Author: Выхованец И. Р. Карпиловская Е.А. Клименко Н.Ф.
Tags: языки мира самоучитель украинский язык
ISBN: 5-325-00267-8
Year: 1993
Text
И.Р.Выхованец, ЕА.Карпиловская
Н.Ф.Клименко
Изучаем
ЖРАИНСКИЙ
ЯЗЫК
Расширенный
курс
Самоучитель
Под редакцией
В. М. Русаковского
Утверждено Министерством
просвещения Украины в качестве
учебного пособия
для студентов вузов
КИЇВ
«ЛИБІДЬ»
1993
ББК 81.2УКР-9
В94
Рецензенты: д-р филол. наук Л. Д. Пономарив,
канд. филол. наук Н. Н. Сологуб
Главная редакция литературы по украиноведению
и социогуманитарным наукам
Главный редактор Н. С. Тимошик
Редактор Л. Л. Щербатенко
Книга является продолжением учебного пособия Ю. А. Жлук-
тенко, Е. А. Карпиловской, В. И. Ярмак «Изучаем украинский
язык. Самоучитель», изданного в 1991 г. Она содержит более
полное изложение грамматики современного украинского
литературного языка. Особое внимание уделяется трудным случаям
украинского формо- и словообразования, законам построения
словосочетания и предложения. Учебный материал
сопровождается текстами, посвященными истории и культуре Украины, а
также становлению и развитию украинского литературного языка.
Прилагаются русско-украинские словари устойчивых
словосочетаний и межъязыковых омонимов.
Предложенная система уроков последовательно и в
доступной форме раскрывает основы украинской грамматики,
способствует формированию базисного словарного запаса, навыков
устной и письменной речи.
Для студентов вузов.
Вихованець І. Р. та ін.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс.
Самовчитель: Навч. посібник / За ред. В. М. Руса-
нівського.—К.: Либідь, 1993.—272 с
І5ВМ 5-325-00267-8.
Книжка є продовженням навчального посібника Ю. О Жлук-
тенка, Є. А. Карпіловської, В. І. Ярмак «Изучаем украинский язык.
Самоучитель» A991 р.). Вона містить більш повний виклад
граматики сучасної української літературної мови. Особливу увагу
приділено складним випадкам українського формо- та
словотворення, законам побудови словосполучень і речень. Навчальний
матеріал супроводжується текстами, присвяченими історії й
культурі України, а також становленню і розвитку української'
літературної мови. Додаються українсько-російські словники сталих
зворотів та міжмовних омонімів.
Запропонована система уроків послідовно і в дохідливій
формі розкриває основи української граматики, сприяє формуванню
базисного словникового запасу, навиків усної й письмової мови.
Для студентів вузів.
4602020100-081 ^ ^ ББК 81„2УЇОМ)
224-93
© И Р. Выхованец, Е А Карпиловская,
I5ВN 5-325-00267-8 Н. Ф. Клименко, 1993
ПРЕДИСЛОВИЕ
Предлагаемое учебное пособие содержит расширенный
курс грамматики современного украинского
литературного языка. Работа с ним требует определенной
подготовки, а именно: знания правил чтения украинских букв и
буквосочетаний, умения образовывать различные формы
существительных, глаголов, прилагательных, числительных
и местоимений, строить несложные украинские фразы.
Последнее предполагает, в свою очередь, активное владение
наиболее употребительными украинскими словами и
устойчивыми оборотами. Тем, для кого грамматический
материал и учебные тексты книги окажутся слишком
сложными, мы советуем обратиться прежде к первой части
данного курса — учебному пособию Ю. А. Жлуктенко,
Е. А. Карпиловской и В. И. Ярмак «Изучаем украинский
язык: Самоучитель» (К-, 1991). В нем заинтересованный
читатель найдет элементарную грамматику украинского
языка и тексты, содержащие наиболее употребительный
запас украинских слов и устойчивых оборотов.
Пособие адресовано тем русскоязычным читателям,
которые стремятся усовершенствовать владение
украинским языком, расширить сферу его применения. Именно
потому авторы свое внимание сосредоточили на
сложностях украинской грамматики. Включенные в курс
элементарной грамматики сведения об украинском формо- и
словообразовании, о роли, выполняемой в предложении
существительными, глаголами и прилагательными, в этой
книге дополнены и усложнены. Так, если в элементарном
курсе были даны правила образования регулярных форм
слов, то в первом разделе расширенного курса —
«Сложные случаи образования форм существительных и
глаголов» — речь и^ет об уникальных формах (четвер —
четверга, гра — ігри, бути — є), о возможных вариантах
форм (плече — плечами, плечима, плічмй, бік — на боку,
на боці), о тех изменениях, которые наблюдаются в осно-
вах ряда слов при образовании определенных форм (ело -
во — слів, летіти — лечу, брати — беру).
Весь украинский грамматический материал дан в
сопоставлении с аналогичными явлениями в русском языке,
при этом особо подчеркнуты отличия в способах передачи
одних и тех же грамматических значений. Такое
сопоставление характерно для всей книги, однако наиболее ярко
оно проявляется во втором и третьем разделах,
посвященных, соответственно, украинскому словообразованию и
синтаксису. Раздел «Сложные случаи словообразования»
знакомит читателей с наиболее активными в современном
украинском литературном языке словообразовательными
типами. Наряду со способами образования слов, общими
для украинского и русского языков, отмечаются
существенные отличия в употреблении одних и тех же
словообразовательных средств в обоих языках (например,
чрезвычайная продуктивность в русском языке суффикса -тель
и его практически полное вытеснение в украинском языке
суффиксами -ник (рус. множитель и укр. множник), -ач
(-яч) (рус. деятель и укр. діяч). Описываются и
регулярные соответствия между украинскими и русскими
суффиксами с одинаковым значением, ср. укр. -ува(ти) и рус.
-ова(ть): рисувати — рисовать. Изучив материал этого
раздела, читатели не только усвоят основные способы
образования украинских слов, но и смогут безошибочно
подыскать соответствия в другом языке словам,
строящимся по определенным образцам, напр.: укр.
Наддніпрянщина и рус. Поднепровье, 'укр. незрівнянний и рус.
несравнимый.
Раздел «Синтаксис» посвящен правилам построения
элементарных украинских предложений и способам их
усложнения. Здесь читатели найдут сведения, в частности,
о типичных для украинского языка безличных формах
на -но, -то и их соответствиях в русском языке, напр.:
укр. Книгу написано и рус. Книга написана. Значительное
место отведено в этом разделе обсуждению отличий в
построении одинаковых по смыслу словосочетаний в
украинском и русском языках, ср.: укр. дякувати йому и рус.
благодарить его, укр. зрадити друзів и рус. изменить друзьям,
укр. любов до волі и рус. любовь к свободе, укр. вищий за
батька (від батька) и рус. выше отца.
Подбирая иллюстративный материал к урокам, авторы
стремились представить читателям разнообразие стилей
и жанров украинской литературы, познакомить их с
произведениями тех писателей, которыми по праву гордится
украинский народ. Среди них и те имена, которые долгие
годы были под запретом: В. К. Винниченко, В. П. Пидмо-
гыльный, Юрий Клен, Н. К. Зеров, Иван Багряный,
В. С. Стус. Благодаря ряду текстов читатели смогут лучше
узнать особенности бытования украинского языка в
разных регионах Украины («Діалектне розмаїття
української мови»), познакомиться с историей украинских
фамилий («Українські прізвища»), с украинской
национальной кухней («Українські національні страви та напої»).
Надеемся, что пословицы, поговорки, присказки, крылатые
слова, помещенные в рубрике «З мовної скарбниці»,
обогатят украинскую речь читателей, расцветят ее новыми
красками, а материалы рубрики «Запам'ятайте різницю»
позволят избежать ошибок в употреблении внешне
схожих украинских слов. Прилагаемые к книге украинско-
русский и русско-украинский словари наиболее
употребительных устойчивых оборотов, перечни украинских и
русских слов, сходных по форме, но различных по значению,
дадут возможность грамотно вести на украинском языке
беседу либо правильно составить письменный текст. Более
подробные сведения о материале словарей содержатся в
предпосланном им кратком предисловии.
Над подготовкой книги работали: член-корреспондент
АН Украины И. Р. Выхованец («Синтаксис»),1 канд. филол.
наук Е. А. Карпиловская («Сложные случаи образования
форм существительных и глаголов», составление
словарей), д-р филол. наук Н. Ф. Клименко («Сложные случаи
словообразования»). Редактирование книги осуществил
академик АН Украины В. М. Русановский. Авторский
коллектив надеется, что книга станет интересной и
полезной для тех, кто хочет по-настоящему овладеть
украинским литературным языком и основательнее
познакомиться с историей и культурой Украины.
РОЗДІЛ І (РАЗДЕЛ І)
СКЛАДНІ ВИПАДКИ ТВОРЕННЯ ФОРМ
ІМЕННИКІВ ТА ДІЄСЛІВ
(СЛОЖНЫЕ СЛУЧАИ ОБРАЗОВАНИЯ ФОРМ
СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ И ГЛАГОЛОВ)
В этом разделе речь пойдет о тех трудностях, с
которыми может столкнуться читатель при образовании и
употреблении грамматических форм украинских
существительных и глаголов. Предметом обсуждения мы избрали
наиболее распространенные случаи; не зная их,
невозможно правильно образовать ту или иную форму,
необходимую для беседы или составления письменного текста на
украинском языке. Мы остановимся в уроках первого
раздела книги на:
— изменениях гласных и согласных в основах слов при
склонении или спряжении;
— вариантах форм с разными изменениями в основе
или с разными окончаниями;
— формах слов, которые могут приобретать новые
значения и становиться самостоятельными словами.
Материал распределен по частям речи. Вначале
рассматриваются формы существительных, затем глаголов.
ФОРМИ ІМЕННИКІВ
(ФОРМЫ СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ)
При склонении украинских существительных основа
слова редко остается неизменной. Чаще изменяется ее
звуковой (иследовательно, буквенный) состав или смещается
ударение. Изменяться могут гласные (гора — гір, день —
дня), согласные (рука — руці, четвер — четверга) или же
одновременно гласные и согласные в составе слова
(вівця — овець, тиждень —тижня). Может происходить
одновременное изменение буквенного состава слова и
смещение ударения: вікно - вікон, гра - ігор. Нередко
ударение является единственным средством различения форм
слова, ср.: гора-гори «горы» и гори «горы»; дерево-
дерева «дерева» и дерева «деревья».
В уроках 1 —11 мы и остановимся подробнее на
наиболее распространенных видах изменений основы
существительных при склонении, а также рассмотрим возможные
формы слов — варианты и нерегулярные, уникальные
формы, способ образования которых читателю следует
запомнить.
УРОК і
Чергування о, є з і (Чередование о, е с і): голова —
голів, школа — шкіл, село — сіл, гонець — гінця
При склонении украинских существительных
наблюдается чередование гласных о, е с і в основе слова. Это
характерно, например, для форм род. п. мн. ч.
существительных жен. и сред, рода: гора — гір, нога — ніг, школа —
шкіл, череда «стадо» * — черід, голова — голів, село —
сіл, коло — кіл, слово — слів.
Однако это чередование свойственно далеко не всем
названным существительным. Так, для образования
правильной формы род. п. мн. ч. от слов жен. рода с
сочетаниями -оро-, -оло- в основе (голова, борода, нагорода
«награда», долбня «ладонь») необходимо особое внимание
обратить на ударение. Гласный о заменяется і в формах
тех слов, у которых при склонении ударение перемещается
с окончания на основу. В словах же с неизменным
ударением такой замены, как правило, не происходит. Ср.:
Н. борода
Р. бородй
Д. бороді
Зн. бороду
Ор. бородою
М. (на) бороді
Н. голова
Р. голови
Д. голові
Зн. голову
Ор. головою
М. (на) голові
Кл. голово 2
Винятки
берёза — беріз
бороди и
борід
бородам
бороди
бородами
бородах
голови
голів
головам
голови
головами
головах
голови
(исключения)
нагорода
нагороди
нагороді
нагороду
нагородою
нагороді
долоня
долоні
долоні
долоню
долонею
долоні
дорога — доріг,
нагороди
нагород
нагородам
нагороди
нагородами
нагородах
долоні
долонь
долоням
долоні
долонями
долонях
корова — к
1 Русские соответствия далее приводятся рядом с теми словами,
понимание которых читателем может быть затруднено.
1 Формы зват. падежа (кличного відмінка) даны ко всем
существительным — названиям лиц, а также к некоторым словам, часто
употребляющимся в значении лица в художественной литературе.
В форме род. п. мн. ч. существительных с односложной
основой и подвижным ударением (межа «граница», води),
наоборот, о, ев основе могут сохраняться в отличие от
слов с постоянным ударением (школа). Ср.:
н.
р.
д.
Зн.
Оо.
межа
межі
межі
межу
межёю
межі
меж
межам
межі
межами
вода
води
воді
воду
водою
воді
води и
вЬд
водам
води
водами
водах
школа
школи
школі
школу
школою
школі
школи
шкіл
школам
школи
школами
школах
М. (на) межі межах
Однако в большинстве слов с односложной основой и
подвижным ударением о заменяется і, ср.: нога — ніг,
бджола «пчела» — бджіл, пора — пір, доба «сутки,
эпоха» — діб и т. д.
Непоследовательно чередование о с і происходит в
словах жен. рода с двусложной основой и постоянным
ударением (субота, особа «лицо, человек»). Понять причины
этого можно, лишь глубоко изучив историю украинского
литературного языка. Здесь же мы лишь укажем читате-^
лям, что в большинстве своем такие слова сохраняют
гласный о в форме род. п. мн. ч. Отклонения от этого правила
следует запомнить:
Н. субота суботи и особа особи
Р. суботи субот особи осіб
Д. суботі суботам особі особам
Зн. суботу суботи особу осіб
Ор. суботою суботами особою особами
М (в) суботу суботах особі особах
Ср. также вимога «требование» — вимог, тривога —
тривог, потреба «потребность» — потреб, оздоба
«украшение» — оздоб. Запомнить формы род. п. мн. ч. приведенных
слов мы предлагаем читателям по следующему признаку:
если последнее о или е основы ударные, то они
сохраняются в форме род. п. мн. ч. (за исключением
существительных дорога, корова и берёза).
Чередование о, е с і не происходит в словах,
заимствованных из других языков, напр.: гондола — гондол,
альвеола — альвеол, галера — галер.
В формах род. п. мн. ч. слов сред, рода с одно- и
двусложной основой гласный е может заменяться і, но может
и оставаться неизменным. Склонение подобных слов
следует запомнить:
Н. село сёла и перо пера озеро озёра
Р. села сіл пера пер озера озёр
Д. селу сёлам перу пёрам озеру озёрам
Зн. село сёла перо пера озеро озера
О?, селом сёлами пером перами озером озерами
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
коло
кола
колу
коло
колом
кола
кіл
колам
кола
колами
М. (в) селі сёлах пері перах озері озёрах
(по) селу перу озеру
В словах с гласным о в основе в формах род. п. мн. ч.
чередование с і происходит регулярно:
болото болота
болота боліт
болоту болотам
болото болота
болотом болотами
М. (в) колі колах болоті болотах
(по) колу болоту
Замена гласного о гласным і при склонении
происходит также в оснорах некоторых существительных муж.
рода. Ср. склонение украинского слова гонёць с
родственным ему русским существительным гонец:
Н. гонёць
Р. гінця
Д. гінцю
Зн. гінця
Ор. гінцем
М. (на) гінці
(по) гінцю
Кл. гінцю гінці
Иногда сохранение или замена гласного о і в основе
слова зависит от того, склоняется нарицательное
существительное или имя собственное, например, донёць
«донец (житель Дона)» и Донёць (река):
Донёць
Дінця
Дінцю
Донёць
Дінцем
Дінці
Дінцю
Однако ъ большинстве подобных украинских
существительных муж. рода чередование осів основе при
склонении не происходит. Ср. склонение слов хлопець «парень»,
борёць «борец» с приведенными выше существительными
гонёць, Донёць (ср. также дозорець «дозорный» — до-
зірця):
гінці и
гінців
гінцям
гінців
гінцями
гінцях
гонец
гонца
гонцу
гонца
гонцом
гонце
гонцы
гонцов
гонцам
гонцов
гонцами
гонцах
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
м.
Кл.
донець
донця
донцю
донця
донцем
(на) донці
(по) донцю
донцю
донці
донців
донцям
донців
донцями
донцях
донці
Н.
Р.
д.
Зн.
Ор.
м.
Кл.
хлопець
хлопця
хлопцю
хлопця
хлопцем
(на) хлопці
(по) хлопцю
хлопче
хлопці
хлопців
хлопцям
хлопців
хлопцями
хлопцях
хлопці
борець
борця
борцю
борця
борцем
борці
борцю
борцю
борці
борців
борцям
борців
борцями
борцях
борці
Борис Микитович Харч у к
МОЇЙ ЗЕМЛІ
Зашуми мені житом у полі, травою у лузі, квітами на
горах. Підніму вусатого снопа і руки мої запахнуть
хлібом. Я щедротний, як степ. Побреду довгим лугом, і роси
змиють пилюгу з моїх ніг. Я вітролюбний, як трави.
Виберуся на гори, і квіти позатикаються в мій русий чуб. Я
невибагливий, як дикий цвіт.
Загомони мені липами у лісі, хвилями у річці, рідним
словом на людських вустах. Нарву липового цвіту, і руки
мої запахнуть мёдом. Я невгамовний, як ліс. Ввійду в
річку, і вода хлюпне на мене силою. Я вільнолюбний, як
хвилі. Почую рідну мову, і очі мої заясніють. Я
незрадливий, як рідне слово.
.Шум жита і липи, хліб і мед твій, гомін трави і хвиль,
трепет квітів і рідного слова, незрадливість твою —
бережу, як свою честь.
Шуми і гомони мені...
щедротний «щедрый»
пилюгу «сильную пыль»
вітролюбний «любящий ветер»
невибагливий «непритязательный, неприхотливый»
невгамовний «неумолчный»
незрадливий «верный, тот, что не изменит»
Борис Микитович Харчук
A931 — 1988)
Сучасний український прозаїк. Автор численних
оповідань, новел, повістей, романів. Серед найвідоміших його
творів — романи «Волинь», «Майдан», «Кревнякй»,
«Межі і безмежжя», повісті «Соломонія», «Мертвий час»,
«Сильвестр», «Світова верба», «Українські ночі» тощо.
Б. М. Харчук у своїх кращих творах порушував
найболючіші проблеми соціального й національного буття
українського народу. Його творча манера відзначається
безкомпромісністю, щирістю, розмаїттям художніх
засобів і форм. Новелу «Моїй землі» надруковано в збірці
«Закам'янілий вогонь», що побачила світ у 1966 році.
10
З мовної скарбниці
без зайвих слів «без лишних слов» '
ніг під собою не чути «ног под собой не чуять, не чувствовать»
як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур
у березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й
поливає
ВПРАВИ (УПРАЖНЕНИЯ)
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова, в яких відбувається
чергування голосного о з і в формі род. відм. множини. Відновіть
вихідну форму цих слів.
2. Знайдіть у тексті слова, у формі род. відм. множини яких не
відбувається чергування о, є з і. Вкажіть, у якій формі їх вжито в тексті,
та відновіть їх вихідну форму.
3. Утворіть форму род. відм. множини:
розмова, мерёжа «сеть», село, болото, решето, нагорода, дорога, доба,
особа, озеро, перемога «победа», вимога, галера
4. Перекладіть українською мовою:
шесть сел, пять суток, несколько слов, у озер, много
разговоров, у ног, учебник для средних школ, ветки берез,
делегация состоит из 10 человек
5. У прислів'ях та сталих зворотах, наведених у рубриці «З мовної
скарбниці», знайдіть слова з чергуванням о з і в основі. Поясніть
відсутність такого чергування у формі погод.
Запам'ятайте різницю
тривалий «длительный, долгий» и витривалий «выносливый»
колотити «колотить» и заколот «мятеж»
махати «махать» и замах «покушение»
УРОК 2
Чергування із о, е (Чередование і с о, є): папір—паперу,
Яків — Якова, лід — льоду, радість — радості, ніч — ночі,
камінь — каменя, матір — матері
В предыдущем уроке мы рассмотрели
существительные, в основах форм род. п. мн. ч. или же форм других кос»
венных падежей которых гласные о, е исходной формы
им. п. ед. ч. заменяются і. В данном уроке мы остановимся
на тех существительных муж. и жен. рода, при склонении
которых і в основе исходной формы заменяется о или е в
формах косвенных падежей.
Гласный і может заменяться о или е в корнях
существительных муж. рода, как нарицательных (папір «бумага»,
кисіль «кисель», попіл «пепел», бій «бой», кіт «кот», бік
«бок»), так и имен собственных (Антін «Антон», Яків
«Яков», Федір «Федор»). Напомним, что у неодушевлен-
1 Русские соответствия приводятся только для устойчивых, образных
оборотов речи. Украинские пословицы и поговорки даются без перевода
в надежде на то, что читатели отыщут их русские эквиваленты
самостоятельно.
11
ных существительных форма вин. п. совпадает с исходной
формой. Ср.:
бої
боїв
боям
бої
боями
боях
Н. бій
Р. ббю
Д. бою
Зн. бій
Ор. боєм
М. (у) бою
бої
Кл. — —
Н. папір
Р. паперу
Д. паперу
Зн. папір
Ор. папером
М. (на) папері
(по) паперу
КІТ
кота
коту
кота
котом
коті
коти
котів
котам
котів
Цкову
Якове
Антін
Антона
Антону
Антона
Антоном
Антоні
Антону
Антоне
кисіль
киселю
киселю
кисіль
киселем
киселі
киселю
Якова
котами Яковом
котах ~
(по) коту
коте коти
папери попіл
паперів попелу
паперам попелу
папери попіл
паперами попелом
паперах попелі
попелу
Гласный і может при склонении заменяться о или е
не только в корнях существительных муж. рода, но и в
таких суффиксах, как -інь (камінь), -іт (стукіт «сильный
стук»):
Н. камінь
Р. каменя
каменю
Д. каменю
Зн. камінь
Ор. каменем
М. (на) камені
(по) каменю
Особое внимание необходимо обратить на правописание
некоторых основ слов с гласным і в исходной форме. Для
обозначения мягкости согласного л (політ «полет», лід
«лед») перед о в формах всех косвенных падежей, кроме
формы вин. п. ед. ч., в таких основах перед о пишется ь:
камені
каменів
каменям
камені
каменями
каменях
стукіт
стукоту
стукоту
стукіт
сту котом
стукоті
стукоту
Н. лід льоди
Р. льоду льодів
Д. льоду льодам
Зн. лід льоди
Ор. льодом льодами
М. (на)
льоду льодах
Кл.
но ліс ліси
лісу лісів
лісу лісам
ліс ліси
лісом лісами
лісі лісах
(по) лісу
лісе ліси
о или е могут также заменять і в формах слов жен. рода
III склонения (ніч, річ «вещь», осінь «осень»). Такая
замена у слов жен. рода происходит во всех падежах, кроме
вин. и твор. п. ед. ч.:
річ речі осінь
речі речей осені
речі речам осені
річ речі осінь
річчю речами осінню
речі речах осені
— осене
Н. ніч
Р. ночі
Д. ночі
Зн. ніч
Ор. ніччю
М. (у) ночі
Кл. ноче
ночі
ночей
ночам
НОЧІ
ночами
ночах
ночі
12
В суффиксах слов жен. рода -ість (радість) и -ір
(матір) о или е заменяют і во всех падежах, кроме вин. и твор.
п. ед. ч.:
Н. радість радості матір матері
Р. радості радостей матері матерів
Д. радості радостям матері матерям
Зн. радість радості матір матерів
Ор. радістю радостями матір'ю матерями
М. (у) радості радостях матері матерях
Кл. радосте радості матере матері
Примітка (примечание): При склонении русского слова мать
суффикс -ер- появляется во всех формах, кроме вин. п. ед. ч. Ср.:
И. мать матери
Р. матери матерей
Д. матери матерям
В. мать матерей
Т. матерью матерями
П. (о) матери матерях
Ліна Василівна Костенко
ЩОСЬ НА ЗРАЗОК БАЛАДИ,— ЯК ВИЙШЛИ
БУКВИ З-ПІД МОЄЇ ВЛАДИ
Було таке. Я мусила збрехать.
Не те щоб як,— всього на півсторїнки.
А букви раптом почали зітхать,
то та, то та тікать навперемінки.
Приміром, так. Беру я те перо.
І той папір. Писати хочу слово.
А буква «П», печальна, як П'єрб,
— пробачте,— каже,— я тут випадково.
Примхливе «Р», перлина парижан,
зробило враз акробатичний номер.
Кружляло «Ж», жахливе, як кажан,
а «Ц» і «Ч» присіли, наче гноми.
Сичало «С», мов коб]за на хвості.
Шкварчало «Ш», і «Ф» взялося в боки.
І вірне «К» уперше у житті
Зробило вбік категоричні кроки.
Стогнало «Н», пручалась буква «Ю»,
кусалось «Є», і «Т» кричало: «Тату!»
Сказало «Л»: «На цьому я стою!» —
ну, тобто прямо з Лютера цитату.
Слухняне «А» було вже на мазі,
із
приготувалось заспівати соло,
перекрутилось на одній нозі,
неначе циркуль,— і замкнулось коло.
Котився перстень літерою «О»,
його згубив мізинний палець змісту.
Тоді взяла я знову те перо.
Як і належить доброму стилісту,—
так-сяк стулила букви у строфу,
з тих, що були, по кілька варіацій.
І вийшло: м-м-м...н-н-н...брр...ффу!
Це швидше так, набір алітерацій.
Та ще ж не все. А що було за тим?
Поки таку звела я огорожу,
а буква «Я» чкурнула через тин,
і досі ще знайти її не можу.
мусила «должна была» перлина «жемчужина»
раптом «вдруг» як належить «как пристало»
зітхать «вздыхать» стулила здесь «слепила»
навперемінки «по очереди» огорожу «изгородь»
кажан «летучая мышь» чкурнула «шмыгнула»
пручалась «упиралась» тин «плетень»
приміром «к примеру» досі «до сих пор»'
примхливе «капризное»
Ліна Василівна Костенко
(нар. 1930 р.)
Відома українська поетеса, перекладач, лауреат
Державної премії України ім. Т. Г. .Шевченка. Автор
поетичних збірок «Проміння землі», «Над берегами вічної ріки»,
«Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», «Вибране»,
історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Вірш
«Щось на зразок балади,— як вийшли букви з-під моєї
влади» включений до збірки «Неповторність», яка
вийшла друком у 1980 році.
З мовної скарбниці
просто ночі «на ночь глядя»
річ у тім (тому), що... «дело в том, что...»
з'їсти лантух солі (з ким-нёбудь) «съесть пуд соли (с кем-н.)»
немає (не було, не буде) відбою «нет (не было, не будет) отбоя»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова, в основах яких
відбуваються чергування і з о, є та. о, є з і. Визначіть, в якій формі вони
вжиті в тексті, та утворіть: а) вихідну форму; б) форму, в якій
відбувається чергування із о, є або о, є зі. Вкажіть у тексті слова з голосними
14
о, е в основах, в яких не відбувається чергування з і.
2. Відновіть вихідну форму:
льодами, в попелі, киселём, з Яковом, хлопцю, папери, з
кйменю, матері, річчю, ночі
3. Поставте слова в дужках у потрібній формі:
Небезпечно їхати просто (чого? ніч). На (чому? камінь)
сиділа ящірка. Оксана взула нові (що? чобіт). У Вас
немає зайвого аркуша (чого? папір). Покуштували свіжого
(чого? кисіль) з вишень. До (кого? Федір) прийшли друзі.
На даху намёрзло багато (чого? лід). А (кому? матір) ви
сказали про це?
4. Провідміняйте:
ступінь, ніж, папір, кінь, двір, Федір
5. Перекладіть українською мовою, використовуючи сталі звороти,
подані в рубриці «З мовної скарбниці» в уроках 1 і 2:
Задание настолько важное и срочное, что его
нужно'выполнить без лишних слов. От счастья мы ног под собой не
чувствовали. В этом кафе очень уютно, наверно, от
посетителей нет отбоя. Мы давно работаем вместе, как говорят,
пуд соли вместе съели. Что это Вы собрались ехать на ночь
глядя. Дело в том, что мне нужно срочно позвонить по
телефону в Харьков.
Запам'ятайте різницю
талан «судьба» и талант «талант»
відтінок «оттенок» и відтинок «отрезок»
радіти «радоваться» и радити «советовать»
ошукати «обмануть» и обшукати «обыскать»
УРОК 3
Випадні голосні о, є (Беглые гласные о9 е):
день — дня, сон — сну, українець — українця,
білок — білку, учень — учня
В основах украинских существительных при склонении
может происходить чередование гласных о, е с нулем звука
(и, следовательно, отсутствием буквы). Такое изменение
основы при склонении характерно для многих
родственных существительных украинского и русского языков, ср.:
Н. день дні день дни
Р. дня днів и дня дней
Д. дню дням дню дням
Зн. день дні день дни
Ор. днем днями днем днями
М. (на) дні днях дне днях
(по) дню
15
сни
снів
снам
сни
снами
снах
и
сон
сна
сну
сон
сном
сне
сны
снов
снам
сны
снами
снах
Н. сон.
Р. сну
Д. сну
Зн. сон
Ор. сном
М. (у) сні
(по) сну
Примітка: Напомним, что у украинских и русских неодушевленных
существительных, подобных приведенным выше, форма вин. п. совпадает
с формой им. п.
Однако далеко не во всех украинских словах,
родственных с русскими, при склонении происходят одинаковые
изменения основ с гласными о или е. При образовании
форм таких слов нужно быть особенно внимательными.
Вот некоторые из них:
рот
рота
роту
рот
ротом
роті
роту
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
М.
лобй
лобів
лобам
лобй
лобами
лобах
лоб
лба
лбу
лоб
лбом
лбу
лбы
лбов
лбам
лбы
лбами
лбах
роти
ротів
ротам
ротй
ротами
ротах
рот рты
рта ртов
рту ртам
рот ' рты
ртом ртами
рту ртах
рте
лоб
лоба
лобу
лоб
лобом
(на)
лобі
(по)
лобу
а также:
Н. лев леей лев львы
Р. лева левів льва львов
Д. леву левам льву львам
Зн. лева левів льва львов
Ор. левом левами львом львами
М. (на) леві левах льве львах
(по) леву
Кл. леве леей
Примітка: В украинском языке при склонении слова лев как имени
собственного (Лев Толстой) допустимы два варианта основы: с
беглым е (Льва Толстого) и с сохранением е в формах косвенных падежей
(Лёва Толстого). Слово же сон в значении «название растения» (сон-
трава) при склонении не утрачивает гласный о (нарвати еону) в
отличие от слова сон, обозначающего состояние человека либо следствие
такого состояния (бачити уві сні).
В некоторых же украинских словах, родственных с
русскими, наоборот, наблюдается беглое е, в то время как в
основах русских слов при склонении гласный е
сохраняется. Ср.:
Н. майстер
Р. майстра
Д. майстру
Зя. майстра
Ор. майстром
М. (на) майстрі
(по) майстру
Кл. майстре
ИЛИ
майстри
майстрів
майстрам
майстрів
майстрами
майстрах
майстри
мастер
мастера
мастеру
мастера
мастером
мастере
мастера
мастеров
мастерам
мастеров
мастерами
мастерах
16
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
мох
моху
моху
мох
мохом
(на) моху
мохи
мохів
мохам
мохй
мохами
мохах
мох мхи
мха мхов
мху мхам
мох мхи
мхом мхами
мху мхах
Примітка: Обращаем ваше внимание на то, что в русском языке в
формах ед. ч. от слова мох допустимы две основы: с беглым о и с
сохранением о {моха, моху, мохом, мохе), во мн. ч. употребляется лишь
основа с беглым о.
Беглые гласные о, е встречаются не только в корнях
слов, но и в таких суффиксах, как -ень (учень «ученик»,
в'язень «узник», красень «красавец»), -ець (українець,
окраєць «горбушка (хлеба)»), -ок (білок «белок», ділок
«делец»):
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
Кл.
учень
учня
учню
учня
учнем
(на) учні
(по) учню
учню
учні
учнів
учням
учнів
учнями
учнях
учні
в язень
в'язня
в'язню
в'язня
в'язнем
в'язні
в'язню
в'язню
в яз ні
в'язнів
в'язням
в'язнів
в'язнями
в'язнях
в'язні
Примітка: В украинском языке встречаются, однако, слова, при
склонении которых возможны два варианта основы: с беглым е и с
постоянным е в суффиксе -ень. Напр.:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
Кл.
н.
р.
д.
3.
Ор.
м.
Кл
красень
красеня
красеню
красеня
красенем
(на) красені
(по) красеню
красеню
українець
українця
українцю
українця
українцемг
(на) українці
(по) українцю
українцю
красені
красенів
красеням
красенів
красенями
крпсенях
красені
українці
українців
українцям
українців
українцями
українцях
українці
красень
красня
красню
красня
краснем
красні
красню
красню
окраєць
окрайця
окрайцю
окраєць
окрайцем
окрайці
окрайцю
красні
краснів
красням
краснів
краснями
краснях
красні
окрайці
окрайців
окрайцям
окрайці
окрайцями
окрайцях
Примітка: 1. Напомним, что буква є обозначает два звука й-\-е.
При склонении слов наподобие окраєць гласный е выпадает, а звук
й обозначается в записи слова соответствующей буквой.
2. Исключением из правила склонения слов с суффиксом -ець
является существительное мудрець «мудрец», суффикс которого сохраняет
гласный е во всех формах. Объясняется это тем, что поскольку корень
данного слова оканчивается группой согласных др, то при выпадении
гласного е в суффиксе образовалось бы труднопроизносимое
сочетание согласных дрц. Сохранение е в основе слова при склонении
характерно и для русского существительного мудрец:
17
Н. мудрець
Р. мудреця
Д. мудрецю
Зн. мудреця
Ор. мудрецем
М. (на) мудреці
(по) мудрецю
Кл. мудрецю
мудреці
мудреців
мудрецям
мудреців
мудрецями
мудрецях
мудрец
мудреца
мудрецу
мудреца
мудрецом
мудреце
мудрецы
мудрецов
мудрецам
мудрецов
мудрецами
мудрецах
мудреці
При склонении слова чернёць «монах», наоборот, исчезает
е в суффиксе -ець, а труднопроизносимое буквосочетание
рнц упрощается: р выпадает в основах форм косвенных
падежей ед. ч. и всех падежей мн. ч. Ср.:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
Кл.
чернець
ченця
ченцю
ченця
ченцём
(на) ченці
(по) ченцю
ченцю
білки
білків
білкам
білки
білками
білках
—
ченці
ченців
ченцям
ченців
ченцями
ченцях
ченці
ділок
ділка
ділку
ділка
ділком
ділку
ділку
ділки
ділків
ділкам
ділків
ділками
ділках
ділки
Н. білок
Р. білку
Д. білку
Зн. білок
Ор. білком
М. білку
Кл. —
Следует, однако, иметь в виду, что в целом ряде
суффиксов существительных муж. рода гласные о и е при
склонении остаются неизменными, напр.: вёл-ет «великан»,
світ-оч «светоч».
УКРАЇНСЬКА ДУМА
Терпкими соками суворої і величної історії,
волелюбністю народного серця і незмїреною любов'ю до рідної,
навпіл засіяної зерном і кров'ю землі вирощена
українська дума. Не в затишку біля домашнього вогнища, а на
сплюндрованих вогнём і мечем поселеннях, не під дзвін
золотої бджоли, а під гадючий посвист петлі татарського
ординця і зловісний блиск турецького ятагана
народжувався наш героїчний епос. Народжувався він там, де жив,
страждав і боровся український народ; на велелюдних,
розколиханих тяжкими звістками майданах і в орлиних
гніздах Запорозької Січі, в турецькій неволі і в кривавих
січах проти чужоземних людоловів і поневолювачів. Тому
ми й крізь віки вчуваємо в українській думі кипучу
пристрасть наших предків, разючий свист козацьких шабель,
брязкіт невільницьких кайданів і ясу перемог.
Історія нашого народу-трудівника склалася так, що він
18
на протязі довгих століть мусив тримати в одній руці
серпа, а в другій — зброю. Ніколи наш народ — народ
великої душі і доброго серця — не косував і не зазіхав на
чужі краї. А на його землю в гонитві за зиском і
чорноземом сунули і татарські ординці, і турецькі яничари, і
німецькі ландскнехти, і шведські владолюбці, і польські
магнати. Тут, на обездолених займищах і крёсах, вони шукали
ситого життя і слави, тут вони мріяли навіки залишити
своє коріння й насіння, а залишили свою зганьблену зброю
і могили.
Звитяжна боротьба українського народу проти
чужоземних завойовників — це основа нашого героїчного
епосу.
Народившись ще в XV віці, він крізь буремні віки
дожив до сьогоднішнього дня і житиме для нових
поколінь, бо генієм народу йому дано те безсмертя, перед яким
безсилі тумани хронології, і перед яким віки стоять у
почесній варті; більше того, завдяки своїй волелюбності,
героїці, глибині почуттів, поетичній довершеності наша дума
перейшла географічні кордони і стала цінним культурним
надбанням інших народів. Отже, життєвий шлях її з
віками не обривається, а продовжує зеленіти в новому роз-
вбї. І ми можемо гордитися, що наш український епос по
праву достойно входить у величну скарбницю світової
культури.
(Стельмах М. П. Вступне слово до кн.: «Думи». К., 1982).
навпіл «пополам»
в затишку «в тиши»
сплюндрованих «опустошенных»
разючий свист «разящий свист»
ясу перемог «победный салют»
на протязі «на протяжении»
ніколи не косував і не зазіхав «никогда не заглядывался и не посягал»
в гонитві за зиском і чорноземом «в погоне за наживой и
черноземом»
на обездолених займищах і крёсах «на обездоленных займищах и
окраинах»
залишили свою зганьблену зброю «оставили свое опозоренное оружие»
звитяжна боротьба «победоносная борьба»
у почесній варті «в почетном карауле»
крізь буремні віки «сквозь бурные века»
стала надбанням «стала достоянием»
в новому розвбї «в новом расцвете»
у величну скарбницю «в величественную сокровищницу»
З мовної скарбниці
з дня у день «изо дня в день»
дісталося пёрцю з квасом «довелось хлебнуть горя»
19
пошитися (пошиватися) в дурні «остаться (оставаться) в дураках»
вітром підбито, а морозом підшито «на рыбьем меху»
в сіні вогню не сховаєш «в мешке шила не утаишь»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова з випадними
голосними є та о. Відновіть їх вихідну форму, а також визначіть, у якій формі
їх ужито в тексті.
Зразок: в затишку — затишок, місц. відм. однини,
іменник чол. роду
2. Відшукайте російські еквіваленти:
навпіл засіяна зерном і кров'ю земля; в затишку біля
домашнього вогнища; сплюндровані вогнём і ^мечём
поселення; не косувати і не зазіхати на чужі краї; обездолені
займища і крёси; віки стоять у почесній варті; зеленіти в
новому розвої; ввійти в величну скарбницю світової
культури; перейти географічні кордони
3. Відновіть вихідну форму:
вогнем, сну, дні, кораблями, майстра, хлопця, ділки,
молодці
4. Провідміняйте:
лоб, рот, мох, лев, вогонь, сон (растение)
5. Перекладіть українською мовою, використовуючи сталі звороти,
подані в рубриці «З мовної скарбниці» в уроках 2 і 3:
Нужно настойчиво трудиться изо дня в день, чтобы
вырастить хороший сад. Как ребята ни старались, все равно
остались в дураках. Ему довелось хлебнуть горя в своей
жизни. Пальто на рыбьем меху. Куда вы собрались на
ночь глядя? Дело в том, что мне нужно срочно зайти к
другу. Я давно знаю этого человека, как говорится, мы с
ним пуд соли съели.
Запам'ятайте різницю
дістати (з кишені) «достать (из и дістатися (до якогось місця)
кармана)» «добраться (до какого-нибудь
места)»
бігати «бегать» запобігати «заискивать»
начиняти (начинити) «начинять начиння (хатнє) «утварь (до-
(начинить)» машняя)»
багатий «богатый» багаття «костер»
привид «привидение» привід «повод, предлог»
20
УРОК 4
Вставні голосні о, є (Вставные гласные о, є):
земля — земель, книжка — книжок, вікно — вікон,
війна — еден
При склонении украинских существительных
наблюдается изменение в основе, прямо противоположное
описанному в уроке 3. В формах косвенных падежей появляются
гласные о, е> отсутствующие в исходной форме им. пад.
ед. ч. Например, вставные о или е появляются в форме
род. п. мн. ч. целого ряда существительных жен. рода
I склонения (земля, жінка, сестра, весна). Подобные
изменения в основах свойственны и родственным им русским
словам. Ср.:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
Кл.
земля
землі
землі
землю
землёю
(на) землі
земле
землі
земель
землям
землі
землями
землях
землі
земля
земли
земле
землю
землёй
земле
земли
земель
землям
земли
землями
землях
—
жінка
жінки
жінці
жінку
жінкою
жінці
жінко
жінки
жінок
жінкам
жінок
жінками
жінках
жінки
а также: сестра — сестёр, петля — петель, весна — вёсен,
сурма «труба» — сурем.
Вставные гласные о или е могут появляться не только в
корнях, но и в суффиксах существительных жен. рода в
формах род. п. мн. ч.: пі-сн-я — пі-сень, сп-а-льн-я —
сп-а-лень, сбТ'Н'Я — сдт-ень, ніж-к-а — ніж-ок. Следует,
однако, иметь в виду, что в отличие от родственных
русских слов с основой на мягкий согласный я, в формах род.
п. мн. ч. украинских слов сохраняется мягкость я, что и
обозначается на письме буквой 6, ср.: укр. вишня — вй-
шень и рус. вишен, укр. пісня — пісень и рус. песен, укр.
спальня — спалень и рус. спален, укр. сотня — сотень и
рус. сотен.
Вставные гласные о, е появляются и в формах род. п.
мн. ч. существительных сред, рода, причем такие же
изменения в основе свойственны и родственным русским
словам, ср.: вікно — вікон и окно — окон; полотно —
полотен и полотно — полотен; відро — відер и ведро — вёдер.
Иногда вставное е свойственно всем формам
существительных сред, рода во мн. ч.:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м
дно
дна
дну
дно
дном
(на)
(по)
дёна
ден
дёнам
дёна
денами
дні дёнах
дну
и
дно
дна
дну
дно
дном
дне
донья
доньев
доньям
донья
доньями
доньях
2І
Примітка: Обращаем внимание читателей на то, что формы род. п.
мн. ч. существительных сред, рода могут образовываться с помощью
окончания -ів: ікло «клык»—іклів (а не ікол), а также представлять
собой чистую основу слова: горло — горл, гирло «устье реки» — гирл,
жерло — жерл, кермо «руль» — керм, дерево — дерев, черево
«живот» — черев, джерело «источник» — джерел. Формы род. п. мн. ч.
некоторых украинских слов, родственных русским, отличаются, ср.: укр.
кочерга — кочёрг и рус. кочерга — кочерёг.
Таким образом, вставные гласные о, е появляются в тех
формах существительных жен. и сред, родов, основы
которых оканчиваются на следующие сочетания согласных:
кн (вікно — вікон), рн (зерно — зёрен), сн (весна —
вёсен), стр (сестра — сестёр), дн (дно — ден), мл
(земля— земель), шн (вишня — вйшень), тн (сотня —
сотень), льн (спальня—спалень).
Вставное е встречается также в формах род. п.
существительных, употребляющихся только во мн. ч. и
склоняющихся по образцу слов I склонения: ясла «ясли» —
ясел, ясна «десны» — ясен, вінця «края сосуда» — вінець,
піхви «ножны» — піхов. Ср. с формами родственных
русских слов: ясли — яслей (а не ясель). Нередко формы
существительных в род. п. мн. ч. внешне сходны, но
образуются они по-разному; и об этом следует помнить.
Например, существительные жен. рода траншея, ідея, алея,
мйша, свиня, стаття, сім'я в род. п. мн. ч. все имеют форму
с конечным -ей, ср.: траншей, ідей, алей, мишёй, свиней,
статей, сімей. Однако у первых трех слов форма род. п.
мн. ч. представляет собой чистую основу исходной формы
им. п. ед. ч., ср.: алёй-а — алей, траншёй-а — траншей.
Слова мйша і свиня образуют формы род. п. мн. ч. с
помощью окончания -ей: мйш-а — миш-ёй, свин-я — свин-ёй.
И, наконец, в формах род. п. мн. ч. слов стаття и сім'я
появляется вставное е в основе, причем в основе слова стаття
появление вставного е сопровождается заменой второго
согласного т согласным й, ср.: статт~я — статей, сім'я
(сімй-а) — сімей.
Такие же различия в образовании форм род. п. мн. ч.
наблюдаются и в родственных русских словах, ср.:
траншея — траншей, аллея — аллей, мышь — мышей,
свинья — свиней, семья — семей, статья — статей.
У некоторых существительных муж. рода вставное е
появляется в основе всех фо^рм, кроме исходной, ср.
склонение слов швець «сапожник» и жнець «жнец»:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
швець
шевця
шевцю
шевця
шевцём
шевці
шевців
шевцям
шевців
шевцями
жнець
женця
женцю
женця
женцем
женці
женців
женцям
женців
женцями
22
м.
Кл.
(на) шевці
(по) шевцю
шёвцю
шёвне
шевцях
шевці
женці
женцю
женцю
женче
женцях
женці
В приведенных словах шв-ець и жн-ець вставное е в
основе форм как бы компенсирует выпадение е в суффиксе
-ець при склонении. Такое явление наблюдается
регулярно в основах существительных, состоящих из одних
согласных. Ср. кроме слов жнець и швець также мр-ець
«покойник» — мер-ц-я, жр-ець «жрец» — жер-ц-я и т. п.
УРИВОК З ДУМИ «СМЕРТЬ КОЗАКА БАНДУРИСТА»
На татарських полях
Та на козацьких шляхах
То ж не вовкй-сіроманці
Квйлять та проквиляють,
Не орлй-чорнокрйльці клекочуть,
Попід небесами літають,—
То ж сидить на могилі
Козак старесенький,
Як голубонько сивесенький,
Та на бандуру грає-виграває,
Голосно-жалібно співає.
Гей, і кінь же біля його
Пострі&яний та порубаний,
І ратища поламані,
І в ладівниці — ні днісенького набою,
І піхви — без шаблі булатної,
Тільки осталася козакові бандура подорожня,
Та в глибокій кишені тютюну півпапушки,
Та люлька-бурулька.
Гей, сидить же кобзар на могилі,
І люлечку потягає,
І на бандурі грае-виграває,
І голосно-жалібно співає:
«Гей, панове-молодці,
Козакй-запорожці!
Ой де ж то ви пробуваєте?
Чи до Сїчі-матері приїжджаєте,
Чи ляхїв-ворогїв киями покладаєте,
Чи татар-бусурмён
Малахаями, як череду, в плін завертаєте?
Гей, коли б же мені бог поміг
Старі ноги розправляти
Та й за вами поспішати,
23
Хоч би я на останку віку вам заіграв
Та голосно-жалібно заспівав.
Гей, уже ж, видно, мені без бандури пропадати,
Уже нездужаю по степах я чвалати;
Будуть мене вовкй-сіроманці зустрічати
І дідом за обідом коня мого заїдати.
вовкй-сіроманці «серые волки»
на могилі здесь «курган на месте захоронения»
ратища «копья»
в ладівниці «в пороховнице»
ні дн?сенького набою лит. однісінького «ни одного патрона»
піхви «ножны»
півпапушки тютюну «полсвязки табачных листьев»
люлька-бурулька «курительная трубка-сосулька»
пробуваєте «пребываете»
в плін лит. в полон «в плен»
нездужаю здесь «не в силах»
чвалати «бродить»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова: 1) в основах якйх
з'являються вставні є або о: 2) з випадними о та є; 3) з чергуванням
о, є з і в основі. Відновіть їх вихідну форму та визначіть, у якій формі їх
ужито в тексті.
2. Провідміняйте:
земля, шабля, сосна, дно, молитва, вікно, сестра, книжка
3. Перекладіть українською:
У него нет сестер. Много весен пронеслось над этой
древней землей. В доме много окон. На ладони у Оксаны
лежало несколько зерен пшеницы. Дмитрий знает много
украинских народных песен и всегда охотно их поет с друзьями.
В нашем районе открыли несколько детских яслей.
Сколько женщин работает на нашем заводе? Обложки книжек
были украшены национальным орнаментом.
4. Утворіть форми род. відм. множини:
бджола, коло, земля, вишня, пісня, гора, річка, межа, вода,
дно, скло, гра, дошка, книжка, сотня
5. Відшукайте українські еквіваленти, використовуючи відомості,
подані в рубриці «Запам'ятайте різницю» попередніх уроків:
выносливый организм; найти повод; заискивать перед
начальником; похож на привидение; сидеть у костра;
обмануть'человека; богатое хозяйство; кухонная утварь;
быстро бегать, небольшой отрезок пути
З мовної скарбниці
перший-ліпший «первый попавшийся»
більш-менш «более менее»
ні в якому (в жодному) разі «ни в коем случае»
24
УРОК 5
Комплексні зміни в основах іменників
(Комплексные изменения в основах существительных):
вісь — осі, овёс — вівса, тиждень — тижня, скло —
стёкла, нёбо — небеса, теля — теляти.
Нерегулярні зміни в основах іменників
(Нерегулярные изменения в основах существительных):
четвер — четверга, дошка — дощдк, гра — ігри
В основах украинских существительных может при
склонении изменяться не единичный звук (и
обозначающая его на письме буква), а целый комплекс звуков (и
букв). Например, в основах форм косвенных падежей
некоторых слов женского рода (вісь «ось», вівця «овца»)
одновременно гласный і чередуется сои выпадает
начальный согласный в:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
вісь
осі
осі
вісь
віссю
(на) осі
осі
осей
осям
осі
осями
осях
вівця
вівці
вівці
вівцю
вівцею
вівці
вівці
овець
вівцям
овець
вівцями
вівцях
Примітка: Однако такое изменение свойственно не всем
существительным жен. и муж. рода с начальным слогом основы в*, ср.,
например: вільха «ольха» и вівсюг «овсюг»:
Н. вільха вівсюг
Р. вільхи вівсюга
Д. вільсі вівсюгу
Зн. вільху вівсюг
Ор. вільхою вівсюгом
М. (на) вільсі вівсюгу
В существительном овёс «овес» происходит изменение
основы, противоположное описанному выше: согласный в,
как и гласный *, появляются в формах косвенных
падежей, кроме формы вин. п. ед. ч., совпадающей с исходной
формой:
Н. овёс вівса и вівси
Р. вівса вівсів
Д. вівсу вівсам
Зн. овёс вівса и вівси
Ор. вівсом вівсами
М. (на) вівсі вівсах
(по) вівсу
Изменение основы слова при склонении может
заключаться и в исчезновении либо, наоборот, появлении в ее
составе групп согласных и гласных. Иногда такие группы
25
являются частью корня, например, в словах тйжоень,
скло:
Н. тиждень
Р. тижня
Д. тижню
Зн. тиждень
Ор. тижнем
М. (на) тижні
(по) тижню
Часто группа гласных и согласных, появляющаяся в
основах форм, представляет собой суффикс. Например,
суффиксы -ат (-ят) и -ее- усложняют основу форм
косвенных падежей ед. ч. и форм мн. ч. целого ряда
существительных сред. рода. Ср.:
тижні
тижнів
тижням
тижні
тижнями
тижнях
СКЛО
скла
склу
скло
склом
склі
склу
стекла
стёкол
стёклам
стёкла
стёклами
стёклах
Н.
Р.
д.
Зн.
Ор.
м.
нёбо
нёба
нёбу
нёбо
нёбом
(на) небі
(по) нёбу
небеса
небес
небесам
небеса
небесами
небесах
теля
теляти
теляті
теля
телям
теляті
телята
телят
телятам
телят
телятами
телятах
В словах муж. и жен. родов с суффиксом -ин- в исход1-
ной форме (громадянин «гражданин», людина) при
склонении основа, наоборот, упрощается: суффикс -ин-
выпадает в падежных формах мн. ч.:
Н. громадянин
Р. громадянина
Д. громадянину
Зн. громадянина
Ор. громадянином
М. (на) громадянйні
(по) громадянину
Кл громадянине
громадяни
громадян
громадянам
громадян
громадянами
громадянах
громадяни
людина
людини
людині
людину
людиною
людині
люди
людей
людям
людей
людьми
людях
людино
люди
Примітка: Подобные же изменения в основах свойственны и
формам родственных русских слов, ср.: нёбо — небеса, гражданин —
граждане.
В некоторых украинских существительных
наблюдаются нерегулярные изменения основы, свойственные лишь
им. Подобные формы уникальны и их следует запомнить.
Ср. склонение слов четвер «четверг», дошка «доска» и ера
«игра»:
Н. четвер четверги
Р. четверга четвергів
Д. четвергу четвергам
Зн. четвер четверги
Ор. четвергом четвергами
М. (на) чет- четвергах
вергу
дошка дошки гра ігри
дошки дощок гри ігор
дошці дошкам грі іграм
дошку дошки гру ігри
дошкою дошками грою іграми
дошці дошках грі іграх
26
ДІАЛЕКТНЕ РОЗМАЇТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Від Сяну й Бугу на заході до Сїверського Дінця на
сході, від Прип'яті на півночі до Чорного й Азовського
морів на півдні живе український народ. Кожен, хто коли-
небудь хоч ненадовго виїжджав із рідного міста чи села
в сусіднє, а тим більше віддалене, знає, що говорять там
хоч і українською мовою, та всё ж таки трохи якось по-
іншому, не так, як у його рідному селі чи місті. Та навіть
сам процес говоріння називають неоднаково в різних
місцевостях України: в одних — говорять або говорат, вогд-
рат, говореть, говоре, гварат, говорут, в інших же ж —
гомонять або гомонёть, ще в інших — байуть, балакайуть,
гадають, бесідують...
Приїхав автобусом — так говорять усюди на Україні,
і лише на Закарпатті й, рідше, Гуцульщині скажуть
прийшов з автобусом. Або й такий приклад. На запитання
своєї потіхи-маленького синочка чи донечки, де в них
узявся меншенький братик Петрусь чи сестричка Оксан-
ка, мама, яка живе на центральній і лівобережній
Україні, жартуючи, відповість: приніс чорногуз або лелека, на
Поділлі — чорногуз або боцюн, на правобережному
Поліссі — бусел, бусеньу на Чернігівщині й лівобережній
Київщині — гайстер, на батьківщині О. П. Довженка біля
Сбсниці — клёкотень, на Волині й Лемківщині — боцюн,
боцян, у Галичині, на Закарпатті й Буковині — бузьок,
бусько (тут кажуть ще й веселик), над Тисою на
Закарпатті — ґовля...
А буває й таке, що вживають одне й те саме слово, але
розуміють його по-іншому... Приїхала подолянка в гості
до своєї свекрухи-галичанки. І дуже вже хотілось
сподобатись свекрусі, догодити їй. Попросила якось свекруха
невістку наварити на обід пирогів. Та, не задумуючись,
замісила тісто, розтопила піч і напекла пирогів.
Приходить свекруха з поля на обід і бачить: є пироги.., та не
ті — печені, а не варені. Прикро стало невістці, що не
виконала прохання матері. А звідки ж було їй, небозі, знати,
що в Галичині пирогами називають і варені вареники,
і печені пироги.
Отже, не всюди на Україні говорять однаково.
Територіальні різновиди сучасної національної мови
називаються говорами чи діалектами і наріччями. Наука, яка
вивчає територіальні вияви тої чи іншої мови,
називається діалектологією. Знавці українських говорів, учені-
діалектблоги, можуть на основі навіть небагатьох
характерних рис у мовленні тієї чи іншої людини досить до-
27
кладно... встановити, з якої місцевості походить чи де
проживає ця людина. За приклад досить узяти таке. Якщо
ваш співрозмовник вимовляє єблуко, єкйй замість яблуко,
який, можете не сумніватись у його походженні з Гуцуль-
щини, а якщо він скаже вони пйшеть замість пишуть, то
він, найімовірніше, родом із Надснов'я на Чернігівщині.
(Залёський А. М.// Культура слова. К-, 1990. Вип. 38)
Власні- назви (Имена собственные)
Гуцулыцина—историко-этнографическая область в горных
районах Ивано-Франковской, Черновицкой и Закарпатской областей
Украины
Поділля — Подолье (Подолия, Подольская земля) — историческая
область в бассейне Южного Буга и побережья Днестра, территория
современных Винницкой и Хмельницкой областей Украины
Полісся — Полесье — область, занимающая север Украины
(Волынская, Ровенская, Киевская, Черниговская, Житомирская области),
а также юг Беларуси и запад России
Волинь — Волынь (Волынская земля) — историческая область в
IX—XVIII вв. в бассейне южных притоков р. Припять и верховьев
Западного Буга (современная территория Волынской, Ровенской,
Житомирской, северных частей Тернопольской и Хмельницкой
областей Украины, восточной части Люблинского воеводства
Польши)
Буковина—Буковина—историческое название (с XV в.) части
территории современной Черновицкой области Украины (Северная
Буковина) и области Сучава в Румынии (Южная Буковина)
Галичина — Галичина (Галиция) — историческое название части
западноукраинских и польских земель; современные Ивано-Франков-
ская, Львовская, Тернопольская области Украины, Жешувское и
большая часть Краковского воеводства в Польше
Закарпаття — Закарпатье (Закарпатская Украина) — территория
современной Закарпатской области. В X—XI вв. входило в состав
Киевской Руси. В XI в. захвачено Венгрией, затем входило в состав
Австрии и Австро-Венгрии. С 1919 г.— Чехословакии. С 1945 г.— в составе
Украины.
Лемківщина — Лемковщина — территория в Карпатах на склонах
Нижних Бескидов, где жила этнографическая группа украинцев —
лёмки. После второй мировой войны большое количество лемков
переселилось во Львовскую, Тернопольскую и Николаевскую области, а
также в западные районы Польши. Сегодня границы Лемковщины как
этнографического района трудно четко определить.
Буг (Південний Буг) — Буг (Южный Буг) — река на Украине,
впадает в Бугский лиман Черного моря
Сіверський Донець — Северский Донец — правый приток Дона
Прип'ять — Припять — река на Украине и в Беларуси, правый
приток Днепра
Тиса — Тиса — река, самый длинный (левый) приток Дуная;
протекает главным образом по территории Украины, Венгрии, Югославии,
а также Румынии, Чехии и Словакии
Сян — приток р. Вислы, протекает по территории Галиции
Надснов'я — Надсновье — территория по р. Снов, притоку р.
Десны, в Черниговской области
28
потіхи «утехи» небозі «бедной, бедняжке»
жартуючи «шутя» різновиди «разновидности»
непорозуміння «недоразумение» вйяви «проявления»
сподобатись «понравиться» знавці «знатоки»
догодити «угодить» рис «черт»
прйкро «обидно» докладно «подробно,
обстоятельно»
ВПРАВИ
1. Дайте відповідь по-українськи:
Чи однаково говорять жителі різних міст або сіл
України? Як називається наука, що вивчає територіальні
різновиди національної мови? Як називаються такі
територіальні різновиди мови? Як у різних місцевостях України
називають лелеку? Чому невістка-подолянка не зрозуміла
прохання свекрухи-галичанки? З яких місць родом
людина, що замість яблуко, який каже єблуко, єкйй?
2. Провідміняйте:
дно, погода, коло, сестра, українець, гонець, сон
(рослина), майстер
3. Знайдіть 2—3 прикметники для означення поданих слів:
скло, погода, озеро, повітря, дорога, людина, дерево, шкіра
З мовної скарбниці
Народні назви місяців
січень — тріскун, сніговйк, льодовик
лютий — крутень, зимобор, бокогрїй, криводоріг
березень — протальник, з гір потоки, заграйярочки, капельник
квітень — краснёць, снігогін, дзюрчальник, водолій, лукавець
травень — травник, пісенник, мїсяць-громовйк
червень — крёсник, червець, ізбк, гнилець
липень — сінокіс, косень, білень, грозовйк, іллюх
серпень—копень, ґедзень, хлібочол, жнивёць, приберйха-припасйха,
спасівець
вересень — сівень, ревун, зарев, вареснёць, маїк
жовтень — грязень, весїльник, хмурень, зазймник
листопад — падолист, братчин, напівзймник
грудень — хмурень, мочавець, андрїєць
29
УРОК 6
Варіанти основ форм іменників
(Варианты основ форм существительных):
коза — коз и кіз, сосна — сосон и сосен,
чобіт — чоботами и чоботями, крихта — крихт,
крихіт и крихот
У некоторых украинских существительных в одном и
том же падеже возможны формы — варианты. Они
содержат, например, разные основы слова при одном и том же
падежном окончании. Так, у существительных жен. рода
I склонения, основы которых оканчиваются группой
согласных, в род. п. мн. ч. возможны формы без
окончания с основой исходной формы им. п. ед. ч. или же с
основой, в которой появляются вставные е, о или і: Іскра —
іскр и іскор, служба — служб и служеб, крйхта «кроха» —
крихт, крихот и крихіт. Иногда в род. п. мн. ч. таких
существительных возможны параллельные формы со
вставными о или е: сосна — сосон и сосен.
Примітка: Формы род. п. мн. ч. у родственных украинских и русских
слов жен. рода I склонения с группой согласных в конце основы могут
различаться. Например, в русском языке для слов искра, служба в род. п.
мн. ч. допустимы лишь формы без вставных гласных е или о: искр, служб,
а для слова сосна — только форма сосен. В то же время если русское
слово молитва в род. п. мн. ч. употребляется только в форме молитв, то для
украинского слова молитва в этом падеже допустима лишь форма с
вставным ударным о: молитов.
Сравните приведенные существительные со словами, в
формах род. п. мн. ч. которых обязательны вставные
гласные о или є (мітла «метла» — мітел, вишня — вйшень,
жінка — жінок) или же допустима только форма, основа
которой совпадает с основой исходной формы им. п. ед. ч.
(фарба «краска» — фарб, буква — букв, битва — битв,
пільга «льгота» — пільг, форма — форм, щогла
«мачта» — щогл).
У существительных жен. рода I склонения возможны
также параллельные формы род. п. мн. ч. с чередованием
и без чередования е, о с і в закрытом слоге: коза — коз и
кіз, сльоза — сльоз и сліз, голова — голов и голів,
панчоха «чулок» — панчох и панчіх, тополя «тополь» —
тополь и топіль, підлога «пол (в помещении)» — підлог и
підліг, жменя «горсть» — жмень и жмінь. Сравните эти
слова с теми, в формах которых обязательно происходит
чередование е, о с і (школа — шкіл, особа — осіб,
берёза — беріз, дорога — доріг) или же сохраняется е, о осно-
30
вы исходной формы (вода — вод, межа — меж,
розмова — розмов, долбня — долонь).
Варианты основ с чередованием и без чередования
е,осів формах род. п. мн. ч. возможны и у слов сред, рода:
плене — плеч и пліч, ср. с озеро — озёр и слово — слів,
коло — кіл.
Параллельные формы образуются и от ряда
существительных муж. рода и слов, употребляющихся только во
мн. ч. Для таких слов в дат., твор. и предл. падежах
допустимы формы с твердой и мягкой основой. Окончания
остаются фактически теми же, лишь мягкость согласного
обозначается буквой я, напр.: штанй — штанам и штаням,
штанами и штанями, у штанах и у штанях; ворота —
воротам и воротям, на воротах и на воротях; чобіт «сапог» —
чоботам и чоботям, чоботами и чоботями, у чоботах и
у чоботях. Чередование мягких согласных с твердыми в
основе форм свойственно также некоторым
существительным жен. и муж. рода в тв. п. ед. ч. и род. или вин. п. мн. ч.,
напр.: буря — бурею, бур (ср. с рус. буря — бурей, бурь),
кінь — конём, коней (ср. с рус. конь — конём, коней).
Разные основы появляются у некоторых слов в формах
мн. ч. Ср., например, склонение украинских слов вухо
«ухо» и око «глаз»:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
вухо
вуха
вуху
вухо
вухом
(у) вусі
вуха
вух и
вухам
вуха
вухами
вухах
(по) вуху
Н. око
Р. ока
Д. оку
Зн. око
Ор. оком
М. (на) оці
уші
ушей
ушам
уші
ушима
ушах
очі
очей
очам
очі и у і
очами и
очах
ухо
уха
уху
ухо
ухом
ухе
зічі
очима
ушт
ушей
ушам
уши
ушами
ушах
(по) оку
Иногда основы форм слова в ед. и мн. ч. могут вообще
не иметь ничего общего, напр.: десна и ясна «десны»:
Н. десна ясна
Р. деснй ясен
Д. десні яснам
Зн. десну ясна
Ор. десною яснами
М. десні яснах
В то же время в украинском языке некоторые
существительные не имеют подобных супплетивных форм в от-
31
личие от родственных русских слов. Ср., например, укр.
людина — люди и рус. человек — люди, а также укр.
мрія — мрій и рус. мечта — мечтаний (от мечтание).
Іван Багряний
УРИВОК 3 РОМАНУ «САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ»
І багато ще було надзвичайних людей в цій камері. Ба
всі люди тут були по-свойому надзвичайні, й про кожного
з них можна багато, дуже багато сказати. Кожен з 340 був
чимсь оригінальний, і щоб їх усіх охарактеризувати, треба
написати окрему, велику книгу. Починаючи від токаря з
ХТЗ та агронома з колгоспу й кінчаючи високим
інженером та професором Марксо-ленінського інституту.— всі
вони були варті окремої уваги. Діла ж у них були
найрізноманітніші і часом найфантастйчніші, а часом надто вже
безглузді й смішні. Тут були ті, що сиділи за велику
диверсію й за галоші (насмілилися десь сказати, що в
крамницях -совєтських бракує галош), за те, що були колись
за кордоном, і за те, що не були за кордоном, за те, що
збудували не так завод, і за те, що той завод слідчому зду-
малось зірвати. За те, що в колгоспі чомусь здохла стара
кобила, і за те, що чомусь помер після пиятики начальник
політвїдділу МТС. За свастику, намальовану на
вчителевому черевикові, й за криво намальовані вуса «вождя» на
мистецькім панно; за те, що назвав життя собачим, і за
те, що назвав цибулю советським салом. За те, що не був
у Червоній Армії під час революції, й за те, що в ній був
саме під час революції; за те, що не був у партії, й за те,
що якраз був у партії. За те, зрештою, що нещасливим
уродився й що такий випав жёреб. В багатьох районах
РВ НКВД дістали плани (все-бо в цій країні
плановане),— плани ліквідації «ворогів народу»,— їм доведено
план до району, а вони вже довели його до двору, бо му-
сіли вибирати — або виконати план «боротьби з ворогами
народу», або не виконати того плану й сісти самим, як
сідали всі за невиконання будь-якого плану. Виконуючи
план, начальники на місцях хапали всіх, на кому
спинялася їхня увага, а план таки виконували. А тепер же ще
план треба перевиконати, та не як-небудь, а по-стаханов-
ському — на двісті процентів. І попливли «вороги народу»
в тюрми рікою. Велике діло план і велике діло — кампанія
реконструкції людини, а ще більше діло — кампанія
очистки тилу від прямих і потенційних ворогів режиму. Хіба
масштаб і глибина цієї кампанії арештів не є доказом
32
масштабів невіри правлячої, верхівки в лояльність і
вірність своїх громадян?! А оскільки дія викликає протидію,
то чим більше розгортаетьсй кампанія ліквідації «ворогів
народу», тим більше тих ворогів стає, бо не може ж мати
за арештованого й знищеного сина стати другом системи!
Або брат за брата! І таким чином брила, котячись з гори
Безглуздя, стає все більшою, ситуація стає все
безнадійнішою, все йде до ідіотизму, до самозаперечення. А
машина працює.
ХТЗ (Харківський тракторний
завод) «Харьковский тракторный завод»
були варті окремої уваги
«заслуживали особого
внимания»
безглузді «бессмысленные» пиятики «пьянки, попойки»
бракує «не хватает» мистецькім «художественном»
колись «когда-то» зрештою «наконец»
слідчому «следователю» жёреб «жребий»
зірвати «взорвать» РВ (районний відділ) «районный
отдел»
чомусь «почему-то» дістали «получили»
все-бо «ибо все, ведь все»
мусіли лит. мусили «были должны, вынуждены»
спинялася їхня увага «останавливалось их внимание»
хіба «разве»
правляча верхівка «правящая верхушка»
знищеного «уничтоженного»
брила «глыба»
самозаперечення «самоотрицание»
Іван Багряний
A906—1963)
Псевдонім українського письменника Івана Павловича
Лозов'ягіна. Життя і творчість цієї непересічної й
талановитої людини та митця донедавна були мало відомі
широкому читацькому загалу в Україні. Причини цілком
зрозумілі. Іван Багряний зазнав і жахів сталінських катівень,
і поневірянь еміграції. Помер він 25 серпня 1963 р. в
Західній Німеччині. Роман «Сад Гетсиманський» —
найкращий твір письменники. Видатний український
громадський діяч і письменник Володимир Кирйлович Винни-
чёнко назвав його «великим, вопіющим і страшним
документом». Роман певною мірою автобіографічний. В його
основу покладено те, що автор пережив і побачив на
власні очі в 30-ті роки під час ув'язнення в харківській
тюрмі. Роман видано вперше за кордоном у 1950 році.
В Україні він побачив світ лише в 1990 році в журналі
2 3-255 33
«Дніпро» (№ 4—10). Окремим виданням опублікований
у видавництві «Дніпро» в 1991 році.
непересічної й талановитої людини та митця «незаурядного и
талантливого человека и художника»
донедавна «до недавних пор»
широкому читацькому загалу «широкой читательской публике»
катівень «застенков»
поневірянь «мытарств»
певною мірою «в определенной мере (степени)»
побачив на власні очі «увидел собственными глазами»
під час ув'язнення «во время заключения»
побачив світ «вышел в свет»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст І коментар до нього. Поясніть зміни в основах
при відмінюванні таких слів, ужитих в них:
людей, до двору, на очі, катівень, громадян, в році
Відновіть їхні вихідні форми, а також визначіть, у якій формі їх подано
в текстах.
2. Знайдіть українські еквіваленти в тексті та коментарі до нього:
увидел собственными глазами, заслуживали особого
внимания, выпал жребий, останавливалось их внимание,
поплыли рекой, правящая верхушка, действие вызывает
противодействие, широкая читательская публика, вышел в
свет, незаурядный человек и художник, в определенной
степени
3. Перекладіть українською. При виконанні завдання
користуйтеся «Російсько-українським словником»:
Приходите к нам в гости в четверг. Я видел это
собственными глазами. В полу не хватало нескольких досок.
Доктор обнаружил у девочки воспаление десен. Оксана не
любила шумных игр. Достаточно нескольких искр, чтобы
вспыхнул пожар. Сколько бурь пронеслось над древней
украинской землей.
4. Наведіть можливі варіанти форми род. відм. множини поданих
слів, поясніть, за рахунок яких змін в основі слова вони виникають:
жменя, підлога, тополя, сльоза, лоза, панчоха
5. Підберіть українські відповідники:
дёсны, глаз, стадо, круг, награда, ладонь, граница
(предел), сутки, лицо (человек), делец, сильный стук, бумага,
пепел, великан
З мовної скарбниці
Не дай, боже, з Івана пана, з козй кожуха, з свині чобіт.
Не доженеш і конем, що запізнйш одним днем.
34
Не ясла до коней ходять, а коні до ясёл.
Скорий поспіх — людям посміх «Поспешишь — людей насмешишь».
Працювати як мокре горить «Работать спустя рукава, с ленцой».
УРОК 7
Варіанти відмінкових закінчень іменників
(Варианты падежных окончаний существительных):
термін — терміна и терміну, Владивосток — у
Владивостоку и у Владивостоці, льох — у льоху и у льосі
Параллельные формы существительных могут
возникать не только в результате разных изменений в основе
слова, но и благодаря присоединению к одной и той же
основе разных падежных окбнчаний. Как правило, такие
формы являются дублетами и в употреблении между ними
нет никакого различия. Однако в ряде случаев (и их
нужно особо запомнить для правильного
словоупотребления) между формами с разными падежными
окончаниями есть смысловые или стилистические
расхождения.
Например, существительные муж. рода в род. п. ед. ч.
могут иметь два окончания: -а (-я) и -у (-ю). Между
такими формами, как двора и двору (отдвір), сира и сиру (от
сир «сыр, творог»), намёта и намёту (от. намёт «палатка»)
никаких отличий нет и обе они равно допустимы в
употреблении. Ниже мы подробнее остановимся на тех случаях,
когда возможна или предпочтительна одна из форм: либо
форма с окончанием -а (-я), либо форма на -у (-ю). С
окончанием -а (-я) употребляются:
1) существительные, основы которых оканчиваются на
согласные ж, ш, ц: ніж — ножа, хлопець — хлопця, кіш
«кош» — коша, но дощ — дощу, хвощ — хвоща;
2) слова-названия единиц измерения веса, длины,
времени: тиждень — тижня, десяток — десятка, кілограм —
кілограма, метр — метра, місяць — місяця, понеділок —
понеділка;
Винятки (исключения): рік — року, вік — віку
3) названия населенных пунктов: Київ — Києва,
Львів — Львова, Житомир — Житомира, Пирятин —
Пирятина, но в некоторых случаях возможно
параллельное употребление форм с окончаниями -а (-я) и
-у (-ю), напр.: Рим — Рима и Риму, Париж — Парижа и
Парижу.
2* 35
Только с окончанием -у (-ю) употребляются
односложные неодушевленные существительные льох «погреб* —
льоху, зал — залу, храм — храму, піт — поту, в отличие от
односложных одушевленных существительных, ср.: кіт —
кота, лев — лева, тигр — тигра.
Смысловые различия между формами род. п. ед. ч. с
-а (-я) и -у (-ю) наблюдаются у следующих слов; апарат
(телефонний) — апарата и апарат (управлінський,
міністерства) — апарату, акт (документ) — акта и акт
(театральної вистави) — акту, термін (слово) — терміна и
термін (строк виконання, дії чого-н.) — терміну. В
последние годы в украинском языке наблюдается тенденция
к унификации форм род. п. ед. ч. существительных муж.
рода: формы с окончанием -а (-я) вытесняются формами
с окончанием -у (-ю). Это не касается слов, в которых
закреплению окончания -а (-я) способствуют особенности
их строения. Например, в формах с ударением на
окончании слов-названий рек всегда произносится й пишется
наг (-я): Дніпрд — Дніпра, Дністер — Дністра, Донець —
Дінця.
Параллельные окончания -у (-ю), -і шй-ові, -еві (-еві)
могут иметь формы существительных муж. и сред, родов в
предл. п. ед'. ч. На употребление окончаний -у (^ю) и -і влия1
ют сочетаемость с предлогом, наличие в основе слова
определенных суффиксов и ударение. Например, в
сочетании с предлогами в (у), на и приупотребляются формы с
окончанием -Ї. в лісі, у полі, на столі, при вході. С
предлогом /ш,~ как правило, сочетаются формы с окбнчанием
-у (~ю): по лісу, по пдлю,Яо столу. Если в основе слова
есть суффиксы *-о*с, ~ечк, -к или -шс, то в предл. п. ед. ч.
такие слова употребляются с окончанием -у (-*>)*• на рві*
танку (от світан-ок «рассвет»), у містечку (от міст-ечк+о
«городок»), на столику (от стдл-ик «столик»), у лЫку
(от ліж-К'О «кровать»).
В форме предл. п, ед. ч. согласные г, к, х в конце основы
слов перед окончанием -і заменяются, соответственно, з,
ц, с, как в нарицательных существительных, так и в именах
собственных, напр.: берег — на березі, каталог — у
каталозі, рух — у русі. От слов с основой на к:, г в предл. М
ед. ч. возможны формы-варианты: с окончанием -і и заме*
ной к на ц, агнази с окончанием -у и неизменной
основой, Ср.: піджак—у піджаці му піджаку, ланцюг «цепь»-г
на ланцюгу и на ланцюзі, Буг — нц Бузі ипо Бугу,
Владивосток — у Владивостоку и у Владивостоці. Отметим, что
в именах собственных, особенно иностранных, сильна
тенденция к сохранению исходной осноьы в предл. п! ед. ч.,
36
ср.: Нью-Йорк —у Нью-Йорку, Дамаск —у Дамаску,
Цюріх—,у Цюріху, однако Едінбург—в Едінбургу и
в Единбурзі.
Большинство односложных украинских слов муж. рода
с основой на г, к, х в предл. п. ед. ч. употребляются с
ударным окончанием -у> перед которым не происходит
замена г, к, х на* соответственно, з, ц, с, напр, тік «ток —
место для обмолота, очистки и просушивания зерна»-^
на току, сніг — у снігу, Ыг — на бігу, цех — у цеху*
Встречаются, однако,, и параллельные формы: льох «погреб» —
у льоху ну льосі, бік «бок, сторона» — на боку и на боці.
Михайли Панасович Стёльмах
УРИВОК З ПОВІСТІ «ГУСИ-ЛЁБЕД1 ЛЕТЯТЬ»
І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити
з хати, як одразу, сварять, а то й духопелять тебе і
називають махомётом, вариводою, лоботрясом. А в чому ж ти
вискочиш, коли тепер не кожний дорослий. розживеться
на взуття? Скажи про це,— знору ж розумщіком назвуть
тебе, затюкають, ще й згадають, щоза мною давно плаче
попруга з діідною цряжкою; горіла б вона зі своїм
плаканням ясним вогнем! .
А як дурно-пусто перепало, мені, коли тільки зазйміло
і перший льодок запах чорнобривцями! Тоді наш прицер-
кдвний пагорб і ковзанку біля нього вкрила дітвора — усі
щі; санчатах або на дерев'яних ковзднах. Вони робляться
т|а$: береш пр довжині чобота брусочок березини, явора
або кленини, ристругуєш з нього копанйчку, робиш схід-
щк для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим
товщий; тим краще. От і вся мудрація, зате скільки втіхи
від неї! ,
. Дивйвсяпдивйвся я з вікна, як раюють шщі,.та й,
вибравши слущну хвилину, тихцем шатнувся у сїніі, вихопив
з-під жорен ночбвки, заарканив їх мотузочком і боебніж
по^іетлявся до дітвори. Ніхто й не здивувався, що я притй-
рився /з такою снастю, бо на чбму, тільки тут т каталися:
одні на санчатах, другі на грамаках, треті на шматкові
жфсті, четверті умудрилися замість ковзанів осідлати
притерті худбб'ячі кістки; п'яті — на підковах,., А Іван
дядька Миколи спускався на перевёрнутому догори
ногами ослінчику. Головне було — не на чому їхати, а щоб
тільки їхати, коли ж гепнешся,— не кривитися, а реготати
з, усіма.
37
Яка то була втіха вибратись на самісіньку маківку
пагорба, переможцем поглянути на засніжене село, що
бавилось димами, всістись на свого самоката і — гайда,
гайда, гайда на весь дух донизуй Машинерія твоя летить,
аж гуде, вітер у вухах пересвистує, збоку собйкй гавкаіоть,
на дзвіниці дзвбнять, перед тобою хати
хитаються-підстрибують, уся земля йде обертасом, а ти, мов кум королю,
розсівся на своїх ногах, щоб не так мёрзли, і переганяєш
дівчат або якогось страхополоха, з розгону врізаєшся у
чиїсь санчата і м'ячем вилітаєш на сніг. А ззаду ще і ще
хтось наїжджає на тебе і вже росте отакенна купа, в якій
усе регоче, верещить, клубочйться, видирається наверх і
жужмом котиться вниз.
З цієї веселої і теплої копиці раптом хтось почав мене
за ковнір витягати на світ божий. Він одразу потемнів у
моїх очах, коли я опинився перед поблідлою від страху і
гніву матір'ю. Ось тепер усі почали дивитись на мене,
ніби я з місяця звалився. А хтось уже приніс матері
ночовки, що встигли чомусь надколотись. Мати підхопила
їх під руку та й, не дуже церемонячись, потягла мене з
грища на розправу. Хотів я гайнути кудись навтіки, #е
перець не росте, та мйтерина рука наче приросла до моїх
оббх.кбвнірів. Гай-гай» куди поділася моя радість, коли я
поперёд ночовок і матері плентався додому.
Ну, а яке потім було сум'яття, ви, напевне, догадуєтесь:
спершу з мене вибивали дурування і примовляли, який я
бузувір, опришок, урвиголова, харциз, каламут, і навіть
химород. На таке противне слово я ніяк у душі не-міг
погодитись. Але й перечити не став, знаючи, що за це можна
відхопити зайвого духопелика. Далі мені маминою
хусткою на два ґудзи перев'язали шию, запакували на піч, де
парилось просо, і почали обпоювати малиновим чаєм, який
зовсім був би добрим, аби коло нього хоч лежала
грудочка цукру.
На другий день уже було відомо, що чортяка мене не
вхопить, бо я вночі ні разу не бухикнув. Тому дід
зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього, а мати сказала,
що — в оглашённого, Після цього ми з дідом перезирну-
лись, усміхнулися, мати посварилась на мене бровами ї
кулаком, а бабуня вирішила повести свого безклёпкого
внука до церкви. Там я мав і покаятися, і набратися
розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже
цим і журився, бо не раз чув, Що такого добра бракувало
не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось
вискакували клёпки, розсихались обручі, губились ключі від
розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість
38
мїзків росла капуста, не родило в черепку, не було лою
під чупрйноіЬ, розум якось втулявся аж у п'яти і на в'язах
стирчала макітра.
босоніж «босиком»
духопелять разг, «колошматят»
дорослий «взрослый»
розумником назвуть «умником
назовут»
попруга «подпруга»
дурно-пусто «ни за что ни про
что»
зазйміло здесь «повернуло на
зиму, началась зима»
чорнобривцями «бархатками,
бархатцами»
пагорб «пригорок, холм»
ковзанку «каток»
на ковзанах «на коньках»
брусочок березини, явора або
кленини «брусочек березины,
явора или клена»
копанйчку «полозок (у коньков,
саней)»
східчик «ступеньку»
дріт «проволока>
раюють «блаженствуют»
вибравши слушну хвилину
«улучив удобный момент»
тихцём «потихоньку»
шатнувся разг. «метнулся»
з-під жорен «из-под жерновов»
ночовки «корытце (от ночви «ко-
. рыто»)»
пометлявся разг. «помчался»
притйрився разг, «притащился»
на грамаках «грамакй — вид
деревянных санок»
на шматкові жерсті «на куске
жести»
худбб'ячі кістки «кости скотины»
на ослінчику «на скамеечке»
на самісіньку маківку пагорба
«на самую верхушку холма»
на дзвіниці «на колокольне»
удався в нього «пошел в него»
перезирнулися «переглянулись»
посварилась бровами і кулаком «погрозила бровями и кулаком»
безклёпкого «несмышленого»
вискакували клёпки, розсихались обручі, губились ключі від розуму,
не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мїзків росла капуста,
недюдйло в черепку, не було лою під чуприною, розум втулявся в п'яти,
на в'язах стирчала макітра «образные выражения-синонимы со
значением «ума не хватает, котелок не варит»
махомет здесь «разбойник»
варивода «зануда»
уся земля йде обертасом «вся
земля идет кругом».
страхополоха «труса»
отакенна кула «вот такая куча»
жужмом «все вместе, кучей»
з копиці «из кучи, копны»
ковнір «воротник»
опинився «оказался»
з грйща «с игрища»
гайнути навтіки «пуститься
наутек, дать стрекача»
де перець не росте «куда глаза
глядят»
плентався «тащился»
сум'яття «смятение»
напевне «наверно»
дурування «дурь»
бузувір, опришок, урвиголова,
харцйз, каяамут, химород
«слова-синонимы со' значением
«разбойник, баламут»
відхопити зайвого духопелика
«заработать лишний
подзатыльник»
на два ґудзи «в два узла»
запакували на піч «уложили на
печи, отправили на печь»
грудочка здесь «кусочек»
зауважив «заметил»
одчайдух «отчаянный, удалец,
сорвиголова»
Михайло Панасович Стельмах
A912—1983)
Український письменник, академік АН України A978).
Автор трилогії про українське село пожовтневої доби
«Велика рідня» A949—50), «Кров людська — не водиця»
(кн. 1—2, 1957), «Хліб і сіль» A959), романів «Правда
і кривда» A961), «Чотири броди» A979), «Дума про тебе»
A969).. Автобіографічна повість «Гуси-лебеді летять»
вийшла друком у 1964 році.
ВПРАВИ
1. Визначіть граматичні форми слів та відновіть їхню вихідну
на ослінчику, з вікна, переможцем, димами, у вухах, з
розгону, матір'ю, цукру
2. Відшукайте російські відповідники до поданих зворотів:
дурно-пусто, вибрати слушну хвилину, маківка пагорба,
земля йде обертасом, котитися жужмом, гайнути навтіки,
де перець не росте, відхопити духопелика, удатися в кр-
гось, баняк не варить
3. Перекладіть українською:
Люблю ходить босиком. На самой верхушке холма стояла
старая колокольня. Как только повернуло*на зиму и
первый ледок запах бархатками, детвора с санками и
коньками высыпала на улицу. Хорошо бо весь дух нестись на
санках вниз с горы! Дмитрий простудидся, и мать поила
его малиновым чаем. Земля идет кругом, когда катаешься
на коньках. Трусы не любят быстрой езды, это занятие
для отчаянных. Характером внук пошел в деда.
.4. Підберіть українські слова-синоніми та антоніми:
страхополох, варивода, урвиголова, слушний, раювати
Запам'ятайте різницю
прийнятий (до виконання) и прийнятний «приемлемый»
«принятый (принят) к
исполнению»
виборний (посада) «выборной и виборчий (округ) «избира-
(должность)» тельный (округ)»
паливо «топливо» и пальне «горючее»
писемність «письменность» и письменність «грамотность»
зрозумілий «понятный» и зарозумілий «высокомерный»
40
УРОК 8
Варіанти відмінкових закінчень іменників
(Продовження (Продолжение)):
батько — батьку и батькові, губа — губ и губів,
Чернівці — Чернівців и ЧернівецЬу плече — плечима,
плечами и плічмй
В предл. п. ед. ч. существительные муж. и сред, родов
могут иметь параллельные окончания, -і или -у (-ю) и -о«,
-ее* (-ее*): кінь— на коніи на коневі, батько — на батьку
и на батькові, телятко — на телятку и на теляткові. Иногда
на употребление форм с окончанием -ові, -еві (-еві)
накладываются ограничения, связанные с благозвучностью
слова и удобством его использования. Например, от
слов, основы которых оканчиваются на -ов, -ів9 -в, -ев,
формы пред. п. ед. ч. образуются с помощью окончания
-г\ Львів — у Львові, міністерство — у міністерстві.
Параллельные формы могут иметь в род. п. мн. ч.
некоторые существительные муж., сред, и жен. родов, а
также ряд существительных, употребляющихся только во мй.
числе. Одна из таких форм представляет собой чистую
основу без окончания, а вторая образуется с помощью
окончания -ів, ср.: мама —- мам и мамів, тато — тат и
татів, губа — губ и губів, легеня —« легёнь и легенів, раз —
раз и разів, чари — нар и чарів. Иногда в форме без
окончания появляется вставное -є (граблі — грабель и
граблів, Чернівці-г- Чернівець и Чернівців) ,или гласный о
в основе чередуется с і (поле — гиль и полів). Пары форм-
вариантов могут состоять также из формы без окончания
(чистая основа исходной формы слова со смягченным
конечным согласным) И; такая же форма, осложненная
уставным е или о, напр.: сонце — сонць и сонёць, пахва
«подмышка» — пахе и пахов.
У существительных сред, рода на. -я с удвоенными
согласными тт в конце основы также могут быть две
вариантные формы род. п. мн. ч.: с окончанием -ів и в виде чистой
основы, в которой выпадает конечный согласный г, а
мягкость предшествующего согласного т обозначается букэой
&, напр.: відкриття «открытие» — відкриттів и відкрить.
Однако в большинстве своем такие существительные
избирают одну из возможных форм род. п. мн. ч., ср.:
життя — життів, почуття «чувство» — почуттів, но заняття
«занятие» — занять. Существительные сред, рода на -я
с другими удвоенными согласными в конце основы (жж,
чч, шш, нн, се) в род. п. мн. ч. всегда употребляются в
41
форме без окончания, ср.: узлісся «опушка леса» —
узлісь, узбережжя «побережье» — узбереж, півріччя —
півріч, піддашшя — «^авес» — піддаш.
Примітка: Обратите внимание на правописание форм род. п. мн. ч.
с конечными согласными ж, ч, ш.
Целый ряд существительных всех родов в твор. п. мн. ч.
может иметь параллельные формы с окончаниями -ами
(-ями) и -лш, причем перед окончанием -ми основы
выступают с изменением как гласных (і заменяет о), так и
согласных (конечный согласный основы смягчается), напр.:
сльоза — сльозами и слізьми, кінь — конями и кіньми,
крило — крилами и крильми, колесо — колесами и
колісьми. Иногда существительное может в твор. п. мн. ч. иметь
все три формы с возможными в этом падеже окончаниями
-ами, -има и -*ш, напр.: плече — плечами, плечима и
плічмй. Чаще же всего вариантов может быть два: с
окончаниями -ами и -има (око — очами и очйма) или -ами
(-ями) и -ми (кість — костями и кістьми). Выбор
окончания может зависеть от выбора варианта основы формы,
напр.: вухо — вуха — вухами и вухо — уші — ушима.
Существительные, употребляющиеся только во мн.
числе, могут иметь в твор. п. формы с параллельными
окончаниями -има и -лш, напр.: грбші «деньги» — грошима
и грішми, двері — дверима и дверми (ср. с рус. дверь —
двери — дверями и дверьми). Формы украинских слов,
образующиеся с помощью окончания -ли,, могут отличаться
от форм родственных русских слов, ср.: укр. сани — сань-
мй и рус. сани — санямщ укр. гуси — гусьмй и рус. гуси —
гусями, укр. кури — курмй и рус. куры — курами. Формы
же твор. п. некоторых родственных украинских и русских
слов имеют однр и то же окончание -ми, ср.: укр. діти —
дітьми и рус. дети — детьми, укр. люди — людьми и рус.
люди — людьми.
Примітка: Следует запомнить отличия в формах род., дат. и предл.
падежей украинского существительного кури и родственного ему
русского существительного куры, ср.: укр. курёй и рус. кур, укр. курям и
рус. курам, укр. курях и рус. курах. Расхождения наблюдаются и в
формах род. п. мн. ч. слова раз, ср.: рус. раз (пять раз) и укр. раз и разів
как £>авно допустимые в употреблении формы-варианты.
Некоторые формы тиогут иметь два варианта ударения, напр.:
гість — гості — гостям и гостям, гостями и гостями, гістьмй и гістьми,
у гостях и у гостях.
42
Олександр Петрович Довженко
З «ЩОДЕННИКА»
Часом мені здається, ідр я вже вмер і гдавно лежу в
ямі, і кожна звістка з України падає на мої груди, як
могильна земля, заступ за заступом. Що мене не тільки вже
нема, а наче й не було ніколи. Неначе не створювала мене
зовсім українська земля п'ятдесят один рік тому, не
годувала хлібом і мёдом, не поїла думками, почуттями, не
купала у віруваннях і звичаях нашого народу, не вкладала
в мой душу ні своїх гордих героїчних поём, ні любові до
себе, ні ллачу, коли плакала сама, як удова у неволі.
Так, попросивши один раз хліба поради і одержавши
камінь осуду, я, нг^рбджегіий для добра, похитнувсь і
мовчки впав, як падає мертвий, і кров моя запеклась і
присохла до сивого мого волосся. І,ви злякалися усі
гуртом мого засудження і вголос возненавйділи мене, як
ненавидять покараного, одні радіючи національною за
формою радістю, другі — з зубовним скреготом і гепанням,
-треті — з горілкою. А четверті, припускаю, пригадали для
власної втіхи не тільки ганьбу мого злочину, а що й
характер у мене поганий, а він таки справді поганий вже тисячі
літ, ще з тих часів, коли творець розділив майстрів
надвоє: на тих, що плавлять, лаючись, метал при височенних
злих температурах, і на майстрів холодно-теплуватих,
зате приємних, без червоточини, в обтічних лисих
характерах.
Проте трапляється в житті, хоч і не дуже часто, коли
навіть найвелйчніші події чи твори в світі, проникаючи
їв свідомість деяких людей, пристосовуються до їхньої
мірки і зразу стають такими нікчемними, пустими й
фальшивими, як і вони самі.
Не будемо сердитись даремно. Його величність
Випадок створив їх так же, як і нас, і порозкидав по всяких
посадах. Тому хай пишуть і вони, бо світ ще все-таки
лихий, і вони лйчать йому, як короста загнузданому хворому
коневі. Хай живуть і повніють, як живуть серед людей
блохи чи якась інша отруйна комаха людська.
А коли подумати, що плюючи в дірочку, комаха хотіла
не так нагидити комусь, як догодити заклопотаному на*-
чальству, тоді все стає ясним і зрозумілим, особливо коли
начальство зі свого боку теж намагалося не підкачати
перед вищестоящим, уже дійсно заклопотаним по вуха
начальником, який і не думав про се.
Прийміть мій сердечний привіт і забудьте прикрість.
43
Все проходить, як вода в берегах. Бездоганність
редактора, -як і всякого іншого творця, були, є і буде в більшій
мірі ділом щастя, ніж результатом чеснот.
Щастй вам,, доле.
поради «совета»
осуду «осуждения»
похитнувсь «пошатнулся»
усі гуртом «все вместе»
вголос «вслух»
покараного .«наказанного»
з гепанням здесь «со стуком»
з горілкою «с водкой»
п'ятдесят один рік тому
«пятьдесят один год назад»
отруйна комаха «ядовитое
насекомое»
нагидити «напакостить»
догодити «угодить»
про се лит. про це
прикрість «досада, огорчение»
припускаю «допускаю»
ганьбу мого злочину «позор
моего "преступления»
в обтічних «в обтекаемых»
свідомість «сознание»^
пристосовуються «приспосаблит
ваются»
по всяких посадах «по всяким
должностям»
лйчать «подходят (кому-н.)»
бездоганність «безупречность»
чеснот" «достоинств,
добродетелей»
щастй вам, доле здесь «пусть
будет благосклонной к вам
судьба, пусть улыбнется вам судьба»
трапляється в житті «случается,
встречается в жизни»
Олександр Петрович Довженко
A894—1956>
Видатний український кінорежисер і письменник,
основоположник українського кінематографу. Він створив
всесвітньовідомі фільми «Земля», «Арсенал», «Щорс» та
інші. Ім'я О. П. Довженка носить республіканська
кіностудія в Києві. Доля митця склалася трагічно. Створений
ним у 1944 році фільм «Україна в огні» про воєнне
лихоліття сталінські посіпаки піддали нищівній критиці. Фільм
заборонили, а самого автора, звинувативши в
націоналізмі, на багато років позбавили можливості не тільки
працювати, але й жити на рідній землі. Помер О. П.
Довженко в Москві.
«Щоденник» став для нього на довгі роки A941—1956)
єдиним засобом творчої праці. Саме в ньому О. П.
Довженко, занотовує свої спостереження, спогади, намітки
майбутніх сценаріїв, цікаві й важливі для його нових з£-
думів деталі навколишнього життя, риси
людських.характерів, роздуми, часом гіркі й розпачливі, над, історією
українського народу, власною злою долею. Повний текст
«Щоденника» вдалося надрукувати лише в 1990 році.
Підготував його до друку О, М. Підсуха, який багато сш
віддав збиранню й публікації літературної спадщини
О. П. Довженка.
44
посіпаки «прислужники» спостереження «наблюдения»
піддали нищівній критиці
«подвергли уничтожающей критике» спогади «воспоминания»
звинувативши «обвинив» навколишнього «окружающего»
позбавили можливості «лишили розпачливі «отчаянные»
возможности» спадщини «наследия»
занотовує «записывает»
ВПРАВИ
1. Використовуючи російсько-український словник сталих зворотів,
уміщений в кінці книжки, перекладіть українською подані речення:
Вы правы, эта идея действительно очень интересна. Новый
спектакль в театре оперы и балета-имени Тараса
.Шевченко заслуживает внимания. Петр одел первый попавшийся
костюм. Обед был приготовлен на скорую руку. Дети
ходили за ним по пятам. У меня, к сожалению, нет под рукой
телефонного справочника. Такие научно-популярные
издания ко времени. Согласно подписанному договору страны
обменяются посольствами. Почта отправляется каждый
день.
2. Враховуючи відомості, вміщені в рубриці «Запам'ятайте
різницю» попередніх уроків, виберіть потрібне слово з тих, що подані в
дужках, і поставте його в необхідній формі:
Сукня була голубого кольору з зеленуватим (відтинок,
відтінок). Не можу знайти (привид, привід), щоб
поговорити з нею. Ці умови є для нас цілком (прийняті, прийнйт-
ні). Ми повинні виконати свій (громадський,
громадянський) обов'язок. Хлопець був у (громадський,
громадянський, цивільний) одязі. До якого (виборний, виборчий)
округу належить Ваш будинок?
3. Утворіть можливі форми:
а) місц. відм. однини: льох, бік, сніг, цех, батька, берег,
Львів, міністерство, Київ, Владивосток;
б) род. відм. множини: губа, Чернівці, граблі, легеня,
тато, мама
4. Підберіть означувані слова:
добрий, великий, громадянський, зарозумілий
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Найдавнішими друкованими книжками, призначеними для
нашої землі, було 5 книжок церковнослов'янською мовою,
що їх видав 1491 року в Кракові друкар Швайпольт (Свя-
тополк) Фіоль.
45
Пёрший український словник складено було близько 1581
року невідомим4 автором. Він лишився в рукопис! і мав
назву: «Лёксис з тлумаченням слов'янських слів на просту
мову». Тут всіх слів 896, автор підшив свого рукописа до
«Острозької біблії», яка вийшла в 1581 році, і в такому
^йгляді словник дійшов до нашого часу..
Пёрший буквар видав Лаврентій Зизаній у Вільні 1596
року. Він називався «Наука до читання й розуміння
слов'янського письма». До книжки додав Зизаній «Лёксис»,
тобто словник. «Наука» Зизанія започатковує довгий ряд
видань букварів на Україні і в Білорусії у старі часи.
Словник Зизанія містив 1061 слово. Церковнослов'янські
слова тут пояснюються простою українською мовою, яка
майже тотожна з теперішньою (парубок, зараз, глазня,
пута тощо). Це пёрший друкований словник української
мови.
(Шевчук В. О. Із вершин та низин. К., 1990)
УРОК 9
Смислові відмінності між формами іменників
(Смысловые отличия между формами существительных):
вага — ваги, вигода — вигоди, папір — папери,
час — часом, часами, на часі, день — днями
Нередко в украинском языке, как и в русском,
падежные формы одного и того же существительного могут
приобретать смысловые оттенки, отличающие их от исходной
формы. Иногда формы слова настолько расходятся по
значению, что можно говорить о появлении в языке
разных, самостоятельных слов. Подобные слова следует
запомнить, а в случае сомнений советуем сверяться с
толковым словарем украинского языка (Словник української
мови: В 11 т. К., 1970—1980) или со «Словником
труднощів української мови» под ред. С Я. Ермоленко {К., 1989).
Часто по значению расходятся формы
существительного в ед. и мн. числах. Например, существительное вагсС
«вес» только в ед. числе имеет значение «тяжесть
предмета, которая обычно определяется взвешиванием» (на
вагу золота «на вес золота»» питома вага «удельный вес»).
Также только в ед. числе слово вага может употребляться
в переносном значении «большое значение, влияние,
ценность» (рішення великої, громадської ваги «решение
большого общественного веса, значения»). Й в ед., и во
46
мн. числе слово вага может выступать в значении «прибор
для взвешивания, весы» (зважити на вазі «взвесить на
весах», електронні ваги «электронные весы»). Во мн.
числе слово вагй имеет только последнее из приведенных
значений, в отличие от русского слова весы, не
употребляющегося в ед. числе в значении «прибор для
взвешивания».
Определенная разница в значении, его сужение,
наблюдаются и у форм ед. и мн. числа слов-синонимов
вигода и зручність (оба эквивалентны русскому слову
«удобство»). Только формы мн. числа этих слов —
вигоди и зручності — употребляются в значении
«оборудование, приборы, приспособления, обеспечивающие для
человека определенные удобства в быту» (квартира з усіма
вигодами (зручностями) «квартира со всеми
удобствами»).
Слово папір «бумага» только во мн. числе (папери)
употребляется в значении «документы, бумаги»
(переоглянути папери «просмотреть бумаги», працювати з
паперами «работать с бумагами, документами»). Только во мн.
числе (береги) слово берег имеет значение «края книги,
листа; поля» (береги сторінки «поля страницы»г ср. с
русскими прля и поле, которым то же значение
свойственно и во мн., и в ед. числе: поле страницы и поля страницы).
Существительное увага «внимание» только в ед. числе
может употребляться в значениях «сосредоточенность
мыслей или зрения, слуха на каком-л. объекте,
направленность мысли на что-либо», «заботливое отношение,
расположение к кому-либо» (брати (взяти) до уваги
«принимать (принять) во внимание», заслуговувати уваги (на
увагу) «заслуживать внимания», звертати (звернути)
увагу «обращать (обратить) внимание», оточити ув&гоіо
«окружить вниманием»). Однако в отличие от русского
слова внимание украинское слово увага может
употребляться и во мн. числе, но только в другом значении,
а именно: «дополнения, пояснения к тексту наподобие
предисловия или послесловия». Предисловие когда-то так
и Называлось по-украинСкй передні уваги, в современном
украинском языке более употребительно слово передмова
для обозначения предисловия. Во мн. числе слово увйга
употребляется также в значении «короткое
высказывание, замечание, примечание» (уваги на берегах рукопису
«замечания на полях рукописи»).
В украинском языке, как и в русском, ряд
существительных, обозначающих различные вещества, минералы,
употребляется только й ед. числе: зблото, срібло, рідина.
47
Некоторые из таких слов могут употребляться во мн. числе
для обозначения различных видов или сортов-данных
веществ. Например, слово смола употребляется во мн. числе
только в значении «синтетические полимеры, которые в
результате отвердения превращаются в неплавкие и
нерастворимые продукты» (синтетичні смоли). Слово масло
также употребляется во мн. числе для обозначения
различных видов подобного вещества, напр.: мінеральні
масла, ефірні масла. Следует также запомнить, что
некоторые украинские существительные в отличие от
родственных русских слов имеют значение только мн. числа.
Ср.: двері и дверь/груди и грудь. Склоняются подобные
существительные по образцу мн. числа слов III
склонения, напр.:
н.
р.
д.
Зн.
Ор.
м.
двері
дверей
дверям
двері
дверима,
дверми
(на) дверях
груди
грудей
грудям
груди
грудьми
грудях
Часто дополнительные смысловые оттенки появляются
в формах твор. или предл. падежей ед. и мн. числа. Такие
формы существительных в украинском языке, как и в
русском, могут употребляться в роли наречий образа
действия. Ср.: день и днями, на днях «на днях», нас и часом,
часами «иногда», на часі «ко времени, своевременно». При
употреблении в роли наречия образа действия форма твор.
падежа существительного в украинском языке, как и в
русском* может получать и иное ударение, ср.: бігом
(займатися бігом «заниматься бегом») и бігом (робити
бігом «делать бегом, очень быстро»). Многие падежные
формы существительных вошли в состав устойчивых
оборотов украинского языка либо сами являются
устойчивыми выражениями, значение которых следует запомнить
для правильного их понимания и употребления:
мати на увазі, на оці «иметь в виду»; до речі «кстати»; на
жаль «к сожалеипю»; стати у пригоді «пригодиться»;
у разі потреби «в случае необходимости»; іншим разом
«в другой раз»; на зразбк (кшталт) «наподобие»; у такий
спосіб «таким образом».
В то же время некоторым русским словосочетаниям,
содержащим существительные в разных падежных
формах, либо отдельным падежным формам русских
существительных, употребляемым в роли наречий, в украинском
языке соответствуют наречия. Запомните их:
48
рус. в глубину, глубиной — укр. завглибшки
в высоту, высотой — заввишки
в длину, длиной — завдовжки
в ширину, шириной — завширшки
в толщину, толщиной — завтовшки,
завгрубшки
вверх лицом — горілиць
вниз лицом — долілиць
под рукой — напохваті
на удивление — напрочуд, навдиво-
вйж, навдивовижу
с глазу на глаз — віч-на-віч
лицом к лицу — сам на сам
плечом к плечу — пліч-о-пліч
в конце концов — зрештою, врешті-
решт
в конечном итоге — насамкінець
по обеим сторонам — обабіч
под руки — пбпідруч
на скорую руку — нашвидкуруч
в стороне — осторонь
каждый день (год, — щодня (-року, -міся-
месяц) ця)
Іван Юхимович Сёнченко
синклітйкш
Отёць Павло був людиною весёлою, любив гарних
молодиць, добре вино і гострі приправи. І гострі імена
людські. Навколо все Івани та Івани, Марійки та* Марійки,
а є ж у святцях такі прецікаві імена, як Псой, Віл, Апол-
лос, Псоя у Шахївці не було, Вїла теж, а Аполлос був —
дід Гопало, отож — бог Сонця, Краси, Поезії, Кохання!
Проте це була робота весёлого попередника отця Павла.
А отець Павло теж не хотів пасти задніх, надто коли мова
про дівчаток заходила. Любив він їм давати звучні імена,
фривольні часом, от як Євпистймія, наприклад, бо знав,
що, за законом народної етимології^ шахівчани з тієї
Євпистймії неодмінно Пестйну, Опестйну, Лепестйну
зроблять. Хе-хе! Пікантно... А хіба не пікантно взяти святці,
знайти в них Фёклу, Фотинію, Соломонію, і, реалізувавши
їх біля купелі, дістати такі шедеври, як Вёкла, Хостйна,
Солоха? Утішно!..
. Своєму приятелеві, вродливцеві Кнёру Максиміліану
Орестовичу, він розповідав одного рйзу:
49
— Але й Хїврі, Солохи, Хотйни тепер рядовими
іменами стали. Ще б перчику! Тож якось приносять до мене
дівчинку хрестити. А мені тридцять років, демони в крові
гуляють, грають там. Думаю: випада добра нагода
повеселитися. Питаю кума: «Як наректи вашу хрещеницю?»
Відповідає: «Так і так, батьки народженої і ми, куми,
просимо назвати її Марійкою...» — «Хе! Марійкою я вам так
і назву, аристократи репані!» — думаю. А вголос кажу:
«Ні, сьогодні в святцях не Марійчин день, а який саме —
книга покаже». Узяв святці і у вічі випало якесь таке
несусвітно скажене слово: «Синклітйкія. Чуєте? Синклі-
тйкія! Це від латинського — синкліт, сенат! Отож
Синклітйкія — дочка сенатора! Як звучить! Оврам Гнояк —
сенатор, а дочка його — Гнояківна! Ховаю регіт, статечно
виголошую: «Нарікається раба божа во ім'я отця, сина
і святого духа Синклітйкією...» Вимовив оте ім'я, зиркаю
на кумів і бачу: кума це слово, мов довбнею по голові
вдарило, аж очима закліпав сердешний; кума не така
вразлива була, швидко отямилась, перепитала: «Як ви
сказали, батюшко?» — «Синклітйкія»,— відповідаю. «Ага,
ага, розумію, батюшко. Дякуємо, до побачення!» Пішли.
Стою біля вікна, дивлюся їм услід. Думаю, що ж то вони,
бідолашні, робити будуть з тією Синклітйкією, як вийдуть
із становища? Минуло півроку, зустрічаю якось на вулиці
матір тієї новонародженої, питаю: «Як же там ваша
донечка поживає?» — Це ж ви про котру?» — «Та про
найменшеньку, про оту, що Горпйна з Гнатом хрестили» —
«А, то ви про Секлёточку? Нічого, спасибі вам, росте. Там
таке втішне...» — «То ви, виходить, Секлёткою
назвали?» — питаю. «Егё ж, Секлёткою, Секлёткою, бо знаєте,
батюшко, по-церковному ніхто не второпа, то ми
по-своєму...» Ні, бестії! Таки знайшли вихід з безвиході та ще й
який! Ухопилися за звукоряд с-к-л-т і на ньому споруду
свою звели: Секлёта!
Отець Павло був демократом, то кінець кінцем дав
схвальну оцінку винаходу своїх парафіян. А Кнер Макси-
міліан Орестович — ні. Він копилить губи і зневажливо
вимовляє:
— Сэклэта! Фі! Це не Жанет, Люція, Мері!!! Можна
зрозуміти сердешного Максиміліана Орестовича. Вже
чверть століття минуло з того часу, як він змінив своє
прізвище, став Кнёром, а кляті мужики, як і раніше
продовжували Кнуром його звати!
50
попередника «предшественника» як вийдуть із становища «как
вродливцеві «красавцу» выйдут из положения»
хрещеницю «крестницу» не второ па «не сообразит»
статечно виголошую «степенно споруду «сооружение»
провозглашаю»
довбнею «дубиной» знайшли вихід з безвиході
очима закліпав «глазами захло- «нашли выход из безвыходного
пал» положения»
вразлива «чувствительная» дав схвальну оцінку «дал одоб-
отямилась «оправилась, опом- рительную оценку»
нилась» кнур «кабан»
бідолашні «бедные»
винаходу своїх парафіян «изобретению своих прихожан»
копилить губи «кривит губы»
зневажливо «пренебрежительно»
кляті «проклятые»
Іван Юхимович Сёнченко
A901 — 1975)
Український прозаїк. Один із фундаторів сучасної
української літератури. Автор численних оповідань,
повістей, цікавих спогадів про літературне життя на Укра-*
їні в 20—40-х роках XX століття. Брав активну участь у
діяльності таких відомих у 20-ті роки літературних
осередків, як «Плуг» (був одним з ініціаторів його
створення) , «Гарт», В АПЛІТЕ (Всеукраїнська Академія
Пролетарської ЛІТЕратури). Серед найкращих творів
І. Ю. Сёнченка — повісті «Савка», «Феськб Кандйба»,
оповідання «Діоген», «Рубін на Солом'янці», «На
калиновім мості» та інші. Оповідання «Синклітйкія» написано
в 1972—1975 роках. Воно входить до «червоноградського
циклу» (Червоноград — місто у нинішній Харківській
області. В селі Шаталине неподалік зід Червонограду
народився письменник).
один із фундаторів «один из основателей»
численних «многочисленных»
осередків «очагов, центров»
гарт «закал»
ВПРАВИ
1. Перекладіть українською:
Мне еще нужно поработать вечером со срочными
деловыми бумагами. На полях рукописи редактор карандашом
сделал свои замечания. Наши знакомые получили новую
квартиру со всеми удобствами. Электронные весы
позволяют взвешивать вещества с большой степенью точности.
51
У Вас не найдется чистого листа бумаги? Это поручение
большой общественной важности. На берегу реки росла
сосновая роща. Края сосуда были украшены резьбой.
2. Складіть речення, поставте подані слова в потрібній граматичній
формі:
Дмитро, чистий, з, стіл, дістати, папір, аркуш. Я, кисіль,
вишні, з, хотіти, свіжий. Радість, під, не, Василь, себе, від,
ноги, чути. Ми, кімната, у, немає, апарат^ в, телефонний.
Ховатися, верхівки, у, берези, хмари-. Українці, необхідний,
бути, національне, вишиванка, вбрання, складник.
3. Підберіть українські відповідники до зворотів, ужитих у тексті:
острая приправа, речь заходит об именах,^найти выход из
безвыходного положения, пасти' задних, хлопать глазами,
как дубиной ударили, в конце концов, выпал хороший
случай повеселиться
Запам'ятайте різницю
стан «состояние»
чинйти «поступать»
літо «лето»
Шукати «искать»
творець «творец, создатель»
краса «красота»
нота «нота»
писати «писать»
квітка «цветок»
и
и
и
и
и
и
и
и
и
становище «положение»
. чинник «фактор»
літа «годы», підліток «подросток»
вишуканий «изысканный»
твір «сочинение»
Окраса, прикраса «украшение»
нотатки «заметки»
спис «копье»
квиток «билет»
УРОК Ю
Сполучення іменників з числівниками
(Сочетание существительных є числительными):
два брати, дві сестрщ три зошити, чотири метри,
обидва сини, обидві дівчини, обоє хлопців, півтора
тижня, півтори хвилини, півтораста кілограмів
В правилах сочетания украинских существительных с
числительными есть отличия от русского языка. Вот
наиболее важные из них:
1. Существительные муж. рода в украинском языке с
числительными два, три, чотири сочетаются в форме им. п.
мн. ч., а не род. п. ед. ч., как в русском языке. При этом
следует помнить, что ударение в таких формах
существительных совпадает с ударением в формах род. й. ед. ч.
Ср. два (три, чотири) брши — наші брати (им. п. мн, ч.)
и немає брата (род. п. ед. ч.), а также с рус. два (три, че-
тьіре) брата — наши-братья и нет брата.
2. У существительных сред, и жен. родов в сочетании
с числительными два (дві), три, чотири употребляется
52
форма род. п. ед. ч. Ср.: два (три, чотири) озера — великі
озёра (им. п. мн. ч.) и сидіти коло озера (род. п, ед. ч.);
дві (три, чотири) сестрй — рідні сестри и кімната сестри.
Такие формы совпадают с родственными русскими
словами. Ср.: два (три, четыре) озера — большие озёра и си-
деть у озерй; две (три, четыре) сестры — родные сестры
и комната сестры.
3. Если числительные два (дві), три, чотири
сочетаются с прилагательными, то форма последнего зависит
от рода существительного. При существительных муж. и
сред, родов предпочтение отдается форме род. п. мн. ч.:
два цікйвих фільми, три літніх місяці. При
существительных жен. рода прилагательное употребляется
преимущественно в форме им. п. мн. ч.: дві молоді жінки, три запашні
квітки. Если же при существительном стоит
притяжательное прилагательное, то независимо от рода
существительного, она в сочетаниях с числительными два (дві) три,
чотири всегда употребляется в форме род. п. мн. ч.: два
батькових журнали, три дідових люльки.
4. Существительные, у которых различаются основы
форм в ед. и мн. числе (громадянин — громадяни,
людина — люди, дівчина — дівчата) с числительными два
(дві), три, чотири сочетаются в форме род. п. ед. ч.: два
громадянина, три людини, чотири дівчини. С
собирательными числительными двое, обоє, трое, четверо такие слова
подобно другим существительным сочетаются независимо
от рода в форме род. п. мн. ч.: двое громадян, трое людей,
. четверо дівчат, обоє хлопців.
Формы украинских существительных в сочетаниях с
числительными двое, трое, четверо сходны с формами
русских существительных, ср.: двое граждан, четверо сел.
В то же время с числительным обоє, существительные
сочетаются в род. п. мн. ч., а с эквивалентным ему по
значению русским числительным оба (обе) существительные
употребляются в форме род. п. ед. ч.* напр*: обоє дівчат,
но обе девушки, обоє хлопців, но оба мальчика, обоє кур-
но оба цыплёнка.
Примітка: 1 Слова обидва, обидві, обоє не употребляются в
сочетании с существительными, имеющими только форму мн. числа.
Неправильно говорить и писать біля обох воріт, обоє воріт. В этих случаях
используются словосочетания біля цих і тих воріт, ті й ці ворота.
2. Собирательные числительные не могут входить в составные чис-
лительные^ т.,е. невозможны сочетания наподобие двадцять двое или
сорок четверо. Норма современного украинского ч языка допускает
только сочетания двадцять два, сорок чотири и т. д. С
существительными, имеющими лишь форму мн. ч., такие сочетания употребляются
со словами пара, штука, напр.: двадцять дві пари окулярі*, а не двадцять
53
двбе окулярів, тридцять чотири пари штанів, а не тридцять четверо
штанів.
5. Слова півтора, півтори, півтораста в украинском
языке не изменяются и во всех падежах употребляются в
одной и той же форме в отличие от русских слов полтора,
полторы и полтораста, у которых в род., дат., твор. и
предл. падежах употребляются формы, соответственно,
полутора, полуторы и полутораста. В формах
сочетающихся с этими словами существительных есть одно
отличие. В украинском языке в род. п. со словами півтора,
півтори независимо от рода сочетается существительное в
род. п. ед. ч., а в русском языке — род.^п. мн. ч. Ср.:
Н. півтора метра полтора метра
Р. півтора метра полутора метров
Д. півтора метрам полутора метрам
Зн. півтора метра полтора метра
Ор. півтора метрами полутора метрами
М. півтора метрах полутора метрах
Н. півтори хвилини полторы минуты
Р. півтори хвилини полутора минут
Д. півтори хвилинам полутора минутам
Зн. півтори хвилини полторы минуты
Ор. півтори хвилинами полутора минутами
М. півтори хвилинах полутора минутах
Н. півтораста кілограмів полтораста килограммов
Р. півтораста кілограмів полутораста килограммов
Д. півтораста кілограмам полутораста килограммам
Зн. півтораста кілограмів полтораста килограммов
Ор. півтораста кілограмами полутораста килограммами
М. півтораста кілограмах полутораста килограммах
Українські національні страви та
напої
Українській кухні — більше, ніж російській чи
білоруській — притаманні овочеві страви. Безумовно найбільш
популярною і улюбленою серед них був борщ. Існувало
три різновиди страв із цією назвою. Найпоширенішим був
борщ з капустою й квашеним буряком, морквою, цибулею.
У XIX ст. до борщу вже додавали картоплю. На півдні
й сході України борщ найчастіше готували з квасолею.
Заправляли його буряковим квасом, сироваткою, по
можливості сметаною. На свята варили борщ із м'ясом, а у
будні заправляли салом. У піст в юшку клали сушену рибу
або гриби, а заправляли олією. Навесні готували зелений
борщ із щавлем, молодою зеленню кропиви, лободи, кропу,
54
петрушки, заправляли яйцями і по можливості сметаною.
Влітку популярним був холодний борщ на сироватці,
який не варили. До сироватки лише додавали варену
картоплю або буряк, петрушку, кріп, цибулю, по можливості
крутё яйце й сметану.
Дуже поширеною овочевою стравою був капусняк із
квашеної капусти з пшоном. Борщ і капусняк готували
і щоденно, і на всі свята й родинні урочистості...
Із печених страв найбільше цінувався хліб. «Хліб
усьому голова», «Без хліба — суха бесіда», «Рибка без хліба
бридка» — ці та інші приказки оцінюють величезну роль
хліба у побутовій культурі. Хліб був не лише предметом
їжі, він виконував і символічну функцію у багатьох
обрядах...
Із вчиненого тіста готували перепічки або підпалки,
якщо хліба не вистачало на тиждень. Пекли пампушки,
книші з олією, пироги з капустою, гречаною кашею, сиром,
вареними й підсмаженими потрохами, цибулею, горохом,
квасолею, маком, гарбузом, ягодами і фруктами
(свіжими, відвареними чи сушеними). Ці вироби, як хліб, лише
на великі свята пекли з пшеничного тіста, частіше — з
житнього. Робили також гречані стовбцї, пампушки,
гречаники...
З напоїв домашнього виробництва найпоширенішими
були узвари з сушйни й свіжих фруктів чи ягід, варенуха,
кваси: сирівець (хлібний квас), буряковий, грушевий,
яблучний, березовий... Пили також сироватку, маслянку
(від сиру й масла), жентйцю (від бринзи)... Заварювали
й пили настої цілющих рослин: м'яти, звіробою, чебрецю,
а також липовий цвіт, а то й просто вишневі чи малинові
гілки...
Найдавніші за походженням, нескладні у
приготуванні й висококалорійні каші складали суттєву частину
народної їжі. Каші виготовлялися з проса (пшоняна, ягля-
на), гречки, кукурудзи (кулеша), ячменю (пенцак, зубці,
путря), вівса, зрідка, пшениці (дроблёнка)... Дуже
поширеними на Україні були кашоподібні страви з борошна
різних злаків: гречана лемішка, пшенична або житня соло-
маха, пшоняні малаї, 'кукурудзяна мамалиґа, вівсяне
толокно.
(Культура і побут населення України. К-, 1991)
страви І напої «блюда и напитки» із вчиненого тіста «из заквашен-
накпошйренішим «самым рас- ного теста»
пространенным»
сирбваткою «сывороткой» перепічки, підпалки «лепешки»
55
лободи «лебеды»
кропу «укропа» не вистачало «не хватало»
щоденно «ежедневно»
родинні урочистості «семейные
торжества»
бридка «гадкая, противная» вироби «изделия»
настої цілющих рослин «настои целебных растений»
складали суттєву частину «составляли существенную часть»
ягляна — то же, что пшоняна «пшенная»
Страви
пуфя — страва з ячної крупи й солодкого квасу
пенцак — каша з цілої перлової крупи
зубці — страва з очищених зёрен ячменю, зварених або підсмажених
лемішка — страва з густо запареного борошна, звичайно гречаного
соломаха, (саламаха) — рідка страва, приготовлена із завареного на
воді борошна (переважно гречаного)
малай — вид хліба з кукурудзи, гороху або проса
мамалиґа — густа каша з кукурудзяного борошна
толокно — борошно із підсушеного і трохи підсмаженого зерна вівса,
а також товчена суха риба і т. ін.
кулеша — страва з кукурудзяного борошна
пампушка — невелика кругла булочка з пшеничного, житнього або
гречаного борошна
гречаник — хлібний виріб з.гречаного борошна
книш — вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного
салом або олією
Напої
жентйця — сироватка з овечого молока
узвар — 1) солодка рідка страва із сущёних фруктів і ягід, зварених у
воді; компот; 2) солодкий відвар із сушених фруктів, що готували
напередодні церковних свят — різдва і хрещення — як обрядову страву
варенуха — горілка, зварена з мёдом і сухими фруктами та ягодами, а
також з пряностями
сирівець — напій, приготовлений із залитих окропом і настояних
протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас
маслянка — рідина, що залишається після збивання масла з вершків,
сметани; сколотини
ВПРАВИ
1. Перекладіть українською:
Наиболее распространенным овощным блюдом
украинской кухни является борщ. Чаще всего его готовили с
капустой, квашеной свеклой, морковью, луком или фасолью.
Заправляли борщ свекольным квасом, сывороткой или
сметаной. Многие блюда готовились из гречки, кукурузы,
ячменя, проса или гороха. Борщ и капусняк варили и
ежедневно, и на праздники или семейные торжества.
Украинцы очень почитают хлеб. Он не только является
предметом пищи, но и выполняет символическую функцию
во многих обрядах.
56
2. Складіть речення, поставивши подані слова в потрібній
граматичній формі:
Борщ, на, холодний, варити, сироватка. Часто, настої,
рослини, з, готувати, цілющі. Узвар, ягоди, свіжі, чи,
фрукти, варити, сушені, з. Пироги, капуста, гречана каша,
з, цибуля, горох, квасоля, пекти
3. Провідміняйте:
півтора місяця, півтори сторінки, півтораста кілометрів
4. Підберіть українські відповідники:
две комнаты, три озера, наши братья, большие озера,
комната брата, четыре тетради, два голубя, три женщины, нет
места, два отцовских журнала, талантливые юноши, обе
пары очков, обе тетради, оба юноши, знакомые места, перо
голубя
З мовної скарбниці
Передати куті мёду «передать каше масла, переборщить»
Де слова масні, там пироги пісні
Серце з перцем, а душа з часником (про злу людину)
Захистив, як вовк овець
З вогню та в полум'я «из огня да в полымя»
Така честь, як собаці в ярмарок: або всюди ганяють, або хазяїн до воза
прив'яже
урок и
Українські та російські іменники
з різним значенням роду
(Украинские и русские существительные
с разным значением рода):
біль — боль, етеп — степь, пил — пыль,
тополя — тополь, Сибір — Сибирь, фальш — фальшь
Общие по происхождению и значению украинские и
русские существительные могут иметь разное значение
рода. Вот наиболее употребительные из таких слов
украинского языка. Слова біль, степ, пил и Сибір в отличие
от родственных русских существительных боль, степь,
пыль и Сибирь относятся к мужскому роду и склоняются по
образцу существительных II склонения муж. рода,
соответственно, с мягкой (біль) или твердой (степ, пил,
Сибір) основой. Ср.:
н.
р.
д.
біль
болю
болю
болі
болів
болям
боль
боли
боли
боли
болей
болям
57
болі
болями
болях
боль
болью
боли
боли
болями
болях
Зн. біль
Ор. болем
М. (в) болі
(по) болю
Примітка: Обратите внимание на чередование і—о в основе слова
біль при склонении
Н. степ степи степь степи
Р. степу степів степи степей
Д. степу степам степи степям
Зн. степ степи степь степи
Ор. степом степами степью степями
М. (в) степу степах (в) степи степях
(о) степи
Украинские существительные путь и тополя, наоборот,
в отличие от русских существительных путь и тополь
принадлежат к жен. роду и склоняются 1-е —по
образцу существительных III склонения, а 2-е — по образцу
I склонения. Ср.:
Н. ТОПОЛЯ
Р. ТОПОЛІ
Д. ТОПОЛІ
Зн. тополю
Ор. тополею
М. (у) тополі
Н. путь
Р. путі
Д. путь
Зн. путь
Ор. путтю
М. (на) путі
тополі
тополь
ТОПОЛЯМ
ТОПОЛІ
тополями
тополях
путі
путей
путям
путі
путями
путях
ТОПОЛЬ
тополя
тополю
ТОПОЛЬ
тополем
тополе
путь
пути
пути
путь
путём
пути
тополя
тополей
ТОПОЛЯМ
ТОПОЛЯ
тополями
ТОПОЛЯХ
пути
путей
путям
пути
путями
путях
Примітка: Особенно внимательными будьте при употреблении
внешне сходных с русскими, но различных по значению рода форм род., дат.,
предл., п. ед. ч. и форм мн. ч. украинского слова путь. Обратите
внимание на отвердение основы перед окончанием -ею в форме твор. п. ед. ч.,
а также на варианты основы в формах род. п. мн. ч. украинского слова
топбля
Некоторые украинские существительные в отличие от
родственных русских слов могут иметь значение как муж.,
так и жен. рода. Ср. рус. фальшь — фальши и укр. фальш
(жен. род) — фальші, фальшю, но и фальш (муж. род) —
фальшу, фальшем, рус. дрожь — дрожи и укр. дрож (жен.
род) — дрожі, дрожжю, но и дрож (муж. род) — дрожу,
дрожем. Слово собака в украинском языке также может
иметь значение жен. или муж. рода, причем в жен. роде это
слово употребляется значительно реже, чем в муж., напр.:
дикий собака динго, єнотовйдний собака, мисливський
собака,
56
Юрій Клен
УРИВОК З ПОЕМИ «ПОПІЛ ІМПЕРІЙ^
У вічності, де світла струм тече,
повільно крутяться колёса часу,
що на варстаті золотому тче
свій килим різнобарвний. Дольні паси
пускає в рух незримий нам двигун.
Мигтить узору плетиво примхливе,
і завжди врівноважує вагу
Той, що складе в копу доспіле жниво,
все змірить мірою й благословить.
Нас темрява обсотує і боре,
лише часами блискавка на мить
із пітьми вихопить шматок узору,
і ми, прокинувшись із небуття,
якийсь уривок бачимо: химерні,
страшні чи ясні обриси життя.
Ми, у руці тримаєм тільки зёрна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Ми лиш п'ємо гіркаву каламуть,
жахним на світ рождені лихоліттям.
Якби зірким спромігся оком ти
в докїнченості цілість охопити,
то знав би, що прямуєш до мети,
яка у вічності буде світити.
Що ти єсй? Ти у майбутнє міст
над прірвою знедоленого віку.
Та лиш у цілому збагнеш ти зміст.
Шукай же розум у сваволі дикій,
якою лютий вік наш клекотів,
у силі тій, що нищить і карає.
Дивись, он я у простори років
тобі узорний килим розгортаю.
Пливуть у шумі хвиль уривки літ,
їх течія несе в далеку безвість.
Колись казав премудрий Геракліт,
що «Рапіа геі»: пробіг потік і щез,
він вже не той, бо інша в нім вода,
і хвиля, що тепер пливе, не та вже.
Невже часам віддавши тлінну дань,
ніде ніщо не лишиться назавжди?
А ми самі — лише прудкий потік
химер, мінливих настроїв, уявлень?
59
І все це стопче смерть, зітре навік,
як між долонь я цей горіх розчавлю?
Ні, в висі, де бринить зірчастий рій,
здіймає фільм рука нам невідома,
із наших помислів, бажань і дій,
і все оцінює нехибний помір.
Все віддзеркалить вічності екран.
Не пропаде тут жаден звук і порух,
і нашу радість, біль і мрій дурман
чиєсь перо записує у зорях.
струм «поток, струя» Рапіа геі «Все течет»
варстаті лит. верстаті «станке» над прірвою «над пропастью»
доль ні паси «нити судьбы» розчавлю «раздавлю»
обсотує «обволакивает, окуты- нехибний помір «безошибочная
вает» мера»
лише у цілому збагнеш ти зміст
«лишь в целом ты постигнешь
смысл»
у сваволі дикій «в произволе диком»
Юрій Клен
A891 — 1947)
Псевдонім українського поета німецького походження
Освальда Бургардта. Юрій Клен — визначна постать в
українській поезії першої половини XX століття. Він брав
активну участь у діяльності літературної групи
«неокласиків» разом з відомими поетами, перекладачами та
вченими М. Зеровим, М. Драй-Хмарою, П.. Филиповичем,
П. Тичиною, М. Рильським. Репресії проти діячів
української культури, які посилилися наприкінці 20-х років,
змусили поета емігрувати до Німеччини. Перу Юрія Клёна
належать глибоко філософські, різноманітні за формою,
філігранні за художньою майстерністю твори: поема
«Прокляті роки» A937), збірка «Каравели» A943), численні
переклади з Данте, Гёте, Шекспїра та інше. Епічна поема
«Попіл імперій» створювалася протягом 1943—1947 рр.,
але через передчасну смерть автора залишилася
незавершеною. В повному обсязі поема вперше вийшла друком
в Торонто (Канада) в 1957 році.
походження «происхождения»
визначна постать «выдающаяся фигура»
наприкінці «в конце»
через передчасну смерть «из-за преждевременной смерти»
60
ВПРАВИ
1. Знайдіть у тексті іменники, в основах яких при відмінюванні
відбулися зміни. Поясніть, які саме зміни мають місце в основах таких
слів, і відновіть їхню вихідну форму.
3. Перекладіть українською. У разі необхідності звертайтеся до
російсько-українського словника:
Я внезапно почувствовал сильную боль в ноге. От
земли шел влажный пар. У дома шумел пирамидальный
тополь. В ее голосе слышалась фальшь. От сильной дрожи
у мальчика зуб на зуб не попадал. Путь для поезда был
свободен. Сибирь богата лесами и реками. У моего брата
была прекрасная охотничья собака.
3. Доповніть подані речення, вибравши потрібне слово з
наведених у дужках і поставивши його в належній граматичній формі:
Ми вчимося української (мова, язик). Це не регулярне
явище, а (приватний, поодинокий) випадок. Я не можу
піти на прогулянку, бо повинна (стирати, прати) білизну.
Нова сукня дуже (підходити, пасувати) Олені. Ви вже
(підписати, передплатити) журнали та газети на
наступний рік? Дмитро не (належати, ставитися) до тих людей,
які не дотримують свого слова. Твій (образ, спосіб)
життя мені не подобається.
4. Провідміняйте:
дрож (муж. роя)у фальш (жен. род), путь, пара, Сибір,
собака
Запам'ятайте різницю
показник «показатель»
ставити «ставить»
промова «речь, выступление»
строк «срок»
ряд «ряд»
и
и
и
и
и
покажчик «указатель»
вистава «спектакль»
постава «осанка»
промовистий «красноречивый»
строкатий «пестрый»
* рядок «строчка»
уряд «правительство»
ФОРМИ ДІЄСЛІВ (ФОРМЫ ГЛАГОЛОВ)
В формах глаголов настоящего времени (они у
глаголов совершенного вида в украинском язьіке, как и в
русском, совпадают с формами будущего простого времени),
прошедшего времени и повелительного наклонения могут
происходить те же изменения, что и в основах форм
существительных, но есть и такие изменения, которые
свойственны только глаголам. И с теми, и с другими, а также
61
с возможными вариантами форм глаголов, глаголами-
омонимами, уникальными изменениями в основах глаголов
при образовании тех или иных форм вы познакомитесь
в уроках 12—18 этого раздела.
УРОК 12
Чергування голосних в основах форм дієслів
(Чередование гласных в основах форм глаголов):
везти — віз, рости — ріс, лягти — ліг, стояти — стій,
брати — беру, терти — тру
В основах форм глаголов, как и в основах форм
существительных, наблюдается чередование гласных о, е с і.
Это свойственно, например, целому ряду форм муж. рода
прош. времени: могти — міг, но могла, могло, могли;
рости — ріс, но росла, росло, росли; тектй — тік, но текла,
текло, текли; берегти — беріг, но берегла, берегло,
берегли. Однако если в инфинитиве ударение падает на
гласные о или е, то чередования в форме муж. рода прош.
времени не происходит, ср.: сдхти — сох, сохло, сохли;
мёрзти — мерз, мёрзла, мёрзло, мёрзли; тёрти — тер,
тёрла, тёрло, тёрли. В формах муж. рода прош. времени
глаголов, в инфинитиве которых ударение падает на суффикс
-тй, напротив, е или о регулярно заменяется і. Ср. кроме
приведенных выше глаголов также нести — ніс, ревтй —
рів, везти — віз.
В формах муж. рода прош. времени глаголов, основа
которых содержит ударное о в последнем открытом слоге,
чередования о с і не происходит, ср.: колоти — колов,
молоти — молов.
Примітка: Формы приведенных украинских глаголов сходны с
формами муж. рода прош. времени родственных русских слов колоть —
колол, молоть — молол.
В формах, муж. рода прош. времени наблюдается также
чередование а (графически я после мягкого согласного)
с Ї, не свойственное основам форм существительных,
напр.: лягтй — ліг, но лягла, лягло, ляглй. Такое
чередование не происходит в основах глаголов, у которых
ударение в форме 1-го лица ед. ч. наст, времени падает на
окончание и, кроме того, в формах наст, времени в основе
появляется -«-, ср.: тягтй — тягну, тягнеш, тягне, тягнемо,
тягнете, тягнуть и тяг, тягла, тягло, тяглй с лягтй — ляжу,
ляжеш, ляже, ляжемо, ляжете, ляжуть и ліг, лягла, лягло,
лягли.
Примітка: Обратите внимание на отсутствие чередования г с ж в
формах наст, времени глагола лягтй в отличие от форм 1-го лица ед. ч.
(лягу) и 3-го лица мн. ч. (лягут) глагола лечь. Ср. также форму повел,
наклонения глагола лягтй (ляж) с формой повел, наклонения глагола
лечь (ляг).
Вообще при образовании форм муж. рода прош.
времени от глаголов с а(я) в закрытом слоге основы нужно,
быть внимательными и учитывать следующие правила:
1. Если ударение падает на суффикс -ти, нужно
проверить, есть ли у такого глагола параллельная форма с
суффиксом -ну-. При наличии такой формы чередования а(я)
с і в основе не происходит: тягтй и тягнути — тяг, досягтй
и досягнути — досяг.
2. Если а в основе стоит под ударением, то в форме
муж. рода прош. времени оно сохраняется и к нему
добавляется суффикс -в: красти — крав, класти — клав (ср. с
вести — вів, мести — мів, где безударное е основы
инфинитива сменяется і перед суффиксом -в).
3. От глаголов с безударным а(я) в основе
инфинитива форма муж. рода прош. времени образуется
следующим образом: а не заменяется і и форма представляет
собой чистую основу инфинитива: трясти — тряс.
Гласный о может чередоваться с гласным і в основах
форм пов. наклонения тех глаголов, у которых в
инфинитиве есть суффикс -а-, выпадающий при спряжении,
напр.: стояти (сто]-а-ти) — сто-ю, сто-їш, сто-їть, сто-їмо,
сто-їте, сто-ять и стій', боятися (бо\-а-тися) — бо-юся,
бо-їшся, бо-їться, бо-їмдся, бо-їтеся, бо-яться и бійся.
В формах же слов, у которых суффикс -а- не выпадает при
спряжении и изменяются они по образцу I спряжения,
чередования о с г не происходит, ср. приведенные выше
глаголы стояти, боятися с глаголом долати
«преодолевать»: долати-дола-ю, дола-єш, дола-є, дола-ємо,
долаєте, дола-ють и долай.
Примітка: У ряда глаголов, корень которых оканчивается на }, при
спряжении выпадают гласные а или і в основе, напр.: віяти «веять»
(вЦ-а-ти) і таїти «таить» (таі-і-ти):
ві-ю
ві-єш
ві-є
ві-ємо
ві-ете
ві-ють
та-ю
та-їш
та-їть
та-їмб
та-їте
та-ять
В формах 2-го и 3-го лица ед. ч. и 1-го и 2-го лица мн. ч. глагола
таїти гласный ї появляется в результате соединения / корня слова с
окончаниями -іш, -іть, -імо и -іте, ср.: стояти (сто}-а-ти) и стоїш (сто\-іш).
63
В основах форм глаголов встречается также
свойственное существительным вставное е, напр.: бр-ати — бер-у,
бер-ёш, бер-ё, бер-емд, бер-етё, бер-уть и бер-й, пр-ати
«стирать (белье)» — пер-у, пер-ёш, пер-ё, пер-емо, пер-етё,
пер-уть и пер-й. Однако формам прош. времени этих
глаголов вставное е не свойственно, поскольку они
образуются от основы инфинитива, ср.: бра-ти — бра-в,
прати — пра-в. В формах глаголов, основы инфинитива
которых содержат гласный е> он может как выпадать, так
и сохраняться. Такие формы следует запомнить.
Например, в формах наст, времени и повел, наклонения глагола
тёрти е выпадает, в то же время сохраняясь в формах
прош. времени. Это сближает формы украинского глагола
тёрти с родственным русским глаголом тереть. Ср.:
тр-у
тр-еш
тр-е
тр-и
тр-'и&о
тр-іть
тр-емо
тр-етё
тр-уть
и тр-и
тр-ще
тр-у
тр-ёшь
тр-ет
тер, тёрла,
тр-ём
тр-ёте
тр-ут
тёрло, тёрли и тер,
терла, терло, терли
ЗВИЧАЇ — СКАРБ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна
група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох
століть і освячені віками...
Народні звичаї охоплюють усі ділянки громадського,
родинного і суспільного життя. Звичаї — це ті неписані
закони, якими керуються в найменших щоденних і
найбільших всенаціональних справах. Звичаї, а також
мова — це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих
людей в один народ, в одну націю. Звичаї, як і мова,
виробилися протягом усього довгого життя і розвитку
кожного народу...
Ми, українці, нація дуже стара, і свою духову
культуру наші пращури почали творити далёко до
християнського періоду на Україні. Разом із християнством
Візантія принесла нам свою культуру, але саме свою
культуру, а не культуру взагалі. У нас на Україні вже була
національна культура, і Володимир Великий тільки додав
християнську культуру до своєї рідної, батьківської
культури.
Зустріч Візантії з Україною — це не була зустріч
бідного з багатим; це була зустріч якщо не рівних, то
близьких потугою, але різних характером культур. Ще й тепер
64
ми маємо у своїх звичаях і народній усній творчості ознаки
зустрічі, поєднання староукраїнської, дохристиянської і
християнської культур. Але ми до цього вже так звикли,
що іноді не можемо розпізнати, де кінчається в народніх
звичаях староукраїнське і де починається християнське.
Бо староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших
звичаїв, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті,
Великодня — без писанки, Святої Трійці — без клечання,
навіть називаємо це останнє свято «Зеленими святами»...
Все це — наша дохристиянська культура, наша
найстарша традиція. Кутя — це символ урожаю, писанка —
це символ народження весняного сонця. Зеленим гіллям
наші предки охороняли своє житло від нечистих духів,
що прокидаються (так вони вірили) разом із воскресінням
природи — від русалок, мавок, перелесників...
Всі ці рухи, дії і слова, що на пёрший погляд не мають
ніякого значення в житті людини, віють на серце кожного
з нас чаром рідної стихії і є для душі живущим
бальзамом, який сповнює її могутньою силою.
(Воропай Олекса. Звичаї нашого народу. К., 1991)
ділянки «участки, сферы» Великодня без писанки «Пасхи
духову лит. духовну без пасхального яйца»; пйсан-
пращури «предки» ка — раскрашенное пасхальное
Різдва без куті «Рождества без яйцо, куриное или декоративное,
кутьи»; обычно деревянное
кутя — кутья — обрядовая
каша из ячменных или
пшеничных зерен, употребляемая со
сладкой подливой накануне
рождества или крещения (укр.
водохреще)
без клечання «без обряда украшения зеленью»
без мавок, перелесників «без мавок (лесных нимф), прелестников
(змеев-искусителей) »
на пёрший погляд «на первый взгляд»
СВЯТО ІВАНА КУПАЛА
Івана Купала — це день літнього сонцеворбту, що
тепер сходиться з християнським святом Різдва Святого
Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана, 24-го
червня за старим календарём, або 7-го липня — за новим.
Як народне свято, день Івана Купала відбувається з
багатьма своєрідними обрядами та піснями.
У старих писемних джерелах Купило
характеризується як поганський бог земних плодів, якому приносили
в жертву хліб — головний плід землі...
З 3-255 65
Існує вірування, що в ніч напередодні Івана Купала
дерева переходять із місця на місце й шумом гілля
розмовляють між собою. Хто має цвіт папороті, той може
бачити, як розходяться дуби й чути, як ведуть вони свою
тиху розмову; може зрозуміти мову всякого створіння;
може бачити, де заховані в землі скарби і здобувати їх.
Наші стародавні предки про спорові рослини, мабуть,
нічого не знали, а тому й вірили, що кожна рослина
повинна мати квітку, а, що в папороті квітки ніхто ніколи не
бачив, то й виникло багато легенд про таємничу квітку
папороті.
В Літинському повіті на Поділлі існує вірування, що
чоловік, здобувши цвіт папороті, стає всезнаючим і все-
бачучим. Папороть цвіте дуже короткий час, тільки одну
мить, у ніч під Івана Купала, а тому й здобути цю квітку
дуже тяжко; тим більше, що той цвіт бережеться від
людей самою нечистою силою. Отже, хто хоче здобути цвіт
папороті, той мусить перемогти самого чорта.
Помітивши заздалегідь кущ папороті, звичайно, десь у
лісі, відважний чоловік, як розповідає переказ, ввечері
напередодні дня Івана Купала повинен піти до того куща,
розістлати скатерку, на якій свяійли паски на Великдень,
свяченим ножем накреслити коло, окропити кущ свячёною
водою і починати молитву. Як уже стемніє, то чорт пробує
різні засоби, щоб налякати чоловіка: стріляє, кидає
каміння, шпурляє паліччям... Радять не боятися чорта, бо ж
він має силу тільки до кола, що окреслене свяченим
ножем, а в колі — ні, і чоловік там може сидіти безпечно.
О 12-ій годині вночі папороть ніби розцвітає і блискуча
квітка, як жарина, зразу ж падає на розстелену скатерку,
яку треба швиденько звинути і заховати за пазуху.
(Воропай Олекса, Звичаї нашого народу)
поганський «языческий» в повіті «в уезде»
напередодні «накануне» шпурляє паліччям «бросается
всякого створіння «всякого соз- палками»
дания» безпечно «безопасно»
скарби «сокровища» звинути «свернуть»
таємничу «таинственную» розістлати лит. розіслати
«расстелить»
ВПРАВИ
1. Перекладіть українською:
У каждой нации есть свои обычаи, освященные веками.
Язык и обычаи — это те элементы, которые объединяют
отдельных людей в один народ. Украинцы — очень ста-
66
рая нация с древней культурой. В наших обычаях н
устном народном творчестве тесно переплелись культура
языческая и культура христианская. Мы не представляем
себе Рождества без кутьи, Пасхи без "писанки, Святой
Троицы без обряда украшения зеленью. Наши предки
верили, что ветви зелени охраняют жилище от русалок,
лесных нимф, змеев-искусителей. Все эти движения,
действия, слова наполняют душу могучей силой, веют на
каждого из нас очарованием родной стихии.
2. Підберіть російські відповідники:
протягом багатьох століть; близькі потугою, але різні
характером; на пёрший погляд; усна народна творчість;
ввійшли у плоть і кров; не мають ніякого значення; літній
сонцеворот; спорові рослини; заховані в землі скарби;
напередодні дня Івана Купала
3. Використовуючи вміщений у кінці книжки перелік російських
слів, які мають кілька різних за значенням і формою українських
відповідників, перекладіть подані в дужках слова і поставте їх у
потрібній формі:
У русі національного відродження беруть участь
представники різних (слой) суспільства. Рівень води в ріці
(колебаться) протягом дня. Про катастрофу ми
довідалися з газетних (сообщение). Я хотів би (подписать)
журнали «Всесвіт» і «Дзвін». Я Вас (заверить), що з
дитиною все буде гаразд. У зв'язку з туманом було
перервано повітряне (сообщение) між Києвом і Єреваном. На
меблях лежав товстий (слой) пилу. Я ще (колебаться)
зробити остаточний висновок щодо компетентності цієї
людини.
4. Відновіть вихідну форму:
ліг, стій, бери, тру, мів, бійся, рів, віз, плів, міг, перуть
Запам'ятайте різницю
належати «принадлежать» и як належить «как следует,
пристало, надлежит»
щастя «счастье» и щастить «везет, удается,
сопутствует удача»
полотно «полотно» и полотніти «бледнеть, мертветь»
даватися (легко, тяжко) «да- и здаватися, видаватися «казать-
ваться» ся»
67
УРОК 13
Чергування приголосних в основах
форм дієслів
(Чередование согласных в основах"
форм глаголов):
берегти — бережу, ткати — тчу, дихати — дишу,
вести — веду, полоскати — полощу, мести — мету, летіти —
лечу, бити — б'ю, лити — ллю, любити — люблю,
готувати — готую
В основах форм глаголов наст, времени и повел,
наклонения может происходить чередование согласных в конце
основы. Такие изменения могут захватывать все формы
наст, времени и форму повел, наклонения или же быть
свойственными лишь отдельным формам. Некоторые из
таких чередований характерны и для форм
существительных, ср.: г-+ж (берегти — бережу, бережеш,
береже, бережемо, бережете, бережуть и бережи, ср. с друг —
друже), к-+ч (ткати — тну, тнеш, тне, тнемо, тнете, тнуть
и тни, ср. с парубок — парубче), х-+ ш (дихати — дишу,
дишеш, дише, дишемо, дишете, дишуть и диш, ср. с
горох— гороше). Обратим ваше внимание на то, что
изменение согласных при спряжении во многих основах
глаголов сопровождается утратой конечного гласного основы,
напр.: дйха-ти — дйш-у, тка-ти — тч-у. Приведенные
чередования, как видим, характерны для всех форм глаголов
в наст, времени и повел, наклонении.
Примітка: Сравните формы глаголов берегти, ткати, а также бігти,
могти, лягти, текти, пекти с формами родственных русских глаголов
беречь, ткать, бежать, мочь/лечь, течь и печь: укр. бережу, бережуть,
бережи и рус. берегу, берегут, береги', укр. тчу, тчуть, тчи и рус. тку,
ткут, тки; укр. біжу, біжать, біжи и рус. бегу, бегут, беги; укр. можу,
можуть и рус. могу, могут; укр. ляжу у ляжуть, ляж и рус. лягу, лягут,
ляг; укр. течу, течуть, течи и рус. теку, текут, теки; укр. печу, печуть,
печи и рус. пеку, пекут, пеки
Большинство же чередований согласных в основе форм
свойственно только глаголам. Причем могут чередоваться
как отдельные согласные, так и группы согласных или
отдельный согласный с группой согласных. Все формы
наст, времени и повел, наклонения охватывают
следующие чередования: ск-^щ (полоскати — полощу,
Полощеш, полоще, полощемо, полощете, полощуть и полощи),
с -»■ д (вести — веду, ведеш, веде, ведемо, ведете, ведуть
и веди), с-*т (мести — мету, метёш, мете, метемо,
метете, метуть и мети), с-^ш (писати — пишу, пйшеш,
пйше, пишемо, пишете, пишуть и пиши). Остальные чере-
68
дования свойственны лишь форме 1-го лица ед. ч.
глаголов, напр.: г ->• ц(летіти — лечу, но летйш, летить, летимо,
летите, летять ш'летй); ст^-щ (простити — прощу, но
простиш, простить, простимо, простите, простять и
прости) \ зд -> ждж (їздити — їжджу, но їздиш, їздить,
їздимо, їздите, їздять и їздь); д^дж (сидіти — сиджу, но
сидиш, сидить, сидимо, сидите, сидять и сиди); з-^яс
(возити — вожу, но возиш, возить, возимо, возите, возять
и вози).
Примітка: Чередование г -> ч, ск -> щ, с ->- д, с -> т, с ->- ш, ст -*■ щ
и з-+ ж свойственны соответствующим формам родственных русских
глаголов, ср.: полоскать — полощу, лететь — лечу, вести — веду,
мести — мету, писать — пишу, простить — прощу, возить — вожу.
Формам 1-го лица ед. ч. и 3-его лица мн. ч. свойственно
также добавление к конечным согласным основы
инфинитива б, п, в, ф9 м согласного л, напр.: любйти — люблю,-
люблять, но любиш, любить, любимо, любите и люби;
купити — куплю, куплять, но купиш, купить, купимо,
купите и купи; ловйти — ловлю, ловлять, но ловиш, ловить,
ловимо, ловите и лови; графйти — графлю, графлять, но
графйш, графить, графимо, графите и графи; ломйти —
ломлю, ломлять, но ломиш, ломить, ломимо, ломите и
ломи. Подобные формы отличаются от форм родственных
русских глаголов, основе 3-го лица мн. ч. которых не
свойственно появление вставного л, ср.: любить —
люблю, но любят; купить — куплю, но купят; ловить —
ловлю, но ловят; графить — графлю, но графят; ломить —
ломлю, но ломят.
Внимательными следует быть при образовании форм
наст, времени и повел, наклонения от глаголов с
буквосочетанием ~ува- в конце основы. В тех случаях, когда это
суффикс -ува~ (-юва-), то при спряжении часть его (во)
выпадает и к основе добавляется /, напр.: працювати —
працюю (працю]-у), працюєш, працює, працюємо,
працюєте, працюють; показувати — показую, показуєш,
показує, показуємо, показуєте, показують. В формах повел,
наклонения конечный / основы обозначается буквой й:
працюй, показуй. Когда же у является частью корня, то
здесь иногда во избежание омонимии форм возможно
сохранение суффикса -ва- при спряжении и в форме повел,
наклонения, напр.: відчу-ва-ти — відчуваю, відчуваєш,
відчуває, відчуваємо, відчуваєте, відчувають и відчувай,
поскольку форма відчую и все остальные уже привязаны
к глаголу совершенного вида відчути. Если же угрозы
омонимии форм нет, то суффикс -ва- при спряжении и в
форме повел, наклонения исчезает, а к основе добавляется
6$
/, ср.: готу-ва-ти — готую, готуєш, готує, готуємо, готуєте,
готують и готуй; ста-ва-ти — стаю, стаєш, стає, стаємо,
стаєте, стають, но ставай. В форме повел, наклонения от
глаголов с гласным а перед суффиксом -ва в основе
инфинитива суффикс -ва- сохраняется, во избежание
омонимии с формами повел, наклонения от глаголов сов. вида,
ср.: пізнавати — пізнаю, но пізнавай (при пізнай от
пізнати) у давати.— даю, но давай (при дай от дати).
Часто внешне сходные по строению украинские глаголы
по-разному ведут себя при спряжении и при образовании
форм повел, наклонения. Например, глаголы с однослого-
вой основой на -и подвергаются различным
преобразованиям при спряжении, ср.: бйти — б'ю, пйти — п'ю, вйти
«вить» — в'ю, но вйти «выть» — вию, шити — шию,
мити — мию, рити — рию или лити — ллю, жити — живу.
Русскоязычному читателю для образования правильных
форм наст, времени от данных глаголов посоветуем
обратить внимание на следующие признаки родственных им
русских глаголов. Если основа глагола в русском языке
оканчивается на ы, а в основе формы наст, времени есть
о, то в украинском языке к основе инфинитива
родственных глаголов при спряжении добавляется /, ср.: выть —
вою и вйти — вйю} мыть — мою и мйти — мйю, рыть —
рою и рити — рйю, крыть — крою и крйти — крйю.
Исключение составляет лишь глагол шить (шыть): шить —
шью и шйти — шйю. Если же основа русского глагола
оканчивается на -и, то в формах наст, времени русских
глаголов и заменяется /, обозначаемым на письме
разделительным мягким знаком,. В украинском языке в формах
родственных глаголов также и заменяется /, который после
букв б, п обозначается апострофом, а-после л заменяется
еще одним л, ср.: бить — бью и бйти — б'ю, вить — вью и
вйти — в'ю, пить — пью и пйти — п'ю, лить — лью и
лйти — ллю. Изменение основы глагола жйти совпадает с
изменением в основе родственного русского глагола жить,
ср.: жйти — живу и жить — живу. Скажем особо о
формах наст, времени от глаголов гнйти «гнить» и брйти
«брить». В русском языке формам этих глаголов гнию и
брйю соответствуют формы гнию и брею. И в основе с
добавлением (графически й) украинские глаголы сохраняют
в форме повел, наклонения брйти — брий (ср. рус.
брить — брей) и гнйти — гний (ср. с редкоупотребитель-
ной, но отмеченной в «Грамматическом словаре русского
языка» А. А. Зализняка формой гний от гнить).
Формы повел, наклонения рассмотренных выше
глаголов проявляют в украинском языке большую однород-
70
ность, чем в русском, и за исключением формы глагола
жйти — живи не совпадают с формами родственных
русских глаголов, ср.: шйти — ший и шить — шей, бита —
бий и бить — бей, лйти — лий и лить — лей, пйти — пий
и пить — пей, вйти — вий и вить — вей, вйти — вий и
выть — вой, рйти — рий и рыть — рой, мйти — мий и
мыть — мой, крйти — крий и крыть — крой.
Богдан-ігор Антонич
МОЛИТВА ДО ЗІР
Не срібло миршаве, не хміль,
не лавр сумнівний і двозначний,
не дотепів грайливих сіль,
не успіх в грі на риск небачній,
не уст золотомовних мед,
не почестей солодка манна
і навіть не чеснот букет,
що світлість їх не раз оманна,
не винограду темний сік
у колі дружньому за чаєм,
не муз єлей, щб на ввесь вік
тавром людину назначає,
не вигаданий в хитрий лад,
щоб мірять душі, вчений лікоть,
не домохвальців млявий чад,
нещирих хвальб слизька музика,
не захист мрій — блаженний дім,
але молїмся зорям дальнім,
щоб нам дали на світі цім
життя величне і страждальне.
миршаве «жалкое» тавром людину назначає зсклей-
двозначний «двусмысленный» мом человека метит»
на риск небачній «без оглядки млявий «вялый»
на риск»
оманна «обманчивая»
СЕЛО
Застрягло сонце між два клени,
димить обвіяна рілля,
і піль коловорот зелений
докола сбнця закружляв.
71
Ріка мов пояс; лісу смуга;
мов повінь, трави піднялись.
І знову йде молебень плуга,
де війни віяли колись.
рілля «пашня» повінь «половодье»
смуга «полоса»
Богдан-Ігор Антонич
A909—1937)
Один з найоригінальніших українських поетів першої
половини XX століття. Його шлях в українській
літературі своєрідний і неповторний. Б.-І. Антонич зумів
поєднати в своїй творчості сильний струмінь язичницького
світосприймання, що зберігся в селянському середовищі,
в якому він виріс, з надбаннями світової культури,
вишуканістю й примхливістю нових поетичних форм і прийомів.
Серед творчої спадщини Б.-І. Антонича поетичні збірки:
«Книга Лёва» A936), «Зелена євангелія» A938),
«Привітання життя» A931), «Ротації» A938), драматична
поема-бпера «Довбуш». Вірш «Молитва до зір» вміщено
в збірці «Книга Лёва», а вірш «Село» побачив світ 1935
року в складі збірки «Три перстені».
Ми наводимо нижче уривок з передмови словацького
літературознавця Миколи Неврлі до видання творів
Б.-І. Антонича «Перстені молодості», яке вийшло у Пря-
шеві (Прешові) в 1966 році. На Пряшівщині в Словаччині
компактно проживає численне українське населення —
земляки поета — лемки% Тут є свої народні школи для
українців,, працює український театр, видається
література українською мовою.
В 30-х роках як символ творчої невмиручості
українського народу зродила Західна Україна свого
найбільшого після І. Франка поета — Богдана-Ігоря Антонича
A909—1937).
Як найвизначніший, а може і єдиний український
поет-імажинїст, він інтегрально зв'язаний а великою
українською поезією 20-х років і її в повній мірі доповнює й
збагачує. Глибокій любові Антонича до свого рідного
краю, до своєї улюбленої Лемківщини,— хай навіть на
кілька століть відсталої й морально скаліченої —
можемо завдячувати, що він як випускник польської гімназії
не пішов по лінії найменшого спротйву та не відцурався
свого народу. В своїй творчості він так п'янкий, як міцне
72
вино, як перше кохання; він б'є, як чисте гірське джерело.
В ньому цілий світ поета — його буйна молодість на тлі
великої краси поганських лемківських краєвидів,- його
музичне сёрце й по-дітвацькому здивовані й допитливі
очі. Ніхто ще перед Антоничем і ніхто ще після нього
не оспівав так любовно Лемківщину, як він. Справжніми
перлинами здаються нам його короткі ліричні вірші, в
яких поёт відбив багату гаму тонів і фарб довколишнього
світу, духовний світ і настрої людини свого часу; вкладає
в них багато цікавих сентенцій, власного чуття й рефлёк-
сій. Неймовірного впливу на читача досягає Б. І. Антонич
своєю багатою образністю, яка є більш еруптивної сили,
явищем підсвідомим, ніж справою розуму.
Поёт Антонич зображував — талановито, відважно й
неповторно. Його вірші читаються з відкритими очима
здивованої дитини, з глибоким внутрішнім хвилюванням.
Він був і залишився явищем над міру оригінальним і
самобутнім. І нема його з ким порівняти.
(Неврлі М. Перстені молодості. Пряшів, 1966)
на тлі «на фоне»
краєвидів «пейзажей, ландшафтов»
по-дітвацькому «по-детски; дітвак — то же, что дитина «дитя»
завдячувати «быть обязанным»
відцурався свого народу «отрекся от своего народа»
є більш еруптивної сили здесь «скорее эруптивного (вулканического,
неудержимо извергающегося) свойства, характера»
ВПРАВИ
1. Доповніть наведені речення дієсловами з дужок, поставивши їх
у належній формі теперішнього часу:
Я (радити) Вам не їхати з Києва просто ночі. Жінка
(полоскати) випрану білизну. Діти (любити) ласощі. Ти
(готувати) подарунок для матері на день народження? Де
(працювати) Ваш батько? Вода (лити) з гір потоками.
Усі з задоволенням (пити) свіжий узвар. Ти (знати)
англійську мову? Батьки (вести) хлопчика до школи. Я
(летіти) до Львова післязавтра. Діти повечеряють і (лягти)
спати. Оксанка й Дмйтрик (бігти) назустріч бабусі.
2. Відновіть вихідні форми використаних у віршах Б.-І. Антонина
слів:
піль, грі, за чаєм, застрягло, домохвальців, хвальб, мрій
3. Перекладіть українською, використовуючи відомості про
значення слів, подані в рубриці «Запам'ятайте різницю» попередніх уроків:
Николаю легко дается математика. Мне осталось
дописать несколько строчек. У девушки была горделивая осан-
73
ка. Мне нужен указатель работ по строительной механике.
Я советую Вам прочитать произведения Богдана-Игоря
Антонина. Мне кажется, Вы плохо себя чувствуете. Я
искренне радуюсь счастью своего друга. Выход книги из
печати — показатель успешной деятельности нашего
коллектива. Правительство заботится о всестороннем
развитии культуры и науки в Украине. В драматическом театре
идет новый спектакль.
4. Утворіть форми теперішнього часу та наказового способу:
давати, купити, шйти, лягти, писати, ткати, пекти, бити,
лити, пити
З мовної скарбниці
важити головою (життям) «рисковать головой (жизнью)»
бути на чолі «быть во главе»
вести перёд «быть впереди»
давати (дати) відсіч, одкоша «давать (дать) отпор»
справа не варта заходу «игра не стоит свеч»
УРОК 14
Особливості творення форм наказового
способу дієслів
(Особенности образования форм
повелительного наклонения глаголов):
вірити — вір, різати — ріж, лізти — лізь, стати —
стань, лягти — ляж, бачити — бач
Форма 2-го лица ед. ч. повел, наклонения у целого ряда
глаголов украинского языка образуется не с помощью
суффикса -а, а представляет собой основу форм 2-го лица
ед. ч. наст, времени. Это, например, те глаголы, основа
формы 2-го лица ед. ч: наст, времени которых
оканчивается на /. В написании форм глаголов наст, времени этот
звук не обозначается, а в формах повел, наклонения он
передается с помощью буквы й, напр.: зка-ти— зна-ю
(знщ-у) — знай, малюва-ти — малю-ю и малюй.
Кроме того, формы 2-го лица ед. ч. повел, наклонения,
совпадающие с основой 2-го лица ед. ч. наст, времени,
имеют некоторые глаголы, основа которых во 2-ом лице
ед. ч. наст, времени оканчивается на твердые согласные
б, п, р,в,ч,ш,щпжн ударение во всех формах наст,
времени приходится на основу слова, напр.: вірити — вірю,
віриш, вірить, віримо, вірите, вірять и вір; голубити «лас-
74
кать» — голублю, голубиш, голубить, голубимо, голубите,
голублять и голуб; сипати — сиплю, сиплеш, сипле,
сиплемо, сиплете, сиплять и сип; різати — ріжу, ріжеш, ріже,
ріжемо, ріжете, ріжуть и ріж; ставити — ставлю,
ставиш, ставить, ставимо, ставите, ставлять и став; бачити —
бачу, бачиш, бачить, бачимо, бачите, бачать и бач;
підвищити «повысить» — підвищу, підвищиш, підвищить,
підвищимо, підвищите, підвищать и підвйш; облишити
«оставить» — облишу, облишиш, облишить, облишимо,
облишите, облишать и облиш.
Примітка: В глаголе сипати в формах повел, наклонения
утрачивается л основы форм наст, времени.
Сравните приведенные глаголы с теми, основы форм
наст, времени которых оканчиваются на те же твердые
согласные, но ударение при спряжении во всех или же
некоторых формах перемещается с основы на окончание:
любйти — люблю, любиш, любить, любимо, любите,
люблять и люби; купити — куплю, купиш, купить, купимо,
купите, куплять и купи; ловйти — ловлю, ловиш, ловить,
ловимо, ловите, ловлять и лови; брати — беру, береш,
бере, беремо, берете, беруть и бери; служити — служу,
служиш, служить, служимо, служите, служать и служи;
лічити «считать (на счетах)» — лічу, лічиш, лічить,
лічимо, лічите, лічать и лічи; трощити «крушить» — трощу,
трощиш, трощить, трощимо, трощитеу трощать и трощи;
лишити «оставить» — лишу, лишиш, лишить, лишимо,
лишите, лишать и лиши.
Примітка: В родственных русских глаголах основы форм наст,
времени оканчиваются на мягкие согласные, поэтому и формы 2-го
лица ед. ч. повел, наклонения оканчиваются мягким согласным, ср.:
верить — верь, ставить — ставь, сыпать — сыпь. По правилам
современной русской орфографии мягкий знак пишется и в форме режь, хотя
основа формы 2-го лица ед. ч. наст, времени режешь оканчивается
на твердый согласный. В формах повел, наклонения украинских
глаголов ь после жишне пишется (ляж, ріж, облиш). Ср., также ловить —
лови, купить — купи, любить — люби, брать — бери, служить — служи.
В формах 2-го лица ед. ч. пов. наклонения глаголов,
основы форм 2-го лица ед. ч. наст, времени которых
оканчиваются согласными н, т, д, з, л, с, происходит смягчение
конечного согласного. Подобные формы 2-го лица ед. ч.
пов. наклонения свойственны лишь тем глаголам, у
которых при спряжении ударение всегда падает на основу
слова, напр.: лізти — лізу, лізеш, лізе, ліземо, лізете, лізуть
и лізь; сісти — сяду, сядеш, сяде, сядемо, сядете, сядуть и
сядь; чистити — чищу, чистиш, чистить, чистимо, чистите,
75
чистять и чисть; дозволити «позволить» — дозволю,
дозволиш, дозволить, дозволимо, дозволите, дозволять и
дозволь; красити — крашу, красиш, красить, красимо,
красите, красять и крась; стати — стану, станеш, стане,
станемо, станете, стануть и стань.
Примітка: Так же образуются формы 2-го лица ед. ч. пов.
наклонения от родственных русских глаголов, ср.: лезть -*- лезь, сесть — сядь,
чистить — чисть, позволить — позволь, красить — крась, стать — стань.
Впрочем, для глагола чистить равно допустимы две формы: чисть
и чисти.
Сравните приведенные глаголы со словами, основы
которых оканчиваются на те же согласные, но ударение при
спряжении во всех или некоторых формах перемещается
с основы на окончание: везти — везу, везеш, везе, веземо,
везете, везуть и вези; вести — веду, ведеш, веде, ведемо,
ведете, ведуть и веди; пустити — пущу, пустиш, пустить,
пустимо, пустите, пустять и пусти; хвалити — хвалю,
хвалиш, хвалить, хвалимо, хвалите, хвалять и хвали;
носити — ношу, носиш, носить, носимо, носите, носять и
носи.
Примітка: Таким же образом образуются формы 2-го лица ед. ч.
пов. наклонения от родственных русских глаголов, напр.: везти — вези,
вести — веди, пустить — пусти, хвалить — хвали, носить — носи.
Форму 2-го лица ед. ч. пов. наклонения от глагола
їсти їж следует запомнить, поскольку она отличается от
основы формы 2-го лица ед. ч. наст, времени (їси). Особо
остановимся на украинских глаголах, основы инфинитива
которых оканчиваются на г или к: лягтй, берегти, стерегти,
тектй, пектй, бігти. В русском языке формы 2-го лица
ед. ч. пов. наклонения от этих глаголов представляют
собой отступление от правила, поскольку образуются от
основы формы не 2-го лица ед. ч. наст, времени, а от
основы формы 1-го лица ед. ч., ср.: лечь — лягу — ляг,
но ляжешь; беречь — берегу — береги, но бережёшь;
стеречь — стерегу — стереги, но стережёшь; течь —
теку — теки, но течёшь; печь — пеку — пеки, но печёшь;
бежать — бегу — беги, но бежишь. В украинском языке
формы родственных глаголов оказываются регулярными и
образуются по соответствующим правилам от основ форм
2-го лица ед. ч. наст, времени, ср.: бігти — біжиш —
біжи, лягтй — ляжеш — ляж; берегти — бережеш —
бережи; стерегти — стережеш — стережи; пектй — печеш —
печи.
Примітка: Сравните также формы 2-го лица ед. ч. пов. наклонения
тчи и тки от родственных украинского глагола ткати (тчеш) и русского
глагола ткать (ткешь).
76
Валерьян Петрович Підмогйльний
УРИВОК З РОМАНУ «МІСТО»
Це була перша вечірка поточного літературного
сезону, тому аудиторія зібралася численна і ввійти до зали
було зовсім не так вільно, як написано в афіші. Традиція
прилюдних літвечірок, породження тих часів, коли паперу
не вистачало навіть на цигарки і мистецтву дано було
гасло виходити на вулицю, тому й література мусила
стати* видовиськом, а літератор — читцём-декламатором,—
ця традиція вмирає перед нашими очима, і ми
спокійно можемо промовити «амінь» над її труною.
Література — це зрештою книжка, а не дикція, і виконувати її
прилюдно так само чудно, як і читати без рояля музичні твори...
Читання творів на літвечірці — тільки вступ до
найголовнішої частини її — обговорення чи дискусії. Публіка
любить дискусії не тому, що бере в них участь. Дискусія
більш видовисько, ніж читання, масовіше й пікантніше.
Але, як правило, ніхто спочатку не хоче виступати. Адже
останній має приємну змогу вилаяти всіх попередніх і
здаватись самим найрозумнішим. Спеціалісти критики,
що свій престиж підтримують тим, що ніколи нічим не
бувають вдоволені, гордо відмовляються виголошувати
свою високу думку, і їх треба припрошувати, як іменитих
гостей на званому обіді.. Та й взагалі всі краще воліють
сміятися з інших, ніж самим їх смішити, але коли один
хтось виступить, потік промовців суне навалою.
Розумність заразлива.
На першій літвечірці кожен, цілком природно, хотів
себе виявити, і безневинна кафедра стала місцем запеклої
словесної боротьби, де проявлено всі можливості спроби
переконання — глум, дотеп, знущання, ревізія предків
письменника з метою виявити серед них куркуля чи
буржуя, цитати з колишніх його творів, де він казав не те, що
каже тепер, і таке інше, цікаве для слухачів, але сумне
для літератури. Всі промовці, без різниці переконань,
брались на ці прекрасні й чисті способи, кожен
виправдуючи себе тим, що противник його до цього змушує. За
півгодини на підвищенні почався справжній лицарський
турнір, де Дон Кіхоти в панцирах із цитат і просто
голіруч билися з невмирущими вітряками під оплески и регіт
задоволених слухачів, а Санчо Панси появляли свої
розумові вартості, голублячи мрію стати губернаторами на
літературному острові. Ці сутички завсігди кінчались
внічию, що давало кожному вважати за переможця саме
себе...
77
О дванадцятій годині вночі голова культкомісії
місцевкому ВУАН зачинив і затулив вечірку, сказавши
кілька зворушливих слів про те, що все якось обійдеться,
що смертельної небезпеки немає і дай боже здоров'я
літературі. На цьому вистава кінчилась, і поле бою очищено
без санітарної допомоги, бо літературні трупи не
втрачають здібності рухатись.
брались на ці... способи
«прибегали к этим способам»
змушує «вынуждает»
на підвищенні «на возвышении»
лицарський турнір «рыцарский
турнир»
голіруч «голыми руками»
з невмирущими вітряками «с
бессмертными ветряными
мельницами»
під оплески й регіт «под
аплодисменты и хохот»
появляли свої розумові
вартості «раскрывали свои
умственные способности» лит. виявляли
голублячи мрію «лелея мечту»
місцевкому ВУАН «месткома
ВУАН (Всеукраїнської
Академії наук — название Академии
наук Украины в 20—30-х годах)»
зачинив і затулив здесь ирон. по
отношению к литературному
вечеру использованы глаголы,
характеризующие действие,
производимое над материальными
объектами, ср.: зачинити вікно
или затулити обличчя від
сонця. По отношению к
литературному вечеру в нейтральном
контексте нужно было бы
употребить глагол закрити (закривати)
літературну вечірку (вечір)
кілька зворушливих слів «несколько трогательных слов»
смертельної небезпеки немає «смертельной опасности нет»
вистава «спектакль»
не втрачають здібності рухатись «не утрачивают способности двигаться»
поточного «текущего»
численна «многочисленная»
на цигарки «на папиросы»
гасло «лозунг»
вмирає перед нашими очима
«умирает на наших глазах»
над... труною «над гробом»
на літвечірці «на литературной
вечеринке»
вступ «вступление»
обговорення «обсуждение»
видовисько «зрелище»
вилаяти всіх попередніх
«выругать всех предыдущих»
відмовляються «отказываются»
воліють «предпочитают»
потік промовців суне навалою
«поток выступающих валом
валит»
запеклої «ожесточенной»
переконання «убеждения»
глум «насмешка»
дотеп «острота»
знущання «издевательство»
з метою «с целью»
куркуля «кулака»
з колишніх його творів «из
прежних его произведений»
і таке інше цікаве для слухачів «и
прочее интересное для
слушателей»
Валер'ян Петрович Підмогйльний
A901—1937)
Талановитий український прозаїк, з імені й творів
якого тільки нещодавно знято заборону. Належав до так
званих «попутників» у пожовтневій українській літературі.
78
Починав як новеліст (цикл «Повстанці», 1923), в 20-ті
роки видав кілька великих прозових творів: романи
«Місто» A927) і «Невеличка драма» A930), повість «Третя
революція» A925). Незаконно репресований.
Розстріляний у (Половецькому таборі особливого призначення
1937 року.
У своїх кращих творах В. П. Підмогйльний^ зачіпав
болючі проблеми соціальної перебудови на Україні після
Жовтневої революції: взаємовідносини міста й села,
становище інтелігенції в нових суспільно-політичних умовах.
Нищівній критиці він піддавав породжену Жовтнем ком-
бюрократію, чванливе ставлення невігласів до
культурної спадщини.
нещодавно «не так давно»
знято заборону «снят запрет»
попутників «попутчиков»
в таборі особливого призначення «в лагере особого назначения»
зачіпав болючі проблеми «затрагивал мучительные проблемы»
соціальної перебудови «социального переустройства»
нищівній критиці він піддавав «он подвергал уничтожающей критике»
чванливе ставлення невігласів «высокомерное отношение невежд»
ВПРАВИ
1. Знайдіть у тексті українські відповідники:
текущий литературный сезон; многочисленная аудитория;
бумаги не хватает; принимать участие в дискуссии; иметь
приятную возможность; ожесточенная словесная борьба;
рыцарский турнир; бессмертные ветряные мельницы; все
предпочитают смеяться над другими, нежели самим
смешить их; не утрачивать способности двигаться; несколько
трогательных слов
2. Доповніть речення, вибравши з дужок потрібне за змістом слово
і поставивши його у відповідній формі. При виконанні завдання
користуйтеся відомостями з рубрики «Запам'ятайте різницю» попередніх
уроків:
Літаки заправляють (паливо, пальне). Дівчина купила
(квиток, квітка) на поїзд. Багато мов народів Півночі
лише в цьому столітті отримали (писемність,
письменність). (Стан, становище) речей для мене цілком
прийнятний. Протягом (тривалий, витривалий) часу від наших
і не було жодних звісток.
3. Утворіть форми наказового способу:
стати, вірити, казати, лягати, бігти, берегти, пекти, бачити,
підвищити, різати, облишити, чистити
79
4. Перекладіть українською. При виконанні завдання
користуйтеся списком російських слів, які мають кілька різних українських
відповідників, вміщеним у кінці книжки:
Больной желудок с трудом переваривает пищу. Я
отношусь к нему с большим уважением. Мы считаем
целесообразным включить в состав комиссии специалистов по
международному праву. Оксана часто переписывается со
своей подругой Лесей из Луцка. У русского и украинского
языков много общих черт.
З ІСТОРІЇ" УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ:
ЯК ПРОДАВАЛИ КНИЖКИ НА УКРАЇНІ
Книги за старих часів, тобто в XVII—XVIII ст.,
продавалися перш за все в друкарнях. Друкар М. Сльозка в
30-х роках XVII ст. продавав видання Львівського
братства, роз'їжджаючи по ярмарках. В добу П. Могили кйе-
во-печерські видання розповсюджувалися, крім України,
в Московській державі і в Молдавії. В 1672 році друкарські
майстри лаври Т. Кушка та О. Мушйн відкрили в Москві
навіть книгарню, хоч невдовзі та книгарня існувати
перестала. Чернігівські видання продавалися в Києві,
Харкові, Ромнах, С>'мах, Борзнї. В Києво-Печерській лаврі
у XVIII ст. була книжкова крамниця, і лавра
переслідувала тих, хто продавав книги на базарах без її відома.
Під кінець XVIII ст. в Києві на найлюдніших вулицях
вже було чимало книгарень, в яких продавали продукцію
своєї, а також Московської, Чернігівської і Почаївської
друкарень. На Подолі в XVIII ст. була немала лавка якй-
гось київського торгівця Гарбуза. Він скуповував і
продавав пошарпані, старі і старовинні видання. Покупцями в
нього були студенти й професори Київської академії.
Цього Гарбуза можна вважати пёршим букіністом на
Україні.
(Шевчук В. О. Із вершин і низин. К., 1990)
тобто «то єсть»
перш за все «прежде всего» крамниця «магазин»
в друкарнях «в типографиях» переслідувала «преследовала»
в добу «в эпоху, во времена» пошарпані «потрепанные»
розповсюджувалися «распрост- старовинні «старинные»
ранялись» покупцями «покупателями»
невдовзі «вскоре»
Петро Могила— Петр Симеонович Могила— A596/ 1597—1647)
деятель украинской культуры, церковный писатель. С 1632 г. митрополит
Киевский и Галицкий. В 1632 г. основал Киево-Могилянскую коллегию
80
(впоследствии — академия). Покровительствовал писателям,
художникам, книгопечатанию
Києво-Печерська лавра — Киево-Печерская лавра — мужской
монастырь в Киеве. Основан в 1051 г. С 1598 г.— монастырь высшего
разряда — лавря
Ромни — Ромны — город в Сумской области в Украине на р. Сула
Суми — Сумы — областной центр в Украине.
Борзнб (Борзна)—город в Черниговской области в Украине
Почаїв — Почаев — город в Тернопольской области в Украине. В нем
находится знаменитая Почаевско-^спенская лавра
Київська академія — Киевская академия — первое высшее учебное
заведение A632—1817) в Украине, созданное на базе школы Киево-Бого-
явленского братства и основанной в 1631 г. митрополитом Петром
Могилой школы при Киево-Печерской лавре. В XVII—XVIII вв.
крупнейший общеобразовательный и научно-культурный центр Украины,
Беларуси и России
УРОК 15
Дієслова-омоніми (глаголы-омонимы):
вйти «вить» и вйти «выть», слати «стлать» и слати
«слать», жати (руку) и жати (пшеницю)
В украинском языке есть глаголы, формы инфинитива
которых совпадают, однако они обозначают разные
действия. Различаются такие слова и по способу образования
глагольных форм. Например, форма инфинитива вйти
свойственна глаголу со значением «вить (веревку)» и
глаголу со значением «выть (от боли)». Формы наст, времени
этих глаголов различны, формы же прош., буд. времени
и пов. наклонения совпадают. Ср.:
вйти «вить» вити «выть»
в'ю в'ємо вйю виємо
в'єш в'єте виєш виєте
в'є в'ють вйє виють
но: вив, вила, вило, вили
вий, виймо, вийте
витиму, витимеш, витиме,
витимемо, витимете,
витимуть (буду, будеш, буде,
будемо, будете, будуть)
вйти
Омонимичны, т. е. одинаковы по форме, но различны
по значению и глаголы слати «стлать» и слати «слать».
В отличие от приведенных выше глаголов, у которых
различались формы наст, времени, у этой пары омонимов
совпадают формы прошедшего и будущего сложного
времени. Ср.:
81
слати «стлать» слати «слать»
стелю стелемо шлю шлемо
стелеш стелете шлеш шлете
стеле стелють шле шлють
стели шли
стелімо шлімо
стеліть шліть
но:
слав, слала, слало, слали
слатиму, слатимеш, слатиме, слатимемо, слатимете,
слатимуть
Примітка: Норма современного украинского литературного языка
допускает для глагола слати «стлать» в прош. времени также формы,
образованные от основы стели — глагола стелити (как в наст, времени,
так и в пов. наклонении): стелив, стелила, стелило, стелили.
Глаголы-омонимы жати (руку) и жати (пшеницю)
эквивалентны родственным русским глаголам жать
(руку) и жать (пшеницу). У них, как и у глаголов-омонимов
слати «стлать» и слати «слать», совпадают формы прош.
и будущего сложного времени: Основы же их форм наст,
времени свойственны и родственным русским глаголам.
Ср.:
жати (руку) жати (пшеницю)
жму жмемо жну жнемо
жмеш жмете жнеш жнете
жме жмуть жне жнуть
жми жни
жмімо жнімо
жміть жніть
но: жав, жала, жало, жали
жатиму, жатимеш, жатиме, жатимемо, жатимете,
жатимуть
В целом ряде случаев внешне одинаковые формы
инфинитива глаголов различаются с помощью ударения.
Напомним, что перемещение ударения в одинаковых по
форме глаголах — один из распространенных способов
образования видовых пар. напр.: обрізати — обрізати,
розкидати — розкидати, виміряти — виміряти. Такие
глаголы различаются формами наст., буд. времени и пов.
наклонения; формы же прош. времени у них совпадают,
различить их помогает ударение. Ср.:
обрізати «обрезать» обрізати «обрезать»
обрізаю обрізаємо обріжу обріжемо
обрізаєш обрізаєте обріжеш обріжете
82
обрізає обрізають обріже обріжуть
обрізай обріж
обрізаймо обріжмо
обрізайте обріжте
но:
обрізав обрізав обрізатиму обрізатимемо
обрізала обрізала обрізатимеш обрізатимете
обрізало обрізало обрізатиме обрізатимуть
обрізали обрізали
Примітка: і. Напомним, что синтетические формы будущего
сложного времени имеют только глаголы несов. вида.
2. Такие глаголы-омонимы — члены одной видовой пары —
свойственны и русскому языку, ср.: обрезать и обрезать, выбегать и
выбегать.
Українські прізвища
Вуличні прізвиська, значна частина яких побутує
сьогодні у поважній ролі офіційних прізвищ, належать до
найколорйтнішої групи особових найменувань. Вони є
своєрідною енциклопедією народного побуту, звичаїв,
духовної культури. В них яскраво відбився національний
характер українця, його схильність до жарту, дотепу,
веселого, влучного слова.
Значеннєвий діапазон прізвищ, які походять від
вуличних прізвиськ, є надзвичайно широким. Вони могли
вказувати на якусь рису зовнішності або вдачі першого
носія прізвиська, як наприклад: Безбородько, Білоус, Голо-
бородько, Безух, Безпалько, Бородай, Дзюба, Довгань,
Горбаль, Мовчан, Стогній, .Шумйло, Червонопйський (від
«червоний писок»), Кривобок, Довгошия, Кирпа, Лисий,
Тонконіг, Білонбжко, Криворучко, Худаш, Цйба,
Щербань та ін. ...
Причини значно ширшого, порівняно з іншими
народами, побутування серед українців^ колоритних прізвищ
з виразним гумористичним відтінком у значенні слід
шукати в нашій історії. Адже величезна кількість сучасних
українських прізвищ кувалась у горнилі Запорізької
Січі. Саме тут вперше виникла потреба офіційної
реєстрації великого числа козаків. За звичаями
Запорізької Січі новоприбулий до війська повинен був прибрати
нове прізвисько, під яким його записували до козацьких
реєстрів. Під час процедури вибору нового наймення
січове товариство мало слушну нагоду повною мірою
виявити свою схильність до жарту й дотепу...
Породженням відчайдушного й розкутого духу
заповз
різького січового товариства є, очевидно, така своєрідна
не лише за значенням сполучуваних основ, а за самим
способом творення, група прізвищ, що не має аналогій в
антропонімії інших слов'янських мов, як Затуливїтер,
Неїжббрщ, Недайкаша, Непййвода, Непийпйво, Підкуй-
муха, Задерихвіст, Нагнйбіда, Убийвбвк, Паливода, Пере-
бййніс, Печиборщ, Покиньчереда, Прудивус (Прудиус),
Роздайбіда, Цідибрага, Куйбіда та ін.
(Масёнко Л. Т. Українські імена і прізвища. К., 1990)
вуличні прізвиська «уличные прозвища»
побутує «бытует» -
схильність до дотепу, весёлого, влучного слова «склонность к остроте,
веселому, меткому слову»
значеннєвий діапазон «диапазон значений»
рису зовнішності абб вдачі «черту внешности или характера (натуры)»
носія «носителя»
пйсок разг. «лицо»
порівняно з... «по сравнению с..., сравнительно с...»
з виразним гумористичним відтінком «с отчетливым юмористическим
оттенком»
прибрати нове прізвисько здесь «принять новое прозвище»
мало слушну нагоду «имело удобный случай»
відчайдушного «отчаянного»
сполучуваних основ «сочетаемых основ»
ВПРАВИ
1. Поясніть, користуючись українсько-російським та тлумачним
словниками, значення поданих у тексті прізвищ:
Бородай, Дзюба, Довгань, Горбаль, Кирпа, Худаш, Цйба,
Щербань
2. Поставте у потрібній формі теп. часу слова в дужках:
Він (брати) активну участь у конкурсі молодих співаків.
Вони (мити) підлогу. Я (готувати) обід. Дівчата (терти)
яблука для млинців. Дмитро (писати) листа другові. Діти
(любити) ласощі. Мати (махати) рукою синові. Я часто
(їздити) у відрядження. Я не (судити) людину з чужих
слів. Завтра вранці (летіти) літаком до Сімферополя.
3. Складіть речення з даними словами. Поясніть різницю в їхньому
значенні:
відтінок — відтинок, білизна — білизна, привид — привід,
музика — музика, радити — радіти,.ошукати — обшукати
4. Перекладіть українською:
Девушка надела пестрое летнее платье. Задание нужно
было выполнить в недельный срок. Он бросил на друга
красноречивый взгляд. В своей речи оратор особо
остановился на проблемах культуры и науки. Правительство
84
Украины рассмотрело представленные учеными проекты.
Дома были построены в несколько рядов по обеим
сторонам дороги. Мои заметки об этой конференции
возможно Вас заинтересуют. Певица взяла высокую ноту.
З мовної скарбниці
очей у сірка позичати (позичити) «чувствовать себя как ни в чем не
бывало, нисколько не стесняться»
пан чи (або) пропав «была не была»
ухопити шилом патоки «ткнуть пальцем в небо»
ходором ходити «ходить ходуном»
рйдма ридати «ревмя реветь, рыдать навзрыд»
зміняти шило на швайку «сменять шило на мыло»
кивати (накивати) п'ятами «пятками засверкать, удрать»
ні за холодну воду не братися «сидеть сложа руки, и в ус не дуть»
УРОК 16
Дієслова з варіантами основ форм
(Глаголы с вариантами основ форм):
дйхати — дйхаю и дйшу, дути — дму и дую,
плескати — плещу и плескаю
Ряд украинских глаголов может иметь не одну, а две
парадигмы форм, каждой из которых свойственна своя
основа. Такие формы равно допустимы при употреблении.
Вариантность основ форм у некоторых украинских
глаголов, родственных русским, является характерной
особенностью украинского языка:
дйшу
дйшеш
дйше
но:
дйхаю
дихаєш
дихає
дихати
дйшемо
дишете
дишуть
дихаємо
дихаєте
дихають
дышу
дышишь
дышит
дышать
дышим
дышите
дышат
Примітка: Обратите внимание на то, что украинский глагол дйхати
спрягается по образцу I спряжения, а русский глагол дышать — по
образцу II спряжения.
Ср. также:
диш дйхай дыши дышите
дйшмо дйхаймо
дйште дцхайте
85
Вариантные основы свойственны только формам наст,
времени и пов. наклонения. Формы же прош. и буд.
времени образуются от одной основы инфинитива диха-: дйхав,
дихала, дихало, дихали, а также дихатиму, дихатимеш,
дихатиме, дихатимемо, дихатимете, дихатимуть и (буду,
будеш, буде, будемо, будете, будуть) дихати.
Вариантные основы в формах наст, времени и пов.
наклонения характерны и для украинского глагола
дути в отличие от родственного ему русского глагола
дуть. Ср:
дуть
дуем,
дуете
дуют
дую
дуєш
дує
но:
дму
дмеш
дме
Ср. также
дуй и
дуймо
дуйте
дути
дуємо
дуєте
дують
дмемо
дмете
дмуть
і
дми
дмімо
дміть
дую
дуешь
дует
дуй
дуйте
Синтетические формы будущего сложного времени и прош.
времени у глагола дути образуются от полной формы
инфинитива (дутиму, дутимеш, дутиме, дутимемо, дутимете,
дутимуть) либо от основы инфинитива ду- (дув, дула,
дуло, дули).
Напротив, украинскому глаголу махати не свойственны
вариантные основы форм в отличие от родственного ему
русского глагола махать. Ср.: *
махаю
махаєш
махає
махай
махати
махаємо
махаете
махають
махаймо
махайте
махаю
махаешь
махает
и машу
машешь
машет
Ср. также:
маши
и махай
махать
махаем
махаете
махают
машем
машете
машут
машите
махайте
Однако некоторые родственные украинские и русские
глаголы имеют сходные вариантные основы. Ср.:
86
плескати
плескать
плескаємо
плескаєте
плескають
плескаю
плескаешь
плескает
плескаєм
плескаєте
плескают
плещемо
плещете
плёщуть
плескаймо
плещімо
плещу
плещешь
плещет
и плескай
плещем
плещете
плещут
плескайте
и плещи плещите
плескаю
плескаєш
плескає
и
плещу
плёщеш
плёще
плескай
плескайте
плещи
плещіть
Примітка: Ср. также укр. колихати (колихаю и колишу, колиши и
колихай) с рус. колыхать (колыхаю и колышу, колыши и колыхай) В
современном русском языке предпочтение отдается формам с основой
КОЛЫШ-.
В украинском же языке равно допустимы формы с обеими
основами.
ШЕДЕВРИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ
МОНОЛОГ ГАМЛЕТА З ДІҐІІІ ДРАМИ
ВІЛЬЯМАШЕКСПІРА «ГАМЛЕТ,
ПРИНЦ ДАНСЬКИЙ»
(переклав Григорій Кочур)
Так. Бути чи не бути — ось питання.
В чім більше гідності: терпіти мовчки
Важкі удари навісної долі
Чи стати збройно проти моря мук
І край покласти їм борнею? Вмерти —
Заснуть, не більш. І знати, що скінчиться
Сердечний біль і тисячі турбот,
Які судились тілу. Цей кінець
- Жаданий був би кожному. Померти —
Заснути. Може, й бачити сновиддя?
, У цьому й перепона. Що приснитись
Нам може у смертельнім сні, коли
Вантаж земної суєти ми скинем?
Оце єдине спонукає зносить
Усі нещастя довгого життя,
Інакше — хто ж би стерпів глум часу,
Ярмо гнобителів, пиху зухвальців,
Зневажену любов, суди неправі,
Нахабство влади, причіпки й знущання,
Що гідний зазнає від недостойних,—
Хто б це терпів, коли удар кинджала
87
Усе кінчає? Хто б це став потіти,
Вгинаючись під тягарем життєвим,
Якби не страх перед незнаним чимось
У тій незвіданій країні, звідки
Ще не вертався жоден подорожній?
Миритись легше нам з відомим лихом,
Аніж до невідомого спішити;
Так роздум робить боягузів з нас,
Рішучості природжений рум'янець,
Блідою барвою вкриває думка,
І збочує величний намір кожен,
Імення вчинку^ тратячи. Та досить!
Офеліе! В своїй молитві, німфо,
Згадай мої гріхи!
(Конур Григорій. Друге відлуння. К., 1991)
гідності «достоинства» глум часу «насмешку (издевку)
навісної «безумной» времени»
і край покласти їм борнею «и ярмо гнобителів «иго угнетате-
положить им конец в борьбе» лей»
сновиддя «сновидения» пиху зухвальців «тщеславие на-
перепона «препятствие, прегра- глецов»
да»
вантаж «груз» подорожній «путник»
БАЛАДА ПОЕТИЧНОГО ЗМАГАННЯ В БЛУА
(переклав Леонід Первомайський)
У спразі гину біля водограю,
Зубами біля вогнища січу,
Чужинцем в рідному краю блукаю,
Німую криком, мовчки я кричу,
Я догола зодягнений в парчу,
Сміюсь від сліз, від балачок німію,
Радію серцем в муках безнадії,
В стражданні є "для мене щастя хміль,
Жебрак — скарбами світу володію,
Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль.
Непевний того, в чому певність маю,
Я бачу світло, як задму свічу,
І знаю тільки те, чого не знаю,"
Знання химерним випадком вважаю,
Зірвавши банк, весь програш я плачу.
«Добраніч!» — прокажу, коли задніє,
Боюся впасти, лежачи на дні я,
Здоровий — почуваю вічний біль,
88
Безрідний — спадщини чекати смію,
Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль.
Стурбований життям,— турбот не знаю,
Плюю на скарб, але за ним лечу,
Не злість, а доброта мене жахає,
Той кращий друг мені, хто запевняє,
Що в голоді я ситий досхочу,
Що білий лебідь вороном чорніє,
Що ворог мій мені на користь діє,
Що істина в брехні — ось в чому сіль! —
Все тямлю й нічорта не розумію,
Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль.
Мій принце! Вас запевнити я смію:
Не вміючи нічого, все я вмію,
Змиритись докладаю всіх зусиль
І покладаю лиш на вас надію,
Скрізь прийнятий і гнаний звідусіль.
(Війон Франсуа. Великий Тестамёнт та інші поезії.
К., 1973).
у спразі «в жажде» задму «задую»
гину коло водограю «гибну у во- химерним випадком вважаю «ка-
допада» призным случаем считаю»
зубами січу здесь «стучу зубами»
жебрак «нищий» , задніє «рассветет»
скрізь «везде, повсюду» стурбований «озабоченный»
звідусіль «отовсюду» жахає «страшит»
певність «уверенность» в брехні «во лжи»
тямлю «понимаю, соображаю»
докладаю всіх зусиль «прилагаю
все усилия»
покладаю лиш на вас надію
«возлагаю лишь на вас надежду»
тестамёнт то же, что заповіт
«завещание»
ВПРАВИ
1. Знайдіть у текстах українські еквіваленти висловів:
молча терпеть; положить конец; иго угнетателей;
тщеславие наглецов; издевка времени; нам легче мириться с
известной бедой, чем спешить к неизвестной; раздумье
делает из нас трусов; величественное намерение; я всюду
принят, изгнан отовсюду; странная случайность; враг мой
действует мне на пользу; я смею вас заверить; прилагать
все усилия
2. Відновіть вихідні форми:
задму, зусиль, за ним, збочує, випадком, вас, серцем,
нічого,, сліз, січу, гину
3. Використовуючи вміщений в кінці книжки перелік російських
відповідників українських сталих зворотів, перекладіть речення:
89
Мне выпал удобный случай познакомиться с известным
писателем. Многие старые слова и обороты в современном
украинском языке вышли из употребления. Депутаты
снова подняли вопрос на заседании парламента о
социальной защите населения. Старая рана все чаще дает себя
знать. Подробнее эту книгу мы обсудим в другой раз.
Камнем преткновения для многих изучающих украинский
язык является правильное произношение звука «г». У нас
есть все основания принять этого выпускника
университета на работу. За экспертизу данного проекта фирма
обязуется заплатить наличными. Сделайте мне одолжение,
отправьте это письмо как можно скорее.
4. Наведіть українські відповідники. При виконанні завдання
використовуйте список російських слів, які мають кілька різних за
формою та значенням українських відповідників:
научное общество, сомневаться (колебаться),
гражданский долг, подписывать журнал, первобытное общество,
уровень воды колеблется, гражданская авиация,
подписывать соглашение
Українські терміни спорідненості
батько — отец свекруха — свекровь
мати — мать сват — сват
син — сын сваха — сватья
дочка — дочь тітка — тетя
брат — брат дядько — дядя
сестра — сестра племінник (небіж) — племянник
дід — дед племінниця (небога) — племянница
бабуся — бабушка двоюрідний (брат, сестра), (брат,
сестра) у пёрших — двоюродный (брат, се-
онук — внук стра
онука—внучка троюрідний (брат, сестра), (брат,
сестра) у других — троюродный (брат,
зять — зять сестра)
невістка — невестка дівер — деверь
тесть — тесть шурин (шуряк, швагер) — шурин
тёща — теща свояк — свояк
свёкор — свекор своячениця — свояченица
зовиця — золовка
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ:
СУМНОЗВІСНІ ДОКУМЕНТИ
1863 р.— таємний циркуляр міністра внутрішніх справ
Російської імперії П. О. Валуєва про заборону
української мови:
«...большинство малороссов сами весьма основательно
90
доказывают, что никакого малороссийского языка не
было, нет и быть не может, и что наречие их,
употребляемое простонародьем, есть тот же русский язык, только
испорченный влиянием на него Польши; что общерусский
язык так же понятен для малороссиян, и даже гораздо
понятнее, чем теперь сочиняемый для них некоторыми
малороссиянами и в особенности поляками так называемый
украинский язык...»
1876 р.— Ёмський указ Олександра II:
«1. Не допускать ввоза в пределы империи без особого
на то разрешения Главного управления по делам печати
каких бы то ни было книг и брошюр, издаваемых на
малороссийском наречии.
2. Печатание и издание в империи оригинальных
произведений и переводов на том же наречии воспретить
за исключением лишь: а) исторических документов и
памятников и б) произведений изящной словесности, но
с тем, чтобы при напечатании исторических
памятников безусловно удерживалось правописание
подлинников, в произведениях же изящной словесности не было
допускаемо никаких отступлений от общепринятого
русского правописания и чтоб разрешение на печатание
произведений изящной словесности давалось не иначе,
как по рассмотрении в Главном управлении по делам
печати.
3. Воспретить также различные сценические
представления и чтения на малорусском наречии, а равно и печатные
тексты к музыкальным нотам» (Цит. за кн. Опенка I.
«Українська культура». К., 1918).
УРОК 17
Дієслова-варіанти зі спільними формами
(Глаголы-варианты с общими формами)
пливтй, плйстй — пливу; гнити, гнисти — гнию; дерти,
драти — деру; ревіти, ревти — реву; сдхти, сохнути —
сохну
В украинском языке есть группа глаголов-вариантов,
формы которых в наст, и прош. времени, а также в повел,
наклонении совпадают. Например, у пары глаголов гнй-
ти — гнистй различаются только формы будущего
времени, все же остальные формы — общие:
гнйти, гнистй — гнию, гниєш, гниє, гниємо, гниєте,
гниють; гнив, гнила, гнило, гнили; гний, гниймо, гнийте,
91
но буду (гнити, гнисти), будеш (гнити, гнисти), буде
(гнити, гнисти) будемо (гнити, гнисти), будете (гнйТи,
гнисти), будуть (гнити, гнисти) или гнитиму (гнистиму),
гнитимеш (гнистимеш), гнитиме (гнистиме), гнитимемо
(гнистимемо), гнитимете (гнистимете), гнитимуть
(гнистимуть).
У глаголов-вариантов пливти и плисти, кроме форм
будущего времени, различаются также формы жен. и сред,
рода и мн. ч. прош. времени. Ср.: пливтй, плйстй — пливу,
пливёш, пливё, пливемо, пливете, пливуть; плив, пливи,
пливімо, пливіть, но пливла и плила, пливло и плило,
пливли и плилй или пливтиму (плистиму), пливтимеш
(плистимеш), пливтиме (плистиме), пливтимемо
(плистимемо), пливтимете (плистимете), пливтимуть
(плистимуть), а также буду (пливтй, плйстй), будеш (пливтй,
плйстй), буде (пливти, плйстй), будемо (пливтй, плйстй),
будете (пливтй, плйстй) будуть (пливтй, плйстй).
А у глаголов-вариантов дерти и драти формы прош.
времени полностью расходятся, как и формы буд. времени.
Ср.: драти, дерти — деру, дерёш, дере, деремо, дерете,
деруть; дери, дерімо, деріть, но дер и драв, дёрла и драла,
дёрло и драло, дёр ли и драли; буду (дерти, драти), будеш
(дёрти, драти), буде (дёрти, драти), будемо (дерти,
драти), будете (дёрти, драти), будуть (дёрти, драти) или
дертиму (дратиму), дертимеш (дратимеш), дертиме
(дратиме), дертимемо (дратимемо), дертимете (дратимете),
дертимуть (дратимуть).
Так же различаются формы прош. и буд. времени в
парах глаголов-вариантов гудіти — густй и ревіти — рев-
тй при совпадении всех остальных форм: гудіти, густй —
гуду, гудёш, гуде, гудемо, гудете, гудуть; гуди, гудімо,
гудіть, но гудів и гув, гуділа и гула, гуділо и гуло, гуділи и
гули; буду (гудіти, густй), будеш (гудіти, густй), буде
(гудіти, густй), будемо (гудіти, густй), будете (гудіти,
густй), будуть (гудіти, густй) или гудітиму (густиму),
гудітимеш (густимеш), гудітиме (густиме), гудітимемо
(густимемо), гудітимете (густимете), гудітимуть
(густимуть);
ревіти, ревти — реву, ревеш, реве, ревемо, ревете,
ревуть; реви, ревімо, ревіть, но ревів и рів, ревіла и ревла,
ревіло и ревло, ревіли и ревлй; буду (ревіти, ревти),
будеш (ревіти, ревти), буде (ревіти, ревтй), будемо
(ревіти, ревтй), будете (ревіти, ревтй), будуть (ревіти,
ревтй) или ревітиму (ревтиму), ревітимеш (ревтимеш),
ревітиме (ревтиме), ревітимемо (ревтимемо), ревітимете
(ревтимете), ревітимуть (ревтимуть).
92
Есть, однако и такие глаголы-варианты, у которых,
кроме форм прош. и буд. времени, различаются и
некоторые формы наст, времени. Например, у глаголов сопіти и
соптй это формы 1-го л. ед. ч. и 3-го л. мн. ч. наст,
времени:
сопіти соптй
соплю сопемо сопу сопемо
сопёш сопете сопеш сопете
сопе соплять сопе сопуть
но сопи, сопімо, сопіть
Ср. также сопіти — соте, сопіла, сопіло, сошли и соптй —
сіп, сопла, сопло, сопли..
Рассмотренные примеры глаголов-вариантов не
обнаруживают сходства с родственными русскими словами.
Последним не свойственна такая вариантность в
основах, ср.: пливтй, плйстй и плыть, соптй, сопіти и сопеть,
дерти, драти и драть.
Только группа глаголов наподобие мерзти —
мерзнути, сдхти — сохнути проявляет близость к родственным
русским словам. Однако русскому языку не присуща та
регулярность в соотнесении форм инфинитива с
суффиксом -ну- и без него, которая характерна для украинского
языка. Ср. единичные пары глаголов типа достичь —
достигнуть. У глаголов, подобных мерзти — мерзнути
совпадают формы наст, времени и пов. наклонения. Формы
же прош. времени могут образовываться от каждой из
основ и быть допустимыми для обоих глаголов-вариантов.
В русском языке у подобных глаголов при одной
возможной форме инфинитива в прош. времени также появляются
вариантные формы с суффиксом -ну- и без него.
Предпочтение при употреблении в русском языке отдается формам
без суффикса -ну-. Глаголы наподобие сохнул (-а, -о, -и),
мёрзнул (-а, -о, -и) словари русского языка дают с пометой
«устарелое».
Микола Костянтинович Зеров
шсоашто
Його стріваю я — і мало не щодня! —
В студентській постаті на темних коритарах,
В повазі лекторській і в круглих, окулярах,
Де тиша темних книг, де збори й метушня.
Він народивсь давно, і то не маячня!
Живе в усіх часах, в усіх суспільних шарах,
Та нині розплодивсь у безліч екземплярах,
93
Мов лїторосль повзка від в'язового пня.
Ще вчора він слова точив мені медові,
І стільки приязні було в облесній мові!
Та утиральничок скрашав поважну стать.
Він бачить наперёд годину злої страти,
А руки прййдеться від крові обмивать,
Тож ліпше рушника напохваті держати.
стріваю «встречаю» в облесній мові «в льстивой речи»
коритарах лит. коридорах утиральничок лит. рушничок
метушня «суматоха» страти «казни»
маячня «бред, наваждение» напохваті «под рукой, наготове»
суспільних шарах лит. шарах
«общественных слоях»
лїторосль «молодой побег»
слова точив медові «славословил,
хвалил»
ФРАНЧЁСКО ПЕТРАРКА «НА СМЕРТЬ ЛАУРИ
(СССХН)»
Ні зоряних небес мандрівні хори,
Ні вітрокрйлі в морі байдаки,
Ні в полі збройних лицарів полки,
Ні звіра красного глибокі нори,
Ні вісті, що приходять через море,
Ні строф любовних точені рядки,
Ні в ароматах свіжої луки,
Співання дам, що тішать наші зори,—
Ніщо мого вже серця не торкне:
Свій день і сонце втратило, трудне.
І все для нього мороком укрите.
Журбою стали довгі дні мої:
Я кличу смерть, бо прагну ту зустріти,
Що був би краще не стрівав її.
луки «луга» мороком укрите «покрыто мраком, сумраком»
Микола Костянтинович Зеров
A890—1937)
Видатний український учений-філолог, поліглот, поёт
і перекладач, історик літератури. Лідер і теоретик гуртка
«неокласиків» в українській поезії початку XX століття,
до якого належали Михайло Драй-Хмара, Павло Тичина,
Павло Филипбвич, Юрій Клен (Освальд Бургардт), Мак-
94
сим Рильський. З 1923 до 1934 року М. К. Зеров викладав
українську літературу в Київському університеті. У квітні
1935 року був заарештований. Розстріляний на Соловках
З листопада 1937 року. Перу М. К- Зерова належать понад
100 оригінальних поезій, численні переклади творів
римських, російських, польських, італійських, німецьких,
англійських, французьких письменників, ґрунтовні
літературно-критичні праці: «До джерел» A926), «Українське
письменство XIX ст.» A928), «Від Куліша до Винничёнка
(Нариси з новітнього українського письменства)» A929).
Ми подаємо читачам два твори письменника:
оригінальний вірш «Іпсо£пііо» («Незнайомий») та переклад сонету
Франчёско Петрарки з циклу «На смерть Лаури». Під
обома творами стоїть дата «1934 рік» — страшний
для М. К. Зерова і взагалі, української інтелігенції час
переслідувань, цькування й чекання арешту або
висилки.
гуртка «кружка»
ґрунтовні «основательные, солидные»
цькування «травля»
ВПРАВИ
1. Перекладіть, враховуючи можливі в українській мові варіантні
форми дієслів:
Плащ высох. Дует холодный северный ветер. Вдалеке
гудел паровоз. Тигр в клетке устрашающе ревел. На
веревке во дворе сохло белье. По реке плыли огромные
льдины. Мальчик был легко одет и сильно замерз. Лошади
с трудом тянули на гору груженую телегу.
2. Знайдіть у наведених текстах творів М. К. Зерова українські
еквіваленти:
льстивая речь; час злой казни; держать наготове;
несчетное множество экземпляров; точеные строчки; услаждать
взоры; покрыта сумраком; стремиться встретить
3. Складіть речення з поданими словами, поясніть різницю в
їхньому значенні. При виконанні завдання використовуйте відомості,
вміщені в рубриці «Запам'ятайте різницю» попередніх уроків:
чинити — чинник, писати — спис, полотно — полотніти,
ставити — постава, дістати — дістатися, талан — талант,
краса — прикраса
4. Відновіть вихідну форму:
сопуть, дме, рів, плила, диш, полощемо, сиплють, тчу, пече,
вів, шию, б'ють
95
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ:
ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
Князі Острозькі, потомки київського княжого роду,
визначилися здавна тим, що міцно й вірно стояли при
своїй народності. Нераз стрічали ми князів з сього роду
в такій ролі. Князь Константин Іванович Острозький,
гетьман литовський, вважався свого часу головним
оборонцем своєї народності і віри (помер в р. 1530) ...
Очевидно, в Острозі громадиться здавна учене
духовенство, веде школу, і в 1570-х роках пильнує зробити
з неї школу вищу, на взір польських академій. Сучасники
називають її «триязйчним ліцеєм» (тому що вчили в ній
по-слов'янськи, по-грецьки і по-латйні), або «школою
грецькою», «грецько-слов'янською», також і академією.
Одначе наладити тут вищу науку все не удавалося як
слід, бо не ставало учительських сил: у себе дома і в
грецьких землях трудно було таких знайти, а з західних
сторін неправославних учених боялися брати, щоб не
нанесли католицького духу... Все ж таки се була школа
вищого типу, і тим ворогам православних, які доводили, що
на православнім ґрунті неможлива наука, неможлива
освіта,— острозька школа була доброю відповіддю на
самім ділі. Від неї починається поворот до вищої освіти
на Україні.
При школі й поза нею громадилися в Острозі учені
люде і творили свогр рода учене товариство; тут були
такі славні на той час богослови й учені як Герасим Смо-
трйцький і його син Максим, в чернецтві Мелетій, Василь,
автор важного богословського трактата «про єдину
істинну православну віру», Філалет-Брбнський, Клйрик
Острозький й інші. Пёршим важним ділом сього учёного
кружка було видання друкованої біблії. До кн.
Острозького перейшов 1575 р. Іван Федорович зі Львова, наладив
тут друкарню, і власне пёршим ділом для неї Острозький
замислив видання біблії. Се було по тодішнім часам
велике діло: цілої біблії майже ніде не можна було знайти,
тільки поодинокі її часті. Острозький розсилав своїх
людей по рїжних сторонах — розшукувати грецькі тексти
і слов'янські переклади, кілька років ішла роббта^над
виправкою сього перекладу, кілька літ друкували її, і 1580
року вийшов у світ сей найбільший твір слов'янського
друкарства.
(З кн. Грушёвського М. С. «Ілюстрована історія УкраГ
ни». К-, 1992, репрйнтне відтворення видання 1913
року)
Остріг — Острог — місто на на взір то же, что на зразок
Волині не ставало «не хват'ало»
сього лит. цього дома то же, что вдома
Константин лит. Костянтин на самім ділі лит. справді, на-
пильнує «заботится, стремится» справді
люде то же, что люди по тодішнім часам лит. на тодїш-
свого рода, лит. свого роду ні часи, на ті часи
важного то же, что важливого часті лит. частини
кружка лит. гуртка рїжних лит. різних
Запам'ятайте різницю
раз «раз» и зараз «сейчас», разом «вместе»
батько «отец» батьки «родители», по батькові
«отчество»
стелити «стелить»' стеля «потолок»
біг «бег» перебіг «течение, ход (событий)»
прилад «прибор» приладдя (канцелярське)
«принадлежности (канцелярские)»
сісти «сесть» посісти «занять (место)»
вітати «приветствовать, поздрав- завітати «посетить (город, стра-
лять» ну)»
УРОК 18
Дієслова з нерегулярними формами
(Глаголы с нерегулярными формами):
бути — є9 дати — дам.
Нетипові зміни в основах дієслів
(Нетипичные изменения в основах глаголов):
сісти — сяду, гнати — жену, жити — живу,
слати — шлю, іти — іду, ішов; взяти — візьму,
підняти — підніму
Некоторым украинским глаголам свойственны особые,
нерегулярные формы наст, времени. Например, глагол
бути, как и родственный ему русский глагол быть, утратил
все свои формы наст, времени, сохранилась лишь форма
е, которая и употребляется в значении всех лиц ед. и мн. ч.:
я є, ти є, він (вона, воно) є, ми є, ви є, вони є. В
современной художественной литературе и публицистике часто
с целью создания торжественности, приподнятости слога
используются устаревшие формы єсть (в значении всех
лиц ед. и мн. ч., первоначально — форма 3-го лица ед. ч.),
есмь — в значении 1-го лица ед. ч., есй — 2-го лица ед. ч.
и суть — 3-го лица мн. ч. Например, форма есть
используется также подобно русскому есть в военной
терминологии в качестве ответа подчиненного на приказ,
распоряжение командира в значении «ясно, будет
исполнено».
4 3-255 97
Глаголам дати, їсти, відповісти свойственны особые
окончания форм наст, времени, а глаголу їсти — особые
формы пов. наклонения. Особые формы наст, времени
характерны и для родственных русских глаголов дать и есть.
Ср.:
дати дать
дам дамб дам дадим
даси дасте дашь дадите
дасть дадуть даст дадут
ЇСТИ ЄСТЬ
їм їмо ем едим
їси їсте ешь едите
їсть їдять ест едят
їж, їжмо, їжте и ешь, ешьте
Для целого ряда украинских глаголов характерны
особые, нетипичные для большинства слов этой части речи
изменения в основах при спряжении. У некоторых из них
такие изменения сходны с изменениями в основах
родственных русских глаголов, ср.: сісти — сяду, сядеш, сяде,
сядемо, сядете, сядуть и сесть — сяду, сядешь, сядет,
сядем, сядете, сядут; іти — іду, ідеш, іде, ідемо, ідете,
ідуть и идти — иду, идёшь, идёт, идём, идёте, идут; жйти —
живу, живеш, живе, живемо, живете, живуть и жить —
живу, живёшь, живёт, живём, живёте, живут; підняти —
підніму, піднімеш, підніме, піднімемо, піднімете,
піднімуть и поднять — подниму, поднимешь, поднимет,
поднимем, поднимете, поднимут; взяти — візьму, візьмеш,
візьме, візьмемо, візьмете, візьмуть и взять — возьму,
возьмёшь, возьмёт, возьмём, возьмёте, возьмут. У украинского
глагола іти особые основа и суффикс появляются в форме
муж. рода прош. времени (іти и ішов, ср. идти — шел),
особую основу имеют и все остальные формы прош.
времени этого глагола: ішла, ішло, ішли. У русского глагола
шел в отличие от украинского ішов нетипична для формы
муж. рода прош. времени только основа, ср.: вести — вел,
мести — мел, иметь — имел.
Особую основу в формах наст, времени имеет также
глагол гнати. В родственном ему русском глаголе гнать
в основах форм наст, времени появляется вставной гласг
ный о, начальный же согласный основы г остается
неизменным. Ср.:
жену
женёш
жене
гнати
женемо
женетё
женуть
гоню
гонишь
гонит
гнать
гоним
гоните
гонят
98
Кроме того, как видим, если украинский глагол гнати
изменяется по образцу I спряжения, то русский глагол
гнать — по образцу 2-го спряжения. От основ форм 2-го
лица ед. ч. наст, времени данных глаголов образуются
следующие формы пов. наклонения: гнати — жени,
женімо, женіть и гнать — гони, гоните.
Василь Семёнович Стус
Верстаю шлях — по вимерлій пустелі,
де мёртвому мені нема життя,
за обріями спогаду — оселі
ті, до котрих немає вороття.
А все ж бреду, з нізвідки до нікуди,
а все ще сподіваюся, що там,
де кубляться зґвалтовані іуди,
мале є місце і моїм братам.
Побачити б хоч назирці, впівока
і закропити спраглий погляд свій.
Зміїться путь — вся тьмяна, вся глибока,
і хоч сказися, хоч збожеволій.
Бо вже не я — лише жива жарина
горить в мені. Лиш нею я живу.
То пропікає душу Україна —
та, за котрою погляд марно рву.
Та є вона — за міражів товщею,
там, крізь синь-крйгу світиться вона —
моєю тугою, моєю маячнею
сумно-весёла, вёсело-сумна.
Тож дай мені — дійти і не зотліти,
дійти і не зотліти — дай мені!
Дозволь мені, мій вечоровий світе,
упасти зёрням в рідній борозні.
з нізвідки до нікуди «из ниоткуда в никуда*
де кубляться зґвалтовані іуди «где копошатся изнасилованные
иуды»
тьмяна «темная, тусклая» за обріями спогаду «за гори-
марно «напрасно» зонтами воспоминаний»
упасти зерням в рідній борозні «упасть зерном в родной
борозде»
99
З ТАБОРОВОГО ЗОШИТА
Тільки божевільний може сподіватися на те, що офіційна
форма національного життя може щось дати. Усе, що
створено на Україні за останні 60 років, поточено бацилою
недуги. Як може розвиватися національне дерево, коли
йому врубано півкрбчи? Що таке українська історія —
без істориків, коли нема ні козацьких літописів, ні історії
Руси, ні Костомарова, Марковича, Бантйш-Камёнського,
Антоновича, Грушёвського. Яка може бути література,
коли вона не має доброї половини авторів? І авторів
першокласних — таких, як Винничёнко, Хвильовий, Підмо-
гйльний. Ось і маємо прозу колгоспних підлітків — один
співучіший за другого, один солодший за другого. З мовою
сільської бабусі, яка без «ёнька» слова не вимовить, тобто
типову колоніальну літературу-забавку. «Київ — то така
прекрасна флора, але ж фауна!» — казав Віктор
Некрасов. І як-з ним не погодитися, бачачи цей набір холуїв від
літератури, обозних маркітанок естетики, які на
національній трагедії шиють собі розмальовані шаровари блаз-
нїв-танцюрйстів, що на труні України витанцьовують
хвацького гопака. Воістину, сказати легше, аніж бути
собою, бо ж ні зубила, ані молотка.
(Стус Василь. Вікна в позапростір. К., 1992)
поточено бацилою недуги «изъедено (источено) бациллой
недуга»
літературу-забавку «литературу-;игрушку
(развлечение) »
блазнів-танцюрйстів «шутов-танцоров»
витанцьовують хвацького го- «вытанцовывают разудалый
гопака пак»
Василь Семёнович Стус
A938—1985)
Талановитий поет з покоління українських
«шістдесятників», людина незламної мужності, виняткової
совісті й порядності. Більшу частину свого короткого життя
В. С. Стус провів за гратами. Вперше він був
заарештований за «антирадянські переконання і незадоволення
існуючим в СРСР державним і суспільним устроєм» у
1972 році (звільнений у 1979 році), вдруге — в 1980 році.
Помер В. С. Стус у ніч з 3-го на 4-те вересня 1985 року в
карцері табору поблизу міста Чусовё Пермської області.
16 листопада 1989 року тіло поета було перевезено на
Україну й поховано на Байковому цвинтарі в Києві.
100
Незважаючи на страшні умови життя, В. С. Стус
постійно працював як поёт, перекладач та літературний
критик і залишив чималий доробок, серед якого поетичні
збірки «Зимові дерева», «Палімпсести», «Веселий
цвинтар», переклади творів Р.-М. Рїльке, щоденникові записи,
які вражають глибиною роздумів, безкомпромісністю й
влучністю оцінок подій, людських вчинків, літературних
творів.
незламної «несгибаемой» на цвинтарі «на кладбище»
виняткової «исключительной» вчинків «поступков»
переконання «убеждения»
ВПРАВИ
1. Складіть речення, поставивши подані слова в потрібних
граматичних формах. Для дієслів укажіть усї можливі в реченні форми:
Хлопець, на, свій, до, іти, друг, весілля. Небо, великі, гнати,
по, хмари, вітер, чорни Стіл, сісти, за, батько. Колега,
гарний, бути, лікар, висококваліфікований, людина, і,
чуйна. Я, книжка, дати, ти, ця, почитати? Відповісти, це,
пізніше, Ви, на, я, запитання. Вага, їсти, швидко, і, дитина,
добре, набирати
2. Перекладіть українською:
Мы всегда готовимся к урокам вместе с моим другом
Алексеем. В кухне недавно побелили потолок. Канцелярские
принадлежности продаются в специальных магазинах.
Во время путешествия по Закарпатью я посетил в
Ужгороде моего давнего приятеля. Новый прибор успешно
прошел все испытания и был принят комиссией. Мы сердечно
поздравили своего учителя с юбилеем. Перед нами
стелилось золотое поле пшеницы. Сейчас у меня срочная
работа, и я очень занят.
3. Провідміняйте:
дати, гнати, плисти, ткати, лягти, дути
4. Знайдіть українські відповідники:
состояние (здоровья), грусть, соглашение, заметки,
фактор, украшение, ход (событий), копье, произношение,
казаться, получить (награду), высокомерный, правитель--
ство, показатель, изысканный, билет, согласовать
З мовної скарбниці
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там,
де косять
Іди хутко — біду доженеш, іди помалу — біда дожене, а все від біди
не втечеш
101
Сирого ие їм, печёного не хочу, варёного не можу
Не бійся, та стережися
Раннє вставання — вчасне снідання
Запам'ятайте різницю
складний «сложный» и складений «сложенный,
составной»
сума «сумма» сум «грусть»
щілина «щель» щільний «плотный, узкий»
плеск «плеск» оплески «аплодисменты»
мова «речь, язык» змова «заговор», умова
«условие»,, вимова «произношение»,
промова «речь, выступление»,
розмова «разговор»
погодити «согласовать» погода «погода»
годйти «угождать» угода «соглашение», згода
«согласие», нагода «случай,
оказия», пригода «приключение»
РОЗДІЛ II (РАЗДЕЛ II)
СКЛАДНІ ВИПАДКИ СЛОВОТВОРЕННЯ
(СЛОЖНЫЕ СЛУЧАИ СЛОВООБРАЗОВАНИЯ)
Образование производных разных частей речи в
современном украинском языке обнаруживает много общих
черт с русским. Это объясняется генетическим родством
языков и проявляется в использовании тех же
словообразовательных средств: корней — чит-а-ти (чит-а-ть), пис-а-
ти (пис-а-ть), ліс-н-йй (лес-н-ой); префиксов — ви-бир-
а-ти (вы-бир-а-ть), до-о-фдрм-и-ти (до-о-форм-и-ть);
суффиксов — уч-и-тель (уч-и-тель), двір-нйк (двор-ник)
и способов образования проиаводных. Наиболее
распространенным из них является аффиксальный,
использующий для оформления новых слов суффиксы и приставки.
Широко применяются осново- и словосложение:
радіофізичний «радиофизический», лісотундра «лесотундра»,
механіко-математичний «механико-математический», за-
вод-автомат, а также сложносокращенный способ
образования слов, именуемый еще аббревиацией: ЕОМ «ЭВМ».
Отличительные свойства словообразования
обнаруживаются в разной продуктивности его средств, в
использовании различных словообразовательных единиц для
оформления тематически однородных наименований. Сра:
вните украинские названия детенышей животных с их
русскими соответствиями: лисеня — лисенок, тигреня —
тигренок, маля — малыш. Одни и те же слои лексики,
например терминологической, отдают предпочтение
разным способам образования производных. В украинском
языке, в частности, редко используются
распространенные в русском терминологические сочетания с
действительными причастиями настоящего времени. Чаще всего
вместо них употребляются сочетания двух
существительных (иногда с предлогом): автомат для читання
(читающий автомат), прилад для друку (печатающее
устройство) или отглагольные прилагательные с
существительным: породжувальна модель (порождающая модель),
болетамувальний засіб (болеутоляющее средство).
103
В этом разделе речь пойдет об особенностях
образования в украинском языке слов основных частей речи —
существительных, глаголов, прилагательных, наречий,
о тех изменениях в производящих словах, которые
происходят в них, когда они становятся основой производных
единиц: различных чередованиях, усечениях, наращениях
основы. Упражнения помогут вам усвоить продуктивные
образцы образования слов в украинском языке, осознать
отличия в использовании внешне схожих
словообразовательных средств.
СЛОВОТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ
(СЛОВООБРАЗОВАНИЕ СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ)
В уроках этой части раздела будут показаны
особенности образования существительных простых (с одной
основой) и сложных (многоосновных). Предметом
объяснения станут отличительные свойства, присущие
производным наименованиям деятелей, носителей признака, места
действия, лиц женского пола, предметов, а также
существительным со значением невзрослости.
УРОК 1
Утворення іменників зі значенням особи
(Образование существительных со значением лица):
овочівник (овощевод), фахівець (специалист), газетяр
(газетчик), лютеранин (лютеранин), пузань (пузан),
скарбівничий (казначей)
Существительные со значением лица, связанного
каким-либо образом с тем, что названо производящей
основой, мотивируются существительными,
прилагательными, глаголами.
Действие и отношение лица к предмету, указанному
производящей основой, выражается в украинском языке
суффиксами:
-ник и его вариантами -ик, -овик, -івник, -овник, -атник,
-ятник, -аник, -яник: садівник, ведмежатник, телятник,
хутряник;
-ар/-яр: годинникар, оленяр;
-ець и его вариантами -овець, -івець, -анець, -ганець,
-инець, -інець, -янець: урядовець, метробудівець,
мексиканець, кантіанець, бакйнець, українець, вольтер'янець;
104
. -ак/-як: рибак, земляк;
-ин и его вариантами -анин, -янин, -чанин: грузин,
побережанин, харків'янин, датчанин;
-щик/-чик: бакенщик, валютчик;
-їй: грамотій;
-ничий и его вариантом -івничий: візничий, будівничий;
-ань: вусань;
-ач: силач;
-ун: горбун;
-чук/-щук: пінчук, поліщук;
-ич: костромич;
-к(о): батько, дядько.
В украинском языке, как и в русском, к наиболее
продуктивным суффиксам, с помощью которых образуются
наименования лиц от существительных, принадлежат -ник
и -ець.
Примітка: В ряде случаев присоединение суффикса -ник к
производящей основе сопровождается чередованиями гласных: о—і: сваволя ->
свавільник; панчохи —>- панчішник; і—о: кріль ->■ кролівник; є—і:
плече — поплічник, приплічник; согласных к—ч: бублик -> бубличник,
пасіка -*■ пасічник, бік -> прибічник; г—ж: без бога ->■ безбожник,
борг -> боржник, книгам книжник; х — ш: верх■-> вершник, вухо-+
вушник, жовтуха -> жовтушник; ц—ч: вулиця -> вуличник, залізниця ->•
залізничник, выпадением согласных д и т в сочетаниях здн, стн: наїзд ->
наїзник, вість —>- вісник, участь -> учасник, захист -> захисник,
швидкість -> швидкісник.
В украинском языке в отличие от русского при
образовании существительных — названий лиц широко
используется суффикс -ар. После согласных л (бджоляр,
сідляр, хмеляр, цегляр), н (каменяр, пісняр), й (зброяр),
т (газетяр, повістяр, картяр, повстяр) реализуется
вариант -яр. Этот суффикс обозначает лиц, занятых
предметом, который назван производящей основой, как
объектом своей деятельности: годинникар, кожухар, льонар,
словникар; работающих в месте, указанном
производящей основой: аптекар, бібліотекар, фонотёкар, шахтар;
использующих инструмент, который указан производящей
основой: дзвонар, дудар, кобзар.
В украинском языке ограничена продуктивность
суффиксов -чик/-щик, -овщж. В большинстве случаев они
являются заимствованными из русского языка и называют
лиц по профессии или роду деятельности: барабанщик,
табельщик, заводчик, комітетчик.
Продуктивный суффикс -ецъ в украинском языке
реализуется вариантами: редко -овець (суддвець,
угодовець, обліковець), часто -івець. Последний стоит после
производящих основ на согласные г (тюгівець), д (бунді-
105
вещь), з (вузівець), к (зв'язківець), м (ревкдліівець),
р (іскрівець), с (есесівець), т (путівець), х (фахівець).
З украинском языке, как и в русском, среди
производных, обозначающих лиц, которые характеризуются их
отношением к определенному предмету, сфере деятельности,
учреждению, научному или политическому направлению,
широко представлены существительные с
заимствованными суффиксами -ист (-ієт) нет: бандурист, методист,
оптиміст, атеїст; -ер: боксёр, кіоскер, комбайнер, фермер;
-ик (-ік)-їк: історик, практик, комік, гіпертонік, стоїк.
Примітка: Нужно запомнить, что украинскому языку свойственны
варианты этих суффиксов. Суффикс -ист пишется и произносится после
согласных д (ортопедист, рекордист), ж (пейзажист, муляжист), з
(гімназист, прогнозист), р (гітарист, гуморист), с (синтаксист,
таксист), т (куплетист, фаготист)-, ц (публіцист, клініцист); -іст — после
согласных б (арабіст, регбіст, самбіст — исключения: боротьбист,
службист), в (позитивіст, активіст), г (спінінгіст, штангіст), л (сигналіст,
фіналіст), м (кераміст, слаломіст), н (гуманіст, машиніст), п
(монотипіст, утопіст), ф (телеграфіст, стенографіст), х (анархіст, шахіст);
-Чет— после \: альтруїст, індоєвропеїст, китаїст, мозаїст.
Суффикс -ік встречается после согласных г (логік,
трагік), л (меланхолік), м (академік, геохімік), н
(ботанік, органік), п (епік), ф (гіпотрофік): -їк — после а
(прозаїк) и / (параноїк, стоїк). Во всех остальных
случаях используется -ик: фізик, математик.
Суффиксу -ыр свойственны варианты -ір после к
(банкір), л (ювелір), а также -їр после ] (конвоїр).
В украинском языке разное написание суффикса -ент
и -ент передает их разное произношение. Ср.:
укр. інтервент рус. интервент
Інтелігент интеллигент
рецензент рецензент
клієнт клиент
пацієнт пациент
рецешёнт рецепиёнт
Непродуктивный заимствованный суффикс -евт в
отыменных названиях лиц произносится как (эвт): терапевт,
фармацевт.
Грйгір Михайлович Тютюнник
УРИВОК-З ОПОВІДАННЯ «ГВИНТ»
Аж різь у очах -^- так ясно, так жовтогаряче надворі
від прив'ялого осіннього сонця, спілих динь-дубівок, жов-
тоспбдих гарбузів, позбираних у купки, та запізнілого
106
цвіту гарбузового, на котрий уже й бджоли не сідають,
бо не про нього пора, а летять собі далі, на червоний
будяк чи падалішню гречку.
Летять через Онйськів двір, позаяк їм тут просторо —
ні деревця, ні кущика, навіть бузини за хатою або дерези,
де кублилися б кури, немає в Онйська. Пустир. Та й сама
хата так низько при землі, що в осінні понурі ночі, як
погасне у віконцях світло, вона видається проти інших
копичкою злёжаного сіна.
Дзик-дзик-дзик...— бринить цілими днями в Онйсько-
вому дворі, попідвіконню, понад стріхою, наче то вітер на
скрипці зі струнами-волосйнами витинає... Тому коли повз
Онйськову садибу йде хтось до лавки або з лавки,
господар неодмінно зачепить його словом-другим, а далі, вже
немов так собі, між іншим уверне:
— Оце мені, братия, якби весілля справляти, то й
музики наймати не треба...
Скаже й примовкне на якусь часину, мружачи на
співбесідника підсліпувате око, аж доки той не запитає, чого ж
це воно так, що — не треба... Тоді Онйсько помиляється,
похизується трохи, наче має щось, та не хоче показати, і
вже по тому пояснить:
— ...Павлушкові бджоли через мій двір шлях собі на
поле проклали. Чуєш, он як виграють?
Буває, іноді хтось і пристбє з Онйськом, і.послухає ту
бджолину музику, й погомонить про се, про те. Однак
більшість, особливо молодь, проходять мимо, сказавши
тільки «здрастуйте, дядьку» або й того не сказавши, бо
знають, що дядько тугенькі на вухо: все одно не почують.
Вдався Онйсько ще замолоду собою непоказний, без-
телёсий, як висушена тютюнова бадилина. Що не натягне
на плечі, все на ньому теліпається, мов на одводині, і враз
цївочками-стрьопами обростає: чи то батькову сірячину,
чи шинелю мадярську, схожу кольором на молоде
жабуриння, чи якусь новітню одежину — армійський бушлат,
приміром, або пальто лавошне дешевеньке.
І вже зовсім негодящий Онйсько до будь-якої роботи:
косить з чоловіками сіно — ручку бере таку, як стёжка
завширшки; сторожує вночі колгоспну худобу — теля в
нього одв'яжеться та в ясла вкинеться; заходиться вдома
грядку полоти — городину позрубує, а бур'ян обійде, бо
ото ж — підсліпуватий...
Однак хоч би як там цуралася доля котроїсь людини,
хоч би як там обминала, а, дивись, таки навернеться до
неї хоч раз на житті і зробить її невпізнанною...
Навернулася вона й до Онйська.
107
гвинт «винт»
жовтогаряче «ослепительно
желтое»
динь-дубївок «дыня-дубовка»
жовтоспбднх «желтых внизу»
будяк «чертополох»
п ад ал і ш ню «самосейную»
позаяк «поскольку»
дерезй «дерезы»
кублилися «гнездились»
копичкою «стожком»
попідвіконню «под окнами»
понад стріхою «под крышей»
витинає здесь «выводит»
садйбу «усадьбу»
музик наймати не треба
«музыкантов нанимать не надо»
на якусь часину «на какое-то
время»
мружачи «жмуря, прижмуривая»
помуляеться здесь «помнется»
похизується «покрасуется, по-
кичится»
лристбє здесь «постоит»
непоказний «невзрачный»
безтелёсий «бестелесный»
бадилина «стебель»
теліпається разг. «болтается»
мов на од вод и ні: одводина —
жердина в хаті, на яку вішали
одяг
цівочками-стрьбпами «струйка-
ми-киточками»; стрьбпа —
нитка, яка стирчить з обтріпаного
одягу
сірячину «армяк»; сіряк —
старовинний верхній довгополий одяг
із грубого сукна
мадярську «венгерскую»
жабуриння «нитчатка»,
водорості, що ростуть у стоячій воді
негодящий «непригодный»
завширшки «шириной, в
ширину»
городину «то, что растет в
огороде»
цуралася доля «сторонилась
судьба»
Грйгір Михайлович Тютюнник
1 — 1980)
Талановитий український прозаїк, майстер короткого
оповідання, новели, лауреат Республіканської премії
ім. Лесі Українки A980) та Державної премії України
ім. Т. Г. .Шевченка A989). Його перу належать збірки
оповідань «Зав'язь» A966), «Деревій» A969),
«Батьківські пороги» A972), повість «Облога». Сам письменник
так визначив у своєму щоденнику свою творчу манеру:
«...всіх хвилюють питання сьогоднішнього дня, але один
швидше схоплює, оцінює, бачить те, що відбувається, і
тому не може не писати негайно, невідкладно, інший може
ще яскравіше, аніж пёрший, побачити і зобразити ту ж
подію, але вже набагато пізніше.
Взагалі ж я, здається, належу до типу останніх і
радий». Творам Г. М. Тютюнника притаманний особливий
ліризм, своєрідний добрцй гумор; вони написані
соковитою й образною мовою. Оповідання «Гвинт» увійшло до
збірки «Деревій».
деревій «тысячелистник»
негайно «немедленно»
невідкладно «безотлагательно»
108
Назви квітів і трав
конвалія «ландыш» кропива «крапива»
кульбаба «одуванчик» звіробій «зверобой»
троянда «роза» полин, полинь «полынь»
ромашка «ромашка» ковила, ковйль «ковыль»
волошка «василек» чебрець «чебрец»
пролісок «подснежник» грицики «кулачки, пастушья
сумка»
ВПРАВИ
1. Утворіть похідні з суфіксами -ар/-яр від поданих іменників:
картопля, коноплі, меблі, плуг, фарба, щітка
Образец: байка -> байкар, вікно ->- вікняр
2. Знайдіть українські еквіваленти до слів:
алхймик, бионик, генетик, классик, лирик, ботаник, мимик,
платоник, сантехник, трагик, флегматик, эмпирик
3. Перекладіть українською мовою:
Врач выдал рецепт больному. Мы сразу увидели бородача
в толпе. Школьники разъехались на каникулы. В детстве
дедушка был моим главным советчиком. Гранитчик
закончил работу. Профессия ковровщика распространена в
Средней Азии.
Слова: врач — лікар, сразу — відразу, толпа —
натовп, дедушка — дідусь, советчик — порадник,
гранитчик — гранітник, ковровщик — килимар
4. Перекладіть російською мовою:
Тут зібралися кияни, харків'яни, одесити і львів'яни.
Залізничники оголосили страйк. Господарі поїхали
відпочивати. «Каменярі» — твір відомого українського поета
Івана Франка.
Слова: залізничник — железнодорожник, оголосити —
объявить, страйк — забастовка, каменяр — каменщик,
каменотес.
Запам'ятайте різницю
стёжка «тропинка» и стежити «следить»
гирло «устье» горло «горло»
річка «река» річище «русло»
хиба «погрешность» хіба «разве»
міняти «менять» відміна «склонение», відмінок
«падеж»
конати «умирать» переконати «убедить»
109
Урок 2.
Утворення іменників зі значенням
«виконавець дії»
(Образование существительных со значением
«исполнитель действия»):
мрійник (мечтатель), випрямляч (выпрямитель),
виконавець (исполнитель)^ вихователь (воспитатель),
об'їждчик (объездчик), палій (поджигатель), стрілок (стрелок),
свердлильник, свердлувальник, свердляр (сверловщик,
сверлильщик), опікун (опекун), учень (ученик)
Существительные — имена «исполнителей действия»
имеют значение лица (глядач), орудия действия
(приймач). Они бывают часто именами лиц и орудий
одновременно: передавач. Для их образования в украинском
языке используются ^суффиксы:
-ник: дослідник, ^розвідник, розсійник;
-ач: глядач, підпалювач, приборкувач;
-ець: борець, гонець, творець;
-тель: любитель, мислитель, цінитель;
-щик/-чик: забойщик, нальбтчик;
-ар/-яр: друкар, голяр, пекар;
-ій: водій, крутій, плаксій;
-ок: їдок, їздок, виродок;
-ун: балакун, брехун, свистун;
-ень: в'язень, учень.
В украинском языке к наиболее продуктивным
суффиксам, с помощью которых образуются наименования ис-.
полнителей действия, относится суффикс -ник: вибільник
и его производные -льник: сушильник, холодильник,
шанувальник, а также -івник/-овник: нагрівник, засновник,
постановник, розфасовник.
Суффикс -ник часто присоединяется к усеченным гла-.
гольным основам: відрубувати ->- відрубнйк, обробляти ->-
обробник, розмовляти ->- розмовник, сплавляти -*■
сплавник.
Примітка: В усеченных основах иногда происходят чередования
гласных о—і (догодити ->■ догідник, наводити ->■ навідник, обводити ->-
обвіднйк, проводити -> провідник, шкодити ->- шкідник) и согласных
г—ж (запобігти -+■ запобіжник), к—ч (обтікати -** обтічник), х—ш
(насміхатися ->■ насмішник).
Суффикс -льник соединяется с инфинитивными
основами на -а/-я (копати ->- копальник, паяти -+- паяльник),
-ва- (давати -* давальник, обвивати -* обвивальник),
-и- (живити -+- живильник, кадити -** кадйльник,
плавимо*
ти "->■ плавильник) и реже -і/-ї (клеїти -*- клеїльник,
поїти ->■ поїльник).
. Характерной особенностью украинского языка
является суффикс -ільник. Он встречается в существительных,
производных от тех глаголов, в основах которых нет
тематического гласного -і (в'язати^*-в'язільник, класти-*
кладільник, мазати -> мазільник, мести -> метільник,
плести -> плетільник).
К часто встречающимся принадлежат суффиксы
-івник/-овник. Они присоединяются к усеченным
основам: забудовувати -*■ забудовник, послідувати -*■ послідо-
довник, будувати -*■ будівник, завоювати ->■ завойовник,
заготовляти ->■ заготівник.
В украинском языке при образовании
имен-исполнителей действия вторым по продуктивности является
суффикс -^ (-ач/-яч): відвідач, діяч, сіяч, слухач. Чаще всего
он присоединяется к глагольным основам несовершенного
вида, обозначая лицо как исполнителя определенного
действия: блукач, опитувач, підкорювач, носителя
процессуального признака, который выражается в
характерном поведении: підбурювач, потурач, пригноблювач,
прохач. С помощью этого суффикса активно образуются
названия орудий действия: вимикач, заглушувач,
програвач.
Широко используется он в сложных наименованиях
исполнителей действия: богошукач, золотошукач,
міношукач, скарбошукач, трасошукач.
В русском языке подобным производным
эквивалентны существительные с суффиксами -тель, -ник, -чик/-щик.
Ср.:
укр. водокористувач рус. водопользователь
звукознімач звукосниматель
підіймач подъёмник
розвантажувач разгрузч ик
тримач держатель
У суффикса -ець по сравнению с суффиксами -ник,
-ач/'ЯЧ более низкая продуктивность при образовании
существительных — имен исполнителя действия: борёць,
різець, читець. В украинском языке достаточно активны
варианты этого суффикса -анець, а также -енець у
существительных, производных от страдательных причастий
прошедшего времени с суффиксами -ая- и -єн-:
вихований ->- вихованець, засланий -*■ засланець, обірваний ->
обірванець, найманий -> найманець, переселений ->
переселенець, посланий -*■ посланець. Реже встречается
вариант -лець в словах, производных от инфинитивных основ:
Пі
бувалець, давилець, зухвалець, пожилець, страждалець.
В украинском языке в отличие от русского при
образовании имен-исполнителей действия ограничена
продуктивность суффиксов -тель, -чик/-щик. Их функции чаще всего
выполняют наиболее продуктивные в этом разряде слов
суффиксы ~ач и -пик. Ср.:
укр. зварювач рус. сварщик
винищувач истребитель
відповідач ответчик
оглядач обозреватель .
приймач приёмник
В наименованиях лиц по характерной черте поведения,
нрава в украинском языке используются суффиксы -ш:
вередій, ласій, колодій, торохтій, а также -ун: крикун,
мовчун, свистун, сопун, чхун.
Как и в русском, в украинском языке чисто
инструментальное (орудийное) значение выражает суффикс -лк(а).
Ср.:
укр. саджалка рус. сажалка
картоплесаджалка картофелесажалка
кукурудзосаджалка кукурузосажалка
розсадосаджалка рассадосажалка
В украинском это значение выражает также суффикс
-арк(а), которому в русском языке соответствует суффикс
-лк(а). Ср.:
укр. дробарка- рус. дробилка
вугледробарки угледробилка
зернодробарка зернодробилка
каменедробарка камнедробилка
кукурудзодробарка кукурузодробилка
льододробарка ледодробйлка
Следует запомнить, что украинским словам жниварка,
косарка, молотарка, сушарка в русском языке
соответствуют жатка, косилка, молотилка, сушилка.
Тарас Григорович,Шевченко
«ДОЛЯ»
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До п'яного дяка в науку.
112
«Учися, серденько, колись
З нас будуть люде»,— ти сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І вивчився. А ти збрехала.
Які з нас люде? Та дарма!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.
сіромі «горемыке, бедняге»
дяка «дьяка»
та дарма «ну и пусть»
дальше те саме, що далі «дальше»
Тарас Григорович, Шевченко
A814—186!)
Основоположник нової української літератури та
національної літературної мови, поёт і художник. Збірка
творів Т. Г. .Шевченка «Кобзар» A840) справила
величезний вплив на розвиток української літератури та
культури.. Народ назвав поета Великим Кобзарем. Найвідо-
міші твори Т. Г. .Шевченка: поеми «Сон», «Катерина»,
«Гайдамаки», «І мертвим, і живим...», «Кавказ», драма
«Назар Стодбля». Багато творів поета покладено на
музику: «Реве та стогне Дніпр широкий...», «Заповіт», «Думи
мої, думи мої...». Вірш «Доля» Т. Г. .Шевченко написав
9 лютого 1858 року в Нижньому Новгороді після
визволення від солдатської муштри, адже в 1847 році за участь
у діяльності таємної антиурядової організації — Кирйло-
Мефодіївського братства — поета було заарештовано і
засуджено до 11 років відбування солдатської служби.
Помер Т. Г..Шевченко 10 березня 1861 року в Петербурзі.
Йому так і не судилося після заслання побачити рідну
землю. Лише після смерті поета завдяки настійним
клопотам близьких друзів уряд дозволив перевезти труну з
тілом Т. Г. .Шевченка на Україну. Похований Т. Г.
Шевченко, як і заповідав, на схилах Дніпра в Каневі.
113
ВПРАВИ
1. Утворіть похідні з суфіксом -ник від поданих дієслів:
заставляти, перезаставляти, наставляти, представляти,
поставляти
Образец: відставляти ->- відставнйк
2. Утворіть похідні від дієслів:
заходити, винаходити, обходити, відходити, проходити
Образец: ходити ->- хідник
3. Утворіть похідні, використовуючи як перші подані основи:
буряко-, судно-, сіно-, бетоно-, колосо-
Образец: підіймач ->- водопідіймач
4. Утворіть еквівалентні пари слів в українській та російській
мовах:
сінокопнувач, сінопідбирач, сінорозвантажувач,
сінонавантажувач, сіщзбирач, сенокопнитель, сеноразгрузчик,
сенопогрузчик, сеноподъёмник, сенособиратель
5. Утворіть похідні від дієслів:
відшкодовувати, формувати, руйнувати, чарувати,
щедрувати, мандрувати, бунтувати, вартувати
Образец: годувати -> годівник или заготовляти ->
заготівник
6. Перекладіть російською мовою:
Забудовників зібрали на нараду. Зараз на підприємствах
Києва потрібні лакувальники, полірувальники,
формувальники. В магазині електротоварів продаються
вмикачі, вимикачі, перемикачі, розмикачі.
Слова: нарада — совещание, забудовник —
застройщик, підприємство — предприятие, лакувальник —
лакировщик, полірувальник — полировщик, формувальник —
формовщик, вмикач — включатель, вимикач —
выключатель, перемикач — переключатель, розмикач —
размыкатель
7. Перекладіть російською мовою:
зерносушарка, льоносушарка, плодосушарка,
плодоовочесушарка, сіносушарка, снопосушарка
З мовної скарбниці
І швець, і жнець, і на дуду грець.
Голод — найкращий кухар.
Добрий давалець: роботи дає з верхом, а харч видавцем.
Купець — що стрілець: необачного жде.
Без сокири не тесляр, без голки не кравець.
Брехні слухають, а брехунів б'ють.
114
УРОК З
іменники зі значенням істот жіночої статі
(Существительные со значением существ женского пола):
викладачка (преподавательница), зеленярка
(зеленщица), дослідниця (исследовательница), красуня
(красавица), товстуха (толстуха), їжачиха (ежиха)
Образование существительных женского пола тесно
связано с соотносительными существительными мужского
рода, обозначающими лиц или животных, и
осуществляется чаще всего при помощи наиболее продуктивных
суффиксов -к(а) и -иц(я): учителька, учениця.
Особенности использования названных суффиксов обусловлены
спецификой образования существительных мужского рода
по разным моделям в этих двух языках.
В украинском языке в отглагольных наименованиях
лиц мужского пола широко представлены суффиксы
-ач/-яч. От них продуктивно образуются
существительные женского рода: викладач -> викладачка, слухач ->
слухачка, заспівувач ->■ заспівувачка, діяч —>- діячка.
Продуктивность суффиксов -тель, -чик/-щик
ограничена, поэтому от основ существительных мужского рода
с этими суффиксами образуется небольшое число
производных женского рода. Украинскому языку в словах
женского рода свойственно сочетание -тель + к(а). Ср.:
укр. вершитель -сверши- и рус. вершитель -*-
вершителька тельница
вихователь -> вихо- воспитатель -*■ вос-
вателька питательница
мучитель -*- мучй- мучитель -*-
мучителька тельница
приятель -*■ прйя- приятель -*■
приятелька тельница
просвітитель -> про- просветитель -*-
просвітителька светйтельница
Производные с указанными суффиксами почти
вытеснены в украинском языке существительными с
суффиксами -ач + к(а), -яч + к(а), -ниц(я). Ср.:
рус. обслёдовательница и укр. обслідувачка
последовательница послідовниця
преследовательница переслідувачка
вкладчица вкладниця
докладчица доповідачка
заклад чица заставниця
накладчица накладальниця
перекладчица перекладниця
115
перезакладчица перезаставниця
раскладчица розкладниця
вкладчица складальниця
укладчица укладальниця
Продуктивность образования существительных
мужского рода с суффиксами -ар, -яр в украинском языке
значительно выше, чем в русском, поэтому в нем шире
представлены производные.женского рода с сочетаниями
-ар 4~ к(а), -яр + к(а)- В научно-техническом стиле
русского языка им соответствуют слова с суффиксами
-ниц(а), -чиц(а), -щиц(а). Ср.:
рус. печатница и укр. друкарка
игрушечница іграшкарка
ленточница стрічкарка
лбдочница човнярка
угольщица вуглярка
ковровщица килимарка
корзинщица кошикарка
сукднщица сукНярка
В разговорном стиле русского языка они соотносятся
со словами с суффиксом -ш(а): бібліотекарка —
библиотекарша, аптекарка — аптекарша, пёкарка — пёкарша.
В украинском языке в разговорном стиле суффикс
-к- с большей последовательностью присоединяется к
основам существительных мужского рода с
заимствованными суффиксами -ер, -ир, -ор, которые произносятся
как (эр), (ыр). Этим производным в русском языке чаще
всего соответствуют слова с суффиксом -ш(а):
бухгалтерка — бухгалтерша, гастролерка — гастролёрша,
гримерка — гримёрша, костюмерка — костюмерша, фермерка —
фермерша; бригадирка — бригадирша, касирка —
кассирша, командйрка — командирша; декламаторка — де-
кламаторша, інспекторка — инспекторша, ініціаторка —
инициаторша, лекторка — лекторша.
Среди подобных производных встречаются слова, не
имеющие в русском эквивалентов: авторка,
кооператорка, новаторка, реформаторка, фундаторка. Следует
помнить, что продуктивность суффикса -ш(а) в украинском
языке значительно ниже, чем в русском. Список слов с
ним, имеющих значение «жена того, кто назван
мотивирующим словом», охватывает около трех десятков единиц:
генеральша, економша, лікарша, ліфтерша, офіцерша,
прокурорша.
Суффикс -к(а) в разговорном стиле украинского
языка активно используется для образования
существительных женского рода от существительных мужского
116
рода с суффиксами -ш: крутій ->- крутійка, ласій ->-
ласійка, мудрій -> мудрійка, а также -до: вістун -*■ вістунка,
дикун ->- дикунка, жартун -> жартунка, плаксун -*- /глшс-
сунка, пустун -*- пустунка, чаклун -> чаклунка.
Примітка: Отглагольные существительные мужского рода с
суффиксом -ук, называющие лиц по характерному признаку поведения,
мотивируют многие наименования женского рода с суффиксом -ух(а):
балакуха, говоруха, вередуха, веселуха, джеркотуха, дріботуха,
крикуха, капризуха, лепетуха, пискуха, співуха, чепуруха.
Нужно запомнить, что присоединение суффикса -к(а)
к основам существительных мужского рода, которые
содержат суффиксы -ак/-як? -ик/-ік, -иту сопровождается
чередованием или усечением основы. Если -к-
присоединяется к суффиксам -ак/-як, -ик/-ік, -ит, то их конечные
согласные чередуются с ч: дивак -> дивачка, земляк ->
землячка, фізик -> фізичка, хімік ->- хімічка, наймит —>-
наймичка. В тех случаях, когда существительные
мужского рода содержат суффиксы ~енъ, -ець, -анин/-янин,
при образовании соотносительных существительных
женского рода чаще всего усекаются элементы -ень, -ець9
-ин: красень -*■ красуня, естонець —>- естонка, киянин -*-
киянка, селянин -> селянка.
Суффиксам существительных мужского рода -их/-ник,
-чик/'Щик в словах женского рода соответствуют -иц(я),
-ниц(я), -чиц(я), -щиц(я): робітник — робітниця,
льотчик — льотчиця, оцінщик — оцінщиця. В немногих
словах, называющих «жену того, кто указан производящей
основой», используется суффикс -их(а), который
произносится как (ых): бондар -> бондариха, голова ->
головиха, отаман -> отаманиха, крамар -> крамариха, суддя ->
суддйха, староста -> старостиха. В основах некоторых из
них мягкие согласные чередуются с твердыми: коваль ->
ковалйха.
Существительные, обозначающие самок животных,
образуются от соотносительных существительных с помощью
суффиксов -иц(я): лев -> левиця, тигр -> тигриця,
ведмідь ->- ведмедиця, лебідь -> лебедиця, -их(а): ведмідь -+-
ведмедиха, лебідь -> лебедйха, морж -> моржиха, слон ->
слониха, їжак ->■ їжачиха, -к(а): голуб -> голубка,
глухар -> глухарка. Иногда сосуществуют слова с одним и
тем же значением, но разными суффиксами, напр.: вед-
лі^ь -> ведмедиця и ведмедиха, лебідь ->■ лебедиця и лв-
бедйХа, голуб -> голубиця и голубка, сокіл -> соколиця
и соколиха. В производных этого типа наблюдаются
чередования: і—о (дрізд -> дроздиха, кріль -> кролйха,
сокіл -> соколиха) \ і — є (лебідь -> лебедйха, ведмідь ->■
117
ведмедиха); є — нуль звука (бобёр -> бобриха); к — ч
(вовк -> вовчиха, їжак ->■ їжачиха, лелека ->■ лелечйха,
шпак -*- шпачиха, рак -> рачйха); ц — * (горобець ->
горобчиха, зає^ь -> зайчиха).
Примітка: Запомните, что в современном украинском языке слово
швачка не является производным от швець. У них разное, не
соотносительное значение: швець «мастер, который шьет и чинит обувь», рус.
сапожник и швачка «то же, что кравчйха, кравчиня», рус. портниха.
ГОМЁР В УКРАЇНСЬКІЙ СВИТІ
Кобзарство на Україні мало давню і вельми цікаву
історію. Воно тісно пов'язувалося з визвольною боротьбою
народу. Адже кобзарі були не тільки носіями,г але й
творцями нових пісень, в яких оспівувалися героїчні подвиги
народних звитяжців. Особливо популярними й бажаними
були кобзарі на Запорозькій Січі. Чимало з них
супроводжували козаків у походах, складали думи й пісні про
події, свідками й учасниками яких вони були. Народні
пісні підсилювали бойовий дух війська.
Згадаймо, як польська шляхта жорстоко
розправлялася з народними співцями. Про це засвідчує зокрема
й «Коденська книга», в якій зафіксовано розправу над
учасниками Коліївшини. Серед них були й три кобзарі —
Василь Варченко, Михайло Сокового зять та Прокіп
Скряга. їх звинуватили в підбурюванні народних мас.
У 1770 році в Кодні, що біля Житомира, пёрших до страти
присудили саме кобзарів.
Нелегка доля судилася Остапові Микитовичу Вереса-
еві. Народився він 1803 року в селі Калюжниці Срібнян-
ського району на Чернігівщині у кріпацькій родині. На
четвёртому році життя хлопець осліп, і, щоб якось
прожити, пішов у науку до кобзарів. Неабияка кмітливість,
природні здібності до співу допомогли йому швидко
опанувати нелегким кобзарським ремеслом. Його репертуар
постійно поповнювався новими творами. Мандруючи
курними шляхами Лівобережної України, О. Вересай
відвідував усі гомінкі місця, переважно ярмарки. Де б він не
з'являвся, люди одразу оточували співака, заслухувалися
його тужливими піснями.
Якось на одному з ярмарків російський художник
Л. Жемчужников почув ніжний, як душа народу, голос
сліпого бандуриста. Пісні, виконані Вересаем, настільки
вразили майстра пензля, що він тут же намалював портрет
співця й записав кілька дум, які згодом передав П. Кулі-
118
шеві. Останній не оминув нагоди, щоб ближче
познайомитися з унікальним виконавцем народного мелосу.
Невдовзі в періодиці з'явився цикл пісень з репертуару
О. Вересая, В одному з листів до кобзаря П. Куліш писав:
«Як написали ми до тебе, Остапе, листа, тут саме
нагодився до нас у хату наш славний на весь світ кобзар Тарас
Шевченко та й каже: «Нате ж і од мене карбованця, щоб
і моя була пам'ятка у Остапа, бо я його знаю, я читав про
нього в одній книжці, де його пісні надруковані». От тобі
ще карбованець прибавився на твою нужду...»
Тарас Григорович також постійно цікавився Остапом
Микитовичем. З Петербурга поёт надіслав співакові свого
«Кобзаря» з дарчим . написом: «Братові Остапу від
Т. Г. Шевченка. 23 жовтня 1860 року». На жаль, книга з
автографом не збереглася. Одначе вірш, в якому великий
поёт змалював символічний образ народного кобзаря,
можна вважати також присвячений Вересаєві:
Отакйй-то Перебендя,
Старий та химерний,
Заспіває, засміється,
А на сльози зверне.
Усё життя — помер О. Вересай 1890 року — пройшло
в поневіряннях та злигоднях, повсякденних утисках й
арештах. Він довгий час жив без притулку, не мав
власного помешкання. Лише на схилі літ, завдяки
клопотанням прогресивної української інтелігенції, етнограф
П. Чубйнський на громадські гроші придбав осёльцю в
селі Сокйринцях (нині Сріблянський райрн на
Чернігівщині) , де і дожив свого віку рапсод України.
(Скурапвський В, І. Пбсвіт. К., 1988)
вельми то же, что дуже «очень»
свита «сермяга»
подвиги народних звитяжців «подвиги народных героев»
звинуватили в підбурюванні «обвинили в подстрекательстве»
кмітливість «расторопность, сообразительность»
опанувати нелегким кобзарським ремеслом «овладеть нелегким
кобзарским ремеслом»
мандруючи курними шляхами «путешествуя по пыльным дорогам»
гомінкі місця «шумные (бойкие) места»
заслухувалися його тужливими піснями «заслушивались его
тоскливыми песнями»
настільки вразили майстра пёнзля «настолько поразили мастера кисти»
не оминув нагоди «не упустил случая, не преминул»
невдовзі «вскоре»
нагодився до нас у хату «наведался к нам в дом»
з дарчим написом «с дарственной надписью»
усё життя... пройшло в поневіряннях та злигоднях, повсякденних
утисках й арештах «вся жизнь... прошла в скитаниях и нужде,
повседневных притеснениях и арестах»
119
жив без притулку, не мав власного помешкання «жил без пристанища,
не имел собственного жилья»
на схилі літ «на склоне лет»
завдяки клопотанням «благодаря хлопотам»
придбав осёльцю «приобрел небольшое жилище»
Коліївщина (від «колій» — той, хто коле (забиває)
свиней, а також назва ножа, яким колють свиней) —
селянсько-козацьке повстання на правобережній Україні в
1768 році проти, соціального й національного гноблення
Польщі. Коліївщину жорстоко придушено польськими
та царськими військами. Проводирів повстання суворо
покарано: запорозького козака Максима Залізняка
заслабо до Сибіру, а уманський сотник Іван Гонта прийняв
страшну смерть.
П. Куліш — Пантелеймон Олександрович Куліш A8І9—
1897) —відомий український ^письменник, етнограф,
історик. Створив пёрший український правопис —
«кулішівку», здійснив повний переклад Біблії українською
мовою. Автор багатьох поетичних та прозових творів, най-
відоміший серед них — історичний роман «Чорна рада,
хроніка 1663 року» A845—1857).
«Кобзар»—назва збірки творів основоположника нової
української літератури Тараса Григоровича .Шевченка
A814—1861). Перше видання побачило світ у
Петербурзі 1840 року. Збірка справила настільки сильний вплив
на сучасників поета, що його назвали Великим Кобзарём.
перебендя — людина, іт;о вміє весело, дотепно щонебудь розказати,
проспівати
ВПРАВИ
1. Підберіть російські еквіваленти до поданих українських слів:
аптекарка, бібліотекарка, дублерка, жонглерка, контро-
лерка, лікарка, панікерка, пекарка, призерка, секретарка,
хронікерка
2. Перекладіть російською мовою:
обклеювачка, проклеювачка, розклеювачка, склеювачка
Образец: наклеювачка — наклейщица
3. Знайдіть у списку пари еквівалентних слів:
накатчица, раскатчица, обкатчици, подкатчица,
відкатниця, обкатниця, підкатниця, накатниця
4. Утворіть іменники жіночого роду від слів:
вапняр, зеленяр, конопляр, кресляр, пісняр, свердляр,
школяр
Образец: бетоняр -+■ бетонярка
120
З мовної скарбниці
В очі лисицею, за очі — вовчицею.
Шукала кума Юхима, а Юхим коло неї.
Господиня: три городи — одна диня.
За сйдженням нема лежання.
Восени й курчата курми будуть.
Дай боже нашому теляті вовка з'їсти.
УРОК 4
іменники зі значенням недорослості
(Существительные со значением невзрослости):
бобреня (бобренок), змієня (змееныш), звіря (звереныш),
писарча, писаренко, писарчук (писаренок), малюк
(малыш)
Существительные — названия малышей животных и
лиц в современном украинском языке образуются при
помощи продуктивных -ен(я), -а, -я, -ч(а) и
непродуктивных суффиксов -ёяк(о), -чук. Большинство из них
мотивируется производящими существительными: сорока ->
сороча, соболь ->■ соболя, жайворонок -> жайворонча,
краб ->- крабеня, столяр -> столярёнко, коваль ->
ковальчук. Лишь изредка их мотивируют прилагательные:
малйй ->- малюк, маля, маленя или глаголы: не мовити ->
немовля.
У производных с суффиксами -ен(я), -а, -я во всех
падежах множественного числа, а также в косвенных
падежах единственного числа появляются вставные
морфемы -ат: курча — курчати, курчата, -ят: совеня —
совеняти, совенята, чабаня — чабаняти, чабанята.
Перед суффиксами -ен(я), -я в производящих основах
происходят чередования гласных: і — є: ведмідь ->-
ведмеденя, лебідь ->- лебедя, перепіл ->- перепеленя, перепеля;
і — о: дрізд -> дрозденя, кінь ->- коненя, кріль -> кроленя,
тхір -> тхореня; є — нуль звука: бобёр ->■ бобреня, дя-
тел-*дятленя, журавёль-^журавленя; о—нуль звука:
вугор -> вугря, щигдл -> щигля.
Часто присоединение суффиксов -ен(я), -а, -я влечет
за собой изменение конечного согласного производящих
основ. При этом с шипящими чередуются заднеязычные:
к — ч: білка ->■ білченя, гадюка ->■ гадюченя, галка ->
галченя, галча, їжак ->■ їжаченя, індик -> індича,
індиченя, павук -> павученя, сорока -> сороча, шпак ->
шпача; к — ш: птах ->- пташеня, ховрах -> ховрашеня,
черепаха -> черепашеня; а также переднеязычные согласные:
121
д — ж: верблюд]-*верб аюжа, ведмідь -*» ведмежа; з—ж:
князь -* княжа; ц — ч: заєць-*зайча, зайченя,
китаєць-* китайченя, куниця-* куниченя, лисиця-* лисича,
с гарець-*старченя.
В немногих случаях мягкие согласные производящей
основы превращаются в твердые: л'—л 1: журавель —
журавленя, кріль -> кроленя, соболь -* соболеня,
чапля -* чапленя\ с9 — с: лось -* лосеня, рись —> рисеня или
твердые согласные становятся мягкими: н-*я?: цйеан-*
циганя, сатана -* сатаня, чабан -* чабаня. Иногда
образование существительных со значением невзрослости
сопровождается усечением производящей основы:
ластівка -* ластовеня, кіш(к)а-* кошеня, солов(ёй) -*
соловеня.
Примітка: Нужно запомнить слова, в которых после губных перед
суффиксом -я пишется апостроф: голуб'я, гороб'я, жереб'я, паруб'я,
раб'я, яструб'я, ластів'я, солов'я, куріп'я, хлоп'я, шкап'я.
Характерной особенностью украинского языка
является образование существительных со значением «сын
лица, названного производящей основой»: коваль ~* ко-
валёнко, тйтар -* титарёнко, пйсар -* писарёнко.
Большинство этих производных, называющих детей по
профессии, титулу, званию отца в нарицательных словах (не
именах собственных) принадлежит к архаической
лексике: крамаренко, мірошниченко, олійниченко, попёнко,
суддёнко, токарёнко, чабаненко, чередниченко,
шинкаренко. Однако они широко представлены в украинских
фамилиях: Шевченко, Довженко, Лысенко, Короленко,
Ткачёнко.
К названным производным по значению близки
существительные с суффиксами -чук, -ук, ~юк. Они
встречаются в словах, называющих детей по профессии,
занятию отца: вугляр ~* вуглярчук, кухар -* кухарчук,
скляр ~* склярчук, чабан ~* чабанчук, шахтар -*
шахтарчук. Эти наименования также распространены среди
украинских фамилий: Мельничук, Пилип'юк, Ткачук,
При образовании уменьшительно-ласкательных слов
к суффиксам -ен, -ат присоединяется суффикс -к-:
зайча -* зайчатко, курча -* курчатко, мавпеня -*
мавпенятко, порося -* поросятко, цуценя -* цуценятко.
1 Знак ' справа от буквы обозначает мягкость согласного звука.
122
Юрій Іванович Яновський
УРИВОК З РОМАНУ «ВЕРШНИКИ»
Перекопська рівнина починається за Дніпром, на
південь від Каховки, смуга пісків тягнеться вздовж ріки з
південного заходу, незайманий степ аж до Мелітополь-
щини, на півдні — Чорне море, і Джарилгачська затока,
і саме місто Перекоп на вузькому суходолі, що завжди
правив за ворота до Криму. Рівна, безмежна просторінь
(як на масштаби двох людських ніг), гола рівнина без
ріки, без дерева, окремі сёла й хутори стоять рідко, сонце
велике й пекуче котиться на небі і поринає за землю, мов
за морську поверхню, нёбо не синє, як за Дніпром, а
кольору ніжних блакитних перських шовків, нёбо Криму над
степовим безмежжям.
Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох
епох, і це не заважало перекбпській рівнині пишно
зацвітати щовесни і вигорати на літо, мокнути восени і
замерзати на зиму, тоді по ній ходили люті й прокляті хуговії,
а по сёлах плодилися степовики, і один із них народився
в цьому степу, до Перекопа — п'ять годин ходи, і ріс серед
степу, а його смалило сонце та обпікав вітер, і завше йому
хотілося їсти, бо народився в бідній хаті, і пёршим
спогадом дитинства був степ.
Комусь, не степовикові, не зрозуміло, як живуть люди
на голій, порожній рівнині, а малий Данйлко виходив
крадькома з хати, покинувши сестру, коло якої був за
няньку, степ простелявся перед ним, як чарівна долина,
на якій пахне трава, пахнуть' квіти, навіть сонце пахне,
як жовтий віск (осъгвізьміть лишень потримайте на сонці
руку й понюхайте ЇЇ!). І скільки всіляких ласощів росте
на степу, яких можна попоїсти, і потім приблукати до
батька, що пасе ватагу панських овець, мов військо, а
батько дасть шкоринку з хліба й маленьку цибулинку та
солі до неї.
На степу росте багато їстівного зела, треба лише знати,
яке з нього можна їсти, щоб, бува, блекоти не вхопити
чи жаб'ячого маку, а різні там брандушки, або козельці,
або молочайник (не той, що по толоці росте), або пасльбн
та дикий мак,— це все неабиякі ласощі, степові гостинці.
І степом можна йти безвісти і лягти на землю, прикласти
вухо до землі — то тільки вмій прислухатися — шумить і
гомонить, а коли лягти горілиць і вдивитися у глибоке
небо, де пливуть хмарки на синьому повітрі, тоді здасться,
що сам летиш у небі, одірвавшись від землі, розсуваєш
руками хмари, ростеш під синім повітрям і, вернувшись
123
на землю, бачиш — скільки живих друзів у тебе в степу.
І жайворонок, що загубився в небі, співаючи жайворо-
нйсі, і орёл, що повис на вітрі, ледве ворушачи кінчиками
крил, виглядає здобич, чорногуз бродить по траві, як
землемір, ящірка перебігла обніжок — зелена, мов
цибулиння, дикі бджоли гудуть за мёдом, ховрашок свистить,
цвіркунці — одно пиляють у свої скрипки, наче сільський
швець на весіллі.
І хочеться знати, куди падає сонце, кортить дійти
рівним степом до краю землі й заглянути у прірву, де вже
чимало назбиралося погаслих сонць, і як вони лежать на
дні провалля — як решёта, як сковороди, чи як жовті
п'ятаки?
смуга пісків «полоса песков»
вздовж ріки «вдоль реки»
незайманий степ «нетронутая
степь»
поринає за землю «уходит за
землю»
кольору ніжних блакитних
перських шовків «цвета нежных
голубых персидских -шелков»
хуговії «бураны»
завше лит. завжди
крадькома «украдкой»
візьміть лишёнь «возьмите
только»
скільки всіляких ласощів росте
на степу «сколько всяческих
лакомств растет в степи»
пасе ватагу панських овець
«пасет стадо панских овец»
шкоринку з хліба «корочку
хлеба»
росте багато їстівного зела
«растет множество съедобной зелени»
щоб, бува, блекоти не вхопити чи
жаб'ячого маку «чтоб случайно
белену не схватить или дурман»
б рак душки диал., або козельці,
або молочайник «крокусы, или
козлобородник, или молочай»
по толоці росте «по толоке (по
выгону) растет»
затока «залив»
правив за ворота «служил
воротами»
пасльон лит. паслін «паслен»
йти безвісти «идти куда глаза
глядя г»
лягтй горілиць «лечь лицом
вверх»
співаючи жайворонйсі
«обращаясь с песней к жайворонихе»
здобич «добыча»
чорногуз «аист»
обніжок «межа»
цибулиння «стебли лука»
ховрашок «суслик»
цвіркунці «сверчки»
швець «сапожник».
кортить «не терпится»
заглянути у прірву «заглянуть
в пропасть»
провалля то же, что прірва
Юрій Іванович Яновський
A902—1954)
Український прозаїк, автор широко відомих романів
«Вершники» A935), «Чотири шаблі» A930), «Майстер
корабля» A928), збірок оповідань «Кров землі» A927),
«Київські оповідання» A948), «Земля батьків» A944).
Ю. І. Яновський — яскравий представник романтичного
напряму в сучасній українській літературі. Відомий
український письменник О. Т. Гончар так писав про нього:
124
«При одній лише згадці цього імені постає перед очима
світ спекотний і шалений, бачиться степ у переблискуванні
шабёль, охоплений курявою битви. Романи Яновського
про громадянську війну — це величні поеми у прозі, вони
світяться сонцем, їхні високі вітрила гудуть пружною
силою степових вітрів. І якщо вже про когось з митців можна
сказати, що він володів співучими фарбами, то це
передусім про автора «Вершників».
(Гончар О. Майстер суворий і ніжний // Яндвський Ю.
Твори: В 5 т. К., 1982)
вершники «всадники»
спекотний «жаркий»
шалений «безумный»
охоплений курявою битви «охваченный пылью битвы»
вітрила «паруса»
гудуть пружкою силою «гудят упругой силой»
ВПРАВИ
1. Утворіть похідні від поданих іменників:
звір, зубр, ондатра, цар, циган, щур
Образец: карась ->- карася
2. Відновіть твірні для слів:
вуженя, голубеня, жабеня, козеня, левеня, яструбеня
Образец: совеня — сова
3. Розподіліть наведені слова за групами. До першої віднесіть
похідні, в яких відбуваються чергування приголосних к — ч9 до другої —
ті, в яких чергуються приголосні ц — ч:
вовченя, галча, граченя, кібченя, козача, лелеча,слелеченя,
раченя, синича, собача, сороча, старча
4. Утворіть похідний іменник від поданого словосполучення:
без хати ->-... (той, у кого немає хати)
Образец: без батька ->- безбатченко (той, у кого немає
батька)
5. Перекладіть українською мовою:
Гадкий утенок. Три поросенка. Глупый маленький
мышонок отвечает ей спросонок. Жили-были серый еж и его
ежиха. И ребенок был у них очень тихий ежик. Сказка о
козе и семерых козлятах.
Слова в помощь: жили-были — жили собі, були
собі
утка — качка
еж — їжак
спросонок — спросоння, спросонку
125
Запам'ятайте різницю
верх «верх» и поверх «этаж»
вершник «всадник»
вітер «ветер» повітря «воздух»
вітрило «парус»
сон «сон» осоння «солнцепек, припек»
вир «водоворот, омут» вирій «теплые края»
держати «держать» держава «государство»
веселий «веселый» весёлка «радуга»
весілля «свадьба»
УРОК 5
Утворення іменників абстрактної дії,
процесу, стану
(Образование существительных абстрактного действия,
процесса, состояния):
затухання (затухание), паяння (паяние), просвічування
(просвечивание), затаювання (затаивание), веління
(веление), висилка (высылка), вороття (возвращение), забіг
(забег), чуття (чутье)
В украинском языке для образования имен
существительных отвлеченного действия наиболее продуктивно
используются суффиксы -нн(я) (слухання, розпитування),
-енн(я) (задимлення), нулевой у существительных
мужского рода (дослід, напис, забіг), -ацц(а) в
научно-техническом стиле (електрифікація, яровизація).
Суффикс -нн(я), присоединяясь к глагольным основам
на а/я дает производные наподобие читання (от читати),
слухання (от слухати), сяяння (от сЛяти). Суффикс
-нн(я) используется также для образования
существительных отвлеченного действия от глаголов с основами
на і (багатіти-*-багатіння), -увал-
(прирощувати-*прирощування), -юва- (просіювати-*просіювання).
Присоединение суффикса -енн(я) во многих
производных сопровождается чередованием конечного согласного
основы: г — ж (зберегти -*- збереження, застерегти -*-
застереження), д — дж (нагромадити ->• нагромадження,
породити -> породження), з — ж (відобразити ->-
відображення, наблизити -*■ наближення), с — ш (виголосити -*-
виголошення, запросити -*- запрошення), т — ч
(світити -+- свічення, присвятити -> присвячення), ст — щ
(чистити ->- чищення). Конечные согласные глагольных основ
б, в, м, п, ф в производных существительных встречаются
в сочетаниях бл (заглибити -> заглиблення, гнобити ->
126
гноблення), вл (вдавити ->- вдавлення, плавити ->-
плавлення), мл (задимити ->- задимлення), пл (відщепити-+
відщеплення, кріпити ->- кріплення), фл (графити^-
графлення).
Украинские существительные отвлеченного действия
более последовательно, чем в русском языке, сохраняют
сопоставление глагольных видовых пар, от которых они
образуются:
сов. вйселити ->- виселення \ выселение
нсов, виселяти ->- виселяння |
сов. виявити-*виявлення 1 выявление
нсов. виявляти ->■ виявляння )
сов. дослідити -+• дослідження I исследование
нсов. досліджувати ->- досліджування /
Суффикс -/с(а) в научно-техническом и разговорном
стилях украинского языка используется значительно реже,
чем в русском, для образования наименований
абстрактного действия, уступая свои позиции суффиксу -нн(я).
Ср.:
укр. дресирування рус. дрессировка
просівання 1 подсевка
просіювання }
розкорчовування ) раскорчевка
розкорчування |
шліфування шлифовка
Для обозначения действия, процесса, осуществляемых
длительное время, используется суффикс -інн(я). В
русском ему соответствует -ени(е). Многие слова этого типа
являются производными от звукоподражательных
глаголов с основой на і (бурмотіння, гримотіння, гупотіння,
лопотіння, мурмотіння, плюскотіння, торохтіння,
хихотіння, хлюпотіння, хрипотіння, шепотіння) или от глаголов,
образованных от прилагательных (голубіння, жовтіння,
золотіння, посивіння, посиніння, потемніння).
Среди существительных с суффиксом -інн(я)
встречаются также слова, образованные от глаголов с основой
на и: варйти ->■ варіння (ср. квасо-, медо-, мило-, сало-,
сиро-, скло-, соле-, стале-, цукроваріння), садити ->
садіння. В тех случаях, когда производящая основа
содержит согласный с, он чередуется с д
(впасти^*-впадіння, відпасти ->■ відпадіння, прясти -+• прядіння). Если
производящая основа оканчивается на /, в существительном
появляется вариант суффикса -інн(я), -їнн(я): двоїтися-*-
двоїння, доїти -^ доїння, поїти -> поїння, таїти ->■ таїння,
труїти ->■ труїння.
127
Использование продуктивного нулевого суффикса для
образования существительных отвлеченного действия
сопровождается чередованиями гласных: о — і (дзвонити -*
дзвін; ходити -* хід, сходити -* схід, заходити -* захід),
нуль звука — і (зібрати -* збір, розібрати -* розбір), нуль
звука — и (розітнути-* розтин), и — і (проклинати -*
проклін), а также согласных: к — ч (відсікти-* відсіч),
т — ч (зустріти-*зустріч), с — т
(розп'ясти-*розп'яття).
В украинском языке, как и в русском,
существительные отвлеченного действия или состояния с суффиксом
-}(а) образуются по малопродуктивному
словообразовательному типу: переплиття (переплытие), розкриття
(раскрытие), укриття (укрытие). Необходимо обратить
внимание на разницу в оформлении окончаний этих
существительных, а также на то, что в украинском у них
наблюдается удвоение согласных л, д, ш (насилля — насилие,
правосуддя — правосудие, удуилшя — удушие). Губные
согласные б, п, в, ф, м9 а также согласный р в этих
производных не удваиваются, но перед .окончанием -я у них
появляется апостроф: перемир'я, пустослів'я. Основы,
которые заканчиваются гласным, присоединяют суффикс
-тт(я): биття, взяття, заповзяття, колоття, молоття,
перекриття, прибуття.
Следует запомнить, что в украинском языке
различение существительных по признаку действия совершенного
или еще длящегося осуществляется также при помощи
разного ударения в словах, которое дублирует разноудар-
ность производящих глаголов, отличающихся по этому же
признаку. Ср.:
совершенное действие неокон-
действие ченное или
постоянное
випарування випарювання
випробування випробування
виховання виховання
перевиховання перевиховання
виконання виконання
перевиконання перевиконання
невиконання невиконання
засідання засідання
В некоторых случаях ударение является единственным
средством противопоставления
существительных-наименований отвлеченного действия и названий результатов
этого действия. Ср.:
128
действие
забілка
замазка
зарубка
закладка
наклёпка
розтирка
проріз
результат
действия или средство
его выполнения
забілка (приправа)
замазка (замазка)
зарубка (зарубка,
засечка)
закладка (закладка для
книги)
наклепка (наклейка)
розтирка (измельченная
масса)
проріз (отверстие,
прорезь)
Запам'ятайте різницю
заклад (заведение) заклад (залог, уст. заклад)
навчальний заклад — учебное битися об заклад — биться об
заведение - заклад
запал (азарт, вдохновение, за- запал (запал)
пальчивость)
сказати в запалі «сказать
сгоряча»
розпал (наивысшее напряжение) розпал (разведение огня)
в розпалі битви «в разгаре бит- колоти дрова на розпал «колоть
вы» дрова на растопку»
розріз (разрез)
розріз очей «разрез глаз» розріз (разрезание)
Володимир Самїйленко
ІДЕАЛЬНИЙ ПУБЛІЦИСТ
Він пише сміливо, не боячись нікого —
Слабого,
Усе, що вказує йому його натура
Й цензура.
Він може написать філіппіку завзяту
За плату;
Він скаже, що згола порядки всі лихії —
Чужії,
Що стогне ввесь народ, тяжким забитий горем —
За морем.
Він біди згадує країв усіх нещасних,
Крім власних.
Він пише, як зробить, щоб став багатшим кожний
5 3-255 129
Вельможний.
Він хоче, щоб народ ізмалку міг навчатись
Вклонятись.
Він прагне, щоб і пан придбав потрібні знання
Здирання.
Не вміє він брехать і дурно гроші дерти
По смерти.
завзяту «бесстрашную, отчаянную»
з гол а лит. цілком, зовсім «совсем»
по смерти лит. по смерті
Володимир Іванович Самійленко
A864—1925)
Український поет, публіцист, драматург, перекладач,
автор цікавих статей про культуру рідної мови. Писав під
псевдонімом Сивенький. В. І. Самійленко зробив вагомий
внесок у розвиток української дожовтневої літератури,
чимало сприяв зняттю заборони з української мови.
У його творчості народні мова, культура, традиції міцно
поєдналися з витонченою культурою освічених кіл
України, Росії, Західної Європи. Найбільше визнання здобула
поетична творчість В. І. Самійленка, але в доробку
письменника є також непересічні прозові й драматичні твори:
оповідання «Бездимний тютюн», «Я видаю газету»,
«Патріот», драма «Чураївна», комедія «Дядькова хвороба».
Дуже популярними були свого часу сатиричні твори
В. І. Самійленка. Дотепні й уїдливі, написані соковитою
народною мовою, вони не втратили донині своєї гостроти
й актуальності. Саме такий вірш «Ідеальний публіцист»,
який побачив світ у 1891 році.
дотепні «остроумные»
уїдливі «язвительные»
свого часу «в свое время»
ВПРАВИ
1. Утворіть іменники абстрактної дії з суфіксом -енн(я) від
дієслів, поданих нижче:
віднаходити, входити, доходити, заходити, знаходити,
надходити, обходити, походити, проходити, розходитися
Образец: ходити -+■ хддження
2. Перекладіть російською мовою наведені іменники:
водіння, кораблеводіння, літаководіння, судноводіння,
прядіння, бавовнопрядіння, коноплепрядіння,
льонопрядіння, шерстепрядіння, шовкопрядіння, тонкопрядіння
130
3. Утворіть похідні від дієслів:
вибрати, відібрати, добрати, набрати, підібрати, творити,
витворити
Образец: забрати ->■ забір
4. Утворіть іменники абстрактної дії від дієслів:
використати, використовувати; витіснити, витісняти;
застосувати, застосовувати; підсилити, підсилювати;
підкріпити, підкріплювати; підтвердити, підтверджувати;
розколоти, розколювати; розлучити, розлучати; упорядкувати,
упорядковувати
Образец: замовити ->■ замовлення, замовляти ->
замовляння
5. Перекладіть російською мовою речення:
У нього добре виховання. У школі необхідно приділяти
постійну увагу естетичному вихованню учнів. Учора
зібралася Верховна Рада другого скликання. Скликання
людей на схід забрало багато часу. Засідання кафедри
відбулося вчора. Засідання в засідку завжди тривожило
мисливця
З мовної скарбниці
Життя прожити — не поле перейти
Буде каяття, та немає вороття.
Сміливий наскок — половика спасіння.
Не звання дає знання, а навпаки.
УРОК 6
Утворення іменників зі значенням місця
(Образование существительных со значением места):
телятник (телятник), звіринець (зверинец), спальня
(спальня), верховина, вершина (вершина), узбережжя
(побережье), узбіччя (обочина), водолікарня
(водолечебница), верхів'я (верховье)
Существительные со значением места образуются в
украинском языке с помощью суффиксов:
-ник: бджільнйк, виноградник, ведмежатник, гусятник,
свинарник;
~няк: вербняк, вишняк, дубняк, осичняк, сливняк;
-ин(а): вершина, долина, низовина, сідловина;
-ниц(я): божнйця, чорнильниця;
5* 13І
-н(я): голуб'ятня, майстерня, пекарня, стайня;
-ищ(е): городище, глинище, картоплище;
-иц(я): світлиця, темниця;
'ї(а): безмежжя, заріччя, узбережжя;
-нн(я), -енн(я): приміщення, поселення;
-лк(а): читалка.
Значительная часть этих суффиксов в современном
украинском языке потеряла свою активность. Так, среди
локально-пространственных существительных женского
рода продуктивны только словообразовательные типы с
суффиксами -льн(я): красильня, читальня, прядильня, в
разговорном стиле -лк(а): курилка, читалка. К
малопродуктивным относятся типы на -н(я): водолікарня,
друкарня, квасоварня, круподерня, пекарня, -ниц(я):
гробниця, -ин(а): береговина, верховина. К
непродуктивным— типы с суффиксами -ин(я): твердиня, -інь\
височінь, широчінь, -івн(я): катівня, шпаківня, -иц(я):
теплиця.
Почти все словообразовательные типы суффиксальных
наименований места среднего рода являются
малопродуктивными и непродуктивными. К ним принадлежат
типы на -ищ(е): дворище, пожарище, -бищ(е): гульбище,
стрільбище, -лищ(е): вмістилище, училище, -нищ(е):
гречанище, жйтнищё, -овищ(е): бойовйще, -](а): верхів'я,
-л(о): житло.
Примітка: В украинском языке присоединение суффикса -]{а}
(на письме -я-) вызывает чередование согласных в производящей
основе, оканчивающейся на согласный. При этом согласные
удваиваются: безмежжя, безбережжя, міжряддя, підніжжя, пониззя, поділля,
узбіччя, узвишшя, укриття. Не удваиваются конечные губные согласные
производящих основ, а также р и т в сочетании ст (перехрестя). После
губных и р перед -я- ставится апостроф: міжбрів'я, приголов'я,
межигір'я, міжгір'я.
Иногда удвоение согласных сопровождается чередованием
согласных: г — ж (безбережжя, прибережжя, лівобережжя, правобережжя);
к — ч (підбіччя, збіччя, приріччя)-, с — ш (узвишшя), х — ш
(піддашшя), а также гласных: о — і (обніжжя), є —і (запліччя, надпліччя,
передпліччя, підопліччя); нуль звука — є (за греблею -> загребёлля,
під землёю -*• підземелля).
Суффиксальные производные мужского рода со
значением места образуются преимущественно по
малопродуктивным и непродуктивным типам с суффиксами: -ник:
багажник, корівник, мавп'ятник; -инець: бабинець,
звіринець; -ар: мочар; -ир: пустир.
Украинским локально-пространственным
существительным, образованным префиксально-суффиксальным
способом, свойственно значение местности, прилегающей
к реке, горе, морю, и малопродуктивные типы с суффик-
132
сами -](а) и -ок. Только вместе с префиксами за-, між-/
межи-, на-, над-, перед-, під-, по-, при-, про-, роз-, уз /вз-
суффикс -](а) участвует в образовании существительных
со значением места: загір'я, межигір'я, нагір'я, передгір'я,
підгір'я, узгір'я, побережжя, роздоріжжя, примор'я.
Второй суффикс -ок сочетается с префиксами за-
(задвірок, перелісок), під- (підгірок), при- (прилісок), про-
(пролісок).
Нужно запомнить,~что среди украинских обіцих
локальных существительных встречаются немногие, очень
давние префиксальные производные типа заверба, загори,
закут. Они многочисленны среди собственных имен —•
топонимов, распространенных на территории западных
областей Украины и на Закарпатье: Заболото, Засело,
Надстав, Підгай.
Как и в русском, в украинском языке незначительная
часть наименований места образуется бессуфиксным
способом от глаголов: вихід, вхід, об'їзд, під'їзд.
Продуктивно используется субстантивация, т. е.
переход прилагательных . (преимущественно женского рода)
в разряд существительных. Ср.:
укр. дитяча рус. детская
кондитерська кондитерская
операційна операционная
учительська учительская
Многоосновные существительные-наименования места
в украинском языке образуются чаще всего с помощью
суффиксов -н(я): круподерня, риборозвідня, -я:
тиховоддя, мілководдя или путем атрибуции, т. е. дальнейшей
специализации уже существующих простых наименований
места. Ср.:
укр. коренеплодосхдвище рус. корнеплодохранйли-
ще
насіннєсховище зернохранилище
шахтоуправління шахтоуправление
книговидавництво книгоиздательство
конеферма конеферма
птахоферма птицеферма
свиноферма свиноферма
Следует запомнить, что украинские слова типа
Наддніпрянщина, Наддністрянщина на русский язык
переводятся как Поднепрдвье, Поднестровье.
133
Володимир Кирйлович Винничёнко
УРИВОК З РОМАНУ «СОНЯШНА МАШИНА»
Вітер сипле вечором у вікна. Вогник свічки марно
лиже густо-сіру тьму салону, щоразу жахаючись і
рвучись злетіти, як повз нього твердо-чіткйм, рішуче
виміряним кроком проходить принц Георг.
Принц Георг не розуміє принцеси Елїзи. Чого при
людях вона з ним така близька, така щось знаюча разом
із ним, щось ховаюча, натякаюча, голубляча, і чого на
самоті нічого не знаюча, не ховаюча й замкнена, як
прекрасна й порожня скриня? Чого це так? Чому найменший
натяк на те, рйди чого він пів-Європи проїхав конём,
викликає в неї таку сухість очей, від якої найодчайдушніша
відважність засохне й скрутиться, як лист у посуху.
— Не треба. Потім про це, Георгу. Не тепер.
А коли ж воно буде це «потім»? Де саме лежить кордон
тої забороненої країни, де починається вступ у «потім»?
Принц Георг знає: на приступках трону лежить
кордон. Все одно якого трону, навіть мертенсівського. Вона
переступить кордон, тільки здіймаючись сходами трону.
Принц Георг рішуче, точно виміряно зупиняється.
Вогник жахно відсахується вбік і дрібно-дрібно труситься.
Тінь принца Георга дрібно підскакує по стіні, силкуючись
дістати головою до стелі.
Так, так: шлях до «потім» через трон. Але чого ж
сьогодні так весняно, так вогко променилися очі, так
пашіли дві гарячі червоні плямки на лицях і так
по-дитячому, так дивно для неї, так зворушливо-невйнно
розкривались уста, коли вона слухала всяку дурницю, наче
величезну тайну мудрості? Чого була весь час така, наче
вже ступила на трон, наче вже настало те «потім»?
Вогник спокійно, роботяще лиже тьму. Вітер діловито
засипає вікна густими синіми присмерками.
Принц Георг ізнову ходить із кутка в куток,
перевертаючи на всі боки загадку.
Який же трон може бути^ в пустелі, заселеній жуйними
тваринами? Пів-Європи проїхав він серед одурілої
людської худоби, серед руїн колишньої цивілізації.
От вони, ці тварини, ржуть і топчуть у стайнях своїх,
аж глина сиплеться із стелі. Якими силами можна вернути
їх до людської подоби? Підкласти під усю земну кулю
набій маюну й висадити її к чорту? О, тоді б вони
заіржали, заревли іншим рёвом, пррокляті!
Принц Георг раптово зупиняється, злегка підводить
134
голову й широкими сталево-сірими враженими очима
дивиться в стіну. На стіні схвильовано гойдається його
розмазана тінь, робить гримаси, стараючись звернути на
себе увагу; потім потроху затихає й злегка похитується,
похиливши голову з карлючкуватим носом.
Вітер рішуче треться крилами об чорні шибки. Глухо
й тужно з покоїв графині тягнуться стьожки звуків. Свічка
куняє, принц Гебрг усе стоїть і дивиться в підлогу.
Раптом рішуче підводить голову, посміхається й
липкими точними кроками прямує до дверей принцеси. Трон
буде! Або ж... не буде нічого.
марно «напрасно»
щоразу жахаючись «каждый раз вспыхивая»
як лист у посуху «как лист в засуху»
мертенсівського — Фрїдріх Мёртенс — банкір, один з героїв роману
«Соняшна машина»
здіймаючись сходами трону «поднимаясь по ступеням трона»
силкуючись «силяСь»
жахно відсахується вбік «испуганно отклоняется в сторону»
променилися «лучились»
пашіли «пылали»
зворушливо-невйнно «трогательно-невинно»
присмерками «сумерками»
заселеній жуйними тваринами «заселенной жвачными животными»
у стайнях «в конюшнях»
до людської подоби «к человеческому облику»
набій маюну «заряд динамита»
враженими очима «потрясенными глазами»
з карлючкуватим носом «с крючковатым носом»
шибки «оконные стекла»
куняє «дремлет»
Володимир Кирйлович Винничёнко
A880—1951)
Видатний український письменник і громадський діяч.
Після Лютневої революції 1917 року став одним із
керівників першого українського уряду — Центральної Ради.
В. К- Винничёнко різко виступав як проти
великодержавницького шовінізму, так і проти національного
обмеження. З болем у серці він змушений був у 20-х роках
остаточно залишити рідну землю. Помер В. К. Винничёнко
у Франції.
Зін залишив вагомий творчий доробок у різних
літературних жанрах; дуже популярними свого часу були
його оповідання, драми, романи. їх вирізняли гострота
й актуальність тематики, сміливий пошук нових
зображальних прийомів та засобів. Найвідоміші твори В. К. Вин-
ничёнка: драми «Великий Молох», «Брехня», романи «На
135
терезіх жнттД», сЧёснкяъ з собою», «Заповіти батьків»,
«Слово за тобою, Сталіне». У 1926—1930 рр. на Україні
було видано 24-тбмне зібрання творів письменника.^ Роман
«Сбняшна машина» A922—1924) —пёрший український
науково-фантастйчний твір. Чимало знавців літератури
вважають його вершиною творчості В. К. Винничёнка.
зображальних «изобразитель- на терезах життя «на весах жиз-
ных» ни»
ВПРАВИ
1. Підберіть російські еквіваленти:
міжбрів'я, надбрів'я, запліччя, пониззя
2: Утворіть назви приміщень від іменників, які позначають осіб за
фахом, використовуючи суфікс -н(я):
гончар, друкар, лікар, майстер, перукар, свічкар, слюсар,
столяр, токар
Образец: пекар ->■ пекарня
3. Перекладіть українською мовою:
бездорожье, заречье, межгорье, приморье
4. Відновіть твірні слова для поданих іменників:
голуб'ятня, рудня, цегельня, шпаківня, бистрина,
порожнина, тіснина
Назви частин будівлі
балкон «балкон» комин «дымоход»
вікно «окно» одвірок «косяк»
ґанок «крыльцо» підвіконня «подоконник»
горище «чердак» підлбга «пол»
дах «крыша» стеля «потолок»
двері «дверь» шйбка «оконное стекло»
кватирка «форточка»
Запам'ятайте різницю
голий «голый» и голитися «бриться»
голка «игла»
бік «бок, сторона» збочення «уклон, извращение»
кут «угол» спокута «искупление»
муляти «давить, тереть» муляр «каменщик»
разг. муляти очі «мозолить гла- намул «ил»
за»
вада «недостаток, изъян» завадити «помешать»
впровадити «внедрить»
136
УРОК 7
Утворення іменників зі значенням
одиничності та збірності
(Образование существительных со значением единичности
и собирательности):
козацтво (казачество), офіцерня (офицерня), ганчір'я
(тряпье), голота (голь), павутиння (паутина), ботвиння
(ботва), гудиння (плеть), квасолина (фасолина)
Существительные, имеющие значение единичности, в
украинском и русском языках производятся от основ
существительных вещественных с помощью суффиксов:
~ин(а): зернина, лозина, намистина;
-к(а), -инк(а): іскринка, піщинка;
Примітка: Присоединение суффикса -ин(а) к производящим
основам обусловливает чередование согласных к — ч (осйка -*-
осичина), х—ш (горох-*горошина); л' — л (бадилля -* бадилина,
картопля -*- картоплина, конопля ->- коноплина); г* — т (шерсть -*■
шерстина); с* — с (волосся -+• волосина); ск — щ (пісок ->- піщина), а
также гласных і — о (дріб -*■ дробина); і — нуль звука (вугілля ->-
вуглина).
Обратите внимание: в украинских словах, имеющих
значение единичности, суффикс -ин(а) преимущественно ударный:
зернина, крупина, лушпина, морквина, пилина, травина.
Существительные, имеющие значение собирательности,
образуются в украинском языке с помощью суффиксов:
-ств(о), -цтв(о): людство, учительство, юнацтво;
-н(я): бурсачня, дітлашня, матросня;
-в(а): татарва, мошва;
-от(а): біднота, злидота, парубота;
-я(] + а): галуззя, бадилля, шмаття;
-инн(я): гарбузиння, гудиння, морквиння;
-ин(а): городина, садовина;
-еч(а): голена, малеча, молодеча;
-ур(а): апаратура, мускулатура, професура;
-ик(а), -ік(а): аксіоматика, діагностика, символіка.
Наиболее продуктивный суффикс -ств(о),
выражающий значение собирательности, во многих словах
украинского языка реализуется как -цтв(о). Последний
появляется в тех случаях, когда производящая основа
заканчивается согласным к: керівник -> керівництво,
поміщик -> поміщицтво, юнак -> юнацтво.
Чаще всего существительные с суффиксом -ств(о),
*цтв(о) называют коллектив людей: духовенство,
селянство, чиновництво. Подобные производные могут кроме
собирательности выражать еще и значение действия, за-
137
нятия людей, пребывания в определенном сословии:
дівоцтво, офіцерство, священство, старецтво, стрілецтво,
чернецтво, юнкерство. В некоторых случаях
присоединение суффикса -ств(о) сопровождается усечением
производящей основы, из которой устраняется суффикс
-ин, выражающий значение единичности: люд(йн)а~+
людство, селян(йн) -> селянство.
В обоих языках незначительной продуктивностью
характеризуются типы на -н(я), -в(а), -от(а). Производные
с этими суффиксами встречаются преимущественно в
разговорном стиле и служат собирательными названиями
людей. Ср.:
укр. братва рус. братва
двійня двойня
дітлашня ребятня
дрібнота мелкота
трійня тройня
Значительно реже они выступают в роли
собирательных названий животных (звірота, комарня, мишва) или
предметов (грошва).
Примітка: Перед суффиксом -н(я) происходит чередование
согласных к — ч (бурсак ->- бурсачня, босяк ->- босячня, козак ->
козачня); х — ш (комаха ->- комашня, птах -+■ пташня).
Суффикс -от(а) в украинском языке в этом типе
производных слов преимущественно ударный: бідота,
жеброта, жінота, злидота, мерзота, німота.
Совокупность предметов как собирательное понятие
обозначает суффикс -я(/ + а): віття, вороняччя, гілля,
груддя, камінНя, колосся. Присоединение его к
производящей основе сопровождается — удвоением конечных
согласных: д (городдя), з (галуззя, заліззя), л (гнилля,
скалля), т (латаття, манаття), ч (дрюччя, остюччя)\
— чередованием согласных: к — ч (будяччя, гадюччя,
суччя); х — ш (костомашшя);
— реже гласных: нуль звука — в (вишня -> вишёння,
стебло -> стебёлля); о — і (ягода -*- ягіддя);
— усечением конечных суффиксов -к- (ганчір(к)а-*
ганчір'я, цурпал(к)а-* цурпалля, мотуз(к)а-+мотуззя,
колюч(к)а-+ колюччя); -ок- струч(дк) -> струччя;
В ряде слов суффикс -я представлен вариантом
-ячч(я): залізяччя, каменяччя, кругляччя, поліняччя,
реміняччя.
Суффикс -инн(я), -овинн(я) в украинском языке
выражает собирательность предметов, которые называют
преимущественно ботву, стебли различных растений:
гарбузиння, гороховиння, гудиння, картоплиння, квасо-
138
липня, лозиння, лушпиння, маковиння, морквиння, очере-
тйння, цибулиння. В русском языке этим словам
соответствуют словосочетания со словами ботва, стебли. Ср.:
укр. буряковиння рус. ботва свёклы
кукурудзиння стебли кукурузы
Запомните перевод украинских суффиксальных
существительных, имеющих собирательное значение:
городина— овощи, растущие в огороде; озимина— 1) посев,
всходы озимых; 2) злаки, озимый хлеб, озимые;
садовина— 1) плоды, фрукты; 2) садовые деревья; яровина —
яровое, ярь; малёча — малые дети, малыши.
Павло Григорович Тичйна
КВІТЧАСТИЙ ЛУГ
Квітчастий луг і дощик золотий,
А в далені, мов акварелі,
Примружились гаї, замислились оселі...
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле цілунок
Такий чудовий та сумний.
Стою я сам посеред нив чужих,
Немов покинута офіра.
І слухає мій сум природа. Люба. Щира.
Крізь нлач, крізь сміх.
Вона сама — царівна мила —
Нераз свій смуток хоронила
В самій собі, в піснях своїх.
Стою. Молюсь. Так тйхо-тйхо скрізь,
Мов перед образом Мадони,
Лиш від осель пливуть тужні, обнявшись, дзвони,
Узори сліз.
Лише з-над хмар часом промине
Прощання з літом журавлине —
Погасле, як грезёт із риз...
Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
139
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
в далині «в дали» офіра те саме, що жертва
трунок «отрава» грезёт (застаріле) — шовкова
або шерстяна тканина з дрібним
візерунком того ж кольору
(переважно сїрогв)
Павло Григорович Тичина
A — 1967)
Видатний український поёт,,перекладач, громадський
діяч, академік АН України A929). Найкращі твори
П. Г. Тичини пройняті тонким ліризмом, глибокою
любов'ю до рідної землі. Вірш «Квітчастий луг» ввійшов до
першої збірки творів поета «Сбняшні кларнети» A918),
яка вразила сучасників новизною й розмаїттям художніх
форм, ритміки, виражальних засобів, справила сильний
вплив на подальший розвиток української поезії.
квітчастий «цветастый» подальший розвиток «дальней-
сучасників «современников» шее развитие»
ВПРАВИ
1. Утворіть похідні з суфіксом -ин(а) від поданих іменників:
берёза, верба, тополя, ясен
2. Утворіть іменники з суфіксами -ств(о), -цтв(о):
актор, бідняк, воїн, інженер, пан, середняк
Образец: учитель -*■ учительство
3. Перекладіть російською мовою:
На городах згрібають і палять бадилйння. Свійські
тварини охоче їдять зелене морквиння та буряковиння.
Навколо все було встелене лушпинням.
Слова и словосочетания: бадилля — ботва,
свійські тварини — домашние животные, морквиння —
стебли моркови, навколо — вокруг, встелене — устлано,
лушпиння — шелуха, очистки, скорлупа.
140
4. Утворіть похідні від слів:
жолудь, гадюка, павутина, хмиз
Образец: бескид -► бескиддя
5. Перекладіть російською мовою:
Цього року добре зійшла озимина. Городина погано росте
на солонцях. На базарі повно винограду і садовини.
Яровина, мов зелений шовк, прослалася перед очима. Малеча
танцювала на майданчику.
Слова: цього року — в этом году, зійти — здесь взойти,
прослалася — простлалась, на майданчику — на
площадке
З мовної скарбниці
Восени багач, а навесні прохач.
Хто із ступою, а я з товкачем.
Міцний, як з клоччя батіг.
Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
За невміння деруть реміння.
УРОК 8
Утворення префіксальних іменників
(Образование префиксальных существительных):
прамова (праязык), паводок (паводок), сусід (сосед),
протигаз (противогаз,), співпраця (сотрудничество),
надперенісся (надпереносица)
Префиксальный способ образования существительных
используется значительно реже, чем суффиксальный.
Зачастую в обоих языках многие префиксы эквивалентны
по форме, значению и сферам употребления. К таким
принадлежат:
пра-: прабатьківщина, прадід, правнук;
пере-: переадресування, переатестація,
перенасичення;
за-: закордон (заграница), залисина;
до-: довибори, дозаїзд;
не-: неволя, неправда.
Близость по значению, а также происхождению и
отличие в форме обнаруживают префиксы над-, перед-,
сгйв-, полупрефикс напів-. Префикс над- указывает на
предметы, большие по размеру, масштабу, чем названный
производящим существительным. В русском языке ему
соответствует,сверх-. Ср.:
141
укр. надвиробництво рус. сверхпроизводство
надгігант сверхгигант
надлюдина сверхчеловек
наднапруга сверхнапряжение
Префиксу перед-, выражающему значение
предшествования во времени или размещения перед чем-то,
соответствует русский префикс пред-. Ср.:
укр. передбачення рус. предвидение
передвечір'я . предвечерье
передгір'я предгорье
передобчйслення предвычислёние
передкрйлок предкрылок
Префиксу спів-, который подчеркивает соучастие в
определенном действии, процессе, принадлежность к той же
группе людей, в русском эквивалентен со-. Ср.:
укр. співавтор рус. соавтор
співробітник сотрудник
співрозмовник собеседник
Пол у префиксу наше- соответствует русский полу-. Ср.:
укр. напівбог рус. полубог
напівоксамйт полубархат
напівзабуття полузабытьё
Близки по семантике и функциям префиксы під- и под-,
проти- и противо-, су- и со-. Ср.:
укр. підвид рус. подвид
підстанція подстанция
підзаголовок подзаголовок, подза-
главие
протидія противодействие
противага противовес
протитиск противодавление
сумісник совместитель
сучасність современность
сузір'я созвездие
В украинском языке в отличие от русского
обнаруживает активность префикс по-, с помощью которого
образуются существительные — наименования звуков, иногда
внезапных для восприятия человека: поговір, поголос,
подзвін, покрик, пдшум, пошир.
К непродуктивным принадлежит заимствованный
префикс ярда-, который встречается в нескольких. словах
украинского языка: архідиякон, архієрей, архієпископ,
архіпастир. В отличие от русского он не стал активным в
разговорном стиле украинского языка.
Различные пространственные, реже временные зна-
142
чения в украинском языке передаются префиксально-
суффиксальным способом. К наиболее распространенным
принадлежат существительные с суффиксом -ок и
префиксами:
ви-: вибалок, видолинок, вйярок;
о-: одвірок, осередок, ошийок;
над-: надгробок, надколінок;
пере-: перелісок, перешийок, перетинок;
під-: підпічок, підшийок;
при-: придолинок, прйсінок, приярок;
су-: суглинок, сутінок.
На втором по продуктивности месте — производные
с суффиксом -я G + а) и префиксами:
без-: безвладдя, безземелля, безсилля;
за-: заріччя, заозер'я, загребёлля;
між-: міжбрів'я, міжгір'я, міжряддя;
над-: надперенісся, надпліччя;
перед-: передгроззя, передпліччя;
під-: підборіддя, підвіконня, підворіття;
по-: побережжя, поділля, полісся;
при-: прикордоння;
серед-: середстіння;
уз-: узбережжя, узбіччя, узлісся.
На третьем месте — существительные с суффиксом
-ник и префиксами:
спів-: співбесідник, співвітчизник, співрозмовник;
під-: підберізник, підсвічник, підручник;
над-: надгортанник, надгробник;
на*: навушник, намордник, нашийник.
Запомните словосочетания:
укр. памороки забило рус. память отшибло
збіг обставин стечение обстоятельств
дійти згдди прийти к согласию
за Вашою згодою с Вашего согласия
узяти під сумнів взять под сомнение
Ольга Юліанівна Кобилянська
УРИВОК З ОПОВІДАННЯ «УАЬЗЁ МЁЬАЫСОЫдУЕ»
(«МЕЛАНХОЛІЙНИЙ ВАЛЬС»)
Відтак заграла.
Був сумерк, і вона грала з пам'яті.
Почала злегка, граціозно, немногими тонами якийсь
вальс.
143
Перша часть була весела, зграбна й елегантна.
Друга змінилася.
Почалося якесь глядання між звуками, неспокій, роз-
пучливий неспокій! Спинялася раз по раз на басових тонах,
то нижчих, то вищих, відтак покидала їх і переходила
шалено скорою болючою гамою до вищих звуків. Звідси
бігла з плачем наново до басів,— і знов глядання, повне
розпуки й неспокою... все наново, і знов ряд звуків у
глибину...
Весела гармонія згубилася; остався сам шалений біль,
торгаючий божевільно чуття, перериваний яснішими
звуками, мов хвилевим сміхом. Грала більш як півгодини,
відтак урвала саме посередині гами, що летіла в вищі
звуки,, акордом несамовитого смутку.
Місяць світив і освічував цілу стіну кімнати, де вона
сиділа...
Скінчивши грати, зложила по хвилі руки на форте-
п'ян — саме де ноти кладуться, й опустила на них голову.
Мертва тишина...
А однак я відчула, що в її душі відогрався цілий вальс,
що його лиш скінчила, і що не може позбутися вражень
його... Ті болючі гами і неспокійне глядання в низьких
тонах...
Я боялася перебивати тишину.
А се й не була звичайна тишина.
Була тишина, повна напруження й здавленого горя,
а з неї почалося щось творитися й приймати форми злові-
щих тіней.
Нараз підняла голову й почала знов те саме грати...
Легкий, граціозний початок, а відтак другу частину.
Грала майже завзято, мовби боролася з чимсь із усієї
сили, але закінчила знов посередині перерваним смутком.
Притиснула розпростерті пальці до висків і відітхнула.
Тепер я сама перервала вже мовчанку.
— Се вальс, Софіє? — спитала несміливо.
— Вальс.
— Гарний...
— Так! Се «Уаїзе теіапсоііяие»
— Чий композиція?
— Моя.
— Маєш у нотах?
— Ні, в душі...
І замовкла.
Я хотіла ще спитатися, на якім мотиві скомпонувала
його, але ніяк не могла відважитися. Тон, в якім сказала:
«Ні, в душі»,— усунув собі заздалегідь усі допити.
144
Коли замовкала, говорила дальше в мовчанці душею.
Кождий рух, погляд і усміх набирали в неї зараз
смислу і ставали продовженням внутрішнього життя, хоч не
орудувала ними непотрібно й надміру. Здавалося,
незвичайна сила була втиснена в класичну форму незвору-
шймого спокою, і тому пригадувала собою тим класичних
істот, повних викінченої краси в формі й рухах, коли тим
часом думками була наскрізь новітня.
відтак те саме, що потім, далі «потом, затем, после чего»
су мер к лит. присмерк «сумрак»
з пам'яті «по памяти»
часть лит. частина
глядання здесь «метание, поиск»
зграбна «изящная, ладная»
розпучливий неспокій «отчаянное (безысходное) беспокойство»
раз по раз «то и дело»
шалёно скорою «безумно быстрой, стремительной»
повне розпуки «полное отчаяния»
торгаючий божевільно чуття «рвущий безумно чувство»
акордом несамовитого смутку «аккордом неистовой грусти» (печали)»
фортеп'ян лит. фортеп'яно
відогрався «был сыгран (отыгрался)»
не може позбутися вражень його «не может избавиться от его воздействия
(власти)»
тишина те саме, що тйша
нараз «вдруг, наконец»
до висків те саме, що до скронь
відітхнула «перевела дыхание, вздохнула после нервного напряжения»
дальше лит. далі
кождий рух лит. кожний рух «каждое движение»
набирали в неї зараз смислу «приобретали у нее сразу смысл»
хоч не орудувала ними непотрібно й надміру «хотя и не пользовалась
ими не к месту и чрезмерно»
незворушймого лит. незворушного «непоколебимого»
пригадувала собою «напоминала собой»
Ольга Юліанівна Кобилянська
A863—1942)
Відома українська письменниця. У своїх творах
оспівувала природу, історію, звичаї рідної Буковини. Твори
О. Ю. Крбилянської — яскравий зразок західного
варіанту української літературної мови. Ця своєрідність
відчувається і в словниковому складі, і в побудові
словосполучень та речень. Перу письменниці належать численні
оповідання, новели, повісті. Найвідбміші серед них:
«Земля» A902), «В неділю рано зілля копала...» A909),
«Жебрачка» A895), «Аристократка» A898), «Мужик» A895),
«Покора» A896). Оповідання «Уаїзе теіапсоііяие» («Ме-
145
ланхолійний вальс») уперше надруковано в 1898 році.
Як і багато інших творів О. Ю. Кобилянської, воно
значною мірою автобіографічне. Сама письменниця казала
про цей твір: «Се моя історія».
оспівувала «воспевала»
зразок «образец»
в словниковому складі «в словарном составе»
жебрачка «нищенка, нищая»
покора «покорность»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст, знайдіть у ньому префіксальні іменники та
поясніть спосіб їх творення.
2. Підберіть російські еквіваленти до українських слів з префіксом
над-:
надкомплект, надклас, надприбуток, надпровідність,
надзвук, надвартість, надструм, надчутливість
Твірні слова: прибуток — прибыль, провідність —
проводимость, струм — ток, вартість — стоимость,
чутливість — чувствительность
3. Перекладіть російською мовою:
співучасник, співвласник, співвиконавець, співпостандв-
ник
Слова: учасник — участник, власник — собственник,
владелец, виконавець — исполнитель, постановник —
постановщик
4. Перекладіть українською мовою:
На пригорке зацвели ромашки. Ранняя прозелень
радует глаз. Изморозь покрыла все крыши. Пригрело солнце
и появились первые ростки травы
Слова: пригорок — пагорб, прозелень — пазелень, из-
морозь — поморозь, появиться — з'явитися, ростки —
паростки
Запам'ятайте різницю
дарувати «дарить» и обдарований «одаренный»
тии «плетень, изгородь» перетин «пересечение»
вага «вес» перевага «перевес,
преимущество»
тиск «давление» утиск «притеснение»
борона «борона» боронити «защищать»
заборона «запрет»
мислення «мышление» мисливець «охотник»
146
УРОК 9
Утворення складних іменників
(Образование сложных существительных):
крокомір (шагомер), деревообробка (деревообработка),
шевченкознавець (шевченковед)
Большинство сложных существительных в украинском
языке образуется основосложением. Многие основы,
используемые в украинском и русском языках, близки по
значению и звучанию. Ср.:
укр. китолов рус. китолов
краболов краболов
риболов рыболов
водолюб водолюб
правдолюб правдолюб
лісоруб лесоруб
льодоруб ледоруб
Многие же отличаются только произношением:
укр. землекоп рус. землекоп
землекористування землепользование
землерийний землеройный
землесос землесос
Основа земле- в украинском произносится как (зэмлэ).
К таким близким по значению и отличающимся по
произношению основам принадлежат продуктивно
используемые при основосложении существительных: -мір, рус. -мер
(водомір, газомір, росомір, частотомір); г-їд, рус. -ед
(буквоїд, короїд, льодоїд, м'ясоїд, серцеїд); -різ, рус.
-рез (водоріз, гичкоріз, листоріз, склоріз, торфоріз,
хвилеріз); -хіду рус. -ход (паротеплохід, пішохід, рибохід,
снігохід); -дій, рус. -дей (злодій, лиходій, чародій,
чудодій); -бій, рус. -бой (водобій, звіробій, китобій, різнобій,
рудобій).
Примітка: Украинским основам -ніс (від ніс «нос») и -ніс (від
нести) в русском соответствуют две омонимичные основы -нос. Ср.:
укр. гостроніс рус. остронос
качконіс г утконос
підковоніс подковонос
трубконіс трубконос
водонос водонос
ефіронос эфиронос
медонос медонос
Некоторые продуктивные основы украинского языка
попали в русский: землероб, хлебороб, хлопкороб.
Выделенной в примерах основе -роб соответствует в русском
147
-дел: бракороб — бракодел, винороб — винодел,
маслороб — маслодел, сукнороб — сукнодел.
В обоих языках существуют многие разные основы,
которые эквивалентны по значению, сферам и
продуктивности использования. К таким, например, относятся укр.
-знавство и рус. -ведение. Они используются в словах,
называющих области знания и человеческой деятельности:
бібліотекознавство — библиотековедение, краєзнавство —
краеведение, сходознавство — востоковедение,
суспільствознавство — обществоведение, театрознавство —
театроведение.
Примітка: В некоторых словах русского языка основе -знавство
соответствуют -знание и -ведение: природознавство — естествознание
и естествоведение, мистецтвознавство — искусствознание и
искусствоведение, музикознавство — музыкознание и музыковедение,
мовознавство — языкознание и языковедение.
Основе -знавець в словах, называющих лиц, занятых
в определенной области знаний, деятельности,
соответствует рус. -вед: джерелознавець — источниковёд,
землезнавець — землевед, товарознавець — товаровед.
Эквивалентны основы прилагательных -знавчий и -вед-
ческий, мотивируемые подобными существительными:
джерелознавчий — источниковедческий, кінознавчий —
киноведческий, мовознавчий — языковедческий,
суспільствознавчий — обществоведческий.
Существуют случаи использования разных
словообразовательных способов для выражения тождественного
значения, которое в украинском языке реализуется
простыми словами, а в русском — сложными. Сказанное
относится к рядам слов, называющих людей, которые
занимаются выращиванием животных, растений: бавовняр —
хлопковод, коняр — коневод, шовківник — шелковод,
цитрусівник — цитрусовод. Эту же соотносительность
сохраняют слова, которые называют соответствующие области
деятельности человека: баштанник, баштанництво —
бахчевод, бахчеводство, буряківник, буряківництво —
свекловод, свекловодство, луківник, луківництва —
луговод, луговодство, рисівник, рисівництво — рисовод,
рисоводство. Точно так же эквивалентны по значению
прилагательные, которые выражают признаки указанных
существительных: бавовнярський — хлопководческий,
каракулівницький — каракулеводческий, конярський —
коневодческий, рільницький — полеводческий.
Следует запомнить, что в некоторых словах
украинского языка основам -хід, -від соответствует рус. основа
-вод. Ср.:
148
укр. стравохід рус. пищевод
пульповід пульповод
хвилевід волновод
Леся Українка
УРИВОК З ДРАМИ «КАМІННИЙ ГОСПОДАР»
Донна Анна надходить до альтанки. «Чорне доміно»
вибігає звідти швидко, але без шелесту, і ховається в
кущах. Анна падає в знесиллі на широкий ослін в альтанці.
Дон Жу а н
(наближається до неї)
Се ви тут? Вибачайте, вам недобре?
Анна
(сіла рівніше)
Ні, просто втомлена.
Дон Жу а н
Іти на гору?
Анна
Як?.. А!.. Між іншим, я найбільш
втомилась від безконечних дотепів сей вечір.
Дон Жу а н
Я в думці мав не дотеп.
Анна
Що ж інакше?
Дон Жу а н
Я думав: що могло примусить вас
нагірної в'язниці домагатись?
Анна
В'язниці? Я гадаю, просто замку,
а замки завжди на горі стоять,
бо так величніше і неприступніщ.
Дон Жуан
Я дуже поважаю неприступність,
як їй підвалиною не каміння,
а щось живе.
149
Анна
Стояти на живому
ніщо не може, бо схибнеться хутко.
Для гордої і владної душі
життя і воля — на горі високій.
Дон Жуан
Ні, донно Анно, там немає волі.
З нагірного шпиля людині видко
простори вільні, та вона сама
прикована до площинки малої,
бо лёда крок — і зірветься в безодню.
Анна
(в задумі)
То деж є в світі тая справжня воля?..
Невже вона в такім житті, як ваше?
Адже між людьми ви, мов дикий звір
межи мисливцями на полюванні,—
лиш маска вас боронить.
Дон Жуан
Полювання
взаємне межи нами. Що ж до маски —
се тільки хитрощі мисливські. Зараз
її не буде.
(Скидає маску і сідає коло Анни).
Вірте, донно Анно:
той тільки вільний від громадських пут,
кого громада кине геть від себе,
а я її до.того сам примусив.
Ви бачили такого, хто, йдучи
за щирим голосом свойого серця,
ніколи б не питав: «Що скажуть люди?»
Дивіться,— я такий. І тим сей світ
не був мені темницею ніколи.
Легенькою фелюкою злітав я
простор морей, як перелітна птиця,
пізнав красу далёких берегів
і краю ще не знаного принаду.
При світлі волі всі краї хороші,
всі води гідні відбивати нёбо,
усі гаї подібні до едему!
Анна
(стиха)
Так... се життя!
150
надходить до альтанки «подходит к беседке»
падає в знесиллі «падает без сил»
ослін «скамья»
дотеп «острота»
се лит. це
могло примусить «могло заставить»
нагірної в'язниці домагатись «добиваться нагорной тюрьмы»
підвалиною «основанием»
схибнеться «пошатнется, покачнется»
хутко лит. швидко
з нагірного шпиля здесь «с зубца стены (башни) нагорного замка»;
шпиль (застаріле) — гострий виступ на стіні, башті; зубець
видко лит. видно
бо лёда крок «ведь только шаг»; лёда (діалектне) — те саме, що тільки,
тільки-но «только, лишь только»
в задумі «в задумчивости»
тая лит. та
межи мисливцями на полюванні «среди охотников на охоте»
громада «общество»
фелюкою — фелюка (фелюга) — невелике безпалубне вітрильне судно
на Середземному, Чорному й Каспійському морях
простор морей лит. простір морів
іфаю ще не знаного принаду «края еще не ведомого прелесть»
подібні до едему — едем — те саме, що,рай; за біблійною легендою —
місце блаженного існування Адама та Єви
Леся Українка
A871—1913)
Псевдонім видатної української поетеси Лариси
Петрівни Косач-Квітки. Леся Українка — автор багатьох
поетичних збірок, поём, драм. Серед найвідбміших її
творів ліричні цикли «Невільничі пісні», «Мелодії», поеми
«Давня казка», «Ізольда Білорука», драми «У
катакомбах», «Лісова пісня». Драму «Камінний господар»
написано в 1912 році. З дитинства Леся Українка мужньо
боролася з тяжкою недугою — туберкульозом, проте її
твори життєстверджувальні за настроєм, різноманітні й
витончені за формою.
господар «господин, властелин»
з тяжкою недугою «с тяжелым недугом»
життєстверджувальні «жизнеутверждающие»
витончені «изящные, утонченные»
ВПРАВИ
1. Прочитайте уважно текст. Знайдіть російські еквіваленти до
поданих висловів:
падає в знесиллі; між іншим; я в думці мав не дотеп; могло
примусить; я гадаю; зірветься в безодню; вільний від
громадських пут; перелітна птиця; краю ще не знаного
принаду
151
2. Підберіть російські еквіваленти до поданих слів:
вулканознавство, ґрунтознавство, лісознавство, метало:
знавство, монголознавство, музикознавство, пушкіно-
знавство
Слова: ґрунт — почва
3. Установіть ряди співвідносних слів:
законознавець, літературознавець, слов'янознавець,
законознавчий, літературознавчий, слов'янознавчий,
законознавство, літературознавство, слов'янознавство
Образец: театрознавець, театрознавчий, театрознавство
4. Утворіть похідні від слів хмеляр (хмелевод), рослинник
(растениевод), конопляр (коноплевод), тваринник (животновод),
шовківник (шелковод).
Образец: соболь ->■ соболівництво, вівчар -►■ вівчарство
5. Перекладіть російською мовою:
Техніка інтенсифікує розвиток тваринництва. Суцільне
рубання лісів на великих площах Карпат без додержання
вимог лісівницької науки призвело до посилення
ерозійних процесів. Льонарство поширене на Поліссі.
Слова: тварина «животное», розвиток «развитие»,
суцільний «сплошной», додержання «соблюдение»,
призвести «привести», посилення «усиление», поширений
«распространенный».
Запам'ятайте різницю
хист «способность, дар к чему-л.» и захист «защита»
край «край» країна «страна»
відати «ведать, знать» відвідати «посетить»
відомий «известный»
свідомість «сознание»
свідок «свидетель»
хвалити «хвалить» ухвалити «одобрить»
зухвалий «дерзкий»
хід «ход» хода «походка»
падати «падать» запопадливий
«предупредительный»
ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ
(ОБРАЗОВАНИЕ ГЛАГОЛОВ)
В украинском и русском языках в словообразовании
глаголов основное место занимает внутриглагольное
суффиксальное и префиксально-суффиксальное словообра-
152
зование. От других частей речи (существительных,
прилагательных, наречий, числительных, междометий,
звукоподражательных слов) глаголы производятся
преимущественно суффиксальным способом.
В этой части речи украинский язык отличается от
русского разными формами проявления вариативности
у общих по происхождению и близких по значению
префиксов, различными приемами приспособления
иноязычных производящих основ, а также разными моделями
образования глаголов от соотносительных слов,
продуктивностью генетически родственных префиксов и
суффиксов. Об этом и будет идти речь в следующих уроках.
УРОК 10
Суфіксація дієслів (Суффиксация глаголов):
атакувати (атаковать), бліднути (бледнеть),
опікунствувати (опекунствовать), бетонувати (бетонировать),
газифікувати (газифицировать), зеленішати (зеленеть)
От основ существительных образуются глаголы,
обозначающие действие, различным образом связанное с тем,
что названо производящей основой, с помощью
следующих суффиксов:
-ува-/-юва-: аргументувати, сортувати, слюсарювати;
-ірува-/-ирува-: експедирувати, лідирувати,
пікірувати;
-ізува-/-изува-: кристалізувати, поетизувати,
екранізувати;
-фікува-: класифікувати, містифікувати, муміфікувати;
-ствува-: дирёкторствувати, репетиторствувати;
-и-/-і-: сріблити, сталеварити, оліїти;
~а-/-я-: карати, сідлати, вечеряти;
-нича-: дармоідничати, дипломатничати;
-і-: зоріти, колосіти, потіти.
Наиболее продуктивным из всех суффиксов является
-ува-1'Юва-. В русском языке ему соответствует -ова-\
шлюзувати — шлюзовать. Суффикс -ува- обозначает
действие, различным образом связанное с мотивирующим
существительным, которое называет его результат:
межа -► межувати, ім'я -► іменувати; инструмент:
свердло -► свердлувати, фрезер -► фрезерувати; вещество:
цемент -* цементувати, бальзам -> бальзамувати; место:
базар -► базарувати и др. Украинский язык в отличие от
русского к основам заимствованных производящих су-
153
ществительных суффикс -два- присоединяет
непосредственно:
укр. анексувати рус. аннексировать
бойкотувати бойкотировать
експортувати экспортировать
імпортувати импортировать
синтезувати синтезировать
Нужно запомнить, что присоединение -ува- к некоторым
суффиксальным основам сопровождается
чередованиями: ець — ц: кравець -► кравцювати, старець -► старцю-'
вати, швець -► шевцювати; ень — н: блазень -►
блазнювати.
В украинском языке группа глаголов с суффиксом
-ірува-/-ирува- незначительна: гравірувати, драпірувати,
рекогносцирувати, фарширувати.
В украинском встречаются слова с суффиксами -іру-
ва-/-ирува- и -ува-, отличающиеся значением:
командирувати (отправить в командировку) и командувати
(командовать); парирувати (парировать) и парувати
A) испаряться; 2) паровать); радирувати (радировать)
и радувати (радовать); репетирувати (репетировать) и
репетувати (кричать). В украинском и русском языках
в научно-техническом стиле, а через его посредничество
и в общелитературном языке продуктивны суффиксы
-ізува-/-изува-. Первый следует после согласных г
(каталогізувати), л (аналізувати), н (організувати), п
(типізувати); второй — после р (бактеризувати), т
(драматизувати), ш (фетишизувати).
В украинском языке под влиянием русского
распространился суффикс -нича-: дармоідничати, капосничати,
посерёдничати. В отличие от русского в украинском этот
суффикс реже специализируется на выражении значения
«заниматься тем родом деятельности, профессией,
которые определены производящей основой». Эту функцию
выполняет суффикс -ува-. Ср.:
укр. бондарювати рус. бочарничать
гончарювати гончарничать
кустарювати кустарничать
пекарювати пекарничать
токарювати токарничать
Украинскому полусуффиксу -фікува- в русском
соответствует -фицирова-. Ср.:
укр. кінофікувати рус. кинофицировать
містифікувати мистифицировать
модифікувати модифицировать
154
муміфікувати мумифицировать
радіофікувати радиофицировать
Суффикс -и- чаще всего присоединяется к полной
основе производящего существительного: гвинт ->-
гвинтити, гнів ->- гнівити, куховар ->■ куховарити.
Примітка: Присоединение суффикса -и- в ряде случаев
сопровождается чередованиями согласных: к — ч: бурлака -> бурлачити,
знак -> значити, каліка ->■ калічити; ц — ч: перець ->■ перчити,
черниця -> чернйчити; х — ш: сміх ->■ смішити, страх ->■ страшити; г — ж:
тривога ->■ тривожити; л* — л: крохмаль -*- крохмалити; реже гласных
і — о: віск ->■ вощити, багіг ->■ батожити; є — я^ль звука: кінець ->-
От прилагательных глаголы образуются с помощью
суффиксов:
-а-: білити, веселити, живити, рум'янити;
-і-: біліти, волохатіти, глибочіти, хоробріти;
-а-: глибшати, мужнішати, хоробрішати;
-ува-: гордувати, лютувати, милувати;
-ну-: глухнути, сліпнути;
-ича-: делікатничати, свавільничати;
-ізува-/-изува-: американізувати, нейтралізувати,
популяризувати.
В отличие от русского языка в украинском активно
образуются глаголы от прилагательных сравнительной
степени с суффиксом -ш-/-іш-: коротший -► коротшати,
синіший ->■ синішати. В русском языке значение
«приобретать признак больший, чем тот, что назван
производящей основой» реализуется суффиксами -е- и -а-. Ср.:
укр. добріти «становиться рус. добреть
добрым»
добрішати «делаться
добрее»
мужніти
«становиться мужественным»: рус. мужать
мужнішати
«делаться более
мужественным»
Подобным же образом соотносятся синіти, синішати —
синеть, повніти, повнішати — полнеть, червоніти,
червонішати — краснеть и др.
Во многих случаях украинские глаголы с суффиксом
-а-, производные от прилагательных, переводятся на
русский язык сочетаниями глаголов и наречий
сравнительной степени или префиксальными отадъективными
глаголами. Ср.:
155
укр. глибшати рус. углубляться,
становиться глубже
коротшати укорачиваться,
становиться короче
тоншати утончаться, становиться
тоньше
ширшати раширяться, становиться
шире
Суффиксальное образование глаголов от
производящих глаголов в обоих языках имеет много общих черт.
Отличительные свойства обнаруживаются в обозначении
модифицированных действий, например с оттенком
усилительности. В украинском языке это значение передается
суффиксом -ону-. Ср.:
укр. грюкнути рус. грохнуть
грюконути
В научно-техническом стиле украинского языка
распространен суффикс -ізува~/-ирува-у которому в русском
соответствует -изирова-, а также -изовать-. Ср.:
укр. візувати рус. визировать
мобілізувати мобилизовать
нормалізувати нормализовать
Леся Українка
ВІРШ У ПРОЗІ З ЦИКЛУ «ЛЕГЕНДИ» A900)
Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти,
мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад
про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер
мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмїнно,
невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце
віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий
мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила
сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше
життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою
щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло
заламувати руки Г битись, битись об землю, в дикому бажанні
згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так
божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так
раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила
тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе
всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто
її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого,
що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до
156
тебе з найщільнїших обіймів, від найсолодших поцілунків!
Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині.
Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене
томить," все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю
тонкою тремтячою рукою,— вона тремтить, як струна, —
все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх
блискучих очей,— ох, у тривких до життя людей таких
очей не буває! Се очі з іншої країни...
Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як
зів'ялі троянди?
Мій друже, мій' друже, чому ж я не можу, коли так,
облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять,
своїми гарячими слізьми?
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О
візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди!
Візьми мене з собою.
Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О
дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для
тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і
воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових
молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з
собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і
згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в
житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої
любі листи, мій друже...
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе:
візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй
мене, любий!
І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні
троянди.
зов'ялими те саме, зо зів'ялими «увядшими»
пахощі «аромат»
невідмінно, невідборонно «непременно, неумолимо»
всею лит. всією «всей»
сплакана дитина «наплакавшийся ребенок»
жалує «жалеет»
поцілунки «поцелуи»
з найщільнїших обіймів «из самых тесных объятий»
здіймеш «снимешь»
тремтячою рукою «дрожащей рукой»
тьмарить мені душу «омрачает мне душу»
у тривких до життя людей «у устойчивых к жизни людей»
молодощів «молодости, молодых лет»
помалу «постепенно»
вдалині «вдалеке»
темряву «темноту»
рятунок «спасение»
157
ВПРАВИ
1. Підберіть до українських слів російські еквіваленти:
адвокатувати, адвокатствувати, господарювати,
ледарювати, нервувати, розбишакувати, столярувати
Слова: господар — хозяин, ледар — лодырь,
розбишака — разбойник
2. Утворіть дієслова від іменників:
візник, коваль, князь, мірошник, наймит, пасічник
Образец: слуга -► слугувати
3. Перекладіть українською мовою дієслова:
асфальтировать, дебатировать, маскировать, премировать,
проектировать, синтезировать, финансировать
Образец: бронзировать -► бронзувати
4. За допомогою суфікса -і- утворіть дієслова від іменників:
весна, дуб, жар, жир, колос
Образец: звір -► звіріти
5. Перекладіть російською мовою дієслова:
густішати, м'якшати, сірішати, товстішати, частішати,
щедрішати
6. Побудуйте еквівалентні за значенням пари слів:
бліднути, гуснути, слабнути, тверднути, худнути;
бледнеть, густеть, слабеть, твердеть, худеть
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
РОДИНА ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Батько М. Драгоманова й Олени Пчїлки Петро
цікавився літературою, писав до давніх російських
альманахів і займався українською етнографією — збирав пісні;
їхнім родичем по матері був відомий поёт та етнограф
А. Метлйнський. Олена Пчїлка, як відомо, була матір'ю
великої поетеси Лесі Українки, пробував перо і
опублікував кілька оповідань брат Лесі Українки Михайло (писав
під псевдонімом Обачний). Михайлова дружина, дочка
давнього приятеля М. Драгоманова Олександра Судов-
щикбва, стала відомою українською письменницею,
писала під псевдонімом Грицько Григорёнко. В 1881 році
О. Пчілка видала поему «Ганна» Е. Ластівки. За цим
псевдонімом ховалася Олена Косач, по чоловікові Приходь-
158
ко,— сестра П. Косача, батька Лесі Українки. Племінник
Лесі Українки Юрій Косач працював у літературі в наші
часи, видавництво «Дніпро» випустило його «Вибране»
A975 р.). Жив Ю. Косач у Нью-Йорку.
(Шевчук В, О. Із вершин та низин. К., 1990)
обачний «осмотрительный»
ластівка «ласточка»
УРОК 11
Префіксація дієслів
(Префиксация глаголов):
злетіти (взлететь), дійти (дойти), зіпхнути (столкнуть),
розібратися (разобраться), співпрацювати
(сотрудничать), здумати (вздумать), відходити (отходить),
попоїздити (поездить долго, много)
При префиксальном и префиксально-суффиксальном
образовании глаголов в обоих языках используются
генетически родственные префиксы. Они обозначают
различные пространственные и количественно-временные
значения. Каждый язык специфичен в проявлении
вариативности префиксов. В украинском префиксы ви-, за-, на-,
пере-, при-, про- в производных глаголах не меняют формы
выражения. Для остальных характерны варианты,
реализующие чередования нуль звука — і, о, у: з-/зі-/зо-/зу-
(зціпити, зібгати, зомліти, зупинити); нуль звука — і, о:
в-/ві-/во- (вказати, вібрати, ворушити); від-/віді-/відо-
(відкрити, відігнати, відомстити); над-/наді-/надо-
(надписати, надіслати, надоспіти); об-/обі-/обо- (оббігти,
обім'яти, обомліти); роз-/розі-/розо- (розставити,
розірвати, розомліти); нуль звука — о, у: с-/со-/су-
(спитати, согрішити, суперечити); нуль звука — о: воз-/возо-
(возвеличити, возомнйти).
Наиболее последовательно осуществляется
чередование нуль звука — і в префиксах, сочетающихся с корнями,
которые состоят из одного согласного: г, (вві-г-ну-ти), й
(уві-й-тй), п (зі-п-ну-ти), р (пі-р-ну-ти), т (зі-т-ну-ти)
либо из нескольких: бг (зі-бг-а-ти), бр (зі-бр-ати), гн
(обі-гн-а-ти), гр (віді-гр-а-ти), др (обі-др-а-ти), жд (ді-
жд-а-ти-ся), зв (обі-зв-а-ти-ся), зл (обі-зл-и-ти-ся), лл
(віді-лл-я-ти), мк (розі-мк-ну-ти), мч (віді-мч-а-ти), мщ
(віді-мщ-а-ти), пх (зі-пх-ну-ти), рв (розі-рв-а-ти), ел
(наді-сл-а-ти), сп (віді-сп-а-ти-ся), тк (зі-тк-а-ти), тл
(розі'ТЛ-і-ти-ся), тх (зі-тх-ну-ти), чк (розі-чх-йти-ся).
159
Чередование нуль звука — о в украинском языке
реализуется в префиксах редко и в основном с теми же
корнями, которые вызывают и чередование нуль звука — і:
надо-спі-ти, обо-млі-ти, підо-бр-а-ти, підо-жд-а-ти, підо-
сл-а-ти.
Чередование нуль звука — є мало распространено в
современном украинском языке, всего в одном префиксе
пред-1перед-: пред'-яв-й-ти, перед-бач-и-ти.
В отличие от русского языка в украинском варианты
во-, со- встречаются в единичных словах с корнями -рух-,
-руш-: ворухнути, ворушити, а также -гріш-, -круш-,
-твор-: согрішити, согрішити, сокрушйти, сокрушати,
сотворити, сотворяти.
Варианты зу-, су- также не очень частотны в украинском
языке и сочетаются с корнями -міст-/-міщ-: сумістити,
суміщати; -переч-: суперечити; -вод-/-водж-: супроводити,
супроводжувати; -тен- сутеніти; -пин-: зупинити,
зупиняти; -стрі-: зустріти, зустрічати.
Чередование согласных встречается в трех префиксах
з-, воз- и од-: з~1 с- {зробити, сказати); воз-/вое- (воздвйг-
нути, восторжествувати); од-/от- (одволожити, отвер-
зати).
Примітка: Префикс с- появляется перед корнями, начинающимися
согласными к, п, т, х, ф: сфабрикувати, сполоти, стриматися, схопити,
ску митися.
В украинском языке различные направления действия
обозначают префиксы:
в-: входити, вбігти, влетіти;
від-: відійти, відповзти, відлетіти;
з-: злізти, сповзти, зійти;
до-: добігти, догнати, дійти;
на-: налетіти, набрести;
під-: підійти, підбити;
об-: оббігти, обійти, облізти;
пере-: перелізти, переповзти, перекинути;
при: Прибігати, приходити;
про-: пролізти, пройти, пролетіти;
по-: побігти, попливти, полетіти.
Украинскому префиксу від- соответствует русский
префикс от-: відсторонитися — отстраниться-, префиксу з-,
указывающему на движение вверх,— русский префикс
вз-/вс-: збовтувати — взбалтывать, збігти — взбежать,
збивати — взбивать, зітхати — вздыхать, спурхнути —
вспархивать; префиксу по-, который также может
обозначать движение вдаль,— русский у-: побігти — убежать,
попливти — уплыть, полетіти — улететь.
160
В производных глаголах с количественно-временными
значениями используются префиксы, обозначающие
начало процесса:
за-: заговорити, заспівати, заграти;
по-: побігти, поскакати, поштовхати;
конец действия:
від-: відговорйти, відіграти, відспівати;
до-: додумати, договорити, дограти;
конец процесса, действия с указанием на интенсивность
его выполнения:
ви-: виносити, виламати, вирубати;
з-: зносити, зрубати, скосити;
за-: забити, засікти, замучити;
на-: наносити, навозити, набігатися;
пере-: переписати, переробити, перебити;
про-: проварити, просушити;
неполноту действия, процесса, его дополнительность:
до-: докупити, докидати, досипати;
під-: підкупити, підсипати, підлити;
при-: прилягти, присісти;
над-: надкусити, надламати;
недо-: недооцінити, недопильнувати, недорахувати.
В украинском языке, особенно в его разговорном стиле,
широко используется префикс попо-у обозначающий
результат интенсивного и многократно повторяемого
действия: поповозитися, попожити, пополамати, попотужити.
От основ глаголов и от основ слов других частей речи
префиксально-суффиксальным способом образуются
глаголы, обозначающие неполноту действия:
по-: покрикувати, потріскувати;
при-: приговорювати, пританцьовувати;
під-: підсвистувати, підспівувати;
на-: насвистувати, нашіптувати;
интенсивность, предельную исчерпанность действия:
ви-: виорювати, виговорюватися;
на-: находитися, наплакатися, навихвалятися;
до-: додзвонитися, допроситися.
В украинском языке от основ существительных
производятся глаголы с синонимичными префиксами обез-,
збез-, зне-, для которых характерно значение «лишить
того, что названо производящей основой»:
обез-: обезбарвлювати, обезжирити, обезцукрити;
збез-: збезводити, збезлистити, збезлюдніти;
зне-: знебарвити, знеболити, знесилити.
6 3-255 161
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР
Характеристика українського національного
характеру, на яку дають нам право аналізи народнього світогляду,
випадає так. По-перше, безумовною рисою психічного
укладу українця є — емоціоналїзм і сентименталізм,
чутливість та ліризм; найяскравіше виявляються ці риси в
естетизмі українського народнього життя і обрядовості; з
емоціоналізмом зв'язані безумовно і значні впливи
протестантської релігійності на Україні, бо ж однією із сторін
протестантизму є висока оцінка в ньому «внутрішнього»
в людині; одним з боків емоціоналізму є і своєрідний
український гумор, щр є одним із найбільш глибоких виявів
«артистизму» української вдачі...
Найбільш важливими моментами історичного
розвитку українського національного характеру треба вважати
постійне тло української історії — природу України та
два періоди історичні — князівську добу та добу
барокко.— Степ був тією основою, що якнайбільше придалася
до усталення психічних рис, про які ми вже говорили. Тут
треба додати лише ще одно: степ є безумовно та форма
буття природи, що може бути поставлена поруч з тими
західноєвропейськими ландшафтами, які є головними
носителями величності. Те почуття безмежно-могутнього,
або безмёжно-велйкого, що викликають море, ліс і гори,
приймає також специфічну форму і у степу, що сполучує
широту і розмах краєвиду з буйним розквітом життя
природи; естетичне і релігійне почуття і філософічна
свідомість однаково прокидаються на ґрунті степового
ландшафту. Як море, ліс і гори, так само і степ має свої
«небезпеки»; почуття величного породжувало тут
своєрідний — і історично зумовлений — «неспокій», бо ж степ
довгі століття був ніби джерелом вічної загрози кочов-
ників, все нових та нових руйнівнйчих людських хвиль
(З^кн. Д. Чижёвського «Нариси з історії філософії на
Україні». К., 1992. Відтворення першого видання в Празі
1931 року)
аналізи лит. аналіз
народнього світогляду лит. народного світогляду «народного
мировоззрения»
випадає так здесь «выглядит так»
по-пёрше «во-первых»
безумовною рисою психічного укладу «несомненной чертой психического
склада»
чутливість «чувствительность»
тло «фон»
якнайбільше придалася до усталення «более всего послужила
утверждению»
162
буття «бытия»
носителями лит. носіями «носителями»
приймає також специфічну форму «приобретает также специфическую
форму»
розмах краєвиду «размах пейзажа»
загрози «угрозы»
кочовників те саме, що кочівників, кочовиків «кочевников»
руйнівнйчих те саме, що руйнівних «разрушительных»
ВПРАВИ
1. До поданих дієслів підберіть російські еквіваленти з
префіксом со-:
зіскакувати, зісковзувати, зосередитися, постарити,
посватати
2. Перекладіть російською мовою дієслова, використовуючи
префікс воз-:
винагороджувати, виникати, виростати, відроджувати,
зненавидіти
3. Перекладіть російською мовою:
Він попоходив до лікаря, перш ніж потрапив у лікарню.
Йому хотілося попоїсти гарячої страви. Вона попотужила
за сином, аж доки дочекалася його.
Слова: потрапити —попасть, лікарня — больница,
страва — еда, дочекатися — дождаться
4. Утворіть дієслова з префіксом зне- від іменників:
доля, кров, люд, масло, слава, сіль
Образец: вуглець ->■ зневуглецювати
Запомните словосочетания:
укр. сказати при нагоді рус. сказать при случае
покладати надії возлагать надежды
відшкодовувати витрати возмещать расходы
складати подяку выносить благодарность
скинути ярмо свергнуть иго
З мовної скарбниці
Народні прикмети
У березні блискавка без грому — на сухе літо.
Лютий без снігу — літо без хліба.
Якщо на Івана Купала рясна роса — на врожай огірків.
Берёза жовтіє перед ранніми приморозками.
Якщо в листопаді часті дощі, то й зима буде мокра.
Якщо січень буде холодний, то липень сухий і спекбтний.
6* 163
УРОК 12
Утворення прикметників
(Образование прилагательных):
конституційний (конституционный), дослідницький
(исследовательский), замалий (маловатый)
В словообразовании прилагательных используются
суффиксация, префиксация,
префиксально-суффиксальный способ, осново- и словосложение.
При помощи суффиксации прилагательные
производятся от прилагательных, существительных, глаголов,
наречий. Производные от основ прилагательных,
выражающие субъективную оценку признака, образуются с
помощью суффиксов:
с оттенком ласкательности:
-еньк-: лагідненький, руденький, сіренький',
-есеньк-/-ісіньк-: дрібнесенький, зеленісінький,
темнесенький;
-усіньк-/-юсіньк-: гарнюсінький, малюсінький,
тонюсінький;
неполноты проявления признака:
-уват-/-юват-: білуватий, рожевуватий, синюватий;
-ав-/-яв-: блідавий, зеленавий, русявий, синявий;
-аст-/-яст-: білястий, довгастий, червонястий;
-ист-: золотистий, кам'янистий, ряснйстий;
полноты проявления признака (иногда с
пренебрежительным оттенком):
-енн-: величенний, далеченний, широченний;
-езн-/-елезн-: грубезний, довжелезний, широчезний;
-ЮЧ-/-ЮЩ-: жирнющий, поганючий, холоднючий;
-яч-: добрЯчий;
-ит-/-овит-: знаменитий, соковитий, талановитий;
-ист-/-їст< горбистий, м'ясистий, росистий.
Прилагательные со значением притяжательности,
образованные от одушевленных существительных,
производятся при помощи суффиксов;
-ів-: батьків, лікарів, синів
-ин-: кумйн, материн, сестрин;
со значением свойственности роду лиц или
животных:
-ов-/-ев-: вугровий, тигровий, форелевий; г
-ин-І-їн-: голубиний, левиний, зміїний, чаїний;
-ач-І-яч-: козячий, лисячий, рачачий, сорочачий;
-'і-(-ий) -ш: вовчий, овечий, їжачий, орлій;
-ськ-: кінський, солдатський.
164
Примітка: Нужно запомнить, что в украинском языке после основ
на губные согласные б (риб'ячий), в (коров'ячий, павиний), свистящие
з (козячий), с (рисячий), сонорные л (соболиний, соколиний), р
(курячий, курйний) и носовой н (тюленячий, оленячий) используются чаще
всего суффиксы -ач-/-яч- или -ин-/-їн- Присоединение суффикса
'І-(-ий) -ш обусловливает чередование согласных к — ч (дівочий,
жіночий, парубочий, гірничий, робітничий, рільничий); ц — ч (перепе-
лйчий), д — ж (верблюжий).
Большинство качественных и относительных
прилагательных производится от существительных с помощью
наиболее продуктивных суффиксов:
-я-: вірний, мирний, жирний;
-ов-/-ев-: казковий, вибірковий, грушевий)
-ськ-1-цьк-1-зьк-: студентський, читацький, паризький.
Примітка: Если производящая основа заканчивается на согласную,
перед суффиксом -я- возможны чередования: к — ч (значний, плачний,
смачний), ц — ч (пшеничний, столичний, тепличний)-, х — ш (втішний,
грішний, смішний).
Если в производящей основе содержится группа согласных, то в
последней происходят чередования с появлением беглых о (церква -*■
церковний, жертва ->■ жертовний, дно ->- донний, вікно —►■ віконний) или
є (війна-* воєнний, домна-*-доменний, земля -*- земельний,
письмо ->- писемний, пісня ->- пісенний, ребро ->- реберний, ядро ->■ ядерний,
ярмо -*■ яремний).
Если же в ней представлена группа согласных ст, зд, происходит
выпадение т или д: радість ->■ радісний, кількість ->■ кількісний,
капость -> капосний, виїзд ->■ виїзний.
В украинском языке обнаруживается ряд
специфических признаков при образовании прилагательных от
заимствованных основ с помощью суффикса -м-, точнее
гибридных суффиксов -ІІЧН-/-ІЧН- (психіатричний,
симфонічний, ідеалістичний), -альн-/уальн-/-іальн- (пірамідаль -
ний, тональний, геніальний). Если заимствованная основа
оформлена как существительное женского рода с
суффиксом -ш-, суффикс -и- присоединяется к ней
непосредственно. Ср.:
укр. конституційний рус. конституционный
революційний революционный
еволюційний эволюционный
емоційний эмоциональный
реакційний реакционный
Перед суффиксом -и- в украинском языке элемент -он-
встречается тогда, когда его содержит производящая
основа:
укр. атракціонний рус. аттракционный
аукціонний аукционный
бульйонний бульйднный
гарнізонний гарнизонный
еталонний эталонный
165
Следует запомнить, что многим украинским словам с
суффиксами -ичн-/-ічн- в русском языке соответствуют
два чаще всего семантически эквивалентных
прилагательных с суффиксами -ичн- и -ическ-. Ср.:
укр. критичний рус. критичный и
критический
ритмічний ритмичный и
ритмический
синхронічний синхронический
синхронний синхронный
трагедійний трагедийный
трагічний трагический
Примітка: Русские прилагательные с суффиксом -ическ- часто
соответствуют украинским с суффиксом -«-, производным от основ на
-ій: літургійний — литургический, металургійний — металлургический,
ностальгійний — ностальгический.
Если украинские прилагательные соотносятся с двумя
производящими существительными, в которых
встречаются суффиксы -іст-, -ізм-у на русский язык они
переводятся с суффиксом -ическ-: реалізм — реаліст —
реалістичний и реалистический; атеїзм — атеїст — атеїстичний и
атеистический, ідеалізм — ідеаліст — ідеалістичний и
идеалистический, раціоналізм — раціоналіст —
раціоналістичний и рационалистический.
Суффиксу -с&к- свойственны варианты -цък- после
основ на к (моряк -*- моряцький), ч (ткач -*- ткацький) и
-зък- после основ на ж (Париж-*паризький), з
(француз ->■ французький), г (печеніг -»■ печенізький).
Присоединение суффикса -сък- также влечет чередование
согласных х — с (стёльмах -*- стёльмаський), ш — с
(товариш -*- товариський), иногда сокращение основы на
суффиксы -ецъ- (гйхотйн-ець -> піхотинський), -ин-
(селянин -*- селянський) или ее расширение элементом -ів-
(батько-^батьківський, дід-*дідівський).
Запомните исключения: герцог -*- герцогський,
казах -*- казахський, шах -*- шахський, ороч -*- орочський,
стрілець -*- стрілецький, кравець -*- кравецький, швець ->
швецький, співець -► співецький, ловець -> ловецький,
чернець ->• чернецький, жрець ->• жрецький, борець ->
борецький, митець ->• митецький.
У суффикса -ое- после -ен\ -ец' появляется вариант
-ев-: гребінцевий, живцевий, ремінцевий. У последнего после
основ на -нн(я), -тт(я) — вариант -ее-: взуттєвий,
життєвий, значеннєвий, мовленнєвий, чуттєвий.
При образовании прилагательных от глаголов среди
других используются наиболее продуктивные суффиксы:
166
-н-: добувний, відкидний, орний;
-льн-: давильний, плавильний, розливальний;
-лив-: бурхливий, жартівливий, рухливий.
Префиксация относится к продуктивным способам
образования прилагательных и имеет много общих черт в
украинском и русском языках, используя похожие
словообразовательные модели и средства. Однако в
украинском языке существуют и специфические модели
образования префиксальных прилагательных, которые
подчеркивают интенсивность проявления признака: за-
(завелйкий, замалий, забагатий, зависокий, занизькйй)\
пространственные признаки: поза- (позаатмосферний,
позабюджетний, позавійськовий); понад- (понадземний,
понадлімітний, понаднормативний).
Среди прилагательных, образованных префиксально-
суффиксальным способом, специфична модель не...-н(ий):
не оцінити -> неоціненний (неоценимый). Эти
производные соотносятся с причастиями и отличаются от них
ударением и подчеркиванием более интенсивной степени
проявления признака. Ср.:
причастия прилагательные
несказаний несказанний
нескіннений нескінченний
недоторканий недоторканний
незмірений незміренний
недозволений недозволенний
В русском языке подобным словам соответствуют
прилагательные с суффиксом -им(ый). Ср.:
укр. незбагненний рус. непостижимый
нездійсненний неосуществимый
нездоланний непреодолимый
незрівнянний несравнимый
незчисленний неисчислимый
непримиренний непримиримый
Олесь Терентійович Гончар
УРИВОК З ОПОВІДАННЯ «НА КОСІ»
Далі вже нічого нема — самий простір, саме
безмежжя. Зализень суші — вузька коса, відділившись від степу,
простяглась у відкрите море. Крізь обрій, крізь нёбо
пронизалася й далі пішла — не видно їй кінця.
Загубилася в імлах.
167
Коса довга, вузька, з вимоїнами. Взимку під час
штормів косу цю й хвиля перехлюпне, а зараз вона суха, в сухих
палаючих пісках, у колючій рослинності, у лементі птаства.
Безліч пташиних гнізд, яких ніхто не руйнує: океан
повітря, не отруєного нічим; гармонія буття, де почуваєш
себе тільки часткою чогось великого — часткою цього
безмежжя, цієї синьої вічності.
Найкрайніший край землі, заповідність, чистота.
Стоїть людина на самім краю, на межі реального —
кільцює птахів. Маленька дівоча рука один по одному
бере з кошика легкі алюмінієві персні, надіває на
пташину ніжку, ловкенько пристібує на ній — як амулет, як
знак спілки людини і птаха... Лети!
Закільцьованих пускаєш з руки в роздолля моря й
небес, в оту безкордонну синяву та блакить, пускаєш і таке
маєш враження, що не буде їм смерті, твоїм птахам, що
злітають вони з твоєї долоні на вічне життя...
Ніщо тут не обмежує тебе, ніхто нікуди не підганяє.
Інший плин часу, інші виміри, інші абсолюти. Є тут
вічність. Вічність у^вйгляді чистих, ніким не запльованих
пісків, вловлюєш її в струмуванні вітру, і в спокійному льоті
птахів, і в неквапливих вйшумах моря, що і вночі не змовка.
Щоранку стоїш віч-на-віч із сонцем — ти по цей бік
моря, воно — по той бік,— робиш свою студентську
фіззарядку, а перед тобою по густій морській синяві —
кучугури білого сяють! То — лебеді! Не вигадані, не книжні,
а справжні, живї; що дихають з тобою одним повітрям,
гніздяться у твоїх володіннях і не полохаються тебе.
Лебедині, сніжно-білі кучугури,— мабуть, тільки в
дитячих снах можна побачити щось таке. А для тебе вони
реальність, вранішня насолода, здоров'я і чистота світу.
Мабуть, тут тільки й зосталася така неполохана чистота.
зализень здесь «клин»: зализень — частина чого-небудь, що видається
в якийсь бік у формі клина
обрій «горизонт»
загубилася в імлах «затерялась во мгле (в дымке тумана)»
у лементі птаства «в крике птиц»
безліч «бесчисленное множество»
не руйнує «не разрушает»
не отруєного нічим «не отравленного ничем»
знак спілки людини і птаха «знак союза человека и птицы»
плин часу «течение времени»
інші виміри «иные измерения»
в струмуванні вітру здесь «в том, как струится ветер»
в неквапливих вйшумах моря «в неспешных шумах моря»
віч-на-віч «с глазу на глаз, наедине»
кучугури «холмы»
не полохаються тебе «не пугаются тебя»
вранішня насолода «утреннее наслаждение»
168
Олесь (Олександр) Терентійович Гончар
(нар. 1918 р.)
Визначний український прозаїк, громадський діяч,
академік АН України A978). Твори О. Т. Гончара чимало
сприяли розвитку різних форм і жанрів сучасної
української прози: від короткої новели-прйтчі до епічного
роману. Найвідбміші з них: трилогія «Прапороносці» A946—
1948) — «Альпи», «Голубий Дунай, «Злата Прага»,
романи «Людина і зброя» A960), «Тронка» A963),
повість «Бригантина» A973). Одним з пёрших у сучасній
українській літературі О. Т. Гончар звернувся до
проблеми збереження духовної спадщини народу. У своєму
романі «Собор» A968) він різко засудив тих, хто
зрікається свого народу, його історії і культури. Після пёрших
позитивних відгуків у пресі цей роман було піддано
нищівній критиці саме за його патріотичне спрямування; твір
на двадцять років опинився під забороною. Оповідання
«На косі» написане майже одночасно з романом
«Собор» — у 1966 році.
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому похідні прикметники та
поясніть їх утворення.
2. Підберіть російські еквіваленти до слів:
анастезійний, елегійний, ерозійний, інверсійний,
дивізійний, претензійний, професійний, ревізійний, телевізійний
3. Знайдіть характерні властивості при перекладі російською
мовою у поданих прикметників:
аварійний, біблійний, гарантійний, калорійний, келійний,
лінійний, серійний, стихійний
4. Перекладіть російською мовою:
Праця виконана на високому професійному рівні. Це
дуже симпатична людина. Це особливість симпатичної
нервової системи. Існують електронні та механічні
годинники
Слова: рівень — уровень, особливість — черта,
існувати — существовать, годинник — часы
5. Перекладіть українською мовою словосполучення:
академический хор, химическое соединение,
драматический театр, геометрическая прогрессия, гипертоническая
болезнь, симфонический оркестр
6. Утворіть прикметники з суфіксом -ськ-/-цьк~ від іменників:
власник, директор, дослідник, змовник, хлібороб,
фокусник
169
7. За допомогою суфікса -льн- утворіть прикметники від дієслів та
перекладіть їх російською мовою:
обігрівати, обчислювати, опалювати, охолоджувати,
плавати, різати, розважати
Образец: живити -*- живильний
8. Утворіть за допомогою суфікса -лив- прикметники від дієслів та
перекладіть їх російською мовою:
балакати, дбати, задумати, здогадатися, пронизати,
спостерегти, терпіти
Образец: заспокоїти -»■ заспокійливий
Назви птахів
лебідь «лебедь» горобець «воробей»
орел «орел» синиця «синица»
яструб «ястреб» шпак «скворец»
шуліка «коршун» соловей «соловей»
ластівка «ласточка» гуска «гусь»
жайворонок «жаворонок» грак, гайворон «грач»
ворона, ґава «ворона» стриж, щур «стриж»
ворон, крук «ворон» качка «утка»
Запам'ятайте різницю
мимохідь «мимоходом» мимохіть «поневоле»
видати «выдать; издать» видатний «выдающийся»
лад «лад; строй» обладнання «оборудование»
родина «семья» рідина «жидкость»
добрий «добрый; хороший» добриво «удобрение»
пух «пух» пухир «пузырь»
суд «суд» судина «сосуд»
судома «судорога»
в'язати «вязать; связывать» в'язи «шея (тыльная часть),
шейные позвонки»
рід «род» родовище «месторождение,
залежь (полезных ископаемых)»
УРОК 13
Утворення прислівників (Образование наречий):
по-українському (по-украински), замало (немного мало),
дсъде (вот где), биде (вон где), стоячки (стоя)
В словообразовании наречий развиты суффиксация,
префиксация, префиксально-суффиксальный способ и
словосложение. Производятся наречия от прилагательных,
существительных, глаголов и других частей речи. Наибо-
170
лее многочисленную группу составляют наречия,
производные от прилагательных с помощью суффиксов:
-о: високо, глибоко, надійно; прямісінько, тихесенько;
-є: добре, гірше, краще.
Отглагольные наречия образуются с помощью
суффиксов:
-ки (чаще всего в сочетании с приставкой): лежачки,
мовчки, сйдячки, навипередки, навпомацки, наопашки;
-ма/'ома: дарма, жартома, крадькома, лігма, рйдма.
Многие наречия по происхождению являются
бывшими предложными формами прилагательных:
в-: вручну, врукопашну, востаннє;
до-: догола, досита, дочиста;
за-: завидна; замолоду;
з-; згарячу, звисока, здалека, скоса;
на-: нарізно, наново, напевне;
по-: помалу, потиху.
Многие наречия соотносятся с предложными формами
существительных. Они более детально рассмотрены в
первом разделе данной книги, посвященном формам
существительных (урок 9). Обратим ваше внимание на активно
используемую в современном украинском языке модель
префиксально-суффиксального образования наречий по-...
-ому: по-батьківському, по-матерйнському, по-новому, по-
старому, а также на своеобразные отглагольные наречия
досхочу (вволю), донесхочу (досыта, разг. до отвала),
доневпоїду (вдоволь).
Специфичны наречия с приставкой за-, которые
подобно соотносительным прилагательным, обозначают
интенсивность проявления признака: заблизько, зашвидко,
занизько, как и наречия с приставкой нав- и значением
усиления: дйбки -► навдибки, почіпки -► навпочіпки,
стоячки -► навстоячки.
Своеобразны украинские сложные наречия с
усилительным значением или значением определенности /
неопределенности места, времени, образа действия.
Неопределенность места обозначают следующие первые основы
слов: аби- (абиде «где-нибудь»), будь- (будь-дё,
«где-нибудь, везде», будь-кудй «куда-нибудь, всюду»), де- (деінде
«кое-где»), куди (куди-інде «куда-нибудь»), хтозна-
(хтозна-де «неизвестно где», хтозна-звідки «неизвестно
откуда», хтозна-куди «неизвестно куда», хтдзна-звідкіль
«неизвестно откуда»), казна- (казна-куди «невесть куда»).
Определенность места выражают основы: он- (онде
«вон где»), ось- (осьтут «вот тут»), от- (отут «вот здесь,
отам, вот там»).
171
Неопределенность времени выражается основами:
аби- (абиколи «когда-нибудь»), бозна- (бозна-колй «бог
его знает когда»), будь- (будь-коли «всегда»), вряди-
(врядй-годй «изредка»), де- (деколи «иногда»), десь-
(десь-інколи «иногда»), коли- (колй-не-колй «время от
времени»), колись- (колйсь-не-колйсь «время от
времени») , хтозна- (хтозна-відколи «неизвестно когда», хтдзна-
коли «неизвестно когда», хтозна-поки «неизвестно до
каких пор»).
Определенность времени обозначается различными
основами типа: день-дённо «ежедневно», звіку-зроду «с
самого начала», звіку-правіку «испокон веку, искони»,
навік-віки «навсегда», насамперед «прежде всего»,
насамкінець «в самом конце».
Неопределенный образ действия обозначается
основами: бозна- (бдзна-як «бог знает как»), будь- (будь-як
«как-нибудь»), казна- (казна-як «невесть как»), хтозна-
(хтозна-як «невесть как»).
Определенность образа действия выражается
сочетанием различных основ: волею-неволею «волей-неволей,
поневоле», запанібрата «запанибрата, по-свойски»,
переваги-ваги «переваливаясь», лёдве-не-лёдве «еле-еле».
Значение нарастания качества, количества, времени в
украинском языке также выражается словосложением,
при котором в качестве первых основ используются: де-
(дедалі «все более»), як- (якнайбільше «как можно
больше, возможно больше», якнайглибше «как можно глубже,
возможно глубже», якнайлегше «как можно легче,
возможно легче»).
Украинские наречия с первой основой що-
подчеркивают ритмичность времени, указанного второй основой:
щовечора «каждый вечер», щодня «каждый день,
ежедневно», щоліта «каждое лето», щогодини «ежечасно»,
щоквартально «ежеквартально». Иногда они содержат
еще и усилительное значение: щодуху «во весь дух»,
щосили «изо всех сил, что есть силы».
Максим Тадёйович Рильський
ОПІВДНІ
Мохнатий джміль із будяків червоних
Спиває мед. Як соковито й повно
Гуде і стелеться понад землёю
Ясного полудня віолончель!
172
Спочинь! На заступ вірний обіпрись,
І слухай, і дивись, і не дивуйся.
Це ж сам ти вколо зеленню розлився,
Огудинням прослався по землі,
Це ти гудеш роями бджіл брунатних,
На ясенових гілках сидячи,
Ти по житах літаєш, тонким пилом
Запліднюючи теплі колоски,—
І твориш ти з людьми і для людей
Нові міста, ти арки ажурові
Над синіми проваллями будуєш!
Заснули води і човни на водах,
Висять рої, як кетяги пахучі,
І навіть сонце, мов достиглий плід,
Здається непорушним...
Тільки ти
Не дався чарам півдня й супокою,
Бо, як сестра, схилилась над тобою
Невтомна подруга, сувора творчість.
опівдні «в полдень»
джміль «шмель»
із будяків «с чертополоха»
спочинь «отдохни, передохни»
вколо (рідко) — те саме, що навколо «вокруг»
огудинням — огудиння (огудина, гудина) — стебла, гілки виткої,
повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових: огірки,
гарбуз)
брунатних «коричневых, темно-желтых»
кетяги пахучі «кисти (гроздья) пахучие»
достиглий іїлід «созревший плод»
здається непорушним «кажется неподвижным»
супокою — те саме, що спокій «покой, спокойствие»
невтомна «неутомимая»
Поёте! Будь собі суддею,
І в ночі тьми і самоти
Спинись над власною душею,
І певний суд вчини над нею.
І осуди, і не прости.
Устануть свідки темноокі
Зо дна поблідлої душі,—
І скажеш їй: у світ широкий
Іди, не знаючи про спокій,
І, согрішивши, не гріши.
173
Максим Тадёйович Рильський
A895—1964)
Видатний український поёт, перекладач, громадський
діяч. Його батыю — Тадёй Розеславович Рильський —
був відомим українським громадським діячем, учёним-
етнографом. У 15 років М. Т. Рильський видав-у Києві
свою першу поетичну збірку «На білих островах», яку
високо оцінила Леся Українка. У 20-х роках він брав
активну участь у діяльності групи «неокласиків». В
найкращих творах поета тісно переплелися глибоке знання
європейської класики з любов'ю і тонким відчуттям
української народної творчості. Багато років М. Т. Рильський
був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору
та етнографії АН України, який нині носить його ім'я.
Найвідоміші його твори: збірки «Під осінніми зорями»
A918), «Крізь бурю й сніг» A925), «Гомін і відгомін»
A929), «Троянди й виноград» A957), «Далекі небосхили»
A959), переклади українською мовою «Євгенія Онєгіна»
О. С. Пушкіна, «Пана Тадеуша» А. Міцкевича, роману
про Трістана та Ізольду Ж. Бедьє. Подані вище вірші
написані М. Т. Рильським у 20-х роках.
ВПРАВИ
1. Перекладіть російською мовою прислівники:
щовесни, щодекади, щосекунди, щосуботи, щотижня,
щохвилини, чимдалі, чимскоріш
2. Знайдіть українські еквіваленти-прислівники до поданих
російських словосполучень:
как можно лучше, как можно ниже, возможно быстрее,
возможно чаще
Образец: возможно дешевле ->■ якнайдешевше
3. Утворіть прислівники від прикметників:
божий, братній, буденний, свій, український
Образец: товариський -*• по-товариському
Запомните переводы
чимдуж — что есть силы, изо всех сил, вовсю, как можно сильнее;
чимрёз — все больше
якомога— 1) по возможности, в меру сил (сочетается с глаголами);
2) очень сильно, быстро (сочетается с наречиями
сравнительной степени).
174
Ср.: Він якомога відтягував розмову з товаришем «Он как мог (в меру
сил) оттягивал разговор с товарищем».
Зробіть це якомбга швидше «Сделайте это как можно скорее (быстрее)»
З мовної скарбниці
Що нині утече, то завтра не зловиш.
Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
Не все одразу дається, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало.
Гірко поробиш — солодко з'їси.
Вдома і стіни гріють.
Ніколи і вгору глянути.
Влітку один тиждень рік годує.
175
РОЗДІЛ III (РАЗДЕЛ III)
СИНТАКСИС (СИНТАКСИС)
УРОК 1
Синтаксична будова української мови
(Синтаксический строй украинского языка)
Родственные украинский и русский языки имеют много
общего в синтаксическом строении предложений (укр.
речень) и словосочетаний (укр. словосполучень). Этим
языкам присущи также специфические грамматические
признаки, создающие неповторимую организацию
синтаксических конструкций. В уроках 2—13 мы рассмотрим
своеобразие построения украинских предложений и
словосочетаний. В первом (вводном) уроке укажем на
некоторые отличия синтаксического строя современного
украинского языка.
Изучающие украинский язык сразу обращают
внимание на предложения с безличными глагольными формами
на -но, -то: «Слову художника надано величезної сили»
(О. Гончар); «Листоношу було кинуто на пісок, на плечі
й ноги йому сіли німці, розлютовані з того, що їх
обдурено» (Ю. Яновський). В русском языке данным
конструкциям соответствуют предложения с глаголами 3-го лица
множественного числа или со страдательными
причастиями, сравните: укр. Листоношу було кинуто на пісок — рус.
Почтальона бросили на песок и Почтальон был брошен
на песок.
В отличие от русского языка в украинском
обращение выражается звательным падежом: «Учителю, стою
перед тобою, Малий, вчарований до німоти» (Д. Павлйч-
ко); «Добрий ранок, моя одинокосте!» (Л. Костенко);
«Моя муко, ти ходиш по грані!» (Л. Костенко).
Специфической чертой украинского синтаксиса
является использование в функции прямого дополнения двух
форм винительного падежа (укр. знахідного відмінка)
неодушевленных существительных мужского рода
единственного числа: написати лист — написати листа,
покласти меч — покласти меча, розтулити дзьоб — розтулити
дзьоба. Первая (основная) форма винительного падежа
совпадает с формой именительного падежа (укр. назив-
176
ного відмінка), вторая — с формой родительного падежа
(укр. родового відмінка). Форма винительного падежа,
совпадающая с формой родительного падежа, свойственна
разговорной речи и жанрам художественной литературы,
напр.: «— Ти написав братові листа?; Блискавиці вже
випередили човна» (П. Панч); «З благанням дзьобика од
спеки горобчик сивий розтулив» (В. Сосюра).
Эти и другие особенности синтаксического строя
современного украинского языка более детально рассмотрим
в следующих уроках.
СЛОВО ПРО РІДНУ МОВУ
Кожне слово рідної мови має неповторну біографію.
Воно може наповнюватися як ніжністю серця народу-мо-
вотворця, так і громозвукою ненавистю, гнівом до ворога.
Любов до Батьківщини виявляється в любові до рідного
слова. Словом рідним треба дорожити, як честю матері,
як совістю, як найвищими проявами народної моралі.
Якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі
вмирають віковічні надбання народу, народні ідеали і
прагнення, краса рідної землі. Байдужжя до свого народу і
слова породжує байдужжя до інших народів і мов.
Людина стає без роду і племені, котиться перекотиполем у
безодню бездуховності. Страшно ж наприкінці двадцятого
сторіччя, яке стукає в наші серця зойком природи і
стогоном рідної землі від технократичного засилля, втратити
народні корені, засохнути нікчемним бадиллям на полі
збайдужнїння.
Тільки той, хто виплекав у своїй душі красу рідного
слова, зможе пронйкнутись уявленнями народу про
навколишній світ, його думами й почуттями, любов'ю й
ніжністю, ненавистю і презирством. Водночас із мелодією
рідного слова вливається в серце напруга мислі й почуття,
яку заніс народ у слово, вигранюючи діого протягом
сторіч.
Ми милуємося картинами природи, слухаємо шепіт
саду, спів птахів. Бачимо, як журно хилиться колос
пшениці на ниві, кв;ти вибігають на берег річки й зачудовано
дивляться на її швидкоплйн, замріяно стоять верби над
водою. Земна краса завжди линула у натхненне слово.
Багатюща скарбниця української пісні, казки, легенди,
поезії. Усі покоління несли й вічно нестимуть у рідну мову
все прекрасне на землі і в серці. У багатобарвних мовних
перлинах тонко передано те, чим ми захоплюємося, що
177
переживаємо у хвилини єднання з природою. Хай вічно
звучить музика народного слова. Нехай неповторні його
пахощі стануть для кожного з нас найдорожчими й най-
ріднішими.
Від давніх часів і до наших днів митці слова прагнули
оспівати красу рідної землі. У поетичних рядках увічнено
ніжність серця й роздуми про людське буття. Перегорнімо
ще раз сторінки книг наших найбільших чарівників слова
Тараса .Шевченка, Івана Франка й Лесі Українки — і ви
вкотре переконаєтеся: яка сила й геніальна простота їх
безсмертних творінь! Хочеться повторювати й
повторювати натхненні поетичні слова. Назавжди вони входять у
свідомість, будять у нас світлі думи й почуття. Навчаймося
у Майстрів праці над словом.
мовотворець «творец языка»
громозвукий «громозвучный»
байдужіти «становиться безразличным (равнодушным, безучастным)»
надбання «приобретение, достояние»
наприкінці «в конце, под конец»
зоик «вскрик, вопль; стон»
стогін «стон»
бадилля «ботва; стебли»
виплекати «взлелеять, выпестовать»
навколишній «окружающий»
водночас «одновременно; в то же время»
протягом «в течение, в продолжение; на протяжении»
журно «печально, грустно»
хилитися «клониться; никнуть»
зачудовано «удивленно; изумленно»
швидкої!лйн «быстрое течение (реки)»
замріяно «мечтательно»
линути, поэт, «лететь; мчаться, нестись; стремиться, уноситься,
устремляться (мыслями, мечтами); разноситься, доноситься»
натхненний «вдохновенный; одухотворенный»
багатющий «богатейший»
багатобарвний «многоцветный»
перлина «жемчужина; перен. перл»
захоплюватися «восхищаться; увлекаться»
пахощі «приятный запах; аромат, благоухание»
рядок (о написанном, напечатанном) «строка»
перегорнути (страницы) «перелистать»
чарівник «волшебник, колдун; чародей»
вкотре «в который раз»
переконатися «убедиться»
ВПРАВИ (УПРАЖНЕНИЯ)
1. Прочитайте текст. Випишіть речення з присудковими
дієслівними словами на -но, -то \ перекладіть їх рідною мовою.
2. До українських словосполучень у першому абзаці тексту гнівом
до ворога, любов до Батьківщини, в любові до рідного слова, байдужіє
до рідної мови, байдужжя до свого народу і слова, байдужжя до інших
178
народів і мов підберіть російські відповідники. Зверніть увагу на будову
цих українських і російських словосполучень.
3. Перекладіть українською мовою:
Наука как совокупность знаний о предмете лишена
эмоций. И все же можно сказать, что проблемы языка не
только научно изучаются, но и эмоционально
переживаются. Собственно, эмоции вызывают не научные знания о
языке, а сам язык. Неумение объяснить механизмы его
деятельности, творческие начала, заложенные в нем,
обилие функций, ему присущих, универсальность средств
для осмысления мира и человека в нем — все это дает
право непосвященному считать язык чудом из чудес.
Чудом всегда называли и называют то, что кажется крайне
удивительным и совершенно непонятным, но не будет
преувеличением сказать, что всякая тайна означает только
наше незнание предмета.
Другие эмоции и переживания возникают в связи с
ревнивым отношением к своему родному языку, и чувства
эти вспыхивают тогда, когда его пытаются отнять у
народа или чем-нибудь унизить этот язык, представить его
неполноценным, недоразвитым, грубым, «деревенским»,
неотесанным. Наука о языке развенчивает подобные
предубеждения, решительно утверждая, что
квалификации «лучше», «хуже» по отношению к языкам
неприменимы. Это так же бессмысленно, как если бы мы стали
утверждать, что роза лучше кристалла, пчела лучше
розы, а все они хуже морского котика или гладиолуса. Это
вовсе не значит, что языки не эволюционируют. Эволюция
же может идти в двух направлениях: в сторону развития,
совершенствования и в сторону заката, отмирания и
даже смерти. Оба. эти процесса определяются состоянием
общества, которое язык обслуживает.
Язык обладает удивительной способностью
приспосабливаться к жизни его носителей, отвечать на их
запросы, усложнять свою структуру в соответствии с развитием
общества и вместе с тем оказывать влияние на
совершенствование самого общественного устройства.
Это понимание сопряженности, согласия, соответствия
жизни общества и жизни языка позволяет мысленно
вычертить привилегированную, идущую вверх линию
развития человечества и, следовательно, человеческой речи
от истоков до современности в их тесном переплетении,
взаимодействии и взаимовлиянии.
(Степанов Г. В. Предисловие к кн.:
Энциклопедический словарь юного филолога. М., 1984).
УРОК 2
Речення розповідні, спонукальні і питальні
(Предложения повествовательные, побудительные
и вопросительные).
Окличні речення (Восклицательные предложения)
В зависимости от цели высказывания предложения
делятся на повествовательные, побудительные и
вопросительные.
В повествовательных предложениях сообщается о
каком-либо факте действительности, явлении, событии,
напр.: «Молода Уперше в небі ластівка ширяє» (М.
Рильський); «Людина може володіти кількома мовами,
залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще,
найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною
мовою» (Б. Антоненко-Давидович).
Различаются повествовательные предложения
утвердительные (укр. стверджувальні) и отрицательные (укр.
заперечні). В утвердительных предложениях
утверждается то, что сообщается о предмете речи: «Над нашим
світом і під нашим світом Є ще свггй великі і малі» (Д. Па-
влйчко); «Душа вертає на свої руїни» (Л. Костенко).
Утвердительные предложения могут иметь в своем составе
частицы так (рус. да), авжёж (рус. ну да, конечно,
разумеется), добре (рус. хорошо), звичайно (рус. конечно)
и под.: Так, я отримав листа; Авжёж, ми приїдемо; Добре,
зустрінемося завтра. В отрицательных предложениях
используют частицы не, ні, напр.: «Утопленість в морі
плебейства то ще не є демократія» (Л. Костенко); «Ні,
не твоя була та мисль зухвала» (Д. Павлйчко).
Ліна Костенко
ГІЛОЧКА ПЕЧАЛІ
НА МОГИЛУ ПАСТЕРНАКА
Паркан тут щільний, наче почерк,
коли паперу вже в обріз.
Стоїть казковий теремочок
у білих привидах беріз.
А тиша! — Нестеров, Саврасов.
Ні трас, ні диму, ні машин.
Перелилася на терасу
молочна піна черемшин.
180
Милуюсь обрисами хмарок.
Плекаю свій маленький сад.
Живу. Звірію від помарок,
як і півсотні літ назад.
В печалі обріїв пастельних,
прорвавши славі сто тенёт,—
я не відлюдник, не пустельник,
я нросто-напросто поёт.
В землі копаюсь — діло чисте.
Я ж не самотній тут, як вовк.
У мене гарне'товариство —
Шекспїр, і Лєрмонтов, і Блок.
Ота в печі моїй жарина,
і пам'ять — досвіду вдова.
Давно повісилась Марина,
але мені вона жива.
Це вже навіки. Це той вимір —
поверх бар'єрів і епох.
Приходить зрідка Володимир.
А що, посидимо удвох.
Що, громовержцю? Що, Юпітере?
Насперечалися ущерть.
Тепер у нас вже є арбітри —
моє життя і твоя смерть.
Мій розпач давній, затужавів.
Ну, я за вами, що було б?
Мій спір із часом, із державою
не вирішить і куля в лоб.
Хай краще вб'ють мене опричники.
Ліси... Ліси... Ліси... Ліси...
Лише далёких електричок
передвечірні голоси.
Лужечок з травами нежатими.
Останні промені навскіс.
І цвйнтарик, де я лежатиму,
обнявши корені беріз...
181
гілочка «веточка»
паркан «забор»
щільний «плотный; сплошной; тесный»
папір «бумага»
казковий «сказочный»
привид «привидение, видение, призрак»
тйша «тишина, тишь»
черемшина «куст черемухи»
милуватися «любоваться»
обрис «очертание; облик»
плекати «лелеять; растить, выращивать, пестовать»
обрій «горизонт»
тенёта «тенёта; сети»
відлюдник «нелюдим; затворник, отшельник»
пустельник «пустынник, отшельник, пустынножитель»
самотній «одинокий; уединённый; сиротливый»
гарний «хороший; красивый; изящный; милый, славный»
товариство «товарищество; общество»
жарйна «уголёк»
досвід «опыт»
вимір «измерение»
удвох «вдвоём»
насперечатися «наспориться; напререкаться»
ущёрть «доверху, до краёв, дополна; до предела»
розпач «отчаяние»
затужавіти «затвердеть; загустеть; уплотниться»
краще «лучше; скорее, скорей»
останній «последний»
промінь «луч»
навскіс «наискось, вкось»
цвйнтарик «(маленькое) кладбище»
ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Зверніть увагу на будову розповідних речень.
Випишіть розповідні речення, які вам найбільше сподобалися, і
перекладіть їх рідною мовою.
2. Із поданих слів утворіть розповідні речення:
Дідусь, читати, газета. Ми, приїхати, з, Київ, до, Полтава,
поїзд. Мати, сумувати, за, син.
3. Перекладіть уривок українською мовою:
Подросток идет в школу. Юноша шагает в институт
или в университет. Целое море слов, шумный океан речи
подхватывает его там, за широкими дверями. Сквозь
живые беседы учителей, сквозь страницы сотен книг
впервые видится ему отраженная в слове необъятно-сложная
вселенная. Через слово он впервые узнает о том, чего
еще не видели (а возможно, и никогда не увидят!) его
глаза. В звучном слове развертываются перед ним
льяносы Амазонки, сверкают айсберги Арктики, шумят
водопады Африки и Америки. Раскрывается огромный мир
звездных пространств; зримыми становятся
микроскопические космосы молекул и атомов.
(Успенский Л. В. Слово о словах. К., 1987)
182
Побудительные предложения выражают
волеизъявление (побуждение к действию): приказ, просьбу, совет,
призыв, предостережение, угрозу и т. д. Напр.: «Жорстоко
в правоті своїй Невірство не суди моє. З'явись, благослови,
зігрій, Якщо ти є, якщо ти є!» (Д. Павлйчко); «Ох, не
повчайте молодих!» (Л. Костенко).
В побудительных предложениях используют формы
повелительного наклонения глагола (укр. наказового
способу дієслова). Особенностью украинского языка
является то, что он имеет в повелительном наклонении не
только формы второго лица единственного и
множественного числа, как в русском языке, но и форму первого лица
множественного числа: працюй, працюйте и працюймо;
пиши, пишіть и пишімо. Приведем примеры побудительных
предложений с указанными формами: «Посади коло ха-
тйни Край віконця кущ жоржини» (Г. Чупринка); «Як
парость виноградної лозй, Плекайте мову» (М.
Рильський); «Спогадаймо повість незабутню про далеку вільную
країну, Про стару Шотландію славутню» (Леся
Українка). Значение побуждения к действию выражают также
глагольные формы третьего лица единственного и
множественного числа в сочетании с частицами хай, нехай
(рус. пусть), нйпр.: «Хай кожний в країні виростить по
одному плодовому дереву» (О. Довженко); «Нехай
розвідниками в нёбо Летять супутники Землі!» (М.
Рильський). В побудительных предложениях неопределенная
форма глагола выражает оттенок категоричности
приказа: «— Встать! — гаркнув Грабовський» (О. Довженко).
Ліна Костенко
МАРКОВА СКРИПКА
Сумління — річ тендітна і марка.
Вже дехто з нього й пилу не стирає.
Маркові що? Є скрипка у Марка.
Де хтось би плакав, а Марко заграє.
Грай, Марку, грай! Веселу, не яку.
Куди ж ти, Марку, дінешся? Ти — вічний.
На кожне лихо маєм по Марку;
Марко Пекельний і Марко Стоїчний.
Міркуєш, Марку: так то воно так.
А все не так, і ти міркуєш марно.
183
Закінчив польку, починай гопак,—
грай, Марку, грай, бо дуже граєш гарно!
Воно, звичайно, що там говорить.
Отбж-бо й є, нема чого балакать.
А що поробиш, хай воно згорить,
сміятись краще всё-таки, ніж плакать.
Та й те сказати, як його, гай-гай!
Воно й спочити — щастя недолуге.
Смеркає — грай. Розвиднюється — грай.
Бо світ великий,— як не те, то друге.
Бо що було, а що і загуло.
Біда біду, як кажуть, перебуде.
Не може ж буть, щоб якось не було,
вже як не є, а якось воно буде.
Ти, Марку, грай. Ти знай собі одне,
що що кому коли не заманеться,—
біда мине, і щастя теж мине,—
те, що ти граєш, тільки зостанеться.
сумління «совесть»
річ здесь «дело»
тендітний «хрупкий; нежный»
дёхто «кое-кто; некоторые»
пил «пыль»
кожний «каждый; всякий; любой»
лихо «беда, несчастье; горе; нужда; зло»
міркувати «размышлять; рассуждать; толковать; соображать; гадать»
марно «напрасно, бесполезно, даром, зря; бесплодно; безуспешно;
попусту, по-пустому, впустую; тщетно»
дуже «очень, весьма, чрезвычайно; крайне; сильно»
гарно «хорошо; красиво; изящно; мило; славно»
звичайно «конечно, разумеется»
отбж-бо й є!, отож-то й є! «вот то-то и оно!»
балакати «говорить; разговаривать, беседовать, толковать, калякать;
болтать»
що поробиш «что поделаешь»
ніж «чем, нежели»
гай-гай «эхма, эх; увы»
спочити «отдохнуть; почить»
недолугий «хилый; слабый; незначительный»
розвиднюється «светает, рассветает»
якось «как-то; как-нибудь; так-сяк»
заманеться «захочется; вздумается, заблагорассудится»
184
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому спонукальні речення й
перекладіть їх рідною мовою.
2. Перетворіть розповідні речення на спонукальні:
Ти напишеш листа. Ви напишете листа. Ми напишемо
листа. Іван напише листа. Діти напишуть листа.
3. Доповніть закінчення дієслівних форм наказового способу:
Ви вйпиш- із тексту дієслова. Ти ід: додому. Хай дідусь
відпочйн-.
4. Складіть п'ять речень з усіма можливими дієслівними формами
наказового способу. Використайте в реченнях кличний відмінок
іменників.
Наприклад: Друже, заспіваймо пісню.
5. У вірші «Мова» М. Рильського замініть дієслова у формі
наказового способу множини дієслівними формами однини. Перекладіть ці
трансформовані речення рідною мовою.
Максим Рильський
МОВА
Треба доглядати наш сад.
Вольтер
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
185
Вопросительные предложения содержат вопрос,
предполагающий ответ собеседника. Для выражения вопроса
используют большое количество средств, в частности:
а) вопросительную интонацию — повышение тона на
слове, которое отражает смысл вопроса: Вам подобається
осінь? Вам подобається осінь? Вам подобається
6 с і н ь?; б) порядок слов, проявляющийся в том, что
часто в начало предложения выносится слово, с которым
связан вопрос: «— I не страшно вам отут у
посадках? — запитала Ольга» (О. Гончар); в) вопросительные
частицы невже (рус. неужели), хіба (рус. разве), чи
(рус. ли): «Невже і справді заважка мені Дорога
зустрічей і тиха путь прощань?» (М. Бажан); «— Хіба ви і в
грозу літаєте?» (О. Гончар); «— Мамо, чи кожна
пташина В вирій на зиму літає? — В мами спитала дитина»
(Леся Українка); г) вопросительные местоимения и
наречия хто (рус. кто), що (рус. что), якйй (рус. какой,
каков), котрий (рус. который), чий (рус. чей), де (рус. где),
кудй (рус. куда), звідки (рус. откуда), як (рус. как),
коли (рус. когда), доки (рус. до каких пор), чому (рус.
почему, отчего), навіщо (рус. зачем, для чего, к чему)
и др.: «І Всесвіт в лупу дивиться на нас. Хто ми йому? І що
він бачить звідти?» (Л. Костенко); «Звідки оця жива
тополина готика в гкраю степовою безмежжя, в краю сиво-
полинових українських прерію*» (О. Гончар); «Чому,
чому я жить не можу Та сам, без дум?» (П. Тичина).
В украинских вопросительных предложениях частица
чи обычно ставится в начале предложения, а в русском ей
соответствует частица ли, которая ставится после того
слова, с которым связан вопрос, сравните: укр. «Чи
задоволена ти освідченням моїм? — рус. Довольна ли ты
признанием моим?» (А. Пушкин).
Ліна Костенко
ЛЮБОВ НАНСЕНА
Я кохаю Вас, Єво. Не виходьте за мене заміж.
Не жалійте мене, хоч і тяжко буде мені.
Я Вас прошу, ні слова. Усе передумайте за ніч.
Добре зважте на все, і вранці скажете: ні.
Світла мрія про Вас співає мені, як сирена.
Прив'яжуся до щогли і вуха воском заллю.
Розумію, це щастя. Але щастя — воно не для мене.
Я боюся Вас, Єво. Я вперше в житті люблю.
186
Моя Пісне Пісень! Золоте пташеня мого саду.
Корабель попливе, я не вдержу його в берегах.
«Фрам» — це значить «Вперёд».
Ви залишитесь, Єво, позаду.
Бо до серця підступить
вічний пошук у вічних снігах.
Тиждень буде все добре.
Цілуватиму Ваше обличчя.
Може, навіть не тиждень, а цілі роки минуть.
Будем дуже щасливі...
Але потім воно покличе.
Ви зумієте, Єво, простити це і збагнуть?
Ви не будете плакать? Не поставите дущу на якір?
Не зіткнуться в мені два начала — Ви і в о н 6?
Я без Вас нещасливий. А без нього буду ніякий.
Я без Вас збожеволію. А без нього піду на дно.
Ваші теплі долоні і мої відморожені руки...
Як вуста одірву від такої сумної руки?
Чи зуміємо жити — від розлуки і знов до розлуки?
А якщо доведеться чекати мене роки?
«Фрам» застряне в льодах...
А якщо не вернуся я звідти?
Я ж собі не прощу! А якщо у нас буде дитя?!
Ви, така молода! Ви, що любите сонце і квіти!..
— Я люблю Тебе, Нансен! І чекатиму все життя.
Все, що є найсвятїше, в мені називається —
Нансен.
Хай співає сирена, вона перед нами в боргах.
Я сама розіб'ю об «Фрамові» груди шампанське,
як покличе Тебе
вічний пошук у вічних снігах.
Моя Пісне Пісень!
Вічний саде мій без листопаду!
Ти відкриєш свій полюс. Тебе не знесе течія.
Подолаєш сніги. Все залишиться, милий, позаду.
«Фрам» — це значить «Вперёд».
А на обрії буду я.
кохати «любить»
добре «хорошо; славно; благоприятно; ловко; крепко; основательно»
зважити «принять во внимание, учесть; принять в расчет; посчитаться;
сообразоваться»
187
вранці «утром»
мрія «мечта; грёза»
співати «петь»
розуміти «понимать, соображать, постигать, смыслить, разуметь,
подразумевать»
вперше «в первый раз, впервые»
пташеня «птенец»
залишитися «остаться»
пошук «поиск»
тиждень «неделя»
обличчя «лицо; облик»
може «может быть, быть может; возможно, пожалуй»
навіть «даже»
рік «год»
зуміти «суметь»
збагнути «постичь, постигнуть, понять; проникнуть,- сообразить»
зіткнутися «соприкоснуться; столкнуться»
ніякий «никакой»
збожеволіти «сойти с ума, лишиться рассудка; обезуметь»
долбня «ладонь»
сумнйй «печальный, грустный; скорбный; унылый; горестный,
плачевный; хмурый; заунывный»
якщо «если»
доведеться «придется; случится»
чекати «ждать, ожидать; дожидаться, поджидать; выжидать»
звідти «оттуда»
квіти «цветы»
життя «жизнь»
борг «долг»
течія «течение, струя»
подолати «преодолеть, победить; пересилить; побороть, одолеть;
осилить»
ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Визначте, якими засобами виражено питання
в питальних реченнях.
2. Перетворіть питальні речення у вірші на розповідні та
спонукальні.
3. Перекладіть речення українською мовою й побудуйте речення-
відповіді:
Идет ли по восходящей фантазия человечества? Разве
могли мы ошибиться? Кто написал роман «Собор»?
Эмоционально окрашенные предложения,
произносящиеся с особой восклицательной интонацией, называются
восклицательными. Восклицательными могут быть и
повествовательные, и побудительные, и вопросительные
предложения, напр.: «— Ви загубили моє життя!»
(О. Довженко): «Напруж і руки, и око!» (М. Рильський);
«Хто з вас може перелічити обов'язки своєї матері?!»
(О. Гончар). Восклицательные предложения нередко
имеют в своем составе междометия (укр. вйгуки) (о, ой, гей,
ах и др.) и частицы (укр. частки) междометного, место-
188
именного и наречного происхождения, усиливающие
эмоциональную окраску предложений: «О, де б мене не
поховали люди,— Там грудка української землі З мого
зажуреного серця буде!» (Д. Павлйчко); «Що за погляд в
цеї чарівниці!» (Леся Українка).
Ліна Костенко
КНЯЖА ГОРА
По довгій неволі хотів тут віку дожити,
на Княжій горі, над коханим своїм Дніпром.
Вже так натомйвся за краєм своїм тужити,
що вірші, здавалось, ридають уже лід пером.
Ходив по горі і дихав на повні груди.
Оце вже я дома?! — аж віри очам не йму.
І княжого міста прадавні дивні споруди
уламками фресок з землі усміхались йому.
Як батьків гостинець, як хліб солодкий від зайця,
як радісне диво найперших дитячих снів,—
хитались у відрах лозові свіжі кружальця,
шуміли дуби, і стременами вітер дзвенів.
Гора моя Княжа, далёко із тебе видно.
Смарагдовий айсберг по самі груди в Дніпрі!
Заходило сонце, і паслося панське бидло,
і паслося бидло на тій, на Княжій горі.
Сльоза закипає. Душа посварилася з Богом.
А нёбо, а простір, а це під горою село!
І так же тут любо! Дніпро під самим порогом.
І тільки порога... порога чомусь не було.
А вже за плечима хтось приставу пише цидулку.
Крізь решето сіють піщаний берег стрижі.
Земля ж мря рідна! Нема на тобі притулку.
Поети твої — і ті вже тобі чужі.
Отут, на руїнах княжого міста Родні,
над берегом чистим моєї святої ріки,
на славі минулій стою у безславнім сьогодні,
з минулої слави дивлюсь у прийдешні віки.
189
А завтра поїду. І, може, усе це — востаннє.
Цей берег... цей вітер... ці люди привітні в селі...
І вже з Петербурга буду пити листами
той спогад, ту мрію — жити на рідній землі!
І друзі там є. І «Слепую» писав я, і «Тризну».
А вірші ридають... Отак і життя промине.
Будь прокляті всі, хто відняв у мене вітчизну!
Але у вітчизни ніхто не одніме мене.
по довгій неволі «после долгой неволи»
коханий «любимый, милый, родной, дорогой»
н атом йтися «устать, утомиться; намаяться»
тужити за краєм «тосковать, горевать по родине»
вірш «стих; стихотворение»
здавалось «казалось»
дйхати «дышать»
оцё «вот; это»
місто «город»
споруда «сооружение; строение»
уламок «обломок»
найперший «самый первый; первейший»
хитатися «качаться; колебаться; покачиваться; шататься;
пошатываться; колыхаться; сотрясаться»
кружальце «кружочек»
стремёно «стремя»
смарагдовий «изумрудный; смарагдовый»
бйдло «скот; скотина»
посваритися «поссориться»
чомусь «почему-то, отчего-то; почему-нибудь, почему-либо,
отчего-нибудь, отчего-либо»
хтось «кто-то; кто-нибудь, кто-либо; некто»
цидулка «записка»
притулок «приют, кров; убежище, прибежище»
отут «тут, здесь, вот здесь; тут-то»
минулий «прошлый, прошедший, минувший; прежний, былой; истекший»
дивитися «смотреть, глядеть; смотреться, глядеться; рассматривать»
прийдешній «будущий; грядущий»
востаннє «в последний раз»
цей «этот»
привітний «приветливый; радушный; обходительный; ласковый»
лист «лист (бумаги, железа и пр.); письмо; отношение»
спогад «воспоминание, память»
отак «так, этак; вот так, так-то, таким образом»
З мовної скарбниці
не йняти віри «не верить (не доверять)»
світ зав'язати «сделать несчастным»
товктися (гасати), як Марко в пеклі (по пеклі, по пеклу) «очень много
или беспорядочно, без надобности двигаться, перемещаться»
190
ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому окличні речення й визначте,
до якого типу за метою висловлювання вони належать — розповідних,
спонукальних чи питальних.
2. Перетворіть окличні речення з вірша «Княжа гора» Ліни
Костенко на неоклйчні.
3. Побудуйте розповідні, спонукальні та питальні речення, уводячи
до кожного з них словосполучення не йняти віри, світ зав'язати і
товктися, як Марко в пеклі. Порівняйте звичайні й окличні варіанти цих
речень.
4. Поширте спонукальні речення звертанням у кличному відмінку.
Перекладіть речення рідною мовою:
Підійдй-но сюди. Не поспішаймо. Мовчати!
УРОК з
Присудок (Сказуемое)
Сказуемое является центральным членом
предложения. Оно выражает синтаксические значения времени,
наклонения, лица (укр. часу, способу, особи) и подчиняет
себе многие члены предложения. По значению и способам
выражения всю совокупность форм сказуемого в
украинском объединяют в два типа — глагольное и именное
сказуемые (укр. дієслівний та іменний присудки).
Глагольное сказуемое обычно обозначает действие, а
именное— признак, напр.: Він учителював; Він був учитель;
Дівчина сумна. Кроме того, выделяют простое и
составное сказуемое (укр. простий і складений присудки): Ми
співали; Ми продовжували співати; Юнак буде
геологом.
Простое глагольное сказуемое — наиболее типичная
форма сказуемого. Личные формы глагола (укр. особові
форми дієслова), выражая значения времени и
наклонения и реализуя синтаксическую связь с другим главным
членом предложения — подлежащим (укр. підметом), в
наибольшей мере приспособлены для выполнения
функции сказуемого. Простое глагольное сказуемое
употребляется в формах настоящего, прошедшего и будущего
времени (укр. теперішнього, минулого й майбутнього
часу) , а также в формах повелительного и сослагательного
наклонения (укр. наказового й умовного способу): «Щось
мріє гай — Над річкою» (П. Тичина); «Мені снилась
бабуся» (Л. Костенко); «Я візьму той рушник, простелю,
наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров»
(А. Малишко); «Славен славний Леонтбвич хай живе в
191
піснях!» (М. Рильський); «За Брянським Багїров
справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду» (О. Гончар).
К характерным для украинского языка формам
сказуемого следует отнести глагольную форму будущего
времени несовершенного вида (укр. недоконаного виду)
типа писатиму, писатимеш, писатиме, писатимемо,
писатимете, писатимуть, функционирующую параллельно
с формой несовершенного вида типа буду писати, будеш
писати, буде писати, будемо писати, будете писати, будуть
писати. Сравните: Я писатиму листа и Я буду писати
листа. Украинский язык имеет также в сказуемом
специфическую форму давнопрошедшего времени (укр.
давноминулого часу), образуемую сочетанием прошедшего
времени вспомогательного глагола бути и прошедшего
времени основного глагола: «Був позабував товаришів,—
тепер пригадав, сів одного вечора та й напік Маркові
листа, що тепер останній рік вчився в семінарії» (С. Ва-
сйльченко).
Глагольное составное сказуемое состоит из двух
частей: основной и вспомогательной. Основная часть
представлена инфинитивом знаменательного глагола (укр.
повнозначного дієслова), а вспомогательная охватывает:
а) личные формы фазовых глаголов починати,
заходжуватися, братися, стати, продовжувати, переставати,
припиняти и др., которые указывают на начало, продолжение
и окончание действия, напр.: «Над полями і темнувате,
і лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем»
(М. Стельмах); «Надія більше й сілова не сказала, їсти
заходилася готувати» (Є. Гуцало); «Через півгодини
майдан став наповнятися людьми» (|Г. Тютюнник); «Всі,
завмерши, продовжували, не зводячи очей, Дивитися на
двері» (Г. Тютюнник); «Друзі, заклопотані
студентськими буднями, згодом перестали турбувати його» (Г.
Тютюнник) ; б) личные формы глаголов могти, зуміти, сміти,
мати, мусити, намагатися и под., указывающих на
возможность, желательность и необходимость действия,
напр.: «В майстернях — ось де, виявляється, Порфир
міг найбільше розкритися талантами» (О. Гончар);
«Вечорами дівчата співають веснянок, сівши чёреном чи
лавою, а хлопці не сміють підспівувати» (Ю. Яновський);
«Трудитись має кожен, як бджола» (Д. Павлйчко); «Але
от тепер мусила наступити якась зміна» (Г. Хоткёвич);
в) имена прилагательные повинен, зобов'язаний,
змушений, спроможний, здатний, схильний, ладен, рад и др.,
указывающие на необходимость, возможность,
способность, готовность, напр.: «Вони повинні були, як штурма-
192
-дона літаках, весь час орієнтувати бійців» (О. Гончар);
«Замордований її ревнощами, змушений був чкурнути з
0§ла» (О. Гончар); «Про дідуся хлопець щовечора ладен
Ш розповідати» (О. Гончар).
В именном составном сказуемом функционируют
падежные формы имени в грамматическом единстве со
служебным словом — глагольной связкой (укр. дієслівною
зв'язкою). К собственно связкам принадлежат глаголы
бути, становити, являти собою. Функцию связок
выполняют также глаголы ставати, виявлятися, залишатися,
лишатися, зоставатися, робитися, називатися, зватися, іме-
, нуватися, вважатися, здаватися, доводитися, правити
и др. С глагольными связками в украинском языке часто
употребляются именительный, творительный и
винительный падеж с предлогом за. Именительный падеж
существительных используется при указании на постоянный
признак предмета, а творительный и винительный с
предлогом за — при подчеркивании непостоянного или
нехарактерного признака предмета. Особенно четко
выявляется значение данных падежных форм со связкой бути,
Сравните: «Дід Захарко був коваль» (О. Довженко);
«Крім секретарства, я завідував відділом мистецтва, був
комісаром театру Шевченка» (О. Довженко); «Він був
у-мене за головного помічника» (Ю. Збанацький). При
нулевой связке бути именная часть выступает в форме
именительного Падежа: «Авіньйон — місто, обведене
високим фортечним муром з бійницями» (М. Рильський);
«Життя без книги — хата без вікна, Тюрма глуха і темна,
мов* труна», (Д. Павлйчко). Со связками ставати,
виявлятися, залишатися, лишатися, зоставатися, робитися,
називатися, зватися, іменуватися, вважатися, здаватися,
доводитися и под. существительные преимущественно
используются в форме творительного падежа: «Гори
стали справжнім вйпробом для армійських коней» (О.
Гончар); «Зостаються ж людьми і тут, згасаючи в цій обителі
смутку і старості» (О. Гончар); «Я зробивсь рабом
покірним, Як побачив ту тополю» (А. Кримський).
Русской глагольной связке являться соответствуют в
украинском языке связки бути, становити или являти
собою: Сборник стихов «Увядшие листья» является вер-
дщшой лирики Ивана Франко — Збірка віршів «Зів'яле
лйстя» є вершиною лірики Івана Франка; Збірка вїрщів
«Зів'яле листя» — вершина лірики Івана Франка; Збірка
віршів «Зів'яле листя» становить вершину лірики Івана
Франка; Збірка віршів «Зів'яле листя» являє собою
вершину лірики Івана Франка. Со связками становити, явля-
7 3-255 193
ти собою употребляются существительные В форме
винительного падежа.
В украинском, языке чаще, чем в русском, используют
в именном составном сказуемом форму именительного
падежа. Эту особенность нередкр наблюдаем в именной
части, выраженной прилагательными, сравните: «I думки
Тимофія були поетичні, як завжди поетична мрія про
чесне, краще життя» (М. Стельмах); «Губи зробилися
відразу білі,, руки затремтіли» (Г. Хоткёвич); «І, мабуть,
тільки через це я лишився живий, пройшовши стільки Світів,
куючи залізну троянду» (Ю. Яновський) и «Был я
молодым, горячим» (А. Чехов); «Спор был долгим и сложным»
(Л. Успенский).
В именном составном сказуемом в украинском языке
употребляются только полніїе формы причастий (укр.
дієприкметників) и обычно, полные формы имен
прилагательных, в русском же языке полным формам причастий и
прилагательных протийопоставлякУгся краткие йх формщ,
являющиеся специализированными,формами сказуемого:
«І кожен був увесь наскрізь пройнятий тривогою» (А.
Головко) — И каждый был весь насквозь пронизан
тревогой; «Я вам чужйй — я знаю» (П. Тичйна) — Я вам
чужд — я знаю; «Прекрасний був Чиж у цю хвилину,
прекрасна була кожна йогб риса і кожний рух» (О.
Довженко) — Прекрасен был Чиж в эту минуту, прекрасна была
каждая его черта и каждое движение.
Борис Харчук
УРИВОК ІЗ ПОВІСТІ-ЛЕГЄНДИ
«ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЁНКУ...»
У похід!чУ похід!.. Там, попереду, малинові стяги,
прапори й прагіЬрці на описах, там дбвбуші, трубачі й сурмачі
підняли червону калину, вище, ще вище і несуть, несуть:
козацтво рушило за волю. Кіннбта, піші, регіментова, тбб-
то полкова, артилерія, а. за ними — обоз.
Курява. Пші.
Сірі круторогі воли тягнуть мажу — громіздкі колезі
ледве повертаються: мажа навантажена мішкйми; поверх
них мідні казани, чи бики, триноги, а на передк^ поганий*-
ло. Чоботи поруділи, стоптані, сині шаровари просмалені*
попалені, в дірках, а нз голові очіпок — Морозйха. Вона
без батога. її-зброя — велетенська* ложка — стирчить
за халявою.
194
Воли йдуть повільно, спроквола, і вона їх не підганяє.
Курна курява, яку зняли тисячі ніг, копит і рипливих коліс,
цавйсла сивою хмарою. Воли і Морозйха дихають
гарячим пилом — начувають запал і смагу майбутньої битви.
Мажа котиться останньою, ні, за нею простує
бандурист і позодйр. Вони ковтають всю хмарну куряву, кожна
тгалйночка залітає в очі сліпому й видющому. Бандурист
не такий і старий. Недавно, літ десять тому, йін ходив зі
своею кобзою у лавах повстанців. Коли їх розбили, то
вороги його помилували: вийняли йому очі, щоб забув, як-то
кликати піснею до зброї, і старцював собі, але він знову
йшов з військом.
Обернувшись, Морозйха загукала:
— .Швидше! Сідайте, підвезу! — і зупиняла волів.
Бандурист відмахнувсь на її клич, а хлопчик-поводйр
блиснув білими зубами. Вони рушили. їх заволокло
пилюкою.
«Йдуть, будуть співати,— думала вона.— Понесуть
СіЗаву а чи ганьбу. Перемогу а чи поразку для нащадків».
"Широко і довго розтягнувся дужий похід: Чорний
шлях не міг його вмістити. Вгойдувалася, стогнала земля,
і не було видно сонця. І під копитами, під чобітьми, під
босими ногами вмирала трава.
Надсадно скрипіла мажа. Повільно, важко
поверталися колеса. Скрипіння і гуркіт, чалаплйва хода, волів —
усе зливалося з суцільним гулом походу. Ніхто не міг при-
стйти, збитися, зупинитись: задні напирали на передніх»
І передні були нестримні. Якби хтось заґавився, зім'яли б
і розчавили.
Морозйха сиділа на передку — стелила волам під нбт
ги і під колёса свої думи. Вона забрала сина зі школи — з
Академії, бо найбільша наука — любити рідну землю.
Лш пішов на Запоріжжя, на Січ, а вона стала перевїзни-
ііею на Дніпрі. Так минув не один рік. Син ходив на турка.
|Іог6 було і рубано, і січено. А вона була перевізницею і
фекала. Знялося, рушило на панство — пішла в обоз. Ко-
;щовариха. А її син — полковник, Морозенко. Він веде
ііолк. А вона його замикає. Вона у хвості. Там, попереду,
на вістрі списів її 'серце, чи не тому:стяги, прапори і пра-
ііррці такі малинові?..
Баско ступав гарячий вороний кінь. У синіх штанах, у
%рвоних чоботях сидів Морозенко в потертому сїддї.
У білій сорочці, без шапки. Довга шаблюка сягала
кінського хвоста. Це вже не був той високий і тонкий спудёй-сту-
Діоза — чернець не чернець, міщанин не міщанин. Це був
воїн. Чорний оселедець закручений з^ вухо, молодий чор-
7* 195
ний вус хоробрує —-обличчя гартоване сонцем, вітром
і порохом. Пильні очі далёко бачать. По один його бік
їхав немолодий сивий осавул, а по другий — писар.
стяг «знамя, стяг»
прапор «флаг; знамя, стяг»
прапорець «флажок»
спис «копьё»
довбуш «литаврист»
сурмач «трубач; горнист»
червоний «красный; пунцовый, алый, багровый, багряный»
козацтво «казачество, казаки»
рушити «отправиться; двинуться; уехать»
кіннота «конница»
курява «пыль»
мажа «воз, мажа»
ледве «еле, едва; чуть; насилу, с большим трудом»
навантажений «нагруженный»
казан «котёл; чугун»
чи «или; ли»
чобіт «сапог»
порудіти «порыжеть»
стоптаний (об обуви) «истоптанный, изношенный; стоптанный»
просмалений «пропалённый, прожжённый»
попалений «пожжённый»
очіпок «очипок, старинный головной убор замужней женщины»
батіг «кнут; плеть»
зброя «оружие, вооружение; доспехи (воина в старину)»
велетенський «великанский, исполинский, гигантский»
стирчати «торчать, выступать, выдаваться»
халява «голенище»
повільно «медленно; медлительно; тихо; постепенно; плавно»
спроквола «медленно, не спеша, не торопясь, неторопливо»
курнйй «пыльный; дымный; курной»
зняти «поднять; взмести, взметнуть; взвить; снять»
сйвий «седой, сивый; серый; сизый»
хмара «облако; туча»
начувати «чуять»
запал «пыл; пылкость; запальчивость, жар; порыв; рвение»
смага «жажда; налёт (на губах); загар»
простувати «шагать, шествовать; следовать; направляться;
устремляться»
поводйр «проводник, поводырь»
ковтати «глотать; хлебать»
хмарний «облачный; пасмурный, сумрачный, хмурый; угрюмый;
мрачный»
видющий «хорошо видящий; зрячий»
лава «ряд; строй; лава (способ атаки)»
старцювати «нищенствовать, побираться»
знову «снова, опять, вновь; сначала»
загукати «крикнуть, позвать; окрикнуть, окликнуть»
швидше «быстрее, скорее»
зупиняти «останавливать; приостанавливать»
хлопчик «мальчик, паренёк»
пилюка «пылища»
ганьба «позор, бесчестие, срам»
перембга «победа; торжество»
196
нащадок «потомок»
довго «долго; длинно; просторно»
дужий «сильный; крепкий, мощный, могучий; здоровый»
гуркіт «грохот, громыханье; гул»
чалаплйвий «шлепающий»
хода «походка, поступь, шаг; ходьба, движение, шествие»
суцільний «сплошной; цельный»
нестримний «неудержимый; безудержный, необузданный,
неукротимый»
якбй «если бы»
заґавитися «зазеваться»
розчавлювати «раздавливать; расплющивать»
бо «ибо, потому что, оттого что, так как, поскольку; ведь»
перевізниця «перевозчица»
вістря «острие»
тому «потому, поэтому, оттого»
баско «резво, ретиво; рьяно, лихо»
довгий «длинный; долгий»
шаблюка «большая сабля; большая шашка»
сягати «достигать; доставать; простираться»
чернець «монах; чернец, черноризец, инок»
оселедець «хохол (клок волос); оселедец (на бритой голове)»
гартувати «закаливать»
пильний «внимательный; бдительный, недремлющий, зоркий;
пристальный; спешный, срочный»
бік «бок; сторона»
осавул «есаул»
З мовної скарбниці
ласий на чужі ковбаси «губа не дура»
лизати халяви (халяву) «подольщаться»
не роби з губи халяви «не ври»
розпустити язика, як халяву «браниться, ругаться, лаяться»
ускочити вище халяв «попасть в передрягу (переплёт, переделку)»
ВПРАВИ
1. Прочитайте уривок із повісті-легенди «Ой Морозе-Морозенку...»
Б. Харчука. Знайдіть у ньому присудки й перекладіть їх рідною мовою.
З'ясуйте особливості вживання українських і російських присудкових
форм.
2. Складіть речення, увівши до них подані в рубриці «З мовно?
скарбниці» фразеологізми у функції присудка.
3. Перекладіть текст українською мовою. Зверніть увагу на
функціонування присудків у російській та українській мовах:
Перенесемся на* юг, в украинские степи, во времена
Тараса Бульбы или Богдана Хмельницкого. Уже тогда
люди сооружали там из глины, смешанной с соломой и
навозом, беленые украинские хатки. Те самые, которые
потом прославил Гоголь, воспел Шевченко, увековечили на
своих картинах многие художники.
197
Люди строили эти хатки, а под застрехами соломенных,
крыщ милые птички ласточки из той^же глины, с примесью
такой же соломы лепили полукруглые ковшички своих
гнезд. Люди и птицы работали рядом », на первый взгляд,
трудились совсем одинаково.
Прошло три-четыре века. Правнуки и праправнуки тех,
кто терпеливо смазывал над старым Днепром жилища из
глины, возводят в тех же местах гигантские корпуса из
железа и бетона. Люди остались людьми, а их труд и то,
что они создают при помощи этого труда, изменились до
неузнаваемости.
А ласточки? И сейчас, как четыреста, как тысячу
четыреста лет назад, они носятся вокруг человеческих
построек. И сегодня они прилепляют к их карнизам свои гнезда —
точь-в-точь такие, как во времена Бульбы. Ничто не
изменилось ни в самом их «труде», ни в его результатах.
Ничто — решительно ничто! — не стало другим и в самих
веселых птичках. И не станет другим, пока ласточки
остаются ласточками или пока натуру их не начнет властной
рукой преобразовывать человек. Почему это так?
Ласточки бывают разные. Касатка, знакомая всем,
прилепляет глиняную корзиночку под стрехами
деревенских изб.
Береговой стриж вырывает, как крот или землеройка,
глубокие— рукой не достанешь дна — норы в глинистых
обрывах по берегам рек.
Обе птички — великие мастерицы в своем ремесле:
одна — «скульптор», другая — «землекоп», «шахтер».
Но эот что любопытно. Поселите береговую ласточку
там, где нет крутых речных берегов. Она не выведет
птенцов, перестанет размножаться. Тысячи раз на дню
проносясь мимо удобных гнезд, которые построили из
«подручной» глины ее сестры-касатки, она никогда, ни в коем
случае не попытается подражать им, не поступит так, как они.
И наоборот: деревенская касатка, лишенная мягкой
и липкой грязи, погибнет без дома, но ни за что не
попробует перенять у брата — берегового стрижа — его умение
рыть теплые норы-пещеры.
А человек? Человек — дело другое.
Жители степного юга веками строили себе домики из
глины. Но, переселившись в таежные сибирские места,
они тотчас наловчились рубить здесь деревянные избы.
Можно сказать, что из ласточек касаток они как бы
превратились в дроздов и малиновок, которые вьют гнезда из
стеблей и прутьев.
Перебросьте степняка в гористую местность, и он выро-
198
ет себе пещеру, как береговой стриж. Поселите его среди
льдов Арктики — он начнет возводить чумы из снега и
будет прятаться в них от бурь, как полярная куропатка.
Совершенно ясно, что между работой человека и
деятельностью животных есть существенная разница.
{Успенский Л. Слово о словах. К., 1987).
УРОК 4
Додаток (Дополнение)
В предыдущих уроках вы уже, конечно, обратили
внимание на центральную роль сказуемого в предложении.
Вы еще раз убедитесь в этом при рассмотрении
дополнения — важного в грамматическом и информативном плане
второстепенного члена предложения. Характер
дополнения, в частности его значение и грамматическая форма,
зависит от сказуемого, в большинстве случаев
выраженного глаголом.
Дополнение обозначает предмет и выражается
главным образом существительными и местоимениями. Общее
у него значение предмета расчленяется на более частные
аначения: 1) значение объекта, на который
непосредственно направлено действие: Ми копали картоплю; Мати
пере білизну; 2) значение объекта, являющегося
результатом действия: Молодь будує завод; Письменник
написав роман; 3) значение объекта чувства, восприятия:
Любіть Україну; Діти слухали Музику; Видно будинок;
4) значение объекта речи, мысли: Мати розповідала казку;
Дідусь думав про друзів; 5) значение адресата, в' пользу
которого совершается действие: Я написав матері листи;
Онук приніс бабусі квіти; 6) значение пространства,
преодолеваемого действием: ДЩнйта перебігають вулицю;
Проїдемо степи; 7) значение орудия или средства
действия: Зрубали сосну сокирою; Написано листа олівцем; Ми
прибули літаком) 8) значение материала, из которого
что-либо изготовлено: Собор вибудовано з каменіо;
9) значение объекта сравнения: Син вищий зй бйтька;
10) ёйачейие деятеля или носителя состояния: Завод
збудований мблоддю; Дівчинці весело и т. д.
Как в украинском, так и в русском языке тийичноі
формой выражения дополнения выступает форма вийй-
тельного падежа. Дополнение, выраженное винитёльнык
падежом без предлога, называют прямым дополнением,
а дополнение, выраженное другими косвенными п&де-
199
жами без предлогов и с предлогами, а также винительные
с предлогами,— косвенным. Функцию прямого дополнения
выполняет и форма родительного падежа при переходных*
глаголах с отрицательной частицей не, Сравните прямые!
A) и косвенные B) дополнения: 1) «Берегти треба наше
багатство» (Остап Вишня); «Останні слова здивували^
і вразили Марка» (М. Стельмах); «Ніхто не пізнавав
колишньої улюблениці цілого села» (Ю. Яно'вський);
2) «Чапля поблизу, розгонисто змахнувши крилами,
злетіла над сонцем, над очеретами» (О. Гончар);
«Прижмурюючись, молодиця дихала димом і чадом, які були гіркіші,
ніж полини, й дивилася на обгорілу вишню» (Б. Харчук).
По сравнению с русским языком выражение
дополнения в украинском имеет следующие особенности:
1. Как мы отмечали во вводном уроке, винительному
падежу названий неживых предметов мужского рода
единственного числа в функции прямого дополнения
свойственны две формы. Первая (основная) форма
винительного падежа совпадает с формрй именительного падежа*,
вторая — с формой на -а родительного падежа. Вторая
форма встречается в разговорной речи и жанрах
художественной литературы, напр.: «Меча поклав хтось на
підлозі — й волинки грати почали» (П. Тичина); «Дід
засвічував свого ліхтаря» (€. Гуцало). Использование
винительного с окончанием -а нередко обусловливается
требованиями мелодичности украинского языка, в
частности употребление окончания -а закономерно на стыке
согласных или при их нагромождении, напр.: «Легенько
повів бінокля праворуч» (Ю. Яновський); «Картуза
жбурнув у доду» (Є. ГуцалоЬ
2. В современном украинском языке менее
распространен винительный прямого дополнения при глаголах
с отрицательной частицей не. Здесь выбор винительного
или более распространенного родительного падежа часто
зависит от восприятия и намерения носителя языка. Но
постепенно вырабатывается линия на употребление
винительного падежа, когда выражается конкретность, очер-
ченность, определенность предмета, и наоборот,
родительный указывает на неопределенность предмета. Сравните,:
«Одначе й цей ракетний степ не злякав Галину» (О,Той)
чар); «— А ти ж чого форму не вдягнув?» (О. Довженко);
«Не помітив відчиненого вікна» (КХ Яновський); «Ніхто
не бачив самого вибуху» (О. Гончар).
3. Дополнение, называющее животных, имеет во
множественном числе две формы винительного падежа:
форму, совпадающую с формой родительного падежа, и фор-
200
шуі совпадающую с формой именительного: «Дівчй гусей
йаеё у лузі» (М. Рильський); «Пас на вигоні кіз» (Г. Тю-
Т&нник); «Я гуси пасла за селом», (I. Франко)»; «Пасуть
в хлібах запорозькі коні» (О. Довженко).
4. Безличные глагольные формы на -но, -то сочетаются
& винительным падежом * прймого дополнения: «Італій1
ським олівцем там було намальовано дівчину безмірної
краси» (Ю. Яновський) — Итальянским карандашом там
была нарисована девушка невероятной красоты.
5. В украинском языке при глаголах говорити, казати,
розмовляти, розповідати, сперечатися, міркувати,
довідуватися и под. закреплен в функции дополнения вйнитель-
НЫЙ падёж с предлогом про, в русском же языке при
глаголах говорить, разговаривать, рассказывать, спорить,
рассуждать, справляться, осведомляться и под.
параллельно употребляются дополнения в форме предложного
Падежа с предлогом о и винительного падежа с предлогом
Про, напр.: «Про таких чабанів кажуть, що він справжній
чйбан» (О. Гончар) — О таких чабанах говорят, что он
ішстоящий чабан и Про таких чабанов говорят, что он
настоящий чабан; «Він хотів розповісти своему
пасажирові про справжніх майстрів» (Є. Гуцало) —Он хотел
рассказать своєму пассажиру о настоящих мастерах и Он
хотел рассказать своему пассажиру про настоящих
мастеров.
6. Украинские глаголы наближатися, припадати,
приєднуватися, доторкатися, притулятися, звикати,
прилипати я др. требуют дополнения в форме родительнбго
падежа с предлогом до,, а в русском для соответствующих
глаголов приближаться, припадать, присоединяться,
притрагиваться, прислоняться,- привыкать, прилипать и др.
Характерно сочетание с дательным падежом с предлогом к:
«Ми припадаємо, Вітчизно, Тобі до трепетних грудей»
ї(М. Рильський) — Мы припадаєм, ОЫизнй, Тебе к трепет-
ной груди.
7. Прилагательные в форме сравнительной степени
сочетаются с винительным падежом с предлогом за или с
родительным падежом с предлогом від: «В той день, ма:
буть, щасливішого за мене у всьому світі не було»
(П. Пднч) —В тот день, пожалуй, счастливее меня во
всем мире не было; «Левйцький був широкоплечий,
кремезний * високий на зріст і здавався зйачно старшим від
худорлявого і гнучкого Лазаревського» C. Тулуб) —
Левицкий был широкоплеч, крепок и высок ростом и
казался значительно старше худощавого и гибкого
Лазаревского. Реже данные прилагательные сочетаются с ви-
201
нительным падежом с предлогом над: «Що, власне,
кращого є над сніг і сонце?» (М. Рильський) — Что,
собственно, есть лучше снега и солнца?
8. Другие особенности выражения дополнения
освещаются в следующих уроках (см.: Урок 7. Словосполучення).
Володимир Винничёнко
УРИВОК З ОПОВІДАННЯ «БАБУСИН ПОДАРУНОК»
Саме на клечання в гості з села приїхала бабуся. Від
неї смачно пахло житнім хлібом, товстим полотном і ще
чимсь, чого Васько ніяк не міг розібрати. Голова бабусі
була замотана в велику хустку, а надворі аж горобці
обливались потом. З-під тої величезної страшної хустки
дивилось малесеньке, поморщене, як печёна картоплина, та
добре-дббре личко.
Коли бабуся усіх перецілувала, а Васько почоломкав
їй руцю, од якої теж пахло житнім хлібом, бабуся вийняла
з-за пазухи хустиночку.
У хустиночці було щось зав'язано.
— Оце тобі, шиночку, гоштйнчика привезла.
Розв'язавши хусточку, вона взяла старечими пальцями
срібного, зовсім новесенького карбованця * і піднесла
його до самих очей Васькбві.
Васькбві аж дух забило від такої несподіванки. Цілий
карбованець! Та ще ж новенький, блискучий, весь так і
грає. Але мама бабусю навіть за руку вхопила.
— Та бійтеся бога! Та як можна такому лобуряці такі
гроші давати. Оце, господи! Та він же їх зараз на табак
та на всяке чортзна-що пустить. Оддай бабусі зараз же!
Ну, та бабуся хоч і була замотана в хустку, а
показала себе молодчиною. Коли подарувала, так уже нема
чого назад лізти.
— Е, ні, він хлопчик бравёнький, він шануватиме ба-
бусів гоштйнчик, він його берегтиме та на добро пустить.
Егё ж, Васю? Шануватимеш?
— Шануватиму...— басом сказав Васько, а сам цупко
тримав карбованця в кишені в кулаці,— ану, хай тільки
спробують одняти.
— Ну, гляди ж ти мені, лобуряко, як протратиш гроші,
то й додому не навертайся. Поцілуй же руцю бабуні!
Васько обережно узяв бабусину руку своєю лівою (бо
праву держав з карбованцем у шщені) і чмокнув. Рука
* Карбованець — срібна монета за царської Росії.
202
була вся чисто в зморшках, горбиках, покарлючена, але*
така хороша, що Васько взяв та од себе ще раз тихенько
поцілував її.
оповідання «рассказ; сказание; повествование»
подарунок «подарок»
саме «как раз; именно»
клечання «зелень для украшения в троицын день»
смачно «вкусно; смачно»
житній «ржаной»
хустка «платок»
горобець «воробей»
величезний «огромный, огромнейший; громадный, громаднейший,
большущий, здоровенный; величайший»
картоплина «картофелина, картошина»
почоломкати «поцеловать, облобызать»
руця (в детской речи, ласковое слово) «рука»
теж «тоже, также»
вийняти «вынуть; извлечь, вытащить; достать; высвободить»
старечий «стариковский, старческий; старушечий; нищенский»
срібний «серебряный»
несподіванка «неожиданность, случайность»
блискучий «блестящий»
лобуряка «лоботряс; дубина»
гроші «деньги»
зараз «сейчас, сию минуту; тотчас, немедленно, немедля; теперь»
чортзна-що «чёрт знает что»
шанувати «уважать; почитать, чтить; ценить, считаться; беречь,
жалеть, заботиться; угощать, потчевать»
цупко «крепко; туго; цепко»
обережно «осторожно; осмотрительно; бережно; опасливо»
зморшка «морщина»
покарлючений «скрюченный»
З мовної скарбниці
вигріти гадюку (змію) в пазусі «пригреть змею на груди»
забиває, забило дух (дихання, подих) «захватывает, захватило
(спирает, сперло) дух (дыхание)»
лізти назад «отказываться от чего-нибудь»
навертатися на очі «попадаться на глаза»
світ за очі «куда глаза глядят»
скільки духу «во весь дух; со всех ног (бежать, убегать)»
словами мастйти «'льстить»
та й по всьому «только и всего, и только»
ВПРАВИ
1. Прочитайте уривок з оповідання «Бабусин подарунок» В. Вин-
ннчёнка. Знайдіть у ньому речення з прямим додатком і перекладіть їх
рідною мовою. Зверніть увагу на особливості вираження прямого
додатка в українській і російській мовах.
2. Побудуйте речення, поставивши подані слова в потрібній
граматичній формі:
203
Приїхати, ми, автобус, Київ, до. Натхненно, учитель,
про, розповідати, мандрівка. Поталанити, написати,
учитель, повість.
3. Виконайте завдання «Хто більше?», побудувавши речення з
опорними дієсловами везти, нести, писати й підібравши до цих дієслів
максимальну кількість додатків.
УРОК 5
Прийменникові конструкції
(Предложные конструкции)
Синтаксические особенности современного украинского
языка ярко выявляются в предложных конструкциях,
В украинском языке насчитывается свыше 200 предлогов.
Ойи в сочетании с падежами выражают множество
грамматических значений.
Русские предлоги у и в являются раздыми предлогами,
различаясь своими значениями, напр.: Мы встретились у
входа в театр; У него собирались друзья; Мы встретились
в театре; Мы приехали в-Киев. Украинские предлоги у
ив — фонетические варианты того же предлога. Их
употребление, в частности, регулируется правилами
чередования звуков: если предыдущее слово оканчивается на
согласный, употребляем предлог у, а если на гласный —
предлог в, сравните: Друзі збирались у нього и Друзі
збиралися в нього; Хлопець працював у Києві и Дівчина
працювала в Києві.
Украинским предлогам біля, кола, край с родительным
падежом, которые выражают пространственное значение
близости к предмету, соответствуют русские предлоги
около, возле, у, подле с родительным падежом: «Ще
побувають екскурсанти біля велетня дуба» (О. Гончар) —
Еще побывают экскурсанты около (возле) великана дуба;
«Ми стояли коло вікна» (Є. Гуцало) — Мы стояли у
окна\ «Застигла мати край могйли» (О. Довженко) —
Застыла мать у (возле, подле) могилы.
В украинском языке более распространены
сращённые (сложные) предлоги, выражающие исходный пункт
движения. Это предлоги з-за (із-за), з-поза, з-над, з4іо-
над, з-під, з-попід, з-перед, з-поперед, з-межи (з-між),
з-поміж (з-пдмежи), з-посеред, напр.: «Літак наближався
до Волги з-за далёкого лісу» (О. Ільченко); «Снаряди
з-поза річки летіли все частіше й частіше» (Л. Перво-
майський); «Лише з-над хмар часом прилине Прощання
204
З літом-журавлине» (П. Тичина); «Світає в долах,
Стожари сяють ген з-понад ріки» (А.* Малишко); «Батько
з розгону кидається в ріку й намагається впіймати
хлопчика, але той спритно вислизає з-під рук» (О. Донченко);
«А очиці, наче блискавиці, Так і грають з-пбцід брівок
темних!» (Леся Українка); «Сірїло вікно і то
розпливалося перед очима у велику безформну пляму, то зникала
зовсім з-пёред очей» (Д. Ткач); «Слова ніяк не
потовпляться малому з уст, різні денні враження одне з-поперед
одного постають у його уяві, думка думку випереджає,
побиває» (І. Вирган); «Та не встиг я в думці, В уяві
навтішатися Сулою, Як тут вона сама з-межи лози Поперёд
мене блиснула стрілою, Аж я спинився» (І. Вирган);
«Телефоніст вийшов з-поміж гіллястих дерев, усміхаючись
роті» (О. Гончар); «Стрільба, чимраз виразніша,
долітала звідусіль. З-посеред неї натреноване Хомине вухо
- вирізняло знайоме чахкання батальйонних мінометів —
там, і там, і там...» (О. Гончар). Современному русскому
литературному языку не свойственны сложные, предлоги
типа украинских поза, понад, попід, поміж, побіля, В
сравнении с пространственными простыми предлогами за,
над, під, між, біля они передают дополнительный оттенок
распространения в пространстве: «За містом, що аж
дзвеніло від ясного морозу, шугали у синьому небі літаки»
(О. Гончар); «Здавалось часом, що дощ падає не поза
тобою, а в тобі, що шум народився в твоїй істоті» (Є.
Гуцало); «Над вечірніми ланами грає сурмазолота» (В. Со-
сюра); «Туман стелеться понад ставом» (А. Головко);
«Гніздо звивають ластівки під дахом» (М. Рильський);
«Безмежний сніг рипів попід ногою» (М. Бажан); «Між
коморою та будиночком ворота й хвіртка» (О. Довженко);
«Повагом пройшлась поміж партами» (О. Гончар); «Біля
кузні кували підкови степовим жеребцям» (О.
Довженко) ; «Побіля хати бичачим диханням курився туманець»
(Г. Тютюнник).
В украинском языке предлог по со* значением места
движения или состояния сочетается с предложным паде-
Іком (укр. місцевим відмінком), а в русском — с датеЛь-
їздм падежом (укр, давальним відмінком): «Три дівчини,
сяудёнтки агрономиу Йшли взимку по доріжці лісовій»
||М. Рильський) — Три девушки, студентки агрономы,
[шли зимой по дорожке лесовой; «Щебечуть солов'ї по
молодих садках» (О. Довженко^ — Щебечут соловьи по
молодым садикам.
Следует обратить внимание на широкий круг
украинских предлогов в значении цели. К ним принадлежат пред-
205
логи для, задля, ради, заради, з метою с родительным
падежом, на, в, по, під, про с винительным падежом, напр.:
«Не задля жесту, не для якогось там манїрничання він
вносив увесь свій заробіток у той фонд» (Ю. Збанацький);
«Ні, ради честолюбності він ніколи не згодився б
ризикувати життям» (О. Гончар); «Мати все стерпить заради
щдстя дітей; 3 метою успішного розвитку
високопродуктивного тваринництва тут сіють кормові культури:»
(О. Діброва); «На сповідь йдем до Маркіяна» (І. Драч);
«Скатований Гонта збирається в мандри» (А. Малишко);
«їздили з Гнатом Романовичем до області по волок»
(Є- Гуцало); «Але після уроків ще треба йти копати ямки
під садок біля школи» (П. Панч); «Захопив про всяк
випадок рушницю» (Остап Вишня).
Не употребляется в современном украинском
литературном языке предлог з-за (із-за) в функции причины.
Русскому предлогу из-за в значений причины соответствует-
украинский предлог через с винительным падежом, напр.:
Из-за гостя приходилось спать на узком диванчике —
«Через гостя доводилося спити на вузькому диванчику»
(П. Панч). Украинский предлог з-за выражает только
значение исходного пункта движения: «Йде грозя з-за
верхогір'я...» (М. Рильський).
Иногда возникают затруднения в выборе украинских
предлогов в(у) и до в значении внутренних пределов
пространства. В современном украинском языке
пространственные предлоги в и до часто являются синонимичными,
н'апр.: «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Рильський);
«Генерал входить у темні сіни» (О. Довженко); «;Шепёта
загнала корову до хліва» (Є. Гуцало).
Олександр Довженко
УРИВОК ІЗ КІНОПОВІСТІ «ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА»
Я лежу на возі. Навколо, спинами до мене, дід і батько
з косарями. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих
озёр. Віз наш увесь дерев'яний: дід і прадід були чума"
ками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали,
притягає грім. До Десни верстов п'ять дуже складної дорогії,
Переїхати треба дві великі калюжі з гнилицями, що
ніколи не висихали, два мости, потім знов одну гнилицю,
потім два хутори з собаками і село Мале Устє по
вузесеньких кручених вуличках, далі треба їхати вздовж річки
крутим берегом і боятись, щоб не перекинутись у воду,
206
потім треба було брати праворуч униз і з розгону — через
річечку бродом, далі на гору і з гори, і знов на гору і з
гори, а далі праворуч раз і другий, і знов понад річкою
між осик і дубів, і вже аж там, над самою Десною, було
моє царство.
По дорозі косарі гомоніли про різне, злазили з воза
перед калюжами й на гору, потім сідали, і я знову бачив
навколо себе вгорі їх велетенські спини, а над спинами
і косами, які вони тримали в руках, як воїни зброю, у
високому тёмному небі світили мені зорі й молодик.
Пахне огірками, старим нёретом волока, хлібом, бйть-
ком і косарями, пахне болотом і травами, десь гукають,
і... зараз чую, деркачі й перепілки. Чумацький віз тихо
рипить піді мною, а в синім небі Чумацький Шлях
показує дорогу. Дивлюсь я на своє нёбо і повертаю з зозом і
косарями праворуч і ліворуч, і зоряний всесвіт цовертае
разом з нами, і я непомітно лину в сон щасливий.
Прокидаюсь я на березі Десни під дубом. Сонце
високо, косарі далёко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне
в'ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип,
кручі, ліс -ь- все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі
в пісок до Десни, миюся, п'ю воду. Вода ласкава, солодка.
П'ю ще раз, убрівши по коліна і витягнувши шию, як
лошак, потім стрибаю на кручу і гайда по сінокосу. І вже я
не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в
ліс — гриби. У лози — ожина. В кущі — горіхи. В озері
воду скаламучу — риба.
навколо «вокруг, кругом»
таємничий «таинственный, неведомый, неведанный»
треба «надо, нужно; требуется, необходимо, следует; надлежит,
полагается»
калюжа «лужа»
вздовж «вдоль»
бродом «вброд»
осйка «осина»
між «между»
гомоніти «разговаривать; беседовать; шуметь»
вгорі «вверху»
велетенський «великанский, исполинский, гигантский»
молодик «молодой месяц; новолуние»
' і «огурец»
«рыболовная сеть»
; «бредень; волок»
гукати «кричать, звать; окрикивать, окликать; гикать»
деркач «коростель, дергач»
рипіти «скрипеть»
Чумацький Шлях «Млечный Путь»
всесвіт ««селенная, мироздание»
стрибати «прыгать, скакать»
207
лошак «молодой конь»
ожйна «ежевика»
скаламутити «помутить, взмутить; взбаламутить»
З мовної скарбниці
підвезти воза (візка) «подложить свинью»
за спину не лле «сверху не каплет»
сісти в калюжу «сесть в лужу»
попасти (потрапити) в тенёта «попасть в сети»
як діра в мостІ «как пятое колесо в телеге»
ВПРАВИ
1. Прочитайте уривок із кіноповісті «Зачарована Десна» О.
Довженка. Випишіть прийменники, визначте їх функції та підшукайте до
українських прийменників російські відповідники.
2. Перекладіть оповідання «Музыкант» українською мовою.
З'ясуйте подібність і відмінність українських і російських прийменників:
МУЗЫКАНТ
Старый медвежатник сидел на завалинке и пиликал
на скрипке. Он очень любил музыку и старался сам
научиться играть. Плохо у него выходило, но старик и тем
был доволен, что у него своя музыка. Мимо проходил
знакомый колхозник и говорит старику:
— Брось-ка ты свою скрипку-то, берись за ружьё. Из
ружья у тебя лучше выходит. Я сейчас медведя видел в
лесу.
Старик отложил скрипку, расспросил колхозника, где
он видел медведя. Взял ружьё и пошёл в лес.
В лесу старик долго искал медведя, но не нашёл даже
и следа его.
Устал старик и присел на пенёк отдохнуть.
Тихо-тихо было в лесу. Ни сучек нигде не треснет, ни
птица голосу не подаст. Вдруг старик услыхал: «Дзенн!..»
Красивый такой звук, как струна пропела.
Немного погодя опять: «Дзенн!..»
Старик удивился:
«Кто же это в лесу на струне играет?»
А из лесу опять: «Дзенн!..» — да так звонко, ласково.
Старик встал с пенька и осторожно пошёл туда,
откуда слышался звук. Звук слышался с опушки.
Старик подкрался из-за ёлочки и видит: на
опушке разбитое грозой дерево, из него торчат длинные
щепки. А под деревом сидит медведь, схватил одну щепку
лапой. Медведь потянул к себе щепку и отпустил её.
208
Щепка выпрямилась, задрожала, и в воздухе раздалось:
«Дзенн!..» — как струна запела.
Медведь наклонил голову и слушает.
Старик тоже слушает: хорошо поёт щепка.
Замолк звук,— медведь опять за своё: оттянул щепку
и пустил.
Вечером знакомый колхозник ещё раз проходил мимо
избы медвежатника. Старик опять сидел на завалинке
со скрипкой. Он пальцем дёргал одну струну, и струна
тихонечко пела: «Дзенн!..»
Колхозник спросил старика:
— Ну что, убил медведя?
— Нет,— ответил старик.
— Что ж так?
— Да как же в него стрелять, когда он такой же
музыкант, как и я?
И старик рассказал колхознику, как медведь играл на
расщеплённом грозой дереве.
(Бианки Виталий. Рассказы и сказки. К., 1988)
3. Складіть п'ять речень, у яких прийменник по вимагає місцевого
відмінка іменників. Перекладіть ці речення рідною мовою.
4. Визначте, з якими відмінковими формами поєднуються
прийменники в конструкціях:
Бути в саду, увійти в хату, гостювати в сестри;
зустрітися з братом, зійти з вершини, промовляти з годину; сидіти
під липою, заїхати під дерева.
5. Прочитайте статтю <<Родовий відмінок часу» Б. Антонёнка-
Давидовича. Складіть українською і рідною мовами речення, які б
розрізнялися родовим відмінком часу в українській мові і
прийменниковими сполуками часу в російській мові.
РОДОВИЙ ВІДМІНОК ЧАСУ
(РОДИТЕЛЬНЫЙ ПАДЕЖ ВРЕМЕНИ)
Українська мова характеризується використанням
родового відмінка іменників, щоб означити час. Російська
мова знає в таких випадках прийменник із знахідним
відмінком іменника: тої ноче—в ту ночь, цього літа —
в это лето. Наведемо кілька прикладів із класичної
літератури й фольклору: «Одної ночі приснився мені сон»
(Марко Вовчок); «А чула ти, що сталося сеї ночі?» (Леся
Українка); «...малий Василько, якому тільки цієї весни
пошили штани» (С. Васйльченко); «Накрили очі темної
ночі, легше в могилі спочинув» (народна пісня).
З цього можна зробити висновок, що, йдучи за
традицією класикр й живої народної мови, ліпше сказати по-
8 3-255 209
українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод»,
а не «У той день...» Проте слід пам'ятати, що родовий часу
не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих
днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»).
Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів,
стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником:
«у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у
давнину», «у (під) хуртовину».
(Антонёнко-Давидович Борис. Як ми говоримо. К., 1991)
УРОК б
Речення з присудковими словами
на -но, -то
(Предложения со сказуемостными словами на -но, -то)
В уроках 1 и 4 мы уже рассматривали некоторые
особенности сказуемостных слов на -но, -то. В частности,
указывалось, что изучающие украинский язык сразу
обращают внимание на предложения с данными формами.
.Широкое употребление глагольных форм на -но, -то
в функции сказуемостного слова является одной из
синтаксических особенностей, отличающей украинский язык
от русского. В предложениях с формами на -но, -то нет
подлежащего, и зависимым членом предложения
выступает винительный падеж имён существительных или
местоимений. Обычно винительный падеж в качестве прямого
дополнения стоит перед сказуемостным словом на -но,
-то. Вы убедитесь в этом, уяснив порядок слов, например,
в известной украинской народной песне:
Ой у полі жито
Копйтами збйто,
Під білою берёзою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
В большинстве случаев в русском языке вместо
украинских форм на -но, -то используются страдательные
причастия в функции сказуемого, сравните: Ці теплі слова
сказано не про вас — Эти теплые слова сказаны не о вас;
Передплату на журнали продовжено — Подписка на
журналы продлена; Ці кадри фільму знято у Львові — Эти
кадры фильма сняты во Львове.
210
Следует подчеркнуть, что глагольные формы на -но,
-то никогда не употребляются с существительными в
творительном падеже (укр. орудному відмінку),
обозначающем деятеля. При указанных глагольных формах
творительный падеж может выступать только в значении орудия
или средства, напр.: Листа написано олівцем; Ялину
зрубано сокирою.
Сказуемостные формы на -но, -то часто встречаются
в языке художественной литературы и в разговорной речи.
Приведем пример талантливого использования этих форм
поэтессой Линой Костенко: «Мучено. Мічено. В душу на-
смічено. Долю окрадено й плівку засвічено».
ЖИТТЯ СЛОВА
Порівняймо вік людини і слова. Людина прожити двісті
років не може. Для слова ж цей вік звичайний. Ним слово
не здивуєш. Скільки років виповнилося, наприклад,
іменникові картопля? Він не вирізняється ні особливою
формою, ні змістом. Здається, в нашій мові живе з дуже
давніх пір. Проте слово картопля називає овоч, який
примандрував на Україну порівняно недавно, у 18 столітті.
Услід за овочем воно через російську й польську мови
запозичено з німецької назви КагіоїГеі. Слово поступово
пристосувалося до нових умов і зазвучало по-українськи
картопля. Років йому тепер понад двісті. Простує вже до
свого трьохсотліття. До похилого віку слову ще далёко.
Коли скинути з пліч якусь сотню років, то матимемо
слово якраз у повній силі. До таких понадстолітніх слів
залежить мрія. Це запашне слово вирізьблено за
найвищими вимогами краси. Приємно, що добре знаємо його
рік народження — 1873. Саме цього року написано вірш,
присвячений Олені Пчїлці — матері Лесі Українки. У
вірші вперше використано нове слово мрія. Воно влилося
в українську мову і збагатило її виражальні можливості.
Це слово, витворене Михайлом Старйцьким, перетнуло
сторіччя, але гучйть дзвінкоголосо.
Іноді слово затихає і, знеможене, зникає у плині літ.
Так сталося з молодим для нас словом кібернетика. Ми
його вважаємо словом новим, яке побачило світ у вік
науково-технічного прогресу. А насправді це слово
народжено вдруге або і втретє. Спочатку термін кіЬегпеіікеГу
значенні «мистецтво керування» вжив давньогрецький
філософ Платон. Минуло майже два тисячоліття — і слово
кібернетика знову зазвучало у французького фізика й
8* 211
математика Андре-Марї Ампера, який надав йому іншого
змісту. Французький учений почав мислити про науку
керування суспільством. Проте знову слово було забуто.
Щасливішу долю для нього принесло 20 століття. Рік
1947 став роком третього народження терміна
кібернетика. Оживив слово основоположник кібернетики Нбр-
берт Вїнер і запровадив його в новому значенні «наука
про загальні закони одержання, зберігання, передавання
й перетворення інформації у складних керуючих
системах». Воно немовби чекало поклику часу й поспішило до
багатьох мов світу. Слово кібернетика стало звичним і
в українській мові.
людина «человек; личность»
звичайний «обыкновенный; обычный; обыденный; привычный;
принятый, общепринятый; простой, рядовой, заурядный»
здивувати «удивить; изумить, поразить; озадачить»
наприклад «например»
вирізнятися «выделяться»
особливий «особенный; особый; сугубый»
здається «кажется; по-видимому»
проте «однако, но; все же»
овоч «овощи; плод, плоды»
мандрувати «путешествовать, странствовать; скитаться; кочевать; идти,
отправляться, направляться; уходить»
запозичити «заимствовать, позаимствовать; перенять»
пристосуватися «приспособиться; приладиться; примениться;
приноровиться; сообразоваться; подладиться»
умова «условие»
похйлий (о возрасте) «преклонный»
якййсь «какой-то, один; некий, некто; какой-нибудь»
запашний «душистый, ароматный, пахучий, благоуханный, благовонный»
вирізьбити «вырезать; высечь; изваять»
найвищий «самый высокий, наивысший, выше всего; высочайший;
высший; верховный»
вимога «требование»
приємно «приятно»
перетяти, перетнути «пересечь; перерезать; преградить; пресечь»
гучати «звучать»
дзвінкоголосо «звонко»
знеможений «изнеможённый, изнемогший»
зникати «исчезать, пропадать; скрываться»
плин «течение»
вважати «считать, полагать; признавать; принимать; числить;
принимать во внимание»
насправді «на самом деле; в действительности»
вдруге «вторично, (во) второй раз; повторно»
втретє «в третий раз»
спочатку «вначале, первое время, на первых порах, сначала,
первоначально; раньше, прежде»
мистецтво «искусство»
керування «управление, правление; руководство»
надати «предоставить; дать; присвоить; присудить; произвести; придать;
сообщить; облечь; привести»
212
запровадити «ввести; завести; учредить; насадить»
загальний «общий; всеобщий»
одержання «получение» '
зберігання «сохранение; хранение»
перетворення «превращение, претворение; преобразование»
немовби «будто бы, как будто бы, словно, точно, как бы»
чекати «ждать; дожидаться, поджидать; выжидать»
поклик «зов; клич; призыв»
звичний «привычный; обычный»
З мовної скарбниці
Сказано — зроблено «Сказано — сделано»
шито й крито, шйто-крйто «шито-крыто, шито да (и) крыто»
За моё жито та й мене побито.
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Випишіть речення з присудковими словами
на -но, -то й перекладіть ці речення рідною мовою.
2. Утворіть від дієслів виконати, забути, перекласти, посіяти,
розбити присудкові форми на -но, -то і складіть речення з цими формами.
3. Перекладіть українською мовою. Порівняйте російські речення
з пасивними дієприкметниками (рос. страдательными причастиями)
й українські речення з присудковими формами на -но, -то:
Культурные люди стали на точку зрения следствия:
работала шайка гипнотизеров и чревовещателей,
великолепно владеющая своим искусством.
Меры к ее поимке, как в Москве, так и за пределами ее
далеко, были, конечно, приняты немедленные и
энергичные, но, к великому сожалению, результатов не дали.
Именующий себя Воландом со всеми своими присными исчез
и ни в Москву более не возвращался и нигде вообще не
появлялся и ничем себя не проявил. Совершенно
естественно, что возникло предположение о том, что он бежал
за границу, но и там нигде он не обозначился.
Следствие по его делу продолжалось долго. Ведь как-
никак, а дело это было чудовищно! Не говоря уже о
четырех сожженных домах и сотнях сведенных с ума людей,
были и убитые. О двух это можно сказать точно: о
Берлиозе и об этом злосчастном служащем в Бюро по
ознакомлению иностранцев с достопримечательностями Москвы,
бывшем бароне Майгеле. Ведь они-то были убиты.
Обгоревшие кости второго были обнаружены в квартире № 50
по Садовой улице, после того как потушили пожар. Да,
были жертвы, и эти жертвы требовали следствия.
Но были и еще жертвы, и уже после того, как Воланд
покинул столицу, и этими жертвами стали, как это ни
грустно, черные коты.
Штук сто примерно этих мирных, преданных человеку
213
и полезных ему животных были застрелены или
истреблены иными способами в разных местах страны. Десятка
полтора котов, иногда в сильно изуродованном виде, были
доставлены в отделения милиции в разных городах.
Например, в Армавире один из ни в чем не повинных зверей
был приведен каким-то гражданином в милицию со
связанными передними лапами.
(Булгаков Михаил. Мастер и Маргарита. К-, 1988)
УРОК 7
Словосполучення (Словосочетание)
В большинстве случаев словосочетания в украинском
и русском языках строятся одинаково, напр.: читати
статтю — читать статью, писати матері — писать матери,
рубати сокирою — рубить топором, працювати в селі —
работать в селе, запропонувати вивчити — предложить
выучить, гарно співати — красиво петь; мальовнича
Україна — живописная Украина, тези доповіді — тезисы
доклада, зустріч на Десні — встреча на Десне, прогулянка
верхи — прогулка верхом, бажання малювати — желание
рисовать и др. Вместе с тем каждый из языков выявляет
в организации словосочетаний свои особенности. Назовем
основные различия в построении словосочетаний:
1. В украинском языке глаголы наближатися,
підкрадатися, доторкатися, припадати, притулятися, прилипати,
приєднуватися, прислухатися, звикати, готуватися .и под.
управляют родительным падежом с предлогом до,
соответствующие глаголы в русском языке — дательным
падежом с предлогом к: наближатися до будинку —
приближаться к дому, звикати до труднощів — привыкать к
трудностям, готуватися до польоту — готовиться к полету.
2. В украинском языке при прилагательных типа
високий, малий, бідний, багатий, веселий, хворий
употребляется винительный падеж с предлогом на, а в русском —
творительный падеж: високий на зріст — высокий ростом,
малий на зріст — малый ростом, бідний на кисень —
бедный кислородом, багатий на вітаміни — богатый
витаминами, веселий на вдачу — веселий нравом, хворий на
грйп — больной гриппом.
3. Украинские прилагательные в форме сравнительной
степени требуют или вшштельного падежа с предлогом
за (редко с предлогом над), или родительного падежа с
предлогом від, или именительного падежа с союзом ніж,
214
данные же формы прилагательных в русском языке —
родительного падежа или именительного падежа с
союзами чем, нежели: вищий за батька, вищий від батька,
вищий, ніж батько — выше отца, выше, чем (нежели)
отец; витриваліший за коня, витриваліший від коня,
витриваліший, ніж кінь — выносливее лошади, выносливее,
чем (нежели) лошадь (см. урок 4).
4. В украинском языке предлог по с пространственным
значением при глаголах движения и нахождения
сочетается с предложным падежом (укр. місцевим відмінком),
а в русском языке — с дательным падежом (давальним
відмінком): бродити по полях — бродить по полям,
стояти по дворах — стоять по дворам (см. урок 5).
5. Украинский и русский языки различаются, в
частности, синтаксической сочетаемостью следующих опорных
слов словосочетания:
дотримувати слова — сдерживать слово
набувати досвіду — приобретать опыт
прагнути спокою — стремиться к спокойствию
учитися музики — учиться музыке
вибачати дітям — извинять детей
докоряти сестрі — упрекать сестру
дякувати друзям — благодарить друзей
зрадити брата — изменить брату
наслідувати вчителя — подражать учителю
опановувати вправи — овладевать упражнениями
розмовляти українською мовою — изъясняться на украинском языке
належати до шістдесятників — принадлежать к шестидесятникам
глузувати з незнайомця — насмехаться над незнакомцем
радіти з успіхів — радоваться успехам
дбати про (за) нащадків — заботиться о потомках
готовий до виступу — готов к выступлению
звичний до навантажень — привычный к нагрузкам
любов до Вітчизни — любовь к Отчизне
ненависть до ворогів — ненависть к врагам.
Олесь Гончар
УРИВОК З РОМАНУ «СОБОР»
Стоїть птаха, поглядає з соборної висоти на улюблену
свою з жабенятами сагу, що віддалік поблискує при місяці
плёсом, озирає сріблясті шатра акацій, що окутали Зачіп-
лянку густим медвянйстим духом.
Материзна все тут, предківщина студёнтова. Віки
промовляють до нього в цей опівнічний час, коли вже не джме-
лять моторчики по садках, не шелестить вода із шлангів
і над заколисаною в місячнім сяйві Зачіплянкою, над її тй-
215
хими вуличками панує тільки червона сторожкість нёба
та спокійна ясність собору. Вночі собор ніби ще
величавіший, ніж удень. І ніколи не набридає студентові на нього
дивитись. Один із тих велетів тисячолітніх, що розкидані
по всій планеті,— то мов похмурі цитаделі стоять з
щілинами вікон-бійнйць, то стрілчастими шпилями десь
черкаються хмар, то в розлогих опуклостях бань відтворюють
образ нёба... Серед людських поколінь, серед текучих
віків височать незрушно, оклечавши себе сймволами-оз-
добами, кам'яними химерами, вкарбувавши в собі
пристрасті епох. І коли ті, далекі, прийдущі, виринувши з
глибин всесвіту, наблизяться колись до нашої планети, перше,
що їх здивує, безсумнівно, будуть... собори! І ті, зоряні,
теж стануть дошукуватись тайни пропорцій, ідеального
суголосся думки й матеріалу, шукатимуть ніким досі не
розгадані формули вічної краси!..
Так буде, студент певен цього.
Безвітряно, і коксохімівського диму сьогодні не чути.
Мёдом акацій пахне зачіплянська вуличка Весела. Шпо-
ришём затяглась попід парканами, а посередині пухкий
килим пилюки, і по ньому легко пахкають студентські,
розбиті на тренуваннях, кеди. Хоч ніде ще хлопець і не літав,
а йде по зачіплянському килиму, мов космонавт...
Для нього,.для Баглая-молодшого, тут епіцентр життя.
Тут чутніше, ніж будь-де, промовляє до тебе навколишній
світ своєю мудрою нічною тишею, химерною рослинною
в'яззю на відбілених місяцем шлакових стінах. Вночі
вражає тебе оце буйне зачіплянське барокко кетяжистих
акацій та виноградного буйнолйстя. Все змінилося,
розрослось, переплелось, і в усьому, в єдності всього —
гармонія. І самий смисл буття чи не в тому, щоб пити красу
цих ночей, жити у мудрій злагоді з природою, знати
насолоду праці і поезію людських взаємин? І щоб навчитися
цим дорожити, відчути потребу це берегти... Спочиває
Весела, натрудившись, нагаласувавшись за день,
розметавши натовпи своїх сірих, канючливих клопотів. Міцно
спить під наркозом акацій, що аж до відчинених вікон
звисають своїм рясним сріблястим суцвіттям. Не видно
ні веранд, ні парканів, ні нужників — все повите нічними
фантазіями акацій, химер'ям тіней. Тиша, сон і цвіт. Щось
є чаклунське в таємничості нічного цвітіння, в місячнім
мареві й тиші цих світлих акацієвих ночей. Все у спочинку,
тільки дихають повно легені нёба та височить над
селищами собор, чатує зачіплянські сни й сновидіння.
улюблений «любимый; излюбленный»
жабеня «лягушонок»
216
сага «(речной) залив»
віддалік «издали; поодаль, в отдалении; вдалеке, вдали»
поблискувати «сверкать; мелькать»
плёсо «плёс»
озирати «осматривать, оглядывать; обозревать»
сріблястий «серебристый»
шатро «шатёр»
матерйзна «наследство, полученное после смерти матери; родное»
промовляти «проговаривать, произносить, молвить; говорить;
обращаться»
опівнічний «полночный, полуночный»
заколисаний «убаюканный; укачанный»
сяйво «сияние»
панувати «господствовать; властвовать, владычествовать;
главенствовать; царить, царствовать»
сторожкість «сторожкость; осторожность; настороженность, чуткость;
опасливость»
набридати «надоедать»
вёлет «великан, исполин, гигант»
стрілчастий «стрелоподобный, стрелообразный, стреловидный»
черкатися «касаться; задевать; черкать»
розлогий «широкий; раздольный, пространный; развесистый; отлогий;
покатый»
опуклість «выпуклость»
баня «купол»
відтворювати «воспроизводить; воскрешать»
височіти «выситься, возвышаться»
незрушно «неподвижно»
оклечати «убрать (украсить) зеленью»
оздоба «украшение»
вкарбувавши «зарубив; отметив; запечатлев»
пристрасть «страсть»
виринувши «вынырнув»
здивувати «удивить, поразить; озадачить»
безсумнівно «несомненно»
дошукуватися «доискиваться»
суголосся «стройндсть, гармоничность; согласность»
певен «уверен»
шпорйш «спорыш»
пухкйй «рыхлый; пухлый, пушистый; пышный»
кйлим «ковер»
чутніше «слышнее, явственнее, громче»
будь-де «где-нибудь, где-либо; где угодно; где бы то ни было»
вражати «поражать, потрясать; изумлять»
кетяжистий «гроздевидный»
злагода «согласие, лад, мир; примирение»
насолода «наслаждение; блаженство, упоение; сладость»
взаємини «отношения, взаимоотношения»
відчути «ощутить, почувствовать»
спочивати «отдыхать, покоиться»
нагаласувавшись «нашумевшись; нагалдевшись»
натовп «толпа; скопление»
клопоти «хлопоты; .заботы, маета; обуза»
міцно «крепко; прочно; основательно; сильно; мощно; плотно; надёжно»
відчинений «открытый; отворенный»
ряснйй «густой; частый, обильный»
нужник «уборная»
217
чаклунський «колдовской; чародейский»
таємничість «тайна; таинственность; затаённость; сокровенность»
чатувати «караулить, сторожить, охранять; поджидать; подстерегать;
выжидать; остерегаться»
З мовної скарбниці
брати (взяти) втямки «осознавать (осознать); понимать (понять)»
датися втямки «запомниться; врезаться в память»
приходити (прийти) до тями «приходить (прийти) в сознание (себя)
дати прочухана (прочуханки) «задать трёпку»
накивати п'ятами «намазать пятки, дать тягу»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Визначте спільне й відмінне в будові
словосполучень в українській і російській мовах. Випишіть речення з
прийменником по й перекладіть їх рідною мовою.
2. Складіть речення, поставте подані слова в потрібній
граматичній формі:
Солов'ї, по, витьохкувати, садки. Діти, гриби, збирати,
піти, по, ліс, до. Ми, по, загрузнути, коліна, сніг, в. Я, знати,
по, закохана, що, вона, вуха, що, я, в. По, стояти, боки,
жита, обидва, шлях, задума, в. Вийти, якась, по, ми,
будинок, хвилина, з. Дівчина, по, бігти, поле.
3. Придумайте речення, увівши до них подані в пункті 5 уроку
словосполучення.
4. Перекладіть українською мовою:
Александр Афанасьевич Потебня
A835—1891)
Александр Афанасьевич Потебня — выдающийся
украинский и русский филолог. От своих
ученых-современников А. А. Потебня отличался необычайной широтой
научных интересов и энциклопедизмом знаний. Это
отчетливо проявилось в его трудах: они посвящены русской
грамматике (основной труд — «Из записок по русской
грамматике» в 4-х томах), звуковому строю русского
языка, различиям южных и северных русских говоров,
истории украинского и русского языков, их
сравнительному анализу, истории основных грамматических
категорий. Особенно значительные результаты, полученные
А. А. Потебней при сопоставительном изучении им
синтаксиса восточнославянских языков.
В этих работах использован обширный материал,
который разобран с такой основательностью, даже
дотошностью, с привлечением столь многочисленных источни-
218
ков, что в течение многих десятилетий труды А. А. По-
тебни оставались непревзойденным образцом
лингвистических исследований.
И это лишь часть научного творчества талантливого
ученого. Язык он рассматривал как компонент культуры,
духовной жизни народа. Отсюда интерес А. А. Потебни к
обрядам, мифам, песням славян: ведь здесь язык
воплощается в разнообразных, порой причудливых формах.
И Потебня тщательно изучает поверья и обычаи русских
и украинцев, сопоставляет их с культурой других
славянских народов и публикует несколько капитальных работ,
составивших вклад не только в языкознание, но и в
фольклористику, искусствоведение, этнографию, историю
культуры.
(Энциклопедический словарь юного филолога
(языкознание). М., 1984).
УРОК 8
Звертання (Обращение)
В отличие от русского языка в украинском языке
обращение выражается специальным звательным падежом
(укр. кличним відмінком). Этот падеж обычно встречается
в четырех типах предложений.
Наиболее четко значение обращения передают
предложения с глагольным сказуемым в форме повелительного
наклонения, напр.: «Чоловіче мій, запрягай коня!» (Л.
Костенко) ; «Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в тузі
за літом, у тузі» (П. Тичина); «Моя пісне, на гори зійди
І впади, ніби річка зі скелі» (Д. Павлйчко).
Обращение может входить в состав любого
предложения. Часто звательный падеж вклинивается в
предложения, в которых он занимает сравнительно с
побудительными предложениями более свободную позицию,
напр.: «Костю мій, Костю, синьоокий бродяго, Он весна
викреслює шлях по птицях» (А. Малишко); «Мій сйнку,
Нема такого зілля на землі, Щоб серце лікувати ним»
(Д. Павлйчко); «Рбно, блакитна Рбно, Я мов спочатку
росту, Дівчат уявляючи гроно На твоєму мосту» (М.
Рильський).
Обращение может относиться к местоимению второго
лица во всех его падежных формах, конкретизируя в
предложении содержание этого местоимения: «Рідна мати
моя, ти ночей не доспала» (А. Малишко); «— Чи вам,
синьйори, не здається дивним, що труд митця оцінює
219
слимак?» (Л. Костенко); «Я вас люблю великою
любов'ю, Моя старенька мамо, тату мій» (Д. Павлйчко).
Иногда звательный падеж сам образует предложение-
обращение, выражающее эмоциональное состояние
говорящего, напр.: «О, панно їнно, панно Інно! Я — сам.
Вікно. Сніги...» (П. Тичина); «— Тату! — більше нічого
не промовляє, біжить і опускається на землю біля батька
(М. Стельмах); Іваночку!» (Л. Костенко).
Максим Рильський
УРИВОК ІЗ КНИЖКИ «ДАЛЕКІ НЕБОСХИЛИ»
І от у цьому справді прекрасному Парижі, в
затишному парку Тюільрї, закралась мені в серце та хвороба,
що має «красиве» іноземне ім'я: ностальгія, а по-нашому
зветься: туга за рідним Краєм. І написалось —
СОЛОВ'ЯМ УКРАЇНИ
В розлуці з вами, солов'ї Вкраїни,
Так ниє серце, що аж сміх бере
З самого себе. Хоч воно й старе,
А в рідний край, як в юність давню, лине.
Дива Версалю, Лувру красота
. Та й Ёйфелева башта не поможе.
Воно, звичайно, гостеві негоже
В Парижі думать про свої міста.
Про Лбхвицю, про Миргород, про Сквйру,
Про Голосіївський веселий гай,—
Булонський ліс, поёте, споглядай,
Подібний і до раю, і до виру!
Тут люди приязні. Навкруг рясні
Стоять сади, платани і каштани,
Та шелест верб у пам'яті не тане,
Він ще чутніший тут, на чужині.
Ти груди краєш поглядом дитини,
Печеш і мучиш, рідний краю мій,
П'яниш, як жоден налземлі ^напій...
Тужу за вами, солов'ї Вкраїни!
220
От і про вёрби заговорив, і про солов'їв... Біда з тією
ностальгією!
У Провансі, в чарівній долині, вкритій пахучими
травами і чагарниками, одній з тих овіяних духом лаванди
долин, які описував Альфонс Доде, я почув таки солов'їв.
І чорнобривці побачив, зовсім як наші...
затишний «тихий; безветренный; покойный, уютный; укромный»
хвороба «болезнь, недуг; нездоровье, недомогание»
туга «тоска, уныние, печаль, кручина; скорбь; грусть»
башта «башня»
гай «роща; лес»
споглядати «созерцать; наблюдать; посматривать»
вир «водоворот, пучина; омут»
приязний «дружеский, дружественный; дружелюбный; приветливый,
ласковый; приятный»
танути «таять; иссякать; млеть»
краяти «резать, разрезать; терзать; раздирать»
жоден «ни один, ни единый; никакой»
напій «напиток; питьё»
тужйти «тосковать, горевать»
чарівний «волшебный, колдовской, чародейственный, чародейский;
чарующий, обворожительный, очаровательный, обаятельный,
пленительный; неотразимый; прелестный, восхитительный; волшебный,
упоительный; подкупающий»
чагарник «кустарник, кустарниковые заросли; поросль»
чорнобривці «бархатцы, бархатки»
З мовної скарбниці
Боже поможи (помагай)! «приветствие с пожеланием успешной работы»
Борони (боронь) Боже!
Крий Боже! | «выражение нежелательности,
Не дай (не приведи) Боже! ) отрицания чего-либо»
Дай Боже! «выражение пожелания»
Дай Боже ноги «скорее удирать, бежать»
На тобі, небоже що мені негоже.
Не дай, Боже, з Івана пана.
ВПРАВИ
1. Прочитайте уривок із книжки «Далекі небосхили» М. Рильського.
Знайдіть у ньому речення з кличним відмінком. Замініть подану в тексті
форму числа кличного відмінка протилежною формою числа.
Перекладіть речення із звертанням рідною мовою.
2. Поширте речення, увівши до них звертання:
Заспівайте пісню веселеньку. Чому схвильовано
слухаєш ти розповідь? Ми маємо прочитати цю книжку. Ми
дякуємо тобі за пораду. Листуюся з тобою вже два роки.
3. Перетворіть розповідні речення на спонукальні з кличним
відмінком:
221
Ми плекаємо рідну мову. Дівчина прислухається до
шелесту листя. Ви не боїтеся заглядати у словник. Петро
не має гніву до моїх порад. Наталка саджає деревце.
4. Перекладіть українською мовою. Поставте звертання у
відповідній формі:
Будто серая тень мелькнула за деревьями. И сейчас же
оттуда глухое рычание и тявк, точно псы сцепились.
Выпрямился лесник, сдёрнул ружьё с плеча, рванул
вперёд.
За деревьями над кучей окровавленных костей,
оскалив зубы и подняв шерсть, стояли два волка. Кругом
валялись, сидели еще несколько...
Страшно вскрикнул лесник и, не целясь, выпалил
сразу из обоих стволов.
Ружьё крепко отдало ему в плечо. Он покачнулся и
упал в снег на колени.
Когда разошелся пороховой дым, волков уже не было.
В ушах звенело от выстрела. И сквозь звон ему
чудился жалобный Егоркин голос: «Тять!»
Лесник зачем-то снял шапку. Хлопья снега падали на
ресницы, мешали глядеть.
— Тять!..— так внятно опять почудился тихий
Егоркин голос.
— Егорушка! — простонал лесник.
— Сними, тять!
Лесник испуганно вскочил, обернулся...
На суку большого дерева, обхватив руками толстый
ствол, сидел живой Егорка.
— Сынок! — вскрикнул лесник и без памяти кинулся
к дереву.
Окоченевший Егорка мешком свалился на руки отцу.
Духом домчался лесник до дому с Егоркой на спине.
Только раз пришлось ему остановиться — Егорка пристал,
лепечет одно:
— Тять, бердану мою подбери, бердану...
(Бианки Виталий. Рассказы и сказки. К-, 1988)
УРОК 9
Вставні слова, словосполучення й речення
(Вводные слова, словосочетания и предложения)
Вводные единицы выражают отношение говорящего к
высказываемой мысли или характеризуют способ ее
оформления. По строению эти единицы бывают разными: сло-
222
вами, словосочетаниями и предложениями, напр.: «У
Люксембурзі або десь в Монако, мабуть, немає мислячих
інако» (Л. Костенко) — В Люксембурге или где-то в
Монако, наверно, нет мыслящих инако; «Певна річ, є в
письменницькій майстерності свої специфічні таємниці, якими
кожному з нас треба оволодівати» (О. Гончар) —
Разумеется, есть в писательском мастерстве свои
специфические секреты, которыми каждому из нас следует
овладевать; «Поміж людьми, як кажуть, добре й нам» (Л. Глї-
бов) — Среди людей, как говорят, хорошо и нам. Отметим
среди важнейших признаков вводных единиц в первую
очередь общее их значение — отношение говорящего к
сообщаемому, а также доминирующую роль вводных слов
как специализированных средств выражения значения
вводности и выделение вводных единиц в речи специальной
интонацией.
Вводные слова, словосочетания и предложения
передают следующие значения:
а) уверенность, достоверность: безперечно (рус.
бесспорно), безумовно (рус. безусловно), звичайно (рус.
конечно, разумеется, несомненно), звісно (рус. конечно),
зрозуміло (рус. понятно, разумеется), справді (рус.
действительно, в самом деле), розуміється (рус.
разумеется), дійсно (рус. действительно), щоправда (рус. правда),
природно (рус. естественно, естественным образом),
признатися (рус. признаться), без сумніву (рус. без
сомнения), певна річ (рус. разумеется; конечно; несомненно,
известное дело), слово честі (рус. честное слово), правду
кажучи (рус. правду говоря (сказать), смію запевнити
(рус. смею заверить), я знаю (рус. я знаю), немає сумніву
(рус. нет сомнения) и др. Напр.: «Іншим разом Хаєцький,
безперечно, зважив би на Маковейові просьби» (О.
Гончар); «Воно, звичайно, гостеві негоже В Парижі думать
про свої міста» (М. Рильський); «— Він вірші пише,
слово честі!» (В. Козаченко); «Твори Катерини Білокур
назавжди ввійшли в золотий фонд української
національної культури, а найкращі з них, сміливо можемо сказати,
збагатили й скарбницю світового мистецтва» (О. Гончар);
б) предположение, неуверенность, сомнение: мабуть
(рус. вероятно, наверно; должно быть; пожалуй), може
рус. может быть, быть может), а може (рус. может быть),
можливо (рус. возможно), пёвно (рус. верно, наверно;
вероятно; должно быть), напевно (рус. наверно, по всей
вероятности), очевидно (рус. очевидно, по-видимому, по
всей вероятности), видно (рус. видно, видимо,
по-видимому), здається (рус. кажется), ймовірно (рус. вероятно),
223
видається (рус. кажется), бува (рус. случайно; в случае
чего), сподіваюся (рус. надеюсь), треба гадати (рус. надо
полагать)у як видно (рус. как видно), як здається (рус.
как кажется) и под. Напр.: «Може, в дальнюю дорогу
послать солов'я...» (А. Малишко); «Здається, саме тоді
пробудилася моя свідомість — відчуття рідного і раз навік
даного» (В. Шевчук); «Бачити в маленькій дитині
завтрашню дорослу людину — ось у цьому, мені здається,
полягає життєва мудрість батька, матері, педагога, всіх, хто
виховує дітей» (В. Сухомлйнський);
в) эмоциональную оценку сообщаемого, чувства
(радость, сожаление, удивление, негодование и под.)
говорящего: на радість (рус. к радости), на щастя (рус. к
счастью), на жаль (рус. к сожалению), на превеликий жаль
(рус. к великому (величайшему, глубокому, крайнему)
сожалению, к большому прискорбию), на диво (рус. к
удивлению), на лихо (рус. к несчастью), як на лихо (рус.
как на беду, к несчастью, по несчастью), на біду (рус. на
беду, к несчастью), як (мов) на гріх (рус. как на грех),
як на зло (рус. как на зло), чого доброго (рус. чего
доброго), нівроку (рус. не сглазить бы), хвалити долю (рус.
слава Богу), на сором (рус. к стыду), соромно казати (рус.
стыдно говорить) и др. Напр.: «Посковзнувшись,
Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку. Під ногами
була безодня, та, на щастя, вона вхопилась за кущ очерету
й вилізла» (М. Коцюбинський); «На жаль, маю недовіру
до нього» (О. Довженко); «Хвалити долю, живим
повернувся» (М. Стельмах);
г) источник сробщения: кажуть (рус. говорят), як
кажуть (рус. как говорят), як то кажуть (рус. как говорят,
как говорится), мовляв (рус. мол, дескать; так сказать),
повідомляють (рус. сообщают), за висловом... (рус. по
выражению...),, на думку... (рус. по мнению...), на мою
(твою, його, її, їх) думку (рус. по моему (твоєму, его, ее,
их) мнению), по-моему (рус. по-моему), на мій погляд
(рус. на мой взгляд), гадаю (рус. полагаю), пам'ятаю
(рус. помню), чую (рус. слышу), бачу (рус. вижу) и под.
Напр.: «Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само
прийде» (Панас Мирний); «То родички мені й
переказують: оттак люди плёщуть, мовляв» (Ганна Барвінок);
«На її погляд, він був гарний» (М. Коцюбинський);
д) связь мыслей, последовательность изложения,
логическую упорядоченность речи, выделение главного в
сообщении, подчёркивание вывода: по-пёрше (рус.
во-первых), по-друге (рус. во-вторых), нарешті (рус. наконец),
зрештою (рус. впрочем), з одного боку (рус. с одной сто-
224
роны), з другого боку (рус. с другой стороны), до речі
(рус. кстати), між іншим (рус. между прочим), крім того
(рус. кроме того, помимо того), навпаки (рус. наоборот),
отже (рус. итак, таким образом; следовательно), а отже
(рус. следовательно), таким чином (рус. таким образом),
виявляється (рус. оказывается), наприклад (рус.
например), приміром (рус. к примеру, например), зокрема (рус.
в частности), взагалі (рус. вообще), повторюю (рус.
повторяю), проте (рус. однако; всё же), однак (рус. однако,
всё же, всё-таки; тем не менее), головне (рус. главное),
у всякому разі (рус. во всяком случае) и др. Напр.: «А
Галі, своєї старшої сестри, Вустймко, по-пёрше, не боїться,
а, по-друге,— їй нема коли шукати його» (І. Багмут);
«Зрештою, вчені сперечалися і щодо походження назви
міста (центр торгівлі житом, від слів «жити мирно»,
община чи мир жйтичівтощо), але це вже питання часткове»
(В. ,Шевчук); «Таким чином, минуло з тієї вікопомної
хвилі 1100 літ» (В. Шевчук);
є) приёмы и способы оформления мыслей, оценку стиля
высказывания: інакше кажучи (рус. иначе говоря),
взагалі кажучи (рус. вообще говоря), коротше кажучи (рус.
короче говоря), між нами кажучи (рус. между нами
говоря) , чёсно кажучи (рус. честно говоря), м'яко кажучи (рус.
мягко выражаясь), відверто кажучи (рус. откровенно
говоря), так би мовити (рус. так сказать), іншими словами
(рус. другими словами) и под. Напр.: «За цё його і
затримано. Інакше кажучи, затримано як дезертира» (А.
Головко) ; «В поетичних «Вечорах на хуторі біля Диканьки»
він показав український народ у святковій, так би мовити,
одежі» (М. Рильський); «Іншими словами — треба
любити дітей» (В. Сухомлйнський);
ж) привлечение, активизацию внимания собеседника
или читателя к сообщаемому: бач (рус. видишь (ли),
бачите (рус. видите (ли), знаете (рус. знаете (ли), вірите
(рус. верите (ли), скажімо (рус. скажем), припустимо
(рус. предположим), погодьтесь (рус. согласитесь),
уявіть собі (рус. представьте себе), признаюсь (рус.
признаюсь), прошу вас (рус. прошу вас), даруйте (рус.
простите), даруйте на слові (рус. извините за выражение),
пам'ятаєш (рус. помнишь (ли), розумієте (рус. понимаете
(ли), зрозумійте (рус. поймите), будь ласка (рус.
пожалуйста), вибачте (рус. простите) и др. Напр.: «Мені вже,
вірите, набридли мандри по чужих краях» (М. Рудёнко);
«Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для
п'єси» (О. Довженко).
Типичной позицией вводных слов и конструкций явля-
225
ется позиция в начале и (особенно) в середине
предложения, напр.: «Здається, я і є, і мов мене немає, то «я»
моє злилось з народу «ми» святим» (В. Сосюра); «Кобзар»
не став і, сподіваємось, ніколи не стане книгою архаїчною
(О. Гончар); «В таких роздумах Дорош просидів годину,
а може, й дві» (Г. Тютюнник).
Максим Рильський
УРИВОК ІЗ КНИЖКИ «ДАЛЕКІ НЕБОСХИЛИ»
По містах Провансу збереглися старовинні, ще з часів
римського панування, цирки, де й досі, раз на два тижні,
здається, відбуваються бої биків. На жаль, мені «не
пощастило» бачити це криваве видовище.
Зате на острові Камарга, утвореному біля
Середземного моря двома рукавами Рони і вкритому болотами, де
живе незчисленне водяне птаство, і солончаками (є там
і великі соляні промисли), бачили ми пастухів на
напівдиких камаргських конях. Пастухи ті, чи вірніше сторожі
(власне пастухи там ходять пішки), гнали гучними
криками і залізними тризубцями чорних биків, головне
призначення яких — відіграти колись на арені цирку досить
невеселу роль...
На Середземне море летіли з Камарги «рожеві гуси» —
фламінго,— і знов я, кажучи по-старосвїтськи,
«заспівав»:
ФЛАМІНГО
Я вперше бачив їх на волі. Невисоко
З Камарги линула щаслива зграя їх
Над Середземний шум — і аж за обрій око
їх супроводило, як друзів дорогих.
На жаль, не вйдилось, що пір'я в них рожеве,
Що шиї схожі в них на запитальний знак...
Та прозаїчний був чайок базар дешевий,
Збіговисько морських дрібненьких розбишак.
По-діловйтому анчоусів ловили
Чайки, черкаючи то синь, то чорноту...
А ті — в казковий край, видима річ, летіли,
Якусь шукаючи там здобич золоту.
Щасливо, друзі, вам у казку долетіти,
До неможливої дістатися мети! —
226
Щось ніби стукнуло у серце піврозкрйте,
Як вас побачив я...— Спасибі вам, брати!
Від птахів — до людей. Від рожевих фламінго — до
жвавих провансальців, які свято шанують ім'я свого
великого національного поета Фредерїка Містраля,
ставлячи пам'ятники не тільки йому, а й героїні його славної
поеми — Мірейо.
зберегтися «сохраниться; сберечься; запечатлеться; уцелеть»
старовинний «старинный, древний»
панування «господство; владычество»
досі «до сих пор, до настоящего (сего) времени, по сей день, до сей поры»
відбуватися «происходить, совершаться, иметь место»
пощастило «посчастливилось; удалось; повезло»
видовище «зрелище»
утворений «образованный; созданный; сделанный»
незчисленний «бесчисленный, бессчётный, несчётный, несметный,
неисчислимый»
птаство (собирательное) «птицы»
гучнйй «громкий; звонкий, звучный; гулкий; зычный; шумный,
шумливый»
досить «довольно; достаточно»
рожевий «розовый^ радужный»
зграя «стая; станица; свора; толпа; шайка»
здобич «добыча»
жвавий «живой; оживлённый; резвый; бойкий; прыткий; шустрый;
подвижной»
шанувати «уважать; почитать, чтить; ценить, считаться;- беречь,
жалеть; заботиться; угощать, потчевать»
З мовної скарбниці
видима річ «видимое дело»
звісна річ «известное дело»
зрозуміла річ «понятное дело»
інша річ «другое (иное) дело»
природна річ «естественное дело, естественно»
ясна річ «ясное дело»
ніде правди діти «нечего греха таить»
хвалити Бога «слава Богу»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Випишіть речення із вставними одиницями
І зробіть усі можливі перетворення цих речень, змінюючи позицію
вставних одиниць. Перекладіть вихідні речення рідною мовою.
2. Складіть речення, увівши до них усталені вставні сполуки з
рубрики «З мовної скарбниці».
3. Перекладіть українською мовою:
Дом назывался «Домом Грибоедова» на том
основании, что будто бы некогда им владела тетка писателя —
Александра Сергеевна Грибоедова. Ну владела или не
227
владела — мы точно не знаем. Помнится даже, что,
кажется, никакой тетки-домовладелицы у Грибоедова не
было... Однако дом так называли. Более того, один
московский врун рассказывал, что якобы вот во втором этаже,
в круглом зале с колоннами, знаменитый писатель читал
отрывки из «Горя от ума» этой самой тетке,
раскинувшейся на софе. А впрочем, черт его знает, может быть, и читал,
не важно это!
(Булгаков Михаил. Мастер и Маргарита. К-, 1988)
УРОК 10
Сполучники в простому реченні
(Союзы в простом предложении)
Читая предыдущие тексты, мы уже встречались со
многими союзами. Вы, конечно, обратили внимание на
то, что наибольшее количество союзов употребляется в
сложном предложении. От сложного союзного
предложения как бы ттроизводно простое предложение с союзами.
В простом предложении наиболее употребительны
соединительные союзы (укр. єднальні сполучники) і, й, та
(в значении *), которым в русском языке соответствуют
союзы и, да (в значении и). Украинский союз й является
фонетическим вариантом союза і. Согласно требованиям
благозвучия употребляем между согласными Ї, между
гласными и после гласных — й, напр.: «Я так, я так люблю
тебе, Народе мій і дню-розмаю» (А. Малишко); «Плачуть
і моляться білі троянди» (Л. Костенко); «Напруж і руки,
й око!» (М. Рильський); «Там стіна Ховає Польщі й
людськості святиню — Шопена сёрце» (М. Рильський). Союз
та (в значений і) нередко уместен между гласными и
согласными: «Додаючи нам сйли та потуги, Не виведе нас
техніка із туги» (Д. Павлйчко).
Соединительный союз і может быть повторяющимся.
Повторяющийся союз і, приобретая свойства
усилительных частиц, делает каждый последующий член
однородного ряда в смысловом плане более значительным, напр.:
«В піснях і труд, і даль походу, І жаль, і усміх, і любов,
І гнів велйкого^народу, І за народ пролита кров» (М.
Рильський) ; «В моїм серці і бурі, і грози, Й рокотання —
ридання бандур...» (П. Тичина); «Той клавесин і плакав, і
плекав чужу печаль» (Л. Костенко). Повторяющиеся
союзы ні — ні, ані — ані употребляются в отрицательных
предложениях (укр. заперечних реченнях), выполняя роль
228
союза і и, кроме того, усиливая отрицание, напр.: «Ні
спёка дня, ні бурі, ні морози — ніщо не вб'є мою любов
живу» (В. Сосюра); «Ані при хатньому багатті
привітному, Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї
Беатріче» (Леся Українка); «Він не чує ані жалю в серці,
ані гніву» (М. Коцюбинський).
Союзы а (рус. а, но), але (рус. но, однако), та (в
значении але, рус. а, но, однако), проте (рус. однако, но),
затё (рус. зато), однак (рус. однако) выражают
противительное значение (укр. протиставне значення),
значение противопоставления, напр.: «Пам'ятатимем не для
пам'яті, а для чогось того небуденного» (І. Драч); «І
традиційні вёрби, і калина — все батьківське, але
синівське — теж» (Б. Олійник); «Течё вода в синє море, та не
витікає» (Т. .Шевченко).
В простом предложении разделительные союзы (укр.
розділові сполучники) або (рус. или; либо), чи (рус. или;
ли), або — або (рус. или — или, либо — либо), чи — чи
(рус. или — или, ли — ли), то — то (рус. то — то), не
то — не то (рус. не то — не то), чи то — чи то (рус. то
ли — то ли) указывают на возможность одного из двух
явлений, чередование их, неопределенность, нечёткость
восприятия чего-нибудь. Наиболее употребительны из них
союзы або, чи, то — то, напр.: «Соснові шишки, великі
й порожні, котились під ноги або дивились із трави
десятками очей на схилені голови синіх дзвіночків» (М.
Коцюбинський) ; «Малий мав років десять чи дванадцять»
(В. Сосюра); «Чи дружина вірна, чи скорботна мати, чи
сестра твоя шлють ті листи» (О. Гончар); «То музика
нагадує про Вас, то раптом ця осіння хуртовина» (Л.
Костенко) .
Присоединительный союз (укр. приєднувальний
сполучник) та й (рус. да и) соединяет однородные члены
предложения со значением добавления, дополнения:
«Майже вся драматургія Лесі Українки та й значна
частина її лірики є самостійним і часом до дерзновенності
сміливим переглядом світових мотивів» (М. Рильський).
Градационные союзы (укр. градаційні сполучники)
як — так і (рус. как — так и), не тільки — ай, не тільки —
але й, не лише — ай, не лише — але й (рус. не только —
но и), хоч і — але (рус. хотя и — но), якщо не — то (рус.
если не — го), не стільки — скільки (рус. не столько —
сколько) подчёркивают смысловой вес одного из
однородных членов предложения. Среди них наиболее часто
употребляются союзы не тільки—а й и не тільки —але й:
«Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною» (В. Су-
229
хомлйнський); «Іван Франко цікавився не тільки
французькими класиками і романтиками, але й символістами»
(М. Рильський).
Рассмотренные соединительные, противительные,
разделительные, присоединительные и градационные союзы
в простом предложении функционируют как средства
выражения сочинительной связи (укр. сурядного зв'язку)
между однородными членами предложения. Союзы в
простом предложении реже указывают на подчинительную
связь' (укр. підрядний зв'язок). Это союзы як (рус. как)у
мов, немов, наче, неначе (рус. будто, как будто, словно,
точно), ніби (рус. будто, словно, как будто) и др.,
выражающие значение сравнения, и союз ніж (рус. чем,
нежели), указывающий на объект сравнения при формах
сравнительной степени прилагательных и наречий, напр.:
«Згинув славний Леонтович у досвітній час, Білі крила,
як вітрила, залишив для нас» (М. Рильський); «Дзвони
пливуть, мов сни, Ніби мрії останні Сивої старовини»
(М. Рильський); «Мій зір літає, наче гордий птах, Та
опускається все нижче й нижче» (Д. Павлйчко); «Немає
Мудріших, ніж народ, учителів» (М. Рильський).
Борис Харчук
УРИВОК ІЗ ПОВ1СТ1-ЛЕГЁНДИ
«ОЙ МОРОЗЕ-МОРОЗЁНКУ...»
Морозйха лежала під тином у бур'янах. Вона вже
очунювала. Вітер розхилив сиві полини, і білий день явив
над нею висоти нёба. Що бачила там, у висі? Близьку
мрію? Підвела голову. Сіла. На неї відразу ж дмухнуло
димом і чадом, забиваючи памороки. Очі закліпали,
обличчя зморщилось, руки хапливо ^знайшли землю, і вона
мовби зависла, обпершись на свої руки: від хати, від
комор — ні сліду.
Прижмурюючись, молодиця дихала димом і чадом, які
були гіркіші, ніж полини, й дивилася на обгорілу вишню.
Скарлючена, калічена, вона стояла, як чорне дерево
смерті, а край нього куріло, дотліваючи, румбвище. Брови в
Морозйхи ламались, обличчям пробігали тіні, груди то
здіймались, то западали — блискавка роздирала
свідомість, і, дивлячись на вишню, яку не зжер вогонь, вона
ще раз переживала те, що сталося...
..гШляхтич і пахолок Яреми Вишневёцького —
Киселиця — напав, як розбійник, на їхній хутір. Козака
Мороза зарубано. Яка челядь боронилася, ту теж порубано,
230
а яка здаліся, ту пов'язано й побрано: буде служити
Киселиці. Вона, Морозйха, кинулася з кулаками
боронитися — кёлеп обвалився на голову: нічого опісля того не
бачила й не чула...
її брови стали як криві шаблі, обличчя посуворіло,
і вона сказала вишні:
— Ти стій собі. Може, ще й зазеленієш, а я поховаю
своїх, бо так належить за звичаєм: покидати
християнське тіло вовкам на поталу не лйчить.
Вставши, вона обійшла згарище, але як не
придивлялася, як не дошукувалася, ні тіла свого чоловіка, ні
когось із челяді не знайшла.
— Порубали, потяли, побили й покидали у вогонь,—
прошепотіла собі.— А коні, воли, вози, хліб...— і уривала
свій шепіт.— Що ті табуни, що те добро? — Впала на
коліна й голосно мовила:—Мені нічого не шкода, крім
вас, молодих та мертвих.
Перехрестилася, забила поклони.
В повітрі літала сажа, як чорні мотилі.
Вона зірвала очіпок, просякнутий кров'ю. Запекло в
потилиці. Голова заболіла, аж стало жовто в очах.
— Нехай тебе пече, а ти боли,— озвалася до своєї
голови,— боли і розвалюйся, якщо така розумна, якщо
змусила мене вповзти в бур'яни і сховатися, а не згоріти з
усіма у вогні.
Схилившись над чадним попелищем, взяла пучку
теплого попелу, зав'язала в кінчик хустини й пов'язала собі
очіпком голову.
Хутір стояв на пагорбі, в діброві — перед Сулою
Морозйха спускалася до річки. Вже було по жнивах,
але літо ще не втратило свого тепла. Була густа роса
Морозйха йшла і будила її — стёжка плакала за Морози
хою. Перед нею розчинялися простори, повні краси і сили.
Столітні могутні дуби і молоденькі ніжні верболози росли,
зачаровані Сулою, чистотою її води. І Морозйха бачила:
зелені береги впиваються річкою, а річка, впиваючись
зеленими берегами, блищить і, повновода, повільна, тихо
пливе за обрій, у сині степи. Нёбо ракк- над землёю, і земля
раює над нёбом. А їй перед очима мерехтіли чорні мотилі:
вітер підняв клапті сажі, неперетлілі соломинки, скручені
листочки кружляли знаками біди між землёю і нёбом.
Вона спустилася до річки, відв'язала човна,
переправилася на правий берег і подалася степом. Порожній човен
загойдйвся на хвилях і поплив собі, куди хотів. А вона
йшла та йшла, вигулькуючи й пропадаючи у високій тирсі.
Ні разу й не оглянулася. Що їй було робити там, на пагор-
231
бі, в діброві? Крім згарища, її нічого не чекало. Вона йшла
до сина — спудёя, студіоза.
Люди існують у часі, а час існує в людях. Люди і час
дуже ощадні. їх дорога трудна. Вони беруть із собою най-
необхїдніше, істотне, без чого не можна жити, тому хто
скаже, як називалася - Морозйха? Вона — Морозйха.
Чоловік — Мороз. А син — Нестор Морозенко.
тин «тын; плетень; забор»
бур'ян «бурьян, сорняк, сорная трава; плевел»
очунювати «выздоравливать, поправляться; приходить в сознание
(чувство) »
розхилити «раздвинуть; раскрыть; растворить; разогнуть; развесить»
явйти «показать; явить; проявить»
дмухнути «дунуть, подуть; повеять»
закліпати «замигать; заморгать»
хаплйво «торопливо; суетливо; поспешно; скоропалительно»
мбвби «будто, будто бы, как будто бы, словно, точно, как бы»
зависнути «повиснуть»
комора «амбар; кладовая»
молодиця «(молодая) замужняя женщина»
гіркіший «горче, горше»
скарлючений «скрюченный, скорченный»
куріти «куриться, дымиться; дымить»
румбви ще «руина»
блискавка «молния»
зжёрти «сожрать, слопать»
статися «произойти, случиться, совершиться, свершиться, статься»
пахолок «слуга; мальчик, подросток»
кёлеп «старинные доспехи, имеющие форму молота, насаженного на
длинный держатель»
посуворіти «стать строже»
поховати «похоронить, захоронить; попрятать, спрятать; укрыть»
належить «надлежит; следует; полагается; положено; должно»
потала «съедение, уничтожение»
лйчити «быть к лицу, идти; подобать, приличествовать»
згарище «пожарище; гарь»
потяти «порезать; порубить; посечь»
шкода «жаль, жалко»
мотйль «бабочка, мотылёк; мотыль (личинка комара)»
просякнутий «пронизанный; пропитанный»
потилиця «затылок»
змусити «заставить; принудить; вынудить»
схилившись «склонившись»
пуша «кончик пальца (руки); щепоть, щепотка»
пагорб «пригорок, холм»
діброва «дубрава, лес; роща»
жнива «жатва; страда; страдная пора»
стёжка «тропа, тропинка; стезя»
розчинятися «раскрываться; растворяться, распахиваться»
верболіз «ивняк; ракитник»
вигулькуючи «выныривая; внезапно появляясь»
тйрса «ковыль; тырса»
ощадний «бережливый, экономный, расчетливый»
232
З мовної скарбниці
забивати памороки «память отшибать»
віддавати (віддати) на поталу «отдавать (отдать) в жертву, отдавать
(отдать) на съедение»
віддавати (віддати) Богові душу «умирать (умереть)»
гнати в потилицю «гнать взашей»
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прості речення із
сполучниками, з'ясуйте їх значення. Перекладіть ці речення рідною мовою.
2. Поставте замість крапок єднальні сполучники і, й, та і
вмотивуйте їх вибір:
Учіть дітей відкривати ... дивуватися. Люблю
світанок ... роси, ліс ... поле влітку. Матері ... батьки уважно
слухали вчителя. .Шануйте ... рідну мову, ... пісню, ...
працю. Батьківщина починається для нас ... зі співу матері
над колискою, ... із квіту яблуні, ... з журливої річечки.
3. Перекладіть українською мовою. Випишіть сполучники в
простих реченнях і поясніть особливості вживання їх у російській та
українській мовах:
Помня приказ Бату-хана, «не задерживаясь идти
вперед на заход солнца», монголы прекратили осаду
Данилова и двинулись дальше на запад.
Гуюк-хан, дойдя до Кременца, рассчитывал быстро
овладеть им. Он помнил повеление Бату-хана, сказанное
с презрительной усмешкой, и хотел поскорее разделаться
с Кременцом, раздавив его, как яйцо. Но здесь случилось
неожиданное.
Перед ним оказался город — неприступная крепость
на горе. Дорога вилась по крутому каменистому подъему.
На верху прочных стен видны были жители, готовые к
защите. Гуюк-хан сидел на гнедом жеребце и мрачно
смотрел вверх на запертые городские ворота. И дорога и
боковые скаты холма, на котором был расположен город,
блестели, как стекло. Что бы это могло быть? Он приказал
переводчику с двумя всадниками подняться к воротам
и потребовать немедленной сдачи города, обещая
пощадить покорных жителей и не тронуть их имущества.
Однако подняться к воротам оказалось невозможным:
жители, услышав о приближении монголов, полили гору
водой, и теперь она вся обледенела. Кони скользили и
падали. Со стен раздавались крики и смех, летели камни.
Гуюк-хан в бешенстве приказал дожидаться
стенобитных машин, следовавших за войском. Через два дня
прибыл один камнемет. Его везли двенадцать быков, но
втащить машину на гору по обледенелой дороге оказа-
233
лось невозможным, поэтому пришлось оставить ее внизу.
С грохотом она стала швырять тяжелые камни,
направляя их в городские ворота. Но камни — одни не долетали,
другие, долетев, из-за дальности расстояния, не могли
сломать прочных ворот. Все попытки монгольских воинов
взять Кременец окончились неудачей.
Гуюк-хану привели нескольких захваченных ранее
пленных. С ними вместе пришел толмач, которого татары
давно возили с собою. Оборванный, в жалких лохмотьях,
с тяжелой цепью на ноге, он представлял, однако, для
них большую ценность, так как мог объясняться и по-
кумански, и по-татарски, и по-русски.
— Кто защищает этот проклятый город? — спросил
Гуюк.
— Пленные говорят, что князь Галицкий Даниил
поручил защиту Кременца тысяцкому Никодиму, а тот
приказал жителям полить водой эту гору, держаться изо
всех сил, не верить татарам и не открывать им ворота.
Простояв безуспешно под Кременцом несколько дней,
Гуюк-хан приказал своему войску двинуться дальше, а
захваченных пленных перебить.
(Ян В. Г. К последнему морю. Бишкек, 1982)
УРОК ,11
Сполучники в складносурядному реченні
(Союзы в сложносочинённом предложении)
Сложносочинённые предложения и простые
предложения с однородными членами имеют много общего, в
частности сочинительную связь между компонентами как
важнейший их признак, а также совокупность одинаковых
союзов. Отличие сложносочинённых предложений и
простых предложений с однородными членами состоит в том,
что большая независимость свойственна частям в
сложносочинённом предложении, а в простом предложении с
однородными членами сочинительная связь реализуется при
наличии компонента, относительно которого однородные
члены выступают как однородные подлежащие,
сказуемые, дополнения, определения и обстоятельства. С этой
точки зрения сложносочинённые предложения можно
считать основными конструкциями с сочинительной связью
между компонентами.
Сложносочинённые предложения с союзами і, й, та
выражают: а) одновременность нескольких действий или
234
состояний: «Виступи гір закривали дорогу, і тільки
клаптик безхмарного нёба синів у високості над стрімкими
жовтими стінами урвища» (М. Коцюбинський);
«Повітря склом виблискує ламким, І тиша ніжно дзвонить над
гаями» (М. Рильський); б) последовательность
нескольких действий или состояний: «М'ясистий непересохлий
бересток легко розколюється на четвертинки, і Тимофій
уміло починає витёсувати з них ніжки і поперечку для
кроковки» (М. Стельмах); «І сонце засяє, і висохне сльота,
І в зёлен-саду защебече сміх, І камшь зітхне, як жива
істота, Од мислей моїх і розлук моїх» (А. Малишко);
в) причинно-следственные отношения: «Рясніє дощ, і
падає лункіше м'яких краплин розмірене биття» (М. Ба-
жан); «Довженко в усьому поёт, і це його виділяє з-поміж
багатьох як митця» (О. Гончар); г)
условно-следственные отношения: «Тримайтесь організовано, і вони з вами
нічого не вдіють» (О. Гончар).
Другие союзы в сложносочинённом предложении
передают следующие отношения: а) сопоставительные —
при помощи сопоставительного союза а: «На столі з-під
рушника виглядає житній хліб, дерев'яна сільничка, а
рядом з ним темніє пучок кучерявих польових волошок»
(С. Васйльченко); «Від джерела аж до моря Зомліває
ріка, а над нею Заметіль сонця шумить» (Д. Павлйчко);
б) отношения противопоставления — при помощи
противительных союзов а, але, та (в значении але), проте, зате,
однак: «Не стрічаються з горами гори, а братаються люди
з людьми» (В. Лучук); «Слова — полова, Алё огонь в
одежі слова — Безсмертна, чудотворна фёя, Правдива
іскра Прометея» (І. Франко); «Я хочу вернутись, Та стали,
мов стіни, літа» (С. Пушик); «Гнало вітрами з півдня,
проте ще холодно не було» (О. Гончар); в) разделительные
(чередование, несовместимость явлений и др.) — при
помощи разделительных союзов або, ни, то — то, не то —
не то, ни то — чи то: «Дё-не-де біля вирв синіє безводний
полин або кущиться пахучий чебрець» (О. Гончар); «Або
не сокіл я, або спалила мені неволя крила» (Леся
Українка); «То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом
ряст весняний, то золотим дощем лились пісні» (Леся
Українка); «Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай,
не то вітер бився в заломах провалля» (М.
Коцюбинський) ; г) присоединительные — при помощи союза та и:
«Я нічого не міг зробити, весь час нездужав, та й тепер
дуже погано мені» (М. Коцюбинський).
235
Андрій Малишко
ВЧИТЕЛЬКА
Сонечко встає, і в росі трава,
Біля школи в нас зацвітають віти,
Вчителько моя, зоре світова,
Де тебе питать,
Де тебе зустріти?
На столі лежать зошитки малі,
І роботи час проганяє втому,
І летять-летять в небі журавлі,
І дзвенить дзвінок
Хлопчику малому.
Скільки підросло й полетіло нас
В молодій весні, в колосистім полі,
А у тебе знов та ж доріжка в клас,
Той же явір наш
Під вікном у школі.
Двох синів твоїх узяли фронти,
Бо на рідний край впала чорна злива,
В партизанську ніч посивіла ти,
Як в тяжкий мороз
Непожата нива.
Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхйлій.
Вчителько моя, зоре світова,
Раднице гмоя
На Вкраїні милій!
віти «ветки, ветви»
світовий «рассветный, предрассветный»
питати «спрашивать; осведомляться; расспрашивать»
зустріти «встретить, повстречать; принять (гостя)»
збшитки «тетрадочки»
втома «усталость, утомление»
злйва «ливень, проливной дождь; поток»
посивіти «поседеть, посиветь»
юнь «юность, молодость; юношество, молодёжь»
постать «фигура; личность»
несхйлий «несгорбленный, несогбённый»
радниця «советница; советчица»
236
З мовної скарбниці
світова зоря (зірниця, зоряниця) «утренняя заря»
на схилі (схилку) літ (днів, віку, життя) «на склоне лет (дней, жизни),
на закате дней, на старости лет, под старость»
ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Визначте тип сурядних сполучників і вкажіть,
які значення вони виражають.
2. Придумайте складні і прості речення з розділовими
сполучниками.
3. Перекладіть українською мовою:
Под подушкой его лежало Евангелие. Он взял его
машинально. Эта книга принадлежала ей, была та самая, из
которой она читала ему о воскресении Лазаря. В начале
каторги он думал, что она замучит его религией, будет
заговаривать о Евангелии и навязывать ему книги. Но,
к величайшему его удивлению, она ни разу не
заговаривала об этом, ни разу даже не предложила ему Евангелия.
Он сам попросил его у ней незадолго до своей болезни,
и она молча принесла ему книгу. До сих пор он ее и не
раскрывал.
Он не раскрыл ее и теперь, но одна мысль
промелькнула в нем: «Разве могут ее убеждения не быть теперь и
моими убеждениями? Ее чувства, ее стремления по
крайней мере...»
Она тоже весь этот день была в волнении, а в ночь
даже опять захворала. Но она была до того счастлива,
что почти испугалась своего счастия. Семь лет, только
семь лет! В начале своего счастия, в иные мгновения, они
оба готовы были смотреть на эти семь лет, как на семь
дней. Он даже и не знал того, что новая жизнь не даром
же ему достается, что ее надо еще дорого купить,
заплатить за нее великим, будущим подвигом...
Но тут уж начинается новая история, история
постепенного обновления человека, история постепенного
перерождения его, постепенного перехода из одного мира в
другой, знакомства с новою, доселе совершенно
неведомою действительностью. Это могло бы составить тему
нового рассказа,— но теперешний рассказ наш окончен.
(Достоевский Ф. М. Преступление и наказание. Харьков,
1984).
237
УРОК 12
Сполучники і сполучні слова
в складнопідрядному реченні
(Союзы и союзные слова
в сложноподчинённом предложении)
В сложноподчинённом предложении следует различать
союзы и союзные слова. Подчинительные союзы,
присоединяя придаточную часть (укр. підрядну частину) к
главной, не являются членами предложения, а союзные
слова, присоединяя, как и союзы, придаточную часть к
главной, выполняют, кроме того, роль члена
предложения в придаточной части, сравните: «А проте не хочу я
брехати, Що сьогодні весело мені!» (М. Рильський) —
союз що; «Втрачені пригадуються друзі, Цвіт одцвїлий,
промінь, що погас...» (М. Рильський) — союзное слово що.
Союзы в сложноподчинённом предложении выражают
значения: 1) времени — союзы коли, доки, поки, перш
ніж, пёредг тим як, до того як, відколи, відтоді як, з того
часу як, після того як и др., напр.: «Коли помер кривавий
Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці» (Д. Павлйчко);
«Доки колона полку була в розвідників на виду, вони
скакали вперёд упевнено й безтурботно» (О. Гончар);
2) причины — союзы бо, тому що, через те що, завдяки
тому що, у зв'язку з тим що, внаслідок того що и др.,
напр.: «Не любить слово стимулів плечистих, бо п'є
натхнення тільки з рік пречистих» (Л. Костенко); «Вона
плаче, тому що їй важко» (О. Довженко); 3) цели —
союзы щоб, аби, для того щоб, напр.: «Материну пісню
колискову вогняними крилами озброїв, Вогняними крилами
живими, щоб зорю летіла зустрічати» (М. Рильський);
4) условия — союзы якщо, коли, якби, коли б, напр.:
«Якщо не можна бути вічно юним, То змолоду не будь
старим бодай!» (Д. Павлйчко); «Якби я турбувався лиш
про себе, Вже б онімів давно від самоти» (Д. Павлйчко);
5) уступительное — союзы хоч (хоча), дарма що,
незважаючи на те що, напр.: «Хоч піднімай його домкратом,
а хам не стане демократом» (Л. Костенко); «І тоді якась
полегкість прийшла в дівоче серце, хоча й вона вирішила
більше ніколи не думати про Марка» (М. Стельмах);
6) следствия — союз так що, напр.: «Теплий туман слався
по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева
потопали в ньому» (М. Коцюбинський); 7)
сравнения—^союзы як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, ніби,
нібито, начебто и др., напр.: «В материне відтале серце
238
сіялись і сіялись Маркові слова, як під новий рік сіється
в хаті жйто-пшенйця і всяка пашниця» (М. Стельмах).
Союз що присоединяет придаточные изъяснительные
части к главной части сложноподчиненного
предложения, напр.: «Я знаю, що бійця нащадки спом'януть»
(А. Малишко). Подчинительные части с союзом ніж
зависят от форм сравнительной степени прилагательных
или наречий: «Одного разу я прийшов до нього раніше,
ніж ми домовилися» (Грйгір Тютюнник).
Союзные слова чаще всего присоединяют к главной
части придаточные определительные части и придаточные
части со значением места. В определительной
придаточной части употребляются типичные для данных
конструкций союзные слова який, котрий, чий, що, а в
придаточных места — союзные слова де, куди, звідки, звідкіль,
напр.: «Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала
суму» (М. Рильський); «Слово, чому ти не твёрдая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?» (Леся Українка);
«Де кров текла козацька, трава зеленіє» (Т. Шевченко);
«Я справді ж бо, на крилах мрії ніжної гойдавшись,
злітав аж ген туди, звідкіль мені земля була — як на долоні»
(П. Тичина).
Грйгір Тютюнник
УРИВОК ІЗ СПОГАДІВ «КОРІННЯ»
Щоліта Григорій приїздив у Шйлівку на відпочинок,
хоч відпочинок то був дещо умовний — у селі йому,
либонь, найкраще працювалося, надто під осінь, коли його
товариші роз'їжджалися після відпустки. Тоді він сідав
за машинку й виконував намічену «норму». Не завжди,
звичайно, виконував. Він не був педантичний ні в чому.
Стало вже своєрідним штампом писати, згадуючи про
Тютюнника, що він любив брати машинку в ліс, ставити
її там на пеньок і працювати над романом. Це —
«поетичне перебільшення». Ліс од Шйлівки не дуже близько,
поки дійдеш до нього, та ще з машинкою, папером,
харчами,— то й писати перехочеться. Було це, може, разів
зо два; ходив, а от чи писалося — не знаю. Здебільшого
Григорій працював дома, за хатою, в холодку, де росла
бузина й затуляла його од людей, що проходили вуличкою,
або в хліві, де лежало паливо й мостилися ластівки.
Одного разу я прийшов до нього раніше, ніж ми
домовилися, і почув, що в хліві клаца машинка. Я ліг у дворі
239
на спориші і став ждати, поки він закінчить роботу.
Друкував він повільно, з довгими паузами, потім зовсім знишк.
Я тихо підійшов до хліва й зазирнув між дверима й
одвірком: Григорій сидів на пеньочку і дивився кудись угору,
всміхаючись сам до себе, а в машинці стриміла недодру-
кована сторінка. Я повернувся назад, але він побачив
мене й гукнув:
— Заходь. Я вже накладав. Дивись, оно які ротаті
сидять.
Я поглянув угору. Там над дверима було ластів'яче
гніздо, гарненько припасоване до бщепу, а з нього
визирало п'ятеро ластів'ят.
— Зараз прилетить їхній тато чи мама й буде
годувать отого крайнього зліва,— сказав Григорій.
— А звідки ти знаєш, що саме його?
— Бо вони їх по черзі годують. І ні разу ще не
помилились. Я примітив.
Незабаром прилетіла ластівка, пташенята
завовтузилися в гніздечку й потяглися до неї роззявленими
дзьобиками, але вона погодувала крайнього.
— О, бачив? — зрадів Григорій.— Я ж казав. У них,
брат, дисципліна...
Одягався Григорій у селі по-домашньому, щоб можна
було й за машинкою понидіть, а як треба, то й по
господарству щось зробити.
ВПРАВИ
1. Прочитайте текст. Випишіть підрядні сполучники та сполучні
слова й підберіть до них російські відповідники.
2. Побудуйте складнопідрядні речення зі сполучниками часу та
причини.
3. Напишіть статтю, використавши в ній підрядні й сурядні
сполучники.
КОРОТКО О СЛОВАРЯХ
Первые два словаря содержат наиболее часто
употребляемые украинские устойчивые обороты и их русские
соответствия. Оба словаря составлены по алфавитному
принципу. К устойчивым оборотам украинской речи
наряду с крылатыми, образными, выражениями наподобие
ґави ловити «ворон считать», справа не варта заходу «игра
не стоит свеч», байди (байдики) бити «бить баклуши»
отнесены словосочетания — текстовые клише, смысл
которых следует запомнить, например, мати рацію «быть пра-
240
вым; делать что-л. верно, справедливо», тримати
напохваті' «держать наготове, под рукой», ласкаво просимо
«милости просим, добро пожаловать», далі буде
«продолжение следует» и др. В словарь включены также наиболее
распространенные украинские сложные предлоги, вводные
слова, наречия, правильное употребление которых делает
речь естественной и непринужденной: аж ніяк не
«нисколько не», інакше (коротше, правду, щйро) кажучи
«иначе (короче, правду, искренне) говоря», крім того
«кроме того», на разі «в таком случае», на жаль «к
сожалению», до речі «кстати» и др. Если украинский
устойчивый оборот может иметь несколько русских соответствий,
то каждый из русских эквивалентов помещался на своем
месте по алфавиту с одним и тем же украинским
соответствием, ср.: пока и тем временем, оба соответствующие
украинскому обороту тим часом. Напротив, в одну общую
статью словаря включались украинские устойчивые
обороты-синонимы с общим русским соответствием, ср.:
в конце концов — врешті-решт, зрештою, кінець кінцем.
Учтены также случаи, когда русскому обороту в
украинском языке или украинскому обороту в русском
языке соответствует отдельное слово, ср.: приятного
аппетита — смачного или післяплата — наложенный платеж.
В третьем словаре собраны украинские и русские
слова, схожие но форме, но различные по значению. Такие
слова могут полностью совпадать на письме, например,
укрг кров и рус. кров (укр. притулок), укр. шар и рус.
шар (укр. куля) или же, различаясь на письме, совпадать
либо сближаться в звучании, ср.: укр. облік и рус. облик
(укр. вйгляд), укр. брак и рус. брак (укр. шлюб) или укр.
гарбуз и рус. арбуз (укр. кавун), укр. прізвище и рус.
прозвище (укр. прізвисько).
Четвертый словарь содержит украинские слова,
имеющие несколько различных по форме и содержанию
русских соответствий. Каждое русское соответствие дается
под своим порядковым номером, в ряде случаев оно
снабжено дополнительными сведениями о том, в каком именно
значении данное украинское слово соответствует
приводимому русскому слову, напр.: захід—1. запад, 2.
мероприятие, 3. мера (способ воздействия), 4. заход
(солнца). Иногда для лучшего запоминания украинское слово
приводится в составе устойчивого оборота, напр. г
викладати — 1. выкладывать, 2. преподавать,.в. суть справи —
3. излагать суть дела. В составе устойчивых оборотов
описываемое слово дается сокращенно. В этот словарь
включены также пары однокоренных украинских слов,
9 3-255 241
различающихся лишь ударением: деревина (одно дерево)
и деревина (древесина), музика (музыка) и музика
(музыкант).
По такому же принципу составлен и последний, пятый,
словарь, включающий русские слова, имеющие несколько
различных по форме и значению украинских
соответствий, напр.: образ—1. (литературный) образ, 2.
(жизни) спосіб. В словаре представлены также некоторые од-
нокоренные слова, имеющие разные украинские
соответствия, напр.: машинист — машиніст и машинистка —
друкарка, переписывать — переписувати и
переписываться — листуватися.
Последние три словаря могут быть полезны не только
русскоязычному читателю, изучающему украинский язык,
но и украинскому читателю, овладевающему русским
языком.
ЧАСТО ВЖИВАНІ УКРАЇНСЬКІ
СТАЛІ ЗВОРОТИ
аж ніяк не «нисколько не»
байди (байдики) бити «бить
баклуши»
бачити (побачити) на власні очі
«видеть (увидеть) собственными
глазами»
без зайвих слів (розмов) «без
лишних слов (разговоров)»
бігти стрімголов «бежать сломя
голову»
більш-менш «более менее»
брати (взяти) верх (гору) «брать
(взять) верх»
брати (взяти) близько до серця
«принимать (принять) близко к
сердцу»
брати (взяти) втямки (утямки)
«брать (взять) в толк»
брати (взяти) до відома (до
уваги) «принимать (принять к
сведению (во внимание)»
брати (взяти) за барки «брать
(взять) за горло (за жабры)»
брати (взяти) на глум (на глузи,
на кпини, на сміх) «поднимать
(поднять) на смех»
брати (взяти) участь «принимать
(принять) участие»
бувай(те) здоров (мм, а, е, Ї)
«будь (те) здоров (а, о, ы)»
будь(те) ласка (ав, ава, аві)
«будь (те) добр (а, ы)»
бути на побігеньках (побігаш-
ках) «быть на побегушках»
бути на чолі «быть во главе»
бути свідомим (он*, ими)
«осознавать, отдавать себе отчет»
В
важити головою (життям)
«рисковать головой (жизнью)»
вартий (а, є, і) уваги «достоин
(йна, йко, йны) внимания»
вважати (визнавати) за
доцільне «считать целесообразным»
вдаватися (вдатися) в деталі
(подробиці) «входить (войти) в
детали (подробности)»
вести перёд «быть впереди»
вживати (вжити) заходи
(заходів) «принимать (принять) меры»
в загальних рисах «в общих
чертах»
випадає (випала, випаде)
нагода «представляется (ился, ится)
случай»
виходити (вийти) з обігу
«выходить (выйти) из обращения»
виходити (вийти) з ужитку
«выходить (выйти) из употребления»
віддавати (віддати) належне
«отдавать (отдать) должное»
віч-на-віч «с глазу на глаз»
впадати (впасти) в око (в очі,
у вічі) «бросаться (броситься)
в глаза»
врешті-решт «в конце концов»
всього-на-всього
«всего-навсего»
втілювати (втілити) в життя
«воплощать (воплотить) в
жизнь»
втрачати (втратити) свідомість
«терять (потерять) сознание»
Г
голова йде обертом «голова идет
кругом»
грати роль «играть роль»
9*
243
ґави ловити «ворон считать»
давати (дати) відсіч «давать
(дать) отпор»
давати (дати) од коша «то же,
что давати (дати) відсіч»
давати (дати) раду «давать
(дать) толк»
даватися (датися) взнаки
«давать (дать) себя знать»
далі буде «продолжение
следует»
дивитися в обидва «смотреть в
оба»
ділити навпіл «делить пополам»
днями «на днях»
добраніч «спокойной ночи»
добривечір «добрый вечер»
добридень «добрый день»
добрий ранок «доброе утро»
доброго здоров'я «доброго
здоровья»
доброго ранку «то же, что
добрий ранок»
доводитися ким-н. «приходиться
кем-л.»
до вподоби «по вкусу»
докладати (докласти) зусиль
(сил, рук, праці) «прилагать
(приложить) усилия (силы, руки,
труд)»
докопувати (доконати) свого
«добиваться (добиться) своего»
докопувати (доконати),
дотримувати (дотримати) свого слова
«держать (сдержать) свое
слово»
до побачення «до свидания»
до речі «кстати»
до смаку «то же, что до
вподоби»
до того ж «к тому же»
доходити (дійти) висновку
«приходить (прийти) к выводу»
забивати (забити) памороки
«морочить (заморочить) голову»
завдавати (завдати) шкоди
(клопоту) причинять (причинить)
вред (хлопоты)»
зав'язувати (зав'язати)
стосунки «устанавливать (установить)
отношения»
заганяти (загнати) в глухий
кут «загонять (загнать) в угол»
займатися чимось знічев'я
«заниматься чем-л. от нечего
делать»
заслуговувати уваги (на увагу)
«то же, что вартий (а, є, і)
уваги»
зачароване коло «заколдованный
круг»
збивати (збити) з пантелйку
«сбивать (сбить) с толку»
збіг обставин «стечение
обстоятельств»
зважати (зважити) на думку
«учитывать (учесть) мнение»
з Вашого дозволу «с Вашего
разрешения»
звертати (звернути) увагу
«обращать (обратить) внимание»
звестися навшпиньки «подняться
на цыпочки»
зводити (звести) нанівець
«сводить (свести) на нет»
згідно з «согласно, в
соответствии с»
згодом «со временем»
згуртовувати (згуртувати) лави
«сплачивать (сплотить) ряды»
здавати (здатн) собі справу «то
же, что бути свідомим (ою,
йми)*
з давніх-давен «издавна»
здобувати (здобути) перемогу
«одерживать (одержать) побе-
ду»
злигодні долі (життя)
«превратности судьбы (жизни)»
знак оклику «восклицательный
знак»
знак питання «вопросительный
знак»
знати на облйччя «знать в лицо»
знати смак «знать толк»
зокрема «в частности»
з приводу «по поводу»
зрештою «то же, что врешті-
решт»
з року в рік «из года в год»
і гадки не мати «и не думать»
ідеться (йдеться) «речь идет»
інакше (коротше, правду, щйро)
кажучи «иначе (короче, правду,
искренне) говоря»
244
іншим разом «в другой раз»
і (й) поготів «и подавно»
К
камінь спотикання «камень
преткновения»
кидати (кинути) напризволяще
«бросать (бросить) на произвол
судьбы»
кількома (небагатьма) словами
«то же, что коротше кажучи»
кінець кінцем «то же, что врешті-
решт»
користатися (скористатися)
нагодою «пользоваться
(воспользоваться) случаем»
краще за все «лучше всего»
крім того «кроме того»
купувати (купити), придбавати
(придбати) на виплат «покупать
(купить), приобретать
(приобрести в рассрочку»
Л
ласкаво просимо «милости
просим, добро пожаловать»
летіти сторч головою «лететь
вверх тормашками»
лихо (біда) та й годі «беда да
и только»
м
мати значення «иметь значение»
мати нагоду «иметь случай»
матися иа обережності (иа
бачності) быть начеку,
настороже»
мати на увазі (на оці) «иметь в
виду»
мати підставу(и) «иметь
основание^)»
мати попит «иметь спрос»
мати рацію «быть правым; делать
что-л. верно, справедливо»
мати уявлення «иметь
представление»
мати хист до чогось «иметь
призвание, талант к чему-н.»
між іншим «между прочим»
між тим «между тем»
мова йде (йшла, піде) «то же,
что ідеться (йдеться)»
може статися «может статься»
муки (докори) сумління
(совісті) «угрызения совести»
н
на Ваш розсуд «на Ваше
усмотрение»
наводити (навести) приклад
«приводить (привести) пример»
надавати (надати) перевагу
«отдавать (отдать) предпочтение»
надавати (надати) право
(можливість) «давать (дать),
предоставлять (предоставить) право
(возможность)»
на все добре «всего доброго
(при прощании)»
на добраніч «то же, что
добраніч»
надсилати (надіслати) на
адресу «присылать (прислать) по
адресу»
надсилати (надіслати)
післяплатою «присылать (прислать)
наложенным платежом»
на жаль «к сожалению»
найближчим часом «в
ближайшее время»
на протязі «в течение»
наражати (наразити) на
небезпеку (неприємності) «подвергать
(подвергнуть) опасности
(неприятностям)»
на разі «в таком случае»
наріжний камінь «краеугольный
камень»
на самоті «наедине с самим
собой»
на часі «самое время,
своевременно»
на честь «в честь»
не випадає «не годится, не
выходит»'
не до ладу «не к месту»
незважаючи на труднощі
(перешкоди) «несмотря на трудности
(препятствия)»
нема за що «не за что»
не мати іншої ради «не иметь
другого выхода»
ні в якому (у жодному) разі «ни
в коем случае»
ні пари з вуст (рота) «не
проронить ни звука»
ні се ні те «ни то ни се»
О
обіймати (обійняти) посаду
«занимать (занять) должность»
обмін речовин «обмен веществ»
245
одного разу «однажды»
опановувати (опанувати) себе
«овладевать (овладеть) собой»
особиста (громадська) думка
«личное (общественное)
мнение»
останнім часом «в последнее
время»
П
переважна більшість
«подавляющее большинство»
передусім «прежде всего»
перепрошувати «просить
прощения»
перш за все «то же, что
передусім»
перш и й-л інший «первый
попавшийся»
питома вага «удельный вес»
підбивати (підбити) підсумки
«подводить (подвести) итоги»
піддавати (піддати) критиці
«подвергать (подвергнуть)
критике»
під час «во время»
платити (заплатити) готівкою
«платить (заплатить)
наличными»
платіжне доручення «платежное
поручение»
пліч-6-пліч «плечом к плечу»
подавати (подати) на розгляд
«представлять (представить) на
рассмотрение»
покладати надії «возлагать
надежды»
покласти край «положить
конец»
попастися в сильцё «попасть
впросак»
порушувати (порушити) питання
«поднимать (поднять) вопрос»
порушувати (порушити)
клопотання «ходатайствовать»
порядок денний «повестка дня»
поставити питання руба
«поставить вопрос ребром»
поступатися (поступитися)
місцем «уступать (уступить)
место»
по той бік «по ту сторону»
працювати на громадських
засадах «работать на общественных
началах»
приділяти (приділити) увагу
«уделять (уделить) внимание»
прийнятні умови «приемлемые
условия»
при нагоді «при случае»
припадати (припасти) до смаку
(до сёрця) «приходиться
(прийтись) по вкусу (по сердцу)»
прислухатися обома «слушать в
оба»
приходити (прийти) до тями
«приходить (прийти) в себя, в
сознание»
про (на) всрк(ий) випадок «на
всякий случай»
продавати вроздріб і оптом
«продавать в розницу и оптом»
просити вибачення (пробачення)
«то же, что перепрошувати»
просто нёба «под открытым
небом»
просто ночі «на ночь глядя»
протягом «то же, что на
протязі»
Р
раз і назавжди «раз и навсегда»
разом з тим «вместе с тем»
рекомендований лист
(бандероль) «заказное письмо
(заказная бандероль)»
річ (справа) у тім (тому) «дело
в том»
робити (зробити) ласку
(послугу) «делать (сделать) одолжение
(услугу)»
робити (зробити) нашвидкуруч
«делать (сделать) на скорую
руку»
розв'язувати (розв'язати)
задачу (проблему, питання) «решать
(решить) задачу (проблему,
вопрос) »
розділові знаки «знаки
препинания»
сам на сам «то же, что на
самоті»
склавши руки «сложа руки»
складати (скласти) подяку
«выражать (выразить)
благодарность»
слід (сказати, зробити)
«следует (сказать, сделать)»
смакує(ють) «то же, что до
вподоби»
смачного! «приятного аппетита»
спіткало лихо «случилась беда»
246
спокутувати (спокутати)
провину «искупать (искупить) вину»
справа не варта заходу «игра не
стоит свеч»
справляти (справити) враження
«производить (произвести)
впечатление»
справляти (справити) вилив
«оказывать (оказать) влияние»
ставати (стати) до роботи
«приступа 11- (приступить) к работе»
ставати устати) на заваді (на
перешкоді) «становиться (стать)
ьь- пут;і>
ставе-ги {стати) на облік
«станови 5 ьл 'г *'^тать) на учет»
стябіки і стати) на прю
«вступам <г,<*топить) в єдиноборство»
ставати (стати) ненадовго
«хватать (хватить) ненадолго»
ставати (стати) у пригоді
«пригодиться»
ставити (поставити) питання
«задавать (задать) вопрос»
стерти (зітерти) на порох
«стереть в порошок»
стояти осторонь «стоять в
стороне»
сумнів(и) берё(уть) «одолевает
(ют) сомнение(я)»
таким чином «таким образом»
теревені розводити «лясы
точить»
тим більше «тем более»
тим часом «пока, тем временем»
точка відліку (відрахунку)
«точка отсчета»
тримати напохваті «держать под
рукой, наготове»
У
у зв'язку з «в связи с»
укладати (укласти) угоду
(договір) «заключать (заключить)
соглашение (договор)
у разі «в случае»
у свою чергу «в свою очередь»
усього (всього) доброго! «всего
доброго! (при прощании)»
у такий спосіб «то же, что таким
чином»
у (в) такому (кожному, кожнім)
разі «в таком (любом) случае»
X
ходити (блукати) манівцями
«ходить (бродить) вокруг да
около»
ходити навшпиньках «ходить на
цыпочках»
ходити назирці «ходить по
пятам»
хоч-не-хоч «-хочешь не хочешь»
хоч раз та гаразд «редко да
метко»
Ч
часто-густо (часто и густо)
«сплошь и рядом»
чинйти опір «оказывать
сопротивление»
чути (почути) на власні вуха
«слышать (услышать)
собственными ушами»
Ш
шлях найменшого опору «путь
наименьшего сопротивления»
Щ
щйро дякую (вдячний)
«искренне благодарю (благодарен)»
що вдієш (подієш) «что
поделаешь»
щомісяця (-року, -тижня)
«каждый месяц (год, каждую
неделю)»
що не станеться «что бы ни
случилось»
щоправда «правду говоря,
правда (ввод, слово)»
Я
як водиться «как водится»
як" слід «как следует»
як стій «немедленно,
неожиданно»
РОСІЙСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ ДО УКРАЇНСЬКИХ
СТАЛИХ ЗВОРОТІВ
беда да и только — біда (лихо)
та й годі
бежать сломя голову — бігти
стрімголов
без лишних слов (разговоров) —
без зайвих слів (розмов)
бить баклуши — байди
(байдики) бйти
более менее — більш-менш
брать (взять) верх — брати
(взяти) верх (гору)
брать (взять) в толк — брати
(взяти) втямки (утямки)
брать (взять) за горло (за
жабры) — брати (взяти) за барки
бродить вокруг да около —
ходити (блукати) манівцями
бросать (бросить) на произвол
судьбы — кидати (кинути)
напризволяще
бросаться (броситься) в глаза —
цпадати (впасти) в око (в очі,
У вічі)
будь(те) добр(а, ы) — будь(те)
ласка(ав, ава, аві)
будь (те) злоров(а, ы)—бувай
(те) здоров(ий, а, І)
быть во главе — бути на чолі
быть впереди — вести перёд
быть на побегушках — бути на
побігеньках (на лобігашках)»
быть начеку, настороже —
матися на обережності (на
бачності)
быть правым — мати рацію
В
в ближайшее время —
найближчим часом
в другой раз — іншим разом
видеть (увидеть) собственными
глазами — бачити (побачити) на
власні очі
в конце концов — врешті-решт,
зрештою, кінець кінцем
вместе с тем — разом з тим
в общих чертах — в загальних
рисах
во время — під час
возлагать надежды —
покладати наді?
воплощать (воплотить) в жизнь
— втілювати (втілити) в життя
вопросительный знак — знак
питання
ворон считать — ґави ловити
восклицательный знак — знак
оклику
в последнее время — останнім
часом
в связи с — у зв'язку з
всего доброго! (при прощании)—
на все добре, усього (всього)
дбброго!
всего-навсего —
всього-на-всього
в свою очередь — у свою чергу
в случае — у разі
в соответствии — згідно з
вступать (вступить) в
єдиноборство — ставати (стати) на прю
в таком случае — на разі
в таком (любом) случае — у (в)
такому (кожному, кожнім) разі
в течение — на протязі,
протягом
входить (войти) в детали
(подробности) — вдаватися
(вдатися) в деталі (подробиці)
в частности — зокрема
в честь — на честь
выражать (выразить) благодар-
248
ность — складати (скласти)
подяку
выходить (выйти) из
обращения — виходити (вийти) з обігу
выходить (выйти) из
употребления — виходити (вийти) з
ужитку
голова идет кругом — голова йде
оберток
д
давать (дать) отпор — давати
(дати) відсіч, давати (дати)
од коша
давать (дать) право
(возможность) — надавати (надати)
Право (можливість)
давать (дать) себя знать —
даватися (датися) взнаки
давать (дать) толк — давати
(дати) раду
делать (сделать) на скорую
руку— робити (зробити)
нашвидкуруч
делать (сделать) одолжение
(услугу) — робити (зробити) ласку
"(послугу)
делать что-л. верно,
справедливо — мати рацію
делить пополам — ділити навпіл
дело в том — річ (справа) у тім
Іу тому)
держать под рукой, наготове —
тримати напохваті
держать (сдержать) свое сло-
во — дотримувати (дотримати),
Доконувати (доконати) свого
слова
добиваться (добиться) своего —
докопувати (доконати) свого
Доброго здоровья — доброго
здоров'я
Доброе утро — добрий ранок,
доброго ранку
доброй ночи — добраніч, на до-
фраиіч
ІдОіЮ пожаловать — ласкаво
Просимо
добрый вечер — добривечір
добрый день — добридень
до свидания — до побачення
доетокщйка, йны) внимания —.
вартий (а. і) уваги,
заслуговувати уваги (на увагу)
загонять (загнать) в угол —
заганяти (загнати) в глухий кут
задавать (задать) вопрос —
ставити (поставити) Питання
заказное письмо (заказная
бандероль) — рекомендований лист
(рекомендована бандероль)
заключать (заключить)
соглашение (договор) — укладати
(укласти) угоду (договір)
заколдованный круг —
зачароване коло
занимать (занять) должность —
обіймати (обійняти) посаду
заниматься чем-л. от нечего
делать — займатися . чим-н.
знічев'я
знаки препинания — розділові
знаки
знать в лицо — знати на
обличчя
знать толк — знати смак
И
игра не стоит свеч — справа не
варта заходу
играть роль — грати роль
из года в год — з року в рік
издавна — з давніх-давен
иметь в виду — мати на увазі
(на оці)
иметь значение — мати
значення
иметь основание (я) —мати
підставу (и)
иметь представление — мати
уявлення
иметь призвание (талант) к
чему-н.— мати хист до чогось
иметь случай — мати нагоду
иметь спрос — мати попит
иначе говоря — інйкіїге кажучи
и не думать — і гадки не мати
и подавно— і (й) поготів
искренне благодарю
(благодарен) — щиро дякую (вдячний)
искренне говоря -г- щиро кажучи
искупать (искупить) вину —
спокутувати (снокутати) провину
каждый месяц (каждую неделю,
год) — щомісяця (-тижня,
-року)
как водится — як водиться
249
как следует — як слід
камень преткновения — камінь
спотикання
короче говоря — кількома
(небагатьма) словами, коротше
кажучи
краеугольный камень —
наріжний камінь
кроме того — крім того
к сожалению — на жаль
кстати — до речі
к тому же — до того ж
Л
лететь вверх тормашками —
летіти сторч головою
личное мнение — особиста думка
лучше всего — краще за все
лясы точить — теревені
розводити
м
между прочим — між іншим
между тем — між тим
милости просим — ласкаво
просимо
может статься — може статися
морочить (заморочить)
голову — забивати (забити) наморо-
ки
Н
на Ваше усмотрение — на Ваш
розсуд
на всякий случай — про (на)
всяк(ий) випадок
на днях — днями
наедине с самим собой — на
самоті, сам на сам
на ночь глядя — просто ночі
не выходит — не випадає
не годится — не випадає
не за что — нема за що
не иметь другого выхода — не
мати іншої ради
не к месту — не до ладу
немедленно — як стій
неожиданно — як стій
не проронить ни звука — ні
нари з вуст (рота)
несмотря на трудности (препят
ствия) — незважаючи на
труднощі (перешкоди)
ни в коем случае — ні в якому
(у жодному) разі
нисколько не — аж ніяк не
ни то ни се — ні те ні се
о
обмен веществ — обмін речовин
обращать (обратить)
внимание — звертати (звернути) увагу
общественное мнение —
громадська думка
овладевать (овладеть) собой —
опановувати (опанувати) себе
одерживать (одержать)
победу — здобувати (здобути)
перемогу
однажды — одного разу
одолевает (ют) сомнение (я) —
сумнів(и) берё(уть)
оказывать (оказать) влияние —
справляти (справити) вплив
оказывать сопротивление —
чинити опір
осознавать, отдавать себе
отчет — бути свідомим(ою, ими)
того, що..., здавати (здати) собі
справу
отдавать (отдать) должное —
віддавати (віддати) належне
отдавать (отдать)
предпочтение — надавати (надати)
перевагу
П
первый попавшийся — пёрший-
л інший
платежное- поручение —
платіжне доручення
платить (заплатить)
наличными — платити (заплатити)
готівкою
плечом к плечу — пліч-6-нліч
повестка дня — порядок денний
по вкусу — до вподоби, до смаку,
смакує (ють) (кому) (только 3-е
л. ед. или мн. ч.)
подавляющее большинство —
переважна більшість
подвергать (подвергнуть)
критике— піддавати (піддати)
критиці
подвергать(ся) /
подвергнуться) опасности
(неприятностям) — наражати (ся) /
наразити (ся) на небезпеку
(неприємності)
подводить (подвести) итоги —
підбивати (підбити) підсумки
поднимать (поднять) вопрос —
порушувати (порушити) питан-
250
поднимать (поднять) на смех —
брати (взяти) на глум (на
глузи, на кпйни, на сміх)
подняться на цыпочки —
звестися навшпиньки
под открытым небом — просто
нёба
пожалуйста — будь(те) ласка
(ав, ава, азі)
пока — тим часом
покупать (купить) в
рассрочку — купувати (купити) на
виплат
положить конец — покласти
край
попасть впросак — попастися в
сильцё
по поводу — з приводу
поставить вопрос ребром —
поставити питания руба
по ту сторону — по той бік
правда, правду говоря —
щоправда, правду кажучи
превратности судьбы (жизни) —
злигодні долі (життя)
представляется(ился, ится)
случай — випадає (випала, випаде)
нагода
предоставлять (предоставить)
право (возможность) —
надавати (надати) право (можливість)
представлять (представить) на
рассмотрение — подавати
(подати) на розгляд
прежде всего — передусім, перш
"за все
приводить (привести) пример —
наводити (навести) приклад
пригодиться — ставати (стати)
у пригоді
приемлемые условия —
прийнятні умови
прилагать (приложить) усилия
(силы, руки, труд) —докладати
(докласти) зусиль (сил, рук,
праці)
принимать (принять) близко к
сердцу — брати (взяти) близько
до сёрця
принимать (принять) к сведению
(во внимание) — брати (взяти)
до відома (до уваги)
принимать (принять) меры —
вживати (вжити) заходи
(заходів)
принимать (принять) участие —
брати (взяти) участь
приобретать (приобрести) в
рассрочку — придбавати
(придбати) на виплат
при случае — при нагоді
приступать (приступить) к
работе—ставати (стати) до
роботи
присылать (прислать)
наложенным платежом — надсилати
(надіслати) післяплатою
присылать (прислать) по
адресу— надсилати (надіслати) на
адресу
приходить (прийти) в себя (в
сознание) — приходити
(прийти) до тями
приходить (прийти) к выводу —
доходити (дійти) висновку
приходиться кем-л.— доводитися
ким-н.
приходиться (прийтись) по
вкусу (по сердцу) — припадати
(припасти) до смаку (дс* сёрця)
причинять (причинить) вред
(хлопоты) — завдавати (зазда-
ти) шкоди, клопоту (клопотів)
приятного аппетита — смачного!
продавать в розницу и оптом —
продавати вроздріб і оптом
продолжение следует — далі
буде
производить (произвести)
впечатление — справляти
(справити) враження
просить прощения —
перепрошувати, просити вибачення
(пробачення)
путь наименьшего
сопротивления — шлях найменшого опору
работать на общественных
началах — працювати на
громадських засадах
раз и навсегда — раз і
назавжди
редко да метко — хоч раз та
гаразд
речь идет — ідеться ( йдеться),
мова йде
решать (решить) задачу
(проблему, вопрос) — розв'язувати
(розв'язати) задачу (проблему,
питання)
рисковать головой (жизнью) —
важити головою (життям)
251
самое время — на часі
сбивать (сбить) с толку —
збивати (збйти) з пантелйку
с Вашего разрешения — з
Вашого дозволу
сводить (свести) на нет —
зводити (звести) нанівець
своевременно — на часі
с глазу на глаз — віч-на-віч
следует (сказать, сделать) —
слід (сказати, зробити)
сложа руки — склавши руки
случилась беда — спіткало лихо
слушать в оба — прислухатися
обома
слышать (услышать)
собственными ушами — чути (почути) на
власні вуха
смотреть в оба — дивитися в
обидва
со временем — згодом
согласно — згідно з
сплачивать (сплотить) ряды —
згуртовувати (згуртувати) лави
сплошь и рядом — часто-густо,
часто и густо
спокойной ночи — добраніч, на
добраніч
становиться (стать) на пути —
ставати (стати) на заваді (на
перешкоді)
становиться (стать) на учет —
ставати (стати) на облік
стереть в порошок — стёрта
(зітерти) на порох
стечение обстоятельств — збіг
обставин
стоять в стороне — стояти
осторонь
считать целесообразным —
вважати (визнавати) за доцільне
таким образом — таким чином, у
такий спосіб
тем более — тим більше
тем временем — тим часом
терять (потерять) сознание —
втрачати (втратити) свідомість
точка отсчета — точка відліку
(підрахунку)
У
угрызения совести — муки
(докори) сумління (совісті)
удельный вес — питома вага
уделять (уделить) внимание —
приділяти (приділити) увагу
устанавливать (установить)
отношения — зав'язувати
(зав'язати) стосунки
уступать (уступить) место —
поступатися (поступитися) місцем
учитывать (учесть) мнение —
зважувати (зважити) на
думку
X
хватать (хватить) ненадолго —
ставати (стати) ненадовго
ходатайствовать — порушувати
(порушити) клопотання
ходить вокруг да около —
ходити манівцями
ходить по пятам — ходити
назирці
ходить на цыпочках — ходити
навшпиньках
хочешь не хочешь — хоч-не-хбч
что бы ни случилось — що не
станеться
что поделаешь — що вдієш
(подієш)
УКРАЇНСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ СЛОВА, ПОДІБНІ ЗА ФОРМОЮ,
АЛЕ РІЗНІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
білизна — белье
белизна — білизна
безпечний — безопасный
беспечный — безтурботний,
недбалий
брак — нехватка, недостача
брак — шлюб
вдалий — удачный
удалой — молодечий
весілля — свадьба
веселье — веселощі
вітати — приветствовать,
поздравлять
витать — витати
вродливий — красивый
уродливый — потворний
гарбуз — тыква
арбуз — кавун
глупий (глупа ніч) — глубокий,
глухой (глубокая, глухая ночь)
глупый — дурний
горіх — орех
горох — горох
город — огород
город — місто
гребля — плотина
гребля — веслування
гудити — хулить
гудеть — гудіти, густи
дивитися — смотреть
дивиться — дивуватися
довгий — длинный
долгий — тривалий, довгий
доказати — договорить
доказать — довести
заклад — заведение
заклад — застава
збори — собрание
сборы — збирання, лаштування
злодій — вор
злодей — лиходій
кватирка — форточка
квартирка — квартирка (від
квартира)
кіт — кот
кит — кит
кішка — кошка
кишка — кишка
комин — дымоход
камин — камін
користь — польза
користь — користь
краватка — галстук
кроватка — ліжечко (від ліжко)
криси — поля (шляпы)
крысы (мн. ч. от крыса) —
пацюк, щур (мн. ч. пацюки, щури)
кров — кровь
кров — притулок
253
лаяти — ругать
лаять — гавкати
лист — письмо; лист (дерева)
лист — лист (дерева), аркуш
(паперу)
лишити — оставить
лишить — позбавити
лік — счет
лик — обличчя, вид
лічити — считать (на счетах)
лечить — лікувати
луна — эхо
луна — місяць
місто — город
место — місце
наглий — срочный
наглый — зухвалий, нахабний
наказувати — приказывать
наказывать — карати
неділя — воскресенье
неделя — тиждень
обирати — избирать
обирать — оббирати, обдирати
облік — учет
облик — вигляд
окріп — кипяток
укроп — крій, укріп
орати — пахать
орать — волати, лементувати,
репетувати
пил — пыль
пыл — запал, розпал
письменний — грамотный
письменный — письмовий,
писемний
питати — спрашивать
пытать — катувати
пліт — изгородь, плетень
плот — плот
погодити — согласовать
погодить — зачекати
поперек — поясница
поперек — упоперек, поперек
пристрасний — страстный
пристрастный — упереджений
прізвище — фамилия
прозвище — прізвисько
рідкий — жидкий
редкий — рідкісний
річ — вещь
речь — промова, мовлення
(усне)
родина — семья
родина — батьківщина
розводитися —
разглагольствовать, распространяться
разводиться — розлучатися
сварити — ругать
сварить — зварити
світ — мир, свет (белый)
свет — світло
сеча — моча
сеча — січа, січ (місце, де вйруб-
лено ліс)
складний — складный
складний — сложный
слушний — уместный,
подходящий
слышный — чутний
справа — дело
справа — праворуч, справа
стать — пол (человека)
стать — статура, постать
тікати — убегать, бежать (от
кого-л.)
тикать — тікати
участь — участие
участь — доля
худоба — скот
худоба — худорба
254
час—время чоловік — мужчина, муж
час — година человек — людйна
часй — времена шар — слой, пласт
часы — годинник шар — куля
чинйти — совершать,- оказывать швець — сапожник
чинить — лагодити швец — кравець
українські слова, що мають кілька
ргзних за формою та значенням
російських відповідників
байка— 1. басня, 2. байка (материал)
бік — 1. бок, 2. сторона.
вдаватися (вдатися), удаватися (удатися) — 1. удаваться (удаться)
в. у. когось — 2. походить на кого-л.
в. в. деталі — 3. вникать в детали
в. до крайніх заходів — 4. прибегать к крайним мерам
великий— 1. великий, 2. большой
видавати (видати) — 1. выдавать (ордер), 2. издавать (указ)
викладати — 1. выкладывать, 2. преподавать
в. суть справи — 3. излагать суть дела
випадати— 1. выпадать (из кармана), 2. случаться, годиться (только
в 3-ем л. ед. или мн. ч.)
вйти — 1. выть, 2. вить
впливати— 1. (вплисти) вплывать (куда-н.), 2. (вилинути) влиять
деревина — одно дерево
деревина — древесина
дзвін — 1. звон, 2. колокол
дістати— 1. достать (книгу из шкафа), д. нагороду — 2. получить
награду
доба — 1. сутки, 2. эпоха
добрий— 1. добрый, 2. хороший
довести— 1. довести (до дома), 2. доказать
доля — 1. доля, 2. судьба
єдиний — 1. единый, 2. единственный
жінка— 1. женщина, 2. жена
загубити— 1. потерять, 2. загубить (чыо-л. жизнь)
захід— 1. запад, 2. мероприятие, 3. мера (способ воздействия), 4.
заход (солнца)
захоплювати (захопити) — 1. захватывать (в плен), 2. увлекать
зважити—1. (зважувати) взвешивать (на весах), 2. (зважати)
считаться, обращать внимание
звертати (звернути) — 1. обращать внимание, 2. сворачивать (с,дороги)
здаватися (здатися) — 1. сдаваться (в плен), 2. казаться
кінцівка— 1. конечность, 2. концовка (рассказа)
коло— 1. около, возле, у, 2. круг
лайка— 1. ругань, ругательство, 2. лайка (порода собак; сорт мягкой
кожи)
лист— 1. лист (дерева), 2. письмо
літній— 1. летний, 2. пожилой
місяць — 1. месяц, 2. луна
музика — музыка
музйка — музыкант
накладати— І. (накласти) накладывать
256
н. (наложити) головою — 2. погибать
напад — 1. нападение, набег, 2. приступ (сердечный)
наточувати (наточити) — 1. наточить (нож), 2. нацедить (воды)
пам'ятка—1. памятка, 2. памятник (литературный), 3.
достопримечательность
переказ— 1. предание, 2. перевод (денежный)
переказувати (переказати) — 1. пересказывать, 2. перечислять (деньги)
перекладати (перекласти) — 1. перекладывать, 2. переводить (текст)
пильний — 1. пыльный, н. погляд — 2. пристальный взгляд, п.
нагляд — бдительный надзор
північ— 1. полночь, 2. север
плескати — 1. плескать, п. в долоні — 2. хлопать в ладоши, п. язиком —
3. болтать
повертати (повернути) — 1. поворачивать (голову), 2. возвращать
(книгу)
припадати—1. слегка хромать, 2. приходиться (о количественном
отношении к чему-л.)
пустувати — 1. пустовать, 2. шалить, баловаться
сир — 1. сыр, 2. творог
складати— 1. складывать (одежду, книги), с. якусь частину чогось —
2. составлять какую-то часть чего-л., с. текст — 3. набирать текст,
с. подяку — 4. выражать благодарность
слати — 1. слать, 2. стлать
справа — І дело, 2. справа (наречие)
ставати (стати) — 1. становиться, 2. хватать (на что-л.)
стан— 1. состояние, 2. залог (грамматическая категория), 3. стан
(полевой), 4. стан (человека)
старець — 1. старец, 2. нищий
сурма— 1. труба, 2. сурьма
схід— 1 восход (солнца), 2. восток
терен— терн
терен — территория
термін — 1. термин, 2. срок
удача (здача) — ! (преим. удача) удача, 2. (преим вдача) нрав, натура,
характер
упадати — 1. падать (к ногам), 2. ухаживать (за кем-л.)
чому — 1. чему, 2. почему
чути — І. слышать, 2. чувствовать, чуять
щур — 1. щур, стриж, 2. крыса
РОСІЙСЬКІ СЛОВА, ЯКС МАЮТЬ КІЛЬКА РІЗНИХ ЗА ФОРМОЮ
ТА ЗНАЧЕННЯМ УКРАЇНСЬКИХ ВІДПОВІДНИКІВ
блюдо— 1. (предмет) блюдо, 2. (кушанье) страва
будет— 1. буде, 2. (тебе) годі
вить— 1. (веревку) вити, 2. (привить любовь к чему-л.) прищепити
гражданский— 1. (одежда, авиация) цивільний, 2. (война, долг)
громадянський
заверить—1. (подпись) засвідчити, завірити, 2. (в чем-либо)
запевнити
исключение— 1. (из вуза) виключення, 2. (из списка) вилучення,
3. (из правила) виняток
колебаться— 1. (об уровне воды) коливатися 2. (сомневаться)
вагатися
личный— 1. (документ, мнение) особистий, 2. (дело) особовий
любовь — 1. (к Родине) любов, 2. (к женщине или мужчине) кохання
машинист — машиніст
машинистка — друкарка
образ—1. (литературный) образ, 2. (жизни) спосіб
образование— 1. (народное) освіта, 2. (чего-л ) утворення, творення
общественный — 1. (деятель) громадський, 2 (строй) суспільний
общество—1. суспільство, 2. (община, собрание) громада, 3.
(спортивное, научное) товариство
общий—1. (имущество) спільний, 2. (основание) загальний
основание—1. (университета) заснування, 2. (для приказа) підстава,
3. (здания) підвалини, підмурівок
относиться— 1. (принадлежать) належати, 2. (выражать чувства) ста:
витися
переваривать — Г. (варенье) переварювати, 2. (пищу) перетравлювати
перевод—1. (откуда-н. куда-н.) переведения, 2. (текста) переклад,
3. (денежный) переказ
переписывать — переписувати
переписываться — листуватися
подписывать—1. (соглашение) підписувати, 2. (журнал)
передплачувати
подходить— 1. (к дому) підходити, 2. (к лицу) насувати
пол— 1. (человека) стать, 2. (в помещении) підлога
почка — 1. (на дереве) пуп'янок, брунька, 2. (орган человека) нйрка
представить—1. (человека) представити, рекомендувати, 2.
(вообразить) уявити, 3. (документы куда-н.) подати
принимать— 1. (на работу) приймати, 2. (участие, во внимание) брати
путь— 1. путь, шлях, 2. (железнодорожный) колія
слой—1. (материала) шар, 2. (общества) верства
содержать—1. (иметь в своем составе) містити, 2. (семью)
утримувати
сообщение—1. (газетное) повідомлення, 2. (воздушное) сполучення
стирать— 1. (пыль) стирати, 2. (белье) прати
считать— 1. (на счетах) рахувати, лічити, 2. (иметь мнение) вважати
точка— 1. (зрения, отсчета) точка, 2. (в тексте) крапка
угол— 1. (улицы) ріг, 2. (комнаты) кут
хватать— 1. (за руку) хапати, 2. (чего-л.) вистачати
хватит— 1. (чего-л.) вистачить, 2. (тебе) досить, буде, годі
художник— 1. художник, 2. (мастер, знаток своего дела) митёць
цвет— 1. (спектра) колір, 2. (яблони) цвіт
частный—1. (собственность) приватний, 2. ^-елучай) поодинокий
язык— 1. (орган человека) язйк, 2. (средство общения) мова
258
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Лнтоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. К-, 1991
Брицин В. М., Тараненко О. 0. Російсько-український словник для
ділових людей. К-, 1992
Вихованець І. Р. Таїна слова. К-, 1990.
Вихованець І. Р. У світі граматики. К-. 1987
Головащук С. І. Словник-довідник з правопису і слововживання.
К-, 1989.
Гринчиіиин Д. Г., Сербенська О. Л. Словник паронімів української
мови. К., 1986.
Довідник з українського правопису. К-, 1973.
Жлуктенко Ю. А., Карпиловская Е. А., Ярмак В. И. Изучаем
украинский язык: Самоучитель. К-, 1991 A-е изд.), 1992 B-е изд.).
Исаченко Ю. А., Калашник В. С, Свашенко А. А. Самоучитель
украинского языка. К-, 1989.
Калашник В. С, Опришко А. Я-> Свашенко А. А. Русско-украинский
разговорник. К-, 1992.
Клименко Н. Ф. Як народжується слово. К., 1991.
Культура української мови: Довідник. К-, 1990.
Олійник І. С, Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-
український фразеологічний тлумачний словник. К-, 1991.
Орфографічний словник української мови. К-, 1977
Панько Т. И., Тамбовцев Ю. А. Русско-украинский разговорник.
Львов, 1991.
Погрібний М. /. Орфоепічний словник. К-, 1984.
Русско-украинский словарь: В 3 т. К-, 1970.
Словник іншомовних слів. К-, 1974.
Словник скорочень в українській мові. К-, 1988.
Словник труднощів української мови. К-, 1989.
Словник української мови: В 11 т. К-, 1970—1980.
Терлак 3. ЛІ, Сербенская А. А. Украинский язык для начинающих.
Львов, 1991.
1000 крилатих виразів української літературної мови. К-, 1964.
Українська літературна вимова і наголос. К-, 1973.
Український правопис. К-, 1990 C-тє вид.)
Українсько-російський словник: У 6 т. К-, 1953—1963.
Ющук И. Ф. Я выучу украинский язык: Фонетика. Лексика. Слово-
образование. Морфология. Украинская литература до 1917 года. К-,
1991.
Ющук И. Ф. Я выучу украинский язык: Правописание. Синтаксис.
Стилистика. Украинская литература XX века. К-, 1992.
259
покажчик слів, утворення форм яких
ПОЯСНЕНО В ПОСГБНИКУ
В
акт (дія) 36
акт (документ) 36
алея 22
альвеола 8
Антін 11
апарат (колектив) 36
апарат (предмет) 36
батько 41
бачити 75
бджола 8
берёза 7
берег 36, 47
берегти 62, 68, 76
битва ЗО
бити 70
біг 37, 48
бігти 68, 76
бій 11
бік 11, 37
білок 17
біль 57
болото 9
борець 9
борода 7
боятися 63
брат 52
брати 64
брити 70
Буг 36
буква ЗО
буря 31
бути 97
вага 46
ваги 46
везти 62, 76
весна 21
вести 63, 68, 76
взяти 98
вигода 47
вигоди 47
виміряти 82
виміряти 82
вимога 8
вити (вить) 70
вити (выть) 70
вишня 21
вівсюг 25
вівця 25 ч
відкриття 41
відповісти 98
відро 21
відчувати 69
вік 35
вікно 21
вільха 25
вінця 22
вірити 74
вісь 25
віяти 63
Владивосток 36
вода 8
водити 69
ворота 31, 53
вхід 36
в'язень 17 '
260
галера 8
гирло 22
гість 42
гнати 98
гнисти 91
гнити 70, 91
голова 7, ЗО
голубити 74
гондола 8
гонець 9
гора 7
горло 22
горох 68
готувати 70
гра 26
граблі 41
графити 69
громадянин 26, 53
гроші 42
груди 48
губа 41
гудіти 92
гуси 42
густи 92
Д
давати 70
Дамаск 36
дати 98
двері 42, 48
двір 35
джерело 22
день 15, 48
дерево 22
дерти 92
десна 31
десяток 35
дихати 68, 85
дишати 85
дівчина 53
ділок 17
діти 42
Дніпро 36
Дністер 36
дно 21
доба 8
дозволити 76
дозорець 9
долати 63
долоня 7
Донець 9; 36
донець 9
дорога 7
досягнути 63
досягти 63
дошка 26
дощ 35
драти 92
дрож 58
друг 68
дути 86
Едінбург 37
Ж
жати (пшеницю) 81
жати (рукуI 81
жерло 22"
жити 70, 98
Житомир 35
життя 41
жінка 21, 53
жменя ЗО
жнець 22
жрець 23
журнал 53
зал 36
заняття 41
земля 21
зерно 22
знати 74
золото 47
зручність 47
зручності 47
ідея 22
ікло 22
іскра ЗО
іти 98
їздити 69
їсти 76, 98
камінь 12
каталог 36
квітка 53 ч
кермо 22
Київ 35
кисіль 11
кілограм 35, 54
кінь 31, 41, 42
261
кість 42
кіт 11, 36
кіш 35
класти 63
коза ЗО
колесо 42
колихати 87
коло 7
колоти 62
корова 7
кочерга 22
красень 17
красити 76
красти 63
крило 42
крихта 23
купити 69, 75
Кури 42
курча 53
Л
ланцюг 36
лев 16, 36
Лев 16
легеня 41
летіти 69
лити 70
лишити 75
лід 12
ліжко 36
лізти 75
ліс 12, 36
лічити 75
лоб 16
ловити 69, 75
ломити 69
Львів 35, 41
льох 36, 37
любити 69, 75
людина 26, 32, 42, 53
люлька 53
лягти 62, 68, 76
М
майстер 16
малювати 70
мама 41
масло 48
матір 13
махати 86
межа 8
мерзнути 93
мерзти 62
мести 63, 68
метр 35, 54
мити 70
миша 22
міністерство 41
містечко 36
місяць 35, 53
мітла ЗО
могти 62, 68
молитва ЗО
молоти 62
мох 17
мрець 23
мрія 32
мудрець 17
нагорода 7
намёт 35
нёбо 26
нести 62
ніж 35
ніжка 21
ніч 12
нога 7
носити 76
Нью-Йорк 37
О
облишити 75
обрізати .82
обрізати 82
овёс 25
оздоба 8
озеро 8, 53
око 31, 42, 48
окраєць 17
окуляри 53
осінь 12
особа 8
панчоха ЗО
папір 11, 47
Париж 35
парубок 68
пахва 41
пекти 68, 76
перо 8
петля 21
пил 57
Пирятин 35
писати 68
пити 70
півріччя 42
підвищити 75
піддашшя 42
262
піджак 36
підкорити 75
підлога ЗО
підняти 98
пізнавати 70
пільїа ЗО
пісня 21
піт 36
піхви 22
плескати 87
плече Зі, 42
пливти 92
плисгй 92
показувати 69
поле 36, 41
політ 12
полоскати 68
полотно 21
понеділок 35
попіл 11
пора 8
потреба 8, 48
почуття 41
прати 6^
працювати 69
простити 69
пустити 76
путь 5*8
радість 13
раз 41, 42, 48
ревіти 92 "
ревти 62, 92
Рим 35
рити 70
рідина 47
різати 75
рік 35
річ 12, 48
розкидати 82
розкидати 82
розмова 31
рости 62
рот 16
рух 36
сани 42
свиня 22
світанок 36
село 7
сестра 21, 53
Сибір 57
сидіти 69
сипати 75
сир 35
сім'я 22
сісти 75, 98
слати (слать) 81
слати (стлать) 81
скло 26
слово 7
служба ЗО
служити 75
сльоза ЗО, 42
смола 48
сніг 37
собака 58
сон (рослина) 16
сон (стан) 16
сонце 41
сопіти 93
сопти 93
сосна ЗО
сотня 21
сохнути 93
сохти 62
спальня 21
срібло 47
ставати 70
ставити 75
стати 76
стаття 22
стелити 82
степ 57
стерегти 76
стіл 36
столик 36
стояти 63
стукіт 12
субота 8
сурма 21
таїти 63
тато 41
текти 62, 68, 76
теля 26
телятко 41.
термін (слово) 36
термін (строк) 36
терти 62, 64
тигр 36
тиждень 26, 35
тік 37
ткати 68, 76
тополя ЗО, 58
траншея 22
тривога 8
трощити 75
263
трясти 63
тягнути 63
тягти 62
увага 47, 48
узбережжя 42
узлісся 42
українець 17
учень 17
чари 41
черево 22
череда 7
чернець 18
Чернівці 41
четвер 26
чистити 75
чобіт 31
фальш 58
фарба ЗО
Федір 11
фільм 53
форма ЗО
швець 22
шити 70
школа 7
штани 31, 54
Ш
хвалити 76
хвилина 54
хвощ 35
хлопець 9, 35, 53
храм 36
Ц
цех 37
Цюріх 37
щ
щогла ЗО
Яків 11
ясла 22
ясна 22, 31
ПОКАЖЧИК СЛІВ, ЗНАЧЕННЯ ЯКИХ ПОЯСНЕНО
В РУБРИЦІ «ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ Р83НЙЦЮ»
багатий 20
багаття 20
батько 97 -
батьки 97
біг 97
бігати 20
бік 136
борона 146
боронити 146
вага 146
вада 136
верх 12Ь
вершник J6
веселий 126
весёлка B6
весілля 126
виборний 40
виборчий 40
видаватися 67
видати 170
видатний 170
вимова 102
вир 126
вирій 126
вистава 61
витривалий 11
вишуканий 52
відати 152
відвідати 152
відм'ча ІҐР
відмінок і09
відомий 152
відтинок і5
264
відті'нок 15
вітати 97
вітер 126
вітрило 126
впровадити 136
в'язати 170
в'язи 170
гирло 109
годити 102
голий 136
голитися 136
голка 136
горло 109
даватися 67
дарувати 146
держава 126
держати 126
дістати 20
дістатися 20
добриво 170
добрий 170
заборона 146
завадити 136
завітати 97
заклад 129
заклад 129
заколот 11
замах 11
запал 129
запал 129
запобігати 20
запопадливий 152
зараз 97
зарозумілий 40
захист 152
збочення 136
згода 102
здаватися 67
змова 102
зрозумілий 40
зухвалий 152
квиток 52
квітка 52
колотити 11
конати 109
країна 152
край 152
краса 52
кут 136
лад 170
літа 52
літо 52
махати 11
мимохідь 170
мимохіть 170
мислення Н6
мисливець 146
міняти І 09
мова 102
муляр і36
муляти 136
нагода 102
належати 67
намул 136
начинити 20
начиння 20
начиняти 20
нота 52 ,
нотатки 52
обдарований 146
обладнання 170
обшукати 15
окраса 52
оплески 102
осоння 126
ошукати 15
падати 152
паливо 40
пальне 40
перебіг 97
перевага 146 '
переконати 109
перетин 146
писати 52
писемність 40
письменність 40
підліток 52
плеск 102
по батькові 97
поверх 126
повітря 126
погода 102
погодити 102
покажчик 61"
показник 61
полотніти 67
полотно 67
посісти 97
постава 61
привид 20
привід 20
пригода 102
прийнятний 40
прийнятий 40
прикраса 52
прилад 97
265
приладдя 97
промова 61, 102
промовистий 61
пух 170
пухир 170
радити 15
радіти 15
раз 97
разом 97
рід 170
рідина 170
річище 109
річка 109
родовище 170
розмова 102 .
розпал 129
розпал 129
розріз 129
розріз І29
ряд. 6)
рядоь 61
свідок 152
свідомість 1*52
сісти 97
складений }02
складний 102
сон 126 •*
спис 52
спокута 136
ставити 61
стан 52
становище 52
стежити 10^
стёжка 109
стелити 97
стеля 97
строк 61
строкатий 61
суд 170
судина 170
судома 170
сум 102
сума 102
талан 15
талані і5
гвір 52
творець 52
тин 146
тиск 146
тривалий 11
угода 102
умова'102
уряд 61
утиск 146
ухвалити 152
хвалити 152
хиба 10е*
хист 152
хіба 109
хід 152
хода 152
чинити 52
чинник 52
шукати 52
щастить 67
щастя 67
щілина 102
щільний 102
як належить 67
ЗМЇСТ
Предисловие ^
РОЗДІЛ І СКЛАДНІ ВИПАДКИ ТВОРЕННЯ ФОРМ ІМЕННИКІВ
ТА ДІЄСЛІВ
ФОРМИ ІМЕННИКІВ
Урок 1. Чергування о, є з і-, голова — голів, школа — шкіл, село —
сіл, гонець — гінця 7
Харчук Б. М. Моїй землі . ... 10
Урок 2 Чергування і з о, є: папір — паперу, Яків — Якова,
лід — льоду, радість — радості, ніч — ночі, камінь —
каменя, матір — матері . .... 11
Костенко Л. В. Щось на зразок балади,— як вийшли
букви з-під моєї влади ... ,. 13
Урок 3 Випадні голосні о, є: день — дня, сон — сну,
українець — українця, білок — білку, учень — учня .... 15
Українська дума 18
Урок 4. Вставні голосні о, є: земля — земель, книжка —
книжок, вікно — вікон, війна — воєн 21
Уривок з думи «Смерть козака бандуриста» .... 23
Урок 5. Комплексні зміни в основах іменників: вісь — осі, овёс —
вівса, тиждень — тижня, скло — стёкла, нёбо — небеса,
теля — теляти. Нерегулярні зміни в основах іменників:
четвер — четверга, дошка — дощок, гра — Ігри . . 25
Діалектне розмаїття української мови 27
Урок 6. Варіанти основ форм іменників: коза — коз і кіз, сосна —
сосон і сосен, чобіт — чоботами і чоботями, крихта —
крихт, крихіт і крихот ЗО
Багряний Іван. Уривок з роману «Сад Гетси ганський» 32
Урок 7. Варіанти відмінкових закінчень іменників: термін —
терміна і терміну, Владивосток — у Владивостоку і
у Владивостоці, льох — у льоху і у льосі 35
Стельмах М. 77. Уривок з повісті «Гуси-лебеді летять» . 37
Урок 8. Варіанти відмінкбвих закінчень іменників
(продовження): батько —- батьку і батькові, губа — губ і губів,
Чернівці — Чернівців і Чернівець, плече — плечима,
плечами, плічмй , 41
Довженко О. 77. З «Щоденника» . . 43
Урок 9. Смислові відмінності між формами іменників: вага —
ваги, вигода — вигоди, папір — папери, час — часом,
часами, на часі, день — днями ... 46
Сёнченко 7. ТО. Синклітйкія . 49
267
Урок 10. Сполучення іменників з числівниками: два брати, дві
сестри, три зошити, чотири метри, обидва сини, обидві
дівчини, обоє хлопців, півтора тижня, півтори хвилини,
півтораста кілограмів 52
Українські національні страви та напої 54
Урок 11 Українські та російські іменники з різним значенням
роду: біль — боль, степ — степь, пил — пыль, тополя —
тополь, Сибір — Сибйрь, фальш — фальшь 57
Клен Юрій. Уривок з поеми «Попіл імперій» .... 59
ФОРМИ ДІЄСЛІВ
Урок 12. Чергування голосних в основах форм дієслів: везти — віз,'
рости — ріс, лягти — ліг, стояти — стій, брати — беру,
терти — тру 62
Звичаї — скарб українського народу 64
Свято Івана Купала 65
Урок 13. Чергування приголосних в основах форм дієслів:
берегти — бережу, ткати — тчу, дихати — дишу, вести —
веду, полоскати — полощу, мести т~ мету, летіти —
лечу, бити — б'ю, лііти — ллю, любити — люблю,
готувати — готую 68
Антонин Б.-1. Молитва до зір. Село 71
Урок 14. Особливості творення форм наказового способу дієслів:
вірити — вір, різати — ріж, лізти — лізь, стати — стань,
лягти — ляж, бачити — бач 74
Під могильний В. її. Уривок з роману «Місто» ... 77
Як продавали книжки на Україні 80
Урок 15. Дієслова-омоніми: вити «вить» і вити «выть», слати
«стлать» і слати «слать», жати (руку) і жати (пшеницю) 81
Українські прізвища 83
Урок 16. Дієслова з варіантами основ форм: дихати — дихаю
і дишу, дути — дму і дую, плескати,— плещу і плескаю 85
Шедеври світової літератури в українських перекладах:
монолог Гамлета з дії III драми Вільяма Шекспїра
«Гамлет, принц Данський» (переклав Григорій Кочур) 87
Франсуа Війдн. Балада поетичного змагання в Блуа
(переклав Леонід Первомайський) 88
Сумнозвісні документи 90
Урок 17. Дієслова-варіанти зі спільними формами: пливти,
плисти — пливу; гнити, гнисти — гнию; дерти, драти —
деру; ревіти, ревти — реву; сдхти, сохнути -»- сохну . . 91
Зердв М. #С. Іпсо£пі*о 93
Переклад сонету СССХІІ з циклу Франчёско Петрарки
«На смерть Л аури» 94
Острозька Академія 96
Урок 18. Дієслова з нерегулярними формами: бути — є, дати —
дам. Нетипові зміни в основах дієслів: сісти — сяду,
гнати — жену, жити — живу, слати — шлю, іти — іду,
ішов; взяти — візьму, підняти — підніму 97
Стус В. С. Верстаю шлях — по вимерлій пустелі . . 99
З таборового зошита 100
РОЗДІЛ II. СКЛАДНІ ВИПАДКИ СЛОВОТВОРЕННЯ
СЛОВОТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ
Урок 1. Утворення іменників зі значенням особи: овочівник
268
(овощевод), фахівець (специалист), газетяр (газетчик),
лютеранин (лютеранин), пузань (пузан), скарбівничий
(казначей) 104
Тютюнник Г. М. Уривок з оповідання «Гвинт» ... 106
Урок 2. Утворення іменників зі значенням «виконавець дії»:
мрійник (мечтатель), випрямляч (выпрямитель),
виконавець (исполнитель), вихователь (воспитатель),
об'їждчик (объездчик), палій (поджигатель), стрілок
(стрелок), свердлильник, свердлувальник, свердляр
(сверловщик, сверлильщик), опікун (опекун), учень
(ученик) ПО
Щевчёнко Г. Г. «Доля» 112
Урок 3. Іменники зі значенням істот жіночої статі: викладачка
(преподавательница), зеленярка (зеленщица),
дослідниця (исследовательница), красуня (красавица),
товстуха (толстуха), їжачиха (ежиха) . ....... 115
Гомер в українській свиті 118
Урок 4. Іменник» зі значенням недорослості: бобреня
(бобренок), змієня (змееныш), звіря (звереныш), писарча,
писаренко, писарчук (писаренок), малюк (малыш) . . 121
Яндвський Ю. /. Уривок з роману «Вершники» ... 123
Урок 5. Утворення іменників абстрактної дії, процесу, стану:
затухання (затухание), паяння (паяние), просвічування
(просвечивание), затаювання (затаивание), веління
(веление), висилка (высылка), вороття (возвращение),
забіг^ (забег), чуття (чутье) 126
Самійленко В. /. «Ідеальний публіцист» . . . 129
Урок 6. Утворення іменників зі значенням місця: телятник
(телятник), звіринець (зверинец), спальня (спальня),
верховина, вершина (вершина), узбережжя (побережье),
узбіччя (обочина), водолікарня (водолечебница),
верхів'я (верховье) 131
Винничёнко В. К. Уривок з роману «Соняшна машина» 134
Урок 7. Утворення іменників зі значенням одиничності та
збірності: козацтво (казачество), офіцерня (офицерня),
ганчір'я (тряпье), голота (голь), павутиння (паутина),
ботвиння (ботва), гудиння (плеть), квасолина
(фасолина) . . 137
Тичина П. Г. Квітчастий луг . * 139
Урок 8. Утворення префіксальних іменників: прамова
(праязык), паводок (паводок), сусід (сосед), протигаз
(противогаз), співпраця (сотрудничество), надперенісся
(надпереносица) . . 141
КобилЛнська О. Ю. Уривок з оповідання «Уаїзе теіап-
соііфіе» («Меланхолійний вальс») 143
Урок 9 Утворення складних іменників: крокомір (шагомер),
деревообробка (деревообработка),'шевченкознавець (шев:
ченковед) 147
Українка Леся. Уривок з драми «Камінний господар» 149
ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ
Урок 10. Суфіксація дієслів: атакувати (атаковать), бліднути
(бледнеть), опікунствувати (опекунствовать),
бетонувати (бетонировать), газифікувати (газифицировать),
зеленішати (зеленеть) 153
Українка Леся. Вірш у прозі з циклу «Легенди» . 156
Родина Лесі Українки 158
269
Урок 11 Префіксація дієслів: злетіти (взлететь), дійти (дойти),
зіпхнути (столкнуть), розібратися (розобраться),
співпрацювати (сотрудничать), здумати (вздумать),
відходити (отходить), попоїздити (поездить долго,
много) , . . 159
Український національний характер 162
Урок 12. Утворення прикметників: конституційний
(конституционный), дослідницький (исследовательский), замалий
(маловатый) 164
Гончар О. Т. Уривок з оповідання «На косі» .... 167
Урок 13. Утворення прислівників: по-українському (по-украин-
ски), замало (немного мало), осьде (вот где), днде (вон
где), стоячки (стоя) ............. 170
Рильський М. Т. «Опівдні» 172
«Поёте! Будь собі суддею...» 173
РОЗДІЛ III. СИНТАКСИС
Урок 1. Синтаксична будова української мови 176
Слово про рідну мову ... . . , . 177
Урок 2. Речення розповідні, спонукальні і питальні. Окличні
речення 180
Костенко Л. В. «Гілочка печалі на моїилу Пастернака» 180
Маркова скрипка - . . 183
Рильський М. Т. Мова , 185
Костенко Л. В. Любов Нансена 186
Княжа гора . 189
Урок 3. Присудок > . 191
Харчук Б. М, Уривок із пбвісті-легенди «Ой Морбзе-
Морозёнку...» 194
Урок 4. Додаток 199
Винничёнко В. К- Уривок з оповідання «Бабусин
подарунок» ..... 202
Урок 5. Прийменникові конструкції 204
Довженко О. П. Уривок із кіноповісті «Зачарована
Десна» , . 206
Родовий відмінок часу . . 209
Урок 6. Речення з присудковими словами на -но, -то 210
Життя слова ... . -211
Урок 7. Словосполучення , 214
Гончар О, Т. Уривок з роману «Собор» 215
Урок 8. Звертання 219
Рильський М. Г.,Уривок із книжки «Далекі небосхили»;
«Солов'ям України» . 220
Урок 9. Вставні слова, словосполучення й речення 222
Рильський М. Т. Уривок із книжки «Далекі небосхили»
«Фламінго» ... 226
Урок 10. Сполучники в простому реченні . • • 228
Харчук Б. М. Уривок із позісті-легенди «Ой Морозе-
Морозёнку...» ....■.**.... . . •. 230
Урок 11 Сполучники в складносурядному реченні . • 234
Малишко А. С. «Вчителька» ..... . • 236
Урок 12. Сполучники і сполучні слова в складнопідрядному
реченні 238
Тютюнник Г. М. Уривок із спогадів «Коріння» . 239
270
Коротко о словарях 240
Часто вживані українські сталі звороти • • 243
Російські виповїдники до українських сталих зворотів 248
знТГенням ^ рОг[йські слова, подібні за формою, але різні за
У .-. . ' • 253
російських вілповї" чиМк1ГЬ К1'ЛЬКЗ РЇЗНИХ ^ Ф6РМ°Ю ^ ЗНЙЧЄННЯМ 256
!І^^ ; Р^ за *6РМ0Ю та значенням ^
Рекомендована література 259
Покажчик слів \парення форм яких пояснено в посібнику . , 260
рІзнйцю"К СЛІЙ> зч^чемня якйч пояснено в рубриці «Запам'ятайте
2ЬЬ
Навчальний посібник
Вихованець Іван Романович
Каршловська Євгенія Анатоліївна
Клименко Ніна Федорівна
ВИВЧАЄМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ.
РОЗШИРЕНИЙ КУРС
САМОВЧИТЕЛЬ
Затверджено Міністерством освіти України
як навчальний посібник для студентів вузів
Художник обложки О. Л. Удовенко
Художественный редактор А. Г. Григор
Технический редактор Е. Г. Рублев
Корректоры Л. Ф. Иванова, Т. А. Лукашина
Здано до набору 16 03 93 Підп до друку ЗО 06 93 Формат 84Х 108/32 Папір друк №2
Літ гарн Вис друк Ум друк арк 14,28 Ум фарб відб 14,59 Обл-вид арк 15,79
Вид. № 3416. Зам. 3—255
Видавництво «Либідь» при Київському університеті,
252001 Київ, Хрещатик, 10
Віддруковано з діапозитивів Головного підприємства респуб нканського виробничого об'
єднання «ІІоліграфкнига», 252057 Київ, вул Довженка, 3 на Київській книжковій фабриці
252054 Київ, вул Воровського, 24