Text
                    ГЛАВНОЕ АРХИВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ПРИ СОВЕТЕ МИНИСТРОВ УССР
ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ АРХИВ ОКТЯБРЬСКОЙ РЕВОЛЮЦИИ И СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО СТРОИТЕЛЬСТВА УССР
АКАДЕМИЯ НАУК УКРАИНСКОЙ ССР
ИНСТИТУТ ИСТОРИИ



ПРОМЫШЛЕННОСТЬ И РАБОН ИЙ КЛАСС УКРАИНСКОЙ ССР 1933 1941 СБОРНИК ДОКУМЕНТОВ И МАТЕРИАЛОВ В ДВУХ ЧАСТЯХ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ И РАБОЧИЙ КЛАСС УКРАИНСКОЙ ССР В ПЕРИОД УПРОЧЕНИЯ И ДАЛЬНЕЙШЕГО РАЗВИТИЯ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА (1938 —ИЮНЬ 1941 г.) КИЕВ «НАУКОВА ДУМКА» 1977
9(С2)2 П81 Во второй части сборника публикуются документы и материалы, освещающие борьбу рабочего класса УССР в содружестве с трудящимися братских советских республик за индустриальное могущество страны, упрочение и развитие социалистического общества в годы третьей пятилетки (1938 — июнь 1941 г.). Документы сборника отражают подготовку квалифицированных кадров, развитие различных форм социалистического соревнования: ударничества, изотовского и стахановского движений. Рассчитан на историков, преподавателей и студентов вузов, пропагандистов. С о сіавители В. В. Кузьменко, Л. И. Лозенко, В. В. Масловская, А. М. Михайличенко, Е. П. Шаталина Редакционная коллегия П. П. Гудзенко (ответственный редактор), С. В. Кульчицкий, А. Г. Митюков, А. В. Санцевич Рецензенты И. Д. Березовчук, М. И. Коломийченко Редакция исторической и археологической литературы 10604-472 М221(04)-77 Б 3-7-9-77 © Издательство «Наукова думка» 1977 п
ПРЕДИСЛОВИЕ Во второй части сборника документов публикуются материалы о дальнейшем развитии промышленности и рабочего класса Украинской ССР в период упрочения и дальнейшего развития социалистического общества (1938 — июнь 1941 г.). В чрезвычайно сложной международной обстановке пришлось советскому народу осуществлять социалистическое строительство. В то время как в Советском Союзе продолжалась созидательная работа, в капиталистическом мире с осени 1937 г. после длительной экономической депрессии разразился новый кризис, чрезвычайно обострилась борьба между главными капиталистическими странами. Агрессивные государства стремились к насильственному переделу мира путем войны. Япония вторглась в Китай. Фашистская Германия захватила Австрию, затем Чехословакию. Продолжалась военная интервенция Италии и Германии в Испании. Советский Союз последовательно и настойчиво боролся за мир. Правительство СССР предложило Англии и Франции совместными силами пресечь гитлеровскую агрессию. Но реакционные правящие круги Англии и Франции, при поддержке США, проводили иную политику. Они стремились изолировать СССР и создать против него единый фронт капиталистических держав, отводя Японии и Германии роль ударной силы в войне против Страны Советов. Коммунистическая партия и Советское правительство, настойчиво осуществляя ленинский план строительства социализма, приложили немало усилий, чтобы Советский Союз не был втянут в войну. Все делалось для укрепления его экономической и оборонной мощи. XVIII съезд ВКП(б) (март 1939 г.) рассмотрел и одобрил третий пятилетний план развития народного хозяйства СССР на 1938—1942 гг., нацелил партию на завершение строительства социализма и постепенный переход к коммунизму. Третий пятилетний план был первым перспективным народнохозяйственным планом построенного в СССР социалистического общества. За пять лет предусматривалось увеличить производство электроэнергии в 2 раза, машиностроения — в 2,3 раза, химической промышленности — в 2,4 раза. Планировалось резкое усиление индустриального могущества страны, укрепление колхозного строя, повышение материального благосостояния и культурного уровня народа. В докладе «50 лет великих побед социализма» Л. И. Брежнев подчеркивал, что «наша партия предвидела возможность военной схватки с силами империализма, готовила страну и народ к обороне» В восточных районах страны, 1 Брежнев Л. И. Ленинским курсом, т. 2. М., 1973, с. 90. 5
где сооружались крупные предприятия — дублеры машиностроительной, химической, нефтеперерабатывающей и других отраслей промышленности, особое внимание уделялось развитию оборонной промышленности. Для более успешного руководства оборонной промышленностью в начале 1939 г. были созданы наркоматы авиационной промышленности, вооружения, боеприпасов, судостроения. Советский рабочий класс создал мощную оборонную индустрию, которая обеспечила Красную Армию оружием. Документы сборника свидетельствуют о все возраставшей политической и трудовой активности рабочего класса в борьбе за выполнение заданий третьей пятилетки, об огромнейшей работе Коммунистической партии по воспитанию трудящихся в духе дружбы народов, советского патриотизма и пролетарского интернационализма, о широком развитии военно-оборонной работы среди трудящихся (док. № 124, 125). В 1939 г. в жизни украинского народа, как и всех народов СССР, произошло историческое событие. Западная Украина была включена в состав СССР и воссоединена с Украинской ССР. В июне 1940 г. с Украинской ССР была воссоединена Северная Буковина, Хотинский, Аккерманский и Измаильский уезды Бессарабии. К социалистическому строительству приступили и рабочие воссоединенных областей (док. № 92, 97, 101, 103, 104, 106, 107, 110, 121, 139, 142, 143). В стране возникали новые формы социалистического соревнования. Соревнование многостаночников, соревнование за совмещение нескольких профессий, организация стахановских декад, месячников и т. д. В результате самоотверженного труда рабочего класса нашей страны в СССР за 3,5 года (1938 — июнь 1941) вступили в строй 3 тыс. новых предприятий, в их числе ряд заводов-гигантов. В 1940 г. валовая продукция промышленности СССР выросла на 45% по сравнению е 1937 г., производительность труда — на 33%, национальный доход страны увеличился на Уз. Значительные изменения произошли в сельском хозяйстве. В начале 1941 г. колхозы объединяли 96,9% всех крестьянских дворов, 99,9% посевных площадей. На колхозных и совхозных полях работали 531 тыс. тракторов, 182 тыс. зерновых комбайнов, 228 тыс. грузовых автомашин. Значительных успехов в третьей пятилетке достигли трудящиеся УССР. Валовая продукция промышленности выросла за три года третьей пятилетки в 1,41 раза, она в 11 раз превысила валовую продукцию 1913 г. В республике была полностью завершена коллективизация сельского хозяйства. На ее колхозных и совхозных полях работали 94,6 тыс. тракторов, 33,2 тыс. зерновых комбайнов, 54 тыс. грузовых автомашин. Таким образом, в исторически короткий срок—14—15 лет в условиях капиталистического окружения, постоянной угрозы нападения со стороны агрессивных сил империализма Советский Союз превратился в могучую индустриальную державу, добился полной экономической независимости и неизмеримо укрепил обороноспособность. На протяжении 1928—1941 гг. в СССР было введено в действие 9 тыс. крупных предприятий. В 1940 г. валовая продукция промышленности выросла по сравнению с 1913 г. в 8,5 раза, а производство средств производства — в 15,5 раза. Крупная индустрия вырабатывала в 1940 г. 61,2% валовой продукции промышленности против Уз в 1913 г. Таковы были результаты героической борьбы рабочего класса и всех трудящихся СССР за выполнение первых пятилетних планов развития народного 6
хозяйства СССР. Об их историческом значении Л. И. Брежнев говорил: «Наши первые пятилетки были настоящими сражениями за социализм. И, как в каждом сражении, в них рождались свои талантливые командиры, свои беззаветные герои. Партия развернула огромную работу, выдвинула плеяду замечательных организаторов промышленности, руководителей народного хозяйства. Энтузиазм великой стройки, всенародный размах социалистического соревнования породили тысячи передовиков-ударников, стахановцев, лучших представителей рабочего класса, чьи трудовые подвиги послужили как бы мощным мотором, двинувшим вперед все дело строительства индустриальной базы социализма. Стойкость и мужество этих людей, их беззаветная преданность делу партии, делу социализма — это и сегодня вдохновляющий пример, который живет в доблестных делах рабочего класса, всего советского народа, создающего новые заводы и электростанции, осваивающего просторы Сибири и Дальнего Востока, совершающего эпохальные научные открытия, трудом своим продолжающего славные традиции первых пятилеток» Ч XXV съезд КПСС отметил историческое значение достижений рабочего класса в строительстве социалистического общества в нашей стране. «Без малого полвека экономическое развитие Советского Союза определяется пятилетними планами. Для нескольких поколений советских людей пятилетки стали замечательной школой коммунистического воспитания. В ходе массового социалистического соревнования за выполнение и перевыполнение пятилетних планов раскрываются огромные творческие возможности рабочего класса, крестьянства, интеллигенции. Они продемонстрировали перед всем миром свою способность превращать предначертания и планы партии в реальности нашего времени» 1 2. Доктор исторических наук П. П. Гудзенко 1 Брежнев Л. И. Ленинским курсом, т. 2, с. 86—87. 2 XXV съезд Коммунистической партии Советского Союза. 24 февраля — 5 марта 1976 г. Стенографический отчет, т. 2. М., 1976, с. 48.
ДОКУМЕНТЫ № 1 ПОСТАНОВЛЕНИЕ ВСЕДОНЕЦКОГО СОВЕЩАНИЯ * РУКОВОДИТЕЛЕЙ, СТАХАНОВЦЕВ И УДАРНИКОВ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ДОНБАССА О ЗАКЛЮЧЕНИИ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ДОГОВОРОВ О СОЦИАЛИСТИЧЕСКОМ СОРЕВНОВАНИИ И УВЕЛИЧЕНИИ ЧИСЛА СТАХАНОВЦЕВ В УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 1 января 1938 г. ** Совещание отмечает, что в деле начавшегося подъема угольной промышленности Донбасса, в деле повышения производительности труда огромную роль сыграло развертывающееся на шахтах социалистическое соревнование и стахановское движение. На шахтах Донбасса выросли за последние два-три месяца, активно участвуя в социалистическом соревновании, сотни и тысячи новых стахановцев, теперь знатных людей Донбасса — Мартыненко, Соловьев, Золототрубов, Халимешкин, Гвоздырьков и много других. Совещание вместе с тем подчеркивает, что на многих шахтах и участках Донбасса еще большое количество командиров и рабочих не охвачено социалистическим соревнованием, не заключили индивидуальных договоров по соревнованию. Систематическая проверка договоров по социалистическому соревнованию и широкое оглашение результатов соревнования еще на многих шахтах как следует не организованы. Значительное количество командиров шахт и участков по-настоящему, по-большевистски еще не возглавили социалистического соревнования и стахановского движения, не взялись еще по-настоящему за увеличение числа циклов — этой решающей задачи в деле развития стахановского движения и подъема производительности труда. Совещание приветствует постановление Центрального Комитета ВКП(б) по поводу «Обращения стахановцев фабрик и заво* Состоялось 30—31 декабря 1937 г. в г. Сталино. ** Дата опубликования. 9
дов Москвы и Московской области» \ как образец руководства стахановским движением. Центральный комитет нашей партии в этом решении еще и еще раз учит нас, как надо по-большевистски руководить стахановским движением, как надо выращивать и умножать ряды стахановцев, как надо поднимать ударников на уровень высокой стахановской производительности труда. Совещание командиров и стахановцев угольной промышленности в целях увеличения числа стахановцев и на этой основе дальнейшего подъема угольного Донбасса постановляет: 1. Провести в январе по всем шахтам массовую взаимную проверку договоров на социалистическое соревнование и заключить на 1938 г. индивидуальные договоры на социалистическое соревнование между командирами и между рабочими на наиболее высокую стахановскую производительность труда. Индивидуальными договорами на социалистическое соревнование на основе добровольности должно быть охвачено подавляющее большинство рабочих и командиров. Установить такой порядок, что заключаемые договоры на соцсоревнование должны обязательно обсуждаться на собраниях командиров и рабочих шахт, участков и бригад. Договоры по социалистическому соревнованию, их выполнение должны рассматриваться, как первичный документ для оценки деятельности командиров и рабочих. 2. Руководители шахт — заведующие, секретари партийных комитетов, председатели шахткомов профсоюза угольщиков и др. должны ежедекадно подытоживать результаты социалистического соревнования, отмечая, по какому участку и на сколько увеличилось число стахановцев и ударников, где этого роста нет, какая бригада и какой рабочий взяли первенство в соревновании. При этом надо обязательно результаты проверки широко опубликовывать в печати и оглашать на собраниях, на сменах. Совещание считает очень желательным и рекомендует, чтобы руководители угольных районов — управляющие трестами, секретари горрайпарткомов, председатели райкомов профсоюза угольщиков и др. таким же образом раз в декаду подытоживали и опубликовывали бы в районной печати результаты социалистического соревнования между шахтами и участками. 3. Признать необходимым, чтобы комитеты профсоюза угольщиков организовывали бы ежемесячно взаимную проверку социалистических договоров, чтобы при этом широко оглашались результаты социалистического соревнования в печати, на собраниях, на сменах и т. п. Установить в дальнейшем такой порядок, чтобы результаты этой ежемесячной проверки соцдоговоров обязательно отмечались, записывались в договорах. 4. Признать необходимым, чтобы в печати (областной, районной, шахтной) не реже чем в декаду раз опубликовывались 10
результаты соревнования между отдельными рабочими, бригадами, участками, шахтами, трестами. 5. Совещание подчеркивает, что увеличение числа циклов, распространение опыта передовиков, командиров, стахановцев и рекордистов (крепильщиков, врубмашинистов, забойщиков, опыт передовых начальников участков — Гвоздырькова и др.) на все шахты и на всех рабочих, лучшее использование старых и внедрение новых машин и механизмов (врубмашина с отбойным баром и др.) так же, как и дальнейшее приведение шахт в порядок, должно быть главнейшей задачей всех командиров угольного Донбасса, так как это является основой для увеличения числа стахановцев. Совещание придает исключительное значение делу создания необходимых организационных и производственно-технических условий со стороны прежде всего командиров шахт, партийных, профсоюзных организаций для огромной армии ударников, из рядов которых должны быть выращены новые тысячи стахановцев. В деле увеличения числа стахановцев и ударников особо важную роль играет обучение ударников стахановским методам работы через все виды технической учебы. Совещание требует от всех руководителей трестов и шахт немедленно принять меры к улучшению постановки дела технического обучения рабочих и к более широкому развитию замечательного движения передовых стахановцев, обучающих на месте работы стахановским методам работы ударников и рабочих, не выполняющих норм выработки. 6. Совещание приветствует, как огромный стимул в деле создания нового подъема соцсоревнования, введение Народным комиссариатом тяжелой промышленности переходящих Красных знамен передовым шахтам, значка «Отличник социалистического соревнования» и Похвального листа Наркомтяжпрома лучшим стахановцам и ударникам, а также установление переходящего Красного знамени обкома КП (б) У передовому угольному району. 7. Совещание командиров и стахановцев отмечает ведущую роль коммунистов, как командиров, так и рабочих, в деле развертывания социалистического соревнования и подъема стахановского движения и призывает командиров всех шахт Донбасса последовать примеру таких командиров-коммунистов, как Гвоз- дырьков — начальник участка шахты № 22 им. Кирова треста «Кировуголь», дающий на протяжении двух лет полтора цикла в сутки, а в отдельные дни — 4—5 циклов в сутки; тов. Чуев — завшахтой № 11-12 «Дзержинскугля», который возглавил стахановское движение среди крепильщиков и добился за 4 месяца подъема добычи на шахте с 400 т до 700 т в сутки. Совещание призывает всех рабочих, ударников и стахановцев бассейна последовать примеру таких рабочих коммунистов, как 11
т. Варламов — забойщик шахты № 10 им. Артема «Ворошилов- угля», выполнивший за 11 месяцев норму выработки на 300% и обучивший 11 человек ударников стахановским методам работы; т. Соловьев — крепильщик «Дзержинскугля», инициатор стахановского разделения труда среди крепильщиков; т. Халимош- кин — забойщик треста «Орджоникидзеуголь», систематически выполняющий норму выработки на 300—400%. Последовать примеру сотен и тысяч других коммунистов и беспартийных рабочих, дающих образцы высокой производительности труда, организующих социалистическое соревнование и распространяющих стахановские методы работы. Совещание призывает всех командиров, рабочих, профсоюзные, партийные и комсомольские организации шахт Донбасса вовсю развернуть социалистическое соревнование и стахановское движение, увеличивать количество циклов, распространять стахановские методы работы и на этой основе еще выше поднимать производительность труда, в ближайшее время поднять угледобычу в бассейне до 250 тыс. т угля в сутки с тем, чтобы, завоевав этот уровень, затем двинуться дальше, все вперед и вперед, все к новым и новым успехам и победам! Газ. «Социалистический Донбасс», № 2, Сталино, 1 января 1938 г. № 2 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» ОБ ОРГАНИЗАЦИИ САНАТОРИЕВ И ДОМОВ ОТДЫХА ДЛЯ ШАХТЕРОВ ДОНБАССА 3 января 1938 г. С т а л і н о, 3. (Власкор. «Вістей».) ЦК профспілки вугільників Донбаса в цьому році значно посилює піклування про здоров’я робітників вугільної промисловості. Передбачається послати на курорти понад 80 тис. гірників. У розпорядження ЦК вугільників Донбаса відходить великий святогорський будинок відпочинку на 2,5 тис. місць. Тут буде організовано спеціальний будинок відпочинку для дітей шахтарів. Крім того, в 1938 р. передбачається закінчити будівництво і ввести в експлуатацію новий маріупольський будинок відпочинку. 1938 р. ЦК профспілки вугільників виділяє 2 млн. крб. на придбання додаткового устаткування для санаторіїв та будинків відпочинку. Цього року будуть також значно впорядковані і місцеві будинки відпочинку. Газ. «Вісті», № 3, Киев, 4 января 1938 г. 12
№ З ПОСТАНОВЛЕНИЕ БЮРО ДОНЕЦКОГО ОБКОМА КП (б) У О ПРИСУЖДЕНИИ ПЕРЕХОДЯЩЕГО КРАСНОГО ЗНАМЕНИ ОБКОМА МАКЕЕВСКОМУ УГОЛЬНОМУ РАЙОНУ 7 января 1938 г. 1. Переходящее Красное знамя обкома КП (б) У вручить Макеевскому району, взявшему первенство в ноябре и декабре в социалистическом соревновании между угольными районами. Трест «Макеевуголь» занял первое место в выполнении плана добычи в ноябре, дав 103,5% плана, и в декабре— 108,4%. Трест «Советскуголь» план в декабре выполнил на 105,3%. По тресту «Макеевуголь» количество стахановцев увеличилось после слета на 161%, производительность рабочего по забою составляет в декабре 108% к плану. По району 55% рабочих шахт охвачено социалистическим соревнованием. Обком КП (б) У выражает уверенность, что коммунисты, командиры, стахановцы, ударники и все рабочие шахт Макеевского района еще шире развернут социалистическое соревнование, стахановское движение и по числу циклов покажут действительные образцы работы. 2. Вручение знамени произвести на собрании партийных, хозяйственных, профсоюзных работников, стахановцев и ударников района. 3. Следующее вручение переходящего Красного знамени обкома КП (б) У произвести 6 апреля району, который добьется максимального увеличения числа циклов (не менее цикла в сутки) и тем самым завоюет первенство в соревновании между угольными районами в первом квартале. Секретарь обкома КП (б) У Прамнэк Газ. «Социалистический Донбасс», № 8, Сталино, 9 января 1938 г. № 4 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» ОБ ИЗУЧЕНИИ НАУЧНЫМИ РАБОТНИКАМИ МОСКВЫ И СТАЛИНО МЕТОДА ЦИКЛИЧНОСТИ 2 НА ШАХТАХ ДОНБАССА 28 января 1938 г. Группа научных работников горных институтов на участке т. Гвоздырькова Серго, 28. (Наш корр.) Сегодня на шахту № 22-6 им. Кирова треста «Кировуголь» для ознакомления с организацией работы на участке т. Гвоздырькова прибыла группа профессоров 13
горных институтов Москвы совместно с научными работниками Сталинского индустриального института. Группу в составе 21 человека возглавляет профессор Московского горного института т. Сонин С. Д. Сегодня же научные работники посетили в разных сменах участок т. Гвоздырькова и подробно ознакомились с организацией цикличности в лаве. В беседе с нашим корреспондентом доцент Сталинского индустриального института т. Найдыш А. М. поделился своими впечатлениями о работе участка. «Мы посетили участок т. Гвоздырькова в первой смене,— заявил т. Найдыш.— Организация работы здесь оставляет самое лучшее впечатление. Первое, что бросается в глаза,— это слаженность в работе всего коллектива участка». Передовая организация труда выгодно отличает участок т. Гвоздырькова от многих участков других шахт Донбасса. Здесь, например, работа организована так, что навалоотбойщики идут впереди врубмашины, а не сзади, как на многих шахтах, и поэтому вынужденная задержка машины не отражается на общей работе. Сама лава ровная — это самое необходимое условие для увеличения цикличности. Серьезный недостаток на участке — это отставание подготовительных работ. «Весь ценный материал, который мы получили от посещения участка,— заявил в заключение т. Найдыш,— мы используем на организуемых курсах для ознакомления работников угольной промышленности с принципами циклования». Сегодня ночью бригада научных работников выезжает на участок т. Шашацкого. Газ. «Социалистический Донбасс», № 24, Сталино, 29 января 1938 г. № 5 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О ВСТРЕЧЕ ГЕРОЕВ ТРУДА И. И. ГУДОВА И А. X. БУСЫГИНА3 СО СТАХАНОВЦАМИ г. КРАМАТОРСКА 31 января 1938 г. Краматорск, ЗГ. (Наш корр.) 29 января приехавшие в Краматорск орденоносцы, депутаты Верховного Совета Союза ССР т. И. И. Гудов и А. X. Бусыгин посетили мартеновский, фасонно-литейный, прессовый, кузнечный, механические цеха № 1 и 2 Новокраматорского завода им. Сталина. На старом Краматорском машиностроительном заводе им. Орджоникидзе тт. Бусыгин и Гудов побывали в механическом, кузнечном и других цехах. 14
В цехах они подробно интересовались достижениями многих стахановцев и давали ряд конкретных практических указаний, как поднять производительность труда. Вечером 29 января тт. Гудов и Бусыгин в городском клубе им. Ленина на обширном собрании рабочих и инженерно-технических работников всех заводов выступили с докладами об опыте своей производственной работы. С большим вниманием и интересом присутствующие выслушали их доклады. Затем выступили многие стахановцы и инженерно-технические работники, поделившиеся опытом своей работы и критиковавшие недостатки в работе заводов. Приезд тт. Гудова и Бусыгина в Краматорск и их встречи с краматорскими стахановцами-машиностроителями засняты на кинопленку. 30 января тт. Гудов и Бусыгин выехали в г. Ростов-на-Дону, где также посетили ряд заводов. Газ. «Социалистический Донбасс», № 26, Сталино, 1 февраля 1938 г. № 6 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ДНЕПРОВСКАЯ ПРАВДА» О ВВОДЕ В ЭКСПЛУАТАЦИЮ НОВЫХ ШАХТ В КРИВБАССЕ 3 февраля 1938 г. Кривой Рог, 3. (По телефону от нашего спецкора.) В строй действующих предприятий Кривбасса в этом году вступают новые шахты — одна на Красногвардейском руднике и другая — на руднике им. К. Либкнехта. Новые шахты — самые мощные на Криворожье. Проектная годовая добыча каждой из шахт — 2 млн. 700 тыс. т руды. Это будут в полном смысле слова шахты-заводы, богато насыщенные машинами и механизмами. Процессы добычи руды, подъем ее на поверхность, транспортировка, погрузка максимально механизируются. На каждой из этих шахт будет по две двухэтажных клети и по два десятитонных скипа. Шахты будут оборудованы специальными сортировочно-дробильными установками. С вводом в эксплуатацию новых шахт рудники Красногвардейский, им. К. Либкнехта получают значительный прирост мощности. На Красногвардейском руднике, например, мощность возрастает на 1 млн. 790 тыс. т руды. Стоимость шахт, вводимых в эксплуатацию в 1938 г., составляет 21 млн. руб. (подпись) Газ. «Днепровская правда», № 22, Днепропетровск, 5 февраля 1938 г. 15
№ 7 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ПЕРВОМ ВЫПУСКЕ СЛУШАТЕЛЕЙ СЕМИНАРОВ ПО ИЗУЧЕНИЮ ЦИКЛИЧНОСТИ ПРОИЗВОДСТВА В УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 10 февраля 1938 г. Сталіне, 10. На семінарах по вивченню циклічності вже навчається 42 600 вугільників. 8 лютого закінчили навчання понад 3500 командирів вугільного Донбаса. 9 лютого начальник «Донбасвугілля» т. Фесенко скликав у себе наукових працівників гірничих інститутів Москви, Дніпропетровська і Донбаса, які читали лекції по циклічності. В своїх виступах наукові працівники тт. Панов, Сонін, Кіржнер, Нєкрасовський і інші підкреслили, що заняття організовані добре і семінари відвідують майже всі слухачі. Тов. Фесенко повідомив, що «Донбасвугілля» і далі провадитиме семінари як по вивченню циклічності, так і з інших питань. Це відіграє велику роль у підготовці кадрів та впровадженні досвіду передовиків і підвищенні вуглевидобутку. Газ. «Вісті», № 34, Киев, 11 февраля 1938 г. № 8 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» ОБ ИЗУЧЕНИИ РУКОВОДЯЩИМИ РАБОТНИКАМИ ТРЕСТОВ, ШАХТ, УЧАСТКОВ ПЕРЕДОВОГО ОПЫТА СТАХАНОВЦЕВ Н. Г. ГВОЗДЫРЬКОВА И И. А. ШАШАЦКОГО 12 февраля 1938 г. По Донбассу (без трестов «Чистяковантрацит» и «Несветай- антрацит») уже прошли курс изучения опыта тт. Гвоздырькова и Шашацкого 3748 командиров. По первой группе прошли семинар 1508 командиров: заведующие шахтами, главные инженеры шахт, главные механики шахт, диспетчеры трестов «Донбассуголь» и «Главуголь», руководящие работники трестов, помощники главных инженеров шахт и заместители заведующих шахтами. По второй группе прошли семинар 2240 командиров: начальники участков, начальники вентиляционных шахт, начальники шахтного транспорта, начальники отделов капитальных работ, помощники главных механиков шахт, механики участков, маркшейдеры шахт. Газ. «Социалистический Донбасс», № 36, Сталино, 12 февраля 1938 г. 16
№ 9 ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ГЛАВНОГО УПРАВЛЕНИЯ ГОРНОГО И ТОПЛИВНОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ НКТП СССР ПО ОТЧЕТУ ВОРОШИЛОВГРАДСКОГО МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОГО ЗАВОДА им. КОСИОРА О РАБОТЕ ЗА 1937 г. 19 февраля 1938 г. Заслушав доклад директора Ворошиловградского машиностроительного завода им. Косиора т. Костюченко о работе завода за 1937 г. констатировать: 1. Годовое задание по выпуску валовой продукции в неизменных ценах 1926/27 г. в сумме 15 200 тыс. руб. фактически выполнено в сумме— 15 504 тыс. руб., что составляет 102% к плану, или 105,2% к выпуску 1936 г. 2. Плановое задание по выпуску готовых изделий в неизменных ценах 1926/27 г. в сумме 15 006 тыс. руб. фактически выполнено заводом в сумме 14 073 тыс. руб., что составляет 93,7% к плану, или 105,7% к выпуску 1936 г. 3. В отчетном году отмечается большой сдвиг в части специализации завода на производстве обогатительного оборудования. Удельный вес обогатительного оборудования в общем выпуске завода за отчетный год достигает 80%, в то время как в 1936 г. составлял всего 38,5%. 4. Приказ НКТП за № 50 о поставке угольной промышленности 2000 т обогатительного оборудования заводом выполнен, фактически изготовлено 2977 т, отружено 2545 т. 5. Несмотря на большое увеличение выпуска обогатительного оборудования против 1936 г. (171,7%), завод все же полностью не выполнил плановых заданий по ряду позиций номенклатуры, а именно: по классификаторам план выполнен на 73,8%, по сгустителям— 74,3%, по вибрационным грохотам — 67,7%, по грохотам «Перриша» — 60,8%, по электромагнитным сепараторам — 43,7%. 6. Основными причинами недовыполнения плана по товарной продукции в целом, и в частности по приведенным номенклатурам, являются: большие потери рабочего времени из-за слабой организации производства, наличие узких мест в станочном оборудовании (по расточным, зуборезным, карусельным и лобо-то- карным станкам и по гильотинным ножницам, что сказалось на выпуске классификаторов и вибрационных грохотов), перебои в снабжении черными металлами в 1-м квартале (для классификаторов и сгустителей), недостаточное снабжение цветными металлами (для электромагнитных сепараторов) и несвоевременное получение от «Красного молота» коленчатых валов (для грохотов «Перриша»). 2 1392 17
7. Рост стахановцев за 1937 г. выражается в количестве 70 человек. Всего стахановцев на заводе 431 человек, что составляет 39% общего числа производственных рабочих. Имеются рекордсмены, выполняющие нормы от 300 до 500%, так, например: Кнакиев, сверловщик,— 572%, Херсонцев, фрезеровщик,— 318% и др. Ряд стахановцев были выдвинуты на руководящую работу начальниками цехов, мастерами, бригадирами. Однако неполадки в организации производства, порождавшие значительные потери рабочего времени, снижали эффективность достижений стахановцев. 8. В отчетном году освоен для угольной промышленности ряд механизмов, а именно: пневматический сепаратор ДУ-2, пневматический сепаратор УТШ с производительностью 20—25 т в час, сепараторы для абразивной промышленности и классификаторы для цветной промышленности. 9. Завод имеет достижения в части проектирования новых грохотов, классификаторов, сгустителей, кроме того, проделаны унификации ряда механизмов грохота, сепаратора, классификаторы...* Начальник Главгормаша А. Субботин ЦГАНХ СССР, ф. 8070, оп. 1, д. 133, л. 1—7. Подлинник. № 10 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТЬ ОБ ОТКРЫТИИ ДОМОВ ОТДЫХА ДЛЯ МАТЕРЕЙ-ШАХТЕРОК 26 февраля 1938 г. С т а л і н о, 2 6. (Власкор «Вістей».) У місті Серго з червня 1937 р. почав функціонувати будинок відпочинку для вагітних робітниць-шахтарок. За минулий рік в цьому будинку відпочило 1260 жінок. Цього року для відпочинку вагітних робітниць вугільної промисловості та матерів з дітьми відводиться два корпуси Святогорського будинку відпочинку. За рік тут відпочинуть близько 1500 матерів. Серговський будинок відпочинку пропустить у 1938 р. 1740 робітниць. На утримання цих двох будинків відпочинку матерів буде витрачено за рік понад 700 тис. крб. Газ. «Вісті», № 48, Киев, 28 февраля 1938 г. ♦ Опущены разделы с анализом производственной и финансово-хозяйственной деятельности завода. 18
№ 11 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ШЕФСТВЕ РАБОЧИХ БРИГАД ХАРЬКОВСКИХ ЗАВОДОВ НАД МТС ОБЛАСТИ 27 февраля 1938 г. Харків, 27. (Власкор «Вістей».) В МТС області працюють 25 робітничих бригад харківських заводів по ремонту тракторів до весняної сівби. Бригади заводу ХТЗ працюють в Ізюмській, Богодухівській, Білоколодязьйій МТС. Бригада ХЕМЗу ім. Сталіна — у Куп’янській МТС, Лихачівській та Лозівській МТС. Скрізь, де працюють бригади, значно прискорюється ремонт тракторів. Лозівська МТМ, з допомогою бригад ХЕМЗу домоглася вивершення плану ремонту. Бригади заводу ХТЗ допомогли Богодухівській МТМ правильно опрацювати плани і графік ремонту тракторів, довести їх до робочого місця. Завод допоміг різними матеріалами та запчастинами. Прекрасні зразки роботи показують робітничі бригади заводу «Серп і молот», що працюють на ремонті у Липецькій МТС. Ковалі тт. Капуста і Добробаба щодня виконують понад дві норми. Своїм прикладом вони запалюють робітників МТМ на стаханов- ську роботу. Газ. «Вісті> № 48, Киев, 28 февраля 1938 г. № 12 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ПРИСУЖДЕНИИ ПЕРЕХОДЯЩИХ КРАСНЫХ ЗНАМЕН ПРЕДПРИЯТИЯМ ТЯЖЕЛОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР— ПОБЕДИТЕЛЯМ В СОЦИАЛИСТИЧЕСКОМ СОРЕВНОВАНИИ 18 марта 1938 г. Центральна комісія (жюрі) соціалістичного змагання у важкій промисловості під головуванням заступника народного комісара важкої промисловості т. Целіщева М. І. обговорила пропозицію головних управлінь Наркомважпрому і ЦК профспілок про присудження перехідних Червоних прапорів НКВП і ЦК спілок передовим заводам і шахтам, які добилися в соціалістичному змаганні кращих показників роботи. Жюрі присудило перехідні Червоні прапори Наркомважпрому і ЦК відповідних спілок таким підприємствам: шахті № 1-2 «Красный Октябрь» (трести «Орджонікідзевугілля», «Донбасву- гілля»), шахті ім. Сталіна (трести «Сніжнянантрацит», «Донбас- вугілля»), шахті ім. Кірова (трести «Ленінвугілля», «Кузбасву- гілля»), шахті № 16 (трест Тулавугілля, Підмосковний басейн), 2* 19
Криворізькому металургійному заводу ГУМП, металургійному заводу ГУМП ім. Орджояікідзе, сталінградському металургійному заводу Головспецсталі «Красный Октябрь», Нікопольському металургійному заводу Головтрубосталі, Сталіногорському хімічному комбінату ім. Сталіна і Воскресенському хімічному комбінату ім. Куйбишева. ТАРС Газ. «Вісті>, № 63, Киев, 18 марта 1938 г. Кг 13 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О РАБОТЕ ДВОРЦА КУЛЬТУРЫ КИЕВСКОГО МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОГО ЗАВОДА «БОЛЬШЕВИК» 18 апреля 1938 г. Монументальна, кількаповерхова споруда. Це — палац культури Київського заводу «Більшовик». Щодня тут провадиться велика виховна робота. Блисне електричне сяйво на вулиці і просторі зали, фойє палацу швидко заповнює молодь, літні робітники. В театральному залі, що має 800 місць під час вистав, демонстрування кінофільмів завжди повно людей. Протягом січня, лютого й березня вистави і кінофільми бачило близько 80 тис. чоловік. Красивий лекційний зал. За останній час робітники прослухали тут цікаві лекції на теми: «Освоєння Арктики», «Життя і творчість Т. Г. Шевченка», «70-річчя з дня народження О. М. Горького» та ін. В численних кімнатах палацу вечорами працюють гуртки художньої самодіяльності. Успіхи заводської хорової капели, яка налічує 70 обдарованих співаків, відомі далеко за межами Києва. За добре виконання українських народних пісень в Московському театрі народної творчості в 1936 р. хорова капела одержала почесну грамоту. Тепер заводські співаки готують святковий репертуар до 1 Травня. В російській драматичній студії навчається 50 робітників і робітниць заводу. До 1 Травня вони готують п’єсу за романом М. Островського «Як гартувалася сталь». Українська драматична студія, що складається з 32 чоловік, працює над п’єсою «Зона», яку поставлять у Першотравневі дні. Студія придбала українські костюми, в яких з піснями і танцями гуртківці підуть на першо- травневу демонстрацію. В палаці культури прекрасна бібліотека, що має 2500 постійних читачів і 22 тис. книг. Тут же — зразкова, добре устаткована читальня. Поруч — дитяча бібліотека, що має 3500 книжок. 600 дітей робітників — постійні читачі. 20
Заводський палац культури готується до літа. В районному Пушкінському парку кілька разів на місяць організовуватимуться загальнозаводські гуляння. На водній станції і на Дніпрі відбуватимуться спортивні змагання, катання на човнах. Газ. «Комуніст:», № 89, Киев, 18 апреля 1938 г. № 14 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ЧЕРВОНЕ ЗАПОРІЖЖЯ» О ВВОДЕ В ЭКСПЛУАТАЦИЮ ТРЕТЬЕЙ ДОМНЫ «ЗАПОРОЖСТАЛИ» 4 мая 1938 г. Третю домну задуто О 3 год. ночі 1 травня задуто третю домну «Запоріжсталі». 2 травня о 2 год. ЗО хв. відбувся перший випуск чавуну. Третя домна «Запоріжсталі» — найбільша в Європі. її обсяг 1300 кубометрів. Піч дала протягом 2 і 3 травня 6 топлень чавуну вагою 504 т. Хід печі — рівний. Газ. «Червоне Запоріжжя:», № 100, 4 мая 1938 г. № 15 ИЗ ДОГОВОРА О СОЦИАЛИСТИЧЕСКОМ СОРЕВНОВАНИИ МЕЖДУ УЧАСТКАМИ № 2-бис ШАХТЫ им. ЧЕЛЮСКИНЦЕВ ТРЕСТА «СТАЛИНУГОЛЬ» И № 2 ШАХТЫ им. КИРОВА ТРЕСТА «КИРОВУГОЛЬ» 24 мая 1938 г* Мы, рабочие и командиры передовых участков № 2-бис шахты им. Челюскинцев и № 2 шахты им. Кирова, заключаем настоящий договор социалистического соревнования и берем следующие обязательства: По участку № 2-бис шахты им. Челюскинцев (начальник участка т. В. П. Корниенко): Ежесуточно производить в лаве длиною в 180 лі полтора цикла, а в месяц — 45 циклов (при мощности пласта в 1 лі). Ежемесячно проходить не меньше 90 пог. м коренного штрека. По участку № 2 шахты им. Кирова (начальник участка т. Н. Г. Гвоздырьков): * Дата опубликования. 21
Ежесуточно производить в лаве длиною в 85 м 3 цикла, а в месяц — 90 циклов (при мощности пласта в 1,1 м). Ежемесячно проходить не меньше 120 пог. м штрека. Систематическим проведением по графику планово-предупредительного ремонта механизмов и горных выработок обеспечить безаварийную работу и образцовое содержание лав, штреков и ходков. Широко применяя стахановские методы работы, вырастить в июне на участке т. Корниенко не менее 80 мастеров угля, а на участке т. Гвоздырькова не менее 85 мастеров угля. Взять шефство и оказывать систематическую помощь одному из наиболее отстающих участков своей шахты с тем, чтобы помочь ему выйти в ряды передовых. Тов. Корниенко берет шефство над первым участком шахты им. Челюскинцев, т. Гвоздырьков — над третьим участком шахты им. Кирова. Командиры обоих участков обязуются систематически освещать на сменных собраниях результаты работы бригад и всего участка за истекшие сутки. Взаимную проверку настоящего договора проводить один раз в месяц, каждого 5-го числа. Проверку хода выполнения взятых обязательств по участку проводить один раз в декаду. Арбитрами нашего соревнования просим быть «Донбасс- уголь», редакции газет «Социалистический Донбасс», «Индустрия», «Сталинский рабочий» и «Путь Серго». Мы призываем всех командиров и рабочих шахт Донецкого бассейна последовать нашему примеру — включиться в социалистическое соревнование и встретить выборы в Верховный Совет УССР и третью годовщину стахановского движения новым подъемом угледобычи. Договор подписали: Начальник участка № 2-бис шахты им. Челюскинцев Корниенко Стахановцы участка: Рожнов, Чурилов, Головин, Парасочка, Романчук и др. Начальник участка № 2 шахты им. Кирова Гвоздырьков Стахановцы участка: Поклад, Барышев, Асатов, Ларина и др. Газ. «Социалистический Донбасс», № 118, Сталино, 24 мая 1938 г. 22
№ 16 ИЗ РЕЗОЛЮЦИИ XIV СЪЕЗДА КП (б) У ПО ОТЧЕТУ ЦК КП (б) У —О ЗАДАЧАХ ПО ДАЛЬНЕЙШЕМУ РАЗВИТИЮ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 13—18 июня 1938 г, 1. XIV съезд КП (б) У предлагает всем парторганизациям, всем членам и кандидатам партии исходить из того, что Советская Украина является западным форпостом страны социализма, что польско-немецкие фашисты и все другие агрессоры готовят нападение на СССР с целью отторгнуть Украину, что в схватке двух миров — социализма и капитализма — большевикам Украины предстоит почетная задача первыми дать сокрушительный отпор нападающему врагу. Все парторганизации, члены и кандидаты КП (б) У должны прежде всего заботиться о неустанном укреплении обороноспособности социалистической Родины. Съезд подчеркивает, что важнейшей задачей КП (б) У является ликвидация последствий вражеского вредительства, выполнение государственных планов 1938 г. во всех отраслях народного хозяйства, и в первую очередь в угольной, металлургической, коксохимической, железо- и марганцеворудной промышленности, в работе железнодорожного и водного транспорта, имеющих первостепенное экономическое и оборонное значение в жизни советской страны. 2. Съезд предлагает большевикам Сталинской и Ворошилов- градской4 областей принять все меры к улучшению работы угольной промышленности, которой партия и правительство оказывают исключительную помощь. Используя опыт передовых людей угольного Донбасса, борясь за внедрение цикличности, полностью используя мощный парк механизмов, большевики Сталинской и Ворошиловградской областей должны наладить ровную, бесперебойную, безаварийную работу угольных шахт с тем, чтобы в кратчайший срок обеспечить выполнение планов угледобычи. XIV съезд КП (б) У требует от коммунистов, райкомов, горкомов и обкомов партии Сталинской, Днепропетровской и Ворошиловградской областей обеспечить выполнение государственных планов заводами черной металлургии, коксохимии, Криворожского железорудного и Никопольского марганцеворудного бассейнов. 3. Съезд поручает Днепропетровскому, Харьковскому и Николаевскому обкомам партии мобилизовать партийных и непартийных большевиков предприятий сельскохозяйственного машиностроения на выполнение ответственного государственного задания по выпуску сельскохозяйственных машин, и прежде всего уборочных машин и запасных частей к ним. 23
Съезд обращает внимание руководителей партийных, советских, хозяйственных, комсомольских и профсоюзных организаций на работу оборонных предприятий, на необходимость обеспечить бесперебойную работу этих предприятий, повышение качества продукции, освоение новых машин и внедрение их в производство. Съезд поручает ЦК КП (б) У уделить указанным выше отраслям промышленности самое серьезное внимание. 4. Съезд поручает ЦК КП (б) У уделить особое внимание работе легкой, пищевой и местной промышленности, а также предприятиям промкооперации для наиболее полного обслуживания бытовых нужд широких народных масс. Съезд поручает ЦК КП (б) У укрепить соответствующие наркоматы проверенными кадрами, помочь в использовании этими наркоматами огромных ресурсов, имеющихся на Украине, для резкого увеличения выпуска товаров широкого потребления и повышения качества. 5. Съезд отмечает совершенно неудовлетворительную работу торгующих организаций, в особенности в деревне и в отдаленных городах, и поручает ЦК КП (б) У, обкомам, горкомам и райкомам партии обеспечить решительное улучшение советской торговли в городе и деревне и всемерное содействие органам прокуратуры и суда в деле борьбы со спекуляцией. 6. Съезд предлагает партийным организациям КП (б) У обеспечить выполнение плана капитального строительства в области промышленности и транспорта, соблюдение строжайшей финансовой дисциплины и внедрение передовых методов строительных работ, в частности полное использование на строительных площадках механизмов. 7. XIV съезд КП (б)У предлагает всем партийным организациям так организовать работу, чтобы 1938 г. стал годом полного выполнения государственных планов промышленности и решительного повышения культуры производства. Съезд поручает ЦК КП (б) У, обкомам, райкомам партии и первичным парторганизациям обеспечить выполнение решений февральско-мартовского пленума ЦК ВКП(б) о политическом воспитании хозяйственных кадров, о помощи им в овладении большевизмом и культурной организации производственного процесса, о сочетании в работе руководителей парторганизаций вопросов политики и хозяйства, памятуя, что политика и хозяйство неотделимы. Важнейшими хозяйственно-политическими задачами в 1938 г. съезд считает дальнейщее повышение производительности труда, снижение себестоимости, решительное улучшение качества продукции, строгое соблюдение финансовой дисциплины, ликвидацию штурмовщины и тем самым создание условий для выполнения плана каждым предприятием, цехом и бригадой. 8. Широкие рабочие массы, движимые чувством советского патриотизма, беззаветной преданностью делу партии Ленина, борются за широкое внедрение стахановских методов труда, показывают пример социалистического отношения к своим производ24
ственным обязанностям. Съезд обязывает партийные организации и их руководителей решительно улучшить руководство стахановским движением... Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК, т. 1. К-, 1976, с. 937-938. № 17 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ЧОРНОМОРСЬКА КОМУНА» О СТАХАНОВСКИХ РЕКОРДАХ РАБОЧИХ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ ОДЕССЫ В ЧЕСТЬ ВЫБОРОВ В ВЕРХОВНЫЙ СОВЕТ УССР 18 июня 1938 г. Дні творчого піднесення У комсомольському молодіжному поршневому цеху заводу «Червоний Профінтерн» розгорнулось жваве змагання між сьома стахановськими бригадами ім. ХХ-річчя ВЛКСМ. У дні роботи XIV з’їзду більшовиків України молоді поршневики встановили десятки досі неперевершених стахановських рекордів. Комсомолець-стахановець т. Скляренко на трудомісткій операції при нормі 800 обточує 1650 поршнів; знатна фрезерувальниця т. Верстова дає рекордну виробку — 700 вкладишів. Рекордну продуктивність дають токарі тт. Босім і Фурман, які виконують норми на 250%. Молоді ентузіасти поршневого цеху наполегливо борються, щоб до 26 червня перетворити весь завод на суцільно-стаханов- ський. (подпись) Розгорнули соцзмагання Ознаменовуючи історичний день виборів до Верховної Ради УРСР, ваговий завод ім. Старостіна за останні місяці перевиконує свою виробничу програму. Заводський колектив поставив перед собою почесне завдання: до дня виборів — 26 червня — виконати виробничу програму по товарному випуску продукції. На заводі розгорнулось соціалістичне змагання між цехами, бригадами, укладено індивідуальні договори стахановців на краще виконання виробничих норм. Соціалістичне змагання вже дало свої наслідки. Наприклад, бригада т. Артемовича В. на складанні вагонних вагів виконала завдання за першу половину червня на 460%. Бормашиніст т. Остапенко П., включившись у соціалістичне змагання, просверлив 8 балок для мостів, перекривши всі існуючі в цеху норми на цій операції. 25
Прекрасні показники у токаря Купреля з цеху спецвагів, який виконує норми на 250—270%. Колектив червонопрапорного вагоно-механічного цеху перевиконує завдання по випуску вагонних вагів. За 5 місяців цього року цех випустив 253 шт. вагонних вагів проти плану 248. Колектив цеху зобов’язався до 26 червня виконати піврічну програму. За перше півріччя тут випущено 311 подвійних стотонних вагів. (За весь 1937 р. цех виробив 290 таких одиниць.) За стахановський завод Готуючись до історичного дня виборів, робітничий колектив дротяно-цвяхового заводу ім. А. Іванова розгорнув соціалістичне змагання: по всіх комбінатах і цехах іде перевірка соцдоговорів. Виняткове виробниче піднесення відчувається в останні дні — дні історичної роботи XIV з’їзду КП(б)У. Робітники і інженери, взявши на себе конкретні виробничі зобов’язання, по-більшовиць- кому борються за стахановський завод. Бригада майстра т. Жігалова щодня виконує свої завдання на 150—175%. Високі стахановські рекорди встановили робітники червонопрапорного цеху ширвжитку т. Катериніна й Гозак. їх змінний виробіток — 300—350% норми. Стахановці болтового цеху пресувальники т. Божко, Зінгер і блісовник т. Ованесов, опанувавши свої виробничі процеси, досягли 250% виконання норми. їх приклад наслідує весь робітничий колектив. (подпись) Газ. «Чорноморська комуна», № 138, Одесса. 18 июня 1938 г. № 18 ШАХТНЫЙ ДРАМКРУЖОК В ПОДШЕФНОМ КОЛХОЗЕ * 29 июня 1938 г. Недавно драматический кружок клуба шахты им. Ворошилова выехал в село Ореховку в подшефный колхоз имени Ленина. Здесь драмкружок провел спектакль, который прошел очень хорошо. Колхозники остались довольны и просили почаще приезжать. Теперь драмкружок будет выезжать в подшефный колхоз не реже одного раза в месяц. Газ. «Ворошиловградская правда», № 149, 29 июня 1938 г. * Заголовок документа. 26
№ 19 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ХАРЬКОВСКИЙ РАБОЧИЙ» ОБ ОКОНЧАНИИ СТРОИТЕЛЬСТВА СВЕРХМОЩНОЙ ТУРБИНЫ НА ХАРЬКОВСКОМ ЭЛЕКТРОТУРБИННОМ ЗАВОДЕ 2 июля 1938 г. Первая в СССР Огромным энтузиазмом и гордостью был охвачен наш коллектив, получив почетное задание от правительства — собрать ко дню выборов в Верховный Совет УССР сверхмощную турбину в 100 000 кет. Гигантская турбина построена исключительно из отечественных материалов, обработка которых полностью была осуществлена на ХЭТЗ. Турбина была собрана в рекордно короткий срок — за 30 дней, в то время как первая турбина в 50 000 кет собиралась в течение 4 месяцев и представляет собой крупный и мощный агрегат, не имеющий себе подобного в Союзе и даже в Европе. С выпуском этой турбины коллектив завода выдержал серьезный технический экзамен, и мы рады, что на нашу долю выпала эта честь. Эта колоссальная машина требовала к себе огромного внимания и абсолютной точности изготовления деталей. В процессе работы были учтены все рациональные приемы, ускоряющие сборку турбины. Ручную слесарную обработку по возможности заменяли механической, буквально на ходу изготовляя приспособления, и с их помощью производилась обработка в самой турбине. Особенно интересным и волнующим моментом, в основном решавшим успешное окончание сборки в срок, была закладка ротора в статор. Эта операция показала высокое качество выполнения ротора и статора, высокую техническую культуру завода. На сборочном стенде, как в зеркале, отражается вся работа коллектива цехов-изготовителей и определяются все качества обработки деталей. Наряду с высокой культурой изготовления деталей мы встретились с досадными промахами, допущенными при изготовлении деталей, поступивших на сборку. Это положение говорит о том, что завод должен неуклонно идти вперед, не останавливаясь на достигнутом, в освоении более сложных и мощных турбин. Воодушевленный твердым решением выполнить свое обещание и дать турбину в срок, наш коллектив преодолел все встретившиеся трудности. Турбина была собрана и сдана на испытание вовремя. Процесс испытания длился 10 час. и показал прекрасные результаты. 27
Наша страна получила замечательный агрегат — турбину в 100 000 кет, крупнейшую в Союзе и в Европе машину, созданную творческой энергией, волей и трудом дружного коллектива партийных и непартийных большевиков ХЭТЗ. Это еще одна победа нашей могучей советской техники, социалистической индустрии, созданной победоносными пятилетками. Инженер по сборке турбины Кислый Старший мастер по сборке турбины инженер Л. В. Маковкин Газ. «Харьковский рабочий», № 150, 2 июля 1938 г. Ка 20 РЕЗОЛЮЦИЯ МИТИНГА РАБОЧИХ И СЛУЖАЩИХ СТАРОПАРОВОЗНОГО ЦЕХА ВОРОШИЛОВГРАДСКОГО ПАРОВОЗОСТРОИТЕЛЬНОГО ЗАВОДА им. ОКТЯБРЬСКОЙ РЕВОЛЮЦИИ С ОДОБРЕНИЕМ ВЫПУСКА ЗАЙМА 3-й ПЯТИЛЕТКИ 3 июля 1938 г. * Коллектив рабочих, ИТР и служащих второй смены старопаровозного цеха горячо приветствуют решение правительства о выпуске нового займа 3-й пятилетки (выпуск первого года). Мы знаем, на что идут наши деньги, знаем и помним, что находимся в капиталистическом окружении. Подписываясь на новый заем, мы укрепляем обороноспособность нашей страны. В фонд еще большего укрепления мощи нашей Родины отдаем месячный заработок и вызываем всех рабочих первой и третьей смен подписаться на заем. Газ. «Ворошиловградская правда», № 2, 3 июля 1938 г. Ка 21 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ПРИБЫТИИ МОЛОДЫХ РАБОЧИХ НА ШАХТЫ ДОНБАССА ИЗ СОЮЗНЫХ РЕСПУБЛИК 16 июля 1938 г. Донбас привітно зустрічає нове поповнення С т а л і н о, 16. (Власкор. «Вістей».) Гаряче відгукнулась молодь на заклик їхати працювати на шахти Донбаса. На шахти басейну прибуло вже нове поповнення — 4269 молодих робітни- * Дата опубликования. 28
ків. Переважна більшість з них комсомольці. В числі прибув- ших — понад тисячі чоловік з інших союзних республік. З РРФСР — 250 чоловік, БРСР — 500 і т. д. 18 липня з Білорусії виїжджає друга партія молоді у складі 500 чоловік. Привітно зустрічають шахти Донбаса нове поповнення. Для них організовуються короткотермінові технічні семінари. Кадровики беруть шефство над прибулою молоддю. Комбінат «Донбас- вугілля» відпустив спеціальні кошти на утворення гарних культурно-побутових умов молодому поповненню. Газ. «Вісті». № 163, Киев, 17 июля 1938 г. № 22 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «ДНЕПРОВСКАЯ ПРАВДА» О ВВОДЕ В СТРОЙ НОВОГО ЦЕХА ПО ПРОИЗВОДСТВУ ЭЛЕКТРОДОВ НА ДНЕПРОПЕТРОВСКОМ ТРУБНОМ ЗАВОДЕ им. К. ЛИБКНЕХТА 22 июля 1938 г. На заводе им. К. Либкнехта (Днепропетровск) вступает в строй новый цех по производству электродов. В августе, по плану, этот цех даст первые 200 т электродов. Газ. «Днепровская правда», № 160, Днепропетровск, 22 июля 1938 г. № 23 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О РАЗВЕРТЫВАНИИ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО СОРЕВНОВАНИЯ ИМЕНИ 20-ЛЕТИЯ КОМСОМОЛА НА КРАМАТОРСКОМ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОМ ЗАВОДЕ им. ОРДЖОНИКИДЗЕ 3 августа 1938 г. Выполняют по 5—10 норм На машиностроительном заводе им. Орджоникидзе в Краматорске широко развернулось социалистическое соревнование имени 20-летия комсомола. Значительных успехов достиг коллектив рабочих, инженерно-технических работников и служащих котельного цеха. В июле котельщики выпустили 735,5 т продукции при плане в 645 т. Бригада т. Макарова выполнила июльское задание на 200%. Хорошо работали также бригады сборщиков т. Беченина, Николаева, Лисицкого, Тупоты и др. 29
Хорошо работают и передовые стахановцы механического цеха. 31 июля слесарь т. Мирошниченко выполнил 10 норм. Строгальщик т. Галайко выполнил норму на 597%, слесарь т. Титенко дал больше пяти норм. Газ. «Социалистический Донбасс», № 178, Сталино, 3 августа 1938 г. № 24 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О СПЕКТАКЛЯХ, ПОКАЗАННЫХ ТЕАТРАМИ СТРАНЫ ГОРНЯКАМ ДОНБАССА 9 августа 1938 г. Более тысячи спектаклей показали горнякам Донбасса за летний сезон театры нашей страны. В Сталинскую область приезжали Ленинградский большой драматический театр им. Горького, который дал 57 спектаклей, Московский ТЮЗ, давший 100 спектаклей. На гастролях были Рязанский, Новочеркасский, Таганрогский драматические театры, Киевский и Харьковский еврейские театры и Московская передвижная опера. 417 спектаклей театры дали непосредственно на шахтах. Газ. «Социалистический Донбасс», № 183, Сталино, 9 августа 1938 г. «№ 25 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О РОСТЕ ЧИСЛА СТАХАНОВЦЕВ НА ШАХТАХ ТРЕСТА «ЧИСТЯКОВАНТРАЦИТ» 16 августа 1938 г. 278 шахтеров треста «Чистяковантрацит» впервые в июле получили звание мастера угля. Эти люди выполнили по две-три- четыре месячных нормы. На шахте «Лутугино» воспитан 41 новый стахановец. В числе их — навалоотбойщик т. И. С. Шпруть, выполнивший месячную норму на 202%, т. Ф. Я. Балуев, выполнивший месячную норму на 204%, т. Н. 3. Антронов, который дал 203% месячной нормы. 39 стахановцев подготовлено на шахте № 9-43. Наиболее высокой производительности на этой шахте достигли органщик т. А. И. Глущенко, который выполнил месячную норму на 435%. Навалоотбойщик этой же шахты т. С. Г. Шульженко выполнил месячную норму на 203%. Крепильщик по ремонту т. И. С. Рыбалко дал 282% месячной нормы. 30
Значительно возрос отряд стахановцев на шахте «Красная звезда». Замечательно работал в июле новый стахановец*— машинист врубовой машины т. И. М. Селезнев, который выполнил июльскую норму на 360%. Тов. Селезнев заработал в этом месяце 2048 руб. Крепильщик по ремонту т. И. С. Пулевский выполнил месячную норму на 312% и заработал 1185 руб. Бурильщик по углю т. И. Г. Желобовский выполнил июльскую норму на 317%. Он заработал 1033 руб. Всем этим трем товарищам присвоено звание мастеров первого класса. Всего по тресту в числе 278 новых стахановцев 35 выполнили больше чем по три месячные нормы. Им присвоено звание персональных мастеров угля. Молодые стахановцы дают обязательство закрепиться на достигнутом уровне высокой производительности труда и организовать широкую передачу своего опыта работы молодым и отстающим рабочим. Газ. «Социалистический Донбасс», № 189, Сталино, 16 августа 1938 г. № 26 ДОГОВОР О СОЦИАЛИСТИЧЕСКОМ СОРЕВНОВАНИИ МЕЖДУ КОЛЛЕКТИВАМИ РАБОЧИХ И СЛУЖАЩИХ АЛМАЗНЯНСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА И ВОРОШИЛОВСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА им. ВОРОШИЛОВА (ДОНБАСС) 20 августа 1938 г. * Вся страна готовится встретить третью годовщину стахановского движения новыми победами. Мы, металлурги Ворошилов- градской области — родины стахановского движения, должны, готовясь к годовщине, во много раз улучшить свою работу. Чтобы ознаменовать исторический день новыми победами, мы решили соревноваться. Коллектив рабочих, инженерно-технических работников и служащих Алмазнянского завода вызывает доменщиков завода им. Ворошилова на соревнование. Обязываемся добиться следующих показателей. 1. Выполнить программу второго полугодия к 12 декабря, покрыв долг стране по чугуну к 1 января. 2. Выплавлять в сутки по доменной печи №2— ПО т ферромарганца, по домне № 3 — 300 т гиматита. 3. Коэффициент использования полезного объема печей довести по домне № 3 — до 1,2 и домне № 2 — до 1,33. 4. Не допускать перерасхода топлива и сырья. 5. Снизить себестоимость чугуна против плана на 1,5%. * Дата опубликования. 31
6. Работать строго по графику. 7* Ликвидировать брак и аварии. 8. Снизить простои доменных печей против плана на 50%. 9. Сократить травматизм до нуля. 10. Охватить курсами мастеров социалистического труда 100% рабочих, практиковать лекции инженеров и стахановцев. Принимая вызов доменщиков Алмазнянского завода, коллектив доменного цеха завода им. Ворошилова обязывается: 1. Выполнить программу второго полугодия к 12 декабря, покрыв долг стране к 1 января. 2. Выплавлять в сутки по домне № 1 — 1050 т чугуна, домне № 2 — 860, домне №4 — 290 и домне № 5 — 180 т. 3. Коэффициент полезного использования объема печей довести до 0,89. 4. Не допускать перерасхода топлива и сырья. 5. Снизить себестоимость чугуна против плана на 1,5%. 6. Работать строго по графику. 7. Ликвидировать брак и аварии. 8. Снизить простой доменных печей против плана на 50%. 9. Сократить травматизм до нуля. 10. Охватить курсами мастеров социалистического труда 100% рабочих, практиковать лекции инженеров и стахановцев. Мы призываем последовать нашему примеру и включиться в соревнование коксовиков, прокатчиков, литейщиков, угольщиков Ворошиловградской области. В соревновании мы добьемся значительного улучшения работы, выполним задачи, поставленные перед металлургами Коммунистической партией и Советским правительством. Проверку договора будем проводить один раз в месяц. Арбитром просим быть редакции газет «Индустрия», «Ворошиловград- ская правда», «Ворошиловец» и «Ударник домны». От коллектива Алмазнянского завода * От коллектива завода им. Ворошилова * Газ. «Ворошиловградская правда», № 42, 20 августа 1938 г. Ка 27 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ ПРАВДА» О ТРУДОВЫХ УСПЕХАХ ШАХТЕРОВ ВОРОШИЛОВСКА В ЧЕСТЬ ТРЕТЬЕЙ ГОДОВЩИНЫ СТАХАНОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ 20 августа 1938 г. Ворошилове к, 20 августа. (По телефону.) Обращение рабочих шахты № 77 «Голубовка» выпущено в Ворошиловске специальной листовкой. Обсуждение этого обращения и решения * Следуют соответственно 21 и 34 подписи. 32
обкома КП (б) У проведено на всех шахтах — на посменных и участковых рабочих собраниях и совещаниях командиров. На металлургическом заводе им. Ворошилова и коксохимическом заводе № 19 проводятся рабочие собрания по группам, сменам и цехам. Обсуждение обращения рабочих шахты № 77 на рабочих собраниях вызывает новый подъем активности рабочих. Тов. Мельников, крепильщик шахты № 2-бис, заявил: «Я призываю всех рабочих достойно встретить стахановскую годовщину. Беру на себя обязательство выполнить норму на 200%». Это обязательство т. Мельников уже выполняет. Тов. Куценко, навалоотбойщик этой же шахты, выполнял две — две с половиной нормы. Взял обязательство давать три нормы. Сейчас дает 300—310% плана. Тт. Соланов и Тихий, бригадиры по переноске конвейера шахты № 3, соревнуются между собой. Раньше они делали переноску за три часа. Взяли обязательство делать переноску за полтора часа и это обязательство уже выполняют. Тов. Журавлев, десятник шахты № 4, взял обязательство выполнять план своей смены по угледобыче на 150%. Выполняет сейчас больше 200%. Участок № 1 шахты № 4 (начальник участка т. Чичун) имеет план добычи в 105 т. Давали 130—150, взято обязательство выдавать 200 т. Сейчас угледобыча достигает в среднем 170 т. Рабочие шахты № 3 взяли обязательство выполнить августовский план по угледобыче к 24 августа, а годовую программу — 1 декабря. В дни обсуждения обращения рабочих шахты № 77 «Голу- бовка» отдельные участки и шахты улучшили свою работу. Участок № 2 шахты 2-бис выполнял план угледобычи на 30—40%, сейчас выполняет план, а 19 августа перевыполнил — дал 109% плана. Шахта № 10 им. Артема выполняет план угледобычи на 104—105%. М. Головин, секретарь Ворошиловского горкома КП (б) У Газ. «Ворошиловградская правда», № 43, 21 августа 1938 г. № 28 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О ПРИСВОЕНИИ ЗВАНИЯ МАСТЕРА УГЛЯ ГОРНЯКАМ ТРЕСТА «МАКЕЕВУГОЛЬ» 23 августа 1938 г. Макеевка. (По телефону.) В июле 616 горняков треста «Макеевуголь» впервые выполнили по две нормы и больше и получили звание мастеров угля. На первое августа в тресте насчитывалось 2799 мастеров угля. 3 1392 33
Среди горняков, впервые получивших звание мастеров угля,— навалоотбойщик шахты им. Ленина т. Лось, который выполнил в июле две с половиной нормы, машинист врубовки шахты «София» т. Колисниченко, который выполнил норму на 200%, и др. Газ. «Социалистический Донбасс», № 195, Сталино, 23 августа 1938 г. № 29 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» ОБ ОКОНЧАНИИ СТРОИТЕЛЬСТВА НОВОЙ ШАХТЫ № 13-бис ТРЕСТА «СОВЕТСКУГОЛЬ» 28 августа 1938 г. Макеевка. (ОблРАТАУ.) Закончено строительство новой крупнейшей шахты № 13-бис треста «Советскуголь». Правительственная комиссия приступила к приему и сдаче ее в эксплуатацию. 1 сентября шахта должна уже вступить в строй. Шахта будет одной из крупнейших в Сталинской области. Круглосуточная производительность — 3000 т коксующихся углей. Все трудоемкие процессы в шахте и на поверхности полностью механизированы. Откатка по коренным штрекам будет производиться электровозами. Уголь на-гора будет выдаваться складовыми и клеть- евыми подъемами. Уголь из обоих подъемов поступает прямо на сортировочную, а оттуда в бункеры. Газ. «Социалистический Донбасс», № 199, Сталино, 28 августа 1938 г. Ка 30 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ЧЕРВОНЕ ПОЛІССЯ» ОБ УДАРНОЙ РАБОТЕ СТАХАНОВЦЕВ КОРОСТЕНЬСКОГО ФАРФОРОВОГО ЗАВОДА 30 августа 1938 г. Колектив Коростеньського фарфорового заводу зустрічає треті роковини стахановського руху високими виробничими показниками, перевиконанням виробничого плану. За 7 місяців і 20 днів завод виконав восьмимісячний план на 112%. За 8 місяців треба було випустити 3 млн. 502 тис. тарілок, а випущено на 20 серпня 3 млн. 929 тис. За цей рік значно зросла кількість стахановців. За даними на 1 січня цього року, на заводі було 249 стахановців, а тепер — 34
307. Серед них багато таких, що виконують норми більш ніж на 200%. Приміром, стахановка Роза Фрідман виконує норму на 217%, Антонюк П.— на 208%. Бригада Лукашенко виконує норму на 220%, бригада Струпинського — на 216%, бригади Петренко і Нагорного — на 217—218% І т. д. Газ. «Червоне Полісся», № 200, Житомир, ЗО августа 1938 г. «№ 31 СТАТИСТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ О РАЗВИТИИ ТЯЖЕЛОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНСКОЙ ССР ЗА ПЕРИОД ВТОРОЙ ПЯТИЛЕТКИ 3 сентября 1938 г. На Україні створено могутню соціалістичну індустрію [Таблица 1] Продукція за цінами 1926/27 р. (в млн. крб.) [Промисловість] 1913 р. 1927/ 28 р. 1932 р. 1937 р. В скільки разів продукція 1937 р. більша, ніж продукція 1913 р. Вся велика промисловість 2125 2818 6816 16150 7,6 а) Виробництво засобів виробництва 1135 1432 3977 10 060 8,9 б) Виробництво предметів споживання 990 1386 2839 6090 6,1 [Таблица 2] Гуртова продукція великої промисловості УРСР (за цінами 1926/27 р., в млн. крб.) Галузь промисловості 1913 р. 1927/28 р. 1932 р. 1937 р. Всього 2125 2818 6816 16150 Електростанції 9 24 142 515 Вугільна 239 276 448 799 Залізорудна 37 26 48 95 Чорна металургія 411 408 668 1353 Металообробна і маши¬ нобудування 231 375 1757 4721 Деревообробна 41 58 199 344 Текстильна 35 69 286 509 Швейна 1 61 394 511 з* 35
[Таблица 3] Видобуток кам'яного вугілля (в млн. т) 1913 р. 1927/28 р. 1932 р. 1937 р. 22,8 24,8 40,1 69,0 Топки новобудованих і старих електростанцій, заводів, фабрик, майстерень вимагають все більше й більше палива. Щоб збільшити видобуток вугілля, щоб полегшити працю шахтаря, партія і уряд насичують шахти механізмами. Сотні врубових машин, відбійних молотків, конвейєрів, електровозів, електро- свердл одержала вугільна промисловість. До революції зарубування вугілля проводилося вручну, приставка його до штреків важкими «саньми» й відкатка до стовбура — кіньми. В 1932 р.— наприкінці першої п’ятирічки — зарубування було механізовано на 71%, а в 1937 р.— на 90, приставка в 1932 р.— на 84%, в 1937 р.— на 90,6, відкатка в 1932 р.— на 13,3%, в 1937 р.— на 45,4. Науково-технічна думка працює далі над механізацією ряду процесів, зокрема над проведенням підготовчих робіт. Опановуючи прекрасну техніку, передові шахтарі-стахановці, кращі інженери й техніки, як тт. Гвоздирьков, Шашацький, Корнієнко, домагаються високих показників продуктивності праці. [Таблица 4] Виробництво чавуну, сталі й прокату (у скільки разів збільшення) РІК Чавун Сталь Прокат 1937 порівняно з 1913 3,1 3,5 2,9 За роки радянської влади корінним чином перетворені заводи чорної металургії. Корисний об’єм доменних печей порівняно з довоєнним виріс більше ніж у 2 рази. Відповідно збільшилася й площа поду мартенівських печей на заводах УРСР. В 1913 р.— 1859 кв. м, у 1938 — 4188 кв. м. [Таблица 5] Видобуток залізної руди Рік У скільки разів збільшення 1937 порівняно з 1913' 2,6 36
За роки п’ятирічок широко запроваджені механізми в залізорудному Криворізькому басейні. На сталеві плечі машин лягли найважчі процеси видобування руди, що їх робили раніш вручну. За 5 років, з 1932 по 1937, процент механізації приставки руди збільшився з 36,8 до 77,2. підземної відкатки — з 13,6 до 89,5, вантаження у вагони — з 59,4 до 91,2. [Таблица 6] Зростання числа робітників і службовців у народному господарстві УРСР (середнє річне число робітників і службовців, у тис.) 1925/26 р. 1928 р. 1932 р. 1937 р. 1937 р. до 1925/26 р. у процентах Все народне господарство УРСР В тому числі: Велика промисловість 1608,2 570,6 1885,0 687,5 4296,8 1385,4 4711,4 1710,3 293,0 299,7 [Таблица 7] Зростання фонду зарплати робітників і службовців у народному господарстві УРСР (річний фонд зарплати в млн. крб.) 1925/26 р. 1928 р. 1932 р. 1937 р. 1937 р. до 1925/26 р. у процентах Все народне господарство УРСР В тому числі: Велика промисловість 1031,0 424,9 1464,3 824,6 5052,8 2126,5 13 426,9 5321,6 1302,3 1252,4 [Таблица 8] Число жінок-робітниць у великій промисловості УРСР на 1 липня 1937 р. Галузь промисловості Процент жінок до загального числа всіх робітників Вся промисловість 30,2 В тому числі: Кам’яновугільна 25,8 Скляна 42,7 Фарфоро-фаянсова 50,5 Чорна металургія 20,7 Машинобудівна та металообробна 20,8 Текстильна і трикотажна 72,4 Швейна 79,2 Взуттєва 55,5 Харчосмакова 37,8 37
[Таблица 9] Число жінок — інженерно-технічних працівників у великій промисловості на 1 липня 1937 р. Кількість жінок ІТП Процент жінок ІТП серед усіх ІТП 16 624 12,9 Газ. «Комуніст», № 254, Киев, 3 сентября 1938 г. № 32 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ЗАЧИСЛЕНИИ НА УЧЕБУ В ПРОМЫШЛЕННУЮ АКАДЕМИЮ ЛУЧШИХ СТАХАНОВЦЕВ ШАХТ ДОНБАССА 3 сентября 1938 г. С т а л і н о, 3. (Власкор «Вістей».) Ряд кращих командирів та рядових робітників — стахановців шахт Донбаса склали іспити і прийняті на навчання в Промакадемію. Серед прийнятих до академії знатний начальник дільниці, депутат Верховної Ради УРСР т. Бридько, інструктор стаханов- ських методів праці тресту «Кіроввугілля» т. Сухоставець, завідувач шахти ім. Фелікса Кона тресту «Куйбишеввугілля» т. Кравченко та ін. Газ. «Вісті», № 204, Киев, 4 сентября 1938 г. № 33 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О НОВЫХ ДОМАХ ДЛЯ РАБОЧИХ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ И КОКСОХИМИЧЕСКИХ ЗАВОДОВ МАРИУПОЛЯ 10 сентября 1938 г. Металлурги «Азовстали» получают десятки новых квартир на левом берегу реки Кальмиус. В этом году заканчивается строительство домов, имеющих 11 614 м2 жилой площади. В городе близ парка культуры и отдыха уже почти закончен 5-этажный дом на 52 квартиры для рабочих, инженеров, техников Мариупольского коксохимзавода. 38
Недавно въехали жильцы в 42-квартирный дом городского Совета. Несколько многоэтажных домов строятся в поселке Апатова и других рабочих поселках завода им. Ильича. В этом году трудящиеся Мариуполя получат 30 тысяч м2 новой жилой площади. (ОблРАТАУ.) Газ. «Социалистический Донбасс», № 210, Сталино, 10 сентября 1938 г. № 34 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ДНЕПРОВСКАЯ ПРАВДА» ОБ ИЗГОТОВЛЕНИИ ПЕРВОЙ ПАРТИИ КРЕКИНГОВЫХ ТРУБ НА ДНЕПРОПЕТРОВСКОМ ТРУБНОМ ЗАВОДЕ им. К. ЛИБКНЕХТА 27 сентября 1938 г. На заводе им. К. Либкнехта началось освоение труб из крекинговой стали. Крекинговые трубы ввозились из-за границы. На заводе им. К. Либкнехта они изготавливаются впервые. Уже изготовлена первая опытная партия таких труб. Ведутся подготовительные работы к освоению еще более трудоемких и сложных по изготовлению высокохромистых крекинговых труб. Газ. «Днепровская правда», № 216, Днепропетровск, 27 сентября 1938 г. № 35 ПРИВЕТСТВЕННОЕ ПИСЬМО ВОРОШИЛОВГРАДСКОГО ОБКОМА КП (б) У РАБОЧИМ И СЛУЖАЩИМ ШАХТЫ № 6-6-бис «БРЯНКА» ПО СЛУЧАЮ ОКОНЧАНИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА ШАХТЫ 2 октября 1938 г. * Начальнику строительства шахты № 6-6 «Брянка» Чистилину Секретарю шахтпартк’ома Воробьеву Председателю шахткома Бабичеву Всему коллективу стахановцев и ударников, инженеров, техников и служащих шахты. Ворошиловградский обком КП (б) У поздравляет вас, товарищи, с одержанной победой — окончанием строительства шахты-гиганта № 6-6-бис «Брянка» в установленный правительством срок. Окончание и пуск в эксплуатацию социалистического предприятия шахты является ценным вкладом в социалистическую угольную индустрию, показателем прогресса нашего славного * Дата опубликования. 39
социалистического Отечества. Каждое новое предприятие укрепляет нашу мощь, наносит смертельный удар по врагам. Обком КП (б) У выражает твердую уверенность в том, что коллектив командиров, инженеров и техников, стахановцев и ударников шахты досрочно исправит все те недоделки, которые обнаружены при приемке шахты правительственной комиссией, поможет молодым кадрам шахты-гиганта освоить ее проектную мощность в самый минимальный срок и превратит шахту в кузницу сплошных стахановских методов труда. Секретарь обкома КП (б)У Любавин Газ. «Ворошиловградская правда», № 78, 2 октября 1938 г. «№ 36 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О ПОЧИНЕ БРИГАДЫ ШАХТЫ № 10 ТРЕСТА «СНЕЖНЯНАНТРАЦИТ» ПО ПЕРЕДАЧЕ ОПЫТА ПЕРЕДОВЫХ БРИГАД ОТСТАЮЩИМ 3 октября 1938 г. В бригаде т. Скорбика Снежное, 3. (ОблРАТАУ.) Замечательный почин бригады стахановца шахты № 10 треста «Снежнянантрацит» комсомольца т. Скорбика разросся в большое массовое движение по передаче опыта передовых отстающим. За последние 2 месяца стахановцы из бригады т. Скорбика обучили стахановскому мастерству более 20 горняков, которые выполняю! сейчас нормы свыше чем на 200%. Отстававшая ранее бригада навалоотбойщиков т. Меримля- нина сейчас выполняет свое задание на 230—250%. В свою очередь эта бригада по примеру т. Скорбика взяла шефство над бригадой т. Болтова, которая уже добилась первых успехов, выполняя свое задание на 120%. Ученики т. Скорбика — стахановцы тт. Таран и Ногин — выдвинуты на работу бригадирами. Их* бригады значительно перевыполняют планы добычи угля. Бригада т. Скорбика по-прежнему держит первенство на шахте. Сентябрьский план она выполнила на 260%. Заработок членов бригады составляет от 1200 до 1500 руб. в месяц. В октябре бригада т. Скорбика взяла обязательство обучить стахановскому мастерству еще 35 горняков. Газ. «Социалистический Донбасс», № 230, Сталино, 4 октября 1938 г. 40
№37 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О РЕЗУЛЬТАТАХ ПРЕДОКТЯБРЬСКОГО СОРЕВНОВАНИЯ НА ШАХТАХ ТРЕСТА «ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ» 15 октября 1938 г. Орджоникидзе. (Наш корр.) На шахтах треста «Орджо- никидзеуголь» подведены итоги предоктябрьского соревнования горняков в сентябре. По две и больше норм выполнили 2200 человек, свыше полутора норм дали 3132 человека. Звание мастера угля получили 1069 горняков и 65 человек получили звание мастера первого класса. Прекрасно работали забойщики шахты «Красный Профин- терн». Тов. Новиков выполнил норму на 436% и заработал 2474 руб., а забойщик т. Казакевич дал 355% нормы и заработал 2094 руб. На шахте № 4 «Красный Октябрь», которая на днях окончила выполнение 11-месячного плана, забойщик т. Бойко выполнил норму в сентябре на 442% и заработал 2384 руб. Передовиками в соревновании на шахте им. Карла Маркса являются забойщик т. Елистратов и коногон т. Селетов, а на шахте № 1-2 «Красный Октябрь» лучшие показатели имеют забойщик т. Новиков и бурильщик т. Куцеба. Сейчас горняки шахт треста еще шире развертывают соревнование на лучшую встречу XXI годовщины Великой Октябрьской социалистической революции. Газ. «Социалистический Донбасо, № 239, Сталино, 15 октября 1938 г. № 38 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О СЛЕТЕ СТАХАНОВЦЕВ МАРИУПОЛЬСКОГО ЗАВОДА им. ИЛЬИЧА 15 октября 1938 г. Мариуполь, 15. (ОблРАТАУ) Сегодня открылся слет стахановцев металлургического завода им. Ильича. Доклад о работе завода за 9 месяцев и задачах в IV квартале сделал директор завода т. Гармашев. Коллектив завода пришел к слету с большими производственными победами. 9-месячная программа перевыполнена по всему металлургическому циклу: по чугуну—106,7%, по стали— 101%, по прокату— 105%, по трубам— 104%- Передовые цехи завода — прокатные цехи № 6 и 7 — уже выполнили 10-ме- 41
сячную программу. Сейчас на заводе — свыше 14 тысяч стахановцев и ударников и 114 мастеров первого класса. В работе слета принимает участие секретарь Сталинского обкома КП (б) У т. Щербаков. Газ. «Социалистический Донбасс», № 240, Сталино, 16 октября 1938 г. № 39 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» ОБ УСПЕХАХ ИЗОБРЕТАТЕЛЕЙ И РАЦИОНАЛИЗАТОРОВ ВОРОШИЛОВГРАДСКОГО ЗАВОДА им. ОКТЯБРЬСКОЙ РЕВОЛЮЦИИ 21 октября 1938 г. 1078 винаходів і раціоналізаторських пропозицій Ворошиловград, 21. (Власкор «Вісті».) Винахідники і раціоналізатори Ворошиловградського паровозобудівного заводу ім. Жовтневої революції внесли в цьому році 1078 пропозицій, з них запроваджено у виробництві 1001. Це заощаджує заводові коло 3 млн. крб. на рік. Особливу цінність має винахід робітника староливарного цеху Сєнцова. Він винайшов нову блокіровочну установку на мостові електрокрани. Установка ця оберігає всі деталі і вузли крана від проникнення в них електроструму і цим самим гарантує кра- новщиків від випадків ураження електрострумом. Газ. «Вісті», № 244, Киев, 22 октября 1938 г. К» 40 СПИСОК ШАХТ ВОРОШИЛОВГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ, ДОСРОЧНО выполнивших к октябрьской ГОДОВЩИНЕ ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ПЛАНЫ 7 ноября 1938 г. * Шахта «Кременная» (Лисичанскуголь). (Зав. шахтой т. Гор- батенко, секретарь парткома т. Матюхин, предшахткома т. Шестопалов). При годовом плане 201 тыс. т шахта выдала за 10 месяцев 202 103 т, или 100,5% годового плана. Шахта № 25 (Ворошиловуголь). (Зав. шахтой т. Решетняк, секретарь парткома т. Конюшкин, предшахткома т. Левченко). При годовом плане 95 тыс. т шахта выдала за 10 месяцев 96 547 т, или 101,6%. ♦ Дата опубликования. 42
Шахта «Дельта» № 2 (Ворошиловуголь). (Зав. шахтой т. Бе- ганский, секретарь парткома т. Ганеев, предшахткома т. Тарасенко). 4 ноября шахта выполнила 11-месячный план, выдав 164 182 т при плане 163 040 т, или 100,6%. Участок № 4 шахты № 10 (Краснодонуголь). (Начальник участка т. Колтунов). При задании 10 тыс. т участок выдал 19 222 т, или 192,2% годового плана. Участок № 10 шахты № 12 им. Дзержинского («Сергоуголь»). (Начальник участка т. Афанасьев). При плане в 1$422 т участок выдал 30 352 т, или 164,8% годового плана. Участок № 5 шахты № 2-5 «Каменка» («Сергоуголь»). (Начальник участка т. Голиков). При плане в 25 164 т участок выдал 40 220 т, или 159,8% годового плана. Участок «Южный» шахты № 7-7-бис («Боковоантрацит»). (Начальник участка т. Стародубов). При плане в 69 220 т участок выдал 96 157 т, или 138,9% годового плана. Участок № 2 шахты № 14 («Боковоантрацит»). (Начальник участка т. Шевченко). При плане в 61 340 т участок выдал 70 746 т, или 137,7% годового плана. Участок № 4 шахты № 4-5 «Сокологоровка» («Первомайск- уголь»). (Начальник участка т. Добленко). При плане в 43 280 т участок выдал 57 936 т, или 133,8% годового плана. Участок «АШ» 5-й «Запад» шахты № 160 («Донбассантра- цит»). (Начальник участка т. Яковленко). При плане в 49 183 т участок выдал 55 833 т, или 113,5% годового плана. Газ. «Ворошиловградская правда», № 108, 7 ноября 1938 г. № 41 ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВНАРКОМА УССР ОБ УПОРЯДОЧЕНИИ ДЕЛА ОРГАНИЗОВАННОГО НАБОРА РАБОЧЕЙ СИЛЫ ИЗ КОЛХОЗОВ 13 ноября 1938 г. Рада Народних Комісарів УРСР відзначає, що відсутність у облвиконкомах, райвиконкомах та сільрадах обліку вільних трудресурсів у колгоспах є одною з основних перешкод у правильному регулюванні оргнабору робочої сили. Районування оргнабору робочої сили базується на застарілих даних. Облвиконкоми, райвиконкоми, особливо сільради та правління колгоспів недооцінюють важливості надання активної допомоги госпорганам у проведенні організованого набору робітників, часто проявляють місницькі тенденції, становлячись на шлях приховування вільних трудресурсів у колгоспах. Внаслідок незадовільного керівництва справою оргнабору робочої сили має місце скупчення великої кількості представників госпорганів 43
у одному районі, що утворює ажіотаж і нездорову конкуренцію між різними організаціями. Облвиконкоми не приділяють належної уваги питанню укріплення органів регулювання оргнабору робочої сили потрібними кадрами, не керують ними і не контролюють їх роботи. Все це спричиняє до зриву виконання планів оргнабору робочої сили для більшості госпорганів, особливо союзної промисловості та будівництва. План оргнабору робочої сили за 9 місяців 1938 р. виконаний по промисловості і транспорту на 67,7% та будівництву — 52,3%. На розвиток постанови РНК СРСР від 21 липня 1938 р. № 847 «Про впорядкування справи оргнабору робочої сили з колгоспів» 5, Рада Народних Комісарів УРСР постановляє: 1. Організувати при Раді Народних Комісарів УРСР Комісію по регулюванню організованого набору робочої сили в складі заступника Голови Раднаркому УРСР, голови Держплану, народного комісара земельних справ УРСР. 2. Організувати в відділі зведеного плану Держплана УРСР групу планування робочих кадрів, на яку покласти вивчення трудових ресурсів народного господарства УРСР, розробку баланса робочої сили, складання та перевірку річних і квартальних планів, забезпечення потреб народного господарства в робочих кадрах. 3. Організувати в Чернігівській, Київській, Вінницькій, Полтавській, Кам’янець-Подільській та Житомирській областях при облвиконкомах комісії регулювання оргнабору робочої сили в складі заступника голови облвиконкому, голови облплана і завідувача облземуправління та при облпланах групи планування набора робочої сили. В решті областей УРСР та МАРСР обов’язки по регулюванню оргнабору робочої сили покласти: в областях — на заступника голови облвиконкому та в МАРСР — на заступника голови Раднаркому, а обов’язки планування оргнабору — на голів облпланів (Держплану Молдавської АРСР). 4. Для регулювання оргнабору робочої сили в районах областей УРСР, перелічених у ст. З, організувати районні комісії по оргнабору робочої сили у складі заступника голови райвиконкому, голови райплана та заврайземвідділу. В решті областей УРСР та МАРСР обов’язки по регулюванню оргнабору робочої сили в районах покласти на заступника голови райвиконкому. Обов’язки по плануванню оргнабору робочої сили в усіх районах областей УРСР та МАРСР покласти на голів райпланів. 5. Затвердити штати робочого апарату органів планування та регулювання оргнабору робочої сили за додатками 1 та 2 *. * Здесь и далее приложения не публикуются. 44
6. Зобов’язати Держплан УРСР забезпечити щорічно складання (до 1 січня кожного року) балансів трудових ресурсів і до зазначеного строку передавати ці баланси в обласному та районному розрізах органам регулювання оргнабору робочої сили. 7. Зобов’язати Комісію по регулюванню оргнабору робочої сили при РНК УРСР з 1 січня 1939 р. плани-заявки на робочу силу приймати через відповідні союзні та республіканські наркомати та дорівнені до них відомства і організації. Встановити, що наркомати УРСР подають свої плани-заявки на робочу силу в обласному розрізі також відповідним облвиконкомам. Госпоргани та організації обласної підпорядкованості свої плани-заявки на робочу силу подають до відповідних облвиконкомів. 8. Зобов’язати Комісію по регулюванню оргнабору робочої сили при РНК УРСР проводити прикріплення уповноважених наркоматів та дорівнених до них відомств і організацій до областей набору, після затвердження планів оргнабору на відповідний період на основі заявок, одержаних від вищезазначених організацій та планів облвиконкомів. Встановити строк складання плана оргнабору робочої сили на рік і перший квартал не пізніше 1 січня, а на решту кварталів 1 квітня, 1 липня та 1 жовтня кожного року. 9. Прикріплення уповноважених наркоматів до областей ви- воза робочої сили проводити з урахуванням максимального використання в першу чергу вільних трудоресурсів областей, в яких розташовані підприємства і будівництва, що потребують робочої сили. 10. Встановити, що з 1 січня 1939 р. Комісія по регулюванню оргнабору робочої сили при РНК УРСР повинна забезпечувати нарядами на оргнабор робочої сили лише потреби будівництва, лісозаготівель та лісосплава, вугільної, торфяної та рудної промисловості, навантажно-розвантажних робіт Наркомводу, рибних промислів і цукроварень Наркомхарчопрому, будівництв та підприємств у Далекосхідному краї. 11. Систематично заслуховувати на засіданнях президій обласних та районних виконавчих комітетів перебіг реалізації планів оргнабору і вживати потрібних заходів до усунення перешкод у своєчасному забезпеченні в першу чергу провідних галузей народного господарства робочою силою. 12. Зобов’язати обласні виконавчі комітети перевіряти утворення госпорганами відповідних соцпобутових та культурних умов для набраних робітників і не допускати проведення оргнабору госпорганами, що порушують умови оргнабору, визначені постановою РНК СРСР від 21 липня 1938 р. № 847. 13. Зобов’язати Наркомземсправ УРСР через обласні та райземвідділи встановити контроль за складанням виробничо- фінансових планів колгоспів, не допускати приховування лишків 45
робітників та забезпечити можливість організованого набору робочої сили в колгоспах для народного господарства УРСР. 14. Зобов’язати уповноважених господарств по оргнабору робочої сили суворо додержуватись встановленого порядка оргнабору та термінів подання звітності за існуючими формами райвиконкомам, а облвиконкомам щомісяця надсилати зведення про наслідки оргнабору по області в розрізі окремих госпорганів до Комісії регулювання оргнабору робочої сили при РНК УРСР. 15. Зобов’язати Держплан УРСР та обласні виконавчі комітети укомплектувати протягом декади додаткові штати апарату по плануванню та регулюванню оргнабору робочої сили, згідно з додатками № 1 і 2, в межах затверджених фондів зарплати на 1938 р. Зобов’язати НКФ УРСР на 1939 рік передбачити потрібні штатні контингенти та фонди зарплати у відповідності до цієї постанови. 16. Положення про Комісію по регулюванню організованого набору робочої сили при РНК УРСР, функції комісії та груп регулювання оргнабору робочої сили при облвиконкомах, а також функції районних виконавчих комітетів та міських рад в питаннях регулювання оргнабору робочої сили затвердити (додається) *. Голова Ради Народних Комісарів УРСР Д. Коротченко Керуючий справами Ради Народних Комісарів УРСР О. Шинкарьов м. Київ, 13 листопада 1938 р., № 1583. «СУ УССР», 1938 г„ № 13, ст. 51. № 42 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О РАДИОФИКАЦИИ ПРОМЫШЛЕННЫХ РАЙОНОВ СТАЛИНСКОЙ ОБЛАСТИ 17 ноября 1938 г. Радио — могучее орудие большевистской агитации и пропаганды. Наряду с книгой, журналом, газетой оно крепко вошло в быт рабочих, колхозников, интеллигенции. Развитие радиофикации в Сталинской области — это наглядный показ роста культуры и зажиточности трудящихся. К 1 ноября текущего года в области уже насчитывалось 98 тыс. радиоточек, свыше 20 тыс. радиоприемников. Только за * Не прилагается. 46
10 месяцев 1938 г. установлено 10 тыс. новых радиоточек. На улицах, площадях, скверах работает 168 мощных громкоговорителей. На улучшение качества работы радиосети ассигновано 620 тыс. руб. Будет реконструирована вся старая сеть, построены 160 новых линий, 8 аппаратных и 5 приемных пунктов. В городе Амвросиевке закончена постройка нового специального здания для 500-ваттного радиоузла, оборудованного новейшей аппаратурой. Мощность его рассчитана на обслуживание 2—3 тыс. радиоточек, тогда как существующая пока аппаратура может обслужить только 800 точек. Заканчивается подвеска проводов в г. Дзержинске, в поселках шахт им. Артема и им. Ворошилова, в поселке Железном. Большую помощь радиофикации Дзержинска оказал райком партии. Радиоузлу предоставлено хорошее помещение, решен вопрос об электропитании, в самых отдаленных местах района установлены новые радиоприемники. Город Дзержинск в этом году будет полностью радиофицирован. В конце ноября заканчивается строительство мощного радиоузла в Рутченково, новая аппаратура установлена на Петровке. Это даст возможность удвоить количество радиоточек. Большие работы проводятся по приведению в порядок линий и магистралей. Реконструируется радиохозяйство в Красноармейске (с 200 на 1000 в), в Волновахе (с 30 на 500 в), в Горловке (с 30 на 200 в). П. Прищепа — начальник отдела радиофикации по Сталинской области. Газ. «Социалистический Донбасс», № 265, Сталино, 17 ноября 1938 г. № 43 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ДОСРОЧНОМ ВЫПОЛНЕНИИ ГОДОВОГО ПЛАНА ДОМЕНЩИКАМИ МАРИУПОЛЬСКОГО ЗАВОДА им. ИЛЬИЧА 20 ноября 1938 г. Маріуполь, 20. (Наш кор.) Сьогодні доменний цех заводу ім. Ілліча достроково вивершив річний план по витопу чавуну. Перша домна, яка виконала річний план 5 листопада, вже дала понад річний план 18 477 т чавуну. Кращі майстри тт. Чоботарьов і Гвоздьов за 10 місяців домоглися коефіцієнта використання корисного обсягу печі 0,92. Вони завоювали звання майстрів першого класу. Колектив доменного цеху зобов’язався до 12 грудня — роковини проведення виборів до Верховної Ради СРСР — дати понад річний план 14 тис. т чавуну. Газ. «Комуніст», № 267, Киев, 21 ноября 1938 г. 47
№ 44 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» ОБ АВАНГАРДНОЙ РОЛИ КОММУНИСТОВ НА ШАХТЕ № 28 ТРЕСТА «МАКЕЕВУГОЛЬ» 22 ноября 1938 г. Парторганізація шахти № 28 — одна з невеликих у Макіївському районі. Тим більша покладається на неї відповідальність за мобілізацію колективу на виконання господарсько-політичних завдань. І вона ніколи не забуває про цю відповідальність. Комуністи очолили стахановський рух, на всіх вирішальних ділянках роботи вони відіграють авангардну роль. Досить сказати, що з загального числа 28 чоловік, що є в нашій організації, 19 комуністів працюють на підземних роботах. Ось комуніст т. Квасов, що працює кріпильником на дільниці № 1, виконує норму на 230—240%. Члени бригади, де він працює,— майстри вугілля. Комуніст, майстер вугілля т. Сікорський проводить читку газет і бесіди на колишній виборчій дільниці. Комуніст т. Калашніков систематично проводить серед робітників дільниці № 4 політично-масову роботу. Він щотижня організовує перевірку договорів на соцзмагання між бригадами і широке обговорення наслідків змагання на робітничих зборах. Ми змагаємося з шахтою «Капітальна». Коли укладали договір, вона не виконувала плану. Тоді ми кілька разів надсилали на шахту «Капітальна» своїх кращих стахановців т. Познаха- рьова, Кочергу, Беседіна і Пархоменка, які допомагали колективу в запровадженні стахановських методів праці. Така практика взаємної допомоги дала велику користь. Ми не здали темпів, а колектив шахти «Капітальна» покінчив з відставанням. В. Воропаев, секретар шахтпарткому Газ. «Комуніст», № 268, Киев, 22 ноября 1938 г. № 45 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О ВЫСОКИХ ПОКАЗАТЕЛЯХ ЦИКЛИЧНОСТИ НА ШАХТАХ ТРЕСТА «ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ» 6 1 декабря 1938 г. Орджоникидзе, 1. (Наш корр.) 30 ноября коллектив горняков 21-го участка шахты № 1-2 «Красный Октябрь» (начальник т. Ермишин) выдал 400 т угля, выполнив суточный план на 153,8%. За сутки в лаве сделано 3 цикла при плане 2 цикла. Соревнующийся с участком т. Ермишина участок т. Куприянова 48
сделал в лаве 2,35 цикла, выполнив суточное задание по угледобыче на 102,4 %. Хорошо работал и коллектив отобранной лавы 13 участка шахты № 4 «Красный Октябрь» (начальник т. Иваненко). Он сделал за сутки 2,1 цикла при плане 1,59 цикла, что обеспечило выполнение плана угледобычи на 139%. На шахте «Юный коммунар» начальник отобранной лавы участка № 46 т. Воронов выполнил план угледобычи на 143,7%, сделав за сутки 2,7 цикла. Газ.'«Социалистический Донбасс», № 277, Сталино, 2 декабря 1938 г. № 46 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «ДНЕПРОВСКАЯ ПРАВДА» ОБ ОРГАНИЗАЦИИ СЕРИЙНОГО ВЫПУСКА ЧАШ ДЛЯ ШЛАКОВЫХ КОВШЕЙ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА НА ДНЕПРОПЕТРОВСКОМ ЗАВОДЕ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ 2 декабря 1938 г. Волнистые чаши шлаковозов до сих пор изготовлялись только в Америке, где они в широких масштабах применяются в металлургической промышленности. Опыт показал, что чаши шлаковозов с волнистой (ребристой) поверхностью обладают значительно большей стойкостью, чем шлаковые ковши с гладкой поверхностью. Инженер Днепродзержинского металлургического завода им. Дзержинского т. Брилиянтов после продолжительной исследовательской работы сконструировал первый советский волнистый шлаковоз. Государственное управление металлургической промышленности поручило освоить отливку чаш сталелитейному цеху Днепропетровского завода металлургического оборудования. Бригада литейщиков т. Нефедорова, под руководством мастера т. Швачки, при содействии технологического бюро цеха (руководитель т. Зюммер) успешно справилась с задачей. Отлитые две первые опытные чаши полностью отвечают техническим требованиям. Качество отливки хорошее. В сталелитейном цехе Днепропетровского завода металлургического оборудования будет организовано серийное производство волнистых чаш для всей металлургической промышленности Союза По данным лабораторных исследований стойкость таких чаш повышается почти вдвое. Газ. «Днепровская правда», № 269, Днепропетровск, 2 декабря 1938 г. 4 1392 49
Ке 47 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ ПРАВДА» О СОРЕВНОВАНИИ ГОРНЯКОВ ГРУЗИИ И УКРАИНЫ 4 декабря 1938 г. Акармара (Грузинская ССР), 4 декабря. (По телеграфу.) Обращение горняков шахт № 22-6 им. Кирова и № 77 Серговского района Ворошиловградской области обсуждено на посменных собраниях рабочих «Ткварчелугля». Лучшие бригадиры, стахановцы горячо откликнулись на предложение о заключении социалистического договора между горняками Донбасса и «Ткварчелугля». В своем выступлении бригадир навалоотбойщиков т. Сорокин взял обязательство выполнить сменное задание на 120%. Стахановец Яков Березнев взял обязательство проходить 3 м в сутки при норме в 1,7 пог. м. Бригада бутчиков т. Зверевича обязалась выполнить задание на 200%. Бригада переносчиков т. Ильина — переносить конвейерную линию вместо 8 час за 3 час, давать в сутки вместо 70 т угля 100 т. 4 декабря состоится собрание рабочих и командиров производства «Ткварчелугля» по вопросу о социалистическом соревновании с горняками Украины. Управляющий трестом «Ткварчелуголь» Воробьев Секретарь парткома Гегелия Председатель рудкома Маладзе Член бригады ВЦСПС и ЦК союза угольщиков Донбасса Будунов Газ. «Ворошиловградская правда». N9 130. 5 декабря 1938 г. № 48 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О КОНЦЕРТАХ МАСТЕРОВ ИСКУССТВ ДЛЯ ШАХТЕРОВ ДОНБАССА 8 декабря 1938 г. Концертная бригада мастеров искусства в составе лауреата всесоюзного конкурса чтецов Сергея Балашова, скрипача Михаила Файнгета, артистов бачлета Л. Людмиленко и В. Лебедева, певицы Э. Дегтяренской, конферансье А. Ленивцева и пианиста И. Катона с большим успехом выступает на шахтах Сталинского района. На шахтах треста «Куйбышевуголь» бригада дала уже 6 концертов, из них один в порядке культурного шефства. 50
На днях вся бригада явилась во время смены в нарядную шахты «Центрально-заводская». Гостей здесь встретили очень тепло. В присутствии свыше 200 горняков артисты дали концерт. После этого состоялась дружеская беседа. Такие шефские концерты бригада намерена дать и на ряде других шахт. Сейчас бригада выезжает на шахты Петровского района. Газ. «Социалистический Донбасс», № 281, Сталино, 8 декабря 1938 г. № 49 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ДНЕПРОВСКАЯ ПРАВДА» ОБ ОКОНЧАНИИ СТРОИТЕЛЬСТВА САМОГО МОЩНОГО В СОЮЗЕ ГАЗГОЛЬДЕРА НА ДНЕПРОПЕТРОВСКОМ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОМ ЗАВОДЕ им. ПЕТРОВСКОГО 15 декабря 1938 г. На заводе им. Петровского закончено строительство самого мощного в Союзе мокрого газгольдера (газохранилища). Вчера газгольдер поставлен на 7-дневное испытание. Возведен газгольдер над огромным железобетонным бассейном глубиной в 14 м, наполненным водой. Объем газгольдера 100 000 л<3, высота 50 м. Управление автоматизировано. Стоимость строительства — 4 500 000 руб. С пуском нового газгольдера намного улучшается работа печей коксохимзавода, работающих на доменном газе, снижается утечка газа. Обслуживать газгольдер будут лучшие стахановцы газового цеха, недавно закончившие курсы мастеров социалистического труда. (облРАТАУ) Газ. «Днепровская правда», № 279, Днепропетровск, 15 декабря 1938 г. № 50 ИЗ ДОКЛАДА СЕКРЕТАРЯ ОРДЖОНИКИДЗЕВСКОГО РАЙКОМА ПАРТИИ г. ХАРЬКОВА МАЛЬЧУЖЕНКО НА ПЛЕНУМЕ ХАРЬКОВСКОГО ОБКОМА КП (б) У ОБ УДАРНОЙ РАБОТЕ КОМСОМОЛЬЦЕВ РАЙОНА 16 декабря 1938 г. Большую работу провела комсомольская организация по подготовке к 20-летию ВЛКСМ7, в подготовке подарков Родине. В соревновании за лучшую подготовку приняла участие вся комсомольская организация района. Комсомольская организация района соревновалась с комсомольскими организациями других районов. 4* 51
Свои обязательства по подготовке подарков Родине комсомольская организация района выполнила неплохо. Комсомольская организация ХТЗ взяла обязательство дать сверх плана 73 трактора, а дала 74 трактора. Комсомольцы станкозавода взяли на себя обязательство подготовить и выпустить в серийное производство сложный 315-й станок. Это обязательство выполнено. Комсомольская организация торга взяла на себя обязательство открыть комсомольский магазин. Этот магазин открыт, и сейчас весь штат магазина укомплектован исключительно из комсомольцев. Магазин этот работает неплохо, является одним из лучших магазинов в районе. На ХТЗ свыше 5 тыс. человек молодежи готовили индивидуальные подарки Родине. Инициатива комсомольцев по подготовке подарков была охвачена всем коллективом завода. Комсомолец, начальник отделения моторного цеха т. Каган добился того, что все отделение стало стахановским. В этом отделении 214 человек. К 29 октября это отделение первое по заводу выполнило месячную программу. Смена комсомольцев-мастеров кузнечного цеха т. Кривцуна и Варламова выполнила августовский план [на] 129%, сентябрьский — 135%, октябрьский — 145%. Бригада строителей к 20-летию ВЛКСМ выполнила строительство по термическому цеху на 150%. Сверловщик моторного цеха группорг т. Тимченко систематически выполняет норму на 300%, добился [того], что все комсомольцы его группы стали стахановцами. Тов. Помазанова выполняет нормы на 330%, занесена на всесоюзную доску почета. Тов. Старустев (ХТЗ) выполняет нормы на 400%, т. Раен- ко — (станкостроительный завод) выполняет нормы от 350 [до] 400%, т. Горяин-Гара добился того, что весь цех стал стахановский. Тысячи комсомольцев показывали и показывают образцы социалистического отношения к труду и являются авангардом на производстве. Замечательным в проведении работ по подготовке к ХХ-летию ВЛКСМ является то, что и после годовщины комсомольская организация района закрепила достигнутые успехи. Комсомольская организация ХТЗ обратилась ко всем комсомольцам Советского Союза с призывом подарки Родине сделать традицией ленинского комсомола. Под руководством парторганизации комсомольская организация взяла на себя обязательство к годовщине Конституции дать 100 тракторов сверх ноябрьского плана. Другие предприятия района также откликнулись на призыв комсомольцев тракторного завода. Станкостроительный завод взял на себя обязательство сверх плана. Авторемонтный завод взял обязательство досрочно выпустить десятитысячную машину. 52
Комсомольская организация ХТЗ взятое обязательство выполнила с честью и дала вместо 100 тракторов 101. Следует отметить, что во всей этой проводимой работе по инициативе комсомола большую помощь и руководство комсомольская организация получила от парторганизаций заводов и районов. Парторганизация ХТЗ возглавила инициативу комсомола, мобилизовала весь коллектив завода на борьбу за перевыполнение ноябрьского плана — дать 100 тракторов; путем проведения политинформаций в цеху, созыва технических совещаний парторганизация боролась за ликвидацию [и] устранение неполадок в цеху, которые имели и сейчас имеют [место] у нас на заводе... Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 63, д. 398, л. 43—46. Стенограмма. № 51 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О ДОСРОЧНОМ ВЫПОЛНЕНИИ ГОДОВОГО ЗАДАНИЯ ГОРНЯКАМИ ШАХТЫ «ЮНЫЙ КОММУНАР» ТРЕСТА «ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ» 21 декабря 1938 г. Орджоникидзе, 21. (Наш. корр.) Коллектив горняков шахты «Юный коммунар» в борьбе за высокую цикличность добился замечательных результатов. 20 декабря во второй смене закончено выполнение годового плана угледобычи. На-гора выдано 790 тыс. т угля. Месячная производительность забойщика по сравнению с прошлым годом повысилась до 196 т против 189 в прошлом году. Средний заработок трудящихся по сравнению с прошлым годом возрос на 113 руб. Высокой цикличности добились горняки отобранного участка № 46 (начальник т. Воронов). На участке освоен двухцикличный график. За 20 дней декабря коллектив участка закончил выполнение декабрьского задания. Закончил месячный план и участок № 48. Коллектив горняков шахты «Юный коммунар» обязался до конца года выдать сверх плана 25 тыс. т угля. Газ. «Социалистический Донбасс», № 293, Сталино, 22 декабря 1938 г. 53
Кг 52 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦИАЛИСТИЧЕСКИЙ ДОНБАСС» О ТРУДОВЫХ УСПЕХАХ РАБОЧИХ МАРТЕНОВСКОГО ЦЕХА № 2 МАКЕЕВСКОГО ЗАВОДА им. КИРОВА 24 декабря 1938 г. Коллектив завода мартеновского цеха № 2 Макеевского металлургического завода им. Кирова на 1938 г. получил задание дать стране 400 000 т стали — на 20 тыс. т больше, чем в прошлом году. С этой задачей коллектив блестяще справился. Годовой план по выплавке стали был выполнен ко дню Конституции — 5 декабря. Сейчас цех плавит тысячи тонн стали сверх плана. Из 28 сталеваров цеха нет ни одного, который не перевыполнил бы задания. Сталевар т. Елисеев имеет средний съем с квадратного метра пода печи за 11 месяцев 7,28 против задания 6,3, т. Ершов — 7,11 (задание — 6,3), т. Филатов — 7,11, т. Лимефаев — 7,11, т. Трушляков — 7,10 (задание — 6,1), т. Левкин— 7,09 (задание — 6,3), т. Володин — 7,02, т. Лашин — 7,0 (задание — 6,1). Они все время являются мастерами первого класса. Мастер-коммунист т. Тихомов, инженер т. Петров варят сталь качественно, обеспечивают лучший уход за агрегатами. Годовой план эти смены закончили 2 декабря. Достигнутые успехи — результат подлинного социалистического соревнования всего коллектива цеха, проведенной большой массово-политической работы. Успехи 1938 г. коллектив мартеновцев обязался не только закрепить, но и значительно умножить в будущем году. И. Дорофеев Газ. «Социалистический Донбасс», Хе 295, Сталино, 24 декабря 1938 г. № 53 РЕЗОЛЮЦИЯ МИТИНГА РАБОЧИХ И СЛУЖАЩИХ КИЕВСКОГО ЗАВОДА СТАНКОВ-АВТОМАТОВ им. ГОРЬКОГО ОБ ОДОБРЕНИИ ПОСТАНОВЛЕНИЯ СОВНАРКОМА СССР, ЦК ВКП(б) И ВЦСПС «О МЕРОПРИЯТИЯХ ПО УПОРЯДОЧЕНИЮ ТРУДОВОЙ ДИСЦИПЛИНЫ, УЛУЧШЕНИЮ практики ГОСУДАРСТВЕННОГО СОЦИАЛЬНОГО СТРАХОВАНИЯ И БОРЬБЕ С ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЯМИ В ЭТОМ ДЕЛЕ»8 И МЕРАХ ПО ПРОВЕДЕНИЮ ЕГО В ЖИЗНЬ 30 декабря 1938 г. ♦ Присутствовало 1300 человек. Заслушав сообщение о постановлении СНК СССР, ЦК ВКП (б) и ВЦСПС «О мероприятиях по упорядочению трудовой дисцип- * Дата опубликования. 54
лины, улучшению практики государственного социального страхования и борьбе с злоупотреблениями в этом деле», митинг рабочих, служащих и инженеров завода станков-автоматов им. Горького единодушно приветствует этот закон. В нашей стране произошла величайшая в истории человечества смена труда подневольного, рабского на труд социалистический. Труд в нашей стране является делом чести, славы, доблести и геройства. Наша страна высоко ценит стахановскую, ударную, честную работу. Решение Совнаркома СССР, ЦК ВКП(б) и ВЦСПС, отражая единодушную волю советского народа, отражая насущные интересы строительства, проводит резкую грань между честными тружениками и людьми, которые не заботятся об интересах первого в мире социалистического государства. Приветствуя постановление, мы обязуемся в своей повседневной работе укреплять трудовую дисциплину, поднимать производительность труда, работать, как этого требуют интересы нашего социалистического государства, обязуемся выполнить большевистское постановление СНК СССР, ЦК ВКП(б) и ВЦСПС, вести решительную борьбу с летунами, рвачами и дезорганизаторами производства. На социалистическом производстве должна быть сознательная социалистическая дисциплина. Да здравствует страна, сделавшая труд делом чести, славы, доблести и геройства! Газ. «Правда», № 359, 30 декабря 1938 г. № 54 ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ПЛЕНУМА ЦК СОЮЗА РАБОЧИХ КАМЕННОУГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ДОНБАССА ОБ ОДОБРЕНИИ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ПАРТИИ И ПРАВИТЕЛЬСТВА, НАПРАВЛЕННОГО НА УКРЕПЛЕНИЕ ТРУДОВОЙ ДИСЦИПЛИНЫ, ПОВЫШЕНИЕ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ ТРУДА 30 декабря 1938 г. Обсудив постановление СНК СССР, ЦК ВКП(б) и ВЦСПС, мы, участники 5-го пленума ЦК Союза, совместно с профсоюзным активом шахт * горячо приветствуем и полностью одобряем это историческое решение, принятое в полном соответствии с требованиями огромного большинства рабочих и служащих об изменении существующих правил внутреннего распорядка и норм социального страхования, а также о поощрении честно работающих кадровых работников и обуздании летунов, лодырей, * Присутствовало 200 человек. 55
тунеядцев, разлагающих своими действиями дисциплину на производстве. Постановление СНК СССР, ЦК ВКП(б) и ВЦСПС вместе с только что изданными Указами Президиума Верховного Совета СССР об установлении звания Героя Социалистического Труда, учреждении медалей «За трудовую доблесть» и «За трудовое отличие» и постановлением Совнаркома СССР о введении трудовых книжек явится могучим средством борьбы за дальнейшее укрепление народнохозяйственной и оборонной мощи нашей цветущей социалистической Родины. Укрепление трудовой дисциплины и ликвидация текучести позволят нашей стране достигнуть новых величественных успехов в хозяйственном строительстве, нового подъема в угольной промышленности. Шахтеры Донбасса приложат все свои силы, всю свою волю к тому, чтобы уничтожить до конца расхлябанность и заставить работать по-честному тех, кто в силу своей отсталости или недобросовестности продолжает еще подрывать трудовую дисциплину — основу экономической, хозяйственной и оборонной мощи нашей любимой Родины. Газ. «Правда», № 360, 31 декабря 1938 г. № 55 ТАБЛИЦА ИТОГОВ ВЫПОЛНЕНИЯ ВТОРОГО ПЯТИЛЕТНЕГО ПЛАНА НАРОДНОГО ХОЗЯЙСТВА СОЮЗА ССР 1938 г. Таблица 1 Валовая продукция промышленности (в ценах 1926/27 г., в млн. руб.) Союзные республики 1932 г. 1937 г. 1937 г. в % к 1932 г. СССР 43 343 95 532 220,6 РСФСР 31 408 69 241 220,5 Украинская ССР 7790 17 395 223,3 Белорусская ССР 1018 1926 189,2 Азербайджанская ССР 1164 2368 203,4 Грузинская ССР 503 1047 208,2 Армянская ССР 111 255 229,7 Туркменская ССР 129 293 227,1 Узбекская ССР 684 1668 243,9 Таджикская ССР 51 187 366,7 Казахская ССР 406 982 241,9 Киргизская ССР 79 170 215,2 56
Таблица 2 Промышленность Украинской ССР Показатели Единица измерения 1932 г. 1937 г. 1937 г. в % к 1932 г. Мощность электростанций ТЫС. КВТ 1400,3 1980,0 141,4 Выработка электроэнергии млн. кет-час 3158,3 9343,4 295,8 Продукция важнейших отраслей промышленности Добыча угля тыс. т 39 200 69 072 176,2 „ железной руды я п 7925,5 16414,1 207,1 „ марганцевой я и 443,3 956,9 215,9 Выплавка чугуна 0 0 3910,8 8800,8 225,0 я стали 3127,7 8466,7 270,7 Металлообрабатывающая млн. руб. 1788 4721 264,0 Паровозы магистральные (типа НКПС) шт. 431 880 204,2 Химическая (без коксохимии горной и резино-асбестовой) млн. руб. 209 709 в 3,4 раза Сахарный песок тыс. т 559,7 1789,8 319,8 Обувь млн. пар 14,16 31,23 220,6 Итоги выполнения второго пятилетнего плана развития народного хозяйства Союза ССР. М., 1939, с. 115, 127. № 56 СТАТИСТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ ОБ ОСВОБОЖДЕНИИ СССР ОТ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЗАВИСИМОСТИ ЗА ГОДЫ ВТОРОЙ ПЯТИЛЕТКИ 1938 г. Таблица 1 Экономическая независимость СССР Вид продукции Год Доля чистого импорта в потреблении в % Чистый импорт в % к производству Рост производства по сравнению с 1913 г. Продукция машино¬ 1913 43,6 77,3 строения 1928 ЗЭ,4 43,4 В 2,Зраза 1932 12,7 14,5 , 10,2 . 1933 4,4 4,7 .12,1 „ 1937 0,9 0,9 .30,7 я Каменный уголь, кокс, 1913 19,8 24,0 — брикеты и антрацит 1927/28 — — . 1,2 я 1937 — — . 4,4 я Тракторы (в условных 1913 Не было Не было Не был 15-сильных) 1927/28 63,4 173,3 — 1936 — — В 176,4 раза 1913 100 Производства не было 57
Продолжение табл. 1 Вид продукции Год 1 Доля чистого импорта в потреблении в % Чистый импорт в % к производству Рост производства по сравнению с 1913 г. Автомобили 1927/28 68,2 214,3 1937 — — В 286 раз* Хлопок 1913 46,9 88,2 1927/28 37,2 59,3 В 1,1 раза 1937 — . 3,8 , Каучук 1913 100 Производства не было 1927/28 100 у* ц у* 1932 99,6 204,5 1937 23,9** 31,5 В 618 раз** Бумага и картон 1913 26,3 35,8 — 1927/28 21,1 26,8 „ 1,5 , 1937 0 — . 4,5 , Суперфосфат 1913 63,1 171,3 — 1927/28 28 38,9 „ 2,4 , 1937 .22,8 , Алюминий 1913 100 Производства не было 1927/28 100 я * 1932 92,9 1177,8 1937 4,9 5,1 |в 54,4 раза** Велосипеды 1913 100,0 Производства не было 1927/28 57,8 137 . 1937 В 50 раз* Часы карманные и на¬ 1913 100 Производства не было ручные 1927/28 100 я 1932 10,8 12,1 1 - 1937 2,3 2,4 |В 8,2 раза*** * По сравнению с 1927/2 В г. (Прим, док .) Доля чистого импорта в потреблении, включая регенерированный каучук. (Прим, док.) ♦** По сравнению с 1932 г . (Прим, док.) Таблица 2 Превращение импортных товаров в товары экспортные (в тыс. руб.) * Виды продукции 1913 г. 1927/28 г. 1937 г. Каменный уголь, антрацит и кокс Чугун Импорт Экспорт 383 176 3539 2724 19 360 412 30 950 Баланс Импорт Экспорт — 379 637 13 508 61 4- 16 636 1813 727 + 30 538 1 16 260 Баланс — 13 447 — 1086 4- 16259 * В рублях по курсу, установленному для расчетов по внешней торговле 1/ІУ 1936 г. (Прим, док.) 58
Продолжение табл. 2 Виды продукции 1913 г. 1927/28 г. 1937 г С.-х. машины и орудия Импорт 180583 48 780 107 (без тракторов) Экспорт — 1332 4161 Баланс — 180 583 — 47 448 + 4054 Тракторы Импорт — 45 587 223 Экспорт — — 1051 Баланс — — 45 587 4-828 Автомашины, мото- Импорт 78 695 38 934 1803 циклы Экспорт — — 24 059 Баланс —78 695 — 38 934 4- 22 256 Швейные машины Импорт 44 308 13 223 477 Экспорт — — 1901 Баланс — 44 308 — 13 223 4- 1424 Электролампы Импорт 21 217 407 30 Экспорт — — 439 Баланс — 21217 — 407 4-409 Удобрители Импорт 49 906 43 436 75 Экспорт 7656 2348 28 997 Баланс — 42 250 — 41 088 4- 28 922 Хлопок Импорт 499 500 675 462 33936 Экспорт — — 55 766 Баланс — 499 500 — 675 462 4- 21 830 Пушнина выделанная и Импорт 32 202 416 — окрашенная Экспорт — 59 993 47 310 Баланс — 32 202 4- 59 577 4- 47 310 Трикотаж Импорт 40 445 4875 138 Экспорт — — 1629 Баланс — 40 445 — 4875 4- 1491 Асбест и асбестовые Импорт 1958 753 67 изделия Экспорт — — 9143 Баланс — 1958 — 753 + 9076 Соль Импорт 5882 26 4 Экспорт 696 2037 2836 Баланс — 5186 4- 2011 + 2832 59
Продолжение табл. 2 Виды продукции 1913 г. 1927/28 г. 1937 г. Консервы Импорт Экспорт 16 320 368 355 25 833 524 15 389 Баланс — 15 952 + 25 478 + 14 865 Социалистическое строительство Союза ССР (1933—1938 гг.). Статистический сборник. М.- Л., 1939, с. 28-29. № 57 ТАБЛИЦЫ ОСНОВНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНСКОЙ ССР ЗА 1938 г. Начало 1939 г. Таблиця 1 Промисловість УРСР за нормами організації і підлеглістю в 1938 р. Число підприємств Середньорічна чисельність робітників (в тис.) Валова продукція (в млн. крб. в цінах 1926|27 р.) Основні засоби виробництва на кінець року (в млн.крб.) Вся промисловість 126 338 2021 19 447 14 104 У тому числі Союзна 3631 1098 11 920 11 719 Союзно-республіканська 4560 242 3^60 875 Республіканська 2445 111 1392 463 Міських і районних Рад 2235 33 198 431 Виробничої кооперації 11 049 256 1611 246 Громадських організацій 135 3 46 12 МТМ і МТС 1159 22 144 116 Радгоспів 1698 8 42 31 Колгоспів 95 017 192 677 97 Інша 4409 56 357 114 60
Велика промисловість УРСР в 1938 р. Таблиця 2 Число підприємств Середньорічна чисельність робітників (в тис.) Валова продукція (в млн. крб. в цінах 1926|27 р.) Основні засоби виробництва на кінець року (в млн. крб.) Вся велика промисловість 10 808 1677,3 17 995 13 793 У тому числі: Електростанції 1159 18,6 547 1172 Паливодобувна 524 256,8 907 1335 Рудодобувна 20 20,6 99 206 Хімічна * 167 66,2 1299 1465 Чорна металургія 23 149,9 1929 3102 Кольорова металургія 9 7,9 102 220 Металообробна 2588 499,5 5457 2984 Лісорозробки і лісосплав 264 32,6 85 36 Будівельні матеріали 718 84,7 403 584 Деревообробна 639 46,3 381 130 Скляна 47 22,3 234 143 Фарфоро-фаянсова 24 11,7 84 46 Паперова 13 3,3 32 26 Текстильна 341 64,2 650 216 Швейна 408 71,8 602 48 Шкіряно-хутрова і взуттєва 376 52,0 476 78 Харчосмакова 2887 217,6 3844 1493 Жирова і парфумерна 23 2,6 113 19 ♦ До підсумку включено хімію, коксохімію, нафтообробку та світильний газ. (Прим, док.) Таблиця 3 Валова продукція великої промисловості УРСР (в млн. крб. в цінах 1926/27 р.) Галузь промисловості 1927/28 1932 1937 1938 1937 в % до 1932 Вся велика промисловість У тому числі: 2870 6925 16152 17 995 233,3 Електростанції 24 142 501 547 352,8 Вугільна 276 448 799 888 178,3 Торфяна 1 9 15 19 166,7 Залізорудна 26 48 95 89 197,9 Чорна металургія 408 668 1867 1929 279,4 Металообробна 392 1788 4723 5457 264,1 Хімічна * 84 409 1141 1299 279,0 Цементна 10 21 37 38 176,2 Цегельна 21 38 72 66 189,5 Паперова 16 25 ЗО 32 120,0 Текстильна 69 286 509 650 178,0 Шкіряна 83 106 149 160 140,6 Взуттєва 36 179 250 267 139,7 Швейна 61 397 511 602 128,7 Харчосмакова 1107 1533 3529 3844 230,2 * До підсумку включено хімію, коксохімію, нафтообробку та світильний газ. (Прим, док.) 61
Таблиця 4 Чисельність інженерно-технічних кадрів великої промисловості УРСР Галузь промисловості 1927 1932 1938 Вся велика промисловість 25 910 84 510 156 818 У тому числі: Електростанції — 1304 3200 Вугільна 8394 10 403 19 998 Залізорудна 637 580 1795 Чорна металургія 3863 9137 11 575 Металообробна 5106 33729 64 017 Цементна 128 320 375 Цегельна 392 1739 2810 Паперова 190 293 270 Текстильна — 1494 2526 У тому числі: Оброблення вовни 127 346 445 Трикотажна 40 500 956 Шкіряна і хутрова 261 661 995 Швейна 249 1912 3309 Взуттєва 161 1185 2268 Харчосмакова 2980 9668 19 503 В тому числі: Млинарська — 762 3170 Цукрова 2333 4661 4917 Кондитерська — 816 1037 Розвиток хімічної промисловості УРСР * Таблиця 5 1913 1927/28 1932 1937 1938 Основні засоби виробництва на кінець року (в млн. крб.) Валова продукція в цінах 1926/27 р. (в млн. крб.) Продукція хімічної промисловості В % ДО продукції всієї великої промисловості ♦ До підсумку включено > (Прим, док.) 64 3,0 :імію, кокс 154 84 3,0 охімію, на 464 409 6,0 фтообробку 1270 1141 7,1 та світи, 1465 1299 7,2 льний газ. 62
Таблиця 6 Валова продукція легкої промисловості УРСР (в млн. крб. в цінах 1926/27 р.) Галузь промисловості 1913 1927/28 1932 1937 1938 Вся легка промисловість 141 428 1546 3000 3390 У тому числі: Скляна 31 29 74 219 234 Фарфоро-фаянсова 9 16 41 80 84 Мебльова 2 7 * 51 171 201 Паперова 10 16 25 ЗО 32 Поліграфічна 7 32 39 78 92 Текстильна 35 69 286 509 650 У тому числі трикотажна — 19 100 212 231 Швейна 1 61 397 511 602 Шкіряна 20 83 105 149 160 Взуттєва — 36 179 250 267 Таблиця 7 Валова продукція харчової промисловості УРСР (в млн. крб. в цінах 1926/27 р.) Галузь промисловості 1913 1927/28 1932 1937 1938 Вся харчова промисловість У тому числі: 927 1107 1533 3529 3844 Цукрова 520 524 306 846 880 Вся харчова без цукрової У тому числі: 407 583 1227 2683 2964 М’ясна Виробництво молочних продук¬ 2 40 109 321 415 тів — 1 16 109 132 Хлібопечіння 2 28 156 370 387 Кондитерська 27 27 248 343 356 Консервна 6 8 29 63 78 Винокурна 59 28 47 100 107 Тютюново-махорочна 33 48 54 103 108 Таблиця 8 Дрібна промисловість в УРСР за 1938 р. Галузь промисловості Число підприємств Середньорічна чисельність робітників (тис.) Валова продукція в млн. (в цінах 1926/27р.) Основні засоби виробництва на кінець року (в млн. крб.) Вся дрібна промисловість ♦ 15 530 343,7 1451,9 311,4 У тому числі: Електростанції 1045 2,2 0,8 47,8 Паливодобувна 532 2,8 5,0 1,3 Хімічна 313 1,5 36,3 5,9 ♦ Включено робітників, що працюють на дому. (Прим, док.) 63
Продолжение табл. 8 Галузь промисловості Число підприємств Середньорічна чисельність робітників (тис.) Валова продукція в млн. (в цінах 1926/27р.) Основні засоби виробництва на кінець року (в млн. крб.) Металообробна 32 967 95,3 332,0 74,3 Лісорозробки і лісосплав 2906 3,7 10,4 1,1 Дубівельні матеріали 3978 12,2 36,7 22,3 Деревообробна 26 422 76,4 198,1 21,5 Скляна 38 0,2 3,2 0,3 Фарфоро-фаянсова 740 2,4 9,1 2,1 Текстильна 737 3,1 20,0 2,2 Швейна 1394 34,1 81,0 3,7 Шкіряно-хутрова і взуттєва 5702 38,5 75,1 7,0 Харчосмакова 36 694 58,8 583,1 102,3 Жирова і парфумерна 502 0,9 6,6 2,2 Народне господарство. Статистичний довідник. К., 1940, л. 11, 13. 17, 31, 32, 33, 37. № 58 СТАТИСТИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ О ПОДГОТОВКЕ КАДРОВ ДЛЯ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНСКОЙ ССР ЗА ВТОРУЮ И НАЧАЛО ТРЕТЬЕЙ ПЯТИЛЕТОК Не ранее 1 января 1939 г. [Таблиця 1] Вищі школи УРСР за галузями народного господарства Заклади Роки 1914 На 1/1 1928 На 15/ІХ 1937 На 15/ІХ 1938 Вищі (всього) 19 38 123 129 В них студентів 26695 28 634 114 338 124 434 Індустріально-технічні 3 6 35 37 В них учнів 4076 7462 39646 41 520 [Таблиця 2] Технікуми і професійні середні школи для підготовки кадрів по УРСР (за галузями народного господарства) Школи Роки 1914 На 1/1 1928 На 15/ІХ 1937 На 15/ІХ 1938 Професійні середні (всього) 54 146 576 600 В них учнів 7117 29 319 159 121 172 377 Індустріально-технічні 7 45 103 102 В них учнів 1068 9375 39 713 42 105 64
[Таблиця 3] Школи ФЗУ та школи типу ФЗУ за галузями народного господарства Школа 1/1 1928 р. 1/1 1938 р. 1/1 1939 р. ФЗУ (всього) 212 242 265 В них учнів 24 645 48 623 49 464 Індустріально-технічні 198 207 229 В них учнів 23 477 46 758 46 436 [Таблиця 4] Випуск молодих спеціалістів з вишів УРСР Спеціалісти Перша п’ятирічка (1929— 1932 рр.) Друга п’ятирічка (1933— 1937 рр.) Разом (1929— 1937 рр.) 1938 р. Інженери для роботи у промисловості, будівництві, на транспорті і зв’язківці 15 354 26197 41551 7091 [Таблиця 5] Випуск молодих спеціалістів з технікумів і середніх шкіл для підготовки кадрів по УРСР Спеціалісти Перша п’ятирічка (1929— 1932 рр.) Друга п’ятирічка (1933 — 1937 рр.) Разом (1929— 1937 рр.) 1938 Техніки промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку ЗО 083 41 561 71 644 7389 [Таблиця 6] Технічне навчання робітників промисловості по УРСР (склали державні технічні іспити) Підприємства Роки 1933 1934 1935 1936 і 1937 Важкої промисловості Легкої » Місцевої » 13517 Н. в. 65 942 Н. в. 205 055 Н. в. 42 649 224 121 Н. в. 47 087 113214* 89 005** 21 742 * Без відомостей від 2 інститутів. (Прим, док.) ** Відомості дано вкупі по легкій і харчовій промисловості та по системах Укрпром- ради і Укопромліссоюзу. (Прим, док.) Культурне будівництво Української РСР (Статистичний довідник). К-, 1940, с. 40, 41, 48, 51, 55. 5 1392 65
№ 59 ПИСЬМО ГОРНЯКОВ ШАХТЫ им. ЛЕНИНА ТРЕСТА «ТКИБУЛУГОЛЬ» ГОРНЯКАМ ШАХТЫ № 4 «КРАСНЫЙ ОКТЯБРЬ» ТРЕСТА «ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ» О СОРЕВНОВАНИИ ШАХТЕРОВ ДОНБАССА И ГРУЗИИ 20 января 1939 г. * Дорогі товариші! Ми, шахтарі шахти ім. Леніна тресту «Ткібулвугілля» на загальних зборах обговорили ваш лист. Відповідаючи вам, хочемо поділитися своїми досягненнями, перспективами на майбутнє. Беручи активну участь у змаганні трестів «Орджонікідзеву- гілля» і «Ткібулвугілля» і виконуючи постанову ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР від 20 жовтня минулого року9, наша шахта з успіхом закінчила 1938 р. Колектив шахти минулого року повинен був дати 150 тис. т вугілля. Річне завдання ми виконали на 18 днів раніше строку з перевищенням на 173 т. Ми перемогли у змаганні з колективом шахти ім. Сталіна тресту «Ткібулвугілля» і завоювали перехідні Червоні прапори тресту, об’єднаного рудкому і редакції «Комуніст» органу ЦК КП(б) Грузії. На урочистому мітингу, присвяченому виконанню річного плану, ми зобов’язалися дати країні додатково 10 тис. т вугілля. Колектив шахти і це зобов’язання виконав. До 1 січня цього року ми дали соціалістичній вітчизні понад річний план 10 235 т вугілля. Згідно з постановою Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) трест «Ткібулвугілля» повинен був підготувати 518 м лінії вибою, а наша шахта, зокрема, до 1 січня цього року повинна була підготовити 297 м. Ми ж підготували 363 м, що становить 122,2% завдання. У змаганні між колективами трестів «Орджонікідзевугілля» і «Ткібулвугілля» день у день зростає кількість стахановців. Тепер їх на шахті понад 200 чоловік. Збільшилась також кількість майстрів вугілля. На нашій шахті нема жодного робітника, який би виконував норму менше як на 100%. На 1 січня 1939 р. продуктивність праці кожного робітника у середньому збільшилась на 150%. Ми робимо все для повного виконання постанови ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР від 20 жовтня про впровадження графіка циклічної роботи. Робота за графіком дала нам чудові результати. Немало стахановців дають по 3—4 норми. Наприклад, бригади О. Касрадзе, Крахмалова, О. Дарсадзе, С. Брегвадзе і Ш. Гвецетадзе виконують завдання на 300—400%. Майстер вугілля О. Дарсадзе дав по 3 цикли за зміну. У нас також є немало передових людей, які виконали річне завдання за 7 місяців. * Дата опубликования. 66
У боротьбі за збільшення видобутку вугілля в допомозі ста- хановцям найбільше себе виявили такі командири виробництва: інженери М. Каркашадзе, Т. Куправа, Надарейшвілі, техніки Г. Панчулідзе, Чіхладзе, Сірбіладзе, А. Басіладзе, Н. Церцвадзе, І. Торонджадзе, десятники А. Шубашвілі, Б. Тодідзе. Багато передових людей висунуто на керівну роботу. Наприклад, вибійник стахановець Б. Тодідзе висунутий на посаду заступника начальника дільниці, стахановець-вибійник Л. Худ- жадзе — начальником зміни, змінний технік П. Чіхладзе — начальником дільниці, робітники Є. Оболадзе і Г. Гоінішвілі — начальниками зміни, а десятник зміни В. Касрашвілі — заступником начальника руху. Але великою хибою є те, що ми не додержуємося встановленої державою собівартості вугілля. Хоч у першому і другому кварталах минулого року у нас не було перевитрат, але в третьому кварталі ми не змогли закріпити всіх досягнень і перевитрати становили 19,6%. Крім того, в нас ще недостатня трудова дисципліна. Остання постанова РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС допоможе нам зміцнити трудову дисципліну. Керуючись нею, ми вже значно зміцнили дисципліну. Надалі ми ще нещадніше боротимемося з дезорганізаторами, прогульниками і літунами. Тепер ми боремося за виконання плану 1939 р. У січні наша шахта повинна видобути 15 240 т вугілля. Для перевиконання цього завдання у нас підготовлено до експлуатації дві дільниці, готуємо й третю. Григорій Горгідзе — начальник шахти ім. Леніна, тресту «Ткібулвугілля», орденоносець, депутат Верховної Ради СРСР Іроді Горгідзе — секретар партійного комітету шахти ім. Леніна Філіпп Начкебія — головний інженер Григорій Георгобіані — голова рудкому Полікарп Чіхладзе — начальник експлуатаційної дільниці інженер Микола Каркашадзе — начальник третьої експлуатаційної дільниці Олександр Дарсадзе — керівник стахановської бригади Валіко Церцвадзе — технік стахановець Майстри вугілля стахановці: Шалва Гвенетадзе, Олександр Касрадзе і Лаврентій Цкіпурішвілі. Газ. «Комуніст», № 20, Киев, 20 января 1939 г. 5* 67
№ 60 ИЗ ПИСЬМА РАБОЧИХ, СЛУЖАЩИХ, ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ МАГНИТОГОРСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО КОМБИНАТА ВСЕМ РАБОТНИКАМ ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР О СОРЕВНОВАНИИ В ЧЕСТЬ XVIII СЪЕЗДА ВКП(б) * 1 февраля 1939 г. ...30-тисячний колектив Магнітогорського комбінату, підводячи підсумки семиріччя заводу, звертається до всіх металургів Радянського Союзу з закликом розгорнути соціалістичне змагання і до XVIII з’їзду партії прийти з новими перемогами, з більш високими виробничими показниками. Розгортаючи змагання, стахановський рух, ми беремо на себе такі зобов’язання. По доменному цеху довести коефіцієнт використання корисного об’єму доменних печей до 0,86, тобто щодоби виплавлювати 5500 т чавуну. Середньорічну температуру дуття тримати 750°. Розход коксу на тонну чавуну тримати 0,89 з доведенням до 0,75. Розход газу на каупери — 23%. По мартенівському цеху: виплавлювати 5000 т сталі на добу. Розход палива на тонну сталі довести до 165 кг. По прокатних цехах: видавати готового прокату 4 тис. т на добу, всад на блюмінгу — 5 тис. т сталі. Скрізний розходний коефіцієнт прокатних станів довести до 1238 т в перших сортах. Організувати роботу прокатних цехів таким шляхом, щоб брак і другі сорти були доведені до нуля. По коксовому цеху: видавати кокс з барабанною пробою 310 кг. Розход тепла на опалення печі — 670 ккал. Вихід мета- лургічного коксу 93,8%. По внутрішньозаводському залізничному транспорту: знизити перестої вагонів НКШ під навантаженням і вивантаженням на 10% зверх встановленого плану. По енергогосподарству: розхід вугілля на 1 т гострого пару довести до 113,5 кг умовного палива. Втрати в електросітях довести до 4,2%. Використання доменного газу — 90%, коксового газу — 96,5%. Розход енергетичного палива і електроенергії по заводу знизити проти норм ГУМПу на 5%. В усіх цехах комбінату організувати планово-запобіжні ремонти механізмів і агрегатів за встановленими графіками, укладаючи тривалість цих ремонтів у передбачені планом строки. Добитися, щоб перестої були не вище від норм, встановлених наркоматом, ліквідувати повністю неполадки і аварії. Твердо і рішуче проводити в життя постанову РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС про заходи по зміцненню трудової дисцип* Опущен текст о создании Урало-Кузнецкого комбината. 68
ліни. Нещадно боротися з порушниками і дезорганізаторами виробництва. Викривати і виганяти прогульників і ледарів. Суворо додержувати встановленої законом тривалості робочого дня. Ми надіємось, що нова хвиля стахановського руху в зв’язку з розгортанням всесоюзного змагання металургів допоможе піднести чорну металургію СРСР на новий, ще більш високий ступінь. Ми закликаємо мобілізувати свої сили так, щоб до XVIII з’їзду ВКП(б) армія металургів прийшла з новими чудовими перемогами, щоб вона була в перших рядах. Вперед, товариші металурги! Звернення прийнято ЗО січня 1939 р. загальними зборами робітників, службовців і інженерно-технічних працівників Магнітогорського металургійного комбінату, на яких були присутні 3500 чоловік. Магнітогорськ, 1 лютого 1939 р. Газ. «Вісті», Ке 27, Киев, 3 февраля 1939 г. № 61 ИЗ ПИСЬМА РАБОЧИХ МАРИУПОЛЬСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА им. ИЛЬИЧА КО ВСЕМ МЕТАЛЛУРГАМ УКРАИНЫ О СОРЕВНОВАНИИ В ЧЕСТЬ XVIII СЪЕЗДА ВКП(б) 1 февраля 1939 г. * Металурги, виходьте на змагання імені XVIII з’їзду ВКП(б)І До всіх робітників, службовців, інженерно-технічних працівників металургійних заводів України Дорогі товариші! ...Ми звертаємось до всіх металургів України з закликом розгорнути змагання імені XVIII з’їзду ВКП(б) і до дня відкриття з’їзду підготувати сотні виробничих подарунків. Колектив робітників, службовців, інженерно-технічних працівників заводу ім. Ілліча, включаючись у змагання, бере такі зобов’язання: 1. До 12 грудня 1939 р. закінчити виконання річного плану. До 10 березня в подарунок XVIII з’їзду партії дати понад план 5000 т металу. 2. Коефіцієнт використання корисного об’єму доменної печі в календарну добу довести до 0,92, при плані 0,95, знизити розход * Дата опубликования. 69
коксу на 1 т чавуну на 5% проти плану, поточний перестій знизити не менше ніж на 3%, звести до мінімуму випуск некондиційного чавуну. 3. Ми зобов’язуємось забезпечити середнє знімання сталі в календарну добу по мартенівському цеху № 1 — 7,25 т, по цеху № 2 — 7,5 т. Ь. Добитися середньої стійкості печі не менше 200 топлень. Гарячі і холодні перестої печі знизити проти плану не менше ніж на 3%. 5. Досягти випуску перших сортів прокату по замовленнях на 10% понад план, знизити поточний перестій агрегатів не менше ніж на 3% проти встановленого плану. 6. Охопити соціалістичним змаганням усіх робітників і командирів заводу. 7. Для широкого запровадження стахановських методів роботи зобов’язуємось організувати систематичну передачу кращого досвіду, соціалістичну допомогу передовиків відстаючим за прикладом т. Скорбика. 8. Неухильно виконуючи постанову РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС про впорядкування трудової дисципліни, добитися залізної трудової дисципліни на кожній дільниці, повного і раціонального використання робочого дня. Ми допоможемо майстрам стати справжніми хазяями своєї зміни, дільниці, агрегату, організаторами стахановської роботи. Товариші доменники, мартенівці, прокатники! Виходьте на змагання імені XVIII з’їзду ВКП(б)! Справа честі робітників і командирів зробити чорну металургію провідною галуззю промисловості в країні. У подарунок до історичного з’їзду дамо понад план сотні і тисячі тонн чавуну, сталі, прокату, ще більше укріпимо міць і обороноздатність нашої любимої Батьківщини. Лист обговорений на змінних робітничих зборах усіх цехів. З доручення колективу заводу ім. Ілліча *. Газ. «Комуніст», № 25, Киев, 1 февраля 1939 г. Кг 62 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» ОБ АВАНГАРДНОЙ РОЛИ КОМСОМОЛЬЦЕВ — ШАХТЕРОВ г. СТАЛИНО НА ПРОИЗВОДСТВЕ 2 февраля 1939 г. Комсомольці на виробництві З січня Донбас виконує державний план вуглевидобутку. Постанова РНК СРСР, ЦК ВКП(б) і ВЦРПС про трудову дисципліну значно сприяла цьому піднесенню. У нас є невичерпні можливості невпинно підносити вуглевидобуток. Тут велика роль ♦ Следует 49 подписей. 70
належить комсомольцям і молоді. В комсомольській організації виросли і загартувалися чудові кадри прекрасних стахановців — організаторів нового виробничого піднесення. Комсомолець Лисенко працює наваловідбійником на четвертій дільниці шахти № 17/17-біс тресту «Сталінвугілля». В минулому році його призначили бригадиром. Спочатку робота не спорилася. Комсомольці і молодь з його бригади не виконували норм. Заважали численні неполадки. Та Лисенко не розгубився. Він добився усунення недоліків, які перешкоджали працювати по-стахановському. На допомогу бригадирові прийшла комсомольська організація дільниці. На зборах докладно обговорили причини невиконання плану. Ліквідували перебої в постачанні лісу для кріплення, добилися збільшення кількості порожняка. Починаючи з серпня бригада Лисенка виконує свої завдання. Річний план перевищили. Лисенко став одним з найактивніших на шахті комсомольців-виробничників. Недавно парторганізація прийняла його кандидатом у члени партії. Відмінно працює на шахті бригада забійників, якою керує Мананков. У грудні вона виконала план на 195%, а річне завдання— на 140%. Заробіток кожного члена бригади становить 1000—1250 крб. на місяць. Кріпильник комсомолець т. Шама виконує норму на 230—256% і заробляє понад 1300 крб. на місяць. Комсомольська організація шахти тресту «Куйбишеввугілля» добре працює над розвитком стахановського руху. Всі 87 комсомольців, які працюють на підземних роботах,— стахановці. Серед них 11 майстрів вугілля і 3 майстри першого класу. Комсомольці й молодь за прикладом т. Скорбика широко розгорнули допомогу відстаючим робітникам. Коногон комсомолець Куксін навчив стахановським методам роботи молодих робітників Нехаєва, Мавренкова і Галушка. Прекрасно працюють на виробництві і молоді командири, виховані партією і комсомолом. Начальник дільниці шахти № 1 ім. Челюскінців комсомолець Шевельов добре організував соціалістичне змагання. Його дільниця систематично виконує план. Нарком нагородив Шевельова значком відмінника соціалістичного змагання важкої промисловості. Прикладів авангардної ролі комсомольців на виробництві можна навести чимало. На металургійному заводі комсомольсько-молодіжна зміна блюмінга, якою керує інженер комсомолець Шефтель, достроково виконала річний план. Комсомольська мартенівська піч № 4 дала в минулому році понад план 9000 т сталі. Більше 15 тис. комсомольців і молоді м. Сталіно виконали в минулому році річні норми. З 3025 комсомольців, які працюють безпосередньо на виробництві, 285 майстрів вугілля. Ці успіхи могли бути значно більшими, якби всі комсомольські організації міста і міськком повсякденно працювали над 71
підвищенням авангардної ролі комсомольців на виробництві. На жаль, не можна сказати, що ми з потрібною наполегливістю боролися за зміцнення трудової дисципліни. Недавно на шахті ім. Фелікса Кона тресту «Куйбишеввугілля» один комсомолець зробив прогул. Замість того, щоб суворо покарати прогульника, комсомольський комітет став на захист його, просячи керівництво шахти прийняти дезорганізатора виробництва на роботу. На шахті ім. Горького тресту «Куйбишеввугілля» комсомолець залишив роботу і пішов пиячити. Панькатися з ним, звичайно, не стали і з виробництва звільнили. Проте в комсомольській організації довгий час не наважувалися обговорити його поведінку. Треба повсякденно підвищувати авангардну роль комсомольців на виробництві, добиватися того, щоб вони скрізь, на кожній дільниці були зразком у трудовій дисципліні. Молодь значною мірою вирішує боротьбу за вуглевидобуток. Лише на шахтах м. Сталіно є понад 15 тис. комсомольців і стільки ж неспілкової молоді. Виконуючи вказівки партії про комуністичне виховання молоді, очищаючи свої ряди від усього ворожого і гнилого, комсомольська організація м. Сталіно працюватиме в 1939 р. так, щоб усі комсомольці були стахановцями, щоб вугільний Донбас закріпив нове виробниче піднесення і зустрів XVIII з’їзд ВКП(б) новими перемогами. О. Мордвінов Секретар Сталінського міськкому ЛКСМУ Газ. «Комуніст», № 26, Киев, 2 февраля 1939 г. К2 63 ИЗ СООБЩЕНИЯ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» ОБ ОТКЛИКЕ РАБОЧИХ ГОРОДОВ ВОРОШИЛОВСКА И АЛМАЗНОГО НА ПИСЬМО МАГНИТОГОРЦЕВ О СОРЕВНОВАНИИ В ЧЕСТЬ XVIII СЪЕЗДА ВКП(б) 7 февраля 1939 г. Ворошиловград, 7 лютого (Власкор «Вістей».) ...У відповідь на заклик магнітогорців трудящі металургійного заводу ім. Ворошилова зобов’язалися щодня давати країні 2220 т чавуну, 880 т сталі, 800 т прокату. Змагаючись за дострокове виконання програми, майстри прокатного цеху т. Крайній і Чевічалов, вальцівник т. Любачев, майстер печі № 1 т. Іллюшкін, сталевари мартенівського цеху т. Гайнанов, Куляшовський показують зразки високої стахановської продуктивності праці. Стахановець механічного цеху т. Зборовський виконав денну норму за 2,5 год. на 337% 72
Шириться змагання і на Алмазнянському металургійному заводі, колектив якого зобов’язався виконати до 25 березня виробничу програму першого кварталу. Газ. «Вісті», № 31, Киев, 8 февраля 1939 г. № 64 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ЧЕРВОНЕ ЗАПОРІЖЖЯ» О ПУСКЕ ПЕРВОЙ КАРБОРУНДОВОЙ ПЕЧИ НА ДНЕПРОВСКОМ КАРБОРУНДОВОМ ЗАВОДЕ В ЗАПОРОЖЬЕ 14 февраля 1939 г. Одержано радянський карборунд На першому в Радянському Союзі Дніпровському карборундовому заводі у Запоріжжі 6 лютого відбувся пробний пуск першої карборундової печі. Піч працювала бездоганно. Обслуговуючий персонал, що здав технічний іспит, забезпечив нормальну роботу по витопу першого карборунду. Через 48 год. піч було виключено і після розвантаження і сортування матеріалу одержано перший високоякісний карборунд. Після включення першої печі повинні бути пущені поступово і решта — 4 печі першого комплексу, будівництво яких повністю закінчено. Але цього не було зроблено через відсутність електроенергії. Як повідомив головний інженер заводу т. Варзанов, усі 5 печей першого циклу регулярно розпочнуть роботу з 1 березня. У подарунок XVIII з’їздові ВКП(б) колектив карборундового заводу дасть перші тонни високоякісного карборунду. Будівники карборундового заводу зобов’язалися до дня відкриття XVIII з’їзду ВКП(б) закінчити монтаж і здати в експлуатацію другий комплекс карборундових печей. Газ. «Червоне Запоріжжя», Хе 21, 14 февраля, 1939 г. № 65 ПРИКАЗ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР ОБ ОБЕСПЕЧЕНИИ ПУСКА ГИДРОГЕНЕРАТОРА № 9 ДНЕПРОВСКОЙ ГИДРОЭЛЕКТРОСТАНЦИИ им. ЛЕНИНА 15 февраля 1939 г. Коллектив Днепрогэса взял социалистическое обязательство включить в работу гидрогенератор № 9 к XVIII съезду ВКП(б), что обеспечивает полное использование мощности «Днепрогэс» в паводок 1939 г. 73
Придавая пуску гидрогенератора № 9 исключительное значение, Народный комиссариат электростанций и электропромышленности приказывает: 1. Главэнерго и Управлению Днепроэнерго организовать монтаж электрооборудования, обеспечив пуск гидрогенератора № 9 к 10 марта с. г. 2. Директору завода МОТЭЗ тов. Иванову не позднее 1 марта поставить Днепрогэсу три фазы трансформаторов, комплектно с колонками и насосами маслоохлаждения и импидор. 3. Директорам заводов «Севкабель», «Москабель», «Электропровод» к 20 февраля с. г. обеспечить отгрузку кабельной продукции по прилагаемой спецификации. 4. Заводу «Электроаппарат» не позднее 1 марта с. г. отгрузить Днепрогэсу 10 трансформаторов тока. 5. Заводу «Электросила» (т. Ильину) к 25 февраля с. г. отремонтировать 3 полюса вспомогательного генератора и отгрузить 75 м провода ПРГН 150 мм2. 6. Нач. топливно-транспортного отдела т. Беляеву проследить за отправкой указанных выше грузов по ж. д. большой скоростью. Народный комиссар электростанций и электропромышленности СССР Первухин ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 2, л. 77—78. Подлинник. № 66 ИЗ ИНФОРМАЦИИ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ПЕРЕВЫПОЛНЕНИИ СМЕННЫХ НОРМ ШАХТЕРАМИ ДОНБАССА В ЧЕСТЬ XVIII СЪЕЗДА ВКП(б) 16 февраля 1939 г. ...15 лютого комбінат «Сталінвугілля» виконав добове завдання на 103,7%, давши понад план 4542 т вугілля. Найкраще працювали шахтарі тресту «Орджонікідзевугілля», які виконали добове завдання на 111,9%, видобувши 11 879 т вугілля. В цьому році такого рівня вуглевидобутку трест досяг вперше. Всі п’ять шахт, які об’єднуються трестом, перевиконали свої завдання. Понад 200 шахтарів значно перекрили нові норми. Так, вибійник шахти № 1/2 «Червоний Жовтень» т. Левенков виробив за зміну більше від трьох норм. Вибійник шахти «Червоний Профінтерн» т. Беляев виробив понад п’ять норм. Вибійник цієї ж шахти т. Юдін виконав змінне завдання на 469%. Стахановськими перемогами відзначають підготовку до XVIII з’їзду ВКП(б) гірники тресту «Будьонноввугілля». Планове завдання трест виконав учора на 111,5%. Запровадження нових норм сприяє виконанню головного показника роботи шахт — циклічності. Вчора на шахті № 16/17 74
тресту «Будьонноввугілля», якою керує т. Свириденко, зроблено півтора цикли. На шахті № 13/18 дільниця т. Бокурова учора досягла 1,7 цикла. На шахтах тресту «Артемвугілля» вчора понад 700 шахтарів виконали по дві і більше норми. Газ. «Вісті», Хе 39, Киев, 17 февраля 1939 г. № 67 УКАЗ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР О НАГРАЖДЕНИИ РАБОЧИХ, ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ И СЛУЖАЩИХ ШАХТ ДОНБАССА В СВЯЗИ С ПЕРЕВЫПОЛНЕНИЕМ ПЛАНА ДОБЫЧИ УГЛЯ 17 февраля 1939 г. За перевиконання плану видобутку вугілля, організацію ста- хановської роботи, високі показники циклічності і добру підготовку фронту робіт нагородити колективи робітників, інженерно- технічних працівників і службовців таких шахт. Орденом Леніна: 1. Шахти № 18 ім. Сталіна тресту «Сніжнянантрацит» комбінату «Сталінвугілля». 2. Шахти «Олександр-Захід» тресту «Артемвугілля» комбінату «Сталінвугілля». 3. Шахти № 9 тресту «Сніжнянантрацит» комбінату «Сталінвугілля». Орденом Трудового Червоного Прапора: 1. Шахти ім. Калініна тресту «Артемвугілля» комбінату «Сталінвугілля». 2. Шахти № 5/6 ім. Дімітрова тресту «Красноармійськвугіл- ля» комбінату «Сталінвугілля». 3. Шахти ім. Шевченка тресту «Красноармійськвугілля» комбінату «Сталінвугілля». 4. Шахти № 10 тресту «Сніжнянантрацит» комбінату «Сталінвугілля». 5. Шахти № 5 тресту «Сталінвугілля» комбінату «Сталінвугілля». 6. Шахти № 19 тресту «Сніжнянантрацит» комбінату «Сталінвугілля». 7. Шахти № 7 тресту «Радянськвугілля» комбінату «Сталінвугілля». 8. Шахти № 22/6 тресту «Кіроввугілля» комбінату «Вороши- ловградвугілля». 75
9. Шахти № 53 тресту «Боковантрацит» комбінату «Вороши- ловградвугілля». 10. Шахти № 15 тресту «Боковантрацит» комбінату «Вороши- ловградвугілля». 11. Шахти «Кремінна» тресту «Лисичанвугілля» комбінату «Ворошиловградвугілля». 12. Шахти № 9 ім. Леніна тресту «Свердловвугілля» комбінату «Ворошиловградвугілля». Медаллю «За трудову відзнаку»: 1. Шахти «Дельта 2» тресту «Ворошиловвугілля» комбінату «Ворошиловвугілля». 2. Шахти «Сутаган» тресту «Ворошиловвугілля» комбінату «Ворошиловградвугілля». 3. Шахти № 4 тресту «Сніжнянантрацит» комбінату «Сталін- вугілля». 4. Шахти № 15 тресту «Сніжнянантрацит» комбінату «Сталін- вугілля». 5. Шахти № 19 тресту «Сталінвугілля» комбінату «Сталін- вугілля». Голова Президії Верховної Ради СРСР ЛГ. Калінін Секретар Президії Верховної Ради СРСР О. Горкін Москва, Кремль, 17 лютого 1939 року. Газ. «Комуніст», № 41, Киев, 20 февраля 1939 г. № 68 УКАЗ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР О НАГРАЖДЕНИИ ХАРЬКОВСКОГО ЗАВОДА ГОРНОЗАВОДСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ «СВЕТ ШАХТЕРА» ОРДЕНОМ ЛЕНИНА 17 февраля 1939 г. За зразкову стахановську роботу, перевиконання плану і успішне освоєння нових машин нагородити колектив робітників, господарських і інженерно-технічних працівників заводу «Світло шахтаря» орденом Леніна. Голова Президії Верховної Ради СРСР М. Калінін Секретар Президії Верховної Ради СРСР О. Горкін Москва, Кремль, 17 лютого 1939 року. Газ. «Комуніст», № 41, Киев, 20 февраля 1939 г. 76
№ 69 ПРИКАЗ НАРКОМА СРЕДНЕГО МАШИНОСТРОЕНИЯ СССР О ПРИСУЖДЕНИИ ХАРЬКОВСКОМУ ТРАКТОРНОМУ ЗАВОДУ им. ОРДЖОНИКИДЗЕ ПЕРЕХОДЯЩЕГО КРАСНОГО ЗНАМЕНИ НАРКОМАТА И ЦК СОЮЗА РАБОЧИХ ТРАКТОРНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 2 марта 1939 г. Объявляю решение Центральной комиссии Наркомата среднего машиностроения СССР по оценке результатов соревнования о присуждении Харьковскому тракторному заводу им. Орджоникидзе за работу в IV квартале 1938 г. переходящего Красного знамени Наркоматом и ЦК Союза рабочих тракторной промышленности. «В IV квартале 1938 г. Харьковский тракторный завод путем широкого развития стахановского движения, организации социалистического соревнования между цехами и заводами и выдвижения новых кадров на руководящую работу добился значительных успехов. 1. План IV квартала по валовой продукции выполнен на 111,6%. 2. План IV квартала по выпуску тракторов выполнен на 105,6%. 3. Производительность труда составила 105,4% по отношению к плану. 4. Снижение себестоимости в IV квартале 1938 г. против 1937 г. составило 28,6% при плане 28%. 5. План производства изделий ширпотреба выполнен на 102,3%. 6. В IV квартале внедрено 253 рабочих предложения, дающих годовую экономию 704 000 руб. 7. Число стахановцев по заводу возрастало из месяца в ме- сяч — на 1 октября 1938 г. стахановцев было 4202 человека, на 1 марта 1939 г. 4825 человек, что составляет 46,3% к списочному числу рабочих. На заводе в IV квартале организовано 23 комплексных бригады, которые внесли ряд ценных рационализаторских предложений, и 40 стахановских школ для распространения стахановских методов работы. По инициативе завода в IV квартале было развернуто социалистическое соревнование между всеми тракторными заводами Союза на выпуск продукции сверх плана в подарок Родине. 8. Наряду с текущим производством завод в IV квартале: выпустил 1-ю серию газогенераторных тракторов, опытные образцы тягачей с карбюраторным двигателем и дизельмотором, опытные образцы дизеля С-8; внес ряд улучшений в конструкцию гусеничного трактора». 77
В 1939 г. перед Харьковским тракторным заводом поставлен ряд ответственных заданий: 1. Выпустить 5000 газогенераторных тракторов. 2. Выпустить 1100 тягачей, освоив их производство. 3. Выпустить 1000 тракторов с дизельмоторами. 4. Выпустить запасных частей для тракторов на 33 000 000 руб. 5. Выпустить 2000 электрохолодильников. 6. Обеспечить значительный рост производительности труда и снижение себестоимости на основе дальнейшего развертывания стахановского движения, социалистического соревнования и неуклонного выполнения постановления Совнаркома, ЦК ВКП(б) и ВЦСПС о трудовой дисциплине. Мобилизуя всех рабочих, ИТР и служащих на устранение имеющихся недостатков в работе и дальнейшее овладение техникой, Харьковский тракторный завод имеет полную возможность не только выполнить, но и перевыполнить эти ответственные задания. Для поощрения лучших стахановцев и ударников из числа рабочих, инженерно-технических работников и служащих Харьковского тракторного завода разрешаю директору завода выделить из фонда директора 100 000 руб. для премирования работников завода. Премировать в размере месячного оклада: 1. Директора завода т. Воскобой С. И. 2. Зам. главного инженера т. Невяжского Я. И. 3. Секретаря заводского парткома т. Смирнова А. И. 4. Председателя завкома профсоюза РТП т. Мельникова В. Г. За выдающиеся достижения в части развития стахановских методов работы, социалистического соревнования, роста производительности труда и улучшения качества работы наградить: аттестатом «Отличник социалистического производства» следующих стахановцев, ударников и инженерно-технических работников Харьковского тракторного завода им. Орджоникидзе: 1. Логвина Д. К. 2. Салимовского В. Ф. 3. Телегина В. П. 4. Цмокалова С. А. 5. Пастернак Ф. К. 6. Ватулу Н. И. 7. Улитова А. А. 8. Сосницкого Г. А. 9. Серебрякову А. В. 10. Кестеля И. Ш. 11. Ступникова М. И. 12. Ефимова И. Д. 13. Овсей А. М. 14. Коган М. И. 15. Воробьеву А. С. 16. Смолянец Т. П. № атт — 1118 — шлифовщика тракторного цеха — 1121 — инструктора наладчика тракторного цеха — 1125 — инструктора сборки тракторного цеха — 1180 — шлифовщика тракторного цеха — 1132 — инструктора 5-го отдела тракторного цеха — 1134 — электросварщика тракторного цеха — 1181 —слесаря по ремонту тракторного цеха — 1135 — токаря тракторного цеха — 1136 — зуборезчицу тракторного цеха — 1137 —наладчика моторного цеха — 1182 — инструктора конвейера моторного цеха — 1187 — фрезеровщика моторного цеха — 1188 — наладчика моторного цеха — 1140 — начальника I отдела моторного цеха — 1141—фрезеровщицу моторного цеха — 1189 — расточника моторного цеха 78
17. Ващик М. Ю. 18. Денищенко И. Г. 19. Сопко В. М. 20. Попова В. Я. 21. Недомовного П. И. 22. Бородина Е. В. 23. Демьянова М. С. 24. Гнездилова Л. И. 25. Чеха А. С. 26. Буль И. М. 27. Чумака М. И. 28. Рыбальченко А. В. 29. Носика Т. Н. 30. Каплуненко И. Е. 31. Костенко М. С. 32. Иванова В. Г. 33. Нечаева М. М. 34. Боярского Н. Г. 35. Масленика Н. В. 36. Белякова В. Н. 37. Борисова И. А. 38. Старусева М. Д. 39. Мосипан Г. Ц. 40. Михайлова Ф. В. 41. Ашихина Д. К. 42. Четверикову М. И. 43. Третьякову А. П. 44. Сироту А. А. 45. Петруня А. Н. 46. Челпановского Ф. М. — 1190 — инструктора столов конвейера моторного цеха — 1191 — мастера дефектной мастерской моторного цеха — 1142 — начальника III отдела моторного цеха — 1143—фрезеровщика штамповочной мастерской кузнечного цеха — 1144 — зав. электрохозяйством кузнечного цеха — 1145 — штамповщика кузнечного цеха — 1148 — штамповщика кузнечного цеха — 1149 — слесаря модельщика инструментального цеха — 1157 — строгальщика инструментального цеха — 1192 — старшего мастера фрезерного участка инструментального цеха — 1158 — шлифовщика инструментального цеха — 1159— бригадира сборки стержней литейного цеха — 1160 — инструктора формовки литейного цеха — 1161—бригадира формовщика литейного цеха — 1163 — шишельницу литейного цеха — 1194 — ст. мастера формовки литейного цеха — 1165 — старшего мастера обрубного отдела литейного цеха — 1178 — старшего мастера отдела серого чугуна литейного цеха — 1167 — старшего мастера стержневого отдела литейного цеха — 1168 — бригадира формовщиков литейного цеха — 1169—бригадира слесарей модельно-опочного хозяйства литейного цеха — 1171—упаковщика склада отдела сбыта — 1173 — грузчика транспортного цеха — 1174 — шофера автобазы транспортного цеха — 1175 — водителя автокар цеха безрельсового транспорта — 1179 — прессовщицу цеха холодной штамповки — 1176 — клепальщицу цеха холодной штамповки — 4990 — контрольного мастера ОТК тракторного цеха — 4991 — контрольного мастера ОТК чугунолитейного цеха — 1177— контрольного мастера ОТК моторного цеха Переходящее Красное знамя Наркомата среднего машиностроения и ЦК Союза тракторной промышленности вручить Харьковскому тракторному заводу им. Орджоникидзе (Главтракто- ропром), лишив этого знамени Ростовский завод им. Калинина (Глававтотрактородеталь) за невыполнение основных качественных показателей и плана IV квартала 1938 г.* Народный комиссар среднего машиностроения Союза ССР — И. Лихачев Верно: корректор — В. Ефимовская ЦГАНХ СССР, ф. 8115, оп. 4, д. 19, л. 21. Заверенная копия. * Приказ был разослан всем отделам наркомата, а также Главтракто- ропрому, Глававтотрактородетали, Госплану СССР, промотделу ЦК ВКП(б), Управлению делами СНК СССР, Центральному арбитражу, ЦК Союза рабочих тракторной промышленности, ХТЗ и Ростовскому заводу им. Калинина. 79
№ 70 ПРИКАЗ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О РАЗДЕЛЕ ЭЛЕКТРОТУРБИННОГО ЗАВОДА (ХЭТЗ) НА ЭЛЕКТРОМЕХАНИЧЕСКИЙ (ХЭМЗ) И ТУРБОГЕНЕРАТОРНЫЙ (ХТГЗ) ЗАВОДЫ В г. ХАРЬКОВЕ 9 марта 1939 г. 1. Во исполнение постановления Экономического совета при СНК СССР от 7 марта 1939 г. № 196 — Харьковский электромеханический и турбогенераторный завод ХЭТЗ разделить на два завода: 1) Харьковский электромеханический завод ХЭМЗ. 2) Харьковский турбогенераторный завод ХТГЗ. 2. Исполняющим обязанности директора ХЭМЗа назначить т. Петрикова Н. С., главным инженером — т. Табачкина Б. Ш. 3. Исполняющим обязанности директора ХТГЗа назначить т. Бобырева Т. Р., и. о. главного инженера т. Бертинова А. И. 4. Установить специализацию Харьковского электромеханического завода в пределах существующей номенклатуры, за исключением турбо-, гидрогенераторов и синхронных компенсаторов, переходящих в номенклатуру ХТГЗ. 5. Установить специализацию ХТГЗ в следующем виде: а) стационарные паровые турбины и генераторы; б) гидрогенераторы и синхронные компенсаторы; в) турбозубчатые агрегаты; г) запчасти, ремонт паровых турбин и турбогенераторов. 6. При разделении заводов исходить из следующих положений: ХТГЗ оставить в составе: а) основного корпуса, включая достраиваемый пролет; б) строющееся цветолитейное производство; в) котельной. За заводом ХЭМЗ оставить машинный корпус, аппаратный корпус, литейные и сварочные. 7. Для разделения завода ХЭТЗ, установления кооперации в соответствии с настоящим приказом выделить комиссию в составе: председателя — нач. инспекции Наркомата т. Свиридова, членов — т. Кацинского, Протопопова, Славного, директора ХТГЗ — т. Бобырева и директора ХЭМЗ т. Петрикова. Комиссии выехать на ХЭТЗ 12 марта с. г. и закончить работу по разделению завода и детальному определению объема производственной кооперации не позднее 20 марта с. г. Материалы комиссии представить мне на утверждение не позднее 25 марта 1939 г. Народный комиссар электростанций и электропромышленности СССР Первухин ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 3, л. 11—12. Подлинник. 80
№ 71 СТАТЬЯ ЗАВЕДУЮЩЕГО ПРОМЫШЛЕННО-ТРАНСПОРТНЫМ. ОТДЕЛОМ ВИННИЦКОГО ОБКОМА КП (б) У О СОСТОЯНИИ ОБЛАСТНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ И ЗАДАЧАХ ЕЕ РАЗВИТИЯ В ТРЕТЬЕЙ ПЯТИЛЕТКЕ 10 марта 1939 г. Сьогодні в столиці нашої Батьківщини відкривається XVIII з’їзд ВКП(б) —з’їзд партії переможців, будівників комунізму. Партія більшовиків, весь радянський народ прийшли до свого з’їзду монолітними, організаційно зміцнілими, згуртованими навколо Центрального Комітету партії. З’їзд підсумує шлях, пройдений нашою Батьківщиною за роки другої п’ятирічки, накреслить план дальшого народногосподарського і культурного будівництва в роки третьої п’ятирічки. Успіхи справді грандіозні! їх трудно переоцінити. Ці успіхи соціалізму вселяють в серця мільйонів трудящих нашої Батьківщини почуття законної гордості, почуття глибокої віри в повне торжество комунізму, почуття радості за свою партію...* За роки другої п’ятирічки промисловість Вінницької області досягла величезних успіхів. Досить сказати, що випуск продукції промисловості виріс у два з половиною раза, в середньому за рік випуск продукції зростав на 21,8%. Збудовано 15 нових підприємств харчової, будівельної та інших галузей промисловості. Значна частина підприємств докорінно реконструйована. В своїй більшості така реконструкція дорівнювала будівництву нових підприємств. Яскравим прикладом цього може бути Вінницький суперфосфатний завод. 1932 р. основний фонд капіталу заводу складав 5,3 млн. крб., а за роки другої п’ятирічки на його реконструкцію витрачено 8 млн. крб. Або взяти Барський машинобудівний завод. Недавно він уявляв собою невеличкі механічні майстерні, а тепер це потужний машинобудівний завод, що виготовляє устаткування, для цукрових заводів. Валова продукція його за другу п’ятирічку зросла на 507%. Ще один характерний приклад росту соціалістичної промисловості. Взяти цукрову промисловість області. Реконструкція 20 цукрозаводів дала можливість збільшити середньодобову переробку буряків на один завод з 5133 ц до 6830 і виробити цукру, порівнюючи з 1932 р., більше ніж у 2,4 раза. Значно зросла м’ясна, плодоовочева і мукомельно-круп’яна промисловість. Так, наприклад, продукція м’ясної промисловості збільшилась за другу п’ятирічку в три рази, плодоовочева — в 2,7 раза, мукомельно-круп’яна — в 3,5 раза. Більшовики Вінниччини за роки другої п’ятирічки добились великих успіхів у розвитку промислової кооперації. Продукція * Отточие в тексте. 6 1392 81
промислової кооперації збільшилась у три рази. Ще більшими темпами вона зростає на початку третьої п’ятирічки. Якщо за 1937 р. кооперативна промисловість випустила продукції на 102 млн. крб., то за 1938 р.— на 122 млн. крб., виконавши річний план з перевищенням. На кінець третьої п’ятирічки випуск продукції промкооперації буде доведений до 200 млн. крб. Колосальна робота була проведена по вихованню кадрів соціалістичної промисловості і транспорту. Досить навести такий факт. Чисельність кадрових робітників промисловості зросла на 34,4%. Лише за останній рік другої п’ятирічки було висунуто на командні пости понад 900 чоловік партійних і непартійних більшовиків. Ще більше висунуто в 1938 р. Розгортання соціалістичного змагання, розвиток всенародного стахановського руху, підвищення якості господарського керівництва сприяли величезному росту продуктивності праці робітників. За другу п’ятирічку продуктивність праці на підприємствах зросла на 92,4%. Виконання гігантської програми другої п’ятирічки супроводжувалось піднесенням матеріального і культурного рівня трудящих. Фонд заробітної плати робітників збільшився в 2,5 раза, виріс житловий фонд, покращали умови праці на виробництві. Третя п’ятирічка — це п’ятирічка могутнього росту соціалістичної індустрії, прогресу і вдосконалення всієї технічної бази народного господарства, росту машинобудування, всемірного зміцнення обороноспроможності країни, дальшого піднесення соціалістичного сільського господарства і матеріально-культурного рівня трудящих. Великі завдання в третій п’ятирічці стоять перед промисловістю нашої області, насамперед перед цукровою, яка є провідною в області. Якщо 1937 р. колгоспи області дали цукрових буряків 26 млн. ц, то на кінець третьої п’ятирічки вони даватимуть країні щорічно понад 50 млн. ц. Це значне підвищення врожайності викликає необхідність збільшення виробничої потужності заводів. Уже в цьому році треба пустити в експлуатацію потужний Гніванський завод. На ряді заводів необхідно механізувати трудомісткі процеси виробництва (вантаження, вивантаження, організація транспортерів), підведення до заводів залізничних шляхів, налагодження гужового транспорту. ...* Треба в кожному, районі розвивати місцеву промисловість на базі максимального використання величезних резервів місцевої сировини. За неповними даними, в області є понад 150 млн. т покладів торфу і понад 2 млн. т бурого вугілля. Досить сказати, що розробка покладів торфу лише в Уланівському, Хмільницькому, Барському, Калинівському, Турбівському районах, а також покладів бурого вугілля в Монастирищенському і Жмеринському * Отточие в тексте. 82
районах дасть повну можливість перевести роботу ряду підприємств області на місцеве паливо і цілком забезпечить потреби населення в паливі. Є також усі можливості широкого видобутку каменю, виробництва вапна, черепиці, вогнестійкої цегли, гончарних, бондарних і мебльових виробів. Будівництво в Жмеринському районі заводу портландцементу на базі використання покладів мергеля, збільшення виробничої потужності випуску черепиці на Вендичан- ському заводі — невідкладні завдання партійних, радянських і господарських організацій. Або взяти промислову кооперацію області. Від неї вимагається справді культурна робота, вміння забезпечити ростучі потреби трудящих. Треба сказати, що для цього в неї є колосальні можливості. В третій п’ятирічці на будівництво і реконструкцію підприємств промислової кооперації області буде витрачено близько 20 млн. крб. Легка промисловість області в 1937 р. дала продукції на 8092 тис. крб., а на кінець третьої п’ятирічки вона повинна збільшити її в 3 рази. Щоб успішно розв’язати це грандіозне завдання, необхідно закінчити реконструкцію ряду підприємств, оновити їх машинне устаткування, побудувати нову швейну фабрику. Разом з тим треба збільшити випуск продукції трикотажної і шкіряної промисловості. Є, наприклад, усі можливості на кінець третьої п’ятирічки довести випуск продукції на Тульчинській панчішній фабриці до 5 млн. пар панчох проти 1240 тис. 1937 р. На взуттєвій фабриці цього ж району домогтись щорічного виготовлення модельного взуття 150 тис. пар проти 50 тис. 1937 р., а на Вінницькій взуттєвій фабриці до 900 тис. пар взуття проти 526 тис. Необхідно також збільшити потужність Бершадського, Тульчинського, Жмеринського шкірзаводів. Колосальні завдання стоять перед харчовою промисловістю в справі розширення випуску безалкогольних напоїв, хлібобулочних і кондитерських виробів. Треба пустити законсервовані Чер- нятинський, Тиманівський, Могилів-Подільський, Козятинський і інші пивоварні заводи і заводи безалкогольних напоїв. Організувати крохмально-паточне виробництво. ...* Третя п’ятирічка означає новий гігантський крок по шляху до повного торжества комунізму. Країна вступила в нову смугу свого розвитку, в смугу поступового переходу від соціалізму до комунізму. Щоб розв’язати ці завдання, не можна недооцінювати труднощів, які доведеться перебороти. Завдання третьої п’ятирічки вимагають від усіх партійних організацій, від кожного комуніста величезної і напруженої роботи. Але більшовики не бояться труднощів, вони вміють організувати трудящі маси на подолання їх. З величезним ентузіазмом готувався до XVIII партійного з’їзду весь радянський народ. Робітники, .колгоспники, інтелігенція * Отточие в тексте. 6* 83
в соціалістичному змаганні приходять до з’їзду з новими виробничими перемогами. Тисячі колгоспів і підприємств області виконали свої передз’їздівські зобов’язання. Соціалістичне змагання ім. XVIII з’їзду ВКП(б) перетворилось на демонстрацію готовності всього радянського народу виконати перше-ліпше завдання партії. І в цьому ще один доказ міцного зв’язку більшовицької партії з масами, в цьому запорука успішного виконання третьої п’ятирічки у всіх галузях народного господарства. А. Г. Русов завідуючий промтранспортним відділом Вінницького обкому КП(б)У Газ. «Більшовицька правда», № 56, Винница, 10 марта 1939 Г. № 72 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «БІЛЬШОВИК» О ДОСТИЖЕНИЯХ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ЧЕРНИГОВЩИНЫ ЗА ГОДЫ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ 10 марта 1939 г. У Чернігівській області до Великої Жовтневої соціалістичної революції було 23 тис. робітників. За роки Радянської влади зросла майже втричі кількість підприємств і працюють тепер на них 57 тис. чоловік. Вся промисловість Чернігівщини 1913 р. виробляла продукції на 108 млн. крб. (в незмінних цінах 1926/27 р.), а на кінець другої п’ятирічки — на 518 млн. крб. За роки п’ятирічок в нашій області створено нові галузі промисловості: торфяну, будівельних матеріалів, швейну, трикотажну, взуттєву, первинної переробки льону і конопель та інші, які вже тепер дають продукції на 66 млн. крб. Значно зросла харчова промисловість. Збудовано три м’ятні заводи, які виробляють ефірні масл^, три плодосушарні заводи, 34 маслозаводи, дві фабрики-кухні, м’ясокомбінат, макаронно- кондитерський комбінат, цукеркову фабрику. Побудовано нові великі механізовані підприємства: фабрику музичних інструментів, фабрику «Пластмас», гудзикову, дві шкіряно-галантерейні фабрики. Газ. «Більшовик», № 56, Чернигов, 10 марта 1939 г. 84
№ 73 ПРИКАЗ НАРКОМА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР О ПРИЕМЕ СТУДЕНТОВ В УКРАИНСКУЮ ПРОМЫШЛЕННУЮ АКАДЕМИЮ В 1939 г. 17 марта 1939 г. В целях своевременного укомплектования студентами Украинской промакадемии в 1939 г.— приказываю: 1. Произвести прием студентов в Украинскую промышленную академию на 1939 г. в соответствии с правилами приема, утвержденными ВКВШ от 13 февраля 1939 г. 2. Установить контингент приема в Украинскую промышленную академию на 1939 г. 120 человек по специальностям: Металлургия черных металлов 30 чел. Горное дело 15 » Коксохимия 15 » Технология силикатов 15 » Промышленное и гражданское строительство 15 » Горное машиностроение (вечернее отделение) 30 » Итого: 120 чел. 3. Из общего контингента приема выделить: для Наркомата топливной промышленности 38 мест (по специальности горное дело 8 мест и по специальности горное машиностроение 30 мест), для Наркомата промышленности стройматериалов 9 мест (по специальности промышленное и гражданское строительство 4 места и по специальности технология силикатов 5 мест), для Наркомата электропромышленности и электростанций 4 места (по специальности промышленное и гражданское строительство) . Указанные наркоматы не позднее 25 марта сообщают ГУУЗ НКЧМ разверстку по своим главкам выделенного им количества мест в Промакадемию. 4. Главным управлениям Наркомчермета выделить кандидатов для зачисления в академию согласно прилагаемой разверстки (приложение 1) * к 1 мая 1939 г. 5. Возложить на начальников главных управлений Наркомчермета персональную ответственность за качественный и своевременный отбор кандидатов, направляемых в Промакадемию. Установить, что командировка в Промакадемию выдается начальником главного управления после личного ознакомления с кандидатом. * Не прилагается. 85
6. Выделенным главками Наркомчермета кандидатам, допущенным Украинской промакадемией к приемным испытаниям, предоставляется очередной отпуск для подготовки к приемным испытаниям. 7. Кандидатам, допущенным к приемным испытаниям, оплачивается за счет предприятий стоимость проезда и суточные за время приемных испытаний. Кандидатам, не выдержавшим испытаний, оплачивается предприятиями, в которых они работают, стоимость проезда после испытаний к месту работы. Кандидатам, выдержавшим испытания и зачисленным в Пром- академию, оплачивается за счет предприятия проезд из академии к месту работы за снятием с учета и проезд обратно в академию для учебы. 8. Возложить на директора Украинской промакадемии т. Никулина ответственность за организацию приемных испытаний и обеспечение общежитием студентов нового приема. Квартиры для семей студентов не предоставляются. Народный комиссар черной металлургии СССР Ф. Меркулов ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 40, д. 6, л. 37—38. Подлинник. Кв 74 ПРИКАЗ НАРКОМА СРЕДНЕГО МАШИНОСТРОЕНИЯ СССР И НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О ПЕРЕДАЧЕ ТРЕСТУ «ЮЖЭНЕРГОСТРОЙ» СТРОИТЕЛЬСТВА ХЭМЗ И ХТГЗ 25 марта 1939 г. В соответствии с постановлением Экономического совета СНК СССР от 9.11 1939 г. (протокол № 8) считать переданным из Народного комиссариата среднего машиностроения Союза ССР в систему Народного комиссариата электростанций и электропромышленности Союза ССР с 1 апреля с. г. по балансу на 1 января 1939 г. участок работ треста «Южмашстрой» по строительству электромеханического и турбогенераторного заводов в г. Харькове *. 1. Тресту «Южмашстрой» к 1 апреля с. г. полностью произвести работы по сдаче участка тресту «Южэнергострой» с участием ОКС завода ХЭТЗ. 2. Сдачу работ произвести на основании актов приемки работ (процентовок), подписанных ОКСом ХЭТЗа на 1 апреля с. г. * См. док. № 70. 86
3. Для обеспечения выполнения работ по ХЭТЗ «Южмаш- строю» передать тресту «Южэнергострой» наличный инженерно- технический персонал и служащих передаваемого строительного участка, а также рабочих, занятых на строительстве объектов ХЭТЗа, по состоянию на 1 февраля 1939 г. 4. «Южмашстрою» передать весь жилой фонд, принадлежащий ХЭТЗу, заселенный рабочими, передаваемыми «Южэнерго- строю» в соответствии с п. 3. Остальной жилфонд ХЭТЗа, заселенный рабочими, занятыми на объектах других заказчиков участка «Южмашстроя», передает «Южэнергострою» не позже 1 мая 1939 г. 5. Передать «Южэнергострою» все транспортные средства, полученные в 1938 г. «Южмашстроем», при приемке ХЭТЗа от НКТП, в том числе 7 машин (1,5 т) ГАЗ и 7 машин (3-тонных) ЗИС и одну машину «М-1» с резиной пропорционально имеющейся резины на машинах. 6. Все наличные на передаваемом участке стройматериалы распределить между «Южмашстроем» и «Южэнергостроем» пропорционально программе 1-го квартала по ХЭТЗу и другим стройкам, входящим в состав участка. 7. «Южмашстрою» передать тресту «Южэнергострой» все строймеханизмы, занятые по строительству на объектах ХЭТЗ на 1 февраля, а также подсобные предприятия, расположенные на территории завода ХЭТЗ. Остающиеся в «Южмашстрое» металломастерские обязаны на договорных началах обслуживать площадку ХЭТЗ и аналогично в отношении лесорамы, находящейся на площадке ХЭТЗ. Народный комиссар среднего машиностроения СССР И. Лихачев Народный комиссар электростанций и электропромышленности М. Первухин ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 3, л. 156—157. Подлинник. 87
№ 75 УКАЗ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР О НАГРАЖДЕНИИ КОЛЛЕКТИВОВ РАБОЧИХ, ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ И СЛУЖАЩИХ ПРЕДПРИЯТИИ ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ ОРДЕНАМИ ЛЕНИНА, ТРУДОВОГО КРАСНОГО ЗНАМЕНИ, «ЗНАК ПОЧЕТА» 26 марта 1939 г. За перевыполнение плана, организацию стахановской работы, досрочное выполнение важнейших государственных заданий наградить коллективы рабочих, инженерно-технических работников и служащих следующих предприятий: Орденом Ленина 1. Коллектив рабочих, служащих, инженерно-технических и хозяйственных работников металлургического завода им. Ленина в г. Днепропетровске. 2. Коллектив рабочих, служащих, инженерно-технических и хозяйственных работников металлургического завода «Серп и молот» в г. Москве. 3. Коллектив рабочих, служащих, инженерно-технических и хозяйственных работников сталинградского металлургического завода «Красный Октябрь». Орденом Трудового Красного Знамени 1. Коллектив рабочих, служащих, инженерно-технических и хозяйственных работников Криворожского металлургического завода. 2. Коллектив рабочих, служащих, инженерно-технических и хозяйственных работников боровического керамического комбината «Красный керамик». Орденом «Знак Почета» Коллектив рабочих, служащих и инженерно-технических работников мартеновского цеха № 2 Макеевского металлургического завода им. Кирова. Председатель Президиума Верховного Совета СССР М. Калинин Секретарь Президиума Верховного Совета СССР А. Горкин Москва, Кремль, 26 марта 1939 г. Газ. «Ведомости Верховного Совета СССР», № 12, 22 апреля 1939 г. 88
№ 76 ПИСЬМО ДИРЕКТОРА ЛУТУГИНСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА К КОЛХОЗНИКАМ ВОРОШИЛОВГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ С ПРИЗЫВОМ ПОПОЛНИТЬ РЯДЫ РАБОЧИХ ЗАВОДА <3 апреля 1939 г. * Добро пожаловать, товарищи колхозники! Расширяясь с каждым годом, повышая выпуск продукции, Лутугинский металлургический завод ощущает сейчас недостаток рабочих в количестве 120 человек. В 1941 г. на заводе войдет в строй новый большой литейный цех, на который потребуется дополнительно 500 рабочих, в основном литейщиков. К набору и подготовке кадров мы приступим немедленно, причем набор на предприятия будем проводить организованно, через колхозы и колхозные собрания, как и советуют нам колхозники Щербиновского района Краснодарского края. Колхозники могут не сомневаться в том, что каждого из них мы обеспечим теплым товарищеским приемом и заботой и приложим все усилия, чтобы в короткий срок подготовить из них высококвалифицированных рабочих. К маю текущего года у нас вступает в строй 30-квартирный дом, а к концу года будет закончено строительство еще двух 8-квартирных домов. Каждый колхозник будет у нас обеспечен общежитием, а семейный колхозник — квартирой. Добро пожаловать, товарищи колхозники! Е. Тарасенко директор Лутугинского завода — орденоносец. Газ. «Ворошиловградская правда», № 76, 3 апреля 1939 г. № 77 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ПОЕЗДКЕ ГОРНЯКОВ КОМБИНАТА «ВОРОШИЛОВГРАДУГОЛЬ» К ГОРНЯКАМ ГРУЗИИ 26 апреля 1939 г. В гостях у гірників «Ткварчелвугілля» Серго, Ворошиловградської області. (РАТАУ) Делегація гірників шахти № 22-6 ім. Кірова і шахти № 77 «Го- лубовка» комбінату «Ворошиловградвугілля», яка виїхала до гірників Грузії, надіслала в Серго лист, у якому пише: * Дата опубликования. 89
«Тепло, по-братському зустріли нас шахтарі «Ткварчелвугіл- ля». На шахті ім. Сталіна 22 квітня відбувся багатолюдний мітинг, який перетворився в яскраву демонстрацію дружби народів двох радянських республік. У виступах ткварчельців і наших гірників почувалася гордість і радість за свою щасливу Батьківщину. Рапорт начальника дільниці № 2 шахти № 22-6 ім. Кірова т. Комарова про дострокове виконання плану вуглевидобутку першого півріччя шахтарі «Ткварчелвугілля» зустріли, як свій власний великий успіх. Передовий бригадир шахти т. Сторожін заявив: «Ваші перемоги вчать нас, чого можна добитися, організуючи роботу за циклічним графіком. Вони мобілізують нас на кращу роботу. Моя бригада в змаганні з шахтарями Донбаса буде передовою. Ми йдемо в шахту і видамо дві бригадні норми — 150 т. Хай міцніє і шириться змагання гірників Донбаса і Грузії за нові перемоги у третій п’ятирічці!» Начальник передової дільниці шахти ім. Сталіна т. Гуков почав змагання з т. Комаровим на високу циклічність. Він зобов’язався виконати квітневий план на 120%. Газ. «Комуніст», № 95, Київ, 26 апреля 1939 г. № 78 ПРИКАЗ ЗАМЕСТИТЕЛЯ НАРКОМА СРЕДНЕГО МАШИНОСТРОЕНИЯ СССР О ПРИСУЖДЕНИИ ПЕРЕХОДЯЩИХ КРАСНЫХ ЗНАМЕН ПРЕДПРИЯТИЯМ НКСМ 28 апреля 1939 г. Объявляю решение Центральной комиссии по оценке результатов социалистического соревнования по предприятиям НКСМ о присуждении переходящих Красных знамен за работу в первом квартале 1939 г. Переходящие Красные знамена присуждены: Московскому автомобильному заводу; Подольскому аккумуляторному заводу; заводу «Красный двигатель» Глававтотрактородетали; Харьковскому тракторному заводу им. Орджоникидзе; Калининскому вагоностроительному заводу; Одесскому заводу им. Октябрьской революции. Центральная комиссия отметила также хорошую работу в I квартале коллективов следующих заводов: по Главтракторо- прому — Сталинградского тракторного завода, по Главсельма- шу — Челябинского завода им. Колющенко и Гомсельмаша, по Главтрактородетали — Мичуринского завода им. Ленина и Киевского завода им. Лепсе. Директорам всех перечисленных заводов выделить из фонда директора соответствующую сумму для премирования лучших 90
рабочих и инженерно-технического персонала заводов, отличившихся в борьбе за высокую производительность труда и высокое качество продукции. Зам. народного комиссара среднего машиностроения Союза ССР В. Елисеев Верно * ЦГАНХ СССР, ф. 8115, оп. 4, д. 1, л. 93. Заверенная копия. № 79 ПРИКАЗ ЗАМЕСТИТЕЛЯ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О РЕКОНСТРУКЦИИ ХАРЬКОВСКОГО ЭЛЕКТРОЗАВОДА 3 мая 1939 г. § 1 Утвердить представленное Главэлектромашпромом плановое задание на реконструкцию Харьковского электрозавода (ХЭЛЗ) с выпуском: а) реле защиты и сигнализации 155 000 шт., б) электросчетчиков 300 000 шт., в) электромоторов мощностью до 1 кет 170 000 шт., г) пакетных выключателей д/комплектации моторов в количестве 50 000 шт., д) пусковой аппаратуры 130 000 шт. § 2 Для указанной программы построить новый корпус реле и электросчетчиков площадью в 6000 кв. м. § 3 Ориентировочные затраты на реконструкцию утвердить: по промстроительству 10 млн. руб., по жилстроительству 3 млн. руб. § 4 Начальнику Главэлектромашпрома т. Мексику немедленно приступить к организации разработки новых современных конструкций реле, электросчетчиков и электромоторов малых габаритов. Выпуск электросчетчиков в 1939 г. определить минимум 50 000 штук. Зам. народного комиссара электростанций и электропромышленности СССР * ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 6, л. 10. Подлинник. * Подпись неразборчива. 91
К2 80 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ПРЕБЫВАНИИ ДЕЛЕГАЦИИ ГОРНЯКОВ ГРУЗИИ У ДОНЕЦКИХ ГОРНЯКОВ 5 мая 1939 г. Орджоникидзе, 5. (Наш. кор.) Ось уже 4 дні перебувають в Орджонікідзе дорогі гості з братньої Грузії, делегати гірників тресту «Ткібулвугілля». Ці дні перетворилися в справжнє свято непорушної дружби трудящих сонячної Грузії і квітучої Радянської України. Учора гості оглядали першу в Союзі дослідно-експлуатаційну гідрошахту. В присутності делегатів комсомолець т. Заяць включив гідромонітор. Потужний струмінь води врізався в пласт міцного вугілля, яке потім кусками по жолобах пішло до стовбура. Цей процес видобутку вугілля, де вода замінює важку працю шахтаря, справив величезне враження на присутніх. На Червонопрапорній шахті № 1-2 «Червоний Жовтень» на честь гостей відбувся багатолюдний мітинг. З палкою промовою виступив від імені делегації т. Какаурідзе, який закликав донецьких шахтарів дати більше вугілля соціалістичному господарству. Робітники і виробничі командири шахти № 1-2 «Червоний Жовтень» зобов’язалися довести видобуток найближчими днями до З тис. т вугілля на добу. З великим виробничим піднесенням зустрів гостей колектив шахти № 4 «Червоний Жовтень». Шахта сьогодні в першій зміні збільшила видобуток на 54 т порівняно до видобутку першої зміни вчорашнього дня. Стахановці т. Іванов, Маншин і Недорє- зов 3 травня виконали по 300—450% норми. Делегація побувала на окремих дільницях, де знайомилася з організацією праці. Увечері відбулася зустріч гірників Грузії з стахановцями і виробничими командирами шахти. На зустрічі були підведені перші підсумки змагання між шахтою № 4 «Червоний Жовтень» тресту «Орджонікідзевугілля» і шахтою ім. Леніна тресту «Ткібулвугілля». В результаті змагання колектив шахти № 4 «Червоний Жовтень» добився добрих наслідків. За 4 місяці видано 151 448 т вугілля — 115% плану. Зверх завдання видобуто 19 708 т. План підготовчих робіт виконаний на 108,8%. Про підсумки роботи шахти ім. Леніна тресту «Ткібулвугілля» розповів головний інженер шахти т. Начхабія. Квартальний план шахта виконала на 105,8%, квітневий — на 103%. Значно зросла продуктивність праці. В першому кварталі вона становила 115,7% плану. Тов. Начхабія заявив від імені колективу, що, розгортаючи далі соціалістичне змагання ім. Третьої п’ятирічки, шахта доб’ється в другому кварталі ще кращих результатів. Грузинською мовою виступив начальник передової дільниці шахти № 4 «Червоний Жовтень» т. Маркозія. Він говорив про 92
те, як, приїхавши з Грузії в Донбас, знайшов тут рідну сім’ю шахтарів, яка оточила його увагою і піклуванням. Йому створили всі умови для успішної роботи, і завдяки цьому він був нагороджений урядом медаллю «За трудову відзнаку». Наприкінці виступив керівник делегації грузинських шахтарів т. Какаурідзе, який дякував гірникам тресту «Орджонікідзеву- гілля» за теплий і щирий прийом. Газ. «Комуніст», № 102, Киев, 6 мая 1939 г. № 81 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ ПРАВДА» О НАЧАЛЕ СОРЕВНОВАНИЯ МЕЖДУ МАШИНИСТАМИ ВРУБОВЫХ МАШИН КОМБИНАТА «ВОРОШИЛОВГРАДУГОЛЬ» 5 июня 1939 г. Командиры обязаны возглавить соревнование врубмашинистов Вчера в нашей газете было опубликовано письмо машиниста врубовой машины шахты «Сталинский забой» треста «Донбасс- антрацит» т. Т. Тарасова и его помощника т. А. Лубенецкого машинисту врубовой машины шахты № 151 т. М. Скоропупову. В своем письме т. Тарасов и Лубенецкий вызвали на соревнование т. М. Скоропупова и обязались довести производительность врубовки до 12 тыс. тонн в месяц. Тов. Скоропупов принял вызов и в свою очередь обязался довести производительность врубовой машины до 12,5 тыс. тонн в месяц. Начальник комбината «Ворошиловградуголь» т. Дюканов издал приказ, в котором одобряет инициативу машиниста врубовой машины т. Тарасова об организации социалистического соревнования врубмашинистов за выполнение графика цикличной работы. В своем приказе т. Дюканов обязал управляющих трестами, заведующих шахтами лично возглавить соревнование машинистов врубовых машин и вместе с партийными и профсоюзными организациями возглавить это соревнование на всех шахтах комбината, создав все условия для стахановской работы машинистов врубовых машин. В начале июля намечено провести слет машинистов врубовых машин, добившихся производительности не менее 5 тыс. т на врубовку. Для премирования особо отличившихся в соревновании машинистов врубовых машин комбинат выделил 10 тыс. руб. Премирование машинистов будет проведено на слете. Газ. «Ворошиловградская правда», № 127, 5 июня 1939 г. 93
№ 82 ПРИКАЗ НАРКОМА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР ОБ ОТКРЫТИИ ДНЕВНОГО ОТДЕЛЕНИЯ КРИВОРОЖСКОГО ГОРНОГО ИНСТИТУТА 8 июня 1939 г. Для подготовки кадров, необходимых горнорудной промышленности Наркомчермета, приказываю: 1. Организовать в Кривом Роге на базе вечернего горнорудного института дневное отделение. 2. Учредить в Криворожском горнорудном институте следующие специальности в соответствии с утвержденным ВКВШ уставом института: а) разработка месторождений полезных ископаемых; б) горная электромеханика. Обязать начальника ГУУЗа т. Федорова обеспечить институт программами и учебными планами по указанным специальностям. 3. Плановому отделу наркомата ассигновать на оборудование общежитий для студентов Криворожского института, а также оборудование лабораторий и подготовки учебного корпуса к набору студентов на дневное отделение в III квартале — 250 тыс. руб. 4. Главснабу НКЧМ (т. Брянцеву) и ГУУЗу НКЧМ (т. Федо- рову): а) обеспечить институт необходимыми фондами для оборудования общежитий и лабораторий; б) Главснабу выделить в III квартале Криворожскому горному институту для перевозки студентов вечерников с рудников на занятия один автобус ЗИС, а также легковую автомашину ЗИС-101 для перевозки профессорско-преподавательского состава. 5. Управляющему трестом Дзержин-Руда т. Лебедь Н. Г. закрепить за институтом 5 квартир в доме профессуры, принадлежавших ранее институту. 6. Для дальнейшего нормального развития Криворожского горнорудного института, а также горнорудного техникума, помещающихся в одном учебном корпусе, плановому отделу наркомата включить в титула надстройку правого крыла третьего этажа учебного корпуса, а также строительство общежития на 300—350 человек. На подготовительные работы (составление проекта и сметы, освоение участка) ассигновать в текущем бюджетном году 100 тыс. руб. Народный комиссар черной металлургии (Ф. Меркулов) ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 40, д. 17, л. 124—125. Отпуск. 94
№ 83 ПРИКАЗ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О СТРОИТЕЛЬСТВЕ ОДЕССКОЙ ТЭЦ 13 июня 1939 г. Для своевременного развертывания работ по строительству Одесской ТЭЦ приказываю: 1. Утвердить намеченную Главюжэнерго и комиссией, выделенной приказом от 8 апреля 1939 г. за № 124, площадку для сооружения новой Одесской ТЭЦ в районе Пересыпи. 2. Начальнику Главэнергостроя т. Ганзбургу обеспечить: а) составление проектного задания к 15 июня 1939 г., б) составление сметы на подготовительные работы к 1 августа 1939 г., в) составление технического проекта и смет к 1 декабря 1939 г., г) включить в программу на 1939 г. объем строительно-монтажных работ по Одесской ТЭЦ в сумме 2,6 млн. руб., д) одновременно с составлением технического проекта разработать рабочие чертежи по тем сооружениям ранее утвержденного проекта, которые могут быть использованы в новом проекте, е) к 20 июня 1939 г. организовать управление строительством Одесской ТЭЦ, включив в состав треста «Южэнергострой». 3. Начальнику Главгидроэнергостроя т. Веденееву силами УкрГИДЭПа к 1 сентября 1939 г. закончить изыскательные работы на площадке строительства для составления технического проекта. 4. Начальнику «Главюжэнерго» т. Жмерину: а) организовать аппарат дирекции Одесской ТЭЦ к 20 июня 1939 г., б) представить в НКЭП на утверждение сметы на подготовительные работы к 20 августа 1939 г. Народный комиссар электростанций и электропромышленности СССР Первухин М. Г, ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 8, л. 6—7. Подлинник. 95
№ 84 ПРИКАЗ ЗАМЕСТИТЕЛЯ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О ДАЛЬНЕЙШЕМ ОБУЧЕНИИ РАБОЧИХ ПРЕДПРИЯТИЙ НАРКОМАТА, ОКОНЧИВШИХ КУРСЫ МАСТЕРОВ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО ТРУДА 14 июня 1939 г. В целях дальнейшего обучения рабочих, окончивших курсы мастеров социалистического труда, Наркомат электростанций и электропромышленности приказывает: 1. Начальникам главных управлений организовать группы по подготовке техников из числа лиц, окончивших курсы мастеров социалистического труда. Установить срок обучения для указанных групп в 2,5 года; из них 2 года без отрыва от производства и 6 месяцев с отрывом от производства. 2. Группы по подготовке техников организовать при стационарных техникумах НКЭП; на предприятиях, имеющих достаточную базу и квалифицированный преподавательский состав, открыть филиалы близлежащих техникумов. 3. Группы по подготовке техников из рабочих, окончивших курсы мастеров социалистического труда, создаются приказом начальника ГУУЗа по представлению Главка. 4. Начальнику ГУУЗа, руководствуясь настоящим приказом, разработать учебные планы, программы и порядок организаций групп из числа лиц, окончивших курсы мастеров социалистического труда, обеспечив начало занятий с 1 сентября 1939 г. Зам. народного комиссара электростанций и электропромышленности СССР 77. Сергиенко ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 8, л. 20. Подлинник. № 85 ПРИКАЗ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О РЕОРГАНИЗАЦИИ КОТЕЛЬНО-МЕХАНИЧЕСКИХ МАСТЕРСКИХ В ХАРЬКОВЕ В ХАРЬКОВСКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНИЧЕСКИЙ ЗАВОД «ЮЖЭНЕРГОСТРОЯ» 15 августа 1939 г. На основании разрешения Экономического совета при Совнаркоме Союза ССР от 14 августа 1939 г. за № ЭС-123-180 приказываю: реорганизовать котельно-механические мастерские треста 96
«Южэнергострой» «Главэнергостроя» в г. Харькове в Харьковский котельно-механический завод «Южэнергостроя» на самостоятельном балансе и хозрасчете. Главэнергострою оформить устав Харьковского котельно-механического завода «Южэнергостроя» в установленном порядке. Народный комиссар электростанций и электропромышленности СССР М. Первухин ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 11, л. 45. Подлинник. № 86 СВЕДЕНИЯ О РОСТЕ ЭКОНОМИКИ И КУЛЬТУРЫ В СОЮЗНЫХ РЕСПУБЛИКАХ С 1932 ПО 1937 г. 28 августа 1939 г. Гуртова продукція промисловості (в мільйонах крб., в цінах 1926/27 р.) Республіка 1932 р. 1937 р. 1937 р. в % до 1932 р. РРФСР 31 408 69 241 220,5 Українська РСР 7 790 17 395 223,8 Білоруська РСР 1 018 1 026 189,2 Азербайджанська РСР 1 164 2 368 208,4 Грузинська РСР 508 1 017 208,2 Вірменська РСР 111 255 229,7 Туркменська РСР 120 293 227,1 Узбецька РСР 684 1 668 248,9 Таджицька РСР 51 287 266,7 Казахська РСР 406 982 241,9 Киргизька РСР 79 170 215,2 СРСР 18313* 95 532* 220,6 Число учнів у початкових і середніх школах в 1938/39 р. порівняно з 1914/15 р. збільшилось в Українській РСР більше ніж втрое, в Білорусії — вчетверо, в Грузії — більше ніж вчетверо, у Вірменії — більше ніж у 8 раз, в Туркменії — в ЗО раз, в Узбекистані — в 64 рази, в Киргизькій РСР — майже в 43 рази, в Казахській— майже в 11 раз, а в Таджикистані число учнів збільшилось в 630 раз. За 11 років (з 1927/28 по 1938/39 р.) в Таджикистані процент дівчаток у школах збільшився з 9 до 41, в Казахстані — з 31 до 45. В 1914 р. в Грузії було тільки 3 театри, а в 1938 р.— 48, в Узбекистані відповідно — 1 і 36, в Казахстані — 2 і 26 і т. д. Газ. «Комуніст», № 198, Киев, 29 августа 1939 г. * Так в тексте, следует соответственно: 43 339, 94 702. 7 1392 97
К2 87 ПОСТАНОВЛЕНИЕ БЮРО СТАЛИНСКОГО ГОРКОМА КП (6) У О РАБОТЕ СТАХАНОВСКИХ ШКОЛ 10 ПО ТРЕСТУ «КУЙБЫШЕВУГОЛЬ» 22 сентября 1939 г. Заслушав доклад зам. управляющего треста «Куйбышев- уголь» т. Иноземцева о работе стахановских школ, бюро ГПК считает совершенно недопустимым, когда руководство треста и райкома угольщиков до сих пор по-настоящему не взялись за организацию стахановских школ, директивное письмо комбината «Сталинуголь» об организации стахановских школ не доведено трестом «Куйбышевуголь» до работников шахт, в результате этого на шахтах стахановские школы не работают. Бюро Сталинского ГПК постановляет: 1. Отметить, что т. Дмитриевский и т. Иноземцев недооценивают значение стахановских школ. 2. Обязать т. Иноземцева созвать совещание стахановцев, командиров с обсуждением мероприятий по развороту стахановских школ. 3. Обязать т. Леончука разъяснить председателям шахткомов шахт и развернуть массово-разъяснительную работу среди стахановцев, командиров и рабочих о значении стахановских школ. 4. Обязать секретарей райкомов партии: Куйбышевского — т. Ильченко, Буденновского — т. Васильева, Кировского—т. Дмитриева, Петровского — т. Козлова, Центрально-Городского — т. Астрахань систематически проверять работу стахановских школ. 5. Обязать председателей райкомов угольщиков провести совещание с председателями шахткомов и председателями месткомов о значении стахановских школ и помочь хозяйственным организациям в укомплектовании таковых. 6. Обязать всех управляющих трестов, председателей райкомов угольщиков организовать стахановские школы по всем предприятиям. Секретарь Сталинского ГПК Сомов Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 70, д. 464, л. 20. Стеклограф, экз. К2 88 ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ДНЕПРОПЕТРОВСКОГО ОБКОМА КП(6)У ОБ ИНИЦИАТИВЕ ПЕРЕДОВЫХ ЖЕНЩИН В ОВЛАДЕНИИ НОВЫМИ ПРОФЕССИЯМИ 11 29 сентября 1939 г. Инициатива передовых женщин нашей Великой социалистической Родины пойти на заводы, на шахты, на транспорт, на новостройки и овладеть новыми профессиями, нашла горячий 98
отклик среди женщин-домохозяек, жен металлургов, горняков, транспортников, строителей, среди колхозниц нашей области. Около 400 домохозяек жен металлургов Днепродзержинского завода им. Дзержинского пришли на производство и работают у станков и агрегатов наравне с мужчинами. На Днепропетровском заводе им. Коминтерна в копровом цехе работает 8 женских бригад из домохозяек. Производственное задание эти бригады выполняют свыше чем на 200%. На Сталинской ж. д. 466 домашних хозяек закончили специальные курсы и уже работают помощниками машинистов паровозов, диспетчерами, дежурными по станции, осмотрщиками вагонов. В Мечетнянской и Б.-Михайловской машинотракторных станциях Покровского района без отрыва от производства 180 колхозниц обучаются профессии трактористов, комбайнеров и шоферов. Бюро обкома КП(б)У постановляет: Обязать горкомы и райкомы КП(б)У, обком ЛКСМУ, профсоюзные и хозяйственные организации широко развернуть массово-политическую работу по дальнейшему вовлечению в производство огромных резервов женского труда, всячески поощряя инициативу передовых женщин. Предложить директорам предприятий и руководителям профсоюзных организаций организовать техническую учебу и повседневную помощь в овладении квалификациями женщинами, впервые пришедшими на производство. Предложить горкомам и райкомам КП (б) У, обкому ЛКСМУ, облзо, директорам МТС и совхозов еще шире развернуть работу по подготовке женщин-трактористок, комбайнеров и шоферов без отрыва от производства. Центральным комитетам профсоюзов металлургов и горняков Юга, обкомам профсоюзов, облздравотделу и облоно улучшить работу существующих детских садов и детских яслей и обеспечить дальнейшее расширение сети детских садов и детских яслей. Обком КП (б) У призывает все партийные, советские, комсомольские, профсоюзные и хозяйственные организации области всемерно поощрять инициативу передовых женщин и оказать им практическую помощь в овладении новыми профессиями и обеспечить дальнейшее вовлечение огромных резервов женского труда в производство. Еще шире развернуть социалистическое соревнование в борьбе за успешную реализацию решений XVIII съезда ВКП(б). Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 63, д. 411, л. 173—174. Подлинник. 7* 99
№ 89 ПРИКАЗ НАРКОМА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР О НАГРАЖДЕНИИ ЗНАЧКОМ «ОТЛИЧНИК СОЦСОРЕВНОВАНИЯ НАРКОМЧЕРМЕТА» И «ПОХВАЛЬНЫМ ЛИСТОМ НАРКОМЧЕРМЕТА» РАБОТНИКОВ ЗАПОРОЖСКОГО ФЕРРОСПЛАВНОГО ЗАВОДА 7 октября 1939 г. 3 октября с. г. исполнилась пятая годовщина со дня пуска Запорожского ферросплавного завода. Ферросплавщики пришли к пятилетию работы своего завода со значительными достижениями: освоили сложные агрегаты, освоили технологический процесс выплавки 75% ферросилиция и безуглеродистых марок феррохрома три и четыре нуля. Отмечая пятилетие Запорожского ферросплавного завода, приказываю: 1. Наградить значком «Отличник соцсоревнования Нарком- чермета» следующих работников завода: Волкова — мастера Карташева — начальника смены Мельника — плавильщика 2. «Похвальным листом Наркомчермета»: Баранца — плавильщика Заворотную — транспортерщицу Панкратова — машиниста крана Панфилова — плавильщика Филенко — мастера 3. Выделить в распоряжение директора завода 15 тыс. руб. за счет фонда директора для премирования выдающихся стахановцев, кадровых рабочих и инженерно-технических работников завода. Народный Комиссар черной металлургии СССР Ф. Меркулов Верно * ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 40, д. 29, л. 216. Заверенная копия. № 90 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ПОПОЛНЕНИИ ХАРЬКОВСКОГО СТАНКОСТРОИТЕЛЬНОГО ЗАВОДА НОВЫМИ РАБОТНИЦАМИ 8 октября 1939 г. Нові кадри робітниць на заводах Харків. (Наш кор.) Недавно на Харківський верстатобудівний завод прийшли працювати 60 домогосподарок. Усі вони дістали роботу біля верстатів і успішно освоюють її. Заводські * Подпись неразборчива. 100
організації розширили дитячий садок на 63 місця. На ці місця прийнято дітей тих домогосподарок, що прийшли на виробництво. Тільки за останні кілька днів прийшли працювати на тракторний завод 40 домогосподарок. Щоб забезпечити належний догляд і виховання дітей, завком профспілки організував 300 додаткових місць у дитячих яслях і садках. Нові робітниці з натхненням взялися за роботу і беруть приклад з тих жінок, які вже давно працюють на виробництві. На тракторному заводі працюють понад 3 тис. жінок. 300 з них здобули на заводі середню і навіть вищу освіту, зайняли командні пости бригадирів, майстрів і техніків. У деревообробному цеху заводу «Серп і молот» третина робітників — жінки. Вони успішно оволоділи майстерністю теслярської роботи, на якій раніше працювали тільки чоловіки. Стахановка Тетерятнікова виконує свою норму на 300%, Кравченко — на 200%. Молода робітниця Бондаренко стала бригадиром бригади теслярів, комсомолка Булгакова працює механіком цеху, стахановка Криворучко висунута на посаду майстра механічної дільниці. Газ. «Комуніст», № 231, Киев, 8 октября 1939 г. № 91 ТЕЛЕГРАММА КОМСОМОЛЬЦЕВ-НЕФТЯНИКОВ ГРУЗИИ КОМСОМОЛЬЦАМ ТРЕСТА «НЕФТЬПРОМРАЗВЕДКА» (РОМНЫ, ПОЛТАВСКОЙ ОБЛ.) О ДОСРОЧНОМ ОКОНЧАНИИ БУРЕНИЯ НЕФТЕСКВАЖИНЫ 9 октября 1939 г. Змагання нафтовиків На 15 днів раніш від строку закінчено буріння комсомольської свердловини № 94 на Мірзаанському промислі «Грузнаф- ти». Комсомольці, які працювали на прохідці цієї свердловини,— начальник свердловини т. Аваков, бурильники т. Мчедлішвілі, Каколадзе, Савіна, Загаєв та інші — показали приклад чіткості в складній роботі, зразки стахановської праці. Під час розкриття нафтоносного пласта із свердловини вдарив могутній фонтан нафти заввишки близько 40 м. В грозу, під сильною зливою бурильщик т. Мчедлішвілі встановив засувки і нафта пішла по трубах. Жоден кілограм фонтануючої нафти завдяки самовідданій роботі комсомольців не був втрачений. Дострокова здача свердловини № 94 в експлуатацію є стахановським подарунком комсомольської бригади майстра Авакова великій Батьківщині до 101
дня XXII роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції. Цими днями бригада починає експлуатацію нової свердловини № 97. Газ. «Комуніст», № 233, Киев, 10 октября 1939 г. К» 92 ПРОТОКОЛ СОВЕЩАНИЯ ЛЬВОВСКОГО СОВЕТА ПРОФСОЮЗОВ О ТРУДОУСТРОЙСТВЕ БЕЗРАБОТНЫХ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ г. ЛЬВОВА 13 октября 1939 г. По данным Львовского совета профессиональных союзов, на 5 октября с. г. зарегистрировано безработных 27 084 человек, из них по группам специальностей: Киномеханики 7 чел. Керамики 645 чел. Банковские служащие ПО » Каменщики 1900 » Мелкие чиновники 1031 Мостовщики 277 » Инспекторы (инкассаторы) 84 Печатники 574 » Жел.-дор. рабочие 8 » Парикмахеры 261 Почтовые служащие 11 » Строительные плотники Фотографы 12 » и столяры 1819 » Учителей средних и выс¬ Маляры и альфрейщики 1400 » ших школ 358 Инженеры 1462 Портные 4000 » Ветеринарные врачи 42 » Кельнеры 59 » Фармацевтично-аптекарские Перепечатники 54 » работники 301 » Адвокаты 953 » Лесотехники 358 » Торговые работники 101 Музыканты 624 Металлисты 2500 » Зуботехники 50 Рабочие химических пред¬ Литографы 6 » приятий 1118 Бонны (воспитательницы Строители-чернорабочие 7000 » детей) 605 » В целях принятия мер по ликвидации безработицы, принять следующие меры: 1. Предложить руководителю коммунального отдела Временного управления Львовской области т. Стриеру в течение 14 октября организовать общественные работы по ликвидации разрушений и по благоустройству г. Львова. Обеспечить размещение на работы: Чернорабочих Мостовщиков 10 000 500 чел. » Металлистов 150 Техников-десятников 100 Инженеров строителей 25 Конторщиков 200 Прачек 100 Женщин для работы кондукторами трамвайных парков 100 » 102
2. Заместителю председателя Временного управления Львовской области т. Томашевичу организовать конкретную помощь в размещении безработных по предприятиям коммунального хозяйства. 3. Председателю совета профсоюзов г. Львова т. Грину в соответствии с требованием коммунального отдела Временного управления распределить рабочих по участкам и отраслям работы. 4. Предложить руководителям отделов промышленности и пищевой промышленности т. Кононенко и Ямченко завтра — 14 октября совместно с советом профсоюзов г. Львова созвать совещание из представителей рабочих комитетов предприятий, на котором обсудить вопрос о рациональном размещении рабочей силы, приема безработных и организации работы на 2-ю и 3-ю смены. 5. Поручить руководителям этих же отделов провести и совещание владельцев предприятий, перед которыми поставить вопрос о внедрении 2-х и 3-х смен и массового приема безработных на работу. 6. Совместно с советом профсоюзов г. Львова разместить по промышленности металлистов на 23 предприятиях за счет введения 2-й смены — 5000 человек. 7. На 3 кожевенных заводах, работающих в одну смену, разместить за счет организации 2-й смены 500 человек. 8. На стеклозаводе — за счет полной нагрузки предприятия разместить 300 человек. 9. На лакокрасочном заводе за счет полной нагрузки завода разместить 150 человек рабочих. 10. Поручить т. Грин и Кононенко в течение 14 октября выяснить состояние механического кирпичного завода и цементного завода в Перзенковке, стекольного завода в Жолкове, стеклозавода во Львове, возможности быстрого восстановления и пуска этих заводов. 11. Разместить по швейным и обувным предприятиям г. Львова 150 человек рабочих. По предприятиям пищевой промышленности 1. Фабрика «Бранка» (кондитерская). На предприятии занято в одну смену 600 рабочих. Месячная производительность 380 т. Разместить в счет организации работы 2-й смены 600 человек безработных женщин-работниц. 2. Фабрика «Газет» (кондитерская). В одну смену занято 350 человек. Месячная производительность 160 т. За счет организации 2-й смены разместить 350 человек рабочих. 3. Фабрика «Фортуна Нова» (кондитерская). Обеспечить пуск фабрики, где разместить 80 человек безработных. 103
4. Водочно-ликерный завод. За счет восстановления завода разместить 50 человек женщин-безработных. 5. Табачная фабрика. В одну смену занято 600 человек рабочих. За счет организации 2-й смены разместить дополнительно 600 женщин-работниц. 6. По договоренности с начальником пути Львовской ж. д. на восстановление Львовского жел.-дор. узла выделить 500 человек чернорабочих. 7. По договоренности с начальником обозно-вещевого отдела штаба Украинского фронта т. Смирновым выделить для размещения безработных по специальности: портных, сапожников и слесарей — 1000 человек. 8. Поручить т. Кураколову в течение 14 октября согласовать вопрос размещения безработных с начальником Львовской железной дороги на строительстве и ремонте железнодорожной линии Львов — Ровно — 10 000 человек безработных. I. Так как работы по приведению в надлежащий порядок и по благоустройству г. Львова требуют больших перевозок грузов и строительных материалов, просить Военный Совет Украинского фронта оказать помощь о выделении 100 грузовых автомашин в распоряжение отдела коммунального хозяйства Временного управления Львовской области. II. Просить Военный Совет выделить необходимое количество средств для организации общественных работ и оплаты рабочей силы. III. Для обеспечения бесперебойной работы промышленных предприятий необходимо обеспечить завоз: для кожевенных заводов 3 цистерны соляной кислоты, для стекольных заводов 3 вагона кальцинированной соды и кондитерским предприятиям— 470 т сахара, 149 т крахмальной патоки, 10 т муки (месячная потребность). Просить Военный Совет разрешить этот вопрос. (подпись) Львовский облгосархив, ф. Р-221, оп. 1, д. 34, л. 175—179. Отпуск. 104
№ 93 ПРИКАЗ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О СООРУЖЕНИИ ПОДСТАНЦИЙ И ЛИНИЙ ЭЛЕКТРОПЕРЕДАЧИ ДНЕПР — ДОНБАСС 15 октября 1939 г. Для более правильного и экономичного использования мощности ДнепроГЭС им. Ленина, а также обеспечения мощности Кураховской ГЭС, необходимо форсировать окончание строительства линии передачи и подстанций Днепр — Донбасс. В целях обеспечения ввода указанных линий передачи и подстанций к началу паводка 1940 г. приказываю: 1. «Главэнергострою» и «Южэнергострою»: а) закончить строительные работы по всей трассе линии передачи 220 кв и подстанциям на ДнепроГЭС и ЗуГРЭС к 1 января 1940 г.; б) монтажные работы по указанным объектам, включая подстанцию Кураховка, закончить к 1 марта 1940 г. с вводом линий передачи и подстанций 220 кв в эксплуатацию не позднее 10 марта 1940 г. 2. Управляющему «Донэнерго» т. Ерохину и управляющему «Днепроэнерго» т. Короткову в декадный срок передать тресту «Южэнергострой» все проектные материалы по линии передачи и подстанциям 220 кв, необходимые для выдачи заказа на оборудование, и не позднее 20 ноября с. г. доукомплектовать выданные «Южэнергострою» проекты и сметы. 3. Обязать «Главкабель» внести в план предприятий «Моска- бель» и «Севкабель» изготовление 700 т провода АСУ-400, увязав сроки выполнения отдельных партий поставки в зависимости от поступления оцинкованной стальной проволоки, закончив изготовление к 15 января 1940 г. 4. Управляющему трестом «Кураховгрэстрой» т. Карсову закончить строительно-монтажные работы по подстанции Кураховка, связанной с заходом линии передач 220 кв, к 1 марта 1940 г 5. «Главюжэнерго» к 20 ноября с. г. пересмотреть и представить НКЭП на утверждение генсмету линии передачи Днепр — Донбасс и подстанции 220 кв. 6. «Главюжэнерго» и «Главэнергострой» к 1 ноября с. г. представить в Главснаб полную спецификацию на потребное оборудование и материалы для линии передачи Днепр — Донбасс. 7. Начальнику Главснаба тов. Мельникову выделить электрооборудование и кабельную продукцию для подстанций и линии электропередачи 220 кв по спецификации «Главюжэнерго» со сроками поставки в IV квартале 1939 г. и январе месяце 1940 г. 105
8. Под личную ответственность начальника «Главэлектросбыта» т. Алдошина обеспечить своевременную и полную отгрузку электрооборудования и кабельных изделий по фондам для линии передачи и подстанции Днепр — Донбасс. 9. Заместителю Народного комиссара т. Богатыреву к 20 октября рассмотреть и утвердить (по представлению «Главэнергостроя») — потребность строительства линии электропередачи Днепр — Донбасс в строймеханизмах, транспортном оборудовании, инструментах, а также укомплектовании рабочей силой с других объектов. 10. Начальнику контрольно-инспекторской группы т. Свиридову взять под особый контроль и наблюдение выполнение настоящего приказа. Народный комиссар электростанций и электропромышленности СССР М. Первухин ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 13, л. 111-113. Подлинник. Л& 94 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О РОСТЕ ДОБЫЧИ ЖЕЛЕЗНОЙ РУДЫ НА ШАХТАХ КРИВБАССА 22 октября 1939 г. Дніпропетровськ, 22 жовтня. (Власкор «Вістей».) У вересні 410 бригад Криворізького басейну перейшли на циклічну роботу. За короткий час хороших наслідків за новими методами роботи домігся колектив шахти «Жовта річка». 20 бригад систематично перевиконують норму циклічності. Стахановці передової дільниці № 3 перевиконують норму на 10—15%. Завдяки цьому заробіток кожного робітника забою піднявся до 2 тис. крб. і більше на місяць. Готуючи гідну зустріч XXII роковинам Жовтня, понад 70 бригад тресту «Октябрьруда» перевиконують норму циклічності. В шахтах тресту «Дзержинруда» таких бригад нараховується більше як 40. Газ. «Вісті», № 244, Киев, 23 октября 1939 г. «N2 95 ПРИКАЗ НАРОДНОГО КОМИССАРА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР О РЕАЛИЗАЦИИ ПРЕДЛОЖЕНИЯ Г. И К. КОРЕНЬКОВЫХ ПО ЦЕНТРОБЕЖНОЙ РАЗЛИВКЕ СТАЛИ 26 октября 1939 г. В целях реализации предложения т. Г. и К. Кореньковых по центробежной разливке стали приказываю: 1. Начальнику Главспецстали т. Шереметьеву передать НКТМ заказ на изготовление опытной сталеразливочной машины (об106
легченный вариант) по техническому проекту, разработанному «Стальпроектом». 2. Директору Сталинского металлургического завода (Донбасс) т Лядову в месячный срок после изготовления опытной машины установить ее в мартеновском цехе завода и обеспечить проведение необходимых экспериментов. 3. Поручить кафедре металлургии стали Донецкого индустриального института (директор т. Пронченко) согласно просьбе института проведение под руководством проф. Иванова П. Н. всех опытов по освоению центробежной разливки стали в промышленных условиях. Во время постройки опытной машины провести в институте лабораторные исследования на модели машины и в мартеновском цехе Сталинского завода экспериментальные работы по заливке стали в кокиль. Первые результаты этих работ представить в НКЧМ к 1 декабря 1939 г. 4. Начальнику Главспецстали т. Шереметьеву предусмотреть в плане 1940 г. необходимые средства на изготовление опытной машины и освоение центробежного способа разливки стали. 5. Работы по освоению центробежной разливки стали в промышленных условиях закончить и представить к 1 августа 1940 г. технический отчет, подробно разработанный технологический процесс и мероприятия по дальнейшему внедрению этого способа. 6. Все работы по освоению центробежной разливки стали и наблюдение за изготовлением опытной машины проводить с непосредственным участием авторов. 7. Начальнику контрольно-инспекторской группы т. Корепанову С. П. взять под особый контроль исполнение работ по настоящему приказу. Народный комиссар черной металлургии СССР Ф. Меркулов ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 40, д. 32, л. 41—42. Подлинник. № 96 СВЕДЕНИЯ ХАРЬКОВСКОГО ДОМА ТЕХНИКИ О ДВИЖЕНИИ МНОГОСТАНОЧНИКОВ 12 НА ХТЗ Не позднее 26 октября 1939 г. Харьковский тракторный завод им, Орджоникидзе В настоящее время завод имеет 356 многостаночников с обслуживанием 558 станков, из коих на нормы переведено 293 станка, на остальные рабочие места нормы прорабатываются. Выполнение норм многостаночниками достигает в среднем до 130—150%,а в отдельных случаях до 240—270%. 107
Фамилия рабочего Обработка детали Количество обслуживаемых станков Процент выполнения норм рабочего по производительности станка Поляков 30, 10/11 3 210 140 Лебедев 31/10 2 208 114 Филоненко 38—64 2 244 122 Копицын 32—5 2 273 136 Бублик — 4 174 — Скрипай — 4 169 — Заработная плата многостаночников не высока, в среднем достигает до 400—450 руб. и, как исключение, 500 и редко 600 руб. Это объясняется тем, что заводоуправление не имеет точных и ясных установок по оплате труда и разрешает эти вопросы в каждом отдельном случае индивидуально. Ознакомление с работой на местах, в частности по 4 и 5 отделению тракторного цеха, показывает, что: а) рабочие, имеющие возможность обслуживать по 9 и даже 12 станков, не загружены работой. 6 октября работало только 2 станка из-за отсутствия заготовок; б) станки не обеспечены инструментом, заточка резцов, фрез и т. д. не организована (заточку производят наладчики), что также влияет на простой станков; в) рабочая Серебрякова, работающая на станках «Глиссон», заявляет, что она могла бы работать на 6—9 станках одновременно, но условия ей для этой работы не создают (работает только на 2 станках); г) уборка станков при многостаночном обслуживании также не организована (специальных рабочих не выделено); д) транспортные средства цеховые недостаточны. Наличие тележек не позволяет своевременно подать к рабочему месту заготовки и убрать готовую продукцию; е) инженерно-технические работники, по заявлению наладчика Бердичевского и рабочего Воронцова, не занимаются организацией рабочего места, а также изучением станков с точки зрения их механизации и облегчения работы при одновременном обслуживании нескольких станков. Заводоуправление и его технические отделы не обобщают и не систематизируют имеющийся опыт многостаночников. 6 октября с. г. директор завода впервые провел совещание инженерно-технических работников по вопросу многостаночного обслуживания. Намечено к дню Октябрьской революции перевести еще ряд станков на многостаночное обслуживание общим числом до 616, при этом: на двухстаночное » трехстаночное » четырехстаночное 358 станков 184 » 36 » 108
на пятистаночное 10 станков » шестистаночное 12 » » семистаночное 7 » » девятистаночное 9 » С общим количеством рабочих 409 человек. Заводской комитет уже приступил к массово-пропагандистской работе по многостаночному движению: проведены совещания по цехам, намечено проведение общезаводского совещания многостаночников, разработано положение о Доске почета, организованы 5 стахановских школ многостаночников, которые первые занятия должны были проводить 6 октября, заводская печать — газета «Темп» освещает периодически вопросы многостаночной работы цехов. Выводы 1. На заводе мощно и стихийно ширится многостаночное движение. 2. Руководство завода и технические отделы не возглавили этого движения и только теперь приступают к разработке планов и практических мероприятий по развороту многостаночного обслуживания. 3. Заврд имеет все возможности как технические, так и материальные для планового разворота многостаночного движения. 4. Отсутствие разработанной заводоуправлением инструкции по оплате работ при обслуживании нескольких станков одним рабочим не стимулирует рабочих и цеховую администрацию, в результате чего работа по многостаночному обслуживанию возникает стихийно, а не организовано. 5. Развернутая работа заводским комитетом требует систематической и длительной работы среди рабочих [и] инженерно- технических работников. 6. Заводская пресса должна более глубоко и более обширно охватить развивающееся движение с целью показа лучших образцов работы и лучших людей завода. И. о. директора харьковского Дома техники Слепков ЦГАНХ СССР, ф. 8115, оп. 3, д. 859, л. 16—19. Подлинник. 109
Ка 97 ДЕКЛАРАЦИЯ НАРОДНОГО СОБРАНИЯ ЗАПАДНОЙ УКРАИНЫ О НАЦИОНАЛИЗАЦИИ БАНКОВ И КРУПНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ЗАПАДНОЙ УКРАИНЫ 28 октября 1939 г. Польські пани — поміщики та капіталісти — з метою пригнічення і визискування робітників і селян захопили в свої руки банки і велику промисловість. Звільнений народ Західної України, прагнучи знищити назавжди визиск людини людиною, сказав своє слово про банки та велику промисловість. На мітингах і зборах трудящі Західної України одностайно заявили про необхідність націоналізації банків і великої промисловості. З метою подавления експлуататорів і знищення усякої експлуатації людини людиною, виявляючи одностайну волю всього народу Західної України, йдучи за прикладом Союзу Радянських Соціалістичних Республік, українські Народні Збори проголошують націоналізацію банків і великої промисловості на Західній Україні. Віднині всі цінності банків, усі великі фабрики, заводи, усі копальні та залізниці оголошуються всенародним добром, тобто державною власністю. Віднині на нашій звільненій землі нема і не буде місця паразитам — фабрикантам, заводчикам та банкірам. Українські Народні Збори, проголошуючи націоналізацію банків та великої промисловості Західної України, закликають усіх трудящих до залізної революційної дисципліни, до пильної охорони всенародного добра — державної власності, закликають зміцнювати нашу перемогу, кувати наше щастя. «Радянський Львів» (1939—1955 гг.). Документи й матеріали. Львів, 1956, с. 62. № 98 ПРИКАЗ ЗАМЕСТИТЕЛЯ НАРКОМА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР О ПРЕМИРОВАНИИ РАБОТНИКОВ АЛМАЗНЯНСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА (ДОНБАСС) И ноября 1939 г. За успешное освоение выплавки высококачественного чугуна по ОСТ класса А на донецком коксе из криворожской руды в доменной печи № 2 Алмазнянского завода премировать месячным окладом: 1. Академика Луговцова М. В.— Харьковский институт металлов. НО
2. Бабенко Г. К.— директора Алмазнянского завода. 3. Филиппова Г. А.— главного инженера Алмазнянского завода. 4. Пастушкина Т. М.— директора Старомакеевского коксохимического завода. 5. Палатника И. И.— шихтовщика Южной конторы Главкокса. 6. Силкова А. Е.— начальника отделения сырья и топлива Харьковской конторы Снабчермета. Разрешить израсходовать директору Алмазнянского завода тов. Бабенко — 4000 руб., директору Старомакеевского завода тов. Пастушкину — 3000 руб. и директору Харьковского института металлов тов. Кушниру — 2000 руб. на премирование работников, отличившихся при выполнении приказа НКЧМ № 316 от 26 мая 1939 г. Зам. народного комиссара черной металлургии СССР подпись ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 40, д. 34, л. 169. Подлинник. № 99 ПРИКАЗ НАРКОМА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР О НАГРАЖДЕНИИ КОЛЛЕКТИВА «ЗАПОРОЖСТАЛЬ» ЗНАЧКОМ «ОТЛИЧНИК СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО СОРЕВНОВАНИЯ ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ» И «ПОХВАЛЬНЫМ ЛИСТОМ НАРОДНОГО КОМИССАРИАТА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ» 15 ноября 1939 г. Доменные печи «Запорожсталь» № 1 и 2, выстроенные по первому типовому проекту Гипромеза, по сравнению с печами других заводов достигли большой продолжительности кампании. Домна № 2 проработала без капитального ремонта 5 лет 6 месяцев. За этот период она выплавила в переводе на передельный чугун 1 710 600 т, что дает на 1 ж3 объема — 1800 т. Домна № 1 задута 15 ноября 1933 г. и до сих пор продолжает работать без остановки на капитальный ремонт, т. е. работает уже 6 лет. На 1 ноября 1939 г. она выплавила в переводе на передельный чугун 1847,9 тыс. т, т. е. на 1 лі3— 1945 т. Домна № 3 объемом 1300 м3 в результате применения форсирования дутья в последние месяцы значительно повысила свою производительность, а в октябре сего года перекрыла проектную мощность и достигла среднесуточной производительности 1551 т. Освоению новой сверхмощной домны в большой степени содействовали работы исследовательской бригады академика М. А. Павлова, работавшей на «Запорожстали». Отмечая заслуги в деле достижения продолжительности кам- ’ пании доменных печей № 1 и 2 со стороны коллектива старых 111
кадровиков доменного цеха, работающих на заводе с пуска цеха, а также большую роль исследовательской бригады академика М. А. Павлова в освоении сверхмощной домны № 3, приказываю: Наградить следующих товарищей: Значком «Отличник социалистического соревнования черной металлургии» 1. Лукашенко Марка Харитоновича — начальника доменного цеха. 2. Павлова Михаила Александровича — академика. 3. Онуфриева Родиона Никитовича — мастера доменной печи. 4. Цымбала Ивана Семеновича — старшего горнового. 5. Козловича Ивана Захаровича — руководителя исследовательской бригады ЛИИ. 6. Вольвича Павла Федоровича — мастера-водопроводчика. 7. Галушку Афанасия Петровича — мастера доменной печи. 8. Чернявского Михаила Аркадьевича — мастера механизмов. 9. Загорулько Александра Ивановича — старшего инженера технического отдела Главспецстали. «Похвальным листом Народного комиссариата черной металлургии» 1. Копытенко Захара Аксентьевича — мастера цеха. 2. Денисова Гавриила Павловича — старшего горнового. 3. Куприенко Куприяна Дорофеевича — старшего газовщика. 4. Требисова Ивана Ивановича — машиниста вагона-весов. 5. Захаренко Дмитрия Ивановича — мастера огнеупорной кладки. 6. Налигацкого Евгения Петровича — старшего электрика цеха. 7. Шевченко Якова Давидовича — бригадира электриков. 8. Демченко Надежду Савельевну — машиниста коксового трансферкера. 9. Осипенко Михаила Никитовича — бывшего газовщика. 10. Усенко Захара Сергеевича — старшего горнового. Директору металлургического завода им. С. Орджоникидзе «Запорожсталь» т. Кузьмину А. Н. выделить в распоряжение начальника доменного цеха 15 000 руб. для премирования наиболее отличившихся работников доменного цеха. Объявленный приказом НКЧМ № 472 от 14/УІІІ 1939 г. т. Лукашенко строгий выговор с предупреждением снять. Народный комиссар черной металлургии СССР Ф. Меркулов * ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 40, д. 34, л. 40. Типограф, экз. * Приказ разослан всем отделам и главкам наркомата, Главспецстали, директорам металлургических заводов и «Запорожстали». 112
№ 100 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ЗОРЯ» О ПРИСУЖДЕНИИ ЗОЛОТОЙ МЕДАЛИ ДНЕПРОПЕТРОВСКОМУ ЗАВОДУ «СВЕТОФОР» ЗА ПРЕДСТАВЛЕННУЮ ПРОДУКЦИЮ НА ВСЕМИРНОЙ ПАРИЖСКОЙ ВЫСТАВКЕ 23 ноября 1939 г. Продукція заводу «Светофор» на виставці у Парижі 1937 р. ряд заводів Радянського Союзу направив на Всесвітню парижську виставку «Мистецтво і промисловість» зразки своєї продукції. Серед представлених на виставці експонатів була продукція дніпропетровського заводу «Светофор» — обладнання автоблокіровки та централізації стрілок і прилади залізничної сигналізації. Головний комітет паризької виставки присудив заводу «Светофор» за якість представленої продукції перше місце. Цими днями завод одержав повідомлення, що його експонати відзначені вищою нагородою виставки — золотою медаллю і спеціальним дипломом. Газ. «Зоря», Хе 268, Днепропетровск, 23 ноября 1939 г. «N2 101 ПРИКАЗ НАРКОМА УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР ОБ ОРГАНИЗАЦИИ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ В ЗАПАДНЫХ ОБЛАСТЯХ УКРАИНЫ 1 декабря 1939 г. На основании закона Верховного Совета Союза ССР от 1 ноября 1939 г. Западная Украина включена в состав Союза Советских Социалистических Республик с воссоединением ее с Украинской Советской Социалистической Республикой. Обеспечение промышленности, железнодорожного транспорта, городов, различных видов народного хозяйства и населения Западной Украины минеральным топливом требует создания на ее территории крупной угольной промышленности. В целях срочной организации угольной промышленности в Западной Украине и разработки ее природных богатств, приказываю: I Для проведения геолого-разведочных работ организовать Украинский геолого-разведочный трест по разведке бурых и каменных углей под наименованием «Львовуглеразведка» с местонахождением его в г. Львове и подчинением Главгеологии. В ведении «Львовуглеразведки» организовать: 1. Рава-Русскую районную геолого-разведочную контору с местопребыванием в г. Рава-Русская. § 1392 113
2. Золочевскую районную геолого-разведочную контору с местопребыванием в г. Золочеве. 3. Кременецкую районную геолого-разведочную контору с местопребыванием в г. Кременце. 4. Коломыйскую районную геолого-разведочную контору с местопребыванием в г. Коломыя. 5. Центральную механическую мастерскую (с местопребыванием по усмотрению треста). 6. Химическую лабораторию (с местопребыванием по усмотрению треста). Тресту «Львовуглеразведка» принять в свое ведение все оборудование, имущество и помещения всех геолого-разведочных предприятий, проводивших геолого-разведочные работы на Западной Украине. II Для проведения строительства новых шахт организовать Украинский трест по строительству и проектированию новых шахт под наименованием «Львовшахтострой» с местопребыванием его в г. Львове и подчинением «Главшахтострою», возложив на него ведение попутной добычи впредь до организации эксплуатационного треста. В ведении «Львовшахтостроя» организовать: 1. Рава-Русское управление строительства новых шахт в гор. Рава-Русская. 2. Золочевское управление строительства новых шахт в г. Золочеве. 3. Кременецкое управление строительства новых шахт в г. Кременце. 4. Коломыйское управление строительства новых шахт в г. Коломые. 5. Проектную контору в г. Львове. 6. Контору по снабжению в г. Львове. III Управляющим трестом «Львовуглеразведка» назначить т. Вер- болиза Сергея Елисеевича, освободив его от обязанностей управляющего трестом «Мосбассразведка». Управляющим трестом «Львовшахтостроя» назначить т. Ковалева Петра Никитича, освободив его от обязанностей заместителя управляющего трестом «Товарковуголь». IV Тресту «Львовшахтострой»: 1. Заложить в районах Равы-Русской, Золочева, Кременца и Коломыи 1 февраля 1940 г. 5 шахт с суммарной годовой производительностью 250,300 тыс. т и в 1940 г. 12 шахт с суммарной 114
годовой производительностью в 600 тыс. т. Из указанного количества шахт закончить строительство и сдать в эксплуатацию: во II квартале 1940 г.— 3 шахты и во II полугодии 1940 г.— 5 шахт. 2. Довести угледобычу в 1 полугодии 1940 г. до 400 тик концу 1940 г. до 1000 т в сутки. 3. Представить в Наркомуголь к 1 февраля 1940 г. подробный план нового шахтного строительства на 1940 г. V Тресту «Львовуглеразведка»: 1. Произвести в 1940—1942 гг. детальную разведку 70 участков, принять меры к надлежащему опережению геолого-развед- ками нового шахтного строительства. 2. Обеспечить соответствующий разворот геолого-поисковых, геолого-съемных и топогеодезических работ на всей угленосной площади Западной Украины. 3. Организовать не позднее 1 января 1940 г. глубокое разведочное бурение с целью разведки каменных углей в районе Золочева, Буска и других, имеющих большое перспективное значение. 4. Наряду с проведением буровых и горных работ организовать геофизические работы, электрокаротаж, а также научно- исследовательские работы по изучению геологии месторождений и каменных углей Западной Украины. 5. На основе широкого привлечения старых рабочих — горняков, специалистов и местного населения — восстановить все геологические данные, характеризующие отдельные месторождения углей Западной Украины, закончив эту работу к концу 1940 г. 6. Представить в Наркомуголь к 1 января 1940 г. подробный план детальных и поисковых геолого-разведочных работ на 1940 г. V! 1. Плановому отделу Наркомугля выделить до конца 1939 г. на организацию трестов «Львовшахтострой» и «Львовуглеразведка», проведение геолого-разведочных работ, нового шахтного строительства, приобретение оборудования и материалов 8,0 млн. руб. При составлении плана работ на 1940 г. предусмотреть ассигнования на разведки и шахтное строительство в Западной Украине в размере 40 млн. руб. 2. Главснабу Наркомугля отгрузить трестам «Львовшахтострой» и «Львовуглеразведка» по прилагаемой ведомости материалы и оборудование и обеспечить бесперебойное снабжение всеми другими необходимыми материалами и оборудованием, а также полностью реализовать фонды на материалы и оборудование. 3. Начальнику финансового сектора Наркомугля выделить 8* 115
в декабре 1939 г. оборотные средства тресту «Львовшахтострой» 1,7 млн. руб. и тресту «Львовуглеразведка» — 0,8 млн. руб. 4. Главшахтострою, Главуглю Донбасса и Кавказа и Главуглю Подмосковного бассейна командировать в начале декабря 1939 г. на постоянную работу на разведки и шахты-новостройки Западной Украины для передачи передовых стахановских методов работы: проходчиков 20 человек, десятников 6 человек, горных инженеров 5 человек, горных техников 10 человек, буровых мастеров 10 человек. 5. Сектору подбора и учета кадров Наркомугля направить для работы в Западной Украине из окончивших горные втузы в 1940 г.: горных инженеров 10 человек, инженеров электромехаников 5 человек, инженеров строителей 10 человек, горных техников 10 человек, инженеров геологов 5 человек, маркшейдеров 5 человек. 6. Управляющим трестами «Львовшахтострой» и «Львовуглеразведка» привлечь для работы в трестах и районных конторах и управлениях местных специалистов и квалифицированных рабочих, смело выдвигая проявивших себя честной и добросовестной работой на руководящие посты. 7. Обязать Главуголь Донбасса и Кавказа (трест «Донбасс- углеразведка») оказать техническую помощь тресту «Львовуглеразведка» в организации электрокаротажных работ путем посылки на 1,5—2 месяца каротажной бригады для проведения работ на буровых «Львовуглеразведки». 8. Управляющим трестами «Львовшахтострой» и «Львовуглеразведка» разработать свои соображения о формах и системах зарплаты, представив в I квартале 1940 г. на рассмотрение и утверждение в Наркомуголь. До утверждения системы зарплаты Наркомуглем применять на работе оплату труда по существующим ставкам Главгеологии и Главшахтостроя. 9. «Львовшахтострою» приступить к строительству шахт в IV квартале с. г., не ожидая окончания разведок и утверждения запасов в ВКЗ. До 1 января 1941 г. строительство шахт и геолого-разведочные работы производить по титульным спискам «Главшахтостроя» и «Главгеологии» без технических проектов и смет. 10. Начальнику Транспортного управления Наркомугля обеспечить подвозку материалов и оборудования, отгружаемых для трестов «Львовшахтострой» и «Львовуглеразведка» в сроки, соответствующие отгрузке. 11. Начальнику контрольно-инспекторской группы Наркомугля (т. Копытману) взять под особое наблюдение выполнение настоящего приказа. Народный комиссар угольной промышленности СССР В. Вахрушев ЦГАНХ СССР, ф. 8225, оп. 1, д. 14, л. 6—7. Типограф, экз. 116
^2 102 ИЗ ВЫСТУПЛЕНИЯ СЕКРЕТАРЯ ХАРЬКОВСКОГО ГОРКОМА ПАРТИИ т. ВОСКОВА НА IX ПЛЕНУМЕ ХАРЬКОВСКОГО ОБКОМА КП (б) У О РАБОТЕ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ г. ХАРЬКОВА 3 декабря 1939 г. Товарищи, выполняя исторические решения XVIII съезда Всесоюзной Коммунистической партии (большевиков) об осуществлении права контроля первичных партийных организаций над деятельностью администрации, Харьковская партийная организация добилась значительных успехов в деле организации выполнения промфинплана этого года. На основе правильного сочетания партмассовой работы с хозяйственной целый ряд предприятий г. Харькова перевыполнил свой производственный план. Орденоносный завод «Свет шахтера» выполнил на 30 ноября свой план на 106% и выпустил целый ряд новых видов продукции. Комбинат [им.] Дзержинского выполнил годовой план на 101,3%. Этот комбинат освоил 13 новых видов электроинструментов. Предприятия Краснозаводского района за 10 месяцев выполнили программы, здесь они уже говорили, это особенно относится к «Механолиту», который выполнил план на 100%, и т. д. Выполнил также производственную программу реактивный завод, предприятия, типография «Искусство» и т. д. Осуществляя право контроля над хозяйственной деятельностью администрации, партийные организации стали глубже вникать в производственный процесс. Парторганизация «Свет шахтера» — весь секрет заключается в том, что парторганизация правильно расставила партийные силы, что парторганизация не только слушала администрацию на партбюро и на партсобраниях, а повседневно помогала в деле выполнения производственной программы и следила за своими решениями, которые она выносила. Она систематически оказывала помощь товарищам, выдвинутым на производственную работу и там имеются замечательные успехи в деле выполнения производственной программы. Товарищи, к числу великолепных успехов и достижений 1939 г. относится новая форма стахановского движения — многостаночное обслуживание и совмещение профессий 13. Это нужно отметить по такому особенно выдающемуся предприятию, как Станкозавод, в котором на многостаночное обслуживание перешло 62 человека, которые обслуживают 158 станков. На ХТЗ 432 человека работают на 1304 станках. На ХЭМЗ 101 человек обслуживает 204 станка. 117
Наши многостаночники и совместители профессий действительно показывают подлинные образцы нашей большевистской работы. Нужно отметить, товарищи, что коммунисты заняли передовые позиции в деле многостаночного обслуживания. Так, можно привести пример по Станкозаводу — Брогдел, Костенко и ...* выполняют норму свыше 300%. Кандидат партии Иванов тоже замечательно работает. Однако нужно отметить, что наряду с замечательными достижениями, которых добилась парторганизация города, мы еще имеем серьезные недостатки. Это прежде всего относится к таким заводам, как «Серп и молот», Велозавод, «Свет шахтера», а особенно в смысле перевода на многостаночное обслуживание... Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 63, д. 441, л. 207—208. Стенограмма. № 103 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІЛЬНЕ ЖИТТЯ» О СОЗДАНИИ НА ТЕРНОПОЛЬЩИНЕ ПРОМЫСЛОВЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ АРТЕЛЕЙ 10 декабря 1939 г. Нові промислові артілі «Челядниками» називали в колишній Західній Україні ремісників, що працювали в кравецьких, швецьких і інших майстернях, їх страшенно експлуатували — вони працювали по 14—16 год на добу, одержували за це мізерну зарплату. Таких «челядників» і «халупників» в одній тільки Тернопільській області було близько 20 000 чоловік. Ставши радянськими громадянами, вони охоче об’єднуються в кустарно-промислові артілі. На Тернопільщині вже створено близько 50 промислових артілей. В артіль об’єдналися: 200 столярів Тернополя, 120 малярів, 35 кравців, багато ремісників Скалата, Борщова, Бучача, Зборова та інших міст. Артілі одержали вже великі замовлення і ретельно виконують їх. Тернопільська артіль шевців виконує замовлення Облвнуторгу на 500 пар дитячого взуття, артілі будівників і малярів провели ремонт приміщення Державного українського театру ім. Ів. Франка, ремонтують тепер приміщення міського тимчасового управління і т. д. В найближчий час в області будуть організовані артілі годинникарів, перукарів, грабарів, артілі по виготовленню мінеральних вод, мила, щіток тощо. (Обл. РАТАУ) Газ. «Вільне життя», Хе 55, Тернопіль, 10 декабря 1939 г. * Пропуск в документе. 118
^2 104 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІЛЬНА УКРАЇНА» О ВКЛЮЧЕНИИ В СОЦСОРЕВНОВАНИЕ РАБОЧИХ ПАРОВОЗНОГО ОТДЕЛА ЛЬВОВСКОГО ПАРОВОЗОВАГОНОРЕМОНТНОГО ЗАВОДА 28 декабря 1939 г. Дамо країні 52 паровози Ми одностайно підтримуємо цінний почин робітників, робітниць, інженерно-технічних працівників фабрики ім. Кірова,— пишуть у своєму зобов’язанні 320 робітників паровозного відділу Львівського паровозовагоноремонтного заводу.— Ми знаємо, що соціалістичне змагання і ударництво є кращий метод виховання людей, піднесення їх продуктивності праці, їх культурного рівня і виховання справді більшовицьких кадрів. Перші кроки в організації соціалістичних методів праці ми вже зробили. Виросли і в нас передові люди — ударники. Старий кадровий робітник токар-шліфувальник Іван Клімов вже працює на двох станках, які довгі роки стояли без руху. Тепер на цих станках т. Клімов дає по дві і три норми в день. Токар-стругаль- ник т. Гнат Троць виконує норму на 150—200%. За цю віддану стахановську роботу начальник заводу преміював їх. Чудові зразки роботи показує і бригадир чорноробочих Петро Пенцак. Він зумів зразково організувати роботу своїх робітників. Прекрасно працюють бригадир автоматичного цеху Станіслав Тимович, 58-річний робітник Антонін Татало. Дякуючи зміцненню трудової дисципліни, піднесенню продуктивності праці наш відділ повністю виконав листопадовий план ремонту паровозів, а грудневий план ми значно перевиконуємо. Але це тільки початок. Ми ще зробили мало. Продуктивність наших верстатів, досвід наших робітників, перші наші успіхи говорять про те, що ми можемо давати більшу продуктивність, ніж ми даємо зараз. Наслідуючи приклад кіровців, ми беремо на себе зобов’язання і викликаємо на соціалістичне змагання токарний відділ нашого заводу по таких показниках. В січні місяці наступного року дати нашій соціалістичній Батьківщині 52 паровози, перероблених на широку колію, в тому числі 7 капітального і 7 середнього ремонту. Зміцнити трудову дисципліну, піднести продуктивність праці до рівня робітників заводів Радянського Союзу. Привести в культурний стан наші робочі місця. Індивідуальним змаганням охопити всіх робітників. Ширше застосовувати раціоналізаторські заходи. Будемо боротись за високу якість нашої продукції. 119
Арбітром нашого змагання обираємо газету «Вільна Україна». Ми запевняємо, що взяті зобов’язання ми з честю виконаємо і в змаганні з паровозовагоноремонтним заводом м. Стрия ми будемо переможцями. За дорученням зборів підписали *: Газ. «Вільна Україна», № 79, Львов, 28 декабря 1939 г. № 105 СВЕДЕНИЯ О КОЛИЧЕСТВЕ СТАХАНОВЦЕВ, УДАРНИКОВ И МАСТЕРОВ ЭНЕРГЕТИКИ ПО ПРЕДПРИЯТИЯМ ДОНЭНЕРГО НА 1 ЯНВАРЯ 1940 г. Не ранее 1 января 1940 г. Наименование предприятия Всего персонала Всего стахановцев Всего ударников Рабочих ИТР Всего охвачено соцсоревнованием Рабочих ИТР Всего мастеров энергетики* Рабочие* ИТР* ЗуГРЭС 1315** 775 283 217 13 1015 660 85 3/13 1/7 2/6 1423 941 260 200 12 1423 687 97 7/21 2/11 5/10 ШтерГРЭС 1181 672 231 171 17 1033 787 78 1/10 1/7 -/з 1154 634 230 148 31 976 735 101 1/13 1/7 -/6 СевДон- 896 522 170 112 23 812 587 81 3/13 3/8 -/5 ГРЭС 907 546 209 129 39 857 627 93 4/15 3 10 1/5 Электро¬ 3852 1842 809 504 79 8223 2199 339 24/107 12/76 12/31 сети Всего по основным 4013 2267 865 488 97 8676 2288 472 27/126 9/84 18/42 предприя¬ 7244 3811 1493 1004 132 6083 4233 648*** 31/143 17/98 14/45 тиям 7497 4388 1564 965 179 6932 4337 768 39/175 15/112 24/63 Подсобное 592 225 147 86 2 438 225 7 — — — хозяйство 600 252 123 67 4 552 316 18 — — — Энергосбыт 92 23 24 2 12 62 2 40 — — — 99 31 23 — 18 73 2 57 — — — Ремзавод 290 103 43 43 — 132 132 — — — — Эксперимен¬ 273 95 51 51 — 173 173 — — — — тальные ма¬ 91 26 9 стерские Всего по предприя¬ 83 26 24 15 6 61 15 3 — — — тиям Дон- 8309 4188 1716 1135 146 6715 4592 695 31/143 17/98 14'45 энерго 8552 4792 1785 1098 207 7791 4843 841 39/175 15/112 24/63 * Числитель — 1-го класса, знаменатель — 2-го класса. ** Верхняя строка — данные на 1/1 1939 г., нижняя — на 1/1 1940 г. *** Так в тексте. Следует — 583. ЦГАНХ СССР, ф. 7869, оп. 1, д. 30, л. 8. Копия. * Следует 5 подписей. 120
№ 106 ИЗ ПРОТОКОЛА ЗАСЕДАНИЯ ПРЕЗИДИУМА ТЕРНОПОЛЬСКОГО ОБЛИСПОЛКОМА О НАЦИОНАЛИЗАЦИИ ПРЕДПРИЯТИЙ И МЕРАХ ПО РАЗВЕРТЫВАНИЮ РАБОТЫ МЕСТНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 5 января 1940 г. Слухали: Про розгортання роботи та виконання планів місцевої промисловості. (Доповідач т. Процаєнко — нач. місцевпрому) Постановили: 1. Затвердити проведену облмісцевпромом націоналізацію підприємств по м. Тернополю: завод лакофарб і олії з склепами, ливарно-механічний завод, свічкова фабрика, меблева фабрика, фабрика курільного паперу та гільз. По районах: Збаражу — ливарно-механічний завод; Чортко- ву—меблева фабрика та ливарно-механічний завод; Бучачі — фабрика свічна, ливарний завод, механічні майстерні та фабрика головних уборів. 2. Запропонувати начальнику облмісцевпрому негайно укомплектувати керуючий склад (директорами) по підприємствах за рахунок місцевих робітників-активістів. 3. З метою прискорення реконструкції та концентрації деяких підприємств місцевої промисловості, а також організації нового виду виробництва обозного заводу та відкриття двох шахт бурого вугілля в нашій області просити НКМП затвердити капіталовкладення на ці міроприємства в сумі 725 тис. крб. на 1940 р. та асигнувати з них на перший квартал 1940 р. 375 тис. крб. 4. Поставити питання перед НКМП про негайне визначення та надсилку обігових коштів для всіх підприємств. 5. Запропонувати торговельній базі Наркомторгу т. Яблон- ському сировину, яка безпосередньо відноситься до постачання місцевої промисловості, як-то: залізо, лісоматеріали, гвозді, паси, шарикопідшипники, сухі фарби, каніфоль, машину-фарботерку, олії, клеї тощо, передати облмісцевпрому. 6. З метою розширення лакофарбового заводу, запропонувати облпромраді звільнити приміщення, яке займає миловарна артіль на території лакофарбового заводу, надавши цій артілі інше приміщення. 7. Для налагодження обліку продукції та фінансової звітності як на підприємствах, так і в апараті управління, поставити питання перед НКМП про прискорення організації курсів бухгалтерів та надсилку до апарата управління економістів-плановиків. 8. Поставити питання перед НКМП про прискорення надсил- ки коштів Укрпостачмісцевпромом своїй філії в Тернополі для 121
розгорнення роботи по заготівлі сировини та матеріалів в межах нашої області. 9. Зобов’язати завідуючого міськкомунгоспом т. Тарновсько- го надати приміщення для склепу філії Укрпостачмісцевпрома. 10. Президія облвиконкому відмічає, що на підприємствах облмісцевпрома недостатньо проводиться масово-політична робота серед робітників, недостатньо розгортається соціалістичне змагання, внаслідок чого є випадки випуску низької якості продукції. Зобов’язати т. Процаєнка домогтися випуску високої якості продукції та виконання і перевиконання виробничих планів на основі втілення соціалістичних методів праці, соціалістичного змагання серед робітників. Заступник голови Тернопільського облвиконкому Орап Секретар Тернопільського облвиконкому Герасютенко Тернопольский облгосархив, ф. Р-1883, оп. 6, д. 4, л. 8—10. Подлинник. № 107 ПОСТАНОВЛЕНИЕ ВОЛЫНСКОГО ОБЛИСПОЛКОМА О НАЦИОНАЛИЗАЦИИ ДЕРЕВООБРАБАТЫВАЮЩИХ ПРЕДПРИЯТИЙ И СМОЛОСКИПИДАРНЫХ ЗАВОДОВ Не позднее 10 января 1940 г. На основі рішення Народних Зборів Західної України від 22 жовтня 1939 р. Волинський обласний виконавчий комітет ухвалює: 1. Деревообробні підприємства та смолоскіпідарні заводи, що належали поміщикам, монастирям та приватним особам націоналізувати (список прикладається) * та передати їх для користування Наркомлісу [з] усіма матеріальними цінностями як рухомого, так [і] нерухомого майна. 2. Доручити т. Ховрину з участю представників від органів місцевої влади та робіткомів не пізніше 10 січня 1940 р. провести точний облік всіх матеріальних цінностей рухомого та нерухомого майна. Всі матеріали щодо наявності матеріальних цінностей націоналізованих підприємств представити облвиконкому. Голова Волинського обласного виконавчого комітету (Г рииіко) Секретар Волинського обласного виконавчого комітету (Кононенко) З оригіналом згідно ** Ровенский облгосархив, ф. Р-86, оп. 1, д. 9, л. 1. Заверенная копия. * Не публикуется. * * Подпись неразборчива. 122
«№ 108 ПИСЬМО КОЛЛЕКТИВА ДОНЕЦКОЙ ШАХТЫ № 4 «ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ» ТРЕСТА «ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ» ГОРНЯКАМ ШАХТЫ им. ЛЕНИНА ТРЕСТА «ТКИБУЛУГОЛЬ» ГРУЗИНСКОЙ ССР О ПРОДОЛЖЕНИИ СОЦСОРЕВНОВАНИЯ В 1940 г. 22 января 1940 г, * Дорогі товариші! Рік тому між нашими колективами був укладений договір на соціалістичне змагання **. В цьому листі ми хочемо розповісти про свою роботу. Завдання в 1939 р. шахта виконала з перевищенням. Понад річний план ми видобули 40 тис. т вугілля і завоювали перехідний Червоний прапор нафтовиків Баку, з якими змагаються гірники Донбасу. Впровадження нових форм стахановської праці забезпечило нам успіх. На шахті «Олександр-Захід» тресту «Артемвугілля», забойщик т. Павло Ситенко запропонував строєну організацію праці в забої — один забійник рубає вугілля, за ним два кріпильники кріплять. Ми гаряче підхопили пропозицію забійника- новатора і переконались, що це сприяє значному росту продуктивності. В 1938 р. середня продуктивність одного забійника становила 7,01 т, а в минулому році вона збільшилась до 8,01 т. На шахті виросли десятки майстрів високої продуктивності, які перевиконали свої річні норми на 200—250% і більше. Серед них т. Акульшин, Козаков, Козлов, Дегтярьов і ін. Але цього мало, і на досягненому ми не заспокоюємося. Наш колектив гаряче підтримав цінну ініціативу робітників і командирів Московського інструментального заводу і докладе всіх сил, щоб виконати завдання п’ятирічки по підвищенню продуктивності праці в 4 роки. В минулому році на шахті багато зроблено в галузі механізації всіх процесів вугледобування. В цьому нам була подана урядом величезна допомога. Ми зовсім уже покінчили з кінною відкаткою, вивозка вугілля повністю механізована. На дільницях працює 5 електровозів. На підготовчих роботах встановлені перевантажувачі, і це набагато полегшило працю прибиральників породи. На шахті встановлено конденсатор і більш раціонально використовується електроенергія. Це дало за рік 85 тис. крб. економії. Багато командирів виробництва і робітників висунуто на вищі посади. Колишній начальник дільниці т. Маркозія тепер працює змінним інженером шахти. Начальник дільниці т. Іва- ненко керує однією з найбільших у тресті «Орджонікідзевугілля» * Дата опубликования. ** См. док. № 59. 123
шахтою «Червоний Профінтерн», гірничий майстер т. Захарченко висунутий начальником дільниці, токар т. Тютюнников — тепер заступник головного механіка і т. д. Ми пишаємося своїми висуванцями — вихованцями колективу шахти. Кращих наших людей, які найбільш відзначилися в боротьбі за виконання плану, уряд нагородив орденами і медалями Союзу РСР. Серед них завідуючий шахтою т. Савенко, головний інженер т. Малишенко, секретар партбюро Неклюдов, колишній начальник дільниці Маркозія, стахановці т. Дячковський, Прохватило і ін. Багато товаришів з нашого колективу також удостоїлись великої честі і довір’я народу — їх обрали в місцеві Ради депутатів трудящих. Недавно на шахту прибула група колишніх безробітних з західних областей України, визволених нашою доблесною Червоною Армією від гніту польських панів. Колектив зустрів їх, як своїх братів, оточив піклуванням, увагою. Кращі стахановці взяли над ними шефство, навчають стахановським методам праці. Колишній безробітний т. Закустович працює забійником. Його навчає мистецтву рубати вугілля знатний майстер т. Ларіонов. Тов. Закустович швидко освоює нову професію і вже виконує свою норму більше ніж на 150%. Колишні безробітні т. Знідра, Вайнтрой і ін. перевиконують свої норми більше ніж удвоє. Вони живуть, як і всі громадяни нашої країни, радісно й щасливо. Великі завдання стоять перед нами в 1940 р. Особливо серйозним є питання використання резервів, вишукання нових можливостей збільшити видобуток вугілля. Після вичерпання двох дільниць № 13 і 16 ми розкрили й почали експлуатацію пласта, що раніше не розроблявся. В минулому році продуктивність праці у нас на шахті, порівнюючи з останнім роком другої п’ятирічки, збільшилась на 10,5%. На 1942 р. у нас заплановано довести місячну продуктивність на одного трудящого до 28,1 т. Підрахувавши свої можливості, ми прийшли до висновку, що це завдання можемо значно перевиконати. Ми зобов’язались уже в цьому році добитися місячної продуктивності на одного трудящого не менше як ЗО т. Виконати це самозобов’язання нам допоможуть стахановські школи, робітниче винахідництво і раціоналізаторський рух, поширення досвіду стахановців. Дорогі товариші! Змагання з вами в минулому році принесло нашому колективу перші успіхи. Ми пропонуємо продовжити це змагання і на 1940 р. Ми беремо на себе зобов’язання у змаганні з вами добитися виконання річного плану до 23-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції. Хай наше змагання з вами, дорогі товариші, як яскравий вияв незламної дружби народів сонячної Грузії і квітучої України, буде невичерпним джерелом сили й енергії в боротьбі за вугілля, 124
в боротьбі за виконання завдань, поставлених перед нами партією й урядом. З гарячим привітом. За дорученням колективу шахти: П. В. Савенко — завідуючий шахтою Д. М. Малииіенко — головний інженер І. Є. Тихонов — заступник секретаря партбюро Л. А. Маркозія — змінний інженер Начальники дільниць: В. А. Кожанов, В. Ф. Савін Стахановці: С. Є. Козлов, А. І. Абрамов, І. А. Зайцев, І. Є. Бабич, Т. В. Іваненко, Є. Н. Федяніна Газ. «Комуніст», № 18, Киев, 22 января 1940 г. Кг 109 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «БІЛЬШОВИК» О РАСПРОСТРАНЕНИИ ОПЫТА ПРИЛУКСКИХ МНОГОСТАНОЧНИЦ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛАСТИ 26 января 1940 г. 18 січня відбулась нарада багатоверстатників і раціоналізаторів з участю інженерно-технічних працівників та керівників промислових підприємств м. Прилуки. Після обговорення листа московських інструментальників, багатоверстатники, раціоналізатори і інженерно-технічні працівники поділились своїм досвідом роботи. Багатоверстатниця панчішної фабрики Настасія Петрівна Сердюк розповіла про свою роботу: «На панчішній фабриці я працюю з 1934 р. Спочатку працювала на одній в’язальній машині, а коли закінчила на «відмінно» школу техмінімуму, перейшла працювати на 2 машини, а потім на 3. З розгортанням руху багатоверстатників почала я міркувати, як би собі перейти працювати на 4 в’язальні машини. То тут мене випередили стахановки Кострикіна і Білостоцька. Я вирішила перегнати їх. Наприкінці грудня я стала працювати на 5 машинах. Свій досвід роботи я передаю своїм змінницям— комсомолкам Ягодці Галі та Сластін Шурі. Треба сказати,— говорить далі т. Сердюк,— що на 5 в’язальних машинах системи «Інвензібель» ніхто на панчішних фабриках Союзу до цього часу не працював. Про наші рекорди стало відомо на інших панчішних фабриках України. Щоб перейняти наш досвід роботи, до нас приїхала бригада Вінницької панчішної фабрики, якій я розповіла про свої методи роботи. На досягнутому я не заспокоюсь,— закінчує т. Сердюк,— 125
тепер я працюю над тим, щоб перейти на обслуговування 6— 7 в’язальних машин». Після т. Сердюк виступила стахановка галантерейної фабрики т. Аландаренко. Вона розповіла про те, як домоглась виконання річного плану на 300%. «Всі 420 хв робочого часу у мене розподілені по відповідному плану,— сказала т. Аландаренко,— і це дає мені змогу виконувати і перевиконувати свої виробничі завдання». Учасники наради зобов’язались розгорнути роботу по розширенню руху багатоверстатників, боротись за високу якість товарів, за виконання 3-ї п’ятирічки по росту продуктивності праці в 4 роки. М. Кривошей Газ. «Більшовик», № 20, Чернигов, 26 января 1940 г. № ПО ВЫПИСКА ИЗ ПОСТАНОВЛЕНИЯ ПРЕЗИДИУМА ЛЬВОВСКОГО ГОРОДСКОГО СОВЕТА ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ О СОСТОЯНИИ И МЕРАХ ПО УЛУЧШЕНИЮ РАБОТЫ ГАЗОВОГО ЗАВОДА 27 января 1940 г. Газовий завод мав пошкоджень від польсько-німецької війни на 217 000 (двісті сімнадцять тис. крб.). Було зруйновано руропроводи * в 14 місцях, відремонтовано в 12 місцях: газгольдер місткістю 10 000 м3 відремонтований повністю, фонарів пошкоджено 200, відремонтовано 200. Заводські будівлі та інше обладнання відремонтовано повністю. План подачі газу за 4-й квартал 1939 р. мав бути 4445 тис. м3, виконано 5552, тобто на 124%. План на 1-й квартал 1940 р. 5600, На першу половину січня 1940 р. 1000, Фактично подано за 15 днів 1940 р. 1063 800 м3 (106,4%). Але поряд з цим є ряд недоліків, які відбиваються на роботі завоіу: не організована крамниця торговельної мережі та буфет для робітників, не переглянута мережа абонентів, не відремонтовано два пошкодження руропровода, відсутні вантажні та легкові автомашини, великі перебої в постачанні паливом — коксом та вугіллям. Президія міськради постановляє: Зобов’язати директора газового заводу т. Ткаченка переглянути всіх наявних абонентів на предмет виключення від мережі * Т. е. трубопроводы. 126
нетрудового елемента та забезпечення газом квартир робітників та трудової інтелігенції. Переглянути склад робітників та ІТП, розставивши відповідно до робіт, завантаживши їх робочий день повністю. Розглянути підготовчу роботу до капвкладення в 1940 р. по газофікації м. Львова наземним газом. Зобов’язати директора заводу обладнати червоні кутки та посилити масово-виховну роботу серед колективу. Зобов’язати директора газового заводу ліквідувати дебіторську заборгованість протягом одного місяця. Зобов’язати завідуючого торгвідділом' т. Пушкаря організувати крамницю продуктової торгівлі, а також організувати буфет при заводі. Поставити питання перед облвиконкомом про остаточне вирішення постачання заводу коксом та вугіллям на 1940 р.: коксу 700 т, вугілля 300. Поставити питання перед облвиконкомом про перегляд постачання газом через міську мережу з боку нафтогазу, передавши ці всі функції газовому заводу, ліквідувавши паралельність постачання газом окремих об’єктів. Зобов’язати директора газового заводу т. Ткаченка та завідуючого міськкомунгоспом т. Макаренка розробити детально заходи та [вирішити] доцільність ремонту і пуску в експлуатацію хімічної фабрики та внести на засідання президії міськради. Голова міськради (подпись) Секретар міськради (подпись) Певно подпись Львовский облгосархив, ф. Р-6, оп. 1, д. 63, л. 119—120. Заверенная копия. Кг ПІ ИНСТРУКЦИЯ НАРКОМАТА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР О МЕРАХ ПО УЛУЧШЕНИЮ СОСТОЯНИЯ ДЕТСКИХ САДОВ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ 31 января 1940 г. * Начальникам главных управлений Директорам предприятий Заведующим детскими садами предприятий черной металлургии Детские сады со времени их передачи в ведение хозяйственных организаций количественно и качественно выросли. Если в 1936 г. по черной металлургии числилось 280 детских садов * Входящая дата. 127
с контингентом 17 340 мест, то на 1 января 1940 г. Наркомчермет имеет 452 детских сада с контингентом 29 210 мест. Улучшилось общее состояние детских садов, расширилась полезная площадь за счет приспособлений и нового строительства. Окрепли детские сады и в финансовом отношении. Хорошее качество работы детских садов на Магнитогорском комбинате и проведенная агитационно-разъяснительная работа среди домашних хозяек работниками детских садов обеспечили вовлечение в производство около 200 работниц и полное укомплектование детских садов детьми. Опыт шефства цехов над детскими садами на Магнитогорском комбинате является хорошим средством привлечения внимания родителей к детскому саду, помощи ему и пропаганде среди рабочих задач коммунистического воспитания детей. Отдельные директора предприятий НКЧМ, следуя указаниям партии, проявляют большую заботу о детях. Нельзя не отметить большую заботу и внимание к детям со стороны директора Одесского канатного завода т. Воронцова. Хорошее оборудование детского сада и высокое качество работы с детьми выделили его во всей системе детских садов Украины, и этот детский сад был представлен на международной выставке в Нью-Йорке. Дирекция завода им. Петровского помогла улучшить снабжение детских садов продуктами питания, освободив заведующих детскими садами от закупок и дав тем самым возможность уделить больше внимания непосредственному руководству детскими садами. Одновременно с этим значительная часть директоров предприятий (Кузнецкий комбинат, завод им. Серова, Богураевское рудоуправление, Криворожский металлургический завод и др.) явно недооценивают работу детских садов, забывая, что детские учреждения служат мощным средством для вовлечения новых женских кадров и закрепления их на производстве. Слабое привлечение родителей к работе детских садов привело к созданию большой задолженности: на 1 октября 1939 г. числилось 887 тыс. руб. родительской задолженности по наркомату. Имеют место недопустимые факты использования мануфактуры, предназначенной для детских садов, на другие нужды завода (Криворожский коксохимический завод, завод «Серп и молот», завод им. Кирова, Лысьвенский и т. д.). Строительство детских садов в 1939 г. проведено неудовлетворительно: из 2700 мест введено в эксплуатацию лишь 1060 мест, что составляет только 39% к плану. Для улучшения состояния детских садов предлагаю: 1. Начальникам главных управлений в первом квартале 1940 г. заслушать доклады 2—3 директоров предприятий о состоянии и работе детских садов и помощи, оказываемой детским 128
садам, с предварительной проверкой инспектором главка работы детских садов на месте. 2. Начальникам главных управлений и директорам предприятий: а) принять меры, обеспечивающие полное укомплектование детских садов; б) дооборудовать детские сады и участки при них всем недостающим инвентарем и обеспечить их бельем в размере не менее 2 смен; в) обеспечить производство качественного текущего и капитального ремонта детских садов в летние месяцы, закончив его не позднее 1 сентября 1940 г. 3. Начальнику Главснаба т. Брянцеву выделить в первом и втором кварталах 1940 г. мануфактуры и детского ширпотреба не менее чем по 300 тыс. руб. в квартал и обеспечить впредь снабжение детских садов в соответствии с заявками отдела рабочих кадров и зарплаты НКЧМ. Во втором квартале обеспечить детские сады кухонной посудой соответствующих размеров. 4. Директорам предприятий обеспечить новостройки детских садов на 1940 г. соответствующими проектами и необходимыми строительными материалами, уделив особое внимание выбору площадки для строительства детского сада. 5. ГУУЗу совместно с отделом рабочих кадров и зарплаты НКЧМ в декадный срок разработать план проведения курсовых мероприятий в 1940 г. по повышению квалификации работников детских садов, в первую очередь для инспекторов и заведующих детскими садами. 6. Обязываю директоров предприятий в течение первого квартала с. г. лично ознакомиться с состоянием и работой детских садов своего предприятия и обсудить положение их на специальном совещании совместно с общественными организациями завода, работниками детских садов и активом родителей. 7. Контроль за выполнением настоящих указаний возлагается на начальника отдела рабочих кадров и зарплаты НКЧМ т. Ти- мошпольского. Ход выполнения докладывать мне раз в квартал. Зам. наркома черной металлургии СССР М. Евстратов ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 40, д. 83, л. 95—97. Подлинник. 9 1392 129
№ 112 ИЗ ОБРАЩЕНИЯ СЛЕТА СТАХАНОВЦЕВ-ИЗОБРЕТАТЕЛЕЙ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА «АЗОВСТАЛЬ» им. С. ОРДЖОНИКИДЗЕ (г. МАРИУПОЛЬ) К КОЛЛЕКТИВАМ ПРЕДПРИЯТИЙ О ПРОВЕДЕНИИ ОБЩЕСТВЕННЫХ СМОТРОВ РАБОЧЕГО ИЗОБРЕТАТЕЛЬСТВА 16 февраля 1940 г. Ко всем изобретателям, стахановцам, ударникам, ко всем рабочим, инженерно-техническим работникам предприятий Советского Союза Воодушевленные историческими решениями XVIII съезда ВКП(б) трудящиеся нашей Родины высоко подняли знамя третьей пятилетки. Творческая инициатива масс вызвала к жизни новые формы стахановского движения — многостаночное обслуживание и совмещение профессий. Нет буквально ни одного участка социалистического хозяйства, где бы новаторы производства ни вскрыли резервы повышения производительности труда, обеспечивающие нашей социалистической Родине дальнейшие успехи. Взлелеянное и выпестованное большевистской партией и советским правительством народное движение изобретателей и рационализаторов повсеместно ширится и крепнет, вовлекая в свои ряды все новые тысячи строителей коммунистического общества. Взять хотя бы наш металлургический завод «Азовсталь» им. Серго Орджоникидзе. В прошлом году внедрено в производство 311 предложений, давших 2051 тыс. руб. экономии. Изобретатели получили 102 390 руб. премии. Далеко за пределами завода известен слесарь-изобретатель И. И. Дмитренко, депутат Сталинского областного Совета депутатов трудящихся. Он внес свыше 50 ценнейших предложений, принесших многотысячную экономию. За стахановскую работу и изобретательскую деятельность он неоднократно получал премии. Тов. Дмитренко награжден значком «Отличник социалистического соревнования тяжелой промышленности». Ценное предложение орденоносца т. Г. В. Енютина помогло увеличить стойкость мартеновской печи со 150 до 222 плавок и дало экономию только на этой печи в 200 000 руб. За последние годы у нас выросли десятки способнейших новаторов техники. Мы гордимся изобретателями т. Л. 3. Наконечным, И. Ф. Воробьевым, А. К. Докутиным, М. Д. Кошеленко, И. М. Вахтиным, П. Я. Калиниченко, Ф. А. Лущиным, С. А. Славянским и многими другими. Широко распространена у нас замечательная форма коллективного труда — творческие коллективы изобретателей. В этих коллективах рабочие совместно с инженерами и техниками ра130
ционализируют и совершенствуют производство. Таких коллективов сейчас насчитывается 10. В каждом из них 3—5 человек. Большую помощь изобретателям и рационализаторам оказывает экспериментальная мастерская. Сейчас на заводе строится под экспериментальные мастерские просторное трехэтажное здание. В помощь стахановцам-рационализаторам в каждом цехе организована квалифицированная техническая консультация, изданы темники. Два-три раза в месяц выходит специальная страница нашей многотиражки, посвященная работе изобретателей. Росту рядов рационализаторов способствовали три слета, проведенные в прошлом году. Для того, чтобы сделать движение рационализаторов еще более массовым, выявить все нереализованные предложения, наладить четкий учет и контроль за их внедрением, улучшить помощь новаторам производства, общезаводской слет изобретателей решил провести с 25 февраля'по 25 марта с. г. общественный смотр массового рабочего изобретательства. В период смотра мы обязуемся: 1. Проверить все ранее отклоненные предложения. Добиться реализации в месячный срок всех принятых предложений. 2. Обеспечить рассмотрение и реализацию предложений в установленные законом сроки. 3. Организовать регулярный общественный контроль за рассмотрением и внедрением предложений. 4. Внести в течение 1940 г. 2000 предложений с экономическим эффектом 3 млн. руб., в том числе в период смотра 700 предложений с экономией 1 млн. руб. Предложения должны быть направлены на разрешение наиболее актуальных задач, стоящих перед металлургией: а) Ликвидация аварий и простоев. б) Механизация наиболее трудоемких процессов производства — перевалка готовой продукции, разгрузка сырья, уборка отходов производства. За счет механизации этих процессов к концу года высвободить 70 грузчиков. в) Улучшение обслуживания агрегатов, создание более совершенных конструкций, приспособлений, увеличение стойкости оборудования с тем, чтобы сократить обслуживающий и ремонтный персонал по заводу на 120—150 человек. г) За счет рационализации технологии снизить в течение года на 30% потери продукции (брак, скрап, «козлы»), что даст по заводу дополнительно не менее 25 000 т чугуна и 15 000 т стали. д) Полное и наиболее рациональное использование всех металлургических отходов: скрапа, шлака доменного и особенно мартеновского, за счет чего сэкономить в течение года не меньше 20 000 т руды и 25 000 т флюсов. е) Полное использование газа доменных печей с тем, чтобы совершенно уничтожить сжигание под котлами дорогостоящего 9* 131
и дефицитного жидкого топлива. Улучшить коэффициент полезного действия паровых котлов, уменьшив потери и расход тепла на так называемые собственные нужды силовых установок. В течение года сэкономить не менее 5000 т твердого и жидкого топлива. ж) Использование в производстве бедных руд. з) Замена дефицитных материалов, в первую очередь цветных металлов, менее дефицитными. Изыскать новые, более стойкие виды сплавов, сэкономить в течение года не меньше 50 т цветных металлов (меди, баббита, свинца, олова и др.). и) Всемерное улучшение охраны труда и техники безопасности. 5. Составить в течение 10 дней цеховые темники для изобретателей и рационализаторов завода. 6. Установить контроль за строительством новых экспериментальных мастерских и добиться их пуска в первом полугодии нынешнего года. 7. Организовать кабинет изобретателя, обеспечив его необходимой литературой, пособиями и экспонатами. 8. В целях повышения квалификации изобретателей организовать техническую учебу для 100 человек. Командировать на другие заводы для обмена опытом 100 изобретателей и рационализаторов. 9. Реализовать в двухнедельный срок все предложения, принятые в период пересмотра норм, и этим самым способствовать выполнению и перевыполнению новых норм. 10. Не реже двух раз в месяц проводить сменные цеховые производственные совещания, на которых проверять выполнение ранее принятых рационализаторских предложений... Мы, изобретатели и стахановцы завода «Азовсталь» им. Серго Орджоникидзе, призываем всех изобретателей, стахановцев, ударников, всех рабочих, инженерно-технических работников предприятий Советского Союза организовать общественные смотры массового рабочего изобретательства. Общественные смотры помогут вскрыть новые, громадные резервы для быстрейшего решения основной экономической задачи СССР — в течение ближайших 10—15 лет догнать и перегнать в экономическом отношении наиболее развитые капиталистические страны. Вперед, к новым победам коммунизма! По поручению 800 участников слета изобретателей и рационализаторов мариупольского завода «Азовсталь» им. Серго Орджоникидзе: * Мариуполь. Газ. «Труд», N2 41, Москва, 20 февраля 1940 г. * Следует 13 подписей. 132
№ 113 ПОСТАНОВЛЕНИЕ ПРЕЗИДИУМА ВЦСПС ОБ ОРГАНИЗАЦИИ ОБЩЕСТВЕННЫХ СМОТРОВ МАССОВОГО РАБОЧЕГО ИЗОБРЕТАТЕЛЬСТВА 22 февраля 1940 г. * Президиум ВЦСПС одобряет инициативу слета стахановцев- изобретателей и рационализаторов мариупольского завода «Азовсталь» им. Серго Орджоникидзе об организации на предприятиях общественных смотров массового рабочего изобретательства, обеспечивающих вскрытие новых резервов роста производительности труда и дальнейшего подъема социалистической промышленности. Президиум ВЦСПС обязывает все фабрично-заводские комитеты, областные и центральные комитеты профсоюзов всемерно поддержать инициативу изобретателей и рационализаторов мариупольского завода «Азовсталь» им. Серго Орджоникидзе и возглавить общественные смотры массового рабочего изобретательства на предприятиях. Фабрично-заводские комитеты должны обеспечить организацию проверки выполнения ранее внесенных рационализаторских предложений и изобретений и добиться реализации всех тех изобретений и рационализаторских предложений, которые обеспечивают улучшение организации производства и рост производительности труда. Одной из важнейших задач общественных смотров массового рабочего изобретательства должно быть обеспечение дальнейшего развития изобретательской мысли и роста рационализаторских предложений и быстрого внедрения в производство рабочих предложений и изобретений. Фабрично-заводские комитеты должны добиваться, чтобы творческая мысль изобретателей и рационализаторов была направлена на улучшение организации труда и повышение его производительности, на лучшее использование оборудования, станков, машин, на максимальную экономию электроэнергии, топлива, металла, смазочных материалов, сырья, на рациональное использование отходов, на ликвидацию брака, повышение качества продукции и на удешевление себестоимости. Президиум ВЦСПС призывает всех изобретателей, рационализаторов, стахановцев, ударников, всех рабочих, инженеров и техников предприятий Советского Союза принять активное участие в проведении общественных смотров массового рабочего изобретательства и добиться, чтобы они явились могучим средством в борьбе за выполнение и перевыполнение великого плана работ третьей пятилетки. Газ. «Труд», № 43, Москва, 22 февраля 1940 г. * Дата опубликования. 133
№ 114 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ТРУД» О МЕРОПРИЯТИЯХ ПО РАЗВЕРТЫВАНИЮ МАССОВОГО ИЗОБРЕТАТЕЛЬСТВА НА ШАХТАХ ДОНБАССА 27 февраля 1940 г. С т а л и н о, 27 февраля. (Корр. «Труда».) Обсудив обращение слета стахановцев-изобретателей завода «Азовсталь» им. Серго Орджоникидзе и постановление президиума ВЦСПС *, президиум ЦК союза рабочих каменноугольной промышленности Донбасса предложил всем райкомам и шахткомам возглавить подготовку и проведение общественных смотров массового рабочего изобретательства. Смотры в Донбассе будут проходить с 1 марта по 1 апреля. На шахтных и цеховых собраниях рабочие, инженеры, техники и служащие обсуждают обращение мариупольцев. В помощь комиссиям заработной платы выделяются смотровые бригады. Президиум ЦК союза предложил проследить за тем, чтобы в месячный срок были реализованы все ранее принятые предложения, а также проверить отклоненные в 1938 и 1939 гг. Шахт- комы и райкомы должны обеспечить рассмотрение и реализацию предложений в минимально короткие сроки. Президиум ЦК союза поставил вопрос перед хозяйственниками об организации к 1 мая экспериментальных мастерских при рудоремонтных заводах, механических мастерских и угольных трестах, о выделении квалифицированных консультантов в помощь рационализаторам. При дворцах культуры, клубах будут организованы кабинеты и уголки изобретателя, обеспеченные литературой и наглядными пособиями. На всех шахтах оборудуются витрины изобретателей. Комиссиям зарплаты предложено регулярно проверять на участковых и сменных производственных совещаниях выполнение принятых предложений. В дни смотра шахткомы должны добиться значительного притока рационализаторских предложений, направленных на выполнение и перевыполнение государственного плана угледобычи. Газ. «Труд», № 48, Москва, 28 февраля 1940 г. * См. док. № 112, 113. 134
№ 115 СООБЩЕНИЕ ИЗ ВЕСТНИКА ОБЛАСТНОЙ ИНФОРМАЦИИ ЛЬВОВСКОГО ФИЛИАЛА РАТАУ О СТРОИТЕЛЬСТВЕ УГОЛЬНЫХ ШАХТ В ОБЛАСТИ 28 февраля 1940 г. Перші тонни радянського вугілля Львівський трест «Шахтострой» будує в місті Кремінець 2 вугільні шахти: перша — з проектною потужністю в 60 тис. т вугілля на рік, друга — на 100 тис. т. У першій шахті вже пройдено 140 ти, а в другій готується майданчик для прокладання шахти. Від проходки першої шахти в лютому вже добуто на-гора перші 300 т радянського високоякісного бурого вугілля, яке використовується місцевою електростанцією. Робітники, які працюють на будівництві цих шахт, широко розгорнули соціалістичне змагання на честь виборів до Верховних Рад СРСР і УРСР і зобов’язалися у березні підвищити видобуток вугілля і прискорити будівництво шахт. У цьому році трест будує 17 нових шахт, з них 8 будуть здані в експлуатацію в 1940 р. Так, в Золочівському районі розгорнуто будівництво 2 нових шахт, в яких пройдені перші 25 м. Кожна шахта дасть по 60 тис. т вугілля щороку. В с. Глинсько Жовків- ського району підготовляється майданчик для будівництва нової шахти потужністю теж 60 тис. т. Трест «Шахтострой» зараз також почав підготовку для розробки кар’єрів будівельного каміння, піску і глини для виготовлення цегли. Багаті запаси цих матеріалів виявлено у всіх районах області. (ОблРАТАУ) Львовский облгосархив, ф. Р-199, оп. 1, д. З, л. 83. Копия. № 116 ПОЗДРАВИТЕЛЬНАЯ ТЕЛЕГРАММА НАРКОМА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР ПЕРЕДОВОЙ РАБОТНИЦЕ НИЖНЕДНЕПРОВСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА им. К. ЛИБКНЕХТА Л. И. ФЕОКТИСТОВОЙ 14 В СВЯЗИ С ПРОИЗВОДСТВЕННЫМИ УСПЕХАМИ 7 марта 1940 г. Нижнеднепровск Завод [им.] Карла Либкнехта Феоктистовой Ларисе Ивановне Поздравляю Вас [с] Международным коммунистическим женским днем — 8 Марта. 135
Овладение Вами одной из ведущих профессий металлургического производства доказательство того, что женщины могут выполнять любую сложную работу на предприятиях черной металлургии. Желаю успехов в Вашей работе. Нарком черной металлургии Меркулов ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 38, д. 306, л. 36. Подлинник. № 117 ПРИКАЗ НАРКОМА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О ПРИСУЖДЕНИИ ПЕРЕХОДЯЩЕГО КРАСНОГО ЗНАМЕНИ И НАГРАЖДЕНИИ ЗНАКАМИ ОТЛИЧИЯ 18 КОЛЛЕКТИВА ХАРЬКОВСКОГО ТУРБОГЕНЕРАТОРНОГО ЗАВОДА 10 марта 1940 г. Коллектив Харьковского турбогенераторного завода в результате развертывания социалистического соревнования, внедрения многостаночного обслуживания и совмещения профессий добился в IV квартале 1939 г. отличных показателей в своей работе. За достигнутые успехи заводу присуждено переходящее Красное знамя Наркомата и ЦК Союза рабочих электромашиностроительной промышленности. За перевыполнение плана работ в IV квартале 1939 г. наградить: Значком «Отличник социалистического соревнования Наркомэлектро» 1. Бобырева Тимофея Романовича — директора завода. 2. Бабакова Николая Георгиевича — начальника технологического отдела. 3. Горбик Михаила Яковлевича — начальника цеха Т-5. 4. Дьяченко Николая Васильевича — начальника отдела пдо. 5. Кузменчук Григория Арсеньевича — карусельщика. 6. Корниенко Афанасия Михайловича — начальника цеха Т-6. 7. Ляндреса Давида Моисеевича — начальника отдела ПКОТ. 8. Нотика Соломона Моисеевича — начальника цеха Т-3. 9. Нехаева Николая Ивановича — начальника цеха Т-2. 10. Рыбака Александра Карповича — карусельщика цеха Т-2. 11. Ряполова Акима Дмитриевича — слесаря цеха Т-6. 12. Трофименко Александра Ивановича — слесаря цеха Т-4. 13 Шишкова Петра Ивановича — главного инженера завода. 136
14. Цинкова Арона Марковича — секретаря заводского партийного комитета. 15. Альтговзена Наума Львовича — заместителя главного инженера. 16. Коптева Василия Васильевича — председателя завкома. 17. Феденко Григория Парфеновича — слесаря цеха Т-1. 18. Оспищева Евгения Ивановича — фрезеровщика цеха Т-3. 19. Янченко Ивана Никифоровича — электросварщика цеха Т-3. 20. Трутнева Дмитрия Сергеевича — инженера-диспетчера Главкотлотурбопрома. 21. Кислякова Константина Сергеевича — карусельщика цеха Т-1, ранее награжденного «Похвальным листом Наркомэлектро». 22. Воскобойникова Бориса Сергеевича — слесаря цеха Т-5. «Похвальным листом Наркомэлектро» 1. Ашкинази Александра Сергеевича — инженера-конструктора ПМО. 2. Андреева Алексея Константиновича—слесаря цеха Т-1. 3. Гревцова Василия Федоровича — инженера ОТК Т-1. 4. Григорьева Павла Митрофановича — мастера ТМЦ. 5. Дудина Павла Владимировича — токаря инструментального цеха. 6. Дыкань Тимофея Григорьевича — термиста ИМТ. 7. Жарко Ивана Михайловича — фрезеровщика цеха Т-3. 8. Катеринченко Алексея Яковлевича — электромонтера цеха ГМ. 9. Ларина Владимира Васильевича — кочегара ТЭС-1. 10. Лотоцкого Николая Евгеньевича — инженера-конструктора. 11. Маликова Ивана Васильевича — инженера-конструктора. 12. Пьяных Марка Ивановича — автосварщика цеха Т-3. 13. Розенштейна Якова Зиновьевича — заместителя начальника цеха Т-5. 14. Ривкинда Пиню Эмануиловича — слесаря цеха Т-6. 15. Сычова Емельяна Лукича — шофера-монтера ТМЦ. 16. Стрежелецкого Михаила Николаевича — инженера-конструктора. 17. Станиславского Лазаря Яковлевича — начальника отдела ПМО. 18. Стельмах Анну Альбиновну — инженера МЛУ. 19. Тюрина Николая Андреевича — старшего мастера цеха Т-1. 20. Федченко Андрея Миновича — слесаря цеха Т-5. 21. Фридмана Мунь Хуновича — инженера-конструктора. 22. Шапиро Григория Яковлевича — начальника цеха Т-7. 23. Шипер Соломона Исааковича — начальника отдела Т-5. 137
24. Яиенко Василия Сергеевича — старшего мастера цеха Т-3. 25. Серикова Якова Денисовича — фрезеровщика цеха Т-3. 26. Пащенко Петра Федоровича — бригадира полировщиков цеха Т-3. 27. Лаврикова Сергея Ахримовича — токаря цеха Т-4. 28. Прокопенко — слесаря-лекальщика инструментального цеха. 29. Моргулиса Арнольда Борисовича — инженера ТЦМ. 30. Бродского Льва Юльевича — начальника финансового отдела. 31. Петрикова Николая Сергеевича — главного механика завода. Разрешить директору завода израсходовать за счет остатка фонда директора на жилстроительство 120 тыс. руб. на постройку и оборудование дач для вывоза детей из детских садов на летнее время. Разрешить израсходовать директору завода на премирование лучших производственников — рабочих, инженерно-технических работников и служащих 50 тыс. руб. Призываю коллектив Харьковского турбогенераторного завода приложить все усилия к дальнейшей успешной работе по выполнению и перевыполнению плана 1940 г. Народный комиссар электростанций и электропромышленности СССР М. Первухин ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. I, д. 22, л. 11. Подлинник. № 118 ИЗ ПЕРЕДОВОЙ СТАТЬИ ГАЗЕТЫ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» О РУКОВОДЯЩЕЙ РОЛИ КОММУНИСТОВ В ВЫПОЛНЕНИИ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ЗАДАНИЙ И РАЗВЕРТЫВАНИИ СОЦСОРЕВНОВАНИЯ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ г. СТАНИСЛАВА 20 апреля 1940 г. На підприємствах комуністи очолили виробничу активність трудящих, подали приклад ударної соціалістичної праці, допомогли розгорнути соціалістичне змагання між окремими робітниками, бригадами, цехами, підприємствами. В Станіславському депо за ініціативою комуністів змагаються 374 чоловіки, які систематично виконують свої завдання. Комуністи тт. Черкун і Коваленко виконують своє завдання на 180%. Систематично перевиконує своє виробниче завдання кандидат партії т. Брюшенко. Таких прикладів можна навести чимало. І наслідуючи приклад комуністів, робітники, інженерно-технічний персонал і службовці підприємств домагаються значних успіхів у піднесенні продуктивності праці на підприємствах, на138
багато збільшили випуск продукції. Такі підприємства, як шкіряні заводи № 14 і 15, харчові підприємства, випускають в декілька разів більше продукції, ніж при Польщі. Газ. «Радянська Україна», № 93, Станислав, 20 апреля, 1940 г. № 119 ПРИКАЗ НАРОДНОГО КОМИССАРА ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ И ЭЛЕКТРОПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР О МЕРАХ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ МАШИНАМИ И ОБОРУДОВАНИЕМ ШАХТ ДОНБАССА Апрель 1940 г. Во исполнение постановления СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 31 марта 1940 г. 16 для обеспечения дальнейшего подъема добычи угля по Донбассу и выполнения установленной программы по угольному машиностроению, приказываю: 1. Начальникам Главэлектромашпрома, Главкотлотурбопро- ма, Главсветотехпрома, Главкабеля, Главтеплоэлектроприбора и Главэлектросбыта, а также всем директорам заводов Нарком- электро обеспечить изготовление и отгрузку электрооборудования, локомобилей, котельного оборудования, запчастей и кабельной продукции предприятиям Главуглемаша и угольной промышленности Донбасса, как по основным фондам 1940 г., так и по вновь выделяемым, в течение первого полугодия в размере 60% и в течение второго полугодия в размере 40% годовых фондов согласно прилагаемому графику. 2. В соответствии с этим начальникам главных управлений и директорам заводов немедленно перестроить программы заводов на 2-й квартал с расчетом полного как в количестве, так и номенклатуре исполнения заказов угольной промышленности Донбасса и Главуглемаша. Договора на все выделенное количество оборудования оформить в кратчайший срок. 3. Директорам заводов в пятидневный срок разработать и представить в наркомат подробные графики изготовления оборудования по цехам, довести эти графики до рабочего места и лично следить за ходом их выполнения. Отчетность о ходе изготовления и отгрузки оборудования и кабельных изделий представлять в Главэлектросбыт ежедневно. 4. Начальникам главных управлений прикрепить к каждому заводу ответственных лиц, поручив им как контроль за выполнением настоящего приказа, так и оказание заводам практической помощи в выполнении поставленной задачи. 5. Начальнику Главэлектросбыта т. Алдошину в трехдневный срок произвести занарядку дополнительного электрооборудова139
ния и кабельных изделий по спецификациям НКУгля, а также сообщить заводам согласованную с Наркомуглем спецификацию (подробно по типам) подлежащего поставке электрооборудования. 6. Начальникам главных управлений и директорам заводов проработать данный приказ на цеховых собраниях, наметив конкретные мероприятия к своевременному выполнению постановления СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 31 марта 1940 г. Разъяснить особую государственную важность своевременного выполнения заказов на оборудование для угольной промышленности. Народный комиссар электростанций и электропромышленности М. Первухин ЦГАНХ СССР, ф. 7964, оп. 1, д. 22, л. 254—255. Подлинник. № 120 ИЗ РЕЗОЛЮЦИИ XV СЪЕЗДА КП (б) У ПО ОТЧЕТНОМУ ДОКЛАДУ ЦК КП (б) У О МЕРАХ ПО УЛУЧШЕНИЮ РАБОТЫ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 17 мая 1940 г. I XV съезд КП (б) У требует от партийных, советских, комсомольских, хозяйственных и профсоюзных организаций, от коммунистов Украины ликвидировать в кратчайший срок отставание отдельных отраслей промышленности, и прежде всего угольной, металлургической, коксохимической, железо- и марганцеворудной, и обеспечить безусловное выполнение всеми отраслями промышленности, транспорта и строительства промфинпланов 1940 г. и в целом — третьей пятилетки. Съезд требует от всех коммунистов, райкомов, горкомов и обкомов КП (б) У Сталинской и В.орошиловградской областей, хозяйственных и профсоюзных организаций угольной промышленности по-большевистски выполнить мартовское постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) о работе угольного Донбасса, осуществляя во всех звеньях — от шахты до комбината, от первичной шахтной парторганизации до обкома КП (б) У — неустанную и строгую проверку выполнения директив партии и правительства. Съезд предлагает в кратчайший срок искоренить канцелярско-бюрократические методы руководства шахтой и извращения в организации заработной платы и в деле обеспечения инженерно-техническими кадрами подземных работ; большевики Донбасса должны ликвидировать запущенность горных выработок, улучшить использование линии забоев, повысить производительность механизмов, полностью и до конца использовать 140
имеющиеся на старых шахтах резервы для повышения угледобычи и быстрее осваивать проектную мощность новых шахт. Съезд КП (б) У напоминает парторганизациям Донбасса об их ответственности перед партией и требует от них большевистских дел, требует возглавить трудовой подъем шахтеров с тем, чтобы дать стране столько угля, сколько ей необходимо. XV съезд КП (б) У отмечает, что райкомы, горкомы и обкомы КП (б) У Днепропетровской, Сталинской, Запорожской и Вороши- ловградской областей еще не приняли всех необходимых мер к выполнению постановления ЦК ВКП(б) от 9 ноября 1939 г. и не ликвидировали до конца запущенности партийно-политической работы на предприятиях черной металлургии. Съезд требует от всех парторганизаций черной металлургии организовать компетентный и оперативный контроль над деятельностью администрации предприятий, решительно бороться с частыми авариями и недостаточным использованием доменных и мартеновских печей и прокатных станов, обеспечить строгое соблюдение технологического режима, резко сокращая расходные коэффициенты сырья и материалов. По-большевистски возглавив социалистическое соревнование и стахановское движение среди рабочих-металлургов, парторганизации черной металлургии должны обеспечить выполнение и перевыполнение новых норм. Съезд указывает Сталинскому обкому на его прямую ответственность за бесперебойную работу и выполнение заданий на Еленовских и Каракубских известняковых карьерах. В целях обеспечения бесперебойного снабжения предприятий черной металлургии флюсами и создания резервов флюсов, съезд считает необходимым, чтобы партийные организации Донбасса и Днепропетровской области и хозорганы черной металлургии приняли решительные меры к усилению работы по изучению месторождений флюсов и использованию неработающих в настоящее время предприятий по добыче известняков и других видов флюсов, а также к улучшению снабжения металлургических заводов доломитами и огнеупорами. Съезд поручает ЦК КП (б) У разработать мероприятия по всемерному расширению работ по изучению природных богатств Украины. XV съезд КП (б) У считает боевой задачей всех партийных, хозяйственных, комсомольских и профсоюзных организаций оборонной промышленности обеспечение и в дальнейшем выполнение производственных заданий, добиваясь неизменного совершенствования, повышения качества и сокращения сроков производства продукции, идущей на вооружение Красной Армии и Военно- Морского Флота СССР. XV съезд КП (б) У поручает ЦК КП (б) У и Совнаркому УССР разработать и осуществить мероприятия по ликвидации отставания некоторых отраслей республиканской промышленности и улучшению руководства предприятиями со стороны республи141
канских промышленных наркоматов (в первую очередь наркоматов текстильной промышленности, местного топлива, стройматериалов и рыбной промышленности). XV съезд КП (б) У поручает ЦК КП (б) У принять необходимые меры, обеспечивающие выполнение производственных заданий паровозо- и вагоноремонтными заводами, Черноморским и Днепровским пароходствами, плохо работавшими в 1939 г. Одновременно съезд КП (б) У требует от политотделов и парторганизаций железнодорожного транспорта неустанно работать над использованием внутренних резервов по обороту вагонов и паровозов, всемерно укреплять трудовую дисциплину, предотвращая крушения и аварии. Съезд предлагает партийным и советским организациям, Наркомату местной топливной промышленности и Укоопромсовету навести порядок на шахтах местной угольной промышленности, ликвидировать серьезные недостатки в организации заработной платы, укрепив руководство шахтами и участками. Отмечая невыполнение из года в год планов капитального строительства по многим предприятиям союзной и республиканской промышленности, съезд предлагает всем парторганизациям взять работу всех строительных организаций и предприятий, изготовляющих стройматериалы, под оперативный контроль, добиваясь широкого распространения скоростных методов строительства и использования местных стройматериалов, всячески борясь против сезонности, за круглогодовую работу на стройках. XV съезд КП (б) У решительно осуждает невнимание некоторых парторганизаций к работе районной промышленности, приобретающей в настоящий момент, в связи с решениями партии и правительства об изменениях в политике заготовок и закупок сельскохозяйственных продуктов, особенно важное народнохозяйственное значение. XV съезд КП (б) У требует от всех партийных и советских организаций решительного поворота внимания к работе районной промышленности, в частности к предприятиям по выработке кожи, овчины, валенок, крестьянских телег и др., обеспечения увеличения выпуска продукции. В целях ликвидации разрыва между мощностями электростанций Украины и потребностями промышленности съезд считает важнейшей задачей партийных, советских и хозяйственных организаций завершение строительства и ввод в эксплуатацию в 1940 г. первой очереди Кураховской ГРЭС, одной турбины мощностью 25 тыс. кет на Киевском ТЭЦ, линии электропередачи Днепрогэс — Донбасс, выполнение плана капитальных работ на Зуевской, Днепродзержинской и Краснозаводской (Харьковской) электростанциях, Киевской ГЭС-2, Николаевской и Одесской ТЭЦ, а также выполнение плана строительства и расширения городских коммунальных и некоторых заводских электростанций. В то же время съезд требует от всех партийных и хозяйственных органов ликвидировать на электросети и электростанциях ава142
рии, перерасход топлива и электроэнергии на нужды электростанций. XV съезд КП (б) У ставит перед всеми партийными, хозяйственными, профсоюзными и комсомольскими организациями как центральную и решающую задачу — борьбу за выполнение в четыре года плана третьей пятилетки по росту производительности труда. Это требует коренного улучшения руководства социалистическим соревнованием и стахановским движением и его высшей формой — движением многостаночников и за совмещение профессий. Одобряя инициативу отдельных предприятий (Днепропетровского завода им. Ленина и др.) по сокращению непомерно раздутых штатов служащих и вспомогательной рабочей силы, XV съезд КП (б) У требует от всех хозяйственных, советских и партийных руководителей решительного сокращения административноуправленческого аппарата, излишних вспомогательных рабочих, укрепляя кадрами специалистов непосредственно производственные участки, используя резервы рабочей силы для нужд производства и ликвидируя непроизводительные расходы. Успешное решение всех указанных выше хозяйственно-политических задач требует решительного поворота партийных организаций и хозяйственных руководителей к вопросам экономики предприятий. XV съезд КП (б) У предлагает всем парторганизациям распространить действенный контроль не только на технические, но и на экономические вопросы деятельности предприятий. 1940 год должен быть годом безусловного выполнения заданий по снижению себестоимости и повышению качества продукции, годом еще более решительной ликвидации последствий вредительства, годом дальнейшего роста культуры производства, нового подъема творческой инициативы рабочего класса, дальнейшего укрепления трудовой и государственной дисциплины, мобилизации резервов, строжайшей экономии материальных ценностей, и в частности сырья, материалов, электроэнергии, годом новых завоеваний в решении основной экономической задачи СССР и выполнении планов третьей пятилетки. Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК, т. 1. К., 1976, с. 986—989. Кг 121 СООБЩЕНИЕ ИЗ ВЕСТНИКА ОБЛАСТНОЙ ИНФОРМАЦИИ ЛЬВОВСКОГО ФИЛИАЛА РАТАУ О СТРОИТЕЛЬСТВЕ ГАЗОПРОВОДА ДАШАВА — ЛЬВОВ 19 мая 1940 г. Почато будівництво нового газового проводу високого тиснення на протязі 82 км. Новий газопровід Дашава — Львів охо-. пить 15 районів Львівської і Станіславської областей. На ці 143
роботи асигновано близько 20 млн. крб. По шляху будівництва газопроводу намічено збудувати два великі цементні заводи, групу заводів по виробленню цегли і інші підприємства місцевої промисловості. Ці підприємства працюватимуть виключно на газі. Нові виробництва забиратимуть на рік 200 млн. м3 газу (половину всієї видачі газу новим проводом). У цьому році буде повністю газифікований Львівський університет з його багато- численними корпусами. Поширення і реконструкція Львівської газової мережі вже в цю наступну зиму звільнить місто від завозу 200 тис. т палива. (ОблРАТАУ) Львовский облгосархив, ф. Р-199, оп. 1, д. 10, л. 94. Копия. № 122 ИЗ ТАБЛИЦЫ РЕАЛИЗАЦИИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ЗАЙМОВ В УКРАИНСКОЙ ССР ЗА ГОДЫ ВТОРОЙ И ТРЕТЬЕЙ ПЯТИЛЕТОК 5 июня 1940 г. * РІК Назва позики Загальна сума розміщених позик (в млн. крб.) в тому числі (%) У МІСТІ на селі СРСР УРСР Питома вага СРСР УРСР СРСР УРСР 1933 Позика другої п’ятирічки (випуск першого року) 3069 540,8 17,6 77,0 72,2 23,0 27,8 1934 Позика другої п’ятирічки (випуск другого року) Позика другої п’ятирічки (випуск третього року) Позика другої п’ятирічки (випуск четвертого року) 3492 602,4 17,8 78,5 72,4 21,5 27,6 1935 4129 677,2 16,4 82,7 81,2 17,3 18,8 1936 4831 828,5 17,2 82,3 83,2 17,7 16,8 1937 Позика зміцнення Оборони Союзу РСР 4932 856,5 17,4 84,1 83,0 15,1 17,0 1938 Позика третьої п’ятирічки (випуск першого року) 5928 1086,6 18,3 84,8 82,0 15,2 18,0 1939 Позика третьої п’ятирічки (випуск другого року) 7637 1421,7 18,7 85,0 80,5 15,0 19,5 І. Штукін, Д. Ентеліс, I. Фаворський. Досвід позикової роботи в УРСР. К-, 1940, с. 5. * Дата подписания брошюры к печати. 144
№ 123 ОБРАЩЕНИЕ ВЦСПС К ТРУДЯЩИМСЯ СССР О МЕРАХ ПО УСИЛЕНИЮ ОБОРОННОЙ И ХОЗЯЙСТВЕННОЙ МОЩИ СТРАНЫ В СВЯЗИ С РАЗВЯЗАННОЙ ГЕРМАНСКИМ ФАШИЗМОМ ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНОЙ 25 июня 1940 г. * Ко всем рабочим и работницам, инженерам, техникам и служащим, ко всем членам профессиональных союзов Товарищи! Капиталистический мир вновь потрясен мировой войной. Вторая империалистическая война уже захватила в свою орбиту больше половины населения земного шара. Во всем капиталистическом мире — в Европе и Азии, Америке, Африке и Австралии— промышленность, транспорт, сельское хозяйство целиком подчинены интересам войны. До отказа завинчен пресс капиталистической эксплуатации, рабочий работает по 10—12 и больше часов в сутки, отменены все воскресные и праздничные дни. Путем такой всеобщей военизации хозяйства империалистические государства колоссально повысили производство всех видов вооружения. Таким образом, возросла военная опасность для нашей страны, международная обстановка стала чревата неожиданностями. В этих условиях наша страна, верная политике мира, обязана в интересах народов СССР еще больше усилить свою оборонную и хозяйственную мощь. Наша страна не может быть менее подготовлена в производстве предметов вооружения и других необходимых товаров, чем капиталистические страны. Мы должны стать во много раз сильнее, чтобы быть всесторонне готовыми к любым испытаниям. Мы должны стать еще более могущественной страной как в хозяйственном, так и в военном отношении. Наша задача — еще больше крепить оборону страны, крепить Красную Армию, Военно-Морской и Воздушный Флот, совершенствовать и увеличивать их вооружение, крепить социалистическую промышленность, снабжающую Красную Армию всем необходимым. Мы обязаны напрячь все силы для дальнейшего развития индустрии, для укрепления нашего государства. Нам нужно больше металла, угля, нефти, больше самолетов, танков, пушек, снарядов, больше паровозов, вагонов, станков, автомобилей, больше продукции всех отраслей нашего народного хозяйства! • Для дальнейшего укрепления оборонной мощи своей Родины, рабочий класс СССР должен пойти на необходимые жертвы. * Дата опубликования. 10 1392 145
Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов считает, что нынешний семи-шестичасовой рабочий день на наших предприятиях и в учреждениях в настоящее время недостаточен для выполнения задач, стоящих перед Советской страной. Если в капиталистических странах рабочий вынужден работать по 10—12 часов в сутки на буржуазию, то наш советский рабочий может и должен работать больше, чем сейчас, по крайней мере 8 часов, ибо он работает на себя, на свое социалистическое государство. на благо народа. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов считает, что в данных условиях должна быть увеличена продолжительность рабочего дня для рабочих и служащих во всех государственных, кооперативных и общественных предприятиях и учреждениях и доведена до 8 часов. Необходимо продолжительность рабочего дня увеличить: с 7 до 8 часов на предприятиях с 7-часовым рабочим днем; с 6 до 7 часов — на работах с 6-часовым рабочим днем, за исключением профессий с вредными условиями труда; с 6 до 8 часов — для служащих учреждений; с 6 до 8 часов — для лиц, достигших 16 лет. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов считает также, что существующая организация работы на предприятиях и в учреждениях на основе шестидневки снижает выпуск продукции. К тому же переход на шестидневку в городе создал разрыв между трудящимися города и деревни, так как в деревне и до настоящего времени существует семидневная неделя. Необходимо и в городе на государственных, кооперативных и общественных предприятиях и в учреждениях перейти на семидневную неделю. Эти мероприятия будут серьезным шагом к дальнейшему укреплению хозяйственной и оборонной мощи Советской страны. Каждый рабочий, каждая работница хорошо знают, что лишний час работы и переход на семидневную неделю дадут дополнительное количество продукции. Увеличение рабочего дня и числа рабочих дней даст нашей стране дополнительно сотни тысяч тонн нефти, угля, руды и металла, тысячи новых станков, пушек, самолетов, танков и прочих машин, на сотни миллионов рублей товаров широкого потребления. И после увеличения на один час, рабочий день в СССР по- прежнему останется самым коротким рабочим днем в мире. Он должен стать и самым производительным. На наших предприятиях и в учреждениях подавляющая масса рабочие и служащих честно и добросовестно относится к своим обязанностям, к выполнению законов о труде и трудовой дисциплине. Но наряду с ними имеется некоторая часть, а именно 3—4% молодых рабочих и служащих, недавно пришедших на производство, которые, пользуясь отсутствием безработицы, уничтоженной Советской властью, и злоупотребляя терпением совет146
ского государства, перебегают с завода на завод, подрывают дело дисциплины, не желают честно трудиться, пренебрежительно относятся к выполнению требований, установленных законом и одобренных народом. Против этих летунов, прогульщиков и должны быть в настоящее время усилены меры наказания. Социалистическое государство рабочих и крестьян не может терпеть дальше, чтобы эти люди наносили ущерб народному хозяйству. Государство обязано защитить народное хозяйство от дезорганизаторов производства, обязано оградить интересы народа. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов считает, что должен быть запрещен самовольный уход рабочих и служащих из государственных, кооперативных и общественных предприятий и учреждений, а также самовольный переход с одного предприятия на другое или из одного учреждения в другое. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов считает, что рабочие и служащие, самовольно ушедшие из государственных, кооперативных, общественных предприятий и учреждений, должны предаваться суду и по приговору суда подвергаться тюремному заключению, а прогульщики должны караться исправительно-трудовыми работами по месту работы с удержанием на определенный срок части их заработной платы. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов вошел в правительство СССР и в Президиум Верховного Совета СССР с предложением об увеличении рабочего дня и доведения его до 8 часов, о переходе с шестидневки на семидневную неделю и о запрещении самовольного ухода рабочих и служащих с предприятий и из учреждений. Эти предложения правительством СССР и Президиумом Верховного Совета СССР одобрены 17. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов призывает весь рабочий класс и всю интеллигенцию использовать до конца все возможности дальнейшего роста производительности труда в СССР, помня слова Ленина о том, что производительность труда — это в последнем счете самое важное, самое главное для победы нового общественного строя. Повысить производительность труда, дать своему государству больше продукции, нужной для роста хозяйственной и оборонной мощи,— в этом первейший долг, обязанность каждого труженика, в какой бы отрасли народного хозяйства он ни работал. Выполнением этого долга каждый гражданин Советского Союза проявляет свой патриотизм, проявляет преданность своей Родине. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов выражает уверенность в том, что рабочие и работницы, инженеры, техники и служащие, все члены профессиональных союзов целиком и полностью поддержат эти мероприятия, честно выполнят перед социалистической Родиной свой долг, проявят новые образцы трудового героизма в борьбе за дальнейшее укрепление 10* 147
экономического и оборонного могущества великой страны социализма, в борьбе за новые победы коммунизма, в борьбе за великое дело Ленина. Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов Газ. «Труд>, № 145, Москва, 26 июня 1940 г. № 124 ИЗ РЕЗОЛЮЦИИ * МИТИНГА РАБОЧИХ, РАБОТНИЦ, ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ ВОРОШИЛОВГРАДСКОГО ЗАВОДА ГОРНОГО ОБОРУДОВАНИЯ им. А. Я. ПАРХОМЕНКО О ПОДДЕРЖКЕ ОБРАЩЕНИЯ ВЦСПС, НАПРАВЛЕННОГО НА УКРЕПЛЕНИЕ ЭКОНОМИКИ И ОБОРОНОСПОСОБНОСТИ СССР 26 шоня 1940 г. ** Мы, трудящиеся Ворошиловградского машиностроительного завода им. Пархоменко, с большим вниманием слушали переданное по радио обращение ВЦСПС ко всем рабочим и работницам, инженерам и техникам, служащим, ко всем членам профсоюзов СССР. Центральный Совет профсоюзов вполне своевременно поставил вопрос об удлинении рабочего дня на предприятиях и в учреждениях СССР и о переходе на семидневную рабочую неделю. Возросла военная опасность для нашей страны, поэтому надо неустанно, ускоренными темпами крепить оборонную и хозяйственную мощь социалистической Родины, усилить и увеличить выпуск продукции промышленности, самолетов, пушек, танков и боеприпасов. Увеличение рабочего дня и переход на семидневную неделю поможет решить эту почетную задачу. Полностью одобряя обращение ВЦСПС, мы, машиностроители, приветствуем мероприятия по укреплению трудовой дисциплины. Пора раз и навсегда покончить с летунами, прогульщиками и рвачами! Учитывая напряженность международной обстановки, мы заверяем партию, правительство, что будем еще больше повышать производительность труда, увеличим выпуск машин, необходимых Родине. Будем изо дня в день множить свои производственные успехи. Пусть растет и крепнет наша цветущая, любимая Родина — маяк и надежда всего трудящегося и прогрессивного человечества! Газ. «Ворошиловградская правдаэ, № 145, 26 июня 1940 г. * В газете резолюция помещена не полностью. * * Дата опубликования. 148
«№ 125 ИЗ РЕЗОЛЮЦИИ МИТИНГА РАБОЧИХ, ИНЖЕНЕРОВ, ТЕХНИКОВ И СЛУЖАЩИХ КИЕВСКОГО СУДОСТРОИТЕЛЬНОГО ЗАВОДА «ЛЕНИНСКАЯ КУЗНИЦА» ОБ ОДОБРЕНИИ ОБРАЩЕНИЯ ВЦСПС 26 июня 1940 г. * Заслухавши звернення пленуму Всесоюзної Центральної Ради профспілок, ми, робітники, інженери, техніки і службовці другої зміни механічних цехів № 1 і 2 заводу «Ленінська кузня», гаряче підтримуємо заклик пленуму про мобілізацію всіх сил на дальше піднесення нашого соціалістичного виробництва в зв’язку з напруженим міжнародним становищем. Ми просимо уряд встановити 8-годинний робочий день і 7-денний робочий тиждень. Це дасть змогу внести новий вклад у зміцнення обороноспроможності нашої Батьківщини. Поведемо рішучу боротьбу з прогульниками, симулянтами, дезорганізаторами виробництва. Ще більше зміцнимо трудову дисципліну! Ще ширше розгорнемо соціалістичне змагання і ста- хановський рух! Дамо нові виробничі подарунки нашій Батьківщині. Ми обіцяємо повністю виконати свої піврічний і річний виробничі плани. Дамо країні стільки продукції, скільки вона від нас вимагатиме! Хай живе єдність і згуртованість усього радянського народу навколо більшовицької партії Леніна!.. Газ. «Вісті>, № 145, Киев, 26 июня 1940 г. № 126 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «СОЦІАЛІСТИЧНА ХАРКІВЩИНА» ОБ ОКАЗАНИИ ХАРЬКОВСКИМИ ЗАВОДАМИ ПОМОЩИ ПРОМЫШЛЕННЫМ ПРЕДПРИЯТИЯМ И СЕЛЬСКОМУ ХОЗЯЙСТВУ ОСВОБОЖДЕННЫХ ЗАПАДНЫХ ОБЛАСТЕЙ УКРАИНЫ И БЕЛОРУССИИ 29 июня 1940 г. Машинобудівні заводи Харкова подають соціалістичну допомогу підприємствам і сільському господарству західних областей України і Білорусії. Завод тютюнового машинобудування взявся виготовляти спеціальну серію машин для тютюнових фабрик Белостока і Гродно. Винахідник т. Кольта переконструював для цих фабрик раніше винайдену т. Кацьким набивну машину, яка підвищує продуктивність на 70 тис. цигарок за зміну. Завод цього року виготовить 60 таких машин. * Дата опубликования. 149
Велозавод відвантажив для Гродненського велоскладального заводу перший вагон велочастин. Найближчим часом буде відправлений ще один вагон. Крім цього, в третьому кварталі завод відвантажить 400 готових веломашин для м. Львова. Тракторний завод ім. Орджонікідзе вже відправив для МТС і колгоспів західних областей України і Білорусії 700 тракторів. У 3-му кварталі завод повинен відвантажити ще 400 тракторів. Газ. «Соціалістична Харківщина», № 148, 29 июня 1940 г. № 127 ИЗ ОБРАЩЕНИЯ ГОРНЯКОВ ШАХТЫ «ЦЕНТРАЛЬНАЯ-ИРМИНО» ТРЕСТА «СЕРГОУГОЛЬ» (ДОНБАСС) К ТРУДЯЩИМСЯ СОВЕТСКОГО СОЮЗА С ПРИЗЫВОМ ОЗНАМЕНОВАТЬ 5-ю ГОДОВЩИНУ СТАХАНОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ НОВЫМИ ТРУДОВЫМИ ДОСТИЖЕНИЯМИ 12 июля 1940 г. * До всіх робітників, робітниць, інженерів, техніків і службовців соціалістичної промисловості й транспорту Дорогі товариші! Через півтора місяці країна відзначатиме славну дату — п’ятиріччя всенародного стахановського руху. Ці роки увійдуть в історію, як бойові сторінки побідоносного будівництва соціалізму, значних успіхів в освоєнні багатої техніки, росту продуктивності праці і добробуту радянського народу. Народились нові форми стахановського руху — багатоверстатне обслуговування і сполучення професій. Яскравим прикладом росту є наша шахта. Тепер шахта дає щодоби вдвоє більше вугілля, ніж у 1934 р. Видобуток вугілля зріс завдяки безперервному оснащенню шахти технікою і дедалі кращому використанню її. В усіх забоях вугілля добувається тепер відбійним молотком. П’ять років тому на шахті було два електровози, тепер їх чотири. Таких хороших машин, як перевантажувачі, тоді зовсім не було, а тепер їх є на шахті 8. Набагато зросла потужність компресорного та електровозного господарства. Безперервно підноситься матеріально-побутовий і культурний рівень трудящих. У 1934 р. середній заробіток забойщика нашої шахти становив 262 крб. на місяць, а тепер — 795. Невпізнанним стало шахтне селище. Воно перетворилося в шахтарське місто Ірміно. Тут збудовано дві школи, чотири великі магазини, поліклініка, двоє дитячих ясел, родильний будинок, стадіон, будинок культури, прокладено 8 км трамвайного * Дата опубликования. 150
шляху, що зв’язує Ірміно з містом Серго, є піонерський клуб, радіовузол, звукове кіно. Тротуари, вулиці вкрились асфальтом. Влаштовано парк, сквери, споруджено водний басейн і так не тільки у нас, а й на всіх інших шахтах, на всіх інших підприємствах країни. Підвищився і рівень виробничо-технічних знань робітників. За це п’ятиріччя багато гірників стали техніками та інженерами. Всі ми переживаємо тепер надзвичайні дні великого патріотичного піднесення. Слідом за Західною Україною і Білорусією радянський прапор назавжди замайорів над рідними землями Бессарабії і Північної Буковини. Тільки завдяки мудрій мирній політиці партії й уряду, незламній могутності нашої рідної Червоної Армії народи Бессарабії і Північної Буковини визволилися від гніту румунських бояр і возз’єдналися в щасливій сім’ї народів СРСР. Більше ніж половина людства земної кулі втягнута в орбіту другої імперіалістичної війни. Народи Радянського Союзу мирно працюють під захистом доблесної Червоної Армії, яка на Хасані, Халхінголі й Карельському перешийку показала свою прекрасну бойову виучку, свою незламну міць. На зрослу воєнну небезпеку робітничий клас нашої країни, наша інтелігенція відповіли подовженням робочого дня й тижня, щоб любимі Червона Армія і Військово-Морський Флот мали більше танків і літаків, більше гармат і кораблів, щоб ще міцнішим стало наше народне господарство. Радянські люди з величезною радістю почали працювати по-новому. Тепер, як ніколи, ми повинні цілком завантажити свій робочий час, щоб усі 480 хвилин трудового дня були високопродуктивними, щоб повністю були використані виробничі резерви. Додаткова година роботи і перехід на семиденний робочий тиждень дають змогу кожному підприємству значно збільшити випуск продукції, дати своїй державі більше вугілля, металу, нафти, машин і тим самим ще більше зміцнити господарську і оборонну могутність нашої Батьківщини. У нас на шахті перехід на восьмигодинний робочий день дає щодоби приріст видобутку вугілля на 211 т. Ми вступили в змагання з колективом найстарішої в Донбасі горлівської шахти «Кочегарка». Свої зобов’язання ми виконували з честю. Після успішної роботи в минулому році ми достроково виконали піврічний план 1940 р. Щодоби перевиконується виробниче завдання й тепер. Але з переходом на подовжений робочий день і тиждень зобов’язання колективів, а також усіх робітників, інженерів, техніків і службовців, що змагаються, застаріли, вони вже не відповідають новим умовам роботи, новим нашим завданням і можливостям. Всі ми зобов’язані тепер пред’явити до себе підвищені вимоги, всім нам треба переглянути в напрямі підвищення свої зобов’язання в змаганні. Нові со151
ціалістичні договори повинні відображати нашу волю і прагнення дати країні більше промислової продукції, щоб народне господарство було цілком забезпечене всім необхідним. У себе на шахті ми вже приступили до цієї великої справи. Підрахунок наших можливостей показав, що шахта може до 20 серпня виконати восьмимісячну програму і дати до п’ятих роковин стахановського руху 16 тис. т вугілля понад план. У змаганні з шахтою «Кочегарка» ми брали на себе зобов’язання виконати річну програму до 12 грудня, а тепер вносимо сюди істотну поправку — річний план зобов’язуємося закінчити до 20 листопада. Давайте, товариші, відзначимо п’ятиріччя всенародного стахановського руху новим ростом продуктивності праці в країні, розширенням рядів стахановців і ударників. Ми закликаємо всіх трудящих Радянського Союзу, всіх робітників, робітниць, інженерів і техніків, службовців і особливо вугільників, чий борг країні все ще великий, наслідувати наш приклад і приступити до повсюдного масового перегляду своїх зобов’язань у соціалістичному змаганні імені третьої п’ятирічки. Ми пропонуємо зробити день п’ятих роковин стахановського руху днем першої всенародної перевірки виконання цих нових зобов’язань шахт, заводів, фабрик, кожного трудящого окремо. Зустрінемо всенародний огляд достойними виробничими досягненнями, дамо понад план тисячі тонн вугілля, металу, коксу, тисячі нових машин, танків, літаків і гармат. Дружною стаханов- ською працею і нещадною боротьбою з дезорганізаторами виробництва зробимо нашу Батьківщину ще більш могутньою у воєнному і господарському відношенні. Ми аж ніяк не сумніваємося в тому, що наш заклик знайде у всіх вас гарячий і діловий відгук. Хай живе побідоносний робітничий клас країни соціалізму! Хай живе наша радянська інтелігенція! Хай живе велика партія Леніна! За дорученням 2000 гірників батьківщини стахановського руху — шахти «Центральна-Ірміно» тресту «Серговугілля»: О. Стаханов, М. Дюканов, Д. Концедалов, М. Ігнатов — секретар Серговського міськкому, орденоносець К. Петров — завідуючий шахтою, орденоносець X. Бабіков — секретар партбюро В. Корнєєв — голова шахткому, орденоносець Лї. Большаченко — секретар комсомольської організації Б. Ожогов — головний інженер Стахановці *: Газ. «Комуніст», № 159, Киев, 12 июля 1940 г. * Следует 15 подписей. 152
№ 128 ИЗ СТАТЬИ ЗАМЕСТИТЕЛЯ НАЧАЛЬНИКА ТЕРНОПОЛЬСКОГО ОБЛПИЩЕПРОМА О ПОВЫШЕНИИ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ 12 июля 1940 г. 3 великим піднесенням зустріли працівники підприємств облхарчопрому Указ Президії Верховної Ради СРСР про восьмигодинний робочий день і семиденний робочий тиждень та про заборону самовільного уходу з одного підприємства в інше. «Це один з заходів, який потрібний для дальшого зміцнення обороноспроможності нашої Батьківщини. Ми з честю будемо боротися за виконання та перевиконання виробничих завдань, за збільшення випуску продукції, за міцну трудову дисципліну»,— так заявляли робітники, службовці, обговорюючи Указ. Слова з ділом не розійшлись. По-більшовицькому взялися за виконання виробничих завдань працівники підприємств облхарчопрому. Значно покращала трудова дисципліна. Тоді, коли в першому кварталі за прогули і спізнення на підприємствах нашої системи було звільнено біля 60 чоловік з роботи, то зараз прогулів і спізнень зовсім немає, а продуктивність праці підвищилась в середньому на 10—15%. Ущільнення робочого дня, добре налагоджена трудова дисципліна сприяють підвищенню продуктивності праці, перевиконанню виробничих завдань по випуску продукції. В кілька разів збільшився випуск продукції на Підволочись- кій макаронній фабриці, яка виробляє за восьмигодинний робочий день 540 кг макарон, бісквітний цех фабрики випускає тепер продукції на 20 кг більше. Підприємства облхарчопрому виробничий план на 6 місяців цього року виконали на 129%. Окремі підприємства в результаті застосування соціалістичних методів праці, проведення деякої реконструкції значно збільшили випуск продукції. Чортківська цукеркова фабрика в січні виробляла за добу тільки 250 кг цукерок, а тепер виробляє значно більше. Виконуючи рішення XV з’їзду КП(б)У по поширенню дрібних промислових підприємств і про організацію нових, облхарчопром у першому півріччі в Підволочиському районі організував виробництво кофейних сурогатів з місцевої сировини. Виробляються також кофейні сурогати і макарони в Микулинському районі, при микулинському пивзаводі організовано цех по виробленню безалкогольних напоїв. В Бережанському районі є підприємство, що випускає оцет. До кінця року тут мають виготовити 2500 декалітрів. У Кременці організовано харчокомбінат з фруктоварочним цехом, де виробляються безалкогольні напої і інше. 153
Розгортаючи соціалістичне змагання і ударництво між підприємствами, ми домоглись значної економії коштів. Заступник начальника облхарчопрому А. Максименко Газ. «Вільне життя>, № 150, Тернопіль, 12 июля 1940 г. № 129 ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО СТАХАНОВЦЕВ КИЕВСКОГО ПАРОВОЗОВАГОНОРЕМОНТНОГО ЗАВОДА ОБ ОЗНАМЕНОВАНИИ 5-й ГОДОВЩИНЫ СТАХАНОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ НОВЫМИ ТРУДОВЫМИ УСПЕХАМИ 13 июля 1940 г. * Поширимо ряди стахановців Наближаються п’яті роковини стахановського руху. Ми горді тим, що з початку цього руху беремо в ньому активну участь. Кожен з нас протягом цього часу систематично виконував і виконує свої норми на 200—250% і більше. Кожен з нас, навчившись сам працювати по-стахановському, вже встиг навчити цим методам одного-двох и навіть більше товаришів, які раніш відставали Ми добились того, що деякі бригади, групи стали за цей час цілком слахановськими. Серед них група котельників т. Пото- пальського і група т. Євтушенка. Група т. Потопальського весь час іде попереду всього цеху на 3—4 паровози. Звернення гірників шахти ім. Сталіна ** викликало у нас величезне задоволення. Воно зобов’язує нас не заспокоюватись, працювати ще краще. У зв’язку з переходом на 8-годинний робочий день і семиденний тиждень ми ще з більшою енергією почали боротися за виконання і перевиконання своїх завдань. Продуктивність радянського робітника повинна бути найвищою в світі. Вважаємо за свій обов’язок далі підносити продуктивність праці. Наші зобов’язання, які ми беремо на себе на відзначення п’ятих роковин, такі: Кожен з нас на 3—5 днів раніше буде систематично виконувати свої місячні завдання. * Дата опубликования. ** См. док. № 127. 154
Щоб збільшити ряди стахановців, зобов’язуємося підготовити до роковин всенародного стахановського руху по одному стаха- новцю з тих робітників, які тепер не виконують норми. Стахановці Київського паровозовагоноремонтного заводу * Газ. «Комуніст>, № 160, Киев, 13 июля 1940 г. № 130 ПРИЗЫВ КОЛЛЕКТИВА КИЕВСКОГО ЗАВОДА «УКРКАБЕЛЬ» О РАЗВЕРТЫВАНИИ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО СОРЕВНОВАНИЯ В ЧЕСТЬ ГОДОВЩИНЫ СТАХАНОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ 18 июля 1940 г.** Виклик гірників приймаємо «Давайте, товариші, відзначимо п’ятиріччя всенародного стахановського руху новим ростом продуктивності праці в країні, розширенням рядів стахановців і ударників». До цього кличуть нас у своєму зверненні тт. Стаханов, Дюка- нов, Концедалов, керівники і стахановці шахти ім. Сталіна ***. Успішна робота вугільників чимало залежить від нормальної роботи кабельного заводу, який постачає шахтам свою продукцію. Ми вважаємо своїм обов’язком відповісти на заклик конкретними більшовицькими ділами. На заводі почалося змагання між цехами № 1 і 2. Визначені умови соціалістичного змагання на кращу підготовку до славних роковин. Колектив цеху № 1 взяв на себе зобов’язання виконати липневу програму на 120%. Кращі стахановці заводу ведуть за собою всіх робітників. Багатоверстатники тт. Макайла, Перковська, Куриленко, Свідро, Петренко, Закусило і інші виконують норми на 120—130%. Ми закликаємо заводський комітет допомогти всім робітникам переглянути свої зобов’язання. Працюючи більше й краще, дамо країні стільки кабелю, скільки потрібно, зробимо нашу Батьківщину ще могутнішою. Начальник цеху № 1 заводу «Укркабель» Н. Вільнанець парторг — майстер цеху С. Філіпенко голова цехкому М. Терьохін старший майстер, нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» В. Бобон стахановці: А. Сіваченко, І. Баран, В. Петренко Газ. «Комуніст», № 164, Киев, 18 июля 1940 г. * Следует 10 подписей. * * Дата опубликования. * ** См. док. 127. 155
№ 131 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» ОБ УСПЕШНОМ СОРЕВНОВАНИИ ТРУДЯЩИХСЯ НЕФТЕПЕРЕРАБАТЫВАЮЩИХ ЗАВОДОВ ДРОГОБЫЧСКОЙ ОБЛАСТИ С НЕФТЯНИКАМИ БАКУ 14 августа 1940 г. Дрогобич, 14 серпня. (Власкор «Вістей».) Нафтовики Дрогобиччини, змагаючись з нафтовиками Баку, йдуть до п’ятих роковин всенародного стахановського руху з значними виробничими перемогами. Ударництво набрало на нафтопереробних заводах виняткової масовості. На заводі № 1 кількість ударників порівняно з лютим цього року збільшилася у 18 разів, на заводі №2 — у шість разів, на заводі № 4 — в 9. Всі підприємства тресту нафтопереробки перевиконали семимісячну виробничу програму. У березні на всіх нафтопереробних заводах Дрогобиччини були запроваджені нові виробничі норми. За короткий час вони були значно перевиконані. По котельних роботах норми за останній час по всіх заводах виконувалися в середньому на 190%, на зварочних, ковальських, слюсарських, токарських роботах виконання норм доведено в середньому до 157%. Дирекція тресту «Нафтопереробка» подала наркомові до нагороди значком «Відмінникові соціалістичного змагання нафтовиків» 17 ударників. Газ. «Вісті», № 188, Киев, 15 августа 1940 г. Ка 132 ПОСТАНОВЛЕНИЕ СТАЛИНСКОГО ОБЛИСПОЛКОМА ОБ ОБЕСПЕЧЕНИИ РАБОЧЕЙ СИЛОЙ СТРОИТЕЛЬСТВА КУРАХОВСКОЙ ГРЭС 18 15 августа 1940 г. В соответствии с постановлением Экономсовета при СНК СССР (протокол № 30 от 9 августа 1940 г.) исполком Сталинского областного Совета депутатов трудящихся постановляет: 1. Для окончания строительства Кураховской ГРЭС направить 300 человек квалифицированных рабочих из следующих организаций: Облстройтрест Донбассжилстрой Трест «Донстройхлеб» Мебельный комбинат Сталинский горкомхоз 30 чел. 10 » 15 » 10 » 20 » 156
Комбинат «Сталинуголь» 30 чел. Облкомхоз 50 » Завод им. 15-летия комсомола 10 » «Донбасстяжстрой» 15 » «Южтяжстрой» 15 » Динасовый завод им. Дзержинского 10 » Красногоровский завод им. Ленина 10 » Марьинский район 45 » Б.-Янисольский район 35 » Всего: 300 чел. 2. Установить, что Марьинский и Б.-Янисольский районы обеспечивают отправку установленного количества рабочих за счет землекопов, все остальные организации направляют только каменщиков, бетонщиков, арматурщиков и плотников. 3. Обязать руководителей организаций в 2-дневный срок отобрать и направить указанное количество рабочей силы в распоряжение начальника строительства Кураховской ГРЭС. 4. Обязать т. Михайлова («Донэнерго») информировать 20 августа с. г. исполком облсовета о выполнении настоящего постановления. Председатель исполкома облсовета А. Гаевой Секретарь исполкома облсовета И. Макрий Донецкий облгосархив, ф. Р-2794, оп. 1, д. 47, л. 114. Подлинник. № 133 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ДОСТОЙНОЙ ВСТРЕЧЕ ГОДОВЩИНЫ СТАХАНОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ НА МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ЗАВОДАХ ДНЕПРОПЕТРОВСКА 31 августа 1940 г. Дніпропетровськ, 31. (Наш кор.) Гідно відзначили славні роковини стахановського руху стахановці і ударники металургійних заводів Придніпров’я. Вчора всі робітники сталеливарного цеху Дніпропетровського заводу металургійного устаткування перевиконали свої завдання. Найкраще працював сталевар т. Мішунін на мартенівській печі № 1. Він зварив плавку на ЗО хв раніше від графіка, знявши з квадратного метра поду печі 10,2 т металу при нормі 8,5 т. Понад 10 т з квадратного метра поду печі зняв сталевар т. Коляда. Колектив доменного цеху заводу ім. Петровського виконав ЗО серпня добове завдання на 104,9%. Серед доменників особливо відзначився колектив першої домни, який дав 117,9% добового завдання. Продовжують працювати на високому рівні і листопрокатники цього ж заводу. Вчора вони виконали добове завдання на 123%. Газ. «Комуніст», № 203, Киев, 1 сентября 1940 г. 157
№ 134 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ВЫДАЮЩЕМСЯ ТРУДОВОМ ДОСТИЖЕНИИ БУРИЛЬЩИКА КРИВОРОЖСКОГО ЖЕЛЕЗОРУДНОГО БАССЕЙНА А. СЕМИВОЛОСА 19 31 августа 1940 г. Кривий Ріг, 31. (РАТАУ.) Гірники Кривбасу зустріли п’яті роковини стахановського руху значними виробничими досягненнями. Середньодобовий видобуток залізної руди порівняно з червнем по басейну збільшився в серпні на 18%. 12 шахт Кривбасу достроково закінчили місячну програму видобутку. Колектив найбільшої в басейні шахти ім. Кірова вже видав у рахунок вересневого плану 10 тис. т руди. Ініціатор швидкісного багатозабійного методу буріння бурщик шахти ім. Ілліча т. Семиволос ознаменував роковини стахановського руху високою продуктивністю праці. За зміну він виконав понад 14 норм. Газ. «Комуніст», № 203, Киев, 1 сентября 1940 г. № 135 ИЗ МАТЕРИАЛОВ О РАЗВИТИИ СТАХАНОВСКОГО ДВИЖЕНИЯ НА ДНЕПРОДЗЕРЖИНСКОМ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОМ ЗАВОДЕ им. ДЗЕРЖИНСКОГО Не ранее августа 1940 г. Динамика движения стахановцев и ударников по заводу им. Дзержинского с 4-го квартала 1935 г. по июль 1940 г. Месяц 1935 г. 1936 г. 1937 г. 1938 г. Стахановцы Стахановцы Стахановцы Ударники Стахановцы Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Январь 5459 26,1 4594 22,2 6584 33,2 5113 26,3 Февраль — — 5958 27,5 3877 19,4 7407 36,8 6292 33,3 Март — — 3912 19,2 5311 26,2 7075 34,9 6840 36,4 Апрель — — 5187 27,2 4477 22,3 6412 32,0 7054 36,9 Май — — 5276 28,4 4053 20,3 6068 30,3 6763 35,0 Июнь — — 5750 29,5 4292 21,1 6756 33,3 6436 33,7 Июль — — 5631 28,2 3890 19,4 5998 29,6 6077 32,2 Август — — 3920 19,7 4586 22,4 5476 26,7 6371 33,5 Сентябрь — — 4625 22,4 5088 24,9 5694 27,9 7363 39,1 Октябрь 2419 12,9 4926 23,0 5833 29,0 6207 30,9 7820 41,6 Ноябрь 3169 15,6 5859 27,7 6329 31,9 5486 27,6 7943 41,7 Декабрь 4245 20,6 6280 30,0 6606 33,3 5740 28,9 6709 35,3 3277* 14,3 5232 25,7 4811 24,3 6242 31,0 6726 36,2 * Здесь и далее обозначен среднемесячный итог. (Прим, док.) 158
Месяц 1938 г. І939 г. 1940 г. Ударники Стахановцы Ударники Стахановцы Ударники Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Количество чел. % к списочному количеству Январь 5034 26,9 7018 37,3 4178 22,2 5284 32,7 2624 16,2 Февраль 5341 28,3 8740 47,7 3582 19,5 4403 27,6 2914 18,3 Март 5379 28,6 8078 44,9 3774 21,0 3930 25,2 2912 18,6 Апрель 5285 27,6 6770 38,1 3728 21,0, 5079 32,4 3044 19,4 Май 4496 23,3 6208 34,8 3178 17,8 5902 37,3 3253 20,6 Июнь 4554 23,8 6532 37,0 2501 14,1 5579 34,8 3023 18,9 Июль 3887 20,6 5987 34,4 2913 16,7 4840 30,2 2711 16,9 Август 3788 19,9 5703 33,0 2509 14,5 — — — — Сентябрь 3305 17,5 5844 36,8 2174 13,7 5002 31,5 2976 17,0 Октябрь 3846 20,5 5732 35,3 2233 13,8 — — — — Ноябрь 3694 19,4 6262 37,5 2321 13,9 — — — Декабрь 3818 20,1 6251 37,2 2996 17,8 — — — — 4370 23,0 6561 37,8 2949 15,5 Отдельные примеры стахановской работы на заводе За период пятилетия стахановского движения на заводе передовые стахановцы не раз давали такие результаты своего труда, которые живы среди коллектива завода и по настоящее время. Отдельные примеры приводим ниже. 1) Каменщик по ремонту мартеновских и прокатных печей т. Слипченко в 1937 г. выполнил годовое задание на 225%. В отдельные дни, производя горячие и холодные ремонты, он выполнял нормы на 1000%. 2) Знатный сталевар завода т. Сильченко 19 января 1938 г. выплавил 344,3 т стали—170% нормы. Добился рекордного съема стали с квадратного метра площади пода — 13,06 т. 3) 13 апреля 1938 г. в 6 час утра мартеновская печь № 2 после выданных 359 плавок встала на ремонт, по оперативному графику заводоуправления печь должна быть отремонтирована за 48 час. Стахановцы и ударники цеха ремонта металлургических печей обсудили свои возможности и выдвинули встречный график — отремонтировать печь за 30 час. В результате образцовой организации труда, использования механизмов печь была отремонтирована за 28 час, т. е. на 9 час меньше рекордного до того времени срока. Производственное задание выполнено на 256,4%. 4) 9 сентября 1939 г. стахановец точильщик цеха ширпотреба т. Рышко на обточке и подноске кроватных рам организовал 159
по-новому свою работу, в результате чего выполнил норму выработки на 471 %. 5) Встав на вахту имени сессии Верховного Совета УССР 19 июля 1939 г., рабочие заготовительной мастерской цеха ширпотреба т. Хондан и Сторожко задание по правке труб для кроватей выполнили на 400% каждый. 6) В 1939 г. мартеновский цех № 3 досрочно выполнил годовую программу, дал стране сверх плана 8300 т металла. Коллектив цеха значительно снизил себестоимость тонны стали, добился экономии топлива. Это замечательное достижение явилось результатом мощного развития стахановского движения, внедрения смелых технических мероприятий, культурной работы всего цеха. 7) В июле месяце 1940 г. сталеплавильщики мартена № 1 в ответ на июньское постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) о работе черной металлургии 20 подняли выплавку стали за июль месяц, подавляющее большинство сталеваров перевыполнили план, например, сталевар Мазуляка Ф. И. выполнил план на 107,5%, Кубарев И. Н.— 104, Дорошенко Г. Г.— 106,2, Митке- вич Г. Ф.— 108,3, Кравец И. Е.— 107,4%. Остальные сталевары цеха также выполнили план в пределах 100%. По цеху имеется снижение расхода топлива и снижение прочих простоев почти на всех печах. 8) За июль месяц 1940 г. бригада мастера 8-й доменной печи т. Пономаренко выплавила сверх плана более 700 т чугуна. Коэффициент использования полезного объема печи составил 0,89 при плане 0,97. При выполнении сменного задания за 1 июля на 169% он достиг рекордного коэффициента использования полезного объема печи — 0,58. Такого коэффициента на Дзержинке еще не было. Бригада мастера т. Пономаренко заняла первое место среди мастеров доменных печей по показателям работы июля месяца. План выполнен на 108,9%. Снижение расхода кокса на 3,6%. Снижение горячих простоев на 35,7%. 9) Коллектив вальцетокарного цеха в связи с переходом на 8-часовой рабочий день 15 июля 1940 г. достиг замечательных показателей. Комсомольско-молодежная смена, руководимая мастером т. Грищенко, выполнила производственное задание на 215%. Стахановские школы Стахановские школы на заводе начали свое существование с августа месяца 1939 г. Новаторами последних явились следующие цеха: 1. Рельсобалочный цех, нач. цеха т. Кудрявцев. 2. Цех ширпотреба, т. Петров. 160
3. Мартеновский цех № 3, т. Крамер. 4. Механический цех, т. Ситько. Всего закончило работу стахановских школ в 1939 г.— 31 с охватом 95 человек. Отдельные примеры работы стахановских школ в 1939 г. 1. Рельсобалочный цех — первым руководителем стахановской школы был выделен лучший стахановец цеха Федор Митрофанович Здор. За счет правильной организации и новых методов работы, правильной расстановки членов своей бригады по рабочим местам и точкам, разграничения обязанностей каждого т. Здор добился замечательных количественных и качественных показателей. Он выполнил сменную норму более чем на 130%, снизив количество кривых рельс до 6—8%. Первую стахановскую школу он проводил с бригадой правильщика т. Скрыпника. Результаты работы стахановской школы сказались в этот же день, они дали резкое снижение кривых рельс. Вторую стахановскую школу т. Здор проводил с бригадой правильщика т. Литвина, у которого после школы производительность увеличилась на 10%. Кривизна рельс уменьшилась до 8%. Примеру т. Здора последовали и другие стахановцы. Чтобы передать опыт работы т. Здора другим бригадам и на другие участки, ООТ завода, изучив его метод, издал брошюру, которая была распределена по бригадам в рельсобалочном цехе и разослана другим заводам Юга и Центра, где имеются рельсобалочные цехи. Таблица 1 № бригады Фамилии обучающихся Стойкость днищ по сменам до занятий в стахановской школе после занятий в стахановской школе 1 Цикало Н. И. 12,5 13,9 Кальченко Ф. 3. Шуварова А. А. 1» 9 Тюрина Р. С. 2 Спиридоненко А. К. 10,8 12,7 Кононов Т. Т. 1» 9 Терещенко Д. С. 1» 9 Домих М. А. 9 3 Коноваленко В. М. 12,0 12,6 Омельченко И. К. 1» 13,6 Лобунский А. И. 12,6 Киселева В. И. 1» 12,6 4 Быченко С. И. 11,5 12,2 Лавриенко Л. И. 1» 9 Соломка С. С. 9 Кроглер Г. И. 9 9 1 і 1392 161
2. Хорошие результаты работы дала стахановская школа в бессемеровском цехе. Малая стойкость днищ была узким местом в работе цеха. После обучения в стахановской школе стойкость днищ значительно увеличилась. Для примера приводим данные (табл. 1). Стахановские школы в 1940 г. После первого этапа работы стахановских школ (1939 г.), когда у многих работников завода не было правильного понятия о стахановских школах, стахановские школы смешивали с производственным инструктажем и техминимумом. После указания т. Шверника на 8-м Пленуме ВЦСПС, который сказал: «Но, говоря о стахановских школах, необходимо отметить, что речь идет не о таких школах, где все сидят за партами, с чернильницами, тетрадями, ручками,— ничего подобного. Это школы особого типа, это такие школы, в которых сами стахановцы рассказывают рабочим, как они организуют свой труд, как они добились высокой производительности труда. Стахановские школы — это передача методов стахановской работы непосредственно у станка. Руководителями этих школ являются стахановцы, партийные и непартийные большевики, люди, овладевшие в совершенстве техникой своего производства, дающие образцы точности и аккуратности в работе, люди, умеющие организовать свой труд, ценить фактор времени в работе и научившиеся считать время не только минутами, но и секундами»,— стало многое понятно в вопросе организации стахановских школ. На заводе при ООТ была создана специальная группа по учету и анализу соцсоревнования и стахановского движения, которой вменено было в обязанность помогать начальникам цехов в организации стахановских школ и контролировать их работу. Теперь в большинстве своем организация стахановских школ подготавливается этой группой. Изучаются методы работы стахановцев — будущих руководителей стахановских школ, составляются программы и др. Количественные показатели стахановских школ с 1 января по 1 августа 1940 г. приводим в табл. 2. 162
Таблица 2 Наименование цеха Профессии Количество стахановских школ Количество обученных Доменный Токари 2 12 Слесари 2 12 Электрики 11 48 Электросварщики 2 12 Автогенщики 2 12 Мартен № 1 Сталевары, подручные сталеваров и навесчики 6 33 Мартен № 2 Сталевары, подручные и навесчики 2 20 Мартен № 3 Сталевары, подручные и навесчики 1 8 Бессемеров- Трамбовщики днищ 2 16 ский Механиче- Токари 17 63 ский Строгальщики 2 7 Железопро- Вальцовщики 1 5 катный Среднесорт¬ Сварщики 3 18 ный Правильщики 4 16 Кузнечный Кузнецы 3 6 Болторезы 1 3 Прессовщики 1 2 Литейный Формовщики 1 1 Модельный Модельщики 3 15 Ширпотреб Шлифовальщики 2 12 Сеточники 3 15 Заправщики 2 15 Резчики 2 13 Протяжчики 2 16 Электроре- Обмотчики 1 6 монтный Сборщики моторов 1 4 Электрослесари 1 4 Токари 1 4 Электростан¬ Дежурные щита 1 10 ция Огнеупорный Формовщики динаса 1 3 ЦММ Слесари 1 1 ЦМК Наметчики 1 10 Водный Мотористы 2 7 транспорт Всего 87 429 Как указано выше, организации стахановских школ предшествует изучение методов работы стахановцев и выявление причин плохой работы отстающих... ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 46, д. 70, л. 5—6, 27—28. Копня. 11* 163
№ 136 ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО ЗНАТНЫХ МЕТАЛЛУРГОВ УКРАИНЫ ОБ ОБЯЗАТЕЛЬСТВАХ УВЕЛИЧИТЬ ВЫПЛАВКУ МЕТАЛЛА ПО ПРИМЕРУ СОРЕВНУЮЩИХСЯ ГОРНЯКОВ ДОНБАССА И КРИВБАССА 10 сентября 1940 г. * Підтримуємо змагання шахтарів Кращий наваловідбійник шахти ім. Фелікса Кона тресту «Куйбишеввугілля» хМикола Кравцов, включившись у змагання з криворіжцями, навантажив за зміну 77 т вугілля, виконавши норму на 855%. Микола Кравцов викликав на змагання знатного бурщика Криворіжжя Олексія Семиволоса. Він пропонує розгорнути вседонецьке змагання забойщиків і наваловідбійників за швидкісну очистку забою. Його заклик підтримують ще десятки шахтарів. У змагання вступають шахти й дільниці. Створення запасів руди і палива забезпечить взимку безперебійну роботу металургійних заводів. Вугілля і руду, видані зверх плану, ми перетворимо на високоякісний метал. Достатні запаси руди й палива дозволять дати любимій Батьківщині стільки металу, скільки потрібно. Сталеплавильщики металургійних заводів Донбаса оволодівають методом швидкісних плавок21. Такі чудові майстри стале- плавіння, як тт. Шкарабура з заводу ім. Ілліча, Локсієнко з заводу ім. Кірова, набагато скоротили час плавок, збільшили знімання сталі з квадратного метра поду печі. Краще використання мартенівських печей — вірний шлях збільшення виплавки металу. Обов’язок металургів — множити ряди швидкісників, добитися того, щоб і сталевари і доменщики працювали так, як Гордій Шкарабура. Ми вважаємо, що в зв’язку з змаганням шахтарів Донецького і Криворізького басейнів металурги Півдня повинні, так само як і гірники, переглянути свої зобов’язання. Треба взяти на облік можливості кожного заводу, цеху, агрегату і швидше їх використати. Високим зніманням сталі і чавуну, збільшенням випуску прокату металурги підтримують ваше змагання, товариші вугільники і залізорудники! Країна матиме вдосталь металу. Л. Мірошниченко — депутат Верховної Ради СРСР — майстер прокатного стану заводу ім. Ілліча, орденоносець. Н. Сідоров 22 — депутат Верховної Ради УРСР, майстер стану «350» заводу ім. Сталіна, орденоносець. І, Коробов — депутат Верховної Ради УРСР, майстер доменного цеху заводу ім. Кірова, орденоносець. Газ. «Комуніст», № 210, Киев, 10 сентября 1940 г. * Дата опубликования 164
№ 137 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ХОДЕ СОЦСОРЕВНОВАНИЯ МЕЖДУ ТРЕСТАМИ И ШАХТАМИ ДОНБАССА И КРИВБАССА 10 сентября 1940 г. Дніпропетровськ, 10. (Наш кор.) В соціалістичне змагання шахтарів Донбасу і Кривбасу включаються нові й нові шахти, дільниці, бригади. Слідом за Криворізькою шахтою ім. Карла Лібкнехта і Макіївською ім. Орджонікідзе в змагання вступили трести «Дзержинруда» і «Сталінвугілля». Почалось також змагання між шахтою ім. Ілліча і шахтою «Центральна- Ірміно» ім. Сталіна. Кожний день змагання гірники Криворізького залізорудного басейну ознаменовують новими виробничими перемогами. Прекрасно працює шахта ім. Ілліча. За 9 днів вересня план видобутку руди тут виконано на 116,9%. Знатний бурщик Олексій Семиволос у змаганні із знатним забойщиком Донбасу т. Синя- говським значно перевиконує план. Так, 7 вересня він виконав норму на 438,5%, 8 вересня — на 382%. Не відстає і бурщик цієї шахти т. Гудименко. 7 вересня він видобув 119 т руди, виконавши план на 369,4%. За успішну роботу шахта ім. Ілліча одержала 9 вересня перехідний Червоний прапор шахтоуправління. Добре працює також шахта «Гігант»: 9-денне завдання колектив шахти виконав на 107,4%. Попереду йде виробнича дільниця, де начальником т. Ляхов. За 8 днів вересня план видобутку руди тут виконано на 210,8%, а по підготовчих і нарізних роботах — на 290%. Особливо великих успіхів добилась бригада прохідників, яку очолює г. Калініч. У серпні бригада дала на 60,2 циклу більше від плану. Тов. Калініч місячне завдання виконав на 259% і заробив 4183 крб. Бурщик цієї бригади т. Зеленський місячне завдання виконав на 215% і заробив 3483 крб. Серед шахт тресту «Ленінруда» найкраще працює шахта № 4. За 9 днів план видобутку руди вона виконала на 126,1%. Бурщики цієї шахти тт. Васько і Куцуруба план виконали на 175%. За 9 днів вересня басейн дав на 29 тис. т руди більше, ніж за ці ж 9 днів у серпні. Першість тримає трест «Октябрьруда». Газ. «Комуніст», № 211, Киев, 11 сентября 1940 г 165
№ 138 СВЕДЕНИЯ О НАЛИЧИИ ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ НА ХАРЬКОВСКОМ ТРАКТОРНОМ ЗАВОДЕ И ЗАВОДЕ сельскохозяйственного машиностроения «КОММУНАР» В г. ЗАПОРОЖЬЕ НА 15 СЕНТЯБРЯ 1940 г. И ПОТРЕБНОСТИ В ИТР В 1941 г.23 Не ранее 15 сентября 1940 г. Харьковский ордена Ленина тракторный завод им. Орджоникидзе № пп Наименование цехов и отделов заводоуправления Всего ИТР Из общего количества ИТР специалистов с высшим образованием (дипломированных) Дополнительная потреб- ность на 1941 г. Всего Из них инженеров и экономистов Техников дипло- миро- ван- ных Практиков без специального образования инженеров техников 1 Тракторный 176 20 20 24 132 7 16 2 Г азогенераторный 25 7 7 6 12 — — 3 Холодная штамповка 30 3 2 4 23 3 3 4 Моторный 130 10 10 21 99 7 5 5 Литейный 107 15 15 7 85 3 3 6 Сталелитейный 80 17 15 13 50 10 11 7 Кузнечный 119 17 17 19 83 4 5 8 Паротермический 21 1 1 8 12 — — 9 Электрохолодильный 13 6 6 2 5 — — 10 Производственные мастерские ФЗУ 8 1 1 — 7 — — 11 Ширпотреб 7 — — —- 7 — — 12 Деревоотделочный 9 — — — 9 — — 13 Ремонтнокотельный 24 2 2 4 18 — — 14 Ремонтнолитейный 23 7 7 3 13 — — 15 Инструментальный 118 12 12 24 32 4 15 16 Ремонтно-механический 51 7 6 9 35 3 17 Ремонтно-строительный 12 1 — 3 8 18 Электроцех 11 2 2 2 7 — — 19 ТЭЦ 43 14 14 12 17 4 — 20 Сантехцех 12 2 2 1 9 1 — 21 Утильцех 5 — — — 5 — — 22 ЦБТ 12 1 1 3 8 — — 23 Центральная лаборатория 117 43 28 29 45 2 2 24 отк 60 11 11 17 32 8 11 25 Волочильный 7 1 1 — 6 — — 26 Крепежный 5 — — — 5 — — 27 Пружинный 4 — — — 4 — — 28 Лесозавод 1 — — — 1 — — 29 Карьеры 2 1 — — 1 — — 30 Склад техснаба 1 — — — 1 — 166
Продолжение табл. № пп Наименование цехов и отделов заводоуправления Всего ИТР Из общего количества ИТР специалистов с высшим образованием (дипломированных) Дополнительная потребность на 1941 г. Всего Из них инженеров и экономистов Техников дипло- миро- ван- ных Практиков без специального образования инженеров техников 31 Склад металлоснаба 2 — — 2 32 » отдела сбыта 6 — — ' — 6 — — 33 34 » смежных производств » производственного отдела 2 — — — 2 — — 35 Хозяйственный цех 1 — — 1 — — — 36 Цех связи и сигнализации 3 — — 1 2 — 37 Экспериментальные мастерские 19 2 2 3 14 — 38 39 40 * * Цех машинного учета 4 4 41 ОТО 9 3 2 — 6 — — Всего по цехам: 1279 206 134 216 857 56 71 Заводоуправление 1 2 Плановый отдел ООТ 28 27 12 5 9 3 4 10 12 12 — 3 Отдел главного механика 44 28 28 5 11 4 1 4 Отдел технологии холодной обработки 120 34 34 49 37 10 32 5 Отдел сварки 5 3 3 1 1 4 15 6 Дирекция 7 3 3 — 4 — — 7 Отдел технической безопасности 15 5 3 1 9 8 Конструкторско - эксплуатационный отдел 125 62 62 15 38 6 5 9 Бюро архитектора 3 1 — 1 1 — — 10 Производственный отдел 14 4 4 2 8 11 Отдел главного энергетика 17 14 14 3 3 1 12 Отдел главного металлурга 22 6 6 7 9 13 ПВО 4 — — — 4 — — * Пропуск в тексте. 167
Продолжение табл. № пп Наименование цехов и отделов заводоуправления Всего ИТР Из общего количества ИТР специалистов с высшим образованием (дипломированных) Дополнительная потребность на 1941 г. Всего Из них инженеров и экономистов Техников дипло- миро- ван- ных Практиков без специального образования инженеров техников 14 Отдел смежных про- изводств 14 1 — — 13 — — 15 Отдел техснаба 34 3 1 — 31 — — 16 Отдел металлоснаб- жения 28 1 1 7 20 — —— 17 Отдел сбыта 11 1 — — 10 — — 18 Оргбюро 3 1 1 — 2 — — 19 Производственнодиспетчерский отдел 8 5 5 — 3 — — 20 Техбюро электрохолодильника 13 6 6 4 3 3 21 22 Контрольно - инспекторская группа Отдел изобретатель¬ 3 — — — 3 — — ства 5 — — — 5 — —— 23 Отдел техпропаганды 5 3 3 — 2 — — 24 Инструментальный отдел 33 5 5 13 15 5 8 25 ОТК управления 8 5 4 — 3 — — 26 Управление комхоза 8 1 — 2 5 — — 27 Всего с заводоуправ¬ 35 лением 594 209 202 121 234 62 Подсобные предприятия 1 Транспортный цех 21 5 3 1 15 — — 2 Конный двор —- — — — —— — 3 Комхоз 32 5 3 7 20 — — 4 Автобаза 9 — — 1 8 — — 5 Контора по заготовке угля 23 — — 2 21 — — Всего 85 10 '6 11 64 — — Итого по заводу: 1958 425 342 348 1155 91 133 Примечание: По плану на 1941 г. из аппарата заводоуправления в цеха ИТР переводиться не будут, в связи с укомплектованием новых объектов за счет заводоуправления. Директор ХТЗ * ВРИО нач. отдела кадров Похилько * Подпись неразборчива. 168
Завод «Коммунар» № Наименование цехов Наличие ИТР на Из общего количества ИТР Намечается перевести из аппарата заводоуправления в цеха в течение 1941 г. Дополнительная потребность на 1941 г. Специалистов с высшим образованием (дипломированных) Техни¬ Практиков без закон¬ пп и отделов заводо- 15/ІХ а ков ченно¬ управления 1940 г. о дипло¬ го спе¬ і о X X миро¬ циаль¬ Ї 2 ванных ного * 2 х 5 образо¬ а а о 0» X Xя л ® вания о сх а» X О» % а о х X X X о сх а» X а» * а о X X я X са X сх X X н 1. Литейный № 2 31 5 4 22 4 2. Кузнечно-колесный 32 5 1 26 6 4 3. Литейный № 3 31 6 1 3 22 — — — 3 4. Деревоотделочный 29 3 2 24 2 5 5. Сборочный 67 7 — 5 55 — — 4 6 6. Экспериментальный 8 2 6 7. Механический № 1 38 2 6 30 2 4 8. Ширпотреб 7 1 — — 6 — — — 1 9. Теплосиловой 16 3 — 1 12 — — 2 3 10. Ремонтный 25 1 — 3 21 — — — 2 11. Инструментальный 27 4 3 20 1 4 12. Транспортный 24 2 1 1 21 — — — 3 13. Административно-хозяйственный 6 2 4 14. Типография 1 — — — 1 — — — — 15. Склад материа¬ 1 лов 3 — —— 2 — — — 16. Лаборатория 36 6 — 12 18 — — — 4 17. Мастерские школы ФЗУ 4 1 2 1 18. Прочие цеха 199 28 — 12 159 — — 7 10 Всего по цехам 584 76 2 59 449 — — — — 19. Заводоуправ¬ ление 4 1 — 1 2 — — — — 20. Отдел главного механика 23 5 6 12 — — — — 21. Отдел главного энергетика 11 3 — 5 3 — — 4 — 22. Машиносчетная станция 1 — —. — 1 — — — 23. Жилищно-коммунальный отдел 1 — — — — — 24. Плановый отдел 14 1 — 1 12 — 1 — 169
№ пп тт Наименование цехов и отделов заводоуправления Наличие ИТР на 15/ІХ 1940 г. Из общего количества ИТР Намечается перевести из аппарата за- ' водоуправле- ния в цеха в течение 1941 г. Іополнитель- ная потребность на 1941 г. Специалистов с высшим образованием (дипломированных) 1 Техников дипломированных Практиков без закон- ценного специального образования Всего Из них инженеров и экономистов инженеров техников инженеров | ЯОЯИНХЭ1 1 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. Производственно-распорядительный отдел Отдел главного технолога Проектный отдел Отдел главного конструктора Отдел технического контроля Отдел технической безопасности Отдел труда и зарплаты Отдел технической учебы Бюро инструментального хозяйства Бюро стандартизации и нормирования Бюро заборной документации Бюро подготовки производства Отдел рабочего изобрет ательства 15 41 13 22 10 6 19 5 8 1 1 6 8 2 24 6 13 3 2 3 1 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 11 1 1 8 5 5 3 3 3 1 12 9 2 4 7 4 13 1 2 1 5 6 Из общего количества дипломированных инженеров 1 намечается перевести в цеха завода 10 человек 1111 1 II 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1111 Всего по заводоуправлению: 209 70 — 43* 96 — 31 — Всего по заводу: 793 146 — 102 545 — 53 6,6 в % 17,3 18,4 — 12,8 68,7 3,9 Директор завода Сосин Начальник отдела кадров Курляндский ЦГАНХ СССР, ф. 8115, оп. 4, д. 37, л. 60, 83—84. Подлинник. * Так в тексте, следует — 42. 170
<N2 139 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР» О ВНЕДРЕНИИ НОВЫХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ ФОРМ ТРУДА НА ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЯХ г. КОЛОМЫИ СТАНИСЛАВСКОЙ ОБЛАСТИ, ПОВЫШЕНИИ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ ТРУДА И МАТЕРИАЛЬНОГО УРОВНЯ РАБОЧИХ 17 сентября 1940 г. Соціалістична праця — добробут Нові форми праці охопили десятки сотень робітників і службовців західних областей України. Нові люди народились і в м. Коломиї: стахановці, ударники, багатоверстатники. Соціалістичний метод праці не лише збільшує випуск продукції, а й підносить заробітну плату робітників. Наприклад: слюсар залізниці Люхнич С. В. заробляє 636 крб. на місяць, ливар Мегедин М. В. в червні заробив 674 крб. Це свідчить про те, що велика свідомість і дбайливе ставлення до соціалістичної праці підвищує матеріальний добробут трудящих. Соціалістична промисловість м. Коломиї набагато збільшила випуск продукції. За перше півріччя 1940 р. валова продукція промисловості виражається в цінах 1926/27 р.— 3 359 598 крб. Якщо в першому півріччі 1939 р. вироблено 766 різних машин, то в першому півріччі 1940 р. вироблено 1740 тих же машин. Цегельно-кирпична промисловість. Валова продукція в 1939 р. за місяць в середньому випускала 778 782 шт. цегли, а за місяць 1940 р. випускає більше як 1,5 млн. шт. Газ. «Червоний прапор», № 213, Коломия, 17 сентября 1940 г. № 140 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ПРИБЫТИИ НА РАБОТУ В ДОНБАСС ГРУППЫ БЫВШИХ БЕЗРАБОТНЫХ ИЗ ОСВОБОЖДЕННОЙ БЕССАРАБИИ 17 сентября 1940 г. Ворошиловград, 17 вересня. (Власкор. «Вістей».) Для роботи -на шахтах комбінату «Ворошиловградвугілля» прибула перша група колишніх безробітних Бессарабії. З нього приводу заступник начальника комбінату «Ворошиловградвугілля» тов. Гольдберг заявив кореспондентові «Вістей»: «Трудящі міст Серго і Ворошиловська влаштували теплу зустріч визволеним братам. Нове поповнення вже розподілене по шахтах. Скрізь для прибулих робітників підготували добре обладнані гуртожитки. Тим, що прибули роззуті, видано взуття. 171
Всіх прибулих розподілено на бригади, до яких прикріплено інструкторів — кращих стахановців. Слідом за першим ешелоном ми чекаємо другу групу робітників». Всього на шахти комбінату «Ворошиловградвугілля» повинно прибути з Бессарабії і Північної Буковини 8 тис. робітників. Газ. «Вісті», № 217, Киев, 18 сентября 1940 г. Яг 141 УКАЗ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР О ГОСУДАРСТВЕННЫХ ТРУДОВЫХ РЕЗЕРВАХ СССР 2 октября 1940 г. Задача .дальнейшего расширения нашей промышленности требует постоянного притока новой рабочей силы на шахты, рудники, транспорт, фабрики и заводы. Без непрерывного пополнения состава рабочего класса невозможно успешное развитие нашей промышленности. В нашей стране полностью уничтожена безработица, навсегда покончено с нищетой и разорением в деревне и городе, ввиду этого у нас нет таких людей, которые бы вынуждены были стучаться и проситься на фабрики и заводы, стихийно образуя, таким образом, постоянный резерв рабочей силы для промышленности. В этих условиях перед государством стоит задача организованной подготовки новых рабочих из городской и колхозной молодежи и создания необходимых трудовых резервов для промышленности. В целях создания государственных трудовых резервов для промышленности Президиум Верховного Совета СССР постановляет: 1. Признать необходимым ежегодно подготавливать для передачи в промышленность государственные трудовые резервы в количестве от 800 тыс. до 1 млн. человек путем обучения городской и колхозной молодежи определенным производственным профессиям в ремесленных училищах, железнодорожных училищах и в школах фабрично-заводского обучения. 2. Для подготовки квалифицированных рабочих — металлистов, металлургов, химйков, горняков, нефтяников и рабочих других сложных профессий, а также квалифицированных'рабочих для морского транспорта, речного транспорта и предприятий связи организовать в городах ремесленные училища с двухгодичным сроком обучения. 3. Для подготовки квалифицированных рабочих железнодорожного транспорта — помощников машинистов, слесарей по ремонту паровозов и вагонов, котельщиков, бригадиров по ремонту 172
пути и других рабочих сложных профессий — организовать железнодорожные училища с двухгодичным сроком обучения. 4. Для подготовки рабочих массовых профессий, в первую очередь для угольной промышленности, горнорудной промышленности, металлургической промышленности, нефтяной промышленности и для строительного дела, организовать школы фабрично-заводского обучения с шестимесячным сроком обучения. 5. Установить, что обучение в ремесленных училищах, железнодорожных училищах и в школах фабрично-заводского обучения производится бесплатно и учащиеся в период обучения находятся на иждивении государства. 6. Установить, что государственные резервы рабочей силы находятся в непосредственном распоряжении Совета Народных Комиссаров СССР и не могут быть используемы наркоматами и предприятиями без разрешения правительства. 7. Предоставить право Совету Народных Комиссаров СССР ежегодно призывать (мобилизовывать) от 800 тыс. до 1 млн. человек городской и колхозной молодежи мужского пола в возрасте 14—15 лет для обучения в ремесленных и железнодорожных училищах и в возрасте 16—17 лет для обучения в школах фабрично-заводского обучения. 8. Обязать председателей колхозов ежегодно выделять в порядке призыва (мобилизации) по два человека молодежи мужского пола в возрасте 14—15 лет в ремесленные и железнодорожные училища и 16—17 лет — в школы фабрично-заводского обучения на каждые 100 членов колхозов, считая мужчин и женщин в возрасте от 14 до 55 лет. 9. Обязать городские Советы депутатов трудящихся ежегодно выделять в порядке призыва (мобилизации) молодежь мужского пола в возрасте 14—15 лет в ремесленные и железнодорожные училища и 16—17 лет — в школы фабрично-заводского обучения в количестве, ежегодно устанавливаемом Советом Народных Комиссаров СССР. 10. Установить, что все окончившие ремесленные училища, железнодорожные училища и школы фабрично-заводского обучения считаются мобилизованными и обязаны проработать четыре года подряд на государственных предприятиях по указанию Главного управления трудовых резервов при Совете Народных Комиссаров СССР с обеспечением им зарплаты по месту работы на общих основаниях. 11. Установить, что все лица, окончившие ремесленные училища, железнодорожные училища и школы фабрично-заводского обучения, пользуются отсрочками по призыву в Красную Армию и Военно-Морской Флот на время до истечения срока, обязательного для работы в государственных предприятиях, согласно ст. 10 настоящего Указа. Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам (1917—1967 гг.), т. 2, М.» 1967, с. 774-775. 173
Яг 142 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ПРИНЯТИИ НЕФТЯНИКАМИ г. БОРИСЛАВА ДРОГОБЫЧСКОЙ ОБЛАСТИ ВЫЗОВА НЕФТЯНИКОВ АЗЕРБАЙДЖАНА НА СОЦСОРЕВНОВАНИЕ 11 октября 1940 г. Дрогобич, И жовтня. (Власкор «Вістей».) 15 тис. нафтовиків Дрогобиччини прийняли сьогодні лист-відповідь нафтовикам Азербайджану— ініціаторам всесоюзного соціалістичного змагання працівників нафтової промисловості на честь XXIII роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції. «Приймаємо ваш заклик, дорогі товариші! Приймаємо всі, як один,— пишуть дрогобиччани.— Для нас велика честь вступити в переджовтневе соціалістичне змагання разом з нафтовиками Азербайджану, Грузії, Майкопа. Ми вчимось у вас соціалістичному ставленню до праці, стахановській продуктивності, застосуванню нової техніки. Обговоривши на загальних зборах ваш лист, ми, нафтовики Борислава, вирішили зустріти славні роковини Жовтневої революції виконанням жовтневого плану видобутку нафти на 110%, відновленням 46 свердловин, що стоять на консервації, та переробити понад план тисячі тонн нафти, дати країні додаткову кількість бензину і іншої нафтової продукції». Газ. «Вісті», № 238, Киев, 12 октября 1940 г. № 143 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» ОБ УСПЕХАХ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ ОСВОБОЖДЕННОЙ РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ В ПРЕДОКТЯБРЬСКОМ СОЦСОРЕВНОВАНИИ 16 октября 1940 г. Множаться ряди стахановців Ровно, 16 жовтня. (Власкор «Вістей».) В переджовтневому соціалістичному змаганні чимало підприємств Ровенської області вже добились помітних успіхів. Так, працівники Здолбунівського цементного заводу, виконуючи взяті зобов’язання, показують зразки високопродуктивної праці. Робітник відділу сировини т. Семенюк, наприклад, дає 200% норми, т. Пахальчук— 147%. Пакувальник т. Демидов за останні три дні виконав свою норму на 137,7%. На заводі невпинно множаться ряди стахановців. З 1 вересня кількість передовиків виробництва виросла з 81 чоловіка до 129. 174
Колектив Квасилівського механічного заводу достроково виконав річну програму. Тепер тут працюють над випуском на 150 тис. крб. продукції понад план. Високопродуктивною роботою відзначають наступне свято і робітники Остківських цегельних заводів. Працівники цегельні № 5 тт. Лемеш і Хлібовський щодня виконують свої завдання на 240—250%, формувальники заводу № 3 тт. Самойленко і Клізман — на 220—250%. Справжній трудовий героїзм у роботі показує формувальник заводу № 1 Мар’ян Сокира, виконуючи свою норму на 400%. Газ. «Вісті», № 242, Киев, 17 октября 1940 г. № 144 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» ОБ ОТКРЫТИИ РЕМЕСЛЕННЫХ ШКОЛ В СТАНИСЛАВСКОЙ ОБЛАСТИ 29 октября 1940 г. На виконання рішення уряду про організацію фабрично-заводських ремісничих шкіл * у Станіславській області відкривається 8 ремісничих шкіл на 2300 учнів. В міру господарських потреб області в м. Калуші буде організовано гірничо-промислову школу, в Станіславі — шкіряно-обробну, взуттєву та ін. Для шкіл уже підбираються приміщення і обладнуються станками, машинами. Хоч прийом до шкіл починається лише з 10 листопада, вже багато учнів подали заяви про бажання вступити в ремісничо-заводські школи. Це показує, що такі школи відповідають вимогам трудящих. (підпис) Газ. «Радянська Україна», № 255, Станислав, 29 октября 1940 г. № 145 СТАТЬЯ НАЧАЛЬНИКА КОМБИНАТА «СТАЛИНУГОЛЬ» А. ЗАСЯДЬКО О ТРУДОВЫХ ДОСТИЖЕНИЯХ КОМБИНАТА В СОЦСОРЕВНОВАНИИ ГОРНЯКОВ ДОНБАССА И КРИВБАССА 3 ноября 1940 г. Не минуло ще і двох місяців, як почалося змагання Кривбас— Донбас, а ми вже маємо відчутні його наслідки. З кінця другої декади вересня комбінат «Сталінвугілля» виконує і пе- ♦ См. док. № 141. 175
ревиконує державний план видобутку, впевнено набирає темпів. З кожним днем стає більше передових шахт, які перевищують план, зменшується кількість відстаючих шахтарських колективів. Соціалістичне змагання почалося з рекордів окремих стаха- новців В ніч на 7 вересня стахановець — наваловідбійник шахти № 2-12 ім. Фелікса Кона М. Кравцов почав змагання зі знатним криворізьким бурщиком О. Семиволосом. Застосувавши швидкісний метод очистки забою, т. Кравцов навантажив за зміну 77 т вугілля, виконавши свою норму на 855%- Методи новатора швидко почали застосовувати на шахтах усіх вугільних трестів не тільки наваловідбійники, а й робітники інших професій. Успіхи окремих стахановців-швидкісників незабаром стали надбанням цілих шахтних колективів. Особливо значних перемог добилися гірники шахт ім. Румянцева, «Юний комунар», «Холодна балка» № 4/21. Нові методи роботи, народжені в змаганні двох басейнів, висунули в лави передовиків цілі трести, які ще недавно були серед відстаючих. Трест «Куйбишеввугілля» роками не виконував державного завдання, а тепер його перевиконує. Порівняно з вереснем минулого року видобуток на його шахтах збільшився майже на 25%. Такого приросту не має жоден вугільний трест у Донбасі. Не виконував плану і трест «Макіїввугілля». Почавши змагатися з криворізьцями, він ліквідував своє відставання, а в жовтні перевиконав план. Ще в серпні по комбінату було тільки два трести, які виконували завдання, у вересні їх стало 6, а в жовтні 10 трестів з 11 систематично виконують план. Ці перші перемоги забезпечила нам більшовицька реалізація історичних рішень Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) про роботу вугільної промисловості Донбасу24. У боротьбі за піднесення Донбасу величезну роль відіграв також Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 25. Покладено край сезонному відпливу робочої сили, кадри стабілізовано. Зросла відповідальність кожного робітника і командира за доручену йому роботу. В зв’язку з переходом на 8-годинний робочий день ряд шахт і лав було переведено на двохзмінний графік. На 1 жовтня ми мали понад 500 лав, переведених на дві зміни. Це дало змогу краще підготовляти робоче місце і краще використовувати механізми. Уже встановлено, як незаперечну істину, що там, де уважно підготувались до переходу на двохзмінний графік, там зросла продуктивність праці, збільшився видобуток вугілля. В одній з лав шахти «Центральна» тресту «Червоноармійськвугілля» після переходу на новий режим роботи змінна продуктивність наваловідбійника зросла на півтори тонни, а на шахті № 9 «Капітальна» тресту «Будьонніввугілля» — на 1 т. На шахті № 31 у Рутченківці ліквідували відставання, яке тривало роками. На шахті № 22 тресту «Сніжнянантрацит» в одній з лав до переходу 176
на двохзмінний графік працювало 22 наваловідбійники, а тепер тільки 15. Вугілля ж вони дають більше, ніж раніше. Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) зобов’язали нас перевести на двохзмінний графік ще 290 лав. До нового року на шахтах комбінату «Сталінвугілля» повинно працювати на новому режимі 800 лав. Реалізація цього важливого рішення партії і уряду вимагає від нас подесятирити увагу до підготовчих робіт. 163 нові лави треба здати в експлуатацію до початку наступного року: треба підготувати понад 19 тис. м лінії забою. Перехід на двозмінний графік уже вніс і далі ще більше внесе організованості в роботу. Ми, безперечно, доб’ємося кращого використання механізмів. Новий режим роботи дасть змогу досягти і високої циклічності, яка залишається найважливішим вимірником роботи шахти. Перші успіхи, досягнуті комбінатом «Сталінвугілля», аж ніяк не дають права на заспокоєння. Ми маємо ряд ще нерозв’язаних завдань, особливо в ланці підготовчих робіт, з якими на ряді шахт нестерпно відстають. Гостро ще стоїть справа і з підвищенням продуктивності праці. Адже значна частина робітників вирішальних професій все ще не виконує своїх норм. Цими днями опубліковано рішення Центральної комісії (жюрі) Наркомвугілля СРСР про наслідки соціалістичного змагання вугільної промисловості в третьому кварталі. Жюрі відзначило як передові 10 шахт комбінату «Сталінвугілля». З них 4 визнані кращими шахтами Радянського Союзу і їм присуджені перехідні Червоні прапори Наркомвугілля і ЦК профспілки. На цих шахтах значно перевиконано завдання не тільки по видобутку, а й по підготовчих роботах, набагато поліпшена якість вугілля і знижена собівартість. Колективи всіх цих шахт різко піднесли продуктивність праці. Наприклад, на шахті № 3/5 «Бутівка» тресту «Радянськвугілля» продуктивність зросла на 25,7%, на шахті «Юний комунар» тресту «Орджонікідзевугіл- ля» — на 10,2%. Досвід переможців у всесоюзному змаганні вугільників треба широко популяризувати. Недавно ми розширили фронт соціалістичного змагання. Шахтарі нашої області прийняли виклик гірників Кузбасу і почали з ними змагатися. Продовжують змагатися гірники шахт тресту «Орджонікідзевугілля» з шахтарями Грузії. По соціалістичному договору з шахтарями Кузбасу ми зобов’язались до строку закінчити річний план по комбінату, поліпшити якість вугілля, зменшити собівартість його і не менше як на 5% піднести продуктивність праці. А. Засядько Начальник комбінату «Сталінвугілля» Газ. «Вісті», № 257, Киев, 3 ноября 1940 г. 12 1392 177
№ 146 ПОСТАНОВЛЕНИЕ БЮРО ЗАПОРОЖСКОГО ОБКОМА КП (б) У О МЕРОПРИЯТИЯХ ПО УВЕЛИЧЕНИЮ ПРОИЗВОДСТВА АЛЮМИНИЯ И МАГНИЯ. 4 ноября 1940 г. Бюро обкома КП(б)У постановляет: 1. Считать первоочередной задачей парторганизации и всего коллектива Днепровского алюминиевого завода безусловное выполнение плана выпуска металла при существующей мощности и увеличение выпуска алюминия за счет ввода в действие в марте 1941 г. 7-й серии электролизных ванн, а также организацию производства криолита новым, впервые применяющимся в Союзе щелочным методом. Для парторганизации и коллектива магниевого завода обеспечить в срок реконструкцию завода и увеличение в 1942 г. выпуска продукции более чем в два с половиной раза. Парторганизации и коллективу электродного завода добиться коренного улучшения качества выпускаемой продукции и проведением в намеченные сроки реконструкции завода обеспечить выпуск анодной массы для 7-й серии электролизных ванн ДАЗа, а также увеличения производства графитированных электродов. 2. Обязать директоров заводов — т. Славского, Крыжко и Гончаренко — и секретарей ЗПК — т. Золотова, Белоусова и Зиновьева — обеспечить в срок выполнение намеченных оргтех- нических мероприятий по строительству и реконструкции заводов, широко развернуть массово-политическую работу, социалистическое соревнование и стахановское движение среди рабочих- строителей, ИТР, мобилизуя их на образцовую подготовку и большевистское проведение всех работ по строительству и освоению новых объектов. 3. Обязать директоров заводов — т. Славского, Крыжко и Гончаренко — совместно с облуправлением трудовых резервов подготовить недостающую квалифицированную рабочую силу для эксплуатации строящихся объектов алюминиевого, магниевого и электродного заводов. Просить комитет резервов закрепить их за указанными заводами. 4. Обязать начальника запорожского участка «Донсетьстрой» т. Марченко закончить бетонировку второй линии передачи ДМ3 к 10 декабря с. г., а постройку всей линии — к 1 февраля 1941 г. 5. Обязать начальника АПУ т. Есилевича закончить к 15 ноября 1940 г. привязку 10 каменных и 10 деревянных домов ДМ3 по генеральному плану жилстроительства на 11-м поселке и ускорить выделение места для строительства 4 домов (2 двухэтажных — типа коттэджа и 2 четырехэтажных) для ДМ3 и 2 домов (четырехэтажных) для алюминиевого завода. 178
6. Обязать секретарей Запорожского ГК КП (б)У т. Комарова, Ленинского РПК т. Боярского обеспечить повседневную практическую помощь строительству алюминиевого, магниевого и электродного заводов по подбору необходимых кадров, обеспечению местными строительными материалами и [по] организации строительно-монтажных работ. 7. Обязать партгруппу облисполкома обсудить вопрос о снабжении местными строительными материалами строек алюминиевого, магниевого и электродного заводов, использовав все возможности для полного удовлетворения строек местными стройматериалами и обеспечением рабочей силой из резервов Запорожской области. 8. Бюро обкома КП (б) У доводит до сведения ЦК ВКП(б) о недопустимой медлительности Наркомцветмета и Главалюми- ния, со стороны которых до сего времени нет конкретных указаний алюминиевому, магниевому и электродному заводам по увеличению производства алюминия и магния. 9. Поручить металлургическому отделу обкома КП(б)У обеспечить повседневный контроль за выполнением настоящего решения. Секретарь обкома КП (б) У Кириленко Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 70, д. 528, л. 2(об)-3. Стеклограф, экз. № 147 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» О СОЦСОРЕВНОВАНИИ КОЛЛЕКТИВОВ БОЛЕХОВСКОГО И ДОЛИНСКОГО СОЛЕЗАВОДОВ СТАНИСЛАВСКОЙ ОБЛАСТИ И ДОСТИЖЕНИИ ИМИ ВЫСОКИХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ 4 ноября 1940 г. Б о л е х і в, 4 листопада. Щоб гідно зустріти 23-ті роковини Жовтня, колективи Болехівського і Долинського солезаводів підписали умови соціалістичного змагання. У вересні робітники Долинського заводу виконали план на 124%, Болехівського — на 121,2%. В жовтні Болехівський завод одержав виробничий план значно збільшений. Але, незважаючи на це, робітники раніше на 2 дні вивершили місячний план. Крім того, на 12 крб. зменшена собівартість 1 т продукції. На заводі 47 робітників є стаханов- цями, 52 — ударниками виробництва. Бригада т. Петрова щоденно виконує завдання на 120—130%. Кращі люди заводу — це тт. Андрусишин, Бібайло, Іванів, Олек- син, Стасюкевич та ін. Газ. «Радянська Україна», № 261, Станислав, 5 ноября 1940 г. 12* 179
№ 148 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» ОБ УСПЕШНОМ ВЫПОЛНЕНИИ СОЦОБЯЗАТЕЛЬСТВ КОЛЛЕКТИВОМ БИТКОВСКОГО НЕФТЕПРОМЫСЛА СТАНИСЛАВСКОЙ ОБЛАСТИ 5 ноября 1940 г. Подарунок нафтовиків Сотні робітників Битківського нафтопромислу, включаючись у соціалістичне змагання, взяли на себе зобов’язання перевиконувати норми виробітку. Свого слова робітники додержують. Коваль т. Остафійчук взяв зобов’язання виконувати норму на 190%, а виконує на 256%- Таку ж продуктивність дає т. Муронь Владислав. Тов. Гаврищук домігся виконання норми на 207%. З честю виконують взяті на себе зобов’язання робітники т. Де- м’яник, Близняк та ін. Колектив робітників 5-ї секції свердління систематично перевиконує виробничий план, веде перед у змаганні. А. Кошіль Газ. «Радянська Україна», № 261, Станислав, 5 ноября 1940 г. Кг 149 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» ОБ УСПЕШНОМ ПРОВЕДЕНИИ НА УКРАИНЕ НАБОРА МОЛОДЕЖИ В РЕМЕСЛЕННЫЕ, ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫЕ УЧИЛИЩА И ШКОЛЫ ФЗО 24 ноября 1940 г. Як повідомили нашому кореспондентові в Управлінні трудових резервів при Раднаркомі УРСР, на Україні в основному закінчено призив молоді в ремісничі і залізничі училища та школи ФЗН. На 23 листопада в усіх областях і районах республіки призивні комісії закінчили роботу. 12 областей, в тому числі Київська, Харківська, Дніпропетровська і Запорізька, завершили призив ще 22 листопада. Призив пройшов дуже успішно, з великим піднесенням серед молоді. Заяв від добровільців надійшло близько 350 тисяч, тобто в середньому по 3 заяви на одне місце. Наступні призиви молоді в ремісничі й залізничі училища та школи ФЗН відбудуться в липні і вересні 1941 р. Газ. «Вісті», № 273, Киев, 24 ноября 1940 г. 180
№ 150 РЕЗОЛЮЦИЯ ПЛЕНУМА ЦК КП (б) У «ПРО КЕРІВНИЦТВО РОБОТОЮ ПРОМИСЛОВОСТІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИМ І ХАРКІВСЬКИМ МІСЬККОМАМИ КП(б)У» 28—ЗО ноября 1940 г. Заслухавши звітні доповіді секретаря Дніпропетровського міськкому КП(б)У т. Задіонченка і секретаря Харківського міськкому КП(б)У т. Єпішева про керівництво роботою промисловості, Пленум ЦК КП(б)У відзначає, що багато підприємств, борючись за виконання Указів Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня і 10 липня 1940 р., поліпшили свою роботу по виконанню державних планів, на підприємствах підвищилась продуктивність праці. Соціалістичне змагання, яке розгорнулось між Криворізьким рудним басейном і Донбасом, впровадження стахановських методів роботи т. Семиволоса привело до нового виробничого піднесення. Шахти, рудники, багато підприємств почали працювати краще. Донбас, Кривбас і багато підприємств починають виконувати свої зобов’язання перед країною. Заходи, проведені партією і урядом у галузі поліпшення роботи промисловості, зміцнення трудової дисципліни і поліпшення якості продукції, що випускається, створили всі умови для дальшого піднесення промисловості. Пленум ЦК КП(б)У відзначає, що в третьому кварталі 1940 р. металургійна промисловість м. Дніпропетровська домоглася поліпшення в своїй роботі, внаслідок чого план в жовтні місяці виконаний по чавуну на 104,9%, по сталі — на 100,3% і по трубах— на 110,5%; за 20 днів листопада — по чавуну — на 104,8%, по сталі — на 106,2% і по трубах — на 100%. Ці успіхи були б ще більшими, коли б міськкоми не ослабили своєї уваги до питань роботи промисловості, яка є базою для розвитку всього народного господарства, коли б всі первинні партійні організації на ділі здійснювали право контролю над діяльністю адміністрації підприємств. Пленум ЦК КП(б)У відзначає, що Дніпропетровський міськком КП(б)У за останній час дещо поліпшив керівництво роботою промисловості, хоч ще не добився виконання державних планів усіма заводами, а Харківський міськком КП(б)У недостатньо керує роботою промисловості. Таке відставання у виконанні державних планів по містах Харкову і Дніпропетровську, наявність великої кількості браку, перевитрат сировини, палива і фондів заробітної плати пояснюються головним чином недоліками в керівництві роботою промисловості і залізничного транспорту з боку Дніпропетровського і особливо Харківського міськкомів КП(б)У. 181
Деякі первинні партійні організації виробничих підприємств нерідко ведуть партійно-масову роботу у відриві від справжньої боротьби за виконання виробничих планів підприємствами, поверхово займаються господарськими питаннями, відсутні повсякденний контроль і глибокий аналіз якісних і кількісних показників, які характеризують роботу фабрик і заводів. Первинні партійні організації виробничих підприємств міст Харкова і Дніпропетровська ще недостатньо використовують право контролю над діяльністю адміністрації підприємств, наданого первинним парторганізаціям виробничих підприємств XVIII з’їздом ВКП(б), що піднесло роль та відповідальність первинних парторганізацій за стан роботи підприємств. Дніпропетровський і особливо Харківський міськкоми КП(б)У недостатньо спрямовують роботу первинних партійних організацій на розв’язання вузлових і вирішальних питань в роботі підприємств, проводиться недостатня робота з порушеннями технології виробництва, випуском недоброякісної продукції, простоями устаткування і з перевитратами фондів заробітної плати. Партійні організації часто обмежують право контролю над діяльністю адміністрації підприємств постановкою загальних доповідей господарників на бюро чи зборах парторганізацій, не вникаючи глибоко в економіку виробництва. Пленум ЦК КП(б)У, вважаючи недостатнім керівництво промисловістю з боку Дніпропетровського і особливо Харківського міськкомів КП(б)У, постановляє: 1. Зобов’язати Харківський і Дніпропетровський міськкоми КП(б)У в найкоротший строк ліквідувати вказані недоліки в керівництві партійних організацій роботою промисловості і транспорту, посилити повсякденне керівництво роботою промисловості і транспорту, забезпечивши безумовне виконання ними державних планів як по якісних, так і по кількісних показниках. Харківський і Дніпропетровський міськкоми КП(б)У повинні знати, що разом з директорами промислових підприємств вони несуть безпосередню відповідальність за роботу заводів і фабрик, які розташовані в містах. Це зобов’язує міськкоми партії зробити крутий поворот в бік рішучого посилення свого керівництва роботою промисловості і транспорту і забезпечити, щоб директор підприємства на ділі став повновладним керівником заводу, фабрики. 2. Зобов’язати міськкоми, райкоми КП(б)У і первинні партійні організації зосередити свою увагу на найважливіших господарсько-виробничих питаннях підприємств, які вирішують виконання державних планів. Міськкоми партії повинні допомогти директорам фабрик і заводів покінчити з прогулами, розхлябаністю, з фактами порушення єдиноначальності, з практикою порушення технологічного режиму на виробництві, з простоями устаткування і перевитратами фондів заробітної плати, взявши 182
під особливий контроль виконання Указів Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня і 10 липня 1940 р. Міськкоми партії повинні піднести рівень партійно-політичної роботи па заводах і фабриках, вони повинні всемірно допомагати директорам підприємств у піднесенні ролі майстра, в організації праці на підприємствах, підборі кадрів, у виявленні і мобілізації резервів, економії сировини, палива, електроенергії, в піднесенні культури виробництва на вищий ступінь. Міськкоми партії повинні негайно повести різку і нещадну боротьбу з браком, вони повинні знати, яка кількість матеріалів відпускається на одиницю виробу для того, щоб вести боротьбу за економію матеріалів і проти перевитрат його на одиницю виробу; міськкоми партії повинні всіляко підтримувати раціоналізаторські пропозиції, спрямовані на поліпшення роботи підприємств; треба розглянути всі раціоналізаторські пропозиції, які є на підприємствах, з тим, щоб придатні прийняти і забезпечити впровадження їх в життя; міськкоми партії повинні неухильно боротися за дальше піднесення продуктивності праці на всіх заводах, фабриках, підприємствах, за дальшу механізацію робіт на підприємствах, пам’ятаючи, що підвищення продуктивності праці — найважливіша і вирішальна умова збільшення випуску продукції, дальшого зміцнення господарської і оборонної могутності Радянської держави; міськкоми партії повинні вникати в суть роботи підприємств, вивчати економіку їх, що є вирішальною умовою корінного покращання керівництва міськкомів партії роботою промисловості і транспорту. 3. Пленум ЦК КП(б)У вимагає від усіх первинних партійних організацій і міськкомів КП(б)У повного використання наданого первинним парторганізаціям виробничих підприємств XVIII з’їздом ВКП(б) права контролю над діяльністю адміністрації підприємств і спрямування всієї партійно-політичної роботи на боротьбу за успішне виконання виробничих планів, всемірного розгортання соціалістичного змагання і впровадження стаханов- ських методів праці, домагаючись рішучого повороту первинних партійних організацій до питань економіки, технології підприємств. Схвалюючи ініціативу первинних партійних організацій металургійного заводу ім. Сталіна Сталінської області та заводу ім. Петровського Дніпропетровської області, які скликали загальнозаводські партійно-технічні конференції, присвячені питанням технології, Пленум ЦК КП(б)У рекомендує всім первинним партійним організаціям проводити такі конференції, які допомагають комуністам підприємства вивчити технологію виробництва. 4. Зобов’язати Харківський і Дніпропетровський міськкоми КП(б)У приділити особливу увагу відстаючим підприємствам, які знаходяться в прориві з тим, щоб, глибоко вивчивши недоліки, допомогти директорам підприємств ліквідувати їх і створити 183
всі умови для твердого виконання підприємствами державних планів 5. Зобов’язати Харківський і Дніпропетровський обкоми КП(б)У посилити керівництво промисловістю обласного, міського, районного підпорядкування і промислової кооперації, забезпечивши в найближчий час збільшення виробництва предметів широкого вжитку. 6. Пленум зобов’язує міськкоми і райкоми міст Харкова і Дніпропетровська звернути особливу увагу на роботу залізничного, а також внутрізаводського транспорту з тим, щоб були вжиті практичні заходи по ліквідації недоліків в їх роботі. Необхідно повністю ліквідувати простої вагонів, домогтися швидкого розвантаження і навантаження їх. 7. Зобов’язати Дніпропетровський і Харківський міськкоми КП(б)У встановити неослабний нагляд за ходом капітального будівництва в укомплектуванні потрібною кількістю робітників- будівельників, інженерно-технічних працівників, мобілізуючи їх на виконання планів будівництва і забезпечення своєчасного вводу в експлуатацію пускових об’єктів. 8. Зобов’язати міськкоми партії вжити практичних заходів у поліпшенні роботи їдалень підприємств і в організації при заводах, фабриках та інших підприємствах підсобних господарств. Пленум ЦК КП(б)У звертає увагу міськкомів партії на необхідність встановлення контролю за додержанням на підприємствах всіх необхідних заходів, пов’язаних з охороною праці, і зобов’язує міськкоми партії допомогти підприємствам в дальшому поліпшенні матеріально-побутових і житлових умов робітників, інженерів і службовців підприємств. 9. Зобов’язати Дніпропетровський і Харківський міськкоми КП(б)У негайно організувати ретельну перевірку готовності кожного підприємства і залізничного транспорту до безперебійної роботи в зимових умовах з тим, щоб практично допомогти директорам підприємств і керівникам залізниць і відділків добре підготуватися до зимових умов роботи. 10. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язує обкоми, міськкоми і райкоми партії ще більше посилити свою увагу до питань підготовки державних трудових резервів, всебічно допомагаючи ремісничим, залізничним училищам і школам ФЗН в добрій організації навчально-виробничої і масово-політичної роботи (підбір кількості майстрів якої не вистачає, організація харчування, доустаткування виробничих майстерень і т. ін.). Пленум ЦК КП(б)У висловлює впевненість в тому, що партійні організації України посилять партійне керівництво промисловістю і транспортом, усунуть недоліки в роботі промисловості і транспорту і допоможуть директорам підприємств запровадити найсуворішу технологічну і трудову дисципліну на підприємствах і навести справді більшовицький порядок на всіх заводах і фабриках. 184
Пленум ЦК КП (б) У висловлює тверду впевненість в тому, що більшовики Дніпропетровська і Харкова, як і всієї Радянської України, під мудрим керівництвом Центрального Комітету ВКП(б) забезпечать повне виконання промисловістю державних планів 1940 р. і надалі з ще більшою енергією і наполегливістю будуть працювати над дальшим зміцненням господарської і оборонної могутності країни, над розв’язанням великих завдань, що стоять перед партією Леніна. Друкується за текстом газети «Комуніст» № 280, 3 грудня 1940 р. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1, К-, 1976, с. 957-960. № 151 РЕЗОЛЮЦИЯ ПЛЕНУМА ЦК КП (б)У «ПРО РОБОТУ ЛЬВІВСЬКОГО І РОВЕНСЬКОГО ОБКОМІВ КП(б)У» 28—ЗО ноября 1940 г. Заслухавши і обговоривши звітні доповіді секретарів Львівського обкому КП(б)У і Ровенського обкому КП(б)У, Пленум ЦК КП(б)У відзначає, що парторганізації західних областей УРСР домоглися значних успіхів у справі зміцнення Радянської влади, соціалістичної перебудови економіки, організації нового соціалістичного життя на визволеній з-під ярма польських панів території України. За цей період відбудована і значною мірою реконструйована раніш напівзруйнована промисловість, повністю і назавжди ліквідовано безземелля, безробіття, голод, злидні та безправ’я. Промисловість всіх західних областей України за 10 місяців по випуску валової продукції виконала річний план по союзних і республіканських наркоматах на 89%, зокрема по республіканській промисловості — на 88,6%, а по обласній — на 98,1 %. Підприємства Наркомхарчпрому за 10 місяців уже виконали річний план на 103,7%. В західних областях УРСР на 1 листопада 1940 р. створено .529 колгоспів, 174 МТС, які мають 1645 тракторів. В західні області на 1 жовтня 1940 р. завезено 599 культиваторів, 598 п’ятикорпусних плугів, 500 двокорпусних плугів, 913 лущильників, 585 сівалок і інших сільськогосподарських машин. Грунтовно перебудовано систему народної освіти в західних областях УРСР. Раніше, до проголошення Радянської влади, на території теперішніх західних областей України в школах навчалося близько 900 тис. дітей (і то головним чином в містах), а тепер в початкових, неповних середніх і середніх школах навчається 1 189 100 дітей. Раніше, до Радянської влади, на території теперішніх західних областей України було не більше 4 тис. шкіл, а тепер в західних областях України є 6739 початкових, неповних 185
середніх і середніх шкіл. Раніше в селах зовсім не було середніх шкіл, а тепер в селах західних областей є 35 середніх шкіл. Раніше була всього 371 українська школа, а в 1940/41 навчальному році їх організовано 5798. В західних областях України організовано 6 палаців піонерів, 6 обласних технічних станцій, 50 піонерських клубів. Замість 5 вищих учбових закладів організовано 13 вузів. За час існування Радянської влади в західних областях України створено 14 театрів, організовано 117 кінотеатрів і кіноустановок, з яких понад 100 — в селах. В західних областях України організовано 59 районних будинків культури, 138 районних клубів, 3173 сільські клуби. Різко збільшилася сітка бібліотек. Створено 196 міських і районних бібліотек, 206 сільських бібліотек, 11 дитячих міських бібліотек. В західних областях відкрито 184 лікарні, а раніше було 78 лікарень. Організовано 22 родильні будинки, а раніше було 2. Відкрито 491 амбулаторію і поліклініку, раніше було 160. В селах створено сітку лікувальних закладів. Промисловість Львівської області, що складається з 564 підприємств (в тому числі нових — 24 і відбудовано із зруйнованих— 79), за три квартали 1940 р. дала продукції на 130 099 тис. крб., виконавши виробничу програму на 112%. Розвиваються соціалістичне змагання і стахановський рух, робітники заводів і фабрик освоюють методи соціалістичної праці і вже мають деякі успіхи в підвищенні продуктивності праці. На кондитерській фабриці ім. Кірова в м. Львові продуктивність праці одного робітника досягла 134% до плану. На тютюновій фабриці ім. 17 вересня продуктивність праці підвищилась в 2,5 раза. Кооперативні підприємства області виробничу програму виконали на 116%. Трудяще селянство Львівської області одержало 171 773 га землі, 14 тис. голів великої худоби. Бідняки і середняки на ділі переконуються в перевазі колективного господарства перед господарством одноосібним. За цей рік у Львівській області організовано 71 колгосп і на 1 листопада подали заяви про своє бажання вступити до колгоспу 1750 селянських господарств. У Ровенській області організовано 79 колгоспів. Колгоспи Львів-, ської, Ровенської й інших західних областей зібрали хороший урожай, обзаводяться худобою і забезпечують високу оплату трудодня колгоспників. По Ровенській області, внаслідок визволення народу з-під ярма капіталізму, селяни одержали 90 548 га землі і 7916 голів великої худоби. Для успішного розвитку і зміцнення колгоспного ладу Радянською державою створені машинно-тракторні станції, озброєні першокласними сільськогосподарськими машинами. У Львівській області організовані 34 МТС з кількістю 327 тракторів; в Ровенській — ЗО МТС з кількістю 281 трактор. 186
У практичному здійсненні ленінської національної політики Львівська і Ровенська парторганізації провели велику роботу. З успіхом росте і розвивається українська культура, національна за формою і соціалістична за змістом. У боротьбі проти буржуазних націоналістів — польських, українських і єврейських — ліквідується національна ворожнеча, і народи західних областей УРСР в єдиній братерській співдружності розгорнули велику творчу роботу по зміцненню Радянської влади. До початку навчального 1940/41 р. в Львівській області замість 814 початкових і середніх шкіл, які раніше існували, відкрито 1204 школи з кількістю учнів 227 525 чоловік, тобто кількість учнів збільшилась проти 1938/39 навчального року на 74 357 чоловік. Кількість українських шкіл збільшилась з 91 до 1002, шкіл по ліквідації неписьменності організовано 263, що охоплюють 7890 чоловік населення, організовано 4 вищі учбові заклади, 1102 клуби, 211 бібліотек, 7 державних музеїв і 5 театрів. У Ровенській області кількість початкових і середніх шкіл збільшилась з 951 до 1666, українських шкіл — з 3 до 686, організовано учительський інститут, 3 педшколи і 2 медшколи. Проведено велику роботу по охороні здоров’я трудящих: у Львівській області відкрито ЗО поліклінік, 67 амбулаторій, 5 родильних будинків, 32 здоровпункти, 43 акушерські пункти, 16 дитсадків. Кількість лікарень збільшилась з 14 до 43. В Ровенській області кількість лікарень збільшилась з 14 до 39, відкрито 9 поліклінік, 60 амбулаторій. В західних областях УРСР висунуто з середовища робітників, бідняків, середняків і трудової інтелігенції на радянську, господарську, кооперативну й інші роботи десятки тисяч товаришів, відданих справі партії Леніна. В Львівській області висунуто на керівну радянську, кооперативну, профспілкову й інші роботи 9398 чоловік, у тому числі 890 жінок. По Ровенській області висунуто понад 4 тис. чоловік. Поряд з цим Пленум ЦК КП(б)У відмітив, що в деяких селах і районах Львівської, Ровенської і решти західних областей України були допущені недоліки в практичній роботі, пов’язані із збиранням сільгоспподатку. Партійні і радянські організації західник областей вжили заходів для виправлення цих недоліків. У своїй постанові пленум відмітив і інші недоліки в роботі деяких партійних організацій західних областей України — недостатнє розгортання агітаційно-політичної роботи серед трудящих, недостатнє керівництво в деяких районах роботою сільрад, внаслідок чого окремі сільради допускають помилки в роботі. Пленум ЦК КП(б)У постановляє: 1. Запропонувати Львівському, Ровенському, Станіславсько- му, Тернопільському, Волинському і Дрогобицькому обкомам КП(б)У вжити заходів до зміцнення партійної і державної дисципліни. 2. Запропонувати обкомам КП(б)У західних областей УРСР 187
поліпшити керівництво промисловістю і транспортом, добиваючись виконання виробничих планів як по кількісних, так і, особливо, по якісних показниках і встановити найсуворіший контроль за неухильним проведенням в життя Указів Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня і 10 липня 1940 р. Особливу увагу треба звернути на розширення і розвиток місцевої промисловості, що є великим джерелом задоволення зростаючих потреб трудящих. Поряд з цим необхідно всемірно розвивати видобування місцевих видів палива і виробництво будівельних матеріалів. 3. Зобов’язати обкоми КП(б)У західних областей УРСР рішуче посилити керівництво сільським господарством, сільрадами і всією роботою, що проводиться на селі, зокрема підготовкою до весняної сівби одноосібних бідняцько-середняцьких господарств, колгоспів і радгоспів. Пленум вимагає від партійних і радянських організацій рішучого посилення агітаційно-політичної роботи серед трудящого селянства, наполегливої і систематичної агітаційної роботи по переконанню його в перевагах колективного господарства перед господарством одноосібним, всемірно сприяючи всім бажаючим біднякам і середнякам вступити до колгоспу. Ця робота, говориться в рішенні пленуму, повинна проводитись на основі суворого додержання ленінського принципу добровільності при організації колгоспів, пам’ятаючи вказівки нашої партії про те, що «успіхи нашої колгоспної політики пояснюються, між іншим, тим, що вона, ця політика, спирається на добровільність колгоспного руху і врахування різноманітності умов в різних районах СРСР». 4. Запропонувати парторганізаціям західних областей України поліпшити керівництво і допомогу колгоспам, МТС і радгоспам в їх організаційно-господарському зміцненні, посилити політичну, виховну роботу серед колгоспників по вихованню їх в дусі свідомого ставлення до праці і громадської власності, в дусі непримиренності до порушників колгоспної трудової дисципліни і Статуту сільськогосподарської артілі. Необхідно пам’ятати, що робота колгоспів, МТС і радгоспів, особливо в умовах західних областей УРСР, повинна бути тим більше показовою і служити прикладом для навколишнього населення. Необхідно приділити особливу увагу питанням правильної організації і обліку праці в колгоспах, правильному розподілові серед колгоспників результатів поточного сільськогосподарського року — ньому найважливішому господарсько-політичному завданню,— неухильно додержуючи принципу розподілу доходу по кількості вироблених трудоднів і даючи рішучу відсіч куркульсько-провокаційним спробам порушити Статут сільськогосподарської артілі. Зобов’язати обкоми і райкоми КП(б)У забезпечити більшовицьке керівництво створенням в колгоспах, після виконання ними зобов’язань перед державою, всіх встановлених громадських 188
фондів зернових культур, а після створення їх приступити до розподілу зернових культур по трудоднях. Обкомам і райкомам партії необхідно серйозну увагу приділити питанням підготовки до зими усуспільненої худоби: утеплення приміщень, забезпечення в необхідній кількості колгоспної худоби об’ємистим і концентрованим фуражем, підбору конюхів і організації старанного і сумліннного догляду за колгоспною худобою. Запропонувати партійним і радянським організаціям західних областей УРСР забезпечити більшовицьку мобілізацію колгоспників на підготовку до весняної посівної кампанії: залучення колгоспників до складання виробничих планів, засипка і приведення до кондиційного стану посівних фондів, ремонт сільськогосподарського інвентаря, підготовка кадрів, вивчення колгоспниками Статуту сільгоспартілі і принципів організації праці в колгоспах, ознайомлення їх з агротехнічними вимогами в боротьбі за високий урожай колгоспних полів. 5. Зобов’язати обкоми КП(б)У, облвиконкоми і міські Ради західних областей УРСР звернути найсерйознішу увагу на дальший благоустрій та санітарний стан міст, в найкоротший строк закінчити комунальне будівництво, передбачене планом 1940 р., і ремонт житлового фонду, забезпечити безаварійну роботу електростанцій, перевірити ступінь підготовки до роботи в зимових умовах міського комунального господарства — водопроводу, каналізації, міського транспорту,— забезпечити паливом школи, лікарні та інші культурно-побутові заклади. Зобов’язати Наркоммісцевпром, облвиконкоми і обкоми КП(б)У повністю завезти паливо для потреб міського населення, установ і шкіл до 15 грудня 1940 р. і створити необхідні запаси палива для нормальної роботи промисловості. Для цього необхідно максимально використати місцеві паливні ресурси: торф, дрова, буре вугілля. 6. Зобов’язати обкоми, райкоми, первинні партійні організації, Укоопспілку, Наркомторг УРСР поліпшити керівництво роботою споживкооперації і держторгівлі в містах, з тим щоб забезпечити безперебійне постачання населення товарами. 7. Зобов’язати парторганізації західних областей різко підвищити якість партійного керівництва справою народної освіти, добиватися дальшого поліпшення постановки навчальної і політичної роботи в школах, технікумах і вузах, нещадно викриваючи і викорчовуючи буржуазних українських, польських та єврейських націоналістів, які подекуди пробралися на педагогічну роботу в деякі школи і вузи. Парторганізації західних областей УРСР повинні організувати і надавати всемірну допомогу вчителям і викладачам у вивченні основ марксизму-ленінізму, залучаючи до цієї роботи підготовлених комуністів з партійного активу. 8. Зобов’язати обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У суворо 189
виконувати рішення XVIII з’їзду ВКП(б) в питаннях підбору і висунення керівних кадрів і проявляти повсякденне піклування про підвищення політичного рівня і марксистсько-ленінської свідомості партійних, радянських і господарських кадрів. Партійні організації західних областей повинні посилити висунення на радянську, господарську і кооперативну роботу перевірених товаришів з місцевого населення. 9. Зобов’язати партійні організації західних областей поліпшити керівництво партійною пропагандою, здійснюючи повсякденну допомогу, контроль і перевірку по суті, як комуністи, і в першу чергу керівний актив, працюють над вивченням основ марксизму-ленінізму. На допомогу вивчаючим основи марксизму-ленінізму необхідно значно розширити тематику лекцій з теоретичних питань — з історії народів СРСР, філософії, економіки, літератури, природознавства. 10. Запропонувати партійним організаціям західних областей України суворо керуватися рішенням ЦК ВКП(б) від 10 липня 1940 р. «Про усунення недоліків керівництва у місцевих парт- організаціях в справі прийому нових членів у ВКП(б)», не залишати без уваги і робити необхідні висновки по кожному факту порушення райкомами і первинними парторганізаціями принципу індивідуального відбору при прийомі в партію. 11. Зобов’язати партійні організації західних областей рішуче поліпшити керівництво комсомольськими організаціями, пам’ятаючи про їх велику роль на селі, особливо там, де немає первинних партійних організацій. Партійні організації повинні спрямувати увагу комсомольського активу і комсомольців на організаційне зміцнення первинних комсомольських організацій, на встановлення тіснішого зв’язку з місцевою молоддю і поліпшення якості пропагандистської і культурно-виховної роботи серед молоді. 12. Зобов’язати обкоми, міськкоми, райкоми КП(б)У поліпшити керівництво профспілками, надаючи їм всемірну допомогу в справі мобілізації широких мас членів профспілок на дальше зміцнення господарської і оборонної могутності Радянського Союзу, розгортання соціалістичного змагання і стахановського руху, дальше зростання продуктивності праці і зміцнення соціалістичної трудової дисципліни, на боротьбу за ліквідацію прогулів і самовільного уходу робітників і службовців з підприємств і установ. Пленум пропонує партійним організаціям забезпечити більшовицьке керівництво наступними виборами профспілкових органів у західних областях УРСР і проведення їх на високому політичному рівні з тим, щоб на основі розгорнутої більшовицької критики і самокритики забезпечити обрання до складу керівних профорганів кращих робітників, інтелігентів та службовців і очищення профорганів від класово ворожих елементів, що пролізли туди. 190
13. Пленум звертає увагу партійних організацій західних областей на необхідність дальшого поліпшення культурного обслуговування трудящих, на посилення більшовицького впливу і керівництва культурними закладами: театрами, кіно, бібліотеками і особливо сільськими клубами. 14. Пленум ЦК КП(б)У підкреслює важливіше політичне значення виборчої кампанії по виборах до місцевих Рад депутатів трудящих і зобов’язує партійні організації західних областей України забезпечити ще більше розгортання політичної роботи серед виборців на дільницях і за місцем їх проживання, частіше практикувати скликання інструктивних нарад довірених осіб разом з активом у питаннях проведення агітаційної роботи на виборчих дільницях за висунутих кандидатів, організувати зустрічі кандидатів з виборцями, ознайомлювати агітаторів і довірених осіб з даними громадсько-політичної діяльності висунутого кандидата, організувати показ досягнень області, міста, району і села як результат політики партії Леніна, систематично роз’яснювати населенню чергові завдання господарського і культурного будівництва, що стоять перед місцевими Радами депутатів трудящих, і т. д. 15. Запропонувати обкомам партії західних областей посилити керівництво районними і обласними газетами, систематично слухати звіти про роботу редакцій обласних та районних газет на бюро обкому з попереднім глибоким вивченням роботи газети до звіту редакції на бюро обкому, міськкому, райкому. 16. Пленум ЦК КП(б)У вимагає від керівників первинних парторганізацій, райкомів, міськкомів, обкомів партії посилення більшовицької агітаційної роботи серед трудящих мас. Кожний комуніст, який працює в західних областях УРСР, повинен вважати роботу в масах своїм найважливішим завданням. Робота в масах, серед робітників, селян, інтелігенції, згуртування їх навколо нашої більшовицької партії — все це повинно бути в центрі всієї роботи обкомів, райкомів, міськкомів партії. Пленум ЦК КП(б)У висловлює впевненість, що більшовики західних областей Української Радянської Соціалістичної Республіки під керівництвом ЦК ВКП(б) будуть і надалі з ще більшою наполегливістю боротися за дальше зміцнення радянського ладу на землях, визволених від гніту капіталізму, за розвиток промисловості і сільського господарства, за нові перемоги соціалістичної культури українського народу, возз’єднаного в Українській Радянській державі, за повну перемогу блоку комуністів і безпартійних в наступних виборах депутатів до місцевих Рад. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1, К.» 1976, с. 950-956. 191
№ 152 ПОЗДРАВИТЕЛЬНАЯ ТЕЛЕГРАММА НАРКОМА ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ СССР КОЛЛЕКТИВУ КРИВОРОЖСКОГО ЗАВОДА «КОММУНИСТ» В СВЯЗИ С ДОСРОЧНЫМ ВЫПОЛНЕНИЕМ ГОДОВОГО ПЛАНА 14 декабря 1940 г. Кривой Рог, завод «Коммунист» Директору Нефедову Секретарю партбюро Штипельману Председателю завкома Рябченко Наркомчермет поздравляет коллектив рабочих, инженерно- технических работников и служащих завода [с] досрочным выполнением годового плана. Выражаю уверенность, что вы перевыполните принятые обязательства по выпуску продукции сверх годового плана и дальнейшей упорной работой по улучшению организации производства и освоению новых видов горных механизмов снабдите горняков рудных бассейнов механизмами и запасными частями высокого качества. Народный комиссар черной металлургии СССР И. Тевосян ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 35, д. 306, л. 14. Подлинник. № 153 ПОСТАНОВЛЕНИЕ БЮРО ЗАПОРОЖСКОГО ОБКОМА КЩб)У О РАЗВЕРТЫВАНИИ СОЦСОРЕВНОВАНИЯ В ЧЕСТЬ XVIII ВСЕСОЮЗНОЙ ПАРТИЙНОЙ КОНФЕРЕНЦИИ 24 декабря 1940 г. Поддерживая обращение коллективов запорожского электрометаллургического завода «Днепроспецсталь» и Мелитопольского машиностроительного завода им. Воровского о развертывании социалистического, соревнования им. XVIII Всесоюзной партийной конференции, бюро обкома КП (б) У постановляет: 1. Обязать горкомы, райкомы КП (б) У, политотделы Запорожского, Мелитопольского и Пологовского отделений Сталинской железной дороги проработать обращение коллективов этих заводов на собраниях рабочих, колхозников, интеллигенции по всем цехам, сменам, бригадам предприятий промышленности и транспорта, колхозов, совхозов, МТС, учреждений, проведя эту работу под знаком мобилизации трудящихся на завоевание новых производственных побед к XVIII Всесоюзной конференции ВКП(б). 192
2. Предложить горкомам, райкомам КП (б) У, политотделам Запорожского, Мелитопольського, Пологовского отделений Сталинской железной дороги к 1 января 1941 г. организовать проверку выполнения имеющихся соцдоговоров на основе разворота партийно-массовой работы, обеспечить заключение новых соцдоговоров как коллективных, так и индивидуальных, организовать стахановские вахты им. XVIII Всесоюзной конференции ВКП(б) коллективов цехов, смен, бригад. 3. Обязать обком комсомола, обкомы профсоюзов к 29 декабря 1940 г. обсудить и наметить мероприятия по обеспечению активного участия комсомольских и профсоюзных организаций в социалистическом соревновании им. XVIII Всесоюзной конференции ВКП(б), обеспечить повседневное оперативное руководство этой важнейшей работой. 4. Предложить редакциям областных, районных и многотиражных газет, облрадиокомитету систематически освещать ход соцсоревнования им. XVIII Всесоюзной партийной конференции. Секретарь Запорожского обкома КП (б) У Ф. Матюшин Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 70, д. 537, л. 6 (об.). Стеклограф, экз. № 154 ПОЗДРАВИТЕЛЬНАЯ ТЕЛЕГРАММА НАРКОМА НЕФТЯНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ СССР 5-му БОРИСЛАВСКОМУ НЕФТЕПРОМЫСЛУ СТАНИСЛАВСКОЙ ОБЛАСТИ, ДОСРОЧНО ВЫПОЛНИВШЕМУ ГОДОВОЙ ПЛАН 30 декабря 1940 г. Поздоровляю стахановців і весь колектив робітників, інженерно-технічних працівників і службовців 5 нафтопромислу з достроковим виконанням річного плану видобутку нафти. Бажаю вам в наступному 1941 р. добитись ще кращих виробничих успіхів в справі виконання й перевиконання видобутку нафти. Газ. «Вісті», № 304, Киев, 31 декабря 1940 г. № 155 ИНФОРМАЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІСТІ» О ПРОДЛЕНИИ УСЛОВИИ СОЦСОРЕВНОВАНИЯ МЕТАЛЛУРГОВ НА 1941 г. 30 декабря 1940 г. Повідомлення Центрального Комітету ВКП(б) про скликання XVIII Всесоюзної партійної конференції викликало на заводах і шахтах Наркомату чорної металургії нове піднесення соціалі13 1392 193
стичного змагання за дострокове виконання виробничого плану і досягнення кращих якісних показників. Заводи ім. Дзержинського, Сталінський (Донбас), ім. Петров- ського, Орджонікідзевський, Кузнецький, Дніпродзержинський коксохімічний звернулись в Народний комісаріат чорної металургії і в редакцію «Правды» з пропозицією продовжити умови соціалістичного змагання, встановлені в 1940 р., також на 1941 р. Підтримуючи ініціативу передових заводів, Народний комісаріат чорної металургії, редакції газет «Правда» і «Чорная металлургия», ЦК профспілок оголошують, що умови змагання, встановлені на 3-й і 4-й квартали 1940 р., зберігаються і на 1941 р., причому особлива увага буде звернута на виконання плану за замовленнями і по номенклатурі. Підсумки змагання підводитимуться щоквартально. Переможцям у змаганні присуджуватимуться за результатами роботи за квартал перехідні прапори газети «Правда» і прапори Наркомчормету і ЦК профспілок. Робітники і інженерно-технічні працівники, що відзначилися в соціалістичному змаганні, представляються до нагородження значком «Відмінник соціалістичного змагання Наркомчормету» і «Похвальним листом Наркомчормету». Для преміювання робітників і інженерно-технічного персоналу цехів, заводів і шахт, що виконали умови змагання, Народним комісаріатом чорної металургії виділятимуться в розпорядження директорів підприємств грошові фонди. Народний комісаріат чорної металургії, редакції газет «Правда» і «Чорная металлургия», ЦК профспілок металургів, працівників залізорудної промисловості і коксохімічної промисловості закликають господарських керівників, профспілкові і громадські організації цехів, шахт і заводів чорної металургії очолити змагання і на цій основі зустріти XVIII конференцію ВКП (б) новими виробничими досягненнями і добитися дострокового виконання плану 1941 р. по всіх показниках (ТАРС). Газ. «Вісті», № 303. Киев, ЗО декабря 1940 г. № 156 ИЗ ДОКЛАДА МАНДАТНОЙ КОМИССИИ ПЕРВОЙ СЕССИИ СТАНИСЛАВСКОГО ОБЛАСТНОГО СОВЕТА ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ О ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ УСПЕХАХ ПРЕДПРИЯТИЙ ОБЛАСТИ В 1940 г. И РОСТЕ МАТЕРИАЛЬНОГО УРОВНЯ РАБОЧИХ Не ранее декабря 1940 г. За 1940 р. технічно переустатковано та пущено в хід 171 промислове підприємство. Відбудовано і здано в експлуатацію 11 нових та реконструйовано на основі найновішої техніки 115 старих нафтових свердловин. 194
В нашій області працює 495 промислових підприємств, це на 138 підприємств більше, ніж було їх в Станіславському воєводстві за часів панської Польщі. Промислові підприємства за 11 місяців 1940 р. випустили продукції на 65 645 тис. крб. Робітники, які тепер працюють не на багатіїв, мироїдів, а працюють на самих себе, на свою соціалістичну Батьківщину, показують приклад соціалістичного відношення до праці. Багато промислових підприємств області достроково закінчили виконання річного плану і дають країні на десятки, сотні тисяч карбованців продукції понад план. З ростом продуктивності праці, з ростом соціалістичного змагання, стахановського руху зростає і матеріальний рівень трудящих мас. Середньорічна зарплата одного робітника в трикотажній промисловості нашої області порівняно з 1938 р. зросла на 421%, в шкіряній промисловості — на 276%, в лісообробній промисловості — на 257%. Ивано-Франковский облгосархив, ф. Р-295, оп. 1, д. 4, л. 41—42. Копия. Ка 157 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ УСПЕХАХ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ ТЯЖЕЛОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ДОНБАССА И ПЛАНАХ НА 1941 г. 2 января 1941 г. Індустріальний Донбас 1941 р. С т а л і н о, 2. (Наш кор.) Минулий рік приніс колективам багатьох донецьких підприємств чимало успіхів. 81 шахта і в цілому комбінат «Сталінвугілля» виконали річний план. Успішно завершили свою господарську діяльність заводи ім. Сталіна, ім. Орджонікідзе, Зуївська електростанція, Горлівський азотно- туковий комбінат, артемівські соляні шахти, каракубські вапнякові кар’єри і багато інших заводів і фабрик. Індустріальний Донбас вступив у новий рік — рік здійснення широких планів і творчих задумів. Над чим працюватимуть донбасівці в 1941 р.? Гірники мають значно збільшити видобуток вугілля, освоїти проектну потужність нових шахт. Разом з машинобудівниками, шахтарі працюватимуть над комплексною механізацією процесу вуглевидобутку. Горлівський завод гірничого машинобудування ім. Кірова почав серійне виготовлення нової досконалої врубовки ГМА з поліпшеним баром і автоматизованим регулюванням швидкості. Великий інтерес являє собою новий гірничий комбайн ГУКО, який проектує конструктор т. Ярмак. Цей комбайн можна буде використовувати на пластах найменшої потужності. 13* 195
Трест «Шахтобуд» добудовує ті шахти, які почав будувати в 1940 р. і закладає 8 нових потужних шахт. Чимало нових агрегатів одержать в 1941 р. металургійні заводи. Капіталовкладення на цей рік по самій лише «Азовсталі» становитимуть 250 млн. крб. На металургійних заводах Сталінської області будується 4 потужні доменні печі і 3 мартенівські. В цьому році має значно зрости потужність доменного цеху Краматорського заводу ім. Куйбишева. Сталінський металургійний завод різко збільшить випуск спеціальних високоякісних марок металу. Він випускатиме 50% всього малофосфористого чавуну в Союзі. Промисловість Сталінської області збагатиться в цьому році рядом нових підприємств. У Слов’янську незабаром почне діяти великий содовий завод26, в Харцизську будується сталедротовий канатний завод, який даватиме щороку 22 тис. т стальних канатів і 20 тис. т стального дроту. Незабаром стане до ладу перша черга потужної електростанції Донбасу «Курахівгрес». В Арте- мівську в одній з соляних шахт закладається завод шампанських вин вартістю 23 млн. крб. Вугільники і металурги області дістануть в цьому році 216 600 м2 житлової площі. 1941 р. буде роком дальшого розквіту і зростання могутнього індустріального Донбасу. Газ. «Комуніст», № 2, Киев. З января 1941 г. Кг 158 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ВЫСОКОЙ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ ТРУДА НА КИЕВСКОМ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОМ ЗАВОДЕ «БОЛЬШЕВИК» 10 января 1941 г. Колектив київського машинобудівного заводу «Більшовик» в 1940 р. дав країні складних машин на 13,2% більше, ніж у 1939 р., підвищив продуктивність праці на 17,9%. Стахановці т. Пількевич, Мазуренко і Мороз виконали по 2,5 річної норми. Формувальник т. Ланик у грудні виконав місячну норму на 419% .і заробив 1437 крб., формувальник т. Вільк виконав місячне завдання на 367%, за що одержав 1272 крб. Тепер понад 500 стахановців підприємства включилися в соціалістичне змагання на відзначення XVIII Всесоюзної парткон- ференції і дають по 2 і більше норми. Шліфувальник т. Гуменюк щодня виконує по 4 норми. Він за останні дні встановив такі рекорди продуктивності праці: 508, 520 і 700%. Його успіхові набагато сприяло спеціальне пристосування майстра-комуніста А. Іванова для шпановки деталей. 196
Раціоналізатори і винахідники заводу вже подали понад 40 пропозицій. Так, стахановець т. Козуля розробив комплект пристосувань для механізації лекальних робіт, що дасть 5082 крб. річної економії. Карусельник т. Синельников запропонував захід для удосконалення управління складним верстатом. Колективний кореспондент «Комуніста» — редакція багатотиражної газети «Мартен». Газ. «Комуніст», Ке 8, Киев, 10 января 1941 г. № 159 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ ПРАВДА» ОБ ОБЯЗАТЕЛЬСТВАХ МАШИНОСТРОИТЕЛЕЙ ВОРОШИЛОВГРАДСКОГО ЗАВОДА ГОРНОГО ОБОРУДОВАНИЯ им. А. Я. ПАРХОМЕНКО, ВЗЯТЫХ КО ДНЮ ОТКРЫТИЯ XVIII КОНФЕРЕНЦИИ ВКП(б) 10 января 1941 г. Ворошиловградский завод горного оборудования им. Пархоменко за последние годы снабдил шахты угольных бассейнов страны сотнями и тысячами различных машин. Под землей работают угольные комбайны, комплекты к которым были изготовлены на этом заводе. Завод также снабдил шахты транспортерами различных видов, угольно- и руднообогатительную промышленность — грохотами и обогатительными машинами. На протяжении всего прошлого года коллектив завода крепко держал первенство. Он успешно закончил выполнение годовой программы, выпустив сверх плана много продукции. Приближение XVIII Всесоюзной партийной конференции вызвало на заводе новую волну социалистического соревнования. Машиностроители берут обязательства улучшить работу, в подарок партконференции выпустить сверх плана продукции на десятки тысяч рублей. Цех металлических конструкций (начальник т. Бондаренко) выполнил годовую программу по валовой продукции на 134,5%, а по товарной — на 187%. Сейчас стахановцы этого цеха в честь XVIII Всесоюзной партконференции взяли новые обязательства. Так, стахановские бригады т. Ермакова, Бубличного, Чугунова и других обязались январскую программу сборки металлических конструкций выполнить на пять дней раньше. Газ. «Ворошиловградская правда», № 8, 10 января 1941 г. 197
№ 160 ИЗ СПРАВКИ ХАРЬКОВСКОГО ТРАКТОРНОГО ЗАВОДА О ХОДЕ ВЫПОЛНЕНИЯ КОЛЛЕКТИВОМ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ, ПРИНЯТЫХ В ЧЕСТЬ XVIII КОНФЕРЕНЦИИ ВКП(б) Не ранее 15 января 1941 г. ...Начало развертывания социалистического соревнования им. XVIII партконференции совпало с окончанием 1940 г. Это в значительной мере содействовало успешному выполнению годового хозяйственного плана, что видно из следующих данных: годовой план выпуска продукции перевыполнен на 20,6 млн. руб. На склад сдано сверх плана 138 тракторов, успешно выполнена программа по моторам. Перевыполнена годовая программа по запчастям на 17,5 млн. руб. Перевыполнена так же программа по предметам ширпотреба на 700 тыс. руб. IV квартал 1940 г. также выполнен с превышением на 1,5 млн. руб. Воодушевленный успехами завода за 1940 г. и стремясь достигнуть новых успехов в честь XVIII партконференции, коллектив ХТЗ начал с большим подъемом выполнение программы первого квартала 1941 г. Десятки, сотни стахановцев, взявшие на себя обязательства к XVIII партконференции, успешно их выполняют. Вот несколько примеров. В 3-м литейном цехе стахановец, формовщик Буков В. П. на собрании заявил: «Я хочу в честь XVIII партконференции дать 100 стопок поршневых колец вместо нормы 60, но прошу мастера тов. Зеленского обеспечить необходимыми формовочными материалами и опоками». На другой день т. Буков начал формовать по 5 тыс. колец в день. Тщательно готовя рабочее место, обеспечивая себя формовочными материалами и опоками, т. Буков 6 января за 8-часовой рабочий день заформовал 110 стопок, дал 5280 колец вместо 2850 по норме. Стахановец транспортного цеха т. Коробка на обработке детали запчасти № 98 взял на себя обязательство в честь XVIII партконференции выполнять производственные задания на 200%. Это обязательство т. Коробка систематически выполняет. Включилась в соревнование им. XVIII партконференции пожилая работница — стахановка чугуно-литейного цеха т. Недо- ступова Матрена Митрофановна, 50 лет, за последние дни она выполняет 2—2,5 нормы. В моторном цехе особенно сильно развернулось соцсоревнование на участке обработки головки цилиндра. Эта деталь входит в номенклатуру запчастей. Учитывая важность этой детали, стахановцы этого участка Коваль и Рябко, соревнуясь между собой, добились больших результатов — первый выполняет норму на 273%, второй — на 263%. В ходе соцсоревнования отдельные стахановцы и бригады достигли новых производственных рекордов. Стахановцы углеродистой группы стальцеха бригады т. Гайворонского с помощью 198
инструктора т. Лизогуба заформовали 950 комплектов за смену, выполнив норму на 250%. В этом же цехе наждачник т. Ковалев довел норму выработки до 250%. Стахановки моторного цеха т. Твердохлебова и Федоренко 3 января сего года добились высоких производственных показателей, на обработке детали № 272 при норме 850 шт. дали 1550. Стахановец этого же цеха т. Смолянец овладел техникой алмазной расточки и выполняет норму на 200%. Сейчас он взял обязательство выполнить норму на 250%. Во втором термическом цехе за последние дни резко повысили производительность труда т. Ефременко и Жорник, которые на упаковке топливников выполняют норму на 200%. Характерным в настоящем соцсоревновании является то, что производственные рекорды дают не только отдельные стахановцы, но также целые бригады и отделения. Вот несколько примеров. Бригада кузнецов тяжелой кузни т. Куплена на штамповке деталей № 64 при норме 760 шт. дает 1029. 2-я бригада кузнецов т. Вертинского выполняет норму на 270%. В этом же цехе бригада Иванова выполняет задание на 259%. Все отделения легкой кузни выполнили программу 2 января на 129%. 3 января — на 112%, участок мастера т. Козыря выполнил программу 2 января на 125%, 3 января на 134%. 9 и 10 [января] пролет моторного цеха стал на стахановскую вахту им. XVIII партконференции, взял на себя обязательство досрочно выполнить месячную программу. Пролеты работают точно по графику. С этими пролетами соревнуются 11-й и 12-й пролеты этого же цеха. Соревнуются между собой и мастера пролетов т. Скороход, Пантелеев и др. В их обязательствах имеются такие пункты, как снижение себестоимости, улучшение качества продукции, соблюдение технологической дисциплины. В чугуно-литейном цехе установила производственный рекорд бригада обрубщиков мастера т. Дабрица по детали № 02-1 и 163, каждый из бригады выполняет норму до 244%, а такие, как тт. Камышан, Лозовой и Бекетов, выполняют норму до 300%. В этом же цехе производственный рекорд дала бригада формовщиков т. Вемвери на деталь № 06-Р при норме 583 шт. бригада формует 696 шт. за смену. Лучшие стахановцы и бригады чугунолитейного цеха бригады Переверзева и Даншина ведут новые еще более высокие производственные рекорды. В ходе социалистического соревнования им. XVIII партконференции высокую производительность дают стахановцы-многостаночники. В тракторном цехе на 439 станках работает 214 многостаночников. Стахановцы-зуборезы, ранее работавшие на 2—3 станках, сейчас работают на 5—8 станках. Стахановцы-многостаночники тт. Шкурупий и Курилов, работая на 8 зуборезных станках, систематически выполняют нормы на 215—218%. На обработке 199
детали № 112 на участке, где инструктором т. Бедный, стахановец-многостаночник т. Бредихин 7 января дал за смену 224 шт. против нормы 64. Фрезеровщик-многостаночник т. Федеев по детали № 100 и 33-10 выполняет норму на 150—170% и работает абсолютно без брака. С большим подъемом и успехом работают многостаночники моторного цеха. В цехе насчитывается 167 многостаночников, которые обслуживают 290 станков. Уже в 1940 г. в пролете автоматов все работали на нескольких станках. Но если раньше стахановцы обслуживали 2—3 автомата, то сейчас, например, тт. Кондра и Слободчук работают каждый на 5 автоматах и выполняют норму на 290%. Стахановец моторного цеха т. Плужник одновременно обслуживает 3 разных станка и, несмотря на различные технические условия, выполняет в среднем норму на 130%. В моторном цехе имеет место интересный опыт кооперирования работы на обработке головки цилиндра. В силу технических условий тт. Дехтярь и Иванов объединили свою работу. Работают на нескольких станках и друг другу помогают. Результаты их работы хорошие, средние показатели составляют 160%. Хороших показателей по обработке ответственных деталей М-3 показали стахановцы инструментального цеха. На этих деталях слесарь-модельщик член партии т. Банковский выполняет норму от 217 до 230% и больше. Слесарь модельщик член партии т. Зибнев в прошлом месяце выполнил норму на 361% и взял на себя обязательство перекрыть и эти показатели. В этом же цехе, выполняя обязательства к XVIII партконференции, лучшие стахановцы — строгальщики тт. Святов, Гольдин, Воронин, фрезеровщик т. Батулин и заточник т. Прогонин — выполняют норму от 200 до 250%. В результате социалистического соревнования, все более и более усиливающегося в период подготовки к XVIII партконференции, ряд цехов добился в первой половине января новых успехов в работе. Тракторный цех за 11 дней выполнил на 43% месячный [план] по сдаче деталей и запчастей гусеничного трактора, дав сверх плана продукции на 22,3 тыс. руб. По сборке тракторов на 11 января цех перевыполнил программу на 21 машину. Лучших успехов в соцсоревновании по тракторному цеху за первую декаду января по сдаче запчастей колесного трактора показали участки старшего мастера т. Мельниченко (конвейер) и Тараш- кевича (8-й участок). По сдаче деталей запчастей гусеничного трактора отличились участки мастера т. Беляева, выполнившего 68,8% месячной программы, и мастеров тт. Литвинова и Чумака— 75%. В моторном цехе 3-є отделение за первые 10 дней перевыполнило программу по запчастям. С большим подъемом выполняет производственную программу также и 1-е отделение моторного цеха. С каждым днем социалистическое соревнование все больше и больше расширяется. Десятки и сотни стахановцев 200
и ударников ведут борьбу за выполнение взятых на себя обязательств к XVIII партконференции. Это дает уверенность в том, что обязательства, принятые заводом к XVIII партконференции, коллектив ХТЗ с честью выполнит. ЦГАОР УССР, ф. 2596, оп. 1, д. 127, л. 38-41. Отпуск. № 161 ПОСТАНОВЛЕНИЕ ЗАПОРОЖСКОГО ГОРКОМА КП (б) У О ХОДЕ СОЦСОРЕВНОВАНИЯ И АГИТМАССОВОЙ РАБОТЕ НА ПРЕДПРИЯТИХ ОРДЖОНИКИДЗЕВСКОГО РАЙОНА В СВЯЗИ С ПОДГОТОВКОЙ к XVIII КОНФЕРЕНЦИИ ВКП(б) 18 января 1941 г. Бюро ГПК, заслушав доклад секретаря Орджоникидзевско- го РПК т. Грицая, отмечает, что, готовя достойную встречу XVIII Всесоюзной партконференции, коллективы предприятий Орджоникидзевского РПК включились в соцсоревнование и взяли на себя конкретные обязательства по повышению производительности труда, укреплению трудовой и технологической дисциплины, по сокращению расходов топлива и материалов, освоению технической мощности оборудования и т. д. Взятые обязательства ряд цехов выполняет и перевыполняет. Коллектив электрометаллургического завода взятые обязательства по досрочному окончанию плана IV квартала 1940 г. и дополнительному выпуску проката выполнил. Вместо взятых по обязательству 2 тыс. т проката дано свыше 3 тыс. т. Бригады ремонтников на заводе ферросплавов под руководством члена партии зам. главного механика Авдиевича взяли обязательство скоростными методами отремонтировать печь «Миге» № 1, сократить срок ремонта с 45 дней по плану Главка до 23 дней. Обязательство выполнено. В ночь с 16 на 17 января печь вступила в эксплуатацию. Бригады эксплуатационников печи «Миге» № 6 под руководством бригадира члена партии т. Андриянова, беспартийных тт. Локтионова и Чуб взяли обязательство до 1 февраля освоить техническую мощность печи. Свое обязательство бригады выполняют на ПО—112%, по выплавке металла в некоторые дни печь достигает технической мощности. Лучшие бригады стахановцев стали на вахту им. XVIII Всесоюзной партконференции. В прокатном цехе бригада стана «360» т. Самарец, взявшая обязательство выполнять план на 115%, обязательство выполняет на 117%. Бригада Чернобаева, взявшая обязательство выполнять план на 115%, выполняет на 180%, бригада стана «750» тт. Васильева, Фролова, Ковалевского взяли обязательство выполнять план на 105%, а выполняют на 108— 113%. 201
Коллектив металлургического завода взял обязательство дать 102% плана стали, за 13 дней января план выполнен на 105,3%. Однако бюро ГПК отмечает, что как в развороте соцсоревнования, так и в проведении агитмассовой работы есть много недостатков. Взятые обязательства не везде выполняются, агитмассовая работа не всегда целеустремлена, не носит наступательного характера. Коллектив электрометаллургического завода взял обязательство в IV квартале дать стране дополнительно 5 тыс. т стали, а дал только 4100 т. Все цеха электрометаллургического завода, кроме кузнечного, в 1-й декаде января взятые обязательства не выполнили. Не выполнил обязательств и цех ферросилиция на заводе ферросплавов, а дробильный цех и цех капитального строительства даже не оформили соцдоговора. Не выполнил также обязательств по чугуну и прокату коллектив металлургического завода. Бюро ГПК отмечает также, что коллектив магниевого завода, успешно выполнив план 1940 г., успокоился на достигнутых успехах. Завод, хотя и выполняет взятые обязательства, при более широкой агитмассовой работе и лучшей организации масс, мог и может достигнуть более высоких показателей в своей работе. За последнее время на магниевом заводе агитмассовая работа ослаблена, плохо работают агитаторы, совершенно отсутствует наглядная агитация. На некоторых предприятиях (завод ферросплавов, магниевый) заводская и стенная печать недостаточно освещают ход соцсоревнования и разворот агитмассовой работы, не передают опыт лучших. Бюро ГККП(б)У постановляет: 1. Обратить внимание бюро Орджоникидзевского РПК и его первого секретаря т. Грицая на то, что РПК не оказывал необходимой помощи отстающим в развитии соцсоревнования металлургическому, шамотному и коксохимическому заводам, что РПК не предпринял необходимых мер по активизации партийномассовой работы, обеспечивающей выполнение взятых обязательств коллективами и предприятиями ко дню открытия XVIII Всесоюзной партконференции. 2. Обязать РПК и первичные парторганизации мобилизовать весь коллектив трудящихся районов на неуклонное выполнение государственных производственных планов, на повышение трудовой и технологической дисциплины. Добиться такого положения, чтобы все предприятия, цеха, бригады пришли ко дню открытия XVIII Всесоюзной партконференции с перевыполнением государственных планов. 3. Обязать РПК и секретарей ЗПК обратить серьезное внимание коммунистов на их ведущую роль на производстве. Секретари первичных парторганизаций обязаны ежедневно контролировать 202
выполнение взятых обязательств по соцсоревнованию коммунистами, требуя от них неуклонного выполнения взятых обязательств. 4. Обязать РПК и первичные парторганизации шире развернуть соцсоревнование среди предприятий, цехов, бригад, отдельных рабочих, инженерно-технических работников и служащих. В ближайшие дни добиться положения, при котором весь основной коллектив предприятий принимал бы активное участие в соцсоревновании, чтобы каждое предприятие, каждый цех, бригада, каждый трудящийся имели бы оформленные соцдоговора и боролись за их выполнение. 5. Обязать секретарей ЗПК, председателей ЗК профсоюзов и хозяйственников ежедневно контролировать ход соцсоревнования на предприятиях, в цехах, бригадах, вскрывать все недостатки, тормозящие выполнение соцдоговоров, и устранить таковые. 6. Обязать секретарей ЗПК, председателей ЗК профсоюзов и хозяйственников ежедневно информировать массы о ходе соцсоревнования на 5-минутках, через доску показателей и стенную газету. 7. Обязать пропагитотделы РПК и первичные парторганизации широко использовать наглядную агитацию — лозунги, плакаты, диаграммы, доски показателей, витрины лучших стахановцев, стенную печать в деле разворота соцсоревнования масс. Всем первичным парторганизациям перенести опыт наглядной агитации электрометаллургического завода на предприятия города. 8. Предложить РПК и секретарям первичных парторганизаций немедленно приступить к выполнению решения обкома КП (б)У о пересмотре состава руководителей агитколлективов, агитаторов с таким расчетом, чтобы в агитколлективах работали самые инициативные и политически развитые товарищи, умеющие доходчиво донести к массам решения партии и правительства. 9. Обязать секретарей первичных парторганизаций усилить руководство стенной печатью, добиться такого положения, чтобы стенгазеты широко и своевременно освещали ход соцсоревнования. 10. Обязать ЗПК магниевого завода на партсобрании обсудить вопрос о ходе соцсоревнования и развороте агитмассовой работы, о перевыполнении взятых обязательств, посвященных подготовке к открытию XVIII Всесоюзной партконференции. Секретарь ГПК П. Комаров Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 70, д. 539, л. 2—5. Подлинник. 203
Кг 162 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ ПРАВДА» ОБ ИТОГАХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО СОРЕВНОВАНИЯ НА ШАХТАХ И ТРЕСТАХ ВОРОШИЛОВ ГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ В ЧЕТВЕРТОМ КВАРТАЛЕ 1940 г. Ї9 января 1941 г. Шахты «Дельта» № 2 и № 16 — передовые в области Вчера состоялось заседание комиссии (жюри) комбината «Ворошиловградуголь», на котором были подведены итоги социалистического соревнования шахт и трестов области за 4-й квартал 1940 г. Рассмотрев итоги работы шахт и трестов, жюри отметило, что первенство в социалистическом соревновании среди трестов области занял трест «Ворошиловуголь» (управляющий т. Поддуев). План добычи угля 4-го квартала 1940 г. этим трестом выполнен на 106,8%, годовой план — на 101,1, план подготовительных работ 4-го квартала — на 100,4, себестоимость угля — на 99,4, производительность труда — на 106,3, зольности — 97 и производительности врубовых машин — на 100%. Первенство в социалистическом соревновании среди шахт области заняли шахты «Дельта» № 2 треста «Ворошиловуголь» (заведующий т. Беганский) и № 16 треста «Донбассантрацит» (заведующий т. Гончаров). По шахте «Дельта» № 2 план добычи угля 4-го квартала выполнен на 133,3%, годовой план — на 114,3, план подготовительных ра^от 4-го квартала — на 136,9, цикличности — на 107,7, себестоимости угля — 97,6, производительности труда — на 128,6, зольности — 87,2 и производительности врубовых машин — на 121,8% По шахте № 16 план добычи угля 4-го квартала выполнен на 133%, годовой план — на 134,4, план подготовительных работ 4-го квартала — на 128,6, себестоимости угля — 98,5, производительности труда — 129,6, зольности — 92,3 и производительности врубовых машин — на 118,2%. Жюри постановило просить комиссию (жюри) Наркомугля отобрать переходящее Красное знамя Наркомугля и ЦК союза угольщиков у шахты № 25 треста «Ворошиловуголь», ухудшившей работу в 4-м квартале, и передать его шахте «Дельта» № 2; просить жюри Наркомугля оставить за шахтой № 16 Красное знамя Наркомугля и ЦК союза угольщиков. Жюри отметило также хорошую работу в 4-м квартале шахт «Никанор» и № 5 треста «Ворошиловуголь», № 7-8 и № 12 треста «Донбассантрацит», им. Дотикова треста «Ворошиловуголь», № 4 треста «Краснодонуголь», № 1-5 треста «Краснодонуголь», № 15 треста «Боковоантрацит», № 3 «Сокологоровка» треста 204
«Первомайскуголь», № 10 им. Артема треста «Ворошиловуголь» и № 1-бис треста «Сергоуголь». Жюри вынесло решение учредить два переходящих Красных знамени для присуждения их коллективам лав, добившихся первенства во вседонецком соревновании лав, начатом по инициативе горняков шахты «Дельта» № 2. Газ. «Ворошиловградская правда», К» 16, 19 января 1941 г. Кг 163 ИЗ ГОДОВОГО ОТЧЕТА СТАРОКРАМАТОРСКОГО МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОГО ЗАВОДА им. С. ОРДЖОНИКИДЗЕ О ПРОИЗВОДСТВЕННО-ТЕХНИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЗАВОДА В 1940 г. 25 января 1941 г. Производственная программа завода им. Орджоникидзе на 1940 г. задана по валовому выпуску 44 000 тыс. руб. и по товарному выпуску 42 000 тыс. руб., или рост по сравнению с отчетным 1939 г. по валовой продукции на 24% и по товарной продукции на 16%. В результате работы завода выполнение плана 1940 г. составило: по валовой продукции 49 218 тыс. руб., или 111,9%, по товарной продукции 42 460 тыс. руб., или 101,1 %. Динамика выполнения плана по годам характеризуется следующими данными (табл. 1): [Таблица 1] Показатель В тыс. руб., в ценах 1926/27 г. Отчет 1938 г. Отчет 1939 г. План 1940 г. Отчет 1940 г. В % к плану 1939 г. в % к 1938 г. 1940 г. в % к 1939 г. Валовая продукция завода 31 917 35 514 44 000 49218 111,9 111,3 138,6 Товарная продукция завода 30139 36 219 42 000 42 460 101,1 120,2 117,2 Выполнение плана по валовой продукции на 111,9%, товарной продукции на 101,1% и рост выпуска по сравнению с 1939 г. по валовому выпуску на 38,6% и товарному — на 17,2%. Есть результат неуклонного проведения в жизнь Указов Президиума Верховного Совета Союза ССР от 26 июня 27 и 10 июля 1940 г.28, разворота социалистического соревнования и стахановского движения за передовую бригаду, передовой участок и передовой цех на заводе; 205
лучшего использования внутренних резервов завода, полной загрузки оборудования и площадей, поднятия всей работы завода на более высокий технический уровень. Производительность труда План 1940 г. предусматривал рост производительности труда по сравнению с 1939 г. на 24% и рост заработной платы на 22%. В истекшем 1940 г. завод добился значительных успехов, плановые задания по производительности труда и фондам заработной платы перевыполнены (табл. 2, 3). [Таблица 2] Отчет 1937 г. Отчет 1938 г. Отчет 1939 г. План 1940 г. Среднемесячная выработка на одного рабочего 627 712 789 982 Среднемесячная зарплата одного рабочего Экономия ( + ) или перерасход (—) фонда зарпла¬ 264 304 326 397 ты (относительная) + 765 +60 —1910 — [Таблица 3] 1940 г. 1938 г. в % к 1937 г. 1939 г. в % к 1938 г. 1940 г. в % к 1939 г. Отчет % Среднемесячная выработка на одного рабочего 1025 104,4 113,5 110,8 129,9 Среднемесячная зарплата одного рабочего 364 91,7 115,5 107,3 111,7 Экономия ( + ) или перерасход (—) фонда зарплаты +4520 — — — — Рассматривая приведенные в таблицах показатели непрерывного роста производительности труда за три года, отмечаем, что наиболее интенсивный рост производительности труда был в истекшем 1940 г., составившем 29,9% против 1939 г. Имеется правильное соотношение между ростом производительности труда на 29,9% и ростом заработной платы трудящихся на 11,7%. По фондам производственной заработной платы имеем экономию 749 тыс. руб. абсолютную и 4520 тыс. руб. относительную. Наличие двух приведенных выше положительных показателей в производственной деятельности завода (перевыполнение плана по валовому и товарному выпуску и экономия фондов заработной платы) показывают, что завод проводил систематическую борьбу за правильное расходование и сбережение государственных средств...* * Опущен раздел о выпуске машинной продукции по роду оборудования. 206
Численность стахановцев В перевыполнении плана по росту производительности труда принимал решающее участие коллектив стахановцев и ударников. На конец отчетного года на заводе коллектив стахановцев и ударников состоит из 4641 человек, или 72,3% к общему количеству работающих на заводе, в том числе на основном производстве по категориям (табл. 4). [Таблица 4] Категория Количество на 1/1 1941 г. % к среднесписочному количеству работающих по категориям стахановцев ’ | ударников стахановцев | ударников Рабочие 2361 769 67,7 19,2 ИТР 491 152 56,5 17,5 Служащие 155 95 42,9 26,3 МОП 21 40 15,7 29,9 Всего: 3028 1054 56,5 19,6 Многостаночное движение и совмещение профессий 1. Развитие многостаночного движения на заводе в отчетном году происходило с колебаниями во времени как по числу станков на многостаночном обслуживании, так и по количеству многостаночников и выполнению ими норм выработки, в частности в начале года (январь — февраль) нормы многостаночниками выполнялись и перевыполнялись. В марте — июне месяце выполнение норм резко упало, после чего начался вновь подъем выполнения норм, достигший в октябре месяце 108% и в декабре месяце 101%. Приведенные колебания с выполнением норм выработки многостаночниками есть результат того, что в отчетном году этому вопросу достаточно не было уделено внимания со стороны руководителей цехов и отделов заводоуправления, в частности отдела главного технолога, по подбору работ на станки при проработке технологии это приводило на практике к частой недогрузке работой многостаночников в переводе станков на индивидуальную работу. 2. В дальнейшем [на] развитие многостаночного обслуживания станков в значительной степени отразился и переход части станков механического цеха № 1 с серийной продукции на индивидуальное производство, а также частые резкие изменения номенклатуры изделий, начиная с августа месяца отчетного года. Сравнительные отчетные данные о количестве станков, работающих на многостаночном обслуживании, для иллюстрации приводятся ниже (табл. 5). 207
[Таблица 5] 4 квартал 1939 г. 4-й квартал 1940 р. В % 4-й квартал 1940 г. к 4-му кварталу 1939 г. Количество станков Количество многостаночников Количество станков Количество многостаночников Количество станков Количество многостаночников 59 67 51 58 87,0 87,0 3. В целях должного развития многостаночного обслуживания на заводе на 1941 г. намечен график дополнительного перевода станков на многостаночную работу. 4. Пересмотрена система оплаты труда вспомогательных рабочих при многостаночном обслуживании. Планово-производственному отделу с главным технологом вменено в обязанность с 1-го квартала 1941 г. составлять подекадные графики загрузки станков, находящихся на многостаночном обслуживании, и ряд других указаний по организации производства и труда. В отчетном году по совмещению профессий работали 62 человека повременщиков рабочих против 25 человек в 1939 г. 5. Переход завода на 7-дневную рабочую неделю и 8-часовый рабочий день. 6. Улучшение организации производства и укрепление авторитета низового командира в цехе — мастера на основании постановления СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 27 мая 1940 г.29 в частности. За счет сокращения количества производственных участков с 71 до 58 человек, а количество мастеров с 271 до 179 человек, включая мастеров технического контроля с таким расчетом, что количество обслуживаемых мастерами рабочих возросло с 18 до 28—29 человек, а по обрабатывающим цехам количество обслуживаемых станков возросло так: Механический цех № 1 с 11 станков до 18—19 » » № 2 34 » » 48 » » № 3 22 » » 27 Это мероприятие не только оправдалось полугодовой практикой работы, но и в значительной степени подняло авторитет мастера. Мастер на своем участке (смене) стал не только хозяйственником, но и полновластным единоначальником. Начиная со второго полугодия ст. мастер участка (смены) имеет план и оперативный ежедневный учет его выполнения, это дает ему возможность своевременно принимать меры к ликвидации имеющихся простоев. Для целей оперативного учета заводоуправлением в распоряжение мастеров выделено 37 учетчиков-конторщиков за счет их сокращения в отделах заводоуправления. 208
Теперь мастер занимается управлением трудовой дисциплины и отвечает за организацию производства на своем участке. Мастера накладывали взыскания на дезорганизаторов трудовой дисциплины и поощряли стахановцев-рабочих, в частности с момента издания постановления мастерами (выплачено) 2% из премиального фонда. Всего выплачено премии мастерами рабочим в 525 случаях в сумме 18 152 руб. Мастера принимают рабочих на свой участок и устанавливают им разряды. Уменьшение норм времени мастерами главным образом производились за счет: а) введения новых приспособлений и инструментов; б) изменения технологии изготовления и в) при наличии ошибочных норм. Но еще есть и мастера, неспособные осуществить полностью предоставленные им законные права. Директор завода * ЦГАНХ СССР, ф. 4372, оп. 38, д. 355, л. 44-45, 71-72. Подлинник. Яг 164 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» ОБ ИТОГАХ ВСЕСОЮЗНОГО СОРЕВНОВАНИЯ МЕТАЛЛУРГОВ В ЧЕТВЕРТОМ КВАРТАЛЕ 1940 г. 26 января 1941 г. Завод 1м. Дзержинського — кращий металургійний завод Союзу РСР Жюрі Всесоюзного соціалістичного змагання металургійних заводів і цехів Наркомчормету підбило підсумки роботи металургійних підприємств у четвертому кварталі 1940 р. Жюрі відзначило, що Всесоюзне соціалістичне змагання, яке розгорнулося між колективами підприємств, забезпечило металургам нові успіхи. Збільшилась виплавка чавуну, сталі і виробництво прокату, зросло число заводів, які виконують свої плани по всьому металургійному циклу. Металургійні заводи Переможцем у змаганні в четвертому кварталі 1940 р. вийшов завод ім. Дзержинського в Дніпродзержинську. Завод значно поліпшив роботу, перевищив план по всьому металургійному циклу, краще всіх підприємств виконав план по замовленнях і добився рівного виконання плану по чавуну, сталі і прокату * Подпись неразборчива. 14 1392 209
протягом всього кварталу. Жюрі ухвалило: металургійному заводу ім. Дзержинського присвоїти звання «Кращий металургійний завод Союзу РСР» і присудити йому перехідний Червоний прапор Наркомчормету і ЦК профспілок металургів. Друге місце в змаганні металургійних підприємств зайняв Кузнецький завод ім. Сталіна. Жюрі також відзначило, що у Всесоюзному змаганні металургів хороших результатів добився Сталінський металургійний завод у Донбасі. Серед заводів України, які перевищили в четвертому кварталі план по всьому металургійному циклу, але не виконали всіх умов змагання, жюрі відзначило: Запорізький електрометалургійний завод, Дніпропетровський ордена Леніна трубопрокатний завод ім. Леніна, Костянтинівський завод ім. Фрунзе, Дніпропетровський завод ім. Петровського. Ці підприємства, а також Орджо- нікідзевський завод мають всі можливості дальшим поліпшенням роботи претендувати на звання «Кращий металургійний завод Союзу РСР». Доменні цехи Жюрі визнало переможцем у змаганні доменний цех Кузнець- кого металургійного заводу ім. Сталіна. За цим цехом збережене звання «Кращий доменний цех Союзу РСР» і перехідний Червоний прапор «Правды», присуджений йому по наслідках роботи в третьому кварталі. Друге місце в змаганні зайняв доменний цех заводу ім. Дзержинського. Жюрі також відзначило добру роботу доменних цехів заводів України: ім. Фрунзе, ім. Ворошилова, ім. Петровського, ім. Орджонікідзе. Жюрі особливо відзначило, що доменний цех Криворіжського металургійного заводу, який по наслідках змагання в третьому кварталі 1940 р. зайняв друге місце серед доменних цехів Союзу, в четвертому кварталі різко погіршив свою роботу, не виконав державного плану і в результаті цього втратив присуджене йому друге місце у змаганні колективів доменних цехів. Доменні печі Звання «Краща доменна піч Союзу РСР» дістала домна № 1 Кузнецького металургійного заводу, якій і присуджено перехідний Червоний прапор «Правды». Друге місце займає домна № З Магнітогорського металургійного заводу. Серед доменних печей, які успішно виконали умови змагання в четвертому кварталі і дали кращі коефіцієнти, жюрі відзначило по Україні: домни № 3 і № 8 заводу ім. Дзержинського, домну № 3 заводу ім. Орджонікідзе, № 4 заводу ім. Петровського, № 2 заводу ім. Фрунзе, доменні печі № 2 і 5 заводу ім. Ворошилова. 210
Мартенівські цехи Жюрі визнало переможцем у змаганні мартенівських механізованих цехів, що працюють на рідкому чавуні, цех № 3 заводу ім. Дзержинського. Цьому цехові присвоєно звання «Кращий мартенівський цех Союзу РСР» і присуджений перехідний Червоний прапор «Правды». Друге місце в змаганні мартенівських цехів цієї групи зайняв цех № 2 Кузнецького металургійного заводу. Жюрі також відзначило добру роботу мартенівських цехів заводів України: ім. Сталіна (Донбас), ім. К. Лібкнехта та бессемерівського цеху заводу ім. Дзержинського. Серед мартенівських цехів, що працюють на твердій завалці, звання «Кращий мартенівський цех Союзу РСР» і перехідний Червоний прапор «Правды» завоював мартенівський цех № 1 Московського ордена Леніна заводу «Серп і молот». Серед електросталеплавильних цехів заводів перше місце завоював цех № 2 заводу «Електросталь» Московської області, друге місце — цех № 2 Запорізького електрометалургійного заводу. Прокатні цехи Переможцем у змаганні вийшов новопрокатний цех заводу ім. Дзержинського, якому присуджено звання «Кращий прокатний цех Союзу РСР» і присуджений перехідний Червоний прапор «Правды». Жюрі також відзначило добру роботу цеху блюмінгу Сталінського заводу в Донбасі, бандажного та рельсобалкового цехів заводу ім. Дзержинського, рельсобалкового цеху заводу ім. Пет- ровського, прокатного цеху Запорізького електрометалургійного заводу, Нікопольського південно-трубного заводу і цеху тонкостінних труб Дніпропетровського ордена Леніна заводу ім. Леніна. Для преміювання колективів заводів, цехів і доменних печей, які виконали умови змагання в четвертому кварталі, жюрі виділило цінні подарунки і грошові премії. Робітники заводів і цехів, які найбільше відзначились, представлені до нагородження значком «Відмінник соціалістичного змагання Наркомчормету» і «Похвальним листом Наркомчормету». За ініціативою колективів передових металургійних заводів Всесоюзне змагання металургів продовжено на 1941 р. У своєму рішенні жюрі закликає всіх робітників, інженерно-технічних працівників і службовців по-більшовицькому боротися за виробничі перемоги на честь XVIII конференції ВКП(б), за дальше піднесення чорної металургії Радянського Союзу. Газ. «Комуніст», Хе 21, Киев, 26 января 1941 г. 14* 211
№ 165 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «КОМУНІСТ» О ПОДДЕРЖКЕ РАБОТНИКАМИ ХАРЬКОВСКОЙ ФАБРИКИ «ЧЕРВОНА НИТКА» ОБРАЩЕНИЯ КОЛЛЕКТИВА ОРЕХОВО-ЗУЕВСКОГО КОМБИНАТА ОРГАНИЗОВАТЬ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЕ СОРЕВНОВАНИЕ ЗА ДОСРОЧНОЕ ВЫПОЛНЕНИЕ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ ПРОГРАММЫ 1941 г. 27 января 1941 г. Харків, 27. (Наш кор.) Робітничі збори, партійно-технічна конференція фабрики «Червона нитка» обговорили звернення трудящих Оріхово-Зуєвського комбінату про організацію соціалістичного змагання за дострокове виконання виробничої програми 1941 р. Колектив фабрики зобов’язався виконати річну програму до 12 грудня і дати понад план 49,3 т пряжі, 67 500 м готової продукції. Щоб виконати це зобов’язання, працівники фабрики дали слово ще в першому кварталі довести середнє виконання норми по прядінню до 111%, по ткацтву — до 109 і по апретурі — до 115%. План продуктивності устаткування повинен бути перевиконаний по прядінню на 4%, по ткацтву — на 3. Газ. «Комуніст», № 22, Киев, 28 января 1941 г. № 166 ИЗ ОБЪЯСНИТЕЛЬНОЙ ЗАПИСКИ К ГОДОВОМУ ОТЧЕТУ ТРЕСТА «ПЕРВОМАИСКУГОЛЬ» О СОСТОЯНИИ ВЫПОЛНЕНИЯ ПЛАНА УГЛЕДОБЫЧИ И МЕХАНИЗАЦИИ ОСНОВНЫХ ПРОЦЕССОВ НА ШАХТАХ ТРЕСТА ЗА 1940 г. Не ранее января 1941 г. Выполнение годовой программы План общей добычи по тресту в 1940 г. выполнен на 97,6%, причем план коксующихся углей выполнен на 105,5%. Добыча по отдельным шахтам и маркам приводится в следующей таблице: [Таблица 1] [Шахта] План П. Ж. г. д. Итого Им. Менжинского 417 600 417 600 Им. Крупской — 216 000 — 216 000 «Альберт» 262 800 — — 262 800 212
Продолжение табл. 1 [Шахта] План П. Ж. Г. д. Итого 3 «Сокологоровка» 140 000 — 140 000 4/5 «Сокологоровка» — 426 600 — 426 600 1/2 «Горская» — 716 000 — 716 000 29/33 «Золотое» — 234 000 — 234 090 «Петр» — 234 000 — 234 000 4/6 «Карбонит» — 277 200 — 277 200 3/13-3-бис «Тошковка» — 61 200 150 000 211 200 5 «Тошковка» — — 165 600 165 600 14 «Тошковка» — 126 000 — 126 000 «Стахановец» — 9000 — 9000 По тресту: 680 400 2 440 000 315 600 3 436 000 Фактически [Шахта] п. ж. Г. д. Присуха Итого % Им. Менжинского 438 378 703 439 081 105,1 Им. Крупской 211 791 198214 — 1361 211 366 97,9 «Альберт» 265 685 — — — 265 685 101,1 3 «Сокологоровка» — 141 115 — —. 141 115 100,8 4/5 «Сокологоровка» — 420 257 — 927 421 184 98,7 1/2 «Горская» — 682 816 — — 682 816 95,4 29/33 «Золотое» — 177 757 — — 177 757 76,1 «Петр» — 256 872 — — 256 872 109,8 4/6 «Карбонит» — 272 016 — — 272 016 98,1 3/13-3-бис «Тошковка» — 52 598 139 687 — 192 285 91,0 5 «Тошковка» — 159 980 22 697 — 182 677 110,3 14 «Тошковка» — 103933 —. — 103 933 82,5 «Стахановец» — 6667 — — 6667 74,1 По тресту: 715 854* 2 471 461** 162 384 2991 3 353 454 97,6 ♦ Так в тексте. Следует 915 854. ** Так в тексте. Следует 2 472 225. Чтобы яснее представить работу шахт в течение 1940 г., приводим ниже таблицу среднесуточной добычи по отдельным периодам. Из приведенной таблицы видно, что во втором полугодии все шахты резко улучшили работу. Однако вследствие того, что в первом полугодии план добычи выполнен на 94,9%, работа второго полугодия не могла перекрыть недодачи первого полугодия. Таким образом, из 13 шахтных единиц только 5 выполнили и перевыполнили годовой план добычи: шахты им. Менжинского, «Альберт», 3 «Сокологоровка», «Петр» и 5 «Тошковка». Остальные 8 шахт плана по добыче не выполнили... 213
[Таблица 2] Среднесуточная [Шахта] 1939 г. 1940 г. В том числе 1-е полугодие 3-й квартал 4-й квартал Им. Менжинского 1050 1213 1166 1187 1343 Им. Крупской 531 584 556 593 630 «Альберт» 642 734 722 753 736 3 «Сокологоровка» 348 390 374 388 423 4/5 «Сокологоровка» 1048 1164 1108 1137 1300 1/2 «Горская» 1751 1886 1791 1879 2082 29/33 «Золотое» 561 491 492 462 518 «Петр» 611 710 702 728 708 4/6 «Карбонит» 690 751 745 755 761 3/13-3-бис «Тошковка» 562 531 482 503 659 5 «Тошковка» 482 505 494 508 522 14 «Тошковка» 296 287 284 302 275 «Стахановец» — 18 3 5 63 По тресту 8579 9264 8918 9200 10 020 В процентах к 1939 г. 100% 108,0 103,9 107,2 116,5 Механизация основных трудоемких процессов по отдельным шахтам По шахтам треста на 1 января 1941 г. работает 119 тяжелых врубовых машин, из них в очистных забоях работает 89 машин. Таким образом, зарубка на наклонном и пологом падении механизирована на 100%. На подготовительных работах работает 30 тяжелых врубмашин и 11 легких, причем исключительно на широких ходах. Зарубка механизирована на 100%. В узких забоях зарубка ведется вручную. По тресту врубмашинами зарублено 75% всей добычи. Отбойка на пологом и наклонном падении по всем шахтам ведется взрыванием; механизированная отбойка по шахтам комбайном и врубмашиной с отбойным баром составляла 3,4% и отбойными молотками — 5,9%. Бурение шпуров как по углю, так и по породе механизировано на 100% ручными и колонковыми электросверлами и бурильными молотками. Наличие в работе электросверл на 1 января 1941 г.— ручных 179 шт., колонковых 154 шт. и бурильных молотков 41 шт. По сравнению с 1939 г. на 1 января имеется увеличение по ручным на 16 шт. и колонковым на 21 шт. Навалка угля на конвейер не механизирована. Имеющиеся на шахте им. Менжинского и 5 «Тошковка» навалочные машины МП находились в стадии испытаний и дали 0,02—2% всей добычи. Доставка угля вдоль забоя по всем лавам с пологим падением механизирована на 100%. На 1 января 1941 г. работало в лавах 214
и в широких забоях штреков 174 привода (увеличение по сравнению с 1 января 1939 г.— 44 шт.), транспортеров СТ-5 и РТ-5 — 29 шт. и перегружателей—19 шт. (увеличение числа транспортеров на 4 шт. и перегружателей — 8 шт.). Конвейерами было доставлено 55,6% добычи, транспортерами и скреперами—13,7%, собственным весом — 27,8% и ручной — 2,9% из узких забоев подготовительных работ... Управляющий трестом «Первомайскуголь» Ляпин Главный инженер треста Белинский Главный бухгалтер треста Крупин ЦГАНХ СССР, ф. 8225, оп. 1, д. 5831, л. 3—4, 19. Подлинник. № 167 СВЕДЕНИЯ ЧЕРНИГОВСКОГО ОБЛПЛАНА О ВЫПУСКЕ ПРЕДПРИЯТИЯМИ ОБЛАСТИ ПРОДУКЦИИ ПО ОТРАСЛЯМ ПРОМЫШЛЕННОСТИ В 1940 г. И ПЛАНЕ НА 1941 г. Не ранее января 1941 г. Державна промисловість в незмінних цінах 1926/27 р. Промкооперація в незмінних цінах 1932 р. Галузь 1940 р. фактично 1941 р. план Всього В тому числі по діючих підприємствах по нових підприємствах Паливна, всього державна 196,8 797,6 388,4 409,2 в тому числі обласна 2,0 196,5 92,5 104,0 » » районна 194,8 601,1 295,9 305,2 Крім того, промкооперація 3186,6 4200,0 3696,0 504,0 Виробництво будматеріалів, всього державна 1518,9 2533,2 2334,9 198,3 в тому числі обласна 1518,9 2393,4 2334,9 58,5 » » районна — 139,8 — 139,8 Крім того, промкооперація 992,6 1583,6 1399,5 183,5 Металообробна, всього державна 1741,0 2874,0 2453,0 421,0 в тому числі обласна 799,0 745,0 725,0 20,0 » » районна 942,0 2129,0 1728,0 401,0 Крім того, промкооперація 8536,7 10 858,2 10 843,2 15,0 Силікатно-керамічна, всього державна 34,2 453,8 295,4 158,4 в тому числі обласна 25,2 192,0 192,0 — » » районна 9,0 261,8 103,4 158,4 Крім того, промкооперація 896,0 1116,0 1013,0 97,0 Хімічна, всього державна — — — — в тому числі обласна — — — — » » » районна — — — — Крім того, промкооперація 12 475,7 15 499,7 15 429,7 70,0 215
Продовження Галузь 1940 р. фактично 1941 р. план Всього В тому числі ПО ДІЮЧИХ підприємствах ПО НОВИХ підприємствах Шкіряно-взуттєва, всього державна 3899,3 5086,0 4873,0 213,0 в тому числі обласна 3569,2 4512,0 4512,0 — » » районна 330,1 574,0 361,0 213,0 Крім того, промкооперація 18100,8 21 202,6 20 899,6 303,0 Хутрово-смушкова, всього державна — 27,0 — 27,0 в тому числі обласна — — — — » » районна — 27,0 — 27,0 Крім того, промкооперація 196,8 456,0 362,0 94,0 Валяльно-повстяна, всього державна в тому числі обласна — 56,0 — 56,0 — — — — » » районна — 56,0 — 56,0 Крім того, промкооперація 149,3 541,0 242,0 299,0 Текстильно-ткацька, всього державна — 647,5 — 647,5 в тому числі обласна — — — — » » районна — 647,5 — 647,5 Крім того, промкооперація 31 578,3 37 007,9 36 165,3 842,6 Швейна, всього державна 4382,1 7350,6 6339,0 1011,6 в тому числі обласна 2756,3 2707,5 2707,5 — » » районна 1625,8 4643,1 3631,5 1011,6 Крім того, промкооперація 18 401,0 22 974,3 21 364,3 1610,0 Трикотажна, всього державна 12 272,9 11 962,3 11 926,3 36,0 в тому числі обласна 12 264,0 11 416,0 11 416,0 — » » районна 8,9 546,3 510,3 36,0 Крім того, промкооперація 949,8 1325,0 1325,0 — Галантерейна, всього державна 10 525,0 14 545,0 14 480,0 65,0 в тому числі обласна 10 525,0 14 480,0 14 480,0 — » » районна — 65,0 — 65,0 Крім того, промкооперація 2196,3 3356,8 2943,0 412,8 Харчосмакова, всього державна 9671,5 16 194,7 13 908,2 2286,5 в тому числі обласна 8475,4 11 192,0 11 192,0 — » » районна 1196,1 5002,7 2716,2 2286,5 Крім того, промкооперація 39 401,7 43 964,1 41 944,9 2019,2 Паперово-поліграфічна, всього дер¬ 123,0 жавна 116,0 116,0 — в тому числі обласна — — — — » » районна 123,0 116,0 116,0 — Крім того, промкооперація 754,8 800,0 800,0 — Культпромислова, всього державна — — — — в тому числі обласна — — — — » » » районна — — — — Крім того, промкооперація 1540,7 2419,3 2350,5 68,8 216
Продовження 1941 р. план Галузь 1940 р. фактично В тому ЧИСЛІ Всього ПО ДІЮЧИХ по нових підприєм¬ підприєм¬ ствах 1 ствах Деревообробна і лісохімія, всього дер- жавна 324,0 2559,9 982,9 1577,0 в тому числі обласна — ■ ■ — — » » районна 324,0 2559,9 982,9 1577,0 Крім того, промкооперація 14 117,7 18 571,4 18443,9 127,5 Інші, всього державна 327,0 2060,6 745,6 1315,0 в тому числі обласна — — — — » » районна 327,0 2060,6 745,0 1315,0 Крім того, промкооперація 637,0 790,0 790,0 — Разом, всього державна 45 015,7 67 264,2 58 842,7 8421,5 в тому числі обласна 39 935,0 47 834,4 53 651,9 182,5 .» » районна 5080,7 19 429,8 11 190,8 8237,0 Крім того, промкооперація 154 111,8 187 164,3 180 011,9 6646,4 Нач. сектора промисловості облплана (Косенко) ЦГАНХ СССР, ф. 4372, оп. 41, д. 782, л. 131—133. Копия. № 168 ИЗ ДОКЛАДА ЗАВЕДУЮЩЕГО СТАНИСЛАВСКИМ ОБЛФИНОТДЕЛОМ О ВЫПОЛНЕНИИ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПЛАНОВ 1940 г. ПРЕДПРИЯТИЯМИ МЕСТНОЙ, ПИЩЕВОЙ И ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ Начало 1941 г. (В неизменных ценах 1926/27 г.) Підприємство По плану І Фактично Процент Облмісцевпром 3294,4 3840,8 116,6 Облхарчопром 9901,0 10 287,0 108,8 Обллегпром 18 526,8 19 203,0 103,6 Паливпром 284,7 166,8 5^,6 Будматеріали 1426,8 868,0 60,6 Разом по обласній промисловості 33 433,7 34 360,6* 103% Особливих успіхів в роботі промисловості домоглись підприємства місцевпрому, всі заводи виконали свою програму з перебільшенням... Ивано-Франковский облгосархив, ф. Р-1, оп. 1, д. 67, л. 79. Копия. * Так в тексте. Следует — 34 365,6. 217
№ 169 ИЗ ОБЪЯСНИТЕЛЬНОЙ ЗАПИСКИ К ГОДОВОМУ ОТЧЕТУ ХАРЬКОВСКОГО ЗАВОДА «ПОРШЕНЬ» О ПРОИЗВОДСТВЕННО-ТЕХНИЧЕСКОЙ РАБОТЕ ЗА 1940 г. 1 февраля 1941 г. * Производственно-техническая работа а) Выполнение производственной программы Для выполнения производственной программы завод имел следующие цехи: основные производственные — литейный, механический № 1, механический № 2 и термический; вспомогательные цехи — инструментальный и ремонтный. Основной продукцией, выпускавшейся заводом в отчетном году, являются запасные части к тракторам СХТЗ ** и ЧТЗ — «Сталинец 80», а также изделия по заказу НКСМ. В номенклатуру изделий годового плана по тракторным запчастям было включено следующее: поршень СХТЗ, поршень ЧТЗ и поршневой палец СХТЗ. Кроме того, приказом НКСМ № 28 от 13 января 1940 г. и приказом Глававтотрактородеталь № 58 от 29 января 1940 г. заводу было предложено сверх программы изготовить в 1940 г. следующие запасные части к трактору ЧТЗ — «Сталинец 60»: корпус роликоподшипника, деталь № 1928, корпус роликоподшипника, деталь № 1610 и гайку роликоподшипника, деталь № 1612. Выполнение производственной программы заводом по годовому плану, по сумме кварталов и в соответствии с фактическим выполнением за 1939 г. представляется в следующем виде: Наименование детали Единицы измерения По отчету за 1939 г. План на 1940 г. По отчету за 1940 г. В процентах Годовой [план] Сумма [за] квартал к 1939 г. к годовому плану к сумме квартала Поршень ХТЗ шт. 218 310 206 000 285000 195 440 89,3 97,7 68,6 Палец ХТЗ 522 926 600 000 650 000 524 050 100,2 87,3 80,6 Поршень ЧТЗ 56 318 60 000 90000 88 130 102,1 146,9 97,9 Корпус ролика л — — 4200 4041 — — 96,2 » » — — 7000 4935 — — 70,5 Гайка — — 7000 47 — — 0,7 Итого по запчастям тыс. руб. 4948,9 4528,0 6312,9 4907,7 99,2 108,4 77,7 Заказ НКСМ Товарная продукция] Ж 2750,0 5200,0 5023,0 5500,0 200,0 105,8 109,5 7999,7 9853,0 11 455,9 10712,3 134,3 108,7 93,5 Валовая продукция] ж 8770,6 9703,0 11 033,2 10 954,8 124,9 112,9 99,3 * Входящая дата. ** Расшифровать не удалось. Очевидно, имеется в виду марка трактора «Сталинец», выпускаемого ХТЗ. 218
Из приведенных данных видно, что годовой план заводом выполнен по товарной продукции на 108,7%, по валовой продукции на 112,9%. Выполнение плана по сумме кварталов составило по товарной продукции 93,5%, по валовой продукции 99,3%. При сравнении работы завода за 1939 и 1940 гг. видно, что в отчетном году завод дал стране товарной продукции больше на сумму 2734,6 тыс. руб., или на 34,3%, причем объемный рост производства по валовой продукции составляет 24,9%. Если до 1940 г. в номенклатуру продукции завода входило 4 изделия, то за отчетный год заводом было освоено новых три изделия, это детали № 1928, 1610 и 1612. Выполнение годового плана по тракторным запчастям в целом составило 108,4%, однако по отдельным деталям имеет место невыполнение плана, а именно: по поршням СХТЗ — 97,7%, по пальцам СХТЗ — 87,3 % — П. п. директор завода «Поршень» (Веское М. Н.) п. п. нач. ППО (Пшеничный Г. И.) С подлинным верно: Главный бухгалтер Иванов К. П. ЦГАНХ СССР, ф. 8115, оп. 2, д. 58, л. 1—2. Заверенная копия. № 170 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «ЮЖНАЯ ПРАВДА» О ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ УСПЕХАХ ТРУДЯЩИХСЯ НИКОЛАЕВСКОЙ ОБЛАСТИ В ЧЕСТЬ XVIII КОНФЕРЕНЦИИ ВКП(б) 1 февраля 1941 г. С честью выполнить взятые обязательства Приближается день открытия XVIII Всесоюзной партийной конференции. Все шире и шире разгорается пламя социалистического соревнования масс. Каждый прожитый нами день наполнен славными делами советских людей. Трудящиеся направляют все свои усилия к тому, чтобы еще лучше расцвели наша промышленность, транспорт, сельское хозяйство, еще больше укрепилась военная мощь великой социалистической державы. Нет такого уголка в нашей области, как и во всей стране, где бы советские патриоты не готовили достойную встречу Всесоюзной партийной конференции. Мы являемся свидетелями невиданного политического и производственного подъема. Судостроители — этот передовой отряд трудящихся Нико- лаевщины — дали слово в честь конференции досрочно выполнить 219
квартальный производственный план, строить корабли высококачественно и дешево. Консервщики обещают превысить уровень выпуска продукции, достигнутый в прошлом году. Коллективы машиностроительных заводов поставили перед собой задачу — полностью ликвидировать свою задолженность перед государством и выйти в ряды передовых заводов области. Работники промысловой кооперации и местной промышленности взялись значительно увеличить выпуск изделий широкого потребления, расширить ассортимент товаров. Железнодорожники в ознаменование партийной конференции решили ликвидировать брак и аварии, досрочно выполнить январский и февральский план погрузок, свято соблюдать график. Колхозники и рабочие совхозов и МТС обязались по-большевистски подготовиться к весне, привести в боевую готовность сложную сельскохозяйственную технику. Наша интеллигенция обязалась и дальше двигать вперед советскую культуру, искусство, науку и технику. Трудящиеся Николаевщины готовятся конкретными делами рапортовать партии, советскому правительству о выполнении своих социалистических обязательств. И уже сейчас тысячи передовых людей — стахановцев, инженеров, мастеров, техников, сотни бригад и агитаторов, десятки промышленных предприятий и артелей промысловой кооперации — показывают пример, как нужно держать свое слово, как нужно выполнять взятые обязательства. Консервщики Херсонского завода им. 8 Марта уже к 19 января на 106,4% выполнили месячную производственную программу. Николаевская кондитерская фабрика, досрочно выполнив месячный план, в январе добавочно изготовила 50 т продукции. В одном из цехов судостроительного завода освоено изготовление трех механизмов, ранее ввозимых из-за границы. На этом же заводе мастер орденоносец т. Доспехов добился образцовой работы своего участка. Такие заводы, как им. XXI годовщины Октября, чугунолитейный, пивоводный, Очаковский консервный и ряд других, досрочно выполнили январские планы. Николаевское железнодорожное отделение за две декады января значительно перевыполнило месячный план погрузки, а паровозное депо успешно справилось с ремонтными работами *... Газ. «Южная правда>, № 26, Николаев, 1 февраля 1941 г. * Опущен текст о сельском хозяйстве. 220
№ 171 ПОСТАНОВЛЕНИЕ ПЛЕНУМА ЦК КП (б) У «ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ ПОСТАНОВИ РАДНАРКОМУ СРСР I ЦК ВКП(б) «ПРО ЗАХОДИ ПО ЗБІЛЬШЕННЮ ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ ШИРОКОГО ВЖИТКУ І ПРОДОВОЛЬСТВА З МІСЦЕВОЇ СИРОВИНИ» З—5 февраля 1941 г. Постанова Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) «Про заходи по збільшенню виробництва товарів широкого вжитку і продовольства з місцевої сировини», яка являє собою новий прояв піклування партії Леніна і радянського уряду про задоволення зростаючих потреб радянського народу, має величезне господарсько-політичне значення. Постанова Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б), яка виходить з директив XVIII з’їзду ВКП(б), повністю розв’язує місцеву ініціативу, створює всі умови для рішучого піднесення місцевої промисловості і промкооперації, для значного збільшення виробництва товарів широкого вжитку і продовольства і забезпечує дальше піднесення добробуту трудящих. За роки третьої п’ятирічки місцева промисловість і промкооперація на Україні помітно зросли. Загальний обсяг виробництва по Наркомату місцевої промисловості УРСР збільшився за ці роки з 513 млн. до 725 млн. крб. в 1940 р., або на 41,3%. Валова продукція промкооперації України за цей же період збільшилась на 64,3%. За один лише 1940 р. по Україні створено 984 підприємства районної промисловості. . Проте виробництво товарів широкого вжитку і продовольства з місцевої сировини на Україні і в кожній її області окремо відстає від зрослого попиту населення на ці товари. В 343 районах України немає ні одного підприємства районної промисловості. В 160 районах є лише по одному підприємству. В Кіровоградській, Ворошиловградській, Чернігівській областях половина районів не має своєї районної промисловості. Українська РСР має величезні запаси мінеральної сировини, місцевого палива, відходів великої промисловості, колосальні ресурси сільськогосподарської сировини. Проте ці багатства використовуються зовсім недостатньо. На Україні є 3 тис. досліджених торфових масивів, а розробляється всього лише 400 торфових боліт, в той час як місцеві потреби в паливі покриваються торфом менше ніж на 15%. У Київській, Ворошиловградській, Житомирській, Кам’янець-По- дільській, Кіровоградській і Ровенській областях вапно майже не виробляється. Дніпропетровська область задовольняє свої потреби у вапні власним виробництвом на одну третину. В багатьох областях України відчувається недостача цегли. В Миколаївську і Тернопільську області завозиться більше від половини цегли, 221
яку вони споживають. Сталінська, Ворошиловградська, Запорізька області значною мірою користуються завізною цеглою. Незначною мірою використовуються на місцях відходи великої металопромисловості. В Сталінській області, яка має великі ресурси металовідходів, майже не виробляються і завозяться з інших областей ліжка, посуд, виделки, ножі, ложки, сковороди та інші предмети ширвжитку з металу, які повністю можуть бути виготовлені на місці. Такий же стан по Ворошиловградській, Запорізькій, Дніпропетровській і інших областях. У Дніпропетровську область, яка має великі відходи великої металопромисловості, завозяться з Челябінської області сковороди, сокири, молотки, господарські кліщі, з Сталінської області — кватиркові петлі, залізні скрині; а з Одеси — виделки, горілки, ліжка, лампи та ін. Винятково незадовільно організовано виробництво селянських возів. Київська, Чернігівська, Житомирська, Сумська та Вінницька області, багаті лісом, забезпечують себе обозом до наявного тягла лише на 65—75%. Все виробництво збруї і лимарсько-сідельних виробів у державній промисловості зосереджене в двох містах — Кременчуці і Прилуках і 2/з лимарсько-сідельних виробів системи промкооперації виробляють в п’яти областях — Одеській, Запорізькій, Сталінській, Ворошиловградській і Київській. Районна промисловість майже не виробляє мішків, незважак> чи на те, що в кожній області є великі можливості для виробництва мішкотари. Незважаючи на те, що в більшості областей, особливо в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Сталінській, Ворошиловградській, Житомирській та інших, явно недостатня сітка існуючих районних і колгоспних млинів, будівництво їх розгортається погано. Такі області, як Кіровоградська, Ворошиловградська, Одеська, Миколаївська, майже не приступали до будівництва нових колгоспних млинів. При наявності в багатьох областях місцевого палива і пісків, придатних для виробництва скла, основні види господарського скла виробляються на Україні лише в кількох областях. Лампове скло виробляється лише у Ворошиловградській і Київській областях. Банки для варення, пляшки, склянки — в Київській, Ворошиловградській, Житомирській і Одеській областях. Зовсім недостатньо організовано побутове обслуговування населення по ремонту взуття, одягу, хімчистці, ремонту металовиробів, патефонів, велосипедів і т. ін. Сітка заготівельних пунктів по збору і реставрації поношеного одягу і взуття в більшості областей недостатня. Сумська, Кам’янець-Подільська, Станіславська, Ровенська області виробляють меблі для населення своїх же областей недостатньо, хоч мають потрібну сировину. Такі великі міста, як Краматорськ, Слов’янськ, Дніпродзержинськ, Макіївка, Гор- 222
лівка, Костянтинівна, не мають власного пивоварного виробництва. Більшість областей України завозять кондитерські вироби з Київської, Харківської, Одеської областей. В деяких областях вкрай слабо розвинена плодопереробка. Запорізька область завозить повидло, маючи цілковиту змогу задовольнити попит населення області повністю власним виробництвом. Зовсім недостатньо розвинений лов риби з місцевих водоймищ (ріки, озера, ставки). Більшість малих рік і технічних водоймищ не використовується. За 1940 р. збудовано 1565 колгоспних водоймищ на площі 5315 га, 1909 водоймищ на площі 8305 га, раніше зруйнованих, відбудовані. Всього за літо і осінь 1940 р. збудовано і відремонтовано 3474 водоймища на площі 13 620 га. 1940 р. найбільше збудовано водоймищ у Київській, Кам’янець- Подільській та інших областях. Проте будівництво нових ставків і ремонт зруйнованих і напівзруйнованих розгорнуті все ще недостатньою мірою. Це особливо стосується Чернігівської, Вороши- ловградської і Житомирської областей. В тих районах, де партійні і радянські організації серйозно взялися за використання місцевої сировини, створено підприємства районної промисловості, які значною мірою задовольняють потреби населення цих районів в багатьох товарах широкого вжитку. Чималу кількість нових підприємств районної промисловості створено в 1940 р.: в Черкаському, Білоцерківському і Таращанському районах Київської області, в Лубенському районі Полтавської області, Осипенківському Запорізької області, Шосткінському Сумської області і в інших районах. Проте і в цих районах місцеві сировинні ресурси використані ще далеко недостатньо. Внаслідок недостатньої уваги з боку керівників місцевих партійних, радянських і господарських організацій до питань виробництва предметів широкого вжитку з місцевих видів сировини і відходів виробництва велика кількість товарів, які повністю можна виробляти на місці з місцевої сировини, завозиться на Україну з інших областей СРСР. Учнівські ручки майже не виробляються на Україні і завозяться з Кіровської області. Лише в Сталінську і Ворошиловградську області 1940 р. завезено близько 800 вагонів метизних товарів на суму 22,5 млн. крб. В Одеську область завозяться примусні голки, дверні пружини, молотки, замки, пральні дошки та інші вироби, виробництво яких з успіхом можна організувати на місці. Пленум ЦК КП(б)У постановляє: 1. Зобов’язати обкоми, міськкоми, райкоми КП(б)У, виконкоми обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих, наркомати УРСР, Укоопспілку, Укооппромраду, Укоопінраду і Уко- оппромлісоспілку: а) в усіх заходах по організації підприємств місцевої промисловості і промкооперації передбачити максимальне викори223
стання місцевих сировинних ресурсів, створюючи всі умови для повного задоволення зростаючих потреб трудящих у товарах широкого вжитку і продовольстві, які виготовляються з місцевої сировини; б) широко використати приміщення, які є порожніми і нераціонально використовуються, устаткування простіших типів і спрощених конструкцій, місцеві джерела рушійної енергії (локомобілі, кінні приводи, вітряки), організувати широку сітку сезонних виробництв і пересувних пунктів по переробці сільськогосподарської сировини, ремонту і т. ін.; в) поряд з розвитком підприємств місцевої промисловості і промкооперації в обласних центрах, містах, робітничих селищах звернути особливу увагу на широке розгортання дрібних підприємств районної промисловості і майстерень у сільських районах, глибинних і віддалених пунктах для побутового обслуговування населення (по ремонту металовиробів, патефонів, велосипедів, по ремонту автогуми і гумових виробів, посуду, по ремонту взуття, одягу, хімічній чистці і т. ін.); г) у кожній області організувати виробництво селянських возів і санок з тим, щоб розміри цього виробництва повністю покрили потреби колгоспів і радгоспів області; д) в кожному районі організувати виробництво мішків, ряден, вірьовок, шпагату, виготовлення лимарсько-сідельних виробів; е) широко організувати в районах добування торфу, бурого вугілля та інших видів місцевого палива; є) розширити в районах виробництво цегли, черепиці, вапна, керамічних труб, цементу; ж) приступити до широкого будівництва районних і колгоспних вітряків з тим, щоб помол міг провадитися в кожному колгоспі. В тих селах і колгоспах, де є річки, ставки, організувати водяні млини; з) організувати на базі наявних насаджень лози і відходів деревообробної промисловості сітку майстерень тари та виробів з лози; и) збільшити виробництво скляної, гончарної і керамічної тари і посуду; і) в кожній області організувати виробництво по виготовленню підков у розмірах повного забезпечення потреб області; ї) збільшити виробництво культтоварів, предметів санітарії та гігієни і всебічно розвивати місцеву художню промисловість (кераміка, вироби з дерева, декоративне ткацтво і т. д.); й) широко організувати підприємства по переробці вовни на сукно, валянки, повсть; підприємства по переробці овчин, шкір і т. ін.; к) вжити заходів до поширення відгодівлі свиней, рогатої худоби і вирощування молодняка свинопоголів’я в торгових організаціях, місцевій промисловості і промкооперації, при млинах, лікарнях, дитячих закладах, пивоварних заводах, пекарнях, бу224
динках відпочинку, санаторіях з тим, щоб харчові відходи були використані повністю. Треба організувати відгодівлю рогатої худоби на жомі цукрових заводів, на барді спиртових заводів, на м’язгі крохмалопатокових заводів та інших відходах харчової промисловості. Доручити Раднаркому УРСР збільшити план свиновідгодівлі на 1941 р.; л) починаючи з весни забезпечити всіляку допомогу колгоспам і радгоспам у будівництві нових колгоспних водоймищ і в ремонті старих і напівзруйнованих з тим, щоб у 1941 р. забезпечити виконання лозунга передових колгоспів: кожному колгоспові — своє водоймище. 2. Зобов’язати виконкоми обласних Рад депутатів трудящих і обкоми КП(б)У подати в Раднарком УРСР і ЦК КП(б)У: а) план розширення місцевої промисловості і промкооперації і пропозиції по організації нових підприємств, артілей на базі використання місцевої сировини і відходів; б) заходи по розширенню виробництва продуктів харчування (свиновідгодівля, улов риби, заготівля і переробка плодів, ягід, грибів, овочів, розведення домашньої птиці); в) пропозиції про закриття утильцехів підприємств союзної і республіканської промисловості і про використання устаткування цих цехів; г) пропозиції про ліквідацію обласних галузевих відділів промисловості, які не мають достатньої виробничої бази. Вказані матеріали виконкоми обласних Рад депутатів трудящих і обкоми КП(б)У повинні подати в Раднарком УРСР і ЦК КП(б)У після детального вивчення пропозицій районних і міських Рад, райкомів і міськкомів КП(б)У, на підставі яких мають бути складені практичні заходи по реалізації постанови Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 9 січня 1941 р. по областях. 3. Зобов’язати Наркомторг УРСР, Укоопспілку, Наркомхарч- пром і Наркомм’ясомолпром УРСР: а) розробити заходи по підготовці до сезону заготівлі і переробки плодів, ягід, овочів, грибів і жолудів урожаю 1941 р.; б) до 1 березня 1941 р. подати на затвердження Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У план заходів по розведенню домашньої птиці (кури, гуси, качки, індики). 4. Пленум звертає увагу всіх промислових наркоматів, Укооп- промради, Укоопінради і Укооппромлісоспілки на їх пряму відповідальність за успішне розгортання місцевої промисловості і промкооперації і зобов’язує їх: а) забезпечити дрібні підприємства районної промисловості схемами технологічного процесу, основними інструкціями по технології та організації виробництва, технічними нормативами, рецептурою, популярними посібниками по організації дрібних підприємств районної промисловості та ін.; б) організувати виробництво устаткування найпростішого 15 1392 225
типу (прядильні, ткацькі, в’язальні, трикотажні і чесальні машини, устаткування для дрібних шкіряних заводів, шпіндельні верстати для гончарної промисловості, інструмент) для задоволення потреб районної промисловості; в) переглянути парк наявного енергетичного і технологічного устаткування, передавши спрацьовані верстати і машини виконкомам облрад для потреб підприємств районної промисловості. 5. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язує обкоми, міськкоми, райкоми партії і виконкоми обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих встановити суворий контроль за якістю продукції місцевої промисловості і промкооперації, забезпечивши старанне додержання встановлених технологічних умов, технологічних інструкцій, правил обробки, оздоблення і оформлення виробів і санітарно-гігієнічних умов виробництва харчових продуктів. Необхідно особливу увагу приділити організації роботи виставок товарів ширвжитку, які повинні допомагати підприємствам місцевої промисловості і промкооперації в поліпшенні якості товарів, що випускаються, в розширенні асортименту виробів ширвжитку і найбільш раціональному використанні всіх видів місцевої сировини і відходів великої промисловості. 6. Пленум ЦК КП(б)У відмічає, що в зв’язку зі зміною порядку планування виробництва і використання продукції місцевої промисловості значно зростає в товарообороті областей і районів роль децентралізованих товарних фондів. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язує Наркомторг УРСР і Укоопспілку давати замовлення підприємствам місцевої промисловості відповідно до попиту по кількості продукції, асортименту, якості її, тим самим розширюючи і розвиваючи нові галузі виробництва. 7. Пленум ЦК КП(б)У вимагає від обкомів, міськкомів і райкомів КП(б)У рішучого поліпшення керівництва первинними партійними організаціями підприємств місцевої промисловості і промкооперації, добиваючись від них повного використання прав контролю діяльності адміністрації підприємств і рішучого повороту до питань економіки виробництва, посилення боротьби і практичної роботи по підвищенню продуктивності праці на основі всебічного розгортання соціалістичного змагання, стаханов- ського руху і правильної організації праці. 8. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язує обкоми, міськкоми, райкоми КП(б)У і первинні партійні організації місцевої промисловості і промкооперації в своїй практичній роботі по керівництву місцевою промисловістю і підприємствами промкооперації зосередити увагу на найважливіших господарсько-виробничих питаннях, проводячи невпинну боротьбу за підвищення культури виробництва, освоєння і розширення нових видів виробів ширвжитку, за суворіше додержання технологічної і трудової дисципліни, економне витрачання сировини, матеріалів, палива, енергії і коштів, за високу якість продукції, яка випускається. 226
9. Пленум ЦК КП (б) У вважає неправильним, що в багатьох артілях і підприємствах місцевої промисловості роздувають штати обслуговуючого персоналу — службовців, обліковців, секретарів, керівників підприємств і артілей, платних культурників в артілях і т. ін. Пленум ЦК зобов’язує партійні і радянські організації, керівників підприємств місцевої промисловості і промкооперації навести більшовицький порядок в цій справі, ліквідувавши непотрібні і надумані посади і надалі не допускати роздування штатів. 10. Зобов’язати обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У укріпити керівні кадри підприємств і організацій місцевої промисловості і промкооперації, куди повинні бути виділені товариші, віддані партії, які добре знають економіку свого району, енергійні, ініціативні працівники, здатні швидко посунути вперед справу розвитку місцевої промисловості і промкооперації. В постанові Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 9 січня підкреслюється «величезне політичне і господарське значення завдання розвитку місцевої промисловості і створення для неї можливості проявити ініціативу в справі виробництва товарів широкого вжитку» *. Рішенням Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) створені всі необхідні умови для рішучого піднесення місцевої промисловості. Тепер від ініціативи, наполегливості та енергії керівників місцевих партійних і радянських організацій і працівників місцевої промисловості і промкооперації залежить успіх важливішого завдання — виробництва товарів широкого вжитку і продовольства з місцевої сировини. Пленум ЦК КП(б)У висловлює тверду впевненість, що більшовики України, партійні і радянські організації, працівники місцевої промисловості і промкооперації по-більшовицькому боротимуться за реалізацію рішення Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 9 січня 1941 р., забезпечать розгортання виробництва товарів широкого вжитку і продовольства з місцевої сировини в кожній області і кожному районі України з тим, щоб повністю задовольнити зростаючі потреби радянського народу в товарах і продуктах харчування. Друкується за текстом газети «Комуніст» № ЗО, 31 і 32; 6, 7 і 8 лютого 1941 р. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1, к.. 1976, с. 976—983. * «Правда», № 12, 12 січня 1941 р. (Прим, ред.) 15* 227
№ 172 ПОСТАНОВЛЕНИЕ БЮРО ЗАПОРОЖСКОГО ГОРКОМА КП (б) У О ХОДЕ ВЫПОЛНЕНИЯ РЕШЕНИЙ НОЯБРЬСКОГО ПЛЕНУМА ЦК КП (б) У ПАРТИЙНЫМИ ОРГАНИЗАЦИЯМИ ТРЕСТА «ЗАПОРОЖСТРОЙ» И ЗАВОДА ФЕРРОСПЛАВОВ 26 февраля 1941 г. Бюро горкома КП (б) У отмечает, что парторганизации «Запорожстроя» и ферросплавного завода систематически обсуждают хозяйственные вопросы, оказывают практическую помощь администрации в деле выполнения производственных планов, улучшения качества продукции. Парторганизации сумели мобилизовать коллективы рабочих и ИТР на выполнение взятых обязательств к XVIII конференции ВКП(б). По тресту «Запорожстрой» — участок «Гражданстрой» — начальник участка коммунист т. Суров (выполнил план на 110%), «Металлургстрой» — начальник коммунист т. Комар (выполнил план на 110%), монтажный участок— начальник коммунист т. Мороз (план выполнил на 104%). По заводу ферросплавов цех ферросилиция (начальник коммунист т. Бабаков) выполняет план на 108%, цех освоил выплавку силикохрома из шлаков. Цех феррохрома (начальник коммунист т. Познанский) план выполнил на 103%, освоил выплавку малоуглеродистого феррохрома на актюбинской руде. Ряд коммунистов идут в авангарде стахановского движения: т. Измайлов — бригадир бетонщиков норму выполняет на 192%, коммунисты плавильщики т. Блохин, Силин, Бугаев, Яковенко выполняют план на 107—118%. Наряду с этим ряд производственных участков треста «Запорожстрой» не выполняет производственного плана («Промстрой», «Стальстрой»). В целом трест в январе 1941 г. выполнил план на 90,4%. В цехе феррохрома имеются большие потери металла по браку. В 1940 г.— 13,7%, в январе 1941 г.— 19,1%. Партбюро «Запорожстроя» и завода ферросплавов ослабили борьбу с нарушителями трудовой дисциплины. Случаи нарушения Указа Президиума Верховного Совета СССР от 26 июня 1940 г. продолжаются. По «Запорожстрою» в декабре 1940 г. было 188, в январе— 100 человек, а по заводу ферросплавов в январе было 4 прогула и опоздания, в феврале — 20. Агитационно-массовая работа среди рабочих на участках и в общежитиях «Запорожстроя» еще не налажена. В ЭРММ нет доски показателей соцсоревнования бригад. В феврале месяце агитаторы в общежитиях не работали. На машинно-прокатной базе с ноября месяца стенгазета не выпускается. В цехах завода ферросплавов нет мобилизующих лозунгов, плакатов. Решение партсобрания завода ферросплавов по вопро- 228
су итогов ноябрьского пленума ЦК КП (б) У не полностью выполнено. Бюро горкома КП (б) У постановляет: 1. Обязать партбюро «Запорожстроя» и ферросплавного завода заняться вопросом поднятия роли мастера как центральной фигуры на производстве, проводя совещания мастеров, обсуждая работу отдельных мастеров на партбюро и собраниях. 2. Партбюро ферросплавного завода — добиться полного освоения новых методов разливки, этим самым изжить брак металла, особенно по цеху феррохрома, обеспечивая выполнение плана по феррохрому марки 0000. 3. Партбюро «Запорожстроя» — улучшить воспитательную работу среди рабочих, прибывших из западных областей Украины и из Бессарабии, повседневно разъясняя Указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 июня 1940 г. В марте месяце на партсобраниях участков обсудить вопрос о лучшем использовании механизмов на стройке, предварительно проверив их состояние и сбережение. 4. Партбюро ферросплавного завода — организовать с партхозактивом изучение вопросов экономики завода, технологии производства, обсуждая эти вопросы на партсобраниях. 5. Предложить партбюро «Запорожстроя» и ферросплавного завода организовать во всех цехах и строительных участках доходчивую до рабочих масс наглядную агитацию в лозунгах и плакатах, показывать опыт работы передовых людей. 6. Обязать партбюро завода ферросплавов и «Запорожстроя» мобилизовать весь рабочий коллектив, ИТР, профсоюзную и комсомольскую организации на наведение чистоты и культуры в цехах, на рабочих местах, не допуская захламленности цехов, разбрасывания стройматериалов. 7. Партбюро «Запорожстроя» — уделить особое внимание на окончание пусковых объектов, сроки которых определены постановлением ЦК ВКП(б) и СНК СССР от 2 июня 1940 г. В ближайшее время закончить все недоделки по объектам, сданным в эксплуатацию (ТЭЦ, мартеновская печь № 9, холодная листоотделка, жилые дома одиннадцатого поселка и др.). 8. Партбюро «Запорожстроя» и завода ферросплавов — широко разъяснить среди рабочих и ИТР решения XVIII конференции ВКП(б). Обсудить на партсобраниях итоги XVIII партконференции, наметить практические мероприятия по осуществлению решений конференции, повседневно контролируя выполнение своего решения. Секретарь ГПК П. Комаров Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 70, д. 543, л. 7—9. Подлинник. 229
№ 173 СВОДНАЯ ТАБЛИЦА О РАБОТЕ ЗАВОДОВ ГЛАВТРУБОСТАЛИ ПО ИЗОБРЕТАТЕЛЬСТВУ И РАЦИОНАЛИЗАЦИИ ЗА 1940 г. 14 марта 1941 г* Наименование завода Осталось изобретений и предложений к началу 1940 г. Вновь поступило за 1940 г. Всего изобретений и предложений (графы 3, 4) Внедрено в производство в течение 1940 г. Отклонено Осталось к началу 1941 г. принятых для внедрения в стадии заключения разработки и испы¬ тания нерассмотренных Завод им. Ленина 217 1404 1621 502 920 55 132 12 Синарский завод 43 180 223 92 96 10 25 Выксунский завод Завод им. Куйбы¬ 179 417 596 182 250 48 116 — шева 300 553 853 175 366 126 186 — Новотрубный 148 268 416 116 175 38 30 57 Завод им. Андреева Завод им. К. Либк¬ 317 1305 1622 711 636 147 79 49 нехта 359 741 1100 182 322 346 236 14 Южнотрубный 104 562 666 213 336 34 80 3 Фитинговый 43 152 195 43 90 7 55 —* Ленинградский 10 30 40 16 11 5 8 «Красная труба* 16 274 290 148 66 45 21 10 Старотрубный Завод им. Якубов¬ 16 104 120 54 50 13 — — ского 3 46 49 12 29 5 3 Макеевский 61 75 136 64 63 — 31 9 Всего: 181,5 6112** 7927 2510 3410 879 1002 154 Наименование завода Количество внедренных предложений в 1940 г., по которым исчислена годовая экономия Сумма условной (плановой) годовой экономии от внедрения в 1940 г. предложений (графа 10) в руб. Всего израсходовано за 1940 г. В том числе на разработку на премирование Завод им. Ленина 368 1 673 974 220 238 55 620 164 618 Синарский завод 28 261 196 54 399 28 929 18 804 Выксунский завод Завод им. Куйбы¬ 101 2 204 953 123 941 25 598 59 092 шева 175 1 076 865 205967 113 092 58 133 Новотрубный ПО 1 893 981 88 889 7 102 81 787 Завод им. Андреева Завод им. К. Либк¬ 112 1 760 754 233 478 106 479 104 749 нехта 182 1 298 161 78 771 26 789 51 982 Южнотрубный 129 524 000 52 389 6 198 46 191 Фитинговый 43 249 076 29 964 17 947 12 016 Ленинградский 5 511 289 Отчетных данных нет «Красная труба* 66 392 045 50 839 | 3679 43 426 Старотрубный Завод им. Якубов¬ 6 ' 26 164 — 10 425 ского 6 57 227 2964 1 432 2532 Макеевский 33 503 000 Отчетных данных нет Всего: 1364 12 436 985** 1 149 339** | 392 364** | 653 765** Заместитель начальника Главтрубостали Голованенко ЦГАНХ СССР, ф. 8875, оп. 43, д. 126, л. 7. Подлинник. * Входящая дата. ♦♦ Так в тексте. Следует соответственно: 6111, 12 432 685, 1 141 839, 391 865, 653 755. 230
Яв 174 ДОГОВОР О СОЦИАЛИСТИЧЕСКОМ СОРЕВНОВАНИИ МЕЖДУ КОЛЛЕКТИВАМИ ХАРЬКОВСКОГО, СТАЛИНГРАДСКОГО И ЧЕЛЯБИНСКОГО ТРАКТОРНЫХ ЗАВОДОВ 15 марта 1941 г. XVIII партійна конференція поставила перед кожним підприємством такі відповідальні завдання: боротися за безперервне покращення і розвиток промисловості і транспорту, за чітко налагоджений облік устаткування, матеріалів і майна, правильне використання устаткування, інструментів, сировини і матеріалів. XVIII партійна конференція вимагає від кожного колективу підприємства навести більшовицький порядок у трудовій, виробничій і технологічній дисципліні, всемірно укріплювати і розвивати стахановський рух, втілювати нову техніку, підносити роль майстра на виробництві, покінчити з безплановістю і нерівномірним випуском продукції, зробити графік залізним законом роботи кожного командира, кожного працівника виробництва. Керуючись історичними рішеннями XVIII Всесоюзної конференції ВКП(б), прагнучи йти в ногу з передовими колективами соціалістичної промисловості і транспорту в боротьбі за більшовицьке виконання всіх рішень XVIII партконференції, колективи орденоносного Харківського, орденоносного Сталінградського і Челябінського тракторних заводів складають цей договір на соціалістичне змагання і беруть на себе такі зобов’язання. Зобов'язання колективу ХТЗ Покласти в основу всієї діяльності колективу рішення XVIII Всесоюзної конференції ВКП(б), повсякденно і неухильно виконувати ці рішення, як програму більшовицьких дій. Мобілізувати всіх робітників цехів і відділів заводу на боротьбу за найсуворішу економію, чистоту і порядок, за високу трудову, технологічну дисципліну, чітко додержуючи добовий графік виробництва на кожному верстаті, в кожному прогоні, в кожному цеху. Достроково виконати річний виробничий план по товарній продукції і пономенклатурно. Перевиконати план по зниженню собівартості. Збільшити продуктивність праці на одного робітника не менше ніж на 10% порівняно з досягнутим виробітком у 1940 р. Зменшити витрати палива на 5% проти нормативів. Довести до мінімуму втрати від браку, скоротивши їх не менше ніж на 15% проти 1940 р. Домогтися повного освоєння і виконання програми по нових видах виробництва. Освоїти виробництво і виконати завдання по випуску тракто- рів-пропашників. 231
Збільшити число багатоверстатників на 50 чоловік і домогтися виконання норм кожним багатоверстатником по кожному верстату. Добитися зниження травм на 15% проти 1940 р. на кожні 100 чоловік застрахованих. Для успішного виконання завдань, поставлених перед нами рішеннями XVIII Всесоюзної конференції ВКП(б), викликаємо на соціалістичне змагання колективи Сталінградського і Челябінського тракторних заводів. Звертаємось з проханням до народного комісара середнього машинобудування т. Малишева В. А. і до ЦК спілки РТП бути арбітрами в соціалістичному змаганні колективів ХТЗ, СТЗ і ЧТЗ. Для перевірки виконання зобов’язань по соціалістичному договору колективи ХТЗ, СТЗ і ЧТЗ організують взаємне надсилання перевірочних бригад двічі на рік — до 20 липня 1941 р. і до 20 січня 1942 р. з участю представників ЦК спілки РТП і Наркомату середнього машинобудування СРСР. Підсумки перевірки змагання обговорюються на заводських конференціях робітників, стахановців, ударників, ІТП і службовців. Висловлюємо впевненість, що це змагання з новою силою розгорнеться в колективах тракторної промисловості і з’явиться могутнім ричагом дальшого підйому трудящих заводу на повсякденну більшовицьку боротьбу за успішне виконання відповідальних завдань, поставлених перед нами XVIII Всесоюзною конференцією ВКП(б), Центральним Комітетом ВКП(б) і радянським урядом. Схвалено заводською нарадою господарського, партійного, профспілкового і комсомольського активу ХТЗ. Газ. «Темп» — орган партийной, профсоюзной, комсомольской организаций ХТЗ им. Орджоникидзе, 22 марта 1941 г. Вырезка из газеты: — ЦГАОР УССР, ф. 2596, оп. 1, д. 126, л. 18. № 175 СООБЩЕНИЕ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІЛЬНА УКРАЇНА» О НАБОРЕ УЧЕНИКОВ В ШКОЛЫ ФЗО ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ 25 марта 1941 г. Як уже відомо, в нашій області створюється кілька нових залізничних шкіл та шкіл фабрично-заводського навчання по будівних матеріалах. 20 березня в районах області розпочався набір учнів. На 1350 місць в районні Ради депутатів трудящих поступило понад 800 заяв добровольців. З них на 23 березня вже зараховано 340 юнаків. В залізничні школи та школи ФЗН йде селянська молодь — діти колгоспників та бідняків і середняків одноосібників, які ра232
ніше не мали можливості набути не тільки якусь технічну, а навіть і загальну освіту. Заняття в школах розпочнуться 15 квітня. Зараз у Львові, в Кам’янці-Струмиловій і інших місцях, де будують школи, підготовляються гуртожитки, приміщення для занять і т. д. Одночасно готується обмундирування. Частину обмундирування готують львівські підприємства системи промкооперації. Газ. «Вільна Україна», Ке 70, Львов, 25 марта 1941 г. № 176 ПОСТАНОВЛЕНИЕ ИСПОЛКОМА ЛЬВОВСКОГО ОБЛАСТНОГО СОВЕТА ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ О ВОССТАНОВЛЕНИИ ЗАВОДОВ, ИЗГОТОВЛЯЮЩИХ ИЗВЕСТЬ, в сокольницком И ГОРОДОКСКОМ РАЙОНАХ 11 апреля 1941 г. З метою повного забезпечення потреб будівництва Львівської області вапном вважати необхідним відбудувати та здати в експлуатацію законсервовані вапнярські заводи: Глинно-Наварський Сокольницького району та три заводи Городоцького району з виробничою програмою 18 тис. т вапна на рік (в розрізі заводів додається) *. 1. Зобов’язати виконком Городоцької райради передати три вапнярські заводи зі всім устаткуванням, сировиною та інвентарем Львівському облуправлінню промбудматеріалів. Затвердити в номенклатурі Облпромбудматеріалів Городоцьке заводоуправління вапнярських заводів в складі трьох ва’пневих заводів та одного цегельного заводу на станції Цунів. 2. Зобов’язати начальника Облуправління промбудматеріалів негайно приступити до відбудови вапнярських заводів: Глинно- Наварського до 1 липня ц. р., Городоцького одного до 20 травня, двох — до 1 липня 1941 р. 3. Керівнику Львівської контори промбанку видати довготермінову позику для відбудови Глинно-Наварського заводу 200 тис. крб., а для трьох городоцьких заводів 200 тис. крб. 4. Зобов’язати Облплан забезпечити місцевим будівельним матеріалом відбудову заводів, згідно з заявкою Облпромбудматеріалів. 5. Просити Раднарком УРСР виділити необхідну кількість фондуємих матеріалів для відбудови заводів (заявка додається). 6. Зобов’язати Облмісцевпром виготовити необхідну арматуру для газофікації Глинно-Наварського заводу. Тов. Середі подати заявку Облмісцевпрому з відповідними розрахунками. 7. Зобов’язати Львівську філію Укргазу провести газофікацію Глинно-Наварського заводу. * Здесь и далее приложение не публикуется. 233
8. Просити Наркомат будівельних матеріалів УРСР забезпечити заводи необхідним технічним устаткуванням згідно з заявкою Облбудматеріалів (заявка додається). 9. Просити начальника Львівської залізниці відкрити роз’їзд «Цунів» до 1 травня 1941 р. для підвозки палива заводам та відвантаження готової продукції. 10. Зобов’язати Львівську філію Укрпостачзбутбудматеріалів забезпечити виконання протягом одного місяця відливку на сталеливарних заводах по моделях Глинно-Наварського заводоуправління вапнярських заводів п’яти штук газових засувок високого тиснення. 11. Зобов’язати виконкоми Городоцької та Сокольницької райрад надати відповідну допомогу Облбудматеріалам робочою силою та транспортом. 12. Встановити відпускну ціну на вапно для ширвжитку по Городоцькому заводоуправлінню вапнярських заводів 160 крб. за тонну. Голова виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих (подпись) Секретар виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих (подпись) Львовский облгосархив, ф. Р-221, оп. 1, д. 278, л. 36—37. Копия. № 177 ИЗ ОТЧЕТА УПОЛНОМОЧЕННОГО ГОСПЛАНА ПРИ СНК СССР ПО ДОНБАССУ О РАБОТЕ ПРЕДПРИЯТИИ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ЗА ПЕРВЫЙ КВАРТАЛ 1941 г. 24 апреля 1941 г. * Выполнение плана по валовой продукции металлургическими заводами характеризуется следующими данными: [Таблица 1] Валовая продукция металлургической промышленности в 1-м квартале 1941 г. в ценах 1926/27 г. (тыс. руб.) [Завод] План на 1-й квартал Фактически за 1-й квартал Процент выполнения Им. Сталина 24 875,4 25 528,6 102,6 » Куйбышева 12 830,0 13 355,1 104,1 » Кирова 53 720,0 55 841,8 103,9 » Фрунзе 10 450,0 11 475,9 109,8 г. Орджоникидзе 29 290,0 30 001,0 102,4 Им. Орджоникидзе 29 435,0 32 559,6 110,6 Всего 160 600,4 168 762,0 105,1 * Дата препроводительного письма. 234
Выполнение плана продукции в натуральном выражении характеризуется следующей таблицей: [Таблица 2] Завод План 1-го квартала Фактически Процент выполнения Чугун в натуре Им. Сталина » Куйбышева » Кирова » Фрунзе г. Орджоникидзе Им. Орджоникидзе 186500 70 500 313000 43 500 225 800 335 300 187 874 67 232 334 845 46 119 232 451 335 977 100,7 95,4 107,0 106,0 102,9 100,2 Всего 1 174 600 1 204 498 102,5 Сталь Им. Сталина 152 000 158 187 104,1 » Куйбышева 72 000 69 271 96,2 » Кирова 310 600 316911 102,0 » Фрунзе 63 000 69 350 110,1 г. Орджоникидзе 181 600 183 123 100,8 Им. Орджоникидзе 156 600 162 028 103,5 Всего 935 800 958 870 102,5 Прокат товарный Им. Сталина 100 000 101 882 101,9 » Куйбышева 60 500 63 827 105,5 » Кирова 301 500 305 555 101,3 » Фрунзе 46 500 50217 108 0 г. Орджоникидзе 174 450 177 331 101,7 Им. Орджоникидзе — — — Всего 682 950 698 803* 102,3 Как видно из приведенной таблицы, металлургическая промышленность области резко улучшила свою работу и твердо стала на выполнение плана по всему металлургическому циклу. План 1-го квартала в целом по металлургической промышлен* Так в тексте. Следует — 698 812. 235
ности выполнен: по чугуну на 102,5%, по выплавке стали на 102,5% и по товарному прокату на 102,3%. Из 6 металлургических заводов области 5 заводов выполнили квартальный план и только завод им. Куйбышева, за исключением проката, план не выполнил (чугун 95,4%, сталь 96,2). Следует отметить, что по заводу им. Куйбышева, невыполнившему квартальный план по чугуну и стали в марте месяце, имеется выполнение плана по всему металлургическому циклу, что говорит об улучшении работы этого завода. Улучшение работы металлургии в 1-м квартале 1941 г. характеризуется показателями роста продукции по сравнению с соответствующим периодом прошлого года. Выпуск чугуна в 1-м квартале 1941 г. составляет 163,8% против 1-го квартала 1940 г., т. е. рост продукции чугуна на 63,8%. Выплавка стали составляет 145,7% по отношению к 1-му кварталу 1940 г. Такой же рост имеем и по прокату— 146,2%... Уполномоченный Госплана при СНК СССР по Донбассу (УССР) Афанасьев ЦГАНХ СССР, ф. 4372, оп. 41, д. 866, л. 63—68. Подлинник. Я2 178 КОРРЕСПОНДЕНЦИИ ИЗ ГАЗЕТЫ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» О СТАХАНОВСКОМ ДВИЖЕНИИ НА КАЛУШСКОМ КАЛИЙНОМ КОМБИНАТЕ СТАНИСЛАВСКОЙ ОБЛАСТИ 29 апреля 1941 г. Люди передового комбінату Сила колективу Цех, яким я керую, в першому кварталі виконав виробничий план на 121,2%. Робітники цеху щодня збільшують продуктивність праці. Успіх цього криється в тому, що кожен робітник дбає не лише за свою роботу, а й турбується як працює його товариш, як виконують норми в бригаді і в усьому цеху. Кращі стахановці подають велику допомогу в організації виробничого процесу. Ось апаратчик Олександр Бережницький. Він багато працював над тим, щоб в цеху покращити виробничий режим. За його пропозицією ми перебудували роботу апаратників, які зараз перевиконують норми виробітку. В цеху систематично відбуваються наради і технічні бесіди з робітниками. Коли розгорталось соціалістичне змагання, ми завели точний облік виконання кожним робітником взятих на 236
себе зобов’язань. Робітник приходить на роботу, в цеху вже вивішені таблиці, з яких відомо, на скільки і яка бригада, кожен робітник виконав норму. Це ще більше заохочує робітників працювати краще. А. Подіо, начальник цеху, відмінник соціалістичного змагання Наркомхімпрому СРСР Новатори Командири цехів комбінату по-справя<ньому очолили соціалістичне змагання. Десятник т. Міхаць — не виняток на калійному комбінаті. Сумлінно і енергійно працюють десятки низових керівників, спрямовуючи виробниче піднесення робітничого колективу на повне виконання державного плану. За допомогою своїх командирів робітники вишукують нові форми і методи роботи, удосконалюють виробничий процес. Коли в цехах проводили заключения соціалістичних умов, крайцер т. Мельник коротко заявив: «Буду виконувати по півтори норми». Він підкріплює зобов’язання ділом. Досконально оволодіває роботою крайцера, знижує простої. «Дозвольте попрацювати на двох крайцерах»,— звертається т. Мельник до керівників цеху. Його пропозиція знаходить дійову підтримку. Тов. Мельник працює на двох крайцерах. Перші дні робота не ладиться, а згодом т. Мельник освоює складність проведення технологічного процесу обох агрегатів і забезпечує виконання норм виробітку до 200%. Соціалістичне змагання виховує почуття нового, комуністичного відношення до виробництва. Кращі стахановці дбають не лише про свою роботу, вони турбуються за план цеху і комбінату. Стахановець т. Луцький звернувся з закликом до всього колективу комбінату почати боротьбу за економну витрату електроенергії. Сам подав приклад господарського витрачання електрики. За ним послідували інші, і в першому кварталі на комбінаті досягли величезної економії електроенергії. Ці приклади можна б помножити. Колективу робітників комбінату добре відома стахановська робота гірників-проходчи- ків. Вони за рекордно короткий строк провели зборку вентиляційного і головного штреків. «В Польщі цю роботу робила лише фірма Лемпіцького,— з гордістю розповідає начальник цеху т. Стефанський.— А ми довели, що робітники можуть все зробити, треба лише дати дорогу творчій ініціативі. Розвиток цієї ініціативи почався у знаменні вересневі дні 1939 р. Робітник працює сам на себе, на свою державу, це основне джерело творчого натхнення». 237
Плеяда кращих В цеху молодого робітника Михайла Регнера зустріли привітно. Тиснучи руку, товариші по роботі наперебій говорили: «Ну як почуваєш себе, Міша? Напевно, не думав?» Молодого електрозварника Михайла Регнера нарком нагородив Похвальним листом. Він лише півтора року на комбінаті, раніш був безробітним, а зараз кваліфікований робітник, кращий стахановець комбінату. 11 стахановців нагороджені значками і Похвальними листами наркома хімічної промисловості СРСР. Серед них Іван Йосипович Кардасевич, 20 років працює гірником. Йому доручили керувати бригадою. І він упорався з цим. Бригада виконує завдання на 183—194%. Апаратчик Олександр Петрович Береж- ницький вдвоє скоротив простої апаратів, теж відзначений наркомом — одержав Похвальний лист. Машиніст т. Мельник, начальник цеху т. Подіо і інші — це кращі стахановці комбінату, гордість робітничого колективу. Парторганізація, виховавши такий колектив ударників і стахановців, добилася, що на Калуському калійному комбінаті вони дають високу продуктивність праці, тримають першість у змаганні підприємств хімічної промисловості Радянського Союзу. Сотні стахановців, ударників все ширше розгортають соціалістичне змагання за нові успіхи, за нові перемоги. Славними ділами вони славлять Вітчизну. «Завойованого не здамо!» — твердо заявляють робітники комбінату. В квітні одержавши значно збільшений виробничий план робітники комбінату успішно його виконують. Г. Карпат Газ. «Радянська Україна>, Ке 100, Станислав, 29 апреля 1941 г. 238
Ке 179 СВЕДЕНИЯ ЧЕРНИГОВСКОГО ОБЛПЛАНА О ВЫПОЛНЕНИИ ПЛАНА ПРЕДПРИЯТИЯМИ СОЮЗНОГО И РЕСПУБЛИКАНСКОГО ЗНАЧЕНИЯ ЗА ПЕРВЫЙ КВАРТАЛ 1941 г. Не ранее апреля 1941 г. (В тыс. руб. в неизменных ценах 1926/27 г.) [Предприятие] План на 1-й квартал 1941 г. Выполнено за 1-й квар^ тал 1941 г. % выполнения Выполнено в 1-м квартале 1940 г. Выполнено в 1-м квартале 1941 г. и 4-м квартале 1940 г. в % Корюковский рафинадный завод 12 687 16 003 126 8698 184 Сахарный завод, Бобровица 2000 168 8 1525 И » » Линовица 806 1033 128 2645 39 » » Парафиевка 436 575 132 3107 19 » » Н. Быков 626 723 115 2078 35 » » Носовка 282 470 167 2438 19 Спиртозавод, Ичня 201 242 120 363 67 » Криски 290 352 121 271 130 » Мамаевка 159 199 125 222 90 » Н. Боровичи 148 116 78 252 46 » Петровка 88 119 135 145 82 » Холмы 154 205 133 266 77 » Чемер 327 355 109 463 76 » Шабалиновка Н.с.* Н. с. — Н. с. — » Ковалевка 76 108 142 148 73 Мятный завод — Прилуки Н. с. 1473 — 8803 17 » » Журавка Н. с. Н. с. — — — Спиртосоковый завод, Нежин — 1 — 79 1 База ферментации табака, Мена 1054 1142 108 845 135 Водочный завод, Чернигов 1541 1815 118 2426 75 фабрика первичной обработки шерсти, Чернигов 8874 10 351 116 9394 НО Завод противопожарного оборудования, Ладан Н. с. Н. с. — — — Мельница № 11, Прилуки 1290 1376 107 1263 109 » № 12 871 1019 117 1046 97 » № 13, Дмитриевка 768 785 102 781 101 Механический завод, Прилуки 965 1270 132 1507 84 Рыбокоптильный завод, Чернигов 69 157 227 130 120 Судоремонтная мастерская, Чернигов 150 191 127 142 135 Клинкерный завод, Топчиевка 19 16 84 28 47 » » Козелец Н. с. Н. с. — — Маслозавод № 14, Нежин 1828 996 54 1459 88 Махорочная фабрика, Прилуки 1999 2174 109 2084 104 Крахмальный завод, Короп 70 65 93 118 55 » » Нехаевка Н. с. 154 — 453 34 » » Галагановка Н. с. Н. с. — — — » » Пелюховка 85 38 45 249 15 Макаронная фабрика, Чернигов 868 725 84 2010 36 Трест хлебопечения 1885 2057 109 2230 92 * Нет сведений. 239
Продовження [Предприятие] План на 1-й квартал 1941 г. Выполнено за 1-й квартал 1941 г. % выполнения Выполнено в 1-м квартале 1940 г. Выполнено в 1-м квартале 1941 г. и 4-м квартале 1940 г. в % Мясокомбинат, Чернигов 687 638 100 1153 60 Птицекомбинат, Чернигов 91 47 52 384 12 » Бахмач 172 125 73 768 16 » Новгород-Север- 84 32 38 433 ский 7 Облмолмаслопром 542 829 153 888 93 Льнозавод, Куликовка > Киселевка 39 36 1 92 1е рабої 28 ает 129 Пенькозавод, Авдеевка 60 71 118 120 59 » Батурин 106 139 131 193 72 » Городня 54 92 170 134 69 » Ивановка 66 90 136 136 66 » Короп 104 121 116 160 76 » Макошино 89 134 151 187 72 » Новгород-Северский 90 191 212 203 94 » Перелюб Н. с. Н. с. — — » Сядрино 106 77 73 217 35 Шорно-седельная фабрика, Прилуки 3265 3834 117 3703 104 Мебельная фабрика, Чернигов 389 340 87 342 99 Мебельный комбинат, Прилуки 750 531 71 479 111 Фабрика пластмас » 1612 932 58 875 107 Музыкальная фабрика, Чернигов 2980 3400 114 3131 109 Обозный завод, Нежин 742 922 124 743 124 Известковый завод, Новгород- Северский 45 50 111 54 93 Воскозавод, Чернигов 237 157 66 163 96 Завод «Октябрьский молот», Чернигов 817 874 107 796 ПО Электростанция, Чернигов 474 420 89 444 95 Начальник промсе ктора с іблплаь іа (* Носенко) ЦГАНХ СССР, ф. 4372. оп. 41, д. 782, л. 191-192. Копия. № 180 ИЗ КОНЪЮНКТУРНОГО ОБЗОРА ЧЕРНИГОВСКОГО ОБЛЛЕГПРОМА ОБ ИТОГАХ РАБОТЫ ПРЕДПРИЯТИЙ ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ОБЛАСТИ В ПЕРВОМ КВАРТАЛЕ 1941 г. Не ранее апреля 1941 г. Постановление ЦК ВКП(б) о созыве XVIII партийной конференции вызвало новую волну социалистического соревнования по предприятиям. На собраниях, посвященных созыву конференции, рабочие, ИТР, служащие обязывались выполнить двухмесячную программу ко дню открытия конференции и закончить досрочно квартальную программу. 240
Большинство предприятий обязательства выполнили. Все предприятия, за исключением Добрянской швейной фабрики, квартальный план выпуска валовой продукции в неизменных ценах перевыполнили. В целом по обллегпрому план выполнен с учетом предприятий, непредусмотренных планом,— на 113%, а без учета их — на 110,6%. Выполнение плана по отдельным предприятиям видно из следующей таблицы: Выполнение плана по валовой продукции в неизменных ценах 1926/27 г; Наименование предприятий По плану Фактически Процент выполнения Швейная, Чернигов 608,7 682,9 112,2 » Добрянка 181,2 134,2 74,2 » Прилуки 70,0 140,8 201,2 Индпошив, Чернигов 179,5 208,8 116,3 » Нежин 24,0 46,7 194,6 » Новгород-Северский 15,3 16,6 108,5 Чулочная, Прилуки 1261,1 1580,1 125,3 Перчаточная, Прилуки 1613,1 1699,8 105,4 Трикотажная, Прилуки 62,5 75,1 120,2 Кожгалантерейная, Прилуки 2275,0 2298,1 101,0 Обувная, Прилуки 768,0 916,6 119,4 Индпошив обуви, Чернигов 62,7 69,7 111,2 » » Прилуки 22,8 32,8 133,9 » » Нежин 3,8 4,7 123,7 Итого | 7147,7 | 7907,2 110,6 Кроме того, непредусмотренные планом: Индпошив, Прилуки — 127,2 — » Щорс — 27,2 — » Корюковка — 14,1 — Итого — 168,5 — Всего 7147,7 8075,7 113,0 Добрянская швейная фабрика не выполнила план из-за простоя оборудования, вызванного установкой силовой станции. До этого времени фабрика питалась энергией из установленного (взятого во временное пользование у МТС) нефтяного двигателя, который не мог обеспечить все оборудование энергией. После установки новой силовой станции фабрика начала работать лучше и план за март выполнен. Начальник обллегпрома подпись Начальник планового отдела подпись ЦГАНХ СССР, ф. 4372, оп. 41, д. 782, л. 178—190. Подлинник. 16 1392 241
№ 181 СПРАВКА ЗАМЕСТИТЕЛЯ НАРКОМА СРЕДНЕГО МАШИНОСТРОЕНИЯ СССР ЖЮРИ ВСЕСОЮЗНОГО СОРЕВНОВАНИЯ СТАЛЕЛИТЕЙНЫХ ЦЕХОВ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНЫХ ЗАВОДОВ О ВЫДВИЖЕНИИ ЛУЧШИХ ЦЕХОВ НА КОНКУРС Апрель 1941 г. * 1, Завод им, Коминтерна, фасоннолитейное отделение План 1-го квартала выполнен на 104,2% против выполнения плана 1940 г. на 92,7%. Съем с 1 м2 формовочной площади составил 490 кг; выход годного литья против 1940 г. повышен на 8% с 45,9 до 49,4%. Брак снижен с 6,7% до 2,97, т. е. на 56% при относительно низком браке для этого производства. По фасонному литью проведены следующие мероприятия: а) модернизация и стандартизация опочного парка, б) внедрение нового метода подвода металла (через центровые стержни), в) внедрение шаровых и закругленных прибылей, г) внедрение выплавки пороков в фасонном литье вольтовой дугой, д) внедрение шаблонной отразки прибылей, е) малая механизация по очистке литья от земли с удалением отходов, ж) новый состав для сырой формовки, з) организация исправления дефектов литья в обрабатывающих цехах, и) внедрение формовки по спаренным моделям, к) освоение нового вида литья. Учитывая все показатели фасоннолитейного отделения, считаем необходимым рекомендовать к рассмотрению жюри для премирования. Считаем необходимым отметить успешную работу: мартеновского отделения — план выполнен на 87%. Однако, учитывая, что в феврале месяце две печи были остановлены из-за отсутствия мазута, действующие печи, за исключением части плана, падающего на вынужденный простой, выполнили квартальный план на 120,9%. Съем стали с 1 м2 пода печи составил 7,32 т против 6,05 т 1940 г., т. е. рост составляет 17%. Расход топлива на 1 т годной стали составил 263,8 кг, т. е. на 1,5% ниже плана, а с введением корректировки на остановку печей снижение топлива на 3,6%. Стойкость сводов доведена до 348 плавок против плана 283 и фактической стойкости 1940 г. 274 плавки. Брак по болванкам (осевым слиткам) снижен против 1940 г. с 4,75 до 3,64%, т. е. на 23%; * Дата пометки на документе. 242
электропечное отделение — план 1-го квартала выполнен на 99,7%, а с корректировкой на вынужденный простой в январе месяце в течение 11,5 суток из-за отсутствия электродов электропечное отделение выполнило план на 118,9%. В феврале и марте план выполнен без корректировки на 106,1 и 106,7%. Расход электроэнергии на тонну составил 692,8 кет-час, снижение 2%. Расход электродов доведен до 11,8 кг на тонну стального литья, т. е. значительно ниже всех остальных заводов, причем этот расход держится устойчиво в течение целого квартала. Расход электродов в 1940 г. составлял 13,8 кг. Простои в 1-м квартале 1941 г. снижены с 19,8% 1940 г. до 11,1%. 2. Усть-Катавский завод По мартеновскому отделению — выпущено стали 1868,5 т, т. е. на 10% выше плана. Снижения себестоимости не имеется, есть завышение. Количество плавок выше плана на 4,5%. Съем с 1 м2 пода поднят с 3,6% по плану — 3,8% (устарелая печь). Стойкость сводов доведена до 350 плавок против плана в 300. Выход годного литья поднят с 92 до 93%. Расход топлива поднялся на 4%. Простои против 1940 г. снижены на 18%, но держатся на высоком уровне, в среднем 36,7%, причем в феврале месяце простои поднялись ввиду остановки печей из-за отсутствия нефти в течение 7 суток. Считаем возможным рекомендовать на рассмотрение жюри показатели по мартеновскому отделению Усть-Катавского завода. 3. Завод им. газеты «Правда», фасоннолитейный участок План перевыполнен на 14,5% (квартальный план 2226 т, фактически— 2540). Выход годного литья повышен на 19,5% и доведен до высокой цифры 75%. Брак снижен до 3,5% против 4,8%, т. е. на 27%. Расход топлива снижен на 21,2%. Этот участок завода им. газеты «Правда» можно рекомендовать комиссии для рассмотрения в числе соревнующихся. 4. ХТЗ, электропечное отделение План 1-го квартала 9800 т, фактически выполнено 10 408 т. План выполнен на 106,3%. Снижение себестоимости на 0,6%. Расход электроэнергии снижен на 1,8% и доведен до 803,6 кет * час, в среднем по марганцевому и углеродистому металлам электроды снижены на 4,1%, израсходовано 18,9 кг против плана 19,7 кг. Считаем возможным рекомендовать это отделение для рассмотрения показателей по соцсоревнованию. 16* 243
5. ЗИС, по фасоннолитейному цеху При плане 1-го квартала 1941 г. 1193 т фактически выполнение 1434 т, перевыполнение на 20%. Выход годного литья повышен на 7% и доведен до 58,4%. Брак против плана снижен на 65% и доведен до 2,62%, что против среднегодового за 1940 г. 8,1 % дает снижение на 67,6%. Считаем возможным рекомендовать этот цех для рассмотрения показателей по соцсоревнованию. 6. Мытищинский вагоностроительный завод. Бессемеровское отделение План 1-го квартала по бессемеровскому отделению выполнен на 103%, против выполнения годового плана за 1940 г. на 67%. Количество продувок увеличилось против плана на 3,6% Выход годного литья составил 80%. Расход топлива снижен со 168 до 152 кг, т. е. на 9,6% к жидкому металлу. Считаем возможным представить этот цех к премированию. 7. Орджоникидзеградский сталелитейный завод, мартеновское отделение План выполнен на 100,4% против 65,2% в 1940 г. Себестоимость сохранилась на прежнем уровне. Съем с 1 м2 повышен против прошлого года с 4,22 до 4,88. Брак не снижен, оставаясь в 1-м квартале по этому отделению довольно высоким — 6,06%. Фасоннолитейный цех План выполнен на 104%, себестоимость снижена на 2,7%. Выход годного литья упал против 61,9% прошлого года — 56%. Хотя по своим показателям этот завод имеет данные ниже других заводов и цехов, считаем возможным его рекомендовать для рассмотрения жюри, так как завод впервые за последние годы стал выполнять план. По Орджоникидзеградской области завод получил переходящее Красное знамя. Зам. народного комиссара среднего машиностроения СССР (Акопов С. А.) ЦГАНХ СССР, ф. 8115, оп. 4, д. 36, л. 86- 88. Отпуск. 244
№ 182 РЕЗОЛЮЦИЯ ЗАВОДСКОЙ ПАРТИЙНОЙ КОНФЕРЕНЦИИ ЗАВОДА «ЗАПОРОЖСТАЛЬ» О ВЫПОЛНЕНИИ РЕШЕНИЙ XVIII КОНФЕРЕНЦИИ ВКП(б) ПО СНИЖЕНИЮ СЕБЕСТОИМОСТИ 4 мая 1941 г. В работе завода за первый квартал имеется незначительный сдвиг в сторону улучшения работы, одного этого далеко не достаточно. ЗПК постановляет: 1. Предложить секретарям цеховых парторганизаций заслушать на открытых партсобраниях доклады начальников цехов об итогах работы по снижению себестоимости продукции за четыре месяца 1941 г. и о дальнейших мероприятиях по снижению себестоимости продукции и расхода материалов в нормах спущенных расходных коэффициентов. Единый партдень установить 26 мая 1941 г. 2. Предложить парторганизациям через комсомольские организации выделить посты для общественного смотра за бесхозяйственным хранением материалов и оборудования. Парторганизациям своевременно ставить вопросы борьбы с бесхозяйственностью и некультурностью содержания агрегатов. 3. Предупредить нач. цехов и отделов, связанных с ответственностью за себестоимость, и в первую очередь коммунистов, о том, что перерасходы материалов, связанные с бесхозяйственностью и нераспорядительностью, будут рассматриваться как невыполнение решений XVIII партконференции. • 4. Предложить Кузьмину А. Н. провести следующие мероприятия: организовать в цехах занятия с руководящим персоналом цеха (мастера, нач. смен, руководящие работники цеха) по вопросам конкретной экономики: Разработка производственной программы цеха и анализ ее выполнения. Себестоимость и калькуляция продукции цеха. Финансовый план и хозрасчет. Баланс цеха. Рациональное использование топлива и энергии. Роль мастера и организация рабочего места. Хранение материалов и оборудования. Занятия провести в месячный срок с 15 мая до 15 июня. Организация занятий возлагается на начальников цехов. Проведение занятий — на выделенных товарищей. 5. Предложить тов. Матюшину и Попову усилить контроль за предупреждением дутых заявок и отпуском материалов по ним. Установить, как правило, отпуск материалов сверх лимита по письменному разрешению директора завода, а в его отсутствие — главного инженера. 6. Обязать т. Кузьмина А. Н. и Миргородского Н. Д. добиться перед Главком отпуска средств и построить центральный склад для хранения огнеупоров, химикатов и других ценных материалов (согласно выводов Главка по отчету за 1940 г.). * Из протокола конференции. 245
7. Тов. Кузьмину А. Н. обязать нач. цехов выписать основные показатели стоимости материалов и вывесить на рабочих местах, а парторганизациям организовать разъяснение среди рабочих о бережном отношении и сохранности материалов. Срок до 15 мая. 8. Предложить Кузьмину А. Н. определить размер взвешивания материалов, поступающих на завод, и осуществлять контроль за качеством этих материалов. Оформить претензионную группу для борьбы с поставщиками недоброкачественной продукции. Срок до 15 мая 1941 г. 9. Предложить Кузьмину А. Н. уточнить учет штрафов за простои вагонов. Убытки, понесенные заводом по нераспорядительности, относить за счет виновных. Убытки компенсировать не только за счет премий, а в равной мере и основной зарплаты. 10. Обязать Кузьмина А. Н. спустить цехам лимиты на расходы вспомогательных материалов с расчетом, чтобы уже на июнь месяц лимиты были спущены. И. О. секретаря ЗПК Сергиенко Ф. С. Партархив Института истории партии при ЦК Компартии Украины, ф. 1, оп. 70, д. 597, л. 3—4. Подлинник. Яг 183 РЕЗОЛЮЦИЯ ПЛЕНУМА ЦК КП(б)У «ПРО ПЕРЕВІРКУ ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОГРАМИ НА 1941 р. ПО УРСР І ПРО ЗАХОДИ ПО РОЗШИРЕННЮ ВИРОБНИЦТВА МІСЦЕВИХ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» 5—7 мая 1941 г. У народне господарство УРСР за роки третьої п’ятирічки зроблено великі капіталовкладення, що значно розширили технічну базу промисловості, транспорту і всіх галузей народного господарства України. За останні роки в УРСР досягнуто значних успіхів у будівельній справі: більшу частину будівництва проводять підрядні будівельні організації, що мають потужну базу будівельних машин і механізованого транспорту; створено значні кадри постійних кваліфікованих робітників та інженерів-будівельників, більше ніж у 1,5 раза зросла продуктивність праці в будівництві УРСР порівняно з 1937 р.; є серйозні досягнення в застосуванні металевих, бетонних, дерев’яних та інших збірних конструкцій, деталей і напівфабрикатів, що прискорили строки будівництва, поліпшили якість конструкцій, міцність і зовнішнє оформлення виробничих споруд і цивільних будов. 1941 р. значно збільшується будівельна програма УРСР. Більша частина капіталовкладень зосереджується у важкій промисловості і на транспорті, зростання і розвиток яких повинні 246
відіграти вирішальну роль в успішному виконанні основного економічного завдання СРСР. Це покладає велику відповідальність на партійні організації України за повне і своєчасне здійснення плану капітального будівництва на 1941 рік. Особливо значна відповідальність у цій справі партійних і радянських організацій Сталінської, Вороши- ловградської, Дніпропетровської, Запорізької, Київської і Харківської областей. Пленум Центрального Комітету КП(б)У встановлює, що керівництво справою капітального будівництва, організація і технічне керівництво з боку господарських органів на будовах, з одного боку, і робота промисловості по виробництву місцевих будівельних матеріалів — з другого, відстають ще від вимог, що випливають з програми капітального будівництва на 1941 р., яка має величезне політичне і народногосподарське значення. План капітального будівництва УРСР в першому кварталі 1941 р. багатьма будовами не виконаний, капітальні роботи на ряді найбільших об’єктів не початі, втрачено багато часу на «розкачку» замість того, щоб з самого початку року широко розгорнути будівництво і протягом першого кварталу підготувати умови для ще ширшого розгортання капітального будівництва в другому кварталі. Пленум Центрального Комітету КП(б)У відмічає, що головною хибою капітального будівництва є формальне керівництво будівництвом з боку ряду наркоматів, господарських органів і будівельних трестів, безгосподарність на деяких будовах при відсутності необхідного контролю за капітальним будівництвом і потрібної допомоги будівництву з боку деяких місцевих партійних і радянських організацій. Графік будівництва на ряді будов або зовсім відсутній, або перетворений в канцелярський документ, що не відіграє ніякої ролі в організації будівельних робіт. Із 28 великих об’єктів капітального будівництва в Харківській області на 12 графіки взагалі не були складені, а на ряді інших графіком зовсім не користуються. Не всі ще керівники господарських організацій і будов зрозуміли величезне організуюче значення графіка для виконання плану будівництва. Місцеві партійні організації не досить поширюють на будівництві досвід кращих будов, що показали, яким дійовим знаряддям в керівництві будівництвом може бути чіткий, глибоко продуманий графік. Величезною хибою будівництва є засуджені XVIII Всесоюзною партійною конференцією бюрократичні методи організації роботи в трестах, що проводять будівництво, і незадовільне технічне керівництво будовами. Не викорінена ще кустарщина в будівництві, неприпустимо погано використовуються механізми; кваліфіковані робітники — бетонярі, каменярі, маляри — часто виконують роботу чорноробів. 247
В Горлівській конторі «Сталінжитлобуду» з 16 розчиномішалок працює лише 6, з 5 бетономішалок— 1, з 6 розчинонасосів — 1, з 14 кранів-укосин — використовується один. Парторганізації і госпоргани не займались ще по-справжньому питаннями економіки будівництва. Тому надмірно великі управлінські витрати, розбазарюються і безгосподарно використовуються матеріали, перевитрачаються кошториси будівництва. На будовах комбінату «Ворошиловградвугілля» за перші два місяці 1941 р. перевитрата по накладних витратах становила 29% і по адміністративно-господарських — 42,3%, в результаті чого перевищена вартість будівельних робіт на 8,3%. Пленум Центрального Комітету КП(б)У відмічає, що деякі місцеві партійні і радянські організації УРСР недостатньо виконують найважливіше рішення XVIII з’їзду ВКП(б) про всемірний розвиток виробництва місцевих будівельних матеріалів, не приділяють необхідної уваги цегельним заводам, кар’єрам по видобуванню каміння, підприємствам по випалу вапна, вважаючи це другорядною справою. В деяких областях, зокрема в Сталінській і Ворошиловградській, де щороку проводиться будівництво у великих розмірах, допущено навіть скорочення виробництва цегли. Технічний стан частини підприємств Наркомату промисловості будівельних матеріалів незадовільний, не впорядковано господарство на його заводах, продуктивність устаткування недостатня, надмірно високі втрати від браку. Навіть найбільші, краще за інші устатковані цегельні заводи Наркомату промисловості будматеріалів УРСР були значно недовантажені. Промисловість місцевих будівельних матеріалів по багатьох видах продукції не виконала виробничої програми першого кварталу 1941 р. і своєчасно не забезпечила належної підготовки підприємств до розгортання виробничого сезону. Не досягнуті ще в промисловості місцевих будівельних матеріалів установлені норми по зніманню цегли і вапна з одиниці простору печей, по середній продуктивності пресів, по строках сушіння сирцю і т. д. Пленум Центрального Комітету КП(б)У відмічає незадовільну роботу існуючих кар’єрів по видобуванню каменю-буту і каменедробильних заводів по виробництву щебеню. Величезні запаси каменю-буту на Україні використовуються погано, занедбано розробку багатьох дрібних кар’єрів, які могли б задовольнити місцеві потреби в камені, зокрема для шляхового будівництва. Потужні кар’єри і каменедробильні заводи, устатковані компресорами, моторами і каменедробарками, що перебувають у віданні НКШ і Наркомпромбуду СРСР, працюють в одну зміну і використовуються наполовину своєї потужності. Пленум ЦК КП(б)У постановляє: 1. Зобов’язати обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У рішуче 248
посилити партійне керівництво будівництвом, систематично вивчати і глибоко вникати в усі деталі будівництва, перевіряти роботу кожної будови, забезпечивши контроль за ходом будівництва з боку парторганізацій будов. 2. Зобов’язати обкоми, міськкоми, райкоми КП(б)У, виконкоми обласних, міських і районних Рад, керівників будорганіза- цій і будов забезпечити роботу кожної будови за старанно продуманим графіком і організувати своєчасну підготовку всіх умов для безперебійного виконання графіка, рішуче викоренити бюрократичне, формальне ставлення до графіка. 3. Керівники партійних організацій на будовах повинні оволодіти технікою будівництва і забезпечити поліпшення технічного керівництва будівництвом, викоренити в будівництві кустарщину, що панує часто навіть на деяких великих будовах. Організувати широке застосування в будівництві збірних конструкцій, деталей і напівфабрикатів, збільшивши централізоване їх виробництво на буддворах і підсобних підприємствах будорганізацій; треба забезпечити робітників стахановським інструментом та інвентарем, що підвищують продуктивність праці будівельників, організувавши виробництво їх на будплощадках. Партійні організації повинні, допомогти керівникам будівельних організацій забезпечити повне використання машин і механізмів, всіма способами заохочуючи заходи по раціоналізації будівництва, що прискорюють будівельний процес і здешевлюють вартість будівельних робіт. 4. Зобов’язати обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У, виконкоми обласних і місцевих Рад приділити особливу увагу справі організації праці на будовах, забезпечити усунення простоїв на будівництві. Зобов’язати керівників будов і будорганізацій забезпечити належну організацію праці, ліквідувати неправильне використання кваліфікованих робітників-будівельників на допоміжних і другорядних роботах і забезпечити на самих будовах підготовку будівельників з числа нових робітників. 5. Зобов’язати партійні організації і керівників будов глибоко зайнятися економікою будівництва, рішуче викоренити антидержавне ставлення до витрачання коштів і матеріальних цінностей, запровадити на будовах суворий облік матеріалів і устаткування, організувати бережне зберігання і економне витрачання матеріалів. 6. Партійні організації повинні очолити керівництво стахановським рухом, розширити ряди стахановців на будовах, забезпечуючи на основі соціалістичного змагання виконання і перевиконання норм виробітку, підвищення продуктивності праці, своєчасне і повне виконання всіх кількісних і якісних показників будівельної програми. 7. Зобов’язати партійні організації УРСР посилити увагу до справи розвитку виробництва всіх видів місцевих будівельних матеріалів. 249
Пленум зобов’язує обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У, виконкоми обласних і місцевих Рад депутатів трудящих повністю завантажити виробничі потужності наявних підприємств будівельних матеріалів. Треба в кожній області організувати сітку невеликих підприємств по виробництву цегли, вапна, черепиці, по видобуванню каміння, щебеню, будівельного піску. Ці матеріали повинні вироблятися кожною областю в розмірах, що забезпечують її потреби. Треба створити підприємства по виробництву цементу, віконного скла, керамічних труб, облицювальних плиток та інших будівельних матеріалів. Особлива увага цій справі повинна бути приділена обкомами КП(б)У і виконкомами обласних Рад депутатів трудящих Дніпропетровської, Запорізької, Сталінської, Миколаївської, Тернопільської, Київської, Харківської і Полтавської областей, в яких виробництво місцевих будівельних матеріалів особливо відстає від потреб будівництва. 8. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язує Наркомат промисловості будівельних матеріалів, обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У, виконкоми обласних і місцевих Рад забезпечити проведення в 1941 р. робіт по впорядженню і технічній реконструкції підприємств та розширенню виробництва місцевих будівельних матеріалів Наркомату промисловості будівельних матеріалів УРСР: а) збільшити річну потужність діючих штучних сушарок на Очеретинському цегельному заводі в Сталінській області, на Во- рошиловградському цегельному заводі і на трьох цегельних заводах у Дніпропетровській області на ЗО млн. шт. цегли на рік; б) збудувати на базі використання тепла відхідних газів випалювальних печей нові штучні сушарки на Очеретинському цегельному заводі в Сталінській області, на Шепетівському цегельному заводі в Кам’янець-Подільській області, на Петров- ському цегельному заводі в м. Києві і на заводі № 12 в м. Харкові загальною потужністю 34 млн. шт. цегли на рік; в) збільшити одночасну місткість штучної сушильної площі (стелажі і збірні сараї) на діючих цегельних заводах на 4 млн. шт. цегли; г) механізувати основні виробничі процеси (видобування сировини, переробка глиняної маси і формовка) на 10 діючих цегельних заводах у Дніпропетровській, Сталінській, Ворошилов- градській, Львівській і Станіславській областях; д) збудувати під’їздні колії до цегельних заводів: Корчуват- ського в м. Києві, Дніпропетровського № 17, Нікопольського, Очеретинського в Сталінській області і Олешнянського в Чернігівській області загальною довжиною 16 км; е) збудувати в Дніпропетровській, Сталінській, Ворошилов- градській областях 2 заводи шлакобетонних блоків і 4 заводи блоків з горілих порід загальною потужністю 80 млн. шт. умовної цегли на рік з тим, щоб ввести в дію 3 заводи в третьому кварталі і 3 заводи в четвертому кварталі 1941 р.; 250
є) збудувати і ввести в дію в четвертому кварталі 1941 р. в містах Чернігові і Миколаєві за типовими проектами 2 нові цегельні заводи потужністю 15—20 млн. шт. цегли на рік кожний і закінчити будівництво цегельного заводу № 9 в м. Києві потужністю 20 млн. шт. на рік; ж) організувати видобування каменю-ракушечника на новому кар’єрі в Миколаївській області в кількості 10 млн. шт. умовної цегли на рік; організувати механізовану розробку родовища ракушечника в Булдинці Одеської області на 10 млн. шт. умовної цегли і закінчити будівництво Приворотянського (Кам’янець- Подільська область) кар’єру ракушечника на 7 млн. шт. умовної цегли; з) закінчити в другому кварталі 1941 р. будівництво двох шахтних печей на Великоанадольському вапняному заводі Сталінської області і однієї шахтної печі на Пустомитському заводі Львівської області, збільшивши потужність цих заводів з 35 тис. т в 1940 р. до 60 тис. т в 1941 р.; и) збудувати в 1941 р. в Дніпропетровській, Чернігівській і Волинській областях 3 нові вапняні заводи потужністю 20 тис. т вапна на рік кожний і одну вапняну піч в Ізмаїльській області потужністю 8 тис. т вапна на рік. Перевести 10 печей діючих вапняних заводів на штучне дуття з розрахунком збільшення виробництва вапна на цих заводах на ЗО тис. т; і) розширити виробництво каменю-буту і щебеню в Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській і Житомирській областях, для чого провести механізацію видобування і дроблення каменю на 7 діючих кар’єрах. Організувати 3 нові кар’єри по видобуванню щебеню і бутового каміння в Київській, Полтавській і Тернопільській областях; ї) для забезпечення паливом цегельних, черепичних, алебастрових і вапняних заводів Наркомпромбудматеріалів УРСР збільшити видобуток кам’яного вугілля на шахтах Наркомпромбудматеріалів УРСР з 128 тис. т в 1940 р. до 200 тис. т в 1941 р. і видобуток торфу до 130 тис. т. Закласти нові вугільні шахти потужністю 90 тис. т і освоїти торфові болота потужністю в 100 тис. т. Перевести 6 цегельних і вапняних заводів у Львівській, Дрогобицькій і Станіславській областях на використання природного газу. 9. Зобов’язати Наркомат промисловості будівельних матеріалів УРСР, Укооппромраду, обкоми, міськкоми, райкоми КП(б)У, виконкоми обласних і міських Рад депутатів трудящих рішуче переводити підприємства по виробництву цегли, вапна, черепиці на спалювання місцевого палива — бурого вугілля і торфу. 10. Пленум зобов’язує Київський, Харківський, Дніпропетровський, Сталінський, Одеський, Вінницький, Кам’янець-По- дільський. Львівський, Тернопільський і Чернівецький обкоми 251
КП (б) У та виконкоми облрад забезпечити будівництво і введення в експлуатацію в строки, установлені ЦК КП(б)У і РНК УРСР, заводів по виробництву будівельного гіпсу і деталей з нього. 11. Зобов’язати Наркомат промисловості будматеріалів УРСР, Укооппромраду, трести будівельних матеріалів і директорів підприємств, місцеві партійні і радянські організації для забезпечення безперебійної роботи підприємств промисловості місцевих будівельних матеріалів організувати при цегельних, черепичних, вапняних заводах майстерні по ремонту устаткування цих підприємств. Зобов’язати виконкоми облрад депутатів трудящих подати допомогу ремонтним майстерням устаткуванням і матеріалами за рахунок лишків, виявлених на підприємствах обласного і районного підпорядкування. 12. Зобов’язати обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У, виконкоми обласних і місцевих Рад депутатів трудящих забезпечити цегельні заводи й інші підприємства промисловості місцевих будівельних матеріалів робочою силою в розмірах, що цілком відповідають потребам цих підприємств. 13. Директори підприємств і керівники госпорганів повинні серйозно взятися за поліпшення якості місцевих будівельних матеріалів, не допускаючи ніяких відхилень від установлених планів по сортності продукції. 14. Зобов’язати обкоми, міськкоми і райкоми КП(б)У, виконкоми обласних і місцевих Рад депутатів трудящих всемірно розширити виробництво каменю-буту і щебеню, повністю використавши потужності кар’єрів і каменедробильних заводів, розгорнути видобування каміння на дрібних кар’єрах і відбудувати всі недіючі кар’єри, організуючи поряд з механізованим ручне видобування каміння. 15. Зобов’язати Укооппромраду, місцеві партійні і радянські організації приділити особливу увагу розвиткові виробництва місцевих будівельних матеріалів — цегли, вапна, черепиці, алебастру, каміння, щебеню підприємствами промислової кооперації. 16. Пленум Центрального Комітету КП(б)У пропонує місцевим партійним організаціям посилити політико-масову роботу на підприємствах промисловості будівельних матеріалів і ширше розгорнути соціалістичне змагання і стахановський рух серед робітників, інженерів, техніків і службовців. Заводи, шахти, підприємства промисловості і транспорту України почали працювати краще, почали успішно виконувати державні плани. Це прямий результат реалізації рішень XVIII конференції ВКП(б), що поставила вимогу повернути увагу парторганізацій в бік максимального піклування про потреби та інтереси промисловості і транспорту. Пленум ЦК КП(б)У підкреслює, що вимога XVIII Всесоюзної партійної конференції про необхідність повороту партійних 252
організацій в бік промисловості і транспорту повністю стосується будов, підприємств по виробництву місцевих будівельних матеріалів (цегельні, цементні, вапняні заводи і т. д.) і пропонує партійним організаціям з усією більшовицькою наполегливістю взятися за швидку ліквідацію хиб у будівництві нових будов і на підприємствах по виробництву місцевих будівельних матеріалів. Пленум Центрального Комітету КП(б)У вимагає від обкомів КП(б)У і виконкомів обласних Рад депутатів трудящих, від парторганізацій і місцевих Рад наполегливої і настійної роботи по поліпшенню справи будівництва і забезпеченню його місцевими будівельними матеріалами. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язує керівників підприємств і будов, партійні організації і місцеві Ради забезпечити виконання плану капітального будівництва і виробництва місцевих будівельних матеріалів день у день, суворо за графіком, кожною будовою, кожним підприємством, кожним цехом, бригадою, агрегатом, кожним робітником. Пленум нагадує партійним організаціям про їх відповідальність за своєчасне виконання будівельної програми 1941 р., що забезпечує дальше зміцнення економічної незалежності і оборонної могутності Радянського Союзу. Пленум Центрального Комітету КП(б)У висловлює впевненість, що всі партійні організації, реалізуючи рішення XVIII партійної конференції, по-більшовицькому візьмуться за ліквідацію відставання промисловості місцевих будівельних матеріалів, за повне усунення хиб у капітальному будівництві і мобілізують на основі соціалістичного змагання робітників, інженерів, техніків і службовців на повне виконання будівельної програми і плану по виробництву місцевих будівельних матеріалів на 1941 р. кожною будовою, кожним підприємством. Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1, К-, 1976, с. 984-991. № 184 ПИСЬМО КОЛЛЕКТИВА ДНЕПРОДЗЕРЖИНСКОГО МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ЗАВОДА им. ДЗЕРЖИНСКОГО КО ВСЕМ РАБОЧИМ, ИНЖЕНЕРНО-ТЕХНИЧЕСКИМ РАБОТНИКАМ ЧЕРНОЙ МЕТАЛЛУРГИИ С ПРИЗЫВОМ ДОСРОЧНО ВЫПОЛНИТЬ ПОЛУГОДОВОЙ ПЛАН 15 мая 1941 г* Дорогі товариші! Всесоюзне соціалістичне змагання, що розгорнулось, виявило великі резерви на підприємствах чорної металургії. Протягом четвертого кварталу 1940 р. і 4 місяців цього року наш завод * Дата опубликования. 253
місяць у місяць збільшує виробництво металу, поліпшує техніко- економічні показники, зміцнює трудову і технологічну дисципліну. Металурги можуть ще збільшити виплавку чавуну, сталі, випуск прокату. Шляхи до цього вказані нам у рішеннях XVIII Всесоюзної конференції. Ми повинні з усією більшовицькою пристрастю організувати боротьбу за виконання цих рішень, добитись найближчим часом нових, ще більших перемог. Нарада виробничо-господарського активу працівників чорної металургії Півдня і Центру дала обіцянку достроково виконати план 1941 р. У більшовиків слово не розходиться з ділом. Для того, щоб достроково виконати річний план, треба починати з перевиконання піврічних завдань. Колектив заводу ім. Дзержинського закликає всіх металургів Радянського Союзу піднести нову хвилю соціалістичного змагання за дострокове виконання піврічного плану, за кращий коефіцієнт використання домен, мартенів, прокатних станів. Дзер- жинці беруть на себе зобов’язання — виконати піврічний план 1941 р. суворо за замовленнями по виплавці чавуну і виробництву прокату 17 червня, по виплавці сталі 19 червня. Ми зобов’язуємось, крім того, дати за півріччя понад план 5 млн. крб. нагромаджень. Колектив заводу ім. Дзержинського закликає всіх металургів наслідувати цей приклад і добитись дострокового виконання піврічного плану. Металурги зобов’язані повністю забезпечити потреби оборони країни металом і виконати свій священний обов’язок перед лицем Батьківщини. Лист обговорено на цехових зборах робітників, інженерів, техніків і службовців металургійного заводу ім. Дзержинського. Газ. «Комуніст», № 112, Киев, 15 мая 1941 г. <№ 185 ПИСЬМО КОЛЛЕКТИВА ОРДЕНА ЛЕНИНА ШАХТЫ № 18 ТРЕСТА «СНЕЖНЯНАНТРАЦИТ» КО ВСЕМ ШАХТЕРАМ ДОНБАССА С ПРИЗЫВОМ ВКЛЮЧИТЬСЯ В СОРЕВНОВАНИЕ ЗА ДОБЫЧУ СВЕРХПЛАНОВОГО УГЛЯ 17 мая 1941 г. * Ко всем угольщикам Донбасса Дорогие товарищи! Прочитали мы в газете «Комуніст» письмо металлургов завода им. Дзержинского ** — наилучшего предприятия черной металлургии нашей страны. Хорошее дело они предложили — соревноваться за досрочное выполнение полугодового плана. * Дата опубликования. ** См. док. № 184. 254
Не к лицу нам, шахтерам Донбасса, быть в стороне от этого чудесного соревнования. Сердце радуется, когда посмотришь, как круто вверх идут металлургические заводы нашей страны. Все больше и больше металла выплавляют, все новые и новые резервы включают в действие, чтобы давать еще больше металла. А для того, чтобы больше металла давать, нужно и угля больше добывать. Поэтому-то мы и предлагаем, вам, товарищи, по примеру металлургов начать у себя социалистическое соревнование за досрочное выполнение полугодовой программы угледобычи. Наша ордена Ленина шахта № 18 им. Сталина досрочно — 13 мая — выдала на-гора последние тонны угля в счет пятимесячного плана. Работая ровно, ритмично, по графику цикличности, мы изо дня в день перевыполняем суточнре задание, работаем прибыльно, за высокое качество угля получаем премии. Нужно только захотеть и как следует работать — и тогда каждая шахта, каждый участок и каждая угольная бригада начнут перевыполнять свои планы. Подсчитав свои возможности, мы пришли к выводу, что сумеем закончить полугодовой план угледобычи к 10 июня, дадим 1300 тыс. руб. прибыли, дадим уголь высокого качества. Призываем вас, товарищи донецкие горняки, поработать как следует и встретить второе полугодие тысячами тонн сверхпланового угля. Письмо обсуждено на сменных собраниях рабочих, инженерно-технических работников и служащих ордена Ленина шахты № 18 им. Сталина, треста «Снежнянантрацит». (Опубликовано в газете «Комуніст» за 17 мая с. г.). Газ. «Ворошиловградская правда», № 115, 18 мая 1941 г. № 186 КОРРЕСПОНДЕНЦИЯ ИЗ ГАЗЕТЫ «ВІЛЬНА УКРАЇНА» О ДОСРОЧНОМ ВЫПОЛНЕНИИ ПЛАНОВ ПЕРВОГО ПОЛУГОДИЯ ПРЕДПРИЯТИЯМИ ЗОЛОЧЕВСКОГО РАЙОНА ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ 5 июня 1941 г. Піврічний план виконано на 103 проценти Змагаючись за дострокове виконання плану першого півріччя, колективи підприємств Золочівського району поліпшили роботу: підвищилась продуктивність праці, краще використовуються сировина і паливо. З великим піднесенням працюють робітники м’ясоконсервного комбінату. До 26 травня шестимісячний план виконано на 103%. 255
На комбінаті зросла кількість стахановців і ударників. 90 робітників щодня виконують норми на 177%. Понад півтори норми за зміну дає бригада т. Шепса. Сам бригадир виконує норму на 200%. По дві-три норми за зміну виконує в’язальниця ковбасного цеху т. Бакун. Стахановську роботу колектив комбінату поєднує з наполегливим навчанням по підвищенню загальноосвітнього і технічного рівня. 70 робітників навчаються в школі техмінімуму. Днями почне працювати школа майстрів соціалістичної праці. Слід відмітити, що деякі цехи комбінату ще не впоралися з завданням по підвищенню якості продукції. Птахівничий цех, наприклад, який виконав піврічний план на 123%, не здійснив своїх зобов’язань щодо якості. Наближається до вивершення піврічного завдання шкіряна артіль. До 28 травня план виконаний на 93%. До 1 липня артіль дасть понад план 2000 м2 виробленої шкіри. Днями закінчила виконання шестимісячного плану меблева артіль «Труд». Артільники останнім часом набагато поліпшили якість продукції, знизивши собівартість меблевих виробів. м. Золочів С. Талько Газ. «Вільна Україна», № 130, Львов, 5 июня 1941 г. К2 187 ПОСТАНОВЛЕНИЕ ЦК ПРОФСОЮЗА РАБОТНИКОВ ТРАКТОРНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ОБ ИТОГАХ ВСЕСОЮЗНОГО СМОТРА СТЕННЫХ ЗАВОДСКИХ ГАЗЕТ 5 июня 1941 г. Президиум ЦК профсоюза отмечает, что проведенные заводские смотры и Всесоюзный смотр стенных газет сыграли большую роль в деле мобилизации рабкоров, стечкоров редколлегий и коллективов заводов на выполнение решений XVIII Всесоюзной конференции ВКП(б). Стенные газеты на большинстве заводов повысили свою роль проводников борьбы за суточный график, за укрепление трудовой дисциплины, наведение чистоты и порядка, повседневной борьбы за качество продукции,.экономию металла, электроэнергии и других материалов. Большинство газет, представленных на Всесоюзный смотр, продемонстрировали любовное отношение к их оформлению со стороны редколлегий и широкое участие стенкоровского коллектива. Президиум ЦК Союза постановляет: 1. Утвердить протокол жюри по Всесоюзному смотру от 11 мая 1941 г. 256
За хорошую работу по развитию стенной печати, привлечению широкого стенкоровского актива, мобилизации масс на выполнение поставленных перед коллективами заводов задач: а) Редакцию ежедневной газеты «Инструментальщик» инструментального цеха ХТЗ, выпустившей тысячный номер газеты и занявшей первое место среди ежедневных газет на Всесоюзном смотре, премировать в сумме 500 руб.; членов редколлегии наградить грамотой с объявлением благодарности. б) Редколлегию ежедневной газеты «Мотор» моторного цеха ХТЗ, занявшей среди ежедневных газет второе место, премировать в сумме 400 руб.; членов редколлегии наградить грамотой с объявлением благодарности. в) Редколлегию стенной газеты «Молот» кузнечного цеха ЧТЗ, занявшей первое место среди стенгазет, премировать в сумме 300 руб.; членов редколлегии наградить грамотой с объявлением благодарности. г) Членов редколлегии ежедневной газеты «За оборону» СТЗ, разделившей 3-є место среди ежедневных газет, наградить грамотой с объявлением благодарности. д) Членов редколлегии ежедневной газеты «Деталь мотора» моторного цеха СТЗ, разделившей 3-є место среди ежедневных газет, наградить грамотами с объявлением благодарности. е) Членов редколлегии стенной газеты «Ливарник» чугунолитейного цеха ХТЗ, занявшей второе место среди стенных газет, наградить грамотами с объявлением благодарности. ж) Членов редколлегии стенной газеты «За качество», разделившей 3-є место среди стенных газет, наградить грамотами с объявлением благодарности. За исключительно добросовестное руководство заводским смотром стенных газет и активное участие во Всесоюзном смотре редактора многотиражки «Темп» ХТЗ т. Юлевича и секретаря редколлегии т. Коваленко наградить грамотами и объявить благодарности. Президиум ЦК союза отмечает, что завкомы ХТЗ, завода им. Ленина в Мичуринске провели большую работу по организации внутризаводского смотра и активно участвовали в подготовке Всесоюзного смотра стенных газет. Президиум ЦК профсоюза выражает полную уверенность, что стенкоры и редколлегии, обменявшись опытом своей работы на Всесоюзном смотре стенгазет, добьются еще больших успехов по мобилизации масс на выполнение решений XVIII Всесоюзной конференции ВКП(б) и XI пленума ВЦСПС. Председатель ЦК Союза Алексеева ЦГАОР УССР, ф. 2596, оп. 1, д. 116, л. 280-281. Подлинник. 17 1392
ПРИЛОЖЕНИЯ ПРИМЕЧАНИЯ 1 17 декабря 1937 г. собрание стахановцев Москвы и Московской области приняло обращение, в котором призывало всех трудящихся ознаменовать наступающий год новыми хозяйственными достижениями. В обращении содержалось ошибочное предложение о том, чтобы объявить январь 1938 г. «месяцем стахановских рекордов». Увлечение рекордами вело к недооценке массовости движения новаторов. 28 декабря 1937 г. ЦК ВКП(б) принял постановление, в котором указывал, что «всякий недельник или месячник стахановского движения должен касаться всех стахановцев, а не только рекордсменов, работа которых охватывает лишь самую незначительную часть стахановского движения, при этом расширение рядов стахановцев в период недельника или месячника должно считаться одной из важнейших задач, что, к сожалению, упущено в данном случае Московским комитетом ВКП(б) и известным «Обращением стахановцев Москвы и Московской области». (Партийное строительство. М., 1938, № 1, с. 64).—Док. № 1. 2 В 1937 г. на передовых шахтах Донбасса начали вводиться графики цикличности, благодаря которым обеспечивалась последовательность работ, увязанная во времени, и в конечном счете повышалась производительность лав. Инициаторами борьбы за ритмичную работу в советской угледобывающей промышленности стали донецкие инженеры И. А. Шашацкий и Н. Г. Гвоздырь- ков. В декабре 1937 г. участок Гвоздырькова на шахте № 226 треста «Киров- уголь» давал 3—4 цикла в сутки (в сравнительно короткой лаве). На шахте № 18 треста «Снежнянантрацит» под руководством начальника участка И. А. Шашацкого в длинной лаве (320 м) был осуществлен график-цикл в сутки; в этой лаве, которая по размерам угледобычи не уступала средней шахте, производилось 30 циклов в месяц против 17,5 в среднем по Донбассу. Почин инженеров-новаторов был одобрен ЦК ВКП(б) и СНК СССР.— Док. № 4. 3 Бусыгин А. X. и Гудов И. И.— зачинатели стахановского движения. Кузнец Горьковского автомобильного завода Бусыгин в ходе соревнования установил 10—17 сентября 1935 г. небывалые для советской и мировой автопромышленности рекорды. Фрезеровщик Московского станкостроительного завода им. Серго Орджоникидзе И. И. Гудов 13 сентября 1935 г. выполнил норму на 820% и положил начало новым скоростям в металлообработке. 30 ноября 1935 г. Гудов выполнил норму на 1430%, что явилось мировым рекордом производительности труда.— Док. № 5. 4 Ворошиловградская область образована 3 июня 1938 г.— Док. № 16. 5 Имеется в виду постановление СНК СССР от 21 июля 1938 г. «Об упорядочении дела набора рабочей силы из колхозов». При Экономсовете, при СНК СССР и при Совнаркомах РСФСР, УССР и БССР предусматривалось организовать постоянно действующие комиссии по организованному набору рабочих-отходников. Устанавливались условия набора рабочих, порядок оплаты, отправки и т. д.— Док. № 41. 6 Обобщая опыт работы передовых участков, руководимых И. А. Шашац- ким (шахта № 18 им. Сталина треста «Снежнянантрацит») и Н. Г. Гвоздырь- ковым (шахта № 6 им. Кирова треста «Кировуголь»), Наркомтяжпром СССР издал приказ от 5 ноября 1938 г. «О подъеме добычи угля и внедрении цикличности в работе шахт Донбасса», а также утвердил инструкцию по внедре- 258
нию цикличной организации добычи угля. В результате на большинстве шахт повысилась цикличность, способствовавшая перевыполнению суточных заданий по угледобыче.— Док. № 45. 7 Празднование 20-летия ВЛКСМ стало знаменательным событием в жизни советской молодежи. По всей стране развернулось массовое социалистическое соревнование комсомольцев и молодежи имени 20-летия комсомола. Сотни тысяч комсомольцев готовили производственные подарки Родине.— Док. № 50. 6 В декабре 1938 г. Коммунистическая партия и Советское правительство приняли ряд постановлений, направленных на повышение трудовой дисциплины и поощрение новаторов производства. В целях упорядочения учета рабочих и служащих на предприятиях и в учреждениях СНК СССР 20 декабря 1938 г. вынес постановление «О введении трудовых книжек». 27 декабря Президиум Верховного Совета СССР принял три указа: об установлении высшей степени отличия — звания Героя Социалистического Труда, об учреждении медали «За трудовую доблесть», об учреждении медали «За трудовое отличие». 28 декабря СНК СССР, ЦК В КП (б) и ВЦСПС приняли постановление «О мероприятиях по упорядочению трудовой дисциплины, улучшению практики государственного социального страхования и борьбе с злоупотреблениями в этом деле». Данным постановлением предпринимались решительные законодательные меры против прогульщиков, лодырей, рвачей, нарушителей трудовой дисциплины и правил внутреннего трудового распорядка.— Док. № 53. 9 Речь идет о постановлении ЦК ВКП(б) и СНК СССР от 20 октября 1938 г. «О работе комбинатов и трестов «Кузбассугля», «Московугля», «Урал- угля», «Карагандаугля», «Востсибугля», «Средазугля», «Ткибулугля» и «Тквар- челугля», в котором были намечены конкретные задачи по ускоренному росту угледобычи в восточных районах страны.— Док. № 59. 10 Сеть стахановских школ (школ стахановского опыта, технических школ для стахановцев) в стране разворачивалась с 1936 г. в связи с решениями декабрьского (1935 г.) Пленума ЦК ВКП(б) о массовом техническом обучении рабочих. Наряду с курсами техминимума стахановские школы стали основной формой производственно-технического обучения без отрыва от производства.— Док. № 87. 11 В связи с началом второй мировой войны и угрозой нападения фашистской Германии на СССР среди советских женщин развернулось патриотическое движение за овладение мужскими профессиями. Коммунистическая партия и Советское правительство всячески поддерживали эту патриотическую инициативу.— Док. № 88. 12 Движение многостаночников, как одна из важнейших форм социалистического соревнования в годы третьей пятилетки, возникло в июне 1939 г. на Уральском заводе тяжелого машиностроения и Харьковском станкостроительном заводе. Многостаночное обслуживание способствовало повышению производительности труда и экономии квалифицированной рабочей силы. На ХТЗ движение многостаночников развернулось в сентябре 1939 г.— Док. № 96. 13 Совмещение нескольких родственных профессий, как одна из новых форм стахановского движения, органически возникло из движения многостаночников, ибо чаще всего многостаночники обслуживали разнотипные станки. Начавшись на предприятиях машиностроения, движение за совмещение профессий вскоре распространилось в металлургической, угледобывающей и других отраслях промышленности.— Док. № 102. 14 Феоктистова Лариса Ивановна (1908 г. р.) поступила на Днепропетровский завод им. К. Либкнехта в 1936 г. Работала в большом мартеновском цеху помощником заведующего конторой, одновременно овладевая мужской профессией сталевара. В сентябре 1939 г. начала работать в своем цеху помощником сталевара, а в феврале 1940 г. стала первой на Украине женщиной- сталеваром. 7 марта 1940 г. была награждена почетным знаком «Отличник социалистического соревнования».— Док. № 116. 15 Впервые значок «Отличник социалистического соревнования» и «Похвальный лист» Народного комиссариата были учреждены приказом наркома тяжелой промышленности СССР от 19 ноября 1937 г. Тогда же с одобрения 17* 259
ЦК ВКП(б) Наркомтяжпром и центральные комитеты профсоюзов рабочих каменноугольной промышленности, черной металлургии, электростанций и других отраслей тяжелой промышленности приняли решение учредить переходящие Красные знамена НКТП и ЦК профсоюзов для вручения передовым предприятиям, цехам, агрегатам, добившимся в соревновании лучших показателей работы и обеспечившим подъем стахановского движения. Для оценки результатов соревнования и обмена опытом была образована Центральная комиссия (жюри) в составе представителей наркомата, профсоюозов, видных рабочих- новаторов, журналистов. Перечисленные меры поощрения сыграли большую роль в развертывании внутриотраслевого соревнования.— Док. № 117. 16 Имеется в виду постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 31 марта 1940 г. «О работе угольной промышленности Донбасса». Для выполнения государственного плана добычи угля был намечен ряд мероприятий в области зарплаты, технического нормирования, укомплектования шахт специалистами, механизации производства и др.— Док. № 119. 17 Президиум Верховного Совета СССР 26 июня 1940 г. издал указ о переходе на восьмичасовый рабочий день, на семидневную рабочую неделю и о запрещении самовольного ухода рабочих и служащих с предприятий и учреждений. Одновременно было принято постановление Совнаркома СССР о повышении норм выработки и снижении расценок в связи с переходом на восьмичасовый рабочий день (газ. «Правда», № 177, 27 июня 1940 г.).— Док. № 123. 18 Кураховская ГРЭС, предназначенная для снабжения электроэнергией предприятий Донецкого бассейна, начала строиться с 1936 г. В июле 1941 г. строители сдали в эксплуатацию первый агрегат мощностью 50 тыс. кет. В начале Великой Отечественной войны оборудование ГРЭС было демонтировано и эвакуировано на Восток СССР.— Док. № 132. 19 Под влиянием движения многостаночников в машиностроении возникли основанные на этом же принципе новые методы высокопроизводительного труда в горнорудной промышленности. В июле 1940 г. горняк шахты им. Ильича Криворожского железорудного бассейна Алексей Семиволос предложил новый метод организации труда бурильщика, позволяющий за счет освобождения от вспомогательных операций одновременно обуривать несколько забоев вместо одного. 27 июля 1940 г. А. И. Семиволос установил свой первый рекорд, выполнив за смену 12 норм.— Док. № 134. 20 В постановлении СНК СССР и ЦК ВКП(б) «О мероприятиях, обеспечивающих выполнение установленного плана выплавки чугуна, стали и производства проката» от 2 июня 1940 г. ставилась задача обеспечить более эффективную работу предприятий, быстрее ввести в строй новые объекты, выделить дополнительные средства на капитальное строительство, особенно на Востоке, на укрепление рудной базы металлургии.— Док. № 135. 21 В годы третьей пятилетки одной из форм социалистического соревнования стало движение скоростников. Его зачинателями были украинские металлурги. По инициативе Г. Шкарабуры и других сталеваров Мариупольского завода им. Ильича в июле 1940 г. началось Всесоюзное соревнование металлургов. 18 июля сталевар Макеевского завода им. Кирова П. Локсиенко дал первую скоростную плавку: не ухудшая качества стали, он довел продолжительность плавки с 1 час 10 мин до 20—25 мин.— Док. К? 136. 22 Сидоров Н. У. родился в 1880 г. в семье крестьянина-бедняка Курской губернии. Четырнадцатилетним подростком поступил в железнодорожный цех Юзовского завода, участвовал в забастовочном движении. После Октября добровольно вступил в Красную Армию, был дважды ранен. Вернувшись на завод, стал мастером стана. В сентябре 1935 г. превысил установленную нормативами производительность железопрокатного стана более чем в два раза. Награжден орденом Трудового Красного Знамени. В 1938 г. избран депутатом Верховного Совета УССР. Являлся членом Донецкого обкома КП (б) У.— Док. № 136. 23 По этому вопросу см. также — ЦГАНХ СССР, ф. 8243, оп. 4, д. 543, л. 63—71.—Док. № 138. 24 См. прим. 16.— Док. № 145. 25 См. прим. 17.— Док. № 145. 260
28 Строительство Славянского содового завода (нового) было начато в 1938 г. и закончено в 1941 г. Пуск завода не состоялся из-за нападения фашистской Германии на СССР. Завод был демонтирован и вывезен в восточные районы страны.— Док. № 157. 27 См. прим. 17.— Док. № 163. 28 Имеется в виду Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 июля 1940 г. «Об ответственности за выпуск недоброкачественной или некомплектной продукции и за несоблюдение обязательных стандартов промышленными предприятиями».— Док. № 163. 29 Имеется в виду постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) от 27 мая 1940 г. «О повышении роли мастера на заводах тяжелого машиностроения», имевшее большое значение для всей советской промышленности. Постановлением устанавливалось, что мастер является полноправным руководителем на порученном ему участке производства и несет ответственность за выполнение задания по всем показателям, имеет право налагать дисциплинарные взыскания на нарушителей трудовой дисциплины и дезорганизаторов производства, поощрять рабочих за высокие производственные показатели.— Док. № 163.
СПИСОК СОКРАЩЕНИЙ АМССР АТЭ БИУ БПП БРИЗ ВКВШ ВОИЗ Восхим ВОТИ ВПК ВПШ ВРК ВРП ВРТ ВРУ ВС ВСРМ ВСРЭ втиш ВТК ВУГИ ВУЗИИ ВУЗИТО ВУК ВУОИЗ ВУРПС ВУСПС ВЦСПС вэо ГК Горпромуч Госпром ГПК гпо ГРЭС гспс гто гтэ ГУМП ГУТАП ГУУЗ — Автономная Молдавская Социалистическая Советская Республика — Московский завод автотракторного электрооборудования — бригадно-индивидуальное ученичество — Бюро подготовки производства — Бюро рационализации и изобретательства — Всесоюзный комитет по делам высшей школы — Всесоюзное общество изобретателей — Всесоюзное государственное объединение сахарного и химического машиностроения — Всесоюзное объединение точной индустрии — виробничо-політехнічні курси — виробничо-політехнічні школи — виробничо-робітничі курси — вагоноремонтный пункт — вечерний рабочий техникум — вечернее рабочее училище — ворошиловский стрелок — Всесоюзный профессиональный союз рабочих-металлистов — Всесоюзный профессиональный союз рабочих электростанций — высшая индустриально-техническая школа — виробничо-технічні курси — Всесоюзный научно-исследовательский угольный институт — Всеукраинский заочный индустриальный институт — Всеукраинский заочный институт технического образования — Всеукраинский комитет — Всеукраинское общество изобретателей — Всеукраїнська Рада Професійних Спілок — Всеукраинский Совет Профессиональных Союзов — Всесоюзный Центральный Совет Профессиональных Союзов — Всесоюзное электротехническое объединение — городской комитет — школа горнопромышленного ученичества — дом государственной промышленности — городской партийный комитет — «Готовий до Праці і оборони СРСР» — государственная районная электростанция — городской совет профессиональных союзов — «Готов к труду и обороне СССР» — государственный технический экзамен — Главное управление металлургической промышленности Нар- комтяжпрома — Главное управление тракторной и автомобильной промышленности Наркомтяжпрома — Главное управление учебных заведений 262
ДАЗ — Днепровский алюминиевый завод ДАК — Днепровский алюминиевый комбинат ДБ ИТС — дорожное бюро инженерно-технической секции ДГИ — Днепропетровский горный институт ДГЭС — Днепровская гидроэлектростанция, Днепрогэс ДЗМО —Днепропетровский завод металлургического оборудования ДЗУ — Детдомовское заводское училище «ДИП» — «Догнать и перегнать» ДКК — Державна кваліфікаційна комісія ДМ3 — Днепровский магниевый завод Днепрострой — Государственное днепровское строительство ДРО —дополнительное рабочее обучение ДСП —диспетчерско-сортировочный пункт Ж КО —жилищно-коммунальный отдел ЗК —заводской комитет ЗКСМ —заводской коммунистический союз молодежи ЗОТ — Всесоюзное общество «За овладение техникой» ЗПК —заводской партийный комитет ЗУ — заводоуправление ИТР — инженерно-технические работники ИТС — инженерно-техническая секция ІТП — інженерно-технічні працівники КИМ —Коммунистический Интернационал Молодежи КОФОК — кондитерская фабрика «Октябрь» в г. Харькове КСМ — Коммунистический союз молодежи ЛК —легкая кавалерия ЛПЗ — Луганский паровозостроительный завод МАРСР —Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка МОП — младший обслуживающий персонал МОТЭЗ —Московский электротрансформаторный завод МПК — міський партійний комітет МСТ — мастера социалистического труда МТМ — машинно-тракторная мастерская МТС — машинно-тракторная станция МЮД —Международный юношеский день НИТО — научное инженерно-техническое общество НКВП — Народний комісаріат важкої промисловості НКК — навчально-курсовий комбінат НКЛП — Народный комиссариат легкой промышленности НКМП — Народный комиссариат местной промышленности НКМТП — Народный комиссариат местной топливной промышленности НКОМ — Народный комиссариат общего машиностроения НКПП — Народный комиссариат пищевой промышленности НКПС — Народный комиссариат путей сообщения НКПСМ — Народный комиссариат промышленности строительных материалов НКТМ — Народный комиссариат тяжелого машиностроения НКТП — Народный комиссариат тяжелой промышленности НКУП — Народный комиссариат угольной промышленности НКФ — Народный комиссариат финансов НКЧМ — Народный комиссариат черной металлургии НКШ — Народний комісаріат шляхів НКЭП — Народный комиссариат электропромышленности НКЭС — Народный комиссариат электростанций НКЮ — Народный комиссариат юстиции ОВК — обласний виконавчий комітет ОДПУ — Об’єднане державне політичне управління ОЗБИТС — отдел заводского бюро инженерно-технической секции ОЗК — общезаводской комитет ОКС —отдел капитального строительства 263
оот ОРС ОСО оспе ОТК ОТУ пв пкп ппк ппо ппхо ПРБ птк птэ РАТАП РАТАУ РЗР РКП РККА РПК РПО РСІ РТП РТШ РУ скмз — отдел охраны труда — отдел рабочего снабжения — Общество содействия — окружной совет профессиональных союзов — отдел технического контроля — отдел технической учебы — ПОЛІТВІДДІЛ — подготовка командиров производства — производственно-политические курсы — планово-производственный отдел — протиповітряна і протихімічна оборона — планово-распределительное бюро — производственно-технические курсы — правила технической эксплуатации — Профсоюз работников автотракторной промышленности — Радиотелеграфное агентство Украины — робітники зернорадгоспів — Рабоче-крестьянская инспекция — Рабоче-Крестьянская Красная Армия — районный партийный комитет — Рада Праці і Оборони — Робітничо-селянська інспекція — работники тяжелой промышленности — рабочая техническая школа — ремесленное училище — Старокраматорский машиностроительный завод им. С. Орджо¬ еппн стз СУ твз ТДР ТНБ ТЭЦ ТЮЗ УБИТС УВО УКП УкрГИДЭП никидзе — сектор производственного проектирования наркомата — Сталинградский тракторный завод — Собрание узаконений — Товарный выпуск заказов — товарищество «Друзья радио» — тарифно-нормировочное бюро — тепловая электроцентраль — театр юного зрителя — Украинское бюро инженерно-технической секции — Украинский военный округ — учебно-консультационный пункт — Украинское отделение Всесоюзного государственного проект¬ УКС УНЗ УПТУ УФТИ ФЗД ФЗК ФЗМК ФЗН ФЗО ФЗС ФЗУ ФОН ФОП ХВРЗ ХГФ хдт хпз ХПРЗ хтгз хтз ного института «Гидроэнергопроект» — управление капитального строительства — управление неспециализированных заводов — Управление трудоустройства — Украинский физико-технический институт — фабрично-заводская десятилетка — фабрично-заводской комитет — фабрично-заводской местный комитет — фабрично-заводське навчання — фабрично-заводское обучение — фабрично-заводская семилетка — фабрично-заводское ученичество — факультет особого назначения — факультет особливого призначення — Харьковский вагоно-ремонтный завод — Харьковская гособувная фабрика — Харьковский дом техники — Харьковский паровозостроительный завод им. Коминтерна — Харьковский паровозоремонтный завод — Харьковский турбогенераторный завод — Харьковский тракторный завод им. Орджоникидзе 264
хэмз хэмзш хэтз ЦБТ — Харьковский электромеханический завод — Харьковский электромеханический завод-школа — Харьковский электротурбинный завод — Центральное бюро техники ЦГАНХ СССР — Центральный государственный архив народного хозяйства СССР ЦГАОР УССР — Центральный государственный архив Октябрьской революции ЦИТ ЦОФ ЧЛЦ ЧТЗ ЭЛО ЭНИМС и социалистического строительства УССР — Центральный институт труда — центральная обогатительная фабрика — чугуннолитейный цех — Челябинский тракторный завод — электроотдел ' — Экспериментальный научно-исследовательских институт метал¬ ЭРММ ЭСХАР лорежущих станков — электроремонтная механическая мастерская — Электрическая станция Харьковского района им. Октябрьской ЮТМЗ революции — Южнотрубный металлургический завод
ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ УКАЗАТЕЛЬ Авдеевка, с. Черниговской обл.— 240 Австралия — 145 Австрия — 5 Азербайджанская ССР — 56, 97, 174 Азия — 145 Акармара, г. Грузинской ССР — 50 Алмазная, п. Ворошиловградской обл.— 72 Амвросиевка, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 47 Америка, США, ПАСШ — 5, 49, 145 АМССР, МАССР —44 Англия — 5 Армянская ССР — 56, 97 Артемовск, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 196 Баку, г. АзССР — 123, 156 Барский р-н, Винницкой обл.— 82 Батурин, с. Черниговской обл.— 240 Бахмач, г. Черниговской обл.— 240 Белоруссия, БССР — 56, 97 Белосток, г. БССР — 149 Белоцерковский р-н, Киевской обл.— 223 БердичЛ, г. Винницкой (ныне — Житомирской) обл.— 29 Бережанский р-н, Тернопольской обл.— 153 Бессарабия — 151, 171, 172 Бобровица, г. Черниговской обл.— 239 Болехов, п. Станиславской (ныне Ива- но-Франковской) обл.— 79 Борислав, г. Дрогобычской (ныне — Львовской) обл.— 179 Борщов, г. Тернопольской обл.— 118 Булдинка, с. Одесской обл.— 251 Буск, г. Львовской обл.— 115 Бучач, г. Тернопольской обл.— 118, 121 Б.-Янисольский р-н, Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 157 Винницкая обл., Винничина — 44, 81, 222 Волноваха, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 47 266 Волынская обл.— 251 Ворошиловград, г.— 42, 72, 171 Ворошиловградская обл.— 23, 31, 32, 140, 141, 204, 221, 222, 223, 247, 248, 250 Ворошиловск (ныне — Коммунарск), г. Ворошиловградской обл.— 32, 72, 171 Галагановка, с. Черниговской обл.— 239 Германия — 5, 6 Глинско, с. Львовской обл.— 135 Горловка, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 47, 222 Городня, пгт Черниговской обл.— 240 Городокский р-н, Львовской обл.— 233 Гродно, г. БССР— 149 Грузия, Грузинская ССР — 50, 56, 66, 89, 90, 92, 93, 97, 123, 124, 175, 178 Дальний Восток — 45 Дзержинск, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 47 Днепр, р.— 21, 105, 106 Днепродзержинск, г. Днепропетровской обл.— 29, 222 Днепропетровск, г.— 16, 29, 106, 157, 165, 181, 182, 184 Днепропетровская обл., Днепропетровщина— 23, 141, 180, 183, 221 Добрянка, пгт Черниговской обл.—241 Донбасс —9—14, 16, 22, 23, 28—31, 38, 50, 55, 56, 66, 72, 74, 75, 90, 93, 105—107, НО, 116, 123, 134, 139, 141, 142, 150, 151, 164, 165, 171, 175, 176, 181, 194—196, 210, 211, 214, 254, 255 Дрогобыч — 156, 174 Дрогобычская обл.— 156, 174, 251 Европа — 21, 27, 28, 145 Житомирская обл., Житомирщина — 44, 221—223, 251 Жмеринский р-н, Винницкой обл.— 82, 83 Журавка, с. Черниговской обл.— 239
Западная Белоруссия— 149, 150, 151 Западная Украина—НО, 113, 115, 116, 118, 122, 124, 149, 150, 151, 171, 185—191 Запорожье, г.— 73, 166 Запорожская обл.— 247, 250, 251 Збараж, г. Тернопольской обл.— 121 Зборов, г. Тернопольской обл.— 118 Золочев, г. Львовской обл.— 114, 115, 256 Золочевский р-н, Львовской обл.— 135, 255 Ивановка, с. Черниговской обл.— 240 Ирмино, пгт Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 150, 151 Испания — 5 Италия — 5 Ичня, с. Черниговской обл.— 239 Кавказ — 116 Казахская ССР — 56, 97 Калиновский р-н, Винницкой обл.— 82 Калуш, г. Станиславской (ныне — Ивано-Франковской) обл.— 176 Каменец-Подольская обл. — 44, 221, 223, 250, 251 Каменка Струмиловская (ныне — Каменка Бугская), г. Львовской обл.— 233 Карельский перешеек— 151 Киев, г.— 46, 250 Киевская обл.— 44, 181, 221—223, 247, 250, 251 Киргизская ССР — 56, 97 Кировоградская обл. (до 1939 г.— Кировская обл.) — 224, 222 Кировская (ныне — Кировоградская) обл.— 223 Киселевка, с Черниговской обл.— 248 Китай — 5 Ковалевка, с. Черниговской обл.— 2 Коломыя, г. Станиславской (ныне — Ивано-Франковской) обл.— 114, 171 Константиновка, г. Донецкой обл.— 223 Короп, с. Черниговской обл.— 239, 240 Корюковка, пгт Черниговской обл.— 241 Краматорск, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 14, 29, 222 Красноармейск, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 47 Кременец, г. Тернопольской обл.— 114, 135, 153 Кременчуг, г. Харьковской (ныне — Полтавской) обл. 222 Кривбасе, Криворожский бассейн, Криворожье— 15, 23, 37, 106, 158, 164, 165, 175, 181 Кривой Рог, г. Днепропетровской обл.— 15, 94, 158, 192 Криски, с. Черниговской обл.— 239 Кузбасс — 177 Куликовка, с. Черниговской обл.— 240 Ладан, с. Черниговской обл.— 239 Линовица, г. Черниговской обл.— 239 Лубенский р-н Полтавской обл.— 223 Львов, г.— 102—104, 113, 114, 127, 150, 186, 233 . Львовская обл.— 103, 104, 135, 186, 187, 233, 250, 251 Майкоп, г. Краснодарского края — 174 Макеевка, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 33, 34 Макеевский р-н, Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 13, 48 Макошино, с. Черниговской обл.— 240 Мамаевка, с. Черниговской обл.— 239 Мариуполь, г. Сталинской обл. (ныне — Жданов, г. Донецкой обл.) — 38, 39, 41, 47, 130, 132 Марьинский р-н, Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 157 МАССР, см. АМССР Мена, г. Черниговской обл.— 239 Микулинский р-н, Тернопольской обл.— 153 Мичуринск, г. Воронежской обл.— 257 Монастырищенский р-н, Винницкой обл.— 82 Москва, г.— 9, 13, 14, 16, 76, 88 Московская обл.— 9, 211 Нежин, г. Черниговской обл.— 239— 241 Нехаевка, с. Черниговской обл.—239 Николаев, г. 251 Николаевская обл.— 219—222, 250, 251 Никополь-Марганцевый бассейн — 23 Новгород-Северский, г. Черниговской обл.— 240, 241 Новые Боровичи, п. Черниговской обл.— 239 Новый Быков, с. Черниговской обл.— 239 Носовка, с. Черниговской обл.— 239 Нью-Йорк, г. США— 128 Одесса, г.— 222 Пересыпь, р-н — 95 Одесская обл., Одесчина — 222, 223, 251 Орджоникидзе, г. Сталинской обл. (ныне — Енакиево, г. Донецкой обл.) —41, 48, 53, 234, 235 267
Ореховка, с. Ворошиловградской обл.— 26 Осипенковский р-н, Запорожской обл223 Парафиевка, с. Черниговской обл.— 239 Париж, г.— 113 ПАСШ — см. Америка Пелюховка, с. Черниговской обл.—239 Перелюб, с. Черниговской обл.— 240 Петровка, с. Черниговской обл.— 239 Подволочиский р-н, Тернопольской обл.— 153 Полтавская обл.— 44, 250, 251 Польша — 139, 195, 237 Прилуки, г. Черниговской обл.— 125, 222, 239—241 Рава-Русская, г. Львовской обл.— 113, 114 Ровенская обл.— 174, 186, 221, 222 Ровно, г.— 174 Ростов-на-Дону — 15 РСФСР — 29, 56, 97 Рутченково, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 47 Северная Буковина—151, 172 Серго (ныне — Кадиевка), г. Ворошиловградской обл.— 13, 18, 89, 151, 171 Скалат, г. Тернопольской обл.— 118 Славянск, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл — 196, 222 Снежное, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 40 Сокольницкий р-н, Львовской обл.— 233 СССР, Советский Союз, Союз — 5, 27, 28, 49, 51, 52, 56, 57, 68, 69, 73, 86, 97, 113, 119, 124, 125, 130, 132, 133, 145—147, 152, 178, 190, 210, 211, 223, 238, 253—254 Сталино (ныне — Донецк), г.— 9, 12, 13, 16, 18. 28, 38, 70, 72, 134, 195 Петровский р-н — 51 Сталинская (ныне—Донецкая) обл.— 23, 30, 46, 140, 141, 183, 196, 222, 223, 247, 248, 250, 251 Станислав (ныне—Ивано-Франковск), г,— 138, 175 Станиславская (ныне — Ивано-Фран- ковская) обл.— 175, 180, 222, 236, 250, 251 Стрый, г. Львовской обл.— 120 Сумская обл.— 222 США, см. Америка Сядрино, с. Черниговской обл.— 240 Таджикская ССР — 56, 97 Таращанский р-н, Киевской обл.— 223 Тернополь, г.— 118, 120 Тернопольская обл., Тернопольщина— 118, 221, 250, 2Ы Топчиевка, с. Черниговской обл.— 239 Турбовский р-н, Винницкой обл.— 82 Туркменская ССР — 56, 97 Узбекская ССР — 56, 97 Украина, Украинская ССР, УССР, Советская Украина — 5, 23—25, 35— 37, 44, 46, 50, 56, 57, 60—65, 69, 97, 113, 124, 125, 128. 140, 180, 184, 210, 211, 221—223, 227, 246—249 Улановский р-н, Винницкой обл.— 82 Франция — 5 Халхин-Гол, р.— 151 Харцизск, г. Сталинской (ныне — Донецкой) обл.— 196 Харьков, г.— 19, 51, 80, 96, 97, 100, 117, 149, 181, 182, 184, 212, 250 Краснозаводской р-н—117 Харьковская обл., Харьковщина—180, 223, 247, 250, 251 Хасан, оз.— 151 Хмельницкий р-н, Винницкой обл.— 82 Холмы, с. Черниговской обл.— 239 Челябинская обл.— 222 Чемер, с. Черниговской обл.— 239 Черкасский р-н, Киевской (ныне Черкасской) обл.— 223 Чернигов, г.— 239—241, 251 Черниговская обл., Черниговщина — 44, 84, 125, 221—223, 250, 251 Чехословакия — 5 Чортков, г. Тернопольской обл.— 121 Шабалиновка, с. Черниговской обл.— 239 Шосткинский р-н, Сумской обл.— 223 Щербиновский р-н, Краснодарского края — 89 Щорс, г. Черниговской обл.— 241 Япония — 5 268
УКАЗАТЕЛЬ УЧРЕЖДЕНИЙ, ОРГАНИЗАЦИЙ И ПРЕДПРИЯТИЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ НАРКОМАТЫ, КОМИССИИ И СОВЕТЫ Государственная плановая комиссия при Совете Народных Комиссаров УССР — 44—46 Комиссия урегулирования организованного набора рабочей силы при Совете Народных Комиссаров УССР — 44—46 Народный комиссариат местной промышленности УССР— 121, 189, 221 Народный комиссариат пищевой промышленности УССР —45, 185, 225 Народный комиссариат промышленного строительства СССР — 248 Народный комиссариат промышленного строительства УССР — 250 Народный комиссариат среднего машиностроения СССР — 77, 79, 86, 90, 218 Народный комиссариат строительных материалов УССР — 85, 251, 252 Народный комиссариат топливной промышленности СССР — 85 Народный комиссариат тяжелого машиностроения СССР—106 Народный комиссариат тяжелой промышленности СССР — 17, 19, 87 Народный комиссариат угольной промышленности СССР—115, 116, 140, 177, 204 Народный комиссариат финансов СССР — 46 Народный комиссариат цветной металлургии СССР— 179 Народный комиссариат черной металлургии СССР —85, 86, 94, 107, 111, 127—129, 193, 194, 209—211 Народный комиссариат электростанций и электропромышленности СССР —73, 74, 80, 85, 86, 95, 96, 136 Экономический Совет при Совете Народных Комиссаров СССР — 96, 156 главки Глававтотрактородеталь (Главное управление по производству запасных частей к автомобилям и тракторам Наркомсредмаша СССР)—79, 90, 218 Главалюминий (Главное управление алюминиевой промышленности Нар- комцветмета СССР) — 179 Главгидроэнергострой (Главное управление гидроэнергостроительств Нар- комтяжпрома СССР) —95 Главгормаш (Главное управление горного и топливного машиностроения Наркомтяжпрома СССР) — 17, 18 Главкабель (Главное управление кабельной промышленности Нарком- чермета СССР) — 105, 139 Главкокс (Главное управление коксохимической промышленности Нар- комчермета СССР) — 111 Главкотлотурбопром (Главное управление котлотурбинной промышленности Наркомтяжпрома СССР) — 139 Главсветотехпром (Главное управление светотехнической промышленности Наркомата электростанций и электропромышленности СССР) — 139 Главспецсталь (Главное управление качественных сталей и ферросплавов Наркомчермета СССР) — 106, 107 Главтракторопром (Главное управление тракторной промышленности Наркомсредмаша СССР)—90 Главтрубосталь (Главное управление трубной промышленности Наркомчермета СССР) — 230 Главуглемаш (Главное управление угольного машиностроения Наркомсредмаша СССР) — 139 Главуголь (Главное управление угольной и сланцевой промышленности Наркомугля СССР) — 116 Главшахтострой (Главное управление шахтного строительства Наркомугля СССР) — 114, 116 Главэлектромашпром (Главное управление заводов электромашинострое269
ния Наркомата электропромышленности СССР) —91, 139 Главэнерго (Главное энергетическое управление Наркомата электростанций СССР) — 74 Главэнергострой (Главное управление по строительству и монтажу тепловых электростанций Наркомата электростанций СССР) —95, 105, 106 Главюжэнерго (Главное управление южных энергосистем Наркомата электростанций СССР) — 95, 105 ГУМП (Главное управление металлургической промышленности Нар- комчермета СССР) — 20, 68 СТРОИТЕЛЬСТВО Тресты Донбассжилстрой (Г осударственный трест рабочего, жилищного и коммунального строительства) — 156 Донсетьстрой, Донэлектросетьстрой (Государственный союзный трест по сооружению высоковольтных линий электропередач и трансформаторных подстанций Донбасса, Украины и Крыма) — 178 Львовшахтострой (Государственный трест по строительству каменноугольных шахт) — 114—116, 135 Шахтострой (Союзный государственный трест по проектированию и строительству новых шахт каменноугольной промышленности НКТП СССР) — 196 Южжилстрой, см. Донбассжилстрой Южмашстрой (Южный машиностроительный трест Наркомсредмаша СССР) —86, 87 Южэнергострой (Южный энергостроительный трест Наркомата электростанций и электропромышленности СССР) — 86, 87, 96, 97, 105 Новые строительства Запорожстрой, Запорожского металлургического завода, г. Запорожье — 228, 229 Кураховгрэсстрой, Кураховской государственной районной электростанции, пгт Кураховка, Сталинской обл.— 105 Славянского содового завода, г. Славянск, Сталинской обл.— 196 Харцызского сталепроволочного завода, г. Харцызск, Сталинской обл.— 196 ПРОИЗВОДСТВО электроэнергии Электростанции Днепровская им. Ленина, Днепрогэс, г. Запорожье — 73, 74, 105 Днепродзержинская, г. Днепродзержинск, Днепропетровской обл.— 142 Зуевская, г. Зуевка, Донецкой обл.— 105, 120, 142, 195 Киевская ТЭЦ, г. Киев — 142 Киевская ГЭС-2, г. Киев— 142 Кураховская, пгт Кураховка, Донецкой обл.— 105, 142, 156, 157, 196 Краснозаводская, г. Харьков — 142 Николаевская ТЭЦ, г. Николаев— 142 Одесская ТЭЦ, г. Одесса — 95, 140 Северодонецкая, «Севдонгрес» химического завода «Донсода», г. Верхнее, Донецкой обл.— 120 Черниговская, г. Чернигов — 241 Штеровская им. Дзержинского, пгт Штеровка, Донецкой обл.— 120 УГОЛЬНАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Комбинаты «Ворошиловградуголь» — 89, 93, 171, 172, 204, 248 «Донбассуголь»— 16, 21, 29 «Сталинуголь» — 74, 175, 177, 195 Тресты «Артемуголь» — 75 «Буденновуголь» — 74 «Ворошиловуголь» — 204 «Дзержинскуголь» — 12 «Донбассантрацит» («Донбасс- уголь») — 16, 19, 93 «Кадиевуголь» — 43 «Кузбассуголь» — 19 «Куйбышевуголь» — 50, 71, 98, 176 Ленинуголь — 19 «Макеевуголь» — 13, 33, 176 «Несветайантрацит»— 16 «Орджоникидзеуголь»— 12, 19, 41, 66, 74, 93, 123, 177 «Первомайскуголь» — 213 «Сергоуголь», см. «Кадиевуголь» «Снежнянантрацит» — 19 «Советскуголь» — 13 270
«Сталинуголь» — 98, 165 «Ткварчелуголь» — 50, 89, 90 «Ткибулуголь» — 66, 67, 92 «Товарковуголь» — 114 «Тула уголь» — 19 «Чистяковуголь» («Чистяковантра- цит») — 16, 30 Шахты «Александр-Запад» («Артемуголь») — 75, 123 «Альберт» («Кадиевуголь», «Перво- майскуголь») —212—214 Артема имени № 10 («Ворошилов- уголь») — 10, І 2, 205 «Брянка» № 6/6-бис («Кадиев¬ уголь») — 39 «Бутовка» № 3/5 («Макеевуголь», «Советскуголь»— 177 Ворошилова имени («Дзержинск- уголь») — 26 «Голубовка» № 77 («Кировутоль») — 32, 33, 50, 89 «Горская» № 1/2 («Первомайск- уголь») —213, 214 Горького имени («Сталинуголь», «Куй- бышевуголь») — 72 «Дельта» № 2 («Луганскуголь», «Во- рошиловуголь») — 43, 76, 204, 205 Дзержинского имени № 12 («Кадиевуголь», «Сергоуголь») — 43 Димитрова имени № 5/6 («Красно- армейскуголь») — 75 «Золотое» № 29/33 («Кадиевуголь», «Первомайскуголь» — 213, 214 Калинина имени № 1/2 («Артем- уголь») — 75 «Каменка» № 2/5 («Кадиевуголь», «Сергоуголь») — 43 «Капитальная» («Макеевуголь») —48 «Капитальная» № 9 («Сталинуголь», «Буденновуголь») — 176 «Карбонит» № 4/6 («Первомайск¬ уголь») — 213, 214 Карла Маркса имени («Артемуголь», «Орджоникидзеуголь») —41 Кирова имени («Ленинуголь», «Кузбасс») — 19 Кирова имени № 22/6 («Киров- уголь») — И, 13, 21, 22, 50, 75, 89, 90 «Кочегарка» («Артемуголь») — 151, 152 «Красная звезда» («Чистяковантра- цит») — 31 «Красный Октябрь» № 1/2 («Артемуголь», «Орджоникидзеуголь») — 19, 41, 48, 74, 92 «Красный Октябрь» № 4 («Орджоникидзеуголь»)— 41, 49, 66, 92, 123 «Красный Профинтерн» («Артемуголь», «Орджоникидзеуголь») —41, 74, 124 «Кременная» («Лисичанскуголь») — 42, 76 Крупской имени («Первомайскуголь») — 212, 213, 214 Ленина имени («Ткибулуголь»)—66, 67, 92, 124 Ленина имени № 9 («Донбассантра- цит», «Свердловуголь») —76 Лотикова имени («Ворошилов- уголь») — 204 Лутугина имени («Донбассантрацит», «Чистяковантрацит») — 30 Менжинского имени («Первомайскуголь») — 212, 213, 214 «Никанор» («Ворошиловуголь») — 205 Орджоникидзе имени («Макеевуголь») — 165 «Петр» («Кадиевуголь», «Первомайскуголь») — 213, 214 Румянцева имени («Артемуголь») — 176 «Сокологоровка» № 3 («Первомайскуголь») — 204, 213, 214 «Сокологоровка» № 4/5 («Первомайскуголь») — 43, 213, 214 «София», «София-Вертикальная» («Макеевуголь») — 34 Сталина имени («Ткварчелуголь») — 90 Сталина имени («Ткибулуголь») — 66 Сталина имени, см. «Центральная-Ир- мино» Сталина имени № 18 («Донбассантрацит», «Снежнянантрацит») — 19, 75 «Стахановец» («Первомайскуголь») — 213, 214 «Сутаган» («Ворошиловуголь») — 76 «Тошковка» 3/13-3-бис («Первомайскуголь») — 213, 214 «Тошковка» № 5 («Первомайскуголь») — 213, 214 «Тошковка» № 14 («Первомайскуголь») — 213, 214 Феликса Кона имени № 2/12 («Сталинуголь», «Куйбышевуголь») — 38, 72, 164, 176 «Холодная Балка» № 4/21 («Макеевуголь») — 176 «Центральная» № 1 («Сталинуголь», «Красноармейскуголь») — 176 «Центральная-Ирмино» («Кадиевуголь», «Сергоуголь») — 150, 152, 155, 165 «Центральнозаводская» («Куйбышевуголь») — 51 271
Челюскинцев имени № 1 («Сталин- уголь») — 21, 22, 71 «Червоний Жовтень» № 1/2, см. «Красный Октябрь» № 1/2 Шевченко имени («Красноармейск- уголь») —75 «Юный коммунар» («Орджоникидзе- уголь») — 49, 53, 176, 177 № 1, см. «Центральная» № 1-бис («Сергоуголь»)—205 № 1/5 («Краснодонуголь»)—204 № 3 («Ворошиловуголь») — 33 № 4 («Ворошиловуголь») — 33 № 4 («Краснодонуголь») — 204 № 4 («Снежнянантрацит») —76 № 5 («Ворошиловуголь»)—204 № 5 («Сталинуголь») —75 № 7 («Советскуголь») — 75 № 7/7-бис («Боковоантрацит») — 43 № 7/8 («Донбассантрацит») — 204 № 9 («Снежнянантрацит») — 204 № 9/43 («Чистяковантрацит») — 30 № 10 («Донбассантрацит») —30 № 10 («Краснодонуголь») —43 № 10-бис («Снежнянантрацит») — 40, 75 № 11/12 («Дзержинскуголь») — 11 № 12 («Донбассантрацит»)—204 № 13-бис («Советскуголь»)—34 № 13/18 («Сталинуголь»)—75 № 14 («Боковоантрацит»)—43 № 15 («Боковоантрацит») —76, 204 № 15 («Снежнянантрацит»)—76 № 16 («Донбассантрацит») — 204 № 16 («Тулауголь») — 19 № 16/17 («Буденновуголь»)—75 № 17/17-бис («Сталинуголь») —71 № 18 («Снежнянантрацит») —254, 255 № 19 («Снежнянантрацит»)—75 № 19 («Сталинуголь») —76 № 22 («Снежнянантрацит») — 176 № 22/6, см. Кирова имени № 25 («Ворошиловуголь») —42, 204 № 28 («Макеевуголь») — 48 № 31 («Сталинуголь») — 176 № 53 («Донбассантрацит», «Боковоантрацит») — 76 № 151 («Донбассантрацит») —93 № 160 («Донбассантрацит»)—43 НЕФТЕ-ГАЗОВАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Т ресты Дрогобычский трест «Нефтепереработка» — 156 «Нефтьпромразведка», Украинский республиканский трест—101 ПРЕДПРИЯТИЯ ПО ДОБЫЧЕ И ПЕРЕРАБОТКЕ НЕФТИ И ГАЗА Битковский нефтепромысел, г. Битков, Станиславской обл.— 180 Бориславский нефтепромысел № 5, г. Борислав, Станиславской обл.— 193 «Дашава — Львов», газопровод — 143 Дрогобычский нефтеперерабатывающий завод № 1, г. Дрогобыч—156 Дрогобычский нефтеперерабатывающий завод № 2, г. Дрогобыч— 156 Дрогобычский нефтеперерабатывающий завод № 4, г. Дрогобыч — 156 Львовский газовый завод, г. Львов — 126, 127 Мирзаанский нефтепромысел треста «Грузнефть», пгт Мирзаани, Грузинская ССР — 101 КОКСОХИМИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Заводы Днепродзержинский, г. Днепродзержинск, Днепропетровской обл.— 194 Криворожский, г. Кривой Рог, Днепропетровской обл.— 128 Мариупольский, г. Мариуполь, Донецкой обл.— 38 Старомакеевский, г. Макеевка, Донецкой обл.— 111 ЖЕЛЕЗОРУДНАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Т ресты «Дзержинруда» — 94, 106, 165 «Ленинруда» — 165 «Октябрьруда» — 106, 165 Рудники «Гигант» («Дзержинруда») — 165 «Желтая река («Кривбасе») — 106 Ильича имени («Дзержинруда») — 158, 165 Карла Либкнехта имени («Кривбасе») — 15, 165 Кирова имени («Кривбасе») — 158 «Красногвардейский» («Кривбасе») — 15 № 4 («Ленинруда») — 165 272
ЧЕРНАЯ МЕТАЛЛУРГИЯ Заводы «Азовсталь», см. Орджоникидзе имени Алмазнянский, пгт Алмазная, Донецкая обл.—31, 32, 73, ПО, 111 Андреева имени, г. Таганрог, Ростовской обл.— 230 Ворошилова имени, г. Ворошиловск, Донецкой обл.— 31, 32, 72, 210 Выксунский трубопрокатный, рп Выкса, Горьковской обл.— 230 Дзержинского имени, г. Днепродзержинск, Днепропетровской обл.— 99, 158, 160, 194, 209, 210, 211, 253, 254 Днепровский промышленный комбинат, см. «Запорожсталь» «Днепроспецсталь», электрометаллургический, г. Запорожье— 192, 201, 202, 210, 211 Енакиевский, г. Орджоникидзе, Донецкой обл.— 234, 235 Запорожский комбинат, см. «Запорожсталь» Запорожский ферросплавный, г. Запорожье—100, 201, 202, 228, 229 «Запорожсталь», г. Запорожье — 21, 111, 245 Ильича имени, г. Мариуполь, Донецкой обл.— 38, 41, 47, 69, 70, 164 Кирова имени, г. Макеевка, Сталинской обл.— 54, 88, 128, 164, 234, 235 Коминтерна имени, г. Днепропетровск — 99 Краматорский, см. Куйбышева имени «Красная труба», см. Ленинградский трубопрокатный «Красный Октябрь», г. Сталинград — 20, 88 «Криворожсталь», г. Кривой Рог, Днепропетровской обл.— 20, 88, 128, 210 Кузнецкий, г. Сталинск, Западно-Сибирский край— 128, 194, 210, 211 Куйбышева имени, г. Краматорск, — Сталинской обл.— 196, 234, 235, 236 Куйбышева имени, трубопрокатный, г. Мариуполь, Донецкой обл.— 230 Ленина имени, г. Днепропетровск — 88, 143, 210, 211, 230 Ленинградский трубопрокатный «Тру- босталь», г Ленинград — 230 Либкнехта имени, трубный, г. Днепропетровск— 29, 39, 135, 211, 230 Луганский трубопрокатный, см. Якубовского имени Лутугинский, п. Лутугино, Ворошиловградской обл.— 89 Лысьвенский сталелитейный, г. Лысьва, Пермской обл.— 128 18 1392 Магнитогорский, г. Магнитогорск, Челябинской обл.— 68, 69, 128, 210 Макеевский, см. Кирова имени Макеевский трубопрокатный, г. Ма¬ кеевка, Сталинской обл.— 230 Мариупольский, см. Ильича имени Никопольский трубный г. Никополь, Днепропетровской обл.— 20, 211, 230 Новотрубный, Новоуральский, ст. Хромпик, Свердловской обл.— 230 Орджоникидзе имени, г. Мариуполь, Сталинской обл.— 20, 38, 130, 132, 133, 134, 194, 195, 196, 210, 234, 235 Петровского имени, г. Днепропетровск—51, 128, 157, 183, 194, 210, 211 Серова имени, ферросплавов, г. Серов, Свердловской обл.— 128 «Серп и молот», г. Москва — 88, 213 Синарский труболитейный, г. Каменск, Челябинской обл.— 230 Сталинский, г. Сталино — 71, 107, 164, 183, 194, 195, 196, 211, 234, 235 Старотрубный, см. Куйбышева имени, трубопрокатный Фрунзе имени, г. Константиновка, Сталинской обл.— 210, 234, 235 Электросталь, рп Электросталь, Московской обл.— 211 Южнотрубный, см. Никопольский трубный Якубовского имени, трубопрокатный, г. Ворошиловград — 231 ЦВЕТНАЯ МЕТАЛЛУРГИЯ Заводы, комбинаты Днепровский алюминиевой комбинат (ДАК), г. Запорожье, Днепропетровская обл. (до 1939 г.) — 1788 Днепровский магниевый завод, г. За¬ порожье, Днепропетровская обл. (до 1939 г.) — 178, 202 МАШИНОСТРОЕНИЕ Заводы машиностроительные Барский машиностроительный, г. Бар, Винницкая обл.— 81 «Большевик», машиностроительный, г. Киев — 20, 196 Воровского имени, машиностроительный, г. Мелитополь, Запорожская обл.— 192 Ворошиловградский машиностроительный, см. Пархоменко имени Ворошиловградский паровозострои273
тельный, см. Октябрьской революции имени Г омельский сельхозмашиностроения, Гомсельмаш, г. Гомель, БССР — 90 Горького имени, станков-автоматов, г. Киев — 54, 55 Гродненский велосборочный, г. Гродно, Белостокская обл., БССР—150 Дзержинского имени, машиностроительный, г. Харьков—117 Днепропетровский металлургического оборудования, г. Днепропетровск — 49, 157 Иванова имени, проволочно-гвоздильный, г. Одесса — 26 Калининский вагоностроительный, г. Калинин, Московская обл.— 90 Киевский паровозовагоноремонтный, г. Киев — 154, 155 Кирова имени, машиностроительный, г. Горловка, Донецкой обл.— 195 Колющенко имени, сельскохозяйственного машиностроения, г. Челябинск — 90 Коминтерна имени, машиностроительный, г. Харьков — 241 «Коммунар», сельскохозяйственного машиностроения, г. Запорожье — 166, 169 «Коммунист», горного оборудования, г. Кривой Рог, Днепропетровской обл.— 192 Косиора имени, машиностроительный, г. Ворошиловград, Донецкой обл. Краматорский, тяжелого машиностроения, см. Сталина имени Ново-Кра- маторский «Красный двигатель», автотракторных деталей, г. Киев — 90 «Красный молот», машиностроительный, г. Грозный, Чечено-Ингушская АССР — 17 «Красный Профинтерн», машиностроительный, г. Одесса — 25 Ладанский противопожарного оборудования, г. Ладан, Черниговской обл.— 239 Ленина имени, тракторных запасных частей, г. Мичуринск, Тамбовской обл.— 90, 257 «Ленинская кузница», судостроительный, г. Киев — 149 Лепсе имени, тракторных запасных частей и деталей, г. Киев — 90 Луганский машиностроительный, см. Косиора имени Луганский паровозостроительный, см. Октябрьской революции имени Львовский паровозовагоноремонтный, г. Львов — 119 Московский автомобильный, ЗИС, г. Москва — 90, 244 Московский инструментальный, г. Москва — 123 Мытищинский вагоностроительный завод, г. Мытищи, Московской обл.— 244 Нежинский обозный завод, г. Нежин, Черниговской обл.— 240 Новокраматорский машиностроительный, см. Сталина имени «Октябрьский молот», трактороремонтный, г. Чернигов — 240 Октябрьской революции имени, машиностроительный, г. Одесса — 90 Октябрьской революции имени, паровозостроительный, г. Ворошиловград — 28, 42 Орджоникидзе имени, Старокраматорский машиностроительный, г. Краматорск, Сталинской обл.— 14, 29, 205 Орджоникидзе имени, Харьковский тракторный (ХТЗ), г. Харьков — 19, 52, 53, 77, 79, 90, 101, 107, 117, 150, 166, 168, 198, 201, 231, 232, 243 257 Пархоменко имени, горного оборудования, г. Ворошиловград — 148, 197 Петровского имени, велосипедный, г. Харьков — 118 «Поршень», тракторных деталей, г. Харьков — 218, 219 «Правды» газеты имени, вагоностроительный, г. Днепродзержинск, Днепропетровская обл.— 243 15-летия комсомола имени, машиностроительный, г. Сталино—157 «Светофор», железнодорожного оборудования, г. Днепропетровск—13 «Свет шахтера», горнозаводского оборудования, г. Харьков — 76, 117, 118 «Серп и молот», сельскохозяйственного машиностроения, г. Харьков — 19, 101, 118, 128 Сталина имени, Новокраматорский машиностроительный, г. Краматорск, Донецкой обл.— 14 Сталинградский тракторный, г. Сталинград— 90, 231, 232, 257 Старокраматорский машиностроительный, см. Орджоникидзе имени Старостина имени, машиностроительный, г. Одесса — 25 Усть-Катавский машиностроительный, г. Усть-Катав, Челябинской обл.— 243 Харьковский авторемонтный, г. Харьков — 52 274
Харьковский паровозостроительный (ХПЗ), см. Коминтерна имени Харьковский станкостроительный, г. Харьков — 52, 100, 117, 118 Харьковский табачного машиностроения, г. Харьков — 149 Челябинский тракторный, г. Челябинск—231, 232, 257 «Червоний Профінтерн», см. «Красный Профинтерн» Заводы металлообрабатывающие и механические Бучачский литейный, г. Бучач, Тернопольской обл.— 121 Збаражский литейно-механический, г. Збараж, Тернопольской обл.— 121 Квасиловский механический, с. Кваси- лов, Ровенской обл.— 175 «Механолит», г. Харьков— 117 Московский фитинговый, г. Москва — 230 Одесский стальных канатов, г. Одесса — 128 Орджоникидзеградский сталелитейный, г. Орджоникидзеград, Орловской обл.— 244 Прилукский механический, г. Прилуки, Черниговской обл.— 239 Тернопольский литейно-механический, г. Тернополь— 121 Черниговская судоремонтная мастерская, г. Чернигов — 239 Чортковский литейно-механический завод, г. Чортков, Тернопольской обл.— 121 Заводы электротехнические Днепровский электродный (ДЭЗ), г. Запорожье—178, 179 Кирова имени «Электросила», электромашиностроительный, г. Ленинград — 74 Куйбышева имени, электротрансфор- маторный, г. Москва — 74 «Москабель», кабельный, г. Москва — 74, 105 МОТЭЗ, см. Куйбышева имени Подольский аккумуляторный, г. Подольск, Московской обл.— 90 «Севкабель», кабельный, г. Ленинград— 74, 105 «Укркабель», кабельный, г. Киев — 155 Харьковский котельно-механический, г. Харьков — 96, 97 Харьковский турбогенераторный (ХТЗ), г. Харьков — 80, 86, 136, 138 Харьковский электрозавод (ХЭЛЗ), г. Харьков — 91 Харьковский электромеханический (ХЭМЗ), г. Харьков— 19, 80, 86, 117 Харьковский электромеханический и турбогенераторный (ХЭТЗ), г. Харьков — 27, 28, 80, 86, 87 «Электроаппарат», г. Ленинград — 74 «Электропровод», г. Одесса — 74 ХИМИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Фабрики, заводы, комбинаты Винницкий суперфосфатный завод, г. Винница — 81 Воскресенский химкомбинат, см. Куйбышева имени Горловский азотно-туковый комбинат, г. Горловка, Донецкой обл.— 195 Калушский калийный комбинат, г. Калуш, Станиславской обл.— 236 Куйбышева имени, химический комбинат, г. Воскресенск, Московской обл.— 20 Прилукская фабрика пластмасс, г. Прилуки, Черниговской обл.— 240 Сталиногорский азотно-туковый комбинат, г. Сталиногорск, Московской обл.— 20 Тернопольский завод лакокрасок и масел, г. Тернополь— 121 ПРОИЗВОДСТВО АБРАЗИВОВ Заводы Днепровский карборундовый завод, г. Запорожье — 73 ПРОМЫШЛЕННОСТЬ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ Заводы Великоанадольский известковый, с. Ве- ликоанадоль, Сталинской обл.— 251 Глинно-Наварский известковый, г. Глинна и Навария, Львовской обл.— 233 Городокские известковые, г. Городок, Винницкой обл.— 233 Днепропетровский кирпичный № 17, г. Днепропетровск — 250 Здолбуновский цементный, г. Здолбу- нов, Ровенской обл.— 174 Козелецкий клинкерный, г. Козелец, Черниговской обл.— 239 Корчеватский кирпичный, г. Киев — 250 Ленина имени, шамотно-динасовый, г. Красногоровка, Сталинской обл.— 157 18* 275
Никопольский кирпичный, г. Никополь, Днепропетровской обл.— 250 Новгород-Северский, известковый, г. Новгород-Северский, Черниговской обл.— 240 Олешнянский кирпичный, с. Олешня, Черниговской обл.— 250 Остковский кирпичный № 1, с. Остки, Ровенской обл.— 175 Остковский кирпичный № 3, с. Остки, Ровенской обл.— 175 Остковский кирпичный № 5, с. Остки, Ровенской обл.— 175 Очеретинский кирпичный, с. Очеретино, Сталинской обл.— 250 Петровского имени, кирпичный, г. Киев — 250 Пустомытовский известковый, с. Пустомыты, Львовской обл.— 251 Топчиевский клинкерный, с. Топчиев- ка, Черниговской обл.— 239 Харьковский кирпичный № 12, г. Харьков — 250 Шепетовский кирпичный, г. Шепетов- ка, Каменец-Подольской обл.— 250 СТЕКОЛЬНАЯ И ФАРФОРО-ФАЯНСОВАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Комбинаты, заводы Коростенский фарфоровый завод, г. Коростень, Киевской обл.— 34 «Красный керамик», керамический комбинат, г. Боровичи, Сумской обл.— 88 ДЕРЕВООБРАБАТЫВАЮЩАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Фабрики, комбинаты Прилукский мебельный комбинат, г. Прилуки, Черниговской обл.— 240 Сталинский мебельный комбинат, г. Сталине — 156 Тернопольская мебельная фабрика, г. Тернополь — 121 Черниговская мебельная фабрика, г. Чернигов — 240 Чертковская мебельная фабрика, г. Чертков, Тернопольской обл.— 121 ШВЕЙНО-ТЕКСТИЛЬНАЯ ПРОМЫШЛЕН¬ НОСТЬ Фабрики, заводы Авдеевский пенькозавод, с. Авдеевка, Черниговской обл.— 240 Батуринский пенькозавод, с. Батурин, Черниговской обл.— 240 Бучачская фабрика головных уборов, г. Бучач, Тернопольской обл.— 121 Винницкая чулочная фабрика, г. Винница — 125 Городнянский пенькозавод, с. Городня, Черниговской обл.— 240 Добрянская швейная фабрика, пгт Добрянка, Черниговской обл.— 241 Киселевский льнозавод, с. Киселевка, Черниговской обл.— 240 Коропский пенькозавод, с. Короп, Черниговской обл.— 240 «Красная нить», суконная фабрика, г. Харьков — 211 Куликовский льнозавод, с. Куликовка, Черниговской обл.— 240 Макошинский пенькозавод, с. Мако- шино, Черниговской обл.— 240 Новгород-Северский пенькозавод, г. Новгород-Северский, Черниговской обл.— 240 Орехово-Зуевский текстильный комбинат, г. Орехово-Зуево, Московской обл.— 213 Перелюбский пенькозавод, с. Пере- люб, Черниговской обл.— 240 Прилукская перчаточная фабрика, г. Прилуки, Черниговской обл.— 242 Прилукская трикотажная фабрика, г. Прилуки, Черниговской обл.— 242 Прилукская чулочная фабрика, г. Прилуки, Черниговской обл.— 125, 242 Прилукская швейная фабрика, г. Прилуки, Черниговской обл.— 242 Сядринский пенькозавод, с. Сядрино, Черниговской обл.— 240 Тульчинская чулочная фабрика, г. Тульчин, Винницкой обл.— 83 Черниговская фабрика первичной обработки шерсти, г. Чернигов — 240 Черниговская швейная фабрика, г. Чернигов — 241 КОЖЕВЕННО-ОБУВНАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Фабрики, заводы Бершадский кожевенный завод, пгт Бершадь, Винницкой обл.— 83 Винницкая обувная фабрика, г. Винница — 83 Жмеринский кожевенный завод, г. Жмеринка, Винницкой обл.— 83 Прилукская кожевенно-галантерейная фабрика, г. Прилуки, Черниговской обл.— 241 Тульчинский кожевенный завод, г. Тульчин, Винницкой обл.— 83 276
ПИЩЕВКУСОВАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ Тресты Черниговский облмолмаслопром (Черниговский областной трест масло- молочной промышленности) — 240 Черниговский трест хлебопечения — 239 Фабрики, заводы Бахмачский птицекомбинат, г. Бахмач, Черниговской обл.— 240 Бобровицкий сахарный завод, пгт Бобровица, Черниговской обл.— 239 Болеховский солезавод, г. Болехов, Станиславской обл.— 180 «Бранка», кондитерская фабрика, г. Львов — 103 Бучачская свечная фабрика, г. Бучач, Тернопольской обл.— 121 8 марта имени, консервный завод № 1, г. Херсон, Одесской обл.— 220 «Газет», кондитерская фабрика, г. Львов — 103 Галагановский крахмальный завод, с. Галагановка, Черниговской обл.— 240 Гниванский сахарный завод, г. Гни- вань, Винницкой обл.— 82 Долинский солезавод, г. Долина, Станиславской обл.— 179 Журавский мятный завод, с. Журавка, Черниговской обл.— 239 Золочевский мясоконсервный комбинат, г. Золочев, Львовской обл.—256 Ичнянский спиртозавод, с. Ичня, Черниговской обл.— 239 Кирова имени, кондитерская фабрика, г. Львов— 186 Ковалевский спиртзавод, с. Ковалев- ка, Черниговской обл.— 239 Коропский крахмальный завод, г. Короп, Черниговской обл.— 239 Корюковский рафинадный завод, пгт Корюковка, Черниговской обл.— 239 Крисковский спиртзавод, с. Криски, Черниговской обл.— 239 Львовская табачная фабрика, г. Львов — 104 Линовицкий сахарный завод, с. Лино- вица, Черниговской обл.— 239 Львовский водочно-ликерный завод, г. Львов — 104 Мамаевский спиртзавод, с. Мамаевка, Черниговской обл.— 239 Менская база ферментации табака, г. Мена, Черниговской обл.— 239 Нежинский маслозавод № 14, г. Нежин, Черниговской обл.— 239 Нежинский спиртосоковый завод, г. Нежин, Черниговской обл.— 239 Нехаевский крахмальный завод, с. Не- хаевка, Черниговской обл.— 239 Николаевская кондитерская фабрика, г. Николаев — 220 Новгород-Северский птицекомбинат, г. Новгород-Северский, Черниговской обл.— 241 Новоборовичский спиртзавод, с. Но- воборбвичи, Черниговской обл.—239 Новобыковский сахарный завод, пгт Быково, Черниговской обл.—239 Носовский сахарный завод, с. Носов- ка, Черниговской обл.— 239 Очаковский консервный завод, г. Очаков, Николаевской обл.— 221 Парафиевский сахарный завод, с. Па- рафиевка, Черниговской обл.— 239 Пелюховский крахмальный завод, с. Пелюховка, Черниговской обл.— 239 Петровский спиртзавод, с. Петровка, Черниговской обл.— 239 Прилукская махорочная фабрика, г. Прилуки, Черниговской обл.— 239 Прилукский мятный завод, г. Прилуки, Черниговской обл.— 239 Тернопольская свечная фабрика, г. Тернополь— 121 «Фортуна нова», кондитерская фабрика, г. Львов — 103 Холменский спиртзавод, с. Холмы, Черниговской обл.— 239 Чемерский спиртзавод, с. Чемер, Черниговской обл.— 239 Черниговская макаронная фабрика, г. Чернигов — 239 Черниговский водочный завод, г. Чернигов — 239 Черниговский восковой завод, г. Чернигов — 240 Черниговский мясокомбинат, г. Чернигов — 240 Черниговский птицекомбинат, г. Чернигов — 240 Черниговский рыбокоптильный завод, г. Чернигов — 240 Шабалиновский спиртзавод, с. Шаба- линовка, Черниговской обл.— 239 ПРОЧИЕ ОТРАСЛИ ПРОМЫШЛЕННОСТИ Фабрики Тернопольская, курильной бумаги и гильз, г. Тернополь — 121 Черниговская, музыкальная, г. Чернигов — 240
ПЕРЕЧЕНЬ ДОКУМЕНТОВ 1938 № 1. Постановление Вседонецкого совещания руководителей, стахановцев и ударников угольной промышленности Донбасса о заключении индивидуальных договоров по социалистическому соревнованию и увеличении числа стахановцев в угольной промышленности. 1 января 1938 г 9 № 2. Информация из газеты «Вісті» об организации санаториев и домов отдыха для шахтеров Донбасса. 3 января 1938 г. . . : . . . 12 № 3. Постановление бюро Донецкого обкома КП (б) У о присуждении переходящего Красного знамени обкома Макеевскому угольному району. 7 января 1938 г 13 № 4. Корреспонденция из газеты «Социалистический Донбасс» об изучении научными работниками Москвы и Сталино метода цикличности на шахтах Донбасса. 28 января 1938 г 13 № 5. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о встрече героев труда И. И. Гудова и А. X. Бусыгина со стахановцами г. Краматорска. 31 января 1938 г 14 № 6. Корреспонденция из газеты «Днепровская правда» о вводе в эксплуатацию новых шахт в Кривбассе. 3 февраля 1938 г. . . . 15 № 7. Информация из газеты «Вісті» о первом выпуске слушателей семинаров по изучению цикличности производства в угольной промышленности. 10 февраля 1938 г 16 № 8. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» об изучении руководящими работниками трестов, шахт, участков передового опыта стахановцев Н. Г. Гвоздырькова и И. А. Шашацкого. 12 февраля 1938 г 16 № 9. Из постановления Главного управления горного и топливного машиностроения НКТП СССР по отчету Ворошиловградского машиностроительного завода им. Косиора о работе за 1937 г. 19 февраля 1938 г 17 № 10. Информация из газеты «Вісті» об открытии домов отдыха для матерей-шахтерок. 26 февраля 1938 г 18 № 11. Информация из газеты «Вісті» о шефстве рабочих бригад харьковских заводов над МТС области. 27 февраля 1938 г 19 № 12. Информация из газеты «Вісті» о присуждении переходящих Красных знамен предприятиям тяжелой промышленности СССР — победителям в социалистическом соревновании. 18 марта 1938 г. 19 № 13. Информация из газеты «Комуніст» о работе дворца культуры киевского машиностроительного завода «Большевик». 18 апреля 1938 г. 20 № 14. Информация из газеты «Червоне Запоріжжя» о вводе в эксплуатацию третьей домны «Запорожстали». 4 мая 1938 г 21 № 15. Из договора о социалистическом соревновании между участками № 2-бис шахты им. Челюскинцев треста «Сталинуголь» и № 2 шахты им. Кирова треста «Кировуголь». 24 мая 1938 г 21 № 16. Из резолюции XIV съезда КП(б)У по отчету ЦК КП(б)У — о задачах по дальнейшему развитию промышленности. 13—18 июня 1938 г 23 278
№ 17. Корреспонденция из газеты «Чорноморська комуна» о стахановских рекордах рабочих промышленных предприятий Одессы в честь выборов в Верховный Совет УССР. 18 июня 1938 г. . . 25 № 18. Шахтный драмкружок в подшефном колхозе. 29 июня 1938 г. . . 26 № 19. Корреспонденция из газеты «Харьковский рабочий» об окончании строительства сверхмощной турбины на Харьковском электро- турбинном заводе. 2 июля 1938 г 27 № 20. Резолюция митинга рабочих и служащих старопаровозного цеха Ворошиловградского паровозостроительного завода им. Октябрьской революции с одобрением выпуска займа 3-й пятилетки. 3 июля 1938 г 28 № 21. Информация из газеты «Вісті» о прибытии молодых рабочих на шахты Донбасса из союзных республик. 16 июля 1938 г. . . . 28 № 22. Сообщение из газеты «Днепровская правда» о вводе в строй нового цеха по производству электродов на Днепропетровском трубном заводе им. К. Либкнехта. 22 июля 1938 г 29 № 23. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о развертывании социалистического соревнования имени 20-летия комсомола на Краматорском машиностроительном заводе им. Орджоникидзе. 3 августа 1938 г 29 № 24. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о спектаклях, показанных театрами страны горнякам Донбасса. 9 августа 1938 г 30 № 25. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о росте числа стахановцев на шахтах треста «Чистяковантрацит». 16 августа 1938 г 30 № 26. Договор о социалистическом соревновании между коллективами рабочих и служащих Алмазнянского металлургического завода и Ворошиловского металлургического завода им. Ворошилова (Донбасс). 20 августа 1938 г 31 № 27. Корреспонденция из газеты «Ворошиловградская правда» о трудовых успехах шахтеров Ворошиловска в честь третьей годовщины стахановского движения. 20 августа 1938 г 32 № 28. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о присвоении звания мастер угля горнякам треста «Макеевуголь». 23 августа 1938 г 33 № 29. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» об окончании строительства новой шахты № 13-бис треста «Советскуголь». 28 августа 1938 г 34 № 30. Корреспонденция из газеты «Червоне Полісся» об ударной работе стахановцев Коростенского фарфорового завода 30 августа 1938 г 34 № 31. Статистические сведения о развитии тяжелой промышленности Украинской ССР за период второй пятилетки. 3 сентября 1938 г. 35 № 32. Информация из газеты «Вісті» о зачислении на учебу в Промышленную академию им. Сталина лучших стахановцев шахт Донбасса. 3 сентября 1938 г 38 № 33. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о новых домах для рабочих металлургических и коксохимических заводов Мариуполя. 10 сентября 1938 г 38 № 34. Информация из газеты «Днепровская правда» об изготовлении первой партии крекинговых труб на Днепропетровском трубном заводе им. К- Либкнехта. 27 сентября 1938 г 39 № 35. Приветственное письмо Ворошиловградского обкома КП (б) У рабочим и служащим шахты № 6-6-бис «Брянка» по случаю окончания строительства шахты. 2 октября 1938 г 39 № 36. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о почине бригады шахты № 10 треста «Снежнянантрацит» по передаче опыта передовых бригад отстающим. 3 октября 1938 г 40 № 37. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о результа- 279
тах предоктябрьского соревнования на шахтах треста «Орджони- кидзеуголь». 15 октября 1938 г 41 № 38. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о слете стахановцев Мариупольского завода им. Ильича. 15 октября 1938 г. 41 № 39. Информация из газеты «Вісті» об успехах изобретателей и рационализаторов Ворошиловградского завода им. Октябрьской революции. 21 октября 1938 г 42 № 40. Список шахт Ворошиловградской области, досрочно выполнивших к Октябрьской годовщине производственные планы. 7 ноября 1938 г 42 № 41. Постановление Совнаркома УССР об упорядочении дела организованного набора рабочей силы из колхозов. 13 ноября 1938 г. 43 № 42. Корреспонденция из газеты «Социалистический Донбасс» о радиофикации промышленных районов Сталинской области. 17 ноября 1938 г 46 № 43. Информация из газеты «Комуніст» о досрочном выполнении годового плана доменщиками Мариупольского завода им. Ильича. 20 ноября 1938 г 47 № 44. Корреспонденция из газеты «Комуніст» об авангардной роли коммунистов на шахте № 28 треста «Макеевуголь». 22 ноября 1938 г. 48 № 45. Сообщение из газеты «Социалистический Донбасс» о высоких показателях цикличности на шахтах треста «Орджоникидзе- уголь». 1 декабря 1938 г 48 № 46. Сообщение из газеты «Днепровская правда» об организации серийного выпуска чаш для шлаковых ковшей отечественного производства на Днепропетровском заводе металлургического оборудования. 2 декабря 1938 г 49 № 47. Корреспонденция из газеты «Ворошиловградская правда» о соревновании горняков Грузии и Украины. 4 декабря 1938 г. . . 50 № 48. Информация из газеты «Социалистический Донбасс» о концертах мастеров искусств для шахтеров Донбасса. 8 декабря 1938 г. . . 50 № 49. Информация из газеты «Днепровская правда» об окончании строительства самого мощного в Союзе газгольдера на Днепропетровском металлургическом заводе им. Петровского. 15 декабря 1938 г 51 № 50. Из доклада секретаря Орджоникидзевского райкома партии г. Харькова Мальчуженко на пленуме Харьковского обкома КП (б) У об ударной работе комсомольцев района. 16 декабря 1938 г 51 № 51. Сообщение из газеты «Социалистический Донбасс» о досрочном выполнении годового задания горняками шахты «Юный коммунар» треста «Орджоникидзеуголь». 21 декабря 1938 г 53 № 52. Корреспонденция из газеты «Социалистический Донбасс» о трудовых успехах рабочих мартеновского цеха № 2 Макеевского завода им. Кирова. 24 декабря 1938 г 54 № 53. Резолюция митинга рабочих и служащих Киевского завода станков-автоматов им. Горького об одобрении постановления Совнаркома СССР, ЦК ВКП(б) и ВЦСПС «О мероприятиях по упорядочению трудовой дисциплины; улучшению практики государственного социального страхования и борьбе с злоупотреблениями в этом деле» и мерах по проведению его в жизнь. 30 декабря 1938 г 54 № 54. Из постановления пленума ЦК Союза рабочих каменноугольной промышленности Донбасса об одобрении постановления партии и правительства, направленного на укрепление трудовой дисциплины, повышение производительности труда. 30 декабря 1938 г. 55 № 55. Таблица итогов выполнения второго пятилетнего плана народного хозяйства Союза ССР. 1938 г 56 № 56. Статистические сведения об освобождении СССР от экономической зависимости за годы второй пятилетки. 1938 г 57 280
1939 № 57. Таблицы основных показателей развития промышленности Украинской ССР. Начало 1939 г 60 № 58. Статистические сведения о подготовке кадров для промышленности Украинской ССР за вторую и начало третьей пятилеток. Не ранее 1 января 1939 г 64 № 59. Письмо горняков шахты им. Ленина, треста «Ткибулуголь» горнякам шахты № 4 «Красный Октябрь» треста «Орджоникидзе- уголь» о соревновании шахтеров Донбасса и Грузии. 20 января 1939 г 66 № 60. Из письма рабочих, служащих, инженерно-технических работников Магнитогорского металлургического комбината всем работникам черной металлургии СССР о соревновании в честь XVIII съезда ВКГЇ(б). 1 февраля 1939 г 68 № 61. Из письма рабочих Мариупольского металлургического завода им. Ильича ко всем металлургам Украины о соревновании в честь XVIII съезда ВКП(б). 1 февраля 1939 г 69 № 62. Корреспонденция из газеты «Комуніст» об авангардной роли ком¬ сомольцев — шахтеров г. Сталино на производстве. 2 февраля 1939 г 70 № 63. Из сообщения газеты «Вісті» об отклике рабочих городов Воро- шиловска и Алмазного на письмо магнитогорцев о соревновании в честь XVIII съезда ВКП(б). 7 февраля 1939 г 72 № 64. Информация из газеты «Червоне Запоріжжя» о пуске первой карборундовой печи на Днепровском карборундовом заводе в Запорожье. 14 февраля 1939 г 73 № 65. Приказ наркома электростанций и электропромышленности СССР об обеспечении пуска гидрогенератора № 9 Днепровской гидроэлектростанции им. Ленина. 15 февраля 1939 г 73 № 66. Из информации газеты «Вісті» о перевыполнении сменных норм шахтерами Донбасса в честь XVIII съезда ВКП(б). 16 февраля 1939 г 74 № 67. Указ Президиума Верховного Совета СССР о награждении рабочих, инженерно-технических работников и служащих шахт Донбасса в связи с перевыполнением плана добычи угля. 17 февраля 1939 г 75 № 68. Указ Президиума Верховного Совета СССР о награждении харьковского завода горнозаводского оборудования «Свет шахтера» орденом Ленина. 17 февраля 1939 г 76 № 69. Приказ наркома среднего машиностроения СССР о присуждении Харьковскому тракторному заводу им. Орджоникидзе переходящего Красного знамени Наркомата и ЦК союза рабочих тракторной промышленности. 2 марта 1939 г 77 № 70. Приказ наркома электростанций и электропромышленности СССР о разделе электротурбинного завода (ХЭТЗ) на электромеханический (ХЭМЗ) и турбогенераторный (ХТГЗ) заводы в г. Харькове. 9 марта 1939 г 80 № 71. Статья заведующего промышленно-транспортным отделом Вин¬ ницкого обкома КП (б) У о состоянии областной промышленности и задачах ее развития в третьей пятилетке. 10 марта 1939 г. . . 81 № 72. Информация из газеты «Більшовик» о достижениях промышлен¬ ности Черниговщины за годы Советской власти. 10 марта 1939 г. 84 № 73. Приказ наркома черной металлургии СССР о приеме студентов в Украинскую промышленную академию в 1939 г. 17 марта 1939 г. 85 № 74. Приказ наркома среднего машиностроения СССР и наркома электростанций и электропромышленности СССР о передаче тресту «Южэнергострой» строительства ХЭМЗ и ХТГЗ. 25 марта 1939 г. 86 № 75. Указ Президиума Верховного Совета СССР о награждении коллективов рабочих, инженерно-технических работников и служа- 281
щих предприятий черной металлургии орденами Ленина, Трудового Красного Знамени, «Знак Почета». 26 марта 1939 г. . . . 88 № 76. Письмо директора Лутугинского металлургического завода к колхозникам Ворошиловградской области с призывом пополнить ряды рабочих завода. 3 апреля 1939 г 89 № 77. Информация из газеты «Комуніст» о поездке горняков комбината «Ворошиловградуголь» к горнякам Грузии. 26 апреля 1939 г. 89 № 78. Приказ заместителя наркома среднего машиностроения СССР о присуждении переходящих Красных знамен предприятиям НКСМ. 28 апреля 1939 г 90 № 79. Приказ заместителя наркома электростанций и электропромышленности СССР о реконструкции Харьковского электрозавода. 3 мая 1939 г 91 № 80. Корреспонденция из газеты «Комуніст» о пребывании делегации горняков Грузии у донецких горняков. 5 мая 1939 г 92 № 81. Информация из газеты «Ворошиловградская правда» о начале соревнования между машинистами врубовых машин комбината «Ворошиловградуголь». 5 июня 1939 г 93 № 82. Приказ наркома черной металлургии СССР об открытии дневного отделения Криворожского горного института. 8 июня 1939 г. . . 94 № 83. Приказ наркома электростанций и электропромышленности СССР о строительстве Одесской ТЭЦ. 13 июня 1939 г 95 № 84. Приказ заместителя наркома электростанций и электропромышленности СССР о дальнейшем обучении рабочих предприятий Наркомата, окончивших курсы мастеров социалистического труда. 14 июня 1939 г 96 № 85. Приказ наркома электростанций и электропромышленности СССР о реорганизации котельно-механических мастерских в Харькове в Харьковский котельно-механический завод «Южэнергостроя». 15 августа 1939 г 96 № 86. Сведения о росте экономики и культуры в союзных республиках с 1932 по 1937 г. 28 августа 1939 г 97 № 87. Постановление бюро Сталинского горкома КП (б) У о работе стахановских школ по тресту «Куйбышевуголь». 22 сентября 1939 г. 98 № 88. Из постановления Днепропетровского обкома КП (б) У об инициативе передовых женщин в овладении новыми профессиями. 29 сентября 1939 г 98 № 89. Приказ наркома черной металлургии СССР о награждении значком «Отличник соцсоревнования Наркомчермета» и «Похвальным листом Наркомчермета» работников Запорожского ферросплавного завода. 7 октября 1939 г .100 № 90. Информация из газеты «Комуніст» о пополнении Харьковского станкостроительного завода новыми работницами. 8 октября 1939 г 100 № 91. Телеграмма комсомольцев-нефтяников Грузии комсомольцам треста «Нефтьпромразведка» (Ромны, Полтавской обл.) о досрочном окончании бурения нефтескважины. 9 октября 1939 г 101 № 92. Протокол совещания Львовского совета профсоюзов о трудоустройстве безработных на предприятиях г. Львова. 13 октября 1939 г 102 № 93. Приказ наркома электростанций и электропромышленности СССР о сооружении подстанций и линий электропередачи Днепр — Донбасс. 15 октября 1939 г 105 № 94. Информация из газеты «Вісті» о росте добычи железной руды на шахтах Кривбасса. 22 октября 1939 г 106 № 95. Приказ народного комиссара черной металлургии СССР о реализации предложения Г. и К. Кореньковых по центробежной разливке стали. 26 октября 1939 г 106 № 96. Сведения харьковского Дома техники о движении многостаночников на ХТЗ. Не позднее 26 октября 1939 г 107 282 '
№ 97. Декларация Народного Собрания Западной Украины о национализации банков и крупной промышленности Западной Украины. 28 октября 1939 г ПО № 98. Приказ заместителя наркома черной металлургии СССР о премировании работников Алмазнянского металлургического завода (Донбасс). 11 ноября 1939 г НО № 99. Приказ наркома черной металлургии СССР о награждении коллектива «Запорожсталь» значком «Отличник социалистического соревнования черной металлургии» и «Похвальным листом Народного комиссариата черной металлургии». 15 ноября 1939 г. . . . 111 № 100. Информация из газеты «Зоря» о присуждении золотой медали днепропетровскому заводу «Светофор» за представленную продукцию на Всемирной парижской выставке. 23 ноября 1939 г. . . 113 № 101. Приказ наркома угольной промышленности СССР об организации угольной промышленности в Западных областях Украины. 1 декабря 1939 г 113 № 102. Из выступления секретаря Харьковского горкома партии т. Воскова на IX пленуме Харьковского обкома КП (б) У о работе промышленных предприятий г. Харькова. 3 декабря 1939 г 117 № 103. Информация из газеты «Вільне життя» о создании на Тернопольщине промысловых производственных артелей. 10 декабря 1939 г. 118 № 104. Информация из газеты «Вільна Україна» о включении в соцсоревнование рабочих паровозного отдела Львовского паровозовагоноремонтного завода. 28 декабря 1939 г 119 1940 № 105. Сведения о количестве стахановцев, ударников и мастеров энергетики по предприятиям «Донэнерго» на 1 января 1940 г. Не ранее 1 января 1940 г 120 № 106. Из протокола заседания президиума Тернопольского облисполкома о национализации предприятий и мерах по развертыванию работы местной промышленности. 5 января 1940 г 121 № 107. Постановление Волынского облисполкома о национализации деревообрабатывающих предприятий и смолоскипидарных заводов. Не позднее 10 января 1940 г 122 № 108. Письмо коллектива донецкой шахты № 4 «Червоний Жовтень» треста «Орджоникидзеуголь» горнякам шахты им. Ленина треста «Ткибулуголь» Грузинской ССР о продолжении соцсоревнования в 1940 г. 22 января 1940 г 123 № 109. Корреспонденция из газеты «Більшовик» о распространении опыта прилукских многостаночниц на предприятиях легкой промышленности Черниговской области. 26 января 1940 г 125 № НО. Выписка из постановления президиума Львовского горсовета о состоянии и мерах по улучшению работы газового завода. 27 января 1940 г 126 № 111. Инструкция Наркомата черной металлургии СССР о мерах по улучшению состояния детских садов на предприятиях черной металлургии. 31 января 1940 г 127 № 112. Из обращения слета стахановцев-изобретателей металлургического завода «Азовсталь» им. С. Орджоникидзе (г. Мариуполь) к коллективам предприятий о проведении общественных смотров рабочего изобретательства. 16 февраля 1940 г 130 № 113. Постановление президиума ВЦСПС об организации общественных смотров массового рабочего изобретательства. 22 февраля 1940 г 133 № 114. Информация из газеты «Труд» о мероприятиях по развертыванию массового изобретательства на шахтах Донбасса. 27 февраля 1940 г 134 283
№ 115. Сообщение из вестника областной информации Львовского филиала РАТАУ о строительстве угольных шахт в области. 28 февраля 1940 г 135 № 116. Поздравительная телеграмма наркома черной металлургии СССР передовой работнице Нижнеднепровского металлургического завода им. К- Либкнехта Л. И. Феоктистовой в связи с производственными успехами. 7 марта 1940 г 135 № 117. Приказ наркома электростанций и электропромышленности СССР о присуждении переходящего Красного знамени и награждении знаками отличия коллектива Харьковского турбогенераторного завода. 10 марта 1940 г 136 № 118. Из передовой статьи газеты «Радянська Україна» о руководящей роли коммунистов в выполнении производственных заданий и развертывании соцсоревнования на предприятиях г. Станислава. 20 апреля 1940 г 138 № 119. Приказ народного комиссара электростанций и электропромышленности СССР о мерах по обеспечению машинами и оборудованием шахт Донбасса. Апрель 1940 г 139 № 120. Из резолюции XV съезда КП (б) У по отчетному докладу ЦК КП (б) У — о мерах по улучшению работы промышленности. 17 мая 1940 г 140 № 121. Сообщение из вестника областной информации Львовского филиала РАТАУ о строительстве газопровода Дашава — Львов. 19 мая 1940 г 143 № 122. Из таблицы реализации государственных займов в Украинской ССР за годы второй и третьей пятилеток. 5 июня 1940 г 144 № 123. Обращение ВЦСПС к трудящимся СССР о мерах по усилению оборонной и хозяйственной мощи страны в связи с развязанной германским фашизмом второй мировой войной. 25 июня 1940 г. 145 № 124. Из резолюции митинга рабочих, работниц, инженерно-технических работников Ворошиловградского завода горного оборудования им. А. Я. Пархоменко о поддержке обращения ВЦСПС, направленного на укрепление экономики и обороноспособности СССР. 26 июня 1940 г 148 № 125. Из резолюции митинга рабочих, инженеров, техников и служащих киевского судостроительного завода «Ленинская кузница» об одобрении обращения ВЦСПС. 26 июня 1940 г 149 № 126. Сообщение из газеты «Соціалістична Харківщина» об оказании харьковскими заводами помощи промышленным предприятиям и сельскому хозяйству освобожденных западных областей Украины и Белоруссии. 29 июня 1940 г .149 № 127. Из обращения горняков шахты «Центральная-Ирмино» треста «Сергоуголь» (Донбасс) к трудящимся Советского Союза с призывом ознаменовать 5-ю годовщину стахановского движения новыми трудовыми достижениями. 12 июля 1940 г 150 № 128. Из статьи заместителя начальника Тернопольского облпищепро- ма о повышении производительности труда на предприятиях пищевой промышленности. 12 июля 1940 г 153 № 129. Открытое письмо стахановцев Киевского паровозовагоноремонтного завода об ознаменовании 5-й годовщины стахановского движения новыми трудовыми успехами. 13 июля 1940 г. . . . 154 № 130. Призыв коллектива киевского завода «Укркабель» о развертывании социалистического соревнования в честь годовщины стахановского движения. 18 июля 1940 г 155 № 131. Информация из газеты «Вісті» об успешном соревновании трудящихся нефтеперерабатывающих заводов Дрогобычской области с нефтяниками Баку. 14 августа 1940 г 156 № 132. Постановление Сталинского облисполкома об обеспечении рабочей силой строительства Кураховской ГРЭС. 15 августа 1940 г. 156 № 133. Информация из газеты «Комуніст» о достойной встрече годов- 284
щины стахановского движения на металлургических заводах Днепропетровска. 31 августа 1940 г 157 № 134. Информация из газеты «Комуніст» о выдающемся трудовом до¬ стижении бурильщика Криворожского железорудного бассейна А. Семиволоса. 31 августа 1940 г 158 № 135. Из материалов о развитии стахановского движения на Днепро¬ дзержинском металлургическом заводе им. Дзержинского. Не ранее августа 1940 г 158 № 136. Открытое письмо знатных металлургов Украины об обязательствах увеличить выплавку металла по примеру соревнующихся горняков Донбасса и Кривбасса. 10 сентября 1940 г 164 № 137. Информация из газеты «Комуніст» о ходе соцсоревнования между трестами и шахтами Донбасса и Кривбасса. 10 сентября 1940 г. 165 № 138. Сведения о наличии инженерно-технических работников на Харьковском тракторном заводе и заводе сельскохозяйственного машиностроения «Коммунар» в г. Запорожье на 15 сентября 1940 г. и потребности в ИТР в 1941 г. Не ранее 15 сентября 1940 г. . . 166 № 139. Информация из газеты «Червоний прапор» о внедрении новых социалистических форм труда на промышленных предприятиях г. Коломыи Станиславской области, повышении производительности труда и материального уровня рабочих. 17 сентября 1940 г. 171 № 140. Информация из газеты «Вісті» о прибытии на работу в Донбасс группы бывших безработных из освобожденной Бессарабии. 17 сентября 1940 г 171 № 141. Указ Президиума Верховного Совета СССР о государственных трудовых резервах СССР. 2 октября 1940 г 172 № 142. Информация из газеты «Вісті» о принятии нефтяниками г. Борислава Дрогобычской области вызова нефтяников Азербайджана на соцсоревнование. И октября 1940 г 174 № 143. Информация из газеты «Вісті» об успехах промышленных предприятий освобожденной Ровенской области в предоктябрьском соцсоревновании. 16 октября 1940 г 174 № 144. Корреспонденция из газеты «Радянська Україна» об открытии ремесленных школ в Станиславской области. 29 октября 1940 г. 175 № 145. Статья начальника комбината «Сталинуголь» А. Засядько о трудовых достижениях комбината в соцсоревновании горняков Донбасса и Кривбасса. 3 ноября 1940 г 175 № 146. Постановление бюро Запорожского обкома КП (б) У о мероприятиях по увеличению производства алюминия и магния .... 178 № 147. Информация из газеты «Радянська Україна» о соцсоревновании коллективов Болеховского и Долинского солезаводов Станиславской области и достижении ими высоких производственных показателей. 4 ноября 1940 г 179 № 148. Корреспонденция из газеты «Радянська Україна» об успешном выполнении соцобязательств коллективом Битковского нефтепромысла Станиславской области. 5 ноября 1940 г 180 № 149. Информация из газеты «Вісті» об успешном проведении на Укра- • ине набора молодежи в ремесленные, железнодорожные училища . и школы ФЗО. 24 ноября 1940 г 180 № 150. Резолюция пленума ЦК КП (б) У «Про керівництво роботою промисловості Дніпропетровським і Харківським міськкомами КП(б)У». 28—30 ноября 1940 г 181 № 151. Резолюция пленума ЦК КП(б) У «Про роботу Львівського і Ро- венського обкомів КП(б)У». 28—ЗО ноября 1940 г 185 № 152. Поздравительная телеграмма наркома черной металлургии СССР коллективу криворожского завода «Коммунист» в связи с досрочным выполнением годового плана. 14 декабря 1940 г 192 № 153. Постановление бюро Запорожского обкома КП (б) У о развертывании соцсоревнования в честь 18-й Всесоюзной партийной конференции. 24 декабря 1940 г 192 285
№ 154. Поздравительная телеграмма наркома нефтяной промышленности СССР 5-му Бориславскому нефтепромыслу Станиславской области, досрочно выполнившему годовой план. 30 декабря 1940г. 193 № 155. Информация из газеты «Вісті» о продлении условий соцсоревнования металлургов на 1941 г. 30 декабря 1940 г 193 № 156. Из доклада мандатной комиссии первой сессии Станиславского областного Совета депутатов трудящихся о производственных успехах предприятий области в 1940 г. и росте материального уровня рабочих. Не ранее декабря 1940 г 194 1941 № 157. Сообщение из газеты «Комуніст» о производственных успехах на предприятиях тяжелой промышленности Донбасса и планах на 1941 г. 2 января 1941 г 194 № 158. Корреспонденция из газеты «Комуніст» о высокой производительности труда на киевском машиностроительном заводе «Большевик». 10 января 1941 г 196 № 159. Сообщение из газеты «Ворошиловградская правда» об обязательствах машиностроителей Ворошиловградского завода горного оборудования им. А. Я. Пархоменко, взятых ко дню открытия XVIII конференции ВКП(б). 10 января 1941 г 197 № 160. Из справки Харьковского тракторного завода о ходе выполнения коллективом обязательств, принятых в честь XVIII конференции ВКП(б). Не ранее 15 января 1941 г 198 № 161. Постановление Запорожского горкома КП (б) У о ходе соцсоревнования и агитмассовой работе на предприятиях Орджоникидзев- ского района в связи с подготовкой к XVIII конференции ВКП(б). 18 января 1941 г 201 № 162. Сообщение из газеты «Ворошиловградская правда» об итогах социалистического соревнования на шахтах и в трестах Вороши- ловградской области в четвертом квартале 1940 г. 19 января 1941 г. 204 № 163. Из годового отчета Старокраматорского машиностроительного завода им. С. Орджоникидзе о производственно-технической деятельности завода в 1940 г. 25 января 1941 г 205 № 164. Сообщение из газеты «Комуніст» об итогах Всесоюзного соревнования металлургов в четвертом квартале 1940 г. 26 января 1941 г 209 № 165. Сообщение из газеты «Комуніст» о поддержке работниками харьковской фабрики «Червона нитка» обращения коллектива Орехово-Зуевского комбината организовать социалистическое соревнование за досрочное выполнение производственной программы 1941 г. 27 января 1941 г 213 № 166. Из объяснительной записки к годовому отчету треста «Перво- майскуголь» о состоянии выполнения плана угледобычи и механизации основных процессов на шахтах треста за 1940 г. Не ранее января 1941 г 212 № 1*67. Сведения Черниговского облплана о выпуске предприятиями области продукции ло отраслям промышленности в 1940 г. и плане на 1941 г. Не ранее января 1941 г 215 № 168. Из доклада заведующего Станиславским облфинотделом о выполнении производственных планов 1940 г. предприятиями местной, пищевой и легкой промышленности. Начало 1941 г. . . . 217 № 169. Из объяснительной записки к годовому отчету харьковского завода «Поршень» о производственно-технической работе за 1940 г. 1 февраля 1941 г 219 № 170. Сообщение из газеты «Южная правда» о производственных успехах трудящихся Николаевской области в честь XVIII конференции ВКП(б). 1 февраля 1941 г 219 286
№ 171. Постановление пленума ЦК КП (б) У «Про реалізацію постанови Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) „Про заходи по збільшенню виробництва товарів широкого вжитку і продовольства з місцевої сировини**». З—5 февраля 1941 г 221 № 172. Постановление бюро Запорожского горкома КП (б) У о ходе выполнения решений ноябрьского Пленума ЦК КП (б) У партийными организациями треста «Запорожстрой» и завода ферросплавов. 26 февраля 1941 г 228 № 173. Сводная таблица о работе заводов Главтрубостали по изобретательству и рационализации за 1940 г. 14 марта 1941 г 230 № 174. Договор о социалистическом соревновании между коллективами Харьковского, Сталинградского и Челябинского тракторных заводов. 15 марта 1941 г 231 № 175. Сообщение из газеты «Вільна Україна» о наборе учеников в школы ФЗО Львовской области. 25 марта 1941 г 232 № 176. Постановление исполкома Львовского областного Совета депутатов трудящихся о восстановлении заводов, изготовляющих известь, в Сокольницком и Городокском районах. 11 апреля 1941 г. 233 № 177. Из отчета Уполномоченного Госплана при СНК СССР по Донбассу о работе предприятий металлургической промышленности за I квартал 1941 г. 24 апреля 1941 г 234 № 178. Корреспонденция из газеты «Радянська Україна» о стахановском движении на Калушском калийном комбинате Станиславской области. 29 апреля 1941 г 236 № 179. Сведения Черниговского облплана о выполнении плана предприятиями союзного и республиканского значения за первый квартал 1941 г. Не ранее апреля 1941 г 239 № 180. Из конъюнктурного обзора Черниговского обллегпрома об итогах работы предприятий легкой промышленности области в первом квартале 1941 г. Не ранее апреля 1941 г 240 № 181. Справка заместителя наркома среднего машиностроения СССР жюри Всесоюзного соревнования сталелитейных цехов машиностроительных заводов о выдвижении лучших цехов на конкурс. Апрель 1941 г 242 № 182. Резолюция заводской партийной конференции завода «Запорожсталь» о выполнении решений XVIII конференции ВКП(б) по снижению себестоимости. 4 мая 1941 г 245 № 183. Резолюция пленума ЦК КП (б) У «Про перевірку виконання будівельної програми на 1941 р. по УРСР і про заходи по розширенню виробництва місцевих будівельних матеріалів». 5—7 мая 1941 г 246 № 184. Письмо коллектива Днепродзержинского металлургического завода им. Дзержинского ко всем рабочим, инженерно-техническим работникам черной металлургии с призывом досрочно выполнить полугодовой план. 15 мая 1941 г 253 № 185. Письмо коллектива ордена Ленина шахты № 18 треста «Снеж- нянантрацит» ко всем шахтерам Донбасса с призывом включиться в соревнование за добычу сверхпланового угля. 17 мая 1941 г. 254 № 186. Корреспонденция из газеты «Вільна Україна» о досрочном выполнении планов первого полугодия предприятиями Золочевского района Львовской области. 5 июня 1941 г 255 № 187. Постановление ЦК профсоюза работников тракторной промышленности об итогах Всесоюзного смотра стенных заводских газет 5 июня 1941 г 256
СОДЕРЖАНИЕ Предисловие 5 Документы 9 Приложения 258 Примечания 258 Список сокращений 262 Географический указатель 266 Указатель учреждений, организаций и предприятий промышленности 269 Перечень документов 278 ПРОМЫШЛЕННОСТЬ И РАБОЧИЙ КЛАСС УКРАИНСКОЙ ССР 1933—1941 Сборник документов и материалов в двух частях Часть 2 Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период упрочения и дальнейшего развития социалистического общества (1938 — июнь 1941 гг.) Составители: Владимир Васильевич Кузьменко, Людмила Ивановна Лозенко, Вацлава Владиславовна Масловская, Анна Митрофановна Михайличенко, Евгения Платоновна Шаталина Печатается по постановлению ученого совета Главного архивного управления при Совете Министров УССР Редактор А. А. Золотарева. Оформление художника В. М. Флокса. Художественный редактор И. Н. Косарева. Технические редакторы Б. М. Кричевская, И. Н. Лукашенко. Корректоры В. С. Дворкина, Л. В. Малюта, П. С. Бородянская. Информ, бл. № 1434 Сдано в набор 15.03. 77. Подписано в печать 7.10. 77. БФ 01268. Формат 60Х901/»в- Бумага типогр. № 1. Лит. гарн. Выс печ. Усл. печ. л. 18. Учетно-изд. л. 18,6. Тираж 1000 экз. Заказ 1392. Цена 2 руб. 10 коп. Издательство «Наукова думка», 252601, Киев-601, ГСП, ул. Репина, 3. Книжная фабрика «Жовтень» республиканского производственного объединения «Поли- графкнига» Госкомиздата УССР, Киев, ул. Артема, 23а.