/
Author: Блюсъ М.
Tags: древний и античный мир международные отношения древний рим цезарь галльская война
Year: 1908
Text
' вЦО
\ЪдПЫІ САЕ8АКІ8
' і СОММЕЫТАЯ'ІІ **•* •
ОЕ ВЕЕЕО .СДЬЕІСС
ТЕКСТЪ
СЪ
ОБЪЯСНИТЕЛЬНЫМЪ СЛОВАРЕМЪ
ИЗДАЛЪ
ДЛЯ УПОТРЕБЛЕНІЯ ВЪ ГИМНАЗІЯХЪ <
Цпма 1 р» 40 к.
М. ы 7ТТООПЕ, --
I НАБИНЕТ IК«. ФШШПШ I _____
ѵ ___________[Фцлрлогич, ф-тв МГУ}
ИЗДАНІЕ В О СЫИ 017”™ ' 1 "“т
МОСКВА.
Типографія Г. Лиссиера и Д. Собьо.
Воздвджвцка, Крзсіанойдвиж. пар., д. Дцссяяра
1ЭО8,
Предисловіе.
Предлагаемый текстъ автора перепечатанъ изъ изданія: С. ]и1іі Саезагіз Соштепіагіі сіе Ьеііо СаІІісо, • егкіагі ѵоп БгіесігісЬ Кгапег. ЕІЙе ѵегЪеззегГе АиЯа^е ѵоп \Ѵ. ПіпепЬеіг^ег. Міі еіпег КагГе ѵоп Саіііеп ѵоп Н. Кіерегі. Вегііп, \Ѵеі(кпапп8сЬе ВисЬЬапс11ип§;. 1879.— Въ Приложеніи отмѣчены важнѣйшія изъ отступленій въ чтеніи текста, встрѣчающихся въ изданіи: С. ]п1іі Саезагіз СоштепГагіі Не Ъеііо Саііісо. Іп пзит зсЬо-Іагит гесо^поѵіі Вегпагсіиз Піпіег. Ьірзіае, іп аесІіЬиз В. С. ТеиЬпегі. МОСССХС.
, а • М. Блюсть.
ПРЕДИСЛОВІЕ.
Планъ и устройство словаря остались тѣ же, что и въ первомъ изданіи. Измѣненія состоятъ въ слѣдующемъ: при словахъ, встрѣчающихся въ комментаріяхъ Цезаря о Галльской войнѣ въ одномъ только значеніи или въ нѣсколькихъ, составляющихъ не болѣе, какъ одну группу, безъ особой надобности никакихъ цитатъ не приведено. При словахъ, отличающихся многообразіемъ значеній, каждое значеніе сопровождается ссылкою не болѣе, какъ на одно или два изъ ближайшихъ мѣстъ, встрѣчающихся при чтеніи автора. Отдѣльныя мѣста (фразы) остались выписанными большею частью лишь въ тѣхъ случаяхъ, когда требовалось показать видоизмѣненіе значенія словъ, способъ перевода, объяснить содержаніе мѣста и т. п. При именахъ существительныхъ, прилагательныхъ и глаголахъ обращено въ словарѣ больше вниманія на ихъ синтактическое употребленіе, чѣмъ фразеологическое, такъ что ученику предстоитъ самостоятельно слѣдить, на основаніи текста, за фразами, относящимися къ каждой изъ названныхъ частей рѣчи, напр. при именахъ существительныхъ отмѣчать всякій разъ соединяющіяся съ ними у Цезаря имена прилагательныя и глаголы, при глаголахъ — встрѣчающіяся при нихъ подлежащія, дополненія, предложныя выраженія и т. д.
Въ распредѣленіи матеріала, преимущественно въ отношеніи предлоговъ, союзовъ и мѣстоименій (із, ігіс), сдѣланы въ видахъ педагогическихъ соотвѣтственныя перемѣщенія и упрощенія. Въ особенности имѣлось въ виду, чтобы все то, что относится къ пониманію и переводу цѣлыхъ предложеній и періодовъ, не было разрозненно по отдѣльнымъ статьямъ словаря, а приводилось, по возможности, вмѣстѣ и номѣща-
IV
лось въ отдѣлахъ тѣхъ преимущественно лат. словъ, значенія которыхъ большинству учениковъ предполагались менѣе извѣстными.
Въ предисловіи къ 1-му изданію словаря приведены были изъ сочиненія: „Сгутпа8Іа1раейа§’о§'ік ѵоп Бг. ВоіЬе, х^ѵеііе АнДа^е, біпй^агі, 1874, между прочимъ, слѣдующія слова: Нельзя считать время потеряннымъ, если въ теченіе класснаго урока нѣсколько минутъ преподавателемъ посвящается на то, чтобы объяснить ученикамъ, какъ должно пользоваться словаремъ® . Къ этому считаю умѣстнымъ присоединить сказанное о заучиваніи значеній лат. словъ въ сочиненіи: „2пг Ке-ібпп Дез ІаіеіпізсЬеп ѴліеггісМз“ ѵоп Бг. РегіЬеЕ, Вегііп 1874, ра&. 11: „Заучиваніе словъ облегчается, если оно сопровождается яснымъ представленіемъ о томъ предметѣ, который означается даннымъ словомъ®. Другими словами, заучиваніе словъ облегчается путемъ запоминанія соотвѣтственныхъ имъ фразъ, встрѣчаемыхъ въ текстѣ автора. Такъ, напр., значеніе имени существительнаго саезрез усвоивается памятью тѣмъ легче, если съ нимъ соединяется отдѣльное представленіе о томъ предметѣ, который означается словомъ саезрея, т.-е. при помощи, напр., фразы: ^ІаДііз саезрііез сігсншсісіеге V, 42; или, напр., значеніе глагола іпсИагі, если запомнить фразу въ текстѣ IV, 25: паѵез гетіз іпсііагі. Фразы, относящіяся къ данному слову, ученикъ сохранитъ въ памяти въ томъ случаѣ, если къ заучиванію словъ онъ приступитъ уже послѣ того, какъ имъ вполнѣ усвоенъ переводъ того отдѣла текста, который заданъ на урокъ. Фразы, болѣе трудныя, т.-е. представляющія по содержанію своему или способу выраженія какую-либо особенность, и не легко запоминаемыя, должны быть записываемы въ тетрадь. Если значеніе слова, къ которому относится данная фраза, встрѣчалось раньше при чтеніи автора, и разъ уже записано1 въ тетрадь, то всякій разъ, какъ встрѣтится новая, относящаяся къ нему фраза, она къ нему же и будетъ приписываться. Мѣсто въ тетради, гдѣ записано то или другое лат. слово, легко отыщется, если ученикъ всякій разъ, когда выписываетъ значеніе слова, въ то же время подчеркнетъ карандашомъ въ словарѣ указаніе Фоотвѣт-
ственной ему книги и главы „Комментаріевъ®, и если нѣть такого указанія, сдѣлаетъ отмѣтку на свободномъ полѣ словаря. При выписываніи словъ предлагается оставлять въ тетради свободное поле въ размѣрѣ приблизительно одной трети каждой страницы для того, чтобы имѣть затѣмъ мѣсто для записыванія фразъ, относящихся къ отдѣльнымъ словамъ.
О методѣ заучиванія значеній словъ посредствомъ группировки и репетиціи относящихся къ нимъ фразъ (^гиррігепсіе или авзосіігепсіе КереііііопзпіеІЬосІе) см. Пг. Негтапп РегіЬез 2иг ЕеГогт сіек ІаіеіпізсЬеп ПпіеггісЫв, Вегііи 1873, ра^. 86.
Вмѣсто „введенія® см. въ словарѣ статьи: Саезаг, ОаШ и Саіііа (о жизни Цезаря, его сочиненіяхъ и о состояти Галліи во времена Цезаря).
Издатель.
ОБЪЯСНЕНІЕ СОКРАЩЕНІИ И ЗНАКОВЪ.
фт™ поставленныя при глаголахъ, показываютъ соотвѣтственныя спряженія.
Къ прилагательнымъ 3-хъ окончаній на пя, а, шо, вмѣсто этихъ окончаніи, приставлено число 3. При цитатахъ цифры римскія означаютъ книгу, арабскія — главу сочиненія. При глаголахъ 1-го спряженія правильное рег^есішп и зиріпнт
не показано. При выставленіи знаковъ количественныхъ предполагалось извѣст-
нимъ правило, гласная передъ гласною коротка.
аЫ. . аЫаНѵив. іпіепз. = іпіепвіѵит (ѵегЪит,
аЫ. аЬб. = аЫаііѵиз аЬзоІиіив. гл. съ усиленнымъ
аЪз. = аЬкоІиіе (безотносительно, іпіг. значеніемъ).
т.-е. безъ прямого до- = іпітапзПіѵит.
полнеиія). №. = тансиііпит.
аЪаіг. — аЪзігасіпш. п. = пеиігит.
асс. = ассизаѣіѵив. пот* = поттаііѵиз
асс. с. іп/. — ассизаііѵиз сит іпйпіііуо. рагііс. = рагіісіріійп.
шіі. = абіесііѵит. рагііі. = рагШіѵив.
асіѵ. — айѵегЪіит. раз$. = раззіѵит.
с. . - сотшипе (^епив). рег/. = регГесіит.
сотр. = сотрагаііѵиз. ріиг. = р1игаіі8.
сопсг. = сопсгеіліт. ргае$. = ргаеГаііо (предисловіе
сопі. = сопіипсііо. къ VIII книгѣ).
сопісіѵ. = сопіипсііѵиз. ргаер. = ргаеровіііо.
Иаі. — іаѣіѵпз ргаея. = ргаезепя.
Ле/есі. = «ІеГесііѵпт, ргоп. = ргопошеп.
Нет&і. сіер&п. = (Істіпиііѵипі. зс* = всііісеі (подразумѣ-
= беропепз. вается, именно).
СІІ8ІГ. = йізігіЬиійѵит. $іпд. = зіщрііагіз.
/ = йетіпіпит. ^ч.- = зециепііа.
/геди&пі. = &ециеаіаі;іѵит (ѵегЬит, зиЬзі. = зиЬйіапііѵиш.
гл. учащательный). зѵрегі. = вирегіаііѵиз.
дсп. = §епеііѵиз. ^Ар. = зиріпит.
інскоаі. — іпсЬоаііѵит (ѵегЪит, іегт. 1. = іегтіпи5 іесЬпісиз (вы-
іпОесІ. гл. начинательный). раженіе, присвоенное
= іийесІтаЬіІе. какой-либо наукѣ или
іпіе,/. — іпйейпііит. какому-л. искусству).
ішііс. = тйісаііѵиа. ігапа. = ігапзіѣіѵпт.
безл. = безлично. = нынѣ.
вл. въ осѵб. = вмѣсто. = въ особенности. отт. перен. = оттуда. = переносно.
съусил. зн, «ъяз.военм • = въ усиленномъ значеніи. . = въ языкѣ военномъ. протиѳоп. . = противоположное. — сличи.
до Р. X. = до Рождества Христова. см. = смотри.
мепюн. = метонимически, т.-е. по- собств. = собственно.
средствомъ замѣны одного имени другимъ, выражающимъ родственное понятіе.
(*) Остальныя сокращенія понятны сами по себѣ.
означаетъ, что слово одинъ ніяхъ Цезаря. разъ только встрѣчается въ оочине-
— значаѳтъ, что мѣсто переведено не дословно, а по смыслу.
I
СЛОВАРЬ
1) сокр. римское предъимя (ргаепо-шеп) Апіпз. — 2) а. й. = апіѳ біет. ц аЬ, аЪз, ртаер. съ аЫ. (аЫ въ соединеніи съ іе V, 30), отъ 1) о мѣстѣ: а) для означенія направленія, на вопросъ: откуда: отъ, съ (съ род.); е> осоо. при глаголахъ, означающихъ движеніе; при названіяхъ городовъ: отъ изъ-подъ, изъ окрестностей) I. 10. VII, 43.—Ь) при глаголахъ: отдѣлятъ, удалять, бытъ отдалену и т. и. на вспросъ: отъ кого, чего: отъ; въ соединеніи съ аЫ. жепзигае, при опредѣленіи разстоянія, если мѣсто, отъ котораго считается разстояніе, ясно изъ предыдущаго=въ разстояніи, въ, на: а тіІіЪпз развиит (Іио-Ьн8, на разстояніи днухъ тысячъ шаговъ, или въ двухъ тысячахъ шаговъ V, 32; сл. II, 7. VI, 7; аЬ іапіо зраііо, н а так омъ болыпомър аз стояніи 11,30: съ обозначеніемъ, для большей ясности, самагояйста: ех еоІосо аЬ' тіИЬпз раззшіш осіо IV, 22; перен. при глаголахъ: іеГепсіо, ргоІиЬео, іетрего и т. п. (аЫ. зерагаііопіз).— с)отъ, съ, со стороны; обозначаетъ сторону,съкоторойчто-ннб. дѣлается, находится, или гдѣ пто-ниб. происходитъ, лежитъ и т. п.; въ этомъ случаѣ по-русски часто переводится предлогами: у, вгь, на (на сторонѣ), см. е, ех 11, 23. III, 22идр., аЬ Зедиапіз, съ той стороны (на той сторонѣ), гдѣ живутъ I, 1; а рогіа, у воротъ II, 24 и др.; а йехіго согни, на правомъ крылѣ I, 52 (см. рагз); а Іаіеге, съ фланга (на фдангѣ) III,29; апотіззіто а^тіпе (поппиШ аѣпоѵіз-5пш8), въ арьергардѣ I, 23.11,25; аЬ інйпю (а тейо соііе, аЪ ІаЬгіз, аЬ гатіз), см. ініегиз, тейпа и т. д.; перси, ео стороны = въ отношеніи,
с. Д. Сав5. Сошт. йе Ьеііо баіі.
см. ІаЪого и іпігііиз, —2) о времени: а) отъ, съ, начиная съ I, 26 и др.; также при существ,, которыя сами но себѣ не означаютъ мѣры времени: а риегів, см. риег. — Ь) вслѣдъ за, тотчасъ послѣ И, 25. V, 45. — 3) въ другихъ отношеніяхъ служитъ для означенія: а) лица или олицетворяемаго предмета,какъ виновника дѣйствія (аЫ. аисіогіз), при глаголахъ страдательныхъ или принимаемыхъ въ смыслѣ стр адательвыхъ (по-русски обыкновенно не переводится) I, 21. III, 13. V, 34 и др.; ассійіі (=Яі) аЪ аіідпо I, 20; зе ііа а раігіЬив йіаі-сіззе (=іп8іііиі05 еззе) 1,13; ітрегіа регіегге (=быть управляемымъ) аЬ аііцио, см. регіего. — Ь) причины, источника, основанія: Ій во а Саііісіз агтіз со^поѵізве, заключилъ (узналъ) по оружію (со^поесеге обыкновенно употребляется съ творит. безъ пред* лога или съ предлогомъ ех) I, 22. -* 4) въ сложеніи: от- (о-, у-).
аЪ-йОх йііипі, 3. 1) удалять, отсылать: аіідиеш (саггоз) іп вііѵаз V, 3. ѴП, 18; зе, удаляться, отступать, искать убѣжища I, 12. IV, 18 и др.; соріаз рапіит аЬ ео Іосо аЪ-йііаз сопйіііішпі, въ нѣкоторомъ отдаленіи отъ этого мѣста VII, 79.— 2) скрывать, прятать; рагііс. аЬ-бііив съ іи с.аЪІ. 11,19; аЬйіі іпіаЬег-насиііз, уединившись 1,39; какъ айі., о мѣстности = уединенный VI, 34.
аЪ-ййсо, хі, сішп, 3. отводить, уводить: аііцнет іп вегѵіілііеш I, И.
аЬ-ео, іі, йшп, 4. уходить: ех соп-вресіи, скрываться изъ виду VI, 43.
, аЫсіо, івсі, іесішп, 3. [аЪ-іасіо] отбрасывать, сбрасывать, бросать: агша , IV, 15. 37; іга^иіаш шіга пніпіііо-пет V, 48.
1
аЪіев — асскіо.
2
аЪіез, ёііз, Г- ель V, 12. .
аЪ-іпп&о, пхі, дсіиіл, 3. отпрягать; перен. отдѣлять, удалять: аЬіилеіиз ЪаЬіепиз VII, 56*.
аЪвсідо, сібі, сіешп, 3. [аЬз-саело] отрѣзывать, отрубать: Гилез III, 14; ігипсо8 агЪогиш ѴП, 73.
аЬзепз, см. аЬзиш.
аЪ-вішІІів, е, непохожій: под аЬзі-шіііз Сопла III, 14*.
аЪ-аівіо, зШі, —, 3. отступать, отставать, уходить, удаляться: аЬ ві^піз V, 17*.
аЬ-воІѵо, зоіѵі, 80ІИІШП, 3. отвязывать, освобождать; гейрен. приводить что-л. къ развязкѣ (къ окончанію), оканчивать: орега ѴПІ, 15*.
абаПлео, ѣіллі, іеліпш, 2. [аЬз-Іелео] 1) удерживать: зе сіЬо, воздерживаться VIII, 44.— 2) іпіг. удерживаться: ргоеііо I, 22; а шйііегіЬпв аЦие іпі’апііЪиз, щадить VII, 47.
аЪв-ітаЬо, хі, сіиш, 3. оттаскивать, отвлекать, уводить насильно VII, 14. 42; ІіЪегоз аЪ аіідпо, силою уводить (отнимать) III, 2.
аЪ-зиш, аГиі, аЬеззе, 1) не быть (налицо, см. (іезшп); отсутствовать: а сазігіз ѴЦ, 9; слт ірзе аЬеззеі, когда его самого не будетъ (въ случаѣ своего отсутствія) V, 5; аЬзеліе аіідио, въ отсутствіе кого-либо III, 17. V, 7. ѴП, 1. — 2) отстоять, быть отдаленнымъ, находиться на какомъ-либо разстояніи отъ чего-ниб.: отніа дпае аЪзипі, все находящееся вдалекѣ, все издали VII, 84; пои Іоп^е а йпібпз аЬеззе I, ІО; Іощрз-зіте а сиііи аЦле Ьлтапііаіе рго-ѵіпсіае, слі. йитапііаз; съ аес. или аЫ. мѣры разстоянія: раззпз зехсеп-іоз I, 49; сл. II, 6 и др.; тіІіЬлз равзишп диаіШог I, 41; ы. I, 22. 23 идр. — 3) о предметахъ отвлеченныхъ^ дѣйствіяхъ и состояніяхъ: быть далеко, недоставать: зизрісіо лон аЪеві,, см. визрісіо; лол тлиііщп аЪезі аЬ ео, дшл, немногаго недостаетъ до того (дѣло близко къ тому), чтобы V, 2; педие Іол^іиз аЬе8зѳ,диіп (предстоитъ то, что) ргохіша лосіе Заѣілиз ех сазітія ехегсіішл ейисаѣ (Іол^іиз, далѣе, позже — сотраг. по отношенію къ ргохіша посіе) = именно (непремѣнно) въ ближайшую ночь Сабинъ выведетъ свое войско изъ лагеря
III, 18 (сл.обороты,служащіе для описанія нарѣчія: піЫІ аЬезІ, дпіл=но всякомъ случаѣ;лол тиПпт(рапІиш) аЬезІ, дпіп = едва не, чуть не).— 4) въ усиленномъ значеніи: а) быть далекимъ, чуждымъ для кого-нибудь (аііслі): аіісиі 1он§е аЬеззе = нисколько не помогать I, 36. — о) находиться далеко отъ чего-ниб.—быть свободнымъ отъ чего-ннб.: арегісціо, быть внѣ опасности II, 11.—с) деп-жаться въ сторонѣ отъ чего-ннб., . участвовать въ чемъ-либо: а соисіііо (іоіо Ъеііо) VII, 63; а солві1іо(а Ьеііо), VI, 3. 14.
вЪ-плбо, 1. [ипйа, волна] разливаться; перен. изобиловать: аіідпа ге ѴП, 14 и др.
ас, см. аіцие.
асссйо,- сеззі, сеззшл, 3, [ай-сесіо] 1) приступать, подходить, приближаться: ргоріпз I, 42. 51 и др.— 2) перен. прибавляться, присоединяться: ай знзрісіолез I, 19; ішс IV, 22. VII, 46 (см. диіздиіз);” Кепіиз зіікіішп ассеззіі;, усилилось рвеніе, явилось больше рвенія, рѣшимости II, 7; (Ішс) ассейіі съ слѣд. цискі, къ этому присоединяется то (обстоятельство, основаніе), что Ш, 2. IV, 16. V, 6; также съ иі, особенно въ смыслѣ ргаеіегеа ассійіі, лі 111,13. аесеіёго, 1. [аб-сеіего] ускорять, тіт.
спѣшить VII, 87.
ассІ(1о. ійі, — , 3. [ай-сабо] I) припадать, попадать, падать, (на что-л.), въ особ. о стрѣлахъ, дротикахъ III, 14. 25; о внѣшнихъ впечатлѣніяхъ (ай оспіоя, аигіЬлз ассійеге): Ьозхі-Ьи.% попадать на глаза VIII, — 2) перен. <з л у ч а. т ь с м. происходить. приключаться (большею частію о происшествіяхъ, поражающихъ непріятно) I, 14. 30 и др.; диой ассійіѣ, что дѣйствительно случилось IV, 31; содіга оріпіолет (іисоттобе), имѣть исходъ III, 9. V, 33; 8і іѣа ассійат, если бы дѣло дошло до этого VII, 74; лі (пш ассійіі, какъ (= такъ именно) случилось и въ этотъ разъ VII, 3; часто безлично: асскііі:, иі IV, 29. V, 23 и др, — 3) съ дательн. аіісш; а) о бѣдствія, несчастій и т. п.: случаться съ кѣмъ-либо, постигать кого-ниб.
I, 31. V, 39 идр.; въ выраженіи:-
ассійо — асіѳя.
3
зі диі<і ассібаѣ (ассійѳгеі и т. д.) съ мѣстоименіе неопредѣленное служитъ для описанія существительнаго, обозначающаго какой-нибудь непріятный или несчастный случай (наказаніе, пораженіе, неудачу, смерть) I, 18. 20 и др.—Ъ) о благопріятныхъ обстоятельствахъ; доставаться на долю II, 35; Гаснііаз аііепі асснііі, представляется VII, 44.
асеідрд, сісіі, сідипі, 3. [аб-саейо] подрубать: агЪогез VI, 27; перен. эн обезсиливать,уменьшать: соріае ассі-зае зипі VIII, 31.
аееіріо, сері, серіиш, 3. [ай-саріо] 1; принимать: аіідпетіп 4е<іігіоцеіп, см. бейіііо; съ асс. именъ отвлеченныхъ = соглашаться, довольствоваться, признавать; яаѣідіасііо-пет (сопйісіопеіп, ехсизаііопет)1,41. II, 15 п др.; ассерінд, какъ а&і. пріятный. любимый, угодный: рІеЬі I, 3.— 2) п о.іу чать: оЪзічіез (соріаз аЪ аііцпо. шикішп I. 14. Ш. 3. 17 і! др.; ІіЬеггаіет а таілтЪп$, наслѣдовать III, 8. ТІ(. 1;оио5 ет днаш Ьшпііез ассеріззег. какими онъ ихъ нашелъ (засталъ и въ какомъ состояніи униженія VII, 54; аіідиісі ассе-рішп геі’егге. см. гейго; въ оеоб. а) въ дурную сторону; ѵиіпцз I, 48; о/ппі. понести, переносить, терпѣть: саіатііаіеіп аЬ аіідио (іпіитіапі, бе-штептит п д.) I, 31. II, 33. V, 22 и др. —Ь) слышать, узианать VI, 20. 25; аіідпет і’атб, знать кого понаслышкѣ (по имени) VI, 21. — с) заимствовать, выучиваться у кого чему: бізсірііпаш аЪ аіідио I, 40.
ассііѵів. е, [аЛ-сІіѵиз] ндіЗДй въ гору, возвышающійся: Іосиз ассііѵів сітсііег тШе разЕиз(асс. протяженія) III, 19.
ассііѵііаз, аііз, [ассііѵія] возвышеніе, подъемъ II, 18*.
Ассо, Опія, предводитель сеноновъ VI, 4. 44. VII, 1.
ас-сопішйбо, 1. 1) прилаживать, надѣвать: інзіиша II, 21.—2) перен. приноравливать, устраивать сообразно съ чѣмъ: рііррез ай та^пі(.иііпѳт Йисіишп III, 13; ассоттобаіиз, какъ геіідна ассоттойаііога, лучше устроено III, 13.
асспгаіс, [аб-сиго] айѵ. заботливо: ассигаішк, слишкомъ заботливоѴІ,22.
ассигго, спсигті и сиггі, сигяшп, 3. [аб-сигго] прибѣгать, прискакать: аб аіідцетііі, 5; одно абшіззо 1,22.
ассйно, 1. [аб-саиза] обвинять, отдавать подъ судъ I, 19. VII, 20; = жаловаться, порицать: аіідиет §таѵі-іег, съ слѣд, циой I, 16.
асег, астія, асте, острый, перен. сильный: асетгітае іѳшрѳяіаіея VIII, 5; сегіатѳн жаркій, ожесточенный ѴІП, 28.
асегЪе, асіѵ. горько, перен. горестно, прискорбно; асегЬіця, слишкомъ тяжело VII, 17.
асегЫіав, аѣіз, /. [асегЪия] горькость, горечь; перен. горе, бѣдствіе VII, 17.
асегЬиз, 3. горькій; перен. горестный, прискорбный, печальный VII, 14.
асегѵпз, і, т, куча: агтогшп II, 22. Л&М -₽і, (в™- асіе II, 23)/. 1) острве, лезвее; перен. острота, быстрота, проницательность: оспіогцт I, 39.— 2) о войскѣ: а) боевая линія, боевая колонна: ргіта (іегііа) I, 25.32,• йиае аеіез VII, 67. — Ъ) боевой строй, боевой порядокъ; войско, готовое къ сраженію. — Важнѣйшій боевой строи, во времена Цезаря, состоялъ въ ігіріех аеіез,т.-е.легіонъ выстраивался когортами (см. соііогя) въ три линіи такъ, что 4 когорты, поставленныя въ разныхъ другъ отъ друга разстояніяхъ, составляли первую линію, затѣмъ съ тѣни же разстояніями 3 — вторую и 3—третью. Въ каждой линіи разстояніе между когортами равнялось протяженію нхъ фронта. Когорты всѣхъ трехъ линій представляли шахмаіное расположеніе:
[Каждый изъ поиіщпякыіъ прнмоугольнивооі раздѣлена и* С клѣтокъ, сообразно сь составоиь иоі орты. Когорта состояла изъ 3 наано; донъ, п&вдни по 2 цйдтуріщ С-** 1е§ю].
1*
4
асдиіго — ай.
Если на полѣ битвы когорты первой линіи не выдерживали боя, то онѣ отступали назадъ въ промежутки второй линіи, которая ныступалі впередъ, проходя черезъ промежутки первой.Когорты третьей линіи составляли резервъ I, 25. 52. Въ двѣ линіи (йиріех асіез) выстраивался легіонъ въ томъ случаѣ, когда требовалось выставить длинный фронтъ, или же не представлялось надобности въ резервѣ и предполагалось рѣшить дѣло однимъ ударомъ (см. шапірпіиз): ігіріех асіез I, 24. 29 и др.; йиріех III, 24; шебіа асіез, средина строя (дентръ) въ противоположность къ йехігит и зіпійігпт согпи III, 24; асіетіп8ѣгиеге,іп8Ііі;иеге,еоп8іііиеге, йіщеге, см. іпзігио, іпеіііио и пр.; Іе^іопез іп асіе сопзіііиѳге IV, 35.— с) бой, сраженіе: іп асіе йітісаге, въ открытомъ полѣ VII, 64; сл. VII, 1. 29; іпіег асіеш ѵегзагі, въ пылу сраженія I, 52.
асциіго, зіѵі, зіішп, 3. [аі-диаего] пріискивать, пріобрѣтать: пі аіі-дпііі ас^пIгегеі, чтобы пріобрѣсти дѣйствительную (положительную) выгоду VII, 59.
асгііег, айи. сильно, упорно, съ жаромъ,съ ожесточеніемъ 1,26.52 и др.
асіиагіив, 3. [а^о] легко приводимый въ движеніе, скорый, легкій: паѵез, легкія требныя суда V, 1.
аейіоз. 3. [асио] острый, остроконечный: кибед V, 18; ѵаііі VII, 73.
ай, ргаер. съ асс. къ, до: 1) о мѣстѣ: а) къ; при глаголахъ: итти, отправляться и т. п. I, 22. V, 43 и др.; при названіяхъ городовъ означаетъ направленіе движенія къ извѣстному мѣсту или окрестностямъ его I, 7. VII, 41. 79; въ непріязненн. отношеніи — айѵегзпз (противъ) I, 21. II, 2. 5 и др.; при глаголахъ: быть рас-ноложену, обращену и т. п. 1, 4. ІП, 29 и др. — Ъ) до: при глаголахъ: простираться, доходить н т. п. I, 1. | II, 19. — с) сходно по значенію съ предлогомъ арпй: при, у (близъ, । подлѣ, подъ): а4 ітрсіітепіа I, 26; .* еззѳ ай Нізрапіат (Сепаѵат, таге, аіідиет) I, 17. 31. V, 22; а4 ехег-і сііит V, 53. VII, 5; аб типіѣюпез
I V, 44; а<і іпіііит зііѵае VI, 10; а<і
АІезіат VII, 68; а<1 отпез (иііітаз)
паііопѳз III, 9. IV, 16.— 2) о времени: а) къ =въ (показываетъ наступленіе опредѣленнаго срока): а<1 сегіат йіет, къ извѣстному сроку V, 1; г4иат а<і (ііет, въ какой срокъ VI, 33; асі Леш, въ (назначенный) срокъ И, 5. VII, 77; ай Ібиз I, 7; ай іетрпз, въ надлежащее время IV, 23; аірозігетит,наконецъ VIII, 43; = около, предъ, подъ: ай ехіге-тпат огаііопет, подъ конецъ рѣчи VII, 53.—Ь) до: а4 ѵезрегпт (тпі-Іат посѣет, зоііа оссазшп} I, 26. VII, 80; ай Ьос (іб) Іетрпз, си. іет-риз. — 3) при числовыхъ опредѣленіяхъ: до; а)= около, приблизительно I, 4. 5. II, 4; ай питегпт <}иаі.іиог шіііит,числомъ до—1,15; въ смыслѣ нарѣчія = сігсііег: ай Ьотіпшп тііі-Ьиз (ріаігиог II, 33.—Ь) показываетъ, число,докоторагопростирается количество чего-ниб.: а<1 пиши отпез, всѣ до единаго, всѣ безъ исключенія IV, 15. V, 37 и др.; ай пшпегит, см. питегиз. — 4) въ другихъ отношеніяхъ показываетъ: а) цѣль, назначеніе, отношеніе: къ, для; въ отношеніи I, 5. 36. 51 и др.; ай (на) отпез сазпя IV, 31. VII, 65; аі а^егет (подразум. Гасіепсіит) III, 25; асі ярет, для того, чтобы (ихъ) обнадежить IV, 16; сл, IV, 19 (айіаіі-(іетп); ай ри^паш III, 25; аІ саіаг тіШез регГегешіая, въ отношеніи (въ дѣлѣ, въ, при) III, 19; при іпіег-езі предлогъ ай показываетъ то, для чего или по отношенію къ чему что-либо важно: тадпі іпіегѳзі а4 оріпіо-пет Оаіііаѳ, краткость выраженія = для того, чтобы поддержать высокое мнѣніе Галліи (о могуществѣ Рима) VI, 1; піЬі! ай сеІегНаіет зіЬі геіі-дпі Гесегиоі (употребляя способъ выраженія утвердительный взамѣнъ отрицательнаго) = онн сдѣлали все возможное, что касается скорости, т.-е. употребили всѣ силы пли все возможное усиліе, чтобы поскорѣе добѣжать (какъ дословно’ си. пііпі) II, 26; часто съ с ги> . н дег іпсііѵ. для выраженія пѣли I, 18. IV, 23 и др.; при глаголахъ: препятствовать, мѣшать пт. п.: для, къ, при, въ I, 25. II, 25 н др. — Ь сообразность, побудительную ирпчпн}. сообразно съ, по I, 36. IV, 5. 17 и др.; ай
ай-аедио — айі^о.
5
ішпс тойпт, слѣдующимъ образомъ II 31. Ш, 13 я ДР-! ай сіатогѳт, на крикъ IV, 37; гезропйеге ай Ьаес, на это I, 36. II, 32 и др.; ай ітре-гаіит, по приказанію, на призывъ VI, 2. — 5)въ сложеніи: при; показываетъ наклонность или привязанность къ чему-л.
ай-веди о, 1. 1) приравнивать, уравнивать, дѣлать равнымъ: тоіез тоѳ-піЪпз III, 12. — 2) равняться, быть равнымъ, съ асс.: аііііпйіпет, достигать II, 32. VII, 22; аіідпет дгаѣіа VI, 12 (подразум. вян. дополненія Аейпоз); спгзит аііспінз, на бѣгу (ходу) поспѣвать за кѣмъ, не отставать отъ кого I, 48. V, 8.
ай-апю, 1. полюбить, прельститься: адгоз I, 31*.
айс..,, см. асс...
ай-йо, йійі, йііит, 3. придавать, прибавлять, присоединять VII, 41. 45; Ьпс (= Ьіз) едпііез VII, 64; йііі^епііае зеѵѳгііаіет VII, 4; аЪзоІ, аййеге ай орега, дѣлать прибавленія 4VII, 73;прибавлять (въ разсказѣ)ѴП, 1;аййипійетогіе8аЬіпі,прибавляютъ извѣстіе (притомъ сообщаютъ)V, 41.
ай-ййсо, хі, сіиш, 3. 1) притягивать: Іппёз III, 14. — 2) приводить: аіідиет I, 42. II, 5 идр.; ехегсііпт ай аіідиет (противъ) II, 1.—3) перен. а) доводить до извѣстваго состоянія: зе іп еат сопзиеіпйіиет, пріучить себя къ тому IV, 1. — Ь) побуждать, склонять: ай Ьеіішп зизсіріепйшп ѴП, 37; ай сопйісіопез расіз VIII, 3; раез.съ слѣд. иі 1,31; съ іп/.VIII, 19; рагііс. аййисіиз (часто для описанія аЫ. саизае, с.ч. репиоѵео): Ьіз тѳЬиз 1, 3. 11. III, 18; рийоге аййисіиз =. отъ стыда I, 39; еогит ргесіЬиз = по ихъ просьбамъ I, 16; аисіогіѣаіѳ (зрѳ, песеззіѣаіе и т. п.) I, 33. IV. 6. VI, 12 и др.
1. ай-ео, іі, йиш, 4. 1)шттикъ кому или чеиу-няб., приходить, посѣщать, подходитъ, приближаться, приступать: ай іпііішп зііѵае VI, 25; іііо IV, 20; раіі аіідиет айіге ай зе, дозволить кому-л доступъ VI, 18; съ асс. безъ предлога II, 7. III, 7 и др.; іпзпіат, высадиться, пристать IV, 20; аЪвоІ. V, 48. VI, 6; въ особ.=? обращаться къ кому-иибудь: аіідиет VI, 4. VII,4. 56. — Ъ) нтти противъ
кого-ниб. — нападать; ай питегиш едиіѣит IV, 2; іетриз айеипйі VII, 83. — 2) перен. рѳгісиіит, подвер-' гаться VIII, 48.
2. ай-ео, айѵ. до того, столь, такъ, до такой степени; въ соединеніи съ прилаг. и нарѣчіями V, 27. VII, 47; съ глаголами V, 54 (см. зсіо); йіз-сеззі 55Ѳ,айео нитакъ поспѣшно V,53.
ай-едиМо, 1. подъѣзжать верхомъ, прискакать: ай позігоз I, 46*.
айГ..., см.
айд..., см. адд...
ай-Ьаегеэсо, Ьаѳзі, Ьаевит, 3. прилипать, приставать: іга§піа ай іитгіт айкаезіі, дротикъ вонзился, засѣлъ V, 48.
айЫЪео, ш,іЬіт, 2. [ай-ЬаЬео] 1) держать что при чемъ-ниб., прикладывать; перен. прилагать, употреблять: йііідѳпііат III, 20. — 2) имѣть кого при ч емъ, дозв олит ь кому присутствовать при чемъ-ниб. (въ качествѣ совѣтника, помощника, свидѣтеля и т. п.): допускать къ чему-л., приглашать: аіідиет ай сопзіііит (сои-зіііо), для участія въ совѣтѣ I, 40. VI, 13; въ усиленномъ знач.: приглашать для совѣта, спрашивать совѣта: Іосогшп регііоз VII, 83.
ай-Ъогіог, 1. сіероп. увѣщавать, ободрять, поощрять: аіідиет V, 35; йѳ ге Ггишепіатіа, напоминать VII, 17; ай іаЬогѳт VII, 68; съ слѣд. пе VI, 37. VII, 40.
ай-Ъис, асіѵ. до сихъ поръ, до нынѣшняго дня, еще III, 22.
Айіаіинпив, і, предводитель сонціатовъ III, 22*.
айісіо, ібсі, іесіит, 3. [ай-іасіо] 1) добрасывать, бросать куда-ннб.: іеіит II, 21. III, 14. — 2) набрасывать, прибрасывать, прилагать, прибавлять, присоединять: а^егет ай типіііопез, сдѣлать насыпь на засѣкѣ V, 9; іп ѵаііе, поп та§па айіесіа ріапісіе, въ долинѣ съ примыкающею къ ней небольшою равниной (пои тадпа айіесіаріапісіе составляетъ аЫ. диаіііаііз къ ѵаііе, сл. Яишеп гіріз ргаегирЬіз VI, 7) III, 1; а^егі Іопсаш VII, 72.
айі^о, асішп, 3. [ай-а^о] 1) пригонять; ресиз ех ѵісіз VII, 17; іеіит іп Ііѣиз, бросатьIV, 23; іиггіт, придзигать V, 43; іірта йзіисіз, вби
айіто — айоіезсепз.
6
вать, вколачивать IV, 17.—2) перен. приводить, доводить, побуждать: аіідиѳт (а<1) іпз іигапйпт или інгѳ іигапйо, приводить къ присягѣ, заставлять дать клятву VII, 67.
айішо, бті, ѳтрілпп, 3. [ай-ето] отнимать, брать, лишать: зрет V, 6; рго-8ресішп,заслонять,закрывать VII, 81.
айірівсог, аііеріиз я., 3. 5е/ютг.[асІ-арІЕ-сог] достигать: ѵісѣогіаш, одержать V, 39.
айііиз, из, т. [ай-ео] 1) приходъ, приближеніе IV, 4; айііпт йеГп^егѳ, избѣгать встрѣчи VI, 13; еа особ. а) возможность, право приходить, доступъ: ай аіідпет И, 15. IV, 2. VII, 66.—Ъ) метон. входъ (какъ мѣсто), доступъ II, 29. III, 25 и др.; рейіЬив айііит поп ЪаЪеге = ео стороны суши быть недоступнымъ III, 12.—2) перен. возможность, право, случай (достиженія, пріобрѣтенія чего-ннб.): розілііапйі I, 43; зегтолія (говорить) V, 41.
ай-іасео, 2, прилегать, граничить: ай Ааиаѣпсоз VI, 33.
ай-іпйісо, 1. присуждать: аііспі ша-§і8ігаіит VII, 37.
ай-іпп^о, хі, сіпт, 3. присоединять: аіісиі (геі) аіідиет (аіідиій) III, 2. VIII, 2. 48; айіипсіо аіідио, соединившись (вмѣстѣ) съ кѣмъ-л. V, 29. VI, 2. VII, 75.—2) присоединять къ себѣ, склонить, привлекать на свою^сторону: аіідпет зіЪі (яосіеіаѣе) ай-ійіог, бгі8, т. [ай-іпѵо] помощникъ: айіиіоге аіідио иѣі, пользоваться помощью кого-л. (аЪзіг. рго сопсг.) V, 41; сл. V, 38.
аб-ійѵо, Шѵі, іиіщп, 1. поддерживать, помогать, способствовать, содѣйствовать, съ асс. VII, 55; ай-іиѵаЬаі еотиш сопяіііит диой, ихъ совѣту придавало значеніе то обстоятельство, что II, 17; въ дурномъ смыслѣ: дѣлать худшимъ: айіпѵаі теіп ртосііпаіат = ускоряетъ худой исходъ дѣла VII, 42 (сл». ртосііпо); аЪи. V, 1. VII, 17.
айі..., см. аіі...
Айша^еіоЬгІ^а, ае, Д городъ въ кельтской Галліи, при которомъ Аріовистъ разбилъ галловъ I, 31’.
ай-таійго, 1. ускорять: йеГесііопет ѴіІ, 54*.
ай-тіпіаіег, ѣгі, ‘ т. служитель, помощникъ VI, 16*.
ай-гпіпізіго, 1. 1) служить, помогать.— 2) по порученію кого-ниб. завѣдывать (распоряжаться) чѣмъ-ниб., исполнять что-ниб., вообще: управлять, руководить: гея (Ьаес, геіідиа) III, 4. V, 50 и др.; диае ѵійепіпт, принимать мѣры, которыя кажутся полезными И, 20; Ъейит, управлять ходомъ войны, руководить военными дѣйствіями V, 11. VII, 21 и др.; ітрегіа, отдавать II, 22; гет риЫісат, управлять VI, 20; орега, выстраивать ѴІЦ, 37; аЪе. дѣйствовать, дѣлать необходимое, исполнять свою обязанность IV, 23. 29. 31; айтіпіяігапіе аіідио, подъ чьимъ-либо предводительствомъ VII, 61.
айтігаііо, опія, [айтігог] удивленіе: геі .ѴІП, ргае{.
ай - тігог, 1. йероп. удивляться, смотрѣть съ удивленіемъ па что-ниб., съ асс. V, 52 и др.; съ асс. с. іп{. I, 14; VII, 44; шахііпѳ айтігапйит ѵійеЪаіиг, диой...,всего удивительнѣе казалось то, что... VI, 42.
ай-шіііо, тпізі, тіяяиіп, 3. допускать, пускать куда-ниб,: едио айппяяо, пустивъ лошадь во весь опоръ (стремясь къ предназначенной цѣли, ай) 1,22; перен. въ другую сторону: допускать , позволять себѣ что-ниб. предосудительное, противозаконное = провиниться, совершать(что-ннб.пре-ступное): Гасіпиз іп зе, навлечь на . себя отвѣтственность за преступленіе (совершить преступленіе) III, 9; сл. IV, 25. VI, 13 и др.
айшбйпш, аЛѵ. [ай-юобпз] соб'.тв. до полной мѣры, т.-е. вполнѣ, совершенно, весьма, очень III, 13. VI, 16 и др.; при именахъ ч" гит., по крайней мѣрѣ, не менѣ , 40.
ай-пібнео, ш, Ищи, 2. апоминать, съ ассиз.: аііциеш съ -лѣд. сопгсіѵ. V, 49; съ »н/. VIII, 12 (предостерегать); съ ^ио (— иі. ео) уіІІ, 53 (побуждать).
ай-тйтео, топ, тоіит, 2. придвигать- сор аз, подводить VIII, 14.
айп..,. сл». апп...
айоіезсепз, и®, [айоіезго] 1) аіі.
юиып, молодой I, 52. ІП, 7 и др. —
абоіезсепііа
3) виЪві. (айпіезсепз) юноша, молодой человѣкъ I, 47. VI, 13. [У римлянъ по лѣтамъ возраста различались рпегі до 17 л., аііиіезсепіез или іиѵепез отъ 17—40 л., ѵігі отъ 40—60 л. и зепез, имѣвшіе болѣе бОл.Приупотребленіивазваній рпегі, айпіезсепіез и т. д. однако не всегда строго имѣлись нъ виду тѣ именно предѣлы лѣтъ, которые приведены выше, какъ нормальные для каждаго иозраста].
адоіезсепііа, ае, (айпіеясепііа), /. юношескій возрастъ, юность I, 20.
айоІезсепШпн, і, (асіиіезеепіиіиз), т. [сіетіп. отъ аіиіеясепя] весьма молодой человѣкъ III, 21.
ай-оіевсо, Іёѵі, иИшп, 3. подрастать VI, 18.
ай-огіог, оі'іі;з з., 4. йероп. внезапно являться передъ кѣмъ-либо, въ особ. съ враждебнымъ намѣреніемъ = нападать: аіідиет I. 40пдр.; ра^ит (тапит, сазіга) I, 13. V, 22. VI, 8.
а<ір..., сн. арр... асм. азз...
абэс.. , айзр..., аДзі .., см. азс..., азр..., азі...
Айиаійса, ае, /. крѣпость іп теіііз ЕЬигопит йпіЬиз VI, 32. 35.
Айиаійсі, бгит, народъ германскаго происхожденія, жившій на лѣвомъ берегу р. Моза, въ бельгійской Галліи II, 4. 16. 29 и др.
аіпіедс..., см. айоіезс...
айѵепіо, 1. [тіепв-. отъ айѵепіо] (быстро, все ближе) подходить: ео ѴІП, 26; аЪзоІ. VIII, 20.
аіхеиіюіз, из, да. [айѵепіо] приходъ, прибытіе, приближеніе, въ особ. о приходѣ войска I, 7. 13 и др.; агі-ѵепіи, во время (послѣ, вслѣдствіе) прибытія III, 23. IV, 34 н др.; ргіто аіуепіи^ см. ргітиз.
шіѵег ягіий, 3. [айѵегяиз] противный^ ^пріязненный; виЪхі,. айѵегва-гіпя, і >*г. противникъ, врагъ VII, 4. ѵш, ;о.
1. 5Д=Хегзиі, 3. [айѵегіЛ] 1) обращенный куда-ииб. лицевою или переднею стороною; отт. противолежащій, противостоящій; какъ прилагательное сказуемое по-русски переводится нарѣчіями: напротивъ,спереди (сж. іпѵііпз): айуегзпз еі сопігагіпз, прямо напротивъ II, 18; соіііз а8-
— ае^ег. 7
ѵегзпз раіеЬаі, спереди (съ передней стороны, обращенной къ непріятелю) простирался холмъ II, 8; асіѵегзо йптіпе іге, противъ теченія, вверхъ по рѣкѣ VII,* 61 (см. зеспшіиз); такъ же: аіѵегво соііе, вверхъ иа холмъ П, 19; ѵиіпегагі іп оз асіѵег-зит, въ самое лицо V, 35; о непріятеляхъ: едпііея 'позіті абѵегяіз іюзѣіѣпз оссиггеЬапі;, наткнулись на непріятелей, выступившихъ противъ нихъ II, 24; паѵея позігіз аіѵегвае сопзіііегапі;, стали противъ нашихъ III, 14. — 2) перен. противный, неблагопріятный, неудачный: ргое-Іішп 1,18.40; гея, несчастіе, неудача VII, 30; сазпз ѴИІ, 13; айѵегза посіе, хотя ночь не благопріятствовала IV, 28; отпіЬпз абѵегзіз, такъ какъ все было противъ (нихъ)ѴІП,20.
2. айѵегвиз, ргавр. с. асшв. о направленіи: противъ, напротивъ VIII, 41; въ особ. враждебномъ IV, 14. ѴШ, 45.
ай-ѵегіо, ѵегіі, ѵегзпш, 3. 1) обращать, направлять куда-ниб.: апі-тиш айтеіѣеге, обращать вниманіе на что-ниб., замѣчать; аіідній I, 24; съ асс. с. іп/. V, 18. — 2) аіѵегіо = апітаіѵегіо VIII, 16.
ай-ѵбео, 1. призыаать: сопііопет (соп-зііішп) VII. 52. ѴШ, 8.
ай-ѵбіо, 1. прилетать; отт. прибѣгать, поспѣшить V, 39 и др.; аі раЬпІаіогез, устремиться ва V, 17.
аегіійсіппа, і, п. [аебійсо] зданіе, строеніе II, 7; ѵісі аейібсіадпе, жилища цѣлыхъ общинъ (селеній) и отдѣльныя усадьбы (хутора, дворы) I, 5. III, 29 и др.
аейійсо^і. [аеіез-Гасіо] 1) возводить зданіе, строиться VI, 22.— 2) ігапв. строить: паѵез III, 9. V, I.
Аейпі, огпт, народъ кельтскаго происхожденія,занимавшій страну между рѣками Ьщег и Агаг. Главный городъ ВіЬгасіе. Эдуи присоединились къ римлянамъ раньше всѣхъ трапс-альпинскихъ галловъ и назывались атісі или Ггаігез сопзап§піпеідие рориіі Котапі I, 10. 11. 23 и др.; зіпд. Аеіииз 1,31. ѴПІ,45; аблесі. Аебииз, 3.: сіѵі+аз II, 14. V, 7.
ае^ег, ае^га, аедгшп, больной VI, 36. 38; яиЪяі. V, 40 = разстроенный, недовольный.
8
ае^гѳ — ай"ёго.
аееге, а&ѵ. неохотно; съ трудомъ, едва П, 6. IV, 32 и др.; аеёегпте, съ величавшимъ трудомъ I, 13-
Аешіііиз, і, Ь., «куріонъ (слі. йеси-гіо) галльской канницы 1, .
аециаШег, аіѵ. [аедиаііз, аедииз] равномѣрно, ровно II, 18 .
аеаиіпосііит, і, ». [аедииз-пох] равноденствіе (равнонощіе): диосі аѳдш-посііит яиЬегаі,- осеннее равноденствіе (когда начинаются, опасныя бури для мореплавателей) V, 23; сл. IV, 36 и см. ргоріпдпиз.
аедпііаз, бііз, /. [аедииз] ровность; перен.а) въ отношеніи состоянія духа: япітпі, покойное(беэзаботное)состоя-ніѳ духа, довольство (настоящимъ) VI, 22. — Ь) справедливость, умѣренность: соп&ісіопшп I, 40.
аедио, 1. [аедипз] 1) дѣлать ровнымъ, выравнивать, уравнивать: перен.: аедпаіо ошпіит регісиіо, при равной для всѣхъ опасности I, 25; аедиагі сит аіісціо, равняться съ кѣмъ-либо; ситроіепѣіззітіз(=сит оріЪиз роипііззітогит) VI, 22. — 2) іпіг. быть равнымъ кому или чему-н., достигать: тоепіЬиз VIII, 41.
аедииз, 3. 1) ровный (см. іиі-дииз): Іосиз (сіогяиз іи§і, ге^іопез) VII, 28. 44. 74; перен, а) о мѣстности = удобный, благопріятный: Іосин III, 17. V, 49. VII, 51.— Ь) о состояніи духа = спокойный: аедио апіто, невозмутимо,спокойно, беззаботно, равнодушно V, 49. 52.
VII, 64. — 2) равный кому или чему-ниб., одинаковый: зраііитп I, 43; сопіепііо VII, 48; аедио Магіе, с.ч. Мага.—3) равный, одинаковый для всѣхъ = справедливый, безпристрастный IV, 16. VII, 29; ітрегіит
аегагіа, ае, Д [аез] рудокопня, рудникъ: ргоріегеа диоб тпиіііз Іосія, арий еоз аегагіаѳ зесіигаедие зипі ИІ,
ве®’ а1г*8’ п‘ х) мѣдь IV, 31. V, 12.— ) мѣдная монета, деньги: аііепшп долги VI, 13. ’
Эііз, /. [аезѣпз] жаркое время, I, 54. И, 2. Ш, 28.
бПІ8’ /* ^ае81іт°] оцѣнка: аезптаіюпепі Гасеге VI, 19.
аезііто, 1. 1) оцѣнивать: Іііет V, 1. — 2) считать VII, 39; ^гаѵіиз аезіііпаге (дополни зе) VII, 14; іи Адиііапіат регѵепіі, циае рагз ех іетііа рагіе йаіііае езі аезіішап(іа = должна считаться за третью часть Галліи III, 20 (см. е, ех; подразу-мѣвая къ ех ѣегііа рагіе баіііае недостающее рагііс. ргаев. отъ зит, какъ перевести?)
аевііѵпз, 3. [аезіаз] лѣтній: іегариз, см. зшп; еиЬеі. аезііѵа, бгит, и. (зс. сазіга) а) лѣтній лагерь: іеш-риз аезііѵогши = лѣто VIII, 6. — Ъ) ме.тон. походъ, кампанія (такъ какъ римляне отправлялись въ походъ только лѣтомъ) VIII, 46,
аезіиатіиш, і, п. [аѳзіиз] мѣсто, наполняющееся водою во время морского лрнлпва; болотистая низменность въ приморскихъ странахъ (лагуна); также и внутри страны вблизи большихъ рѣкъ; ріиг. болотистыя мѣста, низменности И, 28. III, 9.
асзіпз, из, т. 1) кипѣніе; тт. жаръ, зной; особ. ріиг. VI, 22. — 2) волненіе, морскія волны, прибои волнъ къ берегамъ, приливъ, теченіеІѴ, 23. 29 и др.; та^иіз аезііЬиз (аЫ. аЪя.) III, 12; Іои^іиз йеіаіиз аѳзіи, занесенный теченіемъ слишкомъ далеко (къ сѣверо-востоку ,въНѣмеикое море, см. зедиог^ V, 8; паѵез аЬ аезіи геіісіае, корабли, оставленные приливомъ III, 1з.
аеіаз, аііз, Д возрастъ, лѣта II, 16. III, 16 и др.; = преклонныя лѣта VIII, 12. 14; аеіаіе сопГес(из = дряхлый старикъ VI, 31. III, 57.
аеіегппз, 3. вѣчный, постоянный: зѳгѵііиз ѴП, 77*.
аіТёго, аййіі, аІШіпіп, аіТегге [асі-іего] 1) приносить: ІіНегаз V, 49; дней ай атісіііаш аігиііззепі, съ чѣмъ они вступали въ дружбу .(съ римскимъ народомъ), т.-е. они пользовались независимостью и первенствомъ (ргіпсірагиз) въ Галліи I, 43. — 2) перен. а) = доставлять, передавать, сообщать: ипііиш (йе аіідиа ге, или съ асс. с. іп/".) V, 53 VI, 30 и др,; іашат VI, 36; тито-гез II, 1. VII. 59.' —Ь) приводить: саизат VI, 22. ѴШ, 1. — с) производить, причинять V, 54. VI, 35; ѵоіиріаіеш аіісиі, доставлять I,
апісю — арпеп.
9
53; аіісш саизатп, подавать поводъ VI, 35; ййисіат аіісиі, придавать Ѵ1П, Ю; йеігітепіит, имѣть послѣдствіемъ потерю VIII, Ю; йійі-сиііаіет айегге, ставить въ затрудненіе VII, 10; йезрегаііопет, приводить въ отчаяніе ѴШ, 43; = сдѣлать VII, 53.
аІГісіо, Гбсі, іесіліш, 3. [ай-ГасІо] причинять кому что-ниб., надѣлять кого чѣмъ-ниб., аііс/иет аіідгса те: аіідиспа іпсоштойо VII, 16;1аеШіа= обрадовать кого V, 48; ргаешіі8 = награждать ѴШ, 49; ѵиІпегіЬпз, ранить ѴШ, 23; зирріісіо, казнить смертью I, 27;розз.: іапіо Ьепейсіо айесіліз, хотя ему была оказана столь великая милость 1,35; йоіоге аГйсі = огорчаться I, 2; зоііісіѣпйіпе, смущаться, быть встревожену VII, 40; йіГйсиІіаіе, быть въ затрудненіи VII, 6. 17: роепа, быть иаказану VIII, 39: іпогЪо, заболѣть VI, 16; аГйсі отпіѣпз сгисіаііЪпз, подвергаться всевозможнымъ истязаніямъ V, 56.
аіГі^о, хі, хпш, 3. [ай-й^о] прибивать, прикрѣплять: іаісѳз аГйхае Іонцигііз III, 14.
аййи§о, йпхі, йсіпт, 3. [ай-йп§о] придѣлывать; перен. придумывать VII, 1.
аійпііаа, аѣіз, Л [аійпіз] родство по женитьбѣ, свойство I, 18. II, 4.
айігпіаііо, оніа, Л [аійгто] утвержденіе, увѣреніе VII, 30*.
айіісіо, 1, [іпіепв. отъ аГНі^о] сильно ударнты отт. повреждать: паѵез II. 29; айПсіагепѣит, должны бы подвергнуться бѣдственной участи
. Ш, 12.
айП^го, хі, сішп, 3. [ай-йі^о] 1) ударять обо что-ниб.; отт. ниспровергать, повалить: агЬогез VI, 27; аісез аГЙісіае, лоси, сшибленные съ ногъ VI, 27. — 2) повреждать: паѵев IV, 31 .“V, 10; орез, приводить въ упадокъ, подрывать ѴШ, 21.
АГгісапаз, 3. африканскій: Ьеіішп VIII, ' ргаф (см. Саезаг).
Аігіспй, і, т. (ес. ѵепіпз) юго-западный вѣтеръ V, 8.
А^ейіпспт, і, и. городъ севоновъ въ кельтской Галліи (н. 8епз) VI, 44. 1II, 10 и ір.
Л^ег, а^гі, 1) поле, земля, нива, пастбище I, 16; а^гі 8о]цщ, сж. 80-
Ішп; а§гов соіеге V, 12; тпііаге а^гіз, лишеніемъ полей VII, 54; участокъ земли, владѣніе, поземельная собственность II, 4. IV, 27. VI, 22; ргіѵаѣиз IV, 1.—2)въпротивоположи, городу, деревня, село: обыкн. ріиг. I, 4. VI, 30. 31 идр. — 3) область, страна VI, 12. VII, .13; Неіѵеііиз ^отіеиз, Зедиапогит) I, 2. 5. 10; а§гіз ехреііі IV, 4.
а@@ег, ёгіз, т. [ай-^его] 1) исе, что сносятъ для того, чтобы выровнять или возвысить какое-л. мѣсто: земля, камни, щебень и т. п., матеріалъ для насыпи, земля II, 20. V, 9 и др. — 2) самая насыпь, а) для защиты какого-л. мѣста: окопъ, валъ, на верхней площади котораго спереди обыкновенно находилась ограда изъ палисадинъ, плетня или дерна, для прикрытія стоявшихъ на валу воиновъ (см. ѵаіііпп) VII, 72; Ъ) осадная на сыпь, въ видѣ насыпной линіи, проведенной по направленію къ стѣнѣ осаждаемаго мѣста; осадный валъ. Бока осадной насыпи, на которой помѣщались осадныя орудія,для большей прочности прикрывались толстыми балками ІИ, 12. 21. 22. 25; а^егеш іасеге, ехзігиеге, іпзігиеге, сл*. іасіо и пр.
а^гёйіог, ^геззпз 8., 3. сіероп. [ай-^гайіог] приступать; отт. наступать, нападать, съ асс.'. аііднеш 1, 12. 25 и др.
вК8гй&о, 1. [ай-^гех] присоединять къ стаду; перем. присовокуплять, присоединять: зе зіяніе IV, 26; зе ай атіеіііаш аііеніиз (къ числу друзей) VI, 12.
а^Ко, 1. [іпіепз. отъ а^о] 1) приводить въ сильное движеніе, заставлять находиться въ сильномъ или продолжительномъ движеніи; гонять, погонять. — 2) съ усердіемъ дѣлать что-л., заниматься чѣмъ-л.: въ особ. заниматься обсужденіемъ чегол. въ рѣчи: обсуждать, разсуждать, говорить: Ьіз геЬпз а^ііаііз VII, 2.
а&шеп, іпіз, п. [а§о] 1) всякая движущаяся толпа; движущійся рядъ чего-л.; о животныхъ,(гонимое)стадо: іитеиіогпт VIII, 35; ітрейітепЬо-гпт, обозвая колонна VIII, 8. 14.— 2) о войскѣ: походъ, переходъ, шествіе, маршъ; войско, во время
10
а§о — аііёпиз.
похода: (іп) апшіпе ітреЛііщв III, 24. VII, 66; огбо а^тіпіз II, 19. [При походи омъ двнженіивойско слѣдовало а) растянутою колонною обыкновенно такимъ образомъ, что за каждымъ легіономъ слѣдовалъ принадлежащій къ нему обозъ П, 17; вблизи непріятеля весь обозъ войска помѣщался въ тылу легіоновъ II, 19; Ь) асіе шзігисіа, боевою колонною, развернутымъ фронтомъ I, 49. IV, 14; с) а§тіпе диайтаіо, см. диа-сігаѣиэ]; походная колонна: а»теп 1е<ропит V, 19; Ьозііит VII, 66; ргі-тит, авангардъ (передовой отрядъ, предшествовавшій въ нѣкоторомъ отдаленіи главной арміи,съ тѣмъ, чтобы устранять встрѣчавшіяся на-пути препятствія, изслѣдовать мѣстность и удерживать непріятеля до тѣхъ поръ, пока слѣдующая колонна приготовится къ бою. Въ составъ авангарда входили преимущественно конница и легковооруженныя войска) I, 15; а ргішо а^шіпе, см. ргішпз; поѵіз-зітиш (ехігетпт) а§теп, арьергардъ (задній отрядъ войска, назначенный для слѣдованія и прикрытія съ тылу главныхъ силъ арміи) I, 15. 23 и др.; дпайгаѣпт ѴШ, 8; іоп-§і85іто асттіпе, растянутыми походными колоннами V, 31; сопГегііязііпо а^шіпе II, 23; а^ліеп сіапйеге, сосете, ехріісаге, см. сіаініо и пр.
а "о, асѣит, 3. приводить въ движеніе, заставлять находиться въ движеніи, не оживлять въ состояніи покоя, оиш^І^пг и «угонять, уводить и т. ргаеааш VI, 43; іщрейітепіа зеспт, веати ^ъ собою ' ' ‘II, гнать передъ со’іжо = преслѣдовать: ^.[Зепі IV, ‘12.1*17; объ о с адны хъ ору д Іяхъ: пр идЯИ гать: ѵ іпе аз (іпггез, іені.ийіпе5) II, 12. III, 21. V, 43; отн. вала, стѣны и т. п. = приводитЫ'сЭтіспІов,подводить 111,21; ааЪІісаз, вбивать IV, 17. — 2) дѣлать, производить: аіідцій I, 20. ІП, 14 и др.; сопѵепіиз, производить судъ I, 54. VI, 44. VII, 1;раза, а^і, дѣлаться, происходить IV, 14. VII, 16 и др.; безъ асс. дѣйствовать, поступать: спт зітиіаѣіопе V, 50; пиііо зіийіо VII, 17; сіе оЬзеззіопе, принимать мѣры VII, 36; ій (Ьос) адеге пі, стараться, имѣть въ виду:
а^іінг сопаііііз пѣ = замыслы направлены къ тому, чтобы ѴШ, 52.— 3) дѣлать,устраиватьчто-л.словесво, посредствомъ сношеній, объясненій: переговаривать, уговариваться, вести переговоры, говорить: снт аіі-цио I, 13. 41; йе аіідпа ге I, 31. 34 и др.; ^гаііаз, см. ^гаііа.
а^гісніійга. ае, [а§ег-соІо] земледѣліе III, 17. IV, 1 и др.
АЬспоЪагЬпд, см. Ьотіііив.
аіасег, сгіз, е, бодрый, расположенный къ чему-л., одушевленный: ай аіідшсі ПІ, 24 н др.; апіпшз аіасег, одушевленіе III, 19.
аіасгііаа^ аіія, /. [аіасег] бодрость, живость, одушевленіе I, 41.46.IV,24.
аіагіиз, 3. [аіа, крыло] боковой, принадлежащій къ флангу арміи; зиЪзі. а!агіі,бгпт, фланговые отряды, т.-е. союзныя и вспомогательныя войска, сражавшіяся въ соединеніи съ легіонами на ихъ флангахъ. У Цезаря фланговыми отрядами (аіагіі) называются вспомогательныя войска(аихі-Ііа), хотя въ то время анхіііа уже не принадлежали къ легіонамъ и ве сражались на ихъ флангахъ, а составляли отдѣлънуючастьвойскаІ,51.
аІЬия, 3. бѣлый; рішпішт V, 12.
аісев, І8, лось VI, 27*.
Аіезіа, ае (к. деревня Аіізе), Д укрѣпленный городъ мандубіевъ,въ кельтской Галліи, между рѣками Ьпіоза (Оие или Ьохѳ) и Овега (Олегаіп) VII, 68. 69 здд.
Аіехапйгіа и ёа, ае, Д приморскій египетскій городъ, къ западу отъ » Канопскаго устья Нила, основанный Александромъ Македонскимъ въ 332г. до Р. X. (н. Александрія) VIII, ргае/.
Аіехппйгіппв, 3. александрійскій: ЬеІ-Іит (см. Саезаг) ѴШ, рт'!'.
аііа.ч. а<іѵ. [аііиз] въ другой разъ; аііаз — аііае, въ пное время — въ другое, то — то II, 29. III, 21 и др.
аііево, 1. [аііепив] 1) отчуждать, передавать другому — 2) перен. отклонять, удалять, отвращать: ѵоіпніаіез зпогппі (дополни: а зе) VII, 10; раеве а1іепа1;а шеніе = дочти обезумѣвъ VI, 41.
аііёппз, 3. [аііпз] 1) другому принадлежащій чужой: йпез II, 10. IV, 8; зиит регісиіпт іп аііепа заіиіс соп-зіаге, зависитъ отъ успьха другихъ,
аііо — аііегпиз.
11
т.-е. сражающихся увнѣшнихъ укрѣ- I пленій VII,48 (см. регісиіит и заіиз); | аез аііепит, см. аез.— 2) перен. пеурдВпый- неблагопріятный: Іоспз I, 15; іетриз IV, 34; пои аііепит е8зѳѵібѳіиг=умѣстно, кстати VI, 11.
аііо, айѵ. [аііиз] въ другое мѣсто VI, 22*.
аіідиаш-іііи, осію, нѣсколько времени, въ продолженіе нѣкотораго времени I, 40. V, 23.
аіідпашіо, айѵ. [аіідиіз] когда-либо, наконецъ VII, 27. 77.
аіідпапіпз, 3. [аііиз-дпапіиз] немалый, значительный: какъ зиЪві. аіі-диапіит іііпегіз, значительное разстояніе V, 10; аЫ. аіідиапіо при сотр. = многимъ, значительно, гораздо III, 13.
аіідоі, диа, диосі, ргоп. іпбе/. [аііиз-циі] какой-нибудь I, 34. 40 и др.; аѵ. диі (сл, 3. диі), для большей силы выраженія, послѣ -ч: зі аііспіиз іп-інгіае сопзсіиз Гиіззет. зналъ за собою какую-л. (хотя бы малѣйшую) несправедливость I, 14; сл. VI, 40; послѣ пе VII, 54; послѣ сшгаѴІ, 15.
аИдціз, диій, ргоп. іпйе/. [аііиз-диіз] кто-пиб., что-ииб.: аіідиет е яиія іе^аііз I, 47; ем. диіз (сл. 2. диіз), для большей силы выраженія, послѣ зі VII, ДО; послѣ сит V, 29; ріиг. нѣкоторые IV, 26 и др.; въ особ. а) аіідиій съдеп.рагііі.: аіідиісі соп-зіііі, сколько-ниб. разсудительности | III, 16; саіатііаііз, какое-нибудь несчастіе V, 29; аіідиіі поѵі сопзіііі, какой-либо новый планъ IV, 32. VII, 12. — Ъ) асс. аіідиісі, ”какъ а&ѵ. нѣ- і сколько, до нѣкоторой степени I. 40.
аіідноі, пит. іпбесі. нѣсколько III, * 1. IV, 9/ аіідиоі бе саизіз III, 2. аІНег, аИѵ. [аііиз] иначе, другимъ образомъ; аіііег ас, см. аідие; пои аіііег зепііге, см. зѳиііо; зі аіііег Гасіаі, см. Гасіо; = въ противномъ случаѣ IV, 17. V, 29.
аіічз, а, іиі (дсп. аііиз, </аі. аііі)' другой, иной,: аііиз аідие или ас, см. аідие; аііі... аііі, одни... другіе, съ одной стороны... съ другой III, 25. II , 28 и др.; пот. аііиз, соединяясь непосредственно съ каквмъ-либо другимъ изъ падежей, по-русски обыкновенно переводится двумя предложеніями: аііиз аііа ех паѵі зе а§-
^те^аЬаі, одинъ съ одного корабля, другой съ другого IV, 26; сл. I, 39. II, 24; аііае (іе^іопез) аііа іп рагіе гезізіипі, одни тамъ, другіе здѣсь II, 22; или обозначаетъ взаимность отношеній: аііиз аііі зиЬзісііит Гегѣ (одинъ другому, другъ другу) II, 26; аііиз ех аііо диаегіі VI, 37; ехсі-ріипі аііі аііоз (другъ друга) V, 16; аііі, другіе, прочіе I, 41.
а11Ісіо,1ехі, Іесіит, ёге [а<1 и нѳупотр. Іасіо] приманивать, привлекать; аіідиет ргаетііз (бопіз) а<1 зе V, 55. VII, 31.
АПоЬгб&ез, ит (асс. узіиг. АІІоЪго^а
I, 14. VII, 64), народъ кельтскаго происхожденія, жившій между рѣками Роной, Изарой и Женевск. озеромъ; покоренъ былъ консуломъ Кв. Фабіемъ Максимомъ въ 121-мъ году доР. X. и въ позднѣйшее время послѣ возстанія (въ 60-мъ году до Р. X.) вновь усмиренъ преторомъ К.Помптиномъ. Главный городъ Ѵіепиа I, 6. 10. 11 и др.
аіо, аіиі, аііит (аіііит), 3. 1) питать, содержать, кормить; апзегез I, 12; зіаіигат, увеличивать IV, 21; ѵігез, развивать IV, 1; аіідиет IV, 1; едиі-іаіит 1,18; зе сорііз, жить ГѴ, 4; зе 1 аігосіпііз VIII, 47.—2) перен. поддерживать, способствовать: соиігоѵег-зіат VII, 32; сіѵііаіет, содѣйствовать благосостоянію государства VII, 33.
Аірез, ішп, Альпы, цѣпь горъ — граница между Галліей и верхнею Ита-ліекг ((МІІіа Сізаіріпа) I. 10 и др.
аііег, ёга, ёгит (деп. аііегіиз, Иаі. аііегі, старинная форма /еиг. аііега^ V, 27) одинъ или другой (изъ д|^хгіЛ V, 18. 56 и др.; ай аііегат оррібі, на другой (западной) сторонѣ города VII, 44; аііег... аііег, одинъ... другойI, 31. ІІГ, 1 и др.; аііег аііегі іпітісиз аихіііо Гиіі (одинъ другому, другъ другу) V, 44; ріиг. аііегі... аііегі, одни... другіе I, 26 и др.; аііего сііе, па слѣдующій день VII, 11. 68; при перечисленіяхъ: тгиз... аііегі, 6. 53 и др.; ппиз... аііег... іегііиз I, 2.
аііегпиз, 3. [аііег] попе.ремѣнныЙ; то тотъ, то другой: аііегпіз ігаЫЬиз ас захіз (аЬі.аЬз.), такъ какъ бревна н камни слѣдуютъ другъ за другомъ поперемѣнно VII, 23.
12
аііііййо — атрііпв.
аІІііПйо, іпіз, Л [аНиз] 1)выш и-на, высота I, 38. II, 12 и др.; ай (соразмѣрно) (йіііийіпеш V, 42; іп аііііогііпет, вышиною I, 8. II, 5 н др.— 2) глубина: йитіпіз (та-ііз) I, 8. IV, 25; іа аШітііпет, глубиною VII, 73. — 3) толщина
’ ІП, 13.
аііпз, 3.1) высокій: топа (гірае, піх) I, 2. II, 27. VII, 8; зи-Ы. аШіт, і, п. открытое море III, 12 и др. — 2) глубокій: Дитеп I, 2.
аііііа, ае, /*. выдѣланная, мягкая кожа III, 13*.
атЬасіпя, і, т. (кельтское слово) ам-бактъ, т.-е. принадлежащій къ дружинѣ или военной свитѣ, дружинникъ, сторониикъ:атЬасіі сііепіеадие VI, 15*.
АтЪаггі, огит, народъ кельтскаго происхожденія, къ западу отъ аллобро-говъ, по обоимъ берегамъ р. Агаг, находившійся йодъ покровительствомъ эдуевъ I, 11. 14.
- АіиЬіапі,бгпт, народъ, жившій въ бельгійской Галліи; сх. ЗатагоЬгіѵа II, 4. 15 и др.
АтЪіЪагіі, огит, народъ, принадлежавшій къ такъ называвшимся сіѵі-іаіез Агетогісае (въ нынѣшней Нормандіи) VII, 75*.
АтЬіІіаІі, огит, кельтскій народъ, жившій на рѣкѣ Затага III, 9*.
АтЬібгіх,І^із, предводитель эбуроновъ V, 24. 27. 34 и др.
АтЬіѵагёІі, огит, народъ кельтскаго происхожденія, находившійся подъ покровительствомъ эдуевъVII,75 90.
АтЪіѵагііі, огит, народъ, жившій въ бельгійской Галліи, на правомъ берегу р. Моза IV, 9*.
атЪо, аѳ, о, оба V, 44.
атепНа, аѳ, Л [атепв] безуміе I, 40.
атепіпш, І, п. подвязной ремень, у метательнаго копья V, 48*.
отігасіив, из, слс. апГгасіиз.
апіісіііп. ае, /. [апіісиз] дружба III, 22; во особ, дружественная связь между народами и государствами или ихъ правителями: рориіі Котапі, съ римскимъ народомъ I, 31. 35 и др.; атісіііат реіеге (зедш, сопйгтаге, іасеге), см. реіо, ведиог и т.д.; аіісиі іп атісіііат ѵепіге, вступать съ кѣмъ-либо въ дружественный союзъ
VI, 5; іп ййе аідие ашісіѣіа аіісиіиз еззѳ, см. йсіѳз.
ашісиз. 3. [ато] дружественный, расположенный, благосклонный,предай ный: аіісиі I, 9; атісізяітиз V, 31; ргаезісііит диат атісіззітшп, защита, какъ можно болѣе надежная I, 42; зиЬгі. атісиз, і, т. другъ VIII, 3; атісіззітиз рориіі Котапі, вѣрнѣйшій приверженецъ VIII, 44; почетный титулъ,жалуемый римскимъ сенатомъ иностраннымъ государямъ и народамъ I, 3. 35. 43 и др.
а-шіііо, ттзі, шіззит, 3. 1) отпускать; упускать, пропускать: оссазіопет III, 18; Іоса еирегіога, не пользоваться VIII, 13. — 2) терять, лишаться: аіідиісі I, 28. II, 25 и др.; рагі. атізяа, огит, п. потерянное VII, 15; въ особ. терять, лишаться кого-ниб. по случаю его смерти I, 31. V, 15 и др.
ашог, бгіз, т, [ато] любовь I, 20. вшріе, оЛѵ. [агаріиз] обильно; великолѣпно; сотр. атрііия, см. ат-рііиз; зирегі. атрііззіте, весьма щедро I, 43.
втрІШсо, 1. [атрІиз-Гасіо] увеличивать, усиливать: аисіогііаіет 11, 14; "гаііат VI, 12.
атріііййо, Тпіа, [атріиз] 1) в е-личина,, обширность: согпиит VI, 28; сіѵііаііз IV, 3.—2) перен. могущество, значеніе, слава VII, 54.
ашрііиз, аііѵ. (сотр. отъ апаріе) 1) бол ып е: раиіо атрііиз аѣекзе, дальше V, 27; атрііиз, какъ сиЪві.: оѣяісіит, большое число VI, 9; во особ. при числительныхъ употребляется: а) безъ диат, не имѣя притомъ вліянія на конструкцію предложенія: слишкомъ, выше, болѣе чѣмъ, болѣе чего-нибудь: атрііпв тч^піі иг-Ъѳз, болѣе 20 городовъ VII, 15;сл. II, 16. III, 6 и др.; сігсиішз тіііит атрИия диіпдиауіпіа.въэОмпль слишкомъ I, 41; сл. II, 29; равнымъ образомъ безъ диат при твор. или вннит. падежахъ разстоянія, см. аЪвпш. — Ь) съ аЫ. сотр.: пои атрііиз диіпіз тіІіЬиз, не болѣе какъ по пяти миль I, 15; сл. II. 7. II, 29идр.; атрііиз вех Ъопз, долѣе 111, 5. IV, 37.— 2) въ большей мѣрѣ, въ болѣе значительной степени: тпііо еііат ат-рііиз, еще гораздо больше VI, 42. —
атріцз — апітив.
13
3) еще больше = еще сверхъ того, впредь I, 35. 43. V, 55; піЫІ аш-рііиз соріагпт ассеззигит, что больше никакихъ войскъ не прибудетъ ѴШ, 28.
щпріпз, 3.1)болылои, обширный, значительный: сіѵііаз IV, 3; атрііо-гез соріае, большія военныя силы V, 50; большая часть войскъ V, 19; атрііззіпіа апсіогіѣаз Ш, 8. — 2) перен. а) великолѣпный, пышный: ерпіае VI, 28. — Ь) знатный: атпріив ^епеге .VI, 15; ашрііззішо ^епеге паіиз IV, 12. VII, 37.
ап, сот. 1) во второй (третьей и т. д.) части раздѣлительныхъ вопросовъ, или: (піпіш, пе)... ап I, 40. VII, 5. 14 и др. — 2) въ видѣ эллипсиса, т.-е. первую часть сложнаго вопроса должно подразумѣвать: или бытыио-жетъ. развѣ I, 47. VII, 38. 77.
Апагіез. ішп. народъ, жившій на рѣкѣ Тпбпскѣ (и. Тисса) въ Дакіи (см. Васі) VI, 25*.
Апсвіііез, щи, народъ, жившій въ юго-восточной части Британніи V, 21*. ансерз, сірШз, а&і. (ап (с.м. апігасіпз) и сарш] двуглавый; перен. двусторонній, двойной; ргоеіішп, сраженіе съ двухъ сторонъ, въ двухъ мѣстахъ I, 26, VII, 76.
апсога, ае, Л якорь IV, 28 и др.; іп апсогіз, стоя на якорѣ IV, 23.
АшІосппіЬогіпз, і, посолъ ремовъ И,
Апбез, ішп (Ашіі, огит VII, 4), вародъ кельтскаго происхожденія, къ сѣверу отъ р.Ьщег. съ главнымъ городомъ Іи1іотЗ<щз II, 35. III, 7 и др.
апігасіпв, ц®, т. [аи (вокругъі-і’гап^о] изгибъ, извилина, поворотъ VII, 46*.
ап^йіпз, і, т. уголъ: Іаѣегія V, 13. ав^ивіе, аИѵ. [ап^изіиз] 1) узко, тѣсно 1 , 23. — 2) скудно V, 24.
ап^азііае, агит, /. [ап^изіиз] 1) узкое мѣсто, тѣснины I, 9; роиііз VII, 11; іііпегія, узкія дороги, узкіе проходы I. 39. 40; ап§и8ііі8 ѵіагшп, узкими лроходами (между рядами палатокъ въ лагерѣ) V, 49.— 2) перен. стѣсненныя обстоятельства, затруднительное доложеніе, нужда: апоцьіііз ргепц III, 18.
вп^пзіцз, 3. [отъ ав^о, 3. стѣснять] 1) узкій, тѣсный; тѣсно (близко,
плотно^круто) прилегающій иля опускающійся: топіез IV, 23 (такъ какъ между Іоса зпрегіота и Іііий находилось небольшое пространство); іѣег (богзиз, рогіа и др.) I, 6. VII, 44. 70; йпез (слишкомъ тѣсные предѣлы, с». рго) I, 2. — 2) перен. стѣсненный, трудный; отт. ап§р8ішп, і, п. какъ еиЬеі., затруднительное положеніе, крайность, опасность: гез езѣ іп ап^пзіо I, 25.
апіша, ае, Л дыханіе, душа VI, 14. апітаДуегіо, іі, вшп, 3. [изъ апітит аііѵегіо] 1) обращать внипаніе, замѣчать, усматривать, наблюдать, увидѣть: аІіцпіД I, 40. IV, 25 и др.; аіідиет VII, 45. 50; съ асс. с. іп(. I, 32. III, 15 и др,; съ зависимымъ вопросомъ VI, 27. — 2) іп аііциет, дѣлать кому-либо замѣчаніе, отт. наказывать кого-ниб. I, 19.
апішаі, аііз, п. [апіша] животное VI, 17. 19.
апітііз, і, т. А) вообще: духъ, душа (какъ совокупность всѣхъ душевныхъ силъ); служитъ часто для описанія названія лицъ, какъ рагз рго іоіо: апіті баііогшп = СаІІі I, 33; апіті отпішп = отпез V, 7. VI, 34; сл. IV, 8. VII, 53. 80; апіті Іоііиз баі-1іае=іоіа СаШа I, 20; апіті іі-тепіез отпіит = отпез 1ітепі.е8, всѣ (жители), находившіеся въ страхѣ ѴШ, 38; айІ. апіто по-латыни иногда прибавляется только для большей точности выраженія; въ этомъ случаѣ оно отдѣльно не переводится, а значеніе его выражается по-русскн соотвѣтственнымъ переводомъ управляющаго . глагола: а^иетп апіто сопйгтаге, / ободрить кого-либо V, 49; апіто ргоропегѳ, задумывать VII, 47; апіто регтоѵеге, тревожить VII, 53; зіс апіто рагаіі иі, рѣшившись на то,
- чтобыѴІІ, 19.—В) въ частности: способность души, проявляющаяся какъ 1) умъ, разсудокъ, мысль: апітшп іпіепбеге, обращать вниманіе III, 22; ашишз ешп ге1іп^иі1 — овъ лишается сознанія (чувствъ) VI, 38; апіто ргоѵіііеге, предусматривать VII, 30; Саезаг сопзіііа АтЪюгі§із апіто сігсшпзрісіеЬаі, Ц. старался угадать планы А. VI, 5.— 2) воля, желаніе, намѣреніе: тепіе еі апішо, см. тепа; апіто еі оріЬиз, см. оря; тіЬі езі т
14
аппоііппз — арёгіо.
лито (ЬаЬео іп апіто), у меня на ѵмѣ, я намѣреваюсь I, 7. VI, 7; Ьос апіто, съ тѣмъ намѣреніемъ ѴП, 28.— 3) чувство, настроеніе^ расположеніе духа, образъ мыслей: тепа апітиздие, умъ н сердце I, 39; Ъопо апіто еззе іп аіідиет, см. Ьопиз; іпітісо апіто еззе, см. зит; Ьос еззе апіто, быть такъ расположену V, 41; аедио апіто, см. аедииз; въ особ. а) бодрое настроеніе духа, бодрость; сознаніе силы духа, духъ, одушевленіе, отаага, рѣшимость, смѣлость: со^поѵегаі еит та^пі апіті V, 6 (см. С0&П08С0 и аийасіа); іойгтіоге апіто, см. іпйгтиз; апітив рагаіиз аН йітісапйит, готовность, рѣшимость И, 21 (см. рготріиз); тадпі-іийо апіті, геройство П, 27; диій апіті, сколько мужества VII, 36;^ сл. VII, 38. 77; апітпт аидеге VII, 70; апіто йейсеге (сопзійеге, зе йе-тіііеге), см. йейсіо ипр.; апіті ге-Іапдиеясипі II, 15; Ггапдипіиг VIII, 53.— Ь) чувство удовольствія, прихоть, забава: апіті сааза V, 12. VII, 77.
аппоИппз, 3. [аппиз] прошлогодній: паѵез V, 8*.
аппиз, і, т. годъ: отпез аппоз = во все время III, 23; Ьіетѳ, диі Гігіѣ аппиз, вм. Ьіете еіиз аппі, диі Гиіі IV, 1; раисіз аппіз, въ нѣсколько лѣтъ I, 31; аптіт, одинъ только годъ VII, 32; апио розі, по прошествіи одного года IV, 1.
аппииз, 3. [аппиз] годовой: ѵегдоЬге-іпз сгеаіиг аппииз, иа годъ I, 16.
апзег, бгіз, т. гусь V, 12*.
апіе, 1) аЛѵ. впереди, прежде, раньше (о пространствѣ и времени) I, 3. 16. 18 и др,; раиіо апіе, незадолго передъ тѣмъ IV, 12.— 2) ргаер. съ асс. а) о мѣстѣ I, 21. II, 32. VIII, 8,— Ъ) о времени, до I, 44. 50 и др.; цпой апіе іетриз къ какому сроку ѴП, 4; а. й. V. Ка]. Арт. = апіе (йеіп^иіиішп Каіепйаз Аргііез, на пятый день до апрѣльскихъ календъ, т.-е. считая день, съ котораго начинается и которымъ оканчивается счетъ, 28-е марта I, 6,
апіса, абѵ. [апіе] прежде, передъ тѣмъ I, 17. 42 и др.; едиііаіиз, диеш апіеа ІіаЪиегаі, еще съ прежняго времени VII, 64.
I апіе-сёйо, сезяі, сеззит, 3. 1) итти впереди, предшествовать IV, 11 и др.; адтеп апіесейеге = составляй передовой отрядъ (авангардъ) VII, 12-------2) перен. превосходить, пре-
вышать: аіідиет зсіѳпііа III, 8; тадщііийіпе VI, 27; иі отпіит іет-рогит Йідпііаіет апіесеззіззе (=зи-регазае) ѵійегепіиг = что они яано пріобрѣли (теперь) еще больше значенія, чѣмъ у нихъ было во асе (прошлое) время VII, 54; іапіпт роіепііа, апіесезвегапі, получили по своему могуществу такой перевѣсъ VI, 12, апіе-сигзог, бгіз, т. [апіесигго] передовой; употребительно въ ріиг. какъ іегт. і. въ яз. воен.: апіесит-зогѳз, передовые, т.-е. небольшой отрядъ, отправляемынвпередъ, чтобы избрать мѣсто для лагеря и собратѣ свѣдѣнія, нужныя для слѣдующаго позади войска V, 47.
апіе-Сёго, ійіі, Іаіит, Гегге, нести впереди; перен. предпочитать: аіідиет аііспі (ѵігіпіе) V, 44.
аніетва, ае, Л рей, райиа (поперечина на мачтѣ судовъ, къ которой привязываютъ паруса) III, 14. 15.
апіе-ропо, рбвиі, роаііит, 3. ставить I ' {класть) впереди; перен. предпочитать: аіідиій аііспі геі IV, 22* (Вгі-іаппіае, т.-е. походу въ Британнію).
апіе-ѵегіо, іі, зит, 3. прежде обращаться куда-ниб., впередъ уходить, опередить; перен. прежде взяться за что, предпочитать VII, 7*.
апіідпНия, айѵ. [апіідпиз] встврину, изстари, искони II, 4. 17 и др.
апіідипз, 3. [апіе] старинный, древній, прежній, давній: Іосия дгаііае 1,18; адіідиіззітит диойдие іетриз, см. ддіздие; Гатіііа VII, 23.
Апііаііиз. і, С. Аііі. Ве§ітіз, легата Цезаря VI, 1. VII, 83. 90.
Авіопіиз, іі, М., легатъ и кві горъ Цезаря въ Галліи; послѣ смерт Цезаря тріумвиръ вмѣстѣ съ Окі авіа-номъ и Яепндомъ (въ 43 г. до Р. X.); побѣжденный Октавіаномъ въ 31 г. до Р. X. при Акціи, лишилъ себя жизни въ Египтѣ VII, 81. ѴШ, 2 ядд.
арегіо. гиі, гіит, 4. открывать VII, 22 (см. сишсиіиз); рагііс. арегіия, какъ съ сотр. н ъирегі. открытый нѳ покрытый IV, 1; въ яз. воен.: = не прикрытый, не защищеп-
арегіо — адшіііѳг.
15
ный I, 25. II, 23 и др.; шііііез, не защищенные посредствомъ рІиіеіѴІІ, 25; аЬ іаіеге позігіз арегіо VII, 50 I (позігіз, у насъ, собств. йаі. іпсот-шойі); о мѣстности, открытый = чистый, ничѣмъ не загражденный: І0СИ5 (Іоса), открытая мѣстность, т.-е. не поросшая лѣсомъ, кустарникомъ и т. и. II, 18. 19, VII, 18; со11і8 II, 18; Іоса, мѣста удобовро-ходимыя??411 арегіізкіші сатрі III, 26; Іііиз, берегъ, не окруженный скалами ГѴ, 23. V, 9; таге III, 12; ітрейіз тагіз, безпрепятственный прибой морскихъ волнъ (къ берегамъ Галліи, гдѣ бухты весьма незначительны и притомъ немногочисленны) ІП, 8; арегііззіпшз Осеапиз, столь далеко открытый океанъ III, 9.
арегіе. асіѵ. открыто, явно VI, 21. &ѴІІ, 59.
АроІІо. паз. сынъ Юпитера п Латоны, брать Діаны VI. 17“.
аррато. 1. [ай-рато] приготовлять: зе ас’егет) VII, 17. 41; съ іп/., дѣлать приготовленія, готовитьсяVII, 26.
1. арреііо, 1. 1) обращать рѣчь къ кому-либо, обращаться къ кому (съ рѣчью, просьбою): аіідиет V, 33. ІП, 40 и др.; потінаііт, вызывать II, 25; сл. V, 52; ріѵіШез (соіотаз) 1 Ш, 49. 50; Саезаг аЪ Аейиіз ар-реііатиз йізсіі, когда къ нему обратились эдуи VII, 54; сл. V, 36, — 2, звать, называть, объявлять, провозглашать: аіідиепх пошіие VII, 77; съ двойнымъ асс. I, 16. ІП, 22 и др.; а^иѳт атісит, почтить названіемъ I, 3; ге§еш I, 35. 43. VII, 4; Аейиоз ііаігез I, 33. 44; равз. арреііагі, называться; потіиіЬиз V, 12; съ двойнымъ пот. I, 1. 12 и др.
- ^РРе11о, рйіі, рпізит, 3. [агі-рѳПо] пригонять: паѵіз арреііііиг = пристаетъ къ берегу III, 12.
аррёіо, іѵі 01), Ііит, 3. [ай-реіоі 1) ігапе. хватать, стараться достать; перен. домогаться,сильно стремиться: ашісіііат, ге§пит I, 40. VII, 4. __
2 тіг. (о времени) приближаться, наступать VI, 35, ѴП, 82.
арріісо, аѵі, аішп И тіі, ііит, 1. [ай-ріісо] прикладывать, прислонять: зе ай агЬогет VI, 27.
аррогіо, 1. [ай-рогіо] приносить, доставлять: аіідній V, 1*.
арргбЬо, 1. [ай-ргоЪо] одобрять: ога-ііоиет VII, 21*.
арргоріпано. 1. Іай-ргор^по] при-олижаться: ай аііцпет II, 19; Ъозѣі-Ьиз II, 19. IV, 25; йпіЪиз (тоетЪиз, сазігіз, Осеагю) П, 10. 31 и др.; перен. диі ргітіз огйіпіЪиз арргоріп-диагепі, которые были близки къ полученію первыхъ центуріонскихъ мѣстъ вълегіонѣѴ, 44; о времениѴП, 77.83.
Арг., см. АргШз.
Аргііів, е, апрѣльскій: Каіепйае I, 6 (см, апіе); Ійиз I, 7.
аріпз, 3. 1) удобный ІП, 13. — 2) о лицахъ: годный, способный, хорошій: ай Ьозіет (противъ —) V, 16; ай отпіа ітііапйа VII, 22.
арпй, ргаер. съ ассые. 1) о мѣстѣ, при, у, близъ: арнй оррійит II, 7. — 2) о лицахъ: а) въ присутствіи, передъ: арий аіідпет йісеѵѳ (Іодш) I, 19. V, 27. — Ь) у кого-либо; въ собственномъ смыслѣ: арий еоз, у нихъ IV, 2. V, 54 (—въ ихъ области); арпй Неіѵеііоя I, 2; арпй Агіоѵізішп, во власти А. I, 33; въ нравственномъ отношеніи: арий аіідиет тнііит роззе (ѵаіеге) I, 9. 17 и др.; сл. I, 18. 20 и др.; та^по зипі арнй еоз (зс. СаІІоз) йопоге VI, 13.
адіпа, ае. /. вода VI, 44 (см. іиѣегйісо); тепзигае ех адиа, см. о, ех; = ручей, потокъ V, 50.
ацпайо, бпіз, /. [ачиог] доставаніе воды IV, 11.
вднаіог, бгіз, т. [адног] достающій воду VIII, 41.
ацвііа, аѳ, Л орелъ; перен. (со 2-го консульства Марія) знамя римскаго легіона, т.-ѳ. прикрѣпленное къ шесту изображеніе орла еъ раскрытыми крыльями изъ бронзы, позднѣе серебра, а при императорахъ изъ золота (см. ааиіііі’ег) IV, 2й^ V, 37.
Ацвііеіа, аѳ, /. городъ въ транспадан-ской Галліи, близъ берега Адріатическаго моря (вгным.Иллиріи) 1,10*.
адиіІПег, егі, т. [адиііа-і’его] знаменосецъ V, 37. [Въ знаменосцы избирался центуріонами самый сильный и храбрый воинъ въ легіонѣ. Въ строю адшііГег стоялъ въ манипулѣ, которымъ командовалъ ргітірііиз (сж. рііиз)].
16 АдиПапі —
Аднііапі, бгшп, аквитанцы I, 1. III, 21 (см. Адиііапіа).
Ддиііапіа, ае, Л одна изъ трехъ главныхъ частеитрансальпинской Галліи, между Гаронною и Пиренеями, населенная народами, принадлежавшими большею частью къ иберійскому племени I, 1. III, 11 и др.
ацпог, 1. сіероп. [адиа] добывать воду
VIII, 41. |
Агаг, йгіз, т. рѣка, впослѣдствіи называвшаяся Запсоппа, нынѣ называемая 8абпе (Соною), впадаетъ при Лугдунѣ (см. Зе^цвіаѵі) въ р. Рону; она отчасти составляетъ границу между эдуями и секванами; асс. Ага-гіш I, 12. VII, 90; аЫ. Агаге I, 13. 16. VIII, 4.
агЬііег, ігі, т. посредникъ, судья: агЬіігоз ііаге V, 1.
агЪіігіиш, іі, п. 1) сужденіе, рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ VI, 11.— 2) воля, произволъ VII, 75; ай ятип агЫігіит, по собственному благоусмотрѣнію I, 36.
агЬИгог, 1. йерОп. Г) думать, полагать, считать; съ двойнымъ асс. II, 28; съ асс. с. іп[. I, 2. II, 4 (дополни не). III, 1. V, 29 (дополна не) и др.
агЪог, огін, Л дерево II, 17. VI, 27.
агсенно, іѵі, ііит, 3. заставлять приттн (асі-себо, сл. іпсенно и іпсебо), призывать, приглашать, требовать: аіі-диеш I, 31. II, 20 и др
агсіе и нгсіиз, 3. см. агіе и агПіз. агйео, ві, зшп, 2. горѣть VIII, 42;
перен. пылать страстью, желаніемъ: айиісізсешіит (отомстить) VI, 34 -аЬз. Саіііа агсіеі, сильно негодуетъ VI, 29.
Агйпеппа еііѵа, Арденны, горный лѣсъ, простиравшійся отъ Рейна и области тренеровъ до границъ ремовъ и рѣки ЗсаИіз V, 3. VI, 29 вдд.
агйипв, З^рутой, утесистый: азсеп-8118 ІІ,нвЗ. ѴІП, 40; перен. трудный, тягостный VII, 47.
Агесошісі, см. Ѵоісае.
Агешогісве сіѵііаіез [кельтское слово: аге, на, и шог, море], общее названіе нѣкоторыхъ народовъ кельтскаго происхожденія, запнмавшихъпримор-скія страны въ нынѣшней Бретани и Нормандіи V, 53. VII, 75. VIII, 31.
аг^епіцщ, і, п. серебро VI, 28; меиіои. серебряная посуда (серебро) VII, 47.
агтатепѣа.
аг^ПІа, ае, Л- глина: іёгѵепіев Гивііі ех аг^іііа ^Іапсіез V, 43* [глина при обжиганіи твердѣетъ, въ большомъ жару сжимается и достигаетъ точки плавленія лишь при весьма высокой температурѣ, см. ДізШз и діапз].
аййиа«_3. [агео, быть сухимъ] сухой: таіегіез VII, 24; виЪзі. агійит, і, п- суша IV, 24. 26. 29.
агіев, ёѣіз, т. 1) баранъ.— 2) перев. изображеніе бараньей головы изъ металла, на концѣ длиннаго бревна = таранъ, осадное орудіе, служившее для разрушенія стѣнъ. Бревно подвѣшивали канатами или цѣпями такъ, что оно могло свободно раскачиваться въ прочной деревянной галлереѣ, снабженной кровлею ІІ, 32. IV, 17. VII, 23.
Агіоѵівіпн, і,дарь свебовъ,призванный на помощь секванами противъ эдуевъ въ 72 г. до Р. X., перешелъ черезъ Рейнъ и,цобѣдивъэдуевъ, утвердился въ Галліи; побѣжденъ былъ Цезаремъ въ 58 г. до Р. X. при Ѵезопііо I, 31. V, 29. VI. 12.
ДгізНиз, і, М., ігіЬипиз тііііит въ войскѣ Цезаря VII, 42. 43.
акта, бгит, п. все, что служитъ для снаряженія илнвооруженіячего-ниб.; отт. 1) снарядъ, орудіе, приборъ и т. и.; въ особ. приборъ, нужный для вооруженія корабля, корабельный снарядъ, снасти III, 14. — 2) оружіе [оборонительное и наступательное. Оборонительное оружіе ті-1ІІІ8 Іе^іопагіі составляли: шлемъ (саз-8ія), щитъ (всніигп), поножи (осгѳае, только на правой ногѣ) н панцырь (Іогіеа); наступательное: копье и мечъ (с.и. ріішп, ^Іабіив)]: агтпа Гегге розве, см. Гего; аппа ехребіге ((1е-ронѳге, ропеге), см. ехребіо и пр.; аппіз соиіепбеге (соп^гейі), см. соп-іегкіо и соп^гесііог; аб агта соп-еіатаге, см. соисіато; іп агтіз евзе, находиться подъ оружіемъ, быть вооруженнымъ 1, 49. II, 3 и др.; аЬ агтіз бівсесіеге, положить оружіе, прекращать борьбу V, 41. VIII, 52.— метан. а) боевыя силы,могущество: Саевагіз VIII, 52.— Ъ) война, борьба ѴІП, 47. 49; ехегсііаѣпз (ехегсіШіо) іп агтіз, въ войнѣ I, 36. 39; ай ѵіт аЦие агта безсепіеге, см. аіцио.
вгтатепіа, бгит, п. [агта] снарядъ
агшаіпга — аяянп).
въ особ. корабельный, свасти ІП, 14, ГГ, 29.
агтаійга, ае, Л [алло] вооруженіе: ХшпіДае (рейііез, ехрейііі) Іеѵіз аг-таіигае, легковооруженные П, 10. 24. ѴП, 65. 80 [тііііез Іеѵіз агта-іигае составляли аихіііа. Легкое вооруженіе состояло изъ небольшого круглаго щита, меча и нѣсколькихъ дротиковъ. Наемнымъ вспомогательнымъ войскамъ оставлялось ихъ туземное вооруженіе].
агшо, 1. 1) снаряжать, оснащивать: паѵез ІП, 13. V, 1.—2) вооружать: аіідиет VII, 31; зе ІП, 19; ра«8. агтаті, вооружаться IV, 32; агтаіит сопсіііит (какъ сборное мѣсто галльскихъ отрядовъ, отправлявшихся на войну) V, 56; аг-таіа тіііа, тысячи вооруженныхъ II, 4. V. 49; тЪзі. агшаіі, вооруженные воины ІП, 3. ѴП. 42.
Агжегіеае сл. Атетогісае.
Агршнк. С.. ргмсхгй всадникъ V.
аііірм. прш. гертіт, э. Га-і-гаріо] късебѣ хватать, схватывать,быстро
или нэспѣпно брать: аіідиій V, 33; і таоизз аіісигия VIII, 23.
агто^апіег. айѵ. [агго^аиз], съ (большимъ) притязаніемъ: высокомѣрно, нагло, дерзко: Гасеге I, 40*. г аггѵгапііа. ае, Л [агго^авя, ай-го^о] неумѣстное притязаніе; высокомѣріе, тсрмстъ, надменность I, 33. 46 и др.
Л5. 115. Л искусство, хитрость VI, 17.
апе. іг. [атпіз] тѣсно, узко, плотно ѴП. 2э: е&щраг. агііиз IV, 17, агіісйіпз. і. т. [Непі-іп. отъ агѣиз, из] суставъ VI, 27'.
агіЙсіит, і, я. [агз-Гасіо] 1) произведеніе искусства, искусство VI, 17.— 2) хитрость, уловка VII, 29.
агіиз, &. тѣсный, тѣсно связанный, узкій, частый, густой VII, 18*.
Аттегиі, бгит, одинъ изъ сильнѣйшихъ народовъ кельтскаго происхожденія, жившій въ области, нынѣ называемой Овернью (Аиѵег^пе); слс. (Зег-еоѵіа I, 31. 45. VII, 3. 5 здд.;зіпр. Агѵегпиз ѴШ, 44.
агх. сіз, Л укрѣпленное возвышеніе. укрѣпленіе, крѣпость I, 38. ѴП, &4,
авсепйо, (іі, зит, 3. [аі-зсапсіо] взлѣзать. всходить, подыматься {ігапз.
С ]. Сайа Сотт. гіе Ьеііо Сіаіі.
в іпіг,): іи^ит (ѵаііит.тигит.гіраві I, 21. II, 27 и др. '
аѳсензиз, из, т. [азсепйо] 1) восхожденіе : аз сей зит Ьояііит іагйаге, воспрепятствовать непріятелямъ взобраться ва валъ ѴП, 72; аясепяит йаге, дать возможность взойти на верхъ VII, 85; аіідиет ргоЬіЬеге азсепяи, не дозволять подыматься на гору V, 32.—2) сопсгеі. (какъ мѣсто, сл. йезресѣия) исходъ, подъёмъ, возвышеніе: Гасііія (агііиия) I, 21. П, 33; диаііз езяеі иаіита тоиііз еі диаііз іп сігсиііи азсепвиз, какого рода гора н каковъ подъемъ на нее со всѣхъ сторонъ I, 21; аііо азсепяи, по другому удобопроходнмому возвышенію VII, 45. 50; іапіо соШз аз-сепви, въ виду столь крутого ската холма ѴШ, 14.
авеіасо, Іѵі, ііит, 3. [ай-зсізсо] принимать, присоединять; аіідиет зіЫ зосіит I, 5. III, 9.
взресіиз. из, т, [азрісіо, смотрѣть на что-л.] взглядъ, видъ, появленіе V, 14. ѴП, 56, 76.
азрег, ега, ит, шероховатый, негладкія; перен. суровый, тягостный, затруднительный: оррп^паііо V, 45.
аврегіиз, а<1ѵ. [сотраг. отъ азреге], слишкомъ сурово, строго, круто VIII, 44*.
взвійииз, 3. [азяісіео, ай-зесіео] усидчивый, постоянный, безпрерывный VI, 22. VII, 24 и др.
авзівіо, зѣіѣі, — , 3. [ай-зіяіо] становиться подлѣ чего-ниб., стать, являться рядомъ съ кѣмъ или чѣмъ-ниб.: іп риЫісо VI, 18.
аяяиеіасіоДёсі, іасіит, 3. [отъ неупотр. аззиео и іасіо] пріучать IV, 2; рагііс. аззиеГасІиз, 3. пріученный, привыкшій: оійсіо (тогіЬиз) IV, 3; вирегагі VI, 24.
аявиезсо, зиёѵі, зиёіит, 3. [ай-яиезсо, іпсРіоаі. отъ неупотр. агі-цг.ео[ привыкать къ— : ай Ьошіпея VI, 28*.
азвиш (айзиш), айиі (айГиі), аіѳззе (айбге = аЙііілітит еззе V, 27. 48) 1) присутствовать, быть, находиться гдѣ-ниб., при комъ ила чемъ-ннб. I, 32. V, 29 и др.; быть готовымъ, быть подъ рукою, находиться налицо, являться, приходить I, 16. V, 48 и др.—2) аіісиг, помогать, защищать VII, 62.
2
18
аі — аисіог.
аі, сопі. 1) но, ие, напротивъ I, 52. V, 43; еъ особ. при переходѣ къ новому предмету II, 23. IV, 12. 24. 31 и др.—2) послѣ условныхъ предложеній: по крайней мѣрѣ, всё же: ві... аі I, 43 и др.
Аііиа, і, <5. Аі. Ѵагиз, начальникъ конницы Цезаря VIII, 28.
аЦпе, сокращ. вс (послѣднее никогда не ставится передъ гласными н д; передъ с: I, 44), 1) соединяетъ выраженія понятій однородныхъ, и: а^сг ас ѵаііига VII, 72; зсіепѣіа аідие изиз II, 20; Ьепе аідие ешеп-ііаіе VIII, ргае}'.; реіеге аідие огаге, см., ого; служитъ часто для образованія фигуры ?»• Ла бѵоіѵ (Ьеп-йіасіуз), т.-е. способа выраженія, посредствомъ котораго соединяются, какъ равносильныя, два существительныхъ, изъ которыхъ одно собственно должно бы стоять въ родит. падежѣ, или быть выражено прилагательнымъ: Ъеііит аідпе ГогШпбо, военная доблесть I, 2; іпз іитапсіит ас ййез, клятвенное обѣщаніе VII, 2; ѵіз аі.дие агша, сила оружія VII, 33; таііо аіцие огйо, стройный порядокъ II, 22;1аЬоге аѣдие іііпегѳ, при трудности похода V, 19; ѵосез ас іітог, вопли страха I, 39; въ усиленномъ вначеніи: а) и даже, къ тому же еще, да и II, 28. V, 16. VI, 34 (см. §епв, зіігрз, регіспНпп) и др.; аідпе зесппйо (аѣдпе ірзі) VII, 53. 76; ас ішп (ас кіс) V, 43. 51; аіцпе осспраііз (аіцие соиІгаЫі;) V, 15. 49; ас іат (ас іат иі, н даже положимъ что) III, 3. 9; ас пон несеззе зіѣ, и вѣтъ напротивъ нужды VII, 38; при числахъ: Ьіпае ас Іетпае (паѵез), и (иногда, даже) III, 15; въ разсказѣ служитъ для выраженія перехода къ чему-ниб. новому, внезапному, болѣе важному: аі.дие Ьіз йіеЬиз.къ тому же III, 17; аЦие асМихегипі IV, 1; аідие позігіз, и вотъ, тутъ-то, тогда-то IV, 25; аЦие ипиз>(ас іаиіиз, аідиѳ иЬі) VI, 23. 35. 41; ас ргітпо II, 30; ас поппиидиат VII, 73; ас іат (аідие Ьіз) III, 15. 17; ас зіс V, 23; поправляетъ предыдущее, присоединяя что-ниб. болѣе вѣрное: гагіз ас (а вѣрнѣе, лучше сказать) ргоре ппі-1І8 рогііЬиз IV, 12; ргіпсірез ас зе-паіиз IV, 11; послѣ отрицанія = а,
но, напротивъ: ас зЫіш III, 19; аЦпе еойет V, 5; ас Іег^аІѴ, 35.— Ь) и такимъ образомъ: ас Шипа I, 24; аідие ШегІесіиз езі IV, 12; ас зиів VII, 50.— с) и притомъ: аЦие арѳгѣо III, 8; аіциѳ ргаесіісаиі; VI, 23; аідие ісі ео гаа^із, и это тѣмъ болѣе, что V, 1; аідие Ыс, см. Ыс.—2) какъ частица сравненія: какъ, чѣмъ, нежели; послѣ выраженій, означающихъ сходство или несходство I, 28. II, 6. 19 и др.
АігеЪвіев, шп, народъ, жившій въ бельгійской Галліи; главный городъ Ме-теѣосеппа (н. Агтаз . въ провинціи Агіюіз) II, 4. 23 и др.; &іпд. ЛігёЬаз IV, 35. VI, 6 и др.; &аі. ріиг. Аіге-Ьйііз II, 16; асс. АігеМіаз ѴІП, 7.
Аігіиз, і, (}., центуріонъ въ войскѣ Цезаря V, 9. 10.
аііехо, хпі, хіит, 3. [ай-іехо] приплетать, прибавлять, придѣлывать: Іогі-са8 V, 40*.
аНіп^о, іасіпт, 3. [ай-іап^о] до-трогиваться, прикасаться: агіез аѣѣіп^іѣ гапгит II, 32; въ особ. а) приближаться къ какому-л. мѣсту, достигать, доходить, съ ассад. IV, 23. V, 23идр.— Ъ) прилегать, гра: ничить, быть смежнымъ; йпез (Йи-теп, Осеапит) I, 1. II, 15. 34; Ме-паріЪз VI, 33.
аі-ігіЬио, иі, піит, 3. удѣлять, опредѣлять, присуждать: рагіетп ѵісі (а^гоз, Іосит), отводить, назначать III, 1. IV, 7. VII, 81; въ особ. г а) поручать, предоставлять началъ і ство надъ чѣмъ-либо: аіісиі Іе^іопет (едиіШит, едиііез, паѵез) V, 47. VI, 32 и др. —Ь) придавать, присоединять (въ качествѣ помощника ? ѴП, 90. ѴШ, 48.— с) (покоренный народъ въ качествѣ данника) подчи- ® нять кому-либо VII, 9. 76. VIII, 6.
висіог, бгіз, т. [аи&ео] тотъ, отъ котораго что-ниб. получаетъ начало, а ростъ, силу и т. п., отт. 1) в и* и о в н и к ъ, зачинщикъ VI, 8. 31 и др.; іпітісіз пгиіііз раіат ел сіѵйаіе еі ііз аисіогіЬиз еит івіег-ГесегиЫ=ситтиІіі ех сіѵіШе раіаш еі іиінгісі ѳі іі аисіогез (зс. саейіз) ез* зені(были подстрекателями къ умерщ-1 вленію его) еит іпіѳгГесегипі (зс. Саг-пиіез, иля сіѵез) V, 25 (относ. ітппсі тиіііз раіат ех сіѵііаіе аисіогіЬщ
шбіѵпші — аш.
19
ініѳгГесетипі, вслѣдствіе подстрекательства— см. іпішісиз).— 2) руководитель, предводитель: ЬеШ VIII, 7,— 3) совѣтникъ, податель совѣта: апсіогѳ Ьозіе, по совѣту или внушенію непріятеля (по-русски аЪяіг. €м. лат. сопсгеі.) V, 28; сл. V, 29 (зресіаге Ьозіеш апсіогеш).—4) одобритель V, 33; о сенатѣ: дні апс-іогез ЬеШ евзе поІеЬапі, которые не хотѣли быть виновниками воины (одобряя ее) — не хотѣли одобрить, утвердить воины, согласиться иа войну ІП, 17.
аисіогііаз, аііз, Д [аіісіог] то, что въ отношеніи къ чѳму-ниб. имѣетъ свойства ансіогіз = 1) совѣтъ, мнѣніе, служащее для кого-ниб. руководствомъ, побужденіемъ къ чему-ниб., рѣшеніе; въ особ. мнѣніе сената, сенатское рѣшеніе (с<. сопзиііит) VII, 52: дѣйствующій на когол. примѣръ VIII, 31. — 2 а и ач « аі е, в ѣ с >., еила. вліяніе, уваженіе, іжтокяетзо (о липахъ и вещахъ): аіісшиз I. 3. 31. 33 и др.; та^пае ЪаЪппз ансіогйаііз, слі. ЬаЬво; аІ^ фіет. та^нае ансіотііаііз со^нозсеге, с.ч. со^позсо; относ. военныхъ дѣйствій: ша^па снш аисіогііаіе Ьеіінпі пегеге (вѣсъ, сила; то, на чемъ основывается сила войны; рѣшительность, распорядительность, стойкость) III, 23.
апсіптппз, см. анѣитлпиз.
ниіасіа, ае, /. [аийах] смѣлость, от-і важность VI, 34; Ьотпо зитппіае , аийасіае VII, 5; Оишпогі^ет зипіша аийасіа, см. зирегиз.
‘ аи(1аг.ір.г] аЛѵ. [аийах] смѣло, отважно д* I, 15. II, 10 и др.
- апйсо, аизнз з., 2. осмѣливаться, от-і, важиваться, рѣшаться: аіідній II, 8; ъ съ іп/. I, 18. 42 и др.
>, апйіо, Іѵі, Ііипі, 4. 1) слышать, и услышать: аіідиій (<іе аііциа ге) II, 31. 8, IV, 5 и др.; съ асс. с. іп/. П, 12. и V, 1 и др.; въ относительныхъ пр&д-г- лаженіяхъ: диіЬия іп Іосіз Сегтапоз щ еззе аиііѳЬаѣ, въ мѣстахъ, въ кото-рьіхъ, какъ овъ слышалъ,—, или же: ш,- гдѣ по (доходившимъ до него) слу-іГ' хамъ — IV, 7; сл. VI, 33 и др. ісі (такъ же переводится асс. с. гп/. нд въ относнт. предлож. при глаголахъ: атЬіігагі, йнсеге, ехізіітагѳ, тіеііе-
§егв, йісеге ит. п.);съяож с. іп/,: Саезаг а Сег^оѵіа Шзсеззіязе ацйіе-Ьаіпг, распространился слухъ, что Цез. отошелъ отъ Г. VII, 59._________
2) слушать: аіідиѳш IV, 13. VII, 20; дніЬнв анйіііз еоя гетііШ IV* 21 (сл. ехсііо).— 3) слушаться, повиноваться: йісіо анйіепз зиш (съ Ааі. лица), повинуюсь приказанію I, 39. 40. V, 54.
ашііііо, опіз, /, [аийіо] !) слушаніе._
2) слухъ, молва IV, 5. VII, 42.
ап^ео, хі, сіит, 2. растить, возращать, умножать, увеличивать, усиливать: гет іатіІіагет I, 18; зраіінт. (пц-тегнт) VII, 46 . 48; ортіопѳт ѣі-тогіз, поддерживать V, 57; рав». увеличиваться, усиливаться,возрастать; соріае ѴП, 49; йі§иііаз (зн-зрісіо, регіснінтп, врез) VII, 30. 45 и др.; апітнз аіісні VII, 70; Ъеііідт, распространяется, принимаетъ большіе размѣры VII, 63; зей еііат (ій) ан§егі роззеі, слс йѳітітепідпп; раті. аисіиз, какъ аЛі.: апсііогет езяѳ, стать выше: Ьопогѳ I, 43.
аа^иг, йгіз, т. авгуръ, птицегадатель, римскій жрецъ, судившій по полету и клеванію птицъ о волѣ боговъ и предсказывавшій исходъ какого-л. предпріятіи ѴШ, 50*.
Апіегсі, бгнтп, многочисленный народъ кельтскаго происхожденія, жившій въ западной части средней Галліи: яіпд. VII, 57; къ нему принадлежали: 1) Апіегсі Вгаппоѵісѳз, жившіе близъ эдуевъ, въ зависимости отъ которыхъ находились VII, 75.— 2) Аи-Іѳгсі ОіаЫініез, занимавшіе н. про-вивцію Іа Маіпе ПІ, 9. — 3) Апіегсі Сепошапі, къ юго-востоку отъ Віа-Ыпйев ѴП, .4- 75. ѴШ, 7.— 4) Аніегсі ЕЬпгоѵісез, вь нын. Нормандіи, съ главнымъ городомъ Мѳйіо-Іанитп (н. Еѵгеих) II, 34. ІП, 17. ѴП, 75.
впгіега» ае, пъ. возница IV, 33 . айгіяТіз, А ухо VI, 26. ѴП, 4. Аагипсиіёіиз, і, Ь. Апг. Сойа, легатъ
Цезаря П, 11. IV, 22 и др.
Аиасі, огит, одинъ изъ значительнѣйшихъ народовъ, жившихъ въ Аквитаніи, съ главнымъ городомъ Ап^изьа (н. АисЬ) ІП, 27*.
апі, сопг. 1) или I, 13. II, 30. IV, 17; послѣ отрицательнаго предложенія
9*
20
апіет — Ваііагез.
продолжаетъ отрицаніе ІП, 6. V, 17 и др.; въ усил. эм.: а) или даже: аиі Іп8і<1іі8 I, 13.—Ъ) или только, или по крайней мѣрѣ IV, 30. VI, 27.— с) или вообще III, 17. VI, 16.— 2) апі... аиі, или... или... I, 1.19. II, 25; пейие аиі... аиі, н ни... ни I, 22. IV, 29. V, 27; пе аиі Аеёиіз апі еогит зосііз Ъеііит іпіеггеі, чтобы не начиналъ войны ни съ эдуями, ни съ ихъ союзниками I, 43; сл. VII, 54. 72 и др.
апіепь сопі. (никогда нв ставится “'“ІиГначалѣ предложенія) а, но, же, съ другой стороны I, 2. 16. 31. И, 9 и др.
апіишпив, і, т. осень VII, 35.
аихіііагів, ѳ [аихіііит] вспомогательный: виЪві. аихіііагез, іиш, вспомогательныя войска (въ противо-полож. къ 1е§іопез), см. аихіііит ІП, 25.
апхіііагіив, 3. = аихіііагів ѴШ, 5.
аихіііог, 1. Нер. [аихіііит] помогать, подавать помощь IV, 29. VII, 25. 50. аихіііит, і, п. [аи^ео, собств. приращеніе] помощь, пособіе, подкрѣпленіе!, 18. II, 24 и др.; аихіііо аіісиі еззе, оказывать помощь V, 44; аіі-циет аихіііо тіііеге (аихіііо ѵеиіге), на помощь 1,18. II, 29; аіідиіб аихіііі езі іп а1ідио,у кого-либо можно иайти какую-ниб. помощь I, 31; ріиг. II, 14. VIII, 45; въ особ. а) вспомогательное средство, средство къ спасенію, къ избавленію отъ опасности III, 5; терегіге аихіііит аіісиі геі, предохранительное средство III, 15; опора VI, 5; Саезаг иншп соттипіз заіиііз аихіііит іи сеІегіШе ронеЪаі, Ц. полагалъ, что единственное средство спасти всѣхъ отъ гибели заключается въ быстротѣ (дѣйствій) V, 48 (см. ропо).— Ъ) ріиг. аихіііа, огит, вспомогательныя войска I, 24. III, 9 п др.; Іеѵія агтаіигае VIII, 17; рейіѣаѣиз едиііаіивдие VI, 16; въ со
единеніи съ едиііаѣив или е^иііев — пѣхотныя вспомогательныя войска III, 20; пеиітіз аихіііа тіі4еге = оставаться нейтральнымъ VII, 63. [Пѣхотныя вспомогательныя войска Цезаря состояли частію изъ набранныхъ въ Галліи туземцевъ, частію1 изъ наемныхъ войскъ. Къ послѣднимъ принадлежали МитіЛае Іеѵіз агтаіигае, Сгеіаѳ за§ійагіі и ГшнНіогеа Ваііагез].
Аѵагісепзіз, е [Аѵагісит] аварикскій: ргаетіа, награды, обѣщанныя подъ Аварикомъ VII, 47*.
Аѵагісит, і, п. укрѣпленный городъ битуриговъ (н. Воит^ез) VII, 13. 15 и др.; упоминаемая Цезаремъ VII, 17 рѣка называлась Аѵага (н. Еѵге). аѵагіііа, ’ае, /. [аѵагиз] жадность,.
алчность I, 40. VII, 42.
а-ѵёЬо, ѵехі, ѵесіит, 3. увозить: па-ѵіЬиз ігшпепіит VII, 55 (см. циі)*.
аѵегзиз, см. аѵегіо.
аг-ѵегіо, ѣі, зит, 3. 1) о т в о р «і-чинать, поворачивать, направлять въ сторону: іѣег аЬ Агаге (аЬ Не1ѵеіііз)=удаляться отъ 1,16. 23; ѵа&іпатп, отодвигать, отшатывать, сдвигать съ мѣста V, 44; Ысезіациеіз, отстранять отъ стѣнъ= ловить VII, 22; йишеп, отводить VIII, 40; ѵеназ Гопііз VIII, 43; раг/гс. аѵегзиз, 3. оТворотившівся лицевою стороною отъ чего-ниб. = обращенный спиною къ чему-ниб.: аѵегзі сігсиіп ѵепіипіиг, съ тылу, сзади (сл. асіѵегзиз) II, 26; ѵійеге аѵегзит Ьозіет, обратившагося въ бѣгство I, 26; въ особ. отражать: ЬагЪагов а ѵаііо VI, 42.— 2) перен. отвращать, отклонять; аніті аЬ аііцио-аѵегіипіиг I, 20.
вѵів, ід, (. птица IV, 10*._ аѵиѳ, і, т. дѣдъ I, 12. IV, 12. Ахова, ае, т. рѣка въ бельгійской’
Галліи (н. Аізпе) II, 5. 9.
Васёпів вііѵа, часть Негсупіае вііѵае. Этотъ лѣсъ отдѣлялъ херусковъ отъ свебовъ VI, 10*.
Васйіив, см. Зехііия.
ВаІЪив, си. Согнеіюв.
Ваііагез (Ваіейгез), іит, жителя Ба.1 леарскпхъ острововъ (Маіогса и М>-погса, въ Средиземномъ морѣ у бе1
Ьаііепз — ВііигІ^ез.
21
реговъ Испаніи): Гшкіііогез II, 7 (сл. аихіііпт).
ЬаІіеив, і, т. перевязь, въ особ. кожаная перевязь черезъ плечо, на которой висѣлъ мечъ V, 44*. [Римскіе воины носили мечъ на правомъ боку, , чтобы вынимать его не мѣшалъ щитъ на лѣвой рукѣ; полководцы, легаты, трибуны, ие имѣвшіе щита, — иа лѣвомъ].
Ваіѵепііиз, і, Т., центуріонъ въ войскѣ Цезаря V, 35*.
ЪагЬагав, 3. 1) иностранный, чужой, " непріятельскій: паѵез III, 14; виЪві.
иностранецъ, непріятель II, 35. III, 15 и др. (у грековъ ЬагЬапів = негрекъ, въ особ. персъ; у римлянъ ±= не-римлянинъ и не-грекъ).— 2) о нравахъ и образованности: необразованный, грубый, простой I, 31. 33 и др.
ВазІІпа, см. Міппсіиз.
Ваіаѵбгшп іпзпіа, островъ, образуемый Ванадомъ <см. Ѵасаіиз) и Нѣмецкимъ моремъ іи. Веіаи) IV, 10*.
Веі^ве, йгиш, жители сѣверной Галліи, между р. Зедиапа, Маігопа н КЬепиз I, 1. II, 1 и др. (см. Саіііа),
Веі^іиш, і, п. область, занимаемая бел-гами (Саіііа Веі^іса) V, 12, 2!) и др.
Ъеііісбвпз, 3. [ЬеШсиз] воинственный: Ьотіпез (рспз) I, 10. IV, 1.
ЪеІИсив, 3. [Ьеііиш] военный: Іаиз VI, 24.
Ьеііо, 1. воевать, вести войну I, 2. III, 17 и др.
Веііоѵасі, огиш, сильный и храбрый народъ, жившій въ бельгійской Галліи между рѣками Зедпапа, батата и Ізйга; главный городъ Вгаіпзрапііит П, 4. 10. 13 и др.
ЪеПит. і, п. [первонач. Йиеііит, отъ сіи о (сл. Ьіз), собств. раздвоеніе, раздоръ и возникающая оттуда взаимная борьба] война I, 13. 44 н др.; съ деп. оЪіѳсіі: Неіѵеііогпт (АтЬіогщіз) I, 40. VI, 29; ЬеИит Сегтапіспт (Ѵепеіісит, Вгігаппі-сит и т. п.) = война съ германцами, венетами и т. п. III, 18. V, 4; театръ военныхъ дѣйствій VII, 8; Ьеііиш. аідие ГогіііиЗо, см. аідие; Ьеііиш рагаге (зизсіреге, сопсііаге, аііспі іасеге или іпГегге, айшіпізігаге, метете, «іисеге, сопйсѳгѳ, беГешіеге), см. рато, зизсіріо н т. д.
Ъепе,айѵ. (сотр. тпе1іиз,зирегІ. оріітѳ) хорошо: Ъепе (оріітѳ) тсгепз или тегііпз, см. тегео; пе§оііиіп (гѳт) .Ъепе еегеге, успѣшно Ш, 18. у 57 и др. ’ ’
Ьепеіісіит, і, п. [Ьепе-Гасіо] благодѣяніе, милость, услуга, оказываніе у слугъ, оказываемое кому-л. вниманіе (благоволеніе) I, 9. 42. 53 и др,; Ъепейсіо зііѵагит, подъ защитою лѣсовъ VIII, 20; Ьепейсіо зиоайсіис-іит АгІоѵізіит I, 33; сл. I, 35.
Ьепсѵоіеиііа, ае, (. [Ьепе-ѵоіо] благоволеніе, благосклонность V, 25. VII, 43. '
ВіЬгаеіе, із, п. главный городъ эдуевъ, между р, Агаг н Ьі^ег, лежавшій на горѣ, нынѣ называемый Вепѵгау въ Бургундіи I, 23. VII, 63. ѴШ, 2. 4; аЬІаі. ВіЬгасіі VII, 55 и ВіЬгаеіе VII, 90.
ВіЬгах, сііз, Л городъ ремовъ въ бельгійской Галліи II, 6*. ч
ВіЬгйсі, бгит, народъ въ юго-восточной Британніи V, 21.
Ьійішт, і, п. [Ьіз-біѳз] продолженіе двухъ дней, два дня: ѵіа Ьійиі, двухдневный переходъ VI, 7; Ьісіиит впрегегаі, сит..., см. сит; асс. Ы-<1иит VII, 9; Ьійио, черезъ два дня V, 27. ѴП, 11; въ продолженіе двухъ дней V, 48; Ьійио розѣ, два дня спустя [по римскому счету (см. апіе); по нынѣшнему = (однимъ) днемъ позже (согласно съ указаніемъ слова ргісііе, слѣдующаго ниже, послѣ словъ Ішіио розі)] I, 47.
Ьіеппіпт, і, п. [Ъіз-аппиз] двухлѣтіе I, 3.
Ві^еггібвев, шп, народъ, жившій въ Аквитаніи III, 27*.
Ъіщ,ае,а[Ъі8],п»эт.<й&г. 1) по два.
III, 15. IV, 17; Ьішз соЬогііЬиз ге-Іісііз, по двѣ когорты, т.-е. двѣ изъ каждаго легіона ѴШ, 2.— 2) при ріиг. іапіит, два: сазіга VIII, 10.
Ъірейаіія, е, [Ьіз-рез] въ два «ута: ігаЪев, въ два фута толщиною IV, 17.
Ъірегіііо, тіѵ. [Ьів-рагііог], на двѣ части, въ два отряда V, 32; съ двухъ сторонъ I, 25.
Ьія, а&ѵ. питег. [вм. бия] два раза, дважды III, 12. VII, 83.
Вііигікев, иш, народъ кельтскаго происхожденія, дѣлившійся на два,племени: 1) В. ѴіЬізсі, которые жили
22
ВойиораВіиа — саейея.
на берегахъ р. Сагитпа, съ главнымъ городомъ Вигбі^аіа (к. ВогНеаих).— 2) В. СиЬі; см. Коѵіойипит п Аѵа-гісит I, 18. VII, 5 и др.
Войио^пвіпв, і, предводитель нѳрвіевъ II, 23.
Воіа, ае, Л страна боевъ VII, 14*.
Воіі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, переселившійся изъ Галліи въ Германію (въ нын. Богемію и на сѣверо-западъ Австріи). Часть боевъ соединилась съ гельветами, вмѣстѣ съ которыми была побѣждена Цезаремъ н затѣмъ переселена въ область эдуевъ, см. Сог^оЬіпа I, 5. 25 и др.
ЪопКав, Вііз, Л [Ьоппз] доброта, хорошее качество: ацгогпт I, 28.
Ьопав, 3. (сотр. теііог, вирегі. орѣітиз) 1) хороіпіп: а^ег I, 31; виЪзі. Ьопа, бгит, п. имущество, достояніе V, 56. VI, 19. VII, 3.— 2) полезный, выгодный II, 10; зиЬеі. Ъопшп, і, п. польза, выгода, благо: дпапіит Ьопі I, 40.— 3) благомыслящій, благонамѣренный: Ьоппш іисіісіит, лестный отвывъ I, 41; Ьопо апіто еззе іп аі'щпет, быть миролюбиво настроеннымъ къ кому-л. I, 6; зиЪві. Ъопі, благонамѣренные патріоты VIII, 22.
Ъоа, Ъоѵіз, с. быкъ,волъ;вообще всякое большое животное, имѣющее сходство съ быкомъ, т.-е. имѣющее рога, раздвоенныя копыта и питающееся травой VI, 26. 28.
ЪгассЪіпш, і, и. передняя часть руки (отъ локтя до кисти); вообще рука I, 25. VII, 56.
Вгаппоѵісев, см. Аиіегсі.
Вгаппотіі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, находившійся въ подчиненіи у эдуевъ VII, 75*.
Вгвіивраиііиіп, і, п. II, 13* (см. Веі-Іоѵйсі).
Ъгеѵіз, е, краткій, кратковременный, непродолжительный: Іетрцз (оссазіо, зраііит, пох) IV, 34. V, 13 и др.; ігаіѳсіпз IV, 21; Ъгеѵі Іетроге, или просто Ъгеѵі, въ короткое время (быстро) IV, 33.
Ъгеѵііаз, аііз, /. [Ъгеѵіз] краткость, малость: іешрогіз II, 20; Ъгеѵііа» позіга=по5ігогшп, небольшой ростъ нашихъ II, 30.
Ъгеѵііег, асіѵ. [Ъгеѵіз] вкратцѣ VII, 54*.
Вгііаппі, бгит, жители Британніи IV, 21. V, 11 и др. (см. Вгііапліа).
ВгИапша, ае, Вританиія (н. Англія и Шотландія), населенная кельтами, переселившимися туда изъ бельгійской Галлін, и коренными жителями, называвшимися впослѣдствіи каледо-нянами. Цезарь первый нзъ римлянъ открылъ римскимъ войскамъ доступъ въ Брнтаннію, предпринявъ туда два похода (въ 55-мъ и 54-мъ г. до Р. X.} III, 9. IV, 20 зчч.
Вгііаппіспв, 3. британскій: ЬеІІит V, 4*.
Ъгпта, ае, т. [сокращ. изъ Ъгеѵіззіта, вс, сііез] кратчайшій день, время кратчайшихъ дней; вообще; зимвеа время, зима: зиЪ Ъгпта V, 13*.
Ъгитпаіів, е [Ьгшпа], относящійся къ зимнему времени, зимній: (ііез ѴП,4*.
ВпИпв, і, 6., начальникъ флота Цезаря во время галльской войны III, 11. 14. ѴП, 9. 87; впослѣдствіи принималъ участіе въ заговорѣ противъ Цезаря, за что Антоніи приказалъ убить его.
СЗ. 1)=Саіпз, предъимя.— 2) численный звакъ = 100.
СаЫІІбішт, і, п, городъ эдуевъ на рѣкѣ Агаг (н. СЬаІопз зиг Бабпе въ Бургундіи) VII, 42. 90.
СаЪитпв, см. Ѵаіегіиз.
сасйтеп, Іпіз, п. оконечность, вершина, верхушка: гатогит VII, 73.
сапатег, ёгіз, п, [са<1о] мертвое тѣло, трупъ II, 27. VII, 77.
сабо, сесІЗі, савит, 3. падать, пасть;
особ. въ сраженіи: погибнуть, бытъ убитымъ 1, 15. 11, 27 н др, Сабигеі, бгит, пародъ кельтскаго про-
исхожденія, жившій въ Аквитаніи и находившійся въ подчиненіи (сііеп-іеіа) у арверновъѴП,4.64идр.;зім'7. СаЗигспз VIII, 30.
саебсв, із, Л [саейо] 1) убіеніе, умерщвленіе: Сіобіі VII, 1; саеЗѳт (сае-без) Гасеге, совершить убійство VI» 13, VII, 42.-2) относ. сраженія:
саейо — Сапііппі.
23
избіеніе, пораженіе, побоище, кровопролитіе V, 47. VII, 67 и др.; СепаЫ (Сепаѣепвіз) VII, 28; циі ех ірза саейе Гп^египі, которые успѣхи бѣжать изъ самаго побоища (мѣста кровопролитія) VII, 38.
саегіо, сесійі, саезпш, 3. 1) рубить: вііѵав (тпаіегіат) III, 29.— 2) убивать, умерщвлять ;безг дополн. ѴІЦ,29. саеіеаііэ, е, [саеіиш] небесный; виЪві.
саеіевіев, іиш, т. небожители, боги VI, 17*
саегішопіа, аѳ, Л священный обрядъ, религіозный обрядъ ѴП, 2.
Саегоезі, огит, народъ, поселившійся въ СаІІіа Веі&іса и находившійся въ зависимости отъ тренеровъ II, 4*.
саегвіепн, 3. синій, лазуревый: соіог V, 14*.
Саеяаг, йгіз, 1) С. Іиііпз, родился въ 100-мъ г. до Р. X. 12-го Сіпіпсіііів (получившаго отъ его имени названіе Іиііиз, іюль). Прошедши постепенно рядъ должностей (68-го года квесторъ въ Испаніи, 65 — эдилъ, 63 — верховныя жрецъ, 62—преторъ, 61— пропреторъ въ Испаніи), Цезарь въ-60-мъ г. заключилъ союзъ съ Кн. Помпеемъ и Л. Брассомъ (первый тріумвиратъ), пе дтлісі а&егеіпг іп ге рпЫіса, диоі (Іізріісиіззеі тіііі е ігі-Ьпз, и въ 59 г. достигъ консульства. Получивъ по окончаніи консульства въ управленіе сначала на 5 лѣтъ, затѣмъ еще на дальнѣйшія пять ци-салъппнскую Галлію съ Иллиріей и трансальпинскую провинцію (иііегіог ргоѵіпсіа, СаІІіа ргоѵіпсіа), онъ въ продолженіе 8 лѣтъ (58—50 гг. до Р.Х.)завоевалъвсю трансалъпинскую Галлію. О переправѣ, предпринятой нмъ въ это время въ Британнію н черевъРейнъ въ Германію, см.Вгііап-піа и Кѣепйв. — Въ исходѣ своего намѣстничества, стараясь заочно вновь получить консульство, Цезарь встрѣтилъ препятствіе со стороны сената, подчиненнаго вліянію Помпея. Въ 49 г. до Р. X. Ц. перешрлъ Рубиконъ, быстро овладѣлъ Италіей и въ 48 г. разбилъ Помпея при Фарсалѣ въ Ѳессаліи, отправился въ Египетъ (ЪеІІпт Аіехапсігіпит отъ 48—47 г.), побѣдилъ помпеян-певъ при Ѳапсѣ въ Африкѣ (Ьеі-Іитп Айісапшп 46 г.) и затѣмъ при
Мундѣ въ Испаніи (Ьеііит Ніара-піепве 45 г.).— Получивъ пожизненное Двктаторство (<1ісЫогрѳгреі;иіі8) Цезарь въ 44 г. 15-го марта бип* убитъ въ Римѣ заговорщиками, во главѣ которыхъ находились Брутъ и - Кассій.-^- Оставшіяся сочиненія Цезаря: Сотшепіагіі йе ЬеЙЧ СаШсо (7 книгъ, 8-я написана его легатомъ А. Гирціѳмъ) и Сошшепѣагіі 6ѳ ЬеІІо сіѵііі НЪгі ігев.— 2) Ь. Саеваг, родственникъ диктатора и легатъ его VII, 65.
саеэреа, діів, т. [саейо] пластинка земли, вырѣзанная съ травой; дернина, дернъ, рімг. куски дерна ІИ. 25. V, 42.
саіашііаа, аііз, /. бѣдствіе, несчастіе, неудача II, 14. III, 19 и др.; въ особ. уронъ, понесенный на войнѣ, пораженіе I, 12. 13. 31 и др.; погибель, смерть I, 53. VI, 37.
саісаг, агіз, п. [саіх, пята], шпора: едшлп саІсагіЪиз іпсепйеге ѴПІ, 48*.
Саіепйае, см. Каіѳпсіае.
Саіёппв, см. Гийив.
Саіёіі, огит, н Саіёіез, ит,бельгійскій народъ, поселившійся по обоимъ берегамъ р. Ведиапа (въ ни». Нормандіи) II, 4. ѴП, 75. VIII, 7.
саИібИаз, Э.іі8, Д [саШФиз] ловкость; въ дурномъ смыслѣ: хитрость, лукавство ѴПІ, 16.
саііісіиз, 3. ловкій, искусный; въ дур-номъ смыслѣ: хитрый, лукавый ПІ, 18*.
саіо, опіз, т. служитель при обозѣ, слуга II, 24. VI, 36. 40.
сашрезіег, ѣгіз, іге [сатриз], полевой, на полѣ, иа раввинѣ находящійся: типійопен VII, 81. 83; Іоса, ровныя мѣста VII, 72. 86.
еашрив, і, т. открытое поле, равнина III, 26. VIII, 18.
Свшпіо^епиз, і, предводитель авлер-ковъ VII, 57. 59. 62.
Сапіпіпз, і, С. Сап. КеЪПп5,о легатъ Цезаря,вмѣстѣ съ нимъбывшіи консуломъ нѣсколько часовъ 31-го декабря 45-го г. ѴП, 83. 90. VIII, 24 и др.
сапо, сесші, сапіМитп, 3. пѣть, играть; въ яз. вогни. трубить, давать сигналъ VII, 47. * „
СапіаЬті, огит, народъ въ сѣверной Испаніи (въ нын. Бискаіи) III, 2Ь-
Сапііпп), і, п. область въ юго-восточной
24
сапіпз — сазіеііит.
части Британніи (и. Кентъ) V, 13. 14. 22.
сапіпз, из, т. [сапо] пѣніе: ІиЬагиш, звуки VIII, 20*.
саріііав, і, т. (имя собират.) волосы на головѣ: рготіззиз V, 14; раззиз VII, 48.
саріо, сері, сарѣшп, 3. 1) брать, взять: агта III, 18. IV,-14 и др.; зіірешііит, взимать 1, 44; съ асс. названія предметовъ отвлеченныхъ: брать, принимать, предпринимать и т. п.: рагз іпіііит саріі а ііцтіпе I, 1; аііші іиіііпт Ъеііі сареге, избрать другой способъ начала военныхъ дѣйствій VI, 33; Гп§ат, обращаться въ бѣгство VII, 26; сопзіііит сареге, возымѣть намѣреніе, планъ, замыселъ VIII, 38; принять рѣшеніе, рѣшиться на что-л. III, 24. ѴІІ, 10 н др.; съ деп. дегипск III, 2 и др,; съ іп/. ѴІІ, 26. 71; принимать мѣры V, 8; придумать планъ VIII, 15; йе аіідиа ге, рѣшать что-ниб. V, 28. VI, 20; ппа сит аіідио, сговориться съ кѣмъ-л. VIII, 30; сарііз диіЬизсіат соЬогііЬиз = ііа огбтаііз соЬогііЬиз, такъ размѣстивъ когорты ѴІІ, 35.—2) брать силою: захватывать, поймать, взять въ добычу: а,1ідиі<і IV, 2. VI, 3 и др.; игоз Гоѵеіз, ловить VI, 28; о лицахъ: взять въ плѣнъ; аіідиет 1,26.53 и др.; съ асс. названія мѣстности: занимать, овладѣвать, завоевывать I, 25. III, 14 и др.; перен. а) привлекать, склонять на свою сторону, увлекать, плѣнять: аіідиет VI, 22. ѴІІ, 31. 43. VIII, ргае/.— Ъ) поймать въ сѣти, обманывать: ехегеііитп гаііопе I, 40.— 3) съ асс. названія мѣстности: достигать, дойти, доплыть: іпзпіат (рогіит) IV, 26. 36. V, 8; Іосит, см. Іосиз.— 4) избирать, выбирать: Іоса (Іосит) III, 23. V, 9.— 5) получить, пріобрѣтать, испытывать I, 13. VIII, 8; соп-іесіигат сареге ех аіідиа ге, выводить заключеніе, заключать VII, 35; іпі'ащіат ге, навлекать на себя VIII, 30; дпіеіеш, засыпать VI, 27; боіо-гет ех ео, огорчаться I, 20,
сврга, ае, /. коза; саргіз = Я^игае саргагит VI, 27*.
саріітив, 3. [саріо] пойманный, взятый въ плѣнъ; еиЪеі. сарііѵиз, плѣнникъ I, 22, 50. II, 16 и др.
саріпз, пз, пи, [саріо] воспріимчивость, способность: пі езѣ саріиз Пегтапогит = по понятію германцевъ IV, 3‘.
сариі, Йіз, п, Г) го л она I, 32. V, 18; о вещахъ; глава, верхъ, конецъ; Гопііз, истокъ ѴЩ, 41-йишіпіз, устье IV, 10,—2)— человѣкъ, лнпо I, 29. II, 33 И др.— Зі жизнь: регісиішп саріііз ѴІІ, 1; роепа саріііз, смертная казнь ѴІІ, 71.
сагео, пі, іійгиз, 2. не имѣть, быть лишену: ігшпепіо ѴП, 17; сгітіпе, бытр свободнымъ отъ обвиненія VIII, ргае/,; = обходиться безъ чего-ниб., отказываться отъ чего-ниб,: сіЪо VI, 38.
сагіпв, ае, /. киль (самая нижняя, основная часть корабля) III, 13.
Сагпйіез, ит, одинъ изъ значительнѣйшихъ народовъ въ Саіііа Сеіііса, занявшій страну по обоимъ берегамъ рѣки Ьі^ег. Главный городъ СепаЬит II, 35. V, и др.
саго, еагпіз, /. мясо V, 14. VI, 22. -сагро, рзі, рішп, 3. рвать, срывать;
перен. задирать кого-ниб. словомъ, порицать, поносить, унижать III, 17.
саггиз, і, т. телѣга на четырехъ колесахъ, у кельтовъ и германцевъ I, 3. 6. 24 н др.
сагпз, 3. дорогой, любезный: сагиш ЬаЬеге аіідиій, цѣнить что-л., дорожить чѣмъ-н. V, 33. ѴІІ, ^9.
Сагтіііпз, і, царь приморской области въ Британніи V, 22*.
саза, ае, /. хижина, шалашъ, зимняя палатка V, 43.
свзеиз, і, <т. сыръ VI, 22*.
Саззі, бгит, народъ въ юго-восточной Британніи V, 21*.
Сазвіаппв, 3. [Саззіиз] кассіанскій: Ьеііиш I, 13.
саззіз, іНіа, /. (мѣдный) шлемъ VII, 45.
Саззіиз, і, Ь. Сазз. Ьопсіппз, консулъ, въ 107 г. до Р. X. побѣжденный и убитый тигуринамн прп Женевскомъ озерѣ, въ землѣ аллоброговъ I, 1^12.
Саззітеііаипиз, і, князь брптаискіи V, 11. 18 здд. '
савіеііит, і, и. [<?етніп. отъ сазігипі] небольшое укрѣпленіе изъ земля или камня, выстроенное отдѣльно (ре-длтъ'І, нлп выдающееся изъ главнаго окопа (бастіонъ) I, 8. И, 8. ЗОидр.;
Сазіісиз —; саиза.
25
вообще: укрѣпленіе, укрѣпленное мѣсто, крѣпость II, 29. ІП. 1; мостовое укрѣпленіе II, 9 (ва лѣвомъ берегу рѣки Ахопа).
Сазйспа, і, знатный секванъ I, 3*.
сазіга, огиш, и. (отъ 5Іпд. сазігипі, укрѣпленіе) 1) л а.г ерь.[Римскій лагерь имѣть обыкновенно видъ прямоугольника. Самымъ удобнымъ мѣстомъ для построенія лагеря считалась отлогая покатость, вблизи которой находились вода, лѣсъ и кормъ для вьючнаго скота. Мѣсто для лагеря избиралось и отмѣчалось передовымъ отрядомъ подъ начальствомъ военнаго трибуна и нѣсколькихъ центуріоновъ (сазіга теіагі, ориз сИпдеѣігі, отт. теіаіогез или шепзогез). Меіаіотез опредѣляли длину и ширину лагеря двумя, подъ прямымъ угломъ пересѣ-казжвммсяланінмя, предназначенными для двухъ главныхъ улилъ лагеря. У хита въ дхкжу лагеря называлась ѵа ргаеъатл н оклжхазллксь двумя вкрчтгами рэпа ргаеідпа и йесп-явлаа, см. йеелтапиз . въ играну — ѵа ргшграіі?. тоже съ двумя воротами ^рола рппараЬз дехіта и рогіа рппс. зішзтга). Войско, сдѣлавъ при-' валъ, окружало лагерь рвомъ и'валомъ (сл. аддег, Гозза) и разбивало въ отмѣченныхъ мѣстахъ кожаныя шатки (іепіотіа, реИез). Внутри лагеря находилась палатка полководца <^®«апипі), передъ которой оставляюсь свободное пространство для «'у-жяіі войска: тутъ же находилось всзвымелэе изъ земли, служившее ораторскою трибуною для полководца (іпіппаі. зпгцезтіз). Между рядами палатокъ и валомъ оставлялось свободное пространство въ 200 футовъ ширины, для построенія войгіка, помѣщенія обоза и предметовъ добычи]: сазіга Ѣасеге, ропеге, теіагі, Іосаге, тппігѳ, соттппігѳ, тоѵеге, ргото-хеге, см. Гасіо, ропо, теіогит. д.; сазіга ЬаЬѳге сопіга аіідпет, стоять лагеремъ (= вести войну) противъ кого-л. I, 44; сазіга таіога, большой лагерь, тіпога, малый I, 49. 50. VII, 36 (сл. ргіог, сііегіог, пііегіог и др.),—2) метон. а) = дневной переходъ (потому что римское войско послѣ каждагопереходанамѣстѣпривала строило лагерь): рѳгѵепіге диіп-
ііз сазігіз, на пятый день (похода) VII, 36. — Ъ) военная служба, военное дѣло: пзиш іп сазітіз ЬаЪеі^ сазиз, іі8, т. [сабо] паденіе; яерем.
случаи, случайность,случайное обстоятельство IV, 31. V, 44 и др.; сази, случайно I, 12. II, 21 и др.; іп еіизшоЛ сазиѴ, 33; ешііет сазитп зизііпеге (Гегге), испытать одинаковую участь V, 30. VI, 40; йееіисі іи Ѳит сазиш, см. еіесіисо; въ усйлен.зн. а) благопріятный случай VI, 37; чаще Ь) несчастный случай, несчастіе, бѣдственная участь III, 22.
VI, 36. 42 (сазп = сазиі)и др.; ех-ігетпз, см. регЗисо; сазпз Ьагит гегцт опіпіит, всѣ этого рода случаи Ш, 13; с) погибель, смерть V, 52. VIII, 20.
СаіашаіііаІое(1ез, із, князь секвановъ . I, з*.
еаіёиа, ае, /. цѣпь, оковы I, 47. 53 и др.
СаШгі^ез. шп, народъ кельтскаго происхожденія, жившій въ СаШа ргоѵіп-сіа I, 10*.
Саінѵоіспз, і, князь эбуроновъ V, 24. 26. VI, 31.
Сапгиз, і, т., см. Согиз.
сапна, ае, /. 1) причина, поводъ, основаніе 1, 1. 14. 43 и др.; ^иаѳ іи іі саиза, что было причиною VII, 63 (см. шоіііііа); ошпіЬпз бе саизіз ѳхізіітаге = имѣть полный поводъ предполагать III, 17; саиза рѳссаіі = вина ѴШ, 22;“ аЫаі. саиза съ ргоп. ровз., или съ предыдущимъ дсп.', по причинѣ, ради, для I, 39. 44. 47 и др.; въ особ. вымышленная или ничтожная причина: предлогъ,
. отговорка, видъ: сапзат тГегге(іпіег-ропеге) I, 39. 42; рег сапзат, см. рег. — 2) то, что въ данномъ случаѣ даетъ поводъ къ извѣстному образу дѣйствія или сужденію, что составляетъ предметъ заботы, спорант. п.: дѣло = а) предпріятіе; сапзат ргоЬагѳ VI, 23; отшнт ипа езѣ саиза, у всѣхъ одно (общее) дѣло = всѣ заодно VI, 32. — Ь) судебное дѣло: саизае бісііо, еле. сіісѣіо; сапзат сіісегѳ (содпозсеге), еле. Зісо, содпозсо ; спорное дѣло: иі іизііззі-тат арий еит сапзат оЬііпиѳгіі, что онъ предъ нимъ отстоялъ свое какъ
26
саиіе — сегі&теп.
нельзя болѣе правое дѣло VII, 37; сл. ѴШ, 52. — с) состояніе, положеніе, отношеніе, связь(сл. по-русски напр.: ихъ дѣло богатое): атісіііае V, 41; іп еабѳт саива евзе IV, 4.
сапіе, аііѵ. [саиіив] осторожно, осмотрительно V, 49*.
свпіев, ів, Д утесъ, скала III, 13*.
саиіиз, 3. [саѵео] осторожный, осмотрительный VIII, 23*.
СаѵагіІІпз, і, предводитель эдуевъ VII, 67*.
Саѵагіпиз, і, князь сеноновъ V, 54. VI, 5.
саѵео, саѵі, саиіит, 2.1) остерегаться, беречься I, 14.— 2) ручаться, представлять ручательство,обезпечивать VII,2; сіе респпіа, относ. (правильной платы) денегъ VI, 2.
себо, севві, сезвиіп, 3. 1) отступать, уходить, удаляться: Іосо VII, 62; абз. И, 19. V, 34 идр. — 2)иерен. уступать, покоряться, подчиняться;' Гогіііпа VII, 89.
ееіег, ёгіз, ёге, скорый, быстрый: тоіиз IV, 23; ѵісіогіа VII, 47.
сеІегНая- аііз, Д [ееіег] скорость, быстрота, проворство, поспѣшность; рейіішп (іііпегіз, айѵепіиз) I. 48 и др.; ай ееіегііаіет опегашіі, для скорой ихъ (т.-е. кораблей) нагрузки V, 1 (см. ѳхідиііаз); зиштпа ееіегііаз Сѳіісііаздие, см. Геіісііаз.
ееіегііет, а<й>. [ееіег] скоро, быстро I, 18; ееіегіиз оріпіопе, см. оріпіо; диат ееіеггіте (роіезі), какъ можно скорѣе I, 37. VIII, 11. 39.
ееіо, 1. оставлять въ иевѣдѣніп, скрывать: агша II, 32. 33; іасіит ссіаіиг VII, 80.
Сеііае, агитп, кельты, поселившіеся въ СаІІіа, Сеіііса (см. баіііа). Онн принадлежали къ многочисленному кельтскому племени, которое распространилось въ западнойчасти Европы I, 1*.
Ссіііііиз, і, отецъ арверна Верцинге-торикса VII, 4*.
СепаЪепвев, іит, жители города Се-пйЪит VII, 11*.
СепаЪиш, і,п. главный городъ кариу-товъ (позднѣе сіѵііаз Аигеііапогит, и. Огіеавв) VII, 3. 11 здц.
Сепіта^пі, бтт, британскій народъ Сепотапі, см. Апіегсі.
сепвео, виі, зшп, 2. 1) оцѣпи-» а т ь.—2) полагать, думать VII, 56. 77; отт. предлагать, подавать голосъ: бебНіопеш VII, 77; съ асс. с. іп/. деггтііѵі VII, 21.30; при оборотѣ дѣйствительномъ съ иі VI, 40; безъ дополн. VII, 75; о сенатѣ: рѣшать, постановлять I, 35.
сепвпз, пз, т. [сепзео] оцѣнка имущества римскаго гражданина; отт. счптаніе, счисленіе, перепись; сеп-вит ЬаЬеге I, 29*.
еепішп, сто I, 26. V, 13.
сепіигіо,. опіз, т. [сепіигіа, еепішп] центуріонъ, начальникъ центуріи. Такъ какъ легіонъ, во время Цезаря, состоялъ ивъ 10 когортъ, изъ которыхъ каждая заключала въ себѣ по 3 манипула, каждый по 2 центуріи (слі. 1е§іо), то общее число центуріоновъ, находившихся въ легіонѣ, равнялось 60. Разрядъ и чинъ центуріона зависѣлъ отъ мѣста, которое онъ занималъ въ легіонѣ, по отношенію къ когортѣ, манипулу и центуріи. Принадлежность центуріона къ той или другой когортѣ обозначалась порядковыми числительными: ргіеппз, зе-сипйиз... бесітиз, къ манипулу—названіями: Ьазіаіиз (подразум. сепіигіо, т.-е. центуріонъ 3-го манипула, см. ШЕріриІив), ргіпсерв (2-го манипула), рііиз (1-го манипула, см. рііиз), къ центуріи — словами: ргіог, ровіегіог (старшій,младшій). Такимъ образомъ самый младшій центуріонъ легіона назывался: бесіітіз Ьазіаіиз розіегіот = центуріонъ десятой когорты,третьяго мавипула (т.-ѳ. манипула Ьазіаіогит), второй центуріи; самый старшій—ргішизрііпз (просто, безъ прибавленія ргіог)=центуріонъ первой когорты, перваго манипула (т.-е. маинпула ігіагюгипі илирііа-погшп), первой центуріи I, 39. 40. П, 17 и др.; сепіигіопез ргппогипі огіііпит, см. отбо.
ссгпо, сгёѵі, сгёіит, 3. отдѣлять, раздѣлять, различать; отт.перен. различать зрѣніемъ, т.-е. видѣть, замѣчать: аіідиет (аіідиісі) VI, 8. 21.
сегіатеп,Іпі8, п. [сегіо, 1. состязаться] состязаніе, споръ, борьба, сраженіе III, 14. VIII, 9; іп сопіепіюпе еі сетіащіпе, въ жаркой борьбѣ (Ьеп-(Набуз) V, 44; йі ргоеіішп аегі сег-
сегіе — СІТСИ1ІЦ8. 2Т
іатіпѳ = происходитъ жаркій бой VIII, 28.
сегіе, аАѵ. [сегіпз] навѣрно, положительно, во всякомъ случаѣ; по крайней мѣрѣ IV, 25. V, 29 н др.
сегШ, 3. опредѣленный, рѣшенный; 1)по числу ,времени, мѣсту ит. п. опредѣленный, назначенный, положенный: йіез (іетриз, Іосиз, нцтѳги8)І,30. V, 1 я др.; ехріогаіогея сѳгіі,постоянные ѴІІ, 16; зиЬзійіа сегіа, опредѣленные (надлежащіе) резервы, т.-е. резервы, поставленные иа опредѣленныхъ мѣстахъ,еъ опредѣленными порученіями II, 22; сл. VI, 34 (сѳгіа шапиз); сегіае ех адиа щензигае, см. тен-зига. — 2) по внутреннему состоянію (содержанію, существу, свойствамъ н т. п.), опредѣленный : вѣрный, надежный,несомнѣнный : ппнйиз (ѵісѣо-гіа, регпісіез) VI, 10 и др.; ^тасіиз, равномѣрный шагъ VIII, 9. — 3) о томъ, относпт. чего имѣются опредѣленныя свѣдѣнія (о вещахъ и липахъ): вѣрный, достовѣрный: гез I, 19. V, 29; сеттп со^нозсеге, узнать за достовѣрное, получить вѣрныя свѣдѣнія V, 52. ѴШ, 26; педиѳ сегѣі диісі еззеі ехріогагі роѣегаѣ ѴП, 45 [предложеніе вопросит. сегіі диісі еззеі, составляя оборотъописательиыйиза-мѣнъ имени сущ. = истина, т.-е. истинное или настоящее положеніе (сущность) дѣла, см. ехріого, йісо]; рто сетіо рторопеге, утверждать за достовѣрноѳ VII, 5; о лицахъ, имѣющихъ о чемъ-либо опредѣленныя свѣдѣнія: увѣренный, вѣрно извѣщенный ; <ж»і. сеіѣива Гасеге (у поэтовъ) и сетііогет Гасеге (въ прозъ и у Цезаря) аііди ет=нзвѣщать, увѣдомлять . кого о чемъ-л.г бе аіідиа ге I, 7. II,
2 и др.; съасс. с. іп/. I, 11.12. 21 и др.; съ косвеннымъ вопросомъ ѴІІ, 87; въ смыслѣ Ьогіагі, танйаге и т. и. съмі ѴІІ, 1; съ сопіипсіѵ. III, 5. сеі'ѵпз, і, т. олень VI, 26 ; въхз. военн.
сегѵі, вилообразные колья, т.-е. колья или большія брериа, кончавшіяся вилообразно въ видѣ оленьяго рога двумя или нѣсколькими вѣтвями ѴІІ, 72.
сезрез, іііз, т., см. саезрез. (сеіёгнв), 3. прочій, остальной; обыкн.
ріиг, сеіегі, ае, а, прочіе, остальные I, 35 п др,; іиЪзі. сеіегі V, 6.
30. VIII, 5; сеіега, бгнт, п. остальное ѴШ, 46.
Сеиігонез, пт,1) народъ, поселившійся въ Са11іаргоѵіпсіа(на мѣстѣ главнаго города цѳвтроновъ Оагапіазіа нынѣ стоитъ Сенігон въ Савоѣ) I, 10._____
2) пародъ, поселившійся въ бельгійской Галліи (въ западной части нынѣшней Фландріи) и состоявшій въ подчиненіи у нервіевъ V, 39.
Сеѵепна шопз, Севенскія горы въ южной Галлія, составлявшія границу между арвѳрнами и гельвіями ѴІІ. 8. 56.
СІіегпзсІ, бгпт, германскій народъ, отдѣленный отъ свебовъ Бацевскимъ лѣсомъ (Васепіз зііѵа) VI, 10*.
сіЬагіпв, 3. [сіЬпз] относящійся- къ пищѣ; отт. зиЬяі. сіЬагішп, і, п. собств. мѣсто храненія пищи (сл. аезіпагіит); ріиг. сіЬагіа, бгшн, п. = съѣстные припасы, хлѣбъ III, 18. VI, 10; тоіііа I, 5.
СіЬпз, і, т. пища IV, 1 и др.
Сісего, бпіз, Тиіііиз, братъ Цицерона, знаменитаго римскаго оратора, легатъ-Цезаря V, 24. 38 и др.
СішЬегіиз, і,- предводитель свебовъ I, 37*.
СішЪгі, бгшп,германскій народъ,населявшій сѣверную Ютландію ;въ 101-мъ г. доР. X. кнмвры были побѣждены Маріемъ при Ѵегсѳііае I, 33. 40 и др.
Сіп^еібгіх, І^ІЗ, 1) знатный галлъ, соперникъ тестя своего Индуціомара изъ-завластииадътреверамиѴ, 3.56. VI, 8.—-2) британскій князь V, 22. сіи^о, хі, сіош, 3. опоясывать; отт.
окружать: ЬіЪегпа ѵаііо V, 42; йп-тен сіп§іѣ оррійит I, 38; сл. ѴІІ, 19. 69; = кругомъ обставлять, занимать ѴІІ, 72; тигцт (дополни: ті-ІіііЪиз) VI, 35.
сіррпя, і, т. столбъ пирамидальный; въ особ. на могилѣ = памятникъ, или на границѣ чего-ниб. (пограничный, межевой столбъ); о палисадахъ укрѣпленія ѴІІ, 73*.
сігсіния, і, т. циркуль I, 38*.
сігсііег 1) ргаер. съ асс. около (о врѳ-Тйей?) I, 50. — 2) а&ѵ. около, почти приблизительно (при числительныхъ) I, 15. 25 и др.
сігсиео, см. сігситео.
сігсиИиз, из, т. [сігситео] 1) хожденіе вокругъ: Яитіпіз = окружающая
28
сігсшп — сіто.
(городъ) рѣка VIII, 41. — 2) обходъ, крюкъ I, 41. ѴП, 45. 46 (см. диіз-диіз). — 3) окружность ѴП, 69. 83; іп сігсиііи, въ окружности, кругомъ I, 21. II, 29 и др.; ѵаіішп (іисеге іп орріііі сігсиііит, вокругъ города ѴШ, 33.
сігсиш, ргаер. съ асс. вокругъ, около, близъ I, 10.18 и др.
сігсншсідо,сі (іі, еізшп, 3. [сігсшп-саеііо] круговъ об(вы)рѣзывать: саезрііет V, 42; рагііс. сігсишсівиз, какъ айг.: крутой: соіііз ѴП, 36.
сігсншсіййо, зі, зиш,3. [сігсит-сіаийо] знпереть со всѣхъ сторонъ, обложить, окружить: согшіа аг^епіо
VI, 28.
сігсиго-бо, йёйі, сШипі, ййге, окружать, ставить, располагать, устраивать вокругъ: типіііопез іоіо оррігіо (<1аііѵ.,вокругъ всего города)ѴШ, 34; іштез іоіо орегѳ, см. ориз; шигиз сігсипкіаіиз, кругомъ проведенная стѣна I, 38; окружать что (кого) чѣмъ-л.: аігдмій (аіідиет) аіідиа ге I, 51. IV, 32 и др.
сігсшп-Айсо, хі, сіит, 3. водить кругомъ, обводить, проводить; Нитей иі. сігсіпо сігсипкіисіііт I, 38; соЬогіез Іоп^іоге іііиеге III, 26.
сігсит-ео и сігсиео, іі, Іѣит, Іге, ходить кругомъ, обходить, объѣзжать: шипіііопез ѴП, 87; сазігіз сігситіііз III, 25 ; окружать ѴП, 67; = обходить для надзора, осматривать: Ьі-Ъегпа V, 2.
еігспт-Гашіо, йкіі, Рпзит, 3. обливать; перен. окружать со всѣхъ сторонъ: ргаезісііа тиігііибше VII, 74; рани. сігсшпйіпсіі, разливаться вокругъ чего-инб.:иерен. = окружать со всѣхъ сторонъ, обступать, тѣсниться, толпиться около чего-ниб.ѴІ, 34. 37. VII, 28 (дополни: ошпез); СІГСШПІІ181 себепііЬиз (йаіі®.), напирая со всѣхъ сторонъ на отступающихъ VIII, 29.
еігсптісіо, іѳсі, іесіит, 3. [сігсит-іасю] вокругъ бросать, вокругъ ставить, располагать : тиііііибіпет іоьіз пюепіЬиз, см. Ьоіиз.
сігсит-тіио, пнзі,тІ98шп, 3 посылать кругомъ, разеылать во всѣ стороны: ргаесооез V, 51; Іецаііооез сігсиш-шіііипіиг (м. аЬ АеЛиіз) VII, 63.
сігсиш-тйпіо, Іѵі, Ііит, 4. укрѣплять
кругомъ, окружать со всѣхъ сторонъ укрѣпленіями: сігеиттипііиз II, 30.
сігсиш-р1есіог,р1ехиз з., З.йеу>о«. обнимать: соііет орегѳ, заключить въ ли-. иію внѣшнихъ укрѣпленій VII, 83. сігешп-зізіо, зіёіі, — ,3. становиться вокругъ, обступать, окружать: аіідиет IV, 5. VII, 8; аЬз. I, 48; съ особ. въ отношеніи къ непріятелю: окружать со всѣхъ сторонъ, тѣснить, на ступать, напирать: аіідиет (паѵез) III, 15. ГѴ, 26 н др.
сігсишзрісіо, зрехі, зресіит, 3. [сіг-сит-зресіо] осматривать: 'Зиа V, 31; въ усилен. зн. сігситзрі-сеге = сітситзрісіешіо диаегѳте, ози раясь кругомъ, искать глазами VI, 43; перек. обдумывать, изслѣдовать: апіто сопзіііа, см. апітиз.
^сігспт-ѵаііо, 1. обнести валомъ, обложить, осадить, окружить: оррібит VII, 11. 68; Ьозіез сігситѵаДай VII, 44; аЬз. VII, 17-
еігспш-ѵёЬог, ѵесіиз з., 3. Ѣздить во-нругь, объѣзжать: соІІіЬиз VII, 45.
сігсит-ѵёніо, ѵёпі, ѵепіит, 4.1) о <5-х о днтькру го мъ,окружать VI, 16;вй особ.въ яз. воени. окружать, обступать со всѣхъ сторонъ, нападать: аіідиетI, 25. II, 8 и др.; Іе^іоиез сігсшпѵепіаз іепеге, см. іе-пео. — 2) перен.' опутывать сѣтями, манить въ сѣти, обманывать, подвергать опасности; аіідиет I, 42. 46. VI, 11.
сіа, ргаер. съ асс. по сю сторону: сіз ВЬепит II, 3. ГѴ, 4.
Сіз-аіріпиз, 3. по сю сторону Альпъ (со стороны Италіи} находящійся, ближайшій: Саіііа VI, 1*.
Сіз-гЬепапиз, 3. по сю сторону Рейна находящійся, живущій: Сегтаві VI, 2*.
еііаіпа, 3. [рагііс. отъ сііо, 1. приводить въ движеніе] ускоренный, быстрый, поспѣшный: Кѣепиз сііаіив Гегіиг, течетъ, мчится быстро IV, 10.
сііегіог, іия, деп. бгіз, [сіз] по сю сторону (Альпъ) находящійся (лежащій), ближній: ргомпсіа или6аШа^ цисальпійская Галлія (верхняя Италія) I, 10. 24. 54 И др.
сііо, аАѵ., сотр. сіі из, зирегі. сіііззшіе [сііиз] скоро, быстро, проворно IV, 33*.
сгіга — соёгсео.
29
сііга, [родств. съ сія] ртаер. съ асс. по сю сторону: сііга Ятппеп I, 12. II, 29.
сііго, абѵ. [сіз] на эту сторону, сюда (сл. дно, ео : иііго сіігочие, туда и сюда, взадъ и впередъ I, 42.
сіѵіііз, е [сіѵіз] граждансиій, междоусобный: (Ііззепзіо VIII, ргае/.
сіѵіз, із, с.гражданинъ: Котапиз VII, 3. 17 п др.; — согражданинъ; зиі VIII, 32. 38.
сіѵііаз, аіів,/; [сіѵіз] гражданство = 1) совокупность правъ, принадлежащихъ кому-л. какъ гражданину, права гражданина, особ. римскаго; право гражданства: сіѵі-іаіе бопагі I, 47. — 2) граждане, сограждане = сіѵез (аІвіг. рго соп-сгеіо) I, 2.4. VI, 5 и др.; въ особ. а) граждане, составляющіе городскую общину=городъ:сіѵііаіез ргоѵіпсіае III, 20. —Ъ) гражд. какого-ниб. пле-мени,народа.плп какой-либо страны, области; граждане въ совокупности, состоящіе подъ одною и тою же верховною властью и общимизакоиами = государство,отдѣльная область,страна, народъ, племя, колѣно 11,5. V, 3. VII, 53 и др.; деп. ріиг. сіѵііаіит III, 10. 22 и др.; сіѵііаііит IV, 3. VII, 36. VIII, 23.
сіаш, аЛѵ. тайно III, 18. IV, 4. 30. сіатііо, 1. [іпіепв. отъ сіато] громко кричать, восклицать, съ асс, с. іп/, V, 7. 29.
сіашог, огі5, т. [сіато] крикъ; сіа-пиле з дпійсаііі (подразум. ипіиз = черезъ глашатая) VII, 3; въ особ. боевой крикъ II, 11. 24. III, 22идр.
сіапйезііпиз, 3. [сіатп] тайный, скрытный VII, 1. 64. ѴШ, 33.
еіагия, 3. ясный; внятный, громкій: сіатіоге ѵосе V, 30.
сіаэзія, із, /, классъ, разрядъ; о быки. флотъ (корабли и принадлежащія къ инмъ войска) III, 11. IV, 21.
Сіанйіиз, і, Арріиз, консулъ въ 54-мъ г. до Р. X. V, 1*.
сіаибо, 8і, зит, 3. 1) затворять, запирать: рогіаз II, 33. III, 17 и др.— 2) заключать, замыкать: ацтеп I, 25. II, 19. — 3) окружать: аіідиет біійсиИаііЪиз Іосогит,стѣснять VIII, 19; игѣетп оретіѣиз ѴШ, 40.
сіаѵиз, і, т. гвоздь: Геггеиз III, 13. сіешепіш, ае, /. [сіетепз] кротость,
снисходительность, умѣренность,милость II, 14. 31 и др.
сііепа, епііз, т, [вм. сіиеаз, отъ древнѳ-лат. гл. сіиео, 3.= аибіо, слушаться) подчиненный болѣе сильному и состоящій подъ его покровительствомъ (сж. раігопиз); кліентъ, служитель: а) въ Римѣ назывались кліентами какъ отдѣльныя лица, такъ и цѣлые народы, пользовавшіеся покровительствомъ кото-л. изъ патриціевъ.—Ъ)въ Галліи и Германіи сііепіез,кліенты = люди свободные, добровольно отдавшіеся подъ власть знатныхъ лицъ 1,4. VI, 15 и др.; о народѣ, отдавшемся подъ покровительство народа другого, болѣе сильнаго I, 31. IV, 6 и др.
сііепісіа, ае, /. [сііеиз] зависимость, подчииеиіе(слабаго болѣе сильному), вліентство (см. раігопиз) VI, 4. 12; зиаз сиіиздие еогиш сііепіеіаз (=с1і-еиіез,аг. сіѵііая), что у каждаго изъ нпхъ свои сторонники(даже)въ средѣ кліентовъ VII, 32.
сііѵоз, і, т. возвышенность, холмъ: ай тоіііепбит сііѵит, чтобы облегчить восхожденіе на высоту VII, 46. Сіойіиз, і, Р. Сіобіиз РиісЬег, народный трибунъ, убитый Милономъ въ 52-мъ г. до Р. X. VII, 1.
Сп.= Снаеиз или Сненз (съ произношеніемъ Спаеиз),римское предъимя.
ео-асегѵо, 1. складывать въ кучу, накоплять: сабаѵега II, 27; йозіѳз соасетѵапіиг, тѣ снятся толпою VII,70.
соасіиз, из, т. [со^о] встрѣч. только ' въ абі. принужденіе V, 27*. соа^шепіо, 1. [соа^тепіит, со&о] сплачивать, соединять: ігаЬез VII, 23*.
Сосозаіез, иш, народъ,жившій въ Аквитаніи III, 27*.
со-ёпю, еті, етріит, 3. скупать: іишепіа I, 3; едиоз VII, 55.
со-ео, іі, іішп, 4. сходиться, соединяться: диі ипа соіегииі, см. ина.
соері, (соеріиз), соеріззе, (іе/есі. начать, стать: асііѵиш съ іп/. асі. I, 15. 20 и др.; соеріиз з. съ іп/.разз. И, 6. IV, 18; гея, диае аді соеріае зппі, дѣла, обсужденіе которыхъ началась I, 47.
соёгсео, сиі, сііит, 2. [соп-агсео] сдерживать, удерживать въ слѣдуемыхъ предѣлахъ, обуздывать, укрощать: Ьоз а зе соегсегі попрозве, что онъ
30
содііаііо — со-Ьогіог.
лично самъ унять ихъ не можетъ І,17.[Страдательные обороты,встрѣчающіеся въ лат.языкѣ весьма часто, въ особ. въ асс. с. іп/. и аЫ. аЪз., по-русски обыкновенно переводятся дѣйствительными.]
со^ііаііо. бпіз, Л [со§іго] размышленіе, мысль, воображеніе, мечта: згиііае соіріаііопез ѴШ, 10.
со^ІСо, 1. [со-адііо] 1) думать, обдумывать, обсуждать, принимать въ соображеніе: аіідиіі I, 33. ѴІІ, 44; еаьет бе ргоіесііопе со^ііапз, диае апіе зепзегаі ѴІІ, 53 (сл. ѴІІ, 43 въ концѣ и см. зепііо); съ асс. с. іп/. V, 33; съкосвен. вопросомъ I, 40.— 2) задумывать, замышлять, заботиться, имѣть въ виду, намѣреваться: бе аіідпа ге VI, 2 и др.; съ иі ѴІІ, 59; съ пе V, 57; съ іп/. III, 24.
соцппііо, оніа, /. (со^аіиз, соп-пазсог) родство: еоепаііопез Ьотіпит = со-^паіі Ьотіпез, родственники, родня VI, 22; ѵіг ша^пае со^паііопіз, съ большими родственными связями VII, 32.
со-^діоясо, п0ѵі, піішп, 3. 1) узнавать, у з на ть, ознакомиться, освѣдомиться; іетр.рег/есіа=знать, узнать: гет VI, 13; ге^іопез (Іоса) III, 7, IV, 20; солзиеіиіііпет (соп-зіііит, зіийіит и др.) I, 19. IV, 6. 24; аіідиій ех аіідиа ге II, 26. IV, 30 и др.; аЬ аіідиа ге, см. а, аЪ; узнавать (по примѣтамъ) VII, 40; содпііит еві, дознано опытомъ VI, 20. ѴЛІ, 1; диі едгедіа ѵігіиіе со-{гпііі егапі, которыхъ зналн за (какъ) людей —1,28; аіідиет тадпае аисіо-гііаіів со^повсеге, какъ человѣка съ — V, 6; съ косв. вопросомъ VI, 35. VIII, 46; аЪе. ѴІП, 28; рагііс. со^пііиз, какъ асігесі., извѣстный: Іепііаз VIII, 44; въ особ. а) замѣчать, усматривать, видѣть: гез ѴІІ, 86; съ асс. с. іп/. VII, 82; съ завис. вопросомъ III, 6. 26 и др. — Ь) получатъ извѣстіе о чемъ-л.; услышать: аіідиісі I, 22. 42 и др.; ге со^пііа, или Ьів (дпіЬиз) геЬиз со-&піііз, узнавъ (получивъ извѣстіе) объ этомъ I, 19. 33. II, 17 и др.; Ьів (Ііііегіз) со^тіів, когда объ этомъ узнаво было (путемъ письменныхъ донесеній) ѴП, 90; аіідиій аЪ аіідио і (ех аіідио, рет аіідиет) IV, 19. 23. |
V, 49;~ аіідиа ге V, 3. 45. 52 и др.; съ асс. с. іп/. IV, 9. V, 2идр.; съ завис. вопросомъ II, 4. V, 9.___
2) стараться узнать = а) собирать свѣдѣнія, освѣдомляться: аіідиііі II, 2. IV, 21; бе ге I, 35; еъзавис. вопросомъ V, 8.—Ъ) изслѣдовать, разсматривать: саиват I, 19. VI, 9; сопігоѵѳгзіаз VIII, 46 ; <1е рояіиіаііз П, 11; безъ допе/лн. ай со^позсеп-(іит, для разузнавія дѣла ѴІІ, 42. — с) развѣдывать, разузнавать, производить рекогносцировку: іѣег I, 21; зііиш- сазгготиш V, 57; диае гегап-іиг VI, 10.
со";о, сое^і, соасіиш, 3. [сои-а^о] 1) сгонять, отт. собирать: іатіііат (тиіііішііиет) I, 4;сопсі-Ііит, созывать ѴІІ, 77; въособ.ѵъяз военн., собирать, набирать: соріг (шапиз, Іедіопсы, едиііаіит и т.
I, 15. II, 2 и др.; соасііз едиіі тіІіЬиз — Ъаес ѴІІ, 76 (см. ехсііо, отпез асі Ьеііиш,созывать,прнзыват ѴІІ, 71; паѵез III, 9. 16; соединяті въ цѣлое, держать въ цѣлости: а^-теп = замыкать VIII, 8.— 2) напирая со всѣхъ сторонъ вгонять вбивать что куда-ниб., сжимать, тѣс нить н т. и.; отт. перен. принуждать къ чему-л, заставлять: аіідиет ѴІІ, 4. VIII, 25; съ іп/. I, 4. 31 и др.; съмі I, 6; аЪв. гез со^іѣ VII, 78; разя, быть при(вы)нуждену ѴІІ, 59 и др.; іп зирріісіит аіісиіиз (казнить кого-л.) VIII, 38.
со-Ьаегео, Ьаѳзі, Ьаезит, 2. быть въ связи, имѣть связь ѴШ,ргае/.*-соѣогя, Іін, /. когорта: ’/іо часть римскаго легіона, см. Іе^іо II, 5. 25. III, 1 и др.; іе^іопагіа III, 11;ргае-іогіа, см. ргаеіогіиз. [Въ числѣ 10 когортъ каждаго легіона первая когорта составлялаотборнуючасть его-Въ ней находились самые храбрые и опытные воиньр, числомъ и значеніемъ оиа превосходила прочія когорты; среди ея находилось знамя легіона.]
соѣогіаііо, бпіз, /. [соЬогіог] увѣщв - 4 иіе, ободреніе: аЬ йесішае 1е§іопі>^ соЬогіаііоое II, 24 (см. а, аЬ; илгі перевести: аЬ сіе сипа Іѳ^юпе, диаіь соЬогіаіиз егаі; см. тишію). с<
ео-Ьогіог, 1. сіероп. увѣщаиать, уговаривать, ободрять, одушевлять: аіі-
соііаііо — соттіззига.
31
диет П, 5 и др.; съ иіѴІІ, 34.60; съ пѳ ГѴ, 25. VI, 8; въ особ. о полководцахъ, которые обращались передъ сраженіемъ къ войскамъ съ рѣчью, побуждая ихъ къ храбрости I, 25. И, 20 и др.
соііайо. бпіз, Л [сопіето] снесеніе, соединеніе; отлпі. сличеніе, сравненіе VIII, 8*.
соііапбо 1. [соп-іапйо] восхвалять, очень хвалить V, 2. 52 и др.
1. соііі&о, 1. [соп-іідо] связывать: зсиіа, прикрѣплять другъ къ другу I, 25*.
2. соШ^о, Деді, Іесйпп, 3. [соп-іѳдо] собирать: загтѳпіа III, 18; Ьоті-пез ѴІП, 30; въ особ. о войскѣ: зе соііічеге III, 6. 19 н др.; перен. — сводить,приводить: саизаз ехепзаііо-піз ѴШ,ргае/\; пріобрѣтать: аисіо-гііаіеш VI, 12.
.соіііз. 15. т. холмъ, возвышеніе I, 24. II. 8 и др.: соііез іщп. уступы, террасы 5 Іі, 36.
соііі'хо, 1. [сэп-1зсо]поѣгцать, ставить, класть, размѣщать, разставлять, располагать: аіідиет (аіідиііі) П, 29. V, 23 п др.; въ особ. о войскахъ I, 38. III, 1. 29 и др.; = поселять, назначать мѣсто жительства: аіідиет іпйпіЪиз I, 28; іЪі VII, 9. — 2) перен. а) устраивать, приводить въ порядокъ: гез ІП, 4. — Ь) пристраивать,выдавать замужъ: аіідпат аіісиі I, 18.
соПодиішп, і, п. [соііодиог] разговоръ, переговоры, свиданіе, совѣщаніе I, 35. 43.
соііодиог, сйіиз з., 3. дероп. [соп-іо-диог]разговарпвать, переговаривать, имѣть переговоры, вести переговоры I, 19. 43 и др.
соіо, соіиі, сиііитп, 3. 1) воздѣлывать, обработывать (іегт. і. земледѣлія): адгоз (гига) Ѵ,12.ѴПТ, 3,—2) вообще заботиться о чемъ или комъ-ниб., оказывать вниманіе дочитать, чтить: Мѳгсигіит VI, 17,
соіопіа, ае, /. [соіо]- 4) поселеніе, колонія VIII, 24. 50. — 2) = поселенцы, колонисты: соіопіаз тіііѳге VI, 24.
соіог. огіз, т. цвѣтъ V, 14. VI, 28; соіог ѵезШиз, т.-е. пурпуроваго цвѣта плащъ VII, 88.
сошЪйго, Ъиззі, Ъизіит, 3. [сод-иго] сожигать: ігшпепіит I, 5.
сошед, Шз, с. Гсоп-ео] спутникъ, товарищъ VI, 30.
сошійпт, і, п. [соп-ео] 1) иѣсто народнаго собранія на форумѣ въ Римѣ, гдѣ собирался народъ (для совѣщанія п государственныхъ дѣлахъ, выбора государственныхъ саионкиковъ и т. д.). — 2) ріиг. сотіііа, бгит, п. народное собраніе, выборы, комиціи
соіпііог, 1. йероп. [сотез] сопровождать, провожать: аіідиет VI, 8*.
сотпіейіиз, из, т. [сотгаео] 1) хожденіе туда и сюда, взадъ и впередъ; въ особ. со стороны многихъ: приходъ и уходъ. — 2) перевозъ, переѣздъ, пріемъ, транспортъ V, 23. — 3) подвозъ провіанта, самый провіантъ, продовольствіе I, 34; ріиг. Ш, 3. 23. VIII, 30; Ггигаепіит сош-шеаіиздие, и (остальное) военное продовольствіе I, 39. 48. ІП, 6 идр.; соттеаіит реіегѳ, рогіаге, зиррог-іаге, сл(. реіо, рогіо ит. д.; аіідиет соттеаіи іціегсіибеге (ртоЪіЬегѳ) I, 48. II, 9идр.
сот-шешйго, 1. упоминать, разсказывать: аіідиісі I, 14. 43 н др.
соштепйайо, бпіз, /. [соттешіо] хо датайство ѴШ, 52.
соттешіо, 1. [соп-ташіо] поручать кого или что-ниб. вниманію или покровительству кого-либо: зе аіісиі IV, 27; ходатайствовать, хлопотать ѴІІІ, 50 (см. Ьопог); реііііопет засег-(іоШ, объ успѣхѣ исканія должности жреца ѴШ, 50.
сошшепіагіия, і, т. [соттепіог, 1. тщательно обдумывать, письменно излагать] книга записокъ ѴІІІ, 4. 30. 38; ріиг. записки ѴІІІ, ргае/. ѴІІІ, 48.
сот-тео, 1. ходить туда и сюда, взадъ и впередъ, приходить и уходить, заходить, заѣзжать I, 1. VII. 36.
сопппіпия, асіѵ. [соп-тапиз], въ яз. военн, въ рукопашномъ бою, вблизи, другъ противъ друга: ридпаге I, 52. VII, 50; діайіо соттшиз гет дегѳге, съ мечомъ въ рукѣ, см. дего.
соттіавига, ае, У. [соттійо] соединеніе, мѣсто (точка) соединенія, а! соттіззцгаз ріпіеогптп айріеаддегіз, въ мѣстахъ соединенія, т.-е. тамъ,
32
сот-тіііо — сот-рйго.
гдѣ брустверы соприкасались съ валомъ VII, 72*.
сош-шіІііО} тйі, тівзит, 3. 1) спу-екать", сводить, соединять: соттіз-вія іиггіит шаііз, соединивъ угловые столбы (т.-е. верхніе запасные конпы угловыхъ столбовъ) башенъ (посредствомъ поперечныхъ балокъ, для образованія этажей) II, 22. — 2) перен. допускать что-ниб., т.-е. дозволять, дѣлать возможнымъ, чтобы что-ииб. состоялось (сои): а) въ яз, военн. ргоеііпш = начинать, завязывать, давать сраженіе, вступать въ сраженіе I, 15. 22 и др.; ргоеііо соготіззо, когда началось сраженіе іу, 35. — Ъ) въ дурномъ смыслѣ = совершать что-л. (предосудительное), провиниться: беіісіит II, 4; піЬіі V, 35; педие соттіззит а ве (до-полниіеззе аіідиій), диаге (= ргорѣег диоі) іітегеі, и что имъ не совершено ничего такого, изъ-за чего ему слѣдовало бы бояться I, 14; съ слѣд. ні, дозволять сложиться обстоятельствамъ (сои) такъ, что = доводить дѣло до того.быть ВИНОВНИКОМЪ того, что — I, 13. 46. VII, 47. — 3) предоставлять кого или что-ниб. въ распоряженіе, на волю, защитѣ и т. п. кого-нибудь, что-либо поручать,ввѣрять: заіиіет (ѵііат, яе) аіісиі I, 42. IV, 21. VI, 43; аіісиі шЬіІ, ни въ чемъ не довѣрять IV, 5; предавать, отдавать на жертву, жертвовать: Іе^іоиея ЬояѣіЬия VIII, 26.
Соттіиа, і, предводитель атребатовъ IV, 21. 27 ядд,
сошшб<іе, а&ѵ. [сои-тосіиз] 1) сообразно, надлежащимъ образомъ, хорошо II, 20; соттойіия (зс. диат се-іегаесіѵі1аіе8)лучше,цѣлесообразнѣе VI, 20.—2) удобно, легко I, 25. III, 13 и др,
соттббиш, і, и. [сопіпіобиз] удобство, выгода, польза, интересъ III, 22. VII, 29 идр.; сотшоба геі Гатіііа-гіз, см. тез; дпаз зиі диіяцие сот-тпойі (вс. паѵез) Гесегаі, для своего удобства V, 8; Гасеге соттосіо (аЫаі. тогіг) геі риЬІісае, согласно съ благомъ государства, въ интересахъ государства I, 35. V, 46. VI, 33.
сопппйсіив, 3. [соп-шобиз] сообразный, цѣлесообразный, надлежащій, хорошій, удобный I, 42. 47 и др.
сопппопе-іасіо, Іесі, і'асіит, 3. напоминать I, 19*.
сош-шбгог, 1. йероп. промедлить, пробыть, оставаться ѴПІ, 44; сотто-гаіпз, въ смыслѣратііс-. ртаез. V 7 VII, 32. '
сот-тбтео, тоѵі, тбіпт, 2. 1) приводить нъ сильное движеніе, двигать, трогать: зе ех Іоео III, 15. — 2) перен. а) тревожить, безпокоить: аІідиепИ, 40; сошшоіиз ге, обезпокоенный, пораженный I, 13. 37 и Др.—Ь) побуждать I, 20. II, 2.
соштипісо, 1. [соттипіз] 1) дѣлать общимъ, удѣлять^ дѣлить: ѵісішп аіісиі VI, 23; Ьопо-гет, предоставлять кому-л. участіе VI, 13; ргаетіит еит аіідио, дѣлиться съ кѣмъ-л. (см. ргаетіит); ресипіан сит йоііЬпя, присоединять къ приданому VI, 19. — 2) сообщать, обсуждать: аіідиій сит аііцио IV, 13. VI, 20ндр.; сопзі-’ііит сит аіідио, сообщать кому-л.
свои планы,рѣшенія (входить въ сношенія съ кѣмъ-л.) VI, 2; соизіііо соттииісаіо, съ общаго совѣта VI, 33; съ слѣд. иѣ (сообщать нувѣща-, вать) V, 36. !
сот-шйпіо, іѵі (іі), Йит, 4. (сильно, или со всѣхъ сторонъ) укрѣплять: сазіга V, 49; сазіеііа, выстраивать сильно укрѣплониые бастіоны (см.са-зіеііит) I, 8.
соттйшз, е, общій I, 30. 35. 39 и др.
соттніаііо, опія, Л [соттиіо] измѣненіе, перемѣна, поворотъ I, 14. II, 27 и др.; соттпіаііопѳ гегит Іасіа = когда перемѣнились обстоятельства VI, 12.
сот-тйіо, 1. 1) перемѣнять, измѣнять: сопяііінт (Іе^ея) I, 23. VII, 77; Гог-іипа соттиіаіиг III, 6. — 2) обмѣни, вить, промѣнивать что на что-ниб : яіисііит а^гіеиііига V, 22.
1. сотраго, 1. [сотраг,равный]сравнн-вать, ставить наравнѣ I, 31 и др.
2. сога-раго, 1. приготовлять, принимать мѣры, дѣлать распоряженія относ. чѳго-ниб.: аіідиіі I, 3. 6 и др.; Ьіз геЪизсотрагаііз, вслѣдствіе этихъ распоряженій VII, 8; йщат = при- с готовляться къ бѣгству IV, 18; въ особ. о войскахъ = собирать III, 20. VII, 11. ѴШ, 6. — 2)досгавлять, прюбрѣ-
с
сош-реііо — сопсіііо.
33
татъ: ГасиИаіез (сііепіеіаз, аисіогі-Шеш) I, 18 и др.
«и-реііо, рйіі, риізит, 3. 1) сгонять въ одно мѣсто, собирать: ресиз (Ьо-шіиез) V, 19. — 2) гнать куда-ннб., вгонять, загонять, въ особ. непріятеля II, 23. V, 15 и др.
сотпрешііиш, і, п. [сот-репйо] прибыль: еъ особ. пріобрѣтаемая торговлею, барышъ; вообще выгода: ех йігергіз ѣопіз VII, 43.
еоа-регіо, рёгі, рѳгіиш, 4. узнавать, особ. навѣрное узнавать, удостовѣряться, получать вѣрное извѣстіе или свѣдѣніе: аіідпій ех аіідио I, 22. IV, 19; аіідио іасіпоге сотрегіо, вслѣдствіе какого -внб. всѣмъ извѣстнаго проступка I, 40; съ асс. с. іп/. IV. 19. VI, 29. ѴШ, 17; сотрегіиз, 3. «вѣ^гыі. доетовѣриый, вѣрный, улжмЕшыІ-5’ 'шрег*ит езЦподраз.: тм^чтв дял» иозоп. гь подозрѣнію)= жъ случаѣ улихж VI, 19; сотрегіиш юеговѣрио звать 1,44;
кмгсоЕезі ЬаЪеге рго ге сош-регтЭі Еу’тзи слухъ считать достовернымъ извѣстіемъ ѴІІ, 42.
сожріп^о. рёгі, расіиш, 3. [сот-рап^о] сколачивать; перен. тѣсно помѣшать: шііііез іп ѣесіа VIII, 5*.
«иа-ріесіог, ріехпз з.< 3. (іероп. обнимать: аіідиет I, 20; кругомъ занимать. нлп окружать какое-ииб. мѣсто тхрѣпленіямп ѴП, 72. 74.
с»и-р1ео. еѵі, ёіит, 2. наполнять: 4 сотріепі (ртаез. бе сопаіи) V, 40: іоззаз загтепііз (адиЭ) сот-ріеге ПІ. 18. ѴІІ, 72; тетЬга Ъоті-піЪиз VI, 16; соііет сазігіз, покрыть ѴП, 46; разз. сотпріепі.ііг пя.ѵея ііисііЪиз IV. 28;-отпіа сіатоге, все оглашается V, 33; въ особ. какое-либо мѣсто занимать (кругомъ или со всѣхъ сторонъ): топіеш Ьотті-Ьиз I, 24; паѵез тіііііѣиз, ейабжать IV, 26; сазіга (іоса) тиііііийіпе II, 24. III, 3; титит (зс- Йеіепзо-гіЪиз) ѴІІ, 12; ВеІІоѵасі зиит пите-гит поп сотріеѵегппі, не доставили полнаго, полагавшагося съ нихъ числа ѴІІ, 75.
сьтрійтез, пеніг. сотріита (рѣдко сот-ріитіа), ішп, многіе, нѣкоторыеІ1,17. V, 13 и др.: сотпріигез нозігі (изъ наинхъ) I, 52. IV, 12.
сош-рогіо, 1. сносить, свозить, соби-
с. Л. Саев. Совпп. 4е Ьеііо Оаіі.
рать, собирать въ одно мѣсто: сез-рііез (таіегіага) III, 25. IV, 18;іги-тепіпт, сдавать I, 16. ’
сош-ргеЬепгіо, йі, зит, 3. обхватывать, схватывать, поймать, взять: аіідиет (аіідтдіеі) III, 14. IV, 27 и др.; едпоз, отнять VI, 30; въ особ. брать кого за руку V, 31; объ огнѣ: і&пет сотргеѣеийеге, загораться V, 43; сл. VIII, 43.
сотргішо, ргеззі, ргеззпт, 3. [сот-ргѳто] сжимать, давить; перен. подавлять, уничтожать, прекращать, положить предѣлъ: іпййеіііаіет VIII, 23.
сош-ргбЪо, 1. 1) (вполнѣ) одобрять. — 2) представлять что-л. заслуживающимъ полнаго одобренія, доказывать, подтверждать, оправдывать: сотрго-Ъаі іогіипа сопзіііит V, 58.
сопаінз, из, т. [еопог] попытка, предпріятіе: сопаіи йезізіеге 1,8.
соп-сёйо, сеззі сеззигп, 3. 1) отступать, уходить, удаляться.— 2) перен. а) уступать, отдавать первенство, соглашаться: аіісиі VI, 7; аЪз. I, 7. ѴІІ, 15 (ргесіЬиз, аЫ.).— Ь) ігапз.= предоставлять, передавать, давать, даровать, дозволять: аіісиі аіідиіб (зейез, ітрипііаіѳт, ІіЪегШет н др.) I, 14. 44. IV, 15; съ іп/. VI, 20; съ иі ПІ, 18; съ пе VIII, 48; съ л I, 44; аЪз. I, 28.
соп-сегіо, 1. состязаться: ргоеііо, сражаться VI, 5*.
сопсеззив, из, т. [ропсейо] уступленіе, дозволеніе, согласіе ѴІІ, 20.
1. сопеігіо, Мі, —3. [соп-сайо] 1) обрушиться, падать, упадать: апіет-пае сопсійипі ІП, 14; о существахъ одушевл. V, 44. VI, 27; въ особ. пасть въ сраженіи, пасть мертвымъ VI, 40 и др. —2) перен. приходить въ упадокъ, ослабѣвать: апіто, падать духомъ ѴШ, 19.
2. сіуісійо, сібі, сізиш, 3. [соп-саейо] изрубить, перебить: аіідиет. I, 12. II, 11; перерѣзывать: іііпега ПІ, 9.
сопсіііо, 1. .[сопсіііит] с ое дивя т і>; перен. 1) сближать, располагать кого къ—, склонять кого на чыо-л. сторону: аіідиет аіісиі ѴІІ, 7; ргіпсіріЬиз сопѵосаііз, Ьоз сопсіііаѵіі V, 4 (сл. ехсііо); сопсі-Ііаіиг (зс. Саіііа) ай сопзиШиз ре-Шіопет ѴШ, 52. — 2) пріобрѣтать,
3
34
соасіііит — соп&сіо.
доставлять: расѳт еі атісіііат, пріобрѣтать (заключать) VII, 55; ге§пшп аіісиі I, 3.
соисіііпш, і, п. собраніе (народное) I, 19. VI, 20 и др.; сопсііішп со^еге, (іітіііѳге, ЬаЬѳгѳ, см. со§о и т. д.; въ особ. сеймъ, т.-ѳ. собраніе знатныхъ, какъ представителей всего народа, созванное для совѣщанія о дѣлахъ государства V, 2; сопсііішп ішіісегѳ (ігапзіегге) VI, 3. 44.
сопсіШог, бгіз, т. [сопсііо] возбудитель, возмутитель ѴШ, 21. 38.
сопсИо, 1. [сои иіпіепв. отъ сіео, приводить въ движеніе] 1) приводить иъ сильное движеніе. — 2) перен. а) побуждать, подстрекать, возмущать, волновать, склонять къ возстанію: аіідиет V, 26 и др.; тпііііп-сііпетШаіііат ай анхіііит) собирать, созывать VII, 42.77.—Ь) возбуждать, производить: Ьѳіішп ѴІІІ, 22.
сон-сіато, 1. вмѣстѣ кричать; громко кричать, восклицать I, 47. VII, 26. 38; съ асс. с. іп/. ІП, 18. VII, 66; съ мі, съ крикомъ требовать V, 26; съ сопі. ѴІІІ, 20; ѵісіогіат сопсіа-тате, провозглашать V, 37; сопсіа-таі тиіііішіо, поднимаетъ громкій крикъ (въ знакъ одобренія) VII, 21; ай агта сопсіатаге, призывать къ оружію VII, 70.
еспсІйЛо, зі, вит, 3. [соп-сіашіо] заключать, запирать: таге сопсіпзпт, замкнутое (внутреннее), т.-е. Средиземное море III, 9.
Соисопнеіо<ішптш8,і, предводитель кар-путовъ VII, 3*.
соп-сгёро, риі, рйит, 1. громко звучать, стучать, производить шумъ: агтіз VII, 21*.
сои-спгго, спспггі н сиггі, спгзшп, 3. сбѣгаться, сходиться толпами, стекаться, устремляться, спѣшить 1,48. II, 20, 33 н др.
соп-сигзо, 1. [/гедиепі. отъ сопсигго] (поспѣшно) бѣгать туда и сюда, взадъ и впередъ V, 33. 50.
сопсигаиз, из, т. [сопсшто] 1) о т е-чеиі<-: тііііиш V, 40. VII, 28; бѣготня VI, 14; та^по сопсигзи = въ большомъ числѣ VII, 48. — 2) столкновеніе, встрѣча: паѵішп V, 10; въ особ. о войскахъ: а) стычка VI, 8. VII, 62. — Ь) дружвое наступленіе, нападеніе, стремительный
натискъ, атака: сопспгзи тіііѣиі (въ протнвополож. іеіін) тѳриіэіі, (сл. ргоѳііит).
сошіетпо, 1. [соп-іатпо] осуждать! признавать виновнымъ, обвинять! аіідиет іпідиііаіів VII, 19.
согніісіо, рпіз, Л [соп-Дісо] 1) договоръ условіе, предложеніе, требованіе I, 40. V, 37; расіз II, 15; ішреігаѵіі. иі еайет ііеіііііопіз сошіісіопе иіѳге-іиг, достигъ того, что условіемъ, на которомъ ему предоставлялось изъявить по корность(= считаться добровольно сдавшимся), онъ могъ пользоваться тѣмъ же, т.-е. одинаковымъ ст прочили (слі. III, 21, въ концѣ и III, 23, въ началѣ) III, 22; пиііат еззе сошіісіопет (іейіііопій піві агтіз іга-= что изъявленіе покорности можетъ быть принято (признано дѣй-ствнтельнымъ)только подъ тѣмъ условіемъ (въ томъ случаѣ), если выдано будетъ оружіе Л, 32; сл. III, 221 аііа сопсіісіопѳ = для другой цѣли VII, 77; еа сошіісіопе, диае а Сае-ваге Геггеіиг, изигоз озІепйеЬапі, что они воспользуются сдѣланнымъ предложеніемъ IV, 11; сошіісіопет Гегге (ассіреге, зідЪіге, геврпеге), см. Гего, ассіріо и т. д. — 2) договоромъ основанное положеніе кого ила чего-ниб., вообще положеніе, состояніе, обстановка III, 22. VI, 12; ішднііаз сопбісіопів VII, 19; Аесіні Воіоз іп рагет іигід ІіЬегіаііздие сошіісіопет, аідие ірзі егапі, гесерегипі ем. гесе-регипѣ На, иі іп рагі іигіз ІіЬегіаііз-дие сошіісіопе ессепі, аідие ірзі егапі, эдуи присоединили къ себѣ боевъ, такъ что тѣ находились въ такомъ же положеніи относительно правъ своихъ и свободы, какимъ пользовались они сами I, 28; сошіісіо ішдиа рицпашіі, обстоятельства, при которыхъ должно происходить сраженіе, (для сраженія) неблагопріятныя,т.-ѳ. время, мѣсто сраженія и т. п. VI, 10; вегѵіінііз, состояніе рабства III, 10; расіз, мирное состояніе ѴШ, 3; ілідцііаз сошіісіопіз, разница въ положеніи VII, 19; пиііа сошіісіопе = ни подъ какимъ видомъ, никакъ ѴІП, 40; Ѣаіі сошіісіопе ргорозііа (положеніе дѣлъ, обстоятельства) ѴІІІ, 3; шізегіоге солсіісіопе, при худшей обстановкѣ ѴШ, 7; сошіісіопе рагешіі
СОП-СІОПО — СОП-ІЩО.
35
ж&оге, такъ какъ положеніе ихъ, мт опи были покорены,было лучше ТПІ, 49.
м*-4бпо, 1. 1) дар ить, жаловать: аіісиі аііциіі VIII, 4. — 2) прощать, оставлять бѳзнаказаннымъчргаеіегііа йаігі (въ угоду брату) I, 20; іпіигіат ѵоішнаи сіиз I, 20.
ГовІгйзі, огит, народъ германскаго жронсхожденія,поселившійся въ бельгійской Галліи, на правомъ берегу р. Маза.и находившійся въ зависимости отъ тренеровъ II, 4. IV, 6. VI, 32. [Имя этого народа сохранилось до настоящаго времени въ названіи области Сопйгог, находящейся близъ Іюттнха].
г»*-4аео. п, сгнш, 3. 1) сводить, со-♦жрь’% I епге? оріаз» I, 4. VI, XI — * ваииать: Ьотіпез (піапиз) а. і т, ±-
Сяййаак. «г С.ф- -’Э’ье' іитпи?-смАгог. ж янг, -4. [еж-^аге ?] туго ’т.Лпе;
тяашйять, тѣг»и ^жжкжужше Другъ «ь арчту И. *" тлтетта Іесюпе, ЖЪ ЮКЪ Л^П ІЛ» стоять тѣсно сомк-аутымъ стремъ ГѴ, 32; рагііс. сон-.егг;. .какъ аеіі. сомкнутый, сжатый, потный V. 16.VI,34; сопГегіі (=сит ѵьК-гН еззепі) V, 35; асіѳз (ѵів, іст н. іптта) I, 24 и др.
сонійіі. соііаіат, Тегге 1) о н о <3 а т ь, собирать въ одно мѣіГ"О; агта (ітитепіиіп, вагсіпаз, гет , 1 ’. 24. 27 и др.; 8і§піз іп зив_ Іосхип соііаѣія = такъ какъ
трялы соединились (тѣсно сомкнулись II, 25 (с.ч. зі§пит); реіипі, Л соііаиз тІІііагіЬиз зі^піз іиге игапсіо ас ййс запсіаіиг, требуютъ, чтобы собраны были знамена и при нихъ дано было ненарушимое клятвенное обѣщаніе VII, 2. (У галловъ 'ылъ обычай предъ общественными предпріятіями приносить присягу при собранныхъ знаменахъ, сл. V, 56); -ъ особ. а) ставить рядомъ (одно подлѣ другого) :сазіга сазігіз аіісиі аз, ставить свой лагерь на самомъ близкомъ разстояніи отъ лагеря другого чужого) VIII, 9. — Ь) сопоставлять, сравнивать, сличать: аіідиіб сит аІ-}ііа ге I, 31; сл. ѴПІ, ргае,/.— - кудв-нпб. уносить, удалять: аіі-чиет аіщиій) II, 13. VI, 5 п др.;
ае сопГегге, удаляться, отступать: асі ітрейітепЬа I, 26. — 3) перен. а) отшагать, откладывать: а1іди.і<1 іц іоп_ еіогеш <1іет I, 40.— Ъ) слагать, относить, переносить, приписывать: Чні зннт іітпогепі іп геі Ігитепіагіас зітиіаііопет ап^ияНаздиѳ іѣіпегіз сопГеггѳпі, тѣ, которые страхъ своё стараются основывать (представить основаннымъ) на своей притворной заботѣ о подвозѣ провіанта = тѣ, которые страхъ свой стараются оправдать притворною заботою о подвозѣ провіанта и хотятъ приписать его тѣснинамъ (какъ причинѣ, будто вызвавшей его) I, 40 (см. зітиіаііо).
соніегіиэ, ,3., см. сопіегсіо.
сопГезііт, асіѵ. [родств. съ іезііпо, спѣшить] немедленно, тотчасъ IV, 32. V, 18. 39.
сопПсіо, Гбсі, Гесіитп, 3. [соп-Гасіо] 1) сдѣлать: ІаЪиІаз Ііігегіз Огаесіз (гаѵопеін, сотшеніагіоз), составлять I, 29. VIII. 48; аіитае іепиііег сои-Гесіае, тонко выдѣленныя кожи III, 13; = исполнять, совершать, оканчивать: гет (ЬеІІит, сіеіесіит, пе-(гоііит, йтега) I, 3. 30 и др.; еа, исполнять, распорядиться VII, 11; соттепіагіпт VIII, ргае/'.; ііег, пройти II, 12; та^но зраііо сопіесіо, очистивъ большое пространство III, 29; о времени: Ъіеіпе сопіесіа, когда зима прошла VI, 3. VII, 32; ѵі^іііа ргітй сопіесіа, по окончаніи первой стражи VII, 60. — 2) составлять, собирать, набирать: іе^іо-пѳт VIII, 54; аппаѣа тіііа II, 4; оЪзіііез, выставлять въ надлежащемъ числѣ ѴШ, 23.—3) сдѣлать кому или чему-либо конецъ, приводить къ концу = а) истреблять, уничтожать,убнвать: аіідиет VIII, 19.23.— Ь) изцурять, истощать, приводить въ изнеможеніе, ослаблять: сопГесІиз аеШе, см. аеіаз; ѵиІиегіЬиз II, 23.
СОПЙСІО, Й8О8 8., 3. (вполнѣ) ДОвѢ-рят^, Полагаться, твердо надѣяться на кого или что-ниб.: аіісиі I, 40. 42 и др.; аііоиа ге (ѵігіЬиз, паіига іосі, зиЪзібіо и др.) I, 53. III, 9. V, 17; позѣгі ѵігіиіѳ соггйсіегеііѣ, а наши— VII, 50 (см. ѵііо); съ асс. с. тГ-I, 23. П, 30 и др-
соп-Гщо, хі, хшп, 3. сколачивать, скрѣплять: іганзіга сіанз Ш, 13.
3*
36
соп-ііпіз — сопіипсіия.
соиВпіэ, е, смежный, сосѣдній: аііспі VI, З4.
сопйпіпш, і, я. [сопйнія] смежность, сосѣдство V, 24*.
соп-йо, йёгі = сопйсіог ѴІІ, 58*.
сонйгшаііо, опія, Л [сопйгто] 1) укрѣпленіе, упроченіе, утвержденіе.— 2) подтвержденіе, удостовѣреніе: регіи§'ае III, 18.
еоп-йгшо, 1.1) укрѣплять, подкрѣплять: яіірііея ѴІІ, 73 (см. зіа-ЪІІіо); пегѵоя VI, 21. — 2) я ерей, а)упрочивать,устанавливать:расет (атісіііат) I, 3. IV, 28; гея, устраи-
вать VI, 6; ргоіесііопет 1е§е, назначать I, 3; іпге іигапйо ініег яе сопйгтані, скрѣпляютъ между собою договоръ клятвою VI, 2; оріпіо соп-йгшаіиг III, 18 и др. — Ъ) укрѣплять духомъ, ободрять: аіідиет V, 52. ѴІІ, 7 и др.; аіідиет ярѳ, укрѣплять въ надеждѣ ѴІІ, 67; апітит аііоиіия (апіто аіідиет), см. апііпия; яѳ соп-бгтаге II, 19. VI, 38. — с) укрѣплять въ вѣрности, удерживать въ вѣрности (въ повивовеніи): сіѵі-Шет ѴІІ, 54.— (1) подтверждать: гет П, 11.-е) утверждать, увѣрять: съ асс. с. іп/. I, 41. II, 15 и др.: іиге іогашіо (клятвенно) V, 27. ѴП, 66.
сопйІеог,Геязиз я., 2.[соп-Саіеог] сіероп. сознаваться, признаваться: съ асс. с. іп/. V, 27.
соп-йа^го, 1. сгорать V, 43*.
сопШсІо, 1. [гпіепз. отъ сопйі&о] сильно ударять; перен. разв. сон-Яісіагі аіідиа ге, подвергаться ударамъ, напору, давленію и т. п. чего-ниб.; бороться съ чѣмъ-л.: іпсот-ніоЗіз V, 35,
соп-Яі^о, хі, сіііш, 3. обыкн. іпіг.: сталкиваться съ кѣмъ-л.; отт. въяз. военн. сражаться: сшп аіідио II, 5. V, 19 и др.; ргоеііо V, 15; аЬз. ѴШ, 28.
сон-По, 1. сдувать въ кучу, раздувать; перен. возбуждать; Ьеііит ѴШ, 6. сопйиенв, см. сонйио.
совііио, хі, — 3. 1) сливаться: рагііс. сонйиенв, ііз, т. какъ зиЬзі. сліявіе, соединеній: Мозае еі ВЬепі IV, 15. — 2) перен. стекаться, собираться: ай аіідиет ѴІІ, 44.
еол-Гй^іо, Гп^і,—, 3, бѣжать куда-пяб., мекать убѣжища, защиты;
прибѣгать: іп яііѵая (іп оррійшн) VI, 5. VIII, 3; ай аіідиет VIII, 21. сон-йишіо, І’Псіі, іияит, 3. 1)слпвать._
2) перен. а) смѣшивать, соединять: тиіііішііпрт ѴІІ, 75. — Ъ) перемѣшивать, перепутывать, приводить въ безпорядокъ; агтеп сопГизит VIII, 14.
соя^гёбіог, ^геззиз з., 3. [соп-^гаіііог] йероѣ. 1) сходиться, встрѣчаться; іп ііінеге сощтгеяяі = сит Саеяаге, диі ѳгаііпйіпеге,соп§гѳ88іІѴ,11 ;сит аіідио,. соединяться VI, 5.— 2) сталкиваться съ непріятелемъ, вступать въ сраженіе, сражаться: сиш аіідио (агтіз, ргоеііо, сл. сопіепйо) I, 36. 39. VII, 65; аЪз. I, 36.
еоп^геввив, из, т. [соп§гейіог] сходка, встрѣча; въ особ. встрѣча съ непріятелемъ: схватка, стычка, бои, сраженіе: сит паѵіЬия III, 13.
сонісіо (сопіісіо), іесі, іесіит, 3. [соп-іасіо] 1) сбрасывать, сносить, (во множествѣ, съ разныхъ сторонъ, съ стремительностью) бросать, метать; рііа (іарійея, а^егет) I, 52. II, 6 и др.; сит іШ _іе!а сопісегені, могли бросать IV, 24; яігатепіа, класть VIII, 5; перен. сиірат іп аіідиет, слагать внну на кого-л. IV, 27; въ умств. отнош.: соображать, предполагать, см. соп-іесіига.—2) куда-н. гнать, поспѣшно отправлять, направлять, отводить и т. п. II, 16. 28; аіідиет іи саіеная (ѵіпсиіа), бросать, заключать I, 47. III, 9. IV, 27; ш Ги^ат, обращать II, 23. ІП, 6 идр.; аихіііа іпасіет, ставить III, 24; зе іп яі^па,броситься къ знаменамъ VI, 40.
сопіесійга, ае, /. [сопісіо] предположеніе, соображеніе, догадка: соп-іесіигат сареге ех аіідиа ге, см-саріо.
сопіипсііт, абѵ. [соиіип^о] совокупно, виѣстѣ VI, 19*.
сошносіиз, 3. [сопіин^о] соединенный; въ особ. соединенныя >зами дружбы или родства II, 4. ѴШ, 50; Ьото аіісиі сопіипсііззітиз, находящійся въ самыхъ близкихъ отношеніяхъ ѴШ, 50; сіѵііаз рориіо Вотапо, государство союзное съ римск. народомъ VII,33; о мѣстности =смежяый, прилегающій: сіѵііаз (ге^іо) Осеано ѴШ, 31. 46.
соп-іип&о — сопзеизиз.
37
соп-іидо'о, хі, сѣти, 3. соединить, связывать: аіідшіі сит аіідпаге IV,17. V, 11 идр.; едиит сопівпдіѣ ѳцио (^иайгаіі = налетаетъ на Квадрата на самомъ близкомъ разстояніи ѴІІІ, 48; во сит аіідио II, 3. III, 17 и др.; аіідиет яіЪі ѴІІІ, 32; сіѵіѣаѣет 8епо-шЬиз сопіимегапѣ = соединившись съ сенонами, образовали одно государство VI, 3;у>си8. сопіип^і, соединяться III, 11; сит аііцио VI, 12; вь особ. а) о войскахъ: соединять, присоединять, велѣть примкнуть I, 37. VII, 39 и др.; сопіивсѣі сит ргохітіз ЬіЬетіз, соединившись съ войсками на ближайшихъ зимнихъ квартирахъ V, 30; Іѳ^іопез зѳ соп-іии&ипѣ, тѣсно примыкаютъ другъ къ другу II, 26. — Ь) къ чему-н. написанному дѣлать прибавку, прибавлять, приписывать, присоединятъ: раиса соттепѣатіо ѴІІІ, 48.
сопіпгаѣіо, бпіз, /. [сопіцго] взаимно даваемая присяга; союзъ, основанный на взаимной присягѣ для какой-и. цѣли, особ. преступной: заговоръ I, 2. III, 10 и др.
«оп-інго, 1. 1) присягать вмѣстѣ (о воинахъ, которые въ случаѣ внезапной опасности приводились къ присягѣ не отдѣльно, а всѣ эа разъ, см.
*го^о) VII, 1. — 2) обязываться взаимною присягою; присягою скрѣплять союзъ для какой-ниб. цѣли; особ. въ дурномъ смыслѣ: составлять заговоръ, тайно сговариваться II, 1. 3 и др.
еопіипх (соніих), ійеіз, Л Гсопіивдо] супруга VII, 14.
еопі..., см.'соіі...
еопог, 1. і/.ерт. пытаться, рѣшаться, предпринимать: аіідиіб I, 3. 19. VII, 27 (соиай = зі сопаіі сззѳпі); съіп/. I, 4. 5 и др.; сопапіін (— сопапіоз) Зісеге ргоЫЪиіі, когда они хотѣли говорить I, 47; сопаіі, зі регтптреге розвепі, сл». зі; аба. VI, 4; ратііс. какъ яиЪзі. сопаіпт, і, п. предпріятіе: сонаіа рег&сеге I, 3.
соп-дпіезсо, ёѵі, Сіпт, 3. отдыхать VII, 46.
сопдпіго, зіѵі, зііигп, 3. [соп-диаѳго] повсюду искать, отыскивать, пріискивать, добывать, собирать, набирать: аіідиет (аіідиіб) I, 27. 28 идр.
сон-вап2иіпен8,3. едивокровный; 8иЬ$і.
сопзап^иіпѳі, единоплеменники 1,11. И, 3. VII; 77; почетное названіе народовъ, бывшихъ въ союзѣ съ Римомъ I, 33.
сонвсепбо, <1і,8ит,3. [соп-зсашіо] взлѣзать, всходить, садиться: ѵаііит V, 39; паѵет (іп наѵез) ГѴ, 23. V, 7.
•сопзсіепіія, ае, Д [сопзсіо] сознаніе: Гасіпогіз V, 56; Гасіі ѴІІІ, 38.
СОП-8СІ8СО, всіѵі (зсіі), зсііит, 3.
1) (вмѣстѣ, торжественно) рѣшать, постановлять (о народахъ, государствахъ, правительствахъ и т. п.).— 2) (въ дурную сторону) рѣшаться на, что-няб.; добровольно избирать, назначать,причинять себѣкакое-ниб. зло: тогѣет зіЫ сопзсізсеге = лишать себя жизни I, 4. III, 22.
СОП8СІП8, 3. [СОПЗСІО] 1) ЗНАЮЩІЙ вмѣстѣ съ кѣмъ о чемъ-х. — 2) зіЬі, знающій за собою что-ниб., сознающій въ себѣ, чувствующій: аіі-соіиз іпіигіаѳ I, 14 (см. аіідиі); съ косв. вопросомъ ѴІІІ, 44.
еоп-яегіЪо, рзі, ріиш, 3. 1) записывать, вносить въ (одинъ) списокъ; въ особ. а)вносить въ воинскіе списки, производить рекрутскій наборъ, набирать (см. йеіесіиз): Іе^іопеш 1,10.
24 н др.; шіііѣез сопзсгіріі VI, 39. — Ь) вносить въ списокъ сенаторовъ: раігез сопзсгіріі = сенаторы ѴІІІ,52. (Первоначально говорилось: раігсв ві сопзсгірііддѣ подъеловомъ сопзсгіріі разумѣлись въ древній періодъ сенаторы изъ плебеевъ, принятые но закону Валерія (509 г.) въ сенатъ, но не пользовавшіеся вполнѣ равными съ патриціями правами). — 2) написать, сочинять, составлять; ерізіоіа бгаѳеіз Ііііегіз сопзсгіріа V, 48.
сопзёсго, 1. [соп-васго] освящать, объявлять священнымъ, посвящать (богамъ): Іосиз сопзесгаіия VI, 13. 17.
соп-аееіог, 1. іероп. 1) гнаться за — , преслѣдовать: аіідиет IV, 14. VI, 8. — 2) догонять, достигать: аіідиет III, 19. 26.
сопвепаю, бпіз, Л [сопаепііо] согласіе, единодушіе, единодушное стремленіе: ІіЪегѣаііз ѵінІісапЗае VII, 76*.
сопаепапз, ня, т. [сопзепѣіо] согласіе, общее соглашеніе, рѣшеніе I, 30. II, 28. 29 и др.; отпіит ѵѳз-ігит сопзепзи, по вашему единогласному признанію VII, 77; от-
соп-зепііо — СОП-8І8ІО.
38
піит сопвѳпви, единогласно VII, 4. 15- . п
соп-вепііо, 8ѲП8І, зепзпш, 4. 1) соглашаться? быть согласнымъ ѴШ, о.
2) сговариваться, составлять заговоръ: сит аіідно II» 3 V, 29.
еоп-вёфіог, сйіиз в., 3. йе^оп. 1) (непосредственно) слѣдовать: аіідпет, за кѣмъ IV. 26. VI, 38; перен. (о періодахъ времени, событіяхъ, состояніяхъ и т. и.) наступать, послѣдовать ІП, 29. V, 23.—2) догонять: аіідпет 1, 13. 53 идр.; аЬз. VIII, 28 (подойти); перен. достигать, пріобрѣтать, получать: ргаетіит (апсіогііаіет, ітрегіпт и др.) I, 43. IV, 13. VII, 64 (см. ѵісіео); постигать, доставаться на долю: Ге-Іісііаз аіідиет сопзедиііпг іп аіідиа те, достается на долю, сопровождаетъ ѴПІ, 31.
соп-зегѵо, 1. 1) сохранять, спасать: Біп^иіов шііііез, не потерять, не лишаться VI, 34; въ особ, даровать кому жизнь и свободу, оказывать пощаду, миловать, оставлять неприкосновеннымъ или невредимымъ; аіідпет II, 12. 15. 28 и др.; сіѵііаіет II, 32. — 2) соблюдать,хранить; іпзІе^аіогит ІП, 16.
Сопзііііиз, і, заслуженный, воинъ въ войскѣ Цезаря I, 21. 22.
сон-зіДо, зёйі, зеззпт, 3. садиться, помѣщаться, занимать мѣсто VII, 89; въ особ. а) засѣдать для судопроизводства: іп Іосо сопзесгаіо VI, 13.—Ъ) поселяться; іп. йліЬпз (іЪі, іп сіѵііаііЬпз) I, 31. II, 4 и др.— с) о войскѣ: располагаться, останавливаться, занимать постъ I, 21. 37. 49 н др.
сопзіііпт, і, п. І оов’Ьтъ _ а) совѣщаніе: собраніе совѣщающихся VI, 13; еь особ. военный совѣтъ V, 31; С0П8І1ІШП абѵосаге, ЬаЪеге, см. абѵосо, ЬаЪео; тет аЗ сопзіііиш беіегге, см. «іеіего. —Ъ) наставленіе или мнѣніе, предлагаемое кому-л., какъ поступать II, 17. V, 31; дпіб теі сопзіііі езі, въ чемъ состоитъ мой совѣтъ ѴП, 77; бе сопзіііо аіі-сіііив, по совѣту кого-л. VII, 5; гез езі сопзіііі, дѣло подлежитъ обсужденію VII, 38. — 2) способность совѣщаться, благоразуміе, разсудительность, мудрость, распорядитель
ность, проницательность и т. п. ПІ, 16. IV, 21. ѴШ, 43; ѵіг еі іпадпі сопзіііі еіѵігіпіів («с. таещае) 111, 5; ЪатЬагіз сопзіііпт поп йвіпіі = варвары нерастѳрялись Ѵ,34.—3) вслѣдствіе совѣщанія сдѣланное заключеніе, принятое рѣшеніе, намѣреніе, планъ, замыселъ, предпріятіе, мѣропріятіе I, 12. 17. 30 и др.; типі-Нопіз, пѣлъ ѴПІ, 10; пота соизіііа, затѣи ѴШ, 32. 38; дпіЪпя іб сопзіііі Гигі, иі... планъ (замыселъ) которыхъ состоялъ въ томъ, чтобы... VII, 5; дпісі зиі зіѣ сопзіііі, въ чемъ состоитъ его планъ I, 21. VI, 7; ірзогиш езі сопзіііі, завпсптъ отъ рѣшенія ихъ самихъ V, 27; ^иЫісо соп-еіііо, сърайрѣшенія (согласія) народа V, 1. 54. VII, 43; зіпе сопзіііо, безъ цѣли VII, 20; дио сопзіііо, съ какою цѣлью I, 40; ео (Ьос) сопзіііо, сътѣмъ намѣреніемъ, чтобы I, 30. 48. II, 9 и др.; аЪ Ъос сопзіііо (вс. Ьеііі ас беГесііопіз) VI, 3; сопзіііпт сареге, іпіге, см. саріо, іпео; еобеш сопзіііо пзі = распорядившись такимъ же образомъ (см. піог) I, 5; иі зебези-регіогіз іеіпрогіз сопзіііо ехсизагеиЦ. относительно мѣры принятой ими (т.-е. относ. своего образа дѣйствій) въ прошедшемъ году VI, 22; см. III, 28; въ особ. планъ воины: пиши VII, 29; военная хитрость ;Са11огит VII, 22; гаііо еісопзіішгп, расчетъ я хитрость = хитро расчитапный планъ ^Ьепбіайуз, см. дпе) I, 40.
С0П-8ІШІ1ІВ, е, совершенно похожій: аіісиі II, 11. V, 12. VI, 27.
соп-зізіо,- зѣіѣі, — 3. 1) становиться; часто въ аз. военн.: занимать мѣсто (постъ): іпасіе (іп соІІіЬпз, ай зі^па, зиЪ шито) I, 24. II, 21 идр.; іп огЬеш, построиться въ видѣ круга — составить карре V, 33; о кОниицѣ I, 43; о корабляхъ III, 13. 14. — 2) останавливаться, пріостанавливаться: тіаіогез сопзізіеге со^ипіѴІ, 5; въ особ. а) о войскѣ: останавливаться (въ противоп. къ походу или бѣгству) IV, 25. 34 и др.; пЬі (аЬ ехігѳто адтіпе, іп Іосіз зпрегіогіЬпз) I, 13. II, 11. III, 6; сопіга, противостать II, 17; сопіга аіідпет VII, 51. — Ь) поселяться, оставаться: ргоре (іЬі, щ СаІІіа, ппііо Іосо) VI, 23. VII, 3 идр. — с) твердо стоять,
соп-зоЬтіпиз — сопзіИио.
39
держаться: іп шито Сіи ЯисйЪиз, іпг агібо) II, 6. IV, 24. 26. — 3) перем. а) состоять, заключаться: ѵісіиз іи іасіѳ сопзізііі VI, 22; ѵііа іп ѵе-паііопіЬиз, проходить VI, 21. — Ь) основываться, .зависѣть: зрѳз соп-зізѣіѣ іп ѵігіиіе ІІ, 33; Ггисіпз іп йіс ѴП, 86.
сои-зоЪгіпиз, і, ш. [ел*. сопзотогіпиз, зогог] двоюродный братъ (особ. по матери) ѴІІ, 76*.
сопзоіаііо, 0пі8, Д [сопзоіог]утѣшеніе, ободреніе ѴШ, 38.
соп-воіог, 1. ііероп. утѣшать, успокои-вать, ободрять: аіідиет I, 20. V, 4 И др.
сопвресіпя, из, т. [сопзрісіо] видъ, взоръ ѴП, 19. 48; сопзресіит аіі-сиіиз ііі§еге, избѣгать встрѣчи ѴІІ, 30;ай(іисегеіп сопзресішп а1ісиіиз=: па близкое разстояніе ѴШ, 8; іп соп-_ <рес<иш ѵешге, показаться, явиться IV, 37: ш соп«ресіит аіісиіпз (аіісиі) ѵепіге, показаться въ виду (вблизи) кого-л., встрѣтиться съ кѣмъ-л. IV, 12. VIII, 23 и др.; аѣіге (гетоѵеге) е сопврееіи, сл*. аЪео, гетоѵео; іп сопзресіи аіісиіиз, въ виду, иа глазахъ, въ присутствіи кого-л. I, 11. 51. II, 25 идр.;а сопзресіи іе^еге, скрыть отъ глазъ VIII, 15.
сопзрісіо, ехі, есішп, 3. [соп-зресіо] г видѣть, замѣтить: аіідиет (аіідиій) I. 47. II, 21 и др.; съ асс. с. іп{. II, 24; съ асс. с. рагііс. IV, 23. 26. V, 36.
еопзрісог, 1. бероп. [сопзрісіо] увидѣть, замѣтить: аіідиет (аіідиіб) I, 25. II, 27 пдр.; диае ^егегепіпг 11,26.
соп-зріго, 1. 1) вмѣстѣ дышать. — 2) перен. а) быть согласнымъ.— Ъ) въ дурномъ смыслѣ: тайво сговариваться, составлять заговоръ ІИ, 10.
сопзіапіег, айѵ. [сопзіапз, сопзіо] 1) постоянно. — 2) одинаково, согласно: пипііаге 11,2. — 3) стойко, твердо, упорно III, 25. VIII, 18. 19; сопзіапііиз, съ большею неустрашимостью ѴШ, 13.
сопвіапііа, ае, Л [сопзіапз] постоянство, стойкость, настойчивость, твердость I, 40. ѴІІ, 77. VIII, 39.
1. соп-зіегпо, зігйѵі, зігйішп, 3. устилать, покрывать: іірпа сгаііЪпз IV, 17; роиіет (раіибеш ропііЬиз), с.м. ропз.
2. сопзіегпо, 1. 1) устрашать, смущать, приводить въ замѣшательство-раз$. VIII, 19.—2) волновать, воспламенять: віе випі апіто сопзіег-паіі, до того увлеклись, воодушевились ѴП, 30.
соп-зііро,1. плотно ежииать, стѣснять: зе сопзііраге, тѣсниться густою массою V, 43*.
сопвіііно^.пі, иіпт, 3. [соп-зіаіпо] 1) ставить, помѣщать; въ особ. а) о войскѣ = ставить въ строй (выстраивать) I, 43. 51. II, 8. 19 и др,— Ь) въ случаѣ движенія: приводить въ состояніе покоя, останавливать, дать приказъ остановиться: зі§па1е-^іопіз, сл*. зі^пит; патез, укрѣплять на якорѣ_= стать на якорѣ IV, 23. 24. 25. — 2) назначить прочное, опредѣленное мѣсто: а) водворять, поселять, назначать мѣсто жительства: иЬі еоз сопзііі.иі8зеі 1,13; въ лз. военн.: ргаезійіа іи Впіепіз, помѣстить, расположить ѴІІ, 7.—Ь) опредѣлять на службу, должность, на какой-л. постъ н т. и., назначать (чѣмъ-л.): аіідиет гедет IV, 21. V, 54; ргаеіесіоя ѴІІ, 76. — 3) выставлять, выстраивать, ставить: сазіеііа (іиггез, аебійсіа) П, 8. 12. ѴШ, 5.— 4) установлять, устраивать, приводить въ порядокъ: огйіпепі а^тішз VIII, 8; іеддопеш, составить VI, 1; Ьіѣегпа іп Веі^із, устроить, приказать построить IV, 38; Ьіз теЬиз соп-зіііиііз,послѣ этихъ распоряженійІѴ, 23. V, 5 и др. — 5) постановлять, опредѣлять, назначать: іетриз аіі-сиіиз геі ѴІІ, 2; біет (аіісиі гед) I, 30. 47 и др.; роепат аіісиі V, 1. ѴІІ, 71; вирріісіит геі VI, 17; ргаеіпіа VI, 13; Йе соиігоѵегзііз, рѣшать VI, 13; съ иі ѴІІ, 78; съ косв. вопросомъ V, 22. ѴП, 4. 37; аЪз. IV, 11. ѴІІ, 1; = условиться; йіет сит Іе^аііз I, 8; іпіег зе диісі а§і ріасеаі ЧѴЦ, 83; въ особ. рѣшать, рѣшаться: аіідпій I, 5. VIII, 53; еа ге сопзіііиіа, вслѣдствіе этого рѣшенія II, 11; Ыз сопзііінііз геЬиз IV, 13. VI, 9; съ тЛ I, 3, ПІ, 1 и др.; гвдешіпт (еоз геііпешіоз) соп-зіііиіі ѴП, 36. 54; аЪз. I, 49; соп-зіііиегипі оріітит еззе геѵегіі еі... сопѵепігепі, порѣшили (объявили), что...и постановили, чтобы... П, 10.
40
С0Н-8І0
соп-зШпо.
соп-эИ, яйіі, зЫПгііз, 1. стоять твердо, неподвижно; отт. перен. 1) по направленію, положенію, мѣрѣ, числу и т. п. оставаться неизмѣннымъ, одинаковымъ: пишегиз сопзіаі; ѴП, 35.— 2) о событіяхъ, извѣстіяхъ и т. п.: быть несоинѣннынъ, извѣстнымъ: дио<1 піЫІ поЬіз сопзШ, потому что не имѣемъ (объ этомъ) вѣрныхъ свѣдѣній VII, 5; въ особ. безл. сопяіаі (о состоявшемся мнѣніи, убѣжденіи и т. п.), извѣстно: съ асс. с. іп/. III, 6. 9, 26 и др.; сопзіаі ошпіЬпз IV, 29; іоіет отпѳз соп-зіаЪаі = всѣ были согласны (говорили согласно) VII, 44; о рѣшеніи: сопзѣаі аіісиі, кѣмъ-л. положено, рѣшено что-н* III, 14.— 3) состоять, основываться, зависѣть: іп ео сопзіаі вшшпа ѵісіогіае VII, 21; вііцт ре-гісиіит іп аііепа яаіиіе сопзіаге, см. регісиіит.—4) стоить съ аЫ. ргеііі VII, 19.
соп-зиезсо, зиеѵі, зиёіит, 3. привыкать, пріучаться I, 33; рег/. сон-зцеѵі =8о1ео, еле. зоіео; съ іп{. асі. I, 14. 36.11,14: спая (іпяиіаз) аезѣиз еГйсегесрп8и.егйпі,обыкновенно образуютъ VI, 31; цио сопзиегаі (зедиі) іиіегѵаііо, въ обыкновенномъ разстояніи I, 22; диосі ріегптдие ассійегѳ соп.8иеѵіі = йегі воіеі III, 26. V, 33; съ іп/. разз. I, 43. ѴІІІ, 3; аЪз. IV, 6. ѴШ, 15.
сопзнеіиііо^ іпіз, /. [сопвиезсо] 1) привычка, обыкно веніе, обычай, (обычный) порядокъ, нравъ I, 43. 45. 50 и др.; ѵіс'из = образъ жизни I, 31 (см. Ьіс и сл. VI, 21); іііпегіз еогит ііегит, порядокъ, котораго держалось войско въ походѣ нъ продолженіе этихъ дней II, 17; (ех) сопзпеішііпе, по — I, 52. П, 19 и др.; нозігае сопзнеіиІіпія іпіретііі,незнакомые съ нашнмъ обыкновеніемъ (оказывать покровитель ство добровольно сдавшимся) IV, 22; езі Ьос Саііісае сопзпеіікііпіз, галламъ свойственна та привычка IV, 5; сопкиеіийо Гегѣ, см. Гего; зе аббисеге іп сопзиеіибіпет, см. абЗисо; въ особ. порядокъ, котораго кто-л. привыкъ держаться въ образѣ жизни: порядокъ (образъ) жизни V, 14. — 2) (обычное, частое) сношеніе съ кѣмъ-л., сообщество, знакомство: Іоп^іпдиа I,
47;1е^аі;іопі8, сношеніе, котораго требуетъ должность легата ѴІІІ, 50.
' С0НЗНІ, ЙІІ8, т. [родств. СЪ СОПЗНІО] консулъ — одно изъ двухъ высшихъ правительственныхъ лицъ, избиравшихся ежегодно въ Римѣ, во время республики: сопзніе аіідцо, въ консульство кого-л. 1,40; для означенія года: М. Меззаіа еі М. Різопе сони. (= сопзиІіЬиз), въ годъ консульства М. Мессалы н М. Ппзона (=59 г. до Р. X.) I, 2; чаще безъ еі I, 6. 35 и др.
сопзиіаіив, ив, т. [сопзиіо] кпнеуль-ство, консульская дплжность I, 35. ѴІІІ, 50.
сопзиіо, 5ПІНІ, зиіішп, 3. 1) совѣщаться, разсуждать V, 29. ѴП, 83.— 2) совѣтовать кому-л. і аіісиі VII, 38; отт. совѣтомъ или другимъ образомъ помогать комуг заботиться о комъ или о чемъ-ниб.: съ йаі.Ѵ, 3.
л 27 и др.; ѵіѣае, щадить VII, 12; зіЬі, спасаться VI, 31. VII, 50.—3) съ асс. просить совѣта у кого-л., совѣтоваться съ кѣмъ-л.: бе 88 іег зогііЪиз соизиНиіп (безл.), спрашивали совѣта (подраз. у боговъ), т.-ѳ. узнавали I, 53.
I 1. сонзиііо, асіѵ. [аЫ. отъ сопзиііиш] обдуманно = съ наиѣреиіемъ, нарочно V, 16. 37 и др.
2. еопзнііо, 1. [тпіепз. отъ сопвніо] совѣщаться: Де ге V, 33. VII, 77. сопаиііиіп, і, п. [сопзиіо] вслѣдствіе совѣщанія состоявшееся рѣшеніе, опредѣленіе, постановленіе: зепаіиз, рѣшеніе сената (полновѣсное, т,-е. состоявшееся съ согласія народныхъ трибуновъ, см. ансіогііаз) VII, 1; диаѳ зепаіиз сопзиііа Гасіа еззѳиі:, какія постановленія были сдѣланы (какія рѣшенія сената состоялись) I, 43; сл. ѴШ, 54. 55.
соп-впшо, зптрві, зитріит, 3. добирать все до конца, отт. истрачивать, издерживать, употребляя изводить, употреблять, напр. деньги, трудъ, время н т. п. на что-ниб., или для какой-яиб. цѣли: іетрпя (сотріигез Ддез) іп аіщиа ге V, 11. ѴШ, 26; о времени (безъ означенія цѣли упо-требленія)=проводить, дать пройти, разя. проходить IV, 19. V, 4 и др.; пох сопзптііиг ѵі&ііііз, см. — 2) въ усил. зн. истреблять, уничто
соп-зит&о — соп-іѳхо.
41
жать, съѣдать, истощать; аіідиіб I, 11. VI, 43 и др.; дпоб ЬаЪиетипі ( = запасы) сопзиіпрзегипі VII, 17; объ огнѣ, болѣзни, голодѣ и т. и.: Іатпе (зііі) сопзиті = погибать VII, 20. VIII, 41. .
соп-зиг^о. зцггехі, яиггесіит, 3. подниматься, вставать VI, 23; сопзиг-ех сопзіііо, поднимаются съ мѣста, оканчивая засѣданіе V, 31.
соп-іаЬйІо, 1. настилать доски, покрывать досками: іиггез, дѣлать изъ досокъ полы въ башняхъ (для образованія ярусовъ) V, 40; нъусил. зн.: шигит іиггіЪиз = покрыть ярусными башнями VII, 22.
сопіа^іо, бпіз, Л [сопііп§о] прикосновеніе VI, 13*.
сопіатіпо, 1. |вм. сопіа^тіпо, соп-іап^о] приводить въ прикосновеніе, касаться;въ особ.въ дурномъ смыслѣ: замарывать, запятнать: сопіатіпа-іиз іасіпоге VII, 43.
соп-іё&о, іехі, іесіит, 3. покрывать, закрывать: аііциісі VII, 85.
сои-іешпо, гетрзі, іетріит, 3. презирать, пренебрегать, считать ничтожнымъ или незначительнымъ: аіі-диет V, 51; раисіШеш ѴШ, 8, сопіетрііо, бпіз, Л [сопіетпо] презрѣніе, пренебреженіе, неуваженіе: позігі (деп. оЬіесіі) V, 29;ѵепіге аіісиі іп сопіетрііопет=дѣлаться для кого предметомъ презрѣнія III, 17. V, 49.
сопіешріиз, из, т. [сопіетпо] презрѣніе, пренебреженіе: сопіетріиі еззе = быть предметомъ презрѣнія, быть презпраему V, 30.
соп-іепбо.пбі. піит, 3. (сильно) на- । тнгпвать, напр. лукъ, струну и т. д.; стт. перен. о напряженіи силъ тѣлесныхъ и душевныхъ: 1) употреблять всѣ силы, стараться: гетіз соиіен-<Іете = усиленно грести (Саезаг ге-пііз сопіепйіі, велѣлъ усиленно грести) V, 8; съ іп/. I, 53. III, 15 и др.;
аЪе. VII, 85; ^таііа рго аіісріо, ста- раться, т.-е. ходатайствовать, дѣйствовать въ пользу кого-л. VIII, 50; съ іп/. глаголовъ, выражающихъ движеніе = дпѣшнты сопіепбіі іге = поспѣшно отправляется (см. зо1еоІ,10); с.*. III, 6. IV, 20; въ усил. зн.: ло-епѣшло отправляться^устремляться, иттн куда-ниб., или противъ кого I, 38. П, 24 и др.; іп Оаіііат (іп
Ііаііат, іп сазіга, Сег^оѵіат) I, 7. Ю и др.; ай оррібит (сазіга, Яит’еп, ропіет) II, 12. 19 и др.; аб осси-рапбит Ѵезопііопет I, 38; аб аіідиет (регзедиепбит) I, 21. И, 10 и др.; съ аЫ. названія войска (безъ еит) II, 7. III, 11. V, 49.-2) стараться достигнуть чего-ииб., стремиться къ чеиу-ниб.: іб IV, 17; съ слѣд. пе I, 31; аб заіціет, стремиться къ тому, чтобы спастись (искать спасенія) III, 3; сопіепбіі реіеге, см. реіо; отт. а) настаивать на чемъ-ниб. = настоятельно требовать: еъ слѣд. иі VII, 63. — Ъ) настойчиво заявлять, утверждати, увѣрять: съ асс. с. іп/. VI, 37. 41. 43.— 3) съ кѣмъ-л. мѣриться силою (соп-ѣепбеге, буквально = тягаться съ кѣмъ-л.), спорить, состязаться, соперничать: бе Іосіз V, 44; вообще вести борьбу, сражаться, воевать: сит аіідио (сопіга аіідиет), съ присоединеніемъ для большей точности выраженія аЫ. агтіз (ргоеііо, Ьеііо) I, 1. 31. II, 13 и др.; іпіег зе бе роіепіаіп (ргіпсіраіи), вести войну, спорить I, 31> V, 3; агтіз бе ргіп-сіраіи сопіепаипѣ, рѣшаютъ споръ посредствомъ оружія VI, 13; ѵі, пробиваться IV, 4; ѵіпиіе сопіепбеге (безъ дальнѣйшаго донолн.), полагаясь на храбрость I, 13; сл. VII, 70. ѴШ, 10. 48.
сопіепііо, опіз, / [сопіепйо] 1) напряженіе: ридпаіиг рагі (зитта) соп-іепііоне, съ одинаковымъ (величайшимъ) упорствомъ ѴШ, 19. 29. — 2) споръ, состязаніе, борьба, бой I, 44. V, 19 и др.; диа сопівпііоие, когда происходилъ такого рода бон ѴШ, із.
сопіепіиз, 3. [сопііпео] ограниченный; ограничивающійся, довольствующійся чѣмъ-л., довольный: аіідиа ге VII, 64. ѴПІ, 21.
соп-іезіог, 1. сіероп. призывать въ свидѣтели: йѳоз, взывая къ богамъ, умолять съ слѣд. иі IV, 25*.
соп-Іехо, іехііі, ѣехішп, 3. I) сплетать, соткать; сплетая дѣлать что-ниб.: тетЬга уітіпіЬпз VI, 16; перен. складывая что-виб. рядами, по слоямъ и т. п., составлять, сооружать: ориз ѴП, 23. — 2) съ чѣмъ-ниб. сплетать, связывать, соединять:
42
сопііпепв — сопііпииз.
іі^па IV, 17; въ рѣчи что-ниб. при- I соединять, продолжать: соттепіа- | гіоз VIII, ргаеЛ
сопііпепв, піів, [сопііпео] 1) находящійся въ связи съ чѣиъ-л, = сопредѣльный, смежный, (непосред- | ственно) слѣдующій за чѣмъ-л. — 2) связный, безпрерывный, безпрестанный, сплошной: раіийез (ІаЪог, Ъеііа, Яатта) III, 28. V, 11 п др.; еопііпепіі ітреіп, безостановочнымъ I бѣгомъ ѴІІ, 28; виЪзі. сопііпепд, пііз, А (вс. Іегга) твердая земля, ; материкъ IV, 27. 28. 36; сопііпепв ' Саіііа (въ противопол. острову Вті- | (аппіа), часть материка, (подъ- на- । звавіемъ) Галлія V, 20 (см. Іегга); | аЫ. сопііпедіе V, 8; сопііпепіі IV, I 31. V, 2 и др.
сопііпепіег, еиіѵ. [.соніінео] безмре- | рывно, безпрестанно I, 1. III, 5; 1 сопііпепіет іегипі, все шли впередъ I, 26.
сопііпепііа, ае, /. [сопііпео] воздержаніе, воздержность, умѣренность ѴП, 52*.
§опІ[адд, Ііппі, іепіиш, 2. [соп-іенео] I) держать вмѣстѣ (противопол. раздроблять): Іедіопез ипо Іосо, сосредоточивать ѴІІ, 10; о воинахъ: держать на своихъ мѣстахъ, въ строю, при знаменахъ и т. п., удерживать, сдерживать II, 11. VI, 34. ѴІІ, 45; вообще держать въ сввзи, связывать, соединять: ІгаЬез агіе (плотно) ѴІІ, 23; оррібит ропз сопіінеі, соединяетъ городъ съ другимъ (лѣвымъ) берегомъ ѴІІ, 11; ЬіЪегпа тіііѣпз раззпит сопііпеЪапІпг, находились между собою въ связи, т.-е. отстояли другъ отъ друга на протяженія всего только 100 миль V, 24. — 2) заключать — а) заключать въ себѣ, содержать, обнимать (о предметахъ неодушевл.): зраііит топа сопііпеі, занимаетъ I, 38; перен. сопііпегі, заключаться, состоять: дно гпогѳ саегішопіа сопііпеіиг ѴП, 2. — Ь) окружать, въ особ. мѣстность какую-л. заключать въ своихъ предѣлахъ, тн.т. разя. сопііпегі,быть окружену, граничить: шопііЬпз III, 1. IV, 23; Йитіпе 1,1; сопііпегі Іосі паіига, быть стѣснѳну I, 2; диі ти-піііопіЬиз соп1теЪап1иг= осаждаемые VII, 80. — 3) удерживать, дер
жатъ: паѵез сориііз сопііпеЬапіиг, зацѣплАлись крюками III, 13; въ особ. а) удерживать въ какомъ-л. состояніи: аіідиет іп оійсіо III, 11. V, 3. 7; іп атіеіііа (іп расе) VIII, 49. — Ъ) удерживать гдѣ-л., заставлять находиться въ какомъ-л. мѣстѣ: шііііѳз (іп) сазігіз (іпіга сазіга) I, 48. IV, 34 и др.; впЬ реІІіЪпз сопііпегі, оставаться ПІ, 29; зе сопііпеге, держаться, оставаться, находиться: ор-рібо (зио Іосо, ѵаііо, соііе) II, 30. IV, 34 идр.; зебіЪпз, жить VI, 24; іпіга зііѵаз іп осспііо, скрываться II, 18. — 4) сдерживать = а) держать въ повиновеніи (въ предѣлахъ, требуемыхъ долгомъ, вѣрностью и т. и.): сіѵі-іаіез ѴІІ, 37; сл. VIII, 46. 54; ріе-Ъет апіті аедпііаіе, держать простой народъ въ повиновеніи, дѣлая его довольнымъ свонмъ положеніемъ (сж. аедиііаз) VI, 22.—Ъ) удерживать отъ чего-ниб.: тііііез а ргоеііо I, 15; поп сопііпегі диіп VIII, 2.
сопііпео, ііді,—, 3. [соп-іапдо] Т)ігапз. трогать, писаться, простираться; вышиною, длиною к т. п. достигать: ігаЪез іпіег зе сопііпдппі, соприкасаются VII, 23; гірае сопііп-дипі габісез шонііз I, 38; сл. V, 43. VI, 29 идр.; Неіѵіі йпез Атѵег-потит, граничатъ съ арвернами ѴІІ, 7. — 2) іпіг. обыкн. безл. о происшествіяхъ и приключеніяхъ: постигать кого, случаться съ кѣмъ-л.; большею частью о благопріятныхъ случаяхъ: доставаться, выпадать на долю, удаваться, съйаі..- гез раисіз сопііпдіі I, 43.
соніілиаііо, опія, Л [сопііппо, ]., соп-ііппиз] непрерывное продолженіе; ітЪгіиш III, 29*.
сопііпио, авл. [сопііпииз] собств. въ связи съ предыдущимъ (о происшествіяхъ, непосредственно слѣдующихъ за чѣмъ-либо раньше случившимся) = непосредственно послѣ, немедленно, тотчасъ ѴІІ, 42.47.
сопііпииз, 3. [сопііиео] находящійся въ связи; отт. въ отношеніи времени: непрерывно продолжающійся, безпрерывный, безпрестанный: 4і-тісаііо ѴШ, 41; іпсоттоба VII, 14; о двухъ или нѣсколькихъ предметахъ, происшествіяхъ, періодахъ времени и т. п.: непосредственно
сопііо — соп-ѵегіо.
43
слѣдующій одинъ за другимъ, сряду слѣдующій: ех ео йіѳ сііен дпіпдиѳ сопііппоз, пять дней сряду I, 48; сл. IV, 34. V, 13.
сопііо, Оніа, Л [сокращ. ивъ сопѵеп-ііо] собраніе созваннаго народа или войска: сопііопет айѵосаге (ЬаЬеге), сж. асіѵосо п ЬаЬео.
сопіга, противъ, напротивъ 1) аАѵ. V, 31. ѴШ, 42; сопзізіеге, см. соп-зізіо; оЬѵіаш совѣта ѵѳпіге, выступать противъ, нападать ѴП, 28; сопіга Іісегі = давать ббльшуюцѣну (на торгахъ) I, 18; съ слѣд, аідие, иначе, какъ (чѣмъ, нежели): сопіга аідие евееі йісіпт = вопреки состоявшемуся уговору IV, 13. — 2) ргаер. съ асс. противъ, напротивъ; вопреки, сверхъ П, 1.13. Ш, 9 и др.; сопіга еа — айт. сопіга V, 29. -
соп ігвЬо, хі, сіит, 3. 1) стягм-вать, собирать, соединять, сосредоточивать: ехегсііипі I, 34. VII, 43; паѵез IV, 22 (еопігасііз зс. іоі паѵі-Ъиз); перен. навлекать на себя, налагать: зіЫ роепат ѴІІІ, 22. — 2) суживать, ограничивать объемъ, уменьшать: сазіга V, 49. VII, 40.
сопігагіпа, 3. [сопіга] 1) напротивъ лежащій, противолежащій IV, 17; соШв, холмъ, находящійся па противоположной сторонѣ рѣки II, 18; *і§пі5 іп сопігагіаш рагіѳт геѵіпсііз, въ противоположныхъ другъ отъ друга направленіяхъ IV, 17.—2) ><реи. противоположный: ех соп-тгаго, напротивъ VII, 30.
сопігоѵегзі». ае, Л [сопіга-ѵегіо] споръ, распря, несогласіе, тяжба, спорное дѣло V, 44. VI, 13 и др.; сопіго-ѵегзіаз с дгьчееге (тіпиеге, аіеге), слі. соппоісс, шіпио, аіо; гез іп сопігоѵегвіапі гіебисііш1, см. йейпео. соніитеііа, ае, Л [сопіетпо] 1) униженіе, позоръ, оскорбленіе, обида I, 14; ѵегЪогиш, ругательныя, бранныя слова V, 58; сопіптѳііат ассі-реге (рѳгГегге) II, 14. V. 29. — 2) иереи. о предметахъ неодушевл.: напасть, злополучіе, бѣдствіе, невзгода, злополучный (опасный) случай: диатѵіз ѵіт еі сопіптеііат регі’егге (о корабляхъ) III, 13.
«т-ѵаіеясо, ѵаіиі, —, 3. выздоравливать, поправляться VI, 3^6.
сон-ѵаіііз, із, /. окруженная горами
котловина, гориан долина ІП 20 V, 32.
соп-ѵбЬо, хі, сіит, 3. свозить, сносить, собирать: Ггшпепіит VII, 74.
соп-ѵеііо, ѵеііі, ѵііізит, 3. 1) срывать, разрывать, разрушать: інипіііопепі ѴІП, 26.— 2) перен. подрывать, потрясать, поколебать: етаііаш аіі-сиіиз ѴІІІ, 50.
едп-ѵёпіо, ѵепі.ѵепіит, 4. 1) сходиться = а) іпіг. собираться I, 6. 7. 8 и др.; о корабляхъ III, 11. 14. IV, 23; объ одномъ лицѣ: являться (на сборное мѣсто, въ собраніе): диі поѵіззіпшз сопѵевіі V, 56; диат іп рагіет дпіадпе сопѵе-віаі, куда каждый долженъ явиться для соединенія съ другими VI, 37; о двухъ: іп пптего едпіііпп сопѵе-пегані, явились тоже въ числѣ всадниковъ VII, 39. — Ь) ігапв. встрѣчаться: аіідиет іп іііпеге I, 27. — 2) перен. а) сходиться = взаимно соглашаться, условливаться, дѣлать уговоръ; обыкнов. съ подлежащимъ названія вещи; аІідиіН сопѵепіі (іп-іег аіідпоз), что-л. состоялось (было постановлено) по взаимному соглашенію; ві іи ео шапегепі, дпо<і соп-ѵеиіззеі, что уговоромъ было поста-новлено= въ чемъ условились 1, 36; іетрпз іпіег еоз сопѵепегаі II, 19; безл.: пі совѵепегаі, согласно съ уговоромъ "ѴІП, 23. — 3) нтти къ кому или чему-л. = соотвѣтствовать: іеяіі-топііпп Гасіо сопѵѳпіѳпя, доказательство, согласное съ — ѴІІІ, 53; сопѵепіі, что-ииб. соотвѣтствуетъ тому, чему слѣдуетъ быть = прилично, слѣдуетъ, кстати: съ іп[. подлежащаго VII, 85.
еопѵепінз, пз, пі. [сопѵепіо] с х о д-к а. собраніе!, 18;ті1іішп V, 48; въ особ. собраніе жителей провинціальнаго округа,назначаемое намѣстникомъ провинціи для разбирательства судебныхъ дѣлъ: собраніе въ дни суда, судъ: еопѵепінз а§еге, рега^еге, см. а&о, рега^о: мето». мѣсто, назначенное дли судопроизводства ѴІП, 46.
соп-ѵегіо, іі, зпт, 3. 1) поворачивать, оборачивать, обращать, направлять въ другую сторону, или вообще куда-л : ецишп ѴІІІ, 48; Ьозіет = заставлять бѣжать ѴІП, 48; асіет
44
СопѵісѣоііѣЕЕѵів — согрцд.
іп Гидат, обращать въ бѣгство I, 52; тиііііпбіпет аб аіідиет (противъ кого-л.) V, 49; ве аб аіідиет V, 44; таіегіат аб Ьозіет III, 29; сл. ІП, 15. IV, 17; въ лз. военн.: Котапі сопѵегза діадіа іпіпіегипі, сдѣлавъ поворотъ, напали I, 25. II, 26; сл. VI, 8 (зідпа асі Ьозіет соп-ѵегѣі іиЪѳі, приказываетъ войску сдѣлать поворотъ противъ непріятеля, см. зі^ппт); іѣег сопѵетіеге, перемѣнять путь, поворачивать назадъ I, 23; Саезаг ііег іп ^гоѵіпсіаш сои-ѵегііі, направилъ своипуть VII, 56.— 2) перен. а) взоры, вниманіе обращать, направлять: оз аб аіідпет VI, 39. — Ь) въ уснл. зн.: переворачивать, перемѣнять: тепіез сопѵег-дае дппі I, 41.
"СопѵісЫііаѵід, із, знатный «дуй VII, 32. 33 здд.
соп-ѵінсо, ѵісі, ѵісіпт, 3. уличать, доказывать: аѵагіііат I, 40*.
соп-ѵйсо, 1. созывать, призывать, приглашать, собирать: ргіпсірез (сепіи-гіопез, сопсіігат, сопзіііит) I, 16. 40 и др.
со-огіог, огіиз з., 4. сіероп. вдругъ подниматься, возникать, наставать, наступать: соогііигіетрезіа8(ѵепіиз, ітЪег) IV, 28 и др.; Ъеііпт, начинаться, возгораться III, 7.
-соріа, ае, Л [со (=соп)-орз] 1) изобиліе, достатокъ, запасъ (средствъ, пособій, предметовъ всякаго рода): а) о предметахъ веодушевл.: Ггптепіі (паѵіпт, гегпіп и т. п.) I, 3. IV, 16 и др.; Іосогпт, множество I, 30; ппііа Гегташепіогиш соріа, вслѣдствіе отсутствія желѣзныхъ орудій V, 42; въ уснл. зн. изобиліе средствъ матеріальныхъ; объікн. ріит. соріае, агшп, средства,(матеріальныя) силы, достатокъ во всемъ, богатство I, 3. 31. V, 27. VI, 15; .ппд, аб соріат, для достижевія благосостоянія VI, 24; въ особ. продовольственныя средства, хлѣбные запасы IV, 4. — Ь) о предметахъ одушевл.: множество, многочисленность, толпа, большой отрядъ: рппсірпт тацца соріа, большое число I, 16; сл. V, 56; безъ родит. опредѣлите пі сіе НпіЬпд зпіз сит отпіЬиз сорііа ехігепі,со всѣми составными частями(со всѣмъ наличнымъ составомъ) своего племени I, 2;
о войскѣ: ех отпі соріа, изъ всего состава войска I, 48; ріит. соріае, Згпт, боевыя силы, войско: та^пае, многочисленное войско V, 11. VII, 57; с.«. V, 49. VIII, 10; ехегсііпз та^паедпе соріае, и (вообще) большія боевыя силы III, 17; зпттід со-ріід, со всѣми силами V, 17. VII, 41; ребезігез (ребііпт) II, 17. V, 3; едиііаіпз рейНаіиздие, войска, состоящія изъ — V, 47. VI, 7 и др.; аЫаі. сорііз (съ войскомъ), безъ предлога екпі,часто прп глаголахъ, выражающихъ движеніе: іге, сопіепбеге, виЪдедпі, ргойсіесі и т. п. — 2)перен. при достаткѣ средствъ представляющаяся возможность, легко встрѣчающійся случай достигнуть чего-нпб., сдѣлать что-н.: АИоЬгоціЬ'пд ітрега-ѵіі, пі ііз й'птепіі соріат іасетепі, дали имъ возможность (дозволили) получать хлѣбъ I, 28.
соріОзпв, 3. [соріа] изобилующій средствами, запасами; обильный,богатый (продовольствіемъ): оррібит I, 23.
соріііа, ае, Л связь; крюкъ (для сцѣпленія съ непріятельскимъ кораблемъ) III, 13*.
сог. біз, п. сердце: аіідпіб аіісиі езі согбі, что-н. лежитъ у кого на сердцѣ = комѵ-л. дорого, пріятно что-ниб. VI, 19*.'
согвш, асіѵ. [соп-оз] лицомъ къ липу; лично I, 32; согаш сегяеге (рег-вріееге), видѣть собственными глазами V, 11. VI, 8.
согіпш, і, п. кожа, шкура ѴП, 22. Согпеііпя, і, ВаіЬпд, другъ Цезаря
ѴПІ, ргав/.*.
согни, ие, п. 1) рогъ VI, 26. 27. — 2) перен. крыло арміи: ііеѵгиіп (зіпізігит) I, 52 п др.
сотбпа, ае, /. 1) вѣнокъ, вѣнецъ: аіідпет яиЬ согопа ѵепбеге(о военноплѣнныхъ) = продавать въ рабство (такъ какъ на выставляемыхъ для продажи военноплѣнныхъ надѣвались вѣнки) III, 16. — 2) перен. осадное войско, разставленное въ видѣ безпрерывнаго кольца вокругъ осаждаемаго мѣста ѴП, 72.
согрпз, опа, и 1) тѣ л о I, 25. IV, 1; трупъ II, 10. 27. —2) перен. стройное цѣлое, цѣлый составъ чего-нвб.: іоіиш согриз, укрѣпленія (осадныя
Соггеиз — сит.
45
сооруженія) но всей ихъ совокупности VII, 72.
Соггеиз, і, предводитель белловаковъ VIII, 6. 7. 17 здд.
соггишро, тПрі, гиргит, 3. [соп-гит-ро] разрывать, сокрушать, уничтожать, истреблять: Ггипгепіит ѴІІ, 55. 64.
согіех, Ісі5, т. и /. древесная кора
II, 38.
согиз. і. т. сѣверо-западный вѣтеръ: сотиз ѵепіиз V, 7* (см. іетта).
соіійіапнв (соіііііапиз), 3. [соіісііе] ~Г) ежедневный: ргоеііа (Ъеііа, ІаЬог) I, 1 и др.; а§^ег, ежедневно возвышающаяся насыпь ѴІІ, 22.—2) обыкновенный: іпіегргез 1,19,
соіібіе (соііійіе), агіѵ. [диоі-<1іез] ежедневно I, 16. 48.
Сойа. см. Аш'ііпсиІеіиЕ.
Соіиаінз. сл. Сиігиаіиз.
Соіпв. ], знатный эдуй ѴІІ, 32. 33 здд. сгаадііййо, ішэ, /. [сгаззиз] толщина III, 13. ѴІІ, 73.
Сгаввив, і, М. Ілсіпіиз, вступившій въ тріумвиратъ съ Цезаремъ иПомнеемъ; убитый въ войнѣ съ парѳянами въ 53-мъ г. до Р. X. 1,21. IV, 1. VIII, 53.— 2) Р. Ьісіпіиз, сынъ тріумвира, легатъ Цезаря; погибъ иъ войнѣ "ь варѳявами I, 52. II, 34 здд.— М_Ь сіпіиз, сынъ тріумвира, кве-'ипрь Цезаря V, 24. 46. VI, 6.
нг>»і । а. у. плетень; вязаика хво-кхя прѵтьевъ (фашина) IV, 17.
V, > іг ’
сгеЪег. Ъга. пип, частый = находящійся въ блдзимг» одинъ отъ другого рагстсянда. га .гочнсленный, густой: агіотег галъ. лзіеііа, аейійсіа) 1. 17. 30 п др часто повторяющійся VI, 10. 5 II, гишогев (пииііі, Ііііегае) II, 1. 1, 45; ехсигзіопез Іееаііопез) II, 30. II, 2.
«теѣго, а<1ѵ. [сгеЪег] часто, многократно ѴІІ, 41. VIII, 17.
«гсіа, йШип, 3. 1) ввѣрять: «е аіісиі VI, 31. — 2) вѣрить: аіі-джій (йе аіідио) III, 18. 1ІП, 52; пі егаі сгебепсіит, едва можно было шкіркть V, 28. — 3) думать, пола-імъ- считать: съ асс. с. іп/. II, 33. ті 6. 31.
ггіч. 1. еожжгать: аіідиет III, 19; ара (сл. сопіепбо) I, 4.
сг®“і ! 1) творить, производить,— . 2) избирать, назначать, дѣлать
что-л.: тавінігнѣпз ѴІІ, 32; аіідиет-такізігаііші (сопзиіет) ѴІІ, 33. ѴІЦ 50; ѵег^оЬгеіпз сгеаіог аппиизі.іб’ сгевсо, сгёѵі, сгеіит, 3. 1) расти' прибавляться: Яитеп сгеясіі ех пі-- ѵіЪиз,прибываетъ ѴІІ. 55.—2) перен..
возвышаться, пріобрѣтать значеніе: рег аіідиет I, 20.
Сгеіез, ит («іпд. Сгез), жители острова Крита, извѣстные какъ отличные-стрѣлки изъ лука: асс. СгеіазІІ, 7.
сгітеп, іпіз,п. обвиненіе,вина, упрекъ: аггодапііае VIII, ргае/.*.
Сгііоещаіив, і, знатный арвернъ ѴІІ,
сгисіаіиз, из, иг. [сгасіо] мученіе, пытка, истязаніе, мучительная казнь VI, 17 (см. §гаѵів); оиіпіа ехетріа сгисіаіиздие, см. дие; іп сгисіаіит ѵепіге, сгисіаііЪиз аЖсі, см. ѵепіо н аИісіо;рег сгисіаіит іпіегйсеге, см. рег; аіідиет сила сгисіаіи песаге, см. сит.
сгнйеІНаз, Зііз, /. [Ізгийеіія] жестокость, суровость 1, 32 и др.
сгшіеіііег, а<іѵ. [стибеіів] жестоко, безжалостно I, 31. ѴІІ, 38.
егов, сгигіз, п. голень VI, 27.
спЫІе, із, п. [сиЬо 1.] ложе, логовище VI, 27*.
сиіиздиешбйі плн раздѣльно: сиіиздие шоДі Гдиіздие тоіиз], венкаго рода, всякій ѴІІ, 22.
спітеп, Іоів, п. верхъ, вершина: Аіріит VIII, 2*.
сиіра, ае, /. вина, проступокъ ГѴ, 27. V, 52.
сиііив, из, т. [соіо] уходъ зачѣмъ-л., попеченіе: въ особ. попеченіе о томъ, что направлено къ улучшенію внѣшняго образа жпзнн; удобство, благоустройство жизни, утонченныя образъ жпзнп: спііпз аідие Ьишапііая ргоѵшсіае, см. Ьитапііаз; вообще, родъ иди образъ жизни (преимущественно въ отношеніи къ одеждѣ, и жилищу) I, 31. VI, 19 и др.
1. сиш,ргаер. съ аЫ,: сі» (съ творит.) употребляется: 1) для выраженія соединенія, сообщества, сопровожденія, съ, вмѣстѣ съ: ппа еззе с. аіідио II, 24. V, 6; аіідиет зесит ЬаЪеге I, 8. III, 18; с. сорпз ргойсізсі IV, 21. ѴІІ, 54; сит нъ смыслѣ еі: ина
46
сит.
с. геіісріа Оаіііа Аебиіз ІіЬѳгШет егіреге, лишать свободы остальную Галлію и вмѣстѣ съ тѣмъ эдуевъ 1,17; Кѳтів с. вре зѣийіит ассеззіѣ II, 7; нтти, посылать, дѣлать и т. л. съ кѣмъ-л., какъ начальникомъ = подъ начальствомъ чьимъ-л,: ефіііаіпт с. Оаіо ТгоЬопіо тпіНего V, 17; сл. V, 38. VI, 1 идр.—2) о вещахъ,которыя кто-л. имѣетъ при себѣ или съ собою: с. ітрейітепііз ѵепіге (ргойсівсі) II, 24. VII, 60; сл. I, 35; при назва-ніяхъпредмѳтовъ, носимыхъ кѣмъ-л.: съ,въ = одѣтый,покрытый, снабженный и т. п.: тиііопез с. саззібіЪив ѴП, 45; с. агтіз егирііопет Гасеге II, 33.— 3) о сношеніи, взаимномъ отношеніи, дружественномъ или враждебномъ: йіѳт сопзШпеге с. Іѳдаііз I, 8; с. аііцио а^еге (соІЩиі) I, 13. 19; с. аіідио ри^иаге (сопѣенбеге, сон^гебі н т. п.) 1,40. IV, 24. V, 17.— 4) о времени: одновременно съ, непосредственно послѣ, тотчасъ по: с. пипііо V, 46; въ особ. служитъ для означенія одновременности второстепенныхъ обстоятельствъ,сопровождающихъ дѣйствіе (сит въ соединеніи съ аЫ. тойі): съ, не безъ, при, въ, или аЫ. съ сит переводится нарѣчными и дѣепричастными выраженіями: та§тю с. регіспіо (зігерііи, йоіоге и др.) I, 10. II, 11 и др.; ша^па с. сопіитеііа V, 58; та^піз С. рогѣогііз III, 1; тиіііз с. Іасгітіз I, 20; зипііпа с. Іаибе, при всеобщемъ одобреніи Ѵ,44;а1іцпет с. сгисіаіи (подвергая истязанію) песаге Ѵ,45.— 5) въ сложеніи (сот-): съ; со всѣхъ сторонъ; часто усиливаетъ только значеніе глагола (сл. е, ех)
2. сит, сопі. 1) сит іетротаіе. съ тйг-саі., въ чисто временномъ значеніи (сит ѵеге іетрогаіе): когда, въ то время, когда (= ^иаийо, ^ио іетро-ге): с. ргоѣіЬепі (тогда именно,когда) I, 1; с. ѵііеЬаіиг I, 40; сл. VI, 12. 18, VII, 35; сит ргітит, см. ргі-тит; сопіипсі. въ этомъ случаѣ служитъ для опредѣленія свойства времени: Іиіі іетрие, сит (—иі ео)... зирегагепі VI, 24; Ьібиит зирегегаі, с. орогѣеггі, до того времени, когда I, 23; диоб егаііпеі^ае, с. орогіегеѣ, что было сигналомъ (обозначающимъ то время), когда должно было II, 20;
съ сопіипсі. ітреі/. п ріивдр?. въ разсказѣ (сит Ьізѣогісит или паггаіі-ѵит), означая время дѣйствія и вмѣстѣ съ тѣмъ объясняя историческую связь событій: когда, въ то время какъ, послѣ того какъ 1,4. 7. 22 и др.; с.аЬ ехігето а^тіпе... ітре-ѣшп зизѣіпегепі.ргіогед... іпі'иеа кіЪі ртаезііііит ропегеиі, при чемъ... между тѣмъ какъ... П, Ц; (послѣ нѣсколькихъ словъ предложенія) П, 15. IV, 28 и др.; въ особ. сит іетрогаіе употребляется какъ а) сінп ііегаііѵит (съ ргаев. или ітрег[, яъ главномъ предлож.): всякій разъ, какъ (когда) = дпоііепз; обыкнов. съ іпЛісаі.: с. сотргеѣепзі егапіIII, 14; с. сігситзіеіѳгапі III, 15; с. езг изиз IV, 2. VI, 15; сл. IV, 17. 33. V, 19и др.; съ сопіипсі.: с. іпйехіввеі. I, 25; с. ргосейегепі VII, 16; съ сопіипсі. потребованію смыслаи конструкціи рѣчи: с. іпсіѣаѵіззеѣIII, 12; с. соеріззеі III, 13; с. гетоѵіззепі V, 16. — Ь) с. асісііііѵит или іпѵегвит, съ предшествующимъ въ главномъ прѳд-лож. іат, ѵіх и тому подобное: кикъ, какъ вдругъ, съ іпЛісаі. ре.г/. или рпіея. кізіог.: с. ргосштегипі VII, 26; с. со^поесипі VI, 7; сл. VI, 18. ѴІІІ, 29.— 2) сит саиваіе, съ сопіипсі.: такъ какъ I, 2. 13. II, 11 и др.; с. арреііаіиз езееі (объясняя іапіо Ьепейсіо айесіиз) I, 35. — 3) сит сопсевсіѵит, съ сопіипсі.: хотя, несмотря на то, что: еъ соотвѣтствующимъ іатеп I, 14. IV, 3 и др.; безъ іатеп: с. ри^паіиіп зіѣ I, 26; сит ііаЬегеі I, 43. II, 29; с. ЬаЬе-гепі. IV, 12; с. ЙеГеггсі IV, 27; сл. I, 16. ПІ, 17. V, 8. 18 и др. — 4) сит аАѵегваііѵит, съ сопіипсі.: между тѣмъ кикъ, тогда какъ IV, 24. VII, 32. 33. ѴШ, 26.— 5) сит сориіаііѵит или сотгеіаііѵит: сит... іит, какъ .. такъ, какъ вообще... такъ въ особенности, не только... но и — III, 16. V, 4 я др.: сит... іит еііат И, 4; сит... іит тахіте V, 54. VII, 56. [Предложенія придаточныя, начинающіяся съ сит (времени, причины и пр.), часто переводятся дѣепричастіями: ео с. ѵепіззеі;, прибывъ туда IV, 6; с. асЫит пои Ьа-ѣегеі, не имѣя доступа I, 43; или именами существит. съ предлогами:
СІШСІаІІО — С118І08.
47
ііи с. рп^ааіит еззеі, послѣ продолжительнаго боя I, 26; с. днаеге-геѣ, на его вопросъ П, 4; сл. розі-дііат, иЬі н циі 10].
сипеіайо, бпіз, /. [сипсіог] медленіе, медлительность ІП, 24; зирегіогит сііегит, въ продолженіе предыдущихъ двей III, 18.
сипсіог* 1. йероп. медлить, быть въ “нерѣшительности, колебаться IV, 25; поп сшгсѣашіипі ехізіітаѵіі, циш, не счелъ за нужное медлить настолько, чтобы ІІ| 23.
сидсіиз, 3. [сокращ. изъ сопіипсіив] совокупный, несь: СаІІіа VII, 10; оррісіа II, 29; сипсіі, всѣ вмѣстѣ VII, 11.
сипеаііш, аіѵ. [сипеиз] клинообразно. тѣсно сомкнутыми отрядами VII, 28*.
сшіеиз. і. т. клинъ; отт. перен. тѣсно сомкнутый строй: Ьозііит ѴШ. 14: въ особ. клинообразная штурмовая колонна (съ пѣнью прорвать непріятельск е ряды) VI, 40.
сошсйіиз. і, т. 1) кроликъ. — 2) подземный ходъ, мина, подкопъ III, 21; арегіі сппіспіі, открытые подземные ходы (галлереи) VII, 22.
сира, ае, Л бочка, кадка VIII, 42. сиріде.да^г. [сирійия] страстно, сильно, съ жаромъ, горячо: іпнедиі (арре-теге, іпвіаге) I, 15. 40. V, 44.
сирійііаз. аііз, /. [сирібиа] сильное желаніе, страсть, жажда, стремленіе- гъ деп. оЪіесѣі: ге^пі (ресипіае, сі пае и т, и.) I, 2. VI, 22 и др.; спрі ла* ппіігпт, горячность,запальчивость, необузданное рвеніе VII, 52; = восторгъ, одушевленіе VIII, 51. сирійца, 3. [сиріо] сильно желающій, жаждущій; іщрепі, властолюбивый V, 6;гегшп поѵагиш(Ье11ап(1і) I, 2.18; спрійі ресогіз, охотники, любители VI, 35; въ особ. одушевленный желаніемъ сразиться, жаждущій боя: сирі-(Ііззітів ошпіЪиз (аЫ. аЪв.) VII, 40.
сиріо, іѵі (іі), Ищи, 3. 1) сильно желать, хотѣть: съ іп/. II, 25. III, 21 и др.; аЪз. снріепііЬив, жаждавшимъ битвы III, 19. 24. —2) аіісиі, благоволить, быть расположеннымъ къ кому-л. I, 18.
сиг, айѵ. почему, зачѣмъ I, 40. 44идр. сига, ае, /. забота, стараніе, попече-
ніе VII, 65. VIII, 38; аіідпій тіЬі сигае езі, что-л. составляетъ для меня предметъ заботы,я забочусь о чемъ-х.
I, 33. 40.
Сигіо, оиі8,С. ЗсгіЬопіиз,народный трибунъ, приверженецъ Цезаря VIII, 52.
СигіозоШея, ит, народъ, поселившійся въ сѣверной части нын. Бретани и принадлежавшій къ числу сіѵііаіез Агетогісае VII, 75; асс. Спгіозоіііаз II, 34. III, 7. [Мѣстность СогзепіГ'-до нынѣшняго времени напоминаетѣХ имя этого народа]. '
сиго, 1. заботиться, стараться съ асс*.
и дегшп&іѵ.: оЬзібез (іапсіоз, стараться, чтобы даны были заложники I, 19; сл. III, 11. ѴП, 37; часто = велѣть, заставлять: ропіет Гасіеа-сіит сигаге, велѣть сдѣлать мостъ I, 13; сл. IV, 29. V, 1 и др.
спгго, сисиггі, сигзипі, 3. бѣгать, бѣжать, спѣшить: дао VII, 24.
СИГГІ18, из, т. колесница IV, 33*. ригзив, из, т. [сшто] бѣгъ, бѣганіе
І, ~48. 11, 26 и др.; еобеш ПІо, цио ѵепегапі ситзи —прямо, не останавливаясь VI, 37; въ особ. о корабляхъ: направленіе (курсъ): сшъит іепегс, держаться предназначеннаго пути, продолжать плаваніе въ предположенномъ направленіи, слѣдовать прямому направленію IV, 26. 28 п др.; іп шесііо сигзп, по срединѣ переѣзда, на половинѣ пути V, 13. спзіойіа, ае, /. [сизіоз] стража, присмотръ; въ яз. военн. караулъ, стоящій на стражѣ у чего-ниб. (какого-ниб. отдѣльнаго предмета, напр. у обоза,воротъ и т. п., см. ргаезійішп), сторожевой постъ II, 29. IV, 4. V, 58; спзіосііае = епзіосіез, часовые VII, 27. 55.
спяіойіо, іѵі (іі), ііит, 4. [сизіоз] стеречь, беречь, караулить; держать подъ стражею, подъ надзоромъ, карауломъ VI, 4.
сияіоз, ойіз, с. I) страаіъ, караульный
I, 53. VI, 6 и др. — 2) надсмотрщикъ; лицо, назначенное для тайнаго надзора за кѣмъ-л,: спзіойез аіісш ропеге, см. ропо.
48
И. — Весеііа.
]). 1) = Бесітиз, римское предъимя.— 2) а. (1., см. А. — 3) численный знакъ — 500.
Васі, бгпш, даки, народъ ѳракійскаго происхожденія, занимавшій область Басіа (нынѣшнюю восточную Венгрію, Трапсильванію и Румынію) VI, 25*.
Йатпо, 1. [йатпит] собств. присуждать кого къ уплатѣ(йагѳ)чего-ниб., .присуждать къ денежному штрафу; вообще: осуждать; о судьяхъ: признавать виновнымъ, приговаривать V, 55; йатпаіит (замѣняетъ какое придат. предложеніе?) роепа зедиі орогіеЬаі I, 4.
Лашпищ, і, п. то, чѣмъ кто-л. долженъ поплатиться, см. йатпо; убытокъ, потеря, уронъ: йатпо соѣог-ііит, съ потерею когортъ VI, 44*.
Вапиѵіпз, і, т. рѣка Дунай, т.-е. верхній Дунай отъ истока до водопада Огзоѵа, откуда до устья эта рѣка называлась въ древности Ізіег VI, 25*.
Ае, ргаер. съ аЫ. съ (съ родит. = сверху внизъ): 1) для опредѣленія мѣста; часто при глаголахъ, выражающихъ движеніе, на вопросъ; откуда: съ, отъ, изъ. — 2) времени: еще въ продолженіе: йе іегііа ѵі^іііа I, 12. 21 идр.; сіетейіапосіе, еще среди глубокой ночи, съ полуночи II, 7 и др.— 3) въ другихъ отношеніяхъ: а) вмѣсто деп. рагігі.: изъ: диійаіп йе ехегсііи сарііѵ; V, 42; рапсі Де позігіз I, 15; аііегптп йеЬіз §епегіііиз VI, 13. — Ь) по: диа йе саиза I, 1; йе сопвіііо ѴП, 5. — с) о, объ; йісеге (а^еге.со^ііате, зсгіЬеге) йе аіідиа ге I, 19. 34 и др.; относительно, касательно, по дѣлу, насчетъ I, 42. 11,40 и др,; заіізГасеге йе іпіигііз (за обиды) I, 14. V, 1; паи ѵепіге йе аіідио, см. изиз; аЬ$. Йе едиіііѣпз, что касается до конницы ѴІІ, 66; часто въ значеніи о, объ, относительно и пр. послѣ глаголовъ переходныхъ, въ особ. зепііепйі и йесіа-гапйі, см. соцповсо, сгейо, йеврего, йнЬііо, реіо, розіиІо,ргоѵійео, геснво и др. — й) въ соединеніи съ прилагательными, въ смыслѣ нарѣчія: йе
ітргоѵіво, яепредвидѣнво, неожиданно II, 3. V, 22 и др,—4) въ сложеніи: отъ, съ; часто усиливаетъ только значеніе глаголовъ.
йеЬео, иі, ііит, 2. [йе-ЬаЬею, имѣть отъ кого что-ниб.] 1) бытъ должнымъ (о деньгахъ и о тх>*ъ, что имѣетъ денежную цѣнность): Глцаеп-ішп йеЬеіиг аіісиі, хлѣбъ слѣдуетъ доставить кому-л. VI, 33; сл. 1.17. — 2) перен. а) о нравственномъ долгѣ— долженствовать, быть обязану къ чему-ниб.: съ іп/, I, 44. II, 33 и'др.; пе тіпіто дпібет сази Іосит геіівдиі йеЪиіззе, что не должно было (не слѣдовало) VI, 42. —Ъ) быть обязану кому чѣмъ-л.: ріигітит рго Ьеае-Ясііз аіісиі V, 27.
Йе-сёйо, сеззі, сеззит, 3. 1) отступать, уходить, удаляться: йе рагіе а^гі I, 31; въ особ. а) о войскъ; отступать, отходить,оставлять какое-ниб. мѣсто I, 44 и др.—Ъ) о должностныхъ лицахъ, особ. намѣстникахъ, оставлявшихъ, по окончаніи срока управленія, провинцію: выбывать, уѣзжать изъ провинціи VIII, 50. — с) аіісиі (зс. йе ѵіа) уступать, давать дорогу, сторониться VI, 13. — 2) отходить, въ смыслѣ: переселяться въ вѣчность, умереть VI, 19.
йесетп, десять: йесет поѵет I, 8; йесет еі осіо IV, 19.
йе-сегпо, сгёѵі, сгеіит, 3. 1) рѣшать, постановлять; {егт. і. о сенатѣ, правительственныхъ лицахъ и судьяхъ VI, 13; зирріісаііопет (диаезііопет Йе аіідиа ге), назначать II, 35. IV, 39. ѴІІ, 43.—2) рѣшаться, возымѣть намѣреніе: съ іп/. IV, 17. V, 5.53.
бе-сетіо, 1. состязаться съ цѣлью одержать окончательный перевѣсъ, давать рѣшительное сраженіе, сражаться до конца, выдерживать борьбу до конца: сит. аіідио (ргоеііо, ріщпа, сл, сопѣепйо) I, 50. III, 23 и др.
йесевзиз, из, т. [йесейо] 1) уходъ, удаленіе, отбытіе, отъѣздъ управляющаго сановника изъ провинціи VIII, 49. — 2) о водѣ; убыль, уменьшеніе: аезіиз, отливъ морской 111,13.
Весеііа, ае, /. городъ эдуевъ на р. Ьі§ег (и. Весікѳ) ѴІІ, 33*.
йесійо — йе-йисо.
49
йесійо, Ійі, —, 3. [йе-сайо] спадать, упадать: едпо I, 4ь’-
бесітиз, 3. дееяты*.
йесіріо, ебрі, сергшп, 3. [йе-саріо] поймать, уловить: перен. — поймать въ сѣти, уловкою провести, обмануть: аИдпеш I, 14.
йе-сіаго, 1- объяснять, объявлять, провозглашать; пігиш... песпе I, 50*.
йесііѵй. е [йе-сііѵиз], покатый, отло-~пиГ_соШ5 (Іосиз, Газіі^іит) II, 18 идр.: ріѵх. Ьаес йесііѵіа ѳі йеѵеха, краткость выраженія: то, что происходило на покатыхъ и ниже лежащихъ мѣстахъ VII, 86.
йесііѵііаз, аііз, /. [йесііѵіз] покатость, отлогость, склонъ: іпідишп Іосі ай (въ отношеніи, см. іпідииз) йесііѵі-іаіет ІазН^іит VII, 85*.
йесгеіиш, і, п. [йесегпо] рѣшеніе, постановленіе, особ. правительственной плп судебной власти VI, 13. VII. 34.
йесптіпиз и йесітапиз, 3. [йесітиз] ириваигХжщій къ десятой части чего-игб.; въ отнош. къ войску: зуиЕАдлежаілія къ 10-му легіону или Іѵ-й когортѣ; ропа йесшпапа = заднія ворота римскаго лагеря, находившіяся прямо противъ переднихъ рсгіа ргаеіогіа), обращенныхъ къ непріятелю (сл:. еазіга); уроПайе-еитапа помѣщались десятыя когорты легіоновъ II, 24. ІП, 35. VI, 37.
йеежгю. опіз, т. [йесптіа (йесет), отх^леніе, состоящее изъ десяти] де-куріонъ, начальникъ декуріи (взвода кіапипы, см. едиез) I, 23.
йе-сшто, сисиггі п ситгі, сигзит, 3. сбѣгать, сходить, спускаться (внизъ) II, 19. III, 2н др.; вообще: откуда-н. спѣшить II, 21.
йеспгзіо, бпіз, Л [йеспгго] сбѣганіе; особ. непріятельское нападеніе, направленное съ возвышенія въ равнину; набѣгъ ѴІІІ, 24.
йс-йеспз, огіз, п. 1) безчестіе, позоръ. — 2) саіісг. безчестный поступокъ, постыдное дѣло IV, 25.
йейіНсіиз, 3. [йейо] сдавшійся на волю побѣдители, покорившійся, подвластный II, 17; виЪві. I, 27 и др.
йейіііо, бпіз, Д [йейо] сдача; вь особ. в® яз. еоенн. о добровольно сдавшихся: изъявленіе покорности, по- I корпость; о крѣпостяхъ, городахъ я ।
С. і. Саев. Сошш. йе Ъеііо Оаіі,
т. п.: капитуляція I, 27. II, 12 ц др.; йейіѣіопе Гасіа,послѣ совершившейся сдачи II, 33. III, 3; іп йейіііопет ѵепіге = сдаваться VI, 3 идр.; аіі-диет іп йейіііопеш ассіреге (гесі-реге) = принять въ число сдавшихся I, 28. II, 13. III, 21.
йе-йо, йійі, йіілпп, 3. 1) отдавать, сдавать, передавать ГѴ, 16. VII, 26 и др.; зе аіісиі — покоряться II, 28.32 идр.; зе зиадиѳ ошпіа, сдаваться совсѣмъ своимъ имуществомъ II, 15. III, 16. — 2) перен. предавать, посвящать, жертвовать: зе атісіііае аіісиіиз ІИ, 22; раігііс. йейііия, какъ аНі. преданный чему, радѣющій о чемъ-либо: геІіціошЬиз VI, 16. -
йе-йисо, хі, сіит, 3.1) сводить (внизъ); о корабляхъ: спускать на воду V, 2. 23. — 2) отводить, уводить, удалять: ресога VI, 10; зиоз ех а^гіз, отводить.(п а сборное мѣсто войскъ) = собирать IV, 30; ай аіідиет, отводить, приводить къ кому-л. VII, 28. 55; силою уводить: паѵез, диаз Ме-Іойипо (Меііозейо) йейихегаі, увелъ съ собою (какъ добычу) VII, 60; въ особ. а) о войскѣ: отнуда-л. выводить, отводить, отзывать, велѣть выступить I, 44. VII, 87; тііііез йе ѵаііо, съ вала (внутрь лагеря) V, 51; безъ дополи, на вопросъ откуда: ргаезійіа, выводить отряды изъ редутовъ II, 33; йейисіо ехег-сііи, по удаленіи войска VI, 43; сл. VII, 20, 86. ѴІІІ, 49; съ обозначеніемъ мѣста, къ которому направлено движеніе: вести куда-нпб.,приводить, велѣть направиться: ехегсі-іпт іп СаБіат (іп ЬіЬегаа, ай аіідиет) I, 54. II, 2 и др.; ітрейітепіа іп соііет VII, 68. — Ь) о торжественныхъ проводахъ новобрачной изъ дома родительскаго въ домъ-мужа: препровождать, вводить: аіі-диат = выдавать замужъ V, 14. — 3) перен. а) доводить до извѣстнаго состоявія: гет іп зшптит регісиіит V, 31; аіідиет іп атріііийіиет VII, 54; аіідиет іп регісиіипі, вводить VII, 50; ге іп сопігоѵегзіапі йейисіа, когда дѣло доведено было = дошло до того, что возникъ споръ VII,63; зі іп епш сазит йейисегепіиг = если бъ они дошли (дѣло дошло) (уже) до того
4
50
йеГаіі^аііо — йѳісіо.
II, 31 (см. із).— Ь) склонить, побуждать: ай еат зепіепНат II, 10; ЬагЬагоз рояяе йейисі а<1 іпідиат риртапйі сонйісіопет= что варвары могутъ быть доведены до того, что будутъ находиться въ условіи, для сраженія неблагопріятномъ VI, 10 (см, яопйісіо); ргаешіо, соблазнять VII, 37.
йеіаіі^аііо или йеГѳіі^аііо, бпіз, А [йеМ^о] утомленіе, усталость III, 19. ѴНІ, 27.
ЙеГаіщо (йеГеія&о), 1. утомлять, изнурять I, 40. V, 16 и др.
йеГесііо, опія, /. [йейсіо] отпаденіе, отложеніе, возмущеніе, возстаніе III, 10. V, 22 и др.
йе-іепйо, пйі, пзит, 3. собсте. отталкивать (см. ойепйо); отт. 1) отражать, отвращать, отстранять: Ьеі-Іит 1,44; ЪеЛит іііаіит йеіелйеге = вести войну оборонительную, дѣйствовать оборонительно II, 29. VI, 23. —2) отталкивать кого отъ кого или чего-ниб.=защищать,охранять: аііфіеш (аііцпій) аЬ аіідпо (противъ кого-л.), аЪ аіідиа ге I, 11. 31. 35 идр.;аЬз..- оказывать сопротивленіе II, 33; раисіз йѳГепйепііЬиз = несмотря на малочисленность защитниковъ II, 12.
АеГепзіо, опія, (. [йеГепйо] защита, оборона II, 7; огЬіз VII, 32.
йеіеняог, бгіз, т. [йеГетійо] защитникъ II, 6. 12 и др.; Ъія (зиЫісіз) йеіеп-вогіЬиз (аЫ. аЪа.), вслѣдствіе ихъ отпора IV, 17 (см. аисіог).
Йс-Іёго, ійіі, Іаіптп, іѳгге 1) относить, приносить, доставлять: Іііѣегав ай аіідиет V, 45.48. — 2) уносить кого (противъ воли), заносить; разя. = попадать: йеіаіиз ай сазіга VI, 42; іи зсгоЬез VII, 82; о корабляхъ: быть унесеиу, загнану IV, 36.V, 8.— 3) перен. а) предлагать, предоставлять, передавать: зінптат Ъеііі (ітрегіптай аіідпет, герпигп. аіісиі) II, 4. VI, 2 и др. — Ь) словесно или письменно докладывать, сообщать, доносить, извѣщать: аіідиій ай аіі-дпет IV, 27. V, 6 и др.; гет ай сопзіііит йѳГегге, представить дѣло на разсмотрѣніе военнаго совѣта III, 23. V, 28; ай та^ізігаіит, доводить до свѣдѣнія власти VI, 20: аів. II, 19.
йеГеяяпа, 3. [йеіеіізсог] усталый, уто мленный I, 25. III, 4 и др.
йеГеіі^аііо и йеГеіі^о, см. йеЫі^аііо и йеГаіі§о.
йеПсіо, ібсі, Гесіит, 3. [йе-Гасіо] 1) гпіг. а) собсте. отдѣлываться,т.-е.| удаляться отъ кого или чего-ниб. =і отпадать, отставать, отлагаться: аЬ аіідио II, 14; аЬ атісіііа, измѣнять V, 3. VII, 39; аЪя. ІП, 17. V, 25. VII, 10. — Ь) упадать, убывать, оскудѣвать, ослабѣвать, оказываться недостаточнымъ, недоставать: іет-риз (соріа) йейсП IV, 20. VI, 16; апіпю йейсеге, падать духомъ VII, 30.— 2) ігапя. съ.асс. названія лица: удалять кого отъ себя = оставлять кого, покидать; о предм. неодушевл.: недоставать у кого; гея Ггшпепіагіа йейсіі аііциеш II, 10; сл. III, 5. VII, 50; пі еит отпіа Йейсеге ѵійегеп-іиг = что онъ, повидимому, совсѣмъ растерялся V, 33;ря$в. йѳйсі аіідиа ге = терпѣть недостатокъ въчемъ-л.: сорій раЪпІі ѴШ, 3.
йе-Гі^о, йхі, йхитп, 3. втыкать, вбивать, вколачивать: іі^па (зийея) ГѴ, 17. V, 18; ѵегиіит іп Ъаііео йей-останавливается V, 44.
йе-Гіпіо, іѵі (іі), йшп, 4. ограничивать, опредѣлять, назначать: іега-риз VII, 83.
йе-ііио, Яихі, Яихит, 3. стекать: НЬе-пиз йеЙиіі іп ріигез рагіез, течетъ (къ морю), раздѣляясь на нѣсколько рукавовъ IV, 10*.
йеГогшія, е, [йе-Гогта] безобразный, гадкій: іптепѣпт IV, 2; орпя VII, 23.
йе-Гй^іо, Гпдііит, 3. избѣгать, уклоняться: аіідпій VI, 13.
Деісіо (йеіісіо), іёсі, іесіпт, 3. [йѳ-іасГо] 1) сбрасывать, свергать, низвергать IV, 2; апіега-паз, срывать III, 15; зе рег тині-і.іопез,бросаться черезъ окопы ПІ,26; йеіесіиз іп Іосшп іпГѳгіогепі=попавъ въ углубленіе V, 44; иі паѵез ай іпГе-гіогет рагіет аеісегепіиг == были отброшены къ нижней (западиой)сто-ронѣ острова IV, 28; паѵвз йеісі-епйі орегіз, суда, назначенныя для разрушенія моста ІѴ,17;вгособ.а)ие-пріятелн сговять, сбивать, прогонять, вытѣснять VI, 40. VII, 28 и др. — Ь) въ усил. знач.: убивать, умерщвлять: Ьіз (сотрІпгіЬиз) йе-
йеіп — йѳ-тіііо.
51
ж*і5, когда ати (многіе) пали II, 27. РГ, 12. — 2) иерек. лишать кого чего-ниб.: йеісі ргіпсіраіи ѴП, 63;
і зре йѳіескі I, 8 (сл. гереііо); оріпіопе итшп 1ѳ§іопит йеіесіиз, см. оріпіо. |еш. см. йеіпйе.
Ывеерз, Ы». [йѳіп-саріо] цепосред-[етвенно за тѣмъ, сряду, подъ рядъ, I одинъ за другимъ V, 16. ѴІІ, 3.
23; геіідиі йеіпсѳрз йіез, дни, слѣдующіе одинъ за другимъ III, 29. V, 40.
е-ілйе или йеіп, асіѵ. затѣмъ, послѣ ’~того, далѣе I, 25. II, 1 и др.
Іеіесіпз, из, «г. [йеісіо] покатость, склонъ: соіііз II, 22; ріиг. «іеіесѣиз Іаіетіз, боковые обрывы II, 8.
Іеіесіо, 1. [гпіепв. отъ йе-Іасіо, см.аПі-сіо] кржвлекать къ себѣ (отвлекая отъ другого предмета); зава-н _ я т і»: йеіесіап аіідиа ге,нахо-хиъ къ межъ удовольствіе, восхк-кжтъся чѣзгѵл. ГГ, 2.
Іеіесіаа (ДПееган), из, ш. [йеіі^о, 3] кыйоръ; сі яз. военн. наборъ войска ѴШ, 54; йеіесіит ЬаЬеге (сопйсѳге), еж_ ЬаЬео, сопйсіо. [Со временъ Марія, вслѣдствіе продолжительныхъ и безпрерывныхъ воинъ, зажиточные римскіе граждане начали тяготиться воинскою повинностью. Бѣдный классъ,напротивъ,находилъ въ военной службѣ прибыльное занятіе, разсчитывая на богатую добычу и полученіе земель по окончаніи срока службы. При такомъ положеніи дѣлъ, йеіесіиз, въ строгомъ смыслѣ, дол-женъбыдъ естественно потерять свое прежнее значеніе, и въ легіоны принимались все болѣе и болѣе бѣдные римскіе граждане въ качествѣ вольнонаемныхъ].
Іе-1ё§о, 1. 1) отсылать, отправлять; поручать, передавать.—2)въяз. дѣловомъ: давать кому-л. переводную аапиеку для полученія денегъ; перен. возводить, слагать вину на кого-л., или приписывать заслугу кому-л.: сапваш рессаіі аіісиі VIII, 22*.
Іе1ео,ёѵі, ёіит, 2.уничтожать, истреблять,разрушать: іигріЬийіпетѵігіиіё, заглаживать II, 27; о войскѣ VI, 36. 37. 41 и др.
ІеІіЬёго, 1. [йе-ІіЪга, вѣсы] взвѣшивать; отт. обдумывать, обсуждать,
рѣшать: гет (йе ге) IV, 9. ѴІІ, 15-аЪв. I, 7.
йеіІЬго, 1. [йе-ІіЬег, лыко] сдирать нору, обрубать, очищать: сасшпіпа ѴІІ, 73*.
йеіісіиш, і, п. [йеііпдио, провиниться] проступокъ, преступленіе ѴІІ, 4*.
1. Де-Идо, 1. (крѣпко) завязывать, прйвязывать, укрѣплять: паѵет ай гіраш (апсогаш) I, 53. IV, 29; ѳрі-зіиіат ай атепішп V, 48.
2. Де-Идо, 1е§і, Іѳеѣит, 3. [йе-іе^о 3.] избирать, выбирать: Іосит йотісШо (соііодиіо, сазігів) I, 30. 34 ц др.; аіідиет (ай аіідиій, аіісиі геі) I, 3. 48 и др.; аіідиет Йисет III, 23; та^ізѣгаіиз VI, 23; въ особ. въ яз. военн.: (нзъ массы вонскъ) выбирать, брать, набирать: едиііев (ГаЬгов, йе-Іепзогез) IV, 7 и др.;рагііс, Деіесіаз, какъ аАі. отборный 1,46. VIII, 8 и др.
АеШевсо, Іііпі,—, 3. [йе-іаіезсо, Іаіео] укрываться: іп зііѵіз IV, 32*.
йешепііа, ае, /. [Депіепв] безуміе: Еііттае йетепйае евѣ, свидѣтельствуетъ о крайнемъ безуміи IV, 13.
йе-теіо, іиеззпі, шевашп, 3. скашивать, сжинать: Ггитепіит IV, 32*.
йе-тідго, 1. выселяться, переселяться, оставлять, очищать какое-л. мѣсто: йе (ех) оррійіз (ех аейійсіів) IV, 4. 19. VIII, 24; йііі^ѳпіег йеті^гаіпт езѣ, съ заботливостію, т.-е. такъ, что не было ничего оставлено или брошено — совершенно VIII, 7; йе-тідгапйі саиза, чтобы удалиться (оставить свой постъ) V, 43.
йе-тіпио, тіпиі, тіппіит, 3. уменьшать, умалять, убавлять, ограничивать, ослаблять: соріав (роіепііаш) I, 18. ѴІІ, 31; аіідиій йе іиге аііси-іиз, ограничивать въчемъ-внб.чьи-л. права ѴІІ, 33; йе Ьепеѵоіепііа зиа іп аіідиет ѴІІ, 43; йе ѵоіиріаіе диісдиаш I, 53.
Йетіззиз, 3. [йетіііо] опущенный;
О мѣстности: низменный ѴІІ, 72.
йе-шіИо, ппзі, гаівзит, 3. спускать, опускать: таігез йе тпгіз рег та-пив, см. рег; сариі, потуплять I, 32; віірііез, вколачивать ѴІІ, 73; савіга ай гіраз, придвигать къ рѣкѣ (оставивъ высоты) VIII, 36; въ особ. О войскахъ: зе йетіііегѳ іп ѵаііет V, 32; сл. VI, 40. ѴП, 28; перен. ве
4*
52
йето — йергшю.
йешіітеге апіто, падать духомъ VII, 29> о гл т
йето, (іѳтрзі, йетріит, 3. [йе-ето] снимать V, 48*.
Йе-пюпзіго, 1. I) указывать, показывать: тойит паѵіит V, 1; паѵез , еіиа ^епегіз, сиіиз (дополни ^спегіз паѵез Ѳ88Ѳ орогкеге) зирга йетоп-зігаѵітиз У, 2. — 2) въ рѣчи или сочиненіи указывать, обращать вниманіе на что-ниб., упоминать, говорить, объяснять: аіідиій (йѳ аііциа ге), аіідиет IV, 28 и др.} съ асс. с. іп/. I, 11- П, 9 н др.; съ зависимымъ вопросомъ IV, 34; аЬе. II, 1. 22. V, 3 и др.
Йе-тбгог, 1. Зероп, замедлять, задерживать, останавливать: ііег III, 6.
Йешит, айи. только (съ нарѣчіями времени): ішп йетшп 1,17. 50 н др.
йе-пё&о, 1. отказывать рѣшительно въ чем,ъ-ниб.: аіісиі аіідиій 1,42.ѴІІІ,45. йепі, ае, а, (дсп. йепбгщи и йепшп), [йесет] по десяти.
йепідие, асіѵ. 1) наконецъ: адѣ йепі-дие, или же наконецъ, или по крайней мѣрѣ II, 33, — 2) вообще, однимъ словомъ I, 40. VII, 28. — 3) = йетшп: тиііо йепідие йіѳ, только далеко за полдень 1, 22.
іівпзиз, 3. густой, плотный, сплошной, >’частып: заерез (зіІѵа)П, 22. III, 29;
ватта, сильный огонь ѴІІІ, 16; (1спкі88іті8 сазігіз,лагерями (отдѣльныхъ племенъ), весьма близко другъ къ другу поставленными VII, 46.
йе-папііо, 1. извѣщать, объявлять (торжественно, рѣшительно, законнымъ порядкомъ и т. п.), давать знать, сообщать: аіісиі, съ асс.с.іп/. I, 36 {см. вето). V, 54; съ иі, приказывать VI, 10.
<1е-ре11о, рйіі, риізит, 3.1) отгонять, сгонять, выгонять, пригонять: йеіепзогез III, 25; Ъозіеш Іосо, прогонять, вытѣснять, сбивать непріятеля съ позиціи VII, 49. 67.___
2) перен. отклонять, отвращать, удалять: тогЪшп VI, 17.
йе-регйо, йісіі, йіішп, 3. 1) (окончательно) губить. — 2) терять, лишаться III, 28.V, 54 (см. іа): піЬіі виі, см. зона.
йе-рёгео, іі, ііпгия, ігѳ (окончательно) погибать: паѵез йерепегащ V, 23; і(і дпой йерегіѳгаі= уронъ VII, 31.
йе-рбпот розиі, розіішп; 3. слагать, складывать, откладывать, класть: агта IV, 32; еъ особ, въ усил.знач. класть (помѣщать) въ безопасное мѣсто, прятать: ІіЬегоз (ргаейат, ітрейітѳпіа) IV, 19 и др.;, оЪзійен арий аіідиет, оставлять для надзора VII, 63; перен. слагать съ еебя, оставлять: зрет (ітрегіит) V, 19. VII, 33; тетогіат геі = забывать
I, 14.
йе-рорйіог, 1. Зероп. опустошать, разорять: а^гоз (йпез, ге^іопет) ІІ, 7. VI, 33. 42 и др.; рагііс. йерори-іаіиз, съ значеніемъ страдательнымъ I, 11. VII, 77.
Йе-рогіо, 1. относить, уносить, увозить: зпа III, 12.
Йе-розсо, ророзсі,—, 3. (настоятельно) требовать: йерозсипі, диі — Гасіапі, । вызываютъ людей, котбрые—VII, 1;
аіідиет ай зпрріісішп йерозсеге, требовать выдачи кого-л. для казни ѴІІІ, 38; аЪз.: дпат ірзі йероро-
і зсіззепі = желали ѴІІІ, 8.
йергесаііо, бпіз, Л [йергесог] просьба объ отвращеніи чего-ниб.: іпег-ііае, уклончивость по лѣности ѴШ, ргае./.*.
йергесаіог, бгів, т. [йергесог] ходатай, заступникъ VI, 4; ео йергеса-іосе(аЫ. аЪз.), яри его ходатайствѣ I, 9 (си. аисіог).
йе-ргёсог, 1. йерои. 1) просить объ отвращеніи чего-ниб., стараться отвратить или отклонить что-л. просьбою, мольбою: ппит (зе) ре-іеге ас йергесагі, одного только просятъ и умоляютъ не дѣлать II, 31; пюгіет йергесагі іпсіріипі = начинаютъ просить, чтобы имъ даровать жизнь VII, 40; аба.: йергѳсапйі саиза, чтобы просить не дѣлать этого V, 6. •— 2) усиленно просить, умолять; аЪз. прибѣгать къ просьбамъ IV, 7; просить прощенія VI, 4.
Ае-ргеЬепйо и йергепйо, йі, зиш, 3. 1) захватывать, схватывать, поймать: аіідиет (паѵез) V, 45. VII, 58. — 2) неожиданно, врасплохъ заставать, застигать, внезапно нападать ѴП, 52.
йергіто, ргезаі, ргеззит, 3. [йе-ргето] давить внизъ, погружать; = углублять, вырывать: Гоззат ѴІІІ, 9.40; рагііс, йергеззиз, какъ асіп вдавлѳн-
йе-ри^по — йеврісіо.
53
ный, низменный, низкій: ѵаіііз та^із іи аіііітійіпет йергезза, долина, которая была болѣе глубока VIII, 9. ^е-рн^но, 1. упорно (съ ожесточеніемъ, до конца) сражаться, окончательно сразиться: асіе іпзігисіа ѴП, 28.
йе-гіѵо, 1. [йе-гіѵпз] о водѣ: отводить, проводить VII, 72. VIII, 40. йе-гб^о, 1. 1) собсте. послѣ запроса, сдѣланнаго народу (см. го^о), отмѣнять что-л. въ законѣ, ограничивать законъ, лишать законъ полной силы. — 2) вообще: лишать, отнимать: аіісиі ййетп VI, 23*.
йезсепйо, йі, зшп, 3. [йѳ-зсапйо] ' I) слѣзать, опускаться, сходить: іп аедишп Іосит VII, 53. — 2) перен. доходить до чего-ииб., какъ крайняго и послѣдняго; прибѣгать къ чему, рѣшаться на что-н.: ай аіідцій V, 29. VI, 16 и др.
йезсепзнз, ив, т. [йевсепйо] схожденіе; сопсг. сходъ, спускъ ѴПІ, 40. йв-зёсо, весиі, весішп, 1. отрѣзывать, отсѣкать: аигез VII, 4.
йе-зёго, зегиі, зегіиін, 3. собсте. выходить изъ ряда (зегіез), которому кто-д. принадлежитъ; разрывать союзъ, связь съ кѣмъ-л.=оставлнть, покидать,бросать,измѣнять: аііциет (аіідцій) I, 45. II, 29 и др.; йезегіо Іосо II, 25 (поппиііоз аЪ ноѵіззітіз йезегіо ргоеііо ехсейеге, прекративъ бой,удаляться съ поля битвы); рагііс. йезегіиз, какъ айг., о мѣстности: пустынный, необитаемый V, 53.
йеаегіог. бгіз, т. [йезего] оставляющій безъ помощи; вала, еоенн.: бѣглецъ, переметчикъ VI, 23*.
•йезійёго, 1. 1) желать, требовать, нуждаться, ожидать: аіідцій аЬ аіі-Яно VII, 20. 52; съ асс. с. іп/. IV, 2. — 2) тосковать по чему-л., не находить (желаемаго),не досчитываться, потерять; раез, йезійегагі, недоставать VII, 51; пнііа паѵіз йеаійегаіа езі = ни одинъ корабль не погибъ V, 23; реграпсіз ех Ьо-зііиіп тппего йезійегаѣіз, диін сппсіі сарегѳпіиг, при чемъ изъ числа враговъ недоставало только весьма немногихъ до того, чтобы всѣ они были взяты въ плѣнъ = причемъ чуть не (почти) всѣ враги были взяты въ плѣнъ VII, II (см. аЬзиіи).
«еяійіа, ае, /. [йезійео, йе-зейео]
1) долгое просиживаніе. — 2) сидѣніе безъ дѣла, бездѣйствіе, праздность VI, 23*.
йе-зі^по, 1. означать, обозначать, указывать, намекать: аііоиеш огаііоне I, 18.
йезіііо, зіійі, виііит, 4. [йе-заііо] спрыгивать, соскакивать, слѣзать: йе (ех) паѵіЪпз (ех еззейіз, ех едчіз) IV, 2. 24 и др.; іегт. і. въ яз. военн.: ай рейез йезіііге (о конницѣ) = спѣшиваться IV, 12.
4е-зівіо,зтШ,—,3. отступать,отставать, переставать, прекращать, отказываться: сопаіи (пе^оііо, сопзіііо и др.) I, 8. 45. VII, 26; съ іп/. I, 53. VI, 2. VII, 17; аЪз. II, 11. VII, 4.
Йевресіиз, из,дм. [йезріеіо] видъ (сверху внизъ): іп шаге (іп сашрит) III, 14. VII, 79; ех ошпіЬиз сазѣгіз, изъ всѣхъ частей (пунктовъ) лагеря VII, 80; ріиг. мѣста, открывающія видъ сверху внизъ, крутизны, стремнины II, 29.
йеврегаііо, бпіз, /. [йезрего] безнадежность, отчаяніе V, 33; заіиііз ѴШ, 43.
йе-зрёго, 1. не надѣяться, терять надежду, отчаиваться: йе аіідиа ге I, 18. 40 и др.; йе ошпі заініе, см. ошпіз; зиіз Гогіииіз (<7аі.), отчаиваться въ своемъ положеніи ПІ, 12; зіЬі (= заіиіі зиае) VII, 50; съ асс. с. іп/. VIII, 34; ігапз, (у Цезаря только въ аЫ. я5з.):йезрегаіа заіпіе, когда надежда на спасеніе была потеряна (въ отчаянномъ положеніи) III, 3. V, 37 и др.; ііі^а (ехри^нал ііоне, ѵісіогіа, орри^наііопѳ) IV, 15. VI, 41. VII, 80; йезрегаііз геЪиз, такъ какъ считали дѣло потеряннымъ II, 24. III, 36. V, 26; йезре-гаііз сатрезігіЬия 1 осіз = потерявъ надежду взять приступомъ ниже лежащіе окопы VII, рагііс. йезре-гаіиз, какъ а&і. отчаянный, сумасбродный VII, 3.
йеврісіо, зрехі, зресіит, 3. [йе-зресіо] 1) смотрѣть сверху внизъ: дна йезріеі роіегаі = насколько оттуда открывался видъ VII, 36. — 2) перек. свысока (съ презрѣніемъ) смотрѣть, презирать, пренебрегать: аіідпет (аіідшй) I, 13. ІП, 2идр.
54
йе-зроііо — йісо.
йе-зроііо, 1. ограблять, лишать: аіі-дшш агшіз II, 31*.
йезНпо, 1-1) укрѣплять, утверждать, привязывать: апіешпаз ай таіоз ПІ, 14; іаісѳз, затягивать, захватывать крѣпко ѴП, 22. — 2) перен. постановлять, опредѣлить, назначать: орегі йезііпаіі ѴІІ, 72.
йевіііао, иі, Шиш, 3. [йе-зіаіио] отставлять, покидать, оставлять безъ помощи, не сдержать обѣщанія, измѣнять, обманывать I, 16.
йе-яігіп^о, зігіпхі, зѣгісіит, 3. стнги-вать, срывать; отиос. оружія: вынимать, обнажать: ^Іайііз йезігісііз, съ обнаженными мечами, съ мечами въ рукахъ I, 25. ѴІІ, 12.
йе-зиш, йіі, еззе 1) не быть (о томъ, что нужно и желательно, см. аЬзіітп), недоставать I, 40. 48 и др. — 2) съ подлежащимъ именъ личныхъ: не постоять за кого или что, не помогать, не заботиться, не радѣть, пренебрегать; БаІиЫ V, 33.
йе-вйрег, айѵ. сверху I, 52*.
йеіегіог, іиз, реп. огія (лирегі. йеіег-гітиз) менѣе хорошій, худшій: ѵесіі^аііа йеіегіога Гасеге = уменьшать I, 36*.
йе-іеггео, иі, Тіит, 2. устрашать, (страхомъ) удерживать, отклонять: аіідиет аЪ аіідиа ге V, 4. 7 и др.; съ слѣд. пе I, 17. 31; съ диіп II, 3; съ іп/'. VIII, 41.
йе-іевіог, 1. Лероп. заклинаніемъ или моленіемъ удалять отъ себя кого или что, проклинать: аіідиет отпіЬиз ргееіЬиз, предать кого всѣмъ проклятіямъ VI, 31*.
йеііпео, ііпиі, іепіит, 2. [йе-іепео] задерживать, удерживать: ваѵез ІетрезІаііЬиз йеііпеиіиг 111,12; перен. замедлять: ѵісіогіаш ѴІІ, 37.
йеігасіо, см, йеігесіо.
Йе-ігаЬо, хі, сіит, 3. 1) стаскивать, снимать: зігатепіа йе тиііз ѴІІ, 45.—2) отвивать, брать у кого что: аіісиі аіідиій I, 42. II, 25 и др.
йеігесіо н йе-ігасіо, 1. отклонять отъ себя, отказываться: тіІНіаш ѴІІ, 14*.
йеігітепіояия, 3. [беігітепіпт] убыточный, невыгодный VII, 33*.
йеігітегііиіп, і, п. [беіего, стирать, уменьшать] потеря: шііііит (іитеп-іогшп) VI, 34. VIII, 10; веб еііат
роззеі аи^егі (ій, т.-е. йеігітепйіпі= вслѣдствіе пораженій уменьшенное войско) VI, 1 (сл, V, 48: Ше регіесіат и пр.); гіеігітепіо еззе = вредить I, 44; ва особ. о военной потерѣ = пораженіе, уронъ, ударъ V, 22. 52 и др.
йе-ітййо, зі, зит, 3. I.) сталкивать, вытѣснять. — 2) сбрасывать, сдергивать: Іе^ітепѣа зсиііз II, 21.
йе-іпгЬо, 1. сбрасывать; еъ особ. вытѣснять непріятеля изъ его позиціи, прогонять V, 43; ех ІштіЬиз ѴП, 86.
Ле-йго, иззі, изіит, 3. сожигать; ріп-іѳоз ѴІІ, 25.
йена, і, т. богъ, божество I, 12 и др. йе-тёИо, хі, сіит, 3. отвозить, приво-
зить куда-л.: ео йитепіит V, 47; Іе^іопет, цпагп едиіз йеѵехегаі, привелъ съ собою на коняхъ I, 43.
Йе-тёпіо, ѵёпі, ѵепіит, 4. приходить: іп рагіет; ай 1е§іопет II, 21.
йеѵсхпз, 3. [йеѵеЬо] покатый, отлогій; еиЬеі. йеѵехши, і, п. скатъ VII, 88* (см. йесііѵіз).
Ле-ѵіпсо, ѵісі, ѵісіиш, 3. окончательно побѣждать, одолѣвать: Оаі-Ііат (§еиіез) ѴІІ, 34. ѴШ, 24.
йе-ѵбсо, 1. отзывать, вызывать, призывать куда-ниб.; перен. отвлекать, вовлекать, доводить: аіідиій іп йиЪіит, подвергать опасности VI, 7.
йе-ѵйѵео, ѵбѵі, ѵсіиш, 2. посредствомъ обѣта посвящать, обрекать что-л. на жертву божеству: Магіі, диае Ьеііо серегіпі VI, 17; перен. зе йеѵоѵеге, посвящать себя, вполнѣ предаваться: ашісіііаѳ аіісиіиз III, 22', рагііс. йеѵбіиз, какъвмйві. вполнѣ преданный,вѣрный приверженецъ III, 22.
йехіег, Йга, ёгит н іга, ігит, правый I, 52. V, 44 и др.; еиЪзі. йехіта, ае, Л (зс. тайна), правая рука I, 20; ріиг. ѴІП, 29.
ВіаЪІіиІез, см. Аиіегсі.
йісіо (пот. не употр.), опіз, Л [йісо, 3.] собств. право говорить, т.-е. повелѣвать; отт. власть, господство^ начальство (см. ішрегінт) I, 31. 33. II, 34.
1. йісо, 1. обрекать, посвящать: зе аіісиі іп зегѵіііИет, отдавать себя Ѵі, 13; іп сііепіеіат, стать подъ защиту кого-л. VI, 12.
дісо — (ШГишІо.
55
2. ііісо.хі,сіит, 3.1) говорить: типіііоиѳз, диаз біхітиз, (выше) упомянутыя укрѣпленія III, 26; Теп-сіегі, диоз зирга (ііхітиз, циі нт.д., см. диі; часто съасс.с.іп/.въотносит. предложеніяхъ I, 39. II, 24 и др. (относительно перевода см. аиіііо); равз. (іісог, йісегіз и т. д. съ пот. с, іп/., говорятъ, что я, ты и т. д. I, 40. III, 11 и др.; айз. иі йісіит езі (йісеЬаіиг) I, 16. IV, 13; Лісеге Ле аіідио I, 19. IV, 35. V, 6; педие сіе соттипі ге йісепйит риіагеі, что нѣтъ надобности I, 35; зѳпіеп-ііат, высказывать мнѣніе, предлагать что-л., подавать голосъ III, 3. VII, 77; іиз, производить судъ VI, 23. ѴШ, 4; сапзат, излагать, вести свое дѣло въ судѣ; о подсудимомъ: защищаться, оправдываться, отвѣчать предъ судомъ: не сапзат йісегеі, зе егіриіі = освободился отъ отвѣтственности, избѣжалъ суда, избавился отъ необходимости оправдываться I, 4 (предложеніе; ие саизаш йісегеі, составляетъ оборотъ описательный взамѣнъ имени существ. = саизае сіісііопі, сл. сегіцз). — 2) назначать: йіет (соііодиіо, ЬіЬсгпіз оссирашііз) I, 6. 42. V, 27; аЪв. I, 41. 43. IV, 13.
йісііо, бпіз, /. [сіісо] говореніе; въ особ. судоговореніе: саизае=защнта,оправданіе I, 4* (см. саиза).
гіісіиш, і, п. [йісо] 1) слово, выраженіе V, 6.—2) приказаніе, предписаніе: сіісіо аийіепіет еззѳ, см. апйіо. йі-ійсо, хі, сіит, 3. разводить; относнт.
военныхъ силъ — раздѣлять, раздроблять, разъединять: соріаз III, .23. VI, 34.
йіеа, сі, т. н /. (ріиг. только игазс.) 1) день (жазс.): шиііо йіе, когда прошла большая часть дия—далеко за полдень, послѣ полудня I, 22; сІіѳЪив сігсііег диіпйеспп, диіЬиз іп ЬіЬегпа ѵепіит езі, въ тѣ 15 дней, въ которые... (т.-е. въ исходѣ тѣхъ 15 дней, въ началѣ которыхъ они пришлвназимвіяквартнры)=въ 15-й день послѣ того какъ—илв—четырнадцать дней послѣ того какъ V, 26; сл. III, 23 и др. (раисін йіеѣпз, дпіЪпз, нѣсколько дней послѣ того какъ); йіеш ех сііе, день ото дня, со дня на день I, 16 (см. йпсо); іп зш^иіов
йіез, или просто іп сііез, съ каждымъ днемъ, со дня на день III, 23. V, 45 и др.; йіез ри^пае (^ен.), день, въ который ему можно было бы сразиться IV, 13; ае^ге із (ііез зпзіеп-іаіиг, день вмѣстѣ со всѣмъ тѣмъ, что происходило въ теченіе его = осада, происходившая въ этотъ день V, 39.—2) въ уенл. знач.: (назначенный, опредѣленный)день, срокъ, (опредѣленное) время (обыкнов. /тгп.) I, 4. 6. 7. 8 и др.; сегіа (сегіпз) йіез I, 30. V, 57; ай йіет II, 5 и др.
йіѣйго, йізійіі, йііаіпт, йійегге [йіз-іего] 1) ігапв. а) разносить, распространять: і^пет V, 43.—Ь) откладывать, отсрочивать: орри§таііопет VII, 11. — 2) іпѴг. (безърсг/. квир.)'. различаться, бытъ различнымъ: іп-іег зе (аЬ аіідио, аЬ аіідиа ге) I, 1. V, 14 и др.
<Шйсі1І8,е, [Йіз-Гасіііз] трудный, затруднительный I, 14. II, 27; сотр. йіійсіііпз, VII, 58; въ особ. а) о мѣстности: неудобопроходимый, неудобный I, 6. VI, 7 и др.; раіиз йіійсіііз аідие ітрейііа, см. ітрейі-іиз.—Ъ) неблагопріятный, опасный: іетрпз аппі ѴІІІ, 6.
йШісиІІаз, аііз, /. [йійісіііз] трудность, затрудненіе, неудобство: ЬеІІі ^егепйі (паѵі^апсіі н т. п.) III, 10. 12; Ьіетіз, суровость ѴІІІ, 5; (ііі'йсііііаіет айегге, см. аіТегО; въ особ. а) о мѣстности VII, 56. ѴІІІ, 19.41.— Ь) ватруднитедьноеположепіе, нужда, недостатокъ VI, 34. VII, 17; Ьіз йіійсиІіаііЬиз диае гез егапі зиЬвісііо, для этихъ затрудненій, т.-е. для устраненія ихъ, служили средствомъ II, 20; йіГйсиІіаіе аГйсі, см. аійсіо; гез езі іп тпадпіз йіГйспІіаііЬпз, положеніе весьма затруднительно VII, 35.
(ШГІйо, Йзиз з., 3. [ііз-йбо], не довѣ-рять, отчаиваться: съ Лаі. заіиіі VI, 38; геѣиз, въ своемъ положеніи V, 41; не вѣрить, сомнѣваться: съ асс. с. іп/. VI, 36.
йіПй^іо, Гй^і, іщрішп, 3. [сііз-йі^іо], разбѣгаться, разсѣиваться: ех а§гіз (ай зиа ргаезійіа) ѴІІІ, 23. 24. 35.
йіІГипйо, Гийі, ійяит, 3. [йіз-Іипбо], разливать; перен. распространять: гаті йіййшіііпіиг, распростираются, разрастаются VI, 26*.
56
йі^Пиз — йіз-сбйо.
ДІЕІіиэ, і, »» палецъ: йіцііпз роііех, большой палецъ ПІ, 13 (см. роііех); какъ линейная мѣра: ширина пальца (т.-е. римскій дюймъ, см. рез) VII, 73.
йі^пПая, аііз, Л [йіцпид], достоинство, заслуга: вслѣдствіе заслуги пріобрѣтаемое значеніе; вѣсъ, почетъ I, 43. VI, 8 и др.; гаиішп арий те йідпі-іаз роіезі, личное достоинство (высказавшихъ мнѣніе въ пользу вылазки) VII, 77; еві йіртііаіід шеае, см. зпт; зеснпйит Іоспт <Іі"пігаііз оЫіпеге, см. Іоспз; аііднет ай зшп-тат йіднііаіет регйпсеге, до высшихъ почестей ѴП, 39.
йі^ппв, 3. достойный, съ аЫ.: дней йідпиш іпетогіа ѵізит, какъ явленіе, заслуживающее быть отмѣченнымъ (замѣчательное) VII, 25 (см. ѵійео).
йі-іпйіео, 1. разрѣшать, рѣшать V, 44. йііі^епіег, айш [йііідепз, йііі^о] тщательно, старательно,заботливо,точно II, 5. 28. ІП, 16 и др.
йШ^епйа, аѳ, /. [йііі^епз, йііі^о] тщательность, стараніе, усердіе, осмотрительность I, 40. III, 20 и др.
ЙіГіц’о,Іехі, Іесіит, 3. [йіз-1е§о] собсте. избирать между многими, оказывать предпочтеніе — уважать, любить, цѣнить: аііцпет VI, 19.
Йі-теііог, тепзиз в., 4. йероп. размѣрять, измѣрять; рагііс. раг/. съ значеніемъ страдат. II, 19. IV, 17.
йішісаііо, опіз, [йіпііео] (жестокій) бой, борьба, сраженіе: регпіеіоза (совііппа) VIII, 11. 41; ріжг. VII, 86.
йітіео. 1. [йіз-ппсо], собсте. размахивать во всѣ стороны сверкающимъ мечомъ; отт. бороться, сражаться II, 21 и др.; ргоеііо V, 16. VI, 17 и др, (см. сопіепбо); іп асіе, см. асіез.
йішійіиз, 3. [йіз-тейінз], составляющій половину: рагз, половина VI, 31; тіпог йітіеііо, вполовину V, 15. йі-тііѣо, тізі, тіззит, 3. 1)рассылать: нипііоз (тапііз, Іе^аіоз и т. п.) V, 39. VI, 34 и др.; хладно соасіо пи-тего іп отпез рагіѳз йітіПіі, дополни еит (т.-е. питѳгшп), рлп (по-смыслу къ та§по питего) еоз VI, 43 (см. шппегиз); сл. IV, 19. 34 н др.—2) отпускать,отсылать: аіідпет а де (ех сопзіііо) II, 5. III, 18;
ѣиттаз VI, 8; распускать; соріая II, 14. V, 19; сопсіііит I, 18. 31. 33. — 3) выпускать изъ рукъ, упускать, оставлять, отказываться отъ чего-ниб., терять VI, 12. ѴП, 17 п др.; ргаейаш (Согіппат) ех инъ-піЬііі VI, 8. 37; іетрпз рицпапйі (оссазіопет) II, 21. V, 38; гіраз V, 18.
йігесіе, аАѵ. [йігесіиз] прямо ІѴ, 17*. йігесіиз, 3. [йігі§о] прямой, подъ прямымъ угломъ по отношенію къ чему-ниб. лежащій, иди стоящій: ігаЬез • йігесіаѳ, бреина, обращенныя подъ прямымъ угломъ къ наружной (продольной) сторонѣ стѣны = поперечныя бревна (перекладины) VII, 23 (см.регреі.ии8);йігесі;атаіегіаіпіесіа, брусья, положенные прямо, т.-е. такъ, что подъ прямымъ угломъ соприкасались съ поперечными брусьями =продольные брусья(положен-ные въ длину моста) IV, 17; І'озза ШегіЬпз йігесііз, съ прямыми, отвѣсными (а не, какъ обыкновенно дѣлалось, съ отлогими) боками VII, 72. ѴПІ, 9; согни тадіз йігесішп=рогъ менѣе согнутый VI, 26.
йігі^о, гехі, гесіиш, 3. [йіз-ге§о] 1)ставить прямо, располагать въ прямой линіи, выстраивать въ линію: асіет VI, 8.—2) прямо направлять куда-л., обращать: орегіЬпз йігесііа, помѣ- отивъ осадныя орудія въ надлежащемъ направленіи, т.-ѳ. обративъ ихъ къ городу VII, 27.
йігішо, ?ті, етріпт, 3. [йіз-ето] разнимать, перен. прерывать, прекращать: соііодиіпт I, 46.
йігіріо, гіриі, геріит, 3. [біз-гаріо] разграблять, расхищать, грабить; оррійит (Ъопа, Ггитепіит п др.) VII, 3. 11. 38; аіідиет VI, 34.
1. Бів, Оіііз, т. богъ подземнаго царства, богъ мрака: Ѳаііі зс аЬ Вііе раѣге рго^паіоз ргаейісапі = а Ріи-іопе VI, 18*.
2. Йіз, аіі., см. Йіѵез.
3. Йів, ргаер. іпверагаЪШз: раз—.
йіз-еёйо, сѳзчі. сечзит, 3. 1) расходиться; уходить, удаляться II, 20. IV , 12 и др.; ехі'іща, см. 4ица; ех сазігіз, оставлять лагерь IV, 30; а Іосо, покидать свой постъ V, 34; а Ьѳііо, прекращать
йівсеріаіог — йіз-рбпо.
57
войну ѴІІ, 33; аЪ еі^піз = выходить изъ строя V, 16. 33; аЬ агтів, с.и. агта; аЪз. 1,14. 39. IV, 15; въ особ. а) въ яз. военн. выходить откуда-л., выступать, отступать: тшсіе (а са-5ІТІЯ,а Ііѣоге, а Сег^оѵіа, ехрагіеѵісі, ех ЫЬегпіз, ех ео Іосо) I, 28. III, 2. V, 7 и др.; а КЬепо, двинуться IV, 6; Іоп^іиз, уйти довольно далеко IV, 39; аЪз. I, 44. II, 11 и др. — Ь) отпадать, оставлять: аЪ аіідио V, 56.— 2) перен. а) отступать, уклоняться отъ чего-ниб.: Ьппс аЬ оійсіо йівсез-зигит, что овъ измѣнитъ своему долгу, т.-ѳ. забудетъ о томъ, что долженъ быть благодарнымъ 1,40.— Ь) (о предметахъ неодушевл.) пропадать, исчезать: аііспі зрез йізсе-йіѣ II, 7. — с) і. іескп. о сенаторахъ, приступавшихъ къ подачѣ голосовъ: расходиться но сторонамъ, переходитъ нату или другую сторону, смотря по тому, кто съ кѣмъ согласенъ = подавать голосъ: аі геііцш іатеп опшез ео діясезьегалі. перешли туда, т.-е. подали свой голосъ въ пользу предложенія К. Курія VIII, 52.
ЙізсерШог, отія, т. [йізсеріо], разбиратель, судья ѴІІ, 37*.
йізсеріо, 1. [сііз-саріо] разбирать, рѣшать, рѣшать споръ VIII, 55.
йіз-ссгпо, сгёѵі, стёіиш, 3. раздѣлять, отдѣлять; перен. различать ѴІІ, 75. йіясеязіо, опія, /. [йізсебо] расхожденіе, уходъ, удаленіе въ разныя стороны; въ особ. = подача голосовъ въ сенатѣ, производившаяся посредствомъ отхода сенаторовъ въ ту или другую сторону, смотря по мнѣнію, къ которому кто присоединялся: йія-севзіопеш іасеге = предлагать раздѣлиться по голосамъ ѴШ, 52. 53. йізсевзив, из, т. [сіізсесіо] уходъ, отъѣздъ, удаленіе IV, 14. ѴІІ, 54; 4із-сеззи поЪіІііаііз, вслѣдствіе отсутствія знати V, 3; въ особ. въ военномъ отнош.: выступленіе, отступленіе II, 14. IV, 4 и др.; йізсеззи (вслѣдствіе, по) ѴІІ, 5. 20. 41 (ео-гпш —ЬозІіит).
(іівсірііна, ае, /. [сіізсо] 1) обученіе, наставленіе: йізсірііпае саиза соп-сиггеге (іп йізсірііпаш сопѵепіге) VI, 13. 14. —2) меміон. а) наука, ученіе: (іізсірііпат герепге (іп ѵиі-5пз ей’еггѳ) VI, 13. 14.—Ь) ученіемъ
созданная опредѣленностьи правильность въ образѣ дѣйствій, въ состояніяхъ, отношеніяхъ и т. п»: устройство, порядокъ IV, 1; въ особ. строгій военный порядокъ, надлежащее военное устройство I, 40. VI, 1.
йівсішіо, 8І, зит, 3. [йів-сіапйо] заключать отдѣльно, отдѣлять ѴІІ, 8; диіЪиЗ (ІІ^ПІв) ЙІ8СІП8І8, вслѣдствіе того, что онѣ (сваи) были отдѣлены другъ отъ друга на одинаковое разстояніе IV, 17.
йіасо, йійісі, — 3. учиться, узнавать: сіізсеікіі саиза, для обученія, образованія VI, 13; диі Йіясииі, ученики VI, 14; ііа (іібісівзе аЬ аіідио, быть кѣмъ-л. пріученнымъ къ тому I, 13; съ асс. с. іп/. ѴІІ, 54.
(іівсгіпіеп, Іпіз, п. [йівсегпо] 1) разстояніе; перен. разница, различіе.— 2) разрѣшеніе, рѣшеніе, рѣшительный поворотъ, опасное положеніе, опасность: гез езі: іп яитшо йізсгі-шіпе VI, 38* (с.«. гез).
4І8СПГНПЗ, из, т. [бізсигго] бѣганье взадъ и впередъ VIII, 29*.
йізсйііо, сиззі, сиззит, 3. [Шз-диаііо] I) разбивать, раздѣлять, удалять: піѵепі, раскапывать, удалять ѴІІ, 8.— 2) перен. разстраивать, дѣлать безуспѣшнымъ: геш VIII, 52.
4ІЗІСІО (йіяіісіо), іёсі, іесіиш, 3. [сііз-іасіо] разбрасывать, разрывать, разсѣивать: апіешная III, 15; рѣаіап-§ет I, 25’, рагііс. йізіесіиз, разсѣявшійся,разбросанный,порознь стоящій III, 20; аейійсіа VIII, 10; раЬиІаііо, фуражировка, происходившая въ различныхъ мѣстахъ ѴІП, 7; бізіесіі, разрозненно живущіе VIII, 3.
йіа-раг, рйгія, неравный, различный: ргоеііиш (§епиз) V, 16. ѴІІ, 39.
йія-раго, 1. разлучать,раздѣлять,разъединять: аіідноз ѴІІ, 28*.
(ііарег^о, 8І, зит, 3. разсыпать, разсѣивать, разбрасывать: тііііез (йіз-регва тнііііпсіо) I, 40. VI, 34; сіія-регзі ас йіззіраіі <1ізсес1ип.і, оставивъ строй и разсѣявшись V, 58.
йія-рйпо, розиі, розііиш, 3. 1) разставлять, размѣщать (въ извѣстномъ порядкѣ): соіюгіез (огйіпев) V, 33. ѴІІ, 73; йізрозіЪо едпііаіп, поставивъ (построивъ) конницу въ двѣ колонны (между Которыми проходила пѣхота)
58
сііяриѣаііо — йіѵея.
VII, 56. — 2) (въ равныхъ мѣстахъ) ставить, помѣщать: Гашіііагез, вп-' <1ез VII, 28. 81; въ особ. въ военномъ отношеніи: ргаезійіа (едиііев, сизіоЛез, ехріогаіогез и т. п.) I, 8. VI, 8 и др.; тііііез іп ргаезійііз, въ разныхъ мѣстахъ для прикрытія ѴП, 34; зіаііопез, см. зіаііо.
йІзриіаііо, опія, Д [йізриіо] разсужденіе, преніе, споръ V, 30. 31.
(іів-рйіо* 1. разсуждать, спорить: йе ге VI, 14.
йіззеизіо, бпіз, Д [йіззепііо] разногласіе, несогласіе, раздоръ V, 31. VI, 22 и др.
йія-зепііо, зі, зпт, 4. не соглашаться, быть несогласнымъ V, 29; аЬ аіідио, съ кѣмъ-л. VII, 29.
йіз-зёго, зёѵі, зііит, 3. разоѣ-вать;перен. разставлять: іаіеаз, втыкать въ землю VII, 73*.
Аія-вішйіо, 1. [йіз-зітіііз] собсте. представлять что-ниб. въ другомъ видѣ, различномъ отъ настоящаго; отт. дѣлать видъ, будто нѣтъ чего-ниб., что въ дѣйствительности однако есть (сл. зітиіо) = не давать замѣтить, скрывать, умалчивать: еа, цпаѳ сойпоѵегаі IV, 6.
(ііз-зіро. 1. разсыпать, разсѣивать, раздѣлять: тиапиз ѴШ, 6; раза. <118-зірагі, разсѣиваться, разбѣгаться II, 24. VI, 35 и др.
біз-зпайео, зі, зиш, 2. отсовѣтывать, отговаривать VII, 15*.
йіяііпео, І.ІШ11, ѣепішп, 2. [йіз-іепео] 1) держать врознь, раздѣлять: Ьаес иГгадие (іідпа) йЬиІіз йізйпеЪап-Ьиг, эти вбитыя другъ противъ друга парныя сваи держались въ опредѣленномъ (одинаковомъ) разстояніи посредствомъ — IV, 17; Яншеп 1е-^іоиез а ргаезісііо іпіегсіизаз йізіі-пеЬаі, рѣка отдѣляла легіоны, отрѣзавъ ихъ отъ гарнизоннаго войска VII, 59 (йшпеп іпіегсіизаз йізйпеЬаі:, способъ выраженія обстоятельный и болѣе сильный, чѣмъ: ініегсіизаз ЬаЪеЬаі, см. Ьаѣео; сл. аЪйііі Іаіѳ-Ьапі II, 19); въ особ. о военныхъ силахъ == разъединять, раздроблять, не давать сосредоточиваться II, 5. ПІ, 11. VII, 50; шаннз іапііз пш-шііоніѣиз (Іізііпсіиг, войско распредѣлено по столь растянутымъ укрѣ-
пленіямъ VII, 84.—2) перен. задерживать, замедлять: ѵісіогіаш VII, 37. йі-ніо,—,—, 1, отстоять, находиться въ разстояніи IV, 17. ѴП, 23 и др. йій-ігаЬо, хі, сіиш, 3. растаскивать, разрывать; таіегіатп VII, 23.
Діз-ігіЬпо, тіі, Пѣшп, 3. распредѣлить, раздѣлить, раздавать, размѣщать: ресііз (едпоз, соріаз и др.) VII, 61. 65. 71; дно! патіит ЬаЬеЬаі, Іедаііз сИзігіЪиіІ, см. дпі; ехегсііит Іаііиз, размѣщать наболыпемъпростраиствѣ ПІ, 10; соріае (ІізігіЬигаз йітіНеге, войско, раздѣленное на небольшіе отряды ѴШ, 15.
(Ни, а&ѵ. долго, долгое время I, 14. 26 и др.; сііілѣіия, слишкомъ долго
. I, 16. VII,
Діогпия, 3. [Ліев] дневной: іѣѳг (егир-ііо) I, 38. VII, 22.
йіиііпиз, 3. [Ліи] продолжительный, долговременный: Іаеіайо V, 52.
йІпіиДіІіаз, аііз, /. [йіиѣигпив] продолжительность, долговременность: ЬеШ (риріае) I, 40. III, 4; аЪз. VIII, 12.
йіиіигппэ, 3. [Ліи] продолжительный, долгій: йіпіигпіог ішришіаз I, 14.
йіѵегаив, 3. [Шѵегѣо] 1) обращенный въ разныя стороны, различный; происходящій или находящійся въ разныхъ мѣстахъ; отдѣльно (порознь) стоящій: Іоса (Ьеііа, ргоеііит) ѴШ, 1. 19. 44; йіѵегзіз іііпегіЪив, то тѣмъ, то другимъ путемъ VII, 16; ЯпгсііЛае Ліѵегві йіззірайдііе, разсѣявшіеся въ разныя стороны П, 24; Іе^іопез II, 22. 23; (ііѵегзіз Іс^іопіЬпз (аЫ. аів.), вслѣдствіе того, что легіоны стояли порознь (= не составляли непрерывной боевой линіи) II, 22. — 2) обращенный въ противоположную или другую сторону, противоположный: типі-і.іоие.4 сііѵегяаз аЬ Ьіз регГесіі, въ направленіи противоположномъ выше описаннымъ укрѣпленіямъ VII, 74; ге(?іо а Питіпѳ Літегза, направленіе, уклоняющееся (различное) отъ теченія рѣки VI, 25; = отдаленный: рагз VIII, 24.
(ііѵея, Шз, и Лія,т. йііе, п., двѣ-(11113, богатый; сотр Ліѵіііог и 4і-ііог; зирегі. йіѵіііззіівиз и Ліііззіпіиз I, 2*.
БіѵІсо — йопо.
59
ЦМсо, Опій, знатный гельветъ 1,13.14. йіѵійо, ѵізі, ѵізит, 3. 1) раздѣлять:
Саіііа йіѵіза езі іп рагіез ігез I, 1; сл. I, 12. III, 1 и др.; въ особ. = а) распредѣлятъ, разсыпать: едиііа-іит VI, 43. — Ъ) раздѣлять на партіи; рорпіпз йіѵізиз еиі VII, 32. — 2) отдѣлять: Сагптпа Саі-
1о8 аЪ Адпііапіз I, 1; сл. I, 2. 8 и др. йіѵіппз, 3. [йіѵия, йена] божественный, божескій: зіпе оре йіѵіва II, 31; гез діѵіпае, см. гез.
Віѵіііаспз,і, 1) братъ Думнорига, глава эдуевъ I, 3. 16, 18 здд.— 2) глава суэссіоновъ II, 4.
йо, йёйі, ййіиш, ййге, 1) давать: аіісиі а^гоз (оЪзійез, гезропзит, іиз іигапйит и др.) I, 3. 14. 28 и др.; бііат іп таігітошшп, отдавать, выдавать I, 3; иіапиз йаге, первоначально о гладіаторахъ, которые,будучи побѣжденными, подавали руки для наложенія на нихъ оковъ(тапиз тісіаз йаге); отт. о непріятеляхъ = сдаваться, признавать себя побѣжденнымъ; вообще о всякомъ противникѣ: уступать, соглашаться V, 31; Гасиііаз йаіиг, представляется III, 4; въ особ. а) передавать, поручать: ехегсііиш аіісиі йисепйит, поручать отвести ГѴ, 22. V, 24; пе^оііит, тапйаіа II, 2. ѴІІ, 54; диае Іе^аНз іп шапйаііз йейегаі, что онъ передалъ посламъ въ видѣ порученій (?= что посламъ поручилъ сказать) I, 43 (см. іп).— Ь отдавать на произволъ кого или чего-л.: зе ѵепіо = плѣіть III, 13.— с) относительно труда, времени: посвящать: орегат, прилагать стараніе, стараться ѴІІ, 9. — Ь) давать возможность, предоставлять, оставлять, дозволять: аіісиі гесѳззиш (іѣег), давать возможность отступить (пройти) V, 43. I, 8; (іетриз геѣиз) Ш, 4; зраііиш ай аіідиій I, 52. IV, 13; сл. VII, 41. — е) давать поводъ къ чему-ниб., внушать, возбуждать: аіі-сш визрісіопѳт (зрет) ѴІІ, 54. ѴІІІ, 49; йиѣііаііопепі, см. йиЬііаііо. — Г) предавать чему-л., направлять, отправлять, обращать и т. п. куда-ниб.: аіідиет іп іи^ат, обращать въ бѣгство ГѴ, 16. V, 51.
Йосео, сиі, сіпт, 2. 1) учситі», обучать: йосегі аЬ аіідио, получать отъ кого-л. наставленіе П, 20. V, 42.—
2) извѣщать, увѣдомлять, объяснять, объявлять, доказывать, сообщать:аіідиет ѴІІІ, 27; йе аіідиа ге ѴП, 10; съ асс. а. іп?. I, 43. III, 5 и др.; равз. получать извѣстіе ѴІІ, 33 (дополни: Саезаг); съ зависимымъ вопросомъ I, 43. II, 5 и др.
йоситепіит, і, п. [йосѳо] поучительный или предостерегающій примѣръ: йосшпепіо еззе, служить примѣромъ
ііоіео, иі, Ііигиз, 2.болѣть,печалиться, скорбѣть, огорчаться, сѣтовать: съ асс. с. іп/. III, 2. V, 54. ѴІІ, 1; ех аіідиа ге, огорчаться чѣмъ-л. I, 14.
йоіог, бгіз, иѣ. [йоісо] боль, печаль, скорбь, негодованіе, досада V, 29. 52 и др.; боіогет сарете ех аіідиа ге (йоіоге аГйсі, ехагйезсеге), см. саріо и др.
йоіпз, і, т. хитрость, обманъ I, 13.
IV, 13.
Аотезіісиз, 3. [йотиз] 1)домаш-ніи. — 2) туземный, отечественный: Ъеііпт, междоусобная война V, 9; иі йотезіісіз сорііз геі Гги-тепіагіае иіегепіиг, запасами продовольствія, которые были въ ихъ собственной странѣ II, 10; йе йо-тезііса заіиіе со^ііаге, заботиться о спасеніи своего отечества, о собственномъ спасеніи ѴІП, 3.
йошісіііиш, і, п. [йотиз] жилище, жительство, мѣстопребываніе I, 30. II, 29; Оаііогит VI, 30.
йотіпайо, бпіз, Л [йотіпиз] господство, владычество ѴІІІ, 52.
йошіпог, 1. д.ероп. [йотіпиз] господствовать, властвовать П, 31.
йотіпиз, і,т. господинъ, властелинъ, властитель VI, 13.
Потіііиз, і, Ь. Оотіііиз АЬепоѣагЬиз, консулъ въ 54-мъ г. до Р. X, V, 1.
Йотив, из, 1) домъ VI, 23. — 2) семейство VI, 11. — 3) родина, отечество I, 30; древній мѣстный падежъ (іосаііѵиз); йоші, дома, на родинѣ, въ своемъ отечествѣ I, 18. 20. 28 и др.; йошиш домой, на родину I, 43 . 54 идр.; гвйіііо йошпт, см. гейіііо; йото, изъ отечества (изъ своей родины, земли) I, 5. 6 и др.
йопо, 1. дарить, подарить; аіісиі аіідиій VII, 11; аіідиет аіідиагеі, 47.
60
Боппоіаигцз — йнойесйпиз.
Воппоіапгиз, см. Ѵаіѳгіиз.
йопит, і, п. даръ, подарокъ ѴІІ, 31. Йогзиз, і, т. (обыкнов. йогзшп, і, п.) спина, хребетъ; горный хребетъ; іиді ѴІІ, 44* (см. ѣіс).
йоз, йоііз, Л приданое VI, 19*.
Бгарреа, ёііз, знатный сеновъ ѴШ, 30. 32 здд.
Пгиійез, іпп, т. друиды, сословіе жрецовъ въ Галліи. Друиды составляли въ Галліи правительственную духовную аристократію, члены которой были тѣсно соединены между собою общими сословными интересами. Кромѣ богослужебной н учебной дѣятельности друидамъ принадлежало судопроизводство VI, 13. 14 и др.
ВиЬіз, із, т. (н. ВоиЬз), притокъ рѣки Агаг I, 38*.
йиѣііаііо, опіз, Л [йиЪііо] сомнѣніе, колебаніе, раздумье: айѵепіиз (деп. оЬіесѣі) V, 48; эіЫ ео тішіз йиЬііа-ііопіз йагі = что Онъ тѣмъ менѣе можетъ колебаться (въ своемъ рѣшеніи) I, 14 (см. шіпиз); пиііа іпіегро-зііа йиѣііаііопе, см. іпіегропо.
йиЫіо, 1. [йиѣіиз] 1) сомнѣваться: бе аіідиа ге I, 40. ѴІІ, 21; поп ЙиЪііо (ап йиЬііатпиз), диіп I, 17. ѴІІ, 38. — 2) относ. рѣшенія: затрудняться, колебаться, медлить, не рѣшаться; съ іп/. II, 23 и др.; йиЪі-іачйит поп ехізіітаѵіі, диіп II, 2; аЪз. I, 41. V, 44; йиЪііапіез, колеблющіеся, нерѣшительные ѴП, 4. 63. VIII, 3.
йиЪіив, 3. [дно] сомнѣвающійся; ва-трудняющійся, нерѣпштельный;у>ал$. сомнительный, нерѣшенный: сит йиѣіа ѵісіогіа рп^пагеіиг (= ііа, иі ѵісіогіа Йиѣіа еззеі) ѴІІ, 80; йиЬінт езі = неизвѣстно VI, 31. VIII, 55; поп сіііЬіитезі, диіп, нѣтъ сомнѣнія, что I, 3; еиЪеі. йиЬіптп, і, п. затруднительное положеніе, опасность VI, 7 (см. ііеѵосо).
йисёпі, ае, а, отъ йисеніі] по двѣсти ѴІП, 4*.
йнсепіі, ае, а, [йио-сепіит] двѣсти, бисо, хі, сіит, 3. 1) водить.
вести: аіідиет (іитепіа) I, 53. VIII, 35; ѵіх диа зііщиіі саггі Йисегепіиг, такъ что по нен (по дорогѣ) едва могла быть проведена одна телѣга за другой (=могъ проѣхать одинъ рядъ телѣгъ) I, 6; аіідиет (іп таігітопіит)
йисеге, брать за себя, жениться I, 9, 53; во особ. о войскѣ: вести, велѣть выступать I, 10. II, 8. IV, 14 и др.; вести впереди, велѣть выступать впередъ; 1е§іопез ехрейііаз II, 19; въ усни, зн.: предводительствовать, командовать : ргітиш рііит, см. рііиз.— 2) тянуть, протянуть; относ. стѣны, рва, вала и т. и., проводить ѴІІ, 72. 73. ѴШ, 33. — 3) перен. а) доводить кого до чего-ниб. = склонять, побуждать: саіатііаіе йисіі VIII, 5 (см. аййисо). — Ъ) затянуть, длить: ЪеИит I, 38; Іопдіиз еат гет йисіит ігі, что это дѣло (осада) затянется ѴІІ, 11; аіідиет, задерживать; ве йіиііиз йисі іпіеііехіі, что его слишкомъ долго задерживаютъ I, 16; йіет ех йіе йисеге = іетриз Йисеге (кресіез, вм. депиз): йіет ех <1іе Йисеге (=йисеЪаиі) Аѳіиі, эдуи старались дать только пройти дню за днемъ, т.-е. старались продлить (затянуть) время I, (дополняя при йисеге Сав8агет=задерживали Ц., или гет = откладывали дѣло, т.-е. доставку хлѣба, см. йіез). — с) вводить или ставать въ счетъ, считать: аіідиет (іи) Ьозііит (йе-зегіогит, беогит) питего VI, 21. 23. 32; аіідиій іигре VI, 18; вообще: разсчитывать, думать, полагать; съ асс. с. іп/. I, 3. IV, 30. VIII, 24.
йпсіив, из, т. [йисо] предводительство, начальство VII, 62.
йит, 1) сопъ. а) между тѣмъ какъ, въ то время какъ,, съ ргаез. гп/іг-са$7Т, 27. 39 и др.; йит Ьаес ге-гипіиг, см. ^его. —Ь) пока, до тѣхъ поръ, пока, съ іпсіісаі. ѴІІ, 50. 82; съ сопі. въ огаііо оЫідиаѴІІ, 77.— с) пока не, съ сопі. I, 7. 11. IV, 13 и др. — 2) эвклнтич. частица: еще, см. попйпш.
Ііигипасия, і, предводитель андовъ VIII, 26—31.
Питпбгіх, 1§із, братъ эдуя Дивиціака I, 3. 9. 18 здд.
йио, ае, о, 1) два, двое: асс. т.: йио ѴІІ, 33; йиит (= йиогит) тіііит зраію, на разстояніи только двухъ миль III, 17; 2) оба, обѣ: асіез II, 9.
йиойесіш, двѣнадцать.
йиойесітив, 3. двѣнадцатый.
йиойбпі — йих.
61
йиогіёііі, ае, а,. [йио-сіесет] по двѣнадцати: Созза ребит йиобешіт (=<1ио(іепогит) ѴІІ, 36.
йпо-Ле-ѵі^іпіі, восемнадцать.
йпріех, ісіз, (йио-ріісо) собств. вдвое сложенный; отт. двойной, двоякій: тпгпя (Геэза, аеіез) II, 29 и др.; сопзіііит VIII, 10.
йпрПсо. 1. (сіиріех) удвоивать: ци-тегііт IV, 36. VI, 1.
Рпгаііиэ, і, предводитель пиктоновъ ѴІІІ, 26. 27.
ііпгіііа, ае, /. [«Тпгпя] твердость, суровость, суровый образъ жизни: йпгіііае зіийѳге VI, 21*.
йиго, 1. дѣлать твердынь, крѣпкимъ; перен. укрѣплять, закалять, пріучать къ перенесенію трудовъ: не VI, 28*.
Оигосогійгшп, і, п. главный городъ ремовъ, въ бельгійской Галліи, впослѣдствіи называвшійся Веші (яынть ЙЪеідпз) VI, 44*.
йнгив, 3. твердый, жестокій; отт, а) суровый, жестокій: аппі іетрпв ѴІІ, 8; іетрезіаіез ѴІІІ, Б.______Ь)
трудный, ватруднительный, тягостный, бѣдственный, крутой, опасный: зпйуесііопез ѴІІ, 10; сопбісіо ѴІІІ, 7; зі дпій егаі сіигіпз, еелнчто-ииб. было опаснѣе (обыкновеннаго) = если дѣло приняло оборотъ болѣе крутой I, 48; ві пійіі еззеі бпгіиз, если не будетъ особенныхъ (необыкновенныхъ, неожиданныхъ) препятствій V, 29.
йпх, (Іпсіз, т, [іпсо] 1) проводникъ, путеводитель II, 7. VI, 35; ѵіагшп аЦпе іііпегіші, указатель дорогъ и проводникъ во время путешествій VI, 17; іій (іисіЬиз (аЫ. аЪе.), такимъ образомъ, чтобы проводниками были тѣ I, 21. — 2) вождь, полководецъ, предводитель войска I, 13; аіідио йисе, подъ чьимъ-либо предводительствомъ II, 23. ПІ, 21 и др.
е (только предъ согласною), или ех, ргаер. съ аЫ. 1) изъ, съ (съ род.) (о мѣстѣ и времени): ѵепіге ех Ме-парііз VI, 9 (сл. Зедиапі); йіеш ех сііе, см. йіез; = со стороны: ех Ьаг-Ъатіз паѵіЪиз ІП, 14; иногда отношеніе извѣстнаго дѣйствія или состоянія къ данному предмету представляется въ латинск.яз.наглядно посредствомъ предлога ех, тогда какъ въ русскомъ языкѣ въ тѣхъ же случаяхъ употребляются другіе предлоги: въ, на, (непосредственно) послѣ, и др. (сл.а, аЬ): ех едиіз соІІодиеЬапіиг, (сидя) на лошадяхъ 1,43; ех согрогіЬпз ри^па-Ъапѣ, надъ ихъ трупами II, 27; ех ѵіпсиііз сапзат біеегѳ, въ оковахъ I, 4; ех іеггоге (іітоге) зе тейсеге, оправиться отъ страха II, 12. IV, 15. 34; ех ІаЬоге зе тейсеге, отъ (послѣ) трудовъ III, 5. ѴІІ, 83; ех Гпца зе гесірѳге, послѣ бѣгства, отъ бѣгства, т.-е. отъ усилій, сдѣланныхъ во время бѣгства IV, 27; ех Ги^айізсейеге, непосредственно посдѣ бѣгства V, 17. ѴІІ, 88; сл. VI, 35;
' диа ех рагіѳ, въ атомъ отношеніи 1,2;
ех іііпеге, см. іѣет; ех (изъ) съ управляемымъ падежомъ служитъ опредѣленіемъ им. существительнаго, означаетъ вещество, изъ котораго что-л. состоитъ, или цѣлое, изъ котораго берется часть: ргаезібіа ех ргоѵіпсіа, охранительные отряды изъ (набранные въ) провинціи ѴІІ, 65; сѳгііз ех адпа тепзигіз, точными измѣре-ніямиводы(въводяныхъ часахъ)= по водянымъ часамъ V, 13(см.тепзпга); нсиіа ех сотіісе Іасіа II, 33; рго-хіті ех Веі^із, изъ бельгонъ (между бельгами) II, 3; сл. I, 29 (ех йіз). 41 (ех аіііз) и др.; рагз ех ЙЬепо, рукавъ (притокъ) Рейна IV, 10; сег-іпз питегиз ех сіѵііаіе (= ех сіѵіЪиз, сіѵіит) ѴП, 75, см. питегиз; для означенія начала, происхожденія: прн гл. огіог V, 12; зогог ех таіге, со стороны матери, сводная сестра I, 18. —2) по причинѣ, вслѣдствіе: ех соташіаііопѳ (ех регсопѣаііопе) 1,14. 39; ех иіѵіЬпз ѴП, 55; ех Іосо, на основаніи мѣстности, т.-ѳ. обративъ вниманіе на мѣстность VI, 37 (см. геіщіо); дпа ех ге, вслѣдствіе чего
62
е® — ѳцг&ііог.
I, 20. II, 4. — 3) сообразно, по: ех Іійѳгіз II, 35. IV, 38; ех сопзпе-Шйіпе I, 52 идр.; ех зепаіпз соп-яиііо VIII, 54. 55; ехизи, къ выгодѣ, въ пользу I, 30. 5Ои др.; диае рагз ех іегііа ратіе баіііае езі аезіітапба, по мѣрѣ, соотвѣтственно, наравнѣ съ=должна считаться равною одной трети Галліи III, 20 (см. аезѣіто); ех съ существ. или прилаг., какъ нарѣчіе: ша§па ех рагіе, большею частью 1,16; ех ратѣе, отчасти VIII, ргае/.; сріабат ех рагіѳ VIII, 46, см'. рагз.—4) въ сложеніи: из-, вы-; иногда усиливаетъ только значеніе глаголовъ: совершенно, очень.
еа, аЛѵ. [ій, аЫ., зс. ѵіа, рагіѳ] танъ, тѣмъ путемъ V, 51.
еабет, аііѵ., см. ііет.
ЕЬпгопев, ит, народъ, поселившійся въ бельгійской Галліи,въ мѣстности, находящейся между городами Ахеномъ и Люттихомъ; кліенты тренеровъ П, 4. ГѴ, 6 н др.
ЕЪпготісез, см. Апіегсі.
е-йізсо, (іИісі, —, 3. выучивать наизусть: ѵегзиз VI, 14*.
ебііив, 3. [ейо] выдающійся, возвышенный, высокій: соіііа (Іосиз) II, 8. III, 19.
е-4о, бійі, ййиш, 3. 1) издавать: соттепіагіоз VIII, ргае/, — 2) производить, исполнять, совершать: зпрріісаііопѳт VII, 90; ехетріа сгп-еіаіиздие іп аіідпет, исполнять надъ кѣмъ-л., налагать на кого-л. I, 31. е-йбсео, (іосиі, Лосішп, 2. научать, давать подробное наставленіе, (подробно) извѣщать, увѣдомлять; аіі-диѳт аіідиій VII, 19; ебосеі, диісі беті ѵеііі, см. ѵоіо.
€-4йсо, хі, сіит, 3. 1) выводить: аіі-диет ех оррійо, велѣть выйти VII, 42; еъ особ. о войскахъ = велѣть выступить I, 50. 51. II, 8 и др.; есіисіѣ (дополни зпоз) VII, 81. — 2) вынимать: діасііит V, 44, «ІГагсІо, зі, йіт, 4. [ех-Гагсіо] набивать, наполнять: іпіегѵаііа захіз VII, 23*.
еіТетІпо, 1. [ѳх-Гетіпа] дѣлать женоподобнымъ, изнѣживать, дѣлать слабымъ: Ьотіпез IV, 2; аттоз I, 1.
* і\°’ еІГеггѳ [ех-Гего]
1) выно(з!ІТЬ относить: Ііі-іегаз V, 45; сіЪагіа зіЬі бото, взять
для себя, съ собою I, 5; перен. а) о состояніи духа, разя, еііѳггі, увлекаться, быть внѣ себя отъ —: зре (ігасипЛіа, Іаеііііа) VII, 47 и др. — Ь) высказывать, пересказывать, распространять, разглашать, дѣлать извѣстнымъ: сопзіііа (гѳш) VII, 1. 2; аіідпіі іп ѵвЩріз (въ средѣ простого народа, въ рядахъ войскъ) I, 46. VI, 14. — 2) поднимать: аіідпет іп тигшп VII, 47; перен. зе ейеггѳ, или раза, ей’еггі, заноситься, зазнаваться, гордиться: ѵісіогіа V, 47.
еіГісіо, Гёсі, Гѳсѣпт, 3. [ех-Гасіо], въ смыслѣ усиленнаго гл. Гасіо, сдѣлать = производить, составлять, приготовлять, изготовлять, выстраивать и т. п, IV, 1. VI, 6 и др.; іпзпіаш, образовать IV, 10, VI, 31; сіаззеш, собирать ГѴ, 31; агта, выставлять VII, 4; шшш сопзіііпт ѣоііпз баіііае ейесіигпт (зе), сдѣлаетъ то (достигнетъ того), что вся Галлія будетъ держаться одного, для всѣхъ общаго плана войны VII, 29; аѳзіпз (соіогет), быть причиною, имѣть послѣдствіемъ IV, 29. V, 14; съ двойнымъ асс.: дѣлать чѣмъ-л. I, 38. III, 24 и др.; = оканчивать: орпз ГѴ, 18. VI, 9. VII, 35; мсти-_ гать: іапіпш (ій) IV, 33. V, 50 и др.;
—^~фіИБіит еГйсѳге роіпегппі, сколько успѣли ГѴ, 35. V, 19; съ слѣд. иі II, 5. 17 и др.; еГЯсішгі, пі, доводятъ до того, что IV, 2.
еііойіо, Ібйі, Гоззшп, 3, [ех-Го(ііо] выкапывать, вырывать: оспіоз, выкалывать VII, 4. .
еДйкіо. Гигі, Іигіѣит, 3. [ех-іий101 убѣгать, уходить: аЪя. V, 58; ігапз. избѣгать: регісиішп (тогіет и др.) IV, 35. VI, 30.
еиео, пі, — , 2. нуждаться въ чемъ-л., съ абі.вли деп. VI, И; абз. е^епіев, бѣдные,бѣдный классъ народа ѴП,4.
е^езіаз, аіів, Л [е^ео] нужда, крайняя бѣдность VI, 24*.
ецо, деп. теі, я; усиленно: позшеі ѴП, 38.
ейгёііог, ргеззиз з-, 3. [е-§гааіог]1) гпіг. выходить, удаляться П, 13. VI, 31 и др.; въ особ. а) о войскѣ: выступать: (ех) сазіпз (ех ЬіЬегшя) I, 27. II, 11. ѴП, 1; аЪз. VII, 35. 60. — Ъ) съ корабля сходить, выса-
ё^ейіе — ерівійіа.
63
живаться на берегъ ГѴ, 21. 23. 26.— 2) ігапв. переступать, переходить: йпез I, 44.
е^ге^іе, аіѵ. [е^гѳ^іив] отлично, превосходно II, 29. V, 9 и др.
ееге^шз, 3. [е-^гех, стадо] отборный, отличный, отмѣнный, превосходный, особенный: ЯЛев (ѵігіиз, ѵоіипіав) I, 19. 28. V, 4.
е^гезвпя, из, т. [е§гейіог] выходъ, высадка V, 8.
еісіо (еіісіо), іёсі, іесіиш, 3. [е-іасіо] выбрасывать, выгонять: аіідиет (Лото) IV, 7. ѴІІ, 4; въ особ. а) о войскѣ: зе еісѳге, бросаться, устремляться IV, 15. V, 15.19. 21.— Ъ) о корабляхъ,равв. быть выброшеннымъ на берегъ: наѵез іп іііоге еіесіаз еззе, выброшенными лежатъ на берегу V, 10.
еіизшоЛі, [із, тоЛив], такого рода, такой Ш, 12. 13 и др.
е-1аЬог,1арзпз з., 3. Лерсм. ускользать, незамѣтно уходить, убѣгать, спасаться бѣгствомъ: ех ргоеііо V, 37.
еШцз, со», еііего.
Еіаѵег, ёгіз, п. (и- Аіііег), притокъ р. Ьі^ег ѴІІ, 34. 35. 53.
еіе^анііа, ае, [еіе^анз, еіі^о] изящество, красота ѴШ, ргае/.
ЕІепіЬёгі, бгшп, см. Еіеиіеіі.
Еіеаіёіі, бгит, народъ, жившій въ кельтской Галліи въ зависимости отъ врверновъ ѴП, 75*.
<Всм>, Іісоі, Іісіішп, 3. [е и неупотреб. іасіо] выманивать, вызывать: Ьо-зіеш V, 50. VI, 8 н др.
еіі^о, Іе^і, Іесішп, 3. [е-1е§о] выбирать, избирать; рагііс. еіесіив какъ аііі. избранный, отборный II, 4.
Еіияаіез. иш, народъ, поселившійся въ Аквитаніи III, 27*.
ешенЛаіе, аііѵ. [етепЛаіиз, етепЛо, е-тепЛит, ошибка] безошибочно, вѣрно ѴІП, ргае/.*.
е-ші^го, 1. выселяться: Лото I, 31*. е-тіпео, иі, — , 2. выдаваться, высту-
пать, возвышаться: ех іегга ѴІІ, 73; аЪ гапііз, см. татиз; етіпепііЬиз сег-ѵіз (между тѣмъ какъ—) ѴП, 72. етіниз, йЛѵ. [е-тапиз] издали (на ружейный выстрѣлъ, см. соттітів), издалека: ргоеііагі (посредствомъ метательныхъ орудій, въ противопол. бою съмечомъвърукѣ) VIII,41; ѵиіпе-
гагі ѴШ, 13; агіЛат таіегіат еті-пив іасеге ѴП, 24.
е-тіііо, тізі, тіззит, 3. 1) высылать; о войскѣ: велѣть выступить V, 19. 26 и др.—2) выпускать (изъ рукъ): зсиіищ тапиі, 25; вообще: пускать, метать, бросать-рііа II, 23.
ешо, еші, етріит, 3. брать что-л. за деньги, пріобрѣтать покупкою, покупать: Гтшпепіиш I, 16; зесііопеш II, 33.
е-паясог, пйіиз в., 3. скроп. произрастать, вырастать II, 17*.
епіш, сот. ибо, именно, въ сакомъ Дѣлѣ I, 14. 40 идр.; эллиптически V, 7 (гдѣ передъ іііе епіт слѣдуетъ дополнить; такъ и было въ дѣйствительности); педие епіш, ибо не I, 31. II, 17.
е-пппііо, 1. высказывать, разглашать, открывать: аІіфііЛ аііспі I, 4. 31 и др.; аЪз. поп епипііаге, не дѣлать огласки, т.-е. не разглашать тайныхъ рѣшеній собранія I, 30.
1. ео, Іѵі и іі, іілпп, іге, итти, отправляться I, 6. 9. 13идр.;иі... ігѳіиг, тѣмъ, что шло ѴП, 16; въ особ. иттн на кого-л., выступать противъ ко-гб-л.: сопіга (аЛ) аіідиет VI, 8. ѴІІ, 67; аЛ сазіга III, 18. 24.
2. ео, айѵ. 1) древній (іаі. отъ ів: туда: ве гесіреге (ѵепігв, регтепіге и т. п.) I, 25. 27. 43; издие ео, см. издие; замѣняетъ часто предлогъ съ мѣстоименіемъ: ео (= іп еоз, т.-е. едиоз) ішропеге I, 42Гсл.. I, 5Т7 ѴП, 58; = іп огаш тагііішаш, т.-е. аЛ іЛ Ьеііит III, 16. — 2) аЫ. пеиіг. отъ із: а) потому, оттого, для того: ео... иі, съ той дѣлыо, чтобы IV, 2. — Ь) яри сотр. тѣмъ: ео та"із (тіпиз, §га-ѵіиз и др.) I, 14. 23. V, 9.
ебЛет, айѵ. [древній Лаі- отъ іЛет] туда же I, 4. 14 и др.; еоЛет іііо „ регііпеге, см. іііо.
Ераяпасіиз, і, арвериъ ѴШ, 44*.
ерЬірріаіиэ, 3. [ерЬірріит] употребляющій чапракъ: ециііѳя IV, 2*.
ерЬірріит, і, п. [греч. слово]чапракъ,' попона (покрывало для лошадей, употреблявшееся вмѣсто сѣдла), обыкн. ріиг. IV, 2*.
ерізійіа (ерізіоіа), ае, /. посланіе, письмо V, 48*.
64
- Ерогеіогіх — ѳі.
Ерогбйбгіх, 1§із, 1) знатный вдуй VII, 38. 39 здц.— 2) другой вдуй того же имени ѴЦ, 67.
ерйіае, апіт, Л пиръ, пиршество: атрііззітае VI, 28*.
едпез, Ііів, т. всадникъ = а) конный воинъ; ріиг. конница I, 15. 18. 23 и др. [КонницаЦезаря состояла частью изъ набранныхъ галловъ, частью наемныхъ испанцевъ и германцевъ.Она раздѣлялась на аіае, которыми командовали ргаеГесіі едиііиш. Аіае раздѣлялись на іигшае (турмы, эскадроны), изъ которыхъ каждая имѣла 33 лошади и подраздѣлялась на Йеси-гіае (декуріи, взводы). 10 іигтае составляли одну аіа, 3 декуріи —одну турму. Наемная конница не принадлежала къ легіонамъ, а составляла отдѣльную часть войска].— Ь) принадлежащій къ сословію всадниковъ: едііііез Еотапі, римскіе всадники, занимавшіе среднее мѣсто между сословіемъ сенаторскимъ съ одной и плебеями съ другой стороны III, 10 (= упомянутымъ III, 7 ігіЬипі шііі-іліт) ѴІІ, 60. 61. 65. [Липа, принадлежавшія къ сословію всадниковъ, служили въ соЬотз ргаеѣогіа, занимали мѣста военныхъ трибуновъ и начальниковъ конницы. Они же въ первое времясуществованіяримскаго государства составляли исключительно конницу, входя въ числѣ 300 чсл. въ составъ легіона]. —У галловъ, ецпііе8=высшее сословіе, господствовавшее рядомъ съ йгпіеіез надъ массою народа (рІеЬз) VI, 13. 15.
едпевіег, ігія, іге, [одноа] къ конницѣ относящійся, принадлежащій: ргое-Ііпт, конное сраженіе I, 18. 48. II, 8 и др.; едпезігіз ргоеііі таііо, под-раз. Вгііаппотпт=способъ, который употребляли британцы, сражаясь съ колеенниы V, 16.
едііііаіив, из, т. [едиііо, едиез] конница (см. едиез): та§ииз VI, 7. 36; едиіШц (посредствомъ, при помощи) IV, 4.
едвоз, і, т. лошадь, конь I, 22. IV, 33 и др.; въ особ. въ яз. военн.: 1е-§іопет ай едппт гезсгіЪегѳ—перемѣщать въ конницу и (такъ какъ въ первое время римская конннца состояла исключительно только изъ лицъ, принадлежавшихъ къ сословію
ѳдпііѳз) = причислять къ (другому, высшему) сословію всадниковъ 1,42 (относит. состава конницы Цезаря см. едііеж).
ЕгаіозіЬёпез, із, внамѳнитыи астрономъ и географъ изъ Кирекы, умеръ въ 192-мъ г. до Р. X. въ Александріи, гдѣ болѣе сорока лѣтъ управлялъ тамошнею библіотекою, основанною Птолемеями VI, 24*.
ег^а, ргаер. съ асс , къ (обыкновенно для выраженія дружескаго отношенія): Йбез ег^а аіідиет V, 54.
ег^о, айѵ. итакъ, слѣдовательно VII, 77.
егі^о, техі, гесілпп, 3. [е-гедо] ставить прямо, подвивать: зезе, стать на ноги VI, 27; рагііс. егѳсіпз, какъ асК., прямой, высокій: ртотае III, 13.
егіріо, гіриі, геріит, 3. [ѳ-таріо] вы-рывать. отт. освобождать, спасать, избавлять: аіідиет е тапі-Ъиз аіісиіиз (ех регіеиіо) I, 53. VI, 12; зе I, 4 (см. (ііео).—2) исторгать, похищать, силою отнимать у кого что, лишать кого чего: аіісиі аіідиій 1,17.43 н др.; изиз паѵіит егірііиг = дѣлается невозможнымъ ІП, 14. — 3) срывать: ѵеіа III, 14.
егго, 1. блуждать ѴІП, 31; перен. ошибаться, погрѣшать V, 41. ѴІІ, 29.
е-гишро, гПрі, гпріит, 3. вырываться; въ особ. о войскѣ: бросаться вонъ, устремляться, нападать: ех сазігі^ III, 5. ѴІІІ, 19; 0 бурѣ: подниматься, разражаться ѴШ, 5.
етирііо, бпіз, Л [егитро] внезапное выступленіе; отт. въ яз. военн.: вылазка, нападеніе II, 33. III, 6 и др.; егпрііопе (аЫ. пюсіі) ридпаге ѴІІ, 76. 86.
евзесіагіиз, і, т. [еззёйпт] сражающійся съ колесницы IV, 24. V, 15. 19.
сзбМпш. і, п. [кельтское слово] двухколесная боевая колесница (у галловъ н брвтанцевъ) IV, 32. 33 идр.
ЕзиЬіі, бгит, вародъ, поселившіяся въ сѣверной части кельтской Галліи (въ нын. Нормандіи) П, 34. III, 7. . V, 24.
еі, сопі. 1) и; еі... ѳі, и--- и» равно какъ и, съ одной стороны... съ другой—I, 2. 13. П, 5; еі... еі... еі
еііат — ехатіпо.
65
II, 19. III, 8. IV, 23 (см. дпѳ); дпѳ... еі, см. дие; педпе... еі, см. пецпе.— 2) объясняя предыдущее = и притопъ, къ тому же, къ тому еще: еі ѳо та^із I, 47; ѳі тахіте V, 14. 45. VII, 30; еі регап§И8ітііп VII, 15; еі із (еа, ій), см. із; поэтому употребляется, когда къ выраженію общему присоединяется обозначеніе предмета болѣе опредѣленное (въ этомъ случаѣ еі часто=именно, то-есть): еі Іл^еті (еѣ йесііѵі) VII, 59, 83; еі (еі саіѳпіз) V, 27. 31. — 3) = и вообще: еі дпіЬпзйат Стае-сів VI, 24. —4) послѣ іЛеш = какъ: еі 1е§аіі ѵепіеѣапѣ I, 37.—5) послѣ отрицательныхъ предложеній: а, во: еі йеіаіа зіші IV, 36; сл. V, 8. 33. 34. VI, 7. — 6) также, даже: еі трзоз дшйепі пои йебете йпЬііаге (=ие ф8ов дпіііет—) ѴП, 66.
еіівж, стжі. [ет-іат] 1) еще П, 4. VI, ЭО; еилэа вяве (пвпс епат), см. жпхс; »ес ріаве ечат, и все еще ж волнѣ У1, 43. — 2) присоединяя что-л. новое: также: ебат ай ітрс-йітеиіа 1,26; поп зоіпт. .. зей еііат, «е только... но н I, 12; съ усиленіемъ: даже II, 27. IV, 5 и др.; еііат зіп^иіі VII, 36; диіп еііат, да притомъ еще, даже, мало того 1,17. VII, 17 (см. дтііп); педие еѣіатп, и даже не V, 52; при сотр. = еще 4 16. 43 и др.
Н-зі, сопі. даже если, хотя, несмотря на то что: еізі... іапісп, хотя... однако, правда... но I, 46. III, 24 и др.
е-тайо, зі, зшп, 3. уходить, убѣгать, спасаться: ех Ги§а III, 19*.
е-теііо, ѵеііі, ѵпізпт, 3. -вырывать, выдергивать, отрывать: ріішп I, 25*. е-ѵёиіо, ѵёпі, ѵепіит, 4. выходить;
перен. имѣть исходъ, оканчиваться, происходить, случаться IV, 25*.
еѵспіпа, па, т. [еѵепіо] 1) исходъ, конецъ: геі (рп^пае) III, 3. ѴП, 49; ѵагіі еѵепіпз Гоі'1ипае= колебанія II, 22 (см. ѵагіиз); ЪсШ, случайности VI, 42. — 2) происшествіе, случай: то, что съ кѣмъ-л. случается, происходитъ въ пользу или во вредъ кого-л., достается въ удѣлъ кому-л.= участь, судьба: аііепіпз VIII, 23; паѵінш IV, 31.
е-ѵіпсо, ісі, ісішп, 3, совершенно побѣждать, перен. одолѣвая прспяхг
С. Л. Саев. Ооппп. йе ЪеИо Ѳаіі.
ствіе достигать, добиться чего-ниб. ѴШ, 52*.
е-ѵііо, 1. избѣгать, уклоняться: саепіа (ітрегіит, шаіпт) ѴШ, 20. 24. 48.
е-тбсо, 1. вызывать; въ особ. а) во враждебномъ смыслѣ: аіідпет а<1 рп^пат V, 58, —Ь) о войскѣ: отзывать = отводить, выводить от-куда-л., отводить куда-ниб. VII, 44. VIII, 6. 52. — с) іегт. і. въ яз. правительственномъ: призывать, звать, требовать къ себѣ; (поотнош. къ многимъ) созывать: аіідиеш ай зе IV, 6. V, 4 и др.; въ яз. военномъ: вызывать, призывать (на службу, войну и т. п.) III, 20. V, 57 и др.; аіідиет ай ргаѳйат (ай Ъеііит) VI, 35. VII, 58; отт. виЪві. еѵосаіі=нольиослу-жащіѳ ветераны, т.-е. заслуженные воины, поступившіе по сдѣланному вызову вновь на службу VII, 65. [ЕтосаѣІ входили въ составъ отряда тѣлохранителей (соЬогз ргаеіогіа) н, какъ опытные воины, употреблялись преимущественно дляисполнѳиіяваж-ныхъ порученій, произведенія рекогносцировокъ и обученія новобранцевъ. Они пользовались извѣстными преимуществами и льготами, напр. освобожденіемъ отъ работы въ укрѣпленіяхъ, отъ карауловъ и т. п. По чвну и жалованью еѵосаіі уравнены были съ центуріонами].—й)вызывать, приглашать для занятія какой-либо должности VII, 57. — 2) перен. увлекать, отвлекать, отводить VI, 34.
е-ѵбіо, 1. вылетать; выбѣгать, устремляться III, 28. VII, 27.
ех, см. е.
ех-а^Ііо, 1. изъ состоянія покоя приводить въ сильное (илн продолжительное) движеніе; гонять съ мѣста н а мѣ сто; перен. (часто, безпрестанно) безпокоить, тревожить, преслѣдовать: аіідпет (ЪрПо) II, 29. IV, 1.
ехатеп, іпіз, и. [ех-а^теп, см. ехі&о] 1) выступающее илн вылѳтающеемпо-жество чего-ниб.; въ особ, рои пчелъ; вообще: множество, толпа. — 2) то, что опредѣляетъ вѣсъ или мѣру чѳго-л., отт. въ особ. стрѣлка у вѣсовъ, см. ехатіпо.
ехатіпо, 1, [ехатеп] взвѣшивать, отвѣшивать: іаіеаз ай (но) сѳгішп ропйпз V, 12*.
5
66
ех-апіто — ехспзо.
ех-апіто, 1[ех-апіта и апітпз] лишать дыханія: 1) лишать жизни, убивать, умерщвлять: аіідиет V, 44. VI, 16 и др.; ехапітаіиз, бездыханный, мертвый ѴІІ, 25. — 2) въ ослабленномъ зн. утомлять, изнурять: спгзи ехапітаіиз, задыхаясь II, 23. III, 19.
ех-агйезсо, агзі, —, 3. загораться; перен. воспылать, быть сильно проникнутымъ (какимъ-л. чувствомъ): йоіоге V, 4* (см, Ъіс).
ех-агевсо, агиі, —, 3. высыхать: Гопз ѳхагозсіі, изсякаетъ ѴІІІ, 43.
ех-аийіо, Іѵі, ііит, 4. выслушивать, услышать: с1атогет(8опііит, зопшп) II, 11. ѴІІ, 47. 61; аЪз. V, 30.
ех-ссДо. сеяяі. сеззпт, 3. выступать, выходить, уходить, удаляться, остаг влять мѣсто: ех ѵіа (ех огЬе, ех йпі-Ъиз) и т. и. V, 19. 35 и др.; (ех) ри^па (ргоѳііо) III, 4. V, 36. П, 25 (см. йекего).
ех-сеііо, (иі), 3. выдаваться1, пе-
рен, отличаться: йі§иііаіе VI, 13.
ехсеізпз, 3. [ехсеііо] высокій, возвышенный: согни (Ірсия) VI, 26. ѴІП, 33.
ехсеріо, 1. [іпіепв. отъ ѳхсіріо] вы-пииать, приподнииать: ніп^иіоз ѴІІ, 47*.
ехсійо, сіЙГ, сізшп, 3. [ѳх-саейо] вырубать; разбивать, выламывать: рог-іаэ ѴІІ, 50.
ехеіріо, сёрі, сѳріит, 3. [ех-саріо] 1) вынимать; перен. исключать: ехсеріо Соттіо, исключая К. ѴІІІ, 23.—2) принимать а) въ дружеств. смыслѣ: аіідиеіп ех Ги^а ѴІІ, 28; айѵепіиз Саезагіз іпсгсйіЫІі Ьопотѳ .аідиѳ атоге ѳхсеріиз езі = Цезаря, когда онъ явился, встрѣтили съ — ѴІП, 51.—Ь) отиосит. непріятельскаго нападенія, приступа, стрѣлъ и т. п. == переносить, выдерживать, противостоять I, 52; ѵайа ас йѳсез-яиш аезіиз (ѵіт Яитіпіз) ПІ, 13, ГѴ, 17; іе!а=защнщаться (посредствомъ щитовъ) отъ стрѣлъ III, 5.— с) воспринимать слухомъ, слышать: сіатогет ѴІІ, 3. — 3) быть преемникомъ, слѣдовать непосредственно, смѣнять: аіідиет V, 16. VII, 51; аЪз. сіатог ѳхсіріі ѴІІ, 88.— 4) подхватывать, перехватывать,
захватывать, ловить: аііоиет (игояі VI, 28. 35 и др. }
ех-сііо, 1. [ех-сіео, см. сопсііо] заставлять встать, поднимать; отт. 1) о строеніяхъ: воздвигать, строить: іиггіЪиз ехсііаііз, Ьаз... (аЫ. аЪз. употребляется обыкновенно когда?) III, 14 (еле. регсиііо).—2) объ огнѣ: раздувать, разводить ѴІІ, 24 (еле. диі).— 3) перен. возбуждать, побуждать, подстрекать, поощрять, ободрять: аіідиет ай аіідиій III, 10. 26 н др.
ехсіийо, зі, зит, 3. [ѳх-сіашіо] 1) исключать, не допускать: аіідиет а ге Ггитепіагіа, отрѣзывать (лишать возможности получать) ѴІІ, 55.______
2) удерживать, препятствовать:аБ-диѳт а паѵі&аііоие V, 23; іетроге ехсіизиз, остановленный временемъ VI, 31. VII, 11.
ех-со&Ііо, 1. выдумывать, придумывать: аіідиій V, 31. ѴІІІ, 51.
Сх-сгпсіо, 1. истязать, мучить: аіідиет VI, 19. ѴІІ, 20; аіідиет сгийеіііег ехсгисіаіит іпіегЯсеге, послѣ жестокихъ истязаній умерщвлять ѴІІ, 38.
ехепЪііог, бгіз, т. [ехсиЪо] караульный, стражъ; ріиг. караулы ѴІІ, 69*.
ех-сйЪо, сиѣиі, сиЪііит, 1. собетв. внѣ дома (города, лагеря и т. и.) лежать, расположиться (на полѣ, подъ открытымъ небомъ); отт. быть на стражѣ, караулить: рго сазігіа ѴП, 24; ай ориз, при осадной работѣ присутствовать (для надзора) ѴП, 24; іп агтіз ѳхсиЬагѳ, стоять на стражѣ готовымъ къ бою VII, II.
Схсиісо, 1. [ех-саісо, саіх, сіз, пята] вытаптывать, утаптывать: віи§ді1і аЪ інйшо зоіо рѳйѳз іѳгга ехсиіса-Ьапіит, каждый футъ въ самомъ низу у дна плотно наполнялся землею = въ каждую яму на одинъ футъ снизу набрасывалась и утаптывалась земля VII, 73*_
ехеигвіо, опіз, Д [ѳхешто] вылазка, нападеніе П, 30.
ехеиваііо, бпіз, [ехспзо] извиненіе, оправданіе VI, 4; ехепзаііо йіГй-сиііаіів, извиненіе трудностью или по трудности дѣла ѴПІ.ргае?.; авіа-ііз ѴІІІ, 12.
вхейво, 1. [ех-саива] извинять, оправдывать; ае йе аіідиа ге IV, 22.
ехетріиш — ехрёбіо.
67
<хешр1ил, і, и. [ѳхіто] собста. набранное или взятое что-ниб. изъ множества однородныхъ предметовъ для показанія общихъ родовыхъ признаковъ = образецъ, примѣръ ѴІП, 39; ехетріиш геі іпзіііиеге ѴІІ, 77; ехешріо рориіі Еотапі, по примѣру (т.-ѳ. за отсутствіемъ подобныхъ при-мѣровъу римск. народа) I, 8; въ особ. примѣръ поучительный или предостерегающій, примѣръ наказанія, наказаніе (въ примѣръ другимъ, для предостереженія другихъ): зирріісіі ѴПГ, 44; ошпіа ехешріа сгисіаінядие I,' 31. ех-ео, іі, Йит, Ігѳ, выходить, уходить, удаляться, переселяться; оставлять какоѳ-л. мѣсто: о (йе) йпГЬиз (ех оррісіо, ех сазігіз, Йдто)~Г^ 2. 5, 6 и др.; въ яз. военн. выступать У, 46. VII, 35; іп ргоѵіпсіат, вступать I, И-
«шгаа. сш» сігаш, 2. [ех-агсео] сѵбояв. «смбождатъ отъ преградъ см. соёг-сео ; мм*. давать возможность иа-хюмтьем въ безостановочномъ движеніи = держатъ въ безпрестанномъ дмхенш. постоянно занимать: іп шипніоиіѣиз ехегсегі ѴП, 77. — 2 упражнять: аіідиет V, 55. VI, 23. 28; дио (§епѳгѳ рщріае) зе ехег-сиегапі, изловчились I, 48.
ехегсііаііо, бпіз, [еХегсіѣо, ехегсео] упражненіе, вслѣдствіе упражненія ля ученія пріобрѣтаемая въ чемъ-л. опытность 1, 39. 48 и др.; въ особ. военное упражненіе IV, 1.
ехегсііаіия, 3. [ехегсііо, іпіепв. отъ ехѳг-сео](часто) упражнявшійся, опытный, обученный I, 36. ІГ, 20,; ЬеШз, занятый VIII, 25.
ехегсііиз, из,»і. [ехегсео) войско (обу-. чеиное) I, 34 и др.; въособ. пѣшее
войско, пѣхотаі, 48. ѴІІ, 80; ехегсііиз едиііаіиздиѳ И, 11. ѴІІ, 61.
ех-Каигіо, Ьаигі, Ьаизіиш, 4. вычерпывать: іеггаш таніЬиз за^иііздиѳ ехЬаигіге, взрыхлять руками землю и переносить ее въ плащахъ V, 42*.
ехі^о, е§1, асіпт, 3. [ех-а§о] 1) выгонять, выдвигать, выводить, вытаскивать и т. п., см. а§о.—2) выполнять, производить, оканчивать; о времени: проводить: аезѣаз ѳхасіа егаі, лѣто прошло ІП, 28; сл. VI, 1.—3) вымѣривать, взвѣшивать; вообще: изслѣдовать, см. ехатіпо.
ехі^ие, агіѵ. [ехі^ииз] скудно^ мало, недостаточно, едва, съ трудомъ ѴП, ехі^иЙав, Яііз, /. [ехі^ииз] малость, незначительность: реіііз (сазігогиш) IV, 1. 30; соріагит, малочисленность ІП, 23; іетрогіз іаиіа Гиіі ехі^иііаз = время было до того коротко II, 21. [Русскія имена прилагай, если должны быть ныря.жяяы Съ особеннымъ удареніемъ,по-латыни часто переводятся им. существительными].
,ехі§ип8, 3. собств. въ обрѣзъ хватающій (см. ехщо), не имѣющій излишка = скудный, незначительный, недостаточный, небольшой: рагз аезіа-ѣія (сазіга, сіѵііаз н др.) IV, 20. V. 49. ѴП, 17.
ехітіиз, 3. [ехіто] исключительный, отмѣнный, отличный, превосходный, особенный: оріпіо II, 8.
ехізіішаііо, бпіз, Л [ехізіішо] сужденіе, мнѣніе: ѵиі§і I, 20; отшила, общественное мнѣніе, приговоръ народа V, 44.
ехізіішо, 1. [ех-аезііто] опредѣлять - цѣну или достоинство чего-л. г омт.
1) считать, признавать, съ двойнымъ
• асс. (кого чѣмъ) VII, 8; раза. I, 39.— 2) полагать, думать, быть какого-л. мнѣнія: съ асс. с. гп/\ I, 6. -7. 20 и др.; пі ехізіішагеі, могъ подумать ѴІІ, 19; шаіпгапсіпт зіЬі ехізііта-ѵіі, счелъ нужнымъ спѣшить [, 37; сл. I, 23. II, 2. 17 и др.; равв. съ пот. с. іп/. III, 23. IV, 10. V, 13 и др. (см. аигііо).
СХІ8ІО, см. ѳхзізіо.
ехйпа, из, т. [ѳхео] 1) выходъ ѴІІ, 44; рогіагит, проходъ VII, 28. — 2) перен, исходъ, конецъ, успѣхъ, послѣдствіе: огаііопіз (гепіт, ѵііае, йіззепзіопіз) IV, 8. ѴІІ, 52 и др.; ѵісіогіаѳ, окончательная побѣда VII, 62; сл. ІП, 8. ѴІІ, 77; сонзіііогит, успѣхъ предпріятій VIII, 44.
ехрёйіо, Іѵі (іі), тіпт, 4. [ех-рѳз] собств. освобождать ноги отъ путъ, выпутывать; отт. перен. осво-бождать (отъпрепятствіи),выводить изъ затруднительныхъ обстоятельствъ, приводить въ порядокъ, приготовлять: 1ѳ§іопез, приготовлять къ сраженію VII, 27; агша, держать
5*
68
ехрейіііо — ехрізго.
наготовѣ ѴП, 18; гою йптопіагіат, устранять препятствія къ подвозу провіанта ѴП, 36; отт. рагЬс. ех; , ребгіпя. 3. какъ асіг. 1) о яйцахъ: нГвстрѣчающій препятствій, ничѣмъ необремененный (не затрудненный), свободный, легкій: егаі ехрѳсііііог, былъ менѣе занятъ, т.-е. имѣлъ болѣе возможности слѣдить за ходомъ сраженія I, 52; іѣѳг раіеі ехресіііо, для пѣшехода, не обремененнаго ношею= для обыкновеннаго пѣшехода VI, 25; отпіЬиз тетЬтіз ехрейіііз (аЫ. аЪз. выражающій обстоятельство какое? н къ чему?) IV, 24; въ особ. о воинахъ: не обремененный походною поклажею (см. загсіна), легковооруженный, готовый къ бою 1,49. II, 19 ндр.; зиЪзі. ехреііііі, легковооруженное войско, легкая пѣхота VII, 18; ехреііііі 1е-ѵіз аппаіигаѳ, легковооруженные пѣхотинцы VII, 80.—2) о предметахъ неодушевленныхъ: свободный = не представляющій затрудненій, безпрепятственный, удобный: шоіпз (гесер-іиз) IV, 25. 33; гея Ггитепіагіа VII, 11; Гіег ѳхрѳсііііиз, удобопро-ходнмѣе I, 6.
ехребіііо, бпіз, Д [ехреЛіо] собсте. развязка, рѣшеніе дѣла, отправленіе дѣлъ; и особ. іегт. і. въ яз. военн. отправленіе войска въ какое-л. мѣсто, для исполненія даннаго порученія; отдѣльное военное предпріятіе, отдѣльный походъ въпродолжеиіе войны ѴПІ, 6. 8; посіигпа, набѣгъ VIII, 34; тііііез іп ехребіііопет тійегѳ, въ путь, въ погоню V, 10.
ехреіійиз, 3., см. ѳхрейіо.
ех-реііо, рйіі, риізит, 3. выгонять, Изгонять: аіідиет ех зііѵіз (ДшЬиз, адгіз и др.) IV, 3. 4. V, 9; іп рго-ѵіпсіат, заставлять отступить VII, 55; перен. устранять, удалять: диЬі-Шіопет V, 48.
ехрегіог, регіиз з., 4. [гіероя.] испытывать, стараться узнать посредствомъ опыта или на дѣлѣ: Гогіипат ЪеШ II, 16; еѵепіит геі = дожидаться III, 3; аихіііит (отпіа), испытывать, испробовать, уиотреблятьШ, 5. IV, 4 и др.; ехрегігі аіідиет, помѣриться евлою съ кѣмъ-л. IV, 3; = переноситъ, претерпѣвать: Гогіипат I, 31; аЬз. пытаться, покушаться,
итти наудачу I, 44. V, 55; іп ехре-гішміо, пускаясь наудачу ѴШ, 36. ех-ріо, 1. подвигами благочестія (ріиз), т.-е. жертвами очищать что-л., оскверненное преступленіемъ; вину, преступленіе н т. п. искупать, заглаживать; отт. вообще: заглаживать^ исправлять, вознаграждать; іпсат-тосіит ѵігіиіе, исправлять, отомститъ V, 52; іоіогет, утолять ѴШ, 48.
ех-ріео, ёѵі, ёіліт, 2. 1) наполнить: Іоззатп а^еге (раішіеш сгаііЬиз) VII, 58. 79. — 2) о мѣрѣ и числѣ: дополнять, пополнять: диоіі йерегіегаі; VII, 31; шпгі аШішііпет, вполнѣ достигать ѴіІ, 23.
ех-ріісо, аѵі, аішп, и ні, Гіитп, 1. развертывать, распутывать, приводить-въ порядокъ: сопіпзит а^шеп VIII, 14; перен.: гет Ггитепіагіат, облегчать подвозъ провіанта ѴШ, 4; (словесно) излагать, объяснять: соп-зіііа VIII, ргае/.
ехріогаіог, бгіз, т. [ехріого] изслѣдователь; въ яз. военн.: развѣдчикъ; ріиг. отряды войска, обыкновенио-всадники, объѣзжавшіе мѣстность для развѣдки (рекогносцировки), т.-е. для изслѣдованія театра военныхъ дѣйствій, числа непріятельскихъ войскъ, ихъ расположенія н т. п. = конные развѣдчики, летучіе отряды I, 12, 21. 41 и др.
ехріого, 1. 1) изслѣдовать, разузнавать: аіідпій V, 53. VI, 32; педпе сегіі диісі еззеі, ехріогагі роіегаі = нельзя было вполнѣ понять, въ чемъ собственно дѣло ѴІІ, 45 (см. сегѣиз); зе отпіа ехріогаіа ЬаЬѳгѳ сІісеЬапг, говорили, что имѣютъ всѣ нужныя свѣдѣнія II, 4 (см. ЬаЬео). —рагігс. ехріогаіиз, какъ а&і. несомнѣнный, вѣрный: ѵісіогіаѴІІ, 20. 52;тахіпю сіатоге зісиіі рагіа іат аЦиѳ ех-ріогаіа ѵісіогіа, съ такимъ крикомъ, какъ будто побѣда уже одержана н рѣшена V, 43; сл. III, 18 (см. иі); ргоре ехріогаіа ѵісіогіа (аЫ. аЪв.) ѴІІ, 15; аіідиій ехріогаішп или рго ехріогаіо ЬаЬеге, считать вѣрнымъ, рѣшеннымъ что-л., быть увѣреннымъ въ чемъ VI, 6. VIII, 6. — 2) въ яз. военн. развѣдывать, вывѣдывать, высматривать: гез (гаіюпез Ьозііиш, ііег, сопзіііит) ГѴ, 21. V, 50 и др.; съ косв. вопросомъ V, 49.
ех-рбпо — ехіег и ехійгия.
69
ех-ропо, рбзиі, рбзііиш, 3. 1) выставлять: соріаз іп соіІіЬиз IV, 23; въ особ. высаживать иа берегъ: аіідиет (ех паѵіЬиз) ГѴ, 37. V, 9.— 2) излагать, разсказывать, описывать: аіісиі аіідиій ѴІІ, 38. 5,4; съ асс. с. іп/. ѴІІІ, 38; съ косвѳнн. вопросомъ ѴП, 41. 52.
еѵрогіо, 1. выносить, выводить: зиа отпіа IV, 18*.
«х-розсо, ророзсі, —, 3. настоятельно требовать, усиленно просить: зідпит ргоеііо ѴІІ, 19.
ехргіто, ргеззі, ргѳззшп, 3. [ех-ргѳто] 1) выжимать, выдавливать; перен. вынуждать, добиваться: ѵосеш = заставлять кого говорить I, 32.— 2) давить вверхъ, поднимать: а^§ѳг ехртітіі іиггѳз ѴІІ, 22.
«хри^паНо, опія, /. [ехри^по] завоеваніе, взятіе приступомъ: саяігогиш (пгЪія) VI, 41. ѴІІ, 36.
ех-ри^по, 1. 1) завоевывать, брать силою, приступомъ или осадою, "овладѣвать: оррійит (оЬзійіопе) 1,11.
II, 12 и др.; паѵез ІП, 15; сазіеі-Ііздпе сошрІпгіЪиз еогиш ехри^пайз, тіззіз ай еит ишіідио 1е§аііз, и когда, послѣ того какъ вавоеваны были многія крѣпости, со всѣхъ сторонъ отправлены были къ нему послы III, 1. [Изъ двухъ аЫ. аЬв., стоящихъ безъ союза, одинъ находится къ другому въ отношеніи подчиненія, т.-е. одинъ изъ нихъ показываетъ ближайшія обстоятельства (время, причину и т. д.) дѣйствія, выраженнаго другимъ]; сл. I, 24. II, 26. III, 7 и др.— 2) одолѣвать, побѣждать, покорять: зіірепйіагіоз ѴІІ, 10.
ех-диіго, зіѵі, зііипі, 3. [ех-диаего] изыскивать, изслѣдовать: ііег I, 41 (иі йисегеі, такъ, что могъ вести); въ особ. выспрашивать, спрашивать: зепіенііаз III, 3.
«хзсепзпв, из, т. ѴП, 86, см. іетпріо.
«х-аёдиог, зѳсйіиз з., 3. до конца слѣдовать ва кѣмъ-л., провожать (въ особ. о проводахъ покойника); въ смыслѣ непріязней.: преслѣдовать; перен. доискиваться: іиз зиит агтіз, отстаивать свое право I, 4*.
«х-аёго, зегиі, зѳгішп, 3. выдвигать изъ ряда (зего, зегіѳз), высовывать, выставлять, обнажать; апітай-
ѵегіѳЬапіиг йехігіз Ьитегіз ехзегііз (аЫ. диаіііаііз), съ обнаженными правыми плечами ѴІІ, 50*.
ВХ-8І8ІО, 8І1ІІ, —, 3. 1) выступать, являться: сотой а шейіа Ггоиіе ех-зізііі VI, 26. — 2) возникать, подниматься, происходить, дѣлаться III, 15. V, 28 и др.
ех-вресіаііо, опія, /. [ехзресіо] ожиданіе ѴІП, 9. 40.
ех-8ресіо, 1. 1) собств. высматривать; отт. выжидать, ожидать, ждать: аіідиет (аіідиій) I, 22. 27 и др.; съ дополиит. цредлож.: йит ргоѵе-пігепі I, 11; сл. ІИ, 24. ГѴ, іа и др.; зі ігаизігѳиі, см. зі.— 2) ожидать, о предметахъ жѳлаѳмыхъ=на-дѣятьсп: йпет ІаЪогит (зесипйоз ргоѵепіия, ргаѳтіа) ѴІІ, 29. 34. 85; нежѳлаѳмыхъ = опасаться: тоіит (сазит) VI, 1. 36.
ех-зроііо, 1. (совершенно) ограблять; лишать кого чего-л.: аіідиет аихі-Ііо.ѴП, 77*.
ех-зііп^ио, зііпхі, зііпсіит, 3. зага-шать; перен. уничтожать: ціогіаш V, 29.
ех-зіо, —, —, 1. выступать, выдаваться: сарііе ех адиа = стоять въ водѣ по шею V, 18.
ех-зігио, хі, сіит, 3. выстраивать, сооружать: таіегіаш, нагромоздить, навалить III, 29; іишиіоя VI, 17; ১ѳгѳт, сдѣлать II, 30. VII, 24 и др.
ехіег и ехіёгпз, іёга, іёгиш, [ех] внѣшній, наружный; иностранный, чужеземный; сотр. ехіегіог, из, (о двухъ предметахъ) внѣшній: соіііз, одинъ изъ холмовъ, находившихся внѣ линіи укрѣпленій Цезаря ѴІІ, 79; Ьозііз, непріятель,ожидаемый извнѣ, т.-е. галльское войско, собираемое Верцингѳториксомъ для освобожденія осаждаемаго города ѴІІ, 74; типі-ііопѳз, внѣшнія укрѣпленія, т.-е. направленныя противъ галльскаго войска, идущаго на помощь осаждаемымъ (сопіга ѳхіегіогет Ьозіет) VII, 87; вирегі. ехігешиа, 3. 1) крайній == самый отдаленный, послѣдній: оррі-йит (рагз, ге&юпез) I, 6 и др.; часто означаетъ крайнюю (конечную) часть предмета, выраженнаго существительнымъ: йпея, крайніе предѣлы, граница области I, 1. II, 5 и др.; ропя
70
ехіѳгпиз —: Гасіо.
(Гозза, Іт^піае), конецъ моста и т. д. II, 8 н др.; ітрейішепіа, хвостъ обоза ПІ, 29; а^тѳп, см. артеп; какъ зиЪзі.: ехігетит ргоѵіпсіае, окраина' провинціи I, 10; ехігеті, арьергардъ V Ю. — 2) о времени: послѣдній: Ді’еі іѳтриз = вечеръ ѴІП, 15; ай ехігетат огаііопет, см. ай; ай ех-ігетит, наконецъ IV, 4.— 3)тіерея. для означенія степени: крайній = величайшій: Гашез ѴП, 17; малѣйшій: іп ехігета зре заіпіія, хотя надежда на спасеніе была крайне слабаII, 27. 33; послѣдній: аихіііит, послѣднее средство (спасеніявъ опасности) III, 5; опаснѣйшій: Гогіипа VII, 40; сазиз, крайность III, 5; іп ехігѳшіз зиіз геЪиз, въ крайнемъ своемъ положеніи II, 25; ай ехігѳ-тшп, на случай крайности III', 3. ехіегпие, 3. [ехіет] внѣшній, внѣ на-
ходящійся: Ьодііз, грозящій извнѣ ѴШ, 37.
ех-ісггео, иі, Ііит, 2. устрашать: іі-шогѳ, поражать ѴП, 43. 77.
ех-іішевсо, іітиі, —, 3. устрашаться чего-л., сильно бояться, опасаться: сазшп ІП, 13.
ех-іогдпео, іогзі, іогішп, 2. вывертывать, исторгать; перен. вырывать,
выііуждать, силою пли угрозами: брать: оЬзійез VII, 54.
ехігн, ртаер. съ асс. внѣ, за I, 10. V, 44 и др.
ех-ігаЬо, хі, сіит, 3. 1) вытаскивать^ вытягивать, извлекать. — 2) про-‘ длить,' протягивать, медлить исполненіемъ чего-л.; о времени: медлить употребленіемъ времени для чего-ниб. = проводить безъ пользы: сит ій (= поп тиііипі аѳзіаііз) Гасіі^ ехігаЬі роззе ініеііе^егеі, можетъ пройти безъ пользы V, 22.
ехігёшпз, 3., см. ѳхіег.
ех-ігййо, зі, зит, 3. выталкивать^ вытѣснять; удерживать, отдѣлять: шаге а^§еге III, 12*.
ехиі (ехяпі), ііііз, с. [ех-зоіиш] выселившійся изъ родной страны (добровольно, во избѣжаніе большаго' наказанія) или изгнанный; зиЪяі. выходецъ, изгнанникъ V, 55, ѴШ> 30.
ехио, иі, піиш, 3. снимать, вынимать,, обнажать; перен. отминать, лишать кого чего-л., заставлять жертвовать чѣмъ-л.: аіідиет ітрейітепііз VII,. 14. 42; агтіз, заставлять броенть оружіе ІИ, 6. V, 51.
ех-йго, иззі, изіиш, 3. выжигать, ео-жигать: оррійа I, 5.
ГаЬег, Ьті, т. реиеслеиникъ (мастеровой, художникъ), обрабатывающій твердые матеріалы (металлъ, дерево, камень); въ яз. военн.'. ГаЬгі, нестроевыя рабочія команды: тіацпе ех ІеціопіЬиз (аЬгов йеіі^іі, набираетъ (для усиленія рабочихъ командъ) еще мастеровыхъ (знавшихъ искусство кораблестроенія) изъ легіоновъ (т.-е. изъ строевыхъ войскъ) V, 11. [ГаЬгі ие причислялись къ легіонамъ, а состояли при ивхъ въ большемъ или мевъшемъ числѣ, какъ особыя отдѣленія^, подъ властью начальника, ко-торыи назывался ргаеі'есіпз ГаЬгит= Гаогогшп].
ГаЪіаз, 1, 1) ц. РаЪіив Махішиз АИо-Ьго^сиз, одержавшій въ 121-мъ году до Р. X. надъ соединившимися алло-прогами, арвернаии н рутенамипо-
бѣду при сліяніи рѣкъ Ізага съКЬо-" йапиз I, 45.—2) С., легатъ Цезаря
V, 24. ѴП, 90. ѴІП, 6 здд.— 3) Ь., центуріонъ въ войскѣ Цезаря ѴІІ, 47. 50.
йісііе, а&ѵ. [Гасііів] легко, безъ труда II, 17. ПІ, 12 и др.; поп Гасііе, съ трудомъ, василу I, 11. ѴІІ, 25. 48-
ГасІІіа, е, [Гасіо] собств. удобоисполнимый, отт. легкій, нетрудный, возможный II, 27; о мѣстности = удобопроходимый, удобный I, 6. 21 и лр.
Гасіпиз, бтіз, п. [Гасіо] дѣло, поступокъ: пеГатппп ѴІІ, 38; въ особ. недостойное дѣло, дурной поступокъ, злодѣяніе, преступленіе I, 40. ІП, 9 и др.
Гасіо, Гесі Гасіит, 3. (разв Яо)1)ігаП5. дѣлать, а) о внѣшней дѣятель
іасіит — Гаіх.
71
ности = строить, сооружать: гаіез (паѵез, ропіет, типіііопѳш, іштез) I, 8. 10. 13. V, 42; сазіта, строить (ставить) лагерь, располагаться лагеремъ I, 48; зсиіа ех согіісе, дѣлать II, 33. — Ь) о всякой дѣятельности вообще, служащей для произведенія какого-л. дѣйствія иди состоянія: дѣлать = совершать, производить, исполнять, предпринимать, затѣвать, возбуждать и т. п : регГасіІѳ Гасіи езі регйсеге, очень легко привести въ исполненіе (Гасіп, составляя плеонастическое прибавленіе, остается безъ перевода) I, 3; сл. ѴІІ, 64; бихегтші оріітиш Гасіи ѳззе Гги-тепіо позігоз ргоЬіЬегѳ, считали самымъ лучшимъ лишить нашихъ подвоза провіанта IV, 30; <4110 Гасіо-, см. йо; Гасегѳ (подраз. зе) йіхегипі, что исполнятъ II, 32 (сж. зиЪзедиог); аіідиііі іп аіідио, сдѣлать что-впб. относительно кого-л. пли съкѣмъ-тнбо П, 32; йе орроепайопе, относительно— V. 27; ііег Гасеге, совершать путь, проходить, итти I, 7 и др.; іпійит 1,18; йпет, класть предѣлъ, прекращать I, 33; і°щей, разводить VI, 29; іпсепбіит V, 19; іийісіит (ішрегаіа), см. іийісіит н ппрѳго; ргаейат, получать, доставать IV, 34; іасіигаш—испытать, потерпѣть ѴІІ, 77; ві^пійсайопет Гасеге, подавать знакъ (сигналъ) П, 33; Ьѳііит Га-сеге аіісиі, начинать противъ кого-л. III, 29. IV, 22; геЪеІІіопеш Ш, 10; сопінгайопет, составлять I, 2; ргое-Ііиш, давать сраженіе, вступать въ сраженіе, см. йо;расет (атісійат), заключать I, 13. IV, 16; йсіет, возбуждать, внушать, см. йбез;=прн-чииить, давать, доставлять и т. п.: іпіпгіат аіісиі I, 36; ѵіт, употреблять I, 8; роіезіаіет Іасеге аіісиі I, 40. III, 17 и др.; аіісиі соріаш ігишеніі, см. соріа; йбет аіісиі, сл». Яйез; аепаіиз сопзиііиш іп аіідиет, см. сопзиііит; часто съ асс. существ., оппсательпонмѣсто простого глагола: саебеш, умерщвлять ѴІІ, 42. 70; етаіпіайопет, поздравлять ѴП, 79; зі^пійсаііопет = зі^пійсаге V, 53. VI, 29. — с) съ двумя асс. дѣлать кого (что) чѣмъ или какимъ-л. I, 36. IV, 3; аіідиет сегііогет, еле. сег-йіз.— 6) съ слѣд. дѣлать такъ,
что или чтобы (какъ описательное выраженіе вмѣсто простого глагола, можетъ остаться безъ перевода) I, 5* II, 11. VII, 29.— 2) іпіг. поступать: аггоеапіег I, 40; аіііег зі Га-сіаі=въ противномъ случаѣ VI 11-отт. рагііс. рег/. равз.\ ’ '
Гасішп, і, п. (какъ въ соединеніи съ прилагат., какъ рагііс. съ нарѣчіями) 1) дѣло, поступокъ, подвигъ: пиПшп Гогйия Гасіит. ІП, 14 (Гог-ііия въ виду пиііит, отъ Гогіѳ или іогЙіег?); гесіе Гасіит, похвальный подвигъ VII, 80.— 2) происшествіе, событіе V, 6. 58. ѴІП, 53.
Гасііо, бпіз, /. [Гасіо]'собств. дѣланіе; обыкнов. дѣйствованіе заодно (отъ Гасегѳ сит аіідио), соединеніе единомышленниковъ, партія, въ Особ. партія, направляющая свои дѣйствія къ какимъ-л. перемѣнамъ въ государственномъ строѣ (партія политическая) I, 31. V, 56 и др.; раисогшп (— иоЬШиш) ѴІІІ, 50.
ГасиИая,- Зііз. Л Иасиі. древняя форма вм. Гасііе] 1) возможность^ зависящая отъ кого-л. возможность сдѣлать что-л., способность, умѣніе, даръ: всгіЬѳшіі ѴІП.ргде/.—2) извнѣ представляющаяся возможность сдѣлать, получить что-л., достигнуть чего-л. и т. п., удобный случай I, 32. 38 и др.; йаіа Іасиііаіе іііпегіз іа-сіѳпйі, если дано будетъ позволеніе I, 7; въ уеил. внач. = возможность обработать матеріалъ ѴІІІ, ргае/.’, отт. метон. достатокъ, запасъ: отпіит гегит (паѵіит) I, 38. III, 9. 12; часто ріиг. средства, пособія VI, 1 (см. ѵійео); поп тадпіз ГасиІіаііЪив, при своихъ небольшихъ средствахъ ѴІІ, 17; въ особ. денежныя средства, деньги, состояніе 1,18. II, 1.
Га^ие, і, Л букъ, буковое дерево V, 12 . ІаІІо, ГеГеІІі, (іесерѣит, 3. обманывать, вводить въ заблужденіе: аіідиет VII, 50; зрез Гаіііѣ аіідиет, кто-л. обманывается въ своей надеждѣ II, 10; (аііепбо обманомъ IV, 13.
Гаівия, 3. [Гаііо] ложный, неосновательный: гитог VI, 12.
Гаіх, сіз, / серпъ; въ яз. военн. военная коса: Ысев тигаіез, серпообразные желѣзные крючья на длинныхъ шестахъ, употреблявшіеся при
72
Гагаа — Гѳгіо.
осадахъ съ тѣмъ, чтобы частью вырывать камни ивъ стѣнъ, частью сталкивать внизъ илиизувѣчивать защитниковъ, стоявшихънастѣдѣ Ѵ,42. VI,22 н др. (см.1адиеиз);тигаІіиш Га1сіит= Гогтао тпгаііит Гаісіит III, 14.
Гата,ае, /’.[Гагі,говорить] 1) молва (открыто распространяющаяся), слухъ V, 39. VI, 35 и др.; аіідпет Гаша ассіреге, сж. ассіріо; гитоге апі Гаша аіідцій ассіреге, узнать путемъ тайно или явно распространяющихся слуховъ VI, 20.— 2) общественное мнѣніе; въ особ. лестное мнѣніе о комъ-л., слава V, 77.
Гашев, із, Л голодъ I, 28. V, 30 и др. Гашіііа, аѳ, Л [родств. съ Гатиіпз, слуга] I) домашняя прислуга; челядь, домочадцы, рабы I, 4 (крѣпостные люди); въ обширномъ смыслѣ: все принадлежащее къ одному дому (лица и вещи): домъ, хозяйство, семейство: шаіѳг Гатіііаѳ .1, 50. ѴІІ, 26. 47; раіег Гатіііае, см. раіег.— 2) родъ, фамилія: апіідиІЕзіта (ат-рііззіта) VII, 32. 37.
Гашіііагіз, е, [Гашіііа] 1) относящійся къ домашнему быту, домашній, частный: гея, домашнее устройство, хозяйство, частное имущество I, 18; сошшойа геі Гатіііагіз, частные интересы ѴІІ, 14.— 2) съ семействомъ коротко знакомый, приближенный къ кому-л.; виЪві. другъ, коротко знакомый I, 19. 39 и др.
Гашіііагііаз, аіів, [Гашіііагіз] тѣсная дружба, короткое знакомство VIII, 50; аіісиіпз, съ кѣмъ-л. V, 3.
1н8, и. іпЛесІ. [Гагі, говорить] божеское изреченіе, постановленіе, божескій законъ; то, что установлено божескимъ закономъ; отт. Гез езі, съ а) дозволено (божескимъ закономъ) ѴІ, 14; Газ доп риіапі, не считаютъ дозволеннымъ, считаютъ грѣхомъ V, 12. VI, 23.— Ь) возможно I, 50.
Газсіз, із, т. связна, пукъ, вязанка: вітатепіогшп VIII, 15.
Гавй^аіе, асіѵ.' [Газіі^Яѣиз] покато, наподобіе ската крыши IV, 17.
ГазГі^аіив, см. Гааі,і§о.
Газіі^шш, і, п. 1) покатость, скатъ, склонъ: Лесііѵе VIII, 14; зсгоЬѳз рашаНш ап^изііоге аб. іпЯтига Га-віщіо, ямы со спускомъ, дѣлающимся
къ ниву постепенно уже, т.-е. съ отверстіемъ, опускающимся къ ниву постепенно уже = ямы воронкообразныя ѴІІ, 73. — 2) возвышеніе, верхъ, вершина: іпідпит Іосі ай бесііѵііаіст Газіі^іит, вершина (возвышенной) мѣстности, вершина возвышенія ѴІІ, 85 (см. (іѳсііѵііаз и іпідииз); соііез рагі аІШисііпів Га-вѣі^іо, съ вершиной, лежащей на одинаковой высотѣ (съ городомъ Алезіей) ѴІІ, 69; Гопііз, высота, на которой находился родникъ VIII, 41. Гаяіі^о, 1. дѣлать остроконечнымъ, покатымъ;рагі. Газіі^аіив, какъ а&і. покатый, отлогій: соіііз II, 8*.
іаіпш, і, п. [Гагі, говорить] собсте. изреченіе (опредѣленіе) божества, оракула; предопредѣленіе судьбы, рокъ, судьба I, 39.
Гаѵео, Гйѵі, Гапіиш, 2. благопріятствовать, благоволить, сочувствовать, покровительствовать: аіісиі I, 18; геЬиз СаШсіз VI, 7.
Гах, Гаеіз, /. Факелъ, лучина (особ. сосновая) ѴІІ, 24*.
Геіісііав, аііз, [Геііх] счастіе, благополучіе I, 40. VI, 43; шаріае Геіі-сііаііз еззе агЬіігагі, считать дѣломъ большого счастія VIII, 36; вшита ГеІісіЬаз сеіегііаздиѳ, полный и быстрый успѣхъ VIII, 31.
Геіісііег, айѵ. [Гѳііх] счастливо, благополучно IV, 25. VIII, 37. 46.
Гешеп, Ідіз, п., см. Гетит.
Гешіпа, ае, женщина (противопод.
шаз, мужчина) VI, 21; о животныхъ: самка VI, 26.
Гешпг, бгіз и (отъ нѳупотр. пот. Гетдеп) Ідіз, п. верхняя часть ляд-веи, бедро V, 35. ѴІІ, 73. ѴПІ, 48.
Гегах, бсіз, [Гего] плодоносный, плодородный: Гегасіззіті а®гі П, 4*.
Геге, а(іѵ. 1) почти, приблизительно, примѣрно I, 1. 30. 43 и др.; Ьос Геге бійегипГ, тѣмъ, напримѣръ, отличаются VI, 18; въ особ. при числахъ: приблизительно, около IV, 23. VIII, 41.— 2) въ усиленномъ зп. = зеш-регГеге: почти всегда, обыкновенно, по большей части, вообще III, 12. 18. VI, 14 и др.
Гегіо, —, —, 4. бить, ударять, поражать: аіідиет зесигі, отрубить кому голову VIII, 38*.
Гегііаз — йсіез.
73
Ікііаз, аііз, А [Гегиз], дикость, дикіе нравы ѴШ, 25*.
•то, ійіі, Іаіит, Гегге 1) носить, мести: оппз III, 19; въ яз. военн.: агта Гегге роззѳ = быть способнымъ къ военной службѣ I, 29. II, 28 и др.; зідпа = выступить ивъ лагеря, нтти въ походъ I, 39. 40. VI, 37 (см. яі^пиш). — 2) перен. а) переносить, претерпѣвать, выдерживать: аіідиіб I, 14. 39 идр.; ішреіит = устоять противъ III, 19 и др.; ехііиш Гогіипае, испытывать ПІ, 8; аіідиій і^поштіаѳ Іосо, см. Іосиз; Сегешіиз поп езі, не выносимъ I, 33.—Ъ) приносить, подавать: аііспі аихіііит (зиЬзібіит) I, 33. II, 26; въ особ. доносить, извѣщать; отт. словесно излагать, представлять, предлагать: сошіісіопѳт, предлагать условіе (ставить требованіе) IV, 11,—с) приноситъ съ собою, влечь за собою, требовать, допускать, опредѣлять мѣру ит, п.: сопзпеішіо (паіига) Сегѣ IV, 32. ѴП, 46; иі оріиіо Шогпт іегі=по нхъмнѣнію (предположенію) V, 13. — 3) словесно или письменно разносить вѣсть, слухъ и т. п.; распространять, разсказывать, объявлять; аіідиет іпѵепіогет, объявлять, провозглашать VI, 17.— 4) уносить съ собою; перен.: Гогіи-пат, понести, испытать VII, 62; ѣат йіи зе ішрипе іиііззе іпіигіаз = что за (нанесенныя) оскорблѳніятакъ долго оставались безнаказанными I, 14; = получать,пріобрѣтать; гезроп-' зпш (Іаиііет) VI, 4. 28. — 5) нести = приводить въ быстрое движеніе, уводить, вести, гнать, и т. п.; о вѣтрѣ: дио ѵеиіиз (егі = куда дуетъ вѣтеръ III, 15; разз. Геггі, нестись =|устремляться, спѣшить: іп аііат рагіет И, 24; о рѣкѣ: течь IV, 10. ѴШ, 40.
іеггитеціит, і, «, [і'еггит] желѣзное (или желѣзомъ обитое) орудіе V, 42*.
Тетгагіпз, 3. [ісггитп] къ желѣзу относящійся; зиЪзі. Сеггагіа, ае, А желѣзная копь ѴІІ, 22.
Геггепз, 3. [Геггпт] желѣзный: сіаѵпз (Шва, Ьатпз) III, 13. V, 12. ѴІІ, 73.
Сеггвт, і, п. желѣзо V, 12; метон. желѣзное остріе, наконечникъ метательнаго копья (см. рііпт) I, 25; мечъ V, 30.
ГегіПіз, е, [Гего] плодоносный, плодородный: Гегііііззіта ге^іо а^гі (дополни Вііигі^ит), самая плодоносная страна во владѣніяхъ, населенныхъ ими (бктуригами) ѴІІ, 13;1осаѴІ,24. іегіііііаѳ, аііз, А [Гегіііів] плодородіе:
Іосі II, 4*.
Гегия, 3. 1) дикій; зиЪеі. Сега, ае, А (зс. Ьезііа) дикій знѣрь VI, 28. — 2) перен. грубый, суровый Ц 31. 33. 47 и др.
Гегѵеіаеіо, іесі, Гасіит,3. [Іегѵео-Гасіо] дѣлать горячииъ, кипятить, накаливать: ріх ГѳгѵеГасіа VII, 22;
, іаспіа, раскаленные или зажженною паклею обернутые дротики V, 43.
Гегѵепэ, ѣіз, [Гегѵео] кипящій, горящій, раскаленный: §1ашіоз V, 43*.
' НЬйІа, ае, А [см. й^іЬиіа отъй^о, вбивать] то, что служитъ къ укрѣпленію или къ связи чего-ниб.: скоба, связь, скрѣпа, болтъ и т. п.: йаес иігадне (іі^па) аЬ ехігета рагіе Ьіпіз иігітдпѳ йѣиііз йізііпеЬапіиг, держалисьна опредѣленномъ разстояніи тѣмъ, что по двѣ скобы (связи, скрѣпы) находились у верхняго конца съ обѣихъ сторонъ IV, 17*.
ййёііз, е, [йііѳз] вѣрный, надежный: аіісиі IV, 21; атісиз VIII, 3; орега ѴІІ, 76.
ййеіііаз, аііз, А [йсіеііз] вѣрность: ргоѵіпсіае ѴІП, 46*.
Дйев, ёі, А 1) нѣра, довѣріе VI, 23; іійет ЬаЬѳо аіісиі, имѣю довѣріе къ кому-л. I, 19. 41; йДет Гасіо аііспі, возбуждаю къ себѣ довѣріе въ комъ-л., нахожу вѣру въ комъ-л. VI, 41; ййеі Гасіишіаѳ саиза, для удостовѣренія (чтобы представить дѣло достовѣрнымъ) V, 41.—2) то, что возбуждаетъ довѣріе: а) вѣрность, честность, добросовѣстность, преданность I, 19. 47 идр.; ййѳі аіісиіия каіиіет. соштіЙеге = ввѣрять кому-либо овою жизнь ѴШ, 23; йсіез аідие ашісіііа, вѣрность въ дружбѣ (неизмѣнная дружба) II, 14 (см. аідие); іи йгіе тапеге, въ (обѣщанной) вѣрности, вѣрноподданности ѴІІ,4.
Ь) увѣреніе, обѣщаніе, (гаранта-, рующѳе) слово, ручательство: йсіез еі іиз іигашіит, клятвенное обѣщаніе 1,3. ѴІІ, 2; Ййет іпіегропеге (зег-ѵаге), см. іиіегроио, зегѵо;регййепі,
74
ййисіа — йзіЕса.
иояраз. влаги, Т.-е. Сгвгтапопт, посредствомъ (вслѣдствіе) вѣры своей въ данное слово; зпат, въ смыслѣ: Саевагів, вслѣдствіе притворства его Въ вѣрности = вѣроломно I, 46; сл. VIII, 48; ййет іцтѳ іигапйо іасеге, дать клятвенное ручательство IV, 11; еаособ. въ усилен. янач.: обѣщаніе защиты, помощи, безопасности и т. п.:ййе йаѣа, поручившись за (его) безопасность ѴП, 42; защита (добросовѣстная), покровительство, опора (надежная) V, 7. VIII, 48; зе іп ййет аііспіиз реппіііеге, ввѣряться покровительству кого-л., т.-ѳ. предоставлять себя въ полное распоряженіе
кого-л., разсчитывая при атомъ на защиту и покровнтельстпо настолько, насколько совѣсть и честность (ййез) не позволяютъ причинять кому-либо несправедливости; отт. зе іп ййет ас роіезіаЬет аііспіиз регтіИсге (или ѵепіге) = сдаться вполнѣ на волю кого-л. II, 3. 13; аіідиет іп ййет гесіреге II, 15. IV, 22 и др.;' аІідіГісГ Іісіеі аіісиіиз регтіііеге (соттіііеге) V, 3. VIII, 44; йсіет аііспіиз зедиі, сж. зедиог; іи ййе аііспіиз еззе VI, 4. ѴІІ, 5.
ййисіа, ае, Д [ййо, довѣрять] увѣрен-
ность, твердая надежда; съ деп. оЪіесѣі* Іосі (ргаевійіі) ѴІІ, 19. 38; въ особ. самоувѣренность, отважность, смѣлость ѴІІ, 76. VIII, 10; сопвіііа ріепа ййисіае, см. ріепиз. б^йгв, ас,Л [йп§;о] очертаніе, складъ, видъ (относнт. объема н величины): паѵіит IV, 25; сегѵі (іаиті, согиииш) VI, 26. 28.
Йііа, ае, /. дочь I, 26. 53.
йііиз, і, т. сынъ I, 3. 26.
йп^о, йнхі, йсіит, 3. 1) образовать, дѣлать.— 2, перен, а) воображать, представлять: ге!і§іопез, сж. гѳіі-8’0.—Ь) выдумывать, ложно представлять : йсіа ай ѳогшп ѵоіипіаіеш, вымыслы, соотвѣтствующіе ихъ желанію (ожиданію) IV, 5; Ьі ѵпі-іит йн^еге поп роіетапі, ве были въ состояніи принятъ притворныя ?ндъ> т.-е. видъ, скрывающій страхъ 1 а
Йпіо, Іѵі, Йпт, 4. 1) заключать въ предѣлы, ограничивать: ВІіепиз пвіі ітрегішп IV, 16. — 2) пере«. опредѣлять, назначать: Іаіііийі
пет зііѵае (нраііа іетрогіз) VI. 18. 25. '
ЙПІ8, із, т. 1) предѣлъ, граница V, 54і V, 26; дпет ай йпет, какъ далеко (докуда) II, 19; ріиг. Йпез, предѣлы, область, «трапа I, &.
10 идр.; ргігіп ЕЬпгоиит йпез, см. ргітпз; ргоргіі, собственныя владѣнія VI, 22; Іаіі, прземельиыѳ участки VI, 22. — 2) иерен. конецъ, окончаніе: ІаЬогит ѴІІ, 85; йіваѳпзіоиіз ѴШ, ргае/.; йпет Гасѳгѳ іпіигііз, см. Гасіо; Іоциепйі, прекращать переговоры 1,46; сл. 11,6. V, 17 и др.; огапйі, перестать просить I, 20.
йпіОтиз, 3. [йпіз] пограничный, сосѣдній: аіісиі I, 28 и др.; сіѵііав 1,18;яи6$і. йпіііті, сосѣдніе жители I, 2. 10 и др.
йо, Гасіив зит, йёгі 1) происходить, бывать, случаться; йпсіиз йиві, бываютъ (поднимаются) V, 1; ій йегі роіезі = это возможно II, 5; съ слѣд. иі служитъ часто для описанія простого глагола I, 2.31. II, 4 и др.; дио (Ьос) Гасіо = послѣ чего II, 8 и др.; вслѣдствіе чего II, 26. VIII, 12; несмотря на то IV, 34. — 2) какъ раее. къ Гасіо, дѣлаться, см. Іасіо; ргоеііпт йі, происходитъ I, 31; Ьос ргоеііо йасіо = послѣ втого сраженія I, 13. ПІ, 1. IV, 13; озіепйіі (ейосеі, ітрегаі) дшй йегі ѵеііі, см. ѵоіо; съ иот. сказуемаго I, 36. ѴШ, 19. 50.
йгтііег, айѵ. [йгтив] крѣпко, твердо: іпзізіеге IV, 26*.
йгтііййо, іпіз, /. [йгтиз] крѣпость, прочность: паѵіит (орѳпз) III, 13. IV, 17.
Йгто, 1. дѣлать крѣпкимъ, твердымъ, укрѣплять; перен. а) дѣлать безопаснымъ, прикрывать, защищать: Іосит тиніііоиіЬиз VI, 29.— Ь) укрѣплять въ вѣрности, дѳр,-жатьвъповиновеніи (подчиненности), зависимости, покорности); сіѵііаіез оЬзійіЬиз, сл. оЬзез. — с) утверждать, увѣрять: съ асс. с. іп/. ѴШ, 48.
йппив, 3, крѣпкій: гапшз ѴП, 73; перен. по числу, качеству, состоянію и т. п. сильный, способный, годный, надежный I, 3. 52 и др
йяійса, ае, Л баба (орудіе для вбиванія свай) IV, 17*.
Тіаобиз — Готиш.
75
Иассив, см, Ѵаіегіив.
Яа^ііо, 1. настоятельно требовать, Напоминать кому о чемъ; съ двойнымъ асс.: Аейиоз Ггишепіит Йа^ііаге (тЛ йй(ог. = Яа^ііаЪаі) I, 16.
Яашша, ае, /. пламя, огонь V, 43.
VI, 161
Яесіо, хі, хиш, 3. Гнуть, сгибать; отт, поворачивать; едпов IV, 33; вііта зе йесііі яіпізігоѵеізпз, сворачиваетъ влѣво VI, 25.
йео, ёѵі, ёішп, 2. плакать I, 20. 27 и др.
йеіпз, пз, т. [йео] плачъ I, 32. V, 33.
Йо, 1. дуть, вѣять: Ѵепѣив V, 7.
йогепз, ііз (йогѳо, цвѣсти) цвѣтущій, процвѣтающій, отличающійся въ какомъ-л. отношеніи (значеніемъ, вліяніемъ, могуществомъ, богатствомъ и т. п.): сіѵііаз IV, 3; йогепіівзітіз
- теЪиз (аЫ. аЪз.), несмотря на самое • цвѣтущее (во всѣхъ отношеніяхъ процвѣтающее) состояніе государства I, 30; айпіезсепз, весьма уважаемый,
вліятельный ѴП, 32.
йоз, Йогіз, і». цвѣтъ ѴП, 73*.
йпеіпз, пв, т, [йио] теченіе, стремленіе, волва ІП, 13. IV, 24. и др.
йптеп, Іпі5, п. [Йио] 1) теченіе: Йи-тіпе весипйо (айѵѳгзо), см. зесипсіиз и айѵегзиз.— 2) рѣка: йитеп КЬот йапиз (КЬепиз, Сагитпа Йитеп) I, 1. 52; тахітит Йитеп = Зедиапа ѴІІ, 59; ай Йитеп, небольшая рѣка ('«. ОисЬе), притокъ р. Агаг ѴІІ, 67;
<1ио Йшпіпа ѴІІ, 69 (см. Аіезіа).
йио, хі, (хит), 3. течь I, 6. 12.
ЙМіо, Гоіі, Гоззит, 3. копать, рыть: вСгоЪет VII, 73.
Гоеііиз, ёгіз, п. (торжественно ваклю-чѳнныЙ) договоръ, союзъ VI, 2 (см. зосіеіаз).
Топа, ііз, т. источникъ, ключъ, родникъ ѴіП, 43; а^иае ѴІІІ, 41.
Іоге (изъ Іиеге, отъ древвелат. гл. (ио быть) - і'иіигитп, ат, ит (ріиг. іиіигоз, аз, а) еззе, см. зит.
іогет (изъ Гиегет) — еззет.
1. іогів, із, обыкнов. ріиг., дверь, двери, створы, затворы ѴШ, 9*.
2. Гогіз, а<іі). внѣ, изввѣ ѴІІ, 76*.
Іогта, ае, Л образъ, наружный видъ: і’аісіит (наѵіит, согпшіт, тигі) ІП, 14. V, 1 и др.
/огв, іів,/7. [Сего, с.ч. Согідша] употре-бит. только въ пот. н аЫ. (слѣпой,
нечаянный) случай, случайность п 21. ѴІІ, 87; аЫ. іогіе, случайно;
зі Гогіе, въ случаѣ, если II, 31; если случайно (если какую-нибудь, если можетъ быть) III, 12. V, 50. ѴІІІ, 15; нельзя ли какъ-ниб. ѴІІІ, 8; пе іогіе, чтобы какъ-ниб. не ѴІІІ, 16. Гогііз. е, храбрый, мужественный, от-
важный II, 33. IV, 12 и др.
ГогПіег, айа. [Гогііз] храбро, муже-„ ственно II, 11. 26 и др.
ГогШибо, іпіз, /. [Гоіѣіз] храбрость, мужество, доблесть I, 2* (см. аіфіѳ).
ГогйПІо, айѵ. [іогіиііиз, іогз], случайно, нечаянно ѴІІ, 30.
Гогійпа, ае, Л [Гогз, (его, приносить съ собою что л. неожиданное, присуждать, давать въ удѣлъ, отт.] 1) судьба, счастіе 1, 31.
53 и др.; Йогіипа ЬеШ, военное счастіе, счастіе въ воинѣ I, 36. II, 16; еѵепіиз Гогѣипаѳ, (военнаго) счастія II, 22; Ьапс Гогіииат іетріаге, см. Ьіс; Гиіі таепае Гогіипае, было признакомъ особеннаго счастія VI, 30.— 2) судьба чья-лнбо въ отдѣльности, участь, жребій, положеніе I, 32. ІП, 8. ѴІІ, 40. 62; ріиг, относ. нѣсколькихъ лицъ, народовъ и т. п.: сопзиІіаЬапі 4ѳ ехііи зиагит Гогіи-патит ѴП, 77; сл. III, 12. V, 3. VI, 7; въ особ. а) чья-либо счастливая участь, счастіе I, 40. IV, 26. ѴІІ, 54; метон. ріиг. Гогіплае, Егпт, дары счастія, имущество I, 11. V, 43 и др.— Ь) несчастная судьба, несчастіе ѴП, 1. 89; бѣдствіе ѴШ, 34.
Гогіпнаіиз, 3. [Гогіина] счастливый, богатый: дігіішз іісеі еззе Гогіннаііз-зітоз (вм. Гогіипаііззітіз) VI, 35*.
Гогиш, і, П 1) площадь, рынокъ, форумъ (средоточіе общественной дѣятельности, т.-е. мѣсто,гдѣ собирался народъ для совѣщаній, производился судъ, происходила торговля и т. д. У древнихъ народовъ почти каждый городъ имѣлъ одинъ или нѣсколько форумовъ) ѴІІ, 28. ѴІІІ, 51. — 2) = і'огит Котаппт, между Капитолійскимъ и Палатнвскимъхолмами; метон. тѣ, которые собирались на форумѣ = народъ н судьи: Ротреі агта пон тіпітшп Іеггогет Гого < ІпГегппі ѴІІІ, 52. [Вслѣдствіе вол-неній, вызванныхъ убійствомъ Клодія (см. СІоЗіиз), ПомдеЙ во время судо
76
Геэза — йШаеніаНо.
производства надъ Милономъ окружилъ форумъ войсками].
ібзза, ае, Л [Ѵосііо] ровъ: диоооѵі-гіпіі рейига, въ18футовъ (шириною) 5, 5; м. V, 42. ѴІІ, 72. VIII, 9. [Численныя опредѣленія къ Гозза (диішіѳсіпі, (іиобеѵіеіпіі н т. д. рѳ-іиш), безъ прибавленія словъ: Іаіа, аііа, іп Іаіііийіпет и т. л., всегда относятся къ ширинѣ рва. Глубина рва имѣла опредѣленную мѣру и выключала въ себѣ 9 футовъ (Гозза Іе&і-іппа).Поэтому число футовъ глубины рва обыкновенно въ отдѣльности не выражается (Исключая тѣхъ случаевъ, когда показывается отступленіе отъ принятаго правила ѴІІ, 72. Относительно боковыхъ сторонъ рва, см. сіі-гесіиз]; Гозват йисеге (регіисеге, оЫисеге), см. іисо и лр.; ріиг. Гоз-зае, относ. одного рва, см. гіра: ргіо-гѳз, передній, т.-е. ближайшій къ городу ровъ ѴІІ, 82.
Гоѵеа, ае, яма, въ особ. для ловли звѣрей VI, 28*.
&ап§о, Ігбці, ГгасіиПі, 3. 1) ломать, разбивать: паѵіЬиз ігасііз, когда потерпѣли крушеніе IV, 29.—2) перен. совершенно ослаблять, сокрушатъ, обезсиливать, лишать мужества (бодрости): ргоеіііз Ггапці I, 31; апіцц Ггап^ипіпг VIII, 53.
ігаіег, ігіз, га. братъ; ріиг. почетное названіе, которое давалъ римскій сенатъ нѣкоторымъ народамъ, состоявшимъ въ союзѣ съ Римомъ I, 44; ІТаігез сопзап^иіпеідие, см. ^ие.
Ггаіепшз, 3. [ітаіег] братскій: атог, къ брату I, 20; погпвп, имя братьевъ I, 36.
Л-аиз, йіз, /. обманъ, хитрость, коварство ѴІІ, 40.
Ігешііпв, из, т. [Ггето, 3. шумѣть] шумъ, гудъ II, 24. IV, 14. V, 32.
Ггепо, 1. [Ігепит, узда], взнуздывать: ігепаііз едиіз = не снимая узды съ лошадей VIII, 15.
Ггедпепя, ііе , частый, многочисленный, являющійся въ большомъ числѣ: Гге-Чііепіез ѵепіппі (сопѵепінпі) IV, 13. ѴІІ, 63; цпат ІгедпепііЕзіті, какъ можно нъ большемъ числѣ IV, Ц. йедиепііа, ае, Л [Сгесріепз] множество, многочисленное собраніе, появленіе въболыпомъ числѣ: дноб Ггедиепііат аііріе ойісіит яшіт Апіоиіо ргаезіі-
ііззепі, что онн явились въ большомъ числѣ въ избирательномъ собраніи и доказали свою преданность Антонію VIII, 50.
йгеіиз, 3. полагающійся, твердо надѣющійся на что-л.: ѵісіогіа (ргае-зігііо, оррогіппііаіе) III, 21 и др.
Ггі^ідиз, 3. [ігі^ео, зябнуть] холодный: Іосіз і'гі^’кііззітів (аЫ. аЪе.), хотя страна ихъ весьма холодна IV, 1*.
Ггі^ив, бгіз, п. холодъ ѴІІ, 24; ріиг. продолжительный холодъ, холодная погода, холода, морозы I, 16 и др.; ГгіцогіЬиз гешіззіогіЬиз (дЫ. аЪв. еаивае) V, 12.
Йопв, ііз, /. 1) лобъ VI, 21. — 2) ме-тон. передняя сторона (фронтъ): ропііз VIII, 9; а йопіе, спереди, съ фронта II, 23. 25; іи і'гопіеш, къ передней сторонѣ II, 8; іп ігопіе, извнѣ, сънаружвой стороны ѴІІ, 23.
ГгасіиОзив, 3. [Ітисіиз] плодоносный, плодородный: )осиз I, 30.
Ігисіиз, из, т. [Ггиог] 1) аЬзіг. пользованіе, наслажденіе. — 2) сопсгеі. польза, получаемая отъ чего-л., доходъ, прибыль: ресипіае, проценты VI, 19; въ особ. о произведеніяхъ земли: плодъ, обыкнов. о плодахъ древесныхъ: ріиг. полевые плоды I, 28. — 3) перен, плодъ = послѣдствіе, вслѣдствіе чего или за что-л.получае-моевознаграждѳніѳ, соотвѣтственная награда: йішісаііопит ѴІІ, 86; йги-сіпБ ѵісіогіае, награда, состоящая въ побѣдѣ (деп. въ смыслѣ приложенія, деп. ехріісаііѵиз) ѴІІ, 27.
Ггишепіагіиз, 3. [ігитепіиіп] относящійся къ хлѣбу, хлѣбный: іпоріа, недостатокъ въ хлѣбѣ (провіантѣ) V, 24; Іоса, хлѣбородная мѣстность I, 10; гез Ггитепіагіа, то, что относится къ хлѣбу, въ особ. подвозъ хлѣба, продовольствіе, хлѣбные запасы для войска, провіантъ I, 23. 37. 39 и др.; геі Ггишепіагіае саиза, для обезпеченія (облегченія, защиты)под-воза хлѣба ѴІІ, 90; виЬзі. Ггишеп-іагіпз, въ яз. военн. хлѣбный поставщикъ; ріиг, ѴШ, 35 (= обозъ съ хлѣбными запасами).
Ггншепіаііо, Опіз, Л [Ггшпепіог] въ яз. военн. добываніе хлѣба, провіанта, снабженіе провіантомъ VI, 39. ѴІІ, 64. ѴШ, 7; ріиг. раЬиІаііопез ігп-
Цптепіог — Гизііів.
77
тепіаііопездие, отряды, отправленные для добыванія корма и провіанта ѴІІ, 16.
Ігишепіог, 1. йероп. [Цитепіпт] добывать (доставать) хлѣбъ, провіантъ IV, 9. 32 и др.
Снпнепіиш, і, п. [Ггиог] хлѣбъ (въ зернѣ, немолотый) ѴП, 74; Ггитеп-іиш піеіігі, см. теііог;р?иг. хлѣбъ, находящійся еще на полѣ, хлѣбное зерно на корню, полевые плоды 1,16. 40. VII, 64; сѣмена хлѣбныхъ растеній: й-птепѣа зегѳге V, 14.
йііог, Ггпсіпз н Ггиіѣиз 8., 3. йе^оп. наслаждаться, пользоваться: сош-тосііз III, 22*.
ігизіга, аЛѵ. напрасно, безполезно, безуспѣшно III, 4. 14. 25; эллиптически ѴПІ, 3. 5.
Ггпх, гІ5, обыкнов. съ ріиг.,плодъ,полевой плодъ I, 28.
Еийиз, і, 1) (}. РиНиз Саіепиз, легатъ Цезаря въ Галліи и Испаніи VIII, 39.—2) С. Гпѣпз Сііа, римскій всадникъ ѴІІ, 3.
йі§а, ае, /. бѣгство I, 11. 52 и др.; Гп(тапі рагаге (сотрагагѳ, дпаегеге, реѣеге, сарѳгѳ), см. раго, сотраго и т. д ; Ги^ае зе шапйаге (аіідпет іп Гп^ат сопѵегіеге, сопісеге, йаге), см, ташіо, сопѵегіо и пр.
йі§іо, Іи^і, Гй^Ипт, 3. 1) бѣжать, убѣгать II, 24 и др. — 2) ігапя. набѣгать, уклоняться: сопзресіит аіі-спіпз ѴІІ, 30.
Га^іііѵив, 3. [Ги^іо] удалившійся самовольно отъмѣста своего служенія или жительства, бѣглый; зиЬзі, бѣглецъ, вьособ. бѣглый рабъ I, 23, ѣіео, 1- обращать въ бѣгство: аіідпет ѴП, 68. VIII, 36.
Гпто, 1. [Гптпз] дымиться ѴІІ, 24.
Гнтпз, 1, т. дыиъ II, 7; ріиг. столбы дыма V, 48.
Гпшіа, ае, Л [Гппбо] праща (ручное орудіе у древнихъ, служившее для метанія камней или пуль) IV, 25. V, 35, [Праща состояла изъ широкаго по срединѣ ремвя, приготовляемаго чаще всего изъ крученой шерсти. Приложивъ къ одному концу ремня,
крѣпко обвернутому вокругъ руки, другой конецъ,пращникъ вкладывалъ въ ремень метательный камень (Іарів тіззііів) или свинцовую пулю (§1апз). Быстро поднявъ затѣмъ пращу кверху,онъ, послѣ нѣсколькихъ взмаховъ кругомъ надъ головою, выпускалъ изъ руки одинъ конецъ ремня, вслѣдствіе чего вылетали изъ пращи камень или пуля, пъ направленіи, данномъ касательною круга]; ^Іашіез ілпсііз іп саг-заз іасеге соерегппѣ V, 43 (дляэтой дѣли ремѳиь пращи обкладывали внутри жестью); Гппйа ИЬгіІіз VII, 81. Гпшіііог, 0гі5, ія. [Гппйа] пращникъ (пѣхотинецъ, причислявшійся къ легковооруженнымъ войскамъ). Самыми искусными считались Гцпсіііогез Ва-Іеагев II, 7. 10 и др.
Гпшіо, ІПЙі, ІИзиш, 3. 1) лить, разливать: рісѳт ѴІІ, 24. — 2) о сыпучихъ вещахъ: разсыпать. — 3) перен. еъ яз. еоенн.г разсѣивать, разгонитъ, разбивать: Ьозііпт соріаз ІП, 6.
Гпп&ог, Сппсіиз 8., 3. Дероп. исправлять, исполнять: пишете (оГйсіо) VII, 25. VIII, 7; ігапз. Ліев тппегів інп^ешіі, отправлять службу VIII, 12.
Гипіз, із, т. веревка, канатъ III, 13. 14 ц пр.
ГйПйя, ёгів, п. погребеніе, похороны; іизііз ГипегіЬиз сопі’есііз, по совершеніи надлежащихъ похоронныхъ обрядовъ VI, 19.
Гигог, бтіз, т. [Гпго, 3. неистовство’ вать] неистовство, бѣшенство, неистовый порывъ страстей, безразсудное (слѣпое) увлеченіе I, 40. II, 3.
Гигіпш, і, п. [іит, воръ] кража VI, 16*. ГпвПів, е, [іипйо] плавкій, расплавляющійся, поддающійся отливкѣ (въ форму); вообще годный къ выдѣлкѣ, годный къ дѣлу: Гегѵепіез Гпзііі ех аг^іНа ВІапіез V, 43». [Въ мѣстности, гдѣ находился лагерь Цицерона, нынѣшніе жители глину смѣшиваютъ съ каменнымъ углемъ и употребляютъ въ качествѣ топлива, см. аг^іііа и ціапз].
78
СаЬ&Іі — СепаЬеазев.
СаЪаІі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, поселившіисяна Сѳѵеппа топз и находившійся подъ покровительствомъ арвѳриовъ ѴІІ,7.64.75.
баЪініив, і, А., консулъ съ Л. Пиво-номъ въ 59-мъ г. до Р. X. I, 6.
^аевпт, і, к. длинное и тяжелое метательное копье у галловъ III, 4*.
баІЬа, ае, 1) Зегѵіиз Зпірісіпз, легатъ Цезаря въ Галліи III, 1. 3 зцч. — 2) царь свессіоновъ II, 4. 13.
§аІеа, ае, Д (кожаный) шлемъ: §а-Іеаз ішіиеге II, 21 (см. загсіпа).
баііі, бгит, галлы, многочисленное кельтское племя, населявшее Галлію (см. баШа); въ тѣсномъ смыслѣ = Сеііае I, 1. 31 н др.; = Не1ѵеііі I, 25; віпд. Саііиз III, 18. V, 45 идр.; какъ аАі. при именахъ личныхъ: баШ ефіііез I, 23.42 и др.; Ьотіпез II, 30. [Галлы раздѣлены были на множество колѣнъ (сіѵііаіез), независимыхъ большею частію другъ отъ друга и принадлежавшихъ къ индоевропейскому племени кельтовъ.Слабѣйшіе народы нерѣдко отдавались подъ покровительство (сііепіеіа) болѣе сильныхъ. Въ этомъ отношеніи могуществомъ отличались въ средней Галліи въ особенности вдуй, арвериы и секваны. У каждаго колѣна власть находилась въ рукахъ знати (см.ргіп-серя) и жрецовъ (см. Птиійез); иногда отдѣльныя лица, принадлежавшія къ знати, успѣвали захватить въ свои руки неограниченную власть, благодаря своимъ личнымъ качествамъ, многочисленности дружинъ и богатству. Споры галловъ о первенствѣ (ргінсіраіиз), равно какъ и борьба партій, составляемыхъ знатью среди . отдѣльныхъ племенъ, порождали и поддерживали внутри страны безпрестанную неурядицу, значительно облегчавшую Цезарю завоеваніе Галліи].
Саіііа, ае, ?. Галлія, страна, населенная галлами (см. ОаІИ). Во время Цезаря ова дѣлилась на двѣ главныя части: 1) ОаІІін, оі±еі*іоі’ иди Сіваіріпа. (такжеісщаіа ѴШ, 24. 52) — страны, лежащія въ низменности, по которой течетъ рѣка
По,, и уже съ 400-го г. до Р. X. занятыя галлами. Въ 222-мъ г. до Р.Х. СаІІіа Сізаіріпа покорена была окончательно и присоединена къ'римскимъ владѣніямъ I, 24. 54. II, 1 и др.— 2) Сіаііія, лі1±еіМох* или Тганваіріна вообще—совокупность земель, заключавшихъ въ себѣ нынѣшнюю Францію, Нидерланды, наибольшую часть Швейцаріи и часть Германіи, лежащую на западъ отъ Рейна. Бъ частности баіііапі-іегіог называлась юго-восточная часть трансальпійской Галліи, покоренная римлянами еще до временъ Цезаря въ 121-мъ г. До Р. X. вмѣстѣ съ областью аллоброговъ (егаі; отпіпо іп пііегіоге Оаіііа Іе^іо ппа I, 7) и носившая поэтому также названіе 6'аіііа ргоѵіпсіа ([, 19. 28 и др.), иііегіог ргоѵіпсіа (I, 10) или просто ргоѵіпсіа (I, 1. 2. 6 и др.), «. Рго-ѵепсе. — У Цезаря баШа (безъ всякаго опредѣленія) = а) баІІіаТгапз-аіріпа, за исключеніемъ баіііа ргоѵіпсіа. Цезарь дѣлилъ ее на 3 части: область кельтовъ, бельговъ и аквн-тановъ I, 1. II, 1; ріиг. баіііае IV, 20.— Ь) область кельтовъ (см. СеІ-іае) между рѣками багшппа и 8с-дпапа, отъ Океана до Альпъ I, 1 (ѳхігеті баіііае йпез). 30. 31 и др.
СвПісиз, 3. галльскій: агта (а&ет, Ііщріа н др.) I, 22. 31. 47-
&а11іна, ае, Д [даііиз, пѣтухъ] курица V, 12*.
баііпз, 3., см. баііі.
бвгишпа, ае, «. багонпе, пограничная рѣка между Аквитаніею и кельтскою Галліею I, 1*.
Оагпшпі, бгит, народъ, поселившійся въ Аквитаніи у истока Гаронны III, 27*.
баіез, ііпп, народъ, поселявшійся въ Аквитаніи III, 27*.
^аибео, ^аѵізиз з., 2. радоваться, съ асс. е. іп/. IV, 13*.
Ѳеійипші, бгит, нарбдъ, жившій въ бельгійской Галліи и находившійся подъ властью иврвіевъ V, 39*.
беііаЬепвез, ПенаЬнт, см. СепаЬѳпзез СепаЬпт.
Сеп&ѵа — $1апз.
79
€епаѵа, ае, Л городъ аллоброговъ, у ястока р. Роны изъ Демянскаго озера (и. Женева) I, 6. 7.
^епѳг, ёгі, і». зять V, 56*.
Зепегаііш, абѵ. [кепиз] по родамъ, по племенамъ, по народностямъ I, 51. ѴІІ, 19.
$епв,ѣі8, Л [§ідпо] 1) родъ, какъ сово-. купность яицъ, соединенныхъ между собою общимъ родовымъ происхожденіемъ: §епѣіЪнз, членамъ (семействамъ, фамиліямъ) каждаго рода VI, 22. — 2) народъ, племя IV, 1. V, 54. VI, 25; §епз ас потеп II, 28 (аи. аідие).
§епп8, ёгіз, те. [^і^по] 1) родъ вообще, какъ совокупность всего того, что по общему происхожденію принадлежитъ къ одному и тому же разряду; въ особ. родъ = разрядъ лицъ, къ которому кто-л. принадлежитъ по рожденію, состояніе по рожденію, происхожденіе IV, 12. VI, 15 и др.; въ обширномъ смыслѣ: народъ, племя ѴІІ, 22; еіпзііепі ^епегіз сеіегіз Ьп-тапіогез, чѣмъ прочіе ихъ соплеменники, т.-е. германцыІѴ,3.—2) перен. родъ, какъ совокупность предметовъ одушевленныхъ или неодушевленныхъ, принадлежащихъ къ одному и тому же разряду по общимъ какимъ-л. признакамъ (повиду, составу,состоянію, качествамъ): разрядъ, классъ, родъ, видъ, качество и т. п. V, 12.VI, 28 и др.;іп отпі Саіііа Ьотіппт ренета зппЬ йио, два класса VI, 13; &епиз Ъотіпит регзрісеге = каковъ народъ IV, 20; ^епега Гѳгагпт, породы VI, 25; отпе §епиз агтогит, оружіе всякаго рода III, 14; іппзі-Шит еепиз іогтопіогит, необыкновенный видъ IV, 25; Ьаес ренета тцпіііопіз, слѣдующіе виды укрѣпленій (укрѣпленія слѣдующаго рода) VII, 72; рщгпаѳ, способъ сраженія I, 48. IV, 24; СіЪі депеге, при (съ) —. IV, 1; дно ^епегѳ = диіЬпз IV, 24,
Сег^оѵіа, ае, Л главный городъ ар-взрновъ, лежавшій близъ рѣки Еіа-ѵег, на горѣ, нынѣ еще называемой Сег^оѵіа ѴІІ, 4. 34, 36 зцд.
Сегтапі, бгит, гериапцы, обитатели Германіи (см. Сегшаніа), главнѣйшія племена которыхъ были: 8оеЬі, СЬе-гязсі, ЦЪіі, Зи^атпЪгез, Магсотаппі я ^зіреіез 1,1. 27. 31 и др.; какъ айі.
при именахъ личныхъ: ресііѣез, еощ-іез VI, 37. VIII, 36 (сл. баііі).
Сегшаніа, ае, ?. Германія. Такъ называли римляне страну, лежащую между Рейномъ, Дунаемъ, Вислою и Океаномъ IV,1 4. VI, 11. 24.
Оегтапіснз, 3. германскій: ЬеІІит IV, 16* (сл». Ъеііит).
(легшйпиз, 3., сл», бегтаці.
^его, ееззі, еезіит, 3.1) носить, имѣть при себѣ, съ собою (въ качествѣ владѣтеля). — 2) вести, производить; отт. исполнять, совершать, дѣлать: аіідпісі III, 18. VI, 7; равв. §егі, происходить I, 17. II, 26 и др.; диісі геі ^егегеіиг, что происходитъ III, 26; йит Ьаес ^егип-іиг, пока это происходило, во время этихъ событій III, 17. IV, 32 и др.; йит Ьаес іп соііодиіо ^египі.иг = пока это обсуждалось (пока давались эти объясненія) I, 46; Ьіз геЪиз ^езНз = послѣ того, затѣмъ V, 8. VIII, 46; гез ^езѣа, случившееся V, 37. 47. 52; въ особ. а) о военныхъ дѣйствіяхъ: Ъеііит ^егеге (сит аіідио), вести войну I, 1. 41. III, 9;, гет §егеге = сражаться III, 14. V, 44 идр.; гет Ъепе §егеге, совершать удачно военный подвигъ V, 57 ѴІІ, 44. ѴІП, 18; гез Ъепе §египіцг, дѣла идутъ успѣшно ѴШ, 46; ге Ъепе {тезіа, послѣ удачнаго сраженія ѴІП, 27. 36. 37; ге таіе цезіа = при неудачѣ I, 40; гез зезіае, военные подвиги: Саіііае, совершенные въ Талліи ѴІП,т>гаеЛ; аппиз пиВазЬа-Ъеѣ тартореге Саіііае гез ееЕ^а8> ие представляетъ никакихъ значительныхъ дѣяній въ Галліи VIII, 48. —Ъ) о должностяхъ: завѣдывать, исправлять, занимать: ша^ізѣгаінт VII, 32.
КІайіия, і, т. мечъ (у римскаго войска—прямое, обоюдоострое оружіе, имѣвшее въ длину около двухъ футовъ, сл». Ьаііѳиз) I, 25 и др.
&ІЯ118, Лія, Л 1) жолудь. — 2) перен. (метательное) ядро, приготовляемое изъ свинца или главы VII, 81, Гііяііі ех аг^іііа V, 43. [біапйез Гизііі ех аг^іііа могли быть накалены добѣла и такимъ образомъ довольно долго сохранять жаръ для того, чтобы зажечь солому, покрывавшую зимнія палатки, см. аг§і11а и Гизіііз].
80
ВІеЬа — ^гаѵііег.
§1еЪа, аѳ, Л глыба земли; вообще комъ, кусокъ: зеѵі асрісіз ѴП, 25*.
ріогіа, аѳ, А слава: Ъеііі (геі іиііі-іагіз, ѵісіогіае) I, 2. V, 29 и др.
ціогіог, 1. йером. [^Іогіа] хвалиться, тщеславиться, гордиться, хвастливо говорить: ѵісіогіа 1,14; съ асс. с. іп/. ѴШ, 50.
бпёпв, см. Си.
ОоЪаппіііо, бпіз, дядя арвѳрна Вер-цингеторикса ѴІІ, 4*.
вог^оЪІпа, ае, /. городъ боевъ, поселявшихся въ области эдуевъ, лежавшій между рѣками Ьі^ег и ЕІаѵег ѴП, 9*.
Згайав, іі8, т. шагъ ѴІП, 9.
Сгаесі, огит, греки VI, 24; айі. Сгаесчв^З. греческій: Ііііегае I, 29 и др.
Сгаіосёіі, огит, галльскій народъ, поселившійся на Грайскихъ Альпахъ; см. Осеіит I, 10*.
згашііз, е, огроиный, большой: іи-тиіиз (захит, сѳгѵі) I, 43. ѴП, 23. 72.
&гаііа, ае, /. [^гаѣиз] 1) пріятность, любезность.—2) любезность въ отношеніи къ другимъ — расположеніе, угожденіе; отт. аЪІаі. §гаііа съ предшествующимъ реи.: нъугодукому или чему-ниб. = по причинѣ, для, ради ѴП, 43; въ особ. а) расположеніе, оказываемое вслѣдствіе испытанныхъ благодѣяній: благодарность, признательность: дгаііат ЪаЪеге аіісиі, питать благодарность, чувствовать себя кому-л. обязаннымъ ѴІІ, 20; ёгаііаз а^еге, благодаритъ (на словахъ) I, 41. VIII, 50; ^гаіі&іп ге-Гегге, отблагодарить (иа дѣлѣ).приносить благодарность I, 35. V, 27.— Ъ) благосклонное иди дружественное отношеніе къ кому-л., благоволеніе, дружба I, 35. 40. IV, 7. V, 55. — 3) любезное обращеніе, расположеніе, которымъ кто-л. пользуется, благосклонность, милость, любовь, сочувствіе, дружественное отношеніе, довѣріе и т. п, I, 9. 20; ^гаііат іпіге аѣ аіідио, войти въ милость у кого-л, VI, 43; ніа^па арий рІеЬет ггаііа ез8е = быть весьма любимымъ!, 18; еа особ. вслѣдствіе довѣрія пріобрѣтаемое вліяніе, значеніе I, 43. II, 6 и др.; Ьапе ппашдгаііаш поѵегипі,
это единственное вліяніе,котороѳони знаютъ VI, 15.
{ггаіпіаііо, опій, /. изъявленіе радости, поздравленіе (отъ егаіпіагі аіісиі, радоваться чьему-л. счастію) V, 53. ѴП, 79; радость, доставляемая побѣдою (отъ егаіиіагі зіЬі, радоваться своему собственному счастію), (побѣдное) торжество I, 53.
&гаШог, 1. йероп. [§гаіиз] изъявлять радость, поздравлять I, 30.
^гаіив, 3. пріятный VI, 16; аіісиі р-аіит іасеге, оказать кому услугу I, 44.
&гаѵів, е, 1) тяжелыЙ,въ собсте. и перен. смыслѣ — Тяжеловѣсный, тяжкій, тягостный, трудный, опасный, бѣдственный и т. п,: отіз IV, 24; ѵесіогііз егаѵіЪиздие паѵі-@ііз, транспортными и притомъ тяжело нагруженными судами V, 8. (см. дие); ѵиіпиз (тогЬиз, Гогіипа, сііез) I, 32. 48 н др.; орри&паііо, упорная осада V, 45; Ъеііит, война трудная(сложная, принимающая большіе размѣры) IV, 6; зі ^гаѵіиз диій ассійаі, если что-л. случится (произойдетъ) нѣсколько (сколько-нибудь, какъ-нибудь) неудачно; по смыслу =? (см. ассійо) V, 30; сильный, рѣзкій, суровый, строгій, жестокій: ровна VI, 13; §гаѵІ88ітит яирріісішп сшп стисіаіи сопзііШит езі, самая мучительная казнь VI, 17; зепіепііа VI, 44; зі диій еі ртѵіиз ассійіззеі а Саезаге, с.к. ассійо; аіідпій ^гаѵіиз зіаѣиеге іп аіідпет, см. зіаіио. — 2) въ хорошую сторону: важный, степенный, почтенный: саегішопіа, торжественный религіозный обрядъ VI, 2; {ггаѵіог асіаз III, 16.
егатКаз, айз, /. [^гаѵіз] тяжесть: аппогпт V, 16; перен. вѣсъ, сила, могущество: сіѵііаііз IV, 3.
^таѵііег, аИѵ. [дгаѵіз] 1) тяжело: Іоіа цгаѵіпз ассійппі, съ большею силою III, 14; перен. = а) сильно, рѣзко I, 16. IV, 16 и ДР-І сотраг. ^гаѵіпя, сильнѣе, болѣе I, 14. 16. V, 4; іііа (зе) аезіітаге ^гагіпз, что онъ считаетъ болѣе прискорбнымъ то (тотъ случай) ѴІІ, 14. — Ь) сурово, строго: ѵіпйісагѳ (іпйісаге йе аіідпо) III, 16. ѴІІ,43.—с) съ трэдомъ, неохотно: аіідшй 2гаі^ег
^гаѵо — ЬаЬео.
81
Гетто, переносить что-л. съ негодованіемъ (съ прискорбіемъ), огорчаться чѣмъ-л. I, 14. V, 4. 6.
рг»ѵо, 1. [^гаѵіз] -1) отягощать, обременять,—2) какъ йероп. ^гаѵог, 1. чувствовать себя обремененнымъ, отт. съ трудомъ приниматься за что-л., дѣлать затрудненія, затрудняться, съ гп(. I, 35.
бпнііі, бгит, народъ, жившій въ бель
гійской Галліи и находившійся подъ властью вервіевъ V, 39*.
ВиЬегпаіог, <3гіз, т. (^иЬегпо, 1. править кораблемъ) кормчій Ш, 9. V, 10. $из(о, 1. познавать вкусомъ, отвѣдывать, употреблять въ пищу: 1е-рогет V, 12.
бпігийіня, і, предводитель карнутовъ ѴІІ, 3. ѴІІІ, 38.
ЬаЪео, иі, Нит, 2.1)нмѣть = владѣть, пользоваться: ЬаЬео аіідиій, я имѣю = у меня есть (находится что-либо) I, 8. 18 идр.; ййеш (^гаііаш) аіісиі ЬаЬеге, см. ййез и, §гаііа; аппоз ЪаЪет гез еезіаз, см. §его; ЬаЬеге аЪ аіідио = асеерішп ЬаЬеге, получать: оЬзійез (Ъепейсіа) I, 35. ѴІІ, 20; ЬаЬеге іп апіто, см. апі-тиз; ЬаЬео, въ соединеніи еърагііс. рег(. разя, какого-л. глагола, усиливаетъ выраженіе и указываетъ на существующій въ данное время результатъ какого-л. дѣйствія, совершившагося въ прошедшее время: едиііаіиз, диет соасіит ЬаЬеЬаі, конница, которую собиралъ и (теперь) имѣлъ при себѣ I, 15; ѵесіі^аііа гебетріа ЬаЬеге, имѣть на откупѣ I, 18; асіет іцзігисіат, держать войско въ боевомъ строѣ I, 48; Іе^іЬиз запсіига, имѣть законное постановленіе VI, 20; часто въэтомъслучаѣЬаЬео отдѣльно ве переводится: зіЬі регзиазпт ЬаЬеге, составить себѣ убѣжденіе и не отступать отъ него = быть твердо увѣреннымъ,вполнѣ убѣжденнымъ III, 2; ехріогаіит ЬаЬеге, знать II, 4; регзресіит, убѣдиться ѴІІ, 54; і<1 ейесіит, достичь ѴІІ, 29; ргоро-зіінш, имѣть въ виду ѴІІІ, 49; сіѵі-іаісз ЬаЬеге оЬзігісіаз ѵоІеЬаі, хотѣлъ имѣть (оставить себѣ) обязанными, привязать къ себѣ I, 9; въ особ. съ двойнымъ асс.: имѣть кого кѣмъ: аіідиет йпііітит (іезіет).!, 10. 52; іпітісит Саезагет ЬаЬеге,встрѣтить врага въ лицѣ Ц. ѴІІІ, 44; сіѵііаіез зіірепбіагіаз, -имѣть подъ своею
С. Л. Саев. Сэпііг. йв ЬвПо Саіі.
властью въ качествѣ платящихъ дань I, 30, сл. III, 8; = заключать въ себѣ, приносить съ собою, влечь за собою, имѣть послѣдствіемъ и т. и.: Іаіго-сіпіа пиііат ЬаЬепѣ іпйатіат VI, 23; сопзШит ЬаЬеі ехііит, влечетъ за собою V, 29; гез тагііітае ЬаЬепі; сеіегет тоіит, войнѣ морской свойственъ быстрый ходъ IV, 23; айііиш ЬаЬеге = давать ѴІІ, 17; съ слѣд. косвѳн.вопросомъ=знать:пои ЬаЬео, дио те гесіріат III, 16. ГѴ, 38. — 2) принимать кого (что) за что-н., считать чѣмъ, или за что-н., почитать, признавать: аіідиет запсіит, считать неприкосновеннымъ VI, 23; аіідиісі сагит ѴІІ, 19; аіідиет рго атісо 1,44; аіідиііі рго ехріогаіо (рго ге сотрегіа, іп іигріззітіз геЬиз) VI, 5. 21. ѴІІ, 42; аіідиет (іп) питего (іосо) съ слѣд. деп., см. питегиз н Іосиз; заііз ЬаЬеге, считавъ достаточн ымъ, довольствоваться съ слѣд. іп/гп. 1,^15. ѴІІІ, 6; раек. ЬаЬегі съпот.сказуемаго:считаться, значить I, 21. II, 4 н др.; ансіогііаз еіиз гаа^пі ЬаЬеЬаі;ііг, его вліяніе много значило (было сильно) IV, 21; ЬаЬіітз та^пае аисіогііаііз (деп. диаіііаііз), считавшійся за человѣка съ большимъ вѣсомъ ѴІІ, 77 (см. со^позсо). — 3) имѣть въ рукахъ, у себя = держать; перен. удерживать въ извѣстномъ положеніи,заставлять находиться въ извѣстномъ состояніи; отт. сънарѣчіемъ или равносильнымъ выраженіемъ: извѣстнымъ образомъ обходиться съ кѣмъ-л., обращаться, откоситься: аІіднетргаесіриоЬопоге,
6
4
82
Ьаезііо — 1. Ьіс, Ьаес, Ьос.
относиться къ кому-з. съ особеннымъ уваженіемъ V, 54.—4) имѣть, держать производить, предпринимать, составлять и т. п.: сепзит (іеіесіит, сопсіііит, сопзі1іит,соп(.іопет)І,29. IV, 14ндр.; гаііопет, вости VI, 19; диаезііопет ЬаЬегѳ бе аіідиа ге, производить слѣдствіеVI, 44; бе ихо-гіЬиз іп зегѵііет тоіит диаеБІіопет ЬаЬепі, подвергаютъ такому уголовному допросу, какому подвергаются рабы,т.-е. подвергаютъ пыткѣ VI,19; относ. рѣчи=произноснть, говорить: Ьас огаііопе ЬаЬііа=послѣ этой рѣчи I, 32. 33; сл. V, 30. — 5) зе ЬаЪеге, находиться въ какомъ-л. состояніи: аіііег, въ другомъ родѣ II, 19.
Ъаеаііо, 1. [гиіепз. отъ Ъаегео] засѣсть, завязнуть, вязнуть ѴП, 19*.
Ьашоа, і, т. крюкъ: Сеггеиз ѴІІ, 73*. Ьагра^о, бпіз, т. - багоръ, ухватъ (шестъ съ серпообразнымъ крюкомъ для разрушенія стѣнъ, иди для сцѣпленія съ непріятельскимъ кораблемъ) ѴІІ, 81.
Нагіпіез, итп, германское племя. Га-руды, первоначально населявшіе ны-.-нѣшнюю Ютландію, впослѣдствіи жили между Рейномъ, Майномъ и Дунаемъ I, 31. 37. 51.
Ъаші, а<іѵ. ие совсѣмъ, не: Ьатісі зсіо, см. зсіо.
Веіѵеіісиз, 3. — Неіѵеііиз: ргоеГшт ѴІІ, 9*.
Неіѵеііі, бгит, гельветы, народъ кельтскаго происхожденіи, дѣлившійся на четыре округа и занимавшій страну между Леманскнмъ озеромъ, Юрою, Рейномъ и Ретійскими Альпами I, 1. 12. 26 здд.; отда,.: >'
Неіѵеііиз, 3. гельветсиій: аеег (сіѵі-ѣав) I, 2. 12.
Неіѵіі, о пни, народъ кельтскаго происхожденія, жившій въ римской провинціи, близъ рѣки Роны ѴІІ, 7. 8 8<ГЬ
Негсупіа зііѵа, /. Герциискій лѣсъ.
Такъ назывались покрытыя лѣсомъ горы отъ истока Дуная до границъ Дакіи, т.-е. всѣ горы въ Германіи, начиная отъ Шварцвальда до Кар-патовъ VI, 24. 25.
ЬегеіКаз, аііз, Л [Ьегѳз] наслѣдство
ЬіЬегпасбІит, і, п. [ЬіЬегпо] мѣсто, гдѣ кто-вябудь проводитъ зиму; въ яз.
военн. ріиг. ЬіЬегпасиІа, огшп, эиь *-нія палатки, зимній лагерь, зимкі квартиры II, 35* (см. ЫЬегаиз).
НіЬегпіа, ае, Л островъ (и. Ирландія ( V, 13*. \
ЬіЬегпо, 1. [ЬіЬегппз] зимовать; въ яз.і военн. стоять на зимнихъ квартирахъ VIII, 46*.
ЬіЬегппз^ 3. [Ьіетз] зимній; виЪзі. ЬіЬегпа (зс. сазіга), бгпт, п. зимній лагерь, зимнія квартиры I, 10. & и др.; сііез ЫЬегпогшп, дни зн- > мовки III, 2; ЪіЬегпіз регасііз, по окончаніи зимы VIII, 50. [Зимній лагерь отличался отъ обыкновеннаго большею прочностью и оборонитель* ною силою. Валъ былъ укрѣпленъ палисадомъ и бастіонами (см. сазіеі-Іцт). Палатки строились изъ балокъ н досокъ и покрыты были кожею и соломою (сазае зігатепііз іесіае).].
1. Ьіс, Ьаес, Ьос? этотъ (указываетъ на предметъ, по мѣсту или времени, ближайшій къ представленію говорящаго, сл. іііе): Ьаес бегтапіа, ета (западная) часть Германіи VI,
' 25; Ьаес сопзііеілиіо ѵісіиз, здѣшній образъ жизни I, 31; Ьі, вотъ онн (солдаты) V, 30; аЬ Ьіз (о только что упомянутыхъ двухъ легіонахъ) I, 24; Ьіз риівіз (о только что названныхъ народахъ) I, 10; Ьіз раисіз йіеЬыя, въ эти (послѣдніе) немногіе дни (со времени прибытія Титурія) III, 17; аідие Ьіз, т.-е. ац^еге ас иіоЦЪиз III, 12; Ьае, а именно эти (послѣднія) III, 13; зе4 Ьапс, но что онъ же (т.-е. 4ог8изаедииз,въпро-тивополож.къ упомянутому въ началѣ гл. соіііз) ѴІІ, 44; Ьіс ргітиш огіиз езі, страхъ этотъ I, 39 (сл. із).— Для краткости выраженія согласовано въ силу аттракціи съ опредѣляемымъ существительнымъ, взамѣнъ соотвѣтственнаго деп. оЬіесіі: Ьос шеіи (= теіп Ьиіиз геі), страхомъ, распространяемымъ этими набѣгами V, 19; Ьос йоіоте, по этому поводу V, 4; Ьапс Гогѣипат іетріаге, счастіе въ этомъ отношеніи, въ этомъ предпріятіи ѴІІ, 4; сл. III, 11 (ех Ьіз паіюпіЬиэ = ех Ьиіиз іеггае паііо-піЬиз) н см, із; аідие Ьіс, и притомъ V, 15. 18 и др.; съ особ. = а) отвос. времени: нынѣшній, настоящій, нашъ: іешриз (Ьеііиш,зирга
2. Ьіс — Ьозріііит.
83
Ьапе тетогіат) II, 17. VI, 19. 24.
,! ѴІІ, 34; ге^паге гегііит іат Ьипс *ппит, вотъ уже третій годъ V, 25.— Ь) указывая на послѣдующій предметъ: слѣдующій: Ьаес огаііо IV, 7; сит Ьіз татіаііБ I, 35; еепиз Ьос егаі (езі) I, 48. IV, 33; паес со^ийѵіі П, 19; орри^паѣіо езѣ Ьаес II, 6; аЛ Ьипс тоііит, см. а<1. — с) такой, такого рода, съ слѣд. иі: Ьаес &гаііа । {т.-е. столь незаслуженная) I, 35;
пагита IV, 23; Ьпнс (вс. Іосиш) еззе (Іеіесіліт, что такимъ мѣстомъ было рзбрано IV, 19 (Ьипс, асс. сказуемаго къ іеіесіит). — (1) аЫ. Ьос, оттого, потому, съ слѣд. дио<1 I, 2. 32 и др.; Ьос зирегагі, дио(1, (именно вслѣдствіе того, что III, 4; съ сотраг. тѣмъ V, 14; дио... Ьос IV, 7. VIII, 9.
2, Ьіс, а<іѵ. здѣсь, тутъ IV, 19.' VI, 39; = при этомъ, въ этомъ случаѣ, при этихъ обстоятельствахъ VI, 35.
Ьібто, 1. [Ьіетз] зимовать; въ яз. военн.: стоять на зимнихъ квартирахъ I, 10. II, 1 и др.; іи АшііЬиз Ьіетагаі, занялъ зимнія квартиры III, 7 (см. Зедиапі).
Ьіеша,_ етіз, 1) бурная погода IV, 36. — 2) зима IV, 20. 29 и др.
Іішс? с<іѵ. отсюда VI, 25. 40.
Нігііиз, і, Л., легатъ и другъ Цезаря. Считается авторомъ восьмой книги записокъ Цезаря <іе Ьеііо Саііісо и сочиненія: Ьеііит Аісхапйгіпит. По убіеніи Цезаря, Гирцій, избранный въ консулы, выступилъ противъ Антонія и, присоединившись къ остаткамъ партіи Помпея, пахъ въ сраженіи при Мундѣ въ 43-мъ г, до Р. X. VIII, ргае[.
Тіврапіа, ае, Л Испанія, Пиренейскій полуостровъ. Во времена Цезаря римляне дѣлили Испанію на Нізрапіа сі-іегіог (лежащую по сю сторону рѣки Эбро) и иііегіог (по ту сторону) I, 1. III, 23 и др.
іНіярапі, огит, жители Испаніи; какъ сйі.: едиііез V, 26.
Ьошо, іпга, т,, человѣкъ: тиіііітіо Ьотіпит, народонаселеніе I, 27 ІП, 20; Ьотіпез Саііі = галлы (см. (Заііі) II, 30; лицо, личность VI, 23; по отношенію къ уже упомянутому лицу= із V, 7. 58,
Ъопезіиз, 3. [Ьопог] почтенный, ува
жаемый, достойный уваженія I, 53. ѴІІ, 3; Ьопезіо Іосо паіиз, внатнаго рода V, 45.
ЬоногіПсе, сиіѵ. [Ьопогійсиз] почтительно, ласково VIII, 49*.
Ьопогііісиз, 3. [Ьопот-іасіо] приносящій честь, лестный, милостивый: зепаіиз сопзиііа I, 43*.
Ьоноя н Ьопог, бгіз, т. I) честь, почесть, почетъ, отличіе VI, 13. ѴІІ, 20; Ьопогіз Віѵіііасі сапка, изъ уваженія къ Дивиціаку П, 15; аіідиѳш ргаесірио Ьопогѳ ЬаЬете, еле. ЬаЬео; въ особ. почетная должность, почетное мѣсто, почетный (высокій) лостъ ѴІІ, 57; Ьопог зедпѳиііз ап-пі = исканіе консульства на слѣдующій годъ VIII, 50.
Ьога, ае, Д часъ I, 26. III, 15 и др. [Римляне дѣлили день на 12 равныхъ часовъ,считая ихъ отъвосходасолнца до заката. Часы поэтому были,смотря по времени года, то длиннѣе, то короче. Въ самый длинный день римскій часъ составлялъ немного болѣе 5/і нашего часа. Шестой часъ дня всегда соотвѣтствовалъ нашему полудню].
Ьоггео, иі, —, 2. содрогаться, (съ содроганіемъ) страшиться, ужасаться, съ асс.: егшіѳіііаіет аііспіиз I, 32*.
ЬоггіЫІів, е, [Ьоггео] могущій навести ужасъ, ужасный, страшный: зресіез ѴІІ, 36’.
ЬоггіЬив, 3. [Ьоггео] ужасный: Ьоггі-(ііог азресіи V, 14*.
Ьогіог, 1. сіероп. увѣщевать, уговаривать, убѣждать, совѣтовать: аіі-циет, съ слѣд. иі 1,19. IV, 21 я др.; съ пе V, 38; оба. IV, 18. ѴІІ, 20; вЪ особ. п) въ ЯЗ. вОв-Н'Це ободрить, внушать отваіу III, 19. ѴПІ, 28. — Ь) о неодушевл. предметахъ: побуждать, служить поводомъ: пшііае гез аіідпет Ьогіапіиг I, 33; ай сопзі-Ііит III, 18.
Ьоврез, Пія, т. гость; лицо, близкое къ кому-л. вслѣдствіе гостепріимныхъ сношеній (см. Ьозрііішп), другъ (по связямъ гостепріимства) I, 53 и др.
Ьозріііищ, і, и. [Ьозрез] гостепріимство, гостепріимная связь [отношеніе, существовавшее между отдѣльными лицами, равно какъ и цѣлыми народами. Пользовавшемуся правомъ гостепріимства оказывали дружескій пріемъ, въ видѣ доставленія кварти
6’
84
Ьовііа — ібеіп.
ры, содержанія» подарковъ и т. п. У народовъ, состоявшихъ въ гостепріимной связи (Ьозріііит риЪІісиш), расходы, соединенные съ гостепріимствомъ, покрывались казной государства] I, 31. 47 и др.
Ьозііп, ае, жертвенное животное ѴШ, 51*.
Ьовііз, із, т. непріятель, врагъ (съ которымъ ведутъ войну) 1, 26 и др.; Ьозіез иЬі—, непріятели (оставшіеся въ лагерѣ) II, 10; въ смыслѣ собирательномъ I, 15. 49 и др.
Ьис, а<іѵ. а) о мѣстѣ: сюдаI,-38 идр.— Ь)въдругихъ отношеніяхъ = къэтому, къ тому же: Ьис ассейіі (Ьис айсіегѳ) IV, 22. ѴІІ, 64.
Ьиіив-шйЛі, такого рода, такой III, 3.
Ьитаиііаз, &1із, Д [Ьиюапиз] то, что составляетъ достоинство человѣка, въ отличіе отъ животнаго = человѣческая природа; въ особ. а) человѣколюбіе, достойное человѣка обращеніе: обходительность, кротость ѴШ, 21.—Ъ) то, что возвышаетъ
достоинство человѣка: высшее образованіе. образованность I, 47; Ьиша-пііаз рготіпсіае=провинція, отличающаяся образованностью 1,1 (см. ехі<піпаа .
Ъпшапоз. 3. [Ьото] 1) свойственный человѣку: человѣческій_____2) обла-
дающій тѣмъ, что составляетъ ѣпша-иііаз = а) человѣколюбивый, обходительный. — Ь) образованный' IV, 3. V, 4.
Ьпшёгиз, і, т. плечо ѴШ, 50.
ЬишПіа, е, [Ьитиз] 1) низкій, невысокій: паѵіз V, 1.—2) перен, незначительный = а) отн. происхожденія, состоянія: незнатныя, бѣдный: Іосив ѴП, 39; ииЬеі. ііитпіііогез VI, 22. ѴІІІ, 51. — Ь) о власти и вліяніи; слабый, безсильный IV, 3. V, 28? ѴІІ, 54 см. ассіріо).
ЬишіІІіав, аііз, /. [Ьишіііз] 1) визкость: паѵішп = невысокіе бока (борты) кораблей V, 1. — 2) перен. незначительность, незначительная власть, безсиліе V, 27.
іассо, иі, —, 2. лежать^ зз особ. (о павшемъ въ битвѣ) лежать мертвымъ: іасепз = убвтын II, 27. ѴП, 25.
іасіо, іёсі, іасішп, 3. бросать, метать, " пускать; апсогаз (агта, іеіа, Іарі-без) II, 6. 32и др.; а^егет, дѣлать II, 12.
іасіо, 1, [іпіепз, отъ іасіо] бросать (часто, много или силою); ѵезіеш Це шито ѴІІ, 47; иі ііи іасіаіо ЬгассЬіо ргаеоріагеці, и такъ и сякъ повертывая рукою, послѣ долгихъ усилій предпочли —1,25;перен. подрано разбирать, обсуждать: гез іасійта, ае, Л [іасіо] собсмів. выбрасывай'е вещей съ корабля въ море во время бури, оиіт. 1) потеря, уродъ, лишеніе ѴП, 26. 64. 77. — 2) жертва, дожертвованіе VI, 12. інейіпш, і, п. [іасіо] метательное копье, дротикъ: іёгѵеГасіцт V, 43.
лаш, аЛѵ. уже I, 5. 11 и др.; о настоящемъ времени: уже теперь, тотчасъ VI, 35; іащ, еиш геѵегіі, уже
наконецъ І,42;ас іаш иі, и положимъ даже, что (и доложимъ, что дѣйствительно) III, 9; съ отрицаніемъ: ужо ве=болѣе не, далѣе не I, 17. П, 5 и др.; іапі пеіпр, никто болѣе Іі, 33; піЬіІ іаш, вовсе даже не II, 20.
Іанпагіиз, 3. [отъ Іапиз, і, которому, какъ божеству всякаго начинанія, посвященъ былъ мѣсяцъ январь] январскій: Каіопсіае ѴЦІ, 2.
ІЬІ, а<іѵ. тамъ I, 10. 38; іЬі саяіга ропіі (т.-е. иа сѣверномъ, правомъ береіу р. Ахопа) II, 5; — іп Агѵегпіз ѴІІ, 4.
ІССІИ8, і, знатный ремъ II, 3. VI, 7. Ісёпі, бгит, британскій народъ V, 21. ісіив, из, т. [іео, 3. ударить] ударъ, пораженіе ѴІЦ, 23; рііогпт (зсог-ріОтз) I, 25. ѴИ, 25,
14. — І4из.
ібсігсо, аЛѵ. потому, оттого V 3.
І4ет, с&сіет, кіеш [із съ суффиксомъ бет] 1) тотъ жб‘ібет сопагі, стремиться къ той же цѣли I, 3; чиіЬез іізбеіц іп ѵаііо регшапепбіцп егаі—
ісіепііііспі — ІШ1І.0Г.
85
безсмѣнно ѴІІ, 41; імі еапбет ЪеІІі Гогішіаш ехрегігепгпг (подразум. ч}иат ірзі ехрегіі еззепі), одно и то же военное счастіе (что и они) = .заодно съ ними (вмѣстѣ съ ними) II, 16;п61. еайет (вс. ѵіа),тѣмъжѳ путемъ, черезъ то же самое мѣсто VIII, 10. — 2) = такой же... какой (какъ), тотъ же... что и, если слѣдуетъ а) ргоп. геШіѵит: еодет Іосо ЪаЬеге, цпо=поступать такъ же, какъ — I, 26; сл. IV, 36 и др.— Ь) аіцие или еі I, 37. II, 6. — 3) = въ то же время, вмѣстѣ съ тѣмъ, также и, и притомъ, если съ однимъ и тѣмъ же подлежащимъ соединяются два различныя сказуемыя: Ьіс ібетп (ійет іііе) V, 40. ѴІІ, 23 и др. (ібет =іійѳш I, 31. V, 42. VI, 13; ізйепі = йздет II, 3. ѴИ, 7. 35).
айеиПііет. аіѵ. неоднократно, много разъ II, 19.
дДопеиа, 3. удобныя, годный, способ-ныи, надежный, хорошій, —обык-нов. съ предлогомъ II, 8. IV, 20 и др.; съ йаі. у Цезаря только въ соединеніи съ сазіга I, 49. II, 17 идр.; аЪ$. Іоспз III, 17. VIII, 28; Ьотіпез (йеіепзогез, сепѣш-іопез) III, 18, ѴІІ, 15 и др.; есріі ѴІІ, 65; іешрезіаз, благопріятная погода IV, 36. V, 7.
14из, пшп, Д иды: 15-о число марта, мая, іюля и октября, и 13-е прочихъ мѣсяцевъ: аіі Ісіиз Аргііез I, 7.
і^піз, із, т. огонъ I, 4. 53 и др.; аііспі адпа еіі^пі іпіегйісеге, см. іліегсіісо; въ особ. ріиг. і^пея, сигнальные огни (большіе факелы, выставляемые на башняхъ, выстроенныхъ на линіи укрѣпленій) II, 33; сторожевые огни И, 7.
а^поЫІія, ѳ, [іц-поЪіІіз] неизвѣстный, незнатный, незначительный: сіѵііаз V, 28*.
і^пошіпіа, ае, Д [іп-потен] лишеніе добраго или честнаго имени, безчестіе, безславіе, позоръ VII, 80; іцютіпіаѳ Іосо Гегге, см. Іоспз.
л'^пого, 1. [і^пагиз, іп-поясо] ие знать: аіідиій V, 9. ѴІІ, 77; съ завис. вопросомъ ѴІП, 48; іп^а іі^погаіиг, бѣгство остается незамѣченнымъ I, 27; попі^погагѳ, очень хорошо знать VI, 42. VII, 33.
І^П03С0,П0ѴІ, И (5І11ІП,3. [іц-по8со]собс>ив. но хотѣть знать чего-л., оставлять безъ вниманія, отт. прощать, из-винять, съ ЛаІ. I, 45 и др.
і^пбіпя, 3. [іп-поіпз] неизвѣстный, незнакомый:, і^поііз Іосіз IV, 24; (какъ аЫ. іосі: въ незнакомыхъ мѣстахъ; какъ аЫ. аЪя., заключающій въ себѣ обстоятельство, сопровождающее тЦіПЪпз орргеззіз = при незнаніи мѣстности).
іііе, а, П(1, тотъ, въ противоположность къ Ьіс означаетъ предметъ болѣе отдаленный (см. Ьіс): Шогпт пппііпз, т.-е. ожидаемыхъ галловъ VII, 77; отт. а) тамошній: іііа сопзпеіисіо I, 31. — Ь) выше упомянутый, извѣстный ивъ предыдущаго; извѣстный вообще, славный, достопамятный: іііа еззе ѵѳга, (все) это (выше сказанное), т.-е. вти обвиненія I, 20: ЪеИшп VIII, 51. — с) въ косвенной рѣчи, указывая на лило, къ которому обращена рѣчь = онъ: зі диісі Ше зе ѵеііі I, 34;ііІпт сопзеспіот I, 4&; сл. I, 44. V, 34 и др.
Шіс, аЛв, тамъ ѴІІ, 20.
П-1І&О, 1. привязывать: Іійегаз іп іасиіо прикрѣплять, втыкать V, 45; іі^па Шідаіа ІепеЬапіиг, держались въ связи (вмѣстѣ) IV, 17.
іііо, аЗѵ. туда IV, 20 идр.; перен. = ай іііат гет, къ тому: Ьаес отта Саезаг еоіет іііо регііпеге агЬііга-Ьаѣцг, пі..., что все это клонится къ тому же (т.-е. къ тому, что выше IV, 9 выражено словами: тогаш іпіегропі; с.н. іііе) = направлено къ одной и той же цѣли, а именно чтобы... IV, 11.
іПпзігіз, е, [іп-1их] свѣтлый; перен. славный, знаменитый, знатный VI, 19. ѴІІ, 32;= значительный, замѣчательный, важный: гез ѴП, 3.
ІПугіспш, і, п. Иллирія. Такъ называлась страна, заключавшая въ себѣ нынѣшнюю Далмацію н Истрію П, 35. III, 7. V, 1 (си. Саезаг).
ішЬесіІІИав, аііз, /’.[ітЪес Ііия, слабыя] слабость: апіті ѴІІ, 77.
ітЪег, Ъгі8, т. сильный дождь, ливень III, 29. VI, 43 и др.
ішііог, 1. «?ером. подражать: аіідиій VI, 40. ѴІІ, 22.
іттапіз — ітрепзив.
86
іттапів, е, огромный, необыкновенный: та^пііцЗо IV, 1. VI, 16.
іт-тінео, — , — , 2. выступать, выдаваться; угрожать, наступать, приближаться; ітшіпеі Ьозііз VI, 38.
іт-тШо, тізі, тіззит, 3. пускать, (посылать) куда или противъ кого-либо, отт. а) <га яз. воепн. = (противъ непріятеля) велѣть выступить, отряжать: ѳдиііаіцт ѴІІ, 40. — Ь) пускать, бросать куда-л.:рі1а V, 44. VI, 8.—с) вбивать: іідпа IV, 17; ігаЬез іознрег іштівзае, перекладины, вставленныя въ верхніе концы IV, 17.
ішшбіо, 1. [іп-шоіа, жертвенная мука] собств. посыпать животное жертвенною мукою; отт. приносить въ яіертву, заклать: апішаііа (Ьозііаз, Ьотіпез) VI, 16. 17. ѴІІІ. 51.
іш-шогіаііи, е, безсиертный: 4іі I, 12, 14 и др,
ітшппІз, е, [іп-типиз] свободный отъ общественныхъ повинностей, свободный отъ податей, не платящій дани: сіѵііая ѴІІ, 76.
ішшинііая (іпшипііаз), аііз, /. [ітти-піз] освобожденіе отъ общественныхъ повинностей,льгота: отпіишдие ге-тит іттипііаіет ЪаЪепі, и вообще (см. дпе) освобождены отъ всѣхъ поввнностей VI, 14*.
іш-рагаіпя, 3. неприготовленный, невооруженный VI, 30. ѴШ, 3,
ітрейітепіит, і, п. [ішрейіо] 1) препятствіе I, 25. II, 25. — 2) въяз. военн.ріѵл-. ітредітепіа, бгит, тяжести, обозъ, т.-е. весь громоздкій багажъ со включеніемъ вьючныхъ животныхъ, повозокъ и обозной прислуги. Громоздкій багажъ составляли: палатки, запасы продовольствія и оружіе,ручныя мельницы (сл.шеііог), желѣзныя орудія для построенія военныхъ машинъ,мостовъ и т. п. I, 24. 26 и др.; а§щеп ітрейітепіогит, см. арпеп; въ части, обозныя лошади ѴІІ, 45.
ітрёйіщ іѵі, Ііит, 4. спутывать (сл. ехрейіо); перен. о мѣстности: дѣлать неудобопроходимымъ, непроходимымъ, недоступнымъ: Іосиш VII, 57; вообще: препятство-вать.мѣшнть. затруднять, дѣлать затруднительнымъ, останавливать, задерживать цт. п , съ асс.
а) именъ личныхъ II, 17. V, бидр,-аіідиет іп іцгѳ вио, стѣснять I, ЗбГ ѵігішп іпйгшііаз ітрейіі аіідиет асЕІ саріешіапі іидатп, не дозволяетъ обратиться въ бѣгство ѴІІ, 26. — Ъ) предметныхъ и отвлеченныхъ: віпідіга іш-рѳйііа, такъ какъ лѣвая рука была занята (несвободна) I, 25; ітрейіге-ііег (гез, патідаііопѳт, оррщщаііо-нет, ігапзіщт) II, 17. 20 и др.; ргозресіит, закрывать II, 22; отт’. рагі. рег/.;
ітрейііиз^ 3., какъ аіі. съ сотрат. и вирегі. 1) затрудненный, занятый чѣмъ-л., несвободный: отціцщ апі-тіз ітрес1ііІ8 = такъ какъ всѣ были заняты (приготовленіемъ къ отплытію, см. апітиз) V, 7; въ яз. военн. і. іес/т.о волнахъ,находящихся подъ тяжестью походной поклажи, занятыхъ переходомъ черезъ рѣку, подымающихся на гору н т. п. = (какъ слѣдствіе) неготовый къ бою, неспособный къ сопротивленію I, 12. II, 9. 10 н др.; ітрейііоз іп а^тіпѳ еі зиЪ загсіпіз (обстоятельство причины къ іпйгтіоге апіто, см. іпйгтиз) Ш, 24. — 2) трудный, затруднительный, сопряженный съ трудностями: паѵі^аііо III, 9; сл. II, 28; о мѣстности: неудобопроходимый, недоступный III, 28. V, 19 и др.; ра-ІП8 6ІЙІСІ1І8 аірие ітресіііа, болото крайне неудобное для переправы ѴІІ, 19 (сл. ого). [Ьосиз ітреііиз считалась мѣстность, заросшая терновникомъ, покрытая множествомъ холмовъ, ложбинъ, рвовъ и т. п ].
іщ-реііо, рйіі, риізшп, 3. собств. толкать, ударять во что-л.: отт. приводить въ движеніе, гнать, погонять; перен. подстрекать, побуждать, склонять, соблазнять: аіідиет аб аіідиій II, 14. 20 н др.; съ слід. иі IV, 16. ѴІІ, 42; ітреііі ай сііті-сапсіит, быть вывуждену ѴІІ, 20; рагі. ітриізиз, для описанія аЫ. саизае, см. регтоѵео.
ітрешіео, — , — , 2. писѣть надъ чѣмъ-л., выдаваться,подыматься!,6; товіез цш ипренбегепі,горы, господствовавшія надъ доливою, окрестныя горы III, 2.
ітренвов, 3. [отъ ітрешіо, 3. издерживать] составляющій расходъ; отт-
ітрегаіог — ітрёіго.
87
цѣнный, дорогой: ргеііит, дорогая (высокая) цѣна IV, 2*.
ітрегаіог, огіз, т. [ітрего] повелитель, начальникъ; въ особ. военачальникъ, полководецъ, главнокомандующій I, 40. II, 25.
іт-регіссіпв, 3. несовершенный, недоконченный: поѵіззітиздие ітрег-і'есіиз соттепіагіиз, см. иоѵиз; іт-регіесіа ге, такъ что дѣло не было окончательно улажено VI, 12.
іш-регііц^, 3. неопытный, незнакомый съ чѣмъ-л., съ деп. IV, 22. 24. VI, 39; геніи, незнакомый съ ходомъ событій I, 44; съ положеніемъ дѣлъ, съ порядкомъ вещей V, 27; аЬз. I, 40. VI, 10 и др. ‘
ітрегіиш, і, п. [ітрего] 1) повелѣніе, приказаніе И, 20. 22 и др. — Ъ) право повелѣвать, власть: сае-Іезіішп, надъ небожителями VI, 17.— съ особ. а) по отнош. къ государству: верховная власть, господство, владычество I, 3. 30. 45 и Др.; зиЪ сіісіопе аіцие ітретіо аііспіиз еззе = находиться въ полной завненмости отъ кого-л. I, 31 (сл. ото); ітрегіиш ргоѵіпсіаѳ, власть надъ провинціей ѴІІ, 64; сл. I, 3. II, 4; іп іапіо ітрегіо, при ракомъ могуществѣ!, 33; ітретіо иаіиз, для того, чтобы повелѣвать (быть повелителемъ) ѴІІ, 37; ітрегіо по8іго(аЬі. аЪе.), подъ нашею властью II, 1; сл. I, 18; цаі ргаезіі ітрегіишцие оЫіпеаі, который стоялъ бы во главѣ государства и имѣлъ верховную власть V, 20; аециіоге ітрегіо иіі, правленіе VI, 12; ітрегіиш (=ге§пит) сіезібегаге ѴІІ, 20;р1иг. ітрегіа, верховныя права, власть (отдѣльныя дѣйствія, распоряженія власти) I, 17. 31. V, 27. 54; диі поѵіз ітрегіія зІшіеЬапі, которые желали перемѣны власти, т.-е. другого прави-тельства(какое бы оно ни бы/о, лишь бы не римское) П, 1.—Ъ) военная власть, начальство иа войнѣ: ппит ішрегіит ипнтцие та^ізігаіит Ьа-ѣеге, состоять подъ одною и тоюже гражданскою и военною властью II, 3; педие ітрегіо сопііиепіиг, властью (командою) II, 11; іоііизЪеШ, власть управлять всею войною II, 4; ргіп-сіраѣиз аіцие ітрегіиш, см. ртіпсі-раіиз; зитпта ішрегіі, главное начальство II, 23. ѴІІ, 63; зишта іт-
репі Ьеііідие аітіпізігапсіі, главное начальство (надъ войскомъ)и(вообще) все управленіе войною V, 11; Ші Ьеііо ітрегіоцие ргаейсеге, см. ргае-йсіо; зіпе ітрегіо, безъ начальства ѴІІ, 20; сит ітрегіо, облеченный нластью^іавнокомандующаго VI, 1. ітрего, 1. 1) повелѣвать, приказывать; а) аіісиі аіідиій II, 21. IV, 8 и др.; іщрегаі диае асі еат гет изиі зіні, указываетъ, что для этого нужно сдѣлать VII, 11; рагііс. іш-регаіит, і, какъ і-иЪзі. приказаніе: ѵепіге ай ітрегаінт, см. аб; .ітре,. гаідт Гасеге^повиноваться V, 37. уі, 10; ітрегаіа Іасеге (Іасеге, диае ітрегаѵіі аііциіз), оказывать повиновеніе, покоряться И, 3.32. 35 и др.— Ь) аіісиі, съ слѣд. иі I, 28. V, 1. 22 и др.; съ не: приказывать, чтобы не=запрещать съ нѳопредѣл. накл. I, 46. II, 32. V, 22; съ сопі. (безъ союза) IV, 21. ѴІІ, 86. — с) съ асс. с. іп/. (но только съ неопредѣл. вакл. залога страдат. или отложит. глаг.) V, 1. ѴП, 7*-60 и др.; съ іп/. ѴШ, 27. — Ь) аЬв. иі ітрегаѵегаі (егаі ітрегаіит) I, 29. II, 11 и др.; въ особ. въ яз. военн. приказывать кому доставить что-либо = требовать, аіісиі аіісріісі: оЬзісіез IV, 22. 27 и др.; ргоѵіпсіае тііііез, приказываетъ выставить войско I, 7. V, 1 и др.; сѳгіит питегит сиіцие ех сіѵііаіе, см. питегиз и диіздие; ечиііез Сві-Ііас ітрегаіі (= циоз ОаШае ітре-гаѵегаі) ѴІІ, 66. — 2) начальствовать, управлять, повелѣвать I, 36; Агіоѵізіит зирегЪѳ ітрегесе, что Аріовистъ гордый повелитель I, 31; въ особ. начальствовать надъ войскомъ, командовать: іііо ітрегапіе, подъ его начальствомъ ѴІІ, 17.
ітрёіго, 1. [іи-раіго] просьбою или увѣщаніемъ достигать, получать, добвваться, получать согласіе, имѣть успѣхъ: аііпиііі аЪ аіідио I, 9. IV, 9 и др.; съ слѣд. иі III 22. ѴІІ, 29; бе інсіиіііз, добиться успѣха относительно перемирія = получить перемиріе IV, 13; сіе заіиіе аііспіиз, исходатайствовать пощаду для кого-либо V, 36; дополненіе при ішреігаге, если можетъ быть заимствовано изъ связи рѣчи, ивогда ие выражается I, 35. II, 12^ V, 6.
83
ітрйіиз — іп,
ішрёіия, па, щ. [Іп-реіо] патискъ, нападеніе, наступленіе I, 22. 25. 44 и др.; табло ітреіи орридпаге, стремительнымъ натискомъ (сильнымъ приступомъ) И, 6; еасеіегііаіе аѣдие ео ітрѳіи іге, наступать съ такою быстротою и стремительностью V, 18; зиѣзвдиі еойет ітреіи, тѣмъ же наступательнымъ образомъ VI, 40; сопѣіпепН ішреіи, безостановочнымъ бѣгомъ ѴІІ, 28; о предметахъ неодушевленныхъ; стремительность, напоръ, сила: піадплз ітреѣив тагіз, сильный прибои морскихъ волнъ III, 8; ѵепіюгит (Яитіпіз) III, 13. IV, 17.
іт-ріиз, 3. безбожный, нечестивый VI, 13*.
іт-ріісо, 5ѵі, аіит, и иі, йит, 1. вплетать, впутывать, сплетать, перепутывать: огбіпез ітріісаіі ѴІІ, 73.
іщ-рібго, 1. взывать со слезами, умолять, просить: аіідиет, съ слѣд. пе I, 51; Мет аіісиіиз V, 7; аихіііит аЬ аіідио I, 31. 32,
іт-ропо, рбзиі, рбзііит, 3. 1) класть (ставить) па что-л., помѣщать: тііі-іез (тиііѳгез) ео I, 42. 51.— 2) приставлять,придѣлывать, прикрѣплять: рогііз Гогѳз іиггездие VIII, 9. — 3) перен. налагать: аіісиі яіірепсііит I, 4. 45. ѴІІ, 54; иесеззііаіет, ставить въ необходимость ѴШ, 49; = наносить, причинять :ѵи1пегаѴШ, 48.
іш-рогіо, 1. ввозить, привозить: аіідиій (ай аіідиет) I, 1, IV, 2 и др. ітргеязіо, опіз, [ітргіто, іп-ргето] собапе. вдавливаніе; отт. вторженіе, нападеніе VIII, 6*.
ішргітіз (іп-ргітіз), аЛѵ. прежде всего, преимущественно, особенно I, 33. ПІ, 10 и др.
іш-ргбЬпв, 3. нечестивый, безсовѣстный, злонамѣренный: огаі-іо I, 17; виЪеі. ітргоЬі, злоумышленники, возмутители ѴШ, 44.
іт-ргоѵізив, 3. непредвидѣпный, неожиданный: ітргоѵізо или йе ітрго-ѵіно, неожиданно I, 13. II, 3 и др. іт-ргййепз, ііз [іп-ргоѵійепз] иѳ предвидящій, не замѣчающій, не знающій, не ожидающій VIII, 19; ітргп-йепііЪпз позігіз (аЫ. аЬз.), между тѣмъ какъ наши ничего не подозрѣвали V, 15; сл. Ш, 29. VIII, 36.
іт-ргпйепііа, аѳ, Л [ітргийепз] неосмотрительность, неблагоразуміе,
оплошность IV, 27. V, 3. ѴІІ 29 іт-риЬея, ѳгіз, несовершениолѣтній,
неженатый, холостой VI, 21.
іш-ри^по, 1, нападать: Саіііат I, 44-орега VIII, 43; аЬз, Ш, 26; перен, — возставать противъ чего-л., оспаривать: йідпііаѣет аіісиіиз VIII, 53.
ітриізиз, из, т. [ітреііо] ударъ, тод-чоеъ; перен. побужденіе, наущеніе: ітриізи аіісиіиз V, 25.
ітрйпе, а<іѵ, [іп-роепа] безнаказанно I, 14*.
ішрипНав, аііз, /. [ітрйпе] безнаказанность I, 14.
іш-рипПиз, 3. ненаказанный, неотомщенный: ѵиіпега ѴШ, 48*.
ііииз, см. іпГегиз.
іп, ргаер. въ, на I) съ асс. 1) въ мѣстномъ значеніи выражаетъ движеніе, направленіе, на вопросъ: куда? въ, па: іп Заиіопоз регѵепіге, см. 8едиапі; іп ЬозГез адиііат Гегге, въ средину непріятельскаго войска IV, 25; іп сопігагіат рагіет, см. сопігагіпз; іп орріеіі сігеиііит, вокругъ города ѴІП, 33; Веіпае зре-ейапѣ іп зерѣепігіопет, на, къ I, 1; о направленіи протяженія: іп Іаіііи-Йіпет, въ ширину, шириною (аШіи-йіпет, Іоп^іішііпѳт) I, 2. 8. VI, 29.— 2) о времени, на: іп іегіішп аппит (іп йіет еегіат, іп аііий іетриз и т, п.) I, 3. 30. 53; іп іоп^іогет йіет, см. Іоп^из; іп геіідиит і-етриз, на будущее (послѣдующее) время I, 20 и др.; іп йіез, см. Йіез; іп зіп^иіа Йіеі Іетрога, ежечасно ѴІІ, 16; іп роніегит(регреѣишп, ргаезепііа), см. розіегиз н пр — 3) въ другихъ отношеніяхъ означаетъ; а) части, на которыя дѣлится цѣлое: на: Саіііа езі йіѵіза іп рагіѳз ігез I, 1.— Ь) направленіе дружественное или враждебное: иъ, противъ, въ отношеніи: ѵоіипіаз (Ьепеѵоіепііа, Ьепе-йсіа, щегііа) іп аіідиет I, 19. 42 и др.; яепаіия сопвиііа іп аіідиет, для (въ пользу кого-л.) I, 43; апітай-ѵегіеге (сгисіаіиз ейеге, сіетепііа иіі) іп аіідиет I, 19. 31. II, 14.— с) назначеніе, цѣль; дли, ради; сообразное іь и образъ дѣйствія (въ смыслѣ нарѣчія): іп соііодіпит (іп йізсі-рііпат) ѵепіге I, 35. VI, 14; яе ййет іпіегропегѳ іп еат гет, что оиъ
іп-аейііісо — іпсоійтіз.
89
ручается въ этомъ V, 36; іи еаш яенѣепііат йісеге, въ томъ смыслѣ I, 45; іп.цігатдпе рагіет, въ томъ л другомъ отношеніи V, 29; за и противъ V, 30; іп зресіѳт, для вида V, 51; относительно вида ѴІІ, 23; тігшп іп тойит, удивительнымъ образомъ I, 41; сл. VI, 19. ѴІІ, 73. 85. II) съ аЫ. 1) для опредѣленія мѣста на вопросъ гдѣ? въ, на; іп Зедпапіз, см. Зедиапі; іп шіІіЬиз раззиит ѣгіЬиз, на пространствѣ трехъ миль VI, 36. — 2) времени: въ, при, во время: іп сопзиіаін I, 35; іп іііпѳге (іп ірзо педоііо), см. іѣег и пе^оііит; особенно часто съ ^егцпйіѵ.: іп рѳ-іепйа расе IV, 27; сл. II, 21. 28 и др. — 3) въ другихъ отношеніяхъ: -а) въ числѣ, между: іп Ьіз I, 16.
53 и др.; іп Ьіз (см. пипіііз) V, 53; іп іів V, 4; = въ качествѣ, нъвидѣ, какъ I, 43 (см. йо),—Ь) при еззе для означенія предмета, у котораго что-л. находится: въ, у: іп аЙдио озі сопзіііитп ;апітцд, ѵігіиз, Гасиі-іаз) III, 16 и др.; іц иаѵіЬиз егаѣ йгтііий.0 Ш, 13.—с) въ, въ отношеніи: пиііа іп ге (іп зитта іиепсіа, іп сазігів саріепйіз)-' V, 33 и др.; при названіи лица, на которомъ выказывается какое-либо дѣйствіе: рес-саге (аіідиій Іасеге) іп аіідио I, 47. II, 32. ѴІІ, 21.—й) показываетъ обстоятельства, при которыхъ совершается какое-л.дѣйствіе:при,въ виду: іп іапіа тцііііийіпс — сот іапіа пті-іііийо еззеі I, 27; іп іапіо ітрегіо 1, 33; іп іапіа іпідиііаіе II, 22; сл. III, 8. VI, 7. ѴІІ, 1; іп ѵазіапйіз а^гі8 = опустошеніемъ V, 19; = вѳ-смотря на: іп зитпта іпоріа V, 2. — 4) въ сложеніи: въ, на; какъ аЙи. не. іп-аейійсо, 1. строить на чемъ-л., пристраивать: Іогісиіат VIII, 9; диае (іп еа іесіа, оиае) егапі іпаейібсаіа
. VIII, 5.
іпапіз, ѳ, пустой, порожній: паѵіа V, 23; перен. пустой, тщетный, тщеславный: зітніаію ѴІІ, 19.
іп-сапіе, агіѵ. [іпсаиіия] неосторожно ѴІІ, 27. ѴШ, 48.
іп-саиіиз, 3. неосторожный, безпечный VI, 30*.
іпсепйішп, і, п. [іпсепйо] пожаръ ѴІІ, 15. 55 и др.; рЫг, горящія строенія V, 48.
іпсепйо^ <1і, зшп, 3. зажигать: оррійа (ѵіеоз, аейійсіа, Іазсез) I, 5. II, 7 -и- др.; перен. воспламенять, подстрекать, побуждать къ возстанію:
- аіідпет ѴІІ, 4; едишп саісатіЬвз, пришпоривать ѴПІ, 48.
іп-сегіиз, 3. неизвѣстный, неопредѣленный, невѣрный, ненадежный, нерѣшительный: тшпогез (іетрога) IV, 5, ѴІІ, 16; іпсегііз іііпегіЬпз (аЫ. аЬв.) VI, 34; іпсегѣо ѳхііи ѵісіо-гіаѳ = такъ какъ побѣда не была окончательно рѣшена ѴІІ, 62; іпсегііз огйішЬиз, при спутанности рядовъ
1. іпсійо, сійі, — , 3. [іп-саЙо] а) падать на что-л., упадать: іеіа іпсі-йспііа VIII, 9; перен. а) попадать, натыкаться на кого-л.: іп аіідпет I, 53. VI, 30. — Ь) происходить, случаться: іпсійіѣ Ьѳііпш (гез) II, 14. ѴП, 3; съ йаі., постигать VIII, 12 (см. шаішп).
2. іпсійо, сійі, сізит, 3. [іп-саейо] надрѣзывать, подрѣзывать; агЬогез II, 17.
іпсіріо, соері, серіпт, 3. [іп-саріо] начинать, предпринимать: оррп^па-ііопешѴІІ, 17; съ іи/1. II, 2, Ѵ,39 и др.
іп С1ід, 1. 1) приводить въ быстрое движеніе: паѵез гетіз III, 14 и др.; едітт, пришпоривать; едпиз іпсііа-іиз, быстро несущаяся лошадьІѴ, 33; едио іпсііаіо = во весь’опоръ IV, 12; сигзи іпсііаѣо, въ скоромъ (стремительномъ) бѣгѣ II, 26; о волнахъ; зе іпсііаге, подниматься, напирать III, 12. IV, 17.—2) перен. а) подстрекать, побуждать: аііднет ай ЬсІІот III, 10; со^ііаііопез, возбуждать VIII, 10. — Ъ) раздражать, волновать, приводить въ гнѣвъ, въ ожесточеніе I, 4. IV, 14 и др.
іп-со^иКпз, 3. неузнанный, неизвѣстный; аіісиі IV, 20. 29.
іп-сйіо, соіиі, сиііит, 3. жить, имѣть жительство I, 1. 54 и др.; ігапв» населять: рагіет Саіііаё (іоса, ге-^іопез, Аірен) I, 1. И, 4 и др.
іпеоійпгіз, е, невредимый, цѣлый I, 537”іпсоТйтет йізсейеге, невредимо (свободно) V, 41; тсоіиіиі ехегсііи, (аЫ. аЬз., сокращ. условное предложеніе) VI, 41; оттЬпя іпсоІптіЬиз сорііз = безъвсякойпотери въ войскѣ V, 52.
90
іпготтбіе — іп-со.
іпеоштбйе, айѵ. неудобно, неудачно V, 33*’ • г- '’ л п
іпсотшбйиш, і, п. [т-соттоаия] неудобство; вредъ, убытокъ, нссча-етіе V, 10. 53. ѴП, 33; диісі іпсот-тпойі, сколько затрудненія ѴІІ, 45; ріиг. неблагопріятныя обстоятельства V, 35; въ особ. = неудача, испытанная въ войнѣ; пораженіе I, 13. V, 52 и др.
іп-сгедіЫ1із, е, невѣроятный, неимовѣрный, необыкновенный: Іепіѣия (сеіегііаз, ѵігіиз, ѣопог) I, 12. 39 и др.
іп-сгерііо, 1. [іпіепв. отъ інсгѳро] собств. сильно шумѣть; отт. кричать, напускаться (съ крикомъ, бранью и т. и.) на кого-ниб., бранить, издѣваться: аіідиет ѵосіЬия, громкими замѣчаніями (= громко) издѣваться П, 15. 30.
іп-сишЪо, сиѣиі, сиЪЙшп, 3. ложиться на что-ннб., опираться; отт. перен. налегать на что-нибудь, прилежно заниматься, радѣть; апіто еіоріЬпя іп Ъеііит, см. оря,
іпспгяіо, бпіз, ]. [іпсигго] набѣгъ; непріятельское нападеніе, вторженіе V, 1. 21 и др.
іпспгзив, ия, т. [іпсигго] набѣгъ, нападеніе ѴІІ, 36. ѴІІІ, 18.
іпсияо, 1. [іи-саиза] вивить, упрекать: аіідиет I, 40. II, 15.
іи(1а®о, іпія, Л онружепіс, облава ѴІІІ, 18*.
іиДе, ад.ѵ. 1) оттуда I, 10. 33 и др. — 2) потомъ, затѣмъ II, 19. ѴП, 48. іпбісішп, іі, п. [ішіех] показаніе, объявленіе, доносъ I, 4. VI, 30 и др.
іп-бісо, хі, сіит, 3. объявлять, назначать; сопсіііит I, 30 и др.
іпбісіпа, 3. 1)рагі. отъ іпсіісо.—2) аЛі. несказанный: саиза іпйісіа = безъ допроса ѴІІ, 38*.
іп<1і{гщ8вІпіе, аЛѵ. (еирегі. отъ ішіі^пе) самымъ недостойнымъ (гнуснымъ) образомъ ѴІІ, 38*.
іпйідпПаз, аііз, [ішіі^ііия] 1) недо-стойность, непристойность, неумѣстность: геі ѴІІ, 56; неприличное обращеніе съ кѣмъ-л.: отпея ішіі^пііаіея, всевозможныя униженія II, 14.— 2) негодованіе, досадаг ѵіпсиіогцт (деп. оЬіесіі) ѴІІІ, 44.
іщіщпог, 1. йероп. [іп^і^пиз], считать недостойнымъ, негодовать, досадовать, съ слѣд. диосі ѴІІ, 19.
іп-йі&ппз, 3. недостойный, унизительный, неприличный, несообразный» съ аЫ. V, 35. ѴІІ, 17.
іп-бі1І^епя, ііз, нерачительный, нерадивый ѴІІ, 71*.
іп-йіііцепііа, ае, Д [іініііі^епз] небрежность, нерадѣніе, медленность ѴП, 17.
іпйііі^евііпя, айѵ. (сотр. отъ ішіііі-§епіег) менѣе тщательно II, 33*.
іп-ййсо, хі, сіит, 3. 1) вводить: ехѳгсііит іи а^гоз ѴІП, 2; перен. склонять, побуждать; рагі. іпсіис-ѣия, побужденный, прельщенный, увлеченный: сирііШаіе (яре) I, 2. 27. — 2) наводить, натягивать, надѣвать: яспіа реШЬия, покрывать II, 33.
іпйпіііепііа, ае, А [ішіиідспз] снисходительность, милость; іп аіідиет. VI, 63.
іпйиі^со, яі,—2. быть снисходительнымъ, отт. оказывать расположеніе, благоволить: аіісиі I, 40. ѴІІ, 40.
іпбио, иі, иіит, 3. надѣвать: ^аіеая II, 21; перен. яе аіідпа ге, запутываться въ чемъ-ниб.; ѵаШя (зіішиііз), натыкаться, попадать ѴІІ, 73. 82.
іпйпяігіе, аііѵ. [іпсіияігшз, іпЗизіо = іпяіо] неутомимо, рачительно, заботливо, усердно ѴП, 60.
шйиііае, агит, /. [отъ ішіио, нъ смыслѣ: включать, вставлять] перемиріе IV, 12.
Іпйиііошагия, і, предводитель тренеровъ V, 3. 4 ядд.
іп-ео, іі, ііит, Іге, іпіг. и (у Цезаря всегда только) ігапз. входить, вступать; перен.: 1) о времени: встрѣчать (начинать проводить) день, время года я т. п.; начинать: іпііа аеяіаіе, когда началось (настало, наступило) лѣто II, 2; сл. III, 7. V, 23. — 2) о дѣйствіяхъ н состояніяхъ: начинать, затѣвать, заводить какое-либо дѣло, предпріятіе, предпринимать, входить, вступать въ какое-л, отношеніе, связь и т. п. VI, 43 (ли. цгаііа); гаііопет = разсчитывать ѴІІ, 71; соображать ѴІІ, 24; шшіегшп, см. иишегия; сопя.Ііит, возымѣть намѣреніе замыселъ),составлять планъ.
іпегтія — іпйгтііаз.
91
VI, 31. ѴП, 1 и др.; йе заіиіе = посягать ѴІІ, 9; йе зиттіз геЬпз, браться рѣшать IV, 5; піЬП сопзіііі сопіга Зѳднапоз, ничего не предпринимать противъ секв. VI, 12;ра$®. II, 33. IV, 32 и др.; Ьіз іпіііз сопзііііз, послѣ такихъ соображеній III, 9; въ яз. военн. ргоеііит, вступать, начинать ѴШ, 19.
іпегтіэ, е, іпегтпз, 3. [іп-агша] довооруженный, безоружный I, 40. 11, 27 и др.
іпегз, ѣія, [іп-агз] неискусный, неспособный, отт. вслѣдствіе неспособности къ дѣятельности: недѣятельный, лѣнивый; съ особ. = малодушный, трусливый IV, 2.
іиегііа, ае, /. [іпегз] 1) неспособность, неловкость. — 2) бездѣйствіе, л ѣпо сть, нерадѣніе VIII, ргае?.
іпГапііа, ае,/. [іп-Гатіз, іп-Гата] дурная молва, безславіе, безчестіе; срамъ, позоръ VI, 23 и др.
іпГапя, ъіз, [іп-і'агі] не говорящій, не могущій говорить; отт. зиЬві, ребенокъ, дитя ѴІІ, 28. 47.
іпГесіпя, 3. (іп-Гасіо] не сдѣланный; іпГесіа ге, не сдѣланъ (не окончивъ) дѣла ѴІІ, 17. 82.
іп-Гёго, ійіі, іііаіит, іпГегге 1) вносить, вести, бросать, пускать и т. п. куда или противъ кого, чего-л.: аіідиій іп ідпегп VI, 19; аіідиет іп едиит, сажать'VI, 30; і^пет а^ѳ-гі == зажигать ѴІІ, 22; піЫІ ѵіпі, ввозить II, 15; въ особ. въ яз. военн. н) кідпа іпГегге (іп Ьозіез, противъ ве-пріятѳлей) = нападатъ,сл(.8і§пит. — Ь) Ъеііит іпГегге, начинать войну, вести наступательную войну IV, 27. V, 12 идр.; Ъеііит аіісиі іпГегге, иттн войною противъ кого-л., начинать войну съ кѣмъ-л. I, 2. 35. 44 и др.; Ъеііит іііаіит ЬеГепйеге = вести оборонительную войну II, 29. VI, 23.—2) перен. а) приводить, представлять: саизат I, 39.— Ь) наносить, причинятъ, ввушать, возбуждать: аіісиі ѵиіпиз (іпіигіаш, са-Іашііаіет, зрет и др.) I, 12. 14. 50 и др.; іеггогет, ваводить ѴІІ, 8;
. роепат,подвергатьнаказапіюѴІІІ,21. іпіёгпд. 3. внизу находящійся, нижній; сотр. івГегіог, из, 1) находящійся пижѳ, низшій; Іоспз (зраііпт,
ап^иіиз) II, 25. V, 13. ѴІІ, 46; рагз ВЪепі, низовье Р. I, 1, — 2) перен. а) по числу, силѣ и т. п. ниже, слабѣе ѴШ, 14; тГегіотет еззе, быть слабѣе, уступать, поддаваться!!, 8.— Ъ) по степени, достоинству низшій: огйіпез, низшія цеитуріонскія мѣста VI. 40. — зирегі. 1) іпйтпз, 3. самый вижиій: іп іпйтіз гайісіЪнз топііз, въ самомъ иизу у подошвы горы VIII, 40; аЬ іпйто зоіо, внизу на днѣ ѴІІ, 73 (см. а, аЪ); ай іпй-щит, къ низу, внизъ ѴІІ, 73; ай іпйто, снизу (отъ подошвы) ѴІІ, 19; внизу ѴІІ, 73; означаетъ часть предмета: іпйтпз соіііз, подошва холма ѴІІ, 49; соіііз іпйтпз арегіиз, холмъ, внизу (у подошвы) открытый II, 18; іпйта ѵаіііз, самыя низменныя мѣста долины VIII, 40. — 2) Іпіиа, 3. самый нижній: аЬ іто, отъ подошвы III, 19; у нижняго копиа IV, 17.
іпГсзіия, 3. [=іпГепзііиз отъ іп и нѳ-употр. Гешіо, сл. ойешіо] 1) раза.-подверженный непріязненнымъ дѣйствіямъ, опасный: іпГезііз іѣіпегі-Ъиз (аЫ. аЬз.) VIII, 47.—2) асі. враждебный, непріязненный: Іап-сѳа, копье, направленное противъ врага ѴШ, 48; іпГезііз зі^піз ай (=;сопіга) аіідиетп іге = итти рядами (колоннами), построенными въ боевой порядокъ VI, 8; сл. ѴІІ, 51 (см. зі^пит).
іпйсіо, Гбсі, Гесіит, 3. [іп-Гасіо] вдѣлывать, вставлять, вводить, наводить; въ особ. наводить краску на что-л., отт. красить, окрашивать: зе ѵііго V, 14*.
іп-йііеііз, е, невѣрный, ненадежный ѴІІ, 59.
іпГмІеІИая, аііз, А [іпййеііз] невѣрность, ненадежность, вѣроломство ѴШ, 23.
іп-й^о, йхі, йхитп. 3. втыкать, вбивать, прикрѣплять: іаіеае іпйхія Ъа-тіз, колья съ прикрѣпленными къ нимъ крючьями ѴІІ, 73*.
іпйтия, 3., см. іпГегиз.
іп-йпііпа, 3. неограниченный, Безпредѣльный, безконечный, неизмѣримый,безчисленный безпрестанный: тиііііщіо (гаа^пііийо, ІаЬог) V, 12 и др.
іпйгтііав, аііз, Д [тйгтиз] 1) слабость, безсиліе, непрочность: ѵіпипд
іп-йгтиз — іиіііит.
92
ѴІІ 26. — 2) перен. слабость характера, непостоянство, ненадежность: Саііогшп IV, 5. 13.
іп-йгтиз, 3. 1) слабый, безсильный, ПТеЗрочный, нетвердо стоящій, ненадежный: паѵіз(агЪог, сіѵііаз,1ейіопѳ8 и др.) IV, 36. VI, 27 и др. — 2) перен. робкій, нерѣшительный: ітре-чіііоз іп артііпе еѣ зпЬ загсіпіз іпйг-тіоге апіто абогігі ' содіѣаЪапІ = аоз (т.-е. йотапоз), сит ітре<Ші іп а^тіпе еі зиЬ загеіпіз іпйгтіогѳ апіто (аЫ. диаІіШіз, сл. ітребііиз) езвепі, абогігі со&ііаЪапѣ, не будутъ вполнѣ увѣрены въ своихъ силахъ [емеи* относится по смыслу къ буду щ. вр., потому что будущность дѣйствія выражена словами: абогігі со^ііа-Ъапі = надѣялись (разсчитывали) напасть (сл. въ той же главѣ: зе біті-саіигоз ехізіітаѣапі)] III, 24.
Іч-Десіо, хі, хпт, 3. нагибать, сгибать: агЪогез II, 17; Гѳггит зе іп-йесііі I, 25.
Іп-йо, 1. вдувать; перси, дѣлать надменнымъ, гордымъ; аіідиа ге іпйагі ѴІІІ, 12.
іп-Дио, хі, хшп, 3. втекать, вливаться: іп Осеапит (ш Йитеп) IV, 10. VI, 33; дио IV, 1.
іп-ГбІіо, Гбйі, Гоззит, 3. зарывать, закапывать: іаіеаз іп іеггат ѴІІ, 73*.
ДпГга, 1) аііѵ. внизу, ниже VI, 36. ѴІІ, 61.— 2) ргаер. съ асс, а) о мѣстѣ, подъ, ниже VI, 35. — Ь) по величинѣ: меньше, ниже: раиіо іпГга еІерЪапіоз VI, 28.
іп^енв, пііз, [іп-^епо — §і§ио, нарастающій, усиливающійся все болѣе и болѣе] огромный, очень большой, необыкновенный: тагшіисіо (іпзиіаі I, 39. IV, 10. '
іп-йгаіпа, 3. непріятный: огаііо ѴІІ.
30.
іо^гёбіог, §геззиз з., 3. йероп. [іп-дга-біог] входить, вступать; іпіга ѣпез (ілипіііопез) II, 4. V, 9; ѵезіі^ііз аіісиіиз іп^гебі, итти по чьимъ-либо . слѣдамъ ѴШ, 20 (см, ѵезіірит). іи1сіо(іппсго),іёсі, іесіит, 3.1) и <5 р а-сь'внті., впускать: тііііез, поспѣшно сажать, помѣщать ѴІІ, 58; пер:н. наводить, ннушать, причинять, возбуждать: аіісиі зіийіит (теіит, ѣшюгет) I, 46. IV, 19.
ѴІІ, 55. — 2) набрасывать, бросать, класть на что-ннб.: таіегіат IV, 17. _ .
іпітісіііае, Згит, [іпітісиз] вражда \ I, 12. .
іпітісиз, 3. [іп-атісиз] враждебный, непріязненный: аіісиі II, 31. ѴІІІ, 48; находящійся въ соперничествѣ = соперникъ V, 44; іпітісо апіто еззе іп аіідиет, см. зит; еиЪ&І. врагъ I, 4. 10 и др.; личный (частный) врагъ въпротивоиоложность врагу политическому, т.-е. такому, который ’ держится иного образа мыслей относительно устройства государства, управленія и т. п. V, 25.
іпідпііаз, аііз, /. [іпідииз] 1) о мѣстности: неровность; перен. неудобство, затрудненіе: Іосі, неровная = неудобная (неблагопріятная) мѣстность III, 2. ѴП, 45 н др. (см. іпі-дииз); іп іапіа геппп іпідиііаіе, при столь неблагопріятныхъ обстоятельствахъ II, 22. — 2) неравенство, неодинаковость положеній, отношеній и т. п. ѴІІ, 19; перен. несправедливость, суровость ѴІІ, 19.
іпіциоя, 3. [іп-аедииз] 1) о мѣстности: неровный; перен. неудобный, неблагопріятный: іосиз, неровное мѣсто, т.-е. лежащее ниже того мѣста, которое занимаетъ непріятель = неудобное, неблагопріятное мѣсто П, 10. 23. 27 и др.; іпідшіт Іосі асі йесііѵііаіет ГазЬ^тт, вершина возвышенія, неудобная для тѣхъ, которые находились на склонѣ его (см. бесііѵііаз), т.-ѳ. для римлянъ, лагерь которыхъ помѣщался у нижняго склона возвышенія (сл. ѴІІ, 83), такъ что непріятели, занявъ вершину, имѣли возможность съ большимъ удобствомъ производить нападеніе ѴІІ, 85; іпідиа сопбісіо ѴІІ, 10.—2) несправедливый (сл. аедпиз) I, 44.
іпіііиш, і, п. [іп-ео] начало I, 43. ІП, 28 л др.; Кетогит V, 3 (см. 8е-диапі); зііѵае, край VI, 25; аЬ іпіііо, сначала, въ самомъ началѣ VI, 8. ѴІІ, 13. 28; аЬ Ьіэ йі тіііит геіі-пепбі Зіііі аідие Ѵѳіапіі, они первые подаютъ сигналъ тѣмъ, что задерживаютъ С. н В. ІП, 8 (геііпепсіі, реп. ерехедеіісиз, сл. іпіигіа); ріиг. ші-ііа, бгит, основныя начала, орегит VI, 17.
ІП-ІПП§0 ІНЗІ^НІЗ.
93
Ін-інп^о, іппхі, іипсіит, 3. вкладывать, прикладывать, присоединять; перен. вол гать, навязывать, возлагать: аіісиі аіідиій ѴІІ, 77. VIII, 6. ініигіа, ае, А [іп-іиз] нарушеніе чужого права, несправедливость,обида, оскорбленіе, насиліе I, 7. 9; ініигіа гѳіѳпіогит едиііит^ несправедливость, состоявшая въ'томъ, что римскіе всадники были задержаны ІИ, 10 (см, іпіііиш); съ деп. оЬіѳсІі (несправедливость относительно кого-ниб., причиняемая кому-либо) I, 20. 35. Зй; Неіѵеііогиш ініигіае рориіі Вотпані, оскорбленія, которыя гельветы нанесли р. народу I, 30; зиае іпіигіае, обиды имъ причиненныя ѴІІ, 38; ініигіа, незаконнымъ образомъ I, 36; ініигіат Гасете (ассірегѳ), см, Гасіо, ассіріо и пр.; аіідиеш ргоЬіЬегѳ аЪ ініигіа (ініигііз аЬ аіідио), см. рго-ЬіЪео; аіідиепі іасеззегѳ ініигіа, с.и. іасеззо.
іиіпязи (аЫ. отъ неупотреб. ішиззиз), безъ приказавія I, 19. V, 28.
іп-пазсог, н&іиз з., 3. зарождаться, проявляться: сирійііаз іппаіа. езі (дополни іп отпіЪиз) I, 41; рагііс. іп-наіиз, врожденвый, природный: іе-тегііаз ѴІІ,Л2.
ін-пііог, ніхиз (нізиз) з., 3. Аероп. опираться на что-ниб., съ аЫ.: зси-ііз II, 27.
іп-пбсепз, ііэ, безвредный, невинный VI, 9. 16.
інносепііа, ае, А [іппосепз] безвредность, невинность; честность, безкорыстіе I. 40*.
іпоріа, ае, /. [іпорз] 1) педостатокъ въ чемъ-ниб.: аіісиінз геі I, 27. III, би др. — 2) (безъ род. опредѣл.) неимѣніе средствъ; нужда, безпомощность VI, 24; въ особ. недостатокъ въ съѣстныхъ припасахъ ѴІІ, 14. 32. 77.
ін-оріпапв, ііе, де чающій, не ожидающій VI, 37. ѴІІ, 82; аіідпет іпоріпаніет ардгейі (орргітеге, <1е-. ргеѣепіеге), неожиданно I, 12 идр. іпдпаш, із, й, ѵегЪ. сіе/'есі. говорить (вставочный глаголъ въ огаііо гееіа):
. іпгрііі, IV, 25. V, 30 и др. іп-ксіена, ііз, не звающій, не имѣющій свѣдѣній: іпзсіепііЪизірзіз, безъ ихъ вѣдома I, 19; сл. V, 7.
іпзсіепііа, _ае, А [інзсіенз] незнаніе, невѣдѣвіе: Іосогиш, изиз ІП, 9. 13 (см. ія); неопытность III, 19; безразсудность: ѵиі^і ѴП, 43.
ІНВСІН8, 3. [ін-зсіо] не знающій ѴП, 77; аіідпет інзсішн орргітеге, неожиданно IV, 4.
ін-зёдиог, зеспіиз 8., 3. йе^оп. 1) непосредственно слѣдовать; перен.: нох (анпиз) інзѳдиііиг VIII, 23. 48; зирѳгіогіЪи® аідие іпзедиенііЬиз еіиз зсгірііз ѴШ, ргаеі,, см. зирегиз.— 2) преслѣдовать,. гнаться за кѣмъ-ниб.; аіідиеш I, 23, II, 19 я др.
ін-вёго, вегиі, зѳгіиш, 3. вставлять, вкладывать, втыкать: Гаісеа, Іон-цигііз інзегіае III, 14*.
іп-вегѵіо, Іѵі, Іішп, 4. служить; перен. заботиться, стараться: ошні-ЬцзгеЪнз (аЫ.) іпзегѵіепсіипі зіаіиіі, рѣшилъ всѣми способами стараться ѴПІ, 8*.
інзійіае, агит, А [іпзісіео, ін-зѳйео] 1) засада = а) отрядъ войска, скрытый въ какомъ-либо мѣстѣ для нападенія: інзійіаз соУосагѳ (йізро-неге) V, 32. ѴПІ, 12; сл. ѴШ, 18; ітреіиз інзійіагит, нападеніе тѣхъ, которые находились въ засадѣ ѴШ, 19. — Ь) самое скрытое мѣсто: соріаз іп інзібііз соііосаге (Зізропеге)Ш, 20. ѴШ, 16. — 2) перен. козни, хитрость, коварство 1,13. ѴШ, 23; рег іпзійіаз, коварнымъ образомъ I, 42. IV, 13.
інэібіаіог, бгіз, т. [інзійіог] находв-щійся въ засадѣ VIII, 18.
інзібіог, 1. сіероп. находиться въ засадѣ VI, 34. ѴШ, 19.
іпзі^піз, е, [іп-зі^пищ] 1) замѣтный, видный, бросающійся въ глаза (по знакамъ, отличающимъ его) VIII, 42; аиЪеі. іпзі^пе, із, знакъ ѴІІ, 50; дио (ѵезіііи) іпзі^иі иіі сопзиегаі, одежду, которую онъ обыкновенно носилъ, какъ знакъ отличія ѴІІ, 88; сигналъ II, 20; ріиг. інзі^ніа, знаки, украшавшіе вооруженіе (въ особ. шлемы и щиты): украшенія I, 22. II, 21. ѴІІ, 45. [У римскаго войска украшеніе шлема составляли: черныя или красный перья; знаки отличія: запястья, дѣпл, медали и т. д.].— 2) перен. значительный, необыкновенный, безпримѣрньй, сильный: са-Іапиіая I, 12.
94
іпзіііо — іп-зйрег.
іпзіііо, 5ІІИІ, зиііит, 4, [іп-яаііо] впрыгивать, вскакивать, бросаться: іп рЬаІапцаз I, 52*.
іп-зіппііо, 1. представить чен-либо образъ дѣйствій похожимъ (зітпіо, . вітіііз) на проступокъ; обвинять (обыкнов. неосновательно): аіідиет ргобіііоиіз ѴП, 20. 38.
іп-зіпио, 1. (зіииз, из, впадина, углу-ѴблёнТе) дать проникнуть внутрь чего-л.: зе іпіег іигшаз едиііит, проникать IV, 33.
ІП-ЯІ8І0, вШі, —, 3. 1) становиться на что-ниб.; рет(. стоять на чемъ-л,: іп іи^о IV, 33; іасепііЬиз (йаі.), становиться на трупы павшихъ нъ сраженіи II, 27; йгтііѳг, стать твердо на ноги IV, 26; перен. налегать на что ниб.: іоіиз сѣ тепіе ѳі апіто іп Ъеііит іпзізііі= посвящаетъ все свое вниманіе и усердіе войнѣ VI, 5 (см. тепз); гаііопет ри^пае, слѣдовать, держаться ІП, 14.
іп-ябіепз, ііз, агіі. [гоіѳо] 1) необыкновенный, чрезмѣрный.— 2) высокомѣрный, надменный, заносчивый: весишііз геЪиз ѴШ, 13.
іп-воіепіег, а&ѵ. [іпзоіепз] 1) необыкновенно, чрезмѣрно. — 2) высоио-мѣрно, надменно I, 14. VIII, 50.
іп-вресіо, 1. [іпіепв. отъ іпзрісіо] смотрѣть на что-ниб.: іпзресіапііЬпз поЪіз, на нашихъ глазахъ ѴІІ, 25.
іп-еІаЪПіа, е, неустойчивый, шаткій, непостоянный, перемѣнчивый, неровный; тоѣиз IV, 23*. ,
іпзіаг, іпііесі. п. образъ, видъ; съ деп., наподобіе: пшгі II, 17.
іпзііцо, 1. подстрекать, побуждать, возбуждать V, 56. ѴШ, 31.
іпаіііио, пі, иіит, 3. (іп-зіаіио) 1) устанавливать, ставить, разставлять; въ яз. военн.; асіѳт III, 24. IV, 14. — 2) устраивать, строить: ропѣет (паѵез, іпггез н т. и.) IV, 18. Ѵь 11. 52; рііа, приготовлять V, 40. — 3) предпринимать, начинать: зегпюпет Іод^іогет, заводить V, 37; аЬіпвіііиіо сопзіііо, отъ задуманнаго плана V, 4; съ іп/. предпринимать, начинать, постановлять, рѣшать ІП, 9. 23. 28 и др.— 4) учреждать, установлять, заводить, вводить: аіідиій (яасгіЯсіа, ехѳшріпт, гаііопет ропіік) VI, 11. 14.16идр.; геті^ев, опредѣлять ІП, 9; іпзіііиіа (
гаііо, принятый способъ VI, 9. [' рег(, іозіііиі съ іп$п.; у меня заг дено, водится, я имѣю обыкновеі ѴІІ, 13; аЬ$. иі іП8іііиегаі=. заведенному имъ порядку V, 3. 44.. 5) наставлять, обучать: аіідие I, 14.
іпдііійірт, і, п. установленіе, учрс жденіе, устройство, порядокъ, обы чай, обыкновеніе IV, 20; Ііп^иа, іп зіііиііз, Іе^іЬиз I, 1 (сж. еі); ѵііа. (въ образѣ жизни) VI, 18; іпзіііиіі Саѳзагіз, по распоряженію Цезаря ѴІІ, 24; іпзіііиіо зио, по своему (прежнему) обыкновенію I, 50.
іп-віо, эіШ, —, 1. 1) стоять иа чемъ-либо или передъ чѣмъ-либо; отт. наступать, нападать, тѣснить, преслѣдовать I, 25. III, 5 и др.— 2) предстоять, угрожать, приближаться: йіез іпзіаі I, 16; іпзѣапз ЬеІІит VI, 4 (см. зит).
іпэігптеиіит, і, п. [івзігио] орудіе снарядъ; какъ соііесі., орудія всякагс-рода, утварь: іпзігитепіит ЬіЪег, погит, предметы, необходимые для зимовки V, 31; тііііаге, военные походные снаряды VI, 30.
іп-вігио, хі, сіит, 3. устраивать, строить, воздвигать: тасЬіпаііопет II, 30; ১егет, дѣлать ѴІП, 41; еъ особ. о войскѣ: построить, ставить въ боеврй порядокъ II, 22. V, 18 и др.; асіегіі чпзігисіат ЬаЪиіі, войско стояло у нсгй'в.ъ боевомъ порядкѣ I, 48; рагііс. іпзігіщідз, готовый къ бою ѴІП, 9. 19. 36;=сиаряжать, снабжать, запасать: паѵез отшЬиз геЪиз । V, 5: аЪз. вооружать: ехегсііиз іп-зігисіиз ѴІІ, 59; паѵез ідзігисіае, оснащенные корабли V, 2.
іпяиеГасіия, 3. [отъ неупотр. іп-зиео и Гасіо] привыкшій къ чему-ниб., пріученный, хорошо обученный: едиі IV, 24*.
іпяиёіпя, 3. [іп-зиезсо] 1) не привыкшій къ чему-л.; ІаЪогія (паѵщадйі) V, 6. ѴІІ, 30,-2) необыкновенный: гез VIII, 23.
іпзйіа, ае, /. островъ III, 9. IV, 20; ріиг. іпзиіае, возвышенныя мѣста въ лагунахъ (открытыя наболыпомъпространствѣ н не з атопляемыя морскимъ приливомъ) VI, 31
ін-'йрег, а<іѵ. наверху, сверху IV, 17.
’ II, 23.
іпіё^ег — іпіег-ео.
95
-На^еег, вг&) йгит [іп-іап^о] 1) нетро-нутый, неповрежденный, невреди-,г мыЙ, цѣлый: тпипіііопез (рагз зідЫі-п сагшп) VI, 32. ѴІІ, 35; іпѣе^гін ге-__Ъиз (аЫ. а&5.) = когда государство -было еще независимо ѴШ, 32; ге апіе^га = когда еще ничего не слу-.< чилось, т.-е. до осады Аварика ѴІІ, ,30; зі роенат ініегге іпіе^гіз роззеі, если бы онъ могъ подвергнуть ихъ наказанію тогда, когда они не по-о терпѣли еще пораженія VIII, 21.—
2) неистощенный, свѣжій, бодрый: тііііез іпіее^із ѵігіЬиз III, 4. 19; еиЬзі. іпіе§га V, 16. ѴІІ, 41 и др. іп-іб^о, хі, сішп, 3. покрывать: аіі-диісі аіідиа ге ѴІІ, 22. 73. 79.
іпіеІІЙЕО., хі, сіит, 3. [іпіег-іе^о] "“сосете. разбирать, разсматривать, доходить до познанія чего-л.: отт. понимать,, узнавать, усматривать, видѣть, замѣчать, чувствоватьит.п,:
«Лічтдіті I, 20. IV, 20 и др.; съ асс. с. іп/. ѴІІ, 20 (убѣдиться). I, 10. 13 п др.; съ косв. вопросомъ I, 40. II, 14. III, 9; без.і. VI, 12; аЬз. иі іпіеПесіит езі, какъ узнали позднѣе II, 33.
іп-іеп<1о, <1і, ішп, 3. натвгнвать, напрягать; перен. напрягать душевныя силы, обращать вниманіе на что-н.; съ іп/.„стараться, пытаться III, 26; рагііс. іпіепіив, 3. направленный; обращенный куда-ниб.: осиіія іиепіі-Ьиздие а4 ри^пат іпѣепѣів (аЫ. аЪз.) III, 26;шіепіизіп аіідиа ге, занятый чѣмъ-нибудь ІП, 22; аЬз.: тііііез іпіепіі ри§пае ргоѵепіпш ехзресіа-Ьапі, ожидали съ напряженіемъ (нетерпѣніемъ) VII, 80.
іпіег, ргаер. съ асс. 1) между, среди I, 26. Ц, 6 и др .; ем. деп. рагігі. ріпгітпт іпіег еоз II, 4; іпіег ве часто = взаимно, другъ за друга, другъ друга, одинъ другого и т. п. 1, 30. II, 1 и др. — 2) во . время, въ продолженіе I, 36.
іпіег-ееоо, сезві, сеззпт, 3. 1) вступать, итти между II, 17; о времени: проходить (между тѣмъ), протекать V, 53; иі зраііит іпіегсебеге роз-зеі=чтобы выиграть время I, 7. — 2) находиться между: іпіегсебіі яйѵа I, 39; сл. VII, 26. 46. 77; перен. > (объ отношеніи, суіцествующвмъ^іе-жду двумя лицами иди предметами =
существовать, быть: саиза песеззі-іисііпіз I, 43; сл. V, 11.
іпіегсі^о, сйіі, сізит, 3. [іпѣѳг-саеііо] перерѣзывать, пересѣкать: ѵепаз Гопііз іпіегсісіегѳ аідие аѵегіеге, подкопами отводить ѴІІ, 43; іп^пт ѵаііе а сазігія іпіегсізит, горный хребетъ, отдѣленный отъ лагеря долиной VIII, 14.
іпіегеіріо, сёрі, серішп, 3. [іпіег-саріо] перехватывать, захватывать: аіі-диеш (аіідпій) II, 27. V, 39 и др.
іпіегсішіо, йзі, изит, 3. [іпіег-сіащіо] 1) запирать, заграждать, преграждать: (аіісиі) ііег (сотшеаѣіпп, іи-§аш) III, 3. 24. ѴІІ, 11.—-2) отрѣзывать, отдѣлять, лишать сообщенія: аіідиет аЬ ехегсііи (а ргаезісііо) ѴІІ, 1. 59; Сгитепіо (сопнпеаііЬиз, гейііи И др.) I, 48 пдр.; іпіегсіизиз іііпеге еі Ъі^егі, отъ (предположеннаго имъ) пути ѴІІ, 59 (см. еі); ге Ггишепіагіа 1,23 (дополни Вошапоз); аіідпет (безъ дальп. дополненія) окружатъ IV, 12.
іпіег-гіісо, хі, сіит, 3. говорить съ дѣлью противодѣйствоватьчему-либо (см. іпіегропо), отт. запрещать, воспрещать: аіісиі съ слѣд. не VII, 40; іпіегйісіі аідие іпірегаі—строго запрещаетъ V, 22 (сл. ітрего и ого); ргаесіріі аідие іиіегбісіі, перевести: ргаесіріі (отпез реіегепі Іпбиііота-гит) аідие іпіегбісіі (въ отношенія къ пей диіз диѳт ѵиіпегеі) V, 58; аіісиі аіідиа ге, запрещать кому пользованіе чѣмъ-пнб., или пребываніе гдѣ-инб.: Вотапіз (Заііій I, 46; за-сгійсііз, отстранять отъ жертвоприношеній, иѳ допускать къ участію въ совершеніи богослужебныхъ обрядовъ VI, 13; аіісиі адиа еі ідпі= осуждать на изгнаніе, лишать покровительства законовъ, объявлять опальнымъ VI, 44.
іпіегбісіиш, і, п. [іиіегбісо] запрещеніе ѴШ, 3*.
іпіеггііи, аіѵ. [іпіег-біез] днемъ I, 8. ѴІІ, 69. 72.
іпіег-4ипі, аЛѵ, иногда I, 14. 39.
іпіег-еа, аЛѵ. между тѣмъ I, 8. 24 и др.
іпіег-ео, іі, ііиш, Іге, собсте. заходить за что, скрываться нзъ виду, исчезать; отт. пропадать, погибать V, ІО. 38 и др,
96
іпіегіТсіо - іпіег-ропо.
іпіегіісіо, Гёсі, Гесіпт, 3. [іпіет-іасіо] губить, убивать (сл. іпѣегео); аіідиет I, 12. 44. II, 23 и др.
іпіегісіо (іпіегіісіо), іесі, іесіит, 3. [іпіег-іасіо] бросать (класть, ставить, помѣщать) между: заха (задіі-іаігіоз) ѴІІ, 23. 36; гиЬоз, насаживать II, 17; рагііс. іпіегіесіиз, лежащій, находящійся между чѣмъ-л.; заерез (раіиз) II, 22. ѴІІІ, 10; раисіз рогѣі-Ьиз іпіегіесііз, такъ какъ по берегамъ находилось немного гаваней III, 8; іапіпіо зраііо іпіегіесіо, въ столь близкомъ разстояніи ѴІІ, 19; сл. ѴІІ, 69; о времени; іпіегіесіо зраііо, по прошествіи нѣкотораго времени III, 4.
іпіёгіш, «йу. между тѣмъ Г, 16. 42 и др.
іпіегіог, ня, [іпіта] «ирегі, іпіітиз, внутренній: рагз У, 12; Іозза (ближе къ городу) ѴІІ, 72; означаетъ часть предмета: СІаІІІа, кельтская Галлія II, 2; зміюі. іпіегіогез, обитатели внутреннихъ странъ V, 14; осаждаемые VII, 82. 86.
іпіегііпз, пз, т. [іпіегео] погибель, уничтоженіе, смерть V, 47. .
іпіег-шШод тізі, шіззит, 3. 1) ігапя. прОЯуѵКать=пускать, класть, ставить и т. п. между; ігаЪез рагіЪиз зраіііз іпіегтіззаѳ, бревна, расположенныя на. одинаковыхъ другъ отъ друга разстояніяхъ ѴІІ, 23; ѵаііе іпіеппізза = такъ что посрединѣ находилась долина ѴІІІ, 9; о времени: иосіѳ іпіегтівЕа—такъ какъ между тѣмъ наступила ночь I, 27; о пространствѣ: пропускать, оставлять открытымъ, свободнымъ, незанятымъ: рагз а Йиттс лпіегтізза = часть (города), не окруженная рѣкою - ѴІІ, 17; ріапісіѳз соІІіЬиз, долина, лежащая открытою между холмами VII, 70; дна ориз егаі іпіегпйззит = гдѣ не было еще сдѣлано окоповъ ѴІІ, 71; зраііо іпіегтіззо = на разстояніи V, 15. VI, 7; Ьос іпіегтіззо зраііо (въ 400 футовъ) ѴІІ, 72; те-ЛіосгіЬиз зраіііз іпіегтіззіз=въ небольшихъ промежуткахъ ѴІІ, 73; о времени: пропускать = дать пройти (даромъ) V, 8. 55. ѴІІ, 36; іетрпз аЬ ореге іпіегтіііііиг, остается свободнымъ отъ работы ѴІІ, 24; пе пос-іигпит диігіет іетриз аіі ІаЬогет
іпіегтіііііиг, не остается потеряннымъ для работы = употребляется для работы V, 11. 40; ігііио іпіег-тіззо, по прошествіи трехъ дней I, 26; сл. IV, 34. VI, 10. ѴІІ, 81; іпіегтіззо зраііо, по прошествіи нѣкотораго времени V, 157—72) шіг. въ у Сйл. 'знач,, "о мѣстѣ: оставлять свободный промежутокъ: диа йитеп іпіегтііііі = рѣка обтекаетъ дугою гору I, 38; о времени: дать пройти даромъ, оставляя какое-л. дѣло, занятіе и т. п.= допустить остановку въ чемъ-л., т.-е. пріостанавливаться, переставать, прекращаться: Ьоз-іез поп іпіегтіііипі зиЬеипіез II, 25; ргоеііа іпіегтіііипі ѴІІІ, 13; отт. 3) ігапз. допуская остановку, на время оставлять, прекращать, прерывать, пріостанавливать дѣятельность какую-л. ,предпріятіе и т.п.: ііег (ргоеіішп, а^гісиііцгат, ІаЬогет, ориз) I, 26. ІП, 5 и др.; ргоГесііо іпіегтіііііпг, останавливается V, 7; ѵепіиз, перестаетъ дуть V, 8;Яатта, утихаетъ V, 43; съ слѣд. гпр. IV, ЗІ; вз особ. о должности; оставлять на время незанятою, временно не замѣщать: тадізігаііЬиз іпіегтіззіз, за отсутствіемъ верховныхъ сановниковъ ѴІІ, 33.
іпіегпееіо, бпіз, /. [іпіег-песо] избіеніе, совершенное пораженіе, истребленіе; ехегсііпз I, 13; асі іпіегпесіонет гебі^еге = совершенно уничтожить II, 28.
іпіег-реііо, 1. прерывать, перебивать рѣчь кого-либо (см. арреііо); вообще; мѣшать, препятствовать, стѣсвять: аіідиет іп іиге зио I, 44.
. іпіег-ропо, рбзиі, рбзііиш, 3. 1) класть (ставвть, пускать) между —, вставлять; едиііаіиі аихіііа ѴІІІ, 17; сл. ѴІІІ, 13.19. — 2) перен. а) о времени: датъ между тѣмъ пройти: Ьос зраііо іп(егрозііо = въ этотъ промежутокъ времени VI, 38. — Ь) въ другихъ отношеніяхъ: допускать что, дать мѣсто чему среди чего-либо; пиііа зизріеіопе іпіегрозііа, когда междутѣмъ ие представлялось повода предполагать войну IV, 32; пиііа іпіегрозііа (іиЬііаііопе, не давъ мѣста колебанію, т,-е. не задумавшись ѴІІ, 40; саиза іпіегрозііа, въ томъ случаѣ, если бы (между тѣмъ какъ улажива-
іпіегргев— іп-ѵаДо.
97
лось дѣло) дано было мѣсто возраженію, оговоркѣ и т. п., или: тѣмъ, что даво было бы мѣсто и т. д. = подъ (какимъ-л.) предлогомъ (видомъ) I, 42; шоташ іпіегропеге, производить замедленіе IV, 9. И; зе іпіегропеге, вмѣшиваться, занимать мѣсто среди чего-л. ѴІП, ргае/.', дать ііѣсто съ цѣлью содѣйствовать или противодѣйствовать чему-л. (о рѣшеніяхъ, постановленіяхъ и т. п.); (Іесгеіит, издавать ѴІІ, 34; зепаіпз аисіогііаіе іпіегрозііа = на основаніи рѣшенія сената VIII, 52; о гарантирующемъ словѣ, клятвѣ ит. п., давать въ залогъ, закладывать: йііет аіісиі, дать слово (съ своей стороны кому-л. — іпіег) V, 6, 36 (см. іп),
іпіегргез, ёііз, т. 1) переговорщикъ.— 2) объяснитель, толкователь; въ особ. переводчикъ, толмачъ I, 19. V, 36.
іпіегргёіог, 1. Лер. [іпіегргез] объяснять, истолковывать: геіщіопез VI, 13*.
іл(ег-гй§о, 1. спрашивать ѴІІ, 20. ініег-гишро, гИрі, гиріит, 3. разламы-
вать, ломать: ропіеш ѴП, 19. 34. ініег-зеіпйо, есТсіі, зсівзиш, 3. разрывать, разрушать: ропіеш (а^§егет, орега) II, 9. ѴІІ, 24. ѴІП, 43.
іпіег-зиш, Гиі, еззе, 1) быть (находиться) между чѣмъ-л.: поп атрііиз диіпіі тіІіЪиз іпіегегаі, каждый разъ было разстояніе не болѣе пяти миль I, 15. — 2) быть (находиться) при чемъ-нвб., присутствовать, участвовать, съ баі.-. ргоеііо IV, 16. ѴП, 87; Егпібез геЪиз йіѵіпіз іпіегзипі = безъ участія друвдовъ не совершается никакого священнодѣйствія VI, 13.— 3) без.і. іпіегезі, важно, съ деп.: геі рпЫісае, для государства II, 5; ша§пі іпіегезі, весьма важно V, 4. VI, 1 (см. ай); поп іпіегезі, пѣтъ разницы, одно и то же ѴІІ, 14.
іпіегѵаііит, і, ц. [іпіег-ѵаііиз] собств. разстояніе между двумя палисадинами, отт. разстояніе, промежутокъ IV, 17. V, 16 и др.; дно соп-зиегаі іпіегѵаііо, въ обыкновенномъ разстояніи I, 22.
іпіег-ѵёпіо, ѵйпі, ѵепіиш, 4. приходить, подходить во время чего-ниб. ѴІІ, 20; едиііев ійіегѵепіипі, между тѣмъ подходятъ всадники VI*, 37.
іпіегѵепіиз, из, т. [іпіегѵепіо] при-Ь. 3. Саев. Сошш. ае ЬеІіА ОаІІ.
бытіе, наступленіе, случающееся во время чего-ниб.: іпіегѵепіиз посііз, наступившая между тѣмъ ночь III, 15* (см. ехі^шіаз).
іп-іехо, іѳхиі, іехіиш, 3. 1) вплетать, г сплетать: ѵітіпа П, 33. — 2) оплетать, обивать, покрывать: (иггез соіііз ѴІІ, 22.
іп-іоіегапйпя, 3. невыносимый, нестерпимый: Ггі&из VIII, 4*.
іпіоіеганіег, яйгі. нетерпѣливо, неумѣренно (отъ іпіоіегапз, неспособный переносить что-ниб., нетерпѣливый); сотр. іпіоіегапііиз, слишкомъ ревностно, запальчиво: іпзедиі ѴІІ, 51*. іпіга, ргаср. съ асс. а) о мѣстѣ:внутри, въ: іпіга зііѵаз (сазіга) II, 18. V, 58; при глаголахъ движенія: внутрь II, 4. V, 9 н др. — Ь) о времени: въ продолженіе, въ; предъ числ. порядковыми: до, до истеченія VI, 21. іп-іпіпз, 3. [=г=поп-ігііиз, отъ іего, 3. тереть], неистертый; перен. неослабленный, неутомленный: а ІаЬоге, трудами (см. а, аЬ) III, 26*.
іпіго, 1. входить, вступать: іпіга ргаезііііа ѴІІ, 8; (съ асс.) йпез (йат-тат) ѴІП, 16. 32; дио П, 17.
іпіго-ййсо, хі, сіит, 3. вводить: ехѳг-сііит іи йпев II, 5 и др.
іпіго-ео, іі, йит, 4. входить, вступать V, 43.
іпігоііпв, из, т. [іпігоео] 1) вступленіе.—2) сопсгеі. (какъ мѣсто) входъ: інігоііига ргаесішіеге V, 9.
іпіго-шіііо, гпізі, тіззит, 3. впускать, вводить: тііііея П, 33. V, 58 и др.
іпігогзиа, ахіѵ. [іиігоѵегяия] внутрь, внутри II, 18 и др.; внутрь страны VI, 10.
іпіго-гншро, гіірі, гиріит, 3. врываться V, 51*. '
іп-іиеог, іиііиз зит, 2. смотрѣть на что-ниб.: іеггат, смотрѣть въ землю I, 32\
іпіиз, а<іо. ввутрн V, 45 (въ лагерѣ). VI, 37.
ін-ивііаіив, 3. неупотребительный, необыкновенный: зресіез II, 31.
іп-пііііз, е, безполезный, негодный: аі Ьеііит (Ъеііо) VII, 77. 78; пои іпиііііз, способствующій, благопріятной ѴП, 27. •
іп-ѵабо, 8і, яиш, 3. входить; отт. дѣлать нашествіе, нападать: а§шеп ѴШ, 27.
7
98
іи-ѵёпкг — ів.
іп-тёпіо, ѵепі, ѵеьіит, 4.1) (случайно) находить: аіідиіб I, 53. V, 2 и дп — 2) = узнавать (ех аіідио), съ асс. с. іп?. II, 16. ѴІІІ, 7.
іпѵепіог, бгіз, т. [іпѵепіо] изобрѣтатель: агіііпп VI, 17*.
кьѵеіегаасо, гаѵі, ггііліт, 3. старѣть, укореняться: іп Саіііа, упрочивать свое пребываніе II, 1; соп8и.еіпбо іпѵеіегазсіі V, 41.
іпѵісет, см. ѵісіз.
іп-ѵісіпз, 3. непобѣжденный, непобѣдимый I, 36*.
іп-ѵібео, ѵібі, ѵТзит, 2. завидовать: ѵігіиіі аіісиіиз П, 31*.
іпѵібіа, аѳ, А [іпѵібео] 1) зависть ѴІІ, 77. — 2) ненависть ѴШ, 53.
ід-ѵіоіаіпв, 3. ненарушенный, ненарушимый, неприкосновенный: но-шен 1е§аіогнт III, 9*.
іпѵііо, 1. 1) приглашать, требовать: аіідиет ай бебіііопет I, 35. ѴІІІ, 19; съ слѣд. иі IV, 6. — 2) прельщать, соблазнять, завлекать V, 51. VI, 35.
інѵіінз, 3. неохотный, невольный: какъ прилаг. сказуемое переводится нарѣчіемъ: неохотно (противъ воли) IV, 5. 7 и др.; аіідио іпѵііо, противъ чьей-л. воли, безъ согласія чьего-н. I, 8. 9 н др.
іп-ѵбсо, 1. призывать, звать ѴІІІ, 48*. ірве, ірза, ірзипі, самый, самъ: ірыо-тнт Ііпдиа, па ихъ собственномъ языкѣ I, 1; ірзі, самн они (непріятели) III, 29; аідие ірзе = н также, тоже(употребляется, когда о второмъ существительномъ говорится то же, что и о первомъ) ѴІІ, 32; въ соеди-нен. съргоп. ге/іех. I, 4. II, 19 и др.; ірзе часто ставится вмѣсто русскихъ выраженій: именно, ровно, точно, какъ разъ, уже, одивъ, самъ по себѣ и т. и. V, 58. VI, 37; ірзит еззе Витпогірет, что именно (что дѣйствительно) Думн. I, 18; зиЬ ірзо ѵаііо, непосредственно подъ валомъ V, 43; іп ірзіз гіріз, у самаго берега II, 23;^зиЬ ірзіз габісіЪпз шопііз, у самой подошвы горы ѴЦ, 36; ех ірза саѳбе, см. саебез; Ьос ірзо, именно тѣмъ ѴІІІ, 19; ірзо іеггоге едиопіт, уже однимъ страхомъ,который наводили лошади IV, 33.
ігаеппбів, аѳ, А [ігасипбиз] вспыльчивость, сильный гнѣвъ, озлобленіе VI, 5. ѴІІ, 42. ѴІІІ, 19.
ігасппбнз, 3. |іга] вспыльчивый, запальчивый I, 31*.
іг-гібео, тізі, гізит, 2. наеиѣхаться, смѣяться II, 30.
іг-гібісйіе, аІѵ. - неспѣшно, неостроумно, незабавно: пон іггібіеніе I, 42* (см. поп).
іг-гишро, гПрі, гиріит, 3. вламываться, врываться, вторгаться, пробиваться: іп садіга(ін оррібит, іпше-біоз Ьозіез) IV, 14 и др.; диацие рагз сопіегйззіта Уіза езі, ітітріі, устремляться туда, гдѣ... V, 44.
іггорііо, бпіз, А [іггишро] вторженіе, і нападеніе VII, 70*. *
іа, ѳа, іб, Іітотъ, этотъ, онъ:
еа Іііѣегіз тапбаге, (все) это, подраз. что преподается VI, 14; не із, тотъ, т.-е. избранный (назначенный) пмъ ѴІІ, 20; іб Ьос еппзіііо, (все) это ѴІІ, 72; іб соизіііі, см. сонзііінт; < іаніит зе еінз орініоніз беретбібіззе, і лишились настолько славы въ этомъ | отношеніи, т.-е. славы непобѣдимости V, 54; із изиз=еіиз геі нзнз III, 13; ех еа (=еогцш) сіѵііаіе I, 9; і сл. III, 7 (еаз наііопез) и см. Ьіс; } еогит ина рагз, часть этихъ наро- ' довъ, т.-е. часть страны, занимаемой । этими народами I, 1 (сл. Йедиапі); аідие іб, еі іб (относясь къ цѣлому предложенію) п это, а именно, и притомъ V, 1 30; пѳдче із III, 2 (см. пе-дпе); съ слѣд. мѣстоим. относительнымъ I, 12. VII, 80; іб дпоб (въ вводныхъ предложеніяхъ),см. дш; аЪІ.е&, см. еа; ео,см. 2.ео.— 2)такой,такого рода, свойства: іосиз I, 20; сит ео (= ептп іапіо) ргаезібю IV, 22; зі іп епт сазит бебчеегепічг, если бы они были доведены до того (крайняго) случая (подраз.:что имъ пришлось бы выбирать одно изъ двухъ) II, 31 (см. бебисо); съ слѣд. иі, или предложеніемъ относительнымъ, выражающимъ слѣдствіе II, 16. IV, 1 н др.;
. педче із вчт, дні іеггеаг, я во вс комъ случаѣ не такой воинъ (не в тѣхъ воивовъ)—V, 30. —3) вм.рго гв/іехіѵит въ косвенной рѣчи, коГ? отвошевіе къ лицу говорящему вы ражается съ точки зрѣнія писатели ео іпѵііо, безъ его согласія (Деза т полководца, съ точки зрѣнія Цезт >я писателя) I, 14; сл. III, 28 (аб еиш); йпез еогит I, 37; аб ѳоз П, 1 г
ізіе — ішіісо.
99
- Объяснить на основаніи із значеніе пі въ предложеніи: иі ІіЬегі еогит іи зетѵііиіет аЪйисі нон сіеЪиегіпі
I, 11; сл. I, 5. 6.
звіе, а, пі, тотъ, этотъ (часто въ презрительномъ смыслѣ) ѴІІ, 77.
ііа, аИѵ. [І8]такъ, такимъ образомъ: съ слѣд. иі I, 11; сит еа іѣа зіпі, хотя это дѣйствительно такъ (несмотря на зто) I, 14; ііадпѳ = еі На V, 3. VI, II; въ сравненіяхъ съ соотвѣтств. иі; иі... ііа, какъ съ одной стороны... такъ съдругон, столько же... сколько н II, 1; въ оѴюб. такъ = а) слѣдующимъ образомъ: ііа адеге (геврошіеге, йісегѳ) I, 13. 14. 50. — Ъ) при таиихъ обстоятельствахъ И, 11; поэтому IV, 29; аідие ііа, н вслѣдъ затѣмъ (тутъ же) I, 13. ѴПІ, 11; и поэтому ІИ, 7.—, с) столь, до такой степени: ііа асгі-іег I, 52; иі диівдие... ііа, см. диіз-дие; пои ііа, не очень, не особенно IV, 37. V, 47.
Ііаііа, ае, Л Италія VI, 1; содпоѵіі Іедіопев іп Ііаііа геіепіаз, въ Италіи, т.-е. въ Капуѣ ѴШ, 55; въ особ. верхняя Италія ((Заіііа Сізаіріпа) I, 10. II, 35. IV, 1. ѴІІ, 1.
ііадае, а<іѵ. 1) = еі ііа, ел«. ііа. — 2) поэтому I, 9. 19. 37 и др.
ііеш, аЛѵ. [із] такъ же, равнымъ образомъ I, 11. 14. 29 и др.
ііег, іііпёгіз, п. [ео] 1) путъ,совершаемый пѣшкомъ или на лошадяхъ: іп ео іііпеге, въ этомъ объѣздѣ I, 3; въ яз, военн. походъ, маршъ: іп іііпеге еззе II, 16; іп іііпеге аіідиет соптепіге, на (по) пути, мимоходомъ I, 27; сл. IV, 11. V, 33 и др.; оррі-<ішп ех іііпеге орридпаге соере-типі — тотчасъ по приходѣ (т.-е. безъ отдыха и приготовленія) приступили къ осадѣ И, 6 (с«. е, ех); сл. I, 25. И, 12 и др.; ііег Іасеге (соп-ѵегіеге, іпіеппіііегѳ, сопйсеге), см. іасіо, сопѵегіо и т. д.; въ особ. а) путь какъ мѣра разстоянія: Іаі.ііиііо (зіі-ѵае) раіеі ііег поѵет сііегиіп, простирается на девять дней пути VI, 25; еа яз. военн. переходъ (отъ одного привала до другого), дневной переходъ: шзііз іііпегіѣиз, обыкновеннымъ маршемъ (уримскаго войска около 5 часовъ въ день) VIII, 39; ^тадціз іііпегіѣиз, большими перехо-
дами, поспѣшнымъ (форсированнымъ) маршемъ (по 8—9 часовъ въ девь) I, 7. 37 и др.; тіпогіЬиз іііпегіЬиз ѴІІ, 16; ііег раисогит біегит, нѣ-, сколько дней пути (дневныхъ переходовъ) IV, 7. — Ь) право или позволеніе итти, свободный проходъ: ііег рег ргоѵівсіаш баге I, 8. ______
2) путь по отношенію къ мѣсту = дорога, путь I, 6. 7. 10 и др.; ііег раіеіасеге (типіге, іпіегсіибеге), см. раіеіасіо и др.
ііёгшп, агіи. во второй разъ, опнть I, 35 . 44. 47; зешеі аідие ііегит, вѣсколъко разъ, не разъ I, 31.
Іііпв рпгіиз, т, галльская гавань, лежавшая противъ брнтаисиаго берега V, 2. 5.
іпЪа, аѳ, Л грива: едпогит I, 48*.
іпЬео, іпззі, іиавит, 2. собсте. обязывать, заставлять (что-л. дѣлать, сл. іиз), отт. приказывать, повелѣвать; а) съ асс. (названія лица, которому что-либо приказываютъ) и ія/. асі. I, 5. 21 и д,р,;равз. іиЬеог съ пот. б. іп/. мнѣ приказываютъ, я получаю приказаніе, отъ меня требуютъ III, 6. 21 и др.— Ь) съ асс. с. іп/. равз., если не означено лицо, которому что-л. приказываютъ 1,7. II, 5 и др.— с) съ шЛ асі., если лицо, къ которому относится приказаніе, легко подразумѣвается изъ связи рѣчи: са-зіга типіге іиЬеі II, 5; сл. II, 25. V, 33. 34.— б) съ пе ѴПІ, 52.
іийісіит, і, п. [іибех] 1) судъ, судебное изслѣдованіе I, 4.— 2) приговоръ суда или какой-либо власти; рѣшеніе, опредѣленіе, постановленіе VI, 11. 13. 44; вѳпаіиз I, 45. — 3) сужденіе, мнѣніе I, 41. VIII, ргас/.', еогит (ас. Саііогшп) пніісіо VI, 11; Іиііісіит ГасеГе бе аіідио, дать отзывъ о комъ-либо I, 41. — 4) разсудительность, соображеніе: іийісіо, по своему усмотрѣнію, рѣшенію V, 27; іибіеіопе, съ умысломъ ли VI, 31.
іиШсОа, 1. [іиз 4ісо] 1) производить “"судъ, произвоенть приговоръ. — 2) перен. а) рѣшать, постановлять, опредѣлять: бе сопігоѵегзііз V, 44; съ завис. вопросомъ I, 12. ѴШ, 13; дпоіі зіЬі ірзі іибісаѵіззепі, рѣшили сами собой (самовластно) ѴП, 52.— Ь) судить, полагать, думать: ае
7*
100
іи^ит — іихіа.
аіідиа ге I, 40; йе сіѵііаіе, судить, осуждать ѴП, 43; заключать (ех аіідиа ге) I, 40. II, 27. V, 52; съ асс. с. іп/. I, 40. 45 и др.; съ двойнымъ асс., считать I, 30. ѴП, 77. — с) признавать, объявлять: аіідиет Ьозіет V, 56.
іп&пш, і, п. [іип^о] 1) ярмо (дерѳ-—ванный брусъ, положенный па шею лошадей и служившій для соединенія ихъ въ одну упряжь) IV, 33. — 2) въ яз. военн.: два копья, воткнутыя въ землю, съ третьимъ, положеннымъ вверху поперекъ на высотѣ около 4-хъ футовъ отъ земли. Чрезъ это отверстіе побѣжденные, если желали сохранить жизнь и свободу, должны были проходить одинъ за другимъ, сложивъ предварительно оружіе и снявъ съ себя верхнюю одежду: ѳхет-сііит зиЬ іи§ит тіѣіеге, подводить подъ ярмо = обезоружить и отпустить побѣжденныхъ съ позоромъ1,7.12.— 3) относнт. горъ: горный хребетъ, горная цѣпь, высоты, рядъ возвышеній, возвышенность, возвышеніе, верхъ I, 24. VI, 40 и др.; топіів (соіііз) I, 21. II, 24; Іе^іопет еоіет ін§о тііііі, т.-е. іізіет соІІіЪия, диі-Ъиз саіонез сігситѵеѣі іиззіі VII, 45. іптепіпт, і, п. [вм. іидитепіит отъ іип^о] упряжное животное, вьючный скотъ (лошади и мулы) ріиг. I, 3. V, 1 и др.; въ особ. лошади IV, 2. VIII, 10. [Обозъ легіона заключалъ въ себѣ около 500 вьючныхъ животныхъ. Грузъ одного вьюка вѣсилъ не мевѣе200римскихъ фунтовъ, см. ІіЪга. На каждое вьючное животное полагалось по одному обозному служителю (саіо)].
іпнсійга, ае, Л [іип§о] соединеніе, связь*, диапіит (= іапіит еніт) еогит іщпогит іипсіига сІівіаЬаг, ибо такое разстояніѳ(такую длину) имѣлъ промежутокъ, находившійся между этими сваями, т.-е. между сваями, составлявшими каждый разъпаруІѴ, 17*. іип^о, хі, сі.ит, 3. связывать, соединять: іі§па іпіег зе IV, 17; паѵез (Ііпігез) I, 8. 12; раев. ішцр, соединяться: сит аіідио ѴІІ, 5.
іипіог, из, [сотр. отъ іиѵепіз) младшій: виЪві. іипіогез, всѣ способные къ военной службѣ отъ 17 до 46-ти-лѣтняго возраста ѴІІ, 1.
Тошна, і, 1) <3., испанецъ V, 27. 28._
2) П. Іипіиз Вгиіид, см. Втиіиз.
ІиррНег, деп. Іоѵіз, сынъ Сатурна, главное божество римлянъ VI, 17*.
Іота, ае, ій. гора Юра, составлявшая границу между секванами и гельветами I, 2. 6. 8.
інго, 1. [іиз] клясться, давать клятву,, присягу I, 31.
іиз, -іигіз, п. 1) право, основанное на положительныхъ законахъ, обязательныхъ (с.ч. іиЬео, іипдо) для всѣхъ гражданъ, и охраняемое правосудіемъ: іиз (іісеге, судить, производить судъ VI, 23. ѴШ, 4. 23; реіепііЬпз іиз гесШегс, см. геййо; іиге сіізсеріаге, законнымъ порядкомъ ѴШ, 55. — 2) право, какъ данная закономъ свобода дѣйствія въ ка-комъ-нпб. отношеніи: ЬеІІі I, 36 и др.; іиз зииш агтіз ехзедиі I, 4^ въ собирательномъ смыслѣ = права: іи® ѳі Іе^ез II, 3. ѴІІ, 33 и др.; аіідиѳш іп іиге зио іиіегреііаге I, 44; іи® Іе&аѣогит, права, присвоенныя званію посла III, 16; право = власть: іп аіідиет V, 27. VI, 13; зиі іигіз еззе, быть независимымъ, самостоятельнымъ VIII, 52.
Інз інгапйпш, іигіз іигашіі, п. клятва, присяга I, 3. 30. 31 и др.
Інззи (аЪІаі. отъ неупотребит. потіп. іиззиз), [іиЪео] по приказанію, повелѣнію ѴІІ, 3.
іивііііа, ае, [іизіиз] справедливость, правосудіе I, 19. II, 4. V, 41.
іизіпв, 8. [іиз] справедливый, законный: ітрегіит I, 45; основательный, уважительный: саиза I, 43; іітог ѴШ, 48; должный, надлежащій: аіііітіо ѴІІ, 23; Гипега^ VI, 19; ііег, обыкновенный дневной переходъ, см. ііег.
інѵепіпз, иііз, Л [іиѵепіз] юность, молодость, юношескій возрастъ: метай. ~ молодые люди, способные къ военной службѣ III, 16. VI, 23; Іе^іо беіесіае іиѵепіиііз, легіонъ, состоящій изъ отборныхъ молодыхъ людей VIII, 8.
іиѵо, іиѵі, іиіитп, 1. поддерживать, помогать: аіідиет аіідиа ге I, 26. II, 3 п др.
іихіа, айѵ. подлѣ, возлѣ, близко II, 26.
Каіепйае — іадиѳиз.
101
К&іепйае (Саіешіаѳ), Ягиш, Л [саіо, 1, называть, провозглашать. Ропіі-Ясез объявляли (саіаге) съ Капитолійскаго холма наступленіе ново- I
лунія, составлявшаго каждый разъ начало мѣсяца] календы; первый *. день каждаго мѣсяца I, 6. ѴШ, 2.
1. 1) = Ьпсіпв. — 2) численный знакъ = 50.
Ьаѣегіпэ, і, (}. ЪаЪегіиз Бпгиз, военный трибунъ V, 15*.
ІаЬіёппз, і, Т. Аіііиз, легатъ Цезаря въ Галліи, перешедшій впослѣдствіи на сторону Помпея;палъ въ сраженіи при Мундѣ I, 10 здд. (сл. 1е§аіиз).
1. ІаЬог, Іарзиз 8., 3. Лероп. сосколь-зать, падать; перен. впадать въ заблужденіе, дѣлать ошибку; = отпадать, возмущаться V, 3; эре, быть обманутымъ V, 55, — 2) ускользать, убѣгать: ех ргоеііо V, 37.
2. ІаЬог, бгіз, т. трудъ, работа, усиліе, дѣятельность, занятіе I, 44. III, 17 и др.; геші^апсіі — усиленная гребля V, 8; ІаЬогет китеге, употреблять усиліе III, 14; въ особ. о трудахъ, которые во время войны переноситъ воинъ IV, 2. ѴІІ, 85 и др.; ЪеІІі, тягость, трудность VI, ЗГ, орепз, осадная работа ѴІІ, 20, 28; ІаЬог аідие ііег, см. аідие; трудъ, относящійся къ маршу=тягость похода VII, 83; къ сраженію = сраженіе, бой ІИ, 5. 26. ѴІІ, 41; метон. способность къ работѣ, рабочая сила: зитті ІаЪогіз еззе IV, 2.
ІаЪбго, 1. [ІаЬог] 1) трудиться, стараться, заботиться: съ слѣд. иі ѴІІ, 31; съ пв I, 31.— 2) быть въ затруднительномъ положеніи; терпѣть нужду, недостатокъ: а ге і’гшпѳпѣа-гіа ѴІІ, 10 (см. а, аЬ); въ особ. о сражающихся: нуждаться въ помощи, находиться въ опасности I, 52. IV. 26 н др. ,
іаЪгппі, і, п. 1) губа: зпрегіпз, верхняя губа V, 14.— 2) край: Гоззае ѴП, 72; аЬ ІаЬтіз (богпииш), на краю VI, 28 (сл. а, аЬ).
Іас, Іасіів, п. молоко IV, 1 и др.
Іасеааа»_іѵі, Ііит, 3. [іпіепз. отъ ие-употр. Іасіо, сл. аііісіо] раздражать, принуждать къ сопротивленію, вызывать на бой, нападать, преслѣдовать, притѣснять: аіідиет ргоеііо (ЬеІІо) I, 15. VI, 5; пе іпіигіа Іасеззегеі Ае(1ио8, чтобы не возбуждалъ противъ себя эдуевъ, обижая ихъ I, 35; аЪв. IV, 7. 34.
Іасгіша, ае, Д слеза I, 20; Іасгітаз іспеге, удерживаться отъ слезъ I, 39.
Іасгішо, 1. [Іасгіша] проливать слезы, плакать ѴІІ, 38*.
Іаспз, иг, т. озеро: Ьетаппиз I, 2. 8. III, 1.
Іаейо, 8І, зит, 3. ударять, повреждать; перен, нарушать: пйет VI, 9; іішог Іаейіі аіідиет, безпокоитъ, смущаетъ ѴІІІ, 52.
іаеіаііо. опіз, Л [іаеіог] веселіе, ликованіе, чрезмѣрная радость, торжество V, 52.
Іаеііііа, ае, /. [Іаеіпз] веселость, радость, восторгъ V, 48 и др.
Іаеіпз, 3. веселый, испрлненпыЙ радости III, 18.
Іапсеа, ае, Л копье (съ прикрѣпленнымъ къ срединѣ ремнемъ) ѴІІІ, 48*.
Іап^пісіе, асіѵ. [Іап^піііиз] слабо, вяло: 1ап§иі<ііи8, съ меньшимъ усердіемъ ѴІІ, 27,
Іап^пІйаз, 3. []ап<тиоо] слабый, вя-' дыЙ: Іап^иійіогіЬиз позігіз(аЫ. аЪз.), такъ какъ наши все болѣе уставали ІП, 5.
Іап&пог, бгіз, т. Цапдиео] слабость, усталость V, 31.
Іаріз, ІСІІ5, т. камень I, 46 и др.
Іадпепа, і, т. арканъ, веревка съ петлею, петля ѴІІ, 22*. [Посредствомъ Іадиеі осажденные ловили Гаісез пш-гаіез и уничтожали ихъ дѣйствіе].
102
Іагдіог — Іе^іо.
Іагдіог, Ііиз 8„ 4. іероп. щедро дарить, давать, надѣлять: аіідшй VI, 24; аЪ$.: раздавать щедрые дары I, '18.
Іагкііег, а&ѵ. щедро, обильно, много, роззе = много значить, имѣть большое значеніе I, 18-
Іагегіііо, опіз, Л [Іагдіог] щедрая раздача денегъ (съ цѣлью снискать себѣ благосклонность ч.-л.), щедрость I, 9.
Іавеіішіо, Іпіа, /. [Іаз^із] усталость^ утомленіе II, 23. IV, 15.
1а*е, асіѵ. [Іаіпв] широко, далеко I, 2. IV, 35 н др.; Іаііпз, дальше, на большомъ пространствѣ ІП, 10 (см. ШзігіЬио); ѵа§аті IV, 6. ѴІІ, 45; диат Іаііззіте, на пространствѣ какъ можно большемъ IV, 3. VI, 23. ѴІІ, 8. 9.
ІаіёЬгае, агшп, {. [Іа+.ео] скрытое мѣсто^ убѣжище, пристанище VI, 43*.
Іаіео^иі,—, 2.1) быть скрытымъ, укры-~ ваться: іп яііѵін аЬсІііі ІаіѳЬапі, укры-
вались спрятавшись II, 19. — 2) перса. оставаться пезамѣченныиъ, быть неизвѣстнымъ III, 14.
ІаШо, 1. [гпіепз. отъ Іаіео] скрываться, укрываться ѴІП, 31.
ІаіііШІо, Іпіз, [Іаіиз] 1) ширина I, 2. II, 12 и др.— 2) обширность: ге^іоппт (вііѵае) ПІ, 20. VI, 25.
Ваіоѵісі, огит, германское племя, жившее на Рейнѣ, къ сѣверу отъ гельветовъ I, 5. 28. 29.
Іаіго, опіз, т. разбойникъ, грабитель III, 17 и др.
Іаігосіпіпш, і, п. [Іаіго] грабежъ, разбой, разбойническій набѣгъ VI, 16. 23 и др.
1. Іаіпз, 3. 1) широкій ѴІІ, 19, 24.— 2) обширный: а§гі [йпез] II, 4. VI, 22.
З.іаііій, &гІ8, я. бокъ, сторона: сіехігпт ѴІІ, 25; сазігогпт (соіііз, іизиіае, іоззае) II, 5. 8 и др,; аЬ пігодие Іаіеге іиггішп, см. іитгіз; въ особ. въ яз. военц, - флангъ II, 8. 25 и др.
Іаипо, 1. [Іаив] хвалить, восхвалять: ѵіпиз Іашіапба, усердіе достойное похвалы V, 8.
1аѵ? о?’ хвала’ п^ьала, слава \ і7тИпдр,; Ье11ІСа> Доблесть (заслуга) VI, 24.
Іаѵо, Іаѵі, Іаѵйіпип (Іаиіптп, Іоіит) I. іТ%ВІ ^аѵагспіиг, что купаются
Іахо, 1. [Іахиз] расширять, раздвигать,, растягивать: тапіриіоз II, 25*.
Іе^аііо, бпіз, Л [Іе^о, 1.] 1) посольство, должность посла: із зіЬі Іе^аііопеш ай’ сіѵііаіев зизсеріг, принялъ на себя только обязательство разъѣзжать въ качествѣ посла по отдѣльнымъ областямъ I, 3; метон. посольство = послы I, 7. 13. 34 и др.; ріиг. II, 35. VI, 2 н др. — 2) должность легата ѴІП, 50 (сл. сопзиеѣийо).
Іе^аіив, і, т. [Іе^о, 1.] 1) посолъ I, 7. 13. 27; довѣренное лицо I, 47; цпі Іе^аіі йе расѳ ѵепегапі, ьъ качествѣ присланныхъ для переговоровъ о мирѣ II, 6. — 2) легатъ, помощникъ главнокомандующаго.Назначеніе легатовъ принадлежало сенату. Легаты имѣли санъ сенаторовъ, командовали частями арміи въ сраженіи и получали иногда самостоятельную власть. У Цезаря было въ Галліи 10 легатовъ I, 10« 12. 47 и др. — Легатъ, заступавшій мѣсто главнокомандующаго во время его отсутствія, назывался Іе^аіпз рго ргаеѣоге. Легату Лабіену Цезарь предоставилъ носить втотъ титулъ также въ то время, когда самъ находился при войскѣ I, 21.
Іе&іо, бпіз, А [1е§о, 3.] легіонъ, отрядъ римскаго войска, состоявшій во время Цезаря изъ 10 когортъ, изъ которыхъ каждая заключала въ себѣ - 300—360 чел. Когорта раздѣлялась на 3 манипула(100—120чел.,сж.та-піриіпз); каждый манипулъ въ свою очередь подраздѣлялся на 2 центуріи (по 50—60 чел.), такъ что общее число воиновъ, составлявшихъ легіонъ, простиралось отъ 3000—3600 чел.: Іе^іопѳт сопзсгіѣеге I, 10. II, 2; еа 1е§іопе, прн помощи — I, 8. Объ отношеніи конницы къ легіонамъ сл. едиез. [Со временъ Марія имуще-л ствевный цензъ пересталъ имѣть вліяніе на выборъ войска и легіоны состояли большею частью изъ бѣднѣйшихъ римскихъ гражданъ (сарііе сеп-зі),см. йѳіесіиз. Во время междоусобныхъ войнъ легіоны составлялись также изъ жителей провинцій, ие имѣвшихъ права римскаго гражданства (см. аихіішт); подъ конецъ республики принимались въ военную* службу даже гладіаторы п рабы].
Іегіопагіпз — ІіЬегіаз.
103
Іе^т’опагіиз, 3. [Іе^іо] лрияадлеяга-щій иъ легіону, легіонный; шііііез, легіонеры I, 42. 51 идр.; соЬогѣез ПІ, 1Е
]ё§о, 1ё§і, Іесішп, 3. 1) брать (сл. соі-Іі^о, (іѳіі^о), собирать, набирать, подбирать и т. и. — 2) читать; сот-тепіагіов VIII, ргае/.
Еешаітпз Іасиз, т. Лелавское (н. Женевское) озеро 1, 2. ІП, 1; а Іасп Ьетаппо, диі іп йптеп КЬойапит іпЙиіі I, 8 (своеобразный способъ выраженія Цезаря, сл. ѴІІ, 57 и см. КЬойапиз).
Еетотісев, пт, народъ кельтскаго происхожденія, занимавшій страну къ западу отъ арнервовъ (въ тін. области Ьетоизін) ѴІІ, 4. 75 ядд.
Іепіз, е, тихій: ѵепіпз IV, 28. V, 8. Іепііая, агіз, /. [Іепіз] 1) тихость, медленность I, 12. — 2) кротость ѴШ, 44.
Іепііег, а<1ѵ. [Іепія] 1) тихо, умѣренно: аіШпз Іепііег ассііпз, постепенно (непримѣтно, слегка) возвышающійся ходъ II, 29. ѴІІ, ^19; сл. ѴІІ, 83.— 2) кротко, спокойно: Іепіиз Іасез-зеге, съ меньшимъ жаромъ (усердіемъ) V, 17.
Еепійіиз, і, Ь. Согнеііиз, врагъ Цезаря, консулъ въ 49-мъ году вмѣстѣ съ К. Марцелломъ; послѣ сраженія при Фареалѣ бѣжалъ съ Помпеемъ въ Египетъ, гдѣ былъ убитъ VIII, 50.
Европій, огню, альпійскій народъ кельтскаго происхожденія IV, 10*.
Іерпз, бпз, т. заяцъ V, 12*.
.Еепсі, огшп, кельтскій народъ, поселившійся у рѣки Моза, тамъ, гдѣ «. Іюттихъ (франц. Ьіёде, валл. Іліук) I, 40*.
Ееѵасі, бтиш, бельгійскій пародъ, жившій на западной сторонѣ рѣки 8саі-<1із и находившійся подъ покровительствомъ нервіевъ V, 39*.
Іеѵія, е, 1) легкій, нетяжелый: аг-таіига II, 10. ѴІП, 19. — 2) перен. а) незначительный, маловажный: ргоеііит (тотепіит, саиза) ѴІІ, 4. 36. 39; Іеѵів аисііііо, пустой слухъ ѴІІ, 42. — Ъ) легкомысленный V, 28.
іеѵііав, ьйз, /. Реѵіз] 1) легкость: Ісѵііаіе аппогит, вслѣдствіе (при) — V, 34.— 2) перен. легкомысліе, не
постоянство, перемѣнчивость; апіті И, 1; ѵп!§і ѴІІ, 43.
Іеѵо, 1. [Іеѵів] облегчать, освобождать: ЬіЬегвіз, освобождать отъ тягости зимнихъ квартиръ V, 27.
Іех, Іё^ів, /. законъ I, 1. ѴІІ, 32 и др.; впів ІеціЬиз иіі = пользоваться самоуправленіемъ I, 45; ртоіесііопепі Іе^е сопйгтапі (раза.), выступленіе назначается закономъ, т.-е. рѣшеніемъ народа I, 3; ІеддЬиз ѳогиш, согласно съ ихъ законами (законно) ѴІІ, 32.
Еехоѵіі, огшп, народъ кельтскаго происхожденія, жившій при устьѣ рѣки Зедиапа. Глани, городъ ііоѵіота^из (м. Еівіепх въ Нормандіи) ІП, 9. 11. 17 н др.
ІіЬепіег, аіѵ. [ІіЬепз, ІіЬеі] охотно I, 44. III, 18 и др.
ІіЬег, ёга, ёгптп, свободный, неограниченный, безпрепятственный: роз-зеззіо (раЬиІаііо) I, 44. ѴІІ, 36; ГаспНав, полная возможность ѴПІ, 16; ІіЬегіз вепіепШз раігпт сопзстір-іогит, если мнѣнія сенаторовъ будутъ свободны отъ посторонняго вліянія VIII, 52; свободный отъ чего-ниб.: Ьитегі ІіЬегі аЬ адиа ѴІІ, 56; отно-с^т. государства, народа: свободный, независимый, не подвластный I, 45. ѴІІ, 37. ѴШ, 52.
ІіЬегаІІіаз, аіія, /. [ІіЬегаІіз] образъ мысяей я дѣйствій, согласный съ до-' стоинствомъ свободнаго человѣка; великодушіе, благородство; въ особ. щедрость I, 18. 43.
ІіЬегаІііег, а&». [ІіЬегаііз] великодушно, дружелюбно, ласково, ге-зропбеге 15', 18; огаііопергозедиі = говорить ласковыя слова, см. ргозе-дпог; роііісегі, давать щедрыя обѣщанія IV, 21.
ІіЬёге, айѵ. свободно; безпрепятственно ѴІІ, 49. ѴШ, 32; = откровенно, смѣло, рѣшительно: йісеге (сонзіііа іпіге) I, 18. ѴІІ, 1; ІіЬегіиз, слишкомъ смѣло V, 19.
Ііѣёгі, огшп, т. дѣти (въ отношеніи къ родителямъ) I, И. 31 и др.
ІіЬёго, 1. [ІіЬег] освобождать: аіідиет аіщиа ге IV, 19. 34 и др
ІіЬегіаз, а.ііз, /. [ІіЬег] свобода, независимость I, 17. ІП, 8. ІО и др.; 1і-Ьегіаз ѵііае, свободный образъ жизни IV, 1.
104
ІіЬгІІІЗ — ІОСЦ8.
ІіЬгІІіз, е, [ІіЪга, римскій фунтъ = 0,8 русскаго фунта] Фунтовой: Гцпйа, праща для метанія камней вѣсомъ въ одинъ фунтъ ѴІІ, 81*.
Іісепііа, ае, А [Іісепз, Іісеі] вольность, своеволіе, необузданность ѴІІ, 52.
Іісеог, Пая з., 2. йероп. предлагать цѣну за что на торгахъ I, 18* (см, сопіга).
Іісеі, Іісиіі, Іісіінт езі, 2. позволяется, позволено, можно: ійет аіісиі Іісеі ІП, 10; съ іп/. подлежащаго I, 7. 30 и др.; съ сіаі. названія лнца и съ &аі, или асс. сказуемаго V, 41. VI, 35; съ асс. с. іп/.: ій рѳг зе йегі Іісеге I, 42 (см. рег).
Ій<гег, ёгіз, ж. рѣка въ Галліи (и. Ьоігѳ) ѴІІ, 55; асс. Ъі^етет ѴІІ, 11. 56; Ьі§егіт ѴП, 5; аЫ. Ьфеге III, 9; Ьфегі ѴІІ, 59. ѴІП, 27.
Іі^паііо, бпіз, /. [1І&ПОГ] рубка лѣса, добываніе дровъ V. 39*.
Іі^паіог, бгіз, т. [1і§иог] занимающійся рубкою лѣса V, 26*.
Ііііпш, і, п. лилія; въ яз. военн. родъ окопа, состоявшій изъ нѣсколькихъ рядовъ воронкообразныхъ ямъ, которыя съ торчащими въ нихъ кольями представляли видъ чашечекъ лиліи VII, 73*.
Ііпеа, аѳ, /. [Ішит] 1) нить. — 2) линія, черта: гесіа VII, 23*.
Ып^бпея, иш, народъ кельтскаго происхожденія, поселившійся въ баіііа Сеіііса, близъ Уоке^ія топз I, 40. IV, 10 и др.; асс. Ьіп^опаз I, 26.
Ііп^па, ае, /. языкъ; мето». = рѣчь I, 1. 47 (см. тиііиз).
Ііпдйіа, ае, /. [(іетіп. отъ Ііпдиа] язычокъ; перен. узкая полоса земли, выдающаяся въ море, коса III, 12*.
Ііпіег, ігіз, А и (рѣдко) т. лодка, челнокъ I, 12. 53. ѴП, 60.
Ітнш, і, п. ленъ; метон- нитка, полотно, парусина Ш, 13*.
Іів, Ііііз, А 1) споръ, тяжба.— 2) предметъ епора (тяжбы) V, 1*.
Ьівсиз, і, вергобрѳтъ эдуевъ (см. ѵет-ёоЬгеіпз) I, 16. 17.
Іліаѵісснз, і, знатный вдуй ѴІІ, 37. 38 вад.
Ііііёга, ае, /, ріпо, 3. мазать, намазывать] 1) буква; ріиг. Ііііегае, буквы, письмена: Сгаесае I, 29. VI, 14; срізіиіа Огаесіз Ііііегіз сопзсгіріа,
письмо, написанное по-гречески V, 48, еа Ііііегіз тапйаге=записывать VI, 14 (см. із). — 2) ріиг, Ііііегае, писанное, записанное: Ііііегіз сон-ййеге VI, 14; вз особ. а) письменное отношеніе одного лнца къ другому, письмо V, 40. 48; Ііііегаз аіісиі ге-шіііеге, отвѣчать на письмо V, 47; Ііііегае (сгеЬгаѳ), письма V, 45.' ѴІІІ, 26. 39. — Ъ) свѣдѣнія, которыя по долгу службы письменно доставляетъ подчиненное лицо начальству: рисьмеяное донесеніе, письменный рапортъ II, 1. 2. V, 11. ѴІІ, 90; ех Ііііегіз, вслѣдствіе донесеній, отчетовъ (отправленныхъ въ сенатъ) П, 35. IV, 38. — с) письменное приказаніе, предписаніе: Ііііегаз тіі-іеге ай аііцпѳт съ слѣд. иі ѴШ, 6. 11; съ пе I, 26. — й) Ііііегае рнЫісае, письменныя дѣла военнопоходной канцеляріи (списки, счеты, донесенія и т, и.), военный архивъ V, 47.
Іііиз, бгіз, п. морской берегъ V, 9; арегіо ас ріапо Іііоге, тамъ, гдѣ берегъ былъ открытъ п плосокъ IV, 23.
Іоеия, I, т. (ріиг. Іосі и Іоса) 1) мѣсто Ш, 19. 21 и др.; іп ео Іосо, т.-е. тамъ, гдѣ встрѣтился съ непріятелемъ II, 10; ех ео Іосо (гдѣ остановился) V, 21; Іоса зирегіога, высоты I, 10. III, 3; Іосит сареге, достигнуть мѣста своего назначенія V, 23; (іп) ошпіЬиз Іосіз, повсемѣстно П, 27. VII, 25. 4§; въ особ. а) свойство мѣста, мѣстность: ае-цшіз (іпіцииз, оррогіипиз и т. п.) II, 8 н др.; арегіаіоса, см. арегіиз.— Ь) ріиг. Іоса, етрана, область II, 4. III, 7 н др.; Іоса раіепііа, см. раіео; Іосіз Ггіфйіззішіз, он. Ггі^ійиз; зіпд. I, 28. — с) въ лз. военн. мѣсто = постъ, позиція: Іосит йѳзѳгеге II, 26; (аЬ) Іосо йізсѳбеге (сейеге, беісі) V, 34. ѴП, 51. 61. — й) мѣсто въ ходѣ разсказа или описанія: от-• дѣлъ VI, 11. — 2) перен. а) мѣсто, которое кто-л. занимаетъ по отношенію къ другимъ, по общественному положенію, должности, званію, значенію и т. и : степень, разрядъ, классъ, достоинство, чинъ, по происхожденію: родъ, происхожденіе: Іе^айопіа ргіпсіреш Іосшп оЫіпегѳ = стоять во главѣ посольства I, 7; іп
Іоп&е — Іизіго.
105
апіідиит Іосит ^гаііае аідие Ьопо-гіб гезіііиі=снова возвыситься до прежняго уровня вліянія и славы I, 18; сит ірзѳ еит Іосит атісіііае арий еит іепегеі = пользуется до такой степени его дружбою 1, 20; Веті вѳсипйит Іосит йі^пііаііа оѣіі-пеѣапі, по своему значенію занимали второе мѣсто (имѣли второстепенное значеніе) VI, 12; іп Іосит аіісиіиз зиссейеге, занять чье-л. мѣсто VI, 12; тіііете аіідиет іп Іосит аііспіиз, вмѣсто (взамѣнъ) кого-л. VIII, 54; таіогит Іосит ( = ге^пит) аіісиі геяіііиеге V, 25; сопіепйеге йе Іосіз, о военныхъ чннахъ V, 44; Іосиз Ъи-тіііз, состояніе, положеніе ѴІІ, 39; Іосо Ьопѳяіо (іііизігіоге, зитто) паіиз (огіиз) V, 45. VI, 19. ѴІІ, 39; аЫаі. Іосо съ слѣд. деп.: вмѣсто, за, наравнѣ съ, какъ, въ качествѣ: оЪзі-йит(сиыойіз, зегѵогит, сіѵіит)1осо V, 5. VI, 6 н др.; іп соЬогііз ргае-іогіае Іосо I, 42; еойет Іосо ЬаЬеге, см. ійет; і^потііиае Іосо Гегге, принимать (считать) что-л. за оскорбленіе чести ѴІІ, 17.— Ь) положеніе, состояніе II, 26; заере іп еит Іосит ѵепіит езі, доходило (дѣло) до того VI, 43. — с) удобное мѣсто или время для чего-н.: умѣстность, возможность, случай V, 44. ѴІІ, 37; сиі гаііопі Іосиз Іиіззеі, Ъас = Ьасгаііопе, сиі..., уловкою, которая была умѣстна I, 40; Іосиз геііп-диііиг аіісиі геі, случай представляется къ чему-нибудь V, 35; пе-дие еііат рагѵиіо йеігітеиіо іііогит Іосиз геііпдиііиг, нѣтъ никакой возможности причинить имъ даже ма-лѣйпій вредъ V, 52; сази ( = сазиі) Іосит гѳііпдиеге, допускать случайность VI, 42.
Іоп^е, аіѵ. [іопдиз] 1) далеко IV, 1. V, 21 н др.; Іон^ѳ Іаіедие, на далекое пространство IV, 35; какъ плеонастическое прибавленіе къ асс. разстоянія V, 47. ѴП, 16; къ іЫ. разстоянія: а тіІіЬпз Іоп^е псп ат-рііиз йиойесіт VIII, 36; Іощриз, слишкомъ далеко V, 7. VI, 34; Іоп-§іиз = Іоп^іиз диат, съ аЫ. илн асс. разстоянія I, 22. IV, 11. V, 53; диат Іоп§іззіте, какъ можно подальше ѴІІ, 35.— 2) о нремѳнн: долго IV, 1. ѴІІ, 9 н др. — 3) для
усиленія зирегі.: 1ои§е поЬіІіззітиз, самый знатный I, 2; сл. I, 23. VI, 12 и др.; также при выраженіяхъ, имѣю щихъ зн ачені е со тр.: 1 оп не аііи з, совершенно (совсѣмъ) другой III, 9. 28 и др.
Іопепщипя, 3. Роп^из] 1) далекій, отдаленный: Іоса (ѵісі) IV, 27. ѴІІ, 17; паііо ѴІІ, 77. — 2) долгій, продолжительный: сопзиеіийо (оѣзійіо) I, 47. V, 29.
Еоп&шия, сл*. Сазаіиз.
Іоп^ііййо, іпіз, /. роп^из] длина, долгота I, 2 и др.; іп 1оп§ііийіпет (ас. тигі) ѴІІ, 23 (см. регреіипз).
Іоп&игіиз, і, т. роп^из] длинный шестъ, жердь III, 14. IV, 17. ѴІІ, 84
Іои^из, 3. 1) длинный: ііег (а^теп) III, 26. IV, 31; зраііит, большое пространство IV, 10; патіз Іоп^а, сл*. паѵіз; іп Іоп^іогепх йіет, на дальнѣйшій срокъ (на позднѣйшее время) I, 40. — 2) долгій, продолжительный: огаііо (зегто, йоіог) II, 21 и др..; Іон^пт сні, слишкомъ долго VI, 8. '
Іодиог,1 сйіиз з., 3. сіероп. говорить, вести разговоръ: сит аіідио (рго аіідио, йе аіідиа те) I, 20. 31 н др. Іогіса, ае, Л [Іогит, ремень] I) пан-- цырь (первонач. _кожаный).—2) перен. брустверъ, т.-е. укрѣпленіе, ограда земляная, каменная илн (обыкновенно) деревянная (въ видѣ плетня илн фашинъ, см. сгаіед) на городской стѣнѣ, валу, иди осадныхъ башняхъ V, 40. ѴІІ, 72. 86. [Брустверы служили для прикрытія стоявшихъ за нимн воиновъ отъ стрѣлъ непріятеля].
Іогісйіа, ае, Л [йетип. отъ Іогіса] небольшое укрѣпленіе, небольшая ограда, небольшой брустверъ ѴІП, 9*.
Епсапіиз, і, центуріовъ въ войскѣ Цезаря V, 35*.
Ьпсіііз, і, римское предъимя.
Ьисіегіпз, 1, кадуркъ (см. Сайигсі) VII, 5. 7. 8 и др.
Еи^оібгіх, щіз, знатный британецъ V, 22*.
Іппа, ае, /. луна: поѵа (ріепа) I, 50. IV, 29; богиня луны VI, 21.
Іизіго, 1. [Іизігит (іио, Іаѵо), очистительное жертвоприношеніе] очищать (приношеніемъ очнстительнои жѳр-
106
Ьиіеііа та^пиз.
твы). Очистительныя жертвы, относившіяся къ войску, приносились при особенно торжественныхъ случаяхъ, а именно, когда главнокомандующій принималъ начальство надъ войскомъ, или вступалъ въ сраженіе, или же выбывалъ изъ провинціи. Въ этихъ случаяхъ производился смотръ войскамъ; отт, метон, дѣлать смотръ (торжественный): ехегсііит ѴШ, 52. Ъиіеііа, ае, Л (Рагізіогит) городъ
паризіевъ, на островѣ р. Зедиапа (н. Парижъ) V/, 3. ѴП, 57. 58.
Ічх, Іисіз, /. свѣтъ: въ особ, дневной свѣтъ, день ѴШ, 14; зиЬ Іисет, около разсвѣта, къ разсвѣту ѴП, 61 н др.; апіе Іисет, до разсвѣта Ѵі’, 7; ргіта Іисе, съ разсвѣтомъ I, 22. П, 11 и др.; Іих огііиг, настаетъ день, разсвѣтаетъ V, 8; арреііі VII, 82.
Іихигіа, ае, /. Цихиз] роскошь, расточительность П, 15.
м.
М.-Магсиз, римское предъимя.
шасегів, ае, /*. обводная стѣна, изгородь; вообще: стѣпа, валъ VII, 69. 70.
тасЫпаІіо, опіз,Л [тасЬіпог,тасЬіпа] 1) искусственное устройство (механизмъ).— 2) всякое искусственное сооруженіе, машина; въ особ. осадная или штурмовая машина, осадное орудіе; (механическій)снарядъ, приборъ II, 30. 31; Ьаес (іі^па) тцсЬіпаііо-піЬиз іштізза, посредствомъ особыхъ приспособленій (состоявшихъ въ соединеніи нѣсколькихъ лодокъ, на которыхъ помѣщались йзіисае) IV, 17. аеьіиа, 3. [шаетео, печалиться] печальный, опечаленный, унылый VII, 80*.
МагеіоЬгіа, см. Айта^еіоЬгі^а.
ша^із, аЛѵ. болѣе, съ слѣд. дііаш I, 13. 40 и др.; для описанія сотр. III, 13. VI, 26; ео та^із, тѣмъ болѣе I, 23. 47 и др.; та^із ео, болѣе потому IV, 2; пійііо ша&із ѴП, 53 (нисколько ие болѣе, т.-е. столь же мало, подразум. теперь, какъ и прежде). — зирегі. тахіте, а) всего болѣе, очень, весьма I, 3. 10 и др.; л усиленно: диат тахіше, какъ можво болѣе: сиі циат тахіте сопййеЬаі (т.-е. іат тиііит сопййеЬаі, чпат із, <ріі тахіте сопййіі) = довѣрялъ въ высшей степени, оказывалъ наибольшее довѣріе I, 42; для описанія шрегі. VI, 42. ѴІІ, 32. VIII, 42. — Ь) преимущественно, особенно I, 28. 40. III, 9 н др.; сит... іит тахіте V, 54. ѴІІ, 56.
та^ізігаіиз, из, т, [та^ізіег, родств.
съта^пиз] 1) должность сановника, принимающаго участіе въ управленіи государственными дѣлами какой-либо страны; государственная должность, должность начальника, правителя. У галльскихъ племенъ: высшая гражданская (судебная и административная) власть. О свойствахъ и предѣлахъ этой власти см. ѴІІ, 32. 33 и сл.ргіпсерз;та§ізігаіит асііиіісаге (^егеге, оЬііпеге, тачізігаіиі ртае-еззе), сл. асіішіісо и пр. — 2) метон. государственный сановникъ, высшій сановникъ, правительственное или должностное лицо, начальникъ, правитель 1,19. ѴІІ, 32; въ собирательномъ смыслѣ: правительство, правленіе, управленіе!!, 3 (ем.лпрегшпі); соттипіз VI, 23; ріиг. власти I, 4. 17. VI, 20. 22.
тв^нійсенПа, ае, Л [та^пііісиз] великолѣпіе, пышность ѴІП, 51*.
та&пійсаз, 3. съ сотр. (—епііог) и виреті. (—епііззітиз) [та^пиз-Іасіо] великолѣпный, пышный: Гипега VI, 19*.
тв^пііййо, Іпіз, Л [та^пиз] величина; согрогит, величина, ростъ I, 39; зпрріісіі, значительность (суровость) ѴІІ, 4; апіті, геройство, величіе духа II, 27. ѴІІ, 52.
та^порёге, см. ориз.
талона, 3. съ сотр, таіог н вирегі. тахітиз 1) великій, большой а) по объему, протяженію: ііег (ор-рійит) I, 7. 23; сазіга таіога, см, сазіга.— Ь) по количеству, числу: тпііііисіо (питегиз) I. 3. 31; ітрѳ-йітепіа V, 31; = многочисленный:
шаіевіаз — шапірйіин.
107
соріае (едиііаіив) ІН, 17. VI, 36; шаіог рагз, большинство III, 3, — 2) перен. а) большой (въ качественномъ отношеніи) = значительный, сильный: боіог (регіспіиш, §гаііа, ѣеіінт и др.) I, 2. 10. 18. 54 идр.; сіатог, громкій крикъ V, 43; йеіпв I, 32; необыкновенный, особенный: сазиз (Гогіипа) VI, 30; знатный, вліятельный: со§паііоѴП, 32;таепі ’йаЬегі, см. ЬаЪео; ша§ні іпіегевве, см. іпіегвиш. — Ь) относ. возраста, шаіог (наіп), старшій;вибві. шаіогез паіи, старшіе лѣтами, пожилые люди, старцы II, 13. 28. IV, 13; шаіогез, предки (отдаленные) 1,13. III, 8 и др. шаіевіаа, Йііз, Л величіе, высокое достоинство: рориіі Кошапі ѴІІ, 17. таіаоіа, ае, Л безвѣтріе, тишь на
морѣ III, 15*.
шаіе, агіѵ. [таіиз] худо, дурно, неудачно I, 40.
шаіейсінт, і, л. [таІе-Гасіо] злодѣяніе, причиненіе вреда, вредъ, насиліе I, 7. 9. II, 28.
МііІИнз, і, Ь., проконсулъ въ СаІІіа оііегіог во время воины съ Серто-ріемъ (въ 78-мъ г. до Р. X., см. 8ѳг-іогіив’і III, 20*.
ша1о,та1иі, таііе [та^ів-ѵоіо] больше хотѣть, лучше желать, предпочитать III, 8. ѴІІ, 20.
шаінш, і, п. [таіпз] зло, бѣдствіе, несчастіе ѴІІІ, 35. 42; спіпв шаіі 8огз Кетів інсійіі = этотъ злополучный жребій палъ на ремовъ ѴІП, 12 (см. зотз); шаінш еѵііаге, опасность ѴІП, 48.
1. шаіиз, 3. худой, дурной I, 31.
2, шаіиз, і, т. 1) мачта III, 14. — 2) относ. осадныхъ башенъ; отвѣсно поставленный угловой столбъ, главный столбъ ѴІІ, 22 (см. соттіііо). тцшШиш, і, п. [танйо] порученіе;
въ особ. возложеніе на кого обязанности переговорить о чемъ-л. или передать словесно что-л. I, 35. 37 н др.; аіідиій іп шашіаіів сіяти, см. іи, Піашіо, 1. (шапиі бо] 1) вручать, ввѣрять, предавать, предоставлять VI, 14 (см.іійега); зе Ги§ае, обращаться въ бѣгство I, 12. И, 24 и др. — 2) поручать, возлагать на кого-л. дѣло, занятіе, обязанность сдѣлать что-либо, приказывать: аіісиі аіідиій I, 30. II, 5. ѴІІ, 17; съ слѣд. мі
21 и Др.; съсоиі. (безъиі)
МашіиЬіі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, сосѣдній съэдуями; см. Аіеяіа ѴІІ, 68, 71, 78.
МапйпЪгвсіив, і, предводитель племени ТгіноЬапІез V, 20. 22.
шапе, айу. утромъ, рано IV, 13 и др. шапер, ві, нит, 2. 1) оставаться IV,
1. V,31;ай ехегсіішп Ѵ,53(см.ай) ;= оставаться цѣлымъ, сохраняться VI, 32, — 2) устоять, пребывать, быть постояннымъ въ чемъ-л.: іп ео (іп оГйсіо, іп іісіѳ, іп ашісіііа аіісиіпві I, 36. V, 4 и др.
шапірпіагів, е, [шапіриіив] принадлежащій къ ианипулу, зиЪві. рядовой: зиі тапіриіагѳз, рядовые, принадлежащіе къ его манипулу ѴІІ, 47. 50.
пшпірйіиз, і, гп. [танив н неупотреб. ріео] 1) горсть, пучокъ; въ особ. лукъ сѣна, привязанный къ шесту и составлявшій первоначально знамя римскаго войска; отт. 2) опредѣленное число воиновъ, принадлежавшее къ одному н тому же знамени, манипулъ (=нын. рота), т.-е. третья часть когорты (100 — 120 чел.), см. Іеціо II, 25. VI, 34. 40. [Въ древнѣйшія времена римскій легіонъ вступалъ въ сраженіе фалангою (см. рЬа-Іапх). Этотъ способъ сражаться замѣненъ былъ Камилломъ введеніемъ новаго боевого строя, основаннаго на размѣщеніи легіона по манипуламъ. Для этой цѣли воины легіона раздѣлены были, смотря по лѣтамъ ихъ службы и опытности въ военномъ дѣлѣ, на 3 разряда: ЬаяіМі (йоз іоѵѳ-виш риЬезсеиМпш), ргіпсірев (гоЬи-еііог аеѣаз) иІгіаЕіі. (ѵеіегапі шііііез зресіаіае ѵігіиііз), и каждый разрядъ, въ свою очередь, раздѣленъ былъ иа 10 манипуловъ, такъ что въ общемъ числѣ легіонъ заключалъ въ себѣЛО к манипуловъ. На полѣ битвы легіовъ у выстраивался къ сраженію такимъ образомъ, что 10 манипуловъ Ъазіаіі (отъ ѣазіа, дротикъ) составляла первую боевую линію, ІО. мани пуловъ ргтпірн.ч вторую (первоначально первую, отт. названіе ргіпсірев) и 10 манипуловъ ігіагп (отъ ѣгез) третью, при чемъ промежутки, отдѣлявшіе одинъ манипулъ отъ другого, между
108
тапзиеі&сіо — Мага.
всѣми манипулами каждой изъ трехъ линій были равны. Манипулы всѣхъ трехъ линій представляли шахматное расположеніе:
Войско первой линіи, если ие выдѳр-живадо боя,отступало назадъ въ промежутки второй, и въ то же время выступала впередъ вторая линія, проходя чрезъ промежутки первой. Главную силу н опору легіона составляли ігщгіі и въ случаѣ опасности должны были рѣшать дѣло. Этотъ боевой порядокъ имѣлъ, конечно,преимущество предъ древними фалангами, дѣйствовавшими тѣсно сомкнутыми й поэтому съ трудомъ управлявшими собою массами, ио нъ то же время страдалъ недостаткомъ въ томъ отношеніи,что легіонъ былъ раздробленъ множествомъ промежутковъ на мелкія части, изъ которыхъ каждая сама по себѣ представляла незначительную боевую силу. Для устраненія этого недостатка введенъ былъ новый способъ сражаться Маріемъ,который установилъ боевой порядокъ, основанный на размѣщеніи войска по когортамъ (см. асіез). При боевомъ построеніи, введенномъ Маріемъ и оставшемся въ силѣ до временъ императоровъ, названія ігіагіі (также рііапі, отъ рііиш, копье), ргіпсірез, Ьазіаіі потеряли свое прежнее значеніе и были не болѣе какъ простыми названіями 1°, 2° и 3° манвнуловъ каждой когорты, см. ріінз],
шапапеГасіо, Тёсі, Гасіиш, 3. [тапзиѳз (тапііа-зиео) — іасіо],раи.тап8иейо, дѣлаю ручнымъ: игоз VI, 28*.
шапзпеійбо, іпіз, Л [тапзиеіиз, тапиз-зиео] кротость, снисходительность, милость Ц, 14. 31.
тапиа,іі8,Л1) рука II, 13.V,44; ѵаі-іпт щади встаете, однѣми (только) руками V, 51; рег шавна ігаѣеге (ігасіеге), изъ рукъ въ руки VI, 38. ѴІІ, 25. VIII, 15; тадпз аагѳ, см. йо; іп тапіЬнз езвѳ = находиться въ самомъ близкомъ разстояніи II, 19; въ особ. а) работа человѣческихъ рукъ (въ противоположность къ произведеніямъ природы), искусство: оррібит тапи типііит ІП,
23. V, 57. — Ъ) рука, какъ часть человѣческаго тѣла, посредствомъ которой главнымъ образомъ выказывается личная храбрость и сила; вооруженная рука, сила оружія, сида, насиліе: тапи йеГешіеге V, 7; сила, какъ власть, (право, возможность, случай) пользоваться, или распоряжаться чѣмъ-л.: аіідцій е ша-піЬпз йітіііеге = пропускать случай пользоваться чѣмъ-л. VI, 8. 37. — 2) перен, горсть, толпа ѴПІ, 22; вь особ. вооруженный отрядъ, войско I, 37. II, 5 и др.
МагсеІІпв, і, 1) М. Сіашііиз, консулъ въ 51-мъ г. до Р. X. VIII, 53; онъ принадлежалъ къ партіи, враждебной Цезарю, равно какъ 2) О. Сіашііиз, консулъ въ 50-мъ г. до Р. X. VIII, 48. 55 н 3) С. Сіашііиз, консулъ въ 49-мъ г. до Р. X. VIII, 50.
Мвгсотвпі (Магсотапиі), йгит, [отъ тагса = 1ішвз, собсте. пограничные жители]германцы,занимавшіе страну между рѣками ЕЬепиз, Моепиз (м. Майнъ) и Юаппѵіиз I, 51*.
Магспя, і, римское предъимя.
шаге, із, п. мореІІІ, 8. V, 1; сопсіизпш III, 9; позігит (Средиземное) V, 1; шаге Осеапиз, море-океавъ (Атлантическій океанъ) III, 7 (см. іегга).
шагШшпз, 3. [шаге] 1) морской: аезіиз IV, 29; гез шагііітае, см. гез. — 2) приморскій: ога (гѳціо, сіѵііаз) II, 34. III, 8 и др.
Магіпя, 3. имя римскаго §епз, изъ котораго самымъ знаменитымъ былъ С. Магіиз, соперникъ Суллы и предводитель народной партіи въ Римѣ. Марій занималъ 7 разъ консульскую должность, побѣдилъ Югурту н разбилъ кимвровъ и тевтоновъ._ Умеръ въ 86-мъ г. до Р. X. I, 40.
Мага, ѣів, т. Марсъ, римскій богъ воины (у кельтовъ = Незиз) VI, 17; ме-тон. воина, борьба; счастіе (исходъ, успѣхъ) войны (битвы, сраженія): рагаіі ргоре аѳдпо Магіе аб сашіит, готовые сражаться при одинаковыхъ почти условіяхъ, т.-е. не разсчитывая имѣть какую-л. особенную выгоду на своей сторонѣ VII, 19; сшп йіиііпа ргоеііиш рагі Магіѳ іпігеіит, такъ какъ сначала сражались съ одинаковымъ, т.-е. нерѣшительнымъ, успѣхомъ VIII, 19.
шаз — тетогіа.
109
тав, тагіз, мужескаго пола'; зиЪві. самецъ VI, 26*.
таіагя, ае, /. [кельтское слово] родъ метательнаго копья у галловъ, дротикъ I, 26*.
таіег, ігін, Л мать I, 18; шаіег іаті-Ііае, мать семейства, хозяйка дома, замужняя женщина I, 50. ѴІІ, 26.47.
шаіегіа, ае, и таіегіев, ёі (ѴІІ, 24), [таіег] матеріалъ, вещество, изъ которагочто-л. составляется; еъ особ. строевой матеріалъ, лѣсъ, дерево IV, 18. 31 и др.; перекладины изъ дерева VII, 23; брусья IV, 17; саеза, срубленный лѣсъ III, 29; ргаѳиеіа, колья ѴП, 22.
шаіегіог, 1. йероп. [таіегіа] рубить лѣсъ, добывать, запасать строевой лѣсъ ѴІІ, 73*.
Маііасо, бшз, Л городъ эдуевъ на рѣкѣ Агаг (м. МІ$оп) ѴІІ, 90*.
таігітопіит, 1, п. [таіег] бракъ, супружество: аіідпат ш таігітопіит йисеге, жениться на комъ I, 9; іп таігітопіит сіаге, выдать замужъ I, 3.
Маігйпа, ае, Л притокъ р. Йсдиапа (н. АІагпе) I, 1*.
шаійге, айи. [таіигиз] 1) во-время.— 2) раап, скоро I, 54. IV, 6 и др.; таіигіиз, раиьше(чѣмъ намѣревался) VI, 2; циат таіцггітѳ какъ можно скорѣе I, 33.
шаіигеясо, гиі, — , 3. [таіигив] созрѣвать VI, 29.
таіиго, 1. [таіигиз] 1) ігапз. дѣлать спѣлымъ, приводить въ зрѣлость; перен. приводить заблаговременно въ исполненіе что-л., споспѣшествовать чему,ускорять что-л.,спѣшить исполненіемъ чего-л., съиг/7.: таіигаі рго-йсізсі = поспѣшно отправляется 1,7; сл. II, 5 (слг. сопіепйо и воіео). —1 2) іпіг. а) поспѣвать, созрѣвать.— Ъ) спѣшить I, 37. ѴІІ, 56.
таіигив, 3. 1) спѣлый, зрѣлый: іги-топіит I, 16, 40. — 2) ранній, скорый: Ьіетз IV, 20.
тахіте, см. тара.
Махітнн, см. РаЬіиз.
шейеог, запаѵі, 2. йероп. лѣчить, перен. пособлять, помогать, съйаі.; іворіае V, 24*.
шейійегіз, е, [тейіиз] посредственный, незначительный, небольшой: зраііит (іпіегѵаііит, йеіптепіити
др.) IV, 17. ѴП, 36 и др.; поп тейіоегіз йііі^епііа, необыкновенная осмотрительность III, 20.
тейіоегііет, асіѵ. посредственно, незначительно: поп тейіоегііег, въ значительной степени I, 39*.
Мейіошаігісі, огиш, и Месііопіаігісся, ит, кельтскій народъ, поселившійся въ области рѣки Мозеііа, къ востоку отъ ремовъ, къ югу отъ треверовъ; главный городъ Віѵойпгпт, позднѣе Меіііз (н. Меіг) IV, 10. ѴІІ, 75.
тейііеггапеиз, 3. [тейіиз-іегга] средиземный, внутри страны лежащій, внутренній: геропез V, 12.
тейіиз_ 3. средній, находящійся въ срединѣ: геро Саіііаѳ тейіа IV, 13; Іоспз тейіиз геропит IV, 19 (сл. Ьіс); Іоспз тейіиз иігіиздие, мѣсто, лежащее на половинѣ дорогн между обоими I, 34; тейіиз, въ соединеніи съ существительнымъ, съ которымъ согласуется, означаетъ часть предмета = средина, въ срединѣ, посреди и т. п. I, 24. V, 3 и др.; а тейіо соііе, посреди холма ѴП, 46 (см. а, аЬ); іп тейіо спгзи, по срединѣ (втого) переѣзда V, 13; тейіо іііпеге, на половинѣ пути VII, 41; а тейіа йопіе, на срединѣ лба VI, 26 (см. а, аЬ); зе е тейіа саѳйе іирззе, бѣжали изъ побоища, вокругъ иихъ происходившаго, т.-ѳ. изъ самаго побоища (какъ непосредственные участники въ битвѣ) ѴІІ, 38; іп тейііз ЕЬи-гопит йпіЬиз, въ срединѣ земли эбу-роновъ VI, 32; тесііа асіез, средина боевого строя, центръ ПІ, 24; зе тейііз іпіегропеге зспрііз, среди ряда сочиненій ѴШ, ргавД; тесііа пох, полночь II, 7. VI, 36 и др.
МеШі, бгит, незначительный народъ кельтскаго происхожденія, жившій между рѣкамк Зедиапа и Маігопа V, 5*.
теііпз, см. Ьепе.
Шеіосіопит, і, п. городъ въ области сеноновъ (и. Меіив) VII, 58.60. 61.
тетЬгиш, І. и. членъ (тѣла) VI, 24.
VI, 16.
тетіпі, іззе, помнить, вспоминать, съ асс. с. гпГ. ІП, 6. ѴІІ, 37; знать ѴШ, 28.
тетогіа, ае, Л [тетог]п а м я ® ь, какъ способность помнить что-л. ѵіі 14; аіідиій тетогіа іепѳгѳ, си. іевѳо,
по
Мепаріі — теі.
память, въ смыслѣ воспоминанія: ѵігіиііз (атісіііаѳ) П, 21. ѴП, 76; тетогіа еагит гегит = помня объ этомъ II, 4; Ьотіпит тетогіа = сколько помнятъ люди III, 22; те-тогіат геі геітеге (йеропеге), см. геііпсо н сіеропо; тетогіат ргобеге (аіідиій тетогіае ргойѳге),см. ргоіо; йі^пит тетогіа, см. йі^ппз; метон. о томъ, что кто-л. помнитъ: а) время, сколько его можно запомнить: раігпт повѣгогпт тетогіа, во времена нашихъ отцовъ (какъ еще помнятъ наши отцы) I, 12. 40 н 1р.; раціо зирга Ьапс тетогіат, незадолго до' нашего времени VI, 19; Ь) сохраняющееся въ памяти какое-л. происшествіе въ отдѣльности, событіе: Аіѳ-ніае, случай, судьба ѴІП, 34; перен. устное или письменное извѣстіе, на основаніи котораго сохраняется воспоминаніе о чемъ-л., преданіе, повѣствованіе, разсказъ: тетогіа рто-гіііит (еззе) Іісипі,, говорятъ, что устно передано (что существуетъ преданіе) V, 12,
Мепаріі, бгит, бельгійскій народъ, поселившійся между рѣками Моя а и Зсаійіз II, 4. III, 9 здц.
тепйасіпт, і, п. [тспіах] ложь, неправда ѴІІ, 38.
тепа, ііз, /. душа, по отношенію къ мыслящей ея дѣятельности (сл. апітиз); сила мысли, умъ, разсудокъ, образъ мыслей: тепз тоіііз ас тінітѳ ге-зізіепз, см. тоіііз и гезізіо; служитъ для описанія вазванія лица: Ьотіпит тепіез = Ьотіпез ѴІІ, 84; циогпт теиіез = дноз ѴІІ, 64; тевіет аіі-сиіпз сопѵегіеге, образъ мыслей, настроеніе I, 41; раепе аііепаіа тепіе, см. аііепо; тевіез апітідие, см. апі-тиз; іоіиз еі тепіе еѣ апіто іп ѣеі-Іит тзізШ, всею силою ума и воли (всѣми мыслями н желаніями) VI, 5 (сл*. іпзізіо); оспіі тепіездие, взоры и мысли (вниманіе) III, 26.
тпепзів, ів, т. мѣсяцъ I, 40; деп. ріиг. тепзіпт VI, 18; сіЬагіа ігіит теп-зит, на три мѣсяца I, 5.
шепйига, ае, /. [теііог] 1) измѣреніе: сегіае ех адиа тепзпгае, описательное выраженіе ем. с!ерзуіга(водяные часы) V, 13 (см. е, ех). [Водяные часы устраивались такимъ же образомъ, какъ песочные. Вмѣсто песка
. употреблялась вода, которая черезъ тонкое воронкообразное отверстіе просачивалась изъ верхняго сосуда въ нижній].—2) мѣра: тепзпгае іііпѳгцт, мѣры протяженія (какъ раз-зп8, зіайіа и т. п.) VI, 25.
тепііо, бпіз, /. [тетіпі] упоминаніе: тепііопет-іасеге аііспіпз,упоминать о комъ VI, 38; расіз ѴІІІ, 31.
шегсаіог, бгіз, т. [тегсог,1.] купецъ, (еа особ. оптовый торговецъ); о купцахъ изъ греческой колоніи Массн-ліи I, 1. 39 и др.
тегеаійга, ае, Л [тегсог, 1.] торговли; ріиг. тегсаіпгае VI, 17* (сл. диае-йіпз).
тегсев, йсііз, /. [тегео] плата, награда: аіідиет тегсейе агсеззеге, за плату I, 31.
Мегсигіия, і, [тегх, сіз, товаръ] сынъ Юпитера, посолъ и вѣстникъ боговъ; богъ торговли VI, 17*.
тегео, гпі, гііит, и тегеог, ііпз з., 2. 1) заслуживать а) = за службу получать, пріобрѣтать что-л., еъособ. въяз.военн. тегегі, ем. тегегі зіі-решііа, вы служивать жалованье, отт. находиться въ военной службѣ, служить ѴІІ, 17. — Ъ) = быть достойнымъ чего, имѣть право на что-л.: Іаийет (ргаеппа) I, 40. ѴІІ, 34; ойіит, дио4 тегиегаі, заслуженная ненависть VI, 5. — 2) оказывать услугу: де аіідио, кому-л. I, 11; рагі. тегепз, считающій за собою заслуги: орііте, считающій за собою столь большія (важныя) заслуги 1,45; тегііпз, 3. оказавшій услугу кому-л., заслуженный: Ьеие (орііте) ѴІІ, 71. ѴШ, 46.
тегійіаппв, 3. [тегиііѳ . полуденный: Іетрпв V, 8.
тегібіез, бі, т. [тедіиз-діез] 1) полдень, полуденное время I, 50. V, 17 и др. — 2) югъ V, 13.
тегПит, і, п. [тегео] 1) заслуга V, 52. ѴІІ, 76; тегііо, по заслугамъ II, 32. V, 4; въ худую сторону = вина, проступокъ I, 14.— 2) услуга, благодѣяніе V, 27; іп аіідиет ѴІІ, 54. 71.
Меззаіа, ае, М. Ѵаіепиз, консулъ въ 61-мъ г. до Р. X. I, 2. 35.
шеі усиливающій суффиксъ мѣстоиме- । вій личвыхъ и притяжат.; самъ, собственный: позіпеі ѴІІ, 38.
піеНѵт — тіз&гот.
111
шейог, тепзиз 8., 4. (іероп. (иногда съ значеніемъ страдательнымъ)мѣрять, отмѣривать, раздавать: тіІіііЬиз Гги-шепіит I, 16. 23. 1 II, 71. [Хлѣбъ выдавался воинамъ въ зернѣ, каждый разъ на полмѣсяца. Мѣсячный паекъ состоялъ для пѣхотинца нзъ 4 римскихъ четвериковъ пшеницы, для всадника нзъ 12 четвериковъ пшеницы и 12 четвериковъ ячменя.]
Меііозёііиш, і, п. городъ въ области сеноновъ (н. Іозау) ѴІІ, 58, 60. 61. Меііпз, і, М., римлянинъ, пользовавшійся гостепріимствомъ Аріовиста I, 47. 53.
шеіо, тевзиі, юѳязит, 3. носить, жать IV, 32*.
шеіог, 1. йероп. [теіа, грань, цѣль, предѣлъ] отмѣривать; въ особ. сазѣга, отмѣчать мѣсто для лагеря; часто съ рагі. рег[. разз.: піеіаііЕ сазігія VIII, 15.
«пеіиз, и.8, иі. опасеніе, боязнь IV, 19. VI, 19; деп. оѣіесгі: гаопіз VI, 14; Ьос теіп, сл. Ьіс.
теііз. 3. мой.
тііез, іііз, т. воинъ, солдатъ: 1е§іо-пагіі, легіонеры I, 42. 51; згпд. въ смыслѣ собирательномъ VI, 34; въ особ. а) рядовой воинъ I, 39.V, 33. — Ъ) пѣхотинецъ VI, 40. ѴІІ, 28; ші-Іііез ѳдиіѣездие V, 7. 10,
тііііагіз, е, (тііез] военный; гез (зі§па, іпзѣгшпепіипі) I, 21 и др.
тіііііа, ае, Л [тііез] военная служба VI, 14. 18. ѴП, 14.
шіПе 1) айг. тсіесі., тысяча: тіііе раззиз I, 22. — 2) зиЪзі. съ деп. а) зіпд. (рѣдко): тіііе развита I, 25.— Ь) рімг. тіііа, тысячи: тіііа раззишп ^исенѣа I, 2; деп. замѣняется иногда приложеніемъ: тіііа агтаіа (в.м. агтаіогит), тысячи вооруженныхъ И, 4; см. I, 49. V, 49 и др.; аЬз. тіііе (безъ прибавленія раззиз или раззишп) = римская миля I, 41. III, 17 и др. (см. раззиз).
Міпегѵа, ае, дочь Юпитера, богиня наукъ н искусствъ VI, 17.
шіпігае, аЛѵ. (зирегі. къ рагит) 1) меньше всего, весьма мало: йгтиз (агйииз) I, 52. II, 33. — 2) нимало, нисколько III, 19. ѴІІ, 54; тініте отпез Сегтапі, далеко не всѣ германцы VI, 29; тіпіте заере, весьма рѣдко I, 1.
Міппсіпз, і, Ь. Мітісіиз Вавііия, начальникъ конницы Цезаря VI. 29. ѴІІ, 90. Г ’
тіпио, иі, Шига, 3. [гаіпиз] 1) уменьшать; іпіг. уменьшаться: аезіи гаі-ппепіе, когда вода убывала — когда наступалъ отливъ ПІ, 12. — 2) перен. ослаблять, убавлять, умалять: цга-ііаш (ѵіпі, аисіогііаіеш, зрет)І, 20, IV, 17 и др.; (Іезібіаш, противодѣй-
• ствовать VI, 23; озіепіаііопет, обуздывать ѴІІ, 53; сопігоѵегзіаз, прекращать (рѣшать) споръ, мирить спорящихъ V, 26. VI, 23; аііі^епііа тіпиііиг, ослабѣваетъ VIII, 12.
щіпиз, а&ѵ. (сотр. къ рагит) 1) менѣе. меньше I, 37 пдр.;р1из тіпиз, болѣе или менѣе,т.-е .приблизительно ѴПІ, 20; поп тіпиз, столько же ѴІП, 5О,поп тіпиз..драга, столько же... сколько и I, 30. 31 н др.; въ особ. а) тіпиз = гаіпиз диат: аЬ тіІіЬиз раззиит тіпиз йиоЪиз.на разстояніи мевѣе 2000 таговъ II, 7 (см. а, аЬ); с.і. V, 42. ѴІІ, 51.—Ъ) съ аЫ. тепзигае: раиіо тіпиз, нѣсколько мевѣе ѴІІ, 51; дио тіпиз, чѣмъ менѣе I, 14; піЬііо тіпиз, см. піЬііо. — с) съ деп. рагііі,; зіЪі ео тіпиз ЬиЬНаііопіз <1агі, менѣеможетъ колебаться (подраз. въ виду данныхъ обстоятельствъ, чѣмъ колебался бы при другихъ обстоятельствахъ) I, 14 (см. йиЬііаІіо).— 2) ие столь, не такъ, не очень, не совсѣмъ, не: гаіпиз Іаіѳ, не особенно далеко I, 2; тіпиз сот-пю<іе, не такъ легко (только съ трудомъ) III, 13. 23; зі тіпиз, если не, если нѣтъ I, 47. II, 9; дпо тіпиз послѣ глаголовъ: препятствовать,мѣшать и т. п., см. дно.
тігог, 1, йероп. [тігиз] удивляться чему, съ асс. I, 32. V, 54 (см зсіо).
тігиз, 3, удивительный, странный, необыкновенный I, 34; тігшпіпто-(іит, см. іп.
тівег, ёга, ёгит, жалкій = а) горестный, несчастный: Гогіипа (сошііеіо, шетогіа) I, 32. VIII, 7. 34; «/Ьгі.ті-зегі, несчастные II, 28. — Ь) ничтожный: ргаесіа VI, 35
шізегісогііа, ае, Д [пнзепсогз, тізе-гео-сог] сожалѣніе, жалость, состраг даніе: ѵиіці VII, 15. 28; милость, пощада П, 28.
шізёгог, 1. йероп. [тівег] сожалѣть,
112
шіезпз — тотпепіит.
оплакивать, горевать: регісиіит (Гог-Гипат) I, 39. ѴІІ, 1.
тіязив, из, т. [шіііо] только въ аЫ, зіпд., посыланіе, отправленіе: тіззи аіісиіиз, по порученію кого-л. V, 27. VI, 7.
шііізвіше, аИѵ. (вирегі. отъ тііе) весьма кротко, ласково ѴІІ, 43*.
шіііо, шізі, тізвит, 3. и о о ы-л ать, отправлять; аіідиет (аіідиій) I, 7. 43 и др.; ехегсііит зиЪ іи^ии), см. іи§ит; зиЪзі, V, 40, для означенія цѣла съ сіаЬ.: аихіііо (зиЬзійіо) I, 18. 52; съ ай съ дегипИ. IV, 14. VI, 33 н др.; съ шрйі.; съ относительнымъ предложеніемъ: диі йісегепі, которые должны были сказать I, 7; сл. I, 24. 34 н др.; безъ дополн.: тізіі (зс. Ьотіпез), диі со^позсегеиі I, 21; въ особ. пускать, бросать, метать: рііа (іеіа, іта§и-Іат) I, 25. III, 4. V, 48; паѵез, спускать на воду IV, 17.
ілоЫІіз, е, [тоѵео] подвижной; перен. перемѣнчивый, непостоянный; іп СОП8І1ІІ8 саріепйіз IV, 5*.
шоЬШіаз, аііз, /*. [тоѣіііз] подвижность: едиііиш IV, 33; перен. перемѣнчивость, непостоянство: пюЬі-Шаіѳ апіті II, 1 (см. Іеѵііаз).
тоЪіШсг, айѵ. [тоЫІІз] проворно, легко: тоЫІііег ехсііагі III, 10.
тойегаіе, аб.ѵ. [тойегаіиз] умѣренно: тойегаііиз іпведиі = пе слишкомъ ревностно ѴШ, 12.
тойбгог, 1. Лероп. [тоЗиз] умѣрить, удерживать въ надлежащей мѣрѣ; отт. управлять: аіідиет ѴІІ, 75; едиит, править IV, 33; устраивать, распоряжаться: гет ѴШ, 52.
тойевГІа, ае, (. [тойезіиз, тойпз] умѣренность, скромность; въ особ. покорность, повиновеніе ѴІІ, 52.
тойо, шіи, [аЬі, отъ тойиз, мѣра] 1) только (ие болѣе) IV, 16. 20 и др.; раиінт то<іо, см. раиіиз; въ отрицательныхъ предложеніяхъ=хотя бы только, даже: ітреіит тойо Гегге поп роѣиегипі, даже (одного, перваго) натиска VI, 8; сл. VI, 35. ѴП, 52идр.; поп тойо... вей ѳііат VI, 1; поптойо... зей (а напротивъ) I, 43; поп тосіо поп... зей пе... диігіет (вмѣсточего однако, если оба предложенія имѣютъ общій глаголъ, стоящій во второмъ предложеніи, въ
первомъ ставится только ноп шойо. сл. III, 4. ѴШ, 33), не только не .. во и (даже) не I, 16. Ц, 17. V 43. —2) о времени: только-что Ѵі’ 39. 43. ’
тойпв, і, т. 1) мѣра, размѣръ, объемъ, величина: паѵіит V, 1; сегіиз тойив а^гі, опредѣленный участокъ земли VI, 22. — 2) способъ, образъ VI, 12. 44 и др.; сопзіііа сиіиздпе тойі, всякаго рода военныя хитрости ѴІІ, 22; любо зпЫісае, наподобіе IV, 17; огаіогіз тосіо, какъ посолъ IV, 27; отпіЬизтойіз, всячески VII, 14; тігит іп тоііит, см. іп;іп зегѵііет тоііит, какъ съ (надъ) рабами VI, 19 (см. ЬаЬео); ай Ьиис тойит, см. ай.
тоепіа, іит, п. [тоепіо=типіо]стѣны (какъ укрѣпленіе, т.-е. какъ преграда, служащая для защиты чего-л., сл. тигиз) II, 31. II, 6 (см. іоіиз).
шоіез, із, (. тяжесть, масса, громада; въ особ. громадная масса камней (которая вмѣстѣ съ толстыми бревнами, частями ветхихъ кораблей и т. п. опускалась въ море съ тѣмъ, чтобы служить основаніемъ для построенія вала) ПІ, 12.
пюіевіе, аёіѵ. [тоіезіив, шоіез] тяжело, съ трудомъ, неохотно: Гегге II, 1.
тоіітепіиш, і, п. [тоііог, 4. — тоіез] трудъ, усиліе, затрудненіе I, 34*.
тоПіо, Тѵі (іі), ііит, 4. [тоііів] дѣлать мягкимъ; перен. смягчать, облегчать, уменьшать ѴП, 46* (см. сііѵиз). И
пюПіз, е, мягкій, перен. о мѣстности: некрутой, постепенно возвышающійся: Іііиз V, 9; относ. нравственныхъ силъ: слабый, шаткій: тоіііз тпепз = слабость духа III, 19.
тоіііііа, ае, н тоіііііѳв, ёі, Л [тоШз] мягкость, перен, слабость: апіті, малодушіе ѴІІ, 20; апіті еві ізіа тоіііііа, эго малодушіе ѴІІ, 77 (относит. согласованія мѣстоименія съ им. сущѳств, см. саиза).
піоіо, иі, Ііит, 3. молоть: шоіііа сі-ѣагіа I, 5*.
шошепіпт, і, н. [= тоѵітепіит отъ тоѵео] собств. то, что приводитъ въ движеніе что-л., или производитъ перемѣну въ чемъ-л. (средство, сила, мгновеніе); вь особ. предметъ, положенный па вѣсовую чашку и приво-
Мопа — иіиііит
113
дящій ее въ движеніе=вѣсь; перен.= важность, значеніе, вліяніе: тадииіп ЬаЬеі шотепіит, имѣетъ важное значеніе (для рѣшительнаго исхода сраженія) ѴІІ, 85; Іеѵі тотепѣо аезіітагѳ, считать дѣломъ, не имѣю*, щамъ большого значенія ѴІІ, 39.
Мона, аѳ, Л островъ между Британіей и Ирландіею (я. Ап^іезеу) V, 13*.
шопео, иі, йит, 2. 1) напоминать; съ асс. с. іп(\ ѴІІІ, 34. — 2) увѣща-вать, побуждать, требовать, совѣтовать: аіідиет съ слѣд. иі I, 20. II, 26 н др.; съ еопісіѵ. (безъ иі) IV, 23.
топя, ііз, т. гора I, 1. 2. 38 и др.; зшптиз топя, см. зирегиз; ех топіе Ѵозедо, диі..., изъ той части Вогезовъ, которая... IV, 10.
тога, ае, Л замедленіе, задержка II, 15. IV, 11; тога геіідиогит, вслѣдствіе замедленія, произведеннаго остальными, т.-е. замедленія, которое произошло бы отъ преслѣдованія остальныхъ галловъ V, 58; тогащ іиіегроиеге, сн. ппегропо.
шогЬиз, і, »». болѣзнь VI, 16.
Могіпі. огит, приморскій народъ въ бельгійской Галліи II, 4. III, 9 здд.
тогіог, тогіиоз 8., 3. йерон. умирать I, 4. III, 22. ѴІІІ, 22.
Могііав^ив, і, князь сеноновъ V, 54*. шогог, Г. сіероп. 1) іпіг. медлить, задерживаться, употреблять время на что-либо; пребывать, оставаться, находиться I, 26, 39 и др.; раиіізрет тогаіі = только короткое время оказавши сопротивленіе V, 21; аЪя. аихіііа тогапіиг, медлятъ, не являются ѴІІ, 78.—2) ігапз. замедлять, задерживать, мѣшать: а^теи (ііех-ѣгаш, ііег, аіідиет) II, 11. V, 44 и др.; гет, ве давать хода, затягивать ѴІІІ, 52; сиысиіоз (работы у подземныхъ ходовъ) ѴІІ, 22; аЪз. ѴШ, 42.
тогв, ііз, смерть I, 4 и др.
тогіІГег, ёга, ётит, 3. [тогз-Гего] смертоносный, смертельный; ѵиіпив ѴІП, 24*.
тоз, тогіз, т. вравъ, обыкновеніе, обычай II, 15 и др.; тоге (тогіЬпз), по — I, 4. 8 и др.
Меза, ае, т. рѣка въ Галліи, вытекающая изъ Вогезскихъ горъ и со-
С. <1, Саез. Согст. сіе Ъеііо 6а11
единяющаяся съ Ѵасаіид, рукавомъ Рейна («. Мааз) IV, 9. 10. 12 здд. тоіиз, из,»і. [тоѵео] движеніе:
гетогшп (паѵіит, зійегит) IV, 25. VI, 14; іпзіаЪіІід, см. ЬаЬео; перен. волненіе, возстаніе, возмущеніе, мятежъ V, 22. 53 и др.
пібѵео, тоѵі, тбіит, 2. двигать, приводить въ движеніе, трогать съ мѣста: іиггіт (зе) II, 30. III, 15; еъ особ. сазіга тоѵеге, спить лагерь, выступить изъ лагеря, итти, отправляться далѣе I, 15. 22. 39 и др.; перен. о душевномъ волненіи: трогать: пюѵегі Ьепѳйсііз VII, 76.
тиііег, ёгія, Л (противопол. ѵіг) женщина I, 29. II, 13.
пшііо, бпіз, т. [тиіпз] погонщикъ муловъ ѴП, 45*.
тиіііійбо, іпіз, Л [тиііиз] множество, . многочисленность: паѵіит V, 8; Ьо-шіпит, ом. Ьото; въ особ. а) множество людей, масса, толпа, стеченіе народа II, 5. 8 н др. — Ь) народъ, простой народъ, чернь I, 17. IV, 27 и др.; поп тіпиз ЬаЬеі іигіз тціііішіо, народъ, т.-е. представители народа ( = ргіпсірез, могущество которыхъ основывалось на сііеп-іеіа рІеЬіз, сл. рІеЬв) V, 27;=масса войска, войско ѴІІ, 38. ѴІІІ, 8.
1. тиііо, 1. [тиііа, пеня, штрафъ], наказывать: аіідиет аіідиа ге ѴІІ, 54.
2. тиііо, асіѵ., см. тиііит.
тиііит, 1) виЬзі. (сотр. ріиз, вирегі. ріигітит) м по г о, большая часть: тиііит аезіаііз V, 22; аЫ. тиііо съсотр,.-многимъ = гораздо I, 6.16. 46 идр.; сотр. ріиз, болѣе, больше: ріиз сіоіогіз I, 20.—2)аЛѵ. а) много= сильно, очень: сопййеге (абіиѵаге, ііійеггѳ, роззѳ) ІП, 9. V, 1 и др.; Ггитепіо ѵіѵеге IV, 1; поп тиііит, иѳ много, не особенно III, 25. V, 14; поп ііа тиііит тогагі, не очень долго V, 47; сотр. ріиз, болѣе, больше 1,17. 42 н др.; ріпз тіпиз, см. тіпиз; вирегі. ріигітит, болѣе всего, очень мяого: ріигітит іоііиЗ Саіііае (деп. рагЫ..} рояве (ѵа1егѳ)= ріигітит отпішп рориіогит Саіііае I, 3. V, 3 (сл. Зедиапі); диат ріи-гітит, какъ можно болѣе V, 4.
Ь) часто: ѵепіііагѳ IV, 3; іп ѵѳпа-ііопіЬиз езве, много заниматься око той IV, 1.
8
114
шиНиа — пшіаііо.
шиііпя, 3. (сотр. ріпз, ріигіз, вирегі. ріигітиз) мвогіЙ, обильный, значительный, сильный, большой, частый И, 25. ПІ, 20 и др.; ১ѳг, большое количество щебня, камней и т. п. ѴІІ, 23; дна (Ііпеиа) шиііа іат иіе-ѣаіит=говорилъ уже много (тиііа, какъ прилагат. сказуемое къ Ііп^иа, переводится нарѣчіемъ, сл. айѵѳгзив, іпѵііиз), т.-е, владѣлъ уже свободно 1,47; въ особ. опредѣляетъ существительное имя,съ которымъ соединяется понятіе о времени вообще или какомъ-либо предѣлѣ его: тпііо йіе, когда уже дня прошло ве мало, когда было уже за полдень I, 22; тиііа посіе, поздно ночью III, 26; сл. I, 26.
шиіиз, і, иі. мулъ ѴІІ, 45.
Мипаііиз, і, Ь. Мипаііиз Ріапсиз, легатъ Цезаря V, 24. 25.
тишіпз, і, т. міръ, вселенная VI, 14*. шипісіріиш, і, п. [типісерз, типиз-саріо] муниципальный городъ. Такъ назывались города Италіи, которые послѣ Латинской войны-въ 338-мъ г. до Р. X. получили право римскаго гражданства, одни съ сохраненіемъ своего прежняго устройства, другіе съ утратою онаго ѴПІ, 50.
шипітспіпт, і, п. [тппіо] оборонительное средство, укрѣпленіе П, 17*.
тппіо, Іѵі (іі), Тіит, 4. [древие-лат. тоепіо, сл. тоепіа] 1) окопами, стѣною ит. п. окружать, приводить въ оборонительное состояніе, укргЬ-плять: Іосит (оррійит) I, 24, III, 9 и др.; ЬіЬегпіз (для зимнихъ квартиръ) V, 25; сазіга, собсте. окружать валомъ ирвомъ, у крѣплятьѴ, 11. ѴІП, 15; въ смыслѣ: выстраивать лагерь, располагаться лагеремъ1,49. II, 12. ПІ, 23; ЬіЬегпа V, 24.— 2) прикрывать, защищать I, 44. II, 5; аб Ьипс типіепбиш ѴІІ, 44-; рагііс. тпипііиз, какъ аЛі. съ сотр. и еирегі.: укрѣпленный, защищенный: Іосиз (оррісіит, сазіга) И, 29. V, 9 и др.; Мепаріі раІийіЬиз VI, 5.—3) отяоспт. дорогъ: устраивать, проводить, прокладывать VII, 58.
типіІіо,бпіз, [типіо]у кр ѣп л о-иіе = возведеніе укрѣпленій, работа въ укрѣпленіяхъ, обнесеніе окопами I, 49; сазіготипі V, 9.15; тіші-ііопе орегіз гериізі, построеніемъ
(сильнаго) укрѣпленія (= вслѣдствіе того, что выстроено было сильное укрѣпленіе, сл. соѣогіаііо) I, 8; ай типіііопет (типіііопіз сапза) = для прикрытія (защиты) ѴІІ, 45. 48; метон. а) то, что служитъ дли обороны какого-л. мѣста = укрѣпленіе (сопсг.), окопъ VI, 37. ѴІІ, 69.81; соріае типіііоппт, войска, служащія для прикрытія укрѣпленій ѴП, 45; сазігогпт ѴІІ, 52;=Гозза еі тасегіа ѴІІ, 70;= преграда (состоящая изъ Іоззае, сіррі, Ііііа и т. п.) ѴІІ, 86; типіііопез = ЬіЬегпа піипііа VI, 32' тапіііопет Іасеге I, 10; сл. ѴПІ, 11.
34.37.—Ь)матеріалъ дли укрѣпленія
шппиз, ёгін, п. 1) должность, служба, обязанность, трудъ, дѣло: тіііііае VI, 18; типеге Іиіщі ѴІІ, 25. VIII, 12.—2) одолженіе, услуга, милость-въ особ. подарокъ въ знакъ милости, даръ I, 43.
тпгаіів, е, [тигиз] стѣнной, стѣно-ломный, стѣнобитный: Іаіх, си. Іаіх-рііит, тяжелая стрѣла, которую с» стѣны нли лагернаго вала пускал посредствомъ іогтепіа въ непріятел. V, 40. ѴІІ, 82.
шигпз, і, ія. стѣна (какъ особый ни; постройки, въ отличіе, напр., отъ б; шепъ, домовъ, мостовъ и т. п., с тоепіа); въ особ. городская стѣнс II, 6.13.32; земляная насыпь, окопъ, валъ II, 29; тіііа раззпшп йесет. поѵет тигит регйисіі, не значитъ: проводитъ безпрерывный валъ нъ 19 миль длины, а = строитъ (отдѣльныя) земляныя укрѣпленія (вдоль лѣваго берега р. Роны) на протяженіи 1? миль (защищая окопами берегъ всякій разъ тамъ, гдѣ онъ оказывался плоскимъ и легко доступнымъ) I, 8. >
тпзсйіиз, і, т. [гіетіп. отъ тиз, типа, мышь] небольшая мышь; яз. военн. подвижной крытый проходъ, подвижной навѣсъ, подъ прикрытіемъ котораго осаждавшіе приближались къ городу, засыпая рвы землею или придвигая къ стѣнамъ осадныя башни. Мизсиіі отличались болѣе прочною постройкою, чѣмъ ѵшеаѳ (си. ѵшеа) ѴП, 84.
піпііиіо, бпіз, Л [тиіо]иѣпн,псремѣва: Іосогит VIII, 52.
тиіііпд — паіійсиз.
П5
іпиШиз, 3. обрубленный, тупой: аісез пшШаѳ зипі согпіЬиз = рога лосей тупы VI, 27*.
шпіо, 1. [еле. тоѵііо отъ тоѵео, сл, ргоѵійепз = ргпйепз] мѣнять, перемѣнять; Ьос (іпсоттойит) тиіагі
роіезі, можно перемѣнить (устранить) ѴІІ, 45; Іоса VIII, 44. ’
шиіиог, 1. йероп. [пгиіииз] занимать, нанимать, получать: аихіііа аЬ аіідио VIII, 21.
оаш, сот. ибо, именно, въ самомъ дѣлѣ (присоединяетъ основаніе или объясненіе предыдущаго) I, 12. III, 15 и др.; иногда можетъ остаться безъ перевода, особенно въ вводныхъ предложеніяхъ I, 18. II, 14. 16. 23.
Хаштёінз, і, знатный гельветъ I, 7*. ѣіашпёіея, ит, народъ кельтскаго происхожденія, поселившіяся на правомъ берегу рѣки Ы^ег; главный городѣ Сопйіѵіпсит (а. Капіез) ПІ, 9*.
яапщие, сопі, (усиленное пат) ибо, именно, въ саномъ дѣлѣ I, 38, III, 13 и др.
папсізсог, пасіив (папсіиз) з., 3. Нероп. (случайно) пріобрѣтать, получать, доставать, заставать, находить: аіідиій 1, 53 и др.; зраііит, выигрывать время V, 58; ійопеаш іетре-зіаіет цасіиз, дождавшись благопріятной погоды IV, 23 и др.; аіідиет, (нечаянно) встрѣтиться съ кѣмъ-л. IV, 35 и др.; относ. мѣстности: достигать V, 9. ѴІІ, 67. 85.
Хапіпаіез, ит, альпійскій народъ кельтскаго происхожденія Ш} 1, 6. IV, 10.
ХагЬо, бпіз, т. цвѣтущій торговый городъ племени Ѵоісае Агесотісівъ ртоѵіпсіа Саіііа (и, ХагЬоппе) III, 20. ѴІІ, 7. ѴШ, 46.
пазсог, паіиз з., 3. с/ероп. ро-ж дать ея, происходить: ех аіідио V, 14; водиться: ^епега Іегагшп VI, 25; рІцшЬит V, 12; диае зипі арий еоз паіа = туземныя (лошади) IV, 2; іп Ьеііо иаіиз, выросшій VI, 35; атрііззішо §епете, очень знатнаго происхожденія IV, 12; сл. V, 25. VII, 32 и др.; ітрѳтіо паіоз (еззе), см. ітрегіит. — 2) перен. возникать, начинаться, появляться ѴІІ, 43 и др.; аЪ ео йптіпе (на другомъ берегу) соіііз паасеЬаіліг, вызвышал ея, подни
мался П, 18; дна ех ге пазсипіпг Гасііопез, происходятъ VI, 22.
Хааса, ае, знатный треверъ 1, 37*. наіаііз, е, [пазсог] къ рожденію относящійся: йіез, день рожденія VI, 18*.
паііо, бпіз, Л [пазсог] народъ, темя (какъ одно цѣлое, соединенное родствомъ и общимъ происхожденіемъ) I, 53. П, 35 и др.
паііѵнз, 3. [пазсог] рожденный, врожденный, природный, естественный: тигнз VI, 10*.
паійга, ае, /*. [пазсог] приро-д а = а) природное свойство, ка-. чество, состояніе, положеніе, устройство, сложеніе ит. п.; Іосі (шопііз) I, 21. 38 и др.; Іосі паіигй, природными преградами (границами) міст-. ности I, 2; оррійі, естественное положеніе II, 29; тегит, свойство всего вмѣстѣ IV, 17; сл. VI, 14 и см. гез; зесппйит паіигат йиттіз= по теченію рѣкн IV, 17; о предметахъ одушевл. VI, 26. ѴП, 26; иі раепе паіигат зіийіо ѵіпсегепі, стараніемъ хотѣли превзойти свою человѣческую природу (свои природныя силы, себя) = дѣлали почти сверхъестественныя усилія VI, 43. — Ь) въ нравственномъ отнош.: природная наклонность, вравъ, характеръ, природное влеченіе П, 15. III, 10 н др.; Д0ПППІІ08 Саііісів гѳЬиз і'аѵегѳ паіига со^еЬаі, врожденная природою любовь къ отечеству VI, 7. _
паіиз, из, т. [пазсог] рожденіе, возрастъ (встрѣч. только аЫ.)'. таіогез паіи, старшіе возрастомъ, пожилые люди II, 13. 28- IV, 13.
папіа, ае, иі. [паѵів] корабельщикъ, морякъ, матросъ III, 9. V, Ю-
иапйсин, 3. [паиіа] корабельный, морской: гез III, 8.
8*
116
паѵаііз — песйЬі.
паѵаііз, е, (паѵ’в] корабельный, морской: рн^па (сазіга) 111, 19, V, 22, паѵісйіа, ае, /. [йапш. отъ паѵін] небольшое судно, ладья, лодка I, 53.
паѵі^аііо, бпіз, /. [паѵі^о, 1.] плаваніе на кораблѣ, мореплаваніе, судоходство 111, 9 я др.; іоі паѵі^а-ііопіЬиз (аЫ. аЪз.), несмотря на столь многіе переѣзды V, 23.
паѵі^іиш, і, п. [паѵіз] судно, корабль III, 14 и др.
паѵі^о, 1. [паѵіз-а^о] плавать (ва кораблѣ) III, 8. 12 н др.
паѵіз, із, Л корабль: Іопда = военный корабль ІП, 9. IV, 21. 25 (паѵез Іоп^аѳ строились длиннѣе, чѣмъ паѵез опегагіае, для того, чтобы имѣть возможность выставить на палубѣ длинный фронтъ войска); опегагіа, (парусное) грузовое (транспортное) судно IV, 22. 25; асіиатіа, (легкое) гребное судно V, 1; паѵет іасеге (агіпате, іпзігаеге, сопзсешіеге, 4е-(іисеге, зоіѵегеидр.), см. Іасіо, аппо и пр.
паѵо, 1. усердно исполнять, старательно запинаться, приводить въ дѣйствіе: орегат паѵаге, прилагать стараніе; сит диіздие орегат паѵаге сирегеі (безъ сіаі. дополн.), хотѣлъ заявить (показать) свое усердіе II, 25*.
1. пе, асіѵ. пе а) пе... диійет (при чемъ слово, которому придается особая сила, ставится между пе и диі-(іет), даже и не, даже не I, 32. 37 и др.; также не V, 44; поп шоііо (поп), зѳб пе... фіісіет, см тобо.— Ь) при еопісіѵ. ргоЬіЬіііѵиз: пе ііе-зріеегеі, недожженъ презирать (пусть не..., чтобы не...) I, 13; пе Гасіаѣ ѴП, 86.
2. не, сот. съ еопісіѵ. чтобы не 1) = съ тѣмъ чтобы не, для того чтобы не I, 9. 39. III, 10; пе пес тобегагі пес бізсегпеге зпоз розвепі( = ц-(1еѣ .. еі) ѴІІ, 75. — 2) послѣ глаголовъ зіпЗіі еі ѵоіппіаііз (желать, требовать, просить, приказывать и т. п.)= чтобы не, или не (съ неопредѣленнымъ накл.) I, 20. 22 н др. — 3) послѣ глаголовъ боязни и опасенія: чтобы не, или что (съ будущимъ временемъ) I, 19. 27 и др.; гез (ііГЯсиііа-іет айегеЬаі съ слѣд. пе (потому что
въ сііійсиііаіепі айегге заключается понятіе о безпокойствѣ, боязни) ѴІІ, 10; сл. гез егаі іп та^піз йіСйсиІГа-ііЬпз, пе... ѴІІ, 35.—4) послѣ глаголовъ: препятствовать, мѣшать, -сопротивляться, отказывать и т.п., порусски большею частью переводится неопредѣленнымъ наклоненіемъ (иногда съ союзомъ чтобы) илн отглагольнымъ существительнымъ I, 4.17 и др.
3. пе, энклит. вопросит. частица, л» 1) въ простыхъ вопросахъ, прямыхъ ѴІІ, 77; косвенныхъ V, 27. 54. — 2) въ сложныхъ вопросахъ, косвенныхъ: не... ап, ли... влн IV, 14 и др.; пе... пе, ли... или VII, 14.
пес, см. педпе.
песевзагіо, асіѵ. [песеззагіпз] по не-обходииостп, поневолѣ I, 17. 51 и др.
песеззагіия, 3. [песеззе] 1) необходимый: песеззагііз геЬиз ітрегаііз, только необходимое П, 21. — 2) крайній, настоятельный: гез, важное дѣло I, 17; саиза езі песѳззагіа ай ргойсізсепсІит = требуетъ непремѣннаго отъѣзда I, 39; песеззагіппі іешриз, крайнія обстоятельства I, 16. ѴП, 32.40. — 3) находящійся въ тѣсной связи съ кѣмъ-л.; отт. родственный, дружественный, зиЬяі. родственникъ, другъ, кліентъ I, 11.
песеззе, асіѵ. необходимо: цпо<і пе-сеззѳ Іиіі V, 39; песеззе еззе, съ Лаі. назв. лица и іп/. ѴІІ, 38. 73; съ асс. с. іп/. IV, 5. 29 и др.
песеззііаз, аііз, /. [песеззе] 1) необходимость ѴІІІ, 49; въ особ. а) крайность, нужда II, 11.
22 и др.; геі (положенія) ѴІІ, 56.— Ь) надобность, потребность: ай пе-сѳвзіШет, по мѣрѣ надобности ѴІІІ, 5; зиагит песезвііаііит саиза, по собственнымъ видамъ, въ собственномъ интересѣ ѴІІ, 89. — 2) иереѵ. тѣспад связь ѴШ, 53.
песеззііГкіо, Іпіз, /. [песеззе] 1) (рѣдко) необходимость. — 2) (обыкнов.) тѣсная связь, родство, дружба I, 43.
песпе, илн нѣтъ (во второй части косвеннаго двойного вопроса) I, 50*.
песо, 1. лишать жизни (обыкнов. безъ оружія), уисрщвлпть: аі япет II, 53 и др.
песйЬі, сот. (= пе аІіспЪі), чтобы гдѣ-л. пе, съ еопісіѵ. >11, 35.
пеіатіиз — Кегѵіспз.
117
иеГагіпэ, 3. [пеГаз] безбожный, нечестивый, гнусный, преступный: Гасі-пив (сгѵкіеіііаз) ѴІІ, 38. 77.
не Газ, п. [только пот. и асс. зіщу.] то, что противно божескимъ и естественнымъ законамъ, безбожное дѣло, злодѣяніе, грѣхъ: пеіаз езі аіісиі съ іп/., не дозволено, нельзя ѴІІ, 40*.
асеійоі. хі, сіит, 3. [пес-іе^о] ' 1) оставлять безъ вниманія, не радѣть, не заботиться; аіідиіі V, 28; Ьас ратіѳ пе^іесіа, если онъ не обратитъ вниманія на эту страну Доставитъ безнаказанною) III, 10; съ іп/. III, 27. IV, 38. — 2) не уважать, пренебрегать, относиться съ пренебреженіемъ: ітрегіиш (теіит, ге-Іі^іопет) V, 7. VI, 14. 17; регіеиіит, не бояться VI, 14. — 3) = не мстить, не наказывать: іпіитіаз I, 35. 36.
пс^о. 1. [пе-аіо] говорить нѣтъ; отт. отрицать=3і говорить, что не..., съ асс. с. іп/. I. 8 и др. — Ъ) отказывать: аіісиі аіл^иісі V, 6; аЪзоІ. дать отрицательный отвѣтъ V, 27.
пецоііог, 1. сіероп. [пе^оіішп] Промышлять, производить оптовую торговлю (на деньги и товары), заниматься банкирскими или торговыми дѣлами VII, 3.42.55. [Многіе римскіе промышленники (пе^оііаіогвз), особенно ивъ сословія всадниковъ, проживали въ провивціяхъ: одни занимались ссудою денегъ за проценты, -не стѣсняясь, какъ въ Римѣ, законами противъ ростовщиковъ; другіе—закупкою хдѣба;иныевъкачѳствѣоткуп-щнковъ собирали пошлины и подати.] пе^оііцш, і, п. [пес-оііит] 1) аа-нятіе, дѣло вообще: диісі пе^оііі еі езі іп СаІІіа, какое ему Дѣло до Галліи I, 34; іп ірзо пѳ^оііо, въ минуту дѣйствія (когда должно уже дѣйствовать) V, 33; еь особ- трудное дѣло, трудъ, трудность V, 11; поп езі дціедиат (піѣіі езі) пе^оШ, не стоитъ никакого труда II, 17. V, 38,— 2) дѣло какое-л. въ частности, порученіе, предпріятіе, задача II, 2. V, 2; пе^оію йезізіеге, отказаться отъ того, за что взялся (= отъ своего требованія) I, 45; въ особ. военное предпріятіе, подвигъ, сраженіе: соп-йсегѳ (Ьепе ^егеге) III, 15. 18 и др.
Кешёіея, иш, германское племя,, поселившееся на лѣвомъ берегу р. Рейна (въ области ным. города Шпейера) 1,51. VI, 25. Р '
Кешеіосеппа, см. АігеЬаіез.
пето, іпІ8, [пе-Ьото] пикто: петіпет соніеп(1І8зеІ,36(предъ этнмъ добавь: то да будетъ ему извѣстно); пето поп, каждый ѴІІ, 56.
пе-дпадпаш, айѵ. никакъ не, никоимъ образомъ, совсѣмъ не IV, 23. ѴІІ, 77.
педпе идя пес (послѣднее у Цезаря никогда не ставится передъ гласными) сопі., 1) и не, притомъ не, и притомъ не I, 7 идр.; педие шідиат, и никогда V, 17; диой Іе^іопет, педие еат ріѳпіззітат йезрісіеЬапі, потому что'презиралн войско, состоящее изъ одного только легіона, и собранное притомъ еще въ числѣ.не совсѣмъ полномъ ІП, 2; педие із вши, дш іеггеаг, сж. із; педие епіш диіз-диаш, ибо никто IV, 20; педие іа-шеп, однако не V, 55; педие ѳііат, и даже ве V, 52; послѣ предшествующаго отрицанія: поп... педие, и не ѴІІ, 29; педие поп = но притомъ VIII, 14) пес... пес, и не... и не ѴІІ, 21. 77; въ особ. вмѣсто еі поп, тогда, когда союзъ (еі) относится къ сказуемому, а отрицаніе къ какон-л. второстепенной части предложенія: педие іат Іоп^е... со§поѵіі = еі со§поѵіі, поп іат 1оп§е II, 5; сл. П, 10. IV, 10 и др. — 2) однако не, по не 1, 36. 47. П, 19. IV, 26 и др. — 3) какъ союзъ соотносительный: педие... педие, ни... ни, не только не... но и не. Съ одной сторовы не... съ другой тоже не I, 14. 31. II, 22 и др.; (три раза) ГѴ, 26; какъ соотносительный и (по отнош. къ предыдущему) соединительный; и (но) ни... ни I, 36. 45. II, 11. 22 идр.; педие... еі, съ одной стороны не... съ другой, не только не... но напротивъ, отчасти не... отчасти II, 25. III, 14. IV, Іи Др.
пе... диіДет, см. 1. пе.
пе-диідиат, а<2ѵ. тщетно, напрасно VIII, 19;= безъ причины: ооп пе-диідиат, не даромъ, ие безъ надежды на успѣхъ Д, 27.
Кегтісиз, 3. нервійекій (см. 1\егѵи). ргоеііит ІП, 5* (сл. Ьеіішп).
118
Кегѵіі — посео.
Хегѵіі, бгнт, многочисленный народъ германскаго происхожденія, нанимавшій сѣверо-западную часть бельгійской Галліи, начиная отъ берега моря до Атйеппа зііѵа. Столицей нѳрвіевъ былъ городъ Ва^асшп (н. Ваѵау) II, 4. 1$ здд.
пегѵпз, і, іи. нервъ, мускулъ VI, 21; перен. рімг. сила, могущество I, 20 (см. орз).
пей, см. пеѵе.
пепіет, іга, ігит, дсп.- ьенігіиз [пе-піег] ни тотъ, ни другой, ня одинъ изъ двухъ: ріиг. пѳііігі, ни тѣ, ни другіе (ни та, ни другая сторона сражавшихся) II, 9; пепігіз аихіііа тігіеге, сл». аихіііиш.
пеѵе или пей, сот. и (чтобы) не, или (чтобы) не: послѣ пе VI, 32. ѴП, 53. VIII, 39; послѣ иі II, 21. IV, 17 и др.; послѣ сослагательнаго накл., выражающаго желаніе или требованіе (въ огаііо оЫідпа) I, 35. V, 58; цд> слитныхъ предложеніяхъ съ общимъ сказуемымъ: ни I, 26. V, 22; пей... пей = пѳ аиі... аиі ѴІІ, 11 (сл». апі).
пех, песіз, Л (насильственная) смерть 1, 16 и др. (сл». роіезіаз).
піЫІ, іпсіесі. п. 1) ничто: съ дсп. рагі. IV, 13. ѴІ,12идр.;піЫІ зпі (сл». кипа); піЫІ а^гі ари<і еоз езі, у нихъ не существуетъ никакого землевладѣнія IV, 1; піЫІ ѳагпш гегит (диагит те-тшп піЬіІ), сл». гез; піЬіІ ѵіпі геіідиа-титдие гегит, ни внна, ни другихъ (подобныхъ) предметовъ II, 15; піЫІ теііциі ѳзі, нѣть ничего изъ (какого-ниб. вообще мыслимаго) остатка, т,-ѳ. изъ того, что можно себѣ представить оставшимся = ровно ничего не остается I, 11; піЬЦ ай сеіегіѣаіеш зіЬі геіідпі Гесегипі =? Гесегипі, і»г піЬіІ віЫ евзеі геіідиі, что ничего изъ (какого-л. вообще мыслимаго) остатка (силъ) не было (сбережено) II, 26 (см. ай и сл. 1,11). — 2) айѵ. нисколько нс, ничуть, совсѣмъ не I, 40. III, 13 и др.; піЬіІ іат, нисколько уже не П, 20; поп піЫІ, нѣсколько, въ нѣкоторыхъ отношеніяхъ III, 17.
піііііо (аЫ. тепзигаѳ отъ піЬіІпт) ничѣмъ^^виеколько I, 49. IV, 17 и др.; піЬіГо та^із, нисколько не болѣе, т.-е. столь же мало (теперь, какъ и прежде) ѴІІ, 53; розі еіиз
тогіет піМо тіпиз, ничѣмъ не менѣе-(подраз. чѣмъ до его смерти) = тѣциъ. не менѣе I, 5; ы. V, 55. ѴІІ, 64. пітігиш, аАѵ. [пі=пе-тігшп] собстя.
не удивительно, естественно, конечно, безспорно VIII, ргае/.
пітіз, айѵ. слишкомъ: поп пітіз, не очень ѴІІ, 36.
штіпз, 3. [піщіз] слишкомъ большой,, чрезмѣрный, чрезвычайный ѴІІ, 29, піьі, сопі. 1) если не I, 22. IV, 25;
дпой пізі, сл». дпой. — 2) послѣ отрицаній: кромѣ, развѣ, исключая, какъ только I, 30. II, 20 и др.; поп... пізі или пізі... поп, не иначе какъ (= только) I, 44. III, 17 и др.; также послѣ вопросовъ съ отрицательнымъ-смысломъ ѴІІ, 77;=только, а только, однако: пізі ѵійеЪашвз V, 13; пізі, зі, если только не, за исключеніемъ того-случая, когда... I, 31.
Мі(іоЪгб§е8, ит, народъ въ Аквитаніи, съ главнымъ городомъ А&шиш (и. А§еп) на рѣкѣ Сатптпа ѴІІ, 7. 31. 46. 75.
пііог, пізш и піхиз з,, 3. сіерап. опираться; перен. а) полагаться, разсчитывать: съ аЫ. іпзійііз (айѵеп-іи) I, 13. ѴШ, 10.—Ь) употреблять-нсѣ силы, дѣйствовать всѣми силами, стараться, стремиться: съ іп/. V, 42. VI, 37; ай съ дегипсігѵ. ѴІІ, 63; аЪ$. IV, 24.
піх, піѵіз, /. снѣгъ; ріиг. снѣга ѴІІ, 55 (сл. йі^ііз).
поЫІіз, е, [позсо] тотъ, котораго легко-узвать, или который достоинъ того, чтобы его знали, отт. а) извѣстный, зваиепитый: Гата ѴІІ, 77- йвх V, 22. — Ь), о происхожденіи, знатный I, 2. 18; еиЪгі. I, 7. 44 и др.
поЬіШаз, аііз, /. [поЬіІіз] 1) извѣстность, знаменитость: ѵігіиііз ѴІП, 45. — 2) знатность рода или званія: зиттапоЫІііаіе, см.зирегиз; метон. знатные, знать I, 31. V, 3 и др.; сопіигайо поЫІііаііз, знати (между знатью) I, 2,
посепз, ііз, [рагііс. отъ посео] какъ аііі, 1) вредный.—2) виновный, пре-, ступный; зиЬзі. посепіез VI, 9.
посео, пі, ііит, 2. вредить, причинять вредъ:аііспі ПІ, 13 14идр ;»»ія-іп посепйо аіцрий ргаеіегшіііегѳ, не пользоваться нѣкоторыми случаями причинить вредъ (непріятелю) VI, 34.
посііі — поѵиз.
П9
песій (вторая форма при посіе), асіѵ. ночью I, 8. II, 33 и др.
посііігшіа, З.[пох] ночной: ііег (іѳшриз, сопсііішп, ігетіінз) I, 38. V, 11 и др.
поёив, і, яі. 1) узелъ. — 2) въ тѣлахъ животныхъ: узелъ въ сочлененіяхъ; частъ, выдающаяся на нижней части голени, лодыжка VI, 27*.
поіо, поіпі, поііе, [пе-ѵоіо] не хотѣть, не желать: съ іп/. I, 16 и др.; поіі (поіііѳ) съ іпЛ = нѳ (съ повелительнымъ накл.) ѴП, 77; съ асс. с. іп/. I, 18. 28 и др.
пошеп, іпіз, п. [позсо] имя, названіе I, 13 и др.; попііпе, по имени V, 45; служитъ иногда только для описавія названія лица: пошеп рорпіі Вошапі=рори1пь Еотаппз ѴІІІ, 7; дпоі (= цпогпт, т.-е. Іе^аЛогит) по-теп запсіитезі, званіе (личность) которыхъ, ила которые по своему званію III, 9; зио пошіпе, отъ своего именп, лпчно 1,18. ѴІІ, 75. ѴІІІ, 54; пошіпе съ дсп., подъ именемъ = въ видѣ, въ качествѣ, какъ: пошіпе оѣзісіит III, 2; с.і. VI, 19. ѴІІ, 89; въ усиленномъ знач.=славное имя, слава, извѣстность,знаменитость :ро-риіі Вошапі (ехегсііпэ) I, 31. IV, 16. пошіпаііш, айѵ. [пошіпо] поименно: арреііате (еѵосате) II, 25. ІП, 20 и др.; гаііо сопіесіа етаі пошіпаііш, отдѣльно по именамъ (выселившихся) I, 29.
пошіпо, 1. [пошеп] называть: съ двойнымъ исс. VII, 73;= упоминать II, 18.
поп, асіѵ. не: пешо (пцііпз) поп, каждый V, 54. ѴІІ, 56; поп піЬіІ, см. піЪП; поп... вей, не столько...сколько ѴШ, 39; еі поп, вмѣсто пецпе, для усиленія отрицанія: еі поп роззепі ІП, 29; тесеззин^ие поп йаЬппѣ V, 43; въ особ. а) предъ отрицательнымъ словомъ усиливаетъ положительный смыслъ (Іііоіез): поп ітгіЗіспІе I, 42; сл. I, 39. 44 н др. — Ъ) поп занимаетъ первое мѣсто въ предложеніи, если должно быть произнесено съ удареніемъ II, 31. VI, 35 н др. — с) въ относительныхъ предложеніяхъ, принадлежащихъ къ отрицательному главному предложенію,отрицаніе слѣдуетъ непосредственно за относительнымъ мѣстоцмевіемъ; цисш поп роз-віпі IV, 7; сл. ѴП, 47. 66. ѴІІІ, ртае/.
попа^іпіа, девяносто.
поп-йит, аІѵ. еще не I, 6. 12 и др. поп-пііііі, см. піЬіІ.
поп-пиііиз, 3. нѣкоторый VII, 37; ріиг. нѣкоторые,иные,немногіе: Іосі (Саііі) I, 6. II, 1;виЫ.поппи11і 1,17. 26 идр.
поп-пшщпат, асіѵ. иногда I, 8. VI, 13. поппа, 3. [поѵет] девятый.
Когёіа, ае, главный городъ въ Норикѣ (см. Хогіспз) (и. Кешпагкі въ Шти-рін) I, 5*.
Когіспд, 3. норикскій: а§ег, страна Норикъ, составлявшая во времена Цезаря отдѣльное царство, заключала въ себѣ, сдѣлавшись впослѣдствіи римскою провинціей, щынѣш-июю Каринтію, Штирію и Верхнюю Австрію I, 5; виЬзі. Иогіса, женщина (родомъ) взъ Норика I, 53.
позсо, пбѵі, пбгшп, 3. узнавать; рег/. знать: аіідиіі III, 9 и др.
позтеі, см. шеі.
позіег, Іга, ігшп, цатъ; зиЪзі. позігі, наши, наши воины I, 15. 22.
поііііа, ае, /. [поіпз] знаніе, знакомство VI, 21. 24.
поіпз, 3. [позсо] извѣстный, знакомый VI, 9. 25 и др.; поѣіз ѵайіз (аЫ. аЪз. сапзае) IV, 26.
поѵет., девять: 4есет поѵет I, 8.
Моѵіоййпнт, і, и. 1) городъ суэссіо-новъ на рѣкѣ Ахопа (н. Боіззопз) II, 12. — 2) городъ битуриговъ (Вііи-ті^ез' СиЪі), находившійся на пути отъ Сепаѣпш къ Аѵагісшп ѴІІ, 12. 14. — 3) городъ эдуевъ, на правомъ берегу р. Ьі§ет ѴП, 55.
поѵівзіше, а<іѵ. (вирегі. отъ поѵе), весьма недавно; = розігешо, напослѣдокъ, наконецъ ѴІІІ, 48* (напослѣдокъ, т.-е. въ послѣдней битвѣ).
поѵііаэ, аііз, /. [поѵпз] новость, новизна, необычайность: рп^пае (ге-\ гпш) IV, 34. ѴІП,.ртЛ; геі, вовое (необычайное, неожиданное) явленіе, необыкновенный случай VI, 39. VII, 58.
поѵпв, 3. вовыи I, 50. II, 2 идр.; ітрегіпт, см. ішрегіиш; поѵае гез, нововведенія въ государствѣ, государственный переворотъ, перемѣна въ государственномъ строѣ I, 9. 18.
III, 10 и др.; поѵіз гѳЬиз зішіегѳ, см. зіийео; = небывалый, необыкно-веппый, неожиданный: зресіез (§е-
120
пох — пипііиз,
пи8 ригпае) II, 31. V, 51; гез (явленіе, случай) VI, 37. ѴІІ, 28; вирегі. поѵіззітпз, 3. новѣйшій, послѣдній IV, 16. V, 56; поѵізвітитдие ітрег-Гесіит (соттепіагіит) сопіесі, т.-ѳ^ неоконченную исторію междоусобной войны ѴІП, ргавА; а§теп, см. а§-теп; поѵіззіті = поѵіззітит а^теп I, 25. II, 11 и др.
пох, сііз, Д ночь II, 17; тебіа, см. тейіиз; йе тѳйіапосѣѳ, см. іе; ргіта посіе, см. ргітиз; тиііа посіе (аі тиііат посіст), см. тиііиз.
поха, ае, А [отъ похіиз (посео), вредный, виновный, преступный] вина, проступокъ VI, 16*.
ниЪо, пирзі, пиріит, 3. [пиЪез] собсте. закрывать, закрываться покрываломъ ; метон. — выходить замужъ (потому что невѣсту отдавали жениху подъ покрываломъ): аіідиат пиріит соііосагѳ (аіісиі), выдавать замужъ (за кого-л.) I, 18*.
пийо, 1. [пшіиз] обнажать, открывать: зирегіоге согрогія рагіе пийаіа, т.-е. безъ латъ и шлема VII, 46; въ яз. военн. оставлять безъ прикрытія, лишать защиты II, 6. 23 и др.
шміпз, 3. нагой, обнаженный: рагз еотрогіз VI, 21; вь яз. военн. неприкрытый, незащищенный: рп^пате пибо согроге, безъ прикрытія, т.-е. безъ щита I, 25.
пііііия, 3. [пе-иііиз], деп. пиіііиз, йаі. пиііі (ииІІо VI, 13), никакой: ппііо □гсііпе, безъ всякаго порядка П, 11; сл. V, 29; пиііа соріа, см. соріа; ргорѳ пиіііз рогііЪиз, при совершенномъ почти отсутствіи гававеи III, 12; пиііиз поп, см. поп; еиЪві. никго II, 6. 35 и др,
пиш, абѵ. іпіегг. ужели, развѣ: пито роззе (дополни ее) I, 14.
питеп, іпіз, п. [отъ неупотр. пио, 3. кивать] собсте. киваніе головою въ знакъ согласіи или несогласія; отт. воля, повелѣніе, въ особ. божеская воли (сила), божеское могущество, величіе: сіеогшп VI, 16*.
ішшёгив, і, т. число, исчисленіе, счетъ: питегит іпіге, сосчитывать, дѣлать перепись ѴІІ, 76; Ьозііитп питегиз езі дишдие тіііит, см. еит; а<і питегит, числомъ до (около) I, 15. 31; іііі оЬзійѳз ай питегит ті-
зегипі, всѣхъ до того числа, которое было положено = сполна V, 20; сѳг-іиз питегиз ех сіѵіШе, опредѣленное число войска (опредѣленный контингентъ) отъ каждаго племени ѴІІ, 75; ша§по пптего соасіо, большое число (подраз. вспомогательныхъ войскъ) VI, 43; аЫ. пптего (какъ плеоназмъ при числовыхъ данныхъ): числомъ, счетомъ I, 5. 48. 49 и др.; въ особ. неопредѣленное число, количество, множество II, 17. V, 23 идр.; извѣстное число предметовъ одушевленныхъ или неодушевл., принадлежащихъ къ одномуитомуже разряду, по какимъ-л. общимъ признакамъ: рядъ, разрядъ, классъ, мѣсто; перен. видное мѣсто, вѣсъ, значеніе, достоинство, качество; аЫ. (іп) пи-тего съ деп. = въ качествѣ, какъ; ЬаЬеге или йисеге аіідиет (іи) пите-го съ деп., Считать въ числѣ чего-л., или за что-л. I, 28. VI, 6. 23 и др.; оЬзісіипі пптего тіззі, въ качествѣ заложниковъ V, 27; аіідио пптего еззе VI, 13.
Литійа, ае, нумидіецъ, житель Нумидіи, области въ сѣверной Африкѣ: ріиг. II, 7. 10. 24. [Нумидійцы извѣстны были какъ хорошіе всадники, но въ галльской войнѣ онн составляли въ войскѣ Цезаря легко вооруженную вспомогательную пѣхоту, см. аихіііит].
питтпз, і, т. монета, деньги V, 12; въ особ. сестерцій, см, зезіегііиз: іоі тіііа пиштит (=питтогит) VIII, 4.-пишдиаш или пипдиаш, [по-ипдиаш]
а&ѵ. никогда I, 44.
пипс, а&ѵ. теперь I, 31; пипс еііат, и теперь еще VII, 62; еііаш пипс, до сихъ поръ еще VI, 40.
нвпдиат, см. питдиат.
пипііо, 1. [пипііиз] объявлять, извѣщать, доносатъ, давать знать: аіі-диісі аіісиі (асі аіідиет) II, 32. ѴІІ, 6; диа ге пипііаіа, когда было принесено извѣстіе объ этомъ IV, 37; сл. I, 54. II, 28 и др.; съасс. с. іп/. IV, 33. V, 10; съ пе IV, 11; раю. бе^л. пипііаіиг (пииііа.іит ѳзі) съ асс. с. м/. I, 7. 38. 46 я др.; пипііагиг бе ге ѴІІ, 9; съ личною констр. пап-іюг, доносятъ, что я... ѴШ, 1.
пвдііпа, і, т. [древяе-лат. поипііиз — поѵепііиз, отъ поѵиз] 1) вѣстникъ,
пирег — оЬзі(ііоч
121
извѣститель V, 46; пипііоз тіііегѳ ай аіідиет, съ слѣд. иі IV, 19. V, 46; съ пе I, 26.-2) вѣсть, извѣстіе, извѣщеніе II, 2. ІИ, 3 и др. пирег, айѵ. [=поѵрег отъ поѵиз] не-
давно I, 6. 37. 40,
пиздиаш, аАѵ. [пѳ-издиаш] нигдѣ ѴП, 17. ѴШ, 44.
пиіпз, из, т. [пио, 3., сл. иитеи] на
клоненіе; въ усиленномъ знач. наклоненіе или движеніе, произведенное головою, рукою или какимъ-либо орудіемъ, въ знакъ желанія или нежеланія чего-л.: пиіи ѵосаге = жестами V, 43; мановепіе, воля, приказаніе I, 31; ай пиііпп гез айтіпізігаге, по мановенію IV, 23.
оЬ, ргдер. съ асс. 1) (рѣдко) о мѣстѣ: противъ.— 2) (обыкнов.) для означенія причины: по, по причинѣ; за, для, ради: оЬ еат гет (оЬ еаз гез, дпат оЬ гет) поэтому I, 4. 34 и др.; оЪ еат (Ьапс) саизат (еаз саизаз) I, 10. 17 и др. — 3) въ сложеніи: противъ, насупротивъ, впереди, предъ, объ.
оЬаегаіиз, 3. [оЪ-аез] обремененный долгами; знбзі. должникъ I, 4*.
оЪ-йисо, хі, сіит, 3. проводить (передъ чѣмъ-л.): іоззат раззиит СИ (подраз. длиною) II, 8.
оЪ-ео, іі, ііит, іге, приступать, подходить, входить; перен. приступать къ какому-л. дѣлу, начинать дѣлать, брать на себя, исполнять: отпіа V, 33*.
оЫ'..., см. ой\..
оЫсіо (оЬіісіо), іесі, іесіпт,-3.ч[оЬ-іа-сіо] бросать (ставить) про-тивъ чего или передъ чѣмъ-либоіоЪіесіізіИйсиІіаііЪиз,такъ какъ представлялись затрудненія ѴІІ, 59; рагііс. оЬіесіиз, 3. о мѣстности: противолежащій, находящійся противъ чего или передъ чѣмъ-л. V, 13; оЬ-іесііз аЬ еа рагіѳ зііѵіз (аЬІ. аЪз.), такъ какъ съ этой стороны былъ лѣсъ VI, 37 (с.ад. зііѵа); зііѵа рго паііѵо тиго оЬіесіа, см. рто; въ особ. (для защиты) ставить, располагать, помѣщать передъ чѣмъ-л.; саггоз рго ѵаііо I, 26; перен. бросать илн оставлять ни произволъ, отдавать въ жертву: аіідиет аіісиі I, 47.
оЫіия, из, т. [оЪео] захожденіе, закатъ; перея. погибель, истребленіе: аіісиіиз II, 29*.
оѣіідие, асіѵ. [оЪІідииз] косо, вкось
оЪІідииз, 3. косой, вкось (въ сторону, съ боку) направленныя, идущій:огйі-по8 ѴІІ, 73.
оЪІіѵізсог, ІІіиз з., 3. дероп. забывать: аіісиіиз геі I, 14. ѴІІ, 34,
оЪзсйге, аЛѵ. [оЬзсигиз] теино, неясно, непримѣтно, скрытно; поп обвейте, безъ всякихъ обиняковъ ѴШ, 54*.
оЬзёсго, 1. [оЪ-засго, васег] заклинать именемъ всего, что только есть священнаго; умолять: аіідиет, съ слѣд. Ы ѴП, 8. 38; съ пе I, 20. оЪзедиепііа, ае, Л [оЬзѳдиѳпз, оЬзѳ-диог] угодливость, уступчивость ѴІІ, 29*.
оЪ-зегѵо, 1. 1) наблюдать, примѣчать: ііег (раЬиІаііопез) V, 19. VII, 16; йіез паіаіѳз, считать VI, 18.— 2) соблюдать, исполнять, соображаться: іийісіпт (ргаѳееріит) I, 45. V, 35.
о1)8ен._ ісіін, т. н /. заложникъ (лицо, данное въ обезпеченіе мирнаго договора) 1, 9. 14. 27 и др.; оЬзійіЬиз йгтаге сіѵііаіет, посредствомъ заложниковъ (требуя заложниковъ) ѴІП, 27.
оЪзеззіо, бпіз, Л [оЬзійео] осада, въ смыслѣ: блокада, т.-е. обложеніе ка-кого-л. укрѣпленнаго мѣста войскомъ, съ цѣлью воспрепятствовать сообщенію вго съ окрестностью (сл, орри§паііо] VI, 36. ѴІІ, 36.
оЪзійѳо, зейі, зеззит, 2. [оЬ-зейѳо] собств. сидѣть у, на, въ —; отт.
1) занимать, ѵіаз Ш, 23. V, 40.—
2) окружать войскомъ, осаждать: аіідиет (игЪет) VII, 42. ѴШ, 26.
оЪзібю, бпіз, Л [оЪзііео] 1) оса-да = оЬзѳззіо V, 29 и др.; а ргітв оЬзійіопѳ, см. ргітиз. — 2) перси.
122
оЬ-зі^по — оссираііо.
затруднительное положеніе) опасность IV, 19.
оЬ-зі^по, 1. запечатывать, скрѣплять печатью: іѳѣіатепіа I, 39.
оЪ-эШо, зіііі, (зіііиш), 3. 1) стать противъ, передъ. — 2) перен. сопротивляться, противодѣйствовать: С0П8ѲВ8Ш ѴІІ, 29.
оЪвііпаІе, абѵ. [оЬзііпаіиз, оЪзііпо, оЬ-еіо] упорно, рѣшительно V, 6*.
оЪ-вігіпдо, зігінхі, зігісішп, 3. затягивать, связывать; пере«. обязывать: аіідиет Ьепейсіо (іите іигапйо) I, 9. 31.
оЪ-зігио, хі, сіит, 3. застроивать, загораживать, закладывать: рогіаз V, 50 и др.
оЪ-іешрёго, 1. собств. удерживаться передъ кѣмъ (въ присутствіи кого-л.) отъ заявленія собственной воли = соображаться въ своихъ дѣйствіяхъ съ волею, приказаніемъ н т. п. кого-либо, повиноваться, слушаться, слѣдовать: ітрегіо аіісиіив (аіісиі) IV, 21 н др.
оЪ-іеэіог, 1. Лерои. 1) призывать въ свидѣтели. — 2) именемъ или ради боговъ просить, заклинать, умолять: аіідиет съ слѣд. иі VII, 4. 48 и др.
оййпео, ііппі, іепіит, 2. [оЬ-іепео] 1) удерживать въ своихъ рукахъ, имѣть, имѣть въ своемъ владѣніи, во власти, владѣть, занимать: те-дпит (ргіпсіраіит, ітрегіит, іпаді-вігаіит и т. п.) I, 3. И, 4 в др.; зесипйит Іосит йіднііаііз, см. Іосиз; ргіпсірет Іосит Іедаііопіз = стоять во главѣ I, 7; «ъ особ. о войскѣ: занимать какую-л. мѣстность ѴІІ, 19. 83; занимать = жить гдѣ-лвбо, населять I, 1. IV, 19; имѣть во власти= завѣдывать, управлять: ргоѵіпсіат I, 35.— 2) одерживать, овладѣвать, завладѣть, достиіать: ітрегіит (ге-Ввшп, ргіпсіраіит) I, 3. 18. VI, 12.— 3) удерживать за собою, отстаивать, сохранять: ргіпсіраіит (роіе-зіаіет, ПЪегіаіет) 1,17. ѴІІ, 33. 66; саинат, сж. саиза; гет, выиграть дѣло = одержать побѣду ѴІІ, 85.
сЪ-тёто, ѵёпі, ѵѳпіит, 4. попадаться навстрѣчу, приходить къ —; перен. приходиться, доставаться (по очереди, жребію, принадлежности и т. п.), выпадать иа долю II, 23 и др.; дцае
сиідие сіѵііаіі рагз (сазігогит) оЬѵе-пегаі = іп еат рагіет сазігогпт, диае сиідие сіѵііаѣі оЪѵепегаі ѴІІ, 28. оЬ-ѵіаш, адѵ. навстрѣчу: ргойсізсі
(ѵепіге, ргосейеге) ѴІІ, 28.
оссаяіо, бпіз, /. [оссійо] (удобный) случай, удобное время, возможность III, 18. V, 29 и др.; геі (Ъепе) §е-гепйае, сж. дего; гез езі оссазіопіз, дѣло (успѣхъ) зависитъ отъ благопріятнаго случая, т.-о. отъ умѣнья воспользоваться благопріятнымъ случаемъ VII, 45.
оссазия, из, т. [оссійо] о свѣтилахъ, захожденіе, закатъ: зоіів II, 11. III, 15 и др.; для означевія времена аЫ. оссази зоііз, по захожденіи солнца I, 50 (сл. айѵепіпз); зоііз оссаких. какъ страна свѣта: западъ I, 1. IV, 28.
1, оссійо, сійі, савпт, 3. [ой-сайо] 1) упадать; въ усиленномъ знач. пропадать, погибать VI, 37. — 2) о свѣтилахъ, заходить: зоі оссійепз, западъ V, 13.
2. оссійо, сісіі, сізшп, 3. [оЬ-саейо] срубать, изрубать, убивать, умерщвлять I, 54. III, 19 [относ. способа выраженія: диоз сопзесиіі (іпзесиіі) тадпит питегит еогит (ех ііз) оссі-йегипі, сл. I, 12. II, 10. 11 н др.].
оссиНаііо, бпіз, Л [оссиііо] укрываніе, возможность скрывать: еиіиз геі пиііа езі осси!іаііо = что скрыть нѣтъ никакой возможности VI, 21*.
оссиііе, асіѵ. [оссиііиз] скрытно, тайно ѴІІ, 83.
оссиііо, 1. [Іи/епз. отъоссиіо, 3.] (старательно, упорно и т. п.) скрывать, прятать: зе (аіідиій) VI, 31. ѴІІ, 45 и др.; перен. утаивать, оставлять ‘втайнѣ, не открывать: аіідиій VI, 20; Гида оссиііаіиг, бѣгство остается незамѣченнымъ I, 27.
осспііпз, 3. [рагііс. отъ оссиіо] какъ аНі. скрытый, тайный, незамѣчѳн-ный: Іосиз (Иѳг) V, 32. VI, 34; зи&зі. оссиііит, і, п. скрытое мѣсто, засада VI, 34. ѴІІ, 30; іп оссиііо, втайнѣ, тайно, въ уединенномъ (скрытомъ) мѣстѣ I, 31. 32 и др., іп оссиііо зе сопНпеге = скрываться II, 18.
оссираііо, опіз, / [оссиро] занятіе: геі риЫісае, занятіе государственными дѣлами IV, 16; сл. IV, 22.
оссйро — оГйсіпш.
оссйро, 1. [оЪ-саріо] овладѣвать, завладѣть: паѵез IV, 4; ге^пшп, захватывать, присвОивать себѣ: аЪ поппиПіз ге^па оссираЬап-іит (гтрегГ. сіе сопаіи) 11,1 (перевести черезъ асііѵиш); занимать = наполнять собою илн чѣмъ-л. извѣстное пространство I, 22. 31. 38 и др.; Іосіз зирегіотіЬиз осспраііз, тѣмъ, что заняли—1,10 (хотя—). I, 23; перен. а) обнимать, овладѣвать, нападать: ііпюг оссираі ехегсііит I, 39. — Ъ) занимать = упражнять, . давать дѣло: оесираіиз, занятый: іп аіідиа ге, чѣмъ-л. II, 19. IV, 34 и др.
оссигго, сиггі и сиситгі, сигвиіп, 3. [оЬ-сигто] 1) бѣжать (итти) навстрѣчу, встрѣчаться, попадать, наталкиваться на кого: аіісиі II, 21. 24. V, 47 (дополни Саенагі); зі^піз IV, 26; въ особ. непріятельски выступать, устремляться противъ кого-ниб., нападать: аіісиі П, 27; ео III, 4; аЬз. ѴІП, 3; поп Гасііе осситгіі, только съ трудомъ оказываетъ сопротивленіе ѴП, 84. — 2) перен. а) встрѣчать, находить: геЬиз III, 6; Ъѳ11о = быть вовлеченнымъ IV, 6. — Ь) принимать мѣры противъ чего-ниб., противодѣйствовать, предупреждать, пред- । отвращать: геЬвз 1, 33; ѵітіціі, мѣшать успѣху ѴІІ, 22; аЪз. ѴІІ, 16.— с) представляться, являться: осснггіі ай апішвт аіісиі аіідпісі, приходитъ на мысль (на умъ) ѴІІ, 85.
осспгзо, 1. [іпіепз. отъ осспгто] бѣжать (итти) навстрѣчу, наступать, устремляться впередъ V, 44*.
Осейпиз, і, т. океанъ; у Цезаря = Атлант. океанъ I, I. III, 9; Нѣмецкое море IV, 10. VI, 33; таге Осеапиз, см. шаге.
Осёіиш, і, п. городъ въ области альпійскаго народа бгаіосеіі I, 10*.
оста, аіѵ. [сотр. отъ осііѳг] скорѣе
осіаѵиз, 3. [осіо] восьмой, осііп^епіі, а>ѳ, а, [осіо-сепіиш] восемьсотъ.
осіо, восемь: бесеш еі осіо IV, 19. осіобёсіт, [осіо-йѳсет] восемнадцать.
Осіойигиз, і, т. городъ верагровъ (Ѵега§гі) въ Нарб. Галлін ІП, 1*. (Упоминаемая въ III, 1 рѣка есть р. Огапзе).
123
осіо^іпіа, [осіо] восемьдесятъ, осіопі, аѳ, а [осіо] по восьми, осйіпз, і, т. глазъ, взоръ I, 39; діЫ аіідиісі аиіе осиіоз ропеге, жива представлять себѣ VI, 37; зиЬ осиіія аіісиіиз, на глазахъ, въ присутствіи кого-л. V, 16.
ойі, обіззе, ненавидѣть: аіідиет (аіі-диіб) I, 18. III, 10.
оЛіит, і,п. [о4і] ненависть VI, 5; аіісиіиз (деп. оЫесіі) ѴШ, 48; о4іо еззе аіісиі, быть ненавидимымъ ѴШ, 7.
оПепбо, іі, зиш, 3. [оЪ и неупотреб.
Гѳпйо] 1) ітапз. толкать, ударять обо что-л.; иерея. обижать, оскорблять: апітит Віѵіііасі=Віѵіііасит 1,19.— 2) іпіг. наталкиваться, ударяться; перен. потерпѣть пораженіе, испытывать неудачу VI, 36.
ойепзіо, бпіз, /. [оіГѳшіо] удареніе, столкновеніе; перен, обида, оскорбленіе: зіпе оНевзіопе апіті еіпа (Піѵіііасі) = ие обижая ого I, 19.
оП'ёго, оЬійіі, оЫаішп, ойедго [оЬ-Гего] 1) нести навстрѣчу: рагіеш (со-Ьогіеа) Гога оѣіііііі, случай предоставилъ, привелъ II, 21. ѴІІ, 87; зе ЬозііЪпз=выступить противъ ГѴ, 12; зе аі бішісапйпт = предлагать сраженіе ѴШ, 7; оіГеггі аіісиі, попадаться кому-либо въ руки IV, 13. — 2) перен. а) предлагать: зе, отдаваться въ чью-либо власть VII, 89 (дополни асс. подлежащаго зе). — Ь) противопоставлять, выставлять, подставлять, подвергать: зе іеіів (дѣйствію стрѣлъ) VIII, 42; 8е тог-іі = встрѣчать ѴІІ, 77. — с) представлять, доставлять, подавать, оказывать: аіісиі зреш (роіезіаіет, оссазіопеш, Ъепейсіит) VI, 34. 42 И др.
оГ6.сіип),і,-п. [ивъ орійсіит, ориз-Гасіо] собсте. совершеніе дѣла; исполненіе того, что кто-либо долженъ сдѣлать; отт. 1) до» г ь, обязанность IV, 25. V, 33? ѴШ, 7; аЬ оійсіо йіз-себеге, см. сіівсесіо; = обязательство V, 27; въ особ. = а) чувство долга: рисіог аідие оійсшт I, 40; сит сіе оСйсіо ітрегаіогіз безрѳгаге ѵіЗѳ-гепіпг, такъ какъ они, повидимому, не надѣются на добросовѣстность (исправность) полководца въ исполненіи его обязанностей I, 40. — Ь) вѣрность въ отношеніи къ долгу,
124
ОПоѵісо — орропо.
вѣрноподданность, покорность, повиновеніе III, 11. IV, Iй др- — 2) одолженіе, услуга I, 43. ѴШ, 50; оГНсіа ЪеШ, услуги, оказанныя въ войнѣ V, 54.
ОПоѵісо, бпіз, царь нитіоброговъ ѴІІ, 31*.
ошіМо, тізі, тіззпт, 3. [оЪ-тіііо] выпускать (изъ рукъ): рііа, отбрасывать, бросать (въ сторону),оставлять въ сторонѣ ѴІІ, 88; перен. оставлять, но пользоваться, пренебрегать: сопзіііпт II, 17; отпіЬив геѣиз ОШІ83І8, СМ. 0П1ПІ8.
ошціпо, ад.ѵ. [отпіа] 1) совсѣмъ, новое, совершенно I, 27. 32 я др. — 2) вообще I, 34. IV, 24. VI, 41; при числахъ = всего, только I, 6. 7. 23 и др.
опіпіз, е, 1) весь по количеству или числу; весь по составу, виду, объему = цѣлый I, 1. 5 и др.; оішіоз Бесппіі ргоѵепіпз, все (однѣ) только удачи ѴІІ, 29; отпіЬпз айѵегзіз, такъ какъ все было противъ нихъ VIII, 20; отпіЬиз теѣоз отівзіз, всѣ (другія) дѣла ѴП, 34; отпіит гетоіів едиіз, всѣхъ (подраз. высшихъ военныхъ чиновъ, принадлежавшихъ къ свитѣ Цезаря) I, 25; ех отпіЬпз сазігів, изъ всѣхъ частей лагеря VII, 80; бе отпі заіпіе йе-зрегапі, теряютъ всю надежду на спасеніе ѴІІ, 85. — 2) всякій, всякаго рода, всевозможный: ехешріа (сги-сіаіиз, іпсП^пііаіез я др.) I, 31. 32. II, 14; отпіЪиБ ргѳсіЬиз реіеге (огаге), всячески умолять V, 6. ѴІІ, 26. 78; ошпіЪпб теѣиз, см. гез; отпіа, всевозможное V, 31. ѴІІ, 26 и др.; отпіа Ьаес, все это (всѣ этя трудности) VII, 24.
онегацщ^ 3. [оппз] грузовой: паѵів, * *І'разовое (транспортное)судноIV, 22. онёгоуі. [опнз] нагружать: паѵез V, 1. оппа, ёгіз, п. 1) бремя, тяжесть, грузъ, ноша II, 30 и др.; агтогпт IV, 24; іапіа онега паѵіпт, корабельные грузы, т.-ѳ. тяжелые корабли III, 13. — 2) перен. тягость, тягостная обязанность, трудность: опиз аіісиі іпіш^еге VIII, 6. 49.
орёгд, ае, Л [ориэ, ёгіз] трудъ, стараніе: гез езі тиііае орегаѳ еі. 1а-Ьогіе, стоитъ большого старанія н труда V, 11; оретат паѵагѳ, см. наѵо;
орегат <іагѳ, стараться, съ сл'Йд. иі V, 7; пе ѴІІ, 9: орега аіісиіиз, при помощи, чрезъ посредство кого-либо (—рег аіідиет) V, 27. ѴІІ, 20; = происками кого-л. V, 25. ѴП, 13; въ особ. содѣйствіе, услуга V. 25 ѴІІ, 76.
орегозе, айѵ. [орегозиа, орега] съ большимъ трудомъ, старательно ѴІП, ргае/.*.
оріпіо, бпіз, /. [оріпог] 1) мнѣніе, представленіе,воображеніе: <іе аіідио VI, 17; съдеп. оѣіесіі: Ншогіз, мнѣніе (предположеніе), что кѣмъ-либо Овладѣлъ страхъ, т.-е. предполагаемый у кого-л., мнимый, кажущійся страхъ III, 17. 24. V, 57; оріпіопе ігіптп Іе^іопит беіѳсіиз, лишившись надежды имѣть въ распоряженіи три легіона V, 48; сит оріпіопѳш рц-^пашіиш ргаеЪегепі, подавали поводъ къ мнѣнію, будто сражаются ІП, 25; ееіегіиз опші оріпіопе, скорѣе, чѣмъ кто-л. могъ предполагать II, 3. ѴІП, 8; ргаеіег (сопіга) орі-піопеш, сверхъ ожиданія ПІ, 3. 9.— 2) высокое мнѣніе, доброе мнѣніе, слава: СаІІіае VI, 1 (см. а<і); еа V, 54 (см. із), съ деп. оЬіесіі: ЬеІІі II, 35; рориіі Котапі (ехегсііпБ) IV, 16 (ешз = Саезагіз) ѵігіиііз II, 8. 24 (соедини диогит съ ѵігіиѣіз^та^пат ѵігіиііз (іпзііілае) ортюпет ЬаЬегѳ, пользоваться большою извѣстностью по своей храбрости (справедливости) VI, 24. ѴІІ, 59.
орогіеі, иіі, — , 2. должно (ио долгу и совѣсти), слѣдуетъ: съ асс. с. іп/. I, 4. 36 и др.; аЬз. ѴИ, 33.
оррійаппз, 3. [орріДит] городской; зиЬзі. оррібапі, жители города II, 7. 33.
оррі4нт,й, п. городъ (какъ укрѣпленное мѣсто, сл. ѵісиз) ѴП, 58 и др.; у британцевъ: лѣсъ, обнесенный валомъ н рвомъ V, 21.
Орропо, розпі, розйшп, 3. [оЬ-ропо] ставить передъ или противъ —, противопоставлять: оррозііиш ез-зѳ = препятствовать VIII, 16 (іпсеп-ііііз оррозіііз, аЫ. аЪя. саизае); ор-розііиз топз, противолежащая гора ѴІІ, 56; въ особ. войско противопоставлять или выставлять для защиты или отраженія чего-либо VI, 36. ѴІІ, 65.
оррогіипе — ориз.
125
оррогіипе, айѵ. [оррогіилиз] удобно, кстати IV, 22.
оррогіипііаэ, аіів, А [сррогіипиз] удобство = удобное, благопріятное положеніе или свойство чего-иибудь: оррогіипііаіез Іосі,выгоды мѣстности 111, 12; оррогіипііаз Іѳшрогіз, удобное время VI, 29; удобный, выгодный случай, выгода: оррогіипііаіет ЬаЬеге аб аіідиій (представлять) VII, 23; оррогіцпііаз Йаіиг (представляется) III, 17.
оррогійпие, 3. удобный, благопріятный (по положенію или свойству): гез (іетриз, ѵайиш) III, 15 и др.; Іосо оррогіипо (= сит Іосиз оррог-іиииз еззеі) II, 8.
орргіто, ргеззі, ргеззит, 3. [оЬ-ргето] придавливать, заваливать; тііііѳз ор-ргеззі опеге агтогит XV, 24; въ усиленномъ знач.: залавливать; перен. а) подавлять, одолѣвать, одерживать верхъ: аіідиет, притѣснять, угнетать VI, 11; іітоге (йіГйсиІіаіе Ьіе-тіз) орргеззиз, одолѣваемый IV, 15. ѴШ, 5; въ особ, въ войнѣ: поражать, побѣждать, уничтожать: аіідиет (Іе-§іопет) I, 4-1. III, 2. — Ь) поражать внезапностью, застигать, заставать, нападать врасплохъ: аіідиет IV, 4. V, 26 и др.; равв. орргіті, подвергаться внезапному нападеѣію VII, 50. ѴІІІ, 24; орргеззиз Іисе, застигнутый разсвѣтомъ ѴІІІ, 14.
оррп($па1іо,'опІ8, А [орри^по] 1) приступъ, нападеніе (на крѣпость, укрѣпленіе, городъ, лагерь),осада дѣятельная (при помощи орудій, см. оЬзібіо) III, 12 и др. — 2) способъ осады II, 6. ѴІІ, 29.
оррп^по, 1. [оЬ-ри^по] итти (врываться, брать) приступомъ, осаждать (посредствомъ орудіи, см. оЬзійіо), нападать, въ особ. на укрѣпленное мѣсто I, 5. 50. V, 21; аіідиет I, 44. V, 39 и др.
орз, оріз, А 1) віпд. (пот. и сіаі. не употребляются) а) сила, крѣпость.— Ь) подкрѣпленіе, поиощь, пособіе: зіпе оре біѵіпа II, 31. — 2) ріиг. орев, а) средства всякаго рода, способы къ достиженію чего-либо, могущество II, 14. VI, 1 и др.; орев ае пегѵі, могущество и вліяніе I, 20; іп Ьеііит іпситЪеге апіто еі орі-Ьиз, (всею) душою и (всѣми) сред
ствами = быть готовымъ жертвовать для войны жизнью и имуществомъ VII, 76; зпттіз оріЬпз, всѣми силами ѴІІ, 39, — Ь) боевыя силы, войско ѴІІІ, 21. — с) имущество, состояніе VI, 22.
оріо, 1. собств. нзъ осматриваемыхъ предметовъ избирать какой-л., выбирать, отт. желать: съ іп{. ѴШ, 9; съ асс. с. іп/. ѴІІІ, 41; рагііс. оріаіиз, какъ аЛі. желанный, пріятный: Ъепейсішп VI, 42.
ориіепіпз, 3. [ориіепз, орз] богатый, знатный: виЪві. ориІепЫогев ѴШ, 51.
ориз, Ёгі8,п. 1)дѣло. работа: въ особ. въ яз. военн. работа при укрѣпленіи какого-л. оборонительнаго пункта (укрѣпленіе, аЪзіг.), или при осадѣ укрѣпленнаго мѣста (осадная работа) II, 20. III, 28. ѴІІ, 72. 77;’ІаЬог орегіз, тягость осадной работы ѴІІ, 20. 28; тііііез іп орете арреііаге, во время оСадиой работы, за работой VII, 17; іп ореге осси-раіит еззе, быть занятымъ укрѣпленіемъ лагеря П, 19; ореге Штепзо, размѣривъ (отмѣтивъ) мѣсто для рва и вала (лагеря) П 19 (см. сіітеііог): ориз тіегшійеге, прекращать работу III, 19; метон. а) сооруженіе, строеніе, постройка IV, 17. VI, 9. ѴІІ, 23. 35.— Ь) укрѣпленіе (какъ мѣсто) =ровъ и валъ; окопъ, прикрытый оградами (брустверомъ) I, 8. 49 и др.; ориз Ьіоегпогиш, устройство зимнихъ квартиръ III, 3; ріиг. линія укрѣпленій укрѣпленія,окопы (верки) ѴШ, 10. 15. — с) сооруженіе осадныхъ принадлежностей (верковъ), осадное сооруженіе = башни, прикопы, подступы и т. п. III, 12. ѴІІ, 71. ѴІІІ, 34; іштев іоіо орегѳ сіг-ситбаге, на всемъ протяжѳвіи осадныхъ верковъ ѴІІ, 77; ріиг. ѴШ, 37. 40. 43. — 4) осадвое орудіе; ріиг. II, 12, ѴІІ, 27. — 2) перен. а) ручная работа VI, 17; работа человѣческихъ рукъ (въ противопол. произведеніямъ природы): Іосиз па-іига еѣ ореге типііиз, искусствомъ V, 9. 21.— Ь) трудъ, усиліе, стараніе: диапіо ореге (диапіорегѳ), въ какой степени, сколь много, сколько И, 5. ѴІІ, 52; іапіореге, столь, въ такой степени I, 31. ѴП, 52; ша^по ореге пли та^пореге, какъ
126
ориз — огпо.
асіѵ., въ высокой степени, сильно, убѣдительно, весьма, особенно I, 13. И, 5 и др.; гез піа^оореге ^езіае, см. вето.
ориз, іпііесі. (соединяется съ 3-мъ лицомъ зіпд. или ріиг. глагола еззе) надобность, нужда; орпз езі, нужно, надобно, требуется; съ дат. или безъ дат. надежа назван. лнца II, 8. ПІ, 1; названіе нужнаго предмета ставится: а) въ пот. I, 34. II, 22. V, 40. — Ь) въ аЫ. зі диіб ориз Гасіо еззеі, если бы оказалась надобность сдѣлать что-либо = въ случаѣ надобности I, 42. — с) въ асс. с. іп/. ѴП, 54.
ота, ае, /. [оз] 1) край, предѣлъ.— 2) берегъ (морской): ошпіз огае та-тНітае (= отпшт огае тагііітае сіѵііаіит) еагшп ге^іопит, между всѣми народами приморскаго берега въ тѣхъ (тамошнихъ) странахъ ІП, 8, огаііо, бпіз, /, [ого] рѣчь, слова I, 3. 17 и др.; аіідиет огаііопѳ ргозе-диі, см. ргозедиог; огаііопет ѣаЬеге, см. ЪаЬео.
огаіог, бгіз, т. [ого] 1) ораторъ. — 2) переговорщикъ, посолъ (для словесныхъ переговоровъ) IV, 27*.
огЬів, із, т. кругъ, въ особ. а) въ яз. военн. кругообразный строй войска ( = я. карре) IV, 37. V, 33. 35, [Чтобы, въ случаѣ значительнаго превосходства силъ непріятельскихъ, со всѣхъ сторонъ можно было отражать вападевіе врага, небольшіе отряды строились въ видѣ круга, а большіе въ видѣ четыреугольника, сл. дца-йгаіиз]. — Ъ) огЬіз іеггагшп, см. іегга.
Югсупіа зііта, греческое названіе Гѳр-динскаго лѣса (Негсупіа зііѵа) VI, 24*.
сгбо, Ішз, т. 1) рядъ, порядокъ ѴІІ, 23. 73; саезрііит, слой V, 51; ігаЬез ас вала, диае гесѣіз Ііпеія зпоз окііпез зегѵапі, держатся въ прямыхъ (горизонтальныхъ) линіяхъ предѣловъ имъ назначенныхъ ѴІІ, 23; пиііо сегіо огйіпе, безъ опредѣленнаго порядка II, 11; огйо а^пппіз, Порядокъ шествія ѴШ, 8; гаіісі оНо-дпе а^шіпіз, см. дпѳ; геі тііііагіз гаііо аідие огіо, стройный, т.-е. надлежащій порядокъ, предписываемый военвымъ вскусствомъ II, 22 (сл. аідііе). — 2) вз яз. военн. п) рядъ =
линія, строй II, 11. IV, 32 и др.; асіет огйіпездпе сопзіііпете, строй и отдѣльные ряды его II, 19; огбі-пез зегѵаге, оставаться въ рядахъ (въ строю) IV, 26. — Ъ) отря воивовъ, центурія (см. Іе^іо): со-Ьогіѳз огдіпездие V, 35; опіпіит огбіпит аб сопзіііпт абЬіЬіѣіз сепіи-гіопіѣиз I, 40 [обыкновенно въ военномъ совѣтѣ участвовали кромѣ легатовъ, военныхъ трибуновъ и квесторовъ только ргіпюгипі огсііишп сеи-іигіопез, центуріоны шести первыхъ центурій, т.-е. первой когорты = старшіе центуріоны въ легіонѣ I, 41. V, 28. 37]; мвтон. чипъ центуріон-скій: мѣсто, должвость центуріона (начальника центуріи, см. сепіигіо): іпГегіогез огйіпез, см. іпГегиз; ргіші V, 44; самый центуріонъ: ргіші огсііпез = сепіигіопез ргіпюгит огбі-пит V, 30 VI, 7. — 3) разрядъ, чинъ, классъ, мѣсто по службѣ: Ьисапіиз еіизйет огбіпіз, т.-ѳ. также ргітірііиз V, 35.
Ог^еіогіх, І§І8, знатный гельветъ I, 2. 3 здд,
огіог, огіиз з., (огійгиз), 4. сіероп. (іпііс. ргаез. н сопі. ітрег/. по 3-му спряженію) 1) восходить, подниматься (о свѣтилахъ нѳб.): огіеше 8о1е, съ восходомъ солнца VII, 3; огіа Іпсе, съ разсвѣтомъ V, 8; зоі огіепз, востокъ I, 1. V, 13. ѴІІ, 69.— 2) происходить, рождаться, вытекать, возникать, появляться (въ соб~ ствен. ъ перен. звач.). опгі аЬ аіідио П, 4; ех сіѵііаіе V, 12; вшито Іосо огіиз, весьма знатнаго происхожденія ѴП, 77; ВЬепиз огііиг ех Ьеропіііз, вытекаетъ въ области Л. IV, 10; іи-шиііиз (тоѣиз, сіатог я др.) Ѵ1=26. 53 и др.; іітог аЬ аіідио (съ чьей-л. стороны) I, 39. — 3) о распространеніи въ пространствѣ: начинаться, начинать простираться: Веіцаѳ аЬ ехігетіз СаШае Япіѣаз огіппіпг I, 1, сл. VI, 25.
огпашепіпш, і, п. [огпо] 1) снаряженіе, снарядъ. — 2) украшеніе, отличіе I, 44. ѴП, 15.
огпаіпв, из, т. [ото] украшеніе: рогіагшп VIII, 51*.
огпо, 1. 1) снабжать (всѣмъ необхо,-днмымъ), снаряжать; рагігс. огпа-ІП5, какъ аЛі. снаряженный: паѵез
ого — раіта.
127
рагаііззітае аіцие отві ^епеге аг-тогит огиайззітае, корабли совершенно готовые къ бою и снабженные І^рякаго рода корабельными принадлежностями (нужными для морского .сраженія) III, 14. — 2) украшать, отличать, почтить: сіѵііаіет ѴІІ, 33. ого, 1. [оз] просить, молить I, 20.
IV, 16 и др.; аіідиет, съ слѣд.
IV, 16. V, 27 и др.; съ пе IV, 11.
V, 31 идр.; реіегѳ аідие огагѳ, убѣ- дительно просить VI,9.[Значеніе глагола усиливается посредствомъ двухъ рядомъ поставленныхъ синонимическихъ глаголовъ; по-русски: весьма, очень, совершенно и т. п.].
огіиз, на, иі, [огіог] восхожденіе, вос-і ходъ: воііз ѴП, 41*.
оз, огіз, п. ротъ, лицо V, 35; ога соп-ѵегѣѳге іп аіідиет, обращать взоры па кого-л. VI, 39.
Озізші, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, принадлежащій къ числу сіѵііаіѳз Атетогісае п жившій въ сѣверо-западной части кѳльт. Галліи II, 34. III, 9. ѴІІ, 75.
«яіешіо, <іі, Кит (іпт), 3. [оЪз-іепбо] I) показывать, указывать: сіѵез ѴІІ,
і
38; въ особ. въ отнош. войска: выходить изъ скрытаго мѣста, велѣть явиться (показаться) въ виду непріятеля III, 20. V, 17 н др. — 2) перен. представлять, ббънвлять, говорить: (ІіГйсиІіаіеи III, 10; съ асс. с. іп/\ I, 8. 20. IV, 11; съ коса, вопросомъ I, 19. 20 и др.; озіешііѣ, диіа йегі ѵеііѣ, см, ѵоіо,
оѳіепіаііо, опіз, /. [озіепіо] 1) показываніе: озіѳпіаііопіз саиза, чтобы обратить на себя вниманіе ( = для обмана) ѴІІ, 45. — 2) перен. выставленіе напоказъ, хвастовство, тщеславіе ѴІІ, 53.
озіепіо, 1. [і'піеиз. отъ озіешіо] 1) показывать: раззит сарШит ѴІІ, 48 (въ знакъ печали и отчаянія); едиі-іаіигн ѴІІ, 55. — 2) перен. а) съ похвалою выставлять напоказъ что-л., хвастать: бѳ ѴІІ, 19. — Ь) съ хвастовствомъ, гордостью, увѣренностью и т. п. указывать ва кого, ссылаться: аіідиет V, 41.
оііит, і, п. досугъ; спокойствіе, миръ VII, 66.
оѵшп, і, п. яйцо IV, 10*.
Р. сокр. римское предъимя = РиЫінз. рабиіаііо, бпіз, [раЬиІог] добываніе корма, фуражировка I, 15. ѴП, 44 и др.;ріиг. раЪиІаііопез Ггитепіаііо-пездие, с.и. Ггитепіаѣіо.
раѣиШог, бгіз, т. фуражиръ (воинъ, отряженный для добытія фуража) V, 17.
раЪЙІог, 1. йероп. [раЪоІпт] добывать кормъ, Фуражировать V, 17. ѴІІ, 18. ѴІІІ, 10.
раѣйіит, і, п. [разсо] корнъ, фуражъ (кормъ для лошадой) I, 16. II, 2 н др.
расаіиз, 3., см. расо.
рано, 1. [рах] дѣлать мирнымъ, усмирить, покорять: АІІоЬго^аз (Саіі’ат, гевіопез н т. п.) I, 6 и др.; расаіпз рагііс., какъ аЛі. мирный, спокойный V, 24; іпзіипе расаіит, знакъ мнра ѴІІ, 50.
расіиш, і, п. [расізсог] 1) договоръ, условіе. — 2) въ аЫ. віпд. способъ, образъ ѴІІ, 83 (см. ріасео).
Райиэ, і, т. главная рѣка въ сѣверной Италіи (м. По) V, 24*.
Раешаш*, бгиш, народъ германскаго происхожденія, поселявшійся на восточномъ берегу рѣки Моза въ бельгійской Галліи (около нын. Люттиха) и находящіяся подъ покровительствомъ (сііепіеіа) треверовъ II, 4*.
раеие, сиіѵ. почти, около I, 11 и др. рациз, і, т. округъ, волость, кантонѣ; жители округа (волости, кантона) I, 12. 27 и др.; іп ошпіЬиз ра^ів рагііЬпздііѲ (®с. сіѵііаішп) VI, 11 (^епиз присоединено къ ярѳсіѳз, см. диѳ).
раіат, аіів. открыто, явно, при всѣхъ V, 25. VI, 7. 18. _
раіта, ае, А ладонь, рука; — раітѳз, Іііз, отростокъ, отъ котораго выходятъ вѣтви: аЬ ѳіиззипшіо (у верхняго конца его, т.-е. рога сѣвернаго оленя) вісиі раітаѳ гаші-дие Іаіе (ііЙ’иікіипіиг VI, 26 [рога
128
раіиз — рагз.
сѣвернаго оленя можно сравнить (зісиі) съотростками дерева,пускающими вѣтви (гаті), или съ пальцами человѣческой руки; въ послѣднемъ случаѣ раітае тапіідие въ видѣ Ъеп-(ііасіуз = гапн (диазі бі§ііі) раіта-гит іаіе бій’ип(іипіиг=разрастаются пальцеобразно].
раіиз, Д<ЯІ5, Л болото I, 40. И, 9 и др.; заііиз раіисііз, у болота ѴІІ, 19 (сл. поЬіІііаз).
раіпвкг, зігіз, е, [раіиз] болотный, болотистый: Іоспз ѴІІ, 20.
рашіо, п(1і, рапзіпп и раззшп, 3. распростирать, распускать: раззае ша-пп8 I, 51 идр.; раазиз саріііиз, распущенные (развивающіеся) волосы VII, 48.
раг, рагіз, 1) равный, одинаковый I, 43. II, 18 и др.; раг аідие ібеш регісиіит V, 16 (см. аідие); рагі Магіе ргоеііит іпітѳ, см. Магз; съ слѣд. аідие (какъ) I, 28. V, 13; съ слѣд. ргопот. геіаі. V, 8. — 2) = равносильный, могущій устоять противъ кого-л.: аіісиі I, 40. IV, 7; ѳгапі риртатіо рагез позігі = были въ состояніи выдержать бой V, 34.
рагаіиз, 3. [рагііс. отъ раго, 1.] какъ аііі. приготовленный, готовый, рѣшившійся на что-либо: аб аіідиій I, 5. 41 и др.; рагаіиз аіісиі а<1 аіі-дпісі, готовый служить (содѣйствовать) кому въ чемъ-либо, готовый явиться на призывъ кого къ чему-л. ѴІП, 47; айртоеііапбпт апіто, одушевленный желаніемъ(пыл ающій рвеніемъ) сразиться ѴІІ, 18; съ іп/. I, 44. II, 3. V, 1; съ слѣд. иі: зіс рагаіиз (апіто), см. апітиз; въ особ. а) снаряженный, снабженный (запасшійся) всѣмъ нужнымъ; паѵез рагаіае а4 паѵі^апйит, корабли, готовые къ отплытію V, 5.—Ь) готовый къ бою: ехегсііиз ѴП, 59; позігі рагаіі іп агтіз егапі, наши стояли съ оружіемъ въ рукахъ наготовѣ II, 9. ѴІІ, 59.
рагсе, адѵ, [рагепз родств. съ рагиш] бережливо, скупо ѴІІ, 71.
рагсо, ререгсі, іетрегаіиш, 3. [рагсиз] 1) беречь, быть бережливымъ ѴІІ, 71. — 2) щадить, оказывать пощаду, не убивать, съ йа{,: аіісиі V, 36. VI, 9 в др.
рагепз, ііз, с. [рагіо] родитель (родв тельница); ріиг. родители V, 14 VI, 14.
рагепіо, 1. [рагепз] приносить торжі ственную жертву въ честь уме; шихъ родителей ^родственниковъ нл вообще дорогихъ лицъ); о»т, пера искупительною Жертвою (смерть; чьей-л.) мстить за умершаго: аіісі (аіідиа ге) VII, 17*.
рагео, иі, — , 2. собств. являться по чьему-л. приказанію, желанію -т.п.; оми.повиноваться подчиняться, покоряться: аііспі ѴІІ 63; ітрегіо (бесгеіо) V, 2. VI, Р аЪв, I, 27 и др.; въ особ. = быть пс, властнымъ, подданнымъ VIII, 47.
рагіо, рерёгі, рагіит, 3. рождать, производить; перен. создавать, доставать, пріобрѣтать, снискивать Іаибет VI, 40; ѵісіогіат, одер" вать V, 43.
Рагізіі, бгит, народъ въ кельт Галліи,съ главнымъ городомъ Ьи («. Парижъ) VI, 3. VII, 4 и др. раго, 1. [родств. съ рагіо] 1) готови приготовлять, изготовляй, заготовлять, устраивать, снаряжать и т. п.: аіідші IV, 6. 22 и др.; аіідик’ сопіга аіідиет, предпринимать VIII 55; соріаз, собирать III, 23; Ъеііип рагаге = приготовляться къ ттйні ПІ, 9. V, 3 и др.; аіісиі (пряв-кого-л.) V, 56; і'пдат, собиъ₽> бѣжать VII, 61; диае рагаіп заготовленные снаряды ѴІІ, с особ. съ іп/. = готовиться, реваться, задумывать, хотѣ’Ѵ 7. VII, 71. 81. — 2) дості пріобрѣтать, сниспг находить ѴІП, 53; вейез (й: ;
31. VI, 22; едиоза йпііітіз.и V, 55; въособ. пріобрѣтать зад покупать: іишѳпіа IV, 2. ;
рагз, ііз, /, часть: согрогів 1* таіот, большинство Ш, 3; рагв ііа, треть I, 31; ѳа рагз, этотъ отрь II, 23; отпі йитіпіз рагіе = вез, у рѣки ѴІІ, 61; еат рагіет ѣозіі’ (=віпізігит согпи) 1,52 (сл. въ ко; главы: Ьозітт асіез а зіпівіго со риіва); рагз ех ВЬепо, см. е, ех; Н пиз сіейиіі іп ріигев рагіез, см.ііѳЙи ех рагіѳ, см. ѳ, ех; дпабат ех рагі до извѣстнаго предѣла ѴІП, 46, та па ех рагіе (тахітат рагіет), болі
РагіЫсиз — раііог.
129
шею частью I, 16. IV, 1; рагз... рагз, одна часть... другая, одни... другіе II, 23. ѴП, 28. 77; въ особ. а) страна, область, .земля I, 13. 34 и др.; ех геіістаія рагііѣиз, въ остальныхъ мѣстахъ IV, 32 (сл. е, ех); іп опшіЬпз рагііѣиз ЕЬигопшп, во всѣхъ частяхъ земли эбуроновъ VI, 35. — Ь) сторона, направленіе I, 2. И, 23 и др.; іп отпез рагіез, во всѣ стороны (концы) IV, 19. 34 н др.; ех отпі рагіе = отовсюду V, 43. ѴІІ, 22; аЙ пігаіпдие рагіетти-піііопит, см. иіегцие; дна ех раг-іе = гдѣ ѴП, 81 (ем. е, ех); иігат іп рагіет, см. иіѳг; диат іп раг-іет = куда I, 40. VI, 37. — е) часть, сторона = отношеніе: диа ех рагіе, въ этомъ отношеніи 1,2 (см. ѳ, ех); ошпіѣпз рагііЬиз V, 15; іп иігат-'дш рагіет, см. іп.
лгйіспэ, 3. [отъ РагіЬі, бгшп, вонн-'Іівенноѳ племя въ области РагіЬіа
(на сѣверѣ отъ Персіи)] парѳянскій ѴШ, 54. 55 (см. Ьеіішп).
Чмішц а<іѵ, (собсте. ассиз. отъ рагз) частію, отчасти ѴПІ, 28; рагііт... . рагит II, 1 (дпі = аЬ ііз, циі) II, 33.
У б. VIII, 5 (см. іпаейійсо).
раЙІіог, Ііиз з., 4. [рагз] Лерои. дѣлить, раздѣлять: ехегсііпт (іпіег зе 4 ресипіат, ргоѵтсіаз) III, 10 н др.;
рагііс. рагіііиз, съ значеніемъ стра-дат. VI, 6. 33; рагііііз іетрогіЬиз, распредѣливъ между собою время, поперемѣнно ѴІІ, 24.
ігит, аЛѵ. [родств. съ рагѵиз], сотр. тіпиз, змрегі. тіпіте, слишкомъ ало, недостаточно ПІ, 18. ѴП, 66. рагѵПІиз, 3. [Летгп, отъ рагѵиз] 1) ма-левькіи, небольшой, незначительныя: '^юѳіішп (беігітепіит) II, 30. V,
>2. — 2) весьма молодой VI, 28; а ггѵтіііз, съ ранняго дѣтства, смо-^рду VI, 21 (сл. рпег).
.,ѵп8, 3., сотр. тпіпог, вирегі. ті-^тиз, малый — небольшой (по величинѣ, мѣрѣ, вѣсу, количеству): ѵзіга тіпога, см. сазіга; аіііішіо іег) 1,8. VII, 16; соріае, немногословныя войска ѴП, 10; перен. о цѣнѣ, степени, силѣ, вліянію) езначительвый, неважныя: ргеііиш іаиз, іеггог и др.) I, 18 и др.; зѳ-лгшіаѳ тіпішаедце гез, весьма ни-тожный успѣхъ VIII, 13; тіпітшп С. Д Саев. Сошт. Зе Ьеііо (ЗаЦ.
роззе, имѣть лишь весьма мало значенія (вѣса) I, 20; о времеви = короткій ІП, 19.
равзіш, аЛѵ. [раззиз отъ рашіо] разсѣянно, тамъ и сямъ, повсюду, по разнымъ мѣстамъ: Гигеге IV, 14 VIII, 29. <
раззиз, и5, т. [рашіо] въ ходьбѣ: движеніе одной ногой впередъ, разстояніе между обѣими ногами во время ходьбы=шагъ; какъ путевая мѣра= дву4гь обыкновеннымъ шагамъ (^га-биз),яли = 5 рейез (см. рев); 1000 раззиз составляли одну римскую милю и равнялись ’/в географической мили, т.-е. 1*4 версты I, 2. 15 в др.
раіеіасіо, Гёсі, Гасіігт, 3. (равя. раіе-йо) открывать: рогіаз II, 32; относ. дорогъ — прокладывать, дѣлать проходимымъ ІП, 1. ѴП, 8.
раіео, пі, —, 2. 1) быть открытымъ; рагііс. раіепз какъ абівсі. открытый: Іоса, открытая страна (мѣстность), т.-е. не защищенная ни горами, ви укрѣпленіями I, 10; сл. ѴІІ, 28. ѴШ, 9; перен,=быть доступнымъ, свободнымъ VI, 23. ѴІП, 3; отвос. дорогъ = быть проходимымъ VII, 8. — 2) о мѣстности: простираться I, 2. VI, 29 и др.; соіііз іапішп іп іаіііибіпеш раіеі, холмъ простирается лишь на столько въ ширину II, 8; зоішп Гоззае іапіишіет раіеі, дно рва имѣетъ такой же размѣръ VII, 72.
раіег, ігіз, т, отецъ; Гатшііае, отецъ (глава) семейства, хозяинъ дома VI, 19; раігез, отцы, предки (ближайшіе, см. тадпиз) I, 12. 40 н др.; перен. въ смыслѣ ерііЬеіоп огпапз, при названіяхъ божествъ, для выраженія благоговѣнія за испытанныя благодѣянія; въ знакъ уваженія къ старости, по отношенію къ сенаторамъ; раігез сопзсгіріі, см. сопзсеіЬо.
раііспіег, аЛѵ. [раііѳпз] терпѣливо; іегге ѴІІ, 77.
раііепііа, ае, Л [раііѳпз] терпѣніе = долготерпѣніѳ, долгое, терпѣливое выжиданіе VI, 36; терпѣніе въ перенесеніи трудовъ, неутомимость VI, 24. ѴІП, 4.
раііог, раззиз з., 3. бероп. 1) терпѣть, переносить: аіідпкі (аЬ аіідио) II, 31. V, 10 и др. — 2) допускать, дозволять: съ асс. с. іп/. I, 6. 9.
9
130
раігіиз — репйо.
43 и др.;съ слѣд. иі I, 45. VI, 8; аЪз. ѴІП, 33.
раігіив, 3. [раіѳг] отцовскій: ѵігіиз, отцовъ, предковъ И, 15* (см. раіег).
раігбппз, і, т. [раіег] покровитель, защитникъ, заступникъ, въ особ. въ судѣ, сенатѣ и т. п., сл. сііепз ѴІІ,40.
раігипз, і, т. [раіег] братъ отца, дядя (по отцу) ѴІІ, 4*.
раисііаз, аііз, [рапспз] малость, малочисленность: рогішіт (тііііит) III, 9. 24; гез ай раисііаіет йеіеп-зогшп регѵепегаі, см. регѵепіо; безъ род. опрѳдѣл., незначительное число воиновъ III, 2. 4 н др.
ранена, 3. немногій, малый (числомъ), малочисленный; обыкн. рілмг. зіа-ііопен II, 18; какъ виЪзі. а) райсі, (только) немногіе I, 15. 43 и др.; рансіз йеГепйепііЪиз (оррійит), хотя только немногіе защищали (городъ) II, 12; въ особ. рансі, знать ѴІІІ, 50. 52. — Ъ) ранса, огцщ, неИного чего-ниб., въ особ. немного словъ, (лишь) нѣсколько словъ: гевропйеге (зсгіЪеге) I, 44. ѴІП, 48.
раиШіш (раиііаііт), асіѵ. [раиіит, ""раиіиз] понемногу, мало-по-малу,по-
степенно: о времени I, 33. 39 и др.; О мѣстѣ II, 8. III, 19. VII, 73; = поодиночкѣ, по частямъ IV, 30.
ранііврег(рапіі.), асіѵ. [раиіит, раиіиз], немного, ненадолго, на короткое время II, 7. III, 5 и др.
раціи (рапііо), асіѵ. (собств. аЫ. теи-зигае отъ раиіиз = немногимъ) немного, нѣсколько; при сотр. и выраженіяхъ,имѣющихъ значеніесожр. I, 54. VI, 27 идр.; раиіо апіе, см. апіе; раціо зирга Ьапс тетогіат, см. тетогіа.
раиійіит (раиіійіит), асіѵ. [сіетіп. отъ раиіит, раиіив] немного, нѣсколько II, 8*.
раиіиз Граиііиз), 3. 1) (рѣдко) немногій. — 2) обыкн. раиіит, какъ асіѵ. (собств. асс. тепзпгае въ смыслѣ аЫ. тепзигае, сл. раиіо) и виЪзі. немного, нѣсколько, малость I, 50. II, 25 и др.; раиіит зирга еит Іосит, см. зирга; раиіит тойо, только немного IV, 25. VI, 27; розѣ раиіит, вскорѣ потомъ ѴІІ, 50.
Раиіив, >, Ь. Аетіііиз, братъ тріумвира М.Эмилія Леинда, консулъ въ50-мъг. до Р. X. ѴІІІ, 48*.
рах, расіз, /. [родств. съ расізсо рап^о, укрѣплять, скрѣплять догбь ромъ] миръ I, 3. 13-27 и др,; Агіи ѵіэѣі (еъ Аріов.) I, 37; расе иі см. иіог. I
рессаіиш, і, п. [рессо] погрѣшность проступокъ ѴШ, 22. I
рессо, 1. грѣшить, совершать проступокъ, провиниться: іп аіідио, совершить преступное дѣйствіе надъ кѣмъ виб. I, 47.
ресіиб, бгіз, п. грудь ѴІІ, 47.
ресипіа, ае, Л [ресиз] собств. имуще ство, состоящее въ скотѣ; вообп имущество, состояніе (такъ какъ ? древнѣйшихъ народовъ все состояі Ч заключалось въ скотѣ); деньг. [сл. скотъ, ресиз = (въ древнемъ русскомъ языкѣ) деньги, ресипіа]1 ресипіа риЫіса, военная касса VI1 55; ріиг. суммы денегъ V, 55 и др.
ресив, бгіз, п. скотъ, въ особ. мелкій скотъ, овцы III, 29. V, 19 и др.
рейаііз, ѳ, [рея] Футовой, мѣрою въ, одивъ футъ: ігаЬез, толщиною въ-одинъ футъ III, 13. I
рейез^ ііі8, т. [рез] 1) пѣшеходъ.—/
2) пѣхотный воинъ^ пѣхотинецъ 1( 42; ріиг. пѣшее войско, пѣйМ&Пі 24 и ІР- О ’
рейеяіег, зігіз, е, [рез] пѣшій, пѣхотный, “сухопутный: соріае (ргоеііит) II, 17. IV, 24; іііпега, на сушѣ Ш,_9. рейііаіив, ие, т. [рейез] пѣхота IV,
34. V, 38 и др.
Рейіиз, і, (^., легатъ Цезаря въ галльской войвѣ, преторъ въ 47-мъ г. дС Р. X. II, 2. 11.
реіив, см. таіиз, 3.
реіііз, із, Л кожа (съ шерстью), шкура.
мѣхъ II, 33. III, 13 н др.; = кожаная палатка III, 29 (см. Іеиіогрл’гйУ реііо, рерйіі, риізиш, 3. собств то| кать, пииволить въ движеніе; отя 1) гнать, изгонять: аіідиет ех йя Ьиз I, 31. —2) о войскѣ: обращай . въ бѣгство, отражать, заставлю отступить I, 52. 11, 24 и др.; вообі поражать, побѣждать I, 7. 10 н п Оаііі едиііаіи егапіриізі, усилена способъ выраженія, вмѣсто: едиііа| (Заііогит етаі риізиз ѴІІ, 68. ‘
решіо, ререпйі, репзит, 3. вѣс?" отвѣшивать; въ особ. платить^ какъ до введенія чеканной мя металлъ при платежахъ отдавая
Р в
9 с;
репііиз — регчійсо.
131
, вѣсу): зіірепсііипі (ігіЬиіит, ѵесіі^а!) I, 36. V, 22. VI, 14; перен. роеиаз, . понести наказаніе VI, 9.
'іепііпа, а(?г. внутри, внутрь, глубоко во внутрь VI. 10*.
іег, ртаер. съ аес. 1) о мѣстѣ, чревъ, сквозь; по. съ дат. пад. (о распространеніи по какому-л. мѣсту); при глаголахъ, выражающихъ движеніе I, 6. II, 10 идр.; іге рег Зедиапоз, см.
Зефіаш; рег шапив, по рукамъ, изъ >рукъ въ руки VI, 38. ѴП, 25. ѴШ, ^15. — 2) о времени, въ продолженіе, і/ сряду, подъ рядъ VI, 36. — 3) въ другихъ отношеніяхъ, чрезъ — по-средствомъ, при помощи, или зависящее слово переводится просто творит. пад.: рег іпбісіит = рег іп-5 (іісез (аЬеіг. рго сопсг.) I, 4; «іетіѣѣі рег тапиз, на рукахъ (стоявшихъ на ± стѣнѣ) ѴІІ, 47; при названіяхъ лицъ: рег аіідиет, при помощи, содѣйствіи ь I, 3. 12. 18 и др.; рег еоз, чрезъ нихъ (т.-е. страхомъ, который возбуждали) I, 4; 1е§аіоз тійеге рег аіідиет,черезъ посредство V, 22; рег I ве = самъ собою, самъ по себѣ, лично отъ себя; одинъ, безъ посто-I ровней помощи и т. п. П, 20. V, г_ 33. VI, І2ндр.; при названіи пред-\ мѳтовъ неодушевленныхъ, для выра-д женія способа или образа дѣйствія; у' зависящее слово обыкн. переводится ’ нарѣчіями, предложными выраже-
іь-
ра. ка-
о г?
іі іа ІЯ б
Д-н а
<
•г !
I
ніями,или соотвѣтственными дѣепричастіями: рег ѵіт, насильно, насильственнымъ образомъ 1, 14 и др.; рег сгисіаіит, подвергаясь ибтязаиію.въ мученіяхъ II, 31; рег саиват (зіти-Іаііопет), подъ предлогомъ ѴП, 9. ѴШ, 23; рег сопсіііит, являясь въ народное собраніе VI, 20; рег йбет сігеитѵепігі, сл*. йіез; при гл. Іісеѣ н ему подобныхъ выраженіяхъ (йегі роіеві, сопсейііиг и т. п.) рег служитъ для означенія предметовъ одушевленныхъ или неодушевл., отъ которыхъ что-л. зависитъ, которыми обусловливается какое-либо дѣйствіе лн состояніе(допускается или исключается): по (смотря по, сколько зависитъ отъ — ), по причинѣ: іісеѣ рег аіідиет = съ чьѳв-л. стороны нѣтъ препятствія I, 42; сл. II, 16. III, 9 н др. — 4) въ сложеніи: чрезъ,
сквозь, про, до, перѳ—, при.
рег-а^о, е^і, ас^пш, 3. приводи™ къ концу, исполнять, совершать: ЬіЬегпіз регасіія, по окончаніи вимы
. VIII, 50; сопѵепіид, оканчивать V, V ^^ѴІ^111' РаспУскать С0(Іраніе рег-ап^пвіий, 3. очень узкій, очень
тѣсный: аіІИиз ѴІІ, 15*.
рег-сеііо, сйіі, сиізит, 3. наносить удары, потрясать; отт. (непріятеля) поражать, разбивать ѴШ,19. 48; перен. поражать = приводить въ страхъ или смятеніе, лишать бодрости: регсиізае іигтаѳ ѴІП, 29.
регсіріо, сбрі, серіит, 3. [рег-саріо] 1) получать, пріобрѣтать: изши геі тііііатіз VI, 40; Ггисіит ѵіс(огіае, пожинать, стяжать ѴІІ, 27.-2) ме-рен. слышать, узнавать: огаііоиет (Гиёат) V, 1. VI, 8.
регсоиіаііо, бпіз, Л [регсоиіог] спрашиваніе, разспрашиваніе, развѣдываніе I, 39. V, 13.
рег-снгго. спвпггі или сиггі, сигзит, 3. 1) іпіт. пробѣгать: рег іетопет IV, 33. —2) ігапе. (быстро) проходить, проѣзжать, посѣщать: соп-ѵеиѣиз (ге^іопез) ѴІІІ, 46. 52.
рсгсйііо, сиззі, сиззит, 3. [рег-диаііо] пробивать, пронзать, прокалывать: цио регсиззо Ьипс зсиііз ргоіе^ипі (аЫ. аЬв. вм. рагііс. сопіипсішп) V, 44; сл. IV, 21. VI,4 и др. н см. ехсііо; въ особ. ранить: сариі ѴІП, 23.
рег-бівсо, йісіісі, —, 3. основательно изучать, наизусть выучивать VI,14’.
регсШнв, 3. [рагііс. отъ регЗо], какъ асіл. потерянный, погибшій, безнадежный, негодный: Ьотіпез, шайка (сбродъ) негодяевъ, негодяи Ш, 17. -ѴІІ, 4. ѴІП, 30.
рег-ййсо, хі, сіит, 3. 1) приводить куда-виб.: Іѳ^юпез іп Хапіиаіез III, 6 (сл. Зедиапі); аіідиет асі аіідиет ѴІІ, 13. 67; безъ обозначенія мѣста: цаѵез іисоіитез, привести корабли на (слѣдуемое имъ) мѣсто V, 23; перен. а) доводить до чего-ниб.: гез езі аб ехігетшп сазшп регбисіа, дѣло доведено до крайности III, 5; аіідиет аЛ зшптат бі^пііаіет, возводить, возвышать VII, 39; асі заиі-іаіет = образумить ѴІП, 22. — Ь) привлекать, склонять, побуждать: аіідиет асі зиат зеиіепиат, располагать въ пользу своего мнѣнія,
9*
132
регенйіпиз — рог-іио.
склонять на свою сторону III, 8. VII, 4; ай зеѴІ, 12.—с)до извѣстнаго времени продолжать, затягивать: гез бізриіаііопе ай тейіат посіет регйисііиг, дѣло (споръ) затягивается вслѣдствіе завязавшихся преній до полуночи V, 31. — 2) относительно стѣны, рва и т. п., проводить I, 8. ѴП, 36. 72.
регенйіпиз, 3. [регепйіе] послѣзавтрашній: регепйіпо йіе = регепйіе, послѣзавтра V, 30’.
регеппіз, е, [рег-адпиз] 1) цѣлый годъ продолжающійся. — 2) безпрерывный, постоянный: Гопз, неизсякаю-щіЙ VIII, 43*.
рег-ео, іі, іішп, 4. пропадать, погибать, лишаться жизни, умереть I, 53. IV, 15 и др.
рег-еднііо, 1. 1) объѣзжать, разъѣзжать верхомъ: рег отпез рагіез (во всѣхъ направленіяхъ) IV, 33.— 2) проѣзжать верхомъ, проскакать: рег а^теи ѴІІ, 66.
рег-ехі^ццз, 3. весьма малый, весьма незначительный: зраіішп V, 15.
рег-ГасІІів, ѳ, очень легкій: регГасііе Га сіи езі, съ слѣд. шД, см. іасіо.
регГесіиз, 3., сж. регйсіо.
рег-Гбго, ійіі, Шіит, Гегге 1) доносить, приносить, доставлять: Тата рег-Гегіцг ай аіідиет, доходитъ V, 39. 53 и др.; орініо регіегіиг, распространяется II, 35; въ особ. передавать, сообщать: аіідиій (ай аіідиет) IV, 21. V, 58идр. — 2) переносить, выносить, выдерживать, терпѣть: стисіаіиз (іпёі^шіаіез, саіатііаіез и т. п.) I, 32. II, 14 и др.; иі іт-регіа регіеггепі, должны были переносить (подчиниться) V, 54.
регПсіо, Гесі, іѳсіпт, 3, [рег-Гасіо] 1) сдѣлать, совершать, оканчивать, приводить къ концу (против. іп-сйоаге): ориз (типіііопет) I, 8. V, 42; ропіет, выстраивать, сооружать VI, 35. ѴІІ, 56; гез (соптшепіагіоя)
I, 47. VIII, ргае/'.; рагііс. регГесіиз, оконченный, готовый; тиніііопез III, 3. — 2) исполнить, приводить въ исполненіе, осуществлять (против. сопагі, со^ііаге я г. п.): сопаіа I, 3; гаііо регйсіѳпбі, способъ выполненія *77 I7, ~ достигать, съ слѣд. ш I, 9.
регййіа, ае, Л [рег-Нйез] вѣроломству, невѣрность IV, 13 п др.; зіпѳ и11а!\ регййіа, нисколько не навлекая на себя обвиненія въ вѣроломствѣ ѴІП, 23.
регГгіпі’о,ітб§і, ітасіипі,3. [рег-Ггаи^о] проламывать, прорывать: рйаіап^ет (типіііопѳз)І, 25. ѴІІ, 85.
регіона, ае, т. [ретйі(;іо] перебѣжчикъ, переметчикъ I, 28 и др.
пегіиціиш- і, п. [регіиціо] убѣжище: "дио регНщіо іиегапі изі, въ которыхъ (болотахъ) они ваходнли убѣжище ГѴ, 38* [мѣстоименіе относительное согласовано не съ опредѣляемымъ су теста, (раіийиш), а въ видѣ аттракціи съ существ. сказуемымъ (регі'и^іо)].
рег^о, реггехі, реггесіит, 3. [рег-ге&о] направлять путь, устремляться, подступать: ай сазіга III, 18.
регісШог, 1. йероп. [ретісиіит] испытывать, дѣлать опыты II, 8; отт. а) пытаться, отваживаться на что, рисковать чѣмъ, пускаться на удачу (счастіе). — Ъ) подвергаться опасности, находиться въ опасности: ѵііа регісіііаіиг VI, 34; зі іп рег-йсіепсііз ропііЬпз еззеі ретісіііапйиш, если бы при сооруженіи мостовъ пришлось бороться съ опасностями ѴІІ, 56.
регісиібзиз, 3. [регісиіит] опасный: аіісиі I, 33; ^епиз ргоеііі VIII, 42.
регісйінт, і, п. [родств. съ ехрегіог] 1) попытка, опытъ: регісиіиш іасеге, попытаться, отважитьсяIV, 21; аіісиіиз, испытывать, узнавать кого-нибудь I, 40; Гогіипае, узнать на опытѣ VIII, 34. — 2) отвага, рискъ, опасность!, 5. 44. 46 идр.; іиіигит таено сит ретісиіо, будетъ соединено съ большою опасностью (не безъ большой опасности) I, 10; гез езі ша^пі регісиіі, весьма опасно V, 49; зиит регісйінт іи аііепа за-Іиіѳ сопзіаге, возможность отразить угрожающую имъ опасность, или: степень угрожающей имъ опасности VII, 84 (сж. заіиз).
регііие, 3. опытный, по опыту знающій, свѣдущій, искусный, съ депеі.
I, 21. III, 21. ѴІІ, 83
рег-1б$о, Іе@і, Іесіцт, 3. прочитать: ерізіоіат V, 48,
рег-іио, Іиі, Іиішп, 3, вымывать,
рсг-ша^ипа — р -гитро.
133
регіиі, купаться: іп йишіпіЬиз VI, V 21*.
^ег-ша^ппв, 3. очепъ большой: пшпе-г Г08 ѴІІ, 31.
ѣег-шапею, шапзі, тапзшп, 2. 1)оста-} ватьэд пребывать: іп ѵаііо ѴІІ,
41; сл. ѴІІІ, 7. 15; іп агшіз рег-шаизетаі = не хотѣлъ положить оружіе ѴШ, 45; ішрііЬегез реттапепі, оспжтся неженатыми (холостыми) VI, 21. —2) перен. оставаться въ Ь чать или при чемъ-л., оставаться і вѣрнымъ чему-л., твердо (упорно, Г неизмѣнно) держаться чѳго-л., быть * твердымъ въ чемъ-л.: іп зѳпІепНа
(Іп СОП5І1І0, іп оі’йсіо и др.) IV, 21.
VI, 8. 40; іп ІаЬоге, выдерживать ѴШ, 4; іп ІіЬѳгіаіе, отстаивать III, 8. ре/-аіасео. зсиі, хішп (зішп), 2. перемѣшивать, смѣшивать,присоединять: еши йі^іепііЬиБ реттіхіі ѴІІ, 62. рег-шійо, тізі, тіззит, 3. 1) пропускать. пускать: зе іп аіідиет, бросаться на кого-ниб. ѴІІІ, 48; іѳіа, добрасывать (до цѣли) ѴІІІ, 9. — . 2) предоставлять, предавать, поручать: аіісиі аіідиій V, 3.11. ѴІІ, 79; гет Бийгадіія, дѣлать зависимымъ отъ рѣшенія по большинству голосовъ ѴІІ, 63; зе роіеаіаіі аіісиіпз, покоряться П, 31; вѳ іп ІИет аідие роіезіаіеш аіісиіпз, еж.ййев.—3)допускать, дозволять: гѳпі I, 30; съ слѣд. иі I, 35. III, 1; аЪз. V, 3. рег-тбѵео, тбѵі, тбіипі, 2. приводить въ сильное движеніе; отт. перен. а) побуждать, склонять; рагііс. рег-шоіиз, побужденный, побуждаемый: ( аіідиа ге I, 3. II, 12. 24 и др. 1 (часто соединяется съ аЫ.,для болѣе | обстоятельнаго выраженія побуди-ѣ тельной причины, и можетъ оста-1 ваться безъ перевода, сж. аййпсо); і вбз.: іапйеіп <іаі Соііа регтоіпз I тапиз, побуждаемый (вышепрнве-| денными обстоятельствами) = понѳ-волѣ V, 31-------Ь) сильно дѣйство-
і вать на душу, производить впечатлѣ-I ніѳ, трогать, поражать, тревожить, возмущать, безпокоить и т. п.; аіі-диет аіідиа тѳ V, 28. ѴІІ, 38; апіто регтоѵегі, см. апіпшз; ІаЬоге ііі-пегіз, приходить въ негодованіе, терять терпѣніе ѴІІ, 40; рагііс. рег-тоіпз, пораженный,смущенный,оробѣвшій IV, 25. ѴШ, 23.
рег-тпіеео, зі, япт (сіит), 2.1) гладить, поглаживать,— 2) мереи, ласкать, успоконвать, утѣшать: апі-< пшт аіісиіпз (= аіідиеш) IV, 6*.
регпіеіез, Ѳі, /. гибель, погибель I. і 20. 36. ’
регпісібзоЗр 3. [регпіеіез] гибельный, пагубный, опасный: йітісаііо ѴІ1І,11. ! регпосіо, 1. [рѳг-пох] ночевать, проводить ночь: ѳойеш Іосо ѴІП, 15*.
реграпсі, ае, .а, очень немногіе: паѵез III, 15. V, 23; *и№. I, 6 идр.
регрешііейіиш, і, п. [рег-реийо] отвѣсъ: ай регрепйісиіиш, по отвѣсу, отвѣсно IV, 17*.
регрёііог, реззиз з., 3. [рег-раііог] переносить (терпѣливо, стойко): йИ-йсиІШез ѴІІ, 10.
регрсіио, асіѵ. [регрѳіииз] непрерывно, постоянно I, 31. ѴІІ, 41.
регреіииз. 3. [рѳг-реіо] 1) непрерывно простирающійся, непрерывный, без-промеж уточный,сплошной:ГоззаеѴІІ, 73;ра1п5, диае регрѳіиа іпіегсейеЬаІ (прилагат. сказуемое для большей выразительности —вмѣсто опредѣлительнаго: раіиз рѳгреіиа, диаѳіпіст-сейеЬаі), сплошная равнина VII, 26 (сл. V, 33 диае диіздие сагіззіта ЬаЬегѳѢ); ігаЬез йігесѣае, рѳгреіиае, іп Іоп^іШйіпѳт іп зоіо соііосапіиг, непрерывный рядъ перекладинъ кладется на землю вдоль по направленію стѣны ѴІІ, 23 (с.и. йігесіиз); таіегіа регрѳіиіз ігаЬіЬиз тігогзиз геѵіпсіа, перекладины изъ дерева, скрѣпленныя внутри продольными бревнами ѴП, 23 (сж. таѣегіа). — 2) непрерывно продолжающійся, постоянный, безпрерывный г^гаіі а (сопігоѵегзіа, Яйез и др.) I, 35. V, 44. 54; регреіиа ѵііа, постоянно въ продолженіе всей жизни I, 40; регреіио зио ^ІаЬоге (аЫ. аЪе.), при непрестанной дѣятельности съ своей стороны ѴІІІ, 6; іп регреіиит, навсегда IV, 34. V, 38. 39.
регдиіго, 5іѵі, зііит, 3. [рег-диаего] тщательно отыскивать, развѣдывать: ѵіаз VI, 9.
рег-гпгаро, тЯрі, гиріит 3. 1) тіг. пробиваться, силою пролагать вебѣ дорогу: рег йозіез V, 15; аЪзоІ. I, 8 и др. — 2) ігапз. прорывать: таіепат ѴП, 23; раіайеш, пробраться ѴІІ, 19; пиііа типііюпѳ
134
рег-зсгіЬо — рег-ѵёпіо.
регтпріа, хотя укрѣпленіе негдѣ не было прорвано ѴІІ, 82.
рег-зсгіЬо, ряі, рішп, 3. подробно описывать, письменно доносить: гет §езіат V, 47; съ асс. с. іп/. V, 49.
рег-зёдіюг, сиіиз 3., 3. йероп. постоянно слѣдовать, внимательно слѣдить яа кѣмъ, чѣмъ-либо; исреи. усердно заниматься чѣмъ-л.: ѣѳііа, вести надлежащимъ образомъ ѴІІІ, 1. — 2) преслѣдовать: аіідиет I, 53 и др.; въ особ. = мстить, наказывать: іпіигіаз (тогіет) аіісиіиз VII, 38.
регаеѵего, 1. строго пастамвать, твердо оставаться при чемъ, упорно продолжать, упорствовать: іп ео V, 36; съ йіЛ I, 13.
рег-зоІѵо, зоіѵі, зоійіиш, 3. 1) совершенно развязывать, разрѣшать. — 2) уплачивать, выплачивать: роевая = нести наказаніе, быть наказаннымъ I, 12.
ретярісіо, зрехі, зресѣит, 3. [рег-зресіо] 1) проникать взоромъ, заглянуть II, 17. 18. — 2) осматривать, разсиатривать, увидѣть: ге-ёіопѳз (пгЪіз зііиш, ориз) IV, 21. ѴІІ, 14. 36. — 3) перен. увидѣть, усматривать = постигать, понимать, узнавать: аіідиій 1,40. ІП, 24н др.; регзресіииі ЬаЬеге аіідиій, см. ЬаЬео; съ косвен. вопросомъ II, 11. VII, 36; регзрісі сирегепі, желали, чтобы было замѣчено III, 21; съ асс. с. іп/. III, 9; аЪ.чоІ. II, 32.
рег-ніо, зШі, (зіаЛйгиз),! .твердо стоять; упорно оставаться (при чемъ-ниб.): іп зепіечііа ѴІІ, 26.
рег-впййео, зі, бшп, 2. совѣтовать съ успѣхомъ съ Лаі.; отт. у<5*-эк дать кого въ томъ, что что-вн-будь есть, случается, случилось или случится = увѣрять, съ Ааі. назв. лица н асс. с. іп/.: диіз Ьос зіЪі рег-зиайегеі, кто повѣрилъ бы, можетъ повѣрить, допустить V, 29 (Ьос указываетъ на слѣд. асс. с. іпГ.); ѵоіипі Ьос регзиайеге, убѣдить въ томъ VI, 14; раю. тіЬі регзпайеіиг I, 40; регзиазиш тіЬі ѳзі, я убѣжденъ V, 31;зіЬі ретзиазит ЬаЬеге, см. ІіаЬео; убѣждать кого сдѣлать что-ниб. = уговаривать, побуждать, склонять: аіісиі I, 9. V, 38; съ сдѣд. гй I, 2.
3. 5 н др.; регзиазит = ій зіЬі рѳг-зиазпт еззе VII, 20.
руг-іеггет иі, Ішт, 2. сильно напугать, устрашать: аіідиет аіідиа ге I, 18. 49 я др.; іітоге регіеггі-іиз, пораженный I, 22. 27 н др,-регіеггііі йеіесй ГЦ, 28 (см. ех-ри^по).
регііпасіа, ае, /. [ретгіпах, регтіпео] упорство, упряксти». періостъ I, 42. V, 31. і
регііпасйег, айи. [регЪяах] твердо, постоянно, упорио ТТЛ. 13. 41 и др.
регііпео, ііппі, іепіпга, 2. Ірег-іепео] 1) простираться: Адипата а 6а-гитпа ай шопіез реніпет I, 1; сл. II, 19. III, Іи др.; ропв ай Неіѵе-ііоз -- ведетъ I, 6. — 2) переч. относиться, касаться, принадлежатъ, клониться къ чему-ниб. ѴШ, 6; гез ай ріигез регіінеі = къ дѣлу причастны многіе V, 25. ѴІІ, 43;'еойет регііпеге, что относится тудаже,т.-е. принадлежитъ также къ причинамъ, побуждающимъ его (Цезаря) дѣйствовать рѣшительно I, 14; еобет іііо регііпеге, сл, іііо; въ особ— служить, быть нужнымъ, способствовать: ай ргоЯеізсепйшп I, 3;сл.Ѵ1, 34. ѴІІ, 19. 81; ай изит паѵіит, см. изиз; еа, диае ай ейГетіпапйоз аттоз рег-ііперѣ,что служитъ, содѣйствуетъI,I; сл. II, 15.
регіигЪаііо, бпіз, /. [регіигЪо] разстройство, замѣшательство, смятеніе IV, 29.
рсг-іигЬо, 1. 1) приводить въ безпорядокъ, въ разстройство, замѣшательство: огйіпез (ппіііез, а^шеп) IV, 12 и др.;рав5. приходить въ разстройство IV, 26. ѴШ, 12. 15; рег-іигЬаііз огйіпіЬиз ѳхаийііо сіашоге II, 11 (сл. ехри^по).—2) перен. волновать, смущать, тревожить: шепіез I, 39. ѴІІ, 84; раю. IV, 34. V, 28 н др.; регіигЬагі апіто, см. апітиз; въ усиленномъ зяач.: регІпгЬапіиг (— регіигЬаіі йпЬііапО, въ смятеніи ие знаютъ IV, 14.
рег-ѵа^ог, 1. Лероп. бродить, странствовать, дѣлать набѣги: іп отпез рагіез VII, 9*.
рег-ѵбпіо^ ѵёпі, ѵепіит, 4. I) дохо-дйть, достигать, приходить, при бывать 1,10.11 и др.; ай Сепаѵаш,
рез — ріішп.
135
къ Женевѣ I, 7. ѴП, 79; раяе. рег-ѵепіит езі, пришли, прибыли V, 25. ѴІІ, 35. — 2) перен.- о лицахъ: доходить въ разсказѣ, доводить разсказъ до какого-ниб. мѣста: ай Ъипс Іосит VI, 11; о неодушевленныхъ предметахъ: а) приходить, доходить= быть принесеиу: Гата рѳгѵѳпіі асі аіідпепі VI, 35.—Ъ) = быть при-ведену въ извѣстное состояніе, бытъ доведеннымъ до извѣстнаго состоянія (положенія): іп сотшойіогѳш зіаіпт ѴП, 6. — с) переходить, доставаться (въ удѣлъ, на долю): респпіа рег-ѵепііг асі аіідиет VI, 19; гез асі раисііаіет йеіѳпзогит регѵепегаѣ, защита предоставлена была немногимъ (опиралась на незначительное число воиновъ) V, 45 [или регѵенегаі можно принятъ въ значеніи 2, Ъ, тогда гез асі рапсііаіет йеГепзогит регѵенегаі = (дѣло) дошло до того, что защитниковъ оставалось немного].
рея, рейіз, т. 1) нога I, 27. ѴІІ, 15; аб рейез йезіііге (рейет геіегге), см. йезіііо и теГего; рейіЪпз, пѣшкомъ IV, 2. 33 и др.; сухимъ путемъ III, 12. — 2) римскій <вутъ — линейная мѣра, заключавшая въ себѣ ширину 16 пальцевъ (йі§іІив)= 0,97 русскаго фута Ц 8. Й, 30 и др.
реііііо, опіз, Д [реіо] стараніе достигнуть чего-ииб., исканіе, искательство, домогательство: васегсіоШ (соп-зиіаіив) ѴІІ, 50. 52.
діеіо, іѵі и іі, іішп, 3. [родств. съ ппреіиз] 1) мѣтить въ кого или что-л.; отт. а) въ непріязненномъ см. устремляться на кого, нападать: аіідпет V, 58. — Ъ) безъ непріязненнаго 0ТН0Ш., юитрншті-гя. иттн, плыть, стараться прибыть; съ асс. названія мѣстности, къ которой направлено движеніе: Іосит (зііѵаз, гѳ^іопез и т. п.) II, 23. III, 29. VI, 43; зѳйез, искать I, 31; ргітиш Іосит ііінегіз = желать быть впереди 11,11; съ асс. названія пути, направленія движенія: направлять, пускаться ку-да-л., предпринимать: Гп^аго аііат іп рагіет, обратиться въ бѣгство въ другую сторону II, 24. — 2) въ уси.т. знач. доставать, добывать; аіідиісі (ае§егѳт, соттѳаіит, раЬиІит) П, 20. III, 2 н др.; аихіііит а ѵігіиіе апіті, искать средстваспасевіянъ не-
устрашимости духа VII, 59. — 3) перен. стремиться къ чему-л., добиваться, домогаться, требовать, стараться достичь, желать; аіідцій (аті-сіііат, §гаііат, Гасиііаіет) I, 44. IV, 18 и др.; йща заіиіет, искать спасенія въ бѣгствѣ ПІ, 15. 26; педие Ьіз реіепііЬпз іиз геййіЫ, и когда они ищутъ суда, имъ отказываютъ въ расправѣ (ихъ дѣла не рѣшаются, оставляются безъ послѣдствій) Ѵі, 13 (см. ге(і<іо);вг особ. просить, испрашивать; аихіііит (ргаезі-Йіит, расет) аЬ аіідио I, 27. 32. IV, 8; йіет іпйиіііз IV, 12; бе аіідиа ге’ обращаться съ просьбою относ. чёго-лнбо V, 3; съ слѣд. ШІ, 28. 30. 31 и др.; сопіепйіі реіеге, иі... старается испросить (себѣ позволеніе),чтобы... (усердно упрашиваетъ) V, 6; реіеге аідие огаге, см. ого; съ слѣд. пе IV, 9. ѴІІ, 17. 26; съ сопі. (безъ союза) VI, І- аЬеоІ. I, 42. VI, 4. ѴІІ, 15. Реігосогіі, огит, народъ кельтскаго происхожденія, поселившійся по правому берегу рѣки Сагшппа; главвый городъ Ѵезиппа (и. Рёгігиеих) ѴІІ, 75*.
Реігопіид, іі, М. центуріонъ въ войскѣ Цезаря ѴІІ, 50*.
Реігозійіиз, іі, Ь. знаменосецъ въ войскѣ Цезаря V, 37*.
рііаіапх, Іап^із, Фаланга, боевой строй римскаго войска въ древнѣйшее время; легіонъ выстраивался въ одну непрерывную линію (см. тапі-рпіиз, асіез); глубина строя заключала въ себѣ 6—12 человѣкъ; сообразно съ глубиною строя, т.-е. съ числомъ шеренгъ измѣнялась длина фронта. — РЬаІапх у германцевъ и гельветовъ = іезіийо у римскаго войска (см. іезіийо) I, 24. 25; асс. ріиг. рѣаіап^ав I, 52.
Рісійпез, ит, кельтское племя, занявшее страву между сантонами н рѣкою Іа&ег (и. Роііоп) III, 11 я &Р-рібіаз, аі із, А [ріиз] нѣжная любовь и преданность, къ которой насъ обязываютъ узы природы: а) относ. боговъ — набожность, благочестіе. — Ь) относ. родителей, братьевъ, сестеръ,благодѣтелей ит. п. — родительская {дѣтская, родственная) любовь; въ особ. любовь къ отечеству V, 27 . рііпт, і, п. метательное копье—насту-
136
рііиз — ріегідие.
нательное оружіе римской пѣхоты, Рііит состояло изъ древка и желѣза. Длина древка 3—4% фута (см. рез). Ту же длину имѣло желѣзо, половина котораго надѣта была посредствомъ расщепа или глубокаго отверстія вии-зу иа древко и прикрѣплена къ иему гвоздями. Рііит было устроено такъ, что, когда вонзалось нъ щитъ непріятеля, остріе его, тонкое и притомъ слабо прокованное у нижняго конца, легко сгибалось отъ тяжести древка и не скоро могло быть вытащено изъ щита. Непріятель такимъ образомъ затрудненъ былъ въ снонхъ движеніяхъ и давалъ противнику возможность одержать перевѣсъ въ бою I, 25. 52 и др.; рііит шигаіе, см. тигаііз,
рііив, і, т. = тапіриіиз ѣгіагіоппп (см. тапіриіиз). Во время существованія маинпулярнаго боевого строя, въ составъ манипула тріаріевъ (ігі-агіі, рііапі) входили заслуженнѣйшіе воины, отличавшіеся храбростью и опытностью въ военномъ дѣлѣ. По значенію своему въ боевомъ отноше-ніиманнпулы тріаріевъ принадлежали къ разряду первыхъ манипуловъ въ легіонѣ; ояии. ргітипі рііит сіисѳге, быть предводителемъ перваго манипула тріаріевъ = быть самымъ старшимъ центуріономъ нъ легіонѣ. То же значеніе сохранило выраженіе ргі-тиш рііит бисеге н впослѣдствіи, когда Маріемъ введенъ былъ боевой ст^ой, основанный на размѣщеніи войска по когортамъ, и слономъ рііиз означались вообще первые манипулы каждой когорты (сж.тапіриіиз): сепіитіо ргіті рііі III, 5; ргітит рііит (ай Саѳзагѳт, у Цезаря, въ нойскѣ Цезаря) бисегѳ V, 35. 38; метон. рііиз = предводитель манипула тріаріевъ (такъ же, какъ напр. Ьавіаіоз, подраз. сепіигіо = сепіигіо огбіпія Ьазі.аіогит); отт. ргітиз рііиз, или ргітірііиз (= сепѣигіо ргіті рііі) II, 25 (см. сепіигіо).
ріала, ае, Д перо; перен. ріппае, зубцы, возвышающіеся на укрѣпленіяхъ. Онн были отдѣлены другъ отъ друга пустымн промежутками и служили для того, чтобы воины, пустивъ стрѣлы въ непріятеля, могли за ними укрываті.ся V, 40. ѴІІ, 72.
Рігозіае, агит, народъ, жившій въ Иллиріи V, 1*.
різсін, із, т. рыба IV, 10*.
Різо, бпіз, 1) Ь. Саіригшиз, легатъ консула Кассія въ 107-мъ году до Р. X. I, 12. —2) Ь. Саіригпіиз Різо Саезопіпиз, тесть Цезаря, консулъ въ 58-мъ г. до Р. X. I, 6. 12. — 3) М. Риріиз Різо Саіригпіапиз, консулъ въ 61-мъ г. до Р. X. I, 2. 35.___
4) аквнтаиеігь IV, 12.
ріх, рісіз, Д смола ѴП, 22 и др.
ріасео, иі, Ниш, 2. нравиться; безл. ріасеі (съ баі. нлй' безъ іаі. лица), угодно; ріассг аіісиі = кто-инб. полагаетъ, того мнѣнія, что; во особ, о рѣшеніяхъ властей ииарода=опредѣлять, рѣшать: съ іп/. Ш, 3; съ асс. с. іп/. ѴІІ, 15. 29; дцііі дщщив расіо а^і ріасеаі, какія мѣры н какъ принять ихъ онъ считаетъ самымъ лучшимъ ѴІІ, 83; съ слѣд. иі I, 34. ѴП, 37.
ріасібе, асіѵ. [ріасійпя, ріасео] спокойно, смирно, тихо: ргосебегѳ VI, 8.
ріасо, 1. уепоконвать, умилостивлять:
пишеп беогит VI, 16*.
РІапсиз, см. Мипаііиз.
ріапе, асіѵ. [ріапиз] 1) ровно, ясно. —
2) совершенно, вполнѣ Ш, 26; ч пес ріапе еііат, н не совсѣмъ еще VI, 43.
ріапісіез, еі, /. [ріапиз] плоскость, равнина I, 43. II, 8 и др.
ріапиз, 3. плоскій, ровный: сагіпа (іііиз) ІП, 13. IV 23.
ріеѣз, ріеѣіз, и рІеЬея, еі, / народъ = у римлянъ: плебеи (въ противоположность патриціямъ): ігіѣппиз ріеЬіз, см. ігіѣипиз; у галловъ: простой народъ, чернь, толпа I, 3. 17. 18 идр.; о политическомъ значеніи ріеѣз въ Галліи сл. VI, 13 (рІеЬзраѳпе зегѵо-гого Іосо ЬаЬсіиг).
ріепе, аЛѵ. [ріѳпоз] вполнѣ, совершенно III, 3*.
ріепиз, 3. полный: Іипа ГѴ, 29; исполненный: ріепиз Яйпсіае ѴІІ, 76; сопзіііа ріепа ргибепііае — благоразумныя мѣры ѴІІІ, 8; сл. ѴІІІ, 9. 16; полпый числомъ- ріепіззіта Іе^іо III, 2 (см. пѳдие).
ріегідие, аедие, йдие, асіі. ббльшая часть, весьма ипоше II, 4. V, 14; зиЬеі. IV, 5. ѴІІ, 12.
ріегцтдііе — роггі^о.
137
рІегитдчА^-пА). по большей части, обыкнонёшо, почти всегда I, 40. II, 30 и др.
Ріешпохіі, бтит, незначительный народъ въ бельгійской Галліи (въ нын. западной Фландріи), находившійся подъ покровительствомъ нервіѳвъ V, 39*.
ріпшѣиш, і, и. сиииецъ: аІЬиш, олово V, 12.
ріпгеэ и ріпгіті, см. тиііив.
ріпіепя, і, т. охранительная стѣна (брустверъ) на башняхъ, валахъ и т. п., служившая для прикрытія сражавшихся солдатъ. Ріиіеі обыкновенно дѣлались изъ ивовыхъ прутьевъ и снаружи покрывались кожами ѴІІ, 25. 41. 72.
росйіппі, і, п. бокалъ, чаша VI, 28*. роепа, ае, Л 1) собсте. пеня, денежное взысканіе, денежное вознагражденіе; вообще-ъозиагражденіе, удовлетвореніе: роепат сопвіііиеге V, 1. — 2) наказаніе I, 12. 30 и др.
роепііеі, іціѣ,—, 2. раскаиваться, быть недовольнымъ, съ асс. назв. лица и деѣ. вещи IV, 5.
роііео, 2. имѣть силу, вліяніе, значеніе: іапіит ѴІП, 22.
роііех, Псіз, т.' большой палецъ: (іі^іі-из роііех III, 13* (сл. іегга).
роііісеш^ Ііиз з., 2. Лероп. [рго-іісеог] обѣщать: аіісиі аіідиій I, 14. 16 и др.; съ асс. с. іп/. Гиѣигі I, 33. II, 35 и др.; съ іп/.ргаев. (дополни зе) IV, 21. VI, 9; аЪзоІ. ІіЬегаІііег роі-Іісііив, щедро надававъ обѣщаній IV, 21 (см. ігіЪио).
роПісііаііо, бпіз, /. [роШсііог, роііі-сеог] обѣщаніе III, 18. 26 и др.
Ротрёіпя, 3. родовое имя. Изъ деок Ротреіа самымъ извѣстнымъ былъ Си. Ротреіиз Мадпиз, родившійся въ 106 г. доР. X., побѣдитель морскихъ разбойниковъ и воятійскаго царя Мнтридата, тріумвиръ вмѣстѣ съ Цезаремъ и Брассомъ (нъ 60 г. до Р.Х.). Въ55г. послѣ консульства, Помпей,получивъ въ управленіе провинцію Испанію, отправилъ туда своихъ легатовъ Афранія и Петрея, а самъ, подъ предлогомъ возложенной на него обязанности заботиться о доставкѣ провіанта нъ Рнмъ, въ качествѣ проконсула оставался вблизи Рима. Когда, послѣ разрыва съ Цеза
ремъ, наступила гражданская война, Помпей, разсчитывая найти поддержку въ народахъ востока, удалился въ Иллирію. Послѣ пораженія, понесеннаго при Фарсалѣ въ Ѳессаліи' (48 г. до Р. X.), онъ бѣжалъ въ Египетъ ,гдѣ былъ убитъ въ 47г. до Р. X. VI, 1. ѴП, 6.-2) Сп. Ротреіиз, переводчикъ Титурія V, 36.
ропйпв, ёгіз, п. [репііо] вѣсъ, тяжесть II, 29. V, 12 и др.
рбпо, рбвиі, розгіит, 3. [сокращ. изъ ро-вто, опускать] 1) класть, ставить: ровііа, (на священномъ мѣстѣ) положенное, т.-е. посвященное божеству VI, 17; рагііс. розііив, о мѣстности и народахъ = лежащій, находящійся I, 16. Ш, 1.
9 и др.; въ особ.= а) поставлять, выстраивать: савіга I, 22.П, 5 идр,— Ь) слагать: агта, (объ изъявляющихъ покорность) положить оружіе ГѴ, 37. —с) о войскѣ: помѣщать, располагать II, 5. VI, 29. ѴІП, 46.— 2) перен. а) приставлять, назначать: сизіойев аіісиі = ставить подъ надзоръ I, 20. — Ь) полагать, основывать: врет іп ѵігіиіе III, 5. V, 34; аихіііит іи сеіегііаіе, см. аихі-Іішп; ргаезігііит зіЪі іп Ги^а ропе-Ьапі, хотѣли найти (искали) ІІ, 11; ровііпт еззе іп аіідиа ге, основываться на чемъ-л., зависѣть отъ чего-л. ПІ, 14. 21. V, 29 и др.
ропв, ііз, т. мостъ I. 7. 13 н др.; помостъ, настилка: ропііЬиз ігаіес-ііз сопзігаііздие = проложивъ балки (отъ одной башни къ другой) и покрывъ ихъ досками ѴІІІ, 9; совзіег-пеге раіиіет ропііЬиз, класть толстыя доски иа болото ѴШ, 14; сл. VI, 6 (ропіет еГЯсеге).
рориіаііо, бпіз, /. Ірориіог] опустошеніе, разореніе 1, 15*.
рорйіог, 1. Лероп. опустошать: а^гоз (йпез) I, 11. 37 н др.
рорйіпз, і, »». народъ (какъ совокупность гражданъ, составляющихъ государство) I, 3. VI, 7.
роггі^о, гехі, гееіит, 3. |рго-ге^о] простирать, протягивать; о мѣстности: рогпві, простираться, лежать: диет а<1 йпет роггесіа Іоса реНіпеЬаиі, докуда доходила разстилавшаяся (открытая) мѣстность П, 19.
138
рогго — роіепііа.
рогго, аЛѵ, далѣе, дальше V, 27*. рогіа, ае, [. ворота И, 24, 32 я др. рогіо, 1. носить, возить V, 23; сот-теаіит ай аіідиет, доставлять II, 5; Ггитѳпіит (ітредітепіа) зеспт, нести, взять съ собой I, 5. II, 29.
рогіогіпш, і, п. пошлина съ привозимыхъ и вывозимыхъ товаровъ, провозная пошлина I, 18; дорожная пошлина: сшп та^піз рогіогііа, съ обязанностью платить — III, 1.
рогіив, из, т. гавань III, 8. 12. ровсо, ророзсі, —, 3. требовать: оЪзі-
<іея (іиз іигапдит) I, 27. V, 6; гез розсеге ѵідеіиг ѴІІ, 1.
розвеззіо, бпіз, А [роззійео] владѣніе, обладаніе: СаШае I, 44; регреіиа . ПІ, 2; метон. недвижимое имѣніе, собственность; ріиг. владѣнія, земли I, 11 и др.
роазійео, зсіИ, звззит, 2. [роііз и зедео] владѣть, имѣть: рагіез (а§-гоз) I, 34. П, 4.
ровзідо, збді, зеззит, 3. [роііз и зідо] овладѣвать,завладѣть: а^гоз IV, 7. ровзиш, роіиі, роззе [роііз и зит] 1) мочь, быть въ состояніи, съте/'.
I, 3. V, 26; безъ іп/.: диат тахі-тіз роіезі іііпегіЪив, еле. диат; аіі-диіб Яегі роіезі, что-нибудь возможно И, 5.— 2) быть въ состояніи сдѣлать что-лнбо, быть иогуществен-ныиъ, имѣть силу, вліяніе, значеніе и т. п.: тнііит (ріиз, ріигітитп н т. н.) арий аіідиет I, 3. 17 н др.; диіб роззепі, см. 1. диіз; тиііит Гогіина роіезі іп ге тііііагі, многое въ военномъ дѣлѣ зависитъ отъ счастья VI, 30. 42; = роіепіет еззе: 1аг§ііег роззе, см. Іат^ііег и сл. роі-іісеог.
розі, позади, за, послѣ, 1) агіѵ. а) о ' ~ЙѢ'стѣ: позади, сзади. — Ь) о времени: послѣ, потомъ, спустя I, 47. III, 5 идр.— 2) ргаер. съ асс. а) о мѣстѣ: позади, за И, 5. IV, 15 и др.; розі зе, за собою, съ тылу V, 17. ѴІІ, 11. —Ь) о времени: послѣ, по I, 5. ГѴ, 36; геѵегіі розі йіет іегііит, по наступленіи третьяго дня, т.-е. на третій день IV, 9, сл. VI, 33; розі Діетп диагінга, диат ѵепіит езі = Йіе диагіо розідиат ѵепіит езі IV, 28. — с) о порядкѣ н степени = за, рядомъ; розі Ьипс VI, 17.
розіеа, агіѵ. послѣ того, потомъ, впослѣдствіи I, 21. 22 идр.; ровіеа... диат, см. розіеадиат.
розіеадиат (или раздѣльно розіеа... диат), сопі. послѣ того какъ I, 31. 46 и др.
роэіёгиз, 3., сотр. розіегіог, зирегі. розігетиз п розійтиз, [розі] слѣдующій: діез I, 15. III, 23 и др.; іп розіегит (зс. йіет) ѴІІ, 11; зиЫ. розіегі, потомки ѴІІ, 77; вирегі. розігетиз, 3. самый задній, послѣдній; ад розігетит, наконецъ ѴІП,43.
розі-ропо, розиі, розііит, 3. ставить ниже, считать мевѣе важнымъ VI, 3 (см. ѵідео); отпіЬиз геЪиз розі-розіііз, считая' все остальное меиѣѳ важнымъ V, 7.
розі-дпаш, сопі, послѣ того какъ: съ рег/. I, 24 и др.; ео розідиат ретѵепіі, прнбывъ туда I, 27 (см. Сит); съітрег/. (для означенія продолжительности состоянія) ѴІІ, 87.
розігёшо, а<іѵ. [розіегиз] наконецъ V, 28. ѴІІ, 1. 87.
розігсшпя, 3., см. розіегиз.
розігідіе, асіѵ. [розіего діе], на слѣ-дующій день; съ прибавленіемъ еіиз діеі, для точнаго опредѣленія дня, съ котораго ведется счетъ I, 23. 48 и др.
розіиіаііо, бпіз, /. [розіиіо] требованіе, прошеніе VIII, 48*.
розіиіаіпт, і,п. (обыкнов ріиг.) требованіе I, 40. 42 и др.
розійіо, 1. требовать, домогаться, просить: аіідииі аЬ аіідио I, 31. 35 и др.; де ге I, 42; съ слѣд. иі I, 34; съ пе Т, 35. 42; съ сопг. IV, 16; съ асс. с. іп/. IV, 16; также о предметахъ неодушевленныхъ: требовать = дѣлать необходимымъ: Іосі паіига (іетриз аппі, гаііо) розіиіаі I, 54. II, 22 н др.
роіеня, ііз [роззит] могущественный, сильный, имѣющій вліяніе, значеніе и т. п.: Ьото (рориіиз) I, 3. 18 и др.; зиЬві. II, 1. VI, П. 13.
роіеніаіпз, из, т. [роіепз] верховная власть, первенство, преобладаніе (относит. государствъ, народовъ == гегемонія) I, 31*.
роіепііа, ае, /. [роіепз] сила, власть (находящаяся въ данное время въ чьихъ-либо рукахъ); могущество, вліяніе (пріобрѣтенное личными ка
роіезіаз — ргае-сигго.
139
чествами или состояніемъ) I, 18 и др.
роіевіаз, аіів, Л [розеина] 1) власть (предоставленная кому-л. ваконами, сл. роіепііа) VI, 14; ѵііае песіддпе, право жизни и смерти 1,16. VI, 19. 23; въ особ. государственная, верховная власть, владычество I, 32. II, 34 и др.; іп р.оіезіаіет аіісиіпз ѵе^ піг^ попасть подъ чью-л. власть IV, 38. ѴІІІ, 44; зе роіеаіаіі аіісиіпз регшіііеге = покоряться II, 31; іп к роіезіаіет аідие Гпіет аіісиіпз зе регшіііеге (ѵепіге), см. ййеа; правительственная власть, власть долж-- портного лица, начальника, прави-
теля и т. п. ѴІІ, 4. 32. 33; сигвиі диісдиат еззе роіезіаііз розіиіагеі, чтобы подлежало его распоряженію (какъ лица правительственнаго) IV, 16.— 2) возможность, случай, позволеніе I, 48; ппііі егаі роіезіаз іп шито сопзізіешіі = никто не былъ въ состояніи... II, 6; роіезіаіет ри^-папйі іасеге = предлагать сраженіе I, 50. III, 17: педие зиіО/еп. оЬіесіі) роіезіаіет Гесіззеі, не давалъ возможности (случая, не дозволялъ галламъ) вступитъ съ нимъ въ сраженіе= уклонялся отъ сраженія 1,40; роіе-зіаз поп езі, не дозволяется V, 51; роіезіаіет Гасеге, дать возможность, позволеніе IV, 11. 15 и др.
роііог, ііпз 8., 4. Аероп. [роііз] овладѣвать, завладѣть, захватывать: а) съ аЫ.: сазігіз (оррійо, ітрегю) I, 26 и др.; ѵісіогіа, одержать III, 24.—Ь) съ деп.. Саіііае I, 3. — с) съ асс. II, 7. III, 6.
роііпз, аАѵ. [роііз, е, могущій] лучше, болѣе, скорѣе: съ слѣд. диапі I, 45. II, 10 н др.; вирегі. роііззітиш, болѣе всего, преимущественно, въ особенности ѴІІІ, 27.
ргае, ргаер. съ аЫ., о мѣстѣ: предъ; перен. въ сравненіи съ: ргае ша§-пііийіпе II, 30; въ отрицательныхъ предложеніяхъ, о препятствующей причинѣ: отъ, по причинѣ: ргае тиііііийіпе ѴІІ, 44.
ргае-асио, иі, иіит, 3. спереди (съ конца) острить, заострять: еаситпша гатогит ѴІІ, 73; ргаеасиіиз, заостренный, остроконечный, острый II, 29. III, 14 и др.
ргаеЪео, Ьоі, Ьііиш, 2. [ргае-ЬаЬео]
держать передъ чѣмъ, представлять-отт. подавать, доставлять, показывать: аіідиій II 17. III, 25 и др.-оріпіопеш іішогіз, подавать поводъ къ мнѣнію III, 17.
ргае-саѵео, сЗѵі, саиішп, 2. предостерегаться, принимать мѣры предосторожности: зіЫ съ слѣд, пе I 38*. ’
ргае-сёйо, сеззі, сеззиш, 3. предшествовать; перен. превосходить: аіідиет ѵігіиіѳ I, 1*.
ргаесерд, сіріііз, [ргае-еариі] собств. головою впередъ, головою внизъ, стремглавъ летящій; отт. стремительный, быстрый: ргаесірііев (опрометью) йщае веяе шапйаЬапі II, 24; аіідиет ргаесірііет а^еге, быстро, т.-е. не давая опомниться V, 17 о мѣстности: утесистый, крутой IV 33. ѴІІІ, 42.
ргаесеріиш, і, п. [ргаесіріо] предписаніе, приказаніе V, 35; ргаесеріід аіісиіиз, вслѣдствіе приказаній кого-либо VI, 36. ѴІІІ, 28.
ргаесійо, сійі, сізит, 3. [ргае-саейо] отрѣзывать, отрубать: аіісиі ілапцз ѴДІ, 44.
ргаесіріо, сері, серіит, 3. [ргае-саріо] 1) напередъ брать (получать);перен. напередъ или раньше что-л. дѣ-
вать, предпринимать, испытывать, ощущать и т. п.: іаеііііат, зарапѣе наслаждаться ѴШ, 51; оріпіопе аіідиій, предполагать, предвидѣть ѴІІ, 9. —2) (чаще) предписывать, приказывать: аіідиій VI, 39; диае йегі ѵеііі, см. ѵоіо; съ сот. (безъ иі) V, 58 (см. іпіегйісо); аЪвоІ. I, 22. V, 48. ѴІІ, 47.
ргаесірііо, 1. [ргаесерз] низвергать, сбрасывать: 80 (аіідиет) IV, 15. ѴП, 50.
ргаесірие, абѵ. [ргаесірииз] преимущественно, особенно I, 40. ѴІІ, 40.
ргаесірииз, 3. [ргаесіріо] преимущественный, особенный, необыкновенный: Ьопог V, 54* (см. ЬаЬео).
ргаесіййо, зі, зит, 3. [ргае-сіаийо] запирать, преграждать: іпігошіз V, 9.
ргаеео, опія, т глашатаи, герольдъ V, 51*.
Ргаесопіпиз, см. Ѵаіепиз
ргае-согго, сисиггі и сиггі сигвшп, 3. 1) впередъ бѣжать (ѣхать, спѣ-
140
ргаейа — ргаезепз.
шить) VI, 39. ѴІІ, 37. — 2) предупреждать, опережать: сеіѳгііаіѳ ѴІІ, 9. т „
ргае<1а,ае, Л добыча IV, 34. VI, 35 и др.; ргаесіат а§еге, угонять скотъ, взятый въ добычу VI, 43.
ргае-йісо, 1. 1) о глашатаѣ: объявлять во всеуслышаніе, провозглашать. — 2) вообще: разсказывать, указывать, выставлять на видъ: аіісиі раисііаіет IV, 34; съ асс. с. іп/. I, 39. VI, 23. — 3) въ усиленномъ зиач., отзываться съ -похвалою, хвалить: говорить съ похвалою о себѣ = хвастать, хвалиться, хвастливо утверждать: тиііа Яе ѵігіиіі-Ьив зиіз I, 44; съ асс. с. іп/. VI, 18.
ргаеЛог, 1. Дероп. [ргаейа] доставать добычу, искать добычи, грабить П, 17. ПІ, 17 и др.
ргае-бйсо, хі, сіит, 3. протягивать передъ чѣмъ-ниб., проводить: ти-гит (Созвати) ѴІІ, 46. 69.
ргаеГесійга, ае, /. [ргаеГесіиз] начальство, должность начальника; въ особ. должность начальника конницы ѴІІІ, 12.
ргаеГееіиз, і, »і.[ргаейсіо] начальникъ, военачальникъ ѴІІ, 76; вг особ. начальникъ отряда союзниковъ I, 39. III, 7. IV, 22; начальникъ конницы III, 26. IV, 11. ѴІІ, 66.
ргае-Гёго, ійіі, Ійіит, Гетге, нести впереди или передъ кѣмъ; перен. предпочитать, отдавать преимущество: СаПогшп ітрегіа I, 17; зе ргаеСегге или раез. ргаеСеггі, отличаться передъ кѣмъ: аіісиі II, 27. V, 54.
ргаеЛеіо, Гёсі, Сесіит, 3. [ргае-Гасіо] поставлять кого надъ кѣмъ пли чѣмъ-ниб., дѣлать начальникомъ, поручить начальство надъ чѣмъ-л. или завѣдываніе чѣмъ-ниб.: аіідиет 1е-§іопі (сіаззт, тчпіііопі, оррігіо, баі-Ііае) I, 10. 52 и др,; ргаезійіо па-уібиз, см. ргаезійіит; Ьипс іоііхЪеІ1о ітрегіодие ргаеСесегапі, поручили (вообще) все управленіе войною и (въ особенности) начальство надъ войскомъ V, 11 (см. дие); аіідиет пе^оііо, поручать завѣдываніе дѣломъ ѴІІ, 61.
ргас-П^о, хі, хит, 3. спереди прибивать, прикрѣплять: асиііз зибіЬиз
ргаейхіз, вбитыми спереди (на берегу) острыми кольями V, 18.
ргае-шеіпо, иі,—, 3. напередъ бояться, опасаться: аіісиі, за кого ѴІІ.
49*. ’
ргае-шіііо, тізі, тіззит, 3. посылать впередъ: аіідиет (едиііаіит, ітре-бітепіа) I, 15. 21. VI, 8; съ относ. предложеніемъ (какъ дополи.) ѴІІ, 10; безъ прямого дополн.: ай едиі-іез, велѣть подоити, подъѣхать IV,
ргаешіпт, і, п. награда, вознагражденіе, отличіе I, 43. III, 18 идр.; = деньги (полученныя отъ арвериовъ) ѴІІ, 73.
ргае-оссйро, 1. прежде (напередъ) занимать, овладѣвать: ѵіаз ѴІІ, 26; перен. іішог ргаеоссирйѵіі апітоз, овладѣлъ VI, 41.
ргае-оріо, 1. лучше желать, предпочитать: съ іп/. I, 25*.
ргае-рйго, 1. приготовлять, заготовлять ІП, 14. V, 9; еа, диае ргае-рагаіа егаиі, ргоіегте, заготовленный матеріалъ ѴП, 82.
ргае-рбпо, розиі, розтіит, 3. ставить впереди, ставить во главѣ, дѣлать начальникомъ, съ йаі.'. ЫЬегпіз I, 54; ргаерозііит еззе, имѣть начальство: тіІіііЬиз VI, 40.
ргае-гіріо, гіриі, геріит, 3. [ргае-га-ріо] перехватывать, отнимать, лишать: Гасиііаіет зсгіріогіЬиз ѴШ, ргае/.
ргае-гитро, гПрі, гиріит, 3. спереди обрывать, отрывать. Сине 5 ІП, 14; рагііс. ргаегиріиз, какъ адл , о мѣстности: крутой, стремнистый VI, 7. ѴІІ, 86 и др.
ргае-еяеріо, рзі, ріит, 4. спереди загораживать, преграждать: асіііит (ігаЪіЬив) VII, 77.
ргае-всгПю, рзі. ріит. 3. предписывать, повелѣвать, приказывать: аіісиі I, 36. 40 и др.
ргаезегіріит, і, п. [ргаезсгіЪо] предписаніе, повелѣніе I, 36.
ргаезепв, ііз, асіг. [ргае-зиш] присутствующій; о времени: настоящій, теперешній, мгновенный V, 29. ѴПІ, 24-| ірзо ргаезепіе, въ ого присутствіи, при немъ I, 19. 53; сл I, 18. 47; ргаевепіеіп абеззе, лично присутствовать ѴІІ, 62; ісі заііз еззе асі ргаезепіет ІіЬегіаіет оЫіпепбат,
ргаезепііа — ртаеіег-ео.
141
для того, чтобы тотчасъ удержать свободу ѴП, 66: іп ргаезепііа (дополни (отрога) на этотъ разъ, въ это время, въ настоящемъ случаѣ I, 15. V, 37 и др.
ргаевепііа, ае, Д [ргаезепз] присутствіе: авіті, присутствіе дула, неустрашимость V, 43.
ргае-зепііо, зепзі, зспзит, 4. предчувствовать, предугадывать: аііфіій (апіто) V, 54. ѴП, 30.
ргае-зеріо, см. ргаезаеріо.
ргаезегііш, а&ѵ. преимущественно, особенно, тѣмъ болѣе П, 30. ПІ, 17; ргаезегііт сит, тѣмъ болѣе, что I, 16. 33 и др.
ргаеаМіпш. і, п. [ргаѳзея, ргасзііісо, ргае-зесіео], собсте. сидѣніе передъ чѣмъ-л. для защиты; отт. 1) защита, помощь, прикрытіе II, 11.V, 41 идр.; ргаезі&о (аЫ. сапзае) Ііііегагиш, разсчитывая на письменное пособіе VI, 14; еіиз ргаезісііі ййисіа, въ надеждѣ на его защиту VII, 38; пгае-зійір еззе аіісиі, служить кому защитою, прикрытіемъ, защищать, оберегать I, 25. II, 19 и др.; сіѵііаіі, служить опорою VII, 15; соріаз ргае-зійіо сазітіз геііпдиеге, лагерю для прикрытія III, 26; сл. V, 11. VI, 32 и др. — 2) метон. а) войско, назначенное для занятія или защиты чего-либо (преимущественно какой-л. цѣлой мѣстности, города, укрѣпленія и т. п., сл, сизіо<ііа); отрядъ, служащій для прикрытія или обереганія чего-л., охранительный отрядъ, гарнизонъ, стража, караулъ I, 8. И, 23. III, 23 и др.; ргаезісііі іапіит езі, гарнизона лишь столько (тамъ) VI, 35; ргаезійіо паѵіЬиз Сіиіпіит Аігіит ргаеіесіі, начальникомъ отряда для прикрытія кораблей сдѣлалъ Кв. Атрін V, 9; ргаезісііиш тіііеге, подкрѣпленіе ѴП, 11; сл. ѴП, 65; ргаезібіит Ьаѣеге, имѣть охранительную стражу I, 42; віпе ргаезісііо, безъ войска, которое могло бы елу- жить (для иего) прикрытіемъ ѴІІ, 1;
едиііпт ргаезійіо, подъ прикрытіемъ конницы VI, 43. VIII, 2. 46. — Ь) мѣсто, занятое охранительнымъ отрядомъ (войскомъ), укрѣпленное мѣсто, оборонительный постъ II, 33. VI, 34. 42. ѴІП, 54; тііііез біз-ропеге іп ргаезійііз, см. (іізропо; іп
ргаевШіо геііпдиі, въ качествѣ гарнизона (гарнизономъ) VI, 33; укрѣпленное мѣсто = редутъ VII, 87.
1. ргаезіо, ад.ѵ. [отъ древнѳлат. ргае-зіиз, 3. самый передній, первый] въ готовности, налицо, подъ рукою: аіісиі ргаезіо еззе, явиться предъ кѣмъ, встрѣчать кого-ииб. V, 26.
2. ргае-віо, зіііі, ргаезѣаіпгиз, 1. 1) іпіг. стоять впереди; отт. перен. стоять выше, превосходить, быть лучше, отличаться: ргаезіаге аіісиі или аіідпет аіідиа ге I, 2. II, 15 и др.; безл, ргаеаіаі, лучше; съ іп/. ГѴ, 14; съ диат и слѣд. йіЛ II, 31. VII, 1. 10; или съ слѣд. сопі. (съ иі или безъ иі) ѴІІ, 17. — 2) ігапе. а) стоять (отвѣчать) за кого йли что-ииб. (обыкнов. въ яз. юридическомъ); быть состоятельнымъ отиос. чего-ниб.: йті-тепішп ргаезіаге, доставлять I, 17; сл. I, 16 (диоіі еззепі роШсій). — Ь) исполнять, соблюдать, доказывать (на дѣлѣ), оказывать, представлять: оГйсіит аіісиі, исполнять предъ кѣмъ-либо IV, 25. V, ЗЗ^Сге-диепііат, см. Ггедиепііа; ѵігіиіет (тоЬіІііаіет, Й4ет аіісиі) II, 27. IV, 33. V, 45.
ргае-зшп, іиі, еззе, быть впереди, стоять во главѣ, управлять, съ^аі..-зитто та^ізітаіиі, занимать I, 16; Зиеѣіз (оррісіо, ге^іопіЬиз, сігикііЬпз) I, 37. ІІ, 6 и др.; аія. V, 20; въ особ. а) о войскѣ: начальствовать, командовать I, 18. III, 14 и др. — Ь) завѣдывать, распоряжаться, быть руководителемъ: аіісш геі VI, 21. 23 и др.
ргаеіег. ргаер. съ асс. 1) мимо I, 48.— 2) перен. а) противъ,вопреки, сверхъ: ргаеіег оріпіопет (зрет, сопзиеіи-<ішет)Ш,3ндр.—Ь) кромѣ, сверхъ, исключая I, 11. 43 и др.
ргаеіег-еа, аіѵ. кронѣ того, сверхъ того 1, 34. 40. III, 17.
ргаеіег-ео, іі, Іішп, 4. 1) проходить мимо; проходить (о временя): ргае-іепіа (ііе, такъ какъ срокъ прошелъ
ѴІІ, 77; еиЪві. ргаеіѳгііа, бгшп, и. прошедшее, прежнее I, 20. — 2) перен. проходить иолчаяіемъ, не упоминать: огаію поп ргаеіегеишіа ѵі 4с-Іит = рѣчь заслуживаетъ быть упомянутою ѴІІ, 77; сл. ѴІІ, 25.
142
ргаеіег-шіііо — ргітиз.
ргаеіег-тійо, тізі, тпіззит, 3. 1) пропускать, упускать, не пользоваться: йіеш ри^иае {деп. см. сііез) IV, 13; соттоііит ѴІІ, 55. — 2) оставлять безъ внннанін, не упоминать; аіідиій ѴІІ, 25.
ргаеіег-диаш, аАѵ. кронѣ, развѣ, исключая I, 5. ѴІІ, 77.
ргаеіог, бгіз, т. [=ргаеііог отъ ргаеео] 1) предводитель,вождь,—2) преторъ, высшій сановникъ въ Римѣ, стоявшій одною степенью ниже консула и имѣвшія въ своемъ вѣдѣніи судебную власть. — 3) намѣстникъ римской провинціи, съ правомъ главнокомандующаго войсками, главнокомандующій: Іе^аіиз рго ргаеіоге, см. Іе^аіив.
ргаеіогіиз, 3. [ргаеіог] преторскій, принадлежащій претору или главнокомандующему: соЬогз ргаеіогіа = отрядъ тѣлохранителей, свита главнокомандующаго 1,40.42. [Сойота ргае-іогіа состояла главнымъ образомъ изъ еѵосаіі (см. еѵосо). Сюда принадлежало еще нѣкоторое число богатыхъ црлодыхъ римлянъ, въ особ. изъ сословія едиііез, отправившихся по собственному побужденію еъ главнокомандующимъ, для изученія подъ его руководствомъ военнаго дѣда {см. ѣгіЬипиз)].
ргае-йго, пязі, и?,іиш, 3. спереди прижигать, обжигать: ргаеизіае зшіез, колья спереди (на одномъ концѣ) обожжеивые (обугленные, для большей ихъ твердости) V, 40; зіірііез (таіегіа) ѴІІ, 22, 73.
ргае-ѵегіо, іі, ыітп, 3. опережать, предупреждать,предотвращать: йпіс геі VII, 33*.
ргаѵив, 3. кривой, безобразный; перен. гнусный, дурной: сопзіііит ѴІІ, 39*.
ргесен, см. ргех.
ргейепйо и ргепбо, Зі, зпт, 3. хватать, брать: йехітат аіісиіпз 1, 20.
пгетодргеякі. ргеззию, 3. давить, сжимать; сит ап^изіо ехііи рогіагит ее ірзі ргетегеві, такъ какъ по случаю тѣсноты выхода у воротъ, они, столпившись, сами другъ друга затрудняли ѴІІ, 28; еъ особ. еъ яз. военн. тѣснить, напирать, сильно наступать, нападать, преслѣдовать: аіідиет (асіет, сазіга) I, 52. П1, 4
и др.; отт. вообще притѣснять, стѣснять, угнетать, затруднять; разз. быть притѣсняемымъ = терпѣть: іпо-ріа ргеші, терпѣть нужду ѴІІ, 20; ап-^изіііз = быть доведеннымъ до крайности III, 18; диатдиат іпідио Іосо ргетеЪапіиг, хотя ихъ затрудняла неблагопріятная мѣстность ѴІІІ, 42; аеге аііепо ргеші, быть обремененнымъ долгами ѴІІ, 13; зегѵііиіе, находиться подъ гнетомъ рабства ѴІІ, 77; ге ітшпепіагіа, терпѣть недостатокъ въ съѣстныхъ припасахъ V, 28.
ргеііищ, і, п. 1) цѣни, стойность.— 2) плата, деньги IV, 2; рагѵо рге-ііо гебішеге = дешево I, 18.
ргех, ргесіз, (въ зіпд. употребительны только йоі., асс., аЫ.) обык-иов. ріиг. ргесез, ипа, 1) просьбы, мольбы ѴІІ, 8; ошпіЬиз ргесіЬиз реіеге (огаге), см. ошпіз; ргесіЬиз ірзогиш, по просьбамъ нхъ самихъ ѴІІ, 15. — 2) заклинанія, проклятія VI, 31.
ргійіе, аАѵ. [ргіог-біез] за день до или передъ, наканунѣ I, 23. IV, 13; съ прибавленіемъ еіиз Зіеі, для точнаго опредѣленія дня, съ котораго ведется счетъ 1,47; ргійіе Каі. ( = Ка-іепсіаз) Іавиагіаз = 31-го декабря ѴІІІ, 2.
ргішірііиз, і, т., см рііиз.
ргіпіо, асіѵ. [ргішиз] сперва, сначала
I, 31. II, 8 и др.
ргітит, асіѵ. [рптиз] 1) во-первыхъ, сперва, сначала I, 39. 40 п др. — 2) виервые, въ первый разъ VII, 30; ішп ргітпгп, тогда только, только что ѴІІ, 11. ѴІП, 51, диат ргітит, какъ можно скорѣе I, 40. IV, 21.
VII, 11; иЬі (сит) ргітит, какъ только, лишь только (въ разсказѣ съ раг)'. іпАгсаі.) ІП, 9. IV, 12 и др.; сит ргітит съ сопі. (опредѣляетъ время и вмѣстѣ съ тѣмъ выражаетъ причину дѣйствія главнаго предлож.) II, 2.
ргітиа. З, (зирегі. отъ ргіог) первый; іп ртіпііз, см. ітргішіз; обозначая часть предмета (сл. ехіег); ргіша іисе, съ разсвѣтомъ, на разсвѣтѣ I, 22; сл. V, 35; рита посіе, при наступленіи (въ вачалѢ) ночи I, 27; сл. VI, 3; рпгаа ДеГесіюпе при самомъ началѣ отпаденія ѴШ, 30; а ргіша ойзійюне, тотчасъ послѣ на
ргіпсерз — рго
143
чала осады V, 45 (см. а, аЬ); ргішо айѵепіи, при самомъ приходѣ, тотчасъ по прибытіи II, 30; въ особ. а) передовой, передній: паѵез, первый рядъ кораблей IV, 25; ітпресіі-шепіа, переднее отдѣленіе (голова) обозныхъ колоннъ II, 19; а^шеп, см. а§теп; а ргішо а§тіпе, впереди авангарда ѴІІ, 67 (см. а, аЬ); ргіші (іпѳз ЕЪигопит, окраина земли эбу-роновъ VI, 35; зиЬеі. ргіші, передніе ряды V, 43. — Ь) важнѣйшій, знатнѣйшій: ргіші сіѵііаііз, знатнѣйшіе граждане II, 3. 13.
ргіпеерд, сіріз, аЛі. и зиЬзі. [ргішиз-саріо] 1) первый: Іоспз I, 7; еа (рагз) ргіпсерз роепаз регзоіѵіі, первою же и была наказана I, 12; сл. I, 41. ѴП, 2; ргіпсірез Ьеііі іпі'е-гепйі, тѣ, которые первыми взялись за оружіе V, 54; ѵеі ргіпсірез соп-зіііі іоге, что оии будутъ даже первыми въ исполненіи задуманнаго предпріятія ѴІІ, 37. — 2) перен. а) занимающій первое мѣсто (по происхожденію, положенію, вліянію, могуществу и т. п.), первенствующій, знатнѣйшій, представитель высшей звати I, 19. ѴІІ, 37. ѴІІІ, 12; іоп^е . ргіпсірез Ьаѣепіпг, считаются самыми первыми VI, 12; глава, предводитель: Іе^аііопіз (Гасііопіз) I, 13. V, 56 и др.; въ особ. ріиг. ргіпсірез, у галловъ: первенствующія лица въ народѣ, стоявшія во главѣ отдѣльныхъ племенъ, знатнѣйшіе всадники-землевладѣльцы (см. едпен), князья, представители племени, старшины, главы I, 16. 30. 31 и др. [Вліяніе ргіпсірез на общественныя дѣла страны зависѣло отъ большаго или меньшаго числа дружинниковъ и кліентовъ, находившихся подъ ихъ властью. Ргіпсірез составляли соп-сіііа для совѣщанія о дѣлахъ, касавшихся войны, предводительствовали дружинами на воивѣ, зас I дали въ сенатѣ, избирали изъ своей среды властей и правителей (та^ізігаіиз,ѵегео-ѣгеіиз) и т. и.].—У римлянъ ргіпсі-рез = знать, вельможи (оптиматы) I, 44.—Ъ) виновникъ, зачинщикъ: сопзіііі (зсеіегіз) II, 14 и др.
ргіпеіраіпя. из, т. [ргіпсерз] первенство VI, 13; еа особ. первое мѣсто въ государствѣ (см. ргіпсерз),
предводительство I, 3. V, 3 и др.; ргіпсіраіиш Гасііопіз іепеге, стоять во главѣ партіи I, 31; верховная власть; ргіпсіраішп аідие ішрегіит, ' вся гражданская и военная власть
VI, 8; объ одномъ государствѣ (племени), по отношенію къ другимъ: перевѣсъ, главное начальство (гегемонія): (Заіііае I, 17. 43; сл. VI 12. ѴІІ, 63.
ргіог, пеиіг. из, дсп. огіз, 1) первый (изъ двухъ), прежній IV, 7. V, 23.— 2) передній: рагіез ѴІІІ, 16; йоззае, передній, т.-е. ближайшій къ городу ровъ ѴІІ, 82 (см. Гозза); еиЪеі. ргіо-гез, передніе ряды II, 11.
ргівііпиб, 3. [родств. съ ргіог] прежній, давній: ѵігіпз [Іапз, Гогішіа, зіаіиз) I, 13, ГѴ, 26 и др.; ііев, прошлый, вчерашній день IV, 14.
ргіпз, аЛѵ. [ргіог] прежде, скорѣе 1, 44; ргіпз... цпаш, или ргіиздпат, сопі. прежде чѣмъ (нежели), скорѣе чѣмъ (нежели) I, 19. 53. II, 12 и др.
ргіпвдтінпі, см. ргіпз.
ргіѵаііш, а&ѵ. [ргіѵаіиз] частнымъ образомъ (безъ отношенія къ государству, вароду), отъ своего имени, для себя V, 55; диі ргіѵаііш ріпз роззіпі, будучи частными лицами (ие занимая государственной должности) I, 17; реіеге йе зиіз ргіѵаііт геЬиз, относительно своихъ частныхъ дѣлъ (лично за себя) V, 3.
ргіѵаіпз, 3. [ргіѵо, 1. отдѣлять, освобождать, лишать] частный, отдѣльный, принадлежащій частному лицу, касающійся отдѣльнаго липа; аегіій-сіа (паѵез, засгібсіа и др.) I, 5. V, 8. VI, 13; личный, свой, собственный: іпіигіае I, 12; виЪзі. ргіѵаіпз, і, т. частное лицо, т.-е. не занимающее государственной должности VI, 13.
рго, ргаер. съ аЫаі. 1) о мѣстѣ: передъ (впереди у, впереди иа>: рго сазігіз I, 48. 51 и др.; рго зіщ-^езіп, съ ораторской трибуны (выступая впередъ) VI, 3. — 2) иереи. а) за (съ вииит. пад.) = въ защиту или пользу кого-л.: реіеге (сопіешіеге, рп^паге) рго аіідио II, 14 и др., выражая замѣщеніе = вмѣсто, взамѣнъ; представительство, подобіе, равенство: какъ, подобно какъ, въ качествѣ, въ видѣ: рго ѵаііо (пипшю,
144 ₽гоЬо “
йіціЬиз) I, 26. ПІ, 13. V, 12; 1е?іо сопзіііегаі рто зиЪзійіо, въ качествѣ запаснаго (резервнаго) отряда ѴІІ, 51 • рго агіеіе, наподобіе тарана ГѴ, 17; ніЬіІ рго запо Сасѣитит, не будетъ поступать какъ человѣкъ, находящійся въ здравомъ умѣ V, 7; рго сиЫШэик еззе, служить вмѣсто ложа VI, 27; Іоциі рго аіідио, отъ имени кого-л. I, 31. П, 14; зііѵа рго наііѵо шито оЪіесіа, лѣсъ, представляющійся въ видѣ естественной стѣны VI, 10; рго регіона, выдавая себя за бѣглеца Ш, 18; тепппѣіате рго ѵіэо, за (дѣйствительно) видѣнное I, 22; ргоро-пеге рго сегіо, утверждать за досто-вѣрноѳ VII, 5; сл, VI, 5. ѴІІ, 42; рго іезіітопіо ііісеге, передавать за достовѣрное свидѣтельство ѴПІ, ргае/.-, при глаголахъ: платить, воздавать и т. п.: рго шегіііз, за заслуги V, 27; сл. I, 14. V, 38 и др.— Ь) по, смотря по, въ ввду, сообразно съ —, по мѣрѣ, въ отношеніи къ — I, 2. 51. III, 9. 13 и др.; рго сиііи, по степени образованія VI, 19; рго іетроге еі ге, сообразно съ временемъ и обстоятельствами V, 8; рго Ъозріііо еіиз, смотря. иа= обращая вниманіе на его гостепріимство ѴІІ, 75; рго зе циіздие, каждый по мѣрѣ силъ II, 25.
ргоЬо, 1. 1) испытывать, изслѣдовать достоинство, доброту, подлинность чего-ниб. — 2) считать достойнымъ одобренія, справедливымъ, удобнымъ, цѣлесообразнымъ и т. п., одобрять, хвалить, признавать что-либо, соглашаться иа что-ниб.: аіі-дшб (гѳт, саизат, сопзіііит, зеп-іепііат и др.) V, 31. 48 и др.; ѵіг-іиіет, признавать, цѣвнть IV, 21; Іосит, признавать удобнымъ VI, 32; аіідиет ітрегаіогет ѴІІ, 63, — ’ 3) дѣлать что-ниб. достойнымъ одоб-
ренія, представлять справедливымъ, истиннымъ, оправдывать, подтверждать ва дѣлѣ; ѵігіиіет V, 44; ргоЪагі аіісиі, заслуживать чьѳ-л. одобреніе, нравиться ѴШ, 21; въ особ, дѣлать достовѣрнымъ, доказывать: ій V, 27; съ асс. с. іп/. I, 3.
рго-сейо, сеззі, сеэзшп, 3, 1) итти впередъ, далѣе, подвигаться И, 25. VI, 25; оЬѵіат, итти навстрѣчу ОІІ, 51; въ особ, о войскѣ: высту-
рпхіо.
пять, выходить I, 38. IV, 11 и др.; о корабляхъ ѴІІ, 61. — 2) въ усиленномъ знач., итти впереди чего-и. предшествовать VIII, 27. ’
РгосіІІпз, см, Ѵаіегіиз.
ргосііпо, 1. наклонять впередъ; персы. айіиѵате гет ртосітаіат, дѣло, клонящееся къ паденію, т.-е. долженствующее кончиться худо ѴІІ, 42* (сл«. айіиѵо).
рго-соняц], зйііз, т, проконсулъ, т.-е. государственный сановникъ, который, прослуживъ годъ консуломъ въ Римѣ, получалъ въ управленіе какую-либо провинцію: намѣстникъ римской провинціи III, 20.
ргоспі, а<іѵ. далеко, издали, вдали II, 30. IV, 12 и др.
рго-сптЪо, сиЪиі, сиѣііит, 3.1) наклоняться впередъ, быть направляему впередъ нли внизъ IV, 17. — 2) падать, падать на землю II, 27. ѴП, 15; диіеііз сайка, ложиться VI, 27; Ггитепіа ітЬгіЪиз ргосиЬиегапі, хлѣбъ полегъ VI, 43.
рго-сйго, 1. завѣдывать, управлять, заботиться: заегійсіа VI, 13.
рго-сшто, сисшті или сиггі, сигзит, 3. выбѣгать, бѣжать впередъ или куда-ниб. VI, 40. ѴП, 26; о войскѣ: выступать (въ особ. для отраженія непріятеля) I, 52. V, 34.
ргойео, іі, ііит, 4. [рго-ео] выходить, являться V, 26. VI, 38; въ особ, о войскѣ: итти впередъ, выступать I, 48. 50.
ргоЛіііо, опіз, /. Гргосіо] предательство, измѣна ѴІІ, 20.
ргойііог, бгіз, т. [ргосіо] предатель, изиѣнникъ VI, 33*.
рго-До, (Иіит, 3.1) издавать, выдавать.—2) передавать, объявлять, дѣлать извѣстнымъ: аіідпісі тиііі-іи<Ипі VI, 18, 20; тетогіб, см. те-тогіа; тетогіае (объ историкѣ, писателѣ) = повѣствовать, разсказывать, писать: тетогіае ргоЗепйиз, о которомъ стоитъ говорить, достопримѣчательный VI, 25; тетогіат аіісціпз геі ргобеге, передавать изъ рода въ родъ, т.-е. увѣковѣчить память о чемъ-ннб. I, 13 (тетогіат подрав. саіатііаіів рориіі В, еі іи-іегпісіопіз ехегсііиз). — 3) измѣннически выдавать, предавать (въ руки враговъ), измѣнить IV, 25.
рго-сіпсо — ргоЬіЬео.
145
рго-ййсо, хі, сіит, 3. Іі вести впередъ, выводить: зегѵоз (іе^іопеш, ітрейітепіа) V, 52. ѴП, 20. 45; еа особ. а) о войскѣ = велѣть выступить I, 48. ѴІІ, 79. — Ь) выводить что-либо іля передачи кому-л., приводитъ, представлять: аііциѳт (ішпепіа, едиоз) VII, 11. 12. 89.— сізажлекатъ, заманивать ѴІІІ, 48.— 2) длить, тянуть: тега (войну) іп Ьіетет IV, 30.
впеіюг, 1. бероп. [ргоѳіішп] сражаться П, 23. IV, 2 и др.
ргреііінп, іі, п. 1) сраженіе 16. 18 и др.; ргоеііо сопТѳікІѳгѳ (йітісагѳ, сіесегіаге), см. сопіепйо и пр. — 2) = нападеніе: ргоеііо Іасеззегё I, 15. IV, 11 и др.; ргоеііо аЬзііпѳгѳ I, 22. [Наступательный бой пѣхоты Цезаря начинался съ того,что она, занявъ возвышенное мѣсто (іосиз зирѳгіог), ожидала непріятеля и, когда послѣдній приближался на разстояніе 10—20 шаговъ, бросала копья. Достигши такнмъ образомъ большей свободы движеній, она вслѣдъ за тѣмъ вступала въ бой съ мечомъ въ рукѣ. — Въ другихъ случаяхъ когорты шли сначала шагомъ (зі^па іпГегге), потомъ бѣгомъ (сопеигзиз) шаговъ на 10—20 навстрѣчу непріятелю; затѣмъ первый рядъ, бросивъ копья (рііогит етіззю), обнажалъ мечя и бросался на непріятеля (ітреіііз вІаЗіогшп); тогда рукопашный бой начинался по всему фронту, между тѣмъ какъ остальные ряды черезъ головы солдатъ перваго ряда бросали копья. Когда первый рядъ уставалъ отъ боя, онъ уступалъ мѣсто второму, который смѣнялъ его, и бой продолжался подобнымъ образомъ далѣе].
ргоГесііо, бпіз, /. [ргойсізсог] выступленіе, уходъ, отъѣздъI, 3. 6 и др.; отступленіе VII, 53; отплытіе V, 7. ргоГесіо, дйю. [рго-Гасіо] въ салонъ дѣлѣ, навѣрно, конечно ѴІІІ, 21.
рго-Гбго, ѣйИ, Іаіиш, Гегге, 1) выносить, выводить, выставлять, представлять ѴІІ, 48, — 2) выдвигать впередъ, придвигать: ѵіпеаз ѴІІІ, 41; сга-Гез ргоГегі, велятъ вынести (иттн впередъ съ—) ѴІІ, 84; сл. ѴП, 82.
пгоПсю. Гесі, Гесіиш, 3. [^го-Гасіо] подвигаться впередъ, уходить I, 38.—
С. Л. Саея. Сотт. йе Ьяііо Оаіі.
2) перен. успѣвать, дѣлать успѣхи, выигрывать, пріобрѣтать пользу или выгоду; аіідиій III, 21 и др.; заіізаЛ Іаіиіѳт ргоГѳсіпт агЬіігаіпз, что съ его стороны достаточно сдѣлано (успѣлъ достаточно сдѣлать) IV, 19' аі расет рагшп ргойсііиг, немного выигрывается (пріобрѣтается мало ручательства) ѴІІ, 66.
ргойсізсог, Гесіиз з., 3. йероп. [рго-Га-сІО, Гйсёзсо, Гасізсог] отправляться, уѣзжать, отъѣзжать I, 7. 39 н др.; въ яз. военн. выступать I, 12. 28.
51 и др.; ай (противъ) аіідиет II, 2. ѴІІ, 32; о корабляхъ = отплывать ІП, 14. IV, 28. V, 5.
ргойіеог, Геззпз з., 2. Лероп. [рго-Гаіеог] объявлять, говорить открыто; предлагать, обѣщать съ асс. с. гпр. ѴІІ, 2. 37; съ двойнымъ асс. V, 38; аЪв.: ргойіѳапіиг, пусть изъявятъ свою готовность VI, 23.
ргойі^о, 1. [рго-Ді^о, 3., сл. аГйі§о] побивать, поражать, отражать II, 23. ѴІІ, 13.
рго-йно,хі, хит, 3. вытекать: ехтопіе IV, 10*.
рго-Гй^іо, Гп^і, (гіішп, 3. убѣгать, бѣжать I, 31. 53 н др.
рго^паіив, Зи [раг&с. отъ неупотрѳб. рго^вазсог] .рожденный, происходящій: а Пііе' раігѳ VI, 18; рго§даіі ех СітЬгіз, потомки II, 29.
рго^гйгііог, ^гѳззиз з., 3. сіероп. [рго-&га<1іог] 1) итоги впередъ, итти далѣе, выступать, выходить I, 50. II, 10 и др.; о корабляхъ = отплывать, плыть далѣе, проплыть IV, 23. ѴІІ, 60.— 2) перен. подвигаться впередъ въ какомъ-ииб. отношеніи: атепііа Іоп&ічз рго-дгесіііліг, простирается V, 7.
ргоЫЬео, иі, йит, 2. [рго-ЬаЬео]
1) удерживать, препятетво-вить, преграждать, заграждать, мѣшать: а) аіідиет ао аіідиа ге П, 28. IV, 34; ѵіт аЪ оррійіз, отражать I, 11.— Ь) аІідметп аіідиа геі, 10 и др.; йпіЪиз, отражать I, 1; въ особ. въ яз. военн.: отрѣзывать кого отъ чего лишать сообщенія: аіідиет соттѳаіи, лишать возможности получать провіантъ I, 49 н др-і адна VIII, 40. — с) аіідиет I, 47; ргоѣі-ЬеЬапГ (ппрегГ. йе сопаіи) V, 9; съ слѣд. тГ- И, 4 и др.; съ асс. с. іп?.
10
146
ргоісіо — ргоріог.
VI, 29. ѴІІ, 33. 78; съ диотіпиз ѴІІІ, 34; абз.: и* реграисі ртоЬі-Ъеге (зс. козіез а ігапзііи) роззепі, заграждать дуть I, 6. — 2) ограждать, защищать, предохранять: аіідиет аЬ іпіигіа, отъ (поношенія) обиды V, 21. VI, 23; аіідиет іиіи-гіія аЬ аіідио, отъ обидъ со стороны кого-л. VI, 10.
ргоісіо (ргоіісіо), іёсі, іесіит, 3. [рго-іасіо] бросать вдаль, выбрасывать, бросать: аіідиій V, 37. ѴІІ, 25; сгаіез ѴІІ, 81; сл. ѴІІ, 79 (сгаііЪиз Гоззаш іпіе^ѳге); яѳ ай рейса аіісиі, бросаться кому въ ноги I, 27. 31; сл. ѴП, 26; зе ех иаѵі ГѴ, 25; въ особ. а) слагать съ себя, класть, положить: агта ѴІІ, 40. 89. ѴШ, 29. — Ъ) оставлять, отказываться, жертвовать; ѵігіиіет II, 15.
рго-ішіе, асіѵ. поэтому, потому, слѣдовательно, стадо-бытъ V, 34 и др. рго-шіпео, иі, —, 2. выдаваться, выступать: ресіоге рготіпепіѳз, наклонявшись впередъ ѴІІ, 47*.
рготівсие, аЛѵ. [рго-тізсео] смѣшанно, не отдѣльно, вмѣстѣ VI, 21*.
рго-тШо, тізі, тізвит, 3. 1) заставлять итти впередъ, отпускать: са-рііішп, отращивать, не стричь V, 14. — 2) (чаще) обѣщать: аіісиі аіідиій.
ргошопіогіиш, с.ч. рготииіигіит.
рго-тбѵео, тбѵі, тбіит, 2. двигать (подвигать) впередъ (далѣе): тасЬі-паѣіопез (іиггіт) II, 31. ѴІІ, 27; сазѣга (1е§іопез), подвинуться впередъ, итти далѣе, выступать съ войскомъ I, 48. ѴІІ, 10. ѴІІІ, 16.
рготріив, 3. [ргото, 3. достаю, вынимаю] находящійся наготовѣ, готовый: апітиз рготріив, готовность, рѣшимость III, 19*.
ргошипіигіиш, іі, п. [рготіпео] 1) выдающаяся часть горы. — 2) мысъ III, 12.
Рг““®5 а&ѵ- [ргопнв] наклонно IV,
рго-иипііо, 1. провозглашать, возвѣщать, объявлять: аіідиій аіісиі IV, 5. ѴІІ, 5 н др.; съ асс. с. іп/. VI, 37; въ особ. всенародно (публично, офиціально) объявлять, провозглашать, обнародовать, доносить: аіі-диій VI, 3. ѴІІІ, 15; съ асс. с. іп/. V, 31. 51. 56; съ слѣд. иі V, 33. 34;
съ пе V, 34; о судебныхъ рѣщеніяхъ= произносить: зепіепііат VI, 44.
ргоре, 1) ойѵ. близъ (сотр.рі'оріиз, зирегі. ргохіте) а) близко, недалеко (о мѣстѣ и времени) I, 42. ѴІІ, 82; отт. ртохіте (о времени) недавно, незадолго передъ тѣмъ I, 24. II, 8 и др.; Ь) почти, чуть не П, 28. 32 и Др. — 2) ргаер. съ асс. близъ, подлѣ, при I, 22. ѴІІ, 36; также рго-ріиз съ асс.: ргоріия іитиіит (осса-зит, аіідиет) I, 46. IV, 9. 28 и др.
рго-реііо, рйіі, риізит, 3. толкать (гнать) впередъ, прогонять, обращать въ бѣгство I, 15. IV, 25 и др.
ргорёго, 1. [ргорегиз] спѣшить: іп Ііаііат П, 35; съ іп/. II, 11. V, 33 (сл. таіиго).
ргортдиііав, Зіяя, Лі [ргоріидиіч] 1) близость: Ьозѣіит (іосі) II, 20. ѴІІ, 19; ріиг. VI, 30. — 2) родство II, 4.
ргоріпдииа, 3. [ргоре] близкій 1) по мѣсту = близлежащій, близко находящійся: сазіта VI, 40; съ Лаі. II, 35; ргоріпдні ЁпіЪив, сосѣди VI, 5; ѣат ргоріпдиів ЬозііЪия (аЫ. аІз.) I, 16. — 2) по времени = предстоящій, приближающійся: ргоріп-диа йіе аедиіпосііі (24 сентября) ГѴ, 36.— 3) по родству: родной; зиЪз/. родственникъ V, 4. 57. ѴП, 83; ргоріпдиа, ае, /. родственница I, 18.
ргоріог, ив. бгіз, [соигр. отъ ргоре] ближе находящійся, съ асс.: ргоріог йозіет, ближе къ врагу, т.-е. не на такой высотѣ отъ вѳго находящійся ѴІІ, 9; зирегі. ргохішпа, 3., весьма близкія. <5лижа, и «вій 1) по мѣсту: ііег (соі-Ііз, оррійит и др.) I, 10. 24. III, 12; ргохіті, ближе всѣхъ стоящіе, находящіеся П, 27. VI, 2. 38; сочиняется а) съ Лаі. I, 6; ргохіті бег-тапіз (Саіііае, Кетіз), сосѣдя I, 1. II, 3. 12; ргохіті йііепо, жители береговъ Рейва III, 11. VI, 31. 35.— Ь) съ асс.: ргохппиз таге, близъ самаго моря III, 7; сл. I, 54, — 2) по временн=а) слѣдующій: йіез (пох) I, 40. 50. — Ь) прошлый, предшествующій, послѣдній: Ьеііит (пох, аппиз, сотіііа) I, 44. II, 12 и др.— 3) въ другихъ отношеніяхъ ближайшій (по родственной или дружественной связи, по порядку, степени, важности и т. п,): ргохіпшт зиао йі-
рго-ропо — ргоѵепіиа,
147
явмдес еззе бисѳЬаі, считалъ саМымъ ѣмжмжь дѣломъ, т.-е. послѣ нѳудав-—Дііліипиіытки з ахв атит ь Амбіор и кс а, считмыервымъ дѣломъсообразнымъ съ<М№ достоинствомъ ѴШ, 24.
|М-|іма. розиі, рбзііиш, 3. ставить (кшв) передъ кѣмъ или чѣмъ-и., т тпг * ѵѳхіііцш II,
Зйс «|фі4а ргорозііа асі ргаейат ІиДИіііііігг, открыты (для полученія ивз>П' добычи) ѴІІ, 14; перен. а» фежтавлять IV, 17; Ьос зіЪі МИЖив—утѣшаться тѣмъ ѴІІ, 16; іаіі —яйммд. ргорозііа, при данныхъ «Йииигельствахъ ѴПІ, 3.—Ь) пред-обѣщать: ргаетіа аіісиі V, Піи—с) излагать, изображать, раз-«зовпкгь, выставлять на видъ, объ-яв^жь, упоминать: аіідиій I, 17. 20 ж фт 46 аіідиа ге, дать описаніе Ц, И; рго сегіо, представлять вѣр-авмк открыто высказывать) ѴІІ, Зь—І иостановлять, предназначать, рАжжгь: аіідиіб апішо ѴІІ, 47; аіі-фоё ргорозііиш ЬаВЙге, имѣть что-жжв. п виду VIII, 49.
рнфпжз, 3. [родс’гн, съ ргоре] собственный, свои: йпез VI, 22; фиж- свойственный, существенный: ртфппт ѵігіиііз, существенный приликъ, настоящее доказательство VI, ±».
ріирИм [в.ч. ргорііег отъ ргоре], ртаер. еъ все., собств. близъ, подлѣ, возлѣ; ябыхн. по причинѣ, по, за, вслѣд-*•»« I, 9.
рмф*ег-еа, айѵ. потому, по той приказѣ: ргоріегѳа диосі, потому что I. 1. 3. 6. III, 21; ргоріегѳа... иі ГШ, 13.
ргертепаіог, огіз, т. [ргори^по] зажитникъ. ратникъ, воинъ ѴІІ, 25. ѴПІ, 9.
^п>ри§по, 1- 1) собсте. сражаться отнуда-л., съ какого-л. мѣста, т.-ѳ. пускать стрѣлы, дротикн и т. и.: ех зііѵіз (ех іпггіЪиз) V, 9. ѴІІ, 86.— 2) сражаться за что-л., защищать: зіийіиш ргори^пашіі, отражать нападеніе, давать отпоръ II, 7.
рго-рпізо, 1. [іпіепз. отъ ргореііо] отбивать, прогонять, отражать: Ьозіет (ішигіаз) I, 49. VI, 15.
ргога, ае, Д передняя часть (носъ) корабля III, 13*.
рго-гишро, гйрі, тирішп, 3. проры
ваться, вырываться: гпа^ииз Гопа адиае ргогшпреЬаі, билъ сильный ключъ ѴШ, 41*.
рго-гио, гпі, тйіит, 3. низвергать, разрушать: типіііопет Ш, 26.
рго-зёдиог, зесиіиз 8., 3. йероп. 1) итти вслѣдъ за кѣмъ-л. (въ дружескомъ см.), сопровождать, сопутствовать; перен. напутствовать, надѣлить кого чѣмъ-л. (въ хорошую сторону) = удостопвать кого чего-л., оказывать, изъявлять и т. п.: В,е-тоз ПЬегаІііег огаііопѳ ргозесиіия, сказавъ ремамъ (при ихъ уходѣ) ласковую рѣчь, отпустивъ ремовъ съ ласковыми словами II, 5. — 2) (въ непріязн. см.) = преслѣдовать II, 11. IV, 26 н др.
ргозресіив, иа, т. [ргозрісіо] видъ (представляющійся вдаль или издали) II, 22. ѴІІ, 81; іп ргозресіц еззе, быть виднымъ вдали V, 10.
рговрісіо, зрехі, зресішп, 3. [рго-зре-сіо] смотрѣть впередъ или вдоль; перен. съ <іаі.: заботиться: геі Ггн-тепіагіае I, 23; ѵііае ѴІІ, 50; съ слѣд. пе (принимать мѣры) V, 7.
рго-яіегпо, зігЗѵі, зігаіит, 3. повергать на землю; перен. уничтожать, погубить: баПіаш ѴІІ, 77.
рго-впт, Гиі, ргойеззѳ, быть полезнымъ: аіісиі VI, 40.
рго-іё^о, хі, сіит, 3. прикрывать; аіідиет зсиіо V, 44.
ргоіёпия, см. ргоітив.
рго-іёго, ігіѵі, ігііит, 3. нстереть, растоптать: аіідиет ѴПІ, 48.
рго-іеггео, иі, ііит, 2. заставлять бѣжать отъ страха съ какого-л. мѣста, страхомъ прогонять: Ьоыіез V, 58. VII, 81.
ргоііпиз н рго-іёпив, аЛѵ. прямо, впередъ, далѣе; непрерывно, тотчасъ, немедленно II, 9 н др.
рго-іигЬо, 1. прогонять: аіідиет II, 19. ѴІІ, 81.
рго-ѵёЬо, хі, сіит, 3. вывозить, выводить; разз. уѣзжать, отплывать V, 8; іп аііит IV, 28.
рго-ѵёпіо, ѵепі, ѵепіит,'4. выходить, являться; меррм. всходить: ігшпеп-іит ргоѵепегаі V, 24*.
ргоѵепіив, из, т. [рго-ѵѳпіо] выхожденіе; перен. исходъ: ри&пае ѴІІ, 80; отпез зесипбі гегит ргоѵепіиз, елі. отпіз.
10
148
рго-ѵійсо — Ругепасия.
рго-ѵібео, ѵібі, ѵівіЛп, 2. смотрѣть впередъ или вдаль; йш. 1) предвидѣть, предугадывать: аіідиій апі-тоѴІІ, 30; съ асс. с. іп/, ѴІІ, 39.— 2) предусматривать, заранѣе распорядиться, заботиться, принимать мѣры, приготовлять, доставать, запасать: аіідиіб III, 9. VI, 44 и др.; ргаезібіа егапѣ ргоѵіва, были готовы ѴІІ, 65; аіісиі геі III, 18; <1е іги-шепіо Ш, 3; съ слѣд. пе ѴІІ, 20.
ргоѵіпсіа, ае, Л 1) должность, порученіе, дѣло, занятіе (по должности) ѴІІІ, 35; въ особ, управленіе провинціи, главное начальство надъ войскомъ ѴІІІ, 39.— 2) провинція, т.-е. завоеванная и подвластная Риму область внѣ Италіи, управляемая римскимъ намѣстникомъ I, 45. VI, 24 и др.; въ особ. провинція Галлія (Саіііа ргоѵіпсіа илн иііегіог, СаШа ИагЪопепзіз) I, 1. 2. 6 и др.; ріиг. ртоѵіпсіае = Саіііа Сізаіріпа и Тгапз-аіріпа VI, 24,
рготіпеіаіів, ѳ, относяіційси или принадлежащій нъ провинціи: Еиіепі, часть ру теновъ, причисленнаякърим-ской провинціи ѴІІ, 77.
рго-ѵбіо, 1. ныло тать, перен. поспѣшно выбѣгать, бросаться впередъ II, 19*.
рго-ѵоіѵо, ѵоіѵі, ѵоійішп, 3. катать впередъ или скатывать ѴІІІ, 42*.
ргохішиз, 3., см. ргоріог.
ргшіепііа, аѳ, /. [ргибепз изъ ргоѵі-бѳцз] благоразуміе, осмотрительность П, 4. ѴІІІ, 8. 28.
Рііапіі, бгит, незначительный народъ въ Аквитаніи III, 27*.
рпЪез ГриЬег), ёгів, возмужалый, взрослый; зиЬзі. риЬегез V, 66.
рпЪПсе, асіѵ. [риѣіісиз] всенародно; со стороны (отъ имени, во имя) всѣхъ (всего народа, государства) I, 16. V, 55 и др.; въ отношеніи (для) всего народа (государства) IV, 3.
риЪіісо, 1. [роЬІісиз] дѣлать собственностью государства (казны), конфисковать: Ьоаа аіісиіиз V, 56. VII, 43.
рпЫіспз, 3. [сокращ. изъ рориіісиз отъ рориіиз] 1) относящійся къ на- РОДУ, государству, иля принадлежащія народу, государству, обществу и т. и., всенародный, государствен
ный, общественный V, 1. 47. VI, 13; ресипіа, см. ресииіа; іпіигіае, обиды,нанесенныя государству 1,12; еопігоѵегзіае, раздоры партій ѴІІІ, 46; въ особ. гез рпЫіса: а) государственное дѣло: а»ѳгѳ (Іодиі) бе ге риЪІіса I, 34. VI, 20. — Ь) государство, благо государства I, 20. V, 7. VI, 1 и др, —2) виЬзі. рц-Ыісиш, і, п. общественное мѣсто (улица, площадь и т. п.): ргосит-геге іп риЫісшп ѴІІ, 26; іп риЫі-сшп геіегге = въ народное собраніе VI, 28; іп риЪІісо, внѣ домашнихъ стѣнъ, среди народа VI, 18.
ршіео, иі, Ііит, 2. 1) стыдиться. — 2) приводить въ стыдъ; обыкнов. безл, рийеіте = мнѣ стыдно, я стыжусь, съ іп/. ѴІІ, 42.
ршіог, бгіз, т. [ршіео] стыдъ; чувство стыда, чести I, 39 . 40. ѴІП, 28.
рпег, ёгі, т,мальчикъ (см. айоіезсепз); ріиг. риегі.^ѣти (по отяош. къ возрасту, сл. 1ГІ|гі) I, 29. II, 13 и др.; а риегіз, съ дѣтства (сопсг. рго аЪзІг.) IV, 1.
риегіііз, е, [риег] дѣтскій, отроческій: аеіаз VI, 18*.
ри^на, аѳ, Л [роп^о,3.колоть]сраженіе, битва, бои ІП, 19 и др.
ро^по, 1. [ридпа] сражаться: сиш (рго) аіідио I, 52. IV, 24 и др.
риІсЪег, сѣга, сЬтиш, красивый, прекрасный: огЬз (ехешрішп) ѴІІ, 15. 77.
Рпііо, бпіз, Т., центуріонъ въ войскѣ Цезаря V, 44,
риізнв, из, т. [реііо] ударъ, толчокъ: гѳтогит, дѣйствіе веселъ ІП, 13*
риіѵіз, ёгіз, т. пыль IV, 32.
риррія, із, (. корма III, 13. 14.
рпгцо, 1. 1) чистить, очищать. — 2) перен. извинять, оправдывать: яш ригдаибі саиза, чтобы оправдаться IV, 13; аіісиі, предъ кѣмъ-либо I, 28.
рпіо, 1. 1) разсчитывать, полагать, думать, съ асс. с. гп/. I, 7. IV, 3 л др. — 2) считать, признавать: аіідиій регіеиіозит (Газ) V, 12. ѴІІ, 8.
Ругепаеиз, 3. пнренѳЙскіЙ. топіез, горы, отдѣтяющія Галлію отъ Испаніи I, 1.
О. = Одгіпіиз.
дпа, а<&. (аЫ. вгпд. /ет. отъ дш, диае, диосі; подразум. ѵіа илирагіе) по какой дорогѣ, съ какой стороны, гдѣ I, 6. 8 и др.; —какъ далеко, на сколько VII, 36.
диайга^ёпі, ае, а, [диайга^іп+а] по сорока: рѳйѳз дпайга^епоя ріегши-Чііе, почти всегда на протяженіи 40 футовъ VII, 23; дсп. диайга^е-ппт IV, 17.
дпайгш'езішиа, 3. [диайга^іпіа] сороковой.
диайга^іпіа [диаііиот], сорокъ.
дцайгаіиз, 3. \рагііс. отъ диайго, 1. дѣлать четырехугольникъ] четырехугольный: а^шев, войско, построенное во время похода въ видѣ четырехугольника, внутри котораго помѣщались ітрейітепіа (А огЬія) ѴШ, 8 (раепе диайгаіит а^щеп).
Чиагігіп^епіц ае, а, [диаНиог-сепіит] четыреста.
диаего, зіѵі, яііит, 3. 1) искать, отыскивать II, 21. ѴІІІ, 38; перен. а) стремиться къ чему-ниб.: йі^пі-іаіет зіЪі, стараться пріобрѣсти ѴІІІ, 53; С0П8І1І& Ьеііі, затѣвать ѴІП, 47; Ги§аш, искать случая (способа, возможности и т, п.) бѣжать = стараться спастись бѣгствомъ ѴІІІ, 19.—Ь) стараться узнать, испрашивать, спрашивать: йе аіідиа ге II, 15; аіідиій аЬ аіідио (ех аіідио) 1,18. 32 и др.; съ косвеп. вопросомъ диаегапі, диій диіздие еогиіп = диаѳгапі ех диодиѳ еогипі, диісі IV, 5; диой зіЬі диаегѳпйиш риіа-гепѣ, считаютъ своимъ дѣломъ (себя въ правѣ) разузнавать 1, 40; аЪв.: іп диаегепйо 1,18. — е) изслѣдовать, обсуждать: гаѣіопѳт ѴІІ, 37.
дшіеяііо, бпіз, /. [диаето] розыскъ; спрашиваніе: сарііѵогит, допросъ VI, 32; въ особ. уголовный допросъ, судебное изслѣдованіе, слѣдствіе, пытка VI, 4. ѴІІ, 43; дпаѳзііопѳт ЬаЬеге, см. ЪаЪео.
диаеятог, бгіз, т. [ем. диаеаііог, диаего] квесторъ, римскій сановникъ, перво-• начально судебный слѣдователь по
уголовнымъ, дѣламъ, впослѣдствіи завѣдывающій доходами и расходами (финансами) государства. Во время войны на квесторѣ, слѣдовавшемъ за главнокомандующимъ, лежало управленіе финансовыми дѣлами арміи (продовольствіе войска, выдача жалованья, сбытъ добычи и т. ц.); иногда поручали ему командованіе отдѣльными частями войска и употребляли его въ качествѣ легата I, 52. IV, 13 и др.
диаезіиз, из, т. [диаего] стяжаніе, добываніе, пріобрѣтеніе; ріиг. о различныхъ способахъ пріобрѣтенія (наживы) денегъ: диаезѣиз ресипіаѳ VI, 17.
диаіів, е, какой I, 21. ѴІІІ, 46.
диаш, аЛѵ. 1) какъ, сколь, сколько, до какой степени I, 43 и др.; диаш <1іи, какъ долго, покаі, 17. — 2) при зирегі. съ гл. роззит или безъ него = какъ можно, сколько возможно — съ сравнительною степенью: диаш іпахіпнз роіезі іііпегіЬия соиіепйіі, дѣлая по возможности большіе переходы I, 7; сл. III, 9, V, 1 и др.; диаш сеіѳггітѳ роіезі, см. сѳіегііег; безъ'роязшп: диаш тахітаз зегаеп-іез Іассге I, 3; сл. I, 9. 42 и др.; диат тахіте, см. та^із; диат ргі-пшт, см. ргітит.—3) послѣ прилаг. въ сотр. и имъ подобныхъ выраженій = чѣмъ, нежели: ріиз диат I, 17. II, 31 и др. — 4), при опредѣленіяхъ времени: какъ, послѣ того какъ: розі йіет диагіит, диат ѵеп-іит ѳзі., см. розі.
диаш-йіп, см. диат.
диат-оЬ-гет, аЛѵ. почеиу I, 50; коатому I, 34.
диат-дпат (диапдиат), сопі. хотя ѴІП, ргае/. 42 н др.
диат-ѵін, [ѵоіо] а&ѵ. и сото, сколько угодно, сколько бы ни, какъ бы ни, хотя; безъ глагола, при прилагательныхъ = ѵѳі съ зиреті. • диатѵіз раисі, даже въ самомъ незначительномъ числѣ IV, 2
диапйо, асіѵ. когда-нибудь III, 12.
150
доапіиз — 1. диі.
диапіия, 3. сколь пелвкіЙ, сколь многій, какой: 1) геі. обыкнов. въ отношеніи къ іапіиз VI, 19; диапіит і'иіі Йіеі зраііит = сколько (убить) позволяла продолжительность дня II, 11; въ особ. а) диапіит (пот. или асс.): сколько, ва сколько IV, 17. VI, 34 и др.; въ соотношеніи къ іапішп, іаніишіѳт V, 19. ѴІІ, 72 - и др.; съ деп. рагііі, сколько, сколь много: диапіит арт VI, 22; сл. II, 8. IV, 21. VIII, 52, —Ь) аЫ. дпапіо, во сколько: дпапіо... іапіо, чѣмъ... тѣмъ V, 45. — 2) іпіеггод. I, 40. II, 4 и др.
дпапіиз-ѵіз, Й.ѵіз, итѵіз, [ѵоіо] какой угодно величины, какъ бы ни (былъ) великъ (многочисленъ): соріае V, 28*.
диа-ге, аііѵ. чѣмъ=отъ чего, почему, а) теіаі.: тиііаѳ гез, диаге (=ргор-іег диаз) I, 33; сл. V, 31; въ началѣ предложенія: поэтому, по этой причинѣ I, 13. ѴІІ, 73. — Ь) іпіеггод.
. I, 14. 19 и др.
дііагіиз, 3. четвертый.
дпа-ві, сопі. какъ будто ѴІІ, 38. дпаНиог, четыре.
Чиаііиог-Йёсіш, четырнадцать.
дие, сот. (приставляется какъ энклитика къ концу присоединяемаго слова;
иногда къ предлогамъ: іпцие V, 36; бедие ѴІІ, 45; но зиЬ оссазитдие II, 11; оЬ еаздиѳ іез II, 35; йе ке-паіиздие сопзиііо ѴІІ, 1), соеди- няѳтъ въ одно цѣлое близкія другъ къ другу понятія и сужденія, и: зе зиадие I, 11; тигиз Гоззадиѳ I, 8; роіевіаз ѵііае песіздие I, 16; если три слова или болѣе являются сочиненными между собою, то послѣдній членъ присоединяется посредствомъ дие IV, 17. VI, 24 (чаще одиако въ лат. яз. всѣ члены ставятся безъ соединит. союза I, 1 (еда. іпяіііиіит). I, 3 (сотрагаге и пр.). 1,11 (ѵазіагі и пр.) и др.; или передъ каждымъ прибавляемымъ словомъ ставится союзъ еі VI, 21. 28; см. еі; па особ. дие употребляется: а) присоединяя что-л. вытекающее изъ предыдущаго какъ слѣдствіе, ы—-и поэтому: ехапіта-іідне (зитіпатдие, Гасііетдиѳ) III, 19. 23, 25; ЛиаЬпздие (ініе^гіядне) V, 16. 16; та^патдиѳ VI, 34.— Ь) = и вообще: диаедие I, 17. II, 12. IV, 27; геіідиадие ѴП, 24. 81.
84; присоединяя къ частному общее (^епиз къ зрѳеіея): соттпеаіиядие I, 39; ітребітепіадие IV, 14; Ьеі-1іс(иѳ V, 11; агтатепііздие Ш, 14. IV, 19. — с) объясняя предыдущее = п притопъ, къ тому же, къ тому еще: іпеепйЬиадие IV, 10; ^гаѵіЬиз-цтіе II, 25; сопзап^иіпеоздие I, 33. II, 3; ібдие ѴІІ, 11; часто въ этомъ случаѣ =именно, то-есть: йпездие I, 27. VI, 29; АІІоЬгоеіЪиздие (вііреи-аішпдие) I, 28. 36; едштаіиздиѳ IV, 13; йпііітіддие (Осеапитдиѳ) II, 32. 34; гаііо огйодие а^тіпіз, устройство и порядокъ шествія, т.-е. устройство вообще, и въ особенности (именно) порядокъ шествія II, 19; сііепіездпе VI, 15; присоединяя къ общему выраженію болѣе точное означеніе предмета: сгисіаіиздпѳ I, 31; бѳіесіизднѳ II, 22; ілипіііопездиѳ (Іаігопитдие, едиііаіиздиѳ) III, 3. 17. 20; ітре-тіодие (ѵоіиріаііздие) V, 11. 12. — 4) въ смыслѣцротивоположѳнія, но, напротивъ: ^и^паіитдиѳ II, 33; іпіепіісіідиѳ ѴП, 40; рагаіоздие (Ьозііитдие) II, 3. 21. — е) при нм. числительныхъ: йепі биобепідие, и (иногда, даже) V, 14.—I) дие... еі, равно какъ н ѴІІ, 27.
диегц-а<і-шб(іиіі], а<1ѵ. какпиъ образомъ, какъ I, 36. III, 16. ѴП, 43.
диегог, диезіиз 8., 3. Лероп. жаловаться, приносить жалобу; быть недовольнымъ, сѣтовать, скорбѣть: аііднігі I, 20. 39; ппшп диезіиз, на одно только жалуясь VI, 42, йе аіідиа ге IV, 8; съ слѣд. дііос! I, 16. 20 и др.; съ асс. с. іп/. ѴШ, 4; аЬз. I, 32.
1. циі, циае, ципй, ргоп. геі. который, ая, оѳ: дио іп пптего (еда. диогшп) III, 7; сл. I, 10 (диае сіѵііаз). IV, 6 (дна эре) и др. (сл. Ьіс); раисіз біеЪиз, диіЬиз ѵепіит езі, см. біез; въ усиленномъ знач. диогі— диапіит, сколь много, сколько, на сколько I, 35. ѴІІ, 31; съ деп. рагі.: диосі паѵіит. ЬаЬеЬаі = всѣ корабли, которые у него были IV, 22; сл. ПІ, 16. ѴІІ, 55; диоб заііз езі тііііит, достаточное число солдатъ V, 2,— въ особ. 1) въ отношеніи къ бѣлому предложенію, пі диоб вмѣсто®*диоб IV, 29. ѴІІ, 66. ѴШ 10. — 2) опредѣляемое слово у Цезаря часто повто
2. диі — диісдиаш.
151
ряется въ относит. предложеніи: ііі-пѳга, циіЬиз іііиѳтіЬиз I, 6; сл. I, 16. 29 и др. — 3) относит. мѣстоименіе согласуется съ своимъ существит. сказуемымъ: Ѵезопііо, диосі езі оррі-(Іпш I, 38; Вѳ1&аѳ, диат еззе рагіет сііхегатиз II, 1; сл. II, 34. V, 54.— 4) із, еа, ій часто подразумѣвается: диідие (=ѳовдие диі) II, 16; (ііздие диі) ѴІІ, 55; диат диіЬиз(=диат еае зипі, диіЬиз) V, 1; сл. V, 31. ѴІІ, 31. — 5) служитъ часто для болѣе тѣснаго соединенія предложеній: диі = ѳі із VI, 36 (ех диіЬиз диі); диае С(иі<іет гез, см. диісіет; въ косвенной рѣчи въ такого рода относит. предложеніяхъ ставится асс. с. іп/.: диіЬиз ргоеіііз соасіоз еззе I, 31; сл. I, 40. П, 4 и др.; диі = паю із: диі зі Гиіззеі I, 14; із аиіет: диіЬиз оріоиз I, 20; сл. I, 26. 45 н др.; із ідііиг: диіЬиз сіесіегипі I, 28; диі пізі (іесеіаі I, 44; диа соп-зиеішііпе ГГ, 6; диіЬиз ехізіітаЬаі IV, 13; із іатеи: сиіиз геі VI, 21.— 6) асс. с. іп/. въ относит. предложеніяхъ, при глаголахъ: думать, слышать, говорить, хотѣть и т. п., см. аийіо, йісо и ѵоіо, — 7) ивъ двухъ относительныхъ предложеній, поставленныхъ рядомъ безъ союза, второе опредѣляетъ первое вмѣстѣ съ опредѣляемымъ словомъ: Тепсіегі, диоз зирга (ііхітиз, диі — , упомянутые выше тенктеры, которые н т. д, IV,4; сл. I, 1. 10. IV, 28 н др.— 8) опредѣляемое слово часто переставляется у Цезаря въ относительное предложеніе: диае рагз III, 20; сл. IV, 4. 20. V, 6. VI, 13 и др. (диаз ге§іо-пез, диае отпіа, диосі 41 сіит, диае ге^іо). — 9) относительное предложеніе часто ставится впереди указательнаго мѣстоименія: диае рагз сіѵі-іаііз, еа...= еарагз сіѵііаііз, диае, эта именно часть I, 12; сл. ІѴ, 31. V, 42 и др. (диае аійіеіае егапі паѵез, еагшп... = еагиш паѵіиш, диае...; диоз ЬаЬеЪапі сарііѵоз, аЪ Ьіз). — 10) относительныя предложенія по-русскн часто переводятся пменами существительными: і<і, дпо<1 оовйіііиегапі, рѣшеніе I, 5; сл. I, 14. 36. IV, 2. VI, 14 н др, (еа, диае роііісеапіиг, обѣщаніе; диі ѵісіззепі, побѣдители; диае Ьеііо серегіві, воен
ная добыча; дпіЬоз ѵопйапі, покупатели; диі йізсипі, учѳвнки), или причастіями: пптіііо, диат Гесѳтаі, выстроенное укрѣпленіе I, 10; сл. I, 24. II, 18. ѴІІ, 24 н др. (Іѳ^іопез, диаз сопзсгірзегаі, набранные легіоны; Йи-теи, диой зирга потіпаѵітиз, вышеназванная рѣка; гея, диіЬиз ідпіз ех-сіѣагі роіѳзі = горючія вещества). — 11) сотипсігѵиз ставится въ относительномъ предложеніи, а) если оно входитъ въ составъ косвенной рѣчи (какъ сужденіе, мысль, предположеніе подлежащаго главнаго предложенія) I, 16. 27. 35 и др.— Ъ) служатъ опредѣленіемъ предложенія, поставленнаго въ сопгсі. (аіігасііо шосіі): диі іешіегепі VI, 37. — с) выражаетъ цѣль=пі (йпаіе) із: диі сіісе-геиі, которые должны были сказать I, 7. II, 3; сл. III, 18. ѴІІ, 11 и др.; въ особ. часто послѣ тіііо I, 21. 24. 34 и др. — 4) слѣдствіе — иі (соп-зѳсиіігит) із, послѣ указательныхъ мѣстонм. въ главномъ предложеніи П, 33. 35. IV, 13. V, 30; илипод-разумѣваемыхъ словъ іаііз, еіизтойі I, 6. Ц, 27. III, 28 и др.; оррісіиіп, диой зе йеі'епЗегсі, городъ, который могъ бы защищаться VI, 34; въ особ. послѣ общихъ выраженій: зипі (гере-гіипіиг) диі I, 52. III» 22 н др.; (но зипі, диае арреііапіиг VI, 27; ех доіЬиз зипі, диі ехівіітапіиг IV, 10). — е) причину = сит (саизаіе) із: диі Гасегеі I, 36, диат (СаШат) ѵоіиіззеі 1, 45; сл, II, 15 (диі зе сіесііззепі). II, 31 (диі роззепі). IV, 21 (диі аиіегеі) и др.; причинное значеніе диі можетъ быть еще точнѣе опредѣлено посредствомъиі, см. иі.— Г) = сит (айѵетзаііѵшп нлн соисѳз-Зіѵит) із: диі сопііииіззеі (между тѣмъ какъ онъ) VI, 36; диі піЫІ ргоѵійіззеі V, 33; диае дезіа еззепі, хотя бы оно и случилось ѴП,/в.
2. диі, диае, диосі, ргоп. іпіеггод. какоЙ? диае саиза, какая (что за) причина I, 32; сл. И, 4. V, 44-
3. дпі, диае и диа, диосі, ргоп. іпЛе/. какой-нибудь, кто-нибудь: а) аііі., послѣ зі и пе I, 31. ^2 46 и др. Ъ) виЪві.: зі диі I, 48. VI, 13.
диіа, сопі. потому что ѴІІІ, 23. диісдиаш, см. диіздиат.
152
дшситдие — 2. диіз.
аиіршпдк«-(диісипдие), диаес., диосіс., ^который (какой, кто) бы ни, всякій I, 31. 44 и др.; дпіЪпзситдие геЪиз роѣезѣ, всѣми способами, всячески V, 7. 57; дпі диаситциѳ сіе сапка ѵепегипі, которые по какой бы то ни было причинѣ пришли VI, 23; зиЪві. I, 35 . 40 и др.
дпісіапі, диаейаш, диоЗйаш и (зиЬзі.) диісИат, одинъ, нѣкто, нѣкоторый, какой-то ПІ, 18. V, 48 и др.; зиЬзі,: диісіат ех тіШіЬпз I, 42; сл. V, 48; ріиг. нѣкоторые, нѣсколько: гез (сарііѵі) I, 30. V, 42.
днійеш, аііѵ. (ставится непосредственно послѣ того слова, которому придаетъ особое удареніе) же, что на-сается до —, именно, по крайкей мѣрѣ, конечно V, 29. ѴІІ, 50 и др.; диае диійѳт гез, и именно это обстоятельство (этотъ-то случай) I, 53. III, 15. V, 42; віЪі диісіѳт рег-виасіегі, что онъ съ своей стороны приходитъ къ (тому) убѣжденію I, 40; пе... диісіет, см, не.
диіеа, ёііз, Л покой, отдыхъ, сонъ V,40 идр.; циіеіет сареге,см. саріо.
диісіиз, 3. [диіезсо, диіея] спокойный, мирный V, 24 н др.; СаШй диіеіа (аЫ. аЪз.) ѴІІ, 1.
диіп, сот. [циі (древній аЫ. отъ диі, диае, диосі) н поп (не), собств. какъ не, почему не] 1) съ сопі. послѣ отрн-пательнаго главнаго предложенія: который бы не, кто бы не, чтобы не; такъ, чтобы ие; безъ того, чтобы не; не, съ дѣепричастіемъ V, 53. 55 и др.; еа особ. а) послѣ соединенныхъ съ отрицаніемъ глаголовъ: препятствовать, удерживать, отказываться, быть далеко, оставлять и т. л.: чтобы не, чтобы; иногда въ этомъ случаѣ предложеніе съ дѵ.іп на русскій языкъ переводится однимъ только неопредѣленнымъ наклоненіемъ, илн отглагольнымъ сущвств. съ предлогомъ и безъ него, см. йеіеггѳо, геііпео, гѳ-сивоЛетрего, аЪзиш нт. п.: рѳграисіз сіевісіегаіів, диіп сипсіі сарегепіит, см. бевісіего; пиііа саіашііаіе аййисі роіиіі, диіи со&егеі, чтобы не ѴІІІ, 19. — Ь) послѣ поп сіиЬііо и подобныхъ выраженій: что I, 3. 17. 31 и др.; поп аЫег вепііге ѴП, 44; поп аѣезі виврісіо I, 4. — 2) съ іп&іс. въ независимыхъ предложеніяхъ, какъ
айѵ., даже, мало того: диіп (усилено еще посредствомъ еііат) I, 17. IV, 2 и др. (см. еНат).
циі-паш, диаепат, диойпат, ргоп. іпіеггод., который (какой) же II, 30; згсЬві.: дшпат (вм. иіег) апѣе-Геггеіиг, кто именно V, 44.
дпіпсііпх, псіз, т. [диіпдие-ипеіа, уи-щя, двѣнадцатая часть асса (аз, см. зевіегііиз)] 1) пять двѣнадцатыхъ частей асса, вообще пять двѣнадцатыхъ чего-л. — 2) перен. расположеніе по пяти, наподобіе пятерки или пяти очковъ на игральной костн
♦ ^крестообразное расположеніе въ особ. при насажденіи деревьевъ: огсНпіЪиз іп диіпсипсет (Іікрозіііз, крестообразно расположенными рядами ѴІІ, 73*.
фііпйесіш, [дпіпдие-сіесеіп] пятнадцать.
диіи^епіі, ае, а, [диіидие-сепіит] пятьсотъ.
диіпі, ае, а, [диіпдие] по пвти: диі-пит = диіпогиш ѴІІІ, 9.
диіпдиа^іпіа, пятьдесятъ, дпіпдие, пять.
дпіпіиз, 3. [диіпдие] пвтый. Циіпіиз, і, римское предъимя. диіпісіз (ІесІЕпиз, 3. пятнадцатый.
1. диів, диісі, ргоп. іпіеггод. кто, что: диісі геі §егегеіиг, что (изъ всего, могущаго вообще случиться, въ данномъ случаѣ) происходитъ III, 26 (сл. піЪіі); диісі сопвіііі еарегепі, на что рѣшатся III, 24 V 5В, диісі зпі сопзіііі віі, см. сопзіііиш; сегіі диісі еввеі, см. сегіиз; диісі ег^о (эллипсисъ, подраз. сепзеііз) VII, 77; въ особ. пеиіг. диісі: а) что, сколько: диісі апіті, см. апітиз; іпсоттоЗі ѴІІ, 45; ѵесіі^аіів V, 22; дині ров-вепі I, 36. II, 4 и др.— Ь) что, чего, отчего, заѣѣмъ I, 47. VI, 35.
2. диів (виЬві. и асіі.), диае илн диа, диісі (зиЪзі.) н диосі (асЙ.), ргоп. іпЛе/., кто-нибудь, какой-нибудь: зі (зеи, пе, иЪі) диів (диісі) I, 18. 20 (см. ассиіо). VI, 11 н др.; иногда ві диів ставится вм. із диі, когда говорящее лицо выражается не вполнѣ увѣренно: еггапі, зі диі ехзрѳсіапі, тѣ, которые, можетъ-быть, ожидаютъ ѴІІ, 29; сл. VI, 32. 43 н др.; зі диісі ш поЬіз апіті езі, сколько-ниб.
диіз-паіп' — диосі.
153
мужества та, ^7 еі цші імеіит ' сопзіііі, какой-либо замыселъ ѴП, 9; сл. VI, 1. ѴІІ, 20; пізі ділі<1 анхіііі зіі, см. аихіііит; диіз, какъ айг.:пе диіз ітрѳіиз йегі роззеі Ш, 29; сл.
VI, 5. 9.
диіз-паш, диійпат. ргоп. іпіеггод., кто же, что же VIII, 55.
двіз-ріат, диаеріат, диійріат (еиЪзі.) и диоіріат (аЛі.), ргоп. іпсіе/'., кто-нибудь, какой-нибудь: сойогз V, 35; 5иЪзі. VI, 17.
двів-диаш, диісдиат (диі(ідиат),ргоп. іпсіе/. 1)зы6зі. кто-нибудь, что-нибудь; употребляется преимущѳстаенно въ предложеніяхъ отрицательныхъ: пе-диѳ диіздиат, и никто I, 20. III, 22 и др.; педие диісдиат, и ничто I, 53. IV, 2; съ деп. рагііі,'. педие диісдиат пе^оііі еззе II, 17; сл. ГѴ, 1; въ риторическихъ вопросахъ н при диат послѣ сравнит. степени, также въ предложеніяхъ условныхъ: сиг диіздпат іийісатеі I, 40; сл. IV, 16; ртіиздиат диісдиат сопа-геіиг I, 19; зі диісдиат ргаезісііі зрегепі, надѣются на какую-либо помощь V, 41.— 2) (рѣдко) аіі. ка-кой-ниб.:, саіо (Котатіз) VI, 36. VIII, 23. 48.
диів-цие, диаедие, диіідиѳ (зибві.) и диобцие (а<іі.),ргоп. іпсіе/., каждый, всякій V, 12. 54; диадие <іс сайка, всякій разъ, по какон-лнбо (особой) причинѣ VI, 23; сегіит питегит сиідие (зс. ртіпсірі) ех сіѵііаіе іт-регаге, требовать отъ каждаго (изъ князей, какъ представителей отдѣльныхъ племенъ), чтобы выставленъ былъ сегіиз тітегиз ех сіѵііаіе ѴІІ, 35 (см. питегиз); диае аЬ диодие ігаііивіш’, тѣмъ или другимъ (кѣмъ-л.) ѴІІ, 22; диіздие= диаедие рагз Веі&агит II, 4. 10; диіздие, какъ энклитика, ставится: а) послѣ мѣстоименій зиі, зіЬі, зе и зииз I, 5. 52 и др.;рго зе диіздие, см. рго.—Ъ) послѣ относительныхъ словъ: диат диіздие іп рагіет II, 4. -21 и др.; иЪі сиідие—, каждый тамъ, гдѣ ему—VI, 34,—с) послѣ мѣстоименій вопроснт.: дпій диіздие аибіегіі IV, 5; диіб диодие Іосо V, 33.— б) послѣ еирегі. или порядковыхъ числительныхъ: по-Ьіііззіші сиіиздие ІіЬегі, дѣти всѣхъ только самыхъ знатнѣйшихъ I, 31;
Ьесиниз тадаи десятой, т.-е. каждый разъ одинъ изъ десяти: поп йесітиз диіздие тііез V, 52; диойзі апіідиіззітитдиойдиѳ іетриз зресіагі орогіегеі, если поэтому пришлось бы смотрѣть на самое отдаленное время, насколько Оно относится къ той или другой сторонѣ (доказываетъ права той или другой стороны), т.-ѳ. пришлось бы смотрѣть на самое первое время вступленія той или другой стороны въ Галлію = на давность правъ каждой стороны I, 45; пі диіздие... ііа съ еѵрегі.: въ какой мѣрѣ... въ такой же=чѣмъ... тѣмъ, съ сравнит. степенью VI, 15. диіз-дпіз, дпібдиій (диісдиій) и асіі.
диосідиосі, кто бы ни, всяній, кто ни: дпібдиій, все, что II, 17; диісі-диій сігсиііиз Ііпс ассеззегаі, всякій обходъ, который присоединялся.(Ьис, т.-е. къ протяженію въ 1200 шаговъ) ѴІІ, 46.
диі-тіз,диаеѵіз, ди: сіѵіз (зм&зі.) и диосі-ѵіз (асіі.) [ѵоіо] который угодно, всякій II, 31. III, 13. IV, 2.
дно, 1) аИѵ. геі. куда II, 21. III, 16 и др.; Іосиз дио = іп диеш II, 16. ѴІІ, 60; сл. II, 17. III, 15 н др. и сл. 2. ео.— 2) іпсіе/. куда-нибудь I, 48. II, 8.— 3) какъ аЫ, зіпд.ргоп, геі, или сотр., чѣмъ, съ относит. ео илн Ьос (тѣмъ) I, 14. IV, 17. VIII, 9. — 4) сопі. съ сопісіѵ. = иі ео, чтобы тѣлъ, употребляется обыкнов. предъ сравнительною степенью I, 8. 14 и др ;=ііа иі ео, такъ что тѣмъ ѴШ, 48; съ тѣмъ чтобы II, 27; диат дио = диат ео (ійео) диоб, чѣмъ потому, что IV, 2; дио шіоиз, послѣ глаголовъ; препятствовать, мѣшать н т. п., чтобы, или предлож. съ диотіпиз переводится на русскій языкъ однимъ неопредѣленнымъ наклоненіемъ I, 31. ѴІГ, 49. VIII, 34; паѵез ѵепіо іѳ-пеЬапіиг, диотіпиз ѵевіге роззепі, такъ что не IV, 22. X
дно-аб, асіѵ. и сопі. до которыхъ поръ,
на сколько IV, 12. ѴІП, 55; пока, пока не IV, 11. V, 24.
двое!, 1) геіаі. айѵ. (первоначально пеиіг. асс. отъ диі, диае, диоб), собсте. въ чемъ, въ отношеніи къ чему; въ соединеніи съ союзами подчиненія, теряя свов первоначальное
154
диойзі — гаііо.
значеніе, служитъ для усиленія: дпоізі, если же, если поэтому I, 14. 20. 40 и др.; циоі иЪі, когда же ПІ, 23; иногда вовсе не переводится и, какъ относительное слово, указываетъ только на болѣе тѣсную связь съ предыдущимъ: диосі пізі ѴП 88. — 2) сопі. а) потому что 1,9. 12. 15 и др.; ргоріѳгеа (Ьос, ео) диосі I, 1. 2. 3. 14 и др.; при глаголахъ; говоритъ, думать и т. п. съ сопісіѵ. (въ силу аіігасііо шосіі): диосі геІІЕІопіЬиа ішресіігі зезе сіісе-геі=дпосі геІі^іопіЬиз, иі сіісѳЪаі, ітресіігеіиг V, 6; диосі ѳхізіішагѳпі I, 23. 27.— Ь) послѣ глаголовъ аГ-Гѳсіиит, (въ томъ, на то, за то) что: диегі (ассизаге, іпсизаге) I, 16. 40; ^гаііаз а^еге I, 41. ѴІІІ, 50.— с) приводитъ обстоятельство, служащее объясненіемъ мѣстоименія указательнаго, выраженнаго или подразумѣ-ваемаго въ предыдущемъ: что I, 14. 19. 25 и др. — Л) указываетъ иа обстоятельство, давшее поводъ къ
сужденію, выраженному въ главномъ предложеніи: что касается того, что; если же, а что: диосі асіогіиз ѳззеі I, 13; диосі ^Іогіагепіиг I, 14; сл. I, 18. 36. 40 и др.
циосізі, слс. диосі.
диошіпиз, см. дно.
диошіаш, а<іѵ. [=диигасіат] когда-то, нѣкогда ѴШ, 32*.
диопіаш, аЛѵ. [диит-іат] такъ какъ, потому что I, 35. 36 и др.
диодпе, сопі. (ставится послѣ того слова, къ которому отвосится)также, тоже I, 1. II, 22 и др.
дподпе-тегзиз и диодпс-ѵегзпт (дио-дио-ѵегзиз и диодио-ѵегзит), а&ѵ. на всѣ стороны, повсюду III, 23. ѴІІ, 4. 14.
диоі, іпйесі. сколько IV, 22. ѴІІ, 19. диоі-аппів, асіѵ. ежегодно I, 36 и др. диоіійіапиз, см. соіійіапиз.
диоіійіе, см. соіісііѳ.
диоііепя, айѵ. сиолько разъ, сколь часто I, 43. V, 34.
дпиш, еле. сит.
таДіх, Ісіз, /. корень VI, 27; перен. нижняя часть, основаніе: га-бісез шопііз, подошва горы I, 38. га4о, зі, зит, 3. скоблить, брить, стричь V, 14*.
гатпя, і, т. сукъ, вѣтвь: зіірііѳз еші-пеЬапі аЪ гатіз, оттуда, гдѣ начинались ѴП, 73 (см. а, аЪ), гаріеіііаз, аііз, Л [гаріо] стремитель-?уСТ17 бЫСТРота’ СКОРОСТЬ; Яитіпіз
гаріиа, ае, /. [гаріо] хищничество, грабежъ.
тагив, 3. 1) рѣдкій, нечастый: аейі-йсіа, отдѣльно стоящія строенія ѴІІІ, 10; шііііез гагі ри^паЪапі, поодиночкѣ, отдѣльно, разсѣянно V, 9: сл. V, 16. 17 и др. — 2) немногій, немногочисленный: гагіз рогііЪиз ЙІ 12°”8П₽И Рѣдкости гаваней
таііо бпіз, Л [гѳот] 1) считаніе, счетъ, м та, и все, что сюда относится: ?°с™сь> запись, списокъ и т. п.
’ I, 14. ѴІІ, 71; гаііопеш |
аіісиіиз теі ЬаЬеге, вести счетъ чему-лвбо VI, 19; отчетъ, гаііопеш ге-ровсеге аЬ аіідио V, 30; расчетъ, въ обширномъ знач.: гаііопеш ЬаЬеге аіісиіиз геі, принимать что-л въ расчетъ, т.-е. въ соображеніе, во вниманіе, имѣть въ виду что-л , руководствоваться чѣмъ-л. V, 27 ѴП, 71 и др.; еъ слѣд. иі VII, 1; диапіиш іп гаііопѳ ѳзі, на сколько можно разсчитать ѴІІІ, 6.— 2) о расчетахъ, выводахъ, заключеніяхъ и т. п. ума вообще: мышленіе; способность мышленія: умъ, разумъ и все, что сюда относится: а) (разумное) основаніе, причина I, 28. II, 10. — Ъ) направленіе ума, образъ мыслей, руководящая мысль, правило, соображеніе, планъ, (обдуманный) образъ дѣйствій: шаіог, осмотрительность VII, 21; гаію еі сопзіііпш, еле сопзі-Ііиш; гаііопѳ ртоѵкіеге, разумно разсчитаннымъ образомъ дѣйствія ѴІІ, 16; гаііо Ьеііі, знаніе IV, 1; планъ ѴШ, 6; гаііо Ьозііит, планъ (отно-
гаііз — гесТріо.
155
шѳнія, положеніе) VI, 33; гаііопет іпіге, составлять планъ, обдумывать, соображать ѴП, 24; гаііопез ЬеШ ^егепсіі-, мѣры необходимыя для веденія войны VII, 63; Ьіз гаііопіЬия, послѣ этихъ мѣръ (предосторожности) ѴП, 71. — с) (въ объективномъ смыслѣ) все то, въ чемъ проявляется дѣятельность ума (соображеніе, обду манность и т. и.): устройство, порядокъ, отношеніе, состояніе, свойство, способъ, пріемъ и т. п.: роп-ііз IV, 17; іпзііілііа гаііо, принятый способъ, установившійся порядокъ VI, 9. 34; гаііо огбодие артіпіз (аі-• дие огйо геі тіШагіз), см. огсіо; гаііо геі тііііагіз, свойство военнаго дѣла ГѴ, 23; ридпае, способъ, порядокъ, ходъ III, 14; ѳдиеэігія ргоеііі, см. едиеяіег; рѳгйсіепбі ѴП, 37; Ьас (аііа, зітііі, диа, еаіеш, пиііа) гаііопе, такимъ (другимъ, подобнымъ и т. д.) образомъ I, 42. ѴІІ, 4 н др.; отпі-Ьиз гаііопіЬиз, всѣми способами V, 1; Ьаес еайет гаііо езі іоііиэ ОаШае, этотъ порядокъ вещей одинаково свойственъ всей Галлін VI, 11; рго гаііопе еіия аШіпбіпія, сообразно съ этой вышиной ѴІІІ, 9.
гаіів, із, Л плотъ, поромъ I, 8. VI, 35. Еапгісі, бгит, незначительный вародъ кельтскаго происхожденія, поселившійся на южномъ берегуРейна, близъ области гельветовъ I, 5. 29 и др.
ге (гей), ргаер. іпзерагаЬШз: назади, противъ; перен.означаетъ приведеніе въ прежнее или противоположное или же въ надлежащее состояніе; означаетъ многократность дѣйствія.
геЬеПіо, бпіз, Д (гѳЪеІІіз, ге-ЬеПиш] возобновленіе воины со стороны побѣжденныхъ; возстаніе, бунтъ.
ге-сёбо, сеззі, сеззиш, 3. 1) назадъ итти, отступать: ех Іосо V, 43. ѴІІІ, 27.— 2) уходить, удаляться; перен. отстать, отказываться отъ чего-ниб.: аЪ орри^паііопе ѴІІІ, 40.
гесепн, ііз, свѣжій = новый, недавній. недавно или только-что случившійся, послѣдній I, 14. IV, 13 и др.;ѵісѣогіа, послѣдняя или недавно одержанная побѣда I, 31. V, 47; оГ-йсіит, недавно оказанная услуга V, 54; свѣжій силами, бодрый, неослабленный ѴІІ, 9. 48; гесепіез, свѣжія войска ѴП, 25.
ге-сепвео, зиі, зііит, 2. пересчитывать; осматривать, производить смотпъ VII, 76*.
гесеріасйіиш, і, п. [гесеріо, гесіріо] вмѣстилище; пристанище, убѣжище гесеріиз, из, т. [гесіріо] 1) взятіе назадъ. — 2) въ яз. военн. отступленіе IV, 33; гѳсеріиі сапѳге, къ отступленію ѴП, 47. —3) перен. прибѣжище, убѣжище VI, 9.
гесезвив, из, иг. [гесеНо] отступленіе, удаленіе: гесеязшп баге, дать возможность отступить V, 43*.
гесійо, сібі, — ,3. [сабо] падать назадъ; перен. о бѣдствіи, по отношенію къ виновнику: обрушиться на кого-л., постигать кого-л.: сазиз ай аіідиет гесібіѣ VII, 1.
гесірёго, см. гесирего.
гесИііо. сёрі. серіит, 3. [ге-саріо] 1) назадъ брать = а) въ яз. еоенн. назадъ вести, обратно вводить (отводить), велѣть обратно отправиться (возвратиться) VII, 12. 71; вѳ гесіреге (въ походѣ, бѣгствѣ) отступать назадъ (отъ непріятеля), удаляться I, 25. 26. 48 и др.; поп ЬаЬео, дио тѳ гесіріат, см. ЬаЬео; ех Ги^а (въ бѣгствѣ, сл. е, ех) VI, 41. VII, 20; Ги^а аб аіідиет, спасаться бѣгствомъ къ кому-л. I, 11; сопзіііиш (Гасиііаз) зиі гесіріепбі ѴІП, 15. 16; безъ зе въ особ. въ детпй : ві дио етаѣ гесіріепбит I, 48, зі^пит гееі-ріепбі баге VII, 52. — Ь) назадъ (снова, обратно) получать (протнво-полож. бага, ігабеге, атіііеге): зиоз III, 8; сіѵііаіет (подраз. ех геЬеІІіоне еі беГесІіопе іп бебіііопет) гесірего = считать народъ снова сдавшимся VI, 8. ѴІІ, 90; перен. зе. тргіррге = снова приходить въ себя, собраться съ духомъ (силами), опомниться, оправиться III, 4; ех іи&а (ех іітоге) II, 12. IV, 34.— 2) брать (съ своей стороны, вслѣдствіе просьбы или желанія кого-л., по праву, принадлежности), принимать: іеіа = подвергаться дѣйствію стрѣлъ V, 35; р рѣкѣ: Моза рагіет ех ПЬепо (под-ряв~н7гіѵя.*л.тп) гесіріі 1Ѵ. Ю; принимать къ себѣ, давать убѣжище, пускать нъ какую-л. мѣстность: аіі-диеш I, 5. 32 II, 3 я др.' Іаігопез, присоединять къ себѣ ѴШ, 20; о
156
гс-сііо — тейіпи .
самой мѣстности: тппіѣіо регіеггііоз гѳсіріі VI, 39; въ особ. занимать, овладѣвать, завоевывать ѴІІ, 13; перен. принимать, приводить въ извѣстное состояніе, отношеніе: аіідиет іп ййет (іп йейіііопет, іп сопйісіопет іигіз), см. ййез и ир.; іп зегѵііиіет, взять въ рабство ѴІІ, 78; = допускать (о предм. нѳодушевл.): іітог поп гесіріѣ тізегісогйіат, не допускаетъ, исключаетъ ѴІІ, 26.
ге-сііо, 1. [іпіепз. отъ сіео, возбуждать] собств. снова возбуждать; въ особ. вновь касаться того, что изложено въ письмѣ, сочиненіи ит. п., читать вслухъ: ерізіоіат іп сопѵепіп V, 48.
ге-еііпо, 1. назадъ клонить, приклонять, прислонять.
гесіе, айѵ. [гесіиз] прямо; перен. правильно, какъ слѣдуетъ, хорошо: гесіе Гасішп, славное дѣяніе ѴІІ, 80; = надежно, безопасно VII, 6.
гесіиз, 3. [ге§о] прямо направленный, прямой: ііпеа, прямая, горизонтальная линія ѴІІ, 23; ге^іо ѴІІ, 46; , зііѵа гесіа йиіпіпіз ге&іопе рѳгііпѳі= I параллельно съ рѣкою VI, 25.
гесирёго (гесірёго), 1. [гесіріо] опить (снова) получать, пріобрѣтать, возвращать: атіз=а ѴІІ, 15; о предметахъ отвлеченныхъ: ІіЬегіаіет (іаи-(іет) ѴІІ, 1, 76; одушевленныхъ ПІ, 8. ѴП, 43; сіѵііаіез, снова расположить къ себѣ народы VII, 89.
геснзаСіо, бпіз, Л [гесизо] птказъ, возраженіе ѴІІІ, ргае/.
гесйзо, 1. [ге-сапза] приводить причины (доводы, доказательства) противъ чего-л., отговариваться, отказываться, отвергать, вѳ соглашаться, отклонять: атісіііат I, 44; пиііпт регісиіит, не пугаться, быть готовымъ подвергнуться ѴІІ, 2. 19; зог-іет іпсоттойі поп гесизаге = быть готовымъ переносить ѴІІІ, 1 (см. зогз); піЬіІ пізі ЪіЪегпа, возставать только противъ зимовокъ V, 41; йе яѢірепйіо, дѣлать затрудненіе (отказываться, см. йе) I, 44; съ іп/. III, 22. ѴІІІ, 15; поп геспзо съ слѣд. диошіпнз I, 31; съ диіп IV, 7; аЬз. возражать V, 6.
гейа, ае, /. (галльское слово) чѳтырех-колесная дорожная повозка I, 51. VI, 30.
гей-йо, йійі, йііпш, 3. 1) отдавать на- |
задъ, возвращать: аіідиет (аіідиій) аіісиі I, 35. VII, 76. — 2) взамѣнъ чего давать, воздавать; ѵііат рго ѵііа, приносить въ жертву VI, 16; зирріісаііопет, приносить (совершать) въ благодарность ѴП, 90. — 3) предметъ какой-ниб., принятый или найденный въ извѣстномъ состояніи, отдавать или отпускать отъ себя такъ, что состояніе его измѣняется = сдѣлать кого (что) кѣмъ (чѣмъ), съ двойнымъ асс.: аіідиій інішп аЪ ЬозііЬиз ІІ, 5. — 4) (просимое, обѣщанное, слѣдуемое) отдавать, давать, доставлять, удѣлять, присуждать; въ особ. о судебной власти: іиз геййѳге, судить, производить судъ, рѣшать тяжебныя дѣла: педие Ьіс реіепііЬиз шз гѳййііиг, см. реіо.
гей-ео, іі, ііит, Іге, 1) итти назадъ, возвращаться I, 29; перен.: іп ргі-зііпшп зіаіпт ѴІІ, 54; еізі оріпіопе ігіпт 1е§іопит йеіесіпз ай йназ ге-йіегаі, долженъ былъ имѣть въ виду опять только два легіона (тогда какъ онъ пошелъ было уже дальше въ своихъ расчетахъ и надѣялся получить три) = долженъ былъ ограничиться, довольствоваться V, 48; соіііз гейіі ай ріашсіет, опять теряется въ равнинѣ (спускается къ равнинѣ) II, 8.— 2) (по назначенію, принадлежности) поступать куда, доставаться, выпадать: зптта гегит гейіі ай агЬі-ігіит аіісиіиз, всякій разъ подлежитъ (зависитъ) VI, 11.
гейі^о, ёді, асіпт, 3. [ге-а^о] 1) обратно гнать (вести), отгонять; опять приводить, возвращать. — 2) перен. приводить въ извѣстное состояніе, положеніе (обыкновенно худшее или низшее), низводить, обращать во что, сдѣлать чѣмъ-л.: аіідиет іп вѳгѵііиіет (іп зиат роіезіаіет) II, 14. 34 н др.; зиЬ ітрегішп рориіі Вотапі, подчинять V, 29; іп рго-ѵіпсіат I, 45; ай іпіегпѳсіопет = совершенно уничтожить II, 28; Га-сіііа ех йіійсіііітіз II, 27; рѣдко съ двумя асс.: аіідиет Ьитііюгет IV, 3; въ численномъ отношеніи; нвзво-дить, уменьшать, доводить: сх зех-сепііз ай ігез гейщі II, 28.
гейішо, 0ті, етріит, 3. [ге-ѳто] обратно покупать, выкупать,искупать;
гесі-іпіёкго — ге^о.
157
перен. пріобрѣтать цѣною чего-ниб. I, 37. 44; въ особ. откупать, брать на откупъ: ѵесіі^аііа гѳйетріа Ьа-Ьеге I, 18.
геЗ-іпіё^го, I. опять пополнять, возобновлять, возстановлять: іешіпиіаз соріаз ѴІІ, 31; ргоеіішп (ѵігея) I, 25. ІП, 26; апітшп (ярет), вновь возбудить, оживить П, 25. ѴІІ, 25.
гейіііо, опіз, Л [гейео] возвращеніе (съ конструкціей, какъ геіео): йо-шшп I, 5*.
гейііия, ия, т. [гейео] возвратъ, возвращеніе, возможность возвратиться IV, 30. VI, 29 и др.; перен.: ра-
• ѣеѣ гейііиз іп атісіііат аііспіиз VIII, 3.
Кеййпев, ит, кельтскій народъ, принадлежавшій къ числу сіѵііаіѳя Ате-тотісае (въ области нын. Пеппея въ Бретани).
ге-Дпсо, хі, сіит, 3. 1) назадъ вести, ''Обратно приводить, возвращать I, |
28. 53. VI, 32; въ особ. о войскѣ: отводить, велѣть отступить I, 49. V, 23 и др. — 2) назадъ тянуть (тащить): Гаісея іпігогзиз, втаскивать ѴІІ, 22; іпггез, отодвигать ѴІІ, 24; въ усиленномъ зн.: ппіпіііопез, воздвигать дальше сзади VII, 72.
ге-Гёго, геНйІі, Іаіит, Гегге, 1) назадъ вести, назадъ отцо-сить ѴІП, 48; въ яз. военн. ре-йет теГетге = отступать I, 25. IV, 25; паѵез ео<іет геГегипіиг, прогоняются назадъ IV, 28; перен, относить = приписывать: йеігітепіит аіісиі ассеріит геі'егге ѴШ, 38; въ особт-а) возвращаясь съ добычею, трофеемъ, находкою и т. п., уносить съ собою, приносить I, 29. V, 58 и др. — Ь) съ устнымъ порученіемъ, отвѣтомъ, извѣстіемъ возвращаясь, доносить, передавать: аіідпій асі аііцпет (аіісиі) I, 35. 47 и др. — с) дѣлая возмездіе, давать что-либо взамѣнъ чего = воздавать, отплачивать: §гаііат, с.ч. §гаііа. — 2) что кому слѣдуетъ, доставлять: Ггпшеп-іит ай аДі^иет ѴІІ, 71; въ особ. доставлять свѣдѣнія кому слѣдуетъ (по долгу службы, установленному порядку, закону и т. и.) = докладывать, сообщать: пптегшп ай аіі-
диеш П, 33; съ асс. с. гп/. VI, 10; аб зепаіит (бе гѳ) VIII, 53.
геЙсіо, Гесі, іесіит, 3. [ге-Гасіо] 1) опять (снова) дѣлать. — 2) возстановлять, исправлять: паѵез (роп-іет) IV, 29. ѴІІ, 35 и др.; перен. возстановлять чьи-либо силы, давать отдыхъ: ехегсНшп ех (а)ІаЬоге ѴП, 32. VIII, 1; зе, отдохнуть, оправиться: ех ІаЬотв III, 5. ѴІІ, 83.
геГгіп^о, Ггё^і, Ггасіит, 3. [ге-Ггап^о] взламывать, выламывать: рогіаз II, 33; перен. сокрушать, одолѣвать: ѵіт Дитіпіз ѴІІ, 56.
ге-Гй^іо, Ги^і, 3. назадъ бѣ-
жать, обращаться въ бѣгство, спасаться бѣгствомъ ѴІІ, ЗІ; аЪз, V, 35.
Ве^Іпив, см. Апііяііиз.-
ге^іо, Опія, Л [ге^о] 1) направленіе, линія; гесіа VI, 25. ѴІІ, 46; еавйет те^іопея рѳіеге, отправиться по тому же самому направленію (къ тѣмъ же мѣстамъ) ѴІІ, 45; Саііиз §1еЪаз іп і^пет е ге^іопе іитгіз ргоісіеЪаі, по направленію, исходною точкою котораго служила (для противостоявшаго галла) башня, т.-е. по направленію къ башнѣ = противъ башни ѴІІ, 25; отт. е геціопе съ деп.: противъ, на>-противъ чего-ниб.: егаі е ге^іопе ор-рісіі соіііз, противъ (южной стороны) города, накоторомъ Цезарьпостроилъ сазіга шіпога ѴІІ, 36; сл. ѴІІ, 58. 61 и др.; съ Лаі.: е гѳ§юпѳ сазіпя саяіга ропеЪапі ѴІІ, 35. —2) перен. а) пограничная линія, граница, предѣлъ. — Ь) сторона, страна, мѣстность, мѣсто V, 19. ѴІІ, 13; область, государство I, 44. II, 4 и др.; іп Ьіз гердопіЪиз (т.-е. въ Галліи) IV, 21.
ге§іпв, 3. [гех] царскій: роіѳяіая ѴІІ, 32.
гс^по, 1. [гѳ^пиш] царствовать, быть царемъ V, 25.
ге^пиш, і, и. [гех] царство = а) государство V, 26. 38. — Ь) царская власть, царское достоинство, неограниченная власть, самовластіе, неограниченное правленіе (по отношенію къ галламъ, у котовыхъ не было наслѣдственныхъ царей) I, 2. V, 6 н др.; ге§пила арреіеге (осспраге, оЫіпеге), см. арреіо и др
ге^о, гехі, гесіпт, 3. править, упра-
158
ге^гёііот — ге-тЙіПео.
влять: йаѵѳв ѵеііз III, 13; перси, руководить, управлять; Ьеііа VI, 17. ге^гёіііог, егеззвв з., 3. йероп. [ге-
дгайіог] итти назадъ, отступать V, 44.
ГеІсІо, ібсі, іесішп, 3. (геіісіо) [ге-іасіо] бросать назадъ, обратно бросать; отт. 1) отбрасывать. — а) гнать назадъ, отражать; ѳдиііаіит (Ьозіез) 1,24. II, 33; о корабляхъ: (іѳгпрвѳіаіи) геісі, быть занесену назадъ V, б. 23. — Ь) бросать (отъ себя, въ сторону): рііа 1, 62; МСрСН. отвергать, покидать; геіесіиз, заброшенный V, 30. — 2) въ свою очередь (въ отвѣтъ, съ своей стороны) бросать: іеіит іп Ьозіез I, 46.
Те-ІаН^иевео, $іі,--, 3. ослабѣвать: й-іііпіі Геіаіі&ийзоиііі ІІ, 15*.
ге-іе&о, 1. удалять, есЫЛаТЬ V, 30.
геіісіо, бпіз, Д [геіедеге, пересчитывать, пересматривать, тщательно обдумывать что-л.] отт. тщательное или добросовѣстное отношеніе къ чему-л., Добросовѣстность; чувство вависимости отъ нравственныхъ законовъ: совѣсть; — по отн. къ богамъ = благоговѣніе, благочестіе, вѣра VI, 17; въ дурномъ смыслѣ: суевѣріе: ріегідие поѵаз аіЪі ех Іосо геіі-§іопез Ьпдипі = весьма многіе, обративъ вниманіе на мѣстность (си. е, ех), дѣлаютъ вдругъ суевѣрныя заключенія (относит. самой мѣстности, т.-е. теперь только считаютъ пребываніе въ этой именно мѣстности чѣмъ-то зловѣщимъ) VI, 37; благочестіе, выражающееся внѣшнимъ образомъ = богопочитаніе; ріиг. теіідіопев, нее то, что относится къ богопочитанію VI, 16; богослужебные обряды, богослуженіе VI, 13; религіозныя чувства, побужденія (напр. предвѣщанія, предзнаменованія, обѣты и т. п.).- зезе ітрейігі геІідіопіЪиз, что его удерживаютъ затрудненія въ религіозномъ отношеніи V, 6.
ге-ііпдпо, ]ідиі, іісіит, 3.1) оставлять кого или что гдѣ-л. I, 51. II, 29. III, 13. 26 и др.; съ асс. назн. мѣстности = не трогать, не касаться: геіісііз Іосіз зирѳгіогіЬпз, не пользуясь высотами ѴІІІ, 36; зпЪ зіпізігаВгііаппіатгѳІісіатсопзрехіі, увидѣлъ налѣво позади себя V, 8; въ особ. а) оставлять кого или что-л.
въ извѣстномъ состояніи: аіідиет'рй* саіит IV, 37; паѵоз (ІеИ'яаІаз асі апсогат V, 9; сл. VI, 38. ѴП, 2Ѳ1.—• Ь) оставлять = удаляться отъ кото1, чего-л.: йотоз (Іосит) I, 30. Ш, і; перен.: аіідиейі геііпдиіі апітиз, см. апітиз; въ усиленномъ знач. = покидать, бросать: ітресЙшепіа (зі&па) III, 3. IV, 15; перен. = переставать дѣлать что-л., отставать, прскра-' щать: орридпаііопет (оЬзИіопѳт) V, 49. ѴІІ, 17; піЬіІ геііпдиііиг ѴІІІ, 51. — 2) оставлять = сохранять ѴІІ, 34. 46; раисоз (диагіат раг-іет), оставлять въ живыхъ Ш, 19. 26; геііпдиііиг пна тіа (аііііпз, зре-сіез) остается I, 9. II, 29. VI, 27; тебіоегі зраііо геіісіо (зс. іпіег Ри-Ііопет еі Ьозіез), на небольшомъ разстояніи (отъ непріятеля) V, 44; ап-^изііогіЬиз рогііз геіісііз, оставивъ слишкомъ узкія впрота (въ стѣнѣ) ѴІІ, 70; биаЬи8 рогііз теіісііз, за исключеніемъ двухъ воротъ ѴІІ, 41; перся. предоставлять, оставлять, давать: іиз аіісиі ѴП, 77; іаспііаіет (іешриз, зраііига) III, 6. V, 9. VI, 42; Іосит геііпдиегѳ, см. Іосиз; зрез, геііпдиііиг I, 51. ѴІІІ, 55; геІіпдиеЪаіит, иі Саезаг..., Цезарю оставалось только (дѣлать) то, что VI, 19.
геіідииз, 3. [геііпдио] 1) остальной = оставшійся IV, 34 ѴІІІ, 39; пето іи іеггіз езі геіідипз, никого не остается на свѣтѣ IV, 7; зі диоз іогіипа геіідиоз Гесіззеі, оставитъ въ живыхъ ѴІІІ, 24; зиЬзі геіідиит, остальное, остатокъ: піЬіІ езі геіідиі, см. піЬіІ; піЬіІ зіЪі асі сѳіегііаіеш геіідиі Гесѳгипі, см. аб; о времени = будущій: іп геіідиит іетриз, иа будущее время, впредь I, 20. ІП, 16. VI, 1. — 2) остальной = прочій, другой I, 18. 38. V, 46; Гида, дальнѣйшее бѣгство IV, 15; геіідпіз гѳ-Ьиз, см. гез; еиЬзі. геіідиі I, 12. II, 25; геіідиі отнее I, 28. 53 н др.; геіідиа, всѣ прочія качества III, 13.
ге-шапео, тапзі тапзит, 2. оставаться, пребывать въ какомъ-л. мѣстѣ I, 39. IV, 1 в др.; перен. оставаться въ какомъ-л. положеніи: рагз іпіедга гешапеЬаі, часть оставалась (сохранялась) невредимой ѴІІ, 35.
теіпех — ге-розсо.
159
гешех, і§із, т. [гешиз-а^о] гребецъ Ш, 9.
Веші, бгшп, народъ, поселившійся въ бельгійской Галліи между рѣками Маігопа и Ахова; см. Ппгосогіогцт II, 3 здд.; зіпд. Кетиз II, 6.
геші^о, 1. [гетех] грести V, 8.
ге-ші^го. 1. опять переселяться, переселяться на прежнее мѣсто, возвращаться: іп ѵісоз (а§гоз) зиоз IV, 4. 27.
ннйиізсог, —, —, 3. Нероп. [ге-те-шіпі] припоминать, вспоминать, съ деп.: іпсоттойі I, 13*.
гешІ88пз, 3. [гетіііо] ненапряженный, ослабленный; перен. слабый, умѣренный: й-і^ога гетіззіога, не такъ сильные (менѣе суровые или жестокіе) холода V, 12 (с.н. Ьі-уаз).
ге-тіііо. тоізі, шіззигп, 3. 1) на-задъ пускать, назадъ посылать, отсылать: аіі-даеиі аііднлі I. 4-3. III, 8 я др.; «о особ. а назадъ бросать: рііа іпгегсерга II, 27.—Ъ) возвращать: ітпрегіпш ѴІІ, 20. — 2) въ отвѣть (съ своея стороны, въ свою очередь) посылать: Іійегай аііспі V, 47. — 3) (натянутое) спускать, ослаблять; перен. а) убавлять, уменьшать, менѣе радѣть,заботиться и т.п. очемъ-виб.: (Ші^епііат ас тетогіат VI, 14; бе сеіегііаіе V, 49; ѵігіиз ге-тгйііцг, уменьшается, ослабѣваетъ II, 15. — Ь) избавлять, освобождать I, 44.
ге-шоііеясо. —, —, 3. дѣлаться мягкимъ; г^рен. изнѣживаться, дѣлаться слабымъ ГѴ, 2*.
гешбіпв, 3. [гетоѵео] отдаленный, далекій; зейез а беппап'з I, 31; перен, далекій, чуждый VIII. 'ч ге-шбѵео, шОѵі, то ит, 2. отодвигать; удалять, устранять, отвлекать: едиоз е сопзресіи, удалять изъ виду I, 25; па’ѵев аЬ паѵіЬиз ГѴ, 25; аіідиет I, 19. V, 16 и др.
ге-шппЁгог, 1. Лероп. [тпипв]отдарить, отблагодарить, вознаграждать, награждать: аіідиет та^ио ргаетіо= щедро награждать I, 44*.
гепта, і, т. весло III, 14. IV, 25 идр. гепо, с.я. гЬепо.
ге-пбѵо, 1. возобновлять: ргоеіішп (Ьеі-іит, содзіііа ЬеІИ) Ш, 2. 20 и др.
ге-пинііо, 1 1) обратно доносить; по |
долгу службы или вслѣдствіе даннаго порученія доносить, давать знать, извѣщать: аііспі, съ асс, с. іп/. I, 10. 21 и др.; съ относит. предложеніемъ IV, 21. ѴІІІ, 35; рго ѵізо, см. рго; въ особ. о выборѣ сановниковъ: провозглашать, объявлять избраннымъ: аіідиет ѴП, 33.
ге-реііо, геррйіі, риізит, 3. гнать назадъ, отражать, принуждать къ отступленію: Ьозіет I, 8. II, 10 идр.; перен. аЪ Ьас зрѳ герпізпз, лишенный этой надежды V, 42 (сл. йеісіо).
герспіе, абѵ. [герепз] внезапно, вдругъ, нечаянно I, 52, V, 17, VI, 12,
герепііпо, см. герепііппз.
герепііпна, 3. [герепз] внезапный, неожиданный, нечаянный: абѵевіиз (тоіиз, іитиііиз и др.) I, 13. V, 22. 26; отт. гѳрѳпііпо, а&ѵ. внезапно, вдругъ П, 33.
герёгіо, геррёгі, герегіит, 4, опять находить; вообще находить (искомое, потерянное, забытое и т. п.,сл. іпѵепіо); аіідиет (аИдиіб) I, 29. II, 9 и др.; гѳрегіиз (зс. езѣ) V, 21; герегіипіиг, диі съ сопі. (такіе люди, воины и т. п.) I, 52. ѴІІ, 77; перен.: зіЫ заіиѣет (аихіііит геі) I, 53. III, 15; разя, терегігі, оказываться, являться, быть I, 29; = открывать, узнавать* Ьапс герегіеЬаі саизат, диосі.,., нашелъ причину въ томъ, что... I, 50; піЬіІ бе еогерегіге, объ этомъ V, 13; съ асс. с. ім/, I, 18. 40 и др.; съ косв. вопросомъ ГѴ, 20; зіс (слѣдующее) II, 4. 15; въ особ. находятъ что-ниб. новое, изобрѣтать, выдумывать: сіізсірііпат VI, 13.
ге-рёіо, Іѵі н іі, гішп, 3. снова (опять) просить, испрашивать: аіідиет аЬ аіідио V, 49; назадъ (обратно) требовать: оЬзібез I, 31; ровная аЪ аіідио — наказывать кого I, 30.
ге-ріео, Вѵі, ёіпт, 2. опять наполнять; вообще наполнять, насыщать: ехегсііит Ьіз геЬиз, снабжать въ достаточномъ количествѣ ѴП, 56*.
ге-рогіо, 1. назадѣ*" нести или везти, обратно доставлять, ппіііез IV, 29. V, 23.
ге-ровсо, —, —, 3. назадъ (обратно) требовать: должное (слѣдуемое кому-
160
ге-ргасзепіо — гез.
либо по праву) требовать: аЬ аіідио гаііопет V, 30*.
ге-ргаезепіо, 1. [ге-ргаезевз] дѣлать что-ниб. настоящимъ; отт. немедленно исполнять (осуществлять); ускорять: аіідиіб I, 40.
ге-ргеЬешіо, бі, зит, 3.1)захватывать, удерживать, останавливать. — 2) перен. останавливать на пути заблужденія, находитьчто-л. ошибочнымъ, несправедливымъ; отт. укорять, упрекать, порицать: еопзіііит V, 33; іетегііаіет ѴІІ, 52; аіідиій іп аіідио I, 20.
гергіто, ргеззі, ргеззит, 3. [ге-ргѳто] отталкивать, оттѣснить: аіідиет ѴІІ, 3; удерживать, останавливать, препятствовать: Ги^ат III, 14.
гершііо, 1. отвергать: ^гаііаш аіі.сиіиз I, 40..
ге-ри^по, 1. 1) противоборствовать, сопротивляться, противостоять, ва-щищаться III, 42. ѴІІ, 42.—2) противиться, быть противъ кого или чего-ниб., не соглашаться VIII, 22; Ьіз отпіЪпз геЬиз ипит гери^паЪаі, диой, противъ всего этого было одно только затрудненіе I, 19.
гериіза, ае, Д [гереііо] отказъ (въ просьбѣ, въ особ. ищущимъ должности), неудача въ исканіи должности VIII, 50.
гедпіго, зіѵі, зііит, 3. [ге-диаѳго] 1) снова (опять) искать: іпбиі^еп-ііаш аііспіиз, желать возвращенія ѴІІ, 63. — 2) требовать (должнаго, необходимаго,или слѣдуемаго кому-л. по праву, сл. геГего, гесісіо): гез ге-дідігіі (Шщспііат VI, 34.
гез, геі, в^ещь, предметъ: па-іига гегит, вещей, т.-ѳ. всего существующаго VI, 14; ігапзтагіпае гез, произведенія (товары) VI, 24; вещь, въ обширнѣйшемъ значеніи слова; гез поэтому, какъ общее выраженіе употребляется: а) вмѣсто повторенія предыдущаго существительнаго: пѳдпе ай Ьос іѳшриз еі геі зіийепі, не особенно заботятся объ этомъ родѣ войскъ (=іедиііаіпі) II, 17; Ьіз геЬиз = заѳріЬиз II, 17; сл. ПІ, 12 IV, 2. ѴІІ, 14; о массахъ одушевл. существъ: зитпта от-піит гегит егаі, всѣхъ въ итогѣ оказывалось I, 29. — Ь) для описанія, вмѣсто мѣстоименій нли прила
гательныхъ въ среднемъ родѣ, въ особенности въ тѣхъ падежахъ, въ которыхъ падежныя окончанія мѣстоименіи и прилагательныхъ одни и тѣ же для различныхъ родовъ: еа гез, это I, 4; дпаш гет, это (отличіе) I, 43; диагшп гегит піЬіІ, ничего такого I, 32. III, 4. V, 1; іпоріа отпіит тегит, но всемъ I, 27; сиіиз геі оссиііаііо, см. оссиііаііо; еа ге (Ьіз геЬиз), этимъ I, 40. IV, 3; ай иігатдиѳ гет, на тотъ н другой случаи VII, 89; диа іп (ех) ге I, 12. 20 и др.; тиіііз геЬиз, во многомъ (во многихъ отношеніяхъ, случаяхъ) ѴІІ, 54; отпіЬиз геЬиз), во всемъ (во всѣхъ отношеніяхъ, всѣми способами) III, 17-. IV, 14. VIII, 8; иігадие ге, въ томъ и другомъ отношеніи III, 12; геіідпіз геЬиз, по другимъ обстоятельствамъ (причинамъ) VI, 32; (всѣми) прочими средствами VI, 12. — 2) дѣло: гезтііііагіз, военное дѣло (искусство) I, 21; гез паиііса III, 8; гез тагі-іітае = морскія воины IV, 23; гея Ггитепіагіа, см. ігитепіагіия; гез Йіѵіпае, богослуженіе, жертвоприношеніе VI, 13. 21; гез риЫіса, см. риЫісиз; гет зизсіреге, дѣло (трудъ, ходатайство) I, 9; сит Ьіз тіЬі гез зіі, я хочу имѣть дѣло (=говорить) съ тѣми ѴІІ, 77; іп іигріззітіз Ьа-Ьепі геЬиз, считаютъ однимъ изъ самыхъ постыдныхъ дѣлъ VI, 21 (см. ЬаЬео); дѣло, въ смыслѣ: происшествіе, обстоятельство, положеніе: Ьіз сіе геЬиз, объ этихъ происшествіяхъ ГѴ, 5; гез таіог, событіе, происшествіе ѴІІ, 3; <1е тогіе зі гез (случай) іп зизрісіопет ѵепіі VI, 1? (см. ѵепіо); (іетопзігаге гет, раз сказать о случившемся V, 38; сег ііззітаѳ гез, самыя вѣрныя данныя I, 19; зіпе сегіа ге, безъ положительнаго основанія=не основываясь на чѳмъ-ниб. положительномъ, т.-ѳ не разсчитывая на возстаніе все' Галліц V, 29; ітрегііия гегит, см ітрѳгііиз; гез оррогіипа, обстоятель ство IV, 13; зі гез со§аі, если по требуютъ обстоятельства ѴІІ,78; ргс іетроге еі гѳ, см. рго; гез айѵегзае (яесишіае), см. айѵегзиз и зесишіиз; аііае гез, иныя обстоятельства III, 6; йе 8ИІ8 рпѵаііш геЬиз, см. ргі-ѵаііт; гез Саезагіз егаі іи та-
ге-вагсіо — геііпео.
161
<піі8 йійісиІіаНЬаз, ст. йіійсиііаз; гез езі іп зіипшо регісиіо (йізсгі-тіпе), положеніе крайне опасно VI, 38. ѴП, 32; іп ап^изіо II, 25; іп ехігетіз геЪиз, см. ехіег; йИййвге зиіз геЬиз V, 41; «ъ яз. военн. дѣло = сраженіе, военный подвигъ II, 4. ѴІІІ, ргае/.; гет §егеге, оѣііпеге, см. &его, оМіпео. — 3) въ особ. а) польза, выгода, интересъ: гез соттпііпіз=дѣло, касающееся пользы (затрогивающеѳ интересы) той и другой стороны I, 35. V, 26; гез риЫіса, общее благо, благо государства VI, 1; гез СІаИісае VI, 7. — Ь) имущество, состояніе: гез Гашіііагіз, частное имущество I, 18; частная собственность, частные интересы ѴІІ, 14. — с) государство, государственный бытъ, государстиенпое устройство: ріиг. 8ПІ5 геѣиз іітете, опасаться за свою страну IV, 16; йогеп-Ііззітіз геѣоз, с.н. Догепз; гез поѵае, с.ч. ПОѴЦЗ.
ге-загсіо. загзі, заттпт, 4. опять дочинивать, поправлять; перен. вознаграждать, пополнять: Йеігітепіит VI, 1*.
ге-зсіпгіо, зсіііі, зсіззит, 3. отрывать, разрывать, разрушать: ропіеш (ѵаі-іитп) I, 7. ѴІІ, 86.
ге-зсізсо, зсіѵі и зсіі, зсіішп, 3. [зсіо] получать извѣстіе (ожидаемое или доставляемое кому-л. по принадлежности, назначенію и т. п., см. гѳпип-т-і . узнавать: аіідиій I, 28.
ге-зстіЬо. рзі, ріит, 3. писать обратно, отписывать, переписывать: Іеиіопст ай едишп, переводить, пе-4 ремѣщать I, 42 (сл:. едпиз).
ге-вегѵо, 1. сберегать, сохранять, - оставлять I, 53. III, 3. V, 34; ге-г зегѵнііз Аейиіз, оставивъ у себя эдуевъ ѴІІ, 89.
, гезійео, зейі, зеззшп, 2. [ге-зейео] . еще сидѣть, сидя оставаться (на й мѣстѣ); перен. оставаться, быть въ остаткѣ: іп сонзіііо гезійеі ѵігіиііз - тетогіа=лежнтъ еще въ основаніи, - еще высказывается ѴІІ, 77*. іге-війо, зёйі, зеззиш, 3. (поднявшись) опять сѣсть; осѣдать, опускаться; перен. успокоиваться ѴІІ, 64*.
ге-зівіо, зѣііі, (зііішп), 3. 1) ступивъ иа какое-л. мѣсто, останавливаться на немъ; оставаться па мѣстѣ;
С.Л, Оаев. Сотга. Де ЬвПо ОаІІ.
(въ случаѣ движенія) останавливаться, пріостанавливаться V, 11. ѴІІ, 35, ѴІІІ, 35. — 2) стать противъ, противостоять, сопротивляться, устоять, выступать противъ, защищаться, въ особ. въ яз. военн.: Ьо-зііЬпз (егирііопіЬпз) I, 25. ѴІІ, 24; аЪв. I, 37. II, 26 и др.; гпгвиз 'ге-зізіепііЬиз (дополни позігіз) IV, 12; въ другихъ отношеніяхъ: гезізіепіе зепаіи, при противодѣйствіи сената ѴІІІ, 22; а Соііа гезіяіііпг V, 30; рагііс. гезізіепз, какъ аНі., способный къ сопротивленію, стойкій: тепз пгіпіте гезізіепз ай саіатііаіез рѳг-Гегепйаз = положительный недостатокъ стойкости ІП, 19.
гезрісіо, зрехі, зресіит, 3. [ге-зрѳсіо] 1) смотрѣть назадъ, оглядываться II, 24. V, 43. — 2) перен. обращать вниианіе, заботиться: Саіііат ѴІІ, 77; = обращать взоры, наблюдать: оррійапоз ѴІІІ, 27.
ге-зропйео, йі, зит, 2. отвѣчать: аіісиі (аіідиій) IV, 18. 32; съ асс. с. іп/. I, 7. 14 и др.
гезропзпш, і, п. [гезропйео] отвѣтъ I, 14; гезропза, данныя въ отвѣтъ объясненія I, 35 и др.
геа-рпЪІіса, см. риЫісиз.
ге-зрио, иі, йііии, 3. выплевывать; перен. отталкивать, отвергать: соп-йісіопет I, 42*.
ге-зііп^по, пхі, псіит, 3. гасить, тушить: аіідиій ѴІІ, 25. ѴІІІ, 42. 43; аЪв. ѴІІ, 24.
гезіііио, иі, пітп, 3. [ге-зіаіио] 1) снова (опять) ставить на прежнее мѣсто; отт. снова доставлять, назадъ отдавать, возвращать: аіісиі аіідиет (аіідиій) I, 53. V, 25. — 2) опять приводить въ прежнее состояніе, возстановлять, возобновлять, поправлять н т. п.: оррійа I, 28; сііенѣеіаз VI, 12; аіідиеш іп апіідиит Іосит {ггаііае, см. іосиз; ргоеііит, возстановлять бой, т.-е. бой равный или клонящійся уже къ побѣдѣ одной стороны, сдѣлать послѣ перевѣса, одержаннаго противникомъ, снова равнымъ или клонящимся къ побѣдѣ I, 53. ѴІІ, 87.
геііпео, ііпиі, іепіит, 2. (ге-іѳнео) 1) удерживать, задерживать: аіідиет I, 18. III, 8. 10; тііііез а Іеваііз геііпеЬапіиг, легаты (стара-
11
162
ге-ігІЬо — гитог.
іись удержать воиновъ ѴІІ,47; агта, оставлять у себя П, 33; перек.: пои геііпегі съ слѣд. дшн I, 47. — 2) удерживать за собою, сохранять: орріашп VII, 21; втісоз ѴШ, 3; ргізііпат уітіиіет = не измѣнять V, 48; тетогіат геі = помнить И, 21. ѴІІ, 62.
ге-ігѣію, хі, сіит, 3. назадъ влечь, назадъ тащить; въ особ. бѣглеца и переметчика силою заставлять возвратиться, приводить назадъ V, 7.
ге-ѵеПо, ѵеИі, ѵиізшп, 3. отрывать, вырывать: аИдніИ I, 52, ѴІІ, 73, [ге-ѵегіо, іі, зит, 3. н] геѵегіог, ѵегіі, 3. Аероп. возвращаться I, 8. 28, 54 и др.; иѣ геѵегіегепіиг, чтобы могли возвратиться IV, 11; аЪз. I, 7. VI, 33. ѴПІ, 5; рагііс. геѵегзиз VI, 42; яерем.: а<І вапііа-іет геѵегіі = образумиться, опомниться I, 42. ѴІІ, 42.
ге-ѵіпсіо, ѵіпхі, ѵіпсіит, 4. 1) ввязывать назадъ или сзади. — 2) привязывать, прикрѣплять, скрѣплять, утверждать: аііцшіі III, 13.1Ѵ,17идр.
ге-тбсо, 1. звать назадъ, отзывать: аіідиет V, 7; зрез геѵосаі аіідиет а ІаЪогѳ, отвлекаетъ ПІ, 17; въ особ. о войскѣ П—20аі V, 11 и др.
гех, ге^із, царь (сл. те§пит)
гЬе<1а,т&і. геба.
ВЬейбпев, см. Вейопез.
гЪепо, бпіз, т. [кельтское слово] кожа, покрытая волосами или шерстью; мѣхъ: іе^ітепіа гЬепопит, мѣховыя прикрытія VI, 21*.
ВЪеппв, і, т. Рейнъ, пограничная рѣка между Галліею и Германіей) I, 1. II, 4 и др. [Цезарь былъ первымъ нзъ римскихъ полководцевъ, перешедшихъ эту рѣку для вторженія въ Германію, Первая переправа была имъ совершена въ 55-мъ г. до Р. X., вторая въ 53-мъ г.].
ВЬосіаппв, і, иг. (и. Рона) пограничная рѣка между аллоброгами и гельветами. ВЬойапив беретъ свое начало въ Пеннинскихъ Альпахъ,изливается въЛемаискоѳ озеро н оставляетъ его у города Сепаѵд; продолжая затѣмъ свое теченіе на югъ, впадаетъ въ Тирренское море I, 1. 2. 6 эцд.
пра, ае, Л берегъ рѣки I, 6; ріиг. ті-рае, объ одномъ берегѣ, выставляетъ
иа видъ отдѣльныя мѣста, лежащія по всему протяженію берега; прибрежная мѣстность I, 37. 54 и др.
гіѵив, 1, т. ручей, потокъ V, 49. гоЪиг, бгів, п. твердое дерево; въ особ.
дубовое дерево, дубъ III, 13.
го^о, 1. 1) спрашивать: тііііез за-сгатепіо (аЫаі.) сопзиііз (рея. оЫ.) голаго, собсте. спрашивать воиновъ клятвенно, или подъ присягою, даваемою на имя консула, т.-ѳ. послѣ того, какъ однимъ изъ воиновъ набраннаго легіона произнесены были вслухъ слова клятвы, вызывать прочихъ воиновъ и спрашивать поодиночкѣ (го^аге), обязываются ли оии тою же клятвою нести военную службу подъ знаменемъ консула = именемъ консула приводить воиновъ къ присягѣ знамени VI, І(см.засгатепіит); въ особ. іегт. і. го^аге рориіит, или го^аге Іе^ет, или аЬз, годоге, спрашивать народъ относит. новаго закона, т.-е. предлагать народу на утвержденіе проектъ закопа, сл. йего-&о. — 2) просить, требовать: съ слѣд. ці ,1^7. V, 36; съ сопісіѵ. безъ иі I, 20; съ аесив. названія вещи: аихіііит (зиЪзібіит) I, 11. ѴІІ, 5.
Вота, ае, Римъ, столичный городъ римскаго государства, въ области Ьаіішп въ Италіи, основанный въ 754-мъ г. до Р.Х. на восточной сторонѣ рѣки Тибра I, 31. VI, 12.
Вошаппв, 3. римскій I, 3. ѴП, 34 и др.; зиозі. Котапі, римляне II, 24. V, 32 и др.
Воясіпя, і, Ь., легатъ Цезаря въ Галліи; въ 49-мъ г. до Р. X. преторъ V,24.53.
говігпш, і, п. [гойо, 3. грызть, тлодать] 1) птичій клювъ. — 2) перен. у передней части военныхъ кораблей острый, желѣзомъ обитый корабельный носъ, которымъ отражали и пробивали непріятельскіе корабли III, 13. 14.
гоін, ае, Д колесо I, 26. IV, 33. гиЬііэ, і, т. ежевичный кустъ II, 17*. ВпГиз, і, см. Зиірісіиз.
гпшог, бгіз, т. 1) шумъ, гулъ. — 2) глухой говоръ, полна, распространяемая тайнымъ образомъ (сл. Гаша), ня на чемъ не основанный слухъ, толкъ II, 1. IV, 5 и др.; гитогез, слухи, толки; гатогіЪиз (аЫ)., распространяя слухи VII, 1.
гирез — вапсіо.
163
гирей, 18, А- [гишро] обрывъ, екала, утесъ II, 29.
гигвиш, см. гигвиз.
гпгзия и гпгвпш, аЛѵ. [гетѳгзиз, ге* ѵегѣі] 1) обратно, наоборотъ, напро-тивъ, съ другой стороны, съ своей стороны, нъ свою очередь III, 12, V, 44. VI, 3 и др. — 2) снова, опять I, 25. II, 19 и др.; гигвиз іп ѵісет, опять въ свою очередь IV, 1; гигвиз гѳзІЕіепііЬиз, при новомъ со-
противленіи (послѣ замѣшательства)
гпв, пітіз, п. деревня, поле ѴІІІ, 3*. Впіёпі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, поселившійся отчасти въ Саіііа ргоѵіпсіа, отчасти въ сосѣдствѣ съ арвернами. Главный городъ 8е§о(іипит илн сіѵііаз Виіепогшц (м. КЪойеи) I, 45. VII, 5 и др, । ВиіІІив, сл. Кетргопіив.
8. — Зехіив, римское продъвмя.
йаЫпиз, см. Тііигіиз.
ЗаЬів, із, т. (м. ЗатЬге) притокъ рѣки Моза въ бельгійской Галліи П, 16. 18.
аасегЛоз, 0ііз, т и А [засег] жрецъ, жркпа VII, 33.
ааееніоіііііп, і, п. [засегбоз] жречество. званіе (должность) жреца, въ особ. авгура ѴІІІ, 50.
аасгапгепіппц і, п. [засго, 1. посвящать, назначать], собств. то, чѣмъ кто-либо предназначается или обязывается къ чему-либо, въ особ. въ яз. воехм. данное обязательство, клятвенное обѣщаніе, присяга на вѣрность службы, присяга знамени VI, 1 см. го^о).
наегібеішн, іі,п.[засгпт-Гасіо] жертвоприношеніе, жертва VI, 13. 16.
ваере, агіс. часто 1,1. 8н др.; зае-ріпз = лишній разъ III, 6.
ваерепшпёго, аіѵ. часто I, 33. 39 и др.
ваерея,^з, А изгородъ, заборъ, засѣка ваѳѵіо, іі, іішп, 4. свирѣпствовать, бушевать: ѵепіиз заѳѵіі III, 13*'.
на^іиа, ае, /. стрѣла IV, 25. [Древко стрѣлы состояло изъ легкаго дереза или тростника; остріе снабжалось иногда крючковатыми концами. У стрѣлка было въ колчанѣ 12 — 24 стрѣлъ].
яа&іИагіиз, Іі, т. [за§іііа] стрѣлоиъ нзъ лука II, 7. 10 и др.
яа^йіпш, і, п. [4е»п. отъ защипа] плащъ (римскаго воина, спереди открытый, длиною по колѣни) V, 42.
заііпз, из, т. [заііо] волнистая полоса земли съ оврагами; въ особ. гористое мѣсто съ ущельями, поросшее лѣсомъ или кустарникомъ; горное ущелье VI, 43; ваііиз раішііз, см. раіиз.
ваІпЬгІіаз, аііз, А [заіиЪег, заіпз] здоровость, здоровье: ргоріег заіп* Ьгііаіѳт, въ видахъ сохраненія здоровья воивовъ ѴІІІ, 52*.
заіпз, Пііз, А* [йаіѵоя, невредимый] собств. неповрежденное (здоровье) состояніе, отт, благосо-отояці е, благо, счастіе, польза, какъ отдѣльныхъ лицѣ,такъ и цѣлаго государства!, 31. II, 5 идр.; въособ. а) спасеніе (отъ погибели, опасности и т. п.), безопасность I, 27. II, 33 и др.; аіісиі заіиіі еззе = спасти кого, дать кому-либо возможность спастись V, 44. ѴІІ, 50; заіиіет зіЪі герегіге, найти средства для своего спасенія (спастись) I, 53; вишп регісоіпт іп аііепа заіиіе соп-зіагѳ, зависитъ отъ спасенія, т.-е. успѣха другихъ VII, 84 (см. аііѳпиз); зиаѳ заіиіі сопзиіегѳ (Ги§8 заіиіет реіеге, асі заіиіет сопіешіеге, бе отпі заіиіе (Іезрѳгаге), см. сопзиіо, реіо и пр.— Ь) личная безопасность, охраненіе жизни, жизнь I, 48. ѴІІ, 9 (зиа, т.-е. Саезагіз); заіиіет аіі-спі соттіііеге, ам. соштіііо.
ЗатагоЪгіѵа, ае, А главный городъ амбіанъ въ бельгійской Галліи, впослѣдствіи называвшійся АтЬіапі (м. Атіепз) V, 24. 47. 53.
вапсіо, ихі, сііит и псіит, 4. освящать, дѣлать священвыиъ, объ
11*
164
запсіиз — зсідсіо.
являть неприкосновеннымъ, ненарушимымъ; отт. узаконить, постановлять, опредѣлять: Іе^іЬиз заисіиш ЬаЪеге, ,0м. ЬаЪео; інге іигашіо, клятвою 'обязывать, съ слѣд, пе I, 30. ѴП, 2.
запсінз, 3. [зансіо] священный, неприкосновенный, ненарушимый: но-тен (інк іигапбпт) ІП, 9. VII, 66.
зан^піз, Іпіз, т. кровь ѴІІ, 20. 50. знпНаз, аііз, Л [запиз] здоровье;
перен. здравый умъ, благоразуміе I, 42 и др.
вино, 1. вылѣчивать, исцѣлять; перен. исправлять: іпсотпюсіит сот-тойіз, вознаграждать ѴІІ, 29; апітоз сопзоівііопе, успокоивать ѴІІІ, 38.
Запібдев, шп и Запібпі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія,жившій на сѣверномъ берегу рѣки Сагитпа. Главный городъ Мебіоіапит (н. 8аіп-іез) I, 10. 11 н др.
запиз, 3. здоровый; перен. здравомыслящій, благоразумный V, 7; піЬіІ рго запо Гасеге, см. рго.
варіо, іі(іѵіииі),—, 3. имѣть вкусъ, ощущать вкусъ; перен, чувствовать, понимать, быть проницательнымъ, мудрымъ: Ьі заріепі, поймутъ, разсудятъ (кто изъ насъ правъ) V, 30*.
вагсіпа, ае, Д [загсіо, 4. починнвать] сшитый или связанный тюкъ, связка, въ особ, въ яз. военн. обыкн. ріиг. загсіпае, поклажа, легкій багажъ, ноша, которую каждый вонвъ песъ иа себѣ (сл. ітрегіітепішп), вѣсомъ около 60 римскихъ фунтовъ (см ЛіЪга), какъ-то: оружіе, съѣстные припасы обыкиов. ва полмѣсяца, нѣсколько палисадинъ (ѵаііі) для укрѣпленія лагеря и рабочія орудія (лопаты, крючья, ломы нт. и.): зпЪ загсіпіз, подъ багажомъ (въ полной амуниціи) II, 17; абогігі (Вотапоз) зиѣ загсіпіз іпйгтіогѳ апіто, см. іпйгтнз. [Со времени Марія’поклажу привязывали къ концу палисадинъ и клали на правое плечо. Шлемъ висѣлъ иа груди илн спинѣ; копье и щитъ держали въ лѣвой рукѣ. Предъ началомъ сраженія вся поклажа, кромѣ оружія, складывалась вмѣстѣ (загсіпаз соп-Геггѳ I, 24. ѴІІ, 18), и для прикрытія ея назначался особый отрядъ (ргаѳ-зііііцт). Выступая на поле битвы изъ
лагеря, войско оставляло поклажу въ лагерѣ].
вагшепіиш, і, п. [загро, 3. подрѣзывать] отрубленнан вѣтвь, сучокъ; обыкн. ріиг, сухія вѣтви, сучья, хворостъ III, 18*.
Ваііз, асіѵ. достаточно, довольно I, 16. 2о и др>; заііз оррогіліпе, вполнѣ IV, 22; Гасеге, см. заіізГасіо; съ деп. рагііі.; заіізсаизае, достаточная причина I, 19; ргаезібіі III, 23; заііз еззе (ай аіідиій) 1,3. 51идр.;заііз ЪаЪеге, см. ЬаЪео.
заііз-Гасіо, Гбсі, Гасіит, 3. удовлетворять; аіісиі V, 27; въ особ. удовлетворять оскорбленнаго или потерпѣвшаго убытокъ: аіісиі 4е іпіигііз I, 14. V, 1 ; = оправдываться, извиняться: аіісиі, передъ кѣмъ-либо I, 41. V, 54.
иаНвГасііо, бпіз, Д [заіізГасіо] удовлетвореніе, оправданіе, извиненіе I, 41. VI, 9.
ваисіпз, 3. раненый V, 36.
вахпш, і, п. скала: ргаегиріот ѴІІІ, 33; обломокъ скалы, большой камень II, 29. ѴІІ, 22. 23.
зсаіа, ае, обыкн.ріиг. зсаіае, агпт, /. [отъ зсашіо, 3. всходить] лѣстница V, 43. ѴЦ, 81.
Всаійіз, із, т. рѣка въ бельгійской Галліи (н. Шельда) VI, 33*. [Въ VI, 33 говорится, что означенная рѣка впадаетъ нъ р. Маасъ Но такъ какъ въ дѣйствительности она изливается въ Нѣмецкое море, то слѣдуетъ предположить, что рѣка 8са1й з здѣсь по ошибкѣ названа вмѣсто р. 8аЬіз, еж. 8аЬіз].
зсапййіа, ае, Л [зсапсіо] лучина, щепка ѴШ, 42*.
всарЬа, ае, Л лодка, челнокъ IV, 26. зсеіегаіпз, 3. [зсеіего, ^зсеіиз] преступный, оскверненный преступленіемъ: Ъото VI, 34; виЪзі. преступникъ VI, 13.
зееіиз, ёгія, п. преступленіе, злодѣяніе I, 14. ѴІІІ, 38.
всіепіег, абѵ. [зсіепз] съ умѣньемъ, искусно ѴІІ, 22
зсіепііа, ае, Л [зсіепз] знаніе, свѣдѣніе, умѣніе, искусство I, 47. II, 20 и др.
нсіпйо, зсійі, зсіззит, 3. рвать, разрывать, разрушать: ѵаііит, проры-
зсіо — зебіііо.'
165
ватъ валъ (вытаскивая палисадные колья) ПІ, 5. V, 51.
зсіо, іѵі (іі), іішп, 4. знать: іі а<іео Ьаисі зсіо тігапіптпе зіѣ = врядъ ли можно этому такъ особенно удивляться V, 54; съ асс. с. іп/. I, 20. 44 и др. зсогріо, бпіз, т. скорпіонъ; перен.
небольшое метательное орудіе, которымъ бросали стрѣлы: всогріопе сопсібіі, но онъ — ѴП, 25 (сл. ѵііо).
зсгіЬо, рзі, ріиш, 3. писать: сіе аіідио (йе аіідиа ге) II, 29. V, 13; съ асс.с.іп/. V, 13. 48; съ слѣд. иі, или сапгсіѵ. безъ иі = предписывать V, 11. 46.
зсгіріог, огіз, т. [зсгіЬо] писатель, сочинитель ѴІІІ, ргае/.*
ясгіріпш, і, п. [зсгіЬо] сочиненіе: зсгіріа Саезагіз ѴІІІ, ргае/.*
всгоЬіз, із, т. и /. яла ѴП, 73. 82. всоіпш, і, п. римскій щитъ, въ 2г2 фута ширины, 4 фута длины, сдѣланный изъ досокъ и обтянутыйволовьей кожей, окаймленной сверху и счпзу по краямъ металлической оправой, съжелѣзнымъ возвышеніемъ нвыпуклостью посрединѣ I, 25. 52 и др.
зе (зесі), ргаер. іпзерагаЫІіз, безъ, отдѣльно, въ сторонѣ.
весіпа, см. зссиз.
зесо, сні, сіит, 1. рѣзать, срѣзывать, скашивать: раЪиІшп ѴІІ, 14*.
зесгеіо, а<іѵ. [зесгеіиз, зесегио, отдѣлять] отдѣльно, въ сторонѣ, безъ свидѣтелей, наединѣ I, 18. 31.
весііо, бпіз, /. [зесо] рѣзаніе; раздѣленіе, раздробленіе; перен. іегт. і. распродажа имущества, обращеннаго въ пользу казны (въ качествѣ добычи, наслѣдства, или въ случаѣ опалы кого-ниб.), продаваемое имущество казны, движимое и недвижимое имѣніе, добыча и т.п.: зесііонет оррісіі ипіѵегзат ѵѳпсіеге, всю добычу, т.-е. все народонаселеніе съ всѣмъ его имуществомъ II, 33*.
бееіог, 1. Аероп. [гпіеп®. отъ зѳдпог] слѣдовать (постоянно, вездѣ), сопровождать; перен. стремиться къ чему-либо, домогаться, добиваться: ргаейат VI, 35*.
весійга, ае, /. [зесо] рѣзаніе, сѣченіе; метон. мѣсто раскопокъ, ломки камня, каменоломня III, 21*.
весшміііпі, [зедпог] ргаер. съ асс. вслѣдъ за 1) о мѣстѣ: вдоль
по: зѳсипбппі Яптеп II, 18. ѴІІ, 34. — 2) о времени и порядкѣ: непосредственно за, послѣ: зесшпішп еа, затѣмъ I, 33. — 3) въ другихъ отношеніяхъ: сообразно съ, по; зе-сппсіит паіигат Йитіпіз IV, 17.
весипйия, 3. [зедиог] 1) слѣдующій, второй: асіез I, 25; Іоспз VI, 12.— 2) сопутствующій, сопровождающій (о вѣтрѣ и водѣ): ѵепіиз, попутный вѣтеръ IV, 23; зесппбо йптіпе, такъ что рѣка текла по тому же направленію, по теченію рѣки, внизъ по рѣкѣ ѴП, 58. 60; перен. благопріятный, счастливый, удачный, успѣшный: ргоеіішп III, 1 идр.;зе-сппйіогѳ ргоеііо (аЫ. аЬя.) II, 9; ргоѵепіпз ѴІІ, 29 (см. отпіа); тоіпз зеспшіиз Саіііае, удавшееся возстаніе Галліи ѴІІ, 59; гез, благопріятныя обстоятельства, выгодное положеніе, счастіе, успѣхъ ѴІІІ, 13 (см. рагѵиа); зесітсііогѳз гез, большое счастіе Г, 14.
зесйгіз, із, /. [зесо] сѣкира, топоръ ѴІІІ, 38; въ особ. ріиг. зесигез, топоры, которые носили ликторы на своихъ Газсез предъ высшими должностными лицами, какъ знакъ ихъ власти надъ жизнію и смертію; отт. перен. власть, господство: Саіііа зпЫесіа зесигіЪиз (дополни Іісіогнга ргосонзиііз) = Г., подчиненная вер-
•ховной власти римляиъ ѴІІ, 77.
весна, аАѵ. [аѳциог] иначе, другимъ образомъ, не такъ; сотр. яѳсіпа (зе-ііпя) перен. О слѣдующемъ за чѣмъ-либо, т.-ѳ. уступающемъ первое мѣсто чему-либо лучшему = хуже, менѣе, иначе: піѣііо зесіпз, нисколько не менѣе, тѣмъ не менѣе, несмотря па то I, 49. V, 4 и др.
зей, сопі. но I, 18. 31 н др.; въ началѣ предложенія, когда послѣ какого-либо уклоненія отъ темы, говорящій возвращается къ предмету своей рѣчи: но, а, же VI, 13; поп воішп...зе<1, но даже (и еще) I, 20. ѴІІ, 54.
аесіёеіт [аех-<іесет], шестнадцать, вейео, зѳйі, зѳззшп, 2. сидѣть ѴШ, 15. веііез, із, / [зѳ<іео, сидѣть] иѣсто сидѣнья; перен. мѣсто пребыванія, жительство, домъ, жилище, отечество I, 31. 44я др.; Іоснз ас зейез, мѣсто для поселенія I, 31 (см. аідие).
вебіііо, бпіз, /. [зе-й-іііо] собств. рас
166
бейііібзиз — зеріепігіо.
хожденіе; отт. раздоръ, волненіе (народной), возмущеніе, возстаніе, мятежъ ѴІІ, 28.
вейіНбяия, 3. [зедіііо] возмутительный, мятежный: огаііо I, 17.
Йейиііиа, і, предводитель лемовиковъ VII, 88*.
8е4йпі, огит, народъ кельтскаго происхожденія, жившій въ Альпахъ (около пын. йіііеп) III, 1. 2. 7.
Звйияіі, огит, германское племя, поселившееся на лѣвомъ берегу Рейна I, 51*.
аздез, ёіія, Л посѣвъ, засѣянное поле, нива VI, 36*.
$е$пі, огит, народъ, поселившійся въ бельгійской Галліи между эбуронамн и трѳверамн VI, 32*.
Йс^оЩіасі, Огит, народъ въ южной Британнін V, 21*.
Йс^ётах, сѣіз, одинъ взъ четырехъ царей (тетрархъ) приморской части Британнін V, 22*.
8е^изіаѵі, огит, народъ кельтскаго происхожденія, поселившійся на лѣвомъ берегу Роны, въ сосѣдствѣ съ аллоброгами, и находившійся въ зависимости отъ эдуевъ. Главный городъ Ьисбипит (н. Ьуоп) 1. 10. ѴІІ, 64. 75.
авшеі, айѵ. однажды, разъ, одинъ разъ 1, 31; аетеі аідпе Ііегит, см. ііегит.
яетепіія, із, /. [зетеп, зего] посѣвъ: зетепіез диат тахітаз іасеге (вм. іат та&иаз зетепіез Іасеге, диат іасеге ронзеиі тахітаз, см. тадіз)
яетііа, ае, Д дорожка, тропинка V, 19. ѴІІ, 8.
вешрег, шГи. всегда, постоянно III, 12. VI, 43.
8етргопіия, іі, М. Кѳтргопіиз ВиЙ-Іиз, начальникъ конницы Цезаря ѴІІ, 90*.
звпаіог, бгіз, іи. [зепаіиз] сенаторъ, членъ римскаго совѣта; вообще членъ совѣта старшинъ II, 28 (сл. зе-паіиз),
венаіцд, на, щ. [зепех] сенатъ; собраніе старѣйшинъ для завѣдыванія важнѣйшими дѣдами государства; а) въ Римѣ I, 3. 31. 35; іезііто-пішп зеиаіиз, образъ мыслей сената ѴПІ, 53. — Ь) у галловъ (сл. ргін-серз и см. ѴІІ, 33) II, 5. III, 16.
вепаіия-сопзиііиш, см. сопзиііит. яепех, із, старый, пожилой; вмМ.
старикъ, старецъ I, 29 (см. а<Ые-зсепя).
яепі, ае, а [зех] по шести I, 15.
ВепОнез, шп, могущественный народъ, жившій въ кельтской Галліи, между рѣками Іл§ѳг и Маігопа; см. А§е-йіпсиш П, 2. V, 54 и др.; то. 8еш> ѴІП,. 30.
яепіепііа, ае, /. [зепііо] 1) мнѣніе, сужденіе, рѣшеніе II, 10. V, 29. и др.; намѣреніе, замыселъ, образъ мыслей IV, 21. VI, 4; въ особ. относ. государственныхъ или общественныхъ дѣлъ: а) (офиціально высказанное) мнѣніе сенатора, голосъ VIII, 52.53.—Ъ) рѣшеніе судьи, приговоръ VI, 44. — 2) смыслъ, содержаніе слова, рѣчи и т. п.: бісеге іп еат зепіепііат I, 45.
вепііо, зепзі, зепдпт, 4. 1) чув-ствовить, ощущать внѣшними чувствами: зігерііит, услышать ѴШ, 35, — 2) о духовномъ ощущеніи: а) сознавать, понимать, заиѣ-чать, узнавать, съ асс. с. іп/. I, 18; съ косв. вопросомъ IV, 13. 14; бе ргоіесііопе V, 32; а&з. V, 27. — Ъ) думать, полагать, быть какого-л. мнѣнія: аіідиій III, 23. V, 31 идр.; І1І05 поп аііѣег зепііге дпіп, что ови думали не иначе, т.-е. ни о чемъ иномъ не думали, какъ о томъ, что = не сомнѣвались, были увѣрены въ томъ, что ѴІІ, 44; ріпз йе ѵісіогіа, быть болѣе способнымъ судить ѴІІ, 52; ѳасіет ііе ргоіесііопе со^ііапз, диае апіе зепзегаі = нѳ оставляя прежняго своего намѣренія отступить VII, 53 (см. со^ііо).
яепіія, із, т. терновникъ, терновый кустарникъ II, 17*.
верагаііш, а&ѵ. [вераго] отдѣльно, порознь I, 19. 29. ѴІІ, 36.
яе-раго, 1. отдѣлять: зерагаіиз а^ег, отдѣльный участокѣ земли IV, 1; верагаге сопзіііит аЪ геіідиіз, краткость выраженія, вм. аЬ гѳіідиогит сопзіііо — отдѣльно на что-либо рѣшаться ѴІІ, 63.
яерев, см. яаерез. веріеш, семь.
яеріепігіо. опіз, и», обыкн. ріиг. зер-'гѳпігіопѳз, ит [зеріет-ігю, Ѳшя, волъ] 1) семизвѣздіе въ сѣверномъ
веріппиз — Зѳвиѵіі.
167
яолушаріи, т.-е. состоящее изъ семи звѣздъ созвѣздіе Большой Медвѣдины, или Колесницы, которое древніе представляли подъ видомъ воловъ, впряженныхъ въ колесницу. — 2) леями*. сѣверъ I, 1. 16 и др.; а вер-іепігіопіЬиз, на сѣверной сторонѣ (см. а, аЬ) ѴП, 83.
зеріітпа, 3. [зеріѳтп] седьмой.
ас.ргіп^епіі, ае, а, [верѣеш-сепіиш] семьсотъ.
эеріпа&іпіа, семьдесятъ.
зерпіійга, аѳ, Д [зереііо, 4, хоронить] погребеніе* похороны I, 26.
йедиапа, ае, т. (н. Сена), рѣка, вытекающая изъ Вогезъ (Ѵозе^из) и вмѣстѣ съ р. Маігопа служившая границею между кельтскою и бельгійскою Галлею I, 1. ѴІІ, 57 адд.
Бедайпі, огшп, одинъ изъ могущественнѣйшихъ народовъ кельтскаго происхожденія, занимавшій страну между рѣками Агаг и КЬоааппз и горами Іпга и Ѵозе^пз шопа; сл. Ѵезопііо I, 1. 9. 31 н др.; аіпд. Зедиапиз I, 3; соттеаіиз ех Зедиапіз зиррог-таЬаіиг = изъ области секвановъ (имя народа часто ставится по-латыни вмѣсто названія страны) I, 46; сл. I, 3. 11. V, 3 и др.
8едпаппв, 3. секванскій, принадлежащій секванамъ: а^ег I, 31*.
зедпог, аесиіиз з., 3. Лерои. 1) слгЬ-довать, итти за, сопровождать: аіідиеш I, 39 и др.; о предметахъ неодушевленныхъ и отвлеченныхъ ѴІІІ, 14; роѳпа аіідиет, налагается на кого-л. I, 4; въ особ. а) преслѣдовать, гнаться за кѣмъ-ниб.: аіідиет I, 22. ГѴ, 35 и др.— Ь) слѣдитъ, искать, отыскивать (ка-кое-л. мѣсто) ѴІІ, 74. — 2) о времени и порядкѣ; наступать, послѣдовать, являться непосредственно послѣ чего-ниб. П, 22. IV, 1 идр.; еѵепіпз ѵагіі ведиеЪапіиг, послѣдовали (должны были послѣдовать) II, 22.— 3) перен. держаться чѳго-л., руководствоватьсячѣмъ-л., быть пре-хану, не намѣнять чѳму-л. н т. п.: соттиіаііопет аѳвіиз зесиіиз, пользуясь поворотомъ теченія (къ юго-западу, см. аезіиз) V, 8; атісіііат аЬсшиз ѴІІ, 63; йбетрориіі Вотані зедиі, держаться той надежной опоры, которую представляетъ римскій на
родъ = ввѣриться покровительству римскаго народа ГѴ, 21; сл. V, 20.56.
8ег, = Зегѵіпя.
вето, бпіз, т. разговоръ, рѣчь, бесѣда V, 37. 41. VI, 13.
1. аёго, зёѵі, зйіит, 3. сѣять: Ггшпѳп-іиш V, 14.
2. вето, аАѵ. [зегив, запоздалый] слишкомъ поздно, не во-время V, 29.
Вегіогшв, і, 0]., приверженецъ Марія, долго державшійся въ Испаніи противъ нойскъ Суллы (80—72 г. до Р. X.), былъ убитъ коварнымъ образомъ въ 72 г. до Р.Х. III, 23.
ВВГѴ11І9, е, [зегѵпз] рабскій; йппиі-іиз, возстаніе рабовъ (отъ 73—71 г. до Р. X.), въ которомъ подъ предводительствомъ Спартака принимали участіе большею частію германцы, захваченные въ плѣнъ Маріемъ I, 40 (зегѵііі іитпііп, диоз = зегѵогит іитиііи, диоз); зегѵііет іп тоііит, сл*. тскіиз.
яегѵіо, Іѵі (іі), Йит, 4. [зегѵиз] 1) быть рабомъ. — 2) перен, а) быть пре-дану кому илнчему-ннб., заботиться: Ъеііо, дѣлать то, чего требуетъ война ѴІІ, 34. — Ь) подчиняться, слѣдовать: іпсегйз тптогіЬиз IV, 5.
вегѵйпа, Шіз, Л [зетѵіо] рабство I, 11. 33. 51 и др.
8егѵіп8, і, римское предъимя.
вівгѵоТі. 1) сохранять, спасать: аіідиет VI, 38 и др.; отт. а) соблюдать, не нарушать, охранить, оберегать: ргаеніеііа (іпѣег-ѵаііит) II, 33. ѴІІ, 23; огйіпез, см. ог«1о; йбет зегѵаге Де аіідиа ге, сдержать слово VI, 36.— Ъ) сберегать: ітисіиа VI, 19.— 2) (= оѣзег-ѵаге) наблюдать, слѣдить: йіпега V, 19.
аегѵпз, і, т. рабъ I, 27.
аездиі-реДаІів, е, [аездиі (полтора) — реа] полуторафутовой: ііріа, толщиною въ полтора фута IV, 17*.
веаіегііоа, 3. [зетіа-іегііиз; яетіз = аеті (половина) — аз (римская мѣдная монета, въ послѣднее время республики = около 2 копеекъ)] содержащій два съ половиною асса, илн двѣ съ половиною частя вообще, полтретья, зѳзіегііпз, іі, т. (яс. питшиз) сестерцій, римская серебряная монета=2Ѵя азаез ѴІІІ, 4.
йеецѵіі, см. ЕзиЬіі.
168
вей — зі§пит.
веи, с.к. зіѵе. _ о
ввѵегКая, аііа, ?. [зеѵегив, строгій]
строгость ѴІІ, 4.
ве-ѵйсо, .1. звать въ сторону, отзывать: аіідиет V, 6*.
ввѵпіп, і, п. сало ѴІІ, 25. ѴІІІ, 42. вехсепіі, ае, а, [вех-сепіиш] шестьсотъ.
Вѳхііпз, іі, 1) Т., легатъ Цезаря VI, 1. ѴІІ, 49 и др. —2) Р. Зѳхііиз Васиіиз, центуріонъ въ войскѣ Цезаря II, 25. III, 5. VI, 38.
ві, сопі. 1) если, если бы; въ случаѣ, если; въ случаѣ, если бы: пізі зі, см. пізі; зі... зі--. если... если же, если напротивъ V, 29. ѴП, 6. 10. 66; зі і'огіе, см. Іотз; зі шіппз, см. шіппз; зі диіз, см. диіз.—2) съ соп-ісіѵ. въ косвен. вопросахъ, послѣ глаголовъ: пытаться, стараться, ожидать: ли, не — ли I, 8. II, 9. V, 43; часто предъ зі эти глаголы подразумѣваются VI, 29. 37 и др.
ЗіЪихаіез, ит/ народъ, поселившійся въ Аквитаніи, у подошвы Пиренеевъ (м, ЗаиЪиззе) III, 27*.
віе, абѵ. такъ, такимъ образомъ V, 44; зіе герегіеЬаі, получилъ такой отвѣтъ II, 4. 15; віе рагаіиз, рѣшившись на то, приготовившись къ тому ѴІІ, 19. ѴШ, 28; еаЛеш Гете — согат регзріеіі, зіе пі, ему приходится увидѣть почти то же самое въ такомъ именно положеніи, что V, 11; въ особ. а) въ сравненіяхъ I, 44. V, 31 и Др. — Ь) такъ = столь, до того, до такой степени, съ слѣд. иі I, 38. II, 32 и др.; віе Іашеп, но лишь настолько ѴІІ, 37.— с) такъ, такимъ образомъ = при такихъ обстоятельствахъ, потому IV, 1, ѴІІ, 62.
біссііаз^ аііа, /. [зісспз, сухой] сухость, осушеніе, высыханіе: віссі-, іаіев ра!и<іи.т, высохшія болота IV, 38 (см. ехі^иійз); въ особ. о погодѣ: бездождіе, засуха; ріиг. продолжительная засуха V, 24.
вісйЪі, абѵ. [ві-аІіспЫ] если гдѣ-либо _ V, 17*.
8іе-иі и віе-йіі, сопі. такъ какъ, подобно какъ, какъ, какъ бы, какъ , будто V, 58. VI, 19 и др.
віАиз, бгіэ, п. созвѣздіе, свѣтило небесное VI, 14*.
8і^ашЬгі, см, ЗіщатЬгі.
вцрійг, ёгі, т. [зі^пит-Іего] знаие-. носецъ II, 25.
зі^пійсаііо, бпіз, /. [ві^пійсо] означеніе, знакъ, указаніе, извѣщеніе (посредствомъ знаковъ) II, 33. V, 53 идр.; ех ві^пійсаііопе ПаПогит, изъ того, что давали знать галлы (давали понять или заставляли предполагать вслѣдствіе своего образа дѣйствія)
8І§піЙсо, 1. [зі§пиш (асі о] подавать знакъ, давать знать (понять), указывать, извѣщать (знаками, голосомъ, видомъ, образомъ дѣйствія и т. п.); аіідпіеі (сіе аіідиа ге) ѴП, 3. 26; іітогеш, обнаруживать IV, 14; съ асс. с. іп/. II, 13. IV, 3; безл.
. П> 7-
зі^ппш, і, п. 1) э а а. к ъ, признакъ ѴІІІ, 3. — 2) во яз. военн. а) знамя, значокъ. [Знамя легіона: орелъ (см. адпіІа).Значкиманипуловъ и когортъ состояли изъ древка, на верхнемъ концѣ котораго находились первоначально изображенія животныхъ (слона, коня, нолкаит.п.), впослѣдствіи— фигура раскрытой ладони (таппз, тапіриіиз), подъ которою прикрѣплена была къ древку металлическая дощечка съ нзображеніемъвѣнка,или же полководца, номера отряда и т.п.]: зі^па тШіагіа (]е^ опія; IV, 15. ѴІІ, 47 и др.; 8І<гпа татрпіідие, значки и состоящіе при ннхъ манипулы VI, 40; тііііез зі^па виЬзедиипіиг = остаются прн манипулахъ, къ которымъ принадлежатъ IV, 26; а зщ-піз бізсеЛипі:, не держатся значковъ своихъ манипуловъ (выходятъ изъ строя) V, 16. 33; сопііпеге ай зідпа тапіриіоз VI, 34. — Зіріит и Іе&іо (сойогз, тапіриіиз) понятія, нераздѣльно между собою связанныя; отт. метон. зі§пит = отрядъ войска (сл. устар. русское: прапоръ=рота солдатъ). Зі^пит составляло для отряда предметъ священный, н потеря его считалась величайшимъ поворомъ. Въ силу важности понятія зі^пипі, слово это въ соединеніи съ соотвѣтственнымъ глаголомъ часто употреблялось въ тактическомъ отношеніи для означенія различныхъ состояній (движеній, построеній) войска, напр марша, атаки, привала и т. п.* отт. аірта іпГегге (іп Ьо8іе8) = нападать, качи-
Зііаппз — 8ІПЕ111аГІ8.
169
нать бой, производить атаку (правильную, въ боевомъ порядкѣ) I, 25. II, 25. 26 и др.; ві^па 1е§іопіз соп-зіііиеге, приказать легіону остановиться ѴІІ, 47; зі^піз іп иппт Іосит соііаііз, см. сопіего; [порядокъ размѣщенія знаменъ былъ обыкновенно слѣдующій: до начала сраженія зі^па манипуловъ стояли предъ манипулами и когортами. Когда начинался бой, когорты первой боевой линіи выступали впередъ и оставляли ві^па въ тылу линіи. О мѣстѣ, принадлежавшемъ въ строю знамени легіона, см. адиііііег]; зідпа сопѵсгісге, іеггѳ, см. соаѵегіо, Гего.—Ь) знакъ, подаваемый командующимъ, сигналъ, команда: ргоеііі (соттійепбі) II, 21. ѴІІ, 19. 62; гесіріешіі ѴІІ, 52; зі§-пшп іиЬа йашіит (подразум. чтобы солдаты строились) П, 20; зі^ппт (іапсіит (подразум. къ наступленію) II, 20; 8І§пит ргопипііаге ѴІП, 15.
•Йііаппз, і, М., легатъ Цезаря VI, 1*. вііепііит, і, п. [зііео, молчать] молчаніе, тишина: вііепііо е&геіі (рго-йсізсі и т. п.), нъ полной тишинѣ, безъ всякаго шума ѴП, 11. 18 и др.
8і1інэ, і,Т., военный трибунъ въ войскѣ Цезаря III, 7. 8.
яііуа, ае, /. лѣсъ I, 12. 39. III, 9; ""р/иг. объ отдѣльныхъ частяхъ лѣса
II, 19. III, 28. VII, 45.
еііѵезіег, зігіз, е, и вііѵезігіз, е, [зііѵа] лѣсистый, поросшій лѣсомъ: соі-Ііз (Іосиз) II, 18. V, 19.
яітШе, е, подобный, похожій, съ деп. и Іаі. V, 47. ѴІІ, 77; зітіііз оЪзеззіо Аіезіае (=оЬзе58іо зітіііз оЪзеззіопі Аіезіае) ѴПІ, 14; съ слѣд.
_ аідие или ас, см. аідие.
яішііііййо, Іпіз, /. [зітіііз] подобіе, сходство: агтогит [Яонзі ѴІІ, 50. 73.
8ІШПІ, а&ѵ. 1) вмѣстѣ, въ то же время II, 24. III, 9 и др.; съ слѣд. еі I, 19; дие VIII, 16; въ особ. а) зітиі. ..зітиі, какъ... такъ, отчасти... отчасти IV, 13.‘—Ъ) зітиі айріе (зітиіаідпе), лишь только, какъ скоро: съ рег/. IV, 27. V, 3. VII, . 12.— 2) = зітиіаідие ГѴ, 26.
яітиіасгит, і, п. [зітиіо] подобіе, образъ, изображеніе VI, 16. 17.
аішиіаііо, опіз, /. [зітиіо] притворство, притворный видъ, предлогъ: іпапіз VII, 19; бітніаііо іітогів = мнимая робость V, 50 (сл. ехі^пііаз); зітиіаііопе тоепіит оссирашіогит имѣя будто намѣреніе ѴІП, 43; диі зипт іітогет іп геі ігитепіагіае зітиіаііопѳт сопіеггепѣ, тѣ, которые стараются страхъ свой оправдать—не дѣйствительною его причиною, т.-е. германцами, а—притворною заботою о подвозѣ провіанта I, 40 (см. соп-Гего); едиіішп аресіе ас зішиЫіопе, имѣя видъ всадниковъ и выдавая себя еа такихъ ѴІІ, 45; рег зітпіаііопеш, подъ предлогомъ: соііодші ѴПІ, 23; еаіет зітиіаііопе изі, съ тѣмъ же притворствомъ ГѴ, 13; еайеш іііпегіз вішиіаііопе изпз — придавая своему отступленію тотъ же обманчивый видъ VI, 8.
аітпІаЦие, см. зітиі.
зітиіо, 1. [зітіііз] дѣлать похожимъ, подражать; перен. показывать видъ, будто что-ннб. есть, чего на самомъ дѣлѣ нѣтъ (сл. (ііззітиіо) = принимать вндъ чего-либо, притво-ряться: атісіііаш 1,44;съ асс. с. іп/. IV, 4.
зітнііан, <Йіз, /. стремленіе къ одной и той же цѣли равныхъ между собою (ио достоинству, правамъ, положенію ит. п.), сл, зітиі, зітіііз иГасиііаз; соперничество; возникающая оттуда взаимная вражда, ненависть V, 44.
зіп, сопі. [зі-де, сл. дпід] собсте. если не; отт. если напротивъ, если же I, 13; усилено посредствомъ аиіет V, 35.
віпсёге, аЛѵ. [зіпсёгиз, изъ зіп (зіт, всецѣло, нераздѣльно, просто; сл. зітріѳх, простой) и сегиз (родств.^съ сгезсо; сл. ргосегив, высокорослые)] чисто, гладко, хорошо; чистосердечно, откровенно, подлинно ѴІІ, 20*.
віпе, ргаер. съ аЫ. безъ I, 44. III, 24. зіп^іПаііш, а&ѵ. [зш^иіі] поодиночкѣ, отдѣльно, каждый (каждаго, каждому и т. д.) порознь III, 2. V, 4. 52.
від^иіагій, е, [зіп^иіі] 1) одному принадлежащій, отдѣльный, одинъ: Ьото VII, 8; зіп^ніагез ех пауі евгесііепіѳз, по одному выходящіе IV, 26.—2) перен. единственный въ
170
зіп^иіайт — 8ОІИ8.
своемъ родѣ: необыкновенный, особенный =а) отличный, превосходный; при сущѳств., обозначающихъ предметы какъ одушевленные, такъ и неодушевленные II, 24. V, 2 и др,— Ь) въ дурную сторону: сгибе-Шаз ѴІІ, 77.
віприіайпі, см. зігщіііаіші.
віпцйіі, ае, а, 1) каждый отдѣльно: ргіпсірея V, 6.-2) въ смыслѣ раздѣлительномъ, по одному, каждый (каждому и т. д.) по, одинъ за другимъ I, 6. 52 и др.; осиіі, одинъ глазъ ѴІІ, 4; рейея, одинъ футъ (въ каждой ямѣ) ѴП, 73; та^ізѣга-іив, одинъ только высшій сановникъ (каждый годъ) ѴІІ, 32; диіЬиз зіп-(рііае паѵез ѳгапі аіігіЬиіае, изъ которыхъ каждому дано было по одному кораблю III, 14; віп^ціі яіп^и-Іоз йеіѳ^егапѣ, каждый по одному (пѣхотинцу) I, 48; іп ашіоз зіп^оіоз, за (на) каждый годъ, ежегодно V, 22. VI, 22.
віпіаіег, зіта, яігипі, лѣвый; зиЪ&і. зішзіга (вс. ташіз), лѣвая рука I, 25; аиЬ зіпіяіга, см. геііпцно.
вінізігогзиз, асіѵ. [= зіпізігоѵегвнз] обращенный въ лѣвую сторону, влѣво VI, 25* (влѣво, въ сѣверномъ направленіи) .
віно, зіѵі, віішп, 3. собств. опускать, оставлять, класть; обыкн. д о пуска т ь, дозволять, съ асс. с. іп/. IV, 2*.
вГ-циІбет, сопі. если дѣйствительно, когда дѣйствительно, такъ какъ дѣйствительно, такъ какъ вѣдь (зі въ смыслѣ дишп): зі диібетп ех сазігіз едгесіі поп Іісегеі VI, 36*.
аіѣін, із, /. жажда ѴІІІ, 41.
зіінв, из, т. [зіко] положеніе, расположеніе: сазігогиш (игЬіз) V, 57. ѴІІ, 35; ріиг, III, 12. ѴІІ, 83.
ві-ѵе ( = ѵеі) или вей, сот. 1) или еслиIV, 17.—2) віѵе... зіѵе..., или... или, либо... либо, ли... или, положимъ, что... или что I, 12. 13. 27 н др.; вей диісі сотпіііпісапсіипі, Вей диі<1 абтітзігапйит ѵібегеіиг ѴІІ, 36 (еопісіѵ. почему? см. диісі); віѵѳ еит ех раІибіЬиз еіісеге, 8іѵе оЪзійіопе ргетеге роззеі. VII, 32 (см. еі, 2).
восег, ёгі, т. тесть I, 12*.
восіёіав, аіів, /. [зосіиз] 1) товари-
щество, сообщество, сообщничество, сочувствіе: сопзіііогит ѴІІІ, 3. ____
2) союзъ (между царями, народами, государствами): зосіеіаз еі Гоесіиз, договоръ о союзѣ VI, 2 (Ьепсііасіув, см. аідие).
восіия, і, т. 1) товарищъ (для общихъ дѣйствій, по предварительному, добровольному соглашенію).— 2) союзникъ, въ особ. въ политическомъ отношеніи (см. зосіеіаз) I, 5. 11 и др.
80І, із, т. солнце I, 50. II, 11 и др.; какъ пот. ргоргіпш, богъ солнца VI, 21.
зоіасіпш, іі, п. [зоіог, см. сопяоіог] утѣшеніе VII, 15.
воНпгіі, огиш, т. [галльское слово] сольдуріи, люди, всецѣло преданные своему начальнику или покровителю; дружина военныхъ кліентовъ ІП, 22*.
воіе.о. зоіііпз в., 2. имѣть обыкновеніе: ассійете зоіеі, обыкновенно случается VI, 15; сл. ѴІІ, 35.
воШййо, Іпіз, /. [зоіиз] уединеніе, пустыни: іп воіііибшеш ас зііѵаз IV, 18.
воііегііа, ае, /. [зоііегв отъ древне-лат. зоііиз = іоіиз и агя, весьма искусный] искусство, ловкость ѴІІ, 22.
зоііісііо, 1. [воііісііив] приводить въ сильное движеніе; перен. а) безпокоить, тревожить. — Ь) подстрекать, возмущать, побуждать (склонять) къ возстанію; аіідпет II, 1. V, 2идр.; Ьаѣіепит аЪ ‘тті із зиіз зоііісііагі, что враги его (Цезаря) стараются склонить Лабіена на свою сторону ѴІІІ, 52; ресипіЯ воііісііа-Іиз, подкупленный ѴІІ, 37; съ слѣд. иі III, 8.
воііісіішіо, Іпіз, Л [воііісіѣиз] безпокойство, тревога, опасеніе V, 53. ѴІІ, 40.
воПісііив, 3. [зоііия, см. воііѳгііа и сіео, см, сопсііо, преведенный въ сильное движеніе] обезпокоенный, встревоженный ѴШ, 34.
1. воішп, і, п. дно, почва, земля ѴІІ, 23; Гоззае ѴІІ, 72; аЬ іпйто яоіо, см. іпіегиз; адгі зоіит — голая земля I, 11.
2. аоіиш, асіѵ. [зоіиз] только: пои во-Іит — зѳб (еііат), см. зесі.
зоіиз, 3. (деп. іиз) 1) одкнъ, одинъ только (безъ сообщества, содѣйствія,
воіѵо — врего.
171
присутствія и т. в. другихъ) I, 31. 32 идр.; диаетіі ех яоіо, его одного, т.-е. наединѣ I, 18. — 2) одинокій, всѣми оставленный ѴІП, 31.
80ІѴ0, зоіѵі, яоііііит, 3. разрѣшать, ' развязывать, отвязывать; въ особ. въ яз. моряковъ: паѵет, отвязывать отъ берега, отводить отъ мѣста стоянки (подымая якорь) = снять съ якоря, отплыть IV, 36. V, 8; также просто коіѵеге, безъ означенія йредмета дѣйствія = отчаливать (отплыть, итти въ море): о липахъ IV, 23. V, 23; о самыхъ корабляхъ IV, 28 (паѵез ех рогіи зоіѵппі).
вопііця, из, т. [зопо, 1. звучать] звукъ, шумъ: гетогит ѴІІ, 60. 61.
Йопііаіев, ит, сильный народъ, жившій въ Аквитаніи (н. 86в), на границѣ съ кельтскою Галліею III, 20. 21.
яопия, і, т, звукъ: іиЪае ѴІІ, 47. зогог, бгів, Л сестра I, 18. 53.
8огв, іів, Д [вего, яегиі, зегіпт, 3. сплетать, соединять, располагать] 1) жребій, какъ знакъ, служащій для рѣшенія или раздѣла чего-ниб. I, 50. 53. [У германцевъ зогіѳз считались указателями воли боговъ. Жребіемъ служили у нихъ деревянныя палочки, на которыхъ вырѣзаны были особенные знаки, относившіеся къ гаданію]. — 2) метом. участь (присуждаемая жребіемъ), доля, судьба: іцсоштобі, доставшаяся на долю тягость ѴШ, 1; Ъпіив таіі, участь подвергнуться этому несчастій ѴІІІ, 12.
враііит, і, п. пространство, протя-Женій мѣста, мѣсто; пространство или мѣсто между двумя предметами, промежутокъ, разстояніе I, 38. 43 и др.; Ьос враііо, на (всемъ) этомъ пространствѣ ѴІІ, 14; аЬ іапіо вра-ѣіо, см. а, аЬ; враііит іііпегіз, длина ѴП, 46; НіЬегпіа рагі враііо ігапз-шіззіій, съ одинаковымъразстояніемъ переправы V, 13; ігаЬез рагіЬнз вра-іііэ іпіегшіввае, см. іпіегтіііо; вра-Ііо іпіегіесіо (іпіегтізво, гѳіісіо), см. іпіегісю н пр. — 2) продолженіе или промежутокъ времени, нреия, продолжительность I, 7. 52. II, 11 н др.; Ьос зраііо, въ теченіе этого времени VII, 81; враііо Ьогагшп (біегшп), въ теченіе—III, 12. VI, 36; зраііо іпіегтіззо (іпіегровііо), см. іпіегтіііо и іпіегропо; враііит
ас іетриз <1аге, время и случай ѴІП, 31.
вресіез, ёі, [яресіо] 1) асііѵ. (рѣдко) взглядъ, нзоръ. — 2) чаще раввіѵ., то, что представляется взорамъ: видъ = внѣшній видъ, наружность IV, 25. VI, 27 и др,; іп зресіет, относительно внѣшняго вида VII, 23; = зрѣлнще, явленіе: нота II, 31; въ особ. принятый или показываемый
видъ въ противоположность къ гез, т.-е. къ дѣйствительному состоянію чего-ниб. ѴІІ, 45 (сл*. зітиіаііо); сит зресіет рщріапііит ргаеЪегепі (будто сражаются) III, 25; сл. VI, 38; ай (іп) вресіет, для вида I, 51. V, 51. яресіо, зрехі, зресішп, 3. (древне-лат.
гл.) смотрѣть; у классическихъ писателей встрѣчается только съ предлогами, сл*. сігсшпврісіо, сопзрісіо, ргозрісіо.
яресіо, 1. іпіепв. [отъ яресіо] 1) смотрѣть (съ вниманіемъ, часто, постоянно).— 2) перен. а) разсматривать, испытывать. — Ь) обращать вниманіе, имѣть въ виду: іетриз (гет)І, 45. V, 29. — с) о мѣстности: быть обращену V, 13. ѴІІ, 69; Веі-^ае (— страна бѳльговъ) вресіапі іп веріепігіопеш I, 1; А<іиііапіа врес-іаі іпіег оссазшп воііз еі зеріеп-ігіопев, А. обращена къ той странѣ
свѣта, которая лежитъ между... = къ сѣверо-западу I, 1; рагііс. вресіа-Ііі8, 3. какъ аііі. видѣнный, дознанный (опытомъ), испытанный; видный, "знатный, знаменитый, славный:
ігіитрЬив ѴШ, 51.
вресиіаіог, Огіз, т. [вресиіог] развѣдчикъ, лазутчикъ II, 11. V, 49. [8ре-соіаіогѳв назывались лица, отдѣльно посылавшіяся для развѣдокъ, сл.
ехріогаіог].
вресиіаіогіищ 3. [вресиіог]. употребляемый для развѣдыванія: паѵі-§іиш, (легкое) дозорное (вѣстовое) судно IV, 26*.
зресйіог, 1. сіероп. [зресіо] вг^и.?’ тривать, выжидать: ѳѵѳпіит ѴІП» 23; въ особ. въ качествѣ лазутчика развѣдывать, собирать свѣдѣнія , 47. ѴШ, 7.
ерсго, 1. [врез] надѣяться ожидать, аіічиій аЪ аіщио V, 41. VI, 8, асс. с. іп/. /иі. V, 41. VI, 7 и Др съ іп/. гл. рош, I, 3. 40 и др>,
172 3РѲЗ ”
рег/". ѴІІ, 64 (зрегаЬаі = ри- | іаЬаі).
врев, еі, Л надежда I, 5. 27 и др.; зшзг-тае зреі айиіезсепіез, сл. зирегиз; 1е§іо вшптаѳ зреі, легіонъ, подававшій очень большія надежды ѴШ, 8; съ деп, оЬіесіі: зрез Ѵепеіісі Ъеііі, на войну, т.-е. на счастливый исходъ войны III, 18.
арігііпз, пе, т. [зріго, 1. дуть] дуновеніе, дыханіе; перен. духъ, въ особ. когда онъ проявляется въ порывѣ энергіи и силы; обыкновенно въ дурную сторону (ріиг.}: надутость, надиенность, гордость, высокомѣріе, высокое мнѣніе о себѣ I, 33. II, 4.
ероііо, 1. [зроііит, снятое съ убитаго непріятеля оружіе, добыча] 1) раздѣвать, снимать платье. — 2) разграблять, грабить; силою отнимать у кого-что, лишать кого чего: аіідиет аіідиа ге V, 6. ѴІІ, 66; аіі-дшіі VIII, 50.
вропіе, аЫ. віпд. отъ неупотр. зропз, ііа, обыкнов. съ мѣстоим. прнтя-жат. теа, іиа, зиа и т. д. 1) по доброй волѣ, добровольно, по собственному побужденію I, 44. VI, 14. — 2) самъ собою, самъ отъ себя, одинъ, безъ помощи (посредничества) кого-л., на свой страхъ I, 9. V, 28. УII, 65.
віаЪіІіо, іѵі, Ііит, 4. [зіаЪіІіз, зіо] утверждать, укрѣплять: зіірііез соп-йгташіі еі вІаЬіІіепіі саиза ѴІІ, 73* (см. ого).
віаЪіІІіав, аіів, Д [віаЪіІіз] твердость, стойкость IV, 33*.
віаііго, абѵ. [зѣо] собсте. тутъ же на мѣстѣ; тотчасъ, немедленно I. 53. II, 11_. III, 19.
яіаііо, опіз, А [зіо] 1) стояніе, мѣсто стоянія. — 2) въ яз. военн. а) мѣсто, гдѣ поставлена стража: караульный постъ, сторожевой поетъ, караулъ, стража IV, 32. V, 15 и др.; соѣогз іп зіаііопѳ, когорта, находящаяся на стражѣ VI, 37.—Ь) отрядъ воиновъ, поставленный на стражѣ и смѣняемый въ опредѣленные часы: стража, пикетъ, караулъ ѴІІ, 69. VIII, 12; бізрозііае зіаііопез, разставленные отдѣльные отряды V, 16; зіаііопез ечиііиш, пикеты, состоявшіе изъ конницы II, 18.
яіаіио, иі, Иішп, 3. [отъ віаіит, зир.
ЗІО.
отъ зізіо, 3. ставить] 1) поставлять ставить: іідтіа, вбивать ГѴ, 17. — 2) перен. а) въ умѣ остановиться на какон-л. мысли, полагать, считать, съ асс. с. іп/\ I, 11. 42 и др.— Ь) постановлять, рѣшать, опредѣлять, съ слѣд. иі ѴІІ, 21; иі бе ео зіаіиаі, могъ произнести приговоръ I, 19; аіідшб ^гаѵіиз іп аіідиет = приговорить кого-либо къ слишкомъ строгому наказанію I, 20 (сж. ассійо).—с) рѣшиться, вознамѣриться, съ іп/. II, 8. VII, 20 и др.
віаійга, ае, /. [зіо] станъ, ростъ II, 30. VI, 21.
віаіия. из, т. [эіо] стояніе; перен. состояніе, положеніе VI, 12. VII, 6 н др.
віегпо, зігйѵі, зігаіит, 3. стлать, разстилать, устилать, въ особ. мѣсто для сидѣнія или возлежанія устилать коврами, подушками и т. и., покрывать, убирать, приготовлять; ігісіі-піа зігаіа ѴІП, 51.
віітйіив, і, т. всякое остроконечное колющееся тѣло (шипъ, жало, игла и т. и.), въ особ. остроконечная палка, которою погоняли скотъ; вълз. военн. колъ съ желѣзнымъ остріемъ, вбиваемый въ землю, съ чѣмъ, чтобы посредствомъ выдающагося изъ земли остраго конца причинять вредъ непріятельской конницѣ ѴІІ, 73 82.
віірешііагіиз, 3. [зіірепбіит] платящій дань I, 30; аіідиет зіірепбіа-гіит Іасеге, сдѣлать даенн омъ I, 36; зіірепбіагіі Аейиогит (т -е. боін) ѴІІ, ю.
віірепйіиш, і, п. [зіірз, денежный взносъ и репбо] 1) дань I, 36. 44 и др. — 2) жалованье (раздаваемое воинамъ); метон. военная служба, походъ ѴІП, 8.
віірез, іііз, т. стволъ, колъ; віірі-іез = ігшісі агЬогшп ѴІІ, 73.
віігрв, рів, /. стволъ вмѣстѣ съ корнемъ, корень; перен. родъ, поколѣніе, племя; йотіпиш зсеіегаіогит, отродье VI, 34; зіігрет ас потеп сіѵііаіід іоііеге, уничтожить до осио-ианія, т.-е. совершенно истребить племя и уничтожить даже имя его (такъ чтобы даже имени его не осталось) VI, 34
Ѣіо, зіёіі, зіаіигиз, 1. стоять; зресіѳз еагит зіапііит геііпдиііиг, внѣшній
зіташепіит — зиЫсіо.
173
видъ остается, какъ будто они (деревья) стоятъ крѣпко VI, 27; въ особ. о войскахъ: стоять въ строю, быть поставдену въ строй V, 35.43; перен. съ аЫ., держаться чего-либо, покоряться, соблюдать: бесгеіо VI, 13.
зігатепіпт, і, л. [аѢегпо] подстилка*, отт. а) солома V, 43. ѴШ, 5. 15.— соломенное покрывало вьючнаго скота, вьючное сѣдло ѴИ, 45.
вігерІіпз^иБ, т. [зѣгеро] шумъ, стукъ, трескъ II, 11. 14. 33 и др.
ьігисійга, аѳ, Д (зѣгпо, 3. строить] строеніе, постройка: зігисіигае аега-гіае, устройство рудокопныхъ ямъ = рудокопни III, 21.
вішіео, ні, —, 2.1) усердно стараться, заботиться о чемъ; ревностно заниматься чѣмъ-ниб., съ сіаі.і тіпиз тетогіае, менѣе заботиться объ упражненіи памяти VI, 14; ІаЪогі, пріучаться VI, 21; ргаебае, думать ѴІІ, 28; педпе едшіаіиі (засгійсііз, астісиііигае) зіийепѣ, не особенно заботятся II, 17. VI, 21. 22. — 2) стремиться къ чему, добиваться, сильно желать чего-ниб.: аіісиі геі II, 1. III, 10 и др.; поѵів геЬиз, стремиться къ нововведеніямъ, или посредств. отрицательнаго способа выраженія : быть недовольнымъ порядкомъ, существующимъ въ данное время въ государствѣ I, 9. III, Ю и др.; съ іпр. VI, 22.
вінбібзе, асіѵ. [зіибіозиз, зіткііиіп] усердно, ревностно VI, 28. ѴІІІ, 4.
зіийіит, і,п. [зіийео] стараніе, рвеніе, усердіе, сиі*>ное желаніе 1,46. ІП, 17 и др.; пиііо зіибіо а§еге, безъ усердія VII, 17; въ особ. а) сильное желаніе сразиться ѴЦ, 20. — Ъ) преданность, привязанность: іп аіідиет I, 19. ->-с) (любимое) занятіе: віцЛіа геі тііііагіз, военныя занятія VI, 21.
зіиіііііа, ае, /. [зіиііпзі безразсудство, безуміе, глупость ѴІІ, 77. ѴІІІ, ргае(.
зіиИпв, 3. безразсудный, глупый, пустой: со^ііаііопез ѴІІІ, 10.
внѣ, ргаер. подъ А) съ аЫ. 1) для означенія мѣста:а)подъ (на вопросъ: гдѣ?) I, 16. II, 17 и др.; внѣ 0СНІІ8 ощпішп, на глазахъ всѣхъ V, 16. — Ь) о непосредственной близости къ выше стоящему предмету, подлѣ,
близъ, у, при, предъ: зиЬ шопіе сопвіііѳгѳ I, 21; сл. V, 43. 57; со-Ъогіез виЬ іпйпю соііе сопзіііиеге, на самомъ низу у подошвы холма ѴП, 49; сл. VII, 36.48; зиЪ зіпізіга, на лѣной сторонѣ V, 8. — 2) времени: во время, въ продолженіе, при V, 13. ѴІІІ, 49, — 3) въ другихъ отношеніяхъ, для означенія подвластности—подъ; внѣ йісіопе (ішре-гіо) аііснінз ѳззеі, 31. V, 24 и др.— В) съ асс. 1) о мѣстѣ: а) подъ (на вопросъ: куда?)І, 7. 12.—Ъ) подлѣ, близъ, къ: зиЬ асіетп (тпгпт) I, 24. ѴІІІ, 41. — 2) о времени: незадолго до, около, подъ, къ II, 11.33 и др. — 3) о подвластности: подъ V, 29. — С) въ сложеніи: подъ; немного, нѣсколько; скрытно, тайно.
впЪ-й&Іив, 3. коварный, хитрый: ога-ііо ѴП, 31* (см. зиЪ, С).
знЪ-йасо, хі, сішп, 3. 1) уводить не-замѣтнымъ образомъ; отводить куда-ниб., подводить: соріаз іп соііет I, 22. 24. — 2) нести снизу вверхъ; въ особ. о корабляхъ, вытаскивать на берегъ: паѵез зиЬйисі (асс. с. іп/'.'), чтобы (если) — V, 11; сл. IV, 3. VI, 1.
впМисііо, опіз, /. [зиЪіисо] о корабляхъ: вытаскиваніе на берегъ V, 1*.
виЬ-ео, іі, Іішп, іге, 1) иттн подъ что-нибудь: і.ѳсінт зпЫге = войти въ домъ; дці іесѣшп поп знЬіззепѣ I, 36 сказано съ преувеличеніемъ (гиперболически) = которые не имѣли постоянныхъ жилищъ; перен. подвергаться, переносить, брать ,на себя: регісиінт (іетрезіаіез) I, 5. ѴІІІ, 5; сгітен, навлекать на себя Ѵ1П,ргае]Г.; сопйісіопѳт, соглашаться ѴП, 78. -— 2) подходить (незамѣтно, неожиданно), приближаться, приходить II, 25; Іосит II, 27; аЪз. ѴІІ, 85.
ВпЬ-Гбйіо, см. зийобіо.
аиЫсіо (зиЬіісіо). іёсі, іесіит, 3. (зиЬ-іасіо] 1) подбрасывать, подкладывать: зиЫісаз, помѣщать внизу IV,' 17; перен. а) подчинять, покорять: аіідиет ітрепо ѴІІ, 1; баіііа зе-сипЬиз зиЬіесѣа ѴІІ, 77.—2) подвергать (опасностямъ, случайностямъ и т. п. чего-ниб.), отдавать на произволъ IV, 36. ѴІІ, 77.-2) класть
174
зпЫ^о — зпЬ-ѵёЬо.
подлѣ чего-ниб.; отт. рагііс. впЬ-іесіиз какъ сиіі. лежащій подлѣ, прилегающій, смежный: іпзпіае V, 13, — 3) взбрасывать, метать снизу (вверхъ): іга^иіаз іпіег сагтов I, 26. ниЫод асіит, 3. [виЬ-а^о] подгонять; перелі. а) принуждать. — Ъ) угнетать, одолѣвать, обезсиливать, истощатъ: іпоріЗ зиЪасіиз VII, 77. — с) государство (народъ, страну) покорять, дѣлать подвластнымъ VIII, 46.
впЫіо, аЛѵ. [зиЬііиз] вдругъ, неожиданно, быстро I, 39. 11, 19. 33.
впЪІІиз, 3. [зиЬео] вдругъ явившійся, внезапный, неожиданный, быстрый: ЪеІІшп (С0П8І1ІШП, аЛѵепіпз) III, 7. 8. VIII, 9,
впЪіесіцв, 3., см. зпЬісіо.
внЪ-Ібѵо, 1. 1) приподнимать, поднимать ѴІІ, 47; зе, приподниматься (не вставая съ земли) VI, 27; іиЪіе зиЫеѵаіиз = ухватившись (держась) ва гривы I, 48. — 2) перса, а) облегчать, уменьшать: Іаѣогет VI, 32.— Ъ) поддерживать, помогать: аіідиет I, 16. 40 и др,
впЪПса, ае, Л евая (заостренное бревно, вколачиваемое въ землю) IV, 17. VII, 35.
зиЪ-Іио, пі, піит, 3. подмывать, омывать ѴІІ, 69.
впЬ-тіпізіго, 1. подносить (въ каче-“'СТІУЙ Слу&йтеХя, помощника, сообщника и т. и,), доставлять, подавать: ігишепіит (іеіа, аихіііа аіісиі) I, 40. Ш, 25. IV, 20.
япЪ-пііііо, тізі, тіззит, 3. 1) опускать, понижать; отт. рагііс. зиЬ-ті88И8, 3. какъ аЛі. униженный, покорный, скромный, уступчивый VIII, 31. —2) тайно посылать, подсылать: аіідиет виЬзійіо (аихіііо) V, 58. ѴІІ, 81; аіісиі зиЪзісііит (соЬогіез) II, 6. V, 15; аЪз. посылать подкрѣпленіе ѴІІ, 85.
впЪ-тбѵео, т<5ѵі, тоіит, 2. отодвигать, оттѣснять, отдалить, отгонять: аіідиет IV, 25. ѴІІ, 50 и др.; впЬтоіі, отброшенные I, 25 (см. ѵіисо).
виЬ-гпо, пі, Йіши, 3. подкапывать, подрывать: тигит (агЬогез) II, 6. VI, 27.
яиЬ-вйдиог, сиіиз з., 3. дероп. слѣдовать Тагвпьсрсдсгвенно, послѣдовать
ва кѣмъ или чѣмъ-ниб.: аіідиет (аіідиій) ГѴ, 13. 32 я др.; зезе зиЬ-ведиі Лісіі, что онъ вслѣдъ за тѣмъ Отправится V], 29 (см. роііісеог); посіѳт (ііез зиЬзедиііпг = ночь составляетъ первую часть сутокъ VI, 18; аЪв. IV, 25. V, 18.
виЪвійіог, 1. ііероп. [зиЬвісііипі] служить подкрѣпленіемъ въ качествѣ запаснаго отряда (резерва), служить резервомъ: диі Іоп&іиз зиЬзіііагі соп-виетапі, которые въ качествѣ резерва находились обыкновенно на большемъ разстояніи ѴШ, 13*.
знЬвШіпт, і, п. [зпЪзіоо] собсте. то, что находится сзади чего-л., отт.
1) въ яз. военн. запасный отрядъ, резервъ II, 22. 25; 1е§іо сопзізііі рго виЬзісІіо, нъ качествѣ резерва VII, 51; вообще подкрѣпленіе = а) вспомогательное войско II, 6. V, 28.— Ь) поданіе помощи, помощь I, 52.
II, 26 и др. — 2) внѣ военныхъ отношеній: помощь, вспомогательное средство, защита: зиЪзібіа сошра-таге = принимать мѣры IV, 31; зпЬ-зібіо евве аіісиі, служить средствомъ для, или противъ чего-либо, помогать II, 20.
внЪ-яісіо, зёбі, веззиш, 3. присѣсть, садитьси; засѣсть, оставаться: іп сазігіз VI, 36.
янЬ-вініо, зіііі, — ,3.1) пріостанавливаться, останавливаться I, 15. — 2) устоитъ, выдерживать, крѣпко держаться: апсогае Гипездиѳ яиЬзі-зіппі V, 10.
виЪ-зипі, Гиі, еззе, быть подлѣ, находиться вблизи I, 25. V, 29- о времени: приближаться, предстоять III, 27. V, 23.
впЬ-ігйѣо, хі, сіит, 3. утаскивать, тайно уносить, уводить, отнимать, удалять: сиоісиііз а^егеш аиЬіга-ЬеЬапі, посредствомъ подкоповъ уносили землю изъ-подъ насыпи (и такимъ образомъ достигали того, что насыпь съ находившимися на ней башнями и осадными орудіями проваливалась) ѴІІ, 22.
впЪѵесііо, бпі8, Л [зпЬѵеЬо] подвозъ, доставка VII, 10*.
виЬ-ѵёѣо, хі, сіит, 3. везти вверхъ, въ особ. вверхъ по рѣкѣ (противъ теченія), подвозить: ігитепішп йи-тіпе иаѵіЬиз зпЬѵехегаі (не самъ,
зиЪ-ѵёпіо — Зиірісіиз.
175
а черезъ другихъ) = велѣлъ подвозить I, 16*.
аиѣ-ѵёпіо, ѵбпі, ѵепѣпт, 4. приходить на помощь, помогать: аіісиі V, 35; ѵіѣае аіісиіиз, поддерживать ѴІІ, 50.
виссёіо, сеззі, сѳззит, 3. [зиЪ-се<іо] 1) подступать, подходить I, 24. II, 6 и др.; аЪх. ѴІІІ, 41. —2) поступать на чье-либо мѣсто, слѣдовать, смѣнять: зешрегдие ірзі (зс. Ьозѣез) гесѳпѣез беѣеззіз зиссебеЬапѣ, и постоянно свѣжими войсками смѣняли утомленныхъ ѴІІ, 25; сл, V, 16. ѴП, 41. 85; іп Іосит аіісиіиз зиссѳ-<1еге VI, 12; іп зѣаѣіопет, итти на караулъ IV, 32; аЪз. I, 25. III, 4; наслѣдовать должность, быть преемникомъ VI, 13; по мѣстоположенію слѣдовать, примыкать IV, 3 (ІТЬіі зис-сейппѣ).—3)нере«. подвигаться впередъ, имѣть успѣхъ, удаваться: гез зиссесііѣ VII, 26.
зиссепіо, (іі, зит, 3. [виЬ н неупотр. сапао] поджигать: аіідиіі V, 43. VI, 16 и др.
яисееззпз, из, т. [зиссейо] подсту-пленіе, наступленіе: козѣіиш II, 20*.
зиссі(іоі сісіі, сізит, 3. [зиЪ-саебо] подрубать, срубать, скашивать, истреблять, разрушать: агЪогез (ѣиггіт) V, 9. 43; ігшпепѣа IV, 19. 38.
зпссптЬо, спЪпі, спЫѣит, 3. [зиЬ н устар. ситЪо, 3. ложиться] падать подъ чѣмъ-нибудь, упадать; перен. изнемогать: ІаЬогі ѴІІ, 86*.
впссигго, сит, сигзит, 3. [зиЪ-стто] подбѣгать, подоспѣвать, прибѣгать на помощь: аіісиі (аихіііо) V, 44. ѴП, 80.
вщііз (зибез), із, /. [пот. зтд. не встрѣчается] колъ V, 18; какъ метательное оружіе V, 40. ѴІІІ, 81.
виЛог, Огіз, т. [зшіо] потъ; перен. усиліе, напряженіе силъ, трудъ ѴІІ, 8*.
8пеЬі, бгшп, свевы, могущественное германское племя, въ составъ котораго входилъ цѣлый рядъ отдѣльныхъ народовъ, поселявшихся между Эльбою и Вислою съ одной — и Рейномъ съ другой стороны I, 37. 51. 54 н др.; еіпд. 8иеЬа, ае, Л женщина (родомъ) нвъ Свевіи I, 53.
Зпеэзіопеа, шп, народъ, поселившійся
въ бельгійской Галліи между р. Матова и Ізага; см, Коѵіоііипит И. 3. 4 вдд.
аиШсіо, іесі, іесѣит, 3. [зиЪ-Гасіо] 1) ігапв, поддѣлывать, подставлять, ставить на мѣсто кого-ниб.; доставлять. — 2) іпіг. доставать, быть достаточну: ѵігез зиГйсіопѣ ѴІІ, 20*.
виіійіііо, Гбсіі, іоззшп, 3. [зиЬ-ГосІіо]' 1) подкапывать, подрывать.—2) снизу пронзать, прокалывать: ециоз
виЯга^іипі, і, п. [зиЬ-і'гап^о] обломокъ, черепокъ; въ особ. дощечка для подаванія голоса (въ народныхъ собраніяхъ); метон., подача голосовъ, рѣшевіѳ по голосамъ, голосъ, мнѣніе VI, 13; гет зийга^ііз рег-тіѣѣеге, см. регтіѣѣо; ріиз зийга^ііз ѵаіеге, см. ѵаіѳо.
Зп^ашЬгі, бгит, германскій народъ, поселившійся на сѣверѣ отъ убіевъ IV, 6. 18. VI, 35.
ви&^езѣиз, из, т. [зиЪ-^его] возвышеніе, возвышенное мѣсто; въ особ. ораторская трибуна, каеедра: Ьас ге рго зи^езѣи ргопииѣіаѣа, съ ораторской трибуны, т.-е. торжественно (въ собраніи галльскихъ ргіпсірез) VI, 3 (сл. рго).
зпі, зіЪі, зе, ргоп. ге/іех. се <5 я, себѣ; (во всѣхъ внутренно зависящихъ предложеніяхъ сып/. или сопі.) его, ея, ему, что онъ и т. д.; Іе^а-ііопеіп зіЪі зпзсеріѣ, на себя самого (одного) взялъ только — I, 3; диоб аихіііа сопѣга зе тізегапѣ (вс. бег-тат ^ГгапзгЬепаш), вмѣсто ожидаемаго: сопѣга зе пизіззепѣ или совѣта еит тізегапѣ VI, 9; та^по зиі (деѣ. оЪіесѣі) сиіѣ рѳгісиіо, съ опасностью для себя IV, 28; зиі (собств. ?еп. 8гпд. отъ зиит) въ соеднн. съ деѣ. ^египйіѵі въ віпд., при подлежащемъ въ ріиг.: ѵепегипѣ зиі рит^ап<іі саиза IV, 13; сл. III, 6. IV, 34 н др.; зе, какъ подлежащее, въ асс. с. ѵу. часто пропускается у Цезаря I, "• 31. 44 н др.
8и11а, ае, Ь. Согпеііиз, соперникъ Марія, сдѣлавшійся диктаторомъ римской республики въ 81—80 г. до Р. X. I 21.
йпірісіпз, ’і, 1) Р. Зиірісіиз КиГия, легатъ Цезаря IV, 22 ѴІІ, 90.
2) 8егѵ. Зиірісіиз СаІЬа, см. баіоа.
176
зиш — вирегЬе.
вшп, Іиі, еззе, быть, 1) какъ самостоятельное сказуемое = быть на самомъ дѣлѣ, въ наличности, существовать, находиться: йііигоз іЬі, останутся тамъ I, 13; зииі диі, слі. диі; іо ореге еззе ѴІІ, 24; ай аіідиет, еле. ай; Іаіиз езі сопіга Саі-Ііат, сторона находится (обращена) V, 13; егапі йИйсиііаіез, былн дѣйствительно трудности ІП, 10; диой егаі, что было въ дѣйствительности IV, 32; Гоге іб, диой ассійіі, что произойдетъ то, что дѣйствительно случилось IV, 31; Гиіипнп еззе (€огд) иі, для описанія гп/Г іиіпгі: іиіи-гит еззе, иі отпез реііегепіиг, что всѣ будутъ нагнаны I, 31; сл. I, 20. 42 н др. —2) какъ связь (со-риіа) имени сказуемаго съ подлежащимъ; въ особ. а) съ деп. илн аЫ. диаіііаііз, быть какого-либо свойства иди какимъ-л.; обладать, пользоваться, быть одареннымъ чѣмъ-л.; съ деп. V, 11. 45 и др.; зшпті ІаЬогіз еззе, обладать очень большою рабочею силою IV, 2; зраіішп поп аш-рііиз езі рейит зехсепіогит, занимаетъ (заключаетъ въ себѣ) не болѣе I, 38; сл. И, 18. V, 13; питегиз езі диіпдие тіііит, составляетъ, состоитъ IV, 12. 15. ѴІІ, 28; съ аЫ. I, 39. II, 15 н др.; Ьопо апіто еззе іп аіідиет, см. Ъопиз; інітіео, быть враждебно настроеннымъ противъ кого-л. V, 4.—Ь) съ деп. роззеззі-ѵиз, принадлежать, быть свойственнымъ, составлять дѣло, признакъ, доказательство и т. л.: Саіііа езі Агіоуізіі I, 45; сл. III, 20. V, 7 и др.; ірзогит еззе сопзіііпт (гез езі сопзіііі, диій езі теі сопзіііі), см. сопзіііпт; аезііѵит іетриз езі (зс. іетриз) іпзіапііз ЬеШ, йон диаезііошз, есть время принадлежащее, т.-е. такое, которое должно предоставить (посвятить) предстоящей войнѣ VI, 4; аіідпій езі теі ітрегіі еі роіезіаііз, см. роіезіаз; езі зипгтаѳ йетенііае, см. йетѳпііа; езі теае йіртііаііз, сообразно съ моимъ достоинствомъ IV, 17. ѴІІІ, 24 (см. ргоріог); езі та^пае іогіипае (Оаііісаѳ сопзиеіийіпіз, оссавіопіз), см. іогіипа, сопзиеіийо, оссазіо. — с) съ деп. ргеііі, стоить, имѣть значеніе: іапіі I, 20. —й) съ сіаі. роззез-
зіѵиз (замѣняя соотвѣтственный обо ротъ съЬаЬео): аіісиі езі айііиз (роіг зіаз, сопіепііо) II, 6. 15. ѴІІ, 39; тГ-езі гез сит аіідио, см. гез. — е) съ йс йпаііз, служить кому во что, къчем; чѣмъ-л.; аіісиі ішрейітепіо (ргаег йіо илн аихіііо) I, 25, V, 44 и д а ватта, ае, [зшптпз, 3.] все то, чг представляется самымъ высшимъ, в. дающимся, главнымъ; отт. 1) на большее число, получаемое при сл жеиіи: общее число, итогъ, сумма опшіиш гегшп, см. гез.—2) совс купность самаго главнаго (выдающу гося, существеннаго) въ чемъ-лн цѣломъ: сущность; самое главно т.-е. общее содержаніе, общій вид составъ н т. и. чего-ниб.; цѣлое (въ противопол. частностямъ), совс купность; зитта ЬеШ (айтіпізігап йі), высшая, неограниченная власг относительно способа веденія войны все управленіе войною I, 41, II, 4. V 11; зитта ітрегіі, главное яачал: ство (на войнѣ, надъ войскомъ) II, 23 III, 17 и др.; зитта отпіит гегип сопзіііогитдие, окончательное рѣше ніе всѣхъ дѣлъ н предпріятій Ѵі, 11; ехегсііиз, цѣлость войска VI, 34" ѵісіогіае, окончательная побѣда ѴІІ 21; іп зитта, вообще VI, II.
зиттіпізіго (зиттіііо, зиттоѵсо1 см. киЬтіпізіго и т. д.
вито, трзі, тріит, 3. [зиЪ-етс^ 1) взять (для себя), брать: аіщиій I, 16.> И, 33. ѴІІ, 65. — 2) перен. а) Йіет ай йеІіЬегапйит, оставлять себѣ I, 7; зирріісіит Йе аіідио, исполнять казнь надъ кѣмъ-л., каз нить кого I, 31. VI, 44.—Ь) прн-нииать, возымѣть, присвоивать себѣ: зіЬі агго^апііаш (зрігііиз), быть проникнутымъ I, 33. II, 4; зіЬі апсіогі-іаіет, приписывать себѣ И, 4. — с) предпринимать, брать на себя ѴІП, 37; ІаЬогет, см. ІаЬог, витріиозиз, 3. [зитріиз] сопряженный съ большими издержками, дорогой: Гіігшз VI, 19*.
зитріиз, из, т. [зито] издержки, расходъ: зио зитріи, на свой счетъ I, 18.
вирег, а&ѵ. и ргаер. вверху, вьппе^ надъ, иа, дальше за.
вирегЬе, аЛѵ [зирегЬиз, зирѳг] высоко--мѣрно, гордо I, 31*.
зирёго — зирріісаііо.
177
-ѣорёго. 1. [зирег] 1) стоять -3 выше. выдаваться; отт. а) имѣть й иди одерживать верхъ: ѵігіиіе III, ѵ 14; зепіепііа зирегаі V, 31; въ особ. і въ яз. военн. одерживать побѣду^ " побѣждать I, 40. 50. VI, 17. — Ъ),&ыть ’ въ остаткѣ, оставаться: ѵііЗ, пере-л жить, остаться въ живыхъ VI, 19.— " 2) ігапз. а) превышать, возвышаться
надъ — III, 14. ѴШ, 41,—Ъ) пре--* восходить: аіідпет (аіідпісі) VI, 24. -« VIII, ртае,/.\ зирегагі = уступать, *• быть ве въ сидахъ устоять противъ 3 чего-ниб. ІП, 4. 12. — с) одолѣвать, преодолѣвать ѴІІ, 24; въ яз. военн.
' побѣждать, покорять: еаз отпез * соріае а зе зпрегаіаз еззе, что оиъ г побѣдилъ всѣ эти войска I, 44 (см.
соегсео).
япрег-зёііео, зёйі, зеззпт, 2. собсте. сидѣть ва или надъ; обыкнов. перен.
• высокомѣрно относиться къ чему-л., не обращать вниманія, не имѣть въ виду, отклонять, уклоняться:
г ртоѳііо (аЫ.) II, 8.
* впрег-зпш, Гиі, еззе, быть въ остаткѣ, ’ оставаться I, 23. III, 28. Ѵ^ 22;
въ особ. остаться въ живыхъ, пережить I, 26. II, 27 и др.
вирёгнв, 3. [зирег] 1) верхній, вверху I находящійся: йе зпрего, сверху 1,52;
сотр. зпрегіог, іиз, высшій, выше находящійся, болѣе высокій (возвышенный) I, 25. II, 18 и др.; зпрегіог асіез I, 24 (по отношенію къ ігіріех асіез іп тебіо соііе); рогіліз зпрегіог IV, 28 (= иИегіот IV, 23); ех Іосо вирегіоге=ех ѵаііо III, 5; Іоса зире-гіота, высоты I, 10. III, 3. 14 и др.; ех зирегіогіЪиз сазігіз, изъ тѣхъ частей (внѣшняго) лагеря, которыя находились на возвышеніи ѴІІ, 82. 83; сл. ѴІІ, 80.—2) о времени и порядкѣ: прежній, прошлый, предыдущій II, 20. III, 18 и др.; ЪеІІпт (въ 60 г. до Р. X.) ѴІІ, 64; зирегіогіЬиз аідие іпзедиепйЬиз еіиз зсгірѣіз, т.-ѳ. о галльской и междоусобной войнѣ VIII, ргае^. — 3) въ другихъ отношеніяхъ: высшій по достоинству, степени: огйіпез VI, 40; помогуществу= болѣе сильный, превосходящій кого въ чемъ-л : едиііаіп (пптего) ѴІІ, 65. VIII, 12; зирегіогет йегі (еззе), одержать верхъ, быть побѣдителемъ V, 15. 26 и др.; превосходить силою ]
С. I. Саев. Сотга. Де Ьеііо баіі.
ѴІІ, 80.—зирегі. зиттриз, 3. 1) са-мый верхній, высочайшій: Іосиз сазігогшп, высота, на которой находится лагерь II, 23; въ особ. служитъ для означенія части предмета (сл. ехіег, ехіегпз): топя, вершина горы I, 22; сл. I, 24. II, 26. III, 1; зиттит іи^ит топііз, самая вершина горы I, 21; зиЪзі. зиттит, і, п. верхъ, вершина II, 18. VI, 26. ѴІІ, 73,—2) перен. по качеству, достоинству, степени: высшій, величайшій, крайній, совершенный, полнѣйшій I, 16. 18. 19. ѴПІ, 1 и др.; зипшю Іосо паіиз, весьма знатнаго происхожденія VII, 39. 77; Пцтпо-гі^ет, зитта аийасіа (аЫ. диаіііа-ііз), перевести: Ьотіпет зиттае аийасіае нлн аийасіззітит I, 18; сл. II, 6 (зитта поЫІііаіе); зиттае зреі айи1езсѳпіез=съ крайне честолюбивыми замыслами VII, 63; зре-сіез, общій видъ, видъ вообще VI, 27; Ьеііит, война особенно значительная ѴПІ, 6; зиттае гез, важнѣйшія дѣла, вопросы самые суще-' ственные I, 34. IV, 5 и др.
. зпр-рёіо, Іѵі (іі), ііит, 3. хватать, доставать, быть достаточнымъ: зир-реііі соріа Ггитепіі (гегит) I, 3. ѴІІ, 14; зирреіипі ѵігез ѴП, 77. 85. нпрріетепіиш, і, п. [зирріео, дополнять] дополненіе, пополненіе; въ яз. военн. войско, служащее для пополненія легіоновъ новыми силамя^вза-мѣнъ выбывшихъ изъ строя), дополнительное войско, подкрѣпленіе ѴІІ, 7. 9. 57.
яирріех, Ісіз, абі. [зиЪ н неупотроб. ріісо, складывать] собсте. преклоняющій колѣви; отт. умоляющій? покорно просящій; зиЬяі. просящій пощады, помощи, защиты и т. и. II, 28.
аирріісвйо, бпіз, У. [зирріісо, зирріех] торжественное молебствіе; въ особ. всевародное молебствіе, опредѣляемое въ Рвмѣ сенатомъ, для отвращенія бѣдствій илн для принесенія благодарности за счастливыя событія; благодарственное молебствіе; —. зирріісаіюиет гейбеге, сж. геййо; іп зк Ліев диіпйесіт (йіегит ѵі§іпіі)зиррГ<^ саііо бесгеіа езі II, 35. IV, 38.
времени Цезаря самое продолжптдѴ-ноеблагодарственноемолебствіе('пр-ріісаііо) длилось 12 дней].
12
178
зпрріісііег — зииз.
виррІіеКег, аАѵ. [зирріех] покорно, съ покорностью I, 27.
зирріісіиш, і, п. [зирріех] собств. преклоненіе колѣнъ въ знакъ смиренія предъ божествомъ; отт. моленіе, молитва, умилостивленіе, умилостивительная жертва; въ особ. умилостивленіе, состоящее въ приношеніи въ жертву людей (засгаііо саріііз); отт. казнь, вообще (мучительное) наказаніе, истязаніе I, 27. ЗІ. ѴП, 4 и др.; зпрріісіа сгисіаіиздне, мучительныя наказанія IV, 15; іеггііаге зпрріісіо, угрозою казни, т.-е. угрожая смертью (заложникамъ) VII, 63; зирріісіит пюгѳ таіогпт зитрзіі VI, 44 (сл. ѴШ, 38).
аоррогіо, 1. [зиЪ-рогіо] подносить, подвозить, доставлять; Ігптепіііт (сот-теаіит) ПІ, 3.23.
зирргіто, ргеззі, ргеззит, 3. [зиЪ-ргето] давить внизъ; перен. подавлять, останавливать, задерживать: аіідиій ѴІІІ, 42.
впрга [км. зпрега, зс. рагіе], 1) асіѵ. вверху, сверху; выше, прежде, въ предыдущемъ (въ сочиненіи) II, 1. 18. 29 и др. — 2) ргаер. съ асс. а) о мѣстѣ: надъ, выше I, 24. IV, 17; раоішп зирга ешп Іосит (=нѣ-сколько далѣе на югъ, чѣмъ во время первой переправы въ Германію въ 55-мъ году) VI, 9. — Ъ) о времени: передъ, до VI, 19.
Ьпгиз, і, эгуй уіП 45*
впзсіріо, сёрі, серішп, 3. [зиЪ-саріо] поднимать, перен. а) брать, принимать на себя: аіідиій I, 3. 9 и др — Ъ) предпринимать, начинать: Ъеііит I, 16. III, 19 и др.
нпяресіиз, 3. аЛі. [зизріеіо, 3 ] подозрительный: аііспі V, 54*.
нпв-репйо, йі, вши, 3. повѣсить, держать въ висячемъ положеніи; перен, держать въ неизвѣстности; рагііс. яивреазиз, какъ аАі. колеблющійся, сомнѣвающійся, незнающій ѴІП, 43.
внзріеіо (зизріііо), бпіз, А [зизріеіо, 3.] подозрѣніе, предположеніе I, 39.
VI, 7 идр.; поп аЪезі зизріеіо,дшп..., ],
нѣтъ недостатка въ подозрѣніи (въ указаніи,заставляющемъ подозрѣвать) I, 4; ріиг. дѣйствія (поступки, обстоятельства н т. п.), могущія навлечь подозрѣніе на кого-ниб.; улики I, 19. 20.
впзріеог, 1. Лероп. [зизріеіо, 3., изъ зиЪ и зресіо] подозрѣвать, предполагать.
аизіепіо, 1. [іпіепз. отъ зпеііпео] поддерживать; перен. выдерживать, переносить, устоять противъ—;Ьеііа зизіепіаге сопзиегіні (зс. Аейиі) II, 14; йіет, см. йіез; Татет ресоге, утолять ѴП, 17; аЬз, держаться, противостоять II, 6.
нпвііиео, ііпиі, іепіит, 2. [зиЪ-іепео] —1) держать кверху, поддерживать:
агта, держать надъ водою ѴІІ, 56; зе, держаться на ногахъ П, 25. — 2) удерживать, задерживать, останавливать: едиоз (ѵіт едпііпт) IV, 33. Ѵ1) 30. —3) перен. выдерживать, переносить: ішрегіа (ІетрезШез, азресіит и др.) I, 31. ІП, 13. VII, 76; въ особ. нападеніе непріятеля выдержать, отразить; устоять противъ—: ішреіит (оррщщаііопет, іпсигзіопез и т. п.) I, 24. V, 37; аезіаіет зизѣіпеге=выдѳржать борьбу въ продолженіе лѣта ѴІП, 39 (сл. йіез); Ьозіез (соріаз) I, 25. V, 28; ргоеііит VI, 38; ай Ьаес зчзііпепйа, чтобы выдержать эти напа нія VII, 41; безъ дополн. противостоять, держаться II, 6. IV, 11 и др.
япия, 3. с и о и; его, ея, ихъ (см. зиі): зиа Саіііа, ему принадлежащая Галлія I, 34; зпаѳ іпіигіае, ими перенесенныя обиды ѴІІ, 38; енЪеі. піЬіІ зиі, ничего изъ своей собственности I, 43; ріиг. зиа, свое имущество I, 11. II, 3 н др.; зиі, свои (соотечественники, приверженцы, воины, отряды и т. п.) I, 13. 15. VI, 21; въ усиленномъ звач. а) ему (ей, нмъ) евой-ствсниый: сіетепііа II, 14. 31. ѴІІІ, 21. — Ъ) надлежащій, соотвѣтственный, удобный, благопріятный. Іосиз V, 50.
ожіиу.
17У
ТІ=Тііиз, римское прѳдъимя, ѣЪегпасйІшп, і, п. [іаЬѳгпа, досчатое жилище] палатка, шатеръ I, 39 и др. (см. іепіогішп).
іаЪйІа, ае, /. доска; въ особ. доска для писанія; списокъ,реестръ1,29.
іаЬпІаінпі, і, п. [іаѣиіа] то, что сколочено изъ досокъ; ярусъ, этажъ VI, 29. ѴІІІ, 9. 41.
іасео, иі, ііит, 2. молчать I, 17; ігапв. умалчивать о чемъ I, 17.
іасііпз, 3. [іасео] молчаливый, безмолвный I, 32*.
іаіеа, ае, Л прутъ, палочка; въ особ. а) въ яз. военн. іаіеае, небольшіе остроконечные колья, которые вбивались въ землю съ тѣмъ, чтобы ранить лошадей непріятельской конницы ѴП, 73. — Ь) іаіеае і'еггеаѳ, желѣзныя полоски, продолговатые куски желѣза, употреблявшіеся у британцевъ вмѣсто денегъ V, 12.
іаііа, ѳ, такой VI, 37. 44 и др.; — слѣдующій: совзііішп ѴІП, 15; столь ужасный, большой: Гасіппз VI, 34. іат, асіѵ. такъ, столь, до такой степени: въ соотношеніи съ слѣд. диат ѴІП, 23; безъ соотношенія, предъ прилагат.и нарѣчіями 1,14.16идр.; съ слЬд. иі I, 44.
іашеп, сош. 1) однако, но, несмотря на то; а) послѣ уступительныхъ предложеній, полныхъ или сокращенныхъ посредствомъ причастій I, 14. 30. III, 22 и др. — Ь) послѣ уступительныхъ предлож. подразумѣ-ваемыхъ и заимствованныхъ изъ предыдущаго I, 20. И, 32 и др.; іашеп пі, см. иі. — 2) = по крайней мѣрѣ: диой геіідиіз іашеп ііщае (иодравум. еізі поп аііагпш гегиш) Гасиііаз 4а-геіиг I, 32; сл. I, 40. IV, 20 и др.
Ташёеіз, ія, т. рѣка въ Брнтаннін (нын. Темза) V, 11. 18.
(ашеізі. сопі. [іатпеп-еізі] хотя I, 30. V, 34 и др.
| іаш-днаш (іатдиатп), сопі. такъ — ’ какъ, подобно какъ, какъ будто.
іап4еш, асіѵ. [іат-4ет] 1) м вконецъ I, 25. ИІ, 21 идр.— 2) въ вопросахъ, съ выраженіемъ
негодованія, же: диій іапсіет ѵеге-гѳпіиг I, 40.
іап&о, іеіі^і, іасіит, 3. трогать, до-трогиваться, касаться; о мѣстности: граничить, примыкать V, 3*.
іапіо, см. іапіпе.
іапіорёге = іапіо ореге, см. ориз.
іапійіия, 3. [сіетіп. отъ іапіиз] столь " малый II, 30; іапіиіагит гегит осси-ра.ііопе8, занятія столь маловажными" дѣлами ІѴ, 22; іапіиіів сорііз (аЫ. аЬв. самзае), при столь незначительномъ войскѣ V, 49.
іапіит, асіѵ. [асс. пеиіг. отъ іапіпз] 1) столько, столь много II, 8. IV, 33 и др.; іапішп рго^тейі, на столько, на такое разстояніе ѴІІ, 61; іапіит іиіегйсеге, столь долго ѴІІІ, 29; = лишь столько (настолько) II, 8 (см. раіео) VI, 27. ѴІІІ, 27. — 3) только; поп іапіит... вей еііат ѴІІІ, 6.
іапіиіп-тійіо, асіѵ. только III, 5. іапіппйет, асіѵ. [асс. пеиіг. отъ іап-іизйет] столько же, столь же много: раіеге, на столько же, на такое же разстояніе ѴІІ, 72.
іапіиз, 3. столь большой, столь многій, столь великій, такой: іапіа оріпіо, столь высокое мнѣніе II, 35; объжнов. съ соотносит. дпап-іиз; безъ диапіиз I, 15. III, 11 (іапіае наііопез, столь могущественныя племена); въ особ а) зиЬві. іапіит, столько. столь много; съ деп. рагііі. V, 54; іапіит регісиі], столь большая опасность III, 3; іапіит ііщпііаііз, такое значеніе V, 7; = лишь столько VI, 35. ѴІП, 52. — Ъ) іапіі, какъ деп. ргеііі, за столько, столь высоко, такой цѣны: ^гаііа еіиз езі іапіі = іаніа I, 20. —с) аЫ. іапіо, предъ сотр., (столькимъ) тѣмъ V, 45.
ТагЪеІІі, огіпп, пародъ, поселившійся въ Аквитаніи, между рѣкою Аіигпз и Ругепаеі топіез III, 27*.
Іаг4е, аіѵ. [іагбий] медленно, тихо IV, 23.
Іаг4о, 1. [іаг4из] замедлить, останавливать, задерживать, препятствовать; аіідиет ѴІІ, 26. 51 и др.;
12*
180
іагбиз — іопео.
аихіііа VI, 29; ітреіит (азсепзиіп) ѴП, 46. 72.
іагбиз, 3. медленный, вялый, нерѣшительный И, 25.
Тагпваіез, іит, народъ, поселившійся въ Аквитаніи, между Ѵосаіез и Аизсі III, 23. 27.
Таа^еііиа, і, предводитель карнутовъ V, 25. 29.
іаигпі, і, т. волъ, быкъ VI, 28*.
Тахіша^йіав, і, одинъ изъ четырехъ царей (тетрархъ) приморской части Британнін V, 22*.
іахиз, і, А тисъ, тисовое дерево, ядъ, содержавшійся въ ягодахъ тисоваго дерева VI, 31*.
Тесіоза^еэ, см. Ѵоісае.
іесіпт, і, и. [іе^о] 1) крыша, кровля.— 2)метон. домъ, постоянное жилище, осѣдлость, мѣсто жительства ѴІІ, 66. ѴШ, 5; іесішп зиЪіге I, 36, см. зиЪео.
іе^ітепішп, і, п. [іе§о] покрывало, покровъ, прикрытіе: гЬепопит VI, 21; зсиіогит II, 21 (кожаный чехолъ).
іс&о, іехі, іесіит, 3. крыть, покрывать: сазаз зігатепііз V, 43; въ особ. а) скрывать, прятать: аіідиет (аіі-диісі) V, 18. VI, 30 и др.; сипісиіі ѣесѣі, тайные или подземные ходы ѴШ, 41. — Ь) прикрывать, защищать ѴІІ, 62. VIII, 5. 9.
іеіиш, і, п. оружіе (наступательное); въ^соб. дротикъ, стрѣла I, 8; іеіа іасеге (іп аіідиет), сопісеге, абісегѳ, тіііеге, см. іасіо, сопісіо и т, д.
іетегагіпз, 3. [іетеге] безравсуд* ный, легкомысленный: Ьото 1/ 31. VI, 20.
іетЁге, аЛо. необдуманно, легкомысленно, опрометчиво I, 40. V, 28; поп іетеге, не легко IV, 20. ѴІІ, 37. іетегііав, аііз, Л [іетеге] необдуманность, неосмотрительность, опрометчивость V, 52. VI, 7 и др.
істо. бпіз, т. дышло IV, 33*.
іетрегапііа, ае, /'.[іетрегапз, іетрего] умѣренность I, 19*.
іешрёго, 1. [іетриз, время, періодъ времени, предѣлъ] 1) іпіг. наблюдать надлежащую мѣру (надлеж. предѣлы), быть умѣреннымъ, воздерживаться: а ге I, 7; поп зіЬі іеиірегате, диіп I, 33. — 2) ігап-з. приводить въ надлежащую мѣру,
умѣрять; рагі. іетрегаіоз, 3. как адй. умѣренный: Іоса зипі іетрег ііога, страна имѣетъ болѣе умѣре ный климатъ V, 12.
іешрейіаа^ аііз, Л [іетриз] 1) (опр дѣлениое)времн, періодъ времени.
2) погода ѴІІ, 27; ібопеа ай иаѵ*., §апбит IV, 23. 36. V, 7; въ осоС дурная погода, непогода, буря IV 29; ріиг. III, 12. 29 и др.
іетріпш, і, п. храмъ ѴШ, 51. іетріо (іеніо), 1. [іпіепв. отъ іепбо
1) ощупывать, трогать, касаться: отт. пер&н. испытывать, пробовать: Гогіипат (Ьеііі) I, 36. ПІ, 6 идр.; Ьапс Согіипат, см. Ьіс; ііег = пытаться проложить себѣ дорогу I, 14; егирііопет ІП, 21; еі іп/". ѴШ, 40; іетріапбо = частымт приглашеніями (явиться въ лагерь' VIII, 23. — 2) стараться овладѣй (завоевать) — нападать: орега ѴІІ, 73; Іоса ргаегиріа ехзсепзи (ех аз-сеизи) іетріапі = бросаются на кру тыя мѣста, стараясь взобраться н нихъ ѴП, 86.— 3) стараться подѣі ствовать на кого-л., подстрекни увлекать, манить: аіідиет VI, 2 іетрнз, бгіз, п. время: аб Ьос (і іетриз, до сихъ поръ I, 44. II, . и др.; іп зіп^піа біеі іетрога, съ час на часъ, ежечасно VII, 16; въ осос врѳмя=а)удобное,надлежащее время, аб іетриз, вб-время IV, 23. —Ь) обстоятельства времени, обстоятельства: іетриз песеззагіит (оррогіи-пшп) I, 16. IV, 34ндр., іаіі іет-роге VII, 40; рго іѳтроге еі ге, см, рго; дурныя обстоятельства, трудное время: ео іетроге ѴІІ, 62.
Тспсіегі, огит, германское племя, занимавшее страну близъ устья Рейна IV, 1. 4 здд.
іепбо, іеіепбі, іепзит и іепіит, 3, натягивать, протягивать, прости рать: таппзабаіідиет II, 13;еья; военн. ге{1. (безъ зе) ^располагаться лагеремъ VI, 37. г
іепбЬгае, агит, (. темнота, мракъ
ѴІІ, 81*.
іспео, іепці, іепіит^ 2. дер-жать =І; содержать, имѣть что-л., владѣть, занимать, обладать, пользоваться чѣмъ-л.: ротіпз (а^гоз, ітрегшт, аисіогііаіет) Ш, 8. IV, 7 ц др.; ргіпсіраіит іасіюшз =
г
іепег — іезШпз.
181
й стоять во главѣ партіи I, 31. 43; 1о-тп сит атісіііае, сж. Іосиз; ітребітепіа а позігіз іепепіиг, паходятся въ иа-« шихъ рукахъ III, 29; сігсиііия іепе-Ьаі ипйесіпі тіііа развиит, окруж-/ ность заключала въ себѣ VII, 69; / въ особ. въ яз. воен».: о мѣстности = занимать, находиться гдѣ-л.: топіет (Іосит, оррійит) III, 2. 14. ѴІІ, 48; савіга зиттит ишіідие іи^ит іепе-Г Ъапі, лагерь занималъ (окружалъ) ' ѴІІ, 80.—2) удерживать: а) удерживать въ извѣстномъ положеніи ила состояніи: аіідиет іп яегѵііпіе (іп оГйсіо, іп саіепів) I, 33. V, 27. 54; іепегі іп роіезіаів аіісиіиз = находиться во власти кого-л. VII, 43;
> іі§па іііщаіа іепеЬапіиг, держались ( IV, 17; въ особ. въ яз. моряковъ: і ситзит іепеге удержаться предположеннаго направленія IV, 26. 28 и др. — Ь) еь яз. военн. удерживать за - собою какое-либо мѣсто, защищать: і рогіит IV, 22; Іосит, держаться і своего мѣста=не выходить изъ карре < V, 35; оррійит (савіеііа ргаевібііз)
ѴІІ, 55. 69.—с) въ умственномъ отнош.: тетогіаіепеге, удерживать, 1 сохранять въ памяти, помнить: аіі-. диі 4 I, 14; съ асс. с. іп/. I, 7; аЪз. ? іепеге, понимать, звать: іепеге еі • поѵіззе, знать въ точности ѴІІ, 80 (сл. ото).—4) держать въ предѣлахъ, требуемыхъ долгомъ; вмѣнять (ставить) въ обязанность; обязывать, связывать: іепегі іиге іигапро 1,31.— 3) держать — задерживать, удержи-' вать. не выпускать, останавливать:
іепегі ѵепіо IV, 22; аіідиет ішрѳбііо Іосо VI, 8; Іедіопѳз раепе сігсит-ѵепіаз іепегі = находятся почти въ безвыходномъ положеніи II, 24 (сл. Ъабео); зе іепеге, держаться, оставаться, не выходить: сазігів I, 8 40. 49. III, 17 и др.; перен.: Іасгі-таз, удерживаться отъ слезъ I, 39. іепег, бга, ёгит, нѣжный, молодой:
агЪог П, 17.
іепіо, см. іетріо.
іепіогіпт, і, п. [іепбо] палатка ѴІІІ, 5. [Палатки состояли изъ деревяннаго остова, который обтягивался кожею посредствомъ веревокъ, прикрѣпленныхъ къ колкамъ. Въ іепіогіпт (іаЬегпасиіит) помѣщалось обыкнов. 10 чѳл. (сопіиЬегпаІоз)].
іепиіз, е, тонкій; перен. незначительный, скудный, слабый: ргаейа VI, 35; іопиівзіта ѵаіеіийо V, 40.
іепиііая, Эііз,- Л [іепиів] тонкость; перен. бѣдность, скудость ѴІІ, 17*.
іеппііег, ай®. тонко III, 13*.
іег, ай®. [ігев] трижды, три раза I, 53*. іегея, ей8, аЙг. продолговато-круглый, круглый, гладкій: зіірев ѴІІ, 73*.
іег&іпп, і, и. спина, тылъ: а іег§;о, съ тылу, сзади ѴІІ, 87; рові іег^пт ГѴ, 15. 22 и др.; іег^а ѵегіеге, см. ѵегіо.
іегпі, ае, а, [іѳг] по три.
іегга, ае, Л 1) земля I, 32идр.— 2) = страна, область ѴП, 77; іегга Саіііа, страна Галлія I, 30 [нарицательное имя соединено съ собственнымъ такъ же, какъ, напр., въ йптеп ВЬепия, таге Осеапиз, сопііпепз Саіііа, Согив ѵепіив, или какъ обозначеніе родового понятія съ видовымъ, напр. въ роііех Лі^ііиз]; ріиг. іеггае, о странахъ, находящихся на землѣ = земной крутъ, міръ IV, 7. VI, 14; огЬіз іеггагит, кругъ земель, т.-е.совокупность всѣхъ находящихся на землѣ странъ — земной кругъ (по представленію древнихъ), вся земля, весь міръ VII, 29.
Теггавійіоа, і, Т., военный трибунъ въ войскѣ Цезаря ІИ, 7. 8 іеггёппв, 3. [іегга] земляной: іпиіиіпз іеггепия = холмъ I, 43*.
іеггео, иі, ііит, 2. 1) устрашать, пугать V, 30. VI, 20. ѴІІ, 84.-2) страхомъ удерживать,отклонять,съ слѣд. диотіпиз ѴІІ, 49.
іеггііо, 1. [іпіепз. отъ іеггео] сильно (часто, безпрестанно) страшить, пугать: аіідиет V, 6. 54. ѴІІ, 63; аЪв. V, 57.
іеггог, огів, т. [іеггео] страхъ: ірво іеггоге едиогит, см. ірве; іеггогет іпГегге (іеггогі еяве) аіісііі, наводить страхъ на кого-л. ѴІІ, 8. 66.
іегііиз, 3. [ігев] третій, іегііив-йесітив, 3. тринадцатый. Іевіашепіиш, і, п. [іевіог] завѣщаніе
I, 39.
іевіаіив, 3. [рагііс. въ знач. страд.; отъ іевіог, доказывать] доказанный; отт. очевидный, наглядный \ III, 42. 44.
182
іезіітопіиш — іоггео.
іезіішопіпш, і, «• [іевііз] 1) свидѣтельство V, 52; рго іезіітопіо Ні-сеге, см. рго. — 2) = доказательство I, 44. V, 28 и др.
іеяіія, із, с. свидѣтель I, 14. 52 и др. іевішіо, Іпіз, Л [іевѣа, черепокъ, черепъ животнаго] 1) черепаха. — 2) въ яз. военн. а) деревянный навѣсъ, подъ прикрытіемъ котораго осаждавшіе, приближаясь къ стѣнѣ города, дѣйствовали тараномъ (агіез), вырывали камни изъ стѣны я т. п. V, 42 52.—Ъ) кровля изъ щитовъ. Боевое построеніе римскаго войска, состоявшее въ томъ, что воины перваго ряда, тѣсно сомкнувшись, прикрывали себя спереди щитами, между тѣмъ какъ слѣдующіе ряды держали ихъ, въ видѣ крыши, надъ головами, плотно приложивъ одинъ къ другому II, 6. V, 9. ѴІІ, 85.
Теиіотаіпя, і, царь нитіоброговъ (см. ПіііоЬгоеез) ѴІІ, 31. 46.
Тепібпі, бгит, германское племя, населявшее сѣверную Ютландію. Проникши вмѣстѣ съ кимврами нъ римскія владѣнія, тевтоны побѣждены были Маріемъ при Адиае Зехііае въ 102-мъ году до Р. X. I, 33. 40 здд.; деп. Теиіошіт ѴІІ, 77.
Іщппт, і, п. бревно (короче чѣмъ ігаѣз), брусъ IV, 17.
Тщигіпі, йгит, въ западной части страны гельветовъ I, 12; ра^ив Ті-§игіпи8 I, 12.
іітео, иі, —, 2. бояться, опасаться: съ асс. названія лица или вещи I, 40. III, 13 и др.; йе аіідиа ге III, 3. V, 57; съ слѣд. иі: гет Сштеп-іагіат іітеге пі... роззеі (вм. іітеге, иі гев Ггитепіагіа... роззѳі) I, 39; съ слѣд. пе II, 26; съ іп/. ѴІП, 16; съ йаі., бояться за кого, что; быть озабоченнымъ кѣмъ иличѣмъ-л.ІѴ,16. VII, 44.56; аЪв. I, 14; апіті іітеп-іев, см. апітиз; виЬеі. іітепіез, робкіе ѴІІ, 7.
Йшійе^айи. боязливо, робко III, 25. іітМив, 3. [іітео] боязливый, робкій
I, 39. VI, 40.
ІІИЩГ, огів, т. [іішео] боязнь, страхъ, опасеніе, съ деп. оЬіесЫ: ЬеШ (іп-сигзіопіз, росшіе, і§поішпіае и т. п.) IV, 15, VI, 23 и др.; дио (— сиіиз геі, см. іііс) іітоге регіетіиз ѴІІ,
26; іітог оссираі аіідиепі (апітит аіісиіпз) I, 39. VI, 41;іітогет іоі-Іеге (іпіееге) VI, 23. ѴІІ, 55.
ТИигіид, і, <3. ТИиг. ЗаЬіииз, легатъ Цезаря II, 5. 9. 10 вцд.
іо^аіпя, 3. [іо^а, тога, верхнее платье римскаго гражданина въ мирное время] одѣтый въ тогу, римскій: ОаІІіа іо^аіа, см. Саіііа.
іоіёго, 1. 1) переносить, терпѣть, выдерживать: Гатет (Ьіетет) I, 28. V, 47; Іощрііз іоіегагі роззе, можно продержаться долѣе ѴІІ, 71. — 2) поддерживать: ѵііат ѴІІ, 77.
іоііо, зияійіі, зиЪІаіит, 3. 1) поднимать: апсогаз, поднять якорь, сняться съ якоря IV, 23; паѵез, диае едиііез зикіиіегапі, корабли, взявшіе конницу IV, 28; перен. а) сіатогет (оіиіаіит) іоііеге III, 22. V, 37. — Ь) превозносить; раез. іоііі, превозноситься, гордиться; рагііс. зиЬ-Іаіиз, возгордившись, гордясь: аіідиа ге I, 15. V, 38. — 2) снимать, убм-рать, уносить: розііа VI, 17; ргаѳ-йаш ѴІІ, 14; въ зпач.усилен. уничтожать: еіігрет VI, 34; перен. снять, напр. осаду, запрещеніе п т. п. = превращать, удалять, устранять: зідпит ѴІІІ, 3; соііо-диіиіп, прерывать, разстроиватьі, 42; ярет, отнимать I, 5. 25. ѴІІ, 28; іітогет (теіит) аііси , освобождать VI, 23. 29.
Тоіоза, ае, городъ, см. Ѵоісае.
Тоіояаіея, іит, жителя города Тоіоза I, 10. ѴІІ, 7.
іогпіепіит, і, п. [іогдиео, вертѣть, крутить] 1) веревка, воротъ ѴІІ, 22. — 2) о пыточныхъ веревкахъ, орудіе пытки, пытка, истязаніе, мученіе VI, 19. VII, 4. —3) метательное орудіе (вся сила котораго заключалась въ толстыхъ н крѣпко натянутыхъ тетивахъ) II, 8. IV, 25. ѴІІ, 41 и др. [По устройству своему іогтеШа имѣли видъ самострѣловъ большого размѣра и служили для метанія большихъ огрѣлъ, дротиковъ и камней (см. ясогрю). Во времена Цезаря іогшѳпіа употреблялись для осады и защиты укрѣплен. мѣстъ, позднѣе также въ открытомъ сраженія].
іоггео, іоггиі, і08іиш,2. сушить, жечь V, 43’.
іоі — ігапз-ео.
183
іоі, аііі. іпдесі. столько, столь многіе III, 10. V, 22 и др.
іоіібет.агіг.гпаіесі. столько же, столь же многіе I, 48. II, 4. ѴІІ, 75.
іоіпз, 3. (двѣ. іоііиз, іаі. Ѣоіі; іоіо влі. ѣоіі ѴП, 89. ѴІІІ, 34) цѣлый, весь, всецѣло, вполнѣ; въ аЫ. съ суіцеств., безъ іп: іоіа Саіііа, во всей Галліи V, 55; іоіа сіѵііаіѳ, по всему государству ѴІІ, 38; іоііз сазігіз, по всему лагерю I, 39; іоііз тоепіЪиз, вокругъ всей стѣны, вездѣ вокругъ стѣны II, 6; іоіо орете, а», ориз; іоіит еі шепіе еі апіто іп Ъеііит іпзіеіѳге, см. іпзізіо; іаіеае іоіае іп іеггаш іпіойіеЬапіиг, вбивались во всю клину (такъ что выдавались одни только крючья) ѴІІ, 73.
ігаЬв, Ьіз, Л бревно (см. іі^пит) П, 29. III, 13. ѴП, 23.
ігаііо, ііійі, (ІІіитп, 3. [ігапв-ііо] пе-ред.авать, отдавать, сдавать, выдавать и т. п.: агта (оЬзійез, зе аіісиі) I, 27. 28 н др.; сіашогет, передавать (распространять) дальше ѴІІ, 3; въ особ. а) передавать = поручать, ввѣрять: аіісиі ітретіиш VI, 8: іе^іопез (оЬзійез сизіоЗіепбоз) V, 25. VI, 4; аіідиет аіісиі, поручать вниманію (покровительству)ѴІІ, 39; предоставлять въ чье-либо распоряженіе ѴІІІ, 23. —Ь) предоставлять: аіісиі роззеззіопет баіііае I, 44. — с) оставлять по себѣ, завѣшать: сопзиеіийо а таіогіЬиз ігайііа IV, 7. — Д) повѣствовать, разсказывать. — е) преподавать, учить: аіідиій аіісиі VI, 14. 17; диае ігайип-іит аЪ диодие = все то, чему кто-л. учитъ VII, 22.
ігайисо (ігапз-бисо), хі, сіит, 3. 1) черево дпть (въ другое мѣсто), вести куда-л.: тиііііиііпет іп СаШат I, 35; въ особ. переводить или перевозить черезъ рѣку, мостъ, болото и т. и. = переправлять: со-ріаз (йитіпѳ) I, 13. ИІ, 53; съ асс. названія предмета, черезъ который совершается переправа: соріаз йи-теп (ропіет) I, 12. II, 10 и др.; перен. приводить въ другое состояніе, положеніе, отношеніе = а)перемѣщать: сепіитіопея іп зирегіогез отйтез VI, 40.—Ь) приводить, привлекать, склонять на свою сторону: сііепіев аЬ Аейиіз ай ве V, 12; диа
(сіѵііаіе) ігайисіа = когда этотъ народъ перейдетъ на сторону галловъ ѴП, 37. —2) проводить: соріазрег ап§изііаз (рег йпсз, ргаеіег савіга) I, И. 19. 48.
іга^йіа, ае, Л дротикъ у галловъ и испанцевъ, снабженный ремнемъ I 26. V, 35. 48.
ігаііо, хі, сіит, 3. влечь, тянуть, тащить: аіідиет ѵіпсіит, влечь за собою I, 53; рег тапиз ігасіиз, передаваемый изъ рукъ въ руки VI, 38.
ѣгаісіо(ігаіісіо), іёсі, іесіит, 3, [ігапв-іасіо] 1) перебрасывать, перекидывать: ропіет, см. ропз. — 2) переправлять. — 3) бросать сквозьчто-л., пробрасывать, пробивать, прокалывать, пронзать V, 35. 44 и др.
ігаіесіив, из, т. [ігаісіо] переправа, переѣздъ IV, 21. V, 2.
ігаио (ігапз-по), 1. переплывать 1,53. ігапдиіІШаз, аѣіз, /. [ігапдиіііиз] тишина, тихая погода, безвѣтріе III, 15. V, 23.
ігапз, ргаер. съ асс. 1) по ту сторону, на вопросъ гдѣ = на той сторонѣ, за (съ творит. пад.) I, 1. II, 16. V, 11; на вопросъ куда = ва ату сторону, черезъ, за (съ вииит. пад.) I, 35. IV, 4. 12.— 2) въ сложеніи: пере-, пре*.
Ттвпз-аіріпив, 3. заальпійскій, за Альпами лежащій: Саіііа ѴІІ, 1. 6.
ігапзсепйо, йі, зит, 3. [ігапз-зсапйо] перелѣзать, переходить: іп паѵез III, 15; ігапз. переходить черезъ что-либо: тасегіаш ѴІІ, 70.
ігвпзйисо, см. ігайисо.
ігапя-ео, іі, Ііит, 4. 1) гпіг. а) переходить, итти куда, уходить: е йпі с Ьиз іп Япез I, 28; рег согрога II, 10; переселяться: аііо VI, 22; апітае аЪ аіііз ігапвеипі ай аііоз VI, 14; абз. переправляться, совершать переправу, проходить I, 8. 9. IV, 4; въ особ. переходить на чью-л. сторону: ай Ьозіез III, 18. V, 51;перен.: зепаіиз ай аііа отша ігапзііі=-былъ противнаго мнѣнія ѴШ, 53. [Предсѣдатель совѣта приглашалъ сенаторовъ къ подачѣ голосовъ словами: диі Ьос сепзеііз, іііис ігапзііѳ, диі аііа отпіа (относит.остальныхъ мнѣній) іп Ьапс рагіет].—Ь) о времени, проходить: йіез ігапвеипі II, 3.
2) ігапз. переходить, переправляться
184
ІгапзГёго — ІгіЬПпиз,
черезъ что-л.: йишеп (раіийет, ѵаі-Іет, іоззат)!, 12. II, 9и др.; Нитей ѵаНо ітаизііиг = ігапвігі роіезі 1,6. ѴІІ, 35.
ігвпз-Гёго, ійіі, І&іит, іеггѳ, переносить (въ другое мѣсто); перен. переносить, перемѣщать: йізсірііпат.соп-сіііит, Ъеііит VI, 3. 13 и ом. Ьеііит.
Ігапз-Гі&о, хі, хит, 3. прокалывать, пронзать, пробивать: Бсиіит I, 25; аіідиет іеііз ѴІІ, 62.
капз-Гйіііо, Гобі, Гоззит, 3. прокалывать, проввать: аіідиет ѴІІ, 82*.
ігапз^гМіог, ^геззиз в., 3. [ігапз-егабіог] переступать, переходить: еайет, черезъ тоже самое мѣсто ѴІП, 10; ігапз. переступать, переходить черезъ что-л.: Яшпеп ІІ, 19; типі-ііоиет ѴІІ, 46; іасепіеш ѴІІ, 25.
ІгапзИив, из, т. [ігапзео] переходъ V, 55. VI, 7 и др.; метом. мѣсто перехода, проходъ: раІиНізѴПІ, 13.
ігапз-тагіпиз, 3. заморскій, за моремъ находящійся, изъ-за моря пришедшій: гез VI, 24.
ігапзтізвив, из, т. [ігапвтійо] переправа, переѣздъ V, 13*.
ігапя-тіііо, тізі, шіззит, 3. пересылать, переправлять, перевозить: ехегсіішп ѴІІ, 61*.
ігапз-рог(,о, 1. переносить, перевозить, переправлять: Нагшіез іи Саі-Ііат I, 37; тііііез паѵіЬиз IV, 29. ѴІІ, 61; іитспіа V, 1; съ асс. названія предмета, черезъ который переправляется что-л.; ехегсііит ВЬеиит IV, 16.
Тгапз-гЬепапиз, 3. зарейнскій, за Рейномъ находящійся: Сегшапі V, 2; зиЪзі. ТгапзгЬепапі, зарейнскія племена IV, 16. VI, 5.
Ігапзігипі, і, п. [ігапз] поперечное бревно; чаще ріиг. ігапзіга, поперечные брусья, на которыхъ настилалась палуба; закладные брусья палубы III, 13*.
Ігапз-ѵетвпв, 3. [ігапз-ѵегіо] поперечный, поперекъ лежащій: Гозза, попе-речныйровъ(проведенный отъ обоихъ концовъ боевой линіи поперекъ, т.-е. почти подъ прямымъ угломъ къ лицевой сторовѣ боевой ливіи) II, 8.
ТгеЬіпв, і, М. ТгеЬіпз Саііиз, военный трибунъ въ войскѣ Цезаря 111, 7. 8.
і'теЬопіпв, і,1)С.,римскій всадникъ VI, 40.—2)С.,легатъ Цезаря V, 17,24здд.
ігееепіі, ае, а, триста. Ігейёсіт, тринадцать.
ігерійо, 1. [ігері<іиз] торопливо или боязливо бѣгать туда и сюда, суетиться; тревожиться, безпокоиться V, 33. VI, 37.
ігев, ігіа, три; асс. ігіз VI, 32.
Тгеуёгі,огит, германское племявъ бельгійской Галліи, по обоимъ берегамъ рѣки Мозеііа, съ главнымъ городомъ Аи^ивіа Тгеѵегогит (н. Тгіег) I, 37. III, 11. IV, 6 л др.; зіпа. Тгеѵіг V, 26.
ТгіЬбсев, ит, н ТтіЬбсі, огит, германское племя, жившее на лѣвомъ берегу Рейна, въ окрестностяхъ нынѣшняго Страсбурга I, 51. IV, 10.
ігіЬйпиз, і, т. [ігіЬив] 1) первоначально: начальникъ трибы, т.-е. одной изъ трехъ частей, на которыя въ первое время были раздѣлены граждане Рима.—2) впослѣдствіи: а) ігі-Ьппі ріеѣів, народные трибуны, которыхъ свачала было два, затѣмъ (съ 457 г. до Р. X.) десять VII, 52. [ТгіЬипі ріеѣів избирались изъ среды плебеевъ въ сотіііа ігіѣиіа, съ цѣлью охранять интересы своего сословія. Имѣя первоначально только право отвергать мѣры, предлагавшіяся въ дѣлахъ государственныхъ консулами и сенатомъ (іиз іпіегсеззюшз), народные трибуны впослѣдствіи пользовались значительнымъ, все болѣе я болѣе возраставшимъ вліяніемъ].— Ь) ігіЬипі тіійши, военные трибуны, начальники легіона, числомъ 6, изъ которыхъ каждый въ продолженіе двухъ мѣсяцевъ командовалъ легіономъ [Двѣ трети изъ нихъ избирались римскимъ народомъ въ коми-ціяхъ, а одну назначалъ самъ главнокомандующій (консулъ). Цезарь во время военачальства въ Галліи самъ избиралъ себѣ военныхъ трибуновъ. Выборъ обусловливался болѣе семейнымъ вліяніемъ и личнымъ расположеніемъ, нежели воинскими способностями. Военными трибунами дѣлались молодые люди изъ высшихъ сословій, прослужившіе годъ илн два въ соѣогз ртаеіопа и не успѣвшіе въ столь короткій срокъ пріобрѣсти достаточной опытности въ боевомъ искусствѣ. Командованіе легіонами поручалось поэтому легатамъ, авоев-
ІгіЬио — іигшаіітп.
185
нымъ трибунамъ предоставлялось ве-деніедѣлъ второстепенной важности, напр. наблюденіе за дисциплиной въ лагерѣ, назначеніе карауловъ, снабженіе войска провіантомъ и т. п.] I, 39. 41. II, 26 и др.
ігіЬио, иі, и.іит, 3. удѣлять, давать что слѣдуетъ по совѣсти и справедливости: аіісиі ргаетіа ѴІІІ, 46; перен. воздавать, оказывать; отдавать, уступать: придавать, приписывать V, 7. VII, 20. 53; диат гет ігіЬиі, достается на долю 1,43; теі ри-Ыісае Ьос, приносить въ жертву VI, 1; ріиз ІіЬегіаіі, выше цѣнить ѴІІ, 37; аЬв. съ <иіѵ.:та§порегѳ ѵігіиіі, давать большую цѣну I, 13 (сл. роііісеог).
ІгіЬйіпш, і, п. [ітіЬио] подать, прямой налогъ государства (поголовный или имущественный): репйеге VI, 14, ігісевішпз [или Ігі^еаітиз], 3. [ігі-діпіа] тридцатый.
ігіс1іпіит,і,п. обѣденное ложе (устраиваемое обыкновенно для трехъ лицъ): ігісііпіа зігаіа, приставленныя (для пиршества боговъ) обѣденныя ложа= Іесіівіегпіиш (Іесіиз — віегпо), постиланіе ложъ ѴІІІ, 51*.
ігійииш, і, п. [ітез-йіез] три дня I, 26. II 16; ераііитп (тога, ѵіа) ѣгі<іиі I, 38. IV, 11; ігійио, черезъ три дня ѴІІ, 20.
ігіеппіитп, і, п. [ігез-аппиз] три года, трехлѣтіе IV, 4.
ігі&ітііа. тридцать,
ігіпі, ае, а [ігѳа] 1) п о три: при ріиг. іапіит: три: ЬіЪегпа (сазіга) V, 53. ѴП, 46 и др.— 2) — тройной: саіепае I, 53.
ТгіпоЬаиіеэ, ит, народъ, жившій на южномъ берегу Британніи V, 20здд.
ігірагіііо и ігірегШо, асіѵ. [іег-раг-ііог] па три части, въ трехъ частяхъ, съ трехъ сторонъ V, 10. VI, 6 и др.
ігіріех, Ісіз, [ігез-ріісо] изъ трехъ частей состоящій, тройной: аеіез I, 24. 51. IV, 14.
ігідаёігна, 3. треугольный, трехсторонній: іпзиіа V, 13*.
ігівіів, е, печальный, грустный I, 32*. ІгізШіа, ае, /. печаль, грусть I, 32*. ІгшшрЬиз. і, т. тріумфъ, торжественный въѣздъ въ Римъ, дозволяемый сенатомъ полководцу и его войску послѣ одержанной побѣды ѴШ, 51.
ігппспя, і, т. стволъ: ігипсі айтойит йгтіз гатіз (аЫ. дцаіііаііз), стволы съ - VII, 73.
Іи, деп. іиі, ты.
іпЪа, аѳ, Д труба (металлическая, прямая и воронкообразная, которою подавали знакъ къ выступленію изъ лагеря, нападенію, отступленію и т. п.) II, 20. ѴІІ, 47 и др.
іпеог, іиіаіпз 8., 2. скроп. смотрѣть; перен. смотрѣть за кѣмъ или чѣмъ-л., защищать, охранять: аіідиет VI, 12; аіідиій (йпез, оррійит, рогіит, ропіет, зиттат ехегсііиз н т. п.) IV, 8. Ѵ, 8 и др.
Тиііп^і, огига, германскій народъ, жившій на лѣвомъ берегу Рейна, въ сосѣдствѣ съ гельветами I, 5. 25 вдд.
Тиіііиз, і, Тиіііиз Сісего, см. Сісего. Тиіііпя, і, см. Ѵоісаііиз.
іпт, 1) а<іѵ. тогда, въ то время II, 6. VI, 12. ѴІІ, 59; иі ішп ассійіі, см. ассісіо; ас іит, тогда (въ этомъ опасномъ положеніи) V, 43; іит сіетит, только тогда, только теперь I, 17. 50 и др.; іитп ргітііт, см. ргітит; іит ѵего, см. ѵего; о послѣдовательности во времеии=затѣиъ, потомъ II, 29. IV, 27 и др.; при перечисленіяхъ: затѣмъ, далѣе: ргітит... іит еііат III, 2.— 2) сопі. сит... іит, см. сит.
Іитиііиог, 1. Лероп. [іитиііиз] поднимать тревогу, шумѣть, іп сазігіз іцтиііиагі (въ знач. страдательномъ) ѴП, 61*.
іитикиоае, асіѵ. [іитиііиовиз] шумно: іитиііиозіиз, съ большимъ шумомъ (чѣмъ обыкновенно въ подобныхъ случаяхъ) ѴП, 45*.
іитиііиз, из, т. тревога, шумъ П, 11. VI, 7 и др.; въ особ. военная тревога, внезапное возстаніе, неожиданная война V, 26; см. зег-ѴІ1І8.
Ішпйііів, і, т. [іитиео, быть распухшимъ] небольшое возвышеніе земли, небольшой холмъ, кургаиъ, насыпь I, 43. II, 27 и др.
іипс, асіѵ. тогда V, 41.
іпгта. ае, /. турма, отрядъ риискои конницы (эскадронъ), ем. едиез Г», 33. VI, 8 и др.; іигтае = едиііез ѴШ, 16. 19.
іигтаііт, асіѵ. по турпамъ, отдѣльными турмами ѴІІІ, 18.
186
Тпгдпея — иііга.
Тигбпея, ит, и Тигбпі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, по обоимъ берегамъ рѣки Іл^ег, съ главнымъ городомъ Саезагобипит («. Тоигз) II, 35. ѴП, 4 8яд.
Іигрія, с, безобразный, гадкій, позорный, постыдный: гез (зегѵШіз) VI, 21. ѴІІ, 77; ідігре йисеге, считать неприличнымъ VI, 18.
іитрНег, айѵ. [іигріз] безобразно, постыдно, дурно ѴП, 20. 80.
іигрііййо, іпіз, Д [іигріз] безобразіе, позоръ И, 27*.
іигтіз, ія, Л башня, для укрѣпленія лагернаго вала, моста, городскихъ стѣнъ и т. и. V, 40. VI, 29 я др.; «іиаЬиз рогііз аЪ иігодие Іаіеге іиг-пшп, изъ двухъ воротъ, находившихся съ обѣихъ сторонъ башенъ (подразум. римлянъ, сл, ѴІІ, 21)
ѴІІ, 24; въ особ. осадная башня II, 12. 30 и др.; бесет іаЬиІаіогит ѴІІІ, 41. [Осадныя башни, деревянныя строенія въ 3, 4 —10 ярусовъ (іаЬиІаѣа), ставились на осадномъ валу или возлѣ него. Верхніе ярусы заняты были металлическими орудіями (іогтепіа) и имѣли нерѣдко еще накидные мосты, которые можно было наводить и опускать на стѣну осаждаемаго города. Башни двигались взадъ и впередъ на валахъ (іиггез атЪиІаіогіае, тоѣііев) и были защищены отъ огня сырыми кожами] .
іиіе, аЛѵ. [іиіиз] безопасно III, 13. іиіо, бніо1=іи1.е 111, 24. VII, 46. іиінВ, 3. [Іиеог] защищенный, безопасный П, 5. 28 и др.; зепіепііа V, 29; Саіііа іиііззіта езі ѴІІІ, 54.
иѣі,а<1о. и сопі. 1) гдѣ 1,13. II, 8. — 2) когда I, 5. 7 и др.; иЪі Осеапо арргоріпдиаѵіі = приблизившись къ океану IV, 10, сл. сит [предложенія времени, причины и др. часто переводятся дѣепричастіями: ео розідиат регѵеніі I, 27; ео сит ѵепіззеі IV, 6; или именами существ. съ предлогами: <1іи еит ри^паіит еззеі, послѣ продолжительнаго боя I, 26; сит диаегегеі, на его вопросъ I, 50. II, 4; сит абііит поп ІіаЬегеѣ, не имѣя доступа I, 43; йит Ьаес дегипіиг, см. дего]; диоіі иЬі, см. диосі; иЬі ргітит, какъ только, какъ скоро IV, 12. ѴІІ, 51.
иЪі-сишдие (—сипдие), аЛѵ. гдѣ бы ни ѴП, 3*.
Шмі, бтт, германское племя на правомъ берегу Рейна, расположенное къ римлянамъ и поэтомуненавидимое остальными германцами. Въ 37 г. до Р. X. римскій полководецъ Агриппа переселилъ ихъ на лѣвый берегъ Рейна. Главный городъ убіевъ, ор-рісіит ПЬіогит, былъ впослѣдствіи (въ 50-мъ г. послѣ Р. X.) названъ Соіоша А^гірріпа (н. Кёльнъ) I, 54. ѵ, 3. 8 здд.; &гпд. ПЬінз, какъ асіі. VI, 29.
иЫ-дне, сиіѵ. вездѣ, повсемѣстно ПІ, 16.
иісівсог, иііия з., 3. Нероп. мстить кому, наказывать кого: аіідиет (рго зсеіеге) I, 14. IV, 19; мстить, наказывать за что-л, - ішиг аз I, 12; аЪв. VI, 34.
пііин, 3. какой-либо (въ отрицательныхъ и условныхъ предложеніяхъ) IV, 8. 29 и др.; зте иіі рег спіо, безъ всякой опасности I 6 II 11; зіпе иііо таісйсіо I, 7 иЬзі. иііі (Лаі.) I, 8.
иііегіог, из, деп. бгіз, сотр. [отъ не-употреб. розіі. иііег, іга, ігиш] по ту сторону находящійся, болѣе отдаленный, дальнѣйшій, дальній I, 10. IV, 23 и др-; Саіііа ( = Тгапз-аіріпа) I, 7. 10; зиЬзі. иііегіогез VI, 2; егсрегі. иКІгапя, 3. самый отдаленный, крайній, послѣдній III, 27. IV, 16; іидит, вершина горнаго хребта ѴШ, 14; зиЬзі. иіііші V, 43.
иііга, [зс. рагіе отъ пеупотреб. иііег] 1) айѵ. далѣе впередъ о времени: долѣе, болѣе ѴІП, 39 — 2) ргаер. съ асс- по ту сторону, за (съ теор. иад.)І,49;иІігаеит,поту сторону выше его 1, 48.
иііго — изиз.
187
иііго, '[вс. Іосо, отъ иеупотр. иііег] ас^г. 1) ня ту сторону, туда: иііго сіігодие, туда н сюда, взадъ и впередъ I, 42. — 2) перен. а) кромѣ того, сверхъ того, даже V, 28. VI, 35,— Ь) о дѣйствіяхъ, происходящихъ отъ кого-л., безъ вліянія (помимо желанія, сверхъ ожиданія и т. п.) противоположной стороны = самъ собою, по своей волѣ, съ своей стороны, по собственному побужденію, безъ (даннаго) повода I, 42. III, 27 и др.; иі иііго тііііит соп-сигзи ас ѵосіЪиз зіЫ рагсеге содеге-іиг, помимо (противъ) желанія V, 40. иіиіаіив, из, т. [иіиіо, 1.] вой, дикій крикъ V, 37. ѴІІ, 80.
пшдиаш, см. ипцііат.
ипа, аіѵ. [ипиз] заодно, вмѣстѣ: ипа сит аіідио I, 5. 17 и др.; безъ сит съ аЫ.: ипа ііег іасеге II, 17; ел. II, 29. VI, 19 и др.; диі ипа соіегипі=составляющіе одву общину VI, 22; аЬіипсіо ЬаЬіепо аідие ііз Іе^іопіЬиз, доаз ипа тізегаі, отправилъ вмѣстѣ съ нимъ VII, 56; био тіііа ипа тізегипі, отправили вмѣстѣ съ прочими ѴІІ, 75; ипа еззе, находиться тутъ же ѴІІ, 38.
шкіе, а<іѵ. откуда I, 28. III, 14 и др. ппбёсіт, [иппз-бесет] одиннадцать. опйіиие. а<0,ѵ. [ипбе-дпе] отовсюду, со всѣхъ сторонъ 1, 2. 4. 22 и др.
ипітегвив, 3. [ипиз-ѵегіо, объединенный, въ совокупности взятый] весь, весь вообще II, 33. VIII, 39; виЬаі. ипіѵегзі, всѣ, всѣ вмѣстѣ IV, 25 и др.
ппдиаш вли, птдиатп, асіѵ. [ипитп-диат] когда-либо, когда-вибудь I, 41. III, 28 и др.
пппв, 3. (зен.-іиз, Ааі. ипі) одинъ (по счету): ипиз... аііег I, 6; ипиз... аііег (аііиз)... іетііиз I, I. 2. V, 24; аб ипит отпез, см. аб; въ особ. а) = одинъ только: Іе^іо I, 7; ѵіа I, 9; зрез III, 5; сл. V, 41. 45 п др.; только единственно: §гаііа М. 15; іп ипа ѵігіиіе П, 33; ипа ееіепіаіе ПІ, 13. ѴІІ, 45; ріиг. диі ипі (ипіз 8иеЫз) IV, 7. 16,—Ь) одинъ и тотъ же: Іосиз (ітрегіиш) I, 24. II, 3; саиза, одно Общее дѣло VI, 32; ипо іетроге I, 22. И, 19 и др — с) = ввкой-то: тііез II, 25; ипиз ех саріиіе VI, 35.
игЬаппз, 3. [игЬз] городской, въ городѣ (особ. въ Римѣ) находящійся, къ городу относящійся, принадлежащій: гез, дѣла въ Римѣ VII, 6; то-іиз ѴП, 1.
игѣз, Ьіз, /. городъ (большой, окруженный стѣною) VII, 15. 68; въ особ. Римъ I, 7. 39. VI, 1.
пг^ео, игзі, —, 2. напирать, тѣснить: аіідиет II, 25. 26.
игиз, і, т. (кельтское слово) зубръ, дикій быкъ VI, 28*.
Іізірёіез, ит, германское племя, вмѣстѣ съ тѳнктерами вытѣсненное свевами изъ внутреннихъ странъ Германіи и поселившееся у устья Рейна IV, 1. 4 здц.
пзіШиз, 3. [изііог, иіог] употребительный, обычный, обыкновенный: §епиз сипісиіогшп ѴІІ, 22*.
издие, аЛѵ. [иЬі-з-дие] все дальше до или отъ чего-л., вплоть до или отъ чего-л., непрерывно (о пространствѣ н времени); обыкнов. съ предл. аб; вплоть до, до самаго (самой, самихъ): аб'йпез (ѵезрегшп и др.) I, 50. 51. V, 54; съ нарѣчіями: издие ео, до того мѣста VIII, 14; издие ео иі, до того, до такоЙ степени ѴІІ, 17; = такъ близко (къ лагерю) VI, 37.
изиз, из, т. [иіог] 1) употребленіе, пользованіе; частое употребленіе чего-л., упражненіе в"» чемъ-л., приложеніечего-л. къ дѣлу производство самаго дѣла, опытъ; опытомъ пріобрѣтенный навыкъ, опытность I, 40. II, 20 и др.; аб изит ( — паѵі^апбит) IV, 25; паѵіит, управленіе ПІ, 14; диоіібіаппз, привычка IV, 33; гегит, возможность пользоваться ѴІІ, 66; еіи^. изиз ПІ, 13, см. із; аб изиз, для разнаго употребленія, для удовлетворенія разнаго рода потребностей VI, 24; изиз Ьеііі, способъ веденія войны IV, 20; изиз шііііагіз ітрегііі, не имѣя опытности въ военномъ дѣлѣ VI, 39; изи ѵеиіте, происходить надѣлѣ, случаться ѴІІ, 9. — 2) польза, выгода: ех пзи аіі-сиіиз, сообразно съ выгодою, въ пользу кого л. I, 30; ех изи еззе, быть выгоднымъ, цѣлесообразнымъ I, 50. V, 6. VI, 20; изиі еззе (аіісиі, аб аіі-диіб), служить въ пользу, быть полезнымъ, нужнымъ, пригоднымъ 1,38.
Ц8Ц8 — ИІ.
188
II, 12 и др.—3) потребность, нужда: диае ай изит паѵіит реПіпѳпІ, что входитъ въ составъ корабельныхъ потребностей (принадлежностей) III, 9; изиз езі (айезі), нужно, необходимо IV, 2. VI, 15; зі изиз ѵешаі — въ случаѣ надобности ѴІІ, 80.
4иі или піі, айи. и сопі. 1) безъ вліянія на наклоненіе глагола: какъ, какимъ образомъ I, 43. 46; въ особ. а) при сравненіяхъ (иі сотрагаііѵит), съ выраженнымъ или подразумѣкае-мымъ зіс, ііа I, 44. II, 1 и др.; зіс ргойсізсипіиг, иі диіЬиз еззеі рег-диазит, отправляются, какъ (подра-зум. отправлялись бы) тѣ (такіе, такого рода люди), которые убѣждены'« V, 31; йитеп иі сігсіпо сігсипиіис-іит еіп^іі оррійит, рѣка, какъ бы (какъ будто)циркулемъ направляемая, обтекаетъ кругомъ городъ I, 38, сл. II, 27 (иі ех іишиіо); Іаѳіі иі ехріо-таіа ѵіеіогіа (аЫ. аЪз. замѣняетъ какое придаточное предложеніе? обрадовавшись, какъ обрадовались бы, въ какомъ случаѣ?) = обрадовавшись, какъ будто побѣда рѣшена III, 18, сл. V, 43; иі асіѳт сопзіііиегапі аідие зезе сопйгтаѵегапі (вс. отпі-Ьиз соріів ргоѵоіаге), въ томъ боевомъ порядкѣ, какъ (въ какомъ) поставили свое войско, И съ тѣмъ одушевленіемъ, какое успѣли внушить гѵ другъ другу II, 19; иі диіздие ргішиз , и-гапегаі, въ томъ порядкѣ, нъ какомъ к каждый являлся ѴІІ, 48; иі сопдиіѳ-ѵегаі, въ такомъ положеніи, какъ легъ отдохнуть ѴІІ, 46; иі диізцие съ вирегі... ііа, см. диіздие; какъ = сообразно съ тѣмъ, какъ; по мѣрѣ того, какъ; смотря по тому, какъ: иі сопзіііегапі II, 23; иі зипі гіо-шісіііа (вс. сігситйаіа зііѵа), какъ (дѣйствительно) VI, 30; иі диаедие рагз ѵійеЬаіиг, смотря по тому, какъ та или другая часть (=каждый разъ, какъ та нли другая часть) III, 4; иі езі саріив бегтапогит, см. саріиз; пі іп еіиз тойі йіГйсиІівііЪиз, со-образво съ такого рода трудностями ті, 34; ша^пиш, иі іп іапіа саіа-шііаіе, сопцпойит еззе сопзесиіоз, что получили большую выгоду, насколько можно говорить о выгодѣ при такомъ бъдствіи ѴШ, 21; предложеніе съ иі служитъ для поясненія
главнаго предложенія, или приводитъ основаніе высказаннаго въ главномъ предложеніи; по-русски: какъ слѣдуетъ (слѣдовало) ожидать отъ— ; по смыслу = такъ какъ: иі зипі ге-реиііпа сопзіііа III, 8; иі зе соп-зііраѵегапі V, 43; сл. VI, 7. ѴІІ, 22. 45; иі диі съ еопісіѵ. = иіроіе (конечно, именно) диі, см. диі: иі диае (гез тагііітае) ееіегет тоіит ЬаЬегепі, такъ какъ именно онѣ (морскія войны)... IV, 23.— Ь) иі іетрогаіе, какъ скоро, лишь только, когда ѴІІІ, 30. 35; иі зетеі ѵісегіі, съ того времени (съ тѣхъ поръ), какъ I, 31. — 2) съ сопісііѵ. а) иі йпаіе, для выраженія намѣренія или цѣли*, ч т о <5 ы, съ тѣмъ, чтобы; съ тою цѣлью (для того), чтобы; или предложеніе съ иі переводится отглагольнымъ существ. съ соотвѣтственными предлогами, или же просто неопредѣленнымъ наклоненіемъ I, 30. 48 и др.; въ особ. какъ иі оЬіесііѵит послѣ глаголовъ, выражающихъ намѣреніе, стремленіе, желаніе, требованіе и т. и., для означенія предмета стремленія, желанія н т. д,, по-русски: чтобы, или просто неопредѣленное наклон.; послѣ го^аге (реіеге, огаге, топеге и т. п.) I, 7. 19. IV, 16 и др.; послѣ тіііеге, посылать (съ требованіемъ) I, 47. IV, 19; послѣ глаголовъ: дѣлать, производить, дѣлаться, происходить, случаться и т. п., для означенія предмета, на который направлено дѣйствіе: что (чтобы)—послѣ Гасеге (еі’йсеге, регйсеге и т. п.) I, 9. II, 11. 17 идр.; йі (ассійіі, ассеіИ, сопзиеіийо езі и т. п.) I, 2. 43. IV, 29 и др.— Ь) иі сопзесиііѵит, о слѣдствіи дѣйствія, выраженнаго въ главномъ предложеніи: что, такъ что: послѣ ііа (зіс, іат, із и т. п.; і, 11. 38. 44 и др.; безъ соотносит. слова: иі йисегеі I, 41, сл. I, 48. II, 27 и др.; иі ігеіиг, тѣмъ, что ѴІІ, 16; іапіит иі, такъ, что только VI, 27; іатеп иі = ііа іатеп иі V, 15; аідие иі= аідие ііа иі V, 33. — с) иі соисез-зіѵит: положимъ, что III, 9. — <і) иі ерехе^еіісит или ехріісаііѵит, для объясненія предшествующихъ словъ уже достаточно понятныхъ— именно (то-есть) чтобы (что): пі ех-
иіег —
еапі (ігапаігепі, ѳті^гепі и др.) I, 5. 13. 31.
иіег, 1га, ігит (реи. иігіпя, йя#. пігі) который изъ двухъ, которыя, кто (изъ двухъ): иіѳг иігі апіѳГегепсІив віі, кто (изъ двухъ) кого превосходитъ V, 44; іп иігат рагіет, нъ какую сторону I, 12.
иіегдие, иігіцие, иігитдиѳ, каждый изъ двухъ, и тотъ, и другой, оба: 1) зіод. III, 12. 29 и др.; асі иігат-дие рагіет типіііопит, т.-ѳ. какъ у внутреннихъ, выстроенныхъ противъ города укрѣпленій, такъ и у внѣшнихъ, воздвигнутыхъ противъ напа-
. денія извнѣ ѴІІ, 80; иіегдие иігі-дие ехегсііиз іп сопзресіи езі, оба войска не выпускаютъ другъ друга наъ виду ѴІІ, 35; зыМ. I, 34. 42. V, 31 и др.—2) ріиг. а) когда на каждой сторонѣ находится множество лицъ, или предметовъ, или рѣчь идетъ о двухъ партіяхъ: Ьаес иігадие (іі§-па) йЬиІіз (іізііпеЬапіиг, см. йізіі-пео; киЪзі. иігідие, и тѣ и другіе, обѣ стороны IV, 26. V, 50 н др. — Ъ) прн ріиг. іапіпт: сазіга I, 50.
ѴШ, 13.— с) иногда о двухъ отдѣльныхъ лицахъ: пігаедиѳ I, 53.
ніі, см. иі.
иііііз, ѳ, [иіог] полезный, годный: аіісиі IV, 7. ѴІІ, 76.
шііііаз, йіів, /. [иііііз] польза, выгода IV, 19. ѴІІ, 23.
ніі-патп. сиіѵ. при сопгсіѵ. оріаііѵиз, о когда бы, о если бы ѴІІІ, ргае?.
ніог, иянз з., 3. б,ероп. употреблять, пользоваться; пользоваться чѣмъ-л. продолжительно или обыкновенно - имѣть: аіідиа ге (Ггитепіо, аеге, діадііз и др.) I, 16. V, 12. 25;
ѵасиив. 181^
гѳ Ггитепіагіа, распоряжаться ѴП, 11; таагі=плавать на морѣ ІП,8; дців йпіЬиз, оставаться жить П, 28; Ііп-§иа, см. тиііиз; аихіііо (орега аіісиіиз) I, 44. ѴІІ, 76; расе,/пользоваться миромъ, оставаться въ мирѣ, держаться спокойно I, 44. II, 32; сопсіісіопѳ, см. сошіісіо; Ьозріііо аіі-спіпз 1, 47; еосіет соизіііо иеі, сдѣлавъ постановленіе въ томъ же родѣ I, 5 (еле. сопвіііит); іиге, польво-ваться = дѣлать употребленіе (I, 36); имѣть (II, 3); зиіз Іе^іЬиз (ітрегіо, твіііиіів) I, 45. IV, 20. VI, 12; едио = сидѣть, держаться ѴІІІ, 12; тіппз ійопеів едиіз иіеЬапіиг, у ннхъ были не особенно надежныя лошади ѴІІ, 65; аіагііз I, 51; съ аЫ. дополненія и сказуемаго: аіідио іевіе, взять кого въ свидѣтели ѴІІ, 77; бисе II, 7. VI, 35; абіиіоге (йѳргесаіогѳ, аіпііпізіго), пользоваться чьимъ-л. содѣйствіемъ (хо дат ай с тво мъ, п о сре д-ннчествомъ) V, 41. VI, 4. 16; въ особ. ,, о свойствахъ=выказывать, обнаруживать, проявлять,оказывать и т, п.: сіешепііа іи аіідиет II, 14, сл. I, 46.
II, 28. VI, 24; рѳгйбіа, поступать вѣроломно IV, 13.
иігітдпе, ас/ѵ. [иіегдие] съ той и съ другой стороны, съ обѣихъ сторонъ I, 50. IV, 17 и др.
иігнгп, [пеиіг. а&і. отъ иіег] частица вопросу въ первой части сложныхъ вопросовъ, ди: пігшп... ап I, 41*. 53. ѴШ, 13; иігит... песпе I, 50.
ІІхе11о4йпит, і, п. укрѣпленный горный городъ кадурковъ (см. Сабигсі) , ѴІІІ, 32. 40. иІІІ (і’чц
ихог, бгіз, /. жена I, 18; ихггего иіі-сѳге, жениться I, 53.
Ѵасаіия, і, т. западный рукавъ Рейва IV, 10.
таеаііо, бпіз, ?, [ѵасо] освобожденіе, увольненіе отъ чего-ииб.: тіііііае М, 14*.
таео, 1. быть свободиыиъ, быть незанятымъ: іосиз ѵасаі, остается ненаселеннымъ, пустымъ I, 28; а^гі іасаиі (ее. іпсоііз), остаются нена
селенными и невоздѣланными IV, 3 (отноент. перевода асс. с. т/.: а^гов ѵасаге, см. виМисо); рагв, диае Йи-іпіпіз сігсиііи ѵасаЬаі = гдѣ не было рѣки ѴІІІ, 41.
тасиия, 3. свободный, незанятый, пустой, лишенный чего-ниб.: оррійиш ѵасишп аЬ йѳіепяогіЬпз II, 12: Іосив геіісіиз езі а ргори^паіогіЬиз ѵасиив,
ѵайит — ѵеѣстепз.
190
мѣсто оставлено было защитниками безъ прикрытія ѴІІ, 25.
ѵабипі, і, п. бродъ 1, 8. II, 9- ІП» 9 и др.; КЬойапі (Яитіпіз, раішіт) I, 8. V, 58. ѴІІ, 19; ѵайо ігапзіге, бродомъ, въ бродъ ѴІІ, 55; Нитей ѵабо ігапзііиг, см. ігаизео.
ѵа^та, ае, Л ножиы V, 44*.
ѵа^ог, 1. йер. переходить съ мѣста яа мѣсто, бродить, странствовать, дѣлать разъѣзды, наѣзды, набѣги I, 2. Ш, 23 и др-
ѵаіео, иі, —, 2. 1) быть сильнымъ, крѣпкимъ ѴПІ, 29; въ особ. быть 1 здоровымъ: ѵаіе, будь здоровъ, прощай VIII, ргае/. — 2) перен. быть сильнымъ чѣмъ-ииб., имѣть сиду, вѣсъ, вліяніе, значеніе: ріигітшп (іапіит, тіпиз) аригі аіідиет I, 17. V, 54. VI, 12; ріиз, быть сильнѣе, имѣть перевѣсъ: зийга^ііз, по числу голосовъ ѴІ1І, 50; етаі.іа ѴІІ, 63; сорііз II, 17; Веііоѵасі ріи-гітиш ѵігіиіе ѵаіепі, превосходятъ всѣхъ храбростью II, 4; шиНиго едиііаіи ѵаіеге, быть сильнымъ конницею, имѣть многочисленную конницу Ш, 20. V, 3; тіпиз тиііііи-Йтѳ, быть слабѣе числомъ I, 51; ѵаіеге асі аіідиіб, быть въ силахъ, въ состояніи сдѣлать что-ннб.; способствовать,содѣйствовать чему-ниб. VII, 84; Госта тиііит ѵаіиіі асі ѵііашіит регісиіит, счастіе много способствовало тому, что онъ (Ам-біориксъ) избѣжалъ опасности VI, 30; иігит арий. еоз рийог аідие оГй-сіит, аи іітог ѵаіегеі, преобладаетъ
Ѵаіегіиз, і, 1) С. Ѵаі. Гіассиз, управлявшій въ 83-мъ году до Р. X. въ качествѣ пропретора римскою провинціею Галліею I, 47,-2) Ь. Ѵаі. Ргаесошпиз, легатъ въ Галліи до временъ Цезаря, павшій въ сраженіи въ 78-мъ году до Р. X. III, 20. — 3) СаЪнтиз, галлъ, пользовавшійся правомъ римскаго гражданства I, 47. ѴІІ, 65; его два сына I, 19. ѴІІ, 65.
Ѵаіеіійспв, і, братъ эдуя Кота (см. Со-ічз) ѴІІ, 32*.
ѵаіеішіо, Іпіз, [ѵаіео] состояніе здоровья, здоровье: іепиіззіта і аіеіи-ите еззе V, 40; слабость здоровья нездоровье ИІ, 78.
ѵаііев и ѵаііів, із, /. долина ПІ, 1. V, 32.
ѵаііит, і, п. [ѵаііиз] 1) укрѣпленіе на валу (земляной насыпи), состоящее изъ ряда палисадинъ (сж. ѵаііиз), палисадъ ѴП, 72, [Палисадъ служилъ оградою (брустверомъ) противъ непріятельскихъ нападеній. Для большей прочности его оплетали гибкими древесными вѣтвями]. — 2) земляная насыпь, окружающая какое-л. мѣсто и укрѣпленная палисадомъ, валъ, укрѣпленіе I, 26. III, 17 н др.; ре-сіиш йиойесіт (подразум. вышиною, сл. Гозза) II, 30, сл. V, 42.
ѵаііиз, і, т. колъ; въ яз. военн. (въ фор-тификаціи)=палисадина (сл. ѵаЛиш) ѴП, 73.
Ѵащропез, ит, германское племя, поселившееся на лѣвомъ берегу Рейна, въ' сосѣдствѣ съ неметами I, 51*. ѵагіёіаз, аііз, /. [ѵагіиз] разнообразіе, пестрота VI, 27. ѴІІ, 23.
ѵагіиз, 3. разноцвѣтный, разнообразный ѴП, 77; ѵагіі еѵепіиз Гогіипае, перемѣнчивый, т.-е. колеблющійся перевѣсъ военнаго счастья И, 22 (слі. еѵепіиз).
ѵавіо, 1. 1) дѣлать пустымъ, безлюд-~ нымъ: йпез сіѵіЬиз, лишать ѴПІ, 24. — 2) опустошать, разорять: а^гоз (йпез, ргоѵіпсіат) I, 11 и др.; аЪз. V, 19.
ѵазіпз, 3. пустынный, запустѣлый (на большомъ пространствѣ); метон. очень большой, огромный неизмѣримый: Осеапиз ІИ, 9; ѵазіо тагі (аЫ. аЪз.) III, 12.
ѵаіісінаііо, бпіз, /. [ѵаіісіпог ѵаіез-сапо] прорицаніе, предсказаніе I, 50*.
Ѵаііпіпз, і, легатъ Цезаря VIII, 46. ѵесііцаі, аііз, п. [ѵесіі^аііз, ѵейо] доходъ государства, пошлина (за пользованіе какимъ-л. предметомъ, сл. ігіЬиіит); подать, дань I, 18. V, 22; относ. отдѣльныхъ лицъ: доходъ I, 36.
ѵесііеаііз, е, [ѵейо] податной, подлежащій подати, платящій дань, данникъ: аіідиет зіЬі ѵесіі&аіѳт іасеге IV, 3; ЪаЬеге III, 8.
ѵесіогній, 3. [ѵесіог, ѵеі о] перевозный, транспортный: паѵі&інт V, 8*
ѵекёгаспй, ііз, сильный, стреиитель-
ѵеЪстеніег — ѵепійо.
іад
яый, быстрый: іи^а (сигзиз) ѴІІІ, 15. 48.
ѵеЬешепіег, айѵ. [ѵеЪетепя] сильно, очень, весьма I, 37. 40 и др.; о сражающихся: съ жаромъ, съ ожесточеніемъ, упорно ѴІІІ, 36. 48.
ѵеЬо, хі, сіит, 8. везти: Іе&іопет едиіз, вести съ собою I, 43.
теі, сопі. [=ѵе1-із, ѵеі-з, ѵеі отъ ѵоіо, сл. Гего, Гегз, Гег) собств. хочешь ли, если хочешь; отт. 1) или, либо III, 14. IV, 16; ѵеі... ѵеі, или... или, либо... либо I, 6. 19 и др.— 2) съ усиленіемъ: если даже хочешь; сокра,щ. даже ѴІІ, 37; при вирегі. для усиленія ѴІІІ, 51.
ѴеІапіа8,і, военный трибунъпъвой-скѣ Цезаря ІП, 7. 8.
Ѵеііанпобйнит, і, п. городъ Семеновъ въ кельтской Галліи, находившійся между А^ебіосит и СепаЪит ѴІІ, 11. 14.
Ѵеііаѵі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, находившійся въ зависимости отъ арверновъ и жившій въ се-венскихъ горахъ (н. Ѵеіау) ѴІІ, 75*. Ѵеііосаззез (Ѵеіосаззез, Ѵеіііосаззез), ішп, и Ѵеііосаззі, огню, народъ, жившій на правомъ берегу р. 8е-диапа; главный городъ Коіота^из (м. Воиеп, въ Нормандіи) II, 4. ѴІІ, 75. ѴШ, 7.
ѵеіосіваіше, аЛѵ. [вирегі. отъ ѵеіофіег] очень быстро V, 35*.
теІосНаз, аііз, /. [ѵеіох] скорость, быстрота, проворство VI, 28. ѴІІІ, 36. 48.
ѵеіох, Осія, скорый,,быстрый, проворный: рейііез I, 48.
ѵеіпш, і, п. [трію] парусъ III, 13. 14; вообще занавѣсъ, покрывало, сл. ѵехііішп.
теі-ні и ѵеі-иіі, сопі. какъ бы, какъ будто; ѵеіиі ві, какъ если бы I, 32. ѵена, ае, Д нровеяосная жила; перен.
водянан жила, подземный проходъ воды ѴІІІ, 43.
ѵепаііо, опія, [ѵепог] ловля звѣрей, охота VI, 21; іц ѵепаііопіЬиз еззе, заниматься охотою IV, 1.
ѵепйіог, бгіз, т. [ѵепог] охотнйкъ »I, 27*.
ѵешіо, іі сіі, бііит, 3. [ѵепит-бо, отъ тепиз, деп. из или і, продажа] продавать. зесЛіопет II, 33; аіідиет зио согопа III, 16; ЬаЬео, диіЬиз
ѵешіат, см. диі^диае Ьеііо серегіпі IV, 2, см. диі.
Ѵепеііі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія, принадлежавшій къ числу сіѵііаіез Агетогісае и поселившійся па сѣверо-западной оконечности т. Нормандіи II, 34. III, 11 и др.
Ѵепёіі, бгит, народъ кельтскаго происхожденія,принадлежавшій къ числу сіѵііаіез Агетогісае; главный городъ Ѵепеіае (н. Ѵаппез) II. 34. Ш, 7 и др.
Ѵепеііа, ае, Д область венетовъ III, 9*. Ѵепеіісив, 3. венетскій (см. Ѵепеіі): ЪеІІиш III, 18. IV, 21.
ѵепіа, ае, Л угожденіе, снисхожденіе, прощеніе: реіепіі ѵепіатп сіаге, снизойти на чью просьбу, исполнить чью просьбу ѴІІ, 15. ѴІІІ, 48; Сае-ваг реіепііЬиз Аейиія баі ѵѳпіаш, исполняетъ просьбу эдуевъ, или (дополняя 8епопіоиз)=по просьбѣ (ходатайству) эдуевъ прощаетъ сеноновъ VI, 4.
уёпіОд ѵёпі, ѵепіит, 4. 1) приходить, являться I, 33. 34 и др.; ѵепіге іп сопзресіит аіісиіиз, см. сон-зресіпз; раза, ѵепіит езі, пришли I, 43. II, 11. III, 23; въ особ. о непріятелѣ : подступать къ — , выступать противъ — : ай аіідиет И, 5. V, 47. ѴІІ, 70; а<1 аіідиет орри-^папбит I, 44; аб сазіга орри^паіит (вс. сазіга) V, 26. — 2) перен. а) о времени: наступать, наста ать, приближаться I, $. ѴІІ, 66. — Ь) происходить, случаться: изиз ѵеші (иви ѵепіге), см. изиз.— с приходить,попадать въ какое-л. положеніе, состояніе, вступать въ какое-л. отношеніе: ш йбвт ас роіезіаіет аіісиіпз, см. ййез; іп бвіііііопет, см. бейіііо; аіісиі іп соиіетрііопѳт, впасть въ презрѣніе у кого-л. III, 17. V, 49; аіісиі іп атісіііат, вступать въ дружбу съ кѣмъ-л. VI, 5; іп сгисіаіит, подвергаться истязанію I, 31; іп зрет геі(бвге),возымѣть надежду на что-л. 1, 18. 42 и др.; бе тогіе зі гез іп зизрісіопет ѵеші=если смертный случай возбуждаетъ подозрѣніе VI, 19; іп енш Іосит ѵепіит езі, дошло до того VI, 41.
ѵепШо, 1. [гпіепв. отъ ѵепіо] часто приходить (являться);имѣть обыкновеніе приходить IV, 3. 32. V, 27.
192
ѵѳпіиз — ѵезіі^іитп.
ѵепіит і. т. вѣтеръ III, 13. 15 и др., "~Согіі8 V, 7.
ѵег, ѵегіз, п. весна: ргітпо ѵеге, въ началѣ весны VI, 3*. ц
Ѵегаегі, бпнп, альпійскій вародъ кельтскаго происхожденія (вън-ын. кантонѣ Валлисѣ) ІП, 1. 2.
Гтейег, ёгів, «•] обыкн. тегЬёга, ит удары ѴІП, 88*.
Ѵегѣійёпиа раппв, одна изъ четырехъ гельветскихъ волостей I, 27*.
тегЬит, і, п. слово; ріиг. слова, рѣчь I, 33; ѵегЬа Іасеге, говорить II, 14.
Ѵегеабзіѵеііаипиз, і, арнервъ, двоюродный братъ Вѳрпннгеторига ѴІІ, 76. 83 здд.
Ѵегсіп(»еійгіх, ідіз, сынъ арвериаЦель-тилла, предводитель галловъ ѴІІ, 4. 8. 9 здд.
тетеог, ііиз я., 2. йер. бояться, опасаться, страшиться: аіідиет (аіі-диі<1) I, 39. V, 5. 48 и др.; съ слѣд. Ааі.: паѵіЪиз ѵегііиз, безпокоясь за суда V, 9; съ слѣд. пе (что) I, 19. 42. II, 1 и др.; иі (что не! V, 47; съ = ве рѣшаться V, 6. 52.
-УетЕО». зі. — , 3. клониться, быть обра-щену; о мѣстноств: лежать, простираться: ай зеріепігіопез I, 1.
ѵег^оЪгёіпз, і, т. (кельтское слово) вергобретъ, зшптов та^ізігаіпз (еле. та^ізігаіиз) у эдуевъ I, 16*; сл. VII, 33.
ѵегі-зіпіПіз, ѳ, правдоподобный ПІ, 13.
VIII, 1.
ѵего, [ѵегиз] 1) а<іѵ. поистинѣ, дѣйствительно, въ самоиъ дѣлѣ: дпазі ѵего, ^вохъ будто дѣйствительно ѴІІ, 38;
указываетъ на различное отъ предыдущаго, и болѣе важное = а ужъ, а еще, во дажеі, 43. II, 27. IV, 13. V, 61; інт ѵего (въ историческомъ разсказѣ означаетъ важный переворотъ въ дѣйствіяхъ) = но тутъ, тутъ-то, тогда-то, тогда только II, 2. ПІ, 23 и др. — 2) сопі. айѵегзаііѵа: “ самомъ же дѣлѣ, же, но, однако I, 12. 32. И, 31 и др. ’
ѵегво, 1. [/тедиепі. отъ ѵегіо] 1) вращать, часто или сильно вертѣть, вертѣть туда и сюда; перен. о судьбѣ: іогіипа иігшпдие ѵѳгзаі—(раза.) оба Дѣлаются предметомъ игры судьбы
’ я 2) ѵегвагі, а) вращаться, пребывать, находиться, быть I, 48. И. 24; іп Ьеііо, быть въ походѣ
VI, 15; шрегіепіо II, 26; іпіег асіѳш, въ пылу сраженія I, 52; іпіег СаІІоз (едиііез) V, 45. ѴІІ, 40; (Зегтапоз іп СаІІіа ѵегзагі поіиѳгапі, не желали пребыванія германцевъ въ Галліи П, 1 [іп/. часто переводится им. существительными, сл. йізііпегі,разъединеніе II, 5; іпіеггі (ітрогіагі), привозъ II, 15. IV, 2 и др.]. — Ъ) заниматься чѣмъ-либо: іп орете ѴІІ, 22. 77.
1, ѵегвпа, из, т. [ѵегіо] собсте. оборотъ, поворотъ, переходъ; въ особ. во время писанія переходъ отъ одной строки къ другой; отт, строка, стихъ VI, 14*.
2. ѵетзив и ѵетвпш, [ѵегіо] 1) асіѵ. къ, по направленію къ; обыкновенно съ предлогомъ ай или іп: ай Осеаппт ѵегзпв VI, 33; іп Агѵегпоз ѴІІ, 8. — 2) ргаер. (ставится послѣ управляемаго слова): №агЬопет ѵегзиз ѴП, 7; сл. ѴІІ, 61.
Ѵегііео, бпіз, нервій V, 45. 49.
Ѵвгііяспз, і, предводитель рѳмовъ ѴІП, 12*.
ѵегіо, іі, зит, 3. оборачивать, поворачивать, обращать: іег^а ѵѳгіеге = обратиться въ бѣгство, бѣжать I, 53. III, 19 и др.
Ѵегисіоеііив, і, посолъ гельветовъ 1,7*. ѵегиа, 3. истинный, вѣрный: подлинный, справедливый: геррегіі еззе ѵега, что дѣйствительно такъ I, 18. 20; ѵегпт езі, справедливо, въ порядкѣ вещей; педие ѵегит еззе = гесіит еззе, ни съ чѣмъ не сообразно IV, 8.
ѵегиіит, і, п. [ѵеги, вертелъ, дротикъ] небольшое метательное копье, дротикъ V, 44*.
Ѵевопііо, бпіз, т. главный городъ сѳквановъ, на рѣкѣ ПпЬіз (н. Ве-запсоп) I, 38. 39.
ѵезрег, ёгіз и ёгі, асс. ѵезрёгит, аЫ. по 3-му склон. ѵезрёге (і), т. вечеръ: ай (зиЪ) ѵезрегит I, 26. II, 33 и др.
ѵевіег, ѵезіга, ѵезігит, вашъ, ѵевіі^іит, і, п. собсте, стуиня, стопа;
метон. слѣдъ: въ особ. слѣдъ звѣря, отыскиваемаго охотниками VI, 27; перен.: гѳсепііЬиз ргоеііі ѵезѣіцііз іп^геззиз — вслѣдъ за сраженіемъ, т.-е. тотчасъ послѣ сраженія пользуясь успѣхомъ (одержанною побѣдою) ѴШ, 20 (сж. ш^гейюг); вообще
ѵезііо — ѵійео.
193
мѣсто (гдѣ кто-л. стоитъ или стоялъ): еосіет ѵезѣі^іо тетапеге IV, 2; о предѣлахъ времени: кратчайшій предѣлъ (промежутокъ), мгновеніе; іешрогіз ѴІІ, 25; іп (е) ѵезіцро = тотчасъ, немедленно IV, 5. ѴІП, 21.
теаііо, Іѵі (ІІ), Нит, 4, [ѵезііз] одѣвать: аіідиет ѴІІ, 31; ѵезіігі, одѣваться V, 14; = покрывать, наполнять, закладывать: ігаЬез тиііо ад-§ете ѵезііге, промежутки между бревнами и аполнять множѳствомъмелкихъ камней и щебня ѴІІ, 23.
ѵевііз, із, Л (употреб. нъяіп^. въ знач. собирательномъ) платье, одежда VII, 47.
ѵеяіііия, из,т. [ѵезііо] одѣяніе, одежда VI, 1. ѴІІ, 88 (см. соіог).
теіегапия, 3. [ѵеіиз] старый, въ особ. о воинахъ: старый, т.-е.заслуженный воинъ (ветеранъ); Іе^іо, легіонъ, состоящій нзъ заслуженныхъ воиновъ I, 24.
ѵеіо, пі, Ііот, 1. запрещать, съ асс. с. іп/. II, 20. ѴІІ, 33; еоз (тііііез зеріішае Іе^іошз) ргозедпі йщіепіез (Іювіез) ѵеіиіі V, 9.
ѵеіиз, ёгіз, 1) старый, старинный, давній (противополож. гесеня): саиза I, 43; паѵез V, 1: шііііѳб, наслуженные VI, 40. — 2) прежде бывшій, прошлый, прежній; іисоттоИош 1, 13; соріае I, 37.
ѵеіпзіаа, аііз, /. [ѵеіиз] давность, древность ѴІІІ, 8 (долговременная опытность).
ѵехіііпт, і, п. [йетт. отъ ѵеіпт], знамя (небольшое, четырехугольное), штандартъ отдѣльныхъ отрядовъ (яі-цпиш—знамя цѣлаго легіона) VI, 36. 40; въ особ, знамя пурпурнаго цвѣта, которое выставлялось надъ палаткою полководца, какъ знакъ къ началу сраженія или выступленія изъ лагеря:
' ѵѳхііішп ргоронеге II, 20.
ѵехо, 1. [тіенл. отъ ѵеЬо] собств. приводить въ сильное движеніе, сильно потрясать; перен. тревожить, мучить, безпокоить, притѣснять, угнетать: аіідиет I, 14; тревожить набѣгами, опустошать: Саіііаш (а^гоз, гееіопѳв) II, 4. IV, 15. VI, 44.
ѵіа. ае, /. 1) дорога, улица, проходъ І> 9. V, 19. 49.—2) путь, путешествіе, маршъ: ѵіаш ігіііиі ргосе-
С 0. Саев. Сошш йе Ъеііо Оаіі.
Деге I, 38. IV, 4; пои Іоп^пз Ьійці ѵіа аѣеззе, не далѣе Двухдневнаго похода VI, 7.
ѵіаіог, бгіз, т. [ѵіа) лутешеетвенпикъ
IV, 5.
ѵісёпі, ае, а, [ѵі^іпіі] по двадцати, ѵісевітпв, 3. [ѵір:іпіі] двадцатый. в ѵіеіев, асіѵ. [ѵі^іоН] двадцать разъ:
ѵісіез сѳпіит тіііа V, 13.
ѵісітНаз, аііз, /. [ѵісіппз] сосѣдство ѴІІІ, 7. 25; метон. = сосѣди (аЪвіг.
рго соисг.) VI, 34. ।
ѵіеів, деп. (пот. не употребляется) /. [ чередованіе, смѣна, перемѣна; іп ѵісет (іпѵісет), по очереди, въ свою * очередь, поперемѣнно IV, 1. ѴП, 85 и др.
ѵісівзіт, асіѵ. [ѵісіз] поперемѣнно, наоборотъ ѴІІІ, 10*.
ѵісііта, ае, /. жертвенное животное (назначенное для благодарственныхъ и умилостивительныхъ жертвоприношеній), жертва VI, 16*.
ѵісіог, бгіз, т. [ѵіпсо] побѣдитель; ]
какъ опредѣленіе = одерживающій или одержавшій побѣду, побѣдо- (
носиый I, 31. VII, 62; ехэгсііиз 1 ѴІІ, 20.
ѵісіогіа, ае, /. [ѵісіог] побѣда I, 31. ' ПІ, 18 и др.
ѵісіиз, из, т. [ѵіѵо] жизнь, родъ или образъ жизни I, 31; жизненныя по-требности; въ .особ. пища, пропитаніе VI, 22. 24.
ѵіспз, і, т. рядъ домовъ а) въ городѣ = кварталъ, часть города. — Ь) внѣ города: селеніе, деревня (какъ совокупность жнлнщъ, построенныхъ въ открытомъ мѣстѣ, сл. оррі4шп) I, 5.
II, 7 и др. *•
ѵійео, ѵкіі, ѵіяит, 2. 1) асі. видѣть, замѣчать I, 26. II, 12 и др.; перен. видѣть, замѣчать, усматривать, понимать; Япет ѴІП, ргае/.; съ асс. с. іп/. I, 31. 46.
II, 5 и др.; ітрегішп зе сопзецні ѵііеаиі = очевидно достигнутъ ѴП, 64 (см. зоЬзедиог); диаш зііѵат ЕгаіозіЬѳні Гатй поіат еззе ѵіЯео, какъ я вижу (могу видѣть), нахожу (въоставшихси сочиненіяхъ) VI,24.— 2) разз. а) ѵійеог, быть видимымъ, являться I, 22. II, 18 и др.; соііс диешіі Саѳзаті саиза ѵіза поп езі = Цезарь не находилъ повода къ свиданію I, 47; іапіаз ѵій^гі Ііаііае Га
13
194
Ѵіеппа — ѵіпеа.
сиііаіез, чтобы средства (военныя силы) представлялись VI, 1; сіі^иит тетогіа ѵізит ѴП, 25 (см. сііршт); диіп раепе сігситѵаііаіі ѵібѳгеиіиг, что ихъ увидятъ почти со всѣхъ сторонъ окруженными ѴІІ, 44; перен. быть очевиднымъ, явнымъ, явствовать; по-русски часто переводится нарѣчіями: очевидно, янно, понятно I, 40. ѴІІ, 83; иі изиз тізегісогбіа ѵі^егвіпг, чтобы сдѣлалось извѣстнымъ, что... II, 28; иі отпіа розіро-леге ѵііегеіцг, чтобы видѣли, что онъ... VI, 3; сл. V, 33. VII, 54; Ьіз рѳгешкіит ѵібеіиг, должны очевидно погибнуть ѴІІ, 43. — Ь) казаться^ сочиняется лично, т.-е. съ пот. с. іп/. I, 6. 34 и др.; яЬз.: иі ѵійеЬаіиг, повидимому V, 9; ѵібѳог, ѵійегіз, ѵібеіиг и т. д., въ смыслѣ: тіЬі ѵібеог, ііЪі ѵібегіз, зіЬі ѵійеіиг ит. д. = думать, полагать II, 11. V, 51 и др.—с) въ усиленн. знач. ѵійеіиг (аіісиі), кажется иаилуч-шимъ (цѣлесообразнымъ, умѣстнымъ, удобнымъ ит. н.), нравится, угодно II, 20. VI, 20. V, 36; диапіит ацті ѵізшп езі, сколько заблагоразсудили VI, 22; гезропбіі, диае ѵізит езі (де. гезрошіеге), что счелъ нужнымъ IV, 8; иѣі ѵізит езі (зе. бівсебеге) V, 58.
Ѵіеппа, ае, /. главный городъ алло-броговъ въ провинціи Галліи, у рѣки ЛЪоііапиз (м. Ѵіеппе) ѴІІ, 9*.
гі$іі, Піз, бодрствующій, де спящій; зиЬзі. стражъ, часовой, караульный ѴІІІ, 35*.
ЛвШа ае, Д [ѵі^іі] 1) бодрствованіе: ьті солзитііиг ѵі^ііііз, ночь проводится на стражѣ (безъ сна) V, 31.— 2) въ яз. военн. время ночной стражи (ночного караула), раздѣлявшееся у римлянъ на четыре равныя части: двѣ до — и двѣ послѣ полуночи (см. йога). Ночной караулъ состоялъ изъ четырехъ человѣкъ, изъ которыхъ каждый потри часа стоялъ на стражѣ; отт, ргіша ѵі^іііа, первый ночной караулъ, первая смѣна ночного караула ѴІІ, 3; зеситіа (іегііа, опагіа) I, 12. 21. II, 11.
Ѵі^іпіі, двадцать.
ѵітен, Іпіз, п. прутъ для нлетенія, въ особ. ивовыя: плетень II, 33. VI, 16. ѴІІ, 73.
ѵітіпепв, 3. [ѵітеп], прутяной, изъ прутьевъ или плетня состоящій: Іо-гісиіа ѴІІІ, 9.
ѵіисіо, ѵіпхі, ѵіпсіит, 4. связывать: ,ігіиіз саіепізѵівдіиз, скованный 1,53.
ѵіпсо, ѵісі, ѵісіит, 3. 1) быть побѣдителемъ, одерживать побѣду ѴІІ, 29.— перен. одерживать верхъ: ѵіисііе, пусть вы будете правы, пусть будетъ по-вашему V, 30. — 2)'ігапз. побѣждать, одолѣвать: аіідиет (ргоеііо, Ьеііо) I, 31. 34; ѵісііз ас виЬтоііз (зе. Неіѵеіііз) I, 25; паіигат зіисііо, см. паіига; саіатііаіе ѵісіиз, потрясенный ѴІІІ, 19 (см. диіп); какъ зиЪзі. ѵісіиз I, 25. II, 28.
ѵіпсйіит, і, п. [ѵіисіо] свнзь, цѣпь; въ особ. темничныя цѣпи, оковы, темвица III, 9. IV, 27 и др.; ех ѵіпсиііз сапзат Лсеге, см. іісо и е, ех.
ѵіпбісо, 1. [— ѵіт-бісо, угрожать силою] отт. 1) объявлять притязаніе на что-л., требовать чего-л. (съ угрозою употребить силу или власть, въ случаѣ неудовлетворенія требованія); въ особ. а) въ яз. юридическомъ: требовать судебнымъ порядкомъ признанія права пользоваться какою-л. собственностью или (въ случаѣ рабства) свободою; отт. вообще: давать свободу, освобождать: аіідиет (зе), съ дополненіемъ іп ІіЬегіаіет (или безъ него) ѴІІ, 1. ѴШ, 1. 39.— Ь) то, что свободно (неограниченно, цѣло) защищать, отстаивать, сохранять ѴІІ, 76.-2) въ слу аѣ преступленія, злоупотреблені и употреблять власть противъ кого-ниб.; павазывать кого-н.: іп аіідиет III, 16.
ѵіпеа, ае, [ѵінит] 1) (зе. іегга) виноградная земля, виноградникъ. — 2) (зс. рогіісиз) виноградная бесѣдка, бесѣдка изъ виноградныхъ дозъ. — 3) въ яз, военн. выстроенный наподобіе виноградной бесѣдки подвижной оборонительный навѣсъ, подвижной крытый проходъ II, 12. III, 21 и др. [Ѵіпеае двигались на колесахъ и состояли, по крайней мѣрѣ, изъ четырехъ столбовъ, на которыхъ помѣщалась крыша, сдѣланная изъ толстыхъ досокъ илн нвоваго плетня. Кровли защищались отъ огн г сырыми кожами или мокрыми мѣшками.
Г ѵіпиш —
ты-я навѣсовъ, соединенныхъ мѣстѣ, составляли длинную галле-рв, йодъ прикрытіемъ которой воины дѣйствовали тараномъ, проламывали стѣну, подвозили матеріалъ для иасыпн и т. п.].
тияні, і, н. вино II, 15. IV, 2.
тнЧо, 1. [тіз] причинять насиліе, нарушать, оскорблять, обижать: аіі-фіеш VI, 23; йпез поп ѵіоіаге, не опустошать=пощадить VI, 32.
тіг. тігі, т. мужъ (см. айоіезсепз); Р. ЗехііоВасиіо,ГогШзіто ѵіго,храбрѣйшему П. Секстію Б. П, 25 (по-шіпа ргоргіа соединяются съ прилагательными въ латинск. яз. посредствомъ существительныхъ Ьото или ѵіг, с-і. IV, 12); супругъ VI, 19.
ѵіг^о, іпі5, дѣвица, дѣвушка V, 14. тіг^нИшп, і, п. [в». ѵігциіеіит отъ ѵіт^піа, Летіп. отъ ѵігда, вѣтвь, прутъ] 1) кустарникъ. — 2) хворостникъ, большая связка хворосту илн прутьевъ (фашина, фашинникъ); обыкн. ріиг. III, 18 и др.
Ѵігійотагпа, і, знатный эдун ѴІІ, 38. 39 здд.
Тігійбѵіх, Ісіз, предводитель венелловъ (си. Ѵепеііі) III, 17. 18.
тігйіш, ай®, [ѵіт] поголовно: ресиз ѵігіііш іізігіЪиіі, раздѣлилъ по числу головъ (между солдатами) ѴП, 71.
Ѵіготашіиі (Ѵѳготапйиі), бгшп, народъ, поселившійся въ бельгійской Галліи (въ нын. Ѵсгтапсіаія).
ѵігіиз, аііз, /. [ѵіг] мужество,доблесть: тііііит, усердіе, терпѣніе V, 8; въ особ. а) храбрость I, 1. 2. 13 н др.; ріиг. заслуги, достоинства, храбрые (геройскіе) подвиги I, 44. — ѣ) рѣшимость, твердость: апііпі ѴІІ, 59; Ротреі, рѣшительный образъ дѣйствій ѴП, 6 (сл. (огит).
ѵіщ асс. ѵіт, аЫ. ѵі, ріиг. ѵігез, інт, Г. сила I, 6. III, 13 и др.; Яи-тіпіз, быстрота IV, 15. 17; зитпіа ѵі, всѣми силами III, 15; съ крайнимъ ожесточеніемъ ѴІІ, 70; ріиг. ѵігез, (тѣлесныя) силы I, 53. II, 30 н др.; въ особ. = насиліе: ѵіт іа-сегѳ, употреблять силу, дѣйствовать силою I, 8. V, 7; аб ѵіт аідие агта Яеэсешіегѳ, см. аідие; ѵіт регіегге, ударъ, напоръ III, 13; ѵі сопіешіеге, открытою силою IV, 4; рег ѵіт, силою, насильственно I, 14. III, 11 и
Ѵоісаіінз. 195
др.; натискъ, напоръ, нападеніе: I, 11. IV, 3.—метон. множество, многочисленность: ѣозііпт V, 44; ішпепіогшп VI, 36.—перен, = вліяніе VI, 17.
ѵііа, ае, Л [ѵіѵо] 1) жизнь I, 16. VI, 19 и др. — 2) образъ жизни IV, 1. VI, 21.
ѵііо, 1. избѣгать, уклоняться, удаляться отъ чего-л.: ірзе тогіеіп ѵііаѵе-таі, а самъ онъ—[азугкіеіоп (безсоюзіе) для выраженія противоположенія] V, 20; (еіа II, 25 (удаляться изъ~ предѣловъ, до которыхъ долетаютъ стрѣлы, илн выходить изъ линіи, до которой долетаютъ стрѣлы); іпспгзіо-пет V, 21; аезіит, защищаться VI, 22. 30; визріеіопет I, 20. 39; спасаться: Ги§а тотіет V, 20; регі-сиіит VI, 30.
ѵіігиш, і, и. стекло. — 2) вайда, синильникъ (растеніе) V, 14*.
ѵіѵо, ѵіхі, ѵісіит, 3.1) жить.—2) :.літь_ чѣмъ-н., питаться, кормиться: Іасіе (різсіЬпз) IV, 1. 10.
ѵіѵіів, 3. [ѵіѵо] живой VI, 16. 19 н др.; ѵіѵо аіідио, при жизни кого-л. ѴП, 33. ѴШ, 21.
ѵіх, аИѵ. едва = насилу, съ трудомъ I, 6. III, 4 и др.; о времени = только что, лишь только: ѵіх... сит VI, 8.
Ѵосаіеа, іит, народъ, жившій въ Аквитаніи, на испанской границѣ, у рѣки Сагитпа III, 23. 27.
Ѵоссіо, бпіз, царь области Хогісив I, 53*.
ѵосо, 1. [ѵох] 1) звать, призывать, приглашать, побуждать- аіідиет ГаН зе) I, 19 и др. — 2) называть: оГр‘ сіит V, 21.
Ѵосопііі, огит, народъ кельтскаго происхожденія, жившій въ СаІІіа Ргоѵіпсіа, на лѣвомъ берегу р. КЬосІапиз I, 10*.
Ѵоісае, агит, могущественвый народъ, занимавшій отраву въ СаІІіа Ргоѵіпсіа, между рѣками ЕЬобапиз и Оа-титпа, Онъ дѣлился на 1) V. Тесі.о-зй.§ез, отъ подошвы Пиренеевъ до города КатЬдусъ главнымъ горододіѣ Тоіоза (яГ Тоніоизе) VI, 24.—2) V. Лгесотісі, къ сѣв.-востоку отъ первыхъ, съ главнымъ городомъ Пѳташ--П8 (н. Ыітен) ѴІІ, 7. 64.
Ѵоіеаііпв, і, С. Ѵоіс. ТиІІиз, приверженецъ Цезаря VI, 29.
13*
196
ѵоі^из — ѵпііия.
ѵоіещз, ѴОІ&О, см. ѵиі^из, ѵиі^о.
лоіо, ѵоіиі, ѵеііе, хотѣть, желать: аіідиій I, 44. 47 и др.; ѵеііе аіідиет аіідиій, нуждаться въ комъ въ какомъ-либо отношеніи, хотѣть чѳго-н. отъ кого I, 34; съ іп/. I, 9. 28 и др.; съ асс, с, іп/. I, 39. 42 и др.; иЬі еоз еззе ѵоіиіззеі = гдѣ по его желанію они должны находиться I, 13; также въ относительн. предложеніяхъ (см. аийіо): топіет, диетаЬаЪіепо оссирагі ѵоіиегіі, что гора, относи-—ч тельно которой онъ выразилъ желаніе, чтобы она была занята Дабіе-номъ = которую, по его желанію, долженъ былъ занять Лабіѳнъ I, 22; ейосеі (озіенйіі, ргаесіріі), диій Негі ѵѳ1іі=даетъ слѣдуемыя (надлежащія, соотвѣтственныя, необходимыя) приказанія ІП, 18. 26 и др.
ѵоіипіагіиз, 3. [ѵоіипіаз] добровольный; зиЪзі., служащій въ войскѣ по своей собственной волѣ, вольнослужащій (волонтеръ) V, 56.
ѵоіипіаз, аііз, /. [ѵоіо] 1) воля, желаніе: ай (сопіга) ѵоіипіаіет аіісиіиз I, 31. IV, 1; зиа ѵоіипіаіе, по своей волѣ, добровольно V, 27; въ особ. а) намѣреніе ѴІІІ, 54. — Ь) дозволеніе, согласіе I, 7. 30. 35 и др. — 2) склонность, расположеніе духа, настроеніе, образъ мыслей: рки-. соттиіаііо ѵоіипіаіит V, 54; въ усиленномъ знач. благосклонность, благорасположеніе, благоволеніе, благонамѣренность, доброжелательство: іп аіідиет I, 19. V. 4; ріиг. ѴІІ, 10.
**“ ѵоі^Ц^аііз, /. удовольствіе, веселіе, радость I, 53. V, 12.
/• йизепиз. і, С. Ѵоіиз. (^иабгаіиз, и® военный трибунъ, впослѣдствіи на-с чальиикъ конницы въ войскѣ Цезаря
III, 5. IV, 21 и др. Р
огеппв, і, Ь_, центуріонъ въ войскѣ = Цезаря V, 44*.
Ѵозё^пз, і, т. горы въ Галліи (и. Вогезы въ Эльзасѣ) IV, 10*.
тоѵео, ѵоѵі, ѵбіит, 2. давать обѣт съ асс, с. іп{. VI, 16*.
ѵох, ѵосіз, /. голосъ: та§па (сіагіог) IV, 25. V, 30; ѵосѳ зідпійсаге (ѵосі-Ьиз ѵосаге), крикомъ, окликами I’ 13. V, 43.—метои. слово, рѣчь 32. 39. ѴІІ, 17; ріиг. VI, 36;
просьбы V, 40. ѴІП, ргас/.\ ѵосіЪия сагреге, замѣчаніями Ш, 17; ѵосі-1 Ъиз іпсгерііаге, см. іпсгерііо; ѵосе-ас іітог, см, аідие; отпіит ѵосе. ’ аийіеЬапіиг, со всѣхъ сторонъ г • слышались голоса III, 24.
Ѵп1сапиз, і, Вулканъ, сынъ Юпитера ѵи Юноны, богъ огня, приготовля 1 чрезъ свонхъ ЦИКЛОПОВЪ орѵжі' боговъ и героевъ VI, 21*.
ѵпі^агіз, е, [ѵпі^из] общенарод обыкновенный, Іобычный: еів > . ѴІП, 3*.
ѵпі^о, асіѵ. [ѵиі^из], вообще, обык веяно, повсюду, вездѣ I, 39. II, л ѵиі^о тііііѳз аЬ зі&піз йізсейеѣапі, толпами, массою V, 33.
ѵпі^пз, і, п. (рѣдко т.) народъ, простой пародъ, чернь, толпа IV, 5.
VI, 14 и др.; ехізіітаііо ѵиі&і, пр говоръ народа, общественное мнѣь д I, 20; ѵиі^из тііііиш, простые солдаты рядовые; аіідиій іп ѵиідиз тііііит еіаіит ѳзі, сдѣлалось извѣстнымъ въ рядахъ войска I, 46.
ѵпіпегаііо, опіз, /, [ѵиіпего] нанесеніе раны ѴІП, 47*.
ѵиіпего, 1. [ѵиіпиз] ранить, наносить рану: аіідиет I, 26. 52 и др., зцЪзі. ѵиіпегаіі V, 40.
ѵпіппѳ, бгіз, п. рана I, 48. 50 и др.; раисіз ѵиІпегіЬиз ассерііз = считая на сноей сторонѣ только немного раненыхъ IV, 37; сл. ПІ, 24 (зіпе иііо ѵиіпеге).
ѵпііия, из, т, лицо, выраженіе лица видъ I, 39.