Державний комітет архівів України
Центральний державний історичний архів України, м. Київ
Державний архів Київської області
Наукове товариство
імені братів Вацлава і Едварда Руліковських
Товариство охорони старожитностей Київщини
Білоцерківська міська централізована бібліотечна система
Білоцерківський краєзнавчий музей
ПраЬобереЖний
^гербіЬник
Том III
Нотатки про легітимовану шляхту
Київської губернії (1802 -1810 pp.)
Уклав Євген Чернецький,
член Українського Геральдичного Товариства
Біла Церква
Видавець Олександр Пшонківський
2007

ББК 63.3 (4yKP3)47-28+63.2(4yKP)
Рецензенти:
Сергій БШОКІНЬ, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук
(Інститут історії України НАНУ)
Геннадій БОРЯК, доктор історичних наук
(Державний комітет архівів України)
Леонтій ВОЙТОВИЧ, доктор історичних наук
(Інститут українознавства ім. І. Кригґякевича НАНУ)
Третій том "Правобережного гербівника" укладено на підставі
нотаток з протоколів NqNq 376-711 та №№ 1-188 засідань "Комиссии Вьісочайше
учрежденной для ревизии дейсгвий Киевского дворянскош депутатского
собрания", які відбулися в 1838 та 1839 pp. й були присвячені розгляду
частини легітимацій за 1802-1810 pp.
Видання допоможе в біографічних та генеалогічних дослідженнях.
$r??0ototoanit ЬвЦ&і
bpio moiltfoe
pomocg
ЖгдоДОа Яой&апа
%ubic$-©r*0toeki«fl0
ISBN 978-966-8545-61-0 (повне зібрання)
ISBN 978-966-8545-99-3 (том 3)
© Є. А. Чернецький, 2007
© Видавець О. В. Пшонківський, 2007

І^н толі
44 *>*>
П^АВОСС^ЖГІОГО ГС^СІБННКА
ПОеЛ'ІНВ (БІТ ЗАВУЛКИ ({ПРОСТІ
Лі'^Л^НЄЛІ^Я, ЛМЦСНАТА ТА ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЧКИ
ПАНІ ЛОМИЛИ ДВИГАЛО
і
ПАНА ОЛСГССАН^А ПїЛШЦЛ,
СТАРОСТИ XfAMy
«ВЛТОЇ АВІЗНОЇ ^ІБН ІуЛІАНІЇ,
кнлжнн Оаьшансьісої,
В (€ЛІ Степок Огу^ІВСЬКОГО fAHOtty,
ТА ПОТРАПИВ
fA£OAt З ІНШИМИ КНИГАМИ
ДО 5О-ТН уК|АЇГІ<ЬКН^ СІСЛІОТСК
дякуй™ «ВІДОМИМ СВОГО ПОКЛИКАННЯ
ЛАНАМ П(^ВуНАЛ\,
ОлСІССАН^у і Анжеліі^і 3 Го^іенгсів

ЗМІСТ
Гербова пам'ять дрібної шляхти на Правобережжі (кінець XVHI - перша
третина XIX сг.) 19
Скорочення 31
Нотатки про легітимовану шляхту Київської губернії (1802-1810 pp.) 33
Анджейовські г. Прус 33
Андульські г. Топор 33
Анєнкови г. Побог 33
Бабіцькі г. Долега 33
Бавровичі 34
Бакалінські г. Любич 34
Бакалінські г. Любич 34
Баргковські г. Тачала 34
Бафгаловські 34
Бафгаловські г. Оцровос 35
Белобжеські г. Абданк 35
Берези г. Правдич 35
Березовські 35
Бернацькі г. Любич 36
Бєленєвичі г. Могила 36
Бєлецькіг. Яніна 36
Бєлєцькіг. Яніна 36
Бєляновські г. Заруба 36
Бєльськіг. Вірушова 36
Бєньковські г. Лада 37
Бжозовські 37
Бжосговичіг. Оброна 37
Бжосговські г. Стрії/я 37
Бжушковські г. Брохвич 37
Бисіжановські г. Прус 1 38
Бисппицькіг. Бонча 38
Білінські г. Лодя 38
Біянтовські г. Юноша 38
Бліщановичі г. Осгоя пр. Подборськии 39
Боїурськіг. Погончик 39
Боженсмгі г. Стрім'я 39
Боніславсікі г. Бродич 39
Борковські г. Лебідь 40
Босіна г. Конвалінка 40
Броніковські г. Броніковськии 40
Будвілли г. Судима 40
Будеразькі г. Любич 40

Будзінські г. Дуброва 40
Букоємські г. Пятир 41
Бялецькі г. Єліта 41
Бялоскурські г. Абданк 41
Ваврептовичі г. Яструбець пр. Лущиць 41
Ванькевичі г. Лис 42
Варгецькі г. Три Трубки : . 42
Василевичі г. Сирокомля 42
Венгжиновичі г. Равич 42
Венглінські г. Сренява 42
Венжики г. Рудня 42
Веселовськіг. Огончик 42
Вєжбіцькі г. Сліповрон 43
Вєжбовськіг. Яструбець 43
Вєльобіцькі г. Абданк 43
Вєльогурські г. Гримала 43
Вжесньовські г. Єліта , 43
Вжещі г. Задора 43
Виговські г. Абданк 44
Вислоцькі г. Сас 44
Висоцькі 44
Височанські г. Шелига 44
Витвицькі г. Сас 45
Вишотравки г. Равич 45
Вігурські г. Осгоя . , 45
Віктори г. Брохвич , 46
Вілісєвичі г. Радван 46
Вільчевські г. Нечуя 46
Вітавські г. Збісьвич 46
Вітушинські г. Правдич 47
Вішньовські г. Прус ,...47
Влошки г. Пєлеш 47
Войцєховські г. Кораб 47
Войцишевські г. Задора 47
Володкевичі чи Володковичі г. Радван 48
Волошини г. Сас 48
Волошиновські г. Лещиць 48
Волошинські г. Сас 49
Волинські г. Лис 49
Волинські г. Сліповрон 49
Врублевські г. Сліповрон 49
Гавловіцькіг. Порай 49
Ганчевські г. Сас 50
6

Ганькевичі г. Гоздава 50
Геровські г. Годеба 50
Геїулевичі г. Яструбець 50
Гілєвичі г. Гримала 50
Глазовські чи Глажевські г. Глявзиаф 51
Годзінські г. Годеба 51
Годлевські г. Гоздава 51
Голашевські г. Косгеша 51
Голембійовські < 51
Голинські г. Головня 52
Голинські г. Равич 52
Голуби г. Претвич 52
Голубовичі г. Яніна 52
Голянські г. Яструбець 52
Гординські 53
Грабовські 53
Грабовськіг. Заглоба 53
Градецькі г. Лада пр. Гужва 53
Гриневичіг. Пшияцель 54
Гродецькі г. Старий Кінь 54
Грози г. Вуж 54
Грози г. Вуж 54
Гросси 54
Гротоовські 54
Грудаінські г. Гримала 55
Гуляницькі г. Осгоя 55
Гумовські г. Топор 55
Гурські г. Богория 55
Гурські г. Порай 56
Гутовські г. Телок 56
Гуцци г. Зетинян 56
Данилевсікі г. Осгоя 56
Даріуші г. Любич 56
Дашковські г. Дубно 57
Дергінти г. Равич 57
Дзєвєцькі г. Сліповрон 57
Дзівінські чи Дзєвінські г. Сирокошія 58
Димовськіг. Долега 58
Диновські г. Долива 58
Длугошіг. Венява 58
Добровольські 58
Добровольські г. Свинка 58
Долінські 59
7

Долінські г. Косгеша 59
Доманські г. Лариса 59
Доманські г. Лариса 59
Домапгевичі г. Побог 59
Домбровські г. Заглоба 60
Домбровські г. Корчах 60
Домбровські г. Сас 61
Домбровські г. Яструбець 61
Дрогомерецькі г. Янчук чи Юнчик 61
Дроздовські г. Яструбець 61
Дружиловськіг. Сас 61
Душакевичі г. Рогаля 61
Душинські г. Наленч 62
Єзерські г. Прус П 62
Єнджеєвські г. Наленч 62
Євджеєвські г. Наленч 62
Жебровські г. Венява 62
Жигори г. Роля 63
Жлобіцькі г. Порай 63
Жолондковські г. Наленч 63
Жолцинські 63
Жоравіцькі чи Журавіцькі г. Годеба 63
Жуковські г. Юноша 64
Жураковські г. Сас 64
Забуські 64
Завальські г. Корчак 64
Загаєвські г. Помян 64
Загродаькі г. Білина 65
Зайончковські г. Древиця 67
Зайончковські г. Древиця 65
Зайончковські г. Заруба 65
Закшевські г. Єпіха 65
Закшевськіг. Єліта 65
Закшевські г. Єліта 66
Залєвські г. Долега 66
Заремби г. Заруба 66
Заремби г. Заруба 66
Заржицькі г. Побог 66
Заруські г. Граби 67
Захар& г. Корвин 67
Збоінські 67
Збудаькі г. Любич 67
Звіровичі чи Звіревичі г. Топор 67

Звєжанські г. Топор 68
Звольські г. Топор 68
Зворські г. Лодя 68
Зелінські г. Телок 68
Зснковичі чи Зепьковичі г. Сєксрж 68
Зєлінські 69
Зелінські г. Єліта 69
Зєлінські г. Єліта 69
Злоторовичіг. Богория 70
Змігродські г. Вуж 72
Змиовські 70
Зубовські 70
Іваніцькі г. Збєвич пр. Лясага 70
Ікаловські г. Три Кавки 70
Тльницькі г. Сас 71
Кавєцькі г. Долега 71
Казановські г. Гримала 71
Казновські г. Сухі Ковнапги 71
Казновськіг. Яструбець 72
Каховські г. Косгеша 72
Камінські г. Сліповрон 72
Камінські г. Сліповрон 72
Камінські г. Ясгрубедь пр. Бурчи Муха 73
Камінські г. Яструбець пр. Бурчимуха 73
Канафальські г. Сас 73
Каніговські г. Лис 73
Каніговські г. Лис 73
Канські г. Яніна 73
Карасєвичі г. Фербер 74
Карсніцькі чи Каршніцькі г. Леліва 74
Квашинські 74
Квпницькі г. Новина 74
Квяггковські г. Гриф 75
Кеизери г. Бонча 75
Келлери г. Сас 75
Кемпінські г. Несоба 75
Кєвличі г. Леліва 75
Кемпінські г. Несоба 76
Кисилевські г. Юноша 76
Клєчковські 76
фон Клосоовські чи Клосовські 77
Княгніцькі г. Заглоба 77
Кобилінські г. Прус 77

Коблянські г. Сас 77
Ковальови 78
Ковальські г. Абданк 78
Ковальські г. Віруш 78
Ковальські г. Кораб 79
Коженьовські г. Наленч 79
Коженьовські г. Наленч 79
Кожуховські г. Долива 80
Козловські г. Вежа 80
Колачковські г. Абданк 80
Кольнарські г. Сліповрон 80
Комари г. Комар 81
Комари г. Радван 81
Комарніцькі 81
Кондеровичі чи Кундеровичі г. Лебідь 81
Кондратовичі г. Сирокомля 82
Копацькі г. Любич 82
Копінські г. Копашина 82
Корендовичі г. Судима . 82
Корсуни г. Брохвич 82
фон Корти 83
Коссаковські г. Сліповрон 83
Коссовські 83
Костецькі г. Гримала 83
Кохановські г. Корвин 84
Кохановські г. Корвин 84
Коцюбинські г. Бялиня 84
Краінські г. Леліва 84
Красіцькі г. Рогаля, графи 85
Краснопольськіг. Топор 85
Красовські г. Сліповрон 85
Крашевські г. Яструбець 85
Креховецькі г. Сас пр. Дубина 86
Крижановські г. Дубно 86
Криницькіг. Кораб 86
Кропивницькі г. Сас 86
Кузмінськіг. Яструбець 86
Кулеші г. Сліповрон 87
Кулики г. Дрогомир 87
Кулики т. Яструбець 87
Кулінськіг. Покора 87
Кульчицькі г. Сас ...88
Куаори г. Новина 88
10

Куфінськіг. Яніна 88
Кучковськіг. Вуж 88
Кушевські г. Сренява 88
Кшежовські 89
Кшивецькіг. Кирдея 89
Кшижановські г. Свинка Одинець 89
Лабенцькі, Лабенські чи Лабеські г. Кораб 89
Лазарські г. Косгеша . 89
Латинські г. Абданк . 90
Лвіцькі 90
Левандовські г. Леванд (?) 90
Леутаери чи Левгаери г. де Лавтаер 90
Липинськіг. Равич 90
Лисєнські г. Наленч 91
Лісовецькі г. Піпегоня 91
Лозінські г. Леліва 91
Лонєвські г. Корчак 91
Логоцькі г. Єліта ... 92
Лукашевичіг. Лук 92
Лукашевичі г. Лук 92
Луганські г. Долива 93
Лукомськіг. Рох 93
Лущевські г. Наленч ; 93
Львовичі г. Равич пр. Бейнар 93
Любенецькіг. Роля 94
Ляве г. Левальт 94
Лясковськіг. Півкоза 94
Ляшевичі г. Шелига 95
Маєвські г. Хрест 95
Маковськіг. Єліта 95
Маліновські г. Побог 95
Маркевичі г. Лебідь 96
Марковські г. Бонча 96
Марковські г. Бонча 96
Марковські г. Шелига 96
Мартини 96
Маршевськіг. Холева 96
Масловські 97
Мауберги г. Мауберг 97
Мацейовичі г. Богория 97
Мацейовичі г. Лебідь 97
Меленські 97
Менжинськіг. Косгеша 98
11

Мєжвінські г. Яструбець 98
Михалевичі г. Корчах 98
Михальські г. Корчак 98
Михневичі г. Лис 99
Міклашевські г. Осгоя 99
Мілковські г. Абданк 99
Міллери г. Мєшанєц 99
Мінаковські г. Долега 99
Міхаловські г. Глова 99
Міхаловськіг. Траска 100
Мйодушевські г. Осгоя 100
Мйодушевські г. Осгоя 100
Мйончинські г. Тешіа Подкова 100
Млодецькі г. Півкоза 100
Могильницькіг. Корчак 101
Мозирські г. Дуброва 101
Монтицькі г. Лода 101
Моньки г. Любич 101
Моралевичіг. Яструбець 101
Мосцицькі г. Равич 102
Мурженки г. Лук 102
Молдовські г. Абданк 102
Нагінські 102
Надольські г. Рох 102
Накєльські г. Пшияцель 103
Наумови г. Огончик 103
Нашарковські г. Сліповрон 103
Негребецькі г. Сас 103
Недзєльські г. Прус 104
Несгоровичі чи Несгеровичі г. Побог 104
Недзєльніцькі г. Прус 104
Новальські г. Прус 105
Новацькі г. Равич 105
Новицькі г. Дубно 105
Новицькі г. Новицький 105
Новицькі г. Новицький 106
Оберпгинські г. Сас 106
Обреибські г. Хсшева пр. Нагорний 106
Овсяніцькі г. Роля 106
Ожаковськіг. Равич 107
Ожеховські г. Окша 107
Оінські г. Дулич 107
Оконевські, Оконьовські чи Окуньовські г. Окунь 107
12

Олексинські 107
Олувки, Оповки чи Головки г. Прус 1 107
Ольшевські г. Прус П 108
Орельськіг. Брохвич 108
Орловські 108
Орловські г. Сас 108
Орловські г. Сас пр. Вачинич 108
Орловські г. Хомонто 109
Орловські г. Яструбець 109
Осняловські г. Трубки 109
Осовські г. Долега 109
Осгашевські 109
Осгашевські г. Осгоя 110
Осгрейки г. Трубки 110
Осгровські г. Корчак 110
Осгровські г. Корчак 110
Осгроменцькі г. Помян 111
Павловськіг. Яструбець 111
Паємські чи Паєнцькі 111
Парніцькіг. Папарона 111
Парушевські чи Парушевичі г. Рогаля 111
Пауліци г. Любич 112
Паци г. Гоздава 112
Пашковські г. Абданк 112
Пєлєховські г. Новина 112
Пєньковські г. Сухі Ковнати 112
Пєньковські г. Сухі Ковнати 112
Перковські 112
Пільховськіг. Рогаля 113
Піщагговські г. Прус 113
Платоновичі г. Осгоя 114
Плотіцькі г. Одровос пр. Юнкевич 114
Погорецькі г. Сас 114
Полубінські г. Яструбець 114
Потоцькі, графи 114
Протобовери г. Алябанда 114
Пуліковські г. Сліповрон 115
Путоовські г. Пилка 115
Пухальські г. Сліповрон 115
Пшетоцькі г. Наленч 116
Пшилуцькі г. Судима 116
Равичі 116
Радецькіг. Яструбець 116
13

Радеішевськіг. Біберштайн 117
Радожиськіг. Прус 117
Расєвичі г. Раровський чи Pop 117
Рачинські г. Сліповрон 117
Рогооські г. Абданк 118
Рогуськіг. Осгоя 118
Родкевичі г. Крук : 118
Рожицькіг. Роля 118
Рожновськіг. Новина 119
Рокіцькіг. Равич 119
Рокшицькіг. Побог 119
Романовські г. Божа Воля 119
Романовські г. Божа Воля 119
Рудковські г. Побог 119
Русановські г. Сухі Ковнати 120
Русецькі г. Равич 120
Рутсовські г. Бонча 120
Рзппсовські-Хлєбкевичі 120
Руцинські г. Рубєш 120
Савицькі г. Любич 121
Савицькі г. Новина 121
Садлінські г. Нечуя .121
Садовські г. Любич 121
Самборськіг. Осгоя 121
Сандровичі г. Лада 122
Сарнєвичі г. Корвин 122
Сафтенки г. Яструбець 122
Сварочевські чи ПІварочевські г. Бонча 122
Сварічевські г. Яструбець 122
Свєнцицькі г. Кшивда 123
Свідерські г. Любич 123
Севруки г. Гейнггор 123
Сенчковські г. Огончик пр. Якубчик 123
Сєшопкевичі г. Долега 124
Сєнкевичі г. Сєнюта 124
Сикговськіг. Вуж 124
Сингаєвські г. Лодя 124
Сікорські г. Леліва 124
Сікорські г. Лис 125
Скалецькі : 125
Скорупські г. Шелига 125
Скоініцькі г. Роля 125
Скробонські 125
14

Скродські г. Яструбець 126
Славінські г. Леліва 126
Словіковські г. Сухі Ковнати 126
Смольницькі г. Сас 127
Соболевські 127
Соколовські 128
Соколовські г. Холева 128
Сондепькіг. Погоня 128
Сосницькіг. Трубки 129
Сосницькіг. Трубки 129
Сосновські г. Годеба . 129
Сосновськіг. Наленч 129
Сохацькіг. Заглоба 129
Спіри г. Пернус 130
Срочінські г. Новина 130
Стабровські г. Любич 130
Стани г. Гоздава 130
Станішевські г. Побог 130
Станкевичі г. Могила 130
Старушкевичі чи Старошкевичі г. Правдич 131
Сташевські г. Осгоя 131
Сташевські г. Осгоя 132
Стобіцькі г. Осгоя 132
Студзінські г. Білина 132
Сулімірські г. Любич 132
Сумовські г. Яструбець 133
Суходольські г. Побог 133
Сухоцькі г. Ружа 133
Талевичіг. Лебідь . 134
Талішевськіг. Сліповрон 134
Тардзівілли . 134
Тарковські г. Клямри 134
Тарновецькі 134
Тетеруковські г. Бруднич 135
Токарські г. Рох 135
Томашевські 135
Трембецькі г. Прус 135
Туркевичі г. Сас пр. Зубр 136
Туркули г. Осгоя 136
Тюнькови .136
Уляніцькі г. Уляніцькии пр. Криса 136
Федоровичі г. Фербер 136
Філіповичіг. Побог 137
15

Фільозофовичі г. Долега 137
Фьодорови 137
Хелмонські 137
Хмєлінські г. Дещиць 138
Хмєльовські г. Яструбець 138
Ходаковські г. Долега 138
Ходзьки г. Телок 138
Худиковські г. Долега 138
Хшонсговські г. Лодя 139
Цетиси г. Телок 139
Цєлецькіг. Заруба 139
Чайковські г. Дубно пр. Зайончик 139
Чаплиці г. Кирдея 140
Чарнецькі г. Лодя 140
Чегринські г. Леліва 140
Черкаси г. Леліва 140
Черютовичі г. Дуброва пр. Загребайленко 141
Чеховські г. Білина 141
Чеховські г. Окша 141
Чечоти г. Осгоя 141
Чоловські г. Пшесгшал 141
Шафранські г. Пшегоня пр. Левіта 142
Шашкевичі г. Шашкевич 142
Шевейки 142
Шелінгери г. Шелига 142
Шептицькіг. Шептицький 143
Шеремецинськіг. Сас 143
Шимановські 143
Шклярські г. Сліповрон 144
Шьгіцери г. Шлігінг 144
Шоиовські г. Любич 144
Шпаковичіг. Сулима 144
Штабої г. Шгернберг 144
Шуліборські г. Сліповрон ...145
Шуиейки г. Савур 145
Щу ровські г. Кораб 145
Юзефовичі г. Леліва 145
Яблоновські г. Прус 146
Яблонські г. Дуброва 146
Яблонські г. Дрогоьсир 146
Яблонські г. Ясенчик 146
Яблонські г. Ясенчик 146
Яворські г. Косгеша 147
16

Яворськіг. Сас 147
Яжембські г. Гоздава 147
Якубінські г. Корчак 147
Якубовські 148
Якубовські г. Топор 148
Яніславські г. Яструбець 148
Янковські г. Юноша 148
Янковські г. Яструбець 148
Янчицькі г. Одровос 149
Ярошевичі г. Леліва 149
Ясінєцькі г. Лещиць 149
Ясінські г. Долега 150
Ясппембські г. Сліповрон 150
Перелік гербів і родів 151
Адміністративний поділ Правобережної України 157
Додаток. Олег Однороженко. Українські назви родових гербів Корони
Польської 159
Покажчик 175
Список передлатників третього тому «Правобережного гербівника» 185
17

ГЕРБОВА ПАМ'ЯТЬ ДРІБНОЇ ШЛЯХТИ
НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ
(кінець XVIII - перша третина XIX ст.)
Гербова ідентифікація дрібної правобережної шляхти належить
до числа найскладніших проблем, пов'язаних з цією соціальною
групою. Викликано це загальним занепадом шляхетської культури у XVIII
ст. і, зокрема, гербової пам'яті. Ці процеси були спричинені, на наш
погляд:
1) втратою зв'язку з родовими гніздами;
2) неграмотністю дрібної шляхти;
3) зубожінням дрібношляхетських родин;
4) початком процесу заміни шляхетського етосу козацьким;
5) відмиранням функцій, що виконували родові герби.
Ці причини призвели до втрати дрібного шляхтою, яка
переселилася у XVIII ст. на Правобережжя, механізму передачі шляхетських
традицій між поколіннями, позбавили її шляхів та стимулів до
підтримки родової пам'яті та, зрештою, спричинилися до поступового
розчинення шляхти в селянському та міщанському середовищах.
Зрозуміло, що процеси станової та культурної декласації дрібної
шляхти для різних регіонів мали різний темп і подекуди ще й досі
тривають. Сама пам'ять про шляхетський статус предків і досі
фіксується в місцях компактного мешкання нащадків дрібної шляхти1.
Проте занепад гербової пам'яті відбувся вже дуже давно. Його останню
фазу, на нашу думку, слід віднести на XVIII - першу третину XIX ст.
Надзвичайно важливим у цьому контексті був період з кінця XVIII
та впродовж першої третини XIX сг. Внаслідок поділів Речі Посполитої
Правобережжя опинилося під владою Російської імперії. Одною з
вимог, які висунула нова влада, було доведення шляхтою своєї
дворянської гідності, тобто відповідності свого соціального
походження та майнового статусу нормам російського законодавства, які були
1 Прикладами можуть слугувати кілька сіл в сучасній Київській області. В селах
Мар'янівка (Васильківський р-н) та Фасговець (Фастівський р-н) існують розділені
на селянську та шляхетську частини діючого кладовища. Серед старшого покоління
фіксуються оціночні судження щодо сусідів та односельчан, що ґрунтуються на
їхньому соціальному походженні. В згаданій Мар'янівці, а також в с. Потіївка
(Білоцерківський р-н) зафіксовані перекази про походження тамтешньої дрібної
шляхти. Слід зауважити, що в цих селах, згідно із нашими спостереженнями по
джерелам XDC ст., дрібна шляхта складала близько чи навіть понад половину усіх
мешканців. Напевно, таких прикладів може бути більше, якщо дослідити інші
аналогічні села.

викладені в "Грамоте на права, вольности и преимущества
благородного российского дворянства"2.
Виконання цих вимог протягом зазначеного періоду відбувалося в
руслі місцевої шляхетської культури та правосвідомості. Норми
"Грамоти" знайшли оригінальну інтерпретацію в шляхетському
середовищі Правобережжя. Зокрема, це стосувалося розуміння
шляхтою, які ж документальні докази були достатніми для виконання
вимог російського законодавства. Серед таких доказів важливе місце
займало зображення родового герба. Підставою для цього стала норма
"Грамоти", яка називала серед доказів дворянської гідності, що не
підлягали сумніву, також і "жалованньїе от Государей гербьі"3.
Вочевидь йшлося про оригінали чи належним чином засвідчені копії
дипломів, які надавалися монархами і містили зображення та опис
герба, а також текст, в якому йшлося про причину монаршої милості
та регламентувалося використання герба.
Цілком по іншому ця норма "Грамоти" втілилася в
легітимаційному процесі на Правобережжі. Абсолютна більшість
шляхетських родів мали герби, поява яких сягала дуже давніх часів.
Надання гербів предкам шляхетських родів пояснювалися легендами,
зафіксованими в гербівииках XVI-XVIII сг., та не мали жодних
документальних підтверджень. Через це значного поширення в середовищі
дрібної шляхти набув документ, який згодом в ревізійних комісіях
1830-1840-х pp. було названо "гербом з його історичним описом".
Перш ніж перейти до його опису та аналізу слід зауважити, що
середня шляхта та аристократія практично не подавала документи
такого типу до дворянських депутатських зібрань в якості доказів
благородного походження. Це пояснюється тим, що багатша частина шляхти
мала можливість обґрунтувати своє походження та майновий статус
документами, що фіксували купівлю, продаж, успадкування маєтків,
або конфлікти щодо прав власності на них. Крім того, середня шляхта
та аристократія мали чимало документів, які демонстрували факти
участі їхніх предків чи їх самих у реалізації влади (від підписів на еле-
кціях королів до привілеїв на військові звання, земські уряди,
придворні посади, ордени, староства, а також листів із запрошенням послів на
сейми та призначенням до виконання різноманітних доручень). Таким
чином, "герб з його історичним описом" через свою доступність став
2 Лисеїпсо С., Чернецький Є. Правобережна шляхта (кінець XVIII - перша половина
XIX cm.). Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права
якої перевірила Центральна ревізійна комісія. - Біла Церква: Вид. О. Пшонківський,
2007. - С. 20-23.
3Там само. -С. 21.
20

одним із масових доказів дворянського походження саме в середовищі
дрібної шляхти, яка була дуже обмежена в отриманні більш
переконливих документів.
"Герб з його історичним описом" був малюнком герба з написом
про його належність відповідному роду, а також з його описом та
випискою із давніх гербівників про надання цього герба в давні часи
якомусь пращуру4. Окрім описаних джерел родовий герб часто
згадується в свідоцтвах дванадцяти благородних осіб, а також в
родинних списках Васильківського та Махнівського повітів Київської
губернії
Проблемою, яку ми б хотіли зараз лише окреслити, є відповідність
зафіксованих у таких джерелах гербів реальній належності
шляхетських родин до гербових родів. Ця проблема стосується стану гербової
пам'яті дрібної правобережної шляхти наприкінці XVIII та впродовж
першої третини XIX ст., а відтак і правдивості самих джерел, що
фіксують герби цієї соціальної групи.
Перше, що вдається помітити, - часта відсутність родини певного
герба в шляхетських списках. Наведемо лише один приклад.
Чиншовики Добровольські із с. Романівка недалеко Брусилова
Радомишльського пов. були нащадками власника невеличкої частини с. Городище
Кременецького пов. Волинського воєводства Домініка Добровольсько-
го, який жив наприкінці XVII - в першій половині XVIII ст. Вони були
легітимовані Київським дворянським депутатським зібранням з гербом
Дубно (пол. "herb D^bno")5. Однак серед Добровольських понад
двадцяти гербів, які зафіксовані в різноманітних списках шляхти6,
Добровольських герба Дубно немає. Звичайно, існує ймовірність, що цей рід
з тих чи тих причин не потрапив у поле зору генеалогів і геральдистів
й через це лишився не зафіксований протягом півтисячолітніх
4 Чернецький Є. Правобережна шляхта за російського панування (кінець XVIII -
початок XX ст.). Джерела, структура стану, роди. - Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський,
2007. - С. 35-36. Приклади "герба з його історичним описом" див.: Чернецький Є.
Інкорпорація шляхти Правобережнеї України до російського дворянства поч. XIX ст.:
типологія доказів (на прикладі документів Сумовських (Шумовських) герба Ястжембець) //
Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. - Біла Церква:
Видавництво ТОСК, 2001. - С. 265; Його ж. Власенки, Гладкі, Щигельські та Лопухіни. До
історії взаємин українського селянства, польської шляхти та російськії аристократії в
південних повітах Київської губернії наприкінці XVIII - на початку XX ст. - Біла Церква: Вид.
О. Пшонківський, 2006. - С. 53; Булах Г. Гілка генеалогічного дерева роду Шпаковичів //
Правобережний щорічник. - Біла Церква: Яніна, 2003. - Випуск другий. - С. 48.
5 ДАКО, ф. 782, on. 1, спр. 3483, арк. 1-97 зв.; оп. 2, спр. 344, арк. 676 зв.-683 зв.
6 Наприклад: Gajl Т. Herby szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodfrw. - Gdansk: L&L,
2003.-S. 268.
21

досліджень. Проте подібні випадки не є поодинокими, що примушує
замислитись над шляхами набуття такими родинами відповідних
гербів.
Існують випадки, коли в різних документах, поданих шляхетською
родиною до дворянського депутатського зібрання зафіксована її
належність до різних гербів. Наприклад, Любенецькі з Київського, Та-
ращанського та Уманського пов. були легітимовані з гербом Роля, але в
одному з документів у справі про дворянське походження вони
фігурують з гербом Сас7. Також Пільховські в 1804 р. довели свою
дворянську гідність з гербом Рогаля, а в 1834 р. один з їхніх нащадків
подав до Дворянського зібрання документи, в яких записаний з гербом
Біберштайн8. Рід, до якого належав і поет Тимко Падура (Падурра) ,
довів по Липовецькому пов. свою дворянську гідність з гербом Сас,
натомість одна родина з цього ж роду подавала документи до
Дворянського зібрання з Васильківського пов. з гербом Порай9. Ці приклади є
лише невеличкою частиною числених недоречностей та помилок, які
свідчать про складності, що виникали під час гербової ідентифікації.
Немаємо сумнівів щодо числених хибних гербових ідентифікацій,
які фіксувалася дворянськими депутатськими зібрання в легітимацій-
иих рішеннях. Прикладом можуть слугувати легітимації роду Гроде-
цьких герба Старий Кінь. Одна родина цього герба довела своє
благородне походження із Сквирського пов. з гербом Сас. Згодом ця ж
родина звернулася до Київського дворянського депутатського зібрання з
клопотанням, в якому писали, що подали свого часу герб Сас "по
незнанню", а тепер точно з'ясували свою належність до герба Старий
Кінь і тому просять виправити цю помилку10.
Зараз складно визначити для кожного випадку мотивацію та
причини, що вплинули на появу помилкової гербової ідентифікації.
Очевидним є те, що помилки з'явилися через відповідний стан гербової
пам'яті, а механізм, що іноді діяв у таких ситуаціях, ми зможемо
продемонструвати на прикладах.
Одним із джерел помилок могли слугувати довідки, які
видавалися різними установами з відомого гербівника Каспра Нєсєцького
"Korona Polska", що був виданий в чотирьох томах протягом 1728-1740
7 Центральний державний історичний архів України, м. Кий (далі - ЦДІАК
України), ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 723-734.
* ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 213-216 зв.
9 Державний архів Київської області (далі - ДАКО), ф. 782, on. 1, спр. 8652, арк. 2,
7.
10 ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 93-98.
22

pp. у Львові11. Один чи кілька комплектів цього гербівника зберігався в
духовних установах у Києві. По довідки з цього видання зверталися
шляхтичі вже наприкінці XVIII сг. з цілого навколишнього краю.
Маємо приклади не лише з Гетьманщини, але й з прилеглих теренів Речі
Посполитої. Зокрема, 1 березня 1792 р. шляхтич Юзеф Матушевич,
мешканець "польського" села Велика Половецька Білоцерківського
графства12, подав на ім'я київського митрополита клопотання про
видачу відомостей з гербових книг про герб та походження Матушевичів.
Випис був зроблений із згаданого гербівника Касира Нєсєцького.
Переклад з польської на російську виконав вчитель нижнього класу
граматики, історії, географії і польської мови Київської академії Максим
Симигиновський13. У довідці містилися відомості про походження та
діячів роду Матушевичів, зображення, опис та історія герба Лебідь14. 4
травня 1792 р. цей екстракт з гербових книг про герб та походження
Матушевичів, виданий з Київської духовної декастерії, став
документом15.
Можемо припустити, що видача подібних засвідчених довідок
була доволі масовою. Значним поштовхом до їх творення стало
укладання "Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи"
згідно з указом імператора Павла І від 20 січня 1797 р. Вслід за ним
були видані сенатські укази, згідно з якими "предписано представить с
мест в Герольдию точньїе и подробние сведения о гербах и доказатель-
ства к сословию. Присланньїе гербьі должньї бьггь изображеньї в
красках с самьіми подробньїми обьяснениями змблем в них"16. Розглянемо
випадки видачі таких довідок у січні-лютому 1798 p., що відклалися в
одній справі з архіву Київської духовної консисторії (декастерії)17.
До11 Dacka І. М. „Когопа polska" Kaspra Nie9ieckiego: pomnik staropolskiego pi&miennictwa
heraldycznego. - Warszawa: DiG, 2004. - S. 5,203.
12 На той час згадані село і графство знаходилися в межах Речі Посполитої
13 Максим Симигиновський (в джерелі 1792 р. - Семігіновський) був автором
перших вітчизняних підручників з польської та російської мов: "Ґрамматика польс-
кая..." (1791 р.) та "Правописание россійское..." (1794 р.) (Хижняк 3. На шляхах
історії // Києво-Могилянська академія в іменах, XVII - XVIII ст.: Енцикл. вид. - Київ:
Вид. Дім "КМ Академія", 2001. - С. 14).
14 ДАКО, ф. 7S2, on. 1, спр. 7164* арк. 56-57 зв.
15 ДАКО, ф. 78% on. 1, спр. 7164# арк. 1.
16 Борисов (Ильин) И. В. Родовш герби России. - Москва: Виктория, Янтарний
Сказ, 1997. -С. 52.
17Дело о вьідаче благородним линам вьшиси из польских гербов хранящихся
при сей консистории на основание их фамилий. 1798 года генваря 25 дня // ЦДІАК
України, ф. 127, оп. 352, спр. 23,91 арк. Автор дякує історикові Володимиру Перерві,
який знайшов цю справу під час опрацювання описів фонду "Київська духовна
консисторія" та привернув до неї мою увагу.
23

відки видавалися як мешканцям Київської губернії, так і
представникам лівобережних старшинсько-козацьких родів. Ми розглянемо тут
всі випадки, бо вони добре ілюструють сам механізм продукування
документів такого типу.
25 січня 1798 р. дворянин Київської губернії Іван Березніцький
просив митрополита Єрофія про видачу виписки з гербівника
"Корона Польська" "о гербе и происхождении" його роду. Того ж дня
митрополит наклав таку резолюцію: "Сделать по прошению". Довідка
була кольоровим зображенням герба Сас з описом та виписками про його
походження роду з гербівників Бартоша Папроцького, Шимона
Окольського та хроніки Войцеха Стрепи, на яких покликався в своїй
праці Нєсєцький. Також у довідці подано відомості про Березніцьких.
Цікаво, що в документі початково йшлося про рід Бережніцьких герба
Сас, що згодом було виправлено. Документ підписав вчитель
арифметики Ігнат Гловацький18 таким чином: "книг гербовньїх польских из-
данньїх под названием Корона Польска иеромонахом Каспром Несец-
ким и напечатанньїх во Львове 1743 г. в 4-х томах, с коих томов 4-го с
стра: 43 и сей герб Сас для фамилии благородних Бережницких слу-
жащий вьшисал и перевел". 7 червня 1798 р. Київська духовна декасте-
рія розглянула клопотання Івана Березніцького та переклад зроблений
вчителем арифметики Київської академії Ігнатом Гловацьким й
засвідчила його добру якість. Було вирішено видати Березніцькому згадану
виписку19.
На початку січня 1798 р. колезький реєстратор Іван Якубович
просив митрополита Єрофія видати виписку про герб та походження його
предків із "книг назьіваемими гербовниками хранящимися при Киево-
софийском Кафедральном доме". 14 січня того ж року митрополит
наклав таку резолюцію: "Ежели что в пользу просителя найдется в
оной книге, то дать надлежащую вьшись из дикасгерии". Виписка про
герб Топор та про рід Якубовичів засвідчена наступним чином: "С
книг гербовников польских изданньїх под названием Корона Польска
при золотой вольности иеромонахом Каспром Несецким и
напечатанньїх во Львове 1740 года в четьірех томах с коих то томов 4-й с стра 366
и сей герб Топор для фамилии благородних Якубовичев служащий
вьшисан и переведен учителем арифметики Игнатием Гловацким". 22
w Про нього див.: Дороніна Т. О. Гловацький Гнат // Києво-Могилянська
академія в іменах, XVII - ХУШ сг.: Енцикл. вид. - Київ: Вид. Дім "КМ Академія", 2001. - С.
138.
19 Там само, арк. 1-4.
24

січня декасгерія затвердила цю виписку і переклад. Відомо, що
виписка була видана самому Якубовичу 27 січня20.
В січні 1798 р. дворянин Мелентій Чумахан просив митрополита
про видачу виписки про герб його роду "с хранящихся при Киевосо-
фийском кафедральном доме о польских коронах книг". 14 січня 1797
р. відбулася погоджувальна резолюція митрополита такого ж змісту, як
і в попередньому випадку. 22 січня декасгерія засвідчила виписку та
переклад Гловацького з другого тому "Корони Польської" про рід Чу-
машів або Чумаханів герба Гримала. Кольорове зображення герба
Гримала з його описом, історією та згадками про рід Чумашів підписав
Г ловецький21.
В січні 1798 р. дворянин Пирятинського повіту Малоросійської
губернії, колезький канцелярист Пилип Данилевський у клопотанні на
ім'я митрополита Єрофія писав: "По требованию Малороссийской гу-
бернии поветовьіх маршалей, в сходство указа Правительствующего
Сената, от всех дворян той губернии представлення в губернское пра-
вление гербов каждой фамилии присвоенньїх, каковой же предки мои
Данилевские имели на дворянство герб, оной єсть означен по гербари-
усу в томе 4 на странице 43". В зв'язку з цим він просив видати
виписку. 15 січня митрополит наклад таку ж само резолюцію, що й в
попередніх випадках. Виписка з місцем для герба підписана звичайним засві-
дчувальним записом Гловацького про герб Сас та рід Данилевських. 22
січня декасгерія погодила переклад Гловацького й вирішила видати
засвідчену виписку через Київську казенну палату для внесення мита
за використання негербового паперу22.
У січні 1798 р. священик Корнилій Бойчевський просив
митрополита про видачу виписки з "книг Корона Польска" про герб фамілії
Бойчевських. 15 січня відбулася типова резолюція митрополита.
Кольорове зображення герба Біберпггайн, його опис, історія і згадки про
рід Бойшевських герба Біберпггайн засвідчив Гловацький. 10 лютого
відбувся протокол декастерії з погодженням перекладу і рішенням про
видачу засвідченої виписки через Київську казенну палату23.
19 січня 1798 р. губернський реєстратор Петро Булановський
просив митрополита видати виписку про герб його предків. 22 січня
митрополит наклав погоджувальну резолюцію24.
20 Там само, арк. 9-14.
21 Там само, арк. 17-19 зв.
22 Там само, арк. 24-27.
23 Там само, арк. 31-35.
24 Там само, арк. 39-39 зв.
25

22 січня клопотання до митрополита підписав дворянин Гадяць-
кого повіту Малоросійської губернії губернський реєстратор Семен
Зеленський. Текст клопотання схожий на той, що подав Данилевський.
Зазначено том і сторінку, на якій містяться потрібні відомості
Зазначено, що "оной же гербовник в академии здешней имеется". 25 січня
відбулася звичайна резолюція митрополита25.
2 лютого 1798 р. клопотання до митрополита підписав підпоручик
Малоросійського гренадерського полку Максим Холодовський. В
ньому йшлося про видачу виписки про герб його предків. Слід
відзначити, що жодного разу в попередніх клопотаннях не було зазначено
назву герба. Тут вказано лише том і сторінку з потрібними відомостями.
Також зауважено, що гербівник є в Київській академії. З лютого
митрополит зробив на клопотанні позитивну резолюцію. 8 лютого відбулося
розпорядження декастерії про виписку з книг, що зберігаються в
Київській академії. Зазначалося, що на перевірку в декастерію мають
прислати з Академії і переклад засвідчений перекладачем, і саму книгу. В
справі відклалася чорнетка, написана почерком Гловацького про герб
Дуброва26 та рід Холодовських герба Дуброва з Добжинської землі. 16
та 18 лютого декасгерія затвердила переклад та ухвалила видати його
через Київську казенну палату27.
У лютому "из дворян канцелярист" Київського губернського
правління Іван Степанович Ващенко-Захарченко (іноді просто Захарчен-
ко) просив у клопотанні на ім'я митрополита про таке: "Прилагая у
сего данное мне изверение от дворянина малороссийского полкового
писаря Григория Левицкого жительство имеющего Малороссийской
губернии в повете Золотоношском, чей (?) спрошение о благородном
происхождении предка его из хранящихся при Киевской духовной
дикастерии книг назьіваемьіх польскими гербовниками - вьтиси". 15
лютого відбулася погоджувальна резолюція митрополита. До
клопотання Ващенко-Захарченко додав листа: в січні Левицький просив його
про клопотання щодо герба його предків, який потрібно було подати
до Герольдії. В листі зазначалося, що він не міг особисто їхати за ним
до Києва. Це "верющее письмо" було засвідчене 20 січня 1798 р.28.
В лютому на ім'я митрополита надійшло таке ж клопотання Івана
Ващенка-Захарченка шодо герба для дворянина, колезького
реєстратора Матвія Слезенського, мешканця Золотоношського повіту. В ньому
Ващенко-Захарченко зауважим, що книги зберігалися при декастерії.
25 Там само, арк. 40-40 зв.
26 Так цей герб названо в джерелі.
27 Там само, арк. 41-47 зв.
28 Там само, арк. 52-53 зв., 63.
26

"Верющее письмо" Слезневського до Ващенка-Захарченка датоване 20
січня. В ньому знову йшлося про необхідність подачі герба до
Герольдії29.
У лютому козак Чорноморського війська Прокоп Савицький
просив митрополита про видачу свідоцтва, що він є сином священика. Про
себе повідомляв, що є сином померлого священика села Ірживець (чи
Ржавець) Козелецької протопопії Івана Савицького. Спочатку він був
при батькові, а потім навчався писати російською мовою у
канцеляриста Київської консисторії Леонтія Михайловського. В 1769 році через
морову язву перейшов до Запорозької Січі, а в 1798 р. служив у
Чорноморському війську. Його рідний брат Федір служив священиком після
батька в Ірживці. Прокоп посилався у цих відомостях ще й на
племінника - безрадецького священика, намісника Якова Савицького.
Цікавим є його підпис: Прокоп Савицький Корабель. 20 лютого декастерія
розглянула сповідні розписи с. Ірживця за 1760 рік, в яких знайшла
записаними при церкві Успіння Пресвятої Богородиці священика
Івана Стефановича Савицького (59 p.), його дружину Марфу Григорівну
(41 р.) та його дітей Федора (27 p.), Ксенію (21 p.), Федору (17 p.), Іллю
(12 p.), Прокопія (10 p.), Феодосію (6 p.), Єлисея (4 р.) і Параскеву (2 p.).
Безрадсцький священик Яків Федорович Савицький підтвердив, що
Прокоп є його рідним дядьком. Декастерія 18 лютого ухвалила видати
свідоцтво козаку Прокопу Савицькому-Кораблю30.
В лютому до Київської духовної консисторії на ім'я митрополита
надійшло клопотання майора Григорія Галагана: "Для необходимой
моей надобности, потребен мне рисунок в красках гербу Гипоцинтавр,
которой предками моими употреблялся и мною употребляется на пе-
чати, с изьяснением содержания имеющихся на нем знаков, и проис-
шествия его; как же сей герб Гипоцентавр имеется в книги гербовника
хранящегось в библиотеке Братского Киевского Монастиря, для того
покорнейше прошу проискав в ней показанной герб Гипоцентавр, и
учиня рисунок в красках с описанием притом значення его, неоставить
за подписом кого следует видать мне засвидетельствование". 19 лютого
відбулася звичайна резолюція митрополита. Клопотання
супроводжував "верущин открьітьій лист" від 16 лютого 1798 р. В ньому Григорій
Іванович Галаган доручає подати клопотання та отримати виписки
своєму " зкономьіческому " писарю Костянтину Бабенку. Цей документ
підписали та приклали свої печатки сам Галаган, ротмістр Лаврентій
Каневський, поручик Данила Храпко та підпоручик Степан Сологуб. В
29 Там само, арк. 55-55а.
30 Там само, арк. 56-58.
27

справі збереглася чорнетка виписки, яку засвідчив Гловацький. 22
лютого було укладено протокол Київської духовної декастерії. З нього
видно, що виписку для Галагана погодили, звірили й вирішили видати
через Київську казенну палату. Звіряли з книгами, які на той час були
в декастерії31.
В лютому надійшло і клопотання відставного підпоручика
Степана Григоровича Сологуба про видачу йому засвідченого зображення
його родового герба Правда чи Правдзич. Текст клопотання такий
само як і в Галагана. До клопотання був доданий датований 16 лютого
такий само "верущий лист" тому ж Бабенку від Степана Григоровича
Сологуба, підписаний і припечатаний ним, Каневським і Храпком.
Чорнеткову виписку про герб Правдич32 та про рід Сологубів підписав
Гловацький. В протоколі від 22 лютого Київська духовна декастерія
зафіксувала такі ж ухвали, як і щодо питання Галагана33.
Одже всього в цій справі відклалося тринадцять клопотань.
Цікаво, що лише в двох випадках (Галаган, Сологуб) в клопотаннях
зазначено назву герба. Фіксація в клопотаннях Данилевського, Зеленського
та Холодовського номерів тому та сторінки при одночасній відсутності
згадки про назву герба свідчить лише про попередній пошук, що був
проведений до написання цих клопотань. Таким чином, можемо
достатньо впевнено припустити, що в одинадцяти випадках пошук у ге-
рбівнику здійснювався лише за прізвищем прохача. Це свідчить про
велику ймовірність похибки під час гербової ідентифікації у випадках,
коли гербівник містив дані про кілька родів з однаковим прізвищем,
але різними гербами. До цього ще слід додати можливу відсутність в
гербівнику інформації про рід, до якого належав прохач. Невідомими
лишаються і критерії, за якими прохача відносили до того чи того
роду.
На можливу особисту зацікавленість осіб, які здійснювали пошук
та переклад (ймовірно, це була одна особа - Ігнат Гловацький),
вказують випадки виправлень на користь прохача. Так, у випискі про герб
та рід Бережніцьких прізвище була виправлене на користь прохача
Березніцького. Особливо пікантною в цьому відношенні виглядає
засвідчена виписка про герб Гримала і рід Чумашів або Чумаханів.
Відомостей про рід Чумаханів (до нього належав прохач Мелентій Чума-
хан) у гербівнику Нєсєцького немає. Немає відомостей і про рід Чума-
шов, натомість є дані про Чувашув з Волинського воєводства. Ще
посилює повну неймовірність цієї виписки та обставина, що Нєсєцький не
31 Там само, арк. 65-68 зв.
32 Так цей герб названо в джерелі.
33 Там само, арк. 77-81.
28

подає відомостей про герб роду Чувашув...34. Звідки з'явилася
інформація про герб Гримала щодо цього роду лишається лише
здогадуватися.
Доволі цікавими можуть бути і відомості, видані козаку Прокопу
Савицькому-Кораблю, адже Корабль - це, можливо, герб Кораб. В
цьому випадку засвідчене свідоцтво фактично фіксує герб у прізвищі
прохача, що в майбутньому ймовірно могло б слугувати і доказом
належності прохача до цього герба.
Можемо підсумувати, що в частині засвідчених виписок з гербів-
ника Каспра Нєсєцького міститься сфальшована, перекручена та,
можливо, помилкова інформацію щодо належності прохачів до
зазначених у виданих документах гербів. Можемо також припустити, що в
багатьох випадках шляхтичі, які вже не пам'ятали своїх родових гербів,
але потребували документально засвідченого герба в якості доказа
свого благородного походження, могли вдаватися до створення
фантастичного документу. В цьому випадку відомості про герб могли
отримувати від родича з іншого роду, сусіда-шляхтича та й просто
чиновника, який мав дані про певну кількість гербів та спеціалізувався на
виготовленні такого типу документів за відповідну винагороду.
Щоб оцінити ймовірні масштаби фантастичної геральдики в
середовищі дрібної шляхти, звернемося до відомостей про легітимацію
дрібної шляхти Подільської губернії. З якихось причин "герб з його
історичним описом" не набув на цих теренах такого поширення як у
Київській та Волинській губерніях. За нашими спостереженнями
близько половини, якщо не більше, всіх дрібношляхетських родин на
Поділлі не лише не подали зображення герба серед доказів свого
благородного походження, але й не спромоглися вказати його назву в інших
документах. Дуже популярним, практично обов'язковим документом
для кожної справи про дворянське походження на Поділлі було на
початку XIX ст. свідоцтво дванадцяти благородних осіб. Формуляр цього
документу передбачає зазначення герба в частині, де йдеться про
належність до давнього шляхетського роду та користування всіма
шляхетськими привілеями35. Навіть в цих документах подільська дрібна
шляхта не часто згадувала про свої герби.
На прикладі Подільської губернії можна припустити, що понад
половини всієї дрібної шляхти на початку XIX ст. не мали жодного
уявлення про свої родові герби. У випадку Поділля документи таких
34 Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego S. J. powigkszony dodatkami z poiniejszych
autor6w, r£kopism6w, sowod6w urufdowych і wydany przez Jana Nep. Bobrowicza.
Тош Ш. - Lipsk: Breitkopf і Haertel, 1839. - S. 276.
35 Чернецький Є. Правобережна шляхта за російського панування... - С. 37.
29

родин взагалі не містять інформацію про родові герби, а у випадках
Київської та Волинської губерній такі родини, вочевидь, мусили
подавати неправдиві відомості.
Все ж слід зауважити, що інша, напевно менша частина дрібної
шляхти мала якісь згадки чи свідчення про свої родові герби. Це могла
бути пам'ять про окремі елементи гербів. У випадку, якщо шляхтич
пам'ятав, що належав до герба, наприклад, з підковою, ймовірність
правдивості кінцевого висновку лишається невеликою, адже цей
символ дуже поширений в шляхетських гербах Корони Польської
Однак частина дрібної шляхти мала значніші свідчення про свої
герби. Йдеться про сигнети чи персні, на яких були викарбовані
родові герби. Сигнети слугували для витиснення зображення родового
герба на сургучі. Цей акт засвідчував документ і належав до числа
важливих привілеїв, якими користувалася шляхта. Про використання сигне-
тів для гербової ідентифікації свідчить приклад родини Гладких герба
Бялиня з Махнівського пов. Замість зазначення своєї належності до
герба Бялиня вони спочатку давали доволі довгий його опис і лише
згодом, після визначення кимось цього герба, в документах починає
фігурувати його назва36. Очевидно, що Гладкі не пам'ятали свого давнього
родового заклику, який згодом перетворився на назву. Його було
відтворено на підставі якоїсь речі, що містила зображення герба.
Ймовірно такою річчю був саме сигнет. Звичайно, лишаються питання щодо
належності самих сигнетів, а відтак і належності шляхтичів до гербів,
що були зображені на цих пам'ятках шляхетської старовини.
На закінчення ми змушені констатувати, що джерела кінця XVIII -
першої третини XIX ст., що містять гербову ідентифікацію того чи того
дрібношляхетського роду, вимагають надзвичайної обережності.
Потрібно пам'ятати, що гербова пам'ять дрібної шляхти вже згасала, а
урядові вимоги примушували її в стислі терміни подати про своє
походження документи до відповідних установ. Ці дві обставини
примушували шляхтичів діяти. Ці дії мали єдину мету - зібрати та подати
документи, які могли б стати підставою для легітимації. За цих
обставин вони прагнули реалізувати всі доступні можливості. Напевно ніхто
з них не здогадувався, яку складну проблему залишає своїм далеким
нащадкам. Відтак наявна гербова ідентифікація правобережної дрібної
шляхти лишається під великим сумнівом.
Біла Церква, 27 жовтня 2007 р. Є. Чернецький
36 Чернецький Є. Власенки, Гладкі, Щигельські та Лопухіни... - С. 17-18,147.
30

СКОРОЧЕННЯ
арк. - аркуш
в. - воєводство
г. - герб
губ. - губернія
з.-земля
зв. - зворот аркуша
зг. - згадується
м-ко - містечко
оп. - опис
пов. - повіт
пол. - польською мовою
пр. - придомок
p.-рік
рос. - російською мовою
с. - село
сл. - слобода
спр. - справа
ур. - уроджена
ур. - урочище
ф. - фонд

НОТАТКИ ПРО ЛЕГІТИМОВАНУ ШЛЯХТУ
КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
(1802-1810 pp.)
АНДЖЕЙОВСЬЮ г. Прус
Рос. «обь Андржеіовскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 1.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 891-892 зв.
АНДУЛЬСЬКІ г. Топор
Рос. «обь Андульскомь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 6.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Радомишльському
пов. не записані.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 473475.
АНЄНКОВИ г. Побог
Рос. «о ПетрЬ АненковЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
19.09.1807 	та 4.05.1811 pp. й були легітимовані по Київському пов. 19.09.1807 та
4.05.1811 pp. з внесенням, відповідно, до другої та першої частин родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского соб-
рания» 16.01.1839 р.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.09.1772 	p.: «Пашпорт, вьщанньїй прапорщику Сергею Аненкову при уволь-
нении из военной службьі».
Пьотр, син Сергія, комісіонер 14-го класу, служив у «Комиссии Киевского
Коммисіоріатского Депо» (зг. 1804 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 13, арк. 89-91 зв.
БАБЩЬКІ г. Долега
Рос. «о Бабицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
18.12.1802, 5.06.1803 та 2.02.1810 pp. й були легітимовані по Липовецькому та
Махнівському пов. 6.10.1807 та 5.02.1810 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.04.1730 p.: метрика про хрещення в Угринецькій парафіяльній церкві
Василя Бабіцького.
2 7-617

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 37-39 зв.
БАВРОВИЧІ
Рос. «о БавровичЬ».
Були легітимовані по Сквирському пов. 4.04.1804 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в с. Єзерське Сквирського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 63-64 зв.
БАКАЛІНСЬКІ г. Любич
Рос. «о Бакалинскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 7.11.1805 та 18.04.1833 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської туб.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в Київській губ., а в 1816 р.
серед дворян у Махнівському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 921-924.
БАКАЛІНСЬКІ г. Любич
Рос. «о Бакалинскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 22.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в с. КарапчіїЬка Сквирського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф, 481, on. 1, спр. 10, арк. 61-62 зв.
БАРТКОВСЬКІ г. Тачала
Рос. «о Бартковскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
10.12.1802 	р. і були легітимовані по Васильківському пов. 20.05.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киев-
ского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.06.1769
p.: метрика про поховання з Ходорківського костьолу Юзефа Бартковського.
По ревізії 1795 р. записані в с. Матюші Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 589-591.
БАФТАЛОВСЬКІ
Рос. «о Бафталовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
11.03.1808 	р. й були легітимовані по Богуславському пов. 11.05.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киев-
ского дворянского депутатского собрания» 25.01.1839 р. з негативним
висновком.
34

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 7.11.1736
p.: метрика про хрещення в Закровецькій церкві Михайла, сина Івана і Магда-
лени Бафталовських.
Федір, син Михайла, «ученик геометрии», шість років і чотири місяці
мешкав у будинку підскарбія Великого князівства Литовського і кавалера Поня-
товського (звільнений 15.06.1794 p.), землемір Канівського секвестрованого
маєтку (зг. 1795 p.).
По ревізії 1795 р. записаний по Богуславському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 171-172 зв.
БАФГАЛОВСЬКІ г. Одровос
Рос. «о Бафталовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
20.12.1802,7.05.1803,14.05.1810, без дати та 22.02.1833 pp. і були легітимовані по
Васильківському пов. 14.05.1810 р. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатско-
го собрания» 7.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.08.1745 	p.: метрика про хрещення в Іванівській церкві Домініка, сина Даніе-
ля і Марії Бафталовських.
Тимофій, син Дем'яна, колезький реєстратор, в 1835 р. просив про пере-
числення його в дворянство Катеринославської губ.
По ревізії 1795 р. записані в с. Соколівка (?) Васильківського пов. та в Та-
ращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 617-620.
БЕЛОБЖЕСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Белобржескомь».
Писалися «изь Стармхь Бялобржез».
Були легітимовані по Сквирському пов. 11.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в Київській губ. як «служащіе вь господскихь
дворахь по контрактамь шляхетскимь».
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 67-69 зв.
БЕРЕЗИ г. Правдич
Рос. «о БерезЬ».
Були легітимовані по Махнівському пов. 22.04.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ., 24.06.1833 р. з
перенесенням до шостої частини та 3.05.1834 р. з внесенням до тої ж шостої частини.
По ревізіям 1795 та 1816 pp. записані серед чиншової шляхти в с. Татарське
Селище Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 349-354.
БЕРЕЗОВСЬКІ
Рос. «о Березовскихь».
35

Користувалися приданками Попович, Протащат, Васкул та Коломиєць (в
Богуславському пов.).
Були легітимовані по Богуславському пов. 22.04.1803, 15.03.1809,1.08.1816,
16.07.1832, 31.10.1832 та 28.11.1832 pp. з внесенням до першої частини родовід-
ної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Ольшаниця
Васильківського пов., сс. Велика Березна, Новоселиця і Рибчинці Сквирського пов. та
сс. Дибинці і Карапиші Богуславського пов. В1795,1811 і 1816 р. записані серед
дворян у с. Вільшанка («Альшанка») Київської губ. В 1816 р. записані серед
шляхти в с. Сніжки («Снежок») Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 963-976.
БЕРНАЦЬКІ г. Любич
Рос. «о Бернацкихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 26.06.1803 та 30.01.1817 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 371-374.
БЄЛЕНЄВИЧІ г. Могила
Рос. «о БЬленЬвичахь».
Були легітимовані по Уманському пов. 6.11.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в Богуславському пов. та
серед шляхти в Буцькому (?) ключі Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1059-1060 зв.
БЄЛЕЦЬКІ г. Яніна
Рос. «о БЬлецкомь».
Були легітимовані по Київському пов. 7.03.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1065-1066 зв.
БЄЛЄЦЬКІ г. Яніна
Рос. «о БілЬцкихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 24.03.1803 та 18.08.1838 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В1764 р. згадуються в с. Потіївка.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 311-312 зв.
БЄЛЯНОВСЬКІ г. Заруба
Рос. «о Б&ляновскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 31.08.1803 та 4.07.1838 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 367-370 зв.
БЄЛБСБКІ г. Вірушова
Рос. «о БЬльскомь».
36

Були легітимовані по Черкаському пов. 2.03.1805 та 103.1833 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1816 р. записані серед шляхти в с. Вергуни Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 747-749 зв.
БЄНЬКОВСБКІ г. Лада
Рос. «о БЬньковскихь».
Були легітимовані по Київському пов. 25.02.1803 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 28.01.1838 та 1.09.1838 pp.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 25-30 зв.
БЖОЗОВСЬКІ
Рос. «о Бржозовскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 15.03.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 997-998 зв.
БЖОСТОВИЧ1 г. Оброна
Рос. «о Бржостовичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
15.05.1803 	р. і були легітимовані по Таращанському пов. 30.10.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 15.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.01.1745 	p.: метрика про вінчання в Комаровській церкві Миколая Брустовича
(І) з Анною Чернецькою.
Станіслав і Ян, сини Миколая, онуки Миколая, правнуки Яна, власники
маєтку в с. Брестов Вілкомірського пов. Віденського в. (зг. 1796 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 317-318 зв.
БЖОСТОВСЬКІ г. Стрім'я
Рос. «о Бржостовскихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 6.06.1804 та 28.01.1818 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Один з доказів дворянського походження Бжосговських: «Квитанция дан-
ная 1764 года марта 16 дня Самуилом Дндковским дворянину Петру Бржо-
стовскому в получении первьім от последнего удовлетаорения за крестьяни-
на».
По ревізії 1795 р. в Чигиринському пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 263-266.
БЖуїІЖОВСЬКІ г. Брохвич
Рос. «о Бржушковскихь».
37

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
20.12.1802 та 11.05.1808 pp. й були легітимовані по Васильківському пов.
11.05.1808 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 23.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.01.1742
p.: «Свидетельство из Нарвского суда жителю г. Нарви Антону Иванову
Бржушковскому на свободньїй проезд и избрание места жительства».
Записані в с. Скибин Таращанського пов. серед «старинньїх жителей».
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 141-144.
БИСТЖАНОВСЬКІ г. Прус І
Рос. «о Бьістржановскомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 14.03.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в с. Бабанка Уманського
пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 651-652 зв.
БИСТШИЦЬКІг. Бонча
Рос. «о Бьістржицкомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 10.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 65-66.
БШШСЬКІ г. Лодя
Рос. «о Билинскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
11.12.1802 р. й були легітимовані по Сквирському пов. 19.11.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
28.05.1773 	p.: метрика про хрещення в Сатанівському костьолі Антонія, сина
Антонія і Маріанни Білінських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Городища Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 239-240 зв.
БІЯНТОВСЬКІ г. Юноша
Рос. «о Біянтовськихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
14.03.1806 та 9.09.1836 pp. і були легітимовані по Чигиринському пов. 9.04.1810
та 20.03.1837 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
38

ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1.11.1768
p.: метрика про хрещення в Медведівському костьолі Дем'яна, сина Андрія і
Марфи Біянтовських.
Дем'ян, священик у м-ку Медведівка (консенс, виданий 8.05.1782 р. шам-
беляном Польського Двору Марцином Горностаєм-Скіпором).
Іван, син Дем'яна, протоієрей в м. Херсон (зг. 1836 p.).
Під час ревізії 1795 р. мешкали в м-ку Медведівка Чигиринського пов., але
не були там записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 581-585.
БЛІЩАНОВИЧІ г. Остоя пр. Подборський
Рос. «о Блищановичі».
Були легітимовані по Васильківському пов. 24.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 120-121.
БОГУРСЬКІ г. Погончик
Рос. «о Богурскихь».
Були легітимовані по Уманському пов. 15.12.1803 та 24.08.1838 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В1787 р. згадуються в м. Біла Церква.
По ревізії 1795 р. в Уманському пов. в подушному окладі не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 303-304 зв.
БОЖЕНСЬКІ г. Стрім'я
Рос. «о Борженскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрашія подавали
30.12.1802 	та 12.11.1832 pp. і були легітимовані по Сквирському пов. 11.12.1808
та 1.12.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 10.02.1839 р.
з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.01.1748 p.: метрика про хрещення в Городиському костьолі Себастяна, сина
Юзефа і Анни Боженських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Борковці Сквирського пов. та в с.
Новофасгівський Бистрик, де помилково значаться з прізвищем Блонський.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 253-256.
БОНІСЛАВСЬКІ г. Бродич
Рос. «о Бониславскомь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 16.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 789-790 зв.
39

БОРКОВСЬКІг. Лебідь
Рос. «о Борковскихь».
Були легітимовані 10.06.1802 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Подільської іуб. та по Таращанському пов. 20.11.1806 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК украйіи, ф. 481, оп. 1, спр. 10, арк. 1037-1040.
БОСІНА г. Конвалінка
Рос. «Ивань Босина».
Були легітимовані по Сквирському пов. 25.10.1804 р. з внесенням до
четвертої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. по Сквирському пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 47-48.
БРОНЖОВСЬКІ г. Броніковський
Рос. «о Брониковскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
без дати та ще раз 29.07.1803 р. і були легітимовані по Липовецькому пов.
16.05.1808 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 13.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.06.1753 	p.: метрика про хрещення в Манастирському костьолі Яна, сина
Станіслава і Гелени Броніковських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Старі Мости Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 283-285 зв.
БУДВІЛЛИг. Судима
Рос. «о Будвиллахь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м. Богуслав.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 309-310 зв.
з Будераза БУДЕРАЗЬКІ г. Любич
Рос. «о Будеразскихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 15.05.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1106-1109.
БУДЗШСЬКІ г. Дуброва
Рос. «о Будзиньскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
двічі без дат і були легітимовані по Таращанському пов. 18.03.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
40

перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киев-
ского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.03.1747 p.: метрика про хрещення в Знаківській церкві Антона, сина Семена
і Пелагії Будзінських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Рахнівка Гайсинського пов. Подільської губ.
та в Таращанському пов. Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 261-262 зв.
БуКОЄМСЬКІ г. Пятир
Рос. «о Букоемскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 21.10.1803 та 27.09.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 847-849 зв.
БЯЛЕЦЬКІ г. Єліта
Рос. «о Бялецкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
28.12.1802 та 17.11.1805 pp. й були легітимовані по Махнівському пов. 5.02.1807
р. з внесенням до четвертої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.06.1802 p.: «Свидетельство, вьіданное в Ружине графом Протом Потоцким в
том, что он Бялецкий взят от родителей, живших в Польше, а потом в Цесар-
ском кордоне, и находился у него на службе двадцать четьіре года».
По ревізії 1795 р. записаний в Махнівському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 17-19.
БЯЛОСКУРСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Бял оску рских ь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 8.12.1804 та 1.11.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в сільці Мала Ростівка
Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 431-435 зв.
ВАВРЕНТОВИЧІ г. Яструбець пр. Лущиць
Рос. «о Ваврентовичахь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 26.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Мизинівка Звенигородського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 273-274 зв.
41

ВАНЬКЕВИЧІ г. Лис
Рос. «о ВанькевичЬ».
Були легітимовані по Махнівському пов. 28.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової осілої шляхти в Махнівському
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 889-890 зв.
ВАРТЕЦЬКІ г. Три Трубки
Рос. «о Вартецкомь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 1.05.1805 р. з внесенням до пер
шої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Сахни Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 863-865.
ВАСИЛЕВИЧІ г. Сирокомля
Рос. «о ВасилЬвичахь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 1.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 178-179 зв.
ВЕНГЖИНОВИЧІ г. Равич
Рос. «о Венгржиновичахь».
Були легітимовані по Радомипшьському пов. 23.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян в с. Вільня Радомипшьського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 481-484 зв.
ВЕНГЛШСЬКІ г. Сренява
Рос. «о Венглинскихь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 20.03.1803 та 8.01.1815 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 949-952 зв.
ВЕНЖИКИг. Рудня
Рос. «и о прочихь Венжикахь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 11.12.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Чернявка Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1089-1092.
ВЕСЕЛОВСЬКІ г. Огончик
Рос. «о Веселовскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 24.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти Липовецького пов.
42

Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 221-222 зв.
ВЄЖБІЦЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о ВЬржбицкомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 25.06.1803,7.07.1815 та 2.12.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіям 1795 і 1811 pp. записані серед дворян у Богуславському пов., а
в 1795 і 1816 pp. серед шляхти в с. Дударі Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 955-961 зв.
ВЄЖБОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о ВЬржбовскомь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 30.07.1803 та 2.12.1832 pp. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 313-315 зв.
ВЄЛЬОБЩЬКІ г. Абданк
Рос. «о ВЬліобицкомь».
Були легітимовані по Київському пов. 31.03.1805 р. з внесенням до
четвертої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 551-553 зв.
ВЄЛЬОГуРСЬКІ г. Гримала
Рос. «о ВЬліогурскихь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 4.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в слободі Юзефине
Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 485-489.
ВЖЕСНЬОВСБКІ г. Єліта
Рос. «о Вржесніовскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 9.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в с. Цибулів Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 231-23Z
ВЖЕ1Щ г. Задора
Рос. «обь ИванЬ ВржещЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
13.11.1802,17.12.1807 та 3.03.1808 pp. й були легітимовані по Звенигородському
пов. 17.12.1807 та 5.03.1808 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
11.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
43

- від 4.09.1740 p.: метрика про хрещення в парафіяльній церкві с. Купи
(Куни?) Якова, сина Антона і Варвари Вжещів;
- від 13.06.1751 p.: метрика про вінчання в Манастирському костьолі Павла
Вжеща з дівицею Францишкою Павлуцькою.
Ян, служив у Національній кавалерії в чині капрала (відставка 1.03.1791
Р.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Маслів Чигиринського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 77-81 зв.
ВИГОВСЬКІг. Абданк
Рос. «о Вьп’овскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
7.05.1803, 28.11.1804 та 15.07.1805 pp. і були легітимовані по Уманському пов.
1.12.1804 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 18.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 30.12.1700 p.: "Протест в Овручском гродском суде Йвана Вьіговского
против Юрия Вьіговского по случаю нападения сим последним на дом и грунт
первого, вьігнании его из того грунта и забрание хлеба и разньїх документов
на разньїе ймення и долги";
- від 9.09.1735 p.: метрика про хрещення Якова, сина Петра і Анни Вигов-
ських.
Йосип, служив у Національній кавалерії в чині товариша (відставка від
26.09.1785 p., видана командиром 3-ї бригади поручиком Перекладовським).
По ревізії 1795 р. записані в с. Полянка Уманського пов., а в 1808 р. - в с.
Кантелина Липовецького пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 339-344 зв.
ВИСЛОЦЬКІ г. Сас
Рос. «о Вислоцкихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 21.06.1805, 7.07.1827,13.10.1830
та 12.09.1832 pp. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
По ревізії 1816 р. записані в ролі кольокаційних власників с. Новий
Животів Таращанського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 633-642.
ВИСОЦЬКІ
Рос. «о Вьісоцкомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 2.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 162-163.
ВИСОЧАНСЬКІ г. Шелига

Рос. «о Внсочанскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
19.12.1802,17.12.1807,5.02.1808,20.01.1819 та 9.03.1822 pp. й були легітимовані по
Звенигородському пов. 6.02.1808 та 17.06.1822 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 26.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.02.1756 p.: метрика про хрещення в Новоселецькій церкві Григорія, сина
Василя і Маріанни Височанських.
Іван, син Григорія, священик (зг. 1816 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Хажинці Звенигородського пов., а в 1800 р.
по тому ж повіту.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 181-185.
ВИТВИЦЬКІ г. Сас
Рос. «о Витвицкихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 11.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 8.10.1832 р. з
перенесенням до шостої частини.
По ревізії 1816 р. записані серед офіціалістів графа Красіцького в с. Княжа
Криниця Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 245-248.
ВИШОТРАВКИ г. Равич
(од. Вишотравка, рос. «[дело] Вьшіогравковь».
Були легітимовані по Київському пов. 27.09.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 565-566 зв.
ВІГуРСЬКІг. Осгоя
Рос. «о Вигурскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
11.12.1802 	та 8.09.1804 pp. і були легітимовані по Уманському пов. 21.03.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 13.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.03.1796
p.: «Протест занесенньїй в Брацлавский земский суд дворянином Григорием
Креповским от имени дворян родньїх братьев Лаврентия и Михайла, сьшовей
Антона, внуков Семена, правнуков Петра, Вигурских в предосторожность отьі-
скивания ймення деревни Демешкович в Руском воеводстве состоящего с обес-
печением целости их дворянского звання и с показанием происхождения рода
оньїх».
45

Міхал, служив у коронному війську в чині товариша, потрапив до
російського полону, його було звільнено 26.12.1796 р. з видачою паспорта на
вільний проїзд до с. Текуча Уманського пов.
Францишек, син Томаша, онук Шимона (Семена), був визнаний 30.09.1802
р. Подільським дворянським депутатським зібранням у дворянській гідності з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Подільської губернії.
По ревізії 1795 р. записані в с. Текуча уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 287-290.
ВІКТОРИ г. Брохвич
Рос. «обь АвгустЬ ВикторЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
5.12.1802 	р. і були легітимовані по Звенигородському пов. 10.05.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.08.1781
p.: метрика про хрещення в Краснопільській церкві Юзефа, сина Авґуста і
Варвари Вікторів.
Август, служив у полку передової варти (дві відставки: 1.15.12.1774 р. від
генерал-майора, полку передової варти дійсного полковника, шефа Бєляка; 2.
1.07.1777 р. в Богуславі від командира передової варти, полковника Войни).
По ревізії 1795 р. записані в с. Тинівка Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 489-490 зв.
ВІШСЄВИЧІ г. Радван
Рос. «о ВилисЬвичахь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 18.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в Київській губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 605-607.
ВІЛЬЧЕВСЬКІ г. Нечуя
Рос. «о Вильчевскомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 19.12.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані серед чиншової шляхти в м.
Умань.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1013-1014 зв.
ВПАВСЬКІ г. Збісьвич
Рос. «о Витавскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 3.07.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Таборів Сквирського пов.
46

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1019-1020.
ВГГУ ПІИНСЬКІ г. Правдич
Рос. «о Витушинскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 28.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Вікентій, син Яна, берейтор графа Браницького.
При доповненні ревізії в 1800 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку
Біла Церква Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 193-194 зв.
ВІШНЬОВСЬКІг. Прус
Рос. «о Вишніовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
8.05.1803 	р. і були легітимовані по Васильківському пов. 18.06.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киев-
ского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.08.1778 p.: метрика про хрещення Олексія, сина Францишка і Анни Віш-
ньовських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Руда Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 593-595.
ВЛОШКИ г. Пєлеш
Рос. «обь АнтонЬ ВлошкЬ».
Були легітимовані по Махнівському пов. 7.11.1805 р. з внесенням до пер
шої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 929-931 зв.
ВОЙЦЄХОВСЬКІ г. Кораб
Рос. «о ВойцЬховскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
18.12.1802 	р. і були легітимовані по Богуславському пов. 28.03.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киев-
ского дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.08.1753 	p.: метрика про хрещення в Линовецькому костьолі Георгія, сина
Войцеха і Марії Войцєховських.
По ревізії 1795 р. записані в Богуславському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 559-560 зв.
ВОЙЦИШЕВСЬЮ г. Задора
Рос. «о Войцишевскихь».
47

Були легітимовані по Васильківському пов. 19.12.1804,9.11.1832 та 5.07.1834
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 187-192.
ВОЛОДКЕВИЧІ чи ВОЛОДКОВИЧІ г. Радван
Рос. «о Володкевичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
11.12.1802 	р. і були легітимовані по Васильківському пов. 4.09.1803 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 17.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.10.1669
p.: "Тестамент, по которому Йван Володкович отказал денежньїе суммьі, обес-
печенньїе на селении Холопах и закладное имение селение Лосятин жене его
Констанции из Покрживницких с дозволением доискиваться вотчинного его
наследственного ймення селения Новоселок в Новгородском воеводстве, яв-
ленньїй 1669 года октября 11 дня в Луцком гродском суде".
Леон, посесор с. Волиця Житомирського пов. Київського в. від графа Ігна-
ция Дзялинського (зг. 1788 p.), новогрудський чашник (зг. в тесгаменті,
укладеному 23.12.1793 р. в с. Семянівка).
Йордан, син Леона, онук Домініка, правнук Адама, поміщик с. Хмелівка
(зг. близько 1802 p.).
Гіполит, син Йордана, суддя Гайсинського граничного суду (зг. 1818 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. і, спр. 13, арк. 335-338 зв.
ВОЛОШИНИ г. Сас
Рос. «о Волошині».
Були легітимовані по Київському пов. 5.11.17% та 19.07.1805 pp. з
внесенням до другої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 649-650 зв.
ВОЛОШИНОВСЬКІ г. Лещиць
Рос. «о Волошиновскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
15.06.1808 	р. й були легітимовані по Звенигородському пов. 15.06.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 25.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1.11.1688
p.: метрика про хрещення у Волошиновському костьолі Дем'яна, сина Юзефа і
Марії Волопшновських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Лебедин Звенигородського пов., а в 1800 р. -
в с. Кримки того ж повіту.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 173-175 зв.
48

ЮЛОШИНСЬКІг. Сас
Рос. «о Волошьшьскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 13.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
При доповненні ревізії в 1800 р. записані серед чиншової шляхти в сільці
Шепкаївка (?) Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 160-161 зв.
ВОЛИНСЬКІ г. Лис
Рос. «о Волянскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
13.12.1802 	та 20.01.1808 pp. й були легітимовані по Липовецькому пов. 21.01.1808
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.07.1758 	p.: метрика про поховання з Аврамівської церкви Василя Волянсько-
го.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Монастирище Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, он. 1, спр. 13, арк. 265-266 зв.
ВОЛИНСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Волянскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 14.12.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в сільці Германівка
Васильківського пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, оп. і, спр. 10, арк. 164-165 зв.
ВРУБЛЕВСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Врублевскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 12.07.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Кухарі (?) Радомишльського
пов., а в с. Пясківка Київського пов. ні в 1795 p., ні в 1800 р. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 541-542 зв.
ГАВЛОВЩЬКІ г. Порай
Рос. «о Гавловицкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
без дати і були легітимовані по Черкаському пов. 20.05.1810 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним висновком.
49

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1.07.1781
p.: метрика про хрещення в Мошнинському костьолі Пйотра, сина Войцеха і
Мащалени Гавловіцьких.
По ревЬії 1795 р. записані в Черкаському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 557-558 зв.
ГАНЧЕВСЬКІ г. Сас
Рос. «о Ганчевскихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 25.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Згадуються в с. Гейсиха.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 449-452 зв.
ГАНЬКЕВИЧІг. Гоздава
Рос. «о ГанькевичЬ».
Були легітимовані по Богуславському пов. 8.07.1803, 10.11.1832, 24.12.1832
та 3.04.1834 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
По ревізіям записані в Уманському пов.: в 1795 р. серед чиншової шляхти
в с. Лебединка, в 1816 р. серед духівництва, в 1825 р. серед шляхти.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 319-322 зв.
ГЕРОВСЬКІ г. Годеба
Рос. «о Геровскихь».
Були легітимовані по Уманському пов. 7.12.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 657-659.
ГЕТуЛЕВИЧІ г. Яструбець
Рос. «о Гетулевичахь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 8.07.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 29.12.1836 р. з
перенесенням до шостої частини.
По ревізіям записані: серед дворян в 1811 р. в м-ку Кошовата та в 1816 р. в
с. Степок Таращанського пов., а в 1834 р. в Звенигородському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 291-296 зв.
ГІЛЄВИЧІ г. Гримала
Рос. «о ГилівичЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
23.12.1802 	р. і були легітимовані по Уманському пов. 15.12.1809 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 22.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.02.1760 	p.: метрика про хрещення в Перемишльському костьолі Теодора,
сина Яна Гілєвича.
50

Теодор, камердинер графа Мощинського (зг. близько 1802 p.).
Під час ревізії 1795 р. мешкали в Уманському пов., але не були записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 391-393.
ГЛАЗОВСЬКІ чи ГЛАЖЕВСЬКІ г. Глявзнаф
Рос. «о Глазовскихь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 24.02.1803 та 25.09.1833 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 323-328.
ГОДЗІНСЬКІ г. Годеба
Рос. «о Годзинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
28.06.1808 р. і були легітимовані по Уманському пов. 26.10.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 14.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
29.05.1780 	p.: метрика про хрещення в Разумницькій церкві (згодом у
Таращанському пов.) Антона Годзінського.
Ян, служив у коронному війську в чинах товариша (86 місяців), капрала
(36 місяців), квартирмейстра (80 місяців), вийшов у відставку 6.09.1783 р.
(документ про відставку видав полковник польного коронного війська Божидар-
Подгородинський).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 305-307 зв.
ГОДЛЕВСЬКІ г. Гоздава
Рос. «о Годлевскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 23.10.1803 та 17.03.1828 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської іуб.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 461-464 зв.
ГОЛАШЕВСЬКІ г. Косгеша
Рос. «о Голашевскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед посесорів Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 895-896 зв.
ГОЛЕМБІЙОВСЬКІ
Рос. «о Голембіовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
19.06.1803 	та 7.10.1807 pp. й були легітимовані по Васильківському пов.
25.01.1808 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 20.01.1839 р. з
негативним висновком.
51

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
26.01.1767 p.: метрика про хрещення в церкві с. Велика Солтанівка Матвія, сина
Мартина і Маріанни Голубовських (!).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 121-122 зв.
ГОЛИНСЬКІ г. Головня
Рос. «о Гольїнскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 26.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 6.05.1827 р. з
перенесенням до шостої частини.
По ревізії 1795 р. в Київській губ. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 933-936 зв.
ГОЛИНСЬКІ г. Равич
Рос. «о Гольшскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
23.12.1802 	та 22.10.1809 pp. і були легітимовані по Уманському пов. 2.06.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
22.05.1645 p.: "Решение состоявшееся в Винницком гродском суде по делу вдо-
вьі дворянки Катерини Клопицкой, урожденной Завишовой, с дворянином
Валентием Гольшским по делу грабежа разних вещей".
По ревізії 1795 р. записані в с. Підвисоке Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 525-527.
ГОЛУБИ г. Претвич
Рос. «о и другихь Голубахь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 20.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м. Ольгопіль Подільської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1134-1135 зв.
ГОЛуБОВИЧІг. Яніна
Рос. «о Голубовичахь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 6.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Таращанському пов.
не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 575-577 зв.
ГОЛЯНСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Галянскихь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 7.12.1805 та 7.03.1822 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
52

По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м. Черкаси.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 815-818 зв.
ГОРДИНСЬКІ
Рос. «о Гординскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
19.07.1807 	р. й були легітимовані по Київському пов. того ж дня з внесенням до
другої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 10.01.1839 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.10.1791 	p.: «Грамота из Киевского дворянского депутатского собрания за
бьгешего Наместничества дворянину протоиерею Степану Андрееву Гордин-
скому о внесении во вторую часть родословной книги».
Степан, син Андрія, протоієрей (зг. 1791 p.).
Петро, син Андрія, штаб-лікар (зг. 1798 p.), кавалер ордену св.
Володимира четвертого ступеня.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 53-55 зв.
ГРАБОВСЬКІ
Рос. «о Грабовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
14.12.1803 	та 21.05.1809 pp. і були легітимовані по Уманському пов. 29.05.1809 р.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 22.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.05.1730 p.: метрика про хрещення в Антонівській церкві Кирила, сина Якова
і Феодосії Грабовських.
Під час ревізії 1795 р. мешкали в Уманському пов., але не були записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 387-389.
ГРАБОВСЬКІ г. Заглоба
Рос. «о Грабовскомь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 22.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Чигиринському пов.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 877-878 зв.
ГРАДЕЦЬКІ г. Лада пр. Гужва
Рос. «о Градецкихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 30.05.1804 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Бухни Сквирського
пов.
53

Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 89-92.
ГРИНЕВИЧІ г. Пшияцель
Рос. «о ГринЬвичахь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 7.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Шабельне Липове-
цького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 735-736 зв.
ГРОДЕЦЬКІ г. Старий Кінь
Рос. «о Гродецкихь».
Писалися «изь Друшкова». Початково легітимовані з гербом Сас, але
згодом звернулися до Київського дворянського депутатського зібрання з
клопотанням про виправлення цієї помилки, якої вони припустилися «по
незнанню».
Були легітимовані по Сквирському пов. 20.06.1804, 25.01.1829 та 24.09.1832
pp. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Також були легітимовані по Подільській губ.
По ревізіям записані: 1795 року в с. Конвешмачі (?) Подільської губ., 1816
року серед дворян в Уманському пов. та Київській губ., 1823 року серед шляхти
в с. Шупики Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 93-98.
ГРОЗИ г. Вуж
Рос. «и о прочихь Грозахь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 9.10.1805 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 609-611.
ГРОЗИ г. Вуж
Рос. «о ГавриилЬ ГрозЬ».
Були легітимовані по Черкаському пов. 30.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 753-754 зв.
ГРОССИ
Рос. «о Станиславе ГроссЬ».
Були легітимовані по Васильківському пов. 30.03.1804 та 8.11.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіям записані у Васильківському пов.: в 1800 р. серед чиншової
шляхти, в 1816 р. серед служителів графа Браницького, в 1824 р. серед шляхти.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 124-127 зв.
ГРОТКОВСЬКІ
Рос. «о Гротковскихь».
54

Були легітимовані по Таращанському пов. 16.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 597-598.
ГРУДЗШСЬКІ г. Гримала
Рос. «о Грудзинскихь».
Були легітимовані по Уманському пов. 21.05.1803 та 3.10.1838 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіям записані в Уманському пов.: в 1795 і 1811 р. серед шляхти в с.
Гуляківка, в 1816 р. серед шляхти в с. Криві Коліна та серед офіціалістів графів
Потоцьких, в 1834 р. серед дворян 2-го розряду в с. Звірки («ЗвЬрки»).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 843-846 зв.
ГуЛЯНИЦЬКІ г. Осгоя
Рос. «о Гуляницкихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 8.04.1810 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.01.1795
p.: метрика про хрещення в Ржищівському костьолі Каспра, сина Валентина і
Маріанни Гуляницьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 609-611.
ГУМОВСЬКІ г. Топор
Рос. «о Гумовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
30.12.1802 	р. і були легітимовані по Таращанському пов. 15.07.1809 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.06.1794
p.: "Паспорт данньгй бригадиром командующим конноегерским полком Гус-
тавом Сталем поступившему из польской в российскую службу товарищу Ста-
ниславу Гумовскому с увольнением от служби и на вольний проезд в Брацлав-
скую губернию в свой дом".
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 355-356 зв.
ГуРСЬКІ г. Богория
Рос. «о Гурскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали в
1803 р. й були легітимовані по Васильківському пов. 3.11.1808 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 19.01.1839 р. з негативним висновком.
55

Найдавніший документ у шраві про дворянське походження від
18.01.1761 	p.: метрика про вінчання в Ходррківському костьолі Казімєжа Гурсь-
кого з Магдалиною Оранською.
Джерела: ІЗДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 97-98 зв.
ГУРСЬКІ г. Порай
Рос. «о Гурскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 28.10.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1077-1079 зв.
ГуТОВСЬКІ г. Телок
Рос. «о Гутовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
24.10.1802 р. і були легітимовані по Сквирському пов. 9.11.1809 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.11.1745 	p.: метрика про вінчання в Ходорківському костьолі Пйотра Гутовсь-
кого з Анною Вислоуховою.
Один з Гутовських згадується в ролі довічного посесора.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 367-368 зв.
ГУЦЦИ г. Зетинян
Рос. «о Гуцце».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
4.11.1802 та 26.01.1807 pp. й були. легітимовані по Васильківському пов.
26.01.1807 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 11.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.10.1700 p.: метрика про хрещення Францишка, сина Станіслава і Марії.
По ревізії 1795 р. записані в с. Чернин Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 87-88 зв.
ДАНИЛЕВСЬКІг. Осгоя
Рос. «о Данилевскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 28.03.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 509-511 зв.
ДАРіуШІ г. Любич
Рос. «и прочихь Даріушей».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
1.11.1802 та 16.09.1832 pp. й були легітимовані по Липовецькому та Махнівсь-
56

кому пов. 6.11.1807 та 12.10.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 10.01.1839 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
29.06.1728 	p.: метрика про хрещення в парафіяльній церкві с. Малахова Петра,
сина Івана і Мари* Даріушів.
По ревізії 1795 р. записані в с. Дубровинці Липовецького пов. Тоді ж та в
1806 році записані з прізвищем Дарій.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 57-60 зв.
ДАШКОВСЬКІг. Дубно
Рос. «о Дашковскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
24.11.1803, 9.04.1810 та 27.01.1836 pp. і були легітимовані по Уманському пов.
9.04.1810 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. та 16.02.1836 р. з перенесенням до шостої частини тої ж книги. Легітимації
перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.10.1704 p.: "Трехлетний заставной контракт заключеннмй в Овруче, по кото-
рому Каетан и Павел Феофиловьі сьшьі, Лудомировьі внуки Дашковские отда-
ли дворянину Николаю Свінторжицкому часть с. Яблоня в Киевском воевод-
стве за 1800 злотьіх польских".
Юзеф, отримав лист, підписаний 12.08.1768 р. королем Станіславом-
Августом, із запрошенням до Варшави на шеститижневий сейм.
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані в с. Мизинівка
Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 475-478 зв.
ДЕРГШТИ г. Равич
Рос. «о МихаилЬ и прочихь Дергинтовь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 8.07.1803 та 13.09.1837 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 297-299 зв.
ДЗЄВЄЦЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о ДзЬвЬцкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
12.12.1802 	р. й були легітимовані по Таращанському пов. 29.01.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 10.02.1839 р. з негативним
висновком.
57

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.03.1755 	p.: метрика про хрещення в Либецькій церкві Францишка, сина Яна
і Марії Дзєвєцьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 241-242 зв.
ДЗІВЕНСЬКІ чи ДЗЄВШСЬКІ г. Сирокомля
Рос. «о Дзивинскомь» та «ДзЬвинскій».
Були легітимовані по Богуславському пов. 24.10.1804 та 24.01.1819 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1816 р. записані по Богуславському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 77-78 зв.
ДИМОВСЬКІ г. Долега
Рос. «о Дьімовскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 9.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 13.05.1835 з
перенесенням до шостої частини.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Звірки Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 202-204 зв.
ДИНОВСЬКІ г. Долива
Рос. «о Дьшовскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 25.06.1803 та 21.07.1836 pp. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в м. Боїуслав серед шляхти, яка володіла
нерухомим майном.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 937-944.
ДЛуГОШІ г. Венява
Рос. «о Длугопіі».
Були легітимовані по Сквирському пов. 14.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в рудні Глембочна під
прізвищем Длоуш.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 883-884 зв.
ДОБРОВОЛЬСЬКІ
Рос. «о Добровольскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 26.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед піляхти в с. Антонівка Васильківського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 122-123 зв.
ДОБРОВОЛЬСЬКІ г. Свинка
Рос. «о Добровольскихь».
58

Були легітимовані по Васильківському пов. 24.05.1806 та 19.08.1830 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти, яка мешкала у власницькому
будинку за угодою з поміщиком, в с. Півці Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1093-1095 зв.
ДОЛІНСЬКІ
Рос. «о Долинскомь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 7.03.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Чигиринському пов.
не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1063-1064 зв.
ДОЛІНСЬКІ г. Костеша
Рос. «о Долинскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 22.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Домбровинці Липовецького
пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 138-140.
ДОМАНСЬКІ г. Лариса
Рос. «о Доманскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 30.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 24.08.1837 р. з
перенесенням до шостої частини.
По ревізіям 1795,1816 та 1834 pp. записані серед дідичів та дворян
першого розряду в хуторі Вінницькі Стави Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 443-447 зв.
ДОМАНСЬКІ г. Лариса
Рос. «о Доманьскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
6.07.1810 	та 5.11.1832 pp. і були легітимовані по Звенигородському пов. 7.07.1810
та 19.12.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Височайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р.
з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.02.1761
p.: метрика про хрещення в Білогородському костьолі Блажея, сина Антонія і
Ядвіги Доманських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Гусакове Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 493-495 зв.
ДОМАТЕВИЧІг. Побог
Рос. «о Доматевичі».
59

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
29.12.1802 	р. й були легітимовані по Махнівському пов. 30.05.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 20.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.01.1767
p.: «Трехлеіний заставной контракт, заключенньїй Абрамовичем с Андреем
Доматевичем на аренду последним земли за 500 злотих польских».
Ян, служив у Національній кавалерії в чині товариша (відставка в
Шаргороді 24.10.1791 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 117-118 зв.
ДОМБРОВСЬКІ г. Заглоба
Рос. «о Домбровскомь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 7.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в с. Нечаєве (свідоцтво «о несостоянии в подуш-
ном окладе»).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 281-282.
ДОМБРОВСЬКІ г. Корчак
Рос. «о Домбровскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського*зібрання подавали
12.12.1802,28.09.1832 	та 1.03.1834 pp. і були легітимовані по Богуславському пов.
7.07.1810 	й 8.10.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. та 17.03.1834 р. з перенесенням до шостої частини тої ж
книги. Легітимації перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
26.02.1716 p.: метрика про хрещення в Домбровецькому костьолі Олександра,
сина Миколая і Магдалини Домбровських.
Миколай, син галицького чашника Данила, 18.02.1714 р. введений в
спадкове володіння частиною с. Геєвичі, в 1733 р. виконав присягу на сеймі з
приводу обрання короля, про що маршал Київського воєводства, подільський
стольник Андрій з Гурова Гуровський 15.07.1733 р. заніс протест у Київському
гродському суді.
Олександр, син Миколая, 15.04.1749 р. в Київському гродському суді було
заявлене введення його у спадкове володіння частиною с. Геєвичі Овруцького
пов.
Войцех і Ян, сини Олександра, 3.07.1782 р. продали Станіславу Отецькому
свою дідичну частину с. Геєвичі.
По ревізії 1795 р. записані в сс. Безпечна і Тальянки Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 567-571.
60

ДОМБРОВСЬКІ г. Сас
Рос. «о Домбровскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 29.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Красненьке Липовецького
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 767-768.
ДОМБРОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Домбровскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
19.03.1803 	р. і були легітимовані по Київському пов. 18.06.1810 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
31.01.1751 	p.: метрика про вінчання в Ходорківському костьолі Гжегожа Домб-
ровського з Софією Ольшанською.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 463-464 зв.
ДРОГОМЕРЕЦЬКІ г. Янчук чи Юнчик
Рос. «о Дрогомерецкихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Малий Чернятин
Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 427-430 зв.
ДРОЗДОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Дроздовскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 31.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти по Липовецькому пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 170-171 зв.
ДРУЖИЛОВСЬКІГ. Сас
Рос. «о Дружиловскомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 18.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед піляхти по Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 601-602 зв.
ДУШАКЕВИЧІ г. Рогаля
Рос. «о ДушакевичЬ».
Були легітимовані по Уманському пов. 25.10.1805 і 1.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 24.09.1834 р.
з перенесенням до шостої частини.
61

По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м-ку Тульчин Брацпавського
пов. Подільської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 703-706 зв.
ДУШИНСЬКІ г. Наленч
Рос. «о Душинскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
3.10.1804 	р. і були легітимовані по Радомишльському пов. 12.07.1810 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.07.1802 	p.: "Определение Вольшского дворянского депутатского собрания,
по которому Станислав-Игнатий и Иосиф, Михайловн сьшовья, Игнатий,
Матвей, Антон, Захариевьі сьшовья, Антон, Михаил и Фадей, Иосифовьі
сьшовья, вместе Яковлеви внуки, равно Феликс Константинов сьш, Михайлов внук,
все Адамовьі правнуки, равно Юлиан и Иван-Непомук Феликсовьі сьшовья
Душинские признаньї в дворянстве со внесением в шестую часть родословной
книги".
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 487-488 зв.
ЄЗЕРСЬКІ г. Прус П
Рос. «обь Езерскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 21.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК Україйи, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 142-143 зв.
ЄНДЖЕЄВСЬКІ г. Наленч
Рос. «обь Ендржеевскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 31.03.1805 й 8.10.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 18.05.1835
р. з перенесенням до шостої частини.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Махнівському пов. та
в 1795,1811 й 1816 pp. серед шляхти Таращанського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 901-907 зв.
ЄНДЖЕЄВСЬКІ г. Наленч
Рос. «обь Ендржеевскомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 21.11.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в м-ку Соколівка
Уманського пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 655-656 зв.
ЖЕБРОВСЬКІ г. Венява
Рос. «о Жебровскомь».
62

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
9.09.1805 	р. й були легітимовані по Уманському пов. 4.04.1807 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.01.1785
p.: метрика про хрещення Каспра, сина Міхала і Констанци Жебровських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Бабанка Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 35-36 зв.
ЖИГОРИ г. Роля
Рос. «и прочихь Жигорахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
15.12.1802 	та 26.10.1832 pp. й були легітимовані по Васильківському пов.
16.07.1808 	та 18.12.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайпіе
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
23.01.1839 	р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
27.10.1735і p.: метрика про хрещення в Столпівській (Стаднівській?) церкві
Стефана, сина Олександра і Марії Жигорів.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 149-153 зв.
ЖЛОБЩЬКІг. Порай
Рос. «о Жлобицкомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 11.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Скибинці Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 45-46 зв.
ЖОЛОНДКОВСЬКІ г. Наленч
Рос. «о Жолондковскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 5.06.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Липовецькому пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1001-1002 зв.
ЖОЛЦИНСЬКІ
Рос. «о Жолцинскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 16.09.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 687-689 зв.
ЖОРАВЩЬКІ чи ЖуРАВЩЬКІ г. Годеба
Рос. «о Жоравицкихь».
і В іншому місці джерела - 27.12.1735 р.
63

Були легітимовані по Уманському пов. 22.05.1803 та 8.01.1836 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в сс. Ропотуха та Поля-
нецьке уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 363-365 зв.
ЖУКОВСЬКІ г. Юноша
Рос. «о Жуковскихь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 25.01.1804 й 28.10.1832 pp. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 3.07.1802
р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Волинської губ.
По ревізії 1795 та 1816 pp. записані серед шляхти в Чигиринському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 453-456.
ЖуРАКОВСЬКІг. Сас
Рос..«о Жураковскомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 25.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Кйївської губ.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 83-84 зв.
ЗАБУСЬКІ
Рос. «о Забускихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
4.05.1808 	р. й були легітимовані по Київському пов. 29.05.1808 р. з внесенням до
другої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена
«Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 20.01.1839 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
27.05.1781 	p.: «Пашпорт подпоручика Черниговского легкоконного полка
Афанасия Забуского от бригадира князя Прозоровского для отправления к
вербованию в полк вольножелающих на службу людей».
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 119-120 зв.
ЗАВАЛЬСЬКІ г. Корчак
Рос. «о Завальскихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 26.02.1806 та 11.06.1817 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. записані серед шляхти в
Таращанському пов. В 1795 р. записані в селянських сказках під прізвиськом
Тайдейко в м. П'ятигори (П'ятигорська економія). 1816 року записані серед
шляхти в м-ку П'ятигори.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1100-1105.
ЗАГАЄВСЬКІ г. Помян
Рос. «о Загаевскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 21.06.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
64

По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Корсунь Богу-
славського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 759-760 зв.
ЗАГРОДЗЬКІ г. Білина
Рос. «о Загродзкіхь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
16.12.1802 	та 9.121808 pp. й були легітимовані по Сквирському пов. 9.12.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 9.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 2.11.1777
p.: метрика про хрещення в Борщаєвському костьолі Кароля, сина Пйотра і
Ельжбети Загродзьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Васильківці Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 231-233.
ЗАЙОНЧКОВСЬКІ г. Древиця
Рос. «о Зайіончковскомь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 13.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Звенигородському
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 317-318 зв.
ЗАЙОНЧКОВСЬКІ г. Древиця
Рос. «о Заїончковскихь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 28.06.1805 р. з внесенням до пер
шої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м-ку Сміла Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 751-752 зв.
ЗАЙОНЧКОВСЬКІ г. Заруба
Рос. «о Заіончковскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 22.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Черкаському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 233-235.
ЗАКШЕВСЬКІг. Єліта
Рос. «о Закржевскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 26.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 763-764 зв.
ЗАКШЕВСЬКІг. Єліта
З 7-617
65

Рос. «о Закржевскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 27.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 743-744.
ЗАКШЕВСЬКІ г. Єліта
Рос. «о Закржевскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 27.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Цибулів Липовець-
кого пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 745-746 зв.
ЗАЛЄВСЬКІ г. Долега
Рос. «о Залівскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 13.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Богуславському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 81-82 зв.
ЗАРЕМБИ г. Заруба
Рос. «о Зарембахь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 3.07.1806 та 31.07.1816 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Колодисге Звенигородського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1021-1026 зв.
ЗАРЕМБИ г. Заруба
Рос. «о Зарембахь».
Легітимовані 16.12.1802 р. у Волинському дворянському депутатському
зібранні з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Волинської
губернії. Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання
подавали 24.12.1803 та 13.03.1829 pp. й були легітимовані по Київському пов.
16.05.1808 	та 16.05.1829 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської іуб. Легітимації 1808 та 1829 pp. перевірені «Комиссией Вьі-
сочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 27.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.05.1771 	p.: метрика про хрещення в Собковському костьолі Міхала, сина
Тимофія і Маріанни Зарембів.
Міхал, син Тимофія, купив у Трипольського шістьох селян (1800 p.),
поміщик маєтку (земля і селяни) в містечку Лабунь Заславського пов.
Волинської губ. (купив у Дубровського в 1806 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 195-198.
ЗАРЖИЦЬКІг. Побог
66

Рос. «о Заржицкомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 28.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 591-592 зв.
ЗАРУСЬКІГ. Граби
Рос. «о Зарускихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 23.11.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 329-335.
ЗАХАРЙ г. Корвин
Рос. «и о прочихь Захаріяхь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
14.11.1802 р. і були легітимовані по Липовецькому пов. 6.07.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 15.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
13.01.1729 	p.: метрика про хрещення в Паріевській церкві Антонія, сина Сте-
фана і Марії Захаріїв.
Стефан, отримав 20.02.1745 р. від князя Антонія Любомірського дарче
право на землю, яку називали Стрижавка, з правом його заселення.
По ревізії 1795 р. записані в с. Заданівка Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 323-326.
ЗБОІНСЬКІ
Рос. «о Збоинскомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 2.12.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 707-708 зв.
ЗБУДЗЬКІг. Любич
Рос. «о Збудзкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
18.11.1802 та 1.05.1818 pp. і були легітимовані по Васильківському пов. 8.03.1809
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 23.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.10.1750
p.: метрика про поховання з Бялопольського костьолу Міхала-Яна Збудзького.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 433-435.
ЗВІРОВИЧІ чи ЗВІРЕВИЧІ г. Топор
Рос. «о ЗвЬровичахь».
67

Були легітимовані по Липовецькому пов. 9.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в сільцях Семеричка та Тернів
Гайсинського пов. Подільської губ. («Антонь Францовь сьшь Звірь сь отмет-
кою прозванія Звиржевичь»).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 237-240.
ЗВЄЖАНСЬКІ г. Топор
Рос. «о Звіржанскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 5.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Жидовці Липовець-
кого (?) пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 771-773 зв.
ЗВОЛЬСЬКІ г. Топор
Рос. «о Звольскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
30.12.1802 	р. й були легітимовані по Уманському пов. 1.04.1807 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.10.1797 p.: метрика про поховання з уніатської (греко-католицької) каплиці
с. Бабани Михайла Звольського.
По ревізії 1795 р. записані в с. Бабани Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 33-34.
ЗВОРСЬКІ г. Лодя
Рос. «о Зворскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 30.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Єзерна
Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 166-169.
ЗЕЛІНСЬКІ г. Телок
Рос. «о Зелинскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 22.05.1805 та 1.08.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Біла Церква
Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 10, арк. 665-667 зв.
ЗЕНКОВИЧІ чи ЗЕНЬКОВИЧІ г. Секєрж
Рос. «о ЗЬньковичЬ».
68

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
8.10.1802, 	23.12.1805 та 21.10.1832 pp. й були легітимовані по Васильківському
пов. 11.05.1808 та 16.11.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 21.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
13.02.1776 	p.: «Определение Могилевского главного суда, по коему Лудовик
Стефанов сьш, Иосифов внук, Иванов правнук Зенкович с сьшовьями Яковом,
Семеном, Йваном и со всем семейством на основании представленньїх с 1604
года документов признаньї несомнительньши дворянами».
По ревізіям 1795 та 1811 pp. записані по Київській губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 127-129 зв.
ЗЄЛШСЬКІ
Рос. «о ЗЬлинскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
28.11.1803 	та 20.07.1816 pp. й були легітимовані по Радомишльському пов.
11.07.1808 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 10.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1803 p.:
"Свидетельство благородних лиц Киевской губернии Луке, сину Томаша,
внуку Якова, ЗЬлинскому о дворянском его происхождении".
31.10.1803 	р. Луку Зєлінського, сина Томаша, онука Якуба, своїм небожем
визнав Матвій Зєлінський, син Якуба, який під прізвищем Жилінський разом із
синами Ігнациєм і Гіполітом 29.09.1803 р. був визнаний в дворянській гідності
Київським дворянським депутатським зібранням з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губернії. 5 та 23 грудня 1832 р. туди ж
дописали їхніх родичів.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 243-244 зв.
ЗЄЛШСЬКІ г. Єліта
Рос. «о ЗЬлинскомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 1.06.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Свиняче (суч. с.
Звиняче) П'ятигорського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, сир. 10, арк. 599-600 зв.
ЗЄЛШСЬКІ г. Єліта
Рос. «о ЗЬлинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
27.11.1802 	р. й були легітимовані по Черкаському пов. 4.04.1807 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
переві69

рена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депугатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.06.1772 	p.: метрика про поховання з Мошнинського костьолу ІОзефа Зєлін-
ського.
По ревізії 1795 р. записані в с. Станіславчик Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 31-32 зв.
ЗЛОТОРОВИЧІ г. Богория
Рос. «о ЗлоторовичЬ».
Були легітимовані по Махнівському пов. 3.04.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Спичинці
Махнівського пов. та серед шляхти в Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 887-888 зв.
ЗМІГГОДСЬИ г. Вуж
Рос. «о Змигродскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 16.10.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, оп. ї, спр. 10, арк. 1061-1062 зв.
ЗМЙОВСЬКІ
Рос. «о Змїовскомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 26.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Карапиші Богуслав-
ського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 761-762 зв.
ЗУБОВСБКІ
Рос. «о Зубовскомь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 14.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти в с. Турія Чигиринського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 871-872 зв.
ІВАНІЦЬКІ г. Збєвич пр. Лясота
Рос. «обь Иваницкомь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 1.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м. Звенигородка.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 543-544 зв.
ПСАЛОВСЬКІ г. Три Кавки
Рос. «обь Икаловскомь».
70

Були легітимовані по Звенигородському пов. 8.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Звенигородському
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 269-270.
ШЬНИЦЬКІ г. Сас
Рос. «обь Ильницкомь».
Користувалися придомками Занькевич, Занькович, Рубчиць.
Були легітимовані по Васильківському пов. 9.10.1802 та 30.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 643-647 зв.
КАВЄЦЬКІ г. Долега
Рос. «о КавЬцкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
17.03.1809 р. і були легітимовані по Богуславському пов. 2.06.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1749 p.:
метрика про хрещення в Тарновському костьолі Антонія, сина Мартіна і Ката-
жини Кавєцьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Карапиші Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 549-550 зв.
КАЗАИОВСЬКІ г. Гримала
Рос. «о Казановскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібраіпія подавали
23.03.1805, 16.11.1808 та 29.05.1809 pp. і були легітимовані по Уманському пов.
31.05.1809 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від січня
1782 p.: метрика про хрещення в Соколовецькій церкві Івана, сина Семена Ка-
зановського.
По ревізії 1795 р. записані в м. Умань.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 361-363.
КАЗНОВСЬКІ г. Сухі Ковнати
Рос. «о Казновскихь».
Писалися «на КазновЬ».
Були легітимовані по Сквирському пов. 10.06.1804 та 31.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
71

По ревізіям записані: в 1795 році як заставні власники будинку в с. Тереш-
ки Сквирського пов., серед чиншової шляхти в с. Мала Чернявка Сквирського
пов., серед дворян Волинської губ., в 1795 та 1816 pp. серед шляхти Сквирського
пов. та в 1816 р. серед шляхти Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 104-107 зв.
КАЗНОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Казновскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
19.12.1802 р. й були легітимовані по Таращанському пов. 26.01.1807 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.03.1740 p.: «Запись Михайла Казновского в сторону Николая Рудольфа с
у ступкою прав на части имений Тросгянца, Шандерова, Калнишовки, Бере-
зовки и проч., совершенная в Винницком гродском суде».
По ревізії 1795 р. записані в с. Лобачів та м-ку П'ятигори Таращанського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, аїр. 13, арк. 21-23 зв.
КАКОВСЬКІг. Косгеша
Рос. «о Каковскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 28.10.1803 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 31.01.1838 та 1.09.1838 pp.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 9-13 зв.
КАМШСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Каминскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 15.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед офіціалістів та чиншової шляхти в с. Кри-
лівка Сквирського пов., шляхти в с. Шендерівка Махнівського пов., а також в
Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1124-1127.
КАМШСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Каминскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
1.12.1802 р. і були легітимовані по Таращанському пов. 26.11.1808 та 11.03.1815
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимації перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
72

действий Киевского дворянского депутатского собрания» 24.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.07.1759
p.: метрика про хрещення в Антонівській церкві Вікентія, сина Юзефа і Анни
Ка мінських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Ожегівка П'ятигорського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 457-459.
КАМІНСЬКІ г. Яструбець пр. Бурчи Муха
Рос. «о КамЬнскомь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 28.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м-ку Лисянка Звенигородського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 495-497 зв.
КАМІНСЬКІ г. Яструбець пр. Бурчимуха
Рос. «о Каминьскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 3.04.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 557-559 зв.
КАНАФАЛЬСЬКІг. Сас
Рос. «о Канафальскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 25.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. у Васильківському пов.
не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 675-676 зв.
КАНІГОВСЬКІ г. Лис
Рос. «о Каниговскихь».
Були легітимовані по Уманському пов. 24.10.1802, 17.11.1832 та 2.09.1836
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимації перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 19.01.1838 та 1.09.1838
pp.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1-7 зв.
КАНІГОВСЬКІ г. Лис
Рос. «о Каниговскомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 20.11.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян КйїЬської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1041-1042 зв.
КАНСЬКІг. Яніна
Рос. «о Каньскихь».
73

Були легітимовані по Липовецькому пов. 4.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Попівка Липовець-
кого пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 457-459 зв.
КАРАСЄВИЧІ г. Фербер
Рос. «и прочихь КарасЬвичовь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
2.10.1802, 	20.11.1802, 31.05.1810 та 14.06.1811 pp. і були легітимовані по
Васильківському пов. 31.05.1810 та 20.07.1811 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Висо-
чайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 7.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.01.1723 p.: метрика про хрещення в церкві с. Пришивальня Григорія, сина
Стефана і Мотрони Карасєвичів.
Григорій, священик церкви с. Пришивальня (зг. 1747 p.).
Семен, син Якова, власник пасіки Сухі Ліски в с. Мотижин по праву,
наданому 10.05.1797 р. дідичом того села Шимановським.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, сир. 13, арк. 613-616 зв.
КАРСНІЦЬКІ чи КАРШНЩЬКІ г. Леліва
Рос. «о Карсницкихь».
Були легітимовані по Уманському пов. 23.11.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед селян графа Потоцького в с. Синиця
Уманського пов. під прізвиськом Сніцар.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1128-1132.
КВАШИНСЬКІ
Рос. «по дЬлуКвашинскаго*.
Були легітимовані по Чигиринському пов. 14.03.1805 р. з внесенням до
другої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 879-880 зв.
КВПНИЦЬКІг. Новина
Рос. «о КвЬтницкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
20.12.1805 	р. й були легітимовані по Черкаському пов. 20.03.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 24.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
22.04.1755 	p.: метрика про хрещення в Мошнинському костьолі Федора, сина
Никифора і Євдокії Квітницьких.
74

Стефан, священик с. Свидівка Черкаського пов. (зг. 1806 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Бузаківка Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 155-156 зв.
КВЯТКОВСБКІ г. Гриф
Рос. «о Квятковскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 13.04.1804 та 16.10.1826 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Згадуються в м. Київ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 389-393 зв.
КЕЙЗЕРИг. Бонча
Рос. «о Федоре КейзерЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
20.12.1805 	р. й були легітимовані по Черкаському пов. 18.05.1807 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.10.1755 	p.: метрика про хрещення в Мошнинському парафіяльному костьолі
Максиміліана, сина Ігнатія і Софії Кейзерів.
Теодор, син Максиміліана, священик (зг. 1805 p.), служив квартирмейте-
ром у Національній кавалерії «в швадроне поручика Станислава Лаговского».
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 29-30 зв.
КЕЛЛЕРИг. Сас
Рос. «о ПетрЬ КЬллЬрЬ».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 9.02.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Радомишльському
пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1043-1045 зв.
КЕМПІНСБКІ г. Несоба
Рос. «о Кемпинскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 6.07.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в Київському пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 529-530.
КЄВЛИЧІ г. Леліва
Рос. «о КЬвличахь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 5.03.1806,26.10.1812,9.08.1832
та 31.12.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
75

Серед поданих, або згаданих у клопотанні до Київського дворянського
депутатського зібрання документів фігурують привілеї королів Казімежа (1368
p.), Владислава (1438 та 1440 pp.), Генріха І (1573 р.) та Яна П (1660 p.).
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Радомишльському пов., в 1811 р.
- серед міщан у м. Радомишль (під прізвищем Кєвлич-Яковецький), в 1816 р. -
у Васильківському пов. та серед міщан у Радомишльському пов., в 1818 р. -
серед міщан у м. Радомишль (під прізвиськом Яковенко), в 1834 р. - серед міщан
у м. Радомишль (під прізвищем Кєвлич).
Записані в міщанство Кєвличі перебували у власності поміщика Чацького
й викупилися на волю за 1000 рублів сріблом, проте частина роду залишалися і
надалі селянами в с. Соловіївка.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1141-1154.
КЄМПШСЬКІг. Несоба
Рос. «о КЬмпинскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
20.11.1802 	р. і були легітимовані по Таращанському пов. 20.01.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.11.1752 	p.: метрика про хрещення в Сербіновській церкві Андрія, сина Івана
і Марії Кємпінських.
Андрій, служив у російській кавалерії в чині товариша (паспорт від
2.06.1794 	р. "от бригадира Исаева на вольний проезд в Брацлавскую губернию
с изьяснением отставки").
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 259-260 зв.
КИСИЛЕВСЬКІ г. Юноша
Рос. «о Кисилівскихь».
Були легітимовані по Київському пов. 27.03.1805 та 9.07.1815 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в м-ку Макарів Київського пов. серед чиншової шляхти
та селян поміщика Ляшевського не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 517-519 зв.
КЛЄЧКОВСЬКІ
Рос. «о КлЬчковскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
без дати і були легітимовані по Сквирському пов. 13.12.1809 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 22.02.1839 р. з висновком про сумнівність
дворянських прав Клєчковських.
76

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.10.1753 	p.: метрика про хрещення в Білоцерківському костьолі Юзефа-
Ігнация-Яна, сина Міхала і Марії Клєчковських.
Міхал, дорогичинський стольник (зг. 1753 p.).
Юзеф, дідич сс. Білиця і Хмельна (зг. 1790 p.).
Ігнаций, підхорунжий, посесор с. Березна Сквирського пов. (зг. на початку
XIX ст.).
Один з Клєчковських згадується в ролі кольокаційного власника.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 383-385 зв.
фон КЛОССОВСЬКІ чи КЛОСОВСЬКІ
Рос. «о Клоссовскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 23.11.1804 та 27.06.1834 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Згадується в м-ку Біла Церква в ролі капельмейстера.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 415-418.
КНЯГНЩЬКІг. Заглоба
Рос. «о Княгницкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
17.10.1802 (?) р. й були легітимовані по Махнівському пов. 19.04.1807 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.12.1751
p.: метрика про хрещення в Лосіївській парафіяльній церкві Миколая, сина
Василя і Марії Княгніцьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 7-9.
КОБИЛШСЬКІ г. Прус
Рос. «о Кобьшинскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 3.11.1804 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
В1760 р. згадуються як парафіяни Папроцького костьолу.
По ревізії 1795 р. в Київській губ. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 71-72 зв.
КОБЛЯНСЬКІ г. Сас
Рос. «о Коблянскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
15.12.1802 та 28.03.1810 pp. і були легітимовані по Радомишльському пов.
28.05.1810 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з
негативним висновком.
77

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 2.06.1645
p.: "Свидетельство данное Стефаном, Григорием, Яцком и Федором Коблян-
скими Василию, Петру, Семену и Василию Коблянским в том, что син послед-
ние происходят из одной фамилии с первьши, и суть наследники селения
Кобля, которое в 1671 году внесено в Галицком гродском суде".
Федір, син Андрія, посесор с. Куманів (зг. 1727 р. в Летичівському
ґродському суді).
Миколай, син Іллі, онук Олександра, служив у коронних військах у чині
товариша, потім перейшов на службу до російських військ (відставка від
4.06.1794 	р. від бригадира російських військ Густава Сталя).
По ревізії 1795 р. записані в с. Велика Калигірка Катеринопільського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 515-518.
КОВАЛЬОВИ
Рос. «обь Алексее КовалевЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
8.07.1807 р. й були легітимовані по Київському пов. 23.10.1807 р. з внесенням до
другої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з позитивним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
31.12.1769 p.: патент з Державної Військової Колегії Данилові Ковальову на
звання прапорщика.
Олексій, губерніальний секретар.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 45-47.
КОВАЛЬСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Ковальскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
14.12.1802, 	7.06.1804,14.12.1804 та 19.09.1832 pp. й були легітимовані по
Васильківському і Махнівському пов. 6.06.1808 та 27.09.1832 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена
«Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 24.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1746 p.:
метрика про смерть та поховання з Фастівського костьолу Войцеха
Ковальського.
По ревізії 1795 р. записані по Київській губ. Інша родина записана в 1795,
1811 і 1816 pp. по Махнівському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, сир. 13, арк. 161-164.
КОВАЛЬСЬКІ г. Віруш
Рос. «о Ковальскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
29.11.1802,1.07.1805 	та 24.01.1807 pp. й були легітимовані по Махнівському пов.
25.01.1807 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
78

губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 10.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.11.1756
p.: метрика про хрещення в Білопільській парафіяльній церкві Казімєжа, сина
Яна-Кантія і Анни Ковальських.
Джерела: ЦЦІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 73-75 зв.
КОВАЛЬСЬКІ г. Кораб
Рос. «о Ковальскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
20.12.1802 та 18.07.1807 pp. і були легітимовані по Уманському пов. 25.01.1808 р.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 14.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 7.03.1755
p.: метрика про хрещення в Острожинському костьолі Казімєжа, сина Яна і
Зофії Ковальських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Маньківка Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, сир. 13, арк. 299-300 зв.
КОЖЕНЮВСЬКІ г. Наленч *
Рос. «о Корженіовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
31.12.1802 та 13.07.1834 pp. й були легітимовані по Липовецькому пов. 21.03.1806
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 30.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.12.1804
p.: рішення Подільського дворянського депутатського зібрання про визнання
дворянської гідності Коженьовських з внесення їх до першої частини
родовідної книги дворян Подільської губернії,
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 211-212 зв.
КОЖЕНЮВСЬКІ г. Наленч
Рос. «о Корженіовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
20.11.1802 р. й були легітимовані по Липовецькому пов. 20.01.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним
висновком.
2 В джерелі фігурують також з гербом Рогаля.
79

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.06.1787 p.: метрика про хрещення в Гранівському костьолі Атонія, сина
Томаша і Маріанни Коженьовських.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Дашів Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 269-270 зв.
КОЖУХОВСЬКІ г. Долива
Рос. «о Кожуховскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
20.12.1805 	та 28.05.1815 pp. і були легітимовані по Черкаському пов. 14.06.1810
та 28.05.1815 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.121766
p.: метрика про хрещення в Мошнинському костьолі Томаша, сина Яна і Анас-
тасії Кожуховських.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва, а також серед старосгівських
селян в окладі в с. Білозірка Черкаського пов.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 603-607.
КОЗЛОВСЬКІ г. Вежа
Рос. «о Козловскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 30.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в м-ку Монастирище Липовецького пов. не записані.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 148-149.
КОЛАЧКОВСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Колачковскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 15.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані серед чиншової шляхти в м-
ку Біла Церква Васильківського пов.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 679-680 зв.
КОЛБНАРСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Кольнарскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
26.10.1807 	р. й були легітимовані по Чигиринському пов. 13.12.1807 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним
висновком.
80

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.01.1751 	p.: метрика про хрещення в Богатському парафіяльному костьолі
Антонія-Фабіана, сина Антонія і Маріанни Кольнарських.
Антон, адвокат (1790 p.), зг. в Рожанському земському суді.
Володіли частиною села на заставному праві.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 49-52.
КОМАРИг. Комар
Рос. «и другихь Комарахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
7.12.1802 р. й були легітимовані по Махнівському пов. 6.03.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 20.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
31.01.1743 p.: метрика про хрещення в Івановецькій парафіяльній церкві
Антона, сина Якова і Марії Комарів.
По ревізії 1795 р. записані в с. Непедівка Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 113-115 зв.
КОМАРИ г. Радван
Рос. «о НиколаЬ КомарЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
22.12.1802 р. і були легітимовані по Махнівському пов. 25.01.1809 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Бьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 5.12.1785
p.: метрика про хрещення в Процькій церкві Миколая, сина Георгія Комара.
По ревізії 1795 р. записані в с. Босий Брід Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 345-346 зв.
КОМАРНЩЬКІ
Рос. «о Комарницкомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 4.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані серед шляхти в с. Кашперівка
Таращанського пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 603-604 зв.
КОНДЕРОВИЧІ чи КУНДЕРОВИЧІ г. Лебідь
Рос. «о Кондеровичахь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 16.11.1805, 20.10.1832 та
18.04.1834 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
81

По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Махнівського пов. та дворян
Богу славського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 613-620.
КОНДРАТОВИЧІ г. Сирокомля
Рос. «о Кондратовичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
21.11.1802 	та 6.11.1806 pp. і були легітимовані по Богуславському пов. 22.01.1809
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 23.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.05.1698 p.: "Купчая крепость совершенная Слонимском уездном суде Ново-
гродского воєводства на проданную Людовиком Корчицом Симону и жене его
Мариянне Кондратовичам часть селения Радзивилова за 750 злотих".
Захарій, дідич маегку в Новогрудському в., "стражник, убит во время мя-
тежа на У крайнє" (1768 р.?).
По ревізії 1795 р. записані в сс. Карапиші і Росава Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 417-421.
КОПАЦЬКІ г. Любич
Рос. «о Копацкомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 19.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, сир. 10, арк. 132-133.
КОГПНСЬКІг. Копашина
Рос. «о Копинскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 26.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 172-173.
КОРЕНДОВИЧІ г. Сулима
Рос. «о Корендовьічахь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 4.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівниіггва в с. Закриниччя Таращансь-
кого пов. Були там з 1742 р.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 587-589 зв.
КОРСуНИ г. Брохвич
Рос. «о Корсуні».
Були легітимовані по Київському пов. 22.10.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1029-1030 зв.
82

фон КОРТИ
Рос. «о Фон КортЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
31.10.1804 р. й були легітимовані по Київському пов. 31.10.1804 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 31.01.1839 р. з висновком про необхідність
перенести цей рід з першої до другої частини родовідної книги.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.08.1802 p.: «Огставка капитана артилерии Йвана фон Корта, сьша
полковника Юрия фон Корта».
Іван, депутат Київського (?) пов., володів двома дворовими людьми.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 217-219.
КОССАКОВСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Коссаковскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 12.07.1804 та 19.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 198-200 зв.
КОССОВСЬКІ
Рос. «о Коссовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
21.10.1804 р. й були легітимовані по Васильківському пов. 26.10.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 19.01.1839 р.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.04.1786 p.: метрика про хрещення в Хмелянському костьолі Єжи (Юрія)-
Войцеха, сина Антонія і Терезії Коссовських.
Антон ій, експедитор Триліського головної митниці.
Ксаверій, служив в Уманському полку в чині унтер-офіцера (зг. 1804 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Германівська Слобода Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 93-95 зв.
КОСГЕЦЬКІ г. Гримала
Рос. «о Косгецкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
10.12.1802 та 25.11.1810 pp. і були легітимовані по Сквирському пов. 25.11.1810 р.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
15.11.1802 p.: "Свидетельство данное благородними лицами Киевской губер-
83

нии Стефану и Николаю, Севастьяновьм вьтовьям, Ивановьш внукам Кос-
гецким с заверением о их дворянском происхождении".
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Паволоч Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. і, спр. 13, арк. 507-509 зв.
КОХАНОВСЬКІ г. Корвин
Рос. «о Кохановскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 12.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян в с. Триліси Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 196-197 зв.
КОХАНОВСЬКІ г. Корвин
Рос. «о Кохановскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
30.12.1802,1.06.1809, 	23.10.1818,20.03.1820 та 6.04.1832 pp. і були легітимовані по
Сквирському пов. 1.10.1809 та 31.05.1820 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией
Внсочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 23.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.03.1722 	p.: метрика про хрещення в Кохановецькій церкві Григорія, сина
Томаша і Марії Кохановських.
Томаш, дідич частини с. Средниця (зг. 1768 p.), свою власність подарував
синові Григорію, що було зафіксовано в Сяноцькому гродському суді.
Іван, син Григорія, священик (зг. 1804 p.), помер 16.09.1817 р. в Одесі після
звільнення "из армейского духовенства".
Афанасій, син Івана, колезький секретар (патент 1816 p.).
В1807 р. мешкали в с. Юстигрод Липовецького пов., але по ревізіям не
були там записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 441-445.
КОЦЮБИНСЬКІ г. Бялиня
Рос. «о Коцюбинскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 26.02.1806,11.08.1832 та 17.12.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. не записані в с. Копіювата Липовецького пов., в 1795 та
1817 pp. записані серед дворян Київської губ., а в 1815 р. - Таращанського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 989-993 зв.
КРАШСЬЮг. Леліва
Рос. «о Краинскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
27.12.1803 	р. й були легітимовані по Київському пов. 5.11.1807 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація

перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.11.1723 	p.: метрика про хрещення в парафіяльній церкві с. Могильна
Романа, сина Григорія і Анастасії Краінських.
Роман, син Григорія, паламар (зг. 1795 p.).
Яків, син Романа, священик (зг. 1808 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Липівка Київської губ. В одному документі
записані з прізвищем Краініцький.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 13-15 зв.
КРАСІЦЬКІ г. Рогаля, графи
Рос. «о Красицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
6.09.1805.21.09.1832 та 21.10.1833 pp. і були легітимовані по Липовецькому пов.
29.11.1805.27.09.1832 та 21.10.1833 pp. з внесенням до шостої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Внсочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского соб-
рания» 28.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
16.12.1802 	p.: "Определение Вольїнского дворянского депутатского собрания,
по коему королевский подкоморий Франц с сьіновьями Федором, Владиславом
и Рафаилом, равно Антоний с сьшом Львом, также Леопольд-Нарциз и Кон-
стантин Иосифовьі сьшовья, Мартин и Доминик Игнатьевьі сьшовья да А дам и
Иосиф Михайловьі сьшовья графьі Красицкие признани в дворянском досто-
инстве со внесением в шестую часть родословной книги".
Граф Владислав, предводитель дворянства Липовецького пов., повстанець
1830 p., емігрант.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 497-501.
КРАСНОПОЛЬСЬКІ г. Топор
Рос. «о Краснопольскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 10.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 51-52.
КРАСОВСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Красовскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 1.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Волиця
Сквирському пов. та осілої шляхти в с. Лопатин Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 909-911 зв.
КРАШЕВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Крашевскихь».
85

Були легітимовані по Васильківському пов. 6.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та її доповненні в 1800 р. записані відповідно серед
шляхти та дворян по Сквирському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 150-151 зв.
КРЕХОВЕЦЬКІ г. Сас пр. Дубина
Рос. «о Креховецкомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 23.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 781-782 зв.
КРИЖАНОВСЬКІ г. Дубно
Рос. «о Крижановскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
13.12.1802 	р. й були легітимовані по Липовецькому пов. 21.01.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 13.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.07.1758 	p.: метрика про хрещення в Тарновській (Тарновецькій?) церкві Хри-
стофора, сина Христофора і Катерини Крижановських.
Христофор, служив у Дніпровській кінній бригаді в чині товариша
(паспорт від 10.06.1794 р. "с увольнением от службьі и вольньїм проживанием
Брацлавской губернии Винницкого округа").
По ревізії 1795 р. записані в Липовецькому пов., а в 1800 р. - в
Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 279-282.
КРИНИЦЬКІг. Кораб
Рос. «о Криницкомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 17.07.1805 р. з внесенням до
першої частили родовідної кішги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Хороша Липовецвкого пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 583-584 зв.
КРОПИВНИЦЬКІг. Сас
Рос. «о Кропивницкомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 19.03.1802 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 31-37 зв.
КУЗМШСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Кузминскомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 1.05.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
86

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 691-694 зв.
КУЛЕШІ г. Сліповрон
Рос. «о Кулешахь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Добровинці Липовецького
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 144-146 зв.
КУЛИКИ г. Дрогомир
Рос. «о Куликахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
2.07.1807 	р. й були легітимовані по Сквирському пов. 13.03.1808 р. з внесенням
до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учреждешюй для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 10.02.1839 р. з висновком про сумнівність
прав Куликів на дворянську гідність.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 13.02.1658 p.: "Вьтись квитанции, признанной в Луцком гродском
суде дворянами Андреем, Петром и Йваном Гаврииловьши синами Куликами
в сторону князя Вацлава Четвертинского о виплате первими последнему 2000
злотих польских";
- 28.09.1746 p.: "Сеймовое постановление Вольшского воєводства на
оснований решения Люблинского трибунале в пятницу перед праздником св.
апостола Фоми 1745 года о признании дворянства Куликов".
По ревізії 1795 р. в с. Косівка Сквирського пов. не записані, але були
давніми тамтешніми мешканцями.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 245-247 зв.
КУЛИКИ г. Яструбець
Рос. «оКуликЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
13.12.1802 	та 25.05.1804 pp. й були легітимовані по Липовецькому пов. 18.01.1808
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.03.1776 	p.: метрика про поховання з Монастирського костьолу Юзефа
Кулика.
По ревізії 1795 р. записані в с. Тарнів Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 263-264 зв.
КуЛПІСЬКІг. Покора
Рос. «о Кулиньскихь».
87

Були легітимовані по Липовецькому пов. 24.11.1805 та 16.11.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіям 1795,1811 та 1816 pp. записані серед дворян в Київській губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 777-779 зв.
КУЛЬЧИЦЬКІГ. Сас
Рос. «о Кульчицкихь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 7.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Чигиринському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 423-425 зв.
КУСЮРИг. Новина
Рос. «и о другихь Кусюрахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
20.11.1801, 	26.07.1806 та 28.12.1806 pp. й були легітимовані по Богуславському
пов. 8.01.1807 р. з внесенням до четвертої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной
для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
10.01.1839 	р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від жовтня
1796 p.: «Свидетельство от помещиков Золотоношского уезда войсковьіх това-
рищей Басилия и Демьяна Кусюріовь в том, что Андрей и Панталимон Ники-
товьі сьшовья Чинчиковскіе Кусюрьі происходят от одного с ними предка
полкового корсунского есаула У ласа Кусюрьі и по мужекой линии приходятея им
троюродньїми братьями».
Степан, губернський реєстратор (зг. 1804 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 69-71 зв.
Ку ФІНСЬКІ г. Яиіна
Рос. «о Куфинскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 6.04.1804 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян КігїВської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 55-56 зв.
КуЧКОВСЬЮ г. Вуж
Рос. «о Кучковскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 174-175 зв.
КуШЕВСЬКІ г. Сренява
Рос. «о Кушевскихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 24.01.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м-ку Шпола Звенигородського
пов.

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1085-1087 зв.
КШЕЖОВСЬКІ
Рос. «о Кржешовскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 12.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 134-135 зв.
КШИВЕЦЬКІ г. Кирдея
Рос. «о Крживецкомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 5.04.1804, 4.04.1816 та 16.09.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В1777 р. згадуються в с. Бапггечки («Бастечки»).
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти Київської губ., а в 1816
р. серед дворян Таращанського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 437-441 зв.
КШИЖАНОВСЬКІ г. Свинка Одинець
Рос. «о Кржижановскихь».
Євреї. Набули шляхетства після вихрещення в римо-католицькому
обряді.
Були легітимовані по Черкаському пов. 19.12.1805 р. з внесенням до пер
шої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Черкаському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 807-810.
ЛАБЕНЦЬКІ, ЛАБЕНСЬКІ чи ЛАБЕСЬКІ г. Кораб
Рос. «о Лабенцкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
14.12.1802,4.10.1809, 	22.10.1817,1.04.1818,17.02.1833 та 18.03.1833 pp. і були
легітимовані по Звенигородському пов. 4.10.1809, 20.04.1833 та 8.05.1833 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації
перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 23.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 9.03.1701 p.: метрика про хрещення в Лозоватській церкві Базиля,
сина Марка Лабенцького;
- від 24.07.1723 p.: метрика про хрещення у Володимирському костьолі
Яна, сина Марка і Дороти Лабенцьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Янишівка Таращанського пов. Тоді ж та в
1800,1811 	і 1816 pp. записані в м-ку Шпола Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 451-456 зв.
ЛАЗАРСЬКІ г. Костеша
Рос. «о Лазарскомь».
89

Були легітимовані по Київському пов. 1.04.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в м. Київ не записані.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 527-528.
ЛАШИНСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Лашинскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
двічі (перше без дати, друге 31.01.1833 р.) і були легітимовані по Черкаському
пов. 19.10.1807 та 20.04.1833 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 11.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
31.07.1785 p.: метрика про хрещення в Смілянському костьолі Ігнатія, сина Лу-
каша і Анастасії Латинських.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. І, спр. 13, арк. 83-86.
ЛВЩЬКІ
Рос. «о Лвицкомь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 21.03.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в м. Катеринопіль Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1051-1052 зв.
ЛЕВАНДОВСЬКІ г. Леванд (?)
Рос. «о Левандовскихь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 24.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в Черкаському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 811-813.
ЛЕуТНЕРИ чи ЛЕВТНЕРИ г. де Лавтнер
Рос. «о Леутнерахь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 10.03.1803, 31.12.1832 та
13.09.1837 pp. з внесенням до третьої частини родовідної книги дворян
Київської губ.
По ревізії 1832 р. записані серед економів графів Браницьких у
Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 355-362 зв.
ЛИПИНСЬКІг. Равич
Рос. «о Липинскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 25.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 741-742.
90

ЛИСЄНСЬКІг. Наленч
Рос. «о ЛисЬньскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 4.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в с. Житники Таращанському
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 739-740 зв.
ЛІСОВЕЦЬКІ г. Пшегоня
Рос. «о Лисовецкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
19.03.1803 	р. й були легітимовані по Васильківському пов. 5.05.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 19.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
13.08.1784 p.: метрика про хрещення в церкві с. Вінницькі Стави3 Максима,
сина Івана і Марії Лісовецьких.
Під час ревізії 1795 р. мешкали в с. Красне Васильківського пов., але
помилково не були записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 99-100 зв.
ЛОЗШСЬКІ г. Леліва
Рос. «о Лозинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
26.08.1802,27.05.1804,31.05.1804,26.05.1805,20.10.1805 	та 4.08.1823 pp. і були
легітимовані по Уманському пов. 18.03.1809 та 12.09.1824 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена
«Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 22.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.05.1775 	p.: метрика про поховання з Довгенської церкви Михайла Лозінсько-
го.
По ревізії 1795 р. записані в с. Каменяче Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 395-400.
ЛОНЄВСЬКІг. Корчак
Рос. «о ЛонЬвскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
18.12.1802 	та 20.12.1809 pp. і були легітимовані по Богуславському пов.
21.12.1809 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
3 Згодом у Васильківському повіті.
91

действий Киевского дворянского депутатского собрания» 2202.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 5.06.1794
p.: метрика про поховання з церкви м. Корсунь Олександра Лонєвського.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Корсунь Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 413-415 зв.
ЛОТОЦЬКІ г. Єліта
Рос. «о Лотоцкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
28.12.1807 	р. і були легітимовані по Радомишльському пов. 17.07.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 13.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.07.1745 	p.: метрика про хрещення в церкві с. Плоска Антона, сина Івана і
Агафії Лотоцьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Водотиї Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 295-296 зв.
ЛуКАШЕВИЧІ г. Лук
Рос. «о Лукашевичахь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 25.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Кйї&ської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в сільці Шулявка Житомирського
пов. Волинської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 134-135 зв.
ЛУКАШЕВИЧІ г. Лук
Рос. «о Лукашевичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
31.12.1802, 	16.07.1803 та 21.01.1819 pp. й були легітимовані по Таращанському
пов. 24.03.1808 р. з внесенням до першої частіш родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 9.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
28.01.1752 	p.: «Предбрачная сделка заключенная Войцехом и его женою Иоган-
ною Щепановскими с Домиником Павловьш сьшом Лукашевичем, с назначе-
нием ему в приданное 3000 злотих польских при вьідаче за него Марии Олшь-
янской».
Ян, син Домініка, «пггандаровьій намесник» (відставка, підписана
4.06.1794 	р. бригадиром російських військ Сталлем).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 221-223 зв.
92

ЛУКОМСЬКІ г. Долива
Рос. «о Лукомскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
14.12.1802 	та 17.12.1803 pp. і були легітимовані по Звенигородському пов.
31.05.1810 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
27.12.1776 	p.: метрика про хрещення в Шполянській церкві Стефана, сина
Миколая і Анни Лукомських.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Шпала Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 491-492 зв.
ЛУКОМСЬКІ г.Рох
Рос. «о Лукомскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 2.12.1804 та 2.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. були записані серед чиншової шляхти в с. Лосятин
Васильківського пов., а по ревізіям 1795,1811 та 1816 pp. - серед шляхти в с. Потіївка
того ж пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 183-186.
ЛУІЦЕВСЬКІГ. Наленч
Рос. «о Лущевскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 11.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Карапиші Богуслав-
ського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 85-86 зв.
ЛЬВОВИЧІ г. Равич пр. Бейнар
Рос. «о Львовичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібраїшя подавали
24.04.1803, 	23.09.1805, 24.01.1816 та 24.06.1834 pp. і були легітимовані по
Сквирському пов. 17.12.1808,1.03.1816 та 30.07.1834 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 14.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.10.1762 p.: "Дарственная запись данная коронньїм подстолием князем Ста-
ниславом Любомирским священнику Василию Львовичу на футор и плац в
местечке Ружине".
Базиль, служив в 2-й бригаді Національної кавалерії в чині товариша (зг.
1792 р.).
93

Еліаш (Ілля), служив у Національній кавалерії в чині хорунжого (патент
короля Станіслава-Авґуста виданий у Варшаві 16.08.1793 p.).
Миколай, священик у м-ку Паволоч (зг. 1795 і 1811 pp.).
По ревізії 1795 р. записані в містечках Ружин та Паволоч Сквирського пов.
В Паволочі були записані також і в 1811 р.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 309-315 зв.
ЛЮБЕНЕЦЬКІ г. Роля
Рос. «о Любенецкихь».
В одному з документів у справі про дворянське походження записані з
гербом Сас.
Були легітимовані по Уманському пов. 5.12.1805 та 12.09.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіям записані: в 1795 р. - в с. Северинівка Таращанського пов. (з
прізвищем Савенко) та серед шляхти в с. Громи Уманського пов., в 1811 р. - в с.
Северинівка Таращанського пов. («Сафгенко имеющий правильнеє название
ЛюбЬнецкій»), в 1816 р. - в с. Северинівка Таращанського пов. (з прізвищем
Любенецький) та серед шляхти в Київському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 723-734.
ЛЯВЕ г. Левальт
Рос. «о Феликсе Ляви».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
2.06.1810 	та 5.12.1833 pp. і були легітимовані по Сквирському пов. 9.06.1810 та
11.12.1833 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Височайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 25.09.1765 p.: метрика про хрещення в Білоцерківському костьолі Фе-
лікса-Анджея-Хризостома, сина Пйотра і Ядвіги Ляве;
- від 1.05.1825 p.: метрика про хрещення в церкві с. Пришивальня Якова,
сина Антонія і Агнешки Ляве.
Фелікс, син Пйотра, власник будинку в м. Замостя (продав його Павлові і
Софії Сєрпінським 4.08.1784 p.), відставний унтер-офіцер (зг. близько 1803 p.).
Антоній, син Фелікса, чиновник 14-го класу.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 469-471.
ЛЯСКОВСЬКІ г. Півкоза
Рос. «о Лясковскомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 27.04.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Корсунь Богуславського пов. (з
прізвищем Вихованський).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 757-758 зв.
94

ЛЯШЕВИЧІ г. Шелига
Рос. «о Ляшевичахь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 15.03.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Чигиринському пов.
не записані, а мешкали тоді в с. Семигородки при священикові Миколаю
Делійському («ЛЬпинскомь»).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1081-1083.
МАЄВСЬКІг. Хрест
Рос. «о Маевскихь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 26.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 20.05.1832 р. з
перенесенням до шостої частини.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Мошни
Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 801-805 зв.
МАКОВСЬКІ г. Єліта
Рос. «о Маковскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
28.03.1803 	р. й були легітимовані по Васильківському пов. 2.10.1807 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 10.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.06.1752 	p.: метрика про хрещення в Любарському костьолі Лаврентія (Вав-
жинця), сина Юзефа і Катажини Маковських.
Лаврентій, служив в Національній кавалерії в чині товариша (відставка в
Томашполі 1.12.1785 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 67-68 зв.
МАЛШОВСЬКІ г. Побог
Рос. «о Малиновскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
18.12.1802 	та 24.01.1817 pp. і були легітимовані по Махнівському пов. 7.10.1810 р.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та
30.01.1817 р. з перенесенням до шостої частини тої ж родовідної книш.
Легітимації перевірено «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.05.1720 p.: "Право или дозволенне, данное в Заславе полоцким стольником
Стефаном Мисеуном Василию Малиновскому на заселение пустнни Красно-
сиолка назьіваемой".
95

Василь, дідич маєтків у Вінницькому пов. Брацлавського в. (право надане
князем Павлом-Каролем Любарговичем-Сангушком), урочища Кропивна
Вінницького пов. (право надане тим же князем 1.03.1723 p.), двох хуторів у Чуднів-
ському ключі (право від того ж князя надане в м. Дубно 3.06.1727 p.).
По ревізії 1795 р. записані в сс. Пиковець і Чорнорудка Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 537-546 зв.
МАРКЕВИЧІ г. Лебідь
Рос. «о Маркевичахь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 16.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 73-74.
МАРКОВСЬКІ г. Бонча
Рос. «о Марковскомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 11.12.1806 р. з віісссшіям до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1110-1112.
МАРКОВСЬКІ г. Бонча
Рос. «о Марковскомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 3.07.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1057-1058 зв.
МАРКОВСЬКІ г. Шелига
Рос. «о Марковскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 12.07.1805 та 5.11.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 531-533.
МАРТИНИ
Рос. «Мартьши».
Були легітимовані по Васильківському пов. 25.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Фастів
Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 677-678 зв.
МАРШЕВСЬКІ чи МАРЧЕВСЬКІ г. Холева
Рос. «о Маршевскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
18.12.1802 	р. і були легітимовані по Васильківському пов. 7.10.1809 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 22.02.1839 р. з негативним
висновком.
96

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.07.1726 	p.: метрика про хрещення в Білоцерківському костьолі Яна, сина
Валентія і Софії Маршевських.
По ревізії 1795 р. записані у Васильківському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 401-403 зв.
МАСЛОВСЬКІ
Рос. «[дело] Масловскаго».
12.11.1792 	року Масловським видали грамоту про записання їх до другої
частини родовідної книги дворян Чернігівського намісництва.
Були легітимовані по Київському пов. 8.07.1805 р. з внесенням до другої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 555-556 зв.
МАуБЕРГИ г. Мауберг
Рос. «обь Андрее МаубергЬ».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 7.04.1804 р. з внесенням до
четвертої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 182-182а.
МАЦЕЙОВИЧІ г. Богория
Рос. «о МацЬіовичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
10.12.1803 	р. та ще раз без дати і були легітимовані по Уманському пов.
22.01.1808 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
11.10.1761 	p.: метрика про хрещення в церкві с. Коханівка Пилипа, сина Федора
і Єви Мацейовичів.
Пилип, священик, настоятель церкви в с. Пломенчик Брацлавського в. (зг.
1787 р.).
Іван, священик (зг. близько 1803 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Безпечна Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 271-272 зв.
МАЦЕЙОВИЧІ г. Лебідь
Рос. «о МацЬіовичЬ».
Були легітимовані по Черкаському пов. 7.08.1803 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 112-113 зв.
МЕЛЕНСЬКІ
Рос. «о Меленскихь».
Були легітимовані по Київському пов. 3.05.1805 та 11.03.1826 pp. з
внесенням до третьої частини родовідної книги дворян Київської губ.
4 7-617
97

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 545-548.
МЕНЖИНСЬКІ г. Костеша
Рос. «о Менжинскомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 16.07.1803 та 26.08.1816 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 953-954 зв.
МЄЖВІНСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о МЬржвинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
13.12.1802 та 13.03.1805 pp. і були легітимовані по Васильківському пов. 7.10.1809
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Внсочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.04.1791 	p.: метрика про хрещення в Канівському костьолі Якуба, сина Ігна-
ция і Катажини Мєжвінських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Степанці Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. і, спр. 13, арк. 347-349.
МИХАЛЕВИЧІ г. Корчак
Рос. «о Михалевичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
27.04.1808 	р. й були легітимовані по Радомишльському пов. 1.06.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.12.1802 p.: "Определение Подольского дворянского депутатского собрания,
по которому Степан, Петр, Василий и Йван, сьшм Петра, внуки Йвана, Миха-
левичи признаки в дворянском достоинсгое со виесеїшем в первуїо часть ро-
дословной книги".
Петро, колезький канцелярист, служив експедитором у Київському
дворянському депутатському зібранні, разом з братами володів будинком і землею
в с. Ржепинці Кам'янецького пов. Подільської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 273-274 зв.
МИХАЛЬСЬКІ г. Корчак
Рос. «о Михальскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м-ку Зозів Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 208-209 зв.
98

МИХНЕВИЧІ г. Лис
Рос. «о Михнівичахь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 14.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Ки&ської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в м-ку Монастирище
Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 775-776 зв.
МПСЛ АШЕВСЬКІ г. Остоя
Рос. «о Миклашевскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 6.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян ЮгїЬської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян Проскурівського пов. Подільської
губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 195-195а зв.
МІЛКОВСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Милковскихь».
Були легітимовані по Уманському пов. 17.10.1803, 21.10.1803 та 16.11.1835
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Також були легітимовані в 1834 р. з внесенням до шостої частини родовідної
книги дворян Волинської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 829-834 зв.
МІЛЛЕРИ г. Мєшанєц
Рос. «о МиллерЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
22.12.1802 	(?) та 17.01.1808 pp. й були легітимовані по Васильківському пов.
11.07.1808 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учреждешюй для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 24.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.04.1777
p.: метрика про хрещення в Щуровському костьолі Габріеля, сина Вавжинця
(Лаврентія) і Аполонії Міллерів.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 165-166.
МШАКОВСЬКІ г. Долега
Рос. «о Минаковскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 19.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Високе
Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 683-685 зв.
МІХАЛОВСБКІ г. Глова
Рос. «о Михал овскомь».
99

Були легітимовані по Махнівському пов. 27.09.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1067-1068 зв.
МІХАЛОВСЬКІ г. Траска
Рос. «о Михаловскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 26.03.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Були також легітимовані
15.12.1803 	р. по Волинській губ. та 8.04.1804 р. по Київській губ. з внесенням до
шостої частини родовідних книг дворянства цих губерній.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 108-111 зв.
МЙОДУШЕВСЬКІ г. Осгоя
Рос. «о Міодушевскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 26.02.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Корнин
Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1069-1071 зв.
МЙОДУШЕВСЬКІ г. Осгоя
Рос. «о Міодушевскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
19.12.1802, 	22.12.1803 та 1.04.1810 pp. і були легітимовані по Радомишльському
пов. 2.04.1810 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р.
з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.08.1736
p.: метрика про хрещення в Юровсцькому костьолі Пйотра, сина Антонія і
Софії Мйодушевських.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 511-513 зв.
МЙОНЧИНСЬКІ г. Темпа Подкова
Рос. «о Міончинскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 6.06.1804 та 20.10.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіям записані серед шляхти: в 1795 р. у Васильківському пов., а в
1816 р. в с. Рейментарщина того ж повіту.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 405-410.
МЛОДЕЦЬКІ г. Півкоза
Рос. «о Млодецкихь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 11.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в Черкаському пов. не записані
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 783-784 зв.
100

МОГИЛЬНИЦЬКІ г. Корчак
Рос. «о Могильницкомь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 21.10.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Чигиринському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 881-882 зв.
МОЗИРСЬКІ г. Дуброва
Рос. «о Мозьірскихь».
Були легітимовані по Уманському пов. 20.05.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Небелівка Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 653-654 зв.
МОНТИЦЬКІ г. Лодя
Рос. «о Монтицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
12.12.1802 та 28.06.1810 pp. і були легітимовані по Васильківському пов. 6.07.1810
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.11.1761
p.: метрика про хрещення в церкві с. Карабачин Михайла, сина Михайла і
Анастасії Монтицьких.
По ревізії 1795 р. записані в Радомишльському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 481-484.
МОНЬКИг. Любич
Оди. «Монько», рос. «обь АдамЬ МонькЬ».
Були легітимовані по Таращанському пов. 16.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 625-627 зв.
МОРАЛЕВИЧІ г. Яструбець
Рос. «о Моралевичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
30.05.1802 та 16.12.1803 pp. і були легітимовані по Уманському пов. 14.07.1808 р.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 13.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
28.10.1749 	p.: метрика про хрещення в церкві с. Немирівка (?) Стефана, сина
Якова і Пелагії Муралевичів.
101

Стефан, син Якова, онук Антона, дідич частини с. Ятмунтівка Підлясько-
го воєводства (зг. 1796 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Островок Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 291-293.
МОСЦИЦЬКІг. Равич
Рос. «о Мосцицкихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 210-211 зв.
МуРЖЕНКИ г. Лук
Рос. «и о прочихь Мурженкахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
16.05.1810 	р. і були легітимовані по Липовецькому пов. 12.06.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 2.02.1694
p.: метрика про вінчання в Білоцерківській церкві Євстафія Мурженка з
Марією Чарнолуцькою.
По ревізії 1795 р. записані в с. Лобачів Таращанського пов. та
с. Домбровиця Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 577-580 зв.
МЯЛКОВСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Мялковскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 22.03.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1015-1018.
НАГІНСЬКІ
Рос. «о Нагинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
19.12.1807 	й були легітимовані по Махнівському пов. 20.01.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 23.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
10.03.1746 p.: метрика про хрещення у Львівському костьолі Бартоломія, сина
Базиля і Теклі Нагінських.
По ревізії 1795 р. записані в м. Махнівка.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 139-140 зв.
НАДОЛЬСЬКІ г. Рох
Рос. «о Надольскихь».
Писалися «сь Надольной».
102

Були легітимовані по Уманському пов. 14.03.1805 та 31.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книг и дворян Київської іу б.
По ревізіям записані: в 1795 та 1800 pp. серед чиншової шляхти в с. Мизи-
нівка Звенигородського пов., в 1795 р. серед шляхти в Радомишльському пов. та
в 1817 р. серед шляхти в Сквирському пов.
Джерела: ЦДІА)С України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 697-702 зв.
НАКЄЛЬСЬКІг. Пшияцель
Рос. «о НакЬльскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 18.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 765-766 зв.
НАУМОВИ г. Огончик
Рос. «о НаумовЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
19.10.1807, 7.11.1807 та 9.11.1808 pp. й були легітимовані по Васильківському
пов. 26.10.1808 р. з внесенням до другої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 24.01.1839 р.
з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
31.01.1774 	p.: «Паспорт корнета Йвана Матвеева сина Наумова вьщанньїй гене-
рал-фельдмаршалом и кавалером графом Румянцовмм об увольнении по бо-
лезни».
Михаїл, син Івана, канцелярист Васильківського нижнього земського суду
(зг. 1805 р.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 167-169 зв.
НАШАРКОВСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Нашарковскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 26.02.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти Липовецького пов. під
прізвищем Назарковський.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 995-996 зв.
НЕГРЕБЕЦЬКІ г. Сас
Рос. «о Негребецкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
30.12.1802 	р. й були легітимовані по Уманському пов. 17.12.1807 р. з внесенням
до пертої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з негативним висновком.
103

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1753 p.:
«Протест занесенньїй в Пржемьісльский гродский суд Войцехом Негребецким
против Николая Бросневского за причинение личной обидьі обесчещением
его чести и слави».
Юзеф, служив в Національній кавалерії в чині товариша, вийшов у
відставку 1.09.1792 р. з чином намісника.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 11-12 зв.
НЕДЗЄЛЬСЬКІ г. Прус
Рос. «о НедзЬльскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 27.05.1805 та 29.09.1830 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 681-682 зв.
НЕСГОРОВИЧІ чи НЕСТЕРОВИЧІ г. Побог
Рос. «о НесторовичЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
15.12.1802 	та 30.01.1806 pp. й були легітимовані по Уманському пов. 10.07.1808 р.
з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Кй№ської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 9.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.03.1739 p.: метрика про хрещення в церкві с. Васютинці Гаврила, сина Луки і
Мотрони Несторовичів.
Гаврило, його батько та дід володіли на дідичному праві частинами с.
Несторівка, що засвідчили тамтешні мешканці (випис свідоцтва з Вінницького
гродського суду від 17.10.1793 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 225-226 зв.
НЄДЗЄЛЬНЩЬКІ г. Прус
Рос. «о НЬдзЬльницкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
3.09.1801, тричі 18.06.1802, 3.12.1802 pp. та ще раз без дати і були легітимовані
по Липовецькому пов. 11.03.1808 р. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 14.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.11.1702 	p.: метрика про хрещення в Рокошицькій церкві Григорія, сина Івана
і Євдокії Нєдзєльніцьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Купчинці Липовецького пов. та
с. Росоховата Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 301-304.
104

НОВАЛЬСЬКІ г. Прус
Рос. «о Новальскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 9.10.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1055-1056 зв.
НОВАЦЬКІг. Равич
Рос. «о Новацкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
29.12.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов. 1.05.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 19.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
11.09.1724 	p.: метрика про хрещення в Білоцерківському костьолі Яна, сина
Томаша (Хоми) і Анни Новацьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Шамраївка Васильківського пов. з
прізвищем Новицький.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 105-107 зв.
НОВИЦЬКІг. Дубно
Рос. «о Новицкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
12.05.1803 р. й були легітимовані по Уманському пов. 1.04.1807 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.08.1753 p.: метрика про хрещення в с. Купівате Самійла, сина Івана і Софії
Новицьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 1-2 зв.
НОВИЦЬЮ г. Новицький
Рос. «о Новицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
24.03.1808 	р. й були легітимовані по Київському пов. 24.03.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 25.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.10.1636 p.: «Решение Киевского уездного суда по делу Вацлава и Юрия Ми-
хайлових сьшовей Новицких с Немиричами о насильственном завладении
ймення Седлище Новаковщизною назьгоаемого».
Григорій, довірена людина генерал-лейтенанта і кавалера Стефана Лю-
бовіцького (зг. 1802 p.).
105

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 177-178 зв.
НОВИЦЬКІ г. Новицький
Рос. «о Новицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
9.10.1802 	та 1.05.1818 pp. і були легітимовані по Сквирському пов. 19.03.1809 та
18.06.1818 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Височайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 23.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
18.04.1744 	p.: "Купчая крепость совершенная в Воротиничах Михайлом Ивано-
вьш сином Новицким и женою его Анною, урожденною Вислоуховою, в
сторону Иосифа-Франца Воротинецкого на имение селение Воротиничи в Брже-
ском воеводстве за сумму 3000 злотих польских. Заявлена в Кобринском магде-
бургском суде".
По ревізії 1795 р. записані в сс. Березняки і Татаринівка Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 434-440 зв.
ОБЕРТИНСЬКІ г. Сас
Рос. «обь Обертинскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 23.01.1804 та 20.01.1828 pp. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської іу б.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 249-252
ОБРЕМБСЬКІ г. Холева пр. Нагорний
Рос. «обь Обрембскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 29.11.1804 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1136-1139 зв.
ОВСЯНЩЬКІ г. Роля
Рос. «обь Овсяницкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
17.12.1802, 	5.11.1832 та 22.12.1832 pp. і були легітимовані по Васильківському
пов. 11.10.1809 та 17.11.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Височайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 23.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1672 p.:
"Крепостная еделка, признанная в Летичевском гродском суде помещиком
части селения Овсяник Йваном Игнатьевим сином Овсяницким в сторону
Григория Лопатинского на ту же часть селения Овсяник со всеми к ней
приналежностями" .
По ревізії 1816 р. записані в с. Потіївка Васильківського пов. та с. Багва
Таращанського пов.
106

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 423-428.
ОЖАКОВСЬКІг. Равич
Рос. «обь Ожаковскихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 5.03.1806 та 26.08.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1073-1075 зв.
ОЖЕХОВСЬКІ г. Окша
Рос. «обь Оржеховскомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 13.10.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані «между шляхтою необложенною подушним
окладом» в м-ку Кошовата Таращанського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1031-1032.
ОМСЬКІ г. Дулич
Рос. «обь Оинскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 26.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Неминка (?) Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 212-213 зв.
ОКОНЕВСЬКІ, ОКОНЮВСЬКІ чи ОКУНЮВСЬКІ г. Окунь
Рос. «обь Оконевскихь», «Оконіовскій», «Окуніовскій».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 9.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Колодисге
Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 549-550 зв.
ОЛЕКСИНСЬКІ
Рос. «обь ОлЬксинскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 30.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Були також
легітимовані 28.12.1800 (?) р. по Литовській губ. з внесенням до першої частини
родовідної книги.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти по Васильківському
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 152-153.
ОЛУ ВКИ, ОЛОВКИ чи ГОЛОВКИ г. Прус І
Рос. «обь ИванЬ ОлувкЬ», одн. Олувко, Оловко, Головко)
Були легітимовані по Васильківському пов. 7.12.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1098-1099 зв.
107

ОЛЬШЕВСЬКІ г. Прус П
Рос. «обь Ольшевскомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 9.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Згадуються в с. Скибин.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 585-586 зв.
ОРЕЛЬСЬКІ г. Брохвич
Рос. «обь Орельскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
15.12.1802 р. і були легітимовані по Васильківському пов. 11.10.1809 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 22.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.03.1756 	p.: метрика про хрещення в Млинській церкві Юзефа, сина
Станіслава і Анастасії Орельських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Чупира Васильківського пов.
Джерела: І.ЩІАК України, ф. 481, оп. і, спр. 13, арк. 379-381 зв.
ОРЛОВСЬКІ
Рос. «обь Орловскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
29.12.1803 р. і були легітимовані по Липовецькому пов. 23.07.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.12.1703 	p.: метрика про хрещення у Велишському костьолі Адама, сина Мі-
хала і Розалії Орловських.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 575-576 зв.
ОРЛОВСЬКІ г. Сас
Рос. «обь Орловскомь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 29.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 913-914 зв.
ОРЛОВСЬКІ г. Сас пр. Вачинич
Рос. «обь Орловскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 29.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Верхнячка
Уманського пов., а в с. Копіювата («Копіовата») Липовецького пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 663-664 зв.
108

ОРЛОВСЬКІ г. Хомонто
Рос. «обь Орловскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
9.10.1803 	р. і були легітимовані по Радомишльському пов. 8.07.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
16.02.1779 	p.: метрика про хрещення у Виножевській церкві Стефана, сина
Юзефа і Оршулі Орловських.
По ревізії 1795 р. записані в Радомишльському пов. на чинші у дідича Не-
мирича.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 485-486 зв.
ОРЛОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «обь Орловскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 30.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 663-664 зв.
ОСНЯЛОВСЬКІ г. Трубки
Рос. «обь Осняловскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 12.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 10, арк. 227-229.
ОСОВСЬКІ г. Долега
Рос. «обь Осовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
16.12.1802 та 22.11.1807 pp. й були легітимовані по Махнівському пов. 22.11.1807
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.02.1743
p.: метрика про хрещення в Микулинській парафіяльній церкві Івана, сина
Миколая і Христини Осовських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Ширнів Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 25-27.
ОСГАШЕВСЬКІ
Рос. «обь Осташевскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
16.12.1802 та 15.12.1806 pp. і були легітимовані по Уманському пов. 7.04.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легіти109

мація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.02.1724 	p.: "Дарственная запись учиненная в Любельском замке князем Лю-
барским (?) в сторону Шимона Осташевского и его наследников на хутор с
сенокосом и ставом в Гавритинском фольварке состоящем".
По ревізії 1795 р. записані в Уманському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 503-506.
ОСТАШЕВСЬКІ г. Осгоя
Рос. «обь Осташевскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
26.11.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов. 4.04.1807 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 2.05.1759
p.: метрика про поховання з Мошнинського парафіяльного костьолу Казімежа
Осташевського.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 3-4 зв.
ОСГРЕЙКИ г. Трубки
Рос. «обь Острейкахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
4.12.1802 та 12.09.1805 pp. й були легітимовані по Уманському пов. 5.11.1807 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 10.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.12.1779
p.: метрика про хрещення в Макарівській парафіяльній церкві Миколая, сина
Ігнатія і Маріанни Острейків.
По ревізії 1795 р. записані в с. Русках (Ружки, Ріжки?) Таращанського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 61-62 зв.
ОСГРОВСЬКІ г. Корчак
Рос. «обь Островскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 9.03.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Київській губ. не
записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 525-526.
ОСГРОВСЬКІ г. Корчак
Рос. «обь Островскомь».
110

Були легітимовані по Сквирському пов. 19.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Шаліївка Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 75-76 зв.
ОСТГОМЕНЦЬКІ г. Помян
Рос. «обь Остромецкихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 31.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 411-414.
ПАВЛОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Павловскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 28.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В1764 р. відбулося хрещегаїя Гжегожа, сина Пйотра, онука Яна.
По ревізії 1795 р. записані як «служащие в господском дворе по
контрактам шляхецким» в с. Скочиськи4 Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 41-42.
ПАЄМСЬКІ чи ПАЄНЦЬКІ
Рос. «о Паемскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
7.12.1803 	та 10.05.1810 pp. і були легітимовані по Васильківському пов. 10.05.1810
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян КИ&ської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 7.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походжеїшя від
19.03.1751 p.: метрика про хрещення в Брагилівському костьолі Юзефа-
Казімєжа, сина Лукаша і Магдалини Паємських.
В документах 1711 та 1759 pp. записані з прізвищем Паєнцький.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 621-622 зв.
ПАРНЩЬКІ г. Папарона
Рос. «о Парницкомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 27.09.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в м. Умань не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1007-1008 зв.
ПАРУШЕВСЬКІ чи ПАРУШЕВИЧІ г. Рогаля
Рос. «о Парушевскомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 11.07.1804 та 19.12.1819 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
4 Можливо, йдеться про с. Скочище неподалік м-ка Ходорків.
111

По ревізії 1795 р. записані в с. Фетовець (?) Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 101-103.
ПАуЛЩИ г. Любич
Рос. «о Паулицахь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 18.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 53-54 зв.
ПАЦИ г. Гоздава
Рос. «о Викентіи ПацЬ».
Були легітимовані по Черкаському пов. 18.08.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 114-115 зв.
ПАШКОВСЬКІ г. Абданк
Рос. «о Пашковскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 223-225 зв.
ПЄЛЄХОВСЬКІ г. Новина
Рос. «о ПілЬховскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 27.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 39-40.
ПЄНЬКОВСЬКІ г. Сухі Ковнати
Рос. «о Піньковскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 17.07.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Карапиші Богуслав-
ського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 307-308.
ПЄНЬКОВСЬКІ г. Сухі Ковнати
Рос. «о ПЬньковскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 30.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Свинарна
Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 819-820 зв.
ПЕРКОВСЬКІ
Рос. «о Перковскихь».
112

Були легітимовані по Васильківському пов. 24.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Антонівка
Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 669-671 зв.
ПІЛЬХОВСЬКІг. Рогаля
Рос. «о Пильховскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
двічі (без дат) й були легітимовані по Махнівському пов. 31.10.1804 та 14.07.1834
pp. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 30.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1703 p.:
«Запись учиненная в Вьшюгродском гродском суде на сумму 1000 злотих поль-
ских вьішогродским скарбником Матвеем Матвеевьім сьіном Пильховским в
сторону Фоми Накваского и наследников его с обеспечением оной суммьі на
его движимом и недвижимом имении».
Войцех, син Матвія, новогродський стольник (зг. 1739 p.), одружився з
радомишльською сендзянкою Маріанною Домашевською.
Міхал-Вінцентій-Ігнаций, син Войцеха, онук Матвія, вишогродський
стольник, 6.11.1800 р. довів шляхетство в Королівстві Лодомерії і Галичини,
поміщик с. Терехове (зг. близько 1802 p.).
Адольф, син Міхала, герба Біберпггайн, поміщик Махнівського повіту (зг.
1834 p.), повстанець 1830 р. (приєднався до повстання з дев'ятьма слугами,
після арешту утримувався шість місяців у Києво-Печерській цитаделі, звільнений
30.05.1835 	р.).
Северин, син Міхала, поміщик с. Терехове Махнівського пов., після
повстання 1830 р. на вигнанні.
По ревізії 1816 р. записані в с. Терехове Махнівського пов. (поміщики).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 213-216 зв.
ППЦАТОВСБКІ г. Прус
Рос. «о Пищатовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
6.06.1808 	р. й були легітимовані по Київському пов. 11.07.1808 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 19.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
22.08.1784 	p.: метрика про хрещення в Прагському костьолі Міхала-Бартоломія,
сина Анджея і Катажини Піщатовських.
Під час ревізії 1795 р. мешкали в Київському пов., але не були записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 109-110 зв.
113

ПЛАТОНОВИЧІ г. Осгоя
Рос. «о Платоновичахь».
Були легітимовані 15.01.1786 р. з внесенням до третьої частини родовідної
книги дворян Чернігівського намісництва та по Київському пов. 26.06.1805 р. з
внесенням до другої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 561-563 зв.
ІШОТНЩЬКІ г. Одровос пр. Юнкевич
Рос. «о Плотницкихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 23.03.1806 та 30.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Ржевуша (?) Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1114-1122 зв.
ПОГОРЕЦЬКІг. Сас
Рос. «о Погорецкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
27.11.1802 р. та вдруге без дати й були легітимовані по Звенигородському пов.
28.01.1808 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 21.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
22.08.1784 	p.: метрика про хрещення в Чуднівському костьолі Францишка, сина
Марцина і Маріанни Погорецьких.
По ревізії 1795 р. записані по Звенигородському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 131-133.
ПОЛУБІНСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Полубинскихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 3.02.1804 та 2.03.1833 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ., а
25.02.1835 	р. з перенесенням до шостої частини.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 283-285 зв.
ПОТОЦЬКІ, графи
Рос. «о графЬ Потоцкомь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 4.03.1804 р. з внесенням до п'ятої
і шостої частин родовідної книги дворян Подільської губ. та 12.11.1804 р. до
п'ятої і шостої частин родовідної книги дворян Київської губ.
Граф Францишек-Пйотр.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 859-861.
ПРОТОБОВЕРИ г. Алябанда
Рос. «и о прочихь Протобоверахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
28.03.1803 та 19.06.1833 pp. і були легітимовані по Сквирському пов. 13.03.1808 р.
114

з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ., а
22.06.1833 	р. з перенесенням до шостої частини тої ж книги. Легітимації
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 15.02.1839 р. з висновком про сумнівність
дворянських прав Протобоверів.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 28.11.1699 p.: "Тестамент в Рьіжановке учиненньт бивших польских
королеви Ядвиги войск поручиком Григорием Ііротобовером с завещанием
недвижимого ймення части села Рьіжановка, в котором семь пеших и пять
тяглих крестьян, разного воєнного оружия малолетнему сину Андрею Протобо-
веру";
- від 19.04.1779 p.: метрика про хрещення в Макарівському костьолі
Костянтина, сина Кароля і Магдалени з Бернацьких Протобоверів.
Анджей, брацлавський войський (зг. 1739 p.).
Костянтин, посесор с. Розезжа (?) графа Ходкевича (зг. 1820 p.), комісар по
"пресечению холери" в Радомишльському пов., обраний на цю посаду
тамтешнім дворянством (зг. в 1831 p.).
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Макарів Київського пов. Пізніше
згадуються в ролі власників трьох кріпаків.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 327-333 зв.
ПУЛЖОВСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Пуликовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
21.12.1803 	р. і були легітимовані по Чигиринському пов. 11.06.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 3.12.1750
p.: метрика про хрещення в Мозирському костьолі Анджея, сина Яна і Агнети
Пуліковських.
По ревізії 1795 р. записані в Чигиринському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 587-588.
ПУТКОВСЬКІГ. Пилка
Рос. «о Путковскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 26.01.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 99-100 зв.
ПУХАЛЬСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Пухальскомь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 20.08.1803 та 13.03.1816 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
115

При доповненні ревізії в 1800 р. записані серед чиншової шляхти в
Чигиринському пов. та в с. Пруси того ж повіту.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 381-385 зв.
ПШЕТОЦЬКІ г. Наленч
Рос. «о Пржетоцкомь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 2.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 419-422 зв.
ПШИЛуЦЬКІ г. Сулима
Рос. «о Пржилуцкомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 15.03.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в сільці Пеньонжкове Уманського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 695-696 зв.
РАВИЧІ
Рос. «о Георгій РавичЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
6.11.1807 	р. й були легітимовані по Київському пов. 6.11.1807 р. з внесенням до
четвертої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з висновком про помилку у
визначенні частини родовідної книги, до якої було внесено цей рід, та з
вимогою перенести Равичів (як чиновників) до іншої частини.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 3.06.1804
p.: патент Сенату Георгію Равичу на чин титулярного радника.
Семен, син Івана, малоросійський сотник.
Георгій, син Семена, титулярний радник і кавалер, кам'янець-
подільський поліцмейстер.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 43-44 зв.
РАДЕЦЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Радецкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
21.01.1810 	р. і були легітимовані по Богуславському пов. 10.03.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.12.1769 p.: метрика про хрещення в Мошнинському костьолі Томаша, сина
ІОзефа і Вікторії Радецьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Корпишівка Богуславського пов.
116

Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 601-602 зв.
РАДЗШІЕВСЬКІ г. Біберпггайн
Рос. «о Радзишевскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 214-215 зв.
РАДОЖИСЬКІ г. Прус
Рос. «о Радоржискихь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 20.06.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Чигиринському пов.
не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 873-875.
РАСЄВИЧІ г. Раровський чи Pop
Рос. «о РасЬвичЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
14.05.1810 	р. і були легітимовані по Богуславському пов. 16.05.1810 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
26.02.1756 	p.: метрика про хрещення в Вєжбовецькому костьолі Юзефа, сина
Павла і Вікторії Расєвичів.
Юзеф, служив в 2-й бригаді Національної кавалерії в чині товариша
(відставка 20.06.1792 р. від віце-бригадира).
Антоііій, син Павла, онук Яиа, 16.07.1802 р. визнаний в дворянській
гідності Подільським дворянським депутатським зібранням з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Подільської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 547-548 зв.
РАЧИНСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Рйчинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
16.12.1802 	р. і були легітимовані по Таращанському пов. 13.03.1809 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1.11.1762
p.: метрика про хрещення в Татаринівській церкві Дем'яна, сина Станіслава і
Сузанни Рачинських.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 351-353.
117

РОГОВСЬКІг. Абданк
Рос. «о Роговскихь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 5.07.1805 та 3.08.1834 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Сміла
Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 785-787 зв.
РОГУСЬКІГ. Осгоя
Рос. «о Рогускомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 17.07.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 301-302.
РОДКЕВИЧІ г. Крук
Рос. «о Родксвичіь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
7.02.1807 	р. і були легітимовані по Київському пов. 20.12.1809 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян КИіЬської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.08.1764
p.: "Инструкция, данная маршалом конфедерации Марианом Потоцким га-
лицкому гродскому приемщику Казимиру Родкевичу на взискивание денеж-
них сборов по Галицкой земле Коломийскому уезду".
Казімєж Крук-Родкевич, син Якуба, онук Яна, дідич с. Поболоте (зг. 1765
p., Галицький ґродський суд), 3.09.1782 р. довів своє шляхетське походження у
Львівському ґродському суді.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 371-373.
РОЖИЦЬКІ г. Роля
Рос. «о Рожицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
12.12.1802, 	11.11.1810 та 24.11.1832 pp. й були легітимовані по Липовецькому
пов. 11.11.1810 та 17.12.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
29.01.1730 p.: метрика про хрещення в Огієвській церкві Ішатія, сина Михайла і
Параскеви Рожицьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Кантелина Липовецького пов. та в
Таращанському пов. В останньому записані також і в 1816 р.
Згадуються в Білій Церкві.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 637-640 зв.
118

ГОЖНОВСЬКІ г. Новина
Рос. «о Рожновскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 16.12.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян м-ка Ксаверів Овруцького пов.
Волинської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 43-44.
РОКЩЬКІг. Равич
Рос. «о Рокицкихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 22.02.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 985-988.
РОКШИЦЬКІг. Побог
Рос. «о Рокшицкомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 13.12.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в с. Кочержинці
Уманського пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1009-1012 зв.
РОМАНОВСЬКІ г. Божа Воля
Рос. «о Романовскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 28.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед орендних посесорів Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 57-58.
РОМАНОВСЬКІ г. Божа Воля
Рос. «о Романовскомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 21.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в с. Корнин Сквирського пов. з помилками в
прізвищі (до російськомовної частини документа внесені як Камінські, а до
польськомовної як Романські).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 59-60 зв.
РУДКОВСЬКІг. Побог
Рос. «о Рудковскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
без дати й були легітимовані по Сквирському пов. 23.05.1808 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 10.02.1839 р. з негативним висновком.
119

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
17.01.1777 p.: метрика про хрещення в церкві с. Вербівка Антона, сина Івана і
Анни Рудковських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Вербівка Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 249-250 зв.
РУСАНОВСЬКІ г. Сухі Ковнати
Рос. «о Русановскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 29.09.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Сестринівка
Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 919-920 зв.
РУСЕЦЬКІГ. Равич
Рос. «о Русіщкихь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 17.03.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 16.09.1837 р. з
перенесенням до шостої частини.
По ревізіям записані в Радомишльському пов.: в 1827 р. серед шляхти в
сільці Приворіття та в 1834 р. серед дворян другого розряду в с. Покришів.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 287-290 зв.
РУТКОВСЬКІГ. Бонча
Рос. «о Рутковскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 30.05.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Георгій, син Юзефа, онук Антонія, з Речицького пов. Мінської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 535-536 зв.
РУТКОВСЬКІ-ХЛЄБКЕВИЧІ
Рос. «о Рутковскомь ХлЬбкевичЬ».
Були легітимовані по Махнівському пов. 9.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в с. Костянтинів
Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 893-894 зв.
РУЦИНСЬКІГ. Рубєш
Рос. «о Руцинскихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 14.12.1805 та 11.04.1828 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. записані серед шляхти в
с. Скибин Таращанського пов., а в с. Стеблівська Миколаївка Богуславського
пов. записані серед шляхти в 1795,1811 та 1816 pp.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 535-536 зв.
120

САВИЦЬКІ г. Любич
Рос. «о Савицкомь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 28.04.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 885-886 зв.
САВИЦЬКІ г. Новина
Рос. «о Савицкомь».
Були легітимовані по Київському пов. 1.03.1806 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. та під час її доповнення в 1800 р. в Київському пов. не
записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1027-1028 зв.
САДЛІНСЬКІ г. Нечуя
Рос. «о Садлипскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
13.12.1802 	та 20.01.1808 pp. й були легітимовані по Липовецькому пов. 21.01.1808
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 5.04.1751
p.: метрика про хрещення в Ферльовському костьолі Юзефа, сина Якуба і Роз-
алії Садлінських.
По ревізії 1795 р. записані в Липовецькому пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 267-268 зв.
САДОВСЬКІ г. Ліобич
Рос. «о Садовскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 29.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 136-137.
САМБОРСЬКІг. Осгоя
Рос. «о Самборскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
2.12.1803 	р. й були легітимовані по Уманському пов. 16.11.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.01.1767 p.: метрика про хрещення в церкві с. Островця Антона, сина Адама і
Анни Самборських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Рогова Уманського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 227-228 зв.
121

САНДРОВИЧІг. Лада
Рос. «о Сандровичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
30.12.1802 р. і були легітимовані по Сквирському пов. 17.11.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 13.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 9.12.1768
p.: метрика про вінчання в Прилуцькому костьолі Себастяна Сандровича з
Розалією Забліковською.
По ревізії 1795 р. записані в с. Ржевуха Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 297-298 зв.
САРНЄВИЧІг. Корвин
Рос. «о СарнЬвичЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
18.12.1802 р. і були легітимовані по Липовецькому пов. 20.05.1809 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.04.1735 	p.: метрика про хрещення в Горигродському костьолі Георгія, сина
Яна і Розалії Сарнєвичів.
Базиль, служив у Національній кавалери в чині товариша (відставка від
19.01.1792 	p., видана генерал-майором і кавалером Дзєржком).
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Кальник Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 357-358 зв.
САФТЕНКИ г. Яструбець
Рос. «о Сафгенкахь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 14.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані серед шляхти в с. Рубанка
Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 915-917 зв.
СВАРОЧЕВСЬКІ чи ШВАРОЧЕВСЬКІ г. Бонча
Рос. «о Сварочевскомь», «Сшварочевскій».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 23.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані серед шляхти в
Чигиринському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 867-868 зв.
СВАРІЧЕВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Сваричевскомь».
122

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подалі
без дати і були легітимовані по Липовецькому пов. 20.01.1808 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 15.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
22.10.1782 	p.: "Свидетельство из Львовского земского суда о признании в дво-
рянском достоинстве Петра Сваричевского с синами Михайлом, Адальбертом,
Иосифом, Йваном и Фадеем".
По ревізії 1795 р. записані в с. Підлужне Рівненського пов. Волинської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 319-321.
СВЄНЦИЦЬКІ г. Кшивда
Рос. «о СвЬнцицкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
29.09.1803 	р. і були легітимовані по Сквирському пов. 4.03.1809 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
16.03.1748 p.: метрика про хрещення в Ходорківському костьолі Олександра,
сина Яна і Терезії Свенцицьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 369-370 зв.
СВЩЕРСЬКІг. Любич
Рос. «о Свидерскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 14.12.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Липовецькому пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1003-1004 зв.
СЕВРУКИ г. Гейпггор
Рос. «о Севрукахь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 24.02.1806, 4.04.1816 та 22.12.1832
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
12.03.1799 р. сквирський маршалок Залеський видав Севрукам свідоцтво
про прийняття від них документів на дворянську гідність для надіслання до
Герольдії.
По ревізіям 1795 та 1816 pp. записані серед шляхти в с. Березянка
Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 977-983.
СЕНЧКОВСЬКІ г. Огончик пр. Якубчик
Рос. «о Сенчковскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 25.05.1804 р. з внесенням до пер
шої частини родовідної книги дворян Київської губ.
123

По ревізії 1795 р. записані в с. Маркуші серед неосілих службовців «во
владельческомь дворЬ» та в с. Обухів («вь подушномь окладі не записаньї»).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 395-403.
СЄМЯШКЕВИЧІ г. Долега
Рос. «о СЬмяшкевичЬ».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 5.06.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти в с. Попівка
Чигиринського пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 869-870 зв.
СЄНКЕВИЧІ г. Сєнюта
Рос. «о СЬнкевичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
12.07.1810 та 21.01.1833 pp. й були легітимовані по Чигиринському пов.
12.07.1810 та 8.05.1833 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Вьісочайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
7.03.1839 	р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.09.1775 	p.: метрика про вінчання в Смілянському костьолі Яна і Єфросинії
Сінкевичів.
По ревізії 1795 р. записані в Чигиринському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 627-629.
СИКТОВСЬКІ г. Вуж
Рос. «о Сьіктовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
29.12.1803 	й були легітимовані по Богуславському пов. 27.11.1808 р. з внесенням
до другої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 26.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1.07.1790
p.: «Огставка данная в Козеницах полковником польских войск и командиром
легкой кавалерии КЄнигом наместнику того ж полка Игнатию Сьггковскому».
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 179-180 зв.
СИНГАЄВСЬКІг. Лодя
Рос. «о Сингаевскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 20.10.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Линці та с.
Бабин Липовецького пов. (в останньому також і серед шляхти).
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 259-261 зв.
СПСОРСЬЮ г. Леліва
124

Рос. «о Сикорскихь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 20.07.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти по Чигиринському пов. в м-ку
Олександрівка та с. Херсонець (?).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 897-899.
СІКОРСЬКІ г. Лис
Рос. «о Сикорскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 13.03.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 999-1000 зв.
СКАЛЕЦЬКІ
Рос. «о Скалецкихь».
Клопоташія до Київського дворянського депутатського зібрашія подавали
31.12.1802,11.06.1806 та 10.11.1832 pp. й були легітимовані по Черкаському пов.
20.05.1807 	та 25.11.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги
дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания»
10.01.1839 	р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
28.08.1774 p.: метрика про хрещення в Ходорківському парафіяльному костьолі
Роха-Августина, сина Міхала і Маріанни Скалецьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 63-66 зв.
СКОРуПСЬКІг. Шелига
Рос. «о Скорупскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 5.12.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 118-119.
СКОТНЩЬКІ г. Роля
Рос. «о Скотницкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
11.12.1802 	р. і були легітимовані по Сквирському пов. 6.07.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.05.1773 	p.: метрика про хрещення в Пилянській церкві Михайла, сина Івана і
Анни Скотніцьких.
По ревізії 1795 р. записані в Сквирському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 473-474 зв.
СКРОБОНСЬКІ
Рос. «о Скробонскомь».
125

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
31.01.1807 р. й були легітимовані по Чигиринському пов. 24.03.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 7.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.07.1773
p.: метрика про хрещення в Бердичівському костьолі Нарциза-Юзефа, сина
Антонія і Магдалини Скробонських.
Антоній, адміністратор Сінгурської волості дідича Мошинського (зг. 1778
Р.).
Юзеф, син Антонія, колезький реєстратор (зг. 1832 p.).
По ревізії 1795 р. записані в Чигиринському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 631-633.
СКРОДСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Скродскихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 11.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 621-624.
СЛАВШСЬКІ г. Леліва
Рос. «о Славинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
29.12.1802 та 6.04.1834 pp. й були легітимовані по Васильківському пов. 8.07.1808
та 7.04.1834 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 20.01.1839 р.
з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1591 p.:
«В четверг по празднике св. Деви Агнети. Протест занесенний в Каменецкий
уездний суд помещиками частей с. Берлина или Височек Йваном Славинским
и Йваном Берлинским о признании предбрачной сделки на счет отдачи пер-
вим за последнего дочери Иваниньї».
По ревізії 1795 р. записані в с. Барахтянська Вільшанка Васильківського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 123-125 зв.
СЛОВЖОВСЬКІ г. Сухі Ковнати
Рос. «о Словиковскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
10.12.1802 та 21.02.1804 pp. й були легітимовані по Васильківському пов.
18.01.1808 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 21.01.1839 р. з
негативним висновком.
126

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.12.1745 p.: метрика про хрещення Яна-Ігнация, сина Станіслава і Франциш-
ки (уроджена Копельницька) Словіковських.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 135-136 зв.
СМОЛЬНИЦЬКІ г. Сас
Рос. «о Смольницкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
21.12.1802 	та 27.03.1835 pp. і були легітимовані по Васильківському пов. 6.03.1809
та 28.03.1833 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Внсочайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 23.02.1839 р.
з негативним висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 1730 p.: "Уступка признання в суботу на празднике св. Вита и Моде-
ста в Жидачевском гродском суде Мариею Смольницкою, урожденною Глин-
скою, при бьггности мужа ея Йвана Смольницкого в сторону младшого ее
брата Матвея Глинского на селение Козлю и разньїе суммьі";
- від 12.12.1790 p.: "Вечнопродажньїй контракт заключенньїй в Белой
Церкви между Петром Ивановьш сьшом, Васильєвим внуком, Филипповьш
правнуком Смольницким с одной сторони да с другой сторони гшемянником
Петра Стефаном Антоновим сином Смольницким о части в селениях Великой
и Малой Смольници, Великой Кульчици и Великого Городинца состоящее".
Антон, товариш панцирної корогви, 14.09.1767 р. "получил приказ в
Белой Церкви от ротмистра той же хоругви Игнатия Воронича на принятие в
Торговице команди Торговицкой луки на обеспечение границ", 12.10.1768 р.
"получил приказ в обозе под Дунаевцами от генерал-лейтенанта, великого
коронного ловчего и кавалера Франциска-Ксаверия Браницкого на получение
денег на зскадрон первой стражи", 2.09.1769 р. "получил приказ в обозе под
Кодней от генерального региментаря и кавалера Стемпковского на получение
денег для зскадрона первой стражи", 2.09.1769 р. "ему вьідан паспорт на сво-
бодньїй проезд в Белзкое воєводство", 1769 р. "в третий день после праздника
Вербной недели в Белзком гродском суде товарищ первой стражи Войцех Яб-
лонский жаловался на Антона Смольницкого", 5.03.1770 р. "в Летичеве
получил паспорт от генерал-губернатора и кавалера Румянцова на свободний
проезд в г. Белз".
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 429-432 зв.
СОБОЛЕВСЬКІ
Рос. «о Соболевскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
24.06.1810 	р. й були легітимовані по Таращанському пов. 24.06.1810 р. з
внесенням до першої часгиіш родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киев-
127

ского дворянского депутатского собрания» 7.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.04.1744 	p.: "Заставной контракт, заключенньїй Ружею ДзЬдомипкою с
товаришем панцирного знака Антоном Соболевским на часть селения Вендичани
за сумму 2000 злотих польских".
По ревізії 1795 р. записані в с. Лопатинщина Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 635-636 зв.
СОКОЛОВСЬКІ
Рос. «о Соколовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
6.11.1808 	та 19.12.1827 pp. й були легітимовані по Київському пов. 9.11.1808 та
13.01.1828 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 24.01.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.11.1765 p.: метрика про хрещення в Щорчевській парафіяльній церкві
Андрія, сина Людвіка і Анни Соколовських.
Андрій, фельдєгер, губерніальний секретар (патент 1803 p.), колезький
секретар (зг. 1808 p.), титулярний радник і олександрійській почтмейстер (зг.
1827 p., Херсонська губ.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 157-159 зв.
СОКОЛОВСЬКІ г. Холева
Рос. «о Соколовскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
15.12.1802 р. й були легітимовані по Черкаському пов. 4.04.1807 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 7.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
24.10.1750 	p.: метрика про поховання з Мошнинського парафіяльного костьолу
Якуба Соколовського.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 5-6 зв.
СОНДЕЦЬКІ г. Погоня
Рос. «о Сондецкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
21.12.1802 р. і були легітимовані по Сквирському пов. 3.06.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним висновком.
128

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.06.1779 	p.: метрика про хрещення в Половецькій церкві Іллі, сина Мартина і
Аполонй Сондецьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 465-467 зв.
СОСНИЦЬКІГ. Трубки
Рос. «о Сосницкихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 20.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в м-ку Лисянка
Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 719-722 зв.
СОСНИЦЬКІГ. Трубки
Рос. «о Сосницкихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 20.12.1805 та 31.03.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 713-717.
СОСНОВСЬКІг. Годеба
Рос. «о Сосновскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 28.02.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти у Васильківському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 709-712.
СОСНОВСЬКІ г. Наленч
Рос. «о Сосновскомь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 25.02.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 375-376 зв.
СОХАЦЬКІ г. Заглоба
Рос. «о Сохацкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
16.12.1802,12.12.1831,4.05.1832,3.09.1832 	та 16.09.1832 pp. і були легітимовані по
Махнівському пов. 18.07.1810,19.09.1832 та 22.09.1832 pp. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірено
«Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
25.06.1726 	p.: "Трехлетний заставной контракт заключенньїй в Луцке, по кото-
рому вольшский подчаший Генрик Горайн, вотчинник селения Холпиева, от-
дал оное Себастияну и Констанции с Старосільских супругам Сохацким за
имевшуюсь на обеспечении на том же имении сей последний Констанции
приданную сумму 300 злотих польских".
5 7-617
129

По ревізіям 1795 та 1816 pp. записані в м-ку Погребище Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 519-524.
СПІРИг. Пернус
Рос. «и о прочихь Спирахь».
Були легітимовані по Київському пов. 13.11.1805 та 5.11.1826 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. вчитель латини та французької мови Спіра був
записаний серед чиншової шляхти Житомирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 537-539.
СРОЧШСЬКІг. Новина
Рос. «о Срочинскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
29.12.1803 	та 18.01.1810 pp. і були легітимовані по Богуславському пов.
18.01.1810 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
14.03.1764 p.: метрика про хрещення в Дерепчинській церкві Олександра, сина
Стефана-Пйотра і Меланії Срочинських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Корнилівка Богуславського пов. та
с. Драбівка Черкаського пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 597-600 зв.
СГАБРОВСЬКІ г. Любич
Рос. «о Стабровскомь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 14.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 755-756 зв.
СТАНИ г. Гоздава
Рос. «и о прочихь Станахь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 19.08.1803 та 26.08.1816 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 377-380 зв.
СГАНШІЕВСЬКІг. Побог
Рос. «о Станишевскихь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 17.05.1805 та 17.10.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Київській губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 793-799 зв.
СГАНКЕВИЧІ г. Могила
Рос. «о Станкевичахь».
130

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
15.12.1803 	р. і були легітимовані по Черкаському пов. 20.06.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської іуб. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.02.1795
p.: метрика про хрещення в Смілянському костьолі Анджея, сина Юзефа і Ма-
гдалини Станкевичів.
Юзеф, син Юзефа, 10.09.17% р. отримав паспорт з Державної канцелярії
Римського генерального консульства на вільне мешкання в Російській імперії,
служив на військовій службі.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Сміла Черкаського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 553-554 зв.
СТАРУ ШКЕВИЧІ чи СГАРОШКЕВИЧІ г. Правдич
Рос. «Старушкевичь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
7.09.1802 та 15.10.1832 pp. й були легітимовані по Таращанському пов. 27.05.1803
та 4.11.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Височайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 28.01.1839 р.
з висновком про сумнівність дворянських прав Старушкевичів.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1.05.1768
p.: метрика про хрещення в Стрьовському5 костьолі Валеріана, сина Ігнация і
Маргарити Старушкевичів.
Ігнаций, сяноцький скарбник, посесор сс. Вали і Сакавинці Немирівського
ключа Вінницького пов. від коронного підкоморія Вінцентія (Вікентія) По-
тоцького («ввод сознан в Виннице» 4.08.1780 p.), посесор сс. Чаків і Медівка від
Стройновських (контракт від 17.01.1787 р. в Дубно).
Валеріан, служив у бригаді Національної кавалерії в чині поручика з
обов'язками аудитора (патент короля Станіслава-Авґуста від 22.12.1791 р.
виданий у Варшаві; відставка 30.04.1795 р. у Санкт-Петербурзі).
Антоній, син Ігнация, ротмістр (зг. близько 1802 p.).
Урбан, син Ігнация, сяноцький скарбникович (зг. близько 1802 p.).
Ксаверій, син Валеріана, служив у Брестському піхотному полку в чині
унтер-офіцера (зг. близько 1838 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 205-210.
СГАШЕВСЬКІг. Осгоя
Рос. «о Сташевскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
13.12.1802 р. й були легітимовані по Васильківському пов. 6.03.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
5 В джерелі «Стріовский».
131

перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 19.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
11.02.1725 	p.: метрика про вінчання в Солодковському костьолі Францишка
Сташевського з Барбарою Пахньовською.
Згодом мешкали в с. Потіївка Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 101-103.
СТАШЕВСЬКІ г. Остоя
Рос. «о Сташевскихь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 5.11.1803 та 14.03.1833 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ., а
25.01.1834 р. з перенесенням до шостої частини.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Радомишльському
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 337-342 зв.
СГОБІЦЬКІ г. Остоя
Рос. «о Стобицкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
10.11.1802 та 25.01.1804 pp. і були легітимовані по Васильківському пов. 2.11.1809
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 22.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1720 p.:
"Квитанция признанная в Белзком гродском суде Стефаном Стобицким от
имени своего и жени его Констанции в сторону Станислава Потоцкого с упла-
ти сумми 2000 злотих польских на имении Тортикова обеспеченной".
По ревізії 1795 р. записані в Сквирському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 409-411 зв.
СТУДЗШСЬКІ г. Білина
Рос. «о Студзинскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 7.04.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Зозів Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 216-217 зв.
СУЛІМІРСЬКІГ. Любич
Рос. «о Сулимирскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
11.12.1802 р. й були легітимовані по Звенигородському пов. 28.01.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киев-
132

ского дворянского депутатского собрания» 21.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 7.06.1742 p.: метрика про хрещення Івана, сина Андрія і АгафІЇ Сулі-
мірських;
- від 10.01.1755 p.: метрика про хрещення в Тульчинській парафіяльній
церкві Григорія, сина Андрія і Агафи Сулімірських.
По ревізії 1795 р. записані в містечку Бурти та с. І'анжалівка
Звенигородського пов. з прізвищами Соржинський і Суржанський.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 137-138 зв.
СУМОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Сумовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
20.12.1802, 	5.11.1832 та 22.12.1832 pp. й були легітимовані по Васильківському і
Сквирському пов. 1.06.1808 та 20.12.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 23.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.04.1727 	p.: метрика про хрещення в Заславському костьолі Войцеха, сина
Станіслава і Катажини Сумовських.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 145-148.
СУХОДОЛЬСЬКІ г. Побог 6
Рос. «о Суходольскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
10.12.1802 	та 3.10.1817 pp. й були легітимовані по Звенигородському і
Чигиринському пов. 3.10.1808 та 3.10.1817 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 26.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
16.02.1771 p.: метрика про хрещення в Щенявському костьолі Костянтина-
Мансвета-Пйотра, сина Антонія-Вікентія і Теофілй Суходольських.
Вікентій-Антоній, син Леона-Гжегожа, онук Бальтазара, дідичний власник
с. Мальци (зг. 1779 p.).
Ян-Онуфрій-Юзеф, син Леона-Гжегожа, онук Бальтазара, дідичний
власник с. Мальци (зг. 1779 p.).
Костянтин-Мансвет-Пйотр, син Антонія-Вікентія, поміщик с. Мурзинці
(зг. близько 1802 р.) та с. Лип'янка (зг. близько 1817 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 187-189 зв.
СуХОЦЬКІ г. Ружа
6 В джерелі згадуються не лише з гербом Побут, але й з гербом Ястшембсц.
133

Рос. «о Сухоцкихь».
В окремих документах записані з прізвищем Сохацький.
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян в сільці Домбровинці
Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 176-177 зв.
ТАЛЕВИЧІ г. Лебідь
Рос. «и о прочихь Талевичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
10.10.1802 	р. і були легітимовані по Сквирському пов. 19.03.1809 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
22.03.1738 p.: "Решение Главного трибунале Великого княжества Литовского по
делу между окиловским старостою, брацлавским скарбником, наместником и
регентом Ошмянского гродского суда Мафтеем (он же и Казимир) різ Талюв
Талевичем с архиепископом полоцким Флорианом Гребницким по делу о сбе-
жавших крестьянах".
По ревізії 1795 р. записані в с. Мала Березянка Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 375-378.
ТАЛІШЕВСЬКІг. Сліповрон
Рос. «о Талишевскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 15.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 158-159 зв.
ТАРДЗІВІЛЛИ
Рос. «о Тардзивилахь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 25.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані в с. Дучин (Лучин?) Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 277-279 зв.
ТАРКОВСЬКІг. Клямри
Рос. «о Тарковскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 22.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Табори (?) Луцького пов.
Волинської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 673-674 зв.
ТАРНОВЕЦЬКІ
Рос. «о ТарновЬцкомь».
134

Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
30.12.1803 	р. й були легітимовані по Київському пов. 27.04.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 19.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.12.1795 p.: метрика про хрещення в Осовецькій парафіяльній церкві Ігната,
сина Івана і Феодосії Гарновецьких.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 111-112 зв.
ТЕГЕРуКОВСЬКІ г. Бруднич
Рос. «о Тетеруковскихь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 15.05.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед дворян в с. Жарів Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 513-515.
ТОКАРСЬКІ г.Рох
Рос. «о Токарскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 31.05.1804 та 31.12.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Записані по ревізіям серед дворян: в 1795 р. в с. Зубовир Радомишльського
пов., в 1800 р. в м-ку Біла Церква Васильківського пов., в 1795,1811 та 1816 pp. в
Сквирському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 253-257.
ТОМАШЕВСЬКІ
Рос. «о Томашевскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
без дати, 22.01.1810 та 18.10.1810 pp. і були легітимовані по Уманському пов.
20.10.1810 	р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської
губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з
негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 8.11.1802
p.: "Определение Подольского дворянского депутатского собрания, по коему
Йван, Николай, Матвей и Василий Томашевские признаньї в дворянском дос-
тоинстве со внесением в первую часть родословной книги".
Юзеф, повстанець 1830 p., емігрант, під час ревізії справи про дворянське
походження Томашевських вирішили, що хоча він також був мешканцем
Уманського пов., проте до цієї родини Томашевських не належав.
В 1795, 1800 та 1808 pp. мешкали в Уманському пов., однак по ревізіям
записані не були.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 529-531.
ТРЕМБЕЦЬКІ г. Прус
135

Рос. «о Трембецкомь».
Були легітимовані по Липовецькому мов. 24.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 218-220 зв.
ТУРКЕВИЧІ г. Сас пр. Зубр
Рос. «о ТуркЬвичЬ».
Були легітимовані по Васильківському пов. 20.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження: «в проше-
нии пояснено, что бьша представляема привиллегия королем польским Влади-
славом Третим 1430 года марта 1 данная Йвану Вакчалерцкому (?), но таковой
ни при деле, ни в родословной, ни в определении не пояснено».
По ревізії 1795 р. записані серед неосілої шляхти (свідоцтво, видане в 1804
р. Юзефом Врублевським).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 156-157 зв.
ТУРКУЛИг. Осгоя
Рос. «о ТуркулЬ».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 24.04.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 477-479 зв.
ТЮНЬКОВИ
Рос. «[по] Тюньковьшь».
Були легітимовані по Київському пов. 7.10.1805 р. з внесенням до другої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 567-569.
УЛЯНІЦЬКІ г. Уляніцький пр. Криса
Рос. «обь Уляницкомь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 18.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 79-80 зв.
ФЕДОТОВИЧІ г. Фербер
Рос. «о Федоровичах ь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
8.07.1808 	та 24.08.1832 pp. й були легітимовані по Васильківському та
Київському пов. 1.05.1810 та 5.12.1832 pp. з внесенням до першої частини родовідної
книги дворян Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Височайше
учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского депутатского
собрания» 7.03.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 6.02.1760
p.: "Свидетельство данное благородними лицами Оршанского уезда Михаилу
и Иосифу Васильєвим синовьям Федоровичам, что отец их-переуступил часть
136

своего ймення, переселился в Вольшское воєводство и что они Федоровичи
ведут благородную жизнь и суть их родсівенники".
Ян, син Еліаша (Іллі), 12.01.1793 р. рішенням Дворянської комісії
Могилівського намісництва визнаний в дворянській гідності з внесенням до
шостої частини родовідної книги.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Зозів (?) Радомишльського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 623-626 зв.
ФІЛШОВИЧІ г. Побог
Рос. «о Филиповичі».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
16.02.1807 	р. й були легітимовані по Радомишльському пов. 20.01.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 9.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
20.03.1735 	p.: метрика про хрещення в Чорнобильському костьолі Яна, сина
Гжегожа і Маріанни Філіповичів.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 229-230 зв.
ФІЛЮЗОФОВИЧІ г. Долега
Рос. «о Филіозофовичахь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 12.07.1805 та 24.01.1833 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
В1815 р. записані серед шляхти в Таращанському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 579-582
ФЮДОЮВИ
Рос. «о Федорові».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 23.03.1806 р. з внесенням до
третьої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1096 а-1097 зв.
ХЕЛМОНСЬКІ
Рос. «о Хелмонскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
24.03.1810 	р. і були легітимовані по Махнівському пов. 24.03.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з висновком про сумнівність
дворянських прав Хелмонських.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
11.10.1782 	p.: "Определение, состоявшееся в БЬцком гродском суде, о призна-
нии в дворянстве владельцев ймення в Дукельском округе состоящего Войцеха
137

и Антона, Иосифовьіх сьшовей, Людовиковьіх внуков Хелмонских, записанное
в акти Галиции и Лодомерии".
Ігнаций-Рох, син Войцеха, адвокат Волинського головного суду (зг. 1805
Р.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 479-480 зв.
ХМЄЛШСЬКІ г. Лещиць
Рос. «о Хмйлинскомь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 15.12.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 791-792.
ХМЄЛЬОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о ХмЬліовскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
6.12.1802 	р. й були легітимовані по Сквирському пов. 15.12.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 10.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.02.1729 p.: метрика про хрещення в Галицькому костьолі Матвія-Самійла,
сина Блажея і Катажини Хмєльовських.
Адам, служив у Національній кавалерії в чині товариша (відставка з
чином намісника 1.12.1793 р. в Бєльську від віце-бригадира Національної
кавалерії Жевуського).
По ревізії 1795 р. записані в с. Бистрик Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 257-258 зв.
ХОДАКОВСЬКІ г. Долега
Рос. «о Ходаковскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803 та 1.11.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Згадуються в м-ку Стеблів.
По ревізіям 1795 та 1816 pp. записані серед шляхти Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 305-306 зв.
ХОДЗЬКИ г. Телок
Рос. «о Ходзькахь».
Були легітимовані по Черкаському пов. 24.02.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Білозір'я Черкаського пов. під
прізвищем «Хоцковь».
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 305-306 зв.
ХУДИКОВСЬКІ г. Долега
Рос. «о Худьїковскихь».
138

Були легітимовані по Богуславському пов. 6.07.1803,20.03.1808 та 10.02.1815
pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізіям 1795 та 1834 pp. записані у Васильківському пов. відповідно
серед чиншової шляхти та дворян 2-го розряду.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 571-574 зв.
ХШОНСГОВСЬКІ г. Лодя
Рос. *0 Хршонстовскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 14.12.1803 та 25.08.1832 pp.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 465-468 зв.
ЦЕГИСИ г. Телок
Рос. «о Каетане ЦетнсЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
4.11.1802 р. і були легітимовані по Сквирському пов. 19.11.1808 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 10.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 5.01.1751
p.: "Уступочная запись, совершенная в Виннице, по которой Антоний Войце-
хов сьш Цетнс уступил доставитеся ему по наследсгву две суммьі: 16000 и
18000 злотьіх польских своєму старшему брату Иосифу Цетису".
Каєтан, син Юзефа, колишній підсудок Сквирського пов. (бл. 1802 p.),
поміщик с. Городище.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 251-252 зв.
ЦЄЛЕЦЬКІ г. Заруба
Рос. «о ЦЬлецкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрашія подавали
9.12.1802 та 28.04.1809 pp. і були легітимовані по Васильківському пов. 5.02.1810
р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 3.09.1761
p.: метрика про хрещення в церкві с. Дулицьке Павла, сина Андрія і Катерини
Цєлецьких.
По ревізії 1795 р. записані в с. Дулицьке Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, oil. 1, спр. 13, арк. 563-566.
ЧАЙКОВСЬКІ г. Дубно пр. Зайончик
Рос. «о Чайковскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
14.12.1802 та 24.02.1804 pp. і були легітимовані по Київському пов. 4.05.1809 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
139

Киевского дворянского депутатского собрания» 23.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 17.06.1638 p.: "Консенс данньїй в Варшаве королем Владиславом
Четвертим Степану и Анд рею Степановьім сьшовьям Чайковским на имение се-
ление Ясеновскую Слободу Галицкого уезда в Снятинском старостве располо-
женное со всеми приналежностями";
- від 24.0Z1762 p.: метрика про хрещення в церкві с. Малі Єрчики
Степана, сина Федора Чайковського.
Федір, син Степана, онук Василя, дідич частини с. Чайковці Львівської
землі Руського воєводства, віддав свою частину в заставу та переселився до с.
Малі Єрчики ГІаволоцької волості Київського воєводства (свідоцтво, заявлене в
1785 р. в Летичівському та Житомирському гродських судах).
Павло, син Григорія, канцелярський службовець у Феодосійському
нижньому земському суді Таврійської губ. (зг. 1837 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Малі Єрчики Сквирського пов.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, оп. і, спр. 13, арк. 447-450 зв.
ЧАПЛИЦІ г. Кирдея
Рос. «о НиколаЬ ЧаплицЬ».
Писался «изь Шпакова».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 29.04.1805 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 825-827.
ЧАРНЕЦЬКІ г. Лодя
Рос. «о Чарнецкихь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 28.02.1803 та 4.11.1832 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ., а
25.02.1833 	р. з перенесенням до шостої частини.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 343-348 зв.
ЧЕГРИНСЬКІ г. Леліва
Рос. «о Чегринскихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 30.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Лип'янка Звенигородського
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 491-493 зв.
ЧЕРКАСИ чи ЧЕРКЕСИ г. Леліва
Рос. «о Черкасахь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 10.06.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 1.08.1832 р. з
перенесенням до шостої частини.
140

По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Росоша Гайсинсько-
го пов. та серед шляхти в с. Дубровиця Липовецького пов. В останньому
записані також по ревізії 1816 р.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 241-244.
ЧЕРНЯТОВИЧІ г. Дуброва пр. Загребайленко
Рос. «[дело] Чернятовичей».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 14.03.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1816 р. записані серед селян в с. Поташеве Звенигородського
староства.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 499-503 зв.
ЧЕХОВСЬКІг. Білина
Рос. «о Чеховскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 31.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 116-117.
ЧЕХОВСЬКІг. Окша
Рос. «о Чеховскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 15.12.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. не записані в с. Неменка («НемЬнка») Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1005-1006 зв.
ЧЕЧОГИ г. Остоя
Рос. «обь Йване и Стефане Чечотахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
14.05.1810 	р. і були легітимовані по Київському пов. 19.05.1810 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 27.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 9.12.1802
p.: "Определение Минского дворянского депутатского собрания о признании в
дворянском достоинстве Симона, Иосифа, Федора, Михаила и Андрея, сино-
вей Даниила, внуков Михаила, правнуков Василия, праправнуков Даниила
герба Остоя Чечотов".
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 461-462 зв.
ЧОЛОВСЬКІ г. Пшестшал
Рос. «о Чоловскихь».
Були легітимовані по Махнівському пов. 13.05.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 16.12.1835 й 29.09.1838
pp. з внесенням до шосїої частини.
В 1822 р. у зв'язку з Чоловськими згадуються у с. Великий Чернятин Руд-
ковські.
141

По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Великий Чернятин
Махнівського пов.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 835-841 зв.
ШАФРАНСЬКІ г. Пшегоня пр. Левіта
Рос. «о Шафранскомь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 15.03.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Під час доповнення ревізії в 1800 р. записані серед шляхти в с. Янишівка
Таращанського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1033-1035 зв.
ШАШКЕВИЧІ г. Шашкевич
Рос. «о ШашкЬвичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
13.11.1802 	р. й були легітимовані по Липовецькому пов. 6.11.1807 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вмсочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 9.01.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
12.05.1741 p.: метрика про хрещення в Бабінській парафіяльній церкві Федора,
сина Никифора і Анни Шашкевичів.
Семен, служив у коронному війську в чині унтер-офіцера (зг. 1802 p.).
По ревізії 1795 р. записані в с. Домбровиця Липовецького пов. з прізвищем
Зашкевич.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 41-42 зв.
ШЕВЕЙКИ
Рос. «обь АндреЬ ШевейковЬ».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрашія подавали
1.03.1807 	та 6.11.1807 pp. і були легітимовані по Київському пов. 27.01.1808 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 28.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
23.02.1787 p.: "Свидетельство, заверенное Пирятинским нижним земским
судом, из бьівшего Киевского наместничества дворянского собрания в том, что
коллежский регистратор Яков, канцелярист Андрей, значковьій товаршц
Афанасий и Омелиан Шевейки назначенн ко внесенню с детьми своими в
дворянскую родословную книгу Киевского наместничества по беспорньш до-
казательствам".
Андрій, титулярний радник (зг. 1807 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 533-536 зв.
ШЕЛШГЕРИг. Шелига
142

Рос. «о Шелингерахь».
Були легітимовані по Радомишльському пов. 15.12.1803, 20.05.1805 та
12.08.1832 	pp. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Височайше учрежденной для
ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 27.01.1838 та
1.09.1838 рр.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в с. Татарське Седлись-
ко Київської губ. та серед шляхти Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 15-24.
ШЕПТИЦЬКІ г. Шептицький
Рос. «о Шептицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
без дати і були легітимовані по Сквирському пов. 10.12.1808 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 11.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 1741 p.:
"В понедельник после праздника св. Тройцьі. Дожизненная запись, заключен-
ная в Лятичевском гродском суде между дворянами Йваном Андреевнм сином
Шентицким с одной сюронм, да с другой сторони Анною, урожденною Ви-
лежинскою, по первому браку Йвана Барановского, а по второму Антона Бо-
гушевского, а по третьему означенного Йвана Шептицкого женою, по которо-
му они на всем своем движимом и недвижимом имении записали друг другу
дожизненное владение".
Ігнаций, колишній хорунжий Національної кавалерії (тестамент від
22.04.1798 р. в П'ятигорах).
Ян, син Ігнация, кадет польських військ (зг. перед 1808 p.).
Антоній, син Ігнация, кадет польських військ (зг. перед 1808 p.).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 275-277.
ШЕРЕМЕЦИНСЬКІ г. Сас
Рос. «о Шеремецинскихь».
Були легітимовані по Таращанському пов. 7.06.1805 та 1.07.1825 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Домбрівка Таращанського
пов., а в 1811 (?) р. серед духівництва в тому ж повіті.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 629-632 зв.
ШИМАІІОВСЬКІ
Рос. «о Шимановскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
6.11.1803 	р. і були легітимовані по Черкаському пов. 20.06.1810 р. з внесенням
до другої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним висновком.
143

Ян, син Шимона, служив у коронному війську в чині товариша, 28.12.1771
р. "получил приказ от ротмистра Вклюховского следовать на Равицкий тракт
по делам службьі", 9.05.1772 р. як товариш Морської дивізії "получил приказ в
Ляндскоруне от ротмистра БЬсЬкерского об откамандировании по службе",
10.10.1773 	р. "получил в СоколкЬ на штабовой квартире от полковника Скир-
манта паспорт на проезд в Познанское воєводство по собственному делу",
20.01.1776 	р. "в Соколке получил отставку от полковника Азулевича после три-
дцати шести месяцев [служби]", 1.07.1778 р. "в Богуславе на штабовой
квартире получил отставку от полковника Войнн после семдесят двух месяцев воен-
ной служби". У свідоцтві дванадцяти благородних осіб його названо
товаришем Королівського полку.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 551-552 зв.
ШКЛЯРСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Шклярскихь».
Були легітимовані по Київському пов. 21.03.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти у Васильківському, Київському та
Сквирському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 521-523 зв.
ШМЩЕРИ г. Шлітінг
Рос. «о Шмицерахь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 5.11.1806 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані «между пришельцами с соединенних держав,
оседльїми живущих домами невходящими в оклад» та серед неосілої шляхти у
Васильківському пов.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 1053-1054 зв.
ШОМОВСЬКІг. Любич
Рос. «о Шомовскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 30.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед духівництва в с. Цибулів Липовецького
пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 180-181 зв.
ШПАКОВИЧІ г. Сулима
Рос. «о ШпаковичЬ».
Були легітимовані по Богуславському пов. 11.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в м-ку Корсунь Богуславського пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 49-50.
ШТАБОЇ г. Штернберг
Рос. «и о прочихь Штабояхь».
144

Були легітимовані по Богуславському пов. 16.07.1803 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 21.12.1835 р. з
перенесенням до шостої частини.
Згадуються серед офіціалістів графів Браницьких.
Документи про дворянське походження Штабоїв розглядалися як
підробці.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 851-858 зв.
ШУЛІБОРСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «о Шулиборскомь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 23.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в Липовецькому пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 737-738 зв.
ПіуМЕЙКИг. Савур
Рос. «и о прочихь Шумейкахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
19.12.1802 p., без дати та 29.11.1832 р. і були легітимовані по Київському і
Богуславському пов. 25.02.1809 та 28.12.1832 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимації перевірено «Комиссией Вьі-
сочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 22.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 9.11.1741
p.: метрика про хрещення в Речицькому костьолі Теодора, сина Леона і Агафії
Шумейків.
По ревізії 1795 р. записані в м-ку Ржищів Київського пов., а в 1811 р. - в с.
Миколаївка Богуславського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 405-408 зв.
ЩУРОВСЬКІ г. Кораб
Рос. «о Щуровскихь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 28.03.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Єзерна Васильківського пов.
(суч. с. Озерна Білоцерківського р-ну).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 154-155 зв.
ЮЗЕФОВИЧІ г. Леліва
Рос. «о Іозефовичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
22.12.1802 та 23.06.1816 pp. й були легітимовані по Васильківському і
Радомишльському пов. 23.11.1808 та 23.06.1816 pp. з внесенням до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Вьі-
сочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатского собрания» 26.01.1839 р. з негативним висновком.
145

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
16.08.1745 	p.: метрика про хрещення в Приватівській церкві Андрія, сина
Василя і Марії Юзефовичів.
По ревізії 1795 р. записані в с. Зарубинецька Волиця Сквирського пов.
Крім того, в 1795,1811 та 1816 pp. записані в с. Песнівка7 Радомишльського пов.
Йосип, син Самійла, служив у коронному війську горністом (у відставці
зг. близько 1816 p.).
Бенедикт, син Томаша, відставний міліційний десятник (зг. близько 1816
р)-
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 191-194 зв.
ЯБЛОНОВСЬКІ г. Прус
Рос. «обь Яблоновскомь».
Були легітимовані по Київському пов. 4.03.1803 р. з внесенням до шостої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 469-472 зв.
ЯБЛОНСЬКІг. Дуброва
Рос. «обь Яблонскихь».
Були легітимовані по Липовецькому пов. 3.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед чиншової шляхти в Липовецькому пов.
Київської губ. та серед шляхти в Балтському пов. Подільської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 769-770 зв.
ЯБЛОНСЬКІ г. Дрогомир
Рос. «обь Яблонскомь».
Були легітимовані по Уманському пов. 15.03.1805 р. з внесенням до першої
частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в с. Миньківці Уманського пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 661-662 зв.
ЯБЛОНСЬКІ г. Ясенчик
Рос. «обь Яблонскихь».
Були легітимовані по Сквирському пов. 28.04.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 925-927 зв.
ЯБЛОНСЬКІ г. Ясенчик
Рос. «обь Яблонскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
16.06.1802, 29.12.1802 pp. та ще раз без дати й були легітимовані по
Сквирському пов. 6.12.1808 р. з внесенням до першої частини родовідної книги дворян
Київської губ. Легітимація перевірена «Комиссией Височайше учрежденной
7 Сучасне с. Пісківка Бородянського району Київської області?
146

для ревизии действий Киевского дворянского депутатского собрания» 9.02.1839
р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.06.1688 p.: метрика про хрещення в церкві с. Яблонівка Вацлава, сина
Домініка і Марії Яблонських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Кур'янці Сквирського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 235-237 зв.
ЯВОРСЬКІ г. Косгеша
Рос. «обь Яворскихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 11.11.1805 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 505-507 зв.
ЯВОРСЬКІ г. Сас
Рос. «о Яворскихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
18.06.1810 	р. і були легітимовані по Васильківському пов. 18.06.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 3.11.1774
p.: метрика про хрещення в Білоцерківському костьолі Францишка-Рафала,
сина Войцеха і Марії Яворських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Руда Васильківського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 561-562 зв.
ЯЖЕМБСЬКІ г. Гоздава
Рос. «обь Яржембскихь».
Були легітимовані по Богуславському пов. 8.07.1803 та 23.01.1819 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти м-ку Вишногородка
Кременецького пов. Волинської губ.
Джерела: ІЩІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 945-948.
ЯКУБІНСЬКІг. Корчак
Рос. «о Якубинскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
26.05.1808 р. і були легітимовані по Липовецькому пов. 4.02.1810 р. з внесенням
до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Внсочайгае учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 6.03.1839 р. з негативним висновком.
147

Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
21.02.1750 p.: метрика про хрещення в Волицькій церкві Хоми, сина Семена і
Пелагії Якубінських.
Під час ревізії 1795 р. мешкали в Липовецькому пов., але не були там
записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 573-574 зв.
ЯКУБОВСЬЮ
Рос. «обь Якубовскихь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 26.05.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ. та 10.05.1818 р. з
внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Волинської губ.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 267-268 зв.
ЯКУБОВСЬЮ г. Топор
Рос. «обь Якубовскихь».
Були легітимовані по Чигиринському пов. 13.08.1803 та 20.03.1816 pp. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. записані серед шляхти в с. Бірки та серед чиншової
шляхти в с. Матусів, а в останньому ще й по ревізії 1811 р.
Джерела: ЦЩАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 387-388 зв.
ЯНІСЛАВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «о Яниславскомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
26.03.1803 та 26.05.1809 pp. і були легітимовані по Липовецькому пов. 26.05.1809
р. з внесенням до шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Легітимація перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
30.04.1660 p.: метрика про хрещення в Олексенецькому костьолі Войцеха, сина
Францишка і Юстини Яніславських.
По ревізії 1795 р. записані в с. Райки Липовецького пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 359-360 зв.
ЯНКОВСЬКІ г. Юноша
Рос. «обь Янковскомь».
Були легітимовані по Звенигородському пов. 27.02.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
При доповненні ревізії в 1800 р. записані серед шляхти в м-ку Шпола
Звенигородського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 275-276.
ЯНКОВСЬКІ г. Яструбець
Рос. «обь Янковскомь».
148

Були легітимовані по Богуславському пов. 23.11.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книш дворян Київської губ.
По ревізії 1795 р. в м-ку Корсунь Богуславського пов. не записані.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 87-88.
ЯНЧИЦЬКІ г. Одровос
Рос. «о Янчицкихь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подавали
15.12.1802 та 20.12.1834 pp. й були легітимовані по Махнівському і Сквирському
пов. 18.01.1808 та 8.01.1835 pp. з внесенням спочатку до першої частини
родовідної книги дворян Київської губ., а в 1835 р. - до шостої частини. Легітимації
перевірено «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 27.01.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніші документи у справі про дворянське походження:
- від 28.12.1696 p.: «Ввод сознанннй в Киевском гродском суде, по которо-
му Йван Янчицкий по наследству от дяди своего Петра Янчицкого введен во
владение частью села Войтовец»;
- від 25.06.1772 p.: метрика про хрещення в Сестренівській8 церкві Івана,
сина Якова і Вікторії Янчицьких.
Олександр, заставний посесор с. Йолтухи Летичівського пов., дід Яна.
Ян, рядовий Сибірського лінейного батальйону, підозрюваний в участі у
повстанні 1830 р.
По ревізії 1795 р. записані в с. Велика Чернявка Махнівського пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 199-204 зв.
ЯРОШЕВИЧІ г. Леліва
Рос. «и о прочихь Ярошевичахь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
24.06.1810 	р. і були легітимовані по Богуславському пов. 24.07.1810 р. з
внесенням до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Височайше учрежденной для ревизии действий
Киевского дворянского депутатского собрания» 4.03.1839 р. з негативним
висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від 4.07.1762
p.: метрика про хрещення в Димерській церкві Леона, сина Андрія і Марії
Ярошевичів.
По ревізії 1795 р. записані в м. Богу слав (виправлені з Ярошевських).
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 555-556 зв.
ЯСІНЄЦЬКІ г. Лещиць
Рос. «обь ЯсинЬцкомь».
Клопотання до Київського дворянського депутатського зібрання подали
16.12.1802 р. і були легітимовані по Уманському пов. 14.121809 р. з внесенням
8 В джерелі «Сестрженовская церковь».
149

до першої частини родовідної книги дворян Київської губ. Легітимація
перевірена «Комиссией Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского
дворянского депутатского собрания» 21.02.1839 р. з негативним висновком.
Найдавніший документ у справі про дворянське походження від
19.04.1745 	p.: "Сделка, заключенная в Ясинчах Андреем Чайковским с Никола-
ем и Андреем Ясинецкими, сьшами Павла, относительно уплатьі последним
400 злотих польских, которая 16.09.1795 г. во Владимирском уездном суде
явлена".
По ревізії 1795 р. записані в Уманському пов.
Джерела: ЦДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 13, арк. 365-366 зв.
ЯСІНСЬКІг. Долега
Рос. «обь Ясинскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 24.03.1804 р. з внесенням до
шостої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: Ц ДІАК України, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 128-129 зв.
ЯСГШЕМБСЬКІ г. Сліповрон
Рос. «обь Ястржембскомь».
Були легітимовані по Васильківському пов. 18.07.1804 р. з внесенням до
першої частини родовідної книги дворян Київської губ.
Джерела: ІЩІАК Україйи, ф. 481, on. 1, спр. 10, арк. 130-131.
150

ПЕРЕЛІК ГЕРБІВ І РОДІВ
Герб АБДАНК (herb Abdank, зоб.: т. І): Белобжеські, Бялоскурські, Вєльобі-
цькі, Виговські, Ковальські, Колачковські, Латинські, Мілковські, Мялковські,
Пашковські, Роговські
Герб АЛЯБАНДА (зоб.: в наступних томах): Протобовери
Герб БІБЕРПІГАЙН (herb Biberstein, зоб.: в наступних томах): Радзішевські
Герб БІЛИНА чи БЯЛИНЯ (herb Biclina v. Bialynia, зоб.: т. І): Загродаькі,
Коцюбинські, Студаінські, Чеховські
Герб БОГОРИЯ (herb Bogoria, зоб.: т. І): Гурські, Злоторовичі, Мацейовичі
Герб БОЖА ВОЛЯ (herb Bozawola, зоб.: т. І): Романовські
Герб БОНЧА (herb Bortcza, зоб.: т. І): Бисппицькі, Кейзери, Марковські, Ру-
тковські, Сварочєвські чи Шварочевські
Герб БГОДИЧ (herb Brodzic, зоб.: т. І): Боніславські
Герб БРОНЖОВСЬКИЙ (зоб.: т. І): Броніковські
Герб БРОХВИЧ (herb Brochwicz, зоб.: т. І): Бжушковські, Віктори, Корсуни,
Орельські
Герб БРУДНИЧ (зоб.: в наступних томах): Тетеруковські
Герб ВЕНЯВА (herb Wieniawa, зоб.: т. І): Длугоші, Жебровські
Герб ВЄЖА (зоб.: в наступних томах): Козловські
Герб ВІРУШОВА чи ВІРУШ (herb Wieruszowa, зоб.: в наступних томах):
Бєльські, Ковальські
Герб ВУЖ (herb W$z, зоб.: т. І): Грози, Змігродські, Кучковські, Сикговські
Герб ГЕЙШТОР (зоб.: в наступних томах): Севруки
Герб ГЛОВА (зоб.: в наступних томах): Міхаловські
Герб ГЛЯВЗНАФ (зоб.: в наступних томах): Глазовські чи Глажевські
Герб ГОДЕБА (herb Godzi^ba, зоб.: т. І): Геровські, Годзінські, Жоравіцькі
чи Журавіцькі, Сосновські
Герб ГОЗДАВА (herb Gozdawa, зоб.: т. І): Ганькевичі, Годлевські, Паци,
Стани, Яжембські
Герб ГОЛОВНЯ (herb Holownia, зоб.: в наступних томах): Голинські
Герб ГРАБИ (herb Grabie, зоб.: т. І): Заруські
Герб ГРИМАЛА (herb Grzymala, зоб.: т. І): Вєльоіурські, Гіпєвичі, Грудзін-
ські, Казановські, Костецькі
Герб ГРИФ (herb Gryf, зоб.: т. І): Квятковські
Герб ДОЛЕГ A (herb Dol^ga, зоб.: т. І): Бабіцькі, Димовські, Залєвські, Кавє-
цькі, Мінаковські, Осовські, Сємяшкевичі, Фільозофовичі, Ходаковські, Худи-
ковські, Ясінські
Герб ДОЛИВА (herb Doliwa, зоб.: т. І): Диновські, Кожуховські, Лукомські
Герб ДРЕВИЦЯ (herb Drzewica, зоб.: т. І): ЗайончковСькі
Герб ДРОГОМИР (herb Drogomir, зоб.: т. І): Кулики, Яблонеькі
Герб ДУБНО (herb D^bno, зоб.: т. І): Дашковські, Крижановські, Новицькі,
Чайковські пр. Зайончик
Герб ДУБРОВА (herb D^browa, зоб.: т. І): Будзінські, Мозирські, Чернято-
вичі пр. Загребайленко, Яблонеькі

Герб ДУЛИЧ (herb Dulicz, зоб.: т. І): Оінські
Герб ЄЛГГА (herb Jelita, зоб.: т. І): Бялецькі, Вжесньовські, Закшевські, Зє-
лінські, Лотоцькі, Маковські
Герб ЗАГЛОБА (herb Zagtoba, зоб.: т. І): Грабовські, Домбровські, Княгні-
цькі, Сохацькі
Герб ЗАДОРА (herb Zadora, зоб.: т. І): Вжещі, Войцишевські
Герб ЗАГУБА (herb Zariba, зоб.: т. І): Бєяяновські, Зайончковські, Заремби,
Цєлецькі
Герб ЗБІСЬВИЧ (herb ZbiSwicz, зоб.: т. І): Вітавські
Герб ЗБЄВИЧ (зоб.: т. І): Іваніцькі пр. Лясота
Герб КИРДЕЯ (herb Kierdeja, зоб.: т. І): Кшивецькі, Чаплиці
Герб КЛЯМРИ (herb Klamry, зоб.: т. І): Тарковські
Герб КОМАР (зоб.: в наступних томах): Комари
Герб КОИВАЛП ТКА (зоб.: в наступних томах): Босіна
Герб КОПАШИНА (herb Kopaszyna v. Kopasina, зоб.: т. І): Коптські
Герб КОРАБ (herb Korab, зоб.: т. І): Войцєховські, Ковальські, Криницькі,
Лабенцькі чи Лабенські чи Лабеські, Щуровські
Герб КОРВИН (herb Korwin, зоб.: т. І): Захарії, Кохановські, Сарнєвичі
Герб КОРЧАК (herb Korczak, зоб.: т. І): Домбровські, Завальські, Лонєвські,
Михалевичі, Михальські, Могильницькі, Островські, Якубінські
Герб КОСТЕША (herb KoSciesza, зоб.: т. І): Голашевські, Долінські,
Каховські, Лазарські, Менжинські, Яворські
Герб КРУК (зоб.: в наступних томах): Родкевичі
Герб КПІИВДА (herb Krzywda, зоб.: в наступних томах): Свєнцицькі
Герб ДЕ ЛАВТНЕР (зоб.: в наступних томах): Леутнери чи Левгнери
Герб ЛАДА (herb Lada, зоб.: т. І): Бєньковські, Градецькі пр. Гужва, Санд-
ровичі
Герб ЛАРИСА (herb Larissa, зоб.: т. І): Доманські
Герб ЛЕБІДЬ (herb Lab^d2, зоб.: т. І): Борковські, Кондеровичі чи Кундеро-
вичі, Маркевичі, Мацейовичі, Талевичі
Герб ЛЕВАНД (?) (зоб.: в наступних томах): Левандовські
Герб ЛЕВАЛЬТ (зоб.: в наступних томах): Ляве
Герб ЛЕШВА (herb Leliwa, зоб.: т. І): Карсніцькі чи Карпшідькі, Кєвличі,
Краінські, Лозінські, Сікорські, Славінські, Чегринські, Черкаси чи Черкеси,
К^ефовичі, Ярошевичі
Герб ЛЕЩИЦЬ (herb Leszczyc, зоб.: т. І): Волощиновські, Хмєлінські, Ясінс-
цькі
Герб ЛИС (herb Lis, зоб.: т. І): Ванькевичі, Волинські, Каніговські, Михне-
вичі, Сікорські
Герб ЛОДЯ (herb Lodzia, зоб.: т. І): Білінські, Зворські, Монтицькі, Сингаєв-
ські, Хшонстовські, Чарнецькі
Герб ЛУК (herb Luk, зоб.: т. І): Лукашевичі, Мурженки
Герб ЛЮБИЧ (herb Lubicz, зоб.: т. І): Бакалінські, Бернацькі, Будеразькі,
Даріуші, Збудаькі, Копацькі, Моньки, Пауліци, Савицькі, Садовські, Свідерські,
Стабровські, Сулімірські, Шомовські
Герб МАУБЕРГ (зоб.: в наступних томах) Мауберги
152

Герб МЄШАНЄЦ (herb Mieszaniec v. Mi^szaniec (?), зоб.: т. 1): Міллери
Герб МОГИЛА (herb Mogila, зоб.: т. І): Бєленєвичі, Станкевичі
Герб НАЛЕНЧ (herb Nal^cz, зоб.: т. І): Душинські, Єнджеєвські, Жолонд-
ковські, Коженьовські, Лисснські, Лущевські, Пшетоцмсі, Сосновсьзгі
Герб НЕЧУЯ (herb Nieczuja, зоб.: т. І): Вільчевські, Садшнські
Герб НЕСОБА (herb Niesobia, зоб.: т. І): Кешгінські, Кємпінські
Герб НОВИНА (herb Nowina, зоб.: т. 1): Квітницькі, Кусюри, Пєлєховські,
Рожновські, Савицькі, Срочінські
Герб НОВИЦЬКИЙ (herb Nowicki, зоб.: т. І): Новицькі
Герб ОБГОНА (herb Obrona, зоб.: т. І): Бжостовичі
Герб ОГОНЧИК (herb Ogoriczyk, зоб.: т. І): Веоеяовські, Наумови, Сенчков-
ські пр. Якубчик
Герб ОДГОВОС (herb Odrowqz, зоб.: т. І): Бафгаловські, Піютнщькі пр.
Юнкевич, Янчицькі
Герб ОКУНЬ (herb Qkuri, зоб.: т. І): Оконевські чи Окоііьовські чи Окупьов-
ські
Герб ОКША (herb Oksza, зоб.: т. І): Ожеховські, Чеховські
Герб ОСГОЯ (herb Ostoja, зоб.: т. І): Бліщановичі пр. Подборський, Віїур-
ські, Гуляницькі, Данилевські, Міклашевські, Мйодушевські, Осташевські, Пла-
тоновичі, Роїуські, Самборські, Сташевські, Стобіиькі, Туркули, Чечоти
Герб ПАПАРОНА (herb Рарагопа, зоб.: т. І): Парніцькі
Герб ПЕРНУС (зоб.: в наступних томах): Опри
Герб ПЄЛЕШ (herb Pielesz, зоб.: в наступних томах): Влошки
Герб ШВКОЗА (herb P6lkozic, зоб.: т. І): Лясковські, Млодецькі
Герб ПИЛКА (зоб.: в наступних томах): Путковські
Герб ПОБОГ (herb Pob6g, зоб.: т. І): Анєнкови, Доматевичі, Заржицькі, Ма-
ліновські, Несторовичі чи Несгеровичі, Рокшицькі, Рудковські, Станішевські,
Суходольські, Філіповичі
Герб ПОГОНЧИК (зоб.: в наступних томах): Богурські
Герб ПОГОНЯ (herb Fogori, зоб.: в наступних томах): Сондецькі
Герб ПОКОРА (herb Pbkora, зоб.: т. І): Кулінські
Герб ПОМЯН (herb Pomian, зоб.: т. І): Загаевські, Остроменцькі
Герб ПОРАЙ (herb Poraj, зоб.: т. І): Гавловіцькі, Гурські, Жлобідькі
Герб ПРАВДИЧ (herb Ptowdzic, зоб.: т. І): Берези, Вітушинські, Старушке-
вичі чи Старошкевичі
Герб ПРЕГВИЧ (herb Pretwicz, зоб.: т. І): Голуби
Герб ПРУС (herb Prus): Анджейовські, Віпшеовські, Кобилінські, Недзєль-
ські, Нсдаєлгьські, Новальські, Піїцатовські, Радожиські, Трембецькі, Яблоновсь-
кі
Герб ПРУС I (herb Prus І): Бисгжановські, Олувки чи Оловки чи Головки
Герб ПРУС П (herb Prus П): Єзерські, Огсьшевські
Герб ПШЕГОНЯ (herb Przegonia, зоб.: т. І): Лісовецькі, Шафранські пр.
Левіта
Герб ПШЕСТШАЛ (зоб.: в наступних томах): Чоловські
Герб ПШИЯЦЕЛЬ (herb Przyjaciel, зоб.: т. І): Гриневичі, Накєльські
Герб ПЯТИР (зоб.: в наступних томах): Букоємські
153

Герб РАВИЧ (herb Rawicz, зоб.: т. І): Вешжиновичі, Вишотравки,
Голинські, Дергінти, Липинські, Львовичі пр. Бейнар, Мосдицькі, Новацькі, Ожаковсь-
кі, Рокіцькі, Русецькі
Герб РАДВАН (herb Radwan, зоб.: т. 1): Вілісєвичі, Володкевичі чи Володко-
вичі, Комари
Герб РАРОВСЬКІ чи ЮР (зоб.: в наступних томах): Расєвичі
Герб РОГАЛЯ (herb Rogala, зоб.: т. І): Душакевичі, графи Красіцькі, Пару-
шевські чи Парушевичі, Пільховські
Герб РОЛЯ (herb Rola, зоб.; т. І): Жигори, Любенецькі, Овсяніцькі, Рожидь-
кі, Скогнідькі
Герб POX (herb Roch, зоб.: т. І): Лукомські, Надольські, Токарські
Герб РуБЄШ (herb Rubiesz, зоб.: т. І): Руцинські
Герб РУДНЯ (зоб.: в наступних томах): Венжики
Герб РУЖА (зоб.: в наступних томах): Сухоцькі
Герб САВУР (зоб.: в наступних томах): Шумсйки
Герб САС (herb Sas, зоб.: т. І): Вислоцькі, Витвицькі, Волошини, Волошин-
ські, Ганчевські, Домбровські, Дружиловські, Жураковські, Ільницькі, Кана-
фальські, Кеялери, Коблянські, Креховецькі пр. Дубина, Кропивницькі, Куль-
чицькі, Негребецькі, Обертинські, Орловські, Орловські пр. Вачинич, Погоре-
цькі, Смольницькі, Туркевичі пр. Зубр, Шеремединські, Яворські
Герб СВИНКА (herb £winka, зоб.: в наступних томах): Добровольські
Герб СВИНКА ОДИНЕЦЬ (зоб.: в наступних томах): Кшижановські
Герб СЕГИНІЯН (herb Zetynian, зоб.: т. І): Гуцци
Герб СЄКЄРЖ (herb Siekierz, зоб.: т. І): Зенковичі чи Зеньковичі
Герб СЄНЮТА (зоб.: в наступних томах): Сєнкевичі
Герб СИРОКОМЛЯ (herb Syrokomla, зоб.: т. І): Василевичі, Дзівінські чи
Дзєвінські, Кондратовичі
Герб СЛІПОВРОН (herb Slepowron, зоб.: т. І): Вєжбіцькі, Волянські, Вруб-
левські, Дзєвєдькі, Камінські, Кольнарські, Коссаковські, Красовські, Кулеші,
Нашарковські, Пуліковські, Пухальські, Рачинські, Талішевські, Шклярські,
Шуліборські, Ясппембські
Герб СРЕНЯВА (herb Sreniawa, зоб.: т. І): Венглінські, Кушевські
Герб СТАРИЙ КІНЬ (herb Starykori, зоб.: т. І): Гродецькі
Герб СТРІМ'Я (herb Strzemiert, зоб.: т. І): Бжосювські, Боженські
Герб СУЛИМА (herb Sulima, зоб.: т. І): Будвілли, Корендовичі, Пшилуцькі,
Шпаковичі
Герб СУХІ КОВНАТИ (herb Suchekownaty, зоб.: т. І): Казновські,
Пєньковські, Русановські, Словіковські
Герб ТАЧАЛА (herb Taczala, зоб.: т. І): Бартковські
Герб ТЕЛОК (herb Ciolek, зоб.: т. І): Гутовські, Зелінські, Ходзьки, Цетиси
Герб ТЕМПА ПОДКОВА (herb Т?ра Podkowa, зоб.: т. І): Мйончинські
Герб ТОПОР (herb Торбг, зоб.: т. І): Андульські, Гумовські, Звіровичі чи
Звіреврічі, Звєжанські, Звольські, Краснопольські, Якубовські
Герб ТРАСКА (herbTrzaska, зоб.: т. І): Міхаловські
Герб ТРИ КАВКИ (зоб.: т. І): Ікаловські
Герб ТРИ ТРУБКИ (herb Trzy Tr^by, зоб.: в наступних томах): Вартецькі
154

Герб ТРУБКИ (herb Tr^by, зоб.: т. І): Осняловські, Осгрейки, Сосницькі
Герб УЛЯНЩЬКИЙ (зоб.: в наступних томах): Улянідькі пр. Криса
Герб ФЕРБЕР (herb Ferber, зоб.: т. І): Карасєвичі, Федоровичі
Герб ХОЛЕВА (herb Cholewa, зоб.: т. І): Марілевські чи Марчевські, Обре-
мбські пр. Нагорнии, Соколовські
Герб ХОМОНТО (зоб.: в наступних томах): Орловські
Герб ХРЕСТ (herb Krzyz, зоб.: в наступних томах): Маєвські
Герб ШАШКЕВИЧ (зоб.: в наступних томах): Шашкевичі
Герб ШЕПИГА (herb Szeliga, зоб.: т. І): Височанські, Ляшевичі, Марковські,
Скорупські, Шелінгери
Герб ШЕГГГИЦЬКИЙ (зоб.: в наступних томах): Шептицькі
Герб ШЛГПНГ (зоб.: в наступних томах): Іїімідери
Герб ШТЕРНБЕРГ (зоб.: в наступних томах): Штабої
Герб ІОИОША (Junosza, зоб.: т. І): Біянгковські, Жуковські, Кисилевські,
Яиковські
Герб ЯНГНА (herb Janina, зоб.: т. І): Бєлецькі, Бєлєцькі, Голубовичі, Канські,
Куфінські
Герб ЯНЧУК чи ЮНЧИК (зоб.: в наступних томах): Дрогомерецькі
Герб ЯСЕНЧИК (herb Jasiericzyk, зоб.: т. І): Яблонські
Герб ЯСТРУБЕЦЬ (herb Jastrz^biec, зоб.: т. І): Ваврентовичі пр. Лущиць,
Вєжбовські, Гетулевичі, Голинські, Домбровські, Дроздовські, Казновські, Ка-
мінські пр. Бурчи Муха та Бурчимуха, Крашевські, Кузмінські, Кулики, Мєж-
вінські, Моралевичі, Орловські, Павловські, Полубінські, Радецькі, Сафтенки,
Сварічевські, Скродські, Сумовські, Хмєльовські, Яніславські, Янковські
155

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОДІЛ
ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ

ДОДАТОК
Олег Однороженко (Харків)
УКРАЇНСЬКІ НАЗВИ РОДОВИХ ГЕРБІВ
КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ
В українській історичній науці на даний момент не існує єдиних
критеріїв передачи українських назв польських родових гербів. Основні методи
вирішення даної проблеми, що їх застосовують сьогодні, а саме -
транскрибування, перекладу та транслітерації, мають цілий ряд істотних недоліків, і в
першу чергу - явну модернізацію мовних реалій познього середньовіччя.
Виходячи з цього, більш виправданим було б використання традиційних
українських (руських) назв польських гербів, що їх зафіксовано в україномовних
письмових джерелах XVI - початку XVII cm. Подібний метод дає можливість
уникнути зайвої модернізації, а також забезпечує реконструкцію
номенклатури українських назв родових гербів Корони Польської практично в повному
обсязі.
Польська родова геральдика від самого початку свого існування
розвивалася у виразно відмінному руслі ніж решта європейської
геральдичної традиції. Якщо в інших країнах Європи носієм герба була
окрема особа (рицар), а згодом шляхетська родина, то в Польщі герб
виступав знаком гербового роду, що складався зі значної кількості
(десятків, а то і сотень) родин, як споріднених між собою, так і тих, що
мали відмінне походження1.
З огляду на це закономірною була доволі обмежена кількість
гербових знаків, якими оперувала польська родова геральдика. За
підрахунками Ю. Шиманського число гербів, якими користувалася шляхта
на теренах Корони Польської впродовж XIV-XV ст., дорівнювало 274
(втім, 62 герба було відомо лише за назвами, без жодної інформації в
джерелах про їх зображення)2. Близько половини цих гербів виходять з
ужитку вже в XV ст., а згадки про них в джерелах є вкрай малочисель-
ними. Разом з тим, значне число гербів, що мали сілезьке походження,
після втрати Сілезії Короною Польською на користь Чеського
королівства в середині XIV сг.3, залишилися поза системою родових гербів
Ко1 Znamierowski A. Herbarz rodowy. Kompendium. - Warszawa, 2004. - C. 20.
2 Szymariski J. Herbarz iredttiowiecznego rycerstwa polskiego. - Warszawa, 1993. - C. 5.
3 Зашкільняк Я., Крикун M. Історія Польщі від найдавніших часів до наших днів. -
Львів, 2002. - С. 70-71; Szczur S. Historia Polski. Sredniowiecze.- Krak6w, 2002. - C. 371-384.

рони. Таким чином в XVI ст. продовжували своє існування лише 162
старих родових герба4. Дещо збільшують це число герби, які з'явилися
шляхом індигенатів та нобілітацій (нечисленних в XV сг., але доволі
поширених вже за королів Жигимонта І та Жигимонта II Августа)5.
Походження родових герів Корони Польської було доволі
різноманітним. Втім, основу даного комплексу, безумовно, становили герби
власне польського походження. Більш-менш чисельними були також
групи гербів німецького та італійського, а також угорського, сілезького,
чесько-моравського, прусько-поморського та ін. походження6. Після
інкорпорації частини руських земель (Перемиської, Сяноцької,
Львівської, Галицької, Подільської та Холмської) до складу Корони
Польської у 1434 р. до складу родової геральдики Корони потрапила певна
кількість гербів руського походження. На цей же час припадає початок
широкого розповсюдження на теренах руських земель Корони
Польської польських гербів7, що мало далекосяжні наслідки для подальшого
розвитку руської геральдики8.
Для історії України власне цей період розвитку родової
геральдики Корони, що почався від 1434 р. та скінчився в 1569 р. створенням
Речі Посполитої, має найбільше значення, оскільки до 1434 р.
поширення польської геральдичної практики на українських землях було
радше спорадичним, а від 1569 р. почався процес витворення на основі
геральдичних комплексів Корони та Великого князівства Литовського
єдиної систем річпосполитської родової геральдики, що набула цілого
ряду рис не характерних для польської геральдичної традиції9. З
огляду на це в нашому подальшому дослідженні ми беремо до уваги лише
ті родові герби, які функціонували на землях Корони Польської (як
польських, так і руських) впродовж окресленого періоду (1434 - 1569
pp.), залишаючи поза увагою польські родові герби, що вийшли з
ужитку до 1434 p., або функціонували на землях, що опинилися поза
межами Корони (сілезькі князівства).
Серед інших характерних рис родової геральдики Корони
Польської, на яку ми хотіли б звернути увагу в даній розвідці, є наявність у
кожного родового герба власної назви. Подібної практики не
зустріча4 Szymatiski J. Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku. - Warszawa, 2001. - C. V.
5 Там же. - C. VI; Znamierowski A. - C. 18.
6 Szymariski J. Zntiana formy czy gatunku herbarzy polskich z XVI xvieku // Ludzie і
herby w dawnej Polske. - Lublin, 1995. - C. 115-116; Znamierowski A. - C. 87-180.
7 Haisig M. Sfragistyka szlachecka dcby iredniowiecza w kvietle archiwalidw Iwvwskich. -
Lw6w, 1938. - C. 15-57.
8 Piekosiriski F. Heraldika polska wiektiw Srednich. - Krakow, 1899. - 487 c.
9 Szymariski J. Zmiana formy... - C. 115.
160

ємо в жодній іншій європейській геральдичній системі. Разом з тим,
подібне явище має в польській геральдиці надзвичайно давню
традицію, ледве не сучасну самій появі інституту герба на польських землях.
Польська історична наука має багату літературу10, в тому числі й
ряд фундаментальних робіт11, які з'ясовують питання походження та
функціонування цих назв. Натомість українська історіографія не може
похвалитися практично жодною роботою з даної теми, незважаючи на
те, що назви родових гербів Корони постійно фігурують в наукових
працях, присвячених історії українського середньовіччя та ранньомо-
дерної доби12. Крім суто наукового інтересу дана тема потребує свого
розв'язання також з практичних потреб, оскільки виникає цілий ряд
питань, щодо критеріїв передачи сучасною українською мовою поль-
ськомовних гербових назв.
В сучасній україномовній науковій літературі застосовується
принаймні три основних способи розв'язання даної проблеми. Перший -
передавати назви родових гербів Корони польською мовою або
шляхом транскрибування. Другий - виходячи з походження відповідної
назви, давати дослівний переклад українською мовою. Третій -
передавати її шляхом транслітерації Скажімо назва родового герба Тг^Ьу в
першому випадку мала б писатися як - Тромби, в другому - Ріжки, в
третьому - Траби і т. ін. На нашу думку кожний з цих способів має ряд
недоліків, які зумовлені намаганням підпорядкувати мовні реалії
середньовічної та ранньомодерної доби вимогам сучасної філології.
На нашу думку в даному питанні необхідно йти іншим шляхом,
вихідною точкою якого є опертя на відповідну історичну традицію. А
саме - практику передачі гебових назв у руськомовних джерелах
(історичних творах, актовій документації, поетичній творчості та ін.) XVI -
початку XVII ст. Подібний підхід дає можливість максимально точно
відобразити історичні реалії відповідної доби, без ризику впасти у
вимушену модернізацію.
Ключем до реконструкції комплексу руських назв родових гербів
Корони Польської можуть послужити дві рукописні пам'ятки руської
(староукраїнської) мови XVI ст. По-перше - руськомовний переклад
хроніки Матвія Стрийковського "Кронннкд котордід пред тьім*ь ннколн
10 Див. перелік робіт в: Szymanski J. Herbarz §rednicnviecznego rycerstwa polskiego. -
C. 8-11,62-64.
nMalecki A. Studya Heraldyczne. - Tom І-П. - Lwow, 1890; Piekosiriski F. Heraldika
polska wiekdw Srednich.- Krak6w, 1899; Polaczk6wna H. Materiaty do heraldyki polskiej I j
Arhiwum Komisji Historycznej. - Tom XI. - Lw6w, 1913. - C. 32-115 та ін.
12 Яковенко H. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - КиїЬ, 2005. -
С. 116,118, 224, 290.
6 7-617
161

Ов*кТА НЄ ВИДАЛА € ПО АС КОГО НА р&КИИ дГаЛЄКТЬ ПрЄЛОЖОНА. Пре 3*Ь ЛЛ.АТ-
феи Етрінковт>Екого достатєчнє написана, зложена, и на першеє Світло
С ПНЛНОСТЮ, прлвднве, И ДОВОДНЄ ОТАрОДАВНОСТИ ВЛАСНЬІЛГЬ ВЬІНАЙДЄНЄМ*Ь
ПреВАЖНЬІМ ДОВТІПШМ И НАКЛАДОМ!» НОВОВиДВИГНбНА ПрЄЗ ВСИ СТАрОЖНТ-
НЬІИ ВІїКИ, АЖ ДО pOKtf ТИСАЧА ПАТСОТ ЧУСМДЄСІАТТ» ВТОрОГО. А НАПри^Д ВСИХ
ИННИХП» ЄСТТ> ЛЮДСКИХ1» на Ов*кте нлродовік кгр^нтовне превидить. Полс-
КАКА) Литовскаа, Жмодскаід: и всее Р&и Киев*ьское, Л/Іосковское,
О'квер'ьское, волшіское, Подолское, Подгор*ьское, Подлідское: etc"13, по-
друге - перепис війська Великого князівства Литовського 1528 року
"Ухвала на великому сонме Внлєнсколгь в року 1528 мєсєца ліая 1 дня
уЧИНЄНАЯ З сторони ОБОрОНЬІ ЗЄМСК0Є, колко хто с Панов Рад, врядннков н
ВСНХ ОБЬІВАТеЛЄН великого Князства Лнтовского 3 ЬІМЄНбН СВОНХ KY
СЛірК*ЬБЄ воеігьнои конен ставити маєть"14, відомості якого доповнює
аналогічний, але дещо пізніший, перепис 1567 року "Попнст* вонска
зем*ьского великого Князівства Литов*ьского"15.
В першому випадку руські назви родових гербів Корони Польської
фігурують в перекладі акту Городельської Унії 1413 p.: "Такжє в том
привилю И ПОСТАНОВЄНИЮ виТОЛДТ* ТАК ШПбВАЄТ НАДТО MU АлЄ§АНДЄр
АЛБО ЕиТОЛДТ* ЗА ЗЄЗВОЛЄННЄМ ИАІАСГгкнШОГО КНІАЖАТН И ПАНА вЛАДИСЛАВА
КрОЛІА ПОЛСКОГО БрАТА НАШОГО НАНМИЛШОГО, ВЬІБНрАЄМ ДО ГЄрБОВ*Ь И КЛ6И-
НОТОВ ШЛІАХ'ГЬІ КрОЛЄВСТВА ПОЛСКОГО ШЛІАХ^Є земель НАШИХ ЛИТОВСКИХ
ниже ШПИСАНиХ, которих САМИХ КрОЛЄВСТВА Полского шліахте весполок зо
ВСНМИ которие З ИХ поколена НАрОД вед^т ДО БрАТерСТВА и кровности
стовАришене прннали. А нАпред шлахтичн repstf Лєлнва, припали ЛЛо-
нивида воєводі внленского, шліахтнчн repctf ЗлдорА І Авізна албо ІАвнулл
ВОЄВОДІ троцкого, ШЛИХТИМИ repetf Рава ЛЛиникгаила КАїдітоланА вилєн-
СКОГО, ШЛПХТА repctf Лиси ОуНИКГАИЛА кашталпна троцкого, ІАстревцьі
албо Лазанки албо Болести НлгорА ИАЗВАнин геркт* Нємнром*ь, Троувки
Гостикови которих тепер Радивиловє ^живают, Топор Бутримовн, Лапєд
албо Окринскн Кголивундови, Порле Мнколаєвн Бнлнминови, Д&НО Коре-
вом, №дровос Вьішекгердови, Вадвєц Петрови Монтнкгердови, Дри^
Миколаєви Тавтикгєрдови, Габданєц ІАнови Кгаштолтови, Полкозиа
вОЛЧКОНОВН, КгрНМАЛА ІАНОВИ РнМОВИДОВИЧу, ЗлрЄНБА Кгинитовн Конце-
вичу, Персх^ЛА Дав$н, Новина ЛАиколаєвн БоинАрови, Долоса волчкови
Бок^товнчу, Копач Кгедорвохови, Роліа Данкгєлови, Оирокомла ІАкувови
Минкгелови, Кот морскии fiOHCHApOBH вилколевич^, Повала Юрему Оанк-
13 Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського Національної академії
наук України. Інститут рукописів, ф. 1, спр. 57487.
14 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 523 (1528). VieSqjq reikali] knyga 1. - Vilnius, 2006. -
280 c.
15 Русская историческая библиотека. - Том ХХХШ: Литовская Метрика. Огдел пер-
вьіи. Часть третья: Книги публичньїх дел. Переписи войска Литовского. -
Петроград, 1915. - С. 431-1378.
162

гдвовн, Поміан Одкови, Долнвд Ндчконовн, Одржд ТверБутови, Долднкгд
Монствнловн, Богориід Станнславови висикгиновн, ІАнинд вонснмовн
Дднчнковичу, Бнхавд Монстолдовн, Овинкд Лндріиіви ДОВКНЄТОВИЧ^І
Колдд Л/Іинимундовн Єєсниковнчу, ОулиМА Бодивнловн, Налєнчт» Кочдно-
ви, Лодіа ЛЛє$&ови, блндовє Гєрд^дови, Корчдковє Чуппови, Б*клд fio-
нднлонови К^соловеч^, Вєжик Кончдновн Оуковеч^, Дєплєнігь ІЛнови
Євнлтовн, Годпмбд Отаннславовн Бутовтовнчу, Юсліорокг албо Кордлдо-
вє Оуркгутовє с Рєсчкумд etc. О которих гервовт* н клєинотов прєрєчє-
HU6 ШЛІАХТНЧН пановє и воіаровє земель ЛИТОВСКИХ игг ТОГО 4ACY И НА
потом нєхаи вєсєлідтсіа, «х уживдют ІАКО «X прєрєчоньїє шліахтичи
корони Полскон Вживали
Відповідне місце в оригінальному латиномовному тексті акту має
наступний вигляд: "Praeterea nos Alexander alias Vitowdus de consensu
serenissimi principis domini Wladislai regis Poloniae, fratris nostri caris-
simi, elegimus ad arma et clenodia nobilium regni Poloniae terrarum
nostrarum Lyttwaniae nobiles infrascriptos, quos ipsi regni Poloniae nobiles
simul cum omnibus, qui ex eorum stirpe originem suam ducunt, ad frater-
nitatis et consanguineitatis consortia receperunt. Et primo nobiles Lelywa
Monywid palatinum Vylnensem, item Zadora Jawnum palatinum Tro-
censem, Rawa Mynigal castellanum Vilnensem, Lysy Sunigal castellanum
Trocensem, Jastrzambczy seu Lazanky alias Bolesty Nagoro vocati Ne-
mir, Tramby Hosticonem, Topori Butrim, item Labancz alias Skrzinsczy
Goligunt, Poraye Nicolaum Bylimyn, Dambno Corewam, Odrowansch
Wyssegerd, Wadwicz Petrum Mondygerd, Dria Nicolaum Tawtygerd,
Habdanecz Johannem Gastoldi, Polukoza Wolczconem Culwa, Grifones
Butowdum, Srzenawa Jadath, Pobodze Ralonem, Grzimala Johannem Ry-
mowidowicz, Zaramba Gyneth Conczewicz, Pirzchala Dawxa, Nowyna
Nicolaum Boynar, Dzaloscha Wolczconem Rocuthowicz, Copacz Getha-
woth, Rola Dangel, Syrocomlya Jacobum Mingel, Cattus marinus Woyssnar
Wylkolewicz, Powala Georgium Sangaw, item Pomyani Saka, Dolywa
Naczkonem, Scharza Twerbuth, Dolanga Monstwild, Bogoria Stanislaum
Wissigin, Janyna Woysim Daneycouicz, Bychawa Monstold, Swinka An-
dream Dewknetowicz, Kolda Mynimund Sessnicouicz, Sulima Rodywil,
item Nalancz Coczanum, Lodza Miczusch, Gelytowe Gerdud, Corczacowe
Czuppam, Byala Woydilonem Kusolowicz, Wanzik Conczanum Sukowicz,
Czolek Iohannem Ewild, Godzamba Stanislaum Butowtowicz, Osmorog
alias Geralt Surgutes de Reszkymi etc. Quibus quidem armis, clenodiis et
proclamationibus praedicti nobiles, proceres et boyari terrarum Littwaniae
16 НБУ, IP, ф. 1, спр. 57487, арк. 408 зв.-409.
163

exnunc et in antea peipetuis temporibus ubilibet gaudeant, potiantur, prout
ipsis praefati nobiles regni Poloniae utifrui consueverunt et potiri"17.
Як бачимо, в порівнянні з оригіналом в руському перекладі, що
міститься в хроніці Стрийковського, пропущено місце в якому йдеться
про герби Гриф, Сренява та Побог: "Grifones Butowdum, Srzenawa
Jadath, Pobodze Ralonem". В іншому - руський переклад більш-менш
узгоджується з латиномовним оригіналом. Це дає можливість
реконструювати традиційні руські назви 44 родових гербів Корони Польської.
Дещо складніше видається справа з відтворенням руських
гербових назв у разі з переписами війська Литовського. Річ в тім, що дані
пам'ятки не подають безпосередньої інформації ні про самі герби, ні
про їх назви, натомість мають відомості про прізвища шляхти, яка
ставала до переписів. Частина цієї шляхти з північно-західних земель Ли-
товсько-Руської держави (Берестейська, Більська, Дорогичинська, Ме-
льницька землі, на теренах яких починаючи від XV ст., широко
розселялася шляхта польського походження18) користувалася відгербовими
прізвищами, які походили від назв відповідних родових гербів Корони
Польської19.
Оскільки в переписах відгербові прізвища підляської шляхти
польського походження подано руською (староукраїнською) мовою це
дає можливість зі значним ступенем вірогідності відтворити також
руські назви відповідних гербів. Скажімо, в переліку шляхти Більської
землі 1528 року зустрічаємо наступні відгербові прізвища: Борим,
Буйно, Зарука, Кгердлт, Кгодпбд, Козєл, Костєшд, Кучд, Любим, Пнрхдлд,
Сокнр*ькд, Соколі*, Холевд20. Аналогічні відомості знаходимо також в
переписі 1567 року: Бєдннд, Бродд, Біїлиид, Годєвд, ГрдЕнч, Долєгд,
Дрьиа, Здгровд, Кгроти, КорДБ, Лдскд, Лєб*Ьдь, Лис, Любд, Огоичик,
Прусь, Пух*лд, Равич, Рогдли, Сл'Ьповрои, Трдскд, Шєлигд та ін.21.
Крім того, певні відомості про руські назви деяких гербів, в
основному литовського походження (які, втім, мали певне поширення також
на коронних землях), дають нам литовсько-руські літописи. Зокрема, в
Л’ЬтОПИСЦ’Ь великого киязьствд Литов*ьского и Жоліоицьского (Літопис
17 Kutrzeba S., Semkowicz W. Akta uttji Polski z Litwq. 1385-1791. - Krak6w, 1932. - C.
69-70.
18 Zrddla dziejowe. - Tom XVII. Cz$&6 П: Polska XVI wieku pod wzgl^dem
geograficzno-statystycznym. - Tom VI. Cz^sd П: Podlasie (Woje w6dzt wo). - Warszawa,
1909.- C.175-182.
19 Zrddla dziejowe. - Tom XVII. CzШ: Polska XVI wieku pod wzgl^dem
geograficzno-statystycznym. - Tom VI. Cz$66 Ш: Podlasie (Wojewodztwo). - Warszawa,
1910.- C.59-60,201,206,212,216,221-224.
20 Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 523 (1528). - C. 99-131.
21 Русская историческая библиотека. - Том ХХХШ. - С. 873-1181.
164

Красинського) знаходимо наступну інформацію: "А с тими шляхти
чотири вили рожди ндивишшнє, имєнєм Китоврдси, Колюмни, Рожи,
Vpcu"22. Інші літописи наводять аналогічні відомості: Хроніка
Литовська і Жмудська - "А мєжи тою шляхтою вили чєтирн доми нАнвишшин:
перший з ГЄрву КАТОВруСА Доспронгус, ДРУГИЙ з гербу Колюмиов Проспє-
рце СпрИМНуС, KopCHHIfC И Улнянус, и Гєктор з герку Рожєй"23, Літопис
Рачинського - "А с тими шляхти чотири рожди, идвишшие имєни,
ИМЄНЄМ с КитАврус ДовСПруНІьКГ, А с Колюмнов Прєиіпор, А з РуСИ улья-
нус, А з Рож Єігьтор"24, Євреїнівський літопис - "А С Т"ЬМИ шляхти
вили чєтирє роди, ИАВиШШНИ нмени, с КитАвруч Додєпронкг, Прєигьпор, А
з Vpychh Иулиян, А за Рожєн Нєктор"25, Румянцевський літопис - „А с
ТЬІМИ шляхти вили чєтирє рОЖАИ, ИАИВиШШИИ нмєни им'кли: с Китав-
PYC Длвспрункг, А с Колюмнув Прєшпор, А з Русин Иульянус, А з Рож
бктор"26.
Певне значення для нашої теми має також актовий матеріал XVI
ст., в якому інколи зустрічаються руські назви родових гербів Корони,
зокрема, - Тєлокт*27, Злр^вд28 та ін. В окремих випадках необхідну
інформацію знаходимо в літературних творах, а саме - в гербовній
поезії. Так, вірш на герб Петра Могили з ''Поученій двви Дорога" від
1628 р. подає відомості про деякі руські гербові назви:
Крук, голова в корондх, Новина, Остоіа,
бЛИТА 3HAITL И МЄЧІі, BOHHU И ПОКОІА,
Значать твои д’клностн, к тому наеожєнство,
0 цний Петре, з которогось взідт на прєложєнство29.
Якщо в цілому оцінювати наявну в джерелах інформацію про
руські назви родових гербів Корони Польської, то очевидною є
тенденція до максимального наближення польських гербових назв до
тогочасної української (руської) вимови. Автори руськомовних творів
шукали руські відповідники до існуючих назв гербів, часто вдаючись
22 Полное собрание русских летописей. - Том XXXV: Летописи белорусско-
литовские. - Москва, 1980. - С. 128.
23 Полное собрание русских летописей. - Том ХХХП: Хроники: Литовская и Жмойт-
ская и Бьіховца; Летописи: Баркулабовская, Аверки и Панцирного. - Москва, 1975. -
С. 15.
24 ПСРЛ. - Том XXXV. - С. 145.
“ ПСРЛ. - Том XXXV. - С. 214.
2‘ ПСРЛ. - Том XXXV. - С. 193.
27 Archiwum Paristwowe w Krakowie, Archiwum Ksiqzqt Sanguszkdw w Slawucie,
Teka ХШ, Plik 8.
28 Archiwum G!6wne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum Radziwiliow, Dziat X,
Sygn. 18, st. 51.
29 Тітов Ф. Матеріали для історії книжної справи на Вкраїні. - Київ, 1924. - С. 191;
Чижевський Д. Українське літературне бароко. - Київ, 2003. - С. 233.
165

до прямих перекладів. І лише в окремих випадках (як, наприклад, в
разі з гербом Ндлєнч) відтворювали на письмі польську вимову герба.
Все це дає підстави для відтворення цілісного комплексу
українських назв родових гербів Корони з опертям на традиційні руські гербові
назви, що присутні в письмових джерелах XVI - початку XVII ст. Наші
пропозиції щодо цього відображено в таблиці, в якій, крім того,
вміщено інформацію про всі відомі на сьогодні назви родових гербів, що
їх Використовувала рицарська верства на теренах Корони Польської
впродовж 1434 - 1569 pp., а також відомості про їх походження, русько-
мовні відповідники цих назв з вказівкою на джерело інформації.
ТАБЛИЦЯ
Польська назва
Походження
Руська назва
Українська назва
Abdank
Abdaniec
польське
Абданігь
Гдбдднєц [КС]
Абданк
Габданець
Amadej
Ortek
італійське,
з Угорщини
Орднк [ПЯЗ]
Амадей
Орлик
Belina
польське
Бєдннд [ПЯЗ]
Белнна
Belcz
Betty
польське
Белч
Белти
Bibersztavn
Momot
німецьке
Момот [ПЯЗ]
Біберштайн
Момот
Bielina
польське
Бідона [ПЯЗ]
Білина
Bietlna II
польське
Бідннд [ПЯЗ]
Білина II
Bogoryja
польське
Богорнп [КС]
Богория
Boncza
італійське
Бончд [ПЯЗ]
Бонча
Borsznlca
Borsnicz
сілезьке
Боршннця
Боршнич
Boia Wola
польське
Божа Воля
Broda
Brodzic
Trzy Krzyie
польське
Броде [ПЯЗ]
Броднч [ПЯЗ]
Брода
Бродич
Три хреста
Bybel
руське
Бибель
By chaw a
польське
Бнхава [КС]
Бихава
By Una
польське
Б*клд [КС]
Біла
China ra
руське
Хмдрд [ПЯЗ]
Хмара
Cholewa
польське
Ходєва [ПЗІ
Холева
Cielqtkowa
Kucza
прусько-поморське
KVMA [ПЗ]
Целяткова
Куча
Cielde
польське
Целеле
Ciolek
німецьке
Тедоісь [АРК, ASang, XIII, 8]
Девдєнісь [КС]
Тедок
Czewoja
польське
Чевоя
Dqbrowa
польське
ДІБРОВА [ПЗ]
ДомвровА [ПЯЗ]
Дуброва
Dabrowa II
польське
ДІБРОВА [ПЗ]
Дуброва II
166

Dgbrowa III
польське
Д^БрОВА [П31
Дуброва ПІ
D^bno
польське
Дусно [КС]
Дубно
Doliwa
польське
Долнва [КС]
Долива
Dolfga
польське
Долєгд [ПвЗ]
Дшікгд [КС]
Долега
Drogoslaw
сілезьке
Дрогослав
Druiyna
Krzywasn
польське
Кривд [ПЄЗ]
Дружшш
Крива
Dryja
Mutyna
французьке
Дрьіи [ПЕЗ]
Ари* ГКС1
Дрия
Мутнна
Drzewica
польське
Древиця
Dzialosza
польське
Диьлосд [КО]
Дялоса
Gqska
італійське
Гуска
Glaubicz
сілезьке
Глаубнч
Godula
Bodula
польське
Годула
Бодула
Godziemba
Godzamba
Trzysoinie
польське
Годєба [П£ЗІ
КгОДВБА [ПЗ]
Годомка [КС]
Годеба
Годяба
Три сосни
Gozdawa
польське
Гоздава
Grabie
Grabic
Szczuki
чеське
Грдвнч [ПВЗ]
Граби
Грабич
Щуки
Groty
польське
Кгротн [ПвЗ]
Гроти
Gryf
прусько-поморське
Гриф
Grzyzima
Borek
Wilk
німецьке
Борек [ПвЗ]
вовк [ПЗ]
Грнзима
Борек
Вовк
Grzymala
Grzymalita
німецьке
КррНМАЛА [КС]
ГрИМАЛА [ПЗ]
Гримала
Hdm
сілезьке
Хслм
Herburt
моравське
Гербурт
Janina
Szczyt w Szczycie
німецьке
ІАнннд [КС]
Яніна
Щит в щиті
Jasiona
польське
Ясона
Jastrzfbiec
Bolesta
Jastrzqb
Kamiona
Laz?ka
польське
ІАстревцьі [КС]
Болєстьі [КС]
Каміна [ПЗ]
Лазанки [КС]
Яструбець
Болести
Яструб
Каміна
Лазанки
Jdenie Rogi
руське
Оленя Роги
Jden
Czamy Jelen
сілезьке
Олень [ПвЗ]
Олень
Чорний олень
Jdita
Koilarogi
Kozle Rogi
польське
6ЛИТА [П]
блндове [КС]
Єліта
Козлароги
Козлові роги
Jeztora
польське
Озеро
Junosza
Baran
німецьке
Бдрдн [ПВЗ]
Юноша
Баран
Kiczka
німецьке
Кичка
167

Kietlicz
Кетлич
Kicrdcjowa
руське
Кирдся
Kitawrus
Kitowras
литовське
КитАврЛ [ЛЯКЛ]
Кмтоврдс [ЛШ]
Китаврус
Китоврас
Kolumny
литовське
Колюмньї [ЛШ]
Колюмші
Kopacz
Skrzydto
сілезьке
Копам [КС]
Копач [ПЯЗ]
Копач
Крило
Kopaszyna
польське
Копаїшаїа
Korab
англійське
Корде [ПЯ31
Кораб
Korczak
Karby
Trzy Wr?by
Wr^bowie
руське
Корчдк [ПЗ]
Корчдкове [КС]
Корчак
Корчаки
Карби
Три вруби
Вруби
Korczbok
німецьке
Корчбок
Kornic
Bies
Kumic
руське
Корнич
Біс
Курннч
Korwin
польське
Корвин
Ko&dcsza
Strzegomia
польське
Костєшд [ПЗ]
Костєса [ПЯЗ]
Костсша
Стрегомя
Kot Morski
руське
Кот морскнн[КС]
Кіт морський
Kotwica
німецьке
Котшщя
Kotwk
сілезьке
Котвич
Kownaty
Suche Kownaty
Suche Komnaty
польське
Ковнати
Сухі ковнати
Сухі кімнати
Kownia
Koprzynia
Rownia
угорське
Ковна
Коприня
Ровня
Kozid
сілезьке
Козел [ПЗ]
Козел
Kuczaba
Kuszaba
Paprzyca
чеське
Кучаба
Кушаба
Паприка
Larysza
італійське
Лариса
Laska
Brog
Leszczyc
польське
Ласка [ПЯЗ]
Ласка
Брог
Лещиць
Lelhva
Leliwita
німецьке
Лєлнва [КО]
Леліва
Лелівіта
Lewart
Walny
німецьке
Леварт
Вальний
Lis
Lisy
Bzura
польське
Лнс [ПЯЗ]
Лиси [КС]
Лис
Лиси
Бзура
Luba
Lubicz
польське
Люба [ПЯЗ]
Любич [ПЗ]
Лувд [ПЯЗ]
Лувнч [ПЗ]
Люба
Любич
Луба
Лубич
Lab*t
данське
Лєб*дь [ПЯЗ]
Лебідь
168

Lamb?c
Skrzynski
Лапєд [КС]
Скрннскн [КС]
Скринський
Lada
польське
Лада
Lodzia
англійське
Лодіа [КО]
Лодя
Mqdrostld
польське
Мадроський
Modzelie
Bojcza
Piaseczna
руське
Модзеле [ПЗ]
Модзеле
Бойча
Пясечна
Mory
Mora
Morawa
Muizynowa dowa
німецьке
Мори
Мора
Морава
Мавра голова
Murdelio
хорватське
Мурдело
Nabra
Klobuk
Waldorf
руськс
Набрами
Клобук
Вальдорф
Nalfcz
польське
Налєнч [КС]
Наленч
Naphvowie
польське
Напиво
Nieczuja
польське
Нечуи
Niesobia
польське
Несоба
Nowina
польське
Новина [КС]
П]
Новина
Odrowqi
моравське
Шдровос [КС
Одровос
Ogon
Ogonczyk
Powala
моравське
Огонмнк [ПвЗ]
Повдлд [КС]
Огон
Огончик
Повала
Oksza
Bradacica
Kolda
чеське
Сєкєркд [ПвЗ]
Сокнрікд [ПЗ]
Сокєркд [ПЗ]
Колда [КС]
Окша
Сокирка
Колда
CHawa
польське
Олава
Olobok
руське
Головоігь [Рарг.]
Гол обок
Orla
Opala
Szaszor
угорське
Орля
Опала
Шашор
Osmorog
Ciecierza
Gierah
польське
Шсморокг [КС]
КорАЛдове [КС]
Кгердлт [ПЗ]
Осморог
Геральт
Osoryja
Szarza
польське
Сдржд [КС]
Осория
Саржа
Ostoja
Mo£cic
польське
Остов [П]
Остоя
Мостич
Owad
польське
Овад
Pilawa
Zet
польське
Пилява
Зет
Pirzchala
Roch
Trzaski
італійське
ПнрхллА [ПЗ]
ПерСХАЛА [КС]
Подала [П£3]
Пирхала
Рох
Траски
Pobos
польське
Побог
Pogooia
литовське
Погона [ЛвКЛ]
Погоня
Pogonia
нобілітація
Погоня польська
169

Polukoza
Polkoza
Zebro
польське
Полкозна [КС]
Жєвро [ПЗІ
Полукоза
Півкоза
Жебро
Pomian
польське
Помпи [КС]
Помиан [ПЯЗ]
Помян
PoraJ
чеське
Порає [КС]
Порай
Prawda
Prawdzic
прусько-поморське
Правда
Правдич
Pros
Pohora Krzyia
прусько-поморське
Прусь [ПЯЗ]
ІІрус
Півтора хреста
Pros II
Wilcza Kosa
Wilcze Kosy
прусько-поморське
Прусь [ПЯЗ]
[Вовна Коса]
[вовчі Коси]
Прус II
Вовча коса
Вовчі коси
Prus III
прусько-поморське
Прусь [ПЯЗ]
Прус III
Przeginia
польське
Прегина
Przerowa
Proporzec
сілезьке
Прерова
Прапорець
Przosna
польське
Просна
Puchala
Stawecin
польське
Пухала [ПЯЗ]
Пухала
Славецин
Rad wan
польське
Радван
Raws
Rawicz
чеське
Рава [КС]
Равич ГПЯЗ]
Рава
Равич
Rogala
прусько-поморське
Рогалеа [ПЯЗ]
Рогаля
Rola
польське
Рола [КС]
Роля
Roia
литовське
ГОжд [ЛЯКЛ]
Рожа [ЛЯКЛ1
Ружа
Рожа
Samson
Watta
італійське
Самсоігь [ПЗ]
Самсон
Ватта
Sas
Drag
руське
Сдсь [ПЯЗ]
[Драг]
Сас
Драг
Sokola
Sokol
польське
Соколі» [ПЗ]
Соколя
Сокіл
Starykon
Stary Kon
польське
Старий кінь
Strzala
сілезьке
Стріла
Strzemleri
польське
Стрім*я
Sulima
німецьке
СулнмА [КС]
Сулима
Syrokomla
польське
Снрокомлві [КС]
Сирокомля
Szeliga
польське
ШелнгА [ПЯЗ]
Шелига
Sztembark
Sztemberg
сілезьке
Штембарк
Штернберг
Slepowron
Bujno
польське
Сліповрон [ПЯЗ]
Буйно [ПЗ]
Сліповрон
Буйно
Srzeniawa
польське
Сренява
§wierczek
руське
Свірчек
&winka
польське
Свинка [КС]
Свинка
Taczala
чеське
Тачала
170

£6raw
Журавель
Tamawa
грецьке
Тарнаца
Topor
Starta
польське
Топор [КС]
Топор
Стража
Trqby
Tizy Trqby
польське
ТроЛжн [КС]
Трубки
Три трубки
Trzaska
Lubiewo
Польське
ТрАСКА [ПвЗ]
Трпскд [ПвЗ]
Любнєво [ПвЗ]
Траска
Тряска
Любієво
Urseyn
литовське
WpcHH [ЛвКЛ]
Русин [ЛвКЛ]
У рею і
Русин
Wadwic
німецьке
вддвєц [КС]
Вадвец
Wama
Rak
польське
Рдк-ь [ПвЗ]
Варна
Рак
Wczele
Szachownica
сілезьке
Вчеле
Шахівниця
W4i
W$2yk
італійське
[ПвЗ]
вежнк [КС]
Вуж
Вужик
Wicniawa
Zubrza Gtowa
моравське
Венява
Зубра голова
Wierusz
V/ieruszowa
прусько-поморське
Віруш
Вірушова
Wierzbno
сілезьке
Вербно
Wienynkowa
Lagoda
німецьке
ВІринкова
Лагода
Wyskota
шведське
Вискота
Zabawa
моравське
Забава
Zadora
Ptomien
французьке
Зддорд [КС]
Задора
Пломінь
Zagroba
Zagtoba
польське
ЗАГрОВА [ПвЗ]
ЗДГЛОБА [ПвЗ]
Загроба
Заглоба
Zariba
німецьке
ЗАрІІБА [AGAD, AR, X, 18,51]
Здрувд [ПЗ]
ЗАрЄМБА [ПвЗ]
Зарєнба [КС]
Заруба
Zerwikaptur
польське
Кдптур [ПвЗІ
Зірвикашур
Zlota Golen
Borzym
Drogomir
сілезьке
Борнм [ПЗ]
Золота голінь
Борим
Дрогомир
Zyrzawa
Berszten
німецьке
Зирава
Берштен
Скорочення:
AGAD, AR - Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie, Archiwum
Radzi willow
APK, ASang - Archiwum Panstwowe w Krakowie, Archiwum KsiqZqt
Sanguszkow w Slawucie
Papr. - Paprocki B. Gniazdo cnoty sk^d herby rycerstwa slawnego Kr61estwa
Polskiego, Wielkiego Ksi^stwa Litewskiego, Ruskiego у inszych panstw pocz^tek swoy
maia.- Krak6w, 1578.
171

KG - Кройникд ЛЛдтфєіл £трійков*ьЕкого ... Полскаіа, Литовскаа, Жмод-
скап: и всеє Р&и
ЛвКЛ - Л*ктопнсец великого князствд Ліггов*ьского и Жомоіггьского
П - Поученій дввьі Доршп
ПЗ -Попить земгскни великого Князівства Литові^ского 1528 року
ПвЗ - Полись воікка зєлткого великого Князівства Ліггов*ьского 1567
року
172

Oleg Odnorozhenko
UKRAINIANS NAMES ARMS OF POLISH KROWN
There is no one rules of transmission Ukrainians names of
polish arms in Ukrainian historian science at that moment. The main
methods of desigion this problem, wich are using for today, in particular-
transcription, translating and transliteration - have a lot of esential
deficiency and at first it is modernisation languages reality in late Middle
Ages. Becouse of it woub be more write to use traditional Ukrainians
names of polish arms wich was mentioned in ukranian written source
XVI - begining of XVII century. This method gives oportunity to escape
unnecesary modernisation and guarantee the reconstraction of body
Ukrainians names arms of Polish Crown olmoust in full volume.
Олег Однороженко
УКРАИНСКИЕ НАЗВАНИЯ
РОДОВЬІХ ГЕРБОВ КОРОНЬІПОЛЬСКОЙ
В украинской исторической науке на даньїй момент времени
не существует единьїх критериев передачи украинских названий
польских родовьіх гербов. Основньїе методьі решения даной про-
блемьі, применяемьіе сегодня, а именно - транскрибирования,
переводе и транслитерации, имеют цельїй ряд сущесгвенньїх недо-
статков, и в первую очередь - явную модернизацию язьгковьіх реа-
лий позднего средневековья. Исходя из зтого, более оправданьгм
бьіло бьі использование традиционньїх украинских названий
польских гербов, которьіе зафиксированьї в украиноязьічньїх писмен-
ньіх исгочниках XVI - начала XVII в.в. Подобньїй метод дайт воз-
можносгь избежать ненужной модернизации, а также обеспечивает
реконсгрукцию номенклатури украинских названий родовьіх
гербов Короньї Польской практически в полном обьвме.
Відомості про автора:
ОДНОРОЖЕНКО ОЛЕГ - кандидат історичних наук,
докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім.
М. С. Грушевського
173

ПОКАЖЧИК*
Абрамовичі, 60
Аврамівська церква, 49
Азулевичі, 144
Анджейовські г. Прус, 33
Андульські г. Топор, 33
Анєнкови г. Побог, 33
Антонівка, с., 58,113
Ангонівська церква, 53,73
Бабани, с., 68
Бабанка, с., 38,63
Бабенки,27,28
Бабин, с., 124
Бабінська церква, 142
Бабіцькі г. Долега, 33
Бавровичі, 34
Багва, с., 106
Бакалінські г. Любич, 34
Балтський пов., 146
Барановські, 143
Бартковсигі г. Тачала, 34
Бафталовсікі, 34
Бафталовсікі г. Одровос, 35
Бапггечки, с., 89
Безпечна, с., 60,97
Безрадичі, с., 27
Бейнар, пр. Львовичів г. Равич,
93
Белз^ м., 127
Белзьке в., 127
Белзький ґродський суд, 127,
132
Белобжесигі г. Абданк, 35
Бердичівський костьол, 126
Бережнпрла г. Сас, 24,28
Берези г. Правдич, 35
Березна Велика, с., 36
Березна, с., 77
Березніцькіг. Сас, 24,28
Березняки, с., 106
Березовка, маєток, 72
Березовські, 35
Березянка Мала, с., 134
Березянка, с., 123
Берлін, с., 126
Берлінські, 126
Бернацькі, 115
Бернацькі г. Любич, 36
Бецький іродський суд, 137
Бєленєвичі г. Могила, 36
Бєлецькіг. Яніна, 36
Бєлєцькіг. Яніна, 36
Бєльськ, м., 138
Бєльсмгі г. Бірушова, 36
Беляки, 46
Бєляновські г. Заруба, 36
Бєньковські г. Лада, 37
Бєсєкерські, 144
Бжеське в., 106
Бжозовські, 37
Бжостовичі г. Оброна, 37
Бжостовські г. Стрім'я, 37
Бжушковські г. Брохвич, 37
Бисіжановські г. Прус 1,38
Бистрик Новофастівськии, с.,
39
Бистрик, с., 138
Бисішицькі г. Бонча, 38
Біла Церква, м., 39,47,68,77,80,
118,127,135
Білиця,с.,77
Біліжькі г. Лодя, 38
Бигогородський костьол, 59
Биюзір'я, с., 138
Биюзірка, с., 80
Білопільська церква, 79
Білоцерківська церква, 102
Білоцерківське графство, 23
Білоцерківський костьол, 77,94,
97,105,147
Білоцерківський р-н, 19,145
Бірки, с., 148
Біянтовські г. Юнопю, 38
Бліщановичі г. Остоя пр.
Подборський, 39
Блонські, 39
Богатський костьол, 81
Богурські г. Погончик, 39
Богуслав, м., 40,46,58,144,149
Богуславський пов., 34,35,36,
40,43,47,50,54,55,58,59,60,
64,65,66,70, Л, 82,88(, 91,92,
93,94,98,111,112,116,117,
118,120,124,130,136,138,
139,144,145,147,149
Богушевські, 143
Боженські г. Стрім'я, 39
Божидар-Подгородинські, 51
Бойчевські г. Біберштайн, 25
Бойшевські г. Біберштайн, 25
Боніславські г. Бродич, 39
Борковські г. Лебідь, 40
Бортощі, с., 39
Бородянський р-н, 146
Борщаєвський костьол, 65
Босіна г. Конвалінка, 40
Брагилівський костьол, 111
Браницькі, графи, 47,54,90,
127,145
Брацлавська губ., 55,76,86
Брацлавсіке в., 96,97
Брацлавсікий залський суд, 45
Брацлавський пов., 62
Брестов, с., 37
Брід Босий, с., 81
Броніковські г. Броіпковський,
40
Бросневські, 104
Брусилів, м-ко, 21
Брустовичі, 37
Будвілли г. Судима, 40
Будераз, маєток, 40
Будеразькі г. Любич, 40
Будзінські г. Дуброва, 40
Бузаківка, с., 75
Букоємські г. Пятир, 41
Булановські, 25
Бурти, м-ко, 133
Бурчи Муха, придомок
Камінських г. Яструбець, 73
Бурчимуха, придомок
Камінських г. Яструбець, 73
Бухни, с., 53
Буцький (?) клют, 36
Бялецькі г. Єліта, 41
Бялобжези Старі, с., 35
Бялопольський костьол, 67
Бялоскурські г. Абданк, 41
Вавретовичі г. Яструбець пр.
Лущиць,41
Вакчалерцькі (?), 136
Вали, с., 131
Ванькевичі г. Лис, 42
Вартецькі г. Три Трубки, 42
Варшава, м., 57,94,131,140
Василевичі г. Сирокомля, 42
Васильківський нижній
земський суд, 103
* Покажчик не охоплює 'Перелік гербів і родів" та "Додаток".

Васильківський пов., 21,34,35,
36,38,39,44,47,48,49,51,54,
55,56,58,59,63,67,68,69,71,
72,73,74,76,77,78,80,82,83,
84,86,89,91,93,95,96,97,98,
99,100,101,103,104,105,106,
107,108,109,111,113,121,
125,126,127,128,129,131,
132,133,134,135,136,139,
141,144,145,147,150
Васильківський р-н, 19
Васильківці, с., 65
Васкул, придомок
Березовських, 36
Васютинці, cv 104
Вачинич, придомсж
Орловських г. Сас, 108
Ващенки-Захарченки, 26,27
Велике князівство Литовське,
35,134
Велишський костьол, 108
Венгжиновичі г. Равич, 42
Венглінські г. Сренява, 42
Вендичани, с., 128
Венжики г. Рудня, 42
Вербівка, с, 120
Вергуни, с., 37
Верхнячка, су 108
Веселовські г. Огончик, 42
Вєжбіцькі г. Сліповрон, 43
Вєжбовецький костьол, 117
Вєжбовські г. Яструбець, 43
Вєльобіцькі г. Абданк, 43
Вєльогурські г. Гримала, 43
Вєлюковські, 144
Вжесньовські г. Єліта, 43
Вжеіщ г. Задора, 43
Виговські г. Абданк, 44
Вилежинські, 143
Виножевська церква, 109
Вислоухи, 56,106
Вислоцькі г. Сас, 44
Високе, с, 99
Виссцькі,44
Височанські г. Шелига, 45
Височки, с.. див. Берлін, с.
Витвицькі г. Сас, 45
Виховання, 94
Вишногородка, м-ко, 147
Вишогродський ґродський суд,
113
Вишогравкиг. Равич; 45
Вігурські г. Осгоя, 45
Віктори г. Брохвич, 46
Віденське bv 37
Вілісєвичі г. Радван, 46
Вілкшгірський пов., 37
Вільня,с.,42
Вільчевські г. Неяуя, 46
Вільшанка Барахтянська, с., 126
Вільшанка, с., 36
Вінницький ґродський суд, 52,
72,104
Вінницький округ, 86
Вінницький пов., 96,131
Вінницькі Стави, с., 91
Вінницькі Стави, хутір, 59
Вінниця, м., 131,139
Вітавські г. Збісьвич, 46
Вітушинські г. Праццич, 47
Вішньовські г. Прус, 47
Владислав Ш, король, 136
Владислав IV, король, 140
Владислав, король, 76
Влошки г. Пєлеш, 47
Водсшй, с., 92
Войни, 46,144
Войтовці, с., 149
Войцсховські г. Кораб, 47
Войцишевські г. Задора, 47
Волинська губ., 29,30,66,72,92,
119,123,134,147
Волинське в., 21,28,87,137
Волинське дворянське
депутатське зібрання, 62,66,
85
Волинський головний суд, 138
Волицька церква, 148
Волиця Зарубинецька, с., 146
Волиця,с.,48,85
Володимирський костьол, 89
Володимирський повітовий
суд, 150
Володкевичі г. Радван, 48
Володковичі г. Радван. диб.
Володкевичі г. Радван
Волошини г. Сас, 48
Волошиновський костьол, 48
Волошиновські г. Лещиць, 48
Волошипські г. Сас, 49
Волинські г. Лис, 49
Волянські г. Сліповрон, 49
Вороничі, 127
Воротинецькі, 106
Воротиничі, с, 106
Врублевські, 136
Врублевські г. Сліповрон, 49
Ганловіцькі г. Порай, 49
Гавритинський фільварок, 110
Гадяцький пов., 26
Гайсинський граничний суд,
48
Гайсинський пов., 41,68,141
Галагани г. Гіпоцентавр, 27,28
Галицька земля, 118
Галицький ґродський суд, 78,
118
Галицький костьол, 138
Галицький пов., 140
Галичина і Лодомерія,
королівство, 138
Ганжалівка, cv 133
Ганчевські г. Сас, 50
Ганькевичі г. Гоздава, 50
Геєвичі, с., 60
Гейсиха, с., 50
Генріх І, король, 76
Германівка, с., 49
Геровські г. Годеба, 50
Гегулевичі г. Яструбець, 50
Гетьманщина, 23
Плєвичі г. Гримала, 50
Гладкі г. Бялиня, ЗО
Глажевськіг. Глявзнаф. диЗ.
Глазовськіг. Глявзнаф
Глазовські г. Глявзнаф, 51
Глембочна, рудня, 58
Глінські, 127
Гловацький Ьгнат, 24,25,26,28
Годзшські г. Г одеба, 51
Годлевські г. Гоздава, 51
Голашевські г. Косгеша, 51
Голембійовські, 51
Голинські г. Головня, 52
Голинські г. Равич, 52
Головки г. Прус І. див. Олувки
г. Прус І
Головний трибунал Великого
князівства Литовського, 134
Голуби г. Претвич, 52
Голубовичі г. Яніна, 52
Голубовські, 52
Голянські г. Яструбець, 52
Горайни, 129
Гординські, 53
Гориіродський костьол, 122
Горностаї-Скіпори, 39
Городинець Великий, с., 127
Городиський костьол, 39
Городища, с., 38
Городище, с., 21,139
Грабовські, 53
176

Грабовські г. Заглоба, 53
Градецькі г. Лада пр. Гужва/ 53
Гранівський костьол, 80
Гребніцькі, 134
Гриневичіг. Пшияцель, 54
Гродецькіг. Сас. див. Гродецькі
г. Старий Юнь
Гродецькі г. Старий Кінь, 22,54
Грози г. Вуж, 54
Громи, с., 94
Гросси,54
Гротковські, 54
Грудзіжькіг. Гримала, 55
Гужва, придомок Градецьких г.
Лада, 53
Гуляківка, с., 55
Гуляницькі г. Остоя, 55
Гумовські г. Топор, 55
Гурів, маєток, 60
Гуровські,60
Гурські г. Богория, 55
Гурські г. Порай, 56
Гусакове,с.,59
Гутовські г. Телок, 56
Гуцци г. Зетинян, 56
Даниіквські г. Остоя, 56
Данилевські г. Сас, 25,26,28
Дарії. див. Даріушіг. Любич
Даріушіг. Любич, 56
Дапгів, м-ко, 80'
Дашковсікіг. Дубно, 57
Демешковичі, с., 45
Дергінти г. Равич, 57
Дерепчинська церква, 130
Дзєвєцькі г. Сліповрон, 57
Дзєвшські г. Сирокомля. див.
Дзівінські г. Сирокомля
12Я
Дзєржки, 122
Дявінські г. Сирокомля, 58
Дзялинські, графи, 48
Дибинці, с., 36
Димерська церква, 149
Димовські г. Долега, 58
Диновські г. Долива, 58
Дідковські, 37
Длоуш. див. Длугошіг. Вєнява
Длугоші г. Венява, 58
Добжинськаз.,26
Добровинці, с., 87
Добровольські, 58
Доб]ровольські г. Дубно, 21
Добровольські г. Свинка, 58
Донгенська церква, 91
Долінські, 59
Долінські г. Костеша, 59
Доманські г. Лариса, 59
Домаггевичі г. Побог, 59
Домашевські, 113
Домбрівка, с., 143
Домбровецький костьол, 60
Домбровинці, с., 59,134
Домбровиця, с., 102,142
Домбровські г. Заглоба, 60
Домбровські г. Корчак, 60
Домбровські г. Сас, 61
Домбровські г. Яструбець, 61
Драбівка, с., 130
Дрогомерщькіг. Янчук чи
Юнчик,61
Дроздовські г. Яструбець, 61
Дружиловські г. Сас, 61
Друшків, маєток, 54
Дубина, придомок
Креховецьких г. Сас, 86
Дубно, м., 96,131
Дубровинці,с,57
Дубровиця,с.,141
Дубровські, 66
Дударі, с., 43
Дукельський округ, 137
Дулицьке,с.,139
Дунаївці, м-ко, 127
Дучин (Лучин?), cv 134
Душакевичі г. Рогаля, 61
Душивські г. Наленч, 62
Єзерна, с., 145, див. Озерна, с.
Єзерське, с, 34
Єзерт»кіг. Прус П, 62
Єнджеевськіг. Наленч, 62
Єрофій, митрополит, 24,25
Єрчики Малі, cv 140
Жарів, с., 135
Жебровські г. Венява, 62
Жевуські, 138
Животів Новий, с* 44
Жигори г. Роля, 63
Жидачівський ґродський суд,
127
Жидовці, с., 68
Жилінськь див. Зєлінські
Житники,с.,91
Житомирський ґродський суд,
140
Житомирський пов., 48,92,130
Жлобіцькіг. Порай, 63
Жолондковські г. Наленч, 63
Жолцинські, 63
Жораяіцькіг. Годеба, 63
Жуковські г. Юноша, 64
Жураиіцькі г. Годеба. див.
Жорагацькі г. Годеба
Жураковські г. Сас, 64
Забліковські, 122
Забуські, 64
Завальські г. Корчак, 64
Завіші,52
Загаєвські г. Памян, 64
Загребайлевко, придомеж
Чернловичів г. Дуброва,
141
Загродзькіг. Білина, 65
Задані тжа, с., 67
Зайончик, придомок
Чайковських г. Дубно, 139
Зайончковські г. Древиця, 65
Зайончковські г. Заруба, 65
Закриниччя, с., 82
Закровецька церква, 35
Закшевськіг. Єліта, 65,66
Залеські, 123
Залєвськіг. Долега, 66
Замостя,м.,94
Занькевич, придомок
Ільницьких г. Сас, 71
Занькович, придомок
Ільницьких г. Сас, 71
Запорозька Січ, 27
Зародби г. Заруба, 66
Заржицькі г. Побог, б7
Зарубинецька Волиця, с.. див.
Волиця Зарубинецька, с.
Заруські г. Граби, 67
Заслав, м., 95
Заславський костьол, 133
Заславський пов., 66
Захарії г. Корвин, 67
Захарченки, 26
Зашкевичі, 142
Збоінські, 67
Збудзькі г. Любич, 67
Звенигородка, м., 70
Звенигородське староство, 141
Звенигородський пов., 36,37,
40,41,43,45,46,48,50,57,59,
60,65,66,70,71,73,88,89,90,
93,103,104,107,114,129,132,
133,134,137,140,141,147,148
Звєжанські г. Топор, 68
Звиняче, с.. див. Свиняче, с.
Звіревичі г. Топор. див.
Звіровичі г. Топор
177

Звіржевичі. див. Звіровичіг.
Топор
Звіри. див. Зиіровичі г. Топор
Звірки, с., 55,58
Звіровичі г. Топор, 67
Звольські г. Топор, 68
Зворські г. Лодя, 68
Зеленські, 26,28
Зелінські г. Телок, 68
Зенковичі г. Секерж, 68
Зеньковичіг. Сєкєрж. див.
Зенковичі г. Сєкєрж
Зєлінські, 69
Зєлінськіг. Єліта, 69
Злоторовичі г. Богория, 70
Зміїродсккі г. Вуж, 70
Змйовські, 70
Знаківська церкві, 41
Зозів(?), м-ко, 137
Зозів, м-ко, 98
Зозів,с., 132
Золотоношськии пов., 26,88
Зубовир,су 135
Зубовсілгі, 70
Зубр, придомок Туркевичів г.
Сас, 136
Іванівська церква, 35
Іваніцькі г. Збевич пр. Лясота,
70
Івановецька церква, 81
Ікаловські г. Три Кавки, 70
Ільницькіг. Сас, 71
Ірживець, с., 27
Ісаєви,76
Йоятухи, с., 149
Кавєцькі г. Долега, 71
Казановські г. Гримала, 71
Казімеж, король, 76
Казновські г. Сухі Ковтали, 71
Казновські г. Яструбець, 72
Каховські г. Костеша, 72
Калигірка Велика, с., 78
Калнишівка, маєток, 72
Кальник, м-ко, 122
Кам'янецький пов., 98
Кам'янецький повітовий суд,
126
Каменяче, с., 91
Камінські, 119
Камінські г. Сліповрон, 72
Камінські г. Яструбець пр.
Бурчи Муха, 73
Камінські г. Яструбець пр.
Бурчимуха,73
Канафальські г. Сас, 73
Каневські,27,28
Канівський костьол, 98
Канівський секвестрований
маєток, 35
Каніговські г. Лис, 73
Канськіг. Яніна, 73
Кангепина, с., 44,118
Карабачин, с., 101
Карапиші, с., 36,70,71,82,93,
112
Карапчіївка, с* 34
Карасєвичі г. Фербер, 74
Карсніцькі г. Леліва, 74
Каршніцькі г. Леліва. див.
Карсніцькі г. Леліва
Каперинопіль, м., 90
Кагеринопільський пов* 78
Катеринославська губ., 35
Кашперівка, с., 81
Квашинські, 74
Квітницькі г. Новина, 74
Квятковські г. Гриф, 75
Кейзери г. Бонча, 75
Келлериг.Сас,75
Кемпінські г. Несоба, 75
Кєвличі г. Леліва, 75
Кєнличі-Яковецькі, 76
Кемпінські г. Несоба, 76
Києво-Печерська цитадель, 113
КИЇВ, м., 23,26,75,90
Київська губ., 21,24,29, ЗО, 69
Київська обл, 19,146
Київське в., 48,57,60,140
Київське намісництво, 53,142
Київський ґродський суд, 60,
149
Київський пов., 22,33,36,37,43,
45,48,49,53,56,61,64,66,73,
75,76,78,82,83,84,90,94,96,
97,105,110,113,114,115,116,
118,120,121,128,130,135,
136,139,141,142,144,145,146
Київський повітовий суд , 105
Кисилевські г. Юняпа, 76
Клсчковські, 76
Ююпіцькі, 52
Клосовські. див. Клоссовські,
фон
Клоссовські, фон, 77
Княгніцькіг. Заглоба, ТІ
Кобилінські г. Прус, 77
Кобля,с.,78
Коблянські г. Сас, 77
Кобринський магдебургзький
суд, 106
Ковальови, 78
Ковальські г. Абданк, 78
Ковальські г. Віруш, 78
Ковальські г. Кораб, 79
Коженьовські г. Наленч, 79
Кожуховські г. Долива, 80
Козелецька протопопія, 27
Козениці, с., 124
Козловські г. Вєжа, 80
Козяя, с., 127
Колачковські г. Абданк, 80
Коліна Криві, с., 55
Колодисте, с., 66,107
Коломиєць» придомок
Березовських, 36
Коломийський пов., 118
Кольнарські г. Сліповрон, 80
Комари г. Комар, 81
Комари г. Радван, 81
Камарніцькі,81
Комаровська церква, 37
Конвешмачі (?), с., 54
Коццеровичі г. Лебідь, 81
Кондрагговичі г. Сироксвіля, 82
Копацькі г. Любич, 82
Копельницькі, 127
Копінські г. Копаптна, 82
Копіювата, с., 84,108
Корендовичі г. Сулима, 82
Корнилівка, с., 130
Корнин, с., 100,119
КорпишІБка, с., 116
Корсуни г. Брохвич, 82
Корсунь, м-ко, 65,92,94,144,
149
Корти, фон, 83
Коріиці, 82
Косівка, с., 87
Коссаковські г. Сліповрон, 83
Коссовські,83
Костецькі г. Гримала, 83
Костянтинів, с., 120
Коханівка, с., 97
Кохановсцька церква, 84
Кохановські г. Корвин, 84
Коцюбинські г. Бялиня, 84
Кочержинці, с., 119
Кошовата, м-ко, 50,107
Краініцькі, 85
Краінські г. Леліва, 84
Красіцькі г. Рогаля, графи, 45,
85
178

Красне, с., 91
Красненьке, с., 61
Краснопільська церква, 46
Краснопольські г. Топор, 85
Красносьолка, пустка, 95
Красовсигі г. Сліповрон, 85
Крашевські г. Яструбець, 85
Кременецький пов., 21,147
Креповські, 45
Креховецькі г. Сас пр. Дубина,
86
Крижановські г. Дубно, 86
Крилівка, с., 72
Крішки, с., 48
Криницькі г. Кораб, 86
Криниця Княжа, с., 45
Криса, придомок Уляніцьких г.
Уляніцький, 136
Кропивна, ур., 96
Кропивницькі г. Сас, 86
Ксаверів, м-ко, 119
Кузмінськіг. Яструбець, 86
Кулеші г. Сліповрон, 87
Кулики г. Драгомир, 87
Кулики г. Яструбець, 87
Кулінські г. Покора, 87
Кульчицькі г. Сас, 88
Кульчиця Велика, с., 127
Куманів, с., 78
Кундеровичі г. Лебідь, див.
Коноеровичі г. Лебідь
Купи (Куни?), с., 44
Купівате, с., 105
Купчинці, с., 104
Кур'янці, с., 147
Куеюри г. Новина, 88
Куфівські г. Яніна, 88
Кухарі (?),с., 49
Кучковськіг. Вуж, 88
Кушевсікі г. Сренява, 88
Кшежовські, 89
Кшивецькі г. Кирдея, 89
Кшижановські г. Свинка
Одинець, 89
Кьоніги, 124
Лабснські г. Кораб. див.
Лабенцькі г. Кораб
Лабенцькіг. Кораб, 89
Лабеські г. Кораб. див.
Лабенцькіг. Кораб
Лабунь, м-ко, 66
Лаговські, 75
Лазарські г. Костеша, 89
Латинські г. Абданк, 90
Лвіцькі,90
Лебедин, с., 48
Лебединка, с., 50
Левандовські г. Леванд (?), 90
Левицькі,26
Левіта, придомок
Шафранеьких г. Пшегоня,
142
Левтнери г. де Лавтнер. див.
Леутнери г. де Лавінер
Лепінські,95
Летичів, м., 127
Летичівський ґродський суд,
fa, 106,140,143
Летичівський пов., 149
Леутнери г. де Лаятнер, 90
Либецька церква, 58
Линовецький костьол, 47
Линці, м-ко, 124
Лип'янка, с., 133,140
Липинські г. Равич, 90
Липівка,с.,85
Липовецький пов., 22,33,37,40,
41,42,43,44,45,49,54,56,57,
58,59,61,62,63,65,66,67,68,
70,72,74,79,80,82,84,85,86,
87,88,89,90,91,92,97,98,99,
102,103,104,107* 108,112,
114,117,118,121,122,123,
124,125,132,134,136,140,
141,142,144,145,146,147,148
Лисєнські г. Наленч, 91
Лисянка, м-ко, 73,129.
Литовська губ., 107
Ліски Сухі, Пасіка, 74
Лісовецькі г. Пшегоня, 91
Лобачів,с.,72,102
Лодомерія і Галичина,
королівство, 113
Лозінські г. Леліва, 91
Лозоватська церква, 89
Лонєвські г. Корчак, 91
Лопатин, с., 85
Лопатигаські, 106
Лопатинщина, с, 128
Лос&вська церква, 77
Лосягин,с.,48,93
Лоташеве, с., 141
Лсгоцькі г. Єліта, 92
Лукашевичі г. Лук, 92
Лукомські г. Долива, 93
Лукомські г. Рох, 93
Луцьк, м., 129
Луцький ґродський суд, 48,87
Луцький пов., 134
Лучин (?), с., 134
Лущевські г. Наленч, 93
Лущиць, придомок
Вавренговичів г. Яструбець,
41
Львів, му 23,24
Львівськаземля, 140
Львівський ґродський суд, 118
Львівський земський суд, 123
Львівський костьол, 102
Львовичі г. Равич пр. Бейнар,
93
Любарський костьол, 95
Любарські (?), князі, 110
Любартовичі-Сангушки, князі.
див. Сашушки, князі
Любенецькі г. Роля, 22,94
Любенецькіг. Сас. див.
Любенецькі г. Роля
Люблінський замок, 110
Любліжький трибунал, 87
Любовіцькі, 105
Любомірські, князі, 67,93
Ляве г. Левальт, 94
Ляндскоруна, м., 144
Лясковські г. Півкоза, 94
Лясота, придомок Іваніцькихг.
Збєвич,70
Ляшевичіг. Шелига, 95
Ляшевські, 76
Маєвські г. Хрест, 95
Макарів, м-ко, 76,115
Макарівська церква, 110
Макарівський костьол, 115
Маковські г. Єліта, 95
Малахова, су 57
Маліновсжі г. Побог, 95
Малоросійська губ., 25,26
Мальци, с., 133
Манастирський костьол, 40,44
Маньківка, с., 79
Мар'янівка, 19
Маркевичі г. Лебідь, 96
Марковські г. Бонча, 96
Марковські г. Шелига, 96
Маркуші, с., 124
Мартини, 96
Марчевські г. Холева. див.
Маршевські г. Холева
Маршевські г. Холева, 96
Маслів, с, 44
Масловські, 97,
Мапгусів, с., 148
179

Мапушевичі г. Лебідь, 23
Матюші,с., 34
Мауберги і*. Мауберг, 97
Махнівка, м., 102
Махнівський пов., 21, ЗО, 33,34,
35,40,41,42,47,57,60,61,62,
65,70,72,77,78,81,ВД 85,95,
96,100,102,108,109,113,114,
120,122,123,129,130,137,
139,141,142,143,149
Мацейовичі г. Богория, 97
Мацейовичі г. Лебідь, 97
Медведівка, м-ко, 39
Медведівський костьол, 39
Медівка, с., 131
Мепенські, 97
Менжинські г. Костеша, 98
Мєжвінські г. Яструбець, 98
Мизинівка, с., 41,57,103
Миколаївка Стеблівська, с., 120
Миколаївка, с., 145
Микуливська парафіяльна
церква, 109
Минькішц, с., 146
Мисеуни, 95
Михайловські, 27
Михалевичі г. Корчак, 98
Михальські г. Корчак, 98
Михневичі г. Лис, 99
Міклашевські г. Остоя, 99
Мілковські г. Абданк, 99
Міллери г. Мєшанец, 99
Мінаковські г. Долега, 99
Мінська губ., 120
Мінське дворянське
депутатське зібрання, 141
Міхаловські г. Глова, 99
Міхаловські г. Траска, 100
Мйодушевські г. Остоя, 100
Мйончинські г. Тешіа
Подкова, 100
Млинська церква, 108
Млодецькі г. Півкоза, 100
Могилівське намісництво, 137
Молдовський головний суд, 69
Могильна, с., 85
Могильницькі г. Корчак, 101
Мозирський костьолі, 115
Моаирські г. Дуброва, 101
Монастиршце, м-ко, 49,80,99
Монастирський костьол, 87
Монпщькі г. Лодя, 101
Моньки г. Любич, 101
Моралевичі г. Яструбець, 101
Мости Старі, с., 40
Мосцицькі г. Равич, 102
Мотижин,с.,74
Мопхинські, 126
Мошни,м-ко,95
Мопгаинський костьол, 50,70,
74,75,80,110,116,128
Мощинсікі, графи, 51
Мурженки г. Лук, 102
Мурзинці,с.,133
Мялковські г. Абданк, 102
Нагінські, 102
Нагарний, придомок
Обрембських г. Холева, 106
Недольські г. Рох, 102
Назарковгькі, 103
Накваські, 113
Накєльські г. Пшияцель, 103
Нарва, м., 38
Нарвський суд, 38
Наумови г. Огончик, 103
Нашарковські г. Сліповрон, 103
Небелівка, с., 101
Наребецькі г. Сас, 103
Недзельські г. Прус, 104
Неменка, с., 141
Но<инка(7)^с.,107
Немиричі, 105,109
Немирівка (7), с., 101
Немирівський клкзч, 131
Непедівха, с.,81
Нестеровичіг. Побог. див.
Несторовичі г. Побог
Несторівка,с.,104
Несторовичі г. Побог, 104
Нечаеве,с,60
Нєдзєльнщькі г. Прус, 104
Несецький Каспр, 22,23,24,28,
29
Новаковщизна, маєток, 105
Новальські г. Прус, 105
Новацькі г. Равич, 105
Новицькі, 105
Новицькі г. Дубно, 105
Новицькі г. Новицький, 105,
106
Новогрудське by 48,82
Новоселецька церква, 45
Новоселиця, с., 36
Новосілки, с., 48
Обергинськіг. Сас, 106
Обрембські г. Холева пр.
Нагарний, 106
Обухів, с* 124
Овруцький ґродський суд, 44
Овруцький пов., 60,119
Овруч, 57
Овсяники, с., 106
Овсяніцькі г. Роля, 106
Огієвська церква, 118
Одеса, м., 84
Ожаковські г. Равич, 107
Ожегівка, с., 73
Ожеховські г. Окша, 107
Озерна, с., 145
Оінські г. Дулич, 107
Окольський Шимон, 24
Оконевські г. Окунь, 107
Оконьовсигі г. Окунь, див.
Оконевські г. Окунь
Окуньовські г. Окунь, див.
Оконевські г. Окунь
Олексавдріка, м-ко, 125
Олексенецький костьол, 148
Олексинські, 107
Оловки г. Прус І. див. Олувки г.
Прусі
Олувки г. Прус 1,107
Олшьянські, 92
Ольгопіль, м., 52
Ольшаниця, с., 36
Ольптанські, 61
Ольшевські г. Прус П, 108
Оранські,56
Орельські г. Брохвич, 108
Орловські, 108
Орловські г. Сас, 108
Орловські г. Сас пр. Вачинич,
108
Орловські г. Хомонго, 109
Орловські г. Яструбець» 109
Оршанський пов., 136
Осняловські г. Трубки, 109
Осовецька церква, 135
Осовські г. Долала, 109
Опгашевські, 109
Осташевські г. Остоя, 110
Острейки г. Трубки, 110
Островець,с., 121
Островок, с., 102
Островські г. Корчак, 110
Острожинський костьол; 79
Остроменцькі г. Помян, 111
Ошмянський ґродський суд,
134
Павея І, російський імператор,
23
Павло вські г. Яструбець, 111
180

Павлуцькі,44
Паволоцька волость, 140
Паволоч, м-ко, 84,94
Падури (Падурри) г. Порай.
див. Падури (Падурри) г.
Сас
Падури (Падурри) г. Сас, 22
Паовські, 111
Пасвцьп. див. Паємснгі
Папроцький Бартош, 24
Папроцький костьол, 77
Парісвська церква, 67
Парніцькі г. Патрона, 111
Парушевичі г. Рогаля, 111
Парушевськіг. Рогаля, 111
Пауліци г. Любич, 112
Пахньовські, 132
Паци г. Гоздава, 112
Пашковські г. Абданк, 112
Пеньонжкове, с., 116
Перекладовські, 44
Перемишльскийгродський
суд, 104
Перемишльський костьол, 50
Перерва Володимир, 23
Перковські, 112
Песнівка,с.,146
Пєлєховські г. Новина, 112
Пєньковські г. Сухі Ковнати,
112
Пиковець, с., 96
Пилянська церква, 125
Пирятинський нижній
земський суд, 142
Пирятинський пов., 25
Гііеці,с.,59
Підвисоке,с.,52
Підлужне, с., 123
Підляське в* 102
Пільховськіг. Біберштайн, 113,
див. Пільховські г. Рогаля
Пільховські г. Рогаля, 22,113
Пісківка, с., 146
Піщатовські г. Прус, 113
Платоновичі г. Осгоя, 114
Плсменчик, с., 97
Плоска, с., 92
Плошіцькіг. Одровос пр.
Юнкевич,114
Поболоте,с., 118
Псгорецькі г. Сас, 114
Погребище, м-ко, 130
ПоДборський, придомок
Бліщановичів г. Осгоя, 39
Поділля, 29
Подільська губ* 29,40,41,46,
52,54,62,68,79,98,99,114,
117,146
Подільське дворянське
депутатське зібрання, 46,79,
98,117,135
Познанське в., 144
Покрживницькі, 48
Покрипгів,с* 120
Половецька Велика, с., 23
Полубінські г. Яструбець, 114
Польща, 41
Полянецьке, с, 64
Полянка, с, 44
Понятовгьігі, 35
Попілка, с., 74,124
Половецька церква, 129
Попович, придомок
Березовських, 36
Потйвка, с„ 19,36,93,106,132
Потоцькі, 118,131,132
Потоцькі, графи, 41,55,74,114
Правобережжя, 19,20
Прагський костьол, 113
Приватівська церква, 146
Приворітгя, с., 120
Прилуцький костьол, 122
Пришивальня, с., 74,94
Прозоровсигі, князі, 64
Проскурівський пов., 99
Протащагг, придсмсж
Березовських, 36
Протобовери г. Алябацца, 114
Процька церква, 81
Пруси, с., 116
Пуліковські г. Сліповрон, 115
Пупоовськіг. Пилка, 115
Пухальські г. Сліповрон, 115
Пшетсцькі г. Наленч, 116
Пшилуцькі г. Судима, 116
ПяскІЕка, с., 49
П'ятигори, м* 64,72,143
П'ятигорська економія; 64
П'ятигорський пов., 69,73
Равицький тракт, 144
Равичі,116
Радецькіг. Яструбець, 116
Радзівілове, с., 82
Радзішевські г. Біберштайн, 117
Радожиські г. Прус, 117
Радомишль, му 76
Радомишльський пов., 21,33,
42,43,49,51,62,69,75,76,77,
90,92,98,99,100,101,103,
109,115,120,129,132,135,
136,137,140,143,145,146
Райки, с., 148
Расєвичі г. Раровський чи Pop,
117
Рахнівка, с., 41
Рачшгькі г. Сліповрон, 117
Рейментарщина, с., 100
Речицький костьол, 145
Речицький пов., 120
Ржавець, с., 27
Ржевуха, сч 122
Ржевуша (?), с., 114
Ржепинці, с., 98
Ржищів, м-ко, 145
Ржищівський костьол, 55
Рибчинці, с., 36
Рижанівка, с., 115
Римське генеральне
консульство, 131
Рівненський пов., 123
Ріжки, с., 110
Річ Посполита, 19,23
Рогова, с., 121
Роговськіг. Абданк, 118
Рогуські г. Остоя, 118
Родкевичі г. Крук, 118
Рожанський земський суд , 81
Рожицькі г. Роля, 118
Рожновські г. Новина, 119
Розезжа (?), с., 115
Розумницька церква, 51
Рокіцькі г. Равич, 119
Рокошицька церква, 104
Рокшицькі г. Побог, 119
Романівка, с., 21
Романовськіг. Божа Воля, 119
Романські, 119
Ропотуха,с.,64
Росава, с., 82
Російська імперія 19,131
Росоховата, с., 104
Росоша,с., 141
Ростівка Мала, с., 41
Рубанка, с., 122
Рубчиць, придомок
Ільницьких г. Сас, 71
Руда, с., 47,147
Рудковські, 141
І^дковські г. Побог, 119
І^дольфи, 72
Ружин, м-ко, 41,93,94
Ружки,с.,110
181

Румянцови, 127
Румянцови, графи, 103
Русановські г. Сухі Ковнати,
120
Русецькі г. Равич, 120
Рускиу с., 110
Руське в., 45,140
Руїковськіг. Бонча, 120
Рутко вські-Хлєбкевичі, 120
Руцииські г. Рубеш, 120
Савенки, 94
Савицькі г. Любич, 121
Савицькі г. Новина, 121
Савицькі-Кораблі, 27,29
Садпінські г. Нечуя, 121
Садовські г. Любич, 121
Сакавинці, с., 131
Самборські г. Осгоя, 121
Сашушки, князі, 96
Сандровичі г. Лада, 122
Санкт-Петербург, м., 131
Сарнєвичіг. Корвин, 122
Сатанівський костьолі, 38
Сафтенки, 94
Сафтенки г. Яструбець, 122
Сахни, с., 42
Сварічевськіг. Яструбець, 122
Сварочевські г. Бонча, 122
Свенторжицькі, 57
Свєнцицькі г. Кшивда, 123
Свидівка, с., 75
Свинарна, с., 112
Свиняче, с., 69
Свідерськіг. Любич, 123
Северинівка, с, 94
Севруки г. Гейпггор, 123
Седлшце, маєток, 105
Семеричка, с., 68
Семигородки, с., 95
Семянівка,с.,48
Сенчковські г. Огончик пр.
Якубчик, 123
Сербіновська церква, 76
Сестренівська церква, 149
Сестринівка, с., 120
Сємяшксвичі г. Дояєга, 124
Сєнкевичі г. Сешота, 124
Сєрпінські, 94
Сиктовськіг. Вуж, 124
Симигиновський Максим, 23
Сингаєвські г. Лодя, 124
Синиця, с., 74
Сікорські г. Леліва, 125
Сікорські г. Лис, 125
Сінгурська волость, 126
Скалецькі, 125
Сквирський шв., 22,34,35,36,
38,39,40,41,46,51,52,53,54,
56,58,63,65,71,72,76,77,83,
84,85,86,87,S&, 93,94,96,
100,102,103,106,111,112,
114,115,119,120,121,122,
123,125,128,132,133,134,
135,136,138,139,140,143,
144,146,147,149
Скибин, с., 38,108,120
Скибинці, с., 63
Скірмати, 144
Скорупські г. Шелига, 125
Скотніцькі г. Роля, 125
Скочиськи, с., 111
Скочище, с., 111 .
Скробонські, 125
Скродські г. Яструбець, 126
Славінські г. Леліва, 126
Слезенські, 26
Слезневські, 27
Слобода Германівська, с., 83
Слобода Ясеновська, с., 140
Словіковські г. Сухі Ковнати,
126
Слоншсїкий повітовий суд, 82
Сміла, м-ко, 65,118,131
Смілянський костьол, 90,124,
131
Смольницькіг.Сас,127 .
Смольниця Велика, с, 127
Смольниця Мала, с., 127
Сніжки, с« 36
Сніцари, 74
Сшпинське старостю, 140
Собковський костьол, 66
Соболевські, 127,128
Соколівка (?), Су 35
Соколівка, м-ко, 62
Соколка, м-ко, 144
Соколовецька церква, 71
Соколовські, 128
Ссколовські г. Холева, 128
Соловіївка, с., 76
Сологуби г. Правдич, 27,28
Солодковський костьол, 132
Солтаніжа Велика, с., 52
Сондецигіг. Пстоня,128
Соржинські, 133
Сосницькі г. Трубки, 129
Сосновські г. Гсдеба, 129
Сосновські г. Наленч, 129
Сохацькі, 134
Сохацькі г. Заглоба, 129
Спичинці, м-ко, 70
Спіри г. Пернус, 130
Средниця, с., 84
Срочінські г. Новина, 130
Стабровсжі г. Любич, 130
Стаднівсіка (?) церква, див.
Столпівська церква
Сталь, 55,78,92
Стани г. Гоздава, 130
Сташслав-Ажуст, король, 57,
94,131
Станіславчик, с., 70
Станішевські г. Побог, 130
Станкевичі г. Могила, 130
Сі'^осеиьські, 129
Старошкевичі г. Правдич. див.
Старушкевичі г. Правдич
Старушкевичі г. Правдич, 131
Сташевські г. Осгоя, 131,132
Стеблів, м-ко, 138
Стемпковські, 127
Степапці, с., 98
Степок, с., 50
Стецькі,60
Стобіцькі г. Остоя, 132
Столпівська церква, 63
Стрепа Войцех, 24
Стрижавка, земля, 67
Стройновські, 131
Стрьовський костьол, 131
Студзінські г. Білина, 132
Сулімірські г. Любич, 132
Сумовські г. Яструбець, 133
Суржанські, 133
Суходольськіг. Побог, 133
Сухоцькі г. Ружа, 134
Сяноцький ґродський суд, 84
Табори (?),с., 134
Таборів, с., 46
Таврійська губ., 140
Тайдейки, 64
Талевичі г. Лебідь, 134
Талішевськіг. Сліповрон, 134
Тальянки, с., 60
Таращанський пов., 22,35,37,
38,40,41,44,46,50,51,52,54,
55,57,61,62,64,67,69,70,72,
73,76,81,82,84,86,89,90,91,
92,94,96,101,102,106,107,
108,110,117,118,119,120,
126,127,129,131,137,142,143
Тардзівілли, 134
182

Тарковськіг. Клямри, 134
Тарнів,с.,87
Тарновецькі, 134
Тарновсьха (Гарновецька?)
церква, 86
Тарновський костьол, 71
Татаринівка, с., 106
Татарииівська церква, 117
Татарське Седлисько, с., 143
Татарське Селище, с., 35
Текуча, с., 46
Терехове,с., 113
Терешки, с* 72
Тернів, с., 68
Тетеруковські г. Бруднич, 135
Тинівка, с., 46
Токарські г. Рох, 135
Томашевські, 135
Томашпіль, 95
Торговицька лука, 127
Торговиця, м-ко, 127
Торгикова, маєток, 132
Трембецькі г. Прус, 136
Триліси, с., 84
Триліська головна митниця, 83
Трипольські, 66
Тростянець, маєток, 72
Тульчин, м-ко, 62
Тульчинська церква, 133
Турія, с., 70
Туркевичі г. Сас пр. Зубр, 136
Туркули г. Остоя, 136
Тюнькови, 136
Угринєцька парафіяльна
церква, 33
Україна, 82
Уляніцькі г. Уляніцький пр.
Криса, 136
Уманський пов., 22,36,38,39,
44,45,46,50,51,52,53,54,55,
57,58,60,61,62,63,64,67,68,
71,73,74,79,86,91,94,96,97,
99,101,102,103,104,105,108,
109,110,111,116,119,121,
135,146,149,150
Уманський полк, 83
Умань, м., 46,71,111
Фастів, м-ко, 96
Фастівський костьол, 78
Фастівський р-н, 19
Фастовець,с.,19
Федоровичі г. Фербер, 136
Феодосійський нижній
земський суд, 140
Ферльовський костьол, 121
Фетовець (?), с., 112
Філіповичі г. Побог, 137
Фільозофовичі г. Долега, 137
Фьодорови, 137
Хажинці, с., 45
Хелмоиські, 137
Хсрсои, м., 39
Херсонець (?), с., 125
Херсонська губ., 128
Хмелівка, с., 48
Хмельна, с., 77
Хмелянський костьолі, 83
Хмєлінські г. Лещиць, 138
Хмєльовські г. Яструбець, 138
Ходаковські г. Долега, 138
Ходзьки г. Телок, 138
Ходкевичі, графи, 115
Ходорків, м-ко, 111
Ходорківський костьол, 34,56,
61,123,125
Холодовські г. Дуброва, 26,28
Холопи, с., 48
Холггіїв, с., 129
Хороша, с., 86
Хоцкови, 138
Храпки, 27,28
Худиховські г. Долега, 138
Хшонстовські г. Лодя, 139
Цесарський кордон 41
Цетиси г. Телок, 139
Цєлецькі г. Заруба, 139
Цибулів, с., 43,66,144
Чайковські, 150
Чайковські г. Дубно пр.
Зайончик,139
Чайковці, с., 140
Чаків, с., 131
Чаплиці г. Кирдея, 140
Чарнецькі г. Лодя, 140
Чарнолуцькі, 102
Чацькі,76
Чегринські г. Леліва, 140
Черкаси г. Леліва, 140
Черкаси, м., 53
Черкаський пов., 37,39,49,50,
52,54,65,69,70,74,75,80,89,
90,95,97,100,110,112,118,
125,128,130,131,138,143
Черкеси г. Леліва. див. Черкаси
г. Леліва
Чернецькі, 37
Чернин,с.,56
Чернігівське намісництво, 97,
114
Чернявка Велика, с., 149
Чернявка Мала, с., 72
Чернявка, с., 42
Черютин Великий, с., 141,142
Чернятин Малий, с., 61
Черютовичі г. Дуброва пр.
Загребайленко, 141
Четвергинські, князі, 87
Чеховськіг. Білина, 141
Чеховські г. Окша, 141
Чечоти г. Осгоя, 141
Чигиринський пов., 37,38,39,
44,53,59,64,70,74,80,88,95,
101,115,116,117,122,124,
125,126,133,148
Чинчиковські, 88
Чоловськіг. Пшесппал, 141
Чорнобильський костьол, 137
Чорнорудка, с., 96
Чуваші, 28
Чуднівський ключ, 96
Чудпівський костьолі, 114
Чумахани г. Г римала, 25,28
Чумаші, 25,28
Чупира, с., 108
Шабельне, с., 54
Шаліївка, с., 111
Шамраївка, с., 105
Шандерів, маєток, 72
Шаргород, м., 60
Шафранські г. Пшегоня пр.
Левіта, 142
Шашкевичі г. Шашкевич, 142
Шварочевські г. Бонча. див.
Сварочевські г. Бонча
Шевейки, 142
Шелінгери г. Шелига, 143
Шендерівка, с., 72
Шепкаївка (?), с., 49
Шептицькі г. Шептицький, 143
Шеремецинськіг. Сас, 143
Шимановські, 74,143
Ширнів, с., 109
Шклярські г. Сліповрон, 144
Шміцери г. Шлітінг, 144
Шомовські г. Любич, 144
Шпаків, маєток, 140
Шпаковичі г. Судима, 144
Шпола, м-ко, 88,89,93,148
Шполянська церква, 93
Штабої г. Штернберг, 144
ІІІуліборські г. Сліповрон, 145
183

Шулявка, с., 92
Шумейки г. Савур, 145
Шупики, с, 54
Щенхвський костьол, 133
[Цепановські, 92
Щорчевська церква, 128
Щуровський костьол, 99
Щуровські г. Кораб, 145
Юзефине, слобода, 43
Юзефовичі г. Леліва, 145
Юнкевич, придомок
ГЬготнщьких г. Одровос, 114
Юровецький костьол, 100
Юсгигрод, с, 84
Яблоніжа, с* 147
Ябіютювські г. Прус, 146
Яблонеькі, 127
Яблонеькі г. Дрсгомир, 146
Яблсжькіг. Дуброва, 146
Ябиюікькі г. Ясенчик, 146
Яблоня,с.,57
Яворські г. Костеща, 147
Яворськіг.Сас,147
Ядвіга, королева, 115
Яжємбські г. Гоздава, 147
Яковснки, 76
Мковецькі див. Кєвличі-
Яковецькі
Якубінські г. Корчак, 147
Якубовичі г. Топор, 24
Якубовські, 148
Якубовські г. Топор, 148
Якубчик, придомок
Сенчковсжих г. Огончик,
123
Ян П, король, 76
Янипгівка, с., 89,142
Яніславські г. Яструбець, 148
Янковські г. Юноша, 148
Янковські г. Яструбець, 148
Янчицькі г. Одровос, 149
Ярошевичі г. Леліва, 149
Ярсшевські, 149
Яссновська Слобода, с.. див.
Слобода Ясеновська, с.
Ясинчі,с,150
Ясінєцькі г. Леїциць, 149
Ясінські г. Долега, 150
Ястшембськіг. Сліповрон, 150
ЯтмуіпІБка, с., 102
184

СПИСОК ПЕРЕДПЛАТНИКІВ
третього тому
"ПРАВОБЕРЕЖНОГО ГЕРБІВНИКА"
Алфьоров Олександр
Байор Анджей
Бібліотека української літератури
Боннський Олександр
Вишневський Георгій
Вольський Мар'ян
Генбачьов Станіслав
Голотюк Сергій
Гречило Андрій
Гунько Валерій
Дорошенко Ольга
Дружбич-Комарницький Славко
Думін Станіслав
Жемєнєцький Конрад
Забєлло Юлія
Закревський Павло
Звьонзек шляхти польської
Звьонзек шляхти польської
Згурський Валентин
Ілляшевич Володимир
Кіркевич Віктор
Кіркевич Геннадій
Кобилянська Розалія
Кобилянський Андрій
Ковтун Микола
Краснолуцький Олександр
Кривошея Володимир
Кривошея Ігор
Лозинський Сергій
Лук'янов Олександр
Ліобич-Лапінський Лукаш
Махиня Маріуш
Монькін Олексій
Недільський Анатолій
Нетреба Юрій
Нікель Беата
Ольшевський Віталій
Орлевич Олег
Україна
Київ
1 прим.
Польща
Залєсє Гурне
1 прим.
Росія
Москва
1 прим.
Росія Солнечногорськ
1 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Польща
Краків
1 прим.
Росія
Москва
1 прим.
Росія
Москва
1 прим.
Україна
Львів
1 прим.
Україна
Решетилівка
1 прим.
Україна
Київ
1 прим.
СІЛА
Нью-Джерсі
1 прим.
Росія
Москва
1 прим.
Польща
Вроцлав
1 прим.
Росія
Москва
1 прим.
Литва
Вільнюс
1 прим.
Польща
Бялисток
1 прим.
Польща
Гданськ
2 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Естонія
Таллінн
1 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Україна
Київ
2 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Росія Санкт-Петербург
1 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Україна
Умань
1 прим.
Україна
Київ
1 прим.
Росія
Москва
1 прим.
Польща
Бялисток
1 прим.
Польща
Краків
1 прим.
Україна
Кйїв
1 прим.
Україна
Львів
1 прим.
Україна
Київ
5 прим.
Польща
Краків
1 прим.
Росія
Архангельськ
1 прим.
Україна
Львів
1 прим.

Первуни Олександр і Анжеліка Україна Київ 46 прим.
Покровський Миколай Росія Москва 1 прим.
Поршнева Віра Росія Москва 1 прим.
Ростокін Володимир Україна Біла Церква 2 прим.
Сакада-Островська Леся Україна Київ 1 прим.
Сапєлін Роман Україна Обухів 3 прим.
Семенів Володимир Україна Львів 1 прим.
Смольський Ігор Україна Львів 1 прим.
Смуток Ігор Україна Дрогобич 1 прим.
Стародуб Олексій Україна Біла Церква Іприм.
Суровцев Віктор Україна Біла Церква 1 прим.
Татаркін Володимир Україна Львів 2 прим.
Томазов Валерій Україна Київ 1 прим.
ТрояновськийКостянтин Росія Санкт-Петербург Іприм.
Шпиленко Дмитрій Росія Москва Іприм.
ЩербухаНаталя Україна Київ Іприм.
ЯрмолаОлександр Україна Біла Церква Іприм.
186

Наукове видання
ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ГЕРБІВНИК
ТОМШ.
НОТАТКИ ПРО ЛЕГІТИМОВАНУ ШЛЯХТУ
КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
(1802-1810 pp.)
Уклав Євген Чернецький
Коректор О. Я. Гурковська
Комп'ютерний набір та покажчик Є. А. Чернецький
На обкладинці використано зображення
герба Корчак роду Грушевських
Підписано до друку 1.11.2007 р.
Формат 60x84/16. Папір офсетний.
Гарнітура "Antiqua Rex". Друк офсетний. Наклад 1000 прим.
Зам. № 7-617.
Видавець О. В. Пшонківський
Реєстраційне свідоцтво ДК № 1500 від 22.09.2003 р.
Поштова адреса: а/с 43, м. Біла Церква,
Київська область, Україна, 09112.
Тел.: (044) 33-111-42, (04463) 44122.
Електронна адреса: janina-book@ukr.net
Веб-сайг: www.janina-book.com.ua
Адреси Є. Чернецького:
поштова: а/с 526, м. Біла Церква,
Київська область, Україна, 09117
електронна: bcvugt@magnus.kiev.ua
веб-сайг: www.ntr.com.ua
Друк ВАТ "Білоцерківська книжкова фабрика"
вул. Леся Курбаса, 4, м. Біла Церква,
Київська область, Україна, 09117

Правобережний гербівник / Уклав Є. Чернецький. -
П68 Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2007. -
ISBN 978-966-8545-61-0
Т. 3: Нотатки про легітимовану шляхту Київської
губернії (1802-1810 pp.). -192 с.
ISBN 978-966-8545-99-3
Третій том "Правобережного гербівника" укладено на
підставі нотаток з протоколів №Na 376-711 та NqNq 1-188
засідань "Комиссии Вьісочайше учрежденной для ревизии
действий Киевского дворян-ского депутатского собра-
ііия", які відбулися в 1838 та 1839 pp. й були присвячені
розгляду частини легітимацій за 1802-1810 pp.
Видання допоможе в біографічних та генеалогічних
дослідженнях.
ББК 63.3 (4yKP3)47-28+63.2(4yKP)
188

ЙІІіЦЙ
Історико-статистичні
та церковні описи
підросійської України,
українських земель в складі
Великого князівства
Литовського
та Речі Посполитої.
Генеалогічні дослідження:
- князівських династій
Східно? Европи;
- европейскоТ правлячоТ еліти;
- шляхти та духовенства.
КРАЄЗНАВЧА, НАУКОВА
ТА НАУКОВО-ПОПУЛЯРНА
ЛІТЕРАТУРА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Леонтій ВОЙТОВИЧ.
КНЯЖА ДОБА НА РУСІ: ПОРТРЕТИ ЕЛІТИ
(Одна з 13-ти кращих книг 13 Форуму Видавців у Львові* - Львів, 2006 p., 3-тє місце
на конкурсі “Книжковий дивосвіт України” у номінації “Краще наукове та науково-
популярне виданняКиїв, 2006 р.)
У монографії досліджується правляча еліта Східної Європи кінця IX - початку XVI ст.
- князі з династії Рюриковичів і Гедиміновичів, а також іншого походження, їх
персональний склад, роль у розвитку суспільства та політичних подіях. Значну частину
книги становлять вичерпні генеалогічні таблиці.
Книга вміщує об’ємний бібліографічний список (3105 позицій), та іменний покажчик,
який містить 8850 прізвищ (близько 20000 входжень).
784 сторінки, формат 175x245 мм, тверда палітурка.
Лаврентій ПОХИЛЕВИЧ.
СКАЗАННЯ О НАСЕЛЕННЯХ МЕСТНОСТЯХ КИЕВСКОЙ ГУБЕРНИИ...
(1865рік - Мала Уварівська премія; 2005рік- “Срібний Нестор-літописець”).
Книга, яка протягом 140 років була і залишається кращою краєзнавчою працею з
історії Київщини!
Статистичні історичні та церковні описи: Київського, Радомишльського, Сквирського,
Бердичівського, Липовецького, Уманського, Звенигородського, Таращанського,
Васильківського, Канівського, Чигиринського та Черкаського повітів. Нові ґрунтовні
іменний та географічний покажчики (близько 17000 посилань). Донедавна невідомі
генеалогічно-біографічні матеріали про автора, світлини.
664 сторінки, іл., формат 175x245 мм. Тверда палітурка.
Лаврентій ПОХИЛЕВИЧ.
КРАЄЗНАВЧІ ПРАЦІ.
(перевидання).
До другого тому ввійшли маловідомі праці Л. І. Похилевича про Київську губернію:
- Уездьі Киевский и Радомисльский. Статистические и исторические заметки о всех
населеннях местностях в зтих уездах и с подробньїми картами их. (1887 p.).
- Город Чернобьіль Киевской губернии описанньїй отставньїм военньїм Л. П. (1884
Р-).
- Монастьіри и церкви г. Києва. Прежнее и ньінешнее состояние и средства
(додержання причтов, а также иноверческие молитвенньїе дома. (1865 р.)
368 сторінок + 2 карти 50x60 см, формат 175x245 мм, тверда палітурка.
Павел КЛЕПАТСКИЙ.
ОЧЕРКИ ПО ИСТОРИИ КИЕВСКОЙ ЗЕМЛИ, литовский период.
(перевидання, 1915 р.).
Незабаром виповниться сто років від виходу в світ найбільшої праці П. Г. Клепатсь-
кого. Дослідник скрупульозно зібрав доступні на той час джерела з історії Київської
землі, розкидані по численним виданням кінця XIX - початку XX ст. Його старанний
аналіз дозволив не лише полемізувати з іншими істориками, але й викласти власну
комплексну картину політичного і суспільного життя регіону в період його входження
до складу Великого князівства Литовського. З різних причин досі подібного завдання
не ставив жоден історик і вже через це праця П. Г. Клепатського залишається
безперечно не тільки актуальною, але й практично унікальною.
480 сторінок, карти, формат 175x245 мм, тверда палітурка.

Сергій БІЛОКІНЬ. НА ЗЛАМАХ Епохи: спогади історика
У спогадах відомого історика Сергія Білоконя висвітлюється його власне минуле,
шлях у науку, знайомство з видатними сучасниками (А.Горською, І. Світличним,
Св. Патріархом Володимиром, академіками Д. С. Ліхачовим, М. П. Алексєєвим С.
Таранушенком, Ф. Максименком та ін.), історія його колекцій. Окремі розділи спогадів
присвячені пожежам Публічної бібліотеки 1964 та 1968 років, руйнуванню
архітектурних пам’яток Києво-Печерської Лаври.
336 сторінок, іл., формат 160x205 мм, тверда палітурка, суперобкладинка
Сергій ЛИСЕНКО, Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ (укладачі). ЛЕПТИМОВАНА
ПРАВОБЕРЕЖНА ШЛЯХТА, т. II, ill, IV, V.
Наводяться відомості генеалогічного, історико-демографічного характеру про майже
10500 шляхетських родин, які протягом кінця XVIII - середини XIX ст. були визнані
Київським та Волинським дворянськими депутатськими зібраннями як російські
дворянські роди. Подано дані про запис шляхетських родин по ревізіях, дати легітимації
рішень дворянських депутатських зібрань та указів герольдії.
Видання адресоване науковцям, історикам, краєзнавцям, усім, хто досліджує
шляхетські родоводи.
928 сторінок (комплект з 4-х томів), формат 160x205 мм, тверда палітурка.
Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ (укладач). ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ГЕРБІВНИК. Том 1. Шляхта
Васильківського, Таращанського та Звенигородського повітів.
Перший том містить відомості про прізвища, герби, місця помешкання та походження
шляхти, яка з кінця XVIII та впродовж першої половини XIX ст. мешкала в
білоцерківських маєтках графів Браницьких (т.зв. Білоцерківське графство) та їх сусідів (в
межах Васильківського, Таращанського та Звенигородського повітів Київської
губернії). Відомості зведені в список, який складають зображення майже 3500 позицій, та
доповнені кольоровими зображеннями 152 гербів. Видання допоможе в біографічних
та генеалогічних дослідженнях.
160 сторінок, іл., формат 160x205мм, тверда палітурка.
Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ (укладач). ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ГЕРБІВНИК. Том 2. Нотатки про
легітимовану шляхту Київської губернії (1801-1804 pp.).
Другий том укладено на підставі нотаток з протоколів №№ 1-375 засідань “Комиссии
Вьісочайше учрежденной для ревизии действий Киевского дворянского
депутатського собрания”, які відбулися в 1838 р. й були присвячені розгляду частини легітимацій
за 1801-1804 pp. Нотатки доповнені відомостями із давніх гербовників та публікацій
XIX - початку XXI ст. Видання допоможе в біографічних та генеалогічних
дослідженнях.
204 сторінки, формат 160x205 мм, тверда палітурка.
Сергій ЛИСЕНКО, Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ (автори-укладачі). ПРАВОБЕРЕЖНА
ШЛЯХТА. Кінець XVIII - перша половина XIX ст.
Список шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, дворянські права якої
перевірила Центральна ревізійна комісія, (видання 2-ге, виправлене та доповнене).
У книзі досліджується соціальна історія правобережної шляхти протягом кінця XVIII
- першої половини XIX ст.. Найбільше уваги приділено процесам легітимації та де-
класації дрібної шляхти Волині, Київщини та Поділля, російському законодавству та
урядовим заходам щодо інкорпорації цієї кількасот тисячної групи до соціальної
структури Російської імперії. Дослідження доповнено списком, що конкретизує
родовий склад легітимованої шляхти Правобережжя.
448 сторінок, формат 175x245 мм. Тверда палітурка.

С. ГАЛКІН, О. ГУРКОВСЬКА, Є. ЧЕРНЕЦЬКИЙ. СТРУКТУРА ТА СИМВОЛІКА
СТАРОВИННОГО ПАРКУ “ОЛЕКСАНДРІЯ” в білоцерківській резиденції графів
Браницьких.
В книзі проаналізована як загальна структура, так і ідейно-символічне навантаження
старовинної частини сучасного дендропарку “Олександрія”, з’ясоване місце в цій
структурі окремих складових. Особливу увагу приділено загальному плану, за яким
був сформований парк наприкінці XVIII ст., з’ясуванню та обґрунтуванню лейтмотиву
цього плану, мотивацій, якими керувалися власники резиденції графи Браницькі при
замовленні саме такого парку, а також дослідженню реальних форм, у яких
втілилася реалізація плану парку.
96 сторінок, формат 160x205мм, тверда палітурка.
Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ. БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАМОК: фортифікація, система
оборони та події до року 1648.
Монографія присвячена історії будівництва та фортифікації Білоцерківського замку -
одного з важливіших адміністративних та військових центрів Київського воєводства у
сер. XVI ст. Аналізується організація оборони замку та залучення до неї різних
соціальних груп. Розглянуто витоки та формування білоцерківського козацтва в другій
пол. XVI ст. та військову історію замку до поч. Визвольної війни.
204 сторінки, формат 205x160 мм, м’яка обкладинка.
Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ. ПРАВОБЕРЕЖНА ШЛЯХТА ЗА РОСІЙСЬКОГО ПАНУВАННЯ
(кінець XVIII - початок XX ст.). Джерела, структура стану, роди.
До збірника увійшли публікації Є. Чернецького, присвячені правобережній шляхті.
Розглядаються питання збереження та дослідження відповідних джерел з Київської,
Волинської та Подільської губерній, а також структури шляхетського стану на
матеріалі Васильківського та Махнівського повітів. Шляхетська генеалогія представлена
дослідженнями двох родів: Хоєцьких герба Любіч та Пуделко-Шанявських герба
Юноша.
176 сторінок, формат 160x205 мм, тверда палітурка.
Василь БАЛУШОК. УКРАЇНСЬКА ЕТНІЧНА СПІЛЬНОТА. Етногенез, історія, етноні-
МІЯ.
В книзі висвітлюється тема походження українського народу, в т. ч. об’єктивні
причини, передумови виникнення, механізми формування та етапи його становлення.
Розглядається історія українського етносу в середньовічно-ранньомодерні часи,
включно з “темними віками" укр. етнічної історії у після монгольський період, етнічний
ренесанс кінця XVI - початку XVII ст. та перші спроби українського націєтворення,
козацтво як етнокультурне й етнополітичне явище і пов’язана з ним найбільша етнічна
трансформація в історії нашого народу.
302 сторінки, формат 160x205 мм, (готується).
Василь БАЛУШОК. ЧОМУ АБОРИГЕНИ З’ЇЛИ КУКА? Історико-етнографічні нариси.
Книга розповідає про звичаї та традиції українців, їх давньослов’янських предків і
різних народів світу. Йдеться про екзотичні обряди і незвичайні вірування,
розкриваються причини появи й розвитку тих чи інших традицій. Яскраво, образно та цікаво
автор показує, що кожен народ має своє, ні з ким не схоже обличчя і вносить
власний внесок у спільну скарбницю світової культури.
180 сторінок, іл., формат 160x205 мм, (готується).