Text
                    ловник
си
CD
Ю
CD
1=3
О
CD
CD
|П
О*
к
о
VO
СЛОВ'ЯНСЬКО-
о
УКРАЇНСЬКИЙ
fid
r§M f«TfttfJi{і 144 4
шкиогткдіс vmciUinki
CHiMftf>Mf МТ « 4IVfiMifU
«QHCiMltVI p ІІСЛ4И*Ж^Ь
и


Старослов'янсько- український словник
Любомир Белей, Олег Белей К^ ТАРОСЛОВ'ЯНСЬКО- УКРАЇНСЬКИЙ словник Львів Монастир Монахів Студитського Уставу Видавничий відділ «Свічадо» 2001
ББК 81.416.1-4 Б 43 Художнє оформлення: Лада Маруняк Науковий редатор: Дмитро Гринчишин, провідний науковий співробітник відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Рецензенти: Лобода В. В., д-р філологічних наук, професор (Київ) Сабадош І. В., д-р філологічних наук, професор (Ужгород) Белей, Любомир; Белей, Олег Б 43 Старослов'янсько-український словник. — Львів: Свічадо, 2001. — 332 с ISBN 966-561-223-9 «Старослов'янсько-український словник» - навчальний перекладний словник, покликаний допомогти вивчати оригінальні старослов'янські тексти. Реєстр словника - близько 9 тис. слів - з належною повнотою репрезентує лексичний склад найдавніших старослов'янських пам'яток. Реєстровими словами виступають як апелятиви (повнозначні, службові слова, вигуки), так і власні назви. . Призначений для філологів та богословів, студентів та семінаристів. ББК 81.416.1-4 0403000000-15 г Без оголошення 561-2001 © Монастир Монахів Студитського Уставу, ISBN 966-561-223-9 Видавничий відділ «Свічадо», 2001
Світлому Ювілеєві 2000-ліття Ісуса Христа присвячується ПЕРЕДМОВА Старослов'янська мова - це традиційний та обов'язковий лінгвістичний курс у системі вузівської підготовки україністів і славістів. Це й зрозуміло, бо старослов'янська мова, зафіксована численними пам'ятками Х-ХП ст., є першою (найдавнішою) літературною мовою слов'ян, яка слугує одним із найавторитетніших і найнадійніших джерел для історичних мовознавчих студій. Та було б прикрою помилкою вбачати значення старослов'янської мови лише у винятковій її джерелознавчій ролі. Адже для українців старослов'янська мова стала передусім отілесненням, першим словесним виразом найвищих духовних цінностей - християнського віровчення. Духовна культура українців значною мірою сформувалася під впливом конфесійної літератури, писаної старослов'янською мовою. У минулому старослов'янські Псалтир чи Євангеліє були першими, а часто і єдиними книжками, з яких наші предки черпали мудрість та життєву наснагу: Козацька школа, крита очеретом, благенькі стіни, плетені з лози, на піввікна заплющена заметом, три лави, стіл, Псалтир і образи (Л.Костенко «Маруся Чурай»). Вельми показово, що саме старослов'янський Псалтир став, як відомо, чи не єдиною шкільною лектурою нашого національного пророка Тараса Шевченка, яку той ще хлопчиною наполегливо опановував під керівництвом сільського дяка Совгиря і яка зрештою вивела його, упослідженого кріпака, до вершин у царстві людського духа. На жаль, в історії української культури роль та значення старослов'янської мови та її українського церковнослов'янського варіанта не лише належно не поціновано, а й навіть певною мірою зігноровано. Майже упродовж двох століть українська культура, собі на шкоду, легковажно жертвує власною сторослов'янською спадщиною, наполегливо орієнтуючись лише на щиронародні джерела. Українці, 5
приневолені тягарем російськоімперського рабства, необачно переоцінили однобоке глузування І. Котляревського та Г. Квітки-Основ'янен- ка зі старослов'янської мови, чим прирекли себе на практично повне «нановотворення» літературної мови. У пошуках щиронародних основ нової літературної мови більшість українських літераторів, мовознавців XIX - поч.ХХ ст. так і недобачила вишуканої краси вже українського, з походження старослов'янського слова, яке вражає шляхетною величчю філігранної витонченості думки і почуття, наприклад, у Шевченковій творчості останнього періоду: Все упованіє моє На тебе, мій пресвітлий раю, На милосердіє твоє, Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю. Святая сило всіх святих! Пренепорочная, благая! (...) Воззри, Пречистая, на їх... У радянській Україні просторікуваті жарти Тетерваковського та Пістряка стали популяризувати аж надто запопадливо, бо, вважалося, саме в такий спосіб можна дієво боротися з виразником «релігійного мракобісся» - старослов'янськими конфесійними текстами. Наслідком однобокого ставлення до старослов'янської мови стала не лише її цілковита архаїзація та маргіналізація, а й відчуження набутків старослов'янської словесності (у т. ч. й українського походження) від новітнього українського культурного процесу. Не диво, що на такому культурно-історичному тлі в українських вузах старослов'янська мова слугує таким собі мовним препаратом, придатним лише для анатомічних студій у галузі історичної фонетики та граматики слов'янських мов. Жоден сучасний підручник «Старослов'янської мови», виданий в Україні, не описує старослов'янської лексики. За фактичної відсутності старослов'янсько-українських словників дуже проблематичним є повноцінний аналіз та переклад старослов'янських текстів, а відтак серйозне вивчення старослов'янської мови як на рівні плану вираження, так і на рівні плану змісту. Щоб реалізувати такий актуальний заклик І. Дзюби «усвідомити українську культуру як цілість», конче необхідно, серед інших завдань, переглянути упереджено-байдуже ставлення до старослов'янської б
словесності, належно оцінивши її роль та місце в історії української культури. Лише так можуть бути створені належні передумови для залучення набутків старослов'янської словесності української традиції в орбіту сучасного культуротворення українців. Звернення до старослов'янських adfondes української словесності неможливе без реформування існуючої вузівської практики викладання старослов'янської мови, яке, на нашу думку, має проявитися у належному вивченні старослов'янської лексичної системи, специфіки старослов'янського словотвору, а також у всебічному опрацюванні оригінальних старослов'янських текстів. Щиро сподіваємося, що пропонований словник слугуватиме нашою скромною лептою у реалізації окреслених завдань, гостра актуальність яких не викликає найменших сумнівів. Принципи побудови словника. Структура словникової статті. «Старослов'янсько-український словник» - навчальний перекладний словник, покликаний допомогти студентам-славістам, теологам вивчати оригінальні старослов'янські тексти. Реєстр словника - близько 9 тис. слів - з належною повнотою репрезентує лексичний склад найдавніших старослов'янських пам'яток. Реєстровими словами виступають як апелятиви (повнозначні, службові слова, вигуки), так і власні назви. Власні назви представлені головним чином етнонімами, власними назвами церковних свят, книг, а також власними назвами біблійних та євангельських осіб, без точної ідентифікації їх денотатів не може бути й мови про адекватне сприйняття старослов'янського тексту. Своєрідними додатками до словника, зумовленими призначенням цієї праці, слугують: покажчик «Із топонімії Святого Письма», «Список скорочених написань у старослов'янських текстах Х-ХІІ ст.», «Старослов'янська парадигматика в таблицях». Реєстрові слова подаються лише у повному написанні. Найуживаніші правописні, фонетичні та морфемні варіанти реєстрового слова подаються - за допомогою системи умовних позначень - в одній словниковій статті, а граматичні та словотворчі варіанти слів - у різних статтях. Так, варіантні орфограми реєстрового слова передаються за допомогою знаків ( ) або /. Пор.: Агдр'Ь/янинъ (лгар^нинъ та АГАрянинъ), Алек(ъ)торъ (Алекъторъ та ллекторъ). Значення реєстрових слів-апелятивів передається шляхом перекладу українською мовою. Старослов'янські слова, які позначають реалії 7
та поняття, пов'язані з історією християнства, а також власні назви не лише перекладаються (передаються), а й тлумачаться у короткій довідці культурно-історичного чи богословського характеру, яка подається курсивом після знаку*. За усталеною лексикографічною практикою слова-омоніми подаються у різних статтях і позначаються при цьому арабськими цифрами. Особливого значення ми надавали граматичній характеристиці реєстрових слів. Багатовікова українська та слов'янська традиція викладання старослов'янської мови, лексикографічне опрацювання старослов'янської лексики при вивченні (визначенні) граматичного значення, особливостей словозміни старослов'янських слів спирається здебільшого на сучасне слов'янське мовне чуття. Однак старослов'янська мова як хронологічно, так і просторово (генетично) досить- таки віддалена від сучасної української мови, а тому мовне чуття українця часто виявляється безпорадним при визначенні не лише лексичного значення старослов'янського слова, а й основних його граматичних значень, особливостей парадигматики тощо. Тому у кожній словниковій статті зазначається належність реєстрового слова до частини мови, а для іменників та дієслів визначається відповідно рід та вид. Щоб полегшити процедуру визначення давніх основ іменників, класів дієслів, родових та структурних прикметникових форм, ми не обмежуємося традиційною подачею реєстрового слова у вихідній формі, а подаємо т.зв. основні форми відмінюваних та дієвідмінюваних слів. Основними формами змінних слів вважаємо такі словоформи, які дозволяють безпомилково визначити базові формотворчі основи реєстрового слова. Так, для старослов'янських іменників, окрім форми називного відмінка однини, основною вважаємо й форму давального відмінка множини, оскільки у флексії цієї відмінкової форми міститься колишній детермінатив, що дозволяє визначити давню основу іменника. Наприклад: &ода,-алп>; грддъ,-ол1*ь; сынъ,-ъмъ; гость,-ьмъ; кдмы,- меньлгъ; сл<жо,-весьл\ъ; лоша,-атьл\ъ; имА,-еньмъ; мАТи,-терьмъ; лЮБЬ^-ъвдмъ. При цьому слід мати на увазі, що ініціаль флексій давального відмінка множини - це колишні детермінативи: *a,*ja>A,a; *o,*jo> о,к; *і>ь; * й>ъ; *еп>ен; *es>ec; *#>ат; *ег>ер; *й>ъв. Основними формами старослов'янських прикметників кваліфікуємо всі родові (повні й короткі) форми називного відмінка, оскільки за ними легко визначити структурний тип прикметника та варіант відмінювання. 8
Наприклад: л\алъ,-а,-о (-ыи,-ая,-ок) та синь,-я,-к (-ии,-яя,-кк). Основними формами старослов'янського дієслова, окрім форми інфінітива, вважаємо ще першу та третю особи однини теперішнього часу: неозначена форма дієслова та форма третьої особи однини теперішнього часу спрощують процедуру визначення двох базових (основних) формотворчих основ дієслова - основи інфінітива, або основи минулого часу та основи теперішнього часу, які легко виділити шляхом відкидання інфінітивного суфікса -ти та, відповідно, особового закінчення -ть. Форма першої особи однини теперішнього часу хоча і не є інформативною щодо базових формотворчих основ старослов'янського дієслова, проте і її вважаємо основною формою дієслова, бо в її структурі широко представлені різнотипні морфонологічні зміни, а тому подача цієї форми допоможе уникнути численних помилок при вивченні старослов'янського дієвідмінювання. Джерельна база словника Джерельною базою для нашого словника послужили цілий ряд як мовних (перекладних, тлумачних, історичних) словників, що опрацьовують старослов'янську лексику Х-ХП ст., так і енциклопедичні видання, присвячені історії християнства, а саме: 1. Белей J1. Короткий старослов'янсько-український граматичний словник.-Ужгород, 1990. 2. Библейская энциклопедия.- Свято-Троице-Сергиевая Лавра, 1996. 3. Біблійний атлас: Наочний посібник для цікавих до Біблії.- К.: Сетекс-ЛТД, 1994. 4. Anton Grabner-Haider (ред.). Praktyczny slownik biblijny.- Warszawa 1995. 5. Дещиця M. Малий український церковно-історичний словник.- Львів: Основа, 1994 6. Дьяченко Г. Полный церковно-славянскій словарь.- Москва, 1899. 7. о.Катрій Ю.Я. ЧСВВ. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви (б. м. та р. в.). 8. Костів К. Словник-довідник біблійних осіб, племен і народів.- К.: Україна, 1995 9. Краткій словарь шести славянскихъ языковъ (русскаго съ церковнославянскимъ, болгарскаго, сербскаго, чешскаго и польскаго) / Под. ред. Ф. Миклошича. - С.-Петербургь-Москва-Е^Ьна, 1885. 9
10. Николиіі С. Старословенски je3HK. Примери са речником.-Д. П.- Београд: Научна книга, 1988. 11. Охріменко М. Короткий старослов'янсько-український словник.- Вінниця, 1957. 12. Словарь древнерусского языка (ХІ-ХІУ вв.): В 10 т./ Гл.ред. Р. И. Аванесов.- Москва, 1988-1997. 13. Словник біблійного богослов'я.-Львів: Місіонер, 1996. 14. Словарь старославянского языка восточнославянской редакции Х1-ХШ вв. Проспект.- К.: Наук, думка, 1987. 15. Срезневский И.И. Материалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ: В 3 т. - Санкт-Петербург, 1893-1912. 16. Станівський М.Ф. Старослов'янська мова.- Львів, 1964. 17. Старобългарски речник. Встъпителен том.- София: 1984. 18. Oxford bible atlas. Sekond Edition.- London-New-York-Toronto, 1974. 19. Slovnik jazyka staroslovenskeho: Sv. 1,3-50/ HI. red. J. Kurz.- Praha: Academia, 1958-1999.
Старослов'янська азбука словііиьскл Азъвоукд
але; а; і, й, та;притому; якщо зразу ,негайно авва - ^звертання юдеїв до священиків, проповідників; звертання до єпископа чи патріарха у сірійській та коптській Церквах; у Новому Завіті - Бог-Отець. Букв, 'батьку' див. явити ( с а) див. являти (са) Авраам - *ім 'я, яке одержав старозаповітній Аврам, коли Бог уклав з ним заповіт-союз; букв, 'батько багатьох народів' Аврам; перше ім'я Авраама мусульманин, бедуїн - *етнонім утворено від імені наложниці Авраама (лглрь), яка народила Ізмаїла, прабатька мусульман агнець, - ^символічне ім 'я Ісуса Христа; частина євхаристійної просфори; однорічне ягня, що його споживали юдеї під час Пасхи; ягня ягня який належить ягняті; ягнячий пекельний пекло ад, * підземний світ, місце перебування померлих ДИВ. АДОВЬИЪ повітря повітряний вигук букв. ' ти мене покинув' я назва першої літери азбуки
див. яицє акафист- *богослуження, яке служать стоячи; букв. несідальний саранча невиконання юдейського обряду обрізування нижньої плоті наріжний (камінь) камінь; скеля аксіос - *виголос при свяченні священнослужителів; букв. 'достойний' як; мовби,немовби алебастрова посудина олександрієць, мешканець Олександрії півень алилуя - *приспів у богослужбових текстах букв. 'прославляйте Ягве' алое човен голодування; піст голодувати; постити лань олтар, вівтар голод; піст ДИВ. АЛЪЧД піст; голодування, голод постницький; пісний голодний халіф аметист амінь, істинно; * букв, 'нехай так буде'. див. дмъвонъ амвон, проповідальниця - *місце в церкві анагност, читець аналав - ^елемент монашого одягу анафема - *вигук букв, «будь проклятий» 13
прокляття; анафема - ^церковне покарання, відлучення від Церкви ангельський; подібний до ангела ангел - ^безтілесна розумна істота ангелів ангельський якір антидори - * шматочки євхаристійної просфори, які роздають вірним по закінченні Літургії Томина неділя - *перша неділя після Великодня антифон - ^структурний елемент деяких богослужень антихрист - ^одиничне або збірне окреслення сил, ворожих Христові рубін намісник (імператора), віце- консул Апокаліпсис, Одкровеніє, або Об'явлення апостола і евангелиста св. Йоана апокаліптичний проповідниця Божого слова папа апостол; посланець; Апостол, - ^богослужбова книга, що містить деякі новозавітні тексти: Діяння Апостолів, Соборні послання Апостолів та Послання An. Павіа апракос - ^Євангеліє, упорядковане за каїендарним принципом для читання на богослужениях квітень аріани, - *npuxiubnuKu Арія, який заперечував божество Ісуса Христа
КОЛІСНИЦЯ артава - *міра сипучих речовин = 55,8 літра див. кнвоть архангел архиепископ архиєратикон - *богослужбова книга, яка призначена для єпископського богослужіння першосвященик; архиєрей,єпископ верховний полководець; архистратиг,- *титул архангела Михаіла як вождя небесних сил настоятель синагоги; глава церковної общини розпорядник на бенкеті; весільний староста ДИВ. АССДрИН смола гадюка,змія ДИВ. АСПИДА асарій, дрібна монета клоака афінський афінянин якщо ч.- ящірка а все ж, хоча безпричинно; даремно, марно
баба, бабуся; баба-повитуха; нянька Баварія; баварці багряниця; пурпуровий одяг багряний; пурпуровий; червоний лікар лікування; ліки ДИВ. БАЛОВАНИИ лазня; купіль ч.- нагайка, батіг говорити, розраджувати; ворожити, чарувати без беззаконня - *діяння противне Божому Закону; гріховність; неправда; злочин беззаконник; безбожник; негідник; злочинець чинити беззаконня; грішити незаконний; гріховний; безправний безбожжя безшлюбність неписьменний безпечний безтілесний не мати часу; бути поза часом той, який поза часом, непідвладний часові; несвоєчасний німий; тихий, мовчазний незручний час див. вез(ъ)годик безпритульний
безгрішний невдячний марне безодня, провалля бездонний неодружений, холостяк нетлінність той, хто не старіє; непідвладний часу тиша бути смиренним; мовчати безсеребренник який (яка) живе без чоловіка (дружини) без початку бути безсоромним бездоганний безсоромний нахабство; безсоромність незнатного роду, простолюдин божевілля божевільний незлобивий; невинний бездітний вірш прісний хліб; опрісноки неосквернений нескінченний німий; нерозумний; неосвічений безпечний безплідний; неродючий неодружений; незаміжня кривда, несправедливість ДИВ. БЄСПр'ЬсТАГШ безперестанку, постійно; невпинно безсоромність безстрашний, відважний 17
безсоромник безсоромний нетлінність безладдя безпритульний слово, розмова; мова; текст (Євангелія); проповідь розмовляти, говорити; спілкуватися без сімені (про непорочне зачаття Богородиці) перлина нестриманість; сваволя бути свавільним незліченний безчестя; сором безчестити, збезчестити; осоромити, соромити ганебний бездітність; безпліддя бездітний; безплідний коштовний; безцінний єпископ бити нагайка, батіг добра справа, добро добре сприяти, посприяти; заохочувати, заохотити; хотіти, схотіти; благоволити добра воля; доброзичливість; прихильність; благовоління пахощі; аромат ароматний завчасний; доречний, вигідний, корисний побожність, благовірність побожно, благовірно; правильно ДИВ. БЛАГОВІСТИТИ благовістити; приносити, повідомляти добру звістку
Євангеліє, добра звістка благовістити; проголошувати, проголосити, приносити, принести добру звістку благовісник; евангелист благовість добра звістка; Благовіщення, - *велике богородичне нерухоме свято, яке Церква відзначає 25 березня (за нов. стилем 7 квітня) на честь вістки про воплочення Божого Сина побожний, благоговійний побожність, благоговіння; послух; страх доброчинець дякувати; прославляти, благодарити вдячність; благодарения доброчинність; щедрість; благодарения доброчинець зробити добродіяння благодать; доброчинність благодатний ДИВ. БЛАГОДАТИ благодушність, душевний спокій ДИВ. БЛАГОДАТЄЛЬ ДИВ. БЛАГОДАТЬ благодатний; милостивий доброчинність творити добро доброзичливість полюбити; побажати старанність благородний; доброго род] пристойність краса; принадність той, хто любить добро, благолюбець врода; пристойність 19
пристойно; належно спритність; пристойна поведінка, чемність щедрий потрібний; корисний благородство благословити, поблагословити; славити, прославити, уславити; хвалити, похвалити благословити; прославити ДИВ. ЕЛАГОСЛОВЄСИТИ благословення благословенний; прославлений доброта робити, зробити, чинити, учинити добро ДИВ. ВЛЛГ0СТЪ1НИ сподобатися побожний; богобоязливий, благочестивий благочестя; побожність аромат, пахощі добрий, благий, милий доброта святий, блаженний святий, блаженний; щасливий помилка піддавати спокусі; обдурювати помилка; гріх помилковий, хибний; фальшивий; гріховний озеро; болото родич; свояк; родичка; своячка близький; близький(родич) близнюк; Близнюк - ^прізвисько апостола Томи подвійний ДИВ. БЛИЖНКА близько, поблизу, біля 20
сяйво, блиск сяяти, блищати блювотина блищати блідий зберігання; дотримання тарілка, миска дивитися, турбуватися; сторожити, пильнувати; охороняти; дотримуватися сторож; охоронець помилка; єресь балакун, базіка; брехня; помилка ДИВ. БЛАДЬ балакучий; єретичний; брехливий базікати; говорити дурниці; помилятися блудити, блукати; розбещувати розпуста; подружня зрада розпусник розпусниця, повія розпусний; розбещений; блудний (син) бо, тому що; адже; же збагачувати, збагачуватися син багача багатий; щедрий; рясний багатство; щедрість явлення Бога; Богоявления - ^велике нерухоме християнське свято, яке Церква відзначає 6 січня (за нов. стилем 19 січня) на честь об 'явлення Пресвятої Тройці богоборство богоборець, безбожник той, хто бачив Бога, боговидець - *нро Мойсея 21
той, хто говорить про Бога дар Божий натхненний Богом той, хто виконує волю Божу мило, любо Богові люблячий Бога, побожний боголюбець, віруючий боговідступний; відкинутий Богом офіруваний Богові богоносець, той, хто носить собі Бога богопізнання той, хто тримав Бога на руках - *про св. Симеона, який при вході до храму зустрів Марію та Йосипа з Немовлям, пророкуючи про його майбутнє Месії, мученицу смерть Ісуса і страждання Богородиці, пов 'язані з цим богопізнання Богородиця той, хто бореться з Богом, богоборець говорити про Бога; прославляти Бога теологія, богослов'я теолог, богослов; Богослов - *прізвищева назва Григорія Назіянського (326-390), Отця Церкви теологічний, богословський ДИВ. БОГОСЛОВЪ обдарований Богом приємний, милий Богові богобережений прикм.- богошанобливий,
БОГОЧЬТЬЦЬ, -КЛ\Ъ БОГЪ, -А 1 БОГЬ, -ОМЪ 2 БОГЫНН, -ЯМЪ БОДРОСТЬ, -ЬМЪ СОЖМИ, -ИЯ, -ИК БОЖЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) БОЖЄСТВО, -ОМЪ БОЛЬ, -ЬМЪ БОЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) БОЛЬШЬМИ БОЛЕЗНЬ, -ЬМЪ БОЛІТИ, -ЛЫК, -ЛИТЬ БОЛЯрИНЪ, -ОМЪ БОрЄНИК, -КМЪ БОрьЦЬ, -КМЪ БОСТИ, БОДЖ, БОДеТЪ БОСЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) БОКМНЯ, -ЯМЪ БОКМЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) БОЯЗНЬ, -ЬМЪ БОЯТИ СА, ЕОЖ СА, БОНТЪ СА БрАВЪ, -ОМЪ БрЛДА, -ОМЪ БрАДЫ, -ЪВАМЪ Брлдъ'тн, -д'кык, -д*кктъ БрАЗДА, -АМЪ БрАКЪ, -ОМЪ БрАНИТН, -HWR/ -НИТЬ БрАНИК, -КМЪ БрАНЬ, -ЬМЪ БрАНЬНИКЪ, -ОМЪ БрАНЬСКЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) БрДТн(СА), БОрж(СА), БОрКТъ(СА) БрАТИЯ, -ЯМЪ БрАТОЛЮБЬЦЬ, -КМЪ БрАТОСЪМ^СИК, -КМЪ 4.- Sing. t., 4.- 4.- ж.- ж.- прикм.- прикм.- С- 4.- прикм.- присл.- Ж.- недок.- 4.- с- 4.- недок.- прикм.- ж.- прикм.- ж,- нсдок.- 4.- ж.- ж.- недок.- ж.- 4.- недок.- с- ж.- 4.- прикм.- недок.- ж.- бого4естивий, богобоязливий побожна, богобоязлива особа Бог бог, поганське божество, ідол богиня бадьорість Божий божий; божественний божество хворий; біль хворий більше; дуже біль; хвороба; страждання від4увати біль; хворіти вельможа, пан, боярин боротьба борець колоти рогами босий Чехія, Богемія 4еський, богемський боязнь, острах; страх боятися дрібна худоба борода сокира обростати бородою борозна шлюб, весілля обороняти, захищати; забороняти змагання бій, битва; супере4ка; борня, змагання супротивник воєнний; військовий боротися; воювати браття, брати; однодумці; с- братія той, хто любить братів, братолюбець шлюб брата і сестри; 23
БрАТ0(съ) ТВОрбННК, -КМЪ БрАТрнЯ, -ЯМЪ БрАт(р)0ЛЮБИК, -КМЪ врлт(р)ъ, -омъ БрАТОуМАДЪ, -ОМЪ брачнтн(са), -чл (са), -чнтъ(са) КрАЧЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) БрАЧЬСТВО, -ОМЪ БрАШЬНО, -ОМЪ БрОНЪ, -А, -О БрОШТЬНЪ, -А, -О БрЪЗДА, -АМЪ БръЗО БрЫСАЛО, -ОМЪ БрБВЬНО, -ОМЪ врьннк, -кмъ Брътъ, -омъ Бр^ЖЄННК, -КМЪ Бр^ЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) вр'кзьнъ, -омъ Бр^МА, -бНЬМЪ вр'кшти, -рътж, -рыжеть БрАЧННЬНЪ, -А, -О БОуКСТЬ, -ЬМЪ БО\*И, -Я, -К воуиство, -омъ БО\(к(в)лрЬ, -КМЪ Б01/*КЫ, -ЪВАМЪ БОурЯ, -ЯМЪ воуксловнк, -кмъ въд'кннк, -кмъ бъдъ"гн, бъждж, бъдитъ въхъма/ь БЪЧбЛА, -АМЪ БЪШНЖ с- кровозмшгування братання - * укладення між ж.- с- ч.- ч.- недок.- прикм.- с- с- прикм.- прикм.- ж.- присл.- с- с- с- ч.- с- прикм.- ч.- с- недок.- прикм.- ж.- прикм.- с- ч.- ж.- ж.- с- с- недок.- присл.- ж.- присл.- двома неспорідненими особами братського союзу ДИВ. БрАТИЯ братолюбіє, братолюбство, любов до ближнього брат; ближній племінник одружуватися весільний шлюб, весілля їжа, харчі, страва; Причастя білий червоний, пурпуровий вудила швидко, прудко рушник колода болото берег; горб, гора турбота, піклування береговий; горбистий квітень тягар; гніт берегти; турбуватися лляне (полотно) див. воуиство дурний; божевільний дурість; глупота освічена особа; книжник буква; писемність; Святе Письмо буря, гроза пустослів'я, марнослів'я; базікання пильність; увага не спати; бути пильним, уважним звичайно; зовсім, цілком; загалом; безумовно бджола ДИВ. БЬ\ЬМА 24
БЫВАТН, -ВАЖ, -ВАКТЪ БЫЛИК, -КМЪ БЫЛЬ, -ЬМЪ БЫСТрОСТЬ, -ЬМЪ БЫСТрЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) БЫТН, КСМЬ, КСТЪ БЫТИК, -КМЪ БЬрАТИ, БЄріЖ, -реТТ, БЬрЬВЬНО, -ОМЪ БЪТАТН, -ГАЖ, -ГАКТЪ Б*БДА, -АМЪ Б*кдНТН, Б*БЖДЖ, Б^ДНТЪ Б*кдьннкъ, -омъ Е'БДЫГЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) БЪЖАНИК, -КМЪ Б*ЕЖАТН, -ЖЖ, -ЖИТЬ Егкж/зьство, -омъ в*клнти, -лил, -лить Б*клоризьць, -кмъ ЕЪ^Ъ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) в'кронция, -ямъ БІСИТИ СА, Б^БШВК СА, БЪЧНТЪ СА БЪЧОВАННК, -КМЪ бъчъ, -омъ БЪЧЬНОВАТН СА, -HOyUR СА, -НОуКТЪ СА БЪЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) БЖДЖШТНН, -АЯ, -КК недок.- с- ж.- ж.- прикм.- недок.- с- недок.- с- недок.- ж.- недок.- ч.- прикм.- с- недок., док- с- недок.- ч.- прикм.- ж.- наступати; виникати; бувати, знаходитися трави; зілля ДИВ. БЫЛИК відвага; дотепність швидкий; відважний бути; стати, трапитися буття, існування; походження, народження брати; збирати ДИВ. БрЬВЬНО бігати; втікати; уникати, ухилятися біда, лихо; страждання; потреба; примус; небезпека примушувати; погрожувати; умовляти, переконувати каліка убогий; важкий; небезпечний втеча бігти, пробігти; утікати, утікти; уникати, уникнути втеча білити 1. священик не монах; 2 мирянин білий Вероніка недок.- ч.- недок.- прикм.- прикм.- біснуватися; скаженіти; шаленіти біснування; скажені пня; шаленство біс, демон, злий дух бути опанованим злим духом скажений; шалений майбутній
В BA ВААЛЪ, -А ВАВИЛОНЬСКЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) ВАДА, -АМЪ ВАДИТИ, ВАЖДЖ, ВАДИТЬ ВАИЯ, -ЯМЪ ВАПА, -АМЪ вара(а)ва, -амъ ВАриТИ, -p«R, -рИТЪ 1 вАрити, -p«R, -рить 2 ВАрЬ, -ОМЬ ВАрЬВАрЬ, -ОМЬ ВАрЬВАрЬСКЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) BApt», -ЬМЪ ВАрЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) ВАрЯТИ, -рЯЖ, -рЯКШИ ВАСНЬ ВАЯИИК, -КМЬ ведро, -омь веле ВЄЛЄГЛАСНО велии, -ия, -ик велииство, -омь вєлнкодоушьнь, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) велнкол*кпь, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) ВЄЛИКЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ВЄЛНЧАВЬ, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -Ок) ВЄЛНЧАИНК, -КМЬ займ.- ви (двоє) sing, t., 4.- Ваал - *поганське божество чоловічої статі, якому поклонялися фінікійці, вавилоняни, асирійці прикм.- ж.- недок.- ж.- ж.- 4.- недок.- недок.- 4.- 4.- вавилонськии провина; наклеп скаржитися, звинува4увати; зводити наклеп пальмова гілка стоя4а вода; фарба Варава - * злочинець, звільнення якого натовп юдеїв домігся у Пилата, коли Ісуса Христа було засуджено до страти випереджати; йти попереду; обганяти варити спека 4ужинець, варвар прикм.- ж.- прикм.- недок.- присл.- с- с- вигук - присл.- прикм.- с- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- варварськии палац гаря4ий, спекотний ДИВ. ВАрНТИ 1 можливо, ймовірно скульптура гарна погода ой; ох дуже голосно, велегласно великий вели4ина; вели4 великодушний пишний, 4удовий великий гордий; пихатий гордощі; пиха 26
величати (са), -чаіж(са), -чакть(са) величик, -кмъ велняръ, -омъ ВеЛЬБОДЪ, -ОМЪ ВеЛЬДАрОВАНИК, -КМЪ вельз*кволъ, -омъ ВеЛЬЛ'БПОТА, -АМЪ вельми вельмждровАти, -ро\ш, -роуктъ вельр'кчик, -кмъ ВбЛЪПГН, -AUR, -ЛИТЬ вепрь, -кмъ ВерИГА, -АМЪ вер^я, -ямъ веселити (с а), -лж(са), -литъ(са) веселик, -кмъ ВЄСЄЛОВАТИ СА, -ЛОуЖ СА, -ЛОуКТЪ СА вести, ведк, ведетъ недок.- с- 4.- 4.- с- 4.- ж.- присл.- недок.- с- недок.- 4.- ж.- ж.- перебільшувати; вихваляти; гордувати; хвалитися вели4; пишність диявол верблюд щедрість; добр04инність Вельзевул - *князь бісів, володар пекла краса; вел и 4 дуже, надто бути самовпевненим; хвалитися вихваляння; багатослівність; пафос наказувати; хотіти, бажати; дозволяти кабан, вепр ланцюги, кайдани; верига засув, замок недок.- недок.- недок., док.- вєстн(са), вєзж(са), вєзєть(са) нсдок.- ветъхъ, -а, -о(-ъш, -ля, -ок) прикм.- ВеТЬШАТИ, -ША№, -ШАКТЬ НЄДОК.- ВечерЪ, -ОМЪ 4.- вечерьня, -ямъ ж.- вечеряти, -ряж, -ряктъ недок.- вешть, -ьмъ ж.- ВеШТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ВИВЛОТИКАрЬ, -КМЪ 4.- ВНДИМЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- вндовати, -до\ш, -доукть недок.- ВИДЪ, -ОМЪ 1 4.- ВИДЪ, -ОМЪ 2 4.- ВИДЬЦЬ, -КМЪ 4.- веселити(-ся), радіти, тішитися веселощі, радість; банкет див. веселити (са) вести, довести; відводити, відвести везти; перепраляти(-ся); їхати; плисти старий; давній; ветхий старіти ВЄ4Ір вс4Ірня; ве4еря; бенкет ве4еряти; обідати; їсти рІ4; природа, характер; подія; справа матеріальний, тілесний бібліотекар видимий;видний ба4ити; споглядати погляд; ба4ення див. вить 04евидець, свідок, самовидець 27
вид*бннк, -кмъ видати, внждж, виднтъ ВИНА, -АМЪ с- недок., док.- винлрь, -кмъ виногрАдъ, -омъ ВИНОПНИЦА, -АМЪ виньннкъ, -омъ ВННЬНЪ, -А, -0(-Ъ1И, -АЯ, ВННЬНЪ, -A, -о(-Ъ1И, -АЯ, вист(в)ьно внсть, -ьмъ висоти, внішк, висить ВИТАТИ, -TAWR, -ТАКТЪ -ок) і -ok) 2 ч.- 4.- 4.- 4.- прикм.- прикм.- присл.- ж.- недок.- недок., док. вити, виїж, викть недок.- вихъръ, -омъ 4.- ВИЯЛНЦА, -АМЪ Ж.- ВЛАГА, -АМЪ Ж.- ВЛАДАТИ, -ДАЖ, -ДАКТЪ НЄДОК.- ВЛАДЫКА, -АМЪ 4.- ВЛАДЫЧНЦА, -АМЪ Ж.- ВЛАДЫЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ВЛАДЫЧЬСТВО, -ОМЪ С- владычьствоватн, -во\ш, -воуктъ недок.- владъ^гн, -д*кнк, -дъ-ктъ недок.- ВЛАСв(ф)нМИИНЪ, -А, -0 ПрИКМ.- ВЛАСв(ф)иМНСАТИ, -CAUK, -САКТЪ НЄДОК., ДОК.- власв(Ф)нмня, -ямъ ж.- ВЛАСТбЛИНЪ, -ОМЪ 4.- ВЛАСТИ, ВЛАДЛ, -ДЄТЬ НЄДОК.- ВЛАСТЬ, -ЬМЪ Ж.- бачення; видовище; вигляд, подоба; видіння, примара бачити, побачити; споглядати, споглянути; пізнавати, пізнати причина; привід; відмовка; вина, провина виноградар виноградник; виноградна лоза пияк винуватець той, хто є причиною; винуватий; зобов'язаний виноградний явно; видимо бачення, поглядання висіти мешкати, замешкати; відвідувати; відвідати; селитися; оселитися; гост, йти, пригостити плести, сплітати вихор буря волога; вологість володарювати; панувати, володіти володар; керівництво; влада володарка сильний, владний влада; володарство; міць, потуга ДИВ. ВЛАДАТИ ДИВ. ВЛАДАТИ богохульний богохулити; ганьбити, зганьбити; зводити, звести наклеп богохульство, блюзнірство; осуд; наклеп володар ДИВ. ВЛАДАТИ міць, потуга; право; влада; керівництво, власті; царство, держава 28
ВЛАСЪ, -ОМЪ ВЛАСЯНИЦА, -АМЪ ВЛАЧИТИ, -4UR, -ЧИТЪ ВЛДШТЬ, -Я, -К ВЛЪКЪ, -ОМЪ ВЛЪНА, -АМЪ 1 ВЛЪНА, -АМЪ 2 влъсновати, -ноуїж, -ноуктъ влъхвовдник, -кмъ влъхвовати, -воуик, -воуктъ влъхвъ, -омъ ВЛЪЧНН, -АЯ, -КК влъчьць, -кмъ ВЛЪШБД, -АМЪ влъшьство, -омъ влъ-шти, влъ-кж, вл*кчетъ ВОДА, -АМЪ водити, вождж, водить водоносъ, -омъ водонось, -ьмъ ВОДОТ*ВЧЬ, -КМЪ водочръпъ, -омъ ВОДЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) вождь, -кмъ ВОЗИТИ СА, ВОЖЖ СА, ВОЗИТЬ СА ВОИНА, -АМЪ воииикъ, -омъ ВОИНЬСКЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) воиньство, -омъ воиньствовдти, -воуш, -воуктъ ВОЙСКА, -АМЪ ВОЛИТИ, -ДІЛ, -ЛИТЬ ВОЛОВЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) волоуи, -я, -к ВОЛЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) воля, -ямъ 4.- Ж.- НСДОК.- прикм.- 4.- Ж.- Ж.- недок.- С- недок.- 4.- прикм.- 4.- Ж.- С- недок.- ж.- недок.- 4.- ж.- 4.- 4.- прикм.- 4.- недок.- Ж.- 4.- прикм.- 4.- недок.- Ж.- недок.- прикм.- прикм.- прикм.- ж.- волосина; волос; шерсть, вовна волосяниця, одежа з грубої ове40Ї або верблюжої шерсті ТЯГНуТИ; В0Л04ИТИ особливий; власний вовк вовна, шерсть хвиля заїкатися чари, ворожба ворожити, 4арувати волхв, ворожбит, чарівник вовчий; хижацький будяк ворожба; ворожіння; чари ДИВ. ВЛЬШБА ТЯГНуТИ; В0Л04ИТИ вода; води водити; супроводити відро; глек ДИВ. ВОДОНОСЬ потік; те4Їя; струмінь води відро, посудина для 4ерпання води водяний; водянистий вождь; воєвода; князь їхати; плисти війна воїн військовий; воєнний військо; воїнство; натовп; військова служба; бій; похід; ВІЙСЬКОВИЙ 4ИН воювати; боротися війна; військо хотіти; воліти воловий; волів ДИВ. ВОЛОВЬНЪ вільний; добровільний; навмисний воля; присуд; замір; намір; прихильність; згода; можливість 29
волк(є) ВОМИТИ, -НІЖ, -НИТЬ воня, -ямъ воняник, -кмъ ВОНЯТИ, -ЯЫК, -ЯКТЪ воскъ, -омъ ВОШТАГА, -АМЪ ВОКВАТИ, ВОЮЖ, ВОЮКТЪ ВОКВОДА, -АМЪ ВОКВОДИНЪ, -А, -О вокводьство, -омъ ВрАБНИ, -ЯМЪ ВрАВИЯ, -ЯМЪ ВрАГЪ, -ОМЪ ВрАЖЄНИК, -КМЪ ВрАЖИН, -ИЯ, -ПК ВрАЖДА, -АМЪ ВрАЖЬДОВАТИ, -ДОу№, -ДОуКТЪ ВрАНЪ, -ОМЪ ВрАТА, -ОМЪ ВрАТАрЬ, -КМЪ ВрАТн(СА), -АШТЛі(са), -АТИТЪ (са) ВрАТЪ, -ОМЪ 1 врлтъ, -омъ 2 ВрАТЪ, -ОМЪ 3 ВрАТЪКЪ, -А, -О врлхъ, -омъ ВрАЧЄВАТН, -40у«, -MOIfKTb врлмеьство, -омъ ВрАЧЬ, -КМЪ ВрАЧЬБЬНО ВрАМЬБЬНЪ, -А, -0(-Ъ!И, -АЯ, -Ок) врАШТАТИ СА, -ШТАІЖ СА, -ШТАКТЪ СА ВрЪБА, -АМЪ ВрЪБЬНИЦА, -АМЪ връвь, -ьмъ ВрЪСТА, -АМЪ ВрЪТОГрАДАрЬ, -КМЪ вигук- недок.- ж.- с- недок.- 4.- ж.- недок.- 4.- прикм.- с- 4.- ж.- 4.- с- прикм.- ж.- недок.- 4.- pl. t., с- 4.- нумо, ну ж; о; ои приємно пахнути запах; аромат; ароматичні РЄ40ВИНИ аромат, запах див. воннти віск нагайка; батіг воювати; битися воєвода; володар воєводин 4ин воєводи; князювання; князівство горобець нагорода; відзнака ворог; зловмисник ворожіння; віщування ворожий; вражий ворожне4а, ворожість; злість ворогувати; ненавидіти ворона; крук ворота; двері сторож; лакей док.- повернути; повернутися; спрямувати 4.- 4.- 4.- прикм.- 4,- недок.- с- 4.- присл.- прикм.- недок.- ж.- ж.- ж.- ж.- 4.- колесо*- знаряддя тортур комір зуб4аста вежа хисткий; нестійкий тік; молотьба лікувати, виліковувати; бути лікарем ліки; медицина лікар по-лікарськи здатний лікувати, виліковувати повертатися верба Вербна неділя мотузка вік, життя, життєвий шлях садівник ЗО
врътогрлдъ, -омъ 4.- врЪТЪ, -ОМЪ 4.- ВрЪТЪПЪ, -ОМЪ 4.- врьтгЬти са, връштж са, врътитъ са недок.- БрЪХОБЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- връхосъ, -омъ връХоу връхъ, -ъмъ 1 връхъ 2 вр'кдитм, вр'кждл, вр^кднтъ вр*кдь, -омъ 1 вр*кдъ, -омъ 2 Вр*кдЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) 4.- присл.- 4.- прийм. ДОК.- 4.- 4.- прикм. Вр'&КДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ НЄДОК.- вр*Ьждеинк, -кмъ с- Вр*кмЄНИТЬ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- вр*кмА, -еньмъ с- връчгнште, -кмъ с- вр'кштн, връгж, връжетъ 1 док.- вр'Ьшти, връх*, връшетъ 2 недок.- въ прийм.- ВЪБИТН, -БНЖ, -ВНКТЪ ДОК.- ВЪБЛАГОВОЛНТН, -ВОЛІМ, -ВОЛИТЬ ДОК.- въврести, -редж, -радеть док.- ВЪВАДИТИ, -ВАЖДЖ, -ВАДИТЬ ДОК.- вьведєннк, -кмъ с- сад; город сад сад; пе4ера, вертеп крутитися, вертітися; перевертатися верховний; найвищий; той, ХТО 040ЛЮЄ вид саранчі, яка не вміє літати уверху; уверх вершина; верх; тім'я над пошкодити; зіпсувати; поранити виразка; рана; тілесне ушкодження зайвий, непридатний; брехня поранений; скалічений; шкідливий; ущербний ранити; шкодити пошкодження тим4асовий; минущий 4ас; період; зру4ний 4ас мішок; волосяниця, грубий одяг кинути; кинутися; молотити у, в; до; на; 4ерез; супроти; серед, поміж; для вбити полюбити ввійти (у рІ4ку, у брід) запрягти вступ; вхід; Введення, або Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої і Приснодіви Марії - ^християнське нерухоме богородичне свято, яке Церква відзначає 8 листопада (за нов. стилем 21 листопада), на честь приведення Марії у трирічному віці на службу в Єрусалимський храм 31
вьвєсти, -вєдж, -деть вьвль-шти, -вль*кж, -вль^еть вьводнти, -вождж, -водить вьвр*кти, -вьрж, -вьрєть вьвр*кшти, -врьгж, -врьжеть във'кснтн, -вішл, -вьчить ВЬГАЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЬ вьгодьникь, -омь ВЬГОДЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ВЬДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ ВЬДАЯТН, -ДАІЖ, -ДАКТЬ ВЬДВАряТИ СА, -рЯ1Ж СА, -рЯКТЪ СА ВЬДВОрИТН СА, -ріЖ СА, -рНТЬ СА ВЬДрЖЖАТИ, -ЖАІЖ, -ЖАКТЬ вьдржжити, -жж, -жить вьдьхновєнь, -а, -о (-ыи, -ая, -ок) вьдьхнж, -нж, -неть ВЬД*кВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЬ вьд*кти, -деждж, -деждеть вьжа/єгдти, -гаіж,гакть ВЬЖДеЛАТН, -ЛАІЖ, -ЛАКТЬ вьждел*кник, -кмь ВЬЖДНЗАТН, -ЭА1Ж, -SAKTb ВЬЖДАДАТН, -ЖДАЖДЖ, -ЖДАЖДЄТЬ ДОК.- вьжєшти, -жєгж, -жежєть ВЬЖНЗДТИ, -5АІЖ, -ЗАКТЬ ВЬЖЬЖЄННК, -КМЬ вьз ВЬЗАВНДЬ"ГИ, -ВНЖДЖ, -ВНДИТЬ вьздзьрь"ги, -зьріж, -зьрить ВЬЗАКОНИТН, -КОНІЖ, -КОНИТЬ ВЬЗАЛКАТН, -ЛЧЖ, -ЛЧЄТЬ ВЬЗБЛАГОСЛОВИТН, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ВЬЗБЛЖДНТИ, -ЛЖЖДЖ, -БЛЖДНТЬ ВЬЗБОЯТИ СА, -БОІЖ СА, -БОИТЬ СА ВЬЗБрАНИТИ, -НІЖ, -НИТЬ ВЬЗБрАНЬНИКЬ, -ОМЬ док.- док.- ДОК.- ДОК.- ДОК- док.- недок.- ч.- прикм.- ДОК.- недок.- недок.- ДОК.- недок.- док.- прикм.- док- недок.- ДОК.- недок.- ДОК- с- недок.- ДОК- док.- недок.- с- прийм.- док- док.- ДОК- док.- ДОК.- док.- док- ДОК.- ч.- привести; завести втягнути заводити; приводити ввіткнути; встромити вкинути повісити догоджати; прислужувати угодник; служитель приємний; милий віддати; віддати заміж віддавати; віддавати заміж осідати; перебувати; оселяти, мешкати осісти; замешкати; оселитися пронизувати; прибивати; колоти, проколювати пронизати; прибити; проколоти натхненний задути; вдихнути одягати вкласти підпалювати; розпалювати; загорятися побажати; зажадати задания; прагнення будувати, творити; повчати відчути спрагу; запрагнути підпалити; розпалити; загорітися; розгорітися підпалювати; розпалювати; розгорятися запал; вогонь замість; при, біля; вверх позаздрити подумати (погане) дати закон; узаконити проголоднітися прославити; поблагословити допуститися перелюбу побоятися перешкодити; завадити; відбити; відмовити оборонець, захисник 32
ВЪЗБрАНЯТН, -NAtK, -НАКТЪ ВЪЗБрДТН, -BOpUR, -БОрКТЪ ВЪЗБОуДИТИ, -БОуЖДЖ, -БОуДИТЪ ВЪЗБОУрКДбНИК, -КМЪ възБоуяннк, -кмъ ВЪЗБЪНЖТИ, -БЪНЖ, -БЪНбТЪ ВЪЗБЫСТрИТИ, -БЬІШТріЖ, -БЫСТрИТЪ ВЪЗБЬрАТИ, -БЄр<К, -БНреТЪ ВЪЗБЪТАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ ВЪЗБЪЧИТИ СА, -БІШЛ СА, -БАСИТЬ СА ВЪЗВбЛИЧАТИ, -4AUR, -ЧАКТЪ ВЪЗВеЛИМНТИ, -4HR, -ЧИТЪ възвеселнтн, -лик, -лить възвести, -вєдл, -ведетъ ВЪЗВИТИК, -КМЪ възвить, -ьмъ възводнтн, -вождж, -водить ВЪЗВрАТИТИ, -ВрАШТЛ, -ВрАТНТЪ ВЪЗВрАШТАТИ, -UITABR, -ШТАКТЪ възврАштеннк, -кмъ възвыснти, -вышл, -выситъ възвышеннк, -кмъ възв'кровАти, -pov/ш, -роуктъ възвНкстнтн, -в*кштл, -влетить ВЪЗВ'кшТАТИ, -UJTABR, -ШТАКТЪ възвъ-штенмк, -кмъ ВЪЗВ'ЬЯТИ, -В'БЖ, -ВЪ-КТЪ ВЪЗГАрАТИ СА, -рАНК СА, -рАКТЪ СА недок.- ДОК.- док.- с- с- док.- ДОК.- ДОК.- недок.- перешкоджати; заваджати; відбивати; відмовляти; чинити опір взяти; завоювати пробудити; викликати пробудження необачність; божевілля прокинутися; пробудити заохотити; спонукати збирати уникати; противитися док.- розлютитися недок.- возвеличати; прославляти; гордитися док.- возвеличити; зробити великим, важливим; прославити док.- розвеселити; потішити; возвеселити док.- вивести; відвести; позбавити; привести; підняти; висвятити, призначити с- вигода ж.- лихва; прибуток, зиск недок.- виводити; водити; виховувати; підводити док.- повернути, віддати; відіслати; змінити; відвести; відігнати; відвернутися недок.- повертати; звертатися; відвертати с- повернення; звернення док.- підвищити; підняти; вивищитися с- зарозумілість; гордовитість док.- повірити; увірувати док.- возвістити; повідомити, сповістити, сказати; провістити недок.- возвіщати; повідомляти, сповіщати; проповідувати с- повідомлення; сповіщення док.- подути; повіяти, завіяти недок.- розгорятися; загорятися 33
ВЪЗГЛАВННЦА, -АМЪ ВЪЗГЛАГОЛАТИ, -ЛУК, -ЛЄТЬ ВЪЗГЛАСИТИ, -ГЛАШЖ, -ГЛАСИТЬ ВЪЗГЛАСЪ, -ОМЪ ВЪЗГЛАШАТН, -ШАІЖ, -ШАКТЪ ВЪЗГЛАДАТИ, -ДАЮ, -ДАКТЪ възгнъ"гити, -ггкштіж, -н^тить ВЪЗГНЖШАТИ СА, -ШАІЖ СА, -ШАКТЪ СА ВЪЗГОр'ЬтИ СА, -ГОріЛ СА, -ГОрИТЬ СА ВЪЗГрАДИТИ, -ГрАЖДЖ, -грАДНТЪ ВЪЗГрАЖДАТИ, -ДАЮ, -ДАКТЪ възгрлжденик, -кмъ ВЪЗДАВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ ВЪЗДАНИК, -КМЪ ВЪЗДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ ВЪЗДАЯННК, -КМЪ въздвигнлтн, -нл, -нетъ въздвигъ, -омъ въздвиженик, -кмъ ВЪЗДВНЗДТН, -5t», -5АКТЪ ВЪЗДИВИТИ СА, -ВЛЫК СА, -ВИТЬ СА ВЪЗДОНТИ, -ДОЖ, -ДОИТЬ ж.- подушка док.- сказати, проказати, промовити; звинуватити док.- вигукнути; промовити, вимовити; прокукурікати; покликати ч.- вигук; зойк недок.- проголошувати; вигукувати недок.- поглядати; зиркати; мати на увазі док.- розкласти (вогонь) недок.- бридитися; гордувати док.- загорітися; розгорітися док.- загородити; побудувати; зміцнитися недок.- укріплювати; зміцнювати с- будівля; твердиня недок.- віддавати (належне); дякувати; воздавати; віддячувати с- віддяка; відплата док.- віддати; воздати; відплатити; повернути; віддячити С- ДИВ. ВЪЗДАНИК док.- підняти; воздвигнут; вибудувати; воскресити; викликати; укласти ч.- Воздвижения, Воздвижения Чесного Хреста - ^християнське нерухоме свято, яке Церква відзначає 14 вересня (за нов. стилем 27 вересня) на честь віднайдення і урочистого воздвижения Хреста, на якому розп 'яли Ісуса с- див. въздвигъ недок.- піднімати; воздвигати; викликати; приймати, ухвалювати док.- здивуватися док.- вигодувати; виплекати 34
ВЪЗДрАДОВАТИ СА, -ДОІ/ТЖ СА, -ДОуКТЪ СА въздрасти, -стж, -стетъ възздрлстъ, -омъ въздринлти, -нж, -нетъ въздръжАник, -кмъ въздръжлти, -жл, -жить ВЪЗДрЫДАТИ, -ДАЖ, -ДАКТЪ въздрьвьновАтн, -ноуш, -ноукштъ ВЪЗДр'кмАТИ, -МЛЖ, -МЛКТЪ въздоухлтн, -доушж, -доушєть въздоухь, -омъ въздъхнжти, _нл» -нетъ въздыханик, -кмъ въздткти, -деждл, -деждеть ВЪЗНГрАТН СА, -рЛ№ СА, -рАКТЪ СА ВЪЗИМАННК, -КМЪ ВЪЗИМАТИ, -МЛНК, -МЛЄТЬ ВЪЗИрАТИ, -pABR, -рАКТЪ ВЪЗНСКАНИК, -КМЪ ВЪЗИСКАТИ, -KAUK, -КАКТЪ възнти, -идл, -идетъ ВЪЗЛАГАНИК, -КМЪ ВЪЗЛАГАТМ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ възлежлтн, -жж, -жить възлетвти, -лєштж, -лєтить ВЪЗЛеШТИ, -ЛАГЖ, -ЛАЖеТЪ ВЪЗЛИВАТН, -BAtK, -ВАКТЪ възложеннк, -кмъ възложити, -жж, -жить възлъчти, -ліжл, -л'кзетъ ВЪЗЛЮБИТИ, -ВДІЖ, -КИТЪ ВЪЗЛЮБЛбНИК, -КМЪ ВЪЗЛЮБЛбНЪ, -А, -О (-Ъ!Н, -АЯ, -Ок) ВЪЗМАГАТН, -ГАІЖ, -ГАКТЪ ДОК.- ДОК- ч.- док.- с- недок., док.- ДОК- ДОК.- ДОК.- недок.- ч.- док- с- ДОК.- ДОК.- с- недок.- недок.- с- недок.- ДОК- с- недок.- недок.- док.- док- недок.- с- док.- ДОК- ДОК.- с- прикм.- недок.- зрадіти; возрадуватися вирости зріст; вік повалити аскетизм; побожність затримувати, затримати; стримувати(ся), стримати(ся); притримуватися; притриматися заплакати; заридати обуритися; взятися задрімати; заснути зітхати повітря дихнути; зітхнути; застогнати зітхання; дихання, подих підняти; протягнути стрепенутися, підстрибнути (від радості) приступ; захват брати; одержувати; вилучати; причащатися; забирати дивитися; поглядати; заглядати пошук шукати; питати; хотіти, бажати зійти; вийти; виникнути; піти; виступити покладання класти; покладати; возлагати лежати; розлягатися полетіти лягти; розлягтися наливати покладання; рукопокладання, хіротонія покласти; накласти; прийняти (монаші обіти) залізти полюбити; захотіти; побажати любов; кохання; бажання коханий; дорогий; бажаний бути спроможним; мужніти, міцніти 35
ВЪЗМАЗЬ, -ЬМЪ Ж.- ВЪЗМОЖЬИЪ, -А, -о(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- възмошти, -могж, -можетъ док.- възмьздик, -кмъ с- ВЪЗМЪ^ГАТИ, -TAW, -ТАКТЪ НЄДОК.- ВЪЗМАСТИ, -МАТЛ, -МАТЄТЬ ДОК.- ВЪЗМЛТИТН, -МЖШТЖ, -МЖТИТЪ ДОК.- възмжштбннк, -кмъ ВЪЗНАКЪ възненАвндгкти, -внждж, -виднтъ док.- възнепьштевлти, -штоуїж, -штоуктъ ВЪЗНбСбНИК, -КМЪ възнести, -еж, -сеть възникнжти, -нл, -нетъ възнисти, -ньзж, -ньзетъ ВЪЗНИЦАТИ, -ЦАЖ, -ЦАКТЪ ВЪЗНОСИТИ, -НОШЛ, -НОСИТЬ възношеник, -кмъ възоръ, -омъ ВЪЗОреНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ВЪЗЪВАННК, -КМЪ ВЪЗЪВАТИ, -30ВЛ, -ЗОВбТЪ възъпити, -пнж, -пиктъ ВЪЗЫВАЛО, -ОМЪ ВЪЗЫВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ възьдати, -зиждж, -зиждетъ 36 осквернення; розпуста можливий; спроможний, сильний змогти; зуміти; зміцніти; змогутніти; подолати відплата, помста підкидувати; кидати розметати, розкидати; розхвилюватися; обуритися розбурхати; обурити; збентежити с- присл.- ДОК.- ДОК.- с- док.- док.- док.- недок.- недок.- с.~ ч.- прикм.- с- док.- док.- с- недок.- док.- хвилювання; обурення; сумнів навзнак зненавидіти подумати Вознесіння - ^християнське господське рухоме свято, яке Церква відзначає на честь вознесения Ісуса Христа на небо на 40-ий день після Воскресения вознестися; підняти вверх; підвищити; вивищити; взяти проникнути; пробитися; піднятися проколоти; проткнути підніматися возноситися; підносити; піднімати; підвищувати; вивищувати; відносити вознесіння; жертвоприношення; славослів'я вигляд; погляд поважний; шановний вигук; заклик; покликання вигукнути; закликати; покликати; назвати скрикнути; власна назва; ім'я кричати; закликати; кликати; запрошувати; називати; взивати побудувати, спорудити
възьр*Ьник, -кмь вьзьрь"™, -ріж, -рить ВЬЗЯрИТИ СА, -рМ1 СА, -рИТЬ СА вьзати, -зьмж, -зьметъ ВЬЗАТИК, -КМЬ вьклєнлти, -нж, -иетъ въинж въкоупъ/ь Afe въкоупьнъ, -а, -о (-ии, -ля, -ок) въкоусити, -коушж, -коуситъ въкоусъ, -омъ ВЬКОуШАТИ, -ШАЖ, -АКТЬ въкыснжтн, -нж, -нетъ ВЬЛАГАЛИШТК, -КМЪ ВЬЛАГАТИ, -ГАЖ, -ГАКТЪ ВЬЛАЗИТИ, -ЛАЖЖ, -ЛАЗИТЬ ВЬЛАЗЬ, -ОМЪ ВЪЛОВЬНЪ, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -Ок) въложнти, -жж, -жить въльстити, -льштж, -льстить ВЪЛЪ'ЗбННК, КМЪ вълъчти, -л'кзл, -л'кзетъ въмести, -мєтж, -мєтєть въм'книти, -ніж, -нить въм'княти, -нанк, -накть въмъчтилиштк, -кмь ВЪМЪЧТИТИ, -МІШТЛ, -МОСТИТЬ ВЪМЪНГАТИ, -TAHR, -ТАКТЬ въм'кшеник, -кмь ВЪМ^ШТАТИ, -ШТЫК, -ШТАКТЬ ВЬНАДрИТИ, -ріЛ, -рИТЬ ВЬНЄЗААПЖ ВЬНИМАТИ, -МЛЖ, -МЛКТЬ вьнисти, -ньзж, -ньзетъ вьнити, -идж, -идеть вьнозити, -ножж, -нозить вьноукь, -омь ВЪНОуЧА, -АТЬМЪ ВЬНОуШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ с- погляд док.- подивитися; прозріти док.- розсердитися док.- взяти; схопити; прийняти; одержати; причаститися; забрати; зняти; підняти с- одержання док.- зачинити; замкнути присл.- завжди присл.- спільно; разом; одночасно прикм.- спільний; одночасний док.- покуштувати; спробувати ч.- куштування недок.- куштувати; їсти; смакувати док.- піднятися с- сумка; мішок недок.- вкладати; вкидувати; покладати; наказувати недок.- входити; вступати ч.- вхід прикм.- спокійний; повільний док.- вкласти; положити док.- обдурити С- ДИВ. ВЬЛАЗЬ док.- увійти; вступити док.- вкинути; закинути док.- зачислити; вважати недок.- вважати с- приміщення док.- вмістити; охопити; зрозуміти недок.- вкидувати; закидувати с- тісто недок.- поміщати; охоплювати; розуміти док.- побачити; узріти присл.- раптово, зненацька, несподівано недок.- бути уважним док.- див. вьнозити док.- увійти; вступити док.- проколоти, пробити ч.- онук; нащадок с- онук; онука недок.- слухати 37
въноушитн, -шж, -шить вънъ/оу вънъ' вгьнтЬш(т)ьнь, -я, -е (-ни, -яя, -кк) вънь'недоу вьнєгда вьнєгдажє вънатн, -ньлмж, -ньметъ ВЪНАТН СА, -НЬМЖ СА, -НЬМЄТЬ СА вънатьнъ, -л, -о (-Ъ1н, -ля, -ок) вънжтрь вънлтрьяь, -я, -є (-нн, -яя, -кк) БЪНЖТрЫЖДОу ВЪОБрАЖАТИ, -ЖАЖ, -ЖАКТЪ въорликнтн, -жж, -жить ВЪПАДАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ ВЪПАСТИ, -ПАДЛ, -ПАДЄТЬ въпернти, -ріж, -рить ВЪПеМАЛНТН СА, -ЛИК СА, -ЛИТЬ СА въпити, -пнж, -пиктъ въплътнти, -плъштл, -плътитъ въплъштеннк, -кмъ въплъченнк, -кмъ въпль, -кмъ ВЪПЛЬСТВИТИ, -ЛЬШТВЛЖ, -ЛЬСТВИТЪ ВЪПОВАДИТИ, -ВАЖДЖ, .-ВАДИТЬ ВЪПОКОИТН, -КОЖ, -КОИТЬ ВЪПОМЫШЛбННК, -КМЪ ВЪПрАВЬДНТН СА, -ВЬЖДЖ СА, -ВЬДИТЪ СА ВЪПрАШАННК, -КМЪ ВЪПрАШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЬ въпроситн, -прошла, -просить въпросъ, -омъ въпросьникъ, -омъ док.- присл., прийм.- присл., прийм.- прикм.- присл., прийм.- спол., присл.- спол.- док.- док- прикм.- присл.- прикм.- присл., прийм.- недок.- ДОК.- недок.- ДОК.- ДОК.- док- недок.- док.- с- с- 4.- ДОК- док.- док.- с- док.- с- недок.- док.- 4.- 4.- П04уТИ геть; отам; онде зовні; поза зовнішній зовні; поза - коли ДИВ. ВЪНеГДА звернути увагу спалахнути; загорітися уважний всередину; всередині внутрішній всередині утворювати; творити; уподібнювати озброїти падати; потрапляти упасти; потрапити окрилити засумувати; засмутитися кри4ати; кликати воплотити(ся); втілити втілення шикування в ряди крик, волання закри4ати; поскаржитися; дорікнути запрягти упокоїти, заспокоїти думка; міркування добитися справедливості запитання; питання; слідство; допит питати; просити: допитувати запитати; попросити; допитати питання; справа; випадок мислитель 38
въпрошеник, -кмъ въпр'вкы въписатн, -пншж, -пншетъ БЪрДВЬНИТН СА, -NtfR СА, -НИТЬ СА върдзоумнти, -млж, -митъ ВЪрАДНТИ, -рАЖДЛ, -рАДИТЪ ВЪрАЖДбНИК, -КМЪ ВЪрЛШТАТИ СА, -ШТАЖ СА, -ШТАКТЪ СА ВЪСАДНТИ, -САЖДЖ, -САДИТЬ ВЪСАДННКЪ, -ОМЪ въсвертЬптБТи, -път, -пъ*ктъ въселити, -лык, -лить ВЪСбЛбНАЯ, -ЯМЪ въселеник, -кмъ ВЪСбЛеНЬСКЪ, -А, -О (~Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ВЪСИЯТИ, -ЯВК, -ЯКТЪ ВЪСКАКАТИ, -КАЧЖ, -КАЧЄТЬ ВЪСКЛАДАТН, -ДАМІ, -ДАКТЪ въсклнкновеник, -кмъ въскликнжтн, -нл, -иетъ ВЪСКЛОННТИ, -NWR, -НИТЬ ВЪСКОНЬЧАННК, -КМЪ ВЪСКрАН въскрАиннн, -яя, -кк въскрнленнк, -кмъ въскръв^ти, -блж, -вить въскръмити, -млнк, -митъ ВЪСКрЬСАТН, -САЖ, -САКТЪ въскрьс(нов)еннк, -кмъ въскрьнжтн, -нл, -нетъ въскр'ксити, -шж, -ситъ ВЪСКОурИТИ СА, -рИК СА, -рНТЪ СА ВЪСКЫГГБТН, -ПЛІЖ, -ПИТЬ ВЪСКЫСАТИ, -КЫШЛ, -КЬІШЄТЬ въсклмж ВЪСЛАНЯТИ СА, -СЛЬЖЖ СА, -СЛЬЗИТЪ СА ВЪСЛ*кдОВАТ6ЛЬ, -КМЪ с- присл.- док- док.- ДОК- док.- с- недок.- док.- ч.- ДОК.- ДОК- ж.- с- прикм.- док.- недок., док.- недок.- с- док.- док- с- присл., прийм.- прикм.- с- док.- ДОК.- недок.- с- ДОК- док.- док- ДОК.- док.- присл.- недок.- ч.- див. въпросъ всупереч вписати; записати; написати зрівнятися напоумити; просвітити впорядкувати черговість; черга падати; наштовхуватися; вдарятися вмістити; посадити вершник розлютитися населити; поселити; вселити земля; світ; всесвіт житло; помешкання вселенський; світовий засіяти; запалити скакати, скочити, підстрибувати, підстрибнути, підскакувати, підскочити класти, покладати радощі; тріумфування вигукнути; зрадіти підняти; випростувати кончина; кінець поблизу, поруч; біля; скраю близький; ближній пола засумувати вигодувати, виплекати; виховати воскресати воскресіння воскреснути розбудити, воскресити задиміти(ся) закипіти заквасити; перебродити чому; нащо; для чого сприратися послідовник 39
вьслтїдовати, -до\/ш, -доуктъ ВЬСЛТЇПАТИ, -ПЛІЖ, -ПЛКТЪ ВЪСПНТАННК, -КМЪ въс плакати, -лачл, -меть ВЪСПЛАТИТИ, -ЛАШТЛ, -ЛАТИТЪ ВЪСПЛАТТ», -ОМЪ ВЪСПЛАШТеНИК, -КМЪ въсподаяти, -даж, -дактъ въспомннаннк, -кмъ въспоминати, -нам;, -нактъ ВЪСПОМАНЖТИ, -НЛ, -Н€ТЪ въспоплъзеннк, -кмъ ВЪСПОрИВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) въспрнимАТН, -млик, -млеть въсприАти, -прийме, -прмиметъ въсприАтик, -кмъ въспроснти, -прошла, -просить ВЪСПрОСЛАВНТИ, -ВЛ№, -ВИТЬ въспртггити, -пр'кштж, -претить въспръчитеник, -кмъ въспрАНЖти, -нж, -неть ВЪСПрАТИ, -ТАІЖ, -ТАКТЬ въспоустити, -поуштж, -пометить въспъ"ги, -пож, -поктъ ВЪСПАТИТИ СА, -ПАШТЛ СА, -ПАТИТЬ СА ВЬСПАТЬ ВЪСТАВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ ВЬСТАВИТН, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ВЪСТАВЛЯТИ, -ЛЯ№, -ЛАКТЬ ВЬСТАВЛЄНИК, -КМЪ ВЪСТАНИВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ВЪСТАНИК, -КМЪ ВЪСТАТИ, -ТАНІЖ, -ТАИЄТЬ ВЪСТАЯНИК, -КМЪ въстигнжти, -нж, -неть ВЪСТОКЪ, -ОМЪ ВЪСТОЧЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) въстрепетАТи, -пештл, -пештетъ ВЪСТрЪГАТН, -ГАІЛ, -ГАКТЪ въетръгнжти, -нж, -неть ВЬСТрТіБНТИ, -БЛЖ, -БИТЬ недок.- недок.- с- док- ДОК.- ч.- с- ДОК- с- недок.- док.- с- прикм.- недок- ДОК.- с- док- док.- ДОК- с- ДОК.- ДОК.- ДОК.- ДОК- ДОК.- присл.- недок.- ДОК.- недок.- с- прикм.- с- док.- с- ДОК- ч.- прикм.- док.- недок.- ДОК.- ДОК.- 1ТИ СЛІДОМ текти; струменйтися племінна худоба заплакати відплатити; заплатити платня відплата воздати; подати згадка; пам'ять згадувати; пригадувати згадати; пригадати спотикання; падіння сварливий приймати; одержувати прийняти; одержати отримання попросити прославити; уславити пригозити; наказати; докорити докір; осуд; погроза; заборона прокинутися; встати зупинити затягнути пісню; заспівати заспівати; відслужити Літургію; оспівати повернутися назад вставати поставити; підняти ставити; воскрешати воскресіння старанний; наполегливий; мужній вставання; воскресіння; бунт встати; воскреснути; повстати вставання досягти; бути спроможним схід; Схід східний здригнутися; затремтіти зривати; виривати вирвати; зірвати обгорнути мерця саваном 40
ВЪСТрАСТИ СА, -СЖ СА, -СЄТЬ СА ВЪСТрЖБНТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ въстъкнлти, -нл, -нетъ въстагнжтн, -нж, -нетъ ВЪСТАЖ /ЗАННК, -КМЪ ВЪСТАЗАТИ, -5AUK, -ЭАКТЪ ВЪСТЖЖАТН, -ЖАК, -ЖАКТЪ ВЪСТЖЖНТИ, -ЖЛ, -ЖИТЬ ВЪСТЛПАТН, -ПАІЖ, -ПАКТЪ ВЪСТЛПНТН, -ПЛІК, -ПЛИТЪ въсоук ВЪСХВАЛНТН, -ABR, -ЛИТЬ въсходнти, -хождл, -ходить въсходъ, -омъ въсхот'ктн, -хоштл, -хоштетъ ВЪХЫТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ въсхытитель, -кмъ въсхыштеннк, -кмъ ВЪСЫНОВЛеННК, -КМЪ ВЪСЫрНТИ СА, -ріЖ СА, -рИТЪ СА въскятель, -кмъ въсе(я)ти, -с*кім, -сЬктъ въсждъ, -омъ ВЪСОДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ВЪТАННОНМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) вътештн, -текл, -течетъ въторнцеик въторок ВЪТОрЪ, -А, -О въторьннкъ, -омъ ВЪТрЪТЪрАТИ, -pAtiK, -рАКТЪ вътрь, -кмъ въходитм, -хождАїж, -ходить въходъ, -омъ ВЪХОДЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) вьхождєник, -кмъ ВЪШТОуДИТИ СА, -ШТОуЖДЛ СА, -ШТОуДИТЪ СА ДОК.- ДОК- ДОК.- ДОК.- с- недок.- недок.- док.- недок.- ДОК- присл.- недок., док- недок.- 4.- док- недок.- 4.- с- с- док.- 4.- док- 4.- прикм.- прикм.- ДОК.- присл.- присл.- 4ИСЛ.- 4.- ДОК.- 4.- недок.- 4.- прикм.- с- ДОК.- здригнутися; затруситися затрубити прикріпити; всунути стягнути; загнуздати розпитування; розстеження питати; розстежувати; судити; вимагати; приборкувати МУ4ИТИ бути в скруті; виму4ити вступати; взувати вступити; взути марно; даремно; всує хвалити, похвалити; вихвалювати вихвалити; дякувати, подякувати сходити; виходити сходження; джерело; схід; кінець захотіти; побажати; полюбити красти; викрадати' злодій; грабіжник грабунок; грабіжництво; злодійство усиновлення звурдитися рОДИ4 посіяти; висіяти при4ащання, При4астя причасний той, який непомітно схоплює забігти; увійти вдруге; по-друге див. вьторнцєж ' другий вівторок відправити в пекло ремісник входити вхід; прихід вхідний див. въходъ здивуватися 41
ВЪц(ткс)АрИТИ СА, -pWR СА, -рИТЪ СА ДОК.- въчисти, -чьтж, -чьтетъ ВЪЧИТАТИ, -TAHR, -ТАКТЪ ВЪЧЛОВ'КЧИТИ СА, -МЛ СА, -МИТЪ СА ВЪМАЛО, -ОМЪ ВЪЧАТН, -ЧЬНЖ, -ЧЬНЄТЬ въшьст(в)нк, -кмъ ВЪКДИНбНЪ, -А, -О вы вывр'вштн, -ръгж, -ръжетъ ВЫГНАТИ, ВЫЖ6НЖ, ВЫЖбНбТЪ ВЫННЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) вы(н)нж выкнжтн, -мл, -нетъ ВЫЛАГАТИ, -ГАЮ, -ГАКТЪ вырннлтн, -нл, -нетъ ВЫСМНА, -АМЪ высоко высокомлдровАти, -роуіл, -роуктъ ВЫСОКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ВЫСОТА, -АЛЛЪ высоц'к высоме выспрь ВЫТИ, ВЫ1Ж,ВЫКТЪ ВЫХЫТИТИ, -\ЫШТ1Л, -ХЫТИТЪ вышьнь, -я, -к (-ни, -яя, -кк) выя, -ямъ ВЬДОВА, -АМЪ ВЬДОВНЦА, -АМЪ ВЬДОВСТВОВАТН, -В01/Ш, -BOlfKTb вьрімнк, -кмъ ВЬСЄВЛАДЬІКА, -Ы вьсев^рно ВЬСбГДА вьседръжитбль, -я вьседръжнтбльствнк, -кмъ ВЬСбДЬНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ВЬСбЖеГОМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ВЬСЄЛИКЬ, -А, -О вьселичьскы док.- док.- недок.- ДОК.- с- ДОК.- с- прикм.- займ.- док- док- прикм.- присл.- ДОК.- недок.- док.- ж.- присл.- недок.- прикм.- ж.- присл.- присл.- присл.- недок.- ДОК- прикм.- ж.- ж.- ж.- недок.- с- sing. t., ч.- присл.- присл.- sing. t., ч- с- прикм.- прикм.- займ.- присл.- воцаритися, сісти на троні; запанувати зарахувати зараховувати вочоловічитися початок почати вхід; прихід; хода усамітнений ви викинути вигнати постійний постійно; завжди звикнути; привчити виганяти вигнати висота високо чванитися; пишатися високий; великий висота; величина; велич; пихатість в шані; високо уверху уверх; уверху вити; завивати врятувати верхній; найвищий шия вдова ДИВ. ВЬДОВА вдовіти; бути вдовою; сиротіти кипіння Владар, Володар (Бог) щиросердно; щиро; по- справжньому завжди; постійно Вседержитель всемогутність щоденний; посякденний всеспалений всякий; всяк; увесь всяко; загалом 42
ВЬС6ЛЮДЬСКЪ-А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) вьсемнлостнвъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) вьсеможьствнк, -кмъ ВЬСбНОШТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ВЬСВАТЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ВЬСбСЛАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ВЬСВСЪЖАГАКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) вьсє/нігілєнмк, -кмъ ВЬСбЧЬСТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) вьсь, -ьмь вьсь, -я, -е вьсьдє вьсьждє ВЕСЬМА вьсяко ВЬСЯКЪ, -А, -О вьсямо ВЬСЯЧЬСКЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) вьсячьство, -омъ вьсждоуЛк вьчерл вьчєрАшьнь, -я, -є (-ни, -яя, -кк) въ* В'кДАТИ, -ДАЖ, -ДАКТЪ в'йдомъ, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) в*кдро, -омъ в*кдь, -ьмъ въ^Ьник, -кмъ в'Ьд'Ьти, в'Ьмь, въчтъ В*ЬжДА, -АМЪ в*Ьнк, -кмъ въжо, -омъ въ'къ, -омъ ВИНИТИ, -HBR, -НИТЬ в*кньць, -кмъ В'ЬНЬМАТН, -MAtK, -ЧАКТЪ в'Ърл, -амъ варити, -ріж, -рить B'fcpOBANHK, -КМЪ прикм.- загальний (загальна процесія) прикм .- с- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- с- прикм.- ж,- займ.- присл.- присл.- присл.- присл.- займ.- присл.- прикм.- с- присл.- присл.- прикм.- займ.- недок.- прикм.- с- ж.- с- недок.- ж.- с- с- ч.- недок.- ч.- недок., док- ж.- недок.- с- всемилостивии всемогутність всеношний; який триває цілу ніч найсвятіший; пресвятий найславетніший; всеславний жертва, яку піддають цілоспаленню повне видужання найчесніший, всечесний село; маєток весь, увесь; кожен; цілий всюди; завжди, завше див. вьсьдє взагалі зовсім; точно кожний; всякий; весь всюди; врізнобіч всякий все суще всюди вчора вчорашній ви (двоє) знати, відати відомий; свідомий відро знання див. в*кдь знати; розуміти повіка віти, гілки ДИВ. ВЪ^КДА вік; світ; вічність продавати вінок; корона вінчати; коронувати; увінчувати, увінчати віра вірити ДИВ. B'fepA 43
въровАти, -роуик, -роуктъ в'крникъ, -омъ в*ЬрьноЛк В*БрЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -ОК) в*крствовАти, -воуик, -воуктъ ВЪЧТЪ въчть, -ьмъ въчтьннкъ, -омъ ВЫСТЫТЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) въ"гвь, -ьмъ в'ктии, -ямъ въ^гитель, -кмъ въ"гръ, -омъ въ'трьнъ, -а, -о (-ъж, -АЯ, -ок) въ"гъ, -омъ ВЪ"ГЬСКЫ в*ечьно ВЗМЫТЬ, -А, -О (-Ъ!Н, -АЯ, -Ок) в<Ьчьньствнк, -кмъ ВІШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ В'кшТАВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ В'ЬшТАННК, -КМЪ ВЕШТАТИ, -ШТАНК, -ШТАКТЪ в'кште, -емъ В'кіШЬНИЦА, -АМЪ В'БШТЪНИЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -ОК) в^яти, в*Ьіж, в*кктъ КАЗАТИ, ВАЖЖ, ВАЖЄТЬ ВАЗЪ^ГИ, -ЖЛ, -ЗИТЪ ВУЗАНЬТИИСКЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) в\гс(с)онъ, -омъ недок., док.- 4.- присл.- прикм.- недок.- присл.- ж.- 4.- прикм.- ж.- 4.- 4.- 4.- прикм.- 4. приел.- приел .- прикм.- с.- недок.- недок.- с- недок.- с- ж.- прикм.- недок.- недок.- недок.- прикм.- 4.- вірити, повірити; вірувати вірник правильно; правдиво; справедливо; з довірою правильний; віруючий; правдивий; достовірний; вірний вірити; вірувати ясно; відомо, звісно вістка; думка; міркування вісник відомий гілка промовець, оратор радник вітер вітряний угода; домовленість вигадано ВІ4Н0 вІ4ний; постійний; неперервний вічність вішати говорити, промовляти голос; звук; розмова говорити; розповідати; повідомляти; радитися віче; нарада радниця; судилище судовий віяти в'язати; зв'язувати ховатися; знаходитися візантійський вісон, тонке полотно
ГАДАрННЬСКЬ, -А, -О (-*ЫИ, -АЯ, -Ок) ГАДИТИ, ГАЖД&, ГАДИТЬ ГАДЬ, -ОМЪ ГАЖДЄНИК, -КМЪ ГАЗА, -ДМЪ ГАЗОфн(оу)лАКНЯ, -ЯМЪ ГАЛНЛеЛксКЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ГАЛНЛЄЛеЯНННЬ, -ОМЪ ГАЛНТИ, -ЛИЛ, -ЛИТЬ ГАЛИЯ, -ЯМЪ ГАНАННК, -КМЪ ГАНГрбНА, -АМЪ гвозд(в)ин, -ямъ гвоздь, -ьмъ ГбМОНЪ, -ОМЪ ген(в)лрь, -кмъ геометрия, -ямъ ГеО/КИА, -АМЪ Гео/КИЬСКЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГИГАНТЪ, -ОМЪ ГИСТерЬНА, -АМЪ ГЛАВА, -АМЪ I ГЛАВА, -АМЪ 2 ГЛАВИЗНА, -АМЪ ГЛАВОТАЖЬ, -КМЪ ГЛАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГЛАВЬНЯ, -ЯМЪ ГЛАГОЛАННК, -КМЪ ГЛАГОЛАТИ, -ЛИК, -ЛЄТЬ ГЛАГОЛИВЪ, -А, -О ГЛАГОЛЪ, -ОМЪ ГЛАГОЛЬННКЪ, -ОМЪ ГЛАДИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГЛАДИТИ, ГЛАЖДЖ, ГЛАДИТЬ ГЛАДЬ, -ОМЪ ГЛАДЪКЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ГЛАДЬНЪ, -А, -0(-ЫИ, -АЯ, -Ок) прикм.- недок.- 4.- с- ж.- ж.- прикм.- 4.- недок.- ж.- с- ж.- 4.- 4.- 4.- 4.- ж.- Ж.- прикм.- 4.- ж.- ж.- ж.- Ж.- 4.- прикм.- ж.- с- недок.- прикм.- 4.- 4.- прикм.- недок.- 4.- прикм.- прикм.- гадаринськии картати гадюка; змія картання скарб скарбниця галилейський галилеянин стрибати; тріумфувати 40вен; корабель загадка; ворожба гангрена; рак цвях див. гвозд(в)ии вождь січень геометрія геенна, пекло; пекельний вогонь пекельний велетень, гігант водосховище голова глава, розділ суть справи; основа хустка головний; важливий; лобне місце головня розмова; багатослівність говорити; проповідувати; висловлюватися; звинува4увати; називати який говорить; говіркий; велемовний слово; мова; справа; подія проповідник; тлума4 голодний гладити голод гладкий; рівний голодний 45
ГЛАДИТИ, -A"fc№, -ДЪ*КТЪ НЄДОК.- ГЛАСИТИ, ГЛАШЖ, ГЛАСИТЬ НЄДОК.- ГЛАСОВАТИ, -COyUR, -СОуКТЪ НЄДОК.- ГЛАСЪ, -ОМЪ Ч.- ГЛАСЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ГЛАШАТН, -ШАЖ, -ШАКТЪ НЄДОК.- ГЛЄЗЬНА, -АМЪ Ж.- ГЛННЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ІфИКМ.- ГЛОуМИТИ С А, -МЛЖ С А, -МИТЪ С А НЄДОК.- глоумлєник, -кмъ с- глоумъ, -омъ ч.- глоупость, -ьмъ ж.- ГЛОуПЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ГЛОуХ1*» ~А» "О (-'ЬІНі -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- ГЛЪКЪ, -ОМЪ Ч.- ГЛАДАТИ, -ДА№, -ДАКТЪ НЄДОК- ГЛЖЕННА, -АМЪ Ж.- ГЛЖЕИИЬНЪ, -А, -О (~Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ГЛЖБОКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ГЛЖБОЧЄ ПрИСЛ .- ГНАфбИ, -КМЪ Ч.- гнести, -нетл, -иететъ недок.- ГНИЛА, -АМЪ Ж.- гнильЛЬнъ, -а, -о (-Ъ1и, -АЯ, -ок) прикм.- гнити, -ни», -никтъ недок.- ГНОИ, -КМЪ Ч.- ГНОИТИ, -НОЖ, -НОИТЪ НЄДОК.- ГНЬСНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- гньсь, -ьмъ ж.- ПгкВАННК, -КМЪ С- ГГГкВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ НЄДОК.- ГН'квИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ НЄДОК.- пгквъ, -омъ ч.- ПГЕВЬЛИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- пгЬвьно присл.- пгквьнъ, -а, -о (-ъж, -АЯ, -ок) прикм.- гн'кздити са,пгіждж СА, ГНІЗДИТЬ СА НЄДОК.- догоджати; бути приємним вигукувати кликати голос; слово; вислів; мова; розмова; звук; глас - *тон, тональність, лад який подає голос, говорить; голосний (звук) кликати; називати щиколотка глиняний хвалитися; базікати; бродити; гуляти пустослів'я; блукання; поневіряння базікання; хвалькуватість дурість, нерозумність дурний, нерозумний глухий шум, гамір дивитися глибина глибинний; пекельний глибокий глибоко білильник тіснити; тиснути глина див. глииьнъ гнити гній; виразка; гнійна рана гноїти брудний бруд див. пгЬвъ сердити; гнівити; ображати ДИВ. ГНІВАТИ гнів гнівний; сердитий гнівно гнівний; злий гніздитися; перебувати; мешкати 46
гн*Ьздо, -омъ ГНЖ/0\(СЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГНЛ/0уШАТН СА, -ШАІЖ СА, -ШАКТЪ СА ГОБННО, -ОМЪ ГОБННЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГОБЬЭбВАТН, -5ЮІЖ, -ЗЮКТЪ ГОБЬЭИК, -КМЪ ГОБЬЭЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) говорити, -рык, -ритъ ГОВОрЪ, -ОМЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ГОВ*киНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -ОК) гов*киньство, -омъ ГОВЪ'ННК, -КМЪ гов*кти, -влик, -вить ГОДИНА, -АМЪ годити, гождіж, годить ГОДЪ, -ОМЪ ГОДЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) годъ* ГОИТЪ, -ОМЪ голоть, -ьмъ ГОЛЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) голимо голень, -ьмъ ГОЛЖБЬ, -ЬМЪ ГОМОрЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГОНАЖАТИ, -ЖАІЖ, -ЖАКТЪ гонезнлти, -ил, -нетъ гонитель, -кмъ гонити, -нж, -нить гонъзити, -нъжж, -нъзитъ гоньць, -кмъ гонъ'ник, -кмъ с- прикм.- недок.- с- прикм.- недок.- с- прикм.- недок.- ч.- прикм.- с- с- недок.- ж.- недок.- ч.- прикм.- присл. ч.- ж.- прикм.- присл.- ж.- ч.- ГН13ДО мерзенний; мерзотний; паскудний гидувати достаток урожайний; щедрий; рясний рясніти; жити в достатку ДИВ. ГОБИНО ДИВ. ГОБИНЬНЪ говорити; шуміти шум; крик; побожний; богобоязний; шанований побожність побожність; богобоязнь; благоговіння; піст; говіння - *семиденне приготування до св. сповіді, поширене у Східній Церкві благововіти; бути побожним; постити, говіти час; зручний час; часи догоджати; задовольняти час; рік; свято; зручний час зручний; приємний; дочасний зручно; приємно ворожбит; дурисвіт град голий багато гомілка голуб прикм.- недок.- док.- ч.- недок.- недок.- ч.- с- гоморськии визволяти визволити; врятувати; уникнути гонитель; переслідувач гнати; переслідувати; прагнути; шукати; бігати; рятувати визволяти гонець гоніння; прагнення 47
гонити, -trfctft, -н*кктъ ГОрА, -AMI» ГОРАЗДО ГОрАЗДЬНО ГОрАЗДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) горько ГОрЬКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ГОрЬНИЦА, -АМЪ ГОрЬНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) горьнь, -я, -к (-ни, -яя, -кк) ГОрьСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) горьи/к горьчьствнк, -кмъ горъ* ГОр'ккАТИ, -KAtft, -КАКТЪ гор'кннк, -кмъ горсти, -рил, -ритъ ГОрЮШЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) горк, -кмъ 1 горк 2 горксть, -ьмъ ГОСПОДА, -АМЪ 1 ГОСПОДА, -АМЪ 2 господинъ, -омъ господинь, -я, -к господыни, -ямъ господь, -ьмъ господьнь, -я, -к (-ии, -яя, -кк) ГОСПОДЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) господьство, -омъ господьствовати, -воуж, -воуктъ ГОСПОЖДА, -АМЪ ГОСТИНА, -АМЪ ГОСТИНИЦА, -АМЪ ГОСТИ(нь)нЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) гости (нь)никъ, -омъ гостиньць, -ьмъ ГОСТИТИ, ГОНІТІ», ГОСТИТЬ ГОСТОЛЮБИК, -КМЪ гость, -ьмъ готинъ, -омъ ГОТОВАТИ, -BAUR, -ВАКТЪ недок.- ж.- присл.- присл.- прикм.- присл.- прикм.- ж.- прикм.- прикм. прикм.- приел .- с- присл.- недок.- с- недок.- прикм.- с- вигук ж.- ж.- ж.- 4.- прикм.- ж.- 4.- прикм.- прикм.- с- недок.- ж.- ж.- ж.- прикм.- 4.- 4.- недок.- с- 4.- 4.- недок.- виста4ати гора; верх цілком; зовсім піднесено; майстерно здібний, майстерний гірко гіркий світлиця; гори; гориста місцевість гірський верхній див. горьнь див. горько гіркота уверх;зверху; вгорі горювати; нарікати жар горіти ГІр4И4НИЙ горе ой лихо (лишенько)! гіркота; жаль; лихо нічліжка; заїжджий двір пані; господиня пан;господар; Господь господарів, панів; Господній див. господа 2 Господь; пан, господар Господній, Господа; господарів, панів див. господинь панування; влада панувати див. господа 2 гостинність; бенкет заїжджий двір гостинний власник заїжджого двора шлях, дорога пригощати гостинність гість гот готувати 48
ГОТОВИТИ, -ВАЖ, -ВИТЬ ГОТОВЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ГрАБИТЄЛЬ, -КМЪ ГрАБИТИ, -БЛ№, -ВИТЬ ГрАБЛКНИК, -КМЪ ГрАДАрЬ, -КМЪ ГрАДИТИ, ГрАЖДЖ, ГрАДИТЬ ГрАДЪ, -0МЪ1 грддъ, -омъ2 ГрАДЬИИКЪ, -ОМЪ ГрАДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок)1 ГрАДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок)2 ГрАДЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГрАДЬСКЫ ГрАДЬЦЬ, -КМЪ ГрАЖДАНИИЪ, -ОМЪ грАжденик, -кмъ грлждь, -кмъ ГрАКАТИ, ГрАЧЖ, ГрАНЄТЬ ГрА/ОМАДА, -АМЪ ГрАМА/ОТИКНЯ, -ЯМЪ ГрАМАТИКЪ, -ОМЪ ГрАМАТИНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ГрАМОТА, -АМЪ ГРАНИЦА, -АМЪ ГрАНО, -€СЬМЪ ГрАНЪ, -ОМЪ грань, -ьмъ ГрЄБбННК, -КМЪ гре/овиште, -кмъ трети, -ревж, -реветь ГрИВЬНА, -АМЪ ГрНИЬТАВЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ГрОБОКОПАТеЛЬ, -КМЪ ГрОБОКрАДАТеЛЬ, -КМЪ грОБОрЫЯ, -ЯМЪ ГрОБЪ, -ОМЪ ГрОБЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) недок.- прикм.- ч.- недок.- с- ч.- недок.- ч.- ч.- ч.- прикм.- прикм.- прикм.- присл.- ч.- ч.- с- ч.- недок.- ж.- ж.- ч.- прикм.- ж.- ж.- с- ч.- ж.- с- с- недок.- ж.- прикм.- ч.- ч.- ч.- ч.- прикм,- ДИВ. ГОТОВАТИ готовий грабіжник, розбійник грабувати грабунок садівник обгороджувати, городити; будувати сад; замок, фортеця; місто; фортечні мури град міщанин; громадянин міський; фортечний градовий міський; громадський публічно містечко; садок див. грАдьникь будівля; забудова конюшня каркати купа граматика граматист, граматик граматичний грамота колода вірш див. грАно ДИВ. ГрАИО гребля могила; домовина; цвинтар веслувати намисто; браслет; гривня; гроші прокажений гробар; той, хто розкопує могили розкрадач могил ДИВ. ГрОБОКОПАТЄЛЬ могила; гробниця гробовий; надгробний 49
ГрОЗА, -АМЪ гроздик, -кмъ ГрОЗДОКЪ, -А, -0 гроздъ, -омъ гро/єзновєник, -кмъ гро/езнь, -кмъ ГрОЗЬНЪ, -А, -0 (-ЪШ, -АЯ, грозьнъ* громъ, -омъ громъглАСъ, -омъ ГрОМЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, гроудьнъ, -омъ ГрЪБОВАТЪ, -А, -0 гръвъ, -омъ -ок) -ок) гръдити (са), гръждж (са), гръднтъ (са) гръдость, -ьмъ ГрЪДОСТЬНЪ, -А, -0 (-Ъ!И, ■ -АЯ, -ОК) ГрЪДЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) гръдынн, -ямъ гръдъ* гръдъ'ти, -д'Ьіл, -д'Ъктъ ГрЪЛИЦА, -АМЪ гръличиштъ, -кмъ гръло, -омъ гръмъ, -омъ 1 гръмъ, -омъ 2 грънн/ылъ, -омъ ГрЪНЬЧАрЬ, -КМЪ гръсть, -ьмъ ГрЪТАНЪ, -ОМЪ грысти, -рызж, -рызетъ грьчннъ, -омъ ГрЬЧЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, грьчьскы р -ок) Гр'кхОВЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) гр'Ьхолювьць, -кмъ гръхь, -омъ гръхь/опАденик, -кмъ грішити, -шж, -шить гр'кшникъ, -омъ гр*кшннцА, -амъ Гр^ШЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ , -ок) ж.- с- прикм.- 4.- с- 4.- прикм.- присл.- 4.- 4.- прикм.- 4.- прикм.- 4.- недок.- ж.- прикм.- прикм.- ж.- присл.- недок.- ж.- 4.- с- 4.- 4.- 4.- 4.- ж.- 4.- недок- 4»- прикм.- присл.- прикм.- 4.- 4.- с- недок.- 4.- ж.- прикм.- жах; переляк гроно (виноградне); виноград (плоди) виноградний див. гроздик виноградні грона див. гроздик страшний, грізний страшно, грізно грім громовий голос, звук громовий листопад горбатий; згорблений горб гордувати; гордитися гордість гордий, пихатий гордий, пихатий, зарозумілий гордощі, пиха гордо; страшно гордитися; гордувати горлиця голубеня горло грім кущі; 4агарник горнило гон4ар пригорща горло; гортань гризти; кусати; обкусувати грек грецький по-грецьки грішний грішник гріх; вина, провина гріхопадіння грішити грішник грішниця; розпусниця грішний 50
гр*Ьятн(сА), -р*кик(сА), -ръчггъ^СА) грАджштмн, -яя, -кк ГрАСТИ, -рАДЖ, -рАДеТЪ ГрЖБЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ГрЖСТОКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) гоувитель, -кмъ ГОуБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ гоуднти, гоуждик, гоудитъ гоумьно, -омъ ГЪНАТН, ЖЄІІЛІ, ЖЄНЄТЬ ГЫБАТН, -БАНК, -БЛЄТЬ гыбнжти, -нл, -нетъ гыБ*кль, -ьмъ ГЫБ'ЬлЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГЫБ*ЬлЬСТБО, -ОМЪ ГЖБА, -АМЪ ГЖГЪННВЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) глууеннк, -кмъ гждьць, -кмъ гасли, -ьмъ гжсти, гздк, глдетъ ГЛСТЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) глстыни, -ямъ гжсь, -ьмъ ГЖсЬнНЦА, -АМЪ недок.- прикм.- недок.- прикм.- прикм.- ч.- недок.- недок.- с- недок.- недок.- недок.- ж.- прикм.- с- ж.- прикм.- с- ч.- pl. t., ж.- недок.- прикм.- ж.- ж.- ж.- гріти; грітися майбутній, прийдешній іти; приходити; іти вслід грубий; шорсткий; неосвічений тяжкий згубник, губитель губити; нищити обмовляти; ганьбити тік гнати; вперто йти за кимось гинути гинути; переходити загибель; втрата який гине; який мусить загинути загибель; погибель; руїна губка гугнявий, заїкуватий гра на струнному інструменті, на гуслях гусляр гуслі, струнний музичний інструмент грати на струнному інструменті, гуслях густий густота гуска гусениця
д ДА ДАВИТИ, -ВЛЫ&, -ВИТЬ ДАВЬНО ДАВЬЦЬ, -КМЪ ДАЖДА, -АМЪ ДАЖб/И ДАЛЄ ДАЛЄКЬ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ДАЛЄЧЄ ДАЛЬНИЙ, -ЯЯ, -КК ДАЛЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ДАЛЯ, -ЯМЪ ДАНИК, -КМЪ ДАНЬ, -ЬМЪ ДАрИТН, -рл, -рИТЪ ДАрОВАНИК, -КМЪ ДАрОВАТИ, -рОуЫК, -рОуКТЪ ДАрЪ, -ОМЪ ДАрЬСТВО, -ОМЪ ДАрьСТВОВАТИ, -ВОуїЖ, -ВОуКТЪ ДАТЄЛЬ, -КМЪ ДАТИ, ДАМЬ, ДАСТЬ ДАЯНИК, -КМЪ ДАЯТИ, ДАЖ, ДАКТЪ двигновєник, -кмъ двигнл^ти(са), -нж(са), -нєть(са) док.- движа/єник, -кмъ ДВИЖАТИ СА, -ЖЛ СА, -ЖИТЬ СА дворъ, -омъ дворьць, -кмъ двьрь, -ьмъ двьрьиикъ, -омъ ДВЬрЬЦА, -ЯМЪ ДЄБЄЛЬ, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -Ок) ДЄБЄЛЬСТВО, -ОМЪ ДеВАТб/ОрЪ ДЄВАТЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДЄВАТЬ спол., 4аст.- недок.- присл.- 4.- ж.- спол., 4аст.- присл.- прикм.- присл.- прикм.- прикм.- ж.- с- ж.- недок.- с- недок., док- 4.- с- недок.- 4.- док- с- недок.- с- док.- с- недок.- 4.- 4.- ж.- 4.- pl. t., ж.- прикм.- с- 4ИСЛ.- 4ИСЛ.- 4ИСЛ.- щоб; якби; що; а; же; ну ж душити; давити давно даритель роздавання; хабар поки; перед тим як; навіть далі далекий; віддалений далеко; далі; оддалік далекий; віддалений ДИВ. ДАЛЄКЬ віддаль дар; милостиня данина; податок дарувати обдаровування; дар; дарунок дарувати, подарувати; відпускати, відпустити (гріхи) дар; подарунок; нагорода див. ДАрь дарувати той, хто дає; податель дати дар; подарунок; милостиня давати; роздавати; надавати; дозволяти; допускати рух зрушити; зрушитися ДИВ. ДВИГНОВЄНИК рухатися двір; подвір'я див. дворъ двері сторож; сторожа дверцята; віконце повний, товстий, огрядний, дебелий; ту4ний повнота, огрядність дев'ятеро дев'ятий дев'ять 52
ДбКАБрЬ, -KMT» ДЄМОНІ», -ОМЪ ДЄМОНЬСКЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) деснти, дешл, деситъ ДЄСНИЦА, -АМЪ ДбСНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) дбснъ- ДбСАТбриЧЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ДеСАТерЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДЄСАТИНА, -АМЪ ДЄСАТКНИКЬ, -ОМЪ ДбСАТОрЪ ДЄСАТЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДЄСАТЬ ДбСАТЪСТВОВАТИ, -BOVfttt, -ВОуКТЪ ДЄСАТЬКЬ, -ОМЪ днвни, -ия, -нк ДНВИТН СА, -КЛОК, СА, -ВИТЬ СА дивия, -ямъ диво, -есьмъ ДИВОБЛЮДЬЦЬ, -КМЪ ДИВЪ, -ОМЪ дивьно ДИВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДИДАСКАЛЬСТВО, -ОМЪ ДИДрАГЪМА, -АМЪ ДИКА, -АМЪ ДНИАрЬ, -КМЪ ДИрА, -АМЪ ДНЯВОЛОВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДИЯВОЛЪ, -ОМЪ дияволь, -я, -к ДИЯВОЛЬСКЪ, -А, -0'(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДНЯКОНЪ, -ОМЪ ДИЯКОНЬСТВО, -ОМЪ ДНЯКЪ, -ОМЪ ДИЯЛЄКСИЯ, -ЯМЪ ДЛАНЬ, -ЬМЪ ч.- ч.- прикм.- ДОК- ж.- прикм.- присл.- прикм.- прикм.- ж.- ч.- числ.- числ.- числ.- недок.- ч.- прикм.- недок.- ж.- с- с- ч.- присл.- прикм.- с- ж.- ж.- ч.- ж.- прикм.- ч.- прикм.- прикм.- ч.- с- ч.- ж.-^ ж.- грудень демон, біс, злий дух, нечисти демонічний, бісівський застати; знайти правиця, десниця правий праворуч, справа десятикратний див. десАтеричьнъ десята частина; десятина - *вид церковного податку десятник - ^військовий старшина, якому підпорядковано 10 вояків десятеро десятий десять обкладати десятиною десяток дикий дивитися; дивуватися нерозсудливість; безглуздя диво ворожбит див. диво дивно дивний учительство; навчання дидрахма - *монета номіналом дві драхми. прикраса; честь; слава динарій діра, дірка диявольський; дияволів диявол, сатана дияволів диявольський, сатанинський диякон, дяк дияконування; частини св. Літургії, які співає диякон див. 1 дияконъ; 2 причетник діалектика долоня 53
длъго длъгодьньствоватн, -воуик, -воуктъ ДЛЪГОЖИТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) длъголъпгьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДЛЪГОТА, -АМЪ длъготрьптЬливъ, -а, -о (-TJH, -АЯ, -ОК) длъготрьггкннк, -кмъ длъготрьп'кльно ДЛЪГЪ, -ОЛ1Ъ ДЛЪГЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДЛЪЖЬННКЪ, -ОМЪ длъжьно длъжьноватн, -ноуик, -иоуктъ ДЛЪЖЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) длъзъ* АО ДОБЛЬ, -Я, -К (-НИ, -ЯЯ, -КК) ДОБЬНО ДОБЛЬСТВО, -ОМЪ ДОБЛЯТИ, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЪ ДОБЛК ДОБЛКСТЬ, -ЬМЪ ДОБЛКСТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ДОБрО, -ОМЪ 1 ДОБрО 2 ДОБрОВОНИК, -КМЪ ДОБрОВЪГОДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДОБрОГЛАСЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДОБрОГОВ^ИНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) довродАрьствнк, -кмъ ДОБрОДрьЗОСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДОБрОД*кн, -КМЪ ДОБрОД'БЛАТИ, -ЛАЖ, -ЛАКТЪ ДОБрОЛНМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) приел .- недок.- прикм.- прикм.- ж.- прикм.- с- присл.- ч.- прикм.- ч.- присл.- недок.- прикм.- присл.- прийм.- прикм.- присл.- с- недок.- присл.- ж.- прикм.- с- присл.- с- прикм.- прикм.- прикм.- с- прикм.- ч.- недок.- прикм.- довго довго жити, довгоденствувати довговічний довголітній довжина довготертепилий; шляхетний довготерпеливість; шляхетність довготерпеливо; шляхетно борг; провина довгий боржник по заслузі боргувати; бути зобов'язаним винуватий див. длъго до; по; супроти; близько; приблизно благородний; шляхетний; доблесний благородно подвиг панувати ДИВ. ДОБЬНО доблесть; подвиг доблесний добро; добра справа; майно добре аромат, пахощі приємний; догідливий милозвучний побожний Євхаристія; Святі Тайни відвертий добра, шляхетна особа; добродій творити добро миловидний, вродливий 54
ДОЕрООБрАЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) доБрорАзоумнвъ- ДОБрОрОДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДОБрОрОДЬСТВО, -ОМЪ ДОБрОСТЬ, -ЬМЪ ДОБрОСЪТВОрнТИ, -ріЛ, -риТЪ ДОВрОТА, -АМЪ доБротворнтн, -рык, -рить доврочьстнк, -кмъ ДОБрЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -ОК) довръ- ДОБЫТИ, -БЛДЛ, -БЖДЄТЬ довести, -ведя, -вєдєть доводитєль, -кмъ ДОВОЛИТИ СА, -ЛЖ САУ -ЛИТЬ €А ДОВОЛЪ, -ОМЪ довольно ДОВОЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) доволі ДОВОЛЬСТВО, -ОМЪ ДОВЬЛЪ"ГН, -AUR, -ЛЕТЬ ДОГОНИТИ, -НІЖ, -НИТЬ ДОГЪМАТЪ, -ОМЪ дожи доживнти, -вли&, -вить ДОЖЬДАТИ, -ЖЬДЖ, -ЖЬДбТЪ дозьр*втн, -зьрик, -зьрнтъ ДОИЛИЦА, -АМЪ дойти, -ндж, -идетъ 1 дойти, -доїж, -доить 2 доколъ* докоин ДОКОНЬМАТИ, -MAUR, -ЧАКТЪ долоу ДОЛЪ, -ОМЪ дол* ДОМА ДОМАЖИВЬЦЬ, -КМЪ прикм.- присл.- прикм.- с- ж.- ДОК.- ж.- недок.- с- прикм.- присл.- док- док- 4.- недок., док- 4.- присл.- прикм.- присл.- с- недок.- недок.- 4.- 4аст.- ДОК.- ДОК- недок.- ж.- док- недок.- присл.- присл.- док.- присл.- 4.- присл.- присл.- 4.- пристоинии розумно, слушно знатний; благородний знатність; шляхетність доброта, добр04инність зробити добро доброта; краса; досконалість див. доврод'ЬлАТн побожність; богобоязливість добрий; гарний; досконалий добре; досконало досягти; Д04екатися; здобути довести; провести провідник; вождь задовольнятися, задовольнитися; допомагати, допомогти; підтримувати, підтримати скромність достатньо достатній; здібний; скромний див. довольно достаток; потрібна кількість виста4ати; задовольнятися заставляти у4ення; догма поки; аж дожити підождати; Д04екатися спостерігати; пізнавати мамка; нянька дійти; прийти; настати; досягнути кормити; плекати; годувати доки, допоки вовік, довіку виконати вниз долина; діл; западина унизу удома туземець 55
ДОМАЧАДИЦА, -АМЪ ДОМАЧАДЬЦЬ, -КМЬ ДОМАШТЬ, -Я, -6 ДОМОВИТЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ДОМОДрЬЖИЦА, -АМЬ ДОМЬ, -ЬМЬ ДОМЫСЛИТН, -AWR, -ЛИТЬ ДОМЫШЛЯТИ, -ЛЯІЖ, -ЛАКТЬ донести, -еж, -сеть доньде доньдеже донклиже донкль- донклиже допоздь* ДОСАДА, -АМЬ досадитєль, -кмь ДОСАДИТИ, -САЖДЖ, -САДИТЬ ДОСАЖДАТИ, -ДАНК, -ДАКТЬ ДОСАЖДЄНИК, -КМЬ доселе досити, дошл, досить доспати, -п'кж, -ггвкть ДОСТАТИ, -ТАИЛ, -ТАНеТЬ достегны, -ьвамь достигнлти, -нж, -неть ДОСТИЖЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ДОСТОИНИКЬ, -ОМЬ достойно достоннов*Ьрьнь, -а, -о (-ЫИ, -АЯ, -ОК) ДОСТОИНЬ, -А, -0 (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ДОСТОИНЬСТВО, -ОМЬ достоить ДОСТОСЛАВЬНЬ, -А, -0 (-ЫИ, -АЯ, -ОК) достояник, -кмь ДОСТОЯТИ, -ТОІЖ, -ТОИТЬ ж.- 4.- прикм.- прикм.- ж.- 4.- ДОК- недок.- ДОК.- спол- спол.- спол.- спол.- спол.- присл.- ж.- 4.- док.- недок.- с- присл.- док.- док.- ДОК- ж.- ДОК- прикм.- 4.- присл.- прикм прикм- с- присл.- прикм.- с- недок.- рабиня, яка народилася у домі власника раб, який народився в домі власника домашній багатий, заможний, хазяйновитий, домовитий господиня дім, житло; 4елядь; рід, родина уявити; подумати; зрозуміти уявляти; думати; розуміти занести; віднести поки поки; поки ні див. доньдеже див. доньдеже див. доньдеже пізно; допізна хула; образа хулитель; обмовник; кривдник образити; обмовити; оббрехати ображати; обмовляти; оббріхувати ДИВ. ДОСАДА ДОСІ найти, знайти досягти виста4ити гомілка дійти; досягнути достатній достойна особа достойно, гідно достовірний достойний, гідний; дозволений; можливий достоїнство варто, треба гідний похвали спадщина; гідність; заслуга годитися; бути зобов'язаним досьмотрь"гн, -моштрж, -мотрить док.- помітити 56
досътжжити, -тлжл, -тжжитъ досьде ДОСАШТИ, -САГЖ, -САЖеТЪ дотешти, -текж, -тереть дотолъ- ДОШЬСТВИК, -КМЪ ДРАГЪ, -А, -О (-гш, -АЯ, -ОК) ДрАГЪМА, -АМЪ древльнь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) древлк ДРОБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ ДрОБЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) дрождньь, -ямъ ДрОуГА, -АМЪ дроугоиде дроугоицн дроугояко дроугок дроугъ, -омъ 1 ДрОуГЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) 2 ДрОуЖИНА, -АМЪ ДрОуЖЬБА, -АМЪ дроужьнь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) 1 дроужьнь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) 2 ДрЪВА, -ОМЪ ДРЪЖАВА, -АМЪ ДРЪЖАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) дръжлти, -жл, -жить ДрЪЗАТИ, -ЗАІЖ, -ЗАКТЪ дръзновеннк, -кмъ дръзнлти, -нл, -нетъ дръзо дръзовлти, -зоуж, -зоуктъ дръзость, -ьмъ дръзъ дръзъ- дрьколь, -ьмъ др'кво, -есьмъ др'Ьвод'Ьля, -ямъ др'ЬвьЛкнъ, -а, -о (-Ъ1и, -ля, -ок) ДОК.- присл.- док.- док.- присл.- с- прикм.- ж.- прикм.- присл.- недок.- прикм.- pl. t., ж.- ж.- присл.- присл.- присл.- присл- ч.- прикм.- ж.- ж.- прикм.- прикм.- pl. t., с- ж.- прикм.- недок.- недок.- с- док.- присл.- недок.- ж.- присл.- присл.- ч.- с- ч.- прикм.- бути тягарем див. доседъ* досягти; дійти догнати; настигнути до тих пір прихід дорогий; коштовний драхма старий; древній давно; колись розламувати; дробити дрібний дріжджі; закваска подруга іншим разом; на іншому місці див. дроугоиде інакше; по-іншому див. дроугояко ДРУГ інший; наступний товариство; дружина дружба другів, приятельський інший дрова влада; сила; держава могутній; сильний; державний тримати; володіти; утримувати; дотримуватися; сповідувати довіряти; дерзати; не падати у відчай довір'я; сміливість відважитися сміливо відверто, сміливо говорити сміливість; довіра сміливо див. дръзъ дрючок; жердина; палиця дерево; кущ; деревина; кіл, палиця тесля дерев'яний; лісовий 57
ДР'кмАНИК, -КМЪ ДР'кмАТИ, -МЛНК, -МЛКТЪ ДРЛЗГА, -АМЪ ДрАСбЛОВАТИ, -AOlfHR, -ЛОуКТЪ ДрАСбЛЪ, -А, -О, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДРАХЪ, -А, -О, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -ОК) дрлгъ, -омъ дрлчити, -мж, -читъ доуновеник, -кмъ доунжти, -нл, -нетъ Д0уп(л)иНА, -АМЪ доухлти, доушж, доушетъ доуховьнъ, -а, -о (-ът, -АЯ, -ок) Аоухъ, -а 1 доухь, -омъ 2 ДОуША, -АМЪ ДОушеВКНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДОуШЄГОуБНЦА, -АМЪ ДОуШбПАГОуБЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) доушбоусп*Ьшьнъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) ДОуШЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДЪВА(--к) ДЪВАКЪ, -ОМЪ дъво(н)шьды ДЪВОБрАЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДЪВОГОуВИТН, -БЛ1Ж, -БИТЬ ДЪВОГОуБЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) дъводоушнк, -кмъ дъводоушьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) дъвоженнкъ, -омъ дъвоженьць, -кмъ дъвои дъвонцеж дъвокровьнъ, -а, -о дъво(к)словьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДЪДЖеВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) с- недок.- ж.- недок.- дршота дрімати ліс; чагарник сумувати прикм.- прикм.- сумнии; засму4ении прикм.- 4.- недок.- с- док- ж.- недок.- прикм.- S. t., 4.- 4.- Ж.- прикм.- ж.- сумнии; пригні4ении палиця; дрюк наказувати; придушувати дихання; подих подути отвір дихати; дути духовний Дух - *третя особа Св. Тройці дух - ^самостійне безтілесне єство (добре чи зле); дихання душа душевний; духовний душогуб, убивця згубний для душі прикм.- прикм.- 4ИСЛ.- 4.- 4ИСЛ.- прикм.- недок.- прикм.- с- прикм.- 4.- 4.- 4ИСЛ.- присл.- прикм.- прикм.- прикм.- кориснии для душі душевний; живий; який має Душу два, дві пара два на (помножити); двІ4І одружений вдруге подвоїти подвійний; двоякий сумнів; нещирість дволикий; нещирий той, хто одружився друге див. дъвоженнкъ подвійний; двоє; два ДВІ4І двоповерховий двомовний; нещирий дощовий 58
дъждити, -ждж, -ждитъ дъждь, -кмъ ДЪЖДКНЪ, -А, -0 (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ДЪНА, -АМЪ дъно, -омъ ДЪСКА, -АМЪ дъхновеннк, -кмъ дъхъторъ, -омъ дъшти, -ерьмъ ДЪШТИЦА, -АМЪ дымъ, -омъ 1 дымъ, -омъ 2 дыханик, -кмъ ДЫХАТН, ДЫШЛ^, ДЫШСТЪ ДЫШАТИ, -ШЖ, -ШИТЬ дьврь, -ьмъ ДЬЛЫ, -ЪВАМЪ дьлк ДЬНбВЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДЬННІЖ дьнь, дьньмъ ДЬн(ьн)нЦА, -АМЪ ДЬНЬНЪ, -А, -0 (-ЪШ, -АЯ, -Ок) дьньсь дьньсьнь, -я, -є (-ни, -яя, -кк) ДЬрАТН, -рЛ, -реТЪ Д*квА, -АМЪ Д'БВАЯ, -ЯМЪ ДЪ'ВНЦА, -АМЪ дівичі», -а, -е Д'КВИЧЬСКЪ, -А, -0 (-ЪШ, -АЯ, -Ок) д'квьство, -омъ д^вьствоватн, -воуж, -воуктъ Д'кдИНА, -АМЪ д'Ьдъ, -омъ д'кдьнь, -я, -е (-ии, -яя, -кк) д*киствнк, -кмъ действо, -омъ действовать, -воуик» -воуктъ д^иствьнъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) Д*БЛАЛИЯ, -ЯМЪ Д*ІЛАНИК, -КМЪ недок.- 4.- прикм.- ж.- с. ж.- с- 4.- ж.- ж.- 4.- 4.- с- недок.- недок.- ж.- ж.- присл.- прикм.- присл.- 4.- ж.- прикм.- присл.- прикм.- недок.- ж.- ж.- ж.- прикм.- прикм.- с- недок.- ж.- 4.- прикм.- с- с- недок.- прикм.- ж.- с- посилати дощ; дощити дощ ДИВ. ДЪДЖбВЬНЪ подагра дно плита; дошка; стіл дихання; подих; натхнення подушка Д04ка дошка; доще4ка дим 4ума дихання; дух; подих дихати; дути; віяти див. дыхати ущелина бо4ка далі денний; щоденний; який випадає на певний день тижня вдень день; доба; дата ранкова зірка див. дьневьнъ сьогодні, нині, днесь сьогоднішній, нинішній дерти; здирати діва; невинна дів4ина див. д^квА дів4ина діво4ий; незайманий див. д*евичь дівоцтво бути незайманою; дівувати дідизна, дідівська земля дід; предок дідівський діяльність; дія див. дішствик робити; діяти; виявлятися діяльний робітниця; служниця робота; обробка; справа; В4ИН0К 59
Д'кЛАТЄЛЬ, -КМЪ ДОЛАТИ, -ЛАЖ, -ЛАКТЪ ДІЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ Д'ЬлО, -ОМЪ дткл(ьм)ол\тЬръ, -омъ Д'Ьлъ, -омъ Д'клЬМА д*кльннкъ, -омъ ДЪМЬНИЦА, -АМЪ д*кля Д'Ьти, дът, дъ'ктъ ДЪ"ГИ СА, A'fettt СА, ДЪ'КТЪ СА д'ктиште, -кмъ дъпгиипъ, -кмъ ДЪИГ001(ВИИСТВО, -ОМЪ дъ"гъ, -ьмъ д'ктьскъ, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) дъ"гкль, -ьмъ д'кяннк, -кмъ д'Ьяти, д*Ьж, -д'Ьктъ ДЖБИК, -КМЪ АЖБрд/ОВД, -АМЪ ДЖБЪ, -ОМЪ ДЖГА, «гАМЪ джти, дъмж, дъметъ 4.- недок.- недок.- с- 4.- 4.- прийм.- 4.- Ж.- прийм.- недок.- док.- с- 4.- с- ж.- прикм.- ж.- с- недок.- с- ж.- 4.- ж.- недок.- робітник; дія4; селянин; садівник; ремісник робити; працювати; діяти; творити; будувати; виготовляти; господарювати; торгувати ділити справа; рІ4; в4инок; робота; дохід; праця; витвір; плід мірка - *мотузка для вимірювання землі 4астина; наділ для майстерня див. д'Ьльннкь ДИВ. Д'ЬлЬМА говорити; казати подітися; зникнути дітище; дитина; дитя дітище; ХЛ0П4ИК дітовбивство дитина; нащадок ДИТЯ4ИЙ;ПІДЛІТК0ВИЙ вчинок; справа; діяльність; спосіб в4Инок; дія; діяльність діяти; заважати; 4инити; відбуватися; говорити дерева дубина; гай дерево; дуб дуга; веселка дути; надувати; 4ванитися; хвалитися; шаленіти
є еВДНГеЛИИНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЄВАНГЄЛНСТА, -АМЪ евАнгелистъ, -омъ ЄБАНГЄЛНК, -КМЪ евр^ининъ, -омъ евръч1нынн, -ямъ евръчккы евхаристия, -ямъ евхологиоиъ, -омъ ЄПҐПЬТЬСКЬ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ЄДА еде/ОМЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ей еКЛИСИАСТЪ, -ОМЪ прикм.- 4.- 4.- С- 4.- Ж.- присл.- ж.- 4.- прикм.- 4аст., спол.- прикм.- вигук 4.- євангельськии див. евАнгелистъ євангеліст - ^Євангелісти - це св. Матей, св. Марко, св. Лука, св. Йоан, їх традиційно ввалсають авторами чотирьох Євангелій добра звістка, Євангеліє - * це чотири книги Нового Завіту єврей єврейка по-єврейськи Євхаристія - *'Пресвята Тайна Тіла і Крові Ісуса Христа під видами хліба і вина, жертва Нового Завіту евхологій; требник - *богослужбова книга, що містить тексти богослужень таїнств, освячень і благословень єгипетський невже; щоб едемський так; безперЄ4но; зви4айно Еклезіаст - *книга Єтарого екъдмкъ, -омъ екътения, -ямъ ел(о)и ел(л)инъ, -омъ елиныни, -ямъ еЛИНЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) елиньскы ЄЛЛИНА, -АМЪ емпризмъ, -омъ 4.- ж.- вигук 4.- 4.- прикм. приел. ж.- 4.- Заповіту повчального характеру, її авторство приписували цареві Соломонові церковний прокурор єктенія - *структурний елемент богослужения Боже мій грек; ЯЗИ4НИК ГреКИНЯ; ЯЗИ4НИЦЯ грецький, еллінський; язичницький по-грецьки; по-язи4Ницькому див. елмныим пожежа 61
єнкения, -ямъ еноурь, -кмъ єпАрхня, -ямъ ЄПАрХЬ, -ОМЪ епеньдитъ, -омъ епикоурь, -я, -е (-ии, -яя, -кк) епмскоу/опия, -амъ епнскоупль, -я, -є епискоу/опъ, -омъ епнскоу/опьство, -омъ ЄПИСТОЛИЯ, -ЯМЪ епити/емия, -ямъ епнтрАхилъ, -омъ ЄПИфАНИЯ, -ЯМЪ ереМИТА, -АМЪ ересь, -ьмъ еретикъ, -омъ ереТИМЬСКЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) есе еСПерИНА, -АМЪ етеро етерЪ, -А, -О еТИОПЬСКЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ефемерия, -ямъ ефесен, -кмъ ефеСЬСЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) еХНДЬНА, -АМЪ ехидьновъ, -а, -о ече еалрхъ, -омъ еоуроклндонъ, -омъ еоухи» -ямъ ж.- ч.- ж.- ч.- ч.- прикм.- ж.- прикм.- ч.- с- ж.- ж.- ч.- ж.- ч.- ж.- ч.- прикм.- вигук- ж.- присл.- займ.- прикм.- ж.- ч.- прикм.- ж.- прикм.- спол.- ч.- ч.- ж.- свято відновлення храму січень єпархія - *єпархія за часів Константина Великого - адміністрат ивно-тери- торіальна одиниця Римської імперії, згодом - церковний округ, очолюваний єпископом. намісник церковного округу, єпископ сорочка епікурейський єпархія; єпископський осідок єпископський єпископ глава єпархії див. епнскоу/опия лист; послання епітимія - ^покарання, покута, накладені Церквою епітрахиль - ^частина богослужбового одягу священика див. богоа/явлкник пустельник єресь єретик єретичний; богохульський ось вечірня - *богослуження добового кола вдруге один; якийсь; хтось; інший ефіопський черга ефесянин ефеський гадюка, змія, єхидна гадючин; гадючий якщо екзарх - *посланець-намісник патріарха з постійними функціями північно-східний вітер молитва 62
ж ЖАБА, -АМЪ ЖАЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ жллосръдня, -кмъ ЖАЛОСТЬ, -ЬМЪ ЖАЛОСТЬНО ЖАЛЬ, -ЬМЪ ЖЄ жєлаЛбинк, -кмъ ЖбЛАНЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АН ЖеЛ*БЗНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, ЖбЛ^ЗО, -ОМЪ ЖеЛЪ"ГВА, -АМЪ желъ"ги, -л'бнк, -лъ'ктъ ЖЄЛЯ, -ЯМЪ желлдь, -ьмъ ЖЄНА, -АМЪ ЖЄИИМА, -АМЪ ЖЄННТВА, -АМЪ і, -ок) -ок) женити(са), -нж(са), -нитъ(са) женнхъ, -омъ жеинштьце, -емъ ЖеНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, женьство, -омъ ЖерАВЪ, -А, -О Ж€СТОВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, жестоко ЖеСТОКОЛЪТАНННКЪ, -ОМЪ О ЖЄСТОКОИИИ, -АЯ, -ЄК ЖеСТОКОСЪКАЗАНЬНЪ, -А, - ЖеСТОКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, жестосръдик, -кмъ ЖЄСТОТА, -АМЪ жесточьствик, -кмъ жесточьство, -омъ жешти, жегж, жежетъ ЖИВИТИ, -ВЛІЖ, -ЛИТЬ -ок) -ок) -ок) ж.- недок.- pl. t., с- ж.- присл.- ж. 4аст., спол.- с- прикм.- прикм.- с- ж.- недок.- ж.- 4.- ж.- ж.- ж.- недок.- 4.- с- прикм.- с- прикм.- прикм.- присл.- 4.- прикм.- прикм.- прикм.- с- ж.- с- с- недок.- недок., док. жнвоносьиъ, -а, -о (-Ъ1и, -АЯ, -ок) прикм.- жаба скаржитися; нарікати нутро смуток; горе; прагнення прикро могила; гробниця; горе, журба а, але; й, і; та; ж бажання, пожадливість бажаний залізний залізо смуток; горе жаліти; хотіти ДИВ. ЖЄЛ*ЬтВА жолудь жінка; дружина коханка одруження; весілля женити; женитися наре4ений повія ЖІН04ИЙ ЖІН04ІСТЬ РОЗПЄ4ЄНИЙ впертий твердо; тяжко той, хто лягає (спить) на твердому впертий тяжковисловлюваний твердий; тяжкий; немилосердний; жорстокий жорстокість; немилосердність жорстокість див. жестосръдик див. жестосръдик пекти; палити оживляти, оживити; дарувати, подарувати життя; платити, заплатити життєдайний 63
ЖИВОТВОрИВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) животворити, -рнк, -ритъ жнвотворьць, -кмъ животъ, -омъ жнвотьно, -омъ ЖНВОТЬНЪ, -А, -О (-ЪН1, -АЯ, -Ок) ЖНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) жидовинъ, -омъ ЖИДОВЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) жидовьскы жидовьствик, -кмъ жизнь, -ьмъ ЖНЗНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЖИЛА, -АМЪ жнлиште, -емъ жировлти, -ро\ш, -роуктъ жиръ, -омъ жителинъ, -омъ житель, -кмъ жити, живж, живетъ ЖИТИИСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) житик, -кмъ жить, -ьмъ ЖНТЬНИЦА, -АМЪ ЖИТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) 1 житьнъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) 2 ЖЛАДЬБА, -АМЪ ЖЛАСТИ, -ЛАДЖ, -ДеТЪ ЖЛЪТтЪнИЦА, -АМЪ жръ/ьдь, -ьмъ ЖрЪИЪВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЖрЪНЫ, -ЪВАМЪ ЖрЪТВА, -АМЪ жрътвьникъ, -омъ жръЛкти, жьрл, жьрешитъ прикм.- нсдок.- 4.- 4.- с- прикм.- прикм.- 4.- прикм.- присл.- с- ж.- прикм.- ж.- с- недок.- 4.- 4.- 4.- недок.- прикм.- с- ж.- ж.- прикм.- прикм.- ж.- недок., док.- ж.- ж.- прикм.- ж.- ж.- 4.- недок., док- животворнии, життєдайний; який оживляє нести, творити життя життєдавець, життєтворець життя; жива істота; тварина тварина, звір життєвий; живий; життєдайний; тваринний живий; життєдайний жид, єврей, юдей жидівський, юдейський по-жидівськи жидівство життя живий; життєдайний жила; сухожилля житло пастися пасовисько див. житель мешканець; громадянин жити; мешкати; перебувати; оживляти; користуватися житейський; світський життя; помешкання; хар4уван- ня; жива істота, тварина; Житія - *книга, яка містить життєписи святих, укладені за церковний календарем. див. жизнь житниця, клуня, стодола, зерносховище живий; життєвий житній; хлібний збитки; шкода відшкодовувати, відшкодувати (збитки); віддавати, віддати борг сорт салату палиця; дрю40к жорновий; млиновий жорна жертва; Євхаристія жертовник; вівтар жертвувати, пожертвувати 64
жрътик, -кмъ жр'ЕБин, -кмъ Жр*ББЬЦЬ, -КМЪ Жр*ББА, -АТЪМЪ жог/пелъ, -омъ жоупиштк, -кмъ жьвдтн, жоуш, жоуктъ ЖЬЖАНИК, -КМЪ ЖЬДАТН, ЖЬДЖ, ЖЬДЄТЬ жьзлнк, -кмъ жьзлъ, -омъ жьрьць, -кмъ ЖЬрЬЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, ЖАДАННК, -КМЪ ЖАДАТИ, ЖАЖДЖ, ЖАЖДЄТЬ -ок) ЖАДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) ЖАД'БНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЖАЖДА, -АМЪ ЖАЛО, -ОМЪ ЖАТВА, -АМЪ ЖАТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, - ЖАТбЛЬ, -КМЪ ЖАтелянинъ, -омъ ЖАТН, ЖЬМЖ, ЖЬМбТЪ ЖАТИ, ЖЬНЖ, ЖЬНЄТЬ ок) с- 4.- 4.- с- 4.- С. недок.- с- недок.- с- 4.- 4.- прикм.- С- недок.- прикм.- прикм.- ж.- с- ж.- прикм.- 4.- 4.- недок.- недок.- жертвоприношення жереб; доля; 4астка; спадщина жеребець лоша сірка; жупел могила; гробниця жувати; кусати очікування 4екати; 04Ікувати палиці; пруття палиця; прут; жезл жрець; священик жрецький; священицький; священичий спрага; спраглість; бажання; пожадання мати спрагу; жадати; бажати; 04Ікувати спраглий бажаний спрага; посуха; висохла земля жало жнива жнивний жнець ДИВ. ЖАТЄЛЬ тиснути, стискати жати ЗВИЗДАТИ, 5ВНЖДЛІ, ЗВНЖДбТЬ эв'бзда, -амъ зв'кздозьрьць, -кмъ зв-кздочьтєннк, -кмъ SB'fept, -кмъ зєлик, -кмъ ЭЛАКЪ, -ОМЪ ЗЛДЧЬНЪ, -А, -0(-Ъ1И, -АЯ, З'ВЛО -ок) недок.- ж.- 4.- с- 4.- с- 4.- прикм.- присл.- СВИСТ1ТИ зірка; звізда жрець; астролог астрологія ДИВ. ЗВ*ЕрЬ див. зелнк ДИВ. ЗЛАКЬ ДИВ. ЗЛАЧЬНЪ дуже; надто; надмірно 65
ЗА ЗАБИТИ, -БН№, -БИКТЪ ЗАБЛЛДНТИ, БАЖЖДЖ, БЛЛДИТЪ ЗАБЛЖЖДАТН, -ЖДАЖ, -ДАКТЪ ЗАБЛЖЖДЄНИК, -КМЪ ЗАБРАЛО, -ОМЪ ЗАЕЪВбНИК, -КМЪ ЗАБЪД'ЕНИК, -КМЪ ЗАБЪДТГГИ, -БЪЖДЖ, -БЪДИТЪ забывати, -вам;, -вактъ ЗАБЫТИ, -БЖДЖ, -БЖДЄТЬ ЗАБЫТИК, -КЛЛЪ ЗАБЫТЬ, -ЬМЪ ЗАБЫТЬЛИВЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗАВАДИТИ, -ВАЖД1К, -ВАДИТЬ завєсти, -вєдж, -ведетъ ЗАВИДА, -АМЪ ЗАВНДЬЛНВЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗАВИДТ1ТИ, -ВИЖДЖ, -ВНДИТЪ ЗАВИСТЬ, -ЬМЪ ЗАВНСТЬННКЪ, -ОМЪ ЗАВИТИ, -ВИІЖ, -ВИКТЪ ЗАВОрА, -АМЪ ЗАвр'кти, -рл, -ретъ ЗАвр'кшти, -връга, -връжетъ ЗАВЕСА, -АМЪ ЗАВИТЬ, -ОМЪ приим.- ДОК.- ДОК- недок.- с- с- с- с- док.- недок.- ДОК.- с- ж.- прикм.- ДОК.- док.- ж.- прикм.- недок.- ж.- ч.- ДОК.- ж.- ДОК.- ДОК.- ж.- ч.- за; замість; для; через; в, у; по забити; закувати заблудитися блудити помилка вал; фортифікаційний мур забуття бадьорість стати бадьорим забувати забути забуття ДИВ. ЗАБЫТИК забутькуватий зв'язати завести; відвести; спокусити (до гріха) заздрість заздрісний заздрити заздрість; старанність, ретельність заздрісник закрутити; замотати засув замкнути відкинути завіса угода; домовленість; обіцянка; завтітно присл.- ЗАВТЬШТАВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЬ НЄДОК.- ЗАВ'кшТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ ДОК.- заповіт; бажання; прагнення; наказ; Завіт, Заповіт - *союз Бога з ізраїльтянами за посерднщтволі Адама, Ноя, Авраама, Ісаака (Старий Завіт); заповіт Ісуса Христа з людським родом (Новий Завіт). побожно заповідати; укладати угоду; наказувати; обіцяти заповісти; укласти угоду; зобов'язати; відмовитися 66
ЗАКАЗАТИ, -ВАЖЖ, -ВАЖбТЪ ЗАГВОЗДИТИ, -ГВОЖДЖ, -ГВОЗДНТГЬ ЗАГЛАГОЛАТН СА, -ЛЫК СА, -ЛЄТЬ СА ЗАГЛАДИТИ, -ГЛАЖДЖ, -ГЛАДИТЬ ЗАГрАДА, -АМЪ ЗАГрАДИТИ, -ГрАЖДЖ, -ГрАДИТЬ ЗАГрЪЛЯТН, -ЛЯЫ&, -ЛЯКТЬ ЗАГЬНАТИ, -ЖЄНЖ, -ЖЄНЄТЬ задєсити, -дєшж, -дєсить ЗАДИ ЗАДЪлженик, -кмъ ЗАДЪЛЖИТИ, -ЛЪЖЖ, -ЛЪЖНТЪ ЗАДЬНЬ, -Я, -€ (-ИИ, -ЯЯ, -Кк) задъиги, -д*біж, -д-Ькть ЗАЖАГАТИ, -ГАЫК, -ГАКТЪ ЗАЖДА, -АМЪ ЗАЖДЬ, -КМЪ ЗАЗИрАТИ, -рА№, -рАКТЪ ' ЗАЗНАМЄИАТИ, -НАЫК, -НАКТЪ ЗАЗОръ, -ОМЪ ЗАЗОрьНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗАзьръ"ги, -рык, -рить ЗАИЗВтЪшТАТИ, -ШТАЫК, -ШТАКТЪ займати, закмлык, закмлктъ занмодавьць, -кмъ занмъ, -омъ занмьннкъ, -омъ зайти, -идл, -идеть ЗАКАЛАТИ, -ЛАЖ, -ЛАКТЪ ЗАКЛАДЪ, -ОМЪ ЗАКЛАТИ, -КОЛЮ, -КОЛКТЪ ЗАкленлти, -ил, -иетъ ЗАКЛ6ПЄНИК, -КМЪ ЗАКЛбПЪ, -ОМЪ ЗАКЛИНАИИК, -КМЪ ЗАКЛИНАТИ, -НАУК, -НАКТЪ ЗАКЛЮЧИТИ, -МЛ, -НИТЬ ЗАКЛАТИ, -ЛЬНЖ, -НеТЪ ЗАКЛАТИК, -КМЪ ЗАКОЛКННК, -КМЪ док- ДОК- недок.- док.- ж.- док.- недок.- ДОК.- док- присл.- с- док.- прикм.- недок., док.- недок.- ж.- 4.- недок.- ДОК- 4.- прикм.- док.- недок.- недок.- 4.- 4.- 4.- ДОК.- недок.- 4.- док.- ДОК.- с- 4.- с- недок.- ДОК.- ДОК.- с- с- зав'язати; сплести (рибальську сітку) прибити цвяхами, прицвяхувати відмовлятися стерти; загладити сад перегородити; загородити душити відігнати застати позаду; назад відстр04ка продовжити задній; класти, покласти; заставляти, заставити; закривати, закрити підпалювати спина зад підглядати; звинува4увати запе4атати докір; підозра ганебний; підозрілий розсердитися; докорити; обуритися запевнювати пози4ати пози4альник пози4ка боржник зайти; піти колоти, різати поруки; заклад заколоти; зарізати замкнути; зато4ити в'язниця засув присяга; фальшива присяга присягати; проклинати замкнути; зато4ити умовити; заприсягти заклинання заклання, заколення 67
ЗАКОЛКНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ЗАКОНОДАВЬЦЬ, -КМЪ 4.- ЗАКОНОДРЪЖЬЦЬ, -КМЪ 4.- ЗАКОНОНАСЛ*кдНТН, -Л^ЖДЛ, -ЛІіДИТЬ ДОК.- законоположєннк, -кмъ с- ЗАКОНОПрЪЧТЖПЛбНИК, -КМЪ С- ЗАКОНОПрЪЧТЛШОВАТИ, -П01/1К, -побить недок.- ЗАконопръчтжпьннкъ, -омъ 4.- ЗАконопр'Ьстжпьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЗАконооучитель, -кмъ ЗАКОНЪ, -ОМЪ ЗАКОНЬНИКЪ, -ОМЪ законышчьство, -омъ законьно/ъ- закрыватн, -важ, -вактъ ЗАКЪСГгЬнИК, -КМЪ ЗАКЪСНЪ"ГИ, -HWR, -НИТЬ ЗАЛАЗЪ, -ОМЪ ЗАЛОЖИТН, -ЖЖ, -ЖИТЬ ЗАМАТОр^ТН, -p*fctfK, -рЪ-КТЪ ЗАМ6ТАТИ, -TAHR, -ТАКТЪ ЗАМОРИТИ, -ріЖ, -рИТЪ замыслнти, -лик, -лить замыслъ, -омъ замышляти, -ляіж, -ляктъ замл/оудити(са), -ждл(са), -дитъ(са) ЗАМЖ/оуЖДЄННК, -КМЪ ЗАИК ЗАНКЖЄ ЗАОБрАЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗАОБрАЗЬСТВО, -ОМЪ ЗАПАДЪ, -ОМЪ ЗАПАДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ЗАПеМАТЬЛ'ЬтИ, -A'fcuR, -ЛЪ'КТЪ прикм.- 4.- 4.- 4.- заколении, зарізаний законодавець законник успадкувати закон (Мойсеїв); законодавство порушення закону; злочин; гріх порушувати закон; грішити порушник закону; злочинець; грішник; безбожник протизаконний; грішний; безбожний законовчитель закон - *закон Мойсея; законодавство; статут (монаший); законність законник, знавець, учитель Закона у Старому Завіті; священик; першосвященик с- присл.- недок.- с- док.- 4.- ДОК- док.- недок.- ДОК- ДОК.- 4.- недок.- ДОК.- с- спол.- спол.- прикм.- с- 4.- прикм.- ДОК- священство; священицтво законно; справедливо закривати затримка; зволікання затримати небезпека закласти; заховати постаріти закидувати заму4ити, закатувати задумати; обдумати задум задумувати; обдумувати затриматися; зволікти затримка, зволікання тому; тому що; оскільки; бо; що тому що; оскільки; бо; 40му подібний; зроблений за зразком першообраз; подібність захід західний запе4атати; опе4атати; підтвердити 68
ЗАПИНАТИ, -HAUK, -НАКТЪ ЗАПЛАТИТИ, -ЛАШТЖ, -ЛАТИТЪ ЗАПЛЬВАТИ, -ЛЮІЖ, -ЛЮКТЪ ЗАПОВЕДНИК, -КМЪ ЗАПОВ*кДАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ ЗАПОВ'БДЬ, -ЬМЪ ЗАПОВ'КДЬННКЪ, -ОМЪ ЗАПОВНЯТИ, -В*Б1Ж, -В^КТЬ ЗАПОСЛОуШАТИ, -ШАНК, -ШАКТЪ ЗАПрЪВА ЗАпр'ктити, -р'вштж, -р'Ьтнтъ ЗАПр'кшТАТИ, -ШТАЫК, -ШТАКТЪ ЗАпр'кштєник, -кмъ ЗАпоусткник, -кмъ ЗАпоуст'кти, -teur, -тъ-ктъ ЗАПАТИ, -ПЬНЖ, -ПЬНЄТЬ ЗАПАТНК, -КМЪ ЗАПАТЬ ЗАрАЗИТИ, -рАЖЖ, -рАЗИТЪ ЗАрАНА ЗАреВЪ, -ОМЪ ЗАрєшти, -рекл, -речетъ ЗАрОКЪ, -ОМЪ ЗАря, -ЯМЪ ЗАСКОПИК, -КМЪ ЗАСТЖПАНИК, -КМЪ ЗАСТЛПАТИ, -ПАНК, -ПАКТЪ ЗАСТЛПНТИ, -ПЛЖ, -ПИТЬ ЗАСТЖПЛЄННК, -КМЪ ЗАСТЖПЪ, -ОМЪ ЗАСТЛШЬНИКЪ, -ОМЪ ЗАСТЖПЬНИЦА, -АМЪ засъвтбдъ"Г6льствовати, -во\ш, -воуктъ недок.- ДОК- док.- с- недок., док.- ж.- ч.- недок.- недок.- присл.- док- недок- с- с- док- ДОК.- с- присл.- ДОК- присл.- ч.- ДОК- ч.- ж.- с- с- недок.- ДОК- с- ч.- ч.- ж.- недок., док.- застібати; обдурювати заплатити; відплатити обплювати наказ наказувати, наказати; повідомляти, повідомити; обмежувати, обмежити; визначати, визначити заповідь; наказ учитель, наставник гнати свідчити спершу; передусім наказати; схвилюватися; пригрозити; докорити наказувати; забороняти; погрожувати; докоряти наказ; заборона; погроза; докір; відплата; покарання спустошення; розорення; руїна запустіти зв'язати; повалити з ніг перешкода услід покласти край; припинити рано-вранці серпень наказати; заборонити постанова; вирішення сяйво; світло підступ захист заступатися; брати участь; відступати заступитися; захистити; допомогти заступництво; захист; допомога ДИВ. ЗАСТЖПЛЄНИК захисник; помічник захисниця; помічниця підтверджувати, підтвердити; засвідчувати, засвідчити 69
ЗАСЪЛАТН, -ЛІЖ, -ЛЄТЬ засъхатн, -съшл, -съшетъ засъхнжти, -нл, -нетъ ЗАСЪдЬННКЪ, -ОМЪ ЗАС'кдіїтн, -скждк, -съ^нтъ ЗАТАЧАТИ, -4ABR, -ЧАКТЪ ЗАТвлряти, -ряж, -ряктъ ЗАтворити, -рык, -рнтъ ЗАТВОрЪ, -ОМЪ ЗАтворьникъ, -омъ ЗАТОЧЄНИК, -КМЪ затрати, -рж, -рєть ЗАТЪКНЖТИ, -НЖ, -Н€ТЪ ЗАТЫКАТИ, -КАІЖ, -КАКТЪ ЗАОуТрА злоутрьнь, -я, -к (-ии, -яя-кк) ЗАоутрьня, -ямъ ЗАОїргрьство, -омъ ЗАО\ЧІІИТИ, -ШЖ, -ШИТЬ заходити, -хождл, -ходить заходъ, -омъ ЗАштититель, -кмъ ЗАШТИТИТИ, -ШТИШТЖ, -ШТИШТНТЪ ЗАШТИТЬНИКЪ, -ОМЪ ЗАШТИШТЄНИК, -КМЪ ЗАШТИЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЪ ЗАЦ'кдити, -u/кждж, -цедить ЗАЧИНАТИ, -НАІЖ, -НАКТЪ ЗАМАЛО, -ОМЪ ЗАЧАЛЬННКЪ, -ОМЪ ЗАЧАТИ, -ЧЬНЖ, -ЧЬНЄТЬ ЗАЧАТИК, -КМЪ ЗАІАТИ, ЗАНМЖ, ЗАИМЄТЬ ЗАІАЦЬ, -КМЪ ЗАІАЧННА, -АМЪ ЗВОНИТИ, -НІЖ, -НИТЬ ЗВОНЪ, -ОМЪ ЗВОНЬЦЬ, -КМЪ ЗВ^рННЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ДОК- док.- ДОК.- 4.- недок.- недок.- недок.- док- 4.- 4.- с- ДОК.- док.- недок.- послати засохнути ДИВ. ЗАСЪХАТИ лукава особа; обмовник, наклепник мешкати гнати замикати; закривати замкнути; закрити засув затворник - *чернець-аскет, який добровільно ізолювався, щоб віддатися молитві вигнання винищити заткнути; закрити затикати присл.- прикм.- ж.- с- док.- недок.- 4.- 4.- ДОК.- 4.- с- недок.- док- недок.- с- 4.- док.- с- ДОК.- 4.- ж.- недок.- 4.- 4.- прикм.- вранці ранковий утреня - ^богослужения добового кола, яке служиться вранці ранішня пора ударити в потилицю заходити ДИВ. ЗАПАДЪ захисник захистити див. ЗАШТититель захист натякати напоїти П04ИНЭТИ П04ЭТ0К за4инатель по4ати за4аття пози4ити; замкнути; взяти , заєць заЙ4атина дзвонити дзвін; шум; гуркіт ДЗВІН040К ЗВІрЯ4ИЙ 70
ЗВЪ^ОЯДННА, -АМЪ зв'крь, -ьмъ зв'крьць, -кмъ ЗВЪ^А, -АТЬМЪ ЗВАШТН, -АГЖ, -АЖЄТЬ ЗВАЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЪ зва/жкъ, -омъ ЗбЛеНЪ, -А, -О (-Ш, -АЯ, зєлєньствнк, -кмъ зєлн/ьк, -кмъ ЗбМЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ зем(л)ьскъ, -а, -о (-ъж, земльскы зєм(л)ьць, -кмъ земля, -ямъ землєжитєль, -кмъ ЗбМЛбЛЪТАННК, -КМЪ зємлєм'крєннк, -кмъ -ок) , -ок) -АЯ, -ОК) ЗИЖДАТИ, -ЖДАЖ, -ЖДАКТЪ зиждитель, -кмъ ЗИЗАНИК, -КМЪ зилотъ, -омъ ж.- 4.- 4.- с- недок.- недок.- 4.- прикм. с- с- прикм. прикм. приел.- 4.- ж.- 4.- с- с- недок.- 4.- с- 4.- ЗИМА, -АМЪ Ж.- зимьно присл.- ЗНМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- зинжти, -нл, -нетъ док.- зияти, -яик, -яктъ недок.- ЗЛАКЪ, -ОМЪ 4.- ЗЛАТАрЬ, -КМЪ 4. ЗЛАТИКЪ, -ОМЪ 4.- ЗЛАТИЦА, -АМЪ Ж.- ЗЛАТО, -ОМЪ С- ЗЛАТОЗАрЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ЗЛАТОСТрО\|И, -КМЪ 4.- пожива, здоби4 звіра звір; тварина тварина; істота звірина; дитя тварини розповідати, говорити зву4ати; дзвеніти звук зелений зелень рослина; зілля; зелень земляний; земний; світський ДИВ. ЗЄМЛЬНЬ по-світськи туземець земля; край; країна мешканець; громадянин лежання на землі геометрія будувати будівни4ий; творець; засновник, фундатор бур'ян; кукіль зилот - *член юдейської радикальної релігійно-політичної партії у стародавній Палестині, яка перебувала під впливом політичного месіанізму', Зилот - ^прізвисько апостола Симона Кананіта (з Кани Галилейської) зима; холод холодно зимовий; холодний позіхнути; відкрити рот позіхати; відкривати рот зелень; злак; трава золотар; міняйло золотий, золота монета ДИВ. ЗЛАТИКЪ золото СЯЮ4ИЙ ЗОЛОТОМ Златоструй - ^збірник південнослов 'янської традиції релігійного характеру 71
ЗЛАТООІ/ХТЬ, -ОМЪ ЗЛАТЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ЗЛАТЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ЗЛАЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗЛЪЧЬ, -ЬМЪ ЗМАрАГДА, -АМЪ ЗМИИ, -КМЪ ЗМНИНЪ, -А, -О ЗМИЯ, -ЯМЪ ЗМУрНА, -АМЪ ЗНАМЄНАВАТИ, -ВАК, -ВАКТЪ ЗНАМеНАННК, -КМЪ ЗНАМЄНАТИ, -HAUR, -НАКТЪ ЗНАМЄНИК, -КМЪ ЗИАМЄНОИОСНТЄЛЬ, -КМЪ ЗНАННК, -КМЪ ЗНАТИ, ЗНАЮ, ЗНАКТЪ ЗНАКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗНОН, -КМЪ ЗОВАТИ, -БЛИК, -ВЛбТЪ золъто, -омъ зоря, -ямъ ЗрАКЪ, -ОМЪ зръно, -омъ ЗрЪЦАЛО, -ОМЪ ЗЪВАННК, -КМЪ ЗЪВАТбЛЬ, -КМЪ зъвати, зовж, зоветъ 4.- прикм.- прикм.- прикм.- ж.- ж.- 4.- прикм.- ж.- ж.- недок.- с- недок., док.- с- 4.- с- недок.- прикм.- 4.- недок.- с- ж.- 4.- с- с- с- 4.- недок.- Золотоуст - *прізвищева назва Константинопольського архиепископа Йоана (347-407), ревного проповідника і непере- вершеного оратора, збереглося понад 800 його проповідей; **збірник давньоукраїнської традиції, основу якого складали твори Йоана Золотоуста золотий див. здать зелений; свіжий Ж0В4 смарагд змій; змія зміїний; зміїв див. змий смирна; миро відзначати; позначати знак перехрестити, благословити, посвятити, відзначати, відзначити; позначати, позначити; накладати, накласти пе4ать; давати, дати зрозуміти; натякати, натякнути знак; ознака; відзнака; прапор прапороносець знайомий; приятель знати; пізнавати; розуміти; усвідомлювати знайомий; відомий спека дзьобати, клювати ДИВ. ЗЛАТО зоря; ранкова зоря, зірниця зір; погляд; вигляд; схожість зерно дзеркало поклик; крик; запрошення; заклик той, хто запрошує вигукувати; кликати; кри4ати; запрошувати; закликати 72
зъло, -омъ ЗЪЛОБА, -АМЪ ЗЪЛОБНВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ЗЪЛОБИТИ, -БЛЖ, -БИТЬ ЗЪЛОБНК, -КМЪ ЗЪЛОБЬ, -ЬМЪ зълобьствоватн, -воуик, -воуктъ ЗЪЛОБЪЧЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ЗЪЛОВОЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) зълов'крнк, -кмъ зълод'ки, -кмъ ЗЪЛОД'БИНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗЪЛОД'БНЦА, -АМЪ зълод'кяти са, -д'біж са, -дъ'ктъ са зълоключнмъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЗЪЛОКЪЗНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗЪЛОНрАВНК, -КМЪ ЗЪЛООБрАЗНТН СА, -рАЖЛ СА, -РАЗИТЬ СА ЗЪЛОПОСТрАДАТИ, -рАЖДЖ, -рАЖДЄТЬ зълослов(ес)ити, -вешж, -весить ЗЪЛОСрАМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) зълосъмрътьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) зълотворити, -рыл, -ритъ ЗЪЛООуМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) зълохоульнъ, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) ЗЪЛОЧЬСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЗЪЛЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) зъль, -ьмъ зъл'к ЗЫБАТИ, -БЛИК, -БЛКТЪ ЗЬДАИНК, -КМЪ ЗЬДАТбЛЬ, -КМЪ зьдати, знждж, зиждетъ зьдъ, -омъ зьдь, -ьмъ зьр*клъ, -а, -о ЗЬР'БННК, -КМЪ зьр'ктн, -рил, -ритъ зьрАштин, -яя, -ее с- ж.- прикм.- недок.- с- ж.- недок.- прикм.- прикм.- с- ч.- прикм.- ж,- недок.- прикм.- прикм.- с- недок.- док- недок.- прикм.- прикм.- недок. прикм .- прикм.- прикм.- прикм.- ж.- присл.- недок.- с- ч.- недок.- ч.- ж.- прикм.- с- недок.- прикм.- зло зло; злість; мерзенність злий; підступний; мерзенний ганьбити; принижувати зло; біда мерзота; злість шкодити; робити зло одержимий дияволом зловмисний фальшива віра, єресь той, хто робить зло; злочинець злочинний нерозумна жінка хворіти зайвий злорадний; підступний зіпсуття; розбещеність; невихованість робити необачні вчинки потрапити в скруту лихословити ганебний вартий ганебної смерті ганьбити; принижувати нерозумний лихослівний; образливий безбожний злий; лихий; поганий зло; лихо; мерзота зле; погано гойдати; трясти будівля; витвір будівничий; творець будувати; творити гончарна глина; посудина; стіна; будівля див. зьдъ дозрілий погляд; вигляд спостерігати; дивитися зрячий 73
ЗЕНИЦА, -АМЪ ЗАБНЖТН, -БЛИК, -БЛеТЪ ЗАТЬ, -ЬМЪ ЗЖБЪ, -ОМЪ ж.- недок.- 4.- 4.- 31НИЦЯ рости; сходити зять; наречений зуб И и и, я, к ИБО НГЄМОНЬ, -ОМЪ нгемоиь, -я, -к ИГО, -ОМЪ 1 иго 2 ИГрА, -АМЪ НГрАТИ, -pAUK, -рАКТЪ нгриштк, -кмъ игоумення, -ямъ спол., 4аст.- займ.- спол.- 4.- прикм.- с- спол.- ж.- недок.- с- игрь, -ьмъ иде идеже ндолик, -кмъ НДОЛОД'кЛАТЄЛЬ, -КМЪ идоложрътвьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ИДОЛОЖЬреИИНА, -АМЪ ндоложьрьць, -кмъ идололАтрия, -ямъ ндолослоужнтєль, -кмъ идолоткоръ, -омъ ИДОЛОТр'кБЬНИКЪ, -ОМЪ ИДОЛОТр'ББЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ИДОЛЪ, -ОМЪ ИДОЛЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ж.- присл., спол. приел., спол. с- 4.- прикм.- ж.- 4.- ж.- 4.- 4.- 4.- прикм.- 4.- прикм.- і, и; та; а; тоді; ось; ж; також той; котрий; він бо; адже; навіть; однак; все ж; отже правитель, володар; воєвода правителів; воєводин іго, ярмо тому; отже танець; розвага; гра розважатися; грати; танцювати арена; місце, де відбуваються розваги; розваги; ігуменя - ^настоятельна монастиря гра; розвага; жарт справді; незважаючи на; коли; звідки; 40му; бо; хо4а де; коли; тому; незважаю4и на; хоча поганський храм, капище ідолопоклонник, язичник принесений у жертву ідолам жертва ідолам жрець, волхв; ідолопоклонник ідолопоклонство, поганство див. ндоложьрьць див. ндоложьрьць див. ндоложьрьць див. ндоложрътвьнъ ідол поганський; ідолів 74
ИЖДАГАТИ, -ГАИК, -ГАКТЪ ижде нждеже нждеконьнъ, -а, -о (-ъш, -АЯ, -ОК) нждешти, иждєгж; иждежеть ИЖДИ^АТИ, -5AUK, -ЭАКТЪ ижднти, -дивж, -днветъ иже, яже, кже 1 ижє 2 НЖЬ, ЯЖЬ, КЖЬ> из/с(ъ) НЗБАВНТЄЛЬ, -КМЪ недок.- присл., спол. приел., спол. прикм .- ДОК- недок.- ДОК- займ.- спол.- займ.- прийм.- ч.- избавити, -вліж, -вить док.- нзбаблятн, -ляіж, -ляктъ нєдок.- нзбавлєнмк, -кмъ с- нзбавство, -омъ с- изба/одати, -даж, -дактъ док.- ИЗБНрАТН, -рАЖ, -рАКТЪ НЄДОК.- ИЗБНТН, -SHtft, -БНКТЪ ДОК.- ИЗБЛЬВАТН, -ЛЮІЖ, -ЛЮКТЪ ДОК.- НЗБОрЪ, -ОМЪ Ч.- ИЗБОрьНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ИЗБОСТИ, -БОДЖ, -БОДеТЪ ДОК.- ИЗБЫВАТН, -ВАІЖ, -ВАКТЪ НЄДОК.- НЗБЫТН, -БЖДЖ, -БЛДеТЪ ДОК.- НЗБЫТНК, -КМЪ С- НЗЕЫТЪКЪ, -ОМЪ Ч.- нзбытъчьствоватн, -воут, -воуктъ недок.- ИЗБЬрАТН, -БбрЖ, -ВереТЪ ДОК.- ИЗБЪТАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ НЄДОК.- изб*бгнжти, -нж, -нетъ док.- НЗВАЛНТН, -AWR, -ЛМТЪ ДОК.- нзведеннк, -кмъ с- нзвести, -ведж, -ведетъ 1 док.- нзвести, -ВЄЗЖ, -везетъ 2 док.- ИЗВбСТЬ, -ЬМЪ Ж.- нзвл'Ьштн, -лъ-кж, -л'кчетъ док.- нзводнти, -вождж, -водить недок.- спалювати де; адже; бо; тому що; коли; хоча; незважаючи на ■ де; якщо; коли давній, споконвічний спалити спалювати витратити; виснажити; прожити котрий; який; чий; той, цей; що що ДИВ. ИЖ6І з, із, із-за; через визволитель; рятівник; Ізбавитель (про Ісуса Христа) визволити; врятувати; ізбавити (про Ісуса Христа) визволяти; рятувати; ізбавляти визволення; порятунок; ізбавлення викуп виколоти; проколоти вибирати побити; перебити виблювати; знудити вибір вибраний проколоти бути в надлишку; зникати залишитися; позбавитися позбавлення залишок; надмір; достаток бути в достатку вибрати вибігати; утікати; уникати вибігти; утекти; уникнути вивалити; викинути виведення; визволення; вигодування; народження вивести; породити; визволити вивезти; витягти вапно добути; витягти; визволити виводити; визволяти; породжувати 75
нзволитн, -воли;, -волить НЗВОЛЯТИ, -ЛЯІЖ, -ЛЯКТЪ нзволкннкъ, -омъ нзволкннк, -кмъ НЗВрАГЪ, -ОМЪ нзврАштеннк, -кмъ ИЗВрАЧЄВАТН, -ЧОуШ, -ЧО\(КТЪ нзвр'кштм, -връгж, -връжетъ извъноу/ъ- пзвънлдоу нзвънжтрь известит, -в'кштж, -въчтитъ извъчто извъчтовати, -тоунк, -тоуктъ извъхтъ, -ьмъ 1 известь, -я, -к 2 извъхтьно ИЗВ'ЬСТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) известь нъ* извить, -омъ НЗВ'кшТАВАТН, -BAtiK, -ВАКТЪ ИЗВ'кшТАНИК, -КМЪ ИЗВ'кшТАТИ, -ШТАВК, -ШТАКТЪ изв'Ьштеник, -кмъ ИЗВАЗАТИ, -ВАЖЛ, -ВАЖЄТЬ НЗГАНЯТИ, -НЯЖ, -НЯКТЪ ИЗГЛАГОЛАТИ, -ЛЫК, -ЛбТЪ ИЗГЛАДНТИ, -ГЛАЖДЛ, -ГЛАДИТЬ изгнестн, -нєтл, -нєтеть ИЗГНИЛЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) изгнмльство, -омъ док- недок.- 4.- С- 4.- С- недок., док.- ДОК- присл.- присл.- присл.- ДОК- присл.- недок., док.- ж.- прикм.- присл.- прикм.- присл.- 4.- недок.- с- недок., док.- с- ДОК.- недок.- ДОК- ДОК- док- прикм.- с- схотіти; вибрати; полюбити; дозволити погоджуватися обранець воля; вибір; перевага викидень; недоношена (дитина) звернення виліковувати, вилікувати викинути; позбавити; ВИКЛЮ4ИТИ; ВІДДУ4ИТИ зовні див. извьноуАк зсередини повідомити; довідатися; зміцнити; підтвердити; засвід4ити без сумніву; справді повідомляти, повідомити; засвід4увати, засвідчити; зміцнювати, зміцнити звістка вірний; твердий; міцний; надійний; відомий можливо; звісно; ясно вірний; надійний; відомий див. нзвъчтьно причина; привід утверджувати; зміцнювати; сповіщати упевненість; запевнення; повідомлення повідомляти, повідомити; говорити, сказати; зміцнювати, зміцнити; підтверджувати, підтвердити повідомлення; підтвердження зв'язати виганяти промовити; сказати згладити; прикрасити ви4авити гнилий; зігнилий гниль; гній 76
ИЗГОНИТИ, -HWR, -НИТЬ ИЗГрЄБЬ, -ЬМЬ ИЗГОуБИТИ, -БЛИК, -БИТЬ ИЗГЪНАНИК, -КМЬ изгьнати, нжденж, ижденєть ИЗГЫБАТИ, -БАУЛ, -БАКТЬ нзгывнжти, -нж, -неть НЗДАВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ИЗДАВЬНА НЗДАЛЄМЄ/а ИЗДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ НЗДАЯТИ, -ДАЮ, -ДАКТЬ НЗДрАБОТАТИ, -TAUR, -ТАКТЬ издрАИлиткнтинь, -омь ИЗДрАИЛЬСКЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) нздрєштн, -рекл, -речєть издрннжтн, -нж, -неть издр'Ьшеннк, -кмъ НЗДРАДЬ(НО) НЗДрАДЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) нздьхнжтн, -нл, -неть НЗДЫХАННК, -КМЪ ИЗДЫХАТИ, -ХАІЛ, -ХАКТЬ изд'Ьтьска ИЗД'ЬяТН, -A'fctfR, -Д'ЬкТЬ изимАти, изємліж, нземлеть нзискАти, -зиштж, -знштеть нзнтн, -ндж, -ндеть НЗЛАГАТН, -ГАІЛ, -ГАКТЬ НЗЛАЗНТН, -ЛАЖЖ, -ЛАЗИТЬ НЗЛИВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЬ излити, -лиж, -лнкть излитик, -кмь излиха излняник, -кмь излияти, -лът, -л'Ькть изловити, -вліж, -вить изложити, -жж, -жить ИЗЛОМИТИ, -МЛЖ, -МИТЬ нзл'Ьзеннк, -кмь недок.- ж.- ДОК.- с- док.- недок.- ДОК- док- присл.- присл.- док- недок.- ДОК.- ч.- прикм.- ДОК- док.- с- присл.- прикм.- ДОК- с- недок.- присл.- недок.- недок.- ДОК- ДОК.- недок.- недок.- недок.- ДОК.- с- присл.- с- док.- ДОК- ДОК- ДОК.- с- виганяти клоччя погубити; загубити вигнання; переслідування вигнати гинути загинути задавити; умертвити здавна, давно здаля, здалеку; оддалік віддати; надати віддавати; надавати відпрацювати ізраїльтянин; юдей ізраїльський; юдейський виголосити; промовити вигнати покута; викуплення надто; надзвичайно надзвичайний; вибраний сконати; померти дихання; подих конати; вмирати змалечку навчати виймати; вилучати; схоплювати відшукати; зажадати; розстежити вийти; піти; хлюпнути; ринути викидувати; виганяти виходити; вилізати; перевищувати виливати; обливати вилити; облити обливання надто; надмірно; дуже багато див. излитик див. излити піймати викласти, розкласти (товари) зломити; зламати догляд 77
излъчти, -л'кзл, -л*кзеть излюбод^иствоватн, -воуш, -воуктъ нзметАннк, -кмъ измєтати, -тж, -теть НЗМЛАДА ИЗМЛАТИТИ, -ЛАШТЖ, -ЛАТИТЪ измл'кти, -мели;, -мелеть изморити, -ріж, -рить ИЗМрЪМЪрАТН, -p«R, -реТЪ измр'кти, -мьрж, -мьретъ измоудити, -моуждл, -моудитъ измоудьникъ, -омъ нзмоужденнк, -кмъ измыти, -мыж, -мыктъ измьждати, -ждж, -ждетъ ИЗМЕНА, -АМЪ изм'книти, -ник, -нить изм'бноватн, - ноуш, -ноуктъ нзм*кньникъ, -омъ изменении, -кмъ НЗМ^рИТИ, -p«R, -рИТЪ изм^ряти, -ряж, -ряктъ ИЗМЖДР*БВАТИ, -ВА№, -ВАКТЪ ИЗМЖЧАТИ, -МАЖ, -ЧАКТЪ нзмжчнти, -мл, -читъ ИЗНАЧАЛА ИЗНЄМАГАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ изнемошти, -могл, -можетъ нзнепьштевАТн, -тоуїж, -штоуктъ изнести, -ел, -сеть изииже нзникнжти, -ил, -иетъ изнисти, -ньжж, -ньзетъ ИЗНИЦА изновд износити, -шл, -ситъ изношеннк, -кмъ нзноуреник, -кмъ ИЗОБАТИ, -БЛЖ, -БЛеТЪ ИЗОБИЛО док- недок.- с- ДОК- присл.- док- ДОК- ДОК- ДОК.- ДОК.- ДОК.- 4.- с- ДОК- недок.- ж.- ДОК.- недок.- 4.- с- ДОК.- недок.- недок.- недок.- недок.- присл.- недок.- ДОК- недок.- док.- присл.- ДОК.- ДОК.- присл.- присл.- недок.- с- с- ДОК.- присл.- виити; піти займатися розпустою кидання; викидування викинути змолоду вимолотити змолоти знищити; убити вигризти; з'їсти померти не звернути уваги неуважний, роззява повільність; неуважність; халатність вимити; обмити виснажувати, знесилювати обмін; заміна змінити; обміняти; замінити змінювати; обмінювати наступник, продовжува4 зміна; перетворення зміряти; виміряти виміряти розумнішати примушувати; заставляти мучити спо4атку слабнути; хворіти занедужати; ослабнути оцінювати; визна4ати винести; промовити знизу трапитися; виникнути; відбутися ОГОЛИТИ (МЄ4) крадькома спо4атку; знову терпіти; плодити; плодоносити; породжувати винесення; плід; прибуток ЗД0бИ4 з'їсти щедро; багато 78
изобиловати, -лоуык, -лоуктъ недок., док.- нзовръчтн, -рАштж, -рАштетъ док.- изоБръ"Гбннк, -кмъ с- ИЗОКЪ, -ОМЪ 4.- изостритн, -рик, -рить док.- И30ШТр€НЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ИЗСАКНЖТН, -НЖ, -Н€ТЪ ДОК- НЗОуВАТИ, -BAUK, -ВАКТЪ НЄДОК.- ИЗОувеНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ИЗОуМЛЯТН СА, -МЛІЖ СА, -МЛЄТЬ СА ДОК.- ИЗОуМЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- изоумъиги, -м^іж, -мъ-ктъ док.- ИЗОуНЬШИНА, -АМЪ Ж.- изоустъ приел .- изъчтн, -*кмь, -'кстъ док.- ИЗАТИ, НЗЬМЖ, ИЗЬМЄТЬ ДОК.- изжтрь/и приел .- нзжтрыждоу присл.- ИКОНА, -АМЪ Ж.- ИКОНОБОрЬЦЬ, -КМЪ 4.- НКОНОМЪ, -ОМЪ илектъръ, -омъ или ИМАНИК, -КМЪ НМАТН, КМЛЖ, КМЛЄТЬ ИМбННТЪ, -А, -0 (-ЪШ, -АЯ, -Ок) нменовАннк, -кмъ именовАти, -ноі/ш, -ноуктъ имєньно НМЪНА, -АМЪ ИМЪНЪ, -ОМЪ нмьжє нлгкнице, -емъ нлгкннк, -кмъ 4.- 4.- спол.- с- недок.- прикм. с- недок.- присл.- ж.- 4.- спол.- с- с- нм'ктн, имамь, имъ*ктъ недок.- бути в достатку, в надлишку знайти; розшукати; створити знайдення; здобуття; створення червень нагострити; нато4ити загострений, вигострений висохнути; ви4ерпатися роззувати роззутий здивуватися нерозумний; божевільний втратити розум; збожеволіти полегшення напам'ять з'їсти; розтринькати витягти; взяти зсередини див нзжтрь. ікона іконоборець - ^прихильник візантійського єретичного вчення, яке заперечувало давню християнську традицію почитания ікон. Остаточно іконоборча єресь була подолана в середині IX cm. економ, управитель янтар, бурштин або, 4и; ніж зібрання, збори; собор ловити; хапати; захоплювати; збирати іменитий, відомий, знаменитий ім'я, імення, назва називати, іменувати за назвою ДИВ. ИМЪНЪ гімн, церковний піснеспів бо; тому що; тому майно, маєток; внесок майно; становище; здатність; суть мати; давати; вважати; судити; являтися; могти 79
ИМА, -МеНЬМЪ ИНАКО/Ъ HHOMO ИНАЧЄ ннии, -кмъ иник, -кмъ ннов'крьннкъ, -омъ ИИОВ'Ь'рьНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, ИНО/ЪГДА ННОГДОЖ ИНОГЛАСИК, -КМЪ ннодоушьннкъ, -омъ ннодоушьно инозємьць, -кмъ инокол'кньникъ, -омъ инокость, -ьмъ ннокостьникъ, -омъ ннокъ, -омъ ННОМИСЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, ■ нноплємєньникь, -омъ ннорогъ, -омъ ИНОСрЪДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, ИНОСТАНЬ ннострАньннкъ, -омъ -АЯ, -АЯ, ННОСЪКАЗАКМЪ, -А, -О (-Ъ1Н, - ИНОЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ нночьство, -омъ ННОЧАДЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, иноьлзычьникъ, -омъ ИНЪ, -А, -О инъ(ж)де инъднктъ, -омъ -ок) -ок) , -ок) АЯ, -ОК) , -ок) -ок) с- присл.- присл.- приел .- 4.- с- 4. прикм. приел.- приел .- с- 4.- присл.- 4.- 4.- ж.- 4.- 4.- прикм. 4.- 4.- прикм. приел.- 4.- прикм. прикм. с- прикм. 4.- займ.- присл.- 4.- инътдоу присл.- инждоуЛк присл.- НОрЪДАНЬСКЪ, -А, -О" (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- илєрвєр'кн, -кмъ 4.- НСАДАТИ, -САЖДЖ, -САДИТЬ ДОК.- 1М Я інакше; по-іншому в інше місце; інде іще іній див. мним іновірець; єретик ЄрЄТИ4НИЙ колись; іншим разом раптом; зразу одностайність; єдиномисліє однодумець одностайно чужинець; варвар див. инозємьць подорожування (по 4ужині); вигнання; 4ужина подорожний, мандрівник самітник; чернець, монах одностайний див. инозємьць однорог відповідний постійно див. инозємьць алегори4ний, іносказальний чернечий, монаший самотність; чернецтво єдиний; одинокий див. инозємьць інший; якийсь інде індикт - кримська назва дня 1 вересня;одиниця церковного літочислення, що має 15 років; назва першого року у 15 річному проміжку; початок індикта або церковного року припадає на 1 вересня разом; спільно по-іншому; інде йорданський вересень висадити 80
ИСЄЛИТИ, -AHR, -ЛИТЬ НСКАЖАТН, -ЖА№, -ЖАКТЪ ИСКАЗА, -АМЪ НСКАЗАННК, -КМЪ НСКАЗАТН, -ЗАЖ, -ЗАКТЪ ИСКАЗНТН, -ЖЛ, -ЗИТЪ НСКАЗЬНО НСКАИИК, -КМЪ нсканжти, -нл, -нетъ НСКАПАТН, -ПЛІЖ, -ПЛеТЪ НСКАрНОТЪ, -ОМЪ ДОК- недок. ж.- с- недок. ДОК- присл. с- ДОК- недок. ч.- док.- НСКАрНОТЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) приКМ.- нскатєль, -кмъ нскати, нштж, иштетъ ИСКЛАТН, -КОЛЮ, -КОЛЄТЬ ИСКОНИ НСКОНЬНЪ, -А, -о(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ИСКОНЬЧАВАТН, -ВАЖ, -ВАКТЪ НСКОИЬЧАННК, -КМЪ НСКОПАТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ нскоповати, -поунк, -поуктъ нскореннтн, -ніж, -нить искомити, -мл, -митъ НСКрА, -АМЪ НСКрАСТИ, -рАДЖ, -рАДеТЬ ИСКрАМИЛО, -ОМЪ нскропытьнъ* нскрь искрьиь, -я, -к (-ии, -яя, -кк) искрьньнъ- ИСКОуПНТИ, -ПЛ№, -ПИТЬ ч.- недок.- ДОК.- присл.- прикм. недок.- с- ДОК.- недок.- ДОК.- ДОК.- ж.- ДОК.- с- присл.- присл., прикм. присл.- ДОК.- вигнати знищувати; губити вада (фізична); каліцтво розповідь; пояснення розповідати; пояснювати знищити; каструвати; вихолостити помилково; погано пошук вилити витікати, витекти; сочитися, просочитися; крапати Іскаріот - *букв. 'людина з міста Каріот'; прізвищева назва апостола Юди, яку євангелісти уживають, щоб розрізнювати Юду зрадника (Іскаріота) та іншого, славетного, апостола Юду-Тадея іскаріотський (з міста Каріот); Іскаріотський (про апостола Юду) шукач шукати;прагнути; просити заколоти; зарізати споконвіку; спочатку - споконвічний гинути; умирати; слабнути; убивати кінець; занепад викопати; вирвати викопувати; виривати вирвати (з корінням); викорінити вискочити; вистрибнути іскра украсти; викрасти знаряддя тортур дійсно, справді , прийм.- поруч; близько, поблизу; біля , імен.-ближній; друг щиро викупити; спокутувати 81
нскоуповАти, -поуїж, -поуктъ искоупъ, -омъ искоуситєль, -кмъ ИСКОуСИТИ, -КОуШЖ, -KOlfCHTb искоусъ, -омъ НСКОуСЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ИСКОуШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ искоушєннк, -кмъ НСКЫДАТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ ИСПАСТИ, -ПАДЖ, -ПАДеТЪ нспешти, -пекж, -пєчєть ИСПИТИ, -ПНІЖ, -ПИКТЪ исплести, -летж, -лететь исплоути, -ловж, -ловетъ ИСПЛЪНИТИ, -НІЛ, -НИТЬ нсплънь ИСПЛЪНЯТИ, -НЯИч, -НЯКТЪ нсплънкннк, -кмъ неплохи, -л^вж, -леветь ИСПОБЪ^АНИК, -КМЪ НСПОВ*ЬдАТ6ЛЬ, -КМЪ НСПОВ'кдАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ исповедь, -ьмъ испов-кдьннкъ, -омъ испобъ^Ьти, -въмм», -въхтъ неподань, -я, -к (-ни, -яя, -кк) исполннъ, -омъ исполоу недок.- викуповувати; спокутувати ч.- купець ч.- спокусник док.- випробувати; спокусити; оцінити ч.- проба; досвід прикм.- досвідчений; визнаний; знайомий недок.- спокушати с- спокуса; проба; випробовування; досвід док.- викинути; вилити док.- упасти; випасти; відпасти док.- випекти; випалити док.- випити док.- сплести; скласти док.- виплисти док.- наповнити; наситити; довершити; завершити; зробити, виконати; доповнити присл.- сповна; цілком недок.- наповнювати; виконувати; збуватися; доповнювати с- повнота; вміст; закінчення; виконання док.- виполоти с- визнання (віри); сповідь; проголошення; обіцянка, клятва, об іти; вдячність ч.- прибічник; сповідник недок.- сповідати; визнавати; розповідати; проголошувати; обіцяти; дякувати ж.- визнання(віри); сповідь; вдячність ч.- прихильник; сповідник; той, хто розкаявся док.- визнати; висповідатися; признатися; сказати; проголосити; подякувати; пообіцяти прикм.- нижній; спідній ч.- велетень; герой присл.- напів 82
испомити, -чинк, -чиктъ исправитель, -кллъ испрАвити, -вли;, -вить нспрлвлятн, -ляж, -ляктъ испрАвлкник, -кллъ испрлзнити(сА), -нж(са), -нитъ(са) испрлхн^тн, -trfctR, -ніікть нспроврАштеник, -кллъ испровр*Ешти, -връгл;, -връжетъ испроситн, -рошж, -росить испръвА испоустити, -поуштл;, -поуститъ НСПОуШТАТИ, -ШТАІЛ, -ШТАКТЪ испоуштеник, -кллъ ИСПЫТАНИИ, -КЛЛЪ ИСПЫТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ нспыть, -ьллъ ИСПЬПЪНО ИСПЬрАННК, -КЛЛЪ испьрАтн, -перл, -переть испрьр'кник, -кллъ испръ"ги, -пьрж, -пьритъ истаити, -tawr, -таить истапати, -паи;, -пакть истамати, -мам;, -чактъ истаяти, -таи;, -тактъ нстешти, -текж, -течетъ ИСТИНА, -АМЪ истнньно док.- ч.- ДОК.- недок.- с- док- док- с- ДОК.- ДОК- присл.- ДОК- недок.- с- с- недок., док.- ж.- присл.- с- док.- с- ДОК- ДОК- недок.- недок.- док.- ДОК.- ж.- присл.- В1ДПОЧИТИ керівник виправити; скерувати; влаштувати; здійснити; пояснити; висловити; зобразити виправляти; прирівнювати; керувати; пояснювати; витримувати випростовування; виправлення; керування; справа; правило; пояснення спустошити; знищити; перестати зітліти руйнування; руйнація перекинути; скинути попросити; поставити вимогу спочатку, спершу; на початку випустити; відпустити випускати; відпускати; посилати випускання; визволення розстеження; випробовування; допит випробовувати, випробувати; розстежувати, розстежити ДИВ. ИСПЫТАНИК уважно; точно виноградний сік, щойно вичавлений вичавити; видавити; випрати виправдання; оправдання вибачити; виправдати розплавити; розтопити; зруйнувати топити; топитися точити, висмоктувати розтопити витекти; протекти; хлюпнути; вбігти істина; дійсність; точність справді; воістину; щиро; праведно; безперечно 83
НСТИНЫГЪ, -Л, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) нстиньныЛб ИСТНрАТИ, -рАЖ, -рАКТЬ ИСТИСКАТИ, -КАІЖ, -КАКТЪ исто, -тесьмъ НСТОВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) нстонжтн, -нж, -нетъ ИСТОПНТИ СА, -ПЛІЖ СА, -ПИТЬ СА истопнжтн, -нж, -нетъ ИСТОТА, -АМЪ источити, -точж, -чнтъ нсточьннкъ, -омъ ИСТОЧЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ИСТрАДАТИ, -рАЖДЖ, -рАЖДЄТЬ ИСТрЪГАТН, -ГАІЖ, -ГАКТЪ истръгнжти, -нж, -нетъ ИСТрЪЗАТН, -5ABR, -ЗАКТЪ ИСТр*ББИТН, -БЛІЖ, -ВИТЬ истр*квлятн, -бляіж, -бляктъ ИСТр'кзВНТИ СА, -ВЖ СА, -ВИТЬ СА истр'кти, -тьрж, -тьретъ истрАСти, -еж, -сеть истоукАнъ, -омъ нстоукА(нь)нъ, -а, -о (-TJH, -АЯ, -ОК) ИСТЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НСТЬЕА, -АМЪ ИСТЪКАВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ истъкати, -тъчж, -тъчетъ ИСТЪННТИ, -НІЖ, -НИТЬ ИСТЪШТАНИК, -КМЪ ИСТЪШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ истъштитн, -штж, -штнтъ истьлитн, -лил, -лить НСТЬЛ'БВАКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) прикм.- присл.- недок.- недок.- с- прикм.- ДОК.- ДОК- ДОК- ж.- док.- ч.- прикм.- ДОК- ДОК.- ДОК- недок.- ДОК.- недок.- ДОК.- док.- док- ч.- прикм,- прикм.- ж.- недок.- док- ДОК.- с- недок.- ДОК.- ДОК.- прикм.- істиннии; справжній; головний, важливий достовірно; правдиво вилущувати; розтирати витискати утроба; нутрощі справжній; розумний; важливий втопити, потопити потопити; утопитися див. истонжти істина; вірність виточити (рідину); хлюпнути; витекти джерело; струмок джерельний витерпіти муки, катування розірвати; перервати; вирвати; поманити вирвати; відірвати виривати; позбавляти; манити очистити; просіяти очищувати; просіювати протверезіти; прийти до тями вилущити; змолотити; знищити струсити ідол висічений істинний, справжній, правдивий; щирий; такий кімната ткати зіткати витончити; зробити непомітним; розбити старанність роздавати; випорожняти; руйнувати випорожнити; зробити марним; пошкодити зіпсувати; згубити; знищити тлінний 84
HCTbA*fcNHK, -КМЪ нстьл'Ьньнъ, -а, -о (-ыи, -ая, -ок) НСТЬЛЪ"ГИ, -Л±ІК, -ТЪ*КТЪ истоЛк НСГБКАТИ, -КАЮ, -КАКТЪ истагнлти, -ил, -нетъ НСТАЖАННК, -КМЪ ИСТАЗАНИК, -КМЪ НСТА5АТН, -ЗА№, -ЗАКТЪ МСТА5АТИ, -ТАЖЛ, -ТАЖеТЪ ИСТЖПИТИ, -ПАНК, -ПИТЬ исоунжтн, -нл, -нетъ исоушитн, -шл, -шить НСХАЖДАТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ ИСХОДАТАИ, -КМЪ ИСХОДАТАИТИ, -TABR, -ТАИТЬ исходити, -хождл, -ходить исходиште, -емъ исходь, -омь нсхожденик, -кмъ нсхоуд'кти, -A*fctK, -дъ'ктъ исхытити, -хыштл, -хытитъ нсхыштбннк, -кмъ нсълАТи, нсълик, нсълеть исъпъ, -омь исъхати, нсъшж, исъшеть исъхль, -ьмъ исіїштн, нсккж, искчетъ нскчєннк, -кмъ ис'кяти, -скж, -скктъ НСАКНЖТИ, -НЖ, -НбТЪ ислмити, -мл, -чнтъ ИТАЛЬСКЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ити, идл, -ндетъ ИШТА/ЄЗАТИ, -3AUK, -ЗАКТЪ иштєз(нов)єник, -кмъ нштезновеньнъ, -а, -о (-ЫИ, -АЯ, -ОК) с- прикм.- док.- присл.- недок.- док.- с- с- недок.- ДОК- док.- ДОК- ДОК.- недок.- 4.- ДОК.- недок.- с- 4.- с- недок.- ДОК.- с- док.- 4.- ДОК.- 4.- ДОК.- с- ДОК.- док- док- прикм.- недок., док.- недок.- с- загибель; знищення; пошкодження; тлінність ДИВ. НСТЬЛ*БВАКМЪ зіпсувати; знищити; зітліти то4но; докладно витікати; текти витягнути; зібрати маєток (4есно зароблений) звіт; розрахунок питати; розпитувати; вимагати повернути; вираховувати запитати; розпитати; вирахувати вийти витягти (ме4); висипати висушити; осушити виходити посередник поклопотати; пору4итися виходити вихід вихід; Вихід - *назва другої книги П'ятикнижжя Старого Завіту див. исходиште обезцінюватися вирвати; вихопити викрадення; крадіжка; грабунок; пограбування послати мілина засохнути; висохнути хмиз посікти; вирубати; порубати; відрубати голову побиття посіяти ви4ерпатися висушити; виссати італійський іти; пройти; вийти зникати; утікати; переставати загибель; знищення прикм.- НЄД0ВГ0В14НИИ; МИТТЄВИЙ 85
иштєзнжти, -нж, -нетъ нштисти, иштьтж, иштьтетъ иштистити, иштиштл, нштисттгь ИШТИТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ иштръпАТи, -плнк, -плеть нштьтеннк, -кмъ / ИШТАДНК, -КМЪ ні^клнтєль, -кмъ иц'клити, -лык, -лить ИЦ*клЬБА, -АМЪ нцтклткти, -л*Ьіж, -лъ-ктъ ицъчгятн, -ляж, -ляктъ нц-клкник, -кмъ НШЬСТВНК, -КМЪ ишьсть, -ьмъ июд^и, -кмъ ИЮДЪЧККЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) июдъ'иствовати, -воуж, -воуктъ нюд^янинъ, -омъ нюнни, -кмъ икреи, -кмъ ИКрЄИСКЬ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) икреиство, -омъ ИКрИХОИЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) нкроусАлимлянинъ, -омъ ИКрОуСАЛНМЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ДОК.- док- док.- недок.- ДОК- с- с- 4.- док- ж.- док.- недок.- с- с- ж.- 4.- прикм.- недок.- 4.- 4.- 4.- прикм.- с- прикм.- 4.- прикм.- зникнути; піти; перестати порахувати 04ИСТИТИ рахувати ви4ерпати перечисления породження; нащадок, потомство лікар; цілитель вилікувати видужання; зцілення видужати лікувати ДИВ. ИЦ*ЬЛЬБА відхід див. ишьствик юдей, єврей юдейський, єврейський жити за старозавітніми законами див. нюд'Ьи 4ЄрВЄНЬ священик священичий; священицький священицтво єрихонський мешканець Єрусалиму єрусалимський
к КАВЪКАЖЬСКЪ, -А, -О (-ТЛИ, -ДЯ, -Ок) ПрИКМ. КАГАНЪ, -ОМЪ 4.- КАГрЪЛНЧНШТЬ, -КМЪ 4.- КАДИЛО, -ОМЪ 4.- КАДИЛЬНИЦА, -АМЪ КАДНЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) КАДИТИ, КАЖДЖ, КАДИТЬ КАЖДЄННК, -КМЪ КАЖЄНИКЬ, -ОМЪ КАЗАНИК, -КМЪ КАЗАТбЛЬ, -КМЪ КАЗАТИ, КАЖЖ, КАЖЄТЬ КАЗИТИ, КАЖЖ, КАЖЄТЬ КАЗНИТИ, КАЖНЖ, КАЗНИТЬ КАЗНЬ, -ЬМЪ КАЗНЬСТВО, -ОМЪ КАЗНЬЦЬ, -КМЪ КАКО КАКОВЪ, -А, -О КАКОЖЄ КАКЪ, -А, -О КАЛЄЖЬ, -КМЪ КАЛОуГЄрНЦА, -АМЪ кАлоугеръ, -омъ КАЛОуГЄрЬСТВО, -ОМЪ КАЛЪ, -ОМЪ КАЛЯТН СА, -ЛЯ№ СА, -ЛЯКТЪ СА КАМЄЛЬ, -КМЪ КАМЄНИК, -КМЪ КАМЄНОВАНИК, -КМЪ ж.- прикм.- недок.- с- 4.- с- 4.- недок.- недок.- недок.- ж.- с- 4.- присл., спол. займ.- присл.- займ.- 4.- ж.- 4.- с.- 4.- недок.- 4.- с.- с.- кавказький каган, хан голубеня ладан; фіміам; кадило - *вид церковного начиння, призначене для розжареного вугілля, ладану та фіміаму, які священик роздмухує, розгойдуючи кадилом. Кадильний дим символізує мовитви, які піднімаються до Бога. Кадило використовували і старозавітні юдеї. кадило кадильний кадити кадіння євнух пов4ання; проповідь вихователь; проповідник указувати; пов4ати; виховувати; наказувати; проповідувати псувати; каструвати карати кара; покарання; наказ рабство воєна4альник; воєвода як; невже; як-небудь; що ДИВ. КАКЪ як; яким 4ином який;якийсь 4аша; келих монахиня, 4ерниця монах, 4ернець 4ЄрНЄЦТВ0 болото; багно вимазуватися; забруднюватися верблюд каміння; скелі каменування - *вид смертної кари, згадуваний у Біблії 87
КАМЄНОВАТИ, -HOytft, -NOlfKTb КАМбНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) КАМО КАМЫ, -МбНЬМЪ КАМЫКЪ, -ОМЪ КАМЕНЬ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) КАНАГГки, -КМЪ КАНОВЬННКЪ, -ОМЪ КАНОНЪ, -ОМЪ КАНОНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) КАНЪДИЛО, -ОМЪ КАНЖТИ, -НЖ, -Н€ТЪ КАПАТИ, -ПЛІК, -ПЛеТЪ КАПНКЛАрИИ, -КМЪ КАПИШТЄ, -€МЪ КАПНШТЬННЦА, -АМЪ КАПНШТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) КАПЛЯ, -ЯМЪ КАПЬ, -ЬМЪ КАрЪВАНА, -АМЪ клръвънъкоулосъ, -омъ КАСАТН СА, -САН; СА, -САКТЪ СА КАСНЯ, -ЯМЪ КАТАПЄТАЗМА, -АМЪ КАТАрОСЪ, -ОМЪ КАТАТОММЯ, -ЯМЪ кАТнхоуменн, -ямъ клтихоуменъ, -омъ КАТНХОуМЄНЬСКЬ, -А, -0 (-Ъ!И, -АЯ, -ОК) недок.- прикм.- присл.- ч.- ч.- прикм.- ч.- ч.- ч.- прикм.- с- ДОК- недок.- ч.- с- ж.- прикм.- ж.- ж.- ж.- ч.- недок- ж.- ж.- ч.- ж.- ж.- каменувати, страчувати через каменування кам'яний; кам'янистий; скелястий куди; будь-куди; кудись камінь; скеля ДИВ. КАМЫ ДИВ. КАМбНЬНЪ Кананіт, див. дет. зилотъ канонік, крилошанин - ^звання церковного достойника церковне правило; правило; канон - *книги Св. Письма; церковні закони, ухвалені Вселенськими соборами; основна частина Літургії - освячення канічний; законний лампада зволожити; капнути капати тюремний наглядач ідол; капище, поганський храм; ідолопоклонство капище поганський крапля зовнішність; схожість; образ; малювання скарбниця рубін торкатися кориця церковна завіса, - ^закриває Царські Ворота; використовувалася і у юдейських храмах жук-гнойовик зрізування оглашена - ^кандидатка на прикм.- охрещення оглашений - ^кандидат на охрещення оглашении, оглашенськии 88
КАТ/ДОЛИКНН, -АЯ, -ОК прикм.- КАТ/ДОЛИКИНСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- КАТОЛНЧЬСКЪ, -А, -О (-UH, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- КАЯЗНЬ, -ЬМЪ Ж.- КАЯННК, -КМЪ С- КАЯТИ СА, КАИК СА, КАКТЪ СА НЄДОК.- КАЯфА, -АМЪ КАДНСТА, -АМЪ КВАСЬ, -ОМЪ КВАСЬННКЪ, -ОМЪ КВАСЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) кедрі», -омъ КАЛИЯ, -ЯМЪ кбнътоурнонъ, -омъ КбрАСТЪ, -ОМЪ КеСАрОВЪ, -А, -О КеСАрЪ, -ОМЪ кивотъ, -омъ 4.- киликъ, -омъ кннъсъ, -омъ кнрия, -ямъ китъ, -омъ КИфА, -Ы вселенський, соборний; повсюдний ДИВ. КАТ/ДОЛИКНН див. кат/долнкин ДИВ. КАЯНИК покаяння; розкаяння каятися; шкодувати; роз4аровуватися Каяфа - ^прізвисько первосвященика Йосипа, зятя Анни, який урядував у часі процесу над Ісусом катизма - *одна з 20-ти частин Псалтиря розчина; напій, приготований на заквасці 4.- прикм.- 4.- Ж.- 4.- 4.- прикм.- 4.- 4.- ПИЯК квасний кедр келія центуріон, сотник рогата гадюка кесарів кесар, римський імператор кивот - *дерев яна скринькс як правило, вмонтована у макет церкви, де зберігаються Святі Тайни; у Старому Завіті - коштовна скриня, де зберігалися Мойсееві таблиці із Божими заповідями, палочка Арона та посудина з манною 4.- груба вовняна тканина; волосяниця 4.- данина; податок ж.- саван 4.- КИТ sing, t., 4.- Кифа (Петро) - *друге ім 'я апостола Симеона, яким нарік його Ісус Христос; Кифа букв, 'скеля'. Кифі-Петрові, верховному апостолові, судилося стати скелею, на якій Ісус збудував свою Церкву 89
КЛАДА, -АМЪ КЛАДАЗЬ, -КМЪ КЛДНЯНИК, -КМЪ КЛАНЯТИ СА, -НЯИК СА,НЯКТЪ СА КЛАСТИ, -ЛАДЖ, -ДеТЪ КЛАСЪ, -ОМЪ КЛАТИ, КОЛІМ, КОЛбТЪ КЛЄВЄТА, -АМЪ клєвєтьннкь, -ол\ъ КЛЄВЄТЬНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) клевр'Ьтъ, -омъ КЛЄПАТН, -ПЛМч, -ПЛЄТЬ КЛЄПЬЦЬ, -КМЪ КЛИМАТЪ, -ОМЪ клнросъ, -омъ клнросьннкъ, -омъ КЛИЦАНИК, -КМЪ КЛНЦАТИ, -ЛИЧЛ, -ЛНЧЄТЬ КЛИЧЬ, -КМЪ КЛОБОуКЪ, -ОМЪ клокотати, -коштл, -коштетъ КЛЬЦАТИ, -ЦЛІЖ, -ЦАКТЪ КЛЬЧЬТЪ, -ОМЪ КЛЪИГЬ, -ЬМЪ КЛ^ТЬЦА, -АМЪ КЛЮСА, -АТЬМЪ КЛЮЧАрЬ, -КМЪ КЛЮМАТИ СА, -MAW; СА, -МАКТЪ СА КЛЮМАКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ключедръжьць, -кмъ КЛЮМИТИ СА, -МЛ СА, -МИТЬ СА КЛЮЧЬ, -КМЪ клюмьно КЛЮЧЬНЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) КЛАТВА, -АМЪ клАтвопръчтжпьннкъ, -омъ КЛАТВЬНИКЪ, -ОМЪ КЛАТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) 4.- колода - ^знаряддя для тортур 4.- колодязь, криниця с- поклін недок.- кланятися; поклонятися недок.- класти 4. КОЛОС недок.- колоти ж.- наклеп 4.- наклепник; звинува4 прикм.- наклепницький; брехливий 4.- товариш; співслужитель; той, хто разом відбував рабство недок.- показувати; давати зрозуміти 4.- пастка 4.- край; земля 4. клир, духовенство; клирос (крилос^ - *у церкві місце обабіч інокостасу, призначене для співців 4.- клирик, духовна особа с- крик; окрик; торжествування недок.- кри4ати 4.- КрИК; КЛИ4 4.- КЛОбуК недок.- кипіти; клекотати недок.- роздумувати 4.- СТукІТ ж.- кліть, кімната; комір4ина ж.- комір4ина; келія с- лоша; осля 4.- КЛЮ4НИК недок.- траплятися; годитися, відповідати ПрИКМ.- Зру4НИЙ 4.- ДИВ. КЛЮЧАрЬ док.- трапитися; підійти 4.- КЛЮ4 присл.- відповідно прикм.- відповідний ж.- клятва; прокляття 4.- клятвопорушник; віроломний 4.- ДИВ. КЛАТВОПрЪЧТЖПЬНИКЪ прикм.- клятвенний; гідний прокляття 90
клати (са), кльнл (са), кльнетъ (са) КЛАЧАТН, -ЧЖ, -ЧИТЪ КОБЫЛА, -АМЪ КОБЫЛИЦА, -АМЪ КОБЬ, -ЬМЪ КОВАрЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) КОВЛрЬСТВО, -ОМЪ коватн, -вж, -ветъ КОВАЧЬ, -КМЪ КОВЪ, -ОМЪ КОВЬИНКЪ, -ОМЪ КОВЬЧЄГЬ, -ОМЪ КО/ЪГДА кодрлнътъ, -омъ КОЖА, -АМЪ КОЖА/ьНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) КОЖИЦА, -АМЪ КОЗАрИ, -ОМЪ козьлншть, -кмъ КОЗЬЛОГЛАСОВАНИК, -КМЪ КОЗЬЛЪ, -ОМЪ КОЗЬЛА, -АТЬМЪ КОКОТОГЛАШЄНИК, -КМЪ КОКОТЪ, -ОМЪ кокошь, -ьмъ КОЛИ колижьдо колижьды колико КОЛИКЪ, -А, -О КОЛИЧЬСТВНК, -КМЪ КОЛИЧЬСТВО, -ОМЪ коло, -лесьмъ КОЛЪ, -ОМЪ КОЛЬ кольми КОЛ^ЕАТН, -БАЖ, -БАКТЪ КОЛЪ'Б'клЬ, -ЬМЪ КОЛЕНО, -ОМЪ КОЛАДА, -АМЪ недок.- недок.- ж.- ж.- ж.- прикм.- с- недок.- 4.- 4. 4.- 4.- присл.- 4.- ж.- прикм.- ж.- pl. t., 4.- 4.- с- 4.- с- с- 4.- ж.- присл.- 4аст.- присл.- присл.- займ.- с- с- с- 4.- присл.- присл.- недок.- ж.- с- ж.- проклинати; клясти; клястися ставати на коліна, клякати кобила саранча доля; чарування, ворожіння підступний; хитрий підступ; хитрість кувати коваль лихий намір; змова змовник; інтригант скринька; ковчег, корабель; див. ще: кивоть коли; іноді; одного разу дрібна монета шкіра; шкура шкіряний див. кожа Хозарія; хозари козенятко; ягнятко бенкет; бенкетування; гульня; пиятика; пияцтво цап козеня спів півнів півень курка; кво4ка коли; коли-небудь хто би не скільки; як багато як; скільки який див. колиньство кількість коло; колесо кіл як; скільки; скільки разів ДИВ. КОЛЬ хитати; гойдати колиска коліно; плем'я; покоління коляда - ^ногайські свята періоду зимового сонцестояння 91
комонь, -кмъ КОМЪКАННК, -КМЪ КОМЪКАТН, -КАІЖ, -КАКТЪ конъдАКАрь, -кмъ конъдакъ, -омъ 4.- с- К1НЬ при4астя недок., док.- при4ащати, при4астити 4.- 4.- КОНОБЪ, -ОМЪ КОНЬ, -ЬМЪ 1 конь, -кмъ 2 коньннкъ, -омъ коньць, -кмъ КОНЬЧАВАТН, -ВАІЖ, КОНЬЧАНИК, -КМЪ -ВАКТЪ коньчатн (са), -чаик -ЧАКТЪ (са) (са), 4.- 4.- 4.- 4.- 4.- недок.- С- недок.,; КОНЬЧННА, -АМЪ Ж.- коньчьнъ, -а, -о (-Ъ1Н, -дя, -ок) прикм.- КОПАТН, -ПАНК, -ПАКТЪ НЄДОК.- КОПАЧЬ, -КМЪ 4.- КОПННННКЪ, -ОМЪ 4.- копнк, -кмъ с- КОПрЪ, -ОМЪ 4.- КОрАБ(л)нЦЬ, -КМЪ 4.- КОрАБ(л)ь, -КМЪ 4.- КОрАБ(л)ьННКЪ, -ОМЪ 4.- КОрАБЬЧНН, -ЯМЪ 4.- КОрбННТЬЦЬ, -КМЪ 4.- кореннк, -кмъ 1 с- кореннк, -кмъ 2 с- корєнь, -реньмъ с- користь, -ьмъ ж.- коритн, -ріл, -рить недок.- КОрНЦА, -АМЪ pi. t., Ж КОрО^НА, -АМЪ Ж.- КОрЪ, -ОМЪ 4.- корыто, -омъ с- КОрЬЦЬ, -КМЪ 4.- КОСМАТЪ, -А, -0 ГфИКМ.- косновеннк, -кмъ с- кондакар - *збірка кондаків кондак - ^структурний елемент богослужения, зазвичай його тема стосується якогось святого або свята казан край, кінець кінь вершник кінець; межа; кордон закінчувати; наповнювати; вершити закінчення док.- закінчувати(ся), закін4ити(ся); виконувати, виконати кінець; завершення кінцевий; останній копати; обкопувати; обробляти (землю) землероб, копальник списоносець спис кріп; аніс човен корабель, галера моряк див. корАв(л)ьннкь 4аклун, ворожбит коріння 4аклунство корінь ЗДОбИ4 хулити; ображати кориця корона мірка, мір4ук корито див. коръ волохатий дотик 92
коснжти(са), -нл(са), -нєть(са) костєль, -кмъ кость, -ьмъ КОТОрА, -АМЪ КОТОрАТи(сА), -рА1ж(сА), -Рактъ(са) КОТОрНЧЬ, -Я, -€ КОТОрЫН, -АЯ, -ОК которынжьдо КОТОрЫГЬ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) КОТЪКА, -АМЪ КОТЬЛЪ, -ОМЪ КОТЫГА, -АМЪ котьць, -кмъ кошєря, -ямъ кошь, -кмъ КОШЬННЦА, -АМЪ КрАБНН, -ЯМЪ КрАБНЦА, -АМЪ КрАВА, -АМЪ КрАГОуН, -КМЪ КрАДА, -АМЪ КрАДЄНИК, -КМЪ крАдоводитн, -вождж, -дитъ КрАИ, -КМЪ краль, -кмъ КрАМОЛА, -АМЪ крАмольннкъ, -омъ КрАСА, -АМЪ КрАСАВЪ, -А, -О КрАСНТн(СА), КрАШл(сА), КРАСНТЪ(СА) КРАСОВАТИ(СА), -COY^(ca), -СОУКТЪ(СА) КрАСОТА, -АМЪ КрАСТА, -АМЪ КрАСТИ, КрАДЖ, крАДЄТЬ КрАСТІіЛЬ, -ЬМЪ КрАСЬНО КрАСЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) КрАТНрЬ, -КМЪ КрАТЪКЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ДОК.- 4.- Ж.- Ж.- недок.- прикм.- займ.- займ.- прикм.- ж.- 4.- ж.- 4.- ж.- 4.- ж.- ж.- ж.- ж.- 4.- Ж.- с- недок.- 4.- 4.- Ж.- 4.- Ж.- прикм.- недок.- недок.- ж.- ж.- недок.- ж.- присл.- прикм.- 4.- прикм.- доторкнутися замок; церква кістка сварка; суперечка засуджувати; сваритися; спере4атися сварливий котрий; який; деякий кожен; всякий див. которнчь якір казан див. епенъднтъ клітка див. кошь кошик див. кошь скринька; кошик ДИВ. КрАБИИ корова яструб багаття, ватра крадіжка обдурювати край, кінець; берег король бунт; повстання бунтар; змовник прикраса гарний прикрашати прикрашатися; насолоджуватися краса; привабливість; прикраса; насолода короста; виразка красти дерка4; перепілка гарно гарний; 4удовий; приємний 4аша; кубок короткий 93
краты/а/ъ KpAKOKp'kjANHK, -КМЪ крАКОБръ^зАнъ, -л, -о (-ъж, -ая, -ок) КрАКЖГЪЛЬНЪ, -А, -0 КреЛИНА, -АМЪ КрИВИНА, -АМЪ криво КрНВОТА, -АМЪ кривотворити, -рик, -рить КрнВОТЬНЪ, -А, -0 (-TJH, -АЯ, -Ок) КрИВЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) КрИВЬДА, -АМЪ кривъ* КрИЖ/ЗМА, -АМЪ крнжь, -кмъ КрИЖЬНЪ, -А, -0 КрНЛАТЬЦЬ, -КМЪ крило, -омъ КрИИИЦА, -АМЪ кринъ, -омъ КрИПНДА, -АМЪ КрИТЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) критяне, -омъ КрИМАВА, -АМЪ кримАти, -мл, -чнтъ крнчь, -емъ кровъ, -омъ кромъ- кром^Бытик, -кмъ кром'іннни, -яя, -кк кром'кштьнин, -яя, -кк кропити, -плж, -пить кропля, -ямъ КрОТАфъ, -ОМЪ кротити, кроштж, кротитъ кротолюБьць, -кмъ кротость, -ьмъ крОТОСТЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) приел .- с- прикм.- прикм.- ж.- ж.- присл.- ж.- недок.- прикм.- прикм.- ж.- присл.- ж.- ч.- прикм.- ч.- с- ж.- ч.- ж.- прикм.- pl. t., ч.- ж.- недок.- ч.- ч.- присл., прийм., спол. с.- прикм.- прикм.- недок.- ж.- ч.- недок.- ч.- ж.- прикм.- раз див. Акровоустия обрізаний наріжний крило зло; підлість; неправда фальшиво, несправедливо ДИВ. КрИВИНА робити нечесні вчинки підлий; ганебний кривий; кульгавий; поганий зло; підлість; кривда несправедливо; погано миро хрест хресний ангел; крилата істота крило; сторона; край глечик лілея, крин; квітка крипида - *основа вівтаря; основа критський мешканці Криту крик, зойк кричати крик; гомін дах, покрівля; шатро; житло; потаємне місце, криївка; охорона - далеко; геть; поза; крім; без; лише; тільки відсутність зовнішній див. кром*кинни кропити крапля скроня приборкувати; заспокоювати лагідна особа лагідність; смиренність; покірливість лагідний; смиренний; покірливий 94
кротъкодоушьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) кротъкопрнььтнк, -кмъ КрОТЪКЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) кротьцъ- КрОуНА, -АМЪ КрОуПА, -АМЪ КрОуПНЦА, -АМЪ кроустАлъ, -омъ КрЪВОПНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) кръвоточеннк, -кмъ кръвоточитн, -чж, -читъ КрЪВОТОЧНЦА, -АМЪ КрЪВОЯДИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) КрЪВЬ, -ЪВАМЪ КрЪВЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) кръзьно, -омъ КрЪКЫГА, -АМЪ КрЪМА, -АМЪ 1 КрЪМА, -АМЪ 2 кръмило, -омъ кръмнльць, -кмъ кръмнти, -мліж, -мнтъ 1 кръмнти, -млж, -митъ 2 кръмля, -ямъ кръмлкннкъ, -омъ кръмлкннк, -кмъ кръмьчнн, -ямъ кръмьчьство, -омъ КрЪМЬЧЬСТВОВАТИ, -ВОі/Ж, -ВОуКТЪ КрЪМАГА, -АМЪ КрЪЧАГЪ, -ОМЪ КрЪЧАЖЬЦЬ, -КМЪ КрЪЧЬм(ьн)иЦА, -АМЪ КрЪМЬМЛЯВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ КрЫТи(сА), -рЫ1ж(СА), -рЫКТъ(СА) КрЬСТАОБрАЗНО крьстило, -омъ прикм.- с- прикм.- присл.- ж.- ж.- ж.- ч.- прикм.- с- недок.- ж.- прикм.- ж.- прикм.- с- ж.- ж.- ж.- с- ч.- недок.- недок.- ж.- ч.- с- ч.- с- недок.- ж.- ч.- ч.- ж.- недок.- недок.- присл.- с- див. кротостьнъ див. кротость лагідний; покірний, смиренний; приручений лагідно; покірно, смиренно корона крупа крихта кришталь кровожерливий кровотеча мати кровотечу жінка, яка має кровотечу див. кръвопнвъ кров кривавий корзно - ^верхній одяг, оздоблений хутром віз харчі корма стерно вихователь годувати; харчувати правити стерном харчі немовля див. кръмля стерновий керування керувати глек; корчага ДИВ. КрЪЧАГА глечик корчма спотворювати крити, критися; приховувати; ховати, ховатися знаком хреста, хрестоподібно баптистерій - ^частина храму або окрема каплиця поблизу церкви для хрещення 95
крьститєль, -я крьстити, -рьштж, -рьстить крьстиянннъ, -омъ крьстнянын, -ая, -ок крьстиянынн, -ямъ крьстняньскъ, -а, -о (-Ъ1И, -ЛЯ, -ОК) крьстняньство, -омъ крьстнянъ- крьстъ, -омъ 1 крьстъ, -омъ 2 крьстьнъ, -л, -о (-ъш, -ля, -ок) крьштлтн, -штлик, -штлктъ крьштєннк, -кмъ кропити (с а), -пліж(са), -питъ(са) крепость, -ьмъ кр^пъко Кр*БПЪКЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) кр'кпъцъ* кржглъ, -а, -о (-Ъ1и, -ля, -ок) кржгъ, -омъ кржжнлнк, -кмъ коузьньць, -кмъ коумнрослоуженик, -кмъ коумирослоужнтєль, -кмъ коумиръ, -омъ КОуМИрЬНИЦА, -АМЪ коупити, -плик, -пить коупльнъ, -а, -о (-ъш, -дя, -ок) коупля, -ямъ коуповлник, -кмъ коуповлтн, -поуж, -поуктъ sing, t., ч.- Хреститель - *Йоан,син Захари' та Єлизавети, аскет, останній старозавітній пророк; у Йордані охрестив Ісуса Христа; був страчений за наказом Ірода Антипи недок., док.- хрестити; хреститися 4.- ХРИСТИЯНИН прикм.- християнський; хресний; хрещений ж.- християнка прикм.- с- присл.- 4.- 4.- прикм.- недок.- с- недок.- ж.- присл.- прикм.- присл.- прикм.- 4.- с- 4.- с- 4.- 4.- Ж.- ДОК.- прикм.- ж.- с- недок.- християнськии християнство по-християнськи хрест - *у християнстві символ спасения хрещення - ^таїнство християнської Церкви хресний; хрещений хрестити хрещення зміцнювати; міцніти; оздоблюватися; підтверджувати міць; держава міцно; сильно; дуже міцний; сильний; могутній міцно; жорстко круглий круг небосхил коваль ідолопоклонство, поганство ІДОЛОПОКЛОННИК, ЯЗИ4НИК; жрець ідол капище, поганський храм купити торговий; купецький купівля; покупка; торгівля; діяльність торгівля купувати 96
коупъ, -омъ коупь, -ьмъ коутно коутнослшггнн, -ля, -ек коупьнослшлънъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) КОуПЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) коупьць, -кмъ КОВРИГИ СА, -ріЖ СА, -рНТЪ СА КОурОГЛАШЄННК, -КМЪ коуръ, -омъ KOlfpKHHK, -КМЪ коустодня, -ямъ къ къде кьдежє къзнь, -ьмъ къзньннкъ, -омъ къзньство, -омъ къзньць, -кмъ къкъ, -омъ къкъня, -ямъ къметиипъ, -кмъ КЪМбТЬ, -ЬМЪ КЪМОТрА, -АМЪ кънигъчии, -ямъ КЪННГЫ, -АМЪ КЪННЖИЦА, -АМЪ къннжьннкъ, -омъ КЪННЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) КЬНАЖЄННК, -КМЪ КЪНАЖЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) КЪНАЗЬ, -КМЪ късно КЪСНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) къснъ-ннк, -кмъ къснъ-ти, къшнж, късннтъ къто кызнь, -ьмъ 4.- ж.- присл.- прикм.- прикм.- прикм.- 4.- недок.- с- 4.- с- ж.- прийм.- присл.- спол.- ж.- 4.- с- 4.- 4.- ж.- 4.- 4.- Ж.- Ж.- pl. t., ж.- pl. L, ж.- 4.- прикм.- с- прикм.- 4.- присл.- прикм.- с- недок.- займ.- ж.- купа купівля; покупка разом, купно; рівно4асно єдиносущий див. коупьнослшггни спільний; однаковий; рівний купець куритися, диміти спів півнів півень дим сторож до; для; за де; будь-де; десь коли; лише підступи; лихі умисли; образ; мистецтво; ремесло ремісник; винуватець 4ин, спосіб див. къзньннкъ волосина, волосок гомілка, голінка див. кьмєть старійшина громади кума книжник - ^знавець Св. Письма; учитель релігії книга, Святе Письмо, Біблія; писемність; послання; букви; письмо книжка; писемність див, кънигъчии біблійний; книжний; літературний; освІ4Єний князювання; князівство князівський князь; правитель; володар повільно повільний повільність затримуватися хто; хтось; хто-небудь див. кьзнь 9-у
КЫН, КАЯ, КОК КЫКА, -АМЪ КЫНЖЬДО кыпъ"ги, -плж, -пить кыселнчнк, -кмъ кысклъ, -омъ кыс'Ьлъ, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) КЫЧ8ННК, -КМЪ кждоу КЖПерА, -АМЪ КЖПННА, -АМЪ клнгкль, -кмъ КЛШГГА, -АМЪ KVMHHb, -ОМЪ купрянннъ, -омъ курнк заим.- ж.- займ.- недок.- с- 4.- прикм.- с- присл.- ж.- ж.- ж.- ж.- 4.- 4.- НЄВІДМ.- якии; котрий; деякий див. къкъ кожен; всякий витікати; струменитися; 04Ікувати гранатове дерево молоде вино кислий пихатість; гордощі де; як; звідки див. кьмотрА кущ; купина купіль; водоймище намет, шатро кмин кипріот кіріє (елеїсон) - *у перекл. з гр. 'господи, помилуй' Л ЛАВрА, -АМЪ ЛАВрЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ЛАДНН, -ЯМЪ ЛАДНИЦА, -АМЪ ЛАДЬ НО ЛАЗИТИ, ЛАЖЖ, ЛАЗИТЬ ЛАИНО, -ОМЪ ЛАКОМОСТЬ, -ЬМЪ ЛАКОМЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЛАКОМЬСТВИК, -КМЪ ЛАКОТА, -АМЪ ЛАКЪТЬ, -ЬМЪ ЛАЛОКА, -АМЪ ЛАЛОЧЬНИЦА, -АМЪ ЛАМАТИ, -МАЖ, -МАКТЪ ЛАНИ ЛАНИТА, -АМЪ ЛАНЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЛАСКАВЪ, -А, -0 (~Ъ1Н, -АЯ, -Ок) Ж.- прикм.- ж.- ж.- присл.- недок.- с- ж.- прикм.- с- ж.- 4.- ж.- ж.- недок.- присл.- ж.- прикм.- прикм.- лавра - *вид монастиря лаврський човен ДИВ. ЛАДНН однаково лазити лайно жадібність; скупість жадібний; скупий ДИВ. ЛАКОМОСТЬ ДИВ. ЛАКОМОСТЬ лікоть губи; м'яке піднебіння вузде4ка ламати торік щока; лице; щелепа; лані' Т0рІ4НИЙ ласкавий; приємний 98
ЛЛСКАВЬННКЪ, -ОМЪ ллсклник, -кмъ ласканьнъ, -л, -о (-ъш, -ля, -ок) ЛЛСКЛТИ, -КАІЖ, -КАКТЪ ллскръдь, -ьмъ ЛАСТОВИЦА, -АМЪ ЛАТИНЄ, -ОМЪ ЛАТИНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЛАТИНЬСКЫ ЛАТИТИ, ЛАШТЖ, ЛАТИТЪ ЛАТЪКА, -АМЪ ЛАЯТбЛЬ, -КМЪ ЛАЯТН, AAUR, ЛАКТЪ 1 ЛАЯТИ, ЛАІЛ, ЛАКТЪ 2 левынтъ, -омъ ЛбВЬГИТЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) легеонъ, -омъ ледъ, -омъ ЛбДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) Л6ЖАТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ лємешь, -кмъ леньтни, -ямъ ЛЄПТА, -АМЪ летіти, лештж, летить ЛЄШТИ, ЛАГЖ, ЛАЖеТЪ ЛИ ЛИБО ливлнъ, -омъ ЛНВАНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -ЛЯ, -Ок) ливертииьскъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЛИВрА, -АМЪ лизати, лижж, лижетъ ЛИКОВАТИ, -KOlfUR, -КО\(КТЪ ликъ, -омъ ликъствовлти, -воуик, -воуктъ лилия, -ямъ ЛИСИЦА, -АМЪ 4.- с- прикм.- недок.- ж.- ж.- pl. t., 4.- прикм.- присл.- ДОК- ж.- 4.- недок.- недок.- 4.- прикм.- 4.- 4.- прикм.- недок.- 4.- 4.- ж.- недок.- ДОК- 4аст.- спол.- 4.- прикм.- прикм.- ж.- недок.- недок.- 4.- недок.- ж.- ж.- підлабузник лестощі; улесливість ДИВ. ЛАСКАВЪ підлабузнюватися хтивість ластівка латиняни латинський по-латинськи підстерегти; піймати горшок той, хто сидить у засаді підстерігати; сидіти у засаді брехати (про собак), гавкати левит - ^старозавітний служитель храму, нащадок Левія; Левит - **третя книга Мойсея левитський легіон; безлІ4 лід; мороз льодяний; морозний лежати; бути; бути виявленим леміш, рало рушник (лляний) лепта, дрібна монета летіти лягти 4и; хіба; невже; же або; 4и то ладан - *запашна речовина, яку спалюють у кадильниці під час богослужения ливанський вільновідпущений вага; лівра - *міра ваги лизати торжествувати; радіти, велелитися; танцювати хор; хоровий спів; торжество; сонм торжествувати лілея; квітка лисиця 99
листвик, -кмъ листогонъ, -омъ ЛИСТОПАДЪ, -ОМЪ ЛИСТЬ, -ОМЪ ЛИСЪ, -ОМЪ лития, -ямъ литра, -амъ ЛИТОурГИСЛТИ, -CAHR, -САКТЪ лнтоургня, -ямъ ЛИХВА, -АМЪ лихо 1 лихо 2 ЛИХОВАТИ, -XOlf», -XOlfKTb лиховъзимати, -землик, -землетъ лиход^яник, -кмъ лихоиманик, -кмъ лихоимьствовати, -воуик, -воуктъ лихоимьць, -кмъ ЛИХОКЛАТВА, -АМЪ лихомыслити, -мышлж, -мыслить лихопитик, -кмъ лихотъкъ, -омъ лихоядєник, -кмъ ЛИХЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) лице, -емъ ЛИЦЄМ'крИТИ СА, -pUK СА, -рИТЪ СА лицемер (ьств)ик, -кмъ лицемерь, -омъ ЛИЦеМ^рЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) лнцемъфьствик, -кмъ личьннкъ, -омъ ЛИШАТИ, -ШАЖ, -ШАКТЪ лншеиик, -кмъ ЛИШеНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) лишити, -шж, -шить лияти, л^ик, л*йкть ЛОБЪЗАНИК, -КМЪ с- 4.- 4.- 4.- 4.- ж.- Ж.- недок.- Ж.- Ж.- присл.- прийм.- недок.- недок.- с- с- недок.- 4.- ж.- недок.- с- 4.- с- прикм.- с- недок.- с- 4.- прикм.- с- 4.- недок.- с- прикм.- недок., док.- недок.- с- листя листопад жовтень лист лис; лисиця литія - *вид богослужения, букв, 'усильне благання' ДИВ. ЛИВрА відправляти Літургію Літургія - *букв. 'спільна служба'; Служба Божа, Євхаристійна жертва лихва надмірно; зайво, даремно, марно над позбавляти; віднімати шахраювати лиходійство корисливість; скупість див. лиховъзимати шахрай; скупердяй фальшива присяга мати лихі наміри пияцтво достаток; надмір; зайвина ненажерливість; обжерливість надмірний; зайвий; поганий лице; обли44я; сором лицемірити лицемірство лицемір лицемірний див. лицемір(ьств)нк хустка; хусто4ка позбавляти; забирати; залишати недолік, вада позбавлений; зайвий забирати, забрати; потребувати; бракувати; залишати, залишити лити цілування; поцілунок 100
ЛОБЪЗАТИ, -ЗАИК, -ЗАКТЪ ЛОВИТВА, -АМЪ ЛОВИТИ, -ВЛЫК, -ВИТЬ ловнште, -емъ ловъ, -омъ ловьць, -кмъ ЛОВЬЧЬ, -Я, -К логофетъ, -омъ ложе, -емъ ложесно, -омъ ложнште, -емъ ЛОЖЬНИЦА, -АМЪ ЛОЗА, -АМЪ ЛОЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ!Н, -АЯ, -Ок) лои, -кмъ ЛОКЫ, -КЪВАМЪ ломити, -млик, -митъ лоно, -омъ ЛОПАТА, -АМЪ ЛОПОТИВЪ, -А, -О лоукъ, -омъ ЛОуИА, -АМЪ ЛОуНЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) ЛОуНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) ЛОуЧА, -АМЪ ЛОуМАТИ СА, -ЧАІЖ СА, -ЧАКТЪ СА ЛОВИТИ СА, -МЛ СА, -МИТЪ СА лъгатн, лъжл, лъжетъ ЛЪЖА, -АМЪ ЛЪЖбИМбИИТЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЛЪЖбПОСЛОуШЬСТВОВАТН, -ВОЧ/Ж, -воуктъ лъжесловесьннкъ, -омъ ЛЪЖеСЪВтБДтБНИК, -КМЪ лъжесъвтвдтБтель-кмъ ЛЪЖНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) лъжнпослоухъ, -омъ лъжь, -ьмъ лъжьинкъ, -омъ недок.- ж.- недок.- с- 4.- 4.- прикм.- 4.- с- С- С- Ж.- Ж.- прикм.- 4.- Ж.- недок.- с- ж.- прикм.- 4.- Ж.- прикм.- прикм.- ж.- недок.- ДОК.- недок.- ж.- цшувати лови, полювання; здоби4 полювати; ловити пастка лови, полювання; пастка; ЗДОбИ4 мисливець; ловець; рибалка мисливський; ловецький логофет - *глава канцелярії візантійського імператора ложе; ліжко; русло утроба скарбниця спальня; скарбниця лоза (виноградна) виноградний лій; сало калюжа; водойма ламати лоно; коліна лопата недомовний; недорікуватий 4асник; цибуля місяць МІСЯ4НИЙ див. лоуньнъ промінь; смолоскип; скіпка зустрІ4атися; траплятися зустрітися; трапитися брехати, казати неправду брехня, олжа, неправда; фальш прикм.- фальшивий недок.- 4.- С- 4.- прикм,- 4.- ж.- 4.- ЛЖЄСВ1Д4ИТИ брехун ЛЖЄСВІД4ЄННЯ лжесвідок фальшивий; несправжній; брехливий див. лъжесъвткдъ,тель ДИВ. ЛЪЖА див. лъжесловесьннкъ 101
лъжьноЛк лысто, -омъ львичишть, -кмъ львъ, -омъ ЛЬВЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЛЬГАТА, -АМЪ льгъко ЛЬГЪКЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) лыъчнти, -мл, -чнтъ льгынн, -ямъ ЛЬЗА, -АМЪ льз^ льнъ, -омъ лыгкнъ, -а, -о (-ии, -АЯ, -ок) ЛкСТНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) льстити, льштж, льстить ЛЬСТЬ, -ЬМЪ ЛЬСТЬПЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) льстьць, -емъ ЛЬШТАНИК, -КМЪ ЛЬШТАТИ СА, -ШТЖ СА, -ЩТНТЪ СА льштеник, -кмъ Л*йвЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЛЪТАЛЬННЦА, -АМЪ ЛЪТАТИ, -ГАЖ, -ГАКТЪ лъжы Л'ЬнНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Л'кнИТИ СА, -НІЛ СА, -НИТЬ СА ЛЪ'НОСТНВЪ, -А, -О леность, -ьмъ Л'БПЛЄНИК, -КМЪ л*кпо л'кпость, -ьмъ ЛІІПОТА, -АМЪ лопотьмо Л'ЬПЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) присл.- с- ч.- ч.- прикм.- ж.- прикм.- прикм.- недок.- ж.- ж.- присл.- ч.- прикм.- прикм.- недок.- ж.- прикм.- ч.- с- недок.- с- прикм.- ж.- недок.- присл.- прикм.- недок.- прикм.- ж.- с- присл.- ж.- ж.- присл.- прикм.- фальшиво; брехливо, неправдиво гомілка левеня лев левиний; лев'ячий легкість легко, злегка легкий полегшувати, полегшати легкість; полегшення можливість можна; можливо льон лляний підступний; фальшивий; улесливий підлещуватися; обдурювати; зваблювати хитрість; підступ; зваба; помилка див. льстнвъ лукава, підступна особа блиск блищатися підступ; обдурювання лівий спальня лягати як лінивий; недбалий; повільний лінуватися; зволікати; зважуватися; бути повільним лінивий лінощі; необачність; недбалість грязюка гарно; добре; пристойно; доречно ДИВ. Л^ПОТА краса; пишнота доречно гарний; чудовий; належний; доречний 102
лЕсТВНЦА, -АМЪ лЕсти, лЕзл, л'Ьзетъ лЕсъ, -омъ ЛЕСЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЛІТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ лЕто, -омъ лЕторлсль, -ьмъ лЕть лЕха, -амъ ЛЮБИВЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ЛЮБНМЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЛЮБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ ЛЮБЛЄНИКЬ, -ОМЪ ЛЮБЛЄНИК, -КМЪ ЛЮБО 1 ЛЮБО 2 ЛЮБОВЫКАТИ, -МЛ, -ЧЄТЬ ЛЮБОДЕИ, -КМЪ любодейство, -омъ ЛЮБОдЕнЦА, -АМЪ любодЕнчишть, -кмъ ЛЮБОдЕяНИК, -КМЪ ЛЮБОдЕяНЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) любодЕятн, -дЕж, -дъ*ктъ ЛЮБОНмЕнЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЛЮБОНИШТЬ, -Я, -Є (-ии, -яя, -кк) ЛЮБОПЬрИВЪ, -А, -0 (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЛЮБЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ЛЮБЫ, -БЪВАМЪ ЛЮБЬЗНОЛб ЛЮБЬЗЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ЛЮБЬМИ ЛЮДИИЪ, -ОМЪ людик, -ьмъ ЛЮДЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) люто, -тесьмъ 1 люто 2 лютосръднк, -кмъ ж.- недок.- 4.- прикм.- недок.- с- ж.- присл.- ж.- прикм.- прикм.- недок.- 4.- с- спол., 4аст.- присл.- недок.- 4.- с- ж.- 4.- с- прикм.- недок.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- ж.- присл.- прикм.- присл.- 4.- pl. t., 4.- прикм.- с- присл.- с- сходи; драбина лізти ліс дерев'яний; лісовий літати літо; рік; 4ас пагін, літорост можна грядка; ряд ЛЮ6ЛЯ4ИЙ 4удовий; якого люблять любити; хотіти коханець; шанувальник любов; ласка або; чи; нехай; бодай; хоча б любо; мило виявляти цікавість; цікавитися розпусник розпуста; подружня зрада розпусниця байстрюк ДИВ. ЛЮБОДЕЙСТВО розпусний займатися розпустою корисливість який любить убогих сварливий приємний; милий, любий любов мило, любо; ласкаво; шанобливо ласкавий; милий; любий охо4е; добровільно простолюдин; селянин; мирянин народ; люди; миряни народний; явний, публІ4ний; світський зло; мерзота люто жорстокість 103
лютость, -ьмъ ЛЮТЬ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ЛЮТЫНИ, -ЯМЪ лють, -ьмъ лютьць, -кмъ лють- ЛАДВННА, -АЛЛЪ ЛАДИНА, -АЛЛЪ ЛАЖАЯ, -ЯМЪ ЛАЦАТН, ЛАЧЖ, ЛАЧЄТЬ ллгъ, -омъ ЛЖЖЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -ОК) ЛЖКА, -АМЪ 1 ЛЖКА, -АЛЛЪ 2 ЛЖКАВО ЛЖКАВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ЛЖКАВЬНОВАТИ, -НОІ/Ш, -НО^КТЪ ЛЖКАВЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ЛЖКАВЬСТВО, -ОМЪ ЛЖКЪ, -ОМЪ ЛЛШ1ТА, -АМЪ лжчити, -мл, -митъ ж.- прикм.- ж.- ж.- 4.- присл.- ж.- ж.- ж.- недок.- 4.- прикм.- ж.- ж.- присл.- прикм.- недок.- прикм.- с- 4.- ж.- недок.- суворість; жорстокість лютий; жахливий; шалений нерівність лють; зло злостивець люто; жорстоко; дуже нирка необроблена земля; цілина квочка розкладати пастки гай; ліс лісовий затока; заплава; болото хитрість; лукавство; підступність лукаво; підступно; хитро лукавий; підступний; злий; диявол робити зло; лукавити ДИВ. ЛЖКАВЪ лукавство; зло лук спис розлучати л\ МАГЪ, -ОМЪ МАГЪДАЛЫНН, -ЯМЪ МАЗАТИ, МАЖЖ, МАЖеТЬ МАМ, -КМЪ МАКвДОНИНЪ, -ОМЪ МАЛА МАЛО МАЛ0Вр*ЕМ6НЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МАЛОВЪфЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) 4.- Ж.- недок.- 4.- 4.- присл.- присл.- прикм.- прикм.- чарівник; ворожбит мешканка Магдали; Магдалина - *прізвищева назва Марії, згадуваної у Новому Завіті мазати травень македонець ледь; зовсім мало; трохи; небагато; недовго тим4асовий; короткотривалий слабовірний 104
МАЛОГОДЬНЪ, -А, -О (-1*111, -АЯ, -Ок) МАЛОДОуШЫП», -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) МДЛОМОШТЬ, -ЬМЪ моломоипънъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МАЛОМЬ МДЛОСЪПДНИК, -КМЪ МАЛЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МДЛЪЖбНА, -ОМА МАЛЫ МДЛЬЧЬКО МАМОНА, -АМЪ МАНДСТЫрЬ, -КМЪ МАНАСТЫрьСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) мдн(овбн)нк, -кмъ МАНОВЬНЪ, -А, -О МДНЬНА, -АМЪ МДНЬТИЦА, -АМЪ МАНДАТИ, -НЖ, -Н€ТЪ мдрътъ, -омъ мдрьчь, -кмъ МАСЛИНА, -АМЪ МАСЛИ/ЬНИЦА, -АМЪ МАСЛИНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) МАСЛИЦА, -АМЪ МАСЛО, -ОМЪ МАСТИТИ, МАШТЖ, МАСТИТЬ МАСТИТЬ, -А, -О МАСТЬ, -ЬМЪ МАТбрЪДОСАДНТеЛЬ, -КМЪ МАТбрь(нь), -Я, -К мдте/орьство, -омъ МАТбрЬША, -АМЪ МАТИ, -ТЄрЬМЬ МАТИЗМЪ, -ОМЪ МАТИЦА, -АМЪ МАШТЄХА, -АМЪ прикм.- короткотривалий; перехідний; змінний прикм.- малодушний ж.- каліка; убогий; прокажений прикм.- немІ4ний; убогий приел.- пору4; близько; незабаром с- недосипання прикм.- малий du. t, 4.- подружжя приел.- трохи; мало приел.- трішки 4., ж.- майно; мамона - "уособлення грошей, майна, які запановують над людиною 4.- монастир прикм.- монастирський; монаший с- наказ прикм.- зневажений ж.- манна - * чудесна пожива ізраїльтян підчас мандрівки через пустелю ж.- док.- 4.- 4.- ж.- Ж.- прикм.- Ж.- с.- недок.- прикм.- ж.- 4.- прикм.- с.- ж.- ж.- 4.- ж.- ж.- монаша накидка махнути, зробити знак березень див. мдрътъ маслина ДИВ. МАСЛИНА маслиновий ДИВ. МАСЛИНА олія змазувати; мастити вгодований; тучний; масний миро; масло; жир; олія убивця матері материнський; материн старезність; дряхлість мачуха мати одяг пекло ДИВ. МАТЄрЬША 105
мат/диматикъ, -омъ мєдвьннкь, -омъ медвьнъ, -л, -о (-ъш, -ля, -ок) мєдв*кдь, -ьмъ медв'кждь, -я, -є МЄДНОЛАНЬСКЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МЄДОТОЧЬНЬ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) медъ, -ъмъ МЄЖДА, -АМЪ междоу междоум^рик, -кмъ мєждоурлмнк, -кмъ мєсєньБрня, -ямъ МЄСИЯ, -ЯМЪ МЄТАННЯ, -ЯМЪ МЄТАТИ, -ТЛ, -ТЄТЬ мєтнлти, -нж, -нетъ МЄТЬЛА, -АМЪ мєчь, -кмъ мєчьникь, -омъ МНЛОВАННК, -КМЪ МНЛОВАТН, -ВОуЖ, -BOlfKTb мнлосръд(ьств)ик, -кмъ мнлосръдовАти, -доуик, -доуктъ МНЛОСрЪДЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) милостив (ьн) о МИЛОСТИВЪ, -А, -О МИЛОСТЫНИ, -ЯМЪ милость, -ьмъ мнлоть, -ьмъ МИЛЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) 4.- 4.- прикм.- 4.- прикм.- прикм.- прикм.- 4.- Ж.- прийм.- с- с- ж.- 4.- Ж.- недок.- док.- ж.- 4.- 4.- С- недок.- С- недок.- прикм.- присл.- прикм.- ж.- ж.- ж.- прикм.- астролог медяник медовий; медвяний ведмідь ведмедів; ведмежий миланський ЯКИЙ МЄД0Т04ИТЬ; СОЛОДКИЙ мед (бджолиний); мед (напій) межа; вулиця між; серед проміжок 4асу ПЛЄ4І південь месія - *букв. 'помазаник \ у Старому Завіті так називали первосвящеників, пророків, царів; Месія - *у Новому Завіті - Ісус Христос поклін кидати кинути віник МЄ4 кат милосердя співпереживати; виявляти милосердя милосердя; співпереживання; милостиня ДИВ. МИЛОВАТИ милосердний милостиво милостивий; побожний милосердя; добро4инність; милостиня; побожність милосердя; милість; побожність овеча шкура; плащ вартий співпереживання; милий мимо присл., 106 окрім; повз; поза
мимогрАСти, -грАдл, -грАдетъ МНМОМТН, -ИДЖ, -ИДбТЪ мнмонести, -ел, -сеть мнмоплоутн, -ловж, -ловетъ мимоходнти, -хождл, -ходить МННОВАТН, -НОуїЖ, -НОуКТЪ МПНЖТИ, -НЛ, -НбТЪ миродръжнтель, -кмъ мнротворьць, -кмъ 1 мнротворьць, -кмъ 2 мнръ, -омъ 1 миръ, -омъ 2 мирътъ, -омъ мирьно МНрЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) 1 МИрЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯУ -ОК) 2 МНрЬСКЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) мнрьскы мирьствовАти, -воуик, -воуктъ МИСА, -АМЪ 1 МИСА, -АМЪ 2 митрополитъ, -омъ митрополнтьскъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) миті мнтжеь МЛАДЄНИШТЬ, -КМЪ МЛАДЪ, -А, -0(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МЛАДЬНЪ, -А, -0(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МЛАДЬНЬСТВО, -ОМЪ МЛАДЬНЬЦЬ, -КМЪ МЛАДАТЬЦЄ, -бМЪ МЛАТЪ, -ОМЪ МЛЪВА, -АМЪ МЛЪВНТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ млъвленнк, -кмъ млъкомь млънни, -ямъ недок.- недок., док- ДОК.- док- недок.- недок.- ДОК- 4.- 4.- 4.- 4.- 4.- 4.- присл.- прикм.- прикм.- прикм.- присл.- недок.- ж.- ж.- 4.- прикм.- присл.- присл.- 4.- прикм.- прикм.- с- 4.- с- 4.- ж.- недок.- с- присл.- ж.- проходити проходити, пройти; припиняти, припинити існування; зникати, зникнути пронести проплисти проходити; минати; зникати минати; переходити минути; перестати; перейти Вседержитель Творець миротворець мир світ мирта мирно; спокійно мирний; спокійний світський світський по-світськи жити в мирі, мирно миска меса - *Служба Божа латинського обряду митрополит - *титул єпископа, який очолює митрополію МИТр0П0ЛИ4ИЙ поперемінно взаємно немовля молодий; свіжий молодий; ДИТЯ4ИЙ дитинство немовля; дитя ДИВ. МЛАДЬНЬЦЬ молот шум; крик; обурення; поголос; базікання; натовп шуміти; бунтувати; турбуватися шум; обурення; базікання М0В4КИ блискавка 107
МЛЪЧАЛИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МЛЪЧАЛЬННКЪ, -ОМЪ МЛЪЧАННК, -КМЪ МЛЪЧАТИ, -МЛ, -ЧИТЪ млъжо, -омъ млъ"ги, мелик, мелеть мл*кчнк, -кмъ МЛЪ^ЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МОАВИТЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) моглть, -ьмъ МОЖДАНЪ, -А, -О мозгъ, -омъ мозоль, -ьмъ мои, -я, -к монстрыин, -ямъ МОКрОТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) МОКрЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МО(д)ЛИТВА, -АМЪ молитвиште, -емъ молнтвовати, -воуик, -воуктъ молитвьннкъ, -омъ МОЛНТВЬНИЦА, -АМЪ МОЛНТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) молити, -лик, -лить моль, -кмъ МОЛЬБА, -АМЪ МОЛЬБЬННКЪ, -ОМЪ моленик, -кмъ монисто, -омъ МОрАВЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) моръ, -омъ МОрЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) море, -емъ мостъ, -омъ МОТЫКА, -АМЪ МОТЫЛА, -АМЪ мошти, -ьмъ мошти, могж, можетъ мошть, -ьмъ МОШТЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прикм. - 4.- С- недок- с- недок.- с- прикм.- прикм.- 4.- прикм.- 4.- ж.- займ.- ж.- прикм.- прикм.- ж.- с- недок.- 4.- ж.- прикм.- недок.- 4.- ж.- 4.- с- с- прикм.- 4.- прикм.- с- 4.- ж.- ж.- pl. t., ж.- недок.- ж.- прикм.- мовчазнии; тихий М0В4уН мовчання; мовчанка; тиша мовчати молоко молоти салат молочний моавитський вельможа вгодований, тучний; мозковий мозок; кістковий мозок мозіль мій у4ителька мокрий; вологий мокрий прохання, благання; молитва; офіра будинок молитви, храм молитися прохач; священик див. молитвиште молитовний; благальний просити, благати; молити; молитися міль прохання; благання первосвященик; священик просьба, благання намисто; монета моравський 4ума морський море міст мотика фекалії мощі могти; бути могутнім; мати владу влада; сила; міць сильний; могутній; можливий; імовірний 108
мочити, -чж, -нить МОШЬНА, -АМЪ МрАВИИ, -ЯМЪ мрАЗнтн, мрлжж, мрлзнть мрдзъ, -омъ МрАЗЬНЪ, -А, -О (-UM, -АЯ, -Ок) мрАКЪ, -ОМЪ мрдморъ, -омъ МрАЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) мръзость, -ьмъ мрЪЗъ(къ), -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МрЪЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) мръзъ-ти, -ръжж, -ръзитъ мръкнжтм, -нж, -нетъ мрътвость, -ьмъ МрЪТВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МрЪТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) мрътвкць, -кмъ мрътьство, -омъ мрЪЦАТИ, -ЧЖ, -ЧеТЪ мръченнк, -кмъ мрьзнжтн, -нж, -нетъ Мр*кЖА, -АМЪ мръжорня, -ямъ моурннъ, -омъ моусикин, -ямъ МОуСИКИНСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) MOlftA, -АМЪ МЪНАСЪ/b мънихъ, -омъ 1 мънихъ, -омъ 2 МЪННШЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) мънншьство, -омъ мъногл/ошьди/ьд мъного МЪНОГОБОЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -ОК) мъногобол'Ьзньнъ, -а, -о (-Ъ!Н, -АЯ, -ОК) МЪНОГОБрАМИК, -КМЪ МЪНОГЛАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МЪНОГОГЛАГОЛАНИК, -КМЪ недок.- ж.- ж.- недок.- 4.- прикм.- 4.- 4.- прикм.- ж.- прикм.- прикм.- недок.- ДОК.- ж.- прикм.- прикм.- 4.- с- недок.- с- ДОК.- ж.- ж.- 4.- 4.- прикм.- ж.- імен., невідм 4.- 4.- прикм.- с- присл.- присл,- прикм.- прикм,- с- прикм.- с- змо4увати; обливати; мо4ити торба; торбина; капшук мурашка морозити мороз; лід морозний морок; пітьма; темінь мармур темний; похмурий мерзість мерзенний; гидкий який мерзне гидувати погаснути смерть; відмирання мертвий смертний небіжчик, мертвець див. мрътвость згасати затемнення; темінь змерзнути сітка подвір'я; внутрішній двір мурин, негр; ефіоп музикант який грає; музичний; музикантів муха . мнась, мина - ^грошова одиниця (100 драхм) монах, 4ернець наріст; рак монаший 4ернецтво 4асто; неодноразово багато; дуже поганський багатостраждальний багатожонство багатоголовий багатослівність; велемовність 109
МЪНОГОГОуБЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГОДЬНЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГОЖНВОТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГОЛИЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) мъноголичыгк МЪНОГОЛЪ"!ЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МЪНОГОМНЛОСТНВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГОМЛЪВЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГООЧИТЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МЪНОГОПЛАЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) мъногопръчвъ"гьлъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) мъногопьривъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) мъногорАзлнчьно мъногорАзоумьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) мъногор'кчевьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГОСИЛЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) мъноготроудьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -Ок) мъногооумьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГОЦ^НЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) МЪНОГОЧАСТЬНО МЪНОГЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МЪНОЖАТИ, -ЖА№, -ЖАКТЪ мъножнти, -жж, -жить мъножицеж МЪНОЖЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) мъножьствик, -кмъ прикм. прикм. прикм. прикм. приел.- прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. приел.- прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. прикм. приел. прикм. недок.- недок.- присл. прикм. е.- багаторазовий багатоденний; тривалий довговічний різноманітний різноманітно багаторічний всемилостивий бурхливий; неспокійний всевидющий переповнений скорботою найсвітліший цікавий різноманітно премудрий багатомовний; велемовний пресильний, всесильний багатостраждальний премудрий коштовний дуже часто багаточисельний; великий; значний див. мъножнти множити; розмножувати часто; неодноразово багаторазовий безліч, сила-силенна; у великому числі 110
мъножество, -омъ мъноэъ- МЪСКЪ, -ОМЪ МЪСТЪ, -ОМЪ мъштии, -яя, -кк МЪЧАТИ, -ЧЖ, -ЧНТЪ мъшелонмьць, -кмъ МЪШбЛОИСКАТбЛЬ, -КМЪ мьшєлоиштьць, -кмъ мъшелъ, -омъ МЪШНЦА, -АМЪ мы МЫКАТН, -КА1Ж, -КАКТЪ мыло, -омъ мыслнтн, мышлж, мыслить мысль, -ьмъ МЫСЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) мытарь, -кмъ мытлрьство, -омъ мытн(са), мыж(са), мыктъ(са) мыто, -омъ МЫТОИМАННК, -КМЪ мытоимьць, -кмъ МЫТЬННЦА, -АМЪ мышлении, -кмъ мышь, -ьмъ МЫШЬЦА, -АМЪ МЫЛА, -АМЪ мьгновеннк, -кмъ МЬДЛОСА, -АМЪ мьдлость, -ьмъ МЬДЛЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МЬДЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) мьдл*кннк, -кмъ мьдлъ"ги, -лык, -лить МЬЖДАТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ МЬЗДА, -АМЪ МЬЗДАВЬЦЬ, -КМЪ МЬЗДОВЪДАТбЛЬ, -КМЪ с- присл.- 4.- 4.- прикм.- недок.- 4.- 4.- 4.- 4.- Ж.- займ.- недок.- с- недок.- ж.- прикм.- 4.- с- недок,- с- с- 4.- ж.- с- 4., Ж.- ж.- ж.- с- ж.- ж.- прикм.- прикм.- с- недок.- недок.- ж.- 4.- 4.- див. мъножьствик багато; набагато лошак виноградний сік лошачий кидати користолюбець див. мъшелонмьць див. мъшелонмьць користь; прибуток комар; саранча ми мукати мило; луг мислити, думати; мати намір думка; намір осяжний; мислений; душевний; МИСЛЯ4ИЙ; розумний митар, збирач податків митарство; збирання податків мити; митися, умиватися подарунок; хабар; плата; прибуток хабарництво; користолюбство ДИВ. МЫТАрЬ місце збору податків мислення миша рука; пле4е; м'яз туман; імла мить слабість; млість; обморок; безсилля повільність; байдужість повільний; в'ялий; байдужий; лінивий невпевнений; повільний вагання; зволікання зволікати; перебувати знемагати; слабнути плата; винагорода; оплаїа; хабар; дарунок ДИВ. МЬЗДОВЪДАТбЛЬ платник 111
мьздовъздаяник, -кмъ мьздоимьць, -кмъ мьздоотъдавьць, -кмъ мьздьннкъ, -омъ МЬЗДЬНИЦА, -АМЪ МЬНЬШАЦА, -АМЪ МЬНЬШИНА, -АМЪ мыгсннк, -кмъ мыгвти, мьнж, мьннтъ мьстнтель, -кмъ мьститн, мьштж, мьстнтъ мьсть, -ьмъ МЬСТЬНИКЪ, -ОМЪ МЬШТАТН, -UJTAIft, -ШТАКТЪ мьштеннк, -кмъ МЬЧЬТАННК, -КМЪ МЬЧЬТАТбЛЬ, -6МЪ МЬЧЬТЪ, -ОМЪ мьчыъ, -ьмъ МЬША, -АМЪ міздь, -ьмъ м'кдьницА, -амъ мъ^ь/ъ-нъ, -а, -о (-*ын, -ая, -ок) м*бдьца, -амъ мъгзиньць, -кмъ м'клъ, -омъ м*бна, -амъ МІНИТИ, -МІЖ, -НИТЬ 1 МІНИТИ, -HHR, -ИИТЪ 2 МЪ^А, -АМЪ мерило, -омъ M'fepMTH, -pWR, -рИТЪ мъчнти, лгкшл, месить мъчто, -омъ М*БСТОСТАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) мъчАцесловбСьннкъ, -омъ МЪХАЦЬ, -КМЪ МЪХАЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) мъхь, -омъ с- ч.- ч.- ч.- ж.- ж.- ж.- с- недок.- ч.- док.- ж.- ч.- недок.- с- с- ч.- ч.- ж.- ж.- ж.- ж.- прикм,- ж.- ч.- ч.- ж.- недок.- недок.- ж,- с- недок.- недок.- с- прикм.- ч.- ч.- прикм.- ч,- оплата; хабар митар; хабарник ДИВ. МЬЗДОВЪДАТбЛЬ найманий працівник місце збору податків молодша дружина - *у багатоженців юдеїв та мусульман підлеглий, підданий намір; оцінка вважати; думати месник помстити; покарати; захистити помста; кара ДИВ. МЬСТНТЄЛЬ мстити; карати див. мьсть видіння звабник видіння; примара; мрія; мить привид, примара ДИВ. МНСА 2 мідь мідяк; мильниця мідний див. м*кдьницА мізинець; наймолодший син вапно зміна вважати; передбачати; нагадувати змінювати міра; мірка вага; мірило міряти мішати; змішувати; місити місце, місцевість; заклад місцевий місяцеслов - ^літургійний календар місяць місячний; лунарний мішок; бурдюк 112
м*кшєннк, -кмъ міїшьць, -кмъ МАКЪКЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Он) МАСО, -ОМЪ МАСОПОуСТЫГЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) МАСТИ, МАТА, МАТЄТЬ МАТА, -АМЪ МАТЄЖЬ, -КМЪ МАДНТИ, МАЖДА, МАДНТЪ МАдрнтн, -рьь, -рнтъ мАдроЛЬ мудрость, -ьмъ МАДОЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) мАдрьство, -омъ мАдрьствовлтн, -во\чл, -воуктъ МАДЬБА, -АМЪ мадьно МАДЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) МАЖАТИ СА, -ЖАК СА, -ЖАКТЪ СА МАЖАТИЦА, -АМЪ МАЖАТЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) МАЖД6ННК, -КМЪ мажєложьць, -кмъ МАЖЬ, -КМЪ МАЖЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) мажьскы мажьство, -омъ МАКА, -АМЪ 1 МАКА, -АМЪ 2 МАТНТН, МАШТА, МАТНТЪ МАТЬ, -КМЪ МАЧеННКЪ, -ОМЪ с- 4.- прикм.- с- прикм.- недок.- ж.- 4.- недок.- недок.- присл.- ж.- прикм.- с- недок.- ж.- присл.- прикм.- недок.- ж.- прикм.- с- 4.- 4.- прикм.- присл.- с- ж.- ж.- недок.- 4.- 4.- Т1СТО див. мъхь м'який м'ясо м'ясопусний; М'ясопусна неділя - * Неділя за тиждень до початку Великого посту тривожити; збурювати м'ята неспокій; заворушення зволікати; затримувати; вагатися думати; мудрувати; вдавати з себе мудреця мудро; розумно мудрість; знання мудрий; далекоглядний; спритний; хитрий мудрість; розважливість роздумувати; розважати; думати зволікання повільно повільний; нерішучий кріпитися; мужніти одружена жінка одружений ДИВ. МАДЬБА гомосексуаліст муж, чоловік; дія4 чоловічий; мужній мужньо; по-чоловІ40му мужність; хоробрість; відвага муки; катування; знаряддя для тортур борошно мутити, каламутити неспокій му4еник - ^християнин, який свідомо йде на тортури та смерть, захищаючи християнські цінності та Христову Церкву 113
МЖЧЄННЦА, -АМЪ МЖЧбНИЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) млшеник, -кмъ млмитєль, -кмъ мжчнтельство, -ол\ъ млчити, -мл, -читъ МІфА, -АМЪ Mvpo, -омъ МУрОНОСИЦА, -АМЪ мурьнин, -яя, -ее ж.- мучениця - ^християнка, яка свідомо йде на тортури та смерть, захищаючи християнські цінності та Христову Церкву при км.- мученицький с- тортури, муки ч.- кат; мучитель с- тиранія недок.- мучити; катувати ж.- див. Mvpo с- миро, єлей ж.- Мироносиця - *кожна з трьох жінок - Марія Магдалина, Марія Якова та Саломея , - що першими прийшли до гробу Ісуса Христа, аби намазати його Тіло миром. Мироносиці першими довідалися про Воскресіння Ісуса Христа прикм.- запашний; єлейний Н НА 1 НА 2 НАБОДЄНИК, -КМЪ НАЕОСТИ, -БОДЖ, -Б0Д€ТЬ НАБЪДЪ"ГИ, -БЪЖДЖ, -БЬДИТЬ НАВАДНТН, -ВАЖДЖ, -ДНТЬ НАВАДЬННЦА, -АМЪ НАВАЖДЄННК, -КМЪ НАВЄСТН, -ВЄДЖ, -ВЄДЄТЬ НАВЄЧврНК, -КМЪ НАВОДИК, -КМЪ НАВОДЬНЄНИК, -КМЪ приим.- вигук с- док.- недок.- ДОК.- ж.- с- ДОК.- с- с- ДОК.- на; проти; над; для; за; через ось тобі й на спотикання спіткнутися зберігати підбурити; оббрехати; обмовити наклепниця; обмовниця наклеп навести; привести; послати; зіслати навечір'я - * вечір напередодні церковного свята повінь ДИВ. НАВОДИК 114
НАВОДЬИНТН СА, -NHR СА, -НИТЬ СА нАвъклиръ, -омъ навыкнжти, -ил, -иетъ НАВЫС0Ч6 НАВЫЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЪ НАВЫЧ6НИК, -КМЪ НАВЬ^ТИ, -В'ВМЬ, -ВЪЧТЪ ндвЪкденик, -кмъ НАГЛО НАГЛОДОуШЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НАГЛЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) НАГЛЬСТВО, -ОМЪ наговорити, -ріл, -рить НАГОСТЬ, -ЬМЪ НАГЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НАДЄЖДА, -АМЪ НАДОИТИ, -ДОЖ, -ДОИТЬ ИАДОуТИ СА, -ДОуїЖ СА, -ДОуКТЪ СА НАДЬ НАДЪЖДИТИ, -ЖДЖ, -ЖДИТЪ НАДЬЛАГАТН, -ГАМІ, -ГАКТЬ ИАДЪЛбЖАТИ, -ЖЛ, -ЖИТЬ НАДЪЛОЖИТИ, -ЖЛ, -ЖИТЬ НАДЬМЄИЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ИАДЪНевеСЬИЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) НАДЫМАТИ СА, -МАІЖ СА, -МАКТЪ СА НАДЬНбВЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НАД'ЪЯНИК, -КМЪ НАД^ЯНЬНО НАДтЬ(я)тИ С А, -ДЪт С А, -Д'БКТЪ С А НАДЖТН, -ДЪМЛ, -ДЬМЄТЬ ИАЗАреИСКЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ИАЗАр*БНИИЪ, -А НАЗЄМЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НАЗИДАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЬ с- ч.- док- присл.- недок.- с- недок.- с- присл.- прикм.- прикм.- с- док- ж.- прикм.- ж.- ДОК.- док.- прийм.- док.- недок.- недок.- ДОК.- прикм.- прикм.- недок.- прикм.- с- присл.- недок.- ДОК- прикм.- sing. t., ч.- прикм.- недок.- розлитися; переповнитися водами капітан корабля навчитися; звикнути високо; уверху навчати навчання знати відвідування; відвідини раптово; несподівано необачний; нерозважний несподіваний; раптовий; необачний нерозважність умовити нагота; голизна голий; неодягнений надія накормити (груддю) загордитися над; для послати дощ класти лежати покласти гордовитий, зарозумілий пренебесний надуватися насушний, щоденний надія; довіра з довірою сподіватися; надіятися; покладати сподівання надути Назарей - *іменування Ісуса Христа за назвою міста Назарет у Галилеї, де до його народженя жили Йосип та Діва Марія; назаретський Назарей. Див. НАЗАрєискь земний будувати 115
НАЗНМЪ, -А, -О НАЗИрАТИ, -рА№, -рАКТЪ ИАЗНАМЄНАИИК, -КМЪ НАЗНАМ6НАТИ, -НАІЛ, -НАКТЪ НАЗЪВАТИ, -ЗОВЛ, -ЗОВбТЪ НАЗЬДАТИ, -ЗИЖДЛ, -ЗИЖДИТЬ НАЗьръ"гн, -ріл, -рить НАИМЪ, -ОМЪ НАНМЬННКЪ, -ОМЪ найти, -идл, -идетъ НАКАЗАННКЪ, -ОМЪ НАКАЗАННК, -КМЪ НАКАЗАТИ, -КАЖЛ, -КАЖЄТЬ НАКЛАСТИ, -ЛАДА, -ДЄТЬ НАКОЛИТИ, -ЛІЛ, -ЛИТЬ НАКрЪМИТИ, -МЛІЛ, -МИТЬ НАЛАГАТИ, -ГАІЛ, -ГАКТЪ НАЛЄЖАТИ, -ЖЛ, -ЖИТЬ НАЛЄШТН, -ЛАГЛ, -ЛАЖЄТЬ НАЛИЧИИ, -КМЪ НАЛИЧЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НАЛИЯТИ, -Л'ЕІЛ, -ЛЪ*КТЪ НАЛОЖИТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ нальчти, -ль'зж, -л'Ьзетъ НАЛАШТН, -ЛАКЖ, -ЛАЧЄТЬ НАЛАЦАТИ, -ЦДІЛ, -ЦАКТЪ НАМАСТИТИ, -МАШТЛ, -МАСТИТЬ НАМЛЪВИТН, -ВЛІЛ, -ВИТЬ НАМАНИТИ, -НІЛ, -НИТЬ НАМЪХТИК, -КМЪ нам*бстовати, -тоуіл, -тоуктъ НАМЪЧТЬННКЪ, -ОМЪ НАНбБбСеНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) нАнести, чіл, -сеть НАНОСИТИ, -НОШЛ, -НОСИТЬ НАПАДАТИ, -ДАІЛ, -ДАКТЬ НАПАСТИ, -ПАДЛ, -ПАДЄТЬ прикм.- недок.- с- ДОК.- док.- ДОК.- ДОК.- 4.- 4.- док- 4.- С- ДОК.- ДОК.- док.- ДОК.- недок.- недок.- док.- с- прикм.- ДОК- ДОК.- ДОК.- док.- недок.- ДОК.- ДОК.- ДОК.- с- недок.- 4.- прикм.- ДОК.- недок.- недок.- ДОК- ОС1НН1И наглядати; спостерігати; стежити позначення; значення; символ, знак; див. знамєнаник позначити; указати; показати; ДИВ. ЗНАМЄНАТИ назвати збудувати, спорудити подивитися; спостерегти оплата; хабар слуга, найманий робітник увійти; зійти; напасти; наступити; виникнути вихователь виховання нав4ити; виховати накласти обгородити нагодувати; наситити накладати; докладати лежати; бути тягарем; знаходитися; прагнути наполягти хустина для прикривання 0блИ44Я безпристрасний налити покласти; кинути знайти натянути натягувати намазати намовити назвати; згадати спадщина залишатися; тримати заступник; намісник; наступник небесний принести; нанести приносити; носити нападати; падати упасти; напасти; закінчити 116
НАПАСТНТИ, -ПАШТЖ, -ПАСТИТЪ напастовати, -то\тл, -тоуктъ НАПАСТЬ, -ЬМЪ НАПАСТЬННКЪ, -ОМЪ НАПАСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) НАПАСТЬСТВОВАТИ, -ВО\1Ж, -BOIfKTb НАПАЯНИК, -КМЪ НАЛАЯТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ НАПИСАТИ, -CAWR, -САКТЪ НАПИТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ НАЛИТИ СА, -ПИЖ СА, -ПИКТЪ СА напнлгЬннк, -кмъ НАПИТБТИ, -T*fewR, -ТБКТЪ НАПЛЪННТН, -HBR, -НИТЬ НАПЛЪНЯТН, -НАІЖ, -НАКТЪ НАПЛЪНбННК, -КМЪ ндпоити, -now;, -поить НАПОКНИК, -КМЪ НАПрАВИТИ, -ВЛЖ, -ВИТЬ НАПрАВЛЯТИ, -ВЛЯІЖ, -ВЛЯКТЪ НАПрАСНИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НАПрАСИК, -КМЪ НАПрАСНО НАПрАСЬНЪ, -А, -0(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НАПрЪВОК НАПр'БЖДЬ НАПрАШТИ, -ПрАГЛ, -ПрАЖеТЪ НАПЪ, -ОМЪ НАПЬСАНИК, -КМЪ НАПЬСАТН, -ПНШЛ, -ПИШЄТЬ НАГГклЪ, -ОМЪ НАрЄКЬШИ НАрешти, -рекж, -ренєть НАрЄЧЄНИК, -КМЪ недок.- недок. ж.- ч.- прикм.- недок.- с- недок.- недок.- ДОК.- док.- с- ДОК- док- недок.- с- док.- с- ДОК.- недок.- прикм.- с- присл.- прикм.- присл.- присл.- ДОК.- ч.- с- ДОК- ч.- присл.- док.- с- спокушати ДИВ. НАПАСТНТИ небезпека; горе; спокуса; гріх спокусник; грішник який перебуває в небезпеці; якого спокушають чинити зло; спокушати зрошування поїти; зрошувати записувати; робити списки; описувати; зображати нагодувати; наситити напитися насичення нагодувати; наситити наповнити; виповнити; виконати; доповнити наповнювати; виконувати; доповнювати; заповнювати наповнення; повнота напоїти; зросити; полити напій направити; скерувати; призначити керувати; вести; скеровувати; створювати гарячий; нестримний раптовість раптово; скоро; сильно; нестримно раптовий; швидкий найперше; передусім спершу; вперед натягнути; напружити слуга, найманий робітник написаний текст; запис; твір; список; заголовок; напис написати; записати; скласти список; описати; намалювати напів - ^мелодичний варіант церковного піснеспіву тобто назвати, дати ім'я; ім'я, назва; призначення 117
НАрНЦАННК, -КМЪ НАрИЦАТИ, -ЦАРК, -ЦАКТЪ НАрОДЪ, -ОМЪ НАрОКЪ, -ОМЪ НАрОЧИТЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) НАрОЧЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) нАръжовАти, -воуик, -воуктъ НАр*кчик, -кмъ нлрлганик, -кмъ НДрЖГДТИ СА, -ГАНК СА, -ГАКТЪ СА НАСАДИТИ, -САЖДЖ, -САДИТЬ ИАСАЖДАТИ, -ЖДАНК, -ЖДАКТЪ ИАСЄЛЄНАЯ, -ЯМЪ НАСЄЛИТИ, -ЛЫК, -ЛИТЬ ИАСИЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ НАСИЛИК, -КЛ\Ъ НАСИЛЯТИ, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЪ НАСЛАДИТИ, -ЛАЖДЖ, -ЛАДИТЬ ИАСЛАЖДА/еИИК, -КМЪ НАСЛАЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ иасль^ити, -лъгждж, -лічить нлслгкд(ьств)нк, -кмь НАСЛЬГДЬНИКЬ, -ОМЬ НАСЛЬ^ЬСТВОВАТИ, -BOlfUK, -BOlfKTb НАСМЬрЬТЬНИКЬ, -ОМЬ НАСНАЖЬНО НАСОЛИТИ, -МЛ, -МИТЬ НАСТАВИТИ, -ВЛЖ, -ВИТЬ НАСТАВЬННКЪ, -ОМЬ НАСТАТИ, -СТАНЛ, -НЄТЬ НАСТАЯТИ, -TAUR, -ТАКТЬ 118 с- заклик недок.- називати; присвоювати ім'я; закликати; призначати ч.- натовп, скупчення людей; покоління; рід; плем'я; народ ч.- термін; голос (при голосуванні) прикм.- видатний; славний; значний; визначений прикм.- особливий док.- повідомити с- присуд; вирок с- наруга недок.- висміювати; насміхатися; глумитися; ганьбити док.- посадити; висадити недок.- насаджувати ж.- світ; земля; всесвіт док.- населити док.- вдатися до насильства; пошкодити; зґвалтувати с- насилля, насильство недок.- шкодити; мучити док.- посолодити; насолодити; втішити с- насолода; приємність; задоволення недок.- солодити; насолоджуватися; користуватися док.- успадкувати; передати у спадок с- спадщина; нащадок ч.- наступник; друг; спадкоємець недок.- упадковувати; передавати у спадок ч.- смертник присл.- старанно док.- наговорити; звинуватити док.- наставити; довести; привести; навчити ч.- вождь; наставник, учитель; знавець Закону; захисник док.- настати; почати недок.- наставати
НАСТЄГНА, -АЛЛ* НАСТОЛЬНИКЪ, -ОМЪ НАСТОЯННК, -КМЪ НАСТЖПАТИ, -ПАНК, -ПАКТЪ НАСТЖПНТН, -ПЛНК, -ПИТЬ HACOIfK НАСЪСАТИ, -СЖ, -СеТЪ НАСЫЛАТИ, -ЛАЖ, -ЛАКТЪ НАСЫТНТН, -СЫШТЖ, -СЫТИТЬ НАСЫШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ НАСІВАТИ, -BAHR, -ВАКТЪ НАСЛШЛЪНЪ, -А, -О (-ЫМ, -ЛЯ, -Ок) ндтроутн, -ровл, -ветъ МАТОуКАТИ, -KAHR, -КАКТЪ НАТЪКАТИ, -КНЖ, -Н€ТЪ нАоустнти, -оуштж, -оуститъ НАОуШТАТИ, -ШТАЖ, -ШТАКТЪ ндоуштеник, -кмъ НАОуМАТИ, -ЧАІЖ, -ЧАКТЪ НАОуЧЄННК, -КМЪ НАоучити, -чж, -читъ НДфТА, -АМЪ находити, -хождл, -ходить НАЧИНАНИК, -КМЪ НДЧННДТИ, -НАИ1, -НДКТЪ НДЧрЪПДТН, -ПАНК, -ПАКТЪ НАЧрЪТАННК, -КМЪ НАМрЪТАТИ, -TAHR, -ТАКТЪ НАЧАЛО, -ОМЪ НАЧАЛЬНИКЪ, -ОМЪ НАЧАЛЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НАЧАТИ, -ЧННЖ, -ЧЬНеТЬ НАЧАТИК, -КМЪ НАЧАТЪКЬ, -ОМЪ НАШЬ, -Я, -Є ж.- 4.- с- недок.- док.- присл.- ДОК.- недок.- док.- недок.- недок.- прикм.- ДОК- недок.- ДОК- ДОК- недок.- с- недок.- с- ДОК.- ж.- недок.- с- недок.- ДОК- с- недок., док- с- 4.- прикм.- док.- с- 4.- займ.- нагомільник наступник старанність наступати (ногою) наступити (ногою) марно, дарма нассатися; висмоктати посилати наситити; нагодувати годувати засівати; нав'язувати (думку) насущний, щоденний нагодувати 4еканити підімнути; ущільнити умовити; підмовити: підбурити умовляти; підмовляти; обурюватися умовляння у4ити; нав4ати; спрямовувати; умовляти навчання; наука; повчання; звичай; звичка навчити; вивчити; спрямувати; умовити нафта наполягати; приходити; знаходити початок; зачин; справа; вчинок починати; пробувати почерпнути зображення; образ; обриси писати, написати; малювати, намалювати; зображати, зобразити початок; начало; влада зачинатель; засновник; володар; вождь первісний; початковий; головний почати; розпочати початок початок; походження наш 119
НАШЬСТВНК, -КМЪ НАЯСТИ СА, -ЯМЬ СА, -ЯСТЪ СА HAIATH, НАНМЖ, НАНМЄТЬ не НбБбСЬНЪ, -А, -0 (-1*111, -АЯ, -Ок) НЄБбСЬСКЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НЄЕЛАГОЛЮБЄЦЬ, -6МЪ НбБЛАГООБрАЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НЄБЛАГЬ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) НбБЛЮДОМЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) НЄБО, -БбСЬМЪ 1 Н6Б0 2 НЄБОГЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) Н6БОЛ*БЗНЬНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) неконъ НбБръТОМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) нєБр'кжєник, -кмъ НбБр'БЖб/ьНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) невріїштн, -рътж, -р'Ьжетъ НбБЪДНМЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) Н6БЫТНК, -КМЪ невидимо/^ невид^ник, -кмъ НбВИНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) невнньствнк, -кмъ невнньство, -омъ НбВНСТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеВЛАСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НбВОДЪ, -ОМЪ Н6ВрткдНМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) нєвр*кдовАтн, -доуж, -доуктъ Н€Вр*БДОуКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) невр'кдьно НбВЪЗБЛАГОДАТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- НеВЪЗБЛАГОД*БТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрИКМ. НбВЪЗБрАНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прИКМ.- НеВЪЗДрЪЖАНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- с- ДОК.- ДОК.- част.- прикм.- прикм.- ч.- прикм.- прикм.- прикм.- с- спол.- прикм.- прикм.- спол.- прикм.- с- прикм.- недок.- прикм.- с- присл.- с- прикм.- с- с- прикм.- прикм.- ч.- прикм.- недок.- прикм.- присл.- прихід; навала; напад наїстися найняти не небесний ДИВ. НЄБбСЬНЬ зловмисник непристойний; неблаговидний недобрий; злий, поганий який не охороняють, не оберігають небо; небеса бо; тому що нещасливий; убогий позбавлений хвороб, страждань адже занедбаний недбальство; зневага див. невръгомъ не звертати уваги; не дбати неосудний; несамовитий небуття невидимо; незримо сліпота невинний див. нєвиньство невинність; простодушність невидимий невладний; недійсний невід неушкоджений; невразливий не звертати уваги; зневажати презирливий; зневажливий; погордливий презирливо; пихато невдячний ДИВ. НбВЪЗБЛАГОДАТЬНЪ безперешкодний незаперечний; непереборний; непереможний 120
невъкоушенъ, -л, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НеВЪЛАКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеВЪТЛАСЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) НеВ'БДОМЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) нев'кдьство, -омъ нев'кд'Ьннк, -кмъ невежда, -амъ нев*кждь, -кмъ нев*кждьство, -омъ нев'кждьствовАТи, -воуїж, -воуктъ нев*кровдннк, -кмъ НеВ'ЕрЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) нев*крьствик, -кмъ НеВЪЧТА, -АМЪ невесть, -ьмъ невъчтьннкъ, -омъ невъчтьство, -омъ нбВ'ктохрАнитель, -кмъ НЄГЛАГОЛАНИК, -КМЪ НЄГОДОВАННК, -КМЪ нєгодовати, -доуж, -доуктъ негодъ- НеГр'ЬшЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НЄГЬЕЛЬ, -Я, -Є нєгьжє нег/къли НЄДА НЄДАЛЄЧЄ Н€ДОВ*кдОМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) недов'кд'втн, -в<Ьмь, -въ'стъ неДОНМЪ"ГН, -НМАМЬ, -НМАТЪ недомыслимъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) недоспъхь, -омъ НеДОСТАТЪКОВАТИ, -К01/Ш, -КОуКТЪ недостАтъкъ, -омъ недостойно НСДОСТОННЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) недостоин^ недостояник, -кмъ прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- с- с- 4.- 4.- С- недок.- с- прикм.- с- ж.- ж.- 4.- с- 4.- с- с- недок.- присл.- прикм.- прикм.- спол.- присл., спол. 4аст.- присл.- прикм.- недок.- недок.- прикм.- 4.- недок.- 4.- присл.- прикм.- присл.- с- НЄД0СВ1Д4ЄНИИ непохитний нетямущий; недосвідчений; необізнаний невідомий; несвідомий незнання; неусвідомленість див. нев*кдьство неук, невіглас див. нев*кждА невігластво, неуцтво не знати невірство, безвір'я невіруючий; віроломний ДИВ. НЄВ'ЕрОВАНИК наре4ена; невіста; невістка незнання; невідання наре4ений; зять весілля віроломна особа мовчанка; німота обурення обурюватися; сердитися неприродно безгрішний; невинний непохитний ніж; як - можливо; 04Євидно; ніж; як хай недалеко, пору4; незабаром таємний не розуміти бракувати незбагненний; незрозумілий зволікання див. нєдонм*ктн потреба; брак; злидні; вада недостойно; негідно; непристойно недостойний; негідний; недозволений див. недостойно непристойність 121
НеДОЧАЯНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) недроугъ, -омъ нед'киствьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) НеД'БЛАНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) НеД'ЬлЬНЪ, -А, -0(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) нед*кля, -ямъ нєджговатн, -гоушю, -гоуктъ недлгь, -омъ неджж(ьл)нвъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) неджжьннкъ, -омъ НеДЖЖЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) неже нежели НеЗАВИДЬЛИВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) НЄЗАВИТО НеЗАЗОрЬНО НеЗАКОНЫГЬ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) незАкъсньно незАмж/оудьно НеЗАМКДЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НеЗАПЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеЗНАКМЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НеЗЪВАНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НеЗЪЛОБА, -АМЪ НеЗЪЛОБНВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НеЗЫЕЛеМЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) неизвъчтьнъ, -а, -о (-Ъ1н, -АЯ, -ок) НеНЗГЛАГОЛА(нь)нЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НЄНЗГЛАГОЛАНЬНО НеИЗДАКМЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НеИЗДреченЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ненздреченьннкъ, -омъ НеНЗЛНВАКМЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) НеНЗМ'БНИМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НЄИЗМ*крЬГГЬ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) НеНЗОуМ'БКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НеИСКАЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеСКО^СЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеИСКОуШЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прикм.- безнадійний 4.- Недруг, ВОрОГ прикм.- нечинний прикм.- незакінчений прикм.- недільний ж.- неділя; тиждень недок.- нездужати, хворіти 4.- хвороба прикм.- хворий, недужий 4.- ХВОрИЙ прикм.- див. неджж(ьл)ивъ спол.- ніж; перед тим; однак; але спол.- ніж; тим більше прикм.- незаздрісний присл.- відверто, прямо присл.- безпере4но; бездоганно прикм.- беззаконний, грішний присл.- безперервно, постійно присл.- постійно, невтомно прикм.- постійний, невтомний прикм.- раптовий прикм.- невідомий прикм.- незапрошений, незваний ж.- незлобивість; невинність прикм.- незлобивий; щирий; невинний прикм.- непорушний прикм.- невідомий; невпевнений прикм.- несказаний; несказанний присл.- несказанно ПрИКМ.- НЄВИ4ЄрПНИЙ; НЄСКІН4ЄННИЙ прикм.- несказанний; незбагненний 4.- незбагненна істота (про Бога) прикм.- неви4ерпний прикм.- незмінний; постійний прикм.- безмежний прикм.- незбагненний прикм.- 4ИСТИЙ, незабруднений ПрИКМ.- НЄД0СВІ4ЄНИЙ; НЄ0СВІ4ЄНИЙ прикм.- див. нескоусьнъ 122
ненсл*кдовднъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ненсгшсдн(ьн)ъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) неиспов'кднмъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) неиспровръженъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) НбИСПНТАНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НбИСТОВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) неистовьство, -омъ нєнстьл'кник, -кмъ НбИСТЪЛ'ЬнЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ненштисльнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) нєключнмовдтн, -мо\ш, -моуктъ НбКЛЮЧИМЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) нєключимьствовдтн, -во\тл, -воуктъ неключьно нєклатвохранитєль, -кмъ НбКОНЬЧАКМЪ, -А, -О (-ЪШ, -ДЯ, -Ок) НбКОСеНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НеКОТОрИМбНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НвКрЬСТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) нбкънижьникъ, -омъ НбКЪННЖЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) некъсно нблнцем*Ьрьнъ, -д, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) нелъжьно НбЛЪЖЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) нелепо НбЛ^ПЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) НбЛЛЧеНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НбМАЛО/ы НеМИЛОСТИВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) немоипъ, -ьмъ НеМОЦПЪНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) нємоштьствовдтн, -воуцк, -воуктъ прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- с- с- незбагненнии; невідомий несказанний див. неиспнсдн(ьн)ъ неспростовний, незаперечний незбагненний несамовитий; шалений; божевільний несамовитість; божевілля нетлінність; незіпсутість прикм .- нетлінний прикм.- недок.- прикм.- недок.- присл.- ч.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- ч.- прикм.- присл.- прикм.- присл.- прикм.- присл.- прикм.- прикм.- присл.- прикм.- ж.- прикм.- недок.- незліченний; безмежний спростовувати; відкидати зайвий; непотрібний спростовувати недоречно клятвопорушник безконечний незайманий; непочатий миролюбний; лагідний; несварливий нехрещений; пекельний неосвічена особа невчений, неосвічений зразу, негайно; постійно нелицемірний, щирий, відвертий правдиво; щиро; невдавано правдивий; неложний; щирий; невдаваний погано; зле; недоречно поганий; злий; недоречний нерозлучний немало немилостивий; немилосердний кволість; безсилля немічний; безсилий; слабий; неможливий бути безсилим, немічним 123
немъвеник, -кмъ НеМЬДЛИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НбМЖЧНМЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) НЄНАВНДА, -АМЪ НЄНАВНД'БННК, -КМЪ Н6НАВИДЪ"ГН, -ВНЖДЖ, -ВИДИТЪ ненависть, -ьмъ ненавнстьннкъ, -омъ НЄНАВИСТЬНЬ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ненад^яннк, -кмъ ненакала(нь)нъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НбНАрОЧИТЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) НбНАСЫШТеНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НЄНАЧАЯННК, -КМЪ НбНАЧАКМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеОБННЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеОБИСКАНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ИбОБЛИНеНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеОБрЛМбНЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- НбОДрЪЖИМЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- неокоръ, -омъ ч.- неокрокннк, -кмъ с- НбОПАСИВЪ, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- неостлпьно присл.- НЄПЛИШТЄВАННК, -КМЪ С- неплодовнтъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) прикм.- неплоды, -ъвамъ ж.- неплодьство, -омъ с- НеПОБ^НМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- неповел^кнъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) прикм.- неповиньнъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) прикм.- НЄПОГОНЄНИК, -КМЪ С- НЄПОДОБЬННКЬ, -ОМЪ Ч.- НЄПОДОБЬНЬ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- НбПОЗЫБЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- непокоръ, -омъ ч.- НбПОКОрьНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ІфИКМ.- с- прикм.- прикм.- ж.- с- недок.- ж.- ч.- прикм.- с- прикм.- прикм.- прикм.- с- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- неохаиність; нечистоплотність; нечистота старанний; пильний; завзятий невразливий; неприступний див. ненависть див. ненависть, ненавидіти ненависть ненависник ненависний безнадія; безнадійність невихований; ненавчений незначний; мізерний ненаситний відчай несподіваний, нежданий безпомилковий, непогрішний неоглянутий необдуманий; поспішний; неперевірении ненавчений неосяжний; незбагненний; нестримний; неспокійний неокор - ^наглядач у храмі необрізування необережний, необачний безперервно, постійно; невідступно спокій; тиша безплідний; неврожайний безплідна жінка безпліддя; неврожай непереможний недозволений; незваний невинний; невинуватий безкарність; прощення безбожник; розпусник недостойний; негідний; несхожий непорушний непокора; непослух непокірний; неслухняний; непіддатливий 124
непокорєннк, -кмъ непользьно НбПОЛЬЗЬНЪ, -А, -О (-*ЫИ, -АЯ, -Ок) НепОре^еНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НбПОрОЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НбПОСТНЖНМЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) НбПОСТОИНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НбПОСТЫДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НЄПОСТЖПЬІГЬ, -А, -О (-*ЫН, -АЯ, -Ок) НЄПОТр'кБЬНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) нєпоштад'Ьннк, -кмъ НбПрАВЪ, -А, -О (-*ЫИ, -АЯ, -Ок) НбПрАВЬДА, -АМЪ НбПрАВЬДИВЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) НЄПрАВЬДЬНМКЬ, -ОМЪ нєпрАвьдьн*к НбПрАЗЬДЬНА, -АЯ 1 НбПрАЗЬДЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) 2 неприкосновбнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) непрмм-Ъсьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НбПрИЧАСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -ОК) нєпрншьствнк, -кмъ НЄПрИЯЗНИВІ», -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) НЄПрНЯЗНИНА, -АМЪ неприязниньскъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) неприязнь, -ьмъ нєпротнвлєннк, -кмъ Н6Пр*&БрОДОМЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) Н6Пр*кнДОМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) непр*кложьнъ, -а, -о (-ъш, -АЯ, -ок) нєпр'км'кньно непр'кподоБьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) НбПр^ПЬрНВЪ, -А, -О (-UH, -АЯ, -Ок) с- непокора; спротив; непіддатливість; непокірність приел.- даремно, марно прикм.- даремний, марний прикм.- бездоганний прикм.- див. нбпореченъ прикм.- незбагненний прикм.- нестримний прикм.- бездоганний прикм.- нерухомий; упертий прикм.- зайвий; непотрібний с- безпощадність прикм.- хибний; поганий ж.- несправедливість; неправда; кривда прикм.- несправедливий ч.- несправедлива особа; грішник присл.- несправедливо ж.- вагітна прикм.- обтяжений прикм.- недоторканий; неприступний прикм.- незмішаний; чистий прикм.- непричетний; відлучений с- відсутність прикм.- неприязний; ворожий; нечестивий ж.- диявольський вчинок, справа прикм.- ж., ч.- с- прикм.- прикм.- прикм.- присл.- прикм.- прикм.- диявольськии зло; злий дух; диявол неспротив безконечний; непрохідний див. нбпр*кБродомъ постійний, неперехідний постійно безбожний неймовірний, 125
НЄПр^СТАНЬНО нєпьштєваник, -кмъ нєпьштєватн, -штоунк, -штоукть недок.- НбПЖТЪНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) НЄрАДНВ'Ь Н6рАДЬН*Ь НЄрДЖДАТИ, -ЖДАЖ, -ЖДАКТЪ нєрджденик, -кмъ НбрАЗДр^ШеНЪ, -А, -О (-ЪШ, -ІЯ, -OK) нерАЗД'Ьлимъ, -д, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) НЄрАЗЛЖЧЄНЬ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) нерАзоумъ, -омъ НЄрA301fМЫТЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) нерАзоумьнъ- нєрАЗоумєннк, -кмъ нерАчєник, -кмъ НерОДНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НерА/ОДНТИ, -рА/ОЖДЛ, -рА/ОДИТЪ нєродьно нєродьствовАти, -воуик, -воуктъ нержкотворенъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) НбСАМОВОЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НеСВАШТеНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НбСКВрЪНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) НбСКЖДЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) НЄСЛАВА, -АМЪ НЄСТЄРА, -АМЪ нести, -еж, -сеть несторин, -кмъ неправдоподібний; непереконливий приел.- постійно, безупинно е.- міркування; думка; передбачення міркувати; передбачати; остерігатися; вважати прикм.- непрохідний присл.- недбало присл.- прийнятно, стерпно недок.- зневажати, нехтувати с- зневага; недбалість прикм.- нерозривний; непорушний прикм,- неподільний, єдиний прикм.- нерозлучний; неподільний ч.- незнання, необізнаність прикм.- нерозумний; незрозумілий присл.- нерозумно с- незнання, невідання; нерозуміння с- небажання; відмова; неприязнь прикм .- недок.- присл.- недок.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- ж.- ж.- недок.- ч.- гордии, зарозумілий зневажати; не дбати; нехтувати; гордувати безпечно; неохайно; недбало зневажати, гордувати нерукотворний безвольний невисвячений (на священика) неосквернений щедрий ганьба, неслава племінниця нести несторіанець - ^прихильник єретичного вчення Константинопольського патріарха Несторія, за яким 126
Діва Марія лише Христо- родиця (мати людини Ісуса Христа), а не Богородиця (земна мати однієї з трьох осіб Бога — Ісуса Христа) несторияньскъ, -а, -о (-ТЛИ, -АЯ, -ОК) нестрокннк, -кмъ НеСТЫДЬНЪ, -А, -0 (-TJH, -АЯ, -Ок) НеСЪВрЪШеНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) Н6СЪВ11ДА, -АМЪ НеСЬВІЗДЬИЬ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) несъвъ"гъ, -омъ НеСЬДІЗДАНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) несъкръвьно НеСЪМОТреНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) НеСЪМрЪТЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) несъмрътьство, -омъ НеСЪМЫСЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) несъмышленик, -кмъ несъревролюБьць, -кмъ несътръпнмъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) несытость, -ьмъ НбСЫТЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) несытство, -омъ несжмьнігннк, -кмъ НеСЛчШТНН, -АЯ, -ЄК НЄТАННО нетихость, -ьмъ нетръггкннк, -кмъ нетлігннк, -кмъ НЄТЛ*кнЬНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) НеТАЖАНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) НеОуБОЖЬНО НеОуДОБЬ НеОуДрЪЖАНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) неоуклоньно неоустрокник, -кмъ НеОуСТрОКНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прикм .- с- прикм.- прикм.- ж.- прикм.- ч.- прикм.- присл.- прикм.- прикм.- с- прикм.- с- ч.- прикм.- ж.- прикм.- с- с- прикм.- присл.- ж.- с- с- прикм.- прикм.- присл.- присл.- несторіанськии безлад; неспокій неосоромлений; невинний недосконалий; незакінчений безліч незліченний безпорадність неготовий; недосконалий відверто необачний; необдуманий безсмертний безсмертя нерозумний; безглуздий; безтямний безглуздість безсрібник нестерпний ненаситність; зажерливість ненаситний; зажерливий див. несытость упевненість неіснуючий, несущий явно, відкрито, відверто неспокій нетерпеливість нетлінність нетлінний легкий безбідно важко; важкувато; складно прикм.- неосяжний; нестримний; невгамовний присл.- неухильно с- безлад; сум'яття прикм.- невлаштований; ненавчений; безладний 127
НЄО\(ЧЄНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НЄЧАЯНИК, -КМЬ НЄЧНСТЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НЄЧЛОВЬЖОЛЮБИК, -КМЬ нечловь-кь, -омъ нєчоувьствик, -кмь нєчоувьствьнь, -а, -о (-ЫИ, -АЯ, -ОК) НЄЧЬСТИВЬ, -А, -О (-UH, -АЯ, -Ок) нечьстивь* НЄЧЬСТИК, -КМЬ нечьсть, -ьмь НеЯВЛбНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НЄІАВ'Ерь, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НЄЬЬСЬІТЬ, -ОМЪ НЄКДИНОІЖ НЄКЖЄ ни НИВА, -АМЬ НИВЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ниже ннжьнь, -я, -е (-ни, -яя, -ек) низоу низь низьвести, -ведл, -вєдєть низьвискти, -вишж, -висить низьвр'кштн, -врьгж, -врьжеть ннзьвъчити, -в'кшж, -весить НИЗЪГрАСТИ, -ГрАДЖ, -ГрАДЄТЬ низьити, -идл, -идєть низько низьложити, -жж, -жить низьпосьлатн, -лил, -леть низъходити, -хождж, -ходить НИКАКОВЬ, -А, -О НИКАК0ЖЄ НИКАМОЖЄ никнлти, -нл, -неть никогьда(жє) николи(жє) НИКОТбрЫИ, -АЯ, -ОК прикм.- с- прикм.- с- ч.- с- прикм.- прикм.- присл.- с- ж.- прикм.- прикм.- ч.- присл.- спол.- част.- ж.- прикм.- присл.- прикм.- присл.- присл.- ДОК.- недок.- док.- ДОК- недок.- док- присл.- док.- док- недок.- займ.- присл.- присл.- док.- присл.- присл.- займ.- ненавчении; неосвічении розгубленість; відчай нечистий; злий; лихий людиноненависництво нелюд черствість; тупість черствий; тупий безбожний; нечестивий нечесно; безбожно ганьба; безчестя; сором; мерзота; безбожність див. нечьстик неявний, скритий; таємний недовірливий, який не йме віри пелікан; сова неодноразово, часто; іноді ніж; хіба ні; не; також нива, лан польовий нижче; вниз нижній внизу; вниз див. ннзоу повести, спровадити вниз; скинути звисати скинути спустити сходити; спускатися зійти, спуститися низько; глибоко скинути; повалити; кинути зіслати; ниспослати; подарувати спускатися; сходити ніякий ніколи; ніяк; ніяким чином нікуди прорости, пустити паростки ніколи див. никогьда(жє) ніхто; нікотрий 128
никъде(же) ннкъто(же) никын, -АЯ, -ок(же) ННШТеЛЮБЬЦЬ, -КМЪ ННШТЄТА, -АМЪ ништь, -а, -е (-нн.-яя, -ек) ННШТЬЦЬ, -КМЪ ннць/н НИЧАТИ, -ЧЖ, -ЧИТЪ ннчьто(же) ннкдинъ(же) новленик, -кмъ ново НОВОЗЬДАНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) новокрьштенъ, -а, -о (-UH, -АЯ, -ОК) новопристлпнти, -плик, -пить НОВОрАСЛЬ, -ЬМЪ НОВОрОЖДеНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) НОВОСВ'ЬшТЄНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) НОВЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) новьство, -омъ НОГА, -АМЪ ногъть, -ьмъ НОЖЬ, -КМЪ НОЖЬНИЦА, -ЯМЪ ноздри, -ьмъ НОМОКАНОНЪ, -ОМЪ носитель, -кмъ носити, ношж, носить носъ, -омъ НОТАрИИ, -КМЪ Н0ШТН1Ж ношть, -ьмъ НОШТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ноььврь, -кмъ нрАВЪ, -ОМЪ ноурити, -pw, -рить НОуТА, -АМЪ нъ присл.- займ.- займ.- 4.- ж.- прикм.- 4.- присл,- недок.- займ.- займ.- с- присл.- прикм.- прикм.- док.- ж.- прикм.- прикм.- прикм.- с- ж.- 4.- 4.- pl. t., ж.- pl. t., ж.- 4.- 4.- недок.- 4.- 4.- присл.- Ж,- прикм.- 4.- 4.- недок.- Ж.- спол.- Н1ДЄ ніхто ніякий; ніхто; жоден той, хто любить убогих убогість, злидні убогий, злиденний бідняк ниць падати навзнак; припадати ніщо жоден; ніякий; ніхто повнолуння недавно новозбудований неофіт, новоохрещений щойно приступити пагін; літорост новонароджений див. новокрьштєнь новий; свіжий; молодий; недавній новина; новизна нога ніготь; кіготь ніж; ножиці піхви ніздрі номоканон - ^збірник церковних законів прапороносець нести; носити; переносити ніс писар; переписува4 ВН04І НІ4 НІ4НИЙ листопад зви4ай; мораль; спосіб користати худобина; велика рогата худоба але; однак; тільки; хіба; хіба що; хо4а б 129
Nbltrfc ныггкчоу НЫГГкшЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ныриште, -кмъ НОШТВИ, -ЬМЪ Н'БКАКО ГГЕКАКЪ, -А, -О Н'ЕКОГЪДА наколи ггкколнко/ъ некоторый, -ля, -ок н'ккъде нъ*къто нъжыи, -ля, -ок ігбмоватн, -моуик, -моуктъ Н*кмОГЛАГОЛАТН, -Л№, -ЛбТЪ ггкмъ, -а, -о (-ии, -Ая, -ок) ггкмьць, -кмъ м'Ьмьто нлднтн, нлждл, нжднтъ нлідохиштєннк, -кмъ НОДЬМА НЖЖДА, -АМЪ нжждьникъ, -омъ НЖЖДЬНЪ, -А, -о(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) приел.- нині; зараз; тепер; приел.- тепер; зараз прикм.- нинішній; теперішній е.- сховище; лігво pi. t., ж.- ночви; корито приел.- якось, якось-то займ.- якийсь присл.- колись, коли-небудь; одного разу присл.- одного разу, якось присл.- декілька займ.- деякий; який-небудь присл.- десь займ.- дехто; хтось займ.- якийсь; деякий недок.- заїкатися; говорити незрозуміло недок.- див. ггкмовАТи при km.- німий; безголосий ч.- німець займ.- щось; шо-небудь недок.- примушувати; прагнути; турбувати с- грабунок присл.- примусово ж.- насилля; примус; потреба; страждання ч.- насильник; ґвалтівник прикм.- насильницький; гвалтівний; необхідний
о приим.- ОБЪ обава/ьньннкъ, -омъ ОБАВАТИ, -БА№, -БАКТЪ ОБАВНТН, -ВЛиК, -БИТЬ ОБАВЛЯТИ, -ВЛЯІЖ, -ВЛЯКТЪ ОБАВЛЄНИК, -КМЪ ОБАДИТЄЛЬ, -КМЪ ОБАДНТИ, -БАЖДЖ, -САДИТЬ ОБАЖД6НИК, -КМЪ ОБАКЪ ОБАрЯТН, -рЯЖ, -рЯКТЪ ОБАЧЄ ОБАЯНИК, -КМЪ ОБАЯНЬНИКЪ, -ОМЪ ОБЄТЬШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ ОБИДА, -ЛМЪ приим.- ч.- недок.- док.- недок.- с- ч.- док- с- част.- недок.- спол., прийм. приел .- с- ч.- недок.- ж.- ОБНДЬЛНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ОБНДЬЛНВЬСТВО, -ОМЪ С- ОБИД^ТН, ОБНЖДЖ, ОБИДИТЪ НЄДОК., ДОК.- ОБНЛНТН, -ЛЫК, -ЛИТЬ ДОК.- ОБНЛНК, -КМЪ С- ОБНЛО ПрИСЛ .- ОБНЛЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- оенльноЛб присл.- обн/ьматн, -млик, -млеть недок.- ОБИНОВАТИ СА, -Н0\1К СА, -НОуКТЪ €А НЄДОК.- ОБНСКАТИ, -KAtK, -КАКТЪ НЄДОК.- ОБИТАНИК, -КМЪ С.- ОБИТАТИ, -TAWR, -ТАКТЪ НЄДОК., ДОК.- на; протягом; про; над; коло, біля; в; від; задля, через; для на; протягом, через чарівник; ворожбит; волхв ворожити; чаклувати явити; відкрити; показати являти; відкривати; показувати об'явлення, одкровення; видіння звинувачувач звинувачувати обмова; несправедливе звинувачення то; ж руйнувати; псувати однак; все-таки; всупереч; справді; хіба легенда; байка див. обава/ьньмнкь постаріти кривда; несправедливість; підлість; суперечка кривдний; несправедливий; уразливий кривда кривдити, скривдити; ображати, образити; шкодити, пошкодити; зневажати, зневажити; гордувати, погордувати мати у достатку достаток; надлишок достатньо; щедро достатній; щедрий ДИВ. ОБИЛО обнімати; пригортати; збирати уникати; ухилятися; догоджати оглядати; обмацувати житло; населення, людність оселятися, оселитися; осісти; жити; мешкати; замешкати 131
ОБИТИ, ОБНДЖ, ОБИДЄТЬ І ОБИТИ, ОБНІЖ, ОБИКТЪ 2 обит*блиштє, -емъ обгггЬль, -ьмъ ОБЛАГАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ ОБЛАДАНИИ, -КМЪ ОБЛАДАТН, -ДАЖ, -ДАКТЪ ОБЛАЖбННКЪ, -ОМЪ ОБЛАЖбНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ОБЛАЗНИТИ, -ЛАЖИІЖ, -ЛАЗНИТЪ ОБЛАКЪ, -ОМЪ ОБЛАСТбЛЬ, -КМЪ ОБЛАСТИ, -ЛАДЖ, -ДЄТЬ ОБЛАСТЬ, -ЬМЪ ОБЛАСТЬНО ОБЛАСТЬИЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ОБЛАМАТИ, -HAW,, -ЧАКТЪ ОБЛАЧИТИ, -ЧЖ, -ЧНТЪ ОБЛАЧЬНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) ОБЛАЧЬЦЬ, -КМЪ ОБЛДШЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ОБЛЄЖАТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ ОБЛНСЦАНИК, -КМЪ ОБЛИПАТИ, -4AHR, -ЧАКТЪ ОБЛИЧЄНИК, -КМЪ облич итєль, -кмъ ОБЛИЧИТИ, -ЧЖ, -ЧИТЪ ОБЛИЧИК, -КМЪ ОБЛНЧЬНИКЪ, -ОМЪ ОБЛОБЪЗАТИ, -БЪЖЖ, -БЪЖеТЪ ОБЛОБЫЗДТН, -ЗАІЖ, -ЗАКТЪ ОБЛОЖИТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ ОБЛЪГАТИ, -ГАИК, -ГАКТЪ ОБЛЬГЪЧАТИ, -ЧАІЖ, -ЧАКТЪ ОБЛЬСТИТИ, -ЛЬШТЖ, -ЛЬСТИТЬ облъ-дъпги, -Д'Ьіж, -дъ'ктъ док.- обійти; обступити; оточити док.- обгорнути; замотати С- ДИВ. ОБИТАНИК ж.- житло; помешкання; обитель недок.- обкладати; привласнювати с— володіння недок.- володіти; посідати; панувати ч.- святий, блаженний прикм.- святий, блаженний док.- обдурити; збити зі шляху; звабити ч.- хмара ч.- володар, власник док.- оволодіти, заволодіти; придбати; купити; набути ж.- сила, міць; влада; край; регіон; єпархія присл.- сильно; рішуче прикм.- крайовий; єпархіальний недок.- закривати; закутувати док.- одягти; закрити прикм.- хмарний ч,- хмарка, хмарина прикм.- світський недок.- лягати навколо; облягати; оточувати с- сяйво недок.- звинувачувати; викривати; докоряти; свідчити с- звинувачення; докір; викриття; свідоцтво; свідчення ч.- звинувачу вач док.- звинуватити; викрити; докорити; засвідчити с- обличчя; образ; подоба ч.- див. обличитєль док.- розцілувати; обцілувати недок.- цілувати; розціловувати док.- облягти; оточити; одягнути недок.- несправедливо звинувачувати; оббрехати недок.- полегшувати док.- перехитрити док.- збліднути 132
ОБЛОМИТИ, -НІЛ, -НИТЬ обл*бшти, -ль*кж, -л*кчеть ОБЛЮБИТИ, -БАНК, -БИТЬ ОБНАВЛЯТИ, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЬ ОБНАЖАТИ, -ЖАІЖ, -ЖАКТЬ ОБНАЖЄННК, -КМЬ ОБНАЖИТИ, -ЖЛ, -ЖИТЬ ОБННШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЬ ОБНОВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ОБНОВЛЄНИК, -КМЬ ОБНОШТЬНИЦА, -АМЬ ОБНОШТЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ОБОГАТНТИ, -ГАШТЛ, -ГАТИТЬ ОБОГАШТАТИ, -ШТАНК, -ШТАКТЬ ОБОНЯНИК, -КМЬ ОБОрИТИ, -ріЖ, -рИТЬ 0Б0ЯК0 ОБОїЖДОу ОБрАДОВДНИК, -КМЬ ОБрАДОВАТИ, -Д0\Ш, -ДОуКТЬ ОБрАЖАТИ, -ЖАІЖ, -ЖАКТЬ ОБРАЗИТИ, -рАЖЖ, -рАЗНТЬ ОБРАЗИТИ СА, -рАЖЖ СА, -рАЗНТЬ СА ДОК.- ОБрАЗОВАННК, -КМЬ ОБрАЗОВАТИ, -ЗОуїЖ, -ЗОуКТЬ ОБрАЗЬ, -ОМЬ ОБрАЗЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ОБрАТИТИ, -рАШТЛ, -рАТИТЬ ОБрАШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЬ ОБрАШТЄНИК, -КМЬ ОБрОКЬ, -ОМЬ ДОК.- док.- ДОК- недок.- недок., док.- с- док- ДОК- док- с- ж.- прикм.- ДОК.- недок.- с- ДОК- присл- присл.- с- ДОК.- недок.- ДОК- ДОК- с- недок.- ч.- прикм.- ДОК.- недок.- с- ч.- розлінуватися; збайдужіти одягнути; покрити; оточити; покрити полюбити поновлювати; обновляти оголювати, оголити; втрачати, втратити оголення; голизна, нагота оголити; втратити збідніти; втратити обновити; відродити; оживити відновлення; відродження Всеношна - *богослужения добового кола напередодні великих свят цілонічний, всеношний збагатити; обдарувати збагачувати; обдаровувати нюх зруйнувати; розвалити; накинутися двояко з обох боків задоволення; радість потішити чеканити втілити; створити ударитися; наткнутися уява; фантазія зображувати; виражати; втілювати; навчати; виховувати; означати вигляд; подоба; форма; зображення; ікона; скульптура; символ; зразок; приклад; образ образний; зразковий; чернечий повернути; навернути; відвернути; відігнати; вернути перевертати; повертати; навертати; звертати, звертатися, відвертатися навернення платня; оброк - *вид податку; данина 133
овроштєник, -кмъ ОБрОШТеНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) овръпътмтн, -пъштл, -пътитъ ОБр'БЗАННК, -КМЪ 0Бр*БЗАТН, -р^ЖЛ, -рЪ'ЖбТЪ ОБр'БЗАТИ, -3AUR, -ЗАКТЪ ОБр^СТН, -рАШТЖ, -рАШТеТЪ ОБр'кТАТИ, -TAWR, -ТАКТЪ овр'БТбннк, -кмъ ОБрЛГАТН, -ГАІЖ, -ГАКТЪ овржченнк, -кмъ оврлчити, -чж, -чнтъ овржчьннкъ, -омъ ОБОуЗДАВАТН, -BAUK, -ВАКТЪ ОБОуЗДАТН, -ДАЖ, -ДАКТЪ овоуити, овоуїж, овоуитъ ОБОуМОреНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ОБОуТН, 0Б0\Ш, ОБОуКТЪ ОБОуЯТН, -ЯІЖ, -ЯКТЪ ОБОуКНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) объходнтн, -хождл, -ходить овыкнжтн, -ил, -иетъ ОБЫЧАИ, -КМЪ ОБЫЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ОБЬШТАТИ СА, -ШТАІЖ СА, -ШТАКТЪ СА ОБЬШТЄВАТИ, -ШТОуВК, -ШО^КТЪ ОБЬШТЄНИК, -КМЪ 0БЫ11ТННА, -АМЪ ОБЬШТНТИ, -ШТЛ, -ШТИТЪ обьшть, -я, -е (-ии, -яя, -ек) ОБЬШТЬННКЪ, -ОМЪ ОЕЬШТЬНО с- прикм.- ДОК.- с- ДОК.- недок.- ДОК.- недок.- с- недок.- с- ДОК.- недок.- ДОК.- док.- прикм.- док.- недок.- прикм.- недок.- док.- ч.- прикм.- пурпур пурпуровий; червоний дорікнути обрізання обрізати обрізувати знайти; відшукати; виявити; досягти; з'явитися; потрапити знаходити; відшукувати; виявляти; з'являтися; досягати; потрапляти віднайдення; знайдення; виявлення хулити; блюзнити застава; запорука; заручення пообіцяти; заручитися; прийняти поручник; наречений; Обручник - *св. Йосип, Обручних Діви Марії приборкувати приборкати збожеволіти теплий взути божеволіти божевільний обходити; ходити навколо; проходити звикнути звичай; мораль звичаєвий; звичайний недок.- недок.- с- ж.- недок., док.- прикм.- ч.- присл.- брати участь брати участь; залучати товариство; ознака; спілкування; взаємини; Причастя товариство; община; спільна справа залучати, залучити; спілкуватися, поспілкуватися спільний; загальний побратим; учасник спільно; разом 134
ОБЬШТЬСТВО, -ОМЪ ов*кдовАти, -доуик, -доуктъ ОБ*БДЪ, -ОМЪ ОБЪЧ<ЬЧАТН, -ЧАЖ, -ЧАКТЪ ОБЪЧНТН, ОБ*БШЖ, ОКОСИТЬ ОБЕТОВАНИИ, -КМЪ ОГБТЪ, -ОМЪ ОБ^ШТАВАТМ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ ОБ*БШТАННК, -КМЪ ОБ^БШТАТН, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ OcfcllJATH, -ШАМ&, -ШАКТЪ ОЕАЗАННК, -КМЪ ОБАЗАТН, ОБАЖЖ, ОБАЖбТЪ ОБАТН, ОБЬМЖ, ОВЬМеТЪ с- недок.- 4.- ДОК.- док.- с- 4.- недок.- С- недок.- недок.- с- док.- док.- ОБАТНК, -КМЪ ОБАТрИТИ, -ріЛ, -рИТЪ ОБЖЗЪ, -ОМЪ ОБжрод*втн, -д^нк, -д*кктъ ОВОГЪДА овоштє, -емъ ОВОШТЬ, -КМЪ ОВЪ, -А, -О овъде овъторнти, -рик, -рить ОВЬНЪ, -ОМЪ ОВЬЦА, -АМЪ ОВЬЧННА, -АМЪ ОВЬЧА, -АТЬМЪ ОГАВНТН, -ВЛЖ, -ВНТЪ ОГЛАВНТИ, -BAtffi, -ВНТЪ оглавлении, -кмъ ОГЛАВЬСТВОВАТИ, -ВОІ/Ш, ОГЛАГОЛАННК, -КМЪ ОГЛАГОЛАТН, -ЛЫК, -ЛИТЬ -воуктъ ОГЛАШАТИ, -ШАЖ, -ШАКТЪ ОГЛАШЄНЬІН, -АЯ ОГНЬ, -КМЪ ОГНЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -ок) с- док.- 4.- док.- присл.- с- 4.- займ.- присл.- ДОК.- 4.- ж.- ж.- с- док.- док.- с- недок.- с- док.- недок.- прикм., імен. 4.- прикм.- товариство обідати; їсти обід; сніданок; бенкет увін4ати; коронувати повісити офіра; обіцянка ДИВ. 0Б*БТ0ВАНИК обіцяти; зобов'язуватися обіцянка; офіра; сповідування, віра обіцяти; зобов'язуватися; присвя4уватися вішати пов'язка обв'язати; перев'язати; зв'язати; приборкати обняти; охопити; отадити; захопити; оволодіти; зайняти полон роз'ятрити обов'язок; примус збожеволіти іноді; коли-небудь фруКТ, 0В04 див. овоштє той; якийсь там повторити ВІВЦЯ бараняча або овеча шкура ягня потурбувати; допекти об'єднати; 040лити сума об'єднувати; 04олювати звинувачення звинуватити; обмовити навчати .- оглашений, катихумен давній Церкві особа, що готується до хрещення вогонь; жар вогненний; розпечений -*v 135
огнлшієнмк, -кмъ ОГОБЬЗИТИ СА, -БЬЖЛ СА, -БЬЗИТЪ €А ОГОЛИТИ, -AUR, -ЛИТЬ огорьмнтн, -чл, -чнтъ ОГОР'ЬТИ, -pWR, -рИТЪ ОГОСПОДИТН СА, -ПОЖДЖ СА, -ПОДИТЪ СА ОГрАДА, -АМЪ ОГрАДИТИ, -рАЖДЛ, -ДИТЪ ОГрАДЪ, -ОМЪ ОГрАДЬННКЪ, -ОМЪ огренлти, -нж, -нетъ огрозити, -рожл, -розитъ ОГр*кБАТН СА, -БАІЖ СА, -БАКТЪ СА ОГр^ШНТИ СА, -ШЛ СА, -ШНТЪ СА ОГрАСТИ, -рАДЛ, -рАДеТЪ 0ГЖСТЪ"ГН, -ТІ»ІЖ, -ТІїКТЬ ОДАрНТН, -pBR, -рИТЪ 0ДЄЖДА, -АМЬ ОДОЛ'БВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ одол*кннк, -кмъ одолъчги, -лът, -л'кктъ одръ, -омъ ОДрЪЖАННК, -КМЪ ОДРЪЖАТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ ОДрЪЖЬНИЦА, -АМЬ одрьць, -кмъ ОДЪЖДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЬ одъждитн, -ждж, -жднтъ од*кло, -омъ ОДЪЧШК, -КМЪ ОД^ТИ, 0ДЄЖДЛ, ОДбЖДЄТЬ одеяло, -омъ ОДЪ'ЯННК, -КМЪ одняти, од'кіж, одъ*ктъ ОЖАЛЪ"ГН, -A'fcttt, -ЛЪ*КТЪ с- ДОК.- ДОК.- ДОК.- ДОК.- ДОК.- ж.- ДОК- 4.- 4.- док- док- недок.- ДОК- док.- ДОК.- док.- ж.- недок.- с- ДОК.- 4.- с- недок.- ж.- 4.- недок.- ДОК.- с- с- док- с- с- недок.- ДОК.- огида, відраза рясно вродити оголити; обідрати роз4арувати розпекти запанувати огорожа; перегородка; лігво загородити; обгородити; захистити; ото4ити; обступити; облягти огорожа; город; сад садівник відкинути скинути; повалити; усунути утримуватися; уникати згрішити обійти; 0ТО4ИТИ загуснути обдарувати одяг; наряд долати; перемагати подолання; перемога подолати, здолати; перемогти; заволодіти постіль; ліжко; одр; мари володіння захоплювати; володіти; тримати; утримувати; обступати; займати; містити; займати; затримувати; звертати увагу сітка; ланцюг решітка; прут поливати; зрошувати; посилати дощ полити; зросити; послати дощ ДИВ. ОДЄЖДА одяг; фата; покривало одягнути ДИВ. ОДЄЖДА одяг; фата; одягання одягати оплакати; змиритися 136
ОЖЄНИТН, -НІЖ, -НИТЬ ожестити, -жештж, -жеститъ ожесточити, -чж, -нить ожешти, ожегж, ожежеть ОЖИВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЬ оживити, -вліж, -вить ОЖИДАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЬ ожити, оживж, оживеть ОЖАЖЄЛИТИ, -ЛЫК, -ЛИТЬ ОЗАреНИК, -КМЬ озлрнти, -ріж, -рить озАряти, -ряіж, -рякть озимьць, -кмь озим'кник, -кмь ОЗИМ'ктИ, -M-fctfR, -МЬ'КТЬ ОЗИрАТИ, -рАІЖ, -рАКТЬ ОЗНАМЄНАТИ, -ИАІЖ, -НАКТЬ ОЗНОИТН, -НОІЖ, -НОИТЬ ОЗОВАТИ, -БЛІЖ, -ВЛеТЬ ОЗрАКЬ, -ОМЬ ОЗЬВАТИ СА, ОЗОВЖ СА, ОЗОВГГЬ СА озьленик, -кмь ОЗЬЛОБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ ОЗЬЛОБЛЯТИ, -ЛЯІЖ, -ЛЯКТЬ озьлоблєник, -кмь ОЗЬЛОБОВАТИ, -БОуїЖ, -БО^КТЬ озьрьпги, озкріж, озьрить ОИМИ, -ОМЬ ОИМЬСТВО, -ОМЬ окАмененик, -кмь ОКАМЄНИТИ, -НІЖ, -НИТЬ ОКАя(нь)нЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ОКАЯТИ, -КАІЖ, -КАКТЬ ОКЛЄВЄТАВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЬ ОКЛЄВЄТАНИК, -КМЬ ДОК.- ДОК.- док.- док.- недок,- ДОК- недок.- ДОК- ДОК- с- ДОК- недок.- ч.- с- док.- недок.- ДОК.- ДОК.- док- ч.- ДОК.- с- док.- недок.- с- недок.- ДОК.- pl. t., ч- с- с- ДОК.- прикм.- ДОК.- недок.- с- оженити див. ожесточити озлобитися обпалити; спалити оживати; воскресати оживити; воскреснути очікувати ожити; воскреснути одягнути; пов'язати сяйво освітити; осяяти; сяйнути освітлювати; осявати ячмінь зимування; зимівник перезимувати роздивлятися; брати до уваги; оглядатися благословити обпалити; об'їсти; знищити вигляд озватися мука пошкодити; вимучити; роздратувати; принизити; зганьбити; ославити хулити; шкодити; ганьбити; ославлювати страждання мучити; ганьбити; принижувати; ославлювати оглянутися; злегковажити воїн військо черствість; жорстокість скам'яніти підлий; грішний; нещасний пожаліти; пожалкувати; оплакати обмовляти; хулити; проклинати; звинувачувати наклеп; хула; обмова; звинувачення; докір 137
ОКЛЄВЄТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ око, омесьмъ оковатн, око\ик, окоуктъ окови, -омъ около ОКОНЬЧАТН, -HAW,, -ЧАКТЪ ОКрАСТИ, -рАДЖ, -рАДЄТЬ ОКрЛШТАТН, -UJTAUR, -ШТАКТЪ окрилити, -лик, -лить окрииъ, -омъ окришлъ, -омъ окропити, -плж, -пить ОКрЪВАВНТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ окръвеиик, -кмъ окръвеио ОКрЫВАТН, -BAUK, -ВАКТЪ окрыти, -рыж, -рыктъ окрьсть ОКрЬСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) окржгъ октАтенхъ, -омъ ОКТО/АБрЬ, -КМЪ OKOtfCA, -АМЪ окоуснти, -коушл, -коуситъ окоусьннкъ, -омъ окоушА/єннк, -кмъ ОКОуШАТИ, -ШАЖ, -ШАКТЪ окъньце, -емъ окы недок., с- ДОК.- pl. t, ч приел., док.- ДОК.- недок.- ДОК.- ч.- ч.- док- ДОК.- с- док.- обмовляти, обмовити; ганьбити, зганьбити; звинувачувати, звинуватити око закувати; зв'язати - кайдани прийм.- коло; біля; навколо закінчити; завершити; здійснити окрасти; обікрасти скоротити; обмежити закрити; одягнути посудина; чаша; миска шатро окропити; заплямити закривавити; поранити (до крові); заплямувати відкриття; 1 Одкровення, 2 Одкровення - *пророча книга Нового Завіту, що її авторство приписують св. Йоанові присл.- недок.- док.- присл., прийм.- прикм.- прийм.- ч.- ч.- ж.- ДОК.- ч.- с- недок.- с- спол.- відкрито, явно, відверто відкривати; розкривати; виявляти відкрити; розкрити; виявити навколо, довколо; до навколишній навколо октоїх, восьмикласник - ^богослужбова книга, що містить тексти змінних частин богослуэюень нерухомих свят тижневого кола, які подані у порядку восьми гласів жовтень спокуса попробувати; скуштувати; спокусити спокусник ДИВ. ОКОуСА спокушати; пробувати вікно; отвір як; начебто 138
оловннд, -амъ олово, -омъ ОЛОКАВЪТОМА, -АМЪ олоклрпось, -ьмъ олъ, -омъ ОЛЪТАрЬ, -КМЪ ол'ки, -кмъ ОМАКДТИ, -KAtfK, -КАКТЪ омал^ти, -л'Ьик, -лъ-ктъ ОМАМНТИ СА, -МЛІЖ СА, -МИТЬ СА ОМЄТА, -АМЪ омилня, -ямъ ОМЛЪЧАТИ, -ЧЛ, -ЧИТЪ ОМрДЧАТН, -4AUR, -ЧАКТЪ омрАчнтн, -чж, -читъ омръзъ"™, -р*Біж, -зъ'ктъ омръкижти, -нж, -нєть ОМЫВАТН, -ВАІЖ, -ВАКТЪ ОМЫТИ, ОМЫ1Ж, ОМЫКТЪ ОМАЧНТИ, -ЧЖ, -МНТЪ ОМЖТНТИ СА, ОМЖШТЖ СА, ОМЖТИТЪ СА ОНАГрЪ, -ОМЪ ОНАМО ОНОГДА ОНОСНЦА, -АМЪ оноуде ОНОІ/ШТА, -АМЪ ОНЪ, -А, -О омъде ОНЪСЬ, -Я, -6 оігЬм'втн, -м*еіж, -м*бктъ онждоу ОПАКЫ ОПАЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ ОПАЛЯТИ, -ЛЯІЖ, -ЛЯКТЪ ОПАСЄНИК, -КМЪ ОПАСЪ, -ОМЪ ОПАСЬНО опдшь, -ьмъ ж.- див. олъ с- олово; свинець ж.- цілопалення - *вид жертвоприношення Ж.- ДИВ. ОЛОКАВЪТОМА ч.- ол, слабоалкогольний напій ч.- жертовник; олтар, вівтар ч.- олія; миро, єлей недок.- змочувати; вмокати; окроплювати док.- змаліти; зачахнути док.- збожеволіти ж.- край; окрай ж.- бесіда; проповідь; гомілія - ^церковне повчання у простій, доступній формі док.- замовкнути недок.- затемнювати; закривати док.- затемнити; затьмити; закрити док.- спротивіти док.- згаснути; погаснути; стьмяніти недок.- обмивати; омивати; мити док.- обмити; змити; помити док.- пом'якшити; спокутувати ДОК- ч.- присл.- присл.- ч., ж.- присл.- ж.- займ.- присл.- займ.- ДОК- присл.- присл.- ДОК.- недок.- с- ч.- присл.- ж.- упасти у відчай дикий осел туди; там іноді; одного разу якась особа там взуття; сандали він; той там; онде той заніміти обабіч назад; навпаки; інакше обпалити; спалити палити; спалювати; обпалювати старанність ДИВ. ОПАСЄНИК старанно; точно хвіст 139
ОПЄЧАЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ опи/ьсати, -пншж, -пншеть опитемии, -кмъ оплажьствовати, -во\ш, -воукть ОПЛАЗНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ОПЛАЗОСрЪДЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ОПЛАТІ, -ОМЪ оплести, -летж, -лететь ОПЛЄТАТИ, -ТАІЖ, -ТАКТЪ ОПЛОТЪ, -ОМЪ ОПЛЪМАТИ, -ЧАІЖ, -ЧАКТЪ оплъченнк, -кмъ ОПЛЪЧНТИ, -МЛ, -ЧИТЪ ОПЛ^НИК, -КМЪ ОПОЗДИТИ СА, ОПОЖДЛ СА, ОПОЗДИТЪ СА ОПОКАЛИПСИСЪ, -А ОПОИА, -АМЪ ОПОСЛОуШАТИ, -ША№, -ШАКТЪ ОПрАВНТН, -ВЛЖ, -ВИТЬ ОПрАВЬДАНИК, -КМЪ ОПрАВЬДАТН, -ДАЖ, -ДАКТЪ опрлвьдити, -вьждж, -вьдитъ опръчнъкъ, -омъ ОПрАТАТИ, -ТАІЖ, -ТАКТЪ опоусн^ти, -ггкж, -н'Ъктъ опоустеник, -кмъ опоустити, -поуштл, -пометить 1 опоустити, -поуштж, -пометить 2 ОПЫТАТИ, -ТАІЛ, -ТАКТЪ опати, опьнж, опнетъ ОПАТЬ ОрАЛО, -ОМЪ орлти, opt», оретъ орити, орнк, оритъ ОрЪГАНЪ, -ОМЪ орьлъ, -омъ орлдик, -кмъ ДОК- ДОК- ч.- недок.- прикм.- прикм.- ч.- док- недок.- ч.- недок.- с- ДОК.- с- ДОК- sing. t., ч.- ж.- недок.- док- с- недок., док.- ДОК.- ч.- ДОК- док- с- ДОК- ДОК.- недок., док.- док- присл.- с- недок.- недок.- ч,- ч.- с- засмутити переписати; обмежити покаяння хвалитися хвалькуватий безсердечний; жорстокий Опріснок - * Святі Дари, Причастя у Західній Церкві обплести; оточити обплітати; оточувати паркан, огорожа ополчати готовність до бою ополчити; розбити табір полон спізнитися; втратити час ДИВ. АПОКАЛИПЬСН(СЪ) завіса свідчити направити; скерувати оправдання; благородний вчинок; статут оправдувати, оправдати; призначати, призначити оправдати; виправдати; призначити опріснок - *прісний хліб; празник юдейської Пасхи загорнути змінити спустошення визволити; залишити без уваги спустошити випробовувати; випробувати натягнути назад рало; плуг; соха орати зваблювати знаряддя; орган орел справа; діяльність 140
орликик, -кмъ оржжьникъ, -омъ ОрЖЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) осан(н)а с- ч.- прикм.- вигук ОСВИТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ ОСВІТИТИ, -СВІІШТЛ, -СВЕТИТЬ ОСВ'БШТАВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ ОСВ'БШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ осв*кштєник, -кмъ ОСВАТИТИ, -ВАШТЖ, -ВАТИТЪ ОСВАШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ ОСВАШТЄНИК, -КМЪ осило, -омъ ОСНИЯТИ, -НЯІЖ, -НЯКТЪ осироти, -р*кіж, -р'кктъ оскврънАвляти, -ляж, -ляктъ осквръненнк, -кмъ оскврънити, -ніж, -нить оскврънятн, -няж, -няктъ ОСКЛАБИТИ СА, -БЛЖ СА, -БИТЬ СА ОСКрЪБИТН, -БЛІЖ, -БИТЬ оскръБлятн, -ляж, -ляктъ оскръдъ, -омъ оскжденик, -кмъ оскждитн, -клждл, -кждитъ оскляти, -д'кнк, -д*кктъ ОСЛАБА, -АМЪ ОСЛАБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ ОСЛАБЛЄНИК, -КМЪ ОСЛАБЛвНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ОСЛАБЛЯТИ, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЪ ослоушАник, -кмъ недок.- Sok- недок.- недок.- с- док.- недок.- с- недок.- док- недок.- с- док.- недок.- док.- док- недок.- ч.- ДОК- ДОК.- с- ж.- ДОК- с- прикм.- недок.- с- зброя; меч; бойова колісниця зброєносець озброєний осанна - *букв. 'поможи!' початково благання про поміч, пізніше радісній оклик на честь Бога або царя; літургічна формула давніх юдеїв світати; розвиднюватися освітити; осяяти; просвітити освітлювати; осяювати ДИВ. ОСВ'кшТАВАТИ освячення; хрещення освятити; висвятити, рукоположити; охрестити освячувати; висвячувати, рукопокладати освячення; висвячення, руко- покладання, хіротонія пастка синіти; бліднути осиротіти; розлучитися оскверняти; глумитися наруга, блюзнірство осквернити; поглумитися див. оскврънАвляти засміятися; усміхнутися засмутити; образити; зневажити засмучувати; ображати; зневажати кайло відібрати ослабнути; загинути збитки; злидні полегшення ослабити; дозволити послаблення; полегшення ослаблений; утомлений; спаралізований ослаблювати; дозволяти; поступатися непослух, сваволя 141
ослоушлтн, -шлик, -шакть осл^пєник, -кмь ОСЛІПИТИ, -ПЛНК, -ПИТЬ осл'бпнжти, -нж, -нєть ОСЛАДЬ, -ЬМЬ ОСЛфАДИТН, -рАЖДЛ, -рАДИТЬ ОСМЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) осмь ОСНОВА, -АМЬ ОСНОВАНИИ, -КМЬ основати, -ноуїж, -ноукть ОСНЫВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЬ осн*кжити, -жж, -жить ОСОБИТИ СА, -БЛИК СА, -ВИТЬ СА ОСОБЬ(но) ОСОБЬНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ОСОЛНТН, -ЛЫК, -ЛИТЬ осрлмнтн, -лыик, -мить ОСТАВИТИ, -КЛИК, -ВИТЬ ОСТАВЛЄННК, -КМЬ ОСТАВЛЯТИ, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЪ ОСТАНЬКЬ, -ОМЬ ОСТАТИ, -ТАИЛ, -ТАНЄТЬ ОСТАТИК, -КМЬ ОСТАЯТИ, -ТАІЖ, -ТАКТЬ ОСТрАСТНТИ, -рАШТЖ, -рАСТНТЪ остриги, оштрнк, острить остришти, остригл, острижеть острик, -кмь островь, -омь острость, -ьмь ОСТрОТА, -АЛ\Ь острожити, -роуж, -роуить ОСТрЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) острь* недок., док.- виявляти непослух, ослухатися; суперечити с- осліплення; засліплення док.- осліпити док.- осліпнути ж.- балка док.- засмердіти числ.- восьмий числ.- вісім ж.- основа; фундамент С- ДИВ. ОСНОВА док.- заснувати; побудувати; утвердити недок.- засновувати док.- засніжити; покрити снігом недок.- відособлюватися; відокремлюватися; бути самотнім присл.- окремо; особливо; самостійно прикм.- особливий; окремий док.- посолити док.- засоромити, присоромити док.- покинути; залишити; дозволити; допустити; вибачити с- покидання; відпущення; вибачення недок.- покидати; залишати; дозволяти; допускати; вибачати ч.- залишок; останки; спадщина; прибуток док.- залишитися; залишити; дозволити; відмовитися с- сирітство недок.- залишатися; відмовлятися док.- засмутитися недок.- гострити док.- постригти с- вістря ч.- острів ж.- див. острик ж.- вістря; жорстокість недок.- спростовувати; нищити прикм.- гострий; нерівний присл.- швидко 142
ОСТОуДИТ" СА, -ТОїрКДЖ СА, -тоудитъ ел остьнъ, -омъ остінити, -шл, -нить ОСТЖПАТИ, -ПАНК, -ПАКТЪ остжпитн, -плж, -пить 1 ОСТЛПИТН, -ПЛІЖ, -ПИТЬ 2 остлшьникъ, -омъ осыр^тн, -p-fcttt, -р*Ькть ось, -ьмъ ОСЬЛНЦА, -АМЪ осьлъ, -омъ ОСЬЛЬСКЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ОСЬЛА, -АТЬМЪ оскдъ"гн, -сЬкдж» -сЬдить оскнити, -нык, -нить осіняти, -няж, -няктъ ОСІСТИ, -САДЖ, -САДЄТЬ осЬти, оскик, ос*ккть осктовАти, -тоуык, -тоуктъ ОСАГНЖТН, -НЖ, -Н€ТЪ OCA3ANHK, -КМЪ ОСАЗДТН, -ЗАИК, -ЗАКТЪ оеждити, -сликдж, -еждитъ ОСЖЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ осуждении, -кмъ ОСЖКАТЪ, -А, -О ОТАИ отворити, -рык, -ритъ ОТВрАЗНТН СА, -рАЖЖ СА, -рАЗИТЪ СА ОТВрЪЗАТИ, -3AUK, -ЗАКТЪ отвръстоЛк отвръчтм, -връзж, -връзетъ отити, -ндж, -идетъ ОТИШАТН, -ШАІЖ, -ШАКТЪ отишик, -кмъ отокъ, -омъ ОТОЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ОТрОКОВИЦА, -АМЪ ДОК.- 4.- ДОК.- недок.- док- ДОК.- 4.- ДОК,- ж.- ж.- 4.- прикм.- с- док.- док- недок- ДОК- ДОК.- недок.- ДОК.- с- недок., док.- док- недок.- с- прикм.- присл.- ДОК- док.- недок.- присл.- ДОК- ДОК- недок.- с- 4.- прикм.- ж.- перестати подобатися кіл відгородитися стіною відступати; уникати ОбсТуПИТИ; 0Т04ИТИ відступити; відмовитися; відректися; відійти; покинути відступник згорнутися, відігрітися (про молоко) вісь ослиця осел ослячий осля заволодіти; захопити; зайняти осінити осіняти ОТ04ИТИ; обложити засіяти оплакувати; жалкувати обмацати доторкання; поєднання доторкатися, доторкнутися; обмацувати, обмацати засудити; осудити судити; засуджувати; осуджувати осуд колючий; тернистий таємно; без відома відкрити; відчинити виявитися; виказатися розкривати; отверзатися відверто; ясно розкрити; отверзти піти заспокоювати сховище; пристанок; пристань острів океанський дівчина 143
отрокъ, -омъ ОТрОЧИИА, -АМЪ отрочишть, -кмъ отроч(ьств)ик, -кмъ отрочьство, -омъ ОТрОЧА, -АТЬМЪ отрошть, -кмъ отрътн, отьрж, отьрєть отрави, -омъ ОТр'ББИТИ, -БЛ№, -БИТЬ ОТр'ББЛЯТИ, -БЛЯІЖ, -БЛЯКТЪ ОТр'ЬшАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ от'ішєннк, -кмъ отр*кшити, -шж, -шмтъ ч.- ж.- ч.- с- с- с- ч.- док.- pl. t., ч.- док.- недок.- недок.- док.- отоуждити, -ждж, -ждитъ отъ ОТЪБЪТАТИ, -ГАЖ, -ГАКТЪ отъбътижти, -нж, -нетъ отъвести, -ведж, -деть ОТЪВеСТИ СА, -КЄЗЛ СА, -ВЄЗЄТЬ СА ДОК.- ОТЪВЛАЧНТИ, -ВЛАЧЖ, -ВЛАЧИТЬ НЄДОК., ДОК.- отъвлткшти, -влъ-кж, -вл'Ьчєть ДОК.- прийм.- недок.- ДОК.- док.- ДОК- хлопець; юнак; слуга; козачок дитинство; юність див. отрокъ ДИВ. ОТрОЧННА ДИВ. ОТрОЧИНА дитя; хлоп'я; юнак ДИВ. ОТрОЧА витерти сміття; непотріб вичистити; очистити вичищати, очищати відв'язувати; відпускати; прощати; вибачати; відлучати усунення; розкриття; відпущення; прощення; відлучення відв'язати; розв'язати; відпустити; вибачити; відлучити відчужити від; з, із. зі; в, у; для; через; без утікати утекти відвести; звести поїхати; від'їхати; відплисти відтягувати, відтягти відтягнути; натягнути; напружити ОТЬВОЗИТИ СА, -ВОЖДЖ СА, -ВОДИТЬ СА ОТЬВрАТИТИ, -рАШТЖ, -рАТИТЬ ОТЬВрАШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ ОТЬВрАШТЄИИК, -КМЪ отъвръженик, -кмъ отъврънь отьвр'Ьшти, -връгж, -врьжбтъ отьвьсждоуЛк отъвъ"гъ, -омъ ОТЪВЪ'ШТАВАТИ, -ВА№, -ВАКТЪ ОТЪВ^ШТАИИК, -КМЪ недок- док.- недок.- с- с- присл.- док.- присл.- ч.- недок.- с- від їжджати відвернути відвертати; відвертатися відсторонення; відступ; огида відкидання; заперечення навпаки відкинути; позбавити; відмовитися; зрадити звідусіль відповідь; указівка; присуд; ухвала; звіт; вибачення; виправдання відповідати; заперечувати; захищатися; відмовлятися, відрікатися відповідь 144
ОТЪВ'ЬшТАТИ, -UJTAtfR, -ШТАКТЪ ОТЪГНАТИ, -ГАНЯІЖ, -ГАНЯКТЪ ОТЪГЛАГОЛАТИ, -ЛНК, -ЛеТЪ ОТЪГНАНИК, -КМЪ отъгиати, отъжеиж, отъженетъ ОТЪГОНИТИ, -HWR, -ИИТЪ ОТЪДАЛене ОТЪДАИИК, -КМЪ ОТЪДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ ОТЪДАЯТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ ОТЪДеСАТЬСТВОВАТИ, -ВО\Ш, -воуктъ отъдоити, -доик, -доить отъдъшеник, -кмъ отъдышеник, -кмъ отъдыхатн, -х<мл, -хактъ ОТЬДЬЧІНТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ отьдьчіяти, -ляик, -ляктъ отъзъвати, -зовл, -зоветъ отъкоиа/и отыслдоу/ъ- ОТЪЛАГАНИК, -КМЪ ОТЪЛАГАТИ, -ГАНК, -ГАКТЪ отъложеник, -кмъ отъложити, -жл, -жить отълъ*къ, -омъ ОТЪЛЖМАТИ, -ЧАІЖ, -ЧАКТЪ отължченнк, -кмъ отължчити, -чж, -нить ОТЪЛЖЧЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) недок., док.- відповідати, відповісти; дозволяти, дозволити; признаватися, признатися; розлучатися, розлучитися недок. - ДОК.- с- ДОК.- ДОК.- присл.- с- док- недок.- недок.- док.- с- с- недок.- ДОК.- недок.- ДОК.- присл.- присл.- с- недок.- с- ДОК.- ч.- недок.- с- ДОК- прикм.- відганяти; проганяти відмовити; надати пільгу вигнання відігнати; прогнати; вигнати відігнати; прогнати здалеку передача; нагорода; відплата; прощення; вибачення передати; віддати; продати; вибачити передавати; віддавати; повертати; відплачувати; вибачати обкладати десятиною; оподатковувати вигодувати груддю відпочинок див. отъдъшеник дихати; відпочивати відділити; відокремити відділяти; відокремлювати; вносити розбрат відкликати; відвернути споконвіку звідки відкидування; відмова відкидувати; відсторонювати ДИВ. ОТЪЛАГАНИК відкинути; розлучити; відректися залишок відділяти; вилучати; виключати; відлучати відлучення; екскомунікація, відлучення від Церкви відлучити; виключити; екско- мунікувати; відділити; визначити екскомунікований, відлучений від Церкви 145
отьмєтаник, -кмъ ОТЬМЄТАТН, -TAWR, -ТАКТЪ ОТЬМЄТЬІГЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ОТЪМЫТН, -МЫ1Ж, -МЫКТЪ отъмьстити, -мьштж, -мьститъ ОТЪМкШТАТИ, -UJTAUR, -ШТАКТЪ отъмьштеник, -кмъ ОТЪМ'БТАНИК, -КМЪ ОТЪМЪ"ГАТИ, -TAUR, -ТАКТЪ ОТЪМАМИТИ, -ЧЖ, -НИТЬ отънемошти, -могж, -можетъ отъннзоу отьнєли(жє) отъникдо^(же) отънлдь отьнждьжє ОТЪНЛДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) отьнжд'Ь(жє) отъпадати, -дай;, -дактъ отьпадєннк, -кмъ отъпасти, -падж, -падєть ОТЪПИрАТИ, -рА№, -рАКТЪ ОТЪПЛАТА, -АМЪ ОТЪПЛАТИТИ, -ЛАШТЛ, -ЛАТНТЪ отъплАштеник, -кмъ отъплоути, -пловж, -пловетъ ОТЪПрЪВА отъпоустити, -поуштл, -поуститъ док.- отъпоустъкъ, -омъ ОТЪПОуШТАТИ, -ШТЛИК, -ШТАКТЪ отъпоуштеник, -кмъ с- недок.- прикм.- док.- ДОК.- недок.- с- с- недок.- док.- ДОК- присл.- присл.- присл.- присл.- присл.- прикм.- присл.- недок.- с- ДОК.- недок.- ж.- ДОК.- с- ДОК.- присл.- ДОК.- ч.- недок.- с- відкидання; відмова; заперечення; порушення відкидувати; відрікатися; заперечувати; відмовлятися; порушувати негожий; поганий; ганебний змити; стерти відомстити, помститися мстити пімста відкидання; заперечення відкидувати; залишати; відрікатися; заперечувати; чинити опір; порушувати пом'якшити занедужати; ослабнути знизу з тих пір звідки зовсім, цілком; міцно; назавжди див. отьніждоу(жє) тамтешній зовсім, взагалі, цілком; звідти; тому відпадати; відокремлюватися відокремлення; поразка; лихо відпасти; упасти; потрапити; позбавити опиратися; чинити опір відплата; винагорода віддячитися; відплатити ДИВ. ОТЪПЛАТА відплисти, відпливти спершу; спочатку відпустити; пустити; визволити; вибачити; допустити; розлучитися (з дружиною) прощення; відпущення відпускати; вибачати; прощати; визволяти; посилати; покидати; залишати; допускати визволення; прощення; відпущення 146
отъпьрАти, -перл, -переть отъпьр'кти, -рнк, -рить ОТЫгЬвАТИ, -BAtffi, -ВАКТЪ отъггкло, -омъ отъггктн, -now, -поктъ ОТЪрАДА, -ДМЪ ОТЪрАДНТИ, -рАЖДЖ, -рАДНТЪ ОТЪрАЖДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДДКТЪ отърАСль, -ьмъ отърештн, -рекж, -речетъ отъреченнк, -кмъ ОТЪрИВАТИ, -RAW, -ВАКТЪ отъринжти, -ил, -иетъ отърнцАник, -кмъ ОТЪрИЦАТН СА, -ЦАІЖ СА, -ЦАКТЪ СА НЄДОК ОТЪрОЧЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) отъръвАник, -кмъ отърНкзовАти, -зо\ш, -зоуктъ ОТЪрЪЖАТН СА, -KAUR СА, -КАКТЪ СА НЄДОК. отър'кяти, -р'кик, -р*вкть ОТЪСАДИТИ, -САЖДЖ, -САДИТЬ отъсели/ъ- ОТЬСТАВИТИ, -КЛИК, -ВИТЬ ОТЬСТОЯТИ, -CTOBR, -СТОИТЬ отьсьлатн, -сълик, -сьлеть ОТЪСЪЖАТИ, -КАІЖ, -КАКТЪ отъсъ-шти, -сбкж, -суметь отьс*кмено отъслдоу/ъ* отьтешти, -текл, -течетъ ОТЬТОЛИЛЬ ДОК.- ДОК.- недок.- с- ДОК.- ж.- ДОК- недок.- ж.- ДОК.- с- недок.- док.- с- недок.- прикм.- с- недок.- недок.- недок.- док.- присл.- ДОК.- недок.- ДОК.- недок.- док.- присл.- присл.- док.- присл.- відштовхнути відкинути; спростувати; відвернути співати приспів приспів псалма відспівати; відправити, відслужити Літургію полегшення; визволення; прощення; співпереживання вибачити; поставитися поблажливо бути поблажливим; зживатися пагін відповісти; відкинути; відмовитися; заборонити; вибачити; попросити; пропрощатися ухвала; присуд відштовхувати відштовшнути; відкинути; відхилити; відлучити від Церкви виправдання; вибачення відмовлятися; відкидати; вибачатися; виправдовуватися помилуваний; вибачений; терміновий відторгнення відрізувати; відрубувати відмовлятися; відкидувати; вибачати; виправдовуватися відштовхувати; відкидати послати віднині відкласти; позбавити відстороняти відіслати; відпустити відрубувати; відсікати відрубати; відсікти; відлучити від Церкви суворо звідси; звідти утекти з тих пір; звідти; тому 147
отътръгнжтн, -нж, -нетъ док.- отътрАСти, -ел, -сеть док.- ОТЪТАЗАТИ, -ТАЖЖ, -ТАЖбТЪ НЄДОК.- отътлдо yAfc (же) приел .- отъштетити, -штештж, -штетнтъ док.- ОТЪЧАЯИИК, -КМЪ С- ОТЪЧАЯНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- отъчаяти(са), -чаіж(са), -чактъ(са) отъчисти, -чьтж, -чьтетъ отъядъ, -омъ оть/имати, отемлж, отемлетъ отьмити, -млж, -митъ отьмьн'кти, -н'кім, -нъ-ктъ ОТЬМЬНеНЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) отьнь, -я, -е отьцедосАднтель, -кмъ ОТЬЦЬ, -КМЪ ОТЬЧИНА, -АМЪ отьчь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) ОТЬЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) откчьствик, -кмъ отьчьство, -омъ отьчьство/оулювьць, -кмъ отъ^ати, от*кдж, откдетъ ОТАГОТНТИ, -ГОШТЛ, -ГОТИТЪ отаготъ"ги, -т*кык, -ткктъ ОТАЖАТИ, -ЖАЖ, -ЖАКТЪ ОТАЖИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) 0ТА5АТИ, ОТАЖЖ, ОТАЖеТЪ отати, отьмж,отьметъ ООуБОЖАТИ, -ЖАК, -ЖАКТЪ 001/ПЪВАНИК, -КМЪ ОХАБНТИ €А, -БЛІЖ СА, -БИТЬ СА ОХАПАТИ СА, -ПАІЖ СА, -ПАКТЪ СА ОХЛАСТАТИ, -TAHR, -ТАКТЪ охл'Ькити, -блик, -вить ОХЛАДАИИК, -КМЪ оходити, охождл, -оходитъ відірвати; відкинути стрясти; витрусити; струсити відтягати; відтягувати; відкладати звідти; з тих пір нашкодити відчай; безнадія божевільний; безнадійний; розчарований недок., док.- ДОК.- 4.- недок.- ДОК- ДОК- прикм.- прикм.- 4.- 4.- Ж.- прикм.- прикм.- с- с- 4.- док.- ДОК.- док.- недок.- прикм.- ДОК.- ДОК.- док.- с- док.- недок.- ДОК- ДОК.- с- недок.- упасти, упадати у від4аи; божеволіти; збожеволіти пр04итати протиотрута; ліки відбирати; віднімати затемнити; осліпити див. отьмити затемнений; осліплений батьків, батьківський батьковбивця; кривдник батька батько; пращур, предок; ігумен; Отець, Бог-Отець батьківщина батьківський, батьків див. отьчь рід; покоління; сім'я; батьківщина див. отьчьствик патріот від'їхати; відплисти обтяжити ДИВ. ОТАГОТНТИ ставати важчим; обтяжувати упертий спитати відняти, відібрати збідніти довіра ослабнути; перестати схоплюватися загнуздати; приборкати нагодувати, наситити необа4ність відходити 148
оходъ, -омъ оходьникъ, -омъ ОХОПИТИ, -ЛЛІЖ, -ПИТЬ охоплений, -кмъ охрт^м^жти, -нж, -нетъ охтаикъ, -омъ охоуднти, охоуждл, охоудитъ ОХОуЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ охопити, -плнк, -пить оштоутити, -штоуштж, -штоутитъ ОШТОуШТАТИ, -ШТАЖ, -ШТАКТЪ оштоуштеннк, -кмъ оцьтъ, -омъ ОЦ*кжДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ о irin'fc накати, -вaim, -вактъ ОЦтЬп,Ьн*ктИ, -trfeUR, -НЪ'КТЪ оцъхтн, -ціїштл, -цветить OU/fcuiTATH, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ оц^штеник, -кмъ ОЧАрОВАТИ, -pOyUR, -рОуКТЪ очесъ, -омъ ОЧбСЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) очнвнеть очистити, -чиштл, -чистить ОЧИШТАТИ, -HJTAWR, -ШТАКТЪ очиштеиик, -кмъ очръвити, -влж, -вить ОЧрЪВЛбНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) очрънити, -ник, -нить очръИгги, -H'tuR, -нъ-ктъ очръште, -емъ очръчти, -рътл, -рътетъ ОШНБЬ, -ЬМЪ ошоуть ошоуикн, -я, -к ошьльць, -кмъ ошьствик, -кмъ ч.- ч.- док- с- док.- ч.- док.- ДОК- док.- док- недок.- с- ч.- недок.- недок.- недок., док.- док.- недок.- с- док- ч.- прикм.- присл.- док.- недок.- с- док- прикм.- ДОК- док- с- ДОК- ж.- присл.- прикм.- ч.- с- В1ДХ1Д пустельник схопити; обняти обійми стати кульгавим див. октАтеихь зменшити, применшити; принизити зганьбити схопити відчути; помітити; довідатися відчувати; помічати усвідомлення оцет; кисле вино проціджувати цепеніти цепеніти; зацепеніти очистити; вичистити очищати; вичищати очищення зачарувати хвіст очний очевидно, явно очистити, вичистити очищувати; вичищати очищення пофарбувати червоною, пурпуровою фарбою пурпуровий, червоний очорнити; зробити чорним почорніти; потемніти шатер; житло надрізати див. очесъ марно; зайво який знаходиться ліворуч пустельник; самітник відхід
п ПАВЛАКА, -АМЪ ПАГОуБЛ, -АМЪ ПАГОуБЬНИКЪ, -ОМЪ ПАГ0\*БЬИ0 ПАГО\*БЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПАДЛ/СНИК, -КМЪ ПАДАТИ, -ДАМІ, -ДАКТЪ ПАЖИТЬ, -ЬМЪ ПАЗНЄ/ОГЬТЬ, -ЬМЪ ПАЗОВА, -АМЪ ПАКОСТНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПАКОСТИТИ, -КОШТЛ, -КОСТИТЬ пакостоватн, -тоунк, -тоуктъ ПАКОСТЬ, -ЬМЪ пакостьвоватн, -воуїж, -воуктъ ПАКОСТЬНИКЪ, -ОМЪ ПАКЫ ПАКЫБЫТННСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПАКЫБЫТИК, -КМЪ ПАКЫПрИШЬСТВНК, -КМЪ ПАкырожденнк, -кмъ ПАЛЄСТИИЬСКЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПАЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ ПАЛИЦА, -АМЪ ПАЛИЧЬНИКЪ, -ОМЪ ПАЛЬМА, -АМЪ ПАЛКНИК, -КМЪ ПАМАТЬ, -ЬМЪ ПАМАТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПАНи(чн)цА, -АМЪ ПАНОНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПАПА, -АМЪ ж.- ж.- 4.- присл.- прикм.- с- недок.- ж.- 4.- Ж.- прикм.- недок- недок.- ж.- недок.- 4.- присл., 4аст., спол.- прикм.- с- с- с- прикм.- недок.- ж.- 4.- ж.- с- ж.- прикм.- ж.- прикм.- 4.- паволока, коштовна тканина згуба, погуба; лихо; 4ума; небезпека; загроза; втрата; шкода згубник, губитель згубно; шкідливо згубний; шкідливий; небезпечний падіння падати трава; паша копито груди; грудь злий; шкідливий шкодити ДИВ. ПАКОСТИТИ пошкодження; шкода; кривда ДИВ. ПАКОСТИТИ му4итель, тиран знову; ще; ще раз; також; окрім того; потім відроджений відродження другий прихід ДИВ. ПАКЫБЫТИК палестинський палити; спалювати; палати; горіти палиця, дрюк ліктор пальма опік пам'ять; згадка, спомин; притча пам'ятний, гідний пам'яті водойма паннонський Папа - *'глава Католицької Церкви; на початках 150
християнства папами називали єпископів, священиків ПАПЄЖЬ, -КМЪ ПАПрЪТЪ, -ОМЪ ПАрД, -АМЪ плрАклнтъ, -омъ пдрлнеснсъ, -омъ пдрдскєв/vb, -ьмъ ПАремня, -ямъ ПАрнтн, -рык, -ритъ плропсмдл, -дмъ плръдъ, -омъ ПАСКА, -ДМЪ ПАСТВА, -АМЪ ПАСТВННА, -ДМЪ ПАСТИ, ПАДЛ, ПДДЄТЬ 1 ПАСТИ, ПАСЛ, ПАСЄТЬ 2 пдстоух^» -омъ ПАСТЫрЬ, -КМЪ ПАСТЬфЬСКЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) пдсх^, -дмъ пдтрндрхъ, -омъ 4.- 4.- Ж.- 4.- 4.- Ж.- ж.- недок.- Ж.- 4.- Ж.- Ж.- Ж.- ДОК- недок.- 4.- 4.- прикм.- Ж.- ДИВ. ПАПА паперть, притвор - * частина церкви, біля входу пара; дим утішитель; Святий Дух проповідь; повчання п'ятниця паремія - *уривок Старого Завіту, рідше Нового Завіту, призначений для читання на богослужениях літати; летіти; парити миска леопард ДИВ. ПАСХА стадо; отара пасовисько упасти пасти; зберігати пастух; пастир див. пдстоух1* пастуший Великдень, Пасха - * свято Христового Воскресіння', ПАТрИДрЬШЬСКЬ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) прикм.- пасха - **у юдеїв свято на честь виходу з єгипетської неволі; паска - *великодня ритуальна хлібина; пасхальний агнець праотець - *у Новому Завіті назва отців Ізраїлю: Авраама, Ісаака, Якова і його 12 синів; в ширшому значенні назва біблійних праотців від Адама до Ноя і від Ноя до Авраама; ^найвищий титул християнських єпископів; предок патріарший 151
пАтрнАрьшьство, -омъ ПАТАНА, -АМЪ ПАЧЄ ПАНШИНА, -АМЪ ПА4гН ПеДАГОГЪ, -ОМЪ П6ЛЄНА, -АМЪ пелынъ, -омъ ПбЛЪЧЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) пернтомня, -ямъ перо, -омъ пбръсь/и(дь)скъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) перъсъ'нинъ, -омъ ПбШТерЛ, -АМЪ пешти, пекл, печетъ 1 ПЄШТИ СА, ПЄКЖ СА, П€М€ТЪ СА 2 пешть, -ьмъ ПЄШТЬНАЦА, -АМЪ ПЄЧА, -АМЪ ПЄЧАЛИТИ С А, -AHR С А, -ЛИТЬ С А ПЄЧАЛОВАТИ СА, -ЛОуіК СА, -ЛОуКТЪ СА ПЄЧАЛЬ, -ЬМЪ ПбЧАЛЬНОЛЬ П6ЧАЛЬНЪ-А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЄЧАЛЬСТВИК, -КМЪ ПЄЧАЛЬСТВО, -ОМЪ ПЄЧАТЬ, -ЬМЪ печАТьл*кти, -A'fewR, -л'Ьктъ пиво, -омъ ПНБЬЦА, -АМЪ ПИГАНЪ, -ОМЪ ПНЛАШТЬ, -Я, -Є ПИрА, -АМЪ пиръ, -омъ ПИрЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ПИСКАИИК, -КМЪ с- ж.- присл.- ж.- невідм.- 4.- ж.- 4.- прикм.- Ж.- с- прикм.- 4.- Ж.- недок.- недок.- ж.- ж.- ж.- недок.- недок.- ж.- присл.- прикм.- с- с- 4.- ДОК.- с- 4.- 4.- прикм.- ж.- 4.- прикм.- с- патріархат дискос більше; навіть; передусім; краще; особливо павутина Страсті - * богослужения, яке відправляють ввечері у Великий Четвер - Утреня Великої П'ятниці вихователь пелена; пеленка полин строкатий, плямистий обрізання перо перський перс пе4ера; зборище розбійників пекти; смажити турбуватися, піклуватися; прагнути; сумувати пІ4; пе4сра жар турбота турбуватися; сумувати ДИВ. ПЄЧАЛИТИ СА муки, страждання; смуток; турбота турботливо; старанно; сумно сумний; старанний турбота; мука; страждання ДИВ. ПЄЧАЛЬСТВИК пе4атка запе4атати напій; бенкет пияк рута Пилатів сумка бенкет гостинний свист; звук 152
ПИСКАТИ, -КАИК, -КАКТЪ пнскоупль, -я, -є пискоупъ, -омъ пискъ, -омъ пнскъчнн, -кмъ ПНСМбНЬНЪ, -А, -О (-"ЫИ, -АЯ, -Ок) пнсмо, -омъ ПНСМА, -€НЬМЪ пнстмкня, -ямъ пнсьць, -кмъ ПНТАТЄЛЬ, -КМЪ ПИТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ ПИТИ, ПИЫК, ПИКТЪ ПИТНК, -КМЪ ПИТОМЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПИТ^НИК, -КМЪ питати, -тЬіл, -ткктъ ПИШТА, -АМЪ ПНШТАЛЬ, -ЬМЪ ПНЯНИЦА, -АМЪ ПНЯНЬСТВНК, -КМЪ пняньство, -омъ ПНДОНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЛАВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ ПЛАВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЛАДЬНб ПЛАДЬИНК, -КМЪ ПЛАКАНИК, -КМЪ ПЛАКАТИ(СА), ПЛАМл(са), ПЛАЧ6Тъ(са) 1 ПЛАКАТИ, ПЛДМЛ, ПЛАЧЄТЬ 2 ПЛАМбНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЛАМЫ, -бИЬМЪ ПЛАСТЫРЬ, -КМЪ ПЛАТЪ, -ОМЪ ПЛАТЬНО, -ОМЪ ПЛАСТА, -АМЪ ПЛАШТАИИЦА, -АМЪ ПЛАШТАНИЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПЛАШТЬ, -КМЪ ПЛАч(бв)ьНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) недок.- прикм.- 4.- 4.- 4.- прикм.- С- с- Ж.- 4.- 4.- недок.- недок.- с- прикм.- с- недок.- ж.- ж.- 4.- с- с- прикм.- недок.- прикм.- присл.- с- с- свистіти; грати на сопілці єпископів; єпископський ЄПИСКОП писк; свист; звук; волинка дудар письменний письмо, писання буква; звук; слово; текст, писання; напис миро (з 4истого нарду) писар; переписува4 годувальник годувати; виховувати; жирувати пити питво; напій; бенкет вгодований харчі, їжа; корм годувати, хар4увати; виховувати харчі, їжа; насолода; розкоші сопілка пияк пияцтво ДИВ. ПНЯИЬСТВИК пророчий плисти, пливти, плавати золотистий, жовтуватий опівдні південь пла4; скарга недок.- плакати; скаржитися; нарікати; оплакувати недок.- прикм.- 4.- 4.- 4.- С- Ж.- Ж.- прикм.- 4.- прикм.- мити; витирати вогненний; полум'яний полум'я примочка; обклад тканина, полотно; гніт полотно, тканина ДИВ. ПЛАТЬНО полотно; саван; плащаниця полотняний верхній одяг сумний; плачевний; слізний 153
ПЛАЧЬ, -ЬМЪ ПЛАШИТН СА, -ШЛ СА, -ШИТЬ СА ПЛбМбНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПЛЄЛЛА, -€НЬМЪ ПЛЄННЦА, -АМЪ плескАТи, плештж, плештєть ПЛЄСНА, -АЛЛЪ плесно, -омъ плесньце, -еллъ плести, плєтж, плєтєть ПЛеТИНА, -АЛЛЪ плеште, -емъ плиновеник, -кмъ плинътъ, -омъ плинжтн, -нл, -нетъ плнштбВАти, -штоуш, -штоуктъ плншть, -кллъ плодити, плождж, плодить плодовитъ, -а, -о (-ыи, -ая, -ок) плодоноснк, -кллъ плодоносьствовати, -воуж, -воуктъ ПЛОДОНОШЄННК, -КЛЛЪ ПЛОДЪ, -ОЛЛЪ плодоприношеник, -кмъ плодотворєинк, -кллъ ПЛОДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЛОСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЛОТЬ, -ОЛЛЪ плоути, пловл, пловеть плоутик, -кмъ плъзати, пл'кжл, пл'кжєть ПЛЪЗЪКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) плъзити, плъжж, плъзнтъ ПЛЪКЪ, -ОЛЛЪ ПЛЪНИК, -КМЪ плъность, -ьмъ ПЛЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПЛЪТОЛЮЕЬНЪ, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -ОК) ПЛЪТОЯДИВЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПЛЪТЬ, -ЬМЪ 1 4.- недок.- прикм.- с- ж.- недок.- ж.- с- с- недок.- ж.- с- с- 4.- док.- недок.- 4.- недок.- прикм.- с- недок.- с- с- с.- 4.- прикм.- прикм.- 4.- недок.- с- недок.- прикм.- недок- 4.- с- ж.- прикм.- прикм.- прикм.- ж.- плач; жалоба лякатися, боятися родовитий; сімейний плем'я; нащадки; рід кайдани; ланцюг плескати, аплодувати стопа ДИВ. ПЛ6СНА сандали плести; будувати; інтригувати кошик плече; спина слина; плювок цеглина плюнути шуміти; бунтувати; непокоїтися крик; шум; гамір; натовп плодити; плодоносити; плодитися плодовитий; родючий урожай плодоносити; родитися ДИВ. ПЛОДОНОСНК жертва з плодів землеробства дітонародження плід; фрукт ДИВ. ПЛОДОВНТЬ широкий пліт, огорожа плисти, плавати ТЄ4ІЯ повзти, повзати слизький ДИВ. ПЛЪЗАТИ натовп; військо; військовий підрозділ див. плоутик повнота повний сластолюбний хижий тіло; плоть; м'ясо 154
плъть, -ьмъ 2 плътьно ПЛЪТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЛЪТЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПЛЪЧИТИ СА, -МЛ СА, -НИТЬ СА ПЛЬВАТН, ПЛЮЖ, ПЛЮКТЪ ПЛ'кВА, -АМЪ пл*квелъ, -омъ пл*квьннцА, -амъ пленении, -кмъ ПЛ^НИТИ, -НІЖ, -НИТЬ пл'кнъ, -омъ ПЛ*кнЬННКЪ, -ОМЪ ПЛ'ЬнЬННЦА, -АМЪ ПАМЯТИ, -НЯІЖ, -НЯКТЪ пл'Ьти, пл*квж, пл'квєть ПЛЮШТА, -ОМЪ ПЛАСАННК, -КМЪ ПЛАСАТИ, ПЛАШЖ, ПЛАШбТЪ ПЛАСЪ, -ОМЪ ПЛАСЬЦЬ, -КМЪ по ПОБ6СЄДОВАТН, -доуик, -доуктъ ПОБИВАТИ, -BAUR, -ВАКТЪ ПОБИТИ, -БНІЖ, -ПОКТЪ ПОБОЛІТИ, -ДІЛ, -ЛИТЬ покорити, -рык, -ритъ ПОБрАНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПОБрДТИ, -БОрЦК, -БОрбТЪ ПОБОуЖДАТИ, -ЖДАЖ, -ЖДАКТЪ П0БЪД*ЬТИ, -БЪЖДЖ, -БЪДИТЪ ПОБЫТИ, -БЛДЛ, -БЛДеТЪ ПОБЫТЬ, -ЬМЪ ПОБЬрАТН, -БбрЛ, -БвреТЬ ПОБІГАТИ, -ГАІЛ, -ГАКТЪ побътнжтн, -нж, -нетъ ПОБЕДА, -АМЪ поБ*кдитель, -кмъ поБ*кд(нтел)ьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПОБЪ^ИТИ, -Б*ЬжДЖ, -БУДИТЬ 4,- присл.- прикм.- прикм.- недок.- недок.- ж.- 4.- ж.- с- ДОК.- 4.- 4.- Ж.- недок.- недок.- pl. t., с- с- недок.- 4.- 4.- прийм.- док.- недок.- ДОК.- ДОК.- недок., док.- прикм.- док.- недок- док.- док.- ж.- ДОК- недок.- док.- ж.- 4,- прикм.- док.- див. плоть тілесно тілесний, плотський див. плътьнъ шикуватися в ряди плювати полова бур'ян, плевел стодола див. пл^нь полонити; спустошити; розорити; знищити полон; пограбування; здоби4 полонений, полоненик полонянка брати в полон; пустошити; грабувати; нищити полоти; викорінювати легені; внутрощі танець танцювати ДИВ. ПЛАСАННК танцюрист по; за; після; при; біля поговорити убивати; розбивати убити; побити; розбити заболіти; співпереживати допомагати, допомогти в бою воєнний зійтися в бою; допомогти в бою спонукати; закликати не поспати; попильнувати побути; залишитися перемога; знак перемоги зібрати утікати утекти перемога переможець переможний перемогти; подолати; здолати; заставити 155
поБ*Едотворьць, -кмъ пое*бдьникъ, -омъ ПОБ'ЕЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ поб'бждєннк, -кмъ 1 поб*бждєннк, -кмъ 2 П0Б*ВЛНТИ, -ЛІЖ, -ЛИТЬ ПОВОДИТИ, -ВАЖДЖ, -ВАДИТЬ ПОВАЖДДТН, -ЖДАЖ, -ЖДАКТЪ ПОВАЛИТИ, -ДІЛ, -ЛИТЬ ПОВДПЬННТН, -HHR, -НИТЬ повелитель, -кмъ ПОВЄЛИВДТИ, -BAUR, -ВАКТЪ повел^иик, -кмъ повеліти, -лик, -лить повести, -ведж, -ведетъ ПО/ДВемерьНИЦА, -АМЪ повиновдти, -ноуж, -ноуктъ повнньннкъ, -омъ ПОВННЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -ДЯ, -ОК) повннжтн, -ил, -нетъ ПОВИТИ, -BHtft, -ВНКТЪ повл^кшти, -вл*ккж, -влъ'четъ ПОВОДОТАИ, -КМЪ поводьнь, -ьмъ повои, -кмъ покрести, -връзж, -връзетъ повр*Бштн, -връгж, -връжетъ ПОВЪПрДШДТИ, -UJAfcft, -ШДКТЪ повьседьиевьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) пов*кддннк, -кмъ ПОВЪ^АТИ, -ДАЖ, -ДАКТЪ пов*кдовАти, -доуик, -доуктъ повадь, -ьмъ побъ^^ти, -в'кмь, -въчтъ 4.- 4.- НЄДОК.- С- с- ДОК.- ДОК.- недок.- док.- ДОК.- 4.- недок.- с- ДОК.- недок., док.- ж.- недок.- 4,- прикм.- ДОК.- ДОК.- ДОК.- 4.- ж.- 4.- док.- док.- ДОК.- прикм.- с- див. пов*кднтель див. поБЪТунтель перемагати; долати; заставляти перемога поразка побілити підбурити підбурювати; спонукати повалити побілити вапном володар; опікун наказувати; розпоряджатися; дозволяти наказ; ухвала; розпорядження; дозвіл; згода наказати; ухвалити; дозволити відвести; повести Пове4ер'я - * богослужения добового кола підкоряти; підпорядковувати боржник підлеглий; підданий; зобов'язаний; винуватий підкорити; підпорядкувати запелената; обгорнути; завити; повити покрити; затягнути; відтягнути вождь; поводир повінь сувій полотна прив'язати кинути; відкинути; повалити розпитати; спитати щоденний, буденний розповідь; проголошення; недок.- недок.- ж.- док.- свід4ення, свідоцтво; примус розповідати; повідомляти; передба4ати; проголошувати; свід4ити; признаватися див. пов'кддтн у4ення; наука; навчання розповісти; повідомити, оголосити; проголосити; засвід4ити 156
повьчити, -вішл, -висить повьчтик, -кмь повесть, -ьмь повьчтьвовати, -воуїж, -воукть ПОГАНА, -АМЬ ПОГАНННЬ, -ОМЬ ПОГАНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПОГАНЫНН, -ЯМЪ ПОГАНЬСКЬ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) ПОГАНЬСТВО, -ОМЬ ПОГАНЯТИ, -НЯЖ, -НЯКТЬ ПОГАСИТИ, -ГАШЖ, -ГАСИТЬ ПОГАШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЬ ПОГЛАГОЛАННК, -КМЬ ПОГЛАДИТИ, -ЛАЖДЖ, -ЛАДИТЬ П0ГЛ0\(МИТИ СА, -МЛІЖ СА, -МИТЬ СА ДОК.- ПОГЛЬТАТИ, -ТАІЖ, -ТАКТЬ погльтитель, -кмь погльтити, -гльштж, -гльтить погнести, -нетж, -нететь ПОГНетеНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПОПИТАТИ, -TABR, -ТАКТЬ ПОГОНИТИ, -HHR, -НИТЬ погоріти, -рик, -рить погреве/лник, -кмь погревитель, -кмь погрети, -гревж, -греветь ПОГреБАТИ, -БАНК, -БАКТЬ погрьхь, -омь погр'кшеник, -кмь погрішити(са), -шж(са), -шить(са) погрАзнжти, -нл, -неть ПОГрЖЖАТИ, -ЖАІМ, -ЖАКТЬ погржзитн, -ржжж-ржзить ПОГОуБИТИ, -БЛІК, -БИТЬ погоувленик, -кмь ДОК- с- ж.- недок.- ж.- 4.- прикм.- ж.- прикм.- с- недок.- док- недок.- с- док.- ДОК.- недок.- 4.- ДОК.- док.- прикм.- недок- недок.- ДОК- с- 4.- док.- недок.- 4.- с- ДОК.- ДОК.- недок.- ДОК- ДОК- ПОВ1СИТИ вістка розповідь; переказ; вислів розповідати, повідомляти язичниця язичник язи4ницький, поганський ДИВ. ПОГАНА ДИВ. ПОГАНЬ поганство, язи4ництво; безсоромність; мерзота ганяти; поганяти погасити гасити обмова, наклеп погладити; стерти; знищити поговорити, порозмовляти; зайнятися ковтати ненажера; загарбник проковтнути придавити; зневажити; знехтувати одержимий; біснуватий давити; зневажати; гнобити; тиснутися стежити; розбирати спалахнути, загорітися; згоріти похорон; поховання гробар поховати; закопати ховати, хоронити; закопувати сумнів; похибка помилка; гріх заблудити; не досягти мети; пропустити утопитися; погрузнути; заглибитися топити; занурювати; грузнути ДИВ. ПОГрАЗНЖТИ погубити; знищити; втратити; протратити загибель; знищення 157
погоувлятн, -ляж, -ляктъ погънатн, -жєнж, -женетъ ПОГЫБАТИ, -БЛИК, -КЛеТЪ ПОГЫБАТИ, -БАІЖ, -БАКТЪ П0ГЫБ6ИИК, -КМЪ погыбнжти, -нж, -нетъ погыБ*кль, -ьмъ погыбъ^ьство, -омъ ПОДАВАТИ, -BAtiK, -ВАКТЪ ПОДАВИТИ, -КЛИК, -ВИТЬ ПОДАВЛЯТИ, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЪ ПОДАВЛЄНИК, -КМЪ ПОДАДИТЄЛЬ, -КМЪ ПОДАЛИК, -КМЪ ПОДАНИК, -КМЪ ПОДАТбЛЬ, -КМЪ ПОДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ ПОДАЯТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ подвнгнжтн, -ил, -нетъ подвигь, -омъ ПОДВНЖАННК, -КМЪ ПОДВИЖАТИ, -ЖЛ, -ЖИТЬ подвиженик, -кмъ подвнжьннкъ, -омъ подвижьно ПОДВИЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПОДВНЗАНИК, -КМЪ ПОДВИГАТИ, -ДВИЖЖ, -ДВИЖЄТЬ (-SAUR, -SAKTb) ПОДНВИТИ СА, -ВЛИЛ СА, -ВИТЬ СА поднрь, -ьмъ недок.- недок., док.- недок., док.- недок.- с- ДОК.- ж.- с- недок.- ДОК- недок.- с- 4.- с- с- 4.- ДОК.- недок.- ДОК- - 4.- с- док.- с- 4.- присл.- прикм.- с- губити; нищити; втра4ати гнати, погнати; М4ати, пом4ати; спішити, поспішити; йди вслід гинути; загинути; пропадати; пропасти гинути; пропадати загибель; руйнування загинути; зур04ити; пропасти; згубитися; заблукати; зникнути загибель; руйнування; стихійне лихо ДИВ. ПОГЬІБЄННК подавати; давати; надавати заглушити; покорити; знищити заглушувати; нищити тягар ДИВ. ПОДАТЄЛЬ віддаль підтримка; допомога дарувальник; податель дати; подати; подарувати; надати подавати; давати; давати милостиню; надавати рушити; підняти; закликати; заставити; постаратися; поквапитися; вступити у битву зусилля; прагнення; старання; боротьба; подвиг старання рушити; струсити; закликати; заставити рух; старання; повстання, бунт борець старанно рухомий; старанний рух; старанність; боротьба недок., док.- ДОК- ж.- рушати, рушити; піднімати, підняти; спонукати; прагнути; спішити, поспішити здивуватися плащ; накидка 158
подлъгъ при им.- ПОДОБА, -АМЪ Ж.- ПОДОБАТН, -БАК, -БАКТЪ НЄДОК.- ПОДОБНТЄЛЬ, -КМЪ Ч.- ПОДОБНТН, -БЛЖ, -БИТЬ НЄДОК.- ПОДОБМК, -КМЪ С- ПОДОВЬННКЪ, -ОМЪ Ч.- подобьно/ъ* приел .- ПОДОБЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ІфИКМ.- ПОДОБЬНЪВ'БрЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) ПОДОБЬСТВНК, -КМЪ ПОДОЕЬСТВО, -ОМЪ ПОДОЛНК, -КМЪ ПОДрАГЪ, -ОМЪ ПОДрдЛкЖАНИК, -КМЪ подрлжАтель, -кмъ ПОДрД/*кжАТИ, -ЖАК, -ЖАКТЪ подрАжити, -жл, -жить ПОДрОуГА, -АМЪ подроугъ, -омъ подроужнк, -кмъ подръжАник, -кмъ подржжнти, -жл, -жить подъ ПОДЪВННЫГЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) подъвинжтн, -нж, -нетъ подъгорик, -кмъ ПОДЪДАТН, -ДАМЬ, -ДАСТЬ ПОДЪЗАКОНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- подъземик, -кмъ с- ПОДЪНМАТН, ПОДЪКМЛЖ, ПОДЪКМЛКТЪ НЄДОК.- вздовж спосіб; ймовірність належати; личити наслідувач зображати; наслідувати; підходити подоба; схожість; образ; достоїнство ДИВ. ПОДОБИТЄЛЬ подібно; так само; належно; достойно подібний; належний; достойний; здібний прикм.- с- с- с- ч.- с- ч.- недок.- ДОК- ж.- ч.- с- с- док- прийм.- прикм.- док.- с- ДОК.- достовірнии, правдивий образ; вигляд; схожість ДИВ. ПОДОБЬСТВНК долина; видолинок подолок; пола наслідування; насмішка; посміх ДИВ. ПОДОБИТЄЛЬ наслідувати; насміхатися; висміювати наслідувати; насміятися; висміяти; образитися подруга друг; компаньйон; товариш; ближній дружина; подружжя володіння, волость; користування піднести; підняти під; над підлеглий підпорядкувати підгір'я віддати; продати законослухняний; який дотримується Закону підземелля; пекло підтримувати; піднімати; допомагати; приймати 159
подъити, -идж, -идєть ПОДЪКЛОИИТИ, -HWR, -НИТЬ ПОДЪКОПАВАТН, -БАНК, -ВАКТЪ ПОДЪКОПАТН, -ПАНК, -ПАКТЪ ПОДЪЛАГАТИ, -ГАЖ, -ГАКТЪ подълежАти, -жл, -жить подъложеник, -кмъ ПОДЪМбТЪ, -ОМЪ ПОДЪНвБбСЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) подъножнк, -кмъ ПОДЪПАДДТИ, -ДАМІ, -ДАКТЪ ПОДЪПАЛИТМ, -ЛІЖ, -ЛИТЬ ПОДЪПрАШТН, -ПрАГЛ, -ПрАЖЄТЬ ПОДЪПЬСАННК, -КМЪ подърытн, -рынк, -рыктъ подъемах1*» -ол*1* ПОДЪСТрИЖбИНК, -КМЪ подъстришти, -рига, -рижетъ ПОДЪСТЬЛАТИ, -ЛНК, -ЛбТЪ подъетжпнти, -плж, -пить подъетжплеинк, -кмъ подъточилнк, -кмъ ПОДЪТОЧИЛЬНО, -ОМЪ ПОДЪЫъТбЛЬ, -КМЪ ПОДЪЬЬТИ, ПОДЪНМЖ, ПОДЪНМбТЪ подъьхтик, -кмъ ПОЖОГАНИК, -КМЪ ПОЖО/ИГАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ ПОЖАЛИТИ, -ЛЫК, -ЛИТЬ ПОЖЄЛАНИК, -КМЪ пожєштн, -ЖЄГЖ, -жежетъ ПОЖИДАТИ, -ДАІК, -ДАКТЪ пожнрАннк, -кмъ ПОЖНрОВАТН, -рОуЦК, -роуКТЪ пожити, -живж, -живетъ пожръ/ъчги, -жьрж, -жьретъ 1 пожр'кти, -жьрж, -жьретъ 2 ПОЖЬДАНИК, -КМЪ ПОЖЬДАТИ, -ЖИДЖ, -ЖИДЄТЬ док.- зайти; прийти; підійти док.- схилити недок.- підкопувати док.- підкопати недок.- підкладати недок.- підпорядковуватися; підкорятися с- засіб; посередництво 4.- ДИВ. ПОДРАГЪ прикм.- піднебесний с- підніжжя НЄДОК.- ДИВ. ПОДЪЛбЖАТИ док.- обпалити; підпалити док.- запрягти с- запис, написане док.- підкопати ч.- насмішка; глузування с- постриг док.- підстригти; постригти док.- застелити; прослати док.- наступити с- наступництво с- чан, куди виноградний сік стікає з чавила С- ДИВ. ПОДЬТОЧИЛИК ч.- опора; захисник док.- підперти; підтримати; підняти; прийняти с- підтримка; допомога; зустріч с- пожежа недок.- палити; підпалювати док.- засумувати, затужити с- побажання; спрага док.- спалити; спекти недок.- очікувати; ждати с- жертвоприношення док.- напастися док.- прожити док,- принести у жертву, пожертвувати док.- проковтнути; зжерти с- очікування док.- підождати; почекати 160
пожьжєннк, -кмъ ПОЖАТИ, -ЖЬНМІ, -ЖЬНЄТЬ позавнд'бтн, -виждж, -внднть ПОЗАКОНЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПОЗДЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) поздъ* ПОЗЛАТНТИ, -ЛАШТЖ, -ЛАТИТЬ ПОЗНАННК, -КМЪ ПОЗИАТИ, -НАЇЖ, -НАКТЬ П030БАТН, -ЗОБАМ, -ЗОБЛЄТЬ позорнштє, -емъ позоровАти, -роуик, -роуктъ позоротАи, -кмъ позоръ, -омъ позорьникъ, -омъ позрАчиште, -емъ ПОЗрЪЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЪ ПОЗЪВАННК, -КМЪ позъвати, -зовж, -зоветъ ПОЗЫВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ позьр'Ьти, -рык, -рить ПОЙМАТИ, ПОКМЛІЖ, ПОКМЛКТЪ поимовдти, -моуж, -моуктъ поимъ, -омъ поискати, -иштл, -нштетъ пойти, -ндж, -ндетъ 1 пойти, поык, поить 2 ПОКАДИТИ, -КАЖДЖ, -КАДИТЬ показании, -кмъ ПОКАЗАТИ, -КАЖЖ, -КАЖЄТЬ ПОКАЗНЬ, -ЬМЪ П0КА30ВАТИ, -30\Ш, -ЗОуКТЪ ПОКАЛЯТИ СА, -ЛЯІЖ СА, -ЛЯКТЪ СА ПОКАрЯТИ СА, -рЯНК СА, -рЯКТЪ СА ПОКАЯЗНЬ, -ЬМЪ с- ДОК.- ДОК.- прикм.- прикм.- присл.- ДОК.- с- ДОК- док.- с- недок.- ч.- ч.- ч.- с- недок.- с- док.- недок- ДОК.- недок.- недок.- ч.- недок., док.- недок., док.- недок.- ДОК.- с- док,- ж.- недок.- док.- недок.- ж.- спалення; пожежа зжати, вижати позаздрити ДИВ. ПОДЪЗАКОНЬНЪ пізній; повільний; невпевнений пізно позолотити пізнання пізнати склювати театр; арена; видовище дивитися; звертати увагу; спостерігати глядач, споглядач; свідок видовище; натовп спостерігач видовище спостерігати запрошення; заклик покликати, закликати; запросити називати подивитися, поглянути; звернути увагу брати; одружуватися; звинувачувати; скаржитися; дорікати; сварити звинувачувати; скаржитися звинувачення; скарга шукати; вивчати, вивчити іти, піти; прямувати, попрямувати поїти обкадити виявлення; настанова; попередження; зауваження; виховання; намова показати; виявити; дорікнути; назвати докір; кара показувати вимазатися підкорятися, підчинятися кара; розкаяння 161
ПОКАЯНИК, -КМЪ ПОКАЯТН СА, -KAUR СА, -КАКТЪ СА ПОКЛАДАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ ПОКЛАННТИ СА, -HWR СА, -НИТЬ СА ПОКЛАНЯННК, -КМЪ ПОКЛАНЯТН, -НЯІЖ, -НЯКТЪ ПОКЛОНЄНИК, -КМЪ поклонитєль, -кмъ ПОКЛОННТН, -ИНК, -НИТЬ поклонъ, -омъ поклакнжтн, -нж, -нетъ ПОКОИ, -КМЪ ПОКОИИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПОКОИТИ, -КОЖ, -КОИТЪ ПОКОИШТЄ, -€МЪ ПОКОЛИВАТИ СА, -БЛЖ СА, -БЛКТЪ СА ДОК.- поконъ, -омъ поконьникъ, -омъ ПОКОНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) покорєннк, -кмъ покор (ьл)нвъ, -а, -о (-Ъ!И, -АЯ, -ОК) покорити, -рнк, -рить покоръ, -омъ покрасти, -рАдж, -рАдетъ покровнштє, -емъ покровъ, -омъ покропити, -пл№, -пить покръвнтель, -кмъ ПОКрЫВАТИ, -BAUR, -ВАКТЪ покрыти, -рыик, -рыктъ ПОКрЛТА, -АМЪ покоуждєник, -кмъ покоусити, -коушл, -коуситъ ПОКОуШДТИ, -ШАЖ, -ШАКТЪ покоушєник, -кмъ 162 с- недок., док.- недок.- док- с- док- с- 4.- док- 4.- ДОК- 4.- прикм.- док- с- док.- 4.- 4.- прикм.- с- розкаяння каятися, покаятися; розкаюватися, розкаятися класти; пропонувати; мати намір; вважати поклонитися, вклонитися поклоніння, вшанування; поклін поклонитися; вшанувати ДИВ. ПОКЛОНЪ шанувальник, прихильник схилити; прихилити; приклякнути; зігнутися; поклонитися поклін клякнути спокій; відпо4инок, спо4инок; кончина, упокій спокійний; покійний заспокоїти; заспокоїтися; відпочити; виконати місце відпочинку; відпочинок засумніватися; задрижати початок; влада за4инатель первинний; головний; вибраний див. покоръ прикм.- покірний док.- покорити; підпорядкувати 4.- покора, смирення док.- обікрасти с- полотнище; покривало 4.- дах; покровительство; опіка; захист док.- окропити 4.- захисник; покровитель недок.- закривати; закутувати док.- закрити; закутати ж.- корж, паляниця с- докір; зауваження док.- перевірити; спробувати недок.- перевіряти; пробувати; прагнути с- приставання; спроба
покьсігктн, -кьшніж, -къснитъ ПОКЫВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ ПОКЫНОВ6НИК, -КМЪ ПОКЛІПАТИ СА, -ПЛІЖ СА, -ПЛКТЪ СА ПОЛА, -АМЪ ПОЛАГАТИ, -ГАМ, -ГАКТЪ ПОЛАТА, -АМЪ полетіти, -лештл, -летить ПОЛИВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ полизати, -лижлч, -лижетъ полияти, -лът, -л*Ьктъ ПОЛОВИНА, -АМЪ ПОЛОВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ пологь, -омъ положении, -кмъ положити, -жж, -жить полоудьне полоудьннк, -кмъ ПОЛОуДЬНЪ, -А, -О (-Ъ|И, -АЯ, -Ок) полоудьнь, -я, -е полоуноштн полоуноштнк, -кмъ полоуношть, -ьмъ полоумлн, -кмъ ПОЛОуМАТИ, -MAIM, -МАКТЪ полоумєник, -кмъ полоумити, -мл, -митъ полъ, -ъмъ полъдьнь, -ьмъ ПОЛЪМА ПОЛЪСПЛчДНК, -КМЪ ПОЛЪТЬМА польженнк, -кмъ ПОЛЬША, -АМЪ недок.- недок.- с- ДОК- ж.- недок.- ж.- недок., док.- недок.- недок., док.- ДОК- ж.- ДОК- 4.- с- ДОК.- присл.- с- прикм.- прикм.- присл.- с- ж.- 4.- недок.- с- ДОК.- 4.- 4.- присл.- с- присл.- с- ж.- перебувати; продовжувати хитати; кивати; показувати вказівка; наказ скупатися; умитися половина класти; укладати; хоронити; подавати; розташовувати; одягати; накривати; визна4ати; вважати; давати палац; палати; кімната летіти, полетіти поливати лизати, лизнути; облизувати, облизати; злизувати, злизати полити ДИВ. ПОЛА піймати, зловити постіль, ліжко положення; становище; внесок положити; помістити; розташувати; покласти; взяти; похоронити; подати; звернути увагу; вирішити; визначити; призначити; зробити опівдені ДИВ. ПОЛЪДЬНЬ див. полоудьнь південний 0ПІВН04І півнІ4 (пора доби) півнІ4 (сторона світу) доля; щастя одержувати; приймати випадок; нагода; щастя одержати; прийняти; трапитися; вдатися половина; берег; сторона, бік; стать південь, полудень навпіл мірило ДИВ. ПОЛЪМА полегшення, пільга користь; вигода 163
пользє/оватн, -зоуик, -зоуктъ пользьно ПОЛЬЗЬНЪ, -А, -О (-TdH, -АЯ, -Ок) польсти, -з'Ьіж, -зъчггъ ПОЛЬМА ПОЛЬСКИ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) полено, -омъ полети, -лил, -лить ПОЛЯНА, -АМЪ поле, -емъ ПОЛАДОВАНИК, -КМЪ ПОМАВАНИК, -КМЪ ПОМАВАТН, -BAttt, -ВАКТЪ ПОМАГАТИ, -ГАМ, -ГАКТЪ ПОМАЗАНИК, -КМЪ ПОМАЗАНЬНИКЪ, -ОМЪ ПОМАЗАТИ, -ЖЛ, -Ж€ТЪ ПОМАЗАТИ, -3AUK, -ЗАКТЪ поманити, -нж, -нетъ ПОМАХАТИ, -XAUR' -ХАКТЪ ПОМАЯНИК, -КМЪ помести, -метж, -мететъ П0МЄТАТИ, -TABR, -ТАКТЪ ПОМИГАТИ, -3AUK, -ЗАКТЪ ПОМИЛОВАНИК, -КМЪ помиловатн, -лоунк, -лоуктъ ПОМИНАНИК, -КМЪ ПОМИНАТИ, -HAttt, -НАКТЪ ПОМЛЪЧАТИ, -МЛ, -НИТЬ поможеник, -кмъ помолити(са), -ліж(са), -лнтъ(са) док.- поморик, -кмъ помошти, -могл, -можетъ помоштия, -кмъ ПОМОШТЬ, -ЬМЪ помоштьникъ, -омъ помоштьннцд, -дмъ ПОМрАЧАТИ, -ЧАЖ, -ЧАКТЪ помрлченнк, -кмъ недок.- присл.- прикм.- недок.- присл.- прикм.- с- недок- ж.- с- с- с- недок.- недок.- с- ч.- ДОК.- недок.- ДОК- ДОК- с- ДОК.- недок.- недок.- с- ДОК.- с- недок.- ДОК- с- ДОК- с- ДОК.- pl. t., с- ж.- ч.- ж.- недок.- с- бути корисним; використовувати корисно корисний бути корисним навпіл польовий; селянський; сільський поліно палати; горіти поле; рівнина; долина поле; рівнина спустошення жест; кивок кивати, подавати знаки помагати, допомагати помазання; єлей; олія; жир помазаник помазати помазувати кивнути; поманити махнути; кивнути кивок; знак; жест підмести, замести кидати мигати милосердя змилосердитися, змилуватися, зглянутися згадка, спомин згадувати; пам'ятати; нагадувати; пригадувати замовкнути допомога попросити; помолитися; запитати; скласти обітницю примор'я допомогти див. помошть допомога помічник помічниця затемнювати; затьмарювати затьмарення 164
помрАчнти, -чж, -чить помрькнжти, -нж, -меть помоудитн, -моуждж, -моудить помислити, -мишліж, -мыслить помысль, -омь помышлении, -кмь помишляти, -ляіж, -лякть помыгкник, -кмь помыгбтн(са), -мьшж(са), -мьнить(са) пом*бнєник, -кмь ПОМАНОВАТН, -НОуїЖ, -НОуКТЬ помановєник, -кмь помаЛбнжти(са), -нж(са), -нєть(са) ПОНЄД'ЬлЬНИКЬ, -ОМЬ понести, -еж, -сеть ПОНИЖАТИ, -ЖАІЖ, -ЖАКТЬ понизити, -нижж, -низить поннкнжти, -нж, -неть поники, -ьвамь ПОНИрАТИ, -рАІЖ, -рАКТЬ поничати, -чж, -четь ПОНОВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ поновленик, -кмь пономд/орь, -кмь поносити, -ношж, -носить 1 поносити, -ношж, -носить 2 понось, -омь ПОНОШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЬ поношеник, -кмь поноудити, -ноуждж, -ноуднть ПОНОуЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЬ ПОНЬТЬСКЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) понь7к ПОНЯВКА, -АМЬ ПОНЯВИЦД, -АМЬ ПОНКВАЖЄ ДОК.- ДОК- док- ДОК.- 4.- С- недок.- с- затемнити; затьмарити згаснути зволікти; затримати подумати; розміркувати; обдумати; забажати думка, гадка; бажання думка; сумнів; задум; бажання думати, розмірковувати; бажати згадка; поминки недок., док.- згадувати, згадати с- згадка, спомин недок.- нагадувати с- див. пом*кненнк ДОК.- 4.- недок.- недок.- док- ДОК- ж.- недок.- ДОК.- ДОК.- с- 4.- недок.- недок.- 4.- недок.- с- ДОК.- недок.- прикм.- присл., спол.- ж.- ж.- спол.- згадати; пом'янути; спам'ятатися; опам'ятатися; пригадати понеділок нести; брати; вагітніти принижувати; засуджувати принизити; засудити похилити голову нижня течія; вир занурюватися див. поникнжти поновити, обновити; присвятити обнова; обновлення; присвята паламар носити обмовляти; дорікати; висміювати наруга; образа див. поносити 2 див. понось примусити, заставити примушувати, заставляти понтійський у кожному разі; бо; тому що; хоча б полотно; пов'язка; саван ДИВ. ПОНЯВКА з тих пір 165
понкже пообл*бшти, -л*ккл, -л*кчетъ поострнти, -оштрик, -острить пооштрєнмк, -кмъ ПОПАЛИТИ, -ЛЫК, -ЛИТЬ попллятн, -ляж, -ляктъ ПО/еП€ЛЪ, -ОМЪ ПОПЄШТН СА, -П6КЖ СА, -ПЄЧЄТЬ СА ПОПЄЧЄНИК, -КМЪ попинъ, -омъ попнрлти, -рлик, -рлктъ ПОПЛЪЗАТИ СА, -3ABR СА, -ЗЛКТЪ СА поплъзеник, -кмъ поплъзковеник, -кмъ ІІОПЛЬВАННК, -КМЪ ПОПЛІІНИТИ, -НІЛ, -НИТЬ поповьскъ, -л, -о (-Ъ1н, -ля, -ок) поповьство, -омъ попоустити, -поуштж, -пометить ПОПОуШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ попоуштеник, -кмъ попъ, -омъ попьрлник, -кмъ попьрлти, -перл, -переть попьрнште, -емъ попьр'кник, -кмъ попьство, -омъ ПОрЛВОТАТИ, -TAtfR, -ТАКТЪ порАвотнти, -воштж, -котить ПОрЛБОШТАТИ, -LUTAttt, -ШТАКТЪ ПОрАДОВЛТИ СА, -ДОуїЖ СА, -ДОуКТЪ СА ПОрАЖАТИ, -ЖАІЖ, -ЖАКТЪ ПОрАЖДАТИ СА, -ЖДАН* СА, -ЖДАКТЪ СА порАженнк, -кмъ поразити, -рлжж, -рАзить спол.- док.- ДОК.- с- ДОК- недок.- ч.- ДОК.- с- ч.- недок.- недок.- с- с- с- ДОК- прикм.- с- док- недок.- с- ч.- с- ДОК.- с- с- с- недок.- ДОК- недок.- док.- недок.- недок.- с- ДОК- тому що; бо; з огляду; коли; з тих пір одягти нагострити, поточити нагострення спалити; обпалити; знищити палити; обпалювати; нищити попіл потурбуватися; поспівпереживати турбота; чуйність див. попъ зневажати; нехтувати ковзатися; спотикатися; падати ковзання; спотикання; падіння див. поплъзеник обпльовування; зневага полонити; спустошити; розорити; сплюндрувати священичий; священицький духовенство, священицтво; священство допустити; дозволити допускати; дозволяти дозвіл; послаблення священик, ієрей зневажання; нехтування зневажити; знехтувати; знищити поприще; арена прагнення див. поповьство служити; підкоряти підкорити ДИВ. ПОрАБОТАТИ зрадіти бити; знищувати; мучити, катувати відроджуватися поразка подолати; убити; знищити; поранити 166
порлзоум'кти, -м*кіж, -мНЬкть порєштн, -рєкл, -рєчєть порєчєннк, -кмъ ПОрИВАТИ, -BAUK, -ВАКТЪ ПОрНЦАТН, -ЦАЖ, -ЦАКТЪ ПОРОДА, -АМЪ породити, -рождж, -родить ПОрОДЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) поро(ж)дьство, -омъ порождении, -кмъ порокъ, -омъ порочений, -кмъ порочьникъ, -омъ ПОрОЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) поръпътАти, -пъштж, -пъштетъ порътьникъ, -омъ ПОръфурА, -АМЪ пор'кдъи/к ПОрЪЖАТИ, -KAUK, -КАКТЪ пораяти, -p±w>, -ртікть порлдик, -кмъ поржгАник, -кмъ ПОрЛГАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ ПОрЖТНТИ СА, -рЛШТЛ СА, -рЛТИТЪ СА поржштєннк, -кмъ ПОрЖЧАТИ, -4AUK, -ЧАКТЪ поржчити, -мл, -нить ПОСАГАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ посАгнлти, -ил, -нетъ ПОСАГЪ, -ОМЪ посварити, -рык, -ритъ поскръБ'киик, -кмъ поскждоу послоуженнк, -кмъ послоуховАник, -кмъ ПОСЛОуХОВАТИ, -BAUR, -ВАКТЪ послоух1»» -омъ послоушАннк, -кмъ док.- ДОК.- с- недок.- недок.- ж.- ДОК.- прикм.- с- с- 4.- с- 4.- прикм.- ДОК.- 4.- ж.- присл.- недок.- недок.- с- с- недок., док.- ДОК.- с- недок.- ДОК- недок.- док- 4.- ДОК- с- присл.- с- с- недок.- 4.- с- зрозуміти, збагнути зганьбити; обмовити докір; скарга штовхати ганьбити; докоряти рай народити, породити; відродити райський відродження пологи; народження; відродження хула; вада див. порєченик безсоромник ганебний; розбещений дорікнути двірник; сторож (на воротах) пурпур, багрянець зрідка хулити; нарікати штовхати 4ерга, 4Єрговість наруга; зневага висміювати, висміяти; зраджувати, зрадити; насміхатися розбитися руйнування дору4ати; ру4атися дору4ити; ввірити; зару4итися; наказати одружуватися одружитися шлюб; весілля засудити; дорікнути; посваритися спів4уття мало; скупо послуга; служба свідчення СВІД4ИТИ свідок, очевидець слухання; слуха4І; послух; СВІД4ЄННЯ 167
ПОСЛОуШАТН, -UJAUK, -ШАКТЪ недок., док- послоушьннкъ, -омъ ч- послоушьнъ, -а, -о (-тин, -ая, -ок) прикм.- послоушьство, -омъ с- послоушьствовАти, -воуж, -воуктъ недок., док.- послъ* ПОСЛ«БДОВАТН, -Д0\Ш, -ДОуКТЬ посл'кдь/н/оу присл.- недок.- присл.- посл«бдъкъ, -омъ ч.- посл'кдьнни, -яя, -ее прикм.- посл'кдьствнк, -кмъ с- посл'Ьдьствовати, -во\то, -воуктъ недок- посл«бждє присл.- ПОСМИЯТИ СА, -M<fctfR СА, -МЪ'КТЪ СА ДОК.- ПОСОЕНВЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ІфИКМ.- ПОСОБНТИ, -БАІЖ, -ВИТЬ НЄДОК.- посовик, -кмъ с- ПОСОБОВАТН, -ВАЖ, -ВАКТЪ НЄДОК.- ПОСОБЬННКЪ, -ОМЪ Ч.- пособьствоватн, -воуик, -воуктъ недок., док.- ПОСОХА, -АМЪ Ж.- ПОСГГБВАТН, -ВАНК, -ВАКТЪ НЄДОК.- посігкти, -rrfew, -п*ккть док.- посггвховАтн, -x^Y1*» -хоуктъ недок.- поспъхъ» -омъ ч.- ПОСГГБШАТН, -UJAtft, -ШАКТЪ НЄДОК.- посггкшеник, -кмъ с- поспъчшгги, -шж, -шить док.- слухати; послухати; вислуховувати; вислухати; слухатися; свідчити; засвідчити слухач послушний; уважний див. послоуховАник слухатися, послухатися; підкорятися, підкоритися; свідчити, засвідчити; підтверджувати, підтвердити нарешті; востаннє йти вслід нарешті; пізніше; потім; востаннє кінець останній нащадок ДИВ. ПОСЛ*кдОВАТН потім; внаслідок; пізніше; нарешті засміятися; насміятися; насміхатися догідливий допомагати, підтримувати допомога; сприяння; союз захищатися; дотримуватися помічник; покровитель; союзник допомагати, допомогти; втручатися, втрутитися; захищатися, захиститися палиця, дрюк сприяти; допомагати досягти успіху; допомогти; принести користь ДИВ. ПОСПІВАТИ успіх; допомога; сприяння; сила сприяти, допомагати; поспішати успіх; сприяння; допомога; зусилля досягти успіху; вдатися; допомогти; постаратися; поспішити 168
посп'бшьннкь, -омь ч.- посп'кшьнь, -а, -о (-ин, -Ая, -ок) прикм.- посп*бшьство, -омь с- посп*ешьствоватн, -воуш, -воуктъ недок.- посп<еятн, -пьчж, -пь*кть ПОСрАМНТН, -MAWi, -МИТЬ посрАмлятн, -мляик, -млякть посрАмлкннк, -кмь посрь^ьнь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) поср*кдь7и/оу ПОСТАВИТИ, -BAUR, -ВИТЬ ПОСТАВЛЯТИ, -ВЛЯЖ, -ВЛЯКТЬ ПОСТАВЛЄНИК, -КМЬ ПОСТАВЬ, -ОМЬ ПОСТАТЬ, -ЬМЬ постеля, -ямь ПОСТЄНАТИ, -HUR, -НеТЬ постигнлти, -нж, -неть постижении, -кмь ПОСТИГАТИ, -5АІЖ, -SAKTb ПОСТИЛАТИ, -ЛАІЖ, -ЛАКТЬ ПОСТИ СА, ПОШТЛ СА, ПОСТИТЬ СА постояннк, -кмь ПОСТОЯТИ, -T0HR, -ТОКТЬ ПОСТрАДАНИК, -КМЬ пострлдлти, -рлждл, -рАждеть пострлшеник, -кмь пострлшити, -шл, -шить пострляти, -ряж, -рякть постриженик, -кмь постри^АТи, -saw;, -закть постришти, -ригж, -рижеть помічник; співпрацівник успішний; дієвий вигода; користь; допомога; сприяння досягати успіху; сприяти; допомагати постр'вкАтель, -кмь недок.- ДОК.- недок.- с- прикм.- прийм., присл.- док.- недок.- с- ч.- ж.- ж.- ДОК.- ДОК.- с- док.- недок.- недок.- с- док.- с- док.- с- ДОК.- недок.- с- недок.- док.- ч.- ДИВ. ПОСПЬШЬСТВОВАТИ зганьбити; осоромитися ганьбити; соромитися ганьба; сором середній; посередній серед; посеред; між поставити; збудувати; помістити; постати; познайомити; призначити; вважати ставити; класти; будувати; призначати забудова; будівля; призначення будівля; стан; розповідь; читання бік; відношення; ставлення; випадок ліжко; постіль застогнати досягти; добитися; догнати; вразити; охопити; вистачити досягнення досягти розстеляти; стелити постити, дотримуватися посту зупинка; стоянка стати; піднятися; витримати; залишитися страждання вистраждати загроза; страх застрашити упорядковувати; виправляти постриг; підстригання стригти; підстригати обстригти; підстригти; постригти підбурювач; бунтар 169
ПОСТрЪЖАТИ, -КАИК, -КАКТЪ постръжновеннк, -кмъ постръжнлтн, -нж, -нетъ постъ, -омъ постыд'кти са, -тыждж са, -ТЫДИТЪ СА постьлати, -стелил, -стелетъ ПОСТЬННКЪ, -ОМЪ ПОСТЬННЦА, -АМЪ постьно ПОСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПОСТЖПАТН, -ПАЖ, -ПАКТЪ ПОСТЖПИТИ, -ПЛ№, -ПИТЬ ПОСОуЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ посоулкннк, -кмъ ПОСЪЛАННК, -КМЪ ПОСЪЛАНЬННКЪ, -ОМЪ ПОСЪЛАНЬСТВО, -ОМЪ посълати, -лык, -летъ ПОСЪЛЪ, -ОМЪ ПОСЪПАТИ, -ПЛ№, -ПИТЬ посърекрнтн, -врж, -врнтъ посъхнлтн, -нж, -нетъ посилати, -лаык, -лактъ посыпатн, -плик, -плеть 1 ПОСЫПАТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ 2 поскдъ-ти, -скждл, -скдитъ ПОСЕКАТИ, -КАИК, -КАКТЪ поскнити, -ныл, -нить ПОСЪЧТН, -САДЖ, -САДеТЪ посетитель, -кмъ посктнтн, -скштж, -сктитъ посбтовати, -тоуык, -тоуктъ посбтьствоватн, -воуик, -воуктъ ПОСБШТАТИ, -UJTAttt, -ШТАКТЪ поскштеннк, -кмъ погкштн, -сккж, -скчетъ поскченик, -кмъ посазати, -САжж, -сажєть послднтн, -сжждж, -слдитъ недок.- с- док.- ч.- док.- ДОК.- ч.- ж.- присл.- прикм.- недок.- ДОК.- ДОК.- с- с- ч.- с- док.- ч.- ДОК- ДОК- ДОК- недок.- ДОК.- недок.- ДОК.- недок.- ДОК.- ДОК.- ч.- ДОК.- ДОК.- недок.- недок.- с- док.- с- ДОК.- ДОК.- підбурювати; бунтувати підбурення; спонукання; бу підбурити; збунтувати піст засоромитися; засоромити прослати; застелити сподвижник; пустельник сподвижниця; пустельниця пісно; стримано пісний; стриманий виступати; поставати; відступати виступити; повстати; відступити потурбуватися турбота; обіцянка послання; лист посланець; посол звернення послати; зіслати ДИВ. ПОСЪЛАНЬНИКЪ поспати посріблити висохнути; засохнути посилати; зсилати посипати; засипати посипати; засипати посадити вирубувати; рубати затемнити; затьмарити пересісти відвідувач відвідати, навістити пожаліти; оплакати ДИВ. ПОСБШТАТИ відвідувати відвідини, відвідування зрубати; вирубати; убити, посікти страта обмацати обміркувати; обдумати; добитися; придбати 170
посжждєннк, -кмъ ПОТАИТИ, -TABR, -ТАКТЪ ПОТАПЛЯТИ, -ЛЯНК, -ЛЯКТЪ ПОТАІАШТИ потворити, -рык, -ритъ потвръдитн, -ръждж, -ръдитъ ПОТВрЪЖДАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ потештн, -текж, -течетъ потирь, -кмъ ПОТИСКАТИ, -ТИШТЖ, -ТИШТбТЪ ПОТНТИ СА, ПОШТЖ СА, ПОТИТЪ СА потокъ, -омъ потомь(же) потопити, -плик, -пить потопъ, -омъ поточнльникъ, -омъ ПОТОЧИТИ, -ЧЛ, -ЧИТЪ потроужденик, -кмъ потръгнжти, -нж, -нетъ ПОТрЪЗАТИ, -5АІЖ, -ЗАКТЪ потръггЬти, -плик, -пить потръЛкти, -тьрж, -тьретгь ПОТРЕБА, -АМЪ ПОТРУБИТИ, -БЛЖ, -БИТЬ ПОТр'ЬБЛЯТИ, -БЛЯЖ, -БЛЯКТЪ потр'кБлкннк, -кмъ ПОТр*ББОВАНИК, -КМЪ потребовать -воуик, -воуктъ потр'ебьноЛб ПОТр*ББЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПОТрАСАТИ, -CAHR, -САКТЪ потрАс(нов)єннк, -кмъ ПОТрАСТИ, -СЛ, -СбТЪ потоухнлтиі -нл> -нетъ потъ, -омъ ПОТЪКНЛТН СА, -ИЛ СА, -ИЄТЬ СА с- ДОК.- недок.- присл.- док- ДОК- недок.- недок., док. 4.- недок.- недок.- 4.- присл.- ДОК- 4.- 4.- док.- с- ДОК- недок.- ДОК- ДОК- ж.- ДОК- недок.- с- с- недок.- присл.- прикм.- недок.- с- док.- ДОК- 4.- ДОК.- ПОТЪШТАНИК, -КМЪ с- ухвала; досягнення; придбання приховати топити; топитися; потоплювати таємно; приховано, крадькома перетворити утвердити; підтвердити утверджувати; підтверджувати текти, потекти; бігти, побігти чаша стискати; закривати пітніти, потіти потік; струмок; потім, після, пізніше, згодом потопити; втопити повінь; потоп прес для ви4авлювання винограду набрати; видавити; ви4авити праця; подвиг задумати, замислити рвати; виривати витримати; стерпіти; по4екати; пере4екати; ви4екати витерти, стерти потреба, необхідність; нужда; користь знищити; погубити нищити, знищувати знищення потреба, необхідність потребувати; вимагати належно; гідно потрібний; корисний; необхідний; належний; гідний трясти; трусити; струшувати пробудження стрясти, струсити потемніти піт наткнутися; спіткнутися; встромити поспіх; поспішність; старанність 171
ПОТЪШТАТН СА, -ШТЖ СА, -ШТИТЪ СА потъчкннк, -кмъ ПОТЫКАТИ, -КАИК, -КАКТЪ потьмнити, -нык, -нить ПОТЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ПОТЬПЪТА, -АМЪ ПОТІТИ, -T'BHR, -ТЪ'КТЪ пот'вштити, -штж, -штнтъ ПОТАЖАТН СА, -ЖАІЖ СА, -ЖАКТЪ СА ПОТАЗОВАТИ, -301/Ш, -ЭОуКТЪ ПОО^БОЖАТН СА, -ЖАІЖ СА, -ЖАКТЪ СА пооувръзеннк, -кмъ пооудвнгнжтн, -ил, -нетъ пооуститель, -кмъ пооустнти, -оуштж, -оуститъ ПООуСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) пооуштА/еник, -кмъ ПООуШТАТИ, -ШТАИК, -ШТАКТЪ пооучА/єннк, -кмъ ПООРАТИ, -ЧАІЖ, -ЧАКТЪ пооучити, -чл, -читъ ПОХВАЛА, -АМЪ ПОХВА(лНТб)лЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) похвалити, -лик, -лить похваляти, -ляж, -ляктъ похвалкник, -кмъ похватнти, -ваштж, -ватитъ похваштати, -штаіж, -штактъ ПОХОДА, -АМЪ походити, -хождж, -ходить ДОК.- с- недок.- ДОК.- прикм.- ж.- недок.- ДОК.- недок.- недок.- поспішити; постаратися спотикання; падіння натикатися; спотикатися; падати затемнити пітний відпущена (розведена) дружина потіти придушити прагнути; намагатися докоряти; звинувачувати недок.- с- док.- ч.- ДОК.- прикм.- с- недок.- с- недок.- ДОК- ж.- прикм.- ДОК- недок.- с- док.- недок.- ж.- недок.- прикидатися убогим; принижуватися жалоба підняти підбурювач заохотити; підмовити; підбурити; докорити бадьорий; кмітливий мотив; осуд; прагнення заохочувати; підмовляти; докоряти повчання; заохочення; намова; осуд учити; повчати; заохочувати; розмірковувати навчити; обдумати, обміркувати хвала; вихваляння; слава; гордощі; вдячність; хвалькуватість похвальний; хвалебний похвалити; вихвалити; подякувати; похвалитися хвалити; вихваляти; дякувати; хвалитися ДИВ. ПОХВАЛА схопити захоплювати; схоплювати прогулянка; похід ходити; підходити; обходити; перебувати; жити; мешкати 172
похоть, -ьмъ ж.- похотьникъ, -омъ ч.- ПОХОТЬНЬ, -Л, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- похот^ник, -кмъ с- похотктн, "Хоштл, -хоштетъ док.- похрнзмнтн, -млик, -митъ док.- ПОХОуЛНТИ, -ЛІЖ, -ЛИТЬ ДОК.- похоулятн, -ляик, -ляктъ недок- похоулкник, -кмъ с- n0X°YXHAHHK» -кмъ с- ПОХЫТАТИ, -TAUR, -ТАКТЪ НЄД0К.- похитнти, -хыштл, -хытитъ док.- похыштеннк, -кмъ с- поштеннк, -кмъ с- ПОШТАД'ЬнИК, -КМЪ С- ПОШТАДЪ"ГИ, -ШТАЖДЖ, -ШТАДИТЪ ДОК.- ПОЧАЯТИ, -4AUK, -ЧАКТЪ НЄДОК.- ПОЧНВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ НЄДОК.- почииатн(са), -hauk(ca), -НАКТЪ (са) ПОЧИНАТИ, -ИЛ, -Н€ТЪ почисти, -чьтж, -чьтетъ 1 почисти, -чьтж, -чьтетъ 2 почистити, -чнштл, -чистить ПОЧИТАИИК, -КМЪ 1 ПОЧИТАНИК, -КМЪ 2 ПОЧИТАТИ, -TAUR, -ТАКТЪ 1 ПОЧИТАТИ, -TAWR, -ТАКТЪ 2 ПОЧИТИ, -4MUR, -ЧИКТЪ почрънлтн, -нж, -нетъ почръпАло, -омъ почръпАльннкъ, -омъ ПОЧрЪПАТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ почръ*ти, -чръпж, -чръпетъ ПОЧОуДИТИ СА, -ЧОуЖДЛ СА, -ЧОуДИТЪ СА почоуждєник, -кмъ почоути, -чо\ш, -чоуктъ бажання; потяг; сваволя; похіть скупердяй; похітливий блаженний; похітливий; хтивий бажання; похіть забажати; відчути потяг намазати хризмою засудити; зганьбити; осквернити; докорити; проклясти докоряти; засуджувати; проклинати; оскверняти докір; осуд насмішка, осміювання схоплювати; захоплювати; викрадати схопити; захопити; викрасти викрадення; крадіжка піст; пощення; утримування зволікання; відстрочення пощадити; зберегти; відкласти очікувати відпочивати; перебувати; спочивати; переставати недок.- ДОК.- ДОК.- ДОК- ДОК.- с- с- недок.- недок.- док- док- с- ч.- недок.- ДОК.- док.- с- ДОК.- починати; починатися відпочити порахувати; прочитати вшанувати очистити; почистити рахування; читання почесті; шана рахувати; читати шанувати відпочити; спочити начерпати черпак див. почръпАло черпати начерпати здивуватися здивування відчути; помітити; пізнати 173
почьстити, -чыитж, -чьститъ почьсть, -ьмъ почьтєннк, -кмъ почьто початєль, -кмъ почати (са), -чьнл(са), -чьнєть(са) початий, -кмъ початъкъ, -омъ поядатн, -даж, -дактъ ПОЯриТН СА, -pBR СА, -рнТЪ СА ПОЯСАННК, -КМЪ поястн, поямь, поястъ поясъ, -омъ поььтн, понмк, поиметь ПрАЛвБАБА, -АМЪ ПрАВНЛО, -ОМЪ ПрАВИЛЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ПрАВИНА, -АМЪ правитель, -кмъ правити, -вліж, -вить ПрАВЛбНИК, -КМЪ ПрАВО правоверии, -кмъ правоверно ПрАВОВ*БрьНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ПрАВОЛОуЧЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) православии, -кмъ ПрАВОСЛАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) прАвословнк, -кмъ прАвословьць, -кмъ прАвостояннк, -кмъ ПрАВОСТЬ, -ЬМЪ 174 ДОК- ж.- с- присл.- 4.- ДОК.- с- 4.- недок.- док- с- ДОК- 4.- ДОК.- Ж.- с- прикм.- ж.- 4.- недок.- с- присл.- с- присл.- прикм.- вшанувати 4ЄСТЬ; П04ЄСТБ див. почьсть чому; для 4ого зачинатель П04ати; по4атися по4аток по4аток; походження з'їдати; пожирати розлютитися див. поясъ з'їсти; проковтнути пояс; ремінь взяти; схопити; відвести; опікуватися; оженитися; зрозуміти; звинуватити прабаба; прародичка правило; канон; монастирський статут правильний відвертість володар, правитель правити; керувати; володарювати правило; монастирський статут; справедливість правильно; дійсно; справді; саме так; все-таки православ'я, справжня віра, правовірність правовірно, правильно, істинно правовірний прикм.- прямий; точний С- ДИВ. ПрАВОВ*БрНК прикм.- православний С- ДИВ. ПрАВОСЛАВИК 4.- православний, правовірний с- відвертість; правильність, справедливість Ж.- ДИВ. ПрАВОСТОЯНИК
прдвотд, -дмъ прдвъ, -л, -о (-ъж, -ая, -ок) ПрАВЫ/b ПрАВЫНИ, -ЛМЪ ПрАВЬДА, -АМЪ ПрАВЬДАНИК, -КМЪ ПрАВЬДИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯУ -Ок) ПрАВЬДЬННКЪ, -ОМЪ прдвьдыю/ъ- ПрАВЬДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) IipAB'fc ПрАГЪ, -ОМЪ прА/тЬдткдъ, -омъ прАздьннкъ, -омъ ПрАЗДЬННТН, -НІЖ, -НИТЬ ПрАЗДЬНОВАТН, -НОуїЖ, -НОуКТЪ ПрАЗДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прАздьнь, -ьмъ прАздьньствнк, -кмъ прАЗДьньство, -омъ прАздьньствовАтн, -во\ш, -воуктъ ПрАЗДЬНЬСТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) прАЗДыгБти, -trfcitt, -нъ-ктъ прАКТОръ, -ОМЪ ПрАОТЬЦЬ, -КМЪ ПрдАйпрЛ^ДА, -АМЪ ПрА/^ПрЛ^ЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) прародитель, -кмъ прдроднтельнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрАСА, -АТЬМЪ ПрАХГгкнЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) ж.- правильність; справедливість при км.- прямий; рівний; правильний; справедливий присл.- правильно; саме ж.- справедливість ж.- справедливість; засада; істина, правда с- правило; кодекс прикм.- справедливий; праведний; справжній, істинний ч.- праведник присл.- праведно; справедливо; правдиво прикм.- див. прдвьднвъ присл.- правильно ч.- поріг ч- прадід; предок ч.- свято; святкування недок.- випорожнювати; звільняти недок.- бути вільним; байдикувати; присвячувати; святкувати прикм.- пустий, вільний, порожній; звільнений; бездіяльний ж.- с- с- недок.- прикм.- недок.- ч.- ч.- ж.- прикм.- ч.- прикм.- с- прикм.- спокіи; відпочинок свято; святковість; святкування ДИВ. ПрАЗДЬНЬСТВИК святкувати святковий звільнятися; здобувати свободу; присвячувати; захоплюватися кат праотець; прадід; предок пурпур, багряниця пурпуровий, багряний предок успадкований, спадковий; дідівський, споконвічний порося трухлявий 175
прдхъ, -омъ ПрДШТА, -АМЪ ПрАШТАТИ, -ШТДІК, -ШТАКТЪ ПрАШАТИ, -ШАЖ, -ШАКТЪ пре/озвтгеръ, -омъ npe/03BVT6pi»CTRO, -ОМЪ препоситъ, -омъ прєторнн, -кмъ преторъ, -омъ при ПрИВДВИТН, -ВЛ№, -ВИТЬ ПрИБАВЛЯТИ, -ЛЯІК, -ЛЯКТЪ ПрИБАВЛКНИК, -КМЪ ПрНБЛАЖНЯТН, -ИЯІЖ, -НЯКТЪ ПрНБЛИЖД/бННК, -КМЪ ПрИБЛИЖАТИ СА, -ЖДІЖ СА, -ЖАКТЪ СА 4.- ж.- недок.- недок.- 4.- С- 4.- 4.- 4.- прийм.- ДОК.- недок.- с- недок.- с- порох праща визволяти; позбавляти; виба4ити; прощати; допускати просити старець; священик, ієрей священство; духовенство підкоморій; начальник Преторія, преторський палац див. Претории при; біля; близько; під час; ЩОДО додати; збільшити додавати; збільшувати збільшення; примноження обурювати наближення; зближення недок.- прИБЛИЖИТН СА, -ЖЖ СА, -ЖИТЬ СА ДОК.- ПрНБЛЮДАТИ, -ДАЮ, -ДАКТЬ НЄДОК.- ПрИБЫВАТИ, -BAtft, -ВАКТЪ НЄДОК.- ПрИБЫТИ, -БЛДЛ, -БЖДЄТЬ ДОК.- ПрНБЫТИК, -КМЪ С- ПрИБЫТЪКЪ, -ОМЪ 4.- ПрНБЬрдТИ, -БбрЖ, -БЄрЄТЬ ДОК.- ПрНБЪТАННК, -КМЪ С- ПрНБЬТАТН, -ГАІЖ, -ГАКТЬ НЄДОК.- прнЕьтнжтн, -нж, -неть док.- прнБткднти, -егбждж, -б*едить док.- прнвткжиште, -емъ с- ПрИВАБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ ДОК.- ПрИВАБЬИИКЪ, -ОМЪ 4.- ПрнВАЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЬ НЄДОК.- приведеник, -кмъ с- ПриВЄСЛАТИ, -AAUR, -ЛАКТЬ ДОК.- привєстель, -кмъ 4.- привєсти, -вєдж, -ведеть 1 док.- наближуватися; володіти родинним правом наблизитися; наблизити; скористатися родинним правом турбуватися прибувати, зростати прибути; приєднатися зростання; приріст; збільшення приріст; зиск, дохід взяти пошук захисту прибігати; вдаватися; шукати захисту прибігти; вдатися; знайти захист заставити, приневолити сховище, прихисток; притулок привабити; звабити винуватець приводити доступ привезти кораблем вождь привести; підвести; ввести; покликати; запросити; пожертвувати 176
привести, -вєдж, -вєдєть 2 прнвид'кник, -кмь ПрИВНТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЬ ПрНВЛАКЪ, -ОМЪ ПрНВЛАЧАТИ, -4AUK, -ЧАКТЪ ПрНВЛАЧНТИ, -ЧЛ, -НИТЬ привлъ'штн, -ль'кж, -л'вчетъ приводити, -вождж, -водить привръ-штн, -врьгж, -врьжетъ прнвьзложнтн, -ложж, -жить прнвъкоупнти, -плик, -пить привькоупленик, -кмь прнвъннти, -ндл, -ндеть ПрНВЪПНВАТН, -ВАК, -ВАКТЬ приветь, -омъ ПрНВАЗАННК, -КМЬ ПрИВАЗАТИ, -ЗАІК, -ЗАКТЬ ПрИВАЗАТИ, -ВАЖЖ, -ВАЖЄТЬ ПрНГВАЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЬ пригвоздити, -гвождж, -гвоздить прнгыа^ъ, -омъ ПрИГЛАСИТИ, -ЛАШЖ, -ЛАСИТЬ ПрИГЛАШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЬ ПрИГЛАДАТИ, -ДАЖ, -ДАКТЬ ПрИГОТОВАТИ, -BAWR, -ВАКТЬ приготовити, -влж, -вить приготовляти, -вляик, -влякть ПрИГрАДЬ, -ОМЪ ПрИДАВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЬ ПрИДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ ПрИДАЯТИ, -ДАМІ, -ДАКТЬ прндвьрнк, -кмь прндроуженнк, -кмь ПрИДрОуЖНТН СА, -ЖЛ СА, -ЖИТЬ СА ДОК.- ДОК.- с- док.- 4.- недок.- ДОК.- ДОК.- недок.- ДОК.- док.- ДОК.- с- ДОК.- недок.- 4.- с- недок.- ДОК- недок- ДОК.- 4.- ДОК.- недок.- недок.- док- док.- недок.- 4.- недок.- док.- недок.- с- с- ДОК.- привезти марево; привид поселитися; замешкати; знайти прихисток, притулок невід притягувати притягти ДИВ. ПрИВЛАЧНТИ приводити; спри4иняти; накликати; жертвувати кинути; підкинути покласти; звернутися приєднати; об'єднати розмноження; приєднання прокрастися, проникнути закликати, звертатися, апелювати заклик, звернення; намір; задум; готовність прив'язь прив'язувати прив'язати прибивати; прибивати цвяхами; приєднуватися прибити; прибити цвяхами ВОЖДЬ покликати; заговорити, промовити; додати; приєднати; приписати; присвятити кликати; говорити, промовляти; додавати; приєднувати; приписувати; присвя4увати брати до уваги приготувати ДИВ. ПрИГОТОВАТИ приготовляти див. прндвьрнк подавати додати подавати; додавати місце перед дверима, ворітьми; переддень приєднання; у4асть приєднатися; взяти у4асть 177
ПрНДЪЖАТН СА, -ЖЛ СА, -ЖИТЬ СА придъ, -омъ ПрИД'клАТН, -ЛА№, -ЛАКТЪ придати, -д*кждл, -дъ'ждетъ прид*кяти, -д*кіж, -дъ'ктъ ПрНЖАГАТН, -ГАЖ, -ГАКТЪ прнЖНЭАТИ, -5AUR, -ЗАКТЪ прижити, -живж, -живетъ прнжнтик, -кмъ прнжьжєиик, -кмъ призирдти, -рдж, -рдктъ призрдкъ, -омъ прнзъвдник, -кмъ прнзъ/ывдтбль, -кмъ призъвдтн, -зовж, -зоветъ прнзывдннк, -кмъ ПРИЗЫВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ прнзьр'Ьинк, -кмъ прнзьрънги, -зьрж, -зьрнтъ прииждити, -жднвж, -ждиветъ приимАник, -кмъ ПрИИМАТИ, ПрНКМЛЖ, ПрИКМЛКТЪ прннм(нч)ьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) приискАник, -кмъ приискАТи, -иштл, -иштетъ ПрИНСКАТИ, -КАЖ, -КАКТЪ прннскрьньно ПрИКАСАТИ СА, -САІЖ СА, -САКТЪ СА ПРИКЛАДАТИ, -ДАЮ, -ДАКТЪ ПрИКЛАДЪ, -ОМЪ ПрИКЛАДЬНЪ, -А, -О (~Ъ1Н, -АЯ, -Ок) приклонити, -ніл, -нить приклъигь, -кмъ приключди, -кмъ док.- дотриматися; взяти у4асть 4.- ЗИСК док.- заробити; принести зиск док.- докласти недок.- докладати недок.- припалювати; пекти НЄДОК.- ДИВ. ПрИЖАГАТИ док.- народити с- народження с- опік недок.- дивитися; поглядати; спостерігати 4.- привид; об'явлення с- поклик; покликання; заклик 4- захисник; проха4 док.- покликати; викликати; назвати с- див. призъвАНик недок.- кликати; закликати; викликати; запрошувати; підбурювати с- увага; привид док.- подивитися; зглянутися док.- витра4ати над міру, розтринькувати с- прийняття; При4астя недок.- приймати; одержувати; досягати; набувати; брати; захищати; заступатися; захоплювати; терпіти; приймати При4астя, причащатися прикм.- с- ДОК.- недок.- присл.- недок.- недок.- 4.- прикм.- ДОК.- 4.- 4.- приємнии; услужливии набуток; зиск здобути; знайти здобувати; знаходити однаково; подібно доторкатися; звертатися прикладати; додавати; порівнювати символ знаменний; подібний схилити комірчина пригода; випадок 178
ПрНКЛЮЧДТН СА, -ЧАГО СА, -ЧАКТЪ СА приключении, -кмъ ПрНКЛЮЧНТН СА, -ЧЖ СА, -ЧНТЪ СА прикосновении, -кмъ приКОСНЖТН СА, -НЖ СА, -НЄТЬ СА прнкръвеннк, -кмъ ПрИКрЫВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ прикрити, -рыж, -рыктъ прнкоупнти, -плж, -пить 1 приКОуПИТИ, -ПЛЖ, -ПИТЬ 2 прнкоупъ, -омъ ПрИЛАГАТИ, -ГАЖ, -ГАКТЪ прилєжА/єиик, -кмъ прилежАТн, -жл-жнтъ прнлежьноЛк ПрИЛЄЖЬНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИЛИПАТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ прнлогъ, -омъ приложеник, -кмъ прнложити, -жл, -жить приломити, -млж, -митъ прилоучлн, -кмъ ПрИЛОуЧАТИ СА, -ЧАЖ СА, -ЧАКТЪ СА НЄДОК. ПрИЛОуЧИТИ СА, -ЧЛ СА, -ЧИТЪ СА прнльнжти, -нж, -нетъ прнльпАти, -плж, -плеть прнльггкти, -плж, -пить приліпити, -плж, -пить ПрНЛ'ЬпЛЯТН СА, -ПЛЯЖ СА, -ПЛЯКТЪ СА НЄДОК.- прнл'кплкник, -кмъ с- недок.- с- док- с- док- с- недок.- ДОК.- ДОК- док.- ч.- недок.- с- недок.- присл.- прикм.- недок.- ч.- с- док.- ДОК.- ч.- недок.- ДОК.- ДОК.- ДОК- ДОК- док- відбуватися; траплятися; належати див. прнключАн статися; трапитися; відбутися доторкання доторкнутися прикриття; покривало прикривати; закривати прикрити; закрити заробити; прибдати; надбати приєднати зиск; користь; торгівля; обмін; торговець докладати; додавати; приєднувати; порівнювати; прирівнювати старанність; турбота; наполегливість знаходитися поруч; віддаватися; турбуватися; вимагати старанно; наполегливо; уважно наполегливий; старанний; вірний липнути; тягнутися; приставати додаток; інтриги додаток; складчина; внесок; інтриги; приєднання; порівняння додати; покласти; докласти; порівняти; виявити; наказати надломити випадок, пригода; становище відбуватися; траплятися відбутися; трапитися; наступити пригорнутися; прилипнути; пристати прилипнути ДИВ. ПрНЛЬИЖТИ приліпити; приєднати приставати; приєднуватися набуток; зиск 179
ПрИЛ^ЕЛЬНЬ-А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) прилювнтн, -бліж, -вить ПрИЛЮБЛЯТН, -БЛЯІЖ, -БЛЯКТЪ ПрИЛЮБЛКННК, -КМЪ примирити, -ріж, -рить примлъвити, -вліж, -вить ПрИМЛЪЧАТИ, -ЧЖ, -ЧИТЪ ПрИМрАКЪ, -ОМЪ примръцАннк, -кмъ ПрНМЫСЛИТИ, -МЫШЛ1Ж, -МЫСЛИТЬ примышляй, -кмъ примышляти, -ляіж, -ляктъ прнмышлкник, -кмъ приманити, -ніж, -нить ПРИМУСИТИ, -М*ЕШЖ, -МЕСИТЬ ПРИМІТАТИ СА, -ТАІЖ СА, -ТАКТЪ СА ПрИМ*БШАТН, -ШДІЖ, -ШАКТЪ прнм*Бшеник, -кмъ ПриМАТАТИ СА, -TABR СА, -ТАКТЪ СА примжчити, -мл, -мить ПрИНАрИЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЪ принєсеник, -кмъ принести, -еж, -сеть приникнжти, -нж, -нетъ принисти, -ньзж, -ньзетъ прннькн\|гъ, -омъ приносити, -ношж, -носить принось, -омъ ПрИНОСЬНЪ-А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПрИНОШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ приношеник, -кмъ приноудити, -ноуждж, -ноудитъ ПрИНОуЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ ПрИОБ^БДИТИ, -БИЖДЖ, -БИДИТЪ ПРИОБРЕСТИ, -ОБрАШТЖ, -ОБрАШТеТЪ прикм.- ДОК- недок.- с- док.- док- ДОК.- 4.- с- ДОК.- 4.- недок.- с- ДОК- док- недок.- недок.- с- недок.- док.- недок.- с- ДОК.- ДОК- ДОК.- 4.- недок.- 4.- прикм.- недок.- с- ДОК.- недок.- ДОК.- приєднании полюбити полюбляти; любити любов; кохання примирити; змиритися звернутися, заговорити замовкнути; утаїти сутінки; темінь затемнення придумати вигадка; ідея; думка придумувати; вигадувати; винаходити; прагнути див. примышляй зарахувати; дорахувати домішати; домісити; приєднати; з'єднати переходити; перекидуватися домішувати, додавати домішка; суміш; людське тіло появлятися придушити називати дар; жертва принести; покласти; докласти; дати; пожертвувати; принести жертву; використати; стерпіти схилитися, зігнутися прибити цвяхами; проколоти князь; володар приносити; давати; надавати; жертвувати; приносити жертву; подавати дар; жертва; приношення; зиск жертовний приносити приношення; дар; жертва; Євхаристія заставити заставляти образити; скривдити ДОК- придбати; знайти; спри4инити 180
ПрИОВр'ЬТАТИ, -TAUR, -ТАКТЪ прновр'БТЄльникь, -омъ прноБр'втбник, -кмъ прноБр«йтьиикь, -омъ прноБръ"гкль, -кмъ ПрнОЕрАШТА, -АМЪ ПрИОБрАСТН, -рАШТЛ, -рАШТИТЪ ПрНОБЬШТАТИ СА, -lilTAttt СА, -ШТАКТЪ СА прноБьштєник, -кмъ прноЕьштнти, -штж, -штитъ ПрНПДДАНИК, -КМЪ ПрНПАДДТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ 4.- С- 4.- 4.- Ж.- ДОК.- недок. С- док.- с- недок. ПРИПАСТИ, -ПАДЛ, -ПАДЄТЬ ПрИПЛАТИТИ СА, -ПЛАШТЛ СА, -ПЛАТИТЬ СА приплести, -ПЛ6ТЛ, -плєтєть приплоді*, -омъ прнпложєиик, -кмъ приплотъ, -омъ ПрИПОВбЛ'кВАТИ, -BAUK, -ВАКТЪ ПрНПОВ'ІДАТН, -ДАЮ, -ДАКТЪ ПрИПОДОБИТИ, -БЛЖ, -БИТЬ ПрИПрАШТИ, -ПрАГЛ, -ПрАЖЄТЬ ПрИП^ВАТИ, -BAUK, -ВАКТЪ ПрИПАТИ, -ПЬНЛ, -ПЬНбТЪ ПрНПЛТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прнрАвьнити, -ніж, -нить прирдвьнятн, -няіж, -няктъ прирештн, -рекл, -речетъ приристАти, -риштж, -риштетъ пририштєннк, -кмъ ПрирИЦАТИ, -ЦДЖ, -ЦАКТЪ прирокъ, -омъ ПРИРІКАТИ, -КДІЖ, -КАКТЪ ПриСАДИТН, -СДЖДЖ, -САДИТЬ приСВОНВАТН, -BAUR, -ВАКТЪ присвоиствити, -влик, -вить недок.- набувати; знаходити; СПрИ4ИНЯТИ винуватець надбання; користь користолюбець див. прноБръ"Гбннк ДИВ. ПрИОБр'БТЄННК придбати залу4атися; спілкуватися товариство; подружжя; у4асть залу4ити; П04ати спілкуватися припадок, приступ хвороби падати, припадати на коліна; підходити; підступати док.- упасти; припасти на коліна; наштовхнутися; підступити док.- док.- 4.- С- 4.- недок.- недок.- недок., док.- ДОК.- недок.- ДОК.- прикм.- ДОК.- недок.- док.- недок.- с- недок.- 4.- недок,- ДОК.- недок.- ДОК- приєднатися сплести плід; зиск див. приплодъ огорожа, паркан додатково наказувати поклопотати; поскаржитися уподібнювати, уподібнити; порівняти, порівнювати; прирівнювати, прирівняти приєднати; поєднати приспівувати приєднати; додати; припнути придорожній прирівняти; уподібнити прирівнювати; уподібнювати додати прибігати; відвідувати відвідування додавати прізвисько додавати; приєднувати прищепити; поставити; виставити присвоювати; привласнювати присвоїти; привласнити 181
присвоит са, -свои; са, -свонтъ са присвокннк, -кмъ присвАнжтн, -нл, -нетъ ПрНСеЛИТН СА, -ЛЫ& СА, -ЛИТЬ СА ПриСКрЪБЬНЪ, -А, -О (-ЪЖ, -АЯ, -Ок) прнсмъ, -омъ прнс(ь)но прнсновАти, -ноуїж, -ноуктъ приснод'квА, -ы прнснод'квнцА, -амъ присностояннк, -кмъ прнсностъ, -ьмъ ПрИСНОСЪВрЬСТНИЦА, -АМЪ прнснослшлънъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ПрИСНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) npnctrk прнсггкти, -сп*біж, -сігвкть ПРИСТАВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ПРИСТАВЛЯТИ, -ВЛЯЖ, -ВЛЯКТЪ пристАвлкник, -кмъ ПрИСТАВЪ, -ОМЪ пристАвьннкъ, -омъ ПрНСТАВЬСТВО, -ОМЪ пристАнииггє, -емъ пристАник, -кмъ ПрИСТАТИ, -СТАНЛ, -СТАНЄТЬ ПрИСТАЯТИ, -CTAHR, -СТАКТЪ пристрАнь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) ПрНСТрАНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Фк) пристрАшитн, -шл, -шить ПрИСТрАШЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИСТрАЯТН, -рАЯ»;, -рАЯКТЪ ДОК- с- ДОК.- ДОК.- прикм.- ч.- присл.- недок.- sing. t., ж.- ж.- с- ж.- ж.- прикм.- прикм.- присл.- ДОК.- ДОК.- недок.- с- ч.- ч.- с- с- с- ДОК- недок.- прикм.- прикм.- ДОК- прикм.- недок.- приєднатися приєднання; об'єднання; привласнення зів'янути; засохнути переселитися; поселитися; замешкати сумний, смутний пожежа завжди, постійно, вічно, присно; істинно; відверто; сердечно тривати приснодіва - *про Богородицю ДИВ. ПрНСНОД'БВА постійність; наполегливість вічність справжня, щира подруга вічний; споконвічний; завжди сущий постійний; вічний; рідний; близький див. прис(ь)но прийти; настати приставити; поставити; призначити; надати приставляти; докладати; надавати докладання; призначення; керування; злагода див. пристАвьннкъ управитель; господар; селянин; управління гавань, пристань; сховище згода; злагода придійти; приступити; підплисти; пристати; погодитися погоджуватися; притримуватися див. прнстрАньнь сусідній; ближній злякати, перелякати переляканий; страшний приєднувати; поєднувати; забезпечувати 182
прмстронти, -рож, -роить прнстжпАннк, -кмъ ПрИСТЖПАТИ, -ПАНК, -ПАКТЪ пристлпити, -плик, -пить прнстжплкинк, -кмъ пристжпъ, -омъ присъвъкоупнтн, -пліж, -пить прнсъвъкоупляти, -пляик, -пляктъ прнсълАтн, -лик, -леть присъпъ, -омъ прискд'Ьти, -скжда, -съ^нтъ ПРИСІСТИ, -САДЖ, -САД€ТЪ прнс'ктити, -с*вштж, -сктить ПрИСБШТДТН, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ прнскштєннк, -кмъ ПрнСАГЪ, -ОМЪ прнсАгнлтн, -нж, -иетъ ПрНСАГД, -АМЪ прнсАженнк, -кмъ 1 ПрНСАЖбННК, -КМЪ 2 ГфИСАЗАТИ, -САЖЖ, -САЖЄТЬ ПрИ€АШТи(€А), САГл(са), -САЖЄТЬ (са) прнсжднтн, -слждл, -слднтъ прнтвАрятн, -ряик, -ряктъ притворнти, -рик, -рить прнтворъ, -омъ притешти, -тбкл, -теметъ прнтн, прндж, придетъ ПриТрд(нь)нЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрНТЪКНЛТН СА, -НЖ СА, -НЄТЬ СА притъкъ, -омъ 1 прнтъкъ, -а, -о (-ъш, -АЯ, -ок) 2 док- с- недок- ДОК.- с- 4.- ДОК- недок.- док.- 4.- недок.- ДОК.- ДОК- недок.- с- 4.- ДОК.- ж.- с- с- недок.- приєднати; поєднати; забезпе4ити підхід; доступ підходити; приступати підійти; наблизитися; приступити; вступити; зійти; наступити підхід; прихід доступність приєднати приєднувати послати добавка; тісто знаходитися; сідати пору4 належати; сісти пору4 відвідати; поглянути; доглянути дивитися; сторожити; доглядати; відвідувати відвідини; догляд ДИВ. ПрИСАГА торкнути; досягти клятва, присяга доторкання; досягнення ДИВ. ПрИСАГА присягати, клястися док.- доторкнутися; досягти док.- засудити; осудити недок.- приєднувати; надавати; готувати док.- приєднати; надати; утворити; придбати 4.- аркада; притвор - * частина церкви біля входу, де мали право перебувати особи, що готувалися до св. Хрещення док.- прибігти; втекти док.- прийти; прибути; добратися прикм.- страшний док.- зустрітися; довести 4.- ланка (ланцюга) прикм.- гострий 183
ПрИТЪЧА, -АМЪ ПрнТЪЧЬСТВОВАТИ, -BAUR, -ВАКТЪ ПрИТЫКАТИ, -КАІЖ, -КАКТЪ ПрИТЪЖАТИ, -KAIK, -КАКТЪ ПрНТАЖАННК, -КМЪ ПрИТАЖАТН, -ЖЛ, -ЖИТЬ ПрНТЛЖАТН, -ЖАЖ, -ЖАКТЪ притжпляти, -пляик, -пляктъ ПрИХАЖДДТН, -ЖДАНК, -ЖДАКТЪ приходити, -хождж, -ходить приходь, -омъ прихожденик, -кмъ ПриХЫТАТИ, -TABR, -ТАКТЪ Прн(съ)цЪЧ1ИТИ, -ПЛІЖ, -ПИТЬ ПрИЧАЯТИ, -ЧАЮ, -ЧАКТЪ ПрИЧеТАТН, -ТАНК, -ТАКТЪ причинити, -инк, -нить причистн, -чьтж, -чьтетъ ПрИЧИТАТИ, -TAHR, -ТАКТЪ прнчьтєннк, -кмъ причьтъ, -омъ причьлъникъ, -омъ ПРИЧАСТИТИ, -ЧАШТЛ, -ЧАСТИТЬ ПрНЧАСТИК, -КМЪ ПрНЧАСТЬННКЪ, -ОМЪ ПрНЧАСТЬНИЦА, -АМЪ ПрИЧАСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ!Н, -АЯ, -Ок) ПрИЧАШТАНИК, -КМЪ ПрНЧАШТАТИ, -ШТАІК, -ШТАКТЪ причАштєник, -кмъ 184 ж.- недок.- недок.- недок.- с- док.- недок.- недок.- недок.- недок.- ч.- с- недок.- ДОК.- недок.- недок., док.- док.- док.- недок.- с- ч.- ч.- ДОК.- с- ч.- ж.- прикм.- с- недок.- с- притча, алегорія, іносказання; порівняння; зразок, взірець; прислів'я; докір ганьбити; принижувати звинувачувати добігати, прибігати зиск; користь; майно придбати; добути мучити, катувати притуплювати див. приходити приходити; підходити прихід див. приходь добиватися прищепити чекати приєднувати, приєднати; зараховувати, зарахувати; одружуватися, одружитися приєднати; зарахувати зарахувати зараховувати; приєднуватися; вважати належність; участь належність; чин; сан священик стати учасником; взяти участь; причаститися спілкування; участь; спадщина; доля; причастя приятель; учасник; причас- ник - ^християнин, який готується до причастя або причастився приятелька; учасниця; причасниця - * християнка, яка готується до причастя або причастилася причетний ДИВ. ПрИЧАСТИК приєднувати; брати участь; вживати; причащати див. причАСтик
прншьльствик, -кмъ прншьльство, -омъ прншьльствовАТн, -воі/іж, -воуктъ прншьльць, -кмъ прншьст(в)нк, -кмъ пришьсть, -ьмъ прнязнынн, -ямъ приязнь, -ьмъ приятель, -кмъ приятн, прияж, прняктъ прикАинитн, -ник, -нить прнАТн, прннмж, приимєть приььтнлнштб, -емъ прнььтнк, -кмъ ПрНЬЬТЪ, -А, -О (-Ъ1И, -ДЯ, -ОК) ПрНІАТЬНЬ, -Л, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) про прод/явити, -влик, -вить прол/являти, -ляик, -ляктъ ПрОБАВИТН, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ПрОБАДАТН, -ДАЮ, -ДАКТЪ ПрОБИТИ, -БНІЖ, -БНКТЪ ПрОБЛЖДНТН СА, -ЛЖЖДЛ СА, -ЛЖДНТЪ СА ПрОБОСТИ, -БОДЖ, -БОДЄТЬ проБр'Ьзъгъ, -омъ ПрОБЫТИ, -БЖДЛ» -БЛДеТЪ ПрОБЫТНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прОБЫТИК, -КМЪ прОБЪтнжтн, -нж, -нєть ПрОВАЖАТН, -ЖАІЖ, -ЖАКТЪ провести, -вєдж, -вєдєть провндъчшк, -кмъ с- недок.- ч.- с- ж.- ж.- ж.- ч.- недок.- док.- док.- вигнання; перебування на чужині див. прншьльствик подорожувати чужиною; жити на чужині переселенець; пришляк; чужинець прихід, прибуття, пришестя; присутність; перебування; вигнання прихід подруга приязнь; дружба; приятель приятель сприяти приєднати прийняти; одержати; придбати; нажити; набути; взяти; заступитися; охопити; заволодіти; перенести; стерпіти; вкорінитися с- с- прикм.- прикм.- прийм.- док.- недок.- док.- недок.- док.- док.- док.- ч.- ДОК.- прикм.- с- ДОК.- недок.- ДОК.- с- кивот прийом; дохід; страждання принятий; приємний; прийнятний; бажаний приємний; бажаний для; через показати; повідомити, оголосити проявляти, виявляти продовжити проколоти; пронизувати пробити вчинити перелюб проколоти світанок витримати; встояти постійний; незмінний наполегливість втекти супроводжувати; проводити провести; довести, привести передбачення; промисел, провидіння 185
провидіти, -внждж, -виднть провлАчити, -чж, -мить провл'кштн, -влъ-кл, -вл'Ьчєть провл'кчєник, -кмь проводити, -вождж, -водить ПрОВОДЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) провождєннк, -кмъ ПрОВЬЗЬВЬ-ЩТАТИ, -ШТАЖ, -UJTAKTb ПрОВЬСТрЖБНТН, -БЛИК, -СИТЬ провьсходнти, -хождж, -ходить провь^кти, -въгмь, -вьчть провістити, -віиіітж, -вьчтнть ПрОВ*к.ШТАВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЬ пров*ЬштАннк, -кмъ ПрОВ'кшТАТИ, -ШТАМ, -ШТАКТЬ пров*Ьштєник, -кмь ПрОГЛАГОЛАНИК, -КМЬ ПрОГЛАГОЛАТИ, -ЛИК, -ЛЄТЬ ПрОГЛАСИТИ, -ГЛАШЛ, -ГЛАСИТЬ ПрОГЛАСЬ, -ОМЬ пропгБВАник, -кмь ПрОПгЬвАТН, -ВАЖ, -ВАКТЬ прогоннтєль, -кмь прогонити, -ніл, -нить прогоньннкь, -омь прогонкннк, -кмь прогьнАТи, прожєнж, проженєть ПрОДАВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЬ ПРОДАЖА, -АМЬ ПрОДАНИК, -КМЬ ПрОДАТЄЛЬ, -КМЬ ПрОДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ док- недок.- ДОК.- с- недок., док.- прикм.- с- недок.- ДОК.- недок.- недок.- ДОК.- недок.- с- недок., док.- с- с- ДОК.- док.- ч.- с- недок.- ч.- док.- ч.- с- док.- недок.- ж.- с- ч.- ДОК.- передбачити протягувати; продовжувати; затягувати протягнути; продовжити; затягнути продовження проводити, провести; супроводжувати, супроводити похоронний похорон; похоронна процесія проповідувати; проголошувати; згадувати затрубити переважати передбачувати проголосити; оголосити проголошувати; звертатися вислів проголошувати, проголосити; звертатися, звернутися промова; вислів розгляд; пояснення промовити, заговорити, сказати; вимовити передбачити; заспівати пролог жорстокість; гнів; роздратованість гнівити; роздратовувати; бунтувати; сердитися гнобитель; переслідувач вигнати, прогнати; переслідувати; гнобити; обговорити; обмовити див. прогоннтєль вигнання; переслідування; прагнення прогнати, вигнати; помчатися продавати продаж; кара; штраф продаж; зрада продавець, купець продати; видати; зрадити; витратити 186
ПрОДАЯННК, -КМЪ ПрОДАЯТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ ПрОДЛЪЖАТН, -ЖАЖ, -ЖАКТЪ продлъженнк, -кмъ продлъжити, -жж, -жить продромъ, -омъ продржжитн, -жж, -жить прозутеръ, -омъ прозвіггєрьство, -омъ прозєлєггктн, -ггкик, -нъ-кгъ прозирати, -рАїж, -рАктъ прОЗОрЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прозъвАТи, -зовж, -зоветъ прозр'Ьник, -кмъ прозріти, -зьрик, -зьритъ ПрОЗАБАТН, -БАК, -БАКТЪ ПрОЗАБНЖТИ, -ИЛ, -НбТЪ пройти, -ндж, -идетъ ПрОКАЖбНИК, -КМЪ прОКАЖбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрОКАЗА, -АМЪ ПрОКАЗНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрОКАЗНТН, -КАЖЖ, -КАЗИТЪ ПрОКАЗЬЛ'ІТН, -Л'БІЖ, -ЛЪ*КТЪ прокАзьство, -омъ прокименъ, -омъ прокистъ, -омъ ПрОКЛЄПАТИ, -ПАНК, -ПАКТЪ с- недок.- недок.- с- ДОК- 4.- ДОК- 4.- с- док- недок.- прикм.- ДОК- с- недок., док.- недок.- ДОК- док- с- прикм.- ж.- прикм.- ДОК- недок.- с- 4.- 4.- недок.- продаж; торпвля продавати; торгувати продовжувати довжина; тривалість; віддаль продовжити предте4а, провісник; Предте4а - *так називають св. Йоана Хрестителя, бо він був провісником, Предтечею Месії, Ісуса Христа проколоти; прошити священик, священослужитель священицтво зазеленіти прозрівати, ставати зря4им передба4ливий назвати; прозвати прозріння; передба4ення; воля, намір стати зря4им, прозріти; розгадувати, розгадати; оглядати, оглянути; передба4ати, передба4ити проростати, кіль4итися; вирощувати прорости, закіль4итися; виростити пройти; обійти; перейти; ВИВ4ИТИ; проникнути проказа; 4аклунство прокажений зло; злий дух; проказа лукавий; підступний; віроломний знищити; погубити бути зловмисним підступність; обман; випад прокимен - *стих, який співають на богослужениях перед читанням Апостола або Паремії екзорцист вибивати; постукувати 187
ПрОКЛННАТН, -HAtft, -НАКТЪ ПрОКЛАТИ, -КЛЬНЛ, -КЛЬИЄТЬ проклАтик, -кмъ ПрОКОПАТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ ПрОКрАСТН, -КрАДЖ, -КрАДЄТЬ ПрОКОуДА, -АМЪ прокоуднти, -коуждж, -коудитъ прокоудьннкъ, -омъ ПрОКОуДЬИЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) прокъ, -омъ ПрОКЫН, -АЯ, -ОК ПРОЛИВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ пролити, -лник, -ликтъ пролитнк, -кмъ пролияник, -кмъ прилияти, -л^ж, -лъ'ктъ прологосъ, -омъ прологъ, -омъ проложєник, -кмъ ПрОМбТАТИ, -ТЖ, -Т€ТЪ ПрОМЪКНЖТИ СА, -НЖ СА, -НбТЪ СА ПрОМЫКАТИ СА, -KAWR СА, -КАКТЪ СА промыслити, -мышлик, -мыслить промыслъ, -омъ промысльннкъ, -омъ промышляй, -кмъ промишляти, -ляик, -ляктъ промышлкник, -кмъ пронистн, -ньзж, -ньзетъ проносити, -ношж, -носить ПрОНЫрнВЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) пронырити, -рик, -рить недок.- ДОК.- с- ДОК.- ДОК.- ж.- ДОК.- 4.- прикм.- 4.- прикм.- недок.- ДОК.- с- с- ДОК.- 4.- 4.- С- недок.- док.- недок.- док.- 4.- 4.- 4.- недок.- с- док.- недок,- прикм.- док.- проклинати; фальшиво присягати проклясти; накласти анафему; забожитися, поклястися прокляття; злий, лихий задум прокопати; провертіти; просверлити обікрасти загибель; розорення; осквернення знищити; пошкодити; зганьбити; осоромити; збез4естити; осквернити нищитель; шкідник; безсоромник шкідливий; безсоромний решта, залишок залишковий розливати; проливати вилити, розлити; пролити пролиття; дощ, злива пролиття; кровопролиття розлити, вилити див. прокимєнь пролог, передмова додаток метатися, кидатися; міркувати оголосити, повідомити розголошувати, оголошувати, повідомляти потурбуватися задум; промисел (Божий); передба4ення; турбота наставник; опікун турбота розмірковувати; обдумувати див. промыслъ проколоти поширювати; розголошувати злий; гидкий; підступний; віроломний обдурити; здобути, надбати нечесним способом 188
пронырни, -кмъ проныръ, -омъ пронырьство, -омъ прооБрдженик, -кмъ ПрООКрАЗНТН, -рАЖЖ, -рАЗНТЪ ПрООБрАЗОВАННК, -КМЪ ПрОПАДЬ, -ЬМЪ пропасть, -ьмъ ПрОПИНАТН, -НАІЖ, -НАКТЪ ПрОПНСАННК, -КМЪ проповідник, -кмъ пропов*кдАтель, -кмъ ПрОПОВ'ЬдАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ пропов*кдь, -ьмъ пропов'кдьннкъ, -омъ пропов'кд'Ьтель, -кмъ пропов*кд*Бтн, -вімь, -въхтъ пропАТн, -пьнж, -пьнетъ ПрОПАТНК, -КМЪ ПрОрАЗНТН, -рАЖЖ, -рАЗИТЪ ПрОрАЗОуМ'ЬвАТН, -BAUK, -ВАКТЪ ПрОрАЗОуМ^ТН, -M*fctft, -М^КТЬ прорАСтеннк, -кмъ прордсъмотреннк, -кмъ прорековдтн, -ко\ик, -коуктъ прорештн, -рекж, -речетъ прореченнк, -кмъ прорнцАннк, -кмъ ПрОрНЦАТН, -ЦАІЖ, -ЦДКТЪ пророковАтн, -коуік, -куоктъ пророкъ, -омъ с- підлість; обман; віроломство; підступність ч.- підлість; зло; диявол с- див. проныръ с- вступ; початок; зображення; приклад; зразок док.- показати; зобразити с- див. прооБрджєник Ж.- ДИВ. ВбЗЪДНА Ж.- ДИВ. БвЗЪДНА недок.- натягувати; простелати с- звістка с- проповідування; проголошення; проповідь; передбачення; клопотання ч.- проповідник; провидець недок.- проповідувати; проголошувати; передбачати; клопотати ж.- проповідь; проголошення; проповідування ч.- проповідник ч.- див. пропов'кдьннкъ док.- проголосити; провідати; передбачити; віщувати док.- натягнути; простелити; розп'яти с- розп'яття док.- пробити; прорвати недок.- пізнавати; розуміти док.- пізнати; зрозуміти, збагнути с- пагін; рослина с- передбачення, провидіння недок.- передбачати, пророкувати, пророчити, віщувати док.- передбачити, напророчити, провістити с- пророкування, передбачення, пророцтво с- див. прореченнк недок.- передбачати, пророкувати, провіщати; додавати недок.- пророкувати ч.- пророк, провидець; віщун 189
пророчица, -амъ пророчьнъ, -л, -о (-ъш, -дя, -ок) ПрОрОЧЬСКЪ, -А, -О ("ТЛИ, -АЯ, -Ок) пророчески пророчьствнк, -кмъ пророчество, -омъ пророчьствовлтн, -воу/ш, -воуктъ ПрОСАДИТИ, -САЖДЛ, -САДИТЬ просвьт*кти, -выитж, -вьтитъ просвтггильцє, -€л\ъ просвітити, -въ*штж, -втЬтить просвъ"гъ, -омъ ПрОСВтЬтЬЛНТИ СА, -ЛЫК СА, -ЛИТЬ СА ДОК.- ПрОСВТ^ШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ ПрОСВ*ЕШТ6ИИК, -КМЪ просиньць, -кмъ проситель, -кмъ просити, прошл, просить просияти, -яви, -яктъ проскоумнсдннк, -кмъ проскоупьство, -омъ ПрОСЛАВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ПрОСЛАВЛЯТИ, -ВЛЯІЖ, -ВЛЯКТЪ прослАвлкник, -кмъ прослоутнк, -кмъ прослышАти, -шык, -шить просльзнти, -льжж, -льзнтъ ПрОСМрДДА, -АМЪ ПрОСМрАДИТИ, -рАЖДЖ, -рАДИТЪ ПрОСМрАЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ просмрАжденнк, -кмъ просп*Ьшьство, -омъ ПрОСТИрАТИ, -pAUR, -рАКТЪ ж.- прикм.- прикм.- присл.- с- с- недок.- ДОК.- ДОК.- с- ДОК- ч.- ДОК.- недок.- с- ч.- ч.- недок.- ДОК.- с- с- ДОК.- недок.- с- с- ДОК.- док- ж.- ДОК.- недок.- с- с- недок.- пророчиця; віщунка пророчий; віщий див. пророчьнъ по-пророчому пророцтво; пророчий дар див. пророчьствнк пророкувати розірвати; прорвати роз'яснити; прояснитися; з'явитися світич; лампадка освітити; засяяти; просвітити; запалити; засвітити; повернути зір; висвітити; виявити світло засяяти освітлювати; запалювати; повертати зір; виявляти; відкривати; хрестити освітлення; світло; поява, об'явлення; хрещення січень жебрак просити; жебрати; прагнути; хотіти; вимагати; питати засяяти проскомидія - *перша частина Літургії продажність прославити; розголосити прославляти; розголошувати слава; прославлення, уславлення слава; звістка повертати слух заплакати; просльозитися загибель; знищення зіпсувати; погубити; знищити псувати; нищити ДИВ. ПрОСМрАДА користь простелати; вирівнювати; прагнути 190
простити, проштж, простить просто/ь* прОСТОВЛАСЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) простолюдннъ, -омь простородьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) простость, -ьмь прострлнити, -нж, -нить прострАник, -кмъ прострА(нь)ноЛк ПрОСТрАНЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) прострАньствик, -кмъ прострАньство, -омъ прострлняти, -няіж, -някть простр'кти, -тьрл, -тьреть ПрОСТЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) простыни, -ямъ простьць, -кмъ ПрОСфорА, -АМЪ ДОК- присл.- прикм.- ч.- вибачити; визволити; позбавити; дозволити просто; лише простоволосий мирянин прикм.- ж.- недок.- с- присл.- прикм.- с- с- недок.- ДОК.- прикм.- ж.- ч.- ж.- ПрОСЬБА, -АМЪ Ж.- проскденик, -кмъ с- прОСВСТИ СА, -САДЖ СА, -САДЄТЬ СА ДОК.- проскштн, -сбкж, -скчеть док.- прось-яти, -скик, -сь-кть док.- протАяннк, -кмъ с- протвАряти, -ряіж, -рякть недок.- протесАти, -тешж, -тешеть док.- протештн, -текж, -течєть док.- ПрОТИВИТИ СА, -BAUR СА, -ВИТЬ СА НЄДОК., ДОК.- противлєник, -кмъ с- протнво/ь прийм.- простолюднии, незнатного роду простота; скромність поширювати простір; простота; щирість, відвертість широко; вшир; відверто, щиро широкий; просторий; відвертий, щирий див. пространство простір; щирість поширювати; відверто говорити розстелити; простелити; подати; насторожитися; надати простий; щирий, відвертий; звичайний; неосвічений; прямий простота; щирість, відвертість див. простолюдинь проскура, просфора - ^пшеничний хліб, з якого священик вирізує Агнця та частиці до Літургії; Причастя просьба, клопотання розрив; прокол розірватися; лопнути розрубати; перерубати; прорубати просіяти джерело проторювати розсікти; протесати протекти виявляти, виявити; упиратися, чинити опір опір; неслухняність проти; за 191
противьннкъ, -омъ протнвьноЛк ПрОТИВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) протнвь(нь)ствнк, -кмъ протнвьньство, -омъ протнвьство, -омъ протнвл ПрОТЛАМИТИ, -МЛ, -МИТЪ ПрОТЛЪКОВАНИК, -КМЪ ПрОТЛЪКОВАТН, -KOlfUR, -КОуКТЪ ПрОТрЪГАТИ, -ГАІЛ, -ГАКТЪ протръгнлти, -нл, -нетъ ПрОТрЪЗАТИ, -5АІЛ, -ЭАКТЪ протАгнлти, -нл, -нетъ ГфОТАЖЬНО ПрОТАТИ, -ТЬНЛ, -ТЬНбТЪ прооув'кд'Ьтн, -в*кмь, -въчтъ ПрОО^ПЪВАТИ, -ВА1Л.-ВАКТЪ прооучд/еник, -кмъ npOOVfMATH, -МАІЛ, -МАКТЪ прОО^МИТИ СА, -МЛ СА, -МНТЪ СА профитня, -ямъ профитъ, -омъ ПрОХЛАДНТИ, -ХЛАЖДЛ, -ХЛАДИТЬ проходити, -хождл, -ходить проходиштє, -емъ проходъ, -омъ проштєник, -кмъ процвисти, -цвьтл, -цвьтетъ ПрОЦВИТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ промее пром(ьн)ии, -яя, -ее промисти, -чьтл, -чьтетъ ПрОМИТАНИК, -КМЪ прОМНТАТИ, -ТАІЛ, -ТАКТЪ ПрОМЬНЫН, -АЯ, -ОК ч.- присл.- прикм.- с- с- с- присл., прийм.- ДОК.- с- док.- недок.- док- недок.- док.- присл.- ДОК.- ДОК- ДОК.- с- недок.- док.- ж.- ч.- док- недок.- с- ч.- с- док.- недок.- присл., прийм.- прикм.- док.- с- недок.- прикм.- супротивник; ворог проти; інакше; протилежно супротивний; ворожий; неслухняний; непокірний; протилежний переслідування; труднощі протилежність; протиставлення; суперечність див. противь(нь)ствик напроти; назустріч; проти; за протоптати тлумачення, пояснення витлумачити, пояснити рвати; шарпати; проривати прорвати; розірвати; шарпнути див. протръгАТи витягнути; протягнути напружено; натужно; старанно проштовхнути; розсікти передбачити передчасно сподіватися вправа учити; напоумлювати, повчати навчитися; ознайомитися Паремія - *див. ПАремня див. пророкь прохолодити; освіжити проходити; обходити; прочитувати; вникати прохід; перехід; стежка прохід; ходіння прощення; вибачення розцвісти процвітати, розцвітати надалі; потім, згодом; та інший; наступний; який залишився прочитати; порахувати обрахунок; числення; читання читати; рахувати див. проч(ьн)ни 192
прошении, -кмъ ПрОШИБАТИ СА, -БАМ; СА, -БАКТЪ СА прояснити, -яшиик, -яснитъ прояшнєннк, -кмъ пръво пръвовъзлежА/еннк, -кмъ пръвовъзлътАннк, -кмъ ПрЪВОД*ЬяНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ПрЪВОЗЬДАНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) пръвоицн пръвомжченнкъ, -омъ ПрЪВОМЖЧбННЦА, -АМЪ пръвоотъць, -кмъ пръвопръчтольникъ, -омъ ПрЪВОрОДЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) пръвородьць, -кмъ пръвостворенъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) пръвок ПрЪВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) пръвьствовАТн, -воуїЖі -воуктъ пръв'вньство, -омъ пръвътць, -кмъ пръвтЬньчьство, -омъ пръв*БК пръкъно, -омъ пръси, -ьмъ пръстень, -еньмъ пръстъ, -омъ пръсть, -ьмъ ПрЪСТъЛвНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) с- недок.- ДОК- с- присл.- с- с- прикм.- прикм.- присл.- ч.- ж.- ч,- ч.- прикм.- ч.- просьба, прохання, клопотання; про що просять проростати, сходити засяяти, осяяти; випромінити осяяння, осявання; випромінення спершу, спочатку лежання, сидіння на найпочеснішому місці див. пръвовъзлежА/еник раніше зроблений, створений, закінчений першостворений див. пръво першомученик, первомученик першомучениця, первомучениця праотець першопрестольний, Папа первородний, першородний - *який є від народження; найстарша дитина у сім "і див. пръв'вньць прикм. - присл.- прикм., числ.- недок.- с- ч.- с- присл.- с- pl. t., ж.- ч.- ч.- ж.- прикм.- первозданнии, первісний; одвічний по-перше; спочатку; передусім; вперше - перший; первинний; давній; найвидатніший утримувати першість первородність; право первородності первісток див. пръв*кньство спершу, спочатку; вперше; головним чином брус; дошка грудь; перси перстень палець земля; порох, прах земний; земляний; тлінний 193
прътъ, -омъ пр*к Пр*ББИВАТИ, -БАНК, -ВАКТЪ Пр^БИТН, -БИЖ, -БИКТЪ ч.- прийм.- недок.- ДОК.- кусок тканини або полотна, відріз перед; до ламати; переламувати; перебивати зламати; переломити; перебити Пр'ЪБЛАГОСЛОВЛбНЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) прикм.- Пр'ЕБЛАГЬ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- Пр'ББЛАЖбГІ'Ь, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- Пр^БОЛе ПрИСЛ.- Пр^БрДТИ, -БОріЖ, -БОреТЪ ДОК.- Пр^БЫВДНИК, -КМЪ С- Пр*кЕЫВАТН, -ВАЖ, -ВАКТЪ НЄДОК.- Пр'ББЫТН, -БЗДЖ, -БЖД€ТЪ ДОК.- Пр'ЕБЫТНК, -КМЪ С- пр'ББ'кгнлтн, -нж, -нетъ док.- пр'Ьвєликь, -а, -о (-ъш, -АЯ, -ок) прикм.- пр'квбличАвъ, -а, -о (-ъш, -АЯ, -ок) прикм.- пр'квести, -ведж, -ведетъ 1 док.- пр^вести, -везл, -вєзєть 2 док.- Пр^ВИВАТИ, -BAUK, -ВАКТЪ НЄДОК.- Пр'квИТАТИ, -TABR, -ТАКТЪ ДОК.- пр*квнти, -вник, -виктъ док.- Пр'ЕВЛАДАТН, -ДАЖ, -ДАКТЪ НЄДОЮ- Пр'БВЛАДЫКА, -АЛ1Ъ Ч.- Пр^ВЛАДЫЧЬСТВИК, -КМЪ С- ПрЪ'ВЛАДЫЧЬСТВО, -ОМЪ С- ПрЪ'ВЛАСТН, -ЛАДЖ, -ЛАДЄТЬ НЄДОК.- пр*БВЛАчнти, -чж, -читъ недок.- пр'Ьвлъ'штн, -л*бкж, -л'Ьчєть док.- пр'кводитн, -вождж, -водить недок.- пр'ввождєннк, -кмъ с- найблагословенніший, преблагословенний предобрий; преблагий найблагословенніший; преблаженний більше; набагато більше подолати; побороти перебування; життя; спосіб життя; наполегливість; упертість перебувати; бути; жити; залишатися; продовжувати; приходити перебути; пробути; побути; прожити; залишитися; пройти наполегливість; упертість перебігти превеликий; велетенський; величний самовпевнений; пихатий перевести перевезти обмотувати; замотувати переселитися; перебратися замотати; обмотати керувати, владарювати, панувати верховний володар верховна влада ДИВ. Пр*БВЛАДЫЧЬСТВНК ДИВ. Пр'БВЛАДАТИ манити; схиляти; вабити, приваблювати заманити; переманити; схилити, привабити супроводжувати переклад 194
пр*квозъ, -омъ ч.- пръ-врАтити, -врАштж, -врлтить док.- пр'ЬврАтьнъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) прикм.- Пр'кврАШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ НЄДОК.- пр'ввр'Ьдити, -вражда, -вр'кдитъ док.- Пр'ЬвЪЗДрАШТАТИ СА, -ШТАІЖ СА, -ШТАКТЪ СА НЄДОК.- пр'ввъзнмАТн, -земли;, -землетъ недок.- пр'квъзити, -ндж, -идеть пр'Ьвъзложити, -жл, -жить пртввъзне/осенъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) пр'Ьвъзнести, -еж, -сеть пр'ввъзиоенти, -ношж, -носить пр*Бвыспрьнь, -я, -е (-ни, -яя, -ее) превыше пр*Бвышьнь, -я, -е (-ни, -яя, -ее) Пр'БВ'ЕСА, -АМЪ пр'кв'Ечьнъ, -а, -о (-ии, -ая, -ок) ПрЪТрАДА, -АМЪ ПрЪТр'БШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ прътр"Ешеник, -кмъ прътр'кшити, -шж, -шить пръгр'вшьннкъ, -омъ ПрЪТр'БШЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрЪТОуБ(ьн)ъ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрЪТЫБАТИ, -БАНК, -БАКТЪ прътыни, -ямъ ПрЪТЖДЬННЦА, -АМЪ пр*кдАвьнмкъ, -омъ npbWANHK, -КМЪ корабель перекинути; скинути; перетворити; використати мінливий, змінний; примхливий перекидувати; скидувати; перевертати; перевертатися; змінюватися пошкодити; провинитися вирощувати; міцніти приймати; гордитися, гордувати недок.- ДОК- прикм.- ДОК- недок.- прикм.- присл., прийм.- прикм.- ж.- прикм.- ж.- недок.- с- ДОК- ч.- прикм.- прикм.- недок.- ж.- ж.- ч.- с- перевищувати покласти; звернутися піднесений; вивищений; гордий, пихатий возвеличити; піднести; загордитися возвеличувати; піднімати; гордитися, гордувати найвищий; пишномовний найвище; зверху; вгорі; над Всевишній; найвищий; найкращий завіса вічний; споконвічний, предвічний; непідвладний часові перешкода грішити; порушувати Закон вина; гріх, прогрішення провитинися; згрішити грішник грішний подвійний нагинати; згинати дикий гірський край гуслі зрадник правило; традиція; переказ; заповіт; запевнення; жертвоприношення; зрада 195
Пр'кДАНЬНИКЪ, -ОМЪ 4.- пр^кддтель, -кмь ч.- ПрЬ^АТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ ДОК.- прь^Аяник, -кмь с- Прь^АЯТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ НЄДОК.- пр-кдвнгнлтн, -нж, -иєть док.- пртЬдн/тЬ присл.- npbWHBbHb, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- прь^икАник, -кмь с- Пр*БДОБрО ПрИСЛ.- прьтуоврь, -а, -о (-ыи, -ля, -ок) прикм.- Пр'кдОЛ'ЕВАТН, -ВАЖ, -ВАКТЪ НЄДОК.- пр'кдол'кник, -кмь с- пр'кдол'ктн, -л*біж, -лъ*ктъ док.- ПрЬ^рАГЬ, -А, -О (-UH, -АЯ, -Ок) ІфИКМ.- пргкдрьжАТи, -жл, -жить недок.- пръууъ прийм.- пр*кдъБорьннкъ, -омь ч.- ПрЬ^ЬВАрИТН, -pWR, -рИТЬ ДОК.- пр'ЬдъвАрятн, -рА№, -рякть недок.- пр'квид'вник, -кмь с- прь^ьводитн, -вождж, -водить недок.- прткдьвьзвтЬштАТи, -штаж, -ШТАКТЬ НЄДОК.- прткдъвткчьнъ, -а, -о (-ЫИ, -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- ПрЬ^ЬЗНАМеНАТИ, -НАЖ, -НАКТЪ ДОК.- Пр*КДЪЗНАТИ, -3HAUR, -ЗНАКТЬ НЄДОК- пр'кдъзрьр'Етн, -зьрик, -зьрнть недок.- прь^ИЗВОДИТИ, -ВОЖДЖ, -ВОДИТЬ НЄДОК.- прътуъити, -идя, -ндеть недок.- ПрЪ\уЪЛАГАТИ, -ГАІЛ, -ГАКТЬ НЄДОК- ДИВ. Пр*ЕДАВЬНИКЪ див. прь^АВкиикь віддати; передати; довірити; визначити; призначити; змінити; зрадити; попрямувати; продати див. прьтуАник віддавати; передавати; довіряти; визначати; призначати; жертвувати; зраджувати відсунути спереду, попереду; вперед; завчасу дивний; предивний проповідь відмінно, чудово чудовий, відмінний долати, перемагати перемога подолати, перемогти коштовний володіти; тримати; займати; дотримуватися перед; над; понад воїн першої шеренги випередити, обігнати передувати; випереджувати, обганяти передбачення скеровувати; надавати проповідувати; проголошувати предвічний, споконвічний відзначити, зазначити; одержати знамення бути завчасу обізнаним бачити; передбачати, передбачити; оглянути перед собою свідчити йти попереду; перевищувати класти; пропонувати; передбачати 196
пр'кдьлєжАТи, -жл, -жить пр'кдьложеник, -кмь пр'Ьдьложити, -жл, -жить пр*кдьиести, -ел, -сеть пр*кдьпльчьнь, -а, -о (-ЫН, -АЯ, -ОК) Пр*кдЬПНСАННК, -КМЬ прь^ьпостАВити, -влж, -вить ПрЬ^ЬПОСЛАТИ, -СЬЛІЛ, -СЬЛЄТЬ прьууьсловнк, -кмь прьт^ьстАвити, -вліл, -вить ПрЬ^ЬСТАВЛЯТН, -ЛЯІЛ, -ЛЯКТЬ пр*кдьстАвлкннк, -кмь ПрИ^ДЬСТАТИ, -СТАНЛ, -СТАНЄТЬ прь^ьстолик, -кмь прь^ьстояник, -кмь Пр^ЕДЬСТОЯТИ, -CTOWR, -СТОИТЬ прь^ьскдАник, -кмь ПрЬ^ЫБСТН, -САДЛ, -САДЄТЬ ПрЬТУЬТЄШТН, -ТЄКЛ, -ТбМЄТЬ ПрНгДЬТЄЧА, -АМЬ пр-кдьходнтн, -хождж, -ходить пр*кдьшьствнк, -кмь пр*кдьнь, -я, -є(-ии, -яя, -єє) пр*кдьрАтн, -дєрл, -дєреть прьууЬлнтн, -лил, -лить пр'кд'вль, -омь прь^вти, -дєждл, -деждєть прь^^ти, -д*Ьіл, -дь'кть пр*кд*вяннк, -кмь Пр*кЖАСАТН, -САІЛ, -САКТЬ недок.- лежати; знаходитися; бути призначеним с- пропозиція; становище; намір; мотив ДОК.- ДОК.- прикм.- с- ДОК- док- с- док- недок.- с- ДОК- с- с- недок.- с- ДОК- док.- ч.- недок.- с- прикм.- док.- ДОК.- ч.- ДОК.- с- недок.- недок.- покласти; положити; надати перевагу; визначити принести який воюс у першій шерензі приклад, зразок поставити; привести; запропонувати вислати вперед передмова, переднє слово поставити; подати; запропонувати; віддати; зрадити ставити; пропонувати; подавати подавання; пропозиція постати; підійти; допомогти почесне місце за столом присутність; наявність бути присутнім; очолювати; бути наястоятелем; служити; допомагати почесне місце зайняти, посісти почесне місце випередити, обігнати; побігти вперед попередник; провісник, Предтеча - *про Йоана Хрестителя, провісника Ісуса Христа іти попереду; передувати провіщення; попередження передній; перший; попередній; головний; найважливіший розірвати розділити кордон; межа; край; територія; єпархія перешкодити, завадити перешкоджати, заважати перешкода, завада вражати; жахати 197
прежде пръ-ждевнд'кник, -кмъ пр'кждеосжжденик, -кмъ Пр'ЬждеНАречеГГЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) пр*Ькдесълъ, -омъ пр'кжднн, -яя, -ее пр'Ьждьнь, -я, -е (-ни, -яя, -ее) прНгзнрАтн, -рлик, -рАктъ пр'кзировАти, -роуик, -роуктъ Пр^ЗОрНВЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) пр'кзорьно пр<кзорьство, -омъ пр'кзъ пр'кзьр'Ьник, -кмъ Пр'Ьзьр'БТИ, -ріЖ, -рИТЪ ПрЪЗЪЧ\Ъ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Пр^ИЗБЫТЪЧЬСТВОВАТН СА, -ВОуЖ СА, -BOlfKTb CA Пр'БНЗЛИХА пр^излише пр'Ьизноурити, -рнк, -рить прігимАТи, пр*ккмліж, пр*Бкмлктъ пр^нмьннкъ, -омъ пр'ким'кти, -имамь, -имеетъ пр*кисподьнь, -я, -е (-ни, -яя, -ее) прейти, -идл, -идетъ пр*ЬклАнятн, -няж, -няктъ приклонити, -hhr, -нить пр*кклонкник, -кмъ ПрЪЖОГЛАГОЛИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) приел., прийм.- с- колись, давно; спершу; понад пророцтво, передбачення; віщування пересуд прикм.- ч.- прикм.- прикм.- недок.- недок.- прикм.- присл.- с- прийм.- с- недок., док.- прикм.- недок.- присл.- присл.- ДОК.- недок.- ч.- недок.- прикм.- ДОК.- недок.- ДОК.- с- вищезгадании посланець; посол попередній; минулий див. пр'кждни зневажати див. пр*ЬзнрАТн гордий, пихатий гордо, пихато гордість, пихатість через спостереження; нагляд; недогляд, прорахунок; зневага; рішення дивитися, подивитися; залишати, залишати поза увагою; зглянутися; передбачати, передбачити видатний переповнюватися достатком надмірно; надто див. пр'кнзлнхА обдурити переймати; приймати; завойовувати наступник перевищувати найбільш нижній; підземний перейти; переступити; пройти; промчатися; обійти; піти схиляти; ухилятися; відхилятися схилити; вразити; вжити; витратити схиляння прикм.- суперечливий; який любить перечити 198
пр*кколожєник, -кмъ пръжопьнъ, -д, -о (-ъш, -Ая, -ок) пръжор*кчьствовАТИ, -воутл, -воуктъ недок. пръжослов(ес)нк, -кмъ пр*ккрлсити, -крлшж, -красить пръжрАТнтн, -крлштж, -крАТИтъ пръжрлтьнъ, -а, -о (-ии, -ая, -ок) ПрЪЖрАШТАТН, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ пръжрдштеник, -кмъ пръжрижитн, -жж, -жить пръжръмнти, -млж, -митъ пръжрьстнти, -крьштж, -крьстнтъ Пр'ЬкрЬШТАТН, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ пр'вкръ'пысъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) пръжоутити, -коуштл, -коутитъ Пр'ЬлАГАНИК, -КМЪ Пр'клАГАТИ, -ГАЖ, -ГАКТЪ Гф'клАЗНТН, -ЛАЖЖ, -ЛАЗИТЬ ПрЪТШВАТН, -ВАІЖ, -ВАКТЪ ПРИЛИТИ СА, -ЛИЖ СА, -ЛИКТЪ СА Пр*клИХЬ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Пр'клИШТАТН, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ пр'клогъ, -омъ пр'кложеннк, -кмъ пръгложити, -жл, -жить пр'кломнтн, -млж, -митъ пр'кломлкннк, -кмъ пр'кльстити, -льштж, -льстить пр*кльсть, -ьмъ пр'кльстьннкъ, -омъ пр*кльстьнь, -а, -о (-ыи, -ая, -ок) пр'кльштАТи, -штамі, -штактъ пр*кльштбннк, -кмъ с- прикм.- недок.- с- док.- ДОК- прикм.- недок.- с- док.- ДОК- ДОК.- недок.- прикм.- ДОК.- с- недок.- недок.- недок.- ДОК.- прикм.- недок.- ч.- с- ДОК- ДОК.- с- ДОК- ж.- ч.- прикм.- недок.- с- заперечення протилежний заперечувати суперечність; суперечка прикрасити скоротити; обмежити; припинити короткий; обмежений переривати; порушувати перерва; перешкода перехрестити; перехреститися нагодувати див. пръжрнжити хрестити; хреститися наймогутніший; найсильніший прикрасити; нарядити; вирядитися зміна перекидуватися; змінювати; перетворювати; відхилятися; перекладати перелізати переливати; заливати перелитися; переповнитися зайвий; безмежний обманювати, вводити в оману пронос, дизентерія перетворення; зміна; переклад перенести; перекласти; перетворити; змінити; вдатися зломити; переломити; розломити ламання; переломлення, преломления обманути, ввести в оману; звабити; звабитися підступ; брехня; помилка; омана звабник; брехун; віроломна особа оманливий; звабливий обдурювати; зваблювати; помилятися див. пр'кльсть 199
Пр*кл*БПЬ, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -OK) np'LvfccTH, -л'кзл, -л'Ьзєть ПрЬ*Ль7АТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЬ пр'ЬлюБнтн, -блж, -вить прь'люБОД'Ьн, -кмь пр'клюБОД'кнство, -омь Пр'ЬлЮЕОД'кнЦА, -АМЬ пр'клюБОД'кяник, -кмь пр'ЬлЮБОдь'ятн, -д'квк, -дь'кть пр<клюБы, -ьвамь Пр'БЛЮБЬЗНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) Пр*клЖКАВЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПрЪ'МАГАТИ, -ГАІЛ, -ГАКТЬ ПрЪ'МАТИ, -ерЬМЪ прямимо пр'кмнмовАтн, -ноуж, -ноукть прткмннлти, -мл, -неть прикм. - ДОК.- недок.- ДОК- ч.- с- ж., ч.- с- недок- ж.- прикм.- прикм.- недок.- ж.- прийм.- недок.- чудовий; благородний перелісти; перейти; переступити перелітати полюбити перелюбник, розпусник див. пр'клювод'Бяннк перелюбниця; перелюбник перелюб, перелюбство чинити перелюб див. пр'клюБОД'Ьяннк улюблений; милий, коханий найпідступніший; найгидкіший; диявол долати; панувати праматір поза переступати; переходити; док.- пр'кмльчАТи, -чж, -чить прткл\о пръмюштн, -могж, -можєть пр'кмоштьнъ, -ыи пр^Ьмоудити, -моуждж, -моудить Пр*кмЬ, -А, -О (-UH, -АЯ, -ОК) пртЬмъ, -омь Пр*кмЬНОГЬ, -А, -0 (-ЫИ, -АЯ, -Ок) пр'кмь ПрьМЛЬДИВЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) пр'кмьмь, -я, -є (-ни, -яя, -єе) npbwfcNA, -амь прь^гіьчіитн, -ник, -мить прь,мгкнкннк, -кмь прь^Ьрити, -ріж, -рить Пр*БЛІЛІДрИТН, -pHR, -рИТЬ лр*кмждрость, -ьмь док.- присл.. прийм. док.- прикм. ДОК.- прикм. ч.- прикм. присл. прикм. прикм. ж.- док.- с- док.- док.- ж.- проходити; минати переступити; перейти; пройти; минути замовкнути; помовчати; втаїти напроти; супроти; перед подолати; перемогти; набратися сил Всемогутній підождати; забаритися; згаяти час рівний; прямий; подібний; ровесник численний; неосяжний; незліченний правильно; прямо (йти, їхати) уповноважений; зобов'язаний протилежний зміна; обмін перетворити; змінити, замінити; обміняти; відвернутися ДИВ. npbMVfcMA виміряти, обміряти; зважити перехитрити; обдурити премудрість, справжня віра; знання 200
пр*кмкдръ, -л, -о (-ъю, -ая, -ок) прикм.- Пр-ЬмЛДрЯТН СА, -ряМІ СА, -ряктъ СА недок.- пр'ЪнемАглннк, -кмъ с- Пр^НЄМАГАТН, -ГАІЖ, -ГАКТЪ НЄДОК.- пр*кнемоштн, -могж, -можєть док.- пр'кнесеннк, -кмъ принести, -еж, -сеть приносити, -ношл, -носить пр*кносъ, -омъ пр*коБндъ"гн, -бнждж, -бмдитъ ПРЕОБЛАДАТЬ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ Пр^ОБЛ^ШТН СА, -Л'ЬкЛ СА, -л*Ьчетъ СА с.- ДОК.- недок. ч.- док- недок. ДОК.- Пр'ВОБрАЖАТН СА, -ЖАК СА, -ЖАКТЪ СА Пр'ЬОБрАЖЄНИК, -КМЪ Пр*кОБрАЗИТИ, -рАЖЛ, -рАЗНТЪ пр'ЬОБрАЗОВАТН СА, -ЗОувК СА, -ЗОуКТЪ СА пр'кодол'ктн, -льчж, -лъ*ктъ пр*кодръжАти, -жл, -жить np'fenHNAHHK, -КМЪ Пр*ЬпирАТН, -pAUR, -рАКТЪ 1 недок.- док- недок.- ДОК- недок.- с- недок.- мудрий; передбачливий; далекоглядний; хитрий; спритний мудрувати; міркувати; гордувати безсилля; слабодухість знемагати; занепадати духом; бути необачним, необережним заслабнути; занедужати; занепасти духом перенесення перенести; змінити переносити; змінювати див. принесений образити; зневажити; погордувати владарювати, панувати переодягнутися; перетворитися; перевтілитися перетворюватися; перевтілюватися; приймати інший, особливий вигляд, преображатися - *про Преображення Ісуса Христа на горі Тавор перетворення; перевтілення; зміна; Преображення - *дванадесяте нерухоме господ- ське свято на честь Преображення Ісуса Христа, яке Церква відзначає 6 серпня (за нов. стилем 19 серпня) перетворити; перевтілити; преобразит; преобразитися, прийняти інший, особливий вигляд перетворитися; пристосуватися подолати; перемогти володіти; тримати в руках пастка топтати; зневажати; оскверняти 201
припирати, -рдіж, -рАКТъ 2 приписати, -пншл, -пишєть ПРОПИТАТИ, -TAWR, -ТАКТЬ пропитати, -ttbur, -тЬкть ПРОПЛАВАТИ, -ВА№, -ВАКТЪ прОплАдьник, -кмъ пр^плоути, -пловл, -пловєть пр^плыти, -лывж, -лыветъ Пр^ПОБ^ЖДЛТИ, -ЖДАЖ, -ЖДАКТЪ Пр^ПОДАЯТИ, -ДАЖ, -ДАКТЪ Пр^ПОДОЕНК, -КМЪ Пр^ПОДОБЬНОЛк пр^ПОДОБЬНЪ, -А, -о(-Ъ1И, -АЯ, -Ок) пр^подоБьствик, -кмъ пр*ЕПОДОБЬСТВО, -ОМЪ прОпоконти, -кож, -коитъ пр^половити, -влде, -вить пр^половленик, -кмъ Пр^ПОЯСАНИК, -КМЪ пр^ПОЯСАТН, -ПОЯШЖ, -ПОЯШЄТЬ Пр^ПОЯСЬ, -ОМЪ Пр^ПрОВОЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ прОпроводитн, -вождж, -водить пр^простик, -кмъ пр^простоЛк Пр*БПрОСТЪ, -А, -о(-Ъ1И, -АЯ, -ОК) пр^простынн, -ямъ пр<впрость, -ьмъ 1 прОпрость 2 прОпьрОник, -кмъ Пр'ЕПЬр'ЕТН, -ПЬріЖ, -ПЬрИТЪ Пр^ПЬрА, -АМЪ пр^пОти, -по», -поктъ ПрОп^ТЪ, -А, -о(-Ъ1И, -АЯ, -ОК) пр^пАТи, -пьиж, -пьиетъ 202 недок.- док.- недок., док.- ДОК- недок.- с- док.- ДОК.- недок.- недок.- а- присл.- прикм.- с- а- док- ДОК.- с- с- док.- ч.- недок.- ДОК.- с- присл.- прикм.- ж.- ж.- присл.- с- ДОК- ж.- недок.- прикм.- ДОК.- умовляти; переконувати; запевняти переписати; приписати; привласнити годувати, нагодувати; забезпечувати, запезпечити нагодувати; забезпечити перепливати, пропливати південь переплисти, проплисти; переправитися див. прішлоутн здобувати цілковиту перемогу давати, надавати святість, праведність свято, праведно святий, праведний; благочестивий; достойний святість, праведність див. пр*кподОБьствнк заспокоїти досягти половини, середини половина набедрена пов'язка заперезатися, підперезатися пояс; ремінь проводити (час) провести (час) щирість, відвертість; простота щиро, відверто; просто щирий, простий; відвертий див. пр*кпростик див. прімростик просто; коротко; на перший погляд умовляння умовити; переконати; перемогти (у диспуті); вступити у суперечку ДИВ. Пр*БПЬр*БНИК співати; торжествувати славетний, преславний; незрівнянний напнути, натягнути
пр^рєштн, -рєкл, -рєчєть док.- пр*крнстАти, -риштж, -риштєть недок.- Пр'крНЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЬ НЄДОК.- пръ-ровъ, -омъ ч.- пр'кръжАннк, -кмъ с- Пр'Ьр'ккАТИ, -KAtK, -КАКТЪ НЄДОК.- пр'Ьр'кковАти, -коуік, -коукть недок.- ПрЪЧАЖДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЬ НЄДОК.- пръчвъ"гьло присл.- ПртЬсВЪ"ГЬЛЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- пр*ксв*Ьтьльство, -омъ с- ПрЪЧВАТЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- пр'ксєлити, -ліж, -лить док.- пръчельннкъ, -омъ ч.- пръчблкник, -кмъ с- пръхнлА, -амъ ж.- пръчитн, -лык, -лить док.- ПрЪЧНЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ,- пръхлАвьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -ля, -ок) прикм.- пръчлоушАннк, -кмъ с- пръчлоушАтн, -шаіж, -шакть недок.- ПрЪХМЫКАТИ СА, -KAttt СА, -КАКТЪ СА НЄДОК.- пръчнъ, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) прикм.- пръхггквАТн, -bauk, -вакть недок.- пртксптк(я)ник, -кмъ пръхггктн, -ггкнк, -ігккть пр'кспъ'яти, -ггкіл, -ігккть приставити, -влик, -вить с- ДОК.- недок.- ДОК.- пр*ЬстАвляти, -вляж, -влякть • недок.- пръхтАвлкник, -кмъ с- np'feCTApb, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- посваритися пробігати, перебігати умовляти; переконувати; суперечити; перечити прірва; рів; яма суперечка; сварка; відсіч умовляти; розмовляти; обговорювати; суперечити, перечити додавати; приєднувати пересаджувати світло; ясно; блискуче світлий; ясний; яскравий; уславлений; пресвітлий сяйво, ясність; слава святійший, пресвятий переселити; виселити; вигнати; переселитися; рушити переселенець; вигнанець; чужинець переселення; вигнання сила; міць; потуга; велич подолати; здолати; осилити величний, маестатний уславлений, прославлений; знаменитий непослух, непокора не слухатися, не підкорятися повзати новий; недавній переважати; долати; виокремлюватися перевага перевищити; здолати; виокремитися див. пръчггквАтн перенести; переставити; померти, переставитися; усунути; відмінити; змінити; визначити переставляти; переносити; умирати, переставлятися; змінювати; визначати переселення; кончина; усунення престарілий; немічний 203
ПрЪЧТАТИ, -TANBR, -ТАНЄТЬ ПрЪЧТАЯТН, -СТАНЬ, -СТАКТЪ пръчтигновбннк, -кмъ пръхтигнжти, -нл, -нетъ ПрЪХТИЗАТИ, -3AUR, -SAKTb пръчтолъ, -омъ пръчтольникъ, -омъ пръчтояннк, -кмъ пристояти, -стоик, -стоить ПрЪЧТрАДАТИ, -ДАЖ, -ДАКТЪ пръчтрАДАтн, -рлждж, -рАждетъ пръчтрАшьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ПрЪЧТЖПАТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ ПрЪЧТЛПИТН, -ПЛІЖ, -ПИТЬ пръчтжпленикъ, -омъ пр'Ьстжнленнк, -кмъ пръчтжпоклАТик, -кмъ пръчтлпьникъ, -омъ Пр^СТЛПЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ПрЪХЪВрЪШбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) пръчъхнжтн, -нл, -нетъ пръх'кдАник, -кмъ пр'ЬсЬд'Ьтн, -скждж, -скднтъ пръчъжнлти, -нж, -нетъ ПрЪХЪХТН СА, -САДЖ СА, -САДЄТЬ СА пр'Ьскшти, -с*ккж, -суметь Пр'кСАЗАТИ, -САЖЖ, -САЖЄТЬ пръчжштьно ПрЪЧЖШТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) пръчжчити, -чж, -читъ пръ"гвАряти, -ряж, -ряктъ пр'ктворнти, -ріж, -рить ДОК- недок.- с- док- недок.- 4.- 4.- с- недок.- недок.- ДОК.- перестати; постати переставати; поставати випередження випередити; переважити випереджати; переважати місце для сидіння; крісло; трон; престол патріарх; Папа присутність; наявність; служіння; стояти; бути присутнім;' служити; допомагати переносити, терпіти перенести, витерпіти прикм.- недок.- ДОК- 4.- перелякании; страшний переступати; переходити; порушувати; відвертатися; відступати перейти; переступити; порушити; відступити; відвернутися злочинець; винуватець; відступник с- с- 4.- прикм.- прикм.- ДОК.- с- недок.- ДОК- ДОК.- док.- недок.- присл.- прикм.- док- недок.- ДОК.- порушення; вина; зло4ин лжеприсяга див. пръчтжнленнкъ злочинний; протизаконний найдосконаліший висохнути розривання; тріскання причаїтися в засідці перерубати, розрубати розірватися; тріснути див. пр'ксккнжти перехоплювати надприродно; неймовірно надприродний; неймовірний висушити змінювати; перетворювати; втілювати змінити; перетворити; втілити; використати 204
пръ"гешти, -тєкж, -тєчєть пр*ктєчєник, -кмъ Пр'ЬтИрАТИ, -рАІЖ, -рАКТЪ прілгити, пр*Ьштж, претить пр^троудити, -роуждж, -роуднтъ пръигръгАтн, -raw, -гактъ пр'ктръгнжти, -нж, -негь Пр'ЬтрЪЗАТИ, -ЭА1Ж, -ЭАКТЪ пръ"гръпляти, -пляж, -пляктъ Пр*БТрЪ1ГБВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ пръ"гръп*кник, -кмъ пр'ктръп'кти, -пліж, -пить Пр^Тр^БНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) пръ"гр*Ьти, -тьрж, -тьретъ пръ"гъкновеннк, -кмъ пр'ктъкнжтн, -нж, -нетъ пр*ктыкАник, -кмъ Пр*БТЫКАТН, -КДІЖ, -КАКТЪ ПрЪ"1ЪБА, -АМЪ ПрЪ"ГЬМА, -АМЪ ПрЪ"гкКАТИ, -КАИК, -КАКТЪ пръигАгнжти, -нж, -нетъ Пр^ТАЖА, -АМЪ ПрЪ"ГАЖАТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ np'feOYAOA'feTH, -Л*Б1Ж, -ЛЪ*КТЪ Пр^ОуКрАСИТИ, -КрАШЖ, -КрАСНТЪ Пр*кфАЦИЯ, -ЯМЪ Пр'кХАЖДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ Пр^ВАЛИТИ, -ЛІЖ, -ЛИТЬ ПрЪ^ВАЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ!Н, -АЯ, -Ок) приходити, -хождж, -ходить пр^хОДиште, -емъ пр'кходьннцА, -амъ пр^хОДьць, -кмъ ДОК- с- недок.- недок.- док- недок.- док.- недок.- недок.- недок.- с- ДОК- прикм.- ДОК.- с- ДОК.- с- недок.- ж.- ж.- недок.- ДОК.- ж.- недок,- ДОК.- ДОК- ж.- недок.- недок.- прикм.- недок.- с- ж.- ч.- оббігти; перебігти; пройти; минути течія перерізувати; різати погрожувати; загрожувати; докоряти; умовляти; наказувати; обурюватися; хвилюватися вимучити; втомити переривати, уривати перервати, урвати див. пръигръгАТИ терпіти; переносити; присвячувати; очікувати див. пр*Бтръпляти терпіння; терпеливість стерпіти; перенести; присвятити; витримати; залишитися цікавий розрізати, перерізати перешкода спіткнутися; наткнутися перешкода; обурення; образа перешкоджати; зачіпати; спотикатися; ображатися; обурюватися погроза цілковита пітьма; випереджати заперезати упряж домовлятися, укладати угоду подолати прикрасити префація, вступна молитва переходити; проходити вихваляти; оспівувати достойний; славний; шановний переходити; проходити; переважати прохід; перехід; стежка стара діва човен 205
прохождении, -кмъ пр^штєник, -кмъ прочисть, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) ПрЪ^ОуДИТИ СА, -МОуЖДЛ СА, -ЧОуДИТЪ СА пр*кчьсть, -ьмъ пръ^ьстьнъ, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) пр*Ьшьсть, -ьмъ пр^яхАти, -ядж, -ядетъ пр'Ьььти, -нмж, -иметь ПрАСТИ, ПрАДЖ, ПрАДЄТЬ ПрАТАТН, -ТАНК, -ТАКТЪ пржгъ. -омъ НрЖДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрЛЖАТН СА, -ЖАЖ СА, -ЖАКТЪ СА прлтик, -кмъ ПСАЛЪМОСЪ, -ОМЪ ПСАЛЪМЪ, -ОМЪ ПСАЛЪМЬННКЪ, -ОМЪ псАлътырь, -кмъ(-ьмъ) поустынн, -ямъ поустыньникъ, -омъ 206 с- перехід; шлях, дорога с- погроза; кара; пімста; застереження прикм.- пре4истий, найчистіший ДОК.- ж.- прикм.- ж,- ДОК.- ДОК.- недок.- недок.- 4.- прикм.- недок.- с- 4.- 4.- 4.- 4. (Ж. )- здивуватися щедрість; добро4инність вельмишановний; доброчинний перехід переїхати; переправитися взяти; схопити; прийняти; схопити; захопити прясти придушувати; перешкоджати; заборонювати саранча скелястий; кам'янистий кидатися пруття, різки ДИВ. ПСАЛЪМЪ псалом - *одна зі 150 пісень, що складають Псалтир особа, яка виконує псалми; дяк псалтеріон - *гебрейський птихия, -ямъ ж.- поуститн, поуштж, поустить док.- поустошь, -ьмъ 1 ж.- поустошь 2 присл.- поустошьнъ, -а, -о (-Ъ1и, -ля, -ок) прикм.- ПОуСТЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ. ж.- музичний інструмент, різновид єгипетської арфи, під акомпо- немент якого виконували псалми; Псалтир - *староза- вітна біблійна книга; богослужбова книга, що містить тексти псалмів, які організовані у певному порядку притулок; богадільня відпустити; пустити; розвестися; покинути; послати; дозволити розбещеність марно пустий; марний пустий; безлюдний; покинутий; нещасний пустеля; пустка; спустошення; загибель пустельник
ПОуСТЫНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПОуХТЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ПОуШТАТИ, -QJTAHR, -ШТАКТЪ ПОуШТбНИЦА, -АМЪ ПЪВАНИК, -КМЪ ПЪВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ пъте/ъч1ьць, -емъ пътишть, -емъ ПЪ/ЬТИЦА, -АМЪ пътичь, -я, -е ПЫТАННК, -КМЪ ПЫТАТН, -TAHR, -ТАКТЪ пькълъ, -омъ ПЬКЪЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) ПЬрАННК, -КМЪ пьоати, перл, переть 1 пьрдтн, перл, переть 2 пьрьць, -емъ пьр*кник, -кмъ пьр'ктн, пьрж, пьрнтъ пьря, -ямъ ПЬСАЛО, -ОМЪ пь/нсаник, -кмъ пь/нсатн, пншж, пншетъ пьсин, -яя, -ее ПЬСТрЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) пьсь, -кмъ ПЬСЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) пьсьскы пьхатн, -х^ик, -хактъ пьхнлтн, -ил, -нетъ прикм.- прикм.- недок- ж.- с- недок.- 4.- с- ж.- прикм.- с- недок- 4.- прикм.- с- недок.- недок- 4.- с- недок.- ж.- с- с- недок., док.- прикм.- прикм.- 4.- прикм.- присл.- недок.- док.- пустельнии; пустельницький згубний пускати, відпускати, випускати; посилати; відправляти відпущена, розлучена жінка надія, сподівання, уповання надіятися, сподіватися, уповати; не падати духом; довіряти; покладатися пташеня див. пътеАкньць птах; птиця пташиний дослідження; розстеження розстежувати; відчувати; розпитувати; бажати смола; пекло; біс пекельний зневага, зневажання топтати; придушувати; зневажати; прати витати, підноситися правник заперечення запере4увати; не підкорятися; спере4атися; судитися; боротися спротив; запере4ення; супере4ка; сварка; 4вари; судова справа; питання; здогад; перешкода; звіт перо, різець письмо; писання; написання; запис; напис; текст; твір писати, написати; малювати, намалювати; зображувати, зобразити; показувати, показати соба4ий строкатий пес, собака див. пьснн по-соба40му бити; штовхати ударити; штовхнути 207
пьшєваннк, -кмъ пьцьлъ, -омъ ПЬЦЬЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПЬШеНИЦА, -АМЪ ПЬШеННЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) п^вьць, -кмъ пътовати, -гоуїж, -гоуктъ ПЪТОТНВЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) пътоты, -амъ ПЪТЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПІНИТИ, -НІЛ, -НИТЬ ггкннк, -кмъ П*кнЫ, -АМЪ П'ЬнАЖЬНИКЪ, -ОМЪ ггЬнаэь, -кмъ пъчнь, -ьмъ пъчньствоватн, -воуж, -воуктъ пткстоун(ьник)ъ, -омъ пъчъкъ, -омъ петель, -кмъ пъиги, понк, поктъ п*Ьтнк, -кмъ пъчиь, -я, -е (-ни, -яя, -ее) ггкшьць, -кмъ ПАДЬ, -ЬМЪ ПАСТЬ, -ЬМЪ ПАТА, -АМЪ ПАТерНЦеїЖ ПАТерЪ, -А, -О патн, пьнж, -пьнетъ ПАТИКОСТИК, -КМЪ с- 4.- прикм.- ж.- прикм.- 4.- недок.- прикм.- pl. t., ж.- прикм.- недок.- с- pl. t., ж.- 4.- ж.- ж.- недок.- 4.- 4.- 4.- недок.- С- прикм.- 4.- ж.- ж.- ж.- присл.- 4ИСЛ.- недок.- с- питання; проблеми смола смоляний збіжжя, зерно; пшениця ЗерНОВИЙ; ПШЄНИ4НИЙ співак; дяк піклуватися, доглядати прокажений проказа; виразки див. пьстръ пінити; пінитися спів; піснеспіви; гімн; хвала піна міняйло - * особа, що розмінювала та обмінювала гроші монета; динарій ДИВ. ПЪЧ1ИК співати вихователь пісок півень співати; служити (Літургію); вихваляти; прославляти спів; славоспів, піснеспів піший піхотинець; пішохід п'ядь кулак п'ята вп'яте п'ятеро розтягати П'ятдесятниця - *у Старому Заповіті свято на честь надання євреям Закону на 50-ий день виходу з єгипетської неволі, а також: свято жнив та подяки; П'ятдесятниця, Зіслання Святого Духа, Тройця - *зіслання Святого Духа на апостолів, Богоматір на 50-ий день після Воскресіння Ісуса Христа; ^^християнське 208
ПАТЪКЪ, -ОМЪ ПАТЬ ПАТЬДЄСАТЬННЦА, -АМЪ ПЖПЪ, -ОМЪ ПЖТО, -ОМЪ плть, -ьмъ ПЖТЫШКЪ, -ОМЪ ПЛТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, пжтьоутросия, -ямъ пжтьшьствик, -кмъ пжтьшьствоватн, -воуик, ПЛЧННА, -АМЪ -ок) -воуктъ 4.- 4ИСЛ.- ж.- 4.- с- 4.- 4.- прикм.- ж.- с- недок.- ж.- свято, яке Церква відзначає на честь Зіслання Св. ДуХДПАТЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, - 0К)4ИСЛ.- П'ЯТИЙ п'ятниця п'ять ДИВ. ПАТИКОСТНК зелений, недозрілий плід; недозріла смоква пута, кайдани дорога, шлях; вулиця; напрям; прохід; подорож мандрівник, подорожній подорожній, мандрівний див. гютьшьствнк шлях; подорож, мандрівка подорожувати, мандрувати море; глибина; вир Ра(а)въ/ь РАБА, -АМЪ РАББИ РАБИНСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) РАБНЧНШТЬ, -КМЪ РАБОТА, -АМЪ рАБОТАННК, -КМЪ РАБОТАТН, -ТАЖ, -ТАКТЪ РАБОТНТН, -БОШТЛ, -БОТНТЪ РАБОТЪННКЪ, -ОМЪ РАБОТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) рАБЪ, -ОМЪ рАБЫНИ, -ЯМЪ рАБЬСКЫ НЄВІДМ.- ж.- НЄВІДМ.- прикм.- 4.- ж.- с- недок.- недок.- 4.- прикм.- 4.- ж.- присл.- равві, раббі - ^шанобливе звертання до староєврейських законовчителів раба, рабиня, невільниця; служниця; дівчина див. ра(а)въ/ь рабський, невільничий козачок, хлопчик-наймит рабство, неволя; служба ДИВ. рАБОТА бути рабом, невільником; служити підкорювати слуга рабський; підлеглий раб, невільник; підлеглий; слуїа; служитель ДИВ. рАБА по-рабськи 209
рАВВОуНН рАВЬНАНИК, -КМЪ рдвьннк, -кмъ РАВЫ10 рАвьнов*кчьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) рАВЬНОДОуШЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) рАВЬНООБрАЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) рАВЬНОЧЬСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) рАВЬНОКСТЬСТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) рАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) РАВЬНЬСТВО, -ОМЪ рАВЬНЄНИК, -КМЪ рАДИ РАДОВАНИК, -КМЪ рАДОВАНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) РАДОВАТИ СА, -ДОуУК СА, -ДОуКТЪ СА РАДОСТЬ, -ЬМЪ РАДОСТЬННКЪ, -ОМЪ РАДОСТЬНО рАДОСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) РАДОШТА, -АМЪ РАДЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) РАЖДАННК, -КМЪ РАЖДАТИ, -ЖДАЖ, -ЖДАКТЪ рАждєгнжти, -нж, -нетъ РАЖДЄЖЄНИК, -КМЪ РАЖДеШТН, -ЖДЄГЛ, -рАЖДЄТЬ РАЖДИГАТН, -ГА№, -ГАКТЪ РАЖДИЭАННК, -КМЪ РАЖДИ^АТИ, -5АІЖ, -ЗАКТЪ РАЖДИК, -КМЪ рАЖЬНЪ, -ОМЪ НЄВІДМ.- с- с- присл.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- с- с- прийм.- с- прикм.- недок.- Ж.- ч.- присл.- прикм.- ж.- прикм.- с- недок.- ДОК- с- ДОК.- недок.- с- недок.- с- ч.- див. ра(а)въ/ь справедливість рівність; рівнодення; справедливість рівно, однаково соприсносущий однодумний однаковий, рівний однаково шановний однаковий за природою, суттю рівний; плоский; однаковий; прямий; правильний рівність; рівномірність; однаковість ДИВ. рАВЬНЬСТВО для; задля; через радість; радощі радісний радіти, тішитися радість; веселощі; торжество той, хто несе радість радісно радісний ДИВ. рАДОВАНИК радісний; веселий; охочий народження народжувати переплавити; очистити спалах; пожежа; вогонь запалити; розпалити; підпалити; спалахнути; розгорітися; розжарити; переплавити; очистити розпалювати; підпалювати; розжарюватися; палати вогонь; жар ДИВ. рАЖДНГАТН пагін; гілка; хмиз рожен; кіл 210
рАЗАрЯТН, -рАЖ, -рАКТЪ рАЗБНВАТИ, -RAW, -ВАКТЪ рАЗБНТН, -БИІЖ, -БНКТЪ РАЗБОИ, -КМЪ рАЗБОНННКЪ, -ОМЪ РАЗБОИСТВО, -ОМЪ рАЗБОЛ'БННК, -КМЪ РАЗБОЛ<БТи(са), -Ліж(са), -лить (са) рАЗБОу'ЯТИ, -ЯВК, -ЯКТЪ рАЗВАриТИ, -pttt, -рИТЪ рАЗВАрЯТН, -рЯІЖ, -рЯКТЬ РАЗВЄЛНЧАТН СА, -ЧАІЖ СА, -ЧАКТЪ СА развести, -ведж, -вєдєть РАЗВЛАЧИТИ, -ЧЛ, -ЧИТЪ РАЗВОДИТИ СА, -ВОЖДЖ СА, -ВОДИТЬ СА рАЗВрАТИТИ, -рАШТЛ, -рАТИТЬ рАЗВрАТЬННКЬ, -ОМЪ рАЗВрАШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАІГГЬ рАЗВрАШТЄИИК, -КМЪ рАЗВрЪЗАТИ, -3AUK, -ЗАКТЪ рАЗВрЬЗЄНИК, -КМЪ рАзвръчтн, -връзж, -врьзетъ рАзвр'Ъштн, -връгж, -връжетъ рАЗВ<Б рАЗВ*БВАТН, -BAUR, -ВАКТЪ рАЗВ^ТЪ, -ОМЪ рАЗВ'БШТАВАТН, -ВАІЖ, -ВАКТЪ недок.- руйнувати; розоряти; знищувати; винищувати; порушувати недок.- розбивати; дробити; стрясати док.- розбити; роздробити; стрясти; пограбувати ч.- злочин; убивство; грабунок ч.- злочинець; убивця; розбійник С- ДИВ. рАЗБОИ с- хвороба ДОК.- ДОК- док.- недок.- ДОК.- ДОК- недок.- недок.- ДОК.- ч.- недок.- с- недок.- с- ДОК.- док.- прийм., спол. присл.- недок.- ч.- занедужати, захворіти загордитися розварити; розплавити; розпалити розварювати; розплавлювати; розпалювати ДИВ. рАЗБОуЯТН розвести; розлучити розганяти розкриватися; розверзатися зруйнувати; знищити; зіпсувати; розбестити; відвернути руйнівник; розпусник руйнувати; нищити; псувати; розбещувати; відвертатися; відступати зіпсуття; розбещеність; зло розкривати; розколювати; викидати хвилювання розкрити; відчинити; відкрити; розколоти; розірвати; викинути; схвилювати відкинути; розбити; розколоти; розкрити » поза; за; без; окрім, опріч; лише; хіба; але; виключно розвівати; розвіювати хвилювання; обурення; підбурення; умовляння недок.- хвилювати; обурювати; підбурювати; умовляти 211
рлзв'кштАти, -штаж, -штактъ рДЗГАрАТН СА, -pAHR СА, -рАКТЪ СА рАЗГННТИ СА, -HHBR СА, -ННКТЪ СА РАЗПГЬВАТН, -ВАІЖ, -ВАКТЪ РАЗГН^ВНТН, -ВЛЖ, -ВИТЬ РАЗГОНИТН, -НІЖ, -НИТЬ рАЗГОр'ктН СА, -pUR СА, -риТЪ СА рАЗГрАБНТН, -БЛЖ, -БНТЪ рАЗГрАБЛЄННК, -КМЪ рАзгръдъ"гн, -Д'Ьіж, -дъ-ктъ рАЗгр'кти, -р*кіж, -ръ-ктъ РАЗГЪНАТН, рАЖДбНЖ, рАЖДбНЄТЬ РАЗГНЛТИ, -НЖ, -Н€ТЪ рДЗДАВДТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ рАЗДАВЬНИКЪ, -ОМЪ РАЗДАННК, -КМЪ РАЗДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ РАЗДАЯТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ рАЗДвигнжтн, -нж, -нетъ рАЗДВНЖЄННК, -КМЪ рАЗДирдннк, -кмъ рАЗДНрАТН, -pAUR, -рАКТЪ рлздоръ, -омъ РАЗДРАБЛЯТИ, -ЛЯІЖ, -ЛЯКТЪ рАЗДрАЖАТН, -ЖАІЖ, -ЖАКТЪ 1 рАЗДрАЖАТН, -ЖАК, -ЖАКТЪ 2 РАЗДРАЖЄННК, -КМЪ рАЗДрАЖНТН, -ЖЛ, -ЖНТЪ 1 РАЗДРАЖНТН, -ЖЖ, -ЖНТЪ 2 рАЗДрАЗНТН, -ДрАЖЖ, -ДрАЖИТЪ РАЗДРОБНТН, -БАМ, -БНТЪ рАЗДрОуШАТН, -ШАІЖ, -ШАКТЪ рлздроушєннк, -кмъ рАЗДроушнти, -шж, -шнтъ недок.- недок.- ДОК- ДОК- док- недок.- ДОК- ДОК- с- док.- недок., док- ДОК- ДОК- недок.- ч.- с- док- ДОК.- ДОК- с- с- недок.- ч.- недок.- недок.- недок.- с- ДОК- док.- ДОК- ДОК.- недок.- с- док- ДИВ. рАЗВ'кшТАВАТН розгорятися розкластися, згнити розгнівати; роздратувати; обуритися; розсердитися ДИВ. рАЗГН^ВАТН розганяти розгорітися; спалахнути пограбувати, розграбувати пограбування, грабунок загордитися розігрівати, розігріти; зігрівати, зігріти; розпалювати, розпалити розігнати; розсіяти розгорнути; розкрити роздавати дарувальник; благочинець; особа, яка щось роздає роздача, роздавання роздати; дати ДИВ. рАЗДАТН відкрити, розкрити відкриття; розкривання розкол, розрив розколювати; розривати, рвати розбрат; скандал; обурення, незгода дробити, роздроблювати; розламувати сердити, дратувати заохочувати дратливість; запальність розсердити, роздратувати; обуритися заохотити збити, повалити; розбити роздробити; розламати руйнувати; ламати; нищити; усувати; виривати руйнування; загибель; усунення зруйнувати; поламати; зламати; розбити; знищити; розгромити; Відмінити 212
рАЗДроушьникъ, -омъ рАЗДр'кШАТИ, -ШАЖ, -ШАКТЪ рАЗДр'кшєник, -кмъ рАЗДр^ШНТИ, -ШЛ, -ШИТЬ РАЗДРАДИТЄЛЬ, -КМЪ рДЗДрАДИТН, -рАЖДЖ, -рАДНТЪ рАЗДЬрАННК, -КМЪ рАЗДЬрАТИ, -ДЄрЖ, -дереТЪ РАЗД^ВАТН, -BAHR, -ВАКТЪ разделитель, -кмъ рАздНідити, -лик, -лить рАЗдЪлнк, -кмъ РАЗДЕЛЬНО рАЗД^ЛЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) РАЗД^ЛЯТИ, -ЛЯІЖ, -ЛЯКТЪ рАЗД'ЬлКННК, -КМЪ рАзд*клкно РАЗНТИ СА, -ИДЛ СА, -НДЄТЬ СА рАЗЛАТЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) РАЗЛНМАТИ СА, -MAI» СА, -ЧАКТЪ СА рАзличеннк, -кмъ рАЗЛИМИК, -КМЪ рАЗЛНМЬ рАзличьноЛк ч.- НЄДОК.- с- док.- ч.- ДОК- с- док.- недок.- ч.- ДОК.- с- присл.- прикм.- недок.- с- присл.- ДОК.- прикм.- недок.- с- с- присл.- присл.- руйнівник, нищитель розв'язувати; визволяти; прощати; розривати; звільняти, відпускати, розрішати; усувати; умирати; вирішувати визволення; прощення, відпущення, розрішення; усунення; розділення; віділення; вирішення розв'язати; визволити; простити; розірвати; звільнити, відпустити, розрішити; вирішити; усунути; умерти особа, яка щось розділює, влаштовує поділити; влаштувати розкол; розрив; кусок, шматок розірвати розвіювати особа, яка щось розподіляє розділити; поділити; відділити; виділити; відрізнити; вирізнити відмінність; різниця окремо; точно; ясно; зрозуміло окремий; різний; зрозумілий розділяти; розподіляти; виділяти; відрізняти; вирізняти; воцарятися розділення; відмінність; частина; розрізнення по-іншому; інакше розійтися; розбігтися широкий змінюватися розлука; відлучення відмінність; різноманітність; зміна; протилежність по-іншому; інакше; по- різному всіляко; різноманітно; суперечливо 213
РАЗЛИЧЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) рАзличьст&нк, -кмъ РАЗЛИЯТН СА, -A'fctK СА, -ЛЪ*КТЪ СА ДОК.- РАЗЛОЖИТИ, -ЖЛ, -ЖИТЬ рАЗЛ'киНТИ СА, -НІЛ СА, -НИТЬ СА ДОК.- рАЗЛЛКА, -АМЪ рАЗЛЛЧАТИ, -ЧАІЛ, -ЧАКТЪ рдзллченик, -кмъ рАЗЛЛЧНТН, -ЧЛ, -ЧИТЪ размести, -метл, -мєтєть рАЗмоуждєник, -кмъ РАЗМЫСЛИТИ, -МЫШЛ1Л, -МЫСЛИТЬ рлзмыслик, -кмъ размыслъ, -омъ Размышляй, -кмъ розмишляти, -ляіл, -ляктъ рАЗМЫШЛКНИК, -КМЪ рАзм*кжнти, -жл, -жить рлзм'крнти, -ріл, -рить рАзм'кряти, -ряіл, -рякть рАЗМЪЧИТН, -СЛ, -СИТЪ рАЗМЪЧЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) РАЗМ*ЬШАТИ, -ШДІЛ, -ШАКТЪ рАЗм*Ьшєинк, -кмъ рАЗМЪЧИЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) рАзноуръпги, -р'кіл, -ръ*ктъ прикм .- с- ДОК.- ДОК.- док.- ж.- недок.- с- док- док- с- ДОК.- с- ч.- ч.- недок.- с- ДОК.- док.- недок.- док- прикм.- недок.- с- прикм.- ДОК.- різнии; різноманітний; відмінний; чудовий; суперечливий різноманіття; відмінність; мінливість розлитися; розселитися зруйнувати; розорити збайдужіти; не потурбуватися; знехтувати розлука; прощання розділяти; відділяти; відокремлювати; розлучати; розходитися; покидати; відрізнятися розділення; відокремлення; різниця, відмінність розділити; відділити; відокремити; розлучити; розійтися; покинути; відрізнити розкидувати; руйнувати затримка, зволікання обдумати, обміркувати; передумати; обуритися вагання, сумнів міркування розум; думка, гадка обмірковувати, вагатися; сумніватися міркування; вагання, сумнів розкрити; відімкнути; відчинити розміряти; виміряти розмірювати; вимірювати; міряти перемішати, розмішати; змішати; спантеличити; ввести в оману окремий; відокремлений спантеличувати; вводити в оману; порушувати; розділяти; відокремлювати сум'яття; суміш; розчин; ліки; поділ; відлучення змішаний загинути, бути знищеним 214
рДЗОрАТН, -ptK, -рЄТЬ розорити, -ріж, -рить РАЗОРИТЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) рАЗОрКННК, -КМЪ рАЗОуМИВЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) рАЗОуМНЧЬНО рАЗОуМИК, -КМЪ рАЗОуМЪ, -ОМЪ рАЗОуМЬНО рАЗОуМЫГЬ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) рАЗОуМ*кВАТН, -BAUK, -ВАКТЪ рдзоум'Бник, -кмъ рАЗОуМЪ"ГН, -M*fettt, -МЪ'КТЪ РАЗЬНО рАЗЬНОГЛАГОЛАТН, -ЛЫК, -ЛбТЪ рАЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ДОК.- док.- прикм.- с- прикм.- присл.- с- ч.- присл.- прикм.- недок.- с- недок., док.- присл.- док.- прикм.- розорати, зорати зруйнувати; розбити; розорити; знищити; здолати; відкинути; відмінити; порушити; позбавити нечинний; зруйнований руйнування; розорення; знищення; загибель; усунення; відмова розумний; розважливий; знаючий розумно; слушно; обачно розум; пізнання; розуміння розум; мудрість; розважливість; знання; навички; розуміння; думка; дух; мислення; задум; значення мудро; слушно; ясно розумний; знаючий; знаний, відомий; очевидний; певний; вірний; надійний; духовний розуміти; бути розумним, мудрим; знати; уміти; пізнавати; виявляти; знаходити; сприймати; спостерігати; думати; турбуватися розум; знання; повчання; думка; дух; мислення; міркування; значення, симсл розуміти, зрозуміти; збагнути; дізнаватися, дізнатися; з'ясовувати, з'ясувати; усвідомлювати, усвідомити; уміти, зуміти; відчувати, відчути; чути, почути; звертати, звернути увагу; розмірковувати, розміркувати; турбуватися, потурбуватися; по-різному; нарізно, окремо; особливо віддавати різні накази різноманітний; окремий; особливий 215
рАЗЬНЬСТВНТН, -НЫ11ТВЛ1Ж, -ньствнтъ рлзьньствнк, -кмъ рдаьньство, -омъ рАзьньствовАТН, -воуик, -воуктъ РАЗЬНЬСТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) РАИ, -КМЪ РАКА, -АМЪ рАККА РАЛО, -ОМЪ Рамо, -омъ рАМ*БНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) рАНА, -АМЪ РАНО РАНО, -ОМЪ РАНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) рАНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) РАНЬСТВОВАТИ, -ВО\Ш, -ВОуКТЪ рАСВАрЄННК, -КМЪ рАСВбр*кп*Бти, -n*fettt, -п'вктъ РАСКАЗНТН, -КАЖЖ, -КАЗНТЪ рАСКАЯВАТН СА, -ВАЖ СА, -ВАКТЪ СА РАСКАЯННК, -КМЪ РАСКАЯТН СА, -KAWR СА, -КАКТЪ СА рАСквр*Етн, -рж, -ретъ РАСКОЛЬНЪ, -А, -О (~Ъ1Н, -АЯ, -Ок) РАСКОПАВАТН, -BAUK, -ВАКТЪ РАСКОПАТИ, -ПАНК, -ПАКТЪ рАСКрНВНТН, -ВЛІЖ, -ВИТЬ рАСкропнти, -плик, -пить рАСКрОПЛЄННК, -КМЪ док.- розділити; відшити; відділитися с- різниця, відмінність С- ДИВ. рАЗЬНЬСТВИК недок., док.- розрізнювати, розрізнити; відокремлювати, відокремити; наказувати, наказати; казати, сказати; вимовляти, вимовити прикм.- ч.- ж.- вигук с- с- прикм.- ж.- присл.- с- прикм.- прикм.- недок.- с- ДОК.- ДОК.- недок.- с- ДОК.- ДОК.- прикм.- недок.- док.- док- док.- с- різнии; різноманітний; відмінний рай могила; гробниця; рака, раква- *дамовина, скринька, де зберігаються мощі Святих о нерозумний; дурню соха; рало плече, рамено вірменський рана; поранення; удар; побиття; тортури; біда; лихо рано; вранці ранок ранній; ранішній; весняний ранений ранити; бити; катувати суперечка; сварка; чвари бути нестримним, збудженим порушити розкаюватися розкаяння розкаятися, покаятися; засмутитися розплавити роздвоєний; сповнений сумнівами розкопувати; викопувати; руйнувати розкопати; викопати; зруйнувати; знищити викривити окропити окропления 216
рАСкрьстити, -крьштж, -крьститъ РАСЛАБЛЯТИ СА, -ЛЯНК СА, -ЛЯКТЪ СА рАСЛАБЛКНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Х)к) рАСЛАсктн, -Б*кия, -Б*кктъ рАСЛОуШАТН, -ШАІЖ, -ШАКТЪ рАСПАДА/бНИК, -КМЪ рАСПАДАТИ СА, -ДАНК СА, -ДАКТЪ СА РАСПАЛИНА, -АМЪ РАСПАЛЯТИ СА, -ЛЯНК СА, -ЛЯКТЪ СА РАСПАЛЄНИК, -КМЪ рАСПАСТН, -СЖ, -С€ТЪ РАСПАСТН СА, -ПАДЛ СА, -ПАДбТЪ СА рАСПАЧАТН СА, -4AUK СА, -ЧАКТЪ СА РАСПАНЄННК, -КМЪ рАСПИНАТИ, -НАЖ, -НАКТЪ рАСПЛАШТАТИ СА, -ШТАІЖ СА, -ШТАКТЪ СА рАСПЛАШТЄНИК, -КМЪ РАСПЛОДИТИ СА, -ЛОЖДЛ СА, -ЛОДНТЪ СА рАСПЛОуТИ СА, -ЛОВЖ СА, -ЛОВИТЬ СА РАСПОДОБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ рАСПОНЪ, -ОМЪ рАСПрАШНТН, -ШЖ, -ШИТЬ рАСПрОДАТИ, -ДАМЬ, -ДАСТЬ рАСПрОПИНАТИ, -NAUR, -НАКТЪ рАСПрОСТрАНИТН, -HBR, -НИТЬ рАСпростръ"гн, -стьрл, -стьреть рАСПрАШТН, -ПрАГЖ, -ПрАЖбТЪ рАСПрЖДИТИ, -рЛЖДЛ, -рЖДИТЪ рАСпоустити, -поуштл, -пометить рАСПОуСТЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) рАСЛЫХАТН СА, -XAHR СА, "ХАКТЪ СА РАСПЬНЄНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) рАСПЬрАТИ, -ПбрЛ, -ПербТЪ рАСПЬрЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) рАСпьръчшк, -кмъ рАСПЬрЪ"ГИ СА, -ПЬрНК СА, -ПЬрИТЪ СА рАСПЬрЯ, -ЯМЪ ДОК.- недок.- прикм.- ДОК- ДОК- с- недок.- с- недок.- с- ДОК- ДОК.- недок.- с- недок.- недок.- с- ДОК.- ДОК- док.- ч.- ДОК- ДОК- недок.- ДОК.- док.- док.- док- док.- прикм.- недок.- прикм.- док.- прикм.- с- док.- ж.- розп яти слабнути паралізований; немічний ослабнути; стати немічним почути; послухати тріщина тріскати; розвалюватися; розпадатися ДИВ. рАСПАДА/еННК розпікатися; палати спалах; пристрасть пасти; наситити розвалитися; розпастися сумніватися, вагатися сумнів; вагання простеляти; розпинати ДИВ. рАСПАЧАТН СА ДИВ. рАСПАЧЄНИК розплодитися; розмножитися розсіятися пересклитися; запанувати над собою ДИВ. рАСПАТИК розсіяти; розкидати; розігнати розпродати розпинати поширити прослати; простерти роз'єднати; попустити; послабити зруйнувати; порушити пустити; розпустити відпускний; розлучувальний розлючуватися розп'ятий потоптати суперечливий; розкольницький ДИВ. рАСПЬрЯ завагатися; засумніватися суперечка; чвара; сварка; обмірковування 217
РДСПАТН, -ПЬНЖ, -ПЬИбТЪ ДОК.- рАСПАТНК, -КМЬ С- рАСпжднтн, -пжждж, -пждитъ док.- рлспжтик, -кмъ с- рДСрДМЛЯТИ СА, -ЛЯЖ СА, -ЛЯКТЬ СА НЄДОК. рДСрЪДНТИ СА, -СрЪЖДЛ СА, -СрЪДИТЬ СА рАСръднк, -кмъ Раставлятн, -вляж, -вляктъ РАСТАИТИ, -TAtfR, -ТАИТЬ РАСТАЧАТИ, -ЧА№, -ЧАКТЬ РАСТАЯТИ, -ТАІЛ, -ТАКТЬ 1 РАСТАЯТН, -TAHR, -ТАКТЬ 2 рАСТВАрЯТИ, -рЯ№, -рЯКТЪ рАСтворити, -рик, -рить рАСтворкник, -кмъ РАСТЄСАТИ, -ТЄШЖ, -ТЄШ€ТЬ РАСТЄШТИ СА, -ТЄКЛ СА, -ТЄЧЄТЬ СА ДОК.- РАСТИ, рАСТЛ, рАСТеТЪ РАСТИТИ, рАШТЖ, рАСТИТЪ РАСТОПИТИ, -ПАНК, -ПИТЬ РАСТОЧИТИ, -ЧЖ, -ЧИТЬ рАСТОЯТИ, -TOUR, -ТОИТЬ рАСТрАЯТИ, -рЯІЖ, -рЯКТЪ рАСТрОНТИ, -pOHR, -рОИТЬ рАСтрошити, -шж, -шить рАСТрЬГАНИК, -КМЬ рАСТрЬГАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЬ рАСтрьгнлти, -нж, -иеть розтягнути; розстелити; натягнути; розп'ята розп'яття, хрест розігнати; розлякати роздоріжжя; перехрестя; площа, майдан соромитися, встидатися НЄДОК., ДОК.- с- недок.- ДОК- недок.- недок., док.- недок.- недок.- ДОК- с- док- док- недок.- ДОК- ДОК- док.- недок.- недок.- ДОК- ДОК- с- недок., док.- док.- розходитися, розійтися; не погоджуватися, не погодитися; відрізнятися, відрізнитися; відхилятися, відхилитися суперечність; відмінність; неузгодженість розлучати; роз'єднувати; розкладати розпустити; розправити розсіювати; витрачати; тринькати, марнувати розплавляти, розплавити; розпускати, розпустити; розтоплюватися, розтопитися зупинятися; застоюватися змішувати; розчиняти змішати; розчинити; розкрити; відкрити розчин; змішаний напій; обдарування розрубати; стяти розтектися рости вирощувати; відпускати; розмножуватися розплавити; розігріти розкидати; розсіяти; розігнати стояти осторонь; розрізняти влаштовувати влаштувати витратити, розтратити терзання; муки, катування розривати, розірвати; терзати, розтерзати розірвати; розтерзати; прорвати 218
рАСтръздннк, -кмъ рлСТръ^АТИ, -5АІЖ, -ЭАКТЪ рАСТрЪЗОВАТИ, -BAUK, -ВАКТЪ рАСтр'ккАти, -р'кчл, -ръ-четъ рАСТр'клИТИ, -ЛЫК, -ЛИТЬ рАСтр'кшти, -трьтж, -тр'кжетъ рАСТЪ, -ОМЪ рАСТЬЛАТИ, -ТЄЛВК, -ТЄЛЄТЬ рАСТЬЛИТИ, -ЛИК, -ЛИТЬ рАСТЬЛ'кВАТН, -BAU&, -ВАКТЪ рАСТЬЛ*кнНК, -КМЪ рАСТьл*кти, -л*кж, -л*кктъ рАСТЬНАТН, -НАІЖ, -НАКТЪ рАСТЖПИТН СА, -ПЛЖ СА, -ПИТЬ СА pACOlfTH, рАСЪПЖ, рАСЪПбТЪ рАСОуТНК, -КМЪ рАСХОДИТИ СА, -ХОЖДЛ СА, -ХОДИТЬ СА рдсходъ, -омь расхождении, -кмъ РАСХЫТАТИ, -TAHR, -ТАКТЬ Расхытити, -хыштл, -хытить РАСХЫШТАТИ, -ШТАІК, -ШТАКТЪ РАСХЫШТ6НИК, -КМЬ pacu/кпнтн, -плж, -пить рАСЪМА(ш)трЯТН, -рЯ№, -рЯКТЬ с- недок., док.- недок.- недок.- ДОК- ДОК- ч.- ДОК.- ДОК- недок.- с- док.- ДОК.- ДОК.- ДОК.- с- розривання, шматування; шмат, кусок розривати, розірвати; терзати, розтерзати; нищити, знищити; обривати, обірвати розривати; терзати роздряпувати влучити; роздратувати розірвати зріст; постава скидати; знищувати зіпсувати; знищити; погубити гинути погибель, загибель загинути; стліти розколоти; розсікти розступитися розсипати; розсіяти розсіяння; знищення недок.- ч.- с- недок.- ДОК.- недок.- с- ДОК.- недок.- рАСьмотрнти, -мотрнк, -мотрить док.- рдСЪМОТрЬЛИВЪ, -А, -0 (-ЫИ, -АЯ, -ОК) рлсъмотркник, -кмъ рДСЫЛДТИ, -ЛАЖ, -ЛАКТЪ розходитися; розсіюватися; зникати; поширюватися; розливатися; роздоріжжя; перехрестя зникнення; занепад; зменшення; брак розхапувати; розкрадати захопити; розхапати; розікрасти; пограбувати грабувати; розкрадати грабунок; здобич розщепити; розсікти спостерігати; вивчати; судити; розмірковувати; вагатися; сумніватися; розрізняти; визначати побачити; помітити; звернути увагу; вирішити; відрізнити; визначити прикм.- с- недок.- обачний; допитливий розгляд; оглядини; обмірковування; розважливість; розрізнення; керування розсилати; поширювати 219
РДСЫПАТН, -ПАЖ, -ПАКТЪ рАСЫПАТН, -ПЛЫЛ, -ПЛеТЪ РАСХВАТИ, -BAUR, -ВАКТЪ РАСКАТИ СА, -ДАН* СА, -ДАКТЪ СА рАСЪЖАТИ, -КАІЖ, -КАКТЪ рАСЪЧТИ СА, -САДЖ СА, -САДеТЪ СА рАСЕШТИ, -СЪ*КЛ, -C'feNeTb рАСЬяННК, -КМЪ рАск(я)тн, -съчж, -еЬктъ рАСЛ^ДНТИ, -СЛЖДЛ, -СЖДИТЪ РАСЛ1ЖДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ рАСликденнк, -кмъ рАТАИ, -КМЪ рАТОБОрЬЦЬ, -КМЪ рАТЬ, -ЬМЪ рАТЬНИКЪ, -ОМЪ рАТЬННЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) рАТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) рАШТЄНИК, -КМЪ рАШТеСНЖТИ, -НЖ, -НбТЪ РАШТНННТИ, -HHR, -НИТЬ рАштисти, -штьтж, -штьтетъ РАШТИТАНИК, -КМЪ РАШТИТАТИ, -TAWR, -ТАКТЪ РАМИТЄЛЬ, -КМЪ рАЧИТИ, -ЧЖ, -НИТЬ РАЧИЦА, -АМЪ рАШНрИТИ, -pWR, -рНТЪ рАШНр*БТН, -р*Б1Ж, -р*БКТЪ рАШиряти, -ряж, -ряктъ ревро, -омъ редъ, -омъ рємєник, -кмъ ремень, -еньмъ ремьство, -омъ реть, -ьмъ недок.- ДОК- недок.- недок.- недок.- ДОК.- ДОК.- с- док.- док.- недок.- с- ч.- ч.- ж.- ч.- прикм.- прикм.- с- ДОК.- ДОК.- док.- с- недок.- ч.- недок.- ж.- ДОК.- ДОК.- недок.- с- ч.- с- ч.- с- ж.- розсипати; розкидати; розливати; розширюватися розсипати; розкинути; розлити; розширитися розсівати тріскатися; лопатися розсікати; розділяти розірватися; лопнути розсікти; розрубати діаспора, розсіяння розсіяти; розмножитися розсудити; обдумати; обміркувати судити; обсуджувати; розрізняти; сперечатися думка; переконання орач; землероб завойовник, ворог війна; бій; військо ворог, супротивник ДИВ. рАТЬНЬ ворожий ріст; пагін, літорост; вік розсікти; розрубати виявити розрахувати; вирахувати; порахувати розрахунок розподіляти шанувальник, прихильник хотіти; бажати; виявляти бажання скарбонка, каса розширити; розширитися; відкрити; розкрити зміцніти; стати могутнім поширювати ребро; бік; край віз див. ремень ремінь; ремінець мистецтво; майстерність наполегливість, пильність; змагання; сварка 220
решти, рекж, речеть рєченнк, -кмъ рИВАТИ, -BAUR, -ВАКТЬ рнгеонъ, -омъ РИЗАУ -АМЪ рИЗЬННЦА, -АМЪ рнзьно, -омъ римлянина, -омъ рим^нинъ, -омъ рнмлянынн, -ямъ рн/оуМЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) рн/оумьскы рИНЖТН СА, -НЖ СА, -НЄТЬ СА РИСТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ рнторикня, -ямъ рнторъ, -омъ рИТОрЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) риторьство, -омъ ровАнии, -кмъ(-ямъ) ровъ, -омъ ровьннкъ, -омъ рОГАТбЦЬ, -КМЪ РОГОЗИНА, -АМЪ рогъ, -омъ РОДИЛЬНИЦА, -АМЪ РОДИЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) родитель, -кмъ родотворьць, -кмъ родъ, -омъ родьствик, -кмъ родьство, -омъ РОЖА, -АМЪ РОЖА/ЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) рождньць, -кмъ РОЖДАКЪ, -ОМЪ недок., док- с- недок.- ч.- ж.- ж.- с- ч.- ч.- ж.- прикм.- присл.- ДОК- недок.- ж.- ч.- прикм.- с- ч. (ж. )- ч.- ч.- ч.- ж.- ч.- ж.- прикм- ч.- ч.- ч.- с- с- ж.- прикм.- ч.- ч.- говорити, сказати; повідомляти, повідомити; звинувачувати, звинуватити; провіщати, провістити; наказувати, наказати; називатися, назватися промова; вислів; назва, слово штовхати; наполягати край, район одяг; ризи; полотнище скарбниця одяг римлянин див. римлянннь римлянка римський; латинський по-римськи; по-латинськи ринутися; кинутися бігати риторика ритор, оратор, промовець; правник риторський, ораторський ораторство; красномовність дарунок рів; яма; фундамент пропасть, провалля рогатий, нечистий рогожа ріг мати природний батько; родич творець народження; походження; рід; плід; урожай; сім'я; покоління; плем'я; народ; порода; природність; характер; спорідненість народження; природність народження; рід, рідня троянда роговий лук; лук-самостріл родич 221
РОЖДАНИЦА, -АЛЛ» рождении, -кмъ рождєиьство, -омъ рождьствнк, -кмъ рождьство, -омъ рОЖДЬСТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) рожьць, -кмъ розвьнъ, -омъ РОЗГА, -АМЪ рои, -кмъ рокъ, -омъ РОСА, -АМЪ росити, рошж, росить РОТА, -АМЪ рОТИТИ СА, рОШТЖ СА, рОТИТЪ СА ротьинкъ, -омъ P01/7VA, -АМЪ роуннъ, -омъ роумннъ, -омъ рОуМЪТГЬ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) роуио, -омъ рОуСАЛНІА, -ЯМЪ рОуСЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) роутн, ровж, роветъ роушити, -шл, -шить РЪВАТВА, -АМЪ ръвеникъ, -омъ рЪД^ТИ СА, рЪЖДЖ СА, рЪДИТЪ СА РЪЖДА, -АМЪ ръжь, -ьмъ Ръзати, ръжж, ръжетъ рЪПЪТАИИК, -КМЪ ръпътлти, -пъштл, -пъштетъ ръпътъ, -омъ рътъ, -омъ ж.- с- с- с- с- прикм.- 4.- 4.- Ж.- 4.- 4.- Ж.- недок.- Ж.- недок.- 4.- Ж.- 4.- 4.- прикм.- С- Ж.- прикм.- недок.- ДОК- ж.- 4.- недок.- ж.- ж.- недок.- с- недок.- 4.- 4.- Рожаниця - *слов 'ямське поганське божество народження; пологи; плід; рід; сім'я; рідня; плем'я; народ плем'я; народ народження народження; день народження; родослівна; плем'я; народ; Різдво - * християнське свято на честь народження Ісуса Христа, яке Церква відзначає 25 грудня (за нов. стилем 7 січня) родинний; родовий СТру40К ланцюг гілка натовп термін; 4исло; наказ; постанова роса; волога зрошувати; зволожувати клятва, присяга клястися, присягати змовник руда; рудник вересень див. римляиинъ рум'яний шерсть; руно ДИВ. ПАТИКОСТИЯ руський ревти, ревіти зруйнувати; знищити рвання; ломота криниця червоніти іржа жито іржати див. ръпътъ ремствувати, нарікати ремствування, нарікання ніс (корабля) 222
РЫБА, -АМЪ рЫБАрЬ, -КМЪ рЫБАрЬСТВО, -ОМЪ рЫБНТВЪ, -ОМЪ РЫБИЦА, -АМЪ РЫДАННК, -КМЪ РЫДАТН, -ДАЮ, -ДАКТЪ рыждь, -я, -е РЫКАНИК, -КМЪ РЫКАТН, -КАІЖ, -КАКТЪ рыло, -омъ рЫС(в)нЦА, -АМЪ рысь, -ьмъ рыти, рыик, рыктъ РЬВЬНИВЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) рьвьннтель, -кмъ рьвьннк, -кмъ рЬВЬНОВАННК, -КМЪ рьвьновАТн, -ноуык, -ноуктъ рьвьность, -ьмъ р*кдъко Р*кдЪКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) р*ЬЗА, -АМЪ р*БЗАННК, -КМЪ Р'Ьзати, р*кжж, рыжеть р'ЬкА, -АМЪ р'Ьпнк, -кмъ РЯСНОТА, -АМЪ рЪХНОТНВЪ, -А, -О (-Ъ!Н, -АЯ, -Ок) РЪХНОТИВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) P*fcCHb, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -ОК) p*kcrrk Р'кчбВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) Р'Ьчь, -ьмъ р'кчьникъ, -омъ р*кчьно, -омъ р'кчьновАтн, -ноуш, -ноуктъ р*кчьнъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) ж.- ч.- с- ч.- ж.- с- недок.- прикм.- с- недок.- с- ж.- ч.- недок.- прикм.- ч.- с- с- недок.- ж.- присл.- прикм.- ж.- с- недок.- ж.- с- ж.- прикм.- прикм.- прикм.- присл.- прикм.- ж.- ч.- с- недок.- прикм.- риба рибалка рибальство ДИВ. рЫБАрЬ рибка ридання; старанність ридати рудий рев, рикання ревіти, рикати мотика рись рись рити; розкопувати ревний; ревнивий; сварливий; ревнитель, поборник ревність, старанність; заздрість; сварливість; гнів; обурення старанність прагнути; ревнувати; заздрити див. рьвьннк рідко рідкий надріз; зарубка див. р'кзА різати ріка; потік; течія реп'ях істина, правда див р*кснъ див. ръхнъ істинний, правдивий; справжній істинно, воістину, справді велемовний; говіркий мова; мовлення; слово; вислів; присуд; змова; звинувачення; річ; справа; дійсність; пригода; випадок; спосіб; причина; привід; пропозиція звинувач нижній одяг вимагати річковий 223
Р'кшєник, -кмъ рушити, -шж, -шить р'Ьяти, рът, ръ-ктъ рютн, рєвж, рєвєть рАДОВЬННКЪ, -ОМЪ рАДЪ, -ОМъ(-ЪМъ) рлдьннкь, -омъ рЛГАМНК, -КМЪ рЖГАТЄЛЬ, -КМЪ Рлгатн(са), -гаж(са), -ГАКТЪ (са) РЖГОТЪНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) рлгъ, -омъ ржженик, -кмъ рЖКА, -АМЪ рЖКОВАТЬ, -ЬМЪ ржкопн/ьсАник, -кмъ рлмсотворєннк, -кмъ рЖКОТВОрбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) рЖЧНЦА, -АМЪ РЖЧЬКА, -АМЪ рЖЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) с- недок.- недок.- недок.- 4.- 4.- 4.- С- 4.- недок.- прикм.- 4.- С- Ж.- Ж.- с- с- прикм.- ж.- ж.- прикм.- рішення; прощення; відпущення розв'язувати; звільнювати; відпускати; усувати; вирішувати натискати; штовхати ревіти клирик, духовна особа ряд; порядок; послідовність; цикл; звання, ранг простолюдин див. ржгь хулитель глузувати; насміхатися; знущатися глузливий; образливий глузування; знущання; наруга див. ржгъ рука; обійми; гілка сніп; ру4ка боргове зобов'язання ідол рукотворний, створений людиною гіло4ка посудина; гле4ик РУ4НИЙ о САВААМЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) САВАНИТЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) CABAOiOr/тОВЪ, -А, -0 CABAOtOr/тЪ, -0у САВЬВОВЪ, -А, -0 САВЬЛЪ, -ОМЪ прикм .- прикм.- прикм.- Sing. t., 4.- прикм.- 4.- савеиськии ДИВ. САВААМЬСКЪ Саваофів, Саваотів, Господа Сил Саваоф, Саваот - *назва~ евфемізм Бога з первісним значенням "Господь Сил, Господь Військ(небесних) " Савлів Савло; Савло - *перше ім 'я апостола Павла 224
САОуЛЪ, -ОМЪ СДВЬЛЬ, -Я, -Є САДИТИ, САЖДЖ, -САДИТЬ САДО\*/ОКЄИ, -КМЪ САДОу/ОКбНСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) САДЪ, -ОМЪ САКЪ, -ОМЪ СЛМАри/ъУбИСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) САМАрилгкиинъ, -омъ САМАрЬСКЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) САМДр*БН, -КМЪ САМОВИДЬНЪ1 САМОВИДЬЦЬ, -КМЪ САМОВЛАСТЬ, -ЬМЪ САМОВЛАСТЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) САМОВЛАСТЬЦЬ, -КМЪ САМОВОЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) 4.- ДИВ. САВЬЛЪ прикм,- див. савьвовъ недок., док.- садити, посадити; насаджувати, насадити 4.- садукей - *член юдейської секти, яка відкидала усну традицію, визнаючи лише Мойсеїв Закон прикм. - 4.- 4.- прикм.- 4.- прикм.- 4.- присл.- 4.- Ж.- прикм.- 4.- садукеиськии рослина; дерево; город; сад яструб самаритянський самаритянин див. САМАри/ъ7еискъ ДИВ. САМАрНТ*ЕНННЪ очевидно, явно, помітно очевидець, свідок власна воля, волевияв вольовий; свавільний самодержець, монарх, цісар САмодръжнтель, -кмъ САМОДрЪЖЬЦЬ, -КМЪ САМОД'БЛЬННКЪ, -ОМЪ САМОНЗВОЛЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) САМОЛЮБЬЦЬ, -КМЪ САМОПрИХОЖАИ, -КМЪ САМОрАСТЫИ, -АЯ, -ОК САМОТВОрНЬИЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) самохоть, -ьмъ САМ0Х0ТЬИ*к САМЪ, -А, -0 САМЪЧНИ, -КМЪ САИОВНТЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СДНОЛЮБЬЦЬ, -КМЪ САНЪ, -ОМЪ(-ЪМЪ) САНЪДАЛИЯ, -ЯМЪ 4.- 4.- 4.- прикм.- 4.- 4.- прикм.- прикм.- Ж.- присл.- займ.- 4.- прикм.- с- 4.- ж.- ДИВ. САМОВЛАСТЬЦЬ ДИВ. САМОВЛАСТЬЦЬ за4инатель добровільний самолюб, егоїст перебіжчик, перекинчик дикорослий власний ДИВ. САМОВЛАСТЬ добровільно сам; цей; той; єдиний; весь префект; управитель знатний; сановний; родовитий кар'єрист 4ин, сан сандаля 225
САНЪТЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) САНЬ, -ЬМЪ САПОГЪ, -ОМЪ слп/мъфнръ-омъ САрърА, -Ы САрЪрИНЪ, -А, -О САСЪ, -ОМЪ САТЪ, -ОМЪ СА(пъ)фиросъ, -омъ СВАрНТН, -pW, -рНТЪ СВАрЪ, -ОМЪ СВАрЬЛИВЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) СВАрЬННКЪ, -ОМЪ СВАрЯТН СА, -ряЫК СА, -ряКТЪ СА СВАТЬБА, -АМЪ свекръ, -омъ СВбКры, -ЪВАМЪ свєр*кпик, -кмъ свєр'вповАтн, -воуик, -воуктъ СВвр'кпОМАСЛННА, -АМЪ свер*кпомАСлиньць, -кмъ СВбрЪЧГЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) свбр*кпьство, -омъ СВИНИНА, -АМЪ свиния, -ямъ СВНн(ьн)ъ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СВИрАТН, -рАНК, -рАКТЪ свирьць, -кмъ свир'кль, -ьмъ СВНСТАННК, -КМЪ СВИТА, -АМЪ СВИТАТН, -ТАНК, -ТАКТЪ своба/ождати, -ждаіж, -жддктъ СВОБОДА, -АМЪ СВОБОДНТЄЛЬ, -КМЪ СВОБОДИТН, -БОЖДЖ, -ВОДИТЬ прикм.- ж.- 4.- 4.- sing. t. ж.- прикм.- 4.- 4.- 4.- недок.- 4.- прикм.- 4.- недок.- Ж.- 4.- Ж.- С- недок.- ж.- 4.- прикм.- С- Ж.- Ж.- прикм.- недок.- 4.- Ж.- С- ж.- недок.- недок.- Ж., 4.- 4.- ДОК.- святии змій, дракон 4еревик; 4обіт сапфір Сарра - *друге ім 'я Сари, дружини Авраама, присвоєне їй Богом, яке означає "мати народів " Саррин саксонець сат - *міра рідких та сипучих тіл, яка дорівнює прибл. 12 літрам ДИВ. САП/мъфнрЪ докоряти; лаяти, сварити; спере4атися; судити; судитися сварка; суперечка; чвара; докір; осуд сварливий сварлива особа сваритися; сперечатися шлюб; весілля свекор свекруха розкіш лютувати дике оливне дерево ДИВ. СВЄр*ВПОМАСЛИНА лютий; дикий лють свинина свиня свинячий; свинський; грати на сопілці сопілкар сопілка свист свита, свитина; одяг світати; блищати; сяяти визволяти свобода; вільна особа, громадянин визволитель визволити, дати свободу 226
СВОБОДЪ, -А, -О СВОБОДА, -Я, -6 СВОБОДЬНИКЪ, -ОМЪ СВОБОДЬИО/ъ* СВОБОДЬНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) СВОБОЖД6ННК, -КМЪ свои, -я, -к свойство, -омъ СВОНСТВЬНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) своиствьнъ* СВОКВОЛЬСТВЬНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -ОК) свокплємєньникь, -омъ СВрАБЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) свьтбннк, -кмъ свьтъ"гн(са), свьштж(са), свьтитъ(са) СВ*ЕН6 светило, -омъ свіїтнльникь, -омъ святитель, -кмъ свъигити, свтЪштж, светить СВІІТОДАВЬЦЬ, -КМЪ СВЪ"Г03АрЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) свтггъ, -омъ СВТЇТЬЛИТИ СА, -ЛЫК СА, -ЛИТЬ СА св*ктьло СВ^ТЬЛООБрАЗЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) свіпьлость, -ьмъ свт^тьлота, -амъ СВЪ"ГЬЛЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прикм.- прикм .- 4.- присл.- прикм.- с- займ.- ж.- прикм.- присл.- прикм.- 4.- прикм.- с- недок.- прийм., приел .- с- 4.- 4.- недок.- 4.- прикм.- 4.- недок.- присл.- вільнии; покинутий ДИВ. СВОБОДЪ вільновідпущений, визволений з рабства вільно ДИВ. СВОБОДЪ визволення, звільнення свій властивість властивий, притаманний властиво; особливо добровільний; свавільний одноплемінник, свіввітчизник сверблячий світло; сяйво світити; світитися; сяяти; блищати поза; далеко світи4, світильник; світло світич, світильник; свіча; лампа; підсвічник освітлювач; той, хто несе світло, світильник світити; освітлювати; блищати; сяяти; просвІ4увати; хрестити той, хто обдаровує світлом; джерело світла променистий; світосяйний світло; сяйво; день; світанок; світ; сяяти ясно; світло прикм.- променистий; ясний ж.- сяйво; блиск; світло; світильник; велич; слава ж.- велич; слава прикм.- світлий; ясний; осяйний; променистий; відкритий; 4Іткий; блиску4ий; 4удовий; славний; знатний; радісний 227
СВ'ЕТЬЛЬСТВО, -ОМЪ С- св'бтьл'б присл.- СВ'ЕШТА, -АМЪ Ж.- СВ'БШТАТН, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ НЄДОК.- св'бштило, -омъ с- св'кштьникъ, -омъ ч.- сватилиштє, -емъ с- СКАТИЛО, -ОМЪ сватитєль, -кмъ СВАТИТЄЛЬСКЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) СВАТИТЄЛЬСТВО, -ОМЪ СВАТНТМ, СВАШТЖ, СВАТИТЪ с- ч.- прикм.- с- недок., док. СВАИТЬБА, -АМЪ СВАТО, -ОМЪ СВАТОМЛГОЄНИКЬ, -ОМЪ СВАТОСТЬ, -ЬМЪ СВАТЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СВАТЫНН, -ЯМЪ СВАТЬБА, -АМЪ СВАТЬЦЬ, -КМЪ СВАТЪ* СВАШТАТН, -UJTAttt, -ШТАКТЪ свашт6н(ьн)икъ, -омъ СВАШТЄНИК, -КМЪ СВАШТбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СВАШТЄНЬНОД'БИСТВИК, -КМЪ 228 ж.- с- ч.- ж.- прикм.- ж.- ч.- присл.- недок- ч.- с- прикм.- сяиво; радість блискуче світильний; свічка; факел хрестити світло; підсвічник; лампа підсвічник святилище - *східна частина храму, де приноситься Безкровна Жертва Нового Заповіту, у ній можуть перебувати лише священнослужителі ДИВ. СВАТНЛНШТЄ священослужитель; єпископ священичий; єпископський священство; святительство освячувати, освятити; посвячувати, посвятити; благословити, поблагословити; висвячувати, висвятити; принести, приносити жертву освячення свято святий-мученик святість; таємниця, таїнство; святилище святий; блаженний; священний; боговибраний, божий святість; освячення; посвячення; висвячення; таїна; святилище; святиня висвячення; жертва святий свято освячувати; висвячувати; посвячувати; приносити в жертву; вшановувати священик; єпископ; священослужитель освячення; хіротонія; духовний сан; духовенство; свято святий; благословенний; блаженний; висвячений відправа (Служби Божої)
СВАШТеНЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) СВАШТЄНЬСТВО, -ОМЪ СИОНИЗМА, -АМЪ се СеВАСТЪ, -ОМЪ СЄГДА седме/орнцеик седме/оро седмерородьнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) седме/орьиъ, -а, -о (-ии, СЄДМИЦА, -АМЪ седмицею седмншьды/и СбДМЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, - седмь €ЄДМЬКрАТИЦЄ№ СЄНЦИ СбКрАТЪ СбКЫрА, -АМЪ селнко СЄЛИКЬ, -А, -0 селити, -лык, -лить селиште, -емъ село, -омъ СеЛЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, СеЛЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, СеПТАБ/врь, -КМЪ СеПТАБрЪ, -ОМЪ СерАфиМОВЪ, -А, -0 серлфнмъ, -омъ СЄСТРА, -АМЪ СеСТрьНЪ, -А, -0 сестр*кннцА, -амъ сетьно СеТЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, сеоуклъ, -омъ СИ , -АЯ, -ОК) -ок) -ок) , -ок) -ок) прикм. с- ж.- частка- ч.- присл.- присл.- числ.- прикм. числ.- ж.- присл.- присл.- числ.- числ.- присл.- присл.- присл.- ж.- присл.- займ.- недок.- с- с- прикм. прикм. ч.- ч.- прикм. ч.- ж.- прикм. ж.- присл.- прикм. ч.- частка- духовний; священичии священство; хіротонія; святительство ділянка землі ось; ну; то; все-таки; ж, же; тому цісар, імператор; величність тоді всьоме; семикратно семеро який має семеро дітей семи видів тиждень див. седме/орицеж семикратно сьомий сім див. седме/орицеж негайно, зразу щойно сокира стільки такий заселяти, поселяти помешкання, житло; поселення поле; хутір; маєток; двір; помешкання, житло; польовий; дикий простий; невчений вересень див. септАв/врь серафимський серафим - *найвищий ангельський чин сестра сестрин ДИВ. СЄСТРА цілком; нарешті; марно остаточний; останній; повний буряк ж, же; так; ну; це; наче, начебто 229
СИГА, -АМЪ СНДОНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СНДОН^НИНЪ, -ОМЪ СИКерА, -АМЪ снкеръ, -омъ СНКЪ, СНКА, СИЦЄ СИЛА, -АМЪ силити, -лик, -лить СНЛНЦА, -АМЪ СИЛО, -ОМЪ снловатн, -воуж, -воуктъ снлость, ьмъ снльннкъ, -омъ сильноЛк снльность, -ьмъ СИЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СИНАГОГА, -АМЪ СИНАНСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) синь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) СИОНОВЪ, -А, -О СНОНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СИрОТА, -АМЪ сиротьство, -омъ СИрЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) сиръкъ, -омъ сироти, -р*Ьіж, -ръ'ктъ сир*Ьчь снцеЛк СИЦеВЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) сиць, -я, -е сияник, -кмъ СИЯТИ, СИЯЮ, СНЯКТЪ СКАКАНИК, -КМЪ СКАКАТИ, СКАЧАВ, СКАЧеТЪ СКАЛА, -АМЪ СКАНЪДАЛИСАТН, -CAUR, -САКТЪ СКАНЪДАЛбЛЪ, -ОМЪ СКАрАДНК, -КМЪ СКАр АДОВ АТИ ( С А ), -ДО^ІЖ ( С А ), -ДОуКТъ(сА) 230 ж.- кость, жереб прикм.- сидонський 4.- СИДОНЯНИН ж.- див. сикеръ 4.- алкогольний напій займ.- такий ж.- сила, міць; могутність; велич; значення; здатність; загартованість; витривалість; подвиг; майно; багатство недок., док- зміцнювати, зміцнити; надавати, надати ж.- с- недок.- ж.- 4.- присл.- ж.- прикм.- ж.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- 4., Ж.- с- прикм.- 4.- недок.- частка- присл.- займ.- займ.- с- недок.- с- недок.- ж.- док- 4.- с- сила сильце прагнути; намагатися ДИВ. СНЛИЦА тиран; володар сильно; могутньо ДИВ. СНЛИЦА сильний; міцний синагога синайський темний; мутний; синій сионський; Сионів сионський; єврейський сирота сирітство осиротілий; самотній; порожній шовк залишатися сиротою, самотнім тобто, отже; очевидно так; також такий ДИВ. СНКЪ сяйво; блиск сяяти; світити; блищати стрибок стрибати, скакати скала; скеля звабити пастка; сіть; зваба неприємності; розчарування недок.- гидувати, бридитися
СКАрАДЪ, -А, -О СКДрАДЬЛИВЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СКВАрД, -ДМЪ скво/джьня, -ямъ СКВОЗИ СКВрЪНА, -ДМЪ СКВрЪНАВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сквръннтель, -кмъ СКВрЪНИТИ, -HWR, -НИТЬ сквръность, -ьмъ СКВрЪНЪ, -А, -О (-UH, -АЯ, -Ок) сквръньникъ, -омъ сквръньнолювик, -кмъ сквръньнояденик, -кмъ СКВрЪНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) сквръньство, -омъ скврънкник, -кмъ СКНМА, -ДМЪ скинии, -ямъ СКИНИПА, -ДМЪ скинопигня, -ямъ скипьтръ, -омъ ОСЛАБИТИ СА, -БЛИК СА, -БИТЬ СА СКОВрдДА, -ДМЪ сковрддьникъ, -омъ скопит, -плнк, -пить скопець, -кмъ скорое СКОрОВ*ЕЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) скорописець, -кмъ скороскорость, -ьмъ СКОрОТА, -ДМЪ СКОрЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) скоръпии, -кмъ скотожитик, -кмъ скотоложьствик, -кмъ скотоложьство, -омъ прикм.- прикм.- ж.- ж.- присл., прийм.- ж.- прикм.- ч.- недок.- ж.- прикм.- ч.- с- с- прикм.- с- с- ж.- ж.- ж.- ж,- ч.- недок.- ж.- ч.- ДОК- ч.- присл.- прикм.- ч.- ж.- ж.- прикм.- ч.- с- с- с- гидкии, бридкий ДИВ. СКАрАДЪ жертовний запах, дим (зі спалюваних тварин) отвір наскрізь; через нечисть; бруд; пляма; скверна див. скврънъ осквернитель; мерзотник оскверняти; спаскуджувати ДИВ. СКВрЪНА нечистий; брудний; гидкий; безбожний див. скврънитель схлильність до скверни нечиста (заборонена Законом) їжа див. скврънъ нечисть ДИВ. СКВрЪНА монаший одяг; схима житло; шатро; святилище комар свято кучок плем'я усміхатися сковорода; решітка корж каструвати кастрат, скопець скоро, швидко; негайно; незабаром; легко; завжди постійний; вічний скорописець швидкість; спритність швидкість швидкий; раптовий; легкий скорпіон див. скотоложьство див. скотоложьство розпуста, розбещеність; СКОТОЛОЗТВО 231
СКОТОПИШТЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ СКОТЪ, -ОМЪ СКОТА, -АТЪМЪ СКОЧ6ННК, -КМЪ скомнти, -мл, -нить скрижаль, -ьмъ СКрМННЦА, -АМЪ скриня, -яллъ СКрЪКИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ СКрЪБЬ, -ЬМЪ СКрЪЕЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СКрЪБЪЧШК, -КМЪ СКрЪБ*йтИ, -БЛЖ, -БИТЬ скрыътАти, -гъштж, -гъштетъ скрьжьтАннк, -кмъ скрьжьтъ, -омъ скръ^ьство, -омъ скоутъ, -омъ СКЪЛАЗЬ, -КЛЛЪ СКЫТАТИ СА, -ТАНК СА, -ТАКТЪ СА склууо скждость, -ьмъ СКЖДОТА, -АМЪ СКЛДООуМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) скздъ/ьлъ, -омъ скждъ/ьльннкъ, -омъ склдъ/ьльничь, -я-,є СКЛДЪ/ЬЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) скждьно СКЖДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) скадкннк, -кмъ склд'ктн, -дът, -дъ-ктъ скжпость, -ьмъ СКЖПЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) скжпьство, -омъ СКУМЬНЪ, -ОМЪ прикм .- 4.- с- С- док- ж.- ж.- ж.- недок.- ж.- прикм.- с- недок.- недок.- с- 4.- с- 4.- 4.- недок.- присл.- ж.- ж.- прикм.- 4.- 4.- прикм.- прикм.- присл.- прикм.- с- недок.- ж.- прикм.- с- 4.- скотарськии худобина; тварина; звір; осел; лошак; гроші звіреня; худобинка стрибок стрибнути плита; таблиця; скрижаль - *кам 'яна таблиця, на якій Бог виписав Закон скарбонка; гаманець; ковчег К0В4ЄГ му4ити; сумувати муки, тортури; смуток; скорбота страдницький; страсний; скорботний; тяжкий; смутний смуток; скорбота страждати; сумувати; спів4увати скреготати скрегіт див. скрьжьтАннк жарти; дотеп верхній одяг монета кидатися; тинятися; блукати; поневірятися скупо; мало убогість, нестатки, нужда див. скждость слабодухий; недоумкуватий гончарна глина; черепок; черепиця; гончарний виріб гон4ар; глиняний посуд гон4арів; гончарський глиняний убого; скупо; мало убогий нестатки, убогість бідніти; маліти скупість скупий ДИВ. СКЖПОСТЬ левеня 232
CKVtOrb, -ОМЪ СЛАБО СЛАБОСрЪДЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) СЛАБОСТІ», -ЬМЬ СЛАБЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) слабіти, -Б*кіж, -бъ-ктъ СЛАВА, -ДМЪ СЛАВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ СЛАВЛЄНИК, -КМЬ славослов (еств)ик, -кмъ СЛАВОСЛОВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ СЛАВОСЛОВИИ, -КМЪ СЛАВЬНО/*Б СЛАВЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) СЛАДНТИ, СЛДЖДЖ, СЛАДИТЬ СЛАДОСТЬ, -ЬМЬ СЛАДОСТЬИЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) СЛАДЬКО СЛАДЬКЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) СЛАДЬЦ*Б СЛАНА, -ДМЪ СЛАИОуТЫГЬ, -ОМЬ СЛАНЬ, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -Ок) СЛДСТОЛЮБЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) СЛАСТОЛЮБЬЦЬ, -КМЬ СЛАСТЬ, -ЬМЬ сластьно/ъ- СЛАСТЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) СЛАТИНА, -АМЬ СЛАШТЬ, -Я, -6 (-ИИ, -ЯЯ, -66) СЛИНА, -ДМЬ СЛОВ6СНК, -КМЬ СЛОВбСЬНЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) ч.- присл.- прикм.- ж.- прикм.- недок.- ж.- недок.- с- с- недок.- с- присл.- прикм.- недок.- ж.- прикм.- присл.- прикм.- присл.- ж.- ч.- прикм.- прикм.- ч.- ж.- присл.- прикм.- ж.- прикм.- ж.- с- прикм.- скіф слабо недоумкуватий; нерозумний слабість слабий слабнути; знемагати слава; честь; почесті; хвала; велич; досконалість; сяйво; думка славити; прославляти; вшановувати; хвалити; дякувати; міркувати прославлення, уславлення ДИВ. СЛАВОСЛОВИК славословити; прославляти славослів'я, славослов'я, славословлення, прославлення славно; урочисто славний; відомий; уславлений; урочистий; величний солодити насолода; солодкість; блаженство ДИВ. СЛАДЬКЬ солодко; радісно солодкий; блаженний; приємний; смачний ДИВ. СЛАДЬКО іней; паморозь нут солоний сластолюбний, ласолюбний сластолюбець, ласолюбець насолода; солодкість; солодощі; прянощі; блаженство; солодко; радісно ДИВ. СЛАДЬКЬ солончак сластолюбний; розбещений, розпусний слина слова; мова словесний; велемовний; розумний; духовний 233
слово, -есьмъ СЛОВОЛЮБЬЦЬ, -КМЪ СЛОВОПНСАТЄЛЬ, -КМЪ словопр^ник, -кмъ СЛОВОПрЧіПНрАТИ СА, -рЛ№ СА, -рАКТЪ СА СЛОВОПр'ВТИ СА, -ПЬріЖ СА, -ПЬрНТЪ СА слов*книнъ, -омъ СЛОВ'ЬнЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) слов'кньскы СЛОНОВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СЛОуГА, -АМЪ слоуговлннк, -кмъ СЛО\ТОВАТИ, -ГОуИК, -ГО\(КТЪ слоужєннк, -кмъ слоужитєль, -кмъ СЛОірКИТЄЛЬНИЦА, -АМЪ слоужнти, -жл, -жить слоужнтьство, -омъ СЛОуЖЬБА, -АМЪ слово; мова, мовлення; дар мови; наказ; ім'я; новина; обіцянка; обітниця; учення; книга; писання; проповідь; Святе Письмо; розрахунок; розум; значення; образ; суть; рІ4 шанувальник слова; філолог; У4ЄНИЙ слоужьБьннкъ, -омъ СЛОуЖЬБЬНЪ слоужьствовАтн, -воуж, -воуктъ слоузъ, -омъ 4.- С- недок.- недок.- 4.- прикм.- присл,- прикм.- 4., Ж- с- недок.- с- 4.- ж.- недок.- с- ж,- 4.- прикм.- недок.- 4.- письменник; літописець диспут дискутувати ДИВ. СЛОВОПр'БПИрАТН СА слов'янин слов'янський по-слов'янсыси зі слонової кістки слуга; служитель; помічник ката; дружинник ідолопоклонництво служити; догоджати; поклонятися, визнавати служіння; служба; дія; богослужения; Літургія; 4ин; посада служитель; слуга; священик служниця; дияконеса служити; прислуговувати; обслуговувати; виконувати; бути слугою, служителем; покланятися; відправляти (Божу Службу); приносити жертву служба служба; турбота; обслуговування; служіння; прислуга; справа, робота; користь; допомога; культ; богослужения; Літургія; жертва; жертвоприношення слуга; служитель службовий; богослужбовий; виготовляти; складати сік 234
слоути, словл, словєть слоутик, -кмъ слоутьвд, -амъ слоухъ, -омъ слоушАТи, -шлик, -шактъ слъньце, -емъ слъньчь, -я, -е СЛЪНЬЧЫГЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЛЫШАННК, -КМЪ СЛЫШАТбЛЬ, -КМЪ слышатн, -шж, -шить СЛЬЗА, -АМЪ сльзити, сльжж, сльзитъ сльзоточьникъ, -омъ СЛЬЗЪКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЛЬЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сл'кдити, сл*кждж, сл'кдитъ СЛ'ЬдОВАНИК, -КМЪ сл*кдъ, -омъ СЛЕПОТА, -АМЪ СЛ'БПЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) слътць, -кмъ СМИЯННК, -КМЪ СМИЯТН СА, СМ*ЕМ1 СА, СМЪ'КТЪ СА СМОКЪВИННК, -КМЪ СМОКЪ/ОВЬНИЦА, -АМЪ СМОКЪ/ОВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) смокъ/овьня, -ямъ СМОКЫ, -ЪВАМЪ СМрАДЪ, -ОМЪ СМрАДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) смръдъ, -омъ смръд'Ьти, -ръждж, -ръАитъ смръчия, -ямъ смръАкчь, -кмъ СМЫКАТИ СА, -КАИК СА, -КАКТЪ СА СМЪХЬ| -ОМЪ смаяно, -омъ недок.- с- ж.- ч.- недок.- с- прикм.- прикм.- с- ч.- недок.- ж.- недок- ч.- прикм.- прикм.- недок.- с- ч.- ж.- прикм.- ч.- с- недок.- с- ж.- прикм.- ж.- ж.- ч.- прикм.- ч.- недок.- ж.- ч.- недок.- ч.- с- називатися; бути відомим слава; прославленість див. слоутик слух; вухо; послух, послуш- ність; новина; повідомлення слухати; слухатися; прислуховуватися; зважати сонце сонячний див. слъньчь слухання; новина; слух слухач слухати; проголошувати; повідомляти; слухатися; прислуховуватися; випитувати; вислуховувати; називатися сльоза плакати, проливати сльози той, хто проливає сльози слизький сльозний; сльозливий стежити черга слід; наслідок сліпота сліпий сліпий, незрячий, сліпець сміх сміятися смоковниці смоковниця (дерево) смоковичний див. смокь/овьннца смоки (плоди); смоковниця (дерево) сморід смердючий смерд смердіти див. смръАкчь ялівець повзати; плазувати сміх жарт, дотеп 235
CMVpHA, -АМЪ СНАГА, -АМЪ СНАЖЬНО СНАЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СНОПЪ, -ОМЪ СНОХА, -АМЪ СНЪТЪ, -ОМЪ СН'Ька/ьНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) СН^ТОВЪ, -А, -О СОБНТН СА, -ВЛЖ СА, -БИТЬ СА СОБЬСТВО, -ОМЪ СОВАТИ, -BAU&, -ВАКТЪ СОДОМЛЯНЄ, -ОМЪ СОДОМЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СОКАЧНИ, -ЯМЪ СОКОЛЪ, -ОМЪ СОКЪ, -ОМЪ СОЛИЛО, -ОМЪ соломо/оунъ, -омъ соломо/оунь, -я, -е СО/бЛОуНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) со/елоунянинъ, -омъ со/елоуняныни, -ямъ соль, -ьмъ СОЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СОМОрьСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сопль, -ьмъ сопьць, -кмъ сорокооустия, -ямъ соснь, -ьмъ. со(пс)ти, сопл, сопеть СОТОНА, -АМЪ сотондилъ, -омъ СОТОНИНЪ, -А, -О СОТОНИНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) софия, -ямъ сочиво, -омъ СПАДАрЪ, -ОМЪ спекоуллторъ, -омъ 236 ж.- ж.- присл.- прикм.- 4.- ж.- 4.- прикм.- прикм.- недок.- с- недок.- pl. t., 4.- прикм.- 4.- 4.- 4.- С- 4.- прикм.- прикм.- 4.- ж.- ж.- прикм.- прикм.- 4.- 4.- Ж.- Ж.- недок.- 4., Ж.- 4.- прикм.- прикм.- Ж.- с- 4.- смирна прагнення; зусилля; старанність старанно старанний СНІП невістка сніг сніговий, сніжний струплявий; гангренозний бути самотнім самотність переливати мешканці Содому содомський кухар сокіл сік миска, блюдо Соломон; Соломон - *син Давида, юдейський цар, який правив у 965-926 pp. до Хр. Соломонів солунський солунянин, мешканець Солуня солунянка, мешканка Солуня сіль; найбільша коштовність, суть, сенс соляний; солоний самарійський сопілка, дуда дудар, сопілкар сорокаденний піст сосна грати на сопілці, дуді сатана, диявол ДИВ. СОТОНА сатанин, сатанинський сатанинський, диявольський Софія; Мудрість сочевиця особистий охоронець; зброєносець кат
СПНрд, -АМЪ сподъ, -омъ СПЫТАНЬНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -дя, -Ок) спыти сп*Ьник, -кмъ сггкти са, crrfcttt са, сггкктъ са спъхь, -омъ спъчиенмк, -кмъ спушити, -шж, -шить сггкшьно сплыть, -а, -о (-тли, -дя, -ок) сподъ, -омъ СрАКЫ, -Ъ&АМЪ СрДМНТН, -МЛІЖ, -МНТЪ срдмлятн, -ляж, -ляктъ срдм^тн, -м*еік, -мъ*ктъ срдмослов(ьств)ик, -кмъ СРАМОТА, -АМЪ СрДМОТЬНЪ, -А, -0(-Ъ1Н, -ДЯ, -ОК) срдмъ, -омъ срдмыю/ъ* СрДМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -ДЯ, -ОК) срдцинн, -омъ с(д)рДЦННЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -ДЯ, -ОК) срдциньскы СрДЧНЦА, -АМЪ СрЪБАННК, -КМЪ СрЪБЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -ДЯ, -Ок) СрЪДОБОЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -ДЯ, -Ок) сръдовольство, -омъ СрЪДОБОЛЯ, -ЯМЪ сръдовъ'дьць, -кмъ сръдьце, -емъ ж.- 4.- прикм.- присл.- с- недок.- 4.- с- недок.- присл.- прикм.- 4.- ж.- ДОК.- недок.- недок.- с- ж.- прикм.- 4.- присл.- прикм.- pl. t., 4.- прикм.- присл.- ж- с- прикм.- прикм.- с- ж.- 4.- с- когорта; військовий підрозділ група даремний; безпри4инний дарма; без при4ини успіх устигати; коритуватися успіхом; бути корисним успіх, уда4а; допомога; сприяння; старанність; прагнення; добра воля; поспіх див. спъхь старатися; прагнути вперто; рішу4е; поспішно; швидко корисний; старанний; рішучий відро; посудина; мірчук спідня білизна, соро4ка осоромити, засоромити; засоромитися ганьбити, соромити; соромитися; поважати див. срдмляти лихослів'я ганьба; без4естя; безсоромність ганебний, срамотний; безсоромний ганьба; сором; осоромлення; збез4ещення; покірність; повага ганебно ганебний; безсоромний; засоромлений; який прикриває сороміцьке місце сарацини сарацинський по-сарацинськи див. срдкы суп сербський родинний; споріднений родинність; уроджений дар РІДНЯ, Р0ДИ4 той, хто знає, розуміє серце серце 237
СрЪДЬЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СрЪНА, -АМЪ СрЪПЪ, -ОМЪ сръсть, -ьмъ Ср*кДА, -АМЪ ср'Ъдовнчьно €рткдовткч(ьств)нк, -кмъ ср-Ьдокрьстнк, -кмъ ср*Ьпостнк, -кмъ ср'Ьдоудворик, -кмъ ср*кдьнь, -я, -є (-ни, -яя, -ее) ср'Ьдъ1 Ср*ЬмЬСКЬ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) Ср*БНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) СТАВИЛО, -ОМЪ СТАВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ СТАВЛЯТИ, -ЛЯІЖ, -ЛЯКТЪ СТАВЛКНИК, -КМЪ СТАДИИ, -КМЪ СТАДО, -ОМЪ СТАКТЪ, -ОМЪ стАниште, -емъ СТАНЪ, -ОМЪ СТАНЬМА, -АМЪ СТАрИЦА, -АМЪ СТАрИЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СТАРОСТЬ, -ЬМЪ СТАрЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) СТАрЬЦЬ, -КМЪ стлрьчь, -я, -е 238 прикм.- ж.- ч.- ж.- ж.- присл,- с- с- с- с- прикм.- присл., прийм.- прикм.- прикм.- с- недок., док.- недок.- с- ч.- с- ч.- с- ч.- ж.- ж.- прикм.- ж.- прикм.- ч.- прикм.- сердечнии; серцевий сарна серп шерсть; вовна середина; серцевина; середовище; середа посередньо; легенько; злегка середній вік середина Великого посту див. ср*кдокрьстик внутнішній двір середній; посередній посеред, серед сремський білий вага ставити, поставити; робити, зробити; зупиняти, зупинити; забороняти, заборонити; переривати, перервати; закінчувати, закінчити ставити; робити; зупиняти; забороняти; пропонувати; відкидати; показувати зупинка; закінчення; призначення стадій - ^одиниця виміру віддалі, дорівнює близько 200м.; арена; іподром стадо; алое захист; сховище стан, табір; житло; становище посудина; глечик літня жінка, баба бабський похилий вік; старість старий; давній; дорослий; літній; основний; важливий; перший старець; літня особа; керівник; старійшина; пресвітер старців
СТАрЬЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СТАрЬШННА, -АМЪ СТАРЕЙШИНА, -АМЪ стАр*кишиньство, -омъ СТАр^ИШИНЬСТВОВАТИ, -BOytft, -воуктъ СТАрЪИГИ СА, -рІДОК СА, -р^КТЬ СА СТАТИ, СТАНЖ, СТАНЄТЬ СТЄГИО, -ОМЪ стежеръ, -омъ стеля, -ямъ СТЄНАННК, -КМЪ СТЄНАТИ, -HAUR, -НАКТЪ степень, -еньмъ СТЄфАн(ин)ь, -Я, -Є СТИХе/нрА, -АМЪ стихе/ирАръ, -омъ стихъ, -омъ стлъпотвореник, -кмъ СТЛЪПОуСтЕнА, -АМЪ стлъпъ, -омъ стлъпьникъ, -омъ стоикъ, -омъ столъ, -омъ стольннкъ, -омъ стомахъ, -омъ СТОПА, -АМЪ стояннк, -кмъ СТОЯТИ, -TOUR, -ТОИТЪ СТрАДАЛЬЦЬ, -КМЪ СТрАДАНИК, -КМЪ прикм.- 4.- 4.- с- недок.- недок.- ДОК- с- 4.- ж.- с- недок.- 4.- прикм.- ж.- 4.- див. стлричьскъ старшина старшина, володар; старійшина; пресвитер; намісник; головний пастух старшина; становище; сан; чин; посада панувати, володарювати; керувати старіти стати; встати; піднятися; постати; заступитися; зупинитися; настати; встояти стегно стовп; опора дах стогін стогнати; нарікати сходинка; ступінь; 4ин; сан Степанів стихира - ^структурний елемент богослужения стихирар - ^збірник стихир; нотна церковно-богослужбова книга ч- с- ж.- 4.- 4.- 4.- 4,- 4.- 4.- ж.- с- недок.- 4.- С- рядок; вірш побудова вежі (Вавилонської") фортеця стовп; вежа стовпник стоїк стіл; престол, трон; суд; резиденція патріарх шлунок крок; слід стояння; присутність; існування; становище стояти; обступати; 4инити опір; залишатися; залишатися в силі; знаходитися; існувати страдник страждання; турбота 239
СТрАДАТН, -рАЖДЖ, -рАЖДАКТЪ СТрАДЬБА, -АМЪ СТрАЖА, -АМЪ СТрАЖНН, -КМЪ СТрАЖИТН, -ЖЖ, -ЖИТЬ СТрАЖЬ, -КМЪ СТрАЖЬБА, -АМЪ СТрАНА, -АМЪ СТрАНЬ СТрАНЬННКЪ, -ОМЪ СТрАНЬНО СТрАНЬНОЛЮБИК, -КМЪ СТрАНЬНОЛЮБЬСТВО, -ОМЪ стрАньнопрни/кмьць, -кмъ СТрАНЬНОПрНЬЬТНК, -КМЪ СТрАн(ьн)ъ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГфИКМ.- СТрАНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СТрАНЬСТВО, -ОМЪ СТрАСТОНОСЬЦЬ, -КМЪ стрлстотръпнк, -кмъ стрлстотръпьць, -кмъ СТрАСТЪ, -ЬМЪ СТрАСТЬННКЪ, -ОМЪ СТрАСТЫШЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) СТрАСТЪНО СТрАСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СТрАТИГЪ, -ОМЪ СТрАТИЛАТЪ, -ОМЪ СТрАХОВАНИК, -КМЪ недок.- ж.- ж.- 4.- недок.- 4.- ж.- ж,- присл.- 4.- присл.- с- С- 4.- С- прикм.- прикм.- с- 4.- С- 4.- Ж.- 4.- прикм.- присл.- прикм.- 4.- 4.- С- страдати, терпіти; напружуватися; боротися; потребувати ДИВ. СТрАДАИНК сторожа; охорона; турбота, піклування сторож охороняти; сторожити; турбуватися див. стрджии ДИВ. СТрАЖА сторона, край; напрям; земля; країна; околиці; чужина; народ; 4ужинці боком чужинець; подорожний, мандрівник дивно гостинність ДИВ. СТрАНЬНОЛЮБИК гостинна особа, хлібосол сховище, прихисток, притулок ДЛЯ 4УЖИНЦІВ чужий; чужинський; подорожний; мандрівний; незвичайний; дивний чужий; чужинський мандрівка чужиною; вигнання страждалець; мученик; страстотерпець захоплення насолодами, сибаритство ДИВ. СТрАСТОНОСЬЦЬ страждання; муки; біль; мученицька смерть; пристрасть мученик; сподвижник мученицький, мученичий пристрасно мученицький стратиг, воєначальник; чиновник стратилат, воєначальник жах 240
стрАхъ, -омъ СТрАш(ьл)нВЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -ОК) стрАшитм, -шж, -шить СТрАШЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) стрнжьннкъ, -омъ стришти, стрнгж, -стрижетъ строи, -кмъ строиникъ, -омъ СТрОИНОЛк СТрОИИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) строитель, -кмъ строительство, -омъ строити, -рож, -роить стропъ, -омъ строкник, -кмъ СТрОуГА, -АМЪ СТрОуНА, -АМЪ СТрОуПИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) строупъ, -омъ строусъ, -омъ строуя, -ямъ стръ/оугАти, роужл, -роужетъ стръкъ, -омъ стръпътАник, -кмъ СТрЪПЪТИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) стръпътъ, -омъ СТрЪПЫЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) стръпътьство, -омъ стрьмити, -млик, -митъ стрьмленнк, -кмъ СТрЬМОГЛАВЬ стрьмь СТрЪЖАЛО, -ОМЪ страх; шанування; боязнь; загроза; жах прикм.- недок.- прикм.- ч.- недок.- ч.- ч.- присл.- прикм.- ч.- с- недок.- ч.- с- ж.- ж.- прикм.- ч.- ч.- ж.- недок.- ч.- с- прикм.- ч.- прикм.- с- недок.- с- присл.- присл.- с.- переляканий; боязливий лякати; залякувати страшний; жахливий; дивний; величний; достойний поваги духовна особа, клирик стригти статут; порядок; лаштунок; керування; призначення; спорядження підлеглий належно належний; підпорядкований управитель; настоятель; творець керування влаштовувати; готувати; керувати; вирішувати; спричиняти дах; стеля керування; призначення; вирішення; вотчина; єпархія течія; струмінь струна прокажений; поранений рана; поранення; виразка; струп страус струмінь драпати; зішкріптувати; здирати лелека; журавель; лебідь див. стръпътьство лихий; злий; розбещений хибний, неправильний шлях нерівний, кривий; непрохідний; злий; лихий; розбещений нахабство прагнути сила; тиск; прагнення вниз головою, стрімголов рішуче; твердо; вниз колючка; жало 241
стръ*кАник, -кмъ стр'Ькдти, -р'кчж, -р'Ъчетъ СТрЪЖНОВбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) стр'клА, -амъ стръчигги, -awr, -лить стр'кльць, -кмъ стріляти, -ляик, -ляктъ стр*клкник, -кмъ СТр^А, -АМЪ стр'кшти, стрътж, стр'кжетъ стоуденъ, -омъ СТОуДбНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) стоудень, -ьмъ стоудєньць, -кмъ СТОуДОВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) стоудод'ви, -кмъ стоудодтк(я)ник, -кмъ стоудоложьство, -омъ стоудопрнокр'ктеник, -кмъ стоудъ, -омъ СТОуДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) стыдость, -ьмъ СТЫДЪКЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) стыд*еннк, -кмъ стыдъ"гн са, стыждж са, СТЫДИТЬ СА СТЬБЛНК, -КМЪ СТЬБЛО, -ОМЪ СТЬБЛЬ, -ЬМЪ СТЬГНА, -АМЪ СТЬ^А, -АМЪ стькло, -омъ стькльЛеница, -амъ СТЬКЛЬЛКНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) стьлатн, стелин, стелетъ стьлазь, -кмъ стгкна, -амъ степь, -ьмъ стжпаннк, -кмъ стлпатн, -панк, -пактъ стлпнти, -плж, -пить стжпъ, -омъ с- недок.- прикм.- ж.- док.- 4.- недок.- с- ж.- недок.- 4.- прикм.- ж.- 4.- прикм.- 4.- С- С- с- 4.- прикм.- Ж.- прикм.- с- недок.- с- с- ж.- ж.- ж.- с- ж.- прикм.- недок.- 4.- ж.- 4.- с- недок- док.- 4.- колька; примирення колоти; жалити розтрощений; засму4ений; зажурений стріла стрілити лу4ник, стрілець стріляти; кидати; метати стрілянина; кидання; метання стріха; дах стерегти, стежити; дотримувати грудень холодний холод; мороз криниця; джерело; яма; прірва; гидкий; безсоромний розпусник; педераст безсоромність; розбещеність див. стоудодтк(я)ннк ганебна нажива сором, безсоромність; мерзота гидкий; мерзотний; безсоромний безсоромність див. стоудьмъ сором; ганьба соромитися соломинка, солома; стерня стовбур; дерево ДИВ. СТЬБЛО вулиця; зала; сіни стежка; шлях; стезя скло скляна посудина; склянка; чаша скляний розстеляти; розстилати монета стіна; мур; скеля; кру4а тінь; намет крок; хода ставати; ходити наступити; настати; стати суд 242
СТУДИИ, -КМЪ студия, -ямъ CTVXMK, -КМЪ СОуГОБННА, -АМЪ СОуГОБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ соугоуво/ь соугоукородство, -омъ соугоук(ьн)ъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) соуи, -я, -к (-ии, -яя, -кк) соукно, -омъ соукня, -ямъ соуль, -я, -е СОуМЪБОЛЪ, -ОМЪ соум/нъф/доння, -ямъ соунлти, -нл, -иетъ СОурн/ьНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) соурня, -ямъ СОурОВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) соуровъ- C0YX°» ~омъ СОуХОрЛКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) соухостъ, -ьмъ СОЙОТА, -дм'ь СОуХ^Ь, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) 1 соухъ, -омъ 2 соухы, -ъвамъ СОуША, -АМЪ соушило, -омъ соушити, -шл, -шить соук соуксловьннкъ, -омъ СОуКТА, -АМЪ соуктнк, -кмъ СОуКТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) соуктьствик, -кмъ СОуКОуМЫГЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сцътло съ СЪБвЗНАЧАЛЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ч.- ж.- с- ж.- ДОК.- присл.- с- прикм.- прикм.- с- ж.- прикм.- ч.- ж.- док.- прикм.- ж.- прикм.- присл.- с- прикм.- ж.- ж.- прикм.- ч.- ж.- ж.- с- недок.- присл.- ч.- ж.- с- прикм.- с- прикм.- присл.- прийм.- першоелемент; стихія ДИВ. СТУДИИ див. ctvxhm подвійна кількість; подвійна винагорода подвоїти удвічі, вдвоє; подвійно двояке, подвійне народження подвоєний, подвійний марний, даремний, суєтний сукно; волосяниця одяг; сукня добрий символ; Символ віри - *ви- клад основ християнської віри подвійна дуда, сопілка витягти; оголити (меч) сопілковий сопілка, дуда сирий; суворий; жорстокий суворо; жорстоко твердь, суша; земля сухорукий сухість див. соухостъ сухий; висохлий березень родзинки сухість; суша хмиз сушити; висушувати даремно, марно балакун, базіка марнота, суєта ДИВ. СОуКТА марнотний, суєтний; порожній ДИВ. СОуКТА нерозумний; божевільний окремо; особливо з, із; від; разом; через; проти; на прикм.- який існує без початку, споконвічний 243
съБнрдннк, -кмъ СЪБИрАТН, -рЛ1Ж, -рдКТЪ СЪБНТН, -БИ1Ж, -КНКТЪ СЪБЛАЖНЯТИ, -НЯ№, -НЯКТЪ СЪБЛДЖНбННК, -КМЪ СЪБЛДЗНА, -АМЪ СЪБЛДЗННТН, -ЛАЖНІК, -ЛДЗННТЪ СЪБЛДЗНЪ, -ОМЪ СЪБЛДЗНЬ, -ЬМЪ СЪБЛДЗНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ СЪБЛИЖбННК, -КМЪ СЪБЛЮДАТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ СЪБЛЮДКНИК, -КМЪ СЪБЛЮСТН, -ЛЮДЖ, -ЛЮДЄТЬ СЪБЛЛДНТИ, -БЛЛЖДЛ, -БЛОДИТЪ сьблодєннк, -кмъ съБОрнтель, -кмъ СЪБОрНШТе, -€МЪ СЪБОрЪ, -ОМЪ СЪБОрЬННКЪ, -ОМЪ 244 с- недок.- ДОК.- недок.- с- ж.- ДОК.- ч.- ж,- прикм.- с- , недок.- с- док.- док- с- ч.- с- ч.- ч.- збирання, збір збирати; збиратися; з'єднувати; приєднувати; брати; віднімати; викликати; спонукати побити бентежити; заважати; обмежувати; турбувати; зваблювати; обурювати; спокушати перешкода; помилка; гріх; обурення; непристойність; ганьба; образа єресь звабити; відволокти; похитнути; обмежити; помилитися; згрішити; звабити; обурити; образити; потурбуватися помилка; поганий вчинок; єресь; обмеження; перешкода; пошкодження; вада; зваба; спокуса; обурення; непристойність каліцтво; падіння; пастка; зваба; приманка; непристойність сумнівний; невпевнений поєднання зберігати; оберігати; дотримуватися; керуватися; сторожа; охорона; дотримання; розшукати; вистежити; зберегти; дотримати; виконати; послухатися розбестити перелюбство, розпуста боєць, вояк місце зборів; збори; синагога збори; собор; нарада, рада; синод; Літургія; святкування; свято; сонм; товариство; громадське місце; збірник синаксар, Житія - ^збірник Житій Святих; проповідник
СЪБОрЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) прикм.- СЪБОрЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- СЪБОСТН, -БОДЖ, -БОДЄТЬ ДОК.- СЪЕрЫСАТН, -БрЫШЖ, -БрЫШбТЪ ДОК.- СЪБЫВАТИ СА, -ВАЖ СА, -ВАКТЪ СА НЄДОК.- СЪБЫТН СА, -БЖДЖ СА, -БЖДбТЬ СА ДОК.- СЪБЫТНК, -КМЪ СЪБЬрАНИК, -КМЪ СЪБЬрДТИ, -БЄрЖ, -БереТЪ с- с- док.- СЪВАБН, -ОМЪ СЪВАДА, -АМЪ СЪВАДЛНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪВАДЬННКЪ, -ОМЪ СЪВАДЬННЦА, -АМЪ СЪВАЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ СЪВАЖДНВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ СЪВАЛЪМЪ, -ОМЪ съвести, -вєдж, -ведетъ СЪВНВАТН, -RAW, -ВАКТЪ съвндъ-ти, -виждж, -внднтъ СЪВИТИ, -BHUK, -ВИКТЪ СЪВИТНК, -КМЪ СЪВНТЪКЪ, -ОМЪ СЪВЛАСТИ, -ВЛАЖДЖ, -ВЛАДИТЪ СЪВЛАМбНИК, -КМЪ СЪВЛАЧНТН, -ЧЖ, -НИТЬ съвл*ештн, -вл*бкж, -влИкчеть СЬВЛ*БШТЄННК, -КМЪ съводити, -воджж, -водить СЪВОДЬННЦА, -АМЪ съвоин(ик)ъ, -омъ СЪВрАТНТИ, -рАШТЖ, -рАТИТЪ pi. t, 4.- ж.- прикм.- 4.- ж.- недок.- недок.- 4.- ДОК- недок.- недок.- ДОК.- с- 4.- недок.- с- недок.- док.- с- недок.- ж.- 4.- док.- соборний; спільний; громадський; зібраний; загальний, католицький соборний, визна4ений собором проколоти зідрати; змити відбуватися; траплятися; виконуватися; збуватися відбутися; трапитися; послужити; сповнитися; збутися; подія; випадок забезпе4ення; витрати; засоби; збори; святкування; свято; хвилювання; обурення зібрати; зібратися; змовитися; взяти; відняти; вибрати; підбадьорити; підбадьоритися Швабія сварка; чвара сварливий; чванливий; брехливий сварлива особа; інтригант сварлива жінка; інтригантка сварити ДИВ. СЪВАЖДАТИ грудка; кулька звести; спустити; наблизити; поєднати згортати дивитися, спостерігати згорнути збентеження, сум'яття згорток; книга володіти; опановувати скидання; роздягання скидати; роздягати зняти; роздягти; позбавити; пограбувати ДИВ. СЬВЛАЧЄНИК спускати; зводити; брати шлюб актриса соратник повернути; відвести; відхилити; відвернути; 245
СЪВрАШТАТИ, -ШТАЖ, -ШТАКТЪ НЄДОК.- съврАштеник, -кмъ с- съверъстик, -кмъ с- съвръстъ, -омъ ч.- съвръсть, -я, -е прикм.- съвръстьннкъ, -омъ ч.- СЪВрЪСТЬНИЦА, -АМЪ Ж.- съвръховлти, ~хо\тл, -хоуктъ док.- СЪВрЪШАТИ, -ШАІЖ, -ШАКТЪ НЄДОК.- съвръшеннк, -кмъ съвръшено/ъ- присл.- СЪВрЪШбНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- съвръшнтель, -кмъ ч.- съвръшительно присл.- съвръшнтн, -шж, -шить док.- съвр'Ьшти, -връгж, -връжетъ док.- съвъздвигнжтн, -нл, -меть док.- съвъздръжьпикъ, -омъ ч.- съвъзннчьннкъ, -омъ ч.- СЪВЪКОуПИТИ, -ПЛІК, -ПМТЪ ДОК.- съвъкоуплятн, -пляж, -пляктъ недок.- съвъкоупленик, -кмъ с- съвъннти, -ндж, -идетъ док.- СЪВЪПрАШАННК, -КМЪ С- розбестити; розкласти; спростувати повертатися; відвертатися; спокушати натовп; зборище шлюб див. съверъстнк відповідний; рівноцінний ровесник подруга; ровесниця удосконалити вдосконалювати; виконувати; впроваджувати; реалізовувати; робити; творити; виправляти; удосконалювати; стримуватися; пристосовуватися досконалість; звершення; виконання; реалізація; зрілість; закінчення; удосконалення; досконалість; виправлення досконало; повністю; цілком досконалий; повний; цілковитий; дорослий; найвищий; упорядкований; освічений виконавець; творець цілковито зробити; створити; виконати; закінчити; завершити; удосконалити; освятити; виправити; покращати; пристосувати; влаштувати скинути; відкинути зрушити; припідняти сподвижник цілеспрямована особа зібрати; сполучити; об'єднати; нагромадити збирати; сполучати; об'єднувати; нагромаджувати сполучення; зібрання; збори; об'єднання увійти, вступити; сполучити суперечка 246
СЪВЪПрАШАТН СА, -ШАЖ СА, -ШАКТЪ СА съвъпросьнмкъ, -омъ съвъскрьснжтн, -нж, -нетъ СЪВЪСТАВНТН, -ВЛЖ, -ВИТЬ СЪВЪСХЫТАТИ, -TAUR, -ТАКТЪ съвъсхытити, -хыштл, -хытитъ съвышьнь, -я, -е (-ни, -яя, -ее) съврьръпгн, -вьрик, -вьритъ съв*кдни/я, -ямъ съв'кд'Ьник, -кмъ стьвткдтктєлєвАТи, -лювк, -люктъ сьв<кд*ктєль, -кмъ съв'кд'ктельствмк, -кмъ СЪВ'кд'БТбЛЬСТВО, -ОМЪ СЪВ*кдЪ"Г6ЛЬСТВОВАТИ, -ВО\Ш, -воуктъ съв'Ьд'бтн, -в'кмь, -въхтъ съвъчити, -в'кшж, -въчитъ съвъчтель, -кмъ СЪВЪХТОВАГШК, -КМЪ съвъчтовдти, - то\ш, -тоуктъ съв'Ьстововатн, -во\ш, -воуктъ съв'Ьститель, -кмъ съвъ-сть, -ьмъ СЪВ'ЬСТЬНИЦА, -ДМЪ СЪВЪЧТЫГЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) CbB*fcClbCTBOBAHHK, -КМЪ съвъ-стьствоватн, -воуик, -воуктъ СЪВ*ЬтНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) съв'ктовАти, -воуж, -воуктъ съесть, -омъ недок.- 4.- ДОК- ДОК.- недок.- док- прикм.- ДОК- ж.- с- недок.- 4.- с- с- спере4атися дискутант (разом) воскреснути; воскресити див. съвъскрьснжти (разом) красти, викрадати (разом) вкрасти, викрасти який приходить з небес, згори зварити; розварити свід4ення, свідоцтво; совість знання; свід4ення; совість; погляд; вигляд СВІД4ИТИ свідок; му4еник; у4итель, наставник; вождь див. съв*кдъч1ик свідчення, свідоцтво; контроль; репутація недок.- недок.- свід4ити; підтверджувати; схвалювати; оголошувати; наполягати знати; усвідомлювати; розуміти; визнавати; уміти; могти ДОК.- 4.- с- недок.- недок.- 4.- Ж.- Ж.- прикм.- с- недок.- прикм.- недок.- 4.- спустити СВІДОК, 04ЄВИДЄЦЬ СВІД4ЄННЯ, СВІДОЦТВО ДИВ. СЪВЪЧТОВОВАТИ СВІД4ИТИ див. съвъчтель совість; свідомість; новина; вістка; свідчення преторська палата совісний; свідомий ДИВ. СЪВЪЧТОВАННК підтверджувати; свід4ити; провіщати; проповідувати совісний, совісливий; розважливий радити; радитися; свідчити; хотіти, мати намір рада, нарада; вказівка; угода; збори; задум, план, промисел; 247
съвъ"гьннкъ, -омъ съвъигьствовати, -воуик, -воуктъ СЪВ'ЬшТАВАТН, -BAUR, -ВАКТЪ СЪВ*кшТАНИК, -КМЪ съв'Ьштатн(са), -штаіж(са), -штактъ(са) съвъ'штевАТи, -bauk, -вдктъ СЬВ*БШТЄНИК, -КМЪ СЪВ*БШАТН, -ШАЫ&, -ШАКТЪ СЪВАЗАНИК, -КМЪ СЪВАЗАТН, -ВАЖЛ, -ВАЖЄТЬ СЪВАЗАТН, -3AUR, -ЗАКТЪ СЪВАЗОВАТН, -301/Ш, -30\(КТЪ СЪВАЗЬНЬ, -КМЪ СЪГАрАТИ, -рАЖ, -рАКТЪ СЪГЛАГОЛАТИ, -ЛНК, -ЛбТЪ СЪГЛАСНК, -КМЪ СЪГЛАСЬНО СЪГЛАСЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪГЛАШАТН, -ШАІК, -ШАКТЪ СЪГЛАДДННК, -КМЪ СЪГЛАДАТН, -ДАЖ, -ДАКТЪ СЪГНИЛЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪГНИТИ, -ГНИІЖ, -ГННКТЪ СЪГННТИК, -КМЪ недок.- недок.- с- розважливість; мудрість; погляд, думка радник; порадник; спільник; дружина проголошувати; проповідати радити; радитися; домовлятися; замишляти зле; міркувати, розмірковувати; задумувати домовленість, угода недок., док- недок.- с- недок.- с- док.- недок.- недок.- ч.- недок- док.- с- присл.- прикм.- недок.- с- ДОК.- прикм.- док.- с- радити, порадити; домовлятися, домовитися; задумувати, задумати; змовлятися, змовитися; розмірковувати, розміркувати; погоджуватися, погодитися радитися угода, домовленість; згода спускати зв'язування; поєднання, сполучення зв'язати; перев'язати; зав'язати; ув'язнити зв'язувати; перев'язувати; зав'язувати; ув'язнювати зв'язувати в'язень догоряти; згоряти; спалювати зачепити; заговорити суголосся; гармонія; антифон згідно, відповідно; одностайно який говорить тією ж мовою; згідний; одностайний; приголосний (звук) погоджуватися; бути суголосним; відповідати споглядання; видіння оглянути; поглянути; подивитися; впізнати; приглянутися; зауважити; зрозуміти; обміркувати гнилий згнити гниття; гниль 248
СЪПГБВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ СЪГОДИТИ СА, -ГОЖДЖ СА, -ГОДИТЬ СА съгор'кти, -рнк, -ритъ СЪГОТОВАТИ, -BAUK, -ВАКТЪ СЪГОТОВИТН, -ВЛЖ, -ВИТЬ СЪГрАЖДАНННЪ, -ОМЪ СЪГрА/ОМАДНТИ, -МАЖДЖ, -МАДНТЪ СЪГрА/ОМАЖДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ СЪГрА/ОМАЖДбНИК, -КМЪ СЪГрЪБНТИ СА, -БЛИК СА, -БИТЬ СА СЪГрЪЖДАТН СА, -ЖДАІЖ СА, -ЖДАКТЪ СА СЪГР'ЬВАТИ, -BAUR, -ВАКТЪ съгръгзитн, -р'кжж, -р'Ьзитъ СЪГр*БШАТН, -ША№, -ШАКТЪ съгр*кшеник, -кмъ съгръ'шити, -шл, -шить съгр*Б(я)ти, -ръчж, -р'Ьктъ СЪГЪБАТИ, -БЛИК, -БЛбТЪ съгънати, съжеил, съжбнетъ съгънлти, -нж, -нетъ съдвигнжтн, -нж, -нетъ СЪДбЛ'кВАТИ, -ВАІЖ, -ВАКТЪ съдо/елъ-ти, -хкиь, -лъ'ктъ СЪДОСТОЯНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪДРАВНК, -КМЪ СЪДрАВО СЪДрАВОВАТИ, -БОЇ/Ж, -ВОуКТЪ СЪДрАВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) съдравьствовати, -во\та, -воуктъ СЪДрОБИТИ, -БЛІЖ, -БИТЬ съдроуженнк, -кмъ съдроужити, -жж, -жить СЪДрОуЖЬБА, -АМЪ съдръгнжти, -нж, -нетъ съдръжАник, -кмъ СЪДрЪЖАТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ СЪДрЖЧАТИ, -4AUR, -ЧАКТЪ съдржчитн, -чж, -митъ док.- розсердити, розгнівати ДОК.- ДОК.- ДОК.- док- ч.- ДОК.- недок.- с- ДОК- недок.- недок.- ДОК.- недок.- с- ДОК.- недок., док.- ДОК.- ДОК.- ДОК- ДОК.- недок.- ДОК- прикм.- с- присл.- недок.- прикм.- недок.- док- с- док.- ж.- ДОК.- с- недок.- недок.- ДОК.- трапитися згоріти, вигоріти приготувати ДИВ. СЪГОТОВАТИ співвітчизник зібрати; нагромадити збирати; нагромаджувати нагромадження згорбитися; зігнутися морщитися зігрівати, гріти упасти грішити гріх; згрішення; поганий вчинок згрішити гріти, зігріти зігнути; нагнути зібрати; вигнати, прогнати згорнути; нагнути; нагнутися; нахилитися зрушити долати; перемагати здолати; перемогти гідний, достойний, належний здоров'я здорово, корисно бути здоровим здоровий ДИВ. СЪДрАВОВАТИ накришити, подробити товариство здружити, сприятелюватися див. съдроуженик відрізати; вирізати; здригнутися; злякатися стриманість; терпеливість тримати; володіти, панувати; ховати, приховувати; зберігати; утримувати; дотримуватися терзати, мучити стерзати, вимучити, замучити 249
съдыхдннк, -кмъ СЪД^ВАТН, -ВАІЖ, -ВАКТЪ съд*киство, -омъ съд*енствовати, -воунк, -воуктъ съд*енствьннкъ, -омъ съд'клАннк, -кмъ СЪД'БЛАТИ, -ЛАЖ, -ЛАКТЪ съд*клнтбль, -кмъ съдъчиггельнъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪД"БЛОВАТН, -Л01/Ш, -ЛОуКТЪ съд'кляти(сА), -ляіж(са), -ляктъ(са) съд'бяник, -кмъ съдтк(я)ти, -А'кж, -д^кть СЪЖАГАТН, -ГАЖ, -ГАКТЪ СЪЖАЛИТН, -ABR, -ЛИТЬ съжеженнк, -кмъ съжештн, -жегж, -жежетъ СЪЖНГАТИ, -ГА№, -ГАКТЪ СЪЖНГАТИ, -SAUK, -ЗАКТЪ СЪЖИМАТИ, -МАМІ, -МАКТЪ съжати, -жьмж, -жьметъ съзвткзд(ен)нк, -кмъ СЪЗАДОу/н СЪЗАЖДА СЪЗНДАННК, -КМЪ СЪЗИДАТН, -ДАЮ, -ДАКТЪ СЪЗМрАТИ, -рАІЖ, -рАКТЪ съзорнти, -ріж, -рить съзръно, -омъ съзывати, -зовж, -зоветъ СЪЗЫВАТН, -БАНК, -ВАКТЪ с- одностайність недок.- робити; творити; виконувати; заподіювати с- сприяння; допомога недок.- сприяти; допомагати ч.- співробітник; помічник с- будова; будівля док.- закінчити роботу, зробити; почати; приготувати; трапитися; спричинити ч.- творець прикм.- недок.- недок.- с- недок., док.- недок.- док.- с- док- недок.- недок.- недок.- док- с- присл.- присл.- с- недок.- недок.- ДОК- с- док.- недок.- творчии робити, чинити ділитися; брати участь поведінка; вчинок робити, зробити; чинити, вчинити; причиняти, причинити; трапитися, траплятися; появлятися, появитися спалювати змилосердитися спалення; цілоспалення спалити; розпалити, розкласти (вогонь); загорітися спалювати ДИВ. СЪЖНГАТИ зміцнювати; посилювати придушити; побороти, здолати; заставити мовчати сузір'я; розташування зірок позаду; ззаду ДИВ. СЪЗАДОу освіта; навчання; творення будувати; творити; робити оглядати; спостерігати; споглядати зробити зрілим ядро скликати; закликати скликати; закликати 250
съзьдаиик, -кмъ съзьддтель, -кмъ съзьддти, -зиждж, -зиждить съзьръ"ги, -р*кіж, -ръ'ктъ СЪНЗБЬрДНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪКАЗАННК, -КМЪ СЪКДЗАТбЛЬ, -КМЪ СЪКАЗАТИ, -КАЖЛ, -КАЖбТЪ СЪКАЗОВДТН, -ЗОЇ/ТО, -ЗОуКТЪ СЪКЛДСТН, -КЛАДЖ, -КЛАДбТЪ СЪКЛОНИТИ СА, -ИНК СА, -НИТЬ СА съклъчтити, -югкштл, -клъчтитъ СЪКЛ^ШТАТИ, -ШТДІЖ, -ШТАКТЪ СЪКЛЮЧАТН СА, -НАУК СА, -ЧАКТЪ СА съключити, -чж, -читъ съконьчавдтн(са), -baur(ca), -вдктъ(са) СЪКОНЬЧАННК, -КМЪ с- ч.- док- ДОК.- прикм.- с- ч.- недок., док- недок.- ДОК- док.- ДОК.- недок.- недок.- ДОК- будівництво; будівля; створіння; будова; істота; речовина, матеріал творець побудувати; зміцнити; створити; зробити дозріти разом обраний, вибраний пояснення; гомілія - *церковне повчання, проповідь у простій формі; проповідь; оповідь; повідомлення; свідчення, свідоцтво; заклик; наказ; умова; передбачення тлумач; проповідник казати, сказати; пояснювати, пояснити; тлумачити, витлумачити; перекладати, перекласти; позначати, позначити; додавати, додати; нагадувати, нагадати; повідомити, повідомляти; показувати, показати; називати, назвати; порівнювати, порівняти; передбачати, передбачити пояснювати; витлумачувати; перекладати; позначати; говорити, розповідати; повідомляти; проголошувати покласти; положити вивищитися; возвеличитися стиснути; зімкнути; замучити стискати; змикати; мучити, катувати годитися, відповідати стиснути; зімкнути; з'єднатися недок.- с- закінчувати; закінчуватися; умирати; гинути; нищити, знищувати; виконувати; завершувати; відбуватися закінчення; кінець; смерть, кончина; винонання 251
СЪКОНЬЧАТИ, -ЧАІК, -ЧАКТЪ СЪКОНЬЧбВАТН, -RAW,, -ВАКТЪ съконьчнтн, -чж, -нить СЪКрАТИТИ, -КрАШТЖ, -ІфАТИТЬ СЪКрАШТАТИ, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ съкровиште, -емъ съкровъ, -омъ СЪКрОВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪКрОуШАТН, -UJAIffi, -ШАКТЪ съкроушеннк, -кмъ съкроушнти, -шж, -шить съкръвено съкрывАннк, -кмъ СЪКрЫВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЪ съкрыти, -рыж, -рыктъ СЪКО\ПНТИ, -ПЛЖ, -ПИТЬ съкоупленнк, -кмъ СЪКЫДАТИ, -ДАШ, -ДАКТЪ съкжтати, -кжштж, -кжштетъ СЪЛАГАТИ, -ГАІЖ, -ГАКТЪ СЪЛАЗНТИ, -ЛАЖЖ, -ЛАЗИТЬ СЪЛАЗЪ, -ОМЪ док.- закінчити; закінчитися; минути; померти; загинути; покінчити; вигубити, знищити; прийняти мученичу смерть; витратити; виконати; залишитися недок.- знищувати; перетравлювати; поглинати док.- закінчити; виконати док.- скоротити недок.- скорочувати с- тайник, криївка; комора; склад; стодола; скарб ч.- тайник, криївка прикм.- таємний; таємничий, сокровенний недок.- дробити, подрібнювати; ламати; трощити; розчаровувати; мучити; чахнути; з'язувати; зобов'язувати с- руйнування; загибель; пригніченість; смиренність, покірність; поранення; рана; ущелина док.- роздробити; зламати; пригнітити; вимучити; зв'язати; зобов'язати присл.- таємно; таємничо; сокровенно с- скарб недок.- приховувати; ховати; ховатися; закривати; відмовлятися док.- приховати; сховати, сховатися; закрити; відхилити; відмовитися док.- зібрати; об'єднати; змішати; скласти; зробити с- об'єднання; єдність док.- викинути; усунути док.- придушити; примирити; заспокоїти недок.- поєднувати; складати; домовлятися; погоджуватися недок.- спускатися; злізати; сходити ч.- спуск; сходження 252
СЪЛАМАТН, -MAUK, -МАКТЪ НЄДОК.- сълати, -лик, -летъ недок.- СЪЛбЖАТН, -ЖЖ, -ЖИТЬ НЄДОК.- сълнкъствовати, -воуик, -воуктъ недок.- СЪЛИТИ, -AMUR, -ЛИКТЪ ДОК.- сълнчнк, -кмъ с- съличьникъ, -омъ ч.- сълнчьно присл.- сълияти, -л*кіж, -л*ккть док.- сълогъ, -омъ ч.- СЪЛОЖбННК, -КМЪ С- съложитн, -жж, -жить док.- СЪЛОЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) приКМ.- ДОК- с- ч.- съломнти, -мліж, -мнтъ съломленнк, -кмъ сълоучАн, -кмъ СЪЛОуЧАТИ СА, -4AWR СА, -ЧАКТЪ СА НЄДОК.- СЪЛОуНИТИ СА, -ЧЖ СА, -НИТЬ СА ДОК.- СЪЛЪ, -ОМЪ Ч.- сълъгати, -лъжж, -лъжетъ док.- сълъство, -омъ СЪЛАШТН, -ЛАКЖ, -ЛАЧЄТЬ СЪЛАЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЪ с- ДОК.- недок.- ламати; розбивати; мучити; засмучувати посилати; слати лежати; відпочивати; хворіти; спочивати радіти; торжествувати злити; відлити; виплавити суть; іпостась; особа цільнохарактерна особа по суті; єдиносущно відлити; виплавити; поєднатися слово сполучення; складання; зв'язок (статевий); свідомість; начало; збір; подібність; відповідність скласти; створити; змовитися; погодитися; зрівняти; покрити (витрати), відшкодувати; розрахуватися; зняти; відкласти складений; складний; розпусний, перелюбодійний зломити; розломити; розбити знищення випадок; випадковість траплятися; відбуватися; випадково перебувати, зустрічатися, бути присутнім; влаштувати трапитися; випадково бути, зустрітися, потрапити; влаштувати посланець; вісник; посол; посольство; ангел; апостол збрехати; вигадати; прикинутися; обдурити; оббрехати; відмовити; зрадити; згрішити; розчаруватися; позбавити посольство зігнути; скрутити; засмутити згинати; скручувати; засмучувати 253
СЪЛЖКЪ, -А, -О (-*ЫИ, -АЯ, -Ок) сължчити, -чж, -нить стьл\А/о(ш)тряти, -ряык, -ряктъ съместн, -метж, -мететъ СЪМбТНШТб, -€МЪ съметь, -ьмъ съметышкъ, -омъ СЪМИЛНТМ СА, -ЛИК СА, -ЛИТЬ СА съмирнтн, -рык, -рнтъ съмнрятн, -ряык, -ряктъ съмиркннк, -кмъ сьллл'Ьти, -мелык, -мелеть СЪМОЛНТН СА, -ЛЫК СА, -ЛИТЬ СА сьмотритн, -рык, -ритъ съмотрьлмв(ьн)ъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) съмотрьливо съмотрьно СЪМОТрЫГЪ, -А, -О (-ЪЖ, -АЯ, -Ок) съмотркннк, -кмъ СЪМрЪЗНЖТИ СА, -НЖ СА, -НЄ*ГЬ СА съмръкнжти, -нж, -нетъ СЪМрЪТВЫГЬ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) съмрътоносьнъ, -а, -о (-ЪШ, -АЯ, -ОК) прикм .- ДОК- недок.- ДОК.- с- ж.- ч.- док- ДОК.- недок.- с- ДОК.- недок.- недок., док.- зігнутии; скручений; кульгавий; паралізований; засмучений зігнути; скрутити; з'єднати; сполучити дивитися; спостерігати; стежити; ждати; брати до уваги; турбуватися змести; згребти; усунути смітник; гноївка сміття; гній викидень змилосердитися, змилостивитися; сподобатися примирити, примиритися; змиритися примиряти; примирятися; змирятися мир; перемир'я змолоти; розмолоти молитися (спільно, разом) дивитися, подивитися; помічати, помітити; спостерігати, спостерегти; звернути, звертати увагу; обговорювати, обговорити; довідуватися, довідатися; міркувати, поміркувати; дотримуватися, дотриматися; турбуватися, потурбуватися прикм.- великодушний; ласкавий; уважний присл.- передбачливо, завбачливо присл.- уважно; старанно прикм.- старанний; уважний с- погляд; увага; прагнення; розсуд; турбота; міркування; опіка; намір, план; уважність; ласкавість; промисел док.- замерзнути док.- . стемніти; стьмяніти прикм.- смертний прикм.- смертоносний, смертельний 254
съмръть, -ьмъ съмръть (вь)ствнк, -кмъ СЪМрЪТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪМЫСЛНТН, -МЫШЛ1Ж, -МЫСЛИТЬ съмыслъ, -омъ СЪМЫСЛЬНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) СЪМЫШЛЯТН, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЪ съмышленнк, -кмъ СЬМ*&ЖАТИ, -ЖАК, -ЖАКТЪ съм*Ьжнти, -жл, -жить съмъчшк, -кмъ съм'крд, -дмъ съм*Ьрнти, -рнк, -рить съм'крь/еннкъ, -омъ съм'Ьрятн, -ряик, -ряктъ сьм<крєник, -кмъ съм*крь/ено съм^рь/еномждростик, -кмъ СЪМ'ЬрбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪМЪЧНТН, -МІШЛ, -МЕСИТЬ СЪМЪИГИ, -M*fclft, -МЪ*КТЪ СЪМ*кШАТИу -ШАЖ, -ШАКТЪ сьм*кшєннк, -кмъ СЪМ*кшЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ж.- смерть с- смертність, підвладність смерті прикм.- смертний; смертельний; мертвий недок., док.- думати, подумати; слушно міркувати; бути розумним ч.- розум; смисл; мудрість; розуміння; знання; значення; задум; намір; думка; дух; мета; придатність прикм.- розумний, обдарований розумом; мудрий; духовний; зрозумілий недок.- думати; розмірковувати с- думка недок.- заплющувати, закривати док.- заплющити; закрити с- сміливість, відвага; відчайдушність ж.- належна ціна док.- виміряти; зважити; примирити; принизити; пригнітити; замучити ч.- тлумач; провісник, провидець недок.- міряти; важити; принижувати; мучити; гнітити с- приниження; покора, смиренність; страждання, муки; співчуття присл.- смиренно, покірно с- смиренність прикм.- низький; принижений; покірний, смиренний; замучений, закатований; пригнічений; ласкавий док.- змішати; з'єднати; поєднати недок.- насмілюватися; могти недок.- змішувати; з'єднувати; поєднувати с- поєднання; змішування; суміш; тісто прикм.- змішаний 255
СЪМАСТН, -МАТЖ, -МАТЄТЬ СЪМАТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ СЪМАТбНИК, -КМЪ съмждрьствовАТн, -воуик, -воуктъ недок, съмлтнти, -мжштл, -млтитъ СЪМЖТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СЪМЖШТАННК, -КМЪ СЪМЛШТАТН, -ШТАІЖ, -ШТАКТЪ съмжштеннк, -кмъ СЪНЛБЪДткнНК, -КМЪ СЪНАКЪДЪ'ТИ, -БЪЖДЖ, -БЪДИТЪ СЪНАСЛЪ*ДЬННКЪ, -ОМЪ сънести, -ел, -сеть съниматн, -нємлик, -немлетъ СЪННСКАННК, -КМЪ СЪНИСКАТИ, -KAUK, -КАКТЪ сънити, -ндл, -идетъ СЪНИТИК, -КМЪ СЪНИЧАВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЪННЧЬСТВО, -ОМЪ СЪНИК, -КМЪ съноритн, -рик, -рить съноузьникъ, -омъ СЪНОуЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) съноузьць, -кмъ СЪНЪ, -ОМЪ съньмиште, -емъ СЪНЬНЪ, -ОМЪ СЪНЬМЬНИКЪ, -ОМЪ ДОК- недок.- с- недок.- ДОК.- прикм.- с- недок.- с- с- док.- ч.- ДОК.- недок.- с- недок., док- док.- с- прикм.- с- с- док.- ч.- прикм.- ч.- ч.- с- ч.- ч.- зрушити; потрясти; схвилювати; збунтувати; перелякати; схвилювати; засмутити; збентежити зрушувати; схвильовувати; засмучувати вагання, сум'яття, бентежність бути однодумцем зрушити; стрясти; обурити; злякати; спонукати; ввести в сум'яття, збентежити збентежений, бентежний, неспокійний сум'яття, бентежність зрушувати; стрясати; обурювати; лякати; спонукати; бентежити рух; хвилювання; неспокій, сум'яття набуток; придбання; прибуток; збереження; дотримання зберегти; дотримати; виконати співспадкоємець знести; перенести поєднувати; збиратися прибуток; майно; витрати придбати; набувати, набути зійти; спуститися; випасти; піти; прийти; зійтися, зібратися; схопитися; об'єднатися сходження; зішестя; поєднання; зустріч поганий; розбещений розпуста сон звалити, повалити; скинути вершник, комонний кінний, комонний див. сьноузьннкь сон; видіння збори, сонмище; синагога; синедріон; Літургія див. съньмиште учасник зборів 256
съньмьство, -омъ СЪНЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) СЪНЪ*ДАТИ, -ДАІЖ, -ДАКТЪ сън*кннк, -кмъ съ»гбдь, -ьмъ СЪГГБДЫГЬ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) сънъхти, -н<бмь, -нъчтъ СЪНАТН, -НЬМЖ, -Наметь СЪНАТИК, -КМЪ СЪОБрАЗОВАТН С А, -301/1* С А, -ЗОуКТЪ СА СЪОБрЛЗЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СЪ0Б11ЛЪНИКЪ, -ОМЪ СЪПАДАТН, -ДАІЖ, -ДАКТЪ съпдденик, -кмъ СЪПАНИК, -КМЪ СЪПАСАТИ, -CAHR, -САКТЪ СЪПАСбНИК, -КМЪ СЪПАСНТбЛЬ, -КМЪ СЪПАСИТбЛЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СЪПАСОВЪ, -А, -О СЪПАСТВА, -АМЪ СЪПАСТН, -ПАДЛ, -ПАДеТЪ 1 съпасти, -еж, -сеть 2 СЪПАСЪ, -ОМЪ СЪПАСЪНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СЪПАТН, -ПЛЖ, -ПИТЬ СЪПНСАНИК, -КМЪ СЪПНСАТИ, -CAHR, -САКТЪ СЪПЛеменЬННКЪ, -ОМЪ СЪПЛбСКАНИК, -КМЪ СЪПЛбСКАТН, -KAUR, -КАКТЪ съплести, -лбтж, -лететь съплетъство, -омъ с- збори прикм.- сонний недок.- їсти, з'їдати с- їжа, харчі ж,- див. сънъчшк прикм.- їстивний док.- з'їсти, проковтнути док.- зняти; поєднатися; зібратися; зійтися с- поєднання; об'єднання; збори; синедріон; свято недок.- прикм.- ч.- недок.- с- с- недок.- с- ч.- прикм.- прикм.- ж.- док.- док.- ч.- прикм.- недок.- с- недок.- ч.- с- ДОК- ДОК- с- уподібнюватися подібний; однаковий; співставний співучасник падати падіння див. сънъ зберігати; дотримуватися; рятувати; виліковувати порятунок; ізбавлення Спаситель, Ізбавитель (про Ісуса Христа); рятівник рятівний, ізбавительний Спасителів, Ізбавителів див. съпАсеннк упасти; випасти; загинути зберегти; дотримати; врятувати; ізбавити; вилікувати Спаситель, Ізбавитель; охоронець; порятунок; ізбавлення див. съпАСнтельнъ спати опис; твір описувати одноплемінник, співвітчизник виліплення, ліплення; створення зліпити, виліпити; створити сплести, виплести; взяти попід руку балаканина 257
СЪПЛИТАТИ, -TAW, -ТАКТЪ СЪПЛЪЗАТи(са), -ЗАж(са), -ЗАКТЪ (СА) недок.- недок.- СЪПЛЪЗНЖТИ СА, -НЖ СА, -НЄТЬ СА ДОК.- сым^ньникь, -омъ ч.- СЪПЛАСАТИ, -ПЛАШЖ, -ПЛАШЄТЬ СЪПОБрАТИ, -pBR, -рЄТЬ СЪПОВ'кдАННК, -КМЪ СЪПОВ'кдАТИ, -ДАЖ, -ДАКТЪ съпов'кдовАти, -доуїж, -доуктъ съповткдткти, -в'кмь, -въчтъ СЪПОГреТИ, -рЄБЖ, -БЄТЬ СЪПОДВНЗАТН СА, -SAW СА, -SAKTb СА СЪ ПО ДОБИТИ, -БЛИК, -ВИТЬ СЪПОДОБЛЯТН, -ЛЯЖ, -ЛЯКТЪ СЪПОДОБЛКНИК, -КМЪ СЪПОДОБЬНИКЪ, -ОМЪ съподроугъ, -омъ съпожити, -живж, -жнветъ СЪПОЗНАВАТН СА, -BAHR СА, -ВАКТЪ СА СЪПОЗНАТИ, -ЗНАК, -ЗНАКТЪ СЪПОМАГАТИ, -ГАЖ, -ГАКТЪ СЪПОНА, -АМЪ сплітати, виплітати показувати язика, облизуватися сповзти; скотитися особа, що разом перебувала в ув'язненні док- ДОК.- с- недок., док.- недок.- док- ДОК.- недок.- ДОК.- недок.- с- ч.- ч.- ДОК- затанцювати спільно, разом поборотися розповідь; опис; сповідування (віри) розповідати, розповісти розповідати розповісти; описати разом поховати прагнути уподібнити; пристосувати; удостоїти, визнати достойним, гідним; заслужити, сподобитися; забажати, забагнути удостоювати, визнавати достойним, гідним порівняння; уподібнення; удостоювання, удостоєння наслідувач приятель, друг пожити разом, спільно недок.- ДОК- недок.- ж.- СЪПОСАДИТИ, -САЖДЖ, -САДИТЬ ДОК.- съпослоушьствовАтн, -во\ш, -воукть недок.- съпосп'кшьннкъ, -омъ ч.- съпосп*Ьшьствоватн, -воуїж, -воуктъ недок.- съпосп*Ьяти, -n^w, -пъ'ктъ недок.- съпостнгнжтн, -нж, -нєть док.- СЬПОСТрАДАТИ, -рАЖДЛ, -рАЖДЄТЬ ДОК.- СЬПОХВАЛИТИ, -AHR, -ЛИТЬ ДОК.- дозволити комусь упізнати себе ДИВ. СЪПОЗНАВАТН СА сприяти перепона, перешкода; затримка посадити разом разом, спільно свідчити помічник; співробітник сприяти; допомагати див. съпосп'бшьствоватн досягнути; догнати разом постраждати разом, спільно похвалити 258
съпрдздьньствовдтн, -воуїж, -BOlfKTb недок.- съпрннмьннкъ, -омъ съприпослоушьствовАти, -воуж, -ВО\(КТЪ съприснослшлънъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) съпричистн, -чьтж, -чьтєть СЪПрНЧАСТЬНИКЪ, -ОМЪ ч.- недок.- прикм.- ДОК- ч.- ГЬПрИЧАСТЬГГЬ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- съпришьльць, -кмъ ч.- СЪПрОВАЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ НЄДОК.- съпровестн, -ведж, -ведетъ док.- съпростл приел .- съпросышкъ, -омъ ч.- СЪПрОТИВЛЯТИ СА, -ЛЯЖ СА, -ЛЯКТЪ СА НЄДОК.- съпротивьникъ, -омъ ч.- съпротнвьнъ, -а, -о (-им, -ая, -ок) прикм.- СЪПрЪВА съпръв'кк СЪПр'кБЫВАТН, -ВДІЖ, -ВАКТЪ съпр*кди/ь съпрЧгмляти СА, -лянк СА, -ЛЯКТЪ СА съпръчтольнъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) СЪПрАТАТН, -ТАНК, -ТАКТЪ СЪПрАШТИ СА, -ПрАГЖ СА, -ПрАЖЄТЬ СА съпржгъ, -омъ присл.- присл.- недок.- присл.- недок.- прикм.- недок., док. ДОК- ч.- разом, спільно святкувати, торжествувати співучасник, спільник разом, спільно свідчити який разом, спільно споконвічний, соприсносущий разом, спільно зарахувати співучасник; співробітник; компаньйон; співпричасник, той, хто разом причащається щасливий; блаженний прибулець, приходень супроводжувати; відпроваджувати провести; відпровадити цілком, цілковито; повністю; майже той, хто сперечається; полеміст чинити спротив; опиратися супротивник, ворог; той, хто сперечається супротивний; ворожий; сварливий; суперечливий спершу, спочатку давно, раніше, колись разом, спільно перебувати спершу, спочатку; спереду, попереду рівнятися; прирівнюватися який разом, спільно сидить на престолі утискати; пригнічувати, пригнітити; придушувати, придушити; замотати, замотувати поєднатися; женитися упряж, пара 259
СЪПрЖЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) съпоуститн, -поуштж, -поуститъ съпоуштеник, -кмъ СЪПЬр'ктИ СА, -рІЖ СА, -рИТЪ СА съпь/нсати, -пишж, -пишетъ съггкти, -поїж, -поктъ СЪПАТИ, -ПЬНЛ, -ПЬНЄТЬ СЪрАДОВАТН СА, -ДОуїЖ СА, -ДОуКТЪ СА сърАЗоум*кннк, -кмъ сърлзоум'кти, -м*кіж, -мъ-ктъ сърдспАти, -пьнж, -пьнєть СЪрАСрЪДНТН СА, -СрЪЖДЖ СА, -СрЪДНТЪ СА съринжти, -нж, -меть СЪрИСТАТИ, -рИШТЛ,-рИШТ€ТЪ СЪрНЦАТИ, -ЦАІЖ, -ЦАКТЪ съродьннкъ, -омъ съродьство, -омъ сърокъ, -омъ сър*ЬзАник, -кмъ съръчти, -рАштж, -рАштєть сър'ктАник, -кмъ СЪр'кТАТИ, -TABR, -ТАКТЪ сър*ктеник, -кмъ 260 при км.- запряжений, запряжений у парі док.- послати; зіслати; ниспослати; спустися с- зіслання; ниспослания док.- посперечатися; посваритися док.- написати; описати; скласти (угоду) док.- заспівати док.- зв'язати; поєднати недок.- співрадіти, разом радіти, тішитися с- порозуміння; пізнання, знання док.- порозумітися; пізнати; дізнатися док.- разом розп'ята док.- посперечатися; посваритися док.- скинути; повалити док.- збігти; стекти; збігтися недок.- домовлятися; рахувати ч.- родич с- спорідненість; родинність ч.- ухвала; наказ с- зріз; розріз док.- зустріти; зустрітися; збитися; справитися; трапитися с- напрям недок.- зустрічати; зустрічатися; справлятися с- зустріч; Стрітення - *Празник Господнього Стрітення, який Церква відзначає 2 лютого (за нов. стилем 15 лютого), через 40 днів від Різдва Христа, на честь принесення Ісуса- немовляти до єрусалимського храму, та зустрічі з Симеоном-праведником, який упізнав у дитині Месію, пророкував його мученичу смерть та страждання Богородиці; напрям; пристріт, зараза
СЪрАШТА, -ДМЪ СЪСАДИТИ, -САЖДЖ, -САДИТЕ съсатн, -съсж, -съсетъ СЪСбЛНТИ, -ЛЮК, -ЛИТЬ СЪСЛАЖДАТН СА, -ЖДАІК СА, -ЖДАКТЪ СА СЪСТАВНТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ ДОК- недок. ДОК.- недок. док.- СЪСТАВЛЯТН, -ЛЯИ1, -ЛЯКТЪ СЪСТАВЛКННК, -КМЪ СЪСТАВЪ, -ОМЪ СЪСТДВЬННКЪ, -ОМЪ състояти(са), -стоіж(са), -стоить (са) състрАСтьннкъ, -омъ състронтн, -рож, -роить недок.- СЪСТАр*БНИК, -КМЪ С.- състАр^кти СА, -рът СА, -ръ*ктъ СА док.- СЪСТАТИ СА, -СТАНЖ СА, -СТАНеТЪ СА ДОК.- сътигнлтн, -нж, -неть док- СЪСТОЛЬНИКЪ, -ОМЪ Ч.- СЪСТОЯННК, -КМЪ С- недок.- ДОК.- сьстрНЬлитн, -лик, -лить док.- състръчигги, -ляик, -ляктъ недок.- СЬСТЛПАТИ, -ПАЖ, -ПАКТЪ НЄДОК.- СЪСТЖПНТН СА, -ПЛЖ СА, -ПИТЬ СА ДОК.- СЪСЪ, -ОМЪ Ч.- СЪСЪПАТИ, -ПЛІЖ, -ПИТЬ ДОК.- СЬСЪХИЛТИ СА, -ИЛ СА, -Н€ТЬ СА ДОК.- зустріч; пристріт, зараза; майбутнє; доля зсадити ссати, смоктати переселитися (вниз) насолоджуватися; милуватися, любуватися скласти; створити; побудувати; влаштувати; втілити; показати; довести складати; творити; будувати; влаштовувати; втілювати; показувати; доводити збори; істота; іпостась; рекомендація натовп; зборище; організм, тіло; суть; стихія заступник, захисник; рекомендаційний лист старіння постаріти; постарітися зійтися; зібратися; вистачити застати; досягти учасник собора; засідатель стан; наполегливість; постійність перебувати; зобов'язуватися; складатися; залишатися; стояти з кимось співстраждалець, хто стараждає з кимось примирити; приготувати; влаштувати; підтвердити; схвалити застрілити стріляти відступати; сходити відступитися; поступитися; зійти грудь, перса приспати; заснути зсохнутися; висохнути 261
съсьць, -кмъ ч.- СЪС'кдАТИ СА, -ДАВК СА, -ДАКТЪ СА НЄДОК.- съскдьннкъ, -омъ ч.- със'Ьд'Ь™! -скждж, -скдитъ недок.- СЪСЪЖАТИ, -КАЖ, -КАКТЪ НЄДОЮ- СЪСЬСТИ СА, -САЖДЖ СА, -САДЄТЬ СА ДОК.- съекшти, -съ-кж, -еЬчетъ док.- съсждити, -сликдж, -сждитъ док.- СЪСЖЖДАТН, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ НЄДОК.- съсж/оудъ, -омъ ч.- СЪСЖМЫГБТН СА, -НІЖ СА, -НбТЪ СА НЄДОК.- СЪСЛШЛЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- СЪТВАрЬ, -ЬМЪ Ж.- съткАряти, -ряик, -ряктъ недок.- сътворити, -ріж, -рить ДОК.- сътворкник, -кмъ сътвръдити, -ръждж, -ръднтъ док.- сътеплити, -плик, -плитъ док- СЪТбШТИ СА, -ТЄКЛ СА, -ТЄЧЄТЬ СА ДОК.- сътеченик, -кмъ с- СЪТИСКАТИ, -КАЖ, -КАКТЪ НЄДОК.- сътиснжти, -нл, -нетъ док.- СЪТИЦАТИ СА, -ТИЧЖ СА, -ТИЧЄТЬ СА ДОК.- сътл^шти, -тлъкж, -тлънетъ док.- съто числ.- сътокрАТнцеик приел .- СЪТОЛЪЧЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- СЪТОрИЦА, -АМЪ Ж.- див. съеъ зсідатися, згортатися; заставати той, хто сидить поруч, сусід сидіти поруч; сусідити стинати, зрубувати зсістися, згорнутися; застигнути стяти, зрубати розсудити приготовляти знаряддя; предмет; музичний інструмент; майно; посудина; скарбниця; стодола; водойма уважно спостерігати, стежити Єдиносущий будова; будівля; справа робити, діяти; творити; допускати; перетворювати; траплятися; святкувати зробити; подіяти; створити; попрацювати; приготувати; допустити; перетворити; трапитися; викликати; спричинити; спорядити; влаштувати; відсвяткувати; виконати; надати; поставитися створення, сотворения; виконання; втілення; проведення; вчинок; істота, створіння; влаштування; стан закріпити, скріпити зігріти збігтися; зібратися; стектися; трапитися натовп, зібрання стискати; закривати стиснути; закрити збігтися; зійтися розбити; роздробити; стерти сто стократ; в стократ столітній сотня 262
съторицеик сътръггкник, -кллъ сътръп*Ьти, -пліж, -пить сътръАктн, -тьрж, -търетъ сътр*Ьвити, -блик, -вить СЪТрАСАТИ, -CAW, -САКТЪ сътрАСти, -еж, -сеть сътъ, -оллъ сътъкати, -тъкж, -тъчетъ СЪТЪКНЖТИ СА, -НЖ СА, -Н€ТЪ СА СЪТЫКАТИ, -КАИК, -КАКТЪ сътьл'кннк, -кмъ сътьл'Ьти, -л'кіж, -л'кктъ сътьннкъ, -оллъ СЪТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сътьреннк, -кллъ сътклесьннкъ, -оллъ сътагнжти, -нж, -н€тъ сътажаватн, -ваіж, -вактъ сътажаник, -кллъ сътажати, -жж, -жить сътазаннк, -кллъ сътазати(са), -заіж(са), -зактъ(са) присл.- с- док.- ДОК- ДОК- недок.- ДОК.- 4.- ДОК.- ДОК- недок.- с- док- 4.- 4ИСЛ.- с- 4.- док- недок.- с- недок., док.- с- сторицею покірність; терпіння; наполегливість витримати; перенести; стерпіти; дозволити; встояти; ви4екати, за4екати розламати; роздробити; зруйнувати; винищити; розгромити; зіпсуватися; втомити; виму4ити ВИ4ИСТИТИ, 04истити; обмити, підготувати тіло небіж4ика до поховання стрясати; струшувати; стирати; знищувати стрясти; струсити; змести, стерти; знищити вощина, сота звіритися, повідомити; передати закритися; за4инитися; дійти; досягти зв'язувати; поєднувати стління; тлінність; пошкодження стліти; зруйнуватися центуріон, сотник сотий знищення, винищення; розорення; плюндрування; роз4арування той, хто творить одне тіло стягнути; затягнути; стати покірним; зміцнити тримати, утримувати придбання; здобуття; майно; поле; користолюбність набувати, набути; придбати; утримувати, утримати; володіти, заволодіти; робити, зробити супере4ка; сварка; допитування; звіт, звітування недок.- вив4ати; випробовувати; спере4атися; сваритися; 263
СЪТЖЖАНИК, -КМЪ СЪТЖЖАТИ, -ЖАІЖ, -ЖАКТЪ СЪТЖЖбИНК, -КМЪ сътжжено сътлжити, -жж, -жнтъ недок,- с- присл.- док.- съоучбникъ, -омъ ч.- съхль, -ьмъ ж.- съхнжтм(са), -нл(са), -нєть(са) недок., док.- СЪХОДАТАИ, -КМЪ Ч.- съходити(са), -хождж(са), -ХОдитъ(са) недок.- съходъ, -омъ съходьннкъ, -омъ съхожденнк, -кмъ СЪХРАМНТИ, -НИК, -НИТЬ ч.- с- ДОК.- съхрдньникъ, -омъ съхрдньно съхрдняти, -нянк, -няктъ съхрднкник, -кмъ съц*кннтн, -ник, -нить съц*кненик, -кмъ ч.- присл.- недок.- с- док.- с- дивуватися; вимагати; вираховувати; досягати утиски, гноблення тиснути, давити; перешкоджати; турбувати; мучитися; занепадати духом; обурюватися муки, катування; страждання; терзання; пригнічення; кволість щільно стиснути; закрити; пригнітити; перешкодити; стурбувати; замучити; занепасти духом; обуритися той, хто разом учився хмиз сохнути, засохнути; висихати, висохнути наглядач; спостерігач сходити; спускатися; падати; стікати; іти; відправлятися; приходити; сходитися, збиратися; зустрічатися поблажливість; статевий зв'язок ДИВ. СЪХОДАТАН сходження; поблажливість; збори; збирання, збір оберегти; зберегти; врятувати; встерегти; зберегтися; залишитися; дотримати; покласти; закарбувати в пам'яті; похоронити; прийняти; вмістити охоронець; виконавець надійно охороняти; зберігати; дотримувати дотримання; турбота; увага; збереження; уникання; майно, власність оцінити оцінювання, оцінка 264
СЪЧбТАВАТИ, -ВА1Ж, -ВАКТЪ съчетАннк, -кмъ СЪЧбТАТИ, -TAHR, -ТАКТЪ СЪЧИНИТИ, -НІЖ, -НИТЬ съчинкннк, -кмъ съчнсти, -чьтж, -чьтнтъ СЪЧИТАТИ, -ТАНК, -ТАКТЪ СЪЧАСТЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) СЪЧАСТЬНЪ* СЪШИТИ, -ШНІЛ, -ШИКТЪ съшьльць, -кмъ съшьст(в)нк, -кмъ СЪКСТЬСТВЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) СЪЖЗА, -АМЪ съжзитн, -жжл, -жзнтъ съ(в)мзъ, -омъ сызвъхтовати, -во\ш, -воуктъ СЫНОБОЖЬСТВНК, -КМЪ сыновь, -ьмъ сыновъ, -омъ СЫНОВЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сыновьць, -кмъ сыноположеник, -кмъ сынъ, -ъмъ 1 сынъ, -омъ 2 сынъкъ, -омъ СЫНЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сыпати, -пли*, -плеть сырнште, -емъ СЬфОВЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) сыропоустьнъ, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) сыръ, -омъ 1 СЫрЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) 2 СЬфЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) сытость, -ьмъ СЫТЬ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) сыть, -ьмъ СЬ, СИ, СЄ недок.- с- недок., док- док.- с- ДОК- недок.- прикм.- присл.- ДОК.- с- с- прикм.- ж.- ДОК- ч.- недок.- с- ж.- ч.- прикм.- ч.- с- ч.- ч.- ч.- прикм.- недок.- с- прикм.- прикм.- ч.- прикм.- прикм.- ж.- прикм.- ж.- займ.- приєднувати товариство; шлюб поєднувати; поєднати; приєднувати; приєднати; зараховувати; зарахувати створити, витворити твір, витвір приєднати рахувати; читати блаженний; щасливий блаженно; щасливо пошити, зшити прибулець; чужинець зішестя; Зішестя - *див. ПАТИКОСТИК який є такий самий за природою, суттю кайдани, ланцюг звузити кайдани; зв'язок; союз разом свідчити визнання синами Божими племінниця племінник синівський див. сыновъ усиновлення син; нащадок; дитя вежа див. сынъ1 вежовий сипати шлунок див. сыръ 2 сиропусний сир сирий; свіжий див. сыропоустьнъ ситість ситий див. сытость цей; той; (саме) той 265
сьдє сьж(д)є сьрєБрОБинць, -кмъ СЬрЄБрОЛЮБИК, -КМЪ СЬрбБрОЛЮБЬСТВНК, -КМЪ СЬрЄБрОЛЮБЬСТВО, -ОМЪ СЬрЄБрОЛЮБЬЦЬ, -КМЪ сьрєБрьннкь, -омъ СЬрбБрЬНЪ СЪ* СБВбрОВЪ, -А, -0 скверъ, -омъ СЕВЄрЬННН, -ЯЯ, -ЄЄ СквбрЬСКЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) скдАлиштє, -емъ приел., 4аст., спол. займ.- 4.- с- с- с- 4.- 4.- прикм.- частка прикм.- 4.- прикм.- прикм.- с- СІДАЛО, -ОМЪ С- сЬдАННК, -КМЪ С- сткддти(сА), -даж(са), -дактъ(са) недок.- екдесъ, -омъ 4.- СкдИЛЬНА, -АМЪ Ж.- екднльно, -омъ сЬдильнъ, -омъ СЬДННАВЪ, -А, -0 (-Ъ1И, СЕДИНЫ, -АМЪ Скдъ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, сбд*бник, -кмъ екд'кти, -ждж, -дитъ СЪЖНЖТИ, -НЛ, -НбТЪ екменитъ, -а, -о сЬмєнословьць, -кмъ екмия, -ямъ екмо с*кмА, -еньмъ Лно, -омъ СІНОЖАТЬ, -ЬМЪ сень, -ьмъ 1 -АЯ, -ОК) -ок) с- 4.- прикм.- pl. t., ж.- прикм.- с- недок.- ДОК- прикм.- 4.- ж.- присл.- с- с- ж.- ж.- тут; сюди; зараз; тепер; віднині; внаслідок; тому; ось той же ювелір; карбувальник по сріблу грошолюбність; користолюбність ДИВ. СЬрЄБрОЛЮБНК ДИВ. СЬрЄБрОЛЮБНК грошолюб срібняк, срібна монета; динарій срібний ну ж; ось північний північ; північний вітер північний див. СЕВєрьпин лавка, крісло; трон; кафедра; засідання, рада лавка, крісло; резиденція сидіння; лавка, крісло сідати; тріскатися трон сідален - ^структурний елемент богослужения див. седильна див. седильна сивий, сивуватий сивина сивий сидіння сидіти; засідати; бенкетувати; панувати; перебувати; мешкати; залишатися; чекати вколоти; вжалити; вкусити насінний; багатий насінням балакун, базіка сім'я, челядь сюди насіння; посів; сперма; нащадок; плем'я, рід трава; сіно сіножать; луг тінь 266
гкнь, -ьмъ 2 скн(ьн)ъ, -а, -о (-ъж, -ля, -ок) 1 СЪЧ1ЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) 2 CfcpA, -АМЪ еЬрь, -ьмъ СЪЧТИ, САДЖ, САДЄТЬ сктвА, -дмъ ектити, скштж, сктить сктик, -кмъ сЬтованнк, -кмъ сЬтовати, -тоуик, -тоуктъ СЪИГЬ, -ЬМЪ ОСТЫТЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) еЬшти, сккл, суметь скчнво, -омъ сЬчь, -кмъ с*кчь, -ьмъ сЬчб/ьнъ, -омъ сЬчЬЦА, -АМЪ скчьць, -кмъ с*б(я)ник, -кмъ сЬ(я)ти, съчл, с*кктъ САЖЬНЬ, -ЬМЪ САКНЖТН, -НЛ, -Н€ТЪ СЖ/ОБОТА, -АМЪ СЖБОТЪ, -ОМЪ СЖ/ОБОТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) СЖБОТЬСТВО, -ОМЪ СЖГЛАСНК, -КМЪ СЖГрАЖДАГШКЪ, -ОМЪ СОДИВЪ, -А, -О сждин, -ямъ СЖДНННЪ, -А, -О СОДННСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) садн(лн)штб, -бмъ ж.- прикм.- прикм.- ж.- 4., Ж.- ДОК.- ж.- недок., док.- с- с- недок.- ж.- прикм.- недок.- с- 4.- ж.- 4,- 4.- 4.- с- недок., док.- 4.- ДОК.- ж.- 4.- прикм.- с- с- 4.- прикм.- 4.- прикм.- прикм.- с- житло; шатро; святилище, СКИНІЯ трав'яний тінистий нафта; сірка руда сісти; зайняти місце; розташуватися; оселитися; залишитися сівба; посів відвідувати, відвідати; навідуватися, навідатися посів; засіяне поле туга, смуток; скорбота сумувати, тужити сіть, пастка; приманка смутний; скорботний сікти; рубати; косити сокира січа, битва; лихо див. скчь лютий кат ДИВ. СБЧЬЦА прорість, вруно; поле засіяне злаками сіяти, засіяти; плодоносити; родити, зродити сажень висохнути; вичерпатися субота; тиждень ДИВ. СЖ/ОБОТА суботній СубОТНІЙ ВІДП04ИН0К; святкувати суботу антифон співвітчизник який здатний судити, оцінювати суддя суддів суддівський суд; приміщення суду, преторій; судилище; супере4ка; ув'язнення 267
слдитєлк, -кмъ слідити,сжждж, сждитъ сждиштє, -емъ сждоуЛк слдъ, -омъ 1 CAVVb» -ОМЪ 2 4.- недок.- с- присл.- СЖДЬЕА, -АМЪ С/^ДЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) СЖЖДЄННК, -КМЪ сжжитель, -кмъ сл/ъжитик, -кмъ СЖКАТЪ, -А, -0 (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) сжкъ, -омъ слмрлкъ, -омъ с;кЛьмьи*Ьник, -кмъ приел.- ж.- прикм. с- 4.- с- прикм. 4.- 4.- с- ежмыгкньнъ, -а, -о (-Ъ1И, -ая, -ок) при км.- сл/ъмьн'кти СА, -ник СА, -нить СА недок.- СЖПОСТАТЪ, -ОМЪ 4.- СЖПОСТАТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- СЛПрОТИВИТН СА, -BA0R СА, -ВИТЬ СА НЄДОК.- ежпротнвик, -кмъ с- див. елдим судити; розсуджувати; виносити вирок, присуд; приймати ухвалу; панувати; засуджувати; судитися; захищати; розуміти; задумати; хотіти див. сліди (лн)штє обабіч; туди-сюди суд; судова палата; судова влада; судовий процес; винесення вирока, присуда; суперечка; сварка; вирок, присуд; кара, покарання; право; справедливість; висновок; судження; міркування знаряддя; член, частина тіла; посуд, посудина; кровоносна судина; сухожилля досі вирок, присуд; ухвала; право; справедливість; закон; наказ судовий; судний (день) судова ухвала співвітчизник товариство; співжиття; подружжя суковатий; нерівний тріска; сучок пітьма, темінь; тьма спостереження; передбачення; обговорення; пересуд; упередження; сумнів, вагання; страх, боязнь; богобоязнь, богобійність невизначений, непевний; сумнівний сумніватися; вагатися; підозрівати; дотримуватися; оберігатися, остерігатися; боятися ворог, неприятель, супостат ворожий супротивитися; суперечити упертість; бунт; переслідування 268
сжпротнвов"ктрнк, -кмъ сжпротивь сжпротнвьликъ, -омъ СЖПрОТИВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) слпротнвьство, -омъ СЖПрЖГА, -АМЪ сжпржгъ, -омъ слпрлжнк, -кмъ сжпржжьннкъ, -омъ сжпрлдеь, -ьмъ сжпьръ, -кмъ сжпьрь, -омъ сжпьрышкъ, -омъ сжсбда, -амъ сл/ъскдъ, -омъ сжскдынн, -ямъ СЛШГГНК, -КМЪ СЖШТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) сжштьствнк, -кмъ слшпъство, -омъ слшлъствьно СЛШГГЬСТВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) сжчьць, -кмъ с ударь, -кмъ cvkamhAbna, -амъ CVKOMA/орИЯ, -ЯМЪ СУНАГОГЪ, -ОМЪ СУрИИСКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) сурннъ, -омъ СУрофУНИКИССАНЫНН, -ЯМЪ суръ, -омъ CVpbCKb, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) сур'кгшнъ, -омъ CVX6MkCKb, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) с- присл.- 4.- прикм.- с- ж.- 4.- С- 4.- Ж.- 4.- 4.- 4.- Ж.- 4.- ж.- с- прикм.- с- с- присл.- прикм.- 4.- 4.- ж.- Ж.- 4.- прикм.- 4.- ж.- 4.- прикм.- 4.- прикм.- зустрІ4ний вітер проти; напроти ДИВ. СЖПОСТАТЬ суперечливий; ворожий; ЗуСТрІ4НИЙ протилежність; протиставлення дружина; жінка запряжка, ярмо; приятель, друг; подружжя; шлюб запряжка друг, приятель; компаньйон див. сжпржжнк суперник; супротивник; ворог див. сжпьръ ДИВ. СЖПОСТАТЬ сусідка сусід див. сжскдА суть; буття суттєвий, істотний присутність буття; суть; сутність, природа; присутність суттєво див. слшпънъ су40к; тріска; гілка хустка шовковиця смоковниця настоятель синагоги сирійський сирієць сирофінікійка див. суринъ ДИВ. CVpHHCKb див. cvprnn» сихемський, шехемський
т ТА ТАВбрЪНА, -АМЪ ТАЖЄ ТАИ ТАИБЬНА, -АМЪ ТАИБЬНИКЪ, -ОМЪ ТАИБЬНО, -ОМЪ таилнштє, -емъ тайна, -амъ таиио, -омъ 1 тайно 2 ТАИНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) ТАИНЬСТВИК, -КМЪ ТАИНЬСТВО, -ОМЪ ТАИНЪ* ТАИТИ, ТАИЛ, ТАИТЬ ТАКАННК, -КМЪ ТАКО ТАКОВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТАКОВЬСЬ, -Я, -Є ТАКОЖ ( д) Є ТАКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) ТАКЪж(д)е ТАЛАНЪТЪ, -ОМЪ ТАЛАНЪТЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) TAAHtOrA КОуМЫ ТАМО ТАМОж(д)б приел., спол.- ж.- присл., спол.- присл.- ж.- ч.- с- с- ж.- ж.- присл.- прикм.- с- с- присл.- недок.- с- присл., спол., частка- займ.- займ.- присл.- займ.- займ,- ч.- прикм.- присл.- присл.- - так; потім нічліжка, караван-сарай, гостинний двір - потім, після того; однаково, так само; подібно таємно; тихо; без відома таїнство; таємниця втаємничена особа ДИВ. ТАНБЬНА таємне місце; комора сховище; таємниця; таїнство; тиха молитва ДИВ. ТАЙНА таємно; таємничо; містично прихований; утаєний; таємний; таємничий; містичний ДИВ. ТАННЬСТВО таїнство див. тайно 2 приховувати; таїти; таїтися; критися біг, кар'єр > так; так же, так само; подібно; наче, начебто; стільки; як; ось; все-таки; тобто; тут; чому ж; ДИВ. ТАКЪ такий так же, подібно; також такий, такий же, однаковий; подібний ДИВ. ТАКЪ талант, грошова одиниця у стародавній Греції та Римі, яка дорівнювала 6000 драхм який вартує талант; який важить талант арамейська глоса буквально 'дівчино встань' там; туди туди, туди ж 270
ТАрЪСИДЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) тАръсЬи, -кмъ ТАръск/янннъ, -омъ ТАТВА, -АМЪ ТАТЬ, -ЬМЪ ТАТЬБА, -АМЪ ТАТЬБННА, -АМЪ ТАТЬБЬИЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТАТЬБЬН*к ТАЧЄ ТАЯТИ, ТАНК, ТАКТЪ ТВАрЬ, -ЬМЪ твлряти, -ряик, -ряктъ ТВОИ, -Я, -К творитель, -кмъ творити, -рик, -рить прикм.- 4.- 4.- Ж.- 4.- Ж.- Ж,- прикм.- присл.- присл., спол.- недок.- ж.- недок.- займ.- 4.- недок.- творъ, -омъ творьць, -кмъ творьць, -я, -е творкннк, -кмъ твръдити, -ръждж, твръдо твръдостАвьно -рЪАНТЪ 4.- 4.- прикм. с- недок.- присл.- присл.- тарсшськии тарсянин див. ТАръсви крадіжка, злодійство злочинець ДИВ. ТАТВА ДИВ. ТАТВА крадений; злодійський по-злодійськи - потім; після; також; і; і так; і тому топитися, розтоплюватися; Р034ИНЯТИСЯ витвір, творіння; створіння; істота; діяльність; вчинок, справа; стихія; природа; небесне тіло; суть; подоба, вигляд творити твій творець, сотворитель робити; виконувати; творити; виготовляти; утворювати; будувати; засновувати; готувати; діяти; влаштовувати; святкувати, відзначати; перетворювати; траплятися; відбуватися; спричиняти; призначати; приймати; видавати себе за когось, притворятися; збиратися; купувати; породжувати; примушувати; вигадувати; вважати витвір, творіння; пухлина творець; за4инатель; письменник; діяч, виконавець творців твір, витвір, створіння зміцнювати; утверджувати; створювати; засновувати; забезпечувати твердо, непохитно; надійно, певно; правильно; напевно непорушно, непохитно, надійно; чесно 271
твръдостАник, -кмъ твръдостАньникъ, -омъ твръдостАныю ТВрЪДОСТАНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ твръдостояник, -кмъ твръдостояньно твръдостоятн, -стоик, -стоить твръдость, -ьмъ ТВрЪДЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) твръдыни, -ямъ твръдь, -ьмъ твръд/fc твръд'кль, -ьмъ текътоновъ, -а, -о текътонъ, -омъ ТЄЛИЦА, -АМЪ тельць, -кмъ тельчь, -я, -е ТЄЛА, -АТЬМЪ теието, -омъ ТЄПЄННК, -КМЪ тепло, -омъ теплость, -ьмъ Т6ПЛОТА, -АМЪ 1 ТЄПЛОТА, -АМЪ 2 Те/ОПЛЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) 1 те/оплъ, -а, -о (-Ъ1и, -ля, -ок) 2 те/оплъ* теръ, -омъ тесАти, тешж, тешетъ с- ч.- присл.- прикм.- с- присл.- недок.- ж.- прикм.- ж.- ж.- присл.- ж.- прикм.- ч.- ж.- ч.- прикм.- с- с- с- с- ж.- ж.- ж.- прикм.- прикм.- присл.- ч.- недок.- непохитність, твердість; постійність непохитна особа непохитно; точно; могутньо непохитний; могутній надійність; стан, становище надійно, непохитно твердо, непохитно стояти твердість; надійність, непохитність; чесність твердий, надійний; постійний, непохитний; зміцнений; безпечний; сильний, могутній; суворий тюрма; ув'язнення; твердиня, фортеця; твердість; постійність опора, підпора; твердиня, фортеця; тюрма; твердість; непохитність надійно; міцно; старанно, ретельно небосхил, твердь теслин, теслі; столярів тесля; столяр ягня теля; дитя; тілець - *золотий бичок, якого ізраїльтяни відлили біля гори Qunau та поклонялись йому, мов богові, втративши надію на повернення Мойсея телячий теля сіть, тенета бичування тепло див. тепло тепло; спека; жар старанність теплий; гарячий старанний тепло судова палата, преторій тесати 272
ТЄСЛА, -АМЪ тети, тепж, тепетъ тетрадь, -ьмъ тетрАрхъ, -омъ ТбТЪКА, -АМЪ тештн, текж, течетъ ТЄЧА, -АМЪ тєчєннк, -кмъ ж.- недок.- ж.- ч.- ж.- недок.- ж.- с- ти тнм*кннк, -кмъ ТИ/ьМЪЧ<(ьн)ъ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, ТИНА, -АМЪ ТИНАВЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) тннь, -ьмъ ТИНЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ТИСА, -АМЪ ТИСИК, -КМЪ ТИТОВЪ, -А, -0 ТИТЬЛА, -АМЪ ТНТЬЛЪ, -ОМЪ тихо спол., частка- с- -ок) прикм.- ж.- прикм.- ж.- прикм.- ж.- с- прикм.- ж.- ч.- присл.- тихость, -ьмъ ТНХОТА, -АМЪ ТИХЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ТИШИНА, -АМЪ тишити, тишл, тишитъ тлъкнлтн, -нж, -нетъ ТЛЪКОВАИИК, -КМЪ тлъковати, -коуіл, -коуктъ тлъкъ, -омъ ТЛЪПА, -АМЪ ТЛЪСТЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ж.- прикм.- ж.- недок.- ДОК.- с- недок.- ч.- ж.- прикм.- сокира бичувати, шмагати, бити зшиток, чотири листки пергаменту, зшиті разом тетрарх тітка; літня жінка текти, плисти; протікати; розпливатися; бігти; поспішати; передувати; просити допомоги; прагнути бігун течія; струмінь; здатність пересуватися, бігти; дорога, шлях; прагнення; зусилля і; але; та; все ж, все-таки, все ж таки; же; отже; ось, нумо болото, багно болотистий, багнистий; брудний див. тим^ник див. ти/ьмНкн(ьн)ъ ремінь див. ти/ьмткн(ьн)ъ тис; кедр кедри Титів напис; заголовок; глава; титло ДИВ. ТИТЬЛА тихо; лагідно; покірно; привітно; спокійно м'якість; покірність; привітність; ввічливість; тиша; спокій тиша; м'якість тихий; спокійний; мирний; м'який; привітний; ввічливий тиша; спокій заспокоювати штовхнути; ударити; постукати пояснення, тлумачення пояснювати, тлумачити перекладач; тлумач; пояснення, тлумачення натовп товстий, повний 2*73
ТЛЪШТА, -АМЪ ТЛЪЦАННК, -КМЪ ТЛЪЦАТН, -ЦДІЖ, -ЦАКТЪ тлъ*шти, тлъкж, тлъчетъ то Т0/ы(ъ)дА ТО/ъг(ъ)дАж(д)е тож(д)е тожденменитъ, -а, -о тожденменик, -кмъ тозем(л)ьць, -кмъ ТОИЖД6 ТОКрАТЪ токъ, -омъ 1 токъ, -омъ 2 ТОЛИ толнко толнкож(д)б ТОЛИКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) толнкъж(д)б толь томитель, -кмъ ТОМИТИ, -МЛІЖ, -МИТЬ томленнк, -кмъ ТОПАЗНОСЪ, -ОМЪ ТОПАННЗЪ, -ОМЪ ТОПАНЬЗНН, -КМЪ ТОПАНЬЭНК, -КМЪ топорщите, -емъ ТОЧЄННК, -КМЪ тонило, -омъ точнльиикъ, -омъ T0HHTRA, -АМЪ точити, точж, томить 1 томити, точж, точить 2 ТОЯГА, -АМЪ тоягь, -омъ 274 ж.- товща; товщина; верства землі, яку переорює плуг с- стук» стукіт недок.- стукати недок.- бити; стукати; розбивати спол., 4астка- і; отже; але, однак; то; тоді; потім; все ж; ж; присл., 4астка- тоді, у той 4ас; одного разу; колись присл., спол- зразу ж; тоді ж, негайно присл., спол., частка- також; однаково, так само; і; але, однак; все-таки прикм.- однойменний с- однойменність 4.- туземець, місцевий мешканець присл.- там; де присл.- тоді; недавно 4.- те4Ія; витікання 4.- ТІК спол.- також; як і; тому; однак; все- таки присл.- присл.- займ.- займ.- присл.- 4.- недок.- с- 4.- 4.- 4.- с- с- с- с- 4.- ж.- недок.- недок.- ж.- 4.- спльки; надто; тільки; все-таки стільки ж разів; декілька такий стільки ж; надто численний так; так багато; настільки гнобитель, тиран гнобити, утискати; му4ити гноблення, утиски; муки топаз ДИВ. ТОПАЗИОСЬ ДИВ. ТОПАЗИОСЬ ДИВ. ТОПАЗИОСЬ топорище див. токъ 2 виноробний прес див. точило урожай (винограду) точити (рідину); проливати М4ати, бігти палиця, коштур ДИВ. ТОЯГА
трАвитн, -влик, -вить ТрА/ЄПЄЗА, -АМЪ ТрАТИТИ, ТрАШТЖ, ТрАШТеТЪ ТреПАТИ СА, -ПЛЫЛ СА, -ПЛЄТЬ СА трепетАти, -пештж, -пештетъ ТрепеТИВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) трепетъ, -омъ ТрепеТЫГЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) третий, -мя, -ик трєтн(н)цєік трети(м)ци третичь третик(к) ТрНБОЖЬСТВО, -ОМЪ трнволъ, -омъ ТрНДЄСАТЬ трндьневьио ТрнДЬНбВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТрНЗНА, -АМЪ трнзнь, -ьмъ тризь, -я, -к ТрНИМеНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) трикровьинкъ, -омъ ТрнкрОВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТрНЛИМЬНЪ, -Ъ1Н ТриреЧбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТрнСАТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) трисъстАвьнъ-ъш трншьды/н три/ьшти трик, три ТрИКДИНЪ, -Ъ1И тримсзычьннкъ, -омъ недок.- ж.- недок.- недок.- недок.- прикм.- 4.- прикм.- 4ИСЛ.- присл.- присл.- присл.- присл.- с- 4.- 4ИСЛ.- присл.- прикм.- ж.- ж.- прикм.- прикм.- 4.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- прикм.- присл.- присл.- 4ИСЛ.- прикм.- 4.- пожирати; їсти стіл; трапеза, бенкет; їжа знищувати; губити махати, тріпотіти дрижати; тріпотіти; боятися дрижачий трепет; страх страшний, жахливий; дрижачий; боязливий третій втретє; три4І див. трєтн(н)цеіж втретє втретє; по-третє троєбожжя; віра в трьох богів будяк тридцять післязавтра; 4ерез три дні післязавтрашній; триденний нагорода дизентерія трирічний трийменний триповерховий будинок; третій поверх триповерховий Триєдиний; який перебуває у трьох особах (Бог) трикратний який має три мірки див. трнличьнь тричі; три на див. тришьды/н три див. трилнчьнъ тримовник, пилатник - Церковні діячі, які вважали достойними для використання в Церкві лише три мови - староєврейську, грецьку, латинську, бо, мовляв, цими мовами було виконано напис на хресті «Ісус Назаряин, цар юдейський», на якому розп 'яли Христа 275
ТрИУПОСТАСЬНЪ, -Ъ1И трои, -я, -к ТрОИНЪ, -А, -О ТрОНЦА, -А ТрОИМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТрОПАрЬ, -КМЪ ТрОСКОТАТИ, -TAHR, -ТАКТЪ троскотъ, -омъ трошитн, -шж, -шить троудити, троуждл, троудитъ троудъ, -омъ троудьннкъ, -омъ ТрО^ДЬМЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) троуждАннк, -кмъ ТрОуЖДАТИ, -ЖДАІЖ, -ЖДАКТЪ прикм.- 4ИСЛ.- 4ИСЛ.- sing. t., ж.- прикм.- 4.- недок.- 4.- недок.- недок., док.- 4.- 4.- прикм.- с- недок.- троупик, -кмъ троупъ, -омъ троути, тровж, тровєть тръгъ, -омъ ТрЪЖНШТе, -€МЪ тръжьникъ, -омъ тръжьство, -омъ ТрЪЗАННК, -КМЪ ТрЪЭАТИ, -ЗАИК, -ЗАКТЪ тръло, -омъ тръник, -кмъ ТрЪНОВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) трънъ, -омъ с- 4.- недок. 4.- с- 4.- с- с- недок.- с- с- прикм. 4.- див. трилнчьнъ троє троякий Тройця, Трійця - *Пресвята Тройця, один Богу трьох особах: Отець, Син, Святий Дух потрійний тропар - ^структурний елемент богослужень ламатися; тріскатися трава; пирій марнувати, розтринькувати; пропадати му4ити, виму4ити; катувати, закатувати; обтяжувати, обтяжити; страждати, вистраждати; долати, подолати; утомлюватися, утомитися; трудитися, потрудитися; боротися, поборотися страждання, муки; зусилля; старання; боротьба; праця; виріб; зиск; боєць; трудівник тяжкий; утомливий; утомлений праця му4ити, катувати; втомлювати; обтяжувати; прагнути; працювати; боротися; битися; змагатися трупи труп годувати ринковий майдан; майдан, площа див. тръгъ міняйло торжество вигук, оклик, зойк рвати; терзати, му4итися товкач терен, терня терновий тернина; колючка; терен 276
трънъ*нъ, -а, -о (-ъш, -ля, -ок) прикм.- тръп*клнво присл.- ТрЪ1ГклИВЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) ГфИКМ.- тръп'клнвьствнк, -кмъ с- тръп'вльно приел .- тръшкльствик, -кмъ с- тръ!гкльство, -омъ с- тръп'кльствовАти, -воуїж, -воуктъ недок.- тръп«кник, -кмъ тръп'вныю тръггвтн, -плик, -пить с- присл.- недок.- тръстик, -кмъ с- тръсть, -ьмъ ж.- ТрЪСТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- тръАЬти, тьрж, тьретъ недок.- тръто/ъръ, -омъ ч.- ТрЪТО/ърЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГфИКМ.- трътрлник, -кмъ с- трътрАТи, -рж, -ретъ недок.- трътъ, -омъ ч.- тръть, -ьмъ ж.- тръхъть, -ьмъ ч.- ТрЬБбЗНАЧАЛЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) При КМ.- ТрЬБЛАЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПриКМ.- ТрЬБрАЧИК, -КМЪ див. тръновъ терпляче терплячий терпеливість; поблажливість; непохитність див. тръп*кливо див. тръ1гклнвьствнк див. тръп^лнвьствнк бути терпеливим, поблажливим, непохитним терпіння; непохитність; мужність; терпимість; страждання; поблажливість; надія; очікування див. тръпткливо терпіти, зносити; бути поблажливим, терпимим; бути впертим, непохитним, довготерпеливим; перечікувати; зволікати; бути переслідуваним; сподіватися, уповати; бути вірним очерет; очеретина; соломина; ганчірка; стерня тростина; очерет; очеретина; мірка (з тростини або очеретини); перо, ручка, паличка (для писання) тростиновий; очеретяний терти; дробити, розбивати, ламати пекло пекельний нарікання нарікати хвіст див. трътъ дрібна монета тричі споконвічний тричі блаженний, благословенний, преблаженний, преблагословенний третій шлюб 277
трькоух1»» -о^ъ трьвелнчьствьнъ, -а, -о (-TJH, -АЯ, -ОК) ТрЬГОуВИТИ, -БАНК, -БИТЬ ТрЬГОуБО ТрЬГОуВЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ТрЬГОуБЬ трьженьць, -кмъ трьзжвьць, -кмъ ТрЬКЛАТЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ТрЬМЪЧАЧЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ТрЬПОуТИЦА, -АМЪ трьсвъпгьлъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) ТрЬСВАТО, -ОМЪ ТрЬСВАТЪ, -А, -О (-UH, -АЯ, -Ок) ТрЬСЛЬНЬЧЬНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ТрьСТАТН, -ЬМЪ Тр*ББА, -АМЪ 1 Тр^БА, -АМЪ 2 Тр^БН, -ЬМЪ Тр*ІБИ, -ОМЪ ТрІїБИТИ, -БЛИК, -БИТЬ Тр'ББИШТЄ, -€МЪ требовании, -кмъ Тр^БОВАТН, -Е0\\К, -БОуКТЪ 1 Тр'ЬвОВАТИ, -KOVftfft, -БОуКТЪ 2 тр'квъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) Тр*ББЬННКЬ, -ОМЪ тр'квьнъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) 1 тр'Ьвьнъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) 2 тельбухи, нутрощі; послід прикм.- недок.- присл.- прикм.- присл.- ч.- ч.- прикм.- прикм.- ж.- прикм.- с- прикм.- прикм.- pl. t., ч.- ж.- ж.- pl. t., ж.- pl. L, Ч.- недок.- с- с- недок.- недок.- прикм.- ч.- прикм.- прикм.- превеликий; превеличний потроювати; тричі повторювати втричі; тричі; потрійно потрійний див. трьгоуво одружений втретє тризубець тричі проклятий, триклятий тримісячний триніжок пресвітлий Трисвяте пресвятий пресонячний тричленна команда бойової колісниці жертвоприношення; богослужения; треба; жертва потреба, необхідність; користь; корисність; доречність сміття ДИВ. Тр'ББИ СМІТИТИ жертовник; олтар, вівтар; храм; капище потреба; необхідність; потрібна, необхідна річ; річ, справа жертвувати, приносити в жертву потребувати; терпіти нужду, злидарювати; користуватися; використовувати; вимагати; прагнути, жадати, бажати необхідний; потрібний; корисний; зручний; близький; доречний; убогий; жертовник; престол; храм; требник - *богослужбова книга, див евхологионъ жертовний, жертви необхідний; потрібний 278
Тръ7АВА, -АМЪ Тръ7АВЫ1Ъ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) тр*Бвьнъ, -омъ тр'кзАтн, тр*кжж, тр'Ьжетъ тр*Ьзвеннк, -кмъ ТР'ЬЗВНТИ СА, -ВЛІЖ СА, -ВНТЪ СА Тр*БЗв(ьн)ъ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) тр*Ьзвьннкъ, -омъ Тр*БЗВЬНИЦА, -AM тр*кмъ, -омъ тръчнъ, -омъ тръхнжтн, -нж, -нетъ тръ-ште, -емъ Тр*БШТЬ, -ЬМЪ тръ-шти, тр*кжж, тр'Ьжетъ ТрАСАВИЦА, -АМЪ трАСтн, -еж, -сеть ТрАСЪКА, -АМЪ ТрЛБА, -АМЪ тржвити, -Блик, -внтъ ТрЖБНЯ, -ЯМЪ трлкленмк, -кмъ ТрЖБЬННКЪ, -ОМЪ ТрЖДЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) тржеъ, -омъ тржтъ, -омъ тоу тоуж(д)е тоуждерожденнк, -кмъ тоуидеже тоуижде тоукъ, -омъ тоулъ, -омъ ТОуМБАЗНОНЪ, -ОМЪ тоуне ж.- прикм.- ч.- недок.- с- недок.- прикм.- ч,- ж.- ч.- ч,- док- с- ж.- недок.- ж.- недок.- ж.- ж.- недок.- ж.- с- ч.- прикм.- ч.- ч.- присл., частка- присл.- с- присл.- присл.- ч.- ч.- ч.- присл.- трава; рослина; зелень трав'янистий; рослинний травень рвати; терзати поміркованість, отримання, скромність бути поміркованим, стриманим, скромним; утримуватися поміркований, стриманий, скромний поміркована, стримана, скромна особа поміркована, стримана, скромна жінка вежа бахрома; тороки тріснути; вдарити судилище див. тръ*ште див. тр'ЬзАТН лихоманка, пропасниця, гарячка трясти; дрижати ДИВ. ТрАСАВНЦА сурма сурмити ДИВ. ТрЖБА звук сурми сурмач хворий землетрус; буря; шторм натовп; ряд там; тут; тоді; надалі, в майбутньому; ось; так; потім там, там же; водночас краяни, земляки одночасно; разом з тим там же жир, тук; жирність; щедрість; врожайність сагайдак топаз безплатно; даром; дешево; даремно, дарма 279
тоумпАнзиосъ, -омъ тоуръ, -омъ ТОуМЬНЪ, -А, -О (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) ТЪ, ТА, ТО тъж(д)е, таж(а)є, тож(д)е ТЪЗНЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ТЪКАНИК, -КМЪ і тъкати, тъкл, тъчетъ тъкнжтн, -нл, -нетъ тъкто(мо) тъкъмо/А/оу тъность, -ьмъ тыгъко тънъкость, -ьмъ ТЪНЪКЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ТЪШТАНИК, -КМЪ ч.- ч.- прикм.- займ.- займ.- прикм.- с- нёдок.- ДИВ. ТОуМБАЗНОНЪ тур; бик жирний, тучний; плодовитий, родючий; щедрий; міцний, могутній той, сам; саме той; той же той же; такий же; саме той однойменний тканина штовхати; проштовхувати*; док- присл., частка- присл., спол., частка- ж.- присл.- ж.- прикм.- с- ТЬШТАТИ СА, -ШТЖ СА, -ШТИТЪ СА НЄДОК.- тьштєглашєник, -кмъ с- ТЬШТЄСЛАВНК, -КМЪ С- ТЪШТбСЛАВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ТЪШТбТА, -АМЪ Ж.- ТЪШТбТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ТЪШТНВЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) 1 ПрИКМ.- тъштивъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) 2 прикм.- тьшть, -я, -є (-ми, -яя, -ее) прикм.- тьштьно присл.- тьчиїж присл., спол., частка- тъчьникъ, -омъ ткати торкнутися; штовхнути; проштовхнути; ударити якщо не лише, тільки; крім, окрім; все- таки; хоча; ось; саме; вже; зовсім м'якість, тонкість тонко; точно див. тьность м'який; тонкий; дрібний поквапність; старанність; прагнення; задум; намір; бажання спішити; старатися; прагнути марнослів'я, балаканина марнослав'я марнославний шкода, втрата; марнота марний, пустий швидкий; старанний слабодухий пустий; марний; голодний; спраглий; немічний поквапно, швидко; старанно, ревно; охоче; жадібно тільки, лише, лиш; крім, окрім, опріч; зважаючи; все- таки; ось; саме; зовсім не; уже не ровесник 280
тъчьно тъчьнов'кчьнъ, -а, -о (-Ъ1Н, -ая, -ок) прикм ТЪЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ты ТЫКЫ, -ЪВАМЪ тылъ, -омъ тыса/лшта/и, -амъ тыса/лшпъннкъ, -омъ тыса/жштьнъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) прикм тыти, тыык, тыктъ тьлитель, -кмъ ТЬЛИТИ, ТЬЛНК, ТЬЛИТЪ тьло, -омъ тьл'кник, -кмъ тьл'кньнъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) тьлъ"ги, -л*біж, -лъ*ктъ тьля, -ямъ ТЬМА, -АМЪ 1 ТЬМА, -АМЪ 2 ТЬМЬНИЦА, -АМЪ тьмьннчышкъ, -омъ ТЬМЬННЧЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) тьмьно тьмьность, -ьмъ ТЬМЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) тьоть, -ьмъ тьстьнь, -я, -е ТЬШТА, -АМЪ тъ7е тъ7еже тЬлесьникъ, -омъ тНїлєсьно тклбСЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) т*клбСьско/ы -гЬлесьскъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) тъч\о, -есьмъ приел .- прикм.- прикм.- займ.- ж.- 4.- 4ИСЛ.- 4.- прикм.- недок.- 4.- недок.- с- с- прикм.- недок.- ж.- ж.- 4ИСЛ.- ж.- 4.- прикм.- присл.- ж.- прикм.- 4.- прикм.- ж.- 4астка- спол.- 4.- присл.- прикм.- присл.- прикм.- с- однаково; подібно такий же споконвічний однаковий; подібний ти диня спина ТИСЯ4Э ТИСЯЦЬКИЙ ТИСЯ40ЛІТНІЙ набирати, нагулювати жир, повніти нищитель псувати, нищити, винищувати, плюндрувати грунт, суша, твердь, земля загибель; тлінність тлінний, смертний тліти; гинути; псуватися руйнування; тлінність; загибель; іржа тьма, пітьма десять тися4; дуже багато, сила-силенна в'язниця, тюрма, темниця в'язень тюремний темно, неясно ДИВ. ТЬМА 1 темний тесть тестів теща; тітка ж, же; ось і, й ілитон - ^прямокутний кусок лляного полотна, у який загортають антимінс тілом, фізи4но, матеріально ТІлеСНИЙ, фІЗИ4НИЙ, матеріальний; природній див. тклєсьно див. т*Ьлесьнъ тіло; природа; особа, людина; речовина; форма, вигляд; 281
тклопь/нсАннк, -кмъ ткльствик, -кмъ тткл\и(же) тЬмь тткмьже тЬма, -еньмъ тюряги, -ряж, -ряктъ ТЪЧКЪ, -ОМЪ тЬснити, ткшнж, ткснитъ ТЪЧНЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -ОК) тьчіітнти, -штл, -штитъ тішієннк, -кмъ тъ-шитн, -шл, -шить ТАГАрЬ, -КМЪ ТАГО, ТАЖЄСЄ ТАГОСТЬ, -ЬМЪ ТАГОТА, -АМЪ ТАГОТИТИ, -ГОШТЖ, -ГОТИТЪ ТАГОТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТАГЬМИТИ, -НЛ, -НИТЬ ТАЖА, -АМЪ ТАЖЬ, -ЬМЪ тажа/єннк, -кмъ ТАЖАрЬ, -КМЪ ТАЖАТЄЛЬ, -КМЪ ТАЖАТИ, -ЖЖ, -ЖИТЬ ТАЖеСТЬ, -ЬМЪ ТАЖИТИ, -ЖЖ, -ЖНТЪ ТАЖЬБЬНИКЪ, -ОМЪ зовнішність; ікона; стовп; картина, зображення, скульптура; вік; покоління с- с- присл., спол- присл., с пол., частка- присл., спол., частка- с- недок.- ч.- недок.- прикм.- недок.- с- недок.- ч.- с- ж.- ж.- недок.- прикм.- недок.- ж.- ж.- с- ч.- ч.- недок- ж.- недок.- ч.- напис на стовпі суть, природа; іпостась тому тому, через, тому що, бо; то; же; а; таким чином; звідти тому, через; то; же; а; ось; таким чином; звідти; так же, також, так само тім'я прагнути; шукати ДИВ. ТОЧИЛО тиснути; гнітити; мучити тісний; вузький; гнітючий; тужливий витискати; видавлювати, вичавлювати утіха; розрада вести; показувати шлях; повчати; заохочувати робітник, слуга; землероб ремінь тягар, гніт; вага; труднощі; повага; вагомість; достоїнство ДИВ. ТАГОСТЬ обтяжувати; гнітити тяжкий; обтяжливий; гнітючий ДИВ. ТАГОТИТИ сварка, суперечка; судовий процес; бій ДИВ. ТАЖА робота; справа; майно, маєток; поле ДИВ. ТАГАрЬ ДИВ. ТАГАрЬ тягнути; працювати ДИВ. ТАГОСТЬ спрямовувати погляд; прагнути; тягнутися боєць, вояк; борець; забіяка 282
ТАЖЬКО ІфИСЛ.- ТАЖЬКОСрЪДЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ТАЖЬКЪ, -А, -О (-TJH, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ТАЖЬЦЪ* TASATH, ТАЖЖ, ТАЖеТЪ тати, тьнл, тьнетъ ТАТНВА, -АМЪ ТЖГА, -АМЪ тждоу/ъ- тждъ*жде тлженнк, -кмъ тжжми, -яя, -ее тжжнти, -жж, -жить ТЖЖЬКЫГк ТЖЖЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ТЖЧА, -АМЪ ТЖЧЬНЪ, -А, -0( -Ъ1И, -АЯ, -Ок) ТУМЪПАНЪ, -ОМЪ ТОуПАНЬ, -ЬМЪ приел.- недок., док.- недок.- ж.- ж.- присл.- присл.- с- прикм.- недок.- присл.- прикм.- ж.- прикм.- ч.- ч.- тяжко, важко, обтяжливо безсердечний, жорстокий тяжкий, важкий; вагомий, важливий; хижий; жорстокий ДИВ. ТАЖЬКО досліджувати, дослідити; випитувати, випитати; сперечатися, посперечатися; заставляти, заставити розтинати; сікти тятива труднощі, ускладнення; пригніченість; туга; мука туди; звідти туди ж; звідти ж ДИВ. ТЖГА гнітючий; обтяжливий страждати; поневірятися, бідувати; мучитися; тужити; бути пригніченим; скаржитися, нарікати; наполягати; благати важко, тяжко гнітючий; болісний, нестерпний; тяжкий; смутний дощ, злива, гроза; сніг дощовий тимпан, барабан ДИВ. ТУМЪПАНЪ оу оу 1 оу 2 ОуБАЛОВАТН, -ВАЫК, -ВАКТЬ ОуБНВАННК, -КМЪ ОББИВАТИ, -ВАЖ, -ВАКТЬ присл., приим частка- вигук- док.- с- недок.- [-, вже; біля; від; у, в; з, із; між, серед; для; через; напроти, проти; протягом о; ой; ох вилікувати, зцілити вбивство убивати; бити; карати; шмагати; винищувати 283
оуБннствнк, -кмъ оувинство, -омъ ОуБНИСТВЬНЪ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -Ок) ОуБИНЦА» -АМЪ О^БИТбЛЬНИЧЬСКЬ, -А, -О (-UH, -АЯ, -ОК) ОББИТИ, -БИ№, -БИКТЪ оувнтик, -кмъ ОуБИЯТН, -БНЯЖ, -БИЯКТЪ оукнкннк, -кмъ ОуБЛАГОВОЛНТН, -ЛИЛ, -ЛИТЬ ОуБЛАЖНТН, -ЖЛ, -ЖИТЬ оуво ОуБОГЪ, -А, -О (-Ш, -АЯ, -Ок) оувожьство, -омъ оувон, -кмъ ОуБОЯТН СА, -BOBR СА, -БОИТЪ СА оувроусъ, -омъ оув*кдити, -к-кждл, -бредить оувидъ"ги, -виждж, -видитъ оувы ОуВ'КД'КТИ, -BbVttb, -ВЪЧТЪ оувАДАТн, -дам;, -дактъ о^вадити, -важдж, -вадить оувастн, -вазж, -вазєть оугаждати, -ждаж, -ждактъ ОуГАСНЖТИ, -НЛ, -Н€ТЪ 0\ТНтБТАТН, -TAWR, -ТАКТЪ 0\|ТОБЬЖеННК, -КМЪ ОуГОБЬЗИТИ, -БЬЖЖ, -БЬЗНТЪ оугодити, -гождж, -годить 284 С- ДИВ. ОуБНВАННК С- ДИВ. ОуБНВАНИК прикм.- смертельний, смертоносний; убивчий ч., ж.- убивця, душогуб прикм.- ДОК- с- недок.- с- док.- док.- спол., частка- прикм.- с- ч.- док.- ч.- ДОК.- ДОК.- вигук ДОК.- недок.- ДОК- ДОК.- недок.- док.- недок.- с- док- ДОК- душогубський убити, умертвити, стратити; побити; відшмагати; покарати; винищити ДИВ. ОуБИВАНИК убивати; бити; карати; винищувати убивство; бичування; битва виявляти схильність, прихильність, симпатію вихвалити; ощасливити; зрадіти - отже; тому; ж, же убогий, бідний убогість, бідність убивство побоятися; посмирніти хустка; рушник; покривало умовити; переконати; наказати побачити, помітити, запримітити; довідатися о лихо; о горе довідатися, узнати в'янути; в'ялити; сушити; перемагати зів'янути; зв'ялити; висушити; перемогти зав'язати; прикрасити, увінчати догоджати; служити погаснути, згаснути тиснути; пригнічувати, утискати урожай; урожайність, родючість; збагачення вродити, зродити; збагатити, збагатитися догодити; послужити
оугодьникъ, -омъ ОуГОДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) ОуГОТОВАНЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ОуГОТОВАТН, -BAWR, -ВАКТЪ ОБДАВИТИ, -ВЛЖ, -ВИТЬ ОуДАВЛбНННА, -АМЪ ОуДОБЬ ОуДОБЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) оудол^ти, -лът, -лъ'ктъ оудъ, -омъ ОуЖАСАТИ СА, -САЫК СА, -САКТЪ СА ОуЖАСЪ, -ОМЪ ОуЖАСЬНЪ, -А, -О (~Ъ1И, -АЯ, -Ок) оуже оузр'кти, -зьрик, -зьритъ оукАряти, -ряик, -ряктъ ОуКОрНЗНА, -АМЪ ОуКрАСИТИ, -КрАШЛ, -КрАСИТЪ ОуКрАШбНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) оукрон, -кмъ оукропъ, -омъ оукроух1»! -°мъ ОукрЫВАТИ СА, -BAUR СА, -ВАКТЪ СА ОуКрЫТИ СА, -pUUR СА, -рыКТЪ СА оулокнти, -клик, -вить оулоумнти, -чж, -нить оумАленнк, -кмъ оумнленик, -кмъ ОуМНЛОСрЬДНТИ СА, -ДЖ СА, -ДНТЪ СА оумолити, -лик, -лить оумъноженнк, -кмъ оумрьтвнк, -кмъ оумръ"ги, -мьрж, -мьретъ ч.- прикм.- прикм.- недок.- ДОК- ж.- присл.- прикм.- док.- ч.- недок.- ч.- прикм.- присл., спол.- ДОК- недок.- ж.- ДОК- прикм.- ч.- ч.- ч.- недок.- ДОК.- ДОК- ДОК.- с- с- ДОК.- док.- с- с- ДОК.- служитель, священик; угодник бажаний; приємний; лагідний; смиренний приготований; зварений готувати, приготовляти; варити задавити; задушити; убити м'ясо задушеної тварини; здохлятина легко; зручно легкий; зручний здолати, перемогти; подолати член, частина тіла лякатися, жахатися, боятися; дивуватися жах, переляк; здивування жахливий; лякливий - вже, уже; коли; як побачити; довідатися докоряти, дорікати, губити; обмовляти; ображати докір; образа; обмова прикрасити прикрашений пелена; покривало; хустка; саван кріп шматок хліба, коржа; крихта ховатися, приховувати; знаходити притулок сховатися, приховати; знайти притулок зловити, спіймати; вполювати знайти; досягти зменшення; применшення; ослаблення нарікання; туга; тужіння змилосердитися, змилуватися, зглянутися ублагати, вмолити, випросити збільшення, примноження; наростання смерть, вмирання умерти, померти 285
оумъ, -омъ ОБМЫТЬ, -А, -О (-Т^М, -АЯ, -ОК) оулгктн, -мът, -мъ*ктъ оумАкнжти, -ил, -нетъ оуннчи/ьжєннк, -кмъ оуность, -ьмъ OlfHUBATH, -BAUK, -ВАКТЪ ОуНЫЛЪ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -Ок) оуныннк, -кмъ оунытм, -ныик, -ныктъ оуньць, -кмъ ОуПИТАНЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) ОуПОДОБИТИ, -БЛИК, -БИТЬ оупо/ъвлник, -кмъ ОуПОВАТН, -ВАІЖ, -ВАКТЪ ОуСЛЫШАТН, -ШЛ, -ШИТЬ ОуСМАрЬ, -КМЪ оуспъхь, -ожъ ОуСрАМЛЯТН СА, -ЛЯІЖ СА, -ЛЯКТЪ СА НЄДОК.- ОуСТА, -ОМЪ оустрокник, -кмъ ОуСТрЬМИТИ СА, -МЛЖ СА, -МИТЪ СА НЄДОК. оуснжти, -ил, -меть оусьпєник, -кмъ оусыр'кти, -p*fctK, -p'feKTb оусъжнжти, -ил, -нетъ OlfTAHTH, -TAWR, -ТАИТЬ 4.- прикм.- недок.- ДОК- с- ж.- недок.- прикм.- с- ДОК.- 4.- прикм.- ДОК.- с- недок.- ДОК- 4.- 4.- недок.- pl. t., с- с- недок.- ДОК.- с- ДОК.- док- док- розум; розважливість; передба4ливість розумний; розважливий; передба4ливий; розумовий уміти; розуміти; знати м'якнути, зм'япшти, ЗМ'ЯГЧЙТИСЯ приниження, зневага; знищення юність, молодість сумувати, журитися, тужити; турбуватися смутний, зажурений сум, смуток, туга, журба засумувати, засмутитися, затужити теля; би40к вгодований, тучний, жирний уподібнити, уподібнитися; сподобити; порівняти надія, сподівання, уповання; очікування сподіватися, надіятися, уповати; очікувати по4ути; узнати, довідатися; сповнити; проголосити; назватися див. хл*ЬвОА*кля успіх соромитися, стидатися губи, уста порядок, стрій; влаштування, облаштування кидатися; прямувати заснути; померти засипання; сон; кончина; день кончини; Успіння - Християнське свято, яке Церква відзначає 15 серпня (за нов. стилем 28 серпня), нагадуючи про день кончини Богородиці звурдитися, зсістися відрубати; відсікти приховати, сховати, утаїти 286
оутолнти, -лил, -лить док.- оутрик, -кмъ с- оутро, -омъ с- оутіїшєиик, -кмъ с- оутАгнлти, -нж, -нетъ док.- оухо, оушесьмъ с- 0\(ШМДЪ, -ОМЪ 4.- ОуШИДЬ, -ЬМЪ 4.- оуштедритн, -рнк, -рнтъ док- ОуКДННЄНЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ГфИКМ.- заспокоіти; переконати, умовити; утамувати; затамувати світанок, ранок див. оутрик розрада; втіха; спів4уття досягти; перевершити вухо втіка4 див. оушндъ обдарувати; винагородити; помилувати; змилуватися самотний; усамітнений Ф фАКО^ДЪ, -ОМЪ фАЛИЯ, -ЯМЪ флрижь, -кмъ фдрнсеЛки, -кмъ на4альник, управитель; настоятель фАрНСеНСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) фарисейски фАрНСбОВЪ, -А, -О фбЛОНЪ, -ОМЪ фиЛОСОфиЯ, -АМЪ философъ, -омъ фимиянъ, -омъ финикъ, -омъ форъ, -омъ ж.- 4.- 4.- прикм.- присл.- прикм.- 4.- ж.- 4.- 4.- 4.- 4.- їжа, харчі кінь фарисей - *член релігійної групи в Юдаїзмі (2 ст. до Хр.- 2ст. по Хр. ), яка відзначалася ревним дотриманням Мойсеевого Закону, дріб'язковим виконанням правил зовнішнього благочестя та фанатичною ворожістю до язичників; лицемір фарисейський по-фарисейськи фарисеїв фелон - *культова одежа священика філософія філософ; Філософ - *прізви- щева назва св. Кирила (Константина), молодшого брата Мефодія див. темиянь фінік; фінікова пальма дар; данина, податок 287
X ХАЛЖГА, -АМЪ ХАМЪ, -ОМЪ ХАризмъ, -омъ Хвровь, -ьмъ ХерОВЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) Хероу/овимъ, -омъ Хброу/овнмьскъ, -а, -о (-ъш, -ая, Хбръсонъ, -омъ -ок) ХвръСОНЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) Херъсонянинъ, -омъ Хетитеянинъ, -омъ Хетьтгкискъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) Хнник(ъс)ъ, -омъ ХИТОНЪ, -ОМЪ ХЛАДЪ, -ОМЪ ХЛАДЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ХЛАКЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -ОК) ХЛАМУ/ИДА, -АМЪ ХЛАПЪ, -ОМЪ Хлъмъ, -омъ ХЛ'Ьвъ, -омъ ж.- 4.- 4.- 4.- прикм. 4.- прикм. 4.- прикм. 4.- 4.- прикм. 4.- 4.- 4.- прикм. прикм. ж.- 4.- 4.- 4.- ХАРБИНА, -АМЪ ХЛ'бвод'бля, -ямъ ХЛ'Ьвъ, -омъ ХЛАБНВЪ, -А, -О (-Ъ!И, -АЯ, -Ок) ХЛАБЬ, -ЬМЪ ХЛЛПАТИ, -ПАНК, -ПАКТЪ ХОКОТЪ, -ОМЪ ХОДАТАИ, -КМЪ ХОДАТАЙСТВО, -ОМЪ ходатайствовать -воуж, -воуктъ огорожа, пліт; вулиця Хам - *один з трьох синів Ноя харизм, харизма - ^надзвичайні дари Св. Духа див. хероу/овнмъ див. хероу/овимьскъ херувим - *один з дев 'яти ангельських чинів херувимський Херсонес херсонеський херсонесець, мешканець Херсонеса хетт хеттський хінік, мірка спідня одежа; хітон, туніка прохолода; свіжість; холод прохолодний; холодний; свіжий неодружений верхня одежа; плащ раб, слуга пагорб, горб хліб, паляниця, корж, шматок хліба; Євхаристія; їжа; майно будинок, будівля; житло; келія, комір4ина; прихисток; скарбниця 4.- 4.- прикм.- Ж.- недок.- 4.- 4.- с- недок.- ремісник, який шив намети хлів, стодола цікавий, допитливий; надоку4Ливий водопад, поріг; потік просити милостиню, жебрати хвіст посередник; посланець; проха4; помІ4ник; захисник посередництво; прохання; сприяння бути посередником; просити; сприяти 288
ХОДАТАИТИ, -TAUR, -ТАКТЪ ХОДАТАИЦА, -АМЪ ХОДАТАЯТИ, -ТАЫК, -ТАКТЪ Ходити, хождл, ходить ХОДЪ, -ОМЪ ХОЖДЄНМК, -КМЪ Хоръ/епископъ, -омъ ХОръ, -омъ ХОржгы, -ъвамъ ХОТЬ, -ЬМЪ 1 Хоть, -ьмъ 2 ХОТЄНИК, -КМЪ Хотіти, хоштж, хоштетъ ХРАБРОСТЬ, -ЬМЪ ХРАБрЪ, -ОМЪ 1 ХРАБрЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) 2 ХрАБрьСКЫ ХРАБрЬСТВО, -ОМЪ ХРАМИНА, -ДМЪ Хрдмъ, -омъ ХРАИИЛИШТ6, -бМЪ ХРАНИЛО, -ОМЪ ХрАНИЛЬННЦА, -ДМЪ док- ж.- недок.- недок.- ч.- с- ч.- ч.- ж.- ж.- ч., ж.- с- недок.- ж.- ч.- прикм.- присл.- с- ж.- ч.- с- с- ж.- стати посередником; попросити; посприяти посередниця; помічниця див. ходатайствовав ходити, крокувати, рухатися; обходити; приходити; іти; відступати; проходити, минати; мандрувати; втручатися; мешкати, перебувати; одягатися хода; біг; рух, пересування хода; мандрування; поведінка; життєвий уклад хорєпископ, провінційний єпископ північний захід жезл прихіть, забаганка коханець, коханка бажання; воля; готовність; прагнення; похіть; насолода; прохання хотіти, бажати; погоджуватися; виявляти бажання; прагнути; прихильно ставитися; пробувати; шукати; вимагати; мати намір, готуватися; починати; могти; дозволяти, допускати військова справа вояк; герой хоробрий, мужній; войовничий хоробро, мужньо; по- войовничому геройський вчинок, поведінка будинок, житло; родина, сім'я; храм; святилище; будинок, будівля; храм, святилище; житло, помешкання, приміщення; родичі, сім'я сховище; притулок, пристановище, захисток; склад, комора, стодола; амулет вуздечка, намордник стодола, комора, склад 289
ХРАННТВА, -АМЪ ХРАНИТЄЛЬ, -КМЪ ХРАМИТИ, -НІЛ, -НИТЬ Ж.- 4.- НЄДОК.- ХРАНЬНО ХРАНЯТН, -НЯЖ, -НЯКТЬ ХРАНКНИК, -КМЪ ХрАПАТН, -ПЛІЖ, -ПЛЄГЬ ХРНБЪ, -ОМЪ ХРИЗМА, -АМЪ Хри/ьсто(со)Борьць, -кмъ Хри/ьст(ос)ов(ьн)ъ, -а, -о ХРН/ЬСТ0(С0)ЛЮБНВЪ, -А, -0 (-Ъ!И, -ДЯ, -OK) Хрн/ьсто(со)люЕьвьнь, -а, -о (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) Хри/ьсто(со)люБьць, -кмъ Хри/ьсто(со)ненАвидьнь, -а, -о (-Ъ!И, -АЯ, -OK) Хри/ьсто(со)о\"Бииство, -омъ Хрн/ьхт(ос)ъ, -а ХРИШТАЛО, -ОМЪ ХРОМОТА, -АМЪ ХрОМЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Хромьць, -кмъ Хроустлль, -кмъ ХРОуСТАЛЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) Х/крЪВАТН, -ОМЪ ХрЪЗАНЪ, -ОМЪ Хръ/исостомъ, -омъ присл.- недок.- с- недок.- 4.- ж.- 4.- прикм.- прикм.- прикм.- 4.- прикм.- с- Sing. t., 4. с- ж.- прикм.- 4.- 4.- прикм.- pl. t., 4.- 4.- 4.- амулет охоронець, сторож берегти, охороняти, захищати; стерегти; остерігатися; ховати, приховувати, зберігати; дотримуватися; стежити 6ЄЗПЄ4Н0 ховати, приховувати захист, охорона; пильність, оба4ність; дотримання міцно спати, храпіти хребет, спина миро христоборець, безбожник, ворог Христа Христів, Христосів який любить Христа, христолюбний, богобійний див. хри/ьсто(со)люБнвъ христолюбець, побожна особа який ненавидить Христа, безбожник убивство Христа Христос, Помазаник, Месія кришталь кульгавість; паралІ4, каліцтво кульгавий; спаралізований; скалІ4ений кульгавий; паралітик див. хрииггАло кришталевий Хорватія батіг Золотоуст, Златоуст - *Йоан Золотоуст (34 7-40 7), уродженець Антіохії, архиепископ Царгороду, неперевершений оратор; до наших днів збереглися 800 його проповідей, книга про священство та листи; Золо- 290
тоуст, Златоуст - * збірник текстів релігійного характеру, більшість з яких належить Йоанові Золотоусту Хръстняньньскъ, -а, -о (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Хръ/икьтъ, -омъ Хржстъ, -омъ ХОуДОБА, -АМЪ Х0уД0В*ЬрьНЪ, -А, -0 (-ТЛИ, -АЯ, -Ок) Х0уД0СНл(ьн)ъ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Хоудость, -ьмъ Х0уД00ум(кн)ъ, -А, -0 (-TJH, -АЯ, -ОК) XOYA-Ь, -Л, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) X*YA* ХОуЛА, -АМЪ Хоулити, -лил, -лить Хоуловлти, -лоуик, -лоуктъ ХОуЛОЛЮБНВЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) Хоульннкъ, -омъ Хоульно ХОуЛЬНЪ, -А, -0 (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) Хоульство, -омъ Хоул(ьств)овАти, -во\ш, -воуктъ Хоуннзъ, -омъ ХЫЖ/ЗА, -АМЪ ХЫЗННА, -АМЪ ХЫЗЪ, -ОМЪ ХЫЗЬНИЦА, -АМЪ Хытро/ъ- Хитрость, -ьмъ прикм. - 4.- 4.- ж.- прикм.- прикм.- ж.- прикм.- прикм,- присл.- ж.- недок.- недок.- прикм.- 4.- присл.- прикм.- с- недок.- 4.- ж.- ж.- 4.- ж.- присл.- ж.- див. крьстняньньскъ див. ХРИБ|> саран4а; гусінь слабість, кволість; безсилля який має слабку віру, слабовірний слабкий, кволий; безсилий див. ходова недоумкуватий; безглуздий незна4ний, непомітний; малий; убогий; слабий мало, трохи; зле образа, сварка, обмова, хула; зіпсуття; богохульство, єресь; ганьба, сором; звинувачення обмовляти, оббріхувати, хулити; лихословити, проклинати; ображати; богохулити; зневажати див. хоулнтн який любить нарікати, богохульний богохульник, єретик образливо; зле, погано; ганебно образливий; поганий; злий; ганебний; богохульний див. хоулА хулити, обмовляти; богохулити; звинува4увати; скаржитися мірка хінікс келія, комірчина див. хыжа див. хыжа див. хыжа старанно; по-справжньому; правильно кмітливість, дотепність; старанність; мудрість; майстер- 291
Хытростънъ, -а, -о (-ъш, -ая, -ок) прикм ХЫТрЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Хытрьць, -кмъ ХЫШТ6ННК, -КМЪ Хыилъннкъ, -омъ ХЫШТЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ХЛДОГЬ, -А, -О (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) ХОДОЖЬНИКЪ, -ОМЪ ХОДОЖЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) Хадожьствнк, -кмъ ХОДОЖЬСТВО, -ОМЪ ХЛПАТН, -ПАЖ, -ПАКТЪ прикм .- прикм .- 4.- с- 4.- прикм.- прикм.- 4.- прикм.- С- с- недок.- ність; ремесло; осві4енність, знання, наука; хитрість, лукавство; доказ, свідчення див. хытръ освічений; розумний, мудрий; старанний; досвідчений, майстерний, творчий мудрець, філософ; художник, творець, майстер; ремісник пограбування; здобич, украдена рІ4 розбійник, грабіжник; загарбник грабіжницький; хижий розумний, освічений творець, зачинатель; будівничий мистецький уміння, майстерність; мистецтво; витвір мудрість, розум, розважливість; майстерність, мистецтво; учення, наука; знання; спосіб; доказ, свідчення; підступ хитрість хапати, ловити W йме WCAHHA WCMb вигук- вигук- вигук- 4ИСЛ.- прийм.- о, ох, ах; ои лихо ох; ох який ДИВ. ОСАННА див. осмь див. оть
ф федрнтель, -кмъ фєдрнтн, -ріж, -рить ФедровАтн, -роуїж, -роуктъ фєдрость, -ьмъ фЄДрОТА, -АМЪ федротьствик, -кмъ Федръ, -а, -о (-ът, -ля, -ок) Федрьст&нк, -кмъ Федрьство, -омъ фєдрьствовАтн, -воуїж, -воуктъ федр-fe фєдр*кник, -кмъ фЄНЬЦЬ, -КМЪ фИТЪ, -ОМЪ фОЛА, -АМЪ фО^ДЬ, -ЬМЪ фОуЖДекрЪМЬННЦА» -АМЪ фоуждєплємєньїінкь, -омъ фоуждь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) фоуждьскы фАДЬНО фАД*БТН, фАЖДЛ, фАДИТЪ 4.- недок.- недок.- ж.- ж.- с- прикм.- с- с- недок.- присл.- с- 4.- 4.- ж.- ж.- ж,- 4.- прикм.- присл.- присл.- недок.- щедрии дарувальник дарувати, щедро наділяти; виявляти милосердя виявляти милосердя, спів4увати щедрість; благодать щедрість; милосердя, спів4уття; благодать щедрість, великодушність; милосердя щедрий; милосердний, спів4утливий див. федротьствик див. фєдрость виявляти милосердя, співчувати щедро див. фєдрость левеня щит одяг мораль, поведінка, звичай, природа пристанище для чужинців, утікачів; нічліжка; лічниця 4ужинець 4ужий; інакший; чужинецький; ворожий; по-чужому ощадно ощаджувати; остерігатися, берегти; стежити; захищати; стримувати; збирати
ц ЦАрИГрАДЪ, -ОМЪ царь, -кмъ цАрьствнк, -кмъ ЦАРЬСТВО, -ОМЪ ЦАСАрЪ, -ОМЪ ЦВНЛИТИ, -ЛНК, -ЛИТЬ цвистн, цвмтл, цвнтетъ ЦВЪЛИЛО, -ОМЪ цветик, -кмъ ЦВ*ктОНОСЬНЪ, -А, -0 (- ■Ъ1И, -АЯ, -ОК) 4.- 4.- с- с- 4.- недок.- недок.- с- с- прикм.- Царгород, Константинополь цар царство див. ЦАрьствнк ДИВ. ЦЪХАрЪ квиліти, скиглити; плаката цвісти луг квіти, цвіт квітковий; Квітна неділя - ЦВЪ-ТЪ, -ОМЪ 4.- ЦВЪЛЪНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ЦВ*БТЬЦЬ, -КМЪ 4,- ЦВЪЛЪЧАНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- цв'бтеннк, -кмъ с- ЦНМНТрЪ, -ОМЪ 4.- ЦНрЪКЪНЪ, -А, -О (-Ъ1М, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- цнръкы, -ъвамъ ж.- цръкъвнште, -емъ ж.- цръкъвнштьнъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) прикм.- ЦрЪКЪВИЦА, -АМЪ Ж.- цръкъвьннкъ, -омъ ч.- ЦрЪКЪВЬНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ЦРЪКЫ, -ЪВАМЪ Ж.- црьнорнзьць, -кмъ цъ- Ц*квЬННЦА, -АМЪ ЦЪТЛЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ц*Ьлити, -лык, -лить Ц'ВЛОВАННК, -КМЪ 1 ц'кловАник, -кмъ 2 цъ^омадрик, -кмъ ЦЪ^Ъ, -А, -0 (-Ъ1Н, -АЯ, -ОК) 4.- спол.- ж.- прикм. недок.- с- с- с- прикм. ^християнське свято, яке Церква відзначає за тиждень до Великодня на честь в Ъду Ісуса Христа в Єрусалим квітка, суцвіття; лілея; гілка КВІТу4ИЙ, ЦВІТу4ИЙ квітка розквітлий див. цвътик цвинтар богослужбовий; святий Церква; церква, храм поганський храм, капище церковний, храмовий церковця; дзвінниця церковнослужитель, клирик церковний; храмовий; богослужбовий Церква; (церковна) община, громада; храм, церква, каплиця див. чрьноризьць хо4а; все-таки струнний музи4ний інструмент; ліра; сми40К єдиний зціляти, лікувати цілування, поцілунок; вітання зцілення розсудливість, оба4ність цілий, неушкоджений, здоровий; непорочний 294
Ц*кНА, -АМЪ Ж.- цъчдревъ, -а, -о прикм.- ЦЪЧАрНЦА, -АМЪ Ж.- ЦЪЧАрЪ, -ОМЪ 4.- ЦЪЧАрьСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -ОК) ПрИКМ.- ЦЪЧАрьСТВНК, -КМЪ С- цъчАрьство, -омъ с- цъчАрьствовАТи, -во\ш, -воуктъ недок- LVfcCTA, -АМЪ ЦАТА, -АМЪ ж.- ж.- плата; вартість; ціна цісарів, кесарів імператриця, цариця імператор, цісар, кесар, цар цісарський, царський див. цъчдрьство імперія, царство; володіння; влада, сила царювати, правити, володарювати; панувати вулиця, дорога, шлях дрібна монета ЧАрОД'Ьн, -КМЪ ЧАСЪ, -ОМЪ ЧАСЬЦЬ, -КМЪ МАША, -АМЪ ЧАЯННК, -КМЪ ЧАЯТИ, 4ABR, ЧАКТЪ ЧеЛАДИНЪ, -ОМЪ ЧбЛАДЬ, -ЬМЪ чєтворицєіж ЧбТВрЬТОВЛАСТЬНИКЪ, -ОМЪ ЧЄТВрЬТОВЛАСТЬСТВОВАТН, -во\ш, -воуктъ ЧЄТВрЬТЬ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) четврьтъкъ, -омъ четыре, -и, -и чин, -я, -к ЧИНИТИ, -НІЖ, -НИТЬ чинъ, -ъмъ ЧИСЛО, -ОМЪ ЧИСМА, -еНЬМЪ чи/ьсти, чьтж, чьтетъ ЧИСТИНА, -АМЪ чистити, чиштл, чистить ЧИСТЬ, -А, -О (-ЫИ, -АЯ, -ОК) 4.- 4.- 4.- ж.- С- недок.- 4.- Ж.- присл.- 4.- недок.- 4ИСЛ.- 4.- 4ИСЛ.- займ.- недок.- 4.- с- с- недок.- ж.- недок.- прикм.- 4арівник, ворожбит 4ас, 4асина хвилинка чаша сподівання, надія; чекання турбуватися; надіятися, 4екати слуга, раб 4елядь, прислуга В4ЄТВЄрТЄ 4Єтверовласник, тетрарх правити 4етвертиною царства 4ЄТВЄрТИЙ 4ЄТВЄр 40ТИрИ 4ИЙ 4ИНИТИ, діяти, робити; розповідати порядок; статут; обряд 4ИСЛ0; рахунок; кількість див. число рахувати; читати; поважати щирість, правдивість 4ИСТИТИ 4ИСТИЙ, НЄП0р04НИЙ 295
члов*Ьколюе(ств)нк, -кмъ с- чловъжолюбыгъ, -а, -о (-Ъ1и, -ая, -ок) прикм.- ЧЛОВЪЖОЛЮБЬЦЬ, -КМЪ 4.- ЧЛОВ^КЪ, -ОМЪ 4.- члов*кчь, -я, -е (-ии, -яя, -ее) прикм- ЧАДО, -ОМЪ С- ЧАдородик, -кмъ с- ЧАДЬЦЄ, -еМЪ С- ЧАСТЪ, -А, -О (-ЪШ, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ЧАСТЬ, -ЬМЪ Ж.- ЧАШТА, -АМЪ Ж.- людинолюбство, чоловіколюбіє; милосердя людинолюбний, милосердний людинолюбець людина див. члов*кчьскь чадо, дитя дітонародження, дітородність дитятко тісний; густий; 4астий частина, доля гущавина, хащі, густий ліс Ш шдръ, -омъ ШАрЬЧИИ, -ЯМЪ ШбСТЪ, -А, -0 (-Ъ1М, шесть ШИПЪКЪ, -ОМЪ ШИЯ, -ЯМЪ шл*кмъ, -омъ ШОуИ, -Я, -€ ШО^НЦА, -АМЪ шоумъ, -омъ ШЬПЪТАТИ, -ПЪЧЖ, ■ шьпътъ, -омъ ШЬПЪТЬНИКЪ, -ОМЪ ШЬСТВОБАТИ, -В0\Ш> ШАТАНИК, -КМЪ -АЯ, -ОК) -пъчетъ -воуктъ 4.- 4.- 4ИСЛ.- 4ИСЛ.- 4.- ж.- 4.- прикм.- Ж.- 4.- недок.- 4.- 4.- недок.- с- фарба, барвник маляр шостий шість дика троянда; колючка шия шолом лівий лівиця, ліва рука шум, гамір; буря шептати; нашіптувати, намовляти, підбурювати шепіт шептун; підбурювач йти, прямувати, крокувати пиха; відважність, сміливість; хвилювання
ю югь, -омъ ЮДЪ, -ОМЪ юже ЮНИЦА, -АМЪ юность, -ьмъ ЮНОША, -АМЪ ЮНЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) юньць, -кмъ ютро, -омъ ютрьнин, -яя, ютръ* -ее 4.- 4.- присл.- ж.- ж.- 4.- прикм.- 4.- с- прикм.- присл.- південь див. оудт» див. оуже телиця юність, молодість юнак юний, молодий ягня, теля світанок, ранок світанковий, ранковий вранці я явити (са), -вліж(са), -витъ(са) док.- явити, явитися, показати, показатися являти(са), -ляж(са), -лякть(са) недок.- являти, являтися, показувати, показуватися ЯВЛКНИК, -КМЪ яв*к ЯГНЬЦЬ, -КМЪ ЯДЄНИК, -КМЪ ядъ, -омъ ядь, -ьмъ ЯДЬЦА, -ОМЪ яже язва, -дмъ ЯЗВИНА, -ДМЪ ЯЗВИТИ, -ВЛІЖ, -ВИТЬ язъ яйце, -емъ яко ямо (же) ЯрИНА, -ДМЪ ярость, -ьмъ ЯрЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, ЯрЪ, -А, -0 (-Ъ1И, -АЯ, -ок) 1 -ок) 2 с- присл.- 4.- с- 4.- ж.- 4,- займ.- ж.- ж.- недок.- займ.- с- спол., 4астка- присл.- ж.- ж.- прикм.- прикм.- поява, появлення явно ДИВ. АГНЬЦЬ ДИВ. ЯДЬ отрута їжа, наїдки, хар4 ненажера див. иже виразка, рана, струп; проказа нора ранити, калІ4ити; бити ДИВ. АЗЪ 1 яйце що, щоб; бо; як; неначе, немов куди вовна гнів, лють сердитий, лютий весняний 297
ясли, -ьмъ ясти, ямь, ястъ ячьменьнъ, -а, -о (-tjh, ЯЧЬИЪ, -А, -0 (-TJH, -АЯ, яхати, ядж, ядетъ яште -АЯ, -Ок) -ок) pi. t., ж.- недок.- прикм.- прикм.- недок.- СПОЛ.- ясла їсти ячмінний див. ячьменьнъ їхати; возити, возитися якщо, коли к к(г)дА КДННАКЪ, -А, -0 КДИНАЧЄ КДИН0МЫСЛНК, кдннородьнъ, - КДННОЧАДЬ, -Я, КДННЪ, -А, -0 кдннъде КДВА кже кзеро, -омъ кн кле/'ки, -клгь клень, -еньмъ клико КЛИКЪ, -А, -0 клннъ, -омъ KA'fe КМАТН, КМЛ№, ксе (-Ъ1И, -АЯ, -кмъ А, -0 (-Ъ1И, -е (-ии, -яя кмлетъ кстьство, -омъ КТерЪ, -А, -0 КША кште -ок) -АЯ, -ОК) її -єе) спол., присл.- прикм.- спол., присл.- с- прикм.- прикм.- числ.- присл.- присл.- займ.- с- присл.- ч.- ч.- присл.- займ.- ч.- присл.- недок.- вигук- с- займ.- присл., спол.- приел .- - ДИВ. ЄГДА однаковий - до того; тільки, ще раз згода, злагода, єдиномисліє єдинорідний, єдиний див. кдииородьнь один в одному місці ледве, ледь; можливо, мабуть див. нже озеро так; напевно єлей; олія олень скільки; багато хто, що, який див. еллииь ледве ДИВ. ИМАТИ ось, на; глянь природа, суть; буття якийсь, котрийсь; інший -якби ще, іще; доки
ж жглъ, -омъ жгль, -кмъ ЖДА. -АМЪ ЖД"ЦА> -АМЪ лдолъ, -омъ ждоль, -ьмъ ждолнк, -кмъ ждоу/ъ* лике, -емъ ЖЖНКА, -АМЪ AV3A, -АМЪ лізилнште, -емъ ЖЗЪКЪ, -А, -О (-TJM, - ЖЗЬННЦА, -АМЪ лшолы ЖрОДНВЪ, -А, -О (-Ъ1И жродъ, -омъ жсъ, -омъ ЖС^НИЦА, -АМЪ ЖТрОБА, -АМЪ жтрь лтрьлдоу адАник, -кмъ АЯ, -ОК) , -АЯ, -ОК) 4.- 4.- ж.- ж.- 4.- Ж.- с- присл.- с- 4., Ж.- Ж.- с- прикм.- ж.- присл.- прикм.- 4.- 4.- Ж.- Ж.- присл.- присл.- с- кут жар, жаринка вудка ДИВ. ЖДА долина; яр, балка див. ждолъ див. ждолъ де, куди, звідки ДИВ. ЛхЗА роди4, роди4ка пута, кайдани; союз тюрма, в'язниця вузький див. лізилнште навпіл божевільний, юродивий юродивий, блазень вус; борода гусінь живіт, утроба всередину зсередини запах, аромат; нюх ь\ ььдро присл.- ЬЬЗД -АМЪ Ж.- ЬХЗЫКЪ, -ОМЪ 4.- Ь\ЗЫЧЬННКЪ, -ОМЪ 4.- ЫСЗЫЧЬНИЦА, -АМЪ Ж.- ЬЬЗЫЧЬСКЪ, -А, -О (-Ъ1И, -АЯ, -Ок) ПрИКМ.- ььзьвъчтнвъ, -а, -о (-Ъ1и, -АЯ, -ок) прикм.- ілти, имж, иметь док.- ььтнк, -кмъ с- швидко; негайно хвороба; рана, поранення язик; мова; плем'я, народ язичник, поганин язичниця, поганка язичницький, поганський; безбожницький хворий, немічний взяти; схопити взяття; схоплення; полон 299
ьлтро, -омъ ЬЛТрЫ, -ЪВАМЪ млъникъ, -омъ ЬЬЧАННК, -КМЪ с- ж.- 4.- С- печшка ятрівка, братова дружина в'язень стогін ЛІГ ^-алъмосъ, -омъ \|ГАЛЪМЪ, -ОМЪ ф'АЛЪТЫрЬ, -КМЪ ф'АЛЪМЬННКЪ, -ОМЪ ^АЛЪМЬСКЪ, -А, -О (-ЫН, -АЯ, -Ок) 4.- 4.- 4.- 4.- прикм.- ДИВ. 1|ГАЛЪМЪ псалм, псалом - *одна зі 150 пісень Псалтиря псалтир - ^староєврейський струнний музичний інструмент, різновид єгипетської арфи; Псалтир - *збірник псалмів, старозаповітна книга виконавець псалмів псаломний гпокрнть, -омъ ІПОСТАСЬ, -ЬМЪ v-сопъ, -омъ 4.- ж.- 4.- лицемір, облудник суть, вигляд, іпостась; істота icon, гісоп - *пахуча рослина, з якої виготовляли кропила
ІЗ ТОПОНІМІЇ СВЯТОГО ПИСЬМА
АВНЛИННЯ, -Мі АЗОТЪ, -А АЛеКСАн(ъ)дрНЯ, АМОНЪ, -А -IA Ж. ч.- ж. ч.- АМЪ^НПОЛЬ, -И АНАТ^ОТТ^Ъ, -А Ан(ъ)тДИОХИЯ, -ПМі Ж- АНТНПАТрНДА, -Ы Ж.- АПОЛОНМЯ, -Мі АрАВИЯ, -Мі ДрАМЪ, -А Ж. Ж. ч.- АрВЛн(д)л, -Ы Ж.- АрНМАТтОгбЯ, -ЬЬ Ж.- АРМЕНИЯ, -ЬЬ АСАрОНЪ, -А АСНЯ, -Мі АСКАЛОНЪ, -А Ж. Ч.- Ж. Ч.- Авеліна - ^столиця римської тетрархії Азот - *одне з п 'яти головних филістимлянських міст, розташоване на березі Середземного моря на віддалі 35 км від Гази Олександрія - *місто, засноване Олександром Македонським у Єгипті близько 333 р. до Хр. Край аммонітян - *країна аммонітян, яку вони заснували у Зайорданні у П тис. до Хр. після виходу зі Сирійсько-Аравійської пустелі. Амфіполь - *місто в Македонії, розташоване у європейській частині Туреччини, у гирлі ріки Стримон; колишня столиця Східної Македонії Анафоф - *місто, розташовано за 4 км південніше Єрусалиму, яке належало левитам; у А. народився пророк Єремія Антіохія - *місто (сучасна назва Антек'я), розташовано за 483 км на північ від Єрусалиму, на кордоні між: Туреччиною та Сирією; засновано бл.300 р. до Хр., тривалий час було столицею Сирії Антипатрида - *місто в Юдеї, яке заснував цар Ірод на честь батька між: містами Кесарією та Єрусалимом на віддалі 25 км від Яффи Аполонія - *місто в Македонії (провінція Мігдонія), розташоване між: Амфіполем та Солунем Аравія - ^Аравійський півострів Арамея - */. власна назва кількох держав на півдні Сирії, зокрема Дамаського царства; II. країна, розташована на схід від Йордану, що була заселена семітськими племенами Арвана - *ріка в Сирії Ариматея - *місто в Палестині, з якого, за свідченнями євангелистів, походить Йосип Ариматейський, що клопотав перед Пилатом, щоб той дозволив поховати тіло Ісуса Христа Вірменія Асарон - ^місцевість у Палестині Асія - ^романська провінція у західній частині Малої Азії (сучасна Туреччина), де були розташовані геліністичні міста-держави Аскалон - *одне з п 'яти головних філістимлянських міст, розташоване на 302
АСУрИЯ, ж.- АХАНЯ, Ж.- АХОРЬСКА ДЬБрЬ АДТНННЫ, -Ъ верь, -и ВАВУОуЛОНЪ, -д ВАСАНЪ, -А велъсъпонъ, -а ВНДЪСАМДА, -Ы ВИрЪСАВНК ж.- р1Л.,ж.- ж.- 4.- 4.- 4.- Ж.- НЄВІДМ.- ВИТф*АИИЯ, -ЬЬ ВНТ4гЄЗДА, ~Ы ВНТЪфАГИИ, -ІА ВНТ^гЬЛебМЪ, -А Ж.- 4.- східному березі Середземного моря між Газою та Азотом, що в Палестині Асирія - ^стародавня імперія, яка у добу розквіту займала площу 160 тис.кв.км: від південного Курдистану та Вірменських гір на півночі до Перської затоки на півдні, від Тиру на заході до Мідійського царства на сході. Асирію заселяли іранські та семітські народи. Асирійці розгромили царства Ізраїля та Юди, після чого почалося вигнання євреїв з рідної землі Ахая - ^спочатку невелика країна у північній частині грецького Пелепонеса, згодом, за римського правління,- весь Пелепонес Долина Ахор - *Долина Смутку, розташована неподалік Срихону Афіни - *древня столиця Аттики Бероя - *місто в Македонії, неподалік Солуня (сучасна Греція), де проповідував св. Павло Вавилон - *місто на ріці Сфрат, за 80 км від сучасного Багдада Башан - *горбиста місцевість на схід від Йордану Ваал-Цефон - ^стоянка ізраїльтян на березі Червоного моря, де й знаходилось капище Ваала Витсаїда - *місто на узбережжі Галилейського озера, біля Капернаума і Хорозина Версавія - ^первісно назва криниці, біля якої жили Авраам, а згодом - Ісаак. Пізніше на цьому місці (33 км від Хеврона) було засновано однойменне місто Витанія - *1) поселення на південному сході Оливної гори, поблизу Срусалима, в якому жив Лазар, котрого воскресив Ісус Христос; 2) місцевість у Зайорданні, де проповідував Йоан Хреститель Вітесда - ^єрусалимські купелі, що знаходилися поблизу Овечих воріт Витфагія - *невелике поселення на південно- західному схилі Оливної гори Вифлеем - *J) місто, розташоване у землях коліна Завулона; 2) місто, розташоване на юдейському нагір "і за 8 км на південний захід від Срусалима. Тут народився Ісус Христос, тут Йому поклонилися пастухи та східні мудреці 303
ВИДОуННЯ, -Мі ГОЛЪГОТ«*А, -Ы ГОМОрА, -Т» ДАЛЬМАТИЯ, -ЬЬ pl.t.,c- ДДМАСКЪ, -А ДАНЪ, -А ДЄКАПОЛЬ, -И 4.- 4.- Ж.- ДерВЪ, -А еПГИПЬеТЪ, -А еДеМЪ, -А бДОМЪ, -А 6л(л)аДА, -Ы еленонъ бЛИМЪ, -А бМАНОуСЪ, -А €н(н)0НЪ, -А брЪМАГАДОНЪ, -А 4.- 4.- 4.- 4.- Ж.- НЄВІДМ. 4.- * ч.- 4.- 4.- 4.- Витінія - кримська провінція у південно-західній частині Малої Азії Голгофа - ^дослівно Черепне Місце; узгір 'я, розташоване на північний захід від Єрусалима, де розіп 'яли Ісуса Христа Гомора - *одне з найдавніших міст Палестини, яке розташовувалося, очевидно, там, де нині південна частина Мертвого моря. Разам із Содомою, Цебоїмом та Адмою Гомора утворювала Содомське П'ятиграддя. Гомора, як і все П'ятиграддя, було вражене вогнем з небес і провалилось під землю Далматія - ^частина сучасної Хорватії на побережжі Адріатичного моря, тут проповідував Євангеліє св. апостол Turn, учень св. Павла Дамаск - ^столиця давньої Сирії Дан - *місто, розташоване на півночі Ізраїля, біля підніжжя гори Ливану Десятимістя - *спілка десятьох елінізованих міст у північній Переї (Дамаск, Філадельфія, Рафана, Гіппос, Діон, Пелла, Гераса, Каната, Гадера, Скитополь), яка проіснувало до III cm. no Хр. Дерба - *місто в Лікаонії (Мала Азія) Єгипет Едем - *за книгою Буття, місцевість в Азії, де самим Богом-Отцем був насаджений Едемськии сад (Рай); тут спершу жили Адам та Єва Едом - *гориста місцевість на південь від Мертвого моря, яку населяли нащадки Ісава Стродавня Греція Елеон - Юливна гора, яка знаходиться на схід від Єрусалима Елім - *назва місцевості, між Меррою та пустелею Сип, де ізраїльтяни мали одну зі стоянок по виході з Єгипту Емаус - ^невелике поселення на північний захід від Єрусалима Енон - ^місцевість у Палестині, де хрестив Йоан Хреститель Армагедон - *1) місто у підніжжі гори Кармель, відоме кривавими битвами та як місце смерті Оси. 2) назва місця, згадуваного в Одкровенні 304
брЪМОуНЪ, -А €ТАМЪ 6Т*гН0ПИЯ, -ЬЬ бфт*€СЪ, -А бфрл(н)тЪ, -А 1 €фрд(н)тЪ, -А 2 бфрбМЪ, -А невідм.- ж.- ч.- ч.- еОуПАТЬСКЪ КрАН ЗАВЪЛОНЬ КрАН ЗЛИфЬНА, -Ы НДОуМЄЯ, -ІА Ж.- Ж.- изс(а)ра(к)нль, -я НКОНИЯ, -Ui нлнополь, -и HAVpHKb, -A КОПИЯ, -ЬЬ ж.- Хермон - *гора на ливансько-сирійському пограниччі, висота якої 2750 м Етам - *1) скеля, у печерах якої жив Самсон. Е., очевидно, знаходилася на території коліна Юди; 2)поселення на території коліна Симеона, відоме ще й під назвою Ефер Ефіопія - ^старозавітна назва Судану Ефес - *місто в Асії (нині західна Туреччина), розташоване за 50 км від Смирни у гирлі ріки Каістрі Єфрат - *перша назва Вифлиєма Єфрат - *одна з найбільших річок Месопотамії Єфрем - *містечко, розташоване на північ від Єрусалима, на краю пустелі, в якій Ісус Христос постив 40 днів після охрещення Його Йоаном Хрестителем Хавіпа-край - *земля, що, за книгою Буття, межувала з Раєм Завулон - ^частина Ханаанської землі (між Галилейським озером та Середземним морем), яка належала коліну Завулона Смирна - ^іонійське місто неподалік від Ефесу Ідумея - ^грецький відповідник давньоєврейської назви едомь Ізраїльське царство - ^північна частина царства Соломона, яке виникло за царювання його сина Равоама після розпаду єдиної держави на північне царство - Ізраїльське та південне - Юдейське Іконія - ^столиця давньої Лакаонії, що в Малій Азії, яка лежала на шляху між Ефесом та західним берегом півострова. У часи апЛавла місто належало до римської провінції Галатії. Сучасна назва міста Конья (Туреччина) Іліополь (Геліополь, Сонцеград) - *одне з найдавніших міст світу, що знаходилося в Гесемській країні, в кількох кілометрах на північний захід від сучасного Каїра. Іллирик - кримська назва східного узбережжя Адріатичного моря (територія сучасних Хорватії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини) Іопія (Яффа) - *єдина природна гавань на сучасному ізраїльському узбережжі. Сучасна Яффа - передмістя Тель-Авіва 305
НОКрЪДАНЪ, -А ИСПАНИЯ,-ЬЬ ИТАЛИЯ, -ЬЬ НТТАЛНЯ, -ЬЬ Ч.- Ж.- Ж.- Ж.- итоурия, НЮОуДбЯ, -IA икрдполь, -и икрнхА, -ы нкрихо, -а нкрнхонъ, -а нкрнхл, -а ИКрОуСАОЛНМЪ, -А ж.- ч.- ч.- ч.- КАНА КАПАДОКНЯ, -Мі КАПфбрЪНАОуМЪ, -А КАрИАТИАрИМЪ, -А кенъхрея, -ь\ кесария,-> НЄВ1ДМ.- ж.- ч.- ч.- ж.- ж.- КНЛНКНЯ, -Мі Йордан - ^найбільша ізраїльська ріка Іспанія Італія Атталія - *портове місто на південному побережжі Малої Азії. Сучасне турецьке місто Анталія Ітурея - ^область, розташована на схід від Йордану між Великим Гермоном і Дамаском. За часів Ісуса Христа Ітуреєю називалась одна з п 'яти провінцій, на які римляни поділили Басон Юдея - ^історична область у південній Палестині, яке населяли коліна Юди та Веніа- міна. Після розпаду царства Соломона Юдеєю почали називати Південне царство, столицею якого був Єрусалим Гієраполь - *місто в Малій Азії, руїни якого у часи Ісуса Христа служили притулком для прокажених Єрихон - *місто в Юдеї, розташоване на 250 м нижче від рівня моря на захід від Йордану, за 8 км від узбережжя Мертвого моря див. икрихА див. икрихА див. икрихА Єрусалим - ^столиця перших ізраїльських царів, згодом - південного (Юдейського) царства. Місто розташоване на Юдейському нагір "і (770 м над рівнем моря) Кана - *село в Галилеї, де на весіллі Ісус Христос перетворив воду на вино. Кана - батьківщина Нафанаїла, одного з 12 апостолів Кападокія - кримська провінція на сході Малої Азії Капернаум - *місто на південно-західному березі Генезаретського озера в Галилеї Каріат-Іарим - *місто, розташоване на схід від Єрусалима Кенхреї - ^східний порт Корінфа, одного з найбільших міст античної Греції Кесарія - *портове місто в Палестині, на східному березі Середземного моря, засноване Іродом Великим та назване ним на честь римського імператора Августа Цезаря Кілікія - ^область на півдні Малої Азії. Головне місто К. - Таре - батьківщина an. Павла 306
КЛА&ЪДА, -Ы КЛАВЪДЪ, -А КНИДЪ, -А КОрен(ъ)тД*Ь, -А 4.- 4.- 4.- КрНДЪ, -А крИТЪ, -А КУИПрЪ, -А КУрНННЄЯ, -Ь\ 4.- 4.- 4.- Ж.- ЛАОЧУДНКНЯ, -ЬЬ ЛАСЄИ, -Я ЛНВАНЪ, -А ЛЪЕЬНОК M'fcCTO ЛУДА,-Ы ЛУКАОНИЯ, -Мі ЛУКНЯ, -ЬХ ЛУрИКЪ, -А AVCTpA, -Ы МАг(ъ)дАОЛНЯ, -Ь\ МАГЪДАЛАМЪ Македония, -Мі МЛМЬБрМЯ, -Мі мєждоур'кмнк, -я ж.- 4.- 4.- ж.- ж.- ж- 4- ж.- ж.- НЄВІДМ.- ж.- ж.- с- Клавда - *невеликий острів на південь від Криту, який згадує an. Павло. Сучасна назва о. Гоцца див. Клавъда Кнід - Марійське місто на півострові Кнід Коринф - *античне грецьке місто, що знаходилося на перешийку між: Егейським й Адріатичним морями та з 'єднувало півострів Пелепонес з материковою Грецією див. крить Крит - *острів у Середземному морі Кіпр - *острів у Середземному морі Кирена - ^грецьке місто на північному побережжі Африки (сучасна Лівія). Уродженця Кирени, Симеона, заставили допогти нести Ісусові Христові хрест Лаодікея - *місто в Лікійській долині (сучасна Туреччина), яке в новозаповітню добу належало до римської провінції Асія Ласея - *місто на південному березі о. Крит Ливан - ^гірський хребет на кордоні між Юдеєю та Сирією див.голъгота Лідда (Лод) - *місто, розташоване за 16 км на південний схід від Яффи Лікаонія - ^область Малої Азії Лікія - ^невелика гориста країна на південному заході Малої Азії, де проповідував ап.Павло див.илурикь Лістра - *місто в римській провінції Галатії, розташоване неподалік від сучасного Турецького міста Конья Мігдол - ^стародавнє місто, що розташовувалося між східним та північним Єгиптом Магадалам - ^місцевість на південно-західному узбережжі Генезаретського озера Македонія - ^область у північній Греції, головне місто М. - Солунь (Фесалоніки). Мамре - ^місцевість поблизу Хеврона МежирІ44Я, Месопотапія - *земля між ріками Тигр та Єфрат, що була цетром кількох цивілізацій - шумерської, асирійської, вавилонської. Найвідоміші міста Межиріччя - Ур, Вавилон, Ніневія 307
мелетии, -я МбрЪрА, -Ы Месопотамия, месохъ, -а МИЛИТЬ, -А МНТОуЛИНЪ,-А МОАВЪ, -А М1фА, -Ы мусия, -ьх ИАЗАрбЬТ<0гЪ, НАИДЪ НАННЪ НбАПОЛЬ, -И НбВЪТАЛИМЛЯ НИКОПОЛЬ, -И ниневьгия, -ю онъ ОфАНЗЪ, -А -НЬА . -л земля і 4.- ж.- ж.- 4.- 4.- 4.- 4.- Ж.- Ж,- 4.- НЄВІДМ.- НЄВІДМ.- Ж.- ж.- Ж.- Ж- невідм.- 4.- ПАЗфъ, -А 308 4.- Мальта - *острів у центральній частит Середземного моря, розташований міме Сици- лією та північним побережжям Африки Мера - *джерело, що згадується у кн.Вихід, вода якого була непридатна для пиття див. мєждоур^мик Мешех - *земля між: Чорним та Каспійським морями, яку заселяли нащадки шостого сина Яфета, одне з вірменських племен Мілет - *порт на західному побережжі Малої Азії Мітилена - *одне з найвідоміших портових міст на грецькому острові Лесбос, розташованого неподалік від західного узбережжя Малої Азії Моав - *країна, населена однойменним племенем, що розташовувалася на схід від Мертвого моря Мири - *портове місто в Лікії, на південному заході Малої Азії (сучасна Туреччина) Мисія - ^область на північному заході Малої Азії, що входила до складу римської провінції Асії (сучасна Туреччина) Назарет - *місто в Галилеї, де після повернення з Єгипту жила пресвята Родина - Марія з Ісусом та Йосип Нод - ^країна, до якої подався Каїн після братовбивства. Н. була розташована на схід від Едема Наїн - *місто в Галилеї, розташоване неподалік від Назарету, де Ісус Христос воскресив сина вдови Неаполь - *порт міста Філіпи в Македонії (сучасна Греція) Край Нафталі - ^частина Галилеї, яка належала племені Нафталі Нікополь - *місто в Македонії (сучасна Греція) Ніневія - *одне з найдавніших ассирійських міст, засноване у V тис. до Хр. див. илиополь Офір - ^країна, відома величезними покладами золота. Припускають, що вона розташовувалася на півдні Аравійського півострова або в східній Африці (сучасне Сомалі) Пафос - *місто на південному заході острова Крит
пфдмн(ть)фмлня,-іА ж.- ПАМНЬфъ, -А плтдры, -ъ ПАТОЪМЪ, -А ПерЪГАМЪ, -А ПбрЪГИЯ, -Мі ПерЪГЬ, -А пнсндня, -иьь ПОНЪТЪ, -А 4.- р1Л.,ж. 4.- 4.- ж.- 4.- ж.- 4.- потиоли, -ъ ПОТИОЛЪ, -А рдвия, -ьь РАМА, -Ы pl.t.,4." 4.- ж.- Ж.- рАМ6СИЯ,-ЬХ рНГНОНЪ, -А риги я, -ь\ РИГЪ, -А рНМЪ, -А рОуМЪ, -А РОДЪ, -А роувимовъ крАи Ж. 4.- Ж. 4. 4.- 4.- 4.- Памфілія - ^область на південному заході Малої Азії (сучасна Туреччина) див. ПАзфъ Патара - *місто на лікійському побереокжі (Мала Азія) Патмос - *острів у Егейському морі неподалік від західного узбережжя Малої Азії Пергам - *одне з найбільших міст римської провінції Асія (захід сучасної Туреччини) Пергія - *місто в Памфілії, розташоване неподалік від міста Анталія (сучасна Туреччина) див. перъгия Писидія - *гориста місцевість у південній частині Малої Азії Понт -*\) давня назва Чорного моря; 2) південне узбережжя Чорного моря; 3) римська провінція, до складу якої, окрім чорноморського узбережжя, ще й належала частина північного узбережжя Малої Азії див. потиолъ Путиола - *портове місто, розташоване неподалік сучасного Неаполя (Італія). Сучасна назва - Поццуолі див.аравия Рама - *1) пагорб, розташований за 8 км на північ від Єрусалима; 2) пагорб, розташований за 19 км на північний захід від Єрусалима. Припускають, що у цій місцевості народився пророк Саму'їл; 3) місто в Палестині, розташоване на північ від Єрусалима Рамсес (Пер-Рамсес) - ^єгипетське місто у східній частині дельти Ніла, в якому був палац фараона Рамзеса II див. Ригня Регія - *порт у Мессинському проливі, на півночі Апенінського півостова (сучасна назва Реджо ді Калабрія) див. Ригня Рим - ^столиця римської імперії; засновано в 753 р. до Хр. див. Рилгь Родос - *І) острів у Егейському морі; 2) місто на острові Родос Рувимова земля - ^область на схід від Мертвого моря, яка належала племені Рувима 309
роумъх1»» -а САВА САВА, -Ы САЛАЪМИНА, • САЛИМЪ,-А -Ы 4.- НЄВІДМ.- Ж- ж.- 4.- сал(ъ)мина, -ы сал(ъ)миния, -ьх слмлреня, -ьь САМОфрАКНЯ, -1А САМЪ, -А САрвВПфьТА, -Ы САрОНЪ, -А слръдия, -ь\ СЄВАрЬ, -Я СеННАрЬСКАЯ ЗЄМЛЯ СелеВЬКИЯ, -bfc селоунь, -я сельвьмнкня, -IA сеннндрл земля СеНННАрЪ, -А СНДОНЪ, -А CHVKHMA, -Ы ж.- ж.- ж.- ж.- 4.- ж.- 4.- Ж- 4.- Ж.- 4.- ж.- Ж.- 4.- Ж.- див. Римъ Сева - *країна на південному сході Аравійського півострова (сучасний Ємен) див. Оава Саламіна - ^торгове місто на східному узбережжі Кіпра Салим (Шалем) - *1) місцевість, розташована на захід від Йордану, де проповідував та хрестив Йоан Хреститель; 2) древня назва Єрусалима, яка побутувала за часів царя Мелхеседека ДИВ. САЛАЪМИНА Салм