Вибрані прислів'я та приказки п'ятьма мовами - Бігун Г.

Author: Бігун Г.

Tags: лінгвістика приказки прислів'я

ISBN: 966-7145-24-7

Year: 2000

Similar

Текстова вишивка. Бродівське письмо

Довідник працівника міліції

Бюро запису актів громадянського стану відділу внутрішніх справ Харківського міського виконавчого комітету рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів за 1919-1937 роки

Генеалогія династій Рюриковичив і Гедиміновичів

Text

Ї М • 11 ()(.. I () I ?111U»I • • PROVERBS • PR
Г. Бігун
AHI
РИСЛІВ'Я
TO
ПРИКАЗКИ
П'ЯТЬМА МОВАМИ
• PROVERf
близько 1800 одиниць
• українська
• латинська
• німецька
• російська
• англійська
ислію’ячіословш

Г. Бігун
ВИБРАНІ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
П'ЯТЬМА МОВАМИ
близько 1800 одиниць
*«Т"^ВИДАВНИЦТВО
2000

ВІД АВТОРА
Дорогий читачу! Перед Вами оригінальна книжка— багатомовна збірка прислів’їв та приказок. Вона має низку елементів новизни. Якщо подібні збірники, зазвичай, є одно-, двомовні чи тримовні, то пропонована збірка містить прислів’я та приказки п’ятьма мовами (українською, латинською, німецькою, російською та англійською). Книжка дасть Вам змогу не лише ознайомитися, але й порівняти паремістичний фонд нашого народу з фондом інших народів, а також з латиномов- ним фондом, що бере свої корені від давніх греків та римлян.
До збірника відібрано прислів’я, які виражають загальні і філософські думки, а не лише окремі побутові закономірності.
Задум створити п’ятимовний збірник приповідок виник після аналізу шкільної і вузівської практики вивчення іноземних мов. Часто трапляється, що діти, багато років вивчаючи мову, на практиці можуть сказати лише декілька простих фраз та перекласти нескладний фаховий текст зі словником. А висловити іноземною мовою свої почуття й абстрактні поняття, філософські роздуми можуть не всі. Отож, допомога у поглибленому вивченні іноземної мови школярами і студентами — найперша мета книжки.
Не так часто ми бачимо на одній сторінці книжки різномовні слова і речення, що висловлюють однакові думки чи поняття. Досвід поколінь встановлює міжмов3

ні зв’язки. Перед вдумливим читачем постають запитання про шляхи формування мов, про запозичення слів і трансформацію їхнього написання. Виникає бажання глибше або заново вивчити іноземну мову, оволодіти декількома мовами.
Подальша мета — засвоїти ту глибоку мудрість, що міститься в приповідках; а ця мудрість в житті знадобиться, треба тільки доречно її застосувати.
І, нарешті, робота над цією книжкою остаточно переконала, що, вивчаючи іноземні прислів’я поряд з українськими, ми суттєво просуваємося в оволодінні красою і влучністю українського слова, пізнаємо ті духовні скарби, про які навіть не підозрювали, бачимо яскравий блиск нашої рідної мови в сузір’ї європейських мов
До збірника відібрано здебільшого ті прислів’я та приказки, що мають виховний характер для школярів та студентів і відповідний рівень абстрактності. Тому укладач відійшов від традиційної систематизації (природа, земля, хата, гості — побутовий рівень), а намагався дати таку класифікацію та набір прислів’їв, щоб висловлені в них думки мали загальний, повчальний і виховний характер (потреба вчитися, похвала людським чеснотам і засудження вад, філософські закони людського буття, рекомендації щодо доцільної поведінки).
Збірник структуровано за логічним принципом. Подано логічні тлумачення до більшості прислів’їв та приказок. Дослівні переклади іноземних прислів’їв дають змогу уявити не лише думку, а й образ прислів’я, і є корисними з мовного погляду.
4

Для відшукування блоків за наперед заданим українським прислів’ям сформовано алфавітний покажчик українських прислів’їв та приказок, які є назвами блоків.
Автор вдячний усім, хто сприяв виходу у світ цієї книжки. Щира подяка пп. Ірині Калинець, Ярославу Глинському, Василеві Демківу, Ярославу Канію та Аллі Кендзері за підтримку цієї роботи, обговорення, корисні зауваження, організаціїо видання.
Глибока подяка сім’ї Блажиєвських та Ромі Гошко, які надали літературні джерела, Надії Гриців за обговорення рукопису, а також Оксані Бігун, Руслані Черняк та Оксані Мерцало за підготовку комп’ютерного варіанта довідника.
Цю книжку я присвячую М.Номису на відзначення 100-річчя з дня його смерті. М Номис — Матвій Терен- тійович Симонов (17(29).09.1823—(26.12.1900) 8.1.1901) — лицар Духу, визначний український фольклорист, етнограф, талановитий письменник, культурний діяч-просвітитель. Збірка М.Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864) посіла почесне місце у світовій фольклористиці.
5

СТРУКТУРА ЗБІРНИКА
Збірник складається з чотирьох розділів, які містять 13 тем — усього 220 блоків з прислів’ями та приказками. Кожен блок містить прислів’я-від- повідники (з однаковим логічним сенсом) п’ятьма мовами — один або декілька синонімів кожною мовою (усього близько 1800 одиниць). Відповідники — це різномовні прислів’я, які висловлюють одну й ту ж думку, хоча текстуально й образно вони не обов’язково збігаються. Отже, блок є основним елементом структури.
Заголовком блоку є перше українське прислів’я. До іншомовних прислів’їв подається дослівний переклад. Дослівні переклади не слід плутати з українськими прислів’ями-відповідниками. В кінці блоку наведено логічне тлумачення: основна думка, висловлена прислів’ями цього блоку. Послідовність мов скрізь однакова. Блок має таку структуру: Номер блоку
□ ЗАГОЛОВОК • ІНШІ УКРАЇНСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ.
П Латинські відповідники -Дослівний переклад.
□ Німецькі відповідники -Дослівний переклад.
□ Російські відповідники.
□ Англійські відповідники -Дослівний переклад.
03 Логічне тлумачення.
6

Умовні позначення у блоці такі:
N/M номер блоку, де N — номер теми, а М — номер прислів’я.
• символ, який розмежовує відповід¬
ники.
о відповідник не виявлено.
Ш означає логічне тлумачення (пояс¬
нення).
~ дослівний переклад.
-нім. означає, що прислів’я перекладаєть¬
ся, як німецьке.
-укр. дослівний переклад збігається з укра¬
їнським відповідником, заголовком блоку.
~укр., у лісі дослівний переклад збігається з українським відповідником, що містить слова «у лісі».
7

Розділ I.
ЛЮДИНА
1. Особистість
Я — людина
01/01
Я ЛЮДИНА, І НІЩО ЛЮДСЬКЕ МЕНІ НЕ ЧУЖЕ.
□ Homo sum, humani nihil а те alienum puto -Я людина,
і вважаю, що ніщо людське мені не чуже. Автор вислову — римський письменник Теренцій, 163 р. до н.е.
□ Ich bin ein Mensch; nichts Menschliches ist mir fremd -укр.
U Я человек, и ничто человеческое мне не чуждо.
□ I am a man, I count nothing human alien to me -лат.
Ш Інтереси людини багатогранні • Людині властиві помилки і слабкості.
01/02
ВСЯК СВОГО ЩАСТЯ КОВАЛЬ • ВСЯК САМ СОБІ ДОЛЮ КУЄ.
8

Особистість
2 Faber est suae quisque fortunae -Кожен є ковалем свого щастя. Вислів римського цензора Аппія Клав- дія, 312 р. до н.е.
□ Jeder ist seines Gliickes Schmied -лат.
□ Всяк сам кузнец своего счастья • Наше счастье в наших руках.
2 Every man is a fashioner of his own fortune -Кожна людина є творцем своєї власної долі.
£2 Щастя й успіхи людини значною мірою залежать від неї самої, від її вчинків.
01/03
НЕ МІСЦЕ ЛЮДИНУ КРАСИТЬ, А ЛЮДИНА МІСЦЕ • НЕ ОДЕЖА КРАСИТЬ ЛЮДИНУ, А ДОБРІ ДІЛА.
□ Homo locum ornat, non ornat hominem locus -Людина прикрашає місце, а не місце людину.
□ Der Mensch adelt den Platz -Людина облагороджує місце.
He место красит человека, а человек место.
£□ Ціняться чесноти людини, а не її службове чи суспільне становище.
01/04
ГОРА З ГОРОЮ НЕ ЗІЙДЕТЬСЯ, А ЛЮДИНА З ЛЮДИНОЮ — ЗАВЖДИ.
9

Розділ 1. Людина.
~ Occurrunt homines, nequeunt occurrere montes -Люди зустрічаються, а гори не можуть зустрітись.
Berg und Таї kommen nicht zusammen, wohl aber die Menschen -Гора з долиною не зійдуться, а люди можуть.
□ Гора с горой не сходится, а человек с человеком сойдется.
□ Men may meet but mountains never -Люди можуть зустрітись, а гори ніколи.
EQ Зустріч завжди можлива (після розлуки, відсутності).
01/05
НЕ ОДНИМ ХЛІБОМ ЖИВЕ ЛЮДИНА.
J Der Mensch lebt nicht von Brot allein -укр.
□ He хлебом единьїм жив человек.
U Man does not live by bread alone -укр.
EQ Людині потрібні не лише матеріальні, а й духовні цінності.
01/06
ЧОЛОВІК МИСЛИТЬ, А БОГ РЯДИТЬ • ЧОЛОВІК КРУТИТЬ, А БОГ РОЗКРУЧУЄ • НЕ ВСЕ ТАК БУВАЄ, ЯК ЧОЛОВІК ГАДАЄ.
' Homo proponit, sed Deus disponit -Людина намічає, а Бог постановляє.
1 Der Mensch denkt, und Gott lenkt -укр.
10

Особистість
Человек предполагает, а Бог располагает.
Man proposes, God disposes -лат.
Ш Які б не були плани людини, Бог може все змінити.
01/07
ОДИН — ЯК НЕМА НІКОГО • ОДИН У ПОЛІ НЕ ВОЇН • ОДНЕ ДЕРЕВО — ТО ЩЕ НЕ ЛІС.
Unus vir nullus vir -Одна людина — не людина.
Ein Mann, kein Mann -лат.
Один в поле не воин • Один в море не рьібак.
One and none is all one -Один або ні одного — все одно • One man is no man -лат.
Ш Одній людині важко чогось домогтися, упоратись з важкою працею.
01/08
ЛЮДИНІ ВЛАСТИВО ПОМИЛЯТИСЯ • ХТО НЕ ОРЕ, ТОЙ ОГРІХІВ НЕ РОБЕ.
Errare humanum est -Помилятися властиво будь- якій людині.
J Irren ist menschlich -укр.
l. Человеку свойственно ошибаться.
То err is human -укр.
01/09
ПІЗНАТИ ДЕРЕВО ПО ЙОГО ПЛОДУ.
1 Arbor е fructu cognoscitur -Дерево пізнають з плоду.
11

Розділ 1. Людина.
~ Ein guter Baum bringt gute Frucht -Добре дерево приносить добрий плід.
2 Смотри дерево в плодах, а человека в делах • По дереву плод.
□ A tree is known by its fruit -укр.
EQ Про людину судять за результатами її діяльності.
Батьки і діти
01/10
ЯКА ГРЕБЛЯ, ТАКИЙ МЛИН — ЯКИЙ БАТЬКО, ТАКИЙ СИН • ЯКИЙ БАТЬКО, ТАКІ Й ДІТКИ • ПО ТАТКУ Й ДИТЯТКО.
□ Qualis pater, talis filius -Який батько, такий син.
1 і Wie der Vater, so die Buben -Який батько, такі й хлопці.
П Каков отец, таков и молодец • Каково семя,таково и племя • Род в род идет.
□ Like father, like son -лат.
EQ Діти подібні на своїх батьків.
01/11
ЯКА МАМА, ТАКА Й ДОНЯ • ЯБЛУКО ВІД ЯБЛУНІ НЕДАЛЕКО ПАДАЄ • ЯКА ЯБЛУНЬКА, ТАКІ Й ЯБЛУЧКА • ЯКЕ КОРІННЯ, ТАКЕ Й НАСІННЯ.
П Qualis mater, talis filia -укр.
□ Wie der Baum, so die Frucht (so die Birne) -Яке дерево, такий і плід (така і груша) • Der Apfel fallt nicht 12

Особистість
weit vom Stamme -укр., ябл. • Wie die Katze, so das Katzchen -Яка кішка, такі й кошенята.
□ По матери дочка • Яблоко от яблони недалеко па- дает • Какова яблоня, таковьі и яблочки.
□ Like mother, like daughter -укр. • Like begets like -Подібне породжує собі подібне.
EQ Діти подібні на своїх батьків.
01/12
СВИНЯ ХРЮ, І ПОРОСЯТА ХРЮ • ЗАДНІ КОЛЕСА ЙДУТЬ ЗА ПЕРЕДНІМИ.
□ Grunnit porcellus, ut sus vetus ante, tenellus -Рохкає мале порося так, як рохкала стара свиня.
□ Wie die Alten sungen, so zwitschern die Jungen -Як співали старі, так щебечуть і молоді.
□ Свинья хрю, и поросята хрю • Молодой петух поет так, как от старого сльїшал.
□ As the old cock crows, so crows the young -Як кукурікав старий когут, так кукурікає й молодий.
EQ Діти, молодь значною мірою наслідують батьків і старших.
01/13
ГУЛЯЙ, ДИТИНО, ПОКІЛЬ ТВОЯ ГОДИНА • ТАНЦЮЙ, МАР’ЯНА, ПОКИ НЕ ВИКОПАЛАСЬ ЯМА • ЖИВИ, ПОКИ ЖИВЕТЬСЯ, ПИЙ, ПОКИ П’ЄТЬСЯ, ПОМРЕШ — З СОБОЮ НЕ ЗАБЕРЕШ • ДВІЧІ МОЛОДИМ НЕ БУТИ.
13

Розділ 1. Людина.
□ Fruere vita, dum vivis -Насолоджуйся .життям, поки живеш.
□ Jugend muB sich austoben -Молодь повинна перевіситися • Fiihre die Jugend mit der Jugend -Молоді хай водяться з молодими.
□ Молодо — зелено, погулять велено • Коси коса, пока роса; гуляй, сестра, пока молода • Молодость молодостью и провожай! • Живи, не скупися, с друзьями веселися.
□ Youth must have its swing -Хай молодість має свій ритм життя • Eat, drink and be merry, for tomorrow you die -їж, пий, весилися, бо завтра помреш.
£2 Життя коротке, молодість одна, і треба встигнути насолодитися життям.
01/14
ЛЕДВЕ СЯ ВРОДИТЬ, А ВЖЕ ВЕРХОВОДИТЬ • ТЕЛЯ ХОЧЕ БУТИ МУДРІШИМ, НІЖ КОРОВА • ДІТИ БАТЬКА НЕ ВЧАТЬ • ЯЙЦЯ КУРЕЙ НЕ ВЧАТЬ.
□ Ne sus Minervam doceat -Хай свиня не вчить Мінерву.
□ Das Еі will kliiger sein als die Henne -Яйцехоче бути мудрішим від курки.
□ Яйца курицу не учат • Брат сестре не указ в стряп- не • Голова у ног ума не просит.
□ Don’t teach your grandmother to suck eggs -He вчи свою бабцю пити яйця.
Ш Не треба повчати досвідченішу і старшу людину. У римській міфології Мінерва — богиня мудрості.
14

Особистість
Формування особистості
01/15
ЧОГО БИК НАВИК, ТОГО Й РЕВЕ • ЗВИЧКА — ДРУГА НАТУРА.
□ Consuetudo est altera natura -укр., звичка. Автор — римський оратор, письменник і політик Ціцерон (106—43 рр. до н.е.)
□ Gewohnheit ist andere Natur -укр., звичка • Jung ge- wohnt, alt getan -До чого замолоду звик, me в старості робгипь.
□ Привьічка — вторая натура • Трясет козел бороду, так привьік смол оду.
□ Habit is a second nature -укр., звичка.
EQ Звичку важко, ато й неможливо викорінити.
01/16
ВОВК ЛИНЯЄ, А ВДАЧІ НЕ МІНЯЄ • ЛИС ЛІЧИТЬСЯ, АЛЕ НЕ ЗМІНИТЬСЯ.
□ Lupus pilum mutat, non mentem -Вовк змінює шкуру, а не вдачу.
□ Der Wolf andert wohl das Haar, doch bleibt er wie er war -Вовк може змінити шерсть, але все одно залишається вовком • Der Fuchs andert wohl das Haar, aber nicht den Sinn -Лисицяможе змінити шерсть, але не суть.
□ Как волка не корми, а он все в лес смотрит • Волк и каждьій год линяет, а все сер бьівает • Горбатого одна могила исправит.
15

Розділ 1. Людина.
□ The Leopard cannot change his spots -Леопард не може змінити своїх плям.
£2 Людині важко змінити свою вдачу.
01/17
ГНИ ДЕРЕВО, ПОКИ МОЛОДЕ, УЧИ ДІТЕЙ, ПОКИ МАЛІ • НАГИНАЙ ГІЛЛЯКУ, ПОКИ МОЛОДА.
□ Est arbuscula, non truncus curvandus in uncum —Потрібно гнути деревце, а не стовбур.
□ Den Baum muB man biegen, solange er jung ist -англ.
□ Гни дерево, пока гнется, учи дитятко, пока слу- шается • Дери льїко, поколе дерется.
□ The tree must be bent while it is young -Дерево треба гнути, доки воно молоде.
£2 Людину треба формувати і виховувати замолоду.
Старість
01/18
СТАРІСТЬ — НЕ РАДІСТЬ • МОЛОДЕ — ЗОЛОТЕ, А СТАРЕ — ГНИЛЕ • СТАРІСТЬ ІДЕ І ХВОРОБИ ВЕДЕ.
□ Aetas senilis mala merx -Старість — погана штука.
□ Alter ist ein schweres Malter • Das Alter ist eine schwere Last -Старість — важкий тягар.
□ Старость не радость, не красньїе дни • На старого и немощи валятся.
16

Особистість
□ It’s not much pleasure to be old -He таке вже й велике задоволення бути старим.
01/19
СТАРОГО ЛИСА НЕ ВИМАНИШ З ЛІСА • СТАРОГО ГОРОБЦЯ НА ПОЛОВІ НЕ ОБДУРИШ • ВОВК СТАРИЙ НЕ ЛІЗЕ ДО ЯМИ.
□ Annosa vulpes haud capitur laqueo -Стара лисиця не попадається в тенета.
□ Alte Spatzen fangt man nicht mit Spreu -Старого горобця на полову не впіймаєш • Alter Fuchs kommt nicht zweimal ins Garn -Старий лис двічі в пастку не попадеться.
□ Старую лису дваждьі не проведешь • Старого во- робья на мякине не проведешь.
□ An old bird is not to be caught with chaff -Старого птаха на полову не спіймаєш.
Ш Досвідчену людину неможливо обдурити базіканням або нехитрими засобами.
Відчуття
01/20
ОЧІ — ДЗЕРКАЛО ДУШІ • ЩО В СЕРЦІ ВАРИТЬСЯ, ТО НА ЛИЦІ НЕ ВТАЇТЬСЯ.
□ Vultus est index animi -Обличчя — покажчик душі.
□ Das Auge ist des Herzens Zeuge -Око — свідок серця
• Око — покажчик душі.
17

Розділ 1. Людина.
□ Глаза — зеркало души • Что в сердце варится, на лице не утаится.
□ The fall is the index of the mind -лат.
BQ Внутрішній стан людини відображається на її лиці, в її очах.
01/21
ДАЛІ ОЧІ — ДАЛІ СЕРЦЕ • ОЧІ НЕ БАЧАТЬ — СЕРЦЕ НЕ БОЛИТЬ • ЯК З ОЧЕЙ, ТАК І З ДУМКИ • МИНУЛОСЯ — ЗАБУЛОСЯ.
□ Procul ex oculis, procul ex mente '-Далеко від очей, далеко від серця. •
□ Aus den Augen, aus dem Sinn • Was das Auge nicht sieht, bekiimmert das Herz nicht -Ггть з очей, геть із думки • Чого око не бачить, те серце не тривожить.
□ Долой из глаз, и из памяти вон • Чего глаза не ви- дят, того сердце не бредит • С глаз долой, из серд- ца вон.
□ Out of sight, out of mind • What the eye does not see heart does not grieve over -нім.
BQ Людину не тривожить те, що відбувається за її відсутності.
01/22
НЕ ВІР ВУХАМ, А ВІР ОЧАМ • КРАЩЕ РАЗ ПОБАЧИТИ, НІЖ ТРИЧІ ПОЧУТИ.
18

Відносини між людьми
□ Oculis magis habenda fides, quam auribus -Очам треба більше довіряти, ніж вухам.
□ Die Ohren glauben anderen Leuten, die Augen glauben sich selbst -Вуха вірять іншим людям, очі вірять самі собі.
□ Лучше раз увидеть, чем сто раз усльїшать • Не верь
чужим речам, а верь своим глазам.
□ Seeing is believing -Побачити — отже, повірити.
Ш Очевидець події отримує достовірнішу інформацію, ніж зі слів інших осіб.
01/23
ГАРНО СМІЄТЬСЯ ТОЙ, ХТО СМІЄТЬСЯ ОСТАННІЙ.
□ <>
□ Wer zuletzt lacht, lacht am besten -Хто сміється останнім, той сміється найкраще.
□ Хорошо смеется тот, кто смеется последним.
□ Не who laughs last laughs best -нім. • He laughs best who laughs last -укр. Автор вислову — англійський комедіограф Джон Ванбру, 1722 р.
2. Відносини між людьми
Взаємність
02/01
ЯК МИ ДО ЛЮДЕЙ, ТАК І ЛЮДИ ДО НАС • ЯК У ЛІСІ ГУКНЕШ, ТАК І ОДГУКНЕТЬСЯ • ЯКЕ ПИ19

Розділ 1. Людина.
ТАННЯ, ТАКА Й ВІДПОВІДЬ • ЯКИЙ «ДОБРИДЕНЬ», ТАКЕ Й «ДОБРОГО ЗДОРОВ’Я»
□ Ut salutamus, ita salutamur -Як ми вітаємось, так нас вітають.
□ Wie die Frage, so die Antwort -укр., питання • Wie es in den Wald hineinschallt, so schallt es heraus -укр., яку лісі.
□ Каков до людей, таковьі и люди до тебя • Како в привет, таков и ответ • Как аукнется, так и от- кликнется • Каков вопрос, таков и ответ.
□ As you give, so you receive -Як ти даєш, так і одержиш • Як ти людям, так і люди тобі • Curses come home to roost -Прокляття повертається ночувати додому.
EQ Відносини між людьми мають взаємний характер.
02/02
РУКА РУКУ МИЄ, ЩОБ БІЛІ БУЛИ.
□ Manus manum lavat -Рука руку миє. Автор вислову — грек Епіхарм, V ст. до н.е.
□ Eine Hand wascht die andere -лат.
□ Рука руку моет.
□ You scratch my back and I’ll scratch yours -Почеши мою спину, а я почешу твою • One hand washes the other -лат.
EQ Зроби мені послугу, а я зроблю тобі рівноцінну.
20

Відносини між людьми
02/03
ЩО ВИНЕН, ВІДДАТИ ПОВИНЕН • ЗА ПОЗИКУ ВІДДЯКА • ХОЧ ЛАЙ, АЛЕ ГРОШІ ВІДДАЙ.
□ Eodem animo beneficium debetur, quo datur -З таким самим почуттям потрібно повертати добро, з яким воно було дано.
□ Eine Liebe ist der andern wert -Любов взаємна.
□ Долг платежем красен.
□ One good turn deserves another -Добра послуга заслуговує на рівноцінну.
63 На добро чи зло відповідають тим же.
Друзі
02/04
ЯК ПРИЙДЕ ТУГА — ПІЗНАЄШ ДРУГА • ДРУЗІ ПІЗНАЮТЬСЯ В БІДІ • ПРИ ГОРІ ТА В ЛИХУ ГОДИНУ ПІЗНАЄШ ВІРНУ ЛЮДИНУ.
□ Amicus certus in re incerta cernitur -У час непевний друга видно певного (цитується Ціцероном, 44 р. до н.е.).
□ Den Freund erkennt man in der Not -Друга пізнають у біді.
□ Друг познаетея в беде • Друг в нужде — истинньїй друг • Конь — в езде, друг в нужде познаетея.
□ A friend in need is a friend indeed -Друг в біді — справжній друг.
21

Розділ 1. Людина.
£3 Часто лише в тяжку годину можна пізнати, хто твій справжній друг.
02/05
НАД ДРУГА СТАРОГО НЕМА В СВІТІ НІКОГО • СТАРИЙ ДРУГ ЛІПШИЙ нових двох.
□ Veterrimus homini optimus amicus est -Найдавніший приятель — найкращий • Calles antiques serves veteres et amicos -Шануй старі стежки і давніх друзів.
□ Die alten Freunde sind die besten -Старі друзі — найкращі • Alte Wege und alte Freunde soil man in Ehren halten -Старі дороги і старих друзів треба шанувати.
□ Старьій друг лучше новьіх двух.
□ An old friend is better then two new ones -Старий друг краще нових двох • Old friends and old wine are best -Нема кращого від старих друзів і старого вина.
Ш Дружбу з вірним другом треба берегти.
Товариство
02/06
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ, ВІД ТОГО Й НАБЕРЕШСЯ
• З ЯКИМ ПРИСТАЄШ, ТАКИМ САМ СТАЄШ.
□ Claudi vicious claudicat ipse brevi -Сусід кульгавого невдовзі сам починає кульгати.
22

Відносини між людьми
□ Womit man umgeht, das hangteinem an чим маєш, справу, того й наберешся • Sage mir, mit wem du umgehst, und ich sage dir, wer du bist -Скажи, з ким ти спілкуєшся, і я.скажу, хто ти.
□ С кем поведеться, от того и набереться.
□ Tell me whom you live with and I will tell you who you are -Скажіть мені, з ким ви живете, і я скажу вам, хто ви • A man is known by the company he keeps -Людину пізнають no компанії, якої вона тримається.
Ш Людину формує її оточення.
02/07
ПОГАНЕ ТОВАРИСТВО І ДОБРОГО ЧОЛОВІКА ЗІПСУЄ • З ДОБРИМ ДРУЖИСЬ, А ЛИХИХ СТЕРЕЖИСЬ!
□ Bonos mores corrumpunt congressus mali -Погане товариство псує й найкращі звичаї.
□ Bose Gesellschaft verdirbt gute Sitten -Погана компанія псує добрі звичаї • Besser allein als in boser Gemein -Краще самому, ніжу поганому товаристві.
□ В плохой компании и хороший испортится • Сдоб- рьім дружись, а лихих стерегись!
□ Better alone than in bad company -нім., самому • Evil communications corrupt good manners -Поганізв ’яз- ки псують добрі звичаї.
Ш Спілкування з поганими (погано вихованими) людьми негативно впливає на людину.
23

Розділ 1. Людина.
02/08
НЕ ЧІПАЙ СМОЛУ, БО ПРИЛИПНЕ • БІЛЯ ЧОГО ПОТРЕШСЯ, ТОГО Й САМ НАБЕРЕШСЯ.
□ Qui tangit picem, contaminabitur -Хто торкається смоли, той забрудниться.
□ Womit man umgeht, das hangt einem an -укр., біля чого • Wer Pech anfaBt, besudelt sich -лат.
□ Около дегтю в деготь, о коло репьев в репьи • Не трогай смолу — прилипнет • Грязью играть, толь- ко руки марать.
□ You cannot touch pitch and not be defiled -He можна доторкнутися смоли і не замазатися.
Ш Погане оточення негативно впливає на людину.
Згода, незгода
02/09
КРАЩЕ СОЛОМ’ЯНА ЗГОДА, НІЖ ЗОЛОТА ЗВАДА • ПОГАНИЙ МИР ЛІПШЕ ДОБРОЇ СВАРКИ.
□ Melior tutiorque est certa pax, quam sperata victoria "Кращим і безпечнішим є певний мир, ніж можлива перемога.
□ Еіп schlechter Friede ist besser als ein gerechter Krieg "Поганий мир кращий від справедливої війни • Еіп magerer Vergleich ist besser als ein fetter ProzeB "Краще худенький компроміс, ніж жирний судовий процес.
□ Худой мир лучше доброй ссорьі • Лучше мириться, чем биться.
24

Батьківщина. Рідна домівка
□ A bad peace is better than a good quarrel -Поганий мир краще доброї сварки • There never was a good war or a bad peace -Ніколи не було доброї війни або поганого миру.
02/10
ДЕ ЧЕЛЯДЬ НЕ ЗВІСНА, ТАМ ХИЖА НЕ ТІСНА • ТІСНО, ЗАТЕ ТЕПЛО • ХОЧ НЕ ПИШНО, ТА ЗАТИШНО.
□ Nulla, quae multos amicos recipit, angusta est domus -He тісний дім, який приймає багатьох друзів.
□ Eng, aber gemiitlich -Тісно, але затишно • Lieber eng und wohl, als weit und weh -Краще тісно і добре, ніж просторо і погано.
□ В тесноте, да не в обиде.
□ The more, the merrier -Чим нас більше, тим нам веселіш.
£□ Якщо люди дружні, не ображають один одного, то тіснота їх не дратує і не заважає жити.
3. Батьківщина. Рідна домівка
03/01
КОЖНОМУ МИЛА СВОЯ СТОРОНА • РІДНИЙ КРАЙ — ЗЕМНИЙ РАЙ • НЕМА В СВІТІ, ЯК СВОЯ КРАЇНА • ДЛЯ НАС У РІДНІМ КРАЮ НАВІТЬ ДИМ СОЛОДКИЙ ТА КОХАНИЙ (Л. УКРАЇНКА) • КОЖНОМУ ПТАХУ СВОЄ ГНІЗДО МИЛЕ.
25

Розділ 1. Людина.
□ Nulla ese terra patria melior -Нема жодної країни, кращої за батьківщину • Sua cuique patria iucun- dissima est -Кожному своя батьківщина наймиліиіа • Et fumus patriae dulcis -І дим батьківщини солодкий.
□ In der Heimat ist es schon... Wo kann es schoner sein als an der Heimat Herd! -Гарно на батьківщині... Де ще може бути гарніше, ніж у рідному краю! • Jeder Vogel hat sein Nest lieb -Кожному птахові своє гніздо миле.
□ Родина дороже всего • Родной край милеє • Всякому мила своя сторона • И дьім отечества нам сла- док и приятен (А.Грибоедов).
□ There is no place like home -Немамісця подібного до домівки.
Ш Рідний край наймиліший.
03/02
ДОРОГАЯ ТАЯ ХАТКА, ДЕ РОДИЛА МЕНЕ МАТКА • СВОЯ ХАТКА, ЯК РІДНАЯ МАТКА.
□ Est foculus proprius multo pretiosior auro -Власне маленьке домашнє вогнище набагато цінніше золота.
□ Eigner Herd ist Goldes wert -Своя домівка на вагу золота.
□ Свой уголок всего краше • Своя хижина лучше чужих палат.
26

Батьківщина. Рідна домівка
□ There is no place like home -Нема місця, подібного до домівки.
Ш Власний дім — то найкращий скарб.
03/03
СВОЯ ХАТА — СВОЯ ПРАВДА, СВОЯ СТРІХА — СВОЯ ВТІХА • СВОЯ ХАТА Й СВОЯ ВОЛЯ.
□ Quilibet in sua domo rex -Кожен у своєму домі цар.
□ Mein Haus ist meine Burg -Мій дім —мій замок.
□ Твой дом, твоя и воля • В чужом доме не хозяин.
□ Му house is my castle -нім. • An English man’s home is his castle -Дім англійця — його фортеця.
Ш Рідний дім захищає від незгод.
03/04
ВСЮДИ ДОБРЕ, А ДОМА НАЙЛІПШЕ • У ГОСТЯХ ДОБРЕ, А ДОМА КРАЩЕ • НЕМА НІДЕ КРАЩЕ, ЯК УДОМА.
□ Domus propria domus optima -Власний дім — найкращий дім.
□ Ost und West, daheim am best - Чи схід, чи захід, а дома найкраще.
□ В гостях хорошо, а дома лучше • Дома и солома едома.
□ East or West, home is best -нім.
Ш Де б людина не побувала, а найкращим місцем для неї залишається рідний дім.
27

Розділ 1. Людина.
03/05
ЩО МАЄМО, ТИМ ВІТАЄМО • ЧИМ ХАТА БАГАТА, ТИМ І РАДА • НА ЩО МАЛИ, НА ТЕ Й ПРИЙМАЛИ.
□ Mola tantum salsa litant, quі non habent tura -Ті, що не мають фіміаму, приносять у жертву тільки муку з сіллю.
□ Was ich hab’, geb’ ich gern -Що маю, тим радо пригощу
□ Чем богатьі, тем и радьі.
□ Such as it is, you are welcome to it -Що маємо, до того ласкаво запрошуємо.
£2 Прохання поставитись поблажливо до того, що мають, і чим щиро діляться з іншими.
03/06
У СВОЇЙ ХАТІ КОЖНИЙ ПАН • НА СВОЇМ ДОБРІ ВСЯК ХАЗЯЇН.
□ Quilibet in sua domo rex -Кожен у своєму домі цар.
□ Jeder ist Herr in seinem Hause -Кожен пан у власному домі.
□ Всяк хозяин в своем доме • Всяк в своем добре волєн.
□ A man is king in his own house -Чоловік є королем у своєму власному домі.
£2 Людина є господарем у власному домі.
28

Батьківщина. Рідна домівка 03/07
КОЖНИЙ КОГУТ СМІЛИВИЙ НА СВОЄМУ СМІТТІ • ВСЯКИЙ ПІВЕНЬ НА СВОЄМУ СМІТТІ ГОРДИЙ.
□ Gallus in suo sterquilinio plurimum potest -Півень найхоробріший на своєму смітнику.
□ Der Hahn ist Konig auf seinem Mist -Півень — король на власному гною.
□ Всяк петух на своем пепелище хозяин.
□ Every cock is proud on his own dunghill -Кожен півень гордий на своєму власному гною.
£0 Легко бути хоробрим у власному домі, у звичайній обстановці, в колі друзів.
03/08
ЯКИЙ ЦАР, ТАКА Й ОРДА • ЯКИЙ ПАСТУХ, ТАКА Й ЧЕРЕДА.
□ Qualis dominus, talis servus -Який господар, такий і слуга • Qualis rex, talis grex -Який цар, таке й стадо.
□ Wie der Herr, so der Knecht -лат., господар.
□ Каков пастух, таково и стадо • Каков барин, таков и крестьянин • Каков хозяин, таков и слуга.
□ Like Master, like man -лат., господар.
03/09
ПОГАНА ТА ПТИЦЯ, ЩО В СВОЄ ГНІЗДО ПАСКУДИТЬ.
29

Розділ 1. Людина.
□ Turpis avis, proprium quae foedat stercore nidum —Нікчемний той птах, який бруднить своє гніздо послідом.
□ Es ist ein boser Vogel, der sein Nest beschmutzt -укр.
□ Худая та птица, которая гнездо своє марает • Не вьіноси сора из избьі.
□ It is an ill bird that fouls its own nest -укр.
ffl Тільки негідна людина погано відгукується про власну сім’ю, дім, колектив або шкодить їм.
03/10
НЕМА РОДУ БЕЗ ВИРОДУ • У СІМ’Ї НЕ БЕЗ ВИРОДКА • КОЖНЕ СТАДО НЕ БЕЗ ПАРШИВОЇ ВІВЦІ • НЕ БУВАЄ ХАТКИ БЕЗ ЗВАДКИ.
□ Nulla familia sine macula est -Немає жодної сім'ї без плями.
□ In jeder Herde findet sich mal ein schwarzes Schaf-B кожній отарі знайдеться чорна вівця.
□ В семье не без урода • Умного отца, да бешена овца
• От одной матки, да не одни ребятки.
□ There is a skeleton in every house-У кожному домі є сімейна таємниця • There’s a black sheep in every flock -нім.
Ш He все в сім’ї чи колективі однаково добре.
ЗО

Розділ IL
ЛЮДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
4. Праця і ремесло
Що посієш, те й пожнеш
04/01
ХТО ХОЧЕ ЇСТИ, МУСИТЬ З ПЕЧІ ЗЛІЗТИ • ЩОБ МАТИ, ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ • З НЕБА ХЛІБ НЕ ПАДАЄ • БЕЗ ПІДПАЛУ ЯДРОВА НЕ ГОРЯТЬ.
□ Absque labore gravi non possunt magna parari -Без важкої праці не можна домогтися великого успіху.
□ Es gibt keinen Vorteil ohne Miihe -Нема зарібку без зусиль • Ohne FleiB kein Preis -Без старань нема плода.
□ Без труда нет плода • Глину не мять — горшков не видать • Хочешь єсть калачи, так не сиди на печи.
□ Without pains no gains -нім., зарібку.
03 Усяка справа потребує зусиль • Без зусиль і старань ніякого результату не досягнеш.
31

Розділ 2. Людська діяльність.
04/02
НАПОЛЕГЛИВІСТЬ УСЕ ЗДОЛАЄ • УПЕРТА ПРАЦЯ ВСЕ ПЕРЕМОЖЕ • ТЕРПІННЯ І ТРУД ВСЕ ПЕРЕТРУТЬ.
□ Labor et patientia omnia vincunt -Праця і терпіння все перемагають.
□ Geduld und FleiB bricht alles Eis -Терпіння і старання зламають усяку кригу • Mit Geduld und Zeit kommt man mahlich weit -Терпінням та часом усього здобудеш.
□ Терпенье и труд все перетрут.
□ Patience and hard work can do anything -Терпінням і тяжкою працею можна всього домогтись • Dogged does it -Усе зробиш впертістю.
Ш Терпіння і настирливість у праці подолають усі перешкоди.
04/03
ДЕ ОХОТА, ТАМ І РОБОТА • АБИ ХОТІТИ, МОЖНА ЗНАЙТИ.
□ Voluntario nihil difficile est -Для бажаючого нічого немає важкого.
□ Wer will, der kann -Хочеш —можеш • Wo ein Wille ist, da ist auch ein Weg -англ.
□ Где хотенье, там и уменье • Желать — значит мочь.
□ Where there is a will there is a way -Де є бажання, там знайдеться і спосіб.
Ш Як дуже захочеш, то знайдеш спосіб здійснити своє бажання.
32

Праця і ремесло
04/04
МЕД ЇСТИ — У ВУЛИК ЛІЗТИ • ЛЮБИШ КАТАТИСЬ, ЛЮБИ Й САНОЧКИ ВОЗИТИ.
□ Fumum patimur propter ignem -Ми терпимо дим через вогонь.
□ Wer Honig lecken will, darf die Bienen nicht scheuen -Хто хоче лизати мед, хай не боїться бджіл.
□ Мед єсть — в улей лезть • Люби смородинку — люби и оскоминку • Пар любить — баню топить.
□ Honey is sweet, but the bee stings -Солодкий мед, та бджоли кусають.
EQ За свої задоволення треба розплачуватись (працею, часом, грошима).
04/05
НЕ РОЗКУСИВШИ ГОРІХ, ЗЕРНА НЕ З’ЇСТИ • НЕ РОЗБИВШИ КРАШАНКИ, НЕ СПЕЧЕШ ЯЄЧНІ • ТРЕБА НАХИЛИТИСЬ, ЩОБ З КРИНИЦІ ВОДИ НАПИТИСЬ.
□ Nucleum qui vult esse e nuce, frangat nucem -Хто хоче їсти зерно горіха, хай розламає горіх.
□ Wer den Kern essen will, muB die NuB knacken -лат.
□ He разбивши яиц, не сделаешь яичницьі • Не разгрьізешь ореха — не сьешь и ядра.
□ You can’t make an omelette without breaking egg -He зробиш яєчні, не розбивши яєць.
EQ Неможливо досягнути мети без затрати зусиль, без втрат і жертв.
33

Розділ 2. Людська діяльність.
04/06
ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ • ХТО ЯК ПОСТЕЛЕ, ТАК І ВИСПИТЬСЯ • ЯК СОБІ ПОСТЕЛИШ, ТАК І БУДЕШ СПАТИ, ЯК ПОСІЄШ, ТАК І БУДЕШ ЖАТИ.
□ Ut seres, ita metes -Як посієш, так і пожнеш.
□ Wie man sich bettet, so schlaft man -Як постелиш, так виспишся • Wie die Saat, so die Ernte -Який посів, такий і урожай.
□ Как постелить, так и поспить • Что посеешь, то и пожнешь • Каково испечешь, таково и сьешь.
□ As you make your bed, so you must lie on it -Як приготуєш ліжко, так і будеш лежати • As a man sows, so shall he reap • We reap as we have sown -укр.
Ш Кожен відповідає за свої вчинки. Як поведешся, такими й будуть наслідки.
04/07
ЯКА РОБОТА, ТАКА Й ПЛАТА • ЯКА ПЛАТА, ТАКА Й ДЯКА • ХТО ЯК ДБАЄ, ТАК І МАЄ.
□ Quale opus est, tale est praemium -Яка праця, така й нагорода.
□ Jeder Arbeiter ist seines Lohnes wert -Коженробітник вартий своєї платні.
□ По заслугам и честь • По работе и плата • Какова работа, такова и плата.
□ The labourer is worthy of his hire -Робітник вартий своєї платні.
34

Праця і ремесло
Ш Кожна людина заслуговує на платню відповідно до своєї праці.
04/08
ГІРКА ПРАЦЯ — СОЛОДКИЙ ВІДПОЧИНОК.
□ Otium post negotium ~Відпочинок після роботи.
□ Nach getaner Arbeit ist gut ruhn -Після праці добрий відпочинок.
□ Кончил дело — гуляй смело • Делу время, потехе час.
□ Business before pleasure -Спочатку діло, потім задоволення.
Майстер. Ремесло
04/09
ДІЛО МАЙСТРА ВЕЛИЧАЄ • МАЙСТРА ПІЗНАТИ ПО РОБОТІ • ГОРИТЬ РОБОТА В РУКАХ.
□ Artificem commendat opus -Митця хвалить його витвір.
□ Das Werk lobt den Meister -Витвір хвалить майстра • Am Werke erkennt man den Meister -По виробу пізнають майстра.
□ Дело мастера боится • По вьіучке мастера знать.
□ Clever hands make light work -Умілі руки легко працюють • You’ve only got to know how -Ти повинен лише знати секрети майстерності.
Ш Про майстра та його вмілі руки.
35

Розділ 2. Людська діяльність.
04/10
І ШВЕЦЬ, І ЖНЕЦЬ, І НА ДУДУ ГРЕЦЬ • МАЙСТЕР НА ВСІ РУКИ.
□ Homo omnium horarum -Людина спритна на всяк лад.
□ Er mochte jeder Laus einen Stelzen machen und jeder Gans ein Hufeisen anlegen -Він міг би ходулі приробити воші і гусака підкувати.
□ Мастер на все руки • Он и блохе подковьі подде- льівает.
□ Jack-of-aII-trades -укр., майстер • Versatile worker -Різносторонній працівник • There’s nothing he can’t do -Немає нічого такого, чого він не міг би зробити.
£□ Є люди, яким будь-яка робота під силу, талант яких багатогранний.
04/11
НЕ СВЯТІ ГОРШКИ ЛІПЛЯТЬ, А ПРОСТІ ЛЮДИ • І ГОРШКИ НЕ СВЯТІ ЛІПЛЯТЬ.
□ Nil mortalibus ardiium est -Для людей немає нічого недосяжного • Nemo nascitur artifex -Ніхто не народжується майстром.
□ Es fallt kein Meister vom Himmel -Майстри з неба не падають • Kein Meister wird geboren -Майстрами не народжуються.
□ Не боги горшки обжигают • Всезнайки не родятся.
□ Whatever man has done man can do -Все, що людина може зробити, можеш зробити і ти.
36

Праця і ремесло
£2 Діло, яке виконують інші, зможеш виконати і ти (так підбадьорюють того, хто береться за нову справу).
04/12
КОМУ ДІЛО ДОКУЧИТЬ, ТОЙ СЯ РОЗУМУ НАУЧИТЬ • РОБОТА ВЧИТЬ.
□ Exercitium est mater studiorum -Вправа—мати вчення.
□ Ubung macht den Meister -Вправа виковує майстра.
□ Навьік мастера ставит • Дело мастера учит.
□ Practice makes perfect -Практика веде до досконалості • Use makes mastery -нім.
EQ Чим більше працювати, тим досконалішою стає майстерність.
04/13
ПОГАНОМУ ТАНЦЮРИСТУ І ШТАНИ ЗАВАЖАЮТЬ • У НЕВМІЛОГО РУКИ БОЛЯТЬ.
□ Ardea culpat aquas, quia nescit nare per illas -Чапля обвинувачує воду, бо не вміє плавати.
□ Schlechter Arbeiter wird nie gutes Gerat finden -Поганий робітник ніколи не знайде доброго інструмента • Dem schlechten Arbeiter ist jedes Beil su stumpf —Поганому робітникові кожна сокира затупа.
□ У плохого мастера всегда инструмент виноват • У плохого мастера и пила плохая.
□ A bad workman always quarrels with his tools -Поганий робітник завжди нарікає на свій інструмент.
37

Розділ 2. Людська діяльність.
Ш Невміла людина, непрофесіонал завжди вишукує винних (інструмент, обставини, інших людей).
04/14
ШВЕЦЬ, ЗНАЙ СВОЄ ШЕВСТВО, А В КРАВЕЦТВО НЕ ЛІЗЬ • НЕ ЗА СВОЮ СПРАВУ НЕ БЕРИСЯ • КОЛИ НЕ КОВАЛЬ, ТО 1 КЛІЩІВ НЕ ПОГАНЬ • ЗА ВСЕ БЕРЕТЬСЯ, ТА НЕ ВСЕ ВДАЄТЬСЯ.
□ Ne sutor supra crepidam (iudicet) -Хай швець не далі копила (міркує).
□ Viel Handwerke verderben den Meister -Багато професій псують майстра.
□ Всяк сверчок знай свой шесток • Беда, коль пироги начнет печь сапожник (И.Крьілов).
□ Every man to his trade -У кожного своя професія • Jack of all trades is master of none '-Майстер на всі руки —майстер до нічого.
69 Людина, яка береться за багато професій, не є спеціалістом у жодній з них.
Початок і кінець праці
04/15
ДОБРИЙ ПОЧАТОК — ПОЛОВИНА ДІЛА
□ Bonum initium est dimidium facti -укр.
□ Guter Anfang ist die halbe Arbeit • Wohl angefangen ist halb getan -укр.
□ Хорошеє начало — половина дела • Доброе начало — полдела откачало.
38

Праця і ремесло
□ Well begun is half done -укр. • The first blow is half the battle -Першийудар — половина битви • A good beginning makes a good ending -Добрий початок — запорука успіху.
04/16
АБИ ПОЧАТИ, А ТАМ ВОНО ПІДЕ • КОЖНИЙ ПОЧАТОК ВАЖКИЙ.
□ Omne initium difficile est -Кожний початок важкий.
□ Aller Anfang ist schwer -лат.
□ Лиха беда начало • Всякеє начало трудно • Первьій
блин комом.
□ It’s the first step that counts -Має значення перший крок • The beginnings are always hard -лат.
Ш Важко тільки розпочати працю, а далі буде легше (так підбадьорюють перед початком важкої праці).
04/17
КІНЕЦЬ — ДІЛУ ВІНЕЦЬ • КІНЕЦЬ ДІЛО ХВАЛИТЬ.
□ Finis coronat opus -Кінець вінчає діло.
□ Das Ende kront das Werk -лат.
□ Конец — всему делу венец.
□ The end crowns all -Кінець усе вінчає.
Ш Важливим є кінцевий результат, він дає змогу забути труднощі та незгоди під час праці.
04/18
ВСЕ ДОБРЕ, ЩО НА ДОБРЕ ВИХОДИТЬ • ВСЕ ДОБРЕ, ЩО ДОБРЕ КІНЧАЄТЬСЯ.
39

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Finis coronat opus -Кінець вінчає діло.
□ Ende gut, alles gut -Кінець добрий — все добре.
□ Хорошо то, что хорошо кончается • Всякое дело с концом хорошо.
□ All’s well that ends well -укр.. кінчається.
Ш Таке прислів’я вимовляють з полегкістю та радістю після тривог і небезпек, коли їх вдалося пережити без втрат і все закінчилося благополучно.
04/19
ВІД ПОЧАТКУ ДО КІНЦЯ • ВІД АЛЬФИ ДО ОМЕГИ • ВІД А ДО Я.
□ Ab ovo usque ad mala -Від яйця до яблук (обід римляни починали яйцями і закінчували фруктами).
□ Von A bis Z -Від А до Z.
□ От альфьі до омеги • От А до Я • С начала до конца.
□ From beginning to end • From first to last -укр.
5. Як поводитися
Вписуйся у ритм часу
05/01
КОВАЛЬ КЛЕПЛЕ, ПОКИ ТЕПЛЕ • КУЙ ЗАЛІЗО, ПОКИ ГОРЯЧЕ • КОСИ СІНО, ПОКИ СОНЦЕ СВІТИТЬ • ТОДІ ДІВКУ ВІДДАВАЙ, КОЛИ ЛЮДИ ТРАПЛЯЮТЬСЯ.
40

Як поводитися
□ Dum ferrum candet, tundito -Куй залізо, поки розпе¬
чене • Rastro dentato prata parata dato -Коси луги, коли дозріли.
□ Man soil das Eisen schmieden, solange es heifl ist -Треба кувати залізо, поки воно гаряче.
□ Куй железо, пока горяно • Клюет, так не зевай! • Когда и гра ют, тогда и пляши • Коси, коса, пока роса; роса долой, и тьі домой.
□ Strike while the iron is hot • Strike the iron while it is hot -укр., залізо • Make hay while the sun shines -укр., сіно.
Ш Дійте без зволікання, якщо обставини вам на користь.
05/02
НЕ ВІДКЛАДАЙ НА ЗАВТРА ТОГО, ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ СЬОГОДНІ.
□ Ne differas in crastinum -He відкладай на завтра.
□ Verschiebe nicht auf morgen, was du heute kannst besorgen -укр.
□ Никогда не откладьівай на завтра то, что можно сделать сегодня.
□ Never put off till tomorrow what may be done today -poc. • There is no time like the present -Ніякий час не зрівняється з теперішнім.
05/03
НЕ КАЖИ «ГОП», ПОКИ НЕ ПЕРЕСКОЧИШ.
41

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Ante victoriam ne canas triumphum -До перемоги не труби про тріумф.
□ Man mutt nicht heiBa rufen, eh1 man uber den Berg ist -He кричи «гей», поки ти ще над горою • Man soli nicht jubeln, ehe man fiber den Graben ist -Heрадій, поки ти ще над ямою.
□ Не говори гоп, пока не перепрьігнешь.
□ Don’t halloo till you’re out of the wood -He радій, доки не виберешся з лісу.
£2 Не святкуй успіх передчасно.
05/04
НЕ ХВАЛИ ДЕНЬ ДО ВЕЧОРА • ХВАЛИ ДЕНЬ УВЕЧЕРІ, А ЖИТТЯ ПЕРЕД СМЕРТЮ.
□ Nescis quid vesper serus vehat -Ти не знаєш, що принесе пізній вечір.
□ Man soil den Tag nicht vor dem Abend loben -укр.
□ Хвали день по вечеру • Придет ночь, так скажем, каков день бьіл • Хвали день к вечеру, а жизнь при смерти.
□ Praise a fair day at night -Хвали сонячний день уночі
• Don’t speak too soon -He хвалися передчасно.
£2 He поспішай вважати, що мету досягнено.
05/05
НЕ СПІШИ ПОПЕРЕД БАТЬКА В ПЕКЛО.
□ Ante volare cave, quam procrescant tibi pennae! -Остерігайся літати раніше, ніж у тебе виростуть крила.
42

Як поводитися
□ Fliege nicht eher, als bis dir Federn gewachsen sind -He літай скоріше, ніж тобі виростуть крила.
□ Сперва оперись, потом и ввьісь • Не суйся наперед отца в петлю.
□ No flying without wings -He літай без крил.
EQ Не прискорюй природний плин подій.
05/06
ЩЕ ВОВКА НЕ ЗЛОВИВ, А ВЖЕ ШКУРУ ПРОПИВ
• НЕ ВБИВШИ ВЕДМЕДЯ, НЕ ДІЛИ ШКУРУ.
□ Ante lentem augere ollam -Раніше сочевиці придбати горщик.
□ Man soil die Barenhaut nicht verkaufen, ehe der Bar gestochen ist -He продавай шкури ведмедя, поки ведмедя не заб ’єш.
□ Не дели шкуру неубитого медведя • Не поймав, щиплешь.
□ First catch your hare, then cook him -Спочатку спіймай свого зайця, а потім його приготуй.
EQ Не можна бути впевненим в успіху справи, доки ЇЇ не закінчено.
05/07
ХТО РАНО ЛЯГАЄ І РАНО ВСТАЄ, ЗДОРОВ’Я, БАГАТСТВО І УМ НАЖИЄ • З КУРМИ ЛЯГАЙ, З ПІВНЯМИ ВСТАВАЙ.
□ Qui bona sectatur, prima bene surgit in hora -Хто за заробітками ганяється, рано-вранці піднімається.
43

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Friih nieder und friih auf verlangert den Lebenslauf -Рано лягай, рано вставай — будеш довго жити.
□ Кто рано ложится и рано встает, здоровье, богат- ство и ум наживет • Ложись с курами, а вставай с петухом.
□ Early to bed and early to rise, makes a man healthy, wealthy and wise -Рано лягай і рано вставай — це робить людину здоровою, багатою і мудрою.
Ш Порада дотримуватися здорового ритму життя.
05/08
ПО ОБІДІ СПИ ХОЧ ХВИЛЮ, ПО ВЕЧЕРІ ІДИ МИЛЮ • ПІСЛЯ ОБІДУ ТРОХИ ПОСИДИ, А ПІСЛЯ ВЕЧЕРІ БІЛЬШЕ ПОХОДИ.
□ Post cenam stabis aut mille passus meabis -Після їжі стій або відміряй тисячу кроків.
□ Nach dem Essen sollst du stehn oder tausend Schritte gehn -лат.
□ После обеда немножко посиди, а после ужина по- больше походи • После обеда полежи, после ужина походи.
□ After dinner sit a while, after supper walk a mile -Після обіду трохи посиди, а після вечері милю пройди.
Правила поведінки між людьми
05/09
МІЖ ЯКИЙ НАРОД ПОПАДЕШ, ТОГО І ШАПКУ НАДІВАЙ • З ГАЗДАМИ ГАЗДА, З ПАНАМИ ПАН, 44

Як поводитися
А З СВИНЬМИ СВИНЯ • МІЖ ВОВКАМИ ПО- ВОВЧОМУ Й ВИЙ • В ЧУЖІЙ ЦЕРКВІ НЕ ПАЛАМАРЮЙ.
□ Ut homines sunt, ita morem geras -Які люди, так і поводься серед них.
□ In Rom tu, wie Rom tut -В Римі поводься так, як римляни • Mit den Wolfen muB man heulen -З вовками треба вити.
□ C вояками жить — по-волчьи вьіть • В чужой мо- настьірь co своим уставом не суйся.
□ When in Rome do as the Romans do -нім., Рим • Who
keeps company with the wolf, shall learn to howl -Як тримаєш компанію з вовками, то вчися по-вовчому вити.
Ш Треба поважати звички (звичаї) тих людей, серед яких живеш.
05/10
ЖИВИ САМ І ДАВАЙ ЖИТИ ІНШИМ.
□ <>.
□ Man soil leben und leben lassen -укр.
□ Сам живи и другим не мешай.
□ Live and let live -укр.
Ш Живи, як тобі подобається, а інші також хай живуть за своїми уподобаннями.
05/11
НЕ ПХАЙ НОСА ДО ЧУЖОГО ПРОСА • ЗАМІТАЙ КОЛО СВОГО ПОРОГА.
45

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Nihil praeter suum negotium agere -Займайся лише своїми справами.
□ Jeder kehre vor seiner Tur -Хай кожен замітає перед своїми дверима.
□ Мети перед своим крьільцом • Не в своє дело не суйся.
□ Sweep before your own door -Замітай перед своїми дверима • Go about your business • Mind your own business! -Займайся своїми власними справами.
£0 Займайся власними справами, а в чужі не лізь.
05/12
ЩЕ СЯ ТОЙ НЕ НАРОДИВ, АБИ ВСІМ ДОГОДИВ • ВСІМ НЕ ДОГОДИШ.
□ Ne luppiter quidem omnibus placet -Навіть сам Юпітер не догодить усім.
□ Allen Leuten recht getan, ist eine Kunst, die niemand kann -Догодити всім людям —то таке мистецтво, якого ніхто не осягне • Wer es alien recht will machen, bleibt ein Narr in alien Sachen -Хто хоче всім догодити, той залишиться в дурнях у всіх справах.
□ На всех не угодить • На всех угождать — самому в дураках сидеть.
□ You can’t satisfy everybody -Ти не можеш догодити кожному.
05/13
ДВОМ ПАНАМ ТЯЖКО СЛУЖИТИ • НА ДВОХ ВЕСІЛЛЯХ ЗРАЗУ НЕ ТАНЦЮЮТЬ.
46

Як поводитися
□ Nemo simul dominis par est servire duobus -Ніхто не служить одночасно однаково двом хазяям.
□ Niemand kann zweien Herren dienen -англ.
□ Двум господам не служат • На двоих господ недолго
наслужиться.
□ No man can serve two masters -Ніхто не може служити двом панам.
Ш Людина не повинна одночасно служити різним, часто суперечливим ідеям.
Засоби досягнення мети
05/14
КРАЩЕ СИНИЦЯ В РУЦІ, НІЖ ЖУРАВЕЛЬ У НЕБІ.
□ Est avis in dextra melior quam quattuor extra -Краще один птах у правиці, ніж чотири у повітрі.
□ Ein Sperling in dei4 Hand ist besser als zehn auf dem Dache -Один горобець у руці краще десятьох на даху.
□ Лучше синица в руках, чем журавль в небе • Лучше
один воробей в кармане, чем десяток на крьіше.
□ A bird in the hand is worth two in the bush -Птиця в руці варта двох у кущах.
Ш Не варто нехтувати реальною справою заради нереальних задумів (мрій).
05/15
КРАЩЕ ЩОСЬ, НІЖ НІЧОГО • КРАЩЕ ПСОВІ МУХА, НІЖ ГОЛА ЮХА • КРАЩЕ ХОЧ ПОГАНИЙ РОДИЧ, НІЖ НІЯКОГО.
47

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Plus valet exiguus quam nullus ad atria clavus -Краще поганий замок при хаті, ніж жодний • Quam camus cassus, equus est melior mala passus -Краще кінь худий, ніж хомут пустий.
□ Besser ein kleiner Fisch als gar nichts auf dem Tisch -Краще маленька риба, ніж зовсім нічого на столі.
□ Лучше хоть что-нибудь, чем ничего • Лучше мало, чем ничего • Хорош и лунньїй свет, как солнца на небе нет.
□ Half a loaf is better than no bread -Краще половина бохунця, ніж зовсім без хліба.
£2 Мати частину бажаного ліпше, ніж не мати зовсім нічого.
05/16
НА БЕЗЛЮДДІ Й ХОМА ЧОЛОВІК • ОДНООКИЙ МІЖ СЛІПИМИ — КОРОЛЬ • У СТЕПУ Й ХРУЩ М’ЯСО.
□ Inter caecos luscus rex -укр., одноокий.
□ Unter den Blinden ist der Einaugige Konig -лат. • In der Not friBt der Teufel Fliegen -У біді чорт і мух їстиме.
□ На безрьібье и рак рьіба • В слепом царстве кри- вой — царь.
□ Among the blind the one-eyed is king -лат.
Ш Як нема вибору, то треба миритися з тим, що в інших умовах було б неприйнятним.
48

Як поводитися
05/17
ЛУЧЧЕ ЖИВИЙ ХОРУНЖИЙ, НІЖ МЕРТВИЙ СОТНИК.
□ Melior est canis vivus leone mortuo -Живий пес кращий від мертвого лева.
□ Besser ein gesunder Bauer als ein kranker Kaiser -Краще здоровий селянин, ніж хворий король.
□ Живой пес лучше мертвого льва.
□ A living dog is better than a dead lion -лат.
ffl Щось мале, але реальне, краще великого, але мало доступного.
05/18
БЕРЕЖЕНОГО БОГ БЕРЕЖЕ • НЕ БІЙСЯ, ТА СТЕРЕЖИСЯ • НЕ ЗНАЮЧИ БРОДУ, НЕ ЛІЗЬ У ВОДУ
□ Animus, vereri qui scit, scit tuto ingredi -Хто вміє остерігатися, уміє безпечно йти.
□ Vorsicht schadet nicht -Обережність не завадить • Vorsicht ist besser als Nachsicht -Краще обачність, ніж поблажливість.
□ Береженого Бог бережет • Не зная броду, не суйся в воду • Бдительность — мать безопасности.
□ Discretion is the better part of valour -Обережність — найкраща частина мужності.
Ш Треба уникати невиправданого ризику, бути обережним, тоді уникнеш небезпеки.
49

Розділ 2. Людська діяльність.
05/19
ОБШКСЯ НА МОЛОЩ, ТО Й НА ХОЛОДНУ ВОДУ ДМЕ • ЛЯКАНА ВОРОНА І КУЩА БОЇТЬСЯ.
□ Ignem flamesus timet atque canem cane laesus -Як погорілець вогню уникає, так покусаний собакою від собаки втікає.
□ Gebranntes Kind scheut das Feuer -Дитина, що попеклася, боїться вогню.
□ Обожжешься на молоке, станешь дуть и на воду • Пуганая ворона и куста боится.
□ A burnt child dreads the fire -нім. • Once bit twice shy -Хто покусаний, той двічі боязливий.
Ш Зробивши раз помилку, надалі будеш обережнішим у подібних обставинах.
05/20
КОЛИ ТИХО, НЕ БУДИ ЛИХА • НЕ ЧІПАЙ ЛИХА, КОЛИ ВОНО СПИТЬ • НЕ ВИКЛИКАЙ ВОВКА З ЛІСУ.
□ Quieta non movere -Не рухай того, що спокійне.
□ Schlafende Hunde soil man nicht wecken -He буди сплячих собак.
□ He буди лиха, пока оно тихо • Не вороши бедьі, коли беда спит.
□ Let sleeping dogs lie -Хай сплячі собаки лежать собі
• Don’t trouble trouble until trouble troubles you -He чіпай біду, поки біда тебе не потурбує.
50

Як поводитися
EQ Не робіть таких дій, які можуть призвести до негативних наслідків.
05/21
КОЛИ ЗАПРІГСЯ, ТО Й ТЯГНИ • ОБІЗВАВСЯ ГРИБОМ, ТО ЛІЗЬ У БОРЩ.
□ Sero recusat ferre, qui subiit, iugum -Пізно відмовляється нести ярмо той, хто вже взяв його на себе.
□ Wer A sagt, muB auch В sagen -Сказав А, кажи і Б • Wer sich zum Esel macht, muB Sacke tragen -Назвався ослом — носи мішки.
□ Взялся за гуж — не говори, что не дюж • Затянул песню — допевай, хоть тресни • Назвался груздем — полезай в кузов.
□ You can’t back out now that you’ve begun • Never give up once you’ve started -He зупиняйся, як уже рушив • In for a penny, in for a pound -Потратив пенні, потрать і фунт • You can’t say A without saying В -нім., А, Б.
EQ Якщо взявся за справу, то доведи її до кінця, навіть якщо тобі важко або витрати більші, ніж гадалося.
05/22
БАЧИЛИ ОЧІ, ЩО КУПУВАЛИ, — ЇЖТЕ, ХОЧ ПОВИЛАЗЬТЕ • ЗАВАРИВ КАШУ, ТАК І ЇЖ • ПИЙ, САМА, МИЛА, КОЛИ ТАКЕ ЗАВАРИЛА.
51

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Tute hoc intristi; tibi omne est exedendum ~Z/e mu заварив; тобі все і з’їсти доведеться.
□ Wer den Brei gekocht hat, der esse ihn -Хто заварив кашу, той хай її їсть.
□ Сами заварили, сами и расхлебьівайте! • Сам за- варил кашу, сам и расхлебьівай.
□ Drink as you have brewed -Пий, що собі зварив • As you brew, so must you drink -Що заварив, me ймаєш випити.
03 Кожен повинен відповідати за наслідки своїх вчинків.
05/23
СІМ РАЗ ВІДМІР, А РАЗ ВІДРІЖ • ЗАКИ ВТНЕШ — ЗМІР, ПОКИ СТРІЛИШ — ЦІЛЬ, ПОКИ СКАЖЕШ — ЗВАЖ, БО ПОЖАЛІЄШ НЕ РАЗ.
□ Antequam incipias, consulto -Раніше, ніж починати, обміркуй.
□ Besser zweimal messen als einmal vergessen -Краще двічі зміряти, ніж один раз забути.
□ Семь раз отмерь, один раз отрежь • Сначала думай, а под конец делай.
□ Measure twice, cut but once -Міряй двічі, а ріж лиш раз • Look before you leap -Подивись перш, ніж скочити.
03 Серйозно обдумай справу, перш ніж почати її.
05/24
КОТА В МІШКУ НЕ КУПУЙ • КУПУВАТИ КОТА В МІШКУ
52

Як поводитися
□ Emere catulum in sacco -Купувати кошеня в мішку.
□ Man mutt die Katze nicht im Sack kaufen -укр.
□ Покупать кота в мешке.
□ То buy a pig in a poke -Купувати свиню у товкотнечі (не роздивившись).
Ш Не купуй товар, не оглянувши його. Не приймай рішення наосліп без достатньої поінформованості.
Поради на щодень
05/25
ТРЕБА ЖИТЬ, ЯК НАБІЖИТЬ • ПО СВОЄМУ ЛІЖКУ ПРОСТЯГАЙ НІЖКИ • ТАК КРАВЕЦЬ КРАЄ, ЯК ЙОМУ МАТЕРІЇ СТАЄ.
□ Intra mensuram lodicis tu porrige suram -Простягай свої кістки no величині ковдри.
□ Strecke d ich nach der Decke -Простягайся настільки, як допускає ковдра • Es darf niemand fiber seine Ver- haltnisse leben -Ніхто не повинен жити понад свої можливості.
□ По одежке протягивай ножки • Надо жить, как набежит • Не по средствам жить, век тужить.
□ Cut your coat according to your cloth -Викроюй свій одяг відповідно до наявної тканини • Stretch your legs according to your coverlet -Простягай свої ноги відповідно до довжини ковдри.
£2 Треба жити за своїми можливостями.
53

Розділ 2. Людська діяльність.
05/26
БОЖЕ ПОМОЖИ, ТА Й САМ НЕ ЛЕЖИ • РОБИ, НЕБОЖЕ, ТО Й БОГ ПОМОЖЕ • НА БОГА ПОКЛАДАЙСЯ, А РОЗУМУ ТРИМАЙСЯ.
□ Deus facientem adiuvat -Бог допомагає працьовитому.
□ Hilf dir selber, so hilft dir Gott -Поможи собі сам, той Бог тобі поможе.
□ На Бога надейся, а сам не плошай • С молитвой в устах, с работой в руках.
□ God helps those who help themselves -Бог допомагає тим, хто собі сам помагає • Every man for himself -Кожний для себе.
Ш Людина повинна надіятися в житті в першу чергу на власні сили.
05/27
НЕ ПЕРЕГИНАЙ ПАЛИЦЮ.
□ Cito rumpes arcum, semper si tensum habueris -Швидко лук зламаєш, якщо його завжди натягнутим тримаєш.
□ Lieber biegen als brechen -англ., гнути • Allzu straff gespannt, zerspringt der Bogen -Як занадто натягнеш лук, то зламаєш.
□ Не перегибай палку • Не перетини струну • Что больше натягивать, то скореє лопнет.
□ Better to bow than break -Краще гнути, ніж ламати • Go too far -Задалеко зайти.
Ш У своїх діях треба мати міру, щоб не нашкодити. 54

Як поводитися
05/28
КОЛИ ГОРА НЕ ЙДЕ ДО МАГОМЕТА, ТО МАГО- МЕТ ІДЕ ДО ГОРИ.
□ <>.
□ Wenn der Berg nicht zum Propheten kommen will, muB der Prophet zum Berge gehen -Якщо гора не хоче йти до пророка, то пророк мусить іти до гори.
□ Если гора не идет к Магомету, то Магомет идет к горе.
□ If the mountain will not come to Mohammed, Mohammed must go to the mountain -укр.
£□ Для успішного виконання поставлених завдань треба потрудитися, навіть піти на жертви. Вислів іде від арабських оповідей XVII ст. про Ходжу Насред- діна.
05/29
КОЖНИЙ ІВАСЬ МАЄ СВІЙ ЛАС • ПРО СМАКИ НЕ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ.
□ De gustibus non est disputandum -укр., смаки.
□ Uber den Geschmack laBt sich nicht streiten -укр., смаки.
□ О вкусах не спорят • На вкус и цветтоварища нет.
□ There’s no accounting for tastes -Смаки неможливо пояснити • Tastes differ -Смаки відрізняються • Смаки є різні • Opinions differ -Думки є різні.
£2 Треба бути терпеливим до того, що подобається чи не подобається іншим.
55

Розділ 2. Людська діяльність.
05/30
БІДНИЙ ТОЙ ЛИС, ЩО ЛИШЕ ОДНУ ДІРУ МАЄ
• МИША НЕ ОДНУ ДІРУ МАЄ ДО ХАТИ.
□ Infelix mus est cui non uno lare plus est -Нещасна ma миша, яка має одну нору.
□ Es ist eine schlechte Maus, die nur ein Loch weiB • Es ist ein dummer Fuchs, der nur ein Loch weiB -Погана ma миша (лисиця), яка лише одну діру знає.
□ Не ставьте все на одну карту • Худа та мьішь, ко- торая одну только лазейку знает.
□ Don’t put all your eggs in one basket -He складайте всі яйця в один кошик • Stake everything • Stake your all -Ставити все на карту.
EQ Не ризикуйте своїм благополуччям, роблячи його залежним тільки від однієї справи чи особи.
05/31
ДАРОВАНОМУ КОНЕВІ В ЗУБИ НЕ ЗАГЛЯДАЮТЬ • ДАР — НЕ КУПЛЯ: НЕ ГУДЯТЬ, А ХВАЛЯТЬ.
□ Equi donati dentes non inspiciuntur -Дарованому коневі не дивляться на зуби.
□ Geschenktem Gaul sieht man nicht ins Maul -англ.
□ Дареному коню в зубьі не смотрят.
□ Don’t look a gift horse in the mouth -Дарованому коневі в рот не заглядають.
EQ Дарунок не обговорюють, а з вдячністю приймають, навіть якщо дарована річ не подобається.
56

Як поводитися
05/32
НЕ ПО КОНЕВІ, ТАК ПО ГОЛОБЛЯХ • НЕ ВДАЛОСЬ ПО КОНЮ — ПОГАНЯЙ ПО ГОЛОБЛЯХ.
□ Qui asinum non potest, stratum caedit -Хто не може 6umu no ослу, б'є no попоні.
□ Man schlagt den Sack und meint den Esel -Б'ють мішок, а мають на увазі осла.
□ Не по коню, да по оглобле • По лошади не осилит, так по оглобле бьет.
□ Who cannot beat the horse, let him beat the saddle -Як не можеш вдарити коня, то бий сідло.
05/33
ЧУТИ, ВІДКІЛЬ ВІТЕР ВІЄ • ТРИМАТИ НОСА ЗА ВІТРОМ.
□ Se movere ad motus fortunae -Пристосовуватись до мінливості долі.
□ Den Mantel nach dem Winde hangen -Повертатгі пальто за вітром.
□ Держать hoc по ветру.
□ То see which way the cat jumps -Стежити, в який бік скочить кішка • Trim your sails to the wind -Тримати парус за вітром.
Ш Змінювати свої переконання, пристосовуючись до обставин.
05/34
ЯК В ОКО ВЛІПИВ • У САМІСІНЬКЕ ОКО • ПОПАСТИ У САМУ ТОЧКУ.
57

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Rem аси tangere -Торкнутися речі голкою.
□ Den Nagel auf den Kopf treffen -Попасти цвяхом у голову.
□ Не в бровь, а в глаз • Попасть в точку.
□ The cap fits -Кепка якраз впору • That hit the mark -Влучиву ціль • Hit the nail on the head -Влучив цвяхом у голову.
EQ Так коментують влучний (точний) вислів.
6. Приклади недоцільної поведінки
06/01
РУБАТИ ТУ ГІЛЛЯКУ, НА ЯКІЙ СИДИШ • САМОМУ СОБІ ПІДКЛАСТИ СВИНЮ.
□ Ipsum sibi asciam in crus impingere -Собі самому встромляти сокиру в гомілку.
□ Es sagt niemand gern den Ast ab, auf dem er sitzt -Ніхто не спішить рубати сук, на якому сидить.
□ Подрезать сук, на котором сидить • Он сам в петлю лезет.
□ То put one’s neck into the noose -Сунути свою шию в петлю • То kill the goose that lays the golden eggs -Зарізати гуску, яка несе золоті яйця.
EQ Не погіршуй свого становища власними діями.
06/02
ПОСПІШНО, ТА НЕДОЛАДНО • ЗРОБИВ НАСПІХ, ЯК НАСМІХ • ХТО СПІШИТЬ, ТОЙ ЛЮДЕЙ СМІШИТЬ • ШВИДКА РОБОТА — ПОГАНА.
58

Приклади недоцільної поведінки
□ Ipsa se velocitas implicat -Поспіх салі собі загайка • Qui nimis propere, minus prospere -Хто занадто спішить, тому менше щастить.
□ Langsam, aber sicher -Повільно, але впевнено • Von Eilen кат nie Gutes • Eilen tut nicht gut -Поспіх до добра не веде • Eile brach den Hals -Спішачи, зламаєш шию.
□ Поспешишь — людей насмешишь • Скоро, да не споро.
□ Haste makes waste -Поспіх веде до втрат • More haste less speed -Більше поспіху—менша швидкість • Slow and sure -Повільно та впевнено.
Ш Що більше квапишся, тим гірше виходить.
06/03
НЕВІСТОК БАГАТО, А ХАТА НЕ МЕТЕНА • У СЕМИ НЯНЬОК ДИТИНА БЕЗ НОСА • ДЕ БАГАТО КУХАРОК, ТАМ БОРЩ ПЕРЕСОЛЕНИЙ.
□ Ubi multa capita, ibi nullum cousilium -Де багато голів, там немає згоди.
□ Viele Koche verderben den Brei -Багато кухарів зіпсу¬
ють кашу • Viele Hirten libel gehiitet -Багато пастухів овець не допильнують.
□ У семи нянек дитя без глазу • У семи пастухов овцьі
не стало.
□ Too many cooks spoil the broth -Забагато кухарів зіпсують суп.
£□ Справа зазнає шкоди, якщо за неї відповідає декілька людей.
59

Розділ 2. Людська діяльність.
06/04
НЕ ВАРТА СПРАВА ЗАХОДУ • НЕ ВАРТА ГРА СВІЧОК • ЦЕ НЕ ВАРТ КЛОПОТУ • НЕ ВАРТ ТОВАР РОБОТИ • ШКУРКА ЗА ВИЧИНКУ НЕ СТАНЕ • НЕ БУДЕ З ТОЇ КОЗИ М’ЯСА.
□ lungere vulpes -Запрягати лисиць.
□ Die Sache lohnt die Miihe nicht -укр. • Die Briihe kommt teurer als der Braten -Юшка виходить дорожчою, як смаженина.
□ Овчинка вьічинки не стоит • Игра не стоит свеч.
□ The game is not worth the candle -укр., гра.
£0 Справа не варта затрачених на неї сил і засобів.
06/05
СТАНЕШ ПОЗИЧАТИ — БУДЕШ БІДУВАТИ • ЛЕГШЕ БРАТИ, НІЖ ПОВЕРТАТИ.
□ Alienum aes homini ingenuo acerba est servitus -Борги для чесної людини — гірке рабство.
□ Borgen macht Sorgen -Борги приносять турботи.
□ Голод мутит, а долг крушит • Сьедают долги и бо- гатого • Кто любит занимать, тому не сдобровать.
□ Не that goes borrowing, goes sorrowing -Хто боргує, той горює.
£□ Треба уникати боргів, бо вони закабалюють людину.
06/06
ЗАГНАТИ В ГЛУХИЙ КУТ • ЗАГАНЯТИ НА СЛИЗЬ¬
КЕ • СТАВИТИ В СКРУТНЕ СТАНОВИЩЕ. 60

Приклади недоцільної поведінки
□ Aliquem ad incitas calces redigere -Позбавити когось гральних камінців.
□ In die Enge treiben -укр.
□ Загнать в угол • Ставить в затруднительное поло- жение.
□ То drive into a corner -Заганяти в кут.
03 Ставити когось у безвихідне становище в справах, розмові, суперечці.
06/07
РОБИТИ З МУХИ СЛОНА • З МУХИ ВОЛА РОБИТИ.
□ Elephantum ex musca facere -Робити з мухи слона.
□ Aus einer Miicke einen Elefanten machen -Робити з комара слона.
□ Делать из мухи слона • Из блохи делать верблюда.
□ То make mountains out of molehills -Робити гори з кротовини.
£□ Незначну подію можна оцінити як дуже значне і важливе явище, перебільшити.
06/08
РЕШЕТОМ ВОДУ ЧЕРПАТИ • ТОВКТИ ВОДУ В СТУПІ • В КРИНИЦЮ ВОДУ ЛИТЬ — ТІЛЬКИ ЛЮДЕЙ СМІШИТЬ • ДРОВ ДО ЛІСУ НІХТО НЕ НОСИТЬ • МОЛОТИТИ ВОДУ.
□ Cribro aquam haurire -укр. • In silvam non ligna feras
insanius -He носи в ліс дрова, божевільний • Aquam in mortario tundere -укр., в ступі.
61

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Wasser mit einem Sieb schopfen -укр. • Wasser ins
Meer tragen -Носити воду до моря • Leeres Stroh dreschen -Молотити пусту солому.
□ Решетом воду черпать • Толочь воду в ступе • В лес дрова не возят.
□ То plough the sands -Орати піски • Carry water in a sieve -укр. • To thrash over old straw -Молотити стару солому.
EQ Висловлювання про марну, безглузду діяльність.
06/09
БАЛЯНДРАСИ ТОЧИТИ • ПЕРЕЛИВАТИ З ПУСТОГО В ПОРОЖНЄ • ТЕРЕВЕНІ ПРАВИТИ.
□ Tympana eloquentiae -Пустота красномовства.
□ Das Blaue vom Himmel herunter reden -укр., баляндраси.
□ Пустьіе речи, и слушать нечего.
□ Waste words -Трата слів • Waste time in useless debate -Трата часу на даремні балачки • Mill the air -Молоти повітря • Beat the air -Бити повітря.
EQ Вислови про пусті балачки.
6/10
ДЕШЕВЕ М’ЯСО ПСИ ЇДЯТЬ • ДЕШЕВИЙ, ТА ГНИЛИЙ.
□ Quale pretium, tale sacrificium -Яка платня, таке богослуження.
62

Приклади недоцільної поведінки
□ Billig Gut ist nie gut -Дешевий товар ніколи не добрий
• Billig stinkt, teuer blinkt -Дешеве гниє, дороге блищить.
□ Дешево да гнило, дорого да мило • Хорошего не купить дешево.
□ Cheap and nasty -Дешево і противно.
Ш Не слід лакомитися на дешеве, бо воно може виявитися неякісним (товар, теорія, концепція).
06/11
ДЕШЕВШЕ ВІД ДІРКИ З БУБЛИКА.
□ Vilius alga -Дешевше від морської трави.
□ Das nehme ich nicht geschenkt -англ., дарунок • Das ist geschenkt zu teuer -Це задорого навіть як дарунок.
□ Дешевле пареной репьі • Зто я и даром не возьму
• Задаром отдают.
□ I would not have it at a gift -Я цього не візьму навіть як дарунок • Dirt-cheap —Дешеве як сміття.
Ш Нічого не варте, не має будь-якої цінності.
06/12
НІ РИБА НІ М’ЯСО • НІ РАК НІ РИБА • АНІ ПАН АНІ ІВАН • НІ ТЕ НІ СЕ.
□ Aliis пес obest, пес prodest -Він і не допомагає і не шкодить іншим.
□ Das ist weder Fisch noch Fleisch -укр. • Nicht halb, nicht ganz —Hi половина ні ціле.
63

Розділ 2. Людська діяльність.
□ Ни рьіба ни мясо • Ни рак ни рьіба • Ни то ни се.
□ Neither fish nor flesh -укр. • Insipid -Млявий, нудний, нецікавий • Neither! -Ні me ні се.
06/13
НІ ДО ЛАДУ НІ ДО СКЛАДУ • НІ В ТИН НІ В ВОРОТА • НІ ДО ЛІСА, НІ ДО БІСА.
□ Nec ad caelum пес ad terram pertinet -Hi до неба, ні до землі не стосується.
□ Das paBt, wie die Faust auf Auge -Це пасує, як кулак до ока.
□ Ни к селу ни к городу • Ни туда ни сюда • Єрунда на постном масле.
□ That is neither here nor there -Hi там ні тут • Neither one thing nor the other -Hi ця річ, ні інша • It won’t move either way -He підходить ні один шлях (не підходить ніяк).
06/14
КАЗАЛА НАСТЯ, ЯК УДАСТЬСЯ • НАДВОЄ БАБКА ВОРОЖИЛА: АБО ВМРЕ, АБО БУДЕ ЖИВА • ЦЕ ЩЕ ВИЛАМИ ПО ВОДІ ПИСАНО.
□ De tripode dictum -Сказано з триніжника. Вислів жриці-віщунки Піфії з Дельфів.
□ Das wird die Zeit zeigen -Це покаже час • Das werden wir noch sehen -Це ми ще побачимо.
□ Бабушка надвоє сказала • Либо дождь, либо снег, либо будет, либо нет • Вилами по воде писано.
64

Приклади недоцільної поведінки
□ We’ll see what we’ll see -Подивимося, побачимо • It may or may not come off -Це збудеться або не збудеться • It’s all in the air still -Все це писано в повітрі.
Ш Невідомо, чи збудеться передбачення; невідомо ще, що буде: може бути і так, і інакше.
65

Розділ ПІ.
СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ
7. Мораль. Чесноти і вади
Звеличування чеснот
07/01
СВІТ НАЛЕЖИТЬ ВІДВАЖНИМ • ДЕ ВІДВАГА, ТАМ І ПЕРЕМОГА.
□ Fortes fortuna adiuvat -Хоробрим доля допомагає.
□ Dem Mutigen hilft Gott -Хороброму Бог допомагає • Dem Mutigen gehort die Welt -укр.
□ Смелость города берет • Смелого пули боится, сме- лого штьік не берет • Смелому Бог помогает.
□ Courage wins -Перемагає відвага • Fortune favours the brave -лат. • Cheek brings success -Відвага приносить удачу.
Ш У будь-якій справі перемагають сміливі, рішучі люди.
07/02
ХТО НЕ РИСКУЄ, ТОЙ НЕ МАЄ • РИСК — БЛАГОРОДНА СПРАВА.
66

Мораль. Чесноти і вади
□ Nausi lucratur, ausus cui nil famulatur -Нічого той не зиску є, хто не ризикує.
□ Wer nicht wagt, gewinnt nicht -Хто не рискує, той не не здобуває • Wer wagt, gewinnt -Хто рискує, той здобуває • Frisch gewagt ist halb gewonnen -Обдуманий ризик — половина перемоги.
□ Риск — благороднеє дело • Кто не рискует, тот не вьіигрьівает.
□ Nothing venture, nothing have -укр.
EQ Щоб досягти успіху, доводиться йти на риск.
07/03
ПОКИ ХВОРИЙ ДИХАЄ, ТО ВСЕ НАДІЄТЬСЯ •
ЩАСТЯ СКОРО ПОКИДАЄ, А НАДІЯ — НІКОЛИ.
□ Dum spiro, spero -Поки дихаю, сподіваюсь.
□ Es hofft der Mensch, solang’ er lebt -Людина надіється, поки живе.
□ Век живи — век надейся • Колотись, бейся, а все надейся.
□ While there is life, there is hope -Поки життя, доти надія • Never say die -Ніколи не говори: вмираю.
Ш Ніколи не втрачай надії.
07/04
КОЛИСЬ І В НАШЕ ВІКОНЦЕ ГЛЯНЕ СОНЦЕ • ПРИЙДЕ ТАКА НЕДІЛЯ, ЩО І В НАС БУДЕ ВЕСІЛЛЯ.
67

Розділ 3. Суспільна свідомість.
□ Nulla tempestas magna perdurat -Жодна велика буря не буває тривалою.
□ Auch unser Weizen wird einmal bliihen -Інаша пшениця колись зацвіте • Auch wir werden es einmal besser haben -Іми колись заживемо краще.
□ Будет и на нашей улице праздник • Время при- дет — слезьі утрет.
□ We shall have our day • Our day will come наш день колись прийде.
EQ У тяжкий час, у нещасті і в невдачах треба вірити і надіятись: буде радість, будемо і ми святкувати успіх.
07/05
ГРЕЙЦАР НЕ ЗАВАДИТЬ, А В БІДІ ПОРАДИТЬ • ХТО ШАГА НЕ БЕРЕЖЕ, ТОЙ НЕ ВАРТ І КОПІЙКИ • БЕРЕЖИ КОПІЙКУ, А ГРИВНЯ СЕБЕ САМА ЗБЕРЕЖЕ.
□ D і vitiae grandes homini sunt vivere parce aequo animo -Велике багатство для людини — жити заощадливо.
□ Wer den Pfennig nicht ehrt, ist des Talers nicht wert -Хто не шанує пфеніга, той не вартий талера.
□ Копейка рубль бережет • Кто гривну не бережет, сам рубля не стоит.
□ Take care of the репсе and the pounds will take care of themselves -Побережи пенні, а фунти самі no собі збережуться.
EQ Порада бути ощадливим.
68

Мораль. Чесноти і вади
Засудження зла та людських вад
07/06
ЗЛИЙ НАБУТОК НЕ ЙДЕ НА ПОЖИТОК • НА ЧУЖОМУ ГОРІ ЩАСТЯ НЕ ЗБУДУЄШ • ЧУЖЕ ДОБРО НА КОРИСТЬ НЕ ПІДЕ.
□ Felix criminibus nullus erit diu -Злочинами ніхто не здобуде тривалого щастя.
□ Unrecht Gut tut nicht gut -укр.
□ Чужое добро впрок не пойдет • Чужим добром не разживешься • Неправедное богатство прахом пойдет.
□ Ill gotten goods seldom prosper -Злом набуте добро зрідка приносить процвітання.
Ш Матеріальні блага, набуті нечесним шляхом, не на добро.
07/07
ЛЕГКО ДІСТАЛОСЯ, ЛЕГКО І ПРОПАЛО • ЗЛЕ ПРИДБАНЕ, ЗЛЕ Й ПРОПАДЕ • ЯК НАБУВ, ТАК І ЗБУВ.
□ Male parta male dilabuntur -Ганебно придбане — ганебно й пропадає.
□ Libel gewonnen, iibel zerronnen -укр., зле.
□ Как пришло, так и ушло • Пришло махом, ушло прахом • Как нажито, так и прожито.
□ Easy come, easy go • Lightly come, lightly go -Легко прийшло, легко пішло.
69

Розділ 3. Суспільна свідомість.
Ш Звичайно не дорожать тими благами, які дістались без праці, легко.
07/08
І САМ НЕ ГАМ, І ДРУГОМУ НЕ ДАМ • НІ СОБІ НІ ЛЮДЯМ • ЯК СОБАКА НА СІНІ.
□ Nec sibi, пес alteri -Ні собі ні іншому.
□ Er sitzt auf seinem Geld wie der Hund auf dem Heu -Він лежить на своїх грошах, як собака на сіні.
□ Ни себе ни людям • И сам не гам, и другому не дам.
□ Dog in the manger -Собака в яслях.
Ш Про того, хто володіє матеріальними чи духовними цінностями, сам з них не користає і інших не допускає.
07/09
ОДНА ПАРШИВА ВІВЦЯ ВСЮ ОТАРУ ПОГАНИТЬ • ВІД ГНИЛОГО ЯБЛУКА ВЕСЬ ВІЗ ЗГНИЄ.
□ Morbida facta pecus totum corrumpit ovile -Одна хвора вівця заражає всю овечу отару
□ Ein fauler Apfel macht zehn faule Apfel -Одне гниле яблуко псує десяток яблук • Ein raudiges Schaf verdirbt die ganze Herde -укр.
□ От одного порченого яблока весь воз загнивает • Одна паршивая овца все стадо портит.
□ The rotten apple injures its neighbours -Гнилеяблуко псує сусідні • One scabbed sheep will mar a whole flock -укр.
70

Мораль. Чесноти і вади
£□ Погана людина згубно впливає на колектив або створює про нього негативне враження.
07/10
ЛОЖКА ДЬОГТЮ ЗІПСУЄ БОЧКУ МЕДУ.
□ Omne bonum, quod habes, contaminat unica labes -Усе, що людина собі придбає, від одної плями пропадає.
□ Ein faules Еі verdirbt den ganzen Вгеі -Одне смердяче яйце всю кашу зіпсує.
□ Ложка дегтя испортит бочку меда.
□ A fly in the ointment -Муха в мазі.
EQ Незначна, але неприємна дрібниця зіпсує все гарне (настрій, справу, враження тощо).
07/11
РИБА СМЕРДИТЬ ВІД ГОЛОВИ • ВІД ГОЛОВИ РИБА СМЕРДІТЬ ПОЧИНАЄ.
□ Piscis primum a capite foetet -Риба смердить спочатку від голови.
□ Der Fisch fangt am Kopfe an zu stinken -Риба починає смердіти від голови.
□ Рьіба с головьі гниет.
□ Fish begins to stink at the head -нім.
EQ Псування спільноти починається з осіб, які мають владу і авторитет.
71

Розділ 3. Суспільна свідомість.
07/12
ЛОВИТИ РИБУ В КАЛАМУТНІЙ ВОДІ.
□ Piscari in turbido -укр.
□ Im Triiben ist gut fischen -англ.
□ Ловить рьібу в мутной воде.
□ То fish in troubled waters • It’s good fishing in troubled water -Добре ловити рибу в каламутній воді.
£0 Використовувати неясність ситуації і труднощі інших для здобуття вигоди для себе. Вислів йде від Арісто- фана, V ст. до н.е., Греція.
07/13
МОВЧИ, СЯКА, БО Й ТИ ТАКА • СМІЄТЬСЯ ГОРЩИК З КОТЛА, А ОБИДВА ЧОРНІ ДОТЛА • НЕ БАЧИТЬ СОВА, ЯКАЯ САМА.
□ Ессе quam niger es, sic dixit caccabus ollae -Дивись, який ти чорний, так сказав казанок горщикові.
□ Der Topf lacht iiber den Kessel -Горщик сміється з казанка.
□ Горшок над котлом смеется, а оба черньї • Не смей-
ся, горох: не лучше бобов • Чья бьі ни рьічала, да твоя-то бьі молчала.
□ Pot calls kettle black -Горщик кричить: казанок чорний • The cattle calls the pot black -Казан кричить: горщик чорний.
EQ Часто люди докоряють іншим за їхні хиби, а своїх не зауважують.
72

Мораль. Чесноти і вади
07/14
ХТО ВИСОКО ЛІТАЄ, ТОЙ НИЗЬКО СІДАЄ • ПИХА НЕ ОДНОМУ ВЖЕ ШИЮ СКРУТИЛА.
□ In altum tendens cadit ab alto -Хто високо пнеться, звисока падає.
□ Hochmut kommt vor dem Fall -англ.
□ Кто слишком в ьі co KO взлетает, tot низко падает • Дьявол гордился, да с неба свалился • Спесивьій вьісоко мостится, да низко ложится.
□ Pride goes before the fall -Зарозумілість приходить перед падінням.
EQ Зарозумілість, гординя до добра не веде.
07/15
СТРАХ МАЄ ВЕЛИКІ ОЧІ • КУМЕ, СОЛОМА СУНЕ!
• ЩО СІРЕ, ТЕ Й ВОВК • ПОКАЗАЛАСЬ ЗА СІМ ВОВКІВ КОПИЦЯ СІНА.
□ Pericla timidus etiam quae non sunt videt -Боягуз бачить небезпеки і там, де їх взагалі нема.
□ Die Furcht hat tausend Augen -Страх має тисячу очей • Der Furchtsame sieht їїberall Gespenster -Боягузові всюди щось привиджується.
□ У страха глаза велики • Трусливому зайке и пенек
волк.
□ Fear sees danger everywhere -Страх бачить небезпеку всюди.
EQ Боягуз бачить небезпеку там, де її немає.
73

Розділ 3. Суспільна свідомість.
07/16
ВОВКІВ БОЯТИСЯ — В ЛІС НЕ ходити • ХТО ШЕЛЕСТУ БОЇТЬСЯ, ТОЙ ПО ЛИСТЮ НЕ ХОДИТЬ.
□ Qui pavet ex culmis, stipulis non incubat ullis -Xmo боїться стеблини, той не спить на соломині.
□ Wer sich vor dem Busch fiirchtet, kommt nicht in den Wald • Wer das Laub fiirchtet, bleibe aus dem Walde -Хто боїться кущів (дерев), хай не йде в ліс.
□ Волков бояться — в лес не ходить • Бояться во- ров — не держать коров.
□ Nothing venture, nothing have! -He ризикуєш — не матимеш.
Ш Якщо боятимешся труднощів і небезпек, то не зможеш навіть розпочати якусь справу.
07/17
НЕПРАВДОЮ СВІТ ПРОЙДЕШ, ТА НАЗАД НЕ ВЕРНЕШСЯ • БРЕХНЕЮ ДАЛЕКО НЕ ЗАЇДЕШ • БРЕХНЯ МАЄ КОРОТКІ НОГИ.
□ Mendacia non diu fallunt -Брехня не довго обманює.
□ Liigen haben kurze Веіпе -У брехні короткі ноги.
□ На обмане далеко не уедешь • У лжи ноги коротки.
□ A lie has no legs -У брехні немає ніг.
£2 Брехня може коли-не-коли спрацювати, але невдовзі обман виявляється, і настане заслужена кара.
74

Мораль. Чесноти і вади
07/18
БРЕШЕ, А ЗА НИМ АЖ КУРИТЬСЯ • БРЕШЕ І ОКОМ НЕ МОРГНЕ • БРЕШЕ, ЯК РУДИЙ СОБАКА • БРЕШЕ, АЖ ВУХА В’ЯНУТЬ.
□ Parthis mendacior -Брехливіший від парфян.
□ Liigen wie gedruckt -Брехати як по-писаному.
□ Врет, как сивьій мерин • Вретбез зазрения совести.
□ То lie like a gas-meter -Брехати як газовий лічильник.
07/19
ДОБРИМИ НАМІРАМИ ВИМОЩЕНЕ ПЕКЛО.
□ <>.
□ Der Weg zur Hoile ist mit guten Vorsatzen gepflastert -Дорога до пекла вимощена добрими намірами.
□ Благими намерениями вьімощена дорога в ад.
□ Hell is paved with good intentions -укр.
Ш Добрі наміри часто виливаються в погані вчинки.
07/20
МЕТА ВИПРАВДОВУЄ ЗАСОБИ (Н. Макіавелі, 1513 р.)
□ <>.
□ Der Zweck heiligt die Mittel -укр.
□ Цель оправдьівает средства.
□ The end justifies the means -укр.
Ш Благородною метою часто виправдовують погані вчинки.
75

Розділ 3. Суспільна свідомість.
8. Право
08/01
ПРАВДИ, ЯК ШИЛА В МІШКУ, НЕ СХОВАЄШ • ПРАВДИ НЕ СХОВАЄШ.
□ Vis veritatis maxima est -Сила правди велика.
□ Wahrheit will an den Tag -Правда виявиться • Es ist nicht so fein gesponnen, es kommt doch an die Sonnen -Як би хитро не задумував, все одно правда виявиться.
□ Шила в мешке не утаишь.
□ Murder will out -Вбивство виявиться.
£0 Все таємне стане явним.
08/02
ПРАВДА ОЧІ КОЛЕ • НЕ ЛЮБИТЬ ПРАВДИ, ЯК ПЕС МИЛА • СКАЖИ ПРАВДУ — НАЖИВЕШ ВОРОГА.
□ Veritas odium parit -Правда породжує ненависть.
□ Die Wahrheit ist eine bittere РіІІе -Правда — гірка пілюля • Wer die Wahrheit spricht, schlagt den Freunden ins Gesicht -Хто каже правду, той б'є друзів в обличчя • Wahrheit gebiert НаВ und Neid -Правда породжує ненависть і заздрість.
□ Правда глаза колет • Правда ненависть родит • Правду говорить — друга не нажить.
□ The truth hurts -Правда завдає болю.
Ш Неприємно слухати правду, коли вона стосується негативних сторін вашої поведінки та характеру.
76

Право
08/03
ЧИЯ СИЛА, ТОГО й ВОЛЯ • чия воля, того й СИЛА • ХТО ДУЖЧИЙ, ТОЙ І ЛУЧЧИЙ • хто КОГО НАГНЕ, ТОЙ ТОГО НАБ’Є.
□ Cedit viribus aequum -Правда поступається перед силою.
□ Gewalt geht vor Recht -лат. • Wessen Kraft, dessen Recht — Чия сила, того право.
□ Кто сильнеє, тот правеє • Чья сила, того и воля • Кто кого сломит, тот того и топчет.
□ Might goes for right -лат.
Ш На чиєму боці сила, на того боці й право.
08/04
ЧИЙ ХЛІБ ЇСИ, ТОМУ Й ПІСНЮ СПІВАЙ • НА ЧИЄМУ ВОЗІ СИДІТИ, того й волю волити.
□ Qui nutricat, еі servio -Хто годує, тому служу.
□ Wes Brot ich esse, des Lied ich singe -укр.
□ Кто едет, тот и правит • Кому служу, тому и пляшу
• Кто платит, тот и распоряжается.
□ Не who pays the piper calls the tune -Хто платить сопілкареві, той замовляє музику.
Ш Хто бере на себе витрати, має право розпоряджатися.
08/05
ДЕ НЕМА, ТАМ І ЦІСАР НЕ ВІЗЬМЕ • ЯК НЕМА, ТО Й ДАРМА • ЯК Є, ТО РОЗІЙДЕТЬСЯ, А НЕМА, ТО ОБІЙДЕТЬСЯ.
77

Розділ 3. Суспільна свідомість.
□ Dare nemo potest quod non habet ~Ніхто не може дати того, чого не має.
□ Wo nichts ist, hat selbst der Kaiser sein Recht verlo- ren -Як нічого нема, то там вже й цісар своє право втратив • Wer nichts hat, der verliert nichts -Хто нічого не має, нічого не може і втратити.
□ На нет и суда нет • Из нета не вьікроишь естя • И Бог не возьмет, как ничего нет.
□ A man cannot give what he hasn't got -He може щось дати той, хто нічого не має.
08/06
ПАНСЬКА РУКА ДАЛЕКО СЯГАЄ, НАВІТЬ ТАМ, ДЕ її НЕ ВИДНО.
□ Longae regum manus -У царів довгі руки.
□ GroBe Herren haben lange Arme-Великі пани мають довгі руки.
□ У царя руки долги • У господ руки долги.
□ Kings have long hands -лат.
Ш Можновладці можуть завдати кривди кожній людині.
9. Наука, навчання, розум
Потреба вчитися
09/01
ВІК ЖИВИ — ВІК УЧИСЬ • ЧОЛОВІК ДО СМЕРТІ ВЧИТЬСЯ • ВЧИТИСЯ НІКОЛИ НЕ ПІЗНО.
78

Наука, навчання, розум
□ Tamdiu discenduni est, quamdiu vivis -Треба вчитися так довго, як довго живеш.
□ Man lernt, solange man lebt -Людина вчиться, поки живе.
□ Век живи — век учись • Учиться никогда не позд- но.
□ Live and learn! -Живи і вчися! • It is never too late to mend -Ніколи не пізно виправитися.
£□ Потрібно ціле життя удосконалювати свої знання; пізнання безмежне.
09/02
ЗНАННЯ — СИЛА • ВЧЕННЯ — СВІТ, А НЕВЧЕННЯ — ТЬМА.
□ Scientia potentia est -укр.
□ Wissen ist Macht -укр.
□ Знание— сила • Ученье— свет, а неученье — тьма.
□ Knowledge is power -укр. (Френсіс Бекон, 1597).
09/03
НАУКА — СРІБЛО, А ПРАКТИКА — ЗОЛОТО • ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД — ОСНОВА МУДРОСТІ • ПРОБА ГРОШЕЙ НЕ КОШТУЄ.
□ Usus magister optimus est -Досвід — найкращий учитель.
□ Probieren geht fiber Studieren -Досвід вищий від науки • Versuch macht khig-Практика вчить розуму.
79

Розділ 3. Суспільна свідомість.
□ Жизненньїй опьіт — основа мудрости • Все прове-
ряется на практико • Попьітка — не пьітка.
□ The proof of the pudding is in the eating -Випробування пудингу проходить під час їди • There is no harm in trying -Спробувати не шкодить.
Ш Про цінність планів, теорій тощо судять по тому, як вони здійснюються на практиці.
09/04
ВЕЛИКОМУ КОРАБЛЕВІ ВЕЛИКЕ Й ПЛАВАННЯ.
□ Magnam fortunam magnus etiam animus decet -Великому духові лишіть велика доля.
□ Ein groBes Schiff braucht groBes Fahrwasser -Великому кораблеві — широкий фарватер • GroBe Schiffe machen groBe Fahrt -Великим кораблям — велике плавання.
□ Большому кораблю большое плаванье.
□ Great ships require deep waters -Великі кораблі потребують глибокої води.
Ш Неординарній людині потрібен широкий простір, свобода для здійснення своїх задумів, для виявлення здібностей.
Розум. Знання
09/05
СКІЛЬКИ ГОЛІВ, СТІЛЬКИ Й УМІВ • ЩО ГОРОД, ТО НОРОВ; ЩО ГОЛОВА, ТО РОЗУМ.
80

Наука, навчання, розум
□ Quot capita, tot sententiae -Скільки голів, стільки думок.
□ Soviel Kopfe, soviel Sinne -лат. • Vie! Kopfe, viel Sinne -Багато голів, багато думок.
□ Сколько голов, столько умов • Сто голов, сто умов • Сколько людей, столько и страстей.
□ So many man so many minds -Скільки людей, стільки йумів • There are as many different opinions as there are people in this world -Стільки є різних думок, скільки людей на цьому світі.
£□ Скільки є людей, стільки є поглядів.
09/06
ОДНА ГОЛОВА ДОБРЕ, А ДВІ ЛІПШЕ • ЧОТИРИ ОКА ЛІПШЕ БАЧАТЬ, НІЖ ДВОЄ.
□ Nemo solus satis sapit -Ніхто одинцем не буває мудрим • Plus vident oculi quam oculus -Що двоє очей, то не одне око.
□ Vier Augen sehen mehr als zwei -укр., чотири ока.
□ Ум хорошо, а два лучше • Лучше видят очи, чем око.
□ Two heads are better than one -Дві голови ліпше, ніж
одна • Four eyes see more than two -нім.
Ш У важкій ситуації ліпше бути вдвох, ніж одному.
09/07
МУДРОМУ І ДВА СЛОВА ДОСИТЬ • РОЗУМНОМУ ТІЛЬКИ КИВНИ — ВІН І ЗДОГАДАЄТЬСЯ.
81

Розділ 3. Суспільна свідомість.
□ Dictum sapienti sat est -Розумному досить одного слова.
□ Еіп Wort ist fur einen Weisen mehr als eine ganze Predigt fur einen Narren -Одне слово для мудрого значить більше, як ціла проповідь для дурного.
□ Умньїй понимает с полуслова • Умному — намек, глупому — толчок.
□ A word is enough to the wise -лат.
EQ Мудрому не треба довго пояснювати, він розуміє з півслова.
Людині властиво помилятися
09/08
І НАЙМУДРІШИЙ МОЖЕ ПОМИЛИТИСЯ • І ВЕЛИКІ ЛЮДИ ПОМИЛЯЮТЬСЯ • І НА МУДРОМУ ДІДЬКО НА ЛИСУ ГОРУ їздить.
□ Vel sapientissimus errare potest -Навіть найрозумніший може помилятися.
□ Auch der geschickteste Fuhrmann fahrt zuweilen aus dem Gleis -Навіть найдосвіченіший фірман часом з ’їде з колії.
□ Случается, что и старьій возница с пути сбивает- ся • На всякого мудреця довольно простотьі • Бе- зумье и на мудрого бьівает.
□ The best cart may overthrow -І найкращий віз може перевернут ися.
Ш Усі люди, навіть найрозумніші, можуть помилятися. 82

Наука, навчання, розум
09/09
МУДРИЙ ПО ШКОДІ • ДОГАДАВСЯ, КОЛИ УЖЕ ПРОГРАВСЯ • ЯКБИ ТОЙ РОЗУМ СПЕРЕДУ, ЩО ТЕПЕР ЗЗАДУ
□ Malo accepto stultus sapit -Дурний розумнішає після шкоди.
□ Die besten Gedanken kommen hinterher -Найліпші думки приходять опісля • Nach der Tat sind alle klug -Всі мудрі, як уже сталося • Rat nach der Tat konmt zu spat -Якщо діло зроблено, радити пізно.
□ Задним умом крепок • Пора ушла, так ум пришел
• После драки кулаками не машут.
□ Wise after the event -Порада після події.
Ш Про непередбачливу людину, яка запізно спохвати- лася.
09/10
ВІН ПОРОХУ НЕ ВИГАДАЄ • ВІН ДО ТРЬОХ НЕ ПОЛІЧИТЬ.
□ Homo hebes -Обмежена людина.
□ Er hat das Pulver nicht erfunden -Він пороху не винайшов.
□ Он пороха не вьідумает • На руке пальцев не сочтет
• На трех свиней корму не разделит.
□ Не is no conjurer -Він не фокусник • Не will never set the Thames on fire -Він ніколи не зможе підпалити Темзу.
Ш Обмежена, неграмотна людина, від якої годі чекати чогось путнього.
83

Розділ 3. Суспільна свідомість.
09/11
ЦЕ ДЛЯ МЕНЕ КИТАЙСЬКА ГРАМОТА • НЕ ДЛЯ МЕНЕ ПИСАНО • ЦЕ МЕНІ ЗОВСІМ НЕ ЗРОЗУМІЛО.
□ Graecum est, non Iegitur~Z/e ло-грег/ькм, незрозуміле.
□ Das sind mir bohmische Dorfer -Це для мене богемські села.
□ Зто для меня китайская грамота • Тарабарская грамота • Не про меня писано.
□ It is Greek to me -Це для мене no-грецьки.
Ш Про незрозумілі речі для людини.
09/12
ЯСНО ЯК БОЖИЙ ДЕНЬ.
□ Apparet et etiam саесо -Це ясно навіть і сліпому.
□ Das ist so gewiB, wie zwei mal zwei vier ist -Ясно, як два на два буде чотири • Es ist sonnenklar -Ясно як сонячний день • Das ist klar wie dicke Tinte -Ясно як жирним чорнилом написане.
□ Ясно как божий день • Ясно как дваждьі два — четьіре.
□ As sure as eggs is eggs -Правильно, як me, що яйця є яйця • As plain as a pikestaff -Просто, як держак від піки • As plain as the nose on your face -Просто, як ніс на твоєму обличчі • As clear as noonday -Ясно, яку полудень.
Ш Здивування, коли хтось не розуміє простих речей.
84

Слово і діло
09713
А РІЧ БУЛА ПРОСТІСІНЬКА • А ШКОДА БУЛО Й ГОЛОВУ ТИМ СУШИТИ.
□ Luce clarius -Ясніше дня.
□ Des Ratseis Losung war ganz einfach загадка була простою-простою.
□ А ларчик просто открьівался (И.Крьілов, 1808 г.)
□ The explanation was quite simple -А пояснення було простим-простісіньким • It’s plain as a bumble-bee on a fried egg -Яснісінько, як джміль на смаженому яйці.
£2 Загадка, задача мала простий розв’язок, але хтось до нього не додумався.
10. Слово і діло
Слово
10/01
ПРИСЛІВ’Я — МУДРІСТЬ НАРОДНА • ПРИСЛІВ’Я ЖИВЕ В ВІКАХ. ПОСЛОВИЦЯ НА ВІТЕР НЕ МОВИТЬСЯ.
□ Proverbia— populorum sapientia -Прислів'я — мудрість народна.
□ Sprichwort, wahr Wort -Прислів ’я — влучне (правдиве) слово.
□ Старая пословица век не сломится • Поговорка — цветочек, пословица — ягодка • Старая пословица, да про новое молвится.
85

Розділ 3. Суспільна свідомість.
□ <>.
£2 У прислів’ях — мудрість віків і народів.
10/02
СТИСЛІСТЬ — СЕСТРА ТАЛАНТУ • ГОВОРИ КОРОТКО, АЛЕ ДОБРЕ • СТИСЛІСТЬ ВИРАЗУ — ОСНОВА ДОТЕПНОСТІ.
□ Quidquid praecipies, esto brevis -Коли навчаєш, не будь багатослівним.
□ Kurze Rede, gute Rede -Коротка мова — добра мова.
□ Краткость — сестра таланта • Словам тесно, да мьіслям просторно • Коротко и ясно, отгого и прекрасно.
□ Brevity is the soul of wit -Стислість — душа розуму.
£2 Коротко висловлена думка ясна і дохідлива.
10/03
СЛОВО — СРІБЛО, МОВЧАННЯ — ЗОЛОТО • АБО РОЗУМНЕ КАЗАТЬ, АБО ЗОВСІМ МОВЧАТЬ.
□ Res est magna tacere! -Велика справа — мовчання.
□ Reden ist Silber, Schweigen ist Gold -укр.
□ Слово— серебро, молчанье— золото • Язьік мой — враг мой.
□ Silence is golden -Мовчання —золото.
EQ Краще промовчати, ніж сказати щось недоречне, необдумане, а потім жалкувати.
86

Слово і діло
10/04
МОВЧАННЯ — ЗНАК згоди • хто мовчить, ТОЙ КАЖЕ «ТАК».
□ Qui tacet, consentire videtur -Хто мовчить, той, очевидно, погоджується.
□ Werschweigt, bejaht —Хтомовчить, той каже «так».
□ Молчание — знак согласия.
□ Silence gives consent -укр.
£□ Якщо хтось мовчить, то можна думати, що він погоджується зі сказаним.
10/05
МОВЧИ ЯЗИЧКУ, БУДЕШ ЇСТИ КАШКУ • МОВЧИ ЯЗИЧКУ, БУДЕШ ЇСТИ ПАЛЯНИЧКУ • ТРИМАЙ ЯЗИК ЗА ЗУБАМИ.
□ Vincula da linguae vel tibi vincla dabit -Зв 'яжи язик, бо він тебе зв ‘яже.
□ Hiite deine Zunge wohl -Тримай свого язика • Halte deine Zunge im Zaum —Тримай свого язика у вуздечці.
□ Держи язьік за зубами • Набери в рот водьі!
□ Keep a still tongue in your head -укр., тримай • To have too much tongue -Мати задовгий язик.
EQ He говори зайвого, не розголошуй таємниці.
10/06
СОРОКА — СОРОЦІ, ВОРОНА — ВОРОНІ, ТА Й
ПІДЕ ЧУТКА • БРЕХЛИВІ ВІСТІ НЕ ЛЕЖАТЬ НА 87

Розділ 3. Суспільна свідомість.
МІСЦІ • ДОБРІ ДІЛА ТИХО ХОДЯТЬ, А ЗЛІ ДЗВОНЯТЬ, ЯК ДЗВОНИ.
□ Fama volat-Чутка летить.
□ Bose Botschaft bringt man bald -Погану звістку приносять швидко.
□ Худьіе вести не лежат на месте • Худая молва как пьіль идет • Слухом земля полнится.
□ News flies quickly-Чуткилетять швидко • Bad news travels quickly • III news flies fast -Погані чутки швидко поширюються.
EQ Про неприємності дізнаються дуже швидко.
Слово і діло
10/07
ГОЛОДНОГО МУЗИКАМИ НЕ НАГОДУЄШ • СОЛОВЕЙ ПІСНЯМИ НЕ СИТИЙ • СПАСИБІ В КИШЕНЮ НЕ ПОКЛАДЕШ • ВІД СОЛОДКИХ СЛІВ КИСЛИЦІ НЕ ПОСОЛОДШАЮТЬ.
□ Peculium re, non verbis augetur -Власність збільшується ділом, а не словами.
□ Schone Worte machen den Kohl nicht fett -Гарними словами капусти не помастиш • Schone Worte fiillen den Sack nicht -Гарними словами мішок не наповниш.
□ Соловья баснями не кормят • Из похвал шубьі не сошьешь • От красивьіх слов не прибавится масла в каше.
88

Слово і діло
□ Fine words butter no parsnips -Гарними словами пастернак не помастиш • It is no use preaching to a hungry man -Нема користі від проповідей голодному чоловікові.
Ш Розмовами не нагодуєш, похвалу треба супроводжувати матеріальною винагородою.
10/08
СКАЗАНО — ЗРОБЛЕНО • СКАЗАНО, ЯК ЗАВ’ЯЗАНО • ВІН ПАН СВОЄМУ СЛОВУ.
□ Dictum factum -укр.
□ Gesagt — getan -укр. • Ein Mann, ein Wort-Чоловік пан своєму слову.
□ Сказано — сделано.
□ No sooner said than done -He говори раніше, ніж зробиш.
Ш Слово не повинно розбігатись з ділом.
10/09
БІЛЬШЕ ДІЛА, МЕНШЕ СЛІВ • ДІЛА ГОВОРЯТЬ ГОЛОСНІШЕ, НІЖ СЛОВА • СЛОВА — ПОЛОВА, А ПРАЦЯ — ДИВО.
□ Res, non verba -Діла, а не слова.
□ GroBe Worte, kleine Werke -Великі слова, мало діла
• Schone Worte, wenig Taten -Гірні слова, мало діла.
□ Дела сильнеє слов • Больше дела, меньше слов • Не по словам судят, а по делам • Дела, а не слова.
89

Розділ 3. Суспільна свідомість.
□ Actions speak louder than words -Вчинки говорять голосніше, ніж слова • Deeds, not words -Вчинки, а не слова • Handsome is that handsome does -Гарний той, у кого гарні діла • Not merely in words but with deeds -He лише на словах, ай на ділі.
Ш Вчинки важливіші від розмов.
10/10
ЛЕГШЕ ГОВОРИТИ, НІЖ ЗРОБИТИ.
□ Facile dictu, difficile factu -Легко сказати, важко зробити.
□ Sagen und tun ist zweierlei -Сказати і зробити — різні речі.
□ Легче сказать, чем сделать • Скоро сказка сказьі- вается, да не скоро дело делается.
□ Easier said than done -укр.
ffl Простіше скласти план, ніж виконати його.
10/11
НЕ КАСУЙ СВОЄ СЛОВО • ЯК УЖЕ СЛОВО, ТО СЛОВО • БУДЬ ПАНОМ СВОГО СЛОВА.
□ Prius quam promittas, deliberes, ut, cum promiseris, facias -Раніше, ніж обіцяти, подумай, щоб слова не зламати.
□ Vorrede spart Nachrede -Є домовленість — не треба пояснень опісля.
□ Уговор дороже денег • Слово крепче стали • Слово крепче печати.
90

Слово і діло
□ A promise is a promise -Домовленість є домовленістю.
Ш Якщо є домовленість, то треба чесно виконувати дані зобов’язання.
10/12
БАГАТО ГАЛАСУ ДАРЕМНО • БЕСІДИ БАГАТО, А РОЗУМУ МАЛО.
□ Loquentiae multum sapientiae parvum -Балакучості багато, розуму мало.
□ Viel Larm und nichts dahinter • Viel Larm um nichts ~y*p-
□ Много шума из ничего • Много грому по пустому.
□ Much ado about nothing -укр. (заголовок комедії УШекспіра, 1600 р.).
Ш Багато метушні, розмов, а результати мізерні. Непорозуміння через дрібниці.
10/13
ВЕЛИКИЙ КРИК ЗА МАЛИЙ ПШИК • БІЛЬШЕ КРИКУ ЯК ЗОЙКУ • НЕ СТІЛЬКИ МЛИВА, СКІЛЬКИ ДИВА • СТРИГ ЧОРТ СВИНЮ: КРИКУ БАГАТО, А ШЕРСТІ МАЛО.
□ <>
□ Viel Geschrei und wenig Wolle -англ.
□ Черт стриг свинью — визгу много, а шерсти нет.
□ Great cry and little wool -Багато вереску, а мало вовни.
Ш Багато метушні та клопотів, а результати мізерні.
91

Розділ IV.
БУТТЯ
11. Біжить безповоротно час
Час минає
11/01
ЧАС НЕ ЖДЕ • ЛІТА ПЛИВУТЬ, ЯК ВОДА-
□ Fugit irreparabile tempus -Біжить безповоротно час.
□ Es flieht die Zeit -Час утікає • Was man von der Minute ausgeschlagen, gibt keine Ewigkeit zuriick -На хвилину відстанеш, у вічності не здоженеш.
□ Время не ждет • Упльїли годьі, как вешние водьі.
□ Time and tide wait for no man -Час, припливи і відпливи не чекають ні на кого.
03 Час нікого не чекає, не можна зволікати.
11/02
ЧАС ПОКАЖЕ • ПОЖИВЕМО — ПОБАЧИМО • ЧАС УСЬОГО НАВЧИТЬ.
□ Omnia fert tempus -Час приносить усе • Tempus omnia revelat - Часусе виявляє.
92

Біжить безповоротно час
□ Zeit bringt Rat • Kommt Zeit, kommt Rat -Час прийде, пораду принесе.
□ Время покажет • Поживем — увидим • Время — лучший советчик.
□ We shall see what we shall see -Що буде, побачимо.
ffl Стане очевидним лише в майбутньому.
11/03
ЧАС — НАЙЛІПШИЙ ЛІКАР • ЧАС УСЕ ЛІКУЄ • ЧАС УСІ РАНИ ГОЇТЬ.
□ Tempus vulnera sanat - Час лікує рани. (Вислів давньогрецького письменника Менандра).
□ Die Zeit heilt alles -укр., лікує • Die Zeit heilt alle Wunden -укр., рани.
□ Время все раньї лечит • Время —лучший исцели- тель • Время пройдет — слезьі утрет.
□ Time heals all sorrows -Часлікує всякі гризоти • Time
is great healer -Час — великий зцілитель.
Ш 3 бігом часу забувається горе, людина звикає до нових обставин.
11/04
ЦЕ — КВІТОЧКИ, А ЯГІДКИ БУДУТЬ • СЕ ЩЕ ТІЛЬКИ ЦВІТ, А ЯГІД HIT • ТО ЩЕ НЕ БІДА, ЩО БЕЗ РИБИ СЕРЕДА.
□ Graviora manent -Головні труднощі попереду.
□ Das dicke Ende kommt noch -Поганий кінець ще попереду.
93

Розділ 3. Буття.
□ Зто ещетолько цветочки, а ягодки будут впереди.
□ There is worse to come -Найгірше ще попереду.
Ш Це ще тільки початок труднощів, далі буде ще гірше, ще важче.
11/05
НІХТО НАПЕРЕД НЕ ЗНАЄ, ЩО ЙОГО В ЖИТТІ ЧЕКАЄ • НЕ ЗНАЄШ, ДЕ ЗНАЙДЕШ, ДЕ ВТРАТИШ • НЕ ЗНАЄШ, ЗВІДКИ НА ТЕБЕ ВПАДЕ.
□ Sua quisque pericula nescit -Ніхто не знає своїх небезпек.
□ Wer weiB, es konnte doch wider Erwarten eintreten -Хто зна, все може статися несподівано.
□ Чем черт не шутит • Не знаешь, где найдешь, где потеряешь • Наперед не угадаешь, кому по ком плакать.
□ You never know! • You never can tell! -Ніколи не знаєш наперед • Ніколи не можеш наперед сказати • You can only die once -Лиш раз помирати.
Ш Все може статися, у житті все можливо.
11/06
НІЧОГО НОВОГО ПІД СОНЦЕМ (Біблія, Проповідник, 1,9).
□ Nil novi sub sole -укр.
□ Es geschieht nichts Neues unter der Sonne -Нічого нового не відбувається під сонцем.
□ Ничто не ново под луной.
□ Nothing new under the sun -укр.
94

Біжить безповоротно час
£2 Усе, що для нас нове, вже давно відоме людям з більшим досвідом.
11/07
З КРАСИ НЕ ПИТИ РОСИ • КРАСА НЕ ВІЧНА • ТРИ РЕЧІ СКОРО МИНАЮТЬ: ЛУНА, ВЕСЕЛКА І ДІВОЧА КРАСА • ГАРНЕ І ЗЛИЧНЕ, ТА НЕ ВІЧНЕ.
□ Vanitas pulchritudo -Краса — марність.
□ Schonheit vergeht, Tugend besteht -Красамине, чесноти зостануться • Ach wie bald schwindet Schonheit und Gestalt -Ox, як швидко минають краса і привабливість.
□ Красота до вечера, а доброта навек • С красотьі водьі не пить • Красота — прах.
□ Beauty is a blossom -Краса як квітка.
£2 Краса швидко минає.
На все свій час
11/08
НА ВСЕ СВІЙ ЧАС • УСЯКОМУ ОВОЧЕВІ СВІЙ ЧАС • ТОДІ ДЕРИ ЛУБ’Я, КОЛИ ДЕРЕТЬСЯ.
□ Omnia tempus habent -Усе має свій час (Біблія, Проповідник, 3,1).
□ Alles zu seiner Zeit -Усе в свій час.
□ Всему своє время • Всякой вещи время • Все в своє время.
□ All in good time -Все в добрий час • There’s a time for everything -укр.
95

Розділ 3. Буття.
Ш Не треба прискорювати події, виявляючи непотрібну нетерпеливість.
11/09
ДОРОГА ПОМІЧ У СВІЙ ЧАС • ХТО В БІДІ ДАВ, ТОЙ ДВА РАЗИ ДАВ.
□ Bis dat, qui cito dat -Подвійно дає той, хто швидко дає.
□ Doppelt gibt, wer bald gibt -лат.
□ Дорога ложка к обеду • Кто скоро помог, тот дваж- дьі помог.
□ A stitch in time saves nine -Один стіжок, вчасно зроблений, вартий дев 'ятьох • Не gives twice who gives quickly -лат.
EQ Допомога ціниться своєчасна.
11/10
НЕ ТОЙ ХЛІБ, ЩО В ПОЛІ, А ТОЙ, ЩО В КОМОРІ
• НЕ РАХУЙ ОВЕЦЬ В ЧЕРЕДІ, А РАХУЙ В ЗАГОРОДІ • НЕ ХВАЛИСЯ ТРАВОЮ, А ХВАЛИСЯ СІНОМ.
□ Non habet anguillam, per caudam qui tenet illam -Вугра ще той не має, хто його за хвіст тримає.
□ Lobe den Flachs nicht, bevor das Leinen gewoben ist —He хвали льон, поки не виткано полотно.
□ Цьіплят по осени считают • Не верь гречихе в цве- ту — верь в закрому • В копнах не сено, в людях не деньги.
96

Біжить безповоротно час
□ Don’t count your chickens before they are hatched -He рахуй своїх курчат, поки вони не вилупилися.
£0 Не будь надто впевненим в успіху, поки справа ще не завершена. Важливий кінцевий результат.
Ранок — панок
11/11
РАНОК ПОКАЖЕ • ЗАВТРА БУДЕ ВИДНІШЕ • ГОДИНА ВРАНЦІ ВАРТА ДВОХ УВЕЧЕРІ.
□ Aurora musis arnica -Аврора — подруга муз. (Аврора в римській міфології богиня світанку).
□ Guter Rat kommt її her Nacht -Добрі думки приходять
через ніч • Man mu В eine Sache beschlafen -Справу треба відіспати.
□ Утро вечера мудренее • Думай ввечеру, делай по- утру.
□ An hour it the morning is worth two in the evening -Година зранку варта двох увечері • То take counsel of one’s pillow -Робити нараду на чиїсь подушці.
Ш Краще відкласти прийняття рішення до ранку. На свіжу голову краще думається.
11/12
РАНОК — ПАНОК • ХТО РАНО ВСТАЄ, ТОМУ БОГ ДАЄ • РАННЯ ПТАШКА ПШЕНИЦЮ КЛЮЄ, А ПІЗНЯ ОЧИЦІ ДЕРЕ.
97

Розділ 3. Буття.
□ Qui bona sectatur, prima bene surgit in hora -Хто за заробітками ганяється, хай рано-вранці піднімається.
□ Morgenstunde hat Gold im Munde -Ранкова година тримає в роті золото.
□ Утренний час дарит золотом нас • Какая пташка раньте проснулась, та скореє и корму нашла.
□ The early bird catches the worm -Рання пташка зловить хробака.
Ш Хто рано встає або діє без зволікань, той досягає своєї мети.
11/13
ХТО РАНО ВСТАВ, ТОЙ СЯ В ЛІПШІ ШТАНИ ВБРАВ • ХТО ПЕРШИЙ ЧАСОМ — ПЕРШИЙ І ПРАВОМ • ХТО ПЕРШИЙ ДО МЛИНА, ПЕРШИЙ МЕЛЕ • ХТО ПЕРШИЙ ПРИХОДИТЬ, ТОМУ ПЕРШОМУ Й ПОДАЮТЬ.
□ Qui prior tempore, prior iure -Хто перший в часі, перший по праву.
□ Wer zuerst kommt, mahlt zuerst -Хто перший прийшов, перший меле.
□ Кто первее, тот и правеє • Первому гостю — пер- вое место и красная ложка.
□ First come, first served -Перший прийшов, першого обслуговують.
Ш Успіху добивається той, хто перший береться за справу.
98

Біжить безповоротно час
Не запізнюватися
11/14
ХТО ПІЗНО ПРИХОДИТЬ, ТОЙ САМ СОБІ шкодить • ПОСЛІДНІ ГОСТІ ДІСТАЮТЬ КОСТІ • ХТО ПІЗНО ВСТАЄ, ТОМУ ХЛІБА НЕ СТАЄ.
□ Sero venientibus ossa -Хто пізно приходить, тому кістки.
□ Der Letzte kriegt die Knochen -Останній дістає кістки • Wer nicht kommt zur rechten Zeit, der bekommt, was iibrig bleibt -Хто не вчасно приходить, той дістає залишки.
□ Поздний гость гложет кость • Кто опоздает, тот воду хлебает.
□ Last come, last served -Останній прийшов, останнього й обслуговують.
Ш Хто спізнюється або зволікає, той не досягне успіху.
11/15
ПІСЛЯ БІЙКИ КУЛАКАМИ НЕ МАХАЮТЬ • ЗАМКНУВ СТАЙНЮ, ЯК КОНІ ВКРАЛИ • ПО СМЕРТІ ПІЗНО КАЯТИСЬ.
□ Sero est in periculis consilium quaerere-Лш/о шукати поради в небезпеках.
□ Nachdem das Kind in den Brunnen gefallen ist, deckt man ihn zu -Як дитина впала в криницю, тоді криницю закрили • Wenn’s Pferd gestohlen ist, schlieBt man den Stall zu —Як коня вкрали, тоді стайню замкнули.
99

Розділ 3. Буття.
□ После драки кулаками не машут • После пожара, да за водой • Что о том тужить, чего нельзя воро- тить!
□ It is too late to lock the stable-door when the horse is stolen -Пізно закривати двері конюшні, коли коня вкрали.
Ш Як неприємна подія відбулася, то вже пізно вживати заходів безпеки чи обурюватися.
11/16
КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ.
□ Praestat sero quam nunquam -укр.
□ Besser spat als niemals -укр.
□ Лучше поздно, чем никогда.
□ Better late than never -укр.
£Q Вислів про дію, яка здійснена зі значним зволіканням, але ще не втратила значення.
72. Філософські категорії і закони
Причина і наслідок
12/01
ДЕ НЕ ГОРИТЬ, ТАМ СЯ НЕ КУРИТЬ • ДЕ ДИМ, ТАМ І ВОГОНЬ • НЕМА ДИМУ БЕЗ ВОГНЮ.
□ Flamma fumo est proxima -укр., де дим.
100

Філософські категорії і закони
□ Kein Rauch ohne Feuer • Kein Feuer ohne Rauch -Нема диму без вогню • Нема вогню без диму • Wo Rauch ist, da ist auch Feuer -укр., де дим.
□ Нет дьіма без огня • Где огонь, там и дьім.
□ There’s no smoke without a fire -укр., нема диму.
Ш Без причини нічого не буває. Будь-які чутки мають хоч якусь підставу.
12/02
З МАЛОЇ ІСКРИ ВЕЛИКИЙ ВОГОНЬ БУВАЄ • ЗЛА ІСКРА І ПОЛЕ СПАЛИТЬ, І САМА ЗГАСНЕ • З МАЛОЇ ХМАРИ ТА ВЕЛИКИЙ ДОЩ.
□ Parva saepe scintilla contempta magnum excitat incen-
dium-Часто від знехтуваної іскорки спалахує велика пожежа.
□ Aus einem Funken wird oft ein groBes Feuer -Від однієї іскри часто виникає великий вогонь.
□ От копеечной свечки Москва сгорела • От искрьі пожар рождается.
□ A little spark kindles a great fire -укр.
Ш Часто незначна причина викликає значні наслідки.
Суть і явище, зміст і форма
12/03
ЯК СОРОЧКА БІЛА, ТО Й ЖІНКА МИЛА • ОДЯГ КРАСИТЬ ЛЮДИНУ • НЕ ВСЯКОГО ПАНА ПІЗНАЄШ БЕЗ ЖУПАНА.
101

Розділ 3. Буття.
□ Vestis virum facit -Одяг говорить про людину.
□ Das Kleid macht den Mann -Одяг створює людину.
□ Одежда красит человека • В наряде пригож, а без него на пень похож.
□ Manners make the man -Манери роблять людину • Clothes make the man -нім.
Ш За зовнішнім виглядом можна робити висновки про внутрішні риси людини.
12/04
ЗОВНІШНІСТЬ ОБМАНЛИВА.
□ Fronti nulla fides -Зовнішності не вір (Ювенал, рим. поет, І ст.)
□ Der Schein triigt -укр.
□ Наружность обманчива • Личиком гладок, а дела-
ми гадок.
□ Appearances are deceptive -укр.
Ш Суть і явище не завжди узгоджуються. За зовнішніми ознаками не завжди можна осягнути суть.
12/05
НЕ ВСЕ ТЕ ЗОЛОТО, ЩО БЛИЩИТЬ • НЕ ВСЕ ТЕ ДОБРЕ, ЩО СМАКУЄ.
□ Non aurum est quodcunque nitet, not gemma, quod ardet -He золото me, що блищить, не перлина те, що виблискує.
□ Es ist nicht alles Gold, was glanzt -укр.
102

Філософські категорії і закони
□ Не все то золото, что блестит • Не все то волк, что серо.
□ All is not gold that glitters -укр.
Ш He слід судити про речі і людей, виходячи з їх зовнішнього вигляду, суть і явище можуть не узгоджуватись.
12/06
НЕ ОДЕЖА КРАСИТЬ ЛЮДИНУ, А ДОБРІ ДІЛА • ПО ОДЕЖІ ЗУСТРІЧАЮТЬ, А ПО РОЗУМУ ПРОВОДЖАЮТЬ • НЕ СУДИ ПО ОДЕЖІ — СУДИ ПО РОЗУМУ
□ In vestimentis non est sapientia mentis -Для людини важлива не одягу краса, а мудра голова.
□ Das Kleid macht nicht den Mann -Одяг не робить людину • Nach dem Kleide wird man empfangen, nach dem Verstande entlassen -укр., no одежі.
□ По одежке встречают, а по уму провожают • Не всяк монах, на ком клобук.
□ It is not the gay coat that makes the gentleman -He нарядний піджак робить мужчину джентльменом.
Ш За зовнішнім виглядом не можна судити про гідність людини.
12/07
МАЛЕНЬКЕ ТА ВАЖНЕНЬКЕ • МАЛЕ ТІЛОМ, ТА ВЕЛИКЕ ДУХОМ • ТРОХИ, ТА ДОБРОГО.
□ Pauca, sed bona -Мало, але добре.
103

Розділ 3. Буття.
□ Klein, aber fein -Малий, але гарний • Was klein ist, das ist niedlich -Що маленьке, mo гарненьке.
□ Мал, да удал • Мал золотник, да дорог • Лучше меньше, да лучше.
□ Little things are pretty -Маліречі гарненькі.
Ш Невелике, але цінне за своїми якостями • Молодий, але має ряд чеснот • Мале, але значне за суттю.
12/08
ЗАБОРОНЕНИЙ ОВОЧ СОЛОДКИЙ • ЧОГО НЕ ВІЛЬНО, ТЕ Й КОРТИТЬ.
□ Quod non licet, acrius urit -Що не дозволено, дужче тягне до себе.
□ Verbotene Frucht ist siiB -укр.
□ Запретньїй плод сладок • Что нельзя, того и хочете».
□ Forbidden fruit is sweet -укр.
ffl Усе заборонене притягує.
12/09
ВОРОНА В ПАВИНОМУ ПІР’Ї • ХВАЛИТИСЯ ЧУЖИМ ПІР’ЯМ • ПРИВЛАСНЮВАТИ СОБІ ЧУЖІ ЗАСЛУГИ • УБРАВСЯ В ЖУПАН І ДУМА, ЩО ПАН.
□ Gloriari alienis bonis -Хвалитися чужими заслугами.
□ Mit fremden Federn geschmiickt -Прикрашатись в чуже пір 'я.
104

Філософські категорії і закони
□ Ворона в павлиньих перьях • Сокол — вороньи перья.
□ Beggar on horseback -Жебрак верхом на коні • In borrowed plumes ~У позиченому пір 'ї.
Ш Часто люди приписують собі заслуги, які їм не належать.
Сила
12/10
КЛИН КЛИНОМ ВИБИВАЮТЬ • НА ГІРКУ НЕДУГУ І ГІРКИЙ ЛІК.
□ Cuneus cuneum trudit -укр.
□ Ein Keil treibt den andern -укр.
□ Клин клином вьішибают • На крепкий сук — ост-
рьій топор • От чего заболел, тем и лечись.
□ Like cures like -Подібне лікують подібним.
Ш Наслідки дії усувають тими ж засобами, які цю дію викликають. З досвідченим, розумним і хитрим суперником треба боротися його ж витонченими методами.
12/11
НАЙШЛА КОСА НА КАМІНЬ: КОСА НЕ ВТНЕ, КАМІНЬ НЕ ПОДАСТЬСЯ! • УПЕРТИЙ НА УПЕРТОГО НАТРАПИВ • ХОЧ КІЛ НА ГОЛОВІ ТЕШИ, А ВІН СВОЄ.
□ Novacula in cotem incidit -Бритва натрапила на брусок.
105

Розділ 3. Буття.
□ Hart gegen hart niemals gut ward -Впертість на впертість ніколи до добра не приводить • Zwei harte Steine mahlen selten kleine -Два твердих камені зрідка мелять дрібно.
□ Нашла коса на камень • Наскочил топор на сучок • Вор на вора напал.
□ Diamond cuts diamond -Алмаз ріже алмаз.
Ш Зіткнулись двоє впертих і непоступливих людей; кожен наполягає на своєму і не поступається.
Тотожність і відмінність
12/12
СВІЙ СВОЯКА ВГАДАЄ ЗДАЛЕКА • ПАН З ПАНОМ, А ІВАН З ІВАНОМ • СВІЙ СВОЄМУ МИМОВОЛІ БРАТ.
□ Pares cum paribus facillime congregantur -Рівні з рівними найлегше сходяться • Similis simili gaudet -Схожий схожому радіє.
□ Gleich und gleich gesellt sich gern -Рівні з рівними радо гуртуються • Gleich sucht sich, gleich findet sich -Рівні шукають рівних і знаходять.
□ Рьібак рьібака видит издалека • Свой своєму поневоле брат.
□ Like loves like -Подібний любить подібного • Birds of a feather flock together -Однакові птахи збираються в зграю • Deep will call to deep -Глибоке тяжіє до глибокого.
106

Філософські категорії і закони
Ш Люди подібних характерів, смаків, роду занять звичайно солідарні між собою.
12/13
ДВА ЧОБОТИ ПАРА • ЯКИЙ ІШОВ, ТАКУ Й ЗНАЙШОВ • ЯКЕ ДИБАЛО, ТАКЕ Й ЗДИБАЛО • ОДНОГО ПОЛЯ ЯГОДА • ОДНОГО ТІСТА КНИШІ • З ОДНОГО ЯЙЦЯ ВИЛІЗЛИ.
□ Ambo meliores -Один одного вартий • Eiusdem farinae -З одного тіста.
□ Sie sind von einem Schlage -Вони одного покрою • Das
ist das gleiche Kaliber -Вони одного калібру • Das wachst auf einem Felde -Це росте на одному полі.
□ Одного поля ягода • Из одного теста сделаньї • Два сапога пара • На один покрой.
□ Birds of a feather -Однакові птахи • Tarred with the same brush (stick) -Мазані одним пензликом.
Ш Про людей, дуже подібних між собою за поглядами, характерами, поведінкою.
12/14
КРУК КРУКОВІ ОКА НЕ ВИДЕРЕ • ВОРОНА ВОРОНІ ОКА НЕ ВИКЛЮЄ • СВІЙ СВОМУ НЕ ВОРОГ.
□ Corvus corvo oculos non effodit -Крук крукові очей не викльовує.
□ Eine Krahe hackt der andern die Augen nicht aus -укр., ворона.
107

Розділ 3. Буття.
□ Ворон ворону глаз не вьіклюет • Волк волка не сьест • Вор вора не обидит.
□ Hawk will not pick out hawk’s eyes -Яструбяструбові
очі не виклює.
Ш Люди, пов’язані спільними інтересами, не зраджують один одного, не шкодять один одному.
Міра
12/15
ВСЕ ЛЮБИТЬ СВОЮ МІРУ • ДОБРОГО ПОТРОШКУ • У ВСЬОМУ ЗНАЙ МІРУ
□ Est modus in rebus ~Є міра в речах (Горацій, рим. поет, І ст. до н.е.)
□ Alles mit МаВ -Все в міру.
□ Все в меру • Во всем знай меру.
□ Everything in moderation -нім. • It is too much of a good thing -Забагато доброго • Everything has a limit -Все має межу.
12/16
МІРЯТИ НА СВОЮ МІРКУ • СУДИТИ ІНШИХ по СОБІ.
□ Metiri se quemque suo modulo ас pede verum est -Правдою є me, що кожен міряє себе своєю міркою і мірилом.
□ Man soil nicht alles mit seiner Elie messen -He міряй все власною міркою.
108

філософські категорії і закони
□ Мерить на свой аршин • Кто что сам творит, то и о другом говорит.
□ То measure others’ corn by one’s own bushel -Міряти
чуже зерно своєю власною міркою • Measure others by my own yard-stick -Міряти інших своєю власною міркою.
Ш Оцінювати людину чи подію лише зі свого погляду, необ’єктивно.
12/17
ДЕ ТОНКО, ТАМ І РВЕТЬСЯ.
□ <>.
□ Wo der Faden diinn ist, da reifit er -Де нитка тонка, там і рветься.
□ Где тонко, там и рвется.
□ The chain is no stronger than its weakest link -Ланцюг не міцніший від його найслабкішої ланки.
Ш Біда приходить там, де є щось ненадійне, неміцне.
Перехід кількості в якість
12/18
ЗЕРНИНКА ДО ЗЕРНИНКИ — НАЗБИРАЄТЬСЯ ТОРБИНКА • З КРИХІТОК КУПКА ВИХОДИТЬ, З КРАПЛИНОК — МОРЕ • З ХАТИ ПО НИТЦІ — СИРОТИНІ СВИТКА • З МИРУ ПО НИТЦІ — БІДНОМУ СОРОЧКА.
109

Розділ 3. Буття.
□ Adde parum parvo et ex minimo magnus acervus erit -Додавай мале до малого, і з найменшого буде велика купа.
□ Viele Kornlein machen einen Haufen -Зернинка до зернинки — буде купа • Viele Federn machen ein Bett -Пір 'їнка до пір 'їнки — вийде перинка • Wenig zu wenig macht zuletzt viel -Трошки ma ще трошки — буде нарешті багато.
□ Пушинка к пушинке — и вьійдет перинка • Из кро- шек — кучка, из капель — море • Зерньїшко к зер- ньішку — ворох • С миру по нитке — голому ру- баха.
□ Little by little makes a mickle -Трошки та трошки — буде багато.
Ш Про перехід кількості в якість.
12/19
ВОДА КАМІНЬ ТОЧИТЬ • КРАПЛЯ ПО КРАПЛІ І КАМІНЬ ДОВБАЄ • НАСТИРЛИВІСТЬ УСЕ ЗДОЛАЄ.
□ Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo -Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням.
□ Steter Tropfen holilt den Stein -Краплі, що постійно капають, довбають камінь.
□ Капля по капле и камень долбит • Терпение и труд все перетрут.
□ Constant dropping wears away a stone -нім.
Ш Незначні, але постійні впливи можуть привести до значних результатів.
ПО

Філософські категорії і закони
12/20
НЕ ВІДРАЗУ ЛЬВІВ ЗБУДОВАНО • КИЇВ НЕ ОДРАЗУ ЗБУДОВАНО.
□ Alta die solo non est exstructa Corinthus -Високий
Корінф був збудований не за один день.
□ Rom ist nicht an einem Tage erbaut -Рим не за один день збудовано.
□ Москва не сразу строилась.
□ Rome was not built in a day -нім.
Ш Велика справа починається з малої, поступово набираючи розмаху.
12/21
ЗА ОДНИМ РАЗОМ ДУБА НЕ ЗРУБАЄШ • ЗА ОДИН РАЗ НЕ ЗІТНЕШ ДЕРЕВА ВРАЗ.
□ Ad primos ictus non corruit ardua quercus -За першим ударом не падає високий дуб.
□ Von einem Streiche fallt keine Eiche -Від одного удару дуб не падає.
□ За один раз дерева не срубишь.
□ The tree does not fall at the first stroke -Дерево не падає від першого удару.
Ш Великі справи робляться не за одним разом, а поступово.
12/22
ОДНА ЛАСТІВКА ВЕСНИ НЕ РОБИТЬ • ОДИН
ЦВІТ НЕ РОБИТЬ ВІНКА, ОДНА ДІВЧИНА НЕ
111

Розділ 3. Буття.
РОБИТЬ ТАНКА • ОДНА БДЖОЛА МЕДУ НЕ НА- носить.
□ Una hirundo non facit ver -укр. (Езоп, VI ст. до н.е.)
□ Eine Schwalbe macht keinen Friihling (macht keinen Sommer) -Одна ластівка не робить весни (не робить літа).
□ Одна ласточка весньї не делает • Первая пороша — не санньїй путь.
□ One swallow does not make a summer -Одналастівка не робить літа.
Ш Один інцидент або приклад не дає підстав робити глибокі узагальнення. Окремі ознаки події не гарантують, що вона наступить.
Єдність протилежностей
12/23~
КРАЙНОСТІ СХОДЯТЬСЯ (вислів французького автора Л.-С. Мерсье, 1788 р.).
□ Les extremes se touchent (французький оригінал) -укр.
□ Gegensatze ziehen sich an -укр.
□ Крайности сходятся • От великого до смешного один шаг.
□ Extremes meet -укр.
Ш В житті так часто буває, зокрема, в шлюбі.
12/24
НЕМА ТОГО ЗЛОГО, ЩОБ НЕ ВИЙШЛО НА ДОБ¬
РЕ • НЕМАЄ ЛИХА БЕЗ ДОБРА • ЩАСТЯ З НЕ- 112

Філософські категорії і закони
ЩАСТЯМ В ОДНИХ САНЯХ ЇЗДЯТЬ • ГОРЕ І СМЕРТЬ ІДУТЬ ПОРУЧ ІЗ ЩАСТЯМ.
□ Malum mullum est sine aliquo bono -Немаєлиха без якогось добра.
□ Kein Ungliick so groB, hat was gutes im SchoB -Нема такого нещастя, яке б не несло чогось доброго • Gluck und Ungliick wandern auf einem Steg -Щастя і нещастя одними дорогами ходять • Keine Freude ohne Leid -Нема радості без жалю.
□ Нет худа без добра • Не бьіло бьі счастья, да не- счастье помогло.
□ Every cloud has a silver lining -Кожна хмарка має сріблясті обриси • It’s an ill wind that blows nobody any good -Поганий той вітер, який нікому не приносить чогось доброго.
Ш Навіть у найгіршій ситуації можна знайти світлі сторони.
12/25
ЩО КОРИСНО ОДНОМУ, ТЕ ШКІДЛИВО ІНШОМУ • ЩО ОДНОМУ ЛІКОМ СТАЄ, ТО ДРУГОМУ МОЖЕ СТАТИ ГРОБОМ • ЩО КОНЕВІ НА КОРИСТЬ, ТО МИШІ СМЕРТЬ.
□ Quod cibus aliis, aliis est artrum venenum -Що є для одних їжею, для інших — згубною отрутою.
□ Des einen Schaden, des andern Nutzen -Одного шкода — іншого користь.
113

Розділ 3. Буття.
□ Что одному впрок,то другому отрава • Что полезно одному, то вредно другому • Что лошади в пользу, то мьіше смерть.
□ One man’s meat is another man’s poison -Що для одного м 'ясо, me для іншого отрута.
Ш Одне й те ж явище може мати як позитивні, так і негативні наслідки.
12/26
НЕМА БДЖОЛИ БЕЗ ЖАЛА, А ТРОЯНДИ БЕЗ КОЛЮЧОК • ТРОЯНДИ БЕЗ КОЛЮЧОК НЕ БУВАЄ
• НЕМА ДОЛІ БЕЗ СОЛІ.
□ Urticae proxima saepe rosa est -Троянда часто найближча до кропиви.
□ Keine Rose ohne Dornen -Нема троянди без колючок.
□ Нет розьі без шипов • Хорош цветок, да остер шинок.
□ No rose without a thorn -нім.
Ш У всьому доброму є неприємні сторони.
12/27
ТИХА ВОДА ГРЕБЛІ РВЕ • ТИХА ВОДА ГЛИБОКА
• ОД ТИХА ВСЕ ЛИХО • ТИХО ХОДИТЬ, ТА ГУСТО МІСИТЬ.
□ Stagnum litus edit; torrens properando recedit -Тиха вода берег підриває; бурхлива швидко відступає.
□ Stille Wasser sind tief -Тихі води глибокі. 114

На житті, як на довгій ниві
□ Тихие водьі глубоки • В тихом омуте черти водят- ся • В тихой воде омутьі глубоки.
□ Still waters run deep -нім.
Ш Мовчазні, стримані люди здатні на дії, яких від них годі було сподіватися.
13. На житті, як на довгій ниві
Життя складне
13/01
ЛИШ БОРОТИСЬ — ЗНАЧИТЬ ЖИТЬ (І.Франко) • ЖИТТЯ ПРОЖИТИ — НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ • НА ДОВГІМ ВІКУ УСЬОГО ДОВЕДЕТЬСЯ • НА ВІКУ. ЯК НА ДОВГІЙ НИВІ. — ВСЬОГО ПОБАЧИШ.
□ Vivere militare est -Жити —значить боротись (Се- нека Молодший, І ст.) • Vivimus non ut volumus, sed ut possumus —Ми живемо не як хочемо, а як можемо.
□ Unser Leben ist ein Kampf -Наше життя — боротьба • Leben — heiBt streben -Жити —значить прагнути • Leben ist eine Kunst -Життя —мистецтво
• Das Leben ist kein Kinderspiel -Життя — це не жарти.
□ Жизнь прожить — не поле перейти • Жизнь в борь-
бе, а борьба — в жизни • Век долог, всем полон.
□ Life is not a bed of roses -Життя — не ложе з троянд
• Life is not all beer and skittles -Життя не тільки пиво і забави.
115

Розділ 3. Буття.
Ш Життя складне, повне тривог і труднощів, і прожити його непросто • Щоб вижити, треба боротись.
13/02
ЖИТТЯ КОРОТКЕ, ТА БЕЗМЕЖНА ШТУКА (трактування І. Франка).
□ Ars longa, vita brevis est -Мистецтво довге, життя коротке (Гіппократ, V ст. до н.е.).
□ Die Kunst ist lang und kurz ist unser Leben -лат.
□ Жизнь коротка, искусство вечно • Век долог, да час дорог.
□ Art is long, life is short -лат.
Ш Творчій людині не вистачить життя для розв’язання всіх завдань, які перед нею стоять.
13/03
ЯК ВІЙНА ШАЛІЄ, ТО ЗАКОН НІМІЄ • КОЛИ ГРИМИТЬ ЗБРОЯ, МУЗИ МОВЧАТЬ • КОЛИ ЗБРОЯ ГОВОРИТЬ, ЗАКОНИ МОВЧАТЬ.
□ Inter arma silent Musae • Inter arma silent leges -Серед зброї музи (закони) мовчать (Ціцерон, І ст. до н.е).
□ Wenn die Waffen spechen, schweigen die Musen -Коли говорить зброя, музи мовчать.
□ Когда гремит оружие, музьі мол чат • Когда оружие
говорит, законьї мол чат.
□ In times of war the Muses are silent -Під час війни музи мовчать.
Ш Війна — не зручний час для мистецтва.
116

На житті, як на довгій ниві
13/04
НЕ ЩОДЕНЬ ПРАЗНИК • НЕ ЩОДЕНЬ ВЕЛИКДЕНЬ • НЕ ВСЕ У СЕРЕДУ ПЕТРА • НЕ ВСЕ КОТОВІ МАСНИЦЯ.
□ Non semper erunt Saturnalia -He завжди будуть Сатурналії.
□ Es sind nicht alle Tage Sonntag -He кожен день неділя.
□ He все коту масленица • Временем густо, а временем пусто • Часом щи с мясом, а часом и хлеб с квасом.
□ You can’t always be lucky! -He завжди будеш щасливим.
Ш Не завжди бувають тільки задоволення або свята, трапляються і труднощі, і неприємності.
13/05
ЩО БУЛО, ТО СПЛИВЛО • ЩО З ВОЗА ВПАЛО, ТЕ ПРОПАЛО.
□ Facta infecta facere -Зробленого не повернеш.
□ Hin ist hin! Verloren ist verloren! -Що загублене, me не вернеться.
□ Что бьіло, то спльїло • Что с воза упало, то пропало
• Сделанного не воротишь.
□ It’s no use crying over spilt milk -Даремно плакати за розлитим молоком • Whatis done, can not be undone -Що зроблено, того не поправиш.
Ш Події незворотні, і даремно жаліти за тим, чого неможливо виправити.
117

Розділ 3. Буття.
13/06
ЯК ТОПИШСЯ, ТОЙ Й ЗА БРИТВУ вхопишся •
І ЗА СОЛОМИНКУ вхопиться, як топиться.
□ Tabula ex naufragio -Уціліла від корабельної аварії дошка рятунку.
□ Der Ertrinkende greift nach einem Strohhalm -Утопаючий хапається за соломинку.
□ Утопающий и за соломинку хватается.
□ A drowning man catches at a straw -нім.
Ш Людина в критичній ситуації готова використати будь-яку можливість, якою б вона мізерною не була.
Щастя і біда
13/07
ЩАСТЯ, ЯК СКЛО, ЛЕГКО РОЗБИВАЄТЬСЯ • ЩАСТЯ МІНЛИВЕ.
□ Fortuna vitrea est, turn, cum splendet, frangitur -Щастя крихке, як скло; коли блищить, тоді розбивається.
□ Gltick und Gias, wie leicht bricht das -Щастя і скло, як вони легко розбиваються.
□ Счастье изменчиво • Счастье непрочно • Счас- тье — вешнее ведро.
□ Fortune is like glass -Щастя подібне на скло.
Ш Щастя — мінливе, нетривке, непостійне.
118

На житті, як на довгій ниві
13/08
БІДА З БІДОЮ ХОДИТЬ • БІДА БІДУ ПЕРЕБУДЕ — ОДНА МИНЕ, ДЕСЯТЬ БУДЕ.
□ Aliud ex alio malum nascitur -Одна біда породжує іншу.
□ Ein Ungliick kommt selten allein -Бідарідко ходить сама.
□ Беда никогда не приходит одна • Пришла беда — отворяй ворота.
□ Misfortunes never come singly -Нещастя ніколи не приходить поодинці • It never rains but it pours -Як тільки дощ, то злива.
Ш Так мовиться, коли неприємності або нещастя йдуть одне за одними, одна біда ніби кличе іншу.
13/09
ВІД БІДИ ТІКАВ, ТА В ГОРЕ ПОПАВ • ІЗ ВОГНЮ ТА В ПОЛУМ’Я • З ДОЩУ ТА ПІД РИНВУ • З КАЛЮЖІ В БОЛОТО.
□ Fumum fugiens in ignem incidit-Утікаючи від диму, попадеш —вогонь.
□ Aus dem Regen in die Traufe kommen -Попасти з дощу під ринву.
□ Из огня да в польїмя • От дождя да в воду • От горя бежал да в беду попал.
□ Things are going from bad to worse -Справи йдуть від поганого на ще гірше • Out of the frying-pan into the fire -Із сковорідки в вогонь.
119

Розділ 3. Буття.
Ш Із однієї важкої ситуації потрапив в іншу, ще гіршу.
Життєві ситуації
13/11
ДАЛЕКО ЛОЖКА ВІД РОТА.
□ Inter os atque offam multa intervenire potest -Між ротом і куском багато дечого може статись • Multa cadunt inter calicem supremaque labra -Багато дечого трапляється між келихом і краєм губ.
□ Zwischen Becher und Mund wird manches kund -Може бути промах між келихом і ротом.
□ Близок локоть, да не укусить • По усам текло, а в рот не попало.
□ There’s many a slip between the cup and the lip-Часто буває промах між ложкою і ротом.
Ш Ніколи нема повної впевненості в успіхові справи, перешкоди можуть виникнути в останній момент.
13/12
АБО ПАН АБО ПРОПАВ • АБО ВИГРАВ АБО ПРОГРАВ • ВСЕ, АБО НІЧОГО • ЩО БУДЕ, ТЕ Й БУДЕ.
□ Aut Caesar, aut nihil -Або Цезар, або ніщо.
□ Jetzt setze ich alles auf eine Karte -Зараз все ставлю на карту.
□ Либо пан, либо пропал • Бьіла не бьіла • Один раз мать родила, один раз и умирать.
120

На житті, як на довгій ниві
□ То sink or to swim -Потонути або виплисти • То таке
or mar -Зробити або зіпсувати • Neck or nothing -Життя або смерть.
Ш Буде, що буде: або ризикована справа матиме великий успіх, або повний крах.
13/13
ЗНАЄ КІТ, ЧИЄ САЛО З’ЇВ • БАЧИТЬ ЛИСКА, ВІД- КІЛЬ БЛИСКА.
□ Seis, catte, cui lingis barbam, cui murmura fingis -Ти знаєш, коте, кому облизуєш бороду і кому муркочеш.
□ Die Katze weiB wohl, wes Bart sie leckt -Знає кішка добре, чию бороду лиже.
□ Знает кошка, чье мясо сьела.
□ <>.
Ш Так кажуть про того, хто чує свою вину і своєю поведінкою виказує це.
13/14
НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ ЧОРТ, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ • НЕ ТАКИЙ ВОВК СТРАШНИЙ, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ.
□ Diabolus non est tarn ater, ас pingitur -укр.
□ Der Teufel ist nicht so schwarz, wie man ihn malt -He такий чорт чорний, як його малюють.
□ Не так страшен черт, как его малюют.
□ The devil is not so terrible as he is painted -укр.
121

Розділ 3. Буття.
Ш Все може виявитися не таким поганим, як ти передбачаєш, грунтуючись на перебільшених чутках.
13/15
ПРО ВОВКА ПОМОВКА, А ВОВК ІДЕ.
□ Lupus in fabula -Вовку байці (Теренцій, рим. комедіограф, II ст. до н.е.)
□ Wenn man den Wolf nennt, kommt er gerennt -Згадай вовка, і він прийде негайно.
□ Легок на помине • О вол ке помолвка, а волк и тут.
□ Talk of the devil and he is sure to appear (and he will appear) -Згадай чорта, і він напевно з 'явиться.
Ш Про того, хто з’являється в той момент, коли про нього говорять чи думають.
122

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК
Аби почати, а там воно піде 04/16.
Або пан або пропав 13/12.
А річ була простісінька 09/14.
Багато галасу даремно 10/13.
Баляндраси точити 06/09.
Бачили очі, що купували, — їжте, хоч повилазьте 05/
22.
Береженого Бог береже 05/18.
Біда з бідою ходить 13/08.
Бідний той лис, що лише одну діру має 05/30.
Більше діла, менше слів 10/09.
Боже поможи, та й сам не лежи 05/26.
Бреше, а за ним аж куриться 07/18.
Великий крик за малий пшик 10/13.
Великому кораблеві велике й плавання 09/04.
Від біди тікав, та в горе попав 13/09.
Від початку до кінця 04/19.
Вік живи — вік учись 09/01.
Він прроху не вигадає 09/10.
Вовків боятися — в ліс не ходити 07/16.
Вовк линяє, а вдачі не міняє 01/16.
Вода камінь точить 12/19.
Ворона в павиному пір’ї 12/09.
Все добре, що на добре виходить 04/18.
Все любить свою міру 12/15.
123

Всюди добре, а дома найліпше 03/04.
Всяк свого щастя коваль 01/02.
Гарно сміється той, хто сміється останній 01/23.
Гірка праця — солодкий відпочинок 04/08.
Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі 01/ 17.
Голодного музиками не нагодуєш 10/07.
Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком завжди 01/04.
Грейцар не завадить, а в біді порадить 07/05.
Гуляй дитино, докіль твоя година 01/13.
Далеко ложка від рота 13/11.
Далі очі — далі серце 01/21.
Дарованому коневі в зуби не заглядають 05/31.
Два чоботи пара 12/13.
Двом панам тяжко служити 05/13.
Де не горить, там ся не курить 12/01.
Де нема, там і цісар не візьме 08/05.
Де охота, там і робота 04/03.
Де тонко, там і рветься 12/17.
Де челядь не збісна, там хижа не тісна 02/10.
Дешеве м’ясо пси їдять 06/10.
Дешевше від дірки з бублика 06/11.
Діло майстра величає 04/09.
Добрий початок — половина діла 04/15.
Добрими намірами вимощене пекло 07/19.
Дорога поміч у свій час 11/09.
Дорогая тая хатка, де родила мене матка 03/02.
Живи сам і давай жити іншим 05/10.
Життя коротке, та безмежна штука 13/02.
Заборонений овоч солодкий 12/08.
Загнати в глухий кут 06/06.
За одним разом дуба не зрубаєш 12/21.
124

Зернинка до зернинки — назбирається торбинка 12/ 18.
З ким поведешся, від того й наберешся 02/06.
З краси не пити роси 11/07.
Злий набуток не йде на пожиток 07/06.
З малої іскри великий вогонь буває 12/02.
Знає кіт, чиє сало з’їв 13/13.
Знання — сила 09/02.
Зовнішність обманлива 12/04.
І наймудріший може помилитися 09/08.
І сам не гам, і другому не дам 07/08.
І швець, і жнець, і на дуду грець 04/10.
Казала Настя, як удасться 06/14.
Кінець — ділу вінець 04/17.
Клин клином вибивають 12/10.
Коваль клепле, поки тепле 05/01.
Кожний Івась має свій лас 05/29.
Кожний когут сміливий на своєму смітті 03/07.
Кожному мила своя сторона 03/01.
Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори 05/28.
Коли запрігся, то й тягни 05/21.
Колись і в наше віконце гляне сонце 07/04.
Коли тихо, не буди лиха 05/20.
Кому діло докучить, той ся розуму научить 04/12.
Кота в мішку не купуй 05/24.
Крайності сходяться 12/23.
Краще пізно, ніж ніколи 11/16.
Краще синиця в руці, ніж журавель у небі 05/14.
Краще солом’яна згода, ніж золота звада 02/09.
Краще щось, ніж нічого 05/15.
Крук крукові ока не видере 12/14.
Легко ся дістало, легко і пропало 07/07.
125

Легше говорити, ніж зробити 10/10.
Ледве ся вродить, а вже верховодить 01/14.
Лиш боротись — значить жить 13/01.
Ловити рибу в каламутній воді 07/12.
Ложка дьогтю зіпсує бочку меду 07/10.
Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник 05/17.
Людині властиво помилятися 01/08.
Маленьке, та важненьке 12/07.
Мед їсти — у вулик лізти 04/04
Мета виправдовує засоби 07/20.
Між який народ попадеш, того і шапку надівай 05/ 09.
Міряти на свою мірку 12/16.
Мовчання — знак згоди 10/04.
Мовчи, сяка, бо й ти така 07/13.
Мовчи язичку, будеш їсти кашку 10/05.
Мудрий по шкоді 09/09.
Мудрому і два слова досить 09/07.
На безлюдді й Хома чоловік 05/16.
На все свій час 11/08.
Над друга старого нема в світі нікого 02/05.
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться 12/11.
Наполегливість усе здолає 04/02.
Наука — срібло, а практика — золото 09/03.
Не варта справа заходу 06/04.
Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні 05/02.
Не відразу Львів збудовано 12/20.
Не вір вухам, а вір очам 01/22.
Невісток багато, а хата не метена 06/03.
Не все те золото, що блищить 12/05.
Не кажи «гоп», поки не перескочиш 05/03.
126

Не касуй своє слово 10/11.
Нема бджоли без жала, а троянди без колючок 12/ 26.
Нема роду без вироду 03/10.
Нема того злого, щоб на добре не вийшло 12/24. » Не місце чоловіка красить, а чоловік місце 01/03. Не одежа красить людину, а добрі діла 12/06.
Не одним хлібом живе людина 01/05.
Не перегинай палицю 05/27.
Не по коневі, так по голоблях 05/32.
Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся 07/ 17.
Не пхай свого носа до чужого проса 05/11.
Не розкусивши горіх, зерна не з’їсти 04/05.
Не святі горшки ліплять, а прості люди 04/11.
Не спіши поперед батька в пекло 05/05.
Не такий страшний чорт, як його малюють 13/14.
Не той хліб, що в полі, а той, що в коморі 11/10.
Не хвали день до вечора 05/04.
Не чіпай смолу, бо прилипне 02/08.
Не щодень празник 13/04.
Ні до ладу ні до складу 06/13.
Ні риба ні м’ясо 06/12.
Ніхто наперед не знає, що його в житті чекає 11/05.
Нічого нового під сонцем 11/06.
Обпікся на молоці, то й на холодну воду дме 05/19.
Один — як нема нікого 01/07.
Одна голова добре, а дві краще 09/06.
Одна ластівка весни не робить 12/22.
Одна паршива вівця всю отару поганить 07/09.
Очі — дзеркало душі 01/20.
Панська рука далеко сягає, навіть там, де її не видно 08/06.
127

Пізнати дерево по його плоду 01/09.
Після бійки кулаками не махають 11/15.
Погана та птиця, що своє гніздо паскудить 03/09.
Погане товариство і доброго чоловіка зіпсує 02/07.
Поганому танцюристу і штани заважають 04/13.
Поки хворий дихає, то все надіється 07/03.
По обіді спи хоть хвилю, по вечері іди милю 05/08.
Поспішно, та недоладно 06/02.
Правда очі коле 08/02.
Правди, як шила в мішку, не сховаєш 08/01.
Прислів’я — мудрість народна 10/01.
Про вовка помовка, а вовк іде 13/15.
Ранок — панок 11/12.
Ранок покаже 11/11.
Решетом воду черпати 06/08.
Риба смердить від голови 07/11.
Робити з мухи слона 06/07.
Рубати ту гілляку, на якій сидиш 06/01.
Рука руку миє, щоб білі були 02/02.
Свиня хрю, і поросята хрю 01/12.
Свій свояка вгадає здалека 12/12.
Світ належить відважним 07/01.
Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха 03/03.
Сім раз відмір, а раз відріж 05/23.
Сказано — зроблено 10/08.
Скільки голів, стільки й умів 09/05.
Слово — срібло, мовчання — золото 10/03.
Сорока — сороці, ворона — вороні, та й піде чутка 10/06.
Станеш позичати — будеш бідувати 06/05.
Старість не радість 01/18.
Старого лиса не виманиш з ліса 01/19.
128

Стислість — сестра таланту 10/02.
Страх має великі очі 07/15.
Тиха вода греблі рве 12/27.
Треба жить, як набіжить 05/25.
У своїй хаті кожний пан 03/06.
Хто високо літає, той низько сідає 07/14.
Хто не рискує, той не має 07/02.
Хто пізно приходить, той сам собі шкодить 11/14.
Хто рано встав, той ся в ліпші штани вбрав 11/13.
Хто рано лягає і рано встає, здоров’я, багатство і ум наживе 05/07.
Хто хоче їсти, мусить з печі злізти 04/01.
Це для мене китайська грамота 09/11.
Це квіточки, а ягідки будуть 11/04.
Час — найліпший лікар 11/03.
Час не жде 11/01.
Час покаже 11/02.
Чий хліб їси, тому й пісню співай 08/04.
Чия сила, того й воля 08/03.
Чого бик навик, того й реве 01/15.
Чоловік мислить, а Бог рядить 01/06.
Чути, відкіль вітер віє 05/33.
Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не лізь 04/14.
Щастя, як скло, легко розбивається 13/07.
Ще вовка не зловив, а вже шкуру пропив 05/06.
Ще ся той не народив, аби всім догодив 05/12.
Що було, те спливло 13/05.
Що винен, віддати повинен 02/03.
Що корисно одному, те шкідливо іншому 12/25.
Що маємо, тим і вітаємо 03/05.
Що посієш, те й пожнеш 04/06.
129

Яка гребля, такий млин, який батько, такий син 01/
10.
Яка мама, така й доня 01/11.
Яка робота, така й плата 04/07.
Як війна шаліє, то закон німіє 13/03.
Як в око вліпив 05/34.
Який цар, така й орда 03/08.
Як ми до людей, так і люди до нас 02/01.
Як прийде туга, пізнаєш друга 02/04.
Як сорочка біла, то й жінка мила 12/03.
Як топишся, то й за бритву вхопишся 13/06.
Я людина, і ніщо людське мені не чуже 01/01.
Ясно як божий день 09/12.
130

список ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Спорудив М.Номис. — К., 1993 (передрук з видання 1864 р.)
2. Народ скаже — як зав’яже: Укр. народні прислів’я, приказки, загадки. — К., 1973.
3. Прислів’я та приказки. Т. 1-3 // Упорядник М.М.Па- зяк. — К., 1990.
4. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. — Т.1, 2. — К.,1984.
5. Українські народив прислів’я та приказки. — К., 1963.
6. Пословицьі русского народа. Сборник В.Даля. В 2-х т. — М., 1964
7. Жигулев А.М. Русские пословицьі и поговорки. — М., 1969.
8. Русские пословицьі и поговорки / Под ред. В.П. Ани- кина. — М., 1969.
9. ЦимбалюкЮ.В. Латинські прислів’я та приказки. — К., 1990.
10. Корж Н.Г, Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. — К., 1988.
131

11. 500 крилатих висловів [латинських] І Литвинов В. Д., Скорина Л.П. — К., 1993.
12. GrafA.E. 6000 deutsche und russische Sprichworter. — Halle (Saale), 1960.
13. Німецько-український фразеологічний словник. — T.1,2. — К., 1981.
14. Bayer Н., Bayer A. Sprichworterlexikon.—М., 1989.
15. Русско-немецкий словарь (основной): Изд. 10-е. — М., 1989.
16. Русско-немецкий словарь крьілатьіх слов. — М., Лейпциг, 1985.
17. Англо-український фразеологічний словник. — К., 1969.
18. Англо-русский словарь / Сост. Аракин В.Д. и др. — М., 1952.
19. Dubrovin М.І. English-Russian School Dictionary. — М., 1985.
20. Русско-английский словарь / Под ред. Р.С. Дагли- ша: Изд. 6-е. — М., 1982.
21. Кузьмин С.С., Шадрин Н.Л. Русско-английский словарь пословиц и поговорок. — М., 1989.
22. Словарь употребительньїх английских пословиц: Изд. 3-є. —М., 1990.
23. Русско-английский словарь крьілатьіх слов. Изд. 2-е. — М., 1988.
24. Олійник C.L, Сидоренко М.М. Українсько-російський та російсько-український фразеологічний тлумачний словник. — Харків, 1997.
132

• ГУЖВА Т.Н. Английский язьїк. Разговорньїе темьі: Для абитуриентов и учащихся средних школ, лицеев и колледжей (192 с., обложка). 2-е изд., испр. Яз.: англ., укр., рус.
Учебное пособие рекомендовано к наданню ученьїм советом филологи- ческого факультета государственного педагогического университета им. М.Драгоманова и предназначено для совершенствования навьїков устной речи, расширения лексического запа- са. Созданное на основе современньїх английских и американских оригинальньїх текстов, пособие поможет бьіть использовано учащимися средних школ при сдаче вьіпускного екзамена по английскому язьїку, абитуриентами вузов, слушате- лями курсов иностранньїх язьїков, лицами, самостоя- тельно изучающими английский язьїк.
В пособии представлено 67 разговорньїх тем, наиболее часто встречающихся на вьіпускньїх екзаменах в средних учебньїх заведеннях и на всту- пительньїх екзаменах в вьісшие учебньїе заведення Украиньї. Темьі снабженьї переводом и транс- крипциями слов и вьіражений, вьізьівающих за- труднения у учащихся и абитуриентов. После каж- дой темьі предлагается ответить на ряд вопросов, с помощью которьіх осуществляется контроль усво- ения данной темьі.
Автор пособия Татьяна Николаевна ГУЖВА — преподаватель английского язьїка государственного педагогического университета им. М.Драгоманова.
133

• ГУЖВАТ.Н., КОДАЛАШВИЛИ О.Б., РОМАНОВ- СКАЯ Ю.Ю. Английский язьїк. Текстьі для чте- ния и аудирования. Упражнения по грамма- тике. Для абитуриентов, слушателей курсов, сту- дентов. В двух мастях (Насть 1 — 368 с., переплат. Насть 2 — 416 с., переплат).
Учебное пособие рекомендовано к наданню ученьїм сове- том факультете нно- странньїх язьїков го- сударственного педа- гогического универ- ситета им. М. Драго- манова и предназна-
АНГЛИЙСКИЙ ЯЗЬІК
4^^ •ПГАНІНГПГЯ
чено для совершенствования навьїков устной речи, расширения лексического запаса. Пособие содер- жит цикл лексических упражнений, цель которьіх — вьіработать прочньїе навьїки грамматически пра- вильной речи.
Пособие содержит четьіре раздела (units):
1. Reading Comprehension — адаптированньїе рассказьі английских и американских писателей с циклом лексико-грамматических упражнений. Тексти снабженьї контекстуальним переводом слов и виражений, вьізьівающих затруднение при переводе. Рассказьі расположеньї по мере нарастания сложности.
2. Checking Reading Comprehension (Насть 1) / Additional Reading (Насть 2) — неадаптирован- ньіе рассказьі английских и американских писате- 134

лей с циклом лексико-грамматических упражнений. Текстьі рассчитаньї на определенньїй уровень язьі- ковой подготовки, приводятся без изменений и не сопровождаются переводами фраз и виражений. Каждьій из них содержит краткие биографические сведения об авторе и грамматические задания.
3. Listening Comprehension — тексти для ауди- рования из оригинальной английской и американ- ской прози (часть 1 — тексти 1—35, часть 2 — тексти 36—64). Тексти расположеньї по степени воз- растания сложности.
4. Part 1. Grammar Comprehension — система грамматических упражнений по основним темам английской практической грамматики. Part 2. Grammar Tests — грамматические тести, охвати- вающие все раздельї пособия и направленньїе на усвоение предложенного материала.
Автори пособия — Татьяна Николаевна ГУЖВА, Оксана Богдановна КОДАЛАШВИЛИ, Юлия Юрь- евна РОМАНОВСКАЯ — преподаватели английско- го язика государственного педагогического уни- верситета им. М.Драгоманова.
В 1999 году вьішла в свет Книга для преподавателя (“Teacher’s Book”), содержащая ключи к контрольним заданиям учебного пособия.
К 3-му разделу учебного пособия (Listening Comprehension) записана кассета (90 минут) с текстами для аудирования. Тексти озвученьї студентами амери- канских университетов.

Рекомендовано до друку Асоціацією батьківської громадськості загальноосвітніх закладів м. Львова
Рецензент: Олена Гнідан, доктор філології, професор
Бігун Г. Вибрані прислів’я та приказки п’ятьма мовами — К.: Тандем, 2090. — 132 с. — Бібліогр.: с.131—132
ISBN 966-7145-24-7
Збірник містить 220 систематизованих блоків з прислів’ями та приказками. У кожному блоці наведено семантичні еквіваленти українською, латинською, німецькою, російською та англійською мовами разом з тлумаченнями Відібрані фразеологічні одиниці мають загальнокультурний, виховний та філософський характер Іншомовні прислів’я та приказки наведено разом з дослівними перекладами. Подано алфавітний покажчик українських прислів’їв
Для школярів, студентів, учителів, перекладачів. Буде корисним усім, хто цікавиться народною мудрістю.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Бігун Григорій Ількович
ВИБРАНІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ
П’ЯТЬМА МОВАМИ
Редактор В П Недашківськиїї Коректор А Я Невзгляд Верстка В.В.Дем 'янов
Підп до друку 6 04 00 Формат 60x84/32 Папір офс Гарн «Тайме» Друк офс Обл.-вид.арк 2,9. Наклад 3000 прим. Зам № 1641.
Видавництво ВК ТОВ «Тандем» Свідоцтво про реєстрацію № 22945706 03680, Київ, пр Червонозоряний, 51, к 102 Т/ф (044)271-30-10 E-mail demyanov@elan-ua net
Надруковано у Фастівському державному поліграфічному підприємстві «Поліфаст»
08500, м Фастів Київської обл , тел /факс (04465) 640-77, 514-49
© Бігун Г.І., 2000
ISBN 966-7145-24-7 © ВК ТОВ «Тандем», 2000

>1 • PROVERBS‘PROVERBIA-I1P1I
ЯШМ
ISBN 966-7145-24-'
Bl 11 lbІ ’ШЗС»аЮЄЙШ • PROVERBS • PROVERBIA