М. М Наумчук, О. Л Корчевська, М. 1. Майхрук
УНIВЕРСАЛЬНИЙ ДОВIДНИК
«ХОЧУ ВСЕ ЗНАТИ»
Для учнiв початкових класiв
Читання
Розвиток мовлення
Украi"нська мова
Математика
Природознавство
ТЕРНОПIЛЬ
«ПIДРУЧНИКИ & ПОСIБНИКИ»
2000

ББК 81.2
Н34
Редактори: Гудована Л. 1. , Давидова О. А.
Рецензенти:
Дiвакова /. /.
-
методист початкового навчання Тернопiльського
районного управлiння освiти;
Сум/. М - завуч початкових клас i в СШ No 7 м. Тернополя.
Рекомендовано вченою радою
Териопiльського педагогiчного iнституту
Р едак1.tiя газети «Пiдручники i по сiбники» . Свiдоцтво ТР No 189 вiд 1О . О 1. 96.
46010. м. Тернопiль , вул. Полiська , ба. Тел. 8-(0352) -4 3 -15 -15 ; 43-10-21.
Пiдписано д о друку 15.05.2000. Формат 60х84/16.
Наумч ук М. М., Корчевська О. П., Майхрук М . I.
Н 34 Унiверсальний довiдник «Хочу все знати». - Тернопiль: Пiдручники i
посiбники , 2000. -
104 с.
ISBN 966-562-090 -8
Унiверсальний довiдник адресований учням початкових класiв i вмiщуе
матерiали з рiдноi" мови (у краi"нська мова , читання, розвиток мовлення) , ма­
тематики i природознавства. Тут поданi словник основних мовних i лiтерату­
рних термiнiв та понять , загальнi правила культури мовлення й етики мовно­
го спiлкування , рiзноманiтнi пам ' ятки, використання яких сприятиме уза­
гальненню знань учнiв i систематизацii" загально-навчальних умiнь та нави ­
чок. Вiн включае зразки виконання практичних завдань з рiдно·1· мови, мате­
матики , типовi приклади до рiзноманiтних визначень.
Матерiали довiдника можуть бути використанi як лосiбник i учнями 5-6
класiв, учителями початкових класiв , вихователями груп продовженого дня.
Вiн також н адасть допомогу батькам , якi навчають сво·1х дiтей у недержавних
школа х чи вдома .
ББК 81.2
ISBN 966-562-090 -8
© Наумчук М. М , Корчевська О П , Майхрук М 1. , 1997

ЮНИЙ ДРУЖЕ!
Довiдник «Хочу все знати» допоможе Тобi систематизувати
знання з рiдно·i мови, математики , природознавства.
У цiй книжечцi Ти знайдеш роз'яснення багатьох питань , знан­
ня яких вимагають шкiльнi програми. Вана мiстить важливi мовнi
та лiтературнi поняття й термiни, пов'язанi з розумiнням рiзних
сторiн мовних i лiтературних процесiв, рiзноманiтнi пам ' ятки ,
зразки виконання завдань. Ти довiдаешся про правила мовленне ­
во·i поведiнки, заглибишся у свiт математичних обчислень, роз­
криеш багато цiкавих речей про навколишнiй свiт i знайдеш вiд­
повщ1 на питання , яю ставить прекрасна наука про життя - при­
родознавство. Отриманi знання Ти зможеш застосувати у само­
стiйнiй роботi над подальшим вивченням наук .
Статтi про мовнi та лiтературнi поняття i термiни , природо­
знавчий матерiал розмiщенi за алфавiтом. Решта матерiалу пода­
на за роздiлами згiдно з ·ix розташуванням у шкiльних програмах.
Успiхiв Тобi в опануваннi такого складного, рiзнобарвного
цiкавого свiту, який називаеться 3 Н А Н Н Я М !
ПАМ'ЯТКА-АУТОТРЕНIНГ
Я - ШКОЛЯР(КА),
Я - ОСОБИСТIСТЬ ТВОРЧА,
Я - ДУМАЮ, ЗАМИСЛЮЮСЯ,
Я - АНАЛIЗУЮ, ВИСЛОВЛЮЮ CBo"I С УДЖ Е ННЯ
Я - ХОЧУ ЗНАТИ.

ЧАСТИНА 1. УКРд'iнськд МОВА
ЧИТАННЯ
ПАМ'ЯТКА «ВЧИСЬ ЧИТАТИ ПРАВИЛЬНО»
1. Стеж, щоб очi рухались по рядку.
2. При читаннi будь уважним до кожного слова.
З. Намагайся зрозумiти те, про що читаеш.
4. При читаннi дотримуйся правил вимови.
5. Намагайся не повертатися до читання вже прочитаного
слова, якщо зрозумiв йога.
6. Читай щоденно вголос i мовчки.
РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
1. Прочитай вголос чи мовчки текст твору i визнач, про що
(про кого) в ньому розповiдаеться.
2. З'ясуй, чи всi слова i вирази ти розумiеш.
З. Назви персонажiв (образи, ситуацi·1, явища ... ), якi зображенi
у творi та "ix характернi ознаки .
4. Подумай, якаю тобi уявляеться поведiнка персонажiв, як ти
П розумiеш i чому саме так?
5. Порiвняй, зiстав, оцiни поведiнку геро"iв (ситуацi"I", noдi"i, кар­
тини природи) i зроби вiдповiдний висновок.
6. Визнач, що найбiльше тебе схвилювало, стривожило, за­
смутило, порадувало ... Вислови свое ставлення до опису­
ваного у текстi (що схвалюеш, що засуджуеш).
7. Визнач, як пов'язанi мiж собою описанi noдi"i", явища, вчинки.
8. Визнач основну думку твору. Якими словами висловив й автор?
9. Пiдтверджуй сво·, мiркування словами тексту.
ПАМ'ЯТКА·
«ВЧИСЬ ПРАЦЮВАТИ З ЗАГОЛОВКОМ ТВОРУ»
1. Подумай, про що (про кого) може розповiдатися у творi.
2. Згадай, що ти вже знаеш на цю тему.
З. Постав питання, на якi, з твое·, точки зору, у текстi твору бу­
де дано вiдповiдь .
4

4. Спробуй, якщо це можливо, дати вiдповiдi на цi питання ще
до читання тексту.
5. Починай читати. При читаннi зiставляй сво'~' припущення зi
змiстом тексту.
ПАМ'ЯТКА «ВЧИСЬ ЧИТАТИ ВИРАЗНО»
Нiколи не читай поспiхом.
1. Виразно читати - це значить:
-
розумiти те, про що (про кого) читаеш (правильно передава­
ти головну думку твору, розумiти образи, поведiнку геро'~'в
тоща);
-
демонструвати гарну i чiтку дикцiю, правильну вимову звукiв,
·1х сполучень, словосполучень;
-
умiти дотримуватися пауз i логiчних наголосiв, якi передають
задум автора;
-
умiти дотримуватися iнтонацi'f питання, ствердження, запе ­
речення, спонукання, а також надавати голосу потрiбного
емоцiйного забарвлення - радiсть, сум, тривогу, збентеже­
нiсть, iронiю, жарт та iн.
2. Перечитай текст уважно . Визнач змiст, думки, почуття, наст-
рiй, переживання геро'~'в твору, автора.
З. Визнач свое ставлення до подiй, геро·1·в, апису картин природи.
4. Подумки уяви собi 'i'x .
5. Визнач, що ти будеш повiдомляти при читаннi слухачам, що
вони повиннi зрозумiти (яке твое завдання при читаннi).
6. Вибери у вiдповiдностi до завдань читання iнтонацiйнi засо­
би: тон, темп, розстав паузи, наголоси.
7. Прочитай текст уголос для себе. Перевiр ще раз, чи пого­
джуешся з тим, про що (кого) читаеш . Пам'ятай, що ти чита­
еш текст перед слухачами i спiлкуешся з ними.
8. Прочитай текст виразно. Використовуй такi умовнi позначки:
• логiчний наголос :
• паузи:
i-мала;
1- велика;
11-дуже велика .
5

• темп:
з. - звичний, природнiй;
ш. - швидкий; прш.
-
пришвидшений;
п. - помiрний;
пв. - повiльний;
уп. - уповiльнений
ПАМ'ЯТКА «ВЧИСЬ ЗАУЧУВАТИ ВIРШ НАПАМ'ЯТЬ»
/ варiант
1. Прочитай виразно вiрш.
2. З'ясуй, про що (про кого) йдеться у вiршi.
З . Розберися у змiстi i образах.
4 . Прочитай вiрш ще раз, подiли йога на завершенi за змiстом
логiчнi частини.
5. Намагайся уявити собi змiст кожно'~' частини у вiдповiдних
картинках, образах.
6. Прочитай два-три рази почергово кожну частину вiрша. За­
крий книжку i вiдтвори прочитане напам'ять.
7. Перечитай ще раз увесь вiрш .
8. Розкажи вiрш напам'ять.
11 варiант
1. Виконання домашнього завдання розпочинай з роботи над
вiршем .
2. Прочитай вiрш вголос. Поясни значення незрозумiлих слiв.
З . Прочитай вiрш ще раз. Намагайся зрозумiти йога настрiй, iн­
тонацiю, ритм .
4. Прочитай вiрш ще 2-3 рази . Постарайся йога запам'ятати.
5. Через кiлька хвилин повтори вiрш по пам'ятi, при необхiдно­
стi заглядай у текст.
6. Пiсля виконання домашнiх завдань ще 2-3 рази повтори
вiрщ не заглядаючи в текст.
7. Перед сном ще раз повтори вiрш.
8. Уранцi наступного дня прочитай вiрш ще раз, а потiм розка­
жи йога напам'ять .
6

ПАМ'Я Т КА
«ВЧ И СЬ СКЛАДАТ И ПЛАН ПРОЧИТАНОГО ТВОРУ »
1. Прочитай текст i подумай :
-
Як починаеться твiр?
-
Як розгортаються noдi"f у творi?
-
Чим завершуеться твiр?
2. Переглянь текст повторно i подiли йога н а л огiч н о закiнченi
частини.
3. У кожнiй частинi тексту визнач головну думку.
4. Добери заголовки до частин, на якi ти подiлив твiр. (За голов ­
ки формулюй у виглядi речень питальних (Чому плакали
мати й Сергiйко?), називних (Кiнець польоту.))
5. Запиши дiбранi тобою заголовки. Це i е складений тобою
план твору.
6. Пам'ятай!
а) Yci пункти плану повиннi передавати послiдо вн iст ь розгор ­
тання подiй .
6) Вони мають бути спрямованi на розкриття головно"f ду м ки.
ПАМ'ЯТКА СЛОВ ЕСН ОГО МАЛЮВАННЯ
1. Перечитай уривок з твору.
2. Визнач, ск i льки можна намалювати картин i всrанов и , п ро
що кожна з них.
3. Назви, що i хто буде зображений на картинках .
4. Якi слова в текстi допоможуть виконати завданн я? П iдкресли ·,х.
5. Запропонуй свою картинку .
6. Розкажи про кожну картинку.
ПАМ' Я ТКА
«ПЕРЕВIРЯЙ ТЕМП ЧИТАН НЯ»
Кiлькiсть слiв за 1 хв.
2 (1) клас
3 (2) клас
Чита нн я вголос
40-50
60-80
Читання мовчки
-
80-100
4 (3) клас
85-95
120- 150
7

ПАМ'ЯТКА
«Я К ГОТУВАТИ ДОМАШН€ ЗАВДАННЯ»
1. Вiдкрий пiдручник на потрiбнiй сторiнцi .
2. Пригадай , про що ти дiзнався (дiзналася) на уроцi.
З. Прочитай твiр, не поспiшаючи, уголос.
4. Визнач незрозумiлi слова, намагайся пояснити "fx значення.
5. З'ясуй тему твору (про що говориться в текстi?) та основну
думку (що хотiв сказати читачевi автор?).
6. Подiли текст на частини i добери до них заголовки.
7. Запиши план твору.
8. П ерекаж и твiр за планом.
9. Дай вiдповiдь на питання i завдання пiдручника.
10. Переглянь твiр ще раз. З'ясуй, чи все для тебе зрозумiло.
ЛIТЕРАТУРНI ТЕРМIНИ
АКРОСТИХ - вiрщ в якому nepwi лiтери рядкiв, прочитанi зго­
ри вниз, утворюють слово або цiлий вислiв.
Ф орма така: маю п'ять пелюсток
1напiвкруглий зелений листок,
А серединка у мене жовтенька,
Л uчко не кругле, а mpoxu довгеньке
Квiтка я нiжна, низенька, дрiбна,
А як запахну - приходить весна.
Першi лiтери створюють вiдгадку - «ФIАЛКА».
АЛЕГОРIЯ - образний вислiв, що використовуе:ться в байках,
ка зках, загадках, де через показ стосункiв у тваринному
( рослинному) свiтi розкриваються стосунки мiж людьми.
БАЙКА - невеликий, переважно вiршований розповiдний твiр з
повчально-сатиричним змiстом, в якому вади i недолiки
людей показанi в образах тварин, птахiв, риб, комах, рос­
лин i речей. Байка починае:ться або закiнчуе:ться «морал­
лю» - повчальними висновками.
БЮГРАФIЯ - iсторiя життя та дiяльностi людини, П житте:пис у
зв'язку з тими важливими подiями, до яких вона причетна (де
i коли народився, в якiй сiм\ хто батьки; де i коли пiшов до
8

школи, коли закiнчив л, де навчався (працював) пiсля школи;
якi noдi"i сталися у життi на час написання бiографi"i).
ВIРШ - твiр, в якому мова пiдкорена певному ритмовi з метою
надання 'fй бiльшо'f милозвучностi, емоцiйностi, виразнос­
тi. Текст вiрша розбитий на вiршованi рядки.
ГЕРОЙ ПОЗИТИВНИЙ - це яскраво й правдиво змальований
образ людини, переживання та вчинки яко'~' гiднi наслiду­
вання.
ПМН (похвальна пiсня) - урочиста пiсня, що е: символом
державно'~' е:дностi . Або: музичний твiр на честь визначно'f
noдi'f, мiста, славетно'i людини, закладу тоща.
ГУМОРЕСКА - невеликий художнiй твiр, в якому житте:вi яви­
ща й люди зображуються в гумористичному планi.
ЕПIЗОД - окремий житте:вий випадок, якась подiя. У творi
-
завершена частина дi'i, яка, хоч i пов'язана з iншими подi­
ями, але мае: певне самостiйне значення, становить со­
бою якийсь момент у долi персонажа.
ЗАГАДКА - стислий апис предметiв i явищ, якi треба впiзнати,
в iдгадати, виявляючи кмiтливiсть i мудрiсть. У загадках
проявляються народна спостережливiсть, дотепнiсть i
фантазiя. (Без рук, без нiг, та на тин лiзе. - Гарбуз) .
ЗАГОЛОВОК - назва твору або йога частини чи роздiлу, назва
видання. Заголовок часто визначае: тему твору чи йога ос­
новну думку (iдею).
IДЕЯ - основна думка, висвiтленню яко'i автор пiдпорядковуе:
всi змальованi ним картини й образи . Це те, що хотiв ска­
зати автор про щось (когось).
IPOHIЯ - удавання, трохи приховане глузування. lронiя може
виражати рiзнi вiдтiнки смiху: смiх жартiвливий, доброзич­
ливий, лукавий, зневажливий, осудливий, глузливий.
КАЗКА - оповiдання про вигаданi та фантастичнi пригоди ге­
ро'fв. Народнi казки подiляються на казки про тварин,
фантастично-геро·1чнi та побутовi . Лiтературнi казки (ав­
торськi) - це казки того чи iншого автора .
9

КЛАСИКА - найвидатн iшi мистецькi твори , що здобули за­
гальне визнання i любов у кра"iнi i стали внеск ом у свiтову
культуру.
KOMIKC - серiя малюнкiв зi стислими пiдписами пiд ними, що
створюють зв'язну розповiдь.
КРИЛАТI СЛОВА - влучнi та яскравi образн i вислови, узятi з
лiтературних чи фольклорн их творiв , що точ но виражають
думку й стали загальновживаними.
ЛЕГЕНДА - народний переказ про життя яко"iсь особи чи не­
звичайну подiю , оповитий фантастикою, казковiстю.
ЛIЧИЛКА - вiршик iз лiчбою, за допомогою якого дiти перед
граю визначають ролi окремих гравцiв.
НЕБИЛИЦЯ (нiсенiтниця) - вигадка, невеликий , смiшний
твiр, де вимисел доведений до крайньо"i межi: «Сам го­
лий, а сорочка за пазухою».
ОБРАЗ ОПОВIДАЧА - умовн ий образ людини, вiд особи яко"i
письменник веде розповiдь у творi.
ОПОВIДАННЯ - невеликий художнiй твiр про одну чи кiлька
подiй у життi персонажа, що вiдiграють важливу роль у йо­
га долi або про явища, що спостерiгаються у природi.
ПЕЙЗАЖ (у творi) - це словесне зображення природи
-
по­
ля, лiсу, села, мiста, гiр, рiки , моря , неба .
ПЕРЕКАЗИ - достовiрн i уснi оповiдання про видатнi noдi'f ми ­
нулого ( подiбнi до легенд, але у переказах вiдсутн i еле­
менти фантастики).
ПЕРСОНАЖ (герой твору) - дiйова особа мистецького твору.
У ролi персонажiв виступають люди, тварини, рослини ,
речi, природнi явища.
ПЕСТЛИВI СЛОВА - слова, за допомогою яких вияв ляемо
ласку, любов i нiжнiсть у ставленнi до когось.
ПIДТЕКСТ - думки та поч уття, якi висловлюються в текстi тво­
ру не прямо, а немовби самi по соб i випливають i з ситуа­
цiй, взаемовiдноси н i зiткнень персонажiв, ставлення до
них автора, окремих реплiк у дiалогах тоща.
10

ПIСНЯ - невеличкий вiрш, що мае: куплетну побудову й при­
значений для виконання спiвом.
ПРИКАЗКА - близький до прислiв'я влучний, iнодi римований
вислiв, що не мае: повчального змiсту: Людина шукае, де
лiпше.
ПРИСЛIВ'Я - стислий i влучний, заримований народний ви­
слiв, у якому в образнiй формi виражена легка для запа­
м'ятовування повчальна думка чи оцiнка якогось явища:
За двома зайцями не гонися, бо нi одного не пiймаеш.
РИМА - спiвзвуччя, звуковий повтор у вiршах, здебiльшого в
кiнцi рядкiв:
Нашi люди прагнуть МУРУ. -
будувать, орать лани.
/ стоять за дружбу .W .I .JP..Y. -.
Хочуть люди мати ~!Р.У.,
що не буде вже вiйни.
Д. Бiлоус
СИМВОЛ - предмет чи слово, що умовно виражае: сутнiсть
якогось явища (символи укра"~"нського народу : гiмн, герб,
калина, тополя, лелека, соняшник, верба та iн.)
СКОРОМОВКА - жартiвливий вислiв, спецiально зiбраний iз
важких для швидко"f вимови слiв, за допомогою якого мо­
жна розвивати свою мову i кмiтливiсть.
ТЕМА (твору) - це те, що зображено у творi, про що вiн напи­
саний.
УСМIШКА (народна) - невеликий дотепний гумористичний
твiр, спрямований на висмiювання негативного в життi.
ФАНТАСТИКА - витворенi людською уявою неймовiрнi карти­
ни й образи, яких не бувае: у дiйсностi, вигадка.
ФОЛЬКЛОР (народна мудрiсть, народнi знання) - усна поети­
чна творчiсть народу. Ознаками фольклору е:: колектив­
нiсть творення, масовiсть використання, вiдсутнiсть ав­
торства, довiльнiсть у виконаннi, багатоварiантнiсть. Жан­
ри фольклору: загадка, прислiв'я, приказка, лiчилка, ско-
11

ромовка, небилиця, народна пiсня, казка , легенда, лiто­
пис, переказ, частiвка, усмiшка .
ШАРАДА - дитяча загадка, побудована на rpi слiв чи на ви­
значеннi якихось слiв та йога частин описово:
3 букви С я називаюсь,
У рибалок зустрiчаюсь
М поставим на початку -
Прикрашаю цвiтом грядку.
МнаРвменiзамiниш-
В рiчцi ти мене зустрiнеш.
(Сак, мак, рак.)
ВСЕ ПРО МОВЛЕННЯ
МОВА
1. Мова - це засiб людського спiлкування.
Мови бувають рiзнi : укра·1·нська, англiйська, iспанська, бi­
лоруська, росiйська, словацька, польська ...
Укра"iнська мова - мова украУнського народу .
2. Найважливiшими одиницями мови е букви (звуки), слова,
сполучення слiв, речення, текст, кожна з яких мае свое при­
значення: iз букв (звукiв) утворюються слова, iз слiв - сло­
восполучення i речення, iз речень - зв'язнi висловлювання.
З. Мова пов'язана з мисленням (за допомогою речень вислов­
люються думки).
4. Знання мови застосовуеться у практичному мовленнi.
МОВЛЕННЯ
1. Мовлення - це дiяльнiсть людини, застосування мови для
спiлкування, для передачi сво·iх думок, почуттiв.
2. Мовлення бувае зовнiшне i внутрiшне (подумки).
Зовнiшне мовлення подiляеться на усне (те, що звучить) i
писемне (те, що зафiксоване буквами).
З. Розрiзняють також мовлення дiалогiчне (мiж двома-трьома
особами) i монологiчне (мовлення однiе"i особи).
4. Культура мовлення - це правильнiсть, точнiсть, виразнiсть,
чистота мовленого слова в уснiй чи писемнiй формi.
12

ТЕКСТ
1. Текст
-
це зв'язне висловлювання, що складае:ться з ре­
чень, зв'язаних мiж собою за змiстом, розмiщених у певнiй
послiдовностi, якi мають на метi про щось повiдомити (розпо­
вiсти, заперечити або ствердити, описати предмет, подiю чи
явище, порадити, висловити мiркування i т . п . ).
Говорять гриби
Що хочете з нами робiть: солiть, смажте, варiть, мари­
нуйте! Тiльки не виривайте з коренем, не розривайте навколо
лiсову пiдстилку, не знищуйте нашу грибницю. А не послуха­
стеся, то ми зовсiм расти перестанемо! Запишитесь ви то­
дi без варива, без смаження, без солiння i маринадiв.
Структура тексту:
-зачин;
-
основна частина;
-
кiнцiвка.
стил 1
Засоби зв'язку:
-
повтори слiв;
-
частини мови;
-
абзац, речення, ...
МОВЛЕННЯ
ТИПИ ТЕКСТIВ
Розповiдь
Опис
Мiркування
2. До тексту можна дiбрати заголовок. Вiн мае: вiдповiдати темi
i змiстовi тексту, бути стислим i складатися з одного або кiль­
кох слiв.
3. Текст мае: тему висловлювання (про що говориться в текстi).
4. Текст мае: мету висловлювання (що ти хочеш повiдомити,
розказати, описати).
13

5. Текст складае:ться iз зачину, основно"f частини, кiнцiвки.
• Зачин - це початок тексту, в якому найчастiше стисло ви­
значаеться, про що буде йти мова, тема розповiдi.
• Основна частина - найбiльша частина тексту, у якiй роз­
криваеться весь змiст розповiдi.
• Кiнцiвка - своерiдний висновок з усього сказаного.
6. Текст може подiлятися на смисловi частини - абзаци. Кож­
ний абзац починае:ться з нового рядка.
7. Розрiзняють такi типи текстiв: розповiдь, опис, мiркування
(за темою, метою, характером викладу думок) .
• Текст - розповiдь - це тип тексту, в якому описуються no-
дi"i" у певнiй послiдовностi . До даного тексту можна постави­
ти питання: що вiдбуваеться?, що вiдбулося?, що буде
вiд бува тис я? Наприклад:
Черевики з липи
Указках часто згадуються дерев'янi черевики. У давнuну
носили таке взуття. Пiдошвu цuх черевuкiв робuлuся з лuпu .
Лuповi черевики дуже корuснi для здоров'я.
• Текст-опис - це тип тексту, в якому описуються ознаки
предметiв, явищ, тварин, людей. До даного тексту можна
поставити питання: який?, яка?, яке? Наприклад:
В'юнок
Менi подарувалu маленьке цуценя. Bci мuлуються ним.
Тiло у нього кругленьке, вкрuте руденькою пухнастою шерс­
тю. На спuнi шерсть трiшкu темнiша, в бiлuх плямах. Лапки м'я­
кенькi, на Ух кiнцях картатi краплuнкu. Здалеку цуценя вuглядае,
мов бu взуте у барвuстi шкарпеткu. Вушка трuкутноi' формu.
На кiнчuках вушок бiлi пiстрявкu. Очки карi i завждu веселi.
14
За йога грайлuвiсть ми дали йому кличку В'юнок.
• Текст-мiркуван н я - це тип тексту, в якому стверджуеться
чи заперечуеться якесь явище, факт, поняття. До даного
тексту можна поставити питання: чому? Текст-мiркування
складаеться з твердження, доведення, висновку. Наприклад:

Морська капуста
Морська капуста - корисний продукт харчування.
Вана корисна тим, що мае багато вiтамiнiв, потрiбних
людинi ...
Тому, для змiцнення здоров'я морську капусту варто спо­
живати в iжу.
ПАМ'ЯТКА «ЯК ГОТУВАТИСЯ ДО ПЕРЕКАЗУ»
1. Уважно почитай текст.
2. З'ясуй значення незрозумiлих тобi слiв.
3. Визнач головну думку тексту. Знайди тi слова, словосполу-
чення, речення, якi особливо важливi для П розкриття.
4. Роздiли текст на частини. Добери до кожно'i з них заголовок.
5. Запиши план тексту.
6. Усно перекажи текст за планом.
7. Поясни правопис важких для тебе слiв.
8. Уважно перечитай ще раз текст.
9. Запиши переказ.
ПАМ'ЯТКА «ЯК ГОТУВАТИСЯ ДО ТВОРУ»
1. Обмiркуй тему твору .
2. Визнач жанр твору. Це меже бути:
• твiр-опис;
• твiр-розповiдь з елементами мiркування;
• твiр-мiркування;
• твiр - пейзажна замальовка з елементами емоцiйного за-
барвлення дiйсностi;
• твiр за прислiв'ям;
• твiр у дiловому стилi (наприклад, у формi автобiографi.1);
• твiр-моза'iка (з вiршованих рядкiв, приказок, крилатих вира-
зiв, цитат i т. д.)
3. Склади план твору. Зверни увагу на зачин i кiнцiвку.
4. Напиши твiр на чернетцi .
5. Вiдредагуй змiст твору. Усунь повтори. Зверни увагу на пе ­
реходи вiд однiе·, думки до iншо'i. Перевiр, чи вдалим е добiр
слiв, виразiв, чи вiдповiдають вони темi i стилю твору.
15

6. Перевiр, чи правильно ти написав слова розставив роздi­
ловi знаки.
7. Перепиши твiр i перевiр написане.
ПАМ'ЯТКА «ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ТВОРОМ»
1. Обмiркуй тему твору. Пам'ятай: кожне слово в назвi мае зна­
чення. Визнач, про що слiд писати у творi.
2. Визнач, в якому стилi ти будеш писати твiр (художньому, на­
уковому, дiловому ... ).
3. Продумай основну думку твору . Що i як ти напишеш, щоб
розкрити У!"?
4. Прочитай перший варiант свого твору: чи розкрита в ньому
тема й основна думка? Закресли те, про що можна не гово­
рити у творi на дану тему (зайве); доповни тi частини твору, в
яких тема i основна думка розкритi недостатньо.
5. Зверни увагу на мову твору . Чи вдало висловив ти думку?
Внеси поправки.
ПАМ'ЯТКА «РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ »
1. Чи витриманий стиль (художнiй, науковий, розмовний) вiдпо-
вiдно до типу тексту (апис, розповiдь, мiркування)?
2. Чи правильно розкрита тема?
3. Чи вiдповiдае заголовок змiсту?
4. Чи цiкаво викладено думку?
5. Якi речення потрiбно виправити, замiнити, щоб мова була
виразнiша, а думка виражена точнiше?
6. Чому може навчити читача цей текст?
ПАМ'ЯТКА «ПРАВИЛЬНО ВИМОВЛЯЙ»
1. Ненаголошений звук [е] у вимовi наближаеться до [и]: [пеи­
ро].
2. Ненаголошений звук [и] у вимовi наближаеться до [е]: [чиес­
ло].
3. Буквосполучення дж, дз вимовляють як один звук :
[джмiль], [дзвiнок].
4. Буква щ позначае два звуки [шч]: горщик - [горшчик].
5. Дзвiнкi приголоснi в кiнцi слова i складу вимовляються дзвiн­
ко: хлi[б], кни[ж]ка.
16

6. Буквосполучення тьея вимовляй як [ц':]: розвивае [ц':а]
-
розвиваеться.
7. Буквосполучення шея вимовляй як [е ' :а]: смiе[с': а] - смiешся.
8. Буквосполучення те вимовляй як [ц]: бага[ц]тво - багатство .
9. Перед суфiксами -еьк, -цьк, -зьк
-
приголоснi у вимовi
пом'якшуй : ума[н]ський.
1О. У словах вогко, нiгтi, кiгтi дзвiнкий [г] оглушуй: во[х]ко,
нi[x]mi, кi[x]mi.
11. У словах просьба, молотьба м'якi приголоснi [е], [т] перед
наступними дзвiнкими одзвiнчуй: про[з]ба, моло[д]ба.
12. Вимовляй приголоснi перед апострофом твердо: бур'ян,
солов'!; б'ють, пiд'!"зд.
1З. Правильно вимовляй слова зi звуком [().
ЗАГАЛЬНIПРАВИЛА
КУЛЬ ТУРИ МОВЛЕННЯ Й ЕТИКИ МОВНОГО СПIЛКУВАННЯ
1. Висловлювання повиннi бути правильними, точними, вираз­
ними, чiткими .
2. Добирай потрiбнi для вираження думки слова, умiло будуй з
них речення i пов'язуй "fx мiж собою.
З. Правильно наголошуй слова .
4. В усному мовленнi не замiнюй слова жестами, мiмiкою, вигу­
ками.
5. Виразно промовляй слова, умiло користуйся iнтонацiею в ус­
ному мовленнi, а в писемному - роздiловими знаками.
6. У спiлкуваннi з i ншими людьми вживай слова ввiчливостi (пiд
час зустрiчi, прощання, для вираження запитання, просьби,
подяки ... ).
7. Слова ввiчливостi добирай залежно вiд того , кому вони ад­
ресованi (товаришам , батькам, учителям, знайомим чи не­
знайомим людям).
8. У розмовi вмiй вислухати до кiнця спiвбесiдника. Не переби­
вай йога без потреби. Якщо е така необхiднiсть, то попроси
пробачення.
ПРАВИЛА СПIЛКУВАННЯ 3 IНШИМИ ЛЮДЬМИ
1. Доброзичливо, шанобливо стався до спiврозмовника.
2. Не нав'язуй сво·1·х думок .
17

З. Нiколи не «якай».
4. Вибирай для розмови тему, зрозумiлу iншим.
5. Уникай порожнiх балачок.
6. Умiй робити висновки, знаходити причину i наслiдки подiй.
ПРАВИЛА СЛУХАННЯ
1. Перерви всi справи i уважно вислухай, що тобi говорять.
2. Нiколи не пое:днуй слухання з iншими заняттями.
З. Не перебивай розмову того, хто говорить.
4. Не переводь слухання у власне говорiння.
5. Не вставляй сво·1·х зауважень.
6. Дай можливiсть проявити себе тому, хто говорить.
7. Пам'ятай про ввiчливiсть: завжди вислухай старшого за себе .
СЛОВНИЧОК МОВЛЕНН€ВОГО ЕТИКЕТУ
(ПРАВИЛА МОВЛЕНН€ВО"i ПОВЕДIНКИ)
1. Слова звертання:
Дорогий друже!
Дядю (тьотю) !
Пане (добродiю)!
Панi (добродiйко, панно) !
Вельмишановний ...
18
2. Слова вiтання та прощання :
Добридень (доброго дня, До побачення!
здрастуйте) !
Доброго ранку!
Вибачте, менi час iти.
Доброго вечора (добриве- На жаль, я поспiшаю.
чiр)!
Привiт !
Вiтаю!
3 при'fздом вас!
Зi святом вас!
Доброго здоров'я!
До наступно"i зустрiчi!
На все добре!
Усього найкращого!
Бувайте здоровi !
Щасливо"i дороги! Прощайте !
3. Слова побажання:
Бажаю (зичу) вам здоров'я, щастя, ycnixiв!
Щасливих свят вам!
Дозвольте побажати вам ...

4. Слова запрошення та прохання:
Я хочу запросити вас до себе. Дозвольте запросити вас ...
Приходьте, будь ласка.
Чи мажу я попрохати .. .?
Пiдiйдiть, будь ласка.
Скажiть, будь ласка .. .
Ласкаво просимо!
Будьте ласкавi, пояснiть .. .
Чи можете ви позичити менi свiй словник?
Дозвольте менi увiйти (вийти, запитати вас, вiд­
повiсти , потурбувати вас).
5. Слова згоди та пiдтвердження:
Згоден.
Саме так.
Я не заперечую.
Обов'язково.
Домовилися.
Звичайно.
Це справдi так.
Будь ласка (прошу).
Гаразд (добре).
Я впевнений.
б. Слова заперечення та вiдмови:
Hi, це не так.
Дякую, я не мажу.
Я не згодний (згоден).
Не гай даремно часу.
Нiзащо.
Шкодую (шкода), але я мушу
Я заперечую це.
(повинен) вiдмовитися.
Ви помиляетеся.
Цього бути не може .
7. Слова подяки i вибачення:
Дякую!
Чемно дякую!
Щиро дякую!
Дуже вдячний !
Спасибi вам!
Пробачте!
Вибачте , я не хотiв ...
Пробачте, я ненавмисне ...
Вибачте, менi шкода ...
Перепрошую!
СЛОВНИЧОК CИHOHIMIB
IМЕННИКИ
Атака, наступ, напад.
Багаж, речi .
Бiй, битва, боротьба.
Буря, ураган, шторм.
Вiк, столiття, сторiччя .
Ворог, противник, недруг, неприятель.
19

Дiм, будинок, будiвля, споруда.
Дiтвора, дiти, малята, хлопчики й дiвчатка .
Друг, товарищ приятель.
Забава, гра, веселощi.
Канава, рiв .
Кордон, рубiж, межа.
Малюнок, картинка, iлюстрацiя .
Мандрiвник, турист, подорожанин, мандрiвець.
Метелиця, буран, заметiль, хуртовина, снiговiй, вiхола, завiрю-
ха, снiговиця, xyr'a .
Оцiнка, бал.
Перепона, перешкода, завада .
Подiя, випадок, пригода.
Розлив, повiнь, повiдь, розлиття.
Режим, розпорядок.
Ровесник, однолiток.
Ряд, лава, шеренга, низка, череда.
Темрява, темнота, марок, iмла.
Тиша, мовчання, спокiй.
Ycnix, досягнення.
Холод, холоднеча, похолодання.
Шарудiння, шелест, шелестiння.
ПРИКМЕТНИКИ
Активний, енергiйний, дiяльний.
Безкрайнiй, безкiнечний, безмежний.
Боязкий, полохливий, несмiливий, нерiшучий, лякливий.
Великий, ~гант ський, здоровенний, величезний.
Веселий, радiсний.
Ввiчливий, люб'язний, ласкавий.
Вiрний, надiйний, справжнiй, вiдданий.
Вiчний, безсмертний.
Допитливий, цiкавий.
Дрiмучий, густий, глухий, непрохiдний.
Духмяний, пахучий, запашний, ароматний.
Жаркий, гарячий, пекучий, спекотливий.
Знаменитий, вiдомий, знатний, прославлений, славний.
Красивий, прекрасний, чарiвний, привабливий, гарний.
20

Крутий, стрiмкий, стрiмчастий, прямовисний.
Ласкавий, нiжний, привiтний .
Мокрий, сирий, вологий.
Наполегливий, завзятий, настiйливий, затятий, настирний .
Незграбний, вайлуватий, неспритний, невправний.
Охайний, чистий, акуратний, чепурний.
Похмурий, хмарний , непогожий, сльотавий, сльотливий.
Сердечний, щирий, щиросердний, душевний.
Смiливий, хоробрий, вiдважний, безстрашний, геро ·,чний .
Соромливий, сором'язливий, сором'язний.
Спокiйний, тихий, лагiдний, смирний.
Старанний, дбайливий, щирий, ретельний, пильний .
Старий, лiтнiй, немолодий , старезний .
Стрункий , ставний, поставний.
Сумний, журливий, тужливий, невеселий.
Фiолетовий, фiалковий, бузковий, лiловий.
Чiткий, ясний, виразний.
Чуйний, уважний, чутл и вий, чулий .
Д1€СЛОВА
Адаптувати, пристосувати, призвича"~"тися.
Аплодувати, плескати (в долонi).
Бiгти, нестися, мчати, гнатися.
Блищати, сяяти, свiтитися, виблискувати.
Боротися, воювати, битися.
Боятися, лякатися, торопiти, страхатися, полохатися.
Вiдвiдати, побувати, завi тати .
Дорiкати , докоряти, картати (кого, за що).
Задивитися, любуватися, милуватися .
Запрошувати, кликати, прохати, просити, звати.
Заспоко"~"ти, утiшити, розрадити, розважити, забавити.
Крутитися, обертатися, вертiтися, витися, звивати.
Любити, обожнювати, кохати.
Пестити, милувати, голубити, плекати, лелiяти, тiшити .
Пiднiматися, здiйматися , злiтати, пiдiйматися .
Поспiшати, квапитися, спiшити.
Працювати, трудитися .
Пригощати, частувати.
21

Розвiватися, витися, маяти, майорiти, трiпотiти.
Сказати, мовити, говорити, промовити, виголосити.
Смiятися, реготати, реготiти.
Сумувати, журитися, уболiвати, тужити, удаватися в тугу.
Темнiти, смеркатися, сутенiти, тьмянiти, тьмянiшати.
Тривожитися, бентежитися, непоко'iтися , хвилюватися.
Турбуватися, клопотати, пiклуватися.
Чергувати, вартувати.
Червонiти, шарiти, шарiтися .
YKPA"iHCbKA МОВА
OCHOBHI MOBHI ТЕРМIНИ I ПОНЯТТЯ
АБЕТКА (азбука, алфавiт) - сукупнiсть букв (лiтер), розташо-
ваних у певнiй послiдовностi .
АаБбВв
а
бе
ве
Зз
Ии
li
зе
и
~~п Рр
пе
ер
m~шЩщьЮюЯя
ша
ща
м'який
ю
я
знак
АБЗАЦ - частина тексту, що складаеться з одного або кiлькох
речень, зв'язаних мiж собою за змiстом (абзаци також
зв'язанi мiж собою за змiстом).
Абзац починаеться з нового рядка i вiдступу. Наприклад, у
текстi «Мухомори» е 3 абзаци .
Мухомори
Степанко пiшов у лiс i знайшов багато грибiв. Вiн. принiс ix
додому.
•
Грибu на вигляд гарнi. Нiжки у них високi. Шапочки у грибiв
червонi. А на шапочках бiлi крапочки.
22

-
Це мухомори, - сказала мама. Мухомори
-
це отруйнi
гриби. Викинь ix.
БАГАТОЗНАЧНI СЛОВА - слова, що називають i вiдобража­
ють рiзнi вiдтiнки значення одного й того ж поняття: земля
-
грунт (основне значення); моя земля - домiвка, Бать­
кiвщина.
БУДОВА СЛОВА - склад слова з лексично i граматично зна­
чущих частин .
основа
---,,,..--..__ л
Пролiск~
БУКВА - графiчне зображення звука: а, б, в,
...
БУКВИ I ЗВУКИ - букви бачимо i пишемо; звуки чуе:мо i вимо­
вляе:мо. Одному звуковi може вiдповiдати одна або двi бу­
кви:о-[о] - море,дж,дз
-
джмiль, дзига. Кiльком зву­
кам - одна буква: [шч] - щ - щука, (те) - ц - смiсться.
ДIАЛОГ - розмова двох осiб.
Д1€СЛОВО - частина мови , що виражае: дiю або стан предме­
та; мае: граматичнi значення часу, особи, числа; вiдповi­
дае: на запитання що робить ?, що зробить? У реченнi е:
присудком: Стрункi тополi ростуть вздовж дорiг.
ЗАЙМЕННИК - частина мови, що вказуе: на предмет, ознаку,
кiлькiсть, не називаючи Ух; у реченнi може бути головним
або другорядним членом: Бона захоплюсться музикою, а
вiн - спортом.
ЗАКIНЧЕННЯ - значуща змiнна частина слова, що служить
для зв'язку слiв у реченнi:
школ[а] -школ[jJ- школlll - шко~- школоо.
ЗВУКИ ГОЛОСНI - звуки, що вимовляються за участю голосу:
а,о,у,е,и,i.
ЗВУКИ ПРИГОЛОС НI - звуки, що творяться з перешкодами на
шляху видихуваного повiтря: б, ж, з', с', т, ...
23

Глухi / дзвiнкi приголоснi - подiл за участю голосу:
глухi - звуки, що творяться за допомогою шуму;
Глухi: [п], [т], [т'], [с], [с'], [ш], [ч], [ц], [ц'], [х], [к] .
[ф] не мае: дзвiнко'1· пари.
дзвiнкi - звуки, якi творяться за допомогою голосу i шуму.
Дзв iнкi: [б], [д], [д1, [з], [з1, [ж], [дж], [д1, [дз], [дз1, [г], [r'].
Дзвiнкi приголоснi, що не мають глухих пар: [в], [м], [й], [н],
[л], [р].
М'якi / твердi приголоснi - подiл за здатнiстю до пом'якшення.
IМЕННИК - частина мови, що означае: назву предмета, понят­
тя iстот i неiстот, власнi i загальнi назви; мае: граматичнi
значення роду, числа, вiдмiнка; вiдповiдае: на питання
хто?, що?; у реченнi бувае: пiдметом, другорядним чле­
ном, присудком: селянин, земля. Каштани засяяли квiт­
ками-свiчками.
IНТОНАЦIЯ - тон i сила голосу, що передають рiзнi вiдтiнки
значень висловлення i оформляють Ух як речення розпо­
вiднi, питальнi, спонукальнi, окличнi: Г/рuйшла весна. Чи
буде вона теплою? Весна, принеси на крилах веселковий
настрiй. Нехай краса мuлуе нашi очi!
KOPIHb - спiльна частина спорiднених слiв, яка виражае: 'fx за-
~
~
,,--;--.,..
гальне лексичне значення: перетсок - тсник - тсова.
МОНОЛОГ - розповiдь оповiдача. Складае:ться з речень, що
пов'язанi одне з одним змiстом i граматично. Монолог
звернений до слухачiв, читачiв, до самого себе (внутрiш­
нiй монолог).
НАГОЛОС - вимова одного зi складiв слова з бiльшою силою
/
голосу: лiтера.
НАГОЛОШЕНИЙ СКЛАД - склад, що вимовляе:ться довше i
.
.
-
/
сильнIше, нIж ненаголошении: земля.
ОДНОРIДНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ - див. с. 28.
ОРФОГРАФIЧНЕ ПРАВИЛО - iнструкцiя, в яюи вказуються
умови вибору правильних написань у словах.
ОСНОВА СЛОВА - частина слова без закiнчення, що виражае:
йога лексичне значення: .земля .
24

ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА - вияв значення слова че­
рез подiбнiсть названого цим словом предмета, явища:
холодний погляд, золота людина.
ПРЕФIКС - частина основи слова, що сто'iть перед коренем i
служить для утворення нових слiв:
riejiexiд - вхiд
-
зilxiд - схiд
-
вtlxiд.
ПРИЙМЕННИК - службове слово, що служить для зв'язку слiв
у реченнi та уточнюе: граматичнi значення iменникiв: У лузi
при дорозi виросла калина.
ПРИКМЕТНИК - частина мови, що вказуе: на ознаку предмета i
змiнюе:ться за вiдмiнками, родами й числами залежно вiд
iменника; вiдповiдае: на питання який?, яка?, яке?, якi?,
чий?, чия?, чие?, чи"i?. У реченнi виступае: другорядним
членом. Народна пiсня завжди буде жити.
ПРИСЛIВНИК - незмiнна частина мови, що виражае: ознаку дi"i,
або пояснюе: де, коли i як вiдбувае:ться дiя. У реченнi ви­
конуе: роль другорядних членiв. Вiдповiдае: на питання
як?, коли?, де?, чому?, з якою метою?. Спочатку
вивчи уроки, а потiм iди на прогулянку.
ПРЯМЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА - загальновжива1:1е значення сло­
ва, позбавлене образностi при вживаннi: гострий нiж
(пряме значення) - гостре слово (переносне значення) .
РЕЧЕННЯ - див. с. 26 ..
СЛОВА-АНТОНIМИ - слова з протилежним значенням: свiт­
лий - темний.
СЛОВА-ОМОНIМИ - слова, що звучать однаково, але мають
рiзне значення: бал - вечiр, бал
-
одиниця вимiру.
СЛОВА-СИНОНIМИ - слова, близькi за значенням: говори­
ти - балакати, казати, гомонiти.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ - див. с. 26.
СПОЛУЧНИК - частина мови, що пое:днуе: члени речення або ча­
стини складного речення: Реве та стогне Днiпр широкий.
СУФIКС - частина основи слова, що сто'iть пiсля кореня i слу-
•.дб/\
-
д б/\ • ,/'-..,
жить для утворення нових слIв. у овии, у ок, р1чечка.
ТЕКСТ - див. с. 13.
ТЕКСТ-МIРКУВАННЯ-див. с 14.
25

ТЕКСТ-ОПИС - див. с. 14.
ТЕКСТ-РОЗПОВIДЬ - див . с. 14.
ЧИСЛIВНИК - частина мови, що називае кiлькiсть предметiв
або 'fx порядок при лiчбi; вiдповiдае на питання який?,
скiльки?, котрий?; поеднуеться з iменником. Може бути
будь-яким членом речення: Влiтку один тuждень рiк го­
дуе. Четвертий день йде дощ.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯIРЕЧЕННЯ
1. Словосполучення
-
це поеднання двох або кiлькох слiв,
пов'язаних i за змiстом, i граматично: Лiтнiй зорепад, учень
другого класу, природа Украiнu.
• Словосполучення називае одне, певне явище дiйсностi.
2. Реченням називаеться слово або група слiв, в яких вислов­
люеться повiдомлення (питання, спонукання , наказ , парада).
Дimu змайструвалu годiвнuцi для птахiв.
3. Речення мае граматичну основу, що складаеться з голоsних
членiв (пiдмета i присудка) або одного з них : Зеленiе трава.
Сутiнкu. Смеркае.
4. За метою висловлювання
-
повiдомлення, питання , спону­
кання - речення подiляються на розповiднi, питальнi, спону­
кальнi.
26
• У розповiдному реченнi повiдомляеться про якусь подiю,
факт. У кiнцi розповiдного речення ставиться крапка: Несе
своi· води Днiпро у Чорне море.
В усному мовленнi у розповiдному реченнi голос пiдвищу­
еться на одному з членiв речення i знижуеться в кiнцi речен­
ня. Це розповiдна iнтонацiя.
• Речення, в якому про щось або когось запитуеться, назива­
еться питальним: Хто завiтав до нас у гостi? Що засму­
тuло дiвчuнку?
Питальне речення вимовляеться з питальною iнтона­
цiею - пiдвищення голосу на питальному словi i в кiнцi ре­
чення.

• У спонукальних реченнях висловлюються рiзнi спонукан­
ня до дiУ - прохання, заклик, парада, наказ та iн .: Прислу­
хайся до звукiв природи. Шануй батька i матiр!
У спонукальних реченнях часто трапляються звертання:
Сину, пам'ятай, якого ти роду i на якiй землi народився.
Спонукальнi речення вимовляються зi спонукальною iнто­
нацiею - з пiдвищенням голосу, напружено.
У кiнцi спонукального речення може стояти крапка або
знак оклику. Знак оклику ставиться тодi, коли в реченнi ви­
словлено сильне почуття: Принеси води з криницi. Хай зав­
жди буде сонце!
5. Речення можуть виражати почуття того, хто говорить або
пише . Вимовляються вони при цьому з особливою оклич­
ною iнтонацiею : Прекрасна моя украiнська земля!
Окличними можуть бути розповiднi, питальнi, •спонукальнi
речення.
За метою
висловлювання
За iнтонацiею
Неокличнi речення
Окличнi речення
Розповiдне
Яелхаюголоспиоди. Яелхаюголоспиоди!
П итальне
Хiба можна не чути го- Хiба можна не чути го-
ло
Спон ка л ьне
В окличних реченнях можуть виражатися почуття радостi,
задоволення, захоплення, спiвчуття (до когось), смутку, не­
задоволення, обурення, суму, гнiву , сорому, болю, страху,
гордост i , любовi, вдячностi, тривоги, нiжностi, протесту , п о ­
ваги iт.п.
6. Члени речення подiляються на головнi i другоряднi.
• Головнi члени речення:
Пiдмет означае, про кого або про що говориться в реченнi
i вiдповiдае на питання хто? або що? : Заквiтчалися (що?)
луки рiзнобарвним цвiтом . (Хто?) Оксанка допомагае мамi
на присадибнiй дiлянцi.
Присудок означае, що говориться про пiдмет, i вiдповiдае
на питання що робить пiдмет?, що з ним вiдбуваеться?
27

та iн.: Yci космiчнi cmapmu (що роблять?) починаються за
партою.
Пiдмет i присудок завжди пов'язанi мiж собою.
• Другоряднi члени речения - члени, що пояснюють голо­
внi або iншi члени речення: Г[1и9ок_а осiнь стоiть н_ад(jЗОР.i.
Слова у реченнi пов'язанi мiж собою за змiстом.
Зв'язок слiв у реченнi встановлюеться за допомогою пи-
тань. Замерехтiли зорi .f!. г1:иб~жо1:1у :1~~i.
Зорi (що зробили?) замерехтiли,
замерехтiли (де?) в небi,
в небi (якому?) глибокому .
7. Однорiдними називаються такi члени речення, що
виступають одним i тим же членом речення, належать до
одного i того ж члена речення, вiдповiдають на одне i те ж
питання: Птахи вiдлiтають (куди?) на Кавказ, в Крим, в /н­
дiю. Перед вiдльотом птахи (що робляп,?) хвилюються,
кричать, метушаться . (Хто?) Ластiвки, солов'I: шпаки зби­
раються у вирiй.
8. Однорiднi члени речення можуть з'еднуватися за допомогою
сполучникiв i (й), а, але.
28
• Мiж двома однорiдними членами перед сполучником i (й)
кома не ставиться: Шумить бурхлива i ревуча рiка. Василько
прочитав про морськi подорожi й космiчнi польоти.
Якщо однорiднi члени речення з'еднуються бiльше нiж
двома сполучниками i (й), то вони вимовляються з перелiчу­
вальною iнтонацiею i вiдокремлюються комами:
Бiлi, i синi, i жовтi, i червонi квiти утворили чудовий букет.
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•••
•
•••
1 ••••••
• Перед сполучниками а, але кома ставиться завжди:
Сергiйко не лише добре вчиться, а й допомагае iншим.
Катрvся писала вiршi, але нiколи про це не говорила.
Якщо однорiднi члени речення з'еднуються сполучниками
а, але, то вони вимовляються з iнтонацiею протиставлення:
перший однорiдний член вимовляеться з пiдвищенням голо­
су, другий - зi зниженням голосу: Украiна багата не тiльки

степами, озерами, лiсамu, а й горами. Лiс не школа, але
всiх учить.
Однорiднi члени можуть мати при собi залежнi слова: У
лici шумлять вuсокi сосни, стрункi смерекu, розлогi ялuнu.
(Що?) Сосни, смерекu, ялuнu (що роблять ?) шумлять, со­
сни (якi?) вuсокi, смерекu (якi?) стрункi, ялuни (якi?) розлогi;
шумлять (де?) у лici.
9. Словосполучення i речения - одиницi того роздiлу грама­
т ики, який вивчае: граматичну будову зв'язного мовлення .
1О . Р ечення вiдрiзняе:ться вiд словосполучення .
Речення
Словосполучення
1. Служить дл я повiдомлення або для пи- 1. Служить для бiльш точно-
тання , для спонукання ; може бути оклич - го називання предметiв , дiй
ним: На лiсовiй галявинi pic кремезний дуб. та 'ix ознак: лiсова галявина,
2. Мае rраматичну основу, яка складаеться струнка берiзка, впевнено
з одно го або двох головних член i в: На крокус.
небi замерехтiли зiрки.
2. Складаеться з ГОЛОВНОГО i
3. Ха р а кте р изуеться смисловою та iнтона- залежного слова: берiзка
цiйною завершенiстю: Швидко минас ко-
(яка?) бiлокора; хвиля (яка?)
роткий зимовий день .
мор ська .
11. У реченнi можуть бути слова, не пов'язанi з iншими словами .
Такими словами е: звертання .
• Звертання - це слово або група слiв, що називають того,
до кого звертаються: Тату, твоi' окулярu лежать на полuцi.
Звертання мае: форму кличного вiдмiнка i вимовляе:ться з
особливою, кличною iнтонацiе:ю: Я рада бачuтu тебе, сестра!
На письмi звертання видiляе:ться комою, в усному мов­
леннi - голосом.
Звертання може стояти на початку, в середин i i в кiнцi ре­
чення: Мамо, я хочу слухатu твоi' колисковi пiснi. Tu чуеш,
друже, як гуркоче грiм? Зiгрiй ycix своiм промiнням теплим,
сонцю!
Звертанням найчастiше може бути окремий iменник або
iменник у сполученнi з прикметником або займенником :
29

Друже мiй, який чудовий краевид постав перед нами! Зем­
ле мила моя, я всюди пам'ятаю про тебе.
Схема усного разбору речення
а) Прочитай речення.
6) Визнач, яким е речення за метою висловлювання (розпо­
вiдне, питальне , спонукальне).
в) Визнач, яким е речення за iнтонацiею (окличне, неоклич­
не) .
г) Визнач основу речення . (Назви пiдмет i присудок, встано­
вивши мiж ними за допомогою питань двостороннiй зв'я­
зок. Назви, якими частинами мови вони вираженi.)
() Назви другоряднi члени речення, залежнi вiд пiдмета,
поставивши до них питання вiд пiдмета .
д) Назви другоряднi члени речення, залежнi вiд присудка,
поставивши до них питання вiд присудка .
е) Назви другоряднi члени речення, залежнi вiд iнших друго­
рядних членiв.
&) Визнач, якою частиною мови виражений кожний член ре­
чення.
Схема письмового аналiзу речення
а) Запиши речення.
6) Пiдкресли умовними лiнiями головнi i другоряднi члени
речення.
в) Випиши з речення всi сполучення слiв парами. У дужках
пиши питання вiд слова до слова .
Зима засипала ~ем_л~ срi~ля~т.им qнi~ом_.
Зима (що зробила?) засипала ,
засипала (що?) землю ,
засипала (чим?) снiгом,
снiгом (яким?) срiблястим.
слово
1. Будь-яке слово мае: вiдповiдне значення: називае: предмет,
ознаку, дiю, виражае: стан, з'е:днуе одне слово з iншим i т.п.:
рубiж, синiй, вечорiе, радiсть, сила i слава ...
30
Слова, що означають власнi назви (iмена, по батьковi,
прiзвища людей, клички тварин, назви мiст, сiл, вулиць, pi-

чок, морiв, rip i т. п.), пишуться з велико"~" букви: /ван Яковuч
Франко, дiдусь Панас, кiнь Орлик, вулиця Садова, рiчка Днi­
стер, Азовське море, гори Карпати ...
2. Слова вживаються у прямому i переносному значеннях:
Шовкову спiднuчку пошила мама донечцi. Bimep колише
трави шовковi (П . Тичина) .
3. Окремi слова можуть мати не одне, а кiлька значень. Такi
слова називаються багатозначними.
В основi багатозначностi лежить, як правило, якийсь зов­
нiшнiй або внутрiшнiй зв'язок мiж предметами (наприклад,
подiбнiсть): Журавель - птах; журавель
-
пристрiй для на­
бирання води з колодязя. Наш клас свiтлий i просторuй .
Наш клас дружнuй.
4. Слова можуть бути
•
однозвучними, але мати рiзне значення - слова-омонiми:
лисички - звiрятка, лисички
-
гриби;
•
близькими за значениям - слова-синонiми: товстий,
повний;
•
протилежними за значениям -слова-антонiми: малень­
кий - великий.
5. Спiльна частина спорiднених слiв, яка виражае: "fx загальне
лексичне значення, називае:ться коренем:
,...------.-.,.
,.....- - ...... .
,.....- - ...... .
,.....- -. ......
степ - степок
-
степова - степовик.
6. Слова, що мають спiльний корiнь, називаються спорiдне-
ними:
~,,,,-;-,....
~
_,,--:--...
,,..,..._ _
~
Л/С - Л/СНUК
-
Л/CHUЧUU - Л/СОК
-
Л/СОЧОК - mсництво
-
тсоруб - mcucma - безтсий
-
тсничиха - перетсок.
7. Змiнна частина слова, що служить для зв'язку слiв у реченнi,
називае:ться закiнченням (закiнчення не служить для утво­
рення нових слiв):
хлiбО- хлiб[т- хлiбlов,]- xлibloмl- у хлiб[I] .
• Щоб видiлити закiнчення, треба змiнити слово:
трав~ - трав[И зимов!шl]- зимовюгоl.
• Незмiннi слова закiнчення не мають:
31

л
л
л
л
високо - добре
-
сумно -:- тут
- гаряче.
• При змiнi слова, утвореннi будь-якоУ йога форми: числа
(стiл-столи); роду (малював - малювала
-
малювало);
вiдмiнка (парта - парти
-
партi - парту - партою
-
на
парт,), особи (малюю - малюеш
-
малюе; малюемо - ма­
люете - малюють)
-
змiнюються закiнчення.
• Закiнчення виражае: рiзнi граматичнi значения: в iменни­
кiв, числiвникiв i особових займенникiв (без прийменника чи
разом з ним) - вiдмiнок i число; у прикметникiв, окремих
займенникiв - вiдмiнок, число, рiд; у дiе:слiв теперiшньо­
го i майбутнього часу - особу i число, минулого часу -
рiд i число.
• Закiнчення може бути нульовим, тобто таким, яке не ви­
ражено звуками. Вано визначаеться при порiвняннi форм
слова:
кiнь[J- кон!нl - ко~- орел□ - орл[а]- opnll].
У називному вiдмiнку нульове закiнчення, як i будь-яке iн­
ше (-а (-я), -у (-ю), -ом (-ем) в iнших вiдмiнках, виражае:,
що iменник кiнь, орел вжитi у формi називного вiдмiнка, од­
нини, чоловiчого роду.
8. Основа слова
-
це частина слова без закiнчення:
,моде - ,мор.я - ,мор.ю.
В основi слова виражае:ться значення слова.
9. Основа слова у своему складi, крiм кореня, може мати суфiкс i
префiкс:
32
~ ~μuL /wpe~ .
• Префiкс - частина основи, що ст0Ут1:~ перед коренем i
служить для утворення слiв з новим значенням або вiдтiнком
значення:
пlдпис, списати, дописати, беiсмертя, прадiд.
• Суфiкс - частина основи, що стоУть пiсля кореня i служить
для утворення слiв з новим значенням або новим вiдтiнком
у значеннi:
'
А
/\А
. /'...
Л
морський, садiвник, камiнець, хатка.

Розбiр слова за будовою
а) Прочитай слово. Визнач, яка це частина мови.
б) Змiни слово за питаннями i видiли закiнчення.
в) Назви основу слова.
г) Добери до слова два-три спорiднених з рiзними префiк-
сами чи суфiксами i визнач корiнь .
1') Назви префiкс, суфiкс .
д) Познач yci частини слова умовними значками.
Наприклад: безхмарний.
Слово безхмарний вiдповiдае: на питання який? Це прикмет­
ник. Змiнюю за питаннями: якого? безхмарного, якому?
безхмарному i т . д. Закiнчення в словi -ий . Основа - без­
хмарн. Добираю спорiдненi слова: захмарилося i т.д. Ко -
рiнь: хмар. Префiкс: без. Суфiкс: н. ,Без'х~!шi!-
ПАМ'ЯТКА
«ВЧИСЬ ПЕРЕНОСИТИ СЛОВА»
1. Слова з рядка в рядок перенось за складами: ка-ли-на .
2. Не перенось слова з одного складу: гай, пень, клен, дрiзд.
З. Склад з однiе:I букви не залишай в рядку i не перенось:
ожи-на, ясе-ни, ра-дiо .
4. Букви й та ь при переносi слiв не вiдривай вiд попередньоI
букви: зай-чик, парасоль-ка - парасо-лька.
5. Буквосполучення дж, дз, ьо, йо при переносi не розривай :
си-джу, за-дзвенiв, льо-нок, ма-йор.
6. Апостроф при переносi не вiдокремлюй вiд попередньо"f бук­
ви: Мар'-янка, пiр'-iна.
7. Слова з подовженими приголосними перенось довiльно:
жи-ття або жит-тя.
8. Не залишай у кiнцi рядка i не перенось на iнший рядок час­
тину слова, яка не становить склад (не можна переносити :
вз-довж, теа-тр, ходи-ть, вмивала-сь).
33

9. Не вiдривай приголосний вiд наступного за ним голосного :
Зверни увагу! Правильно:
Неправильно:
па-пiр
тi-тонька
пап-iр
тiт-онька.
1О. Не разбивай односкпадовий префiкс переносом :
Зверни увагу! Правильно:
Неправильно:
пiд-бiгти
пi-дбiгти
роз-шукати
ро-зшукати.
11. При переносi слiв з префiксами не залишай у кiнцi рядка при
префiксi частину кореня, яка не становить складу:
Зверни увагу! Правильно :
Неправильно:
при-крити
прик-рити
пере-плести
переп-лести .
12. Не залишай у кiнцi рядка вiдкриваючу дужку або вiдкриваю­
чi лапки .
1З. Бiльшiсть слiв перенось довiльно, одна к надавай перевагу
таким переносам, при яких не розриваються значущi частини
слова. Можливi варiанти переносiв:
украiн-ська
ук-раiнська укра-iнська украiнсь-ка
ба-дмiнтон
бад-мiнтон
бадмiн-тон
ли-стки
лис-тки
лист - ки.
ЧАСТИНИ МОВИ
Частина мо- Що означае На якi питан-
Як
Прикл ади
ви
ня вiдповiдае змiнюеться
lменник
Назва
Хто? Що?
За числами, за Учень, школа,
предмета
вiдмiнками, бувае пiдручник, ма-
ч.р., ж.р., с.р.
ма, тато
Прикметник Ознаку
Який? Яка? За числами,
Веснянi, сине, у
предмета
Яке? Якi?
за родами,
густому (лici)
за вiдмiнками
Числiвник Кiлькiсть пред- Скiльки?
За числами,
Два ЗОШИТИ,
метiв або по- Який? Котрий? за родами,
третя частина, о
рядок Ух при лi- Який по по- за вiдмiнками п'ятiй годинi
чбi
рядку?
Займенни к Предмет, озна- Хто? Що?
За числами, за Я, ми, мене,
(особов ий) ку, кiлькiсть, не
вiдмiнками, в З-Уй нас, вiн, воно
називаючи Ух
особi за родами
34

Дiеслово Дiю предмета Що робить? За числами,
Слухаю, вчимо-
Що робив? за часами,
ся, читаю , зро-
Що зробить? за особами,
блю, злетiло,
за родами
думала , стри-
'в мин. часi)
бав
Прислiвник Ознаку дi'f
Як? Де? Куди? Не змiнюеться Палка, знизу,
Звiдки? Коли?
влiво, ввечерi,
ЗГОРИ, ВЗИМКУ
СЛУЖБОВI СЛОВА
---------------
Прийменник
1
Сполучник
1
Служить для
зв'язку слiв
1
За вiкном вирувала
вiхола. Танке скло
Служить для зв'язку
слiв i речень
1
Вiтер налiтав згори i
в шибках перелякано
деренчало.
знизу. 1 танцювали
снiжинки в повiтрi:
крутилися, неслись,
падали.
IМЕННИК
IМЕННИК
1
1
~ НазиваЕ: предмет 1
1
Власнi/ L_____:__:Х=т-=-о?:_::·=oc.: ...? _
_j\ Назви iстот
lзагальнi 1
,J.,
[назви неiстот 1
1 змiню€ТЬСЯ 1
ii
~
~ 1З_а_ч_и_с_л_а_м_и~II~3-а-в-iд-м-iн_к_а_м_и~I
/~
J,
~О_д_н_и_н_а~l I Множина 1
~Н-. _Х_т_о_?_Щ_о_?____~
..l,
Р. Кого? Чого?
1МаЕ:рiдI
Д. Кому? Чому?
/i~
3. Кого? Що?
~Ч_о_л__~ l I Жiн . I I_С_е_р-ед-н~.1
~-~ам:о~~~~а чому?
Кл. -
35

1. lменник - це частина мови, що означае назву предмета
вiдповiдае на питання хто? або що? (Хто? рак. Що? вiтер).
2. lменники е назвами iстот i неiстот.
• До назв iстот належать iменники, що вiдповiдають на пи­
тання хто? i називають осiб (дiвчинка, робiтник, вчитель­
ка); тварин (кiнь, лев, теля); мiфологiчнi образи (чорт, ру­
салка, мавка, домовик); померлих (небiжчик, покiйник).
• lнwi iменники е назвами неiстот. Вони вiдповiдають на пи­
тання що? (книга, стiл, рiчка, гори).
3. lменники бувають загальними i власними.
• Загальний iменник - це назва, що е спiльною для бага­
тьох предметiв, iстот, явищ (вовк, дерево, обiд, човен, час,
добро, сум, радiсть).
• Власний iменник - це iндивiдуальна назва предмета, iс­
тоти, явища. Власними назвами е прiзвища, iмена, по бать­
ковi, клички тварин, географiчнi назви, назви свят, установ,
назви газет, журналiв.
Власнi назви пишуться з велико"~" лiтери. (Киiв, Марiя /ванi­
вна Сидоренко, Украiна, мiсто Черкаси, рiчка Прип'ять, го­
ри Карпати, журнал «Барвiнок», газета «Вечiрнiй Киi"в»).
4. lменники належать до одного з родiв.
• lменники, до яких можна пiдставити слова вiн, мiй, - чо­
ловiчого роду (край, хлiб, Дмитрик).
• lменники, до яких можна пiдставити слова воно, мое,
середнього роду (село, сонце, життя).
• lменники, до яких можна пiдставити слова вона, моя,
жiночого роду (земля, Вiтчизна).
5. Бiльшiсть iменникiв змiнюеться за числами. Чисел е два: од­
нина i множина.
36
• lменники, що позначають один предмет, стоять в однинi
(день, рiк, стiна, заець).
• lменники, що позначають два i бiльше предметiв, стоять у
множинi (днi, раки, cmiнu, зайц1).
Частина iменникiв вживаеться або тiльки в однинi, або
тiльки у множинi:

В однинi
У множинi
молоко, цукор, сталь, городина,
ножицi, ворота, штани; лiнощi, па ха-
садовина, вишняк; мудрiсть, доб- щi, жнива; дрова, Карпати, Суми,
ро, милосердя
Чернiвцi.
6. Змiна закiнчень iменникiв називаеться вiдмiнюванням або
змiнюванням за вiдмiнками.
lменники мають шiсть вiдмiнкiв. Кожен з них вiдповiдае: на
певне питання. €, крiм них, ще кличний вiдмiнок, який не вiд­
повiдае: на питання. Вiн використовуе:ться у звертаннях.
Вiдмiнок
Допомiжне
Питання
Приклад
слово
Називний
е
хто? що? книга, пiсня, батька, гай, тiнь
Родовий
немае
кого? чого? книги, пiснi, батька, гаю, miнi
Давальний
дати
кому? чому? книзi, пiснi, батькавi (батьку), гаю,
miнi
Знахiдний
бачу
кого? що? книгу, пiсню, батька, гай, тiнь
Орудний
милуюся
ким? чим? книгою, пiснею, батькам, гаем,
тiнню
Мiсцевий знаходжуся у кому? у книзi, у пiснi, на батьковi (на
-
на чому? батьку), у гаю, у miнi.
К . 1ичний
-
-
крига, пiсне, батьку, гаю, тiне
• Змiна iменникiв за вiдмiнками служить для зв'язку ·,х з iн­
шими словами.
• Крiм
вiдмiнкових закiнчень, для зв'язку слiв використо­
вуються прийменники.
• Називний i давальний
вiдмiнки нiколи не вживаються з
прийменниками.
• Мiсцевий вiдмiнок завжди вживае:ться з прийменниками.
• Решта вiдмiнкiв можуть вживатися як з прийменниками (в,
з, на, пiд, вiд, де, перед, за, при, мiж, бiля, через, для ... ),
так i без них.
Вчись визначати вiдмiнки за схемою
а) Знайди в реченнi слово, з яким пов'язаний iменник.
6) Вiд цього слова постав питання до iменника, вiдмiнок яко­
го визначае:ться.
в) За питанням (закiнченням iменника, прийменником, роллю
iменника в реченнi) визнач вiдмiнок iменника.
37

38
Таблиця вiдмiнкових закiнчень iменникiв жiночого,
чоловiчого i середнього роду в однинi та множинi
Вiд- Питан-
Однина
Множина
мiнок
ня
жiноч. чоловiч. середн. жiноч. чоловiч. середн.
рiд
рiд
рiд
рiд
рiд
Н.
хто?
-а(я),
о,-0 о, -(е , я) -и, -i('I), -и, -i{'I) -а(я),-i
що?
□
-а
Р.
кого?
-и(i)
-а(я),
-а,
□ -iв('iв) 0,-iв,
чого?
-у(ю) (-я)
-ей
Д.
кому?
-i
-овi (евi),
-у(ю)
-ам(ям) -ам(ям) -ам(ям)
чому?
-у(ю)
3.
кого?
-у(ю),0 -а(я), о, -(е, я) 0,-и, -и, -"i,
-а(я), -i
що?
□
-i(I)
-ей
О.
ким?
-ою(ею) -ом (ем), -ом
-ами
-ами
-ами
чим?
-ю
-см
(ем, ям) (ями)
(ями)
(ями)
на кому?
-овi (евi),
М.
у (на) чо- -i
-у(ю),
-i
-ах(ях) -ах(ях) -ах(ях)
му?
- i[I)
Кл. -
-о,-е
-у(ю),
-о(е,я)
-и, -i('I),
-и, -i('I) -а(я), -i
е(е)
-а
рiд
• Форма називного вiдмiнка однини е початковою формою
iменника.
• lменник у називному вiдмiнку е пiдметом у реченнi, а в зна­
хiдному - другорядним членом речення.
Хлiб лежав на столi.
Олесь iв свiжий хлiб. (3. в.)
• Родовий i знахiдний вiдмiнки iменникiв чоловiчого роду, що
е назвами iстот, розпiзнаються за допомогою пiдстановки
iменника жiночого роду, який у називному вiдмiнку мае за­
кiнчення -а (-я). /менники жiночого роду на -а (-я) у родо­
вому i знахiдному вiдмiнках мають рiзнi закiнчення.
Р.в.
Сергiйко запитав у товариша (товаришки) про домаш-
не завдання з математики .
З.в.
Сергiйко побачив товариша (товаришку) на виставцi
собак.
• Визначай вiдмiнок iменникiв чоловiчого i середнього роду
за таким алгоритмом:

Визнач, що означае: iменник
назвуiстоти
пiдстав iменник жiно­
чого роду на -а(-я)
пiдставлений пiдставлений
iменник мае: iменник мае:
за~нчення за~нчення
-у -ю
-и, -i
це З.в.
цеР.в.
назву неiстоти
визнач, яким членом
речення е; iменник
пiдмет
це Н.в.
другорядний
член
це З.в.
7. В iменниках жiночого роду перед закiнченням -i у давально­
му i мiсцевому вiдмiнках однини кiнцевi приголоснi основи [г],
[к], [х] змiнюються на [з'], [ц'], [с']: книга - книзi, у книзi; рiчка
-
рiчцi, на рiчцi; муха - мусi, на мусi.
• У деяких iменниках чоловiчого i середнього роду кiнцевi
приголоснi основи [г], [к], [х] змiнюються на [з'], [ц'], [с'] у
мiсцевому вiдмiнку однини перед закiнченням i: бере§. - на
береш.,· вits. - у вiу,1; ву~о
-
у вусi.
• Закiнчення iменникiв чоловiчого роду в родовому вiдмiнку
однини перевiряй за орфографiчним словником, де поряд з
формою називного вiдмiнка ставиться закiнчення родового :
двiр -дворl§! i дво,qz]; збiрник, -а; льох, -у.
8. В iменниках жiночого i чоловiчого роду, що в початковiй
формi мають нульове закiнчення, при змiнi форми слова у
коренi вiдбувае:ться чергування голосного i з е, о: порfг - по­
рогу, ocfНЬ - OC§.Hi.
9. Правопис вiдмiнкових закiнчень iменникiв жiночого й чоловi­
чого роду:
•У
родовому вiдмiнку однини iменники жiночого роду на
-а (-я) пiсля м'яких приголосних та ж, ч, ш мають закiнчення
39

40
-i, а пiсля iнших твердих приголосних: -и: (чого?) хвuлi, muшi,
задачi, вежi; але книги, сосни, сторонu .
•В
орудному вiдмiнку однини iменники жiночого роду на
-а(-я) мають закiнчення -ою, -ею, --Е:ю. Закiнчення
-ою пишеться в iменниках з основою на твердий приголос-
ний, крiм [ж], [ч], [ш] (книгою); -ею - в iменниках з основою
на м'який приголосний i [ж], [ч], [ш] (хвuлею, задачею); --Е:Ю -
в iменниках з основою на [й] (мрiею).
• В орудному вiдмiнку однини iменники чоловiчого роду ма­
ють закiнчення -ом, -ем, -Ем. Закiнчення -ом пишеться в
iменниках з основою на твердий приголосний (батьком.,
степом); -ем - в iменниках з основою на м'який приголо­
сний i [ж], [ч], [ш] (оленем, ножем); -Ем - в iменниках з ос­
новою на [й] (гаем) .
• lменники жiночого i чоловiчого роду в орудному вiдмiнку
однини вживаються як без прийменникiв, так i з приймен­
никами: з, iз, за, над, пiд, мiж, перед та iн.
• lменники чоловiчого роду з основою на -р в орудному вiд­
мiнку однини можуть мати закiнчення -ом або -ем. "ix пра­
вопис перевiряй за орфографiчним словником: буквар§.М.,
столяром.
• Якщо у мовленнi збiгаються два iменники чоловiчого роду в
давальному або мiсцевому вiдмiнку, то "i"x краще вживати з
рiзними закiнченнями. Наприклад: батьку евге новi або
батьковi евгену.
• lменники жiночого роду з основою на приголосний в оруд­
ному вiдмiнку однини мають закiнчення -у (-ю);
Перед закiнченням приголоснi подовжуються: [тiн~-у]. На
письмi подовження приголосного звука передае:ться двома
однаковими буквами, а закiнчення у - буквою -ю: розповiд­
дю, вiссю.
Якщо основа закiнчуе:ться двома приголосними звуками
(радiсть), то подовження звукiв в iмен.никах жiночого роду в
орудному вiдмiнку однини перед закiнченням -у (-ю) не бу­
вае:: радiстю, гордiстю .
Не подовжуються приголоснi 6, в, ф в орудному вiдмiнку
однини iменникiв жiночого роду на приголосний, пiсля яких

закiнчення -ю позначае звуки [йу]. На письмi пiсля букв 6, в,
ф перед закiнченням -ю, а також у словi матiр ' ю ставиться
апостроф: кров'ю.
10. Роби аналiз iменника як частини мови за такою схемою :
а) Аналiзоване слово.
6) На яке питання вiдповiдае?
в) Граматичнi ознаки:
-
початкова форма (називний вiдмiнок однини);
-
власна чи загальна назва;
-
назва iстоти чи неiстоти;
-рiд;
-число;
-
вiдмiнок.
г) Визнач, з якими словами пов'язане в реченнi.
r') Яким е членом речення?
Приклад. f?ес_ел9 шебече соловейко. Соловейко - iменник,
вiдповiдае на питання хто?, початкова форма - соловейко, за­
гальна назва, iстота, чоловiчий рiд, однина, називний в iдмiнок .
У реченнi пов'язане зi словом щебече. Виступае пiдметом.
Зразок пuсьмового разбору. Соловейко - iменник, хто?, за­
гальна назва, iстота, ч . р., одн., пiдмет.
ПРИКМЕТНИК
ПРИКМЕТНИК
Називас ознаки предмета
Який? Яка? Яке? Якi?
Чий? Чия? Чис? Чи'i?
,J,
1За числами 1<~ Змiнюсться \~ За вiдмiнками
/~
---"'--
~
~О_д_н_и_н_а_\ \ Множина \
.J,
1за родами 1
/~~
~Чо-л~.11 Жiн. \ ~\С-ер-ед~н. 1
Н. Який?
Р. Якого?
Д. Якому?
Якi?
Яких?
Яким?
3. Якого? Який? Якi? Яких?
О . Яким?
Якими?
М . На якому? На яких?
41

1. Прикметник - це частина мови, що називае ознаку предмета i
вiдповiдае в початковiй формi на питання який?, яка?, яке?, якi?
Ознака предмета може визначатися за кольором (сине небо), за розмi­
ром (високий дiм), за матерiалом (скляний посуд), за сприйняттям на
смак, дотик, нюх (солодкий, м'який, пахучий), за зовнiшнiми прикметами i
внутрiшнiми властивостями (бiлявий, сумний).
2. Прикметник завжди сто"~"ть у тому числi, родi, вiдмiнку, що й
iменник, з яким вiн пов'язаний: Зацвiв вишневий (одн., чал.
р., н. в.) сад(одн., чал. р., н. в.).
З . Прикметник змiнюеться за числами, вiдмiнками, а в однинi -
i за родами.
4 . Правоп и с вiдмiнкових закiнчень прикметникiв з основою на
твердий i м'який приголосний в однинi та вiдмiнковi закiнчен­
ня пр и кметникiв у множинi перевiряй за поданою таблицею:
Таблиця вiдмiнкових закiнчень прикметникiв
Прикметники в однинi
Вiд- Питання з основою на твердий при- з основою на м'який приго- Множина
мiнки
голосний
ЛOCI-JUЙ
(для
чалов. ЖIН. СЕРЕД. чалов. ЖIН. СЕРЕД. всiх родiв)
РIД
РIД
РIД
РIД
РIД
РIД
який?
-ий
-iй
н. яка?
-а
-я
яке?
-е
-Е:
якi?
-i
я кого?
- ого
- ого
Р . яко"f?
- o"i
- o"i
я кого?
-ого
-ого
яких?
-их,-iх
якому?
- ому
-ому
Д. якiй?
-iй
-iй
якому?
-ому
-ому
яким?
-им,-iм
як Н.
як н.
як н.
як н.
3. або Р.
або Р.
або Р.
або Р.
яку? якi?
-у
-ю
яке? яких?
-е
-Е:
яким?
-им
-iм
О. якаю?
-ою
-ою
яким?
-им
-iм
якими?
-ими,
-iми
на якому?
-ому,
-ому ,
м. на якiй?
-iм
-iй
-iм
-i1й
на якому?
- ому,
-ому,
на яких?
-iм
-iм
-их, -ix
42

5. Щоб визначити вiдмiнок прикметника, потрiбно:
а) з'ясувати, до якого iменника вiн належить;
6) визначити вiдмiнок iменника (а прикметник ?авжди сто"fть у
тому ж вiдмiнку, що й iменник).
Вiдмiнкове закiнчення прикметника збiгае:ться з закiнчен­
ням питання, на яке вiн вiдповiдае:: який? - зелений, яко­
го? - зелен ого.
6. У прикметникових суфiксах -ськ- , -цьк-, -зьк- завжди пише­
ться м'який знак: Житомирський, чернiвецький, празький.
Перед суфiксами -с ьк-, -цьк-, -зьк- приголоснi можуть по­
м'якшуватися у вимовi, але ь при цьому не пишеться: уман­
ський, селянський.
7. М'якiсть звука [л] перед суфiксом -ськ- позначае:ться буквою
ь: сiльський, польський.
8. У прикметниках чоловiчого i середнього роду з основою на
м'який приголосний у родовому, давальному i мiсцевому вiд­
мiнках однини перед закiнченням пишеться ь. Наприклад:
Р.в. - синього; Д.в.
-
синьому; М.в. - у синьому.
9. У прикметниках жiночого роду перед закiнченням -iй у да­
вальному i мiсцевому вiдмiнках однини кiнцевий приголосний
основи завжди вимовляе:ться м'яко:
н. в.
д. в.
м. в.
добQа
доб[р']iй
на доб[р ']iй
спокiй!:[а
спокiй[н1iй
на спокiй[н']iй
• Якщо перед кiнцевим приголосним основи в прикметниках
жiночого роду сто"fть ще один приголосний, то вiн часто по­
м'якшуе:ться у вимовi.
Вимовляй:
Пиши:
[йас'нi'й] обновi
яснiй обновi
на [товс'тi'й] кризi
на товстiй кризi
1О. Yci прикметники в називному вiдмiнку множини мають за­
кiнчення -i: мокрi, вiрнi, близькi.
• Кiнцевi твердi приголоснi в основi перед закiнченням -i за­
мiнюються м'якими . Порiвняй:
сухий
-
[cyx'i]
смiливий - [с'м'iлив'i]
заячий - [зайач'i]
43

11. Раби аналiз прикметника як частини мови за такою схемою:
а) Аналiзоване слово . На яке питання вiдповiдае:? Початкова
форма (називний вiдмiнок однини чоловiчого роду).
б) Граматичнi ознаки: вiдмiнок, число , рiд (визначаються за
граматичними ознаками iменника, з яким пов'язаний) .
в) Яким членом речення виступае:?
~
~
Наприклад. Над багряними садами лине прои(fтьний перегук
журавлiв.
Багряними - прикметник, якими?, багряний , О.в. , мн.,
друг. чл . речення .
Прощальний - прикметник, який?, прощальний , Н.в. , одн. ,
ч.р., друг. чл. речення.
ЧИСЛIВНИК
ЧИСЛIВНИК
Означас кiлькiсть предметiв
або порядок при лiчбi
Скiльки? Котрий? Який за порядком?
/
\
~К-iл_ь_к-iс_н_i ~1
-П~о-р-яД}_со_в_i ~
1. Числiвниками називаються слова, що вказують на кiлькiсть
предметiв або порядок при лiчбi i вiдповiдають на питання
скiльки? (один, десять, сто) або який? котрий? (п ерший,
десятий, сотий).
У iдальнi три ворони
Тли борщ i макарони,
Два веселих горобцi
Тли кашку i млинцi.
Ф . Петров
Вийшли з лiсу ведмежа тка
Заходились тихо жати:
Запряглося в жатку трое,
До в'язання стало двое,
Шосте мiж дубками косить,
Сьоме воду всiм пiдносить.
В . Ладижець
2. За значенням числiвники подiляються на кiлькiснi й порядковi .
44

• Кiлькiснi чис л iв н ики позначають кiлькiсть предметiв i вiд­
повiдають на пи тання с кiльки? Наприклад : один олiвець,
п'ятдесят машин.
• Порядковi числiвники означають порядок предметiв при
лiчбi i вiдповiдають на питання який?, котрий?, який по
порядку? Наприклад: п'ятий день, вiсiмнадцятий рiк.
3. Запам'ятай!
а) У кiнцi числiвникiв 5, 6, 9, 1О та вiд 11 до 20 i 30 пишеться
м'який знак (п'ять, трuнадцять) .
б) У серединi числiвникiв мiльйон, мiльярд пишеться м'який знак.
в) У числiвнику шiстнадцять треба писати -стн-.
г) У серединi числiвникiв п'ятдесят, шiстдесят, шiстсот,
дев'ятсот, м'який знак не пишеться .
r') При числiвниках два, три, чотири, коли вони стоять у на­
зивному вiдмiнку, iменники вживаються в називному вiд­
мiнку (два портфелi, три товаришi, чomupu пiдручникu).
4. Числiвники у реченнi можуть виступати як головними, так i
другорядними членами.
5. Аналiз числiвника як частини мови можна робити за схемою:
а) Аналiзоване слово. На яке питання вiдповiдае:?
б) Граматичнi ознаки: початкова форма (називний вiдмiнок);
число, р iд (якщо е:); вiдмiнок (встановлюй за iменником , з
яким пов'язаний числiвник у реченнi).
в) Яку роль у реченнi виконуе:?
ЗАЙМЕННИК
ЗАЙМЕННИК
(особовi)
Вказуе на предмет, не називаючи його
Хто?Що?
1
Особа
Число
Однина
Множина
1
я
Ми
2
ти
ви
3
вiн , вона, воно
вони
45

1. Займенник - це частина мови, що вказуе на предмет, озна-
ки, кiлькiсть, але не називае Ух.
Мама вишила менi
Квiтами сорочку.
Kвimu гарнi, веснянi:
-
На, вдягай, синочку.
Вишиваночку вiзьму,
Швидко одягнуся.
Пiдiйду i обiйму
Я свою матусю. (В. Крищенко.)
• Визначити за займенником назву певно"f особи чи предмета
неможливо, якщо ранiше вона не була вiдома.
2. Займенники усувають одноманiтнiсть тексту, викликану по ­
вторенням одних i тих самих слiв.
3. У реченнi особовi займенники можуть бути пiдметом або
другорядним членом речення.
Я принесу тобi свою надiю. (В . Симоненко)
-=====
........
.
4. Займенники змiнюються за вiдмiнками i числами, а займен­
ники 3-"f особи - ще й за родами.
• Змiна займенникiв за вiдмiнками служить для зв'язку "fx з
iншими словами.
5. Називний i давальний вiдмiнки нiколи не вживаються з при­
йменниками. Решта вiдмiнкiв можуть уживатися як з при­
йменниками, так i без них.
• Пiсля прийменникiв у займенниках 3-"f особи пишеться бук­
ва н (у нього, без неi).
6. Визначай вiдмiнок займенника так:
а) Знайди в реченнi слова, з яким пов'язаний займенник.
6) Постав запитання вiд цього слова до займенника;
в) Визнач за запитанням вiдмiнок займенника.
7. Раби аналiз займенника як частини мови за схемою:
а) Аналiзоване слово. Початкова форма. На яке питання вiдпо­
вiдае.
6) Граматичнi ознаки: особа; вiдмiнок; число, рiд (якщо е).
в) Яку роль у реченнi виконуе?
Напри клад. Тата взяв ":'ff:H_e.!, С:ер?iйк_а ff.~ р_ибЕ!ЛКf.
Мене - займенник, поч. форма
-
я, кого?, 1 ос. одн., 3. в.,
друг. чл. реч.
46

Таблиця вiдмiнювання особових займенникiв
Вiдмiнки
1 особа
2 особа
З особа
однина
н. хто?
я
Р. кого? мене
Д. комv? менi
3. кого?
мене
О. ким?
мною
М.
(на) менi
на кому?
множина
однина
множина
ми
ти
ви
нас
тебе
вас
нам
тобi
вам
нас
тебе
вас
нами
тобою
вами
(на) нас (на) тобi (на) вас
ДI€СЛОВО
ДIЕ:СЛОВО
Називас дiю предмета
Що робити? Що робить?
Що роб ив? Що зробить?
Що буде робити?
однина
вiн, вона,
воно
його (ньо-
го) Н (не'~')
йому, '1'й
його (ньо-
го) Н (не'~')
ним, нею
(на) ньо-
му, (на)
нiм, (на)
нiй
1За числами 1~1Змiнюсться 1--) 1~ -- --~
За часами
/~
~О_д_н_и_н_а~1 ,~м_н_о_ж_и_н_а~I
~~
~Т_е_п-ер_i_ш_н_i_й~I I Майбутнiи]
~/
jза особами 1
множина
вони
1х (них)
Ум
Ух
ними
(на) ни х
Минулий
За родами
(в однинi)
1. Дiеслово - частина мови, що називае дiю або стан пред­
мета i вiдповiдае на питання що робить ?, що робив?, що
буде робити? Наприклад: чuтае, слухав, пuсатuме.
2. У реченнi дiеслово виступае присудком: Пахне полем, колос­
ками наш чудовuй урожай.
3. Дiеслова вживаються в однинi та множинi.
4. Дiеслова мають три часи: теперiшнiй, минулий i майбутнiй:
47

TeneQiшнiй час називае дiю, що робить?
спiвае,
що вiдбуваеться
слухае
тодi, коли про не"~" говорять що роблять?
спiвають, слухають
Минулий час називае дiю, що що робив?
спiвав,
вiдбувалася
що зробив?
послухав
ранiше, нiж про не"~" говорять що робили?
спiвали,
що зробили
послухали
Майбутнiй час називае дiю, що зробить?
заспiвае,
що вiдбудеться пiсля того, як що буде робити?
спiватиме
про не"~"
1буде спiвати)
сказали
що зроблять?
заспiвають,
що будуть робити? спiвати (спiватимуть)
5. Форму роду мають тiльки дiеслова минулого часу однини :
Минулий час
Однина
Рiд
що робив? що зробив?
думав, злетiв
чоловiчий
що робила? що зробила?
Думала, злетiла жiночий
що робило? що зробило?
думало, злетiло середнiй
• Рiд дiеслiв залежить в i д роду пов'язаних з ними iменникiв
(займенникiв).
6. Дiеслова теперiшнього i майбутнього часу змiнюються за
особами i числами.
• Дiеслова мають 1-шу, 2-гу i 3-тю особу однини i множини.
• Особу i число дiесл i в можна визначити за займенниками (я,
mu, вiн, вона, воно , ми, вu, -вони), питаннями (що роблю?,
б?
б
? )••
що р о иш., що ро ить., ... 1 заюнченнями .
• Залежно вiд особи займенника дiеслово змiнюе свое закiн­
чення як в однинi, так i в множинi .
Особа
Однина
Множина
1
я iду, прийду
ми iдемо, прийдемо
2
ти iдеш, прийдеш
виiдете, прийдете
3
вiн, вона, воно, йде, прийде вони йдуть , прийдуть
7. Дiеслова подiляються на двi дiевiдмiни (залежно вiд особо­
вих закiнчень):
48
• до I д i& вi д мiн и належать дiеслова, якi в 3-й особi множини
мають закiнчення -уть (-ють): чuтають , пuшуть;
• до 11дi&вi дмiни належать дiеслова, якi в 3-й особi множини
мають закiнчення -ать (-ять): бачать, роблять.
',

8. Правопис ненаголошених особових закiнчень дiе:слiв теперi­
шнього i майбутнього часу перевiряй за таблицею .
1дiе:вiдмiна
11 дiе:вiдмiна
/-ш
Е--мо
/-ш
€--мо
/-ш
И--мо
..
/-ш
1--мо
"--те
"- -те
"- -те
"- -те
-уть (-ють)
-ать (-ять)
пишещ пишемо, пишете;
мовчищ мовчимо, мовчите;
малюещ малюемо, малюете
сто"fщ сто"fмо, сто"fте
9. Неозначена форма дiе:слова - це початкова форма дiе:сло­
ва . Дiе:слова в неозначенiй формi вiдповiдають на запитання
що робити?, що зробити?: вчити, вивчити .
Неозначена форма дiе:слова не мае: часу, числа, особи i
роду: Не варто чumamu книгу пiд час вживання iжi.
Дiе:слова в неозначенiй формi мс;1ють суфiкс -ти (-ть). Пi­
сля цих суфiксiв може стояти -ся (-сь): жumu, замислитися,
вчитись.
У реченнi дiе:слова в неозначенiй формi можуть виступати
будь-яким членом речення: Жити - Вiтчuзнi служити.
Бажання вчитися все зростало.
1О. Не з дiе:словами пишеться окремо: Чага ранкам не зробиш,
того ввечерi не здоженеш.
11. Дiе:слова можуть означати завершену (прочитали) або не­
завершену (читае) дiю.
12. Роби аналiз дiе:слiв як частини мови за такою схемою:
а) Аналiзоване слово. На яке питання вiдповiдае:?
б) Граматичнi ознаки: початкова форма (неозначена форма);
яку дiю означае: (завершену чи незавершену); дiе:вiдмiна;
час (теперiшнiй, минулий, майбутнiй); особа (1, 2, З); чис­
ло (однина, множина); рiд (для дiе:слiв минулого часу).
в) Яким е: членом речення?
г) 3 якими словами в реченнi пов'язане.
Напри клад. У беf!ез?во_му ~~~ шелестить "!ет:7и~ вiтер.
Шелестить - дiе:слово, що робить?, шелестiти, незавершена
дiя, 11 дiе:вiдмiна, теп. час, 3 ос. одн., присудок, пов'язане зi сло­
вом вiтер.
49

ПРИСЛIВНИК
1. Прислiвник - це незмiнна частина мови, що характеризуе:
дiю, стан чи ознаку предмета: тихесенько, сумно, ба г ато.
Прислiвники вiдповiдають на питання де?, куди?, коли?,
як?, для чого? та iншi: зверху, вправо, завтра, наперекiр ...
~
2. Прислiвники у реченнi пов'язанi з дiе:словами: Тихо пливе
блакитними рiчками льон.
3. У реченнi прислiвники виконують роль другорядних членiв:
Пр[!ЩЕjJЛ~но кvвали зозулi.
4. У прислiвниках вiдсутнi закiнчення. Основа прислiвникiв за-
л
л
л
f:..
кiнчуе:ться суфiксом: дружно, зранку, добре, вранц1.
5. Правильно пиши прислiвники:
ввечерi (увечерi)
восени
взимку
спочатку
влiтку (улiтку)
уздовж
вночi (уночi)
упоперек
вчора (учора)
посерединi
ПРИЙМЕННИК
1. Прийменник
-
це частина мови, що уточнюе: граматичнi
значення iменникiв i виражае: зв'язки мiж словами в реченнi.
2. Прийменники з наступними словами завжди пишуться окре­
мо: Високо в noвimpi задзвенiла пiсня жайворонка.
3. Мiж прийменником i наступним словом можна поставити до­
помiжне слово: У (лiсовому) джерелi чиста вода.
4. Прийменники служать для зв'язку слiв у реченнi.
5. Розрiзняй сполучення:
прийменники з iменниками
на зустрiч
у бiк рiчки
з боку учня
прислiвники
назустрiч (один одному)
убiк дивися
збоку чувся стогiн
ЗВУКИ I БУКВИ
1. Слово складае:ться зi звукiв .
50

) Yci звуки мовлення подiляються на голоснi та приголоснi.
При вимовi голосних звукiв повiтря вiльно виходить через
ротову порожнину. При вимовi приголосних повiтря нат-
рапляе на ряд перешкод (язик, зуби, губи).
При вимовi голосних чуемо тiльки голос, при вимовi при­
голосних - голос i шум або тiльки шум.
2. Голоснi звуки утворюють склад, приголоснi - лише в сполу­
ченнi з голосними. У словi стiльки складiв, скiльки голосних:
пта-шка.
3. В укра"iнськiй мовi шiсть голосних звукiв: [а], [о], [у], [е], [и], [i].
На письмi вони позначаються десятьма буквами: а, о, у, е, и,
i,я,ю,Е:,..._
4. Букви я, ю, е, ·.-
в залежностi вiд мiсця в словi можуть позна­
чати один або два зв ки:
я
ю
[йа] ['а]
[йу] ['у]
[йе] ['е]
[йi]
'-
знак, що позначае м'якiсть приголосного перед голосним:
Ярина - [йарина], ляк
-
[л'ак],
Юра - [йура],
люк - [л'ук],
синiе - [синiйе],
"iде - [йiде].
сине - [син'е],
5. М'якiсть приголосних на письмi позначаеться буквами я, ю,
е, i, ь: рядок, люлька, нuжне, пiвень.
6. Буква й завжди позначае м'який приголосний [й]: сuнiй.
7. Звуко-буквений аналiз
-
це вмiння правильно (без пропус­
кiв) позначати звуки у словах.
8. Звуки мовлення на письмi позначаються буквами.
В укра"iнськiй абетцi 33 букви. Кожна буква мае свое мiсце
i назву.
Букви бувають рукописнi, друкованi, великi, малi. Ми "ix
пишемо, бачимо, читаемо.
51

9. Апостроф [ ' ] ставиться пiсля букв б, п, в, м, ф, р перед я,
ю, &, ·i, якi позначають по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йt]: голу­
б'ятко, в'ють, б'е, сiм'!'.
Апостроф пишеться пiсля префiксiв, що закiнчуються на
твердий приголосний, перед я, ю, &, "i, якi позначають два
звуки: об'!хав, роз'яснив, з'юрмилися, вiд'еднати.
10. Подовженi м'якi приголоснi звуки позначаються двома од­
наковими буквами: обличчя, знання.
Подiл слова на склади
а) Вимов (прочитай) слово.
б) Подiли слово на склади, користуючись правилами:
-
У словах з вiдкритими складами складоподiл вiдбувае­
ться пiсля голосного: лi-то; чо-бо-ти;
-
При збiговi двох i бiльше приголосних межа складопо­
дiлу йде пiсля голосного, якщо перший з приголосних глухий:
се-стра; вi-кно; ха-тка; ко-ли-ска;
-
Склад закриваеться:
лiтерами л, м, н, р, й, в: лам-па, сан-ча-та, пар-та, зай­
чик;
парним дзвiнким приголосним перед наступним глухим:
низь-ко, книж-ка, гриб-ки.
• Не змiшуй складоподiл з переносом слiв!
Схема звуко-буквеного розбору слова
1. Вимов слово по складах. Накресли звукову модель слова.
2. Назви в ньому кiлькiсть складiв, визнач наголошений склад.
З. Вимов послiдовно звуки, з яких складаеться слово .
4. Назви голоснi (наголошенi, ненаголошенi), приголоснi (м'якi,
твердi, дзвiнкi, глухi, подовженi).
5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки
в словi, вказуючи на особливiсть вживання букв.
Наприклад: Яблуня.
Я-блу-ня, 3 склади, перший склад наголошений .
/
1=01--0!=01
Звуки: [й], [а], [б], [л], [у], [н1, [а]. Голосн. i: [а], [у], [а]. Наголо­
шений перший звук [а]. Приголоснi: [й], [б], [л], [н1. Твердi при-
52
1'

голоснi: [б], [л] . М ' якi приголоснi: [й] , [н]. Дзвiнкi: [й], [б], [л] , [н] .
Звуки [й], [а], на письмi позначенi буквою я; [а] - буквою я.
ПАМ'ЯТКА
«ЯК КОРИСТУВАТИСЯ УМОВНИМИ ПОЗНАЧКАМИ»
1. Позначення частини слова:
-,
-
префiкс
r-
-
корiнь
л -суфiкс
□ - закiнчення
l,. ..J
-
основа слова
2. Позначення членiв речення:
-
пiдмет
-
присудок
-
другорядний член речення
О
-
однор iдний член речення
4. Позначення речення .
[].
-
розповiдне або спонукальне, неокличне
[ ]? - питальне
[ ]! - окличне
4. Позначення звукiв:
о - голосний
6 - голосний наголошений
-
приголосний твердий
=
-
приголосний м'який
-
-
приголосний м'який подовжений
-
приголосний глухий
5. Модель слова:
/
111
1=о -1
1=01--01/
1--01:::01
-
складова модель слова (школа)
-
звукова модель слова (рiк)
-
звуко-складова модель слова (мiсто)
-
звуко-складова модель слова (взуття)
53

ОРФОГРАФIЯ
(правила правопису)
РОЗДIЛОВI ЗНАКИ ТА IX ВИКОРИСТАННЯ
Роздiловий знак
Мiсце, де вiн вживаеться у реченнi
Крапка (.)
•
у кiнцi речення :
Купили сестрi новi черевички.
Знак питання (?) . у кiнцi речення: Як звати цього хлопчика?
Знак оклику (!)
•
у кiнцi окличного речення:
Радiсну звiстку я вам принесла!
•
пiсля звертання на початку речення, яке вимовляеть-
ся з окличною iнтонацiею:
Оксано! Подивись за каченятками.
•
у кiнцi будь-якого речення, вимовленого з особливим
почуттям: Дивись, чого захотiв?!
Три крапки (... )
. у кiнцi речення, якщо той, хто пише, робить вели ку
паузу : Тихо ... Лише зрiдка доноситься крик пере-
пiлки.
Кома(,)
•
мiж однорiдними членами при вiдсутностi сполучни-
кiв: У великому лici пiд час бурi дерева стогнуть,
шумлять, трiщать.
•
мiж однорiдними членами, якщо вони з'еднанi сполуч-
никами i; але; як ... так; не лише .. . ай:
Дiвчатка збирали i волошки, i дзвiночки, i ромаш-
ки. Веснянi роботи розпочалися на полях, i в са-
дах, i на городах. Сiно сушили не лише на полi, а й
на подвiр'"i бiля хати. Сонце свiтить, але не rpie. Як
хлопчики, так i дiвчатка взяли участь у змаганнях.
•
звертання видiляеться комами: Земле, ти найпрек-
раснiша на свiтi! Повернися до рiдно"i оселi, синку.
Куди ти, дзвiнкий струмочку, поспiшаеш?
Кома не ставиться мiж однорiдними членами, якщо вони з'сднуються одним
лише сполучником i, або: Розцвiли в саду яблунi, грушi, сливи i вишнi. За-
вершуй роботу або вiдпочивай.
ПРАВИЛАПРАВОПИСУ
1. Ненаголошенi голоснi [е], [и] пiд час письма треба перевiря­
ти наголосом. Щоб знати, яку букву (е чи и) писати в ненаго­
лошеному складi кореня, треба змiнити слово або дiбрати до
нього спiльнокореневе так, щоб ненаголошений голосний
став наголошеним: Вишневий - вишня, гречаний
-
гречка.
54

У багатьох словах ненаголошенi [е], [и] не можна перевi­
рити наголосом: бензин, iспит. Написання таких слiв перевi­
ряй за орфографiчним словником i запам'ятовуй .
Перевiряються
на голосом
,,,......... ___
I
кри_ло - кри_ла,
.,,,--...__
I
син1е - сине,
.......---:---.
·-
I
в~ч1рн1и - в~чiр,
,,---..._
I
стg_пи - стg_п,
2. У коренях слiв чергуют ь ся:
• голоснi
i-о
дiм -ДОМУ
збiр-збору
злiсть - злостi
крiп - крапу
• приголоснi
Не перевiряються на-
голосом (запам'ятовуй)
I
ОрД§_Н,
I
ч~ремха,
I
абрикос,
/
Ц!1буля,
i-e
iнiй - iнею
кvлiш - кулешу
лемiш - лемеша
причiп - причепу
Г-3-Ж
К-·Ц-Ч
х-с-ш
Ольrа - Оль;~_i
-
Оль- Bi_!S - у BiЦi
-
Вi:!_НИЙ
посу~а - у nocygi - по-
жин
сvшити
дороrа - доро~i
-
до- ЯЗИ_!S - на язицi
-
ЯЗИ:!_ОК поро~ - у nopogi - по-
рожня
рошина
батir - на бато~i
-
ба- бi!S - на боцi
-
бо:!_ок
ру~-у pygi -
тiжок
рушати
3. Правопис слiв iз дзвiнкими та глухими приголосними необ­
хiдно перевiряти. Треба змiнити слово або пiдiбрати таке од­
нокореневе слово, в якому пiсля приголосного сто"fть голос­
ний або приголоснi в, л, м, н, р: Ле§.кий - ле§_енький; зу§.
-
зу§.ний, Ki§.mi - кi§.оть .. .
4. М'якi подовженi звуки позначаються на письмi двома одна­
ковими буквами: знаряддя, у життi, мотуззя, колосся, на
гiллi, у збiжжi, сторiччю, знання, пiддашшя .
55

5. Апостроф пишеться:
• пiсля префiксiв з кiнцевим твердим приголосним перед я,
ю, е, ·1: з'явитися, з'юрмитись, вiд'еднати, пiд'!хав,
пiв'яблука, дuт'ясла, але: пiв-€вропи (власна назва).
• перед я, ю, е, ·1 пiсля приголосних 6, п, м, в, ф: б'ю, п'ять,
в'язи, у здоров'!; рум'яний, верф'ю.
• пiсля р в кiнцi складу перед я, ю, е, ·1: бур'ян, пiр'я, матiр'ю,
кур'ер, на подвiр'!:
Апостроф не пишеться:
• коли ря, рю, ре означають сполучення м'якого р' iз наступ­
ними а, у, е : буряк, крякати, крюк, Репiн.
• перед йо: Соловйов, серйозний.
Слова з апострофом пiсля префiкса переносяться по скла­
дах. Апостроф залишае:ться з попереднiм складом: об'-ява.
6. Йо пишеться для позначення звукосполучення й+о:
• на початку слова й пiсля голосного: йога, Йосип, район,
чийого.
• пiсля приголосного переважно на початку складу : буль­
йон, серйозний, Соловйов.
7. ьо пишеться пiсля приголосного для позначення м'якостi
приголосного перед о: Ковальов, льон, цього, сьомий.
8. Прийменник з наступним словом пишеться окремо: Пiд си­
льним вiтром схилили квiти голiвки до землi.
9. Частка не з дiе:словами пишеться окремо: Не хвались язи­
ком, а хвались дiлом.
1О. Вживання в окремих словах велико"~' букви:
У власних
У власних
На початку
назвах
найменуваннях
речення
/ваненко Марiя
Шевченкiвська премiя,
Вкривасться багрян-
Василiвна, Днiпро, пшениця Безоста, коме- цем клен. Вiн стоiть
Крим, Донбас,
та Галлея, Киi'вська об- на узлiссi, нiби сумус,
Кривий Рiг,
ласть, Софiйський собор, що надiйшов жовтень
Рiвне, Трипiлля, АндрtТвський узвiз, журнал (О. Копиленко)
Сiрко, Гнiдий
«Соняшник»
56

Голоснi та приголоснi у префiксах
Префiкси, що закiнчуються
на голосний ПРЕ-, ПРИ- чи ПРI
Правила
1. ПРЕ-вжи­
ваеться в сло­
вах, що вира­
жають най­
вищий сту­
шнь ознаки:
2.ПРИ-вжи­
ваеться у сло ­
вах, що озна­
чають набли­
ження, приед
нання, част­
ковiсть дiI,
результат дii·:
3. ПРI-вжи­
ваеться в 4
словах:
Приклади
прегарний,
препогано,
предобрий,
пре'красно
привезти,
прикрiпити,
при'крити,
при'спати
прiзвище,
--.
пр1звисько,
-- -:,
пр1рва,
прiрвистий
на приголосний С-, 3-
Правила
1. С- пишемо
перед к, п, т,
ф,х:
Приклади
ё'казати,
ё'палахнути,
ё'тверднути,
ё'фотографувати,
ё'хил
2. 3 - (iнодi 13-) зберегти,
пишемо перед звести,
буквами, якi зчеплення,
позначають
вс1 шш1 приго­
лоснi (глухi i
дзвiнкi) i
голоснi:
3. Без-, роз-,
воз-, через-,
мiж-, над-, вiд­
пiд-, перед-,
понад-, об­
пишуться
з,ж,д,б,якi
НlКОЛИ не
ЗМlНЮЮТЬСЯ
перед глу­
хими при­
голосними:
зшивати,
зекономити,
Енов,
Тззаду
оез'хмарне,
розпис,
возз'еднання,
черезплiчник,
мiж'планетний,
надпис,
вщтiнок,
пщхопити,
пере,dплата,
об'копати
ПАМ'ЯТКА «ПЕРЕВIРЯЙ ШВИДКIСТЬ ПИСЬМА»
Оцiнка
Кiлькiсть знакiв за 1 хв .
2(1) клас
3(2) клас
4(3) клас
«5»
20
35
45
«4»
16-19
26-34
36-44
«3»
11-15
21-25
31-35
57

ГОВОРИ I ПИШИ ПРАВИЛЬНО
2 (1) КЛАС
Ведмiдь, вересень, виразно, вулиця, rанок, герой, rудзик,
/
/
/
,_
/
/
диктант, диван, дитина, дятел, жаиворонок, завдання, заець,
!
/
I
I
I
/
I
ки·iв, медаль, метро, недiля, одинадцять, олень, понедiлок,
,
/
/
/
I
/
/
портmель, середа, Укра"iна, украУнський, учитель, читання,
т
/
/
/
//
червоний, черговий, четвер, чотирнадцять, шофер, ясен.
З (2) КЛАС
I
I
/
/
I
I
Абрикос, адреса, айстра, автомобiль, агроном, акварiум,
I
/
I
I
/
I
апельсин, апетит, асфальт, бензин, бетон, бiблiотека, бри-
,
/
1
/
/
/
гада, велосипед, верблюд, вогнище, вокзал, горизонт,
(
!
'·
/
/
/
грим1ти, гр1м, демонстрац1я, дециметр, директор, електрика,
/
/
(
/
/
/
кастрvля, кватирка, кип1ти, кишеня, колектив, комбайнер,
f...,,
/
/
/
/
/
комбаин, коридор, космонавт, кукурудза, метал, минулий,
/
/
/
!
/
/
'·
ознака, очерет, партизан, пир1г, предмет, пшениця, радю,
I
I
1,
I
I
I
сантиметр, секунда, спасиб1, театр, хвилина, черевики, че-
'
/
ремха, черешня.
4 (3) КЛАС
/
/
/
/
I
Аеродром, будь ласка, ввечерi, вдень, взимку, влiтку, во-
/
/
/
.
/
/
/
/
сени, вперед, вранц1, вчора, гардероб, гектар, гвинт1вка, до
/
/
t
/
.
/
.
/
побачення, держава, дисципл1на, ззаду, 1нженер, юлометр,
/
/
/
/
/
I
/
лiвооуч, механiк, мiзинець, мiльйон, назад, напам'ять, океан,
г
/
/
/
/
/
попереду, посерединi, портрет, праворvч, п'ятдесят, п'ятсот,
/
/
/
1
/
революцiя, республiка, сигнал, телегоама, телефон, темпе-
/
/
/
/
Г
I
I
ратура, тепер, терпуг, трамвай, тролейбус, фанера, фартух,
/
/
/
/
/
/
футбол, цемент, чернетка, шеренга, шiстналцять, шiстдесят,
/
/
/
/
Г}
/
шiстсот, щогодини, щоденно, щотижня, юннат, ярина.
афус,
габлище,
габлi,
гава,
газда,
галаган,
58
Лiтера r пишеться в словах :
гегекати,
геготати,
гедзь,
гелготати,
герготати,
гердан,
гнiт,
гудзик,
гоголь-моголь, гудзь,
ГОНТ,
гуля,
гонта,
гуральня,
гражда,
джерготати,
грасувати,
джигнути,

г'андж,
г'анок,
г'атунок,
г'валт,
1данськ
(i Гданськ),
г'ег'ати
г'ирлиг'а,
1етеборг,
г'ешефт,
1iбралтар
(i Гiбралтар),
г'иг'нути,
г'лей,
г'ра-
ти (iменник),
1ренландiя
(i Гренландiя),
г'речний,
г'ринджоли,
г'рунт,
г'рунь,
дзиг'а,
дзиг'лик,
зиг'заг',
лег'iнь,
фir'a ,
фiг'лi-мiг'лi ,
шварг'отiти
Слова, правопис яких зазнав змiн згiдно
з новими правилами 1993 року
Аддис-Абеба Великдень
Мавританiя Сардинiя
Алжир
Великий пiст Мадрид
Сирiя
Аргентина
В'яземський Масниця
Сицилiя
Ассирiя
В'ячеслав
Мексика
Скандинавiя
бароко
гаазький
парфумерiя Спасiвка
беладона
€вангелiе
парфуми
стакато
бравiсимо
Жуль Верн
пiанiсимо
Тибет
Бразилiя
журi
пiваркуша
феерверк
Бiблiя
iнтермецо
пiвогiрка
фiн
Бог
карабаський пiв'яблука
Флорида
Божа Мати
конвеер
пiцикато
фортисимо
Благовiщення Коран
Покрова
Чикаго
Вавилон
Корсика
Пом'яловський Чилi
Ватикан
лейпцизький Псалтир
Вашингтон
лiбрето
Рiздво
ПРАВИЛА ПГ1€НИ ЧИТАННЯ I ПИСЬМА
1. Пiд час читання або письма тулуб тримай у прямому поло -
женнi, не притискайся грудьми до краю парти .
2 . Ноги для опори тримай на пiднiжцi або на пiдлозi.
З . Обидвi руки тримай на партi.
4 . Книжку на партi клади прямо, а зашит
-
проти середини
грудей так, щоб вiн був нахилений влiво.
5. Дотримуйся необхiдно"f вiдстанi 30 -35 см вiд книжки (заши­
та) до очей або перевiряй так : постав лiкоть i доторкнися
вказiвним пальцем до очей) .
59

6. Ручку тримай трьома пальцями - великим, середнiм i вка­
зiвним без зайво"f напруги, пiд кутом 45°; кiнець ручки спря­
мовуй до правого плеча .
7. Вiдстань вiд вiстря ручки до вказiвного пальця 1,5-2 см.
8. Лiкоть лiво'i руки пiд час письма тримай на партi.
9. Не напружуй руку, коли пишеш.
1О. Свiтло повинно падати на поверхню книжки, зашита злiва.
Пiдготовка домашнього завдання з украi"нськоi· мови
1. Виконання домашнього завдання розпочинай з роботи над
помилками. Повтори правила, якi забув (забула).
2. Вивчи правило, яке задано додому . Наведи приклади .
3. Прочитай завдання до вправ, усю вправу.
4. Спочатку усно, а потiм письмово виконай завдання до неУ.
5. Перевiр усю роботу.
Правило перевiрки
Перевiр написане за змiстом, потiм - йога грамотнiсть.
Перевiрка речення за змiстом:
1. Перечитай речення вголос .
2. Перевiр, чи не пропущенi слова в реченнi.
3. Визнач, про що говориться в реченнi, чи бувае: так.
Перевiрка грамотностi написаного:
.
1. Читай кожне слово по складах i видiляй кожний склад.
2. Перевiр, чи не пропустив букв.
3. Подумай, яке правило можна застосувати при написаннi
кожного слова.
4. Якщо виникли сумнiви, перевiр написання слова за словни­
ком.
Правила списування речення або тексту
1. . Прочитай речення, текст .
2. Подумай, чи розумiе:ш ти, про що будеш писати .
3 . Прочитай уважно кожне речення. Запам'ятай, як пишуться
слова в реченнi.
4. Списуй частинами або цiлими реченнями.
5. Перевiр правильнiсть списаного.
60

ЧАСТИНА 2. МАТЕМАТИКА
НУМЕРАЦIЯ ЧИСЕЛ
1. Числа, що використовують при лiчбi, називаються нату­
ральними числами. Вони утворюють натуральний ряд чи­
сел: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 1О, 11, 12, ... У натуральному ряду
найменшим е число 1, а найбiльшого числа немае. Нату­
ральний ряд побудований так, що кожне наступне число на 1
бiльше вiд попереднього.
2. Натуральнi числа записуються за допомогою десяти чис­
лових знакiв-цифр: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, О. У записi i чи­
таннi чисел використовуеться групування по 1О: десять оди ­
ниць - десяток; десять десяткiв
-
сотня; десять сотень -
тисяча i т. д . Такий спосiб нумерацi"I називаеться десятко­
вою нумерацiею або системою числення.
З. У десятковiй системi числення одна й та ж цифра мае рiзнi
значення, залежно вiд мiсця, де вона сто"~"ть : перша цифра
справа у записi числа називаеться цифрою першого разря­
ду (разряду одиниць), друга цифра справа - цифрою дру­
гого разряду (разряду десяткiв), третя - цифрою тре­
тього разряду (разряду сотень) i т. д. Наприклад, у числi
4325 е 5 одиниць, 2 десятки, 3 сотнi, 4 одиницi тисяч.
4. Разряди групуються у класи. Три першi разряди утворюють
клас одиниць, три наступнi - клас тисяч i т.д.:
Клас мiльйонiв
Клас тисяч
Клас одиниць
Сотнi Десятки Одиницi Сотнi Десятки Одиницi
мiльйонiв мiльйонiв мiльйон i в тисяч тисяч тисяч Сотнi Десятки Одиницi
5. Кожне натуральне число ~vюжна розкласти на суму розряд­
них доданкiв, або розрядних чисел:
42275=40000+2000+200+70+5.
Такий розклад для кожного числа - единий .
6. У числi 2738 е 3 десятки в розрядi десяткiв, а всього ·десяткiв -
273; 7 сотень в розрядi сотень, а всього сотень - 27.
Щоб дiзнатися, скiльки всього десяткiв у числi, достатньо вiд­
кинути першу цифру справа i прочитати утворене число.
61

Щоб дiзнатися, скiльки всього сотень у числi, достатньо в iдки­
нути двi першi цифри справа i прочитати утворене число.
7. Порiв няння натуральних чисел:
а) за мiсцем в натуральному ряду:
число а бiльше за число Ь, якщо воно сто"fть у натураль ­
ному ряду правiше, нiж число Ь.
6) за кiлькiстю розрядiв у числi:
число 1230 бiльше за 987, бо у першому числi е; 4 разря­
ди, а в другому - лише 3.
в) за величиною вищого разряду:
число 52912 бiльше за число 52192, бо разряди десяткiв
тисяч i одиниць тисяч у них однаковi, а в розрядi сотень
бiльша цифра сто"fть у першому числi.
АРИФ М ЕТИЧНI Дl"i НАД НАТУРАЛЬНИМИ ЧИСЛАМИ
ДОДАВАННЯ
1. Будь -якi два натуральнi числа можна додати .
Числа, якi додають, називають доданками, а результат
додавання - сумою.
1 доданок 2 доданок
7+
2
=9
сума
сума
Сума натуральних чисел завжди бiльша за кожен з до­
данкiв .
2. Переставнийзакондодавання:а+Ь=Ь+а;8+6=6+8.
Вiд переставляння доданкiв сума не змiнюеться .
3. Сполучний закон додавання: (а+ Ь) +с = а+ (Ь + с);
(3+6)+8=3+(6+8).
Щоб до суми двох чисел додати трете; число, можн а до
першого числа додати суму другого i третього.
1
4. Практичний висновок з переставного i сполучного законiв : у
сумi кiлькох доданкiв можна переставляти доданки i брати
ix у дужки будь -яким чином .
82+193+18=(82+18)+193=100+193=293
62

5. Письмове додавання.
При письмовому додаваннi одиницi записують пiд одиниця­
ми, десятки - пiд десятками, сотнi
-
пiд сотнями i т.д.
+568
До8од.додати9од.- буде17,це1десятокi7
379 одиниць. 7 одиниць пишемо пiд одиницями, а 1 десяток
94 7 додае:мо до десяткiв. До 6 десяткiв додати 7 десяткiв -
буде 13 десяткiв, та ще 1 десяток- буде 14 десяткiв, або 1 сотня
i 4 десятки. 4 десятки пишемо пiд десятками, 1 сотню додае:мо до
сотень. До 5 сотень додати 3 сотнi - буде 8 сотень, та ще 1 сотня
-
буде 9 сотень. Записуе:мо пiд сотнями. Вiдповiдь: сума чисел
568 i 379 дорiвнюе: 947.
6. Коли вiд суми вiдняти один з доданкiв, одержимо другий до­
данок:х+3=12,х =12 -3,х =9.
7. Перевiрка додавання. Додавання перевiряе:ться перестав­
лянням доданкiв i знаходженням одного з доданкiв.
а) +248
354
602
354+248=602
б) __ 602 або
354
248
8. Особливi випадки дi"i додавання.
602
248
354
а+О=а;О+а=а;О+О=О.(3+О=3;О+3=3)
9. Простi задачi, якi розв'язуються дiею додавання.
• На знаходження суми двох чисел:
На ставку плавало 7 бiлих i 9 чорних лебедiв. Скiльки
всього лебедiв плавало на ставку?
Б.-7л.}?
ч-9
.
л.
.
л.
Розв'язання: 7 + 9 = 16 (л.)
Вiдповiдь. На ставку плавало 16 лебедiв.
• На знаходження невiдомого зменшуваного:
Коли з кошика взяли 5 яблук, то у ньому залишилось
7 яблук. Скiльки яблук було в кошику спочатку?
Було-? ябл.
Взяли - 5 ябл.
Залишилось - 7 ябл.
Розв'язання: 5 + 7 = 12 (ябл.)
Вiдповiдь. Спочатку в кошuку було 12 яблук.
63

• На збiльшення числа на кiлька одиниць у прямiй формi:
Петрик прополов 11 рядкiв цибулi, а Свiтланка - на 3
рядки бiльше . Скiльки рядкiв цибулi прополола Свiтланка?
П.
С.
?
Розв'язання: 11 + 3 = 14 (р.)
Вiдповiдь. Свiтланка прополола 14 рядкiв.
• На збiльшення в непрямiй фо р мi :
Петрик прополов 11 рядкiв цибулi, це на 3 рядки м е н ше ,
нiж прополов Сава. Скiльки рядкiв цибулi прополов Сава ?
П.-11р.,на3р.менше,нiж]
С. - ? р. •◄ -------~
Розв'язання: 11 + 3 = 14 (р.)
Вiдповiдь. Сава прополов 14 рядкiв .
ВIДНIМАННЯ
1. Вiднiманням називаеться дiя, за допомогою яко"f за даною
сумою двох доданкiв i одним iз них вiдшукуеться другий до­
данок.
4+2=6 ⇒ 6-4=2
2. Числа nри вiднiманнi називаються зменшуване, вiд'емник,
а результат - рiзниця:
зменшуване вiд'емник
9
4
=
5
рiзниця
рiзниця
Рiзниця двох натуральних чисел завжди менша вiд зме­
ншуваного, але не завжди менша вiд вiд'емника.
3. Вiднiмання суми вiд числа. Щоб вiд числа вiдняти су му
двох iнших чисел, достатньо послiдовно вiдняти кожний до­
данок окремо:
45-(5+6)=(45-5)-6 =40-6 =34
32-(7+2)=(32-2)-7 =30 -7 =23
4. Письмове в iднiмання. При письмовому вiднiманнi одиницi за­
писують пiд одиницями, десятки - пiд десятками i т. д.
64

.9910
5002
3257
1745
Вiд 2 одиниць не можемо вiдняти 7 одиниць . Бе­
ремо 1 тисячу (в розрядi одиниць тисяч ставимо
крап ку). Замiнимо цю тисячу сотнями: 1 тисяча = 1О
сотень. 9 сотень залишимо в розрядi сотень, а од-
ну сотню перетворимо в десятки: 1 сотня = 1О десяткiв. 9 деся­
ткiв залишимо в розрядi десяткiв, а 1 десяток перетворимо в
одиницi: 1 десяток= 1О одиниць. Тепер в розрядi одиниць ма­
емо 10+2=12 одиниць. Вiд 12 вiдняти 7 - буде 5, записуемо
пiд одиницями; вiд 9 десяткiв вiдняти 5 десяткiв - буде 4 де­
сятки, записуемо пiд десятками; вiд 9 сотень вiдняти 2 сотнi -
буде 7 сотень, записуемо пiд сотнями; вiд 4 тисяч вiдняти 3 ти­
сячi - буде 1 тисяча, записуемо пiд тисячами. Вiдповiдь : рiз­
ниця чисел 5002 i 3257 дорiвнюе 1745.
5. Якщо до рiзницi додати вiд'емник, одержимо зменшуване:
12-3=9;9+3=12.
6. Якщо вiд зменшуваного вiдняти рiзницю одержимо вiд'емник:
12-3=9;12-9=3.
7. Перевiрка вiднiмання. Вiднiмання можна перевiрити знахо­
дженням зменшуваного i знаходженням вiд'емника.
706-139 = 567 а) +567
6)_706
139
567
706
139
8. Особливi випадки дi"i вiднiмання.
а-О=а
а-а=ОО-О=О(5-О=5 5-5=О)
9. Простi задачi, що розв'язуються дiею вiднiмання.
• На знаходження остачi:
У гаражi стояло 15 машин. По"iхало 7 машин. Скiльки ма-
шин залишилося в гаражi?
Було-15 м.
По"iхало - 7 м.
Залишилося - ? м.
Розв'язання: 15- 7 =8 (м.)
Вiдповiдь . У гаражi залuшилося 8 машин .
• На знаходження невiдомого доданка:
Мама поклала на стiл кiлька чайних i 6 столових ложок, а
всього 1О ложок . Скiльки чайних ложок поклала мама?
65

66
аиних -
.
л.
10
ч-
?
}
Столових - 6 I,1 .
л.
Розв'язання: 10- 6 = 4 (л.)
Вiдповiдь . Мама поклала на стiл 4 чайних ложки.
• На знаходження невiдомого вiд'емника:
У суво"f було 20 м тканини. Пiсля того, як покупцевi вiдрi­
зали кiлька метрiв тканини, у суво"f залишилося 12 м. Скiльки
тканини вiдрiзали покупцевi?
Було-20 м
Вiдрiзали - ? м
Залишилося - 12 м
Розв'язання: 20 - 12 = 8 (м)
Вiдповiдь. Покупцевi вiдрiзали 8 метрiв.
• На зменшення на кiлька одиниць у прямiй формi:
У саду зацвiло 12 жовтих тюльпанiв, а червоних - на 3
менше. Скiльки зацвiло червоних тюльпанiв?
Жовтих - 12 т.
Червоних - ? т., на 3 менше
Розв'язання: 12 - 3 = 9 (т.)
Вiдповiдь . Зацвiло 9 червоних тюльпанiв.
• На зменшення в непрямiй формi:
У саду зацвiло 12 жовтих тюльпанiв, це на 3 тюльпани бiль­
ше, нiж червоних . Скiльки зацвiло червоних тюльпанiв?
Жовтих - 12 т., на 3 бiльше, нiж J
Червоних - ? т ...
,._
_______
__.
Розв'язання: 12 - 3 = 9 (т.)
Вiдповiдь . Зацвiло 9 червоних тюльпанiв.
• На рiзницеве порiвняння (1 i II виду):
Токар виточив 10 болтiв i 7 гайок. На скiльки бiльше бол­
тiв, нiж гайок, виточив токар? (або : на скiльки менше гайок,
нiж болтiв , виточив токар?)
Б.-10) ?6.
(
на . Iльше менше)
Г.-7
Розв'язання: 10 - 7 = 3 (шт.)
Вiдповiдь. Токар виточив на 3 болти бiльше (на 3 гайки менше).

МНОЖЕННЯ
1. Множення - це додавання однакових доданкiв.
а·Ь=а+а+...+а
3+3+3+3=3-4
---
ь разiв
По3взяти4рази- буде12.
3 помножити на 4 - буде 12.
2. Числа при множеннi називаються множниками, а результат
-добутком:
множник множник
3
4
=
12
...______,_....
добуток
З . Переставний закон множення:
добуток
Вiд переставляння множникiв добуток не змiнюе:ться .
а•Ь=Ь.а 7•25=25•7
4. Сполучний закон множення:
Щоб добуток двох чисел помножити на трете: число, можна
перше число помножити на добуток другого i третьего чисел .
(а•Ь)•с=а•(Ь•с) (6•4)•25=6 •(4•25)=6 •100=600
5. Практичний висновок з переставного i сполучного законiв :
у добутку кiлькох множникiв можна переставляти множни­
ки i брати ix у дужки будь-яким чином .
3·2 ·20·50 =(3·20)·(2·50)=60 ·100=6000
6. Множення числа на добуток двох множникiв.
• 25·(4·2)=(25·4)·2 =100·2 =200
Щоб помножити число на добуток, можна це число по ­
множити на перший множник, а отриманий результат пом­
ножити на другий множник :
• 25·(4·2)=(25·2)·4 =50 ·4 =200
Щоб помножити число на добуток, можна це число по­
множити на другий множник, а отриманий результат пом­
ножити на перший множник :
• 25·(4·2)=25·8 =200
Щоб помножити число на добуток, можна спочатку об­
числити цей добуток, а тодi помножити число на отриманий
результат .
67

7. Щоб помножити число на 10, треба до нього справа допи­
сати один нуль; щоб помножити число на 100 (1000), треба
дописати два нулi (три нулi).
8·1О=80 120·100=12000 36·1ООО=36000
8. Розподiльний закон множення вiдносно додавання.
Добуток суми двох (або бiльше) чисел на будь-яке число
дорiвнюе: сумi добуткiв кожного доданка на це число.
(а+ Ь) . с= а . с + Ь . с (600+20+5)-4 = 600-4+20-4+5-4
9. Множення суми на число:
• Обчислити цю суму i результат помножити на число:
(4+6)-21 =10-21 =210
• Помножити кожен доданок на число i результат додати:
(1О+6)·3 =1О •3+6·3 =30+18=48
1О. Множення двоцифрового числа на одноцифрове. Тре­
ба двоцифрове число розкласти на суму розрядних додан­
кiв, а далi множити суму на число:
47·5 =(40+7)·5 =40·5+7·5 =200+35=235
11. Розподiльний закон множення вiдносно вiднiмання.
Якщо а>Ь, то правильнi рiвностi:
(а- Ь)-с =а-с - Ь-с (20-3)-4 =20-4-3-4 =80-12 =68
с-(а- Ь) =с-а - с-Ь 4-(20-3)=4-20-4-3 =80-12 =68
12. Письмове множення.
68
• Множення на одноцифрове число:
х1879 Пiдписуе:мо 8 пiд одиницями першого множника.
__
8 Помножимо 9 од. на 8, буде 72 од. 2 пишемо пiд
15032 одиницями, 7 дес. запам'ятовуе:мо. Помножимо 7
дес.на8,буде56дес.,таще7дес.- буде63дес.3дес.
пишемо пiд десятками, 6 сот. пам'ятае:мо . Помножимо 8 сот.
на 8, буде 64 сот., та ще 6 сот. - буде 70 сот. О сот. пишемо
пiд сотнями, 7 тис. пам'ятае:мо. Помножимо 1 тис. на 8, буде
8 тис . , та ще 7 тис. - буде 15 тис. Записуе:мо злiва. Отрима­
ли добуток 15032.
• Множення чисел, що закiнчуються нулями (зразки записiв):
24300
3724
742000
х7
х50
х 400
170100
186200
296800000

• Множення на двоцифрове число:
х437 Множники розмiщуе:мо так, щоб одиницi були зап и­
~ санi пiд одиницями . Множення розпочинае:мо з оди-
2622 ниць: 437 помножити на 6 од., буде 2622 од . - це
874 перший неповний добуток. 437 помножити на 2 дес.
11362 - буде 87 4 дес. - це другий неповний добуток, йо­
го починаемо пiдписувати пiд десятками . В останнiй дП шукае:­
мо суму знайдених неповних добуткiв .
13 . Щоб знайти невiдомий множник, треба добуток подiлити
навiдомиймножник:х·4 =32;х=32:4;х=8.
14. Перевiрка множення. Множення перевiряе:ться множен-
ням i дiленням.
23 Перевiрка: а) 46
х46
х23
138
138
92
92
1058
1058
б) 1058146
92 23
138
138
о
15. Особл и вi випадки дi"i множення:
а-1=а 3-1=3
а-0=0 5-0=0
1•а=а
О•а=О
в) 1058~
92 Г46
138
138
о
1·3 =3
О·5=О
16. Простi задачi, якi розв'язуються дiею множення.
• На зна х одження добутку двох чисел:
За рiк у селi спорудили 8 будинкiв, на 2 квартири кожний.
Скiльки всього квартир побудували?
Розв'язання: 2 • 8 = 16 (кв.)
Вiдповiдь. Побудували 16 квартир.
• На знаходження невiдомс:>го дiленого:
Невiдоме число зменшили у 2 рази i дiстали 8. Знайти не­
вiдоме число.
Розв'язання. Позначимо невiдоме число буквою х.
Складемо рiвняння:
х:2=8
х=8 •2
х=16
Перевiрка: 16 :2 = 8
8=8
Вiдповiдь. Невiдоме число дорiвнюе 16.
• Н а збiльшення ч исла у кiлька разiв (пряма форма):
69

Василько розв'язав 9 прикладiв, а Оля - у 3 рази бiльше .
Скiльки прикладiв розв'язала Оля?
Розв'язання : 9 - 3 = 27 (пр.)
Вiдповiдь. Оля розв'язала 27 прикладiв.
• На збiльшення числа у кiлька разiв (непряма форма):
Василько розв'язав 9 прикладiв, це у 3 рази менше, нiж
Оля. Скiльки прикладiв розв'язала Оля?
Розв'язання: 9•3 =27 (пр.)
Вiдповiдь. Оля розв'язала 27 прикладiв.
ДIЛЕННЯ
1. Дiленням називае:ться дiя , за допомогою яко"f за добутком
двох множникiв i одним iз цих множникiв знаходять другий
множник.
40·7 =280 280:7=40
2. Числа при дiленнi називаються дiлене, дiльник, а результат
-
частка:
дiлене дiльник
56
4=14
~
част ка
частка
3. Щоб подiлити число на добуток двох чисел , достатньо
подiлити це число на один з множникiв, а потiм результат
подiлити на другий множник .
36:(4·3)=(36:4):3=9:3=3
36:(4·3)=(36:3):4=12:4=3
4. Щоб подiлити суму чисел на дане число , досить подiлити
кожний доданок на це число i утворенi частки додати.
(12+48):6=12:6+48:6=2+8=1О
5. Дiлення двоцифрового числа на одноцифрове.
70
• Двоцифрове число розкласти на суму розрядних додан­
кiв , а далi суму подiлити на число :
62:2=(60+2):2=60:2+2:2=30+1=31
• Двоцифрове число розкласти на суму зручних доданкiв,
кожен з яких дiлиться на дане число:
72:3=(60+12):3=60:3+12:3=20+4=24
70:2=(60+1О):2=60:2+1О:2=30+5=35

Пам'ятай: перший зручний доданок - це найбiльше чис­
ло десяткiв, яке дiлиться на дане число.
6. Дiлення двоцифрового числа на двоцифрове виконуеть­
ся способом пiдбору частки:
64:16=4,бо16·4 =64.
7. Щоб подiлити число, яке закiнчуеться нулями, на 10, треба в
ньому вiдкинути справа один нуль; щоб подiлити на 100
(1000), треба вiдкинути два нулi {три нут).
500: 10 = 50 120000: 100 = 1200 30000: 1000 = 30
8. Дiлення з остачею.
Дiлення одного натурального числа на iнше без остачi не
завжди можливе, а дiлення з остачею можливе завжди .
52:6=8(ост.4)
Число 8 називаеться неповною часткою.
Пам'ятай: остача завжди менша за дiльник.
Щоб виконати дiлення з остачею, треба:
а) знайти найбiльше число, яке менше за дiлене i дiлиться
на дiльник без остачi; виконавши дiлення, знайти неповну част­
ку.
52:6=? 48<52, 48:6=8(число48дiлитьсяна6;48
-
найбiльше з ycix чисел, що меншi за 52 i дiляться на 6.
Неповна частка дорiвнюе 8, бо 48 : 6 = 8);
6) знайти остачу, вiднявши це число вiд дiленого
(52-48=4);
в) записати приклад повнiстю: 52 : 6 = 8 (ост.4).
Перевiрка дiлення з остачею.
Якщо неповну частку помножити на дiльник i до результа­
ту додати остачу, отримаемо дiлене (8 • 6 + 4 =52).
9. Письмове дiлення.
• Визначення кiлькостi цифр у частцi:
376~ Перше неповне дiлене - 37 десяткiв. Отже, у
частцi будуть десятки i одиницi, а всього двi
цифри.
2541~ Перше неповне дiлене - 25 сотень. Отже, у
частцi будуть сотнi, десятки i одиницi, а всьо­
го - три цифри.
71

72
1574921~~
Перше неповне дiлене - 157 тисяч. Отже,
у частцi будуть тисячi, сотнi , десятки i оди­
ниц i , а всього - чотири цифри .
• Дiлення на одноцифрове число:
296 lA_ Перше неповне дiлене
-
29 десяткiв . У частцi буде
28 Г74 двi цифри. 29 подiлити на 4 дорiвнюе:: 7 - стiльки деся-
16
ткiв буде у частцi . 7 помножити на 4 дорiвнюе:: 28 -
16
стiльки десяткiв подiлено. Вiд 29 вiдняти 28 дорiвнюе:: 1
о
-
стiльки десяткiв не подiлено .
Порiвняе::мо остачу з дiльником: десяткiв залишилося менше ,
нiж 4, значить , цифру десяткiв знайдено правильно .
1 десяток та 6 одиниць - це 16 одиниць. Це друге неповне
дiлене . 16 подiлити на 4 дорiвнюе:: 4 - стiльки одиниць буде
у частцi. 4 помножити на 4 дор i внюе:: 16 - всi одиницi подi ­
лено. Остач i немае::.
Вiдповiдь. Частка чисел 296 i 4 дорiвнюе 74.
• Дiлення на двоцифрове число:
30609157
Перше неповне дiлене - 306 сотень. У част-
285 537
цi буде три цифри . Дiлимо 306 на 57 . Для
21О
цього 30 подiлимо на 5, дорiвнюе:: 6 - це
1IL
пробна цифра сотень частки. Помножимо 57
399
на 6, буде 342 . 342>306, значить, цифра 6 -
399
завелика. Вiзьмемо цифру 5. Помножимо 57
О
на 5, буде 285 - стiльки сотень подiлено.
306-285=21 - стiльки сотень залишилося подiлити . 21<57,
отже , цифра 5 - правильна . Друге неповне дiлене
-
210
десяткiв . Щоб знайти пробну цифру десяткiв у частцi, подi­
лимо 21 на 5, буде 4. Перевiримо : 57 помножити на 4, буде
228 . 228>210. Отже, цифра 4 не пiдходить . Замiнимо П циф­
рою 3: 57·3=171 - стiльки десятк i в подiлено . 210-171=39 -
стiльки деся т кiв залишилося подiлити. 39<57, отже, цифра 3
-
правильна. Трете:: неповне дiлене - 339 одиниць . Подi­
лимо 39 на 5, отримае::мо 7. Перевiримо цифру 7: 57 ·7=399 .
Остачi немае:: .
Вiдповiдь . Частка чисел 30609 i 57 дорiвнюе 537.
• Дiлення чисел, що закiнчуються нулями:

282100LIQ_
280 Г4озо
210
210
о
Друге неповне дiлене - 21 сотня. 21 сотню
не можна подiлити на 70 так, щоб вийшли
сотнi. У частцi на мiсцi сотень пишемо О.
Трете неповне дiлене - 210 десяткiв.
210 :70=3 - стiльки десяткiв отримаемо у
частцi . Остачi немае. Четверте неповне дiлене - О одиниць.
0:70=0, записуемо в частку О одиниць.
Вiдповiдь. Частка чисел 282100 i 70 дорiвнюе 4030.
• Письмове дiлення з остачею:
7692124
Трете неповне дiлене - 12 одиниць . 12 на 24
72 320
не дiлиться так, щоб вийшли одиницi, бо
49
12<24. Тому в частцi на мiсцi одиниць пишемо
48
О.
12
Вiдповiдь: неповна частка при дiленнi 7692
на 24 дорiвнюе 320, остача дорiвнюе 12.
1О. Якщо частку помножити на дiльник, одержимо дiлене.
18:6=3
х:6=3
3•6 =18
х=3·6
х=18
Якщо дiлене подiлити на частку, одержимо дiльник.
18:6=3
18:х=3
18:3=6
х=18:3
х=6
1.1 . Перевiрка дiлення. Дiлення можна перевiрити множенням
i дiленням .
462114
42 33
42
42
о
Перевiрка: а) х 14
33
42
42
462
12. Особливi випадки дi"i дiлення:
б) 462~
33 l14
132
132
о
а:1=а 3:1=3 а : а=1 3:3=1 О:а=О 0:3=0
На О дiлити не можна! ~
13. Простi задачi, що розв'язуються дiею дiлення.
• На знаходження частки двох чисел (дiлення на рiвнi
частини):
73

18 олiвцiв розклали порiвну у 3 коробки. Скiльки олiвцiв
поклали в кожну коробку?
Розв'язання: 18: 3 = 6 (ол.).
Вiдповiдь. У кожну коробку поклали по 6 олiвцiв.
• На знаходження частки двох чисел (дiлення на вмi­
щення):
18 олiвцiв розклали в коробки, по 6 олiвцiв у кожну. Скiль­
ки знадобилось коробок?
Розв'язання: 18: 6 = 3 (к . ).
Вiдповiдь. Знадобилося 3 коробки.
• На зменшення числа в кiлька разiв (пряма форма):
В однiй коробцi було 28 кубикiв, а в другiй - у 4 рази ме­
нше. Скiльки кубикiв було в другiй коробцi?
Розв'язання: 28: 4 = 7 (к.)
Вiдповiдь. У другiй коробцi було 7 кубикiв.
• На зменшення числа в кiлька разiв (непряма форма):
В однiй коробцi було 28 кубикiв, це в 4 рази бiльше, нiж у
другiй . Скiльки кубикiв було в другiй коробцi?
Розв'язання: 28: 4 = 7 (к.)
Вiдповiдь. У другiй коробцi було 7 кубикiв.
• На кратне порiвняння двох чисел (1 i 11 виду):
В однiй коробцi було 28 кубикiв, а в другiй - 7. У скiльки ра­
зiв бiльше кубикiв у першiй коробцi, нiж у другiй? (У скiльки разiв
менше кубикiв у другiй коробцi, нiж у першiй?)
Розв'язання: 28: 7 = 4 (р.)
Вiдповiдь. У першiй коробцi кубикiв у 4 рази бiльше, нiж у дру­
гiй. (У другiй коробцi кубикiв у 4 рази менше, нiж у першiй).
74
• На знаходження невiдомого множника:
Невiдоме число помножили на 5 i дiстали 40. Знайди не­
вiдоме ЧИСЛО.
Розв'язання: Позначимо невiдоме число буквою х. Одер-
жимо рiвняння:
х·5 =40
х=40:5
х=8
Перевiрка: 8 • 5 = 40
Вiдповiдь. Невiдоме число дорiвнюе 8.

• На знаходження невiдомого дiльника:
На яке число треба подiлити 63, щоб дiстати 7?
Розв'язання: Позначимо невiдоме число буквою х, одер-
жимо рiвняння :
63:х=7
х:::: 63: 7
х=9
Перевiрка: 63 : 9 = 7
Вiдповiдь . Невiдоме число дорiвнюе 9.
ВЕЛИЧИНИ
1. Одиницi вимiрювання довжини:
1м=1Одм
1км=1ОООм
1м=100см
1дм=1Осм =100мм
1м=1ОООмм 1см =1Омм
2. Одиницi вимiрювання площi :
1 мм 2 - плаща квадрата, сторона якого 1 мм .
1 см 2 - плаща квадрата, сторона якого 1 см.
1 дм 2 - плаща квадрата, сторона якого 1 дм .
1 м 2 - плаща квадрата, сторона якого 1 м.
1 ар (сотка) - плаща квадрата, сторона якого 1О м .
1 га (гектар) - плаща квадрата, сторона якого 100 м.
1 км 2 - плаща квадрата, сторона якого 1 км.
1см2=100мм2
1 га= 10000 м2
1м2=100дм2=1ООООсм2
1ар=100м2
1дм2=100см2=10ОООмм2
1га=100ар
1км2=1ООООООм2
1км2=100га
3. Одиницi вимiрювання маси:
1т=1ОООкг
1ц=100кг
1кг=1ОООг
1т=1Оц
4. Одиницi вимiрювання часу.
1хв=60с
1доба=24год
1 мiсяць = 30 (31) дiб,
лютий - 28 (29) дiб
1ст.=100р.
1год=60хв
1 тиждень = 7 дiб
1рiк=12мiс.
1 рiк = 365 (366) дiб
75

5. Числа, якi дiстаемо при вимiрюваннi величин, називаються
iменованими числами.
25 м - преете iменоване число.
2 м 5 дм - складене iменоване число.
6. Перетворення складених iменованих чисел у npocmi
(зразки мiркувань):
а)35км120м=35120м
1км- це1ОООм,отже,35км- це35000м,таще120м
-
разом буде 35120 м .
б)2хв1Ос=130с
1хв- це60с,2хв- це120с,таще10свсього130с.
7. Перетворення прост их iменованих чисел у складенi
(зразок мiркувань):
250кг=2ц50кг
1 ц - це 100 кг, отже, маса у 250 кг мiстить стiльки цент­
нерiв, скiльки сотень в числi 250. У числi е 2 сотнi, отже у
250 кг мiститься повних 2 ц, та ще 50 кг .
8. Обчислення з iменованими числами, вираженими в одини­
цях рiзних найменувань:
120хв=2год
1 год - це 60 хв, отже, у 120 хв буде стiльки годин, скiль­
ки разiв по 60 мiстить число 120: (120:60=2), тому 120 хв -
Це 2 ГОД.
9. Зразки запису додавання iменованих чисел:
26т359кг+8т720кг=35т079кг
+26359
+26т359кг
8720
8т720кг
35079 (кг)
35т079кг
3ГОД49ХВ+6ГОД3'5ХВ=10ГОД24ХВ +3ГОД49ХВ
6год35хв
9год84хв
10год24хв
1О. Зразки запису вiднiмання iменованих чисел:
42м05см-9м27см=32м78см
4205
42м05см
927
9м27см
3278 (см)
32м78см
76

4хв12с-2хв39с==1хв33с_3хв72с
2хв39с
1хв33с
11. Множення складених iменованих чисел. При множеннi
складенi iменованi числа замiняють простими. У вiдповiдi
просте iменоване число замiняють складеним.
45ц73кг.36=1646ц28кг
4573
х36
27438
13719
164628 (кг)
12. Зразки запису дiлення iменованих чисел:
а) дiлення на рiвнi частини:
77м22см:54=1м43см
б) дiлення на вмiщення:
7722154
54 ,_1_4 _3 _(с-м-)
232
216
162
162
о
2т4ц:32кг=75(ящикiв) 2400132
224 75
160
160
о
13. Пропорцiйнi величин и.
а) 1 Цiна
1
.
20 rрн.
.
4 шт.
80 грн.
Кiлькiсть
Вартiсть
Цiна показуе:, скiльки коштуе: один предмет.
Bapmicrilь показуе:, скiльки коштуе: певна кiлькiсть пред­
метiв. Щоб знайти вартiсть, треба цiну помножити на
кiлькiсть: 20-4=80 (грн.).
Щоб знайти цiну, треба вартiсть подiлити на кiлькiсть:
80:4=20(грн.).
Щоб знайти кiлькiсть, треба вартiсть подiлити на цiну:
80:20=4 шт..
б)
Швидкiсть
Час
Вiдстань
5 км/год
3 год
15 км
77

Швидкiсть показуе, яка вiдстань долаеться за одиницю
часу .
Щоб знайти швидкiсть, треба вiдстань подiлити на час:
15:3=5(км/год).
Щоб знайти вiдстань, треба швидкiсть помножити на
час: 5-3=15(км).
Щоб знайти час, треба вiдстань подiлити на швидкiсть:
15:5=З(год).
Щоб знайти середню швидкiсть, треба всю вiдстань
подiлити на весь час, за який пройдена ця вiдстань.
1. Частини.
1
2
1
3
1
4
1
5
1
1
1
5
1
4
1
3
1
5
десять десятих i т . д.
2. Дроби.
1
1
3
3
1
4
1
5
1
2
1
ДРОБИ
1
1
3
1
4
1
5
1
3
Якщо цiлий вiдрiзок по-
дiлити на двi рiвнi частини i
взяти одну таку частину, то
вона називаеться половина,
або одна друга. При подiлi
цiлого на три рiвнi частини
одна частина називаеться
одна третя, або третuна.
Одна четверта називаеть-
ся чверть . Цiле мiстить двi
половин и, або три третiх
частини, або чотири чвертi,
або п'ять п'ятих частин, або
Якщо цiле подiлити на три
рiвних частини i взяти двi
-------------- та ки х
частини, утвориться
2
3
називаються дробовими. Число -1
5
число
2 Числа виду ll1--1
3
2'3'3'5
дрiб, 4 - чисельник
дробу, а 5 - знаменник дробу. Число пiд рискою дробу
-
78

знаменник. Вiн показуе, на скiльки рiвних частин подiлено цiле.
Число над рискою дробу - чисельни к. Вiн показуе, скiльки взя­
то рiвних частин цiлого.
3. Знаходження частини вiд числа .
Петрик знайшов 20 грибiв. l всiх грибiв мама поклала до
4
юшки. Скiльки грибiв у юшц i?
1--?гр
4..
~
--------------------
20 гр.
Розв'язання: 20 :4 = 5 (гр.)
Вiдповiдь. У юшцi 5 грибiв .
4. Знаходження дробу вiд числа.
Петрик знайшов 20 грибiв. l всiх грибiв мама засушила.
4
Скiльки гр ибiв засушила мама?
3--?гр
4••
----------------
--------------
______
_,_
20 гр.
Розв'язання: 20:4 •3 = 15 (гр.)
Вiдповiдь. Мама засушила 15 грибiв.
5. Знаходження числа за його частиною .
Мама поклала до юшки 5 грибiв. Це становить l всiх гри-
4
бiв, якi знайшов Петрик. Скiл ьки грибiв знайшов Петрик?
1
4-це5гр.
,..-"'--,.
----------~-------'
? гр.
Розв'язання: 5 • 4 = 20 (гр.)
Вiдповiдь . Петрик знайшов 20 грибiв.
79

ВИРАЗИ, PIBHOCТI, HEPIBHOCTI
1. Записи виду 42+14; 12-5-7; 32-(40-20) називаються
числовими виразами. Якщо виконати всi дП числового ви­
разу, отримае:мо значення цього виразу.
2. Записи виду 3 - а - 2; а-Ь; (6 - а):Ь + с називаються буквеними
виразами . Якщо замiсть букви у в~раз пiдставити якесь чис­
ло i виконати дi'f, дiстанемо значення ви азу:
а
10
8
6
а-5
5
3
1
При пiдставляннi рiзних значень букв значення виразу рiзнi .
3. Читати вирази можна по-рiзному. Наприклад, вираз 5 + 6:
а) до 5 додати 6;
б)5плюс6;
в) 5 збiльшити на G;
г) перший доданок 5, другий - 6;
1') сума чисел 5 i 6.
Вираз 24 : 3 можна прочитати так :
а) 24 подiлити на 3;
б) 24 зменшити в 3 рази;
в) частка чисел 24 i 3;
г) дiлене 24, дiльник 3.
4. Порядок дiй у виразах:
• Якщо у виразi без дужок е: тiльки додавання i вiднiмання, 'fx
виконують у тому порядку, в якому вони записанi.
30-12+6=24
• Якщо у виразi без дужок е: тiльки множення i дiлення, 'ix ви­
конують у тому порядку, в якому вони записанi.
12:4·8 =24
• Якщо у виразi немае: дужок, то спочатку виконують по по­
рядку множення i дiлення, а потiм додавання i вiднiмання .
20+6·4:8=23
• Якщо у виразi е: дужки, тодi спочатку виконують дi'i в дужках.
27:(15-6)=3
5. Читання виразiв на двi дi'i.
80

• Прочитаемо вираз 27-21 :3. Остання дiя
-
вiднiмання. Чи­
сла при вiднiманнi називаються зменшуване, вiд'емник.
Зменшуване тут 27, вiд'емник виражений часткою чисел 21
i 3. Тому вираз можна прочитати так: а) р i зниця числа 27 i
частки чисел 21 i 3; б) вiд 27 вiдняти частку чисел 21 i 3; в)
27 зменшити на частку чисел 21 i 3.
• Прочитаемо в и раз (27-21 ):3. У ньому останньою виконуе­
ться дiя дiлення, а числа при дiленнi називаються д iлене,
дiльник. Тому цей вираз можна прочитати так:
а) рiзницю чисел 27 i 21 подiлити на З;
6) рiзницю чисел 27 i 21 зменшити в 3 рази .
в) частка, в якiй дiлене виражене рiзницею чисел 27 i 21,
а дiльник - число З;
6. Записивиду3+2 =5, 5дес. =50, а-Ь =Ь-а, а+З =8називаю­
ться рiвностями.
7. Якщо у рiвностi з буквою треба дiзнатися, при якому число­
вому значеннi букви рiвнiсть буде правильною, тодi цю р i в­
нiсть називають рiвнянням.
Розв'язати рiвняння - означае знайти те значення бук­
ви, при якому рiвнiсть буде правильною.
8. Зразки розв'язання рiвнянь:
а)а+З=8
6)х-3 =8
а=8-З
х=8+3
а=5
х=11
Перевiрка:5+3=8
Перевiрка: 11 - 3 = 8
в)10-х=6
г)7-Ь=14
х=10-6
Ь=14:7
х=4
Ь=2
Перевiрка: 10-4 = 6
Перевiрка: 7-2 = 14
r')х:5=3
д)20:х=4
х=3 -5
х=20:4
х=15
х=5
Перевiрка: 15 : 5 = 3
Перевiрка: 20 : 5 = 4
9. Записивиду5>3, 6+4<20, 2 -4<3.5називаються чис­
ловими нерiвностями.
Нерiвностi читаються так :
81

а) 5 > 3: п'ять бiльше _вiд трьох;
6)6+4<12:сумачисел6i4меншавiд12.
Знаки нерiвностей > ("бiльше") i < ("менше") використову­
ють при записi порiвняння двох чисел (5 < 9), виразу i ч исла
(2•8>1О)тадвохвиразiв(6+4<6+5).
1О . Записи виду а • 4 < 36 називаються нерiвностями зi змiн­
ною.
Завдання. Знайди всi значення змiнно"i а, при яких нерiв­
нiсть а · 4 < 36 правильна. Пiдставимо замiсть а по черзi чи­
сла1,2,3,4,5,6,7,8,9:1-4<36;2-4<36;iт.д.;8-4<36.Це
правильнi нерiвностi . А нерiвн i сть 9-4 < 36 вже не буде пра­
вильною .
Вiдповiдь. Числа 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8.
ГЕОМЕТРИЧНИЙ МАТЕРIАЛ
1. •М(М-точка).
2. ЛiнП:
а)
-
пряма
б) ламанi:
~
незамкнена
замкнена
Вiдрiзки, з яких складаеться ламана, називаються ланка­
ми ламаноi:
Щоб знайти довжину ламаноi~ треба визначити довжин у
кожно"i Планки i додати одержанi числа .
в)
-
крива лiнiя.
3. Вiдрiзок: д .. ..1 --
-IB
4п.А
В
.
ромIнь:
5. Кут - це фiгура , утворена двома променями (пiвпрям ими ),
що виходять з однiе"i точки. Спiльний початок променiв нази -
82

ваеться вершиною кута, а самi променi - сторонами
кута.
в
Позначення кутiв: !"с L-
A
О
L К- прямий LM - гострий
горизонтальна
-----------
,,
ЗrоI
..Q
i:::
~:s:
Б.ф
m
7. Трикутники.
LO
~
N
LN - тупий
При перетинi гори­
зонтальноi· i верти­
кальноi· л1н1и утворю­
еться 4 прямих кути :
• За кутами трикутники подiляють на гострокутнi, тупо­
кутнi i прямокутнi:
якщо всi кути трикутника гострi, то вiн називаеться гостро­
кутним;
якщо один кут трикутника тупий, то трикутник називаеться
тупокутним;
якщо один кут трикутника прямий, то трикутник називаеть-
~
гострокутн и й
тупокутний
прямокутний
83

• Залежно вiд довжин сторiн трикутники називаються рiзно­
стороннi (всi сторони рiзнi), рiвнобедренi (двi сторони рi­
внi) i рiвностороннi (всi сторони рiвнi).
~
~·6
рiзностороннiй
рiвнобедрений
рiвностороннiй
8. Ч отирикутники.
а
84
• Чотирикутник, у якого всi кути прямi, називае:ться прямо-
кутником.
ь
Протилежнi сторони прямокутника рiвнi .
Периметр прямокутника.
аа)Р=а+Ь+а+Ь
6)Р=2а+2Ь
в)Р=(а+Ь)-2
ь
Щоб знайти довжину невiд о мо-~
сторони прямокутника, треба вiд половини периметра вiдня ­
ти довжину вiдомо"f сторони (а= Р: 2 - Ь).
Плаща (S) прямокутника дорiвнюе: добут ку йога довжини
на ширину. (S = а-Ь).
Довжину невiдомо·~" сторони прямокутника можна знайти,
подiливши плащу на довжину вiдомо"f сторони (а= S:b).
S=30см2
Ь=6см
а-?см
а=30:6=5(см)
• Квадрат - це прямокутник, у якого всi сторони рiвнi.
а
Периметр квадрата дорiвнюе: добутку йога
□ сторонина4.
а
а
Р=а-4=а+а+ - а+а
а
Довжину сторони квадрата можна знайти, по­
дiливши йога периметр на 4 (а = Р : 4)
Р=28см
а-?см
а=28:4=7(см)

9. Многокутники
-
це трикутники, чотирикутники, п'ятикут­
N
Вiдрiзок, який сполучае двi
несусiднi вершини многокут­
М ника, називаеться його дiа­
гоналлю. АС, АО, АМ, DN -
дiагоналi
ABCDMN .
шестикутника
Периметр многокутника - це сума довжин ycix його
сторiн.
10. Коло.
98 . Круг.
т. О - центр кола
ОА - радiус кола
АВ - дiаметр кола
Вiдрiзки MN, АВ - хорди кола
99. Плоскi фiгури: круг, многокутник.
100. Геометричнi тiла: куб, паралелепiпед, пiрамiда, цилiндр,
конус, куля.
oJ
куб
парале- пiрамiда цилiндр
конус
куля
лепiпед
85

ЗАДАЧI
1. Задача, що розв'язуеться однiею дiею, називаеться простою.
2. Задача, що розв'язуеться двома i бiльше дiями, називаеться
складеною.
З. Деякi зразки записiв розв'язання задач:
86
а) 48 кг а~русу розсипали порiвну в 6 ящикiв. Скiльки потрiб­
но ящикiв, щоб розсипати таку саму кiлькiсть слив, якщо в
кожен ящик насипати на 2 кг менше, нiж агрусу?
• Окремими дiями з пояснениям в запитальнiй формi:
1) Скiльки кiлограмiв а~русу в одному ящику?
48:6=8(кг)
2) Скiльки кiлограмiв слив в одному ящику?
8-2 =6(кг)
3) Скiльки потрiбно ящикiв для слив?
48:6=8(ящ.)
Вiдповiдь . Потрiбно 8 ящикiв.
• Окремими дiями з пояснениям в розповiднiй формi:
1)48:6=8(кг)- агрусуводномуящику;
2)8- 2 =6(кг)- сливводномуящику;
3)48:6=8(ящ.)- потрiбнодляслив.
Вiдповiдь. Потрiбно 8 ящикiв.
• Поступове складання виразу з пояснениям:
48 : 6 (кг) - агрусу в ящику;
48:6-2(кг)- сливвящику;
48: (48:6-2) (ящ.) - потрiбно для слив;
•48:(48:6-2)=8(ящ.)
Вiдповiдь. Потрiбно 8 ящикiв.
б) З першо"i грядки зiбрали а кавунiв, а з друго"i - в 4 рази
бiльше. Yci кавуни розклали в 3 ящики, порiвну в кожний.
Скiльки кавунiв поклали в кожен ящик?
• Запис розв'язання задачi з буквеними даними:
1) а-4 - зiбрали з друго"i грядки;
2) а + а-4 - зiбрали з двох грядок;
3) (а+ а-4):3 - клали в кожен ящик.
Вiдповiдь. (а + а-4):3 кавунiв.

РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ, ПОВ'ЯЗАНИХ
3 ПРОПОРЦIЙНИМИ ВЕЛИЧИНАМИ
• Задачi на знаходження четвертого пропорцiйного:
а) За 6 альбомiв заплатили 12 грн. Скiльки таких альбомiв
можна купити на 36 грн.?
Цiна
Кiлькiсть
Вартiсть
однакова
6
12 грн.
?
36 грн.
1. Спосiб зведення до одиницi:
1) 12: 6 = 2 (грн.)- цiна альбому;
2)36:2=18(альб.).
Вiдповiдь. Можна купити 18 альбомiв.
11. Спосiб вiдношення:
1) 36 : 12 = 3 (р.) - у стiльки разiв збiльшилась вартiсть
альбомiв;
2)6•3 =18(альб.)
Вiдповiдь. Можна купити 18 альбомiв.
6) За сувiй лляного полотна цiною 2 грн. за метр заплатили
1О грн. Скiльки треба заплатити за сувiй шавку тако"f ж
довжини, якщо його цiна - 4 грн. за метр?
Цiна
Кiлькiсть
Вартiсть
2 грн.
однакова
10грн.
4 ГРН.
?
Розв'язання:
1) 1О : 2 = 5 (м) - довжина кожного сувою;
2) 4 •5 = 20 (грн.) - вартiсть шавку.
Вiдповiдь. За шовк треба заплатити 20 грн.
в) За 8 коробок олiвцiв цiною по 2 грн. заплатили стiльки ж,
скiльки за 4 коробки з фарбами. По якiй цiнi купували фа­
рби?
Цiна
Кiлькiсть
Вартiсть
2 грн.
8
однакова
?
4
Розв'язання:
1) 2 • 8 = 16 (грн.) - вартiсть олiвцiв i вартiсть фарб;
87

2) 16 :4 =4 (грн.) - цiна коробки фарб.
Вiдповiдь. Фарби купували по цiнi 4 грн. за коробку.
• Задачi на пропорцiйне дiлення:
а) Для гуртково"i роботи школа придбала 1О креслярських
наборiв i 8 наборiв для ручно"i працi по однаковiй цiнi . За
все заплатили 90 грн. Яка вартiсть креслярських наборiв i
наборiв для ручно"i працi?
Цiна
Кiлькiсть
Вартiсть
креслярськi
10
:} 90 грн
набори
однакова
набори для ручно'f
8
поацi
Розв'язання:
1) 1О+ 8 = 18 (н.) - кiлькiсть всiх наборiв;
2)90 :18 =5(грн.)- цiнанабору;
3) 5 • 1О= 50 (грн.) - вартiсть креслярських наборiв;
4) 5 • 8 = 40 (грн.) - вартiсть наборiв для ручно"i працi .
Вiдповiдь. Вартiсть креслярських наборiв- 50 грн.,
вартiсть наборiв для ручноi" працi - 40 грн .
88
6) У магазинi продали однакову кiлькiсть шапок i шарфiв .
Шапка з шарфом коштувала 12 грн . За всi шапки виручили
70 грн., а за всi шарфи - 50 грн. Яка цiна шапки i шарфа
окремо?
Uiнa
Кiлькiсть
Ваотiсть
шапки
;}12грн.
70 грн.
шарфи
однакова
50 грн.
Розв'язання :
1) 70 + 50 = 120 (грн . ) - вартiсть шапок i шарфiв разом;
2) 120: 12 = 10 (шт.)- кiлькi сть шапок i кiлькiсть шарфiв;
3)70:1О=7(грн.)- цiнашапки;
4) 50: 1О= 5 (грн.) - цiна шарфа.
Вiдповiдь. Цiна шапки - 7 грн., шарфа - 5 грн.
• Задачi на знаходження числа за двома рiзницями:
На пошиття унiформи для продавцiв виписали два суво"i
тканини по однаковiй цiнi: в одному було 24 м, а в другому -

20 м. Вартiсть першого сувою на 8 грн. бiльша, нiж другого.
Скiльки коштував кожен сувiй тканини?
Цiна
Кiлькiсть
Вартiсть
1 сувiй
24м
?, на 8 грн. бiльше 1
11 сувiй
однакова
20м
?..
Розв'язання:
1) 24 - 20 = 4 (м) - на стiльки перший сувiй давший за
другий;
2) 8: 4 = 2 (грн.) - цiна метра тканини;
3) 2 • 24 = 48 (грн.) - вартiсть першого сувою;
4) 2 • 20 = 40 (грн.) - вартiсть другого сувою.
Вiдповiдь. Вартiсть / сувою 48 грн., а 11 - 40 грн.
РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ НА РУХ
а) 3 двох селищ вийшли одночасно назустрiч один одному
два пiшоходи i зустрiлися через 3 год . Швидкiсть першого
пiшохода 4 км/год, а другого - 5 км/год. Знайти вiдстань
мiж селищами .
3 год
4 км/год
r
5 км/год
1 _________. .. .
___________
■11
?км
/ спосiб розв'язання:
1) 4 • 3 = 12 (км) - пройшов перший niwoxiд до зустрiчi;
2) 5 • 3 = 15 (км) - пройшов другий niwoxiд до зустрiчi;
3)12+15=27(км).
Вiдповiдь. Вiдстань мiж селищами 27 км.
11 спосiб розв'язання:
1) 4 + 5 = 9 (км/год) - швидкiсть зближення пiшоходiв;
2)9•3 =27(км).
Вiдповiдь . Вiдстань мiж селищами 27 км.
6) 3 двох селищ вийшли одночасно назустрiч один одному
два пiшоходи i зустрiлися через 3 год . Швидкiсть першого
пiшохода 4 км/год. Яка швидкiсть другого пiшохода, якщо
вiдстань мiж селищами 27 км?
89

3 год
4 км/год
г
? км/год
1••--------'-----------..
■11
27 км
/ спосiб розв'язання:
1) 4 • 3 = 12 (км) - пройшов перший пiшохiд до зустрiчi;
2) 27 - 12 = 15 (км) - пройшов другий пiшохiд до зустр iчi;
3)15:3=15(км/год).
Вiдповiдь. Швидкiсть другого пiшохода 5 км/год .
11 спосiб розв'язання:
1) 27 : 3 = 9 (км/год) - швидкiсть зближення пiшоходi в;
2)9- 4 =5(км/год).
Вiдповiдь . Швидкiсть другого пiшохода 5 км/год .
в) 3 двох селищ вийшли одночасно назустрiч один одному
два пiшоходи . Швидкiсть першего - 4 км/год, швидкiсть
другого - 5 км/год. Через скiльки годин вони зустрiлися,
якщо вiдстань мiж селищами становить 27 км?
? год
4 км/год
r
5 км/год
1••-------' -- -- --
-----•11
27 км
Розв'язання:
1) 4 + 5 = 9 (км/год) - швидкiсть зближення пiшоходi в;
2)27:9=3(год).
Вiдповiдь. Пiшоходи зустрiлися через 3 год.
ПРИЙОМИ ОБЧИСЛЕНЬ
1. Прийом поразрядного додавання i вiднiмання .
35+24=
(30+20)+(5+4)=50 +9=59
35-24 =
(30-20)+(5-4)=10+1=11
2. Прийом послiдовного додавання i вiднiмання.
45+29=(45+20)+9=65+9=74
45-29=(45-20)-9 =25-9 =16
90

3. Спосiб округлення.
45+297=45+300-3 =345-3 =342
602-99 =602-100+1=502+1=503
4. Щоб помножити число на 50, можна йога половину помно ­
жити на 100:
36·50 =36:2·100=18·100=1800
5. Щоб помножити число на 25, можна йога чверть помножи­
ти на 100:
32·25=32:4·100=8 ·100=800
6. Щоб помножити число на 11, можна до числа , збiльшеного
в 1О разiв, додати це число:
13·11 =13·(1О+1)=13.1О+13=130+13=143
7. Щоб помножити число на 9, можна вiд числа, збiльшеного
в 1О разiв, вiдняти це число:
13·9 =13·(1О- 1)=13·1О- 13=130- 13=117
8. Щоб знайти середне арифметичне кiлькох чисел , треба
Ух суму подiлити на кiлькiсть цих чисел.
Середне арифметичне трьох чисел - 135, 217, 260 - дорi ­
внюе204,бо(135+217 +260):3=612:3=204.
ЧАСТИНАЗ.ПРИРОДОЗНАВСТВО
ОТОЧУЮЧI НАС ЛРЕДМЕТИ;JА IСТОТИ
НЕ ПРИ
l
Те,що
людина
зробила
сво'iми
руками.
ЖИВА
Людина,
звiрi (дикi
i св i йськi),
риби,
комахи,
рослини,
птахи (дикi
i св i йськi).
НЕЖИВА
Сонце,
повiтря,
вiтер,
rрунт,
камiння,
гори,
водойми,
опади.
91

ХАРАКТЕРИСТИКА ПIР РОКУ
1. Змiни в неживiй природi:
-
Як Сенце грiе: Землю,
-
Грунт, водойми,
-
Повiтря, вiтер, опади.
2. Змiни в живiй природi:
-
Змiни в життi рослин,
-
Змiни в життi тварин, комах, птахiв, звiрiв.
3. Праця людини.
ПОРЯДОК ВИВЧЕННЯ РОСЛИНИ
1. Як називае:ться рослина?
2. Дерево, кущ чи трав'яниста рослина?
З. Визнач i назви рослину .
4. Визнач, як розсiюе:ться насiння рослини.
5. Згадай, де ти бачив цю рослину в природi: на лузi , у полi , в
лici, на водоймi, в городi?
6. Як використовуе: П людина?
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ КОРИСНО"i КОПАЛИНИ
1. Назва, склад.
2. Властивостi : колiр, блиск, в'язкiсть, твердiсть, чи горить .
3. Мiсце добування.
4. Використання в народному господарствi.
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРИРОДНо"i ЗОНИ
1. Мiсцезнаходження.
2. Клiмат (яка зима, лiто, "fx тривалiсть; опади, вiтер i т . д . ) .
3. Рослини .
4. Тварини .
5. Чим займае:ться населення?
ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШН€ ЗАВДАННЯ
1. Згадай без пiдручника, про що ти довiдався на уроцi:
а) Про що розповiдав вчитель?
б) Якi проводилися дослiди?
в) Якi розглядали таблицi, картини, карти?
2. Прочитай у п iдручнику питання до уроку i дай на них вiдповiдi.
92

З. Прочитай текст пiдручника.
4. Пiдготуйся вiдповiдати по темi уроку:
а) Продумай план вiдповiдi.
б) Розкажи матерiал за цим планом.
в) Намагайся не просто розказувати, але й пiдтверджувати
сво"i знання прикладами з дослiдiв, спостережень зi свого
життя, з прочитаних книг.
г) Зроби висновки.
д) Вiдкрий пiдручник; за допомогою малюнкiв, тексту ви­
сновкiв пiдручника перевiр, як ти засво"fв матерiал.
5. Виконай запропонованi в пiдручнику завдання.
ПРИРОДНИЧИЙ МАТЕРIАЛ. З (2) КЛАС
1. Бур'яни поля - це рослини-шкiдники, якi е; постiйними супу­
тниками культурних рослин . Вони забирають у них поживнi
речовини, е; переносниками рiзних хвороб. Бур'яни ростуть
швидше вiд культурних рослин i затiняють "fx . У них дозрiвае;
велика кiлькiсть насiння, в якого е; пристосування для поши­
рення : пухнастi чуби, парашутики, волоски, щетинки, га­
чечки, спецiальнi коробочки .
2. Вапняки
-
це мармур, крейда. Вапняки утворилися дуже
давно на днi океанiв i морiв. Якщо "fx розглянути уважно, то
можна побачити рештки черепашек i рiзних тварин.
З. Вода в природi бувае; у трьох станах: рiдкому, твердому, га­
зоподiбному. Вона мае; властивiсть розчиняти речовину. Без
води гинуть рослини i тварини.
4. Глина складае:ться з твердих частинок, з'е;днаних мiж собою.
Щоб вiдокремити цi частинки одну вiд одно"i, треба розмочи­
ти П у водi. Глина бувае; жовтого, бiлого, червоного, сiрого,
черного кольорiв.
5. Горб - пiдвищення на рiвнинi. Рiвнини, на яких трапляють­
ся пiдвищення до 200 м над рiвнем моря, вiдносимо до гор­
бiв. Горб мае; вершину, схил i пiднiжжя.
6. Гори - набагато вищi вiд горбiв i пiдiймаються над рiвнем
моря вище, нiж на 200 м . Кожний ряд гiр називають гiрським
хребтом.
93

7. Гранiт дуже мiцний i важкий камiнь . Вiн складае:ться з рiзних
за формою i забарвленням зернинок i пластинок. Бiлi зерня­
тка - це кварц, шпат. Бiльшiсть гф складае:ться з гранiту.
8. (рунт - це верхнiй пухкий шар землi, на якому зростають
рослини. Головною ознакою ~рунту е: родючiсть.
9. Джерело - мiсце, де на поверхню землi виходить пiдземна
вода.
1О. Залiзна руда - тверда речовина, бурого або червоного
кольору, важка.
11. Заповiдники - це куточки дико'~' природи, де охороняються
рiдкiснi тварини i рослини.
12. Звiрi наших лiсiв
-
зубр, олень, дикий кабан. Вони най­
бiльшi за розмiрами. Взимку 'fx пiдгодовують сiном, корене­
плодами, вiниками з гiлок. 3 лiсових птахiв найбiльшим е: чо­
рний лелека. Вiн живе в старовiкових лiсах, сво'f гнiзда мос­
тить на деревах. Вiн занесений до Червоно'f книги Укра'fни.
Живуть у лiсах i рудi мурашки. Вони знищують безлiч шкiдникiв.
13. Зерновi рослини - це такi рослини, якi утворюють плоди­
зернiвки. Тому цi рослини називають зерновими. До зерно­
вих належать: пшениця, жито, рис, ячмiнь, кукурудза. lз зе­
рна цих рослин виробляють рiзноманiтнi харчовi продукти:
борошно, крупу, крахмаль, олiю.
14. Кам'яне вугiлля - тверда речовина черного кольору, кри­
хка, важча за воду, яскраво горить, видiляе: багато тепла при
згораннi.
15. Лiси залежно вiд складу дерев, якi в ньому ростуть, подi­
ляють на хвойнi, листянi i мiшанi. Найвищi рослини лiсу -
дерева, трохи нижчi - кущi. Найнижчi у лici
-
трав'янистi
рослини i гриби. Хвойнi утворюють такi дерева, як сосна,
ялина, модрина, смерека, ялiвець. Основна ознака цих рос­
лин - листочки-хво'fнки. Хвойнi лiси похмурi. У цих лiсах ро­
стуть кущi чорницi i брусницi. Пiд деревами в сосново­
ялинових лiсах ростуть пирiй, чебрець, мох , лишайник. Лис­
тянi лiси утворюють такi дерева, якi мають листки: дуб, бе­
реза, граб, липа. 3 кущiв - малина, лiщина, вовчi ягоди; з
трав'янистих рослин - анемона, копитняк, конвалiя, папа-
94

рать. Мiшанi лiси складають одночасно як хвойнi, так i лис­
тянi дерева.
16. Луки
-
це рiвнi мiсця в долинах рiчок, у горах, вкритi
трав'янистою рослиннiстю . На луках ростуть такi рослини, як
тимофГiвка, калюжниця, незабудка, грабельки, конюшина
бiла, конюшина червона. На луках живуть вужi, жовта i бiла
плиски, деркач, коники, сарана, рiзнi види жаб.
17. Море - та частина океану, що заглиблюе:ться в суходiл.
Морська вода гiрко-солона на смак.
18. Нафта - масляниста рiдина темно-бурого кольору, з рiз­
ким запахом, легша за воду.
19. Овочевi рослини, що "ix вирощуе: на городi людина, подi­
ляють на однорiчнi рослини - помiдори, кавуни, перець,
квасоля, горох, крiп, огiрки; дворiчнi рослини - морква, ци­
буля, часник, петрушка, буряк; багаторiчнi рослини - ща ­
вель, салат. Овочевi рослини багатi на рiзнi поживнi речо ­
вини i вiтамiни.
20. Озером називають водойму, що виникла в природних за­
падинах на поверхнi землi. Вони бувають мiлкi i глибокi, з
прiсною i солоною водою. Невеликi прiсноводнi озера посту­
пово заростають трав'янистими рослинами й перетворюють­
ся на болота.
21. Океани - це поверхня землi, вкрита водними просторами .
22. Пiсок складаеться з твердих пiщинок рiзно"i величини, якi не
зв'язанi мiж собою. Тому вiн сипкий, добре пропускае: воду .
За кольором пiщинки бувають бiлi, жовтi, cipi.
23. Полем називають велику дiлянку землi, вiльну вiд лiсiв, на
якiй вирощують культурнi рослини: пшеницю, картоплю, бу­
ряк та iншi. На полях живуть такi птахи, як жайворонки, курi­
пки, лунi i сови. Прилiтають для збирання "iжi граки, шпаки,
горлицi, горобцi. Живуть у полi i звiрi - лисицi, зай_цi, велика
кiлькiсть мишей, хом'якiв та ховрахiв.
24. Рiвнини
-
великi простори сушi з майже рiвною поверх­
нею. Вони подiляються на височини i низини. Одночасно "ix
можна подiлити на: плоскi, хвилястi, горбистi.
95

25. Рiчка мае: лiвий i правий береги. Кожна рiчка мае: витiк -
мiсце, де вона починае:ться, та гирло, де вона впадае: у мо­
ре, озеро чи iншу рiчку .
26. Русло - це заглиблення, по якому постiйно тече рiчка .
27. Торфовище - це осушене болото. Торф твердий , крихкий,
бурого кольору, складае:ться з решток рослин, легший за во­
ду, здатний вбирати П.
28. Шкiдники поля - це комахи та Ух личинки. Так, колорадсь­
кий жук поУдае: листки, стебла i бульби картоплi. Клопи­
черепашки висмоктують сiк у зернових рослин . До шкiдникiв
поля вiдносять хом'якiв i мишей, якi поУдають зерно. Yci вони
завдають велико-~ шкоди культурним рослинам. Найкращими
помiчниками у боротьбi зi шкiдниками е: птахи .
29. Яри - заглиблення з крутими схилами, якi утворюються на
хвилястих i горбистих рiвнинах з пухкою землею.
ПРИРОДНИЧИЙ МАТЕРIАЛ. 4 (3) КЛАС
1. Географiчна карта (мапа)- це зменшене в багато разiв зо­
браження всiе:У земноУ кулi або П окремих частин. Карта - це
зменшене й узагальнене зображення земно'i поверхнi на
площинi, географiчнi об ' е:кти яко'i переданi умовними знака­
ми . Умовнi знаки та типи масштаб i в приводяться на картах.
Залежно вiд масштабу, вони е: великомасштабнi i дрiбнома­
сштабнi. Зi зменшенням масштабу карти зменшують деталь­
нiсть зображення мiсцевостi. На картi е: лiнi'i, якi показують
напрями на пiвнiч, пiвдень, захiд, схiд. Лiнi'i згори вниз пока­
зують напрям пiвнiч-пiвдень; лiнiУ злiва направо показують
напрям захiд-схiд.
2. Глобус - модель Землi, Мiсяця, зоряного неба та i н ., яка
зберiгае: геометричну подiбнiсть контурiв, спiввiдношень,
плащ i е:днiсть масштабiв у всiх напрямах . На глобусi Землi
зображено основнi обриси сушi i води та 'ix розмiщення на
поверхнi. На ньому видно, що Земля мае: два полюси : Пiвнi­
чний i Пiвденний . На однаковiй вiдстанi вiд полюсiв прохо­
дить уявна лiнiя - екватор .
96
Працювати з глобусом не завжди зручно . Якщо йога розрiза­
ти навпiл, то вийде двi пiвкулi. Такими пiвкулями користува-

тися набагато зручн i ше, якщо 'ix зобразити у виглядi карт пiв­
куль : одна частина земно'f кулi зображена на картi захiдно'i
пiвкулi, друга - схiдно'i пiвкулi .
Бiльшу частину Землi займае; Свiтовий океан . Його подiля ­
ють на чотири частини : Тихий (найбiльший), Атлантичний,
!ндiйський i Пiвнiчний Льодовитий (найменший) океан.
Суша Землi подiляе;ться на шiсть материкiв : €вразiя, Афри­
ка, Пiвнiчна Америка, Пiвденна Америка, Австралiя, Антарк­
тида. У €вразi'I' розташована Укра'fна.
З. Горизонт - частина земно'i поверхнi, яку ми можемо охопи­
ти оком . Уявну лiнiю, по якiй небо нiби з'е:днуе;ться iз поверх­
нею землi, називають лiнiею горизонту. Якщо пiднiматися
вгору, то горизонт розширюе;ться, а якщо рухатися вперед,
то лiнiя горизонту вiддаляе; т ься . Розрiзняють чотири сторони
горизонту: пiвнiч, пiвдень , захiд, схiд. Крiм основних, е; промi ­
жнi сторони: пiвнiчний захiд, пiвденний захiд, пiвденний схiд,
пiвнiчний схiд.
4. Земля - планета Сонячно'i системи, що обертае;ться iз за­
ходу на схiд назустрiч Сонцю. Обертання Землi навколо
свое:·, oci спричиняе; змiну дня i ночi. Бiк земно'f кулi, поверну­
тий до Сонця, освiтлюе;ться , i тому тут бувае; день, а на про­
тилежному (неосвiтленому) боцi - нiч. Вiсь
-
уявна лiнiя,
що проходить через центр Землi i Пiвнiчний та Пiвденний
полюси. Один повний оберт навколо oci Земля робить за 24
години. Цей час називають добою . Земля обертае;ться нав­
коло свое;·i' oci й одночасно рухае;ться навколо Сонця. Повний
оберт навколо Сонця Земля робить за 365 днiв 5 годин 48
хвилин . Цей час називають роком.
5. Карпатськi гори розташованi в центрi €вропи. Вони не дуже
високi. Висота найвищо'i вершини, Говерли, сягае; понад
2 км . Вершини гiр часто плоскi або заокругленi, наче купол. У
долинах гiр ростуть широколистянi лiси, вище -хвойнi . Пло­
скi вершини займають гiрс!)кi луки-полонини . З тварин трап­
ляються iнколи - ведмедi, дикi кати, puci; частiше - оленi,
дикi свинi, лисицi, бiлки. Карпати багатi на кориснi копалини :
нафту, газ, сiль, золото.
97

6. ки ·iв - столиця Укра'iни . Це старовинне мiсто, що iснуе по­
над 1500 рокiв. Ки'iв - культурний, i промисловий центр кра'i­
ни. Тут е плаща Незалежностi, Софiйський собор, Нацiо­
нальний унiверситет, метро . У Киевi е великi заводи, на яких
виробляють точнi припади, лiтаки, екскаватори, мотоцикли .
Тут друкують книги, виготовляють тканини, одяг, взуття. Ки'iв
-
важливий центр сполучення як в кра'iнi, так i за П межами.
7. Кримськi гори простягаються паралельно пiвденному бере­
гу пiвострова трьома гiрськими пасмами. Довжина 'ix сягае
150 км, а ширина - 50 км. Рослинний свiт Кримських гiр мае
чотири пояси: ялiвцево-дубовi, сосна кримська, лiси бука,
граба i сосни та лучнi степи. Сучасний тваринний свiт Крим­
ських гiр порiвняно бiдний. Тут живе благороднuй крuмськuй
олень, козулi, муфлонu, бiлка-телеутка . У горах е багато
кажанiв, кам'янuх кунuць. 3 птахiв - корольки, волове очко,
грuфu чорнi, сипи бiлоголовi. 3 комах - жужелuця Крuмська
та богомол.
8. Людина. Тiло людини складаеться з багатьох частин, якi
називаються органами. Кожен орган виконуе певну функцiю.
•
Зубами ми вiдкушуемо i подрiбнюемо 'iжу, тому вони по­
виннi бути мiцними i здоровими. Зуби вкритi твердою кiст­
ковою тканиною - емаллю. Доросла людина мае 32 зуби.
Щоб вони не псувалися, потрiбно пiсля 'fжi полоскати рот
теплою водою, а вранцi й ввечерi перед сном чистити зуби.
Двiчi на рiк треба перевiряти стан зубiв у лiкаря.
•
Нервова система людини складае:ться з головного i спин­
ного мазку i всiх нервiв. Головний мазок мiститься в черепi,
а спинний - у хребтi . Вiд головного i спинного мазку до
всiх органiв людини тягнуться нерви, схожi на тоненькi бiлi
нитки. Завдяки нервовiй системi всi органи нашего тiла
працюють злагоджено.
•
Органи дихання вiдiграють важливу роль в органiзмi лю­
дини. Без повiтря вона не може прожити навiть кiлька хви­
лин. Через носову порожнину повiтря проходить у носогло­
тку, а звiдти - у гортань. 3 гортанi воно потрапляе; в тра­
хею, яка подiляеться на два бронхи. Бронхи, заходячи в
легенi, подiляються на дрiбнiшi i закiнчуються легеневими
98

пухирцями. Пухирцi пронизанi тонкими кровоносними суди­
нами. У них i проходить газообмiн: кисень надходить у
кров, а вуглекислий газ виходить з кровi. Повiтря в примi­
щеннях, де багато людей, псуеться вiд того, що в ньому
збiльшуеться кiлькiсть вуглекислого газу, водяно'i пари, що
'ix видихають люди . Дихаючи таким повiтрям, люди швидко
стомлюються. Ось чому потрiбно провiтрювати будь-яке
примiщення, в якому перебувають люди. Велике значення
для мiст i сiл мають парки, сквери та окремо посадженi де­
рева. Вони не тiльки прикрашають мiсцевiсть, а й захища­
ють вiд пилу, очищають повiтря вiд бактерiй.
•
Органи дотику дозволяють розпiзнавати величину, форму
та поверхню предметiв, вiдчувають холод, тепло, бiль.
•
Органи кровообiгу людини включають серце i кровоноснi
судини. Серце мае вигляд мiшечка, утвореного м'язами .
Вiд нього вiдходять apтepi'i, по яких кров рухаеться вiд сер ­
ця. Вони розгалужуються i закiнчуються тонкими капiляра­
ми . До серця кров збираеться по венах . Вiд серця кров те­
че до легенiв, де збагачуеться киснем i знову повертаеться
до серця. Рух кровi в органiзмi називаеться кровообiгом. У
той час, коли серце скорочуеться i виштовхус кров у крово­
носнi судини, ми вiдчувасмо пульс.
•
Орган нюху (нiс) дозволяс розпiзнавати рiзноманiтнi запа ­
хи. Органом нюху ми визначаемо, чи зiпсована 'iжа, який
запах мае троянда, як пахне бузок.
•
Органи слуху (вуха) дозволяють сприймати голоси людей,
спiв пташок, шелест листя, розрiзняемо мелодiю музики та
iн. Пам'ятайте, що в тих мiсцях, де збираеться багато лю­
дей, не можна голосно розмовляти.
•
Органи чуттiв сприймають рiзноманiтнi вiдчуття, що бува ­
ють у людини протягом одного дня. Ви бачите рiзнокольо­
ровi дерева восени, чуете голоси людей i пташок, вiдчувае ­
те смак 'iжi, вiдрiзняете гаряче вiд холодного, тверде вiд
рiдкого . Очi сприймають свiтло, за 'ix допомогою ми розрiз­
няемо колiр предметiв, вiдстанi до них, 'ix форму, розмiри.
•
Травления - це подрiбнення 'iжi i перетворення П в орга­
нiзмi на розчиннi речовини. Зубами ми розжовуемо ·~'жу.
99

Язиком перемiшуемо П i визначаемо смак. Пiд дiею слини в
ротi ·1жа починае розчинятися. У у.~лунку i тонкому кишечни­
ку Ужа продовжуе перетравлюватися i крiзь стiнки кишечни ­
ка попадае в кров. Незасвоенi речовини проходять в товс­
тий кишечник й виходять назовнi через пряму кишку.
•
Щоб вiдчути смак будь-яко·, Ужi , П потрiбно розжувати, при­
чому вона переходить часто з твердо"~" в рiдку. Потiм вона
попадае на нервовi закiнчення язика, звiдки сигнали попа­
дають у головний мазок. Внаслiдок цього ми розпiзнаемо
смак Ужi .
•
Хребет е основою нашого тiла. Вiн складаеться з хребцiв,
сполучених мiж собою. 3 хребтом сполученi ребра, якi ра­
зом з грудиною утворюють грудну клiтку . Зверху хребет
сполучений з черепом . До грудноУ клiтки через лопатку i
ключицю приеднуються верхнi кiнцiвки - руки . До нижньоУ
частини хребта приеднуються кiстки тазу, а до них нижнi кi­
нцiвки - ноги. Робота м ' язiв полягае у тому, що вони ско­
рочуються та розслабляються . За допомогою м'язiв ми мо­
жемо рухати ногами i руками , тулубом i головою . Вони п ри ­
крiпленi до кiсток. Людина з дитинства повинна стежити за
правильною поставою тiла, коли вона ходить, сто"fть чи си­
дить за партою . Коли цього не дотримуватися, хребет ви­
кривляеться, людина стае сутулою, кособокою .
•
Шкiрою вкрите все тiло людини . Нею ми вiдчуваемо дотик,
тепло i холод. Шкiра захищае людину вiд рiзноманiтних
ушкоджень. Завдяки шкiрi в органiзм людини не проника­
ють бактерiУ i вода. Шкiра гладенька i еластична. Вана мае
жировi i потовi залози , якi змащують П.
9. Орiентування на мiсцевостi - це вмiння визначати основнi
сторони горизонту:
•
за допомогою припаду (компасу);
•
за Сонцем;
•
за забарвленням кори берези (бiлiша i чистiша з пiвденноУ
сторони);
•
на поодиноких деревах гiлки i листя густiшi з пiвденноУ сторони;
•
з пiвнiчно°J" сторони на деревах, пеньках, каменях росте
бiльше моху i лишайникiв;
100

•
мурашки будують мурашники в лici з пiвденно"i сторони дерев.
Орiе:нтацiя на мiсцевостi вiдбувае:ться за допомогою ком­
пасу. Повертай горизонтально на долонi компас так, щоб
синiй кiнець стрiлки повернувся на пiвнiч (Пн), а червоний -
на пiвдень (Пд).
1О. Пiвденний берег Криму розташований мiж Кримськими
горами i Черним морем . Вiн багатий на рiзноманiтну рослин­
нiсть. Ростуть у цих мiсцях бук, граб, дуб, ялuця. Тут добре
почувають себе рослини, якi завезенi з рiзних частин свiту:
кипарис, пальма, магнолiя, благороднuй лавр, олеандр.
Свое:рiдним е: i тваринний свiт. На Пiвденному березi Криму
водяться крuмськuй олень, рiзнi вuдu кажанiв, косулi, дuкi
кабанu, лucuцi, зайцi.
11. План - це зображення на nanepi вигляду предметiв звер­
ху. Малюнок цих предметiв вiдрiзняе:ться вiд плану тим, що
на ньому показано "ix вигляд збоку . При кресленнi на nanepi
плану великих предметiв: стола, кiмнати, будинку - "ixнi
розмiри зменшуй . А якщо предмети дуже малi i потрiбно на­
креслити "iхнiй план, то розмiри збiльшуй. Для збiльшення
або зменшення предметiв використовуй масштаб. Масштаб
(мiрило) показуе:, у скiльки разiв зменшено або збiльшено
справжнi розмiри предметiв.
12. План мiсцевостi - це креслення невелико"~' дiлянки земно"i
поверхнi, зроблене в певному масштабi. Yci предмети зо­
браженi за допомогою умовних знакiв . Для креслення плану
мiсцевостi необхiдно вимiряти вiдстань мiж предметами та
розмiри самих предметiв i зменшити ·ix за допомогою масш­
табу.
1З. Природнi зон и - територiальнi одиницi оболонки Землi,
якi характеризуються переважанням однорiдних природних
комплексiв i закономiрно змiнюють одна одну в певному по­
рядку. Зони простягаються широкою смугою вiд захiдних до
схiдних кордонiв .
На пiвночi Укра"iни проходить зона мiшаних лiсiв. Тут зима
холодна i снiжна. На пiвденному заходi теплiше i бiльше во­
логи. Тут ростуть широколистi дерева : бук, граб. Далi на схiд
ростуть дуб, береза, липа i осuка, з хвойних дерев - сосна,
101

ялuна, модрuна, пiдлiсок з кущiв - шuпшuна, терн, з
трав'янистих рослин - пiдснiжник, конвалiя, копитняк, бар­
вiнок. Навеснi в мiшанi лiси прилiтають зяблики, мухоловки,
шпаки. Тут живе багато звiрiв: козулi, барсуки, бобри, зайцi,
кроти i iжаки. У зонi мiшаних лiсiв на полях вирощують льон,
ячмiнь, картоплю, пшенuцю. Тут побудованi пiдприемства,
де переробляють деревину i виготовляють папiр, картон,
тuрсоплиту.
Пiвденнiше вiд зони мiшаних лiсiв розмiщена зона степiв.
Нерозораних степiв залишилося мало. На "fx мiсцi тепер поля
i сади. Лише в деяких мiсцях зберiгся цiлинний степ. Лiто тут
жарке, часто бувають посухи, холодна малоснiжна зима. На­
веснi, коли багато вологи, починають бурно рости , горицвiт,
тюльпан, перекати-поле, а також злаковi рослини ковuла,
тимофПвка. 3 тварин у степу живуть - коники, сарана; рiзнi
види жайворонкiв, курiпкu, перепiлки, мишi, полiвки, ящiрки i
черепахи. У степах вирощують пшеницю, кукурудзу, овочевi i
технiчнi культури . При зрошуваннi вирощують i вологолюбнi
рослини - рис, бавовник. Великi площi вiдведенi пiд сади i ви­
ноградники.
14. Сонячна система складаеться з дев'яти планет. Земля за
розмiрами посiдае п'яте мiсце , а за вiдстанню вiд Сонця -
трете. Найвiддаленiша планета вiд Сонця - Плутон, а най­
ближча - Меркурiй. Найважливiшою особливiстю нашо"f
планети е iснування на нiй життя, у тому числi й розумно"f iс­
тоти - людини.
15. Укра"iна - наша Батькiвщина. Вена розташована в схiднiй
пiвкулi i займае центральну частину €вропи. I-1 омивають з
пiвдня два моря - Чорне i Азовське. Укра"fна мае сусiдiв: на
сходi i пiвночi - Росiя i Бiлорусiя, а на заходi - Молдавiя,
Польща, Словаччина , Румунiя, Угорщина. Бiльша частина
Укра"fни мае рiвнинну поверхню.
102

ЗМIСТ
Передмова.. . ... . . .
................ ...... .. ... ... ..... ...... ... ....... ........ ... ......
3
ЧАСТИНА 1. YKPA°iHCbKA МОВА. .. .... ...... ..... ... ............ ..... ... ..... .... .... ... . 4
ЧИТАННЯ
Пам'ятка «Вчись читати правильно» .... ........... ........ .... ... .................. 4
Пам'ятка «Робота над текстом художнього твору» ... ... .... ........ ..... . 4
Пам'ятка «Вчись працювати з заголовком твору» ..... ...... .... .... ........ 4
Пам'ятка «Вчись читати виразно» ... ....... ..... ... .................. ..... ........... 5
Пам'ятка «Вчись заучувати вiрш напам'ять» .. ..................... ... ... ...... 6
Пам'ятка «Вчись складати план прочитаного твору» ...... .... .. ..... ... .. 7
Пам ' ятка словесного малювання ....... ... ... ........ ...... ......... .. .. ..... ........ 7
Пам'ятка «Перевiряй темп читання» ... .. ... ... .... ........... ... ................. . 7
Пам'ятка «Як готувати домашне завдання» ... .... ........ .. ...... .... ...... .... 8
Лiтературнi термiни. ...... ..........
..... ..... ........ .... .. ... ... .......... .. ....... 8
ВСЕ ПРО МОВЛЕННЯ ... ........ ...... .... ..... .......... .... .. .... ..... ..... ...
........ 12
Мова
.. ...
...... .. .. .....
....
.... .... ....... ... .. ... ..... .....
12
Мовлення. .. ..................... ........... ... .... ......... ..... ........ ....... ....... ... .. 12
Текст...
... .... .... . . ...
.
......... ....... .. .. ..... ... . ...... ... ..
..
13
Пам'ятка «Як готуватися до переказу» ....... ........ .. .... .... ..... .. .... .. ..... 15
Пам'ятка «Як готуватися до твору» ..... .... .. .. ....... ..... ......... ... ........... 15
Пам'ятка «Як працювати над твором» ...... ... .. ... .. ...... . , .. . .. . .. ..... .. ... 16
Пам ' ятка «Редагування тексту» .......... .. .. ..... ..... ........ ....... ... .. .. .. ...... 16
Пам'ятка «Правильно вимовляй» ........... ... ........ ...... ... ....... ............. 16
Загальнi правила культури мовлення й етики мовного спiл-
кування ... ..................... ........
........... ........... ...
........
17
Правила спiлкування з iншими людьми ...............
..... ...... .....
17
Правила слухання .... ........ .. .... .... ...... .. .... ...... ......
..... ..
18
Словничок мовленневого етикету (правила мовленнево"f по-
ведiнки) .............. .... ............ .... ..... .... .. ... ..... .... ... ... .. ............................ 18
Словничок синонiмiв ...... ...... ... ...... .. ...... .. .................. ...... ...... .. .... .. ... 19
УКРА°IНСЬКА МОВА .... .. ... ............... ... ..... .... ............. .......... .......... ...... ..... 22
Основнi мовнi термiни i поняття .. ...... .... .... .... .. .... ...... ...... ..... ... ..... 22
Словосполучення i речення ............ ....... .. .. ..... .. ..... .. ....... .... .... ..... 26
Схема усного разбору речення... ... ............ .............. .... .. ..... ..... 30
Схема письмового аналiзу речення ....... ..... .. .... ... ....... . ..... .... ...... . 30
Слово
... .. ........ ....... ....
.
...... ... ...... ..
.......... ... 30
Розбiр слова за будовою
.. ........ ...................... .. 33
Пам'ятка «Вчись переносити слова» .............. ...... ....... ............ .... ... 33
Части ни мови ... ....... ...... ............
......... .. ... ..... ........ ..... .. ... .. .... .. ....
34
lменник ........ .. .. .. ..... .. ... ........ .. ... .... ... ... ..... ..... ...... .... ... .... ...... ........... . 35
Прикметник
.. .... .. .. ..... ........ ... . .. .. ... ..
..
... 41

Числiвник ... ....... ................. ..... ....... .. ... ............. ... .......... ............... .... 44
Займенник ... ... ... ... .. .... ......... .. ...... .. .. .... .. ... ............ .... ........ .... ......... .... 45
Дiеслово ... ................ .. ..... ....... .... .... .. ..... ..... ... .......... .... .. .... .... .. ... ..... 47
Прислiвник .....
..... ... .. ... ....
. .. ....... ....... .. .. ........ ... ..... ..
......
50
Прийменник ....
.......... .... .... ..... ...
... ....... .. .... ... ..
...... ....
50
Звуки i букв и.......... .
..... ..... ............ .. ....... .................... ................. ..
50
Подiл слова на склад и....................
.................... ...... .....
52
Схема звуко-буквеного разбору слова ..... ...... ................... .......... .. . 52
Пам'ятка «Як користуватися умовними позначками» .... ....... .... ... ... ... .... 53
Орфографiя (правила правопису) ............... ...... ............... .. ....... .. ... .... ..... 54
Пам'ятка «Перевiряй швидкiсть письма» .... .. ............ ........ ...... ..... .......... 57
Говори i пиши правильно .... ........... .......... ...... .. .... ........... .............. ...... .. ... 58
Слова, правопис яких зазнав змiн згiдно з правилами 1993 року .... .... 59
Правила гiгiени читання i письма........... .................................. .
....
59
Пiдготовка домашнього завдання з укра'iнсько'i мови ....... ..... ..... ... ....... 60
Правило перевiрки ............. .. ........ .... ... ..... ............................. .. ....... .. .. .... 60
Правила списування речення або тексту .............. .. ..... ....... ..... .... .......... 60
ЧАСТИНА 2. МАТЕМАТИКА .. .... .. ... .... ........ . ........................... .......... ..... 61
Нумерацiя чисел ..................................................... ... ... .... .... ..... ... ............ 61
Арифметичнi дi'i над натуральними числами ... ...... ..................... ........ ... 62
Додавання .. .......... ...... ............................ ... ...... ........ ............ .... ....... 62
Вiднiмання ............. .. ... ................................................ .............. ........ 64
Множення .......... ... .. ... .... ... ... ... ... ........... .. ..... .... .... ....... .. ..... ....... ..... .. 67
Дiлення ......... ..... ... ... .... .. ... ... ...... .... .. ...... ..... ... .... .... ........ ..... ........ ....... 70
Величини .......... ... ..... ........ ..... ...... .. .... .. .......... ....... ......... ............ ...... .. .... .... 75
Дроби ................. ...................... .. ... ........... ............. ... .... ... .... ... ..... .. .... .. .... .. . 78
Вирази, рiвностi, нерiвностi ..... ............... ............. .. ................... ........ ....... 80
Геометричний матерiал ........... ........ ....... .. ...... .............. ...... ................ .... 82
Задачi ..... ... ................. ................ .......... ........... .. .......... ...... ............ ............ 86
Розв'язування задач, пов'язаних з пропорцiйними величинами .. 87
Розв'язування задач на рух ............................. ... ................ ........... .. 89
Прийоми обчислень ............. ........ .......... ... ..... .. .. .. ... ... ......... ... ..... .. .... ..... .. 90
ЧАСТИ НАЗ. ПРИРОДОЗНАВСТВО ....... .. ........ ........... .......... .... ............ 91
Характеристика nip року .. ... ... ..... .... .. .. ...... ... ... ...... ......... ...... ............ 92
Порядок вивчення росли ни... . ..... .. . . ..... ... ...... .... ...... ...... ......... ... 92
План характеристики корисно'i копали ни ................ ... ... .. ......... .. .... 92
План характеристики природно·~ зон и ............... .... .. ........... ........... 92
Як готувати домашне завдання ............. .. ............................. ......... 92
Природничий матерiал. 3 (2) клас ................ ... ............ ............... 93
Природничий матерiал . 4 (3) клас ... .... .... ... .... ..... .. .... ....... .. ..... 96

..___

.
г;: ;,
• ◄~~
11rliofgiuukи & тюсzбuиkи JJ
gJJefuoпiль