Text
XXXV чемпіонат СРСР
ДОВІДПИК-КАЛЕНДАР
„ЗДОРОВ’ я«.
КИЇВ —1973
7А8.5 Ф96
0692—055
Ф М209(04)—73 155—73
Упорядник Ю. М. ЛАЗАРЄВ
Офіційні матеріали підготував М /7. Шиїиов Малюнки В. Кирпичникова і О. Монастирського
Єоставитель Ефам Марковая Лазарев
Ф У Т БО Л-73
Справочник-календарь
(на украинском язьіке)
Редактор Н. Й. Ф 1 р с е л ь Оформлення художника Є. В. Ч у р і я Художній редактор М. Ф. Кормило Технічний редактор В. П. Бойко Коректори В. П. Десятникова, В. Т. Копиця, Н К. Сопіженко
БФ 09361. Зам. 3—450. Здано до набору 19/ІІ 1973 р. Підписано до друку 27/ПІ 1973 р. Формат 70ХЮ8’/з2. Тираж 150 000. Обл. вид. арк. 5,95. Фіз. друк. арк. 3,0. Умови, друк. арк. 4,2. Папір № 3. Ціна 22 коп.
Видавництво «Здоров’я», м. Київ, вул. Кірова, 7
Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання «По-ліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, м. Київ, Довженка, 3.
СТРАТЕГІЯ СЕЗОНУ
Футбольний сезон 1972 року приніс чимало несподіванок. Але в цілому його підсумки можна вважати досить закономірними.
Особливо переконливий блискучий успіх ворошиловградської «Зорі». Думка і пошук, бойовитість і майстерність — ось що передусім характеризує цей колектив. Проголосивши своїм девізом: «Праця, праця і ще раз праця!», наставник ворошиловградців Г. С. Зонін повів їх невторованими шляхами, ламаючи «класичні» методи тренувань, відкидаючи застарілі уявлення про гру.
Зокрема, ворошиловградці вперше в практиці вітчизняного фут-бола чи не повністю ігнорували «зимові канікули», виключивши з свого графіка так званий відновлювальний період. Поєднуючи роботу в команді з успішною науковою діяльністю, Г. С. Зонін зумів добитися органічного злиття в тренувальному процесі високих, цілеспрямованих фізичних навантажень і всебічної теоретичної підготовки. Тож і не дивно, що його вихованці опанували секрети самоконтролю за станом свого організму, швидкого відновлення сил після гри.
У «Зорі» впроваджено ефективну систему анкетного аналізу ігор. Коли основний склад бореться на полі, дублери у спеціальних картках фіксують об’єктивні показники продуктивності дій кожного з гравців: кількість і якість ударів по воротах, ривків з м’ячем і без м’яча, різних передач тощо. Це дає цінний матеріал для кожного футболіста.
Новий чемпіон прагне грати в універсальний, різнобічний футбол. Дружна, наполеглива і гостра атака, винахідлива диспетчерська служба півзахисту, масована й мобільна оборона —ці якості добре прислужилися чемпіонові минулого року.
Якщо ворошиловградців іменують командою без «зірок», то це справедливо лише в тому розумінні, що в ній немає відстаючих, аутсайдерів. Що ж до таких гравців, як Семенов, Онищенко, Куксов Васенін та деякі інші, то вони виросли у справді класних майстрів які недарма привертали увагу тренерів збірної СРСР.
Успіх «Зорі» є ще одним свідченням того, що масовість радянського фізкультурного руху є основою 'високої спортивної майстер
ності. Усім відомі чудові традиції спортивної Ворошиловградщини. Тут правофланговими в фізкультурному марші шахтарів та машинобудівників виступають атлети знаного на всю країну спортклубу «Зоря» Ворошиловградського тепловозобудівного заводу ім. Жовтневої революції, який виховав уже чимало висококласних штангістів, плавців, легкоатлетів, вивів до вищої ліги нашого спорту свої команди баскетболістів і волейболістів, а торік дав радянському футболові нового чемпіона.
Тож і немає нічого дивного в успіхах ворошиловградських футболістів. До речі, в цій області рекордна в республіці кількість футбольних полів, чимало сильних команд.
Якщо тріумф «Зорі» цілком закономірний, то динамівці Києва протягом сезону не могли з такою самою певністю розраховувати на срібні медалі. Не все було гаразд у колективі, траплялися зриви у деяких гравців. Це відбивалося на спортивних результатах. І якщо все ж кияни зуміли зійти на другу сходинку п’єдесталу, то завдячують це лише своєму високому класу гри, що особливо позначилося в їх зустрічах на Кубок європейських чемпіонів з австрійським «Ваккером» і польським «Турніком», перемоги над якими вперше вивели радянський клуб у чвертьфінал цього міжнародного турніру.
Порадували і малі золоті медалі київських дублерів, які стали для них традицією. Динамівський резерв недарма зажив слави кузні майстрів. Ось і минулого сезону гра вчорашнього дублера Олега Блохіна у вищій лізі була така успішна, що дебютант став і най-влучнішим бомбардиром чемпіонату, і найрезультативнішим форвардом року в першій збірній СРСР.
Ясна річ, перед наставником динамівців заслуженим тренером СРСР О. О. Севидовим ще чимало проблем. Та хочеться вірити, що уславлений клуб у новому чемпіонаті продемонструє таку саму гру, як і в роки своїх найбільших досягнень.
Напередодні торішнього сезону наші основні побоювання і турботи були пов’язані з дебютом дніпропетровського «Дніпра», а також із перспективами львівських «Карпат», де на той час сталися серйозні зміни і в тренерському складі, і серед основних гравців. І що ж? «Дніпро» перевершив усі наші сподівання. Молодий наставник команди В. В. Лобановський зумів створити в колективі атмосферу високої спортивної дисципліни і працьовитості. Наслідком цього була рівна, стабільна гра. Команда посіла почесне шосте місце (до речі, дніпропетровці набрали лише на одне очко менше від срібних призерів).
А «Карпати» ледь-ледь виконали програму-мінімум. Правда, добрий склад футболістів, перші успіхи нового старшого тренера команди Валентина Борисовича Бубукіна дають підставу сподіватися, що справи підуть на краще,
Порадував донецький «Шахтар». Але, на мій погляд, більш варто подиву те, що така досвідчена команда могла на рік розлучитися з вищою лігою, ніж те, що вона повернулася до неї.
Вже другий сезон не може повернутися до вищої ліги одеський «Чорноморець», удруге зупиняючись перед самим входом—на «бронзовій» сходинці першої групи. Торік моряки були особливо близькі до мети, але невдало провели фініш. Розчарували нас виступи запорізького «Металурга», харківського «Металіста», а надто — криворізького «Кривбасу», який, взагалі вибув з першої ліги. І лише завдяки тому що чемпіон України івано-франківський «Спартак» зумів у важкому двобої з ризькою «Даугавою» здобути перемогу, представництво України в першій групі зменшилося не на два клуби, а тільки на один.
У сезоні 1973 р. в чемпіонаті СРСР нашу республіку представлятимуть п’ять клубів вищої ліги Чи пощастить їм повторити тогорічний успіх, коли вони завоювали і золото, і срібло, коли 3 наших колективи ввійшли до першої шістки? Чи спроможеться нарешті «Чорноморець» повернутися до вищого класу? Одне з найголовніших завдань, що стоять перед футболістами у наступному сезоні,— це підвищення класу гри, наближення її до міжнародних стандартів. Така гра радуватиме мільйони аматорів, приваблюватиме їх на трибуни стадіонів. Щоб домогтися цього, треба і надалі зміцнювати і розширювати фундамент великого футбола — масовий і юнацький футбол. Саме в цьому — стратегія сезону. Що більше яскравих молодих талантів, то цікавішою, емоційнішою буде гра команд.
Якщо порівняно недавно ми знали тільки три найбільших футбольних центри — Київ, Донецьк і Одесу, то тепер до них приєдналися Ворошиловград, Дніпропетровськ, Львів, Івано-Франківськ, Житомир, Нова Каховка. У федерації зросли турботи — збільшилася потреба у висококласних тренерах, гравцях. За цих умов особливу роль відіграє цілеспрямований розвиток масового і юнацького футбола. Добре поставлена систематична робота в низових колективах — це не лише сотні тисяч міцних, витривалих і сміливих хлопців, а й надійний резерв для поповнення команд майстрів.
Щовесни на Україні взуває бутси майже мільйон чоловік. До їхніх послуг — 865 стадіонів, понад 18 тисяч зелених полів, безліч тренувальних майданчиків. їх навчають 54 тисячі тренерів і громадських інструкторів. Протягом останніх років Федерації футбола УРСР вдалося розробити чіткий і реальний календар ігор, підвищити кваліфікацію тренерських кадрів, поліпшити планомірний добір здібних гравців.
Надійним помічником у тренерсько-виховній роботі став новий комплекс ГПО, спрямований на всебічне фізичне і морально-вольове загартування молоді. Не випадково обов’язкове складання норма
тивів комплексу впроваджено не лише у футбольних командах колективів фізкультури, а й у майстрів, що сприятиме підвищенню спортивної форми наших найкращих гравців.
Зміцнення і розвиток усіх ланок українського футбола — джерело його дальших успіхів.
О. О. ОШЕНКОВ, начальник відділу футбола Комітету по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів УРСР,
ЗЕНІТ „ЗОРІ"
Торік іменитим клубам країни довелося шанобливо поступитися й зняти капелюха перед молодою ворошиловградською командою «Зоря», яку ще недавно ніхто з них не вважав за серйозного конкурента. А армія уболівальників і фахівців,^котра з подивом і захопленням спостерігала переможний шлях «Зорі», одностайно оцінила її сходження як добру прикмету наступного зростання всього радянського футбола. Бо це означало розширення нашої «еліти», збільшення кількості команд хороших і різних, сміливий наступ молоді на фортеці застарілих традицій.
«Зоря» сходила вгору шістнадцять років. Йшла поволі, поступово, але з рідкісною наполегливістю, прагнучи щосезону просунутися вгору сходами всесоюзної ієрархії бодай на один щабель. Статистики з подивом відзначили, що ворошиловградським футболістам не пощастило в цьому лише раз за 16 років.
Втім судіть самі. Ось табличка цифрових досягнень команди від того часу, коли вона дебютувала на всесоюзній арені під назвою «Трудові резерви»:
Клас «Б»
Рік В Н П М Місце
1957 6 10 18 18—55 XVI
1958 12 10 8 35—26 VI
1959 15 3 8 55—31 IV
1960 19 9 8 69—40 III
1961 22 7 7 56—23 II
1962 14 5 5 52—22 І (у зоні)
« і 6 4 0 22—11 І (у фіналі)
Друга група класу «А»
Рік В Н П М Місце
1963 15 11 8 41—26 V
1964 12 16 10 34—24 XI
1965 22 15 9 59—38 VII
1966 16 12 6 33—15 І (у зоні)
» 2 2 0 4—1 І (у фіналі)
Вища ліга
1967 8 13 15 27—42 XVI
1968 10 13 15 23-41 XIII
1969 8 10 14 28—33 XI
1970 10 14 8 27—25 V
1971 11 11 8 29—23 IV
1972 15 10 5 52—30 І
Як бачимо, лише 1964 р. був кроком назад. Але це той самий сезон, коли команда вперше представляла орденоносний тепловозобудівний завод ім. Жовтневої революції, прибравши назву спортклубу цього колективу — «Зоря». Оновлено було тоді не лише ім’я, а й склад, певною мірою навіть традиції. І хоча колектив у цілому зберіг ігровий почерк ансамблю минулих років, усе по суті починалося з самого початку. Тимчасовий відступ 1964 р. виявився лише відступом для розгону, для ривка до нових висот. І та команда, яка звалася «Зорею», вже не відступала ніколи від здобутих позицій.
Успіхи ворошиловградських «Трудових резервів», які увінчалися здобуттям титулу чемпіона України і виходом на арену класу «А», багато в чому пов’язані з ім’ям зовсім молодого тоді наставника Германа Семеновича Зоніна. Та ось 1964 року йому запропонували можливість проявити себе на міжнародній арені — попрацювати тренером збірної Бірми.
Герман Семенович прийняв пропозицію, але, вирушаючи у далеке закордонне відрядження, твердо пообіцяв хлопцям із «Зорі» повернутися до них якнайшвидше. Наступного сезону ворошиловградців тренував Костянтин Іванович Бєсков. У 1966—1967 рр. «Зорю» очолював Євген Іванович Горянський, під орудою якого вона вийшла до вищої ліги. Потім два сезони командою керував її колишній гравець Віктор Григорович Гурєєв, який допоміг ворошиловградцям
закріпитися в групі найсильніших. Йому допомагали Валерій Завено-вич Галустов і Владислав Петрович Глухарєв.
Чемпіонат СРСР 1970 р. «Зоря» знову розпочала з своїм старим керівником Г. С. Зоніним, який повернувся до неї, збагачений досвідом, знаннями, новими ідеями.
Про нього кажуть: талановитий, самобутній фахівець. Він сформувався як футболіст у Ленінграді, а як тренер—на Україні. У 1950—1955 рр. виступав у ленінградських командах «Динамо» і «Трудові резерви», які представляли місто на Неві у вищій лізі, спочатку форвардом, потім півзахисником. За цей час закінчив інститут фізкультури, а тренерський досвід набував у ленінградських «Трудрезервах», воронезькому «Труді» і, нарешті,— у Ворошилов-граді. І з перших кроків роботи з молоддю шахтарського краю прагнув прищепити їй найкраще, чого навчився свого часу, граючи поруч з такими видатними майстрами, як Петро Дементьєв, проходячи школу таких тренерів, як Михайло Бутусов. Але попервах зустрівся з неабиякими труднощами.
Річ у тім, що «академічний» ленінградський футбол не приживлявся в Донбасі, де команди діють здебільшого в атлетичному, темповому стилі. І самому тренерові, молодому ще фахівцю, довелося багато чого вчитися. Зрештою він став, мабуть, найяскравішим представником, популяризатором і навіть ентузіастом енергійного, швидкого, як вихор, футбола.
Герману Зоніну поталанило як тренерові саме в період найвищого сходження «Зорі» протягом останніх трьох сезонів, коли вона не виходила з першої п’ятірки вищої ліги, радуючи фахівців та аматорів колоритною новаторською грою. Це новаторство проявлялося і в методах підготовки команди, і в пошуках нових форм контролю над станом ігрової готовності футболістів, і в тактичних малюнках кожного матчу, що відзначалися вмілим, тонким керуванням темпом гри, раптовими змінами напрямку атак, фундаментальною побудовою оборони.
Важко сказати, чи радувала б усім цим «Зоря», якби з Германом Зоніним не працювали разом Валерій Галустов і Владислав Глухарєв — ветерани ворошиловградського футбола.
Валерій Галустов свого часу був одним з найкращих на Україні виконавцем нелегкого амплуа диспетчера гри. Тонкий тактик і організатор, він завжди був помітний на полі. І його тренерська роль у нинішніх успіхах клубу полягає не лише в тому, що він чудово розуміється на всіх тонкощах гри, а й у тому, що сьогодні Галустов— умілий педагог і вихователь, який до того ж сам день у день вчиться. Торік він цілий місяць провів з командою київського «Динамо», спостерігаючи і ретельно занотовуючи все, що тут побачив. Був на тренуваннях, установках, брав участь в обговореннях. Київські футболісти і тренери охоче ділилися з начальником «Зорі» всіма
Чемпіон СРСР з футбола — команда «Зоря» Ворошиловградського тепловозобудівного заво ду ім. Жовтневої революції.
своїми секретами і щиро бажали, щоб вони прислужилися друзям-ворошиловградцям.
«Зоря», ясна річ, критично поставилася до динамівського досвіду, відібравши з нього тільки те, що вважала за корисне для себе.
Важко переоцінити велику працю, вкладену і Владиславом Глу-харєвим у нелегку «чорнову» роботу з ворошиловградськими футболістами, зокрема дублерами.
А тепер кілька слів про п’ятнадцять футболістів, п’ятнадцять чемпіонів СРСР 1972 р.
...Це сталося в матчі чемпіонату 1971 р. з «Зенітом». Ленінградець Поляков прорвався до воріт «Зорі» і завдав сильного удару. Гол? Ні, воротар Олександр Ткаченко самовіддано кинувся на бутсу форварда, знявши з неї м’яча. І знепритомнів від удару, після якого опинився в лікарні.
Отак і сезон 1972 р. «Зоря» розпочала без свого основного воротаря. Але Михайло Форкаш з успіхом замінив його на посту номер один, і команда майже не відчувала втрати. Важко було грати самому, без заміни. Та ось одужав І Ткаченко. Удвох вони допомогли колективові блискуче завершити сезон. І ми знову побачили Олександра Ткаченка серед кандидатів до збірної СРСР.
Основний гравець захисної лінії — Олександр Журавльов. Змінивши на посту капітана команди Валерія Галустова, він незмінно носить на рукаві червону пов’язку. Журавльов — наче останній бастіон оборони команди, який уособлює собою її міць і надійність. Хлопці кажуть про нього: «Сашко — з тих, кого не можна не поважати. Принциповий і авторитетний, він завжди готовий прийти на допомогу товаришеві — чи то на полі, чи у будь-якій життєвій ситуації».
Коли до київського «Динамо» перейшов партнер Журавльова Михайло Фоменко, його замінив Володимир Малигін. Тренери спочатку вагалися, обговорюючи цю кандидатуру: ще молодий, мало-досвідчений... У 1971 р. його випробували крайнім захисником, і то без особливого успіху. А тут — стопером! Та все ж повірили в нього і не помилилися. Володимир багато тренувався, і восени він уже виступав цілком упевнено.
Ще не так давно славився правий захисник «Зорі» Анатолій ІПульженко. Та в сезоні 1972 р. він не міг прислужитися команді: давалася взнаки стара травма.
Минулого сезону в «Зорі» з’явився ще один правий захисник — Сергій Кузнецов. Його рекомендував ворошиловградцям старший брат Віктор — старожил «Зорі». Чіпко граючи в захисті, Сергій нерідко підключається й до нападу, бомбардуючи ворота гарматними ударами здалеку. В такі хвилини його вчасно підстраховує ззаду Віктор Кузнецов. Постійні «рокіровки» братів Кузнецових — один з ефективних тактичних прийомів команди.
Суворою ігровою дисципліною вирізняється на полі лівий захисник Микола Пінчук. Тут він мало не універсал: і «зону» може на замок замкнути, і персонально опікати небезпечного форварда.
На флангах оборони «Зорі» минулого року також довелося нерідко виступати Володимиру Абрамову. Молодий гравець проявив себе винахідливим захисником. Не раз крайній форвард суперників вважав, що вже обійшов Абрамова. Та це була, виявляється, тільки ілюзія — за мить захисник дотепно відбирав м’яча і стрімко мчав уперед, починаючи контратаку.
Отакий захист «Зорі». Має він і свої проблеми, свої хиби, та головне завдання сезону впорав добре. Що ж до лінії півзахисту, то вона виступила просто блискуче, привернувши навіть увагу тренерів першої збірної СРСР. У команді виросла ціла група обдарованих півзахисників.
Опорний гравець середньої лінії — невтомний Юрій Васенін, до якого в команді пристало прізвисько «машина»: справді, він без зовнішнього напруження здійснює на полі часті ривки по ЗО— 40 метрів.
Віктор Кузнецов звернув на себе увагу, коли хлопчиком грав у сімферопольській «Таврії». Тоді його запросили до юнацької збірної СРСР на чемпіонат УЕФА. Звідти повернувся з золотою медаллю неофіційного чемпіона Європи серед юнаків, а відтак дістав запрошення до «Зорі». Тут він став універсальним хавбеком. Глядачам імпонує його елегантна ігрова манера.
До пари йому Анатолій Куксов, який теж, здається, вміє все, що потрібно команді. Темпераментний боєць з сильним, точним ударом з обох ніг, він успішно виступав і в складі олімпійської збірної СРСР.
Та найпомітнішою фігурою в середній ланці був Вячеслав Семе-нов. Втім про нього точно не скажеш — хавбек він чи форвард. Залежно від ситуації він вправно перевтілюється то на диспетчера гри, то на бомбардира. Вихованець київської школи Се-менов свого часу «пересидів» у динамівському дублі, хоча вже зарекомендував себе як один з найрезультативніших резервістів. І от у «Зорі» його зуміли оцінити по заслугах, за що він щедро віддячив колективу своєю яскравою грою. Нині він повернувся до Києва, та його виступ у «Зорі» 1972 р. залишиться пам’ятною сторінкою в історії команди.
Ще одним надійним гравцем півзахисту ворошиловградців був Сергій Морозов. Це дуже перспективний гравець. Хоча в сезоні 1972 р. він ще не завоював стабільного місця в команді, але з успіхом провів достатню кількість ігор, щоб заслужити золоту медаль чемпіона.
З форвардів найстабільніше виступав лівий крайній Володимир Онищенко. Його, як і Семенова, свого часу недооцінили тренери київського «Динамо», хоча красива гра обдарованого форварда давно звернула на себе загальну увагу. її відзначили ще за часів виступів Онищенка на турнірі УЕФА в складі юнацької збірної СРСР, а потім— у дублі київського «Динамо». З успіхом став він грати і в основному складі. Досить сказати, що в 1970 р., провівши в чемпіонаті СРСР лише 6 матчів, Володимир забив 4 голи. Багатообіцяюче розпочав і наступний сезон, а наприкінці його прийшов до «Зорі», де йому, нарешті, довірили місце в основному складі. І не помилилися. У Ворошиловграді він змужнів, став бійцем. 1972 року добре проявив себе і в першій збірній СРСР.
У Онищенка були хороші партнери. Спершу — Юрій Єлисєєв, який володіє рідкісним для наших форвардів умінням грати «на другому поверсі»: чимало своїх голів він забив головою. Особливо ефектно Юрій розпочав сезон 1972 р., зарекомендувавши себе влучним снайпером. Команда вважала навіть, що він міг би сміливо претендувати на приз газети «Труд». Але прикра травма в середині сезону надовго вивела його з строю.
Тоді на поле часто став виходити Володимир Старков. «Б’є, як з гармати,— охарактеризував його Онищенко.— Якщо влучив, напевне буде гол. Якби-то влучав частіше!..» У цьому — весь Старков. Гравець таранного стилю, він невтомно обстрілює ворота суперників.
Отакі вони, п’ятнадцять золотих медалістів. Менше поталанило іншим гравцям «Зорі» — таким, як технічний хавбек Валерій Копій, швидкий форвард Володимир Бєлоусов та інші. Вони виходили рідше на поле, та все ж добре прислужилися команді і зберігають надію відзначитися в новому сезоні.
А які плани чемпіонів нинішнього року? Як вони тренувалися? Які зміни сталися в складі? Які їхні проблеми?
— Проблеми старі,— відповів начальник команди Валерій Заве-нович Галустов — Передусім треба добре підготуватися фізично. Послуговуємося для цього старою програмою, яка цілком себе виправдала. Тільки збільшили тренувальні навантаження воротарів, бо й роботи на полі їм у новому сезоні буде більше.
Змін у колективі майже не сталося. Поповнення прийшло переважно з нашої групи підготовки. Серед цієї молоді є дуже здібні хлопці.
— Не без вагань прийняв почесне запрошення «Зорі»,— сказав новий старший тренер команди Всеволод Костянтинович Блінков, заслужений майстер спорту, заслужений тренер РРФСР.— Працювати з чемпіонами — велика честь, але й велика відповідальність. У команди— своєрідна манера гри, власні традиції, які слід ретельно зберігати і примножувати. «Зорю» як чемпіона тепер зустрічатимуть
у всеозброєнні. Буде важче, ніж торік. І це слід врахувати. Тому ми з хлопцями шукаємо і нових ефективних форм підготовки. Колектив тренується старанно, сповнений рішучості підтримати високу спортивну репутацію клубу.
О. ВАСИЛЕНКО
Наш тепловоз вперед летить
У сяйві перемоги,
І в стукоті коліс звучить: «Зоря» зійшла, «Зорі» — дорогуі
ПІДСУМКОВІ ТАБЛИЦІ ПЕРШОСТІ СРСР 1972 РОКУ ВИЩА ЛІГА
Команди 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 в Н П М'ячі 0
1 „ Зоря “ ЗО 3 3 Г-2 2 2 21 40 ГО 12 ЗО 2 1 2'1 00 0 0 ОТ 4-2 1 0 20 ЗТ 11 Г1 13 10 2 1 41 2 2 00 її 13 ЗО 15 10 5 52-30 40
2 „Динамо **(Киї6) 0 3 3 3 1 1 2 2 1-1 2'3 2'0 2'1 22 2 2 гт 4'2 12 0 0 ОТ от Г2 11 4'1 2:0 32 11 1 0 10 3 2 10 0 1 4 1 61 12 11 7 52-38 35
3 „Динамо** Тбілісі 21 22 /•/ /7 02 2-1 0 0 2'3 1'2 ЗО ГО 0 5 ОТ 20 ЗО 22 ГО 1 1 0 5 20 41 0 0 2 0 0 0 00 51 0 0 22 ГО 13 12 11 7 41-34 35
4 „ Арарат “ 12 0-4 2 2 1 1 2'0 12 2'0 10 0 0 2'3 4 2 0'2 Г1 2'Т 5'0 0 0 0 0 1 0 10 1'1 0 1 1'1 ГО ОТ 2 0 ОТ ГО 1 1 4 2 12 10 8 38-29 34
5 ЦСКА 0 1 21 32 0'2 0 0 32 0 2 0 1 12 2'0 Г-1 2'1 0 3 12 ГО Г-2 от 0 0 ОТ ГО 21 ГО ГО ЗТ 31 3 1 3'2 1'2 10 Г1 15 4 11 37-33 34
б „Дніпро ** 0 3 12 12 2'2 2'Т 0 3 0 0 3 2 21 0'2 3'3 2 2 0'0 10 ГТ 2-1 11 0'3 ГТ 10 0 4 10 4 0 0-2 10 0 0 10 0'0 50 21 12 10 8 37-37 34
7 „ Зеніт ** 12 0'0 22 11 ОТ 5'0 2'4 20 11 12 3'3 2 2 02 0 2 0 1 00 10 4-1 0'0 21 2 0 0 0 11 0 0 ГО ОТ 3'1 61 3'1 1'0 11 11 8 44-30 33
8 „Динамо** (Мінськ) 0 0 10 2'4 2'Т 10 0 2 1Т 12 ЗО 2'1 0'0 ОТ 2'0 2 0 01 0'2 10 0 3 0'2 2Т 1-І 0 0 00 ГТ 0'0 0'0 2'2 2'1 ОТ Г-1 10 11 9 27-28 31
9 „ Торпедо ** 2 4 0 0 ГО 0'3 22 0:5 00 ОТ 2'1 1'1 Г-2 10 0'0 ГО 2'0 4-1 1'4 21 0 0 0-2 ОТ ГТ 2'Т 0-0 ЗО 10 01 ОТ ЗО 11 9 10 31-33 31
10 „ Динамо ** (Москва) 0 1 0 2 10 2 1 ОТ 11 0 0 0'1 1 0 0'0 3'0 ОТ 1'4 ОТ 3'0 14 4'1 утя, Г4 01 2 0 ЗО ГТ 0'2 3'2 ОТ / / 2'Т 5'2 12 6 12 39-35 ЗО
11 „ Спартак** 13 1'1 1 1 1'4 5'0 0'2 ОТ 1'1 1'0 0 1 ГТ ОТ 00 Г2 2'0 12 12 0'0 4 1 10 10 0 0 ОТ 0'0 ОТ 13 21 2'0 0 0 8 10 12 29-30 26
12 СКА (р о став-на-Дону Г1 Зі 02 2'3 1 4 ОД ГО 1'1 Г2 ОТ 40 ОТ 0'2 0'0 Г1 0 0 2'0 ГО 0-2 0'3 0 1 0 0 2'Т 11 31 ОТ 11 42 1'1 12 8 10 12 31-35 26
13 „ Кайрат'* 0 1 Г2 1-1 0 1 0 2 00 07 ОТ гз 0'4 2'0 00 0'0 Г1 Г1 1 2 11 20 ГО 0'0 12 11 0 0 Г1 20 ЗО 0 0 ГО 6 14 10 23-27 26
14 „ Карпати*1 14 22 01 2 3 0'0 1'5 ГО 0 2 гз гз ОТ 0'0 ОТ ГО 0'0 00 0 0 0 3 2-3 ГО ГО зт ГЗ 10 0'0 Г-1 3 1 1 4 20 1'2 8 8 14 27-43 24
15 „ Локомотив** 0 0 1Т 0'1 ГО 0'0 2'2 ГО 0'1 2:3 ОТ 0'0 ГЗ 1'6 2'2 Г-2 от ГО ГЗ 1'1 Г-2 0'2 Г'1 2'4 0 2 0'3 гз 4'1 утя, 10 22 6 9 15 29-48 21
16 „ Неутчі*' 3 1 0'3 1'4 1'6 ОТ ЗТ Г-1 2'4 ОТ Г-1 0'5 Г-2 ГЗ ОТ г°і ГО 0'3 12 2-5 Г-1 0'0 11 2'1 0'0 ОТ 0'2 2'Т ОТ 22 6 8 16 28-55 20
ся
ДУБЛЮЮЧІ СКЛАДИ ВИЩОЇ ЛІГИ
Команди і 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 В Н П М'ячі 0
1 „Динамо** (Киїб) 11 11 3 0 0 0 1 0 01 0 2 2 2 Г1 0 0 1 0 0 1 2:0 10 3 2 3 1 2 0 1 0 1 0 2 0 1 0 0 0 1 1 0 0 0 0 3 3 11 1 0 1 1 10 14 13 3 34-18 41
2 „ Торпедо ** 11 1і и 0 0 3 1 2 / 3 3 0 0 0 0 40 31 10 0 6 10 1 0 0 1 12 2 2 3 2 0 0 0 0 10 4 0 10 11 2 2 3 2 11 51 0 2 2 0 14 12 4 46 -30. 40
3 „ Карпати “ 0 3 0 0 0 0 13 (тут, 0 1 4 2 0 0 ЗО Г1 1 1 0 1 3 2 0 0 3 3 10 2 2 0 0 0 0 2-1 2 0 2 0 2 2 2 1 24 1 0 1 0 1 0 2 0 1 1 3-1 13 12 5 38
4 „ Динамо “(Москва) 0 1 1 0 12 3 3 1 0 2 4 21 1 1 12 2 2 1 1 3 1 1 0 0 1 0 1 2'0 6 0 4 2 0 0 0 0 1 1 4'0 0 0 3 1 3 1 2 0 Г1 0 2 ЗО 2 0 14 9 7 50-28 37
5 ЦСКА 2 0 2 2 0 0 0 0 0 0 0 3 12 11 0 0 13 12 2 0 12 10 0 1 3 2 3'0 50 3 0 0 0 0 1 1 0 20 1 1 у, ЗО 0 0 10 2 0 13 11 6 39-20 37
6 „Зоря" 1 1 0 0 0 4 1 3 1 1 1 1 2 1 2 2 0 0 3 1 0 3 ЗО 0 0 2 1 10 0 1 10 0 0 0 0 2 0 2'1 1 1 20 1 1 2 2 21 2'0 1 5 0 0 3 2 12 13 5 36-32 37
7 „Динамо"(Тбілісі) 0 1 10 0 1 6 0 10 2 3 1 1 1 3 21 0 2 ЗО 0 3 ЯТЯ 0 1 11 27 1'1 1 4 0 0 0 1 2'1 3 1 4 2 10 13 ЗО 1 1 2 0 3 2 13 7 10 44-36 33
8 СКА (Ростов-на-Дону) 0 2 0 1 0 1 0 1 0 0 3 3 0 1 1 0 1 1 0 2 0 0 12 10 1 1 1 1 2-2 2 2 3 4 0 2 2 0 2 0 0 0 3 1 1 1 10 10 4 2 ЗО 0 1 3 0 10 10 10 36-31 ЗО
9 „ Несртчі “ 2 3 1 3 го 2 1 0 1 2 2 10 0 2 10 2 3 0 1 10 11*2 11 22 2 2 1 1 0 0 1 1 10 2 3 2 2 3 1 20 0 2 0 1 20 3 0 2 3 10 9 11 39-38 29
10 „ Зеніт ** 0 2 0 1 2 2 2 3 0 0 0 0 0 6 2 4 0 3 0 5 0 1 0 0 47 2 2 4 3 \ 21 2 1 0 1 1 1 2 0 12 4 2 1 1 5 0 1 1 31 1 0 1 2 8 11 11 42-49 27
11 Динамо " (Мінськ) 0 1 0 2 0 0 0 0 12 0 2 0 0 0 0 0 3 0 0 0 0 0 2 0 0 1 1 2 0 0 2 0 0 1 1 1 2 1 0 0 0 0 1 0 0 ЗО 0 0 2 2 10 11 1 1 1 1 4 17 9 16-24 25
12 „ Арарат " 0 1 0 0 0 1 0 4 0 2 2 2 1 1 0 4 1 0 0'1 Г2 1 1 1 0 12 0 2 0 0 0 1 3 2 1 1 0 2 0 0 1 0 0 2 2 1 31 10 зо 0 2 01 3 1 9 7 14 25-37. 25
ІЗ „Дніпро" 1 1 0 0 0 1 11 1 2 4 2 0 0 13 0 2 1 1 0 2 1 1 13 2 4 13 11 22 1 3 2 1 2 4 0 0 0 3 2 0 1 2 Ж 0'1 2 1 4 1 3 1 0 2 1 0 7 9 14 35-48 23
14 „ Кайрат " 0 0 3 3 2 2 2 3 0 1 0 1 ГЗ 0 2 1 2 0 0 22 12 0 1 3 1 0 1 0 1 0 2 2 0 Г1 0 5 0 0 2 2 13 0'1 10 12 0 1 31 2-1 2'0 6 8 16 30-44 20
15 „ Локомотив “ 11 0:1 1 1 15 0 1 0'2 1 1 2'0 0 3 0 0 0 2 51 0 3 Г1 2'4 0'3 ГО 0'2 Г1 13 0 1 1 1 0 3 20 1 4 13 10 ГЗ 7727 3 2 1 1 6 8 16 28-53 20
16 „ Спартак " Г1 0 1 2 0 0 2 Г1 ГЗ 0 3 0'2 0-1 0-2 0-0 2'3 0'2 2'3 1 0 0-3 0'3 3'2 0'1 2'1 /7 10 ГЗ 2'0 0^1 12 0'2 2:3 6 6 18 25-48 18
Команди / 2 3 4 5 6 7 8 9 10
/ Пахтакор “ 2 1 0 2 1 3 1 3 1 0 3 2 10 0 2 0 0 1 1 2 0 3 1 2 1 3 2 0 3 зо 0 0 5 1
2 „ Шахтар 44 Д. 1 2 2 0 Ша 2 2 2 1 0 1 0 0 3 0 2 0 2 0 0 0 0 0 4 1 3 0 2 0 11 2 0 1 2 2 0
3 „ Чорноморець “ 3 1 3 1 21 22 5 0 1 2 0 1 1 2 1 2 0 0 1 0 1 3 2 0 0 1 2 2 4 1 2 0 0 0
4 „ Крила Рад “ 0 1 2 3 1 0 0 0 0 5 2 1 2 2 1 0 0 0 11 1 0 2 0 0 0 1 1 0 0 3 1 11 5 1
5 „ Торпедо “ Кут. 0 1 2 0 0 3 0 2 1 0 2 1 2 2 0 1 Ша 4 0 11 0 1 2 0 5-1 1 1 2 0 0 1 0 1 3‘1
6 „ Зірка “ 0 0 1 1 0 2 0 0 2 1 0 0 0 0 11 0-4 1 1 'лА/лЛ 0 0 1 1 4 2 0 1 ЗО 0 3 2'1 1'1
7 „ Шинник “ 0 2 1 3 0 0 1 4 0 1 3 1 0 1 0 2 10 0 2 0 0 1 1 1 2 0 0 2 4 2 0 0 0 1 0
8 „ Памір “ 1 2 2 3 0 3 0 2 0 2 1 0 0 0 1 1 1 5 1 1 2'4 1 0 2 1 0 0 л 2 1 0 2 0 0 2 4
9 „ Спартак44 Ор. 3 0 0 3 1 1 0 2 2 2 1 4 0 0 13 0 2 10 0 3 3 0 4 2 0 2 1 2 2 0 1 0 0 2
10 „Шахтар" Кг. 0 0 1 5 0 1 0 2 0 2 0 0 1 1 1 5 і 0 ІЗ 1^2 0'0 0 1 0 0 4 2 0 і" 2 0 702м
(і „ Алга 44 0 1 2 1 9 0 0 0 0 1 13 1 1 1’1 0'1 /./ 0 3 1 1 0'1 11 0 0 2 2 21 0’3 1 1 5 0
12 „ Ністру " 0 2 1 1 0 0 0 4 0 1 1 0 2 1 0 3 / 0 0 2 0 1 зо 0 1 Г1 4'4 2'2 0 2 2 2 0 0 0’1
13 „ Текстильник " 1 4 3 3 0 0 1 3 16 3 2 0 2 0 2 2 1 2 1 Г1 1 0 0 3 23 0'1 1'1 Г2 ЗО 0'1 0'0
/4 „ Металург " 2 3 0 9 1 3 2 0 1 3 2 0 2 2 1 1 0 2 1 0 2 1 0 1 0 1 3 0 12 1 0 2 0 ІЗ 0'1 2 1
15 „ Автомобіліст “ 1 1 0 4 0 1 1 0 1 1 0 4 1 1 0 2 0 1 0 0 0-1 1 1 0 0 0 3 0 2 1 1 1'1 21 / 4
16 „ Металіст “ 1 2 0 3 1 / 0 2 1 1 0 2 2 2 0’1 0 2 0 1 1 2 11 0 1 0 0 0 1 3'1 0 3 2 1 01
17 „ Будівельник " 0 1 0 2 1 0 0 2 0 2 1 2 1 0 Г1 1-1 0 2 1 0 0 2 3-1 0'0 0 2 2 1 1’2 1 1 13 21
18 „ Уралмаиі “ 0 2 10 1 1 10 1 1 0 3 0 1 2 0 0'3 3’1 0 2 0 2 0’1 4 1 1’1 0 6 1 2 0 0 1-1 21
19 „ Кривбас “ 1 5 1 3 2 2 2 2 1 2 Г2 2 2 1 0 12 3 1 2 2 0 1 1-2 4-1 0 2 0 1 1 0 Г1 22 22
20 „Динамо " # 0 0 0 4 0 4 0’3 1 1 0 1 0'0 1'5 0-1 0 1 0'1 2 2 13 1'2 0 4 2 2 0'0 2'4 01 01
// 12 ІЗ /4 15 16 17 18 18 20 В Н Л Мзячі 0
/ 0 12 2 0 1 1 4 1 3 3 3 2 4 0 1 і 4 0 2 1 3 0 1 0 2 0 2 0 0 1 5 1 3 1 0 0 4 0 24 7 7 74-36 55
0 0 0 0 0 0 4 0 0 0 3 1 3 1 0 2 1 0 0 1 11 2 0 0 1 2 0 1 1 0 1 22 22 4 0 3 0 19 13 6 57-21 51
1 0 3 і 1 0 0 1 2 3 3 1 0 2 11 4 0 1 1 2 0 2 0 2 1 11 3 0 2 1 2 1 1 1 1 0 20 8 10 67-36 48
11 11 1 2 3 0 2 0 2 0 2 2 1 1 1 1 2 0 2 2 1 0 0 1 11 1 0 в 2 2 2 0 1 0 0 5 1 14 17 7 50-35 45
1 0 11 0 1 2 0 1'2 1 2 2 0 0 1 1 0 0 0 2 0 1 0 1 1 2 0 3 0 1 3 2 1 1 3 ГО 1 0 19 6 13 49-32 44
3 0 11 1 0 0 3 1 1 0 1 12 1 0 1 0 11 2 1 1 1 0 1 2 0 2 0 2 0 2 2 1 0 1 0 2 2 14 16 8 41-35 44
1 0 1 1 1 0 11 3 0 3 2 ГО 0 3 0 0 3 0 1 0 0 0 ГЗ 0 0 1 0 1 4 2'1 1 4 3 1 2 1 15 10 13 39-44 40
0 0 2 2 4 4 2 2 1 0 11 2 1 0 1 2 0 1 1 1 0 1 3 2 0 1 2 1 1 6 0 2 0 1 0 4 0 2 2 13 13 12 52-51 39
1 2 ЗО 2 0 2 2 2-1 0 3 0 2 3 1 1 1 1 2 11 3 0 2 1 1 1 2 1 0 0 0'1 /•/ 0 0 4 2 14 10 14 49-50 38
1 1 0 5 0 0 1 0 1 0 0 0 1 0 1 2 4'1 1 1 12 1 0 3 1 1 2 1'1 1 2 2 2 2'2 ГО 1 0 11 13 14 37-48 35
2 1 5 1 11 0 1 1 1 1 2 2 0 1 1 1 0 0 2 2 0 1 3 0 1 2 0 40 0 3 1'1 0 3 10 14 14 42-44 34
1 2 1 5 1 0 0 0 ГО 3 0 0 1 0 0 ГЗ 2 1 2 2 0 0 0 3 6 0 0 3 2 0 00 21 11 12 15 39-49 34
1 1 / 0 0 1 0 0 2 1 0'1 0 3 2'1 0 1 1 1 1 1 ГО 2 2 0 0 2 0 0 3 2 0 0 0 11 12 15 37-52 34
1 1 2 1 0 1 0 3 1 2 1 0 2 2 1 1 0 0 0 0 5 0 0 2 2 0 1 2 3 1 Г2 0 1 12 13 7 18 45-49 33
0 2 1 1 1 0 0 0 3 0 Г2 2 2 1 1 0 1 1 2 2 2 0 0 ГО 2 1 0 10 0 0 0 0 8 17 13 28-43 33
0 1 2 0 З'-І Г2 1 0 Г1 0 0 0'0 1 0 2 1 4'2 0'2 ГО 0 2 Г1 3'0 0 0 0 0 10 12 16 33-42 32
02 3 1 2'2 0 0 11 0'1 0 5 2 0 2'2 0 0 2 4 2 0 2 1 1 1 2'1 1 2 0 4 0'2 11 10 Г 36-55 32
1 0 0'2 3 0 0 6 2 2 0 0 0 2 2 1 0 1 0 2 0 1 2 0 1 2 1 1 'Ш, 3'3 1 0 2-3 2-3 11 9 18 38-58 31
0 4 3 0 3 0 0 2 0'2 3 0 ГЗ 2 1 0 1 0 1 Г1 0'3 1 2 2-1 3'3 0 1 2 1 Г1 10 10 18 50-62 ЗО
1 1 3 0 0 0 12 0'2 0 0 1 0 2 1 0 0 0 0 0 0 0'0 4'0 2’0 3'2 3'2 1 2 /•V 7 14 17 32-53 28
Команди 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 „Спартак"(ів -Фр) О 0 0 0 2 10 б2 0 3 1 0 2 0 0 2 2 2 2 0 10 10 0 0 0 2 0 4 2 1 3 2 1 1 1 0 ЗО 1 1 0 0
„ Говерла " 0 0 2 0 0 / 10 / 4 2 0 1 1 11 2 1 2 1 12
2 20 0 3 11 14 зо 2 3 2 1 21 2 1 0 0 2 0
„ Таврія" 01 0 2 10 10 2 0 12 1 0 0 0 10 0 1 10
20 ЗО 0 0 0 1 13 0 1 + - 4 0 2 2 12 51
4 „ Суднобудівник " ЗО 01 10 11 0 1 0 0 '/777/ 0 0 0 0 0 0 2 / 2 0 0'1 0 0 0 1 21 1 1 2 0 01 20' 0 0 1 1
„Шахтар" Кд 02 0 1 0 1 0 0 2 3 2 0 10 12 0 3 / / Г1
5 2 0 41 10 1'1 7/7//. 0 1 0 0 0 0 2 0 2 2 2 0 12
„Динамо" Хм. 22 41 0 2 0 0 3 2 0 0 11 2 2 ЗО 10 1 1
6 02 03 3 1 0 0 1 0 0 2 00 1 2 1 4 11 1 1
„Локомотив" в. 01 0 2 2 1 12 0 2 0 0 11 12 0 0 1 1 0 0
і 0'1 З*2 10 0 2 0 0 2 0 0 0 0 1 0 0 0 0 10
д „ Автомобіліст '* 00 '/ і 01 10 0 1 1 1 1 1 У/уУЛ 1 1 0 1 10 10
2'0 12 - + 0 0 0 0 0 0 00 2 0 5 2 0 0 зо
„ Металург" 4 0 1 1 00 10 2 1 22 2 1 1 / 2 0 11 2 0
9 12 12 0 4 12 02 2-1 10 0 2 /////> 1 0 12 13
СК Чернігів 2 3 12 0 1 11 ЗО 0 3 0 0 10 0 2 1 1 3 1
10 1 1 12 2 2 0 2 2 2 4 1 0 0 2 5 0 1 0 0 0 0
11 „ Будівельник “ П. і! 03 12 0 0 10 21 10 0 2 1 1 02 01 11 11 0 0 0 1 0 0 1 1 2 / 1 1 00 10 0 2
„Шахтар" Мак. 11 2 1 01 0 0 1 1 1 1 0 0 01 0 2 / 3 0 1
12 00 0 2 Г5 1 1 2 1 1 1 0 1 0 3 3 1 0 0 2 0
13 „ Авангард " Сед. 0 2 00 03 ЗО 1'1 01 0 2 1 1 0 1 1 0 0 0 0 0 0 2 12 0 0 21 12 20 10 0'1 1 1 01 0 1 0 0
„ Зірка" Г! 2'1 0 3 0 1 13 ГО 01 0 0 0 0 0 1 11 3'1
/4 0 2 14 0 0 00 ГО 21 10 00 0 1 0'3 0 0 0 4
15 „будівельник" Тр. 0’2 15 21 10 12 0 0 0'0 0'1 43 12 11 0 3
00 0'1 15 1'2 Г1 ГО 0 2 0 2 11 0 0 13 0 0
„Хімік" 02 00 01 2'1 2 1 0 4 0 0 ЗО 10 13 01 1 0
16 11 ГО 11 1 2 0 3 0 0 13 0 2 0 2 0 1 4 2 0 0
„Шахтар" Гор. 01 3'0 0 0 о 0і 12 1 2 3 1 11 2 2 0'0 ЗО 0 0
1/ 00 0 4 01 0 0 2 2 0 1 12 02 0 0 1 3 2 2 0'1
18 „ Авангард" Р. 0 2 2 1 2 1 0 2 0 2 01 12 12 01 / / 0 0 1'0
0 0 0 0 01 10 1 4 02 0 0 3 1 0 1 11 11 0 2
„ Фрунзенець" 12 01 0'1 12 21 0 2 0'1 00 0 1 10' 0 3 2 2
/У 11 0 3 0-1 02 0 3 1-3 0 2 10 1 0 +:- 20 0 0
Локомотив" X 0 0 10 20 21 10 1 1 0 1 ГЗ 2 5 0 4 12 13
Хи /іиРиїіиіінлу г\• 02 0 4 11 0 2 0 3 15 4 3 ЗО 0 0 Г2 31 Г1
21 „ Буковина" 0 0 2 1 0 2 Г4 0 2 1 1 0'3 0 1 0 4 0 2 1-2 0 4
0 4 0 1 3 2 0 0 0 2 1 4 11 0 1 0 0 1 3 2 4 0 1
22 Команда м. Луцька 1 1 0 1 0 4 12 0 4 1 0 0 2 0 0 0 0 0 1 0 1 0 0 1 3 0 0 12 12 02 1 1 1 0 0'1 11 0 1 12 0 2
9? „Локомотив" Дц 01 1 / 0 5 0 0 0 1 і 0 1 4 0 3 2 3 0 2 0 2 1'2
ли 0 0 12 0 1 12 04 0 2 0 0 10 1 0 1 2 0 1 0 0
„ Маяк" 0 2 0 1 0 3 0 1 0 0 / 1 3 3 2 0 0'0 0 0 0 1 1'1
24 13 0 1 -.+ 2 3 -•+ - + -: + -.+ -: + ^: +
(ПЕРША ЗОНА)
ІЗ 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 В н П М'ячі 0
2 0 0 0 11 2 0 2 0 0 0 2 0 1 1 1 0 0 0 2 0 0 0 2 1 1 1 0 0 2 0 0 0 4 0 1 1 1 0 10 0 0 2 0 3 1 23 17 6 51-28 63
'зо 0 3 1 2 4 1 5 1 1 0 0 0 0 1 0 3 4 0 12 0 0 10 ЗО 0 1 4 0 1 2 1 0 4 0 2 1 11 2 1 1 0 10 25 8 13 70-94 58
1 3 3 0 12 1 0 0 0 1 2 10 0 2 2 0 4 0 5 0 3 0 7 62-32
1 0 0 0 5 1 /1 10 1 0 1 0 1 1 2 3 0 1 1 0 + - 25 14 57
2 0 10 0 1 1 2 0 0 2 0 2 1 Г2 4 1 2 0 0 0 10 20 9 48-25
1 / 0 0 2 1 2 1 0 0 0 1 2 0 2 0 0 0 0 0 2 1 3 2 1 / 0 /
10 3 1 2 / 1 2 2 1 2 0 12 0 1 2 0 0 0 1 0 0 0 22 13 55
0 / 0 1 1 1 ЗО 2 2 4 1 ЗО 3 0 2 0 1 0 4 0 + - 11 61—35
0 0 0 1 0 0 4 0 2 1 10 2 0 1 1 11 1 0 0 1 1 1 їй їй т с/.
0 0 1 2 0 1 0 0 1 0 2 0 3 1 5 1 4 1 0 0 2 0 + ~ /о Іо їй оо оз 04
2 0 2 1 1 0 0 1 0 0 2 0 0 0 3 1 1 3 2 1 2 1 0 0 1 0 2 0 1 0 3 4 ЗО 11 3 1 0 0 4 1 0 0 3 3 + - !9 16 11 49-36 54
0 0 0 0 1 0 0 3 1 1 2 1 0 0 3 1 1 0 2 1 3 0 0 2 44-31
Г2 0 0 2 0 2 0 2 0 1 3 0 1 0 3 1 0 2 1 0 1 + - 19 15 12 53
2 1 0 0 3 4 0 1 2 2 1 0 10 5 2 4 0 2 0 3 2 0 0 20 13 13 56-45 53
0 2 10 1 1 2 0 0 0 10 0 1 0 0 0 0 1 1 0 1 + .-
0 / 10 1 0 3 0 2 1 0 0 3 1 10 0 0 3 1 11 11 0 1 - + 4 0 2 / 2 0, 3 /' .0 1 1 0 2 0 2 1 0 0 + - 19 14 13 56-41 52
1 1 1 0 1 1 0 0 1 1 3 1 1 0 2 4 0 3 2 2 0 0 11 3 0 0 2 2 1 1 3 2 1 4 2 11 1 0 2 0 1 0 / 0 + - 17 12 44-45 51
1 0 1 3 зо 0 1 0 0 0 1 2 2 3 1 4 0 2 1 2 / 1 / 18 12 46-39 50
0 0 4 0 0 0 0 0 1 0 2 0 0 0 7 / 1 0 2 0 0 0 + . - 1о
11 0 1 1 0 0 0 2 0 1 0 10 0 0 1 0 Г1 0 0 їй 17 14
10 2 2 0 1 0 0 ЗО 12 1 1 0 0 0 0 10 + - 10 33 — 31 47
11 0 2 0 0 2 1 13 1 1 3 3 1 1 2 2 1 0 0 0 40-51 44
0 1 1 0 2 0 1 1 •/ / 10 0 1 1'2 2 1 2 2 зо 13 18 15
1 0 2 2 2 0 0 1 2 0 1 1 2 1 Г1 2 0 Г1 0 0 2 0 4 0 3'0 1 2 1 2 0 0 0 2 2 2 1 2 5 1 + - 14 15 17 50-53 43
0 1 10 0 0 0 2 0 2 1 1 ШШ 0 0 ( / 1 0 2 10 2 4 2 0 1 0 2 1 0 0 2 0 0 0 0 2 / / 4 1 0 1 + '- 15 13 18 37-49 43
0 0 0 0 1 2 1 1 1 2 1 1 0 0 / / 0 0 3 1 0 1 0 2 1 2 3 1 0 0 0 0 1 1 3 0 4 0 2 1 ГІ + :- 9 22 15 43-44 40
0 2 0 3 3 1 1 1 0 2 1 1 2 0 0 1 0 0 1 3 922/ 2 2 1 0 2 3 5 1 ГО 1 3 0 0 11 3 0 0 0 2 0 + - 13 14 19 41-52 40
0 1 2 / 1 / 0 1 0 0 0 2 4 2 0 2 ГО 2 0 2 2 0 1 2 3 1 0 0 1 1 2 1 0 0 0 ГО 3 0 1 0 + - 16 8 22 35-50 40
0 1 3 3 0 4 0 1 2 1 3'2 3'2 1 0 2'1 12 ГО 15 7 24 52-82
1 1 1 0 0 3 1 2 1 3 1 5 0 1 0 2 1-2 12 6 0 / 37
0 0 0 0 11 2 1 2 1 2 1 0 0 0 2 0 0 0 0 0 1 3 1 1 0 2 1 0 1 2 0 Г1 11 0 0 0 0 1 0 11 10 16 20 32-62 36
0 1 0 0 2 2 1 2 0 0 2 0 0 0 2 0 М 0 3 0 0 11 0 1 0 0 12 2 1 1 1 1 1 12 3 1 2 0 + - 8 17 21 30-52 33
/7 0 1 2 2 1 1 0 4 0 3 0 1 2 1 0 0 2 1 'Ш, 1 / а о о 94 29
0 1 2 2 2 1 1 4 1 2 0 0 0 3 2 1 0 0 1 3 3 0 а 13 20 32-/1
0 0 -4- 0 0 0 3 1 5 - + 1 0 - 4- 1 1 0 2 - + 0 1 - + 0 1 0 6 0 1 11 !) 2 -•+ Гз 9. 2 11 33 15-47 15
ЗОЛОТІ МЕДАЛІСТИ XXXIV ЧЕМПІОН АТУХРСР
Начальник команди Валерій Завенович Галустов.
Старший тренер Герман Семенович Зонін.
Тренер Владислав Петрович Глухарєв.
Олександр Ткаченко.
Михайло Форкаш
Сергій Кузнецов^
Олександр Журавльов'
Володимир Абрамов,
Володимир Малигін»
Микола Пінчук. Юрій Васенін.
Сергій Морозов»
Анатолій Куксов.
Віктор Кузнецов.
Вячеслав Семеном
Юрій Єлисєєв.
Володимир Старков.
Володимир Онищенко.
565 ГОЛІВ
У чемпіонаті 1972 р. ці м’ячі забили такі футболісти:
«Зоря» — 52
В. Онищенко — 10, Ю. Єлисєєв — 9, В. Кузнецов — 7, В. Семе-нов — 7, А. Куксов — 7, О. Журавльов — З, Ю. Васенін — З, В. Старков— З, С. Кузнецов —2, М. Лохов («Зеніт», у власні ворота) — 1.
«Динамо» (Київ) — 52
О. Блохін—-14, В. Колотов—11, В. Мунтян — 9, А. Пузач —5, В. Трошкін — 4, А. Бишовець — 4, В. Веремєєв — 2, О. Дамін—1, С. Доценко— 1, В. Шевченко — 1.
«Зеніт» —44
Г. Хромченков — 12, П. Садирін — 9, А. Зінченко — 8, О. Ніко-лаєв — 4, Б. Кох — З, В. Трембач —З, О. Деремов—1, Г. В’юн—1, М. Фокін—1, Ю. Загуменних — 1, Л. Бурчалкін — 1,
«Динамо» (Тбілісі) — 41
Г. Нодія —8, Д. Кіпіані —7, Г. Гавашелі —6, В. Гуцаєв —5, Г. Петріашвілі — 4, К. Асатіані — 2, М. Мачаїдзе — 2, Р. Дзодзуа-швілі — 2, В. Мчедлішвілі—1, М. Хурцілава — 1, В. Челідзе—1, П. Рехвіашвілі— 1, Л. Нодія — 1.
«Динамо» (Москва) — 39
В. Козлов —7, А. Якубик— 6, О. Маховиков — 5, Є. Жуков — 5, В. Ештреков — 4, Л. Байдачний —З, Г. Єврюжихін —З, Й. Сабо — 2, О. Петрушин —2, М, Гершкович — 1, А. Кожемякін—14
«Арарат» — 38
О. Заназанян—13, А. Андріасян —9, М. Казарян —5, Л. Ішто-яН__з, Е. Маркаров — 2, С. Бондаренко — 2, Н. Петросян — 1,
ф. Абрамян — 1, С. Погосов— 1, С. Мартіросян — 1.
ЦСКА — 37
В. Дорофєєв — 6, В. Теллінгер — 6, В. Полікарпов — 6, Б. Коней-кін — 5, В. Федотов — З, Ф. Хісамутдінов — З, М. Долгов — 2, Г. Янець—1, В. Дударенко — 1, В. Бабенко—1, В. Уткін—1, О. Кузнецов — 1, Л. Пахомов— («Торпедо», в свої ворота) — 1.
«Дніпро» — 37
В. Романюк — 8, А. Пилипчук —6, Р. Шнейдерман — 5, В. Ля-бик — 5, С. Євсєєнко—-4, В. Поркуян —З, В. Денеж — 1, А. Гринь-ко—і, П. Слободян—1, О. Кошлатенко—1, В. Назаров — 1, О. Христян — 1.
«Торпедо» — 31
Ю. Смирнов—12, В. Никонов — 6, Г. Шалімов— 5, А. Дегтя-рьов — 4, А. Фетисов — 2, В. Бутурлакін—1, В. Філіппов—1.
СКА (Ростов-на-Дону) — 31
А. Єськов—10, Г. Антонов — 8, А. Масляєв — 4, В. Бондаренко— 4, А. Чіхладзе — 2, О. Плешаков — 2, Є. Александров—1.
«Спартак» — 29
В. Андрєев — 4, В. Папаєв — 4, О. Пискарьов — 4, В. Редін — З, Г. Хусаїнов—-З, М. Булгаков — 2, Є. Ловчев — 2, В. Мірзоев — 2, О. Мінаєв — 2, М. Кисельов— 1, С. Ольшанський— 1, Г. Логофет— 1.
«Локомотив» — 29
А. Піскунов — 8, Ю. Чесноков — 8, А. Козлов — 6, Ю. Попков — 2, М. Зудін—1, В. Ващенко—1, Д. Дімітріаді — 1, М. Тимофеєв—1, С. Ольшанський—(«Спартак», у свої ворота) — 1.
«Нефтчі» — 28
А. Банишевський—10, М. Смольников — 7, Ю. Стекольников — З, В. Гаджієв —2, X. Міріков — 2, В. Легкий— 1, Р. Куліев — 1, Р. Ка-малетдінов — 1, Г. Курбанов—1.
«Динамо» (Мінськ) — 27
А. Васильєв —9, В. Сахаров —5, Е. Малофєєв — З, А. Бого-вик — З, В. Курнєв—1, О. Ломакін—1, Є. Толейко — 1, Ю. Юр-гелевич—1, І. Григор’єв—1, В. Словак—1, Б. Журавльов («Локомотив», у свої ворота) — 1.
«Карпати» — 27
Е. Козинкевич— 5, О. Савка — 4, Г. Лихачов — 4, Р. Хижак — 4, Л. Броварський — З, В. Данилюк — 2, Б. Грещак—1, Р. Журав-ський—1, Р. Покора—1, Р. Поточняк—1, В. Малигін («Зоря», у свої ворота) — 1.
«Кайрат» — 23
Є. Піуновський — 6, С. Рожков — 4, В. Маркін — З, Ю. Сьомій—З, В. Чеботарьов— 2, М. Осянін —• 1, В. Матвєев — 1, Н. Атан-таєв—1, С. Байшаков — 1, О. Іонкін—1.
„ТОРПЕДО" - ВОЛОДАР КУБКА СРСР
Кубок СРСР 1972 р. розігрували аналогічно європейським клубним турнірам: на всіх етапах до фіналу відбувалися парні поєдинки, при нічийному їх балансі запроваджувався «подвійний тариф» для голів у гостях, потім серії по 5 пенальті тощо.
Ці нововведення певною мірою позначилися на перебігу всього розиграшу Скажімо, три перших етапи, які визначали півфіна-лістів, пройшли у лютому — березні. До чого це призвело? Більшість клубів змушена була виступати на нейтральних південних полях, де «господарі» були такі ж умовні, як і «гості». А головне — так рано ще не міг виявитися справжній клас суперників, бо команди лише починали набувати форму. От і вийшло, що до четвірки пів-фіналістів не потрапив жоден з чемпіонів і призерів 1971 і 1972 рр.
У фіналі зустрілися московські команди «Спартак» і «Торпедо». 120 хв не дали результату. В повторному поєдинку теж було зафіксовано нічию (1 : 1). Нічого не змінилося і після другої додаткової тридцятихвилинки. Тоді на «лінію вогню» довелося вийти пенальтистам.
Дуель розпочав торпедовець Никонов — гол! А от спартаківець Папаєв схибив. Юрін забиває для «Торпедо» другий м’яч, а червоно-білим знову не щастить: Єгорович не влучив у ворота. Голкіперові спартаківців Дарвіну доводиться втретє вийняти м’яч з сітки після удару Краснова, і аж. тоді вперше таку ж процедуру виконав і Банников — гол забив Булгаков.
До 11-метрової позначки підходить 19-річний Анатолій Соло-вйов, торпедівський дублер, який лише наприкінці матчу вийшов на заміну. І от тепер товариші довірили йому удар, який може стати вирішальним. Саме Анатолію і поталанило забити «кришталевий гол».
Решту ударів можна було б і не виконувати. Але в літопису кубка залишаться дані про те, що Шалімов забив Дарвіну і п’яте
Московські автозаводи!«— володарі Кубка СРСР.
пенальті, а Банников відбив удари Ольшанського та Абрамова. Отже, рахунок пенальті — 5: 1, а загальний підсумок — 6:2 на користь автозаводців. Заслужений успіх молодіжного колективу і його на-ставника Віктора Олександровича Маслова!
Цього сезону торпедівці представлятимуть нашу країну в ро-зиграші Кубка кубків.
Ю. В’ЯЛКО
ДВІ СТОРОНИ СРІБНОЇ МЕДАЛІ
Інтерв’ю з старшим тренером київського „Динамо* заслуженим тренером СРСР
Олександром Олександровичем Севидовим
— Олександре Олександровичу, ви вже протягом, двох сезонів тренуєте київське «Динамо», і за цей порівняно невеликий період команда досягла неабияких успіхів. Золота медаль, срібна медаль, вихід до чвертьфіналу розиграшу Кубка європейських чемпіонів — це дуже помітні віхи в біографії колективу чемпіонів. Що, на ваіиу думку, зумовило такі досягнення?
— Кілька років тому Віктор Олександрович Маслов у приватній розмові поділився зі мною своїми спогадами про те, з яким інтересохМ придивлявся до динамівців Києва ще до того, як став їхнім наставником. Я тоді спіймав себе на думці, що теж приділяю київським футболістам особливо пильну увагу, хоча треную зовсім інший клуб. І навіть трохи позаздрив Вікторові Олександровичу, що йому поталанило стати тренером киян. Минув час, і я змінив у цій ролі Маслова. Хоча прийняв команду, яка завершила попередній сезон сьомою, ні хвилини не мав сумніву, що таке низьке для неї місце у турнірній таблиці — лише прикрий епізод, бо колектив складається з обдарованих і цікавих гравців, надто сильні в клубі традиції підготовки власних резервів високого класу. Оці два компоненти — добір гравців і традиції — є, на мою думку, фундаментом усіх успіхів киян, що створили їм славу найкращої клубної команди останнього десятиріччя. Мене вразило, як мріють молоді гравці з багатьох міст республіки виступати саме за київське «Динамо».
— Чим же пояснити деякий ігровий спад у киян минулого року? Що не кажіть, а їхній виступ у цілому все ж не зовсім задовольнив спортивну громадськість не тільки нашої республіки, а й усієї країни, яка чекала від чемпіона яскравішої гри.
— Справді, торішня срібна медаль динамівців має дві сторони. У суто спортивному відношенні це висока нагорода. Але якість
Гпи киян у багатьох матчах чемпіонату СРСР викликала справедливу критику. Парадокс? Ні. Торік наш футбол взагалі був не блискучий, що показали і виступи збірної СРСР і ігри першості країни. Тож і боротьба за призові місця не відзначалася особливою гостротою. Тільки «Зоря» задовго до фінішу стала практично недосяжна. А срібним призером за трохи сприятливіших обставин міг стати і «Дніпро», а то й «Зеніт». Отакий був рівень нашого футбола-72 взагалі. Не лише кияни досить часто розчаровували своєю грою, а й усі, мабуть, клуби, крім «Зорі». Приміром, майбутні бронзові призери тбілісці примудрилися програти два матчі з рахунком 0:5... Ясна річ, були й наші власні прорахунки, без яких ми могли б претендувати й на золото. Ми, наприклад, змушені були форсувати передсезонну підготовку напередодні лютневого зарубіжного турне по Австрії, Шотландії, Англії, ФРН. Турне провели в цілому вдало, зате до піку форми підійшли надто рано.
— Чому ж тоді ця висока форма не проявилася в березні у кубкових іграх?
— Саме тоді нас почали переслідувати невдачі. Кубкові поєдинки, як відомо, відбувалися за жахливої погоди на жахливих полях. Потерпіли передусім найтехнічніші клуби і найтехнічніші гравці. Уже в матчі з «Текстильником» серйозної травми зазнав Шевченко. Втратили свою форму після травм Хмельницький і Бишовець. Таким трьом форвардам, на яких ми покладали надії, не так просто було знайти заміну. Залишився тільки один випробуваний форвард — Пузач. А Блохін тоді ще не був готовий для виступу в основному складі... Зверніть увагу, що в тих драматичних березневих матчах зазнали втрат не лише ми, а всі найкращі клуби країни, які позаторік і торік увійшли до першої четвірки, в тому числі й «Зоря». До півфіналу пробилися лише ті, кому просто більше пощастило. Якби ми не форсували свою підготовку передчасно, то все одно вибули б, мабуть, із кубкового розиграшу, зате в чемпіонаті могли б поступово нарощувати форму і поліпшувати гру.
Припустилися ми й стратегічної похибки. Прямо скажемо, недооцінили «Зорю». Тож і пропустили потрібний момент для того, щоб включитися в її переслідування найактивніше. Гадали, що вона сама почне на фініші віддавати очка. Коли схаменулися, то було вже пізно.
— Мабуть, можна назвати ще деякі причини торішньої нерівної гри киян?
— Так, не досить високою була психологічна підготовка. Ветерани клубу пригадували, що в минулому тимчасові невдачі не розмагнічували колектив, бо досвідчені бійці, як-от: Турянчик, Сабо, Серебряников та інші — могли й самі при потребі докласти максимум зусиль за будь-якої своєї форми і молодих надихнути, повести
за собою. Це допомагало якнайшвидше ліквідувати смуги спаду. А тепер вийшло не так. Мобілізувати команду мали б такі досвідчені і висококласні бійці, як Соснихін, Рудаков, Бишовець, Мунтян, Пузач. На жаль, до такої ролі не всі вони виявилися психологічно готові. Дехто з них розгубився від невдач, як і молоді гравці. А молодих у команді — більшість. І все-таки на фініші сезону здорову атмосферу в колективі було відновлено У цей період виявилися найкращі бійцівські якості майстрів уславленого колективу. Так, Рудаков знову заслужив пр.из найкращого воротаря. Мені дуже приємно, що в міжнародних матчах, особливо із збірною Ірландії, добре проявили себе Колотов, Мунтян, Пузач, а з «Турніком» — ще й Бишовець, Соснихін, Рудаков, Блохін та інші динамівці. Молоді гравці теж поступово набули стійкості, стали бійцями.
— Як же можна підсумувати уроки минулого сезону? Адже нині знову доводиться форсувати підготовку, бо матчі чвертьфіналу Кубка чемпіонів заплановані на 7 і 21 березня..,
— Спробуємо форсувати свою підготовку обережніше, повільніше, особливу увагу приділяючи техніці і відновленню ігрових зв’язків. Крім того, збільшуємо увагу до психологічного клімату в колективі. Торішні знегоди вразили самолюбство динамівців, і вони сповнені рішучості реабілітувати себе в очах своїх прихильників, здобути найвищі нагороди.
— Кілька слів, будь ласка, про склад «Динамо»-73.
— Змін небагато. Закінчили свої виступи у складі нашої команди чотириразові чемпіони СРСР Віталій Хмельницький і Федір Мед* відь. Перейшли до донецького «Шахтаря» В. Жуков, до сумського «Фрунзенця» — В. Мукомелов, до Хмельницького «Динамо» — Р. Суа-нов. Повернувся до нас Вячеслав Семенов. З одеського «Чорноморця» прийшов у київське «Динамо» двадцятирічний Леонід Буряк. Обидва ці майстри прислужаться нам, певно, в середній лінії, де вже є, правда, «повний комплект»: В. Колотов, В. Мунтян, В. Бере-мєєв і В. Трошкін. Та ми хочемо застрахуватися на випадок травм чи інших непередбачених, але можливих ситуацій. А головне — хочемо створити кілька варіантів півзахисту. Це допоможе урізноманітнити гру в нашій головній ланці. Випробуємо ще кількох новобранців. З нашого дубля найбільші надії покладаємо на воротаря Валерія Само-хіна, захисників Віктора Кондратова, Валерія Зуєва, Станіслава Кочубинського, півзахисника Олександра Даміна.
88 І 88
Президія федерації футбола СРСР назвала 33 найкращих футболістів країни за підсумками сезону-72.
Воротарі: Є. Рудаков («Динамо», Київ), В. Пільгуй («Динамо», Москва), В. Банников («Торпедо»); праві захисники: Р. Дзодзуа-швілі («Динамо», Тбілісі), С. Доценко («Динамо», Київ), В. Сєро-станов (СКА, Ростов); праві центральні захисники: М. Хурцілава («Динамо», Тбілісі), О. Журавльов («Зоря»), В. Звягінцев (ЦСКА); ліві центральні захисники: В. Капличний (ЦСКА), С. Ольшанський («Спартак»), М. Фоменко («Динамо», Київ); ліві захисники: Є. Лов-чев («Спартак»), Ю. Істомін (ЦСКА), Ю. Загуменних («Зеніт»); праві півзахисники: В. Мунтян («Динамо», Київ), В. Кузнецов («Зоря»), М. Мачаїдзе («Динамо», Тбілісі); центральні півзахисники: В. Федотов (ЦСКА), В. Семенов («Зоря»), В. Веремєєв («Динамо», Київ); ліві півзахисники: В. Колотов («Динамо», Київ), В Папаєв («Спартак»), Ю. Васенін («Зоря»); праві нападаючі: В, Гуцаєв («Динамо», Тбілісі), Ю. Смирнов («Торпедо»), Ю. Чесноков («Локомотив»), центральні нападаючі: А. Пузач («Динамо», Київ), Г. Нодія («Динамо», Тбілісі), А. Зінченко («Зеніт»); ліві нападаючі: О. Бло-хін («Динамо», Київ), В. Онищенко («Зоря»), Г. Хромченков («Зеніт»).
♦ ♦ ♦
Федерація футбола УРСР визначила список 33 найкращих футболістів республіки 1972 року
Воротарі: Є. Рудаков («Динамо», Київ), О. Ткаченко («Дрря»), В. Самохін («Динамо», Київ); праві крайні захисники: С. Кузнецов («Зоря»), С. Доценко («Динамо», Київ), І. Герег («Карпати»); праві центральні захисники: О. Журавльов («Зоря»), В. Соснихін («Динамо», Київ), Р. Поточняк («Карпати»); ліві центральні захисники: М. Фоменко («Динамо», Київ), В. Малигін («Зоря»), С. Решко («Динамо», Київ); ліві крайні захисники: В. Матвієнка («Динамо», Київ), М. Богданов («Дніпро»), В. Абрамов («Зоря»); праві крайні півзахисники: В. Кузнецов («Зоря»), В. Веремєєв («Динамо», Київ), Л. Броварський («Карпати»); центральні півзахисники: В. Колотов («Динамо», Київ), А. Куксов («Зоря»), В. Трошкін («Динамо», Київ); ліві крайні півзахисники: В. Мунтян («Динамо», Київ), Ю. Васенін («Зоря»), Л. Буряк (Чорноморець»); праві крайні нападаючі: В. Романюк («Дніпро»), О. Васін («Шахтар», Донецьк), А. Шепель («Чорноморець»); центральні нападаючі: А. Пузач («Динамо», Київ), В. Семенов («Зоря»), Е. Козинкевич («Карпати»); ліві крайні нападаючі: О. Блохін («Динамо», Київ), В. Онищенко («Зоря»), Г. Лихачов («Карпати»).
ЩАСЛИВИЙ ДЕБЮТ
Єдиним з призів великого футбола, який до минулого сезону вперто обминав динамівців Києва, був кубок газети «Труд» для найвлучнішого бомбардира чемпіонату СРСР, встановлений 1958 р. Та ось торік і цей трофей прикрасив динамівську вітрину: його здобув дебютант сезону 20-річний Олег Блохін, який у чемпіонаті СРСР забив 14 голів.
Але не тільки в першості країни відзначився юний снайпер. Ще стільки ж м’ячів провів він торік у міжнародних турнірах світового і європейського рангу: в молодіжному чемпіонаті континенту — 4, у передолімпійському турнірі в останньому матчі з французами — 2, за три місяці виступів у першій збірній СРСР — 8 (у тому числі 6 — на XX Олімпійських іграх).
І, нарешті, ще один гол, який запам’ятався найбільше.
...Польське місто Хожув, стадіон «Шльонск», що вміщує 100 000 глядачів, заповнений вщерть. Динамівці Києва проводять повторний матч з «Гурніком» за путівку до чвертьфіналу Кубка європейських чемпіонів.
Перший матч у Києві чемпіон СРСР виграв з рахунком 2:0. Та чи пощастить зберегти перевагу? Польські футболісти наполегливо атакують, підбадьорювані стотисячним стадіоном.
...25-а хвилина гри. Лівий крайній киян, несподівано для суперників перемістившись на правий фланг атаки, дістав пас з глибини своєї оборони. Перед ним — капітан «Турніка» Ослізло, найдосвід-ченіший захисник команди. Мить — і Ослізло позаду, обведений за допомогою блискавичного фінта. Ще мить, і' після влучного удару юного киянина воротар Костка виймає м’яч з сітки.
Мало не вся київська команда кинулася обіймати Олега Блохіна. Адже гол у гостях вартий двох удома! Тепер перед чемпіонами Польщі постала практично нереальна проблема: як забити Рудакову 4 голи. Вони зуміли виконати лише половину цього завдання, і кияни вийшли до чвертьфіналу!
Як став майстром футбола цей високий світлочубий хлопець?
Катерина Захарівна Адаменко, заслужений майстер спорту, колишня чемпіонка і рекордсменка СРСР з бар’єрного бігу, розповідає про сина:
V Коли я стала тренером, мій Олежко був ще маленький. Дитину ні з ким було залишити, і я брала її з собою на стадіон. Але хлопчик не нудьгував, поки я працювала. Допомагав розрівнювати пісок в ямі для стрибків у довжину, готувати бігову доріжку, стартові колодки. А потім залюбки грався з м’ячем або робив те ж саме, що й,мої учні: опановував низький старт, техніку бігу тощо.
Володимир Іванович Блохін, заступник голови Київської обл-ради ДСТ «Трудові резерви», додає:
— Нашому синові було лише одинадцять років, коли він привіз додому з піонерського табору першу в житті медаль за перемогу в легкоатлетичному багатоборстві, а також грамоти за виграші окремих видів: бігу на 60 метрів, де він випереджав п’ятнадцятирічних, стрибків у довжину і висоту, а також — метання м’ячика! Виконав нормативи на значок БГПО. Отакий всебічно розвинений він і прийшов до Дитячої футбольної секції.
Тренер групи підготовки при команді майстрів київського «Динамо» заслужений тренер України майстер спорту Анатолій Миколайович Молотай:
— У «Юному динамівці» Олег Блохін з першого дня грав лівим крайнім форвардом. Переважав однолітків у швидкості та вмінні вислизнути з-під опіки захисника. З оцим він прийшов і у великий футбол.
Колишній старший тренер групи підготовки динамівців Києва заслужений тренер України Микола Павлович Мельниченко згадує:
— Наприкінці 1969 р. виникла потреба посилити дубль київського «Динамо» вихованцями групи підготовки. Керівникам команди припав до душі Блохін. Проте я рішуче запротестував, бо побоювався, що його психологічна і фізична підготовка ще недостатні, і перша-ліпша травма могла б дуже серйозно позначитися на всій його дальшій футбольній кар’єрі. Тоді зі мною погодилися. Та наступного року Олег усе-таки став дублером і витримав нелегкий іспит, бо має виняткові природні дані, а головне — чуття голу...
Ой, пушкарику, пушкар!
Ще удар і ще удар!
Може, врешті вдасться взуться
В золоту футбольну бутсу.
А тепер розповідає старший тренер майстрів київського «Динамо» заслужений тренер СРСР Олександр Олександрович Севидов:
— Поява Блохіна в основному складі була трохи несподівана, нам здавалося, що навіть передчасна. Коли перед початком чемпіонату 1972 р. ми раптом втратили мало не всіх наших форвардів і лишився тільки Пузач, довелося пильно придивитися до дублерів. З-поміж них Олег уже тоді привертав до себе увагу. Та чи гратиме з успіхом і в основному складі, ще було неясно. Тим більше нікому не могло б спасти на думку, що за три місяці він уже виступатиме у першій збірній країни! Так, хлопець виявився справжнім бомбардиром, хоч повністю ще не розкрив себе. Його потенціал, як на мене, набагато більший. , Якби Олег навчився реалізовувати бодай половину всіх голових моментів, які створює сам чи за допомогою партнерів, то міг би, набагато збільшивши кількість забитих м’ячів, ще не раз завоювати приз газети «Труд».
А що каже сам лауреат?
— Особистий приз у футболі — це дуже приємно. Але найціннішим є успіх усієї команди. От якби ще кілька гравців київського «Динамо» претендували на приз газети «Труд»... Будемо старатися, щоб у нашому активі ставало дедалі більше таких «трудових» голів,— говорить Олег Блохін, двадцятирічний кандидат у члени клубу ім. Г. Федотова.
О. МАНОХА
НАЙКРАЩІ АРБІТРИ
Десять найкращих суддів країни минулого року (за алфавітом) названо Федерацією футбола СРСР: Б. Алов (Ленінград), Г. Бака-нідзе (Тбілісі), Т. Бахрамов (Баку), П. Казаков (Москва), К. Круа-швілі (Тбілісі), В. Ліпатов, І. Лук’янов (обидва — Москва), А. Міль-ченко (Сухумі), В. Руднєв, ~Й. Самусенков (обидва — Москва).
♦ ♦ *
За підсумками минулого сезону Федерація футбола УРСР визначила 15 найкращих суддів республіки. Ось вони: Я. Баликін (Дніпропетровськ), О. Борисов (Миколаїв), М. Брєєв (Чернівці), А. Васильєв (Харків), К. Вихров (Київ), І. Качар (Київ), М. Кусень (Львів), О. Мугурдумов (Київ), А. Пейкришвілі (Донецьк), М. Пінський (Харків), Ю. Романов (Одеса), Ю. Сергієнко (Харків), М. Смирнов (Ворошиловград), О. Цаповецький (Київ), Е. Яковлєв (Краматорськ).
ШИРОКИЙ ФАРВАТЕР „ДНІПРА"
Розповідав старший тренер команди заслужений тренер УРСР
Валерій Васильович Лобановський
Щодо виступу «Дніпра» в чемпіонаті СРСР мені доводилося чути таку думку: мовляв, його гравці за кваліфікацією поступаються перед багатьма клубами, що лишилися позаду в турнірній таблиці. Тут вчувається прихований комплімент тренерам, які ніби «з нічого» зробили команду.,Але ми не приймаємо цього компліменту, бо вважаємо таку оцінку за поверхову, хибну.
Звідки вона? Про відмінних форвардів В. Поркуяна і А. Пилип-чука, про досвідченого півзахисника атакуючого плану С. Євсєєнка «забули» з тої причини, що перед приїздом до Дніпропетровська вони виступали в командах-аутсайдерах. Так само багатьом, мабуть, не вірилося, що високотехнічні захисники В. Іванов і М. Бог-данов відновлять у нас свою найкращу форму. Я назвав чи не най-відоміших майстрів, до яких у «Дніпрі» прийшла друга футбольна молодість, а дехто з’явився і в зовсім новому, привабливішому, як на мене, ігровому вигляді.
От хоч би Валерій Поркуян. Діапазон цього колись яскраво виявленого крайнього форварда нині набагато розширився. В атаці він маневрує і по фронту, і вглиб. А в разі потреби діє, як справжнісінький хавбек. Навіть тоді, коли команду притиснуто до наших воріт, Валерій — перший помічник захисників. Далеко не в кожній команді вищої ліги сьогодні є такий - гравець передньої лінії.
Що ж до корінних дніпропетровських футболістів і тих, хто саме в цьому місті став зрілим майстром, то уболівальники вищої ліги тільки ще складають про них враження. Сподіваюся, зараз ні в кого не викликає сумніву достатня кваліфікація таких гравців, як форвард В. Романюк, півзахисник Р. Шнейдерман, воротарі Л. Колтун і С. Собецький, захисники В. Сергєєв, П. Найда, В. Федо-ренко. Мабуть, і любителі футбола столиці України мають бути задоволені з того, що півзахисник В. Назаров, захисник В. Денеж і нападаючий О. Христян, які в дублюючому складі динамівців Києва встигли проявити себе тільки юнаками з гарними задатками, у Дніпропетровську сформувалися в цікавих гравців.
Готуючись до дебюту у вищій лізі, ми, тренери, щодо боєздатності команди не відчували тривоги. Кваліфікація і амплуа футболістів, які були в нашому розпорядженні, дозволяли сподіватися на вдале виконання всіх задуманих варіантів гри. Справа полегшувалася тим, що в нас не було розбіжностей з футболістами щодо основної ігрової ідеї. Мені знайомі команди, в яких між тренерами І
гравцями не існувало такого взаєморозуміння. Це спричиняло конфлікти в колективі...
Якщо спорт на тому рівні, на якому розігрується чемпіонат СРСР, не розвага, а праця, то це обов’язково має бути улюблена праця. У спорті потрібні перемоги, а їх не досягнеш без натхнення, пристрасті, усвідомлення необхідності вдосконалюватися. У футболі — грі командній, психологічно і тактично багатоплановій — обдарування спортсменів розквітає в обстановці благородної товариськості, співдружності. Згадайте біографії наших найвидатніших футболістів: вони досягали вершин майстерності у колективах, девізом яких було «один за всіх і всі за одного». Талант футболіста згасає в атмосфері чвар і егоїзму.
У «Дніпрі» якраз протягом кількох років складалася і зрештою запанувала обстановка дружби та взаємної поваги. Ігрову ідею, яка об’єднала колектив, стисло можна висловити так: навантаження має розподілятися рівномірно між усіма футболістами, незалежно від конкретних тактичних завдань кожного. Що це означає? Тільки те, що на полі немає солістів і обслуговуючого персоналу. Немає прем’єрів, які чекають, склавши руки, вигідної для себе ситуації, і чорноробів, котрі в поті чола добувають для них м’яча. Це дає змогу атакувати і захищатися найбільшою кількістю гравців.
Отакому принципові підпорядковано всі наші тактичні варіанти і окремі завдання, що їх одержують гравці в кожному матчі.
Сучасний футбол ставить перед гравцями складні вимоги. Успіху в ньому добиваються лише різнобічні спортсмени з широким тактичним кругозором, розвинутим інтелектом. Ми в «Дніпрі» постійно повертаємося до цієї теми. Ясна річ, ніколи не випускаємо з поля зору і питання високої фізичної готовності. Дніпропетровські футболісти розуміли, що розв’язати цю проблему можна, лише застосовуючи підвищені тренувальні навантаження. І вони свідомо пішли на це.
Так ми готувалися до дебюту в чемпіонаті СРСР. А вдалий старт ще додав нам бойового настрою.
Розклад на старті був для нас несприятливий: нам, новачкам, довелося одразу вступати в бій з ЦСКА, «Зенітом», динамівцями Києва, спартаківцями... Перемігши армійців, зігравши внічию з ленінградцями і спартаківцями (в Москві!),, поступившись перед чем-піоном-71 лише з різницею в один м’яч, дніпропетровці зробили важливе для себе відкриття: з клубами вищої ліги можна грати, як рівний з рівними. А потім їх і зовсім зачарував смак перемог: у Львові вони виграли в «Карпат», удома — в тбілісців.
Після цього команда, мабуть, трохи переоцінила власні сили, та холодні душі в Ростові (0:4) і у Ворошиловграді (0: 3) остудили гарячі голови. Більше дніпровці вже не ставилися легковажно до
жодного суперника. Здобувши переконливі перемоги над алматинцями — 4:0 і бакинцями — 5:0, команда закінчила перше коло на 2—3-му місцях. І якщо ми стартували зі скромною метою закріпитися у вищій лізі, то відтепер поставили за мету — ввійти до першої десятки.
Відверто кажучи, протягом другого кола турнірні завдання в нас постійно змінювалися. «Дніпро» навіть міг сподіватися на призове місце, і тільки останній матч чемпіонату з’ясував, що нас відділяє од срібних призерів одне-однісіньке очко.
Такий спортивний підсумок — справді почесний для дебютантів. Хоча наша гра ще далека від вимог, що їх пред’являють команді її тренери і шанувальники, однак чимало з того, що було задумано, пощастило здійснити.
Який буде другий сезон «Дніпра» у вищій лізі? Якщо дебютанта деякі клуби недооцінювали, то до шостої команди країни, мабуть, поставляться з належною серйозністю. А це в свою чергу потребує додаткових зусиль у підготовці до нового сезону.
Іде на всіх парах Футбольний корабель дніпровський, Стерно в міцних руках Тримає лоцман Лобановський.
ПРИЗИ ВЕЛИКОГО ФУТБОЛА
Як відомо, клуби вищої ліги у чемпіонаті країни борються не тільки за медалі, але й за 11 призів великого футбола. Ця боротьба закінчилася повним тріумфом українських клубів, які здобули 10 нагород: 5 призів завоювали київські динамівці, 4 — воро-шиловградська «Зоря», 1 — дніпропетровський «Дніпро». Як же розподілилися ці почесні нагороди?
Найкращому резервному складові
Змагання дублерів проводяться з 1946 р. В нинішньому сезоні їх ушосте виграли резервісти київського «Динамо», які набрали 41 очко. Досі вони володіли ним у 1949, 1963, 1965, 1966 1 1968 роках.
Честь прапора
Цей приз, встановлений редакцією казахстанської молодіжної газети «Ленинская смена», присуджується клубові, який делегував до першої збірної країни найбільше гравців. Спеціальні очка нараховують за виклик футболістів на збір, участь у товариських і офіційних матчах із збірними і клубними командами. Приз розігрувався вчетверте. Втретє він дістався київському «Динамо». Кияни набрали 584 очка. У «Зорі» — другий результат (556 очок).
Приз ім. Григорія Федотова
Він встановлений Центральним спортивним клубом Армії на пам’ять про видатного футболіста і вручається клубові, який у чемпіонаті країни забив найбільше голів. 1972 року по 52 м’ячі провели «Зоря» і київське «Динамо». Нагороду присуджено киянам, які в гостях забили більше голів, ніж «Зоря» (відповідно 21 і 20). Цікаво, що велику фарфорову вазу з портретом Григорія Федотова вручено киянам учетверте. До цього вони володіли призом у 1965* 1966 і 1971 роках.
Кубок прогресу
Приз засновано наприкінці минулого сезону редакцією української республіканської «Робітничої газети». Його виграє команда, яка добивається найкращого «сходження вгору» по щаблях турнірної таблиці у порівнянні з попереднім чемпіонатом. Так, переміщення клубу з 16-го по 10-е місце приносить за кожну «сходинку» по очку, з 9-го по 4-е — по 2 очка, з 3-го по 1-е — по 3 очка. Призери чемпіонату дістають ще преміальні очка: за 1-е місце—-16, за 2-е—10, за 3-є — 7. Почесний приз здобула ворошиловградська «Зоря», яка набрала 25 очок.
Найкращому воротареві
Нагороду засновано редакцією журналу «Огонек». Минулого року її втретє здобув киянин Євген Рудаков. Протягом сезону він добре виступав у складі свого клубу і першої збірної СРСР. Крім Рудакова, приз тричі присуджувався тільки Льву Яшину.
Одним з лауреатів сезону-72 був воротар збірної СРСР і київського «Динамо> Євген Рудаков. Референдум спортивних журналістів найавторитетніших видань на* шого континенту, проведений тижневиком «Фусбальвохе» (НДР), поставив радянського футболіста у ворота символічної збірної Європи...
1973 року Євгенові Рудакову надано звання заслуженого майстра спорту СРСР.
Найкращому бомбардирові
Приз встановлено редакцією газети «Труд» для гравця, який заб’є в чемпіонаті країни найбільше м’ячів. У торішньому чемпіонаті його володарем став киянин Олег Блохін. Дебютант основного складу забив 14 голів.
Великий рахунок
Нагорода щотижневика «Футбол — Хоккей» для команди, що виграє найбільше матчів з перевагою не менше ніж у три м’ячі. В торішньому сезоні «Зоря» і московське «Динамо» здобули по 5 таких виграшів. «Зоря» перемогла киян — 3:0, «Дніпро» — 3:0, «Карпати» — 4:1, «Нефтчі» — 3:0, «Арарат» — 4:0. Московське «Динамо» виграло у «Торпедо» — 4 : 1, «Дніпра» — 3:0,' ростовчан — 3:0, «Нефтчі» -—3:0, мінчан —3:0. В цих матчах у «Зорі» співвідношення м’ячів становить 17—1, у «Динамо» —16—1. Саме ця обставина і вирішила долю призу. Його володарем уперше стала «Зоря».
За найкращу різницю м’ячів
Приз українського журналу «Старт» команді, що має найкращу різницю забитих і пропущених м’ячів. Поза конкуренцією була во-рошиловградська «Зоря» (52—ЗО).
Двома складами
Це приз Федерації футбола СРСР команді, яка набере найбільшу загальну суму очок у турнірах основних і дублюючих складів. Нагорода дісталася ворошиловградській «Зорі». Клуб набрав 77 очок (40 очок — здобуток основного складу, 37—резервістів). Лише на одне очко від нових володарів призу відстали київські динамівці, які в минулому 7 разів вигравали цю нагороду. Торік кияни набрали 76 очок (35 + 41).
За волю до перемоги
Редакція газети «Советская Россия» нагороджує своїм призОїМ команду, що виграла найбільшу кількість матчів, у яких суперник відкрив рахунок. Минулого року по три таких перемоги було на рахунку «Дніпра» (над тбіліським «Динамо» — 2: 1, «Араратом» — 3 : 2’ і «Нефтчі» — 2:1), київського «Динамо» (над «Дніпром» — 2:1, «Спартаком» — 4 : 1 і «Карпатами» — 3:2), «Зеніта» (над «Локомотивом» — 3:1 і 6 : 1, «Спартаком» — 2 : 1).
Редакція вручила нагороду «Дніпру». Річ у тому, що дебютант вищої ліги виграв у команд, які зайняли в чемпіонаті кращі місця (тбілісців і єреванців), ніж суперники киян і ленінградців.
Агресивний гість
Приз української молодіжної газети «Комсомольское знамя» вручається команді за найкращий виступ на чужих полях. У минулому чемпіонаті його завоював єреванський «Арарат». Команда набрала 16 таких очок. Стільки ж і у «Зорі». Але ворошиловградці в першому колі обіграли московське «Динамо» на нейтральному полі у Львові (матч було перенесено з Москви) і зіграли внічию з «Спартаком» V себе вдома в другому колі (матч було перенесено з Москви).
НАЙКРАЩИЙ ФУТБОЛІСТ КРАЇНИ 1»73 р.
Ним визнано московського спартаківця Євгена Ловчева, який у традиційному референдумі журналістів дістав 40 перших, 26 других і 16 третіх місць, набравши в сумі 188 очок (за кожне перше міс
це — З очка, за друге — 2, за третє— 1). Другий — київський динамо-вець Євген Рудаков, який набрав 156 очок, третій — динамовець Тбілісі Муртаз Хурцілава (140 очок). До десятки найкращих входять також киянин Віктор Колотов — 60 очок, його одноклубник Олег Блохін — 56, єреванець Аркадій Андріасян — 27, ворошиловградець Вячеслав Семенов — 26, його одноклубник Олександр Журавльов та єреванець Оганес Заназанян — по 11, ростовець Олексій Єськов —* 9 очок. Цікаво, що в першій п’ятірці — троє киян.
Цього року в референдумі взяли участь 126 журналістів. Нага-даємо, що лауреатами попередніх анкет були по два рази московські торпедівці Валерій Вороній і Едуард Стрєльцов, по одному разу — Альберт Шестерньов (ЦСКА) і кияни Андрій Біба, Володимир Мунтян і Євген Рудаков.
ТУРБОТИ „КАРПАТ*
Яскраво, самобутньо грали «Карпати» в сезони виграшу Кубка СРСР і здобуття путівки до вищої ліги! Чому ж вони так безбарвно виступали торік?
У щасливі для себе роки команда знайшла той оптимальний варіант складу, який давав їй змогу діяти в єдиній тактичній манері — атакуючій, видовищно привабливій.
Та з часом можливості того цікавого ансамблю було вичерпано. І вже перший сезон у вищій лізі львів’яни грали за старими взірцями, не вносячи нічого нового, до того ж іще під зрослим тягарем психологічної відповідальності.
Не всі витримали це напруження, і розпочався неминучий процес зміни поколінь. З’явилися нові виконавці, довелося щось ламати в малюнку гри. Колишні наставники клубу, якщо й передбачали цей процес, то підготуватися до нього або не зуміли, або не встигли. Отоді й випливли назовні всі хиби в організації навчально-тренувальної роботи, які раніше маскувалися світлом перемог команди. Міцного фундаменту під цими успіхами не виявилося. І новому керівництву доводиться фактично розпочинати мало не все спочатку.
Начальник команди Є. В. Пестов, старший тренер В. Б. Бубукін, тренер А. Ф. Полосін вважають, що реальна програма для «Карпат» наступного сезону — повернутися до першої десятки. Коли врахувати, що йдеться про становлення по суті зовсім нового спортивного колективу, то таке завдання не можна вважати надто скромним.
Кістяк команди зберігся. Але «Карпати» вже змушені були розлучитися з рядом провідних гравців. Вони урочисто проводили своїх ветеранів П. Данильчука і І. Кульчицького, які чимало зробили для клубу. З різних причин не виступатимуть у команді О. Лазуркевич, М. Маркевич, І. Ковач, М. Сарабін, Р. Хижак. Отже, ці втрати слід відшкодовувати.
Турбують тренерів також воротарі. Г. Вайда і О. Швойницький грали ненадійно. Чимало претензій було до захисників. Опорний гравець оборони Р. Поточняк мав стомлений вигляд, не встигав відновлювати сили після напружених зустрічей і переїздів, виступаючи за клуб і молодіжну збірну СРСР. В. Сирову часто бракувало зібраності, тактичного чуття, а І. Герегу — цілеспрямованості. Місце лівого захисника поки що вакантне, і можливо, що його довірять я. Кикотю чи комусь з новачків.
Півзахисники виконували великий обсяг роботи, але діяли не дуже продуктивно. Надто мало забивали голів. О. Савка, непогано виконуючи функції опорного хавбека, грав не досить гнучко в тактичному плані, не завжди раціонально витрачав сили. Л. Броварський чимало допомагав нападаючим, але в його грі іноді відчувалася нервозність. Торік у середній ланці ми часто бачил’и Г. Лихачова, і він сам, здається, звик до нової ролі. Цей універсальний гравець може прислужитися і в нападі, як у минулі роки. Та все ж у середній ланці він потрібніший команді. Р. Покора може гідно замінити будь-кого з хавбеків, уразити ворота ударом здалеку, та йому ще треба набути стабільності. Під знаком запитання амплуа Р. /Куравського. Тренери сподіваються, що цей фізично обдарований гравець продуктивніше трудитиметься на тренуваннях. Тільки тоді його гра задовольнятиме колектив.
У лінії нападу слід визначити партнерів Б. Грещаку і Е. Козин-кевичу — типовим крайнім. На роль центрфорварда можуть претендувати передусім В. Данилюк і Р. Шподарунок. Це гравці різного почерку. Від Данилюка ми чекаємо «пробудження», відновлення гри 1969 р. Фізично міцний, нападаючий таранного стилю, яких зараз мало, він може стати грізним, якщо до нього повернеться чуття голу. Те саме чуття, яке чудово розвинене в Шподарунка: швидкий ривок, маневреність стануть його спільниками, коли цей здібний форвард звикне до вищої ліги, скине психологічний тягар відповідальності бомбардира. Зумів же він забити вісім голів у дублі, граючи далеко не в усіх матчах, кілька красивих м’ячів на Кубі...
Є ще резерв у дублі. Перспективний С. Крупей — гравець різноплановий, але з невизначеним поки що амплуа. Обіцяють стати хорошими захисниками Р. Риф’як і М. Лялек, хорошим форвардом — Є. Михайлюк, який уже пробував сили в основному складі. Це найближчий резерв. На прикметі в тренерів є й молоді хлопці, вихованці львівських клубів.
Керівникам «Карпат» варто було б налагодити тісніший контакт з такими провідними командами колективів фізкультури області, як стрийський «Авангард», миколаївський «Цементник», львівський «Сокіл» тощо. Адже звідси можна теж черпати поповнення.
Ю. КОРДІЯК
Львів
ВОНИ ВИСТУПАЛИ В СКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ КОМАНД
Нижче наведено відомості про те, скільки ігор провели футболісти українських команд вищої ліги в чемпіонаті 1972 р.
«Зоря»
В. Кузнецов — ЗО ігор, О. Журавльов — 28, В. Малигін —28, В. Семенов — 27, Ю. Васенін — 27, В. Онищенко — 27, С. Кузнецов — 26, М. Пінчук-*25, А. Куксов — 24, В. Абрамов —23, Ю. Єлисєєв—23, О. Ткаченко —19, М. Форкаш—15, С. Морозов —15, В. Старков—15, В. Копій—10, В. Ізвєков — 7, В. Бєлоусов — 4, В. Колесниченко — З, А. Шульженко — 2.
«Динамо» (Київ)
В. Мунтян — ЗО, В. Веремєєв — ЗО, В. Матвієнко — 29, С. Решко—28, М. Фоменко — 28, А. Пузач — 28, В. Трошкін — 27, О. Блохін — 27, В. Колотов — 26, Є. Рудаков — 25, С. Доценко — 23, В. Соснихін— 23, А. Бишовець—13, О. Дамін — 13, В. Самохін—10, Ф. Медвідь —7, С. Кочубинський — 5, В. Кондратов —4, В. Шевченко— 2, В. Хмельницький—1, В. Мукомелов—1, Зуєв—1.
«Дніпро»
В. Федоренко — 29, Р. Шнейдерман — 28, В. Романюк — 28, А. Пи-липчук —27, В. Іванов — 26, В. Поркуян — 26, В. Назаров— 25, М. Богданов — 25, С. Євсєєнко — 20, П. Найда — 18, Л. Колтун — 17, В. Сергєєв—17, В. Денеж—17, С. Собецький —15, А. Гринь-ко—15, М. Артюх_— 12, В. Лябик—12, О. Кошлатенко — 8, О. Христян — 8, П. Слободян — 6, М. Самійленко—1, Є. Торо-пов — к
«Карпати»
Р. Поточняк — 29, Л. Броварський — 29, Г. Лихачов — 29, І. Берег—26, В. Сиров —25, Е. Козинкевич — 24, О. Савка — 24, Р. Хи
жак— 19, І. Кульчицький — 18, Б. Грещак — 17, Р. Журавський— 16, В. Данилюк—16, П. Данильчук—16, Я. Кикоть—15, Р. Шпода-рунок—14, О. Швойницький—14, Г. Вайда—13, Р. Покора — 9, І. Ковач — 5, М. Сарабін — 5, Є. Михайлюк — 2, С. Крупей — 1.
ПОВЕРНЕННЯ
Нелегкий був минулий сезон для футболістів та шанувальників донецького «Шахтаря». Вибути з вищої ліги не так-то й важко, повернутися до неї набагато складніше.
Гірники готувалися до турніру першої ліги досить грунтовно. Серйозно працювали у передсезонний період. Поповнили свій склад такими досвідченими гравцями, як Юрій Авруцький, Микола Антоневич, Василь Головко, Давид Паїс, Юрій Севидов, Сергій Шкляр. Тоді нікому не спадало на думку, що вони не виправдають довір’я.
Та вже незабаром після перших ігор довелося відмовитися від послуг деяких гравців, які не додержували вимог режиму. Стартові невдачі спричинилися й до зміни старшого тренера. Команду очолив зовсім молодий тренер Олег Базилевич, який ще так недавно чудово виступав на футбольному полі, але досі був невідомий широкому загалові як вихователь, наставник футболістів.
Захвилювалися донецькі уболівальники, стривожилися гравці. Надто після того, як новий керівник команди без зайвої делікатності повівся з деякими визначними майстрами, котрі розраховували на якесь особливе ставлення до себе. За таких обставин кожна нова поразка гірників ставала аргументом на користь тих скептиків, які вважали, що О. П. Базилевич — надто ще молодий фахівець і не дозрів для клубу такого класу, як донецький «Шахтар». Ой, як нелегко було новому керівникові!
Та він не розгубився і далі додержував обраної тактики. Не знижував вимог до гравців і водночас налагоджував з ними контакт. Поступово крига недовір’я танула, а час показав, що деякі круті заходи, які чимало фахівців вважали за передчасні, тільки оздоровили атмосферу в колективі.
Слід віддати належне молодим гравцям —вони збагнули, що тільки так і можна зцементувати боєздатний колектив.
У другому колі команда грала дедалі старанніше, завзятіше. Наче відкрилося «друге дихання»! І на самому фініші «Шахтар» зумів здобути путівку до вищої ліги. Колектив на чолі із старшим тренером О. П. Базилевичем, начальником команди В. М. Саль-
новим, тренером В. В. Ониськом приймав теплі поздоровлення дон-басівців, які пристрасно вболівали за свій клуб.
Хто ж ті футболісти, які повернули «Шахтареві» місце у вищій лізі?
Воротар Юрій Дегтярьов ще зовсім молодим гравцем виступав у першій збірній СРСР, але потім зазнав серйозної травми, що надовго вивела його з ладу. Та ось він знову в строю. Лише 16 м’ячів пропустив Юрій — менше, ніж будь-хто з воротарів першої ліги. Його іідним дублером був Вячеслав Чанов. Надійно діяли захисники Юрій Губич, Володимир Бєлоусов, Валерій Горбунов.
Хороший ансамбль створили гравці середньої ланки — Юрій Ду-динський, Леонід Ключик, Володимир Сафонов і найколоритніша у команді фігура — її капітан Анатолій Коньков, який в останній першості Європи виступав у складі першої збірної СРСР.
У нападі виправдали сподівання Олександр Васін, Віктор Про-копенко, Володимир Захаров.
Нинішнього сезону гірники сповнені найсерйозніших намірів. Треба впевнено відстояти своє місце у вищій лізі, відновити високу репутацію клубу. А це потребує дальшої наполегливої праці.
Отже, «Шахтар» знову на-гора! Щасливого йому старту і щасливого фінішу.
Л. САНІН Донецьк»
ПЕРША ЛІГА В ЦИФРАХ
Команди першої ліги торік зіграли між собою 380 матчів, в яких забито 895 голів. В 210 поєдинках перемагали господарі поля, в 55 — гості і в 115 зафіксовано нічийний рахунок. Вдома забито 610 голів, у гостях — 285.
Найбільше очок у матчах на своєму полі набрали футболісти «Пахтакора» — 35. Донецький «Шахтар» здобув 34 очка, «Чорноморець» і «Торпедо» — по 32, «Спартак» і «Зірка» — по 31.
І на чужих полях краще за всіх зіграв «Пахтакор» (20 очок). По 17 очок набрали в гостях «Шахтар» і «Крила Рад», 16 — «Чорноморець».
Всі 20 команд в іграх удома мають позитивний баланс забитих і пропущених голів. А ось на чужих полях лише донецький «Шахтар» досяг такого показника (15—14), 25—25 — показник «Пахтакора».
Найкращий бомбардир змагань — Берадор Абдураїмов («Пахтакор»): на його рахунку 34 голи.
Нижче наведено дані про голи, забиті футболістами українських команд першої ліги у чемпіонаті минулого року.
«Чорноморець» — 67
А. Шепель— 21, В. Бутенко—12, Л. Буряк — 8, С. Звенигородський — 5, М. Аситашвілі — 4, В. Томашевський — 4, Є. Дерев’яга — З, В. Маслов — З, В. Нечаєв — 2, В. Боровиков — 2, С. Круликов-ський — 1, В. Зубков — 1, О. Єгоров — 1.
«Шахтар» — 57
В. Прокопенко — 10, А. Коньков — 9, О. Васін — 8Л Ю. Севи-дов — 7, Ю. Губич —4, В. Захаров — 4, Л. Ключик — З, В. Ка-щей — З, Є. Канана — 2, В. Яремченко — 2, В. Сафонов—2, Д. Паїс—1, С. Шкляр—1, С. Мірошниченко («Кривбас», у власні ворота) — 1.
«Кривбас» — 50
О. У сов — 11, В. Колодій — 6, В. Іщенко — 5, С. Вовк — 5, В. Тов-чих — 4, Ю. Новиков —4, А. Биткін —З, В. Устимчик — З, В. Гуса-ров — 2, В. Гладких — 2, О. Гладишев—1, Є. Бученко—1, 1. Ма-хно—1, В. Зюзь—1, В. Панфілов («Крила Рад», у власні ворота) — 1.
«Металург» — 45
Е. Губаній — 12, М. Куличенков — 8, В. Кутін — 5, В. Єременко—5, М. Пензін — 4/Ф. Чорба — З, В. Зайцев — 2, С. Чумак—1, А. Сизов — 1, М. Тимошенко—1, О. Томах — 1, М. Голиков—1, Є. Бученко («Кривбас», у власні ворота) — 1.
«Металіст» — 33
В. Бокатов—10, О. Борисенко — 6, Б. Панков — З, М. Конова-лов —З, Г. Глєб —2, В. Гунько — 2, Я. Немировський—2, О. Тол-стой— і, В. Чаплигін— 1, В^Аристов — 1, В. Бабаєв — 1, Є. Бученко («Кривбас», у власні ворота) — 1.
ШЛЯХ УГОРУ
Закінчувався повторний поєдинок між івано-франківським «Спар-таком» і ризькою «Даугавою». Якщо перша зустріч принесла перемогу рижанам —1:0, то тепер перед вели наші земляки — 2:1. Хто ж здобуде путівку до першої ліги?
За дві хвилини перед фінальним свистком до нападу підключився півзахисник спартаківців В. Голубцов. Його влучний удар приніс перемогу івано-франківцям — 3: 1, які за підсумками обох матчів з третім призером фінального турніру зон РРФСР стали переможцями і дебютантами першої ліги.
щоб здобути право на цю перехідну гру, івано-франківцям довелося подолати довгий турнірний шлях у чемпіонаті України серед команд другої ліги. Тут вони забезпечили собі перемогу за три тури до фінішу...
Ось хто у складі «Спартака> торував шлях до першої ліги: воротарі Тарас Білей та Микола Костюк, захисники Петро Кобичек, Богдан Горичок, Юрій Іванов, Ярослав Павлиський, Петро Кушлик, півзахисники Степан Рибак, Олександр Мартиненко, Валерій Голубцов, Іван Волик, нападаючі Віктор Козін, Степан Чопей, Віктор Аністратов.
Чотири роки тому футболісти Івано-Франківська, об’єднані в згуртований колектив, блискуче виграли звання чемпіонів України. На цю першу вершину колектив зійшов під керівництвом заслуженого тренера Узбецької РСР Вадима Олександровича Кириченка. Багато сил і праці в той успіх доклав колишній наставник і гравець івано-франківського «Спартака» Мирослав Думанський.
Гей, на широкій полонині, Виросла нова вершина.
У 1972 р. команду очолив В. А. Лукашенко, який разом з О. С. Кольцовим вивів її на другу висоту.
— Я щасливий,— говорить наставник прикарпатців,— що вдалося виправдати виявлене довір’я. Наші хлопці грали добре, від матчу до матчу нарощуючи темп, не панікуючи при окремих невдачах (хто від них застрахований!). Нікого виділяти не хочу: всі зіграли відмінно. Але, гадаю, хлопці на мене не образяться, якщо одне прізвище все ж виділю: Тарас Білей. Самовіддано, з повною віддачею, почуттям відповідальності за свої виступи захищав Тарас ворота, і як захищав...
Вітаючи успіх команди, хочеться добрим словом згадати й тих, хто закладав фундамент майбутніх перемог івано-франківського «Спартака». Це ті, кого ми сьогодні називаємо ветеранами: Б. Реб’ян-ський, І. Осуський, В. Качур, Б. Рипан, А. Шинкаренко, брати Думанські, М. Лаутнер, В. Чепіга, Ю. Головей, 3. Сенгетовський, М. Голощапов, В. Журавльов.
Хай це новосілля у першій лізі буде щасливим для івано-фран-ківців.
П. ГОРІЛИЙ
ОБЛИЧЧЯ ДРУГОГО ЕШЕЛОНУ
Іван Олексійович Федосов тривалий час захищав кольори донецького «Шахтаря», був найвлучнішим бомбардиром команди гірників, потім грав за миколаївський «Суднобудівник». Нині він досвідчений тренер. Протягом останніх двох сезонів Іван Олексійович очолював севастопольський «Авангард». На наше прохання І. О. Федосов ділиться своїми враженнями про турнір українських команд другої ліги.
Передусім про переможця, нового чемпіона України — Івано-Франківський «Спартак». Коли на старті прикарпатці почали здобувати перемогу за перемогою, багато хто із фахівців небезпідставно вважав, що не може колектив, який у попередньому сезоні виступав так невдало і не поповнився жодним висококласним гравцем, одразу переродитися. Але івано-франківці разом із своїм наставником Віктором Аврамовичем Лукашенком довели, що це можливо. Прекрасна підготовка до сезону, повна віддача в кожній грі, міцна дружба, що єднала гравців «Спартака», справжній бійцівський характер — ось складові їхнього великого успіху.
Крім чемпіона, зрілу гру продемонстрували сімферопольська «Таврія», миколаївський «Суднобудівник», кадіївський «Шахтар».
Тривалий час претендував на перемогу ждановський «Металург», але він зірвався у другому колі.
Названі колективи не новачки другого ешелону, вони завжди на провідних ролях. Як на мене, то за добором гравців «Таврія» торік була найкраща в лізі. Орлов, Черемисін, Майборода, Григор’єв, Климов, Прилепський, Аджем, Шиманович могли б прикрасити не одну команду навіть першої ліги. Таврійці багато забивають, посідають у таблиці високі місця, але їм завжди бракує трішечки спортивного щастя, щоб бути першими. Очевидно, слід нагадати сімферопольцям, що ковалі свого щастя — вони самі.
Давно час подумати про завоювання нових турнірних висот житомирському «Автомобілістові». Звичайно, бути в числі найсильні-ших — добре, але ще краще — стати найсильнішим. Зуміла ж команда у блискучому стилі завоювати Кубок України, обігравши спочатку «Чорноморець», а у фіналі — донецький «Шахтар»!
Справжнє відкриття минулого сезону — ужгородська «Говерла». Молода ко'манда повністю вкомплектована місцевими футболістами, яким дороге добре ім’я свого колективу, міста, краю. Що ж до техніки, то її високий рівень у Закарпатті загальновідомий. Тому друге місце «Говерли» —не тільки заслужений успіх, а й серйозна заявка на майбутнє.
Команда, яку я очолював, посідає скромне місце в турнірній таблиці. Після торішнього дебюту, коли нам ледь-ледь вдалося залишитись у класі «А», тринадцяте місце деякою мірою можна вважати успіхом. Мене як тренера радує не так зайняте місце, як прогрес у зростанні майстерності багатьох севастопольців. Причому в хлопців є потенціальні можливості для дальшого вдосконалення. Про це я щоразу казав і воротареві Валерію Гудзю, і захисникові Віктору Струніну, і нападаючим Сергію Паховському, Дмитру Фролову, Володимиру Ващенку, Євгену Наумову. Особливо мене порадував минулого сезону півзахисник Володимир Мельниченко. Хлопець прийшов до нас із київської заводської команди «Більшовик»,. він ріс буквально на очах, ставши ключовим гравцем «Авангарду».
Скільки б не велося розмов про відставання улюбленої гри, викликаних зрозумілим прагненням якнайшвидше бачити наші клуби і збірну на олімпі, все ж техніка і тактика футбола неухильно рухаються вперед. Прискорити цей рух — обов’язок наших тренерів і гравців. Свою частку у розв’язання цього завдання вносить і другий ешелон.
Записав П. РИМАРЕНКО
НАГОРОДИ МАСОВОГО ФУТБОЛА
«Кубок мільйонів». Боротьбу за цей трофей розпочали 70 тисяч команд у розиграшах кубків заводів і фабрик, шахт, установ, районів і міст, областей і республік. На заключному етапі виступали 32 команди. Кубок здобув московський «Алмаз», взявши гору в фіналі над калузькою «Зорею» — 3:1. Склад переможців: воротар В. Шушканов, захисники А. Герасимов, Ю. Палкін, В. Калькутта, В. Погрібний, півзахисники В. Тиняков, А. Урбанський, С. Абдуллін, нападаючі А. Терехов, Ю. Поляков, С. Галкін, В. Шакірзанов. Старший тренер — заслужений тренер УзРСР Л. Ольшанський.
Володарі «Кубка мільйонів»: 1940 р.— «Динамо» (Алма-Ата), 1957 р.— ТТУ (Тбілісі), 1958 р.— 19-а райрада «Динамо» (Москва), 1959 р.—артіль ім. 9 травня, «Спартак» (Москва), 1960 р.— «Ждано-вець» (Ленінград), 1961 р.— «Старт» (Чугуїв), 1962 р.— «Сокіл» (Ташкент), 1963 р.— «Стріла» (Москва), 1964 р.— «Труд» (Біла Ка-литва), 1965 р.—«Салют» (Тамбов), 1966 р.— ВВПУ (Львів), 1967 р.— «Сокіл» (Львів), 1968 і 1969 рр.— «Сінатле» (Тбілісі), 1970 р.—«Стріла» (Москва), 1971 р.—«Труд» (Біла Калитва), 1972 р.— «Алмаз» (Москва).
Кубок УРСР. П’ять місяців тривала боротьба за Кубок для колективів фізкультури республіки. У вирішальному матчі в м. Дніпроруд-ному зустрілися місцевий «Гірник» і калуський «Хімік». Перемогли господарі поля — 2:0. Склад переможців: С. Шляховий, М. Пугач, В. Басанський, В. Губерник, М. Делалов, А. Зінченко, І. Чищевий, А. Єфимчик, В. Валуєв, С. Коломієць, В. Ільченко, В. Мельников. Тренер — В. В. Кочегаров.
«Золотий колос». Приз ЦК ВЛКСМ для сільських футболістів .виборювали 45 тисяч команд. Фінальний турнір проходив на стадіоні колгоспу ім. Леніна в селі Єдинцях (Молдавія). Переможцем турніру став колектив підмосковного радгоспу «Останкіно», призерами — футболісти радгоспів «Алма-Атинський» (Казахстан) і «Черво-ноармійський» (Краснодарський край). Наступні місця посіли команди колгоспу ім. Калініна Барвінківського району на Харківщині, радгоспу «Дружба» Бучацького району на Тернопільщині та інші.
Володарі «Золотого колоса»: 1967 і 1968 рр,—команди колгоспу «Перемога» Канівського району Краснодарського краю, 1969, 1970 і 1971 рр,—радгоспу «Дружба» Бучацького району на Тернопільщині, 1972 р.— радгоспу «Останкіно» Московської області.
ГАРТУЄТЬСЯ ЗМІНА
Юнацька першість СРСР
Вихованці груп підготовки при командах майстрів спершу змагалися в своїх республіках, потім — у трьох всесоюзних зональних турнірах, які визначили шість команд-фіналістів; заключний рози-граш проходив в Ужгороді. Перехідний приз Спорткомітету СРСР здобули футболісти тбіліської ФШМ. На дальших місцях: ДЮСІІІ (Фрунзе), «Трудові резерви» (Московська область), ЦСКА, Спортін-тернат (Київ), ДЮСШ (Ужгород).
На Україні 48 команд юніорів у зональних турнірах визначили п’ятірку фіналістів; на змаганнях в Ужгороді чемпіонами стали дина-мівці Києва, в складі яких виступали: М. Листопад, В. Шевченко, В. Пелах, М. Моргун, В. Лавров, О. Титов, О Рябов, С. Простимкін, В. Синельних, М. Філатов, М. Коваленко, В. Богуславський, В. Ло-зинський, В. Кушков, В. Куковенка, С. Корольов. Наступні місця посіли: «Стріла» (Запоріжжя), «Зоря» (Ворошиловград), ДЮСШ (Ужгород), Спортінтернат (Київ).
XII спартакіада школярів
Збірні команди союзних республік, Москви і Ленінграда на змаганнях у Києві зустрілися попервах у трьох підгрупах. Фінальний турнір виграла команда України, яка виступала в такому складі: Зубченко, Каталимов, Кружко, Мизько, Семушин, Ковальов, Сере-брянський, Богуславський, Голоколосов, Пасемчук, Лозинський, Усен-ко, Криущенко, Бурмистров, Салабуда, Савицький. Призерами стали команди Москви і РРФСР.
Оскільки у XII Спартакіаді школярів брали участь футболісти 17—18 років, розиграш Кубка надії для гравців цієї вікової категорії 1972 р. не проводився.
Кубок юності
Цей приз ЦК ВЛКСМ для футболістів 15—16 років розігрується з 1964 р. Минулого сезону збірні союзних республік, Москви і Ленінграда в трьох зональних змаганнях визначили шістку фіналістів. На заключному турнірі у Новоросійську перемогла команда Грузії. Наступні місця посіли футболісти БРСР, АзРСР, Москви, УРСР і РРФСР.
На Україні в цьому розиграші взяли участь 24 команди областей і м. Києва. У Первомаиську на Миколаївщині відбувся фінальний турнір, на якому перемогли юні футболісти Ворошиловградської області. Призерами стали збірні Харківщини та Миколаївщини.
Шкіряний м’яч
У попередніх змаганнях узяли участь понад 3 млн. хлопчаків. По 24 найкращих команди двох вікових груп виступили в завершальній стадії.
Переможцем турніру старшої групи (13—14 років), що відбувся в Краснодарі, стала ризька «Пардаугава», другим був кіровабадський «Кяпяз».
У молодшій групі (11—12 років) відзначився горлівський «Буревісник». Хлопчики з Донбасу завоювали «найменші» золоті медалі сезону. Другий — азербайджанський «Шахдаг».
На Україні в змаганнях клубу «Шкіряний м’яч» виступали 45 тисяч команд. У старшій групі, фінальний турнір якої проходив у Ровно, перемогла місцева «Олімпія». Друга — чернівецька «Чайка». Серед команд молодшої групи, які змагалися у Вінниці, найкращий був горлівський «Буревісник», на другому місці — «Орленя» (Миколаїв).
ЧЕМПІОНИ І ПРИЗЕРИ
Рік 1936
весна «Динамо» М «Динамо» К «Спартак» М
осінь «Спартак» М «Динамо» М «Динамо» Тб
1937 «Динамо» М «Спартак» М «Динамо» К
1938 «Спартак» М ЦБЧА «Металург» М
1939 «Спартак» М «Динамо» Тб ЦБЧА
1940 «Динамо» М «Динамо» Тб «Спартак» М
1945 «Динамо» М ЦБЧА «Торпедо» М
1946 ЦБЧА «Динамо» М «Динамо» Тб
1947 ЦБЧА «Динамо» М «Динамо» Тб
1948 ЦБЧА «Динамо» М «Спартак» М
1949 «Динамо» М ЦБЧА «Спартак» М
1950 ЦБЧА «Динамо» М «Динамо» Тб
1951 ЦБРА «Динамо» Тб «Шахтар» Д
1952 «Спартак» М «Динамо» К «Динамо» М
1953 «Спартак» М «Динамо» Тб «Торпедо» М
1954 «Динамо» М «Спартак» М «Спартак» Мн
1955 «Динамо» М «Спартак» М ЦБРА
1056 «Спартак» М «Динамо» М цск мо
1957 «Динамо» М «Торпедо» М «Спартак» М
1958 «Спартак» М «Динамо» М ЦСК М0
1959 «Динамо» М «Локомотив» М «Динамо» Тб
1960 «Торпедо» М «Динамо» К «Динамо» М
1961 «Динамо» К «Торпедо» М «Спартак» М
1962 «Спартак» М «Динамо» М «Динамо» Тб
1963 «Динамо» М «Спартак» М «Динамо» Мн
1964 «Динамо» Тб «Торпедо» М ЦСКА
1965 «Торпедо» М «Динамо» К ЦСКА
1966 «Динамо» К СКА Р «Нафтовик» Б
1967 «Динамо» К «Динамо» М «Динамо» Тб
1968 «Динамо» К «Спартак» М «Торпедо» М
1969 «Спартак» М «Динамо» К «Динамо» Тб
1970 ЦСКА «Динамо» М «Спартак» М
1971 «Динамо» К «Арарат» «Динамо» Тб
1972 «Зоря» «Динамо» К «Динамо» Тб
ВОЛОДАРІ І ФІНАЛІСТИ КУБКА СРСР
Рік Учасники фіналу Рахунок
1936 «Локомотив» М— «Динамо» Тб 2:0
1937 «Динамо» М — «Динамо» Тб 5:2
1938 «Спартак» М — «Електрик» Л 3:2
1939 «Спартак» М— «Зеніт» Л 3:1
1944 «Зеніт» Л — ЦБЧА 2:1
1945 ЦБЧА — «Динамо» М 2:1
1946 «Спартак» М— «Динамо» Тб 3:2
1947 «Спартак» М — «Торпедо» М 2:0
1948 ЦБЧА — «Спартак» М 3:0
1949 «Торпедо» М — «Динамо» М 2:1
1950 «Спартак» М— «Динамо» М 3:0
1951 ЦБРА — к-да м. Калініна 2:1
1952 «Торпедо» М — «Спартак» М 1 :0
1953 «Динамо» М —«Крила Рад» Кб 1 :0
1954 «Динамо» К — «Спартак» Єр 2:1
1955 ЦБРА — «Динамо» М 2:1
1957 «Локомотив» М — «Спартак» М 1:0
1958 «Спартак» М— «Торпедо» М 1:0
1960 «Торпедо» М— «Динамо» Тб 4:3
1961 «Шахтар» Д — «Торпедо» М 3:1
1962 «Шахтар» Д — «Прапор праці» Ор 2:0
1963 «Спартак» М — «Шахтар» Д 2:1
1964 «Динамо» К — «Крила Рад» Кб 1 :0
1965 «Спартак» М — «Динамо» Мн 0 : 0, 2 : 1
1966 «Динамо» К — «Торпедо» М 2:0
1967 «Динамо» М-—ЦСКА 3:0
1968 «Торпедо» М — «Пахтакор» 1:0
1969 «Карпати» Лв—- СКА Р
1970 «Динамо» М— «Динамо» Тб
1971 «Спартак» М — СКА Р
1972 «Торпедо» М — «Спартак» М
2:1
2:1
2:2, 1:0
0 : 0, 6 : 2
СЕЗОН-78
163 команди майстрів стартують у розиграші першості СРСР 1973 р., яка проходитиме в трьох лігах: вищій, першій і другій.
Вищу лігу складають 16 команд: «Зоря» (Ворошиловград), «Динамо» (Київ), «Динамо» (Тбілісі), «Арарат» (Єреван), ЦСКА, «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Зеніт» (Ленінград), «Динамо» (Мінськ), «Торпедо» (Москва), «Динамо» (Москва), «Спартак» (Москва), СКА (Ростов-на-Дону), «Кайрат» (Алма-Ата), «Карпати» (Львів), «Пахтакор» (Ташкент), «Шахтар» (Донецьк).
У першій лізі виступають 20 колективів: «Локомотив» (Москва), «Нефтчі» (Баку), «Чорноморець» (Одеса), «Крила Рад» (Куйбишев), «Торпедо» (Кутаїсі), «Зірка» (Перм), «Шинник» (Ярославль), «Памір» (Душанбе), «Спартак» (Орджонікідзе), «Шахтар» (Караганда), «Алга» (Фрунзе), «Ністру» (Кишинів), «Текстильник» (Іваново), «Металург» (Запоріжжя), «Спартак» (Нальчик), «Металіст» (Харків), «Будівельник» (Ашхабад), «Кузбас» (Кемерово), «Металург» (Липецьк), «Спартак» (Івано-Франківськ).
На сім територіальних зон розподілено 127 команд другої ліги. У першій зоні — 23 українських клуби: «Кривбас» (Кривий Ріг), «Говерла» (Ужгород), «Таврія» (Сімферополь), «Суднобудівник» (Миколаїв), «Шахтар» (Кадіївка), «Динамо» (Хмельницький), «Локомотив» (Вінниця), «Автомобіліст» (Житомир), «Металург» (Жда-нов), СК Чернігів, «Колос» (Полтава), «Шахтар» (Макіївка), «Авангард» (Севастополь), «Зірка» (Кіровоград), «Будівельник» (Тернопіль), «Хімік» (Сєверодонецьк), «Шахтар» (Горлівка), «Авангард» (Ровно), «Фрунзенець» (Суми), «Локомотив» (Херсон), «Буковина» (Чернівці), «Локомотив» (Донецьк), команда м. Луцька.
У сезоні 1973 р. запроваджено нове правило: якщо 90 хв. гри не дадуть переваги жодній з команд, нічию не фіксують, а визначають переможця з допомогою серій 11-метрових ударів, причому нараховують йому не 2, а 1 очко.
Якщо дві чи більше команд наберуть однакову найбільшу кількість очок у підсумку турніру, то чемпіона СРСР визначить додаткова гра (ігри) між цими клубами, решта ж місць в усіх трьох лігах
СХЕМА РОЗИГРАШУ КУБКА СРСР 1973 РОКУ
„ Зірка“ 1ІІ6 „ Динамо * Мн. 1 „Дніпро" „ Локомотив “ „ Спартак* М „ Ністру " „ Динамо “ Тб.
„Крила Рад" „ Карпати " „ Несртчі “ „ Арарат “ „ Алга “_____
„ Зоря "_____
„ Спартак “ Ор. „ Шахтар " Ди.
Ф
„ Металург “ 3.
„ Будівельник "
„ Спартак “ І~Ф „ Текстильник“
„ Торпедо " Кт. ЦСКА
„ Кузбас"
„ Металіст “ К.
„ Пахтакори
„ Памір "
„ Каират"
„ Динамо" к.
„ Зеніт “
„ Металург “ Лп. „ Автомобіліст "
„ Шинник " „ Динамо " М.
„ Торпедо*М.
„ Шахтар " Кг, „ Чорноморець и СКА Р.
визначається за кращою різницею м’ячів, забитих і пропущених в основний час.
Вища і перша ліги на 1974 рік обміняються двома клубами, перша і друга — трьома.
Кубок СРСР для команд майстрів виборюватимуть 36 колективів вищої та першої ліг. На кожному етапі суперники зустрінуться двічі — вдома і в гостях. До наступного етапу виходить команда, яка в цих іграх заб’є більше м’ячів, а при однаковій сумі голів — та, що проведе більше м’ячів на чужому полі. Коли й тут буде рівновага, то після другої зустрічі суперники зіграють додаткові ЗО хвилин, під час яких діятиме правило переваги голів на чужому полі. Якщо й тоді не буде виявлено переможця, то суперники змагатимуться в точності виконання пенальті.
Кубкові матчі кваліфікаційного кола призначено на 4 і 10 березня, 1/і6 фіналу — на 15 березня і 1 квітня, !/8 фіналу—на 5, 6 і 27 червня, чвертьфіналу—11 та 27 липня, півфіналу— 1 і 15 серпня. Фінальна гра відбудеться в Москві 12 вересня.
СКЛАДИ КОМАНД ВИЩОЇ ЛІГИ *
«Зоря» (Ворошиловград)
Начальник команди — з. тр. УРСР, м. с. Валерій Завенович Галу-стов.
Старший тренер — з. тр. РРФСР, з. м. с. Всеволод Костянтинович Блінков.
Тренер — з. тр. УРСР, м. с. Владислав Петрович Глухарєв.
Воротарі, м. с. Олександр Ткаченко (1947), м. с. Михайло Фор-каш (1948), Василь Тенкоч (1950), Володимир Григор’єв (1954).
Захисники: м. с. Анатолій Шульжеико (1945), м. с. Сергій Кузнецов (1950), м. с. Олександр Журавльов (1945), м. с. Володимир Малигін (1949), м. с. Володимир Абрамов (1949), м. с. Микола Пінчук (1946), Вячеслав Ізвєков (1947), Валерій Колесниченко (1949), Олександр Панін (1953).
Півзахисники: м. с. Юрій Васенін (1948), м. с. Сергій Морозов (1950), м. с. Анатолій Куксов (1949), м. с. Віктор Кузнецов (1949), Олександр Ігнатенко (1951), Микола Родіонов (1951), Валерій Копій (1949), Анатолій Павлов (1953).
Нападаючі: м. с. Юрій Єлисєєв (1949), м. с. Володимир Старков (1949), м. с. Володимир Онищенко (1949), Володимир Бєлоусов (1947).
* Склади команд усіх ліг подано за станом на 1 лютого 1973 року.
«Динамо» (Київ)
Начальник команди — з. тр. СРСР Микола Федорович Фоміних. Старший тренер— з. тр. СРСР, м. с. Олександр Олександрович Севидов.
Тренери — з. тр. УРСР, м. с. Михайло Михайлович Коман, з м.с. Андрій Андрійович Біба.
Воротарі', з. м. с. Євген Рудаков (1942), м. с. Валерій Самохін (1947), Михайло Москаленко (1953).
к Захисники: м. с. Сергій Доценко (1947), м. с. Вадим Соснихін (1942), м. с. Стефан Решко (1947), м. с. Михайло Фоменко (1948), м. с. Віктор Матвієнко (1948), Вячеслав Головін (1953), Валерій Зуєв (1952), Вячеслав Кочубинський (1954), Олександр Бойко (1954), Віктор Кондратов (1952).
Півзахисники: м. с. Володимир Мунтян (1946), м. с. Віктор Колотов (1949), м. с. Володимир Трошкін (1947), м. с. Володимир Веремєєв (1948), Олександр Дамін (1952), Юрій Ковальов (1954), Леонід Буряк (1953), м. с. Вячеслав Семенов (1947). Володимир Устимчик (1952), Олег Серебрянський (1955).
Нападаючі: м. с. Анатолій Пузач (1941), м. с. Анатолій Бишовець (1946), м. с. Олег Блохін (1952), Володимир Плоскина (1954), Микола Пінчук (1953), Ігор Гребеножко (1954).
«Динамо» (Тбілісі)
Начальник команди — з. тр. СРСР Нестор Йосипович Чхатара-швілі.
Старший тренер — з. тр. ГрРСР Олексій Парменович КотрІ-кадзе.
Тренери — з. м. с. Сергій Парменович Котрікадзе, з. м. с. Гіві Дмитрович Чохелі.
Воротарі: м. с. Давид Гогія (1948), Малхаз Гогошідзе (1953).
Захисники: Габріел Гогіджанашвілі (1949), м. с. Реваз Дзодзуа-швілі (1945), м. с. Піруз Кантеладзе (1945), м. с. Турам Петріаш-вілі (1941), з. м. с. Муртаз Хурцілава (1943), м. с. Вахтанг Челід-зе (1945), м. с. Зорбег Ебралідзе (1944).
Півзахисники: м. с. Кахі Асатіані (1947), м. с. Гоча Гавашелі (1947), Анзор Джінчарадзе (1953), м. с. Сергій Кутівадзе (1944), м. с. Манучар Мачаїдзе (1949), м. с. Віссаріон Мчедлішвілі (1949), м. с. Шота Хінчагашвілі (1951).
Нападаючі: м. с. Володимир Гуцаєв (1952), Давид Кіпіані (1951), м. с. Гіві Нодія (1948), м. с. Леван Нодія (1949), Піруз Рехвіашвілі (1951), Зураб Церетелі (1953).
«Арарат» (Єреван)
Старший тренер — з. тр. СРСР, з. м. с. Микита Павлович Симонян.
Тренери — з. тр. ВірмРСР Оганес Акопович Абрамян, з. тр. ВірмРСР, з. м. с. Арутюн Левонович Кегеян.
Воротарі: м. с. Альоша Абрамян (1945), м. с. Норік Демірчян (1945).
Захисники: Григорій Абрамян (1949), м. с. Родік Аванесян (1946), м. с. Аркадій Арутюнян (1948), Едік Арутюнян (1951), Санасар Геворкян (1951), м. с. Олександр Коваленко (1943), Сурік Мартіросян (1949), м. с. Норік Месропян (1946), Армен Саркісян (1953), Левон Яблукян (1953).
Півзахисники: м. с. Аркадій Андріасян (1947), м. с. Сергій Бондаренко (1948), Левон Заназанян (1948), м. с. Оганес Заназанян (1946), м. с. Назар Петросян (1951), Армен Саркісян (1953).
Нападаючі: м. с. Левон Іштоян (1947), м. с. Микола Казарян (1947), м. с. Едуард Маркаров (1942), м. с. Сергій Погосов (1948), м. с. Геннадій Унанов (1946), Юрій Чтрян (1953).
ЦСКА
Начальник команди — Олег Якимович Пономарьов.
Старший тренер — з. тр. СРСР, з. м. с. Валентин Олександрович Ніколаєв.
Тренер — м. с. Микола Олексійович Маїюціин.
Воротарі: Володимир Астаповський (1946), м. с. Леонід Шмуц (1948).
Захисники: Володимир Бабенко (1950), м. с. Юрій Істомін (1944), М. с. Володимир Капличний (1944), Володимир Кисляков (1949), м. с. Мар’ян Плахетко (1945), Володимир П’яних (1951), Олександр Сьомій (1949), м. с. Валентин Уткін (1947), з. м. с. Альберт Ше-стерньов (1941), Володимир Юрецький (1952).
Півзахисники: Євген Виноградов (1952), Анатолій Єгоров (1954), Олександр Кузнецов (1951), Анатолій Панкратов (1954), м. с. Володимир Полікарпов (1943), м. с. Володимир Федотов (1943), м. с. Фарід лісамутдінов (1951), Сергій Шлапак (1953).
Нападаючі: Михайло Воробйов (1952), м. с. Володимир Доро-фєєв (1950), м. с. Володимир Дударенко (1946), Василь Калашни-ков (1950), м. с. Борис Копєйкін (1946), Вільгельм Теллінгер (1950), Валерій Фролов (1949).
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
Начальник команди — Анатолій Олексійович Белолюбський.
Старший тренер — з. тр. УРСР, м. с. Валерій Васильович Лоба-новський.
Тренер — з. тр. УРСР, м. с. Олександр Сигизмундович Петрашев-СЬКИИ-
Воротарі: м. с. Леонід Колтун (1944), м. с. Сергій Собецький (1951), Валерій Юр’єв (1949), Володимир Удовенко (1947).
1 Захисники: м. с. Мико/іа Артюх^ (1945), м. с. Володимир Сергєев (1944), м. с. Петро Найда (1945), м. с. Вадим Іванов (1943), м. с. Віталій Денеж (1949), м. с. Микола Богданов (1944), Олексій Алек-сєєв (1952), Сергій Чебаненко (1953), м. с. Григорій Янець (1948).
Півзахисники: м. с. Володимир Федоренко (1948), м. с. Роман Шнейдерман (1947), м. с. Віктор Назаров (1945), м. с. Станіслав Євсєєнко (1945), Анатолій Гринько (1945), Микола Самійленко (1954), Олександр Кошлатенко (1951), Юрій Соловйов (194§), Віктор Маслов (1949).
Нападаючі: м.*с. Анатолій Пилипчук (1944), м. с. Валерій Пор-куян (1944), м. с. Віктор Романкж (1947), Василь Лябик (1949), Олексій Христян (1948), Петро Слободян (1953), Євген Торопов (1949), Віктор Корженко (1953).
«Зеніт» (Ленінград)
Начальник команди-— Володимир Федорович Полисаєв.
Старший тренер —з. тр. СРСР, м. с. Герман Семенович Зонін.
Тренери: м. с. Станіслав Петрович Завидонов, м. с. Володимир Павлович Корнєв.
Воротарі: Олександр Волошин (1951), Володимир Пронін (1945).
Захисники: м. с. Вячеслав Булавін (1946), м. с. Володимир Го-лубєв (1950), Вячеслав Дегтярьов (1954), м. с. Олександр Деремов (1949), Юрій Загуменних (1947), м. с. Михайло Лохов (1948), Павло Сибірцев (1951).
Півзахисники: м. с. Григорій В’юн (1944), Володимир Іванов (1948), Володимир Казаченок (1952), м. с. Павло Садирін (1942), Олексій Стрепетов (1950), м. с. Віктор Трембач (1948), м. с. Михайло Фокін (1946).
Нападаючі: м. с. Володимир Гончаров (1946), Анатолій Єгоров (1948), Володимир Жигунов (1949), м. с. Анатолій Зінченко (1948), м. с. Борис Кох (1942), Олександр Ніколаєв (1948), Сергій Хомя-ков (1955), Георгій Хромченков (1950).
«Динамо» (Мінськ)
Начальник команди — м. с. Альберт Григорович Денисенко.
Старший тренер — м. с. Іван Іванович Мозер.
Тренер — з. тр. БРСР, м. с. Анатолій Миколайович Єгоров.
Воротарі: Михайло Вергієнко (1950), Вячеслав Хрустальов (1947).
Захисники: м. с. Борис Білоус (1948), Віктор Гирко (1948), м. с. Євген Кузнецов (1946), Олексій Овчинников (1950), Валерій
Семенов (1950), Валерій Словак (1946), м. с. Євген Толейко (1943), Василь Шевцов (1954).
Півзахисники: м. с. Анатолій Боговик (1947), м. с. Геннадій Во-ронін (1948), Олександр Гуринович (1952), Геннадій Картовицький (1954), м. с. Володимир Курнев (1950), Володимир Погирейчик (1954), м. с. Володимир Сахароз (1948), Володимир Томанов (1953),
Нападаючі: м. с. Анатолій Васильєв (1944), Ігор Григор’єв (1951)^ Олександр Климович (1955), Микола Литвинов (1949), Олександр Ломакін (1952), Михайло Малофєєв (1951), Олександр Прокопенко (1953), Микола Ситник (1954), Микола Тимофєєв (1951), Юзеф Юргелевич (1947),
«Торпедо» (Москва)
Начальник команди — з. тр. РРФСР, з. м. с. Валентин Козьмич Іванов.
Старший тренер — з. тр. СРСР, м. с. Віктор Олександрович Мас-лов.
Тренер — з. тр. РРФСР, м. с. Юрій Васильович Золотов.
Воротарі: м. с. Віктор Банников (1938), Анатолій Єлизаров (1951), Віктор Силаєв (1949).
Захисники: Сергій Антонов (1955), Володимир Бутурлакін (1950), Володимир Дерябін (1953), Іван Забиняк (1951), м. с. Володимир Краснов (1946), Віктор Круглов (1955), Євген Назаров (1949), м. с. Леонід Пахомов (1943), Микола Трепихалін (1954), Олександр Тукманов (1950), з. м. с. Віктор Шустиков (1939).
Півзахисники: Олександр Боженко (1952), м. с. Анатолій Дегтя-рьов (1949), Вячеслав Животиков (1950), Сергій Петренко (1955), Вячеслав Петрухін (1953), Анатолій Соловйов (1953), м. с. Володимир Юрін (1947).
Нападаючі', м. с. Валерій Абрамов (1951), Валерій Даниленко (1954), м. с. Вадим Никонов (1948), Сергій Половихін (1954), Олександр Рассомахін (1954), Михайло Ситников (1952), Микола Сладков (1954), м. с. Юрій Смирнов (1947), Анатолій Фетисов (1949), Віктор Філіппов (1948), м. с. Геннадій Шалімов (1947).
«Динамо» (Москва)
Начальник команди — з. м. с. Лев Іванович Яшин.
Старший тренер — з. тр. СРСР, з. м. с. Гаврило Дмитрович Ка-чалін.
Тренер — з. м. с. Віктор Григорович Царьов.
Воротарі: Микола Гонтар (1949), Олександр Мосін (1952), м. с. Володимир Пільгуй (1948).
Захисники: м. с. Володимир Басалаев (1945), м. с. Володимир Долбоносов (1948), м. с. Валерій Зиков (1944), Віктор Каменський
/1953), Володимир Комаров (1952), Юрій Комаров (1954), Сергій Нікулш (1951), Олександр Новиков (1955), м. с. Юрій Прудников (1946).
' Півзахисники: м. с. Олег Долматов (1948), м. с. Євген Жуков (1950), Володимир Ларін (1948), Віктор Миронович (1953), Олексій Петрушин (1952), Юрій Пудишев (1954), Андрій Якубик (1950).
Нападаючі: Геннадій Архипов (1953), Анатолій Байдачний (1952), Олександр Васін (1954), Юрій Гаврилов (1953), м. с. Михайло Гершкович (1948), м. с. Геннадій Єврюжихін (1944), Анатолій Ко-жемякін (1953), м. с. Володимир Козлов (1946), Олександр Махо-виков (1951), Вадим Павленко (1955), м. с. Володимир Ештреков (1947).
«Спартак» (Москва)
Начальник команди — з. м. с. Микола Петрович Старостін.
Старший тренер — з. тр. СРСР, м. с. Микола Олексійович Гу-ляєв.
Тренер — з. м. с. Ігор Олександрович Нетто.
Воротарі: м. с. Юрій Дарвін (1946), м. с. Олександр Прохоров (1946), Борис Русанов (1949).
Захисники: м. с. Микола Абрамов (1950), Володимир Букиєв-ський (1953), Микола Євсеев (1948), Валерій Зенков (1952), м. с. Євген Ловчев (1949), м. с. Геннадій Логофет (1942), м. с. Сергій Ольшанський (1948), Віктор Орлов (1951), Володимир Федоров (1951).
Півзахисники: м. с. Михайло Булгаков (1951), м. с. Микола Ки-сельов (1946), Іван Кузнецов (1950), м. с. Віктор Папаєв (1947), з. м. с. Галімзян Хусаїнов (1937).
Нападаючі: Ренат Агєев (1952), м. с. Валерій Андрєев (1953), Олександр Кокорєв (1954), Олександр Мінаєв (1954), м. с. Олександр Пискарьов (1949), м. с. Володимир Редін (1952), м. с. Дже-мал Сілагадзе (1948).
СКА (Ростов-на-Дону)
Начальник команди — м. с. Олександр Іванович Авакумянц.
Старший тренер — з. тр. РРФСР, м. с. Борис Євгенович Яков-лєв.
Тренер — Юрій Дмитрович Агєєв.
Воротарі: Олександр Бойченко (1945), м. с. Лев Кудасов (1943).
Захисники: м. с. Євген Александров (1952), з. м. с. Валентин Афонін (1939), Олександр Вертелкін (1955), м. с. Анатолій Могильний (1948), Володимир Панов (1950), м. с. Борис Сєростанов (1949), Юрій Смирнов (1949), м. с. Малхаз Шергелашвілі (1947).
Півзахисники: м. с. Геннадій Антонов (1950), м. с. Олексій Єсь-ков (1944), м. с. Микола Іванов (1947), Ігор Мишляєв (1955),
Олександр Плешаков (1951), Володимир Філатов (1950), Віталій Цибін (1947), Юрій Чуркін (1953), Віктор Широв (1954).
Нападаючі: м. с. Віктор Бондаренко (1949), м. с. Анатолій Мас-ляєв (1948), Володимир Мельниченко (1953), Леонід Назаренко (1955), Володимир Обедзинський (1952), Сергій Разорьонов (1955), Олександр Чугунов (1953), Віктор Чуркін (1952).
«Кайрат» (Алма-Ата)
Начальник команди — м. с. Тімур Санжарович Сегізбаев.
Старший тренер — з. тр. СРСР Артем Григорович Фальян.
Тренери — м. с. Леонід Костянтинович Остроушко, Борис Льво-вич Каретников.
Воротарі: Куралбек Ордабаєв (1949), Віктор Шведков (1947).
Захисники: Михайло Абдулгазін (1953), Борис Архирєев (1946), м. с. Володимир Асилбаєв (1945), м. с. Сеїльда Байшаков (1950), м. с. Валентин Дишленко (1945), м. с. Олександр Жуйков (1947), Віктор Катков (1952), Валерій Круглихін (1949), м. с. Микола Осянін (1941).
Півзахисники: Валерій Єркович (1951), Микола Ігамбердиєв (1953), Анатолій Іонкін (1950), Сергій Максимов (1949), м. с. Вла- 1 дислав Маркін (1945), м. с. Євген Михайлів (1947), м. с. Сергій Рожков (1943), м. с. Юрій Сьомій (1947).
Нападаючі: Нурман Атантаєв (1948), Віктор Зарєчний (1954), Володимир Лихошерстних (1948), м. с. Євген Піуновський (1946), м. с. Володимир Чеботарьов (1947), Володимир Якубов (1949).
«Карпати» (Львів)
Начальник команди—м. с. Євген Володимирович Пестов.
Старший тренер — з. м. с. Валентин Борисович Бубукін.
Тренер — Анатолій Федорович Полосін.
Воротарі: м. с. Гаврило Вайда (1944), Олександр Швойницький (1948), Олександр Сивак (1949).
Захисники: м. с. Іван Герег (1944), м. с. Ростислав Поточняк (1948), м. с. Валерій Сиров (1946), Федір Чорба (1946), Степан Крупей (1951), Мирон Лялек (1952), м. с. Роман Журавський (1948), Роман Риф’як (1952).
Півзахисники: м. с. Лев Броварський (1948), м, с. Роман Покора (1948), м. с. Остап Савка (1947), Ярослав Кикоть (1949), Олександр Андрющенко (1954), Володимир Ваньков (1952).
Нападаючі: м. с. Богдан Грещак (1944), м. с. Геннадій Лихачов (1946), м. с. Едуард Козинкевич (1949), м. с. Володимир Данилюк (1947), Роман Шподарунок (1948), Євген Мнхайлюк (1952), Володимир Пестов (1953).
«Пахтакор» (Ташкент)
Начальник, команди —з. тр. УзРСР Добін Інокентійович Шегай.
Старший тренер — з. тр. ГрРСР і УзРСР, м. с. Вячеслав Дмитрович Соловйов.
Тренери— з. тр. УзРСР, м. с. Віктор Ілліч Каневський, з. тр. УзРСР, м. с. Хамід Тургунович Рахматуллаєв.
Воротарі: м. с. Олександр Говоров (1942), Сергій Покатилої Захисники: Омен Ашіров (1955), Юрій Басов (1952), Юрій Бєлов (1948), Микола Голиков (1949), Олександр Іванков (1949), м. с. Розік Тургунов (1945).
Півзахисники: Михайло Ан (1952), Конет Баканов (1954), м. с. Віктор Варюхін (1948), Володимир Долбилкін (1946), Юрій Іванов (1948), Вячеслав Кузьмін (1948).
Нападаючі: м. с. Берадор Абдураїмов (1943), Олег Єремеєв (1955), м. с. Туляган Ісаков (1949), Володимир Федоров (1955), Васіліс Хадзіпанагіс (1954).
«Шахтар» (Донецьк)
Начальник команди — м. с. Володимир Максимович Сальков.
Старший тренер — м. с. Олег Петрович Базилевич.
Тренер — м. с. Володимир Васильович Онисько.
Воротарі: м. с. Юрій Дегтярьов (1948), Вячеслав Чанов (1951).
Захисники: Валентин Седнев (1951), Ігор Теннак (1953), Леонід Ключик (1950), м. с. Юрій Ванкевич (1946), Віктор Звягінцев (1951), Валентин Жуков (1951).
Півзахисники: м. с. Анатолій Коньков (1949), Євген Канапа (1953), м. с. Юрій Губич (1946), Валерій Горбунов (1953), Володимир Бєлоусов (1947), Геннадій Курганов (1953), Геннадій Де-нисенко (1946), Юрій Дудинський (1951).
Нападаючі: м. с. Віктор Кащей (1946), Віктор Прокопенко (1944), Олександр Васін (1949), Володимир Сафонов (1950), Володимир Шевчук (1954), Віктор Старухін (1947), Володимир Захаров (1950), м. с. Валерій Яремченко (1947), м. с. Анзор Чіхладзе (1949).
КАЛЕНДАР ІГОР ВИЩОЇ ЛІГИ
Перше воло
Квітень
7. «Динамо» (Тбілісі) —
«Зоря» (Ворошиловград) «Арарат» (Єреван) —
«Динамо» (Київ)
«Дніпро» (Дніпропетровськ)-* ЦСКА
СКА (Ростов-на-Дону) —
«Динамо» (Мінськ) «Кайрат» (Алма-Ата) —
«Динамо» (Москва) «Карпати» (Львів) —
«Зеніт» (Ленінград) «Пахтакор» (Ташкент) —
«Торпедо» (Москва) «Шахтар» (Донецьк) —
«Спартак» (Москва)
14. «Динамо» Тб — «Динамо» К «Арарат» — «Зоря» «Дніпро» — «Зеніт» СКА — «Спартак» «Кайрат» — «Торпедо» «Карпати» — ЦСКА «Пахтакор» — «Динамо» М «Шахтар» — «Динамо» Мн
21. «Динамо» К — «Карпати» ЦСКА — «Пахтакор» «Спартак» — «Арарат»
22. «Зоря» — «Дніпро» «Динамо» М — СКА «Торпедо» — «Шахтар» «Зеніт» — «Кайрат» «Динамо» Мн — «Динамо» Тб
28 ЦСКА - «Кайрат» «Дніпро» — «Динамо» К «Зеніт» — «Пахтакор» «Динамо» Мн — «Арарат» «Спартак» — «Динамо» Тб СКА — «Торпедо» «Шахтар» — «Динамо» М «Карпати» — «Зоря»
Травень
2. «Зоря» — «Динамо» Мн «Динамо» К — «Спартак» «Динамо» Тб — «Карпати» «Арарат» — «Дніпро» «Зеніт» — ЦСКА «Торпедо» — «Динамо» М «Кайрат» — СКА «Пахтакор» — «Шахтар»
5. «Торпедо» — «Зеніт»
6. «Динамо» К — ЦСКА «Динамо» Тб — «Дніпро» «Арарат» — «Карпати» «Динамо» М — «Динамо» Мн «Пахтакор» — СКА «Кайрат» — «Шахтар» «Спартак» — «Зоря»
12. «Дніпро» — «Пахтакор» «Зеніт» — «Арарат» «Динамо» Мн — «Торпедо» «Карпати» — «Кайрат»
15. «Спартак» — «Динамо» М
16. ЦСКА — «Динамо» Тб СКА — «Зоря» «Шахтар» —'«Динамо» К
19. «Зоря» — «Динамо» К «Динамо» Тб — «Динамо» ЛІ «Арарат» — «Торпедо» ЦСКА — «Динамо» Мн «Дніпро» — «Кайрат» «Спартак» — «Зеніт» СКА — «Шахтар» «Карпати» — «Пахтакор»
27. «Кайрат» — «Арарат» «Торпедо» — «Дніпро» «Динамо» Мн — «Зеніт»
28. «Динамо» М — «Карпати»
29. «Зоря» — «Шахтар» «Динамо» К — СКА «Спартак» — ЦСКА «Пахтакор» — «Динамо» Тб
Червень
2. «Арарат» — «Пахтакор» «Динамо» М — «Динамо» К «Карпати» — «Спартак» «Дніпро» — «Динамо» Мн СКА - ЦСКА
«Кайрат» — «Динамо» Тб
«Шахтар» — «Зеніт» «Торпедо» — «Зоря»
ІЗ, «Спартак» — «Дніпро» «Зоря» — «Пахтакор» «Динамо» К — «Кайрат» «Динамо» Тб — СКА «Арарат» — «Шахтар» ЦСКА — «Торпедо» «Зеніт» — «Динамо» М «Динамо» Мн — «Карпати»
16. «Динамо» М — «Дніпро»
17. «Зоря» — «Кайрат» «Динамо» К —«Пахтакор» «Динамо» Тб — «Арарат» ЦСКА — «Шахтар» «Зеніт» — СКА «Динамо» Мн —«Спартак» «Торпедо» — «Карпати»
24. «Зоря» — «Зеніт» «Динамо» М — ЦСКА «Дніпро» — «Карпати»
«Динамо» Мн — «Динамо» К «Пахтакор» — «Кайрат» «Шахтар» — «Динамо» Тб СКА — «Арарат» «Торпедо» — «Спартак»
ЗО. ЦСКА —«Зоря»
Липень
1. «Динамо» К — «Торпедо» «Динамо» Тб — «Зеніт» «Карпати» — СКА «Дніпро» — «Шахтар» «Пахтакор» — «Динамо» Мн «Кайрат» — «Спартак» «Динамо» М — «Арарат»
7. «Торпедо» — «Динамо» Тб
8. «Арарат» — ЦСКА «Динамо» М — «Зоря» «Зеніт» — «Динамо» К «Пахтакор» — «Спартак» «Кайрат» — «Динамо» Мн СКА — «Дніпро» «Шахтар» — «Карпати»
Друге коло
Липень
14. «Спартак» — «Шахтар»
15. «Зоря» — «Карпати» «Динамо» К — «Дніпро» «Динамо» Тб — «Кайрат» «Динамо» М — «Зеніт» «Торпедо» — ЦСКА «Динамо» Мн — СКА «Пахтакор» — «Арарат»
21. «Спартак» — СКА
«Динамо» Мн —«Шахтар» «Кайрат» — «Пахтакор»
28 «Торпедо» М —«Пахтакор»
29. ЦСКА — «Спартак» «Карпати» — «Динамо» Тб «Дніпро» — «Арарат» «Зеніт» — «Динамо» Мн «Шахтар» — «Зоря» СКА — «Динамо» К «Динамо» М — «Кайрат» Серпень
22. «Динамо» К ~ «Зоря» «Арарат» — «Динамо» Тб ЦСКА - «Зеніт» «Карпати» — «Динамо» М «Дніпро» — «Торпедо»
4. «Торпедо» — «Кайрат» «Карпати» — «Арарат» «Зеніт» — «Шахтар»
8. ЦСКА - СКА «Зоря» — «Спартак»
«Динамо* К — «Динамо» Мн «Динамо» М — «Пахтакор» «Дніпро» — «Динамо» Тб
12. «Зоря» — «Динамо» М «Динамо» Тб — «Шахтар» «Арарат» — СКА «Торпедо» — «Динамо» К «Зеніт» — «Спартак» «Динамо» Мн — ЦСКА «Пахтакор» — «Дніпро» «Кайрат» — «Карпати»
19. «Динамо» К — «Арарат» «Торпедо» — «Динамо» Мн СКА — «Зеніт» «Кайрат» — «Дніпро» «Пахтакор» — «Карпати» «Шахтар» — ЦСКА
26. «Зоря» — «Динамо» Тб «Динамо» М — «Спартак»
Вересень
1. «Динамо» Тб — «Пахтакор» «Арарат» — «Кайрат» «Карпати — «Шахтар» «Дніпро» — СКА «Зеніт» — «Торпедо» «Динамо» Мн — «Зоря» «Спартак» — «Динамо» К
2. ЦСКА — «Динамо» М
8. ЦСКА - «Дніпро» «Зоря» — «Арарат» «Динамо» К — «Динамо» Тб «Спартак» — «Торпедо» «Зеніт» — «Карпати» «Динамо» Мн — «Динамо» М «Шахтар» — «Пахтакор» СКА — «Кайрат»
15. «Зоря» — «Торпедо» «Динамо» К — «Динамо» М «Динамо» Тб — «Динамо» Мн
16. «Арарат» — «Спартак»
ЦСКА — «Карпати» «Зеніт» — «Дніпро» СКА — «Пахтакор» «Шахтар» — «Кайрат»
23. «Динамо» Тб — «Спартак» «Арарат» — «Динамо» Мн «Динамо» М — «Торпедо» «Карпати» — «Динамо» К «Дніпро» — «Зоря» «Кайрат» — ЦСКА «Пахтакор» — «Зеніт» «Шахтар» — СКА
29. «Торпедо» — «Арарат» «Динамо» М — «Динамо» Тб «Зоря» — СКА «Динамо» К — «Шахтар»
ЗО. «Спартак» — «Динамо» Мн «Карпати» — «Дніпро» «Кайрат» — «Зеніт» «Пахтакор» — ЦСКА
Жовтень
6. «Спартак» — «Кайрат»
7. «Динамо» Тб — «Торпедо» «Арарат» — «Динамо» М ЦСКА — «Динамо» К «Зеніт» ~ «Зоря»
«Динамо» Мн — «Пахтакор» СКА — «Карпати» «Шахтар» — «Дніпро»
14. «Зоря» - ЦСКА
«Динамо» К — «Зеніт» «Спартак» — «Пахтакор» «Карпати» — «Торпедо» «Дніпро» — «Динамо» М СКА — «Динамо» Тб «Шахтар» — «Арарат» «Динамо» Мн — «Кайрат»
20. «Динамо» М — «Шахтар» «Торпедо» — СКА «Зеніт» — «Динамо» Тб
«Пахтакор* — «Динамо» К «Кайрат» — «Зоря»
2і. «Динамо» Мн — «Дніпро» ЦСКА — «Арарат» «Спартак» — «Карпати»
28. «Динамо» Тб — ЦСКА
«Арарат» — «Зеніт» «Карпати» — «Динамо» Мн «Дніпро» — «Спартак» СКА — «Динамо» М «Кайрат» — «Динамо» К «Пахтакор» — «Зоря» «Шахтар» — «Торпедо»
Примітки:
а) Ігри проводяться на полях команд, зазначених у календарі першими;
б) у разі проведення додаткової гри фіналу Кубка СРСР ігри першості країни для фіналістів переносяться з 15 вересня на 10 жовтня;
в) початок ігор у буденні дні в усіх містах о 19 год. за місцевим часом, у Москві — о 19 год. ЗО хв. Початок ігор по суботах і неділях у всіх містах о 18 год. за місцевим часом. При проведенні в Москві по суботах двох ігор їх починають о 15 і 18 год.
Може, одразу проб'ємо пенальті і розійдемося?..
СКЛАДИ УКРАЇНСЬКИХ КОМАНД ПЕРШОЇ ЛІГИ
«Чорноморець» (Одеса)
Начальник команди — м. с. Юрій Леонідович Заболотний.
Старший тренер — з. тр. УРСР, м. с. Анатолій Федорович Зу-брицький.
Тренер — з. тр. УРСР Матвій Леонтійович Черкаський.
Воротарі: Олександр Дегтярьов (1947), Олексій Нефедов (1948).
Захисники: Володимир Нечаєв (1950), Валерій Кузьмін (1947), м. с. Віктор Зубков (1943), м. с. Сергій Круликовський (1945), Віктор Фейдман (1948), м. с. Віталій Сиром’ятников (1940), Валерій Москвичов (1950).
Півзахисники: м. с. Віктор Боровиков (1949), Володимир Бу-тенко (1948), Леонід Барановський (1953), Володимир Дзюба (1949).
Нападаючі: м. с. Мераб Асіташвілі (1947), Григорій Сапожников (1950), Віктор Томашевський (1947), Володимир Федосеєв (1949), Олександр Поліщук (1948), Анатолій Шепель (1949).
«Металург» (Запоріжжя)
Начальник команди — Микола Павлович Фарафонов.
Старший тренер — Юрій Володимирович Захаров.
Тренер — Володимир Федорович Олійник.
Воротарі: м. с. Василь Гургач (1939), Віктор Лейнер (1949), Анатолій Семикопенко (1951).
Захисники: Олександр Томах (1948), Володимир Зайцев (1943), Валерій Рудь (1944), м. с. Анатолій Сизов (1945), Василь Манці (1949), Володимир Зикратов (1952).
Півзахисники: Віктор Малаховський (1948), Микола Тимошенко (1941), Станіслав Чумак (1949), Віктор Критчин (1951).
Нападаючі: м. с. Віктор Єременко (1943), Віктор Кутін (1948), м. с. Володимир Єгорович (194$), Микола Куличенков (1950), Еміль Губаній (1946), Юрій Петров (1952), Микола Пензін (1947).
«Металіст» (Харків)
Начальник команди — Мирон Михайлович Рогачевський.
Старший тренер — з. тр. УРСР, з. м. с. Юрій Миколайович Войнов.
Тренер — м. с. Станіслав Васильович Костюк.
Воротарі: м, с. Олександр Савченко (1942), Віктор Удовенко (1947).
Захисники: м. с. Валерій Марченко (1945), Владислав Гунько (1947), Олександр Толстой (1946), Леонід Аптерман (1950), м. с. Віктор Аристов (1938), м. с. Олександр Поллак (1944), Олександр Мартинович (1947),
Півзахисники: м. с. Іван Матвіенко (1945), м. с. Микола Конова-лов (1944), Йосип Бордаш (1949), Олександр Шонін (1953), Віктор Гороза (1947).
Нападаючі: Олександр Борисенко (1949), м. с. Валерій Бокатов (1946), Яків Немировський (1945), Владислав Іщенко (1948), Володимир Бабаєв (1952), Борис Панков (1947), Олександр Розальєв (1951).
«Спартак» (Івано-Франківськ)
Начальник команди — Віктор Михайлович Стрижак.
Старший тренер—Віктор Аврамович Лукашенко.
Тренер —Мирослав Іванович Ступар.
Воротар: Микола Костюк (1952).
Захисники'. Петро Кушлик (1951), Ярослав Павлиський (1948), Богдан Горнчок (1945), Петро Кобичек (1945), Анатолій Бойко (1947).
Півзахисники: Олександр Мартиненко (1946), Ігор Дирів (1948), м. с. Богдан Копитчак (1947), м. с. Тарас Шулятицький (1945).
Нападаючі: м. с. Віктор Козін (1944), Степан Чопей (1946), Михайло Гнатишин (1947), Віктор Аністратов (1949), Іван Волик (1950), Мар’ян Гуменілович (1944).
КАЛЕНДАР ІГОР ПЕРШОЇ ЛІГИ
Перше коло
Квітень
9. «Торпедо» (Кутаїсі)—
«Спартак» (Орджонікідзе)
«Спартак» (Нальчик)— «Металург» (Запоріжжя)
«НефтчІ» (Баку) — «Крила Рад» (Куйбишев)
«Будівельник» — «Крила Рад» «Памір» — «Шахтар»
«Алга» — «Кузбас» «Металіст» — «Шинник» «Спартак» І-Ф — «Текстильник» «Ністру» — «Металург» Л «Чорноморець» — «Локомотив»
«Будівельник» (Ашхабад) — «Зірка» (Перм)
20. «Локомотив» — «Спартак» І-Ф
«Памір» (Душанбе) — «Кузбас* (Кемерово)
«Алга» (Фрунзе) — «Шахтар» (Караганда)
«Металіст» (Харків) — «Текстильник» (Іваново)
«Спартак» (Івано-Франківськ) — «Шинник» (Ярославль)
«Ністру» (Кишинів) — «Локомотив» (Москва)
22. «Спартак» Ор — «Спартак» Н «Металург» Зп — «Торпедо» «Металург» Л — «Металіст» «Текстильник» — «Ністру» «Шинник» — «Чорноморець» «Крила Рад» — «Алга» «Зірка» — «Памір» «Кузбас» — «НефтчІ» «Шахтар» — «Будівельник»
«Чорноморець» (Одеса) «Металург» (Липецьк)
13. «Спартак» Ор — «Металург» Зп «НефтчІ» — «Зірка»
26. «Спартак» Н — «Торпедо» «Металург» Л — «Спартак» І-Ф «Локомотив» — «Металіст» «Текстильник» — «Чорноморець» «Шинник» — «Ністру» «Крила Рад» — «Памір»
«Зірка» — «Алга» «Шахтар» — «НефтчІ» «Кузбас» — «Будівельник»
Травень
2. «Металург» Зп — «Крила Рад» «Торпедо» — «Зірка» «Нефтчі» — «Металург» Л «Будівельник» — «Локомотив» «Алга» — «Шинник» «Памір» — «Текстильник» «Чорноморець» — «Металіст» «Ністру» — «Спартак» І-Ф «Спартак» Н — «Шахтар» «Спартак» Ор — «Кузбас»
7. «Металург» Зп — «Зірка» «Торпедо» — «Крила Рад» «Спартак» Н — «Кузбас» «Спартак» Ор — «Шахтар» «Нефтчі» — «Локомотив» «Будівельник» — «Металург» Л «Памір» — «Шинник» «Алга» — «Текстильник» «Спартак» І-Ф — «Чорноморець» «Металіст» — «Ністру»
14. «Шахтар» — «Торпедо» «Кузбас» — «Металург» Зп «Крила Рад» — «Спартак» Н «Зірка» — «Спартак» Ор «Текстильник» — « Нефтчі» «Шинник» — «Будівельник» «Металург» Л — «Памір» «Локомотив» — «Алга» «Ністру» — «Чорноморець»
18. «Металіст» — «Спартак» І-Ф «Шахтар» — «Металург» Зп «Кузбас» — «Торпедо» «Крила Рад» — «Спартак» Ор «Зірка» — «Спартак» Н «Текстильник» — «Будівельник» «Шинник» — «Нефтчі» «Металург» Л — «Алга» «Локомотив» — «Памір»
24. «Алга» — «Ністру» «Памір» — «Чорноморець» «Будівельник» — «Металіст» «Нефтчі» — «^партак» І-Ф «Спартак» Н — «Текстильник» «Спартак» Ор —«Шинник» «Торпедо» — «Металург» Л «Металург» Зп — «Локомотив» «Крила Рад» — «Зірка» «Шахтар» — «Кузбас»
28. «Алга» — «Чорноморець» «Памір» — «Ністру» «Будівельник» — «Спартак» І-Ф «Нефтчі» — «Металіст» «Спартак» Н — «Шинник» «Спартак» Ор — «Текстильник» «Торпедо» — «Локомотив» «Металург» Зп — «Металург» Л «Зірка» — «Кузбас»
Червень
4. «Чорноморець» — «Нефтчі» «Ністру» — «Будівельник» «Спартак» І-Ф — «Памір» «Металіст» — «Алга» «Металург» Л — «Спартак» Ор «Локомотив» — «Спартак» Н «Текстильник» — «Торпедо» «Шинник» — «Металург» Зп «Шахтар» — «Крила Рад»
8. «Чорноморець» — «Будівельник» «Ністру» — «Нефтчі» «Спартак» І-Ф — «Алга» «Металіст» — «Памір» «Металург» Л — «Спартак» Н «Локомотив» — «Спартак» Ор «Шинник» — «Торпедо» «Текстильник» — «Металург» Зп «Зірка» — «Шахтар» «Кузбас» — «Крила Рад»
1Б. «Шахтар» — «Текстильник» «Кузбас» — «Шинник» «Торпедо» — «Металіст»
«Металург» Зп — «Спартак» І-Ф «Памір» — «Нефтчі»
«Крила Рад» — «Локомотив»
«Зірка» — «Металург» Л «Спартак» Н — «Чорноморець» «Спартак» Ор — «Ністру»
19. «Шахтар» — «Шинник» «Кузбас» — «Текстильник» «Торпедо» — «Спартак» І-Ф «Металург» Зп — «Металіст» «Алга» — «Нефтчі» «Памір» — «Будівельник» «Крила Рад» — «Металург» Л «Зірка» — «Локомотив» «Спартак» Н —«Ністру» «Спартак» Ор — «Чорноморець»
26. «Чорноморець» — «Торпедо» «Ністру» — «Металург» Зп «Спартак» І-Ф — «Спартак» Н «Металіст» — «Спартак» Ор «Будівельник» — «Алга» «Металург» Л — «Шахтар» «Локомотив» — «Кузбас» «Текстильник» — «Крила Рад» «Шинник» — «Зірка»
ЗО. «Чорноморець» — «Металург» Зп «Ністру» — «Торпедо» «Алга» — «Памір» «Будівельник» — «Нефтчі» «Металург» Л — «Кузбас» «Локомотив» — «Шахтар» «Спартак» І-Ф — «Спартак» Ор «Металіст» — «Спартак» Н «Текстильник» — «Зірка» «Шинник» — «Крила Рад»
Липень
6. «Спартак» Н — «Будівельник» «Спартак» Ор —«Нефтчі» «Шинник» — «Локомотив» «Крила Рад» — «Спартак» І-Ф «Зірка» — «Металіст» «Торпедо» — «Алга» «Металург» Зп —«Памір» «Шахтар» — «Ністру» «Кузбас» — «Чорноморець»
10. «Спартак» Н — «Нефтчі» «Спартак» Ор — «Будівельник» «Металург» Л — «Шинник» «Текстильник» — «Локомотив» «Крила Рад» — «Металіст» «Зірка» — «Спартак» І-Ф «Торпедо» — «Памір» «МетаЛург» Зп — «Алга» «Шахтар» — «Чорноморець» «Кузбас» — «Ністру»
17. «Чорноморець» — «Крила Рад» «Ністру» — «Зірка» «Спартак» І-Ф —«Шахтар» «Металіст» — «Кузбас» «Алга» — «Спартак» Н «Памір» — «Спартак» Ор «Будівельник» — «Торпедо» «Нефтчі» — «Металург» Зп «Текстильник» — «Металург» Л
21. «Чорноморець» — «Зірка» «Ністру» — «Крила Рад» «Спартак» І-Ф — «Кузбас» «Алга» — «Спартак» Ор «Металіст» — «Шахтар» «Пам>р» — «Спартак» Н «Нефтчі» — «Торпедо» «Будівельник» — «Металург» . Зп «Локомотив» — «Металург» Л «Шинник» — «Текстильник»
Друге воло
Липень
28. «Спартак» Ор — «Торпедо» «Металург» Зп — «Спартак» Н «Металург» Л — «Чорноморець» «Локомотив» — «Ністру» «Текстильник» — «Спартак» І-Ф «Шинник» — «Металіст» «Крила Рад» — «НефтчІ» «Зірка» — «Будівельник» «Шахтар» —«Алга» «Кузбас» — «Памір»
Серпень
1. «Спартак» Н — «Спартак» Ор «Металург» Л —«Ністру» «Локомотив» — «Чорноморець» «Текстильник» — «Металіст» «Шинник» — «Спартак» І-Ф
«Крила Рад» — «Будівельник» «Зірка» — «НефтчІ»
«Шахтар» — «Памір» «Кузбас» — «Алга»
7. «Чорноморець» — «Шинник» «Ністру» — «Текстильник» «Памір» — «Зірка» «Алга» — «Крила Рад» «Будівельник» — «Шахтар» «НефтчІ» — «Кузбас» «Торпедо» — «Металург» Зп «Спартак» І-Ф — «Локомотив» «Металіст» — «Металург» Л
II. «Чорноморець» — «Текстильник» «Ністру» — «Шинник» «Памір» — «Крила Рад» «Алга» — «Зірка» «Будівельник» — «Кузбас» «Нефтчі» — «Шахтар» «Спартак» І-Ф — «Металург» Л «Металіст» — «Локомотив» «Металург» Зп —«Спартак» Ор «Торпедо» — «Спартак» Н
17. «Шахтар» — «Металіст» «Кузбас» — «Спартак» І-Ф «Шинник» — «Металург» Л «Спартак» Ор —«Памір» «Спартак» Н — «Алга» «Локомотив» — «Текстильник» «Крила Рад» — «Ністру» «Зірка» — «Чорноморець» «Торпедо» — «Будівельник» «Металург» Зц—«Нефтчі»
21. «Шахтар» — «Спартак» І-Ф «Кузбас» — «Металіст» «Локомотив» — «Шинник» «Спартак» Ор — «Алга» «Спартак» Н — «Памір» «Крила Рад» — «Чорноморець» «Зірка» — «Ністру» «Торпедо» — «Нефтчі» «Металург» Зп — «Будівельник^
27. «Металург» Л — «Локомотив» «Текстильник» — «Шинник» «Нефтчі» — «Спартак» Ор «Будівельник» — «Спартак» Н «Памір» — «Металург» Зл «Алга» — «Торпедо» «Металіст» — «Крила Рад» «Спартак» І-Ф — «Зірка» «Ністру» — «Кузбас» «Чорноморець» — «Шахтар»
31. «Металург» Л — «Текстильник» «Нефтчі» — «Спартак» Н «Будівельник» — «Спартак» Ор «Памір» — «Торпедо» «Алга» — «Металург» Зп «Металіст» — «Зірка» «Спартак» І-Ф — «Крила Рад» «Ністру» — «Шахтар» «Чорноморець» — «Кузбас»
Вересень
6. «Нефтчі» — «Будівельник» «Спартак» Н — «Металіст»
«Спартак» Ор — «Спартак» І-Ф «Торпедо» —- «Ністру» «Металург» Зп — «Чорноморець» «Крила Рад» — «Шинник» «Зірка» — «Текстильник» «Шахтар» — «Локомотив» «Кузбас» — «Металург» Л
10. «Памір» —«Алга» «Спартак» Н — «Спартак» І-Ф «Спартак» Ор — «Металіст» «Торпедо» — «Чорноморець» «.Металург» Зп —«Ністру» «Крила Рад» — «Текстильник» «Зірка» — «Шинник» «Шахтар» — «Металург» Л «Кузбас» — «Локомотив»
17. «Металіст» — «Будівельник» «Спартак» І-Ф —«Нефтчі» «Ністру» — «Алга» «Чорноморець» — «Памір» «Металург» Л — «Торпедо» «Локомотив» — «Металург» Зп «Шинник» — «Спартак» Ор «Текстильник» — «Спартак» Н «Кузбас» — «Зірка»
21. «Шахтар» — «Зірка» «Крила Рад» — «Кузбас» «Металіст» — «Нефтчі» «Спартак» І-Ф — «Будівельник» «Ністру» — «Памір» «Чорноморець» — «Алга» «Металург» Л — «Металург» За «Локомотив» — «Торпедо» «Шинник» — «Спартак» Н «Текстильник» — «Спартак» Ор
27. «Спартак» І-Ф —«Ністру» «Металіст» — «Чорноморець» «Алга» — «Локомотив» «Памір» — «Металург» Л «Будівельник* — «Шинник» «Нефтчі» — «Текстильник» «Спаргак» Н — «Крила Рад» «Спартак» Ор — «Зірка»
«Торпедо» — «Шахтар» «Металург» Зп —«Кузбас»
Жовтень
1. «Чорноморець» — «Спартак» І-Ф «Ністру» — «Металіст» «Алга» — «Металург» Л «Памір» — «Локомотив» «Будівельник» — «Текстильник» «Нефтчі» — «Шинник» «Спартак» Н — «Зірка» «Спартак» Ор — «Крила Рад» «Торпедо» — «Кузбас» «Металург» Зп — «Шахтар»
8 «Спартак» І-Ф — «Металіст» «Металург» Л — «Нефтчі» «Локомотив» — «Будівельник» «Текстильник» — «Памір» «Шинник» — «Алга»
«Крила Рад» — «Металург» «Зірка» — «Торпедо» «Кузбас» — «Спартак» Ор «Шахтар» — «Спартак» Н
12. «Чорноморець» — «Ністру» «Металург» Л — «Будівельник» «Локомотив» — «Нефтчі» «Текстильник» — «Алга» «Шинник» — «Памір» «Крила Рад» — «Торпедо» «Зірка» — «Металург» Зп «Кузбас» — «Спартак» Н «Шахтар» — «Спартак» Ор
18. «Алга» — «Металіст» «Памір» — «Спартак» І-Ф «Будівельник» — «Ністру» «Нефтчі» — «Чорноморець» «Спартак» Н — «Металург» Л «Спартак» Ор — «Локомотив» «Торпедо» — «Шинник» «Металург» Зп — «Текстильник» «Кузбас» — «Шахтар» «Зірка» — «Крила Рад»
22. «Крила Рад» — «Шахтар» «Памір» — «Металіст»
•Алга» — «Спартак» І-Ф «Будівельник» —• «Чорноморець» «Нефтчі» — «Ністру» «Спартак» Н — «Локомотив» «Спартак» Ор — «Металург» Л «Торпедо» — «Текстильник» «Металург» Зп — «Шинник»
29. «Чорноморець» — «Спартак» Ор «Ністру» — «Спартак» Н «Спартак» І-Ф — «Металург» Зп «Металіст» — «Торпедо» «Алга» — «Будівельник» «Нефтчі» — «Памір» «Металург» Л — «Крила Рад» «Локомотив» — «Зірка»
«Текстильник» — «Кузбас» «Шинник» — «Шахтар»
Листопад
2. «Чорноморець» — «Спартак» Н «Ністру» — «Спартак» Ор «Спартак» І-Ф — «Торпедо» «Металіст» — «Металург» Зп «Нефтчі» — «Алга» «Будівельник» — «Памір» «Металург» Л — «Зірка» «Локомотив» — «Крила Рад» «Текстильник» — «Шахтар» «Шинник» — «Кузбас»
Примітка. Ігри проводять на полях команд, зазначених першими.
СКЛАДИ КОМАНД ДРУГОЇ ЛІГИ (перша зона)
«Кривбас» (Кривий Ріг)
Начальник команди — м с. Анатолій Олександрович Азаренков.
Старший тренер — Володимир Миколайович Болотов.
Тренер — Євген Миколайович Мороз.
Воротарі: О. Семенов (1949), А Бортуаль (1950), В. Дудник (1947).
Захисники: м. с. Ю. Новиков (1947), А. Біда (1950), І. Махно (1947), А. Пугачов (1947), С. Мірошниченко (1942), Є. Некрасов (1949), В. Підцюка (1954), В. Іващенко (1955).
Півзахисники: А. Биткін (1949), В. Колодій (1948), О. Кафаджі (1945), П. Бухаринський (1949), В. Зюзь (1952), В. Некрасов (1950), О. Марков (1955).
Нападаючі: С. Вовк (1947), В. Іщенко (1948), О. Гладишев (1948), О. Усов (1948).
«Говерла» (Ужгород)
Начальник команда — Олександр Михайлович Малець.
Старший тренер — м. с. Дежо Михайлович Товт.
Тренер — м. с. Янош Сільвестрович Пажо.
Воротарі: В. Грушко (1948), І. Ковач (1947), С. Войтко (1947).
Захисники: м. с. Ф. Медвідь (1943), С. Гаджо (1948), І. Качур (1945), І. Улинець (1954).
Півзахисники: В. Медвідь (1947), С. Стойка (1955), О. Гач (1949), Й. Ваган (1947), І. Вернер (1951), І. Пінковський (1945),
Ю. Чирков (1947), Й. Бордаш (1949), О. Пахомов (1955), Й. Костик (1955).
Нападаючі: м. с. С. Варга (1942), В. Мелеш (1946), М. Русин (1947), В. Стецьо (1950), А. Мюллер (1952), М. Іванчев (1950).
Таврія» (Сімферополь)
Начальник команди — Анатолій Миколайович Заяєв.
Старший тренер — з. тр. УРСР, з. м. с. Олександр Петрович Гу-левський.
Тренер — з. тр. УРСР, м. с. Анатолій Семенович Архипов.
Воротар: В. Занін (1949).
Захисники: О. Жилін (1947), А. Морозов (1947), В. Лущенко (1949), Г. Гусев (1948), І. Авдеєв (1949), В. Кондрашов (1949).
Півзахисники: А. Кванін (1943), Ю. Аджем (1953), А. Майборо-да (1947).
Нападаючі: В. Орлов (1946), М. Климов (1947), Ю. Лепе-стов (1952).
«Суднобудівник» (Миколаїв)
Начальник команди — з. тр. УРСР Яків Філатович Борисов, Старший тренер — м. с. Євген Пилипович Лемешко.
Тренер — м. с. Анатолій Михайлович Норов.
Воротарі: м. с. Т.^щцщський (1940), І. Балан (1949), П. Поспе-лов (1949).
Захисники: м. с. Д. Кисельов (1945), м. с. В. Шеховцев (1941), А. Єремеєв (1951), Ю. Бойко (1950), О. Чунихін (1949), М. Драй (1949).
Півзахисники: м. с. В. Силецький (1942), м. с. О. Кималов (1946), О. Горбик (1954), В. Булгаков (1947), Р. Давид (1947).
Нападаючі: Є. Сатаев (1944), Є. Данекер (1948), м. с. Є. Де-рев’яга (1949).
«Шахтар» (Кадіївка)
Начальник команди — Василь Михайлович М’якинін.
Старший тренер — з. тр. УРСР Василь Олександрович Васильєв.
Тренер — Юрій Трохимович Бондар.
Воротарі: м. с. В. Турпак (1944), В. Калуга (1947).
Захисники: Ю. Вергопуло (1947), А. Черьомін (1944), м. с.
Л. Баженов (1942), В. Луценко (1950).
Півзахисники: Г. Шилін (1944), В. Марченко (1947), М. Кири-лов (1944).
Нападаючі: м. с. В. Фурсов (1948), І. Шопа (1948), м. с. А. Ша-кун (1948), В. Байгузов (1945), Ю. Сакадинський (1949).
«Динамо» (Хмельницький)
Начальник команди — Роберт Гайковим Саркісов, Старший тренер—Борис Іванович Усенко. Тренер — м. с. Йосип Давидовим Ліфшиць.
Воротарі: В. Кисельов (1949), В. Юр’єв (1949).
Захисники: В. Козеренко (1947), В. Мурза (1945), Г. Іщенко (1946), А. Руснак (1946), Н. Гриневич (1948).
Півзахисники: А. Скурський (1948), Ю. Касьонкін (1950), Ю. Єсь-кін (1947), А. Євтушенко (1947).
Нападаючі: В. Аношин (1951), Р. Суанов (1953), Г. Церелунг (1954), В. Бурмич (1956), В. Крохан (1951).
«Локомотив» (Вінниця)
Начальник команди — Роман Григорович Коенман.
Старший тренер — м. с. Абрам Давидовим Лерман.
Тренер — м. с. Іван Іванович Терлецький.
Воротарі: В. Корнієнко (1941), А. Бабенко (1951).
Захисники: М. Прозоровський (1952), м. с. В. Сінау (1944), Ю. Ковба (1948), В. Бровченко (1948), О. Єрмаков (1946), О. Гру-шанський (1946).
Півзахисники: А. Шидловський (1949), Г. Вознюк (1945), А. Ве-ретинський (1954), В. Мірзоєв (1949), П. Яковлєв (1952), В. Ого-родников (1947).
Нападаючі: м. с. П. Богодєлов (1947), В. Дзюба (1947), О. Те-релюк (1952), М. Гівель (1947), Д. Фетисов (1948).
«Автомобіліст» (Житомир)
Начальник команди — м. с. Микола Петрович Сюсюра.
Старший тренер — з. тр. КазРСР Валерій Андрійович Старо-дубов.
Тренер—м. с. Віктор Іванович Котляренко.
Воротарі: А. Воронцов (1945), В. Журба (1946).
Захисники: м. с. П. Білий (1939), м. с. В. Козинець (1945). м. с. Р. Гордєєв (1945), В. Горбач (1946), Б. Кравчук (1952), О. Янчев-ський (1954).
Півзахисники: м. с. В. Пестриков (1941), В. Зеленський (1952), М. Васютін (1947), В. Виноградов (1947), В. Ползунов (1954).
Нападаючі: м. с. Ю. Несміян (1939), м. с. Г. Кржичевський (1940), м. с. О. Горєлов (1941), М. Пінчук (1942), А. Котов (1946), В. Чирва (1947), М. Батюта (1951), В. Нешта (1947).
«Металург» (Жданов)
Начальник команди — з. тр. УРСР, м. с. Іван Павлович Бобошко. Старший тренер — м. с. Іван Єгорович Волков.
Тренер — м. с. Юрій Павлович Коротких.
Воротарі: А. Ісаков (1949), А. Філій (1947).
Захисники: В. Антоненко (1941), м. с. С. Попов (1944), М. Самарський (1948), С. Добрецов (1944), Г. Щербаков (1948), В. Пиндак (1952).
Півзахисники: м. с. В. Полохов (1947), В. Пашков (1950), В. Ненен-ко (1950), В. Захаров (1951).
Нападаючі: м. с. А. Помазан (1944), Л. Агибалов (1947), А. Ано-шин (1948), В. Герливанов (1947), В. Пастирсв (1954).
СК Чернігів
Начальник команди — з. м. с. Іван Гаврилович Богдан.
Старший тренер —з. тр. УРСР Анатолій Іванович Богданович.
Тренер— Ігор Олексійович Чупенко.
Воротарі: С. Єфремов (1954), С. Кононенко (1949).
Захисники: М. Таранов (1949), М. Сфіменко (1952), М. Чабайда (1948), О. Смиченко (1951), В. Істомін (1950).
Півзахисники: м. с. Є. Король (1947), В. ІПевлюк (1948), В. Паламарчук (1952), С. Лементарьов (1948).
Нападаючі: м. с. М. Курінний (1947), О. Чумак (1948), О. Ка-чалов (1952), В. Дзіоба (1947), М. Головко (1949).
«Колос» (Полтава)
Начальник команди—м. с. Володимир Григорович Аксьонов.
Старший тренер — м. с. Олександр Панасович Алпатов.
Тренер — м. с. Володимир Володимирович Борисов.
Воротарі: О. Сиденко (1949), В. Смолін (1949).
Захисники: Є. Назарук (1945), В. Романюк (1946), В. Діденко (1949), Г. Чернявський (1951), О. Мінін (1949).
Півзахисники: О. Колесник (1950), Ю. Москалець (1946), м. с. В. Колодій (1944).
Нападаючі: м. с. М. Штулер (1941), Ю. Найдьонов (1948), Ю. Мармач (1950), В. Войтенко (1950).
«Шахтар» (Макіївка)
•Начальник команди — Олексій Володимирович Митраков.
Старший тренер—м. с. Микола Михайлович Головко.
Тренер — Віктор Васильович Носов.
Воротарі: м. с. М. Лупол (1947), Цицарєв (1950).
Захисники: В. Старжик (1946), В. Верьовкін (1948), О. Єгурнов (1952), М. Ушаков (1949), О. Дегтярьов (1947).
Півзахисники: В. Волков (1949), С. Морозов (1948), В. Морозов (1948), В. Кузнецов (1949).
Нападаючі: А. Мельников (1951), В. Кириченко (1951), Ю. Ми-шин (1950), А. Корецький (1946), А. Куліш (1951).
«Авангард» (Севастополь)
Начальник команди — Юрій Олександрович Лис.
Старший тренер— м. с. Віктор Трохимович Фомін.
Тренер — Ігор Олегович Ошенков.
Воротарі: В Гудзь (1947), В. Су гак (1950).
Захисники: м. с. П. Цунін (1943), В. Струнін (1945), В. Шведюк (1946), С. Фролкін (1948), Є. Бученко (1942), Б. Єрмишин (1946).
Півзахисники: В. Солодов (1944), В. Мельниченко (1948), С. Па-ховський (1947), М. Севостянов (1946).
Нападаючі: В. Петров (1955), Є. Наумов (1949), О. Кисельов (1949), О. Плутицький (1949), В. Худ олій (1949).
«Зірка» (Кіровоград)
Начальник команди—м. с. Юрій Іванович Горожанкін.
Старший тренер — м. с., з. тр. УРСР Віктор Степанович Жилін.
Тренер — м. с. Борис Миколайович Петров.
Воротарі: О. Іонов (1946), В. Чечин (1949).
Захисники: М. Латиш (1955), Є. Шкаловий (1949), К. Луб’яний (1951), А. Хропов (1950).
Півзахисники: А. Марговський (1945), О. Бондаренко (1948), О. Войцехович (1947), М. Соколовський (1953), В. Стецько (1950), М. Родін (1952).
Нападаючі: А. Товт (1941), О. Шкловський (1949), Г. Ковтун (1949), О. Кацман (1947), А. Малеров (1949), м. с. В. Сак (1945), В. Ступак (1943).
«Будівельник» (Тернопіль)
Начальник команди — м. с. Віталій Олександрович Кохановський.
Старший тренер — з. тр. УРСР Леонід Аркадійович Родос.
Тренер — Броніслав Васильович Чувахін.
Воротарі: В. Вакуленко (1947), Б. Мельник (1947).
Захисники: Б. Мищихін (1943), м. с. Л. Устинов (1947), В. Кузь-минський (1948), С. Данилюк (1949), М. Остапенко (1950), В. Сте-пасюк (1946), О. Бережний (1954).
Півзахисники: В. Литовченко (1942), О. Лазуркевич (1946), Л. Пасемчук (1954), С. Таранов (1949).
Нападаючі: 3. Бринич (1946), А. Філатченков (1942), О. Снитько (1946), М. Завальнюк (1950).
«Хімік» (Сєверодонецьк)
Начальник команди — з. тр. УРСР Олексій Іванович Растор-гуєв.
Старший тренер—м. с. Віктор Григорович Гурєєв,
Тренер — Олександр Іванович Кучеренко
Воротар: В. Тенкач (1950).
Захисники: М. Вознюк (1947), Ю. Мельниченко (1949), О. Сте-панець (1946), м. с. Г. Гревцев (1942), В. Шиханович (1952).
Півзахисники: В. Русанов (1951), О. Шакун (1952), Ю. Рабочий (1949), Ю. Єфанов (1952), М. Меркуленко (1949), А. Коршиков (1951), В. Клочко (1947), Д. Бабаков (1947), Б. Гончаров (1949).
Нападаючі: м. с. В. Петров (1944), С. Козлов (1946), С. Тро-стянський (1952), А. Іванов (1946), В. Переверткін (1950), А. Че-ботаєв (1949), В. Чумак (1949).
«Шахтар» (Горлівка)
Начальник команди — Дмитро Юхимович Іванов.
Старший тренер — Михайло Васильович Калінін.
Тренер — Анатолій Петрович Мальцев.
Воротарі: м. с. Л. Клюєв (1940), В. Брижов (1941).
Захисники: В. Малишев (1954), В. Медведев (1945), В. Асессо-ров (1946), м. с. А. Ярош (1948), П. Андрейчик (1947), В. Корчев-ний (1948).
Півзахисники: В. Шахов (1947), В. Шевлюк (1947), А. Правото-ров (1946), П. Фролов (1948), І. Терновий (1951), Ю. Петрук (1951), В. Кильдяков (1943).
Нападаючі: А. Пархоменко (1949), Ю. Мороз (1950), О. Огнєв (1946), Ю. Мочалов (1954), В. Ронський (1954).
«Авангард» (Ровно)
Начальник команди — Юрій Никифорович Кремньов.
Старший тренер — Микола Олексійович Михальов.
Тренер — Євген Миколайович Іванов.
Воротарі: М. Будчаний (1949), В. Поліщук (1949).
Захисники: В. Штехман (1948), В. Спелков (1953), Ю. Мозжухін (1943), Г. Сажин (1946), В. Кисельов (1944), В. Дьомушкін (1947).
Півзахисники: В. Коханов (1946), О. МоКшак (1949), М. Дани-ляк (1947), А. Малютчик (1945), В. Возницький (1944).
Нападаючі: м. с. Б. Кесло (1938), Ю. Яковшин (1955), Б. Мала-хов (1950), В. Качкуров (1943), А. Остапчук (1950), О. Харкін (1953).
«Фрунзенець» (Суми)
Начальник команди — м. с., з. тр. УРСР Микола Степанович Кузнецов.
Старший тренер — з. м. с. Віктор Петрович Серебряников.
Тренер— Геннадій Олександрович Путевський.
Воротарі: С. Страшненко (1953), м. с. В. Кириченко (1948).
Захисники: В. Цебрій (1950), В. Дерипаскін (1949), Ю. Калюжний (1952), С. Сємушин (1954), Ю. Глухих (1941).
Півзахисники: С. Павленко (1951), М. Митровський (1946), В. Му-комелов (1951), м. с. І. Шандор (1944), В. Гальченко (1953), В. Бич-ков (1948).
Нападаючі: В. Катков (1949), В. Хуторний (1947), м. с. В. Попов (1945), Є. Белобородов (1945), В. Жилін (1944), О Басара (1950).
«Локомотив» (Херсон)
Начальник команди — Сергій Григорович Чихун.
Старший тренер — Вадим Олександрович Кириченко.
Тренер — Микола Архипович Голяков.
Воротарі: м. с. В. Гостев (1946), Л. Синдеев (1948).
Захисники: А. Черненко (1948), В. Кравченко (1948), В. Арте-менко (1948), М. Чернишенко (1941), А. Сопельняк (1952).
Півзахисники: В. Хохряков (1948), В. Голощапов (1948), Б. Кри-вошей (1950), А. Райко (1948), А. Карпов (1950).
Нападаючі: В. Богданов (1953), м. с. А. Лебідь (1944), П. Ні-колаєс (1951).
«Буковина» (Чернівці)
Начальник команди — Віктор Лук’янович Лебедев.
Старший тренер — м. с. Олександр Георгійович Павленко.
Тренер — м. с. Михайло Гнатович Мельник.
Воротарі: М. Яковлєв (1945), О. Пронін (1949).
Захисники: м. с. А. Карімов (1943), М. Реутов (1952), А. Рабич (1946), В. Туховський (1949), В. Пташник (1947), І. Пинзар (1941).
Півзахисники: В. ПоляКов (1946), Б. Борисов (1954), Я. Луци-шин (1949), В. Семенов (1941), м. с. І. Бор донських-(1945), В. Бе-резиков (1950).
Нападаючі: В. Воронюк (1943), О. Кожушко (1950), В. Росс (1946), Г. Березовський (1948), В. Мельник (1952).
Команда м. Луцька
Начальник команди — Леонід Трохимович Вилк.
Старший тренер — Михайло Львович Рибак.
Тренер — Борис Миколайович Малямін.
Воротарі: Е. Майороші (1954), В. Стрижевський (1953).
Захисники: м. с. В. Грубчак (1949), С. Соболєв (1948), В. Щер-ба (1947), А. Тимофєев (1951).
Півзахисники: К. Кіш (1952), Г. Побаржис (1950), М. Шевчук (1946), М. Тимчак (1947), С. Рибак (1948), В. Борейчук (1950).
Нападаючі: А. Савчук (1950), Ш. Гершович (1953), В. Тарасов (1952), Е. Іващенко (1946), Л. Бакой (1946).
«Локомотив» (Донецьк)
Начальник команди — Юрій Аркадійович Аванесов.
Старший тренер — з. м. с. Валентин Гаврилович Сяпронов.
Тренер — Андрій Андрійович Бережний.
Воротарі: А. Тодор (1950), І. Тараненко (1947), В. Алексютен-ко (1950).
Захисники: О. Козлов (1948), В. Айнітдінов (1950), О. Казан-цев (1949), А. Лапушкін (1945), Д. Горбачов (1951), О. Дейнега (1951), В. Чорний (1946), м. с. В. Секеч (1943), Г. Дрига (1950), Ю. Трусеньов (1950), В. Бестужев (1948) .
Півзахисники: В. Кущаєв (1944), В. Шеховцов (1950), Ю. Глу-щенко (1949), В. Михайленко (1947), А. Кисельов (1949), Ю. Зуев (1953).
Нападаючі: О. Васютич (1952), Є. Лихачов (1947), М. Абашидзе (1950), В. Верещак (1949).
КАЛЕНДАР ІГОР ДРУГОЇ ЛІГИ (перша зона)
Перше коло
Березень
81. «Таврія» (Сімферополь) — «Колос» (Полтава) «Авангард» (Севастополь) — «Фрунзенець» (Суми) «Локомотив» (Херсон)— СК Чернігів «Локомотив» (Вінниця) — «Шахтар» (Кадіївка) «Автомобіліст» (Житомир) — «Хімік» (Сєвєродонецькі «Будівельник» (Тернопіль) — «Шахтар» (Горлівка) «Кривбас» (Кривий Ріг) — «Динамо» (Хмельницький) «Суднобудівник» (Миколаїв) — команда м. Луцька «Зірка» (Кіровоград) —
«Авангард» (Ровно) «Говерла» (Ужгород) — «Металург» (Жданов) «Буковина» (Чернівці) —
«Шахтар» (Макіївка)
Квітень
4. «Таврія» — СК Чернігів «Авангард» Св —«Колос» «Локомотив» X — «Фрунзенець» «Локомотив» В — «Шахтар» Г «Автомобіліст» — «Шахтар» Кд «Будівельник» — «Хімік» «Кривбас» — «Авангард» Р «Суднобудівник» — «Динамо» «Зірка» — команда м. Луцька «Говерла» — «Локомотив» (Донецьк)
«Буковина» — «Металург»
8. «Таврія» — «Фрунзенець» «Авангард» Св — СК Чернігів «Локомотив» X — «Колос» «Локомотив» В — «Хімік» «Автомобіліст» — «Шахтар» Гр «Будівельник» — «Шахтар» Кд «Кривбас» — команда м. Луцька «Суднобудівник» —
«Авангард» Р
«Зірка» — «Динамо» «Говерла» — «Шахтар» Мк «Буковина» — «Локомотив» Дц
13. «Динамо» — «Локомотив» В «Авангард» Р — «Будівельник» Команда м. Луцька —
«Автомобіліст» «Шахтар» Кд — «Говерла» «Шахтар» Гр — «Буковина» «Металург» — «Таврія» «Шахтар» Мк — «Локомотив» X «Локомотив» Дц —
«Авангард» Св «Колос» — «Кривбас» СК Чернігів — «Зірка» «Фрунзенець» —
«Суднобудівник»
17. «Динамо» — «Автомобіліст» «Авангард» Р — «Локомотив» В Команда м. Луцька —
«Будівельник» «Шахтар» Кд — «Буковина» «Хімік» — «Говерла» «Металург» — «Авангард» Св «Шахтар» Мк — «Таврія» «Локомотив» Дц —
«Локомотив» X «Колос» — «Суднобудівник» СК Чернігів — «Кривбас» «Фрунзенець» — «Зірка»
20. «Динамо» — «Будівельник» «Авангард» Р — «Автомобіліст» Команда м. Луцька — «Локомотив» В
«Шахтар» Гр — «Говерла» «Хімік» — «Буковина»
«Металург» — «Локомотив» X «Шахтар» Мк — «Авангард» Св «Локомотив» Дц — «Таврія» «Колос» — «Зірка»
СК Чернігів — «Суднобудівник» «Фрунзенець» — «Кривбас»
25. «Авангард» Св — «Таврія»
«Локомотив» В — «Колос» «Автомобіліст» — «Фрунзенець» «Будівельник» — СК Чернігів «Кривбас» — «Суднобудівник» «Шахтар» Кд —«Шахтар» Гр «Шахтар» Мк —
«Локомотив» Дц «Говерла» — «Динамо» «Буковина» — «Авангард» Р
29. «Локомотив» X — «Авангард» Св «Локомотив» В — СК Чернігів «Автомобіліст» — «Колос» «Будівельник» — «Фрунзенець» «Суднобудівник» — «Зірка» «Хімік» — «Шахтар» Кд «Локомотив» Дц — «Металург» «Говерла» — «Авангард» Р «Буковина» — команда м. Луцька
Травень
2. «Таврія» — «Локомотив» X «Локомотив» В — «Фрунзенець» «Автомобіліст» — СК Чернігів «Будівельник» — «Колос» «Зірка» — «Кривбас» «Шахтар» Гр —«Хімік» «Металург» — «Шахтар» Мк «Говерла» — команда м. Луцька «Буковина» — «Динамо»
7. «Таврія» — «Локомотив» В «Авангард» Св — «Будівельник» «Локомотив» X —
«Автомобіліст» «Кривбас» — «Говерла» «Суднобудівник» — «Буковина» «Динамо» — «Шахтар» Кд «Авангард» Р — «Хімік» Команда м. Луцька —
«Шахтар» Гр «Колос» — «Металург»
СК Чернігів — «Локомотив» Дц «Фрунзенець» —* «Шахтар» Мк
11. «Таврія» — «Автомобіліст» «Авангард» Св — «Локомотив» В
«Локомотив» X — «Будівельник» «Суднобудівник» — «Говерла» «Зірка» — «Буковина» «Динамо» — «Шахтар» Гр «Авангард» Р — «Шахтар» Кд Команда м. Луцька — «Хімік»
«Колос» — «Шахтар» Мк СК Чернігів — «Металург» «Фрунзенець» —
«Локомотив» Дц
15. «Таврія» — «Будівельник» «Авангард» Св —
«Автомобіліст» «Локомотив» X — «Локомотив» В «Кривбас» — «Буковина» «Зірка» — «Говерла» «Динамо» — «Хімік»
«Авангард» Р —«Шахтар» Гр Команда м. Луцька —
«Шахтар» Кд «Колос» — «Локомотив» Дц СК Чернігів — «Шахтар» Мк «Фрунзенець» — «Металург» «Локомотив» В — «Кривбас» «Автомобіліст» — «Зірка» «Будівельник» —
«Суднобудівник» «Шахтар» Кд — «Таврія» «Шахтар» Гр — «Локомотив» X «Хімік» — «Авангард» Св «Металург» — «Динамо» «Шахтар» Мк —
команда м. Луцька «Локомотив» Дц —
«Авангард» Р «Говерла» — «Колос» «Буковина» — СК Чернігів
23. «Локомотив» В — «Суднобудівник» «Автомобіліст» — «Кривбас» «Будівельник» — «Зірка» «Шахтар» Кд — «Авангард» Св «Шахтар» Гр — «Таврія» «Хімік» — «Локомотив» X «Металург» — «Авангард» Р «Шахтар» Мк — «Динамо» «Локомотив» Дц — команда м. Луцька «Говерла» — СК Чернігів «Буковина» — «Фрунзенець»
27. «Локомотив» В — «Зірка» «Автомобіліст» —
«Суднобудівник» «Будівельник» — «Кривбас» «Шахтар» Кд — «Локомотив» X «Шахтар» Гр — «Авангард» Св «Хімік» Св — «Таврія» «Металург» —
команда м. Луцька «Шахтар» Мк — «Авангард» Р «Локомотив» Дц — «Динамо» «Говерла» — «Фрунзенець» «Буковина» — «Колос»
Червень
1. «Таврія» — «Говерла» «Локомотив» X —«Буковина» «Локомотив» В — «Автомобіліст» «Кривбас» — «Металург» «Суднобудівник» — «Локомотив» Дц «Зірка» — «Шахтар» Мк «Динамо» — «Авангард» Р «Колос» — «Шахтар» Кд СК Чернігів — «Хімік» «Фрунзенець» — «Шахтар» Гр
5. «Таврія» — «Буковина» «Авангард» Св — «Говерла» «Автомобіліст» — «Будівельник: «Кривбас» — «Шахтар» Мк «Суднобудівник» — «Металург»
«Зірка» — «Локомотив» Дц «Авангард» Р — команда м. Луцька «Колос» — «Шахтар» Гр СК Чернігів — «Шахтар» Кд «Фрунзенець» — «Хімік»
9. «Авангард» Св — «Буковина» «Локомотив» X — «Говерла» «Будівельник» — «Локомотив» В «Кривбас» — «Локомотив» Дц «Суднобудівник» —
«Шахтар» Мк «Зірка» — «Металург» Команда м. Луцька — «Динамо» «Колос» — «Хімік» СК Чернігів — «Шахтар» Гр «Фрунзенець» — «Шахтар» Кд
15. «Динамо» — «Таврія» «Авангард» Р — «Локомотив» X Команда м. Луцька — «Авангард» Св «Шахтар» Кд — «Кривбас» «Шахтар» Гр —«Зірка» «Хімік» — «Суднобудівник» «Металург» — «Локомотив» В «Шахтар» Мк — «Будівельник» «Локомотив» Дц — «Автомобіліст»
«Колос» — СК Чернігів
19. «Динамо» — «Авангард» Св «Авангард» Р — «Таврія» Команда м. Луцька — «Локомотив» X «Шахтар» Кд —
« Суднобудівник» «Шахтар» Гр —«Кривбас» «Хімік» — «Зірка» «Металург» — «Автомобіліст» «Шахтар» Мк — «Локомотив» В «Локомотив» Дц — «Будівельник» СК Чернігів — «Фрунзенець» «Буковина» — «Говерла»
23. «Динамо» — «Локомотив» X «Авангард» Р — «Авангард» Св Команда м. Луцька — «Таврія» «Шахтар» Кд — «Зірка» «Шахтар» Гр—
«Суднобудівник» «Хімік» — «Кривбас» «Металург» — «Будівельник» «Шахтар» Мк — «Автомобіліст» «Локомотив» Дц —
«Локомотив» В «Фрунзенець» — «Колос»
28. «Локомотив» В — «Буковина» «Кривбас» — «Таврія» «Суднобудівник» —
«Локомотив» X «Зірка» — «Авангард» Св «Динамо» — «Колос» «Авангард» Р — «Фрунзенець» Команда м. Луцька —
СК Чернігів
29. «Шахтар» Кд — «Металург» «Шахтар» Гр —
«Локомотив» Дц «Хімік» Св —«Шахтар» Мк «Говерла» — «Будівельник»
Липень
3. «Таврія» — «Суднобудівник» «Авангард» Св — «Кривбас» «Локомотив» X — «Зірка» «Автомобіліст» — «Буковина» «Металург» — «Шахтар» Гр «Шахтар» Мк — «Шахтар» Кд «Локомотив» Дц — «Хімік» «Колос» — «Авангард» Р СК Чернігів — «Динамо» «Фрунзенець» —
команда м. Луцька «Говерла» — «Локомотив» В
7. «Таврія» — «Зірка» «Авангард» Св —
«Суднобудівник» «Локомотив» X — «Кривбас»
Будівельник» — «Буковина» Металург» — «Хімік» Шахтар» Мк —«Шахтар» Гр Локомотив» Дц —
«Шахтар» Кд
«Колос» — команда м. Луцька СК Чернігів — «Авангард» Р «Фрунзенець» — «Динамо» «Говерла» — «Автомобіліст*
Друге коло
Липень
16. «Колос» — «Таврія» «Фрунзенець» — «Авангард» Св СК Чернігів — «Локомотив» X «Шахтар» Кд — «Локомотив» В «Хімік» — «Автомобіліст» «Шахтар» Гр — «Будівельник» «Динамо» — «Кривбас» Команда м. Луцька —
«Суднобудівник» «Авангард» Р — «Зірка» «Металург» — «Говерла» «Шахтар» Мк — «Буковина»
20. СК Чернігів — «Таврія» «Колос» — «Авангард» Св «Фрунзенець» — «Локомотив» X «Шахтар» Гр — «Локомотив» В «Шахтар» Кд — «Автомобіліст» «Хімік» — «Будівельник» «Авангард» Р —«Кривбас» «Динамо» — «Суднобудівник» Команда м. Луцька — «Зірка» «Локомотив» Дц — «Говерла» «Металург» — «Буковина»
23. «Фрунзенець» — «Таврія» СК Чернігів- — «Авангард» Св «Колос» — «Локомотив» X «Хімік» — «Локомотив» В «Шахтар» Гр — «Автомобіліст» «Шахтар» Кд — «Будівельник» Команда м. Луцька — «Кривбас»
«Авангард» Р — «Суднобудівник»
«Динамо» — «Зірка» «Шахтар» Мк — «Говерла» «Локомотив» Дц — «Буковина»
28. «Кривбас» — «Колос»
29. «Локомотив» В — «Динамо» «Будівельник» — «Авангард» Р «Автомобіліст» —
команда м. Луцька «Говерла» — «Шахтар» Кд «Буковина» — «Шахтар» Гр «Таврія» — «Металург» «Локомотив» X —«Шахтар» Мк «Авангард» Св —
«Локомотив» Дц «Зірка» — СК Чернігів «Суднобудівник» —
«Фрунзенець»
Серпень
2. «Автомобіліст» — «Динамо» «Локомотив» В — «Авангард» Р «Будівельник» —
команда м. Луцька «Буковина» — «Шахтар» «Говерла» — «Хімік» «Авангард» Св — «Металург» «Таврія» — «Шахтар» Мк «Локомотив» X —
«Локомотив» Дц «Будівельник» — «Колос» «Кривбас» — СК Чернігів «Зірка» — «Фрунзенець»
6. «Будівельник» — «Динамо» «Автомобіліст» — сАвангард» Р «Локомотив» В —
команда м. Луцька
«Говерла» — «Шахтар» Гр «Буковина» — «Хімік» ««Локомотив» X — «Металург» «Авангард» Св —
«Шахтар» Мк «Таврія» — «Локомотив» Дц «Зірка» — «Колос» «Суднобудівник» —
СК Чернігів «Кривбас» — «Фрунзенець»
11. «Таврія» — «Авангард» Св «Колос» — «Локомотив» В «Фрунзенець» — «Автомобіліст» СК Чернігів — «Будівельник» «Суднобудівник» — «Кривбас» «Шахтар» Гр —«Шахтар* Кд «Локомотив» Дц —
«Шахтар» Мк «Динамо» — «Говерла» «Авангард» Р —«Буковина»
14. «Авангард» Св — «Локомотив» X СК Чернігів — «Локомотив» В «Колос» — «Автомобіліст» «Фрунзенець» — «Будівельник» «Зірка» — «Суднобудівник» «Шахтар» Кд — «Хімік» «Металург» —• «Локомотив» Дц «Авангард» Р — «Говерла» Команда м. Луцька — «Буковина»
18. «Локомотив» X — «Таврія» «Фрунзенець» — «Локомотив» В СК Чернігів — «Автомобіліст» «Колос» — «Будівельник» «Кривбас» — «Зірка» «Хімік» — «Шахтар» Гр «Шахтар» Мк — «Металург» Команда м. Луцька — «Говерла» «Динамо» — «Буковина»
25. «Локомотив» В — «Таврія» «Будівельник» —
«Авангард» Св
«Автомобіліст» — «Локомотив» X «Говерла» — «Кривбас» «Буковина» — «Суднобудівник» «Шахтар» Кд — «Динамо» «Хімік» — «Авангард» Р «Шахтар» Гр —
команда м. Луцька «Металург» — «Колос» «Локомотив» Дц —
СК Чернігів «Шахтар» Мк — «Фрунзенець»
29. «Автомобіліст» — «Таврія» «Локомотив» В —
«Авангард» Св «Будівельник» — «Локомотив» X «Говерла» — «Суднобудівник» «Буковина» — «Зірка» «Шахтар» Гр —«Динамо» «Шахтар» Кд — «Авангард» Р «Хімік» — команда м. Луцька «Шахтар» Мк — «Колос» «Металург» — СК Чернігів «Локомотив» Дц — «Фрунзенець»
Вересень
1. «Будівельник» — «Таврія» «Автомобіліст» —
«Авангард» Св «Локомотив» В — «Локомотив» X «Буковина» — «Кривбас» «Говерла» — «Зірка» «Хімік» — «Динамо» «Шахтар» Гр — «Авангард» Р «Шахтар» Кд —
команда м. Луцька «Локомотив» Дц — «Колос» «Шахтар» Мк — СК Чернігів «Металург» — «Фрунзенець»
7. «Кривбас» — «Локомотив» В «Зірка» — «Автомобіліст» «Суднобудівник» —
«Будівельник» «Таврія» — «Шахтар» Кд
«Локомотив* X — «Шахтар» Гр «Авангард» Св — «Хімік» «Динамо» — «Металург» Команда м. Луцька —
«Шахтар» Мк «Авангард» Р — «Локомотив» Дц «Колос» — «Говерла» СК Чернігів — «Буковина»
11. «Суднобудівник» — «Локомотив» В «Кривбас» — «Автомобіліст» «Зірка» — «Будівельник» «Авангард» Св — «Шахтар» Кд «Таврія» — «Шахтар» Гр «Локомотив» X — «Хімік» «Авангард» Р — «Металург» «Динамо» — «Шахтар» Мк Команда м. Луцька — «Локомотив» Дц СК Чернігів — «Говерла» «Фрунзенець» — «Буковина»
14. «Зірка» — «Локомотив» В «Суднобудівник» — «Автомобіліст» «Кривбас» — «Будівельник» «Локомотив» X —«Шахтар» Кд «Авангард» Св —«Шахтар» Гр «Таврія» — «Хімік» Команда м. Луцька — «Металург»
«Авангард» Р —«Шахтар» Мк «Динамо» — «Локомотив» Дц «Фрунзенець» — «Говерла» «Колос» — «Буковина»
20. «Говерла» — «Таврія» «Буковина» — «Локомотив» X «Авюмобіліст» — «Локомотив» В «Металург» — «Кривбас» «Локомотив» Дц —
«Суднобудівник» «Шахтар» Мк — «Зірка»
«Авангард» Р — «Динамо» «Шахтар» Кд — «Колос» «Хімік» — СК Чернігів «Шахтар» Гр — «Фрунзенець»
24. «Буковина» — «Таврія» «Говерла» — «Авангард» Св «Будівельник» — «Автомобіліст» «Шахтар» Мк — «Кривбас» «Металург» —
«Суднобудівник» «Локомотив» Дц — «Зірка» Команда м. Луцька —
«Авангард» Р «Шахтар» Гр —«Колос» «Шахтар» Кд — СК Чернігів «Хімік» — «Фрунзенець»
28. «Буковина» — «Авангард» Св «Говерла» — «Локомотив» X «Локомотив» В — «Будівельник» «Локомотив» Дц — «Кривбас» «Шахтар» Мк —
«Суднобудівник» «Металург» — «Зірка» «Динамо» —
команда м. Луцька «Хімік» — «Колос» «Шахтар» Гр — СК Чернігів «Шахтар» Кд — «Фрунзенець»
Жовтень
4. «Таврія» — «Динамо» «Локомотив» X — «Авангард» Р «Авангард» Св —
команда м. Луцька «Кривбас» — «Шахтар» Кд «Зірка» — «Шахтар» Гр «Суднобудівник» — «Хімік» «Локомотив» В — «Металург» «Будівельник» — «Шахтар» Мк «Автомобіліст» —
«Локомотив» Дц СК Чернігів — «Колос»
8. «Авангард» Св — «Динамо» «Таврія» — «Авангард» Р
«Локомотив» X — команда м. Луцька «Суднобудівник» —
«Шахтар» Кд «Кривбас» — «Шахтар» Гр «Зірка» — «Хімік» «Автомобіліст» — «Металург» «Локомотив» В —«Шахтар» Мк «Будівельник» —
«Локомотив» Дц «Фрунзенець» — СК Чернігів «Говерла» — «Буковина»
12. «Локомотив» X — «Динамо» «Авангард» Св — «Авангард» Р «Таврія» — команда м. Луцька «Зірка» — «Шахтар» Кд «Суднобудівник» — «Шахтар» Гр «Кривбас» — «Хімік» «Будівельник» — «Металург» «Автомобіліст» — «Шахтар» Мк «Локомотив» В —
«Локомотив» Дц «Колос» — «Фрунзенець»
17. «Колос» — «Динамо» СК Чернігів —
команда м. Луцька «Фрунзенець» — «Авангард» Р
18. «Таврія» — «Кривбас» «Авангард» Св — «Зірка» «Локомотив» X —
« Суднобудівник»
«Буковина» — «Локомотив» В
19. «Будівельник» — «Говерла» «Металург» — «Шахтар» Кд «Шахтар» Мк — «Хімік» «Локомотив» Дц — «Шахтар» Гр
23. «Локомотив» В —«Говерла» «Кривбас» — «Авангард» Св «Суднобудівник» — «Таврія» «Зірка» — «Локомотив» X «Динамо» — СК Чернігів «Авангард» Р — «Колос» Команда м. Луцька — «'Фрунзенець»
«Шахтар» Кд —«Шахтар» Мк «Шахтар» Гр — «Металург» «Хімік» — «Локомотив» Дц «Буковина» — «Автомобіліст»
27. «Автомобіліст» — «Говерла» «Кривбас» — «Локомотив» X «Суднобудівник» — «Авангард» Св «Зірка» — «Таврія» «Динамо» — «Фрунзенець» «Авангард» Р — СК Чернігів Команда м. Луцька — «Колос» «Шахтар» Кд —
«Локомотив» Дц «Шахтар» Гр —«Шахтар» Мк «Хімік» — «Металург» «Буковина» — «Будівельник»
ФУТБОЛЬНИЙ ВСЕСВІТ
X чемпіонат світу
У 1974 році на стадіонах ФРН з 23 червня по 7 липня 16 най-сильніших команд розіграють першість світу. Турнір проходитиме по-новому. Замість чвертьфіналів та півфіналів, які раніше розігрували за системою з вибуттям, тепер найсильніша вісімка, що визначиться після чотирьох попередніх турнірів, знову гратиме за круговою системою — тільки вже у двох групах. Переможці груп розіграють золоті та срібні медалі, а збірні, які посядуть у групах другі місця, виборюватимуть між собою 3—4-е місця чемпіонату.
Хто ж заповнить 16 вакансій? Як завжди, цей список відкривають чемпіони світу і організатори чемпіонату. Отже, дві команди-учасниці відомі: Бразілія і ФРН. Решту 14 путівок розігрують у відбірних турнірах, які почалися торік і мають завершитися цього року. Наводимо склад груп, підсумки матчів, які зіграно, і дати тих зустрічей, що лишилося провести.
Європа
1-а г ру п а: Австрія, Мальта, Угорщина, Швеція.
Мальта — Угорщина — 0:2 Швеція — Угорщина — 0:0
Австрія — Мальта -4:0 Австрія — Швеція — 2:0
Угорщина — Мальта -4:0 Швеція — Мальта — 7:0
Мальта — Австрія — 0:2 Швеція — Австрія — 24. V
Австрія — Угорщина — 2:2 Угорщина — Швеція - 13. VI,
Угорщина — Австрія -29. IV Мальта —- Швеція — 11.XI
Трохи кращі шанси мають угорці, яким лишилося провести обидва матчі з головними конкурентами на своєму полі. Важка ситуація у шведів: у решті зустрічей їм треба набрати шість очок з шести.
2-а група: Люксембург, Італія, Туреччина, Швейцарія.
Люксембург — Італія —0:4
Швейцарія — Італія —0:0
Люксембург — Туреччина —2:0 Туреччина — Люксембург —3:0 Італія — Туреччина —0:0
Туреччина — Італія —0:1
Італія — Люксембург —31.III Люксембург — Швейцарія — 15. IV Швейцарія — Туреччина — 9.У Швейцарія — Люксембург — 26 IX Італія — Швейцарія — 20. X Туреччина — Швейцарія — 18.ХІ
Тут фаворит — збірна Італії. Зігравши внічию в гостях у основних своїх конкурентів — швейцарців, віце-чемпіон світу зберігає кращі шанси.
3-я група: Бельгія, Голландія, Ісландія, Норвегія.
Бельгія — Ісландія —4:0
Ісландія — Бельї ія —0:4
Норвегія — Ісландія —4:1
Норвегія — Бельгія —0:2
Голландія — Норвегія —9:0
Бельгія — Голландія —0:0
Ісландія — Норвегія — 2.УІІ1 Голландія — Ісландія — 22.УІ1І Ісландія — Голландія — 29. VI11 Норвегія — Голландія — 12. IX Бельгія — Норвегія — 31.Х Голландія — Бельгія — 18.XI
Лідирують поки що бельгійці, але в матчі з головним суперником— збірною Голландії вони вдома не зуміли перемогти. Голландці зберігають надії на успішний фініш.
4-а група: Албанія, НДР, Румунія, Фінляндія.
Фінляндія — Албанія — 1:0 Румунія — НДР - 20. V
Фінляндія — Румунія — 1:1 Фінляндія — НДР — 4. VI
НДР — Фінляндія — 5:0 НДР — Румунія — 26. IX
Румунія — Албанія — 2:0 Албанія — Фінляндія - 10.Х
НДР — Албанія — 8. IV Румунія — Фінляндія — 14.Х
Албанія — Румунія -6.У Албанія — НДР -З.ХІ
Фіналісти попереднього чемпіонату світу румуни несподівано втратили очко в матчі з фіннами. Це відкриває непогані перспективи перед збірною НДР.
5-а група: Англія, Польща, Уельс.
Уельс — Англія -0:1 Польща — Англія — 6.УІ
Англія — Уельс — 1:1 Польща — Уельс -26. IX
Уельс — Польща -28.111 Англія — Польща — 17.Х
Фаворит — чемпіон світу 1966 року збірна Англії. Чи зможе конкурувати з ним збірна Польщі?
6-а група: Болгарія, Кіпр, Північна Ірландія, Португалія.
Португалія — Кіпр —4:0 Болгарія — Португалія -2.У
Кіпр — Португалія —0:1 П. Ірландія — Кіпр - 9-У
Болгарія — П. Ірландія —3:0 П. Ірландія — Болгарія — 26. IX
Кіпр — Болгарія —0:4 Португалія — Болгарія - 13.Х
Кіпр — П. Ірландія —1:0 Португалія — П. Ірландія - 14.ХІ
П. Ірландія — Поріугалія —28 III Болгарія — Кіпр - 18.ХІ
Питання стоїть, очевидно, так: Болгарія чи Португалія? Відповідь мають дати поєдинки між ними.
7-а група: Греція, Іспанія, Югославія.
Іспанія — Югославія — 2:2
Югославія — Греція —1:0
Греція — Іспанія — 2 ; З
Вирішальним буде передостанній іспанців краще.
Іспанія — Греція —3:1
Югославія — Іспанія — 21.X
Греція — Югославія — 19.ХІ1
поєдинок. Поки що становище
8-а група: Данія, ЧССР, Шотландія.
Данія — Шотландія -1:4 ЧССР - Данія — 6. VI
Шотландія — Данія — 2:0 Шотландія — ЧССР — 26. ЇХ
Данія - ЧССР -2.У ЧССР —Шотландія — 17.Х
Шотландці вдало стартували. Тепер слово за збірною ЧССР.
9-а г ру п а: Ірландія, СРСР, Франція,
Франція — СРСР — 1:0 СРСР — Ірландія — 13.У
Ірландія — СРСР — 1:2 Франція — Ірландія — 19. V
Ірландія — Франція — 2:1 СРСР — Франція — 26. V
У другому колі наша команда обидва матчі проведе вдома, що дає їй кращі шанси. Переможець цієї групи в боротьбі за путівку двічі зустрінеться з переможцем 3-ї південноамериканської групи.
Південна Америка
Тут відбірні ігри ще не починалися. Наводимо розклад.
1-а група: Колумбія — Еквадор — 21.IV Еквадор — Уругвай — ІЛЛІ
Колумбія — Уругвай — 28. VI Уругвай — Колумбія — 5. VIІ
Еквадор — Колумбія — 28. VI Уругвай — Еквадор -8.УІІ
2-а група Болівія — Парагвай -2.ІХ Болівія — АргентІна -23.1Х
АргентІна — Болівія — 9.ІХ Парагвай — Болівія — ЗО. IX
Парагвай — АргентІна - 16.ІХ АргентІна — Парагвай -7.Х
3-я група Перу — ЧІЛІ - 29. IV Чілі — Перу — 13.У
Північна і Центральна Америка
Єдину путівку розіграють у фінальній пульці переможці шести підгруп — команди Мексіки, Гватемали, Гондурасу, Вест-Індії, Гаїті, Трінідаду.
Африка
Тут ігри проходять за системою з вибуттям. Після першого етапу сформувалися такі пари: Марокко—Гвінея, Туніс—Берег Слонової Кості, Кенія — Маврікій, Ефіопія — Замбія, Нігерія—Гана, Заїр — Камерун. Переможці створять наступні три пари. Потім три найсильніші команди розіграють у фінальному турнірі путівку на чемпіонат.
Азія і Австралія
У другій половині Травня 1973 року в Сеулі відбудеться турнір восьми команд: Філіппін, Гонконгу, Ізраїлю, Японії, Південної Кореї, Малайзії, Сіаму і Південного В’єтнаму. Вони визначать переможця першої групи.
Друга група розподілена на підгрупи «А» і «Б». До підгрупи «А» ввійшли Нова Зеландія, Австралія, Ірак, Індонезія. Кожна з команд проведе з суперником по два матчі. Ці ігри відбудуться в Австралії з 4 по 24 березня. До складу підгрупи «Б» входять збірні Ірану, Індії, Кувейту і Сірії. Вони для проведення турніру зберуться в Ірані в першій половині травня. Переможці підгруп розіграють між собою право на зустріч з найсильнішою командою першої групи. А потім переможці матчів найкращих команд першої і другої груп у зустрічі Між собою виборюватимуть путівку до фіналу.
Новий Кубок ФІФА
Після того як Кубок Жюля Ріме — «Золоту богиню» — навічно завоювали бразільці, затверджено новий приз для переможців світових чемпіонатів, який має існувати стільки, скільки існуватиме футбол. Жодна команда не зможе заволодіти ним навічно. Чемпіонам світу назавжди вручатимуть лише зменшену золоту копію кубка.
А що являє сам Кубок світу ФІФА? Його виготовлено з чистого золота. Вага — 5 кг, висота — 36 см. Кубок оцінено в 20 тисяч доларів. Автор його — італійський художник Сільвіо Гананьїго.
Континентальні турніри
Великою популярністю користуються три європейських клубних турніри—розиграші Кубка чемпіонів, Кубка кубків і Кубка УЕФА. Торік у них стартували 4 радянські команди.
Кубок чемпіонів. Заснований 1955 р., але здобували його клуби лише 6 країн: Іспанії — 6 разів, Італії — 4, Голландії — 3, Португалії— 2, Шотландії та Англії — по одному разу. У нинішній рози-граш вступили чемпіони ЗО країн. І вже друге коло стало фатальним для двох колишніх володарів Кубка: «Селтіка» і «Бенфіки». Динамівці Києва подолали обидва перших етапи, взявши гору над австрійським «Ваккером» (1:0, 2:0) і польським «Турніком» (2:0, 1:2). До чвертьфіналу вийшли такі пари: «Динамо» (Київ, СРСР) — «Реал» (Мадрід, Іспанія), «Аякс» (Голландія)—«Баварія» (ФРН), «Ювентус» (Італія)—«Уйпешт Дожа» (Угорщина), «Спартак» (ЧССР)—«Дербі Каунті» (Англія). За підсумками двох зустрічей кийни поступилися (0:0, 0:3).
Він уболіває за «Арарат»...
Кубок кубків. Цей турнір вступив у 13-й рік свого існування. Цікаво, що жодному клубу не щастило здобути приз двічі. Найчастіше (чотири рази) таланило англійцям: Кубок завойовували команди «Тоттенхем», «Вест Хем», «Манчестер Сіті», «Челсі». Ним володіли також «Фіорентіна» і «Мілан» (Італія), «Боруссія» і «Баварія» (ФРН), «Атлетіко» (Мадрід, Іспанія), «Спортінг» (Португалія), «Слован» (ЧССР), «Глазго Рейнджерс» (Шотландія). Нинішнього сезону турнір розпочали 32 клуби. Московські спартаківці
перемогли голландську «Гаагу» (1:0, 0:0) і мадрідський «Атлетіко» (4:3, 1:2). У чвертьфіналі грають: «Спартак» (СРСР)—«Мілан» (Італія), «Лідс» (Англія)—«Рапід» (Румунія), «Хібернієн» (Шотландія)— «Хайдук» (Югославія), «Шальке-04» (ФРН)—«Спарта» (ЧССР). Спартаківці вибули з дальшого розиграшу (0:1, 1 : 1).
Кубок УЕФА. Таку назву з 1971 р. прибрав турнір, відомий з 1955 р. як розиграш Кубка ярмарків. Спочатку в ньому брали участь лише команди міст, де проводилися ярмарки. З часом він перетворився на змагання між клубами — призерами національних чемпіонатів. Тож і вирішили Кубок ярмарків, який втратив своє значення, розіграти між першим його володарем — іспанською «Барселоною» і останнім — англійським «Лідсом». З рахунком 2:1 виграла «Барселона», яка й одержала Кубок ярмарків навічно. Натомість розігрується Кубок УЕФА. Його першим володарем став англійський «Тоттенхем». У другому розиграші виступили 64 клуби, в тому числі срібний та бронзовий призери чемпіонату СРСР 1971 р. «Арарат» і динамівці Тбілісі. Обидва вони, на жаль, вибули. Тбілісці поступилися перед голландським «Твенте» (3:2, 0:2), єреванці, взявши гору, над кіпрським клубом ЕПА (1:0, 1:0) і швейцарським «Грассхоперсом» (3:1, 4:2), зазнали невдачі в зустрічі з західнонімецьким «Кайзерслаутерном» (2:0, 0:2), програвши додатковий двобій пенальтистів (4:5). У чвертьфінал вийшли: «Кайзерслау-терн» (ФРН)—«Боруссія» (ФРН), ОФК (Югославія)—«Твенте» (Голландія), «Тоттенхем» (Англія)—«Віторія» (Португалія), «Ліверпуль» (Англія)—«Динамо» (Дрезден).
Фінал Кубка чемпіонів призначено на ЗО травня в Белграді, Кубка кубків — 16 травня в Парижі, Кубка УЕФА —9 і 23 травня на полях фіналістів.
У наступних розиграшах радянський футбол представлятимуть: на Кубок чемпіонів — ворошиловградська «Зоря», на Кубок кубків— московське «Торпедо», на Кубок УЕФА — київські та тбіліські динамівці.
„Європейський супер-кубок“
Така назва неофіційного призу, встановленого амстердамською газетою «Де телеграаф» для переможця двох товариських зустрічей між володарями Кубка європейських чемпіонів і Кубка кубків. Першим володарем призу став голландський «Аякс», який завдав поразок шотландському «Рейнджерсу» у Глазго — 3:1 і в Амстердамі— 3:2.
Безпрограшний ФУТБОЛ
Гумореска
Панкрат Удосконалень посунув убік газету і впав у глибоку задуму. Стаття називалася «Прощавай, футбольна нічия!» Звучить елегічно і трохи смішно. Ну, та людство завжди сміючись розлучалося із своїм минулим. Сьогодні уболівальники розлучаються з футбольною нічиєю. І сталася ця реформа без участі Панкрата. А він же подав стільки раціоналізаторських пропозицій, спрямованих на дальше вдосконалення і запровадження в маси цієї гри мільйонів.
Щоправда, його взаємини з керівними футбольними органами, висловлюючись сучасною науковою мовою, не мали зворотного зв’язку: він писав — йому не відповідали. Та це не дуже бентежило Удосконаленка. Бо спрямовуючи всю свою творчу потенцію на розквіт улюбленої гри, він діяв з чистих, абсолютно безкорисливих міркувань і терпеливо чекав свого зоряного часу, коли застукає у своїй голові таку рацпропозицію, на яку вже ніяк не можна буде не відповісти.
І ось тепер, коли футбольна нічия спочила у бозі, йому знову щось замуляло в голові. Панкрат анітрохи не злякався — так бувало завжди, коли починала прокльовуватися свіжа, оригінальна ідея. Треба було лише посидіти, як оце зараз, день чи два, і на-гора виходила готова рацпропозиція.
Довго сидіти не довелося, бо надійшла чергова новина: виявляється, перемога, здобута за допомогою серії пенальті, власне,— не ціла перемога, а тільки половина, бо за неї дають не 2, а 1 очко. Стривай лишень... Якщо хтось має половину перемоги, то в когось повинна бути й друга. Кому ж найсправедливіше її віддати? Ясна річ — команді суперників... Щоб усе було по-спортивному... Ні, глянь, як це воно ловко виходить: навіщо ж тоді оці додаткові пенальті?
Панкрат міркував та й міркував, і чим глибше, тим ясніше розумів, що сам прецедент скасування нічиїх штовхає його на невтомні пошуки в галузі дальшої безмежної раціоналізації футбола. Так, крига рушила. З нічиїми, дякувати богові, ми впоралися. А що робитимемо з програшами?.. Невже й далі будемо миритися з ними у футболі?.. Удосконаленко всією високорозвиненою інтуїцією відчував, що це ідея, за яку варто вчепитися і боротися. Та як її реалізувати? Вперше за всю його багатодесятирічну раціоналізаторську практику він не мав готового рішення. Тоді йому пригадалися непоодинокі випадки з історії великих наукових відкриттів, коли якийсь видатний учений так само, як оце зараз він, Панкрат Удосконаленко, ставить проблему, полишаючи її розв’язання нащадкам.
Але ж скільки людей може займатися якоюсь науковою проблемою в математиці чи там фізиці? Ет, мізерія. І все-таки зрештою завжди знаходився якийсь учений, котрий додумувався. А футбольною наукою займаються ж мільйони, мільйони і ще раз мільйони людей. То невже з-поміж них не знайдеться такої світлої голови, що спромоглася б розв’язати проблему безпрограшного футбола? Ні, проблему варто ставити. І Панкрат її поставив. Тепер вона стоїть, і від неї вже не відкрутишся, бо, скажу вам, питання актуальне.
НАУМ ФІРСЕЛЬ
г Команди / 2 3 4 5 б 7 8 9 /0 И 12 13 14 15 16 В н П М'ЯЧ! 0
/ „Зоря" І
2 „ динамо “ (Київ)
3 „Динамо"(Тбілісі)
4 „ Арарат “
5 ЦСКА
6 „Дніпро “
7 „ Зеніт “
8 „Динамо" (Мінськ)
9 „ Торпедо “ V///
10 „Динамо" (Москва)
11 „ Спартак “
12 СКА (Ростов-на-'Дону)
ІЗ „ Кайрат ** ^772
14 „ Карпати “
15 „Пахтакор"
(6 „Шахтар “ 7/7/,
ЗМІСТ
А. Ошенков. Стратегія сезону З
0. Василенко. Зеніт «Зорі» 6
Підсумкові таблиці першості СРСР 1972 року 14
Золоті медалісти XXXIV чемпіонату СРСР 20 565 голів 22
«Торпедо» — володар Кубка СРСР 24
Дві сторони срібної медалі 26
33 і 33 29
О. Маноха. Щасливий дебют ЗО
Найкращі арбітри 32
Широкий фарватер «Дніпра» 33
Призи великого футбола 36
Найкращий футболіст країни 1973 р. 38
Ю. Кордіяк, Турботи Карпат 39
Вони виступали в складі українських команд 41
Л. Санін. Повернення 42
Перша ліга в цифрах 43
П. Горілий. Шлях угору 44
Обличчя другого ешелону 46
Нагороди масового футбола 48
Гартується зміна 49
Чемпіони і призери 50
Володарі і фіналісти Кубка СРСР 51
Сезон-73 52
Схема розиграшу Кубка СРСР 1973 року 53
Склади команд вищої ліги 54
Календар ігор вищої ліги 61
Склади українських команд першої ліги 65
Календар ігор першої ліги 67
Склади команд другої ліги (перша зона) 72
Календар ігор другої ліги (перша зона) 79
Футбольний всесвіт 87
Н. Фірсель. Безпрограшний футбол. Гумореска. 93
22 коп
ВИДАВНИЦТВО „ЗДОРОВ’Я**, КИЇВ —1973