Author: Ількевич Г.  

Tags: фольклор  

Year: 1841

Text
                    
Іїннжньїн Магаршгь, еовокушшії старо и п овославянской *1і і тературм ,/ о с и ф а Ленедикта вт» 1И>ні>, на Мі істЬ (плацу) князя Льовковича IVго- 1100, С€€&-ои ди <Ь /ї Л *■■ А0 *}&£/& /Л’ІҐЗ' 9<Л. г+г-г' г 1> . Е Н И /ом. л
Ш’ІІІІОШіДКИ її З А Г А Д К М В'ЬДНИ.

п р е д и слові а Ие так тЬшитея иогорЬлець, ежі блукаючиея на згщжщи зппщенного обиешл свонго, вьідобуде аки дорогій недогарки свого гигіЬия. як я \п р адавався у списуючи сіп народиш ар и п а в Ьд к и а з а га дки> в иадЬЬ подати их чесшпьип читашем&и руськил. — 1о,і в ка¬ шо .лише, *мисіін крамне! найлон пародности ; шамко - то , що в іїЬеноох, обрядам, казках, ираа о в Ьд к а х и ир. осталося ба¬ гатства иа колитиого уліЬнїя п еловеености давши Словенщишм н славного Галича!* Є то скарб 1 *
— IV - пародно сши, котрьт в иаліяши и в сердцлх вЩтого народи захо¬ вався ; а котрого пЬ огонь, \нЬ мечь беечислепньїх ворог он досягнути не лгбг. Вам ? любезиш краяне! иоевящаю сен невеличкійале дорогій иодарок, Суш ь то правила иредкбв наших, освященій донголЬшпьип доевЬдчен ьєм, не раз горло окупленій недолею, а пере¬ казанії с иоколЬпя в аоколЬиьв, па внуки - правнуки для пересто¬ роги и иоучтія; суть що нам я пі¬ ни ки дИяпіії иртбтфв наших, с Д ~ $3* її оресторог а, Цитати пався но вмсопору ю ж и о - р у о ь к о >і у : е * я к [>ОЄС. В у ноль, чсск. Є І є У як росо. Ііу в у ноль, це9 іе . ческ. це ^ е; і* ищ Шщ яедвн не так? як росіл ьг, ноль, у • 6щ н * як росс. І, « . НОЛЬ. ЧЄОК, і * Ь, як росс» і ? и, пОАьг ЦІ9 7, ческ, ці) ц; г^ як ішдь. ческ. к 3 серб. х. Прочім буком, як звичайно у РоссІян я Сербок. — Окрбм того
лотрьш видко, ял вони дуліали, гадали. В ир н а о в Ь д и а х ирояваяіїся иравдивов житьв, лт раливв здоровьв народи, туш зараз узнавші*, де до болить а дол бдав, ддидеше и иричгшьі болю... Приа о а Ьд к и показують точишії образ нарада — вго долшшнвго жить я — узнавше в нВж народ богобоязлиеьШ, робочій, воешиннмії, згодливьій—ибзшівте в силплодах дути вго дух бьістрьш, глубоно м мслемнші, ровулі аре¬ ни клавшії, що все изслбдув , до¬ ходить и ажь до жшюго иройжав — задивувтеся не раз» кйль- богато Руеннбв Галнцкнх нниовинютьі 11р но, ж) ш щ щ7 такожь л по соглаеньїх, »к є 7 ою, в хворих, над, зміняють на ев, О в ; пі наконечною в глаголах не нзмягчають ЦЮ' .,„ тотй иогуть собі гін букви н нрот но іуоьму шаговор\ читати. 'X
VI — і*о ліудрець руській ионли и на коротенько вьтовЬв — переконав¬ шеся , якім народньиі наші* язьш еильнмії, гнучкій, сири тиснеш *— зануду о теел над тьш порошки лі, а иредціі тачньш и ддиетньш вшразолі, тц бі/ішостою зрбвна* ній, як далеко тим сягпушй, як глубоко ионятй, як неавьічайнй* а одна ко'же правдивім. —3агадки покажуть Валі бистроту розу¬ мні. лехкбешь вьідулюванядігра^още в остроулпв народно а. Пое плаю Валі сіп собранів... иршлібте го, жилім краяне! е шилі иріяиишлі ее.рдцелі, с ко¬ мі рилі Валі а освящав ИЗДАТКЛЬ. щ Ч \
II Н IIII О В іі Д І> II.

ПРИПОВІДКИ А, о грай, або гроші йод дай. Або дай, або вндру» Або добути, або дома ие бути, Або зелене жати, або нічог* не мати. ■ ДҐю лмпріі , або страта. Або н і й, або ся бій. Або так, або сак, Або гм ета р ьіїї , абьГді ти просив. Абм 11 бг ласкав, а батбг тряскав» Абьі були побрязкач її, то будуть н но* слухачи* Лбьі вам гарбуз не тїОКОтнвся, Абм день передиокати , та нбчь перепитовати* Аби здоропьз, будуть руки на муки. Абьі аубьід то хліб буде. \бьт лиха не знати, треба с > н ні плугом та на споїш ниві орати. Аби моя голова здоровії, то все гаразд буде. Аби на мене місяць світив, а н впізддо кругом ішбью. ■
- 4 — Лбм що до губа, буду ть кет її аубм. Д біло? — біло. А чорно? чорно. /А ТО А толоко? голено. А стрижено? стрижено, Ажь му п литках застигло. Лнгелскіії голосок, а портон\ думка, їндрею, не будьте Свинею, коли нас люде величають. *і Андрушку, будешь ів юшку, а я мледе, бо мене детнна ссе. 5 Ані бе, ані не не плав. " Лігк вбіїг, ані нл'Ііігі. Дні видком не видати, ані чутком не чувати, Аи к н студені» воді не умьівшьен. Аикго нбднолнтнсн, ані го відхреститися. Дні даень, ані кукуріку. Ані до радм, ані до знадь*. Дігк злому кара, ні доброму нагороди. Ані каменя не даду ть голову провалити. Ані ладу, ані складу. 4ні л о п я т а , ані м о т нк а и\ не розлу¬ чить. Дні на нитку, аик на ньіритку. Дні нашь, ані влшь. А ні на селі; ані в місті не вірь не ніс ті Ані нечн , їміі ланьї. о Ані посла, пні хбсна* Ані пришити, ані прилатати. Анк продати, ані проміняти - лучше було не брати. Ані г н яще н н а вода не поможе.
— 5 — Ані свя ще н кою подою не вбдхрнсгяшьса. Ані суди Ноже, Ан-Ь я ся в-Ів * ані я ся впин* Ані іншії , ані пивши. Скачи дурйю о шалівши. А нророконя ІЦО? „А робив бьісь"—„Найко."—>*А4в біась?17— „Даі'іко” — „Оженив бмгь ся ?м — „Ого!”*—„А сорочка де?”—„Мовчи*\ А ти а видки? — „Я не з видки, я З до¬ бром горілки,” Б; Баба а чорт, то собі рндня. Баба внновата, що дівка черевата. Баба а вози, конай легше, Баба с пекла родом.—Баба як тур. Бабина грішна всім людей дивна. Бабина до н ьк а а о коково в кбнь усе гладоньки. Баране 1 не мути воду в о в к о в и, Барншь д у р н о му товариші*. Вас гуде, скрипка грає, Гнат повчить* а все знає* Батога с піску не уплетеній. Бачили Очі, що нуповали. Без Бога ані до порога. Без божо н воли н полос з голови не спаде. Беї грошів до міста» без соли до дому І
•І — 6 — Без гроіиім чоловік не хорошім. Без г р оШ І її , як боа рук. 6й ііе-і Когута хата глуха. Без муки нема науки. Без .її Ьрьг нема иірьі. г>> Без ітдналу и дрова не горять. Без о н -і ьі шідареннші гнів. Без с о л н без хліб а худая б о С1; д а. Без суду, без права повісили. Без ямьі гребля , а без накладу зьіськ не буде. , Бере Десько, хочь не лехко. Берн II етре на розум. Бере як вол на роги. Бесід м богато, а розуму мало. Біда (пробачте ми чесни люди) тому, щЬ аоса не має. Бити, не купити. Зі Бііі брнндзю п діраву діжку. Бій забій на кего. Бій пса, най буде добрмм. . Бійся в груди —лайся н мать, У Бій тя сіма божа! Блаженна вода не лутнща ума. Ближча сорочка, як н;чппн. уй \р / Т Илижша сорочка тілу, як радная тітка. Блуд нн допитайся* Бог Богом, а люди людьми." Бог до уродьі розуму не прнвнзан, ііГіг заплать за обід, же наівся даряоід. Бийся Левку , коли пса бкють.
Більшая громада^ як одна баба. Більше Бог м:ів, як роздав, Ббльше я него розуму Я ПНТІ, як у тебе в ГОЛОВІ, Ббльше днів , Як Комбат. Ббльше заходу, лідеь признаку. Ббльше страху, як переполоху. Більше, як шматббльше, як лішго. Більшій росхбд, ніжь прихбд. Ббльшіїі чоловік г р о м а д а , як пап. Бога взивав ? а руки прикладай. Бога не гніви, а чорта не драІші, Ногато водьі до моря уплине, закшт ся то стане. Ногато говорить, а нема що слухати, Б о г а т о г о п серп голять, а у б о г о г о и бритва не хоче, Богатого покута , у б о г о г о бесіда, Богатого о х в а о т л и в ьі м ке роспб- знавшь. Ногато два грнбьі » борщ. Ногато злого на одного. Н о г а т о н у чорт діти кодьшіе. Коглчь, а свиня посиертн скотина. Бо гач і, крак дрббпо. Погань рідко в гаразді жіе. Погані. ся дивує, чим убогій діти годує. Когачь ся дії пук, що бідний обіду е+ Ногачь ість колачь, а бідньїй н хліба но мав, ^ Ног високо, царь далеко.
— /'V 8 — Бог дав, Бог взяв. Бог знав, що ділав, Бог нлюдіїї не бракує. Бог не детниа, слухати дурного Литвина. Бог не карає прутом* Б о г не скорин , але лучек. Бог не трубить? коли чоловіка губить. Богом єн свідчить , а чортовії душу запродав. Богу хвала, що ся душа напхала* Бодай веь богато видів, а не пан за що К) і ПІТИ. /ЗО Бодай жартовлтн* а не хороватн* Бодай її пес свою хату мав, Бодай нон ворог знай, що нині за день. Бодай так пси траву і.дн по тій правді. Бодай та качки здоптадн. *> Бодай тя пан Бог мав — в чужій коморі. Бодай умератя, а в сВ 6 й горщок зазирати. Божевільний Марку, ходиш ь по ярмарку; ні купу КІНЬ * лі торгуешь, ТНЛЬКО робить сварку* Боже дай добре, ти не довго ждати. Боже поможи, а тьі небоже не л ежн, №£ -Бойки, що роблять мало, а ходять до легоііки. Бонтся, щоби му заяць дороги не перебіг. Боится як ч о р т сияченои води. Болить горло співати дурно* Борг умер, зачепа й не жіе, хто не на* грошей, най не льє.
— 9 — БОрОДО ВЄЛНКЙ, о розуму НЯЛО. Борода не робить мудрим чоловіка* Борода як у владшш» асумдіньеяк у шибеника. Борода як у старого, а розуму піт н за малого. Б о р щ а к а н уста, хата не «уста. Бо то не грушку» вкусити АІарушку. Боятися вовка, тау ліс не йти. Брат собі рад» а сестра собі) несла. Бр е х а т і*, не ції гол махати. 11 р е х л и в у собаку далше чу ти. Брндится» як кит салом. _ . Бував в Буплднчоч. Бував на коші н над конем, на столі н идд села як весна, робоча як нчоля а богата як земля сватан. Іїувяк здоров, КОЛЕШ з и о л о я. ;/'о Бувай здоров розуме, не добачимося ажь сантрп. Був вовк в сітн в перед еітью. Буде добре, як мине зле. Буде {досить) я дії ого сонця на небі. Буде дощ, бо Ні я д и ішдочатея. Іїу де м мати весілье , тато маму вьідаь. БудемОСЯ гостити — то у вас» то в т о б е. Будешь дула, будешь іла; дула , не будешь іла.
— 10 — Будь добрьш ішслухачом , будсшь добрші II о її і д л ч о м. •70 Ьурдак свічки до г^еркньї не всуне, Бути козі на т о р зі* Бьеся за м а і1 л и н її вишкварки. Іїьють, н плакати но дають. Бігав, лк кат аагсреньсй. Біда б І» д н о м у н боа наймита. Ь Іїда біду породила, а біду чортова мати. Біда біду норо дім а, а бідм и чорт не сшзьмс. БІД а біду тримав, Біда біді на слободі. Біда з бідою ходить. /сО -Бід а на, престолі , коли нема ничого н оту до лі* Біда не знав прншу Біда не спить, але по людвх ходить* Біда не ходить по лі сіх, але но лдодьох* Біда тій курці, ідо на ній сокола за¬ правляють на лови Біда, у кого жінка бліда, а в кого р уияна, то кажуть що пана. Біда учить хліба, Біда чоловіка найде, хочь и сінце зайде. Біда, лкдуда, куди йде, то реве, Бідному всюди біда. Б і д ьі н грон не забье. Бідьі ні продати, ані проміняти* Біжить, лк шве ц ь с чоббтин на торг.
— и Вільні як Арал — чоріїьій нк гусь. Вію 61 ду перебуде, «дна згине, десять буде. є. Варившіся кія, та палкою дпотав, Б Возі надія, коли хл В буддень по старецьки , в й неділю по шшськн. В великим ПОСТІ не ходи її ГОСТІ» В голові му пилами укладали. голові той, в язиці ціп; де охочу то змолочу. В добру хвилю чекай алон, її доїр і ся не знав* а о б Ідтгм ит не гадав, В дорозі, п гостині ппннтай о худобині. Вези кобило, \оть тобі не .мило. Великая ру е ьіс а мати. Великій д)6* та дуплонАтьш. Великій рот у вола, а говорити не може. Великій світ, а нема ся де діти. Великій т а т а р сь к І ії конь, а дуримп. Великим и а нам трудно правду казати, В ел и к ое дерево по поли росте. Великеє свито, що Клнмко її цсркні. Величався* як (вибачте) сліжя н дощ Верещить , ЯК д 1 д ь к о. Верти топ, як шнеці. її ярмарок, її е с н а раз красна,
12 — В;ке дворскон поливки хлиснув — та о* брОКОБОГО ХЛІіба покупиш, Іїже МЄІїІ н ЇЇ пеклі горше не буде, Ііїне но всьому —“ вже клятва запала. Лі НІНИІІІ Очн бреше, її зіім'ї» сонце нк м ачохл ^світить, а не гріє. Шііії біс коня, нон и уадечку бере. Взяв то дяд ько за старий довг. Біяв у б о г о зі у- йоде, а багатому дав, Взяв чорт батбг, най бере и пужало (бнчнво). Взяв чорт корову, иехаНще в теля ноаьие» Взив чорт, як своє. Вився, як гадина. Винного дно її о батогами не бьють, ^^0 ^В поршні нема пана, В кропиві (на омітью) шлюб брав, *) Власна хвальба не платять. Власне ланко (шановавши слухи вашій) лі смердить, ні пахне. т Вліз в чужу солому, тай шелестить. Вліз межи молот н ковадо, В лісі буя, а дров не овддів. В лісі дріша рубають, а до села тріски падають. В літі к качка прачка, а п зимі и Тераса не бересе, В мужа краду н перед него кладу. _ *) Г° 6- на * ^ щіе.
— 13 — 2^’-Влг1ітн не ннітн , треба говорите нещасті» ю нема ні брата, ні* оката. П но'іи всі коти бурш, а цсі короньї сірІЕЕ-. Внвцю скубуть, п козііл Вбдва;кньіЛ ЇІЇнд п на віжки дають, її школі (шановашші ■і єсть вашу) бвднть. ч г Вид голос ьі рьіба гмерднть. Вод дошкн до дошки, а в середині» ані трошки. Вод дурня чую, то ся не дивую. Вод злого давцл бери н капця, Вод кбнця до кбнця. Вод козина до ножика, вод ножика до ко¬ ника. Вод лихого довжин на н полову бери. Вод напасти н йолу врішь а втікай. Вод напасти не пропасти. Вод оглн біжу, в и воду скачу. Вод пала ну обд рота цьщка. Vодпусти Боже гріха, коли пригода лиха. Вод 115 ети Ноже, коли три борте. Вод садив го, як кота вод гала. Вод свого лана мила и рана. -7‘£-Вддсн ріка, вйдти гора, а в середині біда (Галіічь). Вид сіїерти ані йбдхрестнтнся, ані водполнтіегн» Вод рогу до рогу, хто кого ошукає, то х пала Ногу. Водчрсстншьсл вид дідька , а збудеться гріха.
Видчешїсд напаснику, д де була на празішку. Вод чо |>т а но буде добра. Іібз 'А'ІШ мусить » де го дони тягнуть. Вол гребе» її сак на себе нврсгь нече. 270 Бильно собаці и на Бога брехати. Бильно губці: в своін халупці, Бон собі байдуже. Вовка ноги годують. Бонна треба оженити. Бонна у плуг, а вбн к чорту в луг. Вояка щось все до ліса тягне* Вовка як годуй, а волу ліс дквнтсн, Иопки то з - іли (баннтсл), Бонн и лнченїї вовці бере. Бонн лежачи не утьіє* Вовк спої барана з горда не вьгдрешь. Бонн сьітин н вбнця ціла* Вовк старик не лізе до яшм* Вовк хований, нріятель перепрошений сші прибраний» а Жид хрещений, то все непевнії. Бонн через посли не тьіб* Вода в решеті: не іістонтсн* *) і" Вода все сполоще, явиш злого слова НІКОЛИ. Вода з водою зШдется» а чоловік е чолові¬ ком. 7 ' З Б одній руці палці^та не однаковії. ") ГЧіиіЦмнііьік не адтрнзїле ТЛІНІ/.
Воду вари вода йУАе* Вола голод не «оділа, колі. кором тол» ія Пола кажуть мотузом, а голові!» словам... Волом задця не ДО гонить. Волос снпіе, а голова шалів. " Волочися, нк г о л о д її е літо. Волочится, як волоцюга у плуга, £ ВОЛЯ, коні ПО оборі, а біда но перед очнВоди, корови даю, але долі но вгадаю. Волієте СВОЯ ВОШН бити, ніжь чужії! гроше лічити* Волю колонатн, як просто іхггн а бЬдо- вати, Воробець на себе спорти не пак. (Казка), 508 Ворог, то не птах, то в своє гніздо каляе. Ворона хоті, мала, а рот має великій, Ворон воронова ока не внШв* В очереті шукав сука* Впаїї п «іду, як курки в борщ. ? її пригоді мисль о свободі:. В пригоді пізнавай п |> і11 те л в СВОЇ! чоботи хоче го взути. Все в споді, не на верха. Все гаразд, жінка ледащо, не вварить, не спече, коли нема що* З Все Все Все Все одно, ЧН КНЬШІЬ, ЧИ їінрбг. йде н спак. — иошло на неп. купніш», лише тата н мами ні. мне, хиба ще птасьрго молена забагав, Все мине* а гріх зистаис.
н> — у — Все лш ворочка не мила. Всеио*е иагородиттія, нно страх ніколи. Все па б і д її ого дригота. Все недогода бабині н дівці, В середу постила, а кобьілу вкрала. -Все риба н хрущ мясо, В службі треба у чом землі нрІннатн. Встав, оперезався — зовсім зо брався. Встань жінко — будемо говорити, бо люди о нас даило по говорять. В С т а н і с ла в і *) кождьій па своін страві. г Вступися грибе, най козарь сяде. ' Встібн лісне Боже, де мл но потреби, Всьо бери—а лі е ч о ліпші, Есьо в аренді — брехня не в аренді. Всі наша, ПаСТИ. а хто буде (вибачте) евнні ' Л " .(■ ґ-0 Іи /•'':.•* І Всюди біда—лиш* там добре, де нас нема. Всюди гаразд, де нас нема. Всю діл гаразд, а в дома найліпше, В танці два кбнці; чи сам ииадещь, чн ти трутдть, то ся побьешь. Втікай голий, о б бдру ть ти* В убогого все по обіді. В убогого тогді неділя, коли сорочка біла. В хаті як в загаті. В часі погодьі боне» великої* водьі. В чипцн уродився у а на посторонку згниє. *) Станіслав або Стакдісляноь о0ві>долп£ Вистрлцею. ністо «аа II р, Під. ■
* — 17 — -В чоботьох ей чоловік З'Мер, *) її чоботьох ходить, а босій сліди робить* її чіл наша бракують, її тім убогій є накують. ^ ч В щастью не вміє ^ол о вік статковлтн. Вмбераеся, лк за море стріляти, у Вьшіи его в поле. Вьтдан то на заріз. Вийшов на Фцкову суку. Вилетіло, лк мак, а учинили, як шпак* Виміняв шило на швайку. 5 -Вмори нірко, носій рідко, уродите* дідько. Вирвався, ак заяць с конопель. Вьіглнлнувся , як гшскорь з матні. Високій, лк дуга. Вніокін пороги на наші ноги, х Вмстрихнуй го на блазня. Витріщив очі , лк зарізаний баран. Вьггр'Мщнвсл, як дідько. Виховав детнну н добрую годину. Вихопився, як Козак а маку (Казка). ’ Вищирив зуби, лк циганськії діти до чісдцн. Виють тол вже И КОЙКИ й лісі. ■ Він о: або новк зість, або згине само. Вітер божій дух. *) Н* мала чоловіка
18 - г 1’йДина н е»ч) і40«ах дихає. 5 Гадину пав на пазухою. Газда цілою губою» Гадка гадку пропшбав, журіїтгл, що л Іл огно мав* Гадка за горами, а смерть за плечами. Гаду і гаду, а мита в крупах» Гала, драла-—гоца драла. Галу, балу, а (вьібажайте) свині гс ріпі. Гаразд— кобьі витримати, Г а р а з д о в н не хоче, а біду мусить» Гаразд тобі'—-енднжь собі. Гаразду знести но може, а біду терпить. Гарбуза нпіжься, а на вербу подивися, то станешь голод єн. Гарбуз мані — а татовії дьшя. Гоїі! гей! — та не дома, куда мацну, то солома. Гстьта впала — вісьта встала. -Ги на ти, пек тобі осина (не до вас мо¬ влячи). Гине як рмбп за подою. Глухій, що не дочує, то вигадав. Г лу х о г о а н і м о г о справи не тявшіся. доньї- Глухого питайся — а вон Богу молоття. Глухому пісню співати. Глянь на себе — буде і* тебе» Горна гостина, коли лиха година.
— 19 — Гарній світ — хато и мама осліп, а діти помацки ходять. Гіірно зароблю —■ солодко з-ін, Гість лавьі не засидить, ложка но нале¬ жить. Гість не прошений, не дуже бунак тученьїй. Гість першого днн золото — другого срібло — третого мідь , а четвер¬ того ДО дому ІДЬ* Гонори Грицю богороднцю. Говори до гори» пане Пригоре, а гора таки дурна. •г Гонори до нон а в нек Макової. Говори до стовпа, а стовп стонть. Говори Плине пан твоє не гниє. (Казки.) Говорила небожченька до санок сперти — а дн вперла, то ноги задерла. Говори Петре с ФОСТОН. Говорить, якби в него купити. Говорить, якби три днн хліба по ін. Говорить, ак з бочки. Говорить, ик на муках. Говорить, як снить. г Говорить, іцо слина до губи принесе. Гонори чорте за паном. : лі>- • Говорім за вовка, говорім и но за вовка. Година платить, година тратить. Годуй мене до Йвана, «а я < тебе зроблю пана. • - Годі куте чести. г
Годі к у м е істн * бо не буде на пироги місце. Голова болить* а хліб* пк на огнв* тро¬ щить. Голова велика* а розуму пало* Голова вод клопоту тріщить. Голова голові * а фЙст фостовн (не при ваг мовлячи). Голова КОСть, а зад (вибачте) масо, в го¬ лову цілують, а в зад бьють. Голова місця шукав. Голова не до ради* а (вибачте) зад но до крісла* Головов стіни но пробьвшь, У *І0 Голові, клопбт, а біді весі льє* Голого ЛОХКО ГОЛИТИ. Голоде дав іетн! Голодне око не засне. Голодному вавсідм полуднє. Голодному н новел щік добрий. Голодному* кожда страва добра іому. Голодному хлЬб на гадці. Голодний и кїя не бонтон. Голодний як пес, $ Зо “Голодних н муха понадить. Голодній кумі* хліб на умі. Голубець гукає, як пари шукав. Голий ][ босий* а голова в вінку, Гольїй розбою не бонтсн; мокрілії не лнкаетен. дощу
Го.іьін, як турецкїіі сіштьій, —як їіеііь, г — як бубен, -—як мати на св'ііт родила. Гоняться , як хнпрьі. І'ОрЙ З горою не 8ІІІДЄСЯ , .1 ЧОЛОВІК Г чо¬ ловіком зангідьі. . -11 Горбатого и могила на справить. Горда душа п убогим тілі. .'•*0-Горе д ворони, до корова росказуе іш- ЛОШІ. К^"}л ? і ' • '■ г *; £ : 1 Горніть котловн доганяв, а оба смольній. Г ор о х , ка куста, хата не пуста. Горох на стішу кидав. Горішка не ділка, а на муха не мати* 5 Горішка ке дівка, а Семен не дурень. Горішка не дівка, не треба ій ціловатн. Господарі» слузі не в ьг к а в. Господи 1 дай спай час добріле Господи допомагай, перше на хрестини, як на коронам. 4&ь Господи.1 злізь та подивися. Граду, туш увбйшов , а зльїх у по Гі шов. рук не Грай Петре! а все шумки. (Казка.) Грицю! не спускайся на паЛашщю, Г р о ч а д а великій чоловік. 7 Грінка му упала. П І і ртх не личком злизати , та ' тіод лаву сховати. Губа н него, як холи в а. Губа як на коловороті літав. Губою говори, а руками роби, 2 *
— 22 — Губою що хочк плети, а руки при собі держи. Гуку, пуку за тадирь, а чоботьі за шостак. Гулко душа без кунтуша, шукай пана без жупана. V Гуляй душа в тілі, коли кости в цілі, Гумавській дурень с чужого поза бере, а на овбй кладе. Г Гучно, бучно, а в шітьі зимно. Гуїця д%тііі не розганяє. Д. Давали, а не вминало. Дав Ббг душу як в грушу, волівбш кочу , тобьі молока дала. Давби’м на чодебен, гіле’м сам тютребен. -Дав бь* му и сорочку с себе. Дав ви Бог долю як флндолю. Дай всь Боже тому, що не може , а я бм змог, та не дав Ббг, Дав му бобу залізного з-іети. Дав тну куку в руку, 5 Даний пригодм боронять вод шкодьі. Давно пропало, що з воза )ііл.ш. Дає собі по носі грати. Дай Боже бідьі, а гроші будуть. Даіі Боже гостя в ДОМ, ТО її я шшьюся при ним. _
- 4£0--Дай 23 — І*оже здорово сходити, ;і на друге зпробити. Дай Боже на перед бблше! Дай кому волю , а собі неволю. Дай кому жінку, а сам труби » к> жінку. длй копови повен , а гони го як пса, у Дай курці граду, а вона летить на банти. Дай мені Боже тон розум на перед, що р і» С Н ЕЕ О В II на ПОСЛІД, Дай, не дай — а не лай. Дай серцю полю, а сам пбдешь в неволю. Дай старче палицю, а тебе най пси ідьть» Дайте н сало , аби за моє стало. Дай ти Боже тилько гадки, абьї *сь о млі забув» Дай хліб ареоли в о р о г о в и, хоть як ска¬ у женому пеони. Далеко куцому до зайця. Далеко, як небо вод землі. Дали ну по московськії , ажь ся лоб заи>рНЕ* Дали істк, а не було де сісти. Дар за дар — слова за слова. Дармо колодку через нень валити. Дармо с сухои кпринці воду брати. Дармо сушншь голову небоже, крупа пшо¬ ном бути не може. Дармо — треба бренькнути. Дарованому коиеви не заглядають в зубм* Даси коневн иолоньї, буде робив поколи. й ■і
і *- 24 — ДсИІІ руКЙИН^ не ВЬЕХОДЕІШЬ НОГИ ВІН. г Да№' Ьиг а вод квасу «красу. Два Жндьі, а дві мевіеті зроблять я рмарок в місті* Два кисті, пав третій* Два когутьг, два дьшьі и дві господині ніколи са ме аго дать. Два третього не ждуть* -Двоє рідких, третій борщ* Двом панам служить, а сорочки не мав. Двом панам тяжко служити* Двох недужих сіли, тай хліб з-ілн* Де Гіиг церкву к о р ш м у, ставить , там дідько 9 Де багато господинь, там хата не метена* Де в ііога корінна, а в чорта церков? Де великая рада, там рідкій борщ* Де верба, там и вода* Де вид в ага, там и щастье* •г-"<■' “Де нсе гостина, там голод ке далекім* Де голова блудить, там фост радить. Де го не цосівшь, так зійде. Ае гром ■' да і <ерь о в ста внть, т а ми аі 11; ор ш му. Де густа рука, не треба й друка. Г Де густо, там ке пусто* Де двох бььсл, третій не мішайся* Де дерево рубають, там тріски надають. Де добре пиво, не треба н віхи» Де ДІДЬКО не посіє, там ся баба дить* До кого долітає, та її руков сягав* вро¬
- № — кого не просять, то ківм виносять, кого не свербить, талі єн не чухрає. Де нум? — до коровай? — де люблять, не части, де не люблять, 5 не ходи. Де люде ходять, там трава не росте. Де вило, там очи — де болить, там руки, де мужь старий а кінна молода, там рідка згода. Де не горить, там ся не курить. Де незгода, там часта шкода, -Де нема лиця, там нема в стида. Де нема, сам Господь не воаьме. Де не можешь перескочити, там иодлізь. Де постає вовчок скнрьі, надстав лиса. Де ибде лис, то всюди у вис. Де ибде Тора, нсе ін гбрка печера. Де йоде, то все золоти грушки за ннн ростуть. Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юриста триста. Де розуму не стає, там сили добував. Де руки и охоти, там спора робота. Де сила (множество), там н М$ЦЬ, Десь не дав гроша, гам не пхай носа. Де 4-м двом варить, третій ся пожішнть. Де ся двох бьв, там третій за калитку бере. Де ся тій часи діли, коли самн ковбаси до губи летіли?
— -• 26 — Десять разим нірь, а раз утни. Де сісти , там сісти, абш що в4стнДе ти раді], там рідко бувай; а де не ради, там не заглядай. Де тон хліб дівся, що Ч’ь.но вчора з-ілн ? Де тонше, там ся рве. 560 “Ае ЇЯ лросять не вчащай, де не просять не бувай. Де хата не метена, там дівка не пле¬ тена. Де храм, то н я там* Де хто літопав, най там її зимує. Дє хУДОба, там и шкода. * Де чорт сам не змо&е, там бабу пошле. Дешева рьіба, дешева н юшка. Де щастье упало, там и прій толь мало. Де І.дать, там єн тисни, де гроші ліч_\ і ь, там Ся не план , а де бьнпь„ утікай, ДнйН'їчті, ЯІ^ йол на новій ворота. Д явного фєлю чоло пік. Дико, не решето, богадько дірок, а иікуда вилізти, Ді'ко, що у пана жінка хороша* Дшю, як сії то, а чудо, як решето* Дитина що ся поступить, то лупить. Дитину люби як душу, а траси як грушу. Дитину серцем люби, а руками глети. Для прійте ля нового, не пускайся ста¬ рого. ДтіІССН , ЯК лечке її борщн.
— 21 — ^„есь -ей*. . тхрві5б*.г ^ Бога с призьбою, Добра во д а, бо не иіутнть ума. 5"ДО - А° добра вона стане за учинок. Дз ГЛ«. Добра дівка—як старости Йдуть, тогдьі хату лете. Добра птиця свого гнізда не калне. * Добра рада, як готовн гроша, а лихая готове нсіцаетьб. Добра справа не потребує суду. Добра то річь, що є в хаті нічь. Добро богатоиіу красти, а старому брехати. Добре глухому — не скаже нікому. $р -Добре говорить, а з лов творить. Добре говорити, кого не болить. Добре господині, КОЛИ ПОВНО н судині. Добре гудіти, коли її в чим шуміти. Добре дуріти, коли приступає. & Добре на мою пінку; нехай мене бьють. Добре НІКОЛИ не укучнтсн. Добре ріці с потоками. Добре само єн скалить, а алое похвали негодио Добре слово стоять за завдаток, 6б0 -Добре ся довго намятав, а злое ще довше. Добре ся пестити, коли ся к де змістити. Добре ся ширити н чужим. Добре того страшити, 'же ся бонть, Добре той радить, хто людей не знадить, у Добре то люде повідають. У дшЖ,
Добре тому ковалевії, ’жо на обі руки кус. Добро шуміти її чужим* Добро іісо уміти, а по вее робити. Доброго к орнім а не зопсує, а лихо г о о церков не направить* 6/0 "Добро дурня адурнтн. Добром ковано не бонтея молота. Добро псу муха. Добро тиць , лк ниць. Добрьпі жнець не питає, чн широкій за гонець. Г Добрий «інтерес» коли новими черее. Добрьііі курець, коли в люлька н тютю¬ нець. Добрий пан — ні бье , ні дам, та в ішчіш не дбає. Добрий пес дучшін, як влий чоло ніж. Добрий хліб, коли нема козача. 620 Добрії діти вінець, а днхін копець. Доведе язик до К і к В а *) — але и до кід. Довжннк весело бере, а смутно наддає» Догоджає , як чпракоїш на риті (шано* павши сопіи і. ко святок н день білі,їй и вас яко кречимх), Догана м у д р о г о бедьше етоить , як по¬ хвала дурного. ^ До готового хліб а знайдеся губа* І Кіе» (]імеи), старий ШІИК и її г 1,1 «чірод хрнегіацсАин Р/СЬКЛЧ (я« лід Ди&прнії » ІШ р^сн — Ч*ТИ ііе|цц. І'рлдоя ІІЩЦ*). Нр. Н л Д-
29 — — До Дмитра СКЇ|І^ дівка) ї А люшки 1 бо ти перескочу — а по Дмитрі: А ко¬ та ! бо тя наздопчу. До Дмитра дівка хитра, а по Дмнтрі хочь нею грубу ньітрн, до доброн к н р и її ці стежка удошана. До И -і ь і роїі под гнлі, а по Ильі рбн на ги дії, £ ґ Доки ся не намучить, доти ся не н а у ч и т ь. До крнвон дірм, тра кривого колка. До кума требо р о з у кі а. Дона лев, а на винні тхбрь. До м н л о н а н я нема еиловамя. Дониного злодія ніхто не встереже.1 5 До мого берега нігог* не приплине, хнйа тріска або — — До міста но гроші, а на село по ро¬ зум. До оружа! до хліба, та до ножа. Де н р а її а треба мати дна мішки : Одеи грошей а другів бачности. і ' Доробився хліба, ашь зійшов на діда. До святого Духа не скидай кожуха, д по святим Дусі що ходи в кожусі. Досн збанок моду носить, доки му ся ухо не урве. І, о скулив, як нугою но воді. До сімь літ чеши, по семи літех сте¬ режи, ще заплати кому, шиб* нзяк лихо з дому, от-<*$'т '■ і $ До сітн впаде і хто з дурним краде.
— ЗО — А® тйр'Ькв, МПГ7ГЙ>ШГД Г о р 'І л к н. Дочекався Гридько гречанок каска. Д«нд льв як з дуба — як с коновки — як з бочки. Дроги горло-—цьібьг спало, ЦЬібьї жерло? &50-Дрижить як Гуцул над дітьми. Дроіі до л іса ніхто яе носить. Дувся, як лопух па ногни. Дурень нічим ся не журить: гор-Ьвку Ш.К н люльку курить. Дурень исовн очн псує, Дуриеви нічная намить. Дурневн И Кіїг не протнвится. Дурньїй дає, а розумні. їй боре. ДурНЬІЙ II я Ній В-І ПСІ кунять розуму. Дурн&ін, коли мовчать, то за мудрою УХОДЯТЬ. ІМ~Дпи»* «опиті, серце на язиці, а иу.фьін я серци. Д \ріши нк ту р ЄЦК і Й кбиь, Д ' Р н ^ 11 А|^ сіють , ні орють ч самій ся -2(ур>* родять, и л - ЦІ г: ; Дурші на ноги тру чай, я нон на голому паде. А) !>*« 110 МУ СЯ Добре ДІЄ, ^ Душа я мене вступила. Душа в тілі — а сорочку ішши з-іліь Душа до Нього спати ходить. Дійка, ш, вербаі де ю посадить та»г прінмеся, А 1111й* іік ог®нь — и с п і с і1 а як коругов.
- Зі — д. — дій тихо н Дідька носій — дідько ги вродить. Дідьковії очі прошв. 5 Дідько го сюда приніс* Дідько св *..тос знай* Ііравого міха ніхто не напхає. Я н глек} молоко, та голова не влізе* вго отець того не любить* -Яго тіло не ДІ бднн гроні и г ■ уже тінн. дав, а другій вішокдііе. бднн до ліга, дЩі'ій до біса* бднн за восішаНіть, а другій за без двох двадцітк. бднн код плота і* удержить. 5" Один к б т стада мишін не боитга. бднн мудрий єтоить за десять дурних. Ядип мужь її дбд/а другій в дби. бднн плаче — Другій скаче* бднн тримав печенні, а другій* рожен* 6 -Ядни цвіт не робить пінка* бднн шІа, другій поре* 6 де сісти, н нема що істн* б дна біда чоловіковії не докучить.
— № — ©днако убогому нічог’ не кати. 5 ©дна ластовка но робить весни. бдна пар шнн а сов ця нею череду зараєм ті.. в дна сорока з ліса, а де ситі, у ліс, Вдна то бурса. 70й -Вднііі рукн права пишуть, «днін м мабуть. ©ДНого пригода другого ререгторога. бдного скарань® десятьом покаянь®, вдного то плота кодеі, вдно збирай, п друге давай. ^ Вдно минути, друге ввинути. Вднону шила голять, а другому н бритви не жотять. Вдно око має біїлше вірн, л?;жь два. Вдно пиши, а друге лиши. творить. © розум над розум. В того цвіту по цілим світу. ^ В, то мннеся, нема, то обіндеся, віце мачоха не забилася н голову. Віце на нонх воротах сонце засвнтаїї. Віце па то® в великі її (иічольш?) а нон Не З НОШІ ЛЕЇ. В Ще не зловив , а вже скубе.
— 33 — «ще сн не уродить, а паїв но світі; ходить. вще СЯ той не уродив, жебід всім догодив. Жартуй глвдущик, поки ухо не урвеся. даебьі Жид був з неба, вірнтн му не треба. гКебьі вовк був снтьін и баран цілий, Жебьі вовк не сидів за горою, бувбьі за другою, (Кебм котка не скакали, тобьі нпжки »е зломада* Жебм иог, тоби го в льіждіі води утопив, Жебм мбг т тобьі ибжь в него встромив. Иіебм не губа, булабн золотая шуба, Жебм не діти, лншебн в корчмі сидіти. Жебьі пан Бог пастуха слухав, ™би весь товір ш.іздьіхап. Жебм пес не сидів, тоб> заяця зловив. Жебм пес робив, тобьі в ходаках ходив. Жебьс (вибачайте) евння р о г н мала , исіібкі люде іш колода* Жени сьіна коди хочь, коли можеш*, да¬ вай дочь. Ж ивбт товстілії, а доб пустий, Жініьін о живші гадає.
— Зі — Жид її молячи нчится обманути, Иі її д її я с ь а а а п а її с н к о іш пропаде. *Кіюп» с собон, як пес; є котом, НІ>рба сорочки не дасть. Жіаіна Йвася бшасуі, пбд пріпгкчок саск валлея, Жінка княгнтша, а хата не метена, Нііикк довге волосье короткім. мають, а розум Жінку любе як душу, тряси як груоп , а трепан нн тубу. За бата я му ся печеного леду. ■Іа бптого, два небнтьіх дають, та ще я не беруть, і1 -Забув нон, коди телятьом був. Забув, шо ожєйпвсл, Заннрухл — треба кожуха, За вовка помовка а вояк иде. За всі головні н за Мартниіомн дігііп 5 Загоитов загоять, нін ся весілье скоять. Загриз в довгії но саин уха, Лагу бивши сокиру добре в топориско. 7^' За одного в нии ого сто невшшнгч гине. За одньїи присідом печера а обідом. За ким Вбг, за тьш н люде. Закрутив носом, якбьі тертого хріну по¬ нюхав.
Замкнув вовка межи вбіщі. Залняв му сала за скіїру* За моє жито іце пня побито. За мови голови па тновії и волоска не ставе. За море по аідье ііошов. За пбе кого водити* Нанюхав ковбасу в борщк. За правду бьють, а за неправду и діди ІІЬЮТЬ. - Запродав ч орт о в н душу, Зл раз не вішають. Заробив на соль де оселедця. За сван грбшь, кожднїі хорош. За ендженье нема ідженьо. За сиротою Ког е калитою. Засяіьшьш ти іце н на кутий зуби. Заспівам собі о л и її о в и я кл н нью, та о білі й березі. Застався — а постався. „Застели етил.’5 — „Нема чин.” — яДнй істи.” — „Нема що.” — „То сприяв.” Засти ибнсь як завуля. За твоє добро кадук тобі в ребро. За тим Бокс, хто кого переможе. Захотіло иу си в пет ривку з мерз л ого. Замів у діда впросити хліба. Захтілош —заіірігамте; подих ті лося — вьшріганте. За чуже добро, вилізе ребро. За чу ж е личко, дась евбн ремінець.
— 3(І — З бабиного сьіна, а дочка ніічого деодиного не буде. З бабою и дядько справу програв. ?рО -Л Богом Параско, коли тл дюдц хотять. З Богом ■— на биструю воду. З брехігк не мруть \ та вже бильше ігкрьі не Ймуть. Збуш’н батько лиха — збувся грошей з мЬхії. З біта ют ся як на срлоииіце. 5 3 великими панами не за пай*брат. З великої! хмарьх ндльш дощ. Зішн до церкви скликав, а сам в ііМ не буває. Звававсд як муха п мазії (або) —* як пес и сливах. Згода дбн будує, а незгода руйнує, і?0і -3 губи менЬ гїьійнігв, Здавен Ціііган на свон д-Ьтн, Здибався хігкль е цибулею, перше ся п оа нова жали , потом сл повелнчалн; „Помагаіїббг горкі.й — „Бодай здоров шалений.” — „Помагав бог смакови¬ та.” — „Бодай здоров веселий.” — З детннов на водиуст, а з лихов доле в на веИїлье, З доброго плота добрий кал, Г 3 доброн студольї в потята добрій. Здоров сволоче! Коли В-Ьхто не хоче. Здоров трам! вьшью в н сам, Здох ІЇК пес — крок ду III н святок.
37 — З другого ся нагнійне, а за себе забував, З дру гоп бочки зачинав, з дужчий боротися — смерть за плечима, З д у жигни не борись, з бо гатим не суд її с ь. З д \ р н ьі и ні знайдеш*, її к поділиться. Здибав го, як чайку на гнізді, Г 3 дядьком не С1ІГЙІІ до однон миски. Земля бьі го святая не пришила! З одного вола дві ішшрі не деруть. З одного дерева хрест н лопата, Ззіфаются як на тура, ? -Зійшовся Яких с таким. Зла псяра все поле спалила и сама згасла. Злодій злодія зараз пбзная. Зли її сховок н найліпшого попсує. ■>••'«■••• З іяалон нскрьі великій огонь, Зиилоііаіісн Бог на рака, дай му ззаду очі* З милого ссісти купити істн* Змірив го вод ног до голов* в::с Змішався іш Ожїлькшіа мати перед смертью» Знав Б б г з неба , ЩО кому треба, - Знає Г О С 11 о д н н , хто чого го ден. Знав, де зимують раки* Знав кбт, чіе сало, - Знав — аа курячу шшку* — Знає, з носа кап, а к губу хап* Знав пес середу* Т Знав сшінн (шаионаинпі соиінько св*, обра¬ зи єн, н слухи вашн) що перець, нона каже ііш то гречка.
- 38 — Знайте нас адх, знайте н межи людьми. Знає чорне на більш — не сдіньен. Знайденій — не веселися; згубить — не смутися. Знайшов — сокиру зц лавою. -Знайшов церковцю Богу молитися. Знала гсобьілд , наїцо доз била. З нашого За \ арка., ні Богу свічки, ні чортови угарна. Знають сусідні, шо ість богаяь на обіді. Знаются, як лисів коні. У З ІІІПІ ні отой, НІ ПОГОДИ. Зо з лон травм не буде доброго сіна. Золота швайка мур пробивав* Золоти горьі обіцяє* Золоти руки, а правій писок. : 0 3 о л ото, с р і б л о гу бу затьі к а в. ЗолоТЬІй ключь до КОЖДНХ ДКСрІН при* дасте н, З ОСНЧНІІЬ! не роблять колес. З разу льічко, а нотам рс мичко, З разу іли логлзу, а як сд запомогли , то и без печери лнгдн. І Зуб за зуб затялися, З- іншії колачь берися днол до хліба, З* І ЄН мульку. З-ість пес пса, коли нема барана. З ЯКИМ иркставшь, таким сан оотаешь.
- 39 — и л/л-Йван зробить» іїваїї а-ігть* €Ь цВіШ не пан, а сто золотих не гроші*. И в мов вокоіще засвітить сонце* II в погоду часом грон ударить* II и старій печи дідько топить, у II и тата не своя хата* II голодно, н холодно, н до дому далеко* II горішки не хочу, и лиця не дам* Йде зима, а кожуха нема. Ще с свонм двором* -Йде як вода на потоках. ; I і де нк с каменя* Идешь до су ду — то Треба „прі йдіте ПО¬ КЛОНІМОСЯ*” Идн на чу ж і н руки* Идн на штмри вітри, а на питнії шум* 5 Идн швидко, и так бридко, нди тихо, и так лихо* II дбма мене не лиши, н с собов мни не бери* Йду, йду, на місця стою. И 6ДКО око спати хоче. II жаба риба, бо в воді сидить* У і - I I заводити не вміє. [Із нехотя з- ід вовк порога* II каши не хочу, и по воду не поду» И квасницю хробак гризе* И колачем го не звабить* *
— 40 — Г И малій камінці роблять синці, И моше свлтьіин буває суперечка. II ми люде добрії — и наша мати не слннця, И на мудрим дядько на лису їздить, гору И наша губа не фллшк» так 6м а-іла як н ваша. г^И небо я вовки з4дзі, II перед нашими воротами колись сонце засип тав. И пес дурно не бреше, II пес за ним не займе. И пес нбзнає чоловіка, ■Г И над столом не вибрешеться (Казка), И рмба не плине протії бистрій події, И сам не їсть, н другому не дасть, И святий Боже не поможе, II сліпа курка деколи найде зерня. ус і И смілого пси кусають, Нстка кбсткл — викапаний батько. И старому собаці дригають жили— ■— II стіни мають уха, И то ему не до соди * коли грають на басони. Г И тря стье не бере без причини. И у владики дна язнкв, И у ємна горна година, а у доньки прибуде бідоньки. И червоній чоботи мулять. И чорт богато грошей має, а п болоті сидить.
— 41 — II чортовії треба часом свічку ^запалити II я научуся по сеній двтнні дівочнти. к. детіша, що бита, зме не скаже, за що. Казав пан „кожух дам* — та вго слово тепла. Казав пан, та наробив сан. 5 Кііздв сенека: стоі'і собі з далека, та по¬ такуй. Казала Феся, що обійдеея. Каламутна вода, дк кисіль, нк жур. Каліка ие до віка — а пак не до сперти. Капуста не тлуста * а Матвій не гордьін. у-Карає Шг старій кости за гріхи и мо¬ лодосте. Капай Іїііже до в-Ька (таким хл'Ьбои). '' і, ■' 1 * V 1 ■* її а ш а наша, йатькбв бор Щ. Кн.іько носку, тильно н сігіічкн. Кндько світа, тильно дива. : Кинув слово як в маточину. Клин клином вибивають. Клин му и голову забив. Комі» знає, як ту сідло долі гає. Кбнь молодий в гроти йде, а ст армії виходить. у : Кинь над силу не потягне. 4
— 42 — Кбнь на чоїирох ногах, а гіредці поти¬ кався. 9^* Кмї л о її пьі й , хлоп м о її л ьі й всюди по- ЖІПШТОЯ. Кіїт не лбвньдй, хлоп не ішіііімн оба ля¬ да що. КщГ-знатье, що в к^мьі н и тье, і об’ в діти забрала. $ Нобт не скрипка, та не бас, тоб* музьїка (виб.) свині пас. Кобиляча голова, як на дорозі зшшдешь, то ховста її п бін ю, Кобьі мя гриз чоббт* тобьі не жаль, а то ч, ходак, таїі ще не так. Нобьі не було пив;г, не було бьі дива. Кобш не хлоп, не вбв, не було бьі найде, }Ч0 Кобьі’сь пустив своя уха на торг, вчув бьреь багато о собі. Кобм Топа робив, тобьі дона роботу мав. Кобш тота пшениця добра була , тобм іт ч и там змололи. Кобьі хліб, а зубм будуть. Кббьі: хл і б, та одежа, тобьі ів галонік лежа. У Коваль клепле, доки тепле. Коваль согрішив, а шевця повісили. {Казка}. Кого Бог любить, того на віджав. Кого Бог сотворить, того не уморить. Кого Бог у карати хоче, том) «одбере. н розум
„Кого гад укусив, там н глисти болте Л. Кого люде ай люде мають, с тим ся кумають. Йог» «іх налякав, тому н торба не дасть спати» Кого не припікав, тот ся не вбдсувш*. Його стане на юшку, стане н на петрушку. г Кого ся біда вчепить з ранку, того держиття ажь до останку. Кого ся біда учешіть, того ся тримав н руками н ногами. Кого щасть е агу бити хоче, тому перше розум иодбере* Кожда йожда Козкда Кожда голова спин розум мав. дівка гарна, котра заручена. корова своя теля лшке. лисиця свон хвостик хвалить. Кожда пригода до мудростн дорога* Кожда птаха своя гніздо хвалить. Кожда птиця знайде свого Гриця, йожда руна к собі крива, Кошдому добрьій, собі альїГі. Кождьш блазен свонм строюй, Кождьін дідько в свою дудку граь* Кождьій когут см’іїльііі на свої їм емітьдо. тКождий кран має евен обкачай* Кождьмі мав свого моля, ";ке го гризе Нождьін н е б м £ ч н к добрьііі. ]{о ж ділі і пес на свони смітью гордий. Кождьш своє знав. Кождьій Цмган свои діти хвалить.
- 44 — Козак з б'Ьдмне заплаче¬ но з а к її, як діти * хоть богацьо з - іднть , то мало нгЬдятея* Козак не гордуй — що оборне то її капдун, ^^ Покотять як II о н к о жовточеревий. Ау о '-Колії Бог годить, то н вогонь горить* Коли біда, но йда до йіидл, лише до суг ІО&МІЇ «**аКоли біда, то й плач не поможе. . ^ ,.» грь £п+ «2* >' ^ 2Г„І,ЛО„ Коли етьідаешься, иакрьш решетом голову. у Коли голова не по тому, ний єн мають ноги на бачносте* У Коли гро ні і говорять , то всі мусять губьі постулювати* Коди дівці сходить на вінці ? то зблбіе. Коди есті», то шелесть; а нк нема, то сквересть. Коли в рову ним м говорю, то ся розуму наберу; а слн з дурним, то й евбй агу бдю* Коли іїдешь до вовка па обід, бери пса с собою* ^0-Колн любить, любіГжь дужо, а не лю¬ бить, не жарту й же. Колн'м був мол од, неів мене голод* Коли’» не годна молодця, то не хочу го¬ лубця. Коли моє не влад, то а е свонн назад* Коди м о л о д ьі її зо старою ожшінтся, тд так и, акбьх молодій неуки коні до старого воза запряг. ^
— г 45 — Коди яшші кота "не чують, то собі без¬ печно герцюють. Коди иЬд, ТО її ложкою* Коли місяць н серп, то чарбвннці ідуть на границі. Колії на медведя мала галузь впаде, то бурчить, а /ш велика, то мовчить. ,ч Колії нема на молоці, то н на сьірватці не буде- . Колії приїде поддавати, то нема що брати. Коли їм а бьють, пан собі-кози на розум беруть. Кола (шановавшн синільно ев*, образи сл, и людей добрих) свиня в болоті , то яоаііть, що красна. Коли сндніііь и раду, давай коляду. Коли сон а з-яструбіь, то вьшіе сокола літає, $ Коли стало на хліб, то стане її на обід. Коли страшить, сан небшісн. Коли сусід, якмід, тогдьі проси Іого на обід, Колн’сь н свободі, гадай о пригоді. Колись в до нас нрінде „ирійдіте поклоні¬ мося.” -КолнЧь нянин то лізь н болото—- а не зачнпаїї. Колн*сь са обрав кошіль. грьібон, то лізь в Кола’ сь щнець, шілиуй свого копита, Коли ся зачинає звада, не поможе н рада, З *
Коди ся рмбо ловгт,, торді хліб не ро* ДНТЬ* у Коди СЯ сироті женити, тогд’їі иичь маденька. Коди сіно п стозі, то забув о Козі, Коди тре нога, то до Бога; а по тренозі, забуде о^оаі^ Коди ціїете боб, то тяжко о хліб, а як пак / то не так. Коди хочешь ті рІ я те д я позбутися , то му нозьічь грошей, ( Коди шукав іпь ради, стережися зради. Кодо бука великая пука. Кодо мене — аби не на мене, Коломию *} гудьмо, а п Колонні будьмо. Колос помнії гнеся до землі , а ну- СТ 1.1 и до гори стирчить, ? Кодо сухого дерева и сире згорить* Комара з дуба впаде та спочЯе. Кому Бог годить, тому н огонь горить. Кому Бог поможе, той все переможе. Кому Бог р о з у м у не дав, тому н коваль не укує. /0$о -Кону весіЛье, а курці смерть. Кому на вік, тому на лік. Кому на лік, тому на дььк (ляк). Кому ся веде, тому ся и когут несе. ^V Кй.ійиьід, стародавні* місто при Прут*, апіиЬ обів^ОЧИп Ш 1 € у"*.' ті ' г .. II р. П з д.
— ... ш Цону ся змеле, тобі ся сврупить, Кому честь, тому хвала* Кому щастьв рачать, тонн на ківні іщ< плине. Копець діло хвалить. Конець и вінець. / (, ?г"ї >, У ч -* _ /у *”*?* &А Коня п позичку не давай, я жінку н при¬ данки не пускай. Коня кнрують уздами, а чоло піка сло¬ І V вами* Коня кують, а жаба ногу надставляє. Коня не бій, слуги не проклинай, жін¬ ки не дравші, коли хочь щоб1 стат¬ тю ади* п-о н °° **< Корову тримав, а хто другій волоко з-ідає. Коростапое порося дармо чесати. $ Корчма розуму учить. Кота в міху не торгують. Котра корова багато рове, тота мало моло¬ ка дав. Котрий пес богато бреше, той мало кусав. #пЛ Ииінмії по мсл,і>Ь Крякала ворона, як горі летіла, а як долів летіла , то и крила опустила. Красная мста находить добрій слова. Красно» личко — серією непокой. Краснеє нірье на нудну ді, аля сам смер¬ дить. Краєм па тареля не Крають, Кривда людськая боком вилазить» £і іншого дерева н лісі ігайболше. у „ ~А, ^ *. //. > л *, 7 ціг№* *
— 48 — Кричить не ('ВОНИ ГОЛОБІЗМ * иего льїка дер. нкбм чорт з Кров не вода* розливати шкода. 'ПРО Круковії її МЬІЛО не ЇІОМОЩЄ. —Крутите я МенЬ IIА ЯЗЬІЦ'Ь. (]„ ш ^Л//і Крутятся, як дурна поїння. Крутите Я , ЯК шіріге поросья. Крутнтея, як муха на окроігЬ, Крутнтея, як посолений пьюн. 5 Крутнт, як швець шкнрою. Крутий", як криве дерево. КрйїПітея, як дьінл на морозі, Куда голка, туда питна. Куда б му за грбшь танцювати ? — /с чі Куда кинь, туда кинь, то все голим на пату. Куда крути, туда верти, таки треба вмер* ти* (Казка). Куда кумовії до коровая? — Куда кухтЬ до латним? — Куда мах, туди мах* то псе б-Ьду по дубах. 5 Куда не кинь, то клин. Куда оберни, то все дігра ігп верха. Куда йоде Лесь, то всюдьг увесь. Кукуріку — м а н де рику* К) на не бити — горкліш не піїти, * К>зіа с к)иоіі тнрнрн, евнігЬ (вьіб.) мормон поршн. „Куме Андрею ? не будьте (вькб.) свинею.”*— Як ще мені не бути, коли мене люде з н а н>ть* Ср.
Нуп красно говорить , але крннілї писок впій* р-ун — не кум, нел4шь в горох* ц*н не інші я Спростіть *ш се слово), абьі іпїце Ії борщи з - Ії її. . н> питні не купити ? иоторговаш можна, Пушіть , нк пса облупить. Куняє д щушіе* П ** ні плюй її оми — вона каже, що дощ иде. , Н>рка аббжье роагребаа, а в снітм зер» на шукає* ^іусай мене псе, поки кров по потече* Куць нмграп , куць програв* Кмев но пбд разу абудовіушн, л* * І Ладна блба без идвабя. Лайка* банка — битва, молитва* ■ "Рг . .1. а г Ласнтся, як кит на сало* Ласкаве теля рі корові ссе, а буйне жаднон* Лас і бики вилітають* погоду обіщають* Ледача детшпі,-нотрок батько не кмин* Лежаньїіі хліб гріх істи. Лежачи н камінь мохнаті». Лежачого не бьють* Лежух лежить, а Бог му долю держить. Лекше говорити, ніжь зробити* Лекше хналити, як терпіти* 5 Лехко иріишло, лехко й ЛОШЛО.
— 50 — кін ЛІРІ МвН'І губьі» КОЛИ гпркн* Її СЛН «'О* АОДКН, ТО (МИ злижу, ЛіІСЯ зловити, ЛвСОН ПОДШНТЬІК -— псом пбд битий. Лиха доброго не любить, ЧіО Лихе швидко приходите а пополе «одходить. Лихім грошь не загине, — Лихого гроша н-іхто но украде. Лихім лихом ногіїбао. Лихій иабнток не спбрїшн. Лихій на биток не дбнде третих рук, іг Лихій передобідок н найліпшій об$д попсує. Лиха то радбеть, по котрій смуток наступав. Лихо Литвинка нападе, пк не зякне. Лихом о землю вдарити. Лихо не коза два, нема хліба анн ттляцкп, //іО'Лнхо тобі воле у коли тя корона коле. Ловив вовк» ловив — а колись н вопка злопать. Лоша новтіїі пбдпалок. Луб лице — очі тріска, Лутша одна свічка перед собов, ліжь дві; за собов, Г Лутша соломина згода, нк золота знада. Лутша цнота в болоті, як нецнота н золоті. Лутше над разу ковтун з голови збути. Лутше годовлтп» як поминати, Лутше давати, нігкь брати, ■ ;з ■ Лутше дома, ігіжь на нрлзннку* У \аІф-іл \1ісі Р ї м* ґС і*х їел^
Лутше з добрим згубити, пік а лихим найти, Лутше кривду терпіти, як кривду чи¬ нити» Лутше мати, їік позичати. Лише не обіцяти, як слова не*здержат її» Лупне око золота* ігіжь камінь олова» Ду'ГШЄ ОДНО око своє, егЬжь чужії! об'їі. Лутше псу «уха, як поза уха, Лутше своє льгчко, як чужій ремінець. Дутшій дома горох, капуста* ніжь на винні курка тлуста* и с Дутшій иудрий» хоть лихій, як добрьж а дурний. Дутшій ешні горобець» як завтра го¬ лубець* Дутшій ніяк, н%жь дурак* Дутшій приклад* н'Ьжь наука. Душі ій і ніші ця, як недбали ця* г Длгіпін розмьіел, дк заиьлсл. Дутшій розум природжений* як нау¬ чений. Дучнлося сл&нін курц'Ь зерно, та і* то по¬ рожне. Ликом пастернаку не ішкшіавшь* Лисе ев теля уродило, лмге нзгіше. **50 - Д ь н о в не всякому здоров* ЛІіИІШЬЕЙ В СїїО ІрЙ каті змокне* Д 1* II II В ьі Й ДІСІЧН ХОДИТЬ , С К у Н ЬІ її платить. Літа упливають як вода. ДВІЧІ!
- 52 *— Любимося як брата , а рахуймося як ЇКндщ Люде не нру т пйд голод) , але йод хліба. Люде о лгодьох говорять, Людін ся радь* а свбй розум мак. Людська к р о в цл не водиця, розливати не ГОДЙТСЯ. С ■'.) ) 0 5 £*■ Люльки а ЖІнкїе нікому не позичай. щг нбо - Лада біс чоловіка удре* Мав губу віїд уха до уха. Май тильно г а д ок, що пес стежок* Маещь воз н переказ. Маетнь р у р а т м дідьку чубатий! 5 М а копт облизав. Мала ворона, а великій кусок маса коше, Мала детнна, не ньігшішьгл —бал киї а детшіа, не паЬсисл —■ велика дошка, не уберетеся. Маленьке, але важкеньке. Малії д-Іітіі, малим клопат— великії ді¬ ти , вели кін клонат, //7( -Мало пвугнші», борте кошшешк. Мало то очима не з-%щ Ма лий з його снасибаг, Маругю душо, мийся, чешиса. М; існон бесіди чоловік, і* Масти голову, погмюішш в руки. Мачаньв за битки не рйчуйся. Маю ньиї.тн за одну ногу, волію за обі». *
— 53 — Маюся — їм годин в терню. Маюся —і як горох при дорозі*; хто йде то скубе. , ,, -Маю я руки на тоги муки; Мед вед я коли іічать танцювати, то му на соїгіглку грають. Медок солодок , а язичок дере* Діснїє двома свояіш сокира згинула. Мея№ людьми треба бути людьми. МеісЬ з уст, а тобі, за пазуху шусть. М и д ОСТЬ О ГОЛО ДІЇ не сита. Минули тік роки, що росіте рядись боки. * Многозда, коли на одного два. Моцнмщ-нке клоча бнттч -Мова ся мовить, хд-Ьб ся 'Ьсть. Мовляв пійсь, або якійсь. — Мовляв тон, ген то її казан. Мовч а її ка не пушить , гол опеньки не су¬ шить. МовчеїШ де слочетнь , то поставить. Мовна, коди т[стлів не знакшь. М о ач 11, та нота ку я. Моїсш язичку, будешь ПЛО'ГЬІЧКу. Моь щасть в тако, пк тон курки , що качата ІЇОДЕІТЬ. Молоде , золоте — а старе гниле. Лї о л о д б ст ь б^> ннбсть, а старості, нера¬ до сть, , ~ г -Молодим дурньїм. Мруть ,ік>до н най т» буде. Московське пожало в ви ье. ш//ґ&/£ н и і / лн ь и4Н№' ?} & * гґі\, *+€>*** І //іс. ¥рл *
— 54 я Мудраголь, куропатву 3-Чів* та канап, що ся надгризла. 5 Мудра галова не дбає на лкхін слона* Мудра жона, коли в міх муки а другій пшона» Мудрьін не дасте я за нйс водити. Мудрьін не ЛІЗС ППД стбл. Мудрілії , ЛкбіЛ ІІС'Ь роду НІЛ ІШ’ІІН. Мудрьин ніхто не вродився. /IV# -Мудрій голові досить дні слоні, Му дрііншін тенор яйі^і ніжь курьі. Мужь а жона , то една сотона. Мужь жені закон. Мутить як у греблі біс, (або) — в селі Москаль. 5 Му ха му сіла на нбе, Мьін, чеши, строй н ховай — а потом за¬ плати кому * щоб* взяв біду з дому. Міл о людех, а люде о нас говорять. Мьїслн в небі, а ноги в постели. Мьісли до су ,і, у не позивають, /£2я_Мьі’ смо собі свояки — кго мана п моя мама на одній воді хустга прали (або) — май батько а его батько коло одної* печи грілися, Мій с тобою, як рьіба з водою. Мадшь н голову зайшла, закни зерно знай¬ шла, Мьшіь не одну иае діру до ямьі. Мисом хвалнтея» а вбн н юшки не ін, ,5 Мах кін як пампу \ — як подушка.
Мізинків палець «ієні тато повів, і, І [і її ;г 11 свату* сліпу кобьілу за носату. Міньба одному паву є. Місто понощн — немощн. щ» у^ н: 4и Й 0* ‘ Р г• |-'1- На Бориса н Г ді б а берися до хиіба. Набрався богатмх , та убогим кидав. Накажи* надрожи— а жито зійде. На пербі грушки не родягся* На є е сі л н> всі свати — на х р е с т н н а \ всі КуМЬІ* На вовка помовка» а злодій кобилу украв. На воротах слава не нненть. На ш.їбпр Господи, Нагадай козі смерть» то все буде „вс„г— Нагадала собі бабка? нк дівкою була, ■' На галан, на балай. На голій кости нема що гризти. На голій толоці твжко доробитися. Нагинай гилдку* доки молода. На гнів не аапертмй хлів, у На гнів нема ліков. На голові строй і а коло заду ( пробачте) з лопаток» стан. На гроінн нема пущннік На двоє баба ворожила; або вмре, або %'С буде жила. На двох етблцьох сидить, На добріли камінь, шо нясьшлв., то *моле.
На дру і ого причина? а о соб іі алк слова. Надувся як півтора нещастя* (або) —■ як нош в на морозь, (або) — як коваль' СКІЙ !ЧІІХ. Наді:я її Бо зі, коли хліб в стозі. Надія н кут окрилася. ■Г Надіявся дід на .під, та водьі ие шш. НаДіяпся дід на обід, та без печери акр гнати:* Надіявся Цьіган на пнрЬгн» та борщу не і в. На СГО ВИДІ горох дідько колотня. На «дно око сл іпі її, а на друге не бачить. /£.6( -На злодію пишка горить. На зливану шею. ІІа здбсть чоііі жінці» нехай доне бьють» Парі буде бабі плоска но. На її буде хоть при .подох, коли не ш* люде. ^ Паном ге чорт на глубово не носив» тобьі вбн ся не ВТОПИВ. Пай вже раз той оріч розгризу. Най го З Л Тії Д II і кобьнггі». Иандесл купець и ТІ а дірявий горниць* Н а її жаба голену здоіше» то н царь не поставать. ^ 7 Нак іїдє гноїш ладом. На її її того здобрів. Най кобила журитея , що велику голову мав, Нанлутшз спблКя» молов і к та. ж і н к а.
- 57 Найлутше ся своєю ниділо міряти, .; Най не буде вед Бога гріху, а ибд діоді й емїіху. Най сліїшб камінь у йоду верже л то и видющій не найде, ЕІ їїГі і-и твоє меле — не иьіберай. Най с& тобі не бижить печеного рака. Най ся того не бажать * що ся хатці не держить. Най того опанує* хто свого не пнлнув. Най у ката * абьі була заплата, Накпдни му ішд нас. На кбнокій вєлнкдЄнь, На кого Бог* иа того н люде. На кого вороїш* на того й сороки. На коїш іде, а коня шукає. На кпи — шоб* ся днпопалн таки дурні;, ЯК ТЬЇ. і На круте дерево крутого треба клина. На лагми кусок наїїдеся куток. ?%і)д Ла леду д у р н і.і я хату ставить* На іісліїнка вода робить. На моя руки найду исюда муки. На лід * не на жовчі», люде мух ловлять. Нн оден рад не затнеш ь дерен а. 5" На одній сіно жати п вил насоси її бузько Жабьі ловить. На одним мііСціі н камінь пора стає. Напасть на гладкій дорозі здщбле. На перед н е ишрїіжаіїся * з заду не о- ставляіїся — середини держись. %
— 58 — Напер на шин, і№ Д*®г на теля. /7Г, -На Петра вериги *) радбияаютси Гфьігн* Напійся води, жолк ’сь з--Ьн нон бЬдьі. Напиши пропало. Па По долю, хліб по колю, а ковбасаин длйт горожеинй. На наше дерево н кози скачуть. На пса уроки — па кота иоаіьііл. Па Рбздво обондеся без паски, а про мак, \е Гі тик, а без ол ііЮ не .іиил Іпо, На рожен чахати — а рогатим боротись. На снші мльїи «оду обертає. На святого Луки, иека хлЬба, анк муки, /З На село дурити, бо міщане Знають, (або)— бо у нас місто. На Сниеопа Ю д ьі б он тіл киш. груди. Наскочив зрірь на ловця. Наскочила коса на камінь. На смерть нема агкльп. " Насчіпалась перила з болота, коли оіліідійте я, ажь сама п болоті. Наставилося шжкшїИ її ауоьі. На старе емітье вертайся. На столі; тарілки, нанїнмоси горілки. На ст рітєн і е стратилася зима з літом. /ЗІ'1/ -Натер му перцю и нбе, ш ТИ сину рака, набухайся, та молоти. На тобк Данило, що ліспи пе мило. *) Ібкг.і Січня ♦
ІІІ ТО б Зі небоже, що мені не гоже, 11-| тов КОВІДЬ КЛІЩИ держить з щоб’ го в руки но пекло, г На тое курка гребле, аби що вигребла. Натягався як пес до роботи. Наука не йде на бука, Научить біда ворожити , .т \ ’ коли нема що В гу бу ВЛ0ЖНТІЇ. Научу п тебе в середу кишку їсти* На фрисунок добрий трунок — не поможе н трунок, як прійде Фрасунок* На чиїм нові Ідешь, того пісеньку співай. На чорним ся хліб родить я а на більш що ? ,., На чужій коровай очей не зривай, а о собі дбай. На чужій пішії все ліпшая пшениця. На чужим подваріо и тріски бьють. Нашого поли ягода. ІЬ щасть© вшелнкє май серце єднане. Пащо бьік иавмк , иа тое и налітай. Нащо в кнрннцю воду льяти? І їліцо здорову голову под Євангелію клясти. Нащо свині (ні: при нас мовлячи) моііні то. Нащо ти другого Нога взмваешь , коли свого ммшь. На Нндрія вложн руку в засув. На язьїці мід, а ті од язиком дід. На! Іджь дурню, бо то з лаком. На Юра - Йвана, на р а х м аи с к і й (брах> м а не ні їі ? І) п е л н к де н ь.
— № — На Юрії, як рак свисне. 11с біі її пі чорта, але злого чоловіка Не бати куми, не пнти з ннн пива, ■'-350 ‘Не буде Галя, буде другая. Не буде паї: по наг. Не буде пес голон кости тлодатн* Не буде с песього хвоста сита. Не буде с пса солонини. Не буде с тон муки хліба» Не буде уже тйгдьі мене голова боліти. Не будешь палца льншв» Не будутся за ішн зионьг розбивати* Не будь солодкій, бо ти альїжуть; не будь гбркій, бо тя снлюють. Не було в зайця Фоста и не буде. Не було нам гаразду, тай не буде. Не вдавайся в сварку, бо будешь битві Не вдавайся з апостолами за стбл» Не велика рїчь; шо в л хаті ігічь* Не кидав Гриць нагавпць , то си вберае, то роабврае. Не ниділа сова сокола, як уздріла, ажь умліла. Не в кождіп воді мьіло роспустнтся. Не вшився до нен» Не вбдкотнгса ябно далеко пбд яблуні, а хоть с« вод КОТИТЬ , ТО СЯ ФОСТНКОМ оберне.’ !У- С Не вол (ша попавши слухи ваш») нердкть, то чоловік говорить, Не все добро, що смакус.
— €>І — ІІе все то н серед? Петра. Не все то ЗОЛОТО, шо ся світить. Не псе то правда, що на весіїй ладна¬ ють (співають), НЄ все того правда, що в книжці пише, ? Не всякому духу 11І5РЬНе всім однак© дано, одному -ситце., друтому релгітце. Це втне Пелько шилом борщу. Не вчас даешь хліба густо, коли зуббп в губі пусто, /З-Не виводи вовка з лка. НегНіДОМОСТЬ гріху не чинить. Не вірь губі, бо вона часом брешеНе вірь губі, положи на зуби. Не вірь жінці, як чужому собаці. Не вірь кобилі п дорозі, бо серед бо¬ лота скине. Не вірь чужу споїш очам , лише моій повести. Не вірь нікому, ніхто ти не зрадить. Не вірь Ш’ОШІ, бо-те вкусить. Невістка скаржнтся, а на лиці не змар¬ ніла* Не говори пишно, аби ТІ на зле не пкніїило. Не годен того, же ГО земля святая на собі НОСИТЬ, Не гордуй, що достав то ковкнув. Не грам кбтка з «одведем, бо тн вдавить. Не громадь дудку сіна, бо загрузнеіш. но коліна. г
* % Не гризи а дядьком оріхбн* Не грій гадюки еі пазусі, бо укусить. Не давайся кожному острови повівати. Не дай Боже з Йвана пана. Не дай подоби , ундешь обиовьі, -Не далека то Украйна. Не дарчо то БОг назначив. Не дасть того добра родина* що зла го* родина. Не дбаю о звіздьі, коли ції місяць сві¬ тить. Не де й бьещь * як не по голові, у Не дивися на уроду? лише на пригоду. Не для Гриця пал а нн ця. Не для пса ковбаса, не для кота сало. Не достане нон язика (вісти). Не доросла ; вибачте) свння до коня* /оС ■Недосолі» па столі, а пере соль на хребті. Не де тебе ПИЛОСЯ, Не дрн’жь пене приступаючи* Не жаль плакати, коли е за чию, Не жаль утопитися у чистій воді, Г Не жон м вся — не журився ; ожанивси-вджу рився, Не зазвавши бі.дьі не буде добра, Не за нас то настало, не но нас нере¬ ст а н е, Не замітай чувши хнжьі, спотри чи твоя заметена. Не зарікайся всього робити — тнлько свого уха вкусити. >
- 63 /**2еЛе заспить грушок п попелі. Не затрубить пес як нони. Не за то то бито, шо ходила в жито» але за то у іцо дона не покопала* Не заходи з дядьком в заклад* Не зачинай під а * не каляй собі вида, 5 Не зачнпай Жида, бо готова огида* Незваному гостю місце за дпершс Не з піка каліка — не до отерти пан, Ие здорсвкай, коли ніхто ти не кланявся» Не злюбив собі містця. Не з однйіі печи хліб ів. Не нде до Петра, ино до Різдва» Не йди борзо, бо на біду найдешь; не йди по воли, бо біда на тебе найде. Не йди дощику, авару тобі боріцнку* Не кажи „злодій”, поки ’сь за руку не СХОПИВ, Не кажи „гоц,”, поки не перескочить* Не кайся рано встати, а молодо учити* Не кіон, то го пал кок. Не клади пеони палці в в зуби, бо вкусить. Не кождьій спить, хто хропить. Не кпите з Микити, бо Микита сам ксп» Не крапала ворона, як до гори летіла, але буде крапала, як з гори поле¬ тить Не крути, бо перекрутить. Не кусай, не стнжи н не лижи. Не лакоиься Грицю на дурницю.
Г Не лупне так ходак * як чоббт. Не лізе, не тече ,-само єн волоче* Не любить правдьі, як шве лімла. Не май вони чим — та льщамн. Не на злого — жебьі на добре не вийшло* /Vі' Нема злон дороги до еноїні небоги* Нема кости о язьщі , ножь брехати н владьщі. Немала баба клопоту * купила си порося ; баба к крик» порося в квік. Немало чорт ходакой сходив > закпи их позносив. Нема ліпного чоловіка над мене — нема горшого пса над мене* Нема ліса без вовка, а села без лихого чоловіка* Нема над ню н над потоку свиню (вибачте ми еесе слово). Нема над рибу л н н и н у , масо св н н н ну, ягоду сливину а дійку Марину. Нема вині в ніким правди, ііно а Бозі, та в мені трошки. Нема нічого без „але”. — бо Нема н р и и о в і с т к н без иракдьг. Нема роду без ньіроду. Нема рьіоьі без оста, а чоловіка без ЗЛОСТЯ. Нема слобода» гак на Екранні* Нема смеотн без причини, і' Нема то ремесло» Як лемішь„ та чересло* Нема щасть я без заздросте. Нема що в тріски збератн.
— їк> — Нема ЩО В КОЛЯДУ К Л * Щ і! ОТ Н. Ні! м5г 6М тобі — ледвм собі?, | ?Ч70 -Не могла звабити колмчем, а потілі тяжко було іібдбвтн бнче«* Но ЛІОЖЄ по конях, то по голоблях. 7 Не можна т'Ьі губи заткати* Не иожь ПО КОНИ, то но кульбаб Не на брехні світ стоять* $ Не на перед людей, тнлько по перед люде. Не ИКІ1ГІІ 4- ПОМИЛКО» -— не против 110411 ага дуючи — не прудкіш кажучи* Не обертай кота ф о стопі, Не оден пес Гривко* Не ожениться, поки тя не оббрешуть, /4$д -Не острн ножа, доки ’еь не аловпн барана* Не паде грушка далше вод листя. Не переливин. Не печалься утром, бо утро тобою* Не пнрожнся, коли 7СЬ не Шірог, 7 Не їїисанін рукави скачуть, но сите че- гжік $ № //е І [№ 71^. Л Не питай „чій я?» — по питай йщо я?*— Не ііуїли, головки не суш». Не питай „як ся маешь 1» г+ иосмотрн то ішвпаешь. -Не пишно, аби затишно. ЩК.£/> ,4' ІС 41 с лллкавбьі слів, кобі.і видів світ. Не платить богатмн, але виноватьін. Не тілачь за жінкою, буде другая* Не плюй у воду — дучдтся напитись.
— Мі — 1ІЄ пІЇДЄШТр ПО добрій ПОЛІЇ, ТО ТШДОїШі по нево.гк. Не поберігшн т'Ьла н душу погубить. Не и о з ьі ч а іі, злий обьічан, як в оддав, то ще лав. Не позичай у сусіда розума* Не показуй пугачеві! зеркала, бо ийіі сан знав * що красний* Не понажешь — не пеігдешь, тсс -Не поможе кадило» коли бабу сказало* Не поможе вороновії жьіло, аші вмерлому кадило. С /.&£ * Не приказка» але правда. Не присувай соломи де вогню. Не продавай вовка, ажь го злбьешь, Г Не пхай пддцін може двері. Не пхайся» де тя не треба. Не рада коза торгу, а кури веселю, та мусять. Не рад хлоп» що достав в лоб, ще ногою Ні •• Не рбвїшнся свиня (ваб.) до коня , бо шерсть не така, Не робив Жид на хліб, та н Циган не буде. Не роби з губм холннш. Не родися красний, во родися ща сн ьі Гі, Не святій горшки л'кплять. Не с кіом ся вирвало, нікому в лоб не дало, ) Не скропить того свяченої! нодов»
67 Не скуногть, але лнхан сила. Не солоне , як трава. Не спитавши перше броду, не лЬі. гірші* цей II ІїОДу, Не стала плевра за пьіпрану, /:^Ч Не слгаї'і через крупи де пшона. Но такій чорт страшний* якій малюють. Не тебе беру Тацю» тіїлько твою працю. Не тіїлько с її їїт и , що к поки І;, Не ткмько іди, колько біди. Не тогдьі конови нбвся* коли вен днвнтсн до пса. Не тогдірі КОНЯ Сїідлати * коли на песо е-Ьдати. * Пе тогдьі теча шукати» коли ся треба Яотмкатн. Не тогдм хорта годують, коли на ловьі Йдуть. Не той злод-Ьй, 'же вкрав, але той, 'же сховав. ^ З Це той козак, що зборов, а той, що ви¬ вернувся. Не тому прісно, що не кислот ЇІІІО тому , ЩО не росіиними. Не то сирота, що роду не має» а то сиро¬ та , що долі ие мак. Не тра стару клопотати, стара знає, кому дати. Не трать часу, поки бритим гол яті.. У Не треба Боса о дощ просичи, буде нон, як станем косити. \
— 68 — Не треба все на ножки ставити. Не треба о тни жартовати , що болять. Не тримай з па н йм н шолкн, бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. Но тягни по.® за хвбет, бо тя вкусить, 15**0 -Не унїірішіь, поки сам не злгНрішіь. Не ум єн до двайцать , не ж о лат до трііщять і не богат до сорок, КРУ* том дурак. Не у не рають старів, але часовій. Не умер — болячка го вдавила. Не уродить сова сокола, ино така, як сама. !г Не уроком—не урочеиькн. Не утікає іієс вод колача, але вод бича. Не учися розуму до старости, але до сперти. Нехай б)де гречка, най не буде суперечка. Нехай гуляв молодь,., большь коньї ли¬ ха не наробить. г550 -Нехай н коза знав, коли свита в. Нехай ся прКчь каже. Нехай тоти плачуть, що нам зле зшчу іь* Не хананка на Иванна. Не хапайся дурнніді, не будешь седЬв п темниці. , Не хвалися мудрий мудростію, н-Ь сил ьн ЬЕ ІІ СИЛОЮ, Не ходить о иа їідок — ліпне о покушаїїье.
Не хотіли Жігдм кети манну, иайже з*ідать дідька. Ні* хочу — дач гніда ; не Треба — здастся, Не чудію , що кинь здо.ч * але* хто дав псам знати ? 5 ,?о Не чин то і так величають —- з а з у л я , за3)ЛЯ І Не шкодить більмо оку, лише ЩО не ІШ- Не штука дати, коли в з водкн брати. Не штука писати * коли е що дати* Не штука роекніїутн, а штука добрати, і" Нещаслива година, як *ш\а родила, Пещаелніїосіь світа, абавнлогя літа, іфіпшла зима, тин \.і кба вена, Нещасть*} ніколи само не приходить. Не щодень Великдень* — Не що дня брідня. Не щодня можна сіяти* збератн, " Не ін — замлів; лаіш-н — розболівся. Не ість пан дяк гусей. ^ и-і Нас пише губьі носить. Нбчь і нікому не СіфІЯЯ. Нове сит це на клнніщ* а старе пбд лавою. Нового ие запрокаджан, старовини дер¬ жись. Нога ногу пбдперйб.* Нош собі скалить, а чоботи какію носить. Носнтсн* як баба зо стуніром» (Казка),’ Нужда бьі ти побила (не на вас показуючі.) Нужда закон ломить» /.71 Нужда мовчати не ввів. У ~ТТ.ае* * * і !' / а і її іі і.і А. #■* 1 ж лі
70 - Ції Вагони сн'Ьчйа, ні чортами оніух,. Ні ВЗЙД, НІ вперед. № в кут, ні в двері, — .5 Ні» ВОД СОНЦЯ, н і вод иісяця. Ні ворон кости мов тудьі не занесе* Ні в сих, ні в тіііх , як собака в човні. Ні в три, ні її ШТЬфН — ні в «ять, ні в девять. Нігде місця не загрів — такій неноеедуїцііі. /Я';о Ні дар , ні купив. Ні до Бога, ні до людей. Ні з губи новм, ні з носа вітру* Нікому на чолі не написано, що вин. Нікому сама птаха к рукн не вскочить. ії ом сг НІ» д е твн а заиіла, ногут духа спустив, Нім пироги будуть, то баба умре. Ній сом це зійде, роса очн вміст ь. ^ Нім товстив схудне, то худий здохне. Німий як риба, /і ос -Ні пес, ні барак. Ні писати, ні читати, а хотять за короля обнбратії. (Казна). Ні плуга, ні ролі, внісшіся до воді. Ні се, ні те. Ні с сього, ні с того, берь за лоб оден другого, 5 Ні сіло, ні пало, дав бабо сало. Ні спід, ні туд, — Ні так , ні сак. Ніхто не відав, як хто обідає.
Ніхто не знає — лише ДІД» баба и ціла громада. Нкто сороці е і під \ поета не вьіііав. І і/О Нічого не знає о божим світі. Нічого не роби , лише Пилипа жени, НІЧОГО Гобі не ПГІНГіІЇЧ'ЯО, ННО добре СЛОВО, Ні ш ЯЄЦЬ , НІ ЦНЄЦ1»* Ніщо бабі по єдвабі» Ні юшки , ні петрушки, %оі,г ЙЬгл. 7, //„, ,Айсл<.>»< " - о. Об І йде ся Андрушка без того скрушна, Обі Гіде ся велнкдень без гречанок паски. Обійдеш в неділю без свяченого. Обійдеш цін ганське весілье без марци¬ пана, /би Обійшовся, як Самю я церкві. Обложи яги дітьми, як дід онучами. Обома руками дати, О біду не трудно, обіцяв Бог дати, але казав чекати. Обіцянка, а не данка, дурному радйсть, 0 вояку помовка, а вояк у кошарі. Оглядайся на задні колеса. Огонь а вода добрії служити, але лнхн найовати. Огонь з водою ніколи не погодить, г о н ь святий — исягнтся, нк го не шану кіль. Одже ту сук — тан годі.
— 7г — Оженився > на чотьіре вітрм, а на пятьін шум, ОіТі дружба, дружба І гіркая твоя служба. Он жур, мати жур , М а а у р, ліпшім Русин, як у Он не втне Нанько тіста, бо ячмінне. Он так, тай ае як, де урода, там н смак. О нашую то шкнру ходить, О Наші, тай ніколи. Орел не пристав з воробцямн, /Ь«с -ОрЬх, іїбл 11 неиіста одним духом жіють, НІЧОГО доброго не ЧИНЯТЬ ? КОЛИ нх не бьють. Остатня ріїчь вовком орати. Острнть зубьі, як кит на сало. От біда — тай годі. Отецько батькбвськн побье, но батьків¬ ська н помилуй, 5 Отечестпо на нзьїці , а н серци облуда* О тон добі — кождьій собі. От так но козацкн, нема хліба, істи пллцки» і £ О умерлим добре погори, н ні, то ліовчн. Очі бьі І;лн, я губа не хоче, п /&50^ї\ьн ІіГіг дав купця, а чорт розгудця. Пап Б б г старьій господарі.. II а н добрмй, як отець, іїзнн корову н ско¬ пець, а пані, як мати, казала теля ВЗЯТИ. %
— 73 Пан с паном, а Йван з Йваном. ІКаннчь — не знай инчь, но одно письмо , тай то му з голови вьітріело. $ Пацичь — що украй бнчь. Пан лупить хлопа, нк скопа, а дідько пана, як барана. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Папська ласка до порога. Папсько око коня тучить* /6 ^Панство в голові ^ а воши за номнірои. Пан хорошів, та нема грошій, Паньї бьються, а нущнкбв боки болить. ЇІаньї скубутса , а поддлньїх чубм болять. Пани, як дурні, що хотять, то роблять. 6 Пані, на діли сани, та ще й ноги висять. Пек-пеком нема що істи. Пек ти о с н н а — ги на тя — пропанбьі сь. не снив бьіЧ'ь ся. ^ ' П е н я и осковськ а я. Перед неводом рьібк не ловлять. Перед обідом не вадить, а но обіді за¬ гладить. Перезувся в січку. Перейшов вже скрнзь сито н решето. Перейшов на дитинячі й розум. $ Переплив море — на березі утонув. Перехрестися, та влізь в болото* ІІервоге торгу не пускайся. Перше коло чо бот ходив * а тенерка не знає, як н них ступати.
- 74 - Першій г; л л н ш о к , пн но леду, другім* як по меду * Й за третім не ПМТйіІ * лише давай. Паріїїп ксітм за плоти, /£$0-Пес бреше, Іїїїтер Несе. Пес бреше на сонце, а сонце світить. Пес бреше, ПАН ІД€, Пес здохлий не кусав. Пес на кости лежить; сам не ігть н дру¬ гому не дасть. 5" ЧЄї" не з-ість не повалявши. Мес пса ість, коли ся істн хоче. Пес псу-брат, Пегя мати не загине, /Є Печенії голубьі ну летять до губи. Пін, а не бій. Пил ну її носа свого т а не кожуха мого. Писав, писав—- чим? занечатовйп, Пмтанся ч о рт бабьі: „Що о Бой люде го¬ нор лті. ?”■— „Славлять, величають."— *А іцо о нені?" — „Якось вас дуже на зуби взяли." — Питалися дідька, чим би хотів бути?-— „Окомокскою кобилою/мелникя кур¬ кою^ або на непе ю такі кою." 11 нтатнея' к у м а - р о з у \і а. Пнтьк» шшнтьв* Нищить, як канн. (Або) — як дідько в гра* до її і її хмарі, у, Пье на повчу шніїру. Пьв, ЯК І(І> Оселедця
Плаче» ЇІК робп в ненолі, Плачте* очк — виділи ’гте, іцо ’сте ку метали. Плете дубм* лк на шмнліь — Плете б нІІ_Й .1 нн к н, Плннле, лк наинух в олію. Шди до Кракова» вгюда біда однакова. Коди за І»ескндьі, но збудепіьея (Ї Ьдм. Пбди н ап Карпати то треба бід о в а тс и, Пбдн з дурний на раки, а ибн ,-шпнті» жабьі. ІІОДН новії укуси мене» її ПОТОМ у бІДЬІ ІШ абудуїш.ля, _„ > 1Г іу * ■ ^ з * 'оду до церкви, але не буду молитися. ІІбзнав, куда стежка п горох. ІІоанав о нон пшічк П банка и коза» коли полуднє, 11 банані грача» по партача. Поз пати ловка, хоть в баранки шкіїрк. Позвати норову по нгЬрью. По знати дурного, по сміху і ого Позвати :н мольт, нкоіг хто голови. Пбзнатн пана оо холлпах. 11 ба лають хлопці і» в калній горечці. ' гА * ґ- : І 11 олтд ніхто не м астііть( Порвався» лк з ноти кою на гоице, Посла нігіку ть , НІ рубають, „Пбшла бьі тьі за нуда?*’ — „Та би ся потло.” — „Мавшь тьі що?п — „Ткбм ой знайшло,” — гА робила бм тни?5' — „От! розговорили *ете (гя, Понила аго псалтиря на перець.
— 7іі — ІІбшла но їьір, а її хаті поЖпр — ішшла по масло, .і і її печи погасло. Пошли дурного , за ним другого. Пошли дурна ■— то сам дурнем збетанешь, КІ йшло му по носі» ІІОШЛО ПОЛО Н ЛІС. *' Пошло цнетье а ліс по пруть*, ІІдшон п лозьі пасти козьі, Пйшов до ГОЛОЯЬІ по розум, ІІошон дід на жебрьі. та не кал піцо \л']>ба класти, ІІошов, як богачевн (або: бідному) по смерть. іїошоії, лк рак по дріжджн, ІКоберніться небого і її тебе мало, а н пене н того* Но бороді потекло, а и рот не попало. Повело му ся, як е Гіе'гронон ДІІНІІЬІ, Поколи хлопчик) , раз хліба, дна рааьі борщику, Поганому за шостак. Погорілець —хліб з-іи, а солому сп а лив. По добрій хвилі лихую ждан. Показався — тай сховався. Показує грушку на вербі. Показує дорогу, а сам к болото лізе. Поки діда, поти хліба. Поки Басила, поти нееілья. Поки мішка чують, ноти шанують. Поки не упріти, ноти не уміти (або уздріти).
-І — 77 - Покинь живе, та шукай уперлого. Покинь саки, козьан вбз, ІІОКІГ пліши, потн кишни, Поки СЯ д 'кнка не в оддасть, то и неони води подасть; а скоро ся «оддасть, то к собі не хоче. Поки три - пить (неділь по Роздкі) не ліп¬ не, то тепла не буде. Поки щастье млу жить, ноти ііріятель служить, II о к (і р а стіну пробивав. Нокраснітн, не покрасніа, а подобрійте подобрів. , Половина світи скаче, а половина плаче. »> П >*■*» і їсЛ Г + > и “ Помагає, як мертвому каднло. Помастив му медом пбд пос. Помагай бог — Бодай здоров, „Помагай бог Гриню*и — „Копаю пане глину*р По нитці; дбндешь клубка. ІІО ніиецкн НСЦКИ, ПО ПОЛЬСКН корито* По об Їїцн н к у треба швидкого копи. По оченашн, напіймося но чашн, Попа мата ашь московській місяць. По парі, по парі, а з заду дна. ЇІшіранннсн о печи на лоб. Порошиш гори з долинами, а богагьіч .і убогими. По роботі позвати майстра. Порожня бочка сучить, а повна мовчить, п І Ііо сперти нема нокання. «
— 78 — Ні» сміху плат наступав. Постава свята9 а єумл'ІЇит алодінскк* 11 остигло му її пят;іх + як І4 а х м а н е* *) іиітії добро, поки мокро. ( іостіімо // ■ Поти ягнятка еначуть, поки нити видать. ІІотрібйьш, як діра и шості. II охкала а власний губи по понлачув. Ночч\райсл, де т« не свербить. По шві му ся поре, І? А У*~ й */( По лрчарці лихій торг. І і Л. > МоІ.халн І'нсн, тан вернулася. с. лі***. Правда її очїї коле, Правда рсшмьіслу не потребує* Правда, як дві;. *. П равда, як олнша на верх вьійде, Н ра в дою цілий світ яіпдешь, а неправ¬ дою , ані до порога. Працюй , як чорним пил, Прибери пенька, то етане за Сеиька* Прибери пня, дай му миші, и :* песо буде ЧОЛОВІК. , ) Ріц-иапуїСТь , іці» * Л4||Є (нйрпд) дадеко десь на сШд СС9ІММ з* ЧПрІІМЛЙ Сирник, К^Т[»ІІ ЯОТСИ Iі л М Н Іі к. Оіл.1 С)ТЬ > Нщ-й щаелинін - Д\ЖЄ лиш* раі н рїіх лі Великдень илсп твердо ПОСТИТЬ, Ідо та. \ йєлнк- ділл. рахяитмн (клиуть) прнплДЙЄ II Л мер#ЛО- л о н д е К і є (25гО дня і№ ііашнї •е.інкиДпих енлткйі), Ьіин шкаралупа свяченого ЛІНІЯ вод пас ;іжь до пня ,(*ФЙЯ яорщ ааті.іние.. - Чн не Є ТО ЯКІ Твпна ПОВІСТЬ Н> К р я ■ іі Н гі Я |! К д і Й с І н і ] лбо іідліг ІІЯИЯТЬ ІЙіинплш Снялн нашого народі * дїі.ісклч постиш*, а«5л .ілдгі. поход*#И і п СлПнен лі НцдінІ? —~ Н р- Я .і д
V* 79 — Прибудь щ а ст ь в , рову и б у де. 5м II рнішкан дії г осп о д а р ст в а а молоду * ні* будешь знав на старбіїть голоду* Пригоди учать згодм. При готовій колодці: добро огонь класти. Придаток но стонть за даток* I Ірій до н на пса колись зима. /ЯОд Прійде коза до воза, скаже „не«”— Прійде купець на обідець, а льіжкк не буде. Мріпде л 1: т о * то е розманто, прійде з рі¬ чі», то хліба нема, Ії чоботи ледащо н роботи нема що* Пріншла і інша (виб.) до коня , тан сказа¬ ла: „Оо* бо я руяіак**1 — А кшіь нбдказуе: „И нойшнькв тоненькії, и у* шенькн клапонькй, н шерсть не така, н сама як свиня.* II ріп ш он гбсть, та на і'ол> костім з* ІІрійшої! — ні снтціі , ні: решітця. Мрій лиж по зшили —вже ушски помили. Мрійніші хтось, тай НЗЯН ЩОПр , ПСІШОЛ бьі’м за ним, та не знаю за ким* Прій шок, як сліиіін до Фарби, Мри компанія дайся Циган ііонЬснтії* /ЛУ ' ІІрвліш» як лнньїіі до плота* Прилип, як елішкш до тіаіта. іі,> гіложіЕ руку — бо рука не купа. Приліпиш, як горбатого ДО СТІПІЬІ Мрн МН’Ь мого не бій. 5" Мрннак му до смаку, як муха до меду
— ІІ р II 80 роду тяжко одиінитн* При споїш небозі Ді>бр6 II П ДОрОЗІ» Приехдо, як на неони, Іїрптялн му крмліі. /^^^ТІрнч'Ьцн кобьілі фост* Продав ара за лнса* ІН- Про едного жовніра ніжна буде. Прозьба панська ронло з наказом ходить, II розі, б а стіну перебій*, $ Про клан чоло, чи не дасть Бог чого?*. Проміняв ремінець на дьічко* Пропав батько з дурньшн см н а м и* Проник Козак з дуднин* Пропав, як пес н ярмарок, (або)*— нк ка¬ мінь у воді* - Просили — не хотів, казали-—мусів. Проси, як найбільше, а бери, що дають. Просто з поста на бігу іду ю воду* Пси виють, а місяць гнітить, Пси му за у х ом вьпоть, Псонн очн, а чортовії душу запродав* Псі голота не Йдуть на небеса. Пуста голова ані посивіє, ані польїсіє* Пустив Бог Микиту на водокнту* Пусти игя на чех кін хліб* Пусти пса лбд стбл, еон лізе на стбл, / « і/ П> іти уха меже люде, то цьшало учу кіш». Пфу на землю, закнм ся оженю* І Кайся, як до свяченон водм* ■ Паки а діти н нехотя правду скажуть* Пнньш на все збзналяь.
— 81 — ІІНІІЬІІІ СВИНКИ НО 110 ставить ПяньїГі соб Ь розум вйдберае, а їїбг му ні знов дав* Патами нашатн, * р. Рада бьі душа до раю, та рк гріхи не пу¬ скають. ада бьі мана за пана, та пан но бере» Радься другого, а саіотрн свого. Раз, два не поможе, то десять поможе. Раз мати родила, раз гинути треба. Раз тильдо козу на лНд нагнати мошва* ^-Рана загонтсн , а де зле слово ігіжоди. Рано встати , треба ек н и н т и й р о е ч ес а ти. Ранок панок. Рани пташки зубьі тереблять, а іібзніи очн. Раховати смр» Я масло, то и ішротов не їсти. -Рахуй гронгЬ о тиха, не зазнавши лиха. Рація раціє в , а шкода шкодо», р ,* з д н о нлобьі ся, аве л икдень не синя бьі СЯ* Робив — на себе єн динне. Р о г а т н и *) — Борони побратим. *) Містична в Бережашнгі обводі нид яотовоч Гилті н» Лнііи») коджіь б/ло злшжне*. 1І И їд
рі — 82 І'одн бабо дитину -— а бабі сто літ* Р°ДН бабо Дитину, годину, будешь панянкою за Родом курьі чубатії. Рожа и менш кроїш пою з б стане рожею, іі (ІРозгнівався —- муха му на нбе скчя. ^ і' І .&■ 4^ т , /8 т'О ^Роазянлне губу жаба на пола , але го не з * іеть. Розлетілися, як липово клинки. Розмова, як гуся с пацнтжон. г -\ Розмова, як с кобьі.юю а болоті. Р О З у *ї н ЬГ II 11 ОД СТОЛ не ляже. Розуму богпто» а грошей мало. Розуму до голови нагнати. Роскбшь творить бблір \ як приходить смакує, як водходить катує. Росгіустнвея , ик циганська нуга, Р о С II у ОТ II е ЖИТЬ в її МОЛОДОСТІ! , ИрИіне сить хоробу на старій кости. 2&8і -Росевітии му свічку, гцо ажь з очей іюкрьг летять. Роесізішіея так Красно, як бьт пекла не хотів. Рос стань» з милкім сперти СЯ рамная. Росте, як з води, (або) — як на дріжджах. Рости ітсу трава, коли чого коня нема, і Росчесав ін косу до вінця. *) Рубай коло сука, треба раз в сук. Рука кожда к собі горне. * *} Лик +:ю.
Рука руку дше, абьі обі були біди. Руки біли а сум<лЬньв чорне. Рути її розумом, як здохле тол я хвостом* Риба її водії , а істи ін годі» Гьіба рибою живе * а люде людьми. Рьібп, свинина не потребує кпин. Сапка в кут, коли гості сут, У Сан блудить, а других судить* Сам бьік землю борнцае, и на себе кидає. Само ся дає, коли є. Санна іійда, ангелская ізда, але дідьчіії вьторбт* Спини (шановавшн слухи нашн) кничить, а її ПЛОТ ЛІіЗЙ. ■ Данини (вибачте) міх дре, и сама реве. Свіжії (вьіб.)не до поросят, коли юсиалнт» Синії дби не ворог, прій не. Снбії мені не міільііі коли прііїдєіііь, то — а нрн мк-!і гоне бій. €вбй, не евбй , не лізь и город. 6 Своя скочу заиеідьі рад. С в 6 й хоть не заплаче, хоть си не скривить, то сії скривить; то не ішеміє. Своє взяв, тай прав. Своє не вндить пбд носон, а чуже йод лісом. -.Своє сниток -— чуже най святійше* -Скоп люде не Т агаре , не дадуть за¬ гибати,
— т — Свідчитси Циган СВОІІЦЦ ДІТЬМИ,ТХну $2ьЛиА Сії Ьг скаче — світ плаче, ? - *. % Світ собі завааала. Світ, як баняка , а люде як и^хн. З' Святьгн сл о к о ю , гаразд с тобою* Се біда* лігша Гриця привела* тане знаєм, як звати* Сен світ позичений* Сси світ, як маковий цвіт. Сер б ай, не дбай, хоть рідке* аби богацько. Середа пост, не треба губи мастити* Сердитая собака, ковкоші користь, Серднтгн, якби му пес ковбасу з-ів. Серцем люби, а руками тряси, Седн и хаті, не рипайся, і Ссдїї грьібе, зак* тя хто здьібле, Седн, та грійся — пдачь, та втеранся, Седнть, як у-бога за дверми, Седитв, як на ножах, (або) — як на жарі. Седнть, як корт на грошах в болоті, Сик, пнк на помело, коли води не було. Сила без голови шаліє, а розум без си¬ ли мліє, Снлопаним коньоч не доробиться. Сило вадами очима ие мо;кк ся довго днвнтн. Сирота — а губа як ворота, 5 Скажене (хрань ]іоже) лише сліпе зара¬ зливе. Скаче, як дід ь к о. Скаче, як теля на посторонку (на у поні). Скачи враже, як пан каже.
Скачу, лк хліб зобачу. /^0-Скира на чоботи, язик на нодошщл, С кого п* насміхають * е того люде бу¬ вають. С конем не трак* невісті не уліган, грошей там не ховай, коли не іочешь шкоди мати» Скорій як черепаха* Скулився а стулився ги пес* ще й хвбст по д жав* л" Скупий два рази тратить* Скупий не глупий, щедрий ке пудр ми. Скривився, як середа иа ялтинцю» Скрипливе колего довше їздить, як нове* Слава бьі ти пропала (нехай ся іірічь каже"). Слабому жнпотови и пироги завадять* Слинка— сливка* грушка — мннушка» риба Є-' — вода, хліб голова. Слова до ради — руки до звади. Слова маснім, а пироги поспій» Слова не полова* 'з Слова шкоди не нагородять* Слово вилетить горобцем, а кернеся волом. Служба нольногти не тратить. Служба не дружба. Слухай ботато, а мало говори. П) 0і> -Сліпий невидющого водив, та оба в яку повішдалн* Сліпий хромому доганяв* Сліпий — хто через решето (або*— далше вад носа) не надить.
— № — Смаку — як в печеним раку, ОмаруГі х л о н а лоІон, а нон смердить гноіом. У Смєртн не треба шукати, сама нрінде. Смерть а ж єна вод І*ога призначена.. Смерть за плечима * а б^ді весідьє. С м ер т ь лести не знав» Смерть не переборне. / / 7С-Смотрн жслізйого кбика, а не ср і бного, Смотрн кбнцн кождін справі. Смотрн, мовчи — а своє роби, Смотрн себе — буде с тебеСмуток бьі на тя темний, та чорпьнї упав! (не до нас кажучи). 5 Сміши смішку — дам ти кишку. Смільні, ик за плотом. Скувся ми перед очи, як н день так в иочи. С йл ь он а ста — масло окраса. Соб бьіцто коло плота, яка плата, така н робота* /0 V Сова хотьбьі літала по пбд небеса * то со¬ колом ніколи не буде. Сокира, мотика, тоїюрець — сорока , ко¬ ропа, Еіоробець. Сокира остра, мотика ін сестра* Соломяним слугою ніхто не доробився. Соломлннн парубок золоту дівку бере. Сон це бм тл побило (нехай ся прінь каже). Сонце світать, дощик кришіть, чари вН її ц л масло робить. Сонце ся к морі купає — сонце спочило. Сорока горіла, бо нити хотіла.
— 87.— , Сорока скрегоче, гос т■ ром стер собі с 40,141. Сорочки ке мав, а женитися гадав. Сорочку викупе», а сукман заставив. С ііалця еобФ того но вьіссан. С панами рЬдко, а а дурними ніколи не пристаням. 5' Спаньвм голоду не перебудешь. Снанье ие дасть коньв. Спасовка ласокка» а нетривка голодовки. Спасся як медиФ-дь, с перцем, чи не с тіерцем, КОЛИ с щирьін ^ ^Синвси ніс Бели (Ьейла) *). Спи доню — май ти доли росте. Спить сон а, тай кури бачить. Снить , якби шовком шив. Сплющ ін пес не у гонить зая цн ,г Спилка двох годує. *) 1188 В елі король угирпкін, Ґцціч її пои^чь '»Р1к - гііапоги НііиЗЛ РглицтаГО В о ,і О Д И ■ к р и НрнсдййнчїЬ ВІТдступііЕ г_г сндьииа н^іі шиі «ОД І'олнчь- І'члічІИі1 іі<> удіі-^нін гич'ГО Ніініл Р о ні ії МстмСгГівіі'ія ЛОДИКнрСіигФ ноТ*Орндн Крата } трн*. 1* с .1 л У^Р1 Км- Ва,ц)дцжирв * тсїпінцю , а ОСПДИИ кй шіяжЄОйИ* ОрестодЬ сиНА СВОГО ^нДргя, котрим загостим імнся Неспечао , яімринв насильно над Гіиичактн; доки Іік. Вддоди*іи|і по $тЬя на иеягслЦ * {П^Ю г ПОМ»'<ью Кааквкрв Спран^ДДМЯйГо не прнСТувия миД Галичі», рр І ю Тогдії Гаднчаии вигнили ігрпи м з ряди- ІІрІЯяНЛН СВОГО рОДІІМОГО 1ІЄАІ о стялась пркионіднк. ВИВМ, Іїо тЯи ТИ П|.ініі- іЬд.
- 88 — (' повного лехко брати» чомь убиває, не так звати, Спокбйньш т як коболи за возом. Сномлген „д'іід на обід , а баба на кисіль, (■поможи сироті, виколе тн очи, ЗО/С -С при будку голова не болить. С м у Ото 11 оту д ольі не вилетить хиба сова* С ні син 0*101111 не викидають. Срібло, золото тяги© чоловіка в болота* С сліпого, глухого» німого наГмутніін чо¬ ловік (цужь), ( гтарецького ємнії не буде добрьіп газда. Ставшіся як лев, а згинув як муха. Ставите», як окунь проті воді* Стан ми костей в горлі — солью и оці — хрінок я носі. Став не скель -—■ як у копал ьні. — як олареньїіі. £'■ Стало на юшку, а нестало на петрушку. Стара пані все то шш, то поре. Стара правда и старовино аансе добре» але не стара дівка. Старого лиса тяжко зловити. Старий, а не росте. ? Старий, а храмае. Старшій Г а л н ч ь водо Л ь в о н а. *) Л ьв О К ЬІ II » , яиігЬишлл сїімиця корсмввста Глличц иВ^А-ОДНЙ Іір ЕІ| ННТкІ НаД ВИТОКОМ ІІІЬІТНІІЮ, построчи Л в в <1Ік ДаннлоіНчіИ) хіімзеи руськії» «ХфАІ» ІМЄ ГОДВ' Д КІІЯОДСТВЛ , УИІІІ МИ рКО Гллмчь, СТОЯН 1140 ДЛВН'ЬЙШНЛ ГОДВ » ІШ.ІН В 0,10 ДII р 1.1,13 і І Ч Ь- НіІХЛІ Ті-|іі*6іШ«!ЛЬСїІ!:І СТШАНІУ1 Бодіїдн* ГКф*ЧіІС
- 8У - Старшій Гриць ЯК Парашка» Ставок робить достаток* Стереже го , нк ока. в голові. ЛС 3 ^-Стереженого Бот стереже. Стережися того * же не Мііе нічого* Стережися того , кого саи Вбг назначив. , С тлустого маса тлуста и юшка» Є тобою говорити, гороху наївшись. $ Схоронить ВОД НЬОГО , ІЇК їїОВК ВОД і'ІІТИ Страх большін нбд переполоху. Стриже н голить. Стрижи, не обберан. Отру гав ♦ стру г а в * тан перестругв и г -Ступай з дороги, бо 'йде безногій. Судна дірявого ніхто не наповнить. Суд сквапливий рідко бував справедлнСунманка не шашка, коли ся Ьстн хоче. Сук на сук* 5 Суха ложка губу дре (рот дере). Сухій м а р е ць, покрий м а ії, буде жито кобьі гай. (Г 1 V її ягіи/ісС 1 ЯФ5С\ І на ПЛ *4іШ ТУ ГТПКК ПІІ1ІІ (ПМ ІІІІІ.
да — С чужої* торби хл Іїба не Жалують. Смр тильно п б д к л іі д а н м іі дибрьїц. Сьї'гьп'ї голодному не вірить. Сьітмії голодному не товаришу Сів каменем. Сів ;ік на леду. Сі;в ігїітер, вітром жити буде. -<С&0'Сіїльска собака най ся межо д порскій не мішає, Сіімь літ го не бачнії ям , бодай йм го бун ніікдііі не бачив, Сїімк літ мак не родив, а голоду не вчинив. Сіімь літ хробак н хріні зимова», а сма¬ ку не зазнав. СІІМЬ миль ПІШКИ ДЛЯ ОДНОЇ! НІІШКІЬ 5 Сякій такій, абьі був, абьі хліба роздобув. Сяк так, аби вьіжнтвСяк так, аби не по людськії. т. Така правда, як вошк каїше. Таке цікаве, шшь бульки з носа лізуть. Такім добрий , кно го до герци Іфикладап, £ Такій жвавіїїм , якби а ока ви кап. Такій красний, якби го а носку ульліь Такій епосибньїн , як вол до карній, і
Такії! страх, що ажь сорочко полотном стала* Ранній ся рогом чеши, яким до стинать» Так кравець кран, як му сукна стан. £С Так вдана кааплн. Так нон добра хата* як твоя кдашпта. Такоїї бідному ніколи нічогт не мати Такон ласка нанду а а Иарашкн. 5 Так шипе, як мак сік, прій де читати, як в розі не знав* Так Си дороби|ї* як соль на окропі. Так он зателепав, як Ж л ^ Так ся тебе бою, як нторбчного снігу. Так са хліб удай, щоб’ ся кбт за шкнру сховав — закалець па палець, р ?/ 0 -Так тону рад, якби му нсн обід з- ідіь Так то поможе , як сухому попіл. Так то правда, як ипі траву їдять. * Аал^а, Гаку Бог коляду дав. ауі І ЯІ І* у де веднкн воква, богато світла, а па¬ ло правди. 5 Тям де са рота зостатися має, дутше абьг камінь вирос. Там макогон блудить, де вджнтри рядить. Там си лін а по працює, деножнтку не чує. І'ане мпясо пси і дать. Ганець не робота, хто не вмів, то гро3/ї $ мотач Твердий Ру пін, — Тверда Р > сь, псе пе¬ ребуде. Тебе п святнії Петро не загріє «1
— Телиця ндокня* Теля не значся на пирогах. Тень, тень, аби збути день, л Тепле наше панельку слово. Топлення ба ції. Тепло, як за дихни н а н о м. Тернина грушок не родить* Терпить ГО, ЯК СОЛЬ В оції. 2?/0 Тильно носку н ладану, Тильно гадок, що в решеті дЬрок. Тнлько до ИлкН добрій р о н, а по ИльЬ повісь роя на гнлі, Тнлько світла н кадила, Тнлько сн журять, як кобила звернувши в болоті. з^Тимто і ірії єно , що не МіЄЛО* Тинди-ринди за три гроші:. Тиха вода береги ломить, а бистра тамує. Тихо , як мак е-Ьв. ТибЬ смііх, а ієні план* '/ ь Тонарншь нон ним к дорогії стонть за поз еиаровлньїн. Товчеш як Сапка по пеклі. Тогдьі бьҐМ ТЯ НИДІНЬ коли СПОЮ ПОТИЛИЦЮ. Тогдьі нон буде богатирі як пес рогатин* Тогдн дали хліба, як зуббн не стало* ^Тогдьі дорога спіїшш, коли розмова поті:піп а, Тогдьі коваль зед1;зо кх«, коли горяче Тогдьі лика дрн, коли ся деруть, тогдьі д-Ьііку дай, коли беруть.
— УЗ ТоГДЬЕ ЛЮбнТЬ 11 (ШАТ , КОЛИ СЛ добро мло брат, л коли бідний, то забуде и брАТ ріїдньїїь Тогдьі мама біду знає, коли малую доти ну мав. . / -Тогдьі мама дурна, ко.ш детнпа мала Тогдьі ні! губьі льшн, коли чорній. Тої'ди скупи, коли на дни. Тогдьі су е ід добрий, коли мішок повний. Твгдьі то буде, як на ДОЛОМИ ВОЛОї ЬН ви¬ росте, 5" Тогдьі у с нр отьі велнкдень, коли сорочка біла* Того н чорт в ступі не потрафить. Тої’О шукає, що не положив. То вго прана рука , (або) — пране око. Тое мене ні свербить, ні болить. -Тое му так потрібно,, як лисому гребінь, сліпому дорвало, а глухому музика. То не «числі. То не до іимьігн* То не з Грнцьом справ#* То не певна, то хитра пташки, 5" То пустій слова,правди в них нема Торкни н стел, то СІЇ ножиці водозпуть. ^ и * То ще тогді діялося, як ш к я ря ІГ її с р ОІІКІ на СВІТІ були. То язя с пекла родом. Три знати по нону ЛОПОТЬ. І Л7с> Три йти в світ за 04нф ТраФнв го в се дно.
СЛ 0гФіА З* — 94 — ТрАФНЕ! З ДОІЦу ІНЇД СТркху. д > . . * Трафив на злий раз, ТраФнн свбн Пік свого. 5 Трафилося сліііеїії курці; бобово зерно , н тйі сл удавила. Треба го, дк питого колеса в возі». Треба довго калатати, щобьі бабу ошукати. Треби му н сЬмь пасом воду ооилтнтн. Треба рано встати, аби «го ошукати. 2'6 -Треба розумом надточити, де сила по зможе. Треба соте н комині; написати. Треба шести, дбьі звести (лінійного). Три бабк, а два іКндьі зроблять ярмарок. Три діш не живився, а красно дпішиен. І Трії ДНІ! ходу , ДО обІІД, N р аз II и к у. Тримався, як реилк кожуха. Тримався як сл'кііьіц плота. Три ЦІЮ нк мертвий рукою. 'Гримайте мене з заду, бо впаду. ■ Тришіїї язик за зубами. Т р в н а її и, два а т а н а н и , а оден її під¬ даним. Труба еіа іісй, на чолонккА змок. Труби Грицю в рукавицю. Трудна згода, де огонь н вода* 5 Грудно, аби на добре вийшло, і цо из з.імх рук ирійшло. Трудно рану гонти, а не уразити* ТрЬїцн, не трЬщн (морозе), вже минули нодогри|Н.
ТрЖЧ! Іік М'ОЛОДе ТЄ.1Я. Туда бііі , а туда потече. ГГ%ШІІТСН» якби ГО бузько НОСОМ НСЬКнІИ. Т-Ьшнтся, як Жид иарханн. Тягла иедведя до меду, та уриалн тяглії меднедя вод меду, та урвали ФОСТ. Тягне воду ма ское колего. 2 <п/с Тяжко но її к а за ф6ст уйннтн* Тижко д Ьти годоватн, як кяи£нь їли дати, Тяжко насти—жаль (шкода) покинути. Тяжко і мигти проти» води. Тяжко сіяти, коли ніщо орати, $ Тяжко там украсти , де газда (господарі*) гай злодій. У Убери пень, буде Тіодобень (хорошеаь). Уберися жінко в кожух, бо ти буду би І У її о і’ а нсего много, у Бога исенога, ^ -Убогого її галузьи тягне. і+А/.і „ £*і~'
— Убрався и 96 — • ЖУїМН ІГ ІИ МОЛИТЬ Же ЇІЯІІ* >брався в правду, як Татарин « зброю. Убрався, як чорт на утреню. Щ, У &0 ^ ** Є# ь.л її доньї хліб готов ьі її , але не отакому НМІІ, {/о ^і гьи*; Риги** У Н0Р0Жк" зм*ба трошки, і» «Увлз . як пес на ланцуху, — У Г<йютьі ншіа що молоти* Т тштщшгЖк1Г У гостнн'І; огтатньїн починай істн + а першая переставай. £ ~> /б ’ У до б роя господині нема ніколи по обіді. У діда в торбі не поживишся* У Д'Ьтен вмеокй пороги, а в родячая бо¬ дай ще нижчії були. Уже горло засяло, куди що йшло, У же не надиложшігі» уповаючи, ■> Уже сінь літ, як правди ніт, У неп вам Фсдьку, то хрін, то редьку. Уживай світа, поки служать літа, У здрн іяь повчу а н і з д у. У кажи ну палець, а нон руку просить. 2 3-24 -У кін два конці. У людін дівок сіль, а доля всім, а я ме¬ не один, її тая яегбдна. У л ін н н о го уее свято. У мене ТОГО яе купити* Умер богатьій, ходімо ховати, умер у бо* г і й , шкода дороги. Т Умерла детиян, тая кумство пропало. Удерлого з гробу не вертають. ~
— 9(? — Умий кожух , а не помочи* Ухів там влізти, та не мбг перескочити. У мін нон е чоррого біле зробити, і\ Vс Уміла парити, та не н.ніла давати, У нас еегодіш *1 у к її —- ані хліба, ані пуки, У нас така нр н н о н е д 1»н к а, де нарубок таи її дівка, У нас У крамна —- треба собі самому хліба у к рої і тії, У нашого свата всім одна хата* г £ У нпшон Катерний несідье н родшш, У него натура йк у тура, У ного душа рогата — тяжко му сконати. Упав в гаразд, як сливка в болото, (або)'— як муха в сметану. Упав в Ні сну діру, ^ 4с Упав всь жучку намови я ручку. (Казки), Упав йк міх з воза. Упертий як В,у си н. Урвалась му нитка. Уродився , оженився —' там вмер. 5" Уродила , та не облизала. Уродися — вдамся, а ні, то скапарайся. Уроки на сороки, У с в Ід К а очи нк у дідька, У сироти два роти, одним істі. а другим бреше. £ 5 о -У с к у я о г о завсідьі но обіді. Усолодився як червак > хріні. У етрнха великій очи. л >
— 98 — Утшімн ской маєток в животі:. Л гг1ік;ш перед вовком, а вияв іш медведн, ^ тік, не утіш — а побігти йдльно, Утіха, як е поротного міха* ЗтНхц на годину, а біди до отерти, ^ циінбаи нети нема на чим «їсти, а у басісти нема що їсти. Ученьїн — не доучений , глрше , простак* а її 22$$ "Учепився репяком, так держите а. вчепився як сріх осла. У яловий корони нон ока не впросить. X, Хата чужая, як свекрах а лихая. Хату а жінку все треба покривати, 5 Хвали мене роте — а ні, то ти роздеру. Хпалнісн, як Циган снонмн дітьми. Хвалить, якбі.і медом мастив. Хвальба сорочки не дасть. Лвд,іьковсн нахвалить, а будкоіі ся набуде. ■' ‘ '"Хватна шилом патоки. Хитро, мудро, не великим КОШТОМ. Хитро, мудро — як не даси то ті видру. Хлопа кбрцьом не міряють. Хлоп бодай па новак — а сили не мав. Хлопець коли голить, а дівчн на ще ся не Вродить а его доголить. Хлопець, як живеє срібло (ртуть). Хлоп тильно в продажі* маь ще вбльность.
— Хлоті >іК дуй. Чліб, а вода бідного Ьда. І2#0-Хліб й вода, нема голодя. Хліба не миого, а я н до гого. Хліб н дороаЬ не затяжить. Хліб мак роги и ноги. Хліб погорів — не журися, не будеш* ГО ІН, *г Хліб евнтнн, дар божій —- карай нас Ьоже іши до віка. Хліб іжь» а правду ріжь. Ходак ся находить, ніш» ся чобот зрооіпь* Ходи дурню перцю, шафрану ти причиню. Ходи Петре до вбити. к 2 І) С Ходить, як блудная вбвцк* Ходить» як овечка» а буцкав, як баран. Ходить як по бритвах. Ходить, дк теля за коровою. Хоре коли не вире» ТО роецеетнтся; Хоть без зуббв н о ОДИІІМ оку , ЛНШЬ ОЬГ ДК СН'Ьї » ТО ТЯ о б Ч О ВА н ТЬ лов до ног. Хоть бьі’сь глядів но всій вид І’О- >крайні добра не знайд єні ь. Хоть біда, то гоц. Хоть иріжь, то не потече. У Зі: ( -Хоть вьпшш цілмн ліс, то все буде о де ц б і с. Хоть голо > абііі весело. $ л*н к Є. *
100 — — Хоть гольїЙ, та її нбдвязках. Хоть йду в гостину, то бору ХЛ'Ьб в торбину* Хоть мьі не Т Хоть собі красне, Хоть нема що Хоть не не Хоть раз, ся Хоче а то II коло кого сісти. щнснин. 7 ЛП« /е-Й1. _ четвер. гаразд. коли смак мав. переволоче] то перекрастл, бути не утече. таги очі пнштуркл». газд ой, а ке вміє коїгсвн "і'О- занивати. Хрестять люде, Хроиого ал е фьМ&Ц тепер, ста в абьг почесний, Хотівси ег*.. нашіі кишені власне. і»сти, -Хоть смердить, ■ але Г1 6 * £М Нгфр Хоть Хоть але сестри. не Х4‘>?їЙ брагм, хоть си ще не уродило. пса лохко здогоннтн. Хто б оса то г о и о р н т ь , Хто богато обіщин, той той кало творить. рідко слова до* тримав. Хто богато н ьн, сам себе побьв* Хто бокато ість к гіье , той в розум не тьі«, ~ ЗД?<7-Хто Хто і насипле, той борше змеле, біду мав, той богато а лав, \то гаразд мав, К ч ь> борше той мало знав. Хто бНдьі не знав, Хто в болото літе, того Хто в болото лізе, Хто в біді, біду стерпить — а хто к га¬ разді , нам ся мене спьітмн. ще й тійпхнут тот си покаляє. шоб* ніколи бідм не знав.
} Хто її біді дав — два рази даи. Хто в коршхі служить, тому в броварп платять. Хто о літі гайнує, тот в знмі голодує. л Хто вод страху умер , тому о#димами звонять. £ 3 3 0 -Хто волохатий, буде богатннХто іі гіечн лягає, другого ожогом досягав. Хто в оЬрьв порастае, най на бідного налітав. Хто в ряду, мусить дати коляду. Хто в світі не бував, гой чуда н дива не видав. 5 Хто иьн око літав, тот низко сідав. Хто давзубьі, дасть н хліб до губьі. Хто дбає, тон мав. Хто дна ланці гонить, жадного ие ЗДОГОНЕЇТЬ' Хто добре униє, тон добре несе. і?> 4 0 -Хто дужчій, тон ліпшій. Хто дурневн вибачить, мак сто днів Від¬ пусту. Хто дурим» уродився, той н в Ківвіїї розуму не купить. г Хто з Ііогои с тим Бог. З Хто здоров ліком не потребуєХто з разу вьігран, той на кбнцн не мав що ставити. ^ Хто каїни наварив, тог мусить и з-кети. Хто кого мине, пан ногу вмннне. Хто кону стрьік, все ну дащо тьїк. *
> і 102 — \ТО КОНЯ КуТЇНГЬ * бере н уздечку. 0 -Хто нолуь, той дона ночує* а хто дуже простує, той в дороз-Н ночує. Хто любить ревне, деал'Ьн певне. \то любить і’В'Ьт* той любить правду. Хто мло богацьо* тон бурчить* о хто ма¬ ло, той но вчить. Хто чає н тор б її * тон з *‘йсть н на горбі;. $ Хто мав вьікрутм, не пбде в некрут м. Хто мав гроти* той нсе хорошій. у.?,,} Хто має наН»ку, той має м4>д, хто має діти, той має синод*,, > /* ,*ГА* ** М«ЗЇ. тїсЛо+Жію* Хто ігного має т тон прагне больпіе. Хто іюнч и т ь * ото навчить, Хто мовчить, то лиха ся збуде. Хто на сан-Ьику дав, тон буде на н'Ц грав, а хто не дав, не буде трав. Хто на тебе каменем, тм на иего хл'Ьбон, Хто на окропі енарніїгл, н на зимну но- АУ АУв, Хто на чужій об'Ьд ся епускав , тон з голо¬ ду впорає* Г Хто не бере* топу лекціє* Хто не нажить, той не має. Хто не ньіпье до дна, той не змчіїть добра. Хто не був ніколи пбдданин, той не буде добрьш паном. Хто не зазнав зли, не вм'йе піанонати до¬ бра. ■23/с? - Хто не мак зброй, най не йде в бон.
103 — -Хто не їм ух я* ііотци, м ятери , нехай слу¬ хав несьои шкирьі. Хто не слухав татя, той послухав ката. Хч’О ІЇЄ СТОЯТЬ О грбшЬ т тон и шелюга не варт. Хто не уміє молитися, най йде ни морс учитися. 5й Хто оре, І'1>6 - той ОД ІіЛДІв* Хто перебврав, тон перебере* Хто першій л ТОЙ ЛІПШІЙ. Хто ііьітлщн, тіні не блудить* Хто под ним яну конав, сан в ии> падав. ^Хто пікшо ходить, сам собі шкоди іь* 2 " Хто поводе ість, той поводе робить. Хто по кладці мудро ступне, той оя в болоті не купає. Хгго ііосмарув» той поідє. ^ Хто потішай, тог ся брнтвьі хатіаь. Т-\то ярипоминав, той ея доп оминає. Хто протни БорЯ,. то и Бог против ньому. Хто пьв, тому наливайте, хто не ііье, тому не даваній. Хто рад обіцяв, той не має охоти дати. Хто рано встав, тому Бог дав, 2зу(? Хто робить , гой ся доробить. Хто снвьій не мудрмйу лншь старьтй. Хто скляний дул мав» Ііїш на чужого КЙ' ненем не кидав, Хто служить з ласки, того мішок пласкій, * Хто служить з ласки» платить. тому мнлосердівм
— Щ 10 • ?» — Хто служить з ласки, тому с тав хріном хліб паискін. Хто с псами лнга&, тон з блохами встав* Хто с псами приставу навчитсл брехати. Хто спішить, той смітить, . ІШ * Хто ста вен іншдеж, того вовк з-ість. %чоо -\то стався медом, того мухи з-ідять, * V Хтось ся квасу иаіні, а мене оскома напала. Хто сів по Покрові, не мав що дат корові* Хто см з отрубамк змішає , того свині з - ідать. Хто ся лічить, того біда цвічнть, / Хто єн сам хвалить, той зльїх сусід має. Хто терпен, тон спасен. Хто тримає н зимі льнцуха, той пав її літі пастуха. Хто гі Хто умів брехати, той вмів н красти. І2"' -б Хто у мер, тон в ямі, а хто ж і в * тон а нами. Хто хліб носить * той ісчи не просить Хто ходить но ночи , ш>кав букової! ІІОМОЧН. Хто хоче збератн, мусить добре засіяти. Хто хоче ньітлюнати, мусить зачекати, н хто нараз буде зараз, ґ Хто хоче пса ударити, той кін знайде. Хто хоче слідком бути, треба хрестик лизнути. Хто хоче що справити, треба ся забасити.
— 105 — Хто часто її дорозі, був пбд волом н на «Оді. Хто чисте сумлЬпьв мав, той сиокойїіе спати л іігав, -Хто чого шукав, той знайде. Хт'Ьвшн гаразд мати, треба ухом землк прій мати. Худа худоба свого хована. Худий пес не еказится, нно ситий. Ц Церква горить і а люде руки грЬють. Г Церкву обдирає, а зноііціщіо побиває. Церкву покрив, азвинкнцю обдер. ЦмоШ& и покора не май лгЬсца у шшского двора* Цьї ВИДІІІІЇЬ, цн не влдншь, то мовчи. Ці ї в кнм4нь солоною, цьї каменем іі солону. ^/50 -Цм ‘ все тотеє деренмлтн , що на вод к иліше? - Циган меже двома хлібами з солоду вмер — старого ие стало, а нового не дождав. „Циган е! іікои ітл віри?” — „ІІкон хочешь,” — Цьіг виска кобила день біжить» а три 0 діїн лежить. Цьї опіканий паномьку нчігкнь? .. (Казка). у Цм ПЬОТ ^н не ІІНЬ, то все нянин,
— 106 — Цм єн врачнчо, цьі не нрачичо, нехай ги хоть и сі б а ч и її о. Цьггь Ніжи ні і іімния не переслуханії». М > р а х а поганим оч«м, Ц) |> Дїрнн т та нагла грудна. ч. Час ом н чєікн кремінною росте кін.іо (лилія). Часта крапля дощу н камінь подіранігть. Чекай раду, дбгтниегнь коляду. Черва бабині а телята > не ножк в форбд іюд и внтнся. (1 >ан ка). Через пороги тяжко до пекла достатнє*. Через святи* до Посад через лнідііі до цісаря. Через гіідженьк не мбг запопасти влежане. Чеше дідька ;і рідка* нех йде до дідька. Чеши дідька .і рідка , бо теплий. -л ... ■ " неремньвд того и погода. ЧІй хліб Ієн, того пісню гнівнії. Чіл Душа часнику не їла, не буде смерділа. Чіл згуба, того гріху повна губа, 5 „Чіп екрана?” —г „Вбтона,” — „Хто ю су¬ див?” — „Шт.” Чіп чага, того пранда. Нін шкода, того іі гріх. X. Мг.
/; /е, £*/ А-Г /;^ — 10? ІҐ*:€ /?/ЛЛ'/і,#і» ^ — Чим бьш навьік, тим н ренс, - Члм горщик накинеш, тьш м смердіти будеЧим дальше н ліс, тьім больше дров. Чим не наішея, гьім єн не налнжешь, ЧИ ЦОгКО сова в сонце ДИВИТИСЯ ? Чим пес старий, тьш хвбст твердий. 5 -Чим ги му др ьіп ветьідаа, тим еЯ дурний величав. Чим хата богата, тьш рада* Чим хата мав, тьш гостя нрЩиле* *(.+< * &. ЩҐІ *А-/' Чого би еліначніце хит кії , ✓ кибьі ндбт ВИДІВ ? -— Чого жалуєш* козі лісп? * * най ість, -Чого надто, то ^вибачте) я безрогн не хотнть. Чого не куняти, того її не жадонитв. Чого очії не ННДНТЬ, ТОГО серцю не жаль. Чого її а н ї.і наварять, тьш ся і Одданій по¬ парять. №Чого слінмй плаче ї» — „Бо стежки не баче.” * $ Чого ся Йвась не научить, того н Йван не буде вийти* Полонок гордій, коли му ся добре ДІЯЧо.іонік за батііг, а жінка за нирог. Чоловік мислить, а Бог рядить. Чоловік на світі, як банька на воді* Чоловік не ангел аби не согрішив, а не , чорт, аби не иокутойав. Чоловік не дастся, лише раз з розуму звеети. ?
— 10Я - Чоловік не к собі ворогом. Чоловік стріляв, а Іїйг кулі носить. Чоловік, як муха; ньіні жіє, а завтря гик. яЧому чорт иУДрьЕіі ?---—„Бо етарьгн.”— * Чорни корона, біле молоко дао. Чорно пье* Чорт ш чортом буде* — „'Іорте .г де ндеіпь — „Болото палити■*— „Не буде горсти.» ^ „Добро мені на* кбсть вробити,* Чорте! на групо,, тнлько пене не ворушу Чорт не плаче» коли чернець скаче. Чо рт не снить, але людій вводить, ' Ч^рг ІШ титулі , коли нема ннчого в. шяа* .тулі* * у<Г4 ^ілЛ - 0*1 **Р\ Іотьіре свічок спалила* за вил Гриця умьтЛА* а патин каганець, такОтц Грнцко ІІОІ'ІНІСЦЬ. * Чув що зніжили, а не знав в котрій церкві Ч>« муха де струп. Чужа кошара не наплодить овець* Чужа хата як «вен роха (иачоха). Чуже красне —’ своє найкраече, ■■'' - '• " Чуже миле, своє най ми ліпше — чуже святок, с в о в ііреиабсвятівЕше. Чужій кожух не гріє. Чужій хліб нангмачніншІй, г>и Лужим вол ом не доробиться. Чужими руками добре гада ловити. Чужими руками тнлько огонь брати. Чужих бо гов Шукав» а свонч дома мак.
Чужії руки .течкій* та не ііижнтечтїг—■ Чуй не чук — 6пчь не бачь — а мовчи* Чу хайся вел-&-во,лои, кинь е конвой а стиш (вьіб*) о ЛІН', коли нш е ким. ш 2 ь/0 -Шануй гори, мости , будуть цЬлн кости* ШаФрану не перетрешь ? а жінки не церенрешь* III іїе ц ь знай сном шевство, а у кравецтво ї ' *1 Є ї V* { не нішайся* Швець не купець, а поза не товар, 11 Ешідкш, пк иедн'Ьдь за перепелиними. Шеицк*ненці* — а чорт в кишенцЬ, ЩІй 7 йоре —ниткам горе* ІІІш собитлми штихом ііа недільний торг. Шибався, її к чорт по ііекл'Ь* Шило І! н-Ьшку не утантся* %5'Лр -Шннр* і його идер. Шкода нсу б'Ьлаго хдкба, його не з*кеть, лише покаляє, Шкода учить розуну* Ьі-' * Шкода ходу до поганого роду. І/ІК*/ \ І Ж** * ' ? * Школа гола — є де сЬстн, а нема іцо ЇІСТН,, „ , ,) у 7 ^ 7 , іГІІІляхтнчь с переваренон , . гирваткн, шабелька на льічку* перемеслом иодпереданий* 11 Іл н:і<ц иНтра у іюдн. І Пулька двох годув*
— 110 Шуми до кумьи Ш> ч що не можна, а кншснн порожня. їм Щаслива година, коли заспить вечору дето на. ~ Щасть & му з рук вьілетіло сітн. і як птиця на Щасть* на код^нІ не лопитея. Щасть** розум вддберак* а нещасть* напад вертав» - Щаетьк, як трястьв, кого схоче, то нападе, Що бабине, то псе не таке, як людська. Що Бог дасть, то не напасть. Що було н не було* іісьо ся перебуло, Щобїрґм був в*Ї!іцнм, тобьі’м Л'Ьдьі не знав, Щобьі то 0ув за швець, жебьі кождому на одним копиті робив? . , І Цобьі чоловік знав* що не знак * тобьі н мав, що не янін. , ІЦобн я могласд до тебе шпильком приілшілитм. Що вольно п а н о н н , то не вольно И паноті. Що юні загадав * тобьі н на воловій лікарі не списав. ^ и Що в герци, ТО її НН ДЗЬЩІ* Що ВІК* ТО лишім сніт. Що нксь, то лишав н і ель. Що голова * то не хвнет. Що голова* то розум.
— 111 — Що громада 4ікаже, то її пан не поможе* 'і Т$'С Що громадці* то її бабці. Що два, то іш «41111* Що день, то добридень* Що дурному но розумі? * * ,ЛЦо дурньиї робить?” —* „ Воду г Що дурний робнтк?”— „Іілюв, та хапав.” 9 Г 1<*ї „ ЛГЖ * л ^.п-Лн^Д, <гт 2 4 * І*»1- д ІЦо з голоіім, то її а мьіглн* Що знав, то сказав* Що конь, то (гшб,) N0 І-ИШШ, шерсть не така н йога тонка* Що кому мил О, хочьби н половина зо* ГНИЛО. 2$6о- Ще кормім а то ОТОЙ, ЩО корчь то бл * її , кроїшся, а далій ступай. Що кран, то инніїй обьічан* Що красній ше, то сначнінше, що старо в* то гндноа. г г 1 Цо курці ЄННТСЛ * " дІїЩІ *ДЇросо,” г Д що — #ДЇ імо де ць, Щолехко прійде, то лехко до де. ? ІЦо має нкігіти, то не утоне* Що налий пан вдушіть, то й великій не вбдойие. Що мені НО хлібі? коли аубон нема. Що минуло * то ей забуло* Що молодше, то солодше, шо етаров* то твердеє. 2 70-Що міра* то віра. Що на мисли* то й на язиці* Що На 4ЇВОИМ смітью * то не згине* иь /> /Іж 9П4 Н& ■» яуЛ* Ц ж
— на — Що «Є -І? потрібне 9 то її в горпедь не класти. Що не свербить, то не кортить, ~ Що не складно, то не ладно, щ* ішн'Ь менії, то злнтря тоб'Н, Що платить, с тми на торг учащають. Що правда, то но грііх* „Що робити з б іідьі ?” — „Тра в- голову „Що старше вид р о а у іг у ?” — „Увага,*—Що св'Кта, то її міра. Що тил чувати коло лишок хатьі? бьік цьі тірнвьік, телиця цьі ішселнтгн? Що тверезому на рІ, то пдяому на д* аьщ’Ь, „Що то політика „А — „Нещирості*.” — шнеку лицін ще ? * , — „Цад- гняьетво.* — 5 »Що у вас чувати?*—~ „Гаразд ііз б'Ьдоіо.17 Що УВИСНґЄ , то не утоне* Ц.//'Є І/ Що упало, то пропало, Що хатка, то пичл гадка* Що червоне у то красне; що солодке, то добре. і». "V- Іів бм кит рьібу т а в воду не хоче, Іідь кобьіла, хоть ксь трн днн не 'Ьла. 1’»жь терко, кнсело, солоно — умрешь, а не згшвшь.
—^ 113 — ії;ї;і> коза лозу, коли гНпл нема* 1*жь [ір'їіГНН КН за ким будуть ккгллки. 5- Іїжьте бор іц ? к а її у с т у , бо ц її р о г н і но - суть. Ьжь, що дають, а роби, що кажуть. іістїі , шгш було, а принуки но було. Ііхала Хима з Єрусалим», возок скрегоче, Хима ся регоче. я. Я то кладу на полицю, а вон паде на ла¬ вицю. Щ£оо- Я забула, що а хора; танцюй. як танцюй, так Язко (я) мовчить, а все знай. ії&ьікои клепай, а руки при соФк тримай. * * чт г Яка голова, така н мова. Яка грушка, така її юшка. Яка мспоігЬдь, таке роЦрІїшеньв. Яка кроква, гака н лата, яка робота, та¬ ка заплата. Яка мама, така сама. %,£*& -Яка Яка Яка Яка неня, така н доня. плата, така подяка. предка, така нитка. пряжа, таке й полотно. Яка нуга, така й смуга. и Г Яка пшениця, така паляниця.
Яка така ігіігенька Як Во г лссчочс, нКжь сварка. то чочь бм’ск десять полон мав, нічого не пробить. Як буде доля, то буде н льоля* Як будеиіь лином, то все будешь брнї| даром. $6%і -Як було з ранку, так н до останку* Якби ІІТЯІ1. Дцб« го на сто копій всадив.^ у *•//*)(і / ЯКОЬІ ГО ОКрїШОЧ Сікаряв* 1 %■< ЬЯ *** і*’" V1< "4 лй л Сл 1 Якбм З [ЇОГОМ говорив, У„г б і . Л , ***** і " —І, н Г Яком о голову йшло* С^ Якбьі святій дом ііспелст клн, ме ; * 1 Якбм сіць баб до него Пропоннло. Т М Л * 7/0ш. ** І *Д-5-_ї еЛ« *’"• /и Як бід», то до гЬида, а як мине оьда, пай д'Ьдько бере Иінда. Як в жіїт-К кукиль, то хлебони покші, а як звонвмі.^ то му копець, ї£ф%0~ Як в пекло кинув, так загинув. ЛЬЯ 90МІ **•**» 0*% ' С0ГГЩ £&•, \ , / Ні; гуля її, так гуляв; «гктіобит, ісв холяп. Як дерево затнуть, коде дбай труски зберае. Як добра година, то знайдете*! родина, а п злій годшгк дгЬчог* по родинЇї. Як дудьс настроять, так дудьі кграюгь. Яке дерево, такій клнн, якій батько такін син. : 5! Які» жіітьв, така Й смерть. Яке корНніїк, таке м насїйаьв. Яке поїхало, така повернуло. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терші і: і у б О, &\*г Л і - Яке твоє царство, така н твоя сила.
— 115 — Які: ч а от о н а п ь « , таке дякшіакьв. Яке Ьхлло, таке й здибало. Як жито а оборозі, то иадііїї в Ііозі;* Як заграють, так танцюй* Як &шш, так звав , абьі що дав. Якій батько, такій еьш, викрали з дїїЖкн сир* Якій дудок, такій чубок. Якій дідько печений, такій н варений. Якій дідько с Хника, така «го жінка. Якій коиь, така н кульбака. Якій мол ник, такій мльїн, такій син* якій отець, 2 6 35\ Якій пан, такій край. Дній пастух, така н череда* Якій пес на утреня, такій н на службі. Якій „помагайбог”, такій „бодаїїздороіі.”— Якій розум, така й бесіда* Якій іцень, така аблбць. Якій, такій уряд лутшін, н'Кжь проста служба* Яки і <шн, таки сатин. Як коржа, гак коржа; лк спечемо, так дамо. Як мбг, так допомог. Як Муріїн ніколи білим, так думний розумним не буде. Як над людям, так люде нам. Як ми о людьох, так люде о нас го¬ ворять. 6
. — 116 — Як иьіСль , так її кегль —таки б)де 1}ерет ьі ш л ь *). Як напився, та да кнршпдЬ задом обер¬ нувся» Як не буде Йвана, то не буде пана. Як не даси с їфозьбм; то даси сирішукн; а чого прозьба не докаже, то дока¬ жуть буки. Як не нріііме Бог гр'кхи за жарт, то буде йС шелесту багата. * и 1 Як не мрудрошь очн, то нрадрешь -мо¬ шонку. Як не СВОЙ ХОДИТЬ* Як огню стережесн. Якого Ч'ь нива наварна, таксо н пій. Як пес робить, так пес в чоботьох хо¬ дить. Як нбде душа по руках, то сн чорговн достане. Як посіяв, так зійшло. Як прІїішло, так св розїншло, ; Як пьб, то ие проливає, лк бьк, то добре влучає. Як рьібу в сак *) [І* ре ичвл, ПОЛОВИН, давки А город «лд С яюк, колись столиці! кинестій ГІср^шіісиОґм■—иииі обноДОЛОй яісто, Прибмжьі II[« руськигО Ктжгк<рм, (Є т/гки кпнгомвчатмл Слині? искв - русачм і* преч-}--* Кин^Тг- люде, щп якійсь цар* стрпикіпн сен гироД, зидулаьс», на го ііааяяФНЇ - - - Ать чолоя&к якійсь мрнотуйиіііін н каку , скада» Пк ■ ягель н проч..» Н НіЇДСЛ горил мілкії II с р с РІ ЬІ ін л с м.. ( -} Пр, Мад *
Як сніт настав, то рлк но свистав, „Як собі пожинаєте?” — „Отї часом о КВаСОМ, ГІ0|1О№ ПОДОЮ. ” Як собі постелитьтак ся щспншь. Як СПИТЬ * ТО НЙ ‘кть, дрімав. ЯК ІСТЬ у то не Як с платна вивину в* „Як ся звеїш, — „Михайло*” —■ „А роби¬ ти хочешьї”— „Нехаймо»” — „ Л бор¬ щу?” — „Нехочу.” — „А пирога?" — „Хоть бьі іі два*” / Як ся зі йде С т р ьі її н Л о м е ід ь (ріки), то буде світу КОПИЦЬ* „Як ся маєте?” — „По середині, як вчора так нині,” Як ся набуло, так он набуло» Як ся пріобрідо, так ся йз-іло. Як сн убрав , так го у рачили. Як ся чоловік гаразд мак, то и сусід бував. Як-так * абьі за мок стало* Як ти сн тішить, вороги ся смутять; як ти ся смутить, пороги ся тішать* Як тя видать, так тя пишуть» Як умре детина, то мала щербина, а як тато, або мама, то велика яма* Як умів, так пі«* Як хорошій, пе жаль гроші б, як поганий, копну ногами. Як хто дбає, так и має. Як хто хоче, так по свовй мамі плаче.
118 Як чоловік ж%нкн не 6мі, то н неп V* треба росте* Як чорт н очерет улізе, то в котру схоче дудку грає. Як? — її не дик, десять раа говорити, н скажу раз * але гаразд. Як я ся гаразд мав, кожний мене добре впав — а як стан убогій , не при¬ ходять гості в мов норогв. Я о цибулі — а ввн о часнику. Ярь (весна) ванн, отець в мати, хто не посів, не буде збератн* ,Я Татарина зловив, а вші мене не пу¬ стив; (або в прикаацЬ так): „Тату і в зловив Татарина.” —„То веди го сюди.” — „Не ведетен бо.” — „Ч’о дер¬ жи го.” — „Не держите я бо.” — „То пусти го.” —* „Не пускався бо.” — # І
— З А Г А Д К И. — — асиїікяітипі Іп^виїша ргосіїші , єі НіІегаїшц Иі&т а (І вїіірогепї гаріипісхргеявіотіт уіуяі'і(а№ еі сипуепіепііа» Л/їсА. Ьиіхкяу, Ср. с*>ул Л/О* 1. Ш тьірн тмкп , два штьікн, сеншн зач ах а їмо. 2. За лісом, за пралісом суха дай на (собака) бреше. *). Б б л ь ш е нбд коїш * м е її Ш е вод санні» 4, Керн — к її и н н т ь, клади — кннчить, ЛИШИ “ мовчить* 5+ Чотмре брати все бїжуть, а нікдьі негоди а ЗДСІГ'ОМВТНСЯ. (ї. Б її с а инсить, хода ходить; в пса кля¬ ла , хода взяла. 7, Чорне їїьке, маленьке , що на/і біль¬ шу к о л о д у рушить, (або) Менше йод пчольї;* а гииїболкшу ко¬ лоду переверне. 8. На ноді ночоваН, як упав, ніхто ко¬ сте її пе збирай (лкзаи). У, їїрнвепькоб» маленькеє» ечепурлнв, все поле
* — 120 — 10. «М.іоіі йде, не тріїспе *— кодою Гіде, не II .1 Н) г 19 е. 11. За лі;самії» за горами золота дНІ*шй кисле, 12. На .гіігом , за пралісом б кліп \ н:т ;і ньієнть. її Одно просить: свитак Боже. просить: смеркай Боже, друге трете ионнть: некії в с е одно нк ч день, так н нони, 1^. Шуп ар о на сестра, шунарон шила, Нїиь сот сорочок на соб^ несла* 15. Н4иі сн отець уродить, нже І ьі II по скгЬчї> ходить* 16. Б іі.іе нк пука — не пука» хнбет має як мьішь *— не >11.1 ІНІР. 17 НІ II л О - К II л о, мотовило , по IIод небо ходило, по В'Ьиеіікн говорило, ПО турецкн з а в од и л о* 18. Йде ЧОЛОН^К > ЛІС — Д її в її Т е Н н ге- до; иде чоловік до сала — диіінтси В Л Іі |\ 19* Шило - в н л*о потопило, по іііід небе¬ са єн ішло; в акті; сіНїіїль, на зниу нас п о ч к д а ь, 20. Кбд без кол-Ьс, дорога без иЬСку, батбг без тряску. 21. Гїіяьііі нбл цілішії події іншими дГм. 22. С і: у нда скаче; рьінда рме. 23г Ч е р п о п ьі Г* кор Ьиь , в м її м ьі й і-пак — земля го зродила, чопу гак?
2*1. Маленько > к р у і'*і е н к к і- на столі не 6 у тало, а кегь мір л г о д о її а .і о, 25* {^ о л і1 а Гаел (дці'їі ) її р о е*т а г л а г я Р кобі.і псга.іа тобьі неба достала* 2Ї». Ііа серед (чм;і зарізано кола; її к о ;кд і п хатці по бокатці, 27. 5а лісом } мокіієі за пралісом бочка кроки її на іібідпішцін хаті му¬ сить ю пате* 28» Н ду — и е Перег о м , ішлу — и е дере¬ во» у нму —- не Курьн, ску бу — ІІЄ ІіІрЬН. 29- В пса ннсіїть г хода ходить, їїогя про¬ сить ^ іцоб г.і ШИЛ шкіл а і ЗО* В о а рук» без її ба (нбг), на нбд имлііс ЗІ По нбд коні лигав, до сусіди бі- гяб, (або) Н Сіанпії ся кохали, па ру пах сі. пало — хто буде знати буде добре казати. А2. Гтшггь нрн дорозі колонка мала 3-і і на одній нозі; а н ній т ь х а. ’тоіітіі д е р** и о серед села, а и к о Лі¬ дій чіпці НО І'МЛІІЧцІ. 3^- Гтоіи'і. ду б -—на ду бі ліншіні , на дині к о п о н л н, на коноплі г л н и а , їм глині іншу ста, н к капусті спини, 35. її л а х та - та р а ч т а иеьо поле а біса і. (або) Діра по ]мідно пес йоде икрьідо, Бога просило * щоб’ ся а а а є л е м і л о.
— 122 — 35. Стовть д > б , а н д> б к д її а н а д ц її і ь ГНЛЯК, ІЕ КОЖДП1 ГІІ.іІ ПО ШТЬЕрЕІ ПїІВДІ, Н КОЖДИМ ГНІЗДІ по с і н ь ЇІТЛХ, И7, Б 4-і о е поле, гу с ь канеш оре* чор¬ не насіньє, мудрмії го сіє. 38* Чотнре йдуть> дванадцять несуть, де платити треба і в д е її ся каже. ЗІ), Що росте без коріня? 40. Що центе без цвіту? 41. Що біжить без ІіОнОДН? 42. Питалася швидка спірка; чи « хан* ко дома. 43* Н у нас такій баран, іцо у песо со¬ рок рач* 44. 6 у нас такій кйнь, іцо пбд себе ие* че швИ. 45. Отець лежить и понитью, а сьін тібшов по гніту* 45. Ненець села забито п о л а, до к о ж д о и ХНЖНН тягнуТСЯ кІНШІЙ. 47. Корова гни а горьі позбивала у приціла домов, тай зарьічала. 48. Сіінь миль шосту, а за тьім мостом цвіт, радує му си весь світ. 40. По земди бігав, йод лан о в лігам. 50. В лісі росло, на колю ся нагло, на град ці схло , на сто л і ся трясло, 51. Чорне як кру к, біле як СНІГ, про¬ сте як стріла, криве яв коса.
— т — 52. Меже двома горами, б ь ю т с її барани з о л о т ьі и із рогачн. 53. Май брат Куидрат, на гора х, на ко¬ дах , на ж е л і з Ь , на т е л -Ь з і, на рачачій нозі, 54. Йде — дід ба 6 у за руку веде, 35+ 1! и і і’ і росло, листок йніло, теперь носить душу н т 1і .1 о. 56- Чот і,І р е брати стріллот до од ного пня, а не могут аьі стрілити. 57. Є у нас бучо к, а на бучну яворець, на яиОрцн ко;но пк а , на коноиці глинка, а на глинці мл дчка , а в ній х в.о с т а ч к а. 58. Д в а н цять краснідх, тридцять снльньїх, ті ятьдесят мудрих, а сто дурньїх. 59. Суть то р о с о х и , на роеохах к а д о- б е ц ь, на кадовбцн драбинка, на драбинці гйрка, а на горці жер¬ дь є; но тни жердю дикії пташка літают, але крмлець не мают. (Ш. Стсшт при дорозі, роаложнв о б і нозі — нріншов хлоп, межо ноги льон; Щастедан Ноже. Аї ' Лі*' и і- К<\ у> ї-
— 124 — $. Товариш, 2. & 4* 5* 6, 7. 8- Терлиця* Кульбака, Ланцюх* Колеса* Яблуко—-порося* Плоха* Горне ці., % Серп* 10. Місяць, 11. Сонце. 11, ЬЬ 12* Зуби, 1 ;і Вокйа—двері — ІїІЧЬ* 14. Риба. 13. Днпг, І5|30 І6. Ріпа. Ї7* 18. її), 20* і 32. Макбвка* Кпня. Сокира* Ластбвка, Човен, 21- Мороз. 22* Вороня — свиті я, ІЗ* 2425. 20* Ягода* ііерсн жененім. Дорога* Кіфнмця. 27. 28. 29. ЗО. ЗІ. Порт квашенин. Риболовля. Кбт — сало* Дьін. ' Г, ії 33. Сонце. 3 4* Стол на к р ьтт ї Гг — в мьксці капуста, с 35. Ворона* ЗГ). Рик, 37. Письмо. 38. Вбз. ■' ЗО. Кплііпь. 40. 41, 42. 4344 4540. 47. 4840* 50. 51. 52* 53. 54. 55. 50. Папороть* Вода. Ммшь— нот. ґ Ковбнця. , Жорна* Дим* > Ріка. Коса. Великдень. Мітла* Сито. ЗА Сорока. Звони. Мли в. Двері. Колиска. Коренячі? цьігікн. 57. Стол накрити» зо стравою. 58. Літа чоловічй. 50* Тіло чоловіче. 60, Плуг, Сито. Зі,Я> (

І,.; И> М0 } 1