньо виражені. Довірте розв’язання цих проблем спеціалістам: дитина любитиме вас не мен- ше, якщо ваша перша зустріч відбудеться дещо пізніше. Наберіться тер- піння, спокою та впевненості в тому, що все буде гаразд, а ваш малюк обов’язково відчує це на відстані.
79 НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО МАМУ Після завершення пологів, якими б складними вони не були, ви від- чуєте полегшення, що межує з блаженством. Але пізніше це може зміни- тись утомою і навіть слабкістю. Так само, як і до вагітності, ваш організм почне функціонувати лише за 8—10 тижнів, навіть якщо ви почуваєтесь абсолютно нормально. Які ж зміни відбуваються в організмі породіллі? У перші дві години після пологів матка зменшується в розмірах, а прикладання до груді в цей період сприяє інтенсивнішому її скорочен- ню. На третьому тижні порожнина матки закривається повністю. До того внутрішню поверхню цього органа можна порівняти з раною, адже так само відбувається виділення раневого секрету — лохій (грец. Lochia — пологи). У перші дні після пологів вони містять невелику кількість крові. У цей час дуже важливим є дотримання гігієни: туалет зовнішніх стате- вих органів необхідно проводити із використанням слабодезінфікую- чих розчинів (наприклад, блідо-рожевого розчину марганцевокислого калію). Якщо під час пологів вам зробили розсікання промежини, можли- во, ваш лікар порекомендує інший, більш дієвий препарат. Бажано ви- користовувати стерильні прок ладки та пелюшки, щоб запобігти інфіку- ванню порожнини матки. Повністю до звичайних розмірів матка повертається за шість тиж- нів, а у жінок, які народили близнюків, велику дитину або які мають двох або більше дітей, — ще пізніше. Скорочення матки, особливо під час годування груддю, можуть бути болісними. Це зовсім не означає, що з вашим організмом щось негаразд: адже в цей момент збільшується виділення гормона оксито- цину. Стимулюючи спорожнення молочної залози, він спричиняє ско- рочення м’язів молочних ходів. При цьому скорочуються і м’язи матки. Це ще раз доводить необхідність раннього прикладання новонаро- дженого до груді. На жаль, проблеми, які виник ли під час вагітності, не зникають із народженням дитини — навпаки, клопоту стає ще більше. Слабкість, біль у животі, варикозне розширення вен, запори — все це матиме міс- це й у післяпологовий період, впливаючи на самопочуття та настрій. Але не сумуйте, головна подія відбулась — з’явилось нове життя, тепер час подумати про себе. Саме зараз в організмі відбуваються суттєві змі- ни і їх слід коригувати. Не забуваємо про маму
80 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Перші дні у зв’язку зі зниженням тонусу кишечнику можуть ви- никнути труднощі з його випорожненням. Зарадять у цій ситуації грамотний масаж та розумна дієта. Масаж поліпшує перистальтику (скорочення м’язів кишечнику), що сприяє досягненню бажаного результату. Лежачи на спині, покладіть руку на розслаблений живіт і, злегка натискаючи, робіть кругові рухи за годинниковою стрілкою. Вдихаючи — натиск послаблюйте, видихаю- чи — посилюйте. Часто після такої процедури людина відчуває потребу сходити в туалет. Проте не слід квапитись та тужитись. Краще (вже си- дячи) ще помасажувати живіт, рівно та вільно дихаючи. Не хвилюйтесь, якщо відчуєте незначний біль у животі: це може бути ознакою скоро- чення матки, спричиненого масажем. Правильне харчування полягає у вживанні достатньої кількості кліт- ковини (краще після кулінарної обробки) та великої кількості питва. Якщо це не дає бажаного результату, можна вдатись до очисної к ліз- ми або легкого проносного засобу. Із вибором останнього будьте обе- режні, адже це може вплинути і на дитину. Можна порекомендувати Дуфалак (лактулоза), який не всмоктується з кишечнику. Після пологів деякі жінки відзначають, що із зусиллям стриму- ють сечу, особливо під час чхання, кашлю, сміху. Причина цього — за- надто розтягнений м’яз, що сприяє скороченню, — сфінктер сечового міхура. Зменшити або ліквідувати ці неприємні явища допоможуть такі вправи: напружте промежину і за 10 с розслабте. Робіть це кілька ра- зів протягом дня, коли вам зручно; випорожнюйте повний сечовий міхур не відразу, а поступо- во, чергуючи випускання невеликих порцій сечі із напружен- ням промежини. Після регулярних вправ затульний м’яз укріпиться і стримуватиме сечу. Якщо змін не спостерігається — не залишайтесь зі своєю пробле- мою сам на сам: знайдіть час, щоб відвідати лікаря. Наразі багато після- пологових ускладнень успішно коригуються. Часте сечовипускання у перші дні після пологів — нормальне яви- ще: у такий спосіб організм позбувається зайвої рідини. За відсутності протипоказань (важкі пологи, розрив промежини, кесарів розтин) бажано підводитись з ліжка не пізніше як за добу після пологів і якомога швидше відновити рухову активність, щоб стабілізу- валося самостійне випорожнення, сечовипускання, підтягнулась роз- тягнена передня черевна стінка, відновилась функція статевих органів.
81 Шви, накладені після розривів або розсічення промежини, заго- юються зазвичай протягом тижня. У перші дні після пологів може під- вищитись температура до 38°. Цього не треба лякатися: це може бути нормальним явищем (наслідок посиленої роботи м’язів під час поло- гів), але поставитись до цього із належною увагою не завадить, оскільки це може свідчити про початок якогось уск ладнення. Якщо ж у вас було варикозне розширення вен, імовірно, ця про- блема непокоїтиме вас і після пологів. Основні заходи профілактики — ті самі, що й під час вагітності, — спробуйте доповнити і такими впра- вами. Після повернення з прогулянки або ж якщо ви просто втоми- лись, зніміть із себе все, що вам заважає, ляжте на ліжко чи на підлогу і розслабтесь: п’яти нарізно, руки розслаблені, долоні обернені догори. Кілька разів глибоко вдихніть та видихніть. Не відриваючи спини від підлоги, зігніть ноги і притягніть їх до грудей, допомагаючи руками. Залиштесь у такому поло- женні кілька хвилин. Підніміть ноги під прямим кутом: у такому положенні кров краще відтікатиме із вен. Якщо вам важко тримати ноги, обі- пріть їх об стіну. Розводьте і зводьте ноги, легко б’ючи литка- ми одна об одну. Допомагаючи собі руками, зробіть «беріз- ку». Намагайтесь дитину годувати лежачи, піднявши ноги або ж пок лавши їх на подушку. Сидячи, плавно погладжуйте ноги у напрямі від литок до сте- гон. Ми свідомо не обмежуємо ці вправи ані кількістю, ані часом, оскіль- ки це залежить від багатьох обставин. Орієнтуйтесь на своє самопочут- тя. Важливо, щоб після цього ви відчували полегшення, а не втому. Коли дитина ще зовсім маленька, це можна робити під час її сну, коли ж під- росте — разом із нею, перетворивши зарядку на гру. Незважаючи на клопоти, яких наразі стало більше, старайтесь зна- йти час для відпочинку. Якщо малюк спить, скористайтесь цим, щоб по- спати. Сон — найкращий відпочинок для малюка і для вас. У цей час ви відновите свої сили і разом із цим збільшите кількість молока для ди- тини. Якщо ви стомились, відчуваєте біль у м’язах, напруження, спро- буйте поліпшити своє самопочуття, виконуючи прості та ефективні вправи. Не забуваємо про маму
82 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ При болях у спині: лежачи поставте одну ногу на стопу, дру- гу зігніть у коліні й підтягніть до грудей. Обережно випряміть ногу, утримуючи стегно у попередній позиції. Голову в жод- ному разі не підводьте. Змініть положення ніг. Для розслаблення м’язів потилиці та плечей: руки схрестіть на потилиці, повільно повертайте голову то праворуч, то лі- воруч. Для укріплення плечових м’язів: візьміться за рушник за спи- ною, тримаючи руки приблизно на ширині плечей. Не згина- ючи рук, постарайтесь підняти рушник якомога вище. При занімінні в плечах: сядьте «по-турецьки», спину випрям- те. Одну руку заведіть за лопатки зверху, другу — знизу. Потягніться руками одна назустріч другій, щоб торкнутись пальцями. Поміняйте положення рук. При неправильному навантаженні на коліна: сядьте на під- логу, розведіть прямі ноги в сторони, спину тримайте рівно. Відведіть руки трохи назад і обіпріться. Не згинаючи спини, обережно піднімайте таз. Ви трохи набрали ваги... Якщо справді трохи — не впадайте у відчай, поступово, при ба- жанні, ви повернетесь до своєї звичної ваги. А поки ви годуєте малюка, важко влаштовувати розвантажувальні дні та дотримуватись якоїсь ді- єти. Візьміть до уваги нехитрі поради, більшість з яких, мабуть, вам ві- домі. Втім, на більшість питань, які здаються важкими, є прості відпові- ді. Змінений гормональний фон, звісно, має значення, проте калорії ми отримуємо з їжею. Зведіть до мінімуму вживання таких продуктів, як жирне м’ясо, тіс- течка, булочки, цукерки (шоколадні не вживайте зовсім), згущене моло- ко, вершки, сметана, майонез (можна замінити кефіром або олією), екс- трактивні продукти. Якщо ви вживатимете нежирне м’ясо, птицю, рибу, свіжу зелень, фрукти, овочі, олію, хліб із борошна грубого помелу, різ- номанітність вашого раціону не постраждає. Постарайтесь знайти час для зарядки. Якщо, дотримуючись цих порад, ви не схуднете, проте й вагу не на- берете, то за деякий час, коли ваш малюк стане менш залежний від вас (а ви від нього), при бажанні обов’язково повернетесь до звичної фор- ми.
83 Коли можна відновлювати статеве життя? Це залежить від того, який перебіг мали пологи. Якщо нормальний, то повернення до інтимного життя рекомендується за шість-вісім тиж- нів: за цей час відновиться слизовий шар матки і зменшиться небезпека проникнення інфекції. Якщо ж були ускладнення при пологах або пізні- ше — проконсультуйтесь із гінекологом. Будьте готові, що спочатку ста- тевий акт може бути болісним, оскільки слизова піхви дещо сухіша, ніж зазвичай. Менструація у деяких матерів-годувальниць та у тих, хто не годує, відновлюється на шостому-восьмому тижні. У 80 % матерів-годуваль- ниць менструація відсутня протягом усього періоду годування дитини, а саме до 6—8 місяців. Поки ви годуєте груддю, імовірність завагітніти досить низька, однак вона існує і про це слід пам’ятати, якщо ви не пла- нуєте народження ще однієї дитини у такий невеликий проміжок часу. В ідеальному випадку між пологами та наступною вагітністю має минути не менше двох років. Науково доведено, що упродовж 6 місяців імовірність завагітніти матері-годувальниці за відсутності менструацій становить близько 2 %. Якщо ж менструальна функція відновилася, то, незважаючи на збереження лактації, вагітність настає як зазвичай. Проконсультуйтесь із гінекологом щодо методів контрацепції, але, якщо ви годуєте груддю, пероральні контрацептиви використовувати не рекомендується. Емоції можуть бути не лише позитивними... Інколи у молодих матерів може спостерігатись поганий настрій, безпричинне занепокоєння, страх перед величезною, незвичною від- повідальністю за здоров’я дитини. Причиною депресивного стану можуть бути ускладнений перебіг вагітності та пологів, народження небажаної дитини, вимушена необ- хідність виховання дитини самій, ускладнення у взаєминах із близьки- ми, проблеми зі здоров’ям дитини та ін. Інколи видимої причини для суму немає. Зазвичай такий стан — тимчасовий і зумовлений не лише проблемами, а й зміною гормонального фону. Постарайтесь упоратися зі своїми емоціями. Ви так довго пере- бували у напруженні, що вашому організму знадобилась розрядка. Пошукайте джерело натхнення у дитині, зараз вона потребує вашої любові та піклування. Те відчуття щастя, яке дарує дитина, компенсує усі негативні моменти, пов’язані із пологами. Дуже важливо, щоб зараз вам допомогли близькі, передусім чоловік. Якщо є змога, перек ладіть Не забуваємо про маму
84 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ на них частину клопотів по господарству, якщо ж ні — подумайте, чи всі вони потребують термінового втручання. Поступово все стане на свої місця, навіть якщо причини поганого настрою мами не зникли. Неприємності, пов’язані із вагітністю та поло- гами, забудуться, суперечності, що виникли, розв’яжуться або вже не матимуть такого значення. У разі стабільного поганого настрою протя- гом одного-двох тижнів зверніться до психолога або лікаря. ПРОБЛЕМИ ПІД ЧАС ГОДУВАННЯ ГРУДДЮ Годування груддю — відповідальний, навіть визначний період у житті як матері, так і дитини. Дуже важливо у цей час уникати будь­яких проблем. Але, на жаль, деякі з них неминучі. Вважте на це, мами! Тріщини сосків Вони являють собою садна або невеликі розриви шкіри сосків. Ця проблема тією чи іншою мірою виникає в більшості жінок, які годують дитину груддю, особливо первістка. Тріщини на сосках можуть спричи- нити мастит, отже, поставтесь до цього серйозно. Тріщини сосків вини- кають через неправильне прикладання малюка до груді, коли під час їди він захоплює лише сосок. Як цьому запобігти? Стежте, щоб дитина правильно захоплювала грудь: навколососко- вий кружок (ареола) майже повністю має бути в роті дитини. Якщо їй не вдається це зробити, допоможіть. Можна до того, як дати дитині грудь, стимулювати її пошуковий рефлекс, торкаючись пальцем або соском біля рота немовля. Якщо ж цього недостатньо, захопіть ареолу двома пальцями і таким чином вкладіть у рот малюкові. У розділі 4 ми детально розповімо, як дитина має брати грудь, щоб не зашкодити мамі, але пам’ятайте, що неприємні або болісні відчуття, які спричинені неправильним захоплюванням дитиною груді, є перши- ми симптомами можливої появи тріщин. Якщо, прикладаючи малюка до груді, ви відчуваєте хоча б незнач ний біль у ділянці соска — це сигнал нега­ разду. Нехтуючи ним, ви ризикуєте погіршити ситуа­
85 цію, коли на болісному місці з’явиться почервоніння, а потім — тріщина. Якщо тріщина таки з’явилась, не припиняйте годування, але спробуйте на цей період обмежити перебування дитини біля груді. Прикладайте дитину частіше, а тривалість годування скоротіть. Ви впев- нені, що немовля наїлось? Тоді перервіть годування та залиште його на руках ще деякий час. Дуже важливо правильно віднімати дитину від груді. Краще, щоб вона сама відпустила сосок. Неприпустимо віднімати малюка від груді у ту мить, коли він робить смоктальні рухи. Від’ємний тиск, що ви- никає у ротовій порожнині в цей момент, та ваше намагання відняти від груді можуть призвести до утворення тріщин. Щоб уникнути цього, можна ввести свій мізинець у куточок ротика дитини паралельно із со- ском (це ліквідує від’ємний тиск), а потім відняти грудь. Намагайтесь зберігати еластичність шкіри сосків, оскільки на сухій шкірі тріщини з’являються значно швидше. Часте миття грудей з ми- лом та застосування спиртових розчинів для їх обробки пересу- шує шкіру та сприяє виникненню тріщин на сосках. Ушкодження шкіри в ділянці сосків, які непокоять вас, можна обро- бити ранозагоювальними засобами. Наприклад: 2 %-вим масляним роз- чином хлорофіліпту, обліпиховою олією, каротоліном, олією шавлії та ін. Можна чергувати ці засоби із обробкою тріщин 1 %-вим брильянтовим зеленим розчином. Після годування добре залишати груди відкритими на 10–15 хв, тобто влаштовувати повітряні ванни. Бажано, щоб лікуваль- ні засоби, якими ви обробляєте груди, не мали неприємного смаку та за- паху. Це може спричинити відмову дитини від груді. Якщо цьому запобіг- ти не вдасться, перед годуванням видаліть ліки, зцідіть кілька крапель молока, змастіть ними сосок та навколососковий кружок, повернувши грудям рідний та знайомий дитині запах. Зазвичай тріщини загоюються протягом двох-п’яти днів. Якщо цього не сталося, тимчасово припиніть годування цією груддю, але молоко зціджуйте (вручну або молоковід- смоктувачем). Застій молока Зазвичай ця проблема, як і тріщини сосків, виникає в перші міся- ці годування дитини груддю. Причиною є порушення рівноваги між се- крецією (виділенням) молока та кількістю, яку висмоктує дитина. Якщо у вас хороша лактація, ви відчуваєте приплив молока відразу після при- Проблеми під час годування груддю
86 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ кладання дитини до груді. Після годування дитини залишки молока в грудях рекомендується зціджувати, оскільки регуляція його вироблен- ня і виділення відбувається рефлекторно, у міру випорожнення молоч- ної залози. Якщо з якихось причин ви не зцідили молоко після годування або ж малюк проспав чергове годування, а ви вирішили його не будити, за- лишки молока можуть спричинити перерозтягнення молочної залози, набряк тканин та закупорку молочних проток. Це супроводжується бо- лем у грудях; може підвищуватись температура, в місці застою молока залоза буде щільною та болючою. Найнеобхіднішим та найневідклад- нішим заходом є випорожнення молочної залози, а найкращий спосіб для цього — годування дитини. Так сумлінно звільнити груди від мо- лока, як це зробить малюк, не під силу ані вправним маминим рукам, ані сучасному молоковідсмоктувачу. Ліквідувати застій молока дуже важливо, адже він може призвести до маститу. Зціджування молока у разі напруження та наповнення моло- ком — нелегка справа. Головне — не зашкодити. Перед годуванням або зціджуванням огляньте груди: чи не змінилось забарвлення шкіри, чи не набрякли соски, чи не- має тріщин. Після цього можете починати годувати. Перед годуванням зробіть кілька легких погладжувальних рухів від основи груді до соска. Якщо молоко не дуже легко виділяється з груді, періодично робіть такі рухи під час году- вання. Не слід розминати, інтенсивно масажувати ущільнені ділян­ ки грудей. Адже це залоза, до того ж така, що активно функ­ ціонує, тому будь­які занадто активні або насильницькі дії можуть травмувати її та призвести до порушення нор­ мальної діяльності. Під час сну намагайтесь лежати так, щоб не стискати залозу; бюстгальтер має бути вільним. У перервах між годуваннями або перед зціджуванням мож- на зробити зігрівальний (горілчаний) компрес на груди, за- лишаючи вільною ділянку соска, або за 10—15 хв покладіть на груди пелюшку, прогріту перед цим праскою. Тепло змен- шить спазм молочних ходів і сприятиме випорожненню за- лози. Починайте годування з «проблемної» груді, а тільки-но ма- люк почне виражати невдоволення через брак молока, пере- ходьте на другу.
87 Стежте за чистотою рук, грудей, білизни. Навіть найменше порушення таких елементарних вимог гігієни на фоні застою молока може призвести до маститу. Можна користуватись спеціальними стерильними прок ладками для грудей або ж зробити їх самій з ретельно випрасуваної марлі або бавовня- ної тканини та змінювати після кожного годування. Якщо застійні явища виникли у навколососковому кружку, дитині буває важко захопити його повністю, внаслідок чого вона бере в рот лише сосок. У цьому разі перед годуванням слід зцідити трохи молока, щоб навколососковий кружок став м’яким і малюк правильно взяв грудь. Якщо у вас надмірна лактація, слід ще більше стежити, щоб молоко не застоювалось у грудях. Поступово, у міру зростання дитини, її потре- ба в молоці також зростатиме і вона висмоктуватиме більше молока, а разом із цим зменшуватиметься кількість проблем, пов’язаних із засто- єм молока. Мастит Це запалення молочної залози. Багато жінок знають про мастит і пов’язують це із переохолодженням, а тому дуже бояться «застудити» груди. Звісно, чинник переохолодження виключати не можна, але якщо схематично уявити причини розвитку маститу, то майже завжди це — застій молока плюс інфекція. Про причини причин застою молока за- значено вище, а інфекція найчастіше потрапляє до молочної залози че- рез тріщини сосків. Як би ви не кутались, побоюючись переохолодження, якщо наявні застій молока та умови для поширення інфекції, виникнення маститу дуже ймовірне. Тому подбайте про профілактику. Симптомами маститу є: біль у грудях, набряк, почервоніння всі- єї залози або її частини (відповідно до зон застою), значне підвищен- ня температури, погіршення загального стану. У цьому разі обов’язко- во проконсультуйтесь із хірургом. Самостійно важко розрізнити застій молока та мастит, але поки залоза не загноїлась, слід випорожнювати груди та додержуватись чистоти. Майте на увазі, мастит — це серйозно: лікування без консультації лікаря може призвести до ускладнень. Проблеми під час годування груддю
88 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Бюстгальтер для мами-годувальниці Носіння бюстгальтера під час годування дитини груддю необхідне, навіть якщо груди невеликого розміру. По-перше, це запобігає пере- розтягненню молочної залози і, отже, застою молока та закупорюван- ню молочних ходів, а по-друге, дає змогу зберегти форму грудей (пам’я- тайте, що молочна залоза не має м’язів). Щоб зазначені умови виконувалися, бюстгальтер має бути досить глибоким, щоб не стискувати тканину молочної залози, бажано — спе- ціально призначений для мам-годувальниць. Він має широкі бретелі, завдяки чому вага грудей рівномірно розподіляється, і ви не відчуває- те дискомфорту. Постійне носіння бюстгальтера із синтетичних тканин є недоцільним. Немає необхідності нагадувати, що вимоги до його чи- стоти мають бути особливими: молоко — гарне живильне середовище для різних мікробів. Якщо молоко в перервах між годуваннями виділяється з груді, при- дбайте спеціальні вк ладиші для грудей. Це дасть змогу зберегти шкіру сосків сухою та зменшить ризик виникнення маститу. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ, АБО ВАШ «ОСОБЛИВИЙ» МАЛЮК Ваша дитина схожа на вас не тільки зовні: вона успадкувала від вас багато чого іншого, у тому числі й риси характеру, але все це проявить- ся пізніше, а поки що вам слід знати, що малюк відрізняється від вас не лише розмірами. Його органи функціонують ще не так, як у дорослого. Ми не зупинятимемось на патологічних відхиленнях. Лікар, який огля- дає дитину, обов’язково зверне на це увагу. На щастя, переважна біль- шість дітей народжуються здоровими. Щоб не турбувати надаремно дитину, вам слід знати про деякі вікові особливості її організму. Шкіра Шкіра людини має багато функцій: вона захищає її від зовнішніх впливів (механічно та шляхом секреції речовин, згубних для багатьох мікроорганізмів); через шкіру відбувається дихання, виділення з орга- нізму продуктів обміну, температурний баланс; у шкірі синтезуються ві- таміни, ферменти, біологічно активні речовини та деякі чинники імуні- тету; через шкіру всмоктуються різні речовини; у шкірі виробляється пігмент — меланін, який надає їй характерного забарвлення; нарешті
89 вона є одним із органів чуття. Окрім цього, шкірний покрив є відобра- женням стану організму в цілому. Кожна з функцій цього органа у дитини раннього віку має свої від- мінні від дорослого особливості. ЗАХИСНА ФУНКЦІЯ ШКІРИ розвинута недостатньо, тому у малю­ ка легко виникають ушкодження. Це пояснюється тим, що товщина різ- них шарів шкіри у дитини в різних місцях у два-три рази менша, ніж у дорослого; поверхневий (роговий) шар дуже тонкий, пухкий, містить багато води. Речовини, здатні захищати від хвороботворних мікроорга- нізмів, синтезуються в ній ще в недостатній кількості. Лише у шестирічному віці будова шкіри дитини наближається до норм дорослої людини. ДИХАЛЬНА ФУНКЦІЯ ДИТЯЧОЇ ШКІРИ, навпаки, інтенсивніша у ві- сім разів, ніж у дорослого. Згадайте про це, коли за порадою знайомих вирішите зробити малюкові зігрівальний компрес із тугоплавким жи- ром — цим ви порушите функцію дихання шкіри. ВИДІЛЬНА ФУНКЦІЯ ШКІРИ у дітей раннього віку розвинута недо- статньо, тому речовини, які виділяються переважно через шкіру, довше затримуються в дитячому організмі. Нормалізація функції потовиділення триває упродовж семи років. Лише у шкільному віці відзначається адекватна реакція потовиділення на температуру навколишнього середовища. Окремо слід сказати про здатність шкіри до збереження стабільної температури тіла — ТЕРМОРЕГУЛЯТОРНУ ФУНКЦІЮ. Процес тепловіддачі здійснюється через судини шкіри та регулю- ється вегетативною нервовою системою. Коли капіляри розширені, ди- тина віддає тепло, коли звужені — тепло зберігається. Саме тому шкіра в першому випадку матиме червоний колір, а у другому — блідий або з синюватим відтінком. Часто батьки непокояться, що під час проведен- ня повітряних ванн або перевдягання помічають, як ручки та ніжки ди- тини змінюють колір і стають прохолодними. Пояснюється це саме тим, що дитячий організм протидіє переохолодженню. ВСМОКТУВАННЯ УСІЛЯКИХ РЕЧОВИН у маленьких дітей відбува- ється інтенсивніше, ніж у дорослих. Це слід взяти до уваги, користую- чись ліками для зовнішнього застосування; вони легко всмоктуються Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
90 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ через ніжну шкіру і мають загальний вплив на організм. Особливо це стосується мазей, у складі яких є гормони. Утворення пігменту меланіну в новонароджених недостатнє, чим і зумовлюється світлий колір шкіри одразу після народження (у немов- лят негроїдної раси вона також світла і має червоний відтінок). Синтез вітаміну D, який запобігає виникненню рахіту, відбувається під впливом сонячного проміння, а саме — ультрафіолетового спектра. Тому з перших тижнів життя стежте за тим, щоб немовля якомога біль- ше перебувало на свіжому повітрі, щоб якомога більше було відкритих ділянок шкіри. Але це в жодному разі не означає, що малюк весь час має перебувати під впливом прямого сонячного проміння. Достатньо розсіяного світла. Шкіра — найбільший орган чуття людини. Новонародженому вона допомагає пізнавати світ через дотик. Він розвивається у плода раніше за інші органи чуття — уже на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку — і є одним із найважливіших джерел інформації про навко- лишній світ. Ніжні, ласкаві материнські дотики не лише гарантують спо- кій та відчуття захищеності, а й стимулюють кровообіг малюка, забез- печують розвиток ендокринної, імунної та нервової систем, сприяють розвиткові головного мозку. В Інституті тактильних досліджень при Маямському університеті встановили, що недоношені діти, які що­ денно отримують сеанс масажу, набирають на 47 % ваги більше і залишають пологові будинки на шість днів раніше. Вміст гормона стресу — кортизолу — у них знач­ но нижчий, а це дуже важливо для становлення імунної системи. Волосся, нігті, сальні та потові залози у маленьких дітей також ма- ють відмінності. ВОЛОССЯ. Вперше розгорнувши свого малюка, ви побачите, що тіло вкрите маленькими волосками — переважно на спинці, плечиках, під лопатками. Зазвичай за два-три тижні цей волосяний покрив змен- шується. У недоношеної дитини він більше виражений і довше зберіга- ється. Рідко трапляється надлишковий ріст волосся на спині та попере- ку. Якщо це явище не зникає або не зменшується протягом двох тижнів, слід звернути на це увагу і проконсультуватись із лікарем.
91 Голівка доношеної дитини, як правило, вкрита волоссям: в одних малюків його дуже мало, у інших — воно може бути довгим і густим. У жодному разі це не вказує, яким воно буде потім. Колір волосся у но- вонародженого може бути різний, частіше — темний. Але яке б воно не було при народженні, воно поступово заміниться на інше. ВІЇ ТА БРОВИ у малюка майже непомітні, а нігті добре сформовані. У недоношених дітей вони тонкі й не завжди досягають кінчиків паль- ців, а у переношених дітей нігтики можна підстригати одразу після на- родження! САЛЬНІ ЗАЛОЗИ розміщені по всій поверхні шкіри новонароджено- го, крім долоней та стоп. Функціонувати вони починають уже на сьомо- му місяці внутрішньоутробного розвитку. Після народження на носику та щічках можуть бути світло-жовті або білі цяточки, які вивищуються над шкірою та нагадують просяні зерна (почервоніння навколо них не повин- но бути!). Це так званий міліарний, або просоподібний, висип, що вини- кає внаслідок закупорки вивідних проток сальних залоз. Поступово, за два-три місяці, це мине саме собою і тому лікування не потребує. ПОТОВІ ЗАЛОЗИ у немовлят недорозвинуті. Інколи на шкірі може з’являтись висип, що нагадує маленькі крапельки води. Їх причиною є закупорка потових залоз. Такі зміни спеціального лікування не потре- бують. Найактивніший процес потовиділення протягом перших двох мі- сяців життя, потім, до шкільного віку, він поступово нормалізується (шість-сім років). Зазвичай, особливо першими днями, мами уважно вивчають шкіру малюка, намагаючись знайти пояснення кожній цяточці на його тілі, і перша думка, що може виникнути: «Це для нього небезпечно?» Навряд чи можна відповісти на кожне конкретне запитання, але спробуємо вам допомогти відрізнити норму від патології. Які ж зміни шкіри є найхарак- тернішими для дитини у цей період життя? Про дві з них, що виникають унаслідок закупорювання вивідних проток сальних та потових залоз, згадано вище. Розглянемо інші. КОЛІР ШКІРИ. Одразу після народження шкіра дитини бліда, із си- нюватим відтінком, але вже за кілька хвилин після того, як малюк по- чне дихати, вона набуває рожевого кольору. Інколи шкіра дитини може бути рожевою відразу після народження. Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
92 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Коли ваш малюк знаходився всередині вас, його тіло було вкрите першорідною змазкою — речовиною, яка захищає шкіру дитини (адже вона знаходилась у водному середовищі!). Після народження ця змазка легко знімається; це роблять ще у пологовому будинку, а її залишки ви видалите вже вдома, навчаючись доглядати за малюком. Після видалення першородної змазки або після першої ванни під впливом повітря та нижчої, ніж у матці, температури навколишнього се- редовища, шкіра дитини стає яскраво-червоною внаслідок розширен- ня судин. Такий стан називається фізіологічною еритемою (почер- вонінням); спостерігається він першу-другу добу життя дитини. Потім шкіра блідне, і почервоніння зникає. На третій-п’ятий день у немовлят може виникнути сильне лущення шкіри. Найбільш виражене воно у дітей із яскравою фізіологічною ери- темою під час її зникнення. Приблизно у 60—70 % новонароджених на другий-третій день життя спостерігається фізіологічна жовтяниця, що проявляється жовту- ватим забарвленням шкіри та склер. Жовтяниця виникає внаслідок не- зрілості печінки та ферментів, відповідальних за виведення з організму пігменту — білірубіну, що накопичується у крові дитини через підвище- ний розпад еритроцитів у перші дні після народження. Максимальний прояв жовтяниці припадає на третю-четверту добу, а зникає вона на другому тижні. Шкіра маленької людини поступово буде бліднути та на- буватиме здорового рожевого відтінку. У недоношених дітей жовтяничне забарвлення може бути інтенсив- нішим та зберігається довше, оскільки функція печінки при народженні у них ще більше недосконала. Якщо жовтяниця зберігається, не змінюючи інтенсивності, по- над два тижні, обов’язково слід проконсультуватись із лікарем. Адже значне підвищення рівня білірубіну в крові (особливо це стосу- ється недоношених дітей) може негативно вплинути на головний мо- зок. Якщо ви народжували вдома або з якихось причин не має­ те змоги звернутись до лікаря, пам’ятайте: коли жовтя­ ниця виникла протягом перших годин після народження або першої доби, це може бути свідченням патологічних змін в організмі вашої дитини, зокрема гемолітичної хвороби новонароджених, а це потребує невідкладного медичного втручання.
93 Виражена синюшність шкірного покриву одразу після народження може бути ознакою порушення кровообігу, але якщо ви народжували у медичному закладі, лікарі, які оглядатимуть малюка, обов’язково звер- нуть на це увагу і додатково обстежать. Нерідко батьки помічають періодично виражену блідість або синюш- ність навколо рота. Цей симптом може бути і варіантом норми, і ознакою захворювання. На це слід звернути увагу вашого педіатра, з’ясувавши перед цим, за яких умов це виникає (годування, плач, купання, прогу- лянка, переохолодження), як довго зберігається, за яких умов минає. Під час занепокоєння і плачу це може спостерігатись і у здорових дітей. Одразу після народження ви, можливо, звернете увагу на черво- нувато-синюваті, неправильної форми плями на межі волосистої час- тини голови і задньої поверхні шиї, між бровами, на повіках, на носі. Зазвичай вони малопомітні та проявляються тільки під час плачу або занепокоєння, але можуть бути помітні й у спокійному стані малюка. Попри їхню хитромудру медичну назву — телеангіектазії, вони не по- винні хвилювати вас, оскільки не завдають неприємностей дитині та у два-три роки зникають. Виникнення цих плям зумовлено стійким роз- ширенням судин ще до народження. Бажано, щоб ви запам’ятали їх роз- ташування на випадок захворювання дитини та появи схожих висипів і могли впевнено відповісти на питання лікаря. Якщо ж ваш малюк монголоїдної раси, на його шкірі у ділянці сід- ниць та поперека можуть спостерігатись так звані «монгольські» пля- ми — неправильної форми, досить великі, блакитнуватого кольору. Це тимчасове скупчення сірувато-синього пігменту під шкірою. Інколи батьки плутають їх із синцями, до яких такі плями не мають ніякого від- ношення. Зазвичай вони зникають у віці чотирьох-шести років. Особливості дитячої шкіри такі, що навіть незначні недоліки догля- ду можуть призвести до її ЗАПАЛЕННЯ. Особливо актуально це у перші місяці життя. Найбільш відомою є пітниця — дрібний яскраво-рожевий висип, що виникає здебільшого у природних складках шкіри (на шиї, у паху, на животі, під пахвами). Він дещо вивищується над шкірою, тому, проводячи долонею по шкірі дитини, ви обов’язково відчуєте: вона не така гладка, як звичайно. Пітниця спостерігається передусім у спеку або через занад- то добросовісне укутування малюка. Її причиною є перегрів організму. Здебільшого висипання починаються з шиї, а потім переходять на груди та живіт, якщо не усунути причину. Достатньо скупати малюка, легше одягнути — і пітниця швидко минає. Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
94 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Попрілості тією чи іншою мірою виникають майже в усіх немовлят. Спочатку вони являють собою незначне почервоніння і за умови на- лежного догляду швидко зникають. Якщо ж догляд неправильний або зовсім відсутній, попрілості можуть ускладнюватись, спричиняючи від- шарування поверхневого шару шкіри та загальне захворювання дити- ни. Особливо швидко попрілості виникають у дітей, схильних до алер- гічних реакцій, хворих на ексудативний діатез, у недоношених дітей. Лікування попрілостей та пітнички ми розглянемо пізніше. Пам’ятайте, що будь-яке порушення цілісності шкіри може при- звести до запальних та гнійних захворювань і відбитися на загальному стані дитини. Молочна кірочка (гнейс) на голові часто зустрічається у дітей пер- ших місяців життя. Вона має вигляд жовтуватого щільного нальоту на волосистій частині голови, який нагадує лупу і не залежить від того, як ви доглядаєте за малюком. Інколи ці лусочки розташовуються на лобі та ділянці брів, що є од- ним із проявів ексудативного діатезу. Пліснявка (кандидозний стоматит). На слизовій поверхні по- рожнини рота — язиці, яснах, внутрішній поверхні щік може бути наліт пліснявки у вигляді тоненьких плівок білого кольору, котрі під час об- робки порожнини рота повністю не видаляються. По суті це — грибко- ве захворювання, але воно може виникнути у разі як поганого догляду за дитиною (у цьому випадку прояви його більш виражені), так і ідеаль- ного догляду. Док ладніше про ці та інші висипання на шкірі дитини, які свідчать про захворювання, ми розповімо в розділі 3. Кістково-м’язова система КІСТКОВА СИСТЕМА дитини так само, як і весь її організм, удоско- налюється і змінюється з віком. Кістки новонародженого м’які й еластичні, вони містять багато води й органічних речовин і мало солей. Зламати їх важко, а деформу- вати дуже легко, проте вони так само легко піддаються й виправленню, а вміст великої кількості води почасти охороняє малюка від серйозних травм під час падіння (не розцініть це як керівництво до дії). Перше, що звертає на себе увагу, це — неправильні, з точки зору дорослого, пропорції тіла дитини. Голова відносно велика, вона стано- вить 1/4 частину тіла дитини, тоді як у дорослого — 1/8. Кістки черепа ще не сформовані, але досить щільні, між ними є розширення, так зва-
95 ні шви. Завдяки їм під час пологів голова набуває форми, котра дозволяє малюкові пройти пологові шляхи без ушкоджень. Верхня частина голови має ромбоподібне розширення, не закрите кістками черепа — велике тім’ячко, яке можна виявити, погладивши малюка по голівці, а придивившись, можна помітити пульсацію великого тім’ячка. Батьки кажуть, що тім’ячко «дихає». Ззаду на голо- ві (на потилиці) є мале тім’ячко, дещо менше за ве- лике, а до моменту народження часто майже закрите. У недоношеної дитини зазвичай відкриті обидва тім’ячка. Ставлення батьків до тім’ячок зазвичай зворушливо-боязке. Не бій- теся торкатися їх — мозок дитини надійно захищений щільною мембра- ною. Більш того: стан великого тім’ячка у багатьох ситуаціях може підказати вам, що в організмі вашого малюка щось негаразд. Якщо дитина втрачає рідину внаслідок проносу або блювоти, п’є недостатню кількість рідини у спеку, тім’ячко може западати; набрякан- ня (опуклість) тім’ячка свідчить про ураження центральної нервової системи, зокрема — інфекційне. У таких випадках необхідно негайно звернутися по допомогу до лікаря. Часто батьки через побоювання «застудити» голівку малюка, а особ- ливо тім’ячко, одягають на дитину шапочку у приміщенні або укутують голову дитини надворі незалежно від погоди. Це велика помилка: цим ви надаєте дитині сумнівну послугу через небезпеку перегріти її або привчити до тепличних умов існування. У нормі розміри великого тім’ячка індивідуальні й можуть станови- ти від 1 до 3—4 см, а краї тім’ячка мають знаходитись на одному рівні з кістками черепа. У міру того як дитина росте, розміри тім’ячка змен- шуються, а краї його стають щільнішими. Закривається велике тім’ячко у 12—18 місяців. Якщо пологи були дуже стрімкі або дитина має велику вагу, якщо вона народилася за допомогою вакуум-екстрактора або акушерських щипців, її голова може деформуватися і мати видовжену форму. Іноді в ділянці тімені, рідко — потилиці або в лобовій ділянці че- репа можна помітити припухлість. Це кефалогема то ма — скупчення крові під окістям. Причина її виникнення — відшарування окістя під час проходження голівки малюка пологовими шляхами, Трапляється вона у 3—5 із 1000 новонароджених, котрі народилися надто швидко або в результаті стимуляції пологів. Навантаження, яких зазнає дитина під час народження, можна порівняти з тиском 70­кілограмової маси. Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
96 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Кефалогематома не викликає занепокоєння у дитини і, якщо розмі- ри її невеликі, сама по собі зникає до кінця першого місяця життя або трохи пізніше, а голівка малюка нічим не відрізнятиметься від голови інших новонароджених. У деяких випадках, коли розміри її переви- щують 8—10 см, із кефалогематоми за допомогою шприца видаляють кров, яка там зібралася. Необхідність такого втручання визначає лікар, а за розвитком дитини потім наглядає дитячий невропатолог. У міру того як дитина росте, пропорції її тіла змінюються: кінцівки видовжуються, а голова вже не здається такою великою, як після на- родження. Міняється також її форма, але якщо дитина весь час лежить на одному боці, голівка може набувати неправильної форми — з од- ного боку може утворитися сплощення, яке дуже часто турбує бать- ків. Вважають, що під час сну дитина прибирає саме ту позу, яку вона прибирала внутрішньоутробно, оскільки вона залишається для дитини найбільш звичною і комфортною. У дітей, що хворіють на рахіт, внаслі- док зменшення вмісту кальцію, кістки більше піддаються змінам, і де- формація їх буває вираженішою. Щоб уникнути деформації голови, треба періодично змінювати положення малюка, перекладаючи його то на один бік, то на другий. Можна підкладати згорнутий валиком рушник або пелюшку під проти- лежну половину голови. Що менше часу ваша дитина перебуватиме в положенні лежачи, то менша ймовірність виникнення у неї деформації голови. Якщо ваші зусилля виявилися марними, не впадайте у відчай: підростаючи, ваш малюк дедалі менше часу буде проводити лежачи на спині, а волосяний покрив на голівці збільшиться — одне слово, краса обов’язково переможе! Якщо ви помічаєте, що ваш малюк постійно тримає голову в одному положенні, наче нахиливши її набік, зверніть на це увагу вашого лікаря. Іноді у дітей може бути коротшим один із м’язів шиї. Цей стан так і нази- вається — кривошия і потребує лікування, а в деяких випадках — опе- ративного втручання. Хребет дитини при народженні не має фізіологічних вигинів, як у дорослого, вони формуються пізніше — коли вона починає тримати голівку, сидіти, стояти. М’язи, що підтримують хребет, ще не достатньо міцні, щоб справитися зі своєю функцією, тому, з одного боку, постіль у дитини має бути достатньо твердою, щоб уберегти хребет від викрив- лень, з іншого боку, дитина має своєчасно, відповідно до віку, перехо- дити з горизонтального положення у вертикальне, тобто своєчасно по- чинати сидіти, стояти, ходити. Якщо ви користуєтесь для прогулянок з дитиною переносним рюкзачком «Кенгуру», знайте, що він обов’язко-
97 во має відповідати вікові, тобто мати спеціальний пристрій, що фіксує голівку і спинку, а час безперервного користування ним має бути об- меженим: для перших місяців не більше 1 години, у другому півріччі — 1,5—2 години. Іноді діти народжуються з недостатньо сформованим тазостегно- вим суглобом, медичний термін — дисплазія, більш звичний — вивих тазостегнового суглоба. Це не зовсім одне й те саме, але багато бать- ків, яким знайомий останній термін, звертають увагу на симетричність шкірних ск ладок на стегнах. Хоча це не завжди вірогідна і єдина озна- ка, ви зробите правильно, якщо звернете на це увагу і своєчасно пові- домите лікаря про свої побоювання. Ви повинні знати, що до тримісячного віку дитину має оглянути спеціаліст­ортопед. Ще однією особливістю кісткової системи дитини є те, що у ново- народженого зовсім немає зубів. Це нормально, і їх відсутність ніко- го не дивує. Натомість батьки обов’язково стежать за тим, щоб вони з’явились своєчасно і дуже хвилюються, коли зубки малюка «запізню- ються» з появою. Звичайно, вони мають рацію, і, хоча відсутність за- чатків зубів у дитини — надто рідкісне явище, пізнє прорізування зубів може бути симптомом деяких захворювань, наприклад ра- хіту, гіпотиреозу — недостатньої функції щитоподібної залози та інших. М’ЯЗИ дитини на момент народження цілком сформовані, але дуже слабкі; під час народження деякі з них перебувають у положенні зги- нання, тому ручки й ніжки новонародженого малюка дещо зігнуті в лік- тях і колінах. Це нормально, в такому положенні малюк почуває себе комфортно, тому не намагайтесь випрямляти їх за допомогою тугого сповивання і не бійтеся того, що у вашої доньки будуть нерівні ніжки. Вони обов’язково будуть такими, як у мами чи тата або ще у когось із найближчих родичів, і сповивання на це не впливає. М’язовий тонус здорової дитини симетричний, тобто однаковий з обох боків. З ним і пов’язана своєрідна поза новонародженого, зумов- лена підвищеним тонусом згинальної мускулатури — так звана ембріо- нальна, або внутрішньоутробна, поза. Під час сну або неспання, якщо малюк спокійний і лежить на спині, його руки зігнуті в усіх суглобах, притиснуті до тулуба, кисті стиснуті в кулачки, їхні великі пальці ле- Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
98 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ жать під рештою чотирма, ноги зігнуті в усіх суглобах і трохи розведені у стегнах, стопи трохи піднесені. М’язовий тонус і його зміни залежать від типу нервової діяльнос- ті, конституції, фізіологічного стану малюка. Він завжди посилюється, якщо немовля сердиться, неспокійне, кричить. У збудливих дітей тонус м’язів завжди вищий, ніж у флегматичних. Збудливі діти роблять більше спонтанних рухів. Усе це варіанти норми. При деяких вадах розвитку го- ловного мозку, гіпоксії під час пологів, внутрішньочерепній травмі, при менінгіті й енцефаліті в новонародженої дитини тонус м’язів може бути значно підвищений і зберігатися довше. У 3—4-місячному віці дитина починає робити активні рухи руками: розглядати їх, хапати іграшку і в цьому ж віці зникає підвищений тонус кінцівок. Якщо ви помітите, що малюк, переступаючи по ліжку або пере- буваючи в положенні лежачи, постійно згинає пальчики на ніжках, а по- чавши ходити, полюбляє ходити навшпиньках, зверніть на це увагу пе- діатра або невропатолога (він обов’язково має оглянути дитину в перші три місяці). Це може бути наслідком підвищеного тонусу м’язів нижніх кінцівок і ознакою порушень нервової системи. Можливо, малюк по- требує допомоги. Коли дитина починає ходити, це — хода «клишоногого ведмедика», її стопи наче дещо розвернуті всередину. Така хода зберігається у ма- люка до двох років. Склепіння стопи у дітей остаточно формується тільки у 5—6 років, а до цього може мати місце фізіологічна плоскосто- пість, тому, якщо, йдучи разом з дитиною по мокрому піску, ви поміти- те, що ваші сліди відрізняються не тільки розміром, а й формою, не хви- люйтесь, це — нормально. Що більше ви будете приділяти уваги дитині й заохочу­ вати її до активних дій, що менше буде нерозумних обме­ жень, то швидше зміцніють її м’язи, вона швидше почне ходити, а отже, у неї буде більше можливостей пізнава­ ти цей світ і почуватися в ньому впевненіше. Зуби Середній термін появи перших зубів — 6—8 місяців, а кожний із них прорізується приблизно протягом 40 днів. Іноді, але дуже рідко, перші зубки у малюка з’являються раніше — в 4—5 місяців, іноді пізні- ше — у 9—10 місяців. Якщо дитину регулярно оглядає педіатр, не варто
99 дуже перейматися з цього приводу, оскільки кожна дитина — індивідуальна, як і всі про- цеси, що проходять в її організмі. У більшості ж дітей зубки прорізаються таким чином, як зображено на рисунку. Порушення послідовності прорізування зубів може бути наслідком перенесеного ра- хіту або інших захворювань, а іноді — про- сто індивідуальною особливістю дитини. При цьому необхідно звернути увагу на фор- му зубів, їх розташування, чи легко вони під- даються карієсу і т. ін. У виняткових випадках дитина може народжуватися, вже маючи 1 чи 2 зуби. Догляд за молочними зубами, як уже зазначалось, так само необ- хідний, як і за постійними, оскільки карієс у дітей виникає так само, як і в дорослих, а основна його причина — солодощі. Можна заперечити, що у давнину ніхто не докладав стількох зусиль для догляду за зубами, але ж і люди харчувались інакше, ніж зараз. До того ж було б помилкою вважати, що раніше в усіх були здорові зуби. Для того, щоб менше було приводів звертатися до стоматолога, по- старайтесь запобігти виникненню карієсу. Після того як дитина поїла, дайте малюку кип’яченої води. Якщо він здатний прополоскати після їди рот, нехай це стане для нього звичкою. Зазвичай це стає можливим після двох років. До трьох років зубки можна чистити м’якою зубною щіткою. Робіть це разом з малюком. Якщо дитина рішуче відмовляється полоскати рот, не наполягайте. Дайте їй на десерт яблуко або шматочок сиру. Найбільший ворог для зубів — солодощі. Їх цілком можна заміни- ти фруктами. Але для цього треба самому бути прик ладом. Споживання солодощів перед очима малюка навряд чи зміцнить ваш авторитет. Постарайтесь, щоб малюк перед сном не їв солодкого, а якщо це трапи- лось, дайте йому попити або прополоскати ротик. Але не робіть траге- дії з того, що дитина не виконала ваших вказівок. Домовтесь хоча б, що наступного разу вона обов’язково зробить це. Оглядайте ненав’язливо зубки малюка і самі не зволікайте з відвідуванням стоматолога, якщо вам щось не сподобалось. Молочні зубки служитимуть малюкові дово- лі довго, тому їх також слід лікувати. Про те, як розв’язати проблеми, пов’язані із прорізуванням зубів, ви прочитаєте в розділі 3. Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
100 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Дихальна система Дихання — перша ознака життя, воно народжується разом із дити- ною, у перші 60 секунд її появи на світ, а до того, щоб дихати самостійно, дитина готується заздалегідь — з початком пологової діяльності мами. Перший подих з’являється під дією багатьох чинників: подразнення шкіри під час проходження пологовими шляхами, різкої зміни темпера- тури одразу після народження (вона знижується на 12—16 °С); перев’я- зування пуповини і припинення доступу кисню з материнської крові. До народження легені дитини наповнені рідиною, яку виробляли клітини дихальних шляхів. У міру просування малюка під час пологів його грудна клітка стискається і рідина витісняється з дихальних шля- хів, а під час першого вдиху (через 0,5—1,5 хв після народження) пові- тря наповняє легені і дитина починає дихати. Коли саме дитина вперше вдихне — дуже важливо для неї: мозок не може існувати без кисню. Багато мам не можуть відповісти на питання: «Чи одразу закрича- ла дитина після народження?» Зазвичай це відбувається упродовж 1— 2 хв, але для мами, яка чекає на перший крик своєї дитини, час триває довше. П’ять хвилин — максимальний термін, упродовж якого ди- хання новонародженого має встановитися. Перш ніж потрапити в легені, атмосферне повітря має подолати не- великий шлях, щоб при цьому очиститися і зігрітися. Це — ніс, гортань, трахея, і від їхнього стану також багато в чому залежить самопочуття і стан дитини. Носові ходи малюка вузькі, особливо у дітей монголоїдної і негро- їдної раси, тому в разі нежитю його дихання потерпає ще більше, ніж у дорослого. Якщо повітря у приміщенні сухе, на слизовій оболонці носа у малюка утворюються кірочки, що також може утруднювати його ди- хання. Це важливо враховувати під час догляду за дитиною. Слизова оболонка носових ходів — пухка, тому при її подразненні (вірусна або бактеріальна інфекція, різкі запахи і т. ін.) вона набрякає швидше, ніж у дорослих, утруднюючи тим самим нормальне дихання малюка. У деяких дітей дихання від самого народження може бути шумним, супроводжується хропінням і сопінням, але не уві сні, як це іноді буває у дорослих, а під час неспання. У разі неспокою і плачу ці нехарактер- ні для дитини шумові явища можуть посилюватися. Це так званий вро­ джений стридор дихальних шляхів, причиною його є вроджена слаб- кість хрящів носа, гортані й надгортанника. Хоча з носа й немає жодних виділень, спочатку батькам здається, що у дитини нежить, проте засто- соване лікування не дає бажаного результату — дихання малюка од-
101 наково супроводжується різноманітними звуками. Зверніть увагу, як дитина дихає уві сні: якщо спокійно, а перед тим як заплакати, знову починає «похрокувати», найвірогідніше, це саме те, про що ми ведемо мову. Зазвичай до двохрічного віку, у міру зміцнення хрящової ткани- ни, стридорозне дихання саме по собі зникає, але до цього часу в разі гострих респіраторних захворювань дихання дитини, що має такі осо- бливості будови верхніх дихальних шляхів, може значно порушуватися. При цьому може виникати посиніння носогубної ділянки, що свідчить про недостатність надходження в організм дитини кисню і, безумовно, викликає занепокоєння батьків. Догляд за такими дітьми має бути осо- бливо дбайливим. Новонароджена дитина дихає з частотою 40—60 дихальних рухів за 1 хв (тобто у 2—3 рази частіше, ніж дорослий). Часто батьки новонаро- дженого звертають увагу на те, що дитина дихає нерівномірно: дихання її то прискорюється, то вповільнюється, то раптом на деякий час воно припиняється зовсім і дитина наче завмирає. Це ще одна особливість ди- хання новонародженого — неритмічність. Тривалість пауз між видихом і вдихом може досягати 6—7 с, а в недоношених — 10 —12 с. З віком час- тота дихальних рухів зменшується, а саме дихання стає рівномірнішим. Що менший ваш малюк, то частіше він дихає і то нерів­ номірніше і поверховіше у нього дихання. Якщо перерви під час дихання перевищують 10—12 с, за малюком тре­ ба поспостерігати, звернути на це увагу лікаря і, якщо є така необхідність, обстежити його. Такі тривалі пере­ рви у диханні можуть бути небезпечними для його здо­ ров’я й життя. Серце і система кровообігу Після народження серцево-судинна система піддається значним змінам, відбувається її перебудова у зв’язку з тим, що дитина починає дихати самостійно і тепер у систему кровообігу включаються легені. Але вам не варто над цим замислюватись: дитина зовсім цього не відчу- ває. Одразу після народження її оглядає педіатр і уважно прослуховує характер серцебиття, тому більшість вроджених пороків виявляються ще на даному етапі. Зазвичай батьків хвилює прискорене серцебиття дитини під час плачу, при підвищеній температурі. Інколи тато чи мама просто захо- Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
102 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ чуть послухати сердечко свого малюка. При народженні частота ско­ рочень серця дитини становить 120—140 ударів за хвилину. Це майже вдвічі більше, ніж у дорослої людини! Повний кровообіг здійснюється за 12 с, тоді як у дорослої людини — за 32 с. Що ще може насторожити батьків і на що варто звернути увагу, щоб не пропустити які-небудь вроджені зміни серця? Перш за все — короткочасна втрата свідомості й різке збліднення шкіри. Варто звернути увагу також на синюшність навколо ротика, кін- чика носа і вух, яка виникає у стані спокою або під час годування дити- ни. Це може бути ознакою захворювання серця. Травлення Одразу після народження дитина готова отримувати їжу не через плаценту, як це було упродовж внутрішньоутробного періоду, а актив- но «добуваючи» її з материнських грудей. Для цього у неї є пристосу- вальні рефлекси, і найголовніші з них — смоктальний і ковтальний. Порожнина рота дитини в перші місяці життя просто призначена для смоктання: язик відносно великий, а щічки малюка мають спеціаль- ні «пристосування», які надають можливість щільно присмоктуватися до материнських грудей і активно поглинати молоко. У центрі верхньої губи на слизовій оболонці у дитини є спеціальний валик, схожий на мо- золь, це також пристосування до смоктання і герметичного обхоплю- вання сосків грудей. Слина у новонародженої дитини виробляється в недостатній кіль- кості, оскільки одна з її функцій — змочування їжі, а доки дитина отри- мує тільки молоко, потреби в цьому немає. Рясне слиновиділення почи- нається у 4-місячному віці, це стає помітним, оскільки дитина не встигає проковтувати всю слину, а батькам здається, що у дитини ось-ось з’яв- ляться перші зубки. У більшості випадків ці очікування марні — зуби не з’являються, зате дитина поступово готується до вживання більш твер- дої їжі, ніж мамине молоко. Про режим годування в цей час ми погово- римо пізніше, а зараз зупинимось лише на особливостях перетравлен- ня їжі у дитини. Одразу після народження дитина, як правило, сама визначає, скіль- ки разів їй треба поїсти, а мамі доводиться лише пристосовуватися до цього режиму. У процесі взаємного пристосування мами й дитини мо- жуть виникати деякі труднощі, у більшості випадків їх можна усунути. Дуже часто в дітей у перші місяці життя спостерігається зригуван­ ня. Що їх спричиняє?
103 Під час їди дитина, крім молока, заковтує повітря, яке, виділяючись зі шлунка, захоплює із собою й молоко. А оскільки м’язи у місці перехо- ду стравоходу у шлунок слабкі, дитина в перші місяці життя часто від- ригує. Причиною цього може бути також перегодовування дитини, ін- тенсивне її перевертання, поспіх і нервування мами під час годування. Після того як дитина посмоктала грудь, необхідно потримати її у верти- кальному положенні й почекати, поки повітря вийде. Це знають май- же всі мами, проте дуже важливо в цей період визначити — чи не є це симптомом захворювання? Зазвичай встановлення діагнозу — обов’я- зок лікаря. Ваш обов’язок — спостерігати за малюком і своєчасно повідо- мити педіатра про ваші побоювання, відповівши перед цим на такі питання: • Як часто і як багато дитина відригує? (Часто мамам здається, що дитина відригнула набагато більше, ніж з’їла.) • Через який проміжок часу після їди дитина відригує і який вигляд має молоко, що відригується, — звурджене (у ви­ гляді грудочок) чи без змін? • Через який проміжок часу після того, як малюк відриг­ нув, він знову просинається для годування? • Чи є видимі причини для відригування: дитина надто по­ жадливо смоктала, заковтуючи при цьому повітря; ви не потримали її після годування у вертикальному поло­ женні; ви не дуже правильно поводили себе з нею одразу після їди? • Як часто дитина мочиться? Якщо ви постійно користу­ єтеся памперсами, їх можна просто зважити і визначи­ ти кількість сечі за добу. • Як часто дитина спорожняє кишечник і якого кольору ці випорожнення? • І зрештою, чи збільшується вага дитини? При вродженому пілоростенозі — звуженні ділянки шлунка у місці з’єднання його з кишечником у малюка після їди спостерігається сильне відригування, яке поступово посилюється до 3-го тижня життя і нагадує вже блювання «фонтаном». Таке блювання дуже відрізняється від звичайного відригування, а «фонтан» утворюється тому, що молоко Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
104 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ не потрапляє у кишечник, шлунок спочатку розтягується, а потім різко виштовхує висмоктане малюком молоко. Стан дитини при цьому погір- шується, сечовипускання відбувається дуже рідко, виникають запори, малюк втрачає вагу і стає млявим. У хлопчиків пілоростеноз спостеріга- ється частіше, ніж у дівчаток. Якщо дитина здорова, кількість відригувань поступово зменшуєть- ся, і вона росте й розвивається цілком нормально. Доки дитина годуєтьс ягруддю, немає підстав хвилюватися з приво- ду того, що травлення у малюка недосконале: природа все передбачи- ла, і в жіночому молоці є ферменти, що його перетравлюють. Якщо ди- тину вигодовують штучними сумішами, то, пристосовуючись до нових умов, усі ферментні системи дозрівають раніше, хоча й проблеми у та- ких дітей виникають частіше. Як працює система травлення у дитини, ви насамперед можете оці- нити з рівня її фізичного й психічного розвитку. Якщо дитина, на думку батьків, їсть погано і при цьому добре набирає вагу, активно рухається і розвивається відповідно до віку, найімовірніше, батьки помиляються. Якщо ваша дитина відстає у вазі й зрості, мабуть, варто замислитись: чи правильно дитину годують, чи немає у неї проблем із травленням. Випорожнення дитини — те, що в результаті перетравлювання їжі залишається на підгузку, також є об’єктивним показником якості робо- ти шлунка і кишечнику. Одразу після народження у дитини відходить так званий першорід- ний кал — меконій. Він майже чорного кольору, однорідний і кількість його невелика; вже на другу-третю добу колір калу набуває жовтувато- го кольору. Перший час після народження дитина випорожняється майже піс- ля кожного годування, але може й набагато рідше. На другому тижні після народження у дитини випорожнення можуть почастішати, у них можуть спостерігатися неперетравлені грудочки молока, невелика кількість слизу. Іноді жовтий кал може чергуватись із зеленуватим, але стан дитини залишається задовільним. Це так звана фізіологічна дис­ пепсія. Зазвичай за 2—4 дні ці явища зникають, і випорожнення дитини стають однорідними, жовтуватими, кашкоподібними, з легким кисло­ молочним запахом, тобто — нормальними. Якщо ви хочете оцінити їх, робити це треба одразу після того, як дитина випорожнилась, оскільки через деякий час під дією повітря, в результаті хімічних реакцій випорожнення дитини можуть змінити ко- лір, зайва рідина може всотатися, і ваша оцінка не буде відповідати дій- сності.
105 Коли ви переводите дитину на штучне вигодовування, випорож- нення дитини стають щільними, а запах їх — різкуватим. Те ж саме від- бувається, якщо ви починаєте догодовувати малюка сумішшю або ін- шою, відмінною від материнського молока їжею. При введенні соків колір калу іноді може мати зеленкуватий (але не зелений) відтінок. Проблеми, пов’язані з травленням, можуть полягати ще й у тому, що малюк насилу випорожнюється, одне слово, мова йде про запори? У разі запору змінюється не тільки частота, а й характер випорож- нень. Вони стають щільними, і малюкові доводиться довго тужитися. Якщо випорожнення у дитини бувають нечасто (але не рідше, ніж че- рез один день), кал залишається м’яким, дитина спокійна і нормально набирає вагу, це може бути варіантом норми. Про запор можна го- ворити, коли затримка випорожнення становить 48 і більше го- дин. Але в деяких випадках слід звернути увагу на відсутність випо- рожнення у дитини понад одну добу. Це зазвичай дуже хвилює батьків, особливо коли малюкові всього кілька місяців. Як поводитися в такій ситуації? Якщо сьогодні не було випорожнення, а дитина почуває себе доб- ре, не поспішайте бігати навколо неї з клізмою, намагаючись відповісти на запитання: «Робити чи не робити?» Перше, про що варто подумати, якщо у вашої дитини, яка годується груддю, це те, чи достатню кількість молока вона отримує. Можливо, що перетравленої їжі недостатньо, щоб кишечник отримав «сигнал до випорожнення». Якщо така думка відкидається одразу як безпідставна, причи- на може бути у спастичних явищах у кишечнику або прямій кишці. Спробуйте погладити животик малюка за годинниковою стрілкою, при- тиснути його ніжки колінцями до животика, зробити гімнастику і поче- кати наступного дня. Якщо малюк безрезультатно тужиться, йому мож- на допомогти, обережно ввівши газовідвідну трубку на відстань не більше як 1 см. І ще хочеться нагадати, що медичний термометр при- значений для вимірювання температури тіла, а не для того, щоб вставляти його в кишечник дитини. На жаль, деякі сміливі мами це практикують. А якщо вам забагнеться допомогти малюкові вирішити проблему за допомогою «нешкідливого» шматочка мила, випробуйте спочатку його дію на собі. Можливо, «при- ємні» відчуття від цієї процедури зупинять вас від таких рішучих дій. Продумайте раціон малюка, а якщо він отримує тільки грудне мо- локо — подумайте, чи правильно харчуєтесь ви. Проте запор у дитини може бути симптомом багатьох гострих і хро- нічних захворювань, зокрема непрохідності кишечнику. Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
106 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Якщо запор у вашого малюка спостерігається часто або постійно, причиною може бути вроджене подовження однієї з ділянок товстого кишечнику — сигмоподібної кишки. У цьому разі їжа надто довго знахо- диться в товстому кишечнику, де із їжі, що перетравлюється, видаляєть- ся вода, кал стає щільним і важко видаляється. Хворобливі відчуття, що виникають у дитини під час випорожнення, замикають «порочне коло». Ще однією причиною хронічного запору або схильності до них мо- жуть бути стани, пов’язані зі зниженням тонусу кишечнику, наприклад: рахіт, гіпотрофія, недостатня функція щитоподібної залози та ін. Те саме може спостерігатись, якщо дитина чомусь стримує позиви до випорожнення кишечнику. Це може бути страх, що виникає через біль, якого зазнала дитина, або через суворе ставлення до неї в процесі привчання до горщика і т. ін. У такому разі кажуть про звиклий запор. При патологічних станах запор супроводжується різким занепоко- єнням дитини, яке, безумовно, не залишить вас байдужим. Якщо у дитини не відбувається випорожнення і при цьо­ му вона дуже неспокійна, незвично плаче, якщо у неї є блювання, підвищилась температура, будьте особливо уважні до неї, обов’язково викличте педіатра або швид­ ку медичну допомогу! Це може бути ознакою гострої хі­ рургічної патології, зокрема — непрохідності кишечни­ ку. В цьому випадку допомога потрібна негайно! Сечовипускання Найперша сеча у дитини утворюється ще внутрішньоутробно, про- те нирки у дитини першого року життя функціонують не зовсім так, як у дорослого. Уперше дитина мочиться під час пологів або одразу після наро- дження, а більшість дітей — у перші 12 годин життя. Хоча нирки сфор- мовані досить добре, перші три дні вони виділяють мало сечі. Мабуть, тому, що дитина в цей час отримує молозиво, яке містить мало води, а виділяє вологу всією поверхнею тіла. На першому тижні, частіше перші 2—3 дні, у новонароджених ви- діляється сеча, забарвлена у незвичний цегляно-червоний колір через велику кількість солей сечової кислоти, що в ній містяться, — уратів. Цей стан є фізіологічним і, хоча називається «сечокислий інфаркт», до інфаркту не має жодного відношення.
107 Якщо ви в цей час перебуваєте з дитиною у пологовому будинку, а догляд за нею здійснює медичний персонал, то можете про це навіть не здогадуватись, якщо вдома — поставтесь до цього явища спокійно: все добре, ваша дитина здорова. На 4—5 день колір сечі відновлюється і вона стає світло-жовтою або безбарвною. Як часто повинна мочитися дитина і скільки виділяти сечі? Перші один-два дні — небагато — у середньому 4—5 разів за добу і виділяти приблизно 200 ± 30 мл сечі; потім кількість сечовипускань збільшується, і дитина мочиться до 20—24 разів за добу і навіть біль- ше. Зазвичай діти при цьому спокійні, але іноді на першому році життя, особливо хлопчики, перед тим як помочитися, можуть плакати і пхика- ти. Причини цього до кінця не з’ясовані. Можливо, це пов’язано з фізіо- логічним звуженням крайньої плоті у хлопчиків, але найвірогідніше — є проявом сечовипускального рефлексу. Ці сигнали можна використати для того, щоб привчити дитину до чистоти якнайраніше. Якщо частота сечовипускань менше шести, подумай­ те, чи достатньо молока отримує ваша дитина. Причиною занепокоєння малюка під час сечовипускання може бути також подразнення сечовидільних шляхів у тому разі, якщо сеча концентрована або є запалення в ділянці зовнішніх статевих органів. Найчастіше це буває влітку, коли дитина виділяє (з потом і диханням) більше води, а рідина, яку отримує малюк разом із молоком матері, не повністю компенсує втрати. При цьому сеча може мати різкуватий за- пах. У цьому разі дитині слід додатково давати кип’ячену воду. У нормі сеча дитини, що годується груддю, має слабкий ароматичний за- пах. Приводом для звертання до лікаря може бути: • Незвичний колір сечі (чорний, червоний — починаючи з другого тижня життя). • Незвичайний запах сечі (ацетон, мишачий, спертий). • Зменшення або відсутність сечі упродовж 6 і більше годин. Зазвичай при цьому погіршується загальний стан дитини, але ви не завжди зможете правильно його оцінити, тому краще звернутися до спеціалістів. Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
108 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Зменшення кількості сечі не завжди може бути пов’язане із захво- рюванням нирок. Якщо у дитини температура підвищилась до 38 °С і на- віть більше, якщо в кімнаті дуже спекотно, а вона мало п’є, якщо у вашо- го малюка пронос і (або) блювання — все це може призвести до того, що ваша дитина буде виділяти менше сечі. Але, незалежно від причини, зменшення кількості сечі — завжди привід для занепокоєння. Ендокринна система Зазвичай, якщо батьки не хворіють на ендокринні захворювання і не мають відношення до медицини, про ендокринну систему вони ма- ють досить хистке уявлення, хоча у новонародженого вона добре сфор- мована і функціонує. Коли в організмі все налагоджено і узгоджено, чи є сенс замислюватись, яким чином це відбувається? Проте на деякі мо- менти треба звернути увагу. У здорових новонароджених хлопчиків яєчка опущені в мошонку. Голівка статевого члена прикрита крайньою плоттю, а розміри стате- вого члена і мошонки у кожного — індивідуальні. Мошонка може бути дещо збільшених розмірів, що зумовлено водянкою яєчок, яка зазви- чай зникає сама по собі упродовж одного, рідше двох місяців. Якщо во- дянка дуже виражена, зміни зберігаються довше, а іноді навіть потріб- на консультація хірурга, який може призначити лікування. Періодично у маленьких хлопчиків може виникати ерекція статевого члена, і це та- кож не свідчить про патологію. У недоношених хлопчиків яєчка можуть не опуститися в мошонку або опущене тільки одне: вони можуть бути рухомі, тобто знаходитись не на дні мошонки, а у верхній її частині й легко «ховатися» в пахові канали. Важливо, щоб вони здебільшого знаходилися в мошонці, але в будь-якому з перелічених випадків слід порадитися з фахівцем. У народжених своєчасно дівчаток великі статеві губи прикривають малі, у недоношених — ні. Ця ознака є одним із критеріїв доношеності й зрілості новонародженого. Перші дні після народження у дитини має проявлятися дія гормо- нів матері, що викликають у неї появу молока. Через плаценту вони по- трапляють у кров дитини ще до її народження і, незалежно від статі, у малюків спостерігається незначне збільшення молочних залоз, оскіль- ки зачатки залозистої тканини є і в дівчаток, і в хлопчиків, а вона дуже чутлива до гормонів. Іноді з молочних залоз може виділятися специфічна рідина — се - крет. Це не є небезпечним і зазвичай проходить без лікування. Залишки
109 залозистої тканини можуть зберігатися набагато довше, що можна ви- падково виявити під час купання або інших процедур догляду за малю- ком, але це ніяк не впливає на здоров’я дитини, тому не повинно вас турбувати. Важливо, щоб за малюком, особливо в цей час, був належний до- гляд, тобто одяг, що торкається молочних залоз, був бездоганно чис- тим, майже стерильним. Для цього треба добре пропрасувати його з обох боків. Треба також уникати будь-якого випадкового травмуван- ня молочних залоз і цілком неприпустимо намагатися видавлювати рі- дину, що виділяється з них. Застосування зігрівальних компресів, котрі іноді рекомендують (в тому числі й лікарі), цілком безпідставне, оскіль- ки ці зміни спричинені не запаленням, а дією гормонів. У разі порушення гігієнічних вимог до молочних залоз, особливо в той час, коли з них виділяється рідина, може потрапити інфекція, що спричинить їх запалення, і у дитини виникне мастит. Ознаками його є почервоніння шкіри навколо збільшених молочних залоз, їх болю- чість; може спостерігатися підвищення температури. У цьому випад- ку обов’язковими є консультація і спостереження хірурга, а іноді дово- диться застосовувати оперативне лікування. Не турбуйтесь, якщо помітите на підгузку своєї маленької доньки декілька крапельок крові: перші дні після народження у дівчаток із піх- ви можуть бути кров’янисті виділення. Це — результат дії тих самих гор- монів матері, що спричинили збільшення молочних залоз; спостеріга- ються вони приблизно в одному випадку з 20 і зникають без лікування за декілька днів. Крім гігієнічних заходів у цьому випадку нічого не тре- ба робити. У хлопчиків може з’явитися посилена пігментація шкіри навколо сосків і мошонки. У 5—10 % новонароджених, частіше у хлопчиків, спо- стерігається набрякання зовнішніх статевих органів, яке зберіга- ється до 2 тижнів, іноді — довше, а потім зникає безслідно. Такі явища називаються статевим кризом новонародженого і належать до фізіологічних або, як їх ще називають, граничних станів новонародженого. І якщо ці зміни тією чи іншою мірою спостерігають- ся у кожного новонародженого і безслідно зникають, то інші можуть бути симптомами ураження ендокринної системи. Зверніть вашу увагу на ознаки вродженої недостатності щитопо- дібної залози (вроджений гіпотиреоз), які можуть з’являтись одразу після народження дитини або дещо пізніше. При народженні такі діти мають велику вагу (4000 г і більше), обличчя їхнє здається дещо набряк- лим, язик великий, шия коротка, ніс широкий. Крик малюка — грубий Анатомія і фізіологія, або ваш «особливий» малюк
110 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ через набряклість голосових зв’язок; пупковий канатик у таких дітей відпадає пізно, фізіологічна жовтяниця зберігається упродовж місяця і навіть довше. Дитина млява, погано смокче грудь, рефлекси новонаро- дженого у неї послаблені; спостерігається тенденція до запорів, почи- наючи з першого дня життя. Головне, на що треба звернути увагу і на що впливає це захворю- вання, це — нервово-психічний розвиток дитини. Дитина пізніше, ніж потрібно, починає утримувати голову, сидіти, стояти, ходити, говори- ти. Якщо з якихось причин ви нерегулярно показуєте дитину педіатру, простежте за своєчасністю становлення у дитини цих функцій: у нашій країні вроджений гіпотиреоз не таке рідкісне захворювання, як хоті- лося б. Рання його діагностика (у перші дні й місяці життя) і лікуван- ня дають дуже добрі результати і можливість дитині вирости здоровою. Якщо діагноз поставлений пізно, дитина назавжди втрачає можливість наздогнати своїх однолітків у розвитку. Знайте також, що не всі з перелі- чених нами ознак можуть виявлятись одночасно в однієї дитини, тому, якщо вас щось хвилює, особливо якщо це стосується нервово-психіч- ного розвитку дитини, обов’язково обговоріть це питання зі своїм пе- діатром. Група крові вашої дитини Яка у малюка група крові? Це питання батьки ставлять перед со- бою з цікавості або в разі необхідності. Іноді це питання, а швидше його незнання, стає причиною сімейного розбрату. Насправді ж, успадкову- вання групи крові відбувається згідно із законами генетики, і в малюка група крові може бути не така, як у мами чи в тата. Щоб заспокоїтись і розібратись, ознайомтесь із таблицею, поданою нижче. Таблиця співвідношення груп крові батьків і дітей Група крові матері Група крові батька I (00) II (AА, А0) III (В0, ВВ) IV (AB) I (00) I I, II I, III II, III II (AА, А0) I, II I, II I, II, III, IV II, III, IV III (В0, ВВ) I, III I, II, III, IV I, III II, III, IV IV (AB) II, III II, III, IV II, III, IV II, III, IV Можливі варіанти групи крові у дитини
111 РЕЗУС-ФАКТОР. Це особливий білок на мембрані еритроцитів. Якщо він є (приблизно у 85 % населення планети), то людина, тобто її кров — резус-позитивна; якщо ні (решта 15 %) — резус-негативна. Але ні те, ні інше не свідчить про якісь позитивні чи негативні якості крові людини. Просто, поряд з групою крові, резус-фактор враховується під час переливання крові. Проте і група крові, і резус-фактор — не єдині показники, що враховуються перед тим, як почати переливання. Крім цього, завжди визначають індивідуальну сумісність крові донора і ре- ципієнта (людина, якій переливають кров). Резус-фактор також успадковується. Якщо обидва або один із бать- ків мають резус-позитивну кров, то дитина може народитись і з пози- тивним, і з негативним резусом; якщо обидва — резус-негативні, дити- на народжується тільки з таким резусом. У період вагітності резус-фактор має значення, якщо в мами ре- зус-негативна кров, а дитина успадкувала від батька резус-позитивну. У цьому разі в крові матері накопичуються антитіла, які, потрапляючи у кров дитини, можуть призводити до руйнування еритроцитів і розвит- ку небезпечної для життя новонародженого гемолітичної жовтяниці (виникає «резус-конфлікт»). З кожною наступною вагітністю ступінь ре- зус-конфлікту і відповідно тяжкість його проявів зростає. ОРГАНИ ЧУ ТТЯ Як і всі ми, дитина сприймає світ за допомогою органів чуття. Їх роз- виток відбувається паралельно з фізичним розвитком і розвитком ру- хових функцій. На момент народження малюка вони всі вже сформова- ні і з першого дня починають функціонувати, продовжуючи при цьому розвиватися. ЗІР. Новонароджена дитина бачить від самого початку. Вона добре розрізняє світло й темряву. Якщо очі її заплющені, вона замружується на яскраве світло і відвертає голову від джерела світла. Вже в перші го- дини після народження дитина здатна розрізняти предмети за формою, але нечітко, бо бачить лише їхні обриси, та й то на відстані не більше 25—30 см. Спостереження показали, що новонароджених приваблює овальна форма, рухомий предмет з червоними і блискучими плямами. Вірогідно, це пояснюється тим, що такий овал схожий на обличчя люди- ни. Але, звертаючи увагу на форму, схожу на людське обличчя, дитина не пізнає когось конкретно — для цього їй знадобиться ще багато часу. Органи чуття
112 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Проведені дослідження показують, що новонароджено­ го більше цікавлять складні малюнки, ніж прості. Так, якщо йому показати два аркуші паперу: один — сірий, а другий — у чорно­білу клітинку, він звертає свою увагу на другий. Необхідно робити так, щоб від самого народження в поле зору ма- люка потрапляли яскраві й привабливі предмети, великі іграшки. Особливістю погляду новонароджених дітей є майже повна від- сутність руху повік, а кліпають ними вони набагато рідше, ніж дорос- лі. Перші місяці життя, коли дитина починає стежити за предметами, ви можете помітити, що оченята дитини, стежачи за предметом, рухаються не синхронно, тобто в малюка спостерігається косоокість. Це пошире- не явище у дітей і найчастіше — тимчасове. Воно зумовлене незрілістю відповідних структур головного мозку і слабкістю м’язів, що відповіда- ють за рух очних яблук. Хоча це може бути варіантом норми, вам все ж таки варто звернути на це увагу вашого лікаря, особливо в тому разі, коли косоокість значна. Не хвилюйтесь із того приводу, що ваш малюк плаче майже без сліз. Вони з’являться на 3—4 тиждень життя. Але, якщо ви помічаєте, що в ку- тику ока вашої дитини в перші місяці життя постійно скупчується слізна рідина, вам варто поспостерігати за малюком: причиною цих явищ може бути захворювання — дакріоцистит, зумовлене вродженим порушен- ням відтоку слізної рідини через слізний канал у порожнину носа. Він може бути одностороннім чи двостороннім. Зазвичай дакріоцистит су- проводжується явищами кон’юнктивіту, коли в кутиках оченят малюка скупчується гній. При цьому промивання очей лікувальними розчинами дає лише тимчасове полегшення, а потім усе повторюється знову. Тому, якщо у вас виникають проблеми у догляді за очима дити- ни, обов’язково зверніться до педіатра або лікаря-окуліста. Лікування дакріоциститу нескладне і, навіть якщо потрібне опера- тивне втручання, воно цілком безпечне для дитини. Воно полягає у від- новленні прохідності слізного каналу і, що раніше воно буде проведе- не, то кращим буде результат. Часто в перший місяць життя відновити прохідність слізного каналу можна за допомогою масажу відповідної ділянки, але робити це має спеціаліст. У міру того, як ваш малюк буде рости, ви помічатимете, як актив- но він вивчає все, що його оточує, як з цікавістю розглядає нові пред- мети. Допоможіть йому в цьому, стимулюючи його пізнавальний про-
113 цес, демонструючи різноманітні іграшки і малюнки, постійно міняючи їх. Можливо, він не одразу вам відповість: його погляд блукатиме по кімнаті, але мине небагато часу, і малюк не відводитиме погляду від ва- шого обличчя, очікуючи нових вражень. Що треба зробити, щоб не порушити нормального процесу розвитку органа зору вашої дитини? Передусім необхідно, щоб ліжко вашого малюка стояло у добре освіт- леній частині кімнати, але так, щоб джерело світла не потрапляло в поле його зору: світло має бути відбитим. Під час неспання не треба робити за- темнення: слабке освітлення викликає у малюка почуття дискомфорту. Світло приваблює малюка, він може довго дивитися на лампочку або вікно сонячного дня, а це шкідливо для очей і до того ж заважає йому звертати увагу і фіксувати погляд на інших предметах, що його оточують. З другого місяця дитина вчиться зосереджувати погляд на нерухо- мих предметах, а на початок третього місяця вона спостерігає за всім, що відбувається навколо. У міру того, як малюк спостерігає за предме- тами, він намагається повернути голову, проводжаючи поглядом пред- мет, що його зацікавив, а це вже його перші довільні рухи. У перші місяці життя у дитини розвивається відчуття кольору: дво- місячна дитина розрізняє контрастні кольори, а в шестимісячному віці вже розпізнає 4—5 кольорів. Припускають, що спочатку вона вирізняє жовтий, потім — синій, червоний і зелений кольори. Це можна врахову- вати під час занять з дитиною. Займаючись із дитиною і стимулюючи її зорові реакції, ви не тільки сприяєте її розвиткові, а й зможете проконтролювати, чи нормально він проходить. При різних захворюваннях нервової сис- теми, що проходять із затримкою психічного розвитку або розумовою відсталістю, фіксація погляду і стеження за предметом виникають зі значним запізненням. СЛУХ. У дитини він розвинутий краще, ніж зір, оскільки вона багато чула упродовж свого внутрішньоутробного життя. Це звуки материн- ського організму, голоси близьких, природні шуми, а якщо їй пощасти- ло — музику. Після народження вона впізнає ці звуки, реагуючи на них завмиранням. Малюк реагує не тільки на різкі й голосні звуки (при цьому він здри- гається і плаче), він вирізняє людську мову, і перш за все ті голоси, які він чув ще до народження. Заспокійливий стук маминого серця, ритм дихання, її ласкавий голос дозволяють дитині почувати себе захище- ною у мами на руках. Органи чуття
114 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Запис серцебиття новонародженої дитини показав, що вона більше реагує на жіночий голос, ніж на чоловічий. У першому випадку серцебиття сповільнювалось, у дру­ гому — залишалося без змін. Перший місяць малюк не локалізує джерело звуку. Починаючи з другого-третього місяця, він повертає голову в той бік, звідки цей звук доноситься. Тримісячний малюк швидше посміхнеться, ніж заплаче, коли почує незвичайні для нього звуки, але раптовий різкий звук може його налякати. Спочатку діти віддають перевагу людському голосу пе- ред усіма звуками. Пізніше вони самі охоче видають звуки, граючись із брязкальцем і супроводжуючи ці дії радісними вигуками. Зверніть ува- гу на те, чи реагує ваша дитина на різкі звуки, чи замовкає вона, почув- ши мамин голос. На жаль, буває й таке, що батьки дізнаються про те, що їхня дитина не чує, тільки у 2—3 роки, коли починають перейматися тим, що дитина не вміє говорити. Деякі малюки, навпаки, надміру чутливі до звуків і у відповідь на будь-який звук здригаються, кричать, підкидають угору рученята. Таке спостерігається у дітей з підвищеною збудливістю нервової системи; за ними потрібен особливо дбайливий догляд і нагляд. Простежте за малюком і впевніться, що він дійсно чує. НЮХ. Завдяки нюхові дитина дізнається про близькість материнських грудей. Якщо новонародженому дати понюхати дві серветки, одна з яких була в контакті з материнськими грудьми, він повернеться саме до цієї. Новонароджений розрізняє запахи, але на різкі реагує однако- во: морщиться, примружує очі, чхає. При цьому в нього прискорюєть- ся пульс і дихання. Проте мамин запах, який нагадує дитині про те, що вона перебуває у безпеці, новонароджений здатен упізнавати з перших годин свого життя. Для того щоб малюк заспокоївся, буває достатньо запаху її тіла, і навіть рідне мамине молоко пахне по-особливому: іно- ді діти без видимої причини категорично відмовляються від молока ін- шої жінки саме з цієї причини. Нюх у новонародженого схожий на нюх дитинчат інших ссавців, проте з розвитком інших органів чуття орган нюху стає менш значущим для дитини. Мамі слід пам’ятати, що, користуючись парфумами і де­ зодорантами з різким і незвичним для малюка запахом,
115 вона руйнує звичний для нього спосіб існування, завдаю­ чи йому іноді неприємних відчуттів. Результатом може бути неспокійна поведінка малюка і навіть відмова від їжі. СМАК. З малюком про смаки сперечатися не доводиться, оскільки найприємніший для нього — смак грудного молока. Він уже від наро- дження розрізняє солодке, солоне, кисле, гірке, віддаючи явну перева- гу солодкому. Про те, що у малюків рано з’являються смакові відчут- тя, знали ще до проведення наукових досліджень. Годувальниці знали, що такі продукти, як кмин, аніс, кріп, не тільки поліпшують лактацію, а й смак молока, оскільки діти вживали таке молоко охочіше. Деякі про- дукти надають молоку неприємного смаку: це — часник, цибуля, капус- та, спаржа та інші. Дитина, яку годують штучними сумішами, позбавлена будь-яких «сюрпризів» — і приємних, і неприємних. Поспостерігайте за малюком, коли вперше даватимете йому яку- небудь їжу, відмінну від вашого молока, ви прочитаєте на його обличчі гаму почуттів — від подиву до обурення. ДОТИК. Дотик у новонародженої дитини розвинутий дуже добре. Він сприяє здійсненню пристосувальних рефлексів у перший час піс- ля народження, а пізніше — пізнанню навколишнього світу. Найбільша кількість чутливих рецепторів у новонародженого розміщується на гу- бах, долонях і підошвах. Останні тижні вагітності, знаходячись усередині матки, дитина по- стійно контактувала з нею безпосередньо, і для підтримки цих відчуттів після народження їй потрібні постійні дотики до шкіри. Можливо, тому діти так полюбляють купатися і заспокоюються, коли їх беруть на руки. Виходжуючи навіть набагато недоношених ді- тей, які знаходяться в кювезах (спеціальний пристрій для підтриман- ня комфортних умов), лікарі дозволяють матерям спілкування з ними: розмовляти, погладжувати, а якщо дозволяє стан, — носити на руках. Це дозволяє малюкам швидше наздогнати у розвитку своїх однолітків. Шестимісячна дитина засовує до рота всі предмети, що потрапляють у поле її зору. І це також частина пізнавального процесу, тому не слід по- стійно стримувати дитину і відучувати її від цієї звички. Необхідно тіль- ки намагатися, щоб усе, що оточує дитину, було чистим, а під час не- спання вона якнайменше смоктала соску. Органи чуття
116 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ ПАМ’ЯТАЙТЕ: порушення функції будь­якого органа чуття у дитини може негативно відбитися на її психічному роз­ витку. Питання імунітету, або Як дитина захищається Організм людини має комплексну систему захисту проти збудни- ків захворювання. Перша її лінія — це шкіра і слизові оболонки верх- ніх дихальних шляхів, ротової порожнини, кишечнику, які виробляють спеціальні речовини, що запобігають проникненню шкідливих мікро- організмів. Якщо цю перепону подолано, на допомогу приходять клі- тини крові — лейкоцити. Вони ізолюють, видаляють чужорідні для ор- ганізму агенти, в тому числі — бактерії та віруси, і виробляють захисні антитіла, які їх нейтралізують. У дитини імунна система, покликана захищати людину від різно- манітних інфекцій, остаточно не сформована, тобто недосконала. Вона більше, ніж доросла людина, сприйнятлива до більшості бактерій і ві- русів. Проте це не означає, що вона народжується зовсім беззахисною. Її організм у змозі протистояти багатьом інфекційним «агресорам». Одразу після народження дитина стикається з багатьма з них, і посту- пово, шляхом «озброєного нейтралітету» навчається з ними існувати, виробляючи захисні антитіла. Ви, зі свого боку, цей нейтралітет підтри- муєте, знищуючи найбільш агресивні мікроорганізми і зменшуючи кіль- кість решти. Поступово мікроби заселяють кишечник малюка, поділяючись там на корисних (таких, що сприяють травленню) і «умовно шкідли- вих» — тих, що не заважають малюкові рости, але іноді вичікують слуш- ної нагоди; мікроби оселяються на слизових оболонках носоглотки і мигдалин (там же знаходяться й захисні антитіла), і таким чином форму- ється місцевий імунітет, що є бар’єром на шляху проникнення інфекції. Виникнення будь-якого інфекційного захворювання залежить, з одного боку, від агресивності збудника, з іншого — від можливості організму йому протистояти. Без зустрічі з мікроорганізмами імунна система не може повноцінно захиститися, оскільки, як і ви, ваш малюк існує не в стерильних умовах. Ваше завдання — простежити, щоб в оточенні дитини мікробів було як- найменше, бо їх кількість легко може змінити якість її життя, а з деяки- ми з них їй краще взагалі не зустрічатись доти, доки її імунна система ще не сформувалась остаточно. Це повною мірою досягається гарним до-
117 глядом за малюком, обмеженням його контактів із хворими дітьми і до- рослими і проведенням профілактичних щеплень. Особливістю імунітету новонародженого і дитини раннього віку є схильність до поширення інфекції, тобто знижена здатність його ор- ганізму локалізувати і обмежувати осередок запалення. Тому будь-які ушкодження, що виникають на шкірі дитини, можуть стати джерелом поширення інфекції по всьому організму, і саме тому вона так потребує вашої допомоги — гарного догляду, оскільки тільки чиста, здорова шкі- ра повноцінно справляється зі своїми функціями. Спочатку малюкові допомагають існувати антитіла мами, які він отримав від неї через плаценту, а потім отримує разом з грудним мо- локом (пасивний імунітет). Ось чому новонароджена дитина несприй- нятлива до деяких інфекційних захворювань: кір, краснуха, скарлати- на, епідемічний паротит та ін. Поступово, в тому числі і за допомогою щеплень, власна імунна система дитини навчиться виробляти антиті- ла і самостійно протистояти збудникам інфекційних захворювань. Але формування її проходить поетапно і процес цей, так само як багато ін- ших, дуже індивідуальний. Остаточне формування імунної системи ди- тини закінчується переважно у трирічному віці. Проведення профілак- тичних щеплень є однією зі ск ладових імунного захисту дитини. Не поспішайте, піддавшись впливу реклами, «зміцнювати» імунну систему своєї дитини за допомогою будь-яких засобів, не порадившись із лікарем. Цілком можливо, що в цьому немає необхідності. Знайте, що най- кращим «імунностимулюючим» засобом для немовляти є молоко мами. І нехай вас не турбує, що ваш педіатр не завжди може однозначно відповісти на ваші запитання стосовно чергової «панацеї». Організм ди- тини — не полігон для випробувань. Нервова система Порівняно з іншими органами і системами нервова система дитини на момент народження є, мабуть, найнедосконалішою, тому поведінка малюка одразу після народження ґрунтується на безумовних рефлек- сах. Проте це не означає, що він реагує тільки на вимоги шлунка, хоча харчовий інстинкт є одним із провідних. У перші місяці життя саме безумовні рефлекси допомагають малю- кові реагувати на зовнішні подразники, пристосовуючись до нових для нього умов життя. Смоктальний і ковтальний рефлекси є одними з найголовніших, оскільки вони забезпечують найважливішу потребу дитини — хар- Органи чуття
118 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ чування. Ці рефлекси з’являються вже на 18-му тижні внутрішньо- утробного розвитку. Якщо новонародженому дати соску або власний кулачок, він буде смоктати його, навіть якщо не голодний. Якщо ж доторкнутися кутика рота малюка, він поверне голівку в цей бік, розкриє ротик і намагатиметься ним захопити палець, уявляю- чи, що це груди мами. Це так званий пошуковий рефлекс. Його не треба спеціально викликати: кожного разу, коли малюк голодний, а ви готує- тесь до годування, він шукає ваші груди, реагуючи на найменші дотики і супроводжуючи свої пошуки звуками. Якщо новонародженого пок ласти на животик, він обов’язково по- верне голівку вбік. Це захисний рефлекс. Батькам добре відомо, як малюк гарно захоплює і міцно утримує предмет, вкладений йому в долоню. Таким чином його можна навіть підняти в повітря, вклавши свої пальці йому в долоні. Це рефлектор- не обхоплення предмета — прояв хапального рефлексу; справжнє, сві- доме захоплення предмета з’явиться у дитини дещо пізніше — на 3— 4-му місяці життя. Обов’язково підстрахуйте дитину, щоб вона не впала, якщо захочете самі перевірити цей рефлекс. Сила, з якою ваш малюк обхопить ваші пальці, може виявитися недостатньою для того, щоб ви- тягти його в такий спосіб із ліжечка. Водночас слабке хапання має вас насторожити. Повідомте про свої сумніви вашого педіатра. Дитина перших трьох місяців життя здатна повзти, хоча й несвідо- мо. Якщо її покласти на животик і доторкнутися долонями до її підошов, легенько підштовхуючи, вона намагатиметься повзти вперед. Це — рефлекс автоматичного повзання. Він зберігається до 2—3 місяців. Здатність повзати свідомо, вільно пересуваючись у просторі, у неї з’я- виться пізніше. Якщо натиснути своїм пальцем на долоню малюка поблизу вели- кого пальця, він відкриє ротик. Це — долонево­ротовий рефлекс, або рефлекс Бабкіна. Сповиваючи малюка, перекладаючи з ліжка, тієї миті, коли ви опус- каєте його на поверхню сповивального столика, ви можете викликати у нього рефлекс обхоплення (або обіймів): спочатку він розведе рученята в сторони і розтисне кулачки, а за декілька секунд поверне їх у вихідне положення, роблячи при цьому обхоплювальні рухи. Рухи рук при цьо- му можуть бути поривчасті, некоординовані, тому батьків це іноді насто- рожує, а інколи вони звертаються з питанням: чи не судоми це? Для того щоб відповісти на це питання спочатку собі, деякий час по тому або під час наступного пеленання зробіть з дитиною таке: підніміть її трохи над поверхнею столика і одразу опустіть. Спостерігайте за її рухами і зробіть
119 висновок. Але пам’ятайте, що наші рекомендації мають вельми відносний характер, оскільки перевіряти фізіологічні рефлекси — справа лікаря. Якщо взяти малюка ззаду під пахвами, підтримуючи його голівку вказівними пальцями, доторкнутися його ступнями до поверхні сто- ла, він випрямить ніжки і зіпреться ступнями на поверхню. Якщо потім його трохи нахилити вперед, він буде «крокувати», при цьому руки його в «рухах» участі не беруть. Це рефлекс опори і автоматичного ходіння. Зникають вони у 3-місячному віці. Ми ознайомили вас з деякими рефлексами, які ваш малюк має від народження, не тільки для того, щоб ви були у захваті від його здібнос- тей, а й для того, щоб ви свідоміше ставились до його на перший погляд незграбних рухів і спробували своєчасно помітити відхилення в розвит- ку, обов’язково звернувши на них увагу вашого дільничного лікаря. Якщо у вас виникає бажання перевірити деякі рефлекси вашої ди- тини, пам’ятайте, що це слід робити у стані неспання при гарному її на- строї, не одразу після годування, а деякий час по тому, і лежати малюк має на твердій поверхні. До того ж знайте, що нервова система дити- ни характеризується підвищеною виснажливістю, інакше кажучи, вона швидко втомлюється і не буде багато разів поспіль за вашим ба- жанням відкривати ротик, повзти або ходити. У недоношеної дитини безумовні рефлекси можуть бути ослаблені, а в разі глибокої недоношеності — майже відсутніми. У перші місяці життя малюка батьків часто хвилює тремтіння (тре- мор) підборіддя у стані спокою або коли дитина плаче. Зазвичай на 2— 4-му тижні життя це минає; у недоношених дітей тремор зберігається довше. У здорових новонароджених перші 2 тижні життя може прояв- лятися симптом «призахідного сонця», коли між зіницею і верхньою по- вікою утворюється біла смужка. Якщо цей симптом зберігається понад 3—4 тижні, це є приводом для хвилювання — потрібна консультація невропатолога. Упродовж тривалого часу існувала думка, що новонароджені не здатні до пізнавальних процесів, проте сьогодні відомо, що, починаю- чи від народження, діти дуже сприйнятливі до навчання і накопичення власного досвіду, а перші тижні життя дуже важливі для них, оскільки саме в цей час починає формуватися їх уявлення про навколишній світ і прихильність до матері. Від того, як мати або люди, що оточують дитину, реа­ гуватимуть на її плач, прояв відчуття голоду або дис­ Органи чуття
120 Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ комфорту (виявлять при цьому почуття любові або невдоволення), залежить подальше формування її як особистості. Те, яким сприймає малюк навколишній світ, вплине потім і на його поведінку. У міру зростання дитини її нервова система розвивається і вдоско- налюється, її мозок не просто збільшується в розмірах, у ньому утворю- ються нові зв’язки між нервовими клітинами, котрі дають їй змогу від- чувати, запам’ятовувати і навчатися. У 6-місячному віці кора головного мозку дитини становить 50 % її розмірів дорослої людини. Після шести місяців з’являється здатність до логічного мислення; між восьмим і дев’ятим місяцями у дитини почи- нає функціонувати довгострокова пам’ять. Таким чином, практично всі основні структури головного мозку і його функціонування налагоджу- ються упродовж першого року життя дитини. Сьогодні відомо, що з 80 тис. різноманітних генів при­ близно половина визначає розвиток, формування і ді­ яльність центральної нервової системи. Подальший розвиток головного мозку відбувається під впливом зо­ внішніх стимулів і навчання. Крім задоволення фізіологічних потреб, новонародженій дити- ні потрібен психологічний комфорт, котрий забезпечується близькіс- тю мами, її швидким реагуванням на «позивні» дитини у разі якихось ознак неблагополуччя. Від того, наскільки ця потреба буде задово- лена, залежить її подальший розвиток. Кожна дитина, що народилася, — це індивідуальність, тому малюки різняться між собою рухливістю, обсягом уваги, порогом чутливості, сту- пенем набуття різноманітних навичок. Не слід наполегливо вимагати від малюка точної відповідності своїм уявленням, виробленим у родині пра- вилам і розпорядку. Нехай він спочатку дещо звикне до вас і підросте. Деякі діти перші дні й місяці життя майже весь час сплять, інші можуть не спати великі проміжки часу. Деякі спокійно переносять тривалі перерви між годуваннями, інші потребують частішого приймання їжі, висмоктую- чи невеликі порції молока. Деякі з них, для того щоб заснути, хочуть, щоб їх поколисали, інші спокійно засинають самостійно. Усі ці особливості ви- являються або одразу після народження, або поступово, але в будь-яко- му разі ви маєте їх помітити, врахувати і розумно до них пристосуватися.
121 Кожне нове враження для дитини — подразник, який може впли- вати позитивно або негативно, але її психіка не в змозі відкинути нега- тивні враження. Дитина, наче губка, всотує все без винятку. Що більше позитивних вражень отримує дитина вдома і деінде, то краще для неї. Маленькі діти сприймають набагато більше, ніж це здається дорослим. Гарний догляд за новонародженим є основною умовою його здорової психіки, а в разі неблагополучних поло­ гів — необхідною умовою профілактики ускладнень по­ логового стресу, але він неможливий без розуміння пси­ хологічних особ ливостей малюка. Рух Рухи новонародженого спонтанні і здаються часом дещо безладни- ми, проте це зовсім не так. Рухаючи ручками й ніжками, малюк зігріва- ється, а фізіологічні рефлекси, про які ми говорили раніше, дозволяють йому вижити і пристосуватися до нових умов життя. Через фізіологічне підвищення м’язового тонусу обсяг рухів у новонароджених обмеже- ний. Вільніше малюк може рухати ніжками — він їх згинає й розгинає, відштовхується ними від постелі, схрещує їх, а ручками, стиснутими в кулачки, рухає тільки на рівні грудей. Від того, як ваш малюк рухається і як ви цьому сприяєте, за- лежить не тільки його фізичний розвиток, а й розвиток головного мозку, психіки, інтелекту. Тому не сповивайте дитину туго, дайте сво- боду її рухам, якщо вона цього хоче. Поступово на зміну безладним ру- хам прийдуть цілеспрямовані: малюк почне стежити за іграшкою, тяг- нутися до неї, перевертатися, повзати і нарешті ходити. Адаптація дитини Уважають, що під час народження дитина зазнає дуже тяжкого стресу. Але, якщо його зазнає кожен новонароджений, це — фізіоло- гічна норма і ваше завдання полягає в тому, щоб пом’якшити його на- слідки і постаратися не створювати або згладжувати стресові ситуації в житті малюка після народження. Сьогодні стрес розглядають як чин- ник, що впливає на реалізацію генетичної програми дитини, тобто ви мусите допомогти їй реалізувати те, що в ній було закладено природою. Органи чуття
Розділ 2. ПОЧАТОК НОВОГО ЖИТТЯ Велика кількість контактів з малознайомими або незнайомими людьми, зміна обстановки викликають у дитини тривогу і потім можуть призвес- ти до неспокійного сну і безпричинного плачу дитини. Підвищення рівня гормонів стресу впливає на процес розвитку різ- них органів і систем, затримуючи або порушуючи його. За короткий проміжок часу в організмі дитини відбуваються ве- личезні зміни, і дуже важливо, щоб вони відбувалися на сприятливо- му психологічному тлі, а це зумовлено насамперед швидкою реакцією мами на вимоги новонародженого, тобто на плач. Малюк має відчувати себе захищеним і жаданим, а світ, що його оточує, має бути безпечним не тільки фізично, а й емоційно. Щоб у дитини сформувалися добрі враження про світ, у який вона потрапила, її прохання не мають залишатися без уваги. Що швидше ви прийдете на допомогу, то менше вона страждатиме, а саме — її нерво- ва система, і то кращі складатимуться у неї враження про нове серед- овище існування. У дитини обов’язково має виникнути довіра до на- вколишнього світу. Тільки завдяки цій довірі дитина почуватиме себе по-справжньому щасливою і захищеною, і тільки вона додасть їй упев- неності в житті у подальшому. Якщо в пологовому будинку дитина все ж таки перебуває окремо від вас, використовуйте час побачень макси- мально повноцінно: годуйте малюка на руках, погладжуйте його, роз- мовляйте з ним і співайте пісеньки, посміхаючись йому в обличчя. Для того щоб адаптуватися до свого нового станови­ ща, малюкові потрібно від одного до трьох місяців. Що є найголов нішим для нього в цей час? Задоволення потре­ би в їжі, достатній сон і добре ставлення оточуючих (отже — реакція дорослих на його плач). Тато також не повинен залишатися осторонь, покладаючи турботи про малюка тільки на маму. Що раніше він почне спілкуватися з ним, то гармонійнішими будуть у подальшому стосунки в сім’ї. Знайте, що посередником у процесі адаптації дитини до нових умов існування є ви, батьки, і те, як він пройде, за­ лежить від вас!
125 Материнська інтуїція, плюс знання, плюс спостереження, плюс досвід — ось складові успіху в догляді за малюком. Питання, пов’язані з доглядом за дитиною, виникають одразу ж, щойно ви опиняєтеся з нею сам на сам. Якщо після пологів ви знаходи­ лись разом із малюком, то, мабуть, ви вже звикли до нього, навчилися розуміти деякі його позивні і після повернення додому легко освоїте не­ складні заходи, з якими стикається кожна мама. Ви обов’язково впорає­ теся з усім, адже поряд є люди, які люблять вас і готові вам допомогти. Довіряйте собі, своїй інтуїції, прислухайтеся до малюка — і у вас все ви­ йде! Догляд за дитиною не буде надто обтяжливим, а навіть при­ ємним і радісним, якщо здійснювати його розумно і з задоволенням. Кімната, де тепер житиме ваш малюк, вже давно готова до зустрі­ чі. У ній має бути, безумовно, чисто, але, якщо ви застосували якісь за­ соби для її дезінфекції, бажано, щоб від них не залишилося й сліду! Не пе­ рестарайтеся, будь ласка: чисто — не означає стерильно. Абсолютна стерильність необхідна в операційних, а в кімнаті, у якій ви з малюком житимете, має бути охайно і затишно — і вам, і йому. ТЕМПЕРАТУРА КОМФОРТ У ДЛЯ ВАШОГО МАЛЮКА Дуже важливим моментом є температурний режим. Яка темпера- тура має бути в дитячій кімнаті? Так склалося, що дитину, особливо но- вонароджену, обов’язково намагаються зігріти, вберегти від протягів, створити «тепличні» умови проживання. Практика показує, що любля- чі батьки набагато частіше перегрівають дітей, ніж переохолоджують. Для того щоб здоровий новонароджений добре почувався, температу- ра повітря має бути 22—24 °С; якщо ж у кімнаті 19—20 °С, під час сну його треба прикрити теплою пелюшкою. До того ж дуже важливо, щоб була відповідна вологість повітря — приблизно 60 %. Сухе повітря шкодить малюку, перешкоджає його нормальному диханню. У носику малюка утворюються кірочки, атмосферне повітря, яке він вдихає, не зволожується і не очищується, малюк починає чхати і навіть кашляти, непокоячи цим батьків, бабусь і дідусів, котрі терміно- во починають його зігрівати, зачиняти всі кватирки і двері, створюючи тим самим «порочне коло». Пам’ятайте, що носові ходи у малюка вузькі, і уявіть, як йому нелегко існувати за таких умов. Що робити? Насамперед повісьте в кімнаті термометр і періодично поглядай- те на нього. Намагайтесь не користуватися обігрівачами. Якщо взим-
126 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ ку це необхідно, зволожуйте повітря в кімнаті, повісивши великий во- логий рушник або простирадло, і регулярно змочуйте їх водою. Якщо є така можливість, купіть спеціальні зволожувачі й очищувачі повітря. Орієнтиром буде почуття малюка, а також стан слизової оболонки ва- шого власного носа: якщо у вас з’являється бажання чистити його час- тіше, ніж звичайно, необхідно зволожити повітря в кімнаті. Старайтеся якомога частіше провітрювати кімнату малюка не тільки за його відсутності: те саме можна зробити і під час сну дитини, завісивши її ліжко ковдрою з боків і захистивши від протягів, яких дорослі, мабуть, бояться більше, ніж малюк. Подумайте, чим дихає дитина, якщо кімна- та не провітрюється: це те, що видихуєте ви та інші члени вашої родини! Не бійтеся тримати малюка в кімнаті без головного убору, тут йому не потрібна шапочка. Від того, у якому температурному режимі ви привчите існувати ди- тину з перших місяців життя, залежить її реакція на зміну температури повітря в подальшому. ІЗ ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ЩОДЕННИЙ ДОГЛЯД? Самопочуття малюка і його настрій багато в чому залежать від того, у якому стані перебуває його шкіра. Умивання і підмивання малюка — звичайна ранкова процедура, котра іноді заміняє купання. Візьміть собі за правило щодня при гарному денному освітленні уважно оглядати шкіру вашої крихітки. Краще це робити вранці: перед годуванням чи після нього — не має особливого значення. Це дозво- лить вам упродовж дня помітити та усунути недоліки в догляді за ма- люком або своєчасно звернутися по медичну допомогу. Зверніть сер- йозну увагу на пахвові западини, ділянку за вухами, складки на шиї, в паховій ділянці, сіднички. Це найімовірніші місця, де можуть виникну- ти попрілості. Увечері, перед купанням, огляд треба повторити. Тільки, будь ласка, не панікуйте, якщо помітите на шкірі малюка щось таке, що не відповідає вашим уявленням про неї. Ваш малюк добре поїв, спокій- но спав і перебуває у гарному настрої? Отже, у вас є час спокійно роз- дивитися, оцінити і, якщо виникнуть сумніви, — порадитися з лікарем. Не забудьте, що ваші руки і одяг, а також усе, з чим сти­ кається дитина під час гігієнічних процедур, має бути бездоганно чистим.
127 Догляд за пуповинним залишком, пупковою ранкою Одразу після народження дитини (приблизно через 1 хв) пуповину, що з’єднувала матір і дитину, затискають і перерізають. Через дві годи- ни (протягом цього часу дитина перебуває у безпосередньому контакті з матір’ю) на пуповинний залишок накладається стерильна одноразо- ва клема на відстані 0,3—0,5 см від пупкового кільця. У тому разі, коли мати і дитина перебувають разом, пуповинний залишок нічим не об- робляють. Обробка антибактеріальними засобами проводиться лише за показаннями, які визначає лікар, або за умови відсутності ранньо- го контакту матері і дитини та їх окремого перебування. Це пояснюєть- ся тим, що під час спільного перебування матері і малюка його шкіру заселяють нешкідливі мікроорганізми, тобто ті, з якими він житиме і в подальшому. Вони поступово розмножуються, сприяють становленню місцевого імунітету і запобігають розвитку запалення пуповинного за- лишку і пупкової ранки. Таким чином, заживлення пупка йде природ- ним шляхом. Якщо дитина і мати перебували окремо одне від одного, пуповинний залишок обробляють 1%-вим розчином брильянтового зеленого. В разі народження дитини шляхом «кесаревого розтину» для здійснення контакту «шкіра до шкіри» одразу після народження її при- кладають до батька! Звичайно, за умови його присутності на пологах. Медичний персонал пологового будинку зобов’язаний навчити ма- тір навичок догляду за пуповинним залишком, який необхідно підтри- мувати завжди сухим і чистим. З пологового будинку дитину, як правило, виписують з пуповинним залишком, тому що фізіологічний термін відпадання — від 5 до 15 діб. Після відпадання пуповинного залишку залишається так звана «пуп­ кова ранка», за якою необхідний ретельний догляд. Якщо вона суха, то достатньо, щоб одежа, яка доторкається до ранки, була бездоганно чи- стою. Її ретельно прасують. Купають малюка у кип’яченій воді або з до- даванням марганцівки (блідо-рожевий розчин), а після купання промо- кають пупок стерильною серветкою. Поверхня пупкової ранки може бути вологою, а відділюване з неї має бути світлим, іноді може бути рожевого кольору. У такому разі купан- ня слід тимчасово відкласти, обмежившись іншими гігієнічними проце- дурами, а за пупком потрібно доглядати ретельніше. Обробіть пупкову ранку 3%-вим розчином перекису водню (можна просто капнути в ран- ку 3—5 крапель), потім промокніть її і обробіть 5%-вим розчином йоду або 1%-вим розчином брильянтового зеленого. Останній спосіб найпо- ширеніший, проте має деякі недоліки — передусім через здатність за- Із чого складається щоденний догляд?
128 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ барвлювати шкіру. Малюк ще дуже малий, щоб звертати на це увагу, але інтенсивний зелений колір не дозволить помітити зміни шкіри навко- ло пупка, що є важливим моментом у профілактиці запалення пупка. Утворення шкірочки, яка щільно прикриває пупкову ранку, може при- звести до порушення відтоку рідини від ранки, що вкрай неприпустимо. Для оброблення ранки можна також застосувати 1%-вий спирто- вий розчин хлорфіліпту, 1%-вий водний розчин або спиртовий розчин метиленової синьки. На що треба звертати увагу під час догляду за пупковою ранкою но- вонародженого? Насамперед — на колір шкіри навколо пупка: чи не- має почервоніння або, що набагато гірше, — посиніння, чи не набрякла шкіра навколо ранки; чи є виділення з пупка і який вони мають вигляд (прозорі, з домішкою крові, гнійні). Якщо пупкова ранка малюка вас хоч якось занепокоїть, хай ваші сумніви розвіє педіатр, оскільки в деяких випадках питання догляду плавно переходять у розряд лікувальних заходів, а це вже — компетен- ція лікаря. Пам’ятайте, що медичні працівники називають пупкову ранку «вхідними воротами інфекції», оскільки кровонос­ ні судини пуповини, які функціонували в період внутріш­ ньоутробного життя дитини, закриваються поступо­ во і в разі неправильного догляду хвороботворні мікроби через пупкову ранку можуть потрапити у кров дитини, завдавши багато клопоту і їй, і вам. СКЛАДКИ ШКІРИ — це пахвові западини, ск ладки на шиї, у пахо- вій ділянці, сіднички. Вони потребують уважного ставлення, оскільки в перші місяці життя в цих місцях шкіра дитини провітрюється недостат- ньо, особливо, якщо дитині подобається спати загорнутою у пелюшки. Щоранку їх треба протирати ватним тампоном, змоченим у кип’я- ченій воді або світло-рожевому розчині марганцю. Потім треба промо- кальними рухами висушити шкіру і змастити її дитячим кремом, спеці- альною дитячою олійкою або просто — стерильною звичайною олією. Не забудьте малюкові розтиснути кулачки і старанно вимити долоньки, особливо між пальчиками. Якщо шкіра не схильна до опрілостей, зма- щувати її не обов’язково — достатньо ретельно промокнути. Не переймайтесь, якщо у вас немає можливості купити сучасні за- соби догляду за дитиною. Простерилізуйте звичайну олію — соняшни-
129 кову або оливкову, краще — дезодоровану, і вона цілком достойно впо- рається з цим завданням. Приготувати її слід таким чином. У чисту пляшечку (100 або 200 мл) налити олію, потім поставити її в каструлю з водою, рівень якої вищий від рівня олії. Воду довести до кипіння і кип’ятити 30 хв. Подбайте про те, щоб пляшечка не тріснула, помістивши її на підставку або підклавши під неї бавовняну серветку. Зберігати олію краще в холодильнику, зігріваючи частинами перед застосуванням. Водночас із гігієнічними заходами потрібно робити і повітряні ван- ни дитині. Якщо в кімнаті тепло, не бійтеся потримати її кілька хвилин в самій сорочечці. ОЧІ дитини промивають звичайною кип’яченою водою, використо- вуючи для кожного ока окремий ватний тампон. Напрям руху під час промивання очей має бути від зовнішнього кутика ока до внутрішньо- го, тобто до перенісся. Це відповідає природному відтоку слізної ріди- ни. Якщо упродовж дня або вранці ви помітите у кутиках ока малюка скупчення гнійного секрету (як кажуть мами, оченята «закисають»), то обробляти їх треба, застосовуючи легкі дезінфікуючі розчини, напри- клад — відвар ромашки, нагідок, міцно завареним і обов’язково якіс- ним чаєм. Кон’юнктивіт новонароджених — часте явище, але, якщо за- гальновідомі засоби догляду не допомагають, зверніться по допомогу до лікаря (педіатра чи окуліста): можливо, ваші проблеми не такі вже й прості, як це здається на перший погляд. НІС малюка, починаючи з періоду новонародженості, досить добре пристосований до самоочищення: малесенькі волоски, розташовані на внутрішній його поверхні, просувають слиз і часточки пилу, різноманітні мікроорганізми і віруси, що осіли на ній, до виходу, і малюк позбавляєть- ся від них чханням. Але часто йому необхідна ваша допомога. Якщо в но- сику малюка скупчився слиз (а це означає, що повітря в квартирі досить вологе), видаліть його ватним джгутиком, просовуючи його до носа на глибину 0,5—1 см і виконуючи обертальні рухи. Щоб запобігти потрап- лянню ворсинок вати на слизову оболонку носа, змочіть джгутик у фізі- ологічному розчині (0,9%-вий розчин NaCl — звичайної кухонної солі), який можна купити в аптеці або приготувати самостійно. Фізіологічним він називається тому, що найбільше відповідає внутрішньому середови- щу організму. Для цих самих потреб використовують аерозоль «Салін». Він являє собою той самий фізіологічний розчин, але у зручнішому для Із чого складається щоденний догляд?
130 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ застосування вигляді. Для видалення слизу, що накопичився, можна та- кож використовувати спеціальні гігієнічні палички, що є у продажу, але для дитини перших місяців життя вони можуть бути травматичними. Ними можна користуватися тільки для очищення зовнішніх країв носо- вих отворів, оскільки слизова оболонка носа у дитини дуже ніжна і її лег- ко пошкодити, тому краще навчитися робити ватний джгутик, намотую- чи невеличкий шматочок вати на сірник (звільнивши його від сірки) або ту саму паличку, а потім, знявши його і трохи зволоживши, починайте чистити носик. Якщо малюкові важко дихати через кірочки, що утвори- лися в носі, їх треба спочатку розм’якшити стерильною олією або фізіо- логічним розчином, а потім обережно видалити. ВУШКА малюка також здатні до самоочищення: сірка, що утворю- ється в них, самостійно просувається до виходу, тому чистити треба тільки вушні раковини і те, що піддається звичайному огляду, тобто зо- внішній край слухового проходу. Їх протирають ватними тампонами, змоченими в кип’яченій воді або фізіологічному розчині. Слухові про- ходи чистити не слід, щоб не пошкодити барабанну перетинку. РОТ дитини обробляють тільки в тому разі, коли на слизовій оболон- ці є наліт пліснявки. Коли з’являться молочні зубки, доглядати за ними треба так само, як і за постійними (докладніше про це див. далі, с. 155). ПІДМИВАННЯ дитини треба проводити під час ранкового туале- ту, щоразу після того, як вона випорожнить кишечник, а якщо у малю- ка є подразнення або попрілості, то й після кожного сечовипускання. Дівчинку треба підмивати під струменем води у напрямку спереду на- зад, щоб запобігти потраплянню інфекції в статеві органи. Хлопчика можна підмивати так, як зручно вам, головне — старанно промити ск ладочки у паховій ділянці. Нечистоти або волога, що залишилися, мо- жуть спричиняти подразнення шкіри. Внутрішня стінка крайньої плоті і голівка статевого члена малюка перший час можуть бути з’єднані. Не відтягуйте щосили крайню плоть. Промивайте те, що піддається обробці, не завдаючи малюкові болісних відчуттів. На другому році життя хлопчика склеєні ділянки зазвичай самі собою роз’єднуються. Якщо цього не відбувається, необхідно про- консультуватись у хірурга. НІГТІ НА РУКАХ І НОГАХ малюка ростуть досить швидко, тому один раз на 4—5 днів їх треба підстригати. У малюка мають бути свої малень-
131 кі ножиці з тупими кінцями; перед процедурою їх треба обробити спир- том або просто помити з милом. На руках нігті слід підстригати півко- лом, а на ногах — прямо. Не обрізайте нігті дитині надто коротко, щоб запобіг­ ти їх вростанню в м’які тканини, і завжди стежте за тим, щоб у куточках нігтів не виникало запальних змін шкіри. Якщо це сталося, обробіть пальчик 3%-вим розчином перекису водню і змажте його зеленкою; якщо зміни зберігаються або посилю- ються, зверніться до лікаря. Перші місяці життя малюк майже покірно підкориться вам під час догляду за нігтями, а в більш старшому віці — може пручатися. У цьо- му разі краще, не зосереджуючи увагу на цьому, відкласти процедуру до завтра. Навряд чи він упевнений у необхідності гігієнічних заходів, а своє уявлення про них складає зі своїх відчуттів. Постарайтесь, щоб вони були для малюка приємними! Ваші ніжні дотики й ласкаві слова — невід’ємна части­ на догляду за малюком. Не забудьте про це, навіть якщо будете дуже поспішати або надто натомилися за день. КУПАННЯ — НА ВТІХ У! Купання дає величезне задоволення і малюку, і батькам, тому дуже важливо, щоб, уперше купаючи дитину, ви не завдали їй неприємних відчуттів. Спокій і радість дорослих під час купання передається малю- кові і дозволяє йому почувати себе у безпеці. Найкращий момент для купання настає тоді, коли у батьків удо- сталь вільного часу, але бажано це робити перед вечірнім годуванням. Хоч це й здається дивним, але маленькі діти полюбляють, щоб заведе- ного порядку дотримувалися. Купати малюка, якщо він здоровий, треба щодня, тривалість купання спочатку становить 3—5 хвилин. Коли дити- на підросте, купання з дитячої ванночки можна перенести в дорослу і збільшити його тривалість. Купання — на втіху!
132 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ Уважно й турботливо приготуйте все для купання, в тому числі чис- тий одяг для малюка. Зараз у магазині можна побачити велику кількість речей, призначених для купання дитини. Спочатку виберіть те, що вам справді необхідно: Дитяча ванночка. Вона може бути емальованою або пластма- совою, головне, щоб вона була призначена саме для цієї мети. Термометр для визначення температури води. М’якенька натуральна губка для догляду за немовлям (для цього підійде і м’яка махрова рукавичка). Їх необхідно тримати в чистоті і бажано щодня кип’ятити хоча б перші декілька тиж- нів життя дитини, особливо, якщо у дитини проблемна шкіра. Дитяче мило або дитячий шампунь. Невелика посудина для наступного ополіскування, якщо ви- користовували мило. Велика пелюшка або рушник, які б належали тільки малюкові. У них ви зможете загорнути малюка після ванни. Рушник має бути м’якеньким і добре вбирати вологу, а прати його бажано разом із дитячими речами. Декілька невеликих рушничків або серветок для витирання насухо обличчя і голови. Додаткова пелюшка для того, щоб покласти її на дно ванноч- ки і позбутися ковзання. Для цього є спеціальні нековзкі під- стилки. Знадобляться також щіточка з густою, але м’якою щетиною або гре­ бінець із заокругленими зубцями для розчісування. Якщо «шевелюра» малюка може обійтися і без цих речей, йому напевно буде корисний ле- генький масаж шкіри голови, який він отримає при такому «розчісуванні». Якщо малюкові 5—6 місяців, не забудьте про іграшки, що купати- муться разом із ним. Новонароджену дитину купають після загоєння пупкової ранки, у кип’яченій воді, що має температуру 36—37 °С. Температура повітря у приміщенні, де купають дитину, має бути дещо вищою, ніж у спальні — плюс 20—23 °С. Не бійтеся її застудити, спеціально прогріваючи кімна- ту, де будете купати, гігієнічна ванна — не парова баня! Кип’ятять воду не тільки для її додаткового знезараження, а й пом’якшення. Якщо вода м’яка, а у дитини немає проблем зі шкірою, не варто втомлювати себе цією додатковою процедурою — можна додати розчин марганцевокислого калію до утворення блідо-рожевого кольо- ру води. Через місяць дитину можна буде купати у звичайній проточній воді, якщо ви не помітите, що шкіра стає дещо сухою.
133 Якщо у малюка на голові є «молочна кірка», за півгодини до почат- ку купання її змащують стерильною олією і надівають чепчик, а під час купання кірку обережно, без додаткових зусиль, видаляють. Це не за- вжди просто зробити за одне купання, тому хай вас не турбує те, що го- лівка малюка після купання залишилась не такою чистою, як хотілося б. Наступного разу ви закінчите почату процедуру. Бажано, щоб мама була не сама хоча б під час декількох перших ку- пань. Це допоможе їй не нервуватися, отже, й малюк буде спокійний. Якщо у тата є така можливість, нехай він не відмовляється від задово- лення допомогти дружині у цій приємній для всіх процедурі. І ще по- рада: не забудьте про дитину, якщо під час спільного купання у вас та в інших членів родини з’являться різні погляди на послідовність і старан- ність проведення цих процедур; згадайте про позитивні емоції! Поки малюк не звик до купання, води у ванночці має бути небага- то — стільки, щоб можна було його занурити. Якщо він забруднився, не забудьте перед купанням його підмити. Перш ніж опустити дитину у воду, можете ще раз перевірити її тем- пературу внутрішньою поверхнею свого передпліччя або ліктем. Цей давній випробуваний метод позбавить малюка неприємних відчуттів, якщо з якихось причин ви не поміряли температуру води, а якщо виник- ли сумніви, допоможе вам згадати про термометр. Притримуючи малюка, обережно занурюйте його у воду так, щоб голівка лежала на вашій зігнутій у лікті руці. Цією самою рукою при- тримуйте верхню частину його грудей над водою, а другу руку підкла- діть малюкові під сіднички. Коли він упевнено розташується у ванночці, розпрямивши рученята, обережно поливайте його водичкою і стежте за його реакцією. Зазвичай навіть у новонароджених з’являється на об- личчі вираз задоволення. Ви помітите, як малюк почне вільно рухати ручками й ніжками. Усі ваші дії мають давати дитині радість. Якщо у вас є пристосу- вання для купання дитини у вигляді гамака, можна ним скористатися, але треба, особливо в перші дні, підтримувати малюка, надаючи йому впевненості в тому, що ви поряд. Купати дитину починайте зверху вниз: спочатку вимийте шию, гру- ди, після цього — живіт, руки, сіднички і ніжки. Обличчя пізніше обми- вають чистою водою. Зверніть увагу на складки шкіри: їх слід промити ретельніше, в тому числі й шкіру за вушками. Якщо там утворюються кі- рочки, як на голові, змажте їх перед купанням дитячою олійкою. Мило для купання рекомендується використовувати двічі-тричі на тиждень. Воно має бути нейтральним, не подразнювати й не висушува- Купання — на втіху!
134 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ ти шкіру. Можна використовувати спеціальні дитячі шампуні, але, ви- бираючи засоби догляду за малюком, орієнтуйтесь на солідність фірми, тривалість її присутності на ринку і старайтеся купувати їх в аптеці. Вимитого малюка підніміть спинкою вгору і сполосніть чистою во- дою тієї ж самої температури або на 1 °С нижче. Потім покладіть його на простирадло, накрийте з головою і обсушіть — спочатку голову, потім тулуб і ніжки. Рухи під час витирання малюка мають бути промокальни- ми; природні складки шкіри потребують при цьому особливо ретель- ного витирання. Перек ладіть задоволену крихітку на чисту білизну, одягніть і загорніть. Перед тим як загорнути, можна обробити проблем- ні ділянки шкіри, як під час ранкового туалету. Часто буває так, що, коли настав час купання, малюк, прокинув- шись, наполегливо вимагає годування. Деякі мами так і роблять: втаму- вавши трохи голод малюка, спокійно і з задоволенням починають його купати. Проте так можна зробити тільки в тому разі, якщо малюк не за- спокоюється у ванночці після того, як його туди занурили. Коли вечірнє купання закінчено, малюка можна погодувати і по- класти спати, сподіваючись, що він проспить спокійно всю ніч. ЯКЩО ДИТИНА БОЇТЬСЯ ВОДИ Усі діти по-різному реагують на купання, а саме — на контакт із водою. Не слід дивуватися, якщо дитині спочатку не дуже подобаєть- ся вода — згодом із вашою допомогою вона обов’язково з нею подру- житься. Подумайте, які можуть бути причини такої реакції: надто холод- на або гаряча вода, некомфортна температура у ванній кімнаті, перший контакт з водою дуже несподіваний, під час купання у малюка були по- прілості на шкірі, які від контакту з водою завдавали йому неприємних відчуттів, атмосфера купання була дуже напруженою або нервозною. Якщо під час купання малюк весь час плаче, а причина невідома, негай- но припиніть процедуру, візьміть дитину на руки, заспокойте й пого- дуйте її, тимчасово зробивши перерву на декілька днів і обмежившись щоденним туалетом. Трохи згодом, продумавши і врахувавши свої по- милки, спробуйте все спочатку. Якщо є така нагода, цього разу викупай- те малюка в іншій кімнаті. Якщо малюкові кілька місяців і з якихось причин (можливо, піс- ля хвороби) він не хоче купатися, не примушуйте його — цим ви тіль- ки посилите його негативне ставлення до води. Спробуйте допомогти малюку подолати свій страх свідомо і отримати від води задоволення.
135 Налийте у велику миску води і дозвольте йому погратися, опустивши туди декілька іграшок, що плавають. Пізніше повторіть спробу. Не забудьте! • Перш ніж почати купання, впевніться, що все необхідне приготовлене. • У жодному разі, навіть на мить, не залишайте дитину у ванночці саму. Вона може захлинутися навіть у шарі води заввишки всього декілька сантиметрів. • Наливайте у ванночку спочатку холодну воду, а потім гарячу. Ніколи не підливайте гарячу воду, якщо дитина знаходиться у ванночці. • Стежте, щоб бризки води не потрапляли малюкові в об­ личчя, це може налякати його. • Намилюйте малюка ніжно, хай це буде для нього приєм­ ною процедурою. • Впевнено притримуйте малюка, щоб він не вислизнув з рук. • Користуйтеся тільки спеціальною дитячою продукцією для догляду за малюком. • Не купайте малюка дуже довго, він може втомитися. • Не користуйтеся дуже великою кількістю шампунів, кремів і мазей: кращого аромату, ніж той, що має чиста шкіра дитини, придумати важко. • Супроводжуйте купання розмовою з малюком, читайте йому вірші і співайте йому прості пісеньки, грайтеся з малюком, повторюючи кожного разу ігри, що йому спо­ добалися. • Коли малюк підросте, дозвольте йому допомагати вам під час купання: нехай намилює губкою собі животик, миє ручки або купає іграшки. • Якщо після купання ви використовуєте присипку, вида­ ляйте залишки: при контакті з сечею вона утворює гру­ дочки. З цієї ж самої причини не використовуйте її одно­ часно з кремом або олією. • Періть купальні речі разом з дитячими речами, корис­ туючись дитячим милом або іншими м’якими миючи­ ми засобами; не застосовуйте відбілювачі. У цьому разі красою можна пожертвувати. Якщо дитина боїться води
136 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ ОДЯГАЄМО Й СПОВИВАЄМО Майже беззастережне прийняття батьками памперсів не ліквіду- вало сповивання, оскільки стало очевидним, що деякі діти сплять не- спокійно і «наполягають» на тому, щоб їх сповивали так само, як і їхніх батьків, бабусь та дідусів. Перебуваючи у такому вигляді, вони легше адаптуються до умов зовнішнього середовища. Одразу ж після наро- дження дитина потрапляє у новий просторовий об’єм. Необмежений, з точки зору дитини, простір може провокувати для неї стресову ситу- ацію, тому іноді необхідно повернути її у звичайні умови. Цього можна досягти сповиванням, яке дає змогу їй повернути колишній комфорт і відчуття власного тіла. Сповивання має бути вільним, таким, що дає дитині змогу руха- ти ручками й ніжками. Його слід застосовувати на той час, коли малюк спить окремо від матері. Під час годування малюк відчуває близькість мами, її дотики і спокійно спить у неї на руках без пелюшок. Приблизно за місяць дітки звикають до своїх рук і припиняють будити себе різкими рухами. Проте деякі з них полюбляють спати за- горнутими у пелюшки до 2—3 місяців. Спостерігаючи за дитиною, ви обов’язково зрозумієте, коли вона захоче вийти з пелюшок. Таким чи- ном, відбудеться поступова адаптація новонародженого до великого простору і психіка малюка не постраждає. Сповивання зазвичай спричиняє труднощі тільки спочатку. Поступово рухи мами стають вправнішими, а сам процес дає задово- лення і мамі, і дитині. З часом ця процедура перетворюється на звичай- ну справу, що повторюється щоразу, коли дитина помочиться або випо- рожниться, після кожного годування, після пробудження і перед сном. Послідовність сповивання: Розстеліть на сповивальному столику велику пелюшку; за- лежно від температури повітря у кімнаті вона може бути теп- лою чи тоненькою. Приготуйте підгузок, згортаючи його так, як показано на ри- сунку: складіть підгузок учетверо, так щоб згини були обернені до вас і ліворуч (1); правий нижній кут відвертайте по діагоналі вліво і вгору (2); складіть трикутник, сумістівши його основу з верхньою стороною квадрата (3); перегорніть підгузок зворот- ним боком і розправте краї (4); візьміть вертикальну сторону і на третину ширини складіть управо (5); складіть цю саму смугу ще раз управо: вийде щільна прокладка у центрі (6); покладіть вкладиш, якщо необхідно, підігніть його знизу (7).
137 Покладіть підгузок на пелюшку на відповідному рівні. Покладіть малюка на пелюшки і поправте підгузок так, щоб він не завдавав неприємних відчуттів малюкові, трохи підні- маючи його за щиколотки і тримаючи один палець між ніж- ками. Розгладьте підгузок так, щоб він сходився посередині. Якщо це одноразовий підгузок, перевірте, щоб він прилягав не дуже щільно і не заважав рухам дитини. Поки малюк ле- жить на сповивальному столику в гарному настрої, розмов- ляйте з ним і не бійтеся, що він застудиться, навіть якщо ви помітили, що його ніжки стали прохолодними. Одягаємо й сповиваємо
138 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ Візьміть правий верхній стосовно малюка кут пелюшки і за- правте його за спинку малюка у напрямку справа наліво, ре- тельно і з любов’ю розгладжуючи складочки на одязі малюка і пелюшках. Те ж саме зробіть і з лівим кутом пелюшки. Розпряміть нижній край пелюшки і обгорніть ним малюка на рівні пупка або трохи нижче, заправивши кутики на боку і да- ючи йому можливість вільно рухати ніжками. Перевіривши, що зайвих складок на одязі малюка немає, по- кладіть його в ліжко або починайте годувати. Якщо потреба у сповиванні відпала або не виникала взагалі, ви мо- жете спокійно одягати його у зручний комбінезон або кофтинки з по- взунками — головне, щоб вони були зручні і не заважали рухам. Простежте, щоб маєчки й кофтинки, котрі одягаються через голову, мали досить велику горловину. Надягаючи їх, натягніть виріз спочатку через потилицю, а потім через обличчя. Комбінезон починайте надягати знизу, потім, трохи піднявши ди- тину, підтягніть задню частину його вгору і обережно натягніть рукав- чики. Сорочечки одягайте так: тоненьку — загорніть на спинці дитини, акуратно розпрямивши її поли, теплішу — на грудях. Одягаючи малюка для прогулянки, простежте, щоб вузлик шапочки знаходився збоку — так він не натиратиме шийку. Якщо дитина знаходиться в кімнаті, її голівка не повинна бути по- критою, навіть якщо вона нещодавно народилася. Використовуйте для одягу лише натуральні тканини. Під час перевдягання або сповивання обов’язково скористайтеся з нагоди погратися з дитиною. У будь­якому віці не залишайте малюка на сповивально­ му столику самого! ЗВИЧАЙНІ ПІДГУ ЗКИ ЧИ ПАМПЕРСИ? Навряд чи хтось заперечуватиме, що поява одноразових підгузків (памперсів) відкрила нову еру у стосунках мами й дитини. І, безумов- но, змінила їх на краще. Навіть той факт, що у мами звільнився час, який вона може використати для відпочинку або для спілкування з дитиною та іншими членами родини, свідчить про те, що, коли є така можливість, ними варто скористатися.
139 Але найперший досвід застосування памперсів показав, що не все так безхмарно, як здавалося спочатку. Контактний (пелюшковий) дерматит, про який слід було б забути, виникає і в тих дітей, що знаходяться в памперсах (при цьому зміни на шкірі чітко повторюють форму памперса), у якому знаходилася дитина. Звісно, такі проблеми виникають не в усіх дітей. Які ж є заперечення? • «ПАРНИКОВИЙ ЕФЕКТ», що негативно впливає на шкіру ди­ тини. В останніх моделях памперсів він зведений до мі­ німуму. • КОНТАКТНИЙ ДЕРМАТИТ, що виникає у дітей з чутливою шкі­ рою. Якщо таке сталося, треба змінити вид пампер­ сів або відмовитися від них хоча б на деякий час. Забуті марлеві підгузки теж гарні, хоча й потребують прання. • НЕГАТИВНИЙВПЛИВНАРЕПРОДУКТИВНУФУНКЦІЮМАЙБУТНЬОГОЧОЛОВІ- КА. Деякі медики вважають, що в разі постійного носіння памперсів яєчка хлопчика знаходяться в інших темпе­ ратурних умовах, ніж це передбачено природою, у зв’яз­ ку з чим порушується нормальне вироблення гормонів, а пізніше — сперматозоїдів, що може призвести до сте­ рилізації чоловіка. Переконливих доказів цього на сьо­ годні немає, до того ж навряд чи в одноразових підгузках дитині тепліше, ніж у звичайних, коли вона занадто те­ пло одягнута. • Застосування одноразових підгузків ПЕРЕШКОДЖАЄ НАБУТТЮ ДИТИНОЮ ГІГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК. Перебуваючи у памперсах, ди­ тина не зазнає неприємних відчуттів при сечовипусканні, що гальмує вироблення у неї рефлексу на сечовипускання. Якщо її спокій передається батькам і вони не висаджують її на горщик, проблеми дійсно можуть виникнути. • ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГОСЕРЕДОВИЩА неправильно утилі­ зованими памперсами. Навряд чи це питання потребує коментарів. Шукаємо оптимальне рішення. Не можна не погодитися, що використання памперсів під час прогулянок, подорожей, відвідувань полік лініки і т. ін. ціл- ком розумне і вмотивоване, особливо в холодну пору року. Звичайні підгузки чи памперси?
140 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ Якщо дитина часто мочиться вночі, а в кімнаті прохолодно, можна надягати їх і вночі. У перший місяць життя памперсами краще не користувати- ся взагалі. Ви не знаєте, як реагуватиме на них ніжна шкіра малюка, він буде неспокійний, а зайві проблеми уск ладнять період вашої взаємної адаптації. Щоб запобігти «парниковому ефекту», памперси слід міня- ти кожні 3—4 години, чергувати їх зі звичайними підгузками, міняючи їх частіше. Якщо в кімнаті тепло — надавайте більше можливостей малюку бути без одягу, який йому заважає. Не слід користуватися памперсами, якщо в дитини підвище- на температура: під памперсом знаходиться близько 1/3 по- верхні тіла дитини, це може порушити тепловіддачу. Слід обмежити носіння памперсів ще й тому, що вони можуть завдавати неприємних тілесних відчу ттів. Поспостерігайте за малюком і зробіть правильні висновки. У літню пору року намагайтесь якнайбільше тримати малю- ка оголеним. Не забувайте про те, що дитину треба привчати до горщи- ка. Для цього уважно поспостерігайте за нею: перед сечо- випусканням чи випорожненням малюк буде більш зане- покоєним, може плакати, крякати й подавати інші сигнали, зрозуміти які може лише мама. Купуйте памперси тільки відомих фірм, а реклама тут — не найкращий радник. Купуючи їх, вимагайте гігієнічний серти- фікат. Гарний памперс забезпечує комфортний стан малюка упродовж 8 годин і вбирає до 350 мл рідини. Таким чином, рекомендуємо поставитись до памперсів зважено: не варто ні перебільшувати їх переваги, ні применшувати. Догляд за дити- ною завжди здійснюється методом спроб і помилок. Ви і ваша дитина напевно знайдете найприйнятніше рішення. ГУЛЯЄМО РАЗОМ Коли можна здійснити першу прогулянку? Відповідь проста: як тіль- ки мама відчує себе готовою до цього. Зазвичай це відбувається на дру- гому-третьому тижні після народження дитини. У літню пору року на прогулянку можна вийти й раніше, коли дотримуватись деяких умов. Ви маєте вже повною мірою звикнути до малюка, щоб надво- рі почуватися з ним упевнено.
141 Прогулянка має відбуватися в тихому, затишному місці, не варто поєднувати її, хоча б спочатку, з походом до магазину. Малюка, особливо в перші місяці життя, слід захистити від ву- личного галасу, вітру, пилу. Перехід від умов кімнати, до якої він ще не встиг до кінця звикнути, надворі пов’язаний для нього насамперед зі зміною простору. Тому, виходячи впер- ше з малюком на прогулянку, підніміть верх коляски, аби дещо обмежити йому оглядовий простір. Так він поступо- во звикатиме до прогулянок. Подумайте про це і в тому разі, коли захочете знайти можливу причину його неспокою на ву- лиці. Тривалість першої прогулянки зазвичай становить 15— 20 хвилин. Потім подовжуйте її поступово, додаючи щодня по 5—10 хвилин. Улітку тривалість прогулянки може бути до- вільною, залежно від самопочуття мами і малюка. Узимку тривалість прогулянки можна поступово збільшувати до 1,5—2,5 годин, залежно від погоди. Не варто гуляти, якщо мороз нижче –10 °С, проте, якщо ди- тина взимку гуляє на балконі і надійно захищена від пере- охолодження, ви спокійно можете влаштувати їй там денний сон. Морозне зимове повітря сприяє тривалому сну дитини. Якщо на подвір’ї сиро, то, всупереч поширеній думці, це зо- всім не означає, що ваш малюк має залишитися без прогулян- ки. Гуляти можна й у дощ, якщо ваша дитина при цьому не мокне. Прогулянку можна організувати на балконі, але саме за такої погоди є небезпека вдягти дитину надто тепло. Завжди виникає питання: як одягати дитину? Як визначити, що їй не холодно, що вона не потерпає від перегріву? Здебільшого батьки орі- єнтуються на себе. Повернувшись з прогулянки і перевдягаючи дитину, зверніть увагу на її шкіру, передусім на тулуб. Якщо вона червона і гаря- ча на дотик, а одяг малюка став вологим, ви явно перестарались. Якщо дитині надворі холодно, найімовірніше, вона буде неспокійною і наси- лу засне. Доторкніться до її носика — він обов’язково має бути теплим. Поступово ви знайдете й інші способи для визначення рівня комфорту малюка на прогулянці. Головне, щоб, помиляючись сьогодні, ви не по- вторили цієї помилки завтра. Гуляємо разом
142 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА МАЛЮКОМ Попрілості Найчастіше вони виникають все-таки через недостатньо ретель- ний догляд. Але якщо шкіра малюка дуже чутлива, вони легко з’явля- ються за найменшого порушення гігієнічних вимог, що не завжди зале- жить від старанності мами, а іноді — всупереч їй. Відбувається це в тому разі, якщо дитину намагаються укутувати якомога тепліше; якщо мама ще не звикла до новонародженого і, побоюючись «маніпулювати» його ручками й ніжками («щоб не зашкодити»), недостатньо старанно про- миває складочки на шиї, у пахвових западинах або в паху. Попрілості легко виникають, ігноруючи всі ваші зусилля, якщо у дитини пронос. Попрілості являють собою почервонілі ділянки шкіри, яка в цих міс- цях запалюється і стає болісною, завдаючи малюкові неприємних від- чуттів. Наявність попрілості може бути однією з причин плачу дитини. Якщо почервоніння не ліквідувати, на цьому місці може статися від- шарування поверхневого шару шкіри — епідермісу, а це вже становить для дитини певну небезпеку: згадайте про «вхідні ворота інфекції»! Щоб запобігти виникненню попрілостей, необхідно: • Щодня оглядати складки шкіри дитини. • Своєчасно міняти пелюшки і підгузки, в тому числі й од­ норазові. • Звернути увагу на якість прання дитячої білизни: у не­ допраних речах можуть міститися солі сечової кисло­ ти, які подразнюють ніжну дитячу шкіру. І в будь­яко­ му разі неприпустимо пелюшку використовувати двічі, лише підсушивши її. • Якщо дитина схильна до попрілостей, її треба підмива­ ти після кожного сечовипускання. • Найкращим профілактичним засобом виникнення попрі­ лостей є повітряні ванни. • Якщо попрілості виникли, визначте спочатку ступінь змін на шкірі. Поспостерігайте, як змінився її колір: якщо вона після того, як ви розкрили дитину, швидко набрала звичайного кольору, цілком імовірно, що ви помилились; якщо почервоніння зберігається, найпевніше — це по­ прілості, отже, малюкові потрібна допомога.
143 Насамперед треба зробити туалет шкіри. У даному разі підмивати дитину краще слабо-рожевим розчином марганцевокислого калію, від- варом ромашки, нагідок, звіробою або іншим розчином, що має слабку протимікробну дію (див. додатки). Після цього треба промокальними рухами висушити шкіру. Потім розкрийте малюка, залишивши його у сорочечці або в коф- тинці, надягніть на ніжки шкарпетки і потримайте його в такому вигляді упродовж 3—5 хвилин. Якщо в кімнаті прохолодно, можна накрити його пелюшкою, але так, щоб під нею було достатньо повітря. Потім намастіть шкіру спеціальною дитячою або стерильною олією (це зменшить контакт шкіри із сечею під час сечовипускання) і сповийте як звичайно. Можна не сповивати малюка, а прикрити його ковдрою, щоб він спав у теплі, або помістити в конверт, підклавши одноразовий підзгузок у розгорну- тому вигляді. Перед наступним годуванням повторіть процедуру ще раз. Якщо на шкірі у місцях попрілостей є не тільки почервоніння, а й відшарування епідермісу, потрібно після підмивання промокнути її сте- рильною або старанно відпрасованою серветкою і обробити 1%-вим водним розчином метиленової синьки або піоктаніну. Потім виконати всі зазначені вище дії. Пам’ятайте про те, що попрілості у дитини дуже швидко можуть перейти з I ступеня (почервоніння) до II (порушення ці- лісності шкіри) і III (виникнення раневої поверхні). Якщо ви не справ- ляєтеся з профілактикою, проконсультуйтесь у лікаря. Обов’язковою є консультація і в разі необхідності призначення лікувальних заходів. До того ж часте виникнення попрілостей може бути ознакою алергійного діатезу, і в цьому разі потрібна корекція годування дитини або харчу- вання мами. Пліснявка Якщо ми говорили про те, що порожнина рота здорової дитини не потребує догляду, це не означає, що у ротик малюка періодично не тре- ба заглядати. Він сам вам його покаже, виражаючи своє незадоволен- ня плачем або смачно позіхаючи. Майже безневинний біленький наліт на язичку вашого малюка зовсім його не турбує, але якщо на слизовій оболонці порожнини рота — язику, яснах, внутрішній поверхні щік з’я- вилися білого кольору тоненькі плівочки, які при обробці рота повніс- тю не видаляються, із цим треба спробувати поборотися. Пліснявка є наслідком діяльності дріжджоподібних грибів, що інтенсивно ростуть на молоці, тому 1—2 чайних ложки води, які ви дасте після годування, можуть запобігти їх розмноженню і навряд чи порушать мікробіологіч- ну рівновагу кишечнику вашого малюка. Після годування постарайтесь Проблеми, що виникають під час догляду за малюком
144 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ обережно обробити порожнину рота дитини марлевим тампоном, до- бре намоченим у 2%-вому розчині питної соди; можна змазати слизову оболонку 1%-вим водним розчином метиленової синьки. Не хвилюй- тесь, вона не зашкодить дитині. Якщо вжиті заходи не увінчалися успі- хом, а пліснявка супроводжується почервонінням слизової оболонки порожнини рота і заважає годуванню дитини, можливо, лікар призна- чить вам протигрибкові препарати. Серед них є такі, котрі можна при- значати з найменшого віку. Стійка, поширена пліснявка не тільки по- гіршує стан дитини, а й певною мірою свідчить про слабкість захисних сил її організму. Якщо невеликий наліт є тільки на язику і ніяк малюка не турбує, не хвилюйтеся й ви: підростаючи і міцніючи, дитина сама впора- ється з цією проблемою, а ви про неї просто забудете. Висипання на шкірі Ви вчините дуже розумно, якщо з приводу будь­яких ви­ сипань на шкірі дитини завжди радитиметесь із ліка­ рем. Не маючи досвіду, дуже легко помилитися! На шкірі дитини, особливо в перший місяць життя, можуть з’явля- тися різноманітні плямочки і прищики: чистою і оксамитовою вона ста- не дещо пізніше. Ті з них, які не повинні вас особливо хвилювати, ми розглянули, коли розповідали про особливості шкіри малюка. Але ви- сип на шкірі може свідчити і про захворювання, тому ми зупинимось на випадках, коли ваше хвилювання не буде зайвим. Діагноз «пітниця» свідчить сам про себе: дитина ваша багато пітніє, тому на шкірі з’являються маленькі червонуваті плямочки, котрі висту- пають над рівнем шкіри. Зазвичай пітниця не турбує, але, якщо її не лікві- дувати, маленькі, майже безневинні прищики можуть перетворитися на гнійні і стануть небезпечними для малюка. Головний і найнадійніший за- сіб профілактики і лікування пітниці — гігієнічні й повітряні ванни. Уважно поставтесь до появи різноманітних гноячків — неве- ликих запальних елементів у вигляді пухирців, що містять крапельку гною. Їхні невеликі розміри не повинні вас заспокоювати. Особливості імунітету дитини такі, що будь-яка інфекція, яка виникла в одному місці, може поширюватися по всьому організму. Пухирці, наповнені рідиною з домішкою гною і оточені червоним «вінчиком», можуть бути ознакою «пухирчатки новонароджених».
145 Пухирчатка новонароджених — це захворювання, яке спричиня- ється стафілококами. Виникає воно наприкінці першого тижня життя. Пухирці поширюються по шкірі низу живота, у пахових, шийних та ін- ших складках, а іноді й на інших ділянках тіла. І, хоч стан дитини на по- чатку захворювання погіршується не завжди, пухирчатка дуже небез- печна для дитини. Треба терміново звернутися до лікаря! Після нежитю у дитини внаслідок потрапляння інфекції шкіра нав- коло носика може запалитися, на ній утворюються кірочки, котрі мо- жуть поширитися далі. Не ставтесь до них байдуже: можливо, це прояв стрептококової інфекції, яка для малюка може бути дуже небезпеч- ною. Такі висипи треба лікувати. Можна обробити їх 1%-вим розчином піоктаніну, зеленкою, маззю «Левоміколь», «Мірамістин» та ін. У деяких випадках лікар може призначити вашій дитині серйозніше лікування. Доволі часто у дитини з ексудативним діатезом на щічках від- значається почервоніння шкіри та її лущення. Такі самі зміни можуть бути на сідничках або з’являтися в інших місцях. Док ладніше ми розпо- вімо про це у розділі 7. Якщо висипання на шкірі виникають на тлі захворювання дитини або підвищення температури, ви маєте надзвичайно відповідально по- ставитись до цього, не оцінюючи їх самостійно як алергічні. Вони мо- жуть бути одним із симптомів інфекційного захворювання дитини. Особливо небезпечна поява на шкірі висипів темно-червоного ко- льору, неправильної форми і різних розмірів, що виступають над по- верхнею шкіри або знаходяться нарівні з нею. Це може бути ознакою дуже серйозного захворювання — менінгіту — запалення оболонок мозку, яке має підступний перебіг і не завжди закінчується благополуч- но. Такі висипи не виникають на тлі задовільного стану дитини. Зазвичай їм передує підвищення температури, блювота, відмова від їжі, безпри- чинний монотонний плач та інші симптоми. У разі найменшої підозри обов’язково і негайно зверніться по медичну допомогу! Алергічні висипання зазвичай являють собою червоні цяточки і маленькі прищики, що виступають над поверхнею шкіри (вони біль- ші, ніж пітничні) і не мають ніякого вмісту. Вони можуть бути пошире- ні по всьому тілу малюка або тільки на щічках, на животі, на сідничках. Водночас схожі висипання можуть супроводжувати інфекційні захво- рювання, тому визначити їх характер — завдання лікаря. Іноді малюк народжується з червоними або бордового кольору утвореннями, що виступають над поверхнею шкіри. Вони формуються під час внутрішньоутробного розвитку і являють собою доброякісні су- динні пухлини гемангіоми. Вони не завдають неприємних відчуттів ма- Проблеми, що виникають під час догляду за малюком
146 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ люкові і не впливають на його розвиток. За винятком доволі рідкісних випадків, це — косметичний дефект, який можна усунути. У будь-якому разі ви маєте проконсультуватися у хірурга. На завершення хочеться нагадати, що зміни на шкірі досить важко описати, їх треба бачити, тому, якщо вам доступна кваліфікована медич- на допомога, не нехтуйте нею, адже це стосується здоров’я вашої дитини! Доброї ночі, доброго дня! Упевненість батьків у тому, що діти ростуть уві сні, має свої підстави: максимальне вироблення організмом гормона росту відбувається саме вночі. Сон забезпечує нормальний ритм процесів росту й дозрівання, фі- зичного розвитку, процесів вищої нервової діяльності. Для нервових клі- тин він є так само важливим джерелом енергії, як і харчування для тіла. Уві сні нервові клітини відновлюють енергію, яку дитина витрачає під час неспання. Порушення сну може бути причиною недостатньої актив- ності дитини під час неспання, порушення її пізнавальної діяльності, тоб- то порушення нормального функціонування нервової системи загалом. Перші місяці життя дитина спить більшу частину доби, але її сон дуже відрізняється від сну дорослої людини. Після засинання ми пори- наємо у глибокий сон, який триває 2—3 години і чергується з фазами поверхового сну (на межі пробудження), під час якого спостерігаються швидкі рухи очних яблук, зміна положення уві сні, рухи кінцівками. На відміну від дорослого, у новонародженого фаза глибокого, повільного засинання настає не одразу, а лише за 20—30 хвилин. Глибокий сон не- мовляти триває не більше однієї години, а потім знову змінюється швид- ким сном, під час якого повіки його починають рухатися, воно то здри- гається, то посміхається, то раптом насупиться, схлипне або заплаче. Якщо дитину не турбувати, сон знову поглибиться. Не поспішайте її бу- дити, перевіряючи пелюшки, гойдати чи трясти колиску. Це може при- звести до передчасного пробудження дитини і погіршити її настрій. У новонароджених цик ли швидкого глибокого сну коротші, а цикли швидкого поверхового сну — триваліші, тому їхній сон сторожкіший, ніж у дорослих, вони швидко пробуджуються, якщо починають відчува- ти дискомфорт, причинами якого можуть бути голод, відчуття холоду, болісні відчуття. Таким чином, поверховий сон дитини має також і за- хисну функцію: він сприяє швидкому пробудженню при мінімаль-
147 ній загрозі її безпеки. Дитина повинна вміти швидко пробуджуватися, щоб своєчасно пок ликати на допомогу й уникнути проблем. Крім того, поверховий сон корисний для розвитку головного мозку дитини. У міру зростання дитини періоди глибокого сну подовжуються, а поверхового — коротшають, частота пробудження зменшується і по- ступово сон малят стає зрілим. Більшість дітей перші місяці життя заси- нають одразу після годування і сплять до наступного. У деяких дітей сон менш спокійний і вони потребують до себе більшої уваги. Постарайтеся подбати про те, щоб дитина спала спокійно, взявши до уваги такі рекомендації: Перед тим як покласти дитину спати, провітріть приміщення. Малюк повинен перебувати в теплі, але повітря в кімнаті має бути прохолодним: комфортна температура у дитячій кім- наті — 18 —21 °С. Не ставте ліжко близько від джерела те- пла (батареї центрального опалення або, якщо ви живете в селі, — пічки). Малюк легко перегрівається, він не здатен ще регулювати температуру свого тіла, тому, керуючись добри- ми намірами, ви можете довести його до теплового удару. Звичайно, це вкрай рідкісний випадок, але підвищення тем- ператури у дитини як результат надмірної турботи — зовсім не рідкість! Укривайте дитину, але не дуже кутайте її: це може бути небезпечно. Найкраще дитина засинає на руках матері під час годування, а іноді їй вдається це лише при заколисуванні. Якщо інакше не виходить, краще піти їй назустріч. Якщо малюк заснув на руках, зачекайте 20—30 хвилин, доки він порине в глибокий сон, і тільки після цього покладіть його в ліжко. Іноді йому заважають заснути власні ручки й ніжки, які здри- гаються саме в ту мить, коли він поринає у глибокий сон. Тому якщо малюк прокидається від власних здригань, сповивайте його перед сном, але не туго. Деякі діти полюбляють засинати сповитими аж до 2—3 місяців. Якщо дитина перед сном активно смоктала, заковтуючи при цьому повітря, потримайте її декілька хвилин вертикально, щоб повітря вийшло. Укладаючи дитину спати, говоріть їй ласкаві, ніжні слова. Сон дитини може бути неспокійним, якщо порушено психоемо- ційний контакт з матір’ю. Поставте на ніч лампу зі змінним освітленням або нічник, щоб спостерігати за дитиною, не турбуючи її. Проблеми, що виникають під час догляду за малюком
148 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ Джерела голосних звуків, розташовані недалеко від дитини, можуть порушувати сон дитини і справляти шкідливий вплив на її розвиток. Дитина реагує швидше не на сам шум, а на змі- ну його інтенсивності, тому буде краще, якщо вона звикне засинати під час спокійної, розміреної бесіди. Необхідності створювати під час сну ідеальну тишу немає. Від народження намагайтесь проводити межу між днем і ніч- чю, щоб дитина поступово зрозуміла, які години призначені для сну, а які — для неспання. Спочатку денний та нічний сон дитини буде безладним, малюк ще не чітко їх розмежовуватиме. Ви маєте йому в цьому допомогти. Удень не варто в кімнаті утворювати затемнення та ідеальну тишу, а спати він може у переносній колисці. Коли малюк, прокинувшись, покли- че вас, можете взяти його з ліжка, супроводжуючи переміну пелюшок чи підгузків ласкавою розмовою. Вночі, якщо він прокидається для годуван- ня, робіть це спокійно, при слабкому освітленні нічної лампи; старайтесь менше розмовляти, а підгузок міняйте, якщо він зовсім мокрий або якщо це непокоїть малюка. Поступово ваша дитина зрозуміє, що вночі розва- жатися не слід, і, найімовірніше, пристосується до вашого режиму. Цілком зрозуміла мрія усіх батьків — щоб дитина вночі спала, нада- ючи можливість виспатися й мамі. Але деяким неспокійним мамам час- то здається, що їхня дитина спить дуже багато, іноді ж викликає занепо- коєння її надто тривале неспання. То скільки ж вона повинна спати? Передусім це залежить від віку: що менша ваша крихітка, то трива- ліший її сон. Новонароджені сплять близько 20 годин на добу, і це вва- жається нормальним. Якщо малюк здоровий, нормально набирає вагу, не слід його будити, якщо іноді він пропустить час годування. Він сам повідомить, що голодний. Одномісячна дитина спить понад дві третини доби, а 10-місячна — цілу ніч, удень перериваючи своє неспання двома-трьома паузами для сну. Тривалість і характер сну зумовлені не тільки віком дитини, а й її індивідуальними особливостями, які можуть проявлятися вже від на- родження. Вам слід враховувати біоритми малюка, щоб своєчасно його годувати, сповивати, купати. У якому положенні має спати дитина? Існує три варіанти положення новонародженої дитини під час сну: на боку, на спині, на животі. Ми невипадково розглядаємо їх: більшість педіатрів схильні до того, що немовля має спати на боку або на спині. Але і в тому, і в іншому випадку важливо наглядати за малюком під час сну перші місяці його життя.
149 Якщо дитина спить на боку, підкладіть згорнуту ковдру або подуш- ку так, щоб вона не перевернулась на живіт. Якщо на спині — потурбуй- тесь, щоб одразу після годування вона не відригнула і молоко не потра- пило їй у дихальні шляхи. Положення на животі не рекомендується, тому що у дитини під час сну голова різко повернута набік. Через це може погіршитися кровопо- стачання головного мозку і особливо дихального центру, отже — пору- шитися контроль за диханням, а це в перші 3—4 місяці небезпечно. З кожним місяцем дитина стає активнішою, зригує менше; вона сама вже може вибирати позу під час сну, а ваш страх за її безпеку по- ступово слабшає. Чи припустимо, щоб дитина спала в одному ліжку з мамою? Багато мам, не замислюючись над цим, годують дитину лежачи, засинають і прокидаються разом з нею, бо їм це подобається. Дитина, відчуваючи, що мама поряд, швидше заспокоюється, засинає; її присутність додає малюкові почуття захищеності. Нині багато педіатрів і психологів рекомендують робити саме так, вважаючи це однією з умов адаптації дитини до зовнішнього середо- вища після народження. Ми не можемо однозначно погодитися з цією думкою. По-перше, не завжди перебування дитини вночі біля грудей матері забезпечить їм обом спокійний сон і відпочинок. По-друге, не варто цілком ігнорувати присутність тата. Мабуть, відповідь знаходить- ся десь посередині. Бажано все-таки, щоб дитина перші місяці життя, перебуваючи в одній кімнаті з батьками, спала в своєму ліжку, а макси- мальний контакт з мамою, якщо є бажання, можна забезпечити, просто присунувши її колиску до свого ліжка. Це дасть змогу вам контролювати стан дитини, а малюк, відчуваючи близькість мами завдяки її швидкому реагуванню на його сигнали, почуватиметься поряд з нею спокійніше. Якщо цього недостатньо для дитини і для мами, то, укладаючи малюка у батьківське ложе, подбайте про його безпеку і пам’ятайте, що спокій- ний сон мами також важливий для дитини: він забезпечує їй достатню кількість молока, а також психологічну рівновагу в сім’ї удень. Малюк неспокійний: як йому допомогти? Ви припускаєтеся великої помилки, якщо з виховною ме­ тою не втішаєте дитину. Вона завжди плаче з якоїсь причини... Спробуйте її знайти. Проблеми, що виникають під час догляду за малюком
150 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ Дитина плаче часто, бо з народженням на світ у неї виникло бага- то проблем, а іншого способу повідомити вас про свої неприємності у неї немає. Ваше інстинктивне бажання негайно взяти її на руки не тіль- ки зрозуміле, а й взагалі виправдане. Не бійтеся розпестити малюка, він має знати, що ви завжди його втішите. На перший погляд може видатися, що всі діти плачуть однаково. Насправді це зовсім не так. Кожна дитина має свою інтонацію, яка змі- нюється залежно від приводу. Про свої проблеми малюк може повідомити вас тільки криком і підвищеною руховою активністю. Відомо, що коли дитина відчуває біль, вона відводить великі пальці на руках і згинає пальці ніг. При болях у животику актив­ но рухає ніжками, наче перебираючи ними. При неприєм­ них відчуттях у вушках вона крутить голівкою. Залежно від того, що є причиною, плач новонародженого зву- чить по-різному, і уважні та люблячі батьки одразу чи трохи згодом це розуміють. Щоб вам легше було зорієнтуватись і допомогти своє- му малюкові, ми пропонуємо ознайомитися з характеристиками пла- чу дитини, складеними педіатром проф. О . М. Фатєєвою і психологом Ж. Д . Царегородською. Закличний плач — дитина кричить 5—6 секунд, потім робить па- узу на 20—30 секунд, очікуючи результату, потім знову кричить при- близно 10 секунд і знову замовкає на 20—30 секунд. Цей цикл повто- рюється кілька разів, при цьому плач поступово подовжується, доки не переходить у суцільний. Голодний плач — починається із закличного. Якщо мама підійшла і взяла малюка на руки, але не запропонувала груди, то плач переходить у сердитий крик, що поєднується з пошуковими рухами головою, до того ж під час пошуку дитина замовкає. Якщо мама й після цього не го- дує дитину, то вимогливий плач переходить у плач із захлинанням. Плач через біль — це плач із відтінком страждання й безвиході. Це досить монотонний безупинний плач, під час якого періодично вини- кають сплески розпачливого крику, що, мабуть, відповідає посиленню больових відчуттів. Плач під час сечовипускання — схожий на писк або пхикання, ко- тре може перейти в крик перед самим моментом сечовипускання, якщо мама не розуміє дитину і не допомагає їй, вчасно висаджуючи.
151 Плач через бажання заснути — доволі монотонне пхикання, скарга, яка супроводжується позіханням і частим кліпанням очима. Крім того, за допомогою плачу дитина може виявляти різні емоцій- ні переживання — образу, скаргу, занепокоєння, душевне страждання, безнадію тощо. Зазвичай перше, що спадає на думку мамі, яка почула плач, це — малюк голодний! У більшості випадків так воно і є. Деякі малюки почи- нають плакати, ще не прокинувшись, і так само швидко заспокоюються, наївшись. Як правило, мами швидко розпізнають плач голодної дитини, коли вся її поведінка і рухи виражають нетерпіння. У такому разі заспо- коїти малюка неважко: достатньо його просто нагодувати. Але причиною плачу дитини може бути не тільки голод. • Якщо дитина плаче, обов’язково огляньте її шкіру, пе­ ревірте, чи немає ПОПРІЛОСТЕЙ, чи не відчуває вона дис­ комфорту через незручне сповивання? Розправте на ній одяг, пелюшки. • Дитині може бути надто жарко або, навпаки, холодно. І те й інше може її нервувати й непокоїти. • Можливо, ДИТИНІ ХОЧЕТЬСЯ «ЗГАДАТИ» СВОЄ ВНУТРІШНЬОУТРОБНЕ ЖИТТЯ. Розгорніть її і притуліть до себе так, щоб її шкі­ ра максимально контактувала з вашою. Часто діти при цьому заспокоюються. • Особливості нервової системи малюка такі, що він легко перевтомлюється. Це також є однією з поширених при­ чин плачу. Іноді рятівним засобом буває заколисування. Якщо вам пощастило в такий спосіб заспокоїти малю­ ка, хай це вас не бентежить. Головне, що йому від цього полегшало, і отже, заспокоїлась уся сім’я. • Перші 3 місяці життя дитину часто непокоять «коль­ ки» у животі. Кольки в кишечнику — це біль, зумов­ лений спастичними явищами, а спазм, у свою чергу, спричинений збільшенням газоутворення в кишечни­ ку (мабуть, таким чином він пристосовується до но­ вих умов харчування). Найчастіше з цієї причини ма­ люк плаче після вечірнього годування, між 18­ю і 21­ю годинами. Іноді він кричить так сильно, немов блага­ ючи про допомогу, що батькам буває важко це витри­ мати. Від чого ж малюкові полегшає? Полегшає в тому Проблеми, що виникають під час догляду за малюком
152 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ разі, якщо кількість газів у кишечнику зменшиться або послабшає спазм. Ось кілька порад, які допоможуть вам впоратися з проблемою «кольок». Найперше, візьміть малюка на руки і притисніть його жи- вотиком до себе, пок лавши голівку на своє плече. Можливо, цього буде достатньо, щоб він заспокоївся. Можна пок ласти його животиком собі на коліна. Покладіть йому на животик теплу (попередньо пропрасо­ вану) пелюшку. Тепло розслабить м’язи кишечнику, і спазм послабшає. У деяких випадках це полегшує стан немовляти, який плаче. Під час погладжування животика можна дати дитині соску, це може її заспокоїти. Трубка для газовідведення завжди є в арсеналі засобів до- гляду за дитиною і, можливо, допоможе їй. Покладіть малю- ка на лівий бік або на спинку, притисніть ніжки до животика. Заокруглений кінець трубки змастіть вазеліном або дитячою олійкою. Лівою рукою роз’єднайте сіднички малюка і кругови- ми рухами правої руки обережно введіть трубку в анальний отвір не глибше ніж на 5—10 см. Її можна залишити у прямій кишці на 10—20 хвилин, а тим часом — погладьте животик за годинниковою стрілкою. Ви можете почути, як виходять гази, які турбують малюка. Проте часто буває й так, що трубка запов- нюється випорожненнями, а гази залишаються в кишечнику або вийде їх небагато, що не зарадить справі. Не втрачайте на- дії! Продовжуйте носити й заспокоювати малюка; ваше спів- чуття конче потрібне йому вже тому, що в такий неприємний момент він відчуває, що ви поряд і готові йому допомогти. Якщо ви годуєте дитину груддю, продумайте свій раціон харчування. Вживання міцного чаю, кави, капусти, бобових, великої кількості сирих овочів і фруктів, проносних препара- тів може викликати кольки в малюка. Якщо ви впевнені в тому, що дитину непокоять «кольки» в жи- воті, можна приготувати відвар трав, що мають спазмолітич- ну дію (див. додатки). Застосування лікарських препаратів з адсорбуючою дією (активоване вугілля, смекта, еспумізан та ін.) також допомагає боротися з кольками, але краще, якщо їх призначатиме лікар.
153 Засобом негайної допомоги (і тільки!) може стати клізма з теп- лим відваром ромашки. Проти застосування клізми сьогод- ні висловлюється чимало фахівців, але вона здатна врятува- ти вас, якщо цього не зробила газовідвідна трубка. Коли гази розташовані вище тієї ділянки, куди доходить трубка, вони після клізми вийдуть разом із випорожненнями і малюк, за- спокоївшись, засне. Але ще раз нагадуємо: не слід зловжи- вати к лізмою і газовідвідною трубкою, спробуйте допомогти дитині іншими способами. Діти, яких непокоять «кольки», зазвичай добре ростуть і розвива- ються, нічим не відрізняючись від інших малюків, а після 2,5—3 місяців плачуть набагато рідше. У малюка може боліти не тільки животик. Якщо ви побачили, що він плаче через біль, не відкидайте й іншої причини. Це може бути біль у вусі. Найчастіше так і буває, коли в малюка нежить. У цьому разі по- рушується прохідність євстахієвої труби, що з’єднує носоглотку з се- реднім вухом, і барабанна перетинка втягується, спричиняючи біль. Нежить часто спричиняє запалення середнього вуха у дітей раннього віку. Зазвичай призначають судинозвужувальні краплі в ніс, але це тре- ба погодити з лікарем, а зігрівальний компрес на вушко ви можете зро- бити самі (див. с . 482 —483). Не забудьте зміряти температуру, яка май- же завжди супроводжує гострий отит, і пам’ятайте, що він небезпечний через ускладнення. Тому, якщо ви запідозрили запалення вух у вашої дитини, обов’язково зверніться до лікаря. Незвичайний «монотонний» крик дитини спостерігається при ураженні головного мозку. Зазвичай при цьому порушується її стан: підвищується температура тіла, дитина млява, неактивна, неадекват- но реагує на ваш дотик тощо, тому такий плач має вас насторожити і змусити негайно звернутися до лікаря. Іноді дитина плаче або кричить не тому, що відчуває себе нещас- ною чи страждає. Це може означати просто прохання: «Будь ласка, візь- міть мене на руки!» Але й такий плач є причиною природної потреби, яку слід обов’язково задовольнити. Не бійтеся розпестити дитину, зали- шаючи її саму і чекаючи, доки вона замовкне. Ця практика давно заста- ріла. Врешті-решт, вона справді припинить плакати, але не тому, що за- доволена, а тому, що втомилася. Незадоволена потреба лишається, але до неї додається відчуття дитини, що її покинули, що їй бракує любові й розуміння. Неуважність з боку батьків може призвести до того, що ди- тина виросте відлюдькуватою, з нею важко буде спілкуватись. Діти, ко- трі виховуються в дитячих будинках, плачуть рідко, але не тому, що в Проблеми, що виникають під час догляду за малюком
154 Розділ 3. ДОГЛЯД ЗА МАЛЮКОМ них немає проблем, а тому, що вони знають: на їхній плач відгукнуть- ся не одразу і не так, як їм хотілося б, або не відгукнуться зовсім. Адже малюкові потрібні любов і піклування, і якщо до його плачу ставляться серйозно і з розумінням, це зовсім не означає, що він виросте розніже- ним і розпещеним, чого часто побоюються батьки. Якщо ви до кінця не розумієте, чого саме не вистачає дитині, навіть від самої вашої уваги їй стане добре й спокійно. Тривалий плач, на який немає відгуку з боку мами або людей, що оточують дитину, викликає у неї комплекс занепокоєння, образи, а іно- ді може стати причиною захворювань у подальшому. Звісно, ми перелічили не всі причини плачу, але, намагаючись до- помогти дитині в цей період її життя, можливо, ви й не помітите, як вона вже подорослішала. Після 3 місяців її вже менше турбуватимуть про- блеми з животиком, закінчиться період її адаптації і, якщо вона здоро- ва, то плакатиме набагато менше. ДЕЯКІ ІНШІ ПРОБЛЕМИ Перинатальне ураження нервової системи Ми вирішили ознайомити вас із цим поняттям, оскільки цей діагноз часто стоїть у витягу з пологового будинку і дуже хвилює батьків. Він може свідчити про зміни центральної нервової системи, зумов- лені дією шкідливих чинників, які впливають на дитину під час її внутріш- ньоутробного розвитку, під час пологів або одразу після народження. Зміни нервової системи можуть бути різноманітними, і за характером, і за важкістю. Найчастіше вони функціональні, а отже — цілком оборот- ні. Основний несприятливий чинник, що впливає на розвиток плода і на стан новонародженого, — кисневе голодування (асфіксія, або гіпок­ сія). Наслідком цього короткочасного кисневого голодування є перина- тальна енцефалопатія. У разі перинатального ураження ЦНС лікар відзначає деякі осо- бливості у поведінці новонародженого: це або пригнічення централь- ної нервової системи і рефлексів, або, навпаки, підвищена збудливість. Часто дитина потребує додаткового лікування, котре призначає лікар- невропатолог. Проте для таких дітей догляд, який водночас є й спосо- бом спілкування, надзвичайно важливий і є невід’ємною, а часто основ- ною частиною лікування.
155 Пупкова грижа Пупкова грижа — це випинання круглої чи овальної форми у ді- лянці пупка, яке у новонародженого і немовляти виникає внаслідок вродженої слабкості тканин, що утворюють пупкове кільце. Якщо ди- тина кричить і непокоїться, внаслідок збільшення внутрішньочеревно- го тиску через це кільце виходить вміст грижового мішка і випинання збільшується. Зазвичай пупкова грижа не непокоїть дитину, але треба пам’ятати про те, що вона може защемитися. Це трапляється рідко, але ви обов’язково таке помітите і не тільки тому, що дитина кричатиме. У цьому разі грижове випинання не вправляється, стає дуже болісним, щільним, з’являється почервоніння. У більшості випадків у міру зростання і розвитку малюка тканини пуп- кового кільця міцніють і грижа зникає сама собою. Хірургічне лікування потрібне тоді, коли вона має великі розміри або в однорічному віці пуп- кове кільце не затяглося і грижа не зникла. Не плутайте грижові випинан- ня зі шкірною складкою в ділянці пупка, яка зазвичай спостерігається у дітей з незначним підшкірно-жировим шаром або у недоношених. У міру того як дитина росте і набирає вагу, шкірна складка розпрямляється. Чи небезпечна гикавка? Практично — ні. Вона часто спостерігається у малюків перших міся- ців життя у зв’язку з незрілістю нервової регуляції і є скороченням діа- фрагми. Найчастіше гикавка не є ознакою якогось захворювання і непо- коїть дитину після відригування, коли вона з жадобою висмоктала дещо більше молока, ніж звичайно, або коли їй холодно. У немовлят гикав- ка може бути наслідком емоційної реакції на зовнішні подразники, тому нерідко вони починають гикати після того, як до